СТЕНОГРАМА N 4

                  ЗАСІДАННЯ  ЧЕТВЕРТЕ

   c е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и    20  с і ч н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О. О.

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати!

      Я прошу зайняти свої місця.

      Добрий  ранок,  шановні  депутати,  журналісти і

 гості Верховної Ради.

      Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Увімкніть будь ласка систему.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ ДЕПУТАТІВ.

 

      В  залі  зареєстровано  -328 народних депутатів,

 ранкове засідання оголошується відкритим.

      Шановні народні депутати! Шановні гості!

      Вчора  до  України  з  офіційним візитом прибула

 висока  делегація  дружнього  Туркменестану на чолі з

 його високоповажністю Президентом Туркменистану паном

 Сафармуратом Ніязовим.

      (Бурні оплески) я 
 я                           - 2 - я 

      Прошу сідати!

      Дозвольте  від  вашого імені, підтверджуючи ваші

 оплески,  сердечно  вітати  високоповажних  гостей на

 чолі  із  визнаним  керівником  незалежної  держави і

 побажати  йому і делегації в цілому успіхів і успіхів

 нам  від  співробітництва і взаємодопомоги між нашими

 державами і народами.

      (Оплески)

      А   також   хотілося   б   послухати   керівника

 суверенної  держави,  і  я  сподіваюся і вірю в те, і

 знаю,   що  так  буде, -  нашого  друга   Сафармурата

 Атайовича  з  нашої  трибуни.  Я  просив би шановного

 Президента виступити у нас у парламенті.

      (Оплески)

 

      САФАРМУРАТ НІЯЗОВ, Президент Туркменістану.

      Если  вы  не возражаете, уважаемые представители

 высшего  демократического  института  Украины,  члены

 парламента,  я зачитаю, чтобы по-меньше времени у вас

 отнять.

      "Уважаемые    депутаты   парламента,   уважаемый

 Александр  Александрович,  дорогие украинские друзья,

 для  меня  является  высокой  честью  выступить перед я 
 я                           - 3 - я 

 вами,  обратиться  со  словами  присетсвия  от  имени

 туркменского   народа,   пожелмть  вам  благополучия,

 успеха и процеветания во имя  независимой Украины.

      Долгие  годы,  живя  в  едином  государстве,  мы

 только  думали,  что  хорошо  знаем друг друга. Порой

 находясь в плену у обезличеных представлений об нашей

 общей   истории   и   о   том,  что  определяло  наши

 национальные    ценности   и   достоинство.

      Сегодня  Туркменистан  и  Украина, туркменский и

 украинский  народы как бы заново обретают друг друга.

 Мы  переживаем трудный переломный этап развития наших

 государств.  Сегодня  мы с особым интересом и смыслом

 вдумываемся  в  слова  и  мысли,  оставленные  нам  в

 наследство   великими   предками.  Более  семи  веков

 туркменский   народ  мечтал  о  создании  собственной

 государственности.   Народ,   являющийся  культуры  и

 исторических     ценностей     нескольких     великих

 цивилиздаций,   таких,   например,   как   Парфянской

 империи,  Сельджукской империи, сегодня рассматривает

 возможность  независимого развития как бесценный дар,

 требующий  самого  бережного  обращения.  Именно  это

 является  основой  консолидированности,  сплоченности

 нашего народа. я 
 я                           - 4 - я 

      Мы  глубоко философски подходим к осознанию себя

 и тех задач, которые предстоит решыть. Нам необходимо

 произвести    глубокое   реформирование   не   только

 еэкономической  модели  государства,  но и социальной

 психологии, а сомой структуры общества. Мы стремились

 найти  собственные  ориентированые  пути  от  прежней

 системы  к  новой цивилизованной модели общества. Для

 себы   мы   твердо   сформулировали  концепцию  этого

 переходного  этапа.  Необходимо  нам  преодолеть,  по

 крайней  мере,  три  этапа,  чтобы  осуществить  этот

 переход без социальных потрясений. Это трансформация,

 это  стабилизация  и, наконец, развитие. На каждый из

 них  обкективно  требуется затратить от 3 до 7-8 лет.

      Конечно возможен вариант ускорения, но расчет на

 очередную  революцию,  на  мгновенное  превращения из

 развитого  социализма в развитой капитализм по нашему

 мнению   контрпродуктивный.   Говоря  об  этом,  хочу

 подчеркнуть,  что  это  наша  цель  и  это наш выбор,

 который  мы  сделали исходя из национальной специфики

 психологии и собственных представлений о человеческих

 ценностех,  из  нашых  конкретных  реалий. Именно это

 определяет  наше  представление  о  демократии, как в

 социальном,   так   и  в  государственно-политическом я 
 я                           - 5 - я 

 плане.

      В   Туркменистане,   например,  действует  такой

 высший  представительный  орган,  как Народный Совет,

 который   в   европейской   терминологии   называется

 Суперпарламентом.   В   него   входят   представители

 исполнительной власти,  депутаты  Меджелиса, а также

 депутаты, избранные напрямую от территории.

      У  важаемые  депутаты Верховного Совета Украины,

 Туркменистан    -это    пятимиллионное   государство,

 провозгласившее основной своей целью внешней политики

 принцип  позитивного  нейтралитета.  Сегодня мы имеем

 прочные  взаимовыгодные  связи  практически  со всеми

 государствами  Европы,  активно  развивается диалог и

 сотрудничество  с  Соединенными  Штатами  Америки, мы

 гордимся высоким уровнем отношений с Турцией, Ираном,

 Индией,  Малазией, Пакистаном. И это все в дополнение

 к  тем постоянным связям, которые у нас имеются среди

 государств    Содружества:   с   Россией,   Украиной,

 Узбекистаном,  Казахстаном,  со  всеми  государствами

 СНГ.

      Говоря  о  Содружестве, хочу подчеркнуть, что по

 данному  вопросу  наши  взгляды  с Украиной во многом

 близки:  и  Туркменистан,  и Украина заинтересованы в я 
 я                           - 6 - я 

 реализации  своего  суверенитета  и  независимости  в

 полном  обкеме.  Иного просто не дано. И всякого рода

 попытки  подтолкнуть  СНГ в сторону различных союзов,

 пактов или какие-то надгосударственных структур имеют

 явно выраженные корыстные цели и интересы.

      О п л е с к и

      По   нашему   мнению,  не  бывает  независимости

 половинчастой, и если мы часть функций независимости,

 часть   атрибутов   независимости   передадим   новой

 надгосударственной  структуре  СНГ,  то, конечно, это

 приведет   опять   же  к  обезличиванию  национальной

 независимости,  опять  же  к обобществлению и в какую

 сторону  там весы перетянуты, это еще вопрос, поэтому

 мы  считаем,  что  СНГ  должно  быть консультативной,

 цивилизованной  содружества,  где рождаеться в рамках

 рамочных  предложений, а конкретное воплащение должны

 быть конечно оформляться через двухсторонние интересы

 государств.

      Мы  глубоко убеждены втом, что потенциал СНГ еще

 только     начинаеться    раскрываться,    что    его

 консультативный   характер   создают   конструктивную

 атмосферу  для  независимого  развития  государств их

 нормальным  общепринятым взаимодействии именно так мы я 
 я                           - 7 - я 

 строим  свои  взаимоотношения  сегодня  и  с Россией,

 именно  так  мы  будем  строить  и  начали  развивать

 отношения с братской Украиной.

      Последнее  время значительно участились контакты

 между нашими государствами в ноябре президент Украины

 Кучма  Леонид Данилович посетил ашхабад, сегодня наша

 делегация    находиться    визитом    в   Киеве   это

 свидетельствует       о       растущей       взаимной

 заинтересованности в развитии сотрудничества вчера мы

 подписали  документ, в которых регулируеться вопрос о

 поставках туркменского газа на Украину.

      Закладываються  правовые  основы  взаимовыгодных

 связей  между  нашимим  странами это важный очередной

 шаг в укреплении отношений дружбы и сотрудничества.

      Мы, я хочу вам доложить что сегодня Туркменистан

 при  соглашении  подписанным ежесуточно поставлять 10

 тысяч  мильйонов  кубических метров туркменского газа

 сегодня,  во  время  нашого  нахождения поставляет 48

 мильйонов  кубических метров газа и мы думаем, что мы

 вчера  подписали  о  сумме  20 миллиардов на 1995 год

 поставки туркменского газа по цене, ниже мировой цены

 на 10 -12 долларов и в то же время....

      (ОПЛЕСКИ) я 
 я                           - 8 - я 

      ......мы  полностью  будем соблюдать подписанное

 соглашение.  Туркменистан долги Украины за 1992, 1993

 в  сумме 712 миллионов оформил соглашением кредита на

 7  лет.  Я думаю, что ни одна из цивилизованных стран

 вам  такой  кредин сегодня не представит, но учитывая

 наши   сложности  переходного  этапа,  мы  на  7  лет

 подписали  и  долги 1992, 1993 года оформили кредитом

 на  7  лет,  долги  1994  года  в сумме 177 миллионов

 оставших мы оформили по кварталам на 1995 год с очень

 взаемовыгодной для Украины.

      Поэтому   это   тоже   создаст  нам  возможности

 взаемовыгодного  сотрудничать  не  нанося ущерба не в

 одной из экономик наших стран.

      (ОПЛЕСКИ)

      Говоря  о  подписанных соглашениях этого года, я

 хотел   бы,  чтоб  уважаемые  депутаты  вы  знали  мы

 подписали   на   1995   год  20  миллиардов  поставки

 Туркменского  газа из них 11 миллиардов подтверждены,

 конкретными  уже обьемами и соглашениями 9 милиардов,

 как  квота,  и  любая  значит  область Украины, любое

 предприятие  может  в согласии правительства Украины,

 конкретно   подписать   нами  соглашения  о  поставки

 определенного колличества газа. я 
 я                           - 9 - я 

      Последнее  время значительно участились контакты

 между  нашими  государствами.  Я хочу сказать, что мы

 прилетев  в  Киев,  прямо  из  Анкары  где состоялось

 третье   заседание   межгосударственных   Советом  по

 вопросам  организации  и  экспорта  газа  и  нефти  с

 Туркменистана мировые рынки на этом заседании Украина

 изьявила   желание  стать  6  государственным  членом

 межгосударственного Совета.

      Мы   очень  довольны  таким  поворотом  события.

 Украина  с  ее  потенциалом  может  принять  активное

 участие в осуществление мирового проекта, проходящего

 газопровода  с  Туркменистана через территорию Ирана,

 Турцию  и  выходом на Европу. И в западной части этот

 газопровод  будет  проходить через Болгарию, Румынию,

 где  имеется  газопровод для поставки западаной части

 Украины туркменского газа.

      Уважаемые депутаты! Дорогие украинские друзья!

      Позвольте  мне  в  завершение  выразить  в своем

 выступлении     признательность    народу    Украины,

 Президенту  Леониду  Даниловичу Кучме, вам, уважаемый

 Александр    Александрович,   всем   вам,   уважаемые

 депутаты,  за теплый, радушный прием, за готовность к

 плодотворному  сотрудничеству.  Я  еще  раз благодарю я 
 я                           - 10 - я 

 вас,  избранников  украинского  народа  за внимание и

 уважение,  проявленные  ко мне и к членам туркменской

 делегации. Спасибо за внимание!

      (Оплески)

 

      ГОЛОВА.  Шановний  Сафармурат  Атайович,  дорогі

 наші гості!

      Дозвольте  іще  раз від імені парламенту України

 сердечно  вітати  вас під час перебування в Україні і

 побажати вам успіхів в будівництві власної держави, в

 зміцненні своєї державності.

      Крім   того   дозвольте  подякувати  вам  за  те

 розуміння  спільних наших проблем і ті реальні кроки,

 які  ви  зробили  і  будете  робити у майбутньому для

 того,  щоб  ми  під  наші політичні рішення підводили

 міцну економічну основу і використовували при тому не

 лише  б'єктивні  фактори,  які  намічені, а і почуття

 взаємозв'язку , почуття  дружби і співробітництва.

      Велике вам спасибі і великих вам успіхів.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, продовжуємо роботу. я 
 я                           - 11 - я 

      Я  вважаю,  що  нам  немає  необхідності робтити

 розминку,   ми   її   вже  зробили,  а  безпосередньо

 приступаємо   до   розгляду   порядку  денного.  Нема

 заперечень?

      Хто за дану пропозицію, прошу проголосувати.

      Включіть систему.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про   рибутковий   податок   з   громадян".  Так  як

 домовилися  вчора  це питання буде слухаться в прямій

 трансляції  по  радіо. Слово надається Ільїну Віталію

 Нікіфоровичу,     начальнику    Головної    державної

 інспекції, заступнику Міністра фінансів.

      Будь   ласка.  Скільки  часу  вам  потрібно?  До

 двадцяти хвилин виставте, будь ласка.

 

      ІЛЬЇН В.Н.

 

 

      Шановні   народні  депутати!  Шановна  Президія! я 
 я                           - 12 - я 

 Проект  Закону  України  "Про  прибутковий  податок з

 громадян",  внесений   на   ваш  розгляд,  передбачай

 упорядкування    законодавства   щодо   оподаткування

 прибутковим   податком   особистих  доходів  громадян

 України.  Слід  відзначити,  що  після введення в дії

 Декрету  Кабінету  Мінітсрів України "Про прибутковий

 податок  з  громадян"  на протязі двох років до нього

 різними  законодавчими  актами  України  було внесене

 біля  30  змін  та  доповнень,  що  значно  ускладнює

 його використання (..........) податків.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Вміталій    Нікофорович,    одну

 хвилиночку. Шановні депутати! привітання завершилось,

 ми  приступили  до  розгляду  питання.  Сідайте, будь

 ласка, і будем слухать питання.

      Будь ласка.

 

      ІЛЬЇН  В.  Н.  Проект цього Закону розроблено на

 основі названого Декрету Кабінету Мінітсрів України з

 врахуванням  наявною  практики  його  застосування та

 світового  досвіду  в області оподаткування особистих

 доходів фізичних осіб.

      Структура  проекту  Закону складається із восьми я 
 я                           - 13 - я 

 розділів  та  31  статті.  З метою чіткого визначення

 об'єкту оподаткування та порядку обчислення податку в

 першому  розділі  першої  статті  проекту Закону дано

 тлумачення  основних термінів, які використовуються у

 проекті.  Це  відсотки,  суб'єкти  оподаткування,  що

 мають постійне місце проживання в Україні, дивіденди,

 доходи,   що  мають  джерела  походження  з  України,

 корпоративне  право,  нематеріальні  активи, орендна,

 лізінгова  операція,  роєлті,  чистий  доход суб'єкта

 підприємницької  діяльності від реалізації продукції,

 робіт, послуг.

      Введення   статті  щодо  визначення  термінів  в

 проект  Закону  дає змогу більш чітко використовувати

 відповідні   статті  проекту  Закону  при  визначенні

 суб'єктів   та   об'єктів   оподаткування   і  знімає

 розбіжності  тлумаченні цих статей.

      Суб'єктами  оподаткування прибутковим податком в

 Україні,  як  визначено  статтею  2 проекту Закону, є

 громадяни  України,  іноземні  громадяни та особи без

 громадянства,  як  такі,  що  мають,  так і ті, що не

 мають   постійного   місця   проживання   в  Україні,

 незалежно   від   статі,  віку,  приналежності  раси,

 приналежності  до  громадських  організацій,  партій, я 
 я                           - 14 - я 

 ставлення   до  релігії,  сімейного,  соціального  та

 майнового    стану,   що   ставить   всіх   платників

 прибуткового  податку  з громадян в рівні умови перед

 Законом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   вибачаюсь.   Шановні  депутати

 давайте так хто хоче слухать так, хто не хоче слухать

 вийдіть  там  поговоріть. не можна так ви не чуете за

 що мова йде.

      А   голосували   понімаете  за  трансляцію.  Нам

 потрібно зауваження робить. Будь ласка.

 

 

      ___________.    Об"єктом    оподаткування    для

 громадян,  які  мають  постійне  місце  проживання  в

 Україні  встановлено сукупний оподаткованний доход за

 календарний  рік,  який  складається  з  сум сукупних

 оподаткованних  доходів  за кожний календарний місяць

 одержаний  з  різних  джерел як на території України,

 так  і  за  її  межами.  А  для громадян які не мають

 постійного  місця проживання в Україні, суб"єктом, об

 "єктом  оподаткування  є  сукупний доход одержаний на

 протязі  будь  якого  календарного  місяця з джерел в я 
 я                           - 15 - я 

 Україні,  при визначенності сукупного оподаткованного

 доходу,  враховуються  доходи як в натуральний формі,

 так  і  в  грошовій,  причому також визначено порядок

 обчислення  доходу одержаного суб"єктом оподаткування

 у  натуральній  формі.  Доходи  одержані  в іноземній

 валюті   передбачається   перераховувати   в  грошову

 національну одиницю України за курсом що діяв на дату

 одержання доходу.

      В  проекті  закону  передбачається  до сукупного

 оподаткованного  доходу включати суми нарахованних на

 загальний  розмір витрат на оплату праці громадянина,

 що перевищує неоподаткованний мінімум, відрахувань на

 обов"язкове  соціальне  та  пенсійне  страхування  та

 фонду сприяння зайнятості населення за встановленними

 чинним  законодавством  нормами, тобто передбачається

 оподатковувати  на  соціальне  страхування, соціальне

 забезпечення  та  до  фонду  сприяння  зайнятості.

      Це  нове.  Те,  що  до  цього часу на Україні не

 примінювалось,  але  ми  виходили  з  того,  що  такі

 громадні  суми,  які  виплачуються  з  цих фондів, не

 повинні  проходити  поза  межами  оподаткування.  При

 цьому, з метою недопущення зростання сум прибуткового

 податку,  що будуть утримуватися з більшості громадян я 
 я                           - 16 - я 

 України,   а  це  складає  майже  90  процентів  всіх

 платників  податку,  в  проекті  Закону  в  статті  8

 передбачається  знизити ставку податку в порівнянні з

 діючимя на сьогоднішній день. Так, по першій і другій

 шкалі  ставки податків знижуються з 10 відсотків до 8

 і  відповідно  -з  20 до 15 відсотків проти діючих на

 сьогоднішній день.

      Цей  же  розділ  проекту Закону передбачає чітке

 визначення,  яке  дано  в  статті  4.  Це  -"усунення

 подвійного  оподаткування".  В  статті 5 -"міжнародні

 договори".   І   основна  стаття  6  -це  доходи,  що

 виключаються   з  сукупного  доходу.  При  формуванні

 статті 6 виходили з того, що, як я вже казав, повинен

 бути  один  рівний підхід до всіх платників податку і

 ті   пільги,  яких  існувало  сьогодні  біля  40,  ми

 постаралися  впорядкувати  в  статті  6.  В  статі  6

 залишились  ті  пільги,  які  дають  можливість  десь

 понизити   податковий   тиск   на   найменш  захищені

 соціальні  слої  населення  України. Тому ми включили

 сюди   допомогу   з  фонду  соціального  страхування,

 пенсійного фонду України, де розписали конкретно, яка

 допомога,  виплачена  з цих фондів, не включається до

 сукупного оподаткованого доходу: я 
 я                           - 17 - я 

      компенсаційні  виплати  (як  в грошовій, так і в

 натуральній  формі);  аліменти;  одержувані  державні

 пенсії,   передбачені   чинним   законодавством   про

 пенсійне    забезпечення;    доход,   одержаний   від

 відчудження майна, що належить суб'єкту оподаткування

 за  правом  власності  за  умови посвідчення цієї дії

 нотаріальною  або  іншими  організаціями, яким надано

 таке  право,  за  винятком  доходу,  одержавного  від

 реалізації   продукції,  робіт,  послуг  за  ознаками

 підприємницької діяльності.

      Новим  в цьому розділі є те, що доход у грошовій

 матеріальній  і  нематеріальній формі, вартість будь-

 якого    іншого   майна,   що   переходить   суб'єкту

 оподаткування    шляхом    дарування   за   родинними

 стосунками   від   одного  подружжя  другому,  діятм,

 батькам,   а   також  внаслідок  успадкування  одного

 подружжя  батькам,  дітям, онукам, правнукам, братам,

 сестрам,   діду,  бабі  за  винятком  сум  авторської

 винагороди. Також ви квітчаєте сукупно оподаткованого

 доходу.

      По   фактах   передачі   власності   в   порядку

 успадкування  і  порядку  дарування іншим громаюянам,

 передбачається  включення цих доходів в оподаткований я 
 я                           - 18 - я 

 доход   і   оподаткування   прибутковим  податком  за

 врахуванням   розміру   цього   доходу   у   сумі  80

 неоподаткованих мінімумів.

      Новим в цій статті є, так би мовити, більш чітке

 тлумачення,   виключення  із  сукупно  оподаткованого

 доходуматеріальної   допомоги  із  усіх  джерел,  так

 скажемо,  і  розписано,  в зв'язку з чим надається ця

 матеріальна  допомога.  У  зв'язку  із  стихійним  та

 еконологічним лихом, аваріями і катастрофами, сім'ями

 громадян,   які   загинули,   померли  при  виконанні

 службових  обов'язків,  на  лікування  за  висновками

 Мінздраву      України,     матеріальна     допомога,

 пожертвування,   благодійні  внески  цим  громадянам,

 незалежно    від   їх   розміру,   звільняється   від

 оподаткування    і    не   включається   в   сукупний

 оподаткований доход.

      Новим   цей   розділ   включено   і  те,  що  не

 включається  в  сукупний оподаткований доход державні

 премії,  установлені  Урядом України. Надається право

 додаткової  пільги  щодо  цього  податку  давати може

 Верховна  Рада  України  і  Верховна  Рада Автономної

 Республіки  Крим  і місцеві Ради народних депутатів в

 межах   сум   зарахування  до  бюджетів  цих  органів я 
 я                           - 19 - я 

 прибуткового податку з громадян.

      Новим  в проекті Законі є те, що неоподаткований

 мінімум    доходів    на    місяць    встановлюється,

 визначається указами Президента України.

      В  проекті Закону в статті 7 залишені ті пільгі,

 які    надавались    найменш    захищеним    верствам

 населенням  -це  в розмірі 5, 10 і 15 неоподаткованих

 мінімумів, 5 неоподаткованих мінімумів -це громадяни,

 які  є інвалідами дитинства, інвалідами Чорнобиля III

 групи і іншими інвалідами, 10 відсотків -це інваліди,

 вибачаюсь, 10 неоподаткованих мінімумів -це інваліди,

 громадянам,   які   є   інвалідами   1   і  II  групи

 чорнобильської   катастрофи   і   15  неоподаткованих

 мінімумів  -це  громадяни,  які  є  учасниками  війн,

 герої,  тобто  громадяни,  які мають особливі заслуги

 перед Батьківщиною.

      Стаття  8  Закону  встановлює  ставки та розміри

 податку   і   порядок  обчислення  по  окремих  видах

 доходів,  порядок  примінення ставок до окремих видів

 доходів.  Новою  у  цій  статті  є  те,  що визначені

 пасивні  доходи і визначені порядок оподаткування цих

 пасивних  доходів.  Треба  сказати, ще не всі пасивні

 доходи    на   Україні   оподатковувались   податком, я 
 я                           - 20 - я 

 прибутковим  податком  і  тому в цьому проекті Закону

 визначено,  що отодатковуються заставкою 15 відсотків

 такі  пасивні  доходи,  як  девіденти  і  проценти по

 вкладах  в будь-які кредитні установи, за ставкою 20%

 оподатковуються  виграші  по  лотереям  і  виграші  в

 казино.

      З   метою   дотримання   гарантій  держави  щодо

 податкових    зобов'язань    перед    нею   платників

 прибуткового  податку ставки оподаткування, зазначені

 у   статті  8  цього  проекту  Закону  передбачається

 залишати  незмінними  протягом  звітного календарного

 року.  Це записано в окремому пункті статті 8 проекту

 Закону.

      Другий    розділ    проекту    Закону   визначає

 особливості    оподаткування   доходів,   одержуваних

 громадянами   за   місцем  основної  роботи,  служби,

 навчання і прирівняних до них доходів.

      Новим  в  цьому  розділі  є положення про те, що

 справляння  податку  за  місцем  виплати  проводиться

 кожного  місяця суми доходу за минулий з початку року

 період,  тобто наростаючим підсумком із зменшенням, з

 вирахуванням раніше сплаченої суми податку.

      Новим   також  є  те,  що  забороняється  сплата я 
 я                           - 21 - я 

 податку   із   доходів  громадян  за  рахунок  коштів

 підприємств, установ і організацій та фізичних осіб -

 суб'єктів підприємницької діяльності. Новим являється

 тому,  що  на  сьогоднішній  день діє норма, згідно з

 якою  обрахована  сума  прибуткового  податку  членів

 колгоспів   сплачується   колгоспами.  Передбачається

 вирівняти  цю  норму  в  проекті Закону, вирівняти цю

 норму  і впорядкувати утримання податків як із членів

 колгоспів,  так  і  з членів радгоспів. Розділ третій

 визначає, осчобливості оподаткування доходів одержані

 громадянами  не  за  місцем  основної роботи, в цьому

 розділі  зберігається  той порядок який існував і був

 описанний    в   декреті   Кабінету   Міністрів,   за

 виключенням  того,  що  більш чітко визначенні окремі

 положення, п"ятий розділ це особливості оподаткування

 доходів  від  зайняття  підприємницькою діяльностю та

 інших  доходів.  Цей  розділ визначає порядок за яким

 оподатковуються  прибутковим податком доходи громадян

 які   займаються  підприємницькою  діяльністю,  тобто

 розділ   врегульовує   дію  податкових  інспекцій  по

 нарахуванню податків і контроль за отриманням доходів

 із   сплатою   податків  з  громадян  які  займаються

 підприємницькою    діяльністю    іі    яким   податок я 
 я                           - 22 - я 

 нараховується  безпосередньо  податковими інспекціями

 новим в цьому розділі є те що за побажаннями багатьох

 виконавчих  комітетів  обласних  рад, в проект закону

 внесено  таку  норму,  що  перелік  діяльності на які

 можуть  видаватися  патенти та розміри плат за патент

 затверджується   урядом  автономної  республіки  Крим

 обласними   Київською  та  Севастопольською  міськими

 державними міськими виконкомами.

      Плата  за патент розраховується і встановлюється

 на  підставі розміру прибуткового податку визначеного

 за ставками пункту один статті 8 цього закону.

      Тобто  ставки ті ж самі, що і визначаються і для

 інших платників податку.

      В  6  розділі наведені особливості оподаткування

 доходів,  що  підлягають  виплаті  з джерел в Україні

 громадянам,  які не мають постійного місця проживання

 в Україні.

      І розділ 7 -це особливості оподаткування доходів

 іноземних  громадян  та  осіб  без  громадянства.  Що

 стосується  оподаткування доходів іноземних громадян,

 які  постійно  проживають на території України, то їх

 доходи   пеердбачається   оподатковувати  за  тими  ж

 нормами,  за  тими ж ставками, за тими ж умовами, які я 
 я                           - 23 - я 

 визначені  для громадян України, за виключенням того,

 що  не включається до сукупного оподаткованого доходу

 іноземних громадян -відрахування до фондів державного

 соціального  страхування  і  пенсійного забезпечення.

 Тому  що ці громадяни пенсію на Україні отримувати не

 будуть, але будуть отримувати пенсії за місцем своєї,

 в своїй країні.

      Все  інше  також,  такі....  на  таких  же самих

 умовах оподаткування, як  і для громадян України.

      Розділ   8,   останній   визначає   декларування

 громадянами   сукупного  річного  доходу  та  порядок

 обчислення  податку  за сукупним річним доходом.

      Передбачається,  що  громадяни,  які  одержували

 доходи  не  за  місцем основної роботи повинні будуть

 подавати  до  податкових інспекцій по закінченні року

 декларацій   про   сукупний   і  отриманий  доход,  і

 перерахунок  буде  робитися  по  скупному дотриманому

 доходу за рік.

      Але  по  бажанню  громадян, такі перерахунки, по

 бажанню   громадян   такі   перерахунки  можуть  бути

 зроблені,  що  квартально  податковими інспекціями це

 вводиться   для  того,  щоб  забезпечити  приближення

 перерахунків  по  податкам  до  утримання  доходів  в я 
 я                           - 24 - я 

 зв'язку  з  тим,  що  не допускати знецінення доходів

 громадян , в наслідок дії інфляційних процесів.

      Проектом  Закону встановлюється відповідальність

 громадян,  підприємств,  установ організацій фізичних

 осіб,   суб'єктів   підприємницької   діяльності   за

 несплату  податків,  а  також  порядок оскарження дій

 податкових інспекцій та їх службових осіб.

      Я  доповів  вам  шановні  народні  депутати, про

 основні  засади,  які містяться в проекті Закону "Про

 прибутковий  податок  з  громадян"  Обчислення  цього

 Закону, показує, що при прийнятті цього Закону в тому

 вигляді,  який  він  запропонований вам на розгляд до

 бюджету  1995  році,  повинен  надійти 130 трильйонів

 карбованців прибуткового податку з громадян, проти 34

 трильйонів   карбованців   в  1994  році.  Збільшення

 надходжень   податку   до  бюджету  від  прибуткового

 податку   з   громадян   до   бюджету   обумовлюється

 збільшення  заробітної  плати,  яке  планується  3, 4

 рази.  В  цілому  по народному господарству України і

 обумовлюється   тими   реформами,   які   проводяться

 сьогодні щодо надання права підприємствам виплачувати

 заробітну плату без обмежень. Це я маю на увазі статю

 19 Закону про підприємства. я 
 я                           - 25 - я 

      В мене все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі,   Віталій   Никифорович.

 Скільки ма часу відведем на запитання?

 

      Окремі вигуки з залу.

 

      Скільки?  15 хвилин. Хто за те, щоб 15 хвилин...

 Прошу включить систему.

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Будь  ласка,  запишіться  на запитання. Включіть

 систему.  Достатньо! Висвітіть. 63 депутати. Я думаю,

 що  15  хвилин малувато, да? Достатньо? Питань немає.

 Будь ласка, Донченко. За ним Уланов.

 

 

 

      КИРИЧЕНКО,      329,     Полтавська     область,

 Соціалістична фракція.

      Шановний доповідачу, є ряд запитань, які виникли

 з  вашої  доповіді  і з представленого законопроекту.

 Ну,  перше,  стаття  17,  що  стосується декларування я 
 я                           - 26 - я 

 доходів  громадян.  Як  ви знаєте, частина депутатів,

 які  входять  в  Соціальістичну  фракцію нещодавно на

 другій  сесії Верховної Ради запропонували постанову,

 яка    стосувалась    декларування   доходів   вищими

 посадовими   керівниками  держави,  в  тому  числі  і

 народними депутатами.

      Чи  знайшла  ця  ідея  у вашому законопроекті? Я

 думаю,   мені   здається,  що  ні.  Хотів  би  мочути

 відповідь чому.

      Друге  питання.  Пункт  1 статті 8 що стосується

 сплати  податків  тими,  хто  займається  бізнесом  і

 комерцією.  За вашою ідеєю ця категорія людей повинна

 платити  такій  же  прибутковий податок як і вся інша

 категорія  людей. Я думаю, що ця ситуація неадекватна

 тій  ситуації,  яка  сталась  в  нашій країні тому що

 сьогодні  за  приблизними  даними  в нас торгує майже

 кожний   другий,   близько   40-50  процентів,  а  це

 не нормально.

      І  вважаю,  на  сьогоднішній  період повинні всі

 люди,   які   займаються,   так  званою,  коммерцією-

 бізнесом, платити, все-таки, більше податк, щоб в нас

 ті,   хто   має  право  займатися...  хоче  займатися

 бізнесом-комерцією,  дійсно,  залишилися  ті, кому це я 
 я                           - 27 - я 

 дано від бога.

      І  третє. Чи не вважаєте ви за доцільним, що всі

 види податків звести в єдиний податковий Кодекс.

      Дякую.

 

      ___________.   Перше   питання,   що  стосується

 декларування   доходів   народних   депутатів,  вищих

 посадових  осіб. Стаття 17 Закону розповсюджується на

 всіх  громадян України, чи то народні депутати, чі то

 вищі  посадові  особи.  Якщо  вони мають доходи не за

 місцем  основної  роботи повинні подати декларацію за

 місцем...  в  податкову  інспекцію за місцем основної

 роботи. Податкова інспекція буде робити перерахунок і

 народним  депутатам,  і  вищим посадовим особам, як і

 остальним  громадянам  України.  С  цією  метою у нас

 створюється  комп'ютерна  мережа,  тобто  мережа буде

 враховувати  доходи,  отрамані  не  тільки  за місцем

 проживаття  громадян  України,  а  й  в  інших містах

 України,  скажемо, в любій області, в любому місті, в

 любому  селищі. Буде концентруватися тут, в головному

 комп'ютері,   і   опускатися   по   місцю  проживання

 громадян.  Тобто  ця стаття має дію для всіх громадян

 України. Виключень, як ви побачили, в статті 17 немає я 
 я                           - 28 - я 

 ні для кого.

      Що стосується статті 8 "доходи тих громадян, які

 займаються  торгівлею  і  таке інше".

      Якщо  ви знаєте, шановні народні депутати, у нас

 є  промисловий  податок,  Закон  про  який  прийнятий

 Верховною  Радою.  І  він  сьогодні  діє. На всіх цих

 ринках,  повинен  вам  сказати (я не можу сказати, що

 там  100%),  але більшість тих, хто торгує, сплачують

 промисловий податок.

      Що  стосується,  звести  всі закони у податковий

 кодекс.  Ця  ідея у нас обговорювалась, але для того,

 щоб  створити  податковий  кодекс,  треба напрацювати

 закони,  по-перше.  І рахуємо так, що після прийняття

 законів в податковий комплекс, який буде представлено

 на розгляд Верховній Раді, будуть включені і прийняті

 закони   і   положення  про  порядок  примінення  цих

 законів.  Треба  напрацювати  закони, і вони люжуть в

 основу податкового кодексу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Осадчук, за ним Жовтяк.

 

      ОСАДЧУК.

 я 
 я                           - 29 - я 

 

      Шановний  доповідачу, я думаю, що в цей складний

 перехідний  період треба зберегти норму оподаткування

 колгоспників, яка була і раніше, щоб платили все-таки

 за цих людей там, у колгоспній конторі в розрахунках.

 Це  психологічне  має  значення і плюс умови кризи. А

 питання в мене таке конкретніше.

      У  цьому  Законі  не  передбачено,  що авторська

 нагорода для багатьох творчих працівників є основним,

 а  часто  і  єдиним  видом  заробітку, і певно, немає

 підстав  розглядати  її  як  доходи,  одержані  не за

 місцем основної роботи.

      Тому  я  вважаю (і як ви вважаєте?) за можливе і

 необхідне  прирівняти  авторську  винагороду, яка є у

 більшості   єдиним   видом   заробітку   для  творчих

 працівників,  до  доходу  громадян за місцем основної

 роботи.   В  крайньому  разі  тут  можна  запровадити

 диференційованний   підхід,   подивиться,  чи  людина

 працює  на  основній  якійсь  роботі,  чи вона тільки

 знаходиться  на так званій творчій роботі, а тому хай

 воно  у  частині першій пункту першому статті 8 треба

 було  б  внести  зміну  і  викласти її членам в такій

 редакції. я 
 я                           - 30 - я 

      Обчислення   податку   сукупного  оподаткованого

 доходу громадян за місцем основної роботи громадян, а

 також  сум авторських винагород за створення видання,

 виконання   інших   використання   творів   у  наукі,

 літератури   і   мистецтві   проводиться   за  такими

 ставками, а далі по тексту.

      Як ви дивитесь  на такуу можливість. Так само як

 ви  дивитесь  на  статтю 6 пункт 14 де сказано, що не

 беруться податки з сум державних премій установленних

 державою  се-таки  розширити  і  написати  так:  суми

 державних   премій   України,  іменних  премій  інших

 держав,  фондів  фірм,  банків, громадських об"єднань

 творчих  спілок, товариств і організацій, присуджених

 громадянам  України за успіхи в галузі науки, освіти,

 культури,    літератури   і   мистецтва,   громадську

 благодійну,   гуманітарну   іменно  премія  це  є  не

 заробіток, це є відзначення раз у житті.

      Як ви дивитесь на ці пропозиції і міркування?

      Спасибі за увагу.

 

      ___________.  Що  стосується  першого запитання,

 зберегти норму колгоспами.

      Ми  передбачаемо  десь  з  96-го року перейти на я 
 я                           - 31 - я 

 сплошне   декларування   доходів   всіма  громадянами

 України,   які   мають  доходи  на  території,  всіма

 громадянами які мають доходи на території України.

      Якщо  ми  залишим  цю  норму  по  колгоспам,  як

 сьогодні  діє, то декларування колгоспників випадає з

 загальної   схеми  декларування  доходів  громадянами

 України та  сплачених ними податків.

      Але  з  тим,  щоб  якось  забезпечити перехідний

 період  до  впровадження  нової  схеми,  так сказать,

 сплати   податків   колгоспниками,   ми  записали  за

 дорученням Кабінету Міністрів в Постанові про порядок

 введення цього Закону в дію, записали, що на 1995 рік

 зберігається  той  порядок, який існував в 1994 році.

 Тобто, в 1995 році колгоспи за рахунок чистого доходу

 сплачують податок з колгоспників в тому ж порядку, як

 і сплачував в 1994 року. Році. Це дається період, так

 вирішив  Кабінет  Міністрів  на  те,  щоб роз'яснити,

 поставити все на свої місця і з 1 січня 1996 року вже

 перейти на порядок, який визначений проектом Закону.

      Що   стосується   авторської   нагороди,  то  ми

 враховували  і  обговорювали при прийнятті Закону те,

 що  авторська  нагорода випличується одноразово. Може

 бути  в  великих  сумах  і  так  далі. я 
 я                           - 32 - я 

      Тому  в  проекті закону записано, що при виплаті

 можна  зробити  перерахунок  за період спочатку року.

 Тобто  розкласти авторську винагороду, яка виплачуючи

 скажемо  у  любому  місяці там 8, 9 місяці в вересні,

 серпні  розкласти  на  вісім  місяців  тим  самим так

 сказать примінити ті ставки, які визначені статею 8.

      Що   стосується   пункту   14,   статті  6  "Про

 розширення  цього  пункту"  ми  теж обговорювали і на

 робочій  групі  ці пропозиції і вирішили, що в Законі

 "Про   оподаткування  прибутковим  податком  громадян

 України"   повинні   бути  включені  ті  премії,  які

 визначаються  державою,  Україною  визначаються, тому

 так записано в статті 14, що виключається з сукупного

 доходу державні премії встановлені Урядом України.

      І  одночасно  в  статті 2. Є можливість надавати

 пільги  по іменним преміям, тобто тими органами, яким

 передбачено надання додаткових пільг.

      Але    це    питання    можна   розглянути   при

 доопрацюванні проекту.

      В  той час, я кажу, що цей проект Закону, який я

 доповів   дає  можливість  поіменним  винагородам  за

 видатні  якісь  наукові, літературні, інші досягнення

 надавати додаткові пільги. я 
 я                           - 33 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Жовтяк , за ним Юхновський.

 

      ЖОВТЯК 314 округ.

 

 

      Шановний Віталій Никифорович!

      Комісія   з   питань   фінансів   і  банків  при

 обговоренні  статті 8 "Ставки та розміри податку", ми

 домовлялись,  що  ви  дасте  поряівняння,  яка  ціна,

 значить,  або  вартість для бюджету зниження ставки з

 10  до  8  процентів.  Першої  ставки. Поясніть, будь

 ласка, для нас і для громадян, які вас слухають.

 

      ___________.  Що  стосується  ставок статті 8. Я

 доповів,  що  з  урахуванням того, що в оподаткований

 доход  громадян  введені  відрахування  на  соціальне

 страхування (це 37%): відрахування - обов'язкові - до

 пенсійного  фонду  (це  1%)  і  відрахування  в  фонд

 зайнятості (це теж 1%) у 1995 році;  -  39% загальний

 процент  складає.  Було прийнято рішення на засіданні

 Кабінету  Міністрів,  що для найменш захищених верств

 населення  зберегти  суму  податку, яка вираховується я 
 я                           - 34 - я 

 без   включення   цих   відрахувань.   Тому,   згідно

 обрахунків, ставка податку знизилась з 10% до 8%; і з

 20%,  як пропонувалось на розгляд Кабінету Міністрів,

 до  15%. 15% - це співпадає з рішенням робочої групи,

 яка  створена  Президією  Верховної  Ради України про

 оподаткування  по  другій шкалі. Що стосується першої

 шкали - з 10% до 8% - то сума втрат складає десь біля

 20  трільйонів  карбованців. Такі обрахунки зроблені.

 Але  ми рахуєм, що треба на це йти, щоб зберегти суму

 податку, яка сплачується громадянами, які отримують 5

 і 10 неоподаткованих мінімумів на місяць.

 

      ГОЛОВА. Юхновський, за ним Кирімов.

 

       ЮХНОВСЬКИЙ, 263. Шановний Віталій Нікітович, ви

 знаєте,   о   має   вестись   приватизаціяи  землі  в

 колгоспах.  Кожний  колгоспник одержує ділянку землі,

 яка знаходиться в колективному господарюванні, але це

 ділянка буде його. Він зможе її продати, він зможе її

 згодом,  а  зараз  він  може  дати  її у спадок своїм

 рідним.

      Вводиться  податок  на  землю,  за  яким селянин

 зможе  платити  податок  згідно  з  бонітетної чи там я 
 я                           - 35 - я 

 кадастрової  оцінки тої ділянки, якою він володіє. То

 як  же ще з селянина ще брати податок з прибутку? Він

 заплатить  податок за землю. І весь податок, який він

 має сплатити.

 

      ___________.  Я зрозумів ваше питання.

      Ігор Рафаїлович, якщо уважно подивитись в проект

 Закону,  то ці доходи, які утримуються від реалізації

 продукції,   вирощеному   в   підсобному   сільському

 господастві,    не   оподатковується.   Доходи,   які

 получають       колгоспники       від      реалізації

 сільськогосподарської    продукції,    отриманої   на

 зароблений   карбованець,   теж  не  оподатковуються.

 Тобто,  побоювання  про  те,  що колгоспники получать

 землю,  будуть  вирощувати  сільгоспродукцію  і з них

 буде  забиратись прибутковий податок, не може бути. В

 законі це чітко визначено, що від присадибних ділянок

 доходи  не оподатковуються. Так, як і сьогодні діє ця

 норма.

      Що стосується реалізації землі, то це реалізація

 майна і вона повинна підпадати під оподаткування, так

 передбачено в Законі.

 я 
 я                           - 36 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка Юхновського.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ

 

      Ви мене не зрозуміли. Мова йде не про присадибні

 ділянки,   а   про   паювання   земель  у  колгоспах.

 Колгоспнік   може   одержати  значну  ділянку  землі,

 певного  (..........),.  Всі діляки землі він платить

 податок  за  землю,  а  вся решта він продає вілно на

 ринку і з того вже він не має платити податок.

 

      ___________.  Я зрозумів вас. Ігор Рафаїлович, в

 Законі   про  податок  на  прибуток  всі  доходи  від

 сільськогосподарської    діяльності   звільнені   від

 оподаткування в прибутку. Буде діяти там норма.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юхновськи  Ігор  Рафаїлович  мав на

 увазі, що земля розпайована, і кодний працівник цього

 господарства одержав гектар чи 5, чи 10 гектарів, від

 буде   одержувать   на  цю  площу  відповідні,  що  -

 девіденти  господарства.  Як  будуть  обкладаться  ці

 дивіденди, які він буде одержувать? Людине не працює,

 а  пай  свій  має.  Він  це  мав  на увазі. Так, Ігор я 
 я                           - 37 - я 

 Рафаїлович?

 

      ___________.  Я  маю на увазі, що ця людина буде

 оподатковуватись, як фермер.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це друга стправа. Спасибі.

      Депутат Кірімов, будь ласка.

 

      КІРІМОВ

 

      Шановний  Вітаю  Нікіфоровичу!  Насамперед  хочу

 сказати, що мені імпонує ваша точка зору щодо проекту

 Закону  "Про  податок  на  добавлену  вартісь". Але я

 хотів  би  зазначити  ось що. Справа в тому, що після

 Чорнобильської  катастрофи  чималі території землі на

 України  забруднені  радіонуклідами.  Це,  зокрема, в

 Іванківському, Поліському районі Київської області, в

 (..........)     районі,    Чернігівській    області,

 Чернігівському  районі  і  в  багатьох  інших районах

 України. І для того, щоб швидше зробити рекультивацію

 землі  (а  як ви знаєте, на цих територіях заборонено

 вирощування  сільськогосподарської  продукції якщо не

 повністю,  то  частково),  однак  рекультивацію треба я 
 я                           - 38 - я 

 робить.  І  для того, щоб її інтенсивніше робити, то,

 як  на  вашу  думку, чи не потрібно було б у статті 5

 даного  проекту  додати  ось  таке, що від податку на

 добавлену   вартість   звільняються   КСП,   фермери,

 громадяни,    які   виробляють   сільськогосподарську

 продукцію   на  територіях,  що  зазнали  впливу  від

 наслідків Чорнобильської катастрофи.

      Дякую.

 

      _______________

      Я  вибачаюсь,  але  ми  розглядаєм  Закон не про

 податок  на  добавлену  вартість,  а  про прибутковий

 податок  з громадян. Коли буде розглядатись Закон про

 податок  на добавлену вартість, треба буде розглянути

 вашу пропозицію.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  депутати,  я ще звертаюсь: на запитання

 записалось  63  депутати,  задало запитання всього 7,

 тобто  десь  10%.  Достатньо  часу? Спасибі, сідайте,

 Віталій  Нікифорович.  Я  думаю,  що  ми надамо слово

 співдоповідачеві, а потім будем обговорювать.

      Слово      надається     Рябченко     Олександру я 
 я                           - 39 - я 

 Володимировичу  -заступнику  голови  Комісії з питань

 фінансів і банківської діяльності, будь ласка.

 

      РЯБЧЕНКО О.В.

 

 

      Уважаемые   депутаты,  на  сегодняшний  день  мы

 рассматриваем...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скажіть, скільки вам потрібно?

 

      РЯБЧЕНКО О.В. 5 минут.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Виставте, будь ласка, 5 хвилин.

 

      РЯБЧЕНКО   О.   В.   Сегодня   мы  рассматриваем

 очередной  Закон,  который  по  плану рабочей группы,

 работающей   над  налоговым  законодательством  после

 принятие  будут  обьединены  в  налоговый кодекс и мы

 пойдем  по  обычному для нормальных государств, когда

 все  правила  по  налогооблажению  будут  соединены в

 единое,   в   единую   систему,   это   проще  и  для

 плательщиков и для государства. я 
 я                           - 40 - я 

      То  что  мы рассматриваем сегодня есть несколько

 принципиальных   моментов   я   хочу   обратить  ваше

 внимание, это то что будет непривычно нашим гражданам

 по сравнению с действующим законодательством.

      Первое,  то  что доходы от депозита помещенных в

 банках сегодня облагаються налогом.

      Раньше   этого   не   было.  И  люди  могут  это

 воспринять  неоднозначно.  Втрое,  то  что  сегодня в

 облагаемую   величину   заробатной   платы   включены

 отчисления  на  социальное страхование и напенсионное

 обеспечение,  что фактически увеличивает в порядке 40

 процентов  заробатную  плату  значит  человек  эти 40

 процентов  не  получит,  и нужно обьяснить людям, что

 это  такое.  Что  это  деньги  которые  он  получит в

 последствии, но они будут сегодня облажены подоходным

 налогом  это вопрос принципиальный и так делаеться во

 всем мире и мы точно также сделаем.

      В   остальном   этот  закон  я  считаю,  что  он

 совершенно  нормальный нужно посматреть внимательно о

 льготах  по конкретным вопросам и его можно принимать

 в  первом чтении вполне и у меня просьба ко всем, кто

 слушает,  то  что  я  говорю,  чтобы замечания дали

 побыстрей так как там написано в недельный срок. я                           - 41 - я 

      Возьмите  этот  закон  читайте давайте замечания

 предложения,  чтобы мы могли быстрее его принять, чем

 раньеш мы примем налоговые законы тем лучше и удобнее

 будет   нашим   людям,   а  замечания  по  налога  на

 добавленную   стоимость   мы  получаем,  еще  сейчас,

 поэтому  просто  не  успеваем их обработать и вынести

 закон во втором чтении.

      У  меня  просьба:  оставите на следующей неделе,

 пожалуйста,  все  замечания  по  подоходному налогу с

 граждан.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Запитання,  можливо,  є з

 Олександр Володимировича. Нема запитань? Є запитання.

 Одну  хвилинку,  Олександр Володимирович. Запишіться,

 будь  ласка.  Скільки  ми  дадем часу? Десять хвилин?

 Будь ласка, 10 хвилин виставте і  запишіться.

      Достатньо. Висвітіть, будь ласка.

      Динейкін, будь ласка, за ним - Степенко.

 

      ДИНЕЙКІН.

 

      Депутат   Динейкин.   250  избиратеньный  округ.

 (..........) донецк. я 
 я                           - 42 - я 

      Александр  (..........),  может  быть это вопрос

 предыдущему докладчику, но я не успел задать, поэтому

 ответьте пожалуйста вы.

       Когда предусматривается отмена статьи 19 Закона

 "О  предприятии"  и повышение заработной платы в 3, 4

 раза , то что сказал предыдущий докладчик.

      Я  так  понимаю,  что  эти  вещи взаимосвязаны с

 вводом нового налога, подоходного налога граждан.

 

      ___________.  (..........)  ограничения  на фонд

 оплаты  труда, так, я понял -это решение нами принято

 и   действительно   снова   сводом  нового  закона  о

 подоходном   налоге   с   граждан  эта  статья  будет

 разблокирована наше решение и будет введено, отменено

 ограничение на фонд оплаты труда на предприятиях -это

 будет  вместе  с  законом  о  введени  "О  подоходном

 налоге".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко, за ним Парубок.

 

      СТЕПЕНКО . Дякую Олександр Миколайович!

 

      У  мене  до вас два такі коротесенькі запитання. я 
 я                           - 43 - я 

 Перше.  Ви,  якби  открив нам очі, як були нараховані

 кошти,  які  надійдуть в бюджет від дії цього Закону,

 якщо ми не прийняли Закон "Про оплату праці".

      І  друге  коротесеньке  питання.  Знаєте коли ми

 обговорювали закон "Про оподаткування підприємств" ми

 говорили, що окремо винесемо Закон "Про оподаткування

 виробників сільськогосподарської продукції, я в цьому

 питанні  підтримую,  те що Ігор Рафаїлович говорив за

 єдиний   податок   за  землю,  чи  обговорювалося  це

 питання, чи не обговорювалося. Дякую.

 

      ___________.  То,  что касается первого вопроса,

 то  это будет произведено в обычном порядке насколько

 я  понял так, как положено в Законе на равных правах.

 То,      что      касается      сельськохозяйственных

 производителей,  Закон то, что для них будет основным

 плата  за  землю ввиде налога, да мы договорились так

 оно будет существовать на сегодняшний день этот Закон

 еще  подрабатывается комиссией и по Агропромышленному

 комплексу,   я   думаю,   что   он  будет  в  феврале

 представлен  на  рассмотрение, но специальный Закон о

 налогам   сельском   хозяйстве   отдельно  от  других

 законодательных актов, я думаю, что принимать было бы я 
 я                           - 44 - я 

 неразумно. Обычное налоговое законодательство во всех

 странах  таково,  что  все налогооблагаются по одному

 закону.  По крайней мере, один вид налога принимается

 для всех в одном законе.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Парубок, за ним Роєнко.

 

      РОЄНКО В.Г. (423 виборчий округ).

 

 

      Омелян  Никонович  дав мені можливість, а тоді я

 зніму... То я буду говорити по цьому мікрофону.

      Значить,  перше  питання.  Це  треба було Ільїну

 задати,  но  не  встиг я... Записувався. Які службові

 особи  в  державі  не оподатковуються у нас? Це перше

 питання.

      І    друге   питання.   Чи   можливо   визначати

 неоподаткований  мінімум нижче прожиточного мінімуму?

 Чому я задаю це питання? Тому, що в статті 7, пункт 1

 записано:  "...  неоподаткований  мінімум  доходів на

 місяць визначається указами Президента України". То я

 вважаю  так,  що,  якщо  у нас такий низький рівень і

 багато  людей  (наше  населення  попало  в  цей якраз я 
 я                           - 45 - я 

 поганий   прожиточний   мінімум),   то  тут  треб  це

 враховувати. Як ви на це дивитесь?

      І  відповідно  зразу  вношу  пропозицію, щоб тут

 добавити,  в  цій  статі, пункті 1, "... але не менше

 прожиткового мінімуму...", якщо його визначати.

      Дякую.

 

      ___________. То, что касается, какие должностные

 лица  не  облагаются  подоходным  налогом...  В  моем

 представлении,  таких  должностных  лиц в государстве

 нет.   Это   могут  быть  только  какие-то  категории

 граждан,  которые  мы___________  настоящим  Законом.

 Если  в  Законе  не  освобождено  должностное лицо от

 подоходного  налога  или  любой плательщик, значит он

 должен налог платить.

      То, что касается второго вашего вопроса, то, так

 сказать,  780 тысяч (то, что сегодня их не облагаемый

 минимум), к нему нужно прибавить еще 40 процетнов то,

 что   отчисляется   на   социальные   вопросы  и  это

 увеличивает необлагаемый минимум на 40 процентов.

      И   мы   поставили,   что  необлагаемый  минимум

 уточняется  Указами Президента, это более оперативные

 вопросы,   их   нужно  рушать  быстрее,  чем  система я 
 я                           - 46 - я 

 законодательства  решается. И действительно это нужно

 было   бы  сделать,  чтобы  необлагаемый  минимум  не

 превышал  минимум  прожиточный.  Хотя  это и не норма

 настоящего  закона,  это  норма  законодательства  по

 социальным вопросам.

 

      ГОЛОВА. Михайленко, за ними Дованчич.

 

      МЫХАЙЛЕНКО.   Александр  Владимирович,  скажите,

 пожалуйста,   ко  мне  часто  на  приемах  обращаются

 ветераны  войны,  которые  задают такой вопрос, что с

 них  берут  подоходный  налог по вкладам в банках, то

 есть  по  депозитным, то, что выговорили, и по ценным

 бумагам и по акциям, то есть, из их дохода. И на этот

 доход  начисляется подоходный налог. Это противоречит

 принятому Верховным Советом статусу ветеранов войны.

      Так   вот   скажите,   пожаллыйяста,   как  этот

 подоходный  налог,  это все-таки вопрос не только  к

 вам,  а  и  к налоговой инспекции, как все-таки новый

 подоходный   налог  будет  стыковаться  с  Законом  о

 статусе  ветерана войны, то есть, как быть с вкладами

 этих граждан  на депозитах  и по ценным бумагам.

 я 
 я                           - 47 - я 

      ___________. В той части, что касается основного

 подоходного  налога  по  получаемой заработной плате,

 там   действительно  ветераны  войны  освобождены  от

 уплаты  подоходного  налога.  А  вот в той части, что

 касается   налогообложения   доходов  от  вкладов  по

 депозитам,  то такой льготы там в законодательстве не

 существует,  она  не  указана по социальным гарантиям

 ветеранов  войны. Если мы туда добавим, то и не будут

 с них взиматься эти деньги.

 

      ГОЛОВА. Довганчич, за ним Манчуленко.

 

 

      ДОВГАНЧИЧ, 436. Шановний колега, в мене є до вас

 запитання  теж по ветеранах війни. Згідно законів про

 пільги для ветеранів війни, передбачається звільнення

 їх від усіх видів податків. Але сьогодні ми, значить,

 обговорюєм Закон "Про оподаткування доходів громадян"

 і  є  такий  податок  на  дивіденди. Я знаю, що з цих

 категорій   людей   сьогодні  утримуються  податковий

 податок,  а  в  Законі про пільги для ветеранів війни

 написано:   що   вони  звільняються  від  усіх  видів

 податків. Як бути в цьому випадку. я 
 я                           - 48 - я 

      Дякую.

 

      ___________.  Действительно  доходы по депозитам

 налогооблагаются  у  всех граждан Украины. Может було

 бу  более  правильно  записань  в  Закон о социальных

 гарантиях   ветеранов   конкретные  виды  налогов  от

 которых  они освобождены. Что не известно точно какие

 виды  налогов  будут  существовать  в государстве и к

 чему  они  будут  экономически  привязаны. Может быть

 було бы разумнее именно в основном Законе указать эти

 налоговые  льготты, тогда бы все остальные Законы под

 этот Закон подводились. Хотя во втором чтении считаю,

 что ваше замечание, оно должно быть учтено и включено

 в таблицу и приведено в соответствии с тем Законом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одну  хвилиночку,  включіть,  будь

 ласка,   ще   раз.   Я  думаю,  що  питання,  дійсно,

 обкладання депозитів -це питання не просте, тим паче,

 що воно торкається ветеранів.

      Будь ласка.

 

      ______________

      Я  вважаю,  що  в  цьому  Законі  все-таки треба я 
 я                           - 49 - я 

 обговорити і звільнити ветеранів війні -інвалідів від

 цього  пдатку.  Їх  у нас в державі вже не так багато

 залишилося,  щоб  їх  обкладати  ще цими податками, а

 вони не так розкошно і живуть у нашій державі.

 

      РЯБЧЕНКО О.В.

       Давайте  на  второе  чтение вынесем этот вопрос

 специально,  его  надо  считать  просто  физически, о

 каких деньгах идет разговор.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, до цього питання ми при другому

 читанні...  і  потрібно внести відповідні поправки і

 при другому читанні врахувать їх.

      Манчуленко, за ним - Лупаков.

 

      МАНЧУЛЕНКО.

 

 

      Георгій  Манчуленко,  435 Заставницький виборчий

 округ, Чернівецька область.

      Шановний  доповідачу, я повністю підтримую свого

 колегу  Довганьчина, і вважаю, що ми повинні до цього

 питання  ще  повернутися. А зараз у мене є коротенька я 
 я                           - 50 - я 

 пропозиція   до   проекту   Постанови   щодо   даного

 законопроекту.

      В   пункті  другому  я  би  пропонував,  щоб  ми

 конкретизували,  до  якого  терміну  нам треба внести

 його  на  розгляд Верховної Ради України. Тому що всі

 ми  розуміємо:  нам  потрібно якомога швидше приймати

 весь пакет законів, що стосуються податкової системи.

 Тому  я  би  пропонував  до  пункту другого записати:

 внести  його  на  розгляд Верховної Ради України до 3

 лютого 1995 року.

      Дякую.

 

      _______________  Я  згоден  з  вами,  це можливо

 записати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Лупаков, будь ласка.

 

      ЛУПАКОВ.

 

 

      Євген  Лупаков,  433 Вижнівський виборчий округ,

 Чернівецька область.

      Шановний  доповідачу,  ви  заете в якому тяжкому я 
 я                           - 51 - я 

 стані  знаходиться  наші фермери, чи не розглядали ви

 таке  питанне щоб хоча на рік наших фермерів спочатку

 їхнього  формування  за їхньої діяльності фермерської

 звільнити  від  податків  і  дати  їм  можливість  як

 говорять  у  народі  стати  на ноги. Бо інакше вже на

 сьогодні   багато   с  фермерів  вимущені  кідати  цю

 фермерську   діяльність,   не   можуть   її  витягти,

 придавлені податками.

      Дякую за увагу.

 

      ___________.   Это   будет  рассматриваться  при

 вынесении законопроекта на второе чтении, ваш вопрос.

 Но     насколько     я    помню    по    действующему

 законодательству,  они  требует  о  не  плате  такого

 закона о фермерском хозяйстве.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Олександр  володимирович

 спасибі.  Сідайте будь ласка. Ще одне питанне. Ну вот

 одну  хвилинку.  Олександр  Володимирович  ну  просят

 дуже.  101 округ включить будь ласка, а потом Кравчук

 Володимир Іванович і все.

 

      ___________. Уважаемый докладчитк не кажеться ли я 
 я                           - 52 - я 

 вам,   что   статья   31   данного  закона  полностью

 дискредитирует  весь там закон. потому что в конечном

 итоге  инструкцию будет писать к этому закону Головна

 державна податкова инспекция. Не кажеться ли вам, что

 лучше поработать над этим законом инструкциею вести в

 закон,   чтобы   не   было  маневра  этой  податковой

 инспекией выкручивать народу руки.

 

      ___________.   Не   инструкция   а  пользоваться

 законом.

 

      ___________.  Да пользовались они законом.

 

      ___________.  А не инструкцией.

 

      ___________.  Я  думаю, что мы можем поступить с

 вами  точно  также  как  мы  поступили  с  законом  о

 налогооблажении прибыли предприятий когда сделали при

 втором чтении в постановлении пункт, в соответствии с

 которым   Верховный   Совет   сам   утвердит  правила

 использования закона и мы можем точно также поступить

 по этому закону во втором чтении хотя по этому закону

 проще  ситуация, здесь инструкция налоговой инспекции я 
 я                           - 53 - я  

 не являеться принципиальным документом по сравнению с

 тем законом о налогооблажении прибыли с предприятий.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Кравчук Володимир Іванович

 і на цьому завершуєм.

 

      КРАВЧУК.  Дякую  Олександр Миколайович, і у мене

 три  коротенькі  запитання.

      Перше.  Я би хотів, щоб в абзаці статті 3 пункті

 2,   все-таки,  було  чітко  враховано  про  те,  про

 оподаткування    натуральної    оплати    працівників

 сільського господарства. Адже сьогодні ситуація така,

 що,   практично,   враховуючи   податки,   працівникі

 сільського господарства не можуть окупити і оплатити,

 скажім,  чи  цукор,  чи  зерна, яке воно заробило. Це

 перше.

      Друге.  По  статті 6, де мова йде про доходи, що

 виключаються  з  сукупного доходу, мабуть, треба було

 врахувати пропозицію про залучення тимчасової робочої

 сили, як  студентські загони. І це не оподатковується.

      І  третє.  Що стосується особисто роботи Комісії

 вашої. Я би хотів, щоб в Постанові, проекті Постанови

 в  пункті  5  було  відмічено,  що  Кабінет Міністрів я 
 я                           - 54 - я 

 України  (..........)  подати  на  до  Верховної Ради

 пропозиції  не  тільки  щодо  проведення законодавчих

 актів  в  дію,  а  й  до  механізму.  Тому що історія

 підказує   те,  що  ми  довго  обговорюємо  податкову

 політику,  а  коли  приходе  справа  до мехунізму, то

 механізмом трактується інші різні варіанти, які такби

 (..........)  у  порушення  (..........) порушення із

 Законом.  Через  те  я  би попросив, щоб ваша Комісія

 потребувала  від  відповідних  органів механізм і щоб

 він    був    розгланутий   і   дотримувався,   чітко

 дотримувався  так як і  законодавчі акті. Дякую.

 

      ___________.  Это  и  есть правило использования

 Закона  и то, что будет внесено, я думаю, в ближайшие

 две  недели  по Закону "О налогообложении" прибыли на

 утверждение  Верховного  Совета и мы будем утверждать

 их  одной  строчкой  Постановления  только  исходя из

 того, соответствуют они Закону, принятому нами или не

 соответствуют.

      Если  соответствуют,  мы утвердим, я думаю будет

 правильно,  если  мы  поступим  точно  также  по всем

 законам  о  налогообложению, которое мы принимаем все

 правила   использования  все  нормативные  документы, я 
 я                           - 55 - я 

 которые   касаются   порядка   использования  Закона,

 механизмовое использование будут утверждены Верховным

 Советом и все они потом ввойдут в налоговый кодекс.

      Первые   два   ваши   замечания   принимаю   как

 предложения для второго чтения они будут учтены.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте будь ласка, спасибі. Я прошу

 висвітити  всі  хто  записався  на обговорення даного

 проекту закону.

      Скільки ми відведемо  часу?

      Я  думаю  давайте у нас записалося 13 депутатів,

 щоб  всім  дати  слово,  так. По три хвилини, ні якщо

 фракція  там  5 хвилин, групи. Висвітіть будь ласка.,

 хто там у нас перший.?

      Вітренко, будь ласка, за нею Анісімов.

 

      ВІТРЕНКО.

 

      Шановні колеги!

      Сьогодні  коли  ми  розглядаємо з вами наступний

 Закон   "Про   оподаткування",  ми  знову  з  вами  в

 ситуації,  коли Верховна Рада не має єдиної концепції

 я 
 я                           - 56 - я 

      про  оподаткування.  Так працювати взагалі неможливо.

 Міністерство  фінансів  повинно  було  всі розрахунки

 (які  будуть  податки,  за  якими  ставками,  як вони

 будуть   формуватися)  загалом  пред'явити  Верховній

 Раді.  Я хочу сказати, що коли сьогодні вже зроблений

 проект  Державного  бюджету  на  1995 рік, то доходна

 частина бюджету складає 1, 5 квадріліони карбованців,

 а  витратна частниа -4, 5 квадріліони. Тобто, витрати

 перевищують  доходи  у  3  рази.  Як буде формуватися

 бюджет?  Як  буде  жити держава? Як будуть сплачувати

 податки?  І  тому,  коли сьогодні ми розглядаємо оцей

 Закон,  ми  знову  у  темряві,  ми  не  знаємо, чи то

 багато,  чи  то  замало...  Це  загальні питання, які

 залишаються невирішеними.

      Крім   загальних   питань  такого  плану,  є  ще

 питання.    Восьма   стаття   "Ставки   оподаткувань"

 базується   на   мінімальній   заробітній  платі,  на

 неоподаткованому  мінімумі.  І  сьогодні вже виникало

 питання,  коли на початок січня фізіологічний мінімум

 споживання  22-х видів продуктів харчування в Україні

 складає  2  мільйони  183  тисячі  карбованців, то як

 можна  залишати  неоподаткованим  суму,  трохи більшу

 мільйону  карбованців?!  Тобто,  ми  повинні сьогодні я 
 я                           - 57 - я 

 мати  проект Закону від Кабінету Міністрів про оплату

 праці.   Ми   сьогодні  з  вами  повинні  переглядати

 мінімальну   заробтну  плату,  бо  це  призводить  до

 люмпінізації   народу   України,   до  втрати  повної

 мотивації  до праці. І тільки переглянувши мінімальну

 заробітну  плату,  можна  вирішувати,  яку мінімальну

 ставку    оподаткування   закладати,   який   мінімум

 неоподаткованих   прибутків   закладати.  І  тоді  ми

 побачимо,  хто  ж  буде сплачувати прибутки. Хто буде

 найбідніші,  з яких будуть знімати, і ви чули, з яких

 будуть  знімати  вже  з  пенсійного  і  з соціального

 спрахування  будуть  знімати?  Чи будуть всплачувати,

 все  ж  таки, багаті? Бо коли нам кажуть, що сьогодні

 (..........) коефіцієнт в сім разів між 10 відсотками

 найбагатших  і  10  відсотками  найбідніших, то це не

 так.   Єкспертні   всі   обстеження  показують  такий

 коефіцієнт 50-60 разів.

      А  29  стаття цього ж Закону непербачає належної

 відповідальності     за     порушення     позаткового

 Законодавства.  Тобто  ми сьогодні ще не гарантовані,

 що,   навіть,  ці  ставки,  що  пропонуються,  будуть

 сплачуватись  найбагатшими  людьми  в країни, як це і

 належить, коли тим більше країни в кризовому стані. я 
 я                           - 58 - я 

      тому  я  пропоную,  сьогодні  в  першому  читані

 підтримати  Закон, тому що, дійсно, ми з вами повинні

 створювати  законодавчу  базу.  Не  можна працювати в

 умовах  таких, які існують сьогодні в Україні. Але не

 гнати  друге  читання,  не форсувати його, а отримати

 від    Міністерства    фінансів    єдину    концепцію

 оподаткування  і  від  Кабінету  Міністрів Закон "Про

 оплату   праці".   І   тільки   у   цьому  комплексті

 переглядати   і   приймати  тоді  остаточний  варіант

 Закону.

      Дякую.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анісімов,  за  ним  -Семенюк.  Нема

 Анісімова.  Семенюк  від  Комісії.  Немає. Янко, будь

 ласка, 138-ий. За ним - Альошин.

 

      ЯНКО.

 

 

      Янко, 139 избирательный округ.

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые

 народные депутаты! я 
 я                           - 59 - я 

      Ныне  действующим положением налог на заработную

 плату  подземных  рабочих, которые заняты, работают в

 особо   сложных   и  тяжелых  условиях,  определяется

 ставкой  10%.  Я  хотел  бы  заострить  внимание всех

 присутствующих  сегодня  здесь  народных депутатов на

 том тяжелейшем положении, в котором сегодня оказалась

 угольная  промышленность,  именно  сегодня,  именно в

 начале 1995 года.

      В  связи  с изменением порядка снятия платежей с

 потребителей  угля  практически  перестали  поступать

 денежные средства на счета угольных шахт. Кроме того,

 с  января  1995  года угольная промышленность снята с

 датирования.    Все,    что   было,   государственной

 поддержкой, введено сегодня в цену на уголь.

      Таким  образом  сегодня  только по этим причинам

 невыплата   заработной   платы   шахтерам  в  отрасли

 составляет    около,   даже   более   10   триллионов

 карбованцев. В то же самое время долги перед отраслью

 сегодня  составляют 19 триллионов карбованцев. Только

 Минпром  должен  более  7,  Минэнерго  должно около 7

 триллионов карбованцев. Сегодня шахтеры поднимают все

 эти вопросы.

      И   то,   что  сегодня  в  проекте,  который  мы я 
 я                           - 60 - я 

 рассматриваем,  не  предусмотрены  льготы для рабочих

 подземных, занятых в особо сложных и опасных условиях

 труда, конечно вызывает недоумение наших избирателей,

 шахтеров.  Мы  получаем  многочисленные телеграммы по

 этому поводу.

      Я прошу, уважаемые народные депутаты, поддержать

 предложения     депутатов,    которые    представляют

 шахтерские регионы. Я прошу вас, Виталий Никифорович,

 еще  раз  посмотреть  этот  вопрос и при рассмотрении

 представленного  проекта во втором чтении учесть наши

 замечания  касательно  подземных шахтеров, занятых на

 работах в особо сложных  и опасных условиях.

      Спасибо  за внимание.

 

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Альошин  від  Фракції  "Народний  Рух".  За  ним

 Ніколаєнко. По п'ять  хвилин.

 

 

      ВАЛЕРІЙ  АЛЬОШИН,  Фракція  Нродного Руху, місто

 Кіровоград.

      Шановні   колеги,   законопроект,  що  ми  зараз

 розглядаємо,  безумовно,  має  важливе  значення як з я 
 я                           - 61 - я 

 точки  хору  підтримки  ефективно працюючих громадян,

 так   і   з   позиції   побудови   логічної   системи

 оподаткування.  Крім  того він, безумовно, як і будь-

 який   закон   про  оподаткування,  зачіпає  бюджетні

 інтереси.

      Я  не  буду  зупинятись  на  якихось  позитивних

 моментах     цього     законопроекту,    а    спробую

 охарактеризувати ті проблемні моменти на які нам слід

 звернути   увагу   при  підготовці  законопроекту  до

 другого  читання.  Я  думаю,  що головними проблемами

 дискусійними  проблемами  цього  законопроекту  є по-

 преше  за  урахування  до  сукупного  оподаткованного

 доходу   сум  відрахувань  на  обов"язкове  соціальне

 страхування   обов"язкове   пенсійне  страхування  та

 відрахувань до фонду сприяння зайнятості. Це стаття 3

 пункт третій частина третя.

      Дехто  ввжає це не прийнятним. З огляду на те що

 люди  о ці відрахування не вважають за власні доходи.

 Вони їх не отримають, і не отримують, і тим більше не

 використовують, безпосередньо.

      І  для  тих  сумнівів  є  певні підстави тому що

 зараз і соціальне страхування, і пенсійне страхування

 ще  не  персініфіковані, і ці кошти потрапляють в той я 
 я                           - 62 - я 

 загальний   котел   який   перерозподіляється,  однак

 принциповим позитивним впливом, запропанованим схемою

 те   що  всі  доходи  підлягатимуть  оподаткуванню  і

 майбутня     пенсія    і    майбутні    виплати    по

 непрацездатності, і майбутні виплати безробітнім вони

 будуть  вже  оподаткованні  і  це справедливо.

      Другою  проблемою  на  нашу думку є те, проблема

 ставок  та  розмірів податку, що можна сказати по тій

 схемі, що пропонується.

     По-перше.  Ставки  оподаткування досить низькі, і

 це  виправдано  з  огляду  на той рівень доходів, яке

 характерне зараз для більшості населень.

      По-друге.  Ці ставки забезпечують надходження до

 бюджету неменші, ніж існуючі зараз.

      По-третє. Є залежність ставок оподаткування, від

 не оподаткованого мінімуму.

      Ось   на  цій  ситуації  я  теж  хотів  би  дещо

 зупинитися довше.

      Ну,   по-перше,   ми  розуміємо  що  прерогатива

 формування   податкової  політики  належить  все-таки

 Верховній Раді.

      Однак   пров'язка  ставок  оподаткування  до  не

 оподаткованого  мінімуму, а цей мінімум регламентують я 
 я                           - 63 - я 

 Указами Президента.

      Я  думаю,  що  в  цьому випадку ми маємо дещо не

 узгоджену  ситуацію. Дещо не узгоджену ситуацію, адже

 навіть  через активний вплив на оцей не оподаткований

 мінімум  можна здійснювати хоча і такий побічний, але

 все-таки вплив і на бюджетну ситуацію.

      Я думаю, що тут треба ці питання ще продискувати

 і    подивитися   чи   не   варто   окремо,   якимось

 законодавчими  актами регламентувати не оподаткований

 мінімум .

      Ну,  і нарешті будь-який Закон буде діяти добре,

 якщо  він  виписаний  технологічно,  якщо  він працює

 досить   ефективно,   як   документ,  що  регламентує

 діяльність всіх необхдіних органів , ось з цієї точки

 зору теж є зауваження до цього законопроекту.

      Ну,  візьміть  хоча  б той момент, що стосується

 оподаткування  не  за  місцем  основної  роботи.  Всі

 доходи,  які  отримує  людина  не  за місцем основної

 роботи,  оподатковуються  за ставкою 20%. І якщо це -

 вчитель,  і він десь іще підробляє, то його доход теж

 оподатковується  за основною ставкою 8%, а додатковий

 заробіток - за ствкою 20%. Виникає потім проблема, що

 треба узгоджувати це, треба повертати ці відрахування я 
 я                           - 64 - я 

 назад,  і  це  технічно  досить  трудомістка  робота,

 досить  багато часу забиратиме і багато зайвої роботи

 матиме  та ж податкова інспекція. Над цими проблемами

 теж   треба   подумати   і   виписати   закон   більш

 технологічно.

      В  цілому  позиція фракції полягає в тому, що ми

 підтримуємо  законопроект  в  першому  читанні, як ще

 один    крок    до    формування   цілісної   системи

 оподаткування.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.      Спасибі.     Ніколаєнко     від

 соціалістичної  фракції,  за ним Степенко від фракції

 аграрників.

 

      НІКОЛАЄНКО    (   виборчий округ)

 

 

      Шановн  депутати! Олександр Миколайович! Виборці

 України!

      Сьогодні,  виходячи  на  трибуну,  не  знаєш, чи

 потрібна   твоя  праця  взагалі  кому,  чи  ні...  Як

 відгукнеться твій виступ в Україні, в засобах масової я 
 я                           - 65 - я 

 інформації...   Бо  постійні  коментарі  виконавських

 структур  про  те, що Верховна Рада тільки займається

 розмовами,  -це політичний дискусійний клуб, викликає

 в  людей  сьогодні і подив, і справедливе неприйняття

 цього.  Хотілося  б  щоб автори таких заяв були більш

 об'єктивними   і   правдивими,  бо  оголошувати  всіх

 присутніх  отут  депутатів  несерьйозними балакунами,

 мягко кажучи, нечесно. Це зневага до мільйонів людей,

 які  виявили  довір'я  до своїх депутатів. То ж прошу

 всіх цих учасників небесного покликання, в тому числі

 і   представників,   які   тут   є,  засобів  масової

 інформації, бути більш об'єктивними.

      Хоч     справедливо     говорив    ще    Сенека:

 об'єктивність і справедливість недоступна і богам. Та

 чому ж ця необ'єктивність весь час по нас?

      Тепер    до    діла.   Вважаю,   що   з   певним

 доопрацюванням,  після  певного доопрацювання, проект

 можна  прийняти,  і  вважає  наша  фракція  в першому

 читанні.   Разом   з   тим   є  цілий  ряд  зауважень

 конкретного  змісту, які ми внесемо, якими я хотів би

 сьогодні з вами поділитись.

      По-перше. Що стосується статті 6 пункту першого.

 Який  говорить  про  те,  що  з сукупнооподаткованого я 
 я                           - 66 - я 

 доходу  виключається  цілий  ряд доходів. Ми б зотіли

 зважити  на  те,  що  сьогодні  учні, студенти живуть

 надзвичайно   бідно.   Тому   потрібно   виключити  з

 сукупного   хододу  стипендії,  які  отримують  учні,

 студенти,   тому  що  сьогодні  практика  така  єсть:

 студенту  4-5  місяців  не платять стипендію, потім в

 один   місяць  видають  і  забирають  у  нього  через

 податок.

      Друге. Зарплата, яку отримують учні шкіл під час

 літніх   канікул.   Вони   оподатковуються   сьогодні

 заставкою  як  не  за  основним місцем роботи, ну, 20

 відсотків. Це ганьба.

      Третє.  Зарплата,  яку отримують учні і студенти

 під  час  проходження  учбових і виробничих практик в

 учбових  цілях.  Також  потрібно  до статті 8 пункт 4

 включити  додатковий  пункт.  Мова  йде  сьогодні про

 працівників  сільського  господарства,  які отримують

 заробіню плату в вигляді натуральної плати.

      Яка  в  нас  сьогодні  ситуація? Комбайнер чи то

 механізатор,   чи   доярка,   пропрацював,   скажімо,

 комбайнер,  пропрацював  цілий  рік,  тримав  6 тонн,

 готував  комбайн,  техніку і т. д. і т. д. Прийшов на

 жнива  і  отримав  6  тонн зерна. Він рік працював, а я 
 я                           - 67 - я 

 серпні йому дали ці 6 тонн зерна. Йому привели це все

 сьогодні  у  грошовому вигляді і забрали в нього весь

 податок.

      Тому потрібно розбивати це на 12 місяців, і тоді

 буде це справедливо.

      До  статті  8  пункт 3. Після слів: "Доходи, які

 одержують..."  Мова  йде про доходи, одержувані не за

 місцем   основної   роботи,   крім  викладацької,  бо

 сьогодні   вчитель,   одержуючи  в  середньому  до  2

 мільйонів зарплати, коли йде в сусідню школу, а в нас

 сьогодні 50 вчителів нема, з нього на основному місці

 роботи  буде  8% податку, а там -20,. Кажуть, в кінці

 року  перерахують.  Та, в житті не перерахують, ніхто

 цим займаться не буде!

      Тому    написати   так   після   цього   пункту.

 "Оподаткування  доходів,  отриманих  від викладацької

 роботи  не за основним місцем роботи, оподатковуються

 за ставками, визначеними для основної роботи.

      Слідуюче, що я хотів сказати ще. Де йде в статті

 7   про   сукупний   доход,  розмір  неоподаткованого

 мінімуму   на   мою   думку  право  це  встановлювати

 неоподаткованого   мінімуму   повинно   бути   не   в

 президента,  а  в  Кабмінеті Міністрів, наш президент я 
 я                           - 68 - я 

 взагалі   президент  він  загруженний  роботой  і  це

 повинна вирішувати та структура Кабінет Міністрів. Те

 що  сьогодні  пропонували  оподатковувати  соцстрах і

 інші,  я вважаю це тут передо мной виступаючий казав,

 каже   низькі   ставки,   так   де   ж  вони  низькі.

 Збільшуеться сума оподаткування на 40 відсотків цього

 допустити  не  можна  і останнє в мене є доручення до

 вас  прохання  Олександр Миколайович, в зв"язку з тим

 що  сьогодні  не  було обміну думок, по процедурі, ми

 просимо  в  кінці  виділити  не великий час для заяви

 нашої  фракції  з  приводу політичних інсинуацій, при

 підтвердженні    повноважень,    народного   депутата

 Вітренко. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас буде сьогодні різне ми надамо

 слово.  Слово надається Степенку від аграрної фракції

 за ним буде Чернивський.

 

 

      СТЕПЕНКО. Шановний головуючий шановні колеги.

      я зразу передаю письмові пропозиції депутатської

 групи  аграрників  України,  які добросовістно на наш

 погляд  віднеслись до цього і зробили свої зауваження я 
 я                           - 69 - я 

 і  конкретні  пропозиції  на  друге  читанне, а тепер

 хочеться  конкретно сказати по деяких статтях данного

 закону, ми розділяемо ту пропозицію, ту тревогу за те

 що  у  нас  немає податкового законодавства, яке дало

 можливість  сформувати бюджет.

      І  коли я слухаю, що Кабінет Міністрів розглядає

 в  першому читанні якийсь проект бюджета, я думаю: як

 його можна розглядати, не маючи концепції податкової,

 не маючи взагалі Кодекса про оподаткування. Тобто, не

 маючи того матеріала, звідки будуть поспупать кошти у

 бюджет.

      Але,  враховуючи те, що Кодекс про оподаткування

 і  інші,  чи  Податковий  кодекс  -він сформується не

 зразу.  Тому, на нашу думку, добросовісно попрацювали

 відповідні  комісії  і  Податкова  інспекція  над цим

 проектом  Закону  і я вношу таку пропозицію: прийняти

 його  у першому читанні.

      Тепер  деякі зауваження конкретно, що стосується

 статей.  От  ми  берем  стттю 2, де написано, що якщо

 розмір   натуральної   оплати   -це   стосується,   в

 основному, села -обраховується по середніх відпускних

 цінах.

      В  мене  таке  запитання  виника:  а  що  таке - я 
 я                           - 70 - я 

 середня, сьогодні,  відпускна ціна?

      Ну  раніше  були  державні закупівельні ціни. Ми

 знали,  що  ми  зерно відпускаєм селянам по державних

 закупівельних цінах, а хто сьогодні оприділить, що це

 за  ткка  штука  цікава?  Тим  більше, в статті 1, де

 терміни  оговорюються, цього немає. Середня відпускна

 ціна.  Тому ми вносим пропозицію, щоб було написано -

 "по собівартості".

      І  ще  одне. Якщо взяти статтю 11 то тут чітко і

 ясно   записали.   Забороняється  оплата  податку  із

 доходів   громадян  за  рахунок  коштів  підприємств,

 установ і організацій, та фізичних осіб.

      Суб'єктів  підприємницької діяльності. Це вже не

 перша  спроба підвести під цю статтю селян, ну навіщо

 ви     знаєте,     що     є    статут    колективного

 сільськогосподарського підприємства, або колгосп. Він

 відрязняється   від  статуту  державних  підприємств.

 Тобто це паї.

      І  сьогодні  деякі знатоки, які тут говорять, що

 селяни   не  повинні  платить,  хай  платить  за  них

 підприємство чуть не держава.

      Та,  це  не так, тому що там паї -це їхні кошти,

 якщо  наприклад  заплатило господарство 300 мільйонів я 
 я                           - 71 - я 

 карбованців   податку,  то  це  значить,  що  на  300

 мільйонів їхній пай загальний уменшився.

      І ми не просимо ніяких пільг, а ми просимо., щоб

 залишилася та система, яка була. І ще в чому тут один

 секрет  треба  звернути  увагу в другому читанні, а в

 тому що коли ми наприклад під час ремонтних робіт, ну

 сезонні   сільськогосподарські   ви  знаєте,  платимо

 мізерну    заробітну   плату,   то   вона   не   буде

 оподатковуватися тією шаленою шкалою, яка і може вона

 правильна бере більше податків, коли висока заробітна

 плата  і  от  коли підходить сезон розраховуватися із

 селянами,   то   получиться   так,  що  він  бідолаха

 заплатить  в  декілька  раз більше податку чим би він

 платив   коли   кожен  місяць  одержував  гарантовану

 заробітну плату. Тому на це потрібно звернути увагу.

      Я вважаю, що аргументація тут була про те, що

 буде  декларування доходів, і тоді це буде враховано.

 А селянина ж надо, бо він... Та ви мені скахіть, який

 селянин заробив своєю працею не Вольво?! Де ви бачили

 тракториста, який приїхав на поле, поставив Вольво чи

 Форд  і пішов пахать? Не бачили! Це приїжджає той, що

 жвачки продає. Той приїжджа. І от тут ходять кругами:

 давай  ще  ми  його будем щось там декларувать! Ну, я я 
 я                           - 72 - я 

 вважаю,  що  це...  Ну,  я  особисто  за це ніколи не

 проголосую.

      І ще одне. Ми підтримуєм проблєму чи пропозицію

 про  те,  що  все-таки  не  оподатковувать  учасників

 Великої    Вітчизняної    війни.    Єсть   відповідне

 законодавство,  давайте  на  цьому  не піднімать курс

 акцій, а просто запишем, що вони не оподатковуються.

      І  останнє  питання.  Я  радився багато (от буде

 після  виступати  Чернявський -я думаю, що це людина,

 яка    досконало    володіє    питаннями   сільського

 господарства)  і хочеться сказать на закінчення таке.

 І  звернуться  до  вас, Олександре Миколайовичу. Ви -

 аграрник,  ну,  ви  був в окопах. І Вам доручено було

 зробити  проект  Закону  про єдиний податок за землю,

 те,  що  весь  час говорить академік Юхновський, інші

 товариші.  Але  мені  кажеться,  що  ви  просто,  ну,

 добросовісно,  мабуть,  його  завалив, це діло. Я іще

 раз  вам  напоминаю:  товариші,  мої колеги! На нашій

 совісті  те, що, їдучи од Києва до Луцька чи од Києва

 до  Харькова,  до  межі  з  Білорусією чи з Росією ми

 бачим  десятки  тисяч  земельних ділянок, які заросли

 бур'яном.

      І  вони  заросли не тому бур'яном, що там нічого я 
 я                           - 73 - я 

 садить,  тому,  що  нічого  земля  в нас не варта. Це

 непопулярне діло, але я виступав і виступатиму за те,

 щоб єдиний податок за землю. І коли я вмію працювать і

 хочу,  я  повинен  краще  жити  від того, хто не вміє

 працювать  і запустив землю. І тому, якщо ми цього не

 зробимо, ми положимо на себе  величезний гріх.

      Я  ще  раз  прошу,  давайте повернемось до цього

 питання  і  зробимо  так, що якщо ми господарюємо -на

 тобі землю. Не можеш -віддай землю через податки і не

 страми, не страме сільське господарство.

      Дякую за увагу  і рпошу мене підтримать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Спасибі.     Слово     надається

 Чернявському, за ним Ландик.

 

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.   Шановний   Олександр  Миколаєвич,

 шановні  колеги,  я  дуже  уважно  вивчив  цей закон.

 Вважаю, що розробники його над ним надзвичайно багато

 попрацювали.  і  Тому  я  погоджуюсь,  що  його можна

 прийняти в першому читанні.

      Аое  я приєднуюсь до тих зауважень, які вже були

 висловлені попередніми моїми колегами з цієї трибуни, я 
 я                           - 74 - я 

 і  вважаю,  що  їх  треба  буде  внести в порівняльну

 таблицю.

      В тому числі надзвичайно важливо, на мій погляд,

 визначення  неоподаткованої  суми.  Я  важаю, що вона

 повинна  бути  на  рівні купівельної спроможності. Ви

 знаєте у нас сімдесят карбованців було. По можливості

 купівлі  товарів ця сума, яка не обкладається налогом

 була   не   нижче   того  рівня.  Я  розумію,  що  це

 наздвичайно  важко  нинішньому буджету. Але тоді всім

 владним  стурктурам, мені здається, більше прийдеться

 працювати  над  тим,  щоб шукати де скоротити бюджет,

 тому  що  якщо  ми  будет  іти  від того, що весь час

 збільшувати  процентні  ставки, то ми дійдемо до того

 положення,  що ваиробництвом ніхто не буде займаться,

 як це, доречі мозжа сказати, сьогодні вже сталось.

      Я  вже  не буду говорити про те, що завалене вже

 сільськогосподарське виробництво, я говорю про те, що

 завалено сільськогодподарське машинобудування. Я знаю

 один  із  ветеранів  цієї  галузі зустрічався днями з

 ними  Пасічний  Олег  Федорович,  який  десятки років

 пропрацював  у  галузі.  Сьогодні  одне  з найбільших

 об'єднань  на  Україні  -Бердянське,  працює  на  рік

 чотири місяці. Мені звонили і запитували, що я мав на я 
 я                           - 75 - я 

 увазі  під  "дулю  з маком" чи "дуля" просто - те, що

 отримує наш народ.

      Ви знаєте, що критикують Верховну Раду зліва й з

 справа,   й   звідусіль.  Ми  й  самі  інколи  за  це

 критикуєм.  Але  це  якраз  критика з того, що ми дві

 години  вивчали  питання  сіяти  мак,  чи ні. То мені

 здається,  що  якщо  ми  позитивно  вирішим, то народ

 отримає "дулю з маком". А поки що має і без його.

      Я хотів би, що наш, все-таки, народ був об'єктом

 повсякденної, так сказать, роботи і Верховної Ради, і

 Уряду,   і   Президента   над  тим,  щоб  забезпечити

 виробництво.

      Що  ж  робиться?  Термінал  не  буде  потрібний,

 шановні  мої  колеги,  якщо сьогодні комбайновий парк

 залишився   40%.  Куди  ми  ту  нафту  будем  дівати?

 Тракторний  парк  відновлення не має. Я прошу: уважно

 слухайте,  не  кричіть,  не  перебивайте,  тому що це

 дійсно так.

      Ви  сьогодні  трактор  здасте  в ремонт, його не

 отримаєте  -запасних частин нема. Чому я звертаюсь до

 Бердянського  заводу?  Він  може  сьогодні  на  своїх

 виробничих  площах відновлення комбайнів "Ниви"... Ви

 знаєте,  ми  валюти  не  маємо,  щоб купувати запасні я 
 я                           - 76 - я 

 частини. Чому це не робиться? Кредитів немає обіцяних

 давно вже, і поки не буде - ми не посієм.

      На  сьогоднішній  день  повинна  розроблена бути

 державна   програма   уже   погодинного  забезпечення

 весняного   сіву,   тому   що  нинішньому  парламенту

 прийдеться  розбиратися з проблемою уже не голодомору

 33-го,  не  47-го,  який  я  вже зазнав у свій час, а

 нинішнього  часу. Тому що, ви знаєте, яка надзвичайно

 складна обстановка на селі, не посіяні, не виорані.

      І всі виборці, і не тільки виборці просили мене.

 коли  я  їхав на це засідання, звернутись з проханням

 до  всіх  владних структур: давайте створимо програму

 урожаю  1995 року. В противному разі буде надзвичайно

 складна ситуація.

      Ще я хотів би зауважити із цього приводу (час мій

 закінчується),  просив  би  все-таки,  щоб  наряду  з

 матеріальним  забезпеченням,  ми  все-таки думали про

 кадровий потенціал.

      Мені здається, що я не випадково вчора попросив,

 щоб  поздоровили  ми  двічі героя Омельяна Никоновича

 Парубка. Якщо таких людей, як він, якщо такої людини,

 як  Савченко  Марія  Харитонівна,  інші  не  буде  на

 Україні,  не будем ми відзначати цих людей то це одна я 
 я                           - 77 - я 

 із  самих буде України в наступному, коли праця людей

 не  шанується  нами самими, дякую за увагу і ввжаю що

 ті   питання,   які  я  підняв,  необхідно  терміново

 розгялнути.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Слово надається Ландик від

 МДГ. За ним Парасунько від комісії АПК.

 

 

      ЛАНДИК.   Шановні   народні   депутати,  шановня

 президія.   Я  хотів  би  у  своему  виступі  сказати

 декілька  слів  не тільки про питанне яке ми сьогодні

 розглядаемо,  але висказати свое відношення до закону

 про  який  ми  прийняли  про  прибуток  підприємства.

 Олександр Олександрович сказав, що там усе зрозуміло,

 я  хочу  сазати  з  цієї трибуни, що налоговой проект

 сьогодні  не  знижаеться.  А окреме прийняття законів

 про оподаткування нас загоняє до безвихідного стану.

      Я  хочу  сказати,  що сьогодня Україна стоїть на

 порозі  прийняття  важливих  рішень,  вирішальних для

 подальшої долі нашої економіки та всього суспільства.

 Одним  із  ключевих  є  рішення  о  формуванні  нової

 податкової   політики,  поскільки  нинішня  податкова я 
 я                           - 78 - я 

 система,  в  значній  мірі базуеться на політиці, яка

 носить  однобокий  жорстоко  фіскальний  характер. до

 сьогодні   в  Україні  прлдовжуеться  дискусія,  щодо

 реформування  оподаткової  системи,  вносяться  певні

 зміни,  та  доповнення,  робляться  спроби  замінити,

 наміни  одних  податків інших, що ми бачимо і у нас в

 Верховній  Раді,  щде  нам подано на розгляд декілька

 законів про податків.

      Але  нам  потрібно  така  система,  яка  не лише

 забезпечувала механічну збірку коштів до бюджету, а в

 першу    чергу    творила   умови   для   процвітання

 національного    виробництва    та    підприємницької

 ініціативи.  Без  чого  не  можливий  ні  економічний

 поступ, ні політична стабілізація.

      Я  хочу  вам  сказати, що 14 січня цього року ми

 збиралися  на  Нараду  на підприємстві "Норд" в місті

 Донецьку де я працював колись Генеральним директором.

      Ми   розглядали   питання  зупинки  цього  свого

 підприємства, яке працює зараз в той час, коли подіня

 виробництва    досягло    свого   апогею,   чому   це

 розглядалося, а тому що нинішня податкова система, як

 підприємств  так  і  громадян  не  стимулює  розвитку

 виробництва,  тощо. Працювати сьогодні шановні колеги я 
 я                           - 79 - я 

 не вигідно, тільки те, що на підприємстві працює біля

 10  тисяч  робітників,  а  це  35, 40 тисяч мешканців

 міста  не  дало  нам змогу на зупинку виробництва, та

 погіршення соціально-політичного стану в Донецьку.

      Нині     податкова     система     в     Україні

 характеризується   великою   кількістю   податків  та

 обов'язкових платежів, я прошу вас вдуматися, шановні

 колеги,  дивіться  це  податок на добавлену вартість,

 акцизний збір, податок на доходи, прибутковий податок

 з  громадян,  мита,  державне  мито, податок на майно

 підприємств,  податок  на  рухуме  і  не рухоме майно

 громадян,   плата   за   землю,   податок   власників

 транспортних  засобів, податок на промисл і так далі,

 і  так  далі.  Що  ж  це робиться? Аналіз показує, що

 через   податкову   систему   до  державного  бюджету

 перераховано надходжень у 1994 році біля 85 відсотків

 валового  внутрішнього  продукту,  для  порівняння  у

 розвинутих  країнах  через  бюджет перерозподіляється

 35-40 процентів валового внутрішнього продукту.

      Отже,   існуючі   податкова  система,  по-перше,

 спричиняє  спад  виробництва  та  зростання  цін, по-

 друге,  призводить  до  спаду  рівня життя, по-третє,

 створює   несприятливий   інвестиційний  клімат,  по- я 
 я                           - 80 - я 

 четверте,   не   забезпечує  необхідних  бюджетних  н

 аджходжень  і  зменшення  бюджетного  дефіциту  і так

 далі.  Деякі  зміни  в  податкових  ставках,  які нам

 пропонуються,  не  змінюють  ситуації  в цілому, хоча

 самі по  собі можуть мати гарну мету.

      Без   зміни   податково-бюджетної   політики   і

 докорінної   перегляду   всієї   податкової   системи

 неможливо  буде стримати інфляційні процеси, подолати

 інфляційну  кризу,  знизити ціни, зацікавити заєідних

 інвесторів та інше.

      Отже,  міняти  податкові  ставки  треба  лише  в

 контексті  нової  податкової політики. Серцевина цієї

 політики   повинна  базуватись  на  принципі  "низькі

 податки   -швидикий   розвиток   промисловості".   Це

 підтверджує  економічних  стрибок  азіатських держав,

 так  званих "азіатських тигрів", де була і є політика

 низьких податків.

      Найбільш  яскравим  в  цьому сенсі є Гонконг, де

 максимальний прибутковий податок з населення, я прошу

 вдуматись,  тут  складає  15  відсотків,  а податок з

 совокупного   прибутку   бізнесу   дорівнює   16,   5

 відсотків.

      Давайте  проаналізуємо таблицю, яка пропонується я 
 я                           - 81 -  я 

 в  проекті Закону про прибутковий податок з громадян.

 Висновок  один:  той,  хто  сьогодні  працює  і  хоче

 заробляти гроші, -цей Закон не дає змоги.

      А  тому  я  пропоную  вам  другу шкалу і хочу ее

 передати  до  Олексан  Олександр Миколайовича. То, що

 тут   до  25  мільйонів  карбованців, ставка  податку

 повинна  бути 12 відсотків. Від 25 до 120 -3 мільйони

 плюс  20  процентів,  суми  превищує  за 25 мільйонів

 карбованців і так  далі .

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

      ___________.  По-друге,  чому  ми  пропонуємо цю

 таблицю? А ми його, шановні колеги, пропонуємо тільки

 тому,  що  я,  все-таки,  хотів би, щоб ви, все-таки,

 послухали  мене  і я вим декілька (..........) і єсть

 розробки  про мінімальний споживчий кошик. Я дуже вас

 прошу   послухати   мене.  Я  вам  офіційно  заявляю:

 сьогодні  мінімальний  споживчий  кошик составляет 12

 мільйонів  859  тисяч 100 карбованців. Я вам кажу, що

 у  жовтні  було 4 мільйони 927 тисяч карбованців. Так

 що ж це робиться?

      Це  висновки, як кажуть, грудня-місяця. Я чьотко я 
 я                           - 82 - я 

 відповідаю  і  я  теж  все віддав до Президії -так не

 можна  нам  розказувать,  що  все  добре, що це... Це

 дійсні  ціни, дійсні ціни, які єсть! Це так воно... Я

 теж, Олександр Миколайович, віддаю, і я відповідаю за

 кожну цифру, яка там записана.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  вибачаюсь.  Це  треба  з  таким

 запалом вести розмову в комісії...

 

      ___________.   Я   вже  буду  закінчувать.  І  я

 закінчую  -ще  півхвилини,  шановні  колеги, і я буду

 йти...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка, будь ласка.

 

      ___________. Міжнародний валютний фонд, Світовий

 банк рекомендують для впровадження податкової системи

 з   високим   рівнем   оподаткування.   А   тому   ми

 застережуємо,  що  до подібних рекомендацій необхідно

 ставитися  дуже  обережно,  оскільки  існує достатньо

 переконливих прикладів ефективності такої політики. А

 приклад росії показує, що Гайдарівські реформи завели

 країну в глибокий кут. я 
 я                           - 83 - я 

      Закінчую  свій  виступ. Ми хочемо наголосити про

 те,  що  цей  документ  і  усі  інші,  які  ми будемо

 розглядати, не тпреба приймати окремо. А дати уряду і

 Президенту  термін  один  місяць,  щоб  внесли нам на

 розгляд єдиний документ, про який ми всі отут кажемо,

 Податковий  Кодекс  України, який матиме пряму дію, а

 сумарний   рівень   податків,  тобто,  сукупнийй,  не

 повинен  перевищувати  20  відсотків  з громадян і 30

 процентів прибутку  підприємств.

       А  те,  що  ми  прийняли  вже  Закон, я вам теж

 офіційно  заявляю, 30 процентів прибутку підприємств,

 а  було  22  проценти  з доходу, це одна і та ж сума.

 Дякую за увагу.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

      (ОПЛЕСКИ)

      Парасунько Михайло Васильович від Комісії АТК.

      За ним буде Немировський.

 

      ПАРАСУНЬКО М.В.

 я 
 я                           - 84 - я 

      Шановні  Олександр  Миколайович! Шановні народні

 депутати!  Всім  зрозуміло,  що система оподаткування

 покликана   стимулювати   людину   до   активності  в

 виробничій  діяльності,  а за рахунок цієї діяльності

 треба  зміцнювати  і  державу,  створювати необхідний

 соціальний   захист   людині   праці,   особливо   це

 пенсіонеру і малозахищеним верствам. Тим більше в наш

 перехідний період до ринкових відносин актуальність і

 важливість  системи оподаткування, зокрема, і податку

 з  доходу  громадян  зростає на декілька порядків від

 сьогоднішніх.   В  проекті  Закону  враховано  окремі

 особливості  підприємницької діяльності, пропонуються

 нові підходи до стимулювання виробника через податок.

      Комісія   з   питань   агропромислого  комплексу

 рознглянула  цей  проект  Закони  і  головний  акцент

 зробила    на    фактичному   соціальному   становищі

 сільського трудівника на рівені доходу його сім''ї та

 існуючому забезпеченні, своєї необхідної мінімальної,

 як  кажуть,  потреби  своєї  для  сім'ї. Для цього ми

 провели   необхідні  аналізи  і  розрахунки,  і  хочу

 підкреслити,   що   рівень   зарплати   в  сільському

 господарстві  знизився  в  залежності від інфляції на

 три  порядки  проти  минулого  року і становить на 18 я 
 я                           - 85 - я 

 місці.  Рівень  забезпеченості  значно  погіршився, а

 сезонність    сільського    виробництва   залишається

 природною,  і  це  знайшло  місце  в  таких  важливих

 документах,  як"Основних засадах економічної політики

 Верховної Ради", яку ми прийняли з вами та "Концепції

 економічної    реформи    і    соціальної    політики

 Президента",  яку  ми  підтримали  і маємо наміру, як

 кажуть, реалізувати.

      Проте,  в  проекті  Закону, докінця не враховані

 вищезгадані   мною  особливості  діяльності  і  життя

 трудівника  на  землі і проживаючого в селі. Зокрема,

 сама важлива осбливість -це при сьогоднішніх процесах

 реформ  сільський робітник отримує більш, як половину

 оплати  натруральною  продукцією  і обов'язково після

 збирання  врожаю,  а це восени, тобто розмір доходу у

 місяць   натуральної   оплати   зростає   до  великих

 розмірів,  а працював на цей доход трудівник мінімум,

 як  тут  вже  говорилось  товаришами, 9 місяців. Крім

 того,    ціна    цієї    продукції   визначається   і

 обраховується за традиційними цінами.

      Тому   Комісія   пропонує  другий  абзац  пункту

 другого  статті 3 доповнити реченням з нового абзацу:

 доходи,  одержані  у  натуральній формі, працівниками я 
 я                           - 86 - я 

 сільськогосподарських підприємств всіх форм власності

 зараховуються  до  сукупного оподаткованого доходу по

 фактичній собівартості.

      Господарства   сьогодні  70%  будівельних  робіт

 проводять  господарським  способом переважно в літній

 сезон. Сюди залучаються навіть студентські загони під

 час  студентських  канікул.  Виходячи з цього комісія

 пропонує,   статтю  6  доповнити  пунктами  13  такої

 редакції.    Суми   доходів   осіб,   які   виконують

 сільськогосподарські  будівельні  роботи, в сільській

 місцевості,  тимчасово  або  сезонно,  а  також члени

 студентських  будівельних загонів, що споруджують, як

 в не сільській місцевості. Це буде значно стимулювати

 залучення  робочой  сили  на  село,  якої  навіть при

 сучасних  умовах  не  достатньо там. Бракуючи початок

 реформування  в  сільськогосподарського  виробництва,

 комісія  пропонує зберегти податок сплати податку від

 працівників    сільськогосподарства,    з    прибутку

 господарства  централізованого  для  чого  статтю  11

 доповнити проектом пункту 4 такого змісту. Колективні

 сільськогосподарські      підприємства,     включають

 риболовецькі   колгоспи,  суми  прибуткового  податку

 сплачуються  за  рахунок  прибутку,  що залишаеться в я 
 я                           - 87 - я 

 розпорядженні  підприємств, за ставками відповідно до

 чинного  законодавства,  комісія  з  агропромислового

 комплексу  пропонує  проект закону прийняти в першому

 читанні, дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошуеться перерва на 30 хвилин. я                           - 88 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу  сідати.  Продовжуєм  роботу.

 Слово   надається   депутату  Немировському.  За  ним

 Паламарчук, будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

 

 

      НЕМИРОВСКИЙ  Владимир Лукич, избирательный округ

 309, партия коммунистов

      Уважаемые коллеги!

      Мне  хотелось бы, поделиться некоторыми спорными

 моментами  с  вами,  и  чтобы внести ясность в данный

 Закон.  В  целом,  лично я и наша комиссия поддержала

 этот Закон в первом чтении. Но есть некоторые статьи,

 которые вызывают определенные сомнения.

      В  статье  3  подпунтк,  который предусматривает

 включание обложение налогом, обчисление на социальное

 страхование   с   пенсионного   обеспечения  и  фонду

 зайнятости.   Считаю,   что   может   быть   было  бы

 целесообразно  данное  начисление включать обложением

 налогом,  но  при  условии,  когда наши деньги будуть я 
 я                           - 89 - я 

 находиться  на наших лицевых счетах, по которым будут

 начисляться проценты и которые будут в конечном счете

 тем резервом, который создается пенсионный фонд.

      В  настоящее  время,  данные  фонды находятся на

 обслуживании   коммерческих  банков,  и  практически,

 которые   платят   55  процентов  налога  с  оборота,

 остальное  находится в распоряжении банков. И считаю,

 что   в   настоящее   время   этот  пункт  необходимо

 исключить,   и  протоков  регулирование  обслуживание

 пенсионного  фонда  и налаживания системы пенсионного

 обеспечение,  можна будет включить его как дополнение

 к  данному Закону. Но только тогда, когда будет решен

 данный вопрос.

      Вы   сами  знаете,  что  мы  недавно  утверждали

 бюджет,  где  записано,  что  отчисления в пенсионный

 фонд  за  1994 год предусматривалось 100 триллионов и

 расходы - 100 триллионов. Спрашивается: где же разница

 та, которая получилась вследствие исрпользования этих

 фондов  как  кредитных  ресурсов?  Ее просто-напросто

 нет,  а  если есть, то она косвенным путем попадает в

 Министерство  финансов  и  не  в  той  мере,  сколько

 практически дает дивидент.

      Следующее  замечание,  которое  касается данного я 
 я                           - 90 - я 

 Закона.  Мы не все обратили внимание на то, что мы...

 выпала  из  законодательства льгота на детей. Сегодня

 каждый  работающий,  если он имеет несовершеннолетних

 детей, получает льготу в размере одного необлагаемого

 минимума.  Этой  льготы  сегодня  нет.  Мы  прекрасно

 знаем,  что  такое  состояние  сегодня  на Украине из

 населением.  Уже только в 1993 году прирост населения

 (или,  точнее,  минусовая  часть) составила 120 тысяч

 челдовек;  в  1994  - где-то, по  информации, которую

 газета..., около 500 тысяч. Так что, мы не даем и той

 минимальной   льготы   семьям,   которые  воспитывают

 детей, наше  будущее,  наше,  как  говорится,  основу

 нашего  государства. И та минимальная льгота, которая

 была,  и  та  почему-то  исчезла из законодательства.

 Надо подумать, как этот вопрос решить.

      Следующий    вопрос,    который...    необходимо

 вернуться  к  тому,  что...  нам сказано было, что мы

 применяем  ставку  в 8%, но с учетом того, что, как я

 говорил,  фондом  пенсионно-социального страхования и

 Фонда  занятости, это процентная ставка в 8 процентов

 путем     арифметического    расчета    елементарного

 превращается в 11 только по фактическому начисленному

 фондом оплаты труда. я 
 я                           - 91 - я 

      Но  надо  иметь  в  виду  вот  что: есть Закон о

 пенсионном  обеспечении  и там сказано, что заработок

 работающего   для  определения  пенсии  берется  тот,

 который уплачивается налоги работающим. Если мы будем

 уплачивать  налоги на отчисления, то таким образом мы

 должны  эти отчисления мы должны включать в заработок

 для начисления соответствующей пенсии. Непонятно, как

 это будет увязываться.

      Следующий  вопрос,  который  требует уточнения к

 данному    закону.   Статьей   17   предусматривается

 декларирование доходов в срок до 15 января следующего

 года.   Из  практики  работы,  которая  у  меня  есть

 многолетняя  учета  в  работе, я могу сказать, что 15

 января  екларирования  доходов -это не реальная дата.

 Потому что и подведение итогов за год, и всевозможные

 выплаты в виде дополнительных оплат или перерасчетов,

 и возможно декларирование практически минимально, это

 где-то 25 января, а разумно було числа 10 февраля.

      Следующее,  то  что  касается бюджета. Статья 18

 пункт    1,    где    указывается,   что   совокупный

 оподаткованый  доход  может/разделяться между членами

 семьи,   если   они   занимаются  предпринимательской

 деятельностью. Здесь закладывается неравенство людей, я 
 я                           - 92 - я 

 которые   работают   по   тарифным  угодам,  получают

 заработную  плату  на предприятиях и предпринимателя,

 который  имеет  небольшое  предприятие, двох или трех

 людей  и  на  свое усмотрение распределяет свой доход

 равнымы долями. Значит, здесь мы искусственно создаем

 ему  льготы.  Он, будем говорить так, получет сегодня

 10 миллионов карбованцев, имеет двое детей и, достим,

 неработающего  одного  из родителей -четыре человека.

 Он  разделит их и будет два с половиной миллиона, так

 будет  попадать  в  ставку  8  процентов при том, что

 аналогично работающий другой, только, будем говорить,

 на   предприятии   будет   платить   налог  с  десяти

 миллионов,   и   по   ставке  уже  будет  платить  30

 процентов. Значит, это спрятанная льгота прямо в этом

 пункте.  Считаю,  что  ее  эту льготу или пункт даный

 подлежит  редакции  и  пересмотру. Он нецелесообразно

 его вводить.

      И последнее, что б хотелось сказать от комиссии.

 Работа  над  даным  Законодательством  требует  очень

 много  технического, так сказать, исполнения. И очень

 большая  просьба  ко всем депутатам и заинтерисованым

 лицам  подавать  поправки в течении следующей недели,

 что   бы   можна   было   бы  на  последующей  неделе я 
 я                           - 93 - я 

 подготовить  Закон  и  принять  его во втором чтении.

 Сегодня  я  считаю, что даный Закон можна принимать в

 первом чтении.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Паламарчук. За ним Терещук.

 

      ПАЛАМАРЧУК

 

 

      Дякую. Разглянувши поданий проект Закона України

 "  Про  прибутковий  податок  з  громадян"  с  цілому

 відповідає  вимогам  сучасного с тану економіки нашої

 держави,  коли  хронічний  бюджетний  дефіцит  диктує

 необхідність  збільшення  фіскальної бази, але окремі

 його  положення потребують уточнення, корегування або

 доопрацювання.

      Тому  я  думаю, що в першому читанні не потрібно

 приймати  цей  Закон.  Так,  рахую за доцільне внести

 такі змінита доповнення до поданого проекту.

      Застосування  положення,  викладеного  в  абзаці

 третьому  пункту 1 статті 3, яке передбачає включення

 до  сукупного  оподаткованого  доходу сум нарахованих

 відрахувань  на  обов'язкове  соціальне  та  пенсійне я 
 я                           - 94 - я 

 страхування   та   до   фонду   сприяння   зайнятості

 населення, доцільне лише за умови відкриття з моменту

 введення  в  дію  цього  Закону.  Кожному громадянину

 України     особистого     розрахунку     соціального

 забезпечення.   З   цього   ж   моменту   в   порядку

 перерахування  начислених  відрахунків на ці рахунки.

 Чому? Це повинно бути зроблено, аби скасувати існуюче

 за теперішнього часу зрівняння, яке сьогодні ми маємо

 у  виплаті пенсій, коли людина, яка має стаж праці 35

 років  трудового  стажу,  виконувала високопрофесійну

 роботу,  отримувала зарплату 300 карбованців і більше

 на  місцяць,  отримує  такуж  мізерну пенсію, як і ті

 люди,   які   пропрацювали   20   років,   виконували

 малокваліфікаційну  роботу  та отримували зарплату 70

 карбованців в місяць.

      Без  запровадження системи персональних рахунків

 соціального  забезпечення  громадян,  а  це  є в усіх

 развитих  странах  країнах  миру  по-перше не можливо

 вирішити  питаннє соціальної справедливості у виплати

 пенсій.  По-друге  втрачає  сенс  необхідність сплати

 податків  на  суму  відрахувань із фондів соціального

 страхування,   пенсійного   та   сприяння  зайнятості

 населення.  бо за нинешнього порядку, загальна казана я 
 я                           - 95 - я 

 люддина   не  має  гарантій,  що  розмір  її  пенсій,

 допомоги,  виплат по соц. страху, тощо будеь залежити

 від  суми  заробленних  доходів  на  протязі трудової

 діяльності.

      В цьому питанні повинен діяти принцип, хто краще

 працює, той більше і отримує.

      В  пункті  другому  статті третій необхідно дати

 визначення   врахування  доходу  одержаного  у  формі

 послуг   та   матеріальної  вигоди.  Як  це  зроблено

 стосовно доходу отриманого у натуральній формі.

      А  саме,  що  мається  на  увазі  під  отриманим

 послугами   та   матеріальною   вигодою   я   повинен

 визначаться   цей   доход  та  за  якими  розцінками.

 Викласти  підпункт  першиц  пункту,  статтю 6 в такій

 редакції  допомогти  та  виплати  с  фонду  і далі по

 тексту. крім того доповнити перелік допомог та виплат

 реченням,  повна  або  часткова  вартість лікувальних

 путівок   сплачена  за  рахунок  фонду.  Сказати  про

 перелік документів необхідних для підтвердження факту

 надання  допомоги,  дарування,  пожертвування внеску,

 здійснуваною на цілі в казні у підпункті 10 пункту 1,

 статті 6.

      Особливо, в разі допомоги однією фізичною особою я 
 я                           - 96 - я 

 іншій.

      Крім  того, считаю, що доцільно було б вказати -

 на  протязі якого часового терміну (скільки  це -рік,

 три,  п'ять?  А може й більше) після настання аварії,

 катастрофи,   загибелі,   тощо  отримування  допомоги

 грошової  та  в  натуральній формі буде підподати під

 дію цього підпункту.

      Ліквідувати   розбіжності   в   розмірі   ставок

 оподаткування,  зазначених в тексті проекту Закону та

 (..........)  записки  до  нього. Так проектом Закону

 пункт  1  статті 8 передбачається такий розмір ставок

 оподаткування:  при  розмірі  сукупного оподаткування

 доходу  -до  60  неоподаткованих мінімум 8 відсотків,

 від  60 до 120 -суми перпевищення 60 не оподаткованих

 мінімум 15 відсотків.

      В    пояснювальній    записці,   розмір   ставок

 оподаткування  по аналогічним сумам доходів, вказаний

 відповідно від 10 та 20 відсотків.

      Доповнити  пункт  1  статті  7 підпунктом такого

 змісту:   "Перераховані   юридичним   особам,  які  є

 резендентами  України,  не  державним,  пенсійним  та

 медичним  фондам  тощо  внесків пенсійного, медичного

 страхування    у    сумі,    що   не   перевищує   60 я 
 я                           - 97 - я 

 середньозважених    неоподаткованих    мінімумів   за

 календарний рік".

      Одночасно внести зміни до статті 12, виклавши її

 в такій редакції...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся, я думаю...

 

      ___________.  Добре.  Я  ці пропозиції передам в

 комісію.

      І  ще, Олександр Миколайович, вважаю що на селі,

 необхідно   натуральну   оплату   не   оподатковувати

 повністю.  А  якщо  вже  оподатковувати,  то  в цінах

 собівартості.

      Дякую  за  увагу.  Прошу  врахувати  пропозиції.

 Пропозиції передам в комісію.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Слово  надається Терещук,

 Донецька область. За ним виступатиме Свято.

 

      Депутат   ТЕРЕЩУК,   138   виборчий   округ,  м.

 Маріуполь, фракція комуністів

 

      Шановні депутати! я 
 я                           - 98 - я 

      Перед  тим,  як  висказати  конкретні зауваження

 щодо  Закону  "Про оподаткування доходів громадян", я

 хочу  звернути  вашу  увагу  на  те,  що вчора засоби

 масової  інформації повідомили, про підвищення цін на

 комунальні послуги в 4-5 разів.

      Я   думаю,  що  виборці  і  ті,  хто  нас  зараз

 слухають,   знають,  що  це  є  реалізація  Постанови

 Кабінету  Міністрів  377  відносно...  137!, відносно

 підвищення цін. 733-я Постанова. І що реалізація цієї

 Постанови  є  продовженням тієї політики держави, яка

 перекладає  тягар  складної  ситуації  на  найбідніші

 верстви населення.

      Тепер   відносно  того  Закону,  який  ми  зараз

 обговорюєм. Я хочу звернути вашу увагу на зауваження,

 яке   висловив   депутат  Лантух.  Нинішня  податкова

 система  не  стимулює  виробництва.  Це  так. Але я б

 сказав   більше,  що  не  стимулює  виробництво  курс

 держави,   який   спрямований   на   те,   щоб  купка

 збагачувалась,  а  основна  маса населення ставала ще

 бідніша  й  бідніша,  зубожіла. І текст цього Закону,

 який  ми зараз обговорюємо, він якраз має (як і кожен

 закон)  безликий  характер - це  перевага законів, що

 вони  безликі,  але  це  й  недолік.  Тому  що  тягар я 
 я                           - 99 - я 

 податків розкладається на все населення рівномірно, а

 доходи населення  - нерівномірні.  І  тому, щоб якось

 вирівняти  цю  ситуацію,  я пропоную слідуючі зміни в

 Законі.

      Стаття  7.  Визначається в цій статті, в першому

 пункті,  що  неоподаткований  мінімум  встановлюється

 Президентом  України. Я пропоную добавити сюди те, що

 цей   неоподаткований  мінімум  нехай  встановлюється

 Президентом  України, але він повинен бути не менший,

 ніж  мінімальна  споживча  корзина.  Тому  що брати з

 людей  податки,  коли  вони  на ті гроші ледве можуть

 ижити -я думаю, що це антигуманно.

      Стаття  8. Приводиться таблиця ставок. Я вважаю,

 що  ця  таблиця  потребає  доопрацювання,  що взагалі

 Закон   про   оподаткування  прибутків  громадян  -це

 центральний заког і тут повинна бути одна єдина шкала

 оподаткування,  яка  зростала в посній залежності від

 зростання доходів громадян.

      І   головне,   стаття  29  -відповідальність  за

 порушення цього закону. Я вношу пропозицію, по-перше,

 внести   в   статтю   29  положення  про  кримінальну

 відповідальність  за  ухилення  від сплати податку на

 прибуток у розмірі, що перевищуює 360 неоподаткованих я 
 я                          - 100 - я 

 мінімумів.  Тому  що  по  цій  ситуації,  в  якій  ми

 знаходимось,  ми  бачимо:  якщо мивведемо цей закон в

 дію, держава візьме податок з службовців, візьме тих,

 хто  працює на державних підприємствах, в меншій мірі

 візьме в тих, хто працює на комерційних підприємствах

 і  взагалі не зможе взяти у тих, хто має надприбутки.

 Ви  знаєте,  ті  люди у нас в залі представлені, вони

 являються  депутатами,  які  отримують  надприбутки в

 нашій  державі. Вони знайдуть, як ухилитись від будь-

 якої системи оподаткування.

      Що  ж  це  робити?  Якщо  наша  держава реалізує

 політику  "збагачуйся, хто як може", якщо вона працює

 на  тих людей, які мають зараз надприбутки, цей закон

 не  дасть  можливість отримати для держави кошти, щоб

 підтримати тих, хто зараз ледве животіє.

      Тому  вихід  у тому, щоб самі трудівники бралися

 захищати  себе, щоб вони міняли цей Уряд, цю державу,

 яка  направляє  свою політику проти них. Тому що той,

 який  має  великі  гроші, він знайде як вхилітися від

 податків,  а  з  пенсіонера,  в  будь-якому  випадку,

 візьмуть   і   візьмуть,   навіть,  за  те  соціальне

 страхування, яке виплачують.

      Тому я вношу таку пропозицію: я 
 я                          - 101 - я 

      1.  Занок  у  першому читанні не приймати до тих

 пір  поки  не  буде  напрацьована Кабінетом Мінітсрів

 концепція оподаткування.

      2.   Я   вважаю,   що   захистити   споживача  і

 стимулювати  виробництво  можливо  ліше змінивши курс

 держави.  І  що  зробити  цю  справу можуть лише самі

 трудівники,   тому  що  ці  професіонали,  які  зараз

 управляють державою нічого для них не зроблять.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Слово  надається депутату

 Свято  від  Комісії  по  ядерній політиці. Поки дойде

 депутат до трибуни, я просив би запросить всіх в зал,

 ми  зареєструємся  перед  тим, як голосувати, а потім

 будем розглядать послідуючі питання.

      Будь ласка.

 

      СВЯТО

 

 

      Дякую, Олександре Миколайовичу.

      416 виборчий округ, Хмельниччина, Василь Свято -

 заступник голови Комісії з питань ядерної політики та я 
 я                          - 102 - я 

 ядерної безпеки.

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги

 депутати! Це питання, яке ми сьогодні розглядаємо так

 само  стратегічно  важливим  я вляється, як і питання

 приватизації.   Тобто,  якщо  ми  звернемося  до  тих

 витоків,  а саме початку 1992 року, то ми прийдемо до

 дуже цікавих висновків, що та політика ліберлізації в

 економіці,   яка   проводилася,   а  саме,  створення

 суб'єктів  ринкових  відносин без створення основного

 суб'єкта  -суб'єкта-виробника,  призвела  до того, що

 гроші  почали  робити  гроші.  Гроші  почали робити з

 повітря.   Але,   як   відомо,  гроші  з  повітря  не

 робляться,  вони  робляться  за  рахунок нашої з вами

 кишені.

      Конкретно по відношенню до питання, яке зв'язано

 з  виробництвом.  Вихід з глибокої економічної кризи,

 в  якій  ми  зараз  знаходимося,  соціального захисту

 народу -це є оживлення виробництва, як єдино можливий

 шлях.  Але  міжнародна парктика, досвід показують, що

 оживити  виробництво  можна  тільки  шляхом  розумної

 податкової політики.

      Той   проект,   який   нам   запропонований,  це

 своєрідна    зрівнялівка.    Зрівнялівка    в   якому я 
 я                          - 103 - я 

 відношенні?  В  тому  відношенні, що нібито робляться

 спроби  полегшити життя виробнику, але ці спроби я би

 порівняв  з  тим утопаючим, що знаходиться на великій

 глибині,  а  його  піднімають на деяку висоту догори,

 але  залишається  товща  води.  Точто  так  же  і  по

 відношенню до цього виробництва.

      Виробництво  зараз  банкрутіє,  банкрутіє в силу

 того,  що  з  нього  опосередковано  витягуються його

 прибутки  наперед  за  рахунок  надання  кредитів під

 високі  відсотки, за рахунок податкової політики, яка

 перевищує   перевищує   нормами   майже  цивілізовано

 допустимих ркаїн світу, а по цій причині, ця політика

 цілеспрямована  призведе до того, що виробництво наше

 сбанкрутіє, сбанкрутіє виробництво і за безцінок буде

 скуплено до світому в тридцяті роки велика депресія в

 Сполученних   Штатах   анаріки,  коли  не  надавалися

 кредити  і  коли  за  безцінок  все  виробництво було

 скуплено банкірами підприємцями.

      А  тому  з  точки зору того що зараз робиться, з

 точки  зору цього законнопроекту який ми обговорюємо,

 повинен бути диференційованний підхід ми повинні дати

 виробнику  кисень,  щоб  він  міг  захопити повітря в

 себе.  По  цій  причині  треба  підходити  до данного я 
 я                          - 104 - я 

 питання  саме  з диференційованого підходу, скажем за

 прибутковий  податок  на громадянина. А громадянин зв

 "язанний   з   виробництвом,   так   якщо  так,  якщо

 громадянин  зв"язаний з виробництвом то треба ставити

 питання,   якого   ви   до   діяльність,  зокрема  от

 підприємницька діяльність стаття 8.

      Треба  дивиться  чим  займається цей громадянин,

 який  вид діяльності його. Якщо діяльність зв"язана з

 виробництвом    необхідним    першою    необхідністю,

 пільговий  повинен бути податок. Якщо його діяльність

 зв"язана,   діяльність   його   не   відноситься   до

 виробничої  сфери,  значить відповідно повинен бути і

 вищий  податок як такий. І зокрема відносно до статті

 про  пасивні доходи. Це одна із шілин того, що під ці

 пасивні доходи під дарування можно приховувати великі

 суми неоподкавуючи їх як таких.

      Ми  говоримо  за  мінімальну  вартість,  вірніше

 мінімум  не оподаткований. Ми зв'язуємо цей мінімум з

 мінімумом вартості  споживчого кошика.

      А   він  повинен  бути  жорстко  прив'язаний  до

 вартості споживчого кошика. І треба поставити питання

 не   ітльки  про  мінімум  неоподаткований,  а  треба

 говорити   і   про   максимум  оподаткований.  Тобто, я 
 я                          - 105 - я 

 диференційованість   підходу  в  політиці  податковій

 повинна   бути   прогресивною   в  плані  заполучення

 податків. Мається в виду, на увазі не розмір податку,

 а   вид  діяльності,  якою  займаєшся.  Диференціація

 повинна бути подвійною.

      Виходячи  з цього, даний Закон, якщо говорити за

 прийняття  його  чи  не  прийняття, -він повинен бути

 концептуально визначеним.

      Ми  приймаємо  окремі  закони,  окремі статті, а

 концепцію  податку,  як  такої,  немає. Ося концепція

 повинна  бути - оживлення виробництва.

      Податкова  політика  повинна  бути спрямована на

 те,  щоб  оживити  виробництво.  Незалежно  від форми

 діяльності. Але...

 

      ___________.  Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні депутати! Вважаючи,

 що ми це питання завершили обговорення, нам необхідно

 порадитися  з  урахуванням тих пропозицій, зауважень,

 які  були  висловлені. Прийняти відповідну Постанову.

 До  проекту  Постанови  від Комісії з питань фінансів

 банковської  діяльності  було внесено ряд пропозицій. я 
 я                          - 106 - я 

 до   пункту   2   була  внесена  пропозиція  депутата

 Манчуленка,  щоб до 3 лютого строк дати. Була внесена

 така пропозиція іншими депутатами, не форсувати, якщо

 ми  приймемо  його  в  першому  читанні, не форсувати

 розгляд  в другому читанні, а серйозно доопрацювати з

 урахуванням   розробки   концепції   оподаткування  в

 цілому.  І відповідно формування надходжень в бюджет,

 які ми з вами хочемо мати при затвердженні бюджету на

 1995 рік.

      І  третє.  Є  пропозиція  від  депутата Ландика,

 тобто   альтернативний  проект  Постанови,  яким  він

 передбачає,   він   у  письмовій  формі  поданий,  не

 приймати   у   першому  читанні,  а  дати  можливість

 Кабінету    Міністрів    доопрацювати    весь   пакет

 законопроектів,  і потім повернутися до цього, але не

 раніше, як термін десь до 1 березня.

      Тому   з  урахуванням  тих  поправок,  які  були

 внесені  депутатами  по  проекту від Комісії з питань

 фінансів  і  банківської діяльності, я хочу поставити

 на  голосування.  Ми  приймаємо  ці  дві  поправки до

 першого  проекту,  який вам розданий? Щоб до 3 лютого

 не  форсувати. І в порядку поступлення тоді ставлю на

 голосування.  Хто  за  те,  щоб  схвалити в в першому я 
 я                          - 107 - я 

 читанні  з  відповідними  доповненнями й поправками -

 прошу проголосувати. Прошу включить систему.

 

      ЗА -

 

      Рішення прийнято.

      Таким  чином,  другий проект, альтернативний, ми

 на голосування не ставим.

      Шановні  колеги!  Вам на руки роздано пропозиції

 комісій  щодо розгляду питань на пленарних засіданнях

 Верховної  Ради з 24 по 27 січня. Вам на руки роздано

 всім  в  перерві примірний перелік питань, які подали

 комісії  для  розгляду  з 24 по 27 січня. Цей перелік

 питань буде розглядатись сьогодні...

      (Шум у залі)

      Ну, не  надо  - я  ж  говорю  і знаю, що говорю.

 Можлво,  вам просто не положили на ваше робоче місце.

 Подивіться,  будь ласка. Ми сьогодні будем розглядати

 це  питання  о  14  годині,  в   14. 15  на засіданні

 Президії,   це   питання.  Я  хотів  би,  щоб  які  є

 зауваження,  пропозциції  від комісій, від депутатів,

 щоб  ви внесли, щоб Секретаріат його зафіксував і щоб

 ми   на   Президій   прийняли,  як  кажуть,  уже  при я 
 я                          - 108 - я 

 формуванні   остаточного  варіанту  переліку  питань,

 надати які, я сказав, з 24 по 27 січня.

      Які  є  зауваження,  я  прошу  записаться,  будь

 ласка, включіть систему.

      Достатньо, висвітіть, будь ласка, хто записався.

       16   депутатів.  Скільки...  Ну,  потрібно  всі

 зауваження  врахувати.  Тому  я просив би коротко, по

 одній-півтори   хвилини   кожний   вніс,  Секретаріат

 зафіксує їх   і ми їх врахуємо.

      Будь ласка, Кендзьор, за ним Дейнекін.

 

 

      КЕНДЗЬОР.  Шановний  Олександр Миколайович, десь

 два тиждні тому, можливо більше, при розгляді порядку

 денного  тижневої  роботи  Верховної  Ради  Олександр

 Олександрович  -Голова  Верховної  Ради дав доручення

 комісії  з  питань  культури  і  духовності і комісії

 Стретовича   про  підготовку  документу  відповідного

 проекту   рішення   Верховної   Ради  щодо  порушення

 Конституції  і Законодавства України, зокрема, Закону

 про   мову  (..........)  Луганською  обласною  Радою

 народних   депутатів.  Такий  документ  уже  готовий,

 підготовлений,  доручення  виконано.  Я прошу щоби це я 
 я                          - 109 - я 

 питання  було  включене  в  порядок денний наступного

 тижня і розглянуто.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хорошо,  спасибі.  Динейкін, за ним

 Пономаренко.

 

      ДИНЕЙКІН Г.І.

 

 

      Депутат   Данейкин,   250  избирательный  округ,

 Северодонецк.

      Александр   Николаевич,   по  перечню  вопросов,

 которые   мы   намечали   на  третюю  сессию,  у  нас

 ежемесячно  намечался "День Уряду". И мы намечали его

 на  будущей  неделе.  И  в  тоже время шел разговор о

 проведении закрытого заседания с участием Презыдента,

 Кабинета  Министров  и  заинтерисованых  лиц. Так это

 будет  одно  и тоже заседание, или разные? И хотелось

 бы сегодня услышать в какой день это будет?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зрозумів. Ну, якщо ви пам'ятаєте,

 Голова  Верховної  Ради, откриваючи  третю  сесію, по

 регламенту  роботи третьої сесії, говорив і радився з я 
 я                          - 110 - я 

 нами  всіма  тут,  щоб  раз  у  місяц, тоєсть, перший

 вівторок  кожного  місяця  був  "День  Уряду"  -це ви

 пам'ятаєте.   Тому   перше   засідання,   есть   така

 пропозиція,  щоб  провести  з  участю  Президента -це

 якраз йде за що ви говорите.

      Будь ласка Пономаренко, за ним Осадчук.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

 

 

      Шановний, Олександре Миколайовичу, кілька раз до

 порядку  денного  виносилось  питання  про  концепцію

 організації    сільськогосподарського    виробництва.

 Наближається  весна, посівна, а люди на селі сьогодні

 не  знають, де взяти кошти на проведення посівної, чи

 будуть  індексовані  кошти  за  урожай  1994 року, чи

 будуть  надані кредити, чи буде держава забезпечувати

 сільськогосподарського   виробника   нафтопродуктами,

 міндобривами  і  т.  д.,  яким буде держзамовлення на

 сільськогосподарську  продукцію  або  які  можливості

 будуть для реалізації власної продукції.

      Я  прошу  прискорити  постановку  цього питання,

 внести до порядку денного на наступний тиждень. я 
 я                          - 111 - я 

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Якщо  ви  замітили,  тут

 третім  пунктом  іде  концепція агарарної політики. Я

 думаю,  що  там  ряд  питань  тих, які ви піднімаєте,

 безперечно, буде враховано. І питання ті, що піднімав

 у  виступі  своєму при обоговоренні основного питання

 по  оподаткуванню  Чернявський,  він піднімав питання

 про  готовність  до  весни 1995 року. Я вважаю, що ці

 питання будуть враховані і внесені не розгляд.

      Будь ласка, Осадчук, за ним - Кравчук.

 

      ОСАДЧУК.

 

 

      Шановний,   Олександре   Миколайовичу,   шановні

 депутаи,  я підтримую висловлену щойно пропозицію про

 те,  що  нарешті  треба  знайти  механізм  повернення

 боргів   сільськогосподарському   товаровиробнику  за

 продукцію минулого року. Йде весна, і справді це може

 бути велика біда не тільки для села, а й для всіх нас.

      І  друге  питання. Добре, що в порядку денному є

 основні   важливі   проблеми,   відображені   в   цих

 законопроектах,  які нам треба вирішувати, але в мене я 
 я                          - 112 - я 

 виникає питання.

      Ми  торік  без  обговорення  у  першому  читанні

 прийняли  закнопроект  про  боротьбу  з корупцією, до

 речі  це вже другий раз прийнятий такий законопроект,

 ще в тому складі Верховної Ради він приймався.

      І десь невидно його знов він занубився6 може він

 кудись  далеко  и  який ящик всунений. Я наголошую на

 тому  що  такий  складний пакет законів, там було три

 законопроекти6  прийнято  без  обговорення  навіть  і

 треба,  нарешті  продовжити  роботу, тому що мафія не

 спить  корупція  триває.  І  дуже  неправильно  учора

 сказав  депутат,  Єдуард  Гурвіц,  що  треба  нарешті

 перефразовуючи   відомі   слова  Карфаген  нафтомафії

 зруйнувати і збудувати нафтовий термінал.

      Я    цю   крилату   фразу,   використовую,   щоб

 зосередити  вашу  увагу. Нами відкладності боротьби в

 інших  галузях  власно  воно все проникне, тому прошу

 врахвати  пропозицію, щоб внести на наступний тиждень

 питанне  про  прийняття  у другому читанні закону про

 боротьбу з корупцією.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Я  думаю,  що  це  буде я 
 я                          - 113 - я 

 залежить  від  того  питанне  правильно  ставиться як

 комісія  Омельченко  і  іншими  комісіями Євдокимова,

 Стратовича,  доопрацює ті пропозиції і зауваження які

 були висловлені на Президії по данному проекту закону

 і безперечно якщо він готовий ми його включемо.

      Кравчук будь ласка, за ним Кирімов.

 

      КРАВЧУК.  Дякую  Олександр  Миколайович.  Я хочу

 постільки  виникають  питання,  хочу внести ясність в

 відношенні   пункту  про  проект  концепції  аграрної

 політики в Україні.

      Хочу  довести  до відома депутатів те, що проект

 концепції  -це  не означає про підготовку до весняно-

 польових  робіт, а проект концепції ми маємо прийняти

 стратегічні    напрямки   у   формуванні   державного

 контракту,   у  формуванні  державної  політики,  про

 оподаткове ціноутворення і так дальше, і так дальше.

      Тому  у  зв'язку  з  тим,  що ми на комісії дане

 питання розглянули, зараз воно знаходиться у Кабінеті

 Міністрів  і  сьогодні як переговорено з першим Віце-

 прем'єром  Саблуком,  воно практично може бути готове

 десь  у  середу-четвер,  і  ми можемо його виносити у

 першому читанні. я 
 я                          - 114 - я 

      Друге.  Що  стосується  підготовки  до  весняно-

 польових  робіт,  я  би  попросив, щоб ми на Президії

 розглянули   це  питання.  І  дійсно,  розглянули  це

 питання,  але  в  іншому  плані. Нам треба розглянути

 його  в  плані  в  такому,  як  виконується Постанова

 раніше  прийнята  від  18 червня і від 20 жовтня про

 подолання кризового стану в сільському господарстві і

 про  формування продовольчих ресурсів. І вже виходячи

 в  тому  порядку, як ми будемо працювати в 1995 році,

 розглянути  в  тому  контексті підготовки до весняно-

 польових  робіт.  Так  що  це  треба  ставити окремим

 питанням.

      І на кінець останнє зауваження до розпорядку дня

 на  наступний  тиждень. Тому що в нас, прошу звернути

 увагу   всіх   колег  депутатів,  що  є  питання  про

 вилучення    і    надання   земельних   ділянок   для

 несільськогосподарських потреб.

      Шановні колеги, я вас дуже прошу (щоб ми не знов

 не  повернули  це  питання  без конкретного рішення),

 прошу  вас  всіх  всіх сьогодні і в понеділок зайти і

 ознайомитися  кожен по своєму округу, де є відведення

 земель,  зайти  ознайомитися із документами і, якщо є

 зауваження,  то  дати  зауваження,  щоб  ми  потім не я 
 я                          - 115 - я 

 виясняли   тут  відношення.  Значна  частина  це  вєе

 зробила.  Ми  їм  вдячні.  А хто ще цього не зробив -

 просимо  сьогодні,  завтра зайти в Комісію і погодити

 матеріали.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  просив  би, щоб ми час

 так... в популярній формі не говорили, а чітко й ясно

 викладати  свою  позицію по тому чи іншому питанню. Я

 вважаю,  що, Володимир Іванович, правильно: розділити

 ці  питання  потрібно  - я згоден  з  вами, але у нас

 буквально позавчора була зустріч з керівництвом агро-

 промислового комплексу, і ми домовились - на слідуючу

 середу  такі  пропозиції будуть підготовлені відділом

 АПК   Кабінету  Міністрів,  Міністерством  сільського

 господарства,  переробних  галузей  про  підготовкудо

 весни  1995  року.  Як  Програму.  Я просив би, щоб і

 Комісія,  і  ви  до цього підключилися, щоб ми дійсно

 могли  десь  в  середу-четвер  це  питання винести на

 розгляд Верховної Ради.

      Будь ласка, Керімов. За ним Роєнко.

 

      КЕРІМОВ  (    виборчий округ) я 
 я                          - 116 - я 

 

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      Наступного  тижня  пропонується  розгляд проекту

 Закону  України  "Про використання ядерної енергії та

 про  радіаційну  безпеку".  Це -дуже важливе питання,

 але  я  знаю,  що  в  практиці  буває так, що питання

 пропонується,  а  воно не заслуховується. Я би просив

 вас,  Олександре  Миколайовичу,  просив  би Президію,

 всіх депутатів на тому, щоби таки наступного тіжня це

 питання  було  розглянуто  обов'язково.  Тому  що  це

 питання  і  закон буде прийнятий, то від цього закону

 буде  залежати  прийняття  цілого ряду інших законів,

 які   стосуються   ліквідації   наслідків  аварії  на

 Чорнобильській атомній електростанції.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Будь   ласка   Роєнко,   за   ним

 Костюченко.

 

 

      РОЄНКО,  423.  В  мене  є  пропозиція, яка в нас я 
 я                          - 117 - я 

 чомусь   відхиляється   і   на  цій  сесії  про  Указ

 Президента України від 10 листопада від 1994 року рпо

 заходи про забезпечення земельної реформи. Воно якраз

 промелькнуло,  що  там Президент вносить поправки, ми

 цих поправок не бачимо. Фактично Указ не відкликаний.

 Сьогодні  це  вносить  різнобій  погляду  на  землю і

 підхода  до  земля  і  ведення сільськогосподарського

 виробництва  на місцях, люди не знають, що робити, чи

 це  розбігатись,  чи це працювати дальше разом, чи це

 існують  в нас різні форми гоподарювання, чи вже вони

 не існують.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання зрозуміле.

 

      ___________. Я просто пояснюю, щоб народ України

 знас, о так не може бути.

      Тепер  друге  питання.  Я  стою на тому, і вношу

 пропозицію,  вона  прозвучало  вже сьогодні, але я ще

 раз  вношу  ті  пропозиції,  що  нам потрібно на тому

 тижні  поряд  із  цим  питання  про  Указ Президента,

 розглянути   питання   про  звіт  Кабінету  Міністрів

 України  "Про  хід виконання Постанови Верховної Ради

 від  17  червня",  та  це  ж  ідеться  1994  року про я 
 я                          - 118 - я 

 подолання  кризового  стану в сільському господарстві

 та   про   підготовку  до  весняно-польових  робіт  і

 закупівлю   сільськогосподарською  продукції  в  1995

 році.  Так  я  чітко  вношу  таку  пропозицію в поряд

 денний  так і назвати. Інакше ми нічого не доб'ємося.

 Концепція  -є  конценція -це перспективно, а сьогодні

 ми   повинні   знати,   що  буде  робитися  в  галузі

 сільського   господарства,   це   повинен  звіт  бути

 Кабінету  Міністрів,  а  не  інфоормація.  Я на цьому

 настаюю.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Я  думаю,  що  ми  часто

 повторяєм ті питання, які або знаєм, або просто хочем

 сказать,  що  ми  їх  знаєм.  Ведучи  розмови про хід

 виконання Укразу Президента "По прискоренню земельної

 реформи",   ми   домовилися  із  комісією  і  з  тими

 депутатами,   хто   над  цими  патиннями  працює,  що

 відпрацьовуються  доповнення  і  зміни до Кодексу про

 землю, де будуть враховані пункти 2, пункт 4, пунтк 6

 Указа, які відповідно, що внесуть зміни і поправки до

 цього Указу і ляжуть в основу, як Закон.

      Я  вважаю,  що за це знаєте. Над цим працюють, і

 ми  його,  мабудь,  при  доопрацюванні  вже,  якщо не я 
 я                          - 119 - я 

 на  слідуючому  тижні, то на послідуючому обов'язково

 внесем.

      Що   стосується  звіту  Кабінету  Міністрів  про

 червневу  Постанову  Верховної  Ради.

      Я  думаю,  що  нам  сьогодні  за  звіт  потрібно

 думать,  і  я  -за, але у нас сьогодні 20 січня, і ми

 повинні  розібратись,  як  ми готуємось до весни, яка

 через,  максимум  через  місяць-півтора розпочнеться.

 Тому  основну  увагу  (ми домовились з керівництвами

 Кабінету     Міністрів,    Міністерства    сільського

 господарства),  Національним  банком  підготувати  до

 слідуючої   середи.   Я   за   це  сказав.  І  дійсно

 проінформувать   вас,  але  чітко  визначитись  не  в

 концепції, а в програмі проведення комплексу весняно-

 польових робіт в 1995 році.

      Будь ласка, Костюченко, за ним Круцик.

 

      КОСТЮЧЕНКО.

 

 

      77  избирательный  округ,  город Днепропетровск,

 Костюченко.

      Александр  Николаевич,  я  прошу  прощения,  что я 
 я                          - 120 - я 

 сегодня  поднимаю этот вопрос, но, к сожалению, когда

 обсуждался  перечень  вопросов на третью сессию, я не

 смог  записать, вернее, я записался, но очень поздно.

 18  января  на  Комиссии  по топливно-энергетическому

 комплексу,  транспорту  и  связи мы слушали вопрос об

 обеспечении   медикаментами.   И   здесь,   на   этом

 совещании,   замминистра   здраовоохранения   товарищ

 Брченко  Владимир  Дмитриевич  сказал,  что сегодня в

 Комисси  по  здраовоохранению  (не  сегодня,  а уже 2

 года)  лежит Закон о медикаментах. Я не хочу говорить

 о  социальной  значимости этого вопроса, когда пенсия

 составляет  800  тысяч,  а  пакет  или лекарств -1, 5

 миллиона,  я думаю, все об этом хорошо знаю, но хотел

 бы вас пропросить или настоятельно потребовать, чтобы

 в  перечень (на следующую если не получится, то через

 неделю)  мы  все-таки  внесли на рассмотрение Закон о

 медикаментах.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, давайте в комісіях, якщо ми

 внесем  цей  закон,  ми  безперечно  його  включим  в

 повістку, в порядок денний. будь ласка Круцик, за ним

 Дем"яненко. я                          - 121 - я 

 

      КРУЦИК.  202 раготинський виборчий округ депутат

 Круцик.

      Шановний  Олександр Миколайович, шановні народні

 депутати.

      Всі ви отримуете телеграми, телефонні звінки, що

 стосується трансляції, і по радіо роботи нашої сесії.

 сьогодні  більшість  підприємств  простоює,  люди  не

 отримують  грошей,  а  ми  із  своєю постановою, ще і

 відкриваемо вуха. Я думаю, що ми повинні на наступний

 тиждень  переглянути  цю  постанову,  і  все  ж  таки

 трансляцію  роботи  нашої сесії по радіо повинна бути

 повною.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми з вами, проголосували

 за  це  питанне,  не  хочу  до  нього  повертатись. І

 домовились,  що  ті  важливі  питання які потрібно ми

 будем   висвітлювать,   а   так   будем  працювать  в

 нормальному  режимі  як ми працюєм з вами. Будь ласка

 Дем"ян за ним Горбаль.

 

      ДЕМ"ЯН.   Григорій   Дем"ян,   271   Торчівський

 виборчий  округ  конгресс  українських націоналістів, я 
 я                          - 122 - я 

 неформальна депутатська група 30 червня.

      Я  підтримую  пропозицію  Круцика,  тому  що  не

 змолкають  телефони  з різних областей України і люди

 постійно  вимагають  щоб ми не ховалися від народу, а

 відновили повну радіотрансляцію нашої  роботи.

      Друге   підтримую   також   пропозиції  Ярослава

 Кендзьора, про те що треба обговорити питання, про те

 що  треба  обговорити  про  грубе  порушення  законів

 України  Луганською  Радою,  подібне рішення до цього

 прийнято недавно і в Донецькому. Там розперезалися до

 того,  що  ректор Донецького університету, навіть, ті

 документи, які надходять у ректорат українською мовою

 дозволяє  собі  перекладати  по-російські, і щойно аж

 тоді,   щоби,  не  дай  боже,  хтось  не  зіпсувався,

 прочитавши  по-українські  якесь слово, відправляє їх

 деканатам і кафедрам.

      І   третє.   Ще   раніше   наш   депутат  Білоус

 запровонував,   щоби   у   нас,   у  Верховній  Раді,

 обговорити питання про ситуацію в українській армії.

      Прошу оці питання включити до порядку денного.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Хорошо.   Ну,  по  Донецьку  і  по

 Луганську  ви  знаєте,  дорученя  дане  Головою. Щодо я 
 я                          - 123 - я 

 радіо  -я думаю... А по ситуації в українській армії,

 безперечно доручення дамо.

      Горбаль. За ним, будь ласка, Манчуленко.

 

      ГОРБАЛЬ

 

 

      Олександре    Миколайовичу,    я   розумію,   що

 попередній  перелік питань, який буде розглядатися на

 наступному  тижні  є  неостаточним,  і все-таки зміна

 Регламенту  роботи в пленарних засіданнях дещо вибила

 нас  із  колії. Оскільки вибув такий пункт постійний,

 як  "різне".  Вже у продовж певного часу ми не маємо,

 як  депутати,  можливість  зачитати  свої депутатські

 звернення чи інші заяви, оприлюднити це.

      І я хотів би, щоб все-таки на наступний тиждень,

 ця  частина  порядку  денного пленарних засідань була

 введена. Зверніть на це увагу.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Я  думаю,  що  ми  зараз

 відведемо 30-40 хвилин на різне. І виконаємо ваше, не

 просто прохання, а те, що передбачено Регламентом. я 
 я                          - 124 - я 

      Манчуленко. За ним Паламарчук.

 

      Георгій  МАНЧУЛЕНКО, 435 Заставнівський виборчий

 округ, Чернівецька область

 

 

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги

 депутати!

      Відносно розгляду питань на пленарних засіданнях

 на   наступний   тиждень.  Є  пункт  де  вказано  про

 засідання  Верховної  Ради  за  участю  Президента та

 Уряду   України.   Я   би   просив,   щоб   це   було

 конкретизовано,  тому  щоб  депутати  були  готові до

 того, яку інформацію нам буде подавати Уряд. І щоб ми

 могли   відповідним   чином  підготуватися,  по  яких

 питаннях буде звітувати Уряд і таке інше.

      Наступне.  Я  би  просив,  щоб  було включено до

 цього переліку і список підприємств, що не підлягають

 приватизації.  Ми  вже так довго навколо цього списку

 танцюємо,  що  ніяк  не  можемо, значить, виокнати ту

 Постанову,  яку  самі  приймали  на  Другій  сесії  в

 минулому році.

      Наступне  питання.  Про  ситуацію  в  Автономній я 
 я                          - 125 - я 

 Республіці  Крим.  Шановні  колеги, ви знаєте, що там

 коїться   на   сьогоднішній   день,   які   сили  там

 підігрівають  пристрасті. Тому я думаю, що інформацію

 треба  було  б  отримать від Генеральної прокуратури,

 МВС і СБУ. І прийняти якісь відповідні рішення.

      Наступне  питання.  Я  би  сказав так: що морози

 міцнішають,   а   забезпечення   населення  вугіллям,

 дровами,  значить,  і  іншими речами слабішає. Тому я

 би  просив,  щоб  і  це  питання  було  включено, щоб

 відповідні урядові структури дали інформацію.

      Наступне  питання.  Всі ви знаєте, що підписаний

 так  званий  "нульовий  варіант"  у  Москві  Прем'єр-

 міністром,  але ніхто до цього часу повної інформації

 не   знає,  і  ми  є  у  повному  невіданні,  що  там

 підписувалось  і таке інше. Вигідно це для України чи

 це абсолютно для України невигідно.

      Наступне.  Десь, якісь різні організації, партії

 збирають  пісдписи  про відновлення Союзу. Це вносить

 зайву напругу в наше суспільство. Я пропоную включити

 інформацію  Генеральної  прокуратури, щоб Генеральний

 Прокурор дав нам інформацію з цього приводу. Якщо має

 місце,  що  дійсно  якісь  політичні партії, значить,

 збирають  якісь підписи, що протирічать Конституції і я 
 я                          - 126 - я 

 підривають державну безпеку, щоб припинити реєстрацію

 цих організацій у Міністерстві юстиції.

      Відносно  різного.  Я також підтримую колег, які

 говорили  про це, і просив би, щоб сьогодні також час

 для різного був відведений для різного.

      Наступне  питання,  яке  треба  було б включити,

 мені  здається,  на  наступний  тиждень, тому що воно

 планувалось  і на сьогодні розглянути його про проект

 Закону України про акцизний збір на тютюн та тютюнові

 вибори,  коли  було  вручено  його 27 грудня минулого

 місяця.

      І підтримую тих колег-депутатів, які говорили

 про  проблеми сільськогосподарського виробника в тому

 числі   і  фермерів.  Ми  повинні  зробити  все,  щоб

 належним  чином  підготуватись  до  весняної посівної

 кампанії.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Манчуленко,  я  думаю, що дійсно ви

 ряд   питань   підняли,   які  поввиння  знайти  своє

 відображення  в роботі слідуючих засіданнях сесії. По

 інформації  Кабінету Міністрів, я думаю, що ми дійсно

 определимось на Президії.

      Що    стосується    питання   списків   по   тим я 
 я                          - 127 - я 

 підприємствам,  кі  не  підлягають  приватизації, над

 ними працюють і ті зауваження, які були висловлені на

 початку,  комісії  передані,  і  вони  над цим дійсно

 працюють,  уточняють для того, щоб розповсюдити серед

 депутатів для ознайомлення і відповідно врахувати уже

 в  остаточному  прийнятті відповідного законопроекту.

        Щодо  Криму,  в  понеділок  на  Президії ми це

 питання   будемо   заслуховувати   і  буде  звітувати

 комісія, яку ми з вами затвердили. І відповідно після

 розгляду  на  Президії,  безперечно, ми проінформуємо

 Верховну Раду.

      Запезпечення населення топливом -це, безперечно,

 ми  доручення  дамо, щоб проінформували, по нульовому

 варіанту  ми  вже  його  розглядали. Збір підписив по

 своренню чи по відновленню Союзу, ви, мабудь, знаєте,

 що  Президент  прийняв  чи  дав відповідне доручення.

 Сьогодні  про  це  було сказано в ранішній передачі -

 доручити  Генеральній  Прокуратурі  і  іншим  органам

 розглянути сам хід і право на збір таких підписів.

      Що до останього питання -акцизний збір, я думаю,

 що це питання ми відклали не тому, що воно готове, це

 ви  розумієте. Воно не доопрацьоване, а, по-друге, те

 що  цей  проект Закону лобірують окремі депутати, які я 
 я                          - 128 - я 

 не  скільки  думають  про  акцизний  збір на тютюнові

 вироби   нашого   вітчизняного  виробництва,  скільки

 думають   за   акцизний   збір   на  тютюнові  вироби

 закордонні.  Тому  ми  повернули  цей Законопроект на

 доопрацювання, тому що ті дані, якими ми розполагаєм,

 дійсно, це лобірування відбувається.

      Ну,    по   агропромисловому   комплексі    воно

 перекливається   з   тими   питаннями,  які  тут  уже

 піднімали.

      Паламарчук. За ним Попеско.

 

      ПАЛАМАРЧУК

 

 

      Дякую. Паламарчук, 291, Миколаївська область.

      Шановний Олександре Миколайовичу! Зараз багато є

 змін  і  доповнень  до  статей  15  і 16 і вцілому до

 Закону  України  "Про  соціальний  і  правовий захист

 військовослужбовців  і  членів  їх  сімей".  Тому  це

 питання,  якщо  воно підготовлено в комісії, треба на

 наступному  тижні розглянути. Чому? Зараз верстається

 бюджет військовим і це потрібно зробить своєчасно.

      Ще. На Президії, будь ласка, уважніше розгляньте я 
 я                          - 129 - я 

 питання,  яке  поставив  депутат Кравчук Юрій. Це теж

 потрібно,   теж   звернення,  яке  він  зробив  нашим

 депутатам.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Питання   зрозуміле.  Будь  ласка,

 Попеску, за ним - Боженко.

 

      ПОПЕСКУ.

 

 

      Уважаемый    Александр    Николаевич,   увжаемые

 коллеги,  я бы предложил включить на следующую неделю

 еще    вопрос   о   своевременной   выплате   зарплат

 бюджетникам:  учителям,  врачам и т. д. Потому что на

 сегодняшний  день  очень  много  учителей  и  врачей,

 которые  получили  только  по  30-40%  от зарплаты за

 ноябрь месяц. А между тем, у нас скоро и январь месяц

 заканчивается.

      И  что  касается  вопроса  разного.  У меня есть

 предложение вопрос разного рассматривать ни в среду и

 не в пятницу, а вообще во вторник, когда мы приезжаем

 и  у  нас наболелого очень много есть, сразу говорить я 
 я                          - 130 - я 

 об этом.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання правильне. Але якщо ми будем

 дотримуваться  з  вами  регламенту  роботи, той, який

 затверджено,  безперечно,  чи  в  вівторок,  а  в нас

 середа  (так  у Регламенті записано) ми б його з вами

 дотримувались.  Але  ми  затягуємо  розгляд питань, а

 потім,  коли  вже  розглядаєм  їх  тут  на сесії, ми,

 безперечно,  не  враховуємо те, що різне, воно дійсно

 повинно  розглядаться  щотижня  чи  в  вівторок, чи в

 середу.

      По  заробітній  платі вчителів, якщо готові такі

 пропозиції, безперечно, ми його внесем.

      Боженко. За ним - Довганчин.

 

      БОЖЕНКО.

 

 

      Спасибо.  Боженко  заступник  голови  комісії  в

 справах   спорту,   молоді   та   туризму.  Олександр

 Миколайович,  я наполягаю щоб проект закону органу...

 і  спеціальними установами, був обов"язково включений я 
 я                          - 131 - я 

 в  порядок  денний на наступному тижні, по-перше вони

 то  в  нас  так  буває,  що  питанне  стоїть, а потім

 дивиться в порядок денний, а його там немає.

      Що  закон  вже  давно  готовий,  розробленний до

 другого  читання. Суттєво міняє концепцію цієї справи

 в цьому питанні, і органи і служби неповнолітних того

 чекають,  це по-перше, а по-друге що ж тут кажуть про

 мафію,  я  хочу  сказати, що іменно так сказать кадри

 чіпає    мафія,    всіх    тих    неповнолітних   які

 правопорушники.  Я хочу щоб закон цей був поставлен у

 розгляд. бо як я пам"ятаю, даже на початку не стояв і

 10  коли ми розглядали січня, він даже в повестке дня

 він  не  стояв, і комісії додатково почала звертатись

 щоб він був включен.

      Наполягаю,  щоб  він  обов"язково був включен до

 розгляду на наступний тиждень. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, спасибі.

      І останній Довганчин будь ласка.

 

 

 

      ДОВГАНИЧ.436 донецький виборчий округ Довганчин. я 
 я                          - 132 - я 

      Шановний   Олександр   Миколайович,   на  кінці,

 прикінці   другої  сесії  я  вносив  пропозицію,  щоб

 заслухати   і   ситуацію  з  забезпеченням  населення

 товарами  першої  необхідності, та заходи, які будуть

 вживати,  уряд  щоб  виправити  це  становище. Що він

 думає  зробити, ми почули відповідь на першу частину.

 Звітував  голова  Укркоопспілки,  а  на другу частину

 мого  запитання,  (якраз  вона  основніша) ми не чули

 нічого.  Тому  я  наполягаю  на тому, аби включити на

 наступний  тиждень в порядок денний інфорамцію Уряду,

 що   буде   робитися  в  1995  році  по  забезпеченню

 населення товарами першої необхідності.

      Інше питання. Питання приватизації. Сьогоднішній

 день  мене  цікавить  таке  питання  і  добре було би

 заслухати  інформацію  на у нас на Верховній Раді про

 стан  приватизації  підприємств  (..........) галузей

 сільськогогосподарської   продукції,   а  також  стан

 приватизації землі.

      Ми  знаємо  укази,  ми  знаєм інші питання, але,

 напевно,  поки дойде до приватизації пере(..........)

 галузей,  то вже, наверно, не буде що й приватизувати

 для колективних  виробників. Дякую.

 я 
 я                          - 133 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Завершуючи, ви пам'ятаєте,

 коли  ми  слухали  на цій трибуні Голову Українського

 споживчого   товариства   "   Бабенка,   що  ми  його

 заслухали. Але коли приймали рішення і пропозицію, то

 зупинилися  на  одному пункті, що слухати то слухати,

 але  яку  потрібно  надати  практичну допомогу. І там

 стояло  питання  про  виділення  відповідних коштів у

 сумі 30 трильйонів карбованців.

      І  тоді сесія, і ми з вами не набрали відповідну

 кількість  голосів для того, щоб дати таке доручення.

 Ми  самі  підняли,  заслухали,  а  конкретних  мір не

 прийняли.

      Я вибачаюсь. Я розумію, що не набрали ми голосів

 тому, що мабуть, не всі зрозуміли, про що йде мова. А

 про що? Будь ласка, включіть ще Довганчина.

 

      ДОВГАНЧИН

 

 

      Олександр   Миколайович,   справа   в  тому,  що

 сьогодні  в  натурі  цих  товарів першої необхідності

 немає.  Не  того,  що  тільки  коштів  не  вистачає у

 Укоопспілці, а того, що їх в натурі немає. я 
 я                          - 134 - я 

      Я хочу далі розвинути свою думку, можливо навіть

 необхідно на 1995 рік, а можливо на 1996 рік включити

 нашим підприємствам в державне замовлення виробництво

 товарів  першої необхідності. Інакше їх ніхто не буде

 виробляти.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   зрозумів.  Ведучи  розмову  за

 перелік  питань,  які виносяться на порядок денний чи

 пропонується   для   розгляду.   Ми  зауваження  ваші

 врахуєм,  Секретаріат  їх  занотував,  сьогодні ми їх

 розглянем.  У  понеділок,  безперечно,  вже  уточнимо

 остаточно   по  рівню  готовності  їх  і  винесем  на

 слідуючий   вівторок   на   пленарне   засідання  для

 затвердження  на  24, 27 число. Тому в мене прохання.

 Оці  всі  пропозиції,  які  внесені,  що  вони ж були

 підтверджені,     що?     відповідно     розробленими

 документами.  Тому  що  одна  справа -побажання, інша

 справа,  коли  вже  формується порядок денний роботи.

 Тоді  окремі  комісії  записали,  потім  починають ці

 питання  знімати...  Я  просив  би і голів Комісії, і

 членів  Комісії  до  цих  питань підходити саме таким

 серйозним порядком. я 
 я                          - 135 - я 

      Що стосується лютого місяця. У вас на руках єсть

 розданий  примірний  перелік питань в цілому на Третю

 сесію,  в  тому  числі й на лютий місяць. Я хотів би,

 щоб  кожен  депутат,  працюючи в комісіях, подивились

 першочерговість. І щоб ми себе самі не шельмували, що

 знову виносимо питання не самі, як кажуть, необхідні.

 Ми  з вами формуєм порядок денний, ми працюєм разом з

 відповідними  міністерствами  й  Кабінетом  Міністрів

 (його відділами). Ми затвердили цей перелік питань (а

 їх там майже 250). Вони враховані. І наші пропозиції

 Президента,  виходячи  з  их  реформ,  які намічені в

 нашій  економіці.  Тому  я  просив  и,  щоб ми просто

 більше   часу   вділяли  для  роботи  в  комісіях  і,

 безперечно, тоді оперативно розглядали на сесії

      Тому ми тоді не будемо виходити на трибуну, чи з

 місця  вести розмову за те, що ми неактуальні питання

 розглядаємо  на  сесії.  Це від нас з вами залежить і

 тільки від нас.

      І  останнє  питання в мене. Я просив би, шановні

 депутати,  розглянем  з  вами різне, останнє питання,

 яке  сьогодні  враховано  в  порядку  денному нашому.

 Скільки   ми  відведемо  часу?  40  хвилин,  так,  як

 записано. Значить, 40 хвилин. я 
 я                          - 136 - я 

      Я  просив  би,  так  я  к  у  14.  15  засідання

 Президії,  я  просив  би,  щоб ми вклались у ці 35-36

 хвилин.

      Я  по  порядку надаю слово для заяви від Фракції

 соціалістів демутату  Чижову.

      (Шум в залі)

      Я вибачаюсь, у мене є перелік, я не хочу, щоб ми

 записувались. Я буду надавати по цим записам і будете

 виступати з тирбуни.

      Ми   зараз   зробимо   запити,   а   потім   від

 секретаріату дамо  слово по різному.

      Будь ласка.

 

      ___________.

      Дякую.

      Шановні  народні депутати! Соціалістична фракція

 Верховної Ради уповноважила мене зробити таку заяву.

      18  січня 1995 року при розгляді Верховною Радою

 України   питання   про   підтвердження   повноважень

 народного   депутата  України,  члена  Соціалістичної

 партії,  доктора економічних наук, Наталії Михайлівни

 Вітренко,  представники  правих  сил  в  Українському

 Парламенті  овною мірою виявили свою антидемократичну я 
 я                          - 137 - я 

 сутність.  Обрана  по  Конотопському виборчому округу

 ь346  Сумської  області  у  чесній  боротьбі Вітренко

 отримала   понад   65   відсотків  голосів  виборців.

      Центральна   виборча   комісія   не  зафіксувала

 жодного  зауваження,  жодної  скарги  щодо законності

 виборів. Одначе при голосуванні, так звані демократи,

 61  голосом виступили проти підтвердження повноважень

 Вітренко.   Тим  самим  вони  скинули  облудні  маски

 демократів  та  поборників  законності. Соціалістична

 фракція   Верховної   Ради   України   розцінює   цей

 безпрецедентний   випадок,   як   спробу   політичної

 розправи   над   законннообраним  народним  депутатом

 України  і  заявляє  категоричний  протест  проти дій

 політичних  шулерів.  Глибоко зневажаючи такі ганебні

 дії,  соціалісти у Верховній Раді України разом з тим

 наголошують,  що  екстремістам  від політики усе ж не

 вдалося  вчинити  політичного  самосуду. Повноваження

 Вітренко    визнані,    і    вона    приєдналася   до

 соціалістичної   фракції,   включилася  в  активну  у

 Верховній   Раді   України.  Це  засвідчує  в  цілому

 здатність   народних   депутатів   всупереч  майстрам

 розвалу та інтриг до консолідації, спільної і плідної

 роботи   в   ім'я   закону   і  в  інтересах  народу. я 
 я                          - 138 - я 

 Соціалістична фракція закликає до такої роботи.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Для запиту слово надається

 депутату  Тодорову.  За  ним  буде  Мусіяка.  Депутат

 Тодоров.  Я  прошу  не  шуміть  у  залі.  Ми ж у залі

 знаходимося,  а  не  на  полі.  А  я  вам дам слово -

 виступите. Я просив Тодорова, запит є. Нема Тодорова?

 Манчуленко, будь ласка, за ним - Мусіяка.

 

      МАНЧУЛЕНКО.

 

 

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги

 депутати, відповідно до статті 12 Закону України "Про

 статус  народного  депутата  України"  вношу повторно

 депутатський  запит.  Перший  раз  я  зробив запит 11

 листопада  1994  року, але відповіді досі не отримав.

 Хоча  на  розгляд  запиту  дається  один  тиждень. До

 Голови     Верховної     Ради    України    Олександр

 Олександровича   Мороза  по  наступній  проблемі:  на

 пленарному засіданні 4 жовтня 1994 року Верховна Рада

 України  розглядала  проект  Закону  України про межу я 
 я                          - 139 - я 

 малозабезпеченності.    Головуючим    був   Олександр

 Миколайович  Ткаченко.  Була прийнята моя поправка за

 232   голоси   вилучити   з   преамбули   зазначеного

 законопроекту   слова   -"в  умовах  кризового  стану

 економіки".  Бюлетень номер 11 другої сесії Верховної

 Ради  України,  сторінка 33. Я мотивував це тим, що і

 при  відсутності  кризи  в  економіці  є такі верстви

 людей,  які  без  піклування з боку держави просто не

 виживуть.

      Однак, в газеті "Голос України" номер 198 від 18

 жовтня  1994  року був опубліковано Закон України про

 межу   малозабезпеченності,   підписаний  Президентом

 України  Леонідом  Даниловичем  Кучмою  того  ж  таки

 жовтня  1994 року. Але без урахуванням моєї поправки,

 яку   прийняла   Верховна   Рада   України.  Невже  у

 законодавчому   органі   нашої  держави  діють  якісь

 підпільники?

      Настійливо  прошу  вас виправити ситуацію, вжити

 відповідних  заходів  до  тих, хто від Верховної Ради

 України   підсунув   на   підпис  Президенту  України

 фактично   не   прийнятий   Закон.   Та  вчасно  дати

 відповідь,  яку  згідно з законодавством оголосити на

 сесії. Нехай Україна знає своїх "героїв". я 
 я                          - 140 - я 

      І ще одна річ. Шановні колеги депутати! В нашому

 залі  знову  хтось  намагається  розпалити  політичні

 пристрасті,   називають   представників   центриських

 демократичних  сил  політичними  шулерами.  Тому я би

 просив,  щоб  голова  постійної  комісії,  яку очолює

 депутат   Шейко,   зайнявся   цим   фактом,   і  вжив

 відповідних заходів. Тому що аналогічно, представники

 лівих  сил,  діяли по відношенню до Левка Лук'яненка,

 який  був  обраний,  переважною  більшістю голосів на

 своєму окрузі.

      Я  ще  раз  прошу,  щоб  депутат  Шейко із своєю

 комісією  розглянув  це  питання  і  вжив відповідних

 заходів  до  тих  людей,  які  собі  за мету ставлять

 розпалювання політичних пристрастей у Верховній Раді,

 і в нашому суспільстві.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мусіяка, будь ласка.

 

      Народний депутат МУСІЯКА

 

      Депутатський  запит  до  Генерального  Прокурора

 України Дацюка Владислава Володимировича. я 
 я                          - 141 - я 

      Останні  роки  в  Україні  термонентно виникають

 спалахи  захворювання  на дефтерит, вірусний гепатит,

 холери  в  різних  областях  і  регіонах,  є  значним

 відсотком смертності, перш за все, серед дітей.

      Профілактика    і    лікування   інфекційційних

 захворювань  в  катастрофічному  стані.  Перш за все,

 через    відсутність    вакцин,    сивороток,   інших

 лікувальних  засобів.  Не останню роль в такому стані

 відіграє  і  та  обставина,  що  Міністерство охорони

 здоров'я   орієнтувалось   і   орієнтується   не   на

 підтримання    та   розвиток   власного   виробництва

 необхідних  медичних  препаратів,  а на закупку їх за

 кордоном.  В  засобах  масової інформації, зверненнях

 громадян  до  депутатів  на засіданнях Верховної Ради

 України  йшла  мова  про  зловживання  в  цій  сфері.

 Пропонуємо  провести  відповідну перевірку на предмет

 виявлення можливих зловживань, злочинного невиконання

 обов'язків  посадовими особами в системі Міністерства

 охорони  здоров'я  та  інших  державних і недержавних

 установ,   задіяних  в  процесі  забезпечення  народу

 медичними  послугами.  В  першу  чергу,  вакцинами  і

 сиворотками.

      Народні  депутати  України Мусіяка, Семиноженко, я 
 я                          - 142 - я 

 Карпов".

      Я   ще   хочу   сказати,  що  зараз  в  Харкові,

 наприклад,  у  нас  є завод по виробництву препаратів

 медичних.  І  він в жалюгідному стані. Нема підтримки

 державної.  І в той час, коли, ви знаєте, ми весь час

 маємо  потребу в вакцинах, перш за все, в сиворотках,

 коли інфекційні захворювання продовжують зараз косити

 людей. В Харкові я от перед поїздкою на оце засідання

 мав  розмову з лікарями з інфекційної лікарні. І вони

 говорили, що люди є знову з дифтеритом, яким не можна

 допомогти, тому що нема вакцин. І тому я думаю, що це

 надзвичайно  важливий  запит  з  точки зору наведення

 порядку в цій сфері.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   Дозвольте   мені   ряд

 депутатських запитів коротко оголосити.

      Група  депутатів  на чолі з депутатом Кузнєцовим

 направила депутатський запит на ім'я Голови Верховної

 Ради,  що  19  січня  1995 року -на російському, я на

 український  перевожу  -по  УТ-1  було декілька разів

 сказано,  що населення України очікує удар ціновий на

 газ, електроенергію і тому інше. Ми це питання, зараз я 
 я                          - 143 - я 

 дамо  оручення,  і  розглянемо і, безперечно, дамо на

 нього  відповідь, які підстави були для цього.

      "Депутат  Сизенко  обращается  к  вам  с просьбой

 ускорить  решение  по оплате труда железнодорожников,

 работающих      на      предприятиях,     подчиненных

 Укрзалізниці..."  і  так  далі. Це також ми доручення

 дамо.

      Депутат  Чернявський підніма питання, що до його

 звертаються   багато   виборців   з   питанням,  чому

 затримується  виплата  пенсій, а точніше, компенсацій

 тим  людям,  хто був в свій час вивезений в Германію,

 працював  в  Германії,  а сьогодні йм не виплачується

 компенсація,  мотивуючи  тим,  що Україні на це кошти

 виділені,  а  з  людьми  не  розплачуються.  Ми  дамо

 доручення  Міністерству  соціального забезпечення для

 розгляду і відповідної інформації.

      Депутат  Павловський.  Ви самі зачитаєте? Я можу

 зачитать.

      Будь ласка. Михайло Антонович, голова комісії.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

 

 я 
 я                          - 144 - я 

      Депутат    Павловськи,   406   виборчий   округ,

 Хмельницький.

      Президенту України. Депутатський запит.

      "Вельмишановний  Леонід Данилович! 19 січня 1995

 року  Верховна  Рада  України прийняла Постанову "Про

 відведення  землі для будівництва нафто-перевалочного

 комплексу  терміналу  в  Одесі",  що  дає  можливість

 шаромаштабно  розгорнути  роботи  по реалізації цього

 проекту,  але  з  метою відстоєння інтересів держави,

 враховуючи   стратегічне   значення   цього  обуекту,

 контрольний  пакет  акцій  обов'язково  має  бути  за

 державою.

      Для  реалізації регулюючих функцій держави, які,

 нажаль,    сьогодні   втрачені   в   нафтопереробному

 комплексі,  доцільно було б підійти системно до цього

 питання.

      Для   реалізації   моєї  пропозиції  прошу  вас,

 шановний  леоніде  даниловичу,  доручити  Уряду  до 1

 травня  1995  року  при  доопрацюванні  і затверджені

 Верховною     Радою    національної    програми    по

 енергозабезпеченню  розробити програму будівництва та

 експлуатації комплексу терміналу, як складову частину

 паливно-енергетичного   комплексу.  В  цій  програмі, я 
 я                          - 145 - я 

 виходячи   з   інтересів  держави,  слід  передбачити

 контрольний  пакет  акцій  не  менше  51  відсотка за

 державою   з   поступовим   викупом  акцій  комплексу

 Україною."

                                          Павловський.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Група  депутатів дало запит на ім'я

 Кабінету  Міністрів  від шахтарів в зв'язку з тим, що

 "добыча   угля   увеличивается,  уголь  поступает  на

 производство, а взаиморасчетов нет. Соответственно не

 происходят взаиморасчеты с шахтерами".

      Такое поручение мы дадим. Вы знаете, что депутат

 Янко  этот  вопрос  поднимал, он уже прозвучал в этом

 зале.

      Депутатський   запит   від   народного  депутата

 Стєпанова..       "Государственная      администрация

 железнодорожного  траспорта в Украине своим

 письмом  запретила приватизацию жилья в полосе отвода

 железных  дорог  на  том  основании, что она является

 территорией  предприятия".  Я думаю, что вопрос ясен.

 Мы дадим поручение и Масолу, и генаральному прокурору

 для   рассмотрения   данного   вопроса   и  получения я 
 я                          - 146 - я 

 соответствующей информации.

       Депутатский   запрос   Леониду   Даниловичу   и

 Александру  Александровичу. Крутский Юрий Алексеевич,

 председатель    подпокомиссии    по   программах   по

 таможенным вопросам. Я думаю, что есть здесь выкладка

 самого  вопроса,  мы подготовим соответствующий ответ

 на этот вопрос и проинформируем. И последнее.

      Пожалуйста. Олег Алексеевич.

 

      ___________.   Шановні   депутати,  я  хотів  би

 звернутись   до  вас  з  такою  об"явою,  чи  давайте

 порадимось, хоча коли ми позавчора розглядали питанне

 про    список    підприємств,    що   не   підлягають

 приватизації,  ці  пропозиції  вже висловлювались. ми

 вже кілька разів повертались до цього списку бачите в

 якому  стані залишаеться це питанне, і до речі я хочу

 нагадати,  що  поза минулого разу, к 4 комісіям, було

 доручено,  не  одній  комісії, Таранова. А 4 комісіям

 було доручено готувати цей список.

      Це комісія Таранова, Мухіна, і Даниленко.

      Значить  ми  сьогодні  провели в ранці нараду, з

 керівництвом   цих   комісій   і  прийшли  до  такого

 висновку,   що  якщо  дійсно  цей  галузевий  принцип я 
 я                          - 147 - я 

 побудови  цього  списку  який  до  сьогоднішнього дня

 використовувався, тобто комісії давали ці пропозиції,

 з   Кабінетом   Міністрів   погоджували,   з   фондом

 державного   майна   тощо.   Но  виявився  не  зовсім

 ефективним, так зважаючи на пропозиції депутатів, які

 були  висловлені  тоді,  їх  ми розглядали в останній

 час,  останній раз. Є така пропозиція використати так

 би  мовити  регіональний  принцип,  тобто,  погоджити

 позиції   знову  того  ж  Кабінету  Міністрів,  Фонду

 державного майна, обласних груп народних депутатів та

 регіонів по такому варіанту -списки, які єсть, оті що

 всі  що  роздавались  (їх  було  декілька  варіантів)

 розбиваються  і  формуються, вірніше, по областям, не

 по галузям (ну, там можна всередині і по галузям) -по

 областям.  По  окремому графіку, який ми затвердимо в

 робочому   порядку   і   на   майбутньому  тижні,  на

 наступному   тижні  почнем  цю  роботу,  по  області,

 обласні  депутації.  Разом  з  предстаниками Кабінету

 Міністрів,  Фонду державного амйна і викличем, также,

 представників   областей,  регіонів.  Розглядають  ці

 спискі  і  кожне  по  своїй області і після цього, як

 вони будуть погоджені -зводяться в один список.

      Якщо   нема  принципових,  так  сказать,  у  вас я 
 я                          - 148 - я 

 протирічь  проти  такого  підходу -давайте підійдем з

 цієї   сторони.  Тим  більше,  що  якраз  депутати  і

 пропонували такий варіант.

      Нормально?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. А сейчас -висвітліть, будь

 ласка, список.

 

      Спасибі. Брит, за ним Осадчук.

      Я думаю - з місця. Давайте, щоб часу не гаять...

 У нас осталось буквально 15-17 хвилин.

 

 

      БРИТ   (   виборчий округ,  Запорізька  область,

      соціалістична фракція).

      Уважаемые коллеги!

      Вернувшись   со   своих  избирательных  округов,

 многие  из нас могли бы рассказать на основании своих

 встреч  с  избирателями  о  тех  бедах и проблемах, о

 которых  они  нам  поведали. Это и бездомные офицеры,

 это  и  катастрофическое положение многодетных семей,

 пенсионеров,  это  катастрофа,  которая  ожидает наше

 сельское  хозяйство,  если  не  будут приняты срочные я 
 я                          - 149 - я 

 меры...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь!  Я вибачаюсь! Шановні

 колеги!  Ми  сесію не закінчили... Давайте послухаєм.

 Будь ласка.

 

      БРИТ...  Но это (повторяю) проблема всей Украины

 и  поэтому  я ее детально затрагивать не буду. Я хочу

 сейчас  сказать  о  другом. Президент часто говорит о

 необходимости  разделения  функций  законодательной и

 исполнительной  власти. Однако его действия говорят о

 том,  что он вводит в заблеждение народ Украины, если

 не лицемерит. Ему не нужно разделение полномочий -ему

 нужна    вся    власть:    и    законодательная,    и

 исполнительная.  Можно  было  бы привести много этому

 подтверждений, но я приведу только один пример.

      Президенту  известно,  что  работа  депутатов  в

 Верховном  Совете в соответствии с Законом Украины "О

 выборах  народных депутатов Украины", Постановлениями

 Верховного  Совета,  регламентом  Верховного  Совета,

 письменными    обязательствами    депутатов    должна

 осуществляться на постоянной основе. Тем не менее, ям

 назначен    ряд    народных   депутатов   министрами, я 
 я                          - 150 - я 

 председателями госкомитетов.

      Не   принимаются   меры   по   освобождению   от

 занимаемых    должностей   министров,   замминистров,

 избранных    народными   депутатами.   Что   это   за

 пренебрежительное  отношение к Верховному Совету?

      Уважаемые  коллеги,  Президент  любит говорить о

 том,   что  каждый  должен  заниматься  своим  делом.

 Александр  Николаевич,  считаю,  что  Верховный Совет

 должен  обратиться  к  Президенту  с  требованием  на

 практике  доказать  свою приверженность этому тезису,

 освободив   депутатов,   министров   и  замминистров,

 председателей  госкомитетов  от должностей. Пусть они

 занимаются  своим  делом,  а  Верховный  Совет  будет

 заниматься своим делом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Осадчук, за ним Уланов.

 

 

      ОСАДЧУК. Шановний Олександр Миколайович, Шановні

 народні  депутати, 3 єовтня цього року сповниться 100

 років  із  дня народнження великого російського поета

 Сергія  Єсєніна, співця кохання і священної любові до я 
 я                          - 151 - я 

 Батьківщини.  "  Но  и  тогда,  когда  пройдет вражда

 племен, исчезнут ложь и грусть, я буду воспевать всем

 существом  в  поэте  шестую  часть  земли с названьем

 кратким  Русь".  Я також вірю в те, що прийде час, що

 прийде  час,  коли  "пройдет  вражда  племен",  що  в

 майбутньому  більше  не будуть посилати танки, кидати

 бомби  і ракети на голову меншого. Я пропоную цей рік

 оголосити  роком Єсеніна. на рівні Кабінету Мінітсрів

 створити   організаційний   комітет   по  відзначенню

 сторіччя  великого  поета Росії, який належить усьому

 людству,  і  цим  ми  покажемо свою пошану російської

 культури,  і  покажемо  що  ми  України  в  Росії  не

 шукаємо,   що   ми  ставимось  до  найвищих  духовних

 цінностей,   як   цивілізовані  люди.  Хай  буде  рік

 Єсеніна.

      Дякую за увагу.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як  кажуть,  дав  би бог, щоб ми до

 всіх  так питань з Росією відносились, як до цього. А

 цього, безперечно, так потрібно відноситись.

      Уланов, за ним Кризський. я 
 я                          - 152 - я 

 

      УЛАНОВ

 

      Уважаемый  Александр  Николаевич! Еще 21 октября

 1994  года на имя Председателя Верховного Совета мною

 был дан депутатский запрос, в котором отмечалось, что

 основной  причиной тяжелейшего економического кризиса

 в Украине является дефицип платежей.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ..   Я   вибачаюсь.   Депутат  Уланов,

 шановні  колеги,  ну, нічого ж не чути. Ми так сильно

 бідкаємся  за  "різне",  що  не  хочемо  один  одного

 вислухати  даже.  Хіба  ви  думаєме,  це  Головуючому

 тільки потрібно?

      Будь ласка.

 

      УЛАНОВ.    Поэтому    главным   вопросом   нашей

 экономики,  а  значит  и  всей  жызни страны является

 преодоление кризиса платежей. Без этого решыть другие

 вопросы нельзя. В связи с этим, в депутатском запросе

 предлагалось   поручить   Комиссии  по  экономической

 политике  и управлению народных хорзяйством в срочном

 порядке  рассмотреть  и согласовать имеющиеся проекты я 
 я                          - 153 - я 

 преодоления    кризиса    платежей.    Это    проект,

 содержащийся в программе Президента, проект народного

 депутата   Пилипчука,   проект   народного   депутата

 Илюшина.   Затребовать  проекты  преодоления  кризиса

 платежей   от  Кабинета  Министров  и  Академии  наук

 Украины.

      Названойвыше  Комиссии  предлагалось представить

 согласованный  проект на обсуждение сессии Верховного

 Совета  до первого декабря того года. Год закончился,

 а  реагирования  на запрос, который поддержан группой

 депутатов, до сих пор нет.

      Уважаемый  Александр  Николаевич,  я все же хочу

 получить  ответ:  как выполняется это поручение, ведь

 все сроки истекли.

      Благодарю.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кризський, за ним -Шевченко.

 

 

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О.

       Депутатский запрос.

      "Глубоко  уважаемый Леонид Данилович и Александр

 Александрович,  я  вынужден  обратиться к вам -высшим я 
 я                          - 154 - я 

 должностным  лицам нашей независимой Украины от имени

 своих  избирателей  за  помощью  в связи с тем, что в

 моем   родном   городе  Первомайске  резкими  темпами

 наростают  негативные  процессы, и особенно в сферах,

 обеспечивающих жизнедеятельность простого народа.

      В  силу  различных причин в Первомайске в целом

 избирательном  округе  сложилась однобокая структура:

 угольная  промышленность  составляет  58%  от  общего

 обкема производства. Критическое состояние, в котором

 находится   эта   отрасль   сводит  на  нет  действия

 государственных    институтов,    а    также   других

 предприятий и учреждений.

      За  последние  30  лет  в городе не построено ни

 одного  промышленного  предприятия,  нет  возможности

 создавать  новые  рабочие  места  в  настоящее время,

 большынство,  трудоспособное  население  не  может на

 свой  зароботок  или  пенсию,  елементарно  содержать

 семью.

      Отсутствие   средств  в  местном  бюджете  из-за

 неплатежоспособности  предприятий, их огромных долгов

 составляет   более   980  милиардов  карбованцев,  из

 которых   787   милиардов   принадлежат  предприятиям

 угольной  промышленности. это все привело к тому, что я 
 я                          - 155 - я 

 внаселенные  пункты  сократилось  поступление  воды и

 електроенергиё,  целые  микрорайоны не отопливаються,

 общая   задолжность   за  эти  важнейшие  направления

 обеспечения  жизнедеятельности  составляют  более 126

 милиардов,  финансовое  положение не улучшаеться, нет

 средств  для выплаты зарплаты шахтерам, задолженность

 зароботной   плате,   составляет   104,   5  милиарда

 карбованцев,    полностью    прекращены   работы   по

 строительству  жилья,  комунальных  обьектов, детской

 больницы,   мои   избиратели   люди,  целые  трудовые

 колективы  обращаються  ко  мне,  за  помощью, но я к

 сожалению безсилен.

      Помогая  отдельным  к примеру не удаеться помочь

 Первомайскому    шахтостроительному   управлению   по

 бурению  стволов  и  скважен.  Где сложилась ситуация

 полной  остановки  производства.  На этом предприятии

 из-за  неплатежей  за  выполненные  обьемы  работ  не

 выплачиваеться зарплата по три и более месяца.

      По  предварительным  данным  бюджет  на 95-й год

 в  своей  расходной  части  по  самым  истинно важным

 статтям   заработная  плата  бюджетным  организациям,

 приобритение  медикаментов,  оплата  питания больных,

 оплата  питания  школьников в 1-4 классов, социальная я 
 я                          - 156 - я 

 защита   населения,  должны  составлять  не  менее  2

 трилионов.  В  то время, когда доходная часть бюджета

 не превышает 200 миллиардов доходов.

      Поэтому,  учитывая  выше  изложенное,  пользуясь

 правом  депутатского  запроса, хочу привлечь внимание

 Президента,   Верховного   Совета  Украины,  Кабинета

 Министров,  Минфина  и  Минпрома  к  решению  проблем

 избирательного округа ь 246.

      Я не буду конкретно останавливаться на моментах,

 которые   хотел   бы,   чтобы  получил  помощь  город

 Первомайск.  Попрошу  отреагировать  на  мой  запрос.

 Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Депутат Шевченко. За ним Швидкий.

      Я  ще  раз прошу, ми сесію не завершили. Я прошу

 сісти і давайте один одного вислухаємо.

      Будь ласка, є Шевченко? Немає.

      Швидкий, будь ласка. За ним Глухівський.

 

      ШВИДКИЙ

 

      Шановні народні депутати! я 
 я                          - 157 - я 

      Я  хотів би підняти тут іншу проблему. Проблему,

 яка  стосується  кожного  із  нас.  Мені здається, що

 недоліком  нашої  роботи  у  Верховній  Раді є те, що

 прийшовши  сюди  ми  не одержали того організаційного

 початку,  яке  б  дало  можливість  нам кваліфіковано

 працювати над законопроектами. Що я маю на увазі?

      Все-таки кожен із нас, по роду своєї діяльності,

 не  був  причетний  до  законотворчої  справи. Хоч ми

 маємо певні знання, певний життєвий досвід, але треба

 якісь  координальні  моменти  було нам поставити тут,

 довести  до  нас  і  поставити до відома. Я вважав (я

 звертався до Секретаріату, і так воно застрягло...) з

 питанням    проведення   семінарів   для   депутатів.

 Наприклад, нам потрібно знати (і це, напевно, кожному

 з нас, бо ми приймаємо закони) про банки і банківську

 діяльність.  ЦУе досить важкий кусок цієї діяльності,

 цієї  справи  і  важкий кусок цього законодавства. До

 речі,  про банки і банківську діяльність, і про цінні

 папери  ми  знаєм...  є  малі  знання  навіть в нашій

 державі.  Ми  це  знаємо  на тому, що, наприклад, оці

 облігації,   які   випущені,  вони  випущені  були  з

 порушеннями  і  нормуючих,  всяких  наших нормативних

 законодавств...  І  якщо  проглянути Закон "Про цінні я 
 я                          - 158 - я 

 папери", то він також є недосконалий.

      Є     друга    проблема.    Скажем,    ідеологія

 юриспруденції   і   порядок  формування  законодавчих

 документів.   Це   треба,   якщо   ви   поговорите  з

 кваліфікованим  юристом,  він  знає,  що  треба зразу

 якусь  закласти,  розумієте,  принципи  формування, а

 тоді...  і  так дальше. Там є певна система. А ми так

 собі,  на  свій розум життєвий це формуєм. Наприклад,

 про  структуру  виконавчої  і державної влади в інших

 країнах  Західної  Європи.  Оці  проблеми,  я вважаю,

 треба  було  б все-таки (якщо ми хочем... вже пройшло

 півроку)   наздогнати,   поставити   на   семінарські

 заняття.

      В мене ще є буквально одна хвилина часу. Я хотів

 би  ще  сказати  інше. Ми вчора розглядали термінал і

 багато  дуже,  було  багато  нарікань  на  те,  що 11

 мільйонів  тонн  нафти йде з Одеси на експорт. Тобто,

 ми   імпортуємо  і  експортуємо  одну  й  ту  ж  саму

 продукцію.  Оказується, що ми не тільки з нафтою таке

 робим  -з  папером  така  ж  сама картина. І з іншими

 (іншими  мається на увазі) товарами, які ми приймаємо

 в державу і експортуємо.

      Я  дуамю,  занчить  погано поставлена справа про я 
 я                          - 159 - я 

 митну справу. На нашій митниці, де певні митні закони

 не  цілком відповідають  інтересам нашої держави.

      І  ще  одне питання. В мене, правда, часу немає.

 Зараз  дуже  часто  поговорюється  питання  про  нову

 грошову емісію.

      Я  хочу  вас  всіх  закликати до того, що ніякої

 емісії  не  дозволяти робити до тих пір, пока не буде

 не  це  відповідних економічних цифрових розрахунків.

 Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Я  думаю,  що  питання,

 дійсно,  фундаментально  підняте  і  по навчанню і по

 експорту-імпорту і по роботі митниць. А ми з вами там

 відповідне  зміцнення  керівництва  провели  разом  з

 Президентом.  Ну  я вважаю, що ці питання ми над ними

 повинні працювать. І не тільки інформувать чи анвчать

 один    одного,    а   дотримуваться   тих   положень

 депутатських,  які ми з вами самі чи до нас приймали.

 І ось ми будем приймати з вами новий законопроект про

 депутатську  діяльність,  про комісії, я думаю, що ці

 питання, дійсно, потрібно там  і передбачить.

      Слово     надається     депутату    Глухівськ...

 Глухівському.  За ним Степенко. я 
 я                          - 160 - я 

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.    Шановний   Головуючий!   Шановні

 депутати!

 

      Сьогодні   я   хочу  привернути  вашу  увагу  до

 проблеми,  котра  є  актуальною  для  мого  виборчого

 округу.  Але  не тільки для нього, а й багатьох інших

 округів,  у яких є надлишок робочої сили, що породжує

 явно і приховано безробіття.

      Зокрема  я  опираюсь  на  офіційні  дані  Центру

 зайнятості    населення    Перемишлянського    району

 Львівської  області. Там зареєстровано більш ніж 3, 5

 тисячі  працездатних  громадян,  не  зайнятих тудовою

 діяльністю  та  ще  приблизно  2, 5 тисячі цифра, яка

 характеризує  приховане  сезробіття.  Що  роблять  ці

 люди,  щоб  вижити  самим і щоб вижили їх сім'ї у цей

 важкий   період   лібералізації  цін  і  реформування

 економіки?

      В основній своїй масі виїжджають за межі України

 з   метою  пошуку  роботи,  як  правило  в  Російську

 Федерацію. І вони там роботу знаходять, бо як відомо,

 україниці люди працьовиті. Дуже часто їх наймають для

 будівництва  житла  та  садових  будинків.  отже,  на я 
 я                          - 161 - я 

 перший  погляд,  нічого незвичайного, експорт робочої

 сили.   Багато   країн   експортують   робочу   силу,

 наприклад, Туреччина.

      Але  в  даному  випадку  ми  маємо  справу  не з

 експортом,    а    з   контрабандою   робочої   сили.

 Користуючись   прозорими  кордонами,  наші  громадяни

 залишають   сім'ї,   виїжджають,   не  маючи  ніякого

 правового  захисту, навіть ризикують своїм життям. До

 мене   на  прийом  в  районі  приходили  такі  шукачі

 заробітку  і  скаржились  на  те,  що  там в Росії їм

 платять  за працю значно менше, ніж громадянам Росії,

 а ще й до того часто обдурюють, не виплачуючи в кінці

 обіцяного  заробітку і їм  нікуди пожалітися.

      От  вам на практиці, як вже реалізуються основні

 засади, закладені в Меморандум Совета глав государств

 СНГ,  Основные  направления  интеграционного развития

 СНГ,  опубліковані  1  грудня минулого року газетою "

 Вечірній  Київ". Одна з цих засад -безперешкодний рух

 засад  рух  товарів,  капіталів  і трудових ресурсів.

 Міждержавний    обмін    трудовими    ресурсами   має

 регламентуватись   не   так,   як   сказано  в  цьому

 Меморандумі,  а на основі двосторонніх угод. Тоді від

 експорту   робочої   сили  матиме  вигоду  держава  - я 
 я                          - 162 - я 

 експортер  і  матимуть силу ті, що виїжджають за межі

 України  в пошуках роботи, бо будуть за кордоном мати

 правовийя   захист.   Я   звертаюсь  до  Міністерства

 закордонних  справ  і  відповідної  комісії Верховної

 Ради із закликом ініціювати такі засади.

      Мені  б  хотілося  ще  торкнутися одного поменту

 цього  Меморандуму, оскільки час дозволяє, який також

 являється   неприйнятним   для   нас.   Це  такий  як

 колективна миротворчість у рамках СНД з застосуванням

 війської сили. Не доведи господи до ратифікації цього

 Меморандуму,  бо  якби  це  сталося,  то нині у Чечні

 гинули   не  тільки  російські  хлопці,  але  і  наші

 українці.

      Шановні  колеги! Ми вже це проходили. І спільний

 економічний  простір і спільну охорону кордонів. Ще б

 десяток літ такої спільноти і український народ щезне

 з  лиця  землі,  а там із нього появляться мутатни із

 назвою  новий  (..........) советскій народ. Ось куди

 хочуть  нас  завести  ті  депутати з лівого боку, які

 організовують  збір  підписів за реанімацію колишньої

 тюрми народів під назвою СРСР.

      Останні  два  тижні  я і мої колеги з  Львівщені

 завалені  листами  і телеграмами. Я зачитаю одну таку я 
 я                          - 163 - я 

 телеграму   від  державного  (..........)  "Львівська

 політехніка" звідки я прийшов до Парламенту.

      "З  глибоким обурення сприйняли повідомлення про

 спроби  депутатів Верховної Ради з фракції комуністів

 організувати  референдум  по  відновленню  колишнього

 Радянького Союзу.

      Вважаємо  такі дії антидержавними, злочинними та

 не  сумісними  зі званням народного депутата України.

 Це   тим   більше  ганебно  зараз,  коли  Росія  веде

 кровопролитну війну проти чеченського народу".

      Я  приєдную  всій  голос до цього протесту і цей

 виступ  хочу  представити, як мій депутатський  запит

 до Генерального Прокурора пана Дацюка і Голови Служби

 безпеки  України пана Малікова, щоб інформували мене,

 як  народного депутата, що вони роблять для того, щоб

 припинити  ці антиконституційні дії, спрямовані проти

 суверенності і незаконності нашої держави.

      Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, час регламенту, який

 ми  з  вами  затвердили,  враховуючи  те, що в 14. 15

 зараз  відбудеться засідання Президії, а в 15 годин в

 цьому залі відбудеться апаратна нарада за участю всіх я 
 я                          - 164 - я 

 голів комісій, з урахуванням розгляду тих питань, які

 найбільше піднімалися вкінці другої сесії і напочатку

 відкриття третьої сесії михочем їх спільно розглянути

 і  врахувати в своїй практичній роботі. Тому я просив

 би, якщо ви не заперечуєте, на цьому завершити роботу

 сьогоднішню  пленарну.  В  слідуючий  понеділок у нас

 відбудеться Президія о 10 годині, а сесія відкриється

 о 10 годині у вівторок.

      Перед тим, як оголосити завершення роботи сесії,

 я  просив би зареєструватись для історії. Будь ласка,

 сядьте   на   місця.   Одну  хвилиночку,  систему  не

 включайте,   хай   розсядуться   депутати.   Поіменна

 реєстрація,  воно  потрібно  і  для  протоколу,  воно

 потрібно  і  для бухгалтерії, воно потрібно для того,

 коли  ми  будем приймати Закон про депутата Верховної

 Ради України і про комісії.

      Будь    ласка,    включить   сыстему.   Поіменне

 голосування.  З  мотитвів ми все пройшли. Голосуєм. Я

 за  себе  проголосував, бо сиджу на другому місці. На

 цьому сесія роботу завершує. До побачення.