БЮЛЕТЕНЬ N1

Опубліковано 05. 02. 2002

 

                         ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  5  л ю т о г о  2002  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради!

 

     Прошу готуватися до реєстрації.

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися   376  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до статті 83 Конституції України  чергову  дев'яту сесію Верховної Ради України третього скликання оголошую відкритою (Лунає Державний Гімн України).

 

     Шановні народні   депутати!   У   засіданні   беруть   участь Прем'єр-міністр  України  Анатолій Кирилович Кінах і уряд держави. Прошу привітати їх (Оплески).

 

     Веде засідання Заступник Голови Верховної Ради України

 

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  Голові  Верховної  Ради  України Івану Степановичу Плющу.

 

     ПЛЮЩ І.С.,  Голова  Верховної  Ради України (багато-мандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні народні депутати, журналісти  і  гості  Верховної  Ради!  Відповідно  до  статті  83 Конституції України чергову дев'яту сесію Верховної  Ради  України відкрито.  Незважаючи на те,  що ця сесія є останньою в нинішньому третьому скликанні, вона має проходити, як і всі попередні, згідно з  положеннями  Конституції  України  і Регламентом Верховної Ради України.

 

     Зрозуміло, що  серйозний  вплив  на  її  роботу   справлятиме нинішня   виборча  кампанія,  що  все  активніше  розгортається  в державі.  Це,  звичайно,  значною мірою визначатиме і режим  нашої роботи.  Однак ми маємо пам'ятати,  що повноваження Верховної Ради нинішнього скликання тривають і нам ще необхідно  вирішити  немало важливих  проблем,  завершити розгляд і прийняти остаточні рішення щодо законів і законопроектів,  розгляд яких не було завершено  на попередніх сесіях з різних причин.

 

     Зважаючи на   ці   обставини,   підготовлено  і  роздано  вам пропозиції щодо  календарного  плану  проведення  дев'ятої  сесії, проекти  порядку  денного  сесії  і  розкладу  засідань  на перший пленарний тиждень.  Усі ці матеріали вам вручено, ми обговорили їх учора   на  засіданні  Погоджувальної  ради  депутатських  груп  і фракцій.  Сподіваємося,  що ви їх сьогодні підтримаєте. Як бачите, цим проектом календарного плану передбачено працювати у пленарному режимі перший тиждень лютого,  перший  тиждень  березня  і  перший тиждень   квітня.   Ці   зміни   вчора  були  внесені  одноголосно керівниками депутатських груп і фракцій до  раніше  розданого  вам проекту,  де  передбачалося  два  пленарних  тижні у лютому і один пленарний тиждень у березні, а у квітні - за обставинами.

 

     Що стосується подальшої роботи з підготовки  проекту  порядку денного  дев'ятої  сесії,  були  узагальнені  пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи,  а також комітетів  і  депутатських фракцій.   Виходячи   з   намічених  планів  законотворчої  роботи комітетів,  у період нинішньої сесії пропонується розглянути майже триста законопроектів.  Можливо,  це і забагато, але наміри є і ми не  можемо  ігнорувати  законодавчу  ініціативу   суб'єктів,   які визначені Конституцією.

 

     За підрахунками  Апарату  Верховної  Ради  України,  протягом трьох пленарних тижнів на  обговорення  з  прийняттям  відповідних рішень   може  бути  внесено  100-120  законопроектів,  щодо  яких профільні  комітети  зробили  в  переважній  більшості   позитивні висновки.  Саме  стільки  питань повністю підготовлено,  як вважає Апарат,  до розгляду.  Щодо решти, то в першу чергу комітети мають зосередити  увагу  на  доопрацюванні  законопроектів  у другому чи третьому читаннях.  Це стосується  і  законів,  які  надходять  до Верховної Ради з пропозиціями Президента або з так званим вето.

 

     Звертаю вашу  увагу,  що  зараз на опрацюванні в комітетах на різних стадіях  розгляду  знаходиться  майже  900  законопроектів. Згідно  зі  статтею 6.2.2 Регламенту Верховної Ради України Голова Верховної Ради попереднього скликання подає новообраній  Верховній Раді   перелік  питань  порядку  денного,  розгляд  яких  не  було завершено прийняттям остаточного  рішення  щодо  них  на  останній сесії Верховної Ради попереднього скликання.

 

     Тому я хочу просити голів комітетів, щоб вони зробили ревізію цих 900 законопроектів (з таким листом я звертався)  і  визначили, що треба списати, образно кажучи, тобто зняти з розгляду, що треба розглянути на цій сесії і що пропонувати Голові  для  внесення  до порядку денного сесії Верховної Ради України наступного скликання. Хочу вам нагадати,  що багато із цих законопроектів знаходяться  в комітетах 3,  5,  6 і більше років. Тому я вас дуже прошу, зробіть таку ревізію.

 

     Аналізуючи законопроекти, включені до проекту порядку денного дев'ятої  сесії,  можна  сказати,  що,  як і на попередніх сесіях, головну  увагу  слід  зосередити  на  законодавчому   врегулюванні соціальноекономічних  проблем,  а  також  на питаннях реформування судово-правової системи.  В цьому  ключі  було  б  добре  прийняти проект  Закону  про  судоустрій  і  ряд інших законопроектів,  які регулюють не тільки соціально-економічний розвиток,  а й  пенсійну реформу.

 

     У ході   сесії   можуть   з'явитись  також  інші  невідкладні законопроекти,  визначені Президентом України,  на  які  ми  маємо реагувати і розглядати позачергово.

 

     Завершуючи, хочу   закликати   всіх  вас,  народні  депутати, максимально зосередитись  і  так  організувати  роботу  комітетів, фракцій   і   пленарні   засідання,  щоб  максимально  реалізувати заплановане. Переконаний, що це нам під силу.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я  думаю,  що   Анатолій Кирилович традиційно вже хоче сказати декілька слів, що уряд хотів би  запропонувати  Верховній  Раді,  щоб   наша   співпраця   була конструктивнішою і результативнішою.

 

     Слово надається   Прем'єр-міністру  України  Кінаху  Анатолію Кириловичу.

 

     КІНАХ А.К.,   Прем'єр-міністр   України.    Шановний    Іване Степановичу!  Шановні  народні депутати,  колеги,  гості Верховної Ради, представники засобів масової інформації! Дозвольте від імені уряду привітати вас з початком роботи дев'ятої,  останньої,  сесії Верховної Ради України третього скликання,  щиро  подякувати  всім народним   депутатам   за  підтримку  нинішнього  складу  Кабінету Міністрів,  продемонстровану Верховною Радою,  і побажати всім нам плідної законодавчої роботи в інтересах суспільства і держави.

 

     Перш за  все  хочу підкреслити,  що завдяки спільним зусиллям гілок   влади,   постійному   вдосконаленню   форм    і    методів співробітництва  Верховної  Ради та Кабінету Міністрів України під час попередньої сесії нам вдалося досягти суттєвих результатів.

 

     Під час восьмої сесії прийняті важливі системні закони. Це, в першу  чергу,  п'ять  нових  кодексів:  Земельний  кодекс,  що є і економічною,  і  історичною,  і  політичною  подією  для  держави, Сімейний, Цивільний, Господарський і Митний кодекси, Закон України про Державний  бюджет  на  2002  рік,  Закон  України  про  вибори народних депутатів України.

 

     Попереду також дуже важливий і відповідальний період. Під час дев'ятої сесії Верховної Ради України нас очікує напружена спільна робота  над низкою важливих для держави законопроектів,  які мають істотно вплинути на економічне зростання в Україні та рівень життя наших громадян.

 

     Незважаючи на наближення виборів нового складу парламенту, ми не можемо дозволити собі зупинити  законодавчий  процес.  Сьогодні дуже      важливо     закріпити     позитивні     результати     в соціально-економічній  сфері,  створити   відповідні   умови   для подальшого  розвитку,  надати цим процесам стійкого,  незворотного характеру,  посилити соціальну спрямованість ринкових  структурних реформ.

 

     Досвід років, що минули після здобуття Україною незалежності, показав,  що  особливе  значення   для   забезпечення   політичної стабільності,  створення  необхідних умов для розвитку і вирішення пріоритетних загальнонаціональних  питань  має  злагоджена  робота усіх гілок влади.  Тому ще раз хочу підкреслити, що конструктивна, системна співпраця Верховної Ради України  та  Кабінету  Міністрів України, яка не залежатиме від вузької політичної конкуренції, є і буде в діяльності уряду безумовним пріоритетом.

 

     Шановні народні депутати, колеги! Прийміть щирі поздоровлення з  початком  роботи  дев'ятої  сесії.  Дозвольте подякувати вам за розуміння і співпрацю з урядом,  побажати  всім  нам  продуктивної роботи   для   досягнення  цілей,  заради  яких  було  проголошено незалежність України.  А це  насамперед  гідний  рівень  життя  та зростання  добробуту  українського  народу,  підвищення авторитету нашої держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Кириловичу, за бажання конструктивно, результативно співпрацювати.

 

     -----------

 

     Шановні народні   депутати!   Відповідно   до   статті  2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для  оголошення  запитів, заяв,   повідомлень   і   пропозицій  уповноважених  представників депутатських фракцій і груп. Прошу керівників визначитися і подати записки,  хто буде виступати від фракцій.  А я оголошу депутатські запити.

 

     Народного депутата Євгена Кирильчука  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  соціального  захисту громадян,  які постраждали внаслідок  випробування   ядерної   зброї   на   Семипалатинському випробувальному полігоні.

 

     "За" - 103.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Леоніда  Стрижка  -  до  Прем'єр-міністра України  щодо  відновлення  радіомовлення   програм   Національної радіокомпанії на середніх та коротких хвилях на Слобожанщині.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Шпігала

- до Прем'єр-міністра  України,  міністра  екології  та  природних ресурсів  України  щодо  надзвичайної екологічної ситуації в місті Борисполі.

 

     "За" - 86.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Олександра Кушніра -  до  Прем'єр-міністра України   щодо  фінансування  продовження  будівництва  Донецького метрополітену.

 

     "За" - 124.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Яценка  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  невідкладного  вирішення  питання  забезпечення газом пільгових категорій населення Житомирської області.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Понеділка - до  Голови  Верховного Суду   України   стосовно  розгляду  звернень  депутата  з  питань врегулювання конфліктних справ,  які  не  вдалося  врегулювати  до прийняття   у  червні  2001  року  Закону  про  внесення  змін  до Цивільного процесуального кодексу України.

 

     "За" - 138.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Юрія Костенка - до Генерального  прокурора України,  голови  Державної  податкової  адміністрації  України  з приводу грубого  порушення  законодавства,  втручання  працівників Миргородської  районної державної податкової інспекції Полтавської області у підприємницьку діяльність.

 

     "За" - 64.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Омельченко,  Єрмак,  Шишкін)  -  до Генерального прокурора України:  про порушення кримінальної справи щодо  Президента  України  Леоніда  Даниловича  Кучми,  колишнього міністра  Кабінету  Міністрів Анатолія Лобова,  народного депутата України Юхима Леонідовича Звягільського,  в  діях  яких  є  ознаки злочину,  передбаченого  статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення,  розтрата  державних  валютних  коштів  в  особливо великих  розмірах),  та  розслідування обставин вбивств осіб,  які володіли інформацією про цей злочин.

 

     "За" - 130.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Євгена Жовтяка - до Генерального прокурора України  стосовно  фактів  порушення законодавства при розпаюванні землі в селі Требухів Броварського району Київської області.

 

     "За" - 74.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Бродського

- до  Генерального  прокурора  України  у  зв'язку із затягуванням розслідування злочинів,  вчинених проти  майна  і  недоторканності службових   приміщень  Сумської  регіональної  організації  партії "Яблуко" та  її  лідера  -  голови  наглядової  ради  акціонерного товариства "Гумотехніка".

 

     "За" - 62.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Василя  Онопенка  -  до  міністра юстиції України  щодо  грубого  порушення  прав  людини,  котра   потребує складного лікування та догляду.

 

     Я звертаюся до Секретаріату: треба ж було прізвище вказати.

 

     "За" - 62.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Василя Васильовича Онопенка я не бачу. Треба довести запит. І Секретаріату врахувати зауваження.

 

     Групи народних   депутатів   (Омельченко,   Єрмак,    Шишкін, Матвієнко,  Мороз)  -  до  Генерального прокурора України стосовно необґрунтованого  порушення  кримінальної  справи  щодо   редакції газети   "Голос   України"  та  вжиття  заходів  для  забезпечення конституційних прав трудового колективу редакції газети.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення прийнято.

 

     Звертаюся до Секретаріату: ви вже повинні знати, що у нас два народних   депутати   з   прізвищем  Мороз,  тому  треба  ініціали вказувати.

 

     Народного депутата Олександра Кулика - до  міністра  аграрної політики  України у зв'язку з неповерненням селянам майнових паїв, боргів   із   заробітної   плати   приватною   агрофірмою    "Лан" Решетилівського району Полтавської області.

 

     "За" - 59.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Володимира  Пустовойтова  -  до  міністра охорони здоров'я України у зв'язку з бездіяльністю міністерства та управління охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації щодо  організації  лікування  важкохворого  11-  річного   Віктора Коваленка.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Василя Онопенка - до директора Державного департаменту  вугільної  промисловості   стосовно   ситуації,   що склалась   на   центральній   збагачувальній   фабриці  "Яновська" Луганської області.

 

     "За" - 57.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Євгена Кирильчука  -  до  Прем'єр-міністра України:  про  грубе  порушення  чинного законодавства України при проведенні   приватизації   відкритого   акціонерного   товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс".

 

     "За" - 53.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів Олега Білоруса і Михайла Павловського - до Генерального   прокурора   України:    про    порушення    чинного законодавства  з  боку  органів  виконавчої  влади  при проведенні виборів 2002 року.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів    Михайла    Павловського,     Олександра Турчинова,  Олега  Білоруса  -  до  Прем'єр-міністра України:  про порушення чинного законодавства з боку  органів  виконавчої  влади напередодні виборів 2002 року.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Усі запити оголошені.

 

     -----------

 

     Згідно зі  статтею  13  Закону  України  про статус народного депутата  України  та  статтею  4.2.2  Регламенту  Верховної  Ради України  інформую  про вихід народного депутата України Володимира Бортника зі  складу  депутатської  фракції  партії  "Демократичний союз" та входження його до складу депутатської фракції "Єдність".

 

     -----------

 

     Слово надається   народному   депутату   Геннадію  Йосиповичу Удовенку  від  фракції  Руху.  За  ним  буде   виступати   депутат Ніколаєнко.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Фракція  Народного руху  України  поділяє  положення,  висловлені  у  виступах Голови Верховної Ради і Прем'єрміністра.  Міжсесійний  період  діяльності Верховної   Ради  був  наповнений  важливими  подіями,  знаменними історичними датами, серед яких - проголошення Української Народної Республіки  суверенною державою,  День соборності України,  десята річниця  затвердження  синьо-жовтого  стяга   Державним   Прапором України, поминання героїв Крут.

 

     Треба віддати   належне,   що   ці   події,   які   донедавна вшановувалися    партіями     і     громадськими     організаціями національнодемократичного   спектра,  вшановуються  більш  широким загалом суспільства і відзначаються владою.

 

     Водночас події в економічній і соціальній сферах життя  нашої держави  ще  мають  негативний  характер.  Потерпають  від холоду, знеструмлення багато населених пунктів,  залишаються під  загрозою повеней  та  інших  екологічних лих численні території.  Причинами цього  є  технічна  деградація  енергетичних  та   природозахисних об'єктів,  нецільове  використання  на  місцях  бюджетних  коштів, виділених на технологічне оновлення систем енергозабезпечення,  та безвідповідальність  за  шкоду  довкіллю,  масова  вирубка лісів у Карпатах.

 

     Порушення законодавства  в  питаннях   проведення   земельної реформи   також   мають  масштабний  характер.  Навіть  у  випадку зафіксованих порушень закону,  після подання депутатських звернень до   Генеральної   прокуратури   розслідування   злочинів   умисно зволікаються.  Надходить  багато  скарг  щодо  невиконання  рішень судів.  Тому  на  дев'ятій  сесії  повинно  бути  приділено  увагу питанням  судоустрою,  судочинства  і  законодавчого  забезпечення виконання рішень судів.  Зміцнення третьої гілки державної влади - судової,  правове  забезпечення  проведення  виборчої  кампанії  - важливі завдання для опрацювання в останні місяці нашої роботи.

 

     Залишаючи стіни парламенту, ми залишаємо економіку України із старою    податковою    системою,     санкціями     на     експорт конкурентоспроможної  продукції.  Тому  ланку  законодавства,  яка полегшила  б  долю   вітчизняного   виробника   і   споживача,   у завершальний період роботи треба максимально опрацювати.

 

     Шановні народні    депутати!    Десять    років   української незалежності стали ознакою  політичної  самостійності  української нації,  вселили  впевненість  у  тому,  що  попри  всі труднощі ми матимемо демократичну Українську  державу  з  ринковою  економікою заради  добробуту  нашого  народу,  з  громадянським  суспільством заради майбутнього.

 

     Народний рух України сьогодні,  як і  десять  років  тому,  є народною  платформою  української державності.  Хоч би яким важким шляхом випало нам пройти, ми за будь-яких перешкод пройдемо ним до перемоги.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Станіславу Ніколаєнку. За ним буде виступати депутат Правденко.

 

 

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Дякую,  Іване Степановичу.  Фракція Соціалістичної партії  України уповноважила мене зробити коротку заяву.

 

     Я сьогодні, як не дивно, не буду говорити про вибори, не буду говорити  про  суцільне  порушення   законодавства,   використання адмінресурсу, наведу лише такі приклади.

 

     Зовсім недавно  Ніна  Марковська  як народний депутат України перебувала в  Житомирській  області,  і  в  місті  Дзержинську  їй заборонили провести звіт перед виборцями.  Вона,  професор, доктор наук,  змушена була,  як і багато з нас, на вулиці звітувати перед людьми.

 

     Я не  буду говорити,  що о 10 годині ранку почалося засідання Верховного Суду України,  на  якому  розглядається  судовий  позов нашої  партії  до  Центральної  виборчої комісії з приводу відмови Центральної виборчої комісії у  реєстрації  кандидатом  у  народні депутати  Миколи Івановича Мельниченка.  Ми мали безліч прикладів, коли,  перебуваючи за  кордоном,  люди  реєструвалися.  Вони  були громадянами  України  і  брали  участь  у виборах і навіть ставали народними  депутатами,  як   це   було   з   Юхимом   Леонідовичем Звягільським.

 

     Феміда наша  сьогодні  тримає  в  руках  майбутнє  України  і майбутнє демократії.  Якщо Миколу  Івановича  (а  в  нього  є  всі правові  підстави,  щоб зареєструватися) зареєструють,  то це буде крок до демократії. Якщо Миколу Івановича не зареєструють, це буде і народу, і всім нам свідченням, що в Україні демократії не було і не буде.

 

     І ще про одне.  Я скористаюсь тим,  що  на  нашому  засіданні присутній Анатолій Кирилович Кінах.  Я хотів би попросити Анатолія Кириловича звернути увагу на те,  що ніяку  політику  сьогодні  не можна   здійснювати,  якщо  в  південних  областях  України  -  на Херсонщині, Одещині - люди не можуть напитися питної води.

 

     Перебуваючи в окрузі, я відмітив такі факти. У селищі Чкалове Херсонської   області,   де  проживає  4  тисячі  осіб,  з  жовтня відключені практично всі свердловини. У чотирьох населених пунктах свердловини  відключені і люди не можуть напитися звичайної питної води.  Ми не можемо сьогодні порівнювати щодо забезпечення  питною водою,  скажімо,  Житомирщину чи Кіровоградщину із Херсонщиною, де добувається вода  тільки  із  свердловин  із  глибини  більше  100 метрів.

 

     Тому я   просив  би  Кабінет  Міністрів  розглянути  сьогодні питання щодо цін на  електроенергію  для  тих,  хто  п'є  воду  із глибоких  свердловин.  Ціна,  яка сьогодні є,  не дозволяє селянам розрахуватися за це.  І розглянути  також  питання  щодо  ціни  на електроенергію там,  де використовується зрошення. Інакше південні регіони стануть пустелею.

 

     Я просив би Кабінет Міністрів підтримати нас у цьому питанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Сергію Правденку від фракції "Батьківщина". За ним буде виступати депутат Круценко.

 

 

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Окремі замахи на свободу слова в Україні,  вбивства  журналістів,  зупинення  друку ряду  видань  давно вже стали не поодинокими фактами,  переросли у систематичну,  тотальну  війну  влади  проти  непокірних   засобів масової  інформації - війну,  у якій роль головнокомандуючого взяв на себе Президент України Леонід Кучма. Зловживання режиму, який у цій боротьбі постійно спирається на силові структури, докотилися і до парламентського видання  -  редакції  газети  "Голос  України". Варто  було  голові  Рахункової  палати  В.К.Симоненку подати свої абсурдні висновки про результати перевірки редакції газети  "Голос України"  Президентові України - висновки,  які у червні 2001 року не отримали підтримки  у  Верховній  Раді,  як  Президент  негайно накреслив  завдання  Генеральній  прокуратурі:  "Прошу розглянути, вжити  заходів  згідно  з  чинним  законодавством,  проінформувати громадськість".  А  Прем'єр  у  свою  чергу  (Анатолію Кириловичу, слухайте,  це про вас),  "начертал": "Для вжиття заходів згідно із законодавством   про   захист   майнових  і  фінансових  інтересів держави".  Анатолію Кириловичу,  ви що,  не довіряєте  Закону  про Державний бюджет, не довіряєте фахівцям Мінфіну, Держказначейства? Ви думаєте, коли пишете взагалі свої резолюції?!

 

     Редакція зверталася до Президента держави з відкритим листом. Жодної реакції. Одним словом, фальшивку В.К. Симоненка Президент і Прем'єр проковтнули з насолодою.

 

     Проінформувати громадськість взяв на себе сам "Голос України" в  номерах  за 17 і 23 січня цього року,  бо абсурдність висновків Симоненка очевидна.  Вони  побудовані  на  впевненості  Рахункової палати,  що  редакції газети "Голос України" з 1990 по 1999 рік не існувало,  незважаючи на відповідні постанови  Президії  Верховної Ради і Верховної Ради,  на статут редакції,  на висновки відомих в Україні  юристів  врешті-решт.  І  на  цій  абсурдній  тезі   В.К. Симоненко   і  компанія  накрутили  звинувачення  в  неправильному використанні будинку редакції, бюджетних коштів і таке інше. Отже, в Кабінеті Міністрів, де готуються проекти Держбюджету, в Мінфіні, Держказначействі,  виходить,  працюють некваліфіковані  люди,  які десять років не бачили того, що узрів Валентин Симоненко.

 

     Про редакцію газети вже рознесено недобру славу,  незаслужено рознесено.  Або заслужено,  враховуючи те,  що газета  надає  свої сторінки,  як і належить, представникам усіх депутатських фракцій, має і власну позицію,  що висловлюється в публікаціях журналістів. Оцими опозиційними публікаціями і заслужила газета на таку реакцію влади.  Саме це муляє Президентові,  саме тому він дав  охоче  хід абсурду у виконанні Валентина Симоненка. Бо одноденної об'єктивної перевірки  достатньо,  щоб  переконатися,  що   редакція   "Голосу України" робить свою справу чесно,  що немає тут ні фінансових, ні майнових зловживань.

 

     Уже третій  місяць  редакція  "Голосу  України"  не   отримує бюджетних коштів. А тепер структури Держказначейства застопорили і ту мізерну суму,  яку мали нещодавно перерахувати.  За  два  тижні редакція  змушена  буде через брак коштів припинити вихід газети у світ.  Я покладаю відповідальність  за  це  на  голову  Рахункової палати,  на  Генерального  прокурора України.  На Рахункову палату редакція  подала  судовий  позов  за  розповсюдження   неправдивих відомостей. Хай відповідає в суді пан Симоненко.

 

     Із цього  ж  розряду  і  дії  правоохоронних органів стосовно нещастя,  яке сталося з ексвіце-прем'єром Юлією Тимошенко і водієм "Жигулів"  Мусаїбовим.  Останній  переховується.  Є  всі  підстави твердити,  що ця влада приховує правдиву  інформацію  від  засобів масової   інформації,  від  громадян  України.  Боротьба  влади  з опозицією набуває в  Україні  особливо  потворних,  бридких  форм. Фальшиві висновки про газету - на повний хід,  нехтування життям і здоров'ям громадян,  якщо вони з опозиції,  -  норма.  Скільки  ще можна   терпіти   наругу   влади   над  свободою  слова,  людиною, громадянами України?

 

     У мене  запитання:  а  як  тоді  бути   з   трудовим   стажем працівників редакції газети "Голос України", якщо вірити Валентину Симоненку?

 

     Прошу включити проект Постанови про газету "Голос України" та її редакцію до порядку денного на найближчий четвер,  і не в кінці дня, а на початку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!   Мені   окремі   народні депутати  роблять зауваження,  що я не можу навести порядок у ложі уряду.  Але,  ви бачите,  я не можу  зробити  зауваження  Анатолію Кириловичу,  бо  підходять  народні  депутати  і відволікають його увагу. Тому поважайте один одного.

 

     Слово надається  народному  депутату  Василю   Круценку   від фракції   Компартії   України.   За  ним  буде  виступати  Михайло Бродський.

 

 

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Анатолію Кириловичу! Вже більше двох років після всім відомого указу Президента продовжується розбій на селі. Знищено тваринницькі комплекси і ферми, розграбовано техніку і худобу,  половина так званих власників не одержали ні  майнового паю,  ні заборгованої зарплати в сумі 600 мільйонів гривень.  Зате виконавці програми щедро віддячені нагородами Президента.

 

     Після громадських  ферм  заохочені  владою  приватизатори   з кінчених   КСП   перекинулися   на   приватні   господарства.   На Кіровоградщині масово викрадається худоба в людей. Я подавав запит міністру внутрішніх справ, робив заяву з цієї трибуни. Відповідь - питання на контролі.  А лише за останній місяць у  селі  Сотницька Балка   Новоукраїнського   району   вивели  десять  голів  худоби, практично з кожного п'ятого двору,  і  тут  же  за  селом  забили. Отакий контроль.

 

     Та що там худоба! У липні в районі вбили керівника колишнього КСП комуніста Яровенка,  який через суд добивався повернення людям майна. І це питання також на такому ж контролі.

 

     А зараз   головне  -  земля.  Влада  Новоукраїнського  району вирішила  розправитися  з  непокірними  членами  КСП  "Нива",  які успішно  господарюють  у колективі.  В районній газеті за 2 лютого подається  розпорядження  голови  адміністрації  про  затвердження розміру  земельної частки і примусове розпаювання КСП.  Не збори і громада КСП вирішують, а чиновник, який за Конституцією і законами України не має права втручатися в справи господарства.  Бачте, він ощасливлює членів КСП їх кровною землею.  І відразу ж у ніч  на  3 лютого  вчинено погром у конторі КСП "Нива",  знищено в приміщенні все - від підлоги до стелі,  викрадено цінності. Трійка виконавців попередила  охорону,  що  таке  буде  і  з  будинком  голови  КСП, комуніста,  депутата обласної ради, відомої з преси своїми добрими справами  селянам  України  людини  -  Огиря Володимира Івановича, якого спочатку шантажем  і  погрозами  примусили  відмовитись  від балотування  на виборах до Верховної Ради,  а зараз чинять над ним наругу.

 

     Фракція наполягає:

 

     Перше. Генеральній    прокуратурі    негайно    опротестувати незаконне   розпорядження   Новоукраїнської   районної   державної адміністрації  від  25  січня  відносно   КСП   "Нива",   порушити кримінальну   справу,  знайти  і  притягнути  до  відповідальності злочинців - замовників і виконавців погрому в конторі КСП.

 

     Друге. Генеральній    прокуратурі    в    місячний     термін проінформувати  Верховну  Раду  про  розкриття  вбивства Яровенка, депутата  районної  ради,  і   притягнення   до   відповідальності злочинців.

 

     Третє. Кабінету   Міністрів  вирішити  питання  відшкодування збитків громадянам,  у яких викрадено худобу,  як  це  передбачено статтею 30 Конституції України щодо недоторканності житла.

 

     Прошу розглядати  мій  виступ як депутатський запит.  Шановні колеги!  Наведені  мною  кричущі  факти  наочно   показують,   які небезпечні  соціальні  процеси  започатковані  так званою аграрною реформою.  Але ж це тільки початок.  Що  буде  далі,  якщо  ми  не зупинимо їх вчасно?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   від   фракції  "Яблуко"  надається  народному депутату  керівнику  фракції  Михайлу  Бродському.  За  ним   буде виступати депутат Попеску.

 

 

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 215, м.  Київ).  Фракція  "Яблуко".  Заява  депутатської  фракції "Яблуко".

 

     29 січня  глава  Адміністрації  Президента  Володимир  Литвин заявив,  що  обговорювати  з  головою  фракції  "Яблуко"  Михайлом Бродським  звичайну  дорожньо-транспортну  пригоду  він  не  хоче. Фракція  "Яблуко"  заявляє,  що Литвин бреше.  Це була не звичайна дорожньо-транспортна пригода, а трагедія, адже загинула людина.

 

     Пан Литвин намагається уникнути  відповідальності,  говорячи, що  він  і  його люди не несуть відповідальності за життя загиблої людини.  Ми стверджуємо:  навіть якщо трагедія  трапилася  з  вини пенсіонера,  вони все одно несуть відповідальність, тому що Литвин

- це уособлення системи. Не Литвин наїхав на людину, а антинародна система  виштовхнула  пенсіонера,  заслуженого офіцера,  за мішком картоплі на ту трасу, де трагічно обірвалося його життя.

 

     У "Яблука" ще є низка запитань до Литвина.  У його  офіційній біографії стоять слова:  професор,  член-кореспондент Національної академії наук, доктор наук. Історично склалося, що всі ці звання - це свідчення загальнонародного визнання наукових й інтелектуальних досягнень людини. Це визнання народу за інтелектуальну діяльність, а  не  наближеність  до влади і сидіння в кабінетах колишнього ЦК. Пан Литвин ще ніяк не довів,  що ці звання  він  одержав  за  свій інтелект,  а  не  за  свою  службу  в Адміністрації.  Поки що своє професорське звання він заслужив не у народу,  а в однієї людини - Президента. Але навіть те, що Литвин вкрав статтю в американського вченого,  те,  що його  звинувачують  у  крадіжці  інтелектуальної власності   у   наших   науково-дослідних  інститутів  на  десятки мільйонів доларів - це ще не так важливо.

 

     Головне, що  ми,  народні  депутати  України,  члени  фракції "Яблуко",  стверджуємо:  доки  Литвин  не пояснить народу,  за чиї кошти він утримує охорону,  службову дачу,  за чий  рахунок  купує мерседеси  і  джипи,  на  яких він залежно від погоди їздить,  хто сплачує чартерні рейси літака,  яким він користується,  ми  будемо вважати,  що  Литвин  не тільки інтелектуальний і адміністративний злодій, він просто злодій.

 

     Литвин хотів іти на дебати з Морозом і говорити про майбутнє, а  ми  хочемо  з  ним  поговорити про минуле,  за яке він як глава Адміністрації,  багаторічний радник  Президента  несе  персональну відповідальність  перед  обкраденим  народом України.  І ці дебати мають проходити не на радіо "Свобода",  а в прямому телеефірі. Але навіть  якщо пан Литвин все одно побоїться вийти на теледебати,  у нас на виборах  буде  досить  можливостей  розповісти  всю  правду народу України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Івану Попеску від фракції "Солідарність". За ним буде виступати депутат Салій.

 

 

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Дякую.  "Солідарність". Вельмишановні колеги!  У відповідності до Закону про вибори  народних  депутатів висуватися можуть всі громадяни України,  які мають на це право. У той же час проти  трьох  членів  нашої  фракції  "Солідарність"  - Алексєєва,   Ковача,   Попеску   були  висунуті  контркандидати  з однаковими прізвищами.  Ми знаємо, що серед замовників цього факту є люди,  які знаходяться в цьому залі.  Це законно, але брудно. Ми прощаємо і дякуємо за безкоштовну рекламу. Ми зробили висновок, що таке робиться по відношенню до популярних політиків. І нехай Бог і люди розставлять все на свої місця.

 

     У той же час звертаємо увагу ЦВК та окружних комісій  на  те, що деякі кандидати використовували підконтрольні їм засоби масової інформації в цілях агітації до 9 лютого,  що є  грубим  порушенням закону.  Звертаємо увагу Кабміну (на жаль, багато членів уряду вже йдуть і не хочуть слухати) та виконавчої влади на  неприпустимість використання службового становища та органів влади в передвиборній агітації та передвиборній  боротьбі.  Але  основне  -  створюються перешкоди для виконання депутатської діяльності.

 

     Наприклад, в  Герцаївському  районі Чернівецької області були звільнені  з  роботи  помічники-консультанти  народного   депутата України,  які працювали за сумісництвом.  Це депутат обласної ради Георгій Іванович  Апетра  -  голова  районної  організації  партії "Солідарність" (його поновили тільки після втручання голови партії та голови держлісгоспу,  де він працював) і Олена Іллівна Кришмара

-  секретар партії "Солідарність".  Її звільнили за прогул,  якого насправді не було,  бо вона на  цей  час  офіційно  викликалася  в митницю.  Зараз  ми  сподіваємося поновити її на роботі через суд. Про цей факт вже відомо і Моніторинговому  комітету  Ради  Європи. Чиниться  тиск  і  на  інших  наших  консультантів та добровільних помічників.

 

     Звертаємося до  порушників  з  вимогою  припинити   порушення закону,  не підставляти Президента і уряд,  оскільки були зроблені відповідні заяви,  що Президент  і  уряд  виступають  за  чесні  і прозорі  вибори,  та  виконувати  свої  прямі  обов'язки,  сприяти проведенню чесних та прозорих виборів,  а не готувати  заздалегідь фальсифікацію.  А  наших  колег  народних  депутатів  України наша фракція закликає в ці робочі дні,  які  ще  залишилися,  працювати ефективно на благо народу України.

 

     Дякую, і нехай нам всім допомагає Бог.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Васильовичу.

 

     Слово надається  народному  депутату  Івану Салію від фракції "Єдність". За ним буде виступати депутат Єрмак.

 

     САЛІЙ І.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 221,  м. Київ). Шановні колеги!  Як відомо,  9 січня цього року в засобах  масової інформації  було  розповсюджено  фрагменти  аудіозапису телефонної розмови  лідера  партії  і  голови   виборчого   блоку   "Єдність" Олександра  Омельченка  та  лідера  виборчого блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка.  Оцінюємо це як підрив авторитету України.  Обурює сама   можливість   тотального   прослуховування  і  опублікування конфіденційних розмов.  Це  не  просто  порушення  прав  і  свобод громадян,  а  грубе  та  цинічне  порушення  статті 31 Конституції України,  яка гарантує кожному  громадянину  таємницю  листування, телефонних  розмов,  а  також  порушення  інших  наших  законів та міжнародних конвенцій.

 

     Депутатська фракція "Єдність" вимагає на пленарному засіданні 6 лютого заслухати інформацію СБУ,  МВС та Генеральної прокуратури стосовно забезпечення в Україні конституційних  прав  населення  і політичних  діячів на таємницю телефонних розмов та про вжиті ними заходи з розслідування цього  ганебного  факту.  Зазначені  органи повинні  надати  інформацію  про  проведення  оперативно-технічних заходів.

 

     Можемо сказати,  що ми таку заяву направили в названі органи. Відповідь  отримали  тільки  від Міністерства внутрішніх справ,  в якій,  крім усього іншого,  вказується, що відпрацьовуються канали нелегального надходження таких спеціальних технічних засобів.

 

     Я хочу поставити запитання всім:  а що, до сьогодні ці канали не відпрацьовані після того,  як був касетний скандал номер  один? То в чому ж тоді роль наших адміністративних органів?

 

     Я просив  би  вважати  цю  заяву нашим депутатським запитом і одночасно нагадую, що відповідно нами поданий проект постанови про утворення тимчасової депутатської слідчої комісії.

 

     Ви знаєте,  напередодні  виборів  для  провокативних  дій  не тільки  використовуються  касети  (а  тим  більше,  що  тепер,  як виявилося, слухають всіх, кого хочуть, тільки друкують не всіх), а й  робляться  інші  зухвалі  спроби  дестабілізувати  ситуацію   в столиці,   протиставити   столицю  регіонам.  Такою  спробою  є  і запропонований депутатом Шуфричем проект Закону про внесення  змін до Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік.

 

     Столиця із  консолідованого  бюджету,  від  держави,  так  би мовити,  отримує  33-  35  копійок  з  гривні.  Ми  менше  третини використовуємо  на  пенсіонерів  Києва,  а  дві третини віддаємо в Пенсійний фонд держави.

 

     Якщо хочете,  щоб і столиця була, так би мовити, на утриманні держави,  будь ласка, давайте стабілізуємо і цю ситуацію. Я просив би колег не підтримувати підступні спроби депутата Шуфрича і  його теж  неприкриту  спробу  послугувати  певним  політичним  силам  у нинішній передвиборній ситуації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Анатолію  Єрмаку. За ним буде виступати Володимир Марченко.

 

 

 

     ЄРМАК А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 83,  Запорізька область). Шановні колеги! Дорогі присутні! Я хотів би наголосити ось на чому.  Не так багато в Україні є підстав, щоб лунав  за  досягнення  українців гімн,  щоб піднімався український національний  стяг.  Але  коли   такі   досягнення   є,   окремими українськими  клерками  вживаються  всі заходи,  щоб під час цього дійства,  щоб під час церемонії українські  стяги  видворялися  на задвірки. Такого мені ще не доводилося бачити.

 

     Я привертаю увагу до того, що окремі відповідальні працівники посольства України не розуміють свого призначення у Москві. І коли відбувався  чемпіонат  світу  з шахів,  радник посла Білоблоцького Рожок не забезпечив,  щоб там був  український  прапор.  Коли  від федерації  український прапор був внесений у конференц-зал готелю, де відбувався чемпіонат світу і де відбувалося нагородження, Рожок вжив  заходів,  щоб  стяг  України  був  винесений на задвірок,  і сказав:  "Забирайте свій  стяг".  І  заслуженому  артисту  України Василю Нечепі сказав: "Василь, это тебе не в Чернигове".

 

     Це проходило  за  присутності  в  залі  посла  Білоблоцького, віце-прем'єра Семиноженка,  держсекретаря Чалого, голови Донецької обласної адміністрації Януковича.  Під час цієї церемонії слово не надали президенту федерації України,  а надали слово  представнику Російської Держдуми Кобзону,  який допустив таку витівку:  вітаючи українського чемпіона піснею,  перервав її і звернувся  до  всього залу зі словами: "Ей, хохли, підспівуйте". У залі перебувало понад 300 представників із різних країн світу.  Це засвідчено на камері. І  посольство  не відреагувало на це,  хоч при цьому були присутні відповідальні працівники посольства.

 

     Я звертаюся до колег: за неналежне виконання своїх обов'язків поставити  питання  про  доцільність  відкликання  посла України в Росії, а також притягнення до відповідальності тих посадових осіб, які неналежно виконували свої обов'язки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку.

 

 

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Блок  Натальи  Витренко.   Уважаемые   депутаты! Верховный   Совет   нашего  созыва  заканчивает  свою  работу.  И, наверное,  каждый,  оглянувшись на то,  что  происходило  в  нашей стране, в том числе по результатам деятельности Верховного Совета, должен признать,  что этот Верховный Совет своей работой не  повел страну  по пути выхода из кризиса,  а повел тупо курсом углубления реформ, который навязан нашей стране.

 

     И я не буду затрагивать сейчас избирательную кампанию, потому что,  видимо, бесполезно бесконечно критиковать. Какие бы факты ни были, прав у оппозиции нет. Эфир предоставляется только избранным. Одни и те же люди, которые уже себе определили место в парламенте, вещают на страну. В общем дисбаланс существует, демократизации нет и так далее.  Ну что? Такая власть. Это то, что позволяет делать и Верховный Совет.

 

     Но я хочу обратиться к депутатам по такому  важному  вопросу. Иван Степанович,  как и многие другие демократы, выступая, говорит о том,  что  мы  за  Украину  "незалежну,  демократичну,  соборну, правову".   А   что   же  в  основе  независимости  нашей  страны? Безусловно,  та политика внутренняя и внешняя,  которая  обеспечит укрепление страны,  экономики, решение социальных, экономических и других проблем.  И необходимо посмотреть,  а принял  ли  Верховный Совет базовый документ (Иван Степанович, обращаюсь к вам), который как раз и будет тем направлением в  работе  Верховного  Совета,  в деятельности   правительства   и  других  структур  власти,  чтобы действительно Украина пошла по пути созидания и развития?  Давайте честно  дадим  ответ  на  этот  вопрос.  Документа такого нет и не принят он.  И если откроем  Конституцию,  то  в  Конституции  этот документ сформулирован: основы внутренней и внешней политики.

 

     С момента принятия Конституции прошлый Верховный Совет,  этот Верховный Совет так и не  удосужились  принять  этот  документ.  И тогда получается - приватизация сама по себе (непонятно,  для чего она служит,  а точнее,  понятно,  в  чьих  интересах),  социальная политика  сама  по  себе,  налоговая  политика  сама по себе,  как лебедь,  рак и щука. И растаскивается, разрушается страна. Вот что происходит.

 

     Если посмотрим   по   законопроектам,  так  здесь  американцы впереди всех. То закон о лазерных дисках надо такой, какой выгоден Америке,   то   закон   "про  недержавне  пенсійне  забезпечення". Верховный Совет отторгнул его. Чисто финансовая пирамида, политика геноцида  против  пенсионеров.  Но  американцы  вложили деньги,  и Верховный  Совет   через   определенные   политические   структуры протаскивает и протаскивает этот закон.

 

     Иван Степанович,  у  меня  настоятельная  просьба  к вам.  Вы знаете,  вы же опытный депутат, что пока вновь избранный Верховный Совет  наберется  опыта,  пока  он выйдет на конструктив в работе, пока люди разберутся, что же это за документ - основы внутренней и внешней политики,  давайте мы выделим один день в нашем расписании и рассмотрим эту проблему - основы внутренней и внешней политики и примем этот документ.

 

     Комитет по  вопросам  экономической  политики  отработал  все внесенные предложения. Мы готовы выйти на конструктив с тем, чтобы наш  Верховный  Совет,  который все-таки имеет опыт,  вышел на тот документ,  который станет  базовым  для  работы,  в  том  числе  и следующего Верховного Совета. Это мое конкретное предложение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово від фракції "Регіони України" надається народному депутату Віталію Журавському.

 

 

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Фракція  "Регіони України".  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Ми пропонуємо розглянути на цій завершальній сесії Верховної  Ради  третього  скликання  законопроект про компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень громадян.  Він учора  вже поданий до Верховної Ради як законодавча ініціатива.

 

     У поданому   законопроекті   пропонується  реальний  механізм повернення заощаджень громадян. Цей механізм включає три етапи.

 

     Перший. Списуються безнадійні борги  населення  за  квартирну плату,    комунальні    послуги,    спожиті   побутовий   газ   та електроенергію, які утворилися до 1 січня 1999 року.

 

     Другий. Списуються  борги  громадянам  за  квартирну   плату, комунальні  послуги,  спожиті  побутовий  газ та електроенергію за станом на 1 січня 2001 року в частині, що не перевищує гарантовану державою суму компенсацій втрат від знецінення грошових заощаджень громадян. При цьому враховуються вклади всіх членів сім'ї.

 

     Третій. Встановлюється,  що в Державному бюджеті України сума компенсацій  втрат  від  знецінення  грошових  заощаджень громадян становить не менше 5  відсотків  видаткової  частини  бюджету.  Ця стаття видатків є захищеною.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Всі народні депутати,  які подали  пропозиції  від  депутатських  груп   і   фракцій,   такою можливістю  скористалися.  Деякі народні депутати,  роблячи заяви, просили вважати їх  депутатськими  запитами.  Я  можу  протокольне доручення  дати,  а щоб їх направити як депутатські запити,  треба про це проголосувати.  Тому давайте проголосуємо і підтримаємо.  А як не буде підтримки, тоді дамо протокольне доручення.

 

     Я прошу,   зважаючи   на   те,   що  народні  депутати,  які, виголошуючи  заяви  від  депутатських  груп  і  фракцій,   просили Верховну Раду вважати ці заяви депутатськими запитами,  підтримати це своїм голосуванням. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 128.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Шановні народні депутати!  Вам роздані  проекти,  про  які  я говорив  у  вступному  слові.  Зважаючи  на  те,  що нам необхідно приймати щодо них рішення,  пропоную два варіанти: або ми сьогодні проголосуємо, що ми погоджуємося, або ми в четвер їх проголосуємо. У четвер?  А ви даєте дозвіл сьогодні вести засідання так,  як  ми домовилися  вчора  на  засіданні Погоджувальної ради?  Я не маю на увазі порядок денний, Валентине Григоровичу! Я хочу сказати, що ми вчора  одноголосно  погодили  календарний  план проведення сесії і розклад засідань на цей тиждень.  А  ваші  зауваження  до  проекту порядку  денного я знаю.  Увімкніть мікрофон Валентина Григоровича Матвєєва.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую. Фракція комуністів.  Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Вчора на засіданні Погоджувальної ради я від імені фракції поставив питання про те,  щоб до порядку денного на цей пленарний тиждень додатково були включені три  проекти.  Один  із  них  щодо  банку  "Україна" включений на четвер у другому читанні.  Немає заперечень. Наступні два законопроекти:  8254  -  про  зміни  до  Закону  про  Державну програму приватизації і 8341 - про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях  пріоритетного  розвитку  в  Житомирській області  (тобто  в  Чорнобильській зоні) не викликали заперечень у учасників  засідання  Погоджувальної  ради.  Більш  того,   Степан Богданович акуратно,  як мені здалося,  записав і сказав, що немає питань.  Але цих проектів немає в порядку денному на цей пленарний тиждень.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати!  Шановний Валентине Григоровичу!  Дійсно,  я підтверджую,  що ці три проекти вами були внесені як першочергові на цей тиждень.  Один з них є, двох немає. Як мені зараз пояснює Степан Богданович,  там не все ясно з рівнем їх підготовки. Валентине Григоровичу, я пропоную такий порядок. Ми ці два законопроекти зараз включаємо на цей тиждень,  а ставимо  у порядок денний,  коли ви погодите питання щодо рівня їх підготовки з комітетом.  Ми вчора так домовлялися. Має бути висновок комітету

- позитивний чи негативний, але висновок комітету. Тому давайте ми зробимо так: зараз проект

 8254 і проект 8341 включаємо у розклад засідань на цей тиждень, а рівень  їх  підготовки  -  за  вами,  профільним  комітетом  і  за Гавришем.  Тобто  ми  підтверджуємо  вчорашню  нашу  домовленість. Зрозуміли?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Шевченка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Іване Степановичу!  Я  хотів  би з трибуни дати деякі пояснення як автор проекту, внесеного до порядку денного. Я прошу надати мені слово.

 

     ГОЛОВА. Так,  це - ваше право, і ми вам надамо слово. Я ще не оголосив  про  розгляд  проекту  Постанови  про  календарний  план проведення дев'ятої сесії.  Я вам доповідаю і всім  депутатам,  що вчора на засіданні Погоджувальної ради (я це говорив з трибуни) ми узгодили  календарний   план   з   пропозиціями   керівників   або представників депутатських груп і фракцій,  і я його сьогодні буду виносити на голосування.  Ви подали  альтернативний  проект,  і  я надам  вам  три  хвилини  для обґрунтування вашого альтернативного проекту.

 

     Я оголошую до розгляду проект Постанови про календарний  план проведення   дев'ятої   сесії   Верховної  Ради  України  третього скликання.  Перший - від профільного комітету,  він узгоджений. Ви чуєте?  Я  до  всіх  депутатів  звертаюся,  бо  нам  треба буде це підтримати.

 

     Віктор Семенович Омеліч. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Вчора на засіданні Погоджувальної  ради розглядався  запропонований  раніше  проект календарного плану.  В ході його обговорення були внесені пропозиції,  що були підтримані всіма  представниками  депутатських груп і фракцій,  присутніми на засіданні Погоджувальної ради.

 

     ГОЛОВА. А були присутні всі!

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Так,  усі.  Запропонований  до  розгляду  проект календарного плану передбачає провести пленарні засідання у перший тиждень лютого та березня,  другий і третій тижні лютого і березня присвятити роботі в комітетах для того, щоб остаточно розібратися, які законопроекти реально можна розглянути в  цьому  скликанні,  а які  у  відповідно  підготовленому вигляді передати для подальшого розгляду  парламенту  нового  скликання.  А  останній  тиждень  за традицією і за Регламентом - робота в округах.

 

     У квітні  для  завершення  роботи  Верховної  Ради планується провести першого  тижня  три  пленарних  засідання,  щоб  підвести підсумки  роботи  Верховної  Ради  третього  скликання і завершити розгляд гострих, невідкладних питань.

 

     Таким чином,  має відбутися 13 пленарних днів, 19 днів роботи в  комітетах і фракціях і 10 днів роботи у виборчих округах.  Крім того,  пропонується провести два Дні  уряду  -  12  лютого  та  12 березня (тобто другого вівторка місяця).

 

     Прошу розглянути і підтримати цей проект.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу,  стосовно цих Днів уряду прийняті постанови Верховної Ради, не забувайте. Я нагадую: вже є постанови Верховної Ради.

 

     Запишіться на запитання, якщо є запитання.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Іван Полюхович. За ним - Євген Кирильчук.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область). Я так зрозумів, шановний доповідачу, що у  цьому місяці у нас один пленарний тиждень.  Якщо буде один день голосування - у четвер, то ми встигнемо чи не встигнемо розглянути ті  невідкладні законопроекти,  які ще з тієї сесії залишилися,  і яка буде результативність нашого голосування за один день поправок до  закону  про  місцеві  вибори?  Як і всі ви,  я щойно приїхав з виборчого округу. За час роботи в окрузі я зрозумів, що у законі є неузгодженості,  які ми повинні усунути,  щоб полегшити роботу для комісій.  Це стосується часу  голосування,  звітності,  підрахунку бюлетенів. Обов'язково в цей четвер це треба врахувати.

 

     Тому нам,  мабуть,  було  б доцільно визначити ще якийсь день для голосування, Іване Степановичу. Давайте подумаємо над цим.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Можна, я буду відповідати?

 

     Це обговорювалося і  на  засіданні  Погоджувальної  ради.  Ми врахували,  що до розгляду Верховною Радою протягом дев'ятої сесії підготовлено  104  питання  (з  урахуванням  доповнень,  які  були внесені).  Розглянути  цих  104  питання  в  режимі голосування ми встигнемо,  тому що 60 питань - це  просто  внесення  змін,  решта питань   розглядається  в  другому  або  в  третьому  читанні  для прийняття остаточного рішення.

 

     Ми вважаємо,  що у нас достатньо буде часу.  А в ті три  дні, які  будуть  у  нас  для  завершення  роботи у квітні,  ми зможемо вирішити ті питання,  що є невідкладними,  і провести голосування, можливо,  у  всі  ці  три  дні,  прийнявши  рішення ad hoc для цих спеціальних умов роботи в квітні.

 

     ГОЛОВА. Ви зрозуміли.  Я ще раз уточнюю:  щодо Дня  уряду  12 лютого  є  постанова,  а  щодо  Дня уряду у березні - немає.  Тому давайте ми  День  уряду  поки  на  12  лютого  забиваємо,  Вікторе Семеновичу.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Я погоджуюся, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Євген Кирильчук. За ним - Анатолій Мороз.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Волинь. Фракція "Батьківщина". Іване Степановичу!  Вікторе Семеновичу!  Два Дні уряду.  Боюся, що може статися так, що на День уряду з'їдеться мало людей. А якби ці Дні уряду перенести на четвер один і другий четвер і крім розгляду питань  Дня  уряду  провести голосування законопроектів?  Бо в нас дуже багато неприйнятих рішень.

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.   Ця   пропозиція   розглядалася   на   засіданні Координаційної ради.  Дійсно,  є всі підстави хвилюватися, чи буде проведено День уряду в присутності  народних  депутатів,  чи  буде одна  президія.  Було  прийнято  рішення,  що  кожен із керівників фракцій думає про те,  яке буде представництво  від  фракції,  щоб просто пустих місць не було в залі в тому секторі, який відведений для фракції.  Представники від фракцій будуть.  Я думаю,  що  буде достатньо депутатів для того, щоб провести це засідання.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Учора   на  засіданні Погоджувальної ради були представники всіх фракцій і  груп.  Вони, мабуть,  недостатньо пояснили на засіданнях у фракціях, може, часу не вистачило.  Ми погодили всі ці питання, врахували і пропозицію, яку  ви,  Євгене  Кирильчук,  вносите.  Тому  у  нас  є можливість прийняти календарний план,  а потім у четвер  ми  можемо  прийняти рішення, про яке ви кажете. А принципово погодили календарний план учора всі представники депутатських груп і фракцій.

 

     Валентин Матвєєв. За ним - Олександр Єльяшкевич.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.  Фракція комуністів. Іване Степановичу і Вікторе Семеновичу!  Дійсно,  вчора ми погодили, і у фракції немає питань, ми прийняли на зборах рішення підтримати цей календарний план. Але виникло питання,  як це ви позабирали по три дні роботи в округах? Як  правило,  уже  в  п'ятницю  народні  депутати  від'їжджали   у відрядження  для  роботи в округах.  Тому робота в округах повинна бути:  у лютому - 22 лютого розпочинатися і закінчуватися в неділю 3  березня,  а в березні -22 березня розпочинатися і завершуватися 29-го.  Таким чином можна збільшити кількість днів роботи народних депутатів у виборчих округах, що було б, мабуть, правильно.

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановний Валентине Григоровичу! Ви знаєте, що за Регламентом,  стаття 2.1.3,  за звичайних обставин перший і третій тижні місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань, другий - для роботи комісій і комітетів Верховної Ради,  четвертий

- для роботи у виборчих округах.  Визначається тиждень,  а не так, що в останню п'ятницю ми вже  від'їжджаємо  працювати  в  округах. Тому у п'ятницю, коли ми закінчимо роботу, ви можете від'їжджати у відрядження...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу,  вчора домовлялися,  що у березні ми п'ятницю даємо для роботи в округах. Оце Валентин Григорович...

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Оце з цього приводу треба,  щоб прийняла рішення Верховна Рада.

 

     ГОЛОВА. Ми погодили і такий календарний план  вносимо.  Ми  ж учора погодили!  Правильно,  Валентине Григоровичу. Це, ви бачили, восьме число і так далі. Щоб нам не переносити все, ми знімаємо це питання.  Ми  вчора  його  погодили.  Тобто  в лютому і в березні, давайте так погодимо,  ці всі три  тижні  п'ятниці  ми  даємо  для роботи в округах.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І відрядження

 

     ГОЛОВА. І відрядження, аякже, якщо вистачить фінансів.

 

     Депутат Єльяшкевич. Останнє запитання.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська  область).  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Иван Степанович!  Я хочу обратить ваше  внимание  то  ли  на  случайную ошибку,  допущенную авторами,  то ли на умышленную ошибку.  Дело в том,  что в соответствии с этим календарным планом последним  днем работы  парламента  этого созыва является 4 апреля.  А что будет 5 апреля,  7,  9,  10,  пока парламент нового созыва не приступит  к работе? А на это уйдет, как минимум, один месяц, потому что должна принять   соответствующие   решения   Центральная    избирательная комиссия,   суды  будут  рассматривать  жалобы  по  тем  или  иным кандидатам.

 

     Поэтому, Иван Степанович, я предлагаю, чтобы в этом документе было четко записано,  что Верховная Рада нынешнего созыва работает до начала полномочий Верховной Рады следующего созыва,  как это  и предусмотрено Конституцией, и чтобы подобных ошибок не возникало.

 

     И еще  один важный момент.  Иван Степанович,  я хочу обратить ваше внимание на вчерашнее решение Киевского  хозяйственного  суда по  телеканалу  "1+1".  Этим самым решением власть в очередной раз показывает,  что ей и надо,  чтобы Верховная Рада в течение месяца отсутствовала,  так  как  после  начала  агитации  с 9 февраля все подконтрольные власти средства массовой информации будут допускать грубейшие нарушения избирательного процесса.

 

     Поэтому, уважаемые   коллеги,  я  обращаю  ваше  внимание  на необходимость еще одной пленарной недели в этом месяце.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Відносно роботи в квітні. Ми виходимо з того, що планувати повністю роботу на квітень ми просто не маємо морального права,  враховуючи те,  що Центральній  виборчій  комісії  дається строк - не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів встановити результати виборів,  а потім не пізніш як на  п'ятий  день  з  дня встановлення   результатів  виборів  опублікувати  їх  офіційно  в газетах.  І це вже є підставою для того,  щоб вважати,  що є новий парламент.  З  20  квітня  починається  відрахунок  одного місяця, протягом якого повинна бути скликана Верховна Рада,  тобто  до  20 травня.

 

     Але ви самі розумієте,  що це крайній, остаточний строк, коли повинна  бути  скликана  Верховна  Рада,  а  коли  точно  це  буде зроблено,  ми  сьогодні передбачити не можемо.  Тому на засіданнях Погоджувальної ради і Координаційної ради  було  прийнято  рішення про  те,  щоб дати право Голові Верховної Ради в разі необхідності скликати засідання Верховної Ради для вирішення  тих  питань,  які потребують обговорення Верховною Радою.  З цим погодилися.  Просив би і вас погодитися.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Семеновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні народні депутати! Я ще раз кажу: ми учора,  і  це  підтверджується і щойно проведеним обговоренням, погодили принципово,  що у нас буде три пленарних  тижні,  а  якщо виникатиме  потреба,  то  голосуванням  у  той  чи інший четвер ми можемо прийняти окреме рішення.

 

     Від комітету проект 8398.  Як ми будемо голосувати? Ми можемо вислухати   пояснення   щодо   альтернативного  проекту,  а  потім голосувати,  або зразу  проголосувати  проект  від  комітету.  Від комітету?

 

     Проект від    комітету   погоджений   з   усіма   керівниками депутатських груп і фракцій (Шум у залі).  Я щодо вашого  проекту  (Шум у залі).

 

     Я ще раз кажу: є альтернативний проект

 8398-1 Віталія Шевченка.  Доповідь відбулася щодо першого проекту постанови від профільного комітету,  це його регламентне право.  Я запитав депутатів: як будемо голосувати - зразу чи після доповіді

 

     Будь ласка,   для   аргументації   альтернативного    проекту постанови 8398-1 слово надається депутату Шевченку.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний  Голово!  Я  прошу вас утриматися від таких узагальнюючих оцінок, оскільки комітет не бачив мого проекту і Погоджувальна рада теж на руках його не мала.

 

     Шановні колеги!  Я  завжди  вважав,  що  роботу люди мають за благородне заняття.  Я не розумію чому  ми  маємо  закінчувати  цю сесію так,  як планується закінчити, - ще за тиждень до виборів, у 20-х  числах  березня,  коли  за  Конституцією  наші  повноваження припиняються в той день,  коли збирається на перше засідання новий склад Верховної Ради.  Ймовірно,  це станеться в середині  травня. Тому і запропоновано мною в цьому проекті у квітні ще два пленарні дні,  а конкретно -  шість  пленарних  днів  із  двома  днями  для голосування у період з 11 по 19 квітня.

 

     Якщо ми кажемо,  що ми не встигаємо виконати багато роботи, і про це говорив сьогодні  у  доповіді,  відкриваючи  сесію,  Голова Верховної Ради,  то як ми можемо зупинитися на трьох четвергах, що ми встигнемо зробити за  ці  три  четверги?  Навіщо,  зрештою,  ми організовували слідчу комісію щодо виборів на чолі з Єльяшкевичем, яка навіть не матиме змоги доповісти, що вона там робила і що вона там угледіла на цих наших виборах?

 

     У внесеному  від  комітету уточненому проекті заплановано три пленарні дні у квітні,  але, зверніть увагу, заплановано на 2, 3 і 4 квітня.  Невже важко передбачити, що це будуть дні, коли народні депутати (а їх дві третини йде на вибори)  самі  будуть  сидіти  в судах  і  їх  туди  потягнуть  депутати місцевих рад.  Це ж будуть суцільні розборки за результатами виборів, бо всі знають, як у нас вибори ці проходять. То навіщо ж це планувати?

 

     Шановні депутати!  Цей  другий проект запропонований з єдиною метою:  щоб ми з'їхалися з 11 по 19 квітня,  коли багато хто  буде уже розкомплексований і не матиме обов'язків,  які він мав,  чесно кажучи, протягом трьох-чотирьох років і не міг голосувати за певні проекти,  і  тоді  ми  можемо  дуже  багато  прийняти законів.  Ті депутати, які знову стануть депутатами, це вже буде зрозуміло, все одно  будуть у Києві готуватися до нової сесії.  Ті,  хто не стане депутатами,  сюди приїдуть і хоч спокійно попрацюють шість днів  і проголосують за те,  за що вони раніше чомусь не проголосували. От заради  того,  щоб  забезпечити  безперервність  у  нашій  роботі, розчистити  завали  законопроектів,  і  варто  прийняти цей другий проект,  він  лише  посприяє  нашій  роботі.  Тому  я  просив   би підтримати цей другий варіант календарного плану.  Він спрямований на те,  щоб ми просто мали нормальний результат,  звітуючи про те, як ми пропрацювали у Верховній Раді третього скликання.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Віталію   Федоровичу.   Це   ви   у  фракції розберіться щодо рівня закомплексованості,  тому що вчора керівник вашої  фракції  був  на  засіданні  Погоджувальної  ради,  і ми це погодили.  Тому ви нас не звинувачуйте,  що ми щось там трошки  не відповідаємо  вашим  поглядам.  Ви внесли проект,  вам було надано слово для аргументації.  Сідайте,  будь  ласка,  тільки  інших  не звинувачуйте.

 

     Я звертаюся  до  народних депутатів.  Вам роздані два проекти постанов.  Перший  проект  від  комітету  вчора  обговорювався  на засіданні Погоджувальної ради,  і ми досягли компромісного рішення

-  всі  без  винятку  керівники  депутатських   груп   і   фракцій підтримали. Другий проект сьогодні вам доповідали.

 

     Я ставлю на голосування перший проект

 8398. Прошу його підтримати з поправкою Матвєєва.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я думаю,  Віталію Федоровичу,  ми врахуємо такі пропозиції  в ході...   (Шум  у  залі).  На  голосування?  Ви  не  маєте  права, Володимире Романовичу,  ви не  автор.  Якщо  автор  наполягає   Ви наполягаєте  на  голосуванні  вашого проекту?  Не наполягає.  Все, розглянули.

 

     -----------

 

     Проект Постанови про розклад засідань Верховної Ради  України на  5-8  та  12  лютого  2002 року.  12-го - День уряду,  прийнята постанова.  Чому ми записали? Ми не можемо уже скасувати постанову Верховної Ради.  Тому ставиться на голосування розклад засідань на

5-8 лютого з урахуванням пропозиції, яку висловив народний депутат Валентин   Матвєєв  від  фракції  (це  три  законопроекти,  ми  їх записали).  Решту ми вчора погодили  на  засіданні  Погоджувальної ради,  щодо  порядку  денного Дня уряду раніше прийнята постанова. Прошу проголосувати проект 9021.

 

     "За" - 254.

 

     Рішення прийнято.

 

     Олексій Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська область). Дякую. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги!  Ми проголосували календарний план,  але,  мабуть, припустилися суто технічної помилки,  бо 8 Березня  є  за  законом вихідним, і цю помилку тут треба виправити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ну я ж давав пояснення, ви не слухали.

 

     Депутат Федорин.

 

 

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Фракція "Єдність".  Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати! Я просив би до порядку денного включити питання, яке  визначено  у  нас  постановою  Верховної  Ради  у  зв'язку  з прийняттям поправок  до  закону  про  технопарки.  Внесено  чотири законопроекти  про технопарки.  Я просив би їх включити до порядку денного сесії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати, у зв'язку з тим, що після  засідання Погоджувальної ради минуло мало часу,  я пропоную проект Постанови про порядок денний дев'ятої сесії проголосувати в четвер.  Ви його ще розглянете, доопрацюєте, подивитесь, щоб зараз нам не ламати списи.  Немає ж такої потреби зараз поспішати. Немає заперечень? Немає.

 

     -----------

 

     Переходимо до   розгляду   проекту   Постанови   про  порядок висвітлення роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України  третього скликання.  Слово  надаться голові профільного комітету Олександру Олексійовичу Зінченку.

 

     Я звертаю увагу,  є два проекти.  Щодо другого  проекту  буде надано слово Петру Миколайовичу Симоненку.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Наприкінці минулої  сесії Комітет з питань свободи слова та інформації розглянув питання про проект Постанови Верховної Ради України  про  порядок  висвітлення роботи  дев'ятої сесії Верховної Ради України третього скликання і ухвалив рішення внести його на розгляд Верховної  Ради  України  з пропозицією прийняти в цілому.

 

     Актуальність цього    питання   зумовлена   принаймні   двома аспектами.  По-перше,  відповідно до статті 9 Закону  України  про порядок  висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні  засобами  масової  інформації, порядок  і  форми  обов'язкового висвітлення діяльності парламенту аудіовізуальними ЗМІ  визначаються  окремою  постановою  на  кожну поточну сесію.

 

     По-друге, відповідно  до  чинного законодавства Верховна Рада України зобов'язана інформувати населення про свою діяльність.  До речі,  аналіз  пошти,  що  надходить  до Верховної Ради України та профільного комітету, засвідчує неабиякий інтерес громадян України до діяльності парламенту.

 

     Навколо питання висвітлення роботи Верховної Ради України від сесії до сесії точаться дискусії у зв'язку з  тим,  що  відповідні постанови   виконуються   не   в  повному  обсязі  або  зовсім  не виконуються.

 

     За ситуації,  що склалася,  профільний комітет  наголошує  на необхідності  унормування  правових  аспектів  проблеми і усунення будь-яких неузгодженостей між відповідними нормативними актами.

 

     Сьогодні ми маємо опрацьований і ретельно вивірений документ, що  відповідає  вимогам  часу  і враховує нинішні реалії.  В ньому збережені всі основні положення попередньої постанови,  однак  при цьому ми вилучили все, так би мовити, побічне, що безпосередньо не стосується проблеми висвітлення роботи дев'ятої сесії  парламенту. Це  пункти  щодо  річного звіту Національної ради України з питань телебачення та  радіомовлення,  а  також  ігнорування  висвітлення роботи   Верховної   Ради   колишнім   президентом   НТКУ  Вадимом Долгановим. Звіт Національної ради за 2001 рік комітет розглянув і подав  на  розгляд  Верховної  Ради,  він у вас є.  А пан Долганов звільнений з посади керівника Національної  телекомпанії  України. Ми  ставимо  конкретні  завдання  лише тим суб'єктам процесу,  які мають прямий стосунок  до  висвітлення  роботи  Верховної  Ради  в засобах масової інформації.

 

     Отже, пропонуємо зберегти на УТ-1 та УТ- 2 трансляцію "Щоденника  Верховної  Ради  України"  тривалістю  30 хвилин  з  повтором її наступного дня.  Забезпечити на каналі УТ-2 показ у прямому ефірі щосуботньої 45- хвилинної програми за участю представників   депутатських   фракцій   і   груп.  Наголошую,  що організаційне забезпечення з погодженням плану,  графіка передач з профільним  комітетом покладено на Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

 

     Далі. На  Національну  радіокомпанію   України   покладається забезпечення  трансляції пленарних засідань Верховної Ради України на  першому  каналі  та  по  проводовій  трансляційній  мережі   у визначених обсягах.  Тобто у дні пленарних засідань Верховної Ради України у вівторок і четвер проводити пряму трансляцію з  10-ї  до 18-ї години, у середу і п'ятницю проводити пряму трансляцію з 10-ї до 12-ї години.

 

     Також Національна радіокомпанія України забезпечує трансляцію в  прямому  ефірі  щотижневих  45-хвилинних  тематичних програм та передач за участю представників депутатських  фракцій  і  груп  та позафракційних народних депутатів.

 

     Керівникові Апарату   Верховної   Ради   України  доручається забезпечити   укладання    угод    з    державними    та    іншими телерадіоорганізаціями про висвітлення роботи парламенту.

 

     Хотів би  ще  сказати,  що  в пункті 7,  де дається доручення Інформаційному управлінню Апарату  Верховної  Ради  України,  слід додати "і прес-службі Верховної Ради України", оскільки ці функції є безпосередньо у її віданні.

 

     У такій редакції проект постанови може бути проголосований  у залі.  А  нам  з  вами  доведеться забезпечити виконання прийнятої постанови в повному обсязі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Ігор Пилипчук. За ним - депутат Чернічко.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  124,  Львівська  область).  Шановний  доповідачу! Скажіть,   будь   ласка,   який   буде   порядок   висвітлення   у "Парламентському  віснику"?   Кому   надаватиметься   перевага   і можливість виступити у "Парламентському віснику" під час останньої сесії - фракціям, партіям?

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Дякую  за  запитання.  Ви  знаєте,  що  ми  не змінюємо форми,  вона чітко визначена у проекті постанови. Йдеться про   депутатські   фракції,   групи,   включаючи   позафракційних депутатів.   Виникало   єдине  питання,  коли  не  було  враховано позафракційних.  Але  сьогодні  враховані  всі   наявні   фракції, депутатські групи, об'єднання і позафракційні.

 

     ГОЛОВА. Олександр Чернічко. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Прошу передати слово Матвєєву Валентину Григоровичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,    будь    ласка,    мікрофон    Валентина Григоровича.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.  Фракція комуністів. Олександре Олексійовичу! Ви добре  знаєте,  що  зовсім не виконана прийнята нами Постанова про висвітлення роботи восьмої сесії,  хоча контроль був покладений на Голову Верховної Ради. Що для того, щоб вона була виконана, зробив комітет,  який повинен контролювати виконання  постанов  Верховної Ради із цих питань? Це перше запитання.

 

     І друге.  Пан  Гавриш  на  нараді,  коли  ми  розглядали,  як виконується Постанова про висвітлення восьмої сесії, заявив, що це політичне,  а  не фінансове питання,  бо не виконується постанова, тому  що  Верховну  Раду  не  допускають  до  державних  теле-   і радіоканалів.  А  вчора  Іван  Степанович заявив:  я не можу зайти навіть на державний телеканал.  Як ви це розцінюєте?  Що ж  це  за гілка влади,  коли Голова Верховної Ради не має права навіть зайти на державне телебачення чи виступити по державному радіо?

 

     Дякую.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Шановний Валентине  Григоровичу!  Напевно,  ви мали  дискусію  з  цього  приводу.  Шість  членів  парламентського Комітету  з  питань  свободи  слова   є   представниками   фракції комуністів.  І у нас неодноразово це питання порушувалося,  і вони мають  вас  проінформувати,  яку  роботу  здійснював  комітет.  Ми здійснили   достатньо   відповідних   дій,  реалізували  достатньо відповідних   організаційних   норм,    які    може    реалізувати безпосередньо комітет.

 

     Заступник Голови  Верховної Ради Степан Богданович Гавриш сам безпосередньо брав участь у  таких  нарадах,  які  передбачали,  я сказав  би  так,  тиск  на  Національну телекомпанію,  Національну радіокомпанію щодо необхідності значного підсилення роботи.  Я, до речі, хотів би зауважити, що не виконано чотири пункти попередньої постанови. Це забагато, але йдеться про обсяг.

 

     Щодо даного проекту постанови я можу сказати,  що все-таки на сьогодні  я абсолютно переконаний,  що в тому обсязі,  який ми вам запропонували, тобто з 10 до 18 години, ми дотиснемо, і трансляція буде  і  на радіо,  і на телебаченні.  Це велика робота,  є багато питань,  які перешкоджають діяльності Верховної Ради,  але це  вже залежить  і  від нашого в цілому авторитету,  авторитету Верховної Ради,  від роботи всіх народних депутатів.  Я ще раз наголошую, це не  є питанням лише профільного комітету,  стоїть питання,  власне кажучи, авторитету всієї Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Олександр Єльяшкевич. За ним

- депутат Мусієнко. Останнє запитання.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Я хотів би додати,  якщо дозволите,  буквально одну ремарку про те,  що дані моніторингу,  Валентине Григоровичу, засвідчують,  що за останніх чотири місяці майже в два з половиною рази  збільшили  обсяги  висвітлення  діяльності  Верховної   Ради державні засоби масової інформації.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так це нормально.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О. Ненормально.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемый  Александр  Алексеевич!  Мне  нравится  ваш оптимизм.  Наконец-то  с  мая  1999  года Президент,  видимо,  дал согласие на трансляцию заседаний  Верховной  Рады  по  радио.  Тем более,    что    заседания   будут   не   так   часто,   благодаря договоренностям,  уже достигнутым  в  сессионном  зале  и  сегодня проголосованным.

 

     Весь вопрос,  Александр Алексеевич,  состоит вот в чем: такое решение Президента связано с тем,  что он наконец-то понял, что он

-  гарант Конституции и что он не имеет права на неконституционные действия,  или с тем,  чтобы  сделать  видимость  перед  западными наблюдателями  того,  что  у  нас  якобы  проходят демократические парламентские выборы?

 

     ЗІНЧЕНКО О.О. Уважаемый коллега! Вопросы к Президенту следует задавать по адресу, а не ко мне.

 

     ГОЛОВА. Іван Мусієнко. Останнє запитання.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної  партії.  Шановний  Олександре  Олексійовичу!  Я  в принципі  підтримую цей проект постанови,  але в мене запитання не щодо форми,  а щодо суті.  У вас дуже  поважна  фракція,  яка  має фабрики,  заводи,  пароходи, телеканали і таке інше. Власне, у вас жодних проблем немає ні із законом, ні з висвітленням. Кожного дня з  ранку  до  ночі  соціал-демократи  у  нас  на  першому  плані і фігурально,  і особисто,  і в переносному сенсі, і так далі, і так далі.

 

     Якось ви  палко  говорили  тут  у  залі про таке нове поняття "політична совість".  От якщо від  нього  відштовхуватися,  чи  не доречно  було  б  вам  скласти  повноваження  голови  комітету  і, скажімо,  хай би цим займався  Віталій  Шевченко,  в  якого  немає телеканалів, немає газет? Він би, може, тоді взявся і таки добився того,  щоб ми хоч один раз із цих 10 днів з'явилися на  телеекрані як Верховна Рада.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую вам за запитання. Можу тільки відповісти, що,  по-перше, це запитання абсолютно є некоректним з вашого боку. Абсолютно є некоректним.

 

     По-друге, я   абсолютно   чесно  працював  головою  комітету. Абсолютно чесно.  І мені нема чого кліпати очима. Я можу доповісти як голова комітету,  скільки було зроблено, а зроблено було чимало для того,  щоб пробитися  в  цілому  Верховною  Радою  до  засобів масової  інформації,  в  тому  числі й вам,  у тому числі і кожній фракції.  Якщо ви наполягаєте на тому, що потрібно перерозподіляти ресурси,  ви можете проголосувати і відокремити...  До речі,  я не єдиний голова комітету з цієї  фракції,  нас  є  три  колеги,  які очолюють від моєї фракції різні комітети. І вони теж працюють. Так що я взагалі вважаю таку постановку питання некоректною.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Олексійовичу, час завершився.

 

     Шановні народні депутати,  є ще один проект постанови 9001-1. Доповідач   -   народний   депутат  Петро  Миколайович  Симоненко. Обгрунтування проекту постанови, Петре Миколайовичу, 3 хвилини.

 

 

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Я не буду повторювати аргументи щодо змісту  проекту  постанови,  про  який  щойно  доповіли  від імені комітету, я приверну вашу увагу до того, що є головним на сьогодні після  прийняття рішення про висвітлення діяльності Верховної Ради під час проведення засідань дев'ятої сесії Верховної Ради. Головне

- як буде виконуватися прийнята нами постанова.  Запитання, яке не випадково пролунало із зали до голови комітету,  якраз і  відбиває загальну ситуацію:  рішення приймаються,  а ніхто не збирається (в тому  числі  персонально  Голова  Верховної  Ради,  якщо  він  там записаний) відповідати за їх виконання.

 

     Запрошуючи всіх,  хто  присутній  сьогодні,  проголосувати за даний проект,  чому я привертаю вашу  увагу  до  цієї  принципової позиції?   Бо  заключна  дев'ята  сесія  Верховної  Ради  третього скликання проходить  у  період  посиленої  політичної  активізації суспільства,  зумовленої  проведенням виборчої кампанії 2002 року. Ще до офіційного початку  передвиборної  агітації  значна  частина засобів   масової  інформації  використовується  для  нав'язування політичних   оцінок   та   маніпулювання    громадською    думкою, дезорієнтації населення щодо фактичної ситуації в країні і зокрема діяльності Верховної Ради України.

 

     У багатьох   із   нас   викликає   занепокоєння   тенденційне висвітлення  подій  в  Україні,  діяльності  вищого  законодавчого органу держави, зокрема на державних каналах телебачення, програми яких   практично   перетворилися   на  інструмент  політичного  та психологічного тиску,  особливий вид  цензури.  І  особливо,  коли Президент  перебуває  за  межами  України,  найбільш активізується критика Верховної Ради  і  частішають  звинувачення,  хто  в  чому заважає   Президенту  і  певним  кланам  використовувати  Україну, інформаційний простір,  а також Верховну  Раду  для  знущання  над нашим народом.

 

     Все це  дає  підстави вважати,  що стан справ в інформаційній сфері не відповідає нагальним  потребам  суспільства.  Тут  голова комітету наводив дані певного моніторингу,  вони якраз засвідчують зворотний результат.  Приватні канали займаються якраз паплюженням Верховної Ради залежно від того,  чиї інтереси висвітлює й захищає той чи інший канал, яка його спрямованість.

 

     Я закликаю  всіх  народних  депутатів  проголосувати  за  цей проект,  але  разом  з  тим вимагати сьогодні від Голови Верховної Ради Плюща термінового виконання прийнятого рішення щодо постійної трансляції пленарних засідань і його персональної відповідальності за виконання цієї постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Петре Миколайовичу. Запитання не передбачені. На виступ в обговоренні записаний один депутат - Борис Беспалий. Я його не бачу. Його немає. Хто бажає виступати?

 

     Депутат Єльяшкевич. Увімкніть мікрофон, будь ласка.

 

 

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон.  Уважаемые коллеги! Я думаю, что все мы  сегодня в очередной раз проголосуем за постановление,  которое во многом не будет выполняться, но в некоторых моментах имеет шанс быть  выполненным.  И  сегодняшний  оптимизм,  с  которым выступал Александр Алексеевич Зинченко,  говорит  о  том,  что,  видимо,  у Президента  Украины наконец созрела идея дать команду на включение голоса Верховной Рады Украины, чтобы в последние дни работы нашего созыва  избиратели  наконец  смогли услышать голоса тех,  кого они избирали.  Я надеюсь на то, что это все-таки произойдет, ведь надо хоть  какую-то видимость демократии показать в нашей стране,  хотя бы перед парламентскими выборами,  в  то  время,  когда  Президент Украины обвиняется в совершении тяжелейших преступлений.  И в том, что в  течение  длительного  периода  не  транслируются  пленарные заседания  Верховной  Рады,  вина  не  только Президента,  который непосредственно давал на это указание,  но и тех должностных  лиц, которые молчаливо с этим соглашались.

 

     Я думаю,  что  история  расставит все на свои места,  и через некоторое  время  Украина  узнает  тех,  кто  помогал   Президенту скрывать совершение своих преступлений.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Леоніду Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий  округ  223,  м.  Київ).  Дякую,  Іване Степановичу.  Ці два проекти,  на жаль, мають одну ваду - фактично йдеться  про  висвітлення  тільки  пленарних засідань і діяльності Верховної Ради в цілому.  Проте щойно  ми  затвердили  календарний план,  де  до  діяльності  депутатів  під  час сесії відноситься і робота в округах та в комітетах.

 

     У статті 18 Закону  про  статус  народного  депутата  України чітко  записано,  що кожному депутату щомісяця надається 10 хвилин на  регіональному  радіоканалі  і  15  хвилин   на   регіональному телеканалі   для   інформування  своїх  виборців  про  депутатську діяльність.  Більшість  депутатів  знає,   як   важко   ця   норма виконується,   місцеві   князьки-чиновники  просто  не  допускають депутатів на підлеглі їм канали.  Кожного разу доводиться подавати депутатські  запити  чи звернення до Прем'єрміністра,  щоб вирвати

2-3 хвилини,  вже не  кажучи  про  передбачені  15  хвилин.  І  це практично в кожному регіоні.

 

     Тому, Іване  Степановичу,  у  мене  таке прохання:  який буде прийнято варіант постанови - це вже справа залу,  але в  будьякому разі  треба  обов'язково  додати  пункт,  яким зобов'язати Кабінет Міністрів    забезпечити    виконання     місцевими     державними адміністраціями  та  Державним  комітетом  інформаційної  політики статті 18 Закону України про  статус  народного  депутата  України щодо  надання  депутатам  ефіру  на регіональних каналах у повному обсязі.

 

     ГОЛОВА. Спочатку за основу ми будемо голосувати. Я прошу вас, ви сформулюйте чітко пункт, і я вам надам слово, ви для стенограми скажете.  Будемо вважати,  що це не з голосу,  а  в  установленому Регламентом порядку.

 

     Більше ніхто не бажає взяти участь в обговоренні.

 

     Першим голосується за основу проект

 9001 від профільного комітету. Прошу голосувати.

 

     "За" - 185.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях.

 

     Я прошу, проголосуйте другий проект

 9001-1, внесений  народними  депутатами  Симоненком  та Матвєєвим Валентином Григоровичем.  Проект постанови 9001-1 за основу  прошу голосувати.

 

     "За" - 181.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Я прошу  фракції:  ви  ж  усе-таки  подивіться і голосуйте за якийсь проект.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Симоненка.

 

 

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракція    комуністів.    Шановні    колеги! Необхідність  прийняття  цього  проекту  постанови  немає  потреби аргументувати,  бо  ми,  виступаючи  з  того  чи  іншого  питання, обговорюючи проекти, дійсно неодноразово говорили про демократичні засади,  публічність політики,  публічність  діяльності  Верховної Ради, щоб наші громадяни знали, чим ми з вами займаємося.

 

     Ці два проекти практично однакові. Комітет, враховуючи проект нашої фракції,  який ми вносили  ще  на  восьму  сесію,  практично повторив все те,  що було проголосовано. Різниця тільки в тому, що в нашому проекті є констатуюча частина.

 

     Тому я дуже прошу всіх колег сьогодні ще одну спробу  зробити і  проголосувати.  У  крайньому разі,  в четвер можна повторити це голосування. Я закликаю проголосувати, і це буде правильно.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Зінченко. Будь ласка.

 

 

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Шановний колего!  Я в цілому з логікою згоден. Але запропонував би, оскільки у нас до четверга час є, о 10 годині в  четвер  за  наявності  всіх  присутніх  абсолютно  без  проблем проголосувати  цей  проект,  він  буде  прийнятий 300 або й більше голосами. Ясно, що тут у нас суперечок немає серйозних.

 

     ГОЛОВА. Бажано  б  сьогодні  за  основу  прийняти,   щоб   ви доопрацювали те доповнення, яке внесли. Давайте за основу приймемо проект  від  комітету.  Ще  раз  прошу:  проголосуйте,   а   потім доопрацюєте.

 

     "За" - 224.

 

     Я прошу, допоможіть "Трудовій Україні", Ярославе.

 

     Прошу ще раз проголосувати.

 

     "За" - 242.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ми погодили,  що до четверга профільний комітет доопрацює,  у четвер  внесе  проект   постанови   на   голосування   в   цілому. Косаківський,  ви  подасте  пропозицію у письмовій формі комітету. Так навіть краще буде,  ви сформулюєте чітко і подасте у письмовій формі.

 

     Дякую.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України  (щодо  створення   єдиного   правового   поля   у   сфері ліцензування).   Доповідає   Сергій  Третьяков,  заступник  голови Державного комітету України  з  питань  регуляторної  політики  та підприємництва. Сергію Івановичу, будь ласка.

 

     ТРЕТЬЯКОВ С.І.,  заступник голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих  актів  України, поданий на ваш розгляд,  є суто кодифікаційним, його розроблено на виконання прикінцевих положень  Закону  України  про  ліцензування певних  видів  господарської  діяльності,  а  саме  щоб привести у відповідність  з  цим  законом  чинні  законодавчі  акти  у  сфері ліцензування.

 

     Зазначений проект  закону  спрямований  на  створення єдиного правового поля у сфері ліцензування та приводить  у  відповідність із законом прямої дії 59 чинних законодавчих актів України, а саме 5 кодексів,  52 закони та  2  декрети,  з  урахуванням  пропозицій відповідних міністерств і відомств.

 

     Проектом закону України вносяться зміни до законодавчих актів у частині впорядкування видачі документів дозвільного характеру на здійснення   підприємницької   діяльності   через  ліцензування  і скасування видачі документів дозвільного характеру,  які  дублюють ліцензії.  Запропоновано  вилучити  із  законодавчих актів у сфері ліцензування  види  діяльності,  які  не  підлягають  ліцензуванню відповідно  до  Закону про ліцензування певних видів господарської діяльності,  а  також  привести  у  відповідність  до   статті   9 зазначеного  закону  назви  видів  господарської  діяльності,  які ліцензуються,  у законах України  про  зв'язок,  про  туризм,  про меліорацію  земель,  про пестициди та агрохімікати,  про лікарські засоби тощо.

 

     Упорядкування законодавчих   актів,   що   регулюють    сферу ліцензування господарської діяльності,  дасть змогу створити єдину уніфіковану прозору  процедуру  ліцензування  видів  господарської діяльності,  зняти  цілий  ряд  суперечностей,  а  також  правових колізій,  які містять законодавчі акти у сфері ліцензування  видів підприємницької  діяльності,  і тим самим зменшити правові бар'єри при  ліцензуванні  всіх  видів   господарської   діяльності,   які підлягають обмеженню на даний час.

 

     Прийняття цього  закону сприятиме зменшенню кількості перш за все  адміністративних  бар'єрів,  а  значить  впровадженню  єдиної державної  політики  у  сфері  ліцензування.  Прошу  вас,  шановні народні депутати, підтримати даний проект закону.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  у  депутатів  запитання?  Увімкніть   мікрофон депутата Круценка.

 

 

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую, Іване Степановичу. Скажіть, будь ласка, а вантажоперевезення?  От,  із Криму якраз звернулися  в  комітет. Відкрите   акціонерне   товариство   (колишня   "Сільгосптехніка") займається перевезенням  і  пасажирів,  і  вантажів.  І  податкова адміністрація вимагає,  щоб була ліцензія на перевезення вантажів, в той час як у статуті записано,  що це  підприємство  надає  такі послуги.  То чи можна в даному законопроекті передбачити, щоб було вилучене це непотрібне ліцензування? А це великі кошти.

 

     Дякую.

 

     ТРЕТЬЯКОВ С.І. Дякую вам за запитання. Можна. Згідно з чинним законодавством  ліцензуванню  підлягає тільки надання транспортних послуг  по  перевезенню  пасажирів  і  вантажів.  Якщо  ця   фірма перевозить  власні  вантажі  і  власних людей,  то згідно з чинним законодавством така діяльність не підлягає ліцензуванню.

 

     А якщо ви вважаєте,  що доцільно передбачити,  що взагалі цей вид діяльності не підлягає ліцензуванню,  як було рік тому,  то ми тільки підтримаємо вас.  Чим менше  видів  діяльності  підлягатиме ліцензуванню, тим краще буде для підприємців.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Немає.

 

     Дякую.

 

     Слово для співдоповіді надається народному депутату Москвіну.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).    Шановний    Іване Степановичу!   Шановні   колеги!   Комітет  з  питань  економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій  розглянув  законопроект  про  внесення  змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування ( 8008),  поданий Кабінетом  Міністрів,  і одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти  його  за  основу,  а  Комітету  з  питань економічної   політики   доопрацювати  зазначений  законопроект  з урахуванням зауважень і пропозицій  суб'єктів  права  законодавчої ініціативи  та  внести  його  на розгляд Верховної Ради України на друге читання.

 

     Я сподіваюся,  що ще ця  Верховна  Рада  зможе  прийняти  цей законопроект у цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Москвіна? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутатів, які  бажають  взяти  участь в обговоренні,  немає. Будемо вважати, що ми розглянули законопроект, і він буде внесений на голосування.

 

     У зв'язку  з  тим що до перерви залишилося менше хвилини і ми не встигнемо розглянути наступне питання,  оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо   пленарне   засідання.  Оголошується  до розгляду проект Закону про внесення змін  до  деяких  законодавчих актів  України  у зв'язку з прийняттям Закону України про державну статистику,  реєстраційний  номер  7280.  Доповідач  -   виконуюча обов'язки   голови   Державного   комітету   статистики   Катерина Миколаївна Шишкіна. Будь ласка, Катерино Миколаївно.

 

     ШИШКІНА К.М.,  виконуюча обов'язки голови Державного комітету статистики  України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати України!  Верховною Радою України  за  поданням  Кабінету Міністрів   у   червні  -  жовтні  2000  року  було  прийнято  ряд законодавчих актів у галузі статистики, основним серед яких є нова редакція  Закону  України  про  державну  статистику,  які набрали чинності.   Це   дало    можливість    забезпечити    гармонізацію національного  законодавства  з питань статистичної діяльності,  а також його адаптацію до відповідних міжнародних норм і стандартів.

 

     Проект Закону   України   про   внесення   змін   до   деяких законодавчих  актів  України у зв'язку з прийняттям Закону України про  державну  статистику,  що  пропонується  зараз  вашій  увазі, підготовлений  та внесений Кабінетом Міністрів на виконання пункту 3 "Прикінцевих положень" Закону України про  державну  статистику, прийнятого   в   новій   редакції,   з  метою  приведення  чинного законодавства у відповідність з даним законом.

 

     Законопроект передбачає  внесення  змін   та   доповнень   до шістнадцяти  законодавчих актів України,  необхідність більшості з яких зумовлена тим,  що в Законі України про державну статистику в новій  редакції розмежовуються поняття "статистична інформація" та "адміністративні  дані".  Такий  підхід  є   загальноприйнятим   у міжнародній   статистичній  теорії  та  практиці.  Його  змістовне навантаження полягає у  визначенні  різних  видів  інформації  про явища  і  процеси,  що  відбуваються в економічній,  соціальній та інших сферах,  в залежності від способів і  мети  її  збирання  та використовування.

 

     Так, новою  редакцією  Закону України про державну статистику встановлено,  що  статистична   інформація   збирається   органами державної   статистики   з   метою  забезпечення  нею  держави  та суспільства і використовується виключно для статистичних  цілей  у зведеному  знеособленому вигляді з дотриманням вимоги забезпечення її конфіденційності щодо конкретних респондентів.

 

     Що стосується адміністративних  даних,  то  вони  збираються, використовуються та поширюються спеціально уповноваженими органами державної  влади,  крім  органів  державної  статистики,  органами місцевого  самоврядування  та іншими юридичними особами відповідно до  чинного  законодавства  з  метою  виконання   адміністративних обов'язків  та  завдань,  що  належать  до  їх  компетенції.  Така діяльність  не  підпадає  під  дію  Закону  України  про  державну статистику.

 

     Виходячи з   цього,   адміністративні   дані   і  статистична інформація є відокремленими видами інформації,  що зумовлює  також необхідність  внесення  відповідних  змін  до деяких статей Закону України про інформацію,  який,  як відомо,  є базовим законодавчим актом для здійснення інформаційної діяльності в Україні.

 

     Підготовлений законопроект передбачає також узгодження статті 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення із статтею 1863    цього    кодексу,    оскільки   застосування   відповідних адміністративних  санкцій  за  порушення   встановленого   порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень є прерогативою органів державної статистики.

 

     Хочу підкреслити,   що   запропоновані   зміни   до    чинних законодавчих   актів  не  змінюють  їх  суті,  а  лише  редакційно уточнюють деякі норми та узгоджують  їх  із  Законом  України  про державну  статистику  в  новій редакції і таким чином забезпечують подальшу  гармонізацію  національного  правового  поля  в   галузі статистики  та  його  адаптацію до загальноприйнятих у міжнародній практиці норм. Прошу підтримати внесений законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача?  Володимир Пустовойтов. За ним - депутат Павловський.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг. Скажіть як спеціаліст, адміністративні дані - це коли під час перепису в нас виявилося більше людей,  ніж живе  в  цьому  районі або, он підказують, на цьому світі? Це по-перше.

 

     По-друге. У    мене    є    свідчення,    що   застосовувався адміністративний тиск.  Тож скажіть,  адміністративні це  дані  чи статистичні,  коли  в  нас деякі сільради вимушені були завищувати кількість жителів під час перепису?

 

     Дякую.

 

     ШИШКІНА К.М.  Дякую за запитання.  Відверто кажучи, я не знаю про такий адміністративний тиск,  і,  повірте мені, в жодному селі або в  якомусь  іншому  населеному  пункті  не  було  фактів  щодо збільшення або зменшення кількості населення.

 

     А адміністративні дані, як я вже говорила у своїй доповіді, - це виключно дані,  які збирають міністерства  і  відомства  з  тих питань, які належать безпосередньо до їх компетенції.

 

     ГОЛОВА. Михайло Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Я дякую,  Іване Степановичу. От я як фахівець працюю із щорічними  статистичними  даними,  які друкуються,  і помітив таку особливість:  якщо візьмеш попередні статистичні дані і  порівняєш їх з останніми,  то вони не збігаються. Причому якщо це стосується таких наших економічних показників,  як падіння виробництва, тобто тих,   які   характеризують  реальну  дійсність,  то  вони  дедалі пом'якшуються.  Якщо  раніше  падіння  виробництва  становило   75 відсотків,  то  тепер уже кажуть,  що більше 50 відсотків,  і таке інше, тобто пом'якшують.

 

     Так от у мене до  доповідача  таке  питання.  Чи  передбачена якась  відповідальність  за  фальсифікацію  даних,  за  те,  що їх підганяють під чиюсь ідею або  на  чиєсь  замовлення?  Чи  є  таке поняття, як статистичні дані на замовлення?

 

     ШИШКІНА К.М.   Дякую   за   запитання.   Такого  поняття,  як статистичні дані на замовлення, немає.

 

     Що стосується  відповідальності,  то   в   першу   чергу   за достовірність  інформації  несуть  відповідальність  керівники тих підприємств,  організацій,  установ,  які звітують перед  органами державної статистики.

 

     А що  стосується невідповідності,  то це,  мабуть,  конкретне питання,  яке треба просто конкретно розглядати.  Я не думаю, що в нас є невідповідність, або, як ви зараз сказали, що ми можемо щось підтасовувати. Вибачте, я не згодна з цим.

 

     ГОЛОВА. Олександр Дмитрович Кушнір.

 

     КУШНІР О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Привожу конкретные цифры.  По данным Госкомстата Украины, на 1 января 1998 года лиц в возрасте 18 лет и старше по  Донецкой  области  было  3 миллиона 951 тысяча, на 1 января 2001 года - 3 миллиона 912 тысяч; число избирателей на 29 марта 1998 года - 3  миллиона  747  тысяч, число избирателей на 30 декабря 2001 года - 3 миллиона 895 тысяч.

 

     Объясните, пожалуйста, эти цифры.

 

     ШИШКІНА К.М.   Що  стосується  обліку  населення,  то  органи державної  статистики   щорічно   проводять   його   за   поточною інформацією.

 

     Що стосується  числа  виборців у виборчих округах,  то я можу сказати з відповідальністю,  що надавали цю інформацію  не  органи державної статистики, тому сказати, наскільки ці цифри збігаються, я не можу. Хто надавав цю інформацію, я не знаю.

 

     У минулому році ми проводили таку загальнодержавну справу, як перепис населення,  для того, щоб сьогодні за матеріалами перепису поставити питання, яка ж кількість населення в нас у державі, тому що,  як  я  сказала,  кількість  населення в нас опрацьовується за поточною  звітністю,  а  на  підставі  даних  перепису  вона  буде уточнюватися.

 

     Що стосується даних про число виборців,  то я ще раз кажу, що це інформація не органів державної статистики.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кушніра.

 

     КУШНІР О.Д.  Шановна доповідачко!  Эти данные только  органов госстатистики,  потому  что составление списков избирателей только начинается.  И предварительные данные в Центральную  избирательную комиссию  областные  советы  давали  только  на  основании данных, которые были предоставлены им органами государственной статистики.

 

     Если вы считаете,  что  здесь  допущена  ошибка,  то  я  могу обратиться  к  вам  с  официальным депутатским запросом (или будем считать мое  выступление  и  мою  просьбу  депутатским  запросом): проверьте,   пожалуйста,  и  проинформируйте  меня  как  народного депутата о действительных цифрах,  которые должны были дать органы государственной  статистики  относительно количества избирателей в избирательных округах по Донецкой области или  даже  общего  числа избирателей, которое было в 1998 году и ориентировочно должно быть в этом году.

 

     Спасибо.

 

     ШИШКІНА К.М.  Дякую.  Я  просто  хотіла  сказати,  що  органи державної  статистики  не  повинні  були  надавати інформацію щодо списків виборців.  Я не кажу,  що тут невідповідність. Я наполягаю на одному: це інформація не органів державної статистики.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Скажите,  какое  количество  избирателей  по Донецкой области?

 

     ШИШКІНА К.М. Я не можу сказати, я не маю такої інформації.

 

     Щодо кількості  населення,  то,   будь   ласка,   ми   надали інформацію  Центральній виборчій комісії по всіх регіонах стосовно осіб у віці від 18 і до...  (Шум у залі).  Будь ласка,  ми  можемо відповісти  на  це  питання,  але  сьогодні  я не брала з собою цю інформацію,  тому  що  матеріал,  який  я  доповідаю,   цього   не стосується.  Якщо  є  таке  питання,  будь  ласка,  ми можемо дати інформацію:  щодо  кількості  населення  по   регіонах.   І   таку інформацію ми вже давали у ЦВК ще місяць тому.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Катерино Миколаївно. Час завершився. Сідайте, будь ласка.

 

     Я не бачу Наталії Михайлівни Вітренко. Вона співдоповідач від Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності та інвестицій.  Немає й голови комітету. Депутатів,  які  бажають  виступити  в  обговоренні цього питання, також немає. Чи хтось з депутатів наполягає на виступі?

 

     Депутат Пустовойтов. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Іване Степановичу! У мене тільки побажання. Порівняйте,  яка  кількість  виборців  у вашому окрузі була в 1998 році і яка в цьому році,  і ви побачите, що ми були праві. Тому що ми  порівняли і вийшло,  що в нас збільшилася кількість виборців в округах, хоча ми маємо дані про те, що люди умирають.

 

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення цього питання.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду проекту Закону про  внесення  змін  до Кодексу України про адміністративні правопорушення,  реєстраційний номер 7498.  Доповідає заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ України Валерій Іванович Варенко.

 

     ВАРЕНКО В.І.,  заступник  державного  секретаря  Міністерства внутрішніх справ  України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні   депутати   України!   Кабінетом   Міністрів   України  і Міністерством  внутрішніх  справ  України  вноситься  на   розгляд Верховної  Ради проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

     Цей законопроект розроблено на  виконання  статті  2  розділу восьмого "Прикінцеві положення" Закону України про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону. Закон України про   внесення   змін   до  Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення від 5  квітня  минулого  року  не  усунув  повністю розбіжностей  в  юридичній  термінології.  Тому  згідно  з нормами статей 13,  17  Закону  України  про  участь  громадян  в  охороні громадського  порядку  і  державного  кордону  нами  підготовлений законопроект, який остаточно ці розбіжності усуває.

 

     Пропонується у   Кодексі    України    про    адміністративні правопорушення  у  назві  статті 185-10 "Злісна непокора законному розпорядженню чи  вимозі  військовослужбовця  Прикордонних  військ України  або  члена  громадського  формування з охорони державного кордону України" слова  "з  охорони  державного  кордону  України" замінити  словами  "з  охорони  громадського  порядку і державного кордону"; текст статті після слів "члена громадського формування з охорони" доповнити словами "громадського порядку і".

 

     Таким чином,  назва статті буде звучати так: "Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця  Прикордонних військ   України  або  члена  громадського  формування  з  охорони громадського порядку і державного кордону",  а диспозиція  частини першої  цієї  статті - "Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця  Прикордонних  військ  України  під  час виконання   ним   службових   обов'язків,  пов'язаних  з  охороною державного кордону,  або члена громадського формування  з  охорони громадського  порядку  і  державного  кордону,  який бере участь в охороні державного кордону України".

 

     У статті  259  "Доставлення  порушника"  у   частині   першій пропонується  до  терміна  "штаб громадського формування з охорони громадського  порядку  і   державного   кордону"   додати   термін "громадський  пункт  з  охорони  громадського  порядку",  а  також терміни    "підрозділ    Прикордонних    військ    України"     та "військовослужбовець Прикордонних військ України".

 

     Диспозиція частини  першої цієї статті тоді буде звучати так: "З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення  в разі  неможливості  скласти  його  на місці вчинення праворушення, якщо складення  протоколу  є  обов'язковим,  порушника  може  бути доставлено в міліцію чи до підрозділу Прикордонних військ України, штабу громадського формування з  охорони  громадського  порядку  і державного   кордону   чи   громадського  пункту  охорони  порядку працівником  міліції,  військовослужбовцем   Прикордонних   військ України  або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону".

 

     Пунктом 4 частини третьої статті 13 Закону України про участь громадян  в  охороні  громадського  порядку  і  державного кордону членів громадських формувань наділено  правом  складати  протоколи про   адміністративні   правопорушення.   Згідно   з  цією  нормою пропонується внести відповідні доповнення в статтю 202  "Порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України";

 

     до пункту 2 частини другої статті 255 "Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення", закріпивши право членів громадських формувань з охорони громадського  порядку і   державного  кордону  складати  протоколи  про  адміністративні правопорушення,  пов'язані з  порушенням  прикордонного  режиму  і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

 

     Шановні народні   депутати!   Як   я   вже   наголосив,   цей законопроект лише усуне розбіжності в юридичній термінології. Його прийняття  сприятиме правовому забезпеченню діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону,  що позитивно вплине на стан охорони громадського порядку і державного кордону,  і не потребує ніяких  додаткових  витрат  із  Державного бюджету України. Прошу підтримати законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача?  Немає.  Дякую, Валерію Івановичу.

 

     Від профільного Комітету з питань законодавчого  забезпечення правоохоронної   діяльності   слово  надається  заступнику  голови комітету Олександру Марковичу Бандурці.

 

 

 

     БАНДУРКА О.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий  округ  175,  Харківська  область).  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Комітет з питань законодавчого забезпечення   правоохоронної   діяльності   розглянув    вказаний законопроект  і одноголосно прийняв рішення рекомендувати прийняти його у першому читанні.  Законопроект не  вносить  суттєвих  змін, крім  редакційних,  в  існуюче законодавство,  але приводить діючу систему профілактики у відповідність з Законом України про  участь громадян  в  охороні громадського порядку і державного кордону.  А те,  що  стосується  пунктів  охорони  громадського  порядку,   то згадайте,  що вони у нас були, ефективно діяли і фактично мова йде про їх правове нормативне поновлення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Олександра Марковича?  Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутатів, які  бажали  б  взяти  участь в обговоренні даного законопроекту, поки не було. Хто з депутатів наполягає на виступі? Немає. Завершили обговорення даного законопроекту.

 

     -----------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального  кодексу  України.  Реєстраційний  номер 8252.  Доповідач - Ключковський Юрій Богданович.  На жаль, не бачу його.  Якщо вже Ключковського  немає,  то  це...  Я  звертаюся  до Секретаріату:  найдіть, будь ласка, Ключковського, я ж його тільки що бачив, він може не зорієнтувався у графіку.

 

     -----------

 

     Проект Постанови   про   припинення   повноважень   народного депутата  України  Лазаренка Павла Івановича.  Реєстраційний номер 8302.  Доповідає  народний  депутат  України  Георгій   Корнійович Крючков.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Питання,  яке зараз розглядається,  має кілька аспектів.  Перший - фактичний  бік  справи.  Другий  -  правова  основа для постановки питання про дострокове припинення повноважень депутата  Лазаренка. Третій - моральнополітичний аспект.  І ще, я б сказав, детективний аспект.  Детективного аспекту я торкатися не  буду,  цим,  мабуть, займеться  керівництво  Верховної  Ради  якщо  не  нинішнього,  то наступного скликання.

 

     Передусім про  фактичний   бік   справи.   Після   того,   як керівництво  Верховної  Ради за моїми багаторазовими наполяганнями нарешті ознайомило народних депутатів з вироком Поліцейського Суду Республіки   і  Кантону  Женева  (Швейцарська  Конфедерація)  щодо Лазаренка,  фактичний бік справи став для нас зрозумілішим. Тому я лише нагадаю деякі обставини.

 

     17 лютого 1999 року за поданням Генерального прокурора від 21 грудня 1998 року Верховна  Рада  України  дала  згоду  (за  -  310 депутатів,  проти - 39,  утрималися - 15) на притягнення народного депутата Лазаренка до кримінальної відповідальності та його арешт.

 

     Однак Лазаренко в Україні заарештований не був.  За обставин, які  викликають  багато  запитань,  він  опинився  за межами нашої країни.   Його   заарештували   у    Швейцарській    Конфедерації, обвинуватили  у  відмиванні незаконно здобутих грошей (двічі,  два епізоди).  І 28 червня 2000 року  Поліцейський  Суд  Республіки  і Кантону  Женева  визнав  Лазаренка  винним  у  скоєнні зазначеного злочину і засудив його до покарання - позбавлення волі  на  термін півтора  року  з  вирахуванням  терміну  попереднього затримання в Швейцарії  -  1  рік  2  місяці  і  29  днів  та   з   урахуванням "екстрадиційного  затримання  у  Сполучених  Штатах  Америки",  де Лазаренко чекає рішення американської юрисдикції.  Суд  постановив також вислати Лазаренка із Швейцарії терміном на п'ять років.

 

     Лазаренко, за наявною інформацією, рішення швейцарського суду не оскаржив.  Вирок набрав чинності.  Суд зазначив,  що  підсудний Лазаренко,  будучи  призначеним  на посаду представника Президента Республіки Україна у Дніпропетровській  області  і  володіючи,  як сказано  у  вироку,  значною владою,  в тому числі правом надавати дозвіл на експорт стратегічно важливої продукції,  використав свою посаду,  щоб отримати майновий прибуток на власну користь всупереч інтересам Республіки Україна, які мав захищати.

 

     У вироку  наводяться  два  епізоди:  один  -   пов'язаний   з фірмою-радгоспом "Науковий", керівником якого був народний депутат Агафонов,  другий - з подібними махінаціями  Лазаренка  за  участю керівників деяких підприємств міста Дніпропетровська.

 

     Принагідно зауважимо,  що  про  все  це,  і не тільки про це, неодноразово в деталях повідомлялося в матеріалах,  які  вручалися нам   та  оприлюднювалися  у  засобах  масової  інформації  нашими колегами  Омельченком  та  Єрмаком,  а   пізніше   -   Генеральною прокуратурою України.  Дії Лазаренка швейцарський суд розцінив, як (цитую)  "нечесне  керування  державними  фондами"  і  навіть   як "корупційні акти". Я згоден з колегою Кравчуком, коли він каже, що це був найвидатніший дояр і зав. фермою в Україні, який так подоїв нашу державу, що у світі немає прикладу тому, що він зробив.

 

     Суд зазначив,  що  головні  порушення  (цитую)  "були  скоєні Лазаренком в Україні", законодавство якої також вважає вчинені ним дії  злочином.  Оскільки  шкода  була  завдана  і Швейцарії (бо як тільки швейцарські  банкіри  запідозрили,  що  з  лазаренківськими вкладами  щось  неладно,  Лазаренко  встиг  перевести  їх до іншої держави),   Женевський   суд   присудив   Лазаренка   до    сплати компенсаційних  боргових зобов'язань на користь Женевської держави у розмірі близько 6,6 мільйона доларів  (доларовий  еквівалент  по курсу   дня   цього).   Суд   особливо   відзначив,   що   (цитую) "обвинувачений Лазаренко,  якого на  засіданні  суду  представляли його  радники,  визнав факти,  що ставляться йому у вину,  як і їх юридичне визначення (кваліфікацію), встановлене Прокуратурою". Він визнав  також  звинувачувальні факти під час допиту слідчим суддею 15 травня 2000 року у СанФранциско (США).

 

     Принциповою, на  мою  думку,  для  нас  є   констатація,   що міститься у вироку швейцарського суду: "Обвинувачений сам визнав у власних заявах у присутності слідчого судді,  що зловживав  своїми політичними  функціями  з  метою  отримувати значні "комісійні" на шкоду державі,  інтереси якої він мав захищати,  а також що сприяв укладанню   контрактів   з   підприємствами,  частина  з  прибутку виплачувалась йому всупереч його  обов'язкам  перед  суспільством, від якого він залежав".

 

     Отже, Лазаренко   за   дії,   вчинені   в   Україні,  які  за українськими законами також є злочином,  за кордоном вже  визнаний злодієм,   з   чим   він   фактично   погодився,   оскільки  вирок швейцарського суду не оскаржив.  І  вирок  набрав  законної  сили. Таким  є  фактичний  бік  цієї  справи.  Проти фактів заперечувати важко.

 

     Розбіжності торкаються  правового  боку   справи.   Чи   може обвинувальний вирок швейцарського суду, який набрав чинності, бути підставою для  дострокового  припинення  депутатських  повноважень Лазаренка   відповідно  до  пункту  2  частини  другої  статті  81 Конституції України?

 

     У поясненні, яке надійшло до Верховної Ради, сам Лазаренко та його дуже активні захисники у Верховній Раді,  в Апараті Верховної Ради і за межами Верховної Ради висувають  такий  аргумент,  що  в Україні,  мовляв,  дотепер  не  прийнято  закону  про  визнання та виконання рішень іноземних судів і що  взагалі  обов'язковими  для виконання   на  території  України  є  лише  судові  рішення,  які ухвалюються судами іменем України.  І тільки іменем  України!  Так підкреслюється у листі Лазаренка.  І як висновок: народний депутат може   бути   позбавлений   свого   спеціального   статусу,   його повноваження  припиняються  достроково  на підставі обвинувального вироку,  який має бути  ухвалений  судом  іменем  України.  Тільки іменем України!

 

     Документи цікаві,  і до того,  як вони створювалися, не зайве було б уважніше придивитися.  Думаю,  що до цього ми дійдемо  теж. Хоча і в цих документах, які подавалися на розгляд Верховної Ради, було сказано,  що у випадку, якщо Україна не зв'язана міжнародними зобов'язаннями,  то  судові  вироки  стосовно  правопорушень своїх громадян на території інших держав  вона  може  визнавати  або  не визнавати.

 

     Є дві принципові обставини.  Перша. Україна, як і Швейцарська Конфедерація,  є   учасником   принаймні   чотирьох   європейських конвенцій,  згідно з якими зобов'язалася визнавати рішення судових органів інших держав.

 

     І друга.  Стаття 9 Кримінального  кодексу  закріпила  принцип можливості  визнання  вироку іноземної держави.  Стосовно розгляду кримінальних справ, це зрозуміло.

 

     Є у  кодексі  і  таке  дуже  принципове  положення,   яке   в юриспруденції  називається  "Non  bis  in idem" (не можна покарати двічі за одне і те ж).  Тобто  цим  сказано,  що  якщо  громадянин України  вчинив  злочин  за  її межами і за вчинені злочини зазнав кримінального покарання за межами України,  то він  не  може  бути притягнений  в  Україні  до  кримінальної  відповідальності за цей злочин.

 

     Тобто за  ті  два  епізоди,  які  зараз  ставляться  в   вину Лазаренку і за які він уже покараний у Швейцарії,  він уже не може бути засуджений в Україні.  Він уже  за  це  засуджений.  Тому  ми вважаємо, що у Верховної Ради є достатні підстави для застосування у даному випадку пункту 2 частини  другої  статті  81  Конституції України. Просимо підтримати внесений нами проект постанови.

 

     І останнє.  Не  можу  не торкнутися морально-політичного боку даного  питання.  Позитивне  рішення  Верховної  Ради  буде  нашою чесною,  хоча,  на  мій  погляд,  і  запізнілою,  далеко не повною відповіддю на питання, які мало не щодня задають нам виборці. Чому людина,  яку  за  рубежем  у  судовому  порядку  давно вже визнано злодієм,  і вона з цим  фактично  погодилася,  людина,  яка  стала уособленням  корумпованості  правлячої  в  Україні верхівки,  досі залишається  народним   депутатом?   Хто   дозволив   цій   людині безперешкодно покинути межі України?  Які сили сприяють збереженню його  депутатського  статусу?  І  невже  це   влаштовує   народних обранців, керівництво Верховної Ради і Президента України?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Іван Мусієнко. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Фракція Соціалістичної партії.  Вельмишановний Георгію  Корнійовичу!  Немає  жодних  підстав  сумніватися  в  тих аргументах,   які   ви   наводите,   вони  глибоко  аргументовані, професійні. Є одне "але". Якби йшлося про державу, яка, принаймні, дійсно  реально працює в напрямку створення правових засад і все в ній відбувається на правовій основі,  не було б  проблем.  І  наша позиція  проголосувати  за  позбавлення повноважень була б чесною, але кажуть "благими намерениями дорога в ад вымощена".

 

     Ви не побоюєтеся того,  що ми проголосуємо і дійсно  вдасться повернути пана Лазаренка сюди?  Протягом тижня нам повідомлять, що він зізнався,  що  все,  що  тут  відбувалося:  вбивста  Гетьмана, Щербаня,  те  розкрадання,  яке  через  одного  в  "За  єдУ" можна помітити,  - мільярди,  мільярди і  мільярди,  що  все  це  зробив Лазаренко.  А через 2-3 дні після того,  як він нібито зізнається, він просто перестане існувати фізично. І чого ми досягнемо цим?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановний Іване Михайловичу! Ви розумієте, у нас є  конкретна  справа.  Народний  депутат  вчинив  дії,  за які він покараний. Вину свою визнав, з вироком погодився. Ці дії караються і  за  законами  України.  Чи  повинна  така  людина бути народним депутатом? Це перше запитання. Я думаю, тут відповідь зрозуміла.

 

     Інше запитання.  Я поділяю вашу стурбованість.  Я теж глибоко занепокоєний станом дотримання законів в Україні. Я стикаюся щодня з фактами, коли брутально порушуються закони і на це немає реакції найвищого політичного,  як кажуть,  даху. І ваші побоювання цілком зрозумілі.

 

     А відносно  того,  повернеться  чи   не   повернеться   Павло Іванович, у мене великий є сумнів. Хоча колега Табачник сказав, що він не виключає,  що десь років через десять,  можливо,  на білому коні  Павло  Іванович  ще  й  повернеться  до України.  Я цього не виключаю.

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко. За ним - депутат Давидов.

 

 

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян. Георгий Корнеевич! У меня вопрос следующего содержания.  Вы были долгое время  председателем Комитета   Верховного  Совета  Украины  по  вопросам  национальной безопасности  и  обороны.  Вам  в  период  ваших  полномочий  было известно  о  преступной деятельности Лазаренко?  И принимали ли вы какие-то меры для того,  чтобы эту деятельность пресечь? Ведь речь идет о миллиардных в долларовом исчислении разграблениях народного хозяйства  Украины.  А  это  наносит  прямой  ущерб   национальной безопасности.

 

     И какие  меры  вы  как  руководитель комитета предприняли для того,  чтобы Лазаренко не смог покинуть территорию Украины в связи с его попыткой скрыться от заслуженного возмездия? И почему именно сейчас,  перед избирательной кампанией,  вы вносите этот вопрос на рассмотрение Верховного Совета?

 

     Спасибо.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Во-первых, я не был долго председателем комитета Верховной Рады.  Во-вторых,  о деяниях Лазаренко я узнал тогда же, когда узнали и вы,  и с тех пор я неотступно поднимаю этот вопрос. Вам это известно лучше,  чем другим,  потому  что  вы  бываете  на заседаниях,   когда  рассматривается  вопрос  "Різне".  Вы  хорошо знаете,  что я этот вопрос поднимаю уже больше года!  И никто  его больше  не поднимает.  Поэтому ваша попытка меня скомпрометировать на этом вопросе просто бесперспективна,  это попытка  с  негодными средствами.

 

     ГОЛОВА. Я для репліки надам слово в кінці. Володимир Давидов. За ним - Ярослав Кендзьор.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий округ 108,  Луганська область).  Прошу передати слово депутату Пилипчуку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Виборчий  округ  124.  Фракція  "Батьківщина". Скажіть,   будь   ласка,   доповідачу,  чому  все-таки  так  довго розглядається це питання?  Адже є  рішення  суду  Швейцарії,  воно набрало законної сили. Це перше.

 

     І друге.  Чому  Генеральна  прокуратура  в особі Генерального прокурора досі  не  подала  будь-яких  документів,  щоб  відбулася екстрадиція пана Лазаренка?  Чи не буде так стояти питання,  що за халатність сьогодні є  всі  підстави  притягнути  до  кримінальної відповідальності  Потебенька,  який  приховував  факти  зловживань Лазаренка?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Я дякую за запитання.  У мене є  нагода  внести деяку ясність у цю ситуацію.  Запитання,  чому це питання довго не розглядається,  ви  адресуйте  своєму  колезі  Омелічу.  Згідно  з законом  і  з Регламентом ставити це питання перед Верховною Радою має регламентний комітет.

 

     ГОЛОВА. І йому про це давалися неодноразові доручення.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Так, це правильно, Іване Степановичу.

 

     Про це ви запитайте там.  Мабуть,  колись я ще скажу  про  це більш детально, у мене є що тут сказати. Це перше.

 

     Друге. Генеральний  прокурор  вніс  подання про надання згоди Верховної Ради на притягнення до кримінальної  відповідальності  і арешт  Лазаренка.  Все  було зроблено для того,  щоб це питання не розглядалося,  аж поки Лазаренко не втік  за  кордон.  Я  це  можу показати конкретно, назвавши дати.

 

     Третє. Генеральна прокуратура неодноразово,  як повідомлялося в пресі, ставила питання про екстрадицію Лазаренка. Це відомо. Але ви знаєте, що це питання вийшло вже за межі простої юриспруденції, воно  набуло  іншого  звучання.  І  тому  питання  про  Генеральну прокуратуру я б сьогодні не порушував.

 

     ГОЛОВА. Ярослав  Кендзьор.  За  ним  Олександр  Жир.  Останнє запитання.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Георгію Корнійовичу! Була б на те моя воля, то, звичайно, серед депутатів  Верховної  Ради  не  було  б  такого  унікального народного депутата, як Лазаренко.

 

     Ви згадували  про  морально-етичний  аспект цієї проблеми.  Я дуже добре пам'ятаю всю цю історію. Коли ми розглядали подання про дачу   згоди  на  арешт  Лазаренка,  Головою  Верховної  Ради  був Олександр Ткаченко,  який є сьогодні членом вашої фракції,  Першим заступником   був  також  член  вашої  фракції  Адам  Мартинюк,  а Генеральний прокурор Потебенько є членом вашої нинішньої  виборчої команди.

 

     Отже, ми бачимо, що ви виставляєте справедливі претензії, я з вами цілком солідарний,  але вся команда,  яка мала давно вирішити цю проблему, є саме поруч з вами. Це - члени або вашої партії, або фракції, або вашого виборчого списку.

 

     Я готовий,  я буду голосувати за  те,  щоб  не  стало  такого народного  депутата.  Але  це,  справді,  трохи пахне,  як кажуть, виборчою рекламою.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановний колего!  Я це питання  порушував  іще, коли  проблема  виборів не висіла в повітрі.  Тому я прошу мене до виборів,  як  кажуть,  не  тулити.  Я  воював  за   чесність,   за справедливість,  за  чистоту нашого депутатського корпусу.  І коли було поставлене питання про надання згоди на притягнення Лазаренка до  кримінальної відповідальності і про його арешт,  Верховна Рада вирішила це питання. Але хтось (і я знаю, хто) дозволив цій людині втекти.  Настане час,  і ми повідомимо хто,  але це не має ніякого відношення ні до нинішнього керівництва Верховної Ради, ні до того керівництва, яке було тоді. Не треба змішувати...

 

     ГОЛОВА. Олександр Жир. Останнє запитання.

 

     ЖИР О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (виборчий   округ  35,  Дніпропетровська  область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний доповідачу!  Я повністю підтримую  все,  що було   сказано   вами   у   вашій   інформації.  І  я,  і  фракція голосуватимемо за внесену вами пропозицію.  Але мене знову  дивує, чому ми говоримо:  ми знаємо,  хто дозволив втекти, ми знаємо, хто допомагав ухилятися від відповідальності? Вам добре відомо, що так звана справа Павла Лазаренка виникла після того, як Павло Іванович посварився із Леонідом Даниловичем.  І хто з  них  кому  допомагав виїжджати за кордон, ці додаткові матеріали будуть оприлюднені. Чи не вважаєте ви за потрібне у  внесеному  проекті  постанови,  який прийматиме  Верховна  Рада,  я  підтримую внесений проект,  другим пунктом зазначити,  чому в Україні стало можливим це  явище,  чому з'явився   Павло  Іванович  Лазаренко?  Сьогодні  набагато  більше крадуть, ніж він, і ви це знаєте. Щоб другим пунктом зазначити, що це явище стало можливим тому, що така-то особа (а це є перша особа в державі) сприяла такому явищу?  Чи не вважаєте  ви  за  потрібне додати такий пункт і за нього проголосувати?

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Шановний Олександре Олександровичу! Якщо ви його сформулюєте і подасте, я обидві руки підніму за.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Георгію Корнійовичу.  Слово для  співдоповіді надається  голові  Комітету  з питань правової політики Олександру Вікторовичу Задорожньому.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  правової політики (виборчий округ 217,  м.  Київ).  Дякую, шановний Іване Степановичу.  Моя доповідь тут - це нонсенс, і ми в цьому  переконані,  ми  знаємо  це,  оскільки згідно з Законом про статус  народного  депутата  співдоповідати  тут  повинен   голова Комітету  з  питань  Регламенту.  Але  вже довгий час голова цього комітету відмовляється розглядати це питання.  Я не знаю,  чому це відбувається,  але  сама моя співдоповідь тут є результатом якоїсь невідомої гри,  яка відбувається,  в тому  числі  на  рівні  голів комітетів.  Ми не відмовлялися від розгляду цього питання. Комітет з питань правової політики розглянув його на своєму  засіданні  ще 19  грудня  2001 року з запрошенням авторів проекту постанови.  Це було вже третє наше засідання,  присвячене розгляду цього питання. Перед  цим  ми  двічі намагалися його розглянути,  але у зв'язку з відсутністю оригіналів документів від Генеральної  прокуратури  ми це питання не розглядали.  За участю авторів проекту постанови,  а також  заступника  Генерального  прокурора  пана  Обихода  комітет розглянув це питання. Висновки комітету вам роздані. Для того, щоб не зачитувати  ці  висновки,  я  дуже  коротко  зупинюся  на  двох аспектах, які проаналізував комітет.

 

     Аспект перший. Чи є вирок, який набрав законної сили? Комітет після аналізу  наданих  документів  дійшов  висновку:  так,  вирок іноземного  суду,  який  набрав  законної  сили,  є.  Більш  того, представник Генеральної прокуратури надав свідчення щодо виконання цього   рішення,   і   мова   йшла   про   якісь   мільйони,   які перераховувалися.

 

     Другий аспект (і це  було  моє  перше  запитання  до  авторів проекту  постанови).  Чи  дійсно  є  конвенція,  сторонами  якої є Швейцарія і Україна? Ми проаналізували відповідно посвідчену копію такої  конвенції,  перевірили  факт її ратифікації Верховною Радою України і дійшли висновку, що за наявності вироку іноземного суду, який набрав законної сили, і конвенції, сторонами якої є Україна і Швейцарська Конфедерація,  суд якої виніс вирок у цій кримінальній справі,  у  Комітету  з  питань  правової  політики є всі підстави рекомендувати Верховній  Раді  розглянути  це  питання  на  своєму засіданні.

 

     Однак виникло питання,  пов'язане з пунктом 1 статті 5 Закону України про  статус  народного  депутата,  де  чітко  сказано,  що відповідне   подання  вноситься  Комітетом  з  питань  Регламенту. Оскільки таку норму закону ми скасувати не  можемо,  ми  направили свій   висновок,  як  завжди  це  робить  не  профільний  комітет, профільному комітету.  Але так сталося, що цей комітет (я не хотів би ніяких оцінок тут давати) чи відмовився, чи не співдоповідає.

 

     Таким чином,  у  рамках своєї співдоповіді я роблю наголос на двох  питаннях,  які  аналізувалися  на  засіданні   комітету,   і відповідний  висновок  вам  наданий.  Конвенція,  сторонами якої є Україна і Швейцарська Конфедерація,  є.  Є вирок суду,  що  набрав законної сили. У мене все.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  у депутатів запитання?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Юрій Ключковський. За ним - Ігор Пилипчук.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Шановний доповідачу! Як голова основного правового комітету дайте все-таки  з  точки  зору  права  оцінку  настільки  пізньому винесенню на розгляд Верховної Ради цього питання. Адже відомо, що ця особа,  яка досі має звання народного  депутата  України,  вже, по-моєму,  близько двох років перебуває за межами України і не має свободи пересування,  тобто не може брати участі  в  законодавчому процесі України. Це перше.

 

     І друге.  Що  ж  все-таки нам робити у випадках,  коли якийсь комітет  чомусь  ігнорує  якесь  питання  і  не  хоче   виконувати покладену  на  нього  законом  функцію?  Як ви як юрист могли б це прокоментувати.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую, шановний Юрію Богдановичу. Я хотів би виступати тут тільки як народний депутат, як і всі тут присутні. Є автори  проекту  постанови,  який  внесено  у  відповідний  строк, розглянуто  на  засіданні  комітету.  Я  нагадаю,  що  комітет був змушений двічі повертатися до розгляду цього  питання  і  лише  на третьому  засіданні (тут позначилися і недоліки нашого планування) ми добилися,  щоб представник Генеральної  прокуратури  приніс  із собою  оригінали  документів,  які  були  необхідні для того,  щоб прийняти рішення,  оскільки виникало  питання  щодо  відповідності копій оригіналові. І це питання обговорювалося в комітеті.

 

     Цікаве інше   -   яким   чином   планується  цей  розгляд.  Я дисциплінований голова комітету.  Мені сказали співдоповідати -  я тут   співдоповідаю,   оскільки  таке  рішення  було  прийнято  на засіданні комітету.  Свою власну точку зору я, мабуть, доповім вам за межами цього залу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігор Пилипчук. За ним - Володимир Моісеєнко.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Шановний доповідачу!  Чи не вважаєте ви,  що є всі підстави притягнути до відповідальності Омеліча за зловживання службовим становищем? Це перше.

 

     І друге.  Крючков  не відповів на запитання,  чому ж усе-таки Генеральна прокуратура не  скерувала  подання  в  Сполучені  Штати Америки  про  екстрадицію Лазаренка?  Чи це були лише популістські заяви в засобах інформації?  Я стверджую,  що офіційного документа на сьогоднішній день із стін Генеральної прокуратури не вийшло.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую.  Шановний Ігоре Мар'яновичу!  Я,  так скажемо,  не в тій позиції,  щоб давати оцінку діям колеги, і не в тій   ситуації,   щоб  розподіляти,  хто  буде  співдоповідати  чи доповідати. Відповідне рішення було прийнято Погоджувальною радою. За  свої  дії  шановний  колега Віктор Семенович Омеліч відповість сам, тому це питання не до мене, погодьтеся.

 

     Комітет з питань правової політики  на  своєму  засіданні  це питання не аналізував,  але,  виходячи з тих матеріалів, які у нас є,  у тому числі з текстів конвенцій,  які я за  межами  засідання Комітету  з питань правової політики вивчаю і доповідаю,  справа в тому,  що коли особа покарана і відбуває покарання за межами своєї країни,   міжнародні   конвенції,  учасником  яких  є  і  Україна, передбачають можливість відмови від екстрадиції,  тобто повернення злочинця  в  країну громадянства для відбування покарання.  І така норма відповідних міжнародних нормативних актів є.

 

     Чому відповідно  реагувала  або   не   реагувала   Генеральна прокуратура, оцінки на засіданні комітету не давалося, оскільки це питання не вивчалося.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко. За ним - Федір Абрамов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемый  Александр  Викторович!  Еще  в  1997  году  по  команде тогдашнего   Генерального   прокурора   Ворсинова   против    меня возбуждалось  дело  за  то,  что я тогда назвал Премьер-министра и Президента руководителями преступного правящего режима.  Это  было на встрече,  когда избирался депутатом Иванов Валерий Геннадиевич. Поэтому о преступлениях господина Лазаренко  знали  уже  тогда.  И сейчас  некорректными  выглядят  выступления  отдельных депутатов, которые делают вид, что они об этом не знали.

 

     Возникла правовая  коллизия:  92   процента   избирателей   в избирательном  округе  Лазаренко  проголосовали  за потенциального преступника,  который сейчас уже открыто осужден.  Знал об этом  и тогдашний Генеральный прокурор,  знал об этом и Президент, знали и те,  кто голосовал за то,  чтобы  Премьер-министром  был  назначен Лазаренко.  Я  на  следующий  день  после голосования заявил ему с трибуны, что я за него не голосовал.

 

     Поэтому меня  интересует   ваше   мнение   как   председателя комитета:  что  мог  бы  сделать  Верховный Совет для того,  чтобы исключить в будущем  попадание  в  Верховный  Совет  потенциальных преступников,   в   том   числе  тех,  которые  сегодня  выдвинуты кандидатами в народные депутаты?

 

     Спасибо.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую,  шановний Володимире Миколайовичу, за запитання.  Я розумію так само,  як і ви, що ваше запитання не має відношення до питання, яке я доповідаю.

 

     Якщо вас цікавить  моя  власна  думка  -  лише  стовідсоткова пропорційна  система  могла  б у майбутньому убезпечити від цього. Але це питання майбутнього, а не сьогодення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов.  За ним -  депутат  Михайло  Ратушний. Останнє запитання.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Викторович! Скажите,  пожалуйста,  должны  ли   понести   ответственность   те государственные  лица,  которые  разрешили  выехать  Лазаренко  за границу? И какова роль в этом вашего комитета?

 

     Спасибо.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Шановний Федоре Михайловичу! Я вдячний за те, що ви поставили таке запитання, але я ще раз хотів підкреслити, що Комітет з питань правової політики на своєму засіданні  як  другий комітет,  - підкреслюю,  це не профільний комітет, - не аналізував всі питання,  пов'язані з  етикою,  з  поведінкою,  в  тому  числі посадових  осіб.  Комітет намагався зосередитися суто на юридичних питаннях, які є суттєво важливими і які, на думку членів комітету, не  давали  змоги  деяким  нашим  колегам визначитись.  Це питання дискутується протягом останніх  трьох  місяців,  у  тому  числі  в кулуарах.  І  одне  запитання:  так  чи є юридичні підстави?  Я як голова комітету відповідально заявляю,  що юридичні підстави є для того,  щоб ось таке рішення комітету з'явилося і було вам роздано. Щодо решти підстав я як голова комітету,  як співдоповідач не можу тут відповідати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Михайло Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності (виборчий округ 164,  Тернопільська область).  Шановний доповідачу!  Я думаю,  що позиція і вислови  деяких  колег  цілком слушні,  тому що в цій справі є елемент політичної кон'юнктури.  Я поясню чому.  У 2000,  2001 роках я,  депутат Білас, інші депутати двічі  вносили  аналогічний  проект постанови.  Тоді він чомусь не потрапляв у сесійний зал і не голосувався.  Зараз дивно,  справді, що політичні сили,  я назву їх,  це комуністи, які робили все, щоб торпедувати в той час (Генеральний прокурор зараз справді в списку КПУ,  і не махайте руками),  і член фракції "Єдність" (членом цієї фракції ви також є) Омеліч як голова комітету перед виборами,  під завісу,  ініціюють  саме  в  перших  рядах питання про позбавлення депутатських  повноважень  Павла  Івановича   Лазаренка.   Фракція Українського  народного  руху голосуватиме.  І треба це було давно зробити,  але давайте не гратись у цю політичну  кон'юнктуру.  Так виходить,   що   "лови   злодія"   найголосніше  кричать  ті,  чиї представники робили все за два-три роки, щоб Павло Іванович не був позбавлений цих повноважень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую,  шановний Михайле Ярославовичу. На ту частину вашого звернення,  яка адресується мені,  я відповім  дуже коротко.  Я  як член фракції "Єдність",  як голова комітету зробив усе для того, щоб це питання було розглянуто якомога швидше.

 

     Нагадаю, як тільки керівництвом Верховної  Ради  було  видано відповідне  розпорядження  (а  комітет не може зі своєї ініціативи починати розгляд цього питання), це питання того самого тижня було поставлено на порядок денний засідання комітету. Ось і все.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Вікторовичу. Час завершився.

 

     Слово для реплік буде надано наприкінці розгляду питання.

 

     Ще є   один   співдоповідач  -  секретар  Комітету  з  питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України Дмитро Васильович Чобіт. Будь ласка.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановні народні депутати!  Комітет з питань  Регламенту  на своєму засіданні розглянув проект Постанови Верховної Ради України про припинення повноважень народного депутата  України  Лазаренка, внесений народними депутатами України Медведчуком і Крючковим.

 

     Комітет не  підтримав  згаданий проект,  як і проект про його відхилення,  та пропонує прийняти рішення  самою  Верховною  Радою України.

 

     Стосовно внесеного   проекту,  який  розглядається  Верховною Радою,  комітет звертає  увагу  Верховної  Ради  України  на  такі обставини: стаття 81 Конституції України передбачає п'ять випадків дострокового припинення повноважень  народного  депутата  України, серед них і рішення суду.

 

     У проекті   постанови,  внесеному  Медведчуком  і  Крючковим, припинення  повноважень  народного  депутата   України   Лазаренка обґрунтовано   так:   у   зв'язку   з   набранням   законної  сили обвинувального  вироку.  Однак  не  зазначено,  що  це  вирок   не українського,  а  Поліцейського  Суду  Кантону Женева (Швейцарська Конфедерація).  Вирок цього суду,  як і інших іноземних судів,  не може  мати  обов'язкової  сили  для  України,  оскільки  згідно зі статтею   124   Конституції   України   судочинство   здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції.

 

     Поліцейський Суд  Кантону Женева не може входити в зазначений перелік,  тим  більше,  що  частиною  першою  цієї  статті   прямо заборонено делегування функцій судів іншим органам.

 

     Крім цього,  у  частині п'ятій статті 124 Конституції України зазначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими  до  виконання  на  всій території України.  Рішення Поліцейського Суду Кантону Женева  (Швейцарська  Конфедерація)  не приймалося  іменем України,  а тому воно не може бути обов'язковим для виконання на всій території України.

 

     На клопотання Комітету з питань Регламенту свій висновок щодо запропонованого  проекту  подав  Інститут  законодавства Верховної Ради України,  в якому зазначено,  і це комітет доводить до вашого відома (цитую): "Наявність вироків судів іноземних держав стосовно громадян України не може бути підставою для застосування проти них будь-яких  правових  санкцій  в Україні.  Народний депутат України може  бути  позбавлений  свого   спеціального   статусу   і   його повноваження  припиняються  достроково  на підставі обвинувального вироку, що ґрунтується на доказах, одержаних законним шляхом, який набрав  законної  сили  та  був ухвалений судом іменем України і є обов'язковим на всій території України".

 

     Зазначимо також такі обставини:  у  поясненні  щодо  проекту, який вноситься на розгляд Верховної Ради, зміщено поняття, які є в чинному  законодавстві,  зокрема,  при  посиланні  на   конвенцію, підписану Україною,  говориться, що сторона визнає судове рішення. Насправді  в  конвенції  записано,  що  сторона  визначає.   Тобто українська сторона не визнає рішення, а лише визначає його.

 

     Із пояснювальної записки до проекту постанови також випливає, що  народний  депутат  України  Лазаренко  був  засуджений   судом іноземної  держави  28 червня 2000 року,  будучи визнаним винним у скоєнні  правопорушення,  передбаченого  статтею  305-біс  Карного кодексу  Швейцарії  (відмивання  грошей).  У  зв'язку  з  цим слід зазначити, що згідно із загальноприйнятим принципом, закріпленим у статті  58  Конституції  України,  ніхто  не  може  відповідати за діяння,  які  на  час  їх  вчинення  не  визнавалися  законом   як правопорушення.  Такого  правопорушення  в  чинному  законодавстві України не було передбачено.

 

     І ще таке.  До Верховної Ради України  і  Комітету  з  питань Регламенту надійшла заява народного депутата України Лазаренка,  в якій він  наголошує,  що  ініційована  Першим  заступником  Голови Верховної  Ради  України  Медведчуком  акція має відверто замовний характер,  і  звертається  до  народних   депутатів   України   не підтримувати цього проекту.

 

     Факти дають немало підстав вважати, що внесення Медведчуком і Крючковим цього  проекту  постанови,  особистий  контроль  Віктора Володимировича  за  розглядом  цього  питання,  коли  він  був при керівництві   Верховної   Ради,   продиктовані    не    юридичними аргументами,   а  мають  просто  кон'юнктурну  мету  з  огляду  на розгортання  нової  передвиборної  кампанії.  До  речі,  на  столі Віктора  Володимировича Медведчука дані документи лежали майже два роки, а він дав їм хід тільки перед новою виборчою кампанією.

 

     Не зайве звернути  увагу  й  на  те,  що  головний  ініціатор розгляду  цього  питання  Віктор  Медведчук мав би бути у подібних питаннях більш сумлінним як юрист. Це перше.

 

     І друге.  Як людина, яка відсиділа покарання у тюрмі, повинен був би поводитися більш стримано у цих делікатних питаннях, бо від суми і суду не застрахований ніхто.  Наголошую,  що 25 квітня 1974 року  рішенням  Ленінського  районного  суду  міста  Києва  Віктор Володимирович   Медведчук   був   засуджений   за   статтею    102 Кримінального  кодексу  України  до позбавлення волі на два роки і відбув покарання у тюрмі.  І мені,  наприклад, не ясно, чи він має зняту судимість на сьогодні.

 

     І наостанок.  Мені  дуже  не зрозуміло,  як в одну компанію з Медведчуком потрапив такий поважний і достойний  депутат,  яким  є Георгій Корнійович Крючков.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Валерій Асадчев. За ним - депутат Кендзьор.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Пане Дмитре!  Справді,  після такої вашої ґрунтовної  доповіді  стає  зрозумілим,  що   ця   акція   набуває політичного відтінку.  Звичайно, що будь-яке рішення Верховна Рада прийме,  але треба казати правду,  що саме голосами членів фракції Лазаренка свого часу комуністи були приведені до влади у Верховній Раді.  І саме пан Медведчук тоді завдяки  голосам  членів  фракції Лазаренка   став   заступником   Голови  Верховної  Ради.  І  тому зрозуміло, що два роки тому їм не вигідно було виносити це питання на трибуну Верховної Ради. А зараз їм дуже важко відповідати нашим виборцям на ці питання,  які вони їм задають. І комуністи вирішили трохи  очиститися від Лазаренка,  який їх привів сюди до влади,  і винести це питання на трибуну.

 

     Але все-таки я хотів би вам задати запитання з суто юридичної точки зору. Ви все-таки не згадали питання, пов'язані з угодою між Україною і Швейцарією. Чи існує така угода і чи вона чинна? І якщо так,  то  в  якій  частині вона дає можливість в межах Конституції України прийняти рішення щодо Павла Лазаренка?

 

     Дякую.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Посилалися не на угоду між Швейцарією і Україною, а  на  Конвенцію  про  відмивання,  пошук,  арешт  та  конфіскацію доходів,  одержаних злочинним  шляхом,  яку  разом  із  Швейцарією ратифікувала   і   Україна.  Так  от  у  цій  конвенції  записано: "Розглядаючи прохання про співробітництво згідно з розділами  3-4, запитувана  Сторона  визначає будь-яке судове рішення,  ухвалене у запитуючій Стороні,  стосовно прав,  визнання яких вимагають треті сторони".  Тобто  визначає  сторона  рішення суду.  А нам правовий комітет подав таке: визнає рішення. Погодьтеся, що це зовсім різні речі.  Таким чином, тим, що подав комітет, він говорить про те, що українська сторона повинна визнавати  рішення  Поліцейського  Суду Кантону  Женева,  що  є,  на  мою думку,  нонсенсом.  І якщо ми це підтримаємо,  ми  підемо  не  правовим  шляхом.  Завтра  когось  в Еміратах  за те,  що зняли чадру з жінки,  також можна притягти до відповідальності тільки таким чином.  Тобто  я  вам  відповів  про зміщення понять, які є в тій конвенції.

 

     ГОЛОВА. Дмитре Васильовичу,  я думаю,  що конвенція про чадру нічого не передбачала,  так же? У конвенції передбачено інші речі, ви ж зачитували. Там конкретно сказано, що відмивати щось треба.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Я  кажу  про  виконання  рішень  судів  іноземних держав.

 

     ГОЛОВА. Ну,  я вибачаюсь за репліку. Ярослав Кендзьор. За ним

- депутат Левченко.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.  Шановний  пане Дмитре!  Ваш виступ,  звичайно, мене не здивував,  бо я пам'ятаю день,  коли  розглядалася  справа Лазаренка  тут,  у  сесійній залі.  Навіть члени фракції "Громада" посоромилися стати на захист свого шефа.  Єдиний,  хто адвокатував Лазаренкові, це був тодішній рухівець Дмитро Чобіт.

 

     На сьогоднішній день, коли вже без суду й слідства зрозуміло, що Лазаренко рафінований  кадровий  злодій  високого  ґатунку,  ви все-таки  стоїте  на  засадах  захисту цього чоловіка?  Я хотів би зрозуміти,  що спонукає  вас  до  того?  Чи  якісь  моральноетичні зв'язки,  чи  цей  палац  ваш  кількаповерховий,  який  виростає у Бродах, чи є ще якісь інші причини?

 

     Дякую.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Відповідаю  на  ваші  запитання.  Перше.  Я  хочу нагадати,  що  коли  Верховна Рада розглядала подання Генерального прокурора про притягнення Лазаренка до  відповідальності,  я  тоді виступав з цієї трибуни не на захист Павла Івановича Лазаренка.  А я виступав перший раз після того,  як з цієї  трибуни  Генеральний прокурор  України Потебенько просив Верховну Раду прийняти рішення про закрите засідання Верховної Ради і не  роздавати  документи  у Верховній   Раді,  бо  вони  містять  державну  таємницю.  Комітет одноголосно прийняв рішення проводити відкрите засідання Верховної Ради і роздати всі документи народним депутатам України. І я довів рішення  комітету  до  відома  депутатів.  І,   якщо   пригадуєте, піднімете  стенограму,  тоді  пропозицію  Потебенька підтримало 56 депутатів,  а мою пропозицію про проведення  відкритого  засідання підтримало   272   народних   депутати  України.  І  Україна  мала можливість  слухати  всю  ту  справу  у  відкритому  ефірі,   всім депутатам  були  роздані документи.  Ось суть мого першого виступу щодо Лазаренка.  Тобто я виступав за  відкритий,  гласний  розгляд цього питання.

 

     Що стосується  адвокатування,  то  я  уже  сказаним  щойно  і відповів,  що ніякого адвокатування не було,  лише було  намагання поставити це в правову площину, що я роблю і зараз.

 

     А що  стосується  того,  що  без  суду зрозуміло,  що хтось є злочинцем,  то це є нонсенс,  коли депутат,  член парламенту, таке може говорити.  Без суду ніхто не може бути визнаний злочинцем.  У Конституції записано: презумпція невинності до рішення суду.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Левченко. Останнє запитання.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Александру Тищенко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Тіщенка.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Город Харьков.  Дмитрий Васильевич!  На протяжении трех лет растаптывается авторитет  нашего  государства,  и  не  столько Верховной    Рады    Украины,   сколько   всей   системы   органов исполнительной власти,  на вершине которой стоит Президент. Мы все понимаем,  что  авторитет  нашего  государства  -  это  высший наш интерес.  Скажите, пожалуйста, почему на протяжении последних трех лет  это черное пятно над нами всеми висит?  И почему и вы,  и ваш комитет ничего не сделали для того,  чтобы  приблизить  то  время, когда будет "вирок суду" и будет сказано,  как вы говорите, именем Украины?

 

     ЧОБІТ Д.В.  Я вважаю,  що  це  питання  не  до  мене.  Це  не компетенція  Комітету  з  питань Регламенту - прискорювати рішення судових органів.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Дмитре Васильовичу.  Завершився ваш  час  для відповідей на запитання.

 

     ЧОБІТ Д.В. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Для  репліки  я  надам  слово  в кінці.  На виступи в обговоренні  записалися  два  народні  депутати.  Слово  надається народному депутату Віктору Тарану (Терену).

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція "Батьківщина". Шановні колеги!  Я хотів би звернути вашу увагу от на який момент. Дмитро  Чобіт  висловив позицію регламентного комітету.  Я хочу на цьому наголосити:  позицію регламентного комітету,  куди, до речі, входить п'ять комуністів і представники інших фракцій.

 

     Я хочу сказати,  що однозначно сьогодні фракція "Батьківщина" висловилася  за  те,  що  ми  будемо  голосувати  за   позбавлення народного  депутата  Лазаренка  його  повноважень.  Це  є  позиція фракції "Батьківщина".

 

     Але я хотів би звернути увагу й на інше.  Я хотів би звернути увагу на те,  як сьогодні намагаються штучно, і навіть в цій залі, на превеликий  жаль,  прив'язати  "Батьківщину"  до  "Громади",  а Лазаренка до Юлії Тимошенко.

 

     Скажіть мені, будь ласка, питаю вас як депутат Верховної Ради минулого скликання: хто з вас, шановні колеги, вирішуючи питання в себе в окрузі,  в тій чи іншій мірі не співпрацював,  не вирішував питання  з  Лазаренком?  Я  теж  їх  вирішував  як   депутат   від Кременчука, коли йшлося про кредити Кременчуцькому автозаводу. Але ж сьогодні треба прив'язати тільки "Батьківщину" до "Громади". Але ж   сьогодні  відомим  засобам  масової  інформації  треба  тільки Тимошенко прив'язати до Лазаренка.  І  комуністи  в  цій  ситуації виконують, на жаль, роль авангарду.

 

     Я хочу  вам  сказати,  мої дорогі,  однеєдине.  Коли сьогодні виборці розмовляють з нами,  задають питання про  Лазаренка,  вони питають  дуже  просто:  "Чи  був  хоч  якийнебудь  колгосп,  де б, скажімо,  завфермою покрав усіх телят, корів, приватизував ферму і не знав про це голова колгоспу?" Чи можна вас запитати, хто голова колгоспу?

 

     Ще можна зрозуміти,  хоча теж важко,  що Президент нагороджує Ясіра  Арафата  за  внесок  в  українську історію орденом Ярослава Мудрого. Але за що Президент нагороджує орденом Ярослава Мудрого V ступеня Лазаренка?

 

     Тобто питання виходить за рамки того,  про що ми тут сьогодні говоримо.  І  якщо  ми  сьогодні  хочемо  справді  провести  якесь очищення,   то,   шановні   комуністи,  чому  сьогодні  Генеральна прокуратура  не  порушує  жодної  кримінальної  справи   за   тими депутатськими  запитами,  які  подавав Омельченко і за які в цьому залі ми проголосували?  (Шум у залі).  Це ви,  Потебенько у вашому списку. Під яким він там номером?

 

     І тому давайте ми будемо хоч сьогодні правдивими, хоч у кінці нашої каденції.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Завершили обговорення, використали час.

 

     Будь ласка, заключне слово.

 

 

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Шановні колеги! Перше. Ось переді мною відповідь пана  Омеліча  на  моє  звернення до регламентного комітету від 20 березня 2001 року.  Тобто майже  рік  тому  порушувалося  мною  це питання,  коли про вибори ще не йшлося,  тому не треба спекулювати на виборчій ситуації.

 

     Друге. Я хотів би,  щоб колеги зважили на те, що регламентний комітет  ніякого  рішення  не  ухвалив.  Він виявився неспроможним ухвалити рішення,  і тому виступ пана Чобота не був  виступом  від комітету - це був його особистий виступ.

 

     Третє. Шановний пане Чобіт!  Пообіцяйте, що ви з цієї трибуни вибачитесь за те,  що сказали неправду.  Ви послались  на  те,  що Комітет з питань правової політики і автори проекту постанови щось перекрутили у тексті конвенції щодо відмивання коштів,  зазначили, що сторона визнає,  а не визначає судове рішення іншої сторони.  Я вам завтра принесу офіційний  документ  -  збірку  договорів  Ради Європи,  де вміщений цей документ і написано, що сторони визнають, а не визначають рішення.  Це офіційний переклад. Вас завів в оману недобросовісний адвокат,  який вам підсунув оцю тезу. Я це принесу і покажу,  але хочу, щоб ви пообіцяли, що вибачитесь за те, що тут сказали неправду.

 

     Четверте. Чи  вчинив  Лазаренко злочин чи не вчинив?  Вкрасти стільки грошей,  перекачати за кордон, бути засудженим за це судом іноземної  держави,  погодитися  з  вироком - і після цього робити висновок, як це зробило наше Головне науково-експертне управління, що  такі  дії  не  визнавалися  злочином...  Я на це скажу словами нашого відомого "класика": це вже приїхали...

 

     П'яте. Стосовно того,  що я в одній компанії з Медведчуком. Я хотів би подякувати вам за інформацію,  якої я не знав. І, мабуть, ви мені  повинні  подякувати  за  те,  що  я  вам  дав  нагоду  її оприлюднити,  тому що чомусь ви її раніше не оприлюднювали, в тому числі тоді, коли голосували за обрання Медведчука.

 

     Шосте. Ініціатором цього проекту постанови був я,  а  не  пан Медведчук. Пану Медведчуку нікуди було діватися, він приєднався до постановки  мною  цього  питання  після  мого,  мабуть,   п'ятого, десятого чи двадцятого виступу з цієї трибуни.

 

     Сьоме. Ви подивіться, який проект постанови ви внесли? Перше. Відхилити наш проект як такий,  що не  відповідає  Конституції.  І друге.  Направити  проект  в  регламентний  комітет для підготовки протягом місяця висновків щодо його неприйнятності.  Це,  я скажу, вже верх єзуїтства, чи я навіть не знаю, що це таке.

 

     І з  приводу  останнього  виступу.  Давайте  все-таки  будемо чесними перед самими собою.  Ось сьогодні ви роздали газету "Новий час". І ви ж подивіться: соціальні пріоритети Павла Лазаренка. Яка тут ода цій людині,  від якої зараз  ви  відхрещуєтеся.  Не  треба займатися, шановні колеги, демагогією. Ми маємо прикрий випадок. У наших лавах досі перебуває супер-злодій.  Давайте  очистимося  від цього.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово   для   репліки   надається   депутату Моісеєнку. За ним - депутат Гмиря. Потім - депутат Чобіт.

 

 

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая партия рабочих  и  селян.  Я взял  слово для реплики,  потому что не могу согласиться с ответом на мой вопрос Крючкова Георгия Корнеевича,  который  поставил  мой вопрос  в такую плоскость,  вроде бы я хочу его скомпрометировать. Ни в коем случае я не ставил такой задачи.  Мне просто  непонятно, как   человек,  столько  лет  знавший  о  преступной  деятельности Лазаренко (я подчеркиваю, еще до того, как он стал депутатом этого созыва),   как   этот  человек,  будучи  в  течение  полутора  лет руководителем Комитета по  вопросам  национальной  безопасности  и обороны,  не  ставил  тогда  этого  вопроса.  Более того,  покинул руководство этого комитета без борьбы в ходе незаконного овладения "більшістю" этим комитетом. Я это все знаю.

 

     Поэтому у   меня   возникает  вопрос  сегодня:  чем  все-таки мотивирована постановка этого вопроса сейчас?  Конечно,  Лазаренко должен сидеть в тюрьме и сидеть в Украине, но Крючкову пора уже на пенсию.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  репліки  надається  Сергію  Гмирі.   Одна хвилина.

 

 

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська  область).  Иван Степанович,  по трем выступлениям у нас реплики. Три минуты, пожалуйста.

 

     Первое. По поводу заявления  уважаемого  коллеги  Асадчева  о том,  что  якобы  долго тянули с решением этого вопроса и только в конце по политическим мотивам внесли  его  для  принятия  решения. Отчасти  я  с коллегой Асадчевым могу согласиться.  Действительно, тянули очень долго.  Но вот по чьей вине?  28 июня 2000 года  было принято решение швейцарского суда. Это дало правовые основания для того,  чтобы ставить вопрос о лишении Лазаренко мандата. И с этого же  времени  коммунисты  добивались  этого.  Это  ваше руководство Верховного Совета,  руководство "більшості",  тянуло до  последних дней  и  сегодня  использует  это  в политических целях.  Это ваш, уважаемые коллеги руховцы,  Виктор  Медведчук,  вы  его  выбирали, тянул до последних дней, и от этого вам не отмазаться.

 

     Второе. По  поводу  заявления  коллеги  Тарана (Терена),  что коммунисты якобы хотят привязать Юлию Тимошенко  к  Лазаренко.  Он спросил:  "Кто из вас не имел связи с Лазаренко?" Я не имел связи. Коллеги из фракций, поднимите руку, кто не имел связи с Лазаренко. С  той стороны что-то гораздо меньше рук подняли.  Отвечаю на этот вопрос совершенно точно.

 

     По поводу  Потебенько.  Мы  обязательно  обратимся  к  нашему коллеге  по  избирательному списку,  чтобы он ускорил рассмотрение многих резонансных дел,  но,  коллеги,  в  том  числе  и  по  Юлии Тимошенко.

 

     И, наконец, последнее в связи с выступлением Ратушного. Вот с предыдущими коллегами  я  говорил  вежливо.  Но  то,  что  говорил господин  Ратушный...  Он сказал буквально следующее:  "Коммунисты сделали все,  чтобы защитить Павла Лазаренко". Для того, чтобы это сказать, нужно быть либо глухим, либо лжецом. Очень плохо, что нет коллеги,  передайте ему:  он не глухой. Делаю вывод: он лжец. Если он  с этим не согласен,  пусть опровергнет,  пусть приведет факты, когда коммунисты что-то сделали.

 

     Если господин Ратушный считает  это  для  себя  оскорблением, пусть пожалуется на меня в регламентный комитет.  Я сказал,  кем я его считаю.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дмитро Чобіт. Для репліки одна хвилина.

 

 

 

     ЧОБІТ Д.В. Сергій Петрович тут попросив, щоб підняли руку ті, хто  не  мав  справи з Лазаренком.  Я хочу сказати,  що я тоді був головою районної ради і жодного разу не  звертався  до  Лазаренка, жодного разу.  І вперше з ним спілкувався, коли ми в робочій групі розглядали подання. Це так, до речі.

 

     Тепер щодо того звинувачення,  яке  висловив  на  мою  адресу шановний  Георгій  Корнійович.  Він сказав,  що я сказав неправду. Неправда - це завідомо введення в оману когось (це за  словником). Я нікого завідомо не вводив в оману. Я міг допустити неточність. Я цитую той документ,  який у моєму розпорядженні.  Припускаю,  що в нас  можуть  бути  й  інші  переклади.  Тому  я  ще  раз цитую той документ,  який в мене є.  "Конвенція про відмивання, пошук, арешт та  конфіскацію  доходів,  одержаних злочинним шляхом.  Стаття 22. Розглядаючи прохання про співробітництво згідно з розділами 3 і 4, запитувана  Сторона  визначає будь-яке судове рішення,  ухвалене у запитуючій Стороні,  стосовно прав,  визнання яких вимагають треті сторони".

 

     Питання стоїть суперечливе: визначає чи визнає. Дійсно, треба дати протокольне доручення нашому Головному юридичному управлінню, хай воно дасть точно...

 

     ГОЛОВА. У вас було стільки часу, якби ви хотіли з'ясувати це. Що ми  вже...  Скільки?  Ще  рік  чекати  виконання  протокольного доручення?

 

     ЧОБІТ Д.В.  Я  прийняв  за чисту монету той документ,  який у мене був,  і  я  вважаю,  що  мені  переклад  дали  правильний.  А неправильним  перекладом  якраз  користується  Георгій  Корнійович Крючков.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я бачу,  ми даємо привід для нових  реплік,  тому  ми припиняємо розгляд у зв'язку з тим, що використано на 16 хвилин 44 секунди більше часу,  ніж передбачено Регламентом.  І якщо цей час використано, то навіть слово для виступів не надається.

 

     Я ставлю   на   голосування.   Хто   за  те,  щоб  продовжити обговорення,  прошу проголосувати.  Тоді я надам вам слово  і  для репліки, і для виступу.

 

     "За" - 65.

 

     65 голосів,  все (Шум у залі). І ваше прізвище згадувалося, і Ратушного  прізвище  згадувалося.  Ну  так  що?  Я  не  можу,   ми проголосували, 65 голосів. Все.

 

     -----------

 

 

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Цивільного  процесуального  кодексу   України.   Юрій   Богданович Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Я  постараюся виступити  коротко  і  по  суті.  Шановні  колеги!  У  зв'язку   з прийняттям  Закону  про  вибори  народних депутатів України,  який значно змінює,  розширює як коло суб'єктів оскарження,  так і коло тих  суб'єктів,  дії  чи  бездіяльність яких можуть оскаржуватися, виникла  проблема  внесення  змін   до   глави   30-В   Цивільного процесуального  кодексу,  оскільки  між  чинною  редакцією  ЦПК  і Законом про вибори  народних  депутатів  сьогодні  існує  колізія. Зрозуміло,  що  ці  питання  є  дуже актуальними під час виборчого процесу, тому вашій увазі пропонується цей законопроект.

 

     Якщо коротко, то його суть зводиться до того, що пропонується нова  редакція  глави 30-В ЦПК,  в якій у відповідності із Законом про вибори народних депутатів розширюється коло тих суб'єктів, дії чи   бездіяльність  яких  може  оскаржуватися,  розширюється  коло суб'єктів, які можуть оскаржувати, уточнюються строки оскарження з огляду  на  швидкоплинність  виборчого процесу.  Дуже важливо,  що серед суб'єктів оскарження можуть бути не лише виборці і  суб'єкти виборчого процесу,  але і виборчі комісії,  а оскаржуватися можуть не тільки дії виборчих комісій,  але й окремих її членів,  органів державної  влади,  самоврядування,  їх  посадові,  службові особи, підприємства,  організації і установи, а також об'єднання громадян у  тій частині,  яка не відноситься до їхньої внутріорганізаційної діяльності.

 

     Важливою нормою є те,  що про  день  і  час  розгляду  скарги заявник повідомляється невідкладно після подання скарги,  оскільки дуже часто виникає ситуація,  що  призначається  час  розгляду,  а заявник не встигає про це довідатися.

 

     І нарешті, що дуже важливо: суть рішень, які приймає суд. Він може  скасувати  рішення,  може  визнати  дії  або   бездіяльність незаконними,   задовольнити   вимоги  заявника  або  іншим  шляхом поновити  порушені  виборчі  права   громадян   чи   правопорядок, встановлений виборчим законодавством.

 

     Я прошу підтримати цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.  Співдоповідає Задорожній  Олександр  Вікторович  -  голова Комітету з питань правової політики. Будь ласка.

 

 

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую,  шановний Іване Степановичу.  Шановні колеги!  Комітет з питань правової політики 12 грудня ще розглянув цей законопроект і,  виходячи з тієї ситуації,  яка у нас склалася на момент ухвалення Закону про вибори народних депутатів,  а також із  ситуації,  яка  складається  сьогодні  і вам відома із засобів масової інформації,  а для багатьох і наочно, пропонує врегулювати всі ці питання.  Єдине,  зверніть увагу,  будь ласка,  на висновок Головного науково-експертного управління  Апарату  Верховної  Ради України:  рекомендувати  прийняти  в першому читанні з урахуванням пропозицій при підготовці до другого читання.

 

     Але я хотів би звернути вашу увагу на  те,  що  цей  висновок Головного  науковоекспертного  управління трошечки дивний при всій повазі  до  наших  колег:  вони   пропонують   додати   до   цього законопроекту  ще  і  ще.  Але  по  суті питання,  яке поставлено, висловлюється позитивно,  з чим погодився комітет,  а також Голова Верховного  Суду  і  голова Судової палати з цивільних справ Петро Іванович Шевчук,  які брали участь у засіданні комітету.  Там були висловлені зауваження,  але ми вважаємо, і представники Верховного Суду в тому числі погодились з тим,  що його  можна  рекомендувати для  прийняття  в  першому  читанні  і  за  дуже  короткий  термін підготувати до другого читання і остаточного прийняття.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до співдоповідача? Немає.

 

     Будь ласка.  Заєць від уряду.  Увімкніть мікрофон. Дізнаємося про позицію Мін'юсту.

 

     ЗАЄЦЬ А.П.,    перший    заступник    державного    секретаря Міністерства юстиції України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати України!  Міністерство юстиції підтримує вказаний законопроект, вважаючи, що він своєчасний і потрібний. У нас немає зауважень до нього.

 

     ГОЛОВА. Тобто  він  погоджений  на всіх рівнях.  Він є такий, який ми в  четвер  повинні  проголосувати  одним  з  перших,  Юрію Богдановичу Ключковський.

 

     Оголошується перерва до 16 години.