СТЕНОГРАМА N 21

               ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  ПЕРШЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  3  б е р е з н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.    Добрий   ранок,   шановні   депутати,

 журналісти  і  гості Верховної Ради! Прошу депутатів

 підготуватися  до  реєстрації. Сідайте, сідайте, будь

 ласка. Будь ласка, увімкніть систему.

 

      Й Д Е  Р Е Є С Т Р А Ц І Я

 

      ГОЛОВА.  В  залі  зареєстьровано  336  депутатів

 ранкове засідання...

      А,    підніміть    руки,   хто   хоче   ще   раз

 переголосувати.  Зареєструватися.  3, 5, 6, ну давайте

 подивимося,  ще  раз  прошу.  Не  тисніть раніше, поки

 біжить колонка.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.

 

      Так я і казав 5 чоловік, бачите. 341.

      Ранкове засідання оголошується відкритим. я 
 я                           - 2 - я 

      На  порядку  дня  в нас сьогодні багато питань і

 вони  всі важливі, але коротко я вас повідомлю про їх

 зміст. Перед тим скажу, оголошу два депутатських

 запити  Миколи  Поровського  до Прем'єр-міністра щодо

 завершення   будівництва  заводу  склотари  в  селищі

 Клевен   Рівненського  району  і  Анатолія  Петровича

 Юхимчука   до   Генерального  прокурора  України  про

 необхідність  реагування на порушення законодавтсва у

 Тернопільській  області  у зв'язку з вивезенням дітей

 до Сполучених Штатів. Перевірка буде забезпечена, але

 то,  я думаю, ми про те проінформуємо депутатів після

 завершення цієї перевірки.

      Далі. Хвилинку почекайте!

      Що пропонується на сьогодні. Будь ласка, увага!

 

      (Шум у залі)

 

      Це   всі   питання   ті,   що...   за  котрі  ви

 проголосували.  Серед  них:  про  рішення  уряду щодо

 підвищення  цін  в  лютому  1995  року  і  заходи  по

 соціальному  захисту  населення.  Я прошу,  на  малій

 Президії,  будь  ласка,  тихіше. Дальше: про величину

 межі  малозабезпеченості;  про  проект Закону України

 "Про  оплату  праці"  для  другого читання; про Закон я 
 я                           - 3 - я 

 України  "Про  венесення  змін  і доповнень до Закону

 "Про  банки  і  банківську  діяльність";  про  проект

 Закону    України   "Про   бухгалтерський   облік   і

 звітність";  про  проект концепції державної житлової

 політики;  про  проект  Закону  України "Про внесення

 змін  і  доповнень  до  Закону  "Про  службу  безпеки

 України";  про  проект  Закону  України "Про постійні

 комісії"  (друге  читання); про проект Закону України

 "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих

 актів  у зв'язку з прийняттям Закону "Про аудиторську

 діяльність"; про проект Закону "Про ратифікацію Угоди

 в межах СНД"; про проект Закону України "Про зміну та

 визнання   такими,   що   втратили  чинність,  деяких

 законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону "Про

 об'єднання   громадян".   Просить  Комісія  з  питань

 фінансів  (у  нас є в переліку питань, що можуть бути

 розглянуті при наявності часу), але вони просять все-

 таки  на  12.  30  поставити  питання  про  концепцію

 податкової політики.

      І  просить  комісія з питань економічної реформи

 проголосувати  перелік підприємств, які не підлягають

 приватизації.   Так   пояснив  Таранов,  що  все  там

 зрозуміло,  все  ясно.  І  може  бути  результативним

 голосування. я 
 я                           - 4 - я 

      Тому  я  за вашою... Я прошу уваги, одну хвилину

 почекайте.

      Тому  я просив би вашої згоди на таке. По-перше,

 розглянути  ті питаня, обов'язково розглянути питання

 про концепцію податкової політики, обов'язково.

      Безперечно,  і  в  першому  читанні треба було б

 розглянути концепцію житлової політики.

      ну,  і  інші  питання.  Немає неважливих питань.

 Тому, якщо ви довірите в тій послідовності так...

             (З ЗАЛУ)

      Я  ставлю на голосування пропозицію так, як ми і

 раніше  визначались  -про включення прямої трансляції

 нинішнього  засідання  Верховної  Ради.  Будь  ласка. На

 сьогоднішній день.

      "За"    "проти"    , рішення прийнято.

      Дякую.

      В  вас  якісь  уточнення?  Чернявський, прошу, з

 місця. Сумська область.

      Три    хвилини   на   загальні   уточнення,   на

 пропозиції.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую,  Олександр Олександрович .

      Шановні      колеги,      шановний     Олександр я 
 я                           - 5 - я 

 Олександрович,  я  думаю, що не тільки я, а і всі 200

 депутатів,  які  вибрані  по  сільських  округах  не

 можуть  їхати додому з спокійною, так сказать, душею,

 тому   що  прийнята  нами  Постанова  про  проведення

 есняно-польових  робіт  Урядом  і  іншими структурами

 ігнорується. Більше того, у пресі появилась заява про

 те, що...

      Олександр Олександрович, я все-таки хотів, щоб ви

 слухали.

      Більше  того, в пресі появилась заява про те, що

 ця  Постанова  і  не буде виконуваться. В першу чергу

 пролонгація   кредитів   і  так  дальше  банківськими

 структурами  на  сьогоднішній день не виконується. Не

 виконуються інші пункти даної Постанови.

      Тому  не дивлячись на напруженість, які сьогодні

 питання  ми  розглядаємо, я просив би це питання, щоб

 Уряд   проінформував,   як   вона   виконується,   ця

 Постанова,   і   як   буде   в   найближчі  дні  вона

 виконуваться.  Без  цього  просто  український  народ

 залишиться без продуктів харчування.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Прошу  уваги.  У 12 годин, у 12-30 буде

 Міністр  фінансів,  зараз  заступник  міністра тут на я 
 я                           - 6 - я 

 місці.  Задамо  йому це питання, і  якщо потреба буде

 окремо  ще  розглянути  якийсь  документ прийняти, ми

 примемо.

      Будь ласка.

      (Шум в залі)

      Так. Одну хвилину. Прошу.

      Шановні! Є ще одна пропозиція. Я дивлюсь депутат

 Поживанов,   і   тут   зібрані   підписи  близько  75

 депутатів,   які  зводяться  до  того,  до  порушення

 Міністром  фінансів перевищення своїх повноважень. Це

 питання вчора було, піднімалося під час обговорення.

      Значить,  буде тут Германчук, ми тоді це питання

 задамо йому і вирішемо.

      (Шум в залі)

      Ну  давайте  підійдем  до  цього  питання, потім

 проголосуєм. Ну я прошу вас, давайте не поспішать.

      Прошу  увагі.  Про рішення Уряду щодо підвищення

 цін  у  лютому  1995  року  і  заходи  по соціальному

 захисту   населення.   Доповідь   Кальмік  -заступник

 мінстра   економіки.   Прошу.   І   присутній  перший

 заступник міністра економіки.

 

 

      КАЛЬНИК. я 
 я                           - 7 - я 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати,  інформацію  з такого важливого питання, як

 ціни  в  лютому  і  соціальний  захист,  я  хотів  би

 розпочати  з  акценту на чотирьох основних положеннях

 про ведення відповідної роботи.

      По-перше,  всі  рішення  Уряду по цінах, а також

 ті,   що   прийняті  в  регіонах,  на  рівнях  деяких

 міністерств,       базувалися      на      траекторії

 макроекономічних   показників,  закладених  в  проект

 бюджету,  який  майже  сформований  і  в  остаточному

 варіанті  розглянутий  на  позавчорашньому засіданняі

 Кабінету Міністрів України.

      Тобто   ці   кроки   безпесередньо  пов'язані  з

 головним фінансовим документом держави.

      Друге.  Прогнозні  показники,  в  тому  числі  і

 конкретні  зміни  цін, були враховані в пакеті восьми

 постанов   Уряду  по  соціальному  захисту  з  певною

 диференціацією  по  категоріях верств населення, яких

 держава повинна захищати в зв'язку з підвищенням цін.

      Третє.   Рішення   Уряду   і   місцевих  органів

 державної  виконавчої  влади  з  питань ціноутворення

 затверджені   після   прийняття  пакету  постанов  по

 соціальному   захисту,   а   впровадження  нових  цін

 розраховано  на  упереджувальний  характер соціальних я 
 я                           - 8 - я 

 виплат.

      І останнє. Попередні дані за лютий (статистики за

 місяць   поки   що  немає,  вона  буде  7-8  березня)

 свідчить,  що фактичний місячний рівень інфляції буде

 нижчим  у  порівнянні  з  показником,  передбаченим у

 розрахунках вартісної оцінки межі малозабезпеченості.

      А   тепер   по   суті   самих  рішень  Уряду.  З

 урахуванням    можливостей    пенсійного   фонду   та

 державного   бюджету  щодо  фінінсування  заходів  по

 соціальному захисту населення у зв'язку з підвищенням

 вартості   житлово-комунальних  послуг,  за  рішенням

 Уряду  від  4  лютого  номер  88  скориговано  рівень

 відшкодування   населенням   фактичної  вартості  цих

 послуг  проти  передбаченого  у відомій нам Постанові

 Кабінету  Міністрів  733,  в  сторону зменшення більш

 помірної його диференціації по строках.

      Якщо   Постановою  733  передбачалося  підвищити

 рівень   такого   відшкодування  з  1  лютого  до  40

 відсотків,  з  1  липня до 40 відсотків то Постановою

 номер  88  започатковано  чотири етапи. З 1 лютого на

 рівні   не   менше  20  відсотків,  з  1  травня  -30

 відсотків, з 1 липня -40 відсотків, і з 1 вересня -60

 відсотків.

      Виходячи  з  намірів  на  1995  рік про поетапне я 
 я                           - 9 - я 

 скорочення  дотування  цін  з  бюджету  та  зменшення

 перекладення  витрат  на виробників, враховуючи також

 і   заходи   щодо   підтримки   сільськогосподарських

 виробників    в   ході   посівної,   які   об'єктивно

 обумовлювали  зростання  цін і тарифів, Уряд 8 лютого

 прийняв  відповідний  пакет  Постанов, направлений на

 здійснення заходів по соціальному захисту населення.

      Дуже   коротко  про  те,  що  закладено  в  межу

 малозабезпеченості,  про конкретні підходи формування

 цих  документів.  Слід підкреслити, що за прогнозними

 оцінками  зростання  цін  в  лютому, мало відбутися в

 середньому на 40, 7 процентів. А збільшення вартісної

 оцінки  межі  малозабезпеченності  -на  45 відсотків.

 Тобто  в  межі  малозабезпеченності  закладено більше

 зростання   цін,  оскільки  там  більша  питома  вага

 продовольчої частини.

 

      ГОЛОВА.  Вікторе  Мариновичу,  одну  секундочку.

 Шановні  депутати,  я прошу тих хто знає цю проблему,

 не заважати тим, хто хоче її знати, дуже прошу вас. Я

 прошу,  будь  ласка, слухайте.  Ваш  колега, до речі,

 доповідає. Будь ласка.

 

      ___________.  Виходячи  з цього, з 1 лютого 1995 я 
 я                           - 10 - я 

 року  підвищено  на  33  проценти,  це  без  вартості

 утримання  житла  і електроенергії, розміри державних

 допомог і степендій.

      Громадянам,  що не працюють у зв'язку з доглядом

 за  дитиною  і  мають  право на отримання відповідної

 допомоги,  розмір  цієї  допомоги  збільшується на 56

 відстотків,  в тому числі на дітей, які не відвідують

 дитячі  дошкільні  виховні  заклади,  до  семи років,

 передбачених  Законом України про статус і соціальний

 захист    громадян,    які    постраждали   внаслідок

 Чорнобильської катастрофи в два рази.

      В   середньому   ці  допомоги  збільшено  на  45

 відсотків, мінімальні допомоги безробітнім, стипендії

 встановлені    особам,   які   проходять   професійну

 підготовку  та  перепідготовку за направленням служби

 зайнятості, матеріальна допомога безробітнім і членам

 їх сімей збільшено у 1,9 і 2,5 рази.

      Пенсіонерам,   яким  пенсії  призначені  органом

 соціального        забезпечення,       установлюється

 компенсаційні  виплати за подорожчення продовольчих і

 не  продовольчих  товарів  і  підвищення  з  1 лютого

 тарифів   на  електороенергію  в  розмірі  890  тисяч

 карбованців.

      Одержувачам   соціальної  пенсії  за  віком,  ці я 
 я                           - 11 - я 

 виплати    встановлюються   в   розмірі   445   тисяч

 карбованців,  за  рахунок  зазначених  виплат  пенсії

 збільшено в середньому на 77 відсотків.

      Крім    того,   зберігається    порядок,    коли

 малозабезпечені    непрацездатні   громадяни   можуть

 звернутися   за  додатковою  щомісячною  допомогою  в

 розмірі  до  550  тисяч  карбованців,  до відповідних

 комісій  створених  виконкомами  районних міських рад

 народних  депутатів  на  виконання постанови Кабінету

 Міністрів від 13 жовтня  1994 року.

      Щомісячні виплати для оплати житла встановлені з

 1  лютого цього року в розмірі 525 карбованців, як це

 робилося. Прогноз вартості утримання житла 470 тисяч,

 мінус  вартість утримання житла в січні 207, 2 тисячі

 і  множимо на середню кількість, чисельність 2 особи,

 526 тиисяч карбованців.

      Сім'ям,  з яких середньомісячний доход на члена

 сім'ї  разом  з  зазначенную  виплатою не перевищує 1

 мільйон 730 тисяч карбованців.

      Розмір  мінімальної пенсії з урахуванням доплати

 890  тисяч  карбованців становитиме 1446 плюс прогноз

 подорожчення  житла  у  лютому  в  середньому на одну

 особу  263  карбованців.

      Заробітну   плату  працюючим  надано  можливість я 
 я                           - 12 - я 

 збільшити   з  першого  лютого  в  середньому  на  33

 процента.  Прогнозованний середній рівень інфляції, я

 вже  вам  повідомляв,  40,  7  множився  на  0, 8 -це

 показник  по  суті,  який  відображає  продуктивність

 праці.

      В   цьому   числі   і  її  тарифну  частину  для

 працівників  на  (..........) професіях, працюючих на

 підприємствах   і   організаціях.   Діяльність   яких

 повністю   або   частково   фінансується  з  бюджету,

 виходячи  з фінасових можливостей підприємств. Але не

 більше  ніж  як  у  10  тисяч  800  разів порівняно з

 тарифами посадовими окладами, що діяли у 1990 році.

      Слід  також  наголосити,  що  Указом  Президента

 України  від  3  лютого  1995  року  з першого лютого

 встановлено  новий  неоподаткованний  мінімум доходів

 громадян у розмірі 1400 тисяч карбованців на місяць.

      Тільки після прийняття цих рішень по соціальному

 захисту   населення   Кабінет   Міністрів   затвердив

 Постанову 109 за номером від 13 лютого 1995 року "Про

 повноваження в галузі ціноутворення".

      Згідно з цією постановою Мінекономіки встановило

 нові  ціни  і  тарифи  на  газ  природний,  вугілля і

 електроенергію   для   населення.  А  місцеві  органи

 державної   виконавчої   влади   тарифи   на  житлово я 
 я                           - 13 - я 

 комунальні  послуги для населення, міський транспорт,

 роздрібні ціни на хліб.

      По комунальним послугам я хочу вам доповісти, на

 сьогоднішній  день  рішення  прийняті  в 20 областях.

 Середнє  підвищення в 2, 1 раза. Це в рамках того, що

 передбачалося  заходами  по  соціальному захисту. Сім

 регіонів  рішення не прийняли. Ще двоє до цього часу,

 тільки  невідомо  де вони вишукають потрібні кошти на

 дотації.  З  республіканського  бюджету  як розумієте

 двічі продатувати ці заходи неможливо.

      Треба  наголосити,  що  при прийняті рішень щодо

 зміни  тарифів  і  цін  до  уваги  пориймалися досить

 вагомі аргументи.

      Ну  наприклад,  діюча  система  роздрібних цін і

 тарифів   в  електроенергетиці  сформовувалась  таким

 чином,  що  чисельна категорія споживачів як юридичних

 так і фізичних осіб користується пільгами в оплаті за

 рахунок   перекладання   витрат   на   промислових  с

 поживачів та дотації з бюджету.

      Так  тарифи  для населення яке сьогодні споживає

 п'яту частину вироботаної на Україні електроенергії в

 7   разів  були  нищі  віл  тарифів  для  промислових

 споживачів.

      З  цих  причин окремі енергооб'єднання де питома я 
 я                           - 14 - я 

 вага  побутових  і  сільськогосподарських  споживачів

 значна,   а   це   Крим,  Одеса,  Вінниця  тариф  для

 промисловості  сягає  понад 6 тисяч карбованців. Що в

 півтора   два   рази  перевищує  середньоєвропейський

 рівень тарифів.

      За   таких   умов  не  тільки  електроенергетика

 становиться  в скрутне економічне становище, а й інші

 промислові   галузі.   Перш   за   все  -підприємства

 машинобудування,   які   через   надмірні  тарифи  не

 впливають  на  собівартість,  втрачають попит на свою

 продукцію  як  на  внутрішньому, так і на зовнішньому

 ринках.  Це  головна  причина  підвищення тарифів для

 населення   на  електроенергію  до  2300  і  3500  за

 кіловатт-годину   (залежно   від  групи  споживачів).

 Одночасно  це  дало  можливість знизити оптові тарифи

 для  промислових  споживачів  в середньому на 20-23%.

 Такі  причини  бралися до уваги при визначенні цін на

 іншу  енергетичну  продукцію  для населення: вугілля,

 газ  природний.  Як  електроенергія, так і паливо для

 населення  (я  хочу  ще  раз акцентувати вашу увагу),

 комунальні   послуги   залишаються   ще  дотаційними,

 причому обсягі дотування з державного бюджету значні:

 газ  коштує  нам  в  рік  (щоб дотувати з бюджету) 73

 трильйони  карбованців,  електроенергія -42 трильйони я 
 я                           - 15 - я 

 (ще   перекладуєм   на   промисловість  і  здорожчуєм

 собівартість   ропмислової  промислової  ппродукції),

 вугілля  -25 трильйонів, житлово-комунальні послуги -

 104 трильйони в розрахунку на рік.

      На  кінець  лютого  не  у всіх регіонах прийняті

 також  рішення щодо індексації цін, закупівельних цін

 на  зерно  та  роздрібних  цін на хліб. Наприклад, на

 оцінку  зерна, відповідно до рішення уряду Країни про

 компенсацію  сільськогосподарським  виробникам втрат,

 зумовлених   інфляцією,   за   продукцію,   яка  була

 реалізована  у  1994 році, та введення роздрібних цін

 на  хліб  іі  борошно,  і  крупи  здійснили  лише  20

 областей.  Цвм  самим реально зменшується надходження

 сільськогосподарським  виробникам  коштів, особливо в

 пору   посівної.   Вже   не   говорячи   про  те,  що

 випередження   темпів   зростання  доходів  населення

 відносно  рівня  інфляції  само  по собі повною мірою

 розкручує  інфляцію. Тобто, зайві гроші, як це бувало

 й раніше, надійдуть не до виробника, а до посередника

 і торгівлі.

      Ще  не одержана повна статистична інформація про

 темпи  зростання  цін  у  лютому,  але подекадні дані

 статистики   за   цей  період  про  рівень  зростання

 роздрібних  цін  по  основній  групі  продовольчих  і

 непродовольчих  товарів  свідчить, що темп інфляції в

 лютому-місяці буде нижчим, ніж прогнозовано.

 я                           - 18 - я   органи  разом з ціновими підрозділами матимуть вагомий

 важель  для  впливу  на  негативні  процеси, що мають

 місце   при   формуванні   вільних  цін  в  сфері  як

 переробки, так і торгівлі.

      По     залізничному    транспорту.    З    метою

 відшкодування   експлуатаційних   витрат   залізниць,

 пов'язаних  з  підвищенням  цін і тарифів на паливно-

 енергетичні  та  інші  матеріальні ресурси на протязі

 січня-лютого  цього  року  були  підвищені  тарифи на

 залізничні  перевезення.  Вантажних  перевозов в -1,4

 раза, пасажирів на внутрішньому сполучені - 1,4 раза.

 Дещо інша картина відносно міжнародних сполучень, але

 там  діємо і  ув'язуємо розмір цих тарифів відповідно

 які складуються в країнах СНД.

      Однією  з  причин  підвищення  тарифів  е  також

 низький  рівень  рентабельності.  В минулому році цей

 рівень   рентабельності  по  залізничному  транспорту

 складав всього 2,5 відсотка до собівартості.

      Міський   транспорт.  На  протязі  двох  місяців

 поточного  року  облміськвиконкоми,  як  це надано їм

 повноваження,   переглядали   тарифи  на  перевезення

 пасажирів   міськими   видами   транспорту:  автобус,

 трамвай,   тролейбус,   метро.   Рівень  встановлених

 тарифів  складає на Україні, починаючи з двох тисяч і я 
 я                           - 19 - я 

 кінчаючи  пять тисяч за одну поїздку в залежності від

 регіональних умов по здійсненню цих перевезень.

      Не  переглянутими  залишились тарифи в Донецькій

 області:  автобус,  трамвай,  тролейбус; Чернівецькій

 області:  тролейбус,;  в  Автономній Республіці Крим:

 автобус, трамвай, тролейбус. Крім того,   в  Одеській

 оласті  встановлено  безкоштовний  проїзд в трамваї і

 тролейбусі,  а  в  Херсонській  області на всіх видах

 пасажирського  транспорту.  З  врахуванням  цих даних

 очікувана  за  лютий  інфляція  може  бути у межах 30

 відсотків, що  на 10 пунктів нище, ніж прогнозувалося

 раніше.  Я повторюю цю цифру, прогноз раніше  складав

 40, 7 процента.

      Але  ви  повинні  знати, що ця цифра не свідчить

 про  покращення  ситуації. навпаки, втрачається ритм,

 динамічність   реформ,  і  відповідно  матимемо  інші

 економічні  показники, передбачені проектом бюджета.

      Знову  виявляється  можливість  притоку  частини

 коштів  в  тіньовий  сектор.  І крім того, інфляція в

 наступні  місяці, починаючи з березня, можу бути вище

 ніж  прогнозувалося  раніше  на  рік,  тому  що ми не

 добираємо по цьому у лютому місяці.

      Щодо  принципів  і напрямків цінової політики на

 1995  рік,  всім  депутатам  6  лютого  було  роздано я 
 я                           - 20 - я 

 великий   матеріал   (я   думаю,  що  не  варто  його

 перечитувати),   там  дуже  детально  викладено,  які

 заходи  планується  здійснити  в залузі ціноутворення

 напротязі  року,  в  звіті  Уряду дана характеристика

 процесів  ціноутворення  в  1994  році  (також це є).

 Добре  розумію, що як у сесійній залі сьогодні, так і

 у  всіх  вирців  на  місцях, виникає головне питання:

 яким  чином  на місцях виконуються постанови Уряду, і

 особливо,    соціального   захисту   з   точки   зору

 своєчасності виплат населенню.

      Думаю, що представники Мінфіну, пенсійного фонду

 та   Міністерства   соціального   захисту,   які  тут

 присутні,  зможуть  дати  вичерпну  відповідь  з  цих

 обставин  на  сьогоднішній  день,  я  маю  на  увазі,

 наскільки профінансовані виплати по лінії соціального

 захисту.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую, Віктору Мартиновичу.

      Одну хвилиночку.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Давайте  ми  зробим  так: ще зараз буде

 інформація  по  виплатах,  щодо виплат, а потім разом

 запитання одному і другому. я 
 я                           - 21 - я 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Відразу просите? Ну, будь ласка. Скільки

 хвилин? 15 хвилин. Прошу, будь ласка, запишіться, хто

 хоче  задать  запитання.  А  поки записуються, Віктор

 Мартинович,    Постановою    Верховної   Ради   Уряду

 заборонено    підвищувати    заробітню    плату   без

 відповідної  компенсації,  я  вибачаюсь,  підвищувать

 ціни без попередньої ...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Я ж пояснив! Заборонено підвищувать ціни

 без  попереднього захисту соціального. Найперше там -

 малозабезпечені.  Що  ви можете сказать: гарантується

 цей паритет?

 

      _______________

      Значить,  цей  паритет  був розроблений в самому

 механізмі порядку затвердження постанови Уряду, тобто

 постанови  по  соціальному захисту, прийнятий раніше,

 ніж  цінові  постанови.  Тобто давалось час для того,

 щоб здійснити ці виплати.

      Крім  того,  я  думаю,  представники  пенсійного

 фонду  зроблять  доповідь, як це зроблено зараз. Щодо я 
 я                           - 22 - я 

 (..........)   бюджетних   організацій,  там  виплати

 повністю зроблені.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Суслов./

 

      /ШУМ У ЗАЛІ/

      ГОЛОВА. Павловському? Будь ласка.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

 

      Шановний Вікторе Мартиновичу!

      Мені дуже сподовалася ваша теза про те, що лишні

 гроші -це ті, які попадають в посередницьку структуру

 або в тіньову економіку. А як ви дивитися до такого?

      Отже,  щоб  гроші  не були лишніми, вони повинні

 попасти   тим,  хто  працює.  А  для  цього  потрібно

 підвищити  зарплату  для  того, щоб зросла купівельна

 спроможність  населення,  для  того,  щоб  люди могли

 купляти промислові товари і інше.

      Отже,  для  того щоб гроші були не лишніми треба

 значно підвищити зарплату людям.

      Дякую за увагу.

 

      _______________.   Я   коли   говорив   про   цю я 
 я                           - 23 - я 

 особливість  мав  на  увазі, що в цих показниках всіх

 документах  по  соціальному  захисту  був  закладений

 певний  рівень  цін, рівень інфляції я вам називав 40

 відсотків,  а  фактично,  якщо нас очікує в лютому 30

 відсотків,  тобто ця частина недообраної інфляції, це

 будуть лишні кошти, які підуть не виробнику, а підуть

 в сферу торгівлі і посередництва. Я мав на увазі це.

      Дійсно,  треба сьогодні нам переробити Закон про

 оплату  праці,  і  в  структурі  ціни  повинно більшу

 частину займати оплата праці.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО

 

      Шановний Віктор Мартинович!

      Зараз  нас  чують нас виборці по всій Україні, і

 ви  так нас запевнили, що багато чого робить Уряд для

 соціального  захисту населення. Так ось після різкого

 пожвавлення  реформ  в  Україні з жовтня 1994 року по

 лютий,  можна  вже  сказати,  березень 1995 року, той

 фізіологічний  набор,  що  ви  згадували його 22 види

 продуктів  харчування у вартісному розмірі збільшився

 в  5  разів, пенсії, заробітна плата, степендії в 2 в я 
 я                           - 24 - я 

 2, 5 рази.

      Ви   сказали,   що   зараз  створені  на  місцях

 спеціальні  комісії,  які  всім, хто бажає, хто на те

 потребує,   будуть  видавати  550  тисяч  карбованців

 допомогу,  я дуже прошу вас, щоб ви назвали точно, де

 і  як,  бо  наші виборці до нас йдуть, як їм прийти і сьогодні  хоч це отримати, піклуючись про те, щоб вони

 хоч  дожили  до  наступної  цієї пенсії чи стипендії,

 будь ласка.

 

      ___________. Я просив, щоб по конкретних цифрах,

 по  виплатах  з  державного  бюджету, саме ці цільові

 виплати,   надати   слово   Міністерству  фінансів  і

 пенсійному  фонду,  так  що  просто вони назовуть вам

 конкретні цифри вони до цього підготовлені.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  ми  ваше  питання повторимо до

 наступного доповідача.

      Марченко.

 

      МАРЧЕНКО

 

      Уважаемый Виктор Мартынович. Слушал я ваш доклад

 или информацию, что еще хуже, потому что мы не сможем я 
 я                           - 25 - я 

 даже по ней высказаться и принять решение, и вспомнил

 период,  когда  была  минимальная заработная плата 60

 рублей,  а  минимальный  прожиточный  уровень  был 29

 рублей,   и   вспомнил   как  Штепсель  и  Тарапунька

 выступали  и  Штепсель  говорил как же прожить за эти

 деньги,  а  Тарапунька говорит, а ты когда уходишь на

 работу  сумку  повесь на радио, и придешь там будет и

 колбаса,   и   масо,   и   за  квартиру  уплочено,  и

 коммунальные услуги, транспортные все будет.

      Так  вот  послушал  я  ваш  доклад, и смотрю, вы

 показываете  на  сколько  процентов там мясо немножко

 уменьшиться,  там еще что-то, что-то но вы не назвалы

 главных  цифр,  уровень  малообеспечености реальный и

 тот  который  расчетный  и  как  людям  можна  за это

 прожить,  вы не назвали цифры или скажем свой прогноз

 не    дали.

      Сможет ли рабочая сила сегодня воспроизводиться.

 Не  показали,  что пенсионер сегодня два раза в месяц

 покупает  молоко, что студенты, нынешняя ваша помощь,

 хватает только купить проездной билет по Киеву.

      Поэтому    мне    представляется,   когда   люди

 обращаются в ваше Министерство, и ваш министр говорит

 о  том,  что это не только люди и профсоюзы, говорит,

 что  это  только  (..........) обращение. Я прошу вас я 
 я                           - 26 - я 

 вместе  с  министром приехать в мой округ или в любой

 другой  и  побывать  на  приеме  по личным вопросам и

 ответить  вашими цифрами тем людям, которые прийдут и

 росскажут.

      Александр  Александрович, я уже очередной раз за

 этот   год  слышу  вот  такие  доклады  по  основному

 вопросу.  Кроме  наперсточного  жульничества,  я  эту

 информацию   или   очередную   не  могу  назвать,  не

 представляется,  за  это  уже  пора  бить  по  рукам.

 Спасибо.

 

      _______________  Дякую.  Запрошення  побувати  в

 вашому округу приймаю. З вами наступного разу виїду в

 ваш   округ.   Що  до  міністра  також  передам  ваше

 прохання.

      Що  відноситься  до  порівняння  данних  з  1990

 роком,  коли ви називаєте 60 карбованців заробіт... Я

 маю  на увазі, я готувався сьогодні тільки по лютому,

 таке  було  завдання  з  Вінниці  по  рішенню Уряду в

 лютому   і  соціальному  захисту.  Так  що  я  оцінки

 порівняння з 1990 роком тут приводити не буду.

      У мене під рукою цих данних просто нема.

 

      ГОЛОВА. Лавриненко. я 
 я                           - 27 - я 

 

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф.

 

      Шановний  доповідач,  у  мене буде таке питання,

 чим  пояснити, що при кожному кроці лібералізації цін

 соціальні   виплати   не  можуть  своєчасно  отримати

 студенти,  вчителі,  викладачі  вузів, а тепер до них

 добавились  ще  й  колгоспники. Бо зарплату і виплати

 затримують на 3 а то й більше місяців.

      І ще одне питання, у цивільному світі держава як

 відомо піклується про своє населення таким чином, щоб

 споживчий кошик був не менше як в плані харчування 3,

 5 тисяч кілокалорій.

      В  тюрмах,  в тому числі і в наших, як відомо не

 менше   півтори  тсячи  кілокалорій,  а  в  дійсності

 населення України на  сьогодні споживає в більшості своє

 ледве як  тисячу кілокалорій.

      З  чого  виходить  Міністерство  економікі, коли

 робить розрахунки , поясніть будь ласка.

 

      ___________.   Значить,  Міністерство  економікі

 розрахунки по споживчому кошику не робить, розрахунки

 робить   Міністерство  праці,  і  в  цих  розрахунках

 приймають   участь   Пенсійний   фонд,   Міністерство я 
 я                           - 28 - я 

 соціального забезпечення.

      Тепер відносно того, які реально, наскільки може

 цей кошик влаштувати людей.

      Я  хочу  вам  сказати,  що  реально  кошік можна

 скласти   не   з  грошей,  а  з  тих  продуктів,  які

 виробляємо.  Тому що намалювати, надрукувати гроші це

 невелика , це не треба мати великий розум.

      Тобто, реальньо складується кошик, обраховується

 з   реальних   ресурсів.  Більше  не  можна  зробити,

 надрукувати   білшьше   грошей,   значить  ми  просто

 підвищемо  рівень  цін  в  декілька  разів  вище  ніж

 передбачалося прогнозними показниками.

      Ні, так...

      (Шум в залі)

 

      ___________.  В  мене ще є письмове, можнав я по

 письмовому.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка відповідайте.

 

      ___________. По кошику конкретні цифри будуть ще

 з Міністерства соціального захисту  і Пенсійного фонду....

 

      ГОЛОВА.    Віктор   Матинович,   я   вас,   одну я 
 я                           - 29 - я 

 хвилиночку, побутьте, побутьте.

      Шановні депутати, ви повинні зрозуміти положення

 джоповідача...   Тому   що   намалювати,  надрукувати

 гроші  -не  велика... це не треба мати великий розум.

 Тобто,  реально  складується  кошик (обраховується) з

 реальних  ресурсів.  Більше  не  можна  зробити: якщо

 надрукувати більше грошей, значить ми просто підвищим

 рівень  цін  в декілька разів вище, ніж передбачалось

 прогнозними показниками.

 

      (Шум у залі)

 

      ОКРЕМІ ВИГУКИ З ЗАЛУ............................

 .....................................................

 .....................................................

 .....................................................

 

      Ні,  так...  У мене є ще письмове... Можна, я по

 письму?...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте!

 

      ___________.  По  кошику конкретні цифри буде ще

 Міністерство соціального захисту... я 
 я                           - 30 - я 

 

      ГОЛОВА.  Віктор Мартинович, одну секунду! Віктор

 Мартинович!   Віктор   Мартинович!   Я   вас...  одну

 хвилиночку! Побудьте, побудьте!..

      Шановні депутати! Ви повинні зрозуміти положення

 доповідача. І ми повинні теж, мабуть, робити висновки

 стосовно  того, що його другий раз підставляють перед

 сесійним  залом...  Оскільки  він  -такий  же депутат

 (крім того, що заступник міністра) і відповідає за ці

 питання....  Я  прошу уваги!... тому, я думаю, що ми,

 слухаючи  звіт  Кабінету  Міністрів,  повинні з цього

 приводу  теж  зробити  висновки. А сьогодні послухати

 міркування  його як спеціаліста і вашого колегу. Я...

 будь  ласка,  будьте  терпиміші у своїй позиції! Я ще

 раз  роблю  зауваження  вам, не називаючи прізвища!..

 Будь  ласка,  користуйтеся  мікрофонами і говоріть по

 мікрофону!

      Будь ласка. Ніколаєнко! Ніколаєнеок, потім!..

 

 

      ___________.    Назвіть   конкретне   підвищення

 роздрібних  цін  і  з  якого  числа  на вугілля, газ,

 електроенергію.  Прошу  уточнить -це для населення чи

 для оптових споживачів? я 
 я                           - 31 - я 

 

      ___________.  Ну,  я  буду  відповідать так. Для

 оптових  споживачів  ціна  на  вугілля  не зростала з

 початку року, на газ природний для оптових споживачів

 ціна не зростала, тільки передбачається зробити єдину

 ціну  для  всіх...  Ви  будете  слухать  чи ні?.. Для

 оптових  споживачів  ціна  буде  єдина, починаючи з 5

 березня  і доларовому еквіваленті. По електороенергії

 ціна  для  оптових споживачів знижено в лютому, я вже

 повідомляв, на 25 відсотків.

       Що  стосується на електроенергію для населення,

 вона  підвищена до рівня середнього по промисловості,

 починаючи  від  2  330  за  кіловат-годину до 3 500 в

 залежності   від   споживачів   -сільське  населення,

 міське,  хто  користується  електроплитою  чи в якому

 будинку нема електроплити.

      Друге  питання. Чому рівень затверджених цін для

 населення  знижено  Кабінетом Міністрів до начальника

 департамента  по  цінах  і  яким рішенням. Постановою

 Кабінета   Міністрів   номер   109   від   13  лютого

 повноваження по формуванню цін на електроенергію, газ

 природний  і  вугілля  надано Міністерству економіки.

 Міністерство  економіки  затвердило ці ціни наказом і

 зареєсрувало  в Мінітерстві юстиції, як це і положено я 
 я                           - 32 - я 

 відповідним порядком   реєстрації документів.

 

      НІКОЛАЄНКО, 402 Іванівський, Херсонцина, Фракція

 соціалістів.

      Шановний    доповідачу,    я    сьогодні   почув

 надзвичайно  цікаві слова в вашому виступі, що емісія

 в  25 трильйонів, яку за проханням Уряду, і тут стояв

 віце-прем'єр  Пинзеник,  і  той  кредит, який наданий

 сільському  господарству,  ну,  постанова прийнята по

 сільському  господарству,  яка  прийнята за проханням

 Уряду  і тут стояв віце-прем'єр Саблук, і всі казали,

 що  вона  буде  сприяти  стабілізації, сьогодні знову

 зірвала   іни   і   новий  виток  підвищення.  Це  не

 зрозуміло, тому що ті товариші перед цим говорили, що

 це  все  буде српияти стабілізації, а зараз ви кажете

 підвищенню.  Чи не вважаєте ви необхідним в зв'язку з

 тим,  що  ми зараз в такому піке, встановити контроль

 за   цінами   за   товарами   першої  необхідності  і

 зафіксувати  хоча  б  ціни  на  хліб, молоко, кефір і

 варені ковбаси?

      Дякую.

 

 

      ___________.  Значить, по  першому питанню. Щодо я 
 я                           - 33 - я 

 емісії,  яка  була  25  трильйонів  і  по лінії, коли

 вирішилось  по  сільському  господарству, значить, на

 соціальний розвиток села ці кошти. Значить, вона була

 у  межах  планових,  планової зміни індексації, рівня

 інфляції, яка прогнозувалася на рік.

      Я   ще   раз  говорю,  що  ми  на  початку  року

 запрогнозували  на  лютий  місяц  зміну  цін  і рівня

 інфляції на 40 відсотків. Під цю зміну цін відповідно

 треба   і   змінити   обсяг   грошей,   які   повинні

 обслуговувати  сферу народного господарства. Тобто ця

 емісія  була в плані макроекономічних показників, які

 перебдачені  проектом  бюджету  і  планом соціального

 розвитку  на 1995 рік. тобто вони не зірвали. Це було

 очікувано  і  прогнозовано, і  під  це  було зроблено

 соціальний   захист   населення  і  відповідну  зміну

 роздрібних цін.

      Тепер  відносно контрою за цінами. Ціна на хліб,

 я  вам  повинен сказати, не вільна, вона формується в

 регіона.   Є  обмеження  по  рівню  рентабельності  і

 обмеження  по торговельних надбавках, які встановлені

 в   кожній  області.  Як  я  вам  повідомляв,  тільки

 двадцять  областей  поки  що  затвердили нові ціна на

 хліб. в 7 регіонах ціни на хліб ще не затрерджені. Це

 і  доречі  і не дає можливість надходженню коштів для я 
 я                           - 34 - я 

 сільгоспвиробників,  для.................,  ну,  і на

 яку ми  також розраховували.

      Тепер  по  контролю  за цінами. Друге питання. Я

 хочу  сказати,  що  прийнято...  Я називав, ви просто

 неуважно  слухали  Постанову  Уряду  "  Про  державне

 регулювання  цін  на продукцію монопольних утворень".

 Це    дає    право    на    базі   перевірок  органів

 Антимонопольного    комітету    і   органів   цінових

 підрозділів    на    місцях   вносити   облвиконкомам

 пропозиції  щодо  внесення в режим регулювання цін на

 товари  першої  необхідності  і  не тільки на них, на

 товари ті, які монополісти, як на стадії виробництва,

 так  і  на  стадії  торгівлі  пропонують високі ціни,

 монопольно високі ціни. Тобто у нас є, починаючи з 23

 лютого,   механізм   регулювання   цін  на  продукцію

 монопольних  утворень.  Я  думаю,  що  цим важелем ми

 зможемо  ефективно  скористатися, починаючи з березня

 місяця.

 

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

      _______________

      Дякую. я 
 я                           - 35 - я 

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, я виключив мікрофон.

 Єдуард   Йосипович  Гурвіц,  сядьте,  будь  ласка.  Я

 виключив  мікрофон, щоб, ну, попросить вашої згоди на

 те.

      За   вашим  наполяганням  йде  пряма  трансляція

 нашого    засідання,    ви    наполягали   на   тому,

 проголосували,   то   невже  не  можна  послухати  ті

 питання,  що  цікавлять  і  людей, і вас? Так, щоб це

 було пристойно хоть би перед людьми, перед населенням

 України.  Йде,  організували  диспут  там,  в  одному

 місці,  в  другому,  той  підписи  збирає, той газети

 носить,  той  ще  щось,  в  кінці-то-кінців!  Важливе

 питання слухається, будь ласка, раз пропонуєте його в

 ефірі давать, так ведіть себе відповідно!

      Хто буде робить ще співдоповідь з... по тарифах,

 по  платежах,  я  маю  на  увазі.  Будь ласка. Віктор

 Мартинович, ви говорили, буде доповідач. Будь ласка.

 Прошу.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      _______________

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні я 
 я                           - 36 - я 

 народні депутати!

 

      ГОЛОВА.  Заступник  міністра фінансів -Володимир

 Нікіфорович,  будь ласка.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас: послухайте!

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.   Міністр   буде  о  12.  30  в  нас  на

 засіданні.  Зараз  готується до розгляду питання, яке

 буде він доповідать.

      Прошу.

 

      _______________

      Я  не  скажу  нічого  нового, якщо, значить, вам

 повідомлю  ще  раз,  що  стан  з виконанням бюджету в

 державі    надто   тяжкий   і   погіршується   спадом

 виробництва.  Детально  всі  ці питання ви розглянете

 найближчим  часом  після того, як Верховній Раді буде

 подано бюджет на поточний рік.

      Хочу лише відмітити в цьому плані слідуюче: якщо

 порахувати  ці  видатки  держави,  виходячи  з чинних я 
 я                           - 37 - я 

 законодавчих і нормативних актів, то необхідно було б

 здійснити  витрати  на  рівні  валового  внутрішнього

 продукту. Я думаю, що лише одна ця цифра свідчить про

 те, в якому стані ми знаходимося.

      В зв'язку з зазначеним на 1 січня поточного року

 заборгованість бюджетних установ за різні види послуг

 по  заробітній  платі,  по пільгам складала більше 18

 трильйонів  карбованців,  в  тому  числі, 2 трильйона

 карбованців по заробітній платі.

      Станом  на 1 лютого заборгованість цих бюджетних

 установ  складала  28  трильйонів карбованців, в тому

 вигляді 2,5 трильйонів по заробітній платі.

      Ми вживаємо відповідних заходів. На сьогоднішній

 день  ми  практично  погасили  всю  заборгованість по

 заробітній   платі   працівників   бюджетних  установ

 загальнодержавного  значення. Є на превеликий жаль ще

 заборгованість  по  заробітній  платі,  що стосується

 працівників,   які  працюють  в  установах  місцевого

 значення.

      В  зв'язку  з  цим,  Міністерство фінансів надає

 відповідні суди областям і ці питання ми вирішуємо.

      Що  стосується пенсій. Дійсно, ми не забезпечили

 на   сьогоднішній   день   виплату  пенсіонерам  тієї

 надбавки,  що  ми  встановили  в  розмірі  890  тисяч я 
 я                           - 38 - я 

 карбованців з 1 лютого.

      Одніїю  з  причин  такого  стану  є  те, що ні з

 пенсійним  фондом,  ні  з  бюджетом не розраховуються

 підприємством.   Станом   на  1  лютого  підприємства

 заборгували  бюджету  понад 8 трильйонів карбованців.

 Заборгованість  пенсійному  фонду  складає  близько 9

 трильйонів карбованців.

      У  зв'язку  з  цим,  ми  не розуміємо навіть тих

 питань,  які  ставлять  перед  нами  місцеві органи і

 просили  б  і  вас  допомогти  нам в цьому плані, щоб

 стягнути  цю  заборгованість, а не лише так, як діють

 окремі  Ради,  які  направляють  лише  бумагу сюди до

 центру  і  кажуть, що давайте допомогу, тому я просив

 би   все-таки,  щоб  особливо  ті  підприємства,  які

 заборгували    пенсійному   фонду   розрахувалися   з

 пенсійним фондом.

      В  данний  час  ми  крім цього вирішуємо питання

 отримання відповідних кредитів з Національного банку,

 я  думаю,  що  найближчим  часом  ми зможемо все-таки

 погасити цю заборгованість.

      Але  зразу  хотів би відмітити, що очікувати те,

 що  в  поточному  році  ми  будемо легко жити в цьому

 плані  не  приходиться. У зв'язку з тими показниками,

 які  ми  очікуємо в економіці. Це коротко, що я хотів я 
 я                           - 39 - я 

 сказати.

 

      ГОЛОВА. Володимир Никифорович будь ласка, Віктор

 Мартинович  говорив  про те, що ви дасте відповідь на

 питання      про     вартісте     визначення     межі

 малозабезпеченості,  і  відповідь  дасте на запитання

 депутата Вітренка, прошу.

      Ввартісне визначення межі малозабезпеченості при

 нинішній ціновій ситуації.

 

      ___________.   Ситуація  з  зазначеним  питанням

 така,  ви  знаєте, що прийнятий закон і згідно закону

 передбачено,     що     вартісна     величина    межі

 малозабезпеченості,    повинна    бути    затверджена

 Верховною Радою і однією з статей передбаченою, що ця

 вартісна  величина  повинна  визначатися  одночасно з

 бюджетом.

      Хоч  є  в статті окремий абзац, який передбачає,

 що   вартісна   величина   може  бути  розглянута  до

 затвердження  бюджету, але Кабінет Міністрів попросив

 Верховну  Раду  в  зв'язку  з тим економічним станом,

 який  склався  в  народному господарстві, у зв'язку з

 тим, який тяжкий стан в бюджеті в цьому році все-таки

 цю  величину  розглянути  одночасно  з  бюджетом і ми я 
 я                           - 40 - я 

 просимо  підтримати  нас  в  цьому, до речі цілий ряд

 комісій Верховної Ради підтримав, що лише з бюджетом,

 ми готові її подати з бюджетом.

 

      ГОЛОВА.  Ну  по розрахунках, що це буде, назвіть

 цифру.

 

      ___________.  Цифра  буде надто мала проти того,

 що   потрібно.  Я  не  вповноваженний  називати  цієї

 цифри -це буде подано з бюджету.

 

      ГОЛОВА.   З   місця  не  треба  дискусію,  потім

 організуєте  дискусію.  Відповідь,  яку... Відключіть

 Вітренко,   вона   запитання   повторить,   я   забув

 запитання те, що  Кальнику задавла вона.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Так,  так, я повторюю, тому що Віктор Мартинович

 так впевненно сказав, що передбачено, щоб кожний, хто

 потребує буде отримувати і буде ці спеціальні комісії

 створені   на  місцях.  І  кожен  отримає  550  тисяч

 карбованців.

      Я  хочу  на  це  питання повну відповідь, щоб ви я 
 я                           - 41 - я 

 дали  тому,  що  нед......  га  політика  Центральної

 влади,  яка  руйнує  Україну і створює генацид своєму

 народові.  Зараз перекладається на місця. І ви хочете

 зараз  заложниками  зробити  місцеву владу, яка немає

 коштів. І ви хочете, щоб зараз до них пішли всі люди.

      Тому,  будь  ласка,  хто, і де, коли отримає 550

 тисяч карбованців?

 

      _______________  Значить,  так,  ви  знаєте,  що

 прийнята   Постанова   Кабінету  Міністрів,  якщо  ви

 згадали  за  служби, які будуть надавати оці допомоги

 на  житлово-комунальні  послуги  -це  за........  ції

 постанови передбачено  створення таких служб.

      Кошти,  значить,  витрати на утримання цих служб

 передбаченні  вже  в  бюджеті.  Кошти  для  отримання

 допомог  на  житлово-комунальні  послуги  враховані в

 нормативах    відрахуваннь   від   загально-державних

 податків  до місцевих бюджетів. такі кошти враховані.

 І за рахунок них буде надаватися така допомога.

      Тому,  значить, ствердження про те, що це просто

 перекладається  на місцеві бюджети, я думаю, що це не

 достатньо  правильно.  оскільки  по суті у нас єдиний

 карман  в  державі,  єдиний  карман.  І  нікуди ніхто

 нічого   не   переклдає.   Враховується  лише  або  в я 
 я                           - 42 - я 

 нормативах    відрахуваннь   від   загально-державних

 податків   в   місцевих  бюджетах  або  в  державному

 бюджеті.

      Ми  вважаємо,  що  виплата  повинна проходити із

 місцевих   бюджетів.   Оскільки   органи   ці  будуть

 підпорядкованні   на  місцях.  І  хто  назначає,  той

 повинен  нести  відповідальність  за  правильність  і

 ефективність   використання  цих  коштів.  І  повинен

 (..........)  фінансуватись.

 

      ГОЛОВА.   Так,   оскільки  багато  рук  піднято,

 хочуть...  одну  хвилинку. Хто хоче задати запитання,

 висвітіть,  будь  ласка,  10  хвилин  і  запишіть  на

 запитання.  Запитання я кажу так мало часу, бо будуть

 повторюваться.  Я знаю приблизно, що буде задаватися.

 Опублікуйте.

      Будь ласка, Олійник.

 

      ОЛІЙНИК Б.І. 190 Запорізський, Олійник.

 

      Олександре  Олександровичу, я хотів запитати, що

 до  філософії  нарухування  зарплати. Це входить у цю

 компетенцію?

      Тоді  вельмишановний  Володимиру Никифоровичу, я я 
 я                           - 43 - я 

 хотів   би   як   гуманітарій  задати  кілька  наівно

 популярних запитань.

      Нещодавно  повернувся з 190 Запорізького завітав

 до голови облвиконкому  Похвальскому, який розгорнув

 в  суді  де буливи значенні заробітні середньомісячні

 зарплати.   І   не  порушуючи  нормативної  громатики

 повідав мені таке.

      От  скажімо,  така  середньомісячна  зарплата  у

 банку,  скажімо, Юнівер, десь як мінімум 17 мільйонів

 карбованців,  я  нічого  немаю проти банків, це тяжка

 праця,   і   в   оджночас   Запоріжжсталі   де  легко

 працюється,  оскільки  там  тепло  і  жарко  інколи і

 феєрверк  4 мільйони середньомісячна зарплата.

      У  Запоріжжсіч  яка  має  міжнародний сертифікат

 працівник  одержує  в  середньому  теж  4 мільйони, а

 скажімо,  працівник  Вторчермету,  де  теж дуже важко

 працювати, теж більше ніж 17 мільйонів карбованців .

      В  мене  таке враження, що філософія нарахування

 зарплати  іде по лінії, що чим, що важче працювати то

 менше  платять.  А  тим патче, що доярка, очевидно їй

 мала   зарплата,  бо  вона  встає  в  досвіта  і  має

 можливість  милуватися природою ідучі на ферму. То їй

 десь мільйон до півтори мільйона .

      Так от 17, 30, 4, і 1мільйон. З якого розрахунку я 
 я                           - 44 - я 

 це виходить. Я ніяк не  можу збагнути.

 

      ___________.   Ну   знаєте,  я  можу  дати  так,

 відповісти  від  себе  особисто.  я  згоден  з вами і

 можливо,   необхідно   повернутись  до  того,  що  ми,

 напевно,  ще  зарано  прийняли  рішення  про  те, щоб

 відмінити  регулювання фондів споживання, оскільки ви

 говорили  в основному про госпрозгахункові структури.

 Тому  нам  потрібно  було  б не відміняти регулювання

 фонду  споживання  госпрозрахункових  організацій, а,

 навєрно,  необхідно  було  б прийняти якісь додаткові

 заходи  щодо посилення його регулювання державою. Я з

 вами згоден.

      Що   стосується  філософії  заробітної  плати  в

 бюджетних  установах, то ви знаєте, що в нас прийняті

 відповідні  рішення,  спеціалісти медичні працівники,

 педагогічні  працівники, науково-технічні, вони в нас

 прирівнюються   до   середньої   заробітної  плати  в

 промисловості.   Працівники  культури  та  працівники

 бюджетних  установ  до  народного  господарства.  Цей

 механізм   діє   кожний   місяць,   ми  перераховуємо

 відповідно їхню заробітну плату, і цей механізм діє.

 

      ГОЛОВА.  Моєсєєнко. я 
 я                           - 45 - я 

 

      МОЄСЄЄНКО.  Уважаемый  докладчик,  у  меня  один

 вопрос   и   сразу  небольшое  замечание.  Нас  здесь

 упрекнули в том, что мы не всегда бываем вежливы. Но,

 поверьте  мне,  что  сохранять вежливость в этом зале

 после  того,  как  побываешь  в округе среди трудовых

 коллективов,  где  находится  несколько сот человек и

 однозначно  требуют, не то чтобы вести себя корректно,

 а   в   прямом   смысле   слова  жесточайшим  образом

 спрашивает  правительство,  а  мы выражаем волю своих

 ихбирателей,  то я хотел бы сказать, что о вежливости

 у нас о вежливости в ближайшее время разговора просто

 не будет,   что касается цен.

      Я  хотел  бы  задать  вопрос,  связанный с вашим

 отношением к местному бюджету. Вот у меня в горняцком

 районе   макеевки   крупнейший   район,   140   тысяч

 населения,   200  квадратных  километров  территория.

 Всего  анируется  270  миллиардов возможность изкятия

 доходов  в доходную статью. В том числе на содержание

 государственных,  центральных  и  прочих  органов.  А

 расходная  статья 1 триллион 130 миллиардов. То есть,

 бюджетная обеспеченность всего 26 процентов. Скажите,

 пожалуйста,   если   мы  еще  заберем  с  этих  людей

 дополнительно  вот это, то, о чем вы говорите, на чем я 
 я                           - 46 - я 

 будет  жить  население  моего  округа и сможет ли оно

 вообще  существовать?

      Сегодня  реально  стоит  вопрос о том, что нечем

 ремонтировать,   абсолютно  нечем  дороги,  абсолютно

 нечем   ремонтировать,   значит,   сети,   сооружения

 различные, инженерное обеспечение и так далее.

      Встает  вопрос о закрытии школ и больниц. Как вы

 к   этому   относитесь  и  как  вы  видете  выход  из

 положения?

      Спасибо за внимание.

 

      ___________.  У  своїй короткій інформації я вам

 назнав  цифри.  Що  якщо рахувати по потребах видатки

 держави  поточного  року,  то  вони  повинні  були  б

 складати на рівні валового внутрішнього продукту десь

 4, 5 квадрильйона карбованців. А можливість  держави,

 як профінансувати, лише 2, 2, менше нім 50 відсотків.

 Це  підтверджує  ці  цифри,  що  ви назвали по своєму

 району.

      Але  ми  при формуванні державного бюджету і при

 обчисленні  нормативів відрахування загальнодержавних

 подитків  і  доходів до місцевих бюджетів, виходили з

 такої  логіки,  щоб  забезпечити  на  всій  території

 України  в  нинішніх  умовах  якийсь мінімум. І ми не я 
 я                           - 47 - я 

 можемо  поводитися  із  тими  думками, коли на якійсь

 території  певній  формуються  якісь  доходи,  і вони

 повинні  там  оставатися на всі потреби того регіону,

 а, значить, до центрального бюджету передаватись ліше

 те,  що  там  вважається  лишнім.  Ми  на це не можем

 погодитися.  Повірте,  що  до  всіх областей, до всіх

 регіонів  у  Міністерство фінансів є єдиний підхід, і

 виходячи  із  єдиного  підходу  формування видаткової

 частини по регіонам, визначені нормативи відрахувань,

 які забезпечать той мінімум у цьому році.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

      178, город Запорожье, Анисимов.

      У меня к вам  вопрос. И я думаю, что,  Александр

 Александрович,  надо  сделать протокольное доручение.

      Первое.  Давайте  научимся  жить  по принимаемым

 законам.   Второго  февраля,  подписаный  Президентом

 принятый  в  этом  зале  Закон  Украины "Про визнання

 таким,  що  втратили чинність деякі положення Декрету

 Кабінету    Мінітсрів   "Про   оплату   праці"".

      На сегодняшний день уже март. Работаем по старой

 схеме, Закон не включен в действие. Поэтому я прошу и я 
 я                           - 48 - я 

 протокольное поручение, и прошу вас ответить.

      Вы   немножко   ввели   в   заблуждение  сегодня

 депутатов  и  наших радиослушателей. Вы говорите, что

 причиной того, что сегодня происходит такой перепад в

 заработной  плате,  которое  поставил  Борис Олийнык,

 происходит  по  той причине, что принято такой Закон.

 Так  я вам задал вопрос и говорю, отвечаю: этот Закон

 еще  не работает. А перепад этот происходит совсем по

 другой   причине:  потому  что  вторчерметы  агромную

 заработную плату накрутили, потому что поменяли форму

 собственности   и  стали  акционерными.  А  тот,  кто

 создает материальные блага, сегодня находится в таком

 состоянии.

      И  вопрос,  который вы задали по (..........): 9

 триллионов  сегодня  задолженность в песионном фонде.

 Вы,  наверное,  прекрасно знаете, что пенсионный фонд

 напрямую  связан  с  фондом  оплаты.  Увеличивая фонд

 оплаты,  получаем  дополнительные  ассигнования  и  п

 улучшаем жизнь пенсионеров. Этого не сегодняшний день

 не  делается  и  не  выполняется.  И  то, что сегодня

 прозвучало,  что  в идеологии правительства упреждать

 действиями  повышение  заработной  платы  пенсионного

 фонда, все делается донельзя наоброт, ваши подходы.

      И  когда  будет включен в работу Закон, принятый я 
 я                           - 49 - я 

 Верховным  Советом  и  подписанный и опубликованный 2

 февраля 1995 года?

      Пожалуйста.

 

      _______________

      Що  стосується вашої тези про те, що закони, які

 приймаються, повинні виконуватися, ми тоже за це. Але

 в нас є реалії на сьогоднішній день. І, на превеликий

 жаль,  нам  все-таки  прийдеться  корректувати  певні

 закони.

      У  нас  єсть  закони,  які регламентують видатки

 бюджету  по нормах: там, 10% від національного доходу

 на освіту, на охорону здорпов'я, там, 8 -на культуру,

 1,  7  від валового внутрішнього продукту -на науку і

 т. ін.

      Але  єсть реалії (цифри я називав), які не дають

 нам  можливості  забезпечити  фінансування  всіх  цих

 законів в повних об'ємах.

      Що   стосужться   Закон   "про  оплату  проаці".

 Значить,   ви   знаєте,  Закон  прийнятий  в  першому

 читанні,  ви  знаєте  прохання  Кабінету  Міністрів з

 цього  приводу, щоб створити узгоджувальну комісію по

 його  доопрацюванню.  І,  до речі, комісія вже працює

 декілька днів, і достатньо успішно. я 
 я                           - 50 - я 

 

 

      __________________  Александр  Александрович, не

 об  этом  идет речь. Речь идет о Законе, который дает

 право  госпредприятиям  самостоятельно  устанавливать

 заработную   плату  согласно  достигнутых  финансовых

 возможностей.   И   это  не  бюджетная  сторона,  это

 хозрасчетная сторона, которая пополнит и бюджет этого

 Закона. Вот о чем идет речь.

 

      ___________________  Одну хвилиночку. Закон буде

 поданий  про  оплату  праці,  ми  до 15 намітили його

 доопрацювання  і  десь до 22 березня він буде поданий

 на розгляд Верховної Ради в другому читанні.

      Що стосується того, що ви сказали, що збільшення

 оплати   праці   на  госпрозрахункових  підприємствах

 приводить  до того, що збільшуються доходи пенсійного

 фонду  і покращується добробут пенсіонерів, я не можу

 з  вами  повністю погодитися, оскільки ви дивитеся на

 цю  проблему  дуже  вузько.  Я  просив  би  вас на цю

 проблему подивитися в комплексі.

      Оскільки,  якщо  ми відпустили заробітну плату і

 не будемо її ні як регулювати і вона піде до верху, а

 піде вона до верху лише на тих підприємствах де є для я 
 я                           - 51 - я 

 цього можливість, до речі. І до речі, цим рішенням ми

 не  захищали тих, які отримають мало, а лише тих, які

 мають  можливість одержувати чим побільше. В ринкових

 умовах   нічого  страшного  в  цьому  немає,  але  на

 сьогоднішній  день,  якщо  в нас є менше 50 відсотків

 для  витрат держави, я хотів би вам задати запитання.

 Як ви в нинішніх умовах при такій системі, збираєтеся

 захищати  працівників бюджетних установ? А їх у нас є

 6   мільйонів   чоловік.   І   їм   треба  аналогічно

 підвищувати заробітну плату.

      /ШУМУ ЗАЛІ/

      Немає питань, я дуже радий.

 

      ГОЛОВА.  Шановний депутате, я звертаюся в даному

 випадку  не  тільки  до  присутніх  тих,  що  задають

 питання,  до  членів  комісій відповідних. Володимире

 Никифоровичу, сідайте, будь ласка, на місце. Я прошу,

 сідайте, будь ласка.

      Заварзін  зараз  зупинився  на вас, це точно. Ви

 матимете...

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Я відповідаю на ваше запитання, підійшов

 Анісімов,  який  через  один  записаний  після вас, я я 
 я                           - 52 - я 

 зрозумів.

      Будь  ласка,  оскільки  мова йде про депутатів в

 одній  області,  я думав, що ви між собою погоджуєте,

 якщо  ні  будь  ласка  більше до мене не звертайтеся,

 ніхто   не   підходьте,   щоб  посилаючись,  я  прошу

 пробачити,   посилаючись   на   закон,  щоб  задавати

 запитанн.

      Тепер,  я  звертаюся  до членів комісії, Комісії

 соціальної   політики,   і   Комісії   з  банківської

 діяльності  і  фінансів,  про те, що коли включається

 питання  в  порядок  дня,  то  мова йде не просто про

 абстрактну   інформацію,   чи   розгляд  питання  про

 підвищення цін і соціального захисту населення.

      У  нас повинні бути документи з висновками, нащо

 це  слухаєтьс, аналіз цифровий, як це відбивається на

 бюджеті  кожної  людини,  і  якщо  ми  бачимо,  що ця

 політика не відповідає тим засадам, які передбачені в

 вашому  законі,  чи  суперечить  постанові  прийнятій

 Верховною  Радою,  то  повинна  бути  пропозиція щодо

 відставки Кабінету Міністрів, або тих членів Кабінету

 Міністрів,   які   не  забезпечують  виконання  такої

 політики,  а  задавати  питання  тут  в  залі  членам

 відповідної   комісії,  я  думаю,  що  це  просто  не

 серйозно. я 
 я                           - 53 - я 

      І  тому  будь  ласка, я керуючись вашою вимогою,

 результатами   голосування  роблю  в  даному  випадку

 зауваження  двом  головам комісій з питань соціальної

 політикі  і  банківської  діяльності  про  те,  що це

 питання  не  підготовано  остаточно,  я  маю на увазі

 немає   тієї   постанови,  яка  підводить  риску  під

 розглядом  такого  питанн,  а витрачати час просто на

 інформацію просто немає потреби і немає рації.

      Тому  я  просив би при звіті Кабінету Міністрів,

 зараз  ми  ніякого рішення не будемо приймати з цього

 приводу,  при  розгляді  звіту  Кабінету Міністрів ми

 повинні  поставити  крапку  над "і", або Уряд працює,

 або не працює.

      Я   ще  раз  повторюю  (в  даному  випадку  -для

 депутата  М'ясковського)  про  те,  що  ставиться так

 питання... Це менше всього, ну, має значення... Можна

 в  кулуарах,  можна  в  сесійному  залі  говорити  що

 завгодно!  Треба,  щоб лежав документ, по якому можна

 голосувати!  Що  зараз  ми  будемо вирішувать?! Треба

 ставить питання про довіру уряду чи не треба ставить?

 До  конкретних  людей  чи  не  треба?  Ми...  я знову

 звертаюсь   до  Комісії:  пропозиції  вашої  з  цього

 приводу немає! Щоб можна було обгрунтувати, на основі

 відповідного аналізу зробити такий висновки... Тому я я 
 я                           - 54 - я 

 прошу   вашої   згоди   припинити  обговорення  цього

 питання,  бо  воно  не дає відповіді на те, що турбує

 сьогодні людей.

 

      (Шум у залі)

 

      З процедури хто хоче висловиться - запишіться.

      5 хвилин на процедуру. Мовчан, прошу.

 

      МОВЧАН П.М., 198 виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!

      Записався! Записався!..

 

      ГОЛОВА.     Мовчан,     Красняков,    Моісеєнко,

 Алексєєнко   -більше  не  встигнуть!  Корнелюк  далі,

 п'ятий записаний... Якщо зекономите час, будь ласка!..

 

      МОВЧАН П.М.

      Шановні  колеги,  ви самі бачите із виступів тих

 людей,  які  сьогодні  висвітлювали  цю  проблему, що

 питання  не  підготовлене.  Ті запитання, які ставили

 ми, засвідчили про те, що інформації належної вони не

 мають.    І    взагалі,    я   пропоную,   Олександре я 
 я                           - 55 - я 

 Олександровичу,  щоб  при  обговоренні таких важливих

 (надзвичайно  важливих,  але  водночас  спекулятивних

 політично!)  питань  треба,  щоб  були присутні перші

 особи!  І  тому  я  пропоную  -сьогодні  припинити це

 обговорення  (так,  як  і  ви  пропонуєте)  не тільки

 робота  Комісії  -треба  по  всіх комісіях це питання

 проговорити,   тому   що  це  стосується  всіх  наших

 виборців. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Красняков.

 

      КРАСНЯКОВ  Є.  В.,  118  виборчий округ, фракція

 комуністів.

      Александр Александрович!

      С  вами  можно  согласиться  в  той  части,  что

 решение  Комиссии мы действительно не подготовили. Мы

 допускааем  страшную ошибку, когда  вышли в эфир и не

 принимаем  решения.  Чья  вина  в  этом?  Нас сколько

 раз...  Сколько  мы  слушаем информацию нашего уряду,

 сколько  ни по одной информации мы не получаем полной

 информации!   Мы  задаем  прямой  вопрос  заместителю

 министра     финансов:     скажите,    какова    межа

 малозабезпеченості?! Мы не слышим цифру! Спасибо, что

 телевидение  покажет эту урядову особу и покажет, что я 
 я                           - 56 - я 

 представляет...  Скажите:  как людям выжить? Мы прямо

 ставим  вопрос!  Мы  едем  сегодня  в округа -что нам

 ответить  людям?  Кто  заплатит  эти....  550  тысяч?

 какова  у  нас  межа  малозабезпечености? Считаю, что

 все-таки  сегодня  принимать  решение  надо. И оценку

 уряду   давать   надо.  Стоит  ли  руководить  такому

 правительству страной?!

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО В.М., 131 виборчий округ.

 

      Уважаемый   Александр   Александрович,   я  хочу

 поставть  в известность вас, что Анисимов не является

 депутатом   от  Донецкой  области.  И  поэтому  прошу

 передать   мое   право  задать  вопрос  в  129  окру,

 Заварзину Николаю Владимировичу.

 

      ГОЛОВА.  Заварзін, прошу. Та я помилився, просто

 він  сидить  з  депутата...  з Запорізької області, я

 добре знаю... Я сказав Заварзіну.

 

      ЗАВАРЗІН  М. В. Спасибо. Заварзин, 129, Донецкая

 фракция, коммунисты. я 
 я                           - 57 - я 

      Значит,   уважаемый   Александр   Александрович,

 уважаемые  депутаты,  уважаемые  радиослушатели, наши

 избиратели,   я  хочу  вот,  что  произнести  на  всю

 Украину.  На  сегоднешний  день идет страшный генацид

 против  нашего  украинского народа. Страшный в чем? В

 том,  что  уже  за  прошлый  год на Украине население

 уменьшилось  на  500  тысяч -это в наше то время. Это

 раз.

      Второе.  По  моему  округу  сегодня  рождаемость

 понизилась по сравнению со смертностью в четыри раза.

 Это  тот  район и тот город, в котором даже в тяжелые

 военные годы рождаемость привышала.

      А  мы сейчас, Александр Александрович, говорим о

 том, что Уряд нормально работает. Мы не можем принять

 решение,  мы  не  будем... бедем готовить на будущее.

 Нет   товарищи!   Готовить надо  сегодня и  принимать

 решение сегодня.

      Значит,   вот  те  выкрутасы  со  стороны  нашей

 исполнительной   власти,  то  нагнетание  со  стороны

 исполнительной   власти   против   Верховного  Совета

 говорит  о  том,  что наши владные структуры в в лице

 исполнительной власти игнорируют свой народ и законно

 избранных  представителей  в Верховный Совет народных

 депутатов. я 
 я                           - 58 - я 

      А  по  сему  я  предлагаю  уже  сейчас  принять

 решение   Верховного   Совета  об  отставке  Кабинета

 Министров и немедленно в полном составе.

      И  почему.  Потому что этот Кабинет Министров не

 способен   управлять   экономикой.  Повышение  цен  в

 октябре  месяце, они  экономику  загнали в очередную,

 извините,  в  глубочайшую пропасть. Именно повышением

 цен.  Я это говорю негалословно, это я говорю, потому

 что   встречался   с   многими  экономимстами  и  они

 просчитали,  что если бы в октябре не было повышения

 цен  у  нас  бы  сейчас  многие предприятия начали бы

 работать.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Алексеенко.

      Останнє, процедурна пропозиція.

 

       АЛЕКСЄЄНКО

 

      Олександр   Олександрович,   я   підтримую  вашу

 пропозицію  в  тому, що не треба, не треба розглядати

 такі   питання,   якщо   в   нас,  отут  ми  слухаємо

 "соловьинные трели".

      Сьогодні   всі  добре  знають,  аграрники  зерно я 
 я                           - 59 - я 

 закупили  за  3  мільйони,  а хлібом торгують по 30.

 Чому  це.  Чому  це  так  іде? То нада, що хто то тут

 внятно сказав.

      І  друге  питання.  Я  би  радив колегі депутату

 Кальнику  сісти на своє місце і не займати ту посаду,

 і  не  виставляти її на трибуну, щоб ми йому задавали

 ті   неприятні   питання.  Хай  виходе  сюда  Міністр

 економіки, і  ми  будем йому задавать ті питання, які

 положено задавать.

      Вот.  А  так підставляєте, і та цінова політика,

 яка  сьогодні єсть, вона не відповідає ні дійсності і

 не видержує ніякої критики.

      Тому  я  підтримую колег депутатів від Донецькою

 області,  що  нада  ставить, і хай звітується Уряд, і

 звіт  повинен  бути  не  такий,  як солов'їная песня,

 опять  же  у  звіті  написано,  а  щоб  була  істіна,

 порівняльна  таблиця,  була  з  тими  роками,  що  за

 останні чотири роки куда ми зайшли, і куда ми прийдем

 іще.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Ще  тридцять  секунд. Корнелюк,

 прошу.

 

      КОРНЕЛЮК В.М. я 
 я                           - 60 - я 

 

      Дякую.   Шановний   Олександр  Олександрович!  Я

 поражаюсь  вашій  майстерності вносити ці питання -це

 вже   в   котре   -і   виводити   Верховну   Раду  на

 радліотрансляцію, показувати безглуздя розгляду цього

 питання.  Це питання розглядається вже не один раз. І

 не  ожна  дурити  людей і дурити народних депутатів -

 представників  нашого  народу  у Верховній Раді. Тому

 сьогодні  треба  прийняти  єдине  рішення: відправити

 Уряд  у  відставку, повністю всіх разом. А то прем'єр

 змився,   написався  заяву,  а  Уряд  думає,  що  так

 збережеться.  Не  можна, якщо питання не готове.

      То  я  задаю  питання  Президії. Не було проекту

 рішення, для чого його було вносити, треба було своєю

 волею  зняти  це  питання,  а  не внісши, побалакали,

 людей ніби заспокоїлі і знову зняти.

      Я  пропоную,  і мене підтримують аграрники, все-

 такі немає готового рішення.

      Дуже  коротке.  Зважаючи  на повальний ріст цін,

 неуправління  економікою,  оголосити  квотум недовіри

 Уряду і відправити його у відствку в повному складі.

      Дякую.

 

 я                           - 61 - я 

      ГОЛОВА.  Василь Миронович, я вам вдячний за ясно

 висловлену пропозицію. Я зараз звернувся до    Носова

 Владислава  Володимировича,  він  пояснить  процедуру

 відставки  Кабінету  Міністрів. І якщо вона співпадає

 із можливостями нашими зараз, в даному випадку, то ми

 приймемо таке рішення.

      Але  справа  в  тому,  що  це питання включене в

 порядок   дня,   як  ви  пам'ятаєте,  у  вівторок  за

 наполяганням  депутатів  і  проголосовано.  За  кожну

 комісію Голова і Президія в цілому не може відповісти

 і забезпечити підготовку всіх питань.

      Тому  я розумію, що претензія ваша обгрунтована,

 але давайте повернемося до якогось іншого питання, ви

 скажете,  що є там гріх і в інших комісіях. Тобто тут

 депутати  теж повинні нести на собі відповідальність,

 брати на себе відповідальність  за таке рішення.

      Владислав Носов, прошу. Процедура.

 

      НОСОВ В.

 

      Шановні   депутати,   я   хочу  звернути,  що  в

 Регламенті  є  глава  5/3,  яка  так  і  називається:

 відставка  прем'єр-міністра,  окремих членів Кабінету

 Міністрів або Кабінету Міністрів України в цілому. Це я 
 я                           - 62 - я 

 окреме  питання  порядку  денного,  його  так треба і

 ставити.  Там  передбачена вся процедура, треба діяти

 за нею.

      Але   я   хочу  підкреслити,  що  Уряд  здійснює

 програму   Президента,   що   ви  від  нього  хочете?

 Проголосували    за    романтичну    ідею    миттєвої

 лібералізації,  а тепер Уряд винуватий. Над цим треба

 подумати.

      Дякую. Хоча це і не процедура.

 

      О П Л Е С К И.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Владислав  Володимирович,

 все-таки  процедура  відставки, будь ласка. В порядок

 дня включається.

 

      _______________

      Це   окреме   питання   порядку  денного.  Треба

 включати в порядок денний.

 

      ГОЛОВА. У мене є пропозиція до депутатів.

      Я  нікому  не даватиму слово, ми використали час

 для того відведений.

      У вас на руках звіт Кабінету Міністрів. Справді, я 
 я                           - 63 - я 

 як   сказав  депутат  Олексєєнко,  пісня  -120  майже

 сторінок.  Вчитайтеся, зробіть аналіз з тими цифрами,

 що  є,  і  тими, що там немає, але ви їх знаєте. Ми у

 вівторок  перший же поставимо це питання на розгляд у

 порядок  дня  Верховної  Ради,  і приймемо відповідне

 рішення.

      Питання  включене  в перелік, ми включимо його в

 порядок,  розглянемо, як це передбачено Регламентом і

 приймемо  відповідне рішення. А зараз просто ставити,

 тому що керує депутатами розуміння і відповідальності

 перед  виборцями,  і  обурення,  що  теж  я прекрасно

 розумію,  що  говорить Королюк, Моісеєнко і Заварзін,

 але  я  порядок  вирішення цього питання. Я просив би

 зважити   на  таку  обставину.  І  крім  того,  треба

 очевидно  і  ви не можете заперечувати проти того, що

 треба  в  цьому  випадку мати думку Президента теж. В

 даному випадку це цілком необхідно.

      Ми   одержали   інформацію,  яка  відповідь  дає

 принаймні на одне питання, що на її основі розглядати

 величину  межі  малозабезпеченості просто не можна. А

 оскільки  не можна визначати межу малозабезпеченості,

 як  найважливішу  складову Закону "Про оплату праці",

 то  і цей Закон в другому читанні сьогодні розглядати

 не можна. Ми попередньо говорили із розробниками... Я я 
 я                           - 64 - я 

 прошу  уваги.  І якщо буде потреба з цього приводу, я

 думаю ми можемо Буздугану чи Стояну надати слово, але

 я  думаю, що теж можливості такої не має. Я просив би

 це   питання   віднести,   через   тиждень   ми  його

 розглянемо.

      Тому  я  просив  би,  приділити  вашу  увагу тим

 питанням,  які  винесені  в  порядок  дня на сьогодні

 ідуть  за  першими  трьома, що я їх тільки що назвав.

 Можна таким чином продовжувати роботу?

      Я ставлю на голосування пропозицію про нерозгляд

 сьогодні  перших  трьох  питань порядку дня. Тобто не

 торкатися      питання      про     величину     межі

 малозабезпеченості,   і  проект  Закону  "Про  оплату

 праці".  Про  перенесення  цих  питань  на  наступний

 тиждень сесійних засідань.

      З цього приводу.

      Зніміть  з  голосування,  процедура,  3  хвилини

 досить,  5  хвилин  будь  ласка,  запишіться хто хоче

 сказати, опублікуйте список.

      Марченко прошу.

 

      МАРЧЕНКО

 

              Уважаемый   Александр  Александрович,  я я 
 я                           - 65 - я 

 все-таки  предлагаю  более  законодательно,  более  в

 рамках нашего регламента рассматривать вопросы.

      Вы  сказали,  вы  думаете и попытались поставить

 вопрос  на  голосование,  но  кроме  вашей мысли есть

 мысли  и  у  нашых  депутатов  в  том  числе немножко

 отличающиеся от ваших. По этому их надо учесть.

      Вышел  заместитель Министра финансов, ему задали

 вопрос о конкретных цифрах уровня малообеспеченности,

 реальных  и  расчетных, он стоит и не называет, но не

 назвал  он пожалуйста одна позиция, вторая мы должны,

 обязаны  это  наше право, наша обязанность Верховного

 Совета, этот закон, этот уровень принять. Поэтому его

 надо рассмотреть.

      Если  сейчас  еще  этот  человек  выйдет  не как

 информация, а как по этому вопросу, который включен в

 повестку  дня,  которое правительство знало и скажет,

 что  он опять не готов, то я предлагаю ставить вопрос

 о недоверии этому человеку либо Министру финансов.

      По  другому  решать  вопросы  нельзя.  Таким  же

 образом вопрос об оплате труда.

      Я  предлагаю  депутатам  не  голосовать  за этот

 вопрос, а рассмотреть. Спасибо.

 

 я 
 я                           - 66 - я 

      ГОЛОВА.  Дякую  вам,  я  не  коментую,  я просто

 змушений  відповісти,  на  те, що заступника Міністра

 Верховна  Рада  послати  у  відставку  не  має права.

 Почитайте ще раз за змістом. Будь ласка, Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.М. 353, Сумщина.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги,   я   думаю,  що  дійсно  ми  не  перший  раз

 заслуховуємо  подібну  інформацію.  І  я  думаю  і не

 Кальник,    і    не   заступник   Міністра   фінансів

 першочергово винні в тому становищі, в якому опинився

 наш народ.

      Я тільки нерозумію вас, Олександр Олександрович,

 як   ви   погоджуєтесь,   щоб   інформацію  по  таких

 надзвичайно  важливих питаннях давали не перші особи,

 а  заступники.  Я  думаю,  що,  ну, наскільки важливо

 Борис  Олійник  тут говорив про доярок. Ну, ви можете

 собі  представить,  що  вона  за  місяць,  прцюючи  і

 користучись  свіжим повітрям не може галоши купити за

 свою  заробітну  плату.  Ну,  до  яких  пір  ми будем

 працювати   в  такому  режимі  і  відповідати  за  це

 становище, яке єсть на Україні.

      Ви  ж розумієте, я неодноразово піднімаю питання я 
 я                           - 67 - я 

 про  те, що сьогодні навіть гірше того. Ми ж не можем

 посіяти,  на  20-30   відсотків  забезпечені  польові

 роботи паливно-мастильними матеріалами.

      Сьогодні  відсутні  кошти для того, щоб закупити

 запасні  частини.  Вже не говорю про те, щоб закупити

 нову  техніку.  Відремонтувати  ми  не  можемо, а вже

 ліченні  години до польових робіт залишились. Ну, хто

 це  створює  таку  обстановку? Це ж на шкоду державі.

 Про  яку  там незалежність будем ми говорити, коли не

 буде продуктів харчування.

      І  ми говорим, що все це відкладати, відкладати.

 Та  для  чого нам якійсь питання вирішувати, як що ми

 не вирішемо першочергових питань. Продукти харчування

 потрібні на кожний день.

      Інші  питання  знову прозвучали і у Кальника і в

 заступника  Міністра  фінансів.  Що  ціни на продукти

 харчування  підвищились  з вини знову селянам. Селяни

 не  отримали  жодної  копійкиі  по  тій ще постанові,

 жодної  копійки.  А  ціни вже збільшились в два рази.

 Ну, при чому ж тут селяни.

 

      ГОЛОВА.  Олексій  Апанасович,  де  ж  процедура,

 пропозиція по процедурі.

 я 
 я                           - 68 - я 

      _______________  Пропозиція  така,  що  треба як

 що...

 

      ГОЛОВА. Олексій Афанасович. Я відповідаю на ваше

 питання!  Ви  говорите:  як ви допускаєте? Я відповім

 вам:  а  як ви допускаєте?! До того... Прошу уваги! У

 вас  на  руках  документи.  Ви що не бачите, що немає

 Постанови   з   цього   приводу,  яка  ба  радикально

 вирішувала  питання?  Але  ви наполягли розглядати це

 питання   у   вівторок!  Це  питання  розглядалося  у

 вівторок.  Тут,  під  час  голосування. Тому я просив

 би...  я  сказав,  яких  депутатів це стосуєтся, яких

 комісій  це  стосується:  будь  ласка,  кожен повинен

 відповідати  за  свою  ношу!..  Я із себе вини теж не

 знімаю.  Докір ваш справедливий в цьому відношенні...

 Але  давайте  процедуру...  Я  вніс пропозицію. Що ви

 дальше будете пропонувати?

      Ніколаєнко.  Кириченко.

 

 

      КИРИЧЕНКО М. О., 329 виборчий округ, Полтавщина.

      Дякую.

      Олександре Олександровичу!

      Ми  по процедурі говоримо. Ну, от процедура того я 
 я                           - 69 - я 

 питання,  яке  розглядали, інформацію, і питання, яке

 сьогодні  знову пропонується перенести... Ну, скільки

 ж  можна  нам...  і  Кабінету  Міністрів  з  нами так

 вестися  (чи  це,  може,  йде від Президента?), і нам

 самим   не  показувати  якоїсь  принциповості  і  так

 здаватися?!  Ви  дивіться:  питання,  яке  стосується

 визначення величини вартості межі малозабезпеченості,

 а  також Закон України "Про оплату праці"... в грудні

 про  нього...,  починаючи  ще  з осені, говорили... В

 грудні...  Давайте перенесем на Третю сесію! В Третій

 сесії, в січні -давайте в лютому! В лютому прийшли до

 його  розгляду  не  готові  -давацте  перенесем  на 1

 березня. 1 березня... затверджуючи план роботи на цей

 тиждень,  28  лютого  голосуємо, що знову неготове...

 Ну,  скільки  ж може бути це питання не готове?! Чому

 уряд!..

      І   хто   відповідає   за   ці   питання?!...  І

 Міністерство   праці,   і   Міністерство   економіки,

 Міністерство  фінансів  -не  появляються  перші особи

 тут,  у  нас?  Чому вони не обгрунтовують нас...? Або

 лист  якийсь  написаний сумнівний буде, або пояснення

 через  Президію дадуть... Чому ми не маємо нормальної

 розмови  із  керівниками  уряду  по цих питаннях і не

 визначимося? я 
 я                           - 70 - я 

      Якщо вже ми вже визначились, що на цей період чи

 на  інший  треба  відкласти, то повинні домовитись. І

 той  крайній строк, про який ми домовляємось, повинен

 бути  дійсно  крайнім  строком.  Ну, допоки, до якого

 часу ми будемо прявляти цю непринципосість і постійно

 відступати.   І   не   знаємо,  хто  відповідає,  яку

 персональну   відповідальність  несе.  Тут  процедура

 говориться   за   те,   що   немаємо   ми  права  там

 висловлювати  своє  відношення  до  членів  Уряду, до

 міністрів і їх заступників. Я вважаю, що до всіх, хто

 працює   на   центральних  органах  виконавчої  влади

 Верховна Рада може висловити свою позицію і вилосвити

 недовіру.  То  вже  справа  Президента і прем'єра, як

 вони вирішуватимуть ці питання.

      Тим більше, що питання проподання матеріалів про

 величину    малозабезпеченості   Урядом   невиконано.

 Доручення  було  7  лютого  подати в комісію з питань

 соціальної політики і праці документи і матеріали. До

 цього   часу   досьогодні   вже   7  березня,  місяць

 проходить - не виконано.

      В  мене  процедурне  питання,  вношу пропозицію:

 дава  йте ми сьогодні розглядаємо ті питання про межу

 малозабезпеченості,   визначимось   наше  відношення,

 відношення  Уряду,  і  який знайдемо чи компроміс, чи я 
 я                           - 71 - я 

 поставимо крайню крапку ту.

      Я дякую.

 

      ГОЛОВА.  Все, час використаний.

      Прошу.

      Все-таки,  я  вніс  пропозицію,  як  депутат маю

 право  ставити  наголосування  цю  пропозицію. Тому я

 просив би вашої підтримки.

      І  є  дрцга  пропозиція:  включити  питання  про

 відстаку   Кабінету   міністрів   в   порядок  дня  і

 розглянути це питання.

             (Шум у залі)

      Ні,  так  зараз  було,  я називаю ще раз, кілька

 пропозицій   депутатів.   Перше,   я   поставлю  свою

 пропозицію  про  те,  щоб  ми  не розглядали сьогодні

 питання,     а    перенесли    питання    про    межу

 малозабезпеченості  і  Закону  "Про  оплату праці" на

 наступний  сесійний  тиждень.  А друга -про включення

 сьогодні  питання  про відставку Кабінету міністрів в

 порядок дня.

             (Шум у залі)

      Дякую.

             (Шум в залі)

      Наполягає  Стоян на одній хвилині виступу, немає я 
 я                           - 72 - я 

 заперечень. Будь ласка.

 

      СТОЯН

 

      Шановні колеги народні депутати, я хотів би, щоб

 не склалося враження в залі і в радіослухачів, що тут

 Верховна  Рада  не  працює  і  тим  більше  не працює

 Комісія з питань соціального політики та праці.

      Пояснити хочу ось чому. Відповідно до Закону про

 межу  малозабезпеченності який ми з вами тут прийняли

 у   Верховній  Раді  Кабінет  Міністрів  повинен  був

 протягом   місяця   за   погодженням  з  Профспілками

 визначитись        вартісну       величину       межі

 малозабезпеченності.

      Цього Кабінет Міністрів не зробив і на сьогодні.

      І   посилання  на  те,  що  це  треба  робити  з

 бюджетом - це неправда.

      Я переглянув сьогодні бюджет. В бюджеті вартісна

 величина   межі   малозабезпеченності  не  закладена.

 Більше  того, спочатку треба визначати, ка є потреба,

 скажем,  в  продуктовій  корзині, 22 набори, вартість

 їх. А потім, коли ми визначаєм вартість, закладаємо в

 бюджет. Уряд цього не робить. Він не робить тому, що,

 ви  чули  відповідб,  що  взагалі  сьогодні  не можна я 
 я                           - 73 - я 

 робити.   Дивіться,   які  йдуть  поступки.  Спочатку

 відкину   мінімальний   споживчий  бюджет,  потім  ми

 затвердили     межу    малозазпеченості,    а    межа

 малозабезпеченості,   я  цитую:  "це  ота  норма  для

 фізіологічного  виживання  в умовах кризи". Тобто вже

 нижче  немає куди опускатись. І сьогодні Уряд каже: і

 цього    не   можна   затверджувати.   То   що   тоді

 затверджувати?  То  хай  тоді пояснить Уряд, як людям

 жити.  Це  перше.  Тому на сьогодні межі немає, її не

 буде  і на завтра. Нам треба приймати рішення. Або ми

 зобов'яжемо  Уряд  подати  протягом  тижня визначення

 вартості  межі  малозабезпеченості  або  робимо якісь

 висновки.

      ..................Закону   "про  оплату  праці".

 Шановні  колег!  Хочу сказати, на сьогодні Закон "Про

 оплату  праці"  готовий  до  другого читання. Він був

 готовий  ще на 16 люте, але тоді Уряд попросив: дайте

 ще  можливість  з'ясувати  позиції.  21  лютого  Уряд

 проводить  засідання  Президії  Кабінету  Мінітсрів і

 приймає таке рішення. Звернутися до Верховної   Ради,

 щоб ми перенесли розгляд цього питання, і він зробить

 свої   зауваження   до   статей.  Дійсно  28  лютого,

 підкреслюю,   наша   комісія   отримала   накінець-то

 зауваження  Уряду  постатейно,  і  отримала  листа за я 
 я                           - 74 - я 

 підписом  Масола,  щоб перенести розгляд. Ми пішли на

 уступку.   Зараз  працює  узгоджувальна  комісія  від

 Уряду,  від  наших п'яти комісій, від профспілок. Уде

 70 відсотків цього Закону ми погодили, залишилося 3-4

 принципові   статті.   Тому  давайте  радитись.   Або

 сьогодні ми приймаємо 31 статтю і 4 виносимо на друге

 читання,  або  давацте  все-таки  підемо на цю велику

 останню  уступку  Урядові, попрацюємо до 15, узгодимо

 всі  позиції,  і  десь  на 21-на 22 вийдемо з Законом

 "Про оплату праці". Але тут вини Верховної Ради, вини

 депутатів немає. Є вина і безвідповідальність Уряду.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Я ставлю на голосування пропозицію

 про    перенесення   розгляду   питання   "Про   межу

 малозабезпеченості  Закону про " Про оплату праці" на

 наступний сесійний тиждень.

      Прошу.

 

 

      "за"

 

      І  допишем  редакційно:  "В зв'язку з тим, що не

 готовий...", як на пропозицію депутата Ландика.

      Дякую. я 
 я                           - 75 - я 

      Про Закон України "Про внесення змін і доповнень

 до   Закону  "Про  банки  і  банківську  діяльність".

 Суслов,  прошу.  Будь  ласка,  уважні будьте. А? Будь

 ласка.  Саме з цього питання. Прошу. Співдоповідач...

 віднесене до банку.

 

      СУСЛОВ.

 

      Уважаемый   Александр   Александрович  уважаемые

 народные депутаты!

      Мы   должны   решить,   будем   ли   мы   сейчас

 рассматривать  этот вопрос в отсутствие Национального

 банка   председателя   правления.  И  насколько  меня

 информировал  председатель  правления, он сказал, что

 он  информировал вас, Александр Александрович, и меня

 о  том,  что  Президент просил перенести рассмотрения

 вопроса,  это  вопрос  по вету Президента на принятый

 нами   Закон   "Дополнение   к  Закону  "О  банках  и

 банковской  деятельности"  еще  на  неделю. Если есть

 необходимость,   я  могу  доложить,  конечно,  и  сам

 сегодня,  но  я  думаю,  если  есть  шанс  на то, что

 Президент  сам  отзовет  свое  вето и подпишет Закон,

 нужно было бы дать ему такую возможность.

 я 
 я                           - 76 - я 

      ГОЛОВА.  Інформація  зрозуміла. Я і запросив вас

 на   трибуну.   Одну   хвилинку,   почекайте!  Це  не

 процедурне  питання.  Почекайте  хвилину,  на трибуні

 стоїть голова комісії.

      Президент  справді  звернувся із пропозицією про

 те, що він перегляне своє попереднє рішення, оскільки

 ви   пам'ятаєте:   йшла   мова  про  додаткові  права

 інкасаторам в комерційних банках. Було накладено вето

 на  Указ  Президента.  Після  того  він зустрічався з

 Головою  Національного  банку, і аргументи останнього

 виявилися   перконливими,   оскільки   це   позитивно

 відіб'ється в цілому на процесі інкасації.

      Тому  якщо  Президент  відмитить  своє  вето, то

 мабуть  навряд  чи  є  потреба  повторно голосувати з

 цього приводу.

      Коли  буде  Президент,  тоді  і  задасте йому це

 питання.

      Віктор   Іванович...  Будь  ласка,  користуйтеся

 Регламентом,  говоріть тільки взявши слово, так як це

 передбачено ним.

      Є   пропозиція   прислухатися  до...  Розглядати

 питання?   Запитання   до   Суслова  є?  Будь  ласка,

 запишіться, хто хоче Суслову задати запитання.

      Масенко. я 
 я                           - 77 - я 

 

      СТЕПЕНКО, 331 виборчий округ, Полтавська область

 

      Олександр  Олександрович,  Масенко  передав мені

 слово.

      Я  нікого  не хочу звинувачувати, в тому числі і

 Президію нашу. Повірте, що я не перший день тут сиджу

 в цій Верховній Раді. Повірте, якось продуктивніше ми

 стали  працювати.  Останнім часом щось твориться, для

 мене  особисто не зрозуміле. Як це так виносяться три

 питання,    важливих   питання.   Включається   пряма

 трансляція,  люди все це чують. І раптом ми говоримо,

 що  немає  постанови  такої,  яка  б вплинула на стан

 справ. Тобто раді чого ми розглядаємо.

      Так  я задаю питання, голови комісій і Президія,

 чи  стали  безвідповідально відноситися, чи може вони

 злякался  так  званих  демократів,  що будемо слухати

 Президію. Розумієте?

      Олександр  Олександрович,  я  з  усією  повагою,

 зараз  трансляції немає, повірте мені, я щиро говорю.

 Давайте  якось  більш-менш  серйозніше відноситися до

 цієї  справи.  Я тоді піднімав з мотивів голосування.

 Ось  сьогодні  я  буду  голосувати,  перенести  чи не

 перенести.  Я  у  вівторок  голосував,  щоб  внести у я 
 я                           - 78 - я 

 повістку  дня,  а  сьогодні  оказується, можу ще одне

 питанн,  що коли ми получаємо ці всі матеріали, ну ми

 не   можемо   Олександр   Олександрович   у  вівторок

 одержати,  в  середу розглядати, я у вівторок не можу

 все  проглянути,  і  сказати  вносити  питання  чи не

 вносити,  ну  все-таки Президія відповідні голови, ну

 давайте  якось  самі себе поважати, а ми тепер будемо

 розглядати інші питання, які явно ніхто виконувати не

 буде.

      І  я  Носова підтримую, що це Президент не знає,

 що  ми  готова  команда,  з Кабінету Міністрів, другі

 люди приходять, просто соромно дивитися, що стоїть на

 трибуні, і як відповідає на запитанн.

      Я  просто прошу Олександр Олександрович і ще раз

 вибачаюся  за  тон,  може  я  в  чомусь  не прав, але

 наведіть  в кінці-кінців порядок у Президії і зробіть

 так,  що  якщо винесено питанн, зарубано все. Ми його

 обов'язково будемо розглядати. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую Василь Іванович, я думаю є потреба

 посадити,  відповіді  до  нього  будуть.  До  Віктора

 Івановича.

      Я  відповідаю на ваше запитання в даному випадку

 таким  чином,  що голови комісій є за посадою членами я 
 я                           - 79 - я 

 Президії,  і  вони  на  засіданні  Президії передають

 думку  депутатів,  якщо  висновки зробила комісія про

 включення  питання  в  порядок  дня,  то голови інших

 комісій  не  можуть  не  вірити  своїм колегам, тобто

 іншим  депутатам, думка яких передається через Голову

 комісії.

      Тому  коли  ви  з  такою притензією пред'являєте

 взагалі  Президії  в  цілому,  то  ви  пред'явіть  цю

 претензію тому голові комісії, який вносив те чи інше

 питанн.

      Тут   абсолютно   зрозуміло,  в  даному  випадку

 питання  в  порядку  дня  є,  і  в  переліку  є,  і в

 затвердженому  нами  переліку,  і  справді  Президент

 звернувся  після  того,  як  питання  було  включене,

 виключити  його, теж регламентом передбачено, скільки

 треба набрати голосів.

      Конкретна інформація про позицію Президента, він

 справді  вважає,  що  він  може зараз відмінити вето,

 оскільки  він  глибше  вникнув в цю ситуацію, тому ми

 можемо  або  проголосувати  зараз  підтвердивши,  або

 відхиливши  вето,  або приймемо інше рішення. Вот вся

 процедура.

      Я вибачаюсь, Мішура.

 я 
 я                           - 80 - я 

 

      МІШУРА В.Д.

 

      У  мене  запитання  до  доповідача.  Значить, ви

 скзали,  що нам потрібно піти на уступку Президенту і

 перенести  все  це.  Чому  так  піздно  все-таки  від

 Президентської команди прийшло до нас оце прохання.

      Адже  скажем  ми  включаємо оці питання зарання,

 готуєм  в  комісіях...  Чи  ми  пагано  співрацюємо з

 президентською  командою?  Це  те  ж  питання, яке ми

 повинні  мати  собі на увазі. Чи можливо в цьому наша

 вина і біда.

 

      _______________ Уважаемые депутаты, материалы по

 этому  вопросу  вам  были  розданы  более двух недель

 назад.   И   это   подробные   материалы,  в  которых

 содержиться  вся  история  вопроса.  Мы  приняли  это

 дополнение   к   Закону   "О   банках   и  банковской

 деятельности"  в  октябре  прошлого  года.  Президент

 наложил   на   него   "Вето".   При   этом   комиссия

 расматривала   вопрос   потом  4  раза.  Официально в

 комиссию   так  и  не  поступили  предложения  другой

 редакции  этого Закона ни от Админисрации Президента,

 ни от Кабинета Министров Украины. я 
 я                           - 81 - я 

      Предложение  Национального  банка  вначале были,

 затем  они  были  отозванны.  Мы постоянно работали с

 Администрацией.  И у вас указано в документах, что 11

 января   комиссияобратилась   к  Президенту  по  этму

 вопросу  с  письмом  о  том, что мы вынужденны в этом

 случаи  выносить  повторнона голосование в неизменном

 виде, так как Президент наложил вето на этот Указ, на

 этот  закон,  так  сказать,  о нем уже забыл, и никто

 других предложений не представил.

      Значит,  дальше тянуть конечно было нельзя. И мы

 вынесли этот вопрос на сессию. дальше, как вы знаете,

 последовала  уже просьба, поскольку вопрос вынесен. Я

 понимаю,  что  решение  Верховного  Совета  в  случае

 отклонения  вето Президента, тем более, что оснований

 для  вето  нет, как показала юридическая экспертиза и

 те  замечания,  которые  были высказаны в обосновании

 вета   они   недостаточны.   Верхонв  Рада  поступила

 абсолютно  законно приняв это дополнение к закону. Ну

 если  уже  Президент  сейчас  обращается  с  просьбой

 отложить  на  неделю,  пересмотреть еще раз, отозвать

 вето  и  подписать,  значит, я бы с этим предложением

 согласился.

      Это наиболее мирный путь решения этого вопроса.

 я 
 я                           - 82 - я 

      ГОЛОВА.   Є  пропозиція  підтримати  пропозицію,

 вірніше,  є міркування підтримати пропозицію депутата

 Суслова голови комісії.

      Я ставлю на голосування цю проползицію.

 

      (Йде голосування)

 

      "За" -

 

      Мені поступило зауваження відносно того, що я не

 поставив  на голосування  питання про довіру Кабінету

 Міністрів,  оскільки  така  пропозиція  вносилася.  Я

 виправляю  цю  провину... про виключення в порядок ня

 сьогодні питання про недовіру Кабіну Міністрів. Прошу

 поставити питання на голосування.

 

      (Шум у залі)

 

      Іде голосування, будь ласка, не заважайте!

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Все!    Про    проект    Закону   України   "Про я 
 я                           - 83 - я 

 бухгалтерський облік і звітність", в першому читанні.

 Кужель доповідач.

 

      КУЖЕЛЬ О.В., 181 виборчий округ.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 депутаты!

      Вот  сегодняшний  отчет  правительства  еще  раз

 показал.   насколько   наша   возможность   учета   и

 прогнозирования  данных  находится  на  самом  низком

 уровне.  У  нас  никогда  не  будет в стране хорошего

 бюджета,  нас  никогда  не  будет достоверных данных,

 потому  что  сегодняшняя  система  учета и анализа, и

 статистики  не соответствует тем требованиям, которые

 мы  к  ним предкявляем. В настоящее время в экономике

 появляются  также  новые  виды  деятельности,  учет и

 контроль  которых в последнее время никакими законами

 не регламентируется. Как, например, это -рынок ценных

 бумаг. Страховая деятельность.

      В  целом  в  процессе реформирования экономики и

 развития   рыночных   отношений   существующая  масса

 постановлений   и  инструкций,  писем  и  так  далее,

 которые  не  отражают и не успевают за экономическими

 процессами в стране.

      Методологическая   неразбериха  в  разного  рода я 
 я                           - 84 - я 

 инструкциях   и   директивах   разных  министерств  и

 ведомств   не   дает   возможности  выработать  общие

 методологические   принципы   и   основы   построения

 бухгалтерского учета и отчетности.

      Мировая  практика  свидетельствует  о  том,  что

 такой  закон в любом государстве является необходимым

 условием взаимоотношений с хозяйствующими субкектами,

 в  которые  закладываются  принципи построения единой

 системы ведения бухгалтерского учета и отчетности. Их

 обязанности  к  ведению  такого  учета  и  отчетности

 обусловливаются  требования, которые надо соблюдать в

 подготовке   бухгалтерской   информации,   проведения

 внутреннего и внешнего  контроля.

      На  протяжении  3  лет  ведущими специалистами в

 области   учета   и  отчетности  было  разработано  3

 концепции  роекта  этого  закона.  Они обговоривались

 научной  и  практической общественностью на страницах

 периодических изданий, таких ка журнал "Бухгалтерский

 учет  и  аудит",  газеты "Бизнес", "Уридовий кур'єр",

 "Діло". Так же обсуждение проходило на межународных и

 национальных   научно-практических  семинарах.  Всего

 было опубликовано 29 публикаций на страницах прессы. В

 поддержку сегодняшнего проекта выступило 4 академика,

 7   професооров,  17  кандидатов  наук  и  более  100 я 
 я                           - 85 - я 

 практикующих бухгалтеров.

      В  чем  принципиальная  основа этого закона? Во-

 первых,    заложенные   принципы   дают   возможность

 государственного   регулирования   основ   построения

 бухгалтерского   учета   и   отчетности.  Впервые  на

 законодательном   уровне   предполагается   закрепить

 состав  бухгалтерского баланса и отчета о результатах

 финансовой  деятельности.  При  существующей  системе

 учета  не  було  единой  методики исчисления основных

 показателей    деятельности   предприятия   -прибыли,

 себестоимости,  стоимости активов и пассивов. Решение

 этого вопроса также нашло отражение в проекте закона.

      Во-вторых,  в  проекте  закона предусматривается

 разделение  учета  на  финансовый  и  управленческий.

 Финансовый   учет   призван   обеспечить   полное   и

 комплексное отражение всей хозяйственной деятельности

 предприятия.  Финансовый учет расчитан на составление

 бухгалтерской   статистической   отчетности,  которая

 расчитана  не  только  на  внутреннего потребителя, а

 также     на     внешнего    -налоговую    инспекцию,

 статистические  органы,  инвесторов,  акционеров.  По

 данным   такой   отчетности   они   судят   о  работе

 предприятий   и  принимают  соответствующие  решения.

 Управленческий  учет ведется предприятием для решения я 
 я                           - 86 - я 

 проблем,    обеспечения    внутренних    потребностей

 информации  всех  уровней  управления.  При этом этот

 учет методически и технически простой. Он расчитан на

 самые  разные  предприяти,  что  очень  важно з точки

 зрения   его   механизации   и  автоматизации  Только

 благодаря  этому,  например,  в  странах  Европы учет

 автоматизирован  на  90-95  процентов, а у нас только

 окого  10  процентов  автоматизация  учета. Финасовый

 управленческий учет полностью удовлетворяет не только

 собственные   потребности,   а   и   органы  контроля

 статистики.

      Эта  мировая правктика разграничения финансового

 и  управленческого  учета  была учтена при разработке

 нового   плана  счетов  бухгалтерского  учета.  Новая

 концепция  плана  счетов  направлена  на  определение

 финансовых     результатов    работы    хозяйствующих

 субкектов,  что  является основополагающим в условиях

 рыночной экономики.

       В  третих.  В  целях  единого методологического

 подхода  к  разработке  счетов  бухгалтерсткого учета

 создается Национальный совет по бухгалтерскому учету,

 который     утверждает    нормативы    и    стандарты

 бухгалтерского  учета. Принимает участи в утверждении

 программы    подготовки    бухгалтеров,   вносыт   на я 
 я                           - 87 - я 

 рассмотрение Презыдента, Верховного Совета и Кабинета

 Министров    предложения,   касающиеся   нормативного

 регулирования бухгалтерского учета.

      Национальный   Совет   по  бухгалтерскому  учету

 формируется  на  принципах делегирования в его состав

 представителей   госструктур,  это:  Минфин,  Минюст,

 Минстат,  налоговая  и  другие, а также представители

 профессиональных  общественных  организаций,  которые

 выполняют   свои   функции   в   сфере  хозяйственно-

 финансовой  деятельности,  и конечно же представители

 нацчных организаций.

      Хотелось  бы отметить, что данный Закон построен

 не  на  голом месте. Он аккомулировал все лучшее, что

 было  в бухгалтерском учете, в отечественной правтике

 и науке и адаптировал его к новым рыночным отношениям

 и международным стандартам.

      Перед  тем как просить вас поддержать этот Закон

 в  первом чтении, хочу сообщить депутатам, что проект

 даного  Закона 3 февраля был направлен в Комиссию  по

 бюджету,  финансам,  банковской  деятельности базовых

 отраслей.  Відповіді було не отримано.

     Вчера   у   нас   состоялся   очень   и   сегодня

 продуктивная  работа и оказано помощь нам Немировским

 Владимиром   Лукичем.   Это   одни   из  практикующих я 
 я                           - 88 - я 

 бухгалтеров  среди депутатов, где отмечено достаточно

 замечаний  редакционного  характера.  Мы  со  многими

 согласны,  и  просили бы депутатов взять этот Закон с

 собой   на   округа,   показать   во   все  директора

 предприятий,    показать   его   своим   практикующим

 бухгалтерам,  и  принять активное участие в работе во

 втором чтении.

      Спасибо большое.

 

      ГОЛОВА.   Олександра   Володимирівна,  запитання

 будуть  до доповідача? Є запитання. Будь ласка, номер

 округа? Будь ласка. Ще раз повторіть. 309.

      Олександра  Володимирівна  була  некоректна там,

 коли   сказала,   що   відповіді   не  було.  Комісія

 погодилась з змітом і не надіслала зауважень.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

 

      Значить, 309-ий, Немировський Володимир Лукич.

      По  вопросу  данного  Закона. Значит, о том, что

 был  отправлен  этот  Закон  в  комиссию,  правильно,

 неделю  назад.  Но  это  чисто  профессиональный,  он

 определенные  качества  имеет,  Закон.  Над  ним надо

 работать не один день, и не два. я 
 я                           - 89 - я 

      Значит,  практически  проработан  лично мной как

 специалистом этот вопрос. Я считаю, что концептуально

 он   построен  сегодня  неправильно.  Его  необходимо

 доработать  и  вынести  через  неделю на рассмотрение

 сессии.  На  первое  чтение.  Н  а  следующей неделе.

 Иначе, если мы это не сделаем, прийдется очень делать

 много изменений.

 

      ГОЛОВА. Запитання, будь ласка, відповідайте.

 

      _______________

      Разрешите  мне  ответить.  Значит,  в  течение 7

 месяцев комиссии над данным проектом Закона работали,

 представитель Минфина товарищ Пархоменко, Минстата, 5

 профессоров  и  практикующие  практики.  Значит,  эта

 концепция действительно нова. Не со всеми положениями

 Владимира  Лукича  я  согласна, и считаю, что даже во

 втором   чтении   эти  вопросы  и  ваши  практикующие

 бухгалтеры,  они  вам  дадут  эти замечания, мы будем

 голосовать. Потому что действительно концепция нова и

 она  нам  необходима.  Если мы хотим иметь нормальный

 бюджет   и   достоверные  цифры,  нам  надо  наладить

 нормальный учет.

      Вы   сегодня   здесь   90   процентов  директора я 
 я                           - 90 - я 

 предприятий   и   вы  знаете,  открыв  баланс  своего

 предприятия  вы  не скажите его реальною существующее

 материальное   положение.   Потому   что   баланс  не

 правильно составлен, он не реален.

 

      ГОЛОВА. Ще запитання є? Ще раз 309, будь ласка.

 

      ________________

 

      Я  прошу  прощения, сегодня утром, буквально с 7

 часов  почти  до  10,  я  работал  из  специалистамы,

 которые составляли этот Закон. И они согласились, что

 его  надо  доработать,  и на следующей сессии если мы

 этот  вопрос,  как  говорится,  приведем в нормальный

 вид,  то  его  можно  будет  на второе чтение вынести

 через пару недель. Иначе если мы этого не сделаем, то

 мы намного больше времени затратим.

 

      _________________ Уважаемый Владимир Лукич!

      Я  готова  взять эти сложности на комиссию, и мы

 готовы  подготовить  ко  второму  чтению,  через  две

 недели,  это  сложно,  но  это  необходимо только для

 того,  чтобы в 1996 году перейти на новый учет. А для

 этого  нам надо в ближайшее время принять этот Закон, я 
 я                           - 91 - я 

 чтобы  подготовить  новый планы счетов, и нормативные

 документы.

      Разрешите  депутаты,  привести  вам один пример,

 который  вы наверное, как руководители, столкнулись с

 некорректностью сегодняшнего учета.

      Вы  знаете, что Постановление Кабинета Министров

 в  1993 году о введении бухгалтерского учета курсовая

 разница   от   валютных  поступлений  согласно  этому

 Постановлению  должна  относиться на 80 счет, на счет

 прибылы и убыток.

      Через  три  месяца выходит письмо Минфина о том,

 что   курсовая   разница   о   валютных  поступлениях

 относится на 88 счет по итогам года. Через три месяца

 выходит  Указ  Президента, который говорит, что может

 относится   на   прибыль  и  убытки,  а  может  и  не

 относиться.  И  сейчас  в нашей комиссии масса писем,

 когда  налоговая  инспекция  являясь органом Минфина,

 наказывает  предприятие.  За  что? За выполнение того

 Постановление, письма, который сделал Минфин.

      То   есть  в  одном  и  том  же  органе  выходят

 документы   не   правильно  составляющие  и  ведующие

 бухгалтерский  учет,  противоречащий  одно другому. А

 уже  не  говоря  о  том,  что  здесь  сидят директора

 предприятий,    например,    машиностроительного    и я 
 я                           - 92 - я 

 металлургического.  И  инструкция  введения  одного и

 того  же  учета  никогда не совпадают, то есть каждый

 ведет  как хоче, а мы хотим получить реальную картину

 по стране и реальные цифры.

 

      ГОЛОВА.  Шаланський, потім Степенко.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ

 

      226, Шаланський, мене немає в списках.

      Дякую.

      Шановний дповідачу, скажіть будь ласка попереднє

 питання   ми   розглядали  прозвучала  така  цифра  6

 мільйонів   бюджетних  працівників  по  державі.  Яка

 вартість введення цього закону найперше.

      І  питання,  чому питання бухгалтерського обліку

 не  можна  доручити  Мінфіну,  Мінстату  з  тим,  щоб

 (..........)  нових структур, яких треба знову ж таки

 утримувати  за  державний  бюджет  він  такий пустий.

 Дякую.

 

      ___________.  Спасибо  за  вопрос, потому что он

 очень  важен,  если вы откроете Закон по формированию

 Национальной  Рады,  по  учету  и эудиту, вы обратите я 
 я                           - 93 - я 

 внимание,  что  эта  Рада  не  состоит на бюджете это

 только  имеется ввиду ассигнование за счет сокращения

 наоборот   в   Министерстве  финансов  управления  по

 методологии  организации  (..........) учета, которая

 на  мой  взгляд  и  не  только  мой  взгляд,  а  всех

 практиков,  сегодня  не исполняет и не только сегодня

 свои функции, потому что все бухгалтера практикующие,

 работают по инструкциям еще 57 года.

      Планов  и счетов нет, не знают как вести учет ни

 бухгалтерский,   ни  в  банке  не  разработаны  планы

 счетов,  ни  страховая  деятельность,  что хочет то и

 творит,  сейчас появляются фракции, нет плата счетов,

 национальная  Рада,  все  кто  в  ней будет работать,

 работает   на   общественных   засадах,  и  на  такую

 Национальную  Раду,  очень легко идут и нам ообесчают

 помочь  вот  сейчас  и Ассоциация бухгалтеров Англии,

 Франции,  они  готовы помочь грантами для того, чтобы

 подготовить хорошие бухгалтерские документы.

 

      ГОЛОВА.  Степенко.

 

 

 

      СТЕПЕНКО я 
 я                           - 94 - я 

 

 

      Це     тут    технічна    помилка.    Олександра

 Володимирівна,  я  дуже уважно вашу доповдь слухав. і

 трошки  я в цьому ділі розбираюсь. Ви не оговорились,

 коли  сказали,  що  буде  проведенно  скорочення і що

 Захід нам поможе, там Англія і Захід.

 

      _______________Нет, не оговорилась.

 

      _______________  А  вони не діждуться поки ми до

 кінця все розвалимо, а тоді прийдуть помогать? Ну, як

 ви цього не розумієте.

 

      _______________Нет, я с вами не согласна...

 

      _______________І  я вам задаю питання. Ну, дайте

 я  задам  питання. Ви говорите буде фінасовий облік і

 управлінський  облік. Це надзвичайно складне питання.

 І  як  ви,  не  обговорювали  в  комісї, що через дві

 неділі,  наприклад,  ми  приймемо  цей  закон.  Але ж

 потрібно     підготовить    кадри.    Адже    ж    це

 надзвичайно  складне  питання.  То може його ввести в

 дію, наприклад,  через півроку, чи через рік. я 
 я                           - 95 - я 

      Тобто  як отут... щоб ми не наламали дров, бо ми

 ще  як  і отой облік 1957 року (..........) у вас там

 порядок був. Од кромедня  і д тоно кілометра.

      А   сьогодні,  ви  знаєте,  як  ви  оце  питання

 розглядали. І ще раз повтрюю, ви що дійсно вірите, що

 нам поможуть.

 

      _______________Значит,    спасибо   большое   за

 вопрос.  Я  не  просто верю. Я конкретно вот полгода,

 уже  сейчас идет разработка, и в ближайшие недели уже

 будут   сименары  для  бухгалтеров,  который  выделен

 грантом  английского  правительства на переподготовку

 бухгалтерського учета, на компьетеризацию его.

      Это конкретно приезжают преподаватели Ассоциации

 бухгалтеров  в  Англии и занимаются. Я больше верю на

 подготовку  документов на собственных специалистов. Я

 говорю, что нам не обещают помочь, нона то, что будут

 работать  собственные  специалисты,  нужно  с  учетом

 собственного  национальнорго интереса здесь работать.

 Это  однозначно. У нас достаточно специалистов своих,

 чтобы на них расчитывать.

      На  счет  сокращения  я  не просто расчитываю. Я

 надеюсь  не  только  этот  отдел,  аКабинет Министров

 сократиться  на  процентов  50, иначе мы его икогда с я 
 я                           - 96 - я 

 нашего  бюджета  не прокормим при такой работе как он

 работает. Это второй ответ.

      А  третий,  то  что  учет  у  нас никогда не был

 хорошим.  Все цифры были, вы как руководитель знаете,

 потолочный.  И  вы  будучи  руководителям хозяйс тва,

 знаете,  что вы вот  этот фи нансовый учет и  органи...

      Я вам  сейчас отвечу, я не всех  сравняла.

 

      ГОЛОВА. Олександра Володимирівна, будь ласка. Ви

 не  хвилюйтеся  будь  ласка, да видно. Я прошу уваги,

 одну хвилиночку, заспокойтеся. Заспокойтеся.

      Вона  відповіла на запитання котрі їй задавали,

 вони багатьох незавдовольняють, ці запитання ви бачите

 по  змісту  запитань,  іде  власне кажучи висловлення

 позицій , тобто обговорення, а не запитання...

 

      (Шум у залі)

 

      Я  ще  раз попрошу -сядьте, будь ласка, з місця,

 поки вам не дали слово, не говоріть.

      Олександра   Володимирівна,  сідайте  на  місце.

 Суслов - від Комісії, будь ласка, з місця 2 слова!

 

      СУСЛОВ В.І., 383 виборчий округ. я 
 я                           - 97 - я 

      Я,   уважаемые   депутаты,   я   ни   минуты  не

 сомневаюсь, что Александра Владимировна -специалист в

 этой   области.  Мы  знаем  все,  что  проект  Закона

 подготовлен  в Комиссии по экономической политике. Но

 этот  Закон  сам по себе имеет технический характер -

 это  очень  важно  с точки зрения техники бухучета. У

 нас  в  Комиссии, конечно, нет большинства депутатов,

 которые  являеются специалистами в этой области, хотя

 специалисты  таки  (и  практики),  как Владимир Лукич

 есть...   Поэтому,  с  моей  точки  зрения,  в  таких

 ситуациях    абсолютно    обязательно    согласование

 (официальное  причем!)  с Министерством финансов, как

 минимум,  с  Министерством  статистики и Национальным

 банком   -это   как   минимум!   Если  сегодня  таких

 официальных одобрительных рецензий от этих учреждений

 нет,  то,  конечно, этот проект мы принять не сможем,

 потому  что  за него сможет проголосовать только тот,

 кто   считает   себя   действительно  специалистом  и

 способен  оценить новую концепцию, заложенню в Закон.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Таким  чином, є поки що 2 пропозиції. Я

 прошу  вибачити... У тих... ті депутати, які задавали

 запитання,  власне кажучи, брали участь у обговоренні я 
 я                           - 98 - я 

 цього  законопроекту -звучала у всіх одна пропозиція:

 доручити    комісіям    банківської    і   фінансової

 діяльномсті,  разом  з  відповідними  міністерствами,

 доопрацювати проект Закону і винести його на повторне

 перше  читання.  А інша пропозиція була від Комісії -

 взяти  його в першому читанні (проект з цього приводу

 у  вас  єсть).  Тому я, в порядку надхлдження, ставлю

 пропозицію  спочатку  від  Комісії  на голосування, а

 потім  поставлю  ту  пропозицію,  яку  сконцентровано

 висловив депутат Суслов.

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Питання  доручити  комісіям  відповідним разом з

 міністерством і  Комісією  з  економічної політики на

 повторно  винести  на  перше читання цей Законопроект

 через два тижні.

      Ставлю на голосування.

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      О   12-30  розпочнеться  слухання  питання  "Про

 концепцію податкової політики". я                           - 99 - я 

 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВА.  Я прошу тих депутатів, котрі десь зараз

 на фракціях зібралися, ось я дивлюся: Київську міську,

 Кримську і т.д., - займіть свої місця в залі.

      Прошу провести поіменну реєстрацію ще раз.

 

      Й Д Е  Р Е Є С Т Р А Ц І Я

 

      ГОЛОВА. Прошу сідать.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Поки підійде зараз доповідач основний, я

 хотів попросить вашої згоди на ось таку дію.

      Ось   у   вас   на   руках   був  такий  перелік

 підприємств,  які  не  підлягають  приватизації.  Цей

 перелік  затверджений Верховною Радою. Всі погодилися

 тоді,  під  час  розгляду  цього  питання,  що це той

 документ, який залишається, так би мовити, відкритим,

 тобто  ці  підприємства  не  приватизуються, оскільки

 вони  представляють загальнодержавну цінність. А якщо я 
 я                          - 100 - я 

 появляється  потреба  ще в додаткових, відображення в

 цьому   переліку   додаткових,  додаткової  кількості

 підприємств,  тоді ми приймаємо відповідне рішення і

 теж включаємо до такого переліку.

      Після  того,  як ви пам'ятаєте, в трьох галузях:

 хлібопереробка,   нафтопереробка   і   енергетика,  і

 військово-промисловий   комплекс,   -за  наполяганням

 групи депутатів було запропоновано доповнити цей

 перелік    тими    підприємствами    абоназвами   тих

 підприємств, якітеж не можна приватизувати.

      Це  доповнення  було обговорено у всіх комісіях і

 всі  мали  змогу  підійти,  передбачити чи виходячи з

 галузі, інтересів галузі, чи з інтересів округу, чи в

 цілому  загальнодержавних інтересів передбачити ще...

 доповнити  його тими підприємствами, які теж не можна

 приватизувати. Врешті, це дало теж невеликий списко -

 буквально   на  дві  сторінки.  Нам  потрібно  зараз,

 врешті,  остаточно визначитися з цього приводу, тобто

 затвердити  перелік  підприємств,  які  не підлягають

 приватизації.

      Таким  чином, до цього величезного списку додати

 ще  ці  дві  сторінки. Маючи на увазі, що після того,

 можна  буде  доповнювати  той список, якщо виникатиме

 справді така потреба, якщо до такого висновку дійдуть я 
 я                          - 101 - я 

 депутати.

      Тому  я просив би вашої згоди і Комісія з питань

 економічної політики наполегливо пропонує зробити це,

 бо  ви  пам'ятаєте  Постанову, яка приймалася з цього

 приводу  у  липні  місяці,  що  потреба  така справді

 існує.  Тому  я просив би вашої згоди на затвердження

 цього списку. Можна ставити на голосування?

      Валентина Петрівна Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК

 

      ___________.    Олександре   Олександровичу,   я

 підтримаю   вашу   пропозицію,   але   попрошу   дати

 протокольне  доручення  Комісії  Таранова,  з  такого

 питання.  Згідно  Указу  Президента  від 5 січня 1995

 року   про  заходи  щодо  прискорення  процесу  малої

 приватизації,  ліквідовуються комунальна власність на

 місцях.  Це по-перше.

      Згідно  діючого закону про місцеві Ради народних

 депутатів, стаття 7 цей указ порушує діючий закон.

      Тому  я  попрошу,  щоб комісія Таранова все-таки

 переглянула   питання  до  комунальної  власності,  і

 наклала  вето  на  даний  указ,  тому  що  комунальна

 власніть  являється  власністю відповідної території, я 
 я                          - 102 - я 

 вона  служить  для  того  населеного  пункту, району,

 регіону і приватизації не може підлягати.

      І  та  колізія,  яка  у  нас  виникла  навіть  з

 розглядом  такого  наболілого  питання  про лікарські

 засоби,   показує,   що  всі  аптеки,  які  являються

 комунальною     власністю     районів,     підлягають

 приватизації,    а    вони    являються    відповідно

 монополістами.

      Тому  я  попрошу  протокольно  доручити  Комісії

 Таранова розглянути це питання.

 

      ГОЛОВА.   Валентино   Петрівна,  я  поставлю  на

 голосування  вашу пропозицію, таке доручення зробимо,

 а  цю  обставину  ви ще можете з'ясувати при розгляді

 програми приватизації на1995 рік, де можна буде чітко

 відобразити   і   віднести  ті  чи  інші  об'єкти  до

 відповідного виду власності.

      Одну хвилинку, будемо обговорювати ці питання.

      Я ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      (Шум в залі)

 я 
 я                          - 103 -  я 

      Я   прошу  уваги.  Я  нагадую  тим,  хто  ще  не

 зрозумів,  про  що  йдеться.  Будьте  уважні,  будьте

 уважні...  За рішенням Верховної Ради доручалося всім

 депутатам  зайти в (Шум в залі) комісію з економічної

 політики,   звірити   списки,  визначитися  щодо  тих

 підприємств, які викликають сумнів і або занести їх у

 додаткові списки, або виключити з додаткових списків.

 все  це  зроблено!  І якщо хтось один... я розумію, у

 вас  була  поважна  причина -ви були в лікарні, ви не

 скористалися  таким правом, то це не означає, що інші

 депутати не скористалися цією потребою!.. Я просив би

 не...  Ну,  не  агітувати щодо не прийняття рішення з

 цього питання, оскільки воно визначене вже.

      Так що не зрозуміло? Ну, от ви вважаєте Анатолій

 Федорович,  що ви істинну скажете. Я ще раз ставлю на

 голосування. Я прошу підтримати це рішення.

 

      Йде голосування    ЗА   -

 

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Це  власно,  перше  питання  яке  завершино  від

 комісії   Таранова,  так  що  ви  для  себе  висновок

 зробіть.  Значить,  питання  про концепцію податкової

 політики. я 
 я                          - 104 - я 

      Щоб не виникало зайвих запитань я відразу поясню.

      Працювала    група   спеціалістів,   попередньо

 інформацію з цього приводуц депутати одержали. Очолює

 групуц   спеціалістів   заступник  міністра  Ільїн  -

 керівник податкової інспекції.

      Міністр Гарманчук зараз із нашим головою комісії

 Азаровим  тільки,  що  працював  над цими матеріалами

 через  хвилину  буде тут сидіти на місці. Прем'єра як

 ви   знаєте   немає,   віце-Прем'єр   зараз  набирає,

 приміряється  до  важелів,,  що, я думаю, нам треба з

 фахівцями розглянути це питання.

      Я  просив  би вашої згоди, щоб дати слово Іл1їну

 Віктору  Никифоровичу,  для доповіді з цього приводу,

 Азаров  зробить  коротеньку...  Суслов,  я вибачаюсь,

 зробить   коротеньку   співдоповідь,   і   ми  будемо

 визначаптися  щодо змісту цього надзвичайно важливого

 документу.  Будь ласка.

 

      ІЛЬЇН

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      Вашій   увазі   пропонується   проект  концепції

 податкової   політики  в  Україні,  яку  підготовлено

 Міністерством   фінансів   України  з   Міністерством я 
 я                          - 105 - я 

 економіки,   Міністерством   юстиції,   Міністерством

 праці,  іншими  міністерствами і відомствами з участю

 Інституту  економіки  національної  академії  наук на

 виконання  доручення  Верховної  Ради України від 30.

 01.  95  року.  Цей  проект  розглянуто  за засіданні

 Президії  Кабінету  Мінітсрів  України,  схвалено для

 подання Верховній Раді.

      Концепція  податкової  політики не є нормативним

 актом,  а  являє собою сістему поглядів на здійснення

 хадодів по реформуванню податкової системи в Україні.

 Реформування   податкової   системи,   яке   по  суті

 розпочалося   у  1995  році,  базується  на  основних

 напрямках  координального  оновлення курсу соціально-

 економічної  політики,  здійснення радикальних реформ

 усіх  сфер  економічного життя, викладених в доповіді

 Президента  України  у  звернені  до  Верховної  Ради

 України 11 жовтня 1994 року.

      Першоосновою  перебудови  економіки України було

 визнано    проведення    ефективної   антиінфляційної

 політики  на  основі  стабілізації фінансово-грошової

 системи, однієї  з  складових частин якої є податкова

 система України.

      Під  реалізації економічних переворень в Україні

 було   запропоновано   провести  зміни  у  податковій я 
 я                          - 106 - я 

 системі України в напрямку подальшої її лібералізації

 та  децентралізації,  побудови  спрощенного механізму

 оподаткування.

      Реформування  податкової  системи обумовлювалось

 також   принятим   Верховної  Радою  України  Законом

 України   від   2   лютого  1994  року  "Про  систему

 оподаткування",   яким   було   затверджено   систему

 загальних   і   місцевих   податків   і   зборітв  та

 обов'язкових  платежів,  які є основою для формування

 державного  і  місцевих бюджетів і державних цільових

 фондів.

      Закон  "Про  систему  оподаткування"  передбачає

 наявність   в  Україні  дванадцять  загальнодержавних

 податків  і  вісім  обов'язкових відрахувань, а також

 п'ятнадцять  видів місцевих податків і зборів. Але це

 не  означає,  що  кожне  підприємство виплачує всі ці

 податки  і  збори,  які  я  назвав.  Побудова системи

 оподатків    з   розгалудженої   кількості   об'єктів

 оподаткування є загальноприйнятою у світовій практиці

 і  забезпечує формування державного бюджету при умові

 втрат  надходжень  по  деяких  з  цих джерел. А також

 забезпечує  участь  всіх  суб'єктів  підприємництва і

 громадян у формуванні державного бюджету.

      Запропоноване   Урядом   реформування   податків я 
 я                          - 107 - я 

 передбачає,    насамперед,    проведення    змін    в

 оподаткуванні  тих  видів  податків,  які є основними

 джерелами  доходів  бюджетів.  Це податок з прибутку,

 податок  на добавлену вартість, прибутковий податок з

 громадян,  акцизний  збір,  а  також  впровадження  в

 Україні майнових податків та стабілізаційного податку.

      Пропонується  також переглянути систему місцевих

 податків  і зборів, надати їм більш вагомого значення

 у формуванні місцевих бюджетів. Концепція передбачає,

 що  перебудова системи податків повинна базуватись на

 дотриманні   основних  принципів  оподаткування,  які

 полягають  у  такому.  Це обов'язковість впровадження

 норм, які забезпечували б обов'язкову сплату податків

 та   інших   обов'язкових   платежів,  визначених  на

 підставі  достовірних даних про об'єкти оподаткування

 за звітний період. Рівнонапруженість -це забезпечення

 рівності   справедливого   підходу   до  юридичних  і

 фізичних   осіб   щодо   сплати   податків  та  інших

 обов'язкових  платежів.  Не допускається встановлення

 підвищених   або   диференційованих  ставок  податків

 залежно  від  форм  власності, організаційно-правової

 форми,     держави     резиденства,     громадянства,

 віросповідання  та  по інших признаках; стабільність,

 забезпечення  стабільності  та незмінності податків і я 
 я                          - 108 - я 

 зборів,  інших  обов'язкових платежів; єдиний підхід,

 однакова  структура податкових законів, що забезпечує

 сприйнятливість,       зрозумілість       податкового

 законодавства,  спрощений  механізм їх впровадження і

 економічна    доцільність    введення   податку.   Це

 економічне   обгрунтування,   прогнозування  введення

 податку,   взаємовплив   податку  на  рівень  доходів

 бюджету  і  рівень доходів населення та на економічні

 показники розвитку народного господарства.

      Стосовно    основних   засад   по   реформуванню

 законодавства   по  конкретних  видах  податків  слід

 відмітити    таке.    Щодо   оподаткування   прибутку

 підприємств.

      Закон   України   "Про   оподаткування  прибутку

 підприємств"  прийнятий  і  введений  в дію з 1 січня

 поточного  року.  Основні напрямки змін по цьому виду

 податку  полягало в зменшенні ставки податку до рівня

 30%  та  перегляд тих пільг, які були надані в Законі

 "Про оподаткування доходів підприємств".

      Зменшення  частини  прибутку,  яка стягується до

 державного   бюджету,  обгрунтовувалася  необхідністю

 пожвавлення    інвестиційних   процесів,   фінансової

 підтримки виробників товарів.

      На досягення цієї мети спрямовані ці пільги, які я 
 я                          - 109 - я 

 залишилися  в  Законі.  За  прогнозними  розрахунками

 проведеними  на  базі  показників на 1995 рік, розмір

 доходів  бюджету  порівняно  з умовами оподаткування,

 які  діяли  в  минулому  року  зменшуються  майже  на

 половину. Це пояснюється декількома причинами.

      По-перше,   зміною   в   прогнозних  розрахунках

 показниках доходу, прибуток і заробітна плата.

      По-друге,    збільшення    сум   прибутку,   які

 звільняються від податку.

      І  по-третє,  зменшення  самого  розміру  ставки

 податку.  В умовах минулого року відрахування податку

 з прибутку в 1995 році складало б 44,7 відсотка.

      Стосовно  оподаткування доходів громадян. Зміни,

 які пропонуються провести, спрямовані на включення до

 сукупного  доходу  всіх  доходів,  одержаних з різних

 джерел,  як на території України, так і за її межами,

 включаючи  доходи  у  вигляді  девідентів, процентів,

 виграшів, матеріальної допомоги та інших надходжень.

      Незмінним    залишається   умова   прогресивного

 оподаткування  доходів громадян, чим вище доходи -тим

 більша ставка податку.

      Важливою    є   і   запропонована   норма   щодо

 оподаткування   сум   виплат   до  фонду  соціального

 страхування,     пенсійного    фонду.    Пропонується я 
 я                          - 110 - я 

 встановлювати  ставку  податку  до  річного сукупного

 доходу,  враховуючи  те,  що  в  оподаткований  доход

 включається       сума      виплат      до      фонду

 соціального  страхування  та пенсійного фонду в межах

 від  8 до 40 відсотків. 8 -це мінімальна ставка, 40 -

 максимальна.

      За  прогнозними  розрахунками  доходи бюджету по

 цьому  виду  податку  складуть близько 110 трильйонів

 карбованців, або 5 відсотків загальних надходжень. Це

 нижче, ніж  у  минулому  році,  де доля цього податку

 складала біля 9 відсотків.

      Зниження  питомої  ваги  надходжень  до  бюджету

 цього  виду  доходів, в  основному, визвано переглядом

 неоподаткованого  мінімуму 780 тисяч карбованців до 1

 мільйона  400  тисяч карбованців, так як це визначено

 сьогодні Указом Президента України.

      Податок  на  добавлену  вартість,  це  не прямий

 податок,  податок  на  споживання,  який стягується в

 бюджет шляхом включення його суми до ціни товарів, що

 реалізуються виконаних робіт, та наданих послуг.

      З    метою    пом'якшення    його    впливу   на

 платежоспроможність  покупців  товарів, запропоновано

 знизити  ставку  податку до рівня 20 відсотків, тобто

 до рівня середньої ставки податку, яка застосовується я 
 я                          - 111 - я 

 в більшості країн світу.

      Ми  шановним  народним  депутатам  зробили  таку

 вибірку  по  країнам  світу, і приклали до концепції,

 щодо   ставок   оподаткування  податка  на  добавлену

 вартітість, який застосовується.

      Оподаткуванню   повинні  підлягати  всі  товари,

 роботи  і  послуги,  які  споживаються  на  території

 України незалежно від країни їх походження.

      Виходячи  з  цього  пропонується у підготованому

 проекті не вносити будь- яких змін, щодо оподаткування

 вітчизняних   і   імпортних   товарів,  вони  повинні

 оподатковуватися однаково.

      Пропонується   ввести   нові  норми  податку  на

 добавлену  вартість,  які  б  опорядковували  порядок

 сплати  податку  по  реалізації  сезонної продукції і

 продукції з довготерміновим циклом.

      Запропоновано    внести   зміни   в   справляння

 акцизного  збору  на  такі  високодоходні  товари, як

 алкогольні  напої,  тютюнові вироби, основні напрямки

 змін,  це  введення  акцизних  марок,  які мають бути

 наклеєені  на алкогольні напої чи тютюнові вироби, як

 знак сплати акцизного збору, без наявності цих марок

 не  буде допускатися продаж виробів через торгівельну

 мережу  чи ввезення їх на митну територію України. я 
 я                          - 112 - я 

      Пропонується  запровадити  цей  механізм  у  два

 етапи,  1995  році  на імпортні товари, а в наступних

 роках на вітчизняні товари.

      Проектами законодавчих актів запропоновано також

 введення  в  Україні  майнових  податків,  податку на

 майно підприємств і нерухоме майно громадян.

      Запровадження   цих   податків  сприятиме  більш

 ефективному використанню виробничих фондів, створенню

 оптимальних  запасів  сировини  і метеріалів, поряд з

 цим  податки  на майно це додаткове джерело доходів в

 місцевий бюджет.

      Враховуючи,  що  прийняття  рішення про передачу

 об'єктів  соціальної  сфери  на  баланс  місцевих Рад

 потребує  додаткових  і значних витрат, запропоновано

 ввести тимчасове стабілізаційний податок. Деякі зміни

 пропонується  внести  і в порядок справляння місцевих

 податків і зборів.

      Зокрема  передбачається,  що деякі види місцевих

 податків  і  зборів, які затвердженні Верховною Радою

 України,  матимуть  обов'язковий  хаарктер  і  будуть

 сплачуватись  до бюджету за мінімально встановленними

 ставками,   якщо   місцевими  Радами  влади  не  буде

 прийняте рішення про їх введення.

      Шановні  народні  депутати,  у  проект концепції я 
 я                          - 113 - я 

 податкової  політики, варіант якої ви маєте на руках,

 врахованні     пропозиції     інституту     економіки

 національної   Академії  наук  України,  Міністерства

 економіки,  Кабінету  Міністрів,  народних депутатів,

 які  були  висловленні на попередньому розгляді цього

 питання.

      Більш  детально  викладені  наміри  по проведнню

 політики   надання  пільг  в  оподаткуванні,  порядку

 зарахування  податків  до бюджетів, змін у справлянні

 місцевих  податків  і  зборів.  Передбачено  провести

 упорядкування   системи   пільг  в  оподаткуванні,  і

 враховуючи,  що  звільнення  від сплати податків, або

 зменьшення  їх  розмірів  є однією із форм бюджетного

 фінасування,  і дотування суб'єктів господарювання та

 громадян,  надавати  пільги в оподаткуванні, виходячи

 із загально-державних інтересів.

      За  допомогою пільг створювати умови активізації

 інвестиційних процесів. І на сам перед у приорететних

 сферах,  що відповідає основним напрямкам структурної

 перебудови  за  конкретними  програмами  і проектами.

 Збільшення  випуску  і здешевлення соціально-значащих

 товарів.

      Пропонується   в  концепції  встановити  порядок

 звітності  і  контролю  за  використанням  фінансових я 
 я                          - 114 - я 

 ресурсів,   наданних   у   вигляді  пільг,  з  правом

 стягнення   їх   до  бюджету.  У  разі  неєфективного

 використання або використання не за призначенням.

      Пропонується  так  же  ввести  норми,  яки  б не

 допускали  встановлення оподаткових пільг для окремих

 суб'єктів підприємницької діяльності.

      З  метою  розширення і можливостей місцевих  Рад

 народних депутатів, пропонується  збільшувати  доходи

 бюджетів  різних  рівнів,  при  проведенні перебудови

 податкової  системи,  через  надання  більш широких і

 стабільних джерел для формування місцевих бюджетів.

      Встановити  в законах щодо оподаткування норми і

 порядок зарахування до бюджетів різних рівнів, сум по

 кожному виду податків. Це дасть можливість виконкомам

 місцевих  Рад  на більш довгий період ніж на один рік

 планувати  свої  доходи  і  планувати  свою роботу по

 збільшенню   доходів,   які   отримуються   місцевими

 бюджетами.

      Розрахунки   доходів   бюджетів   свідчать,   що

 порівняно  з минулим роком, надходження до бюджету по

 основним   видам  податків  зменшуються  у  відносних

 показниках,  як  до  загальних  надходжень  так  і до

 внутрішнього валового продукту.

      З  точки  зору оцінки перспективи запропонованої я 
 я                          - 115 - я 

 реформи,  в  системі  податків  важливе  значення має

 визначення  рівня  загальної суми частки внутрішнього

 валового   прордукту,  яка  перерозподіляється  через

 бюджет.  У  1995 році за прогнозними розрахунками, за

 даною системою оподаткування, доходи бюджету складуть

 36,   5%  до  внутрішнього  валового  продукту.  А  з

 урахуванням відрахувань до пенсійоного фонду -45, 7%.

 У минулому, 1994 році через бюджет розподілено 50, 7%

 валового внутрішнього продукту.

      На  закінчення  слід  зауважити, що реформування

 податкової   системи   повинно   бути  спрямовано  на

 виконання  функцій  забезпеченя фінансовими ресурсами

 державних  потреб  та  встановлення розміру податків,

 які    б   забезпечували   нормальне   функціонування

 економіки   держави  в  цілому  та  кожного  окремого

 підприємства.

      На    наш    погляд,   запропонована   концепція

 відповідає цим вимогам.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Дякую   вам,   Віталію   Никифоровичу.

 Запитання  до  доповідача будуть? Будуть! Запишіться,

 будь ласка.

      Оскільки  ми це  питання  розглядали вже тут і в я 
 я                          - 116 - я 

 такому  ж  складі,  можна  обмежиться, може, десятьма

 хвилинами?

      Так, 10 хвилин. Будь ласка, запишіться.

      Меркушов Віктор Тимофійович, прошу.

 

      МЕРКУШОВ В.Т., 78 виборчий округ.

      Я хочу задать вопрос уважаемому докладчику. Вы в

 самом  деле  считаете,  что  то,  что  вы сегодня нам

 изложили,  вы  считаете,  что  это - новая  концепция

 налогообложения? И если все-таки вы считаете, что это

 концепция,  то  что изменится в нашей экономике после

 введения  ее в действие?

      Я   так   понимаю,  что  концепция  должна  быть

 составной  частью  общей  программы выхода из кризиса

 экономики...  Так  вот  все-таки: что это даст, кроме

 того,  что  вы  сказали,  что вот этот налог будет на

 уровне  налогов, например, наиболее развитых стран. И

 все!  Никакого  анализа:  то,  что  было  до  того, и

 никакого  анализа,  что будет... Прогноз последствий!

 Пожалуйста.

 

      ___________.   Наскільки   я   розумію,  ця  моя

 доповідь була построєна на тому, що було так, а стало

 от так. І в концепції передбачається от так. я 
 я                          - 117 - я 

      І  в  концепції  передбачається, по-перш за все,

 виходячи  з  загального  напрямку розвитку економіки,

 послаблення  податкового тиску на підприємство з тим,

 щоб   підприємства  мали  власні  кошти  на  розвиток

 виробництва,  на  випуск  нових  типів  продукції, на

 оновлення  технологій.  А  це  в свою чергу пожвавить

 економіку,  пожвавить реалізацію продукції, пожвавить

 економіку України в цілому, оскільки будуть працювати

 підприємства,  підвищиться  їх  прибуток, підвищиться

 прибуток, підвищиться доходи до бюджету. від прибутку

 та  від  реалізації  продукції  у  вигляді податку на

 добавлену  вартість.  Підвищиться  заробітна  плата з

 ростом  виробництва.  Тобто, вся концепція спрямована

 на те, щоб дати можливість підприємствам запрацювати.

 

      ГОЛОВА.  Ми не публікували  список.

      Я  зачитаю  далі.:  Роєнко, Павловський, Азаров,

 Поживанов,...........  Синельчук, Мухін. А, є список.

 Будь ласка, Роєнко Віктор Григорович.

 

      РОЄНКО.

      В   мене   таке   запитання   до  вас,  шановний

 доповідачу.   Ми  постійно  говоримо  про  формування

 бюджету  із  низу.  Там  в  концепції все-таки не так я 
 я                          - 118 - я 

 досконало  це  питання  виглядить.  Все-таки, основні

 питання  роботи  і виробничих підприємств, сільського

 господарства,  бюджетних  отганізацій  лягає на плечі

 місцевої  влади  -Рад  народних  депутатів.  Як би це

 сіткіше,  щоб все-таки формування бюджету було знизу.

 І в цьому відношенні, звичайно, і повинна формуватись

 і  сама система податкової політики нашої України. Це

 перше питання7

      І  друге  питання.  Цікавить  наших виборців оця

 незрозуміла  система  тих,  хто,  по  суті, працює на

 податкову  політику. Це ваші кадри. Чи вже немає межі

 в  нас  роздуванню  кадрів  податкових  інспекцій? Це

 питання   вже   задавалось   тут,   в   цьому   залі,

 неодноразово.  В  нас  існує  на  виробника податкова

 інспекція,  КРУ,  інші  організації.  Так до яких пір

 будуть розширюватись ці штати податкової інспекції і

 КРУ?  Що вони те сприяють системі податкової політики

 в нашій державі?

      Дякую за увагу і відповідь.

 

      ___________.   Я  постараюсь  чесно  і  відверто

 відповісти   на  ваше  запитання.  Особливо  стосовно

 штатів.

      Що   до   формування  бюджету  знизу.  Да,  така я 
 я                          - 119 - я 

 концепція  є,  і така концепція проводиться в проекті

 Закону  "Про бюджетну сістему України". Що стосується

 концепції   щодо   оподаткування,   то   в  концепції

 закладено  таке,  що  при  прийнятті  законів  чи при

 підготовці     проектів     законів    щодо    питань

 оподаткування,   в   Законах   визначаються   розміри

 податку, які зараховуються до місцевих бюджетів.

      Якщо  в  Законі  визначаються  ці розміри і куди

 зараховується,   в   який  бюджет  зараховується  цей

 податок,   то   вже  дає  можливість  місцевим  Радам

 формувати  свій  бюджет  на  основі цих законів, а не

 якихось  нормативів, які затрерджуються. Формувати на

 більш  довгу  перспективу  тобто   знати, що Закон не

 міняється,   Закон   стабільний,  і   в  цьому  році,

 наступному  і  через  п'ть  років  ці  доходи  будуть

 зараховуватись  до місцевого бюджету, тобто можна вже

 розвивати   ту   галузь,  яка  дає  доходи  місцевому

 бюджету,  збільшує  доходи місцевого бюджету. Це буде

 сприяти  підвищенню  доходності місцевих бюджетів, на

 нашу  думку. І не тільки на нашу думку. Ми радились з

 цього питання із головами Рад. Голови Рад підтримують

 таку позицію, таку політику.

      Що  стосується  штатів  податкових інспекцій. Ви

 знаєте,  я відверто скажу, що цих штатів сьогодні нам я 
 я                          - 120 - я 

 не  хватає,  але  ми не просимо більше, тому що...

      Не  треба  сміятись.  Я  можу  привести  цифри у

 порівнянні  з  другими країнами, де якщо бажають, щоб

 держава  була сильною, повинна сильною бути податкова

 система.  Тому  що  без  податків  нема бюджету. Нема

 бюджету - нема держави.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Я прошу з місця не вступати в суперечку.

 

      ___________.   І   при   сильній, і  при  слабій

 економіці  повинні  бути  податкові  органи  сильні і

 оснащені тим чим потрібно, щоб не втрачати доходів. А

 через  те, що ми не маєм на сьогодні ще такої сильної

 податкової  системи,  служби  податкової, ми втрачаєм

 доходи, і немало втрачаєм.

      Сьогодні завершується робота по комп'ютеризації,

 завершується   робота   по   підготовці   нормативних

 документів  щодо  сплошного  декларування доходів. Ви

 знаєте,  скільки доходів, так сказать, проходить поза

 бюджетом, поза сплатою податків.

      На сьогодні податкова служба в цілому по Україні

 налічує 53 тисячі чоловік, 53 тисячі. Ефективність за

 минулий  рік кожного працівника: і тих, хто перевірки я 
 я                          - 121 - я 

 робить, і тих, хто не робить перевірки, -складає 1 до

 10. На один витрачений карбованець десять карбованців

 доходів бюджету податкові організації принесли.

      Я   думаю,   що  скорочувати  статус  податкової

 інспекції - це... ну, не той шаг, який...

 

      ГОЛОВА.     Віктор     Никифоровичу,     Віталій

 Никифоровичу,    ви    аргументовано   відповіли   на

 запитання.

      Будь ласка, Павловського запитання.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

 

      Шановний  Віталію  Никифоровичу,  в  мене  є два

 питання.

      Значить,  перше: в Законі, який ми приняли, "Про

 оподаткування  підприємств",  там  вказано,  що датою

 реалізації  є  той  момент,  коли продукція перейшла,

 стала  власністю  покупця.  Так от, в зв'язку з цим в

 енергетиці  виникла  така  колізія (я буду казати про

 атомну  енергетику).  Енергетика передається миттєво.

 Так  от,  на  сьогоднішній день заборгованість з боку

 Міненерго  атомним  станціям  десь  вже  перевищує 20

 трильйонів.  Якщо  діяти  по нашому законодавству, то я 
 я                          - 122 - я 

 налогова інспеція їх миттєво зробить банкрутами.

      Отже питання: як все-таки ви бачите (може, в вас

 є якісь думки), як вирішити проблему платежів?

 

      _______________

      Я  повинен  сказати,  що  проблема  платежів  на

 сьогодні у нас в країні -це найбільш болюча проблема.

 Ви  привели  цифру,  що 20 трильйонів -заборгованість

 енергетикам.  Я приведу цифру, скільки заборгованість

 підприємств і організацій на 1 березня до бюджету. Це

 7  з половиною трильйонів карбованців. Заборгованість

 підприємств  між  собою зростає на сьогоднішній день.

      Це  проблема номер один і вирішувати цю проблему

 треба,   і  треба  негайно.  Від  того,  як  вирішимо

 проблему буде і встановлення економіки підприємств.

      Що  стосується  конкретного  питання  по атомній

 енергетиці  і  в  цілому  по  енергетиці,  давайте ми

 розглянемо  і  знайдемо  якусь  схему.  Тут дійсно, є

 питання,  тому що реалізація електроенергії йде кожну

 хвилину, кожну годину. Давайте розглянемо.

 

      ГОЛОВА.  Віталій Никифорович, ви відповідь дайте

 таку,  що  це, по-перше, не норма концепції, це норма

 конкретного  Закону,  і  ми там вже де не де наробили я 
 я                          - 123 - я 

 помилок  раніше. Це стосується не тільки енергетиків,

 но і інших галузей.

      Будь   ласка.  Друге  питання,  відповідайте  на

 нього.

      Дайте ще раз можливість сказати Павловському.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

 

      Друге  питання  в  мене  дуже  коротке. Є навіть

 пропозиція.   Для  того,  щоб  не  збільшувати  штати

 налогової інспекції, а значно підвищити ефективність,

 то треба негайно впровадити електроно-касові апарати.

 Програму,   яку   ми  з  вами  в  минулому  році  так

 настирливо проштовхували.

      Так  в  мене  є таке питання, чи є вже концепція

 впровадження  електроно-касових  апаратів  реально  в

 життя?

      Дякую.

 

      __________________    Концепція    вже    є,   є

 напрацьований  ряд  документів  і  Указ Президента, і

 Постанова  Кабінету  Міністрів.  І  я  тільки  ось 10

 хвилин  як  повернувся  з  наради,  яку  проводили на

 "Електронмаші",    який    є    головним   виробником я 
 я                          - 124 - я 

 контрольно-касових  апаратів.  Але  є  ще  проблема в

 тому,  що  торгівельні організації не дуже бажають ці

 контрольно-касові апарати використовувати.

      Тому  ми зараз підготували проект Закону і через

 неділю  десь  дамо Кабінету Міністрів, щодо посилення

 відповідальності торгових організацій за непримінення

 торгово-касових апаратів.

      На  жаль,  сьогодні  санкції щодо порушення цієї

 роботи дуже незначні, і вони практично не працюють.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Суслов   -голова   Комісії   з   питань  банків,

 банківської  діяльності  і  фінансів. Віктор Іванович

 Суслов.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

 

      Уважаемый   Председатель,   уважаемые   народные

 депутаты,  я  буду  краток  и коснусь главным образом

 политической стороны вопроса.

      Вы   помните,   что  мы  обсуждаем  этот  вопрос

 повторно,   вначале   Верховна  Рада  получила  пакет

 законопроектов  по налогообложению, затем выяснилось, я 
 я                          - 125 - я 

 что  мы  не  можем эффективно работать, не зная общей

 концепции  налогообложения,  и  поэтому мы совершенно

 справедливо    остановили   дальнейшее   рассмотрение

 проектов  здесь  на  сессии  и  обратились к Кабинету

 Министров  с просьбой о предоставлении концепции. Тот

 вариант,  который был нам представлен раньше в устной

 форме,  нас  не  удовлетворил  по  ряду причин, в том

 числе  и  в  той  части,  что  этот вариант готовился

 исключительно  нологовой  инспекцией,  то есть там не

 было  другой  оценки налоговой системы, кроме по сути

 фискальной оценки.

      Мы    требовали    макроэкономических   расчетов

 последствий  введения  новой  налоговой системы, наша

 комиссия  тоже  посылала  письменные  вопросы по этой

 проблеме,  но,  как  выяснилось,  в  общем-то Кабинет

 Министров   в   нынешнемем   составе  такие  рассчеты

 выполнить не смог, ну и поскольку Верховный Совет при

 первом обсуждении концепции никаких более решительных

 политических  решений  не  внес, я имею ввиду звучали

 предложения  и  об отставке, как вы помните, Кабинета

 Министров,  то  сегодня у нас не будет с вами другого

 выхода,  кроме  того,  чтобы представленную концепцию

 одобрить, как это не кажется парадоксальным.

      Представленная   концепция  меня,  я  себя  тоже я 
 я                          - 126 - я 

 считаю  экономистом  и специалистом, не удовлетворяет

 по  многим направлениям. Если мы пройдем по разделам,

 вы  увидите,  что  здесь  достаточно  много  общих  и

 общеизвестных  положений, но здесь нет характеристики

 налоговой системы в целом.

      Вот   принципы   податковой  политики  мы  можем

 прочитать  в учебнике, надання пільг, допустим, мы не

 видим  и  не знаем сколько считается допустимым. Хотя

 бы  в  процентах валового внутреннего продукта или от

 дохода   бюджета.  Надать  в  целом  пільг  по  каким

 направлениям,    то    есть    четко    должны   быть

 сформулированы  направления принципы. Они должны быть

 утвержденны. То что мы здесь имеем не достаточно.

      Описание  податковой  системы, виды податков, но

 это   вообщем-то  и  так  известно.  Основные  засады

 реформування  законодавства,  как  вы видите, то, что

 много  сводится  к  предложению  ввести  новые  виды

 налога,  в  том  числе  и  стабилизационный  податок,

 который    не   предусматривался   раньше   налоговой

 системой. Ну, и так далее.

      Есть  отдельные  замечания по отдельным законам.

 Но  все в целом не дает впечатления готовой концепции

 налогообложения.  Но без одобрения этой концепции, мы

 с вами это понимаем, Верховный Совет не сможет дальше я 
 я                          - 127 - я 

 принять  ни  одного  из  столь необходимых на сегодня

 проектов Законов по налагообложению.

      Возникают  очень серьезные трудности с принятием

 бюджета.  И  если мы не одобрим сегодня концепцию, то

 вы  понимаете, что это приведет к чисто политическому

 дальнейшему  обострению борьбы между исполнительной и

 законодательной властью.

      И    поэтому    в    проекте    предложено   вам

 постановления,  ну,  мы  оправдываем себя тем, что мы

 учитывая    необходимость    прискорення    прийняття

 податковго законодавства, предлагаем тем не менее эту

 концепцию  одобрить  сосредоточиться  на обсуждении и

 принятии  тех  проектов, которые мы уже слушали и еще

 будем слушать.

      Далее,   во  втором  пункте  комиссия  посчитала

 неприемлимым   предложение  о  введении  нового  вида

 налога,   стабилизационного  налога.  Вы  видели  два

 возможных  варианта. Три процента к обкему реализации

 или один процент.

      Вообщем  то  мы  не  считаем  в настоящее время,

 налоговое  время  слишком  легким для того, чтобы его

 утяжелять   дальше   и   в   этом  не  соглашаемся  с

 предложением Кабинета Министров.

      В  третьем  пункте Комиссия большинством голосов я 
 я                          - 128 - я 

 проголосовала  это  предложение  о разрешении местным

 Советам  устанавливать  дополнительный  налог.  Но  я

 сейчас   полностью   соглашаюсь   с  тем  заключением

 юридического   отдела,   которая   также  приведена,

 действительно,  если  разрешать  то не постановлением

 Верховного  Совета,  это  предмет специального акта о

 налогообложенни  и  поэтому в этом постановлении этот

 пункт не может быть принят.

      Таким  образом я предлагал бы необсуждать сейчас

 снова   и   детально  концепцию  о  налогооблоржении,

 понимая     ту     ситуацию    в    которой    сейчас

 оказалась  Верховна  Рада и Кабинет Министров вместе,

 концепцию  в  цело  одобрить и на следующем заседании

 перейти   к обсуждению проектов по налогообложению.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Ще  є  запитання  до  Віктора Івановича.

 Запишіться  будь  ласка.  Но  я  бачу по руках, що не

 багато  5 хвилин, але дуже лаконічно, прошу.

      Писаренко.

 

      ПИСАРЕНКО А.А., 111 виборчий округ.

      Я   считаю,   что  нам  необходимо  принять  эту

 концепцию   для   того,   чтоб  потом  более  активно

 заниматься  и  разработать  законодательные  акты  по я 
 я                          - 129 - я 

 налоговой политике.

 

      ГОЛОВА. Я прошу... Ясно -це не запитання, а була

 пропозиція.

      Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО

      Прошу слово передати Альошину.

 

      ГОЛОВА. Альошин.

      Альошин, теж Кіровоград, будь ласка.

 

      АЛЬОШИН В.Б., 224 виборчий округ.

      Шановний  Вікторе Івановичу, як ви вважаєте: яка

 головна   причина  того,  що  ми  не  маємо  цілісної

 концепції,   а  маємо,  швидше,  описання  податкової

 системи?  Чи є тут, ну, скажімо так, взаємний зв'язок

 між визначеністю,  неузгодженістю соціальної політики

 і фіскальної політики, яку проводить держава?

 

      ___________.        Вопрос,       действительно,

 принципиальный. Я думаю, основная причина в том, что,

 к сожалению, в экономической политике правительства в

 части  налоговой политики доминирует чисто фискальный я 
 я                          - 130 - я 

 подход.  По-прежнему  считают,  что вопросы налоговой

 системы -это вопросы, якобы, налоговой инспекции. Это

 глубоко  ошибочно!  Об  этом многие депутаты говорили

 при  первом  обсуждении  концепции; многие говорили о

 том,  что  Министерство  экономики должно выступать и

 дать  оценку  последствий  введения  этой  системы  -

 Министерство  экономики  какого-то  заключения нам не

 представило.   Кабинет   Министров   должен  был   бы

 посмотреть  макроэкономические  последствия -этого не

 было  сделано.

      И    ко   всему   я   могу   добавить,   что   в

 действительности    правительство    проявило   здесь

 проявило   необузданный   оптимизм,  предлагая  очень

 глубокое еформирование налоговой системы и не проведя

 достаточных   оценок  последствий.  Ни  одна  страна,

 пожалый, на такое не решилась бы. Когда мы обратились

 к  международным  экспертам  с  просьбой  дать  такую

 оценку  последствий,  они  нам сказали, что поскольку

 подобные  глубокие  реформы  нигде не проводились, то

 такого  и  опыта  нет.  Ни одна страна не решилась бы

 одновременно  менять  сразу  все  налоговые законы. И

 поскольку   они  меняются  все  сразу,  и  не  совсем

 понятно,  какой  будет  окончательный  результат, они

 тоже  не  берутся, потому что они, так сказать, ценят я 
 я                          - 131 - я 

 себя.

       Таким  образом, у нас все сводится изначально к

 постановке  этой  проблемы  реформирования  налоговой

 системы  и  к общим принципам экономической политики.

 Это мы сможем с вами поменять что-то при заслушивании

 отчета    правительства.    И   тогда   мы   выскажем

 правительству  соответствующие  претензии  и  в  этой

 части.

      Но сегодня не принять это концепцию мы не можем.

 Но  каких-то  других  причин  обкяснения  того, что и

 новая  налоговая  концепция  не пошла дальше описания

 системы налогообложения, я сегодня назвать не могу.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

      Запитання?  Думка. Від бюджетної комісії Азаров,

 будь  ласка. Віктор Іванович, сідайте, будь ласка, це

 не запитання.

      Микола  Янович  Азаров  -голова комісії з питань

 бюджету.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемые  коллеги,  я  долго  не  буду

 занимать  вашего внимания, скажу лишь несколько слов.

 Очень   интересная  ситуация,  когда  доходы  в  виде я 
 я                          - 132 - я 

 налогов  определяют  одни, расходы определяют другие.

 Вот  очень скоро мы с вами, буквально через несколько

 дней  ощутим,  когда  будем  рассматривать конкретные

 статьи   вытрат,   к   чему   свелась   наша  с  вами

 законодательная      деятельность      в      области

 налогообложения.  Поэтому, ну, тут скромно умалчивают

 о  том,  что  налог  на  прибыль  практически  на 2/3

 уменьшил  доходную  часть бюджета по статье "Налог на

 доход".  Згоряча  приняли  28  там  или  27 декабря в

 пустом зале, а теперь нам предлагается ни в коем разе

 не  вносить  никакие  изменения.  Но  пусть  тот, кто

 предлагает  и  отвечает  за исполнения бюджета тогда.

 Поэтому  с  этим  пуктом,  который  вносит банковская

 комисиия, ни в коем случае соглашаться нельзя.

      Теперь  смотрим дальше. налог на ПДВ, который мы

 с вами уменьшили, в первом чтении приняли, и по факту

 он  28  процентов изымается, также уменьшил налоговую

 базу.   А  что  же  делать?  А  вот  и  Правительство

 предлагает  нам стабилизационный податок на утрымання

 обкектов  социальной сферы. А кто его буцдет платить?

 Франция,  Америка?  Наши  с  вами  предприятия  будут

 платить.  Так  извените, какая же разница, что в лоб,

 что по лбу? Возмем не ввиде налога на прибыль, возмем

 в  виде  стабилизационного податка. Арендная плата за я 
 я                          - 133 - я 

 нафту  и природный газ с кого мы будем брать? Вот эти

 два  вида  платежей  в  проекте  бюджета,  который на

 Кабмине  докладывался, составит немного-немало, а 247

 триллионов.  А  сколько  ж мы с вамы потеряли на этих

 двух  налогах, тоесть уменьшили якобы налоговое бремя

 с  предприятий? А потеряли 212 триллионов. Ну давайте

 ж задумаемся.

      Поэтому  сто  раз  прав  Виктор Иванович Суслов,

 который  говорит (вот сейчас перед вами вытупал, мы с

 ним  вчера очень подробно обсуждали эти вопросы), что

 нельзя   ж  концепцию  принимать  без  расчетов,  без

 обоснований.  Ни  одна  страна  в мире не... Снижение

 налоговой  ставки  на  1  процент  везде  обсуждается

 детально, досконально, с расчетом обоснований. А мы с

 55  до  33  бабах.  И  думаем  как  выходить. С 28 на

 основной до 20.И ничего.

      Поэтому   мы...   Я  вообще  логику  не  понимаю

 действий.  Нельзя не принимать. Знаем, что ее нет, но

 принимать,  не  принимать  нельзя. А почему нельзя? А

 потому  что  не можем налоги принять. А почему налоги

 не   можем   принять?  Да  потому  что  никто  их  не

 просчитал. Старанная логика...

      Поэтому  мы  уже  на этот путь вступили, вот ПДВ

 давайте  через  несколько  дней  будем смотреть очень я 
 я                          - 134 - я 

 внимательно,  очень  внимательно,  сверх внимательно.

 Давайте  любое  реформирование,  вот  как  в Законе о

 бюджетной    системе,    должно    по    законам   на

 налогообложению  проводиться за год до его введения в

 дию,  за  год. Так? То есть, сегодня принимаем, через

 год только вводим в действие.

      Теперь  давайте  по результатам посмотрим. Может

 быть,  январь,  февраль принес у нас улучшение работы

 промышленности,  может быть, кто-то из промышленников

 встанет и скажет, что его налоговое время, ослабление

 налогового  бремени,  привело  к  тому,  что  у  него

 появились  обиговый  кошты? Может быть, тут хоть один

 руководитель предприятия встанет и скажет?

      Я   вам  скажу  обратное.  Недостаток  оборотных

 средств увеличился, неплатежи увеличились. Давайте же

 хоть  на шаг, хоть на полшага вперед смотреть, к чему

 это  все  приводит.  Давайте  не  ломать  то, пока не

 убедимся,   что   то,   что  мы  предлагаем  лучше  и

 действительно  еффективней.  Не  знаю,  я  б  не стал

 голосовать за эту налоговую концепцию.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилину. Фракції вже висловили свою

 позицію щодо цієї концепції, бо вона доповідалася тут

 на  засіданні.  Я прошу... Почекайте хвилину. Давайте я 
 я                          - 135 - я 

 порадимося  про  процедуру розгляду цього і наступних

 питань,  які  пов'язані  з  податками взагалі. Те, що

 концепція  в  складових своїх не задовольняє (я прошу

 уваги,   Микола   Янович,   відпустіть,   будь  ласка

 Болдирєва. Я прошу...)

      В  зв'язку  з  тим,  що концепція до сьогодні не

 подавалася, ми не можемо справді розглядати конкретні

 закони,  що  стосуються  оподаткування.  Вже  розгляд

 одного  Закону  про  прибуток,  "Про  оподаткування і

 прибуток  підприємств",  довів,  що  однією  частиною

 системи  податкової  регулювати  процеси  не  можна і

 впливати   на   стимулювання   виробництва   на  інші

 результати  господарювання  теж не можна. Потрібно за

 схемою  працювати. Тобто узгоджені повинні бути норми

 одного  закону  і  з  нормами  іншого,  і в основному

 давати  загальний  стимул  для  збільшення  доходів у

 бюджет на основі збільшення обсягів виробництва.

      Сьогодні  ми маємо невдосконалу схему, я згоден.

 І  таке складається враження, що аналіз був зроблений

 по країнах інших ніж по Україні. Мабуть це зрозуміло,

 тим більше, не узгоджуються деякі позиції, наприклад,

 приводиться   приклад   по   Японії  про  податок  на

 прибуток,  але  там  немає  очевидно  НДС/податок  на

 добавлену  вартість/,  тому  порівнювати  ці цифри не я 
 я                          - 136 - я 

 можна.  Там  38  і 30 ніби добре, стосовно України, а

 якщо  в  сумі взяти 20 і 30 то значить 50, а там лише

 38, теж не годиться.

      Але  тим  не менше, у вас є списки розробників і

 самої  концепції,  і  є довідка про погодження у всіх

 відомствах   Кабінету  Міністрів.  І  врешті  Кабінет

 Міністрів  розглянув  на  Президії  і  пропонує  нам,

 прийміть  цю  загальну  схему  будівництва податкової

 політики.

      Справді,   ми  можемо  погоджуватися.  У  нас  у

 кожного  зокрема,  або  в частини депутатів може бути

 якісь більш логічні, більш переконливі аргументи щодо

 самої  концепції,  так  само, як і до змісту законів.

 Але   ми   повинні  дати  змогу  працювати  дальше  у

 загальній схемі, щоб можна було ці концепцію накласти

 на  концепцію  бюджетної політики і могли б тоді все-

 таки  рухатися вперед і мати хоч якусь правову основу

 для  забезпечення  господарського  життя  в Україні і

 вирішення соціальних завдань.

      Тому  при  всій недосконалості цього документу і

 зважаючи   на   зауваження  депутата  голови  комісії

 Суслова,  який  зіслався  на другий і третій пункт, і

 юрвідділу  відносно  четвертого  пункту, я з одного б

 пункту короткого прийняв би постанову, яка схавалює в я 
 я                          - 137 - я 

 основному  концепцію,  і дав змогу, хай Уряд підготує

 всі  законопроекти  і  ми  вийдемо  на якесь загальне

 рішення,  маючи  на увазі, що ми прийнявши всі закони

 про  податок  матимемо  змогу  працювати  серйозно  і

 прийняти   скажемо  наступного  року  може  уточнений

 документ,    який    буде    називатися    концепцією

 оподаткування.

      Одну хвилиночку, я вас прошу, ось така приблизно

 схема,   якщо  ви  згодні  з  такою  процедурою,  або

 пристаєте на таку пропозицію, я просив би висловитися

 з цього приводу.

      Ну   почекайте,   ви   зараз  візьмете  слово  і

 висловитеся,   будь   ласка   запишіться   хто   хоче

 виступити,   записані  виступити,  так  чому  ви  так

 обурюєтеся, будете мати слово.

      Ви  наполягаєте  на  обговоренні  відносно  тієї

 процедури,  яка  передбачена регламентом, тобто через

 Секретаріат,  так  як пепедбачалося. Дайте будь ласка

 мені  на  монітор  список  і опублікуйте його, список

 тих, хто записалися для обговорення цього питання.

      Ясно,  Ковтунець,  Анісімов,  Пономаренко  і так

 далі.

      Скільки  ми  відведемо  часу  на обговорення? 25

 хвилин досить ну і фракції в тому складі, будь ласка. я 
 я                          - 138 - я 

 З місця прошу.

      Ковтунець.  Не  готовий?  Володимир  Віталійович

 прошу, будь ласка.

 

      КОВТУНЕЦЬ

 

      Шановні     колеги!     Надзвичайно     важливий

 обговорюється  сьогодні  документ  і  його  не  можна

 розглядати   в   відриві   від   тих  положень,  щодо

 формування   бюджету,   бюджетної   системи,  яку  ми

 розглядали вчора.

      Що найбільш суттєво викликає заперечення в тому,

 про  що  говориться  в  данній  концепції.  Те, що за

 бюджетами не закріплюються конкретні чітко визначенні

 джерела  доходів.  Тобто,  не  визначаються  ті  види

 податків, які мають, в яких мають формуватися місцеві

 бюджети і державний бюджет.

      Тому   в   такому  вигляді,  мені  здається,  цю

 концепцію приймати не можна. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О. 178, город Запорожье, Анисимов.

 я 
 я                          - 139 - я 

      Мне  очень  приятно  было  слушать,  что  Виктор

 Никофорович   все   таки   сослался   на  выступление

 Президента  в  этом зале. Но я хочу ему процитировать

 несколько  его  высказываний,  что  сегодня налоговый

 пресс  не дает нормально развиваться и работать нашей

 промышлености.

      Одних  платежей  и  налогов  составляет  порядка

 тридцати.   И  это  была  допущена  грубейшая  ошибка

 предыдущего  рокуводства  нашим государством. Но если

 мы  даже  посмотрим  механически на те дополнительные

 налоговые   законы,   котрые  нам  предлагаются,  они

 увеличены.

      Если  по тем документам, которые нам роздали, их

 21, а кто-то не обратил на это внимание, на документ,

 розданный   в   этом   зале   -это  Центр  украинских

 дослиджень,  где называлось 17, а мы плюсуем туда еще

 три.   Налог   на  имущество  предприятий,  налог  на

 имущество   граждан.   И  последнее  стабилизационный

 налог.

      Я   с  такой  концепцией  согласиться  не  могу.

 Почему?   Обосную.   Потому   что,  если  мы  сегодня

 принимаем  концепцию  и  даем  ей  ход,  и говорим да

 такому налогообложению в нашем государстве. Завтра мы

 прийдем   к   общему   знаменателю,   что   похороним я 
 я                          - 140 - я 

 окончательно производителя.

      Чего   сегодня   не  прозвучало,  к  примеру,  с

 трибуны.    Берем   рентабельность   предприятия,   я

 обращаюсь   к  предприятиям  сразу,  возвращаюсь,  25

 процентов.   Налоговая   система,  которая  работала,

 старая.  Накладываем  и налоговая система, которую мы

 включаем,  что  остается  у предприятия. Оказывается,

 что  там практически нисчего не остается. А идеология

 должна была, закладывалася следующая, снять налоговый

 пресс как с граждана живущего в нашем государстве так

 и с производителя.

      Отвечаем   или   не   отвечаем   мы   на  вопрос

 поставленный, происходит спад производства -нет, спад

 жизненого  уровня  -нет,  стимулирует  ли  инвестиции

 данная  налоговая система -нет. Поэтому сегодня можна

 по   разному  подходить  и  правильно  здесь  говорил

 Суслов,   ну  так  как-будто  бы  политически  мы  на

 сегодняшний  день  не  приходим  в  соприкосновении с

 исполнительной властью, поэтому надо его принимать.

      Я  лично  за него голосовать не буду, потому что

 за    этой    концепцией   нам   положат   сюда   ряд

 законодательных  актов  ввиде  налогов,  если  мы  их

 наложим,  мы  полностью  разорим производителей и то,

 что  сегодня планируется и ожидается совершенно будет я 
 я                          - 141 - я 

 сведено к нулю. Спасибо за внимание.

 

 

      ГОЛОВА. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й., 422 виборчий округ.

      Шановний Голово! Шановні народні депутати!

      Ми   всі  розуміємо,  що  програма  реформування

 податкової   системи  є  сьогодні  одним  з  найбільш

 болючих  і  актуальних  питань,  вона  повинна внести

 стимулюючу  функцію в розвитку товарного виробництва,

 випуску   тих  видів  продукції,  такої  якості,  які

 сьогодні  потрібні  народу  України.  Вона  являється

 основою   формування  бюджету.  І,  як  вірно  сказав

 доповідач,  бюджети  всіх  рівнів  повинні  мати свої

 податки, які і формують ці бюджети. Так повинно бути.

 Але як є насправді?

      З  особливою  надією  змін в податковій політиці

 чекають  промислові  підприємства,  які  під  тягарем

 інфляції  та  непосильних  податків уже не думають ні

 про  розвиток,  ні  про  передову технологію, ані про

 розширення  соціальної  сфери. Дай Боже, хоч на якусь

 заробітну плату нашкребти для працюючих!..

      Перший  прийнятий  нами  Закон  "Про  податок на я 
 я                          - 142 - я 

 прибуток" дав підставу для такої надії. Схвалили ми в

 першому  читанні  ми  й  проект податку на  добавлену

 вартість,   що   теж  дає  нам  можливість  перевести

 подих...  Особливо  тим підприємствам, які випускають

 продукцію на експорт.

      Але   наступні  податки  з  пакету  законів  про

 оподаткування викликають у нас певне занепокоєння. Це

 стосується    податків    по    оподаткуванню   майна

 підприємств і податку на нерухоме майно громадян.

      Проект    Закону    "Про   поджаток   на   майно

 підприємств"   має  певне  підгрунтя:  його  метою  є

 прискорення  обігу оборотних коштів, зниження запасів

 товарно-матеріальних     цінностей,     незавершеного

 виробництва,  заміна  застарілого обладнання на нове,

 більш  продуктивне.  Цей проект відповідає колишньому

 Закону  "Про  плату  за виробничі фонди".

      Але разом з тим його основою являється вилучення

 коштів  з  кишень підприємств і поповнення державного

 бюджету.   Та  чи  будуть  сьогодні  досягнуті  ці  2

 завдання?

      Передова техніка і технологія коштують непомірно

 дорого.  Тому,  якщо  підприємство  за  рахунок свого

 прибутку  і придбає нову техніку, то вона відразу ж в

 повній  мірі  буде обкладена податком. я 
 я                          - 143 - я 

      Зникає  також інтерес до виробництва продукції з

 довшим     циклом     виробництва.    Тобто,    більш

 складнішого...  складнішої  продукції, які мають цикл

 виробництва  20-30  днів, тому що її залишки будуть в

 незавершенім   виробництві.

      Таким  чином,  на  шию  економіки накидається ще

 одна петля. Адже добре відомо, що якраз     непомірно

 високі  податки  були  одною  з причин, які викликали

 кризові  явища  в  економіці.  Разом з інфляцією вони

 висмоктують  оборотні  кошти і ведуть підприємства до

 банкрутства.  Цей  закон  буде тою останньою краплею,

 яка  доб'є  економіку  України.  Тому  вважаю, що цей

 закон  приймати  передчасно.  Треба  вийти  з  кризи,

 зупинити падіння виробництва, стабілізувати фінансову

 систему, вдихнути життя в напівмертві підприємства, а

 вже  потім  повернутись  до розгляду цього питання. В

      В разі прийняття цей закон сьогодні не тільки не

 багатить  державну казну і не сприятиме переозброєнню

 виробництва,  а ще більше поглибить ту боргову яму, в

 якій опинились підприємства  України.

      Що   стосується   податку   на   нерухоме  майно

 громадян,  то  його  також  не можна приймати до того

 часу,  оки  не буде прийнятий закон про оплату праці.

 Сьогодні  люди  не  мають  чим  заплатити  за  пляшку я 
 я                          - 144 - я 

 молока,  а  їх  ще  доб'ють  податком  на майно. Тому

 концепції треба,  очевидно , доопрацювати.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.     Шановні     товариші,    Олександр

 Олександрович,  я  хочу  сказати  таке,  що  коли  ми

 гордимось   нашою   державою   Україною,  то  один  з

 чинників,   який   дійсно  заслуговує  на  увагу,  це

 велетенський  потенціал нашої науки. То я не розумію,

 невже  в  нас немає Інституту економіки ім. Шліхтера,

 невже  в  нас немає Аграрної Академії, послугами яких

 би  скористувався  наш  Кабінет  міністрів  і  дійсно

 представив сюди концепцію з розрахунками і з здоровим

 глуздом?  Ну,  так  же  не  можна!  Хто  хоч трошечки

 розуміє   в   цій   справі,  то  він  знає,  що  якщо

 пропонувати  щось  нове,  то воно повинно бути краще,

 ніж  старе.  А  з'ясувати,  краще  воно  чи гірше, це

 тільки  в порівнянні. Тобто, було отак, а стане отак.

 І тоді підготувати відповідно людей з такого-то числа

 ввести ці закони, і щоб вони почали працювати.

      Тому, Олександр Олександрович, я вас дуже прошу,

 давайте  в першому читанні я особисто за цю концепцію

 я                          - 145 - я 

 не  проголосую,  тому що мене не переконали, не тому,

 що я не хочу.

      І   парадокс   получається,  що  ми  всі  хочемо

 прийняти таку податкову систему, щоб вона діяла в нас

 і  давала  віддачу,  і  щоб  в  кінці-кінців  нас  не

 звинувачували,  що  ми  в цьомму тормозимо. Але отакі

 представлять розрахунки і я просто хотів, що все-таки

 давайте  підключим  науку, давайте дійсно зробим так,

 щоб оцей зал був переконаний, що завтра буде краще, і

 що  завтра виробник, яких хоче і може працювати, буде

 жити  краще  в  зв'язку  з  тим,  що  прийнята  чітка

 податкова система.

      Давайте,   що   стосується  податків,  фінансів,

 базуватись  на  здоровому  глузді  і  на  економічних

 розрахунках.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

      Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги

 депутати! попередній раз, коли я виступала на сесію і

 пропонувала,  щоб  дійсно  нам  був  детально поданий я 
 я                          - 146 - я 

 аналіз тієї податкової політики і тієї ідеології, яка

 закладалась  у попередніх законах. І що ми будем мати

 надалі?  На  даний  час в концепції більший детальний

 дається  аналіз  податкової політики інших країн, чим

 своєї.  Ви вже мені даруйте, Віталію Андрійовичу, але

 таке  приймати сьогодні не можемо. Дійсно я підтримую

 і  Василя  Івановича Степенко, він багато сказав тими

 словами,  що я хотіла сказати. Приймати її  неможливо

 в  такому  варіанті.  Нехай  лучше вже працюють старі

 закони,  але  якщо  нові, які ми приймем ще хуже буде

 впливати на життєвий рівень наших людей.

      Так  що  я  рахую,  що  данну концепцію приймати

 неможливо.  Нехай  інститут і наука підпрацює, а тоді

 можна буде з повними розрахунками її прийняти.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Альошин.

 

      АЛЬОШИН В.Б.

 

      Шановні  колеги! Хотів би звернути вашу увагу на

 те,  чого  ми  хочемо  від обговорення цієї концепції

 оподаткування?   Я   думаю,   що,  по-перше,  чіткого

 уявлення  про  зміст  податкової  політики; по-друге, я 
 я                          - 147 - я 

 мабудь,  знову  ж  таки усвідомлення перспектив такої

 політики і не менш важливе, я думаю, що ми всі хочемо

 дати  оцінку  тим  урядовим  стрктурам, які займалися

 розробкою  такої  концепцію.  Ось давайте спробуємо з

 цих  позицій  і  охарактеризувати  запропоновані  нам

 документи. Ну, стосовно змісту політики.

      Без  сумніву,  документ  дає можливість побачити

 наміри  розробників  запровадити  ті чи інші податки,

 однак  цього  явно  недостатньо,  на  мою  думку, для

 визначення ефективності такого підходу. Чому? Та тому

 що немає ну, скажімо так, ситуаційного аналізу, немає

 аналізу    можливих   наслідків   зміни   економічної

 поведінки   суб'єктів   господарювання,   і  громадян

 зокрема.

      Якщо  подивитися на ще деякі недоліки, ну, можна

 сказати   про   те,   що   недостатньо  аргументована

 запропована   система   об'єктів   оподатквання.  Там

 зафіксовано  прибуток,  майно  як для громадян, так і

 для  юридичних осіб, додана вартість землі, вводиться

 пропозиція реалізацію зробити об'єктам оподаткування,

 і  т.  ін.  Але  все-таки  є  проблема  і  узгодження

 запропонованої концепції з точки зору приорітетів.

      Ну,  скажімо так, що передбачає ця концепція? Чи

 це  все-таки стимулювання виробництва, чи це все-таки я 
 я                          - 148 - я 

 відстоювання  якихось  соціальних надбань, і, скажімо

 так,  відстоювання інтересів бюджету? І тут, я думаю,

 що   розробники  тихенько  маскують  якісь,  скажімо,

 невизначеність  оцих цілей. І тому вони намагаються і

 забезпечити  якимось чином потреби бюджету, і ніби-то

 стимулювати   виробників.   І  в  нас  буде  постійно

 ситуація,  коли  виробники  не  будуть  відчувати цих

 стимулів,  а  бюджет буде говорити про те, що вони не

 здатні забезпечити бюджетні потреби.

      Я  думаю, що тут і Верховній Раді треба все-таки

 більш чітко визначатись саме в цьому напрямку.

      Ну,  а відносно оцінки Уряду стосовно концепції,

 я   думаю,   що  це  питання  буде  поставлено  більш

 конкретно, коли буде звучати звіт Уряду.

      І  відносно пропозиції по Постанові. Я думаю, що

 варто  все-таки  запропонувати  більш  таку конкретну

 Постанову  з  усіх  пунктів,  які б давали можливість

 більш  конкретно  визначитися в податковій політиці в

 цьому році.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Юхновський.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ я 
 я                          - 149 - я 

 

      Шановні депутати!

      Мені  здається, що ми знаходимося в неймовірному

 цейтноті із бюджетною системою України на 1995 рік.

      Основна  риса  податків  полягає  ще в тому, щоб

 вони   були  постійні,  і  щоб  люди  знали  як  вони

 виглядають  і  до  них  привикли  з  точки зору своєї

 діяльності.

      Тому   мені  здається,  що  в  нас  немає  іншої

 альтерниви  на  цей рік, як залишити все це що було в

 минулому році. А всі ті наробки, які ми зараз робимо,

 мають  бути зроблені для бюджету наступного року, тим

 більше, що нам була внесена бюджетна система недавно,

 як  вона  має  робитися по термінах. І ось ці терміни

 нової  бюджетної  системи  на  1996  рік,  ми повинні

 витримати  і  розумно  розібратися  із податками, які

 мають бути.

      Ми звинувачуємо голову податкової служби держави

 за  те,  що він може якось не так написав. Я хочу вам

 сказати,  що  я  глибоко переконаний, що і працівники

 Уряду,  які сьогодні виступали, і голови комісії, які

 сьогодні   виступали,  виступали  чисто  сердечно,  і

 намаються щось зробити, але дуже важко щось зробити.

      Я хочу звернути вашу увагу, на виступ заступника я 
 я                          - 150 - я 

 Міністра,  який сьогодні говорив про те, щоб вартість

 валового національного продукту України дорівнює сумі

 виплат, які ми повинні зробити. Що це означає?

      Мова   йде  не  про  прибуток,  а  про  вартість

 валового   національного   продукту,   який   починає

 дорівнювати величені виплат. Тому тут питання лежить

 на  поверхні  не  з точки зору грошей, і ми дармо тих

 фінансистів  мучимо,  мова  йде  про  виробництво, ми

 маємо  зараз подумати, як підняти виробництво, і тому

 я  думаю, що тут перед нами повинні сидіти не стільки

 Міністри фінансів і таке інше, тут перед нами повинні

 стояти Міністри виробництва, сільського господарства,

 промисловості,  машинобудування  які нам скажуть чому

 падає  виробництво,  в  чому справа, адже при падінні

 виробництва і республіка завалиться.

      Тому   я   вважаю,   чи   затверджувати,  чи  не

 затверджувати цей проект не є так суттєво.

      Я  ще  раз наголошую Олександр Олександрович, що

 ми  маємо  знайомитися з державою і проблема слухання

 різноманітних  питань,  є набагато більш суттєвою ніж

 обговорення  і  швидке  прийняття  рішення, ми мусимо

 довно обговорювати і слухати, а що відноситься вже до

 конкретного  прийняття  рішення,  то  воно  може бути

 зроблено згідно зрегламентом по скороченому варіанту. я 
 я                          - 151 - я 

      І   тепер   вважайте,   що  ми  немаємо  винести

 постанову  відносно  цього проекту податкової системи

 України, а ми здійснили слухання цього проекту.

      З тим, щоб внести до нього різноманітні поправки

 так щоб обидві комісії і бюджетна Комісія і Комісія з

 податків  і  цін, якось узгіднили між собою. То немає

 бути  проект Кабінету Міністрів, то має бути спільний

 проект,  комісії Кабінету Міністрів, тільки тоді коли

 відповідна  комісія і відповідне міністерство дойдуть

 до повної згоди, вони мають право відносити сюди.

      А  не  так,  що  комісія виступає проти Кабінету

 Міністрів,  і в результаті вони залішаються ні ж чим.

 Тому   я   пропную   на   майбутнє,   значно   більше

 практикувати слухання таких складних питань, а на цей

 рік  я  думаю  ми  повинні обмежитися всім тим, що ми

 мали  в  минулому  році  на  основі  цього побудувати

 бюджет і готовитись до бюджету 1996 року.

 

      ГОЛОВА.  Безсмертний.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні депутати, перед тим як сказати декілька слів, я 
 я                          - 152 - я 

 я хотів би задати  нам усім запитання.

      Сьогодні ми прослухали, що навіть введення нових

 ставок  відрахувань  на  податки  набагато  погіршило

 ситуцію.  Я  хотів би запитати, а хто приймав рішення

 про  ведення цих нових ставок по всіх видах податків?

 Адже  Конституцією  передбачено,  що  це  може робити

 тільки Верховна Рада.

      Далі.  Що  стосується  питання,  яке ми сьогодні

 розглядаємо,  то  кожен  документ,  який приймається,

 закон, постанова, концепція, вона повинна відповідати

 назва її змісту, який подається.

      На   превеликий  жаль  те,  що  подано  сьогодні

 концепцією  назвати  не  можна. Що стосується взагалі

 концепції,  які можуть застосовані бути в данний час,

 то  таких  концепцій передбачити можна шість. Тезисно

 вони  б  могли  виражатися коротко так. Це зменьшення

 ставок - збільшення   видів,   збільшення  ставок  -

 зменьшення  видів,  фікосованні  ставки -зміна видів,

 зміна  ставок  -фіксовані  види.  І та концепція, яка

 тільки почала розроблятися -це єдина ставка, її зміна

 єдиний вид.

      Що  стосується застосування кожної концепції, то

 вона   виходить  на  самперед  із  тих  завдань,  які

 ставляться.   Світова   практика  показує,  що  перед я 
 я                          - 153 - я 

 податковою  системою, перед завданнями, які ставились

 на  її введення, передбачалося три основних завдання.

 Переше  -це  заохочення  споживання або (..........).

 Друге  -це  заохочення  пропозицій або виробництва. І

 третя,   яка   нині   розробляється,  -це  заохочення

 збереження.

      Скажіть,  будь  ласка, яким із цих трьох завдань

 відповідає подана  концепція? Жодній не відповідає.

      Далі.   Якщо   розглянути   навіть   сьогоднішнє

 завдання,  то  воно, вибачте мені, дивним здається на

 перший   погляд.   Спочатку  слухаючи  звіт  Кабінету

 Міністрів  вимагаєм  видатків,  а  потім  після цього

 вимагаєм  зменьшення  податків.  Чи  не здається вам,

 шановні  колеги,  що  ми  іноді суперечимо самі собі,

 навіть напротязі одного пленарного дня засідання.

      Теж  саме  сталося  вчора, коли ми слухали Закон

 про   фінансово-промислову   групу,   цей,   вибачте,

 указ.  Цей  указ,  а  також  ті рішення про фогорні і

 фучерськім  угодам,  ці питання з'явилися саме на тлі

 того,   що   відсутні   кошти.  Це  спроба  запустити

 економіку немаючи таких коштів.

      Чим  ми відповіли. Тим, що аграрники протестують

 проти  одного,  а ми вчора наклали вето на фінансово-

 промислові групи. я 
 я                          - 154 - я 

      Ми  всі  знаємо прекрасно, що існує, так званий,

 індекс  свободи  економікі.  так от шановні колеги, з

 прийняттям   нинішньої   концепції,   чи   прийняттям

 нинішніх зсаконів про податки, Україна опускається за

 лінію   яка   називається   репресія   проти  власної

 економії.

      Чого ми домагаємося.

      Тому,  Олександр  Олександрович,  ще  сікунд 10,

 останнє речення.

      Тому,  мені здається, що вирішення цього питання

 слід  шукати  в  узгодженні  трьох  проблем:  бюджет,

 податки,   а   в   бюджеті   насамперед,   скорочення

 видаткової частини. дякую.

 

      ГОЛОВА. Ландик.

 

      З ЗАЛУ. На трибуну?

 

      ГОЛОВА.  Та  нехай з місця - яка різниця... Буде

 скоріше!

 

      (Шум у залі, сміх)

 

 я 
 я                          - 155 - я 

      ЛАНДИК В.І., 114 виборчий округ.

      Шановні народні депутати! Шановна президія!

      Мені  приходиться  виходити  на  цю  трибуну вже

 вчетверте  з  питання  податкової  політики,  тому що

 оцього   потребують   промисловці   і   підприємці  і

 Донецької  області,  всієї України, депутатська група

 "Незалежні", да от і максимум всіх депутатів, які тут

 виступають... Тому я хочу висказати деякі слова.

      Уряд  знову  й  знову  пропонує  нам  так  звану

 податкову   систему,   яка   має   яскраво  означений

 фіскальний характер, продиктований вимогою дотримання

 бездефіцитності бюджету, нереальної в умовах кризи. І

 прикривається  тим,  що  у держави не вистачає коштів

 для  утримання і створення нових інституцій державної

 влади...  Тільки  не можуть пояснити: кому і для чого

 вони потрібні?!

      Посилення   податкового   пресу  для  поповнення

 державного  бюджету  створило  ситуацію,  коли  через

 податкову  систему вилучають до бюджету приблизно 80%

 прибутку. Для порівняння: в Сполучених Штатах Америки

 через податки вилучається від 15 до 34% прибутку.

      Шановні  колеги,  нам  усім  роздали  аналітичну

 довідку   щодо  загальних  відходів  нової податкової

 політики  уряду  та реформування податкової системи в я 
 я                          - 156 - я 

 Україні. В цьому аналізі Центр українських досліджень

 робить спробу вперше (!) розкрити очі нашому уряду та

 Адміністрації    Президента:   виявити   найсуттєвіші

 недоліки  нинішньої  податкової  політики та  системи

 оподаткування,    узагальнити    існуючий   у   світі

 позитивний  досвід  податкових  реформ,  дати  оцінку

 рекомендаціям   та   порадам   світових...   світових

 фінансових  структур  і,  нарешті, окреслити загальні

 принципи нової податкової політики в Україні.

      Але з виступу доповідача виходить, що його ніхто

 навіть  і не захотів почитати!.. Нам знову пропонують

 це    прийняти   величезний   перелік   законів   про

 оподаткування,  а  потім  звести  все  до єдиного так

 званого  кодексу,  то,  що  з'єднати  їх  скрепкою  і

 запропонувати  їх  до  прийняття. При цьому не забути

 докорити  депутатів,  що  ви вже прийняли ці закони і

 нікуди не дінетесь, і приймете весь пакет.

      Мені    останнім    часом    приходиться   часто

 зустрічатись  з  директорами  підприємств та наукових

 організацій,  які  дуже  скаржаться  на  так  звану і

 запропоновану  нам  податкову  політику  в  Україні і

 ждуть  від  нас,  народних депутатів України зниження

 налогового   пресу,   як,  до  речі,  сказав  Віталій

 Андрійович,  то,  що прийняти таку налогову політику, я 
 я                          - 157 - я 

 яка   б   не  зупиняла  виробництво  і  давала  змогу

 іноземним  фірмам  завозити  товари  далеко  не вищої

 якості,  а  політику,  яка  в  першу чергу створила б

 умови  для  хоча  б  невеликого руху промисловості та

 сільського господарства.

      Я  не  можу  не  сказати    слова і про заклади

 науки.  Ця система їх позбавляє можливості збільшення

 фонду  оплати  праці,  оновлення власної матеріально-

 технічної  бази, тягне за собою страту кваліфікованих

 наукових  кадрів. Уряд всіляко нам пропонує ці закони

 під   впливом   рекомендацій  та  вимог  Міжнародного

 валютного  фонду, Світового банку та інших фінансових

 організацій, щоб заполучити  фінансову допомогу.

      Але   за   словами  архітектора  чеських  реформ

 Вацлава   Клауса   роль   іноземної  допомоги  тільки

 тормозить цей процес. Запропоновані нам деякі зміни в

 податкових  ставках  не знімають ситуації в цілому, а

 навпаки,  по-перше  спричиняють  спад  виробництва та

 ведуть   до   постійного   зростання  цін,  по-друге,

 призводять до спаду рівня життя, по-третє, стимулюють

 зростання   інфляції  і  становлять  невигідною  любу

 працю,   будь  то  у  верстатах  чи  в  бізннесі,  що

 призводить до приховування підприємствами прибутків і

 так далі. я 
 я                          - 158 - я 

      Шановні   колеги,   виходячи   з  вищесказаного,

 депутатська   група   "Незалежність"  "Підприємці  та

 промисловці  України"  пропонують  закласти  в новому

 податковому  комплексі  помірні податкові ставки. При

 цьому загальний сумарний ...........................

 яка   би   не  зупиняла  виробництва  і  давала  змогу

 іноземним  фірмам  завозити  товари  далеко  не вищої

 якості,  а політику, яка в першу чергу створила умови

 для   хоча   б   невеликого   руху  промисловості  та

 сільського господарства.

      Я  не можу не сказати слова і про заклади науки.

 Ця  система  їх позбавляє можливості збільшення фонду

 оплати  праці оновлення власної матеріально-технічної

 бази,  тягне  за  собою втрату кваліфікованих кадрів.

 Уряд  всіляко  нам  пропонує  ці  закони  під впливом

 рекомендацій  та  вимог  міжнародного Валютного фонду

 Світового  банку та інших фінансових організацій, щоб

 заполучити  фінансову допомогу.

      Але   за   словами  архітектора  чеських  реформ

 Вацлава   Клауса,   роль  іноземної  допомоги  тільки

 тормозить цей процес. Запропоновані нам деякі зміни в

 податкових  ставках  не  знімають ситуацію вцілому, а

 навпаки.

      По-перше. Спричиняють спад виробництва та ведуть я 
 я                          - 159 - я 

 до постійного зростання цін.

      По друге. Призводять до спаду рівня життя.

      По   третє.   Стимулюють  зростання  інфляції  і

 становлять невигідною любу працю, будь то верстата чи

 у    бізнесі,    що    призводить   до   приховування

 підприємствами прибутків і так далі.

      Шановні   колеги!   Виходячи   з  вищесказаного,

 депутатська   група   "Незалежність",  підприємці  та

 промисловці  України  пропонують:  закласти  в новому

 Податковому кодексі помірні податкові ставки, причому

 загальний  і  сумарний  рівень  податків  не  повинен

 перевищити   30  відсотків  прибутку  та  гарантувати

 державої  стабільність  основних принципів податкової

 політики в Україні як таку, що не сприяє стабілізації

 податкової  політики  і  викличе  подальші  негативні

 наслідки для фінансового стану підприємств.

      Друге.   Створити  незалежну  комісію  з  складу

 народних   депутатів  України  для  вироблення  нової

 концепції   податкової  політики  в  України.  Термін

 розробки- 2 місяці.

      Я  дуже поважаю Віктора Івановича Суслова, нехай

 він  на  мене не ображається, не ображається, але, на

 жаль,  він  не працював ні на одному підприємстві,, я

 маю,  чи на виробничому підприємстві, чи в сільському я 
 я                          - 160 - я 

 господарстві.  А тому, якщо просять виробники, і вони

 мене  дуже  просять,  і  ви  це  все розумієте, ми ще

 працювали,  попрацюємо,  але налогова система повинна

 стимулювати виробництво.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. МИ час використали для обговорення цього

 питання. Я прошу уваги, прошу уваги.

      Є, власне кажучи, в усіх виступах звучить одна й

 та  ж  пропозиція.  Я  дозволю  собі  сформулювати їх

 трьома  пунктами,  які  вам  запропоную.  А  ви, будь

 ласка, висловіться з цього приводу. Зараз, хвилинку.

      Тобто   зміст   повинен   бути  нашої  постанови

 приблизно такий, а може, навіть точно такий:

      перший  пункт:  відхилити  концепцію  податкової

 політики, запропоновану Кабінетом Міністрів;

      друге:    залишити    на    1995   рік   систему

 оподаткування, яка застосовувалась у 1994 році;

       третє:    доручити    Кабінету   Міністрів   та

 відповідним  комісіям Верховної Ради внести у березні

 цього  року,  ну, ще до першого квітня, наприклад, на

 розгляд Верховної Ради концепцію податкової політики,

 яка     забезпечить     стимулювання     виробництва,

 стимулювання виробництва і бюджетної потреби держави. я 
 я                          - 161 - я 

      І  причому,  я  хочу  сказати:  я  тут  повністю

 поділяю  думку  Юхновського  Ігоря Рафаїловича, що ми

 відтягувати  дальше, гратися із Кабінетом Міністрів у

 піжмурки  тут не можемо. Або буде система працювати в

 цілому,  або  будемо  ми якоюсь частиною вклинювати у

 систему  отой  чи інший закон, а потім бачимо, що він

 вилазить  боком.  Тому  треба  або  працювати в цьому

 відношенні і дати можливість Уряду, хай готує разом з

 нашою    комісією    справді    прогресивну   систему

 оподаткування,   або   не  треба  гратися  словами  і

 говорити,  що  ми ось прогресивними хочемо саме такої

 податкової  політики,  яка буде захищати виробника. А

 фактично, руйнуємо і далі виробництво.

      Носов, з процедури.

 

      НОСОВ

 

      Шановні депутати!

      Я  хотів  би  сказати з процедури. Свого часу ми

 приймали  концепцію  проекту  нової  Конституції і на

 цьому  "обожглись".  Краще  приймати  не концепцію, а

 основні  положення,  критерії  на  яких  засновується

 законопроект.

      І  тому стаття Регламенту 6. 4. 4 передбачає, що я 
 я                          - 162 - я 

 "У разі необхідності, зокрема, за зверненням головної

 комісії   Верховної  Ради  чи  іншого  органу,  якому

 доручено розроблення або доопрацювання законопроекту,

 Верховна Рада проводить обговорення і приймає рішення

 щодо  основних положень, принципів, критеріїв на яких

 має   бути  засновано  чи  доопрацьовано  відповідний

 законопроект, його структуру".

      Якби  це  Конституція  то  так,  двопалатний  чи

 однопалатний,  парламент  голосує.  Так  ми робили до

 речі, коли приймали Закон "Про вибори". Мажоритарна -

 пропорційна,     відносна    більшість    -абсолютна,

 однотурова  система  чи  двотурова.  І якщо, скажімо,

 підготує  Кабінет  Міністрів саме такий документ, він

 голосується. До нього може бути пояснювальна записка,

 але пояснювальна записка не буде голосуватися.

      І тут депутат Безсмертний, до речі, запропонував

 декілька  таких  критеріїв.  Це  буде  більш  точно і

 краще, ніж голосувати концепцію.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Можна  зробити висновок такий, оскільки

 ми  розглядали  саме  концепцію,  то  ми  уже рішення

 стосовно   концепції   повинні   приймати.  Але  щодо

 доручення  Кабінету  Міністрів,  ми  можемо  сказати, я 
 я                          - 163 - я 

 основні  положення  в  третьому пункті, записати не в

 концпецію, основні положення. А тоді під час розгляду

 їх, ми подивимося може воно вийде якраз на концепцію.

 То не суперечить одне одному.

      Ще  є  пропозиції? Юхновський вносив пропозицію,

 будь  ласка.  А  Терьохіну  не  надали  слова. Прошу,

 Юхновський.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.  Я  пропоную,  щоб  ми не були дуже

 різкими  не  відхилити,  прийняти  до  відома,  чи ми

 схвалимо, чи не схвалимо, то є наша справа.

      Тепер  відносно  того,  що залишити все те, що з

 податків, що було в 1994 році на 1995 рік, може зараз

 ми  не  будемо  приймати  з  цього приводу поспішного

 рішення, все-таки почекаємо діло до бюджету.

      Але бюджет зробити на основі податків 1994 року.

 

      ГОЛОВА.   Терьохін.   Сьогодні   ж   треба,  Ігор

 Рафаїлович, сьогодні треба податки знімати, сьогодні.

 

      ТЕРЬОХІН.  Шановні депутати, я хотів би звернути

 вашу  увагу на другий пункт запропонованої постанови,

 якщо ми залишимо таким пункт, що ми приймаємо податки

 минулого  року,  то  чітко треба розуміти, в минулому я 
 я                          - 164 - я 

 році   вилучення  податкові,  загальні  від  валового

 внутрішнього  продукту становили більше 60 відсотків,

 в  цьому  році згідно цієї концепції вони зменшуються

 до  36,  7  тому перед тим як голосувати цей пункт, і

 взагалі відмову від прийняття ціїє концепції, я хотів

 би,  щоб  всі  виробничники  подумали, чи хочуть вони

 залишати  на  цей рік, такий же податковий гніт, який

 був в минулому році.

      І  останнє.  Група  Реформи пропонує прийняти цю

 концепцію  за  врахуванням  стабілізаційного податку,

 який   незрозуміло   для  чого  вводиться  і  з  тією

 постановою, яку запропонував Суслов залишити 2 перших

 пункта,  в  принципі прийняти, але відхилити будь-які

 зміни до прийнятих вже законів.

      Тому  я дуже прошу, ще раз подумати чи хочете ви

 знову  величезні  податки  або  хочете  податки,  які

 зменшені на третину в цьому році.

      Дякую дуже.

 

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку.  Тут  не всетак відразу

 ясно,  як  вносить  той  чи  інший  депутат. Коли так

 послухати,  ну, з (..........) все прекрасно. Справді

 ця концепція у двічі зменьше навантаження податкове. я 
 я                          - 165 - я 

      А   коли  взяти  тільки  два  види  податків  на

 добавлену  вартість  і  на  прибуток,  уже  50.  А ви

 говорите...  Одну хвилинку. Не будем складать, добре,

 давайте  візьмем по складових усіх, там їх, якщо я не

 помиляюсь,   десь  22,  так  по-моєму.  22  і  30.  І

 виходить...  Ми  ж у доповіді... Я прошу не розводити

 руки.

      Ми  у  доповіді не почули аналізу цього, у що це

 вильється.  Ви  пам'ятаєте,  я  звертаюся  до  Сергія

 Терьохіна,  коли  ви  доповідали  тут  на  трибуні, я

 запитав   у   вас,   що  є  тривога,  що  зменьшиться

 надходження  до  бюджету  через такий податок на 140.

 Пам'ятаєте? ...трильйонів.

      Ви  сказали, а те, що буде більш на 320 ніхто не

 говорить.  А  сьогодні  ми маємо якийсь, що це мінус,

 велика  дирка  в  бюджеті.  Ось  зараз  в шостій один

 сказав.

      То  в мене виникає питання хто рахує до того, як

 приймать?

      Суслов, прошу.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые  депутаты,  мы не должны забывать, что я 
 я                          - 166 - я 

 новый  проект  бюджета правительство состаляло исходя

 из  новой  налоговой  системы. Таким образом, если мы

 проголосуем  решение,  что остается система налоговая

 1994  года  - это  автоматически  означает,  что  вся

 работа   над   бюджетом   была   проведена  абсолютно

 бесполезно, ее нужно будет начинать с самого начала.

      Политические  последствия  вполне понятны, если

 не  так,  то  у  меня,  я  хотел,  чтоюбы Минисерство

 финансов  высказалось  как  быстро  оно может все это

 поменять,   но   в   любом   случаи,   мыведь  начали

 рассматривать налоги, мы рассматрели, приняли по мимо

 тех, которые вступили в действие два основополагающих

 закона в первом чтении.

      Значит, я думаю как минимум налог на добавленную

 стоимость  с учетом того, что ставка ведь уже введена

 и  действует  с  1  января  должен  быть рассмотрен и

 принят   в   той  или  иной  редакции.  И  вопрос  об

 налогообложении граждан должен быть решен.

      Даже  одобрение  концепции  в целом не обязывает

 нас  бистро  принять  и  вести в этом году, например,

 податок на майно підприємств.

      Ну  вероятно  это  не  нужно  делать, тоже самое

 относитьсяк  податку  на майно громадян. Мы продолжим

 работу. я 
 я                          - 167 - я 

      Но я хочу обратить внимание на то, что вот такие

 радикальные  решения  сейчас,  конечно  политическике

 последствия,  вероятно  нужно  какое-то  время, чтобы

 оценить, что из этого получиться.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Азаров. А потім Симоненко.

 

      АЗАРОВ М.Я., 115 виборчий округ.

      Для  меня совершенно очевидно, что принимать эту

 концепцию  сейчас  нельзя, но и принимать радикальные

 решения  при  всех  их  внешне кажущейся простоте....

 Конечно,   Виктор   Иванович  совершенно  неправильно

 говорит,  что  это  потребует колоссальное количество

 времени  для  пересчета... Ничего подобного! Никакого

 колоссального  количества  времени  это не потребует,

 но...

 

      ГОЛОВА.    Я   прошу   уваги!   Візьміть   рукою

 мікрофон...   свій!  Ви  закрили  мікрофон!  Говоріть

 голосніше!..

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Так  что  -не  слышно  было  с  самого  начала?! я 
 я                          - 168 - я 

 Значит, тогда я сначала скажу!

      Принимать, конечно, концепцию нельзя. Первое.

      Второе,   То,   что   говорит  Виктор  Иванович,

 конечно, не совсем так. Не совсем так потому, что для

 пересчета  никакого  колоссального количества времени

 не   потребуется   -это   я  совершенно  ответственно

 заявляю!

      Теперь третье. Конечно, Александр Александрович,

 при  всей  кажущейся  простоте  принятия радикального

 решения возвратиться в 1994 год, наверное, сейчас это

 решение   принимать  нельзя  -надо  все  обсчитать  и

 взвесить.

      Поэтому  я предлагаю соверешнно простое решение:

 отклонить  сегодня концепцию, а для изучения вот того

 вопроса, о котором говорил Валентин Иванович Ландик и

 другие депутаты, давайте создадим комиссию. Я готов в

 нее   войти.  Включим  Валентина  Ивановича,  включим

 Виктора  Ивановича  и  к следующей сессии подготовить

 соответствующий проект решения.

 

      ГОЛОВА. Симоненко.

 

      (Шум у залі)

 я 
 я                          - 169 - я 

      СИМОНЕНКО

      Уважаемый Александр Александрович!

      Мы  путаем  2  вопроса  (или  хотим  соединить 2

 вопроса в одно решение)...

      Мы   сегодня   рассматриваем  концепцию.  И  ее,

 безусловно,  надо отклонить. Безусловно, надо сказать

 этой концепции "нет".

      Но  существует  второй вопрос -вопрос бюджета. И

 здесь  мы  должны  вспомнить  одну  истину: что лучше

 плохое,  но  постоянно  действующее законодательство,

 чем хорошее, но постоянно меняющееся или улучшающееся

 законодательство!

      Мы  затягиваемся в борьбу, в которой мы являемся

 прямыми  соучастниками, хотя мы должны быть не только

 соучастниками,   а   и   исполнителями.  Это  -вопрос

 бюджета.  Сегодня  начало  марта. Просветов в бюджете

 нет на 1995 год! И сегодня можно сказать, что бюджета

 не  будет...  И  не  будет не потому, что нет налога,

 потому что нас постоянно ставят в какие-то условия, а

 нет  концепции бюджета. А если есть концепция, то нас

 от   нее  тщательно  скрывают.  Мы  не  имеем  права,

 Александр  Александрович, занимать пассивную позицию.

 Мы  когда-то  сказали, что если мы не утвердим в этом

 зале  в  феврале месяце бюджет на 1995 год, нам здесь я 
 я                          - 170 - я 

 делать  нечего. Кончился февраль, а мы еще до сих пор

 здесь сидим.

      Поэтому  нам  нужно  спокойно  выслушать, что же

 закладывается  в бюджет на 1995 год, какая концепция.

 То  ли  там  бездефицитный бюджет, то ли 5-процентный

 дефицит  бюджета,  какая  расходная  его часть. Какие

 программы  мы  гробим, какие программы поднимаем -это

 совершенно  отдельный  вопрос. И нам не надо ни отчет

 правительства, ни отчет Президиума, нам нужно сначала

 заслушать  концепцию  бюджета  на  1995 год, это наша

 основная задача.

      А  вот  здесь мы должны посмотреть, потому что и

 Терехин  прав,  и  Азаров  прав,  и  больше всех прав

 Юхновский  в  этом  вопросе.  Но  так,  одним  пунтом

 решение  мы  не  имеем  право  принимать.  Мы  должны

 сегодня,  исходя из конкретных реалий, решить, что мы

 возьмем от старых налогов, что мы возьмем от принятых

 и наработанных новых налогов.

      Александ Александович, чтобы сделать дело, наука

 о  налоговом  управлении говорит: надо хотеть, знать,

 уметь  и успеть. Мы вроде бу все хотим, но мыногое не

 знаем,  но  самое главное сегодня -мы не успеваем. Не

 успеваем с бюджетом 1995 года. Вы как Председатель не

 должны позволить, чтобы мы не успели. Поэтому давайте я 
 я                          - 171 - я 

 отправим  не  на  доработку,  а откажем этому проекту

 налоговой  системы,  скажем  нет  и  отправим ее. И в

 ближайшее время, на самом первом заседании рассмотрим

 концепцию бюджета на 1995 год, где уже ее слепим так,

 как  она  сегодня  у  нас  вырисовывается.  Чтобы нам

 доложили и тогда  все станет на свои места.

 

      ГОЛОВА.  Іллін(???).

 

      ІЛЛІН.  Я  хоті в би сказати, що якщо переробити

 бюджет  на  податкову систе... Я хотів би сказати, що

 якщо  переробити  бюджет  на  податкову  сістему, яка

 біяла  в  1994 році, то це ще мінімум місяць, Мінімум

 місяць.  Треба переглянути його, треба перезатвердити

 на    Кабінеті    Мінітсрів,    треба   міністерствам

 перерахувати  всі  свої  показники і так далі. Це по-

 перше.

      А  по-друге. Ну я, знаєте я не розумію, як можна

 повернутись   до   податку  на  доход  підприємств  і

 організацій. Як можна повернутись до 28 процентів. Це

 така  дьоргалка,  яка не дає можливості підприємствам

 нормально працювати.

 

      ГОЛОВА. Гетьман. я 
 я                          - 172 - я 

      Останній виступ.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

 

      Александр Александрович! Я в какой-то мере хотел

 бы  полностью  согласиться  и  с  теми положениямы, с

 которыми  выступил  Валентин  Иванович  Ландык с этой

 трибуны,  и  в то же время учесть предложение Носова.

 Сегодня,  может  быть,  действительно  мы  на цельную

 концепцию  выйти  не  можем.  Но  жить без стратегии,

 налоговой     олитики     и     вегодня    прекратить

 законотворческий процес по налогам, я считаю, что это

 было  бы  огромной  ошибкой нашего Верховного Совета.

 Почему  мы  не можем возвратиться к налоговой системе

 прошлой?   Потому   что  эта  система  явно  фискаль-

 карательного  такого  направления.  Она основана, и я

 считаю,  что  любая  система  должна быть основана на

 трех простых истинах.

      Первое.  Налоги выгодно заплатить чем уклониться

 от их уплаты.

      Второе.  Невозможно  снизить налоговое бремя, не

 сократив  бюджетные  расходы,  о  чем говорил депутат

 Анисимов.

      И   третье.   Налоги   далжны  быть,  не  должны я 
 я                          - 173 - я 

 непрерывно     меняться,    тем    более    постоянно

 увеличиваться   (у   нас   уже   до   30)   постоянно

 подстраиваясь под рост расходов.

      Мое  предложение.  Первое.  Значить,  необходимо

 действительно   от   концепции   перейти  к  каким-то

 основным направления. Раз.

      Второе.   Нельзя   прекратить   законотворческий

 процес. Два. Поскольку те налоги, которые сегодня уже

 утверждены, в даном случае налог на прибыль, является

 прогрессивным, а дальше смотреть.

      Благодарю.

 

      ГОЛОВА. Отже такі пропозиції внесені, я поставлю

 їх  на голосування. Ну, власне кажучи, зводяться вони

 тепер до двох пунктів.

      Перший пункт: відхилити концепцію, запропоновану

 Кабінетом Міністрів.

      Друге:  створити  робочу  групу  для  підготовки

 основних  положень  податкової політики в 1995 році в

 складі депутатів Суслова, Азарова, Таранова, Ландика,

 Вітренко,     Симоненко,    Болдирєва,    Гетьмана...

 Тєрьохіна. Тєрьохіна. А Гетьмана я прочитав. Ви, будь

 ласка, слухайте, що я говорю.

 я 
 я                          - 174 - я 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  Ми  по  складу  домовимося  зараз, а за

 основу  можна ставити такі пропозиції на голосування?

 Я  зараз  прочитаю.  Прошу  уваги. Будь ласка, уважні

 будьте. Спокійно.

      Відхилити    концепцію    податкової   політики,

 запропоновану Кабінетом Міністрів. Я прошу уваги. Ну,

 послухайте, а потім візьмемо вашу пропозицію.

      Друге.  Створити  робочу  групу  для  підготовки

 основних  положень  податкової  системи  в державі на

 дев'яносто...  Ну,  давайте  без року, без визначення

 року.  В  складі:  Суслов,  Азаров,  Таранов, Ландик,

 Вітренко,  Симоненко, Болдирєв, Гетьман, Безсмертний,

 Тєрьохін.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  Я  вас  прошу:  уважно  слухайте! Я вже

 двічі називаю це прізвище -ви знову його повторюєте!

      Друга пропозиція в Мовчана, він по-іншому вважає

 треба приймати. Прошу. А? І Немировський. Так, так.

 

      МОВЧАН. я 
 я                          - 175 - я 

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!

      Мене  дивує, як ми ведемо нашу справу. Вкотре ми

 маємо  ті  результати,  які  не вдовільняють. Тому що

 немає  прогнозу.  Не  прогнозується  ні  одна дія, ні

 друга.

      Мені   не   зрозуміло   місце  цих  двох,  наших

 провідних    комісій,    які    працюють   над   цими

 законопроектами.  Невже  не  можна  було своєю думкою

 чіткою   вийти  і  сказати  про  те,  що  тут  те  що

 пропонується    воно    має   такі   недоліки,   воно

 нестикується  з  бюджетом,  що  концепція  бюджету  і

 концепція податкова вони мають величезні розбіжності,

 які ми з'ясовуємо під час нашого обговорення. Давайте

 тоді  доручимо,  як  казав  колись  Загребельний, для

 того,  щоб  похорини  будь-яку справу, треба створити

 комісію.  Ми  знову  створюємо  комісію, затягуємо це

 питання,  яке  не  є  сьогодні  на  відкладці.  Треба

 вирішувати  негайно,  ви ж прекрасно знаєте, що ми на

 початку  нашої  роботи  нового  складу Верховної Ради

 сказали,  міняємо  концпецію,  підходи  в  податковій

 системи,   тому  що  всі  стогнуть,  всі  прийшли.  І

 пригадую,  Коломойцев  ще  у тимчасовій робочій групі я 
 я                          - 176 - я 

 сказав: "Міняймо податкову політику, міняймо бюджет".

      Сьогодні  вже  рік  скоро  збігає,  і  не можемо

 зрозуміти одного, хто відповідає за цю ділянку. Є дві

 комісії, давайте ми їм доручимо. І комісії Азарова, і

 Суслова  пропрацювати  найближчим часом, відхиляти ми

 немаємо  права.  Ми  відхиляємо,  ми  відставляємо на

 певний  час,  переносимо  розгляд на тиждень, на два,

 але  не більше. Напружено попрацювати треба, як свого

 часу  працювала  комісія  Пилипчука,  як  свого  часу

 працювала  група Пинзеника. Давайте їм створимо певні

 умови для того, щоб вони попрацювали активно.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Павле   Михайловичу,   я  поставлю  на

 голосування вашу пропозицію. Але ми працювали справді

 ефективно,  тоді тільки три роки бюджет не приймався.

 Так   що  давайте  все-таки  постараємося  сформувати

 бюджет,  і  в  даному  випадку Уряд ту модель, що він

 запропонував, ми її розглянемо через тиждень, я думаю

 що  ми  все-таки  приймемо.  Який він не буде, але це

 буде бюджет на рік.

      А зараз, але слушно цілком, те що ви пропонуєте,

 що  можливо  не  створювати додаткової робочої групи,

 але  якщо економічні дві комісії, то треба і Таранова я 
 я                          - 177 - я 

 комісію,  ні,  ні  хвилинку,  Азарова  само  собою, і

 комісії  які відповідають за виробництво, і Даниленко

 і  Череп.  Обов'язково  повинні  бути  в  складі цієї

 робочої  групи  і спільно повинні подати нам документ

 разом з Кабінетом Міністрів.

      Але все-таки сьогодні відхилити треба концепцію,

 так  не  можна  переносити,  те  що уже з обговорення

 видно,  що  його приймати не можна. Над ним працювати

 потрібно,   чим  гірша  концепція,  яку  запропонував

 Ландик,  яка  власне  кажучи  відповідає  саме  таким

 реформаторським прийомам.

      Я  не  можу  давати  комусь  слова, якщо не буде

 дозволу з цього приводу Верховної Ради, якщо підвести

 риску   під   обговоренням   прошу  проголосувати,  і

 внесенням пропозицій.

 

      ЗА-

 

      ГОЛОВА. Прийнято рішення. Отже є дві пропозиції,

 правда  була  ще  теж  пропозіція Корнелюка не просто

 відхиляти,  взяти  до  відома,  але  точніше  було б,

 мабуть   я   ставлю   в  порядку  надходження,  перше

 відхилити     концепцію    запропоновану    Кабінетом

 Міністврів  і  доручити  комісіям  названим  уже мною я 
 я                          - 178 - я 

 внести   спільно  з  Кабінетом  Міністрів  основні  в

 березні місяці, основні положення податкової політики

 держави.

      Ставлю на голосування.

 

      ЗА-

 

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято.

      Шановні   депутати,   ми  проголосували  перелік

 підприємств, які не підлягають приватизації, а щоб не

 виникало   питань,  у  вас  там  на  руках  є  проект

 Постанови з цього приводу. Я просив би підтримати цей

 проект Постанови.

      Ставлю  на  голосування його текст оскільки ви з

 ним добре знайомі. Прошу. Будь ласка, уважно.

 

      "За"

 

      Рішення прийнято.

      Тепер,  будьте  уважні. У вас є на руках, ми час

 маємо  для  того,  якщо ви дасте згоду. Надзвичайно є

 велика  потреба прийняти у першому читанні Закон "Про

 Службу  національної безпеки". Якщо... Одну хвилинку.

 Я прошу вашої уваги. я 
 я                          - 179 - я 

      Ну,  я  розумію,  що  дехто  хотів  би  його  не

 обговорюючи  прийняти. Я бачу таку реакцію декого і в

 залі. Але я вважаю, що закон серйозний, то його треба

 обговорити.   І  тому  перенесемо  його  на  наступне

 пленарне засідання, бо  з ополу не можна приймати.

      А  відносно Закону "Про постійні комісії" де все

 враховано, що ви пропонували.

      Одну  хвилиночку, я прошу не кричить з місця, не

 кричить  з  місця,  справа  ось  у  чому.  Закон  про

 постійні    комісії    для   нас   теж   свого   роду

 концептуальний   бо  він  визначає  форми  і  способи

 організації   депутатської   роботи.  Він  і  посилює

 відповідальність комісії за підготовку законопроектів

 і  постанов і т. д. Тому його треба було прийняти. Ми

 його   обговорювали   тут   тричі.   Всі   пропозиції

 враховані.

      Я просив би вашої згоди, якщо є така можливість,

 таки  прийняти  цей  закон,  бо  він  потім розкриває

 можливість  для  прийняття інших законів .

      Можна  його поставити на голосування. Ну давайте

 голосуванням  визначимося.  У  вас  на  руках  проект

 постанови про, закон у другому читанні і про введення

 в  дію  цього  закону.  Я спочатку про, сам Закон про

 постійні комісії, прийняття його в другому читанні, я я 
 я                          - 180 - я 

 ставлю на голосування.

 

      Йде голосування

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Значить,  буде  обговорюватися  він окремо.

 

      (Шум у залі)

 

      Я  не поставлю на голосування, тому що буде така

 сама  реакція...  Не надо -ми скомпроментуємо питання

 саме... Не треба.

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Ну, дайте я дам...

      У  вас  є  на руках документ, на якому більше...

 ну, одну хвилиночку!... більше 70.... 136 підписів -я

 зобов'язаний... будь ласка, сядьте!... я зобов'язаний

 його ставити на голосування. Тут була пропозиція щодо

 неправильної  дії  Міністерства  фінансів,  яке своєю

 телеграмою  там втрутилося у законодавче коло. Тому є я 
 я                          - 181 - я 

 доручення   Кабінету  Міністрів   України   до  6.03.

 привести  нормативні  акти у відповідність до діючого

 законодавства. Мова йде... Я зачитаю весь документ.

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Ну,  ми проголосуємо це. Я ж ще не вніс

 пропозиції,  а ви вже обурюєтеся!.. Будь ласка, за...

 потерпіть трошки!

      Мова йде про те, що Міністерством фінансів 27-28

 лютого  розіслана  телеграма  у відділення банків, що

 обслуговують  бюджет,  про призупинення дії статті 13

 Закону України "Про податок на прибуток підприємств і

 організацій".  Вище  вказана  стаття  Закону визначає

 порядок  зарахування  коштів  в  бюджет місцевих Рад.

 Внаслідок   її   відміни  лишились  без  фінансування

 обласні,   міські  та  районні  бюджети.  Це  рішення

 міністра...  Міністерства  фінансів  є...  ну, оцінка

 дається,   що   це  -порушення  Закону.  І  тому  136

 депутатів,  які підписали цей проект, пропонують дати

 доручення Кабінету Міністрів щодо приведення до  6-го

 числа  нормативних  актів  у відповідність до діючого

 законодавства.

 я 
 я                          - 182 - я 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Азаров. Слово.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Значит,   я   предлагаю:   во-первых,   поручить

 Комиссии  разобраться  с  этим  вопросом. Прежде, чем

 принимать    какие-нибудь    решения,    мы    должны

 разобраться,  прежде  всего. Не по подписям там -кто,

 что    подписал...    Я   знаю,   как   подписываются

 документы!..  Давайте наша Комиссия разберется с этим

 вопросом.  Тем  более,  что мы его обсуждали. Обсудим

 еще   раз...  И  потом  вынесем  на  сессию  и  будем

 принимать решение.

 

      ГОЛОВА.   Я прошу уваги.

 

      (Шум у залі)

 

      Тим   не   менше,   думка  і  така  єсть.  Я  на

 голосування  вашу  пропозицію  поставлю,  оскільки ви

 вимагаєте    відповідноі   кількості   голосів.   Але

 ігнорувати  думку  депутата Азарова чи голови комісії

 теж  не  можна. Тому я ставлю першу пропозицію, яку я я 
 я                          - 183 - я 

 зачитав, на голосування.

      "За"    "проти"    , рішення не прийнято.

      Тому даємо протокольне доручення комісії Азарова

 проінформувати про результати аналізу цього питання і

 доповісти  Верховній Раді  під час засідання.

             (Шум у залі)

      Шановні  депутати,  котрі зараз... Я прошу, одну

 хвилиночку, я ж не тільки до вас говорю, а до всіх. Я

 прошу, сядьте, будь  ласка.

      Шановні    депутати,    котрі   наполягають   на

 голосуванні  на  підставі  того,  що  треба буквально

 дотримуватись  законів,  я повністю згоден з вами, це

 треба   робити.   Але  я  не  можу  кожного  депутата

 примусити голосувати так чи інакше. І я хотів би, щоб

 ви наполягали завжди на такій принциповості. Тому що в

 одному  місті  ви  голосуєте  принципово,  а в іншому

 навпаки,   але   теж  ніби-то  відстоюючи  принципові

 позиції.

      Тому...  Я  прошу  вашої уваги. У вас на руках є

 орієнтовний перелік питань для розгляду на засіданнях

 14-17 березня.

 

      (Шум у залі)

 я 
 я                          - 184 - я 

      Прошу,  прошу.  Я  зачитав так, як мене попросив

 той, кому ви доручили.

 

      (Шум в залі)

 

      Сідайте, будь ласка. Ще раз сідайте на місце. Ви

 не будете диктувати зараз. Немає потреби для цього.

      У  вас  на  руках  є перелік патань. Я просив би

 його   вцілову   схвалити,  маючи  на  увазі,  що  ми

 затвердимо  його  уже  в  режимі  розгляду наступного

 тижня,  коли  будуть  іти пленарні засідання. Я прошу

 вас.

      Можна    запропонувати    на    голосування?   Є

 заперечення.   Будь   ласка,   запишіться,  хто  хоче

 висловити міркування з цього приводу.

      Опублікуйте  список.  Скільки часу відведемо. Ми

 йдем уже за регламнтом? 5 хвилин. Будь ласка.

 

      ___________.   Уважаемые   товарищи!   Я   вношу

 предложение  в  повестку  дня  на  основании собраных

 подписей   более   чем   третью  народных  депутатов.

 Согласно  положению Регламента, утвержденного сессией

 Верховного  Совета.  Где  сказано  о  том,  что  если

 собрано   более  трети  подписей,  то  автоматические я 
 я                          - 185 - я 

 включается в повестку дня вопрос.

      Голосование,  которое  у  нас состоялось в даном

 случае,    нарушение    Регламента.    Поэтому   есть

 предложение  вот  этот вот перечень попросов включить

 тот вопрос, который был внесен групой депутатов,   от

 137  депутатов.  И  включить  вопрос  второй  от  158

 депутатов,  если  мне  не  изменяет память,"О русском

 языке, как официальном".

      Спасибо за внимание.

 

 

      ГОЛОВА. Корнелюк.

 

      КОРНЕЛЮК.

 

      Дякую.    Шановний   Олександре  Олександровичу,

 шановні колеги - народні депутати!

      Я  уважно передивився орієнтовний перелік питань

 для розгляду на пленарних засіданнях на 14-17 березня

 і хотів би запропонувати слідуюче.

      Олександре  Олександровичу, виглядає нелогічним,

 що  ми  починаємо  із  звіту  Президії Верховної Ради

 України,  потім  -звіт Кабінету Міністрів України про

 роботу  в  1994 році. Я би просив вас, щоб ми почали, я 
 я                          - 186 - я 

 перше,  розглянули  Закон  про владу, тоді розглянули

 звіт  Кабінету  Міністрів,  відправили у відправку, у

 відставку,   а  тоді  вже  розглядали  звіт  Президії

 Верховної  Ради.  А  то  ми  начнем  тут  колотитись,

 невідомо  до  чого  прийдем. Треба, щоб логіка була в

 розгляді: Закон про владу, звіт Кабінету Міністрів, а

 тоді звіт Президії.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  одну  хвлиночку.  Я

 відповідаю зразу на питання, щоб потім не затримувать

 вас.

      Мова  йде  про  те,  що  ми  розглядаємо перелік

 питань,  а  не  порядок  роботи.  А  на  Президії  ми

 розглянемо  це  питання. Ні, це перелік. Просто за їх

 логікою викладаємо такі питання.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  Тому  що,  Ігор,  він  не поданий ще на

 розгляд.   А   звіт   Президії,   знову   ж  таки  за

 Регламентом, вимагає аналізу двохнедільного. Якраз до

 того  часу  стільки часу спливає до терміну розгляду,

 спливає  стільки  часу.  А  звіт  Кабінету  Міністрів я 
 я                          - 187 - я 

 логічно буде пізніше, оскільки він пізніше поданий на

 тиждень.

 

      ГОЛОВА. Ще пропозиції які будуть?

      Мостиський.

 

      МОСТИСЬКИЙ А.Б.

      Дякую.  Я хочу уточнити дані постанови Верховної

 Ради   від   14  лютого  по  забезпеченню  проведення

 весняно-польових  робіт.  Тут  не  передбачено,  вона

 заблокована виконавчою владою.

 

      ГОЛОВА. Ну, я зрозумів, тут немає питання цього,

 не включене. Я про перелік кажу. Все залишається: діє

 постанова та, яка прийнята.

      Ну, будь ласка, включіть.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вносилась  пропозиція  про внесення

 змін  до  Постанови,  яку  ми  прийняли 14-ого лютого

 попитаннях   підготовки   до  весняно-польових  робіт

 змінити третій пункт. І подана відповідна редакція.

      Ми  розглянули в перерві це питання і відхилили,

 мотивуючи  тим,  щоб  ця  Постанова  працювала  в тій

 редакції, яку ми прийняли 14 лютого. я 
 я                          - 188 - я 

 

      ГОЛОВА. Мостицький.

 

      МОСТИЦЬКИЙ

 

      Шановні колеги! Олександр Олександрович!

      Я  хотів  би сказати про процедурі щодо розгляду

 питань.  Я  хотів  сказати  сьогодні  зранку  по  тих

 питаннях,  які  ви  зачитали,  адже  їх було набагато

 більше.  Як  бачимо,  майже  ні по одному з них ми не

 прийняли якесь рішення. А це відбувається тому, що ми

 не роставляємо пріоритет.

      Мені  здається,  що на наступний тиждень ми все-

 таки  повинні  розставити пріоритети, і в першу чергу

 розглядати  ті  питання,  які  мають загальнодержавне

 значення.  Я  не хочу повторятися, але навіть люди на

 округах говорять нам, що ми розглядаємо не другорядні

 чи третьорядні питання,а десятирядні питання.

      Тому   мені   здається,  ми  повинні  розглянути

 першим,  комплекс питань пов'язаних із приватизацією.

 Це  сьогодні  є  найважливіше,  і  це сьогодні те, що

 повинно вплинути на розвиток виробництва.

      Друге.  Ми повинні розглянути Закон "Про владу".

 Хоча зрозуміло, що сьогодні є певні неузгодження, але я 
 я                          - 189 - я 

 це Закон ми повинні винести на сесію Верховної Ради і

 почати розглядати.

      І   третє  питання,  про  що  я  хотів  сьогодні

 сказати  -це  є  сьогодні  бюджет на 1995 рік. Більше

 чекати  з  цим ми не повинні. І як підказує мені Ігор

 Рафаїлович,  я вважаю також, що ми повинні розглянути

 питання про податок на землю.

 

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  нагадую,  що  мова  йде про

 перелік  питань,  а  не  про порядок роботи. Тобто на

 Президії   ми   окремо  розглянемо  і  враховуючи  цю

 проблему,  і враховуючи пріоритети про які ви кажете,

 і  ступінь  готовності питань, ми складемо порядок на

 тиждень.   Де   буде   видно   яке  питання  за  яким

 розглядається.

      Тому   всі   ваші   думки  не  суперечать  цьому

 переліку,  бо  ці питання на які ви посилаєтеся тут є

 крім  Закону,  бо його  немає -  він не поданий ще на

 розгляд депутатів в комісії.

      Тому  я  згоден з тим, що ви пропонуєте але воне

 суперечить  тому,  що  було  сказано  мною,  я  прошу

 підтримати перелік питань. Щоб це був предмет роботи

 для комісій, для Президії, будь ласка.

 я 
 я                          - 190 - я 

      ЗА-

 

      ГОЛОВА.   В   мене   є   пропозиція   одна  така

 процедурного    характеру,    може    й   не   зовсім

 процедурного.   Є   пропозиція   звільнити   сьогодні

 телебачення від демонстрації нашого засідання.

      Прошу проголосувати.

 

      ЗА-

 

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято. Я хочу сказати, що це

 голосування  це  оцінка  уряду і нашим деяким головам

 комісій за підготовку документів на розгляд Верховної

 Ради,  якщо  вони  почувають відповідальність за свою

 роботу,  то  нехай  зроблять висновки, тому що можуть

 бути   рішення  остаточними,  ми  такою  або  більшою

 кількістю голосів, можемо підвести риску під кар'єрою

 декого  із  присутніх  тут  в  залі  і  з тих хто тут

 відсутній.

      Засідання відбудеться 14 числа о 10 годині.