БЮЛЕТЕНЬ N 13

 

                       ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  21  в е р е с н я  2001 р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

     Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Поки ви готуєтеся до реєстрації,  я хотів би, шановні колеги, від  вашого  імені  поздоровити  наших  сьогоднішніх іменинників - Кармазіна Юрія Анатолійовича і  Петренка  Володимира  Оникійовича, побажати їм щастя, успіху і всього найкращого (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі  Верховної  Ради  України зареєструвалися 398 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Сьогодні в нас за Регламентом розгляд питань порядку денного.

 

     --------------

 

     Оголошую депутатські запити.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  Прем'єр-міністра  України:  про  порушення  Прем'єр-міністром, окремими членами Кабінету  Міністрів  та  керівниками  центральних органів виконавчої влади положень Конституції України,  Закону про статус народного депутата України щодо несумісності  депутатського мандата з іншими видами діяльності.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" -144.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Юрія  Соломатіна  -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з незадоволенням відповіддю Міністерства юстиції України на звернення щодо застосування Закону про політичні партії в Україні.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" -131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів  (Чародєєв  та  інші,  усього  п'ять народних   депутатів)   -  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно ситуації,  що склалася навколо Свято-Успенського монастиря в місті Бахчисарай Автономної Республіки Крим.

 

     "За" -124.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Довганчин,  Черняк та інші,  всього сім народних депутатів)  -  до  Прем'єр-міністра  України,  голови Фонду  державного  майна,  голови  Служби безпеки України стосовно порушень  державних  інтересів  при  формуванні  статутного  фонду закритого акціонерного товариства "Спільне підприємство "Росава".

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" -128.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Миколи  Ковача  -  до  Прем'єр-  міністра України щодо вирішення  проблеми  виділення  сільськогосподарських земель  для  земельних  наділів  жителям  ряду  населених  пунктів Берегівського району Закарпатської області.

 

     "За" -86.

 

     Не прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Яценка  -  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з незадоволенням відповіддю на запит стосовно проблеми опалення жилих будинків  у  селі  Гулянки  Коростенського району Житомирської області.

 

     "За" -120.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата     Володимира     Пустовойтова    -    до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку   з   неповнотою   відповіді Міністерства праці та соціальної політики на депутатське звернення до  Кабінету  Міністрів  стосовно  надання  інформації  про   стан пенсійного   забезпечення,   виконання   завдань  Президента  щодо упорядкування пільгових пенсій,  подолання диференціації  розмірів пенсій.

 

     "За" -140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Івана   Біласа   -  до  Прем'єр-міністра України,  голови Комітету з питань бюджету Верховної Ради  України стосовно    державної   підтримки   та   бюджетного   фінансування літакобудівної промисловості у 2002 році.

 

     "За" -66.

 

     Не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Полюхович,  Федорин,  Сирота) -  до міністра транспорту України стосовно участі підприємств об'єднання "Укрпромбудсервіс" в обслуговуванні пасажирів.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" -59.

 

     Не прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Бродського

- до Генерального прокурора України:  про перевірку інформації про наявність у діях голови Сумської обласної державної  адміністрації Щербаня,  його  заступника  Жаркова  щодо  акціонерного товариства "Гумотехніка" ознак злочину.

 

     "За" -143.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Ореста Фурдичка - до міністра  закордонних справ  України стосовно зволікання відкриття автомобільного пункту пропуску Смільниця-Кросценко у Львівській області.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" -84.

 

     Не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Білорус та інші, всього 13 народних депутатів)  -  до  голови  Київської  міської  ради  у  зв'язку  з незадоволенням   відповіддю   на    звернення    щодо    критичної фінансово-економічної    ситуації,    що    склалася   на   заводі "Промарматура".

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" -74.

 

     Не прийнято.

 

     Народних депутатів  Алексєєва,  Крючкова,  Горбачова   -   до Прем'єр-міністра  України  стосовно  порушення  вимог  Конституції членами уряду і посадовими особами Кабінету Міністрів України  при підготовці   нового  законопроекту  про  ратифікацію  Європейської хартії регіональних мов, або мов меншин.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" -129.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Михайла   Гуцола   -    до    президента Національної   телекомпанії   України   Долганова:  про  виконання доручення Президента  України  щодо  запровадження  сурдоперекладу програми   УТН   "Панорама"   на   Першому   каналі   українського телебачення.

 

     "За" -88.

 

     Рішення не прийнято.

 

     --------------

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради   України  інформую  про  вихід  народного  депутата  України Мокроусова Анатолія Олексійовича зі  складу  депутатської  фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної).

 

     --------------

 

     Шановні колеги!  Народний  депутат  Шепа  Василь Васильович і народний  депутат  Симоненко  Петро   Миколайович   звернулися   з проханням, щоб як виняток надати їм по одній хвилині для виступів. У Симоненка - репліка, у Шепи - заява.

 

     Ми повинні, безумовно, у даному випадку тільки проголосувати. Тому  я ставлю на голосування про надання такої можливості.  Я маю на увазі не репліку,  а виступ, який хоче зробити народний депутат Шепа.

 

     "За" -182.

 

     Рішення не прийнято.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Процедурно!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Є  Регламент!  Ну  при чому тут процедурно!  Ми ж у  Регламенті  записали,  що  в  п'ятницю  немає виступів.  Давайте  організуємо  зараз  заяву  процедурно Марченку Олексію, який голосував за зміни до Регламенту (Шум у залі).

 

     Будь ласка.  Народний депутат Шепа.  Щоб потім тільки не було звинувачень щодо того, що порушується Регламент.

 

     Петре Миколайовичу,  репліка  вчора  повинна була бути,  якщо вона мала підстави.  Що ж ми тоді  робимо  з  нашого  внутрішнього порядку?

 

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Мені вистачить 30 секунд, шановні.  Шановні народні  депутати!  У  середу  19  вересня  мала відбутися   16-та   сесія  Закарпатської  обласної  ради  третього скликання,  якій належало прийняти ряд невідкладних  рішень,  і  в першу  чергу  -  щодо  змін  дотацій  з  метою забезпечення виплат заробітної плати працівникам бюджетної сфери області за  вересень, про    стан   у   сфері   охорони   здоров'я,   з   інших   питань соціальноекономічного розвитку краю.

 

     Однак цього  не  сталося.  Тому  що  певна  політична   сила, використовуючи ужгородських "лідерів" із кримінальним минулим, які вже мають досвід дестабілізації  суспільно-політичної  ситуації  в краї, зірвала проведення сесії шляхом погроз, шантажу, залякування депутатів,  у тому числі й їх сімей,  дезінформацією  про  те,  що сесія не проводитиметься.

 

     Виступаючи в сесійному залі,  депутати обласної ради наводили конкретні незаперечливі факти того,  якими  засобами  впливали  на них. Дивує, що депутати обласної ради, які свідомо не з'явилися на пленарні засідання, проігнорували свій депутатський обов'язок щодо безумовної  участі  в  роботі  ради.  Їх  вчинок негідний народних обранців.

 

     За протиправними фактами тиску на депутатів  голова  обласної ради  Іван  Іванчо  звернувся  в  Управління  СБУ  в Закарпатській області, в прокуратуру, Управління МВС України в області, в засоби масової  інформації,  у  Верховну Раду України щодо ситуації,  яка склалася,  і відмітив,  що дану політичну акцію розцінює як спробу дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію на Закарпатті,  яка і так є складною і може  призвести  до  непередбачуваних  наслідків. Цьому,  без  сумніву,  буде  дано належну оцінку виборцями,  всією громадськістю краю.

 

     Від себе одне речення.  Хочу запевнити вас,  що Закарпаття не стане філіалом київського "Динамо" (Оплески).

 

     Хочу вам   сказати   і   поставити   вас   до  відома,  що  в Закарпатській області, як ні в одній області, всі керівні посадові особи головних управлінь не є закарпатцями,  всі привезені. Я хочу знати,  кого ж нам привезуть головою обласної ради, тому що тільки на  цій  посаді зостався корінний житель.  На селі кажуть так:  зі скляною посудою ходимо по воду до  колодязя  доти,  доки  вона  не розіб'ється. Я боюся, що так станеться.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги! Я попросил слово для  реплики  в  связи  с  тем,  что  вчера  по  украинскому телевидению   публично   сделал   заявление   господин  Терехин  с подтекстом  о   якобы   каких-то   имеющихся   интересах   фракции коммунистов при голосовании проекта о компакт-дисках.

 

     Я убежден  в том,  что мы,  коллеги народные депутаты,  знаем истинные интересы Терехина и зачастую не голосуем в зале,  если он представляет  тот  или иной законопроект,  потому что нам известны его личные интересы в стенах Верховного Совета.

 

     По существу его заявления еще раз разъясняю позицию  фракции. Интересы нашей фракции заключаются в том,  чтобы защитить интересы государства.  Я  хотел  бы  привести  вам  как  пример  содержание некоторых  писем,  в которых проявляется диктат Соединенных Штатов Америки в отношении конкретной  хозяйственной  деятельности  наших предприятий,  особенно в металлургической и легкой промышленности, в связи с принятием проекта закона о компакт-дисках.

 

     "На швейную фабрику.  Главному инженеру, директору. В связи с создавшейся  ситуацией  с  принятием  в Соединенных Штатах Америки закона о 100-процентной налоговой пошлине на импорт мы просим  вас закончить  все  программы  (указывается,  какие  программы)  до 10 сентября". То есть указывался срок давления на Верховный Совет для принятия закона о компакт-дисках.

 

     Об интересах    некоторых    наших    коллег,    особенно   в металлургическом  комплексе,  мы  знаем.  Мы  знаем,  кто  торгует металлом  с  комбината  имени  Ильича,  по каким демпинговым ценам покупают этот металл и чьи интересы в 250 миллионов  долларов  как раз находятся в плоскости этого проекта закона.

 

     Поэтому фракция   коммунистов,   исходя   из  государственных интересов,  и выступала против диктата Соединенных Штатов Америки, который  сегодня является дискриминационным в отношении внутренней хозяйственной деятельности трудовых коллективов наших предприятий. Вот  поэтому  я господину Терехину и отвечаю:  вы свои интересы не прячьте,  пожалуйста,  за государственные  интересы,  вы  в  конце концов  должны  отвечать,  какие  проблемы  сегодня  и  как решает Верховный Совет,  в том числе,  к сожалению, и большинством, и при вашем участии.

 

     Благодарю.

 

     --------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається проект Закону

 7362 про  скасування  податку  на  додану   вартість.   Доповідає народний депутат України Балашов Геннадій Вікторович.

 

     БАЛАШОВ Г.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ    27, Дніпропетровська   область).  Фракция  "Яблоко".  Спасибо,  Виктор Владимирович,  что вы пообещали и сделали,  как и обещали,  за что вам особая благодарность от фракции "Яблоко" и от меня лично.

 

     Налог на  добавленую  стоимость.  Вообщето здесь в конце июля уже сложилась антитерехинская коалиция. Я рад, что в ней участвуют и Коммунистическая партия,  и многие честные депутаты, которые 250 голосами проголосовали за отмену налога на добавленную стоимость в Украине.  Сегодня  мы  лишь  обсудим  и узаконим некоторые аспекты этого налога и то, что он принес Украине.

 

     За 2000 год потери бюджета от налога на добавленную стоимость составили  всего  лишь  1,8  миллиарда  гривень,  в прошлом году в результате действия этого  налога  бюджет  потерял  4,3  миллиарда гривень.

 

     Таким образом,  мы видим, что из бюджета возвращается средств по налогу на добавленную стоимость в 2 раза больше,  чем поступает в бюджет.

 

     Кроме того,  хочу  напомнить,  что  когда  вы  получаете свою зарплату,  вас облагают 20- процентным налогом,  а потом, когда вы идете  в  буфет  или  в столовую,  или покупаете продукты питания, государство у вас забирает еще  20  процентов  за  покупку  любого товара.

 

     А кому  же выплачиваются эти 20 процентов?  Оказывается,  что при перекосе экспортных операций с черным металлом,  лесом, другим сырьем  по этому налогу выплачивается возврат нашим олигархическим структурам.

 

     Таким образом,  пенсионеры,  учителя, врачи, получая мизерные пенсии,  заработную  плату,  дотируют  металлургические комплексы, сырьевые базы,  а также  тех,  кто  вывозит  из  Украины  сырье  и материалы.

 

     Налог на  добавленную  стоимость,  по  признанию всех ведущих экономистов Украины,  является самым  коррумпированным  в  стране. Свыше  30  процентов взяток выплачивается за возврат этого налога. Вы сами понимаете,  тот,  кто честно  выпускает  продукцию,  не  в состоянии  оплатить  30  процентов взяток,  а тот,  кто рубит лес, вывозит металл,  а также сырье  из  Украины,  он  именно  и  может заплатить и до 50 процентов взяток по этому налогу.

 

     После меня   от   Комитета   по   вопросам   финансов   будут докладывать,  что  они  против  отмены   налога   на   добавленную стоимость.  Но  вы  можете  задать  им  простой вопрос:  "А что же получил бюджет от налога на добавленную стоимость?" В  1994  году, когда  указом  вводили  этот  налог,  говорили,  что  он нужен для пополнения бюджета.

 

     Вопрос: за  эти  годы  насколько  сократился  бюджет?  Бюджет Украины  сократился  в  результате  действия  Закона  о  налоге на добавленную стоимость в 5 раз.  На  следующий  год  поступления  в бюджет  от налога на добавленную стоимость запланированы в размере 12 миллиардов гривень.  Но что же  мы  получим,  если  эти  же  12 миллиардов будут возвращены олигархическим структурам?  Мы получим ноль.

 

     В этом году в  бюджет  поступило  9,4  миллиарда  гривень,  а возвращено по этому же налогу - 9,2 миллиарда.  Но это еще не все. Те наши предприятия,  которые еще както пытаются работать,  должны государству 4,5 миллиарда гривень этого налога.

 

     А что  же  происходит  дальше?  Государство  тоже  должно 4,5 миллиарда.  А теперь умножьте все эти цифры на 30 процентов  и  вы увидите размер взятки,  которую получают те, кто разрешает возврат налога на добавленную стоимость.

 

     И еще. Снижение цен для наших граждан

- разве  это  не  важный вопрос для депутатов?  Разве не важно для наших граждан снизить квартплату,  плату за коммунальные услуги на 20 процентов?  Вы ведь знаете,  что там тоже заложено 20 процентов НДС.  Ассоциация городов Украины обратилась к Президенту,  к  нам, депутатам,   чтобы   отменить   налог  на  добавленную  стоимость, заложенный в квартплату и плату за коммунальные услуги.  Мы  можем это рассмотреть, только отменив полностью губительный этот налог.

 

     На каждом  заседании комитета мы рассматриваем по 3-4 вопроса по налогу на добавленную стоимость.

 

     Спрашивается: кто же  на  этом  наживается,  постоянно  меняя правила игры по уплате этого налога? Те, кто освобожден сегодня от уплаты этого налога.  Неужели вы думаете,  что те,  кто  заработал колоссальные  капиталы  в  Украине,  когда-нибудь платили налог на добавленную стоимость?  Пресловутые "ЕЭСУ"  за  всю  свою  историю заплатили 20 тысяч гривень налогов,  потому что всегда были от них освобождены,  в том числе и от налога на добавленную стоимость.  А если  кто  гипотетически  и  был плательщиком этого налога,  то он никогда по-настоящему деньгами его не платил.  Обычно  этот  налог продается,  покупается, переуступается, идет в зачет - как угодно, но на этом опять же зарабатывают олигархи.

 

     Я разговаривал со многими директорами заводов, которые плачут от этого налога, потому что вынуждены идти к олигархам кланяться и просить:  освободите нас от налога на добавленную стоимость.  И те освобождают,  за  10 процентов освобождают,  за ту самую десятину. Говорят:  "Дай мне 10 процентов, я тебя освобожу от 20 процентов". И  это  происходит  во  всей  стране.  И вы знаете эти цифры,  они губительны для любой страны:  9,4 миллиарда поступлений  от  этого налога и возврат такой же.

 

     Говорят, поступления в бюджет не должны уменьшиться. Но мы же сколько получаем,  столько же отдаем.  При этом надо помнить,  что платим  мы  с  вами:  50  миллионов  населения и в магазине,  и за коммунальные услуги платят сверх цены товара 20 процентов.  В  это же время эти же 20 процентов из бюджета возвращаются за взятки.

 

     Мы сегодня  обсуждаем  очень  важный  аспект  в  жизни  наших граждан.  Неужели каждый из вас  не  заинтересован  в  том,  чтобы освободить  их  от  этого  безумного  налога,  от которого они уже плачут? Ведь все станет просто чуть-чуть дешевле, и люди вздохнут. И  самое  главное  -  мы  развяжем  огромный  коррупционный узел в Украине.  За последние два года внесено свыше 80 поправок  в  этот закон,  каждая из них стоит миллиарды долларов - миллиарды, потому что   за   каждой   цифрой   стоят   колоссальные    коррупционные связки-завязки.

 

     У меня  много знакомых из предпринимателей,  многие из них ко мне подружески подходят и говорят: "Гена, не лишай нас возможности получать чистый доход".  Потому что если металл вывозится за рубеж даже  по  себестоимости,  то  здесь  государство  выплачивает   20 процентов стоимости металла; если где-то срубили лес и вывезли его за границу,  то помните,  что чем выше стоимость этого  леса,  тем больше получат на возврате здесь, у нас, из нашего с вами бюджета.

 

     Поэтому эта  пирамида  еще  похлеще ОВГЗ.  НДС грабит Украину гораздо больше,  чем что бы то ни было в Украине.  Но если  бы  он грабил,  да не разорял!  Самое худшее в том,  что он разоряет тех, кто работает,  и обогащает тех, кто бездельничает. Практически все крупные  капиталы в Украине построены на освобождении от налога на добавленную стоимость.

 

     Отменив этот налог,  мы сможем снизить цены на 20  процентов, дать  возможность  вздохнуть  нашим  гражданам,  дать  возможность работать  честным  предприятиям,  но  самое  главное  -  прекратим бешеное    обогащение   коррупционных   структур,   которые   даже специальные фонды посоздавали:  чтобы вернули налог на добавленную стоимость,  уплатите  такой-то благотворительной организации 20-25 процентов суммы возврата.

 

     Поэтому я даже не знаю,  как докладывать  этот  законопроект, потому что очевидность необходимости отмены этого налога лежит как бы на поверхности.  Каждый из вас,  покупая в буфете чашечку  кофе или   бутерброд,  помните:  вы  переплачиваете  20  процентов.  Вы переплачиваете в магазине, вы переплачиваете везде, где покупаете. Со следующего года мы будем переплачивать еще и в аптеках. Сегодня лекарства не облагаются НДС,  а вот со следующего  года  лекарства тоже   будут   облагаться  НДС,  правительство  уже  подало  такой законопроект.  И дороговизна аптечной продукции приведет  к  тому, что  люди вообще не смогут лечиться.  Люди вообще ничего не смогут купить себе ни в аптеке, ни в магазине.

 

     И самое безумное:  сегодня в  Украину  ввозится  почти  на  5 миллиардов гривень товаров, необходимых для наших граждан (одежда, продукты,  все прочее),  и это все тоже  облагается  20-процентным налогом. Ничего здесь не производится - просто ввозится, и с наших граждан берут на 20 процентов  больше,  чем  во  Франции,  Англии, Америке,  просто  тупо  грабят  свой народ.  Нашим же государством каждый день при покупках в магазинах грабится 50 миллионов граждан Украины.

 

     Вопрос: в бюджете стало больше денег за последние 5 лет? Нет, в 5  раз  меньше.  Вопрос:  за  последние  2  года  от  налога  на добавленную стоимость поступило больше в бюджет?  Нет,  из бюджета при возврате налога на  добавленную  стоимость  выдано  в  2  раза больше,  чем туда поступило. Я уже не говорю о взятках, полученных за освобождение от налога на добавленную стоимость.

 

     Поэтому фракция "Яблоко" самым жестким образом настаивает  на рассмотрении этого вопроса в ближайшее время, чтобы мы в ближайший день голосования однозначно проголосовали за отмену этого налога.

 

     И последнее, за счет чего компенсировать поступления от НДС в случае его отмены.  Налог с оборота в размере 1 процент совершенно спокойно компенсирует с головой этот налог,  потому что в  бюджете Украины это составит 13 миллиардов вместо 11 миллиардов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є   запитання  до  доповідача?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Філіпчук. Наступний - депутат Донченко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Безперечно, ваш виступ є достатньо цікавим з точки зору сприйняття його людьми, підприємцями і боротьби із криміналом. Але я хотів би чесно вам сказати,  що я вже не знаю, хто є олігархами. Коли та чи інша  фракція  презентує той чи інший закон,  всі виступають проти олігархів,  але кожна фракція сьогодні має їх  достатньо.  Але  по суті хотів би запитати вас:  якщо ми справді приймемо ваш проект і знімемо 20 відсотків податку на додану вартість,  як це вплине  на бюджет?

 

     Якщо ми  відмінимо  ПДВ  не повністю,  а частково щодо деяких товарів і послуг,  то які  товари  і  послуги  можна  сьогодні  не обкладати цим податком?  І чи вірите ви в те, що сьогодні Верховна Рада здатна прийняти цей документ для того,  щоб в Україні не було такого податкового преса?

 

     Дякую.

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Спасибо  за очень хороший вопрос,  потому что в своем докладе я не успел его осветить.

 

     В законопроекте  в  пункте  2   мы   предусмотрели   введение

1-процентного налога с оборота.  Этот налог с головой компенсирует поступления  от  налога  на  добавленную  стоимость,  более  того, поступления   в  бюджет  возрастут  на  2  миллиарда  гривень.  Но произойдет самое главное:  мы снимем с пенсионеров и учителей  при конечной  покупке  этот безумный 20-процентный налог,  заменив его

1-процентным налогом с оборота. А этот 1- процентный налог как раз ляжет   на   олигархические   структуры,   которые  имеют  крупные предприятия  и  много  переделов   при   производстве   какой-либо продукции.  При  семи  с  половиной  переделах  в промышленности в среднем при валовом внутреннем продукте 190 миллиардов мы  получим 13 миллиардов гривень в бюджет. Но этот налог должны будут платить все.  И приняв этот законопроект, мы сможем заставить всех платить одинаковый налог.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська  область).  Передайте  слово  депутату  Понедилко, пожалуйста.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 77, Запорізька область).  Спасибо.  Я за  минуту  задам  вам  три вопроса.

 

     Создается ли в быту добавленная стоимость? Если не создается, скажите,  пожалуйста, можно ли обложить налогом то, чего в природе не  существует?  В  быту  налог на добавленную стоимость есть,  вы знаете.

 

     Не является ли систематическое два раза в год  автоматическое повышение  тарифов на коммунальные услуги следствием существования этого бандитского незаконного налога на  добавленную  стоимость  в быту?

 

     БАЛАШОВ Г.В.   Если  я  правильно  понял  ваш  вопрос,  то  в структуре валового внутреннего продукта Украины 60 процентов - это затраты  домашних  хозяйств,  то  есть  это  бытовые затраты.  Все облагаются этим налогом,  потому что все мы являемся  покупателями товаров  для  своих  домашних  хозяйств.  Вы  каждый являетесь или домашней хозяйкой,  или домашним хозяином.  Таким образом, покупая любой продукт в Украине,  вы платите 20 процентов налога.  Кому? В бюджет.  А из бюджета - тем,  кто  может  заплатить  взятку  25-30 процентов за возврат этого налога.

 

     Поэтому в  быту  этот  налог  существует  в Украине.  В любой другой стране этот налог обсчитывается и  обычно  возвращается  по итогам года. У нас возврата нет.

 

     Более того,  купив товар в Украине,  вы не можете вывезти его за рубеж и  вернуть  себе  налог  на  добавленную  стоимость.  Это запрещено  по  закону.  То есть таким образом налог на добавленную стоимость в Украине превратился на налог с оборота. Тем более, что сейчас  правительство  пытается  протянуть закон,  по которому оно хочет  простить  всем,  кому  оно  должно,  налог  на  добавленную стоимость  и  пустить их с Богом разоренными.  Приняв предложенный нами законопроект,  мы сможем остановить это раз  и  навсегда.  Но самое  главное,  мы прекратим в парламенте рассматривать на каждом заседании вопросы о налоге на добавленную  стоимость,  потому  что это  уже превращается в безумие.  Когда я слышу,  что на очередном заседании будет рассматриваться вопрос  о  налоге  на  добавленную стоимость,  то понимаю, что на этом наживаются Комитет по вопросам финансов и те три человека, которые фактически его захватили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народный депутат Новик.

 

     НОВИК А.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Передаю слово депутату Свириді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська  область). Дякую.  Шановний  доповідачу!  Я  не  являюсь апологетом ПДВ,  але більшої демагогії за своє життя я не чув.  Ви  тут  кажете,  що  у вартості  і  бутерброда,  і  комунальних  послугах  є  ПДВ.  Але у вартості  кожного  товару  є  всі  податки  -  і  відрахування  до Пенсійного фонду,  і податок з прибутку, і прибуток сам по собі, і відрахування у соціальні фонди,  і акцизи,  в тому числі і ПДВ. Ви пропонуєте його замінити на податок з обігу.  Прекрасно!  І ставку навіть написали - 1 процент.  Тільки ви дезінформуєте зал,  бо  за такої  ставки  можна  буде зібрати 2 мільярди податку з обігу,  не більше.

 

     І я вам хочу навести аналогію. Ми мали податок для формування інноваційного  фонду в розмірі 1 відсоток і податок для формування дорожнього  фонду  в  розмірі  1,2  відсотка,  які  по  суті  були податками  з обігу.  І від кожного з цих податків ми збирали 1-1,5 мільярда.  Зараз  це  буде   приблизно   2   мільярди.   Чому   ви дезінформуєте зал? Ви не заміните ПДВ!

 

     Будь ласка, назвіть реальну ставку податку, яку треба ввести, реальну компенсацію.  Я не захисник ПДВ,  але він реально  дає  12 мільярдів  гривень.  А все те,  що ви говорите,  це демагогія і не більше того.

 

     Дякую.

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Спасибо за вопрос, хотя я думаю, что вы сами не поняли,  какой задали вопрос.  Но я вам приведу пример.  Буквально вчера Шитря говорил о том,  что в позапрошлом году  от  налога  на добавленную  стоимость  в  бюджет  поступило 4,2 миллиарда гривень (запомните эту цифру!), а выплачено 8,6 миллиарда. О каком бюджете вы  говорите?  Что  поступает  в бюджет,  когда мы в 2 раза больше отдаем?  Зачем вы говорите?  Если  вы  не  разобрались  в  цифрах, подойдите ко мне, я вам их покажу. Хорошо? Если вы не разбираетесь в этом, подойдите ко мне, я вам объясню немножко.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Геннадію Вікторовичу. Дякую.

 

     Слово для співдоповіді надається  першому  заступнику  голови Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності Терьохіну Сергію Анатолійовичу (Шум у залі).

 

     Хто є з Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності? Мені підказують, є Єльяшкевич

 

     Зрозуміло, комітет  проігнорував законопроект і парламентську дисципліну.

 

     Переходимо до обговорення даного питання.

 

     Слово для  виступу  надається  народному  депутату   Білоусу. Наступний - депутат Сахно.

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Партія  "Нова політика".  Шановні колеги! Сьогодні ми розглядаємо законопроект про відміну податку на додану вартість,  внесений  колегою  Балашовим  і  депутатською  фракцією "Яблуко".

 

     Я не  хочу  вдаватися  в  економічні   деталі,   це   питання фахівців-економістів,     я     спробую     розглянути     це    з політико-психологічної точки зору.

 

     Абсолютно зрозуміло,  що   можливості   податку   на   додану вартість,  який  конструювався свого часу 10 років тому,  особливо практика  повернення  цього  податку,  не  зовсім   збігаються   з реаліями,   які   існують   в   розвинених  країнах  Європейського Співтовариства,  тим паче що і сам Закон  про  податок  на  додану вартість,  в  який  парламент тільки цього скликання вніс декілька десятків змін, сьогодні не витримує критики і потребує радикальної модифікації.

 

     Але чи   можна  підтримати  таку  радикальну  позицію  колег? Скажіть мені,  будь ласка,  якщо покупець купує товар, який коштує 100 відсотків,  чи буде він платити 80 відсотків? Платити він буде 80 відсотків.  Чи підприємець, який продає товар за 100 відсотків, буде  знижувати  ціну  на  20 відсотків,  якщо в нього купують?  Я думаю,  запитання риторичне і відповідь зрозуміла.  Підприємець не буде  знижувати  ціну,  і насправді 20 відсотків опиняться в руках цього підприємця.

 

     Хоча ми є  представниками  ліберальних  політичних  сил,  але все-таки  податок  на  додану вартість - це податок на споживання, податок, який сплачують більш багаті люди і таким чином поповнюють бюджет.

 

     І друге.  Ми всі пам'ятаємо знамениту книгу "Золотой теленок" Ільфа і Петрова.  Шура Балаганов,  як відомо,  після того як Остап Бендер  дав  йому  шалені  на той час гроші,  попався на тому,  що намагався в автобусі витягти гаманець,  в якому  був  1  рубль  50 копійок.  Тобто  скільки  не знижуй податки,  вводь десятину чи не вводь її, але той, хто не хотів платити, той платити і не буде.

 

     Тому я вважаю,  що  рішення  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності є більш грунтовним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Сахну. Наступний - депутат Матвієнков.

 

     САХНО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Шановні колеги! Я запрошую вас  і  всіх присутніх у залі журналістів подивитися на це питання трошки ширше: не як вчені-економісти, не як пересічні практики, не як представники нашого уряду, а як звичайні платники податків, які про податки читають із славної  книжечки  про  податки  для  дітей першого класу,  яку видала податкова адміністрація. У ній написано багато цікавих речей,  і давайте з цієї точки зору оцінимо взагалі нашу  систему формування бюджету,  збору податків,  у тому числі і ПДВ.  Ми мусимо погодитися,  що,  звичайно, система збору податків має бути. Але якою вона має бути?

 

     Вона має  бути  насамперед  стимулюючою,  тобто  з точки зору виробника,  з точки зору платника податків вона має бути такою, за якої  створюються  умови  для  поліпшення  роботи,  для поліпшення підприємницької діяльності і  люди  платять  більше  податків.  Ця система  має бути соціальною,  збалансованою,  тобто податки мають збиратися з більш  заможних  людей  в  якихось  розумних  межах  і сплачуватися через цю систему соціально незабезпеченим людям.

 

     Вона має  бути насамперед прозорою і зрозумілою,  тобто кожна людина має розуміти, чому вона платить такий чи інший податок. Цей податок може називатися,  вибачте, хоч податок з "отхожего места", хоч податок з обігу,  хоч податок з торгівлі,  на  покупки,  як  в Америці,  але  людина,  яка  сплачує  податок,  має  розуміти це і укласти своєрідну угоду з державою, що вона буде платити саме такі податки.

 

     Чи є на сьогодні наша система саме такою?  На жаль, вона ні в якому разі не є ні збалансованою, ні зрозумілою, ні прозорою. Вона є взагалі дурною, вибачте, і тому кожен із нас, мільйонів громадян України,  платить,  скажімо,  якісь   відрахування   на   мобільні телефони, до Пенсійного фонду, який давно вже виконав зобов'язання перед пенсіонерами,  а гроші туди надходять; ми платимо за купівлю і  перекупівлю  автомобілів,  і за старий автомобіль,  який коштує одну тисячу доларів, можна сплатити податків за нашою системою дві тисячі доларів. І це все нормально.

 

     Але найбільш  дурним  із  цих  податків  є  податок на додану вартість, про який казав сьогодні Геннадій Балашов.

 

     Я розумію, що додана вартість може виникати, як учив нас Карл Маркс,  додана  вартість  створюється  в  процесі  виробництва,  і людина,  яка отримує зиск, дійсно, має сплачувати частину того, що він  отримав,  у  вигляді податку.  Але я не розумію,  чому коли я плачу за квартиру,  коли купую чашку кави,  коли йду в  магазин  і щось там купую, коли купую білет у кінотеатр, тобто купую кінцевий продукт і плачу за це гроші,  я маю платити за це ще 20  відсотків якогось податку?

 

     Тобто цей   податок   безглуздий   не  тільки  з  точки  зору економіки, а й узагалі з будь-якої точки зору.

 

     Тому фракція "Яблуко" вважає,  що цей податок треба відмінити і  якнайшвидше приймати Податковий кодекс,  в якому податки будуть прозорі, зрозумілі і стимулюючі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Матвієнкову. Наступний - депутат Черненко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Мариуполь. Група "Регионы Украины". Уважаемые  коллеги!  Экономика  любой  страны  зависит  от   того, насколько  правильно  выбрана  налоговая  модель.  Принцип золотой середины,  когда  производитель  не  задавлен  налогами  и   когда наполнен бюджет - это нормальная ситуация, тогда развивается любое государство.  НДС - это относительно молодой налог, он действует в тех  странах,  где  отлажены  четкая экономическая модель и четкий экономический механизм.

 

     Хочу сказать о том,  что даже не во всех развитых странах  на сегодняшний  день  этот  налог внедрен.  Теоретически это основной источник  пополнения  бюджета,  так  как   существует,   еще   раз подчеркиваю,  в развитых странах. С такой же идеей он вводился и у нас.

 

     Что же происходит фактически?  Я считаю, что первую ошибку мы допустили тогда, когда отменили нулевую ставку на энергоносители и абсолютно не дали никакого механизма возврата  НДС.  После  этого, как   ком,   начала   расти  задолженность,  которая  достигла  на сегодняшний  день  почти  6  миллиардов  гривень.  Четыре  области оказались  на  грани  коллапса,  экономика  их  находится  в очень тяжелом состоянии.

 

     Объясните, пожалуйста,  как может выжить предприятие, которое работает сегодня с рентабельностью 6-8 процентов, у которого 80-90 процентов продукции идет на экспорт, при 20-процентном НДС?

 

     Я приведу только один пример.  На комбинате имени  Ильича  за последнее  время  вымыто  из  оборота  практически  260  миллионов гривень.  Такая  же  ситуация  примерно  складывается  на   других металлургических предприятиях.

 

     Просто отмахнуться  от  этой  отрасли  и  сказать,  что здесь ничего не происходит,  нельзя, поскольку это 45 процентов валютных поступлений, 26 процентов ВВП. Остается либо уходить с рынка и тем самым уменьшать производство, либо влезть в долги.

 

     Что предлагает  нам  на   сегодняшний   день   правительство? Реструктуризировать   задолженность   на   60  месяцев.  Ну,  если перевести на русский язык,  просто,  так сказать, аннулировать или забыть   эти  деньги.  Причем  интересная  формулировка:  с  целью пополнения  бюджета.  Но,  дорогие  мои,  чьи  это   деньги?   Это конкретные  деньги предприятий,  вымытые из оборотных средств.  Вы им, пожалуйста, их верните. О каком бюджете здесь может идти речь?

 

     Сегодня в повестке дня вопрос стоит, честно говоря, не совсем корректно:  отмена именно этого налога.  Но я благодарен автору за то,  что он поднял эту тему,  поскольку  реформирование  налоговой системы у нас давно назрело. Давайте говорить честно и откровенно: налог на прибыль сегодня практически  никто  не  платит,  все  уже научились уходить от этого налога.  НДС - цифры вы видели:  больше платят из бюджета,  чем получают  в  бюджет.  Подоходный  налог  - практически  ушла  в  тень  вся  заработная плата,  и что мы,  так сказать,  имеем с этого налога?  Как ком растут льготы не  потому, что  кто-то  хочет что-то урвать,  а для того,  чтобы создать хоть более-менее нормальные, приемлемые условия для работы предприятий.

 

     Как решить  эту  проблему?  Понятно,  что  нам  нужен   новый Налоговый кодекс,  причем не такой, который бы изменил на какую-то толику существующие уже налоги,  а который бы базировался на новом принципиальном подходе,  о чем здесь уже говорили, то есть чтобы в основе Налогового кодекса был налог с оборота. Это то, на чем весь мир строил свою экономику.  И если говорить серьезно, то уже давно нужно вернуться к этому и новый Налоговый кодекс строить на  новой налоговой системе и базе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Черненку. Наступний - депутат Стоженко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Шановні народні депутати! Шановний Вікторе Володимировичу!  Скажите,  пожалуйста,  вот  допустим,  завтра  мы отменим этот НДС.  Что будет делать наше правительство?  Абсолютно верно,  ему нечем будет заниматься.  Скажите,  сколько мы собираем налога на прибыль?  В нормальной стране это основной налог. Во что он уже превращен?  Я хочу напомнить, когда вот здесь, в этом зале, рассматривался  так  называемый  Малый  налоговый  кодекс,  родное правительство при поддержке нашего определенного комитета записало туда,  я считаю,  самый аморальный налог  -  НДС  на  лекарства  в размере  20 процентов и хотело собрать 2 миллиарда 567 миллионов в казну, чтобы потом растрынькать, возвращая этот налог.

 

     Есть ряд законопроектов,  которые  вызывают  ажиотаж  в  этом зале.  Они  действительно необходимы,  но их никогда не примут.  А если и примут,  то они никогда не будут работать.  Это  прекрасные законы  для хорошей пиаркампании.  Повернення заощаджень громадян. Шановні!  Я отношу себя к нормальным людям, но когда задумываюсь о той цифре, сколько нужно вернуть... Когда мы вернем в этой стране?

 

     Или другой  вопрос.  Повернення  заборгованості по заробітній платі тим же шахтарям. Ви знаєте, коли шахта закрита, шахтарі є, а вже ніхто не повертає нічого. Теж нічого не повернемо.

 

     Я разделяю   позицию   депутатов,   которые  серьезно  готовы проголосовать за нормальный Налоговый кодекс,  в том числе  и  без этого убожеского НДС. Назовите мне страны, где 20 процентов просто сдирают ни за что.  В некоторых странах вообще нет этого налога. В большинстве  стран  мира,  Европы  он  дифференцирован,  если есть перепроизводство продукции - вот тогда его увеличивают.  У нас зап рли на все, как всегда.

 

     Я бы,  может, и поддержал этот налог, но я его не поддержу. А когда будут голосовать в этом зале,  вы посмотрите, что этот налог останется.  Будут  использованы  методы кнута и пряника.  Выкрутят руки,  и налог,  Геннадий Викторович,  останется.  Акция красивая, пожелания  добрые,  но  в  этой  стране  существует  все так,  как существует.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Стоженку. Наступний - депутат Павловський.

 

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Фракция партии "Демсоюз",  город Харьков. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні  колеги!  Податок на додану вартість є за своєю суттю податком на  споживання,  тому,  зрозуміло,  що  тягар цього  податку  лягає  передусім  на  громадян держави - покупців, споживачів товарів та послуг, а найбільше - на пенсіонерів.

 

     Фракція партії     "Демократичний     союз"      неодноразово висловлювалася  за зменшення відсотка ПДВ,  і ми будемо наполягати на відображенні цієї позиції у новому Податковому кодексі. Йдеться про зменшення податку на 2-3 відсотки,  може до 10, що дасть змогу збільшити рівень споживання в Україні і не  призведе  до  значного зменшення доходів бюджету.

 

     Проектом, який ми сьогодні розглядаємо,  пропонується взагалі ліквідувати ПДВ.  Але давайте поглянемо на значення цього  податку для  України  на  даний момент.  За січень-липень 2001 року частка податку на додану вартість становила 27,4 відсотка всіх податкових надходжень,  або  18,5 відсотка доходів зведеного бюджету України. Чи зможе запропонований у проекті податок з  обороту  компенсувати надходження від податку на додану вартість? Напевно, ні.

 

     Сама природа  ПДВ  означає,  що  більшу  частку цього податку сплачують ті,  хто більше  витрачає,  тобто  найбільш  забезпечені верстви  населення,  на  що  звертали  увагу  тут мої колеги,  які виступали.  В той же час  у  разі  недоотримання  доходів  бюджету насамперед  постраждають  соціальні  програми,  тобто під загрозою виявиться  виплата  пенсій,  стипендій  тощо.  Відповідно  виникає закономірне запитання: на чий захист спрямований цей законопроект? На захист тих,  хто купує дорогі  товари  і  сплачує  великі  суми податку? Чи тих, хто за рахунок цього податку отримує хоча б якусь допомогу від держави?

 

     На нашу думку, прийняття цього законопроекту є передчасним та таким,  що не буде корисним ані державі,  ані її громадянам.  Тому фракція  партії   "Демократичний   союз"   пропонує   законопроект відхилити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський. Наступний - депутат Єльяшкевич.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу! Шановні депутати, члени уряду,  особливо журналісти! Оскільки я виступаю передостаннім, то хотів  би  і  дещо  узагальнити.  Щоб  багато не говорити,  я хочу привернути вашу увагу до своєї монографії,  яку я вам роздав і яка називається   "Макроекономіка   перехідного  періоду.  Український контекст".  У ній є  спеціальний  розділ,  присвячений  податковим системам у світі і де показано, що податок на додану вартість - це податок  для  боротьби  з  перевиробництвом.   В   Україні   немає перевиробництва,  і  тому  цей податок нищить виробництво,  про що говорив Матвієнков та інші депутати,  він вимиває обігові кошти  і так далі.

 

     Більше того,  виробництво  може  розвиватися,  якщо система є стійкою  і  якісною.  Стійкість  системи   забезпечує   банківська система,  а  якість - податкова.  Ми ж маємо нестійку систему,  бо наша  банківська  система  не  відповідає  умовам   стійкості,   і неякісну, тому що податкова система її нищить. І не тільки нищить, наша податкова система сприяє зростанню  корупції  і  злочинності, тому  що  у нас податки непрямі.  Це в Індії,  коли вона була дуже бідною,  непрямі податки становили близько  70  відсотків,  і  там корупція процвітала.  У нас сьогодні близько 60 відсотків податків є непрямими, і корупція процвітає!

 

     Європа ввела   цей   податок   у   60-х   роках,   бо    було перевиробництво і треба було гальмувати його.  У Сполучених Штатах немає цього податку, там на річну зарплату людей йде 700 мільярдів доларів,  з цієї суми беруть близько 30 відсотків податків.  І там немає проблем, скільки там є податків з капіталу, скільки тіньової економіки - 5 відсотків.

 

     Отже, це   дуже  актуальна  проблема.  Я  думаю,  що  авторів законопроекту треба підтримати.  А для того  щоб  проти  Верховної Ради не воювали, я пропоную прийняти цей законопроект і зазначити: ввести його в дію з 1 січня  2003  року,  щоб  дати  можливість  і уряду, і нам прийняти відповідні закони.

 

     Я хотів  подякувати  депутатській  групі  "Регіони України" і фракції партії "Демократичний союз",  які сьогодні підтримали Юлію Тимошенко.  З цієї трибуни в 1999 році Юлія Тимошенко виголошувала свій новий законопроект про податок з  обороту,  але  тоді  її  не підтримали. Вони з Турчиновим написали монографію про цей податок. Отже, нам треба всім повернутися до цього податку. І хоча сьогодні заборонено ім'я Юлії Тимошенко називати вголос, я називаю, тому що треба цю справді нормальну пропозицію підтримати.

 

     Я бачу можливість тверезо подивитися на  те,  що  робиться  в державі.  Здоровий глузд і національні інтереси повинні перемогти. І народ має підтримувати тих, хто бореться за його інтереси.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єльяшкевич.  Наступний - депутат Попеску.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).   Уважаемые   коллеги!   Мы  сегодня рассматриваем это предложение Балашова. Но можно было давно прийти к  такому  выводу.  Так,  как  у  нас  извратили  суть  налога  на добавленную стоимость,  так,  как у нас на практике применяются  и положения   законодательства,   и  теоретическая  модель  НДС,  то действительно правомерен вопрос,  поставленный Балашовым,  о  том, чтобы такой налог не существовал.

 

     Дело в том, что налог на добавленную стоимость является у нас налогом тундры,  и это не секрет.  Как когда-то был хозяин  тайги, так у нас сегодня есть хозяин тундры,  который собирает этот налог на партийное строительство, и всех нас хотят втянуть в эту тундру, чтобы  люди  свои  средства отправляли якобы в бюджет,  а на самом деле эти средства  оказывались  в  руках  далеко  не  чистоплотных политиков,  которые уже давно систематически нарушают Конституцию. И  поэтому  в  целях  национальной  безопасности  в  стране,   где государством руководит преступник, необходимо рассматривать вопрос о коренном изменении системы налогообложения.

 

     Система налогообложения, которая существует сегодня и которая была  выстроена  преступной  властью,  существует для того,  чтобы каждый налогоплательщик был на  своеобразном  крючке  своеобразной зависимости  от  власти,  чтобы  власть получала сверхприбыль,  ее структуры,  чтобы  чиновники  за  счет   коррупционных   действий, поощряемых  самой властью,  получали дополнительные доходы и чтобы не было реальной конкуренции.  А как может быть вообще в  обществе конкуренция,   когда  руководство  Верховной  Рады  сквозь  пальцы смотрит на то,  как руководитель Антимонопольного комитета выходит на эту трибуну с явным нарушением норм Конституции.

 

     Виктор Владимирович,  я  обращаюсь к вам лично:  вы вчера как доктор юридических  наук  дали  ответ  о  депутатских  полномочиях депутата Костусева.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я и сегодня доктор.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Да. Но, Виктор Владимирович, вы как юрист не можете  не  замечать  и  не  давать  должной   оценки   нарушениям Костусевым   норм   Конституции.   Точно  так  же  нарушает  нормы Конституции сидящий  сегодня  в  сессионном  зале  уважаемый  мной депутат    Лавринович,   являющийся   государственным   секретарем Министерства юстиции,  Премьер-министр Анатолий Кинах  и  довольно значительное количество депутатов.

 

     Поэтому в  государстве,  где  пример несоблюдения Конституции дают первые должностные лица во  главе  с  Президентом  страны,  в государстве, где существует налог тундры, такая налоговая система, к сожалению,  приводит только к негативным результатам. И поэтому, еще раз подчеркиваю, абсолютно правомерен вопрос, поднятый сегодня депутатом Балашовым.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Сергійовичу.   Як    доктор юридичних  наук  повинен  вам  сказати,  що  у вашому виступі є як мінімум дві підстави для звернення з позовом до  вас  особисто.  Я думаю, ви розумієте це (Шум у залі). Він знає, про що йде мова.

 

     Будь ласка. Народний депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька   область).   Дякую.    Група    "Солідарність". Вельмишановні колеги! Те, що ми сьогодні розглядаємо проект Закону про скасування податку на додану вартість,  є свідченням того,  що існують  проблеми з цим податком.  Але ми повинні подумати про те, що якщо ми скасуємо ПДВ,  то водночас буде скасовано і  повернення його експортерам.

 

     Ви знаєте,  що,  за  останніми  даними,  які уточнюються,  на сьогодні  вже  близько  6  мільярдів  держава  повинна   повернути суб'єктам  економічної  діяльності.  І  у  зв'язку  з  цим виникає запитання:  хто і за який рахунок повертатиме ці  кошти,  якщо  ми водночас скасуємо податок на додану вартість?

 

     Є, звичайно,   різні  варіанти.  Перший  -  можна  розглядати питання про поступовий перехід від податку на додану  вартість  на податок з обороту.

 

     Другий варіант  -  коли  ми йдемо на зниження цього податку і розбиваємо його на дві частини.  Наприклад,  встановити на першому етапі  податок  десь  15  відсотків,  з  них - 10 відсотків - це є фіксований податок, а 5 відсотків - так звана розвиваюча частина.

 

     Якщо відповідно суб'єкт економічної діяльності ці 5 відсотків направляє на розвиток виробництва,  створення нових робочих місць, встановлення  заробітної  плати,  вдвічі   вищої,   ніж   величина прожиткового  мінімуму,  тоді  він сплачує 10 відсотків.  Якщо він цього не робить,  він сплачує 15 відсотків, і ті 5 відсотків йдуть на  повернення в часі отих 6 мільярдів.  І поступово переходимо до податку з обороту.

 

     Але наша фракція виступає за те,  щоб ми якнайшвидше прийняли Податковий  кодекс.  І  всі  пільги  мають  надаватись не окремими законами  чи  постановами  Кабінету  Міністрів,  а  повинні   бути відображені в самому Податковому кодексі.

 

     І коли  тут  пропонуються  зміни  до  існуючих законів,  наша фракція виступає  за  те,  щоб  прискорити  прийняття  Податкового кодексу,  в  якому  слід усе це передбачити.  З цих міркувань наша фракція не може голосувати за  цей  законопроект,  хоча  багато  з позицій,  які висловлювали тут і колега Балашов, і інші колеги, ми підтримуємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Сокерчаку.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Шановні  народні  депутати!  Члени  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності розглядали цей проект.  Тут  уже звучали  запитання,  і  автори  законопроекту  не  можуть  на  них відповісти.  Тому з погляду наступних виборів це питання  доцільно розглядати,  таким чином можна собі авторитет серйозно підняти.  А якщо з економічного погляду зважити  Геннадій Балашов каже про те, що можна ті ж самі 11 мільярдів зібрати,  якщо запровадити податок

- 1 відсоток від ВВП.  Скажіть, будь ласка, ці 11 мільярдів з кого будуть  братися  -  із  НЛО  чи  з  громадян України?  З тих самих громадян України. До того ж ми не зберемо ці 11 мільярдів.

 

     Тепер стосовно того,  що  ми  звинувачуємо  ПДВ.  Я  його  не захищаю. Але складається цікава ситуація. У нас є Конституція, але вона не виконується,  то давайте будемо звинувачувати Конституцію. А може гарант Конституції винен, що вона сьогодні не виконується?

 

     Ми сьогодні  з  вами довели до того,  що на двох сторінках не вміщається поправка до закону.  В класичному вигляді ПДВ зовсім не допускає  надання  пільг,  тоді  його  і  можна  знижувати і до 10 відсотків,  і до 7 відсотків.  А ми хочемо  роздати  всім  пільги, відшкодовувати   експортерам   і  ще  б  відшкодовувати  всередині держави. Так не виходить.

 

     Я хотів би вам  нагадати,  що  ще  минулого  року  авторський колектив   членів   Комітету   з  питань  фінансів  і  банківської діяльності вносив пропозицію щодо радикальних  змін  у  податковій системі.  Але всі закликали: давайте Податковий кодекс. Ми бачили, що прийняти його в такий термін неможливо,  і  пропонували  внести найважливіші  зміни  і  щодо  ПДВ,  і  щодо  податку  на прибуток, особливо щодо прибуткового податку з громадян. І тепер скаржимось, що в Росії нормально,  а у нас погано.  Хто зарубав цю справу?  Ми самі в цьому залі.  Причому комітет  тричі  вносив,  пропонувалось знизити ПДВ до 15 відсотків.

 

     Далі якби    набрати    обертів,    податкове    навантаження зменшується, вилучається не п'ята, а шоста частина обігових коштів підприємств. Можна було б ще знижувати ПДВ, але, шановні колеги, я так розумію,  що комусь хочеться просто сьогодні заробити на цьому дивіденди.

 

     Згадайте, коли   доповідався   так  званий  Малий  податковий кодекс, хоча я його таким не вважаю, бо ми вносили глобальні зміни до   податкової   системи,   пропонувалося  12  податків,  то  хто заперечував проти того, щоб агропромисловий комплекс звільнити від ПДВ  взагалі?  Ми  ж  пропонували  -  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності,  а  Комітет  з  питань  аграрної  політики заперечив  проти  цього.  А  чому?  Сказали,  ні,  давайте ми його залишимо,  будемо його накопичувати і повернемо. І в минулому році було   накопичено  нібито  понад  600  мільйонів,  а  повернули  в середньому 170 мільйонів.  Тому ми  вважали,  що  не  можна  цього робити, а слід звільнити агропромисловий комплекс. У цьому залі ми цю справу зарубали!

 

     Отже, шановні  колеги,  це  питання  з  політичного  погляду, можливо,  і  правильно  внесено,  тому що настав час розібратися з нашими  податковими  законами.  Але  я  вважаю,  що   просто   так запропонувати скасувати ПДВ, а потім доручити уряду поставити його в рамки 1 відсоток від ВВП,  це,  вибачте,  означає,  що  ми  тоді ніколи не приймемо Податковий кодекс.  А,  так би мовити,  хребтом цього Податкового кодексу якраз є податок на прибуток,  ПДВ, але в кращому вигляді - і змінені ставки, і знижені пільги.

 

     Отже, шановні  колеги,  перш ніж скасовувати ПДВ я пропонував би на Дні уряду змусити прозвітувати тут Миколу  Яновича  Азарова, автора  оцих усіх проблем,  які виникли у нас з ПДВ,  тому що дуже багато інструктивних матеріалів саме ним запроваджені.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Регурецький    Василь    Васильович,    заступник міністра. Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановні народні  депутати!  Я  міг  би  повторити  аргументи,  які висловив  Вячеслав  Михайлович  щодо  підходів  до вирішення цього питання,  і хотів  би  вас  застерегти.  Приймаючи  це  радикальне рішення щодо податкової системи,  я вважав би, що ви повинні добре все зважити, наскільки позитивними будуть наслідки прийняття такої докорінної зміни системи оподаткування.

 

     Я хотів би пану Балашову задати запитання,  але не маю такого права.  Емоції щодо аргументів,  які він  висловив,  дуже  приємно слухати,  але  ніяких  економічних обгрунтувань його пропозицій не названо.  Тим більше,  пане  Балашов,  я  не  можу  погодитись  із цифрами,  які  ви  назвали,  і відверто заявляю:  це маніпуляція з цифрами, це не відповідає дійсності, і тому називати їх у доповіді просто некоректно.

 

     Я, шановні народні депутати, хочу вам повідомити, що ПДВ - це різновид податку з обігу.  І якщо ми вважаємо,  що цей податок для України  поганий  і треба його замінити податком з обігу,  то хочу вас застерегти,  що в тому вигляді,  як пропонує пан  Балашов,  це найгірший варіант податку з обігу.

 

     Позитивна якість  цього  податку з обігу у вигляді податку на додану вартість полягає  в  тому,  що  він  є  найбільш  фіскально доцільний  і  найбільш  економічно доцільно застосовувати його для формування доходів бюджету.  І він ніяким чином не може регулювати ні споживання, ні виробництво або перевиробництво.

 

     Цей податок  застосовується  практично  всіма країнами світу. Більше 150 країн мають у своїй податковій системі ці податки.

 

     Можна говорити,  що у нас  розмір  цього  податку  завищений, можна  ставити  питання  про  його  зниження.  Але  порахуйте:  20 відсотків Державного бюджету України формується за  рахунок  цього джерела.  З усіх податкових надходжень 30 відсотків - це податок з обігу.  На всіх етапах всіма суб'єктами,  які споживають товари  в Україні,  сплачується  цей податок.  Зареєстровано понад 600 тисяч платників податків.

 

     Шановні народні депутати,  я хотів би, щоб ви прислухались до аргументів  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності, які озвучив пан Сокерчак.  В них  дуже  багато  корисної  для  вас інформації.

 

     У мене  обмаль часу,  тому я не можу далі аргументувати.  Але такі зміни зробити перед прийняттям бюджету на наступний  рік,  не сказавши,  яким  чином  компенсувати  12 мільярдів втрат бюджету - суми надходжень від цього  20-відсоткового  податку,  було  б  для економіки катастрофічно.

 

     І щодо зниження цін.  Пане Балашов,  я боюсь,  що ви не дасте гарантій нікому в тому,  що якщо ви запропонуєте скасувати ПДВ, то завтра  всі ціни знизяться на 20 відсотків.  Як бізнесмен ви добре розумієте,  що ніколи ви не  зробите  крок  назад,  якщо  вже  ваш покупець  звик до ваших цін.  Так само буде і з цінами на продукти харчування,  і з платою за житлово-комунальні  послуги.  Ціни  від наших  змін не зміняться.  І ми маємо досвід.  У цьому залі ми два роки тому приймали закон про зміну ставки ПДВ на  варену  ковбасу. Ні на копійку в магазинах не знизилась ціна продажу цього товару.

 

     Я дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне  слово  надається  автору  законопроекту народному депутату Балашову. Будь ласка.

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Фракция  "Яблоко".  Огромное  спасибо  народным депутатам  за  поддержку  отмены налога на добавленную стоимость в Украине.  В Украине должна состояться смерть налогу на добавленную стоимость.  И  мы  вместе  с  вами  примем в этом участие.  И если Президент Украины 1 января поздравит граждан Украины с отменой НДС в стране, то наши граждане станут на 20 процентов богаче.

 

     Правительство заявляет о том,  что это не приведет к снижению цен.  Зато это приведет к тому,  что на наших предприятиях  на  20 процентов будет больше оставаться денег, а значит, на 20 процентов больше они смогут выплачивать зарплаты своим сотрудникам.  А  если бы  вы  почитали  экономическое обоснование введения 1-процентного налога с оборота,  вы увидели  бы,  что  это  даст  13  миллиардов поступлений  в  бюджет.  Но  брали  бы  мы  тогда  не  с учителей, пенсионеров в магазинах,  а с олигархов, которые на вывозе товара, металлолома  зарабатывают.  Вот  в чем дело.  А вам просто хочется постоянно давать разрешения и разъяснения.  А господин Сокерчак, к сожалению,  от финансового комитета не выступил, а лично выступил. Вам не кажется, что это симптоматично? Им крыть нечем. В бюджет по НДС  ничего  уже  давно  не поступает.  Наоборот,  бюджет ежегодно выплачивает 4 миллиарда возврата  НДС  олигархическим  структурам. Вот на что надо обратить внимание. Поэтому снижение цен произойдет на 20 процентов, как бы вам этого не хотелось. А вам не будет дано больше  права  разрешать  или  не разрешать людям получать хорошие доходы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення  даного  питання   завершено. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.  Переходимо до наступного питання порядку денного.

 

     --------------

 

     Слухається проект Закону про територіальну громаду. Доповідає народний депутат України Салій Іван Миколайович. Будь ласка, Іване Миколайовичу.

 

     САЛІЙ І.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 221,  м. Київ). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! За роки незалежності    закладено    законодавчі    підвалини    місцевого самоврядування.  Поглиблення місцевого самоврядування є посиленням демократії,    одним    із    найголовніших    чинників   побудови громадянського суспільства.

 

     Водночас нами зроблено лише перші кроки.  Закон  про  місцеве самоврядування   в   Україні   фактично   є   законом  про  органи самоврядування,  про  сільські,  селищні  і  міські  ради  та   їх виконавчі  органи.  У  ньому лише констатується сам факт існування територіальних  громад,  а  немає  ні  визначення,  ні   правового статусу,  ні  структури  самої  територіальної  громади.  По  суті конституційну   модель   місцевого   самоврядування   в    чинному законодавстві ми ще не відтворили.

 

     Так, стаття   140   Конституції  України  говорить:  "Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів  села  чи добровільного  об'єднання  у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в  межах  Конституції  і  законів  України".  Право  добровільного об'єднання є,  а механізмів  об'єднання  немає,  як,  до  речі,  і розділення об'єднаної територіальної громади.

 

     Місцеве самоврядування  здійснюється  територіальною громадою як безпосередньо,  написано в  Конституції,  так  і  через  органи місцевого    самоврядування.    Так   от,   здійснення   місцевого самоврядування безпосередньо  територіальною  громадою  у  нас  не виписано  в законах,  потрібно розширити і регламентувати це право територіальної громади, і в законопроекті це пропонується.

 

     Автори пропонують,  і мені здається,  що це дуже логічно було б,  змінити  підхід  до  законодавчого регулювання самоврядування. Передусім потрібно визначити статус самої територіальної  громади, потім  уже  закріпити  статус  її  органів,  а  не  навпаки,  як є сьогодні.  І головне - самодостатність, ресурсна база, матеріальна і фінансова основа територіальних громад.

 

     Важливі тут не так органи влади - рада та виконком,  як люди, населення,  територіальна  громада,  усвідомлення   територіальною громадою власних інтересів цього населеного пункту.

 

     Головне науково-експертне  управління  спочатку  не сприйняло концепції законопроекту і  дало  таку  дуже,  як  на  нашу  думку, невиважену   оцінку  підходу  в  цьому  законопроекті.  Профільний комітет позитивно визначився, але були серйозні дискусії. Водночас Верховна  Рада  зробила нещодавно новий крок,  прийнявши Закон про органи самоорганізації населення. Гадаю, дуже логічно було б після цього розглянути проект Закону про територіальну громаду і, внісши до нього доповнення і пропозиції, які надійдуть, прийняти його.

 

     У проекті закону визначається,  що не кожен  населений  пункт може  бути  самоврядною адміністративнотериторіальною одиницею,  і ставиться  вимога,  що  ця   самоврядна   одиниця   повинна   бути самодостатньою  територіальною громадою,  яка володіє фінансовими, матеріальними  та  демографічними  ресурсами  в  достатньому   для виконання завдань та функцій місцевого самоврядування обсязі.

 

     Територіальну громаду     становлять    жителі    самоврядної адміністративно-територіальної одиниці - всі фізичні особи, які на її  території  проживають,  але в здійсненні самоврядування беруть участь громадяни, які досягли 18-річного віку, що зрозуміло.

 

     Дуже важливо  визначити   юридичний   статус   територіальної громади, яка не має його сьогодні - виконком має юридичний статус, має рада.  За законом все-таки первинно юридичний статус  потрібно визначити саме територіальної самоврядної одиниці, а вже печаткою, можливо,  буде розпоряджатися  голова  виконкому  або  мер,  як  і повинно  бути,  але  потрібно,  щоб  ми  тут  відобразили інтереси передусім населення.

 

     Повноваження територіальної громади розпочинаються  після  її державної  реєстрації.  Ми реєструємо підприємницькі структури,  а сільради,   які   об'єднують   багато   сіл,   не   є   об'єднаною територіальною  громадою,  тих людей навряд чи коли хто запитував, чи вони є самодостатньою територіальною громадою. Ці процеси мають бути узаконені, і тому проект містить механізми для цього.

 

     Адміністративні межі   самоврядної   територіальної   одиниці встановлюються та змінюються обласною радою за  поданням  обласної державної  адміністрації  з обов'язковим урахуванням волевиявлення територіальної громади.

 

     Назва територіальної  громади  відображає  назву   населеного пункту,  який  є  адміністративним центром відповідної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці.

 

     Дуже важливим є другий розділ  "Утворення,  реорганізація  та ліквідація  територіальних громад".  Є закиди про те,  що потрібно прийняти спочатку Закон про адміністративно-територіальний  устрій України.  Мені здається,  навпаки, потрібно все-таки визначити, що таке    територіальна    громада,    і    тоді    вже    займатися адміністративно-територіальним   устроєм,   скажімо,  на  низовому рівні.

 

     Рішення про        утворення        нової         самоврядної адміністративно-територіальної  одиниці  попередньо  приймається і затверджується Верховною Радою. Головною умовою при цьому має бути забезпечення  самодостатності  відповідної територіальної громади. Питання       щодо       утворення        нових        самоврядних адміністративно-територіальних  одиниць  можуть  ініціювати жителі населених пунктів. Ми їм надаємо таке право.

 

     У проекті  закону   регламентуються   питання   реорганізації територіальних громад,  об'єднання декількох територіальних громад в одну.  Утворити об'єднану територіальну  громаду  можуть  жителі кількох  сіл  (це  передбачається Конституцією) - адміністративних центрів  відповідних  самоврядних   адміністративно-територіальних одиниць, що межують між собою.

 

     Територіальні громади,   що   об'єдналися   в  одну  громаду, втрачають статус самостійного суб'єкта  місцевого  самоврядування, знімаються з державної реєстрації та набувають статусу внутрішньої громади.  Підставою  зняття  територіальних  громад  з   державної реєстрації   є   рішення   місцевих   референдумів  про  утворення об'єднаної територіальної громади.

 

     Річ у  тім,  що  у  нашому  законодавстві  немає   визначення внутрішньої  громади,  через  те  статус фактично кількох десятків територіальних громад,  що перебувають  в  адміністративних  межах таких   міст,   як  Київ,  Севастополь,  ми  не  можемо  закріпити законодавчо.  А ми  визначаємо  в  цьому  проекті  закону,  що  це внутрішні   громади.   За   внутрішньою   громадою   закріплюється мінімальний  обсяг  повноважень,  а  додаткові  повноваження  може надати їй своїм рішенням місцева територіальна громада.

 

     У законопроекті   регулюються  не  тільки  питання  утворення об'єднаної  територіальної  громади,  а   й   питання   розділення об'єднаної  територіальної  громади,  яке  може відбуватися у разі виділення з її складу однієї або кількох сільських  громад.  І  ми пропонуємо ці механізми.

 

     Важливим є  законодавче врегулювання питань поділу об'єднаної територіальної  громади  і  входження  територіальної  громади  до складу  іншої  громади.  Наприклад,  проблема Київ і Вишгород.  Цю проблему не можна вирішити,  скажімо,  шляхом об'єднання цих  двох територіальних  громад,  тому  що  згідно  з  Конституцією можливе об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл.  А от входження територіальної  громади Вишгорода до складу територіальної громади Києва  і   водночас   набуття   Вишгородом   статусу   внутрішньої територіальної  громади,  яка  має  свої  органи управління,  свої органи влади,  бюджет,  можливе.  І  дуже  важливо  мати  механізм врегулювання таких питань.

 

     Я ще раз наголошую,  що дуже важливо,  що ми даємо визначення внутрішньої територіальної громади.  У нас  у  великих  містах,  у середніх містах йде дискусія: повинні бути райони, не повинні бути райони,  що це  і  які  їхні  повноваження.  Нашим  законопроектом передбачається,  що  район  у місті - це є внутрішня територіальна громада,   і   вона   наділяється   певними    повноваженнями    - матеріальними,  фінансовими, обирає свої органи влади. Таким чином знімається це дискусійне на сьогодні питання.

 

     На жаль,  ми ще  не  визначилися  законодавчо  щодо  процесів агломерації,  як  функціонуватимуть  великі міста,  населення яких зливається з населенням  довколишніх  маленьких  міст  і  сіл.  Ми пропонуємо,  що  це  можуть  бути асоціації з певними органами для вирішення екологічних або інших спільних  завдань.  І  це  було  б позитивно.   Таким   чином,   у   проекті   закону  передбачається врегулювання питань, які у нас сьогодні ще не врегульовані.

 

     Я наголошую ще ось на чому.  Проектом закону  передбачається, що   територіальна  громада  має  свій  статут  -внутрішній  закон діяльності  населеного  пункту.   Статут   підлягає   затвердженню територіальною  громадою на місцевому референдумі і реєструється в органах Міністерства юстиції в передбаченому законом порядку.

 

     Я просив би вас позитивно поставитися до наших пропозицій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  Іване  Миколайовичу.  Чи  є  запитання? Запишіться.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Сахно. Наступний - депутат Філіпчук.

 

     САХНО Ю.П.  Фракція "Яблуко". Шановний Іване Миколайовичу! Ви досвідчений  керівник  вищого  рівня,  але  і  з   територіальними громадами,   з  органами  місцевого  самоврядування  досить  довго співпрацювали і  бачите,  що  парламентаріями  незалежної  України прийнято  купу  законів,  що  стосуються місцевого самоврядування, регулюють  систему  управління,  систему  керівництва,  але   мало стосуються   членів   територіальної   громади,   людей.  Люди  не відчувають  результатів  прийняття  цих   законів   і   скаржаться насамперед  на  певні  побутові  проблеми,  тобто  ті,  які  і має розв'язувати   керівництво    територіальної    громади,    власне територіальна громада.

 

     А все це впирається в що?  У гроші, в якісь матеріальні речі. Як у  вашому  проекті  закону  вирішуються  питання  оподаткування громади,  залишення  коштів,  які  збираються  в громаді,  саме на користь громади,  питання субвенцій.  Тобто того,  в  чому  основа життя,  бо  люди не відчувають себе членами територіальної громади лише тому,  що вони живуть  у  навколишніх  будинках  і  на  одній території.

 

     Дякую.

 

     САЛІЙ І.М. Я поділяю вашу оцінку. У мене таке враження, що ще років сто ніхто, як і сьогодні, не запитував би населення про його уявлення  про  самоврядування,  про  вирішення тих чи інших питань функціонування міста.  У  нормальних  розвинутих  державах  бюджет міста  в  скороченому вигляді направляється в кожну сім'ю.  Більше того,   засідання   органу   самоврядування   демонструється    по телебаченню і за бажання кожен може взяти в ньому участь.  А у нас це питання ще тільки обговорюється.

 

     Ви теж правильно ставите  питання  фінансового  забезпечення. Наприклад,   проблеми   бюджетного   забезпечення   міста  Полтави полягають у чому?  У  тому,  що  з  гривні,  яку  місто  збирає  в консолідований зведений бюджет,  йому залишають 10 копійок.  Дайте місту 15 копійок - і люди будуть уже вдячні державі.  Але це не  є нормою  цього проекту закону,  це є нормами інших законів,  а мету цього законопроекту, я окреслив.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Філіпчук.  Наступний  -  депутат Сафронов.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Якби цей проект був сформований лише зі статті 23 із її 30 унікальними пунктами, то він уже заслуговував би того, щоб  його  прийняти.  Але,  напевно,  складно буде реалізувати цей документ.

 

     Ми, на превеликий жаль, не вирішили одну важливу проблему для державної  ситуації і політичної.  Органи місцевого самоврядування мають свій закон,  державні адміністрації -  свій.  І  в  багатьох регіонах відбувається війна через неузгодженість цих двох законів, що  не  дасть  можливості   нормально   функціонувати   і   цьому, безперечно, потрібному Закону про територіальну громаду після його прийняття.

 

     Я хотів би знати вашу думку з приводу усунення цієї  складної суперечності,  яку  ми  маємо  у  зв'язку  з цими двома законами у державі?

 

     САЛІЙ І.М.  Наша  держава  -  унітарна,  і,  напевно,  голови обласних  адміністрацій повинні призначатись,  але,  незважаючи на негативний досвід Росії,  на мій погляд,  краще було б їх обирати. До  тих  пір,  поки  голови  обласних  державних  адміністрацій не обираються, це не є органи самоврядування. І фактично обласні ради не є органами самоврядування.  Вони це повинні знати.  Особливо це проявляється у  нерозумінні  ними  цієї  своєї  ролі  у  прийнятті проекту  Закону  про  землю,  за яким міські землі начебто повинні бути вилучені в  управління  обласних  державних  адміністрацій  у половині   великих   міст.   З  якої  речі?  Хто  вам  надав  такі повноваження?

 

     Безумовно, існує така проблема.  І вона існує тільки тому, що ми  ще  певної  політичної  стабільності  не  досягли.  І весь час думаємо,  як обмежити права людини. Я з міністром внутрішніх справ обговорював, чи це справа міліції розганяти у мене в окрузі бабусь і тіточок,  які продають насіння?  Дали 17 гривень штрафу та ще  й тримали  цілу  ніч  у  міліції.  Ви  дайте їм тоді можливість десь торгувати.  Або дайте можливість жити. Тобто роль держави сьогодні ще багато в чому не є конструктивною.  Скажімо, Закон про державні адміністрації не кореспондується  належним  чином  з  Законом  про місцеве  самоврядування.  Наш закон у разі його прийняття допоможе ці питання з'ясувати.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної

 

     Ради України ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Сафронов. І на завершення

- народний депутат Беспалий.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановний Іване Миколайовичу, справді, закон необхідний, слушний. У ньому  ви визначили організаційні питання створення територіальних громад.  Але чому ви,  досвідчений фахівець,  мало приділили уваги фінансовій самостійності громад регіонів,  міст? Я сам відчував на собі,  що на сьогодні,  на жаль,  керівництво сіл,  районів,  міст зовсім   залишились   без   коштів,  не  має  важелів  управління, звертаються до нас,  депутатів:  що нам робити,  як приймати новий бюджет?  Чому  ви не визначили ці відносини при прийнятті щорічних бюджетів? Я думаю цьому треба було б приділити увагу.

 

     Цей законопроект потрібно приймати,  а в другому читанні  оці позиції  слід  обов'язково  визначити.  Потрібно надати можливість нашим регіонам працювати фінансово якомога більш самостійно. Що ви скажете з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     САЛІЙ І.М.  Я  вдячний  за конструктивний підхід.  Там,  де у законопроекті ми визначаємо,  що таке самодостатня громада,  слід, напевне,  визначити і ці питання.  Якщо громада заробляє достатньо коштів,  є самодостатня, то не обов'язково робити так, як сьогодні робиться:   з   усіх  областей  вилучити  всі  кошти,  зробити  їх дотаційними і залежними,  а як мінімум потрібно залишити  стільки, щоб громада могла забезпечити свої інтереси.  Адже в містах взимку немає опалення,  а в малих містах - житло без каналізації,  багато інших  питань  не вирішуються,  і водночас вони ж заробляють кошти для Державного бюджету.  Тому тут  питання  є.  Воно  не  є  прямо предметом цього закону,  але ці пропозиції можуть бути внесені для того,  щоб був орієнтир і  дати  право  обстоювати  громадам  свої інтереси.  Тим більше,  що хто заробляє,  як мінімум, повинен щось мати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Депутатська фракція партії "Реформи  і  порядок"  - "РеформиКонгрес".  Шановний Іване Миколайовичу!  У нас у Верховній Раді в порядку законодавчої  ініціативи  зареєстрований  і  досить давно  вже розданий проект Кодексу місцевого самоврядування,  який включає і порушені вами питання, і багато інших. У зв'язку з цим у мене  два  запитання.  Перше:  ваше ставлення до цього документа і наскільки ваша позиція кореспондується з позицією його авторів?  І друге:  чи  не кращий вони обрали шлях - врегулювати всі питання в кодексі, ніж розпилювати їх по багатьох законах?

 

     Ще у мене є запитання по статті 38. Ви написали, що включення територіальних  громад  до  Державного  реєстру  є  підставою  для надання їм фінансової допомоги.  То чи не здається у зв'язку з цим вам,  по-перше, що це питання бюджетного законодавства, а подруге, що ви тут якраз не встановлюєте допомогу,  оскільки вона бюджетним законодавством  передбачена,  а  навпаки  -  обмежуєте  можливості фінансової допомоги включенням чи невключенням до реєстру, хоча це є невід'ємне право територіальної громади?

 

     Дякую.

 

     САЛІЙ І.М.  Щодо проекту кодексу. Нам відома доля кодексів. І проект Кодексу місцевого самоврядування,  наскільки я знаю, навіть у  переліку  найнагальніших  законопроектів не фігурує ні в списку Президента, ні в списку Кабінету Міністрів.

 

     Більше того,  я вважаю,  що кодекс - це сукупність законів, а не   окремий   величезний   закон,  тому  його  можна  дуже  довго обговорювати.  У мене немає заперечень проти його прийняття, але я думаю,   що   його   доля   більш  складна,  ніж,  скажімо,  цього законопроекту, який досить-таки оперативно можна прийняти.

 

     Стосовно ваших зауважень  до  статті  38,  то  давайте  разом подумаємо.   Самодостатній   територіальній   громаді,  якщо  вона включена до реєстру,  має реєстраційний номер,  обов'язково  мають виділятись  або  залишатись  кошти  -  це  формулювання  може бути змінене, бо все-таки це норми інших законів, ви тут маєте рацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Миколайовичу,  ваш  час  вичерпано, прошу сідати.  Шановні колеги, надаю слово для співдоповіді голові підкомітету Комітету з питань державного будівництва та  місцевого самоврядування   Леоніду   Івановичу   Дайнеку.   Прошу,   Леоніде Івановичу.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Спасибо.  Уважаемые коллеги!  Сейчас народный депутат Салий представил на наше  рассмотрение  законопроект  о  территориальной громаде,  который  рассмотрен  на  заседании  Комитета по вопросам государственного строительства и местного самоуправления 20 июня.

 

     Главное научно-экспертное управление  рекомендует  Верховному Совету   отклонить   этот   законопроект.   Комитет   по  вопросам государственного   строительства   и    местного    самоуправления предлагает принять его в первом чтении (за было 11 членов,  против

- 7).

 

     Какие же  аргументы  за  и  против?  Автор  законопроекта   и большинство  членов комитета обосновывают свое решение тем,  что в действующем Законе о местном самоуправлении в Украине  не  выписан конституционный  статус  территориальной  громады как первичного и основного субъекта местного самоуправления, тогда как в статье 140 Конституции  говорится,  что  местное  самоуправление  - это право территориальной громады самостоятельно решать все вопросы  местной жизни  непосредственно  или  через  избранные  ими органы местного самоуправления, имеются в виду советы, их исполнительные комитеты.

 

     Приводятся и такие доводы,  как неурегулированность  вопросов территориальных   границ   деятельности   громады,  юрисдикции  ее органов,  образования новых территориальных громад, их объединения и разъединения,  функционирования так называемых громад в громаде, делегирования  полномочий  и  государственной  регистрации  и  так далее.  Все  эти  аргументы  имеют основание,  они действительно в действующем  законе  не  выписаны,  и  здесь  автор  законопроекта совершенно прав.

 

     Но есть   большое  "но".  Нельзя  не  согласиться  и  с  теми доводами,  которые приводит Главное научно-экспертное управление и которые,  кстати,  обсуждались  нашими  членами  комитета,  и семь членов    комитета    поддержали    именно     выводы     Главного научно-экспертного управления.

 

     Прежде всего,  как  это  и  обосновывает автор законопроекта, территориальная громада - это основной (обратите внимание) субъект местного  самоуправления.  Согласно  статье  5  Закона  о  местном самоуправлении в Украине система местного самоуправления включает: территориальную громаду;  сельский,  поселковый,  городской совет; сельского,  поселкового,  городского голову; исполнительные органы сельского,  поселкового,  городского совета;  районные и областные советы, которые представляют общие интересы территориальных громад сел, поселков, городов; органы самоорганизации населения.

 

     И вот представьте себе,  что если мы примем отдельный Закон о территориальной громаде,  то фактически  убираем  правовую  основу Закона о местном самоуправлении.

 

     Как справедливо     замечает     Главное    научно-экспертное управление,  и  это  отмечалось  и  членами  нашего  комитета,   в некоторых   статьях  законопроекта  дублируются  положения  других законов,   в    частности    о    местном    самоуправлении,    об административно-территориальном устройстве,  о бюджете,  в связи с чем здесь возникали вопросы.

 

     Вводятся непонятно какие  комитеты,  тогда  как  Конституцией предусмотрено,    что    местное   самоуправление   осуществляется территориальной громадой как непосредственно,  так и через  органы местного самоуправления - сельские, поселковые, городские советы и их исполнительные органы.  Статья 3 законопроекта  предусматривает наделение  территориальных громад статусом юридического лица.  Это тоже вызывает определенные сомнения потому, что, как вам известно, юридическое  лицо  -  это  коллективный  орган,  который выполняет оперативное решение вопросов хозяйственной и другой  деятельности. Разве   можно   по   каждому   вопросу   собирать   или   собрание территориальных громад,  или,  скажем,  проводить  референдум  для решения оперативных вопросов?

 

     Более того,  в  противоречие  действующему  Закону  о местном самоуправлении     предусматривается      создание      ассоциаций территориальных   громад.  Упомянутый  закон  говорит,  что  могут объединяться в ассоциации органы  местного  самоуправления,  а  не территориальные громады.

 

     И вообще в законопроекте просматривается какое-то недоверие к ныне действующим органам местного самоуправления.  Уважаемый  мною Иван Николаевич, докладывая здесь этот законопроект, сказал о том, что ассоциация решит,  а уже поставит печать и  подпишет  документ голова.  А  не  получится  так,  что,  минуя  коллегиальные органы местного самоуправления,  представительные  органы,  голова  будет решать  и за себя,  и за территориальную громаду?  Такие факты,  к большому сожалению, сегодня имеют место.

 

     Поэтому, что касается второй части членов  комитета,  то  они склоняются к тому,  что все ценное,  рациональное, что есть в этом законопроекте,  следует  предусмотреть  в  специальном  разделе  в Законе  о  местном  самоуправлении.  Новая  редакция  этого закона подготовлена,  она в октябре будет внесена на пленарное заседание. Там  сейчас  совершенно  по-другому выписан статус территориальных громад.  И будет целостный Закон о местном самоуправлении, которым будут  пользоваться  органы  местного  самоуправления.  Вот  такое предложение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Івановичу. Не залишайте трибуну.

 

     Шановні колеги,  чи є запитання до Леоніда  Івановича?  Прошу записатись.

 

     Покажіть на табло список записаних на запитання.

 

     Народний депутат Гуцол. За ним - депутат Мусієнко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист". Шановний доповідачу, я уважно прослухав вашу доповідь, і у мене є декілька запитань. Чи даний  законопроект  потребує  бюджетних  коштів?  Тому  що  через відсутність   фінансової   бази   на   місцях,  закони  у  нас  не спрацьовують, і це всім зрозуміло.

 

     І друге.  Чи  передбачено  механізм  контролю  за  виконанням даного  закону?  Хто  повинен  конкретно  відповідати за виконання даного закону? Це дуже важливо. Про це ні ви, ні

 

     попередній доповідач нічого не сказали.  Я хотів би  отримати відповідь.

 

     Дякую.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.   Авторы   законопроекта   утверждают,  что  его реализация не требует дополнительных средств.  Но  если  мы  будем создавать   самодостаточные   территориальные   громады   и  будем проводить объединение или разъединение,  то, естественно, средства понадобятся.  Какие?  Сегодня  трудно  это  сказать,  но к проекту справки такой нет.

 

     Что касается контроля за исполнением закона, то вы понимаете, что  территориальная громада сама себя контролировать не может.  Я считаю,  что здесь,  конечно,  по логике  надо  бы,  чтобы  высший представительный орган выполнял свою функцию, но у нас, вы знаете, не   существует   какой-то   вертикали   в   отношении    местного самоуправления.  В принципе,  как и любой другой закон, этот закон должен контролироваться со стороны органов прокуратуры,  чтобы  не было нарушений,  хотя мы и прокуратуре в какой-то степени обрезаем крылья.  Я  думаю,  что  на  местах  за  соблюдением  действующего законодательства  должны  следить госадминистрации,  не вмешиваясь непосредственно в функции местного самоуправления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Мусієнко.  За  ним   -народний депутат Філіпчук.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної партії "Лівий центр".  Шановний Леоніде  Івановичу! Цілком очевидно і для лівих,  і для правих,  і для центристів,  що місцеве самоврядування у нас сьогодні в дуже складному  становищі. І не тільки тому, що на нього тиснуть силовими методами, а й тому, що дуже багато питань, законодавчо не врегульованих.

 

     Як відомо,  при Президенті створена якась  комісія  з  питань адміністративної    реформи.   Але   я   так   розумію,   що   там адміністративна реформа  розуміється  як  перетасування  структур, чиновників,  створення якихось структур,  вертикалей,  а зовсім не стосується  корінного  -  самоврядування,   демократичних   засад. Скажіть,  будь  ласка,  яка  участь  нашого профільного комітету в роботі цієї  комісії,  що  займається  питаннями  адміністративної реформи,  складовою якої має бути реформування самоврядування?  Це перше запитання.

 

     І друге.  Ви внесли пропозицію окремим розділом у Законі  про місцеве   самоврядування   в   Україні   виділити   проблеми,  які пропонується розв'язати у Законі про  територіальну  громаду.  Іде четвертий рік нашого існування. Я боюсь, що ми вже не встигнемо це реалізувати.  Чому ми так запізно  реагуємо  на  реальні  проблеми ключової сфери - самоврядування?

 

     Дякую.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Я  думаю,  что  на  последний  свой  вопрос  вы ответили,  когда говорили в вступлении о том,  что после того  как местное  самоуправление  было  провозглашено в Конституции,  вот с этого момента началось на  него  давление  и  по  многим  вопросам практически блокирование.

 

     Вы знаете,   что   у  нас  до  сих  пор  не  принят  Закон  о коммунальной собственности,  который так необходим,  тем  более  в рыночных условиях.  У нас еле-еле прошли законы о службе в органах местного самоуправления, об органах самоорганизации населения.

 

     Новая редакция Закона о местном самоуправлении  подготовлена, но  под различными предлогами ее рассмотрение оттягивается,  в том числе вносится то какаято концепция  местного  самоуправления,  то еще  что-то.  Комитет  наш сотрудничает и с государственными,  и с общественными органами, потому что в сфере местного самоуправления больше,  чем  в каких-либо других сферах создано различных фондов, ассоциаций и так далее.  И,  к большому  сожалению,  вместо  того, чтобы  объединить  силы  и  решить  все эти назревшие вопросы,  мы заговариваем их,  в том числе и новую редакцию  Закона  о  местном самоуправлении.  В  действующий  закон  предлагается  внести около тысячи поправок,  полученных с  мест.  Законопроект  отработан,  я считаю,  нормально.  Его  надо  быстрее  включать в повестку дня и рассматривать, чтобы дать людям уже отработанный закон. Там многие вопросы урегулированы,  в том числе по районным советам в городах, которые  сейчас  пытаются   вообще   распустить   под   различными предлогами.  Вы об этом хорошо знаете,  и сегодня,  кстати, с этой трибуны   тоже   звучало   беспокойство,    как    обращаются    с представителями   органов   местного  самоуправления  в  некоторых регионах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення - народний депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г. Я хотів знати вашу думку про те, чи доцільно би нам  було  до  третього  розділу,  де  йде  мова  про  компетенцію територіальних громад,  додати один дуже важливий пункт - стосовно відповідальності  і  права  територіальної  громади  щодо  надр  і природних ресурсів. Чому? Я поясню.

 

     Скажімо, в  Чернівецькій  області  створився  безпрецедентний результат  такої  діяльності,  коли супутний неочищений газ,  який подається за 500 метрів до житла в Берегометі,  Вижниці, дорожчий, ніж туркменський.  І ця територіальна громада скільки не воює,  не може здолати цю несправедливість, яка уже роками діє.

 

     І друга проблема - ліс.  Сьогодні  за  кубометр  гнилих  дров беруть 25 гривень, і територіальна громада, місцеве самоврядування ніяк не може впливати на те,  щоб змінити цю  цінову  політику.  Я вважаю,  що  такий  пункт  дав  би  не  тільки право регулювати ці питання,  а й відповідальність  і  право  впливати  на  соціальний захист своїх громадян.

 

     Дякую.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Я  абсолютно  с  вами согласен.  Этот беспредел существует только потому,  что это законодательно не  урегулирован вопрос.  Я  могу  даже  добавить:  вы  посмотрите,  что делается в городах,  когда одни памятники сносят,  другие ставят кому угодно. Никто за это практически не несет ответственность!  Там,  где есть власть,   где   есть   право,   должна   быть   предусмотрена    и ответственность.  Я считаю,  что такой пункт надо внести в Закон о местном самоуправлении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Леоніде Івановичу,  прошу сідати, ваш час вичерпано.

 

     Шановні колеги,  переходимо  до обговорення цього питання.  В порядку обговорення записалися три народні депутати.  Надаю  слово для  виступу  народному  депутату  Беспалому.  За  ним  - народний депутат Чорновіл.

 

     Народний депутате Беспалий,  прошу  на  високу  парламентську трибуну.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. Шановні колеги! Проблеми територіальних громад, безумовно,  є,  але  чи  є  предмет  для   окремого   Закону   про територіальну  громаду?  У  мене  особисто  є  щодо цього серйозні сумніви.  Доповідач у своїй доповіді сказав,  що Закон про місцеве самоврядування  - це закон про органи місцевого самоврядування.  У зв'язку з цим чи доцільно протиставляти  територіальні  громади  і органи місцевого самоврядування?  Ці поняття настільки споріднені, що їх не можна розривати.  Навіть за пропозиціями  автора  проекту закону все одно представляють територіальні громади ті самі органи самоврядування.  Чи він  пропонує  створити  ще  якісь  паралельні органи?  А  якщо в Законі про місцеве самоврядування немає якихось позицій  стосовно  територіальної  громади  (а   їх   справді   не вистачає),  то  треба  просто  цей закон доповнити.  У нас і так з одного питання є безліч законів, в яких ми блукаємо не як у трьох, а як у тридцяти соснах.

 

     Знаєте, коли    проводяться    звітні   засідання   правлінь, звітно-виборні збори,  то висловлюються такі побажання: ми бажаємо наступному правлінню зробити те-то і те-то.  От у мене було б таке побажання  до  Верховної  Ради  наступного  скликання:  спеціально створити  дуже  важливий  комітет  з  питань кодифікації,  який би нарешті все те,  що стосується одного і того  ж  питання,  звів  у якісь  єдині  закони,  щоб  цим можна було користуватися.  З цього погляду Кодекс місцевого самоврядування,  можливо, був би і кращий вихід.

 

     Якщо ми говоримо, що потрібні зміни до чинного закону, то які саме,  хоча я розумію,  що  набагато  складніше  писати  зміни  до чинного  закону,  ніж  новий  закон,  бо  там треба робити точкову роботу,  а  не  стріляти  по  територіях.  Насамперед  це  питання реєстру. Звичайно, реєстр територіальних громад - корисна річ, і я тут погоджуюсь з Іваном Миколайовичем,  що  ніяких  нових  органів реєстрації  не  створюється,  не  беруться  ніякі збори,  навпаки, навіть пропонується фінансова допомога територіальним громадам  за рахунок  Державного  бюджету.  І  якраз  у  цьому сюжеті (я про це говорив  і  в  запитанні)   є   певна   внутрішня   суперечливість законопроекту,  є  ще  один  аргумент  на користь сумніву,  чи він узагалі в такому вигляді потрібен.

 

     Річ у  тому,  що  бюджетним  законодавством   така   допомога територіальним  громадам уже передбачена,  а в законопроекті якраз встановлюється  для  цієї  допомоги  обмеження.  Тобто  звужуються можливості для такої фінансової допомоги.

 

     Взагалі я думаю,  що авторові законопроекту треба подякувати, що він привернув увагу до важливих  питань,  що  запропонував  ряд корисних  сюжетів,  але вирішувати ці проблеми треба не прийняттям ще  одного  закону,  який  просто  загубиться  в   нетрях   нашого законодавства,  а іншим чином, інакше добрі наміри не приведуть до добрих результатів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Чорновіл.

 

     Народний депутат Філіпчук. Прошу.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Хоча й уваги,  можливо, сьогодні недостатньо в парламенті  до  цього законопроекту,  який Іван Миколайович подав, але він є дуже важливим,  якщо розібратися в  ситуації  не  зверху донизу,  а знизу доверху. Від добра добра не шукають, справді, але я почну з того, що практично щомісяця я отримую кількасот звернень і скарг громадян,  моїх виборців передусім.  І мушу сказати, що ті питання є абсолютно такі, які могли б вирішуватися, не виходячи за межі території, за межі району і регіону.

 

     Але коли ми говоримо про владу і повноваження,  то ми повинні думати про те,  чи є можливість забезпечити цю владу, передусім, у плані  фінансово-економічному.  І  ця  фінансова несамодостатність органів місцевого самоврядування  і  територіальних  громад  і  на майбутнє   практично   зведе   нанівець   і  цей  у  цілому  добре підготовлений документ.

 

     Чи доцільно приймати цей закон?  Я не  хотів  би  дискусію  з паном  Беспалим  влаштовувати,  я поділяю його точку зору стосовно того,  що тут виписано багато корисних позицій,  але я вважаю,  що доцільно,  оскільки  це  ознака  все-таки  процесу  демократизації українського суспільства,  без  чого  ми  не  зможемо  позбавитися авторитаризму,  державного рекету, кілерства з боку органів влади, які  сьогодні,  на  превеликий  жаль,  мають  місце  не   лише   в Чернівецькій  області,  а й у багатьох інших регіонах України.  Це перше.

 

     Друге. Це  можливість  захистити  соціально,   економічно   і особисто   людину,   захистити  її  право  бути  самодостатньою  і відповідальною за те, що діється в регіоні.

 

     І нарешті  третє.  Я  хотів  би  зазначити,  що  найважливіша позиція,  яка  сьогодні  закладена в третьому розділі в статті 23, повинна бути доопрацьована з огляду на кілька моментів, про які ми вже тут говорили.

 

     Насамперед, що  слід би зазначити,  це те,  що ми зобов'язані сьогодні  вплинути  парламентом  для  того,   щоб   припинити   цю найскладнішу  війну,  яка відбувається протягом останніх років між обласною   представницькою   владою,   районною    і    державними адміністраціями.

 

     Ми також  повинні  говорити про право сьогодні територіальної громади мати доступ до оцінки регулювання як  природних  ресурсів, так  і  надр,  хоча  я  підтримую,  що  вони повинні знаходитися в загальнонародній державній власності.

 

     Третя позиція.  Якщо б  ми  виписали  проблему  транспорту  і будівництва  місцевих  доріг  і  визначилися,  скільки  ми  будемо відраховувати  -  15,  50   відсотків,   бо   зараз   ми   стільки відраховуємо,  що  практично  сьогодні  повністю  знищили  місцеві дороги.

 

     І останнє. Я вважаю, що сьогодні ознака демократизації - це і проблема   втручання   громади   в   інформаційний   простір.  Той інформаційний простір, яким він є сьогодні, він справді є на рівні кілерства.  Його  використовують  окремі чиновники,  прикриваючись іменем Президента,  як це успішно робить на території Чернівецької області  губернатор  Теофіл  Бауер.  І  я хотів би сказати,  що цю поправку я  особисто  буду  відстоювати  для  того,  щоб  проблема інформаційного   вакууму   не   поставала  і  поза  територіальною громадою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Для  висловлення   позиції   Міністерства юстиції   слово   отримує  Олександр  Володимирович  Лавринович  - державний  секретар  Міністерства   юстиції.   Прошу,   Олександре Володимировичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,   державний  секретар  Міністерства  юстиції України. Запропоноване для вирішення зараз питання в законопроекті про  територіальну  громаду  є  актуальним  для України,  оскільки питання укрупнення територіальних громад порушується вже не раз. І найбільша  проблема полягає в тому,  щоб ми мали забезпечені права місцевого самоврядування. З цієї позиції Міністерство юстиції буде підтримувати  вирішення  цього  питання,  так  само як і створення територіальних громад, які б мали можливості самозабезпечення. Але це регулюється кількома законами. І в даному випадку ті положення, які передбачені в цьому законопроекті,  багато в чому вступають  у конфлікт  з  чинним Законом про місцеве самоврядування,  не завжди точно відповідають конституційним нормам. Цей аналіз можна зробити постатейно.

 

     Але суть полягає в тому,  що питання,  яке тут порушено, може бути  вирішено   тільки   в   контексті   двох   законів   -   про адміністративнотериторіальний   устрій   України  та  про  місцеве самоврядування.  Безумовно,  що це не вирішить інших  питань,  які зав'язані  на проблему місцевих податків і систему оподаткування в державі взагалі,  тобто забезпечення бюджетних  проблем  місцевого самоврядування. Тому вирішення їх може бути тільки в комплексі.

 

     Ми не заперечуємо проти того, щоб ця робота провадилася далі, щоб вона не відкидалася.  Але вирішення, власне, в запропонованому варіанті не підтримується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Заключне  слово  надаю Івану Миколайовичу Салію, автору законопроекту.

 

     САЛІЙ І.М.  Я дякую колегам за обговорення. Як на мій погляд, то  це  всетаки  закон  великої  сили,  тому  що  він  звертається безпосередньо до кожного жителя населеного пункту і говорить, що в тебе  є  територіальна  громада,  в  тебе є власні інтереси,  а не просто власні органи влади,  є  власні  ресурси.  Подумай,  як  ти живеш, а не тільки чекай на дотування.

 

     Я думаю,  що  ми повинні би не відхиляти цей законопроект,  а прийняти його. І закликаю вас у другому читанні його доопрацювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Миколайовичу. Ви маєте ще майже два тижні  для  роботи  з  народними депутатами,  щоб цей законопроект пройшов у сесійному залі одноголосно.

 

     Шановні колеги,   таким   чином,   ми    завершили    розгляд законопроекту про територіальну громаду за номером 7218.

 

     --------------

 

     Оголошую до  розгляду  проект  Закону  про  внесення  змін до Закону України про господарські товариства за номерами 7154, 7169. Доповідає народний депутат України Білоус Артур Олександрович.  Ми також заслухаємо  доповідь  народного  депутата  України  Вітренко Наталії Михайлівни,  бо,  як ви звернули увагу, ми розглядаємо два законопроекти.

 

     Вибачте, Артуре Олександровичу.  Шановні  колеги,  через  дві хвилини  в  нас  регламентна  перерва на 30 хвилин.  Я пропоную не робити цю перерву і скоротити час нашого засідання  на  півгодини, тобто  завершити  його  о  13  годині 30 хвилин,  а о 12 годині 30 перейти до  "Різного".  Відповідно  до  Регламенту  в  нас  година відводиться на "Різне".

 

     Прошу, Артуре Олександровичу.

 

     БІЛОУС А.О.   Об'єднання  "Нова  політика".  Шановні  колеги! Запропонованим  законопроектом   регулюються   деякі   суперечливі питання   діяльності  акціонерних  товариств,  зокрема  проведення загальних зборів  і  повторних  зборів,  які  не  відбулися  через відсутність кворуму.

 

     Чинним Законом   про   господарські  товариства  запроваджено норму,  згідно з якою засідання і збори є правомочними, якщо в них беруть участь акціонери,  які мають більш як 60 відсотків голосів. Сьогодні і до багатьох з вас,  я думаю,  і до комітетів  Верховної Ради  надходять  численні  звернення  з  приводу того,  що частина акціонерів, які мають акцій менше, ніж контрольний пакет, блокуючи проведення зборів, не з'являються на них, унеможливлюючи тим самим вирішення  таких  нагальних   питань   діяльності   господарського товариства, як визначення основних напрямів діяльності, обрання чи відкликання  членів  керівних  органів,  затвердження   договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті, та інших. Тобто таким чином господарські  товариства  поступово  знищуються.  Тому пропонується  зменшення  квоти  з більш як 60 відсотків голосів до більш як 50 відсотків,  тобто 50+1,  у разі  проведення  повторних зборів.   Таким  чином,  це  дає  можливість  ефективно  управляти товариством навіть при значній розпорошеності  акцій  по  областях України  та  за  її межами.  Уточнюється і порядок скликання таких зборів.

 

     Також з метою захисту прав акціонерів вводиться  нова  норма, відповідно  до  якої  збори  акціонерів  проводяться  в межах того населеного пункту,  де це товариство зареєстровано.  Тому що  може виникнути   ситуація,  коли  володарі  контрольного  пакета  акцій проводять збори десь на Канарських  островах  і  дрібні  акціонери просто не зможуть на ці збори з'явитися.  Таким чином питання буде вирішено без них.

 

     Окрім того вводиться право акціонера на передання  в  заставу повністю оплачених акцій. При невиконанні акціонером забезпеченого заставою зобов'язання звернення стягнення  на  акції  здійснюється шляхом їх продажу,  при цьому товариство та акціонери користуються привілейованим правом їх придбання.

 

     Проект є першим таким актом,  де здійснено спробу врегулювати правове  становище  таких  різновидів господарських товариств,  як дочірні   товариства,   представництва   і   філії   господарських товариств.

 

     І декілька  питань,  пов'язаних із суміжними законами.  Перше питання:  чи треба приймати такий закон, якщо поданий законопроект про  акціонерні  товариства,  який  ми ухвалили в першому читанні? Хочу наголосити,  що запропоновані зміни і доповнення більш ширші, оскільки  стосуються  не  тільки акціонерних товариств,  а й інших юридичних  форм  господарських  товариств,  зокрема  товариств   з обмеженою відповідальністю.

 

     Друге питання:   чи   потрібно  приймати  такий  закон,  якщо наближається до завершення ухвалення  нового  Цивільного  кодексу? Новий  Цивільний  кодекс  -  це  великий  системний акт,  і процес приведення  нашого  законодавства  у  відповідність  із  Цивільним кодексом  займе  тривалий  проміжок  часу,  в  той час як питання, пов'язані,  перш за все,  з кворумом під час проведення зборів,  є нагальні  і  такі  проблеми  сьогодні виникли буквально в десятках підприємств.  Тому, будучи противником невеликих законів-метеликів і   прихильником   кодифікації   і  систематизації  законодавства, все-таки вважав би, що певні оперативні зміни, викликані часом, ми повинні вносити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Артуре Олексадровичу. Чи будуть запитання до доповідача? Прошу записатися.

 

     Покажіть на табло список народних депутатів.

 

     Народний депутат Сафронов. За ним - депутат Сахно.

 

     САФРОНОВ С.О.  Дякую. Місто Дніпродзержинськ. Шановний Артуре Олександровичу,  дійсно, закон необхідний, він має право на життя, тому  що  є  такі  колізії,  перегини  при  вирішенні   питань   в акціонерних   товариствах.   На   вашу   думку,  як  бути  дрібним акціонерам,  як  їм  вирішувати  свої  питання,   якщо   власником контрольного пакета акцій є одна особа,  вона тримає пакет 50 плюс 1,  як ви кажете?  Чи передбачено це у ваших змінах до Закону  про господарські товариства? Дайте, будь ласка, відповідь.

 

     БІЛОУС А.О.  Дякую, Станіславе Олександровичу. Я міг би більш докладно  відповісти  в  тому  разі,  якщо  б  ви   навели   якісь суперечливі приклади.  Я думаю,  що ви як досвідчений економіст, і теоретик,  і практик,  знаєте,  що якщо  ти  володієш  контрольним пакетом, то ти можеш і контрольним чином впливати на ситуацію.

 

     Але в  даному  разі  проект  якраз захищає певною мірою права більш дрібних власників як з точки зору місця проведення загальних зборів, так і з точки зору зменшення кворуму. Звичайно, якщо хтось один володіє контрольним пакетом,  то він має  більші  права.  Але певною   мірою  процедурні  технічні  речі  регулюються  внаслідок захищення прав дрібних акціонерів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно. За ним - депутат Роєнко.

 

     САХНО Ю.П.  Фракція "Яблуко". Шановний Артуре Олександровичу, добрий закон і правильний. Я не погоджуюся з вашою точкою зору, що треба чекати,  поки ми приймемо Цивільний  кодекс  і,  може,  тоді врегулюємо ці питання.

 

     Я взагалі  хотів  поставити  питання  ширше.  Як ви вважаєте, все-таки чи  не  можна  дію  цього  закону  поширити  не  лише  на акціонерні  товариства,  а  й,  як  ви  сказали,  на  товариства з обмеженою  відповідальністю,  кооперацію,   споживчу   кооперацію, об'єднання   власників  будинків,  об'єднання  власників  гаражів, садові  товариства,  бо  багато  якраз  виникає  таких   тупикових ситуацій, коли блокується таким самим чином їх діяльність і роками деякі організації вже старих  людей  не  можуть  просто  існувати, функціонувати? Як ви це прокоментуєте?

 

     Дякую.

 

     БІЛОУС А.О. Юрію Петровичу, надзвичайно вам вдячний за слушне зауваження.  Може,  я не досить чітко пояснив.  Цей законопроект є найбільш широким серед усіх інших запропонованих проектів, тому що він регулює  діяльність  не  тільки  акціонерних  товариств,  а  й товариств з обмеженою відповідальністю, більше того, уточнює певні аспекти  й  інших  організаційно-правових  форм,  які  охоплюються загальною назвою "господарські товариства".  Тому, коли кажуть, що треба приймати Закон про акціонерні товариства, що це краще, то це неправильно, бо він звужує поле врегулювання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Роєнко.  І  на  завершення  - народний депутат Гуцол.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Я тільки в  одному  аспекті хочу задати питання:  відносно вашої пропозиції про те,  що проведення зборів може здійснювати  той,  хто  володіє контрольним пакетом акцій,  маючи їх не менше 50-60 процентів.  Чи не здається вам,  що цим звужуються права інших акціонерів і це  є пряме  порушення  Конституції України?  Коли ви готували ці зміни, ви,  мабуть,  не  врахували  особливостей.  Ви  вивчали,  можливо, господарські   товариства   міського   характеру  і  не  вникли  в сільськогосподарське виробництво,  де зараз створюються  і  навіть уже   створені   товариства   з   обмеженою  відповідальністю,  де відсікаються двома,  трьома,  чотирма чоловіками по тисячі, навіть більше  акціонерів.  Тому  ця  ваша поправка може завдати значного удару саме по цих людях, особливо селянах.

 

     Дякую.

 

     БІЛОУС А.О.  Дякую вам як практику,  як досвідченій людині за слушне  зауваження.  Я  думаю,  його  можна буде врахувати під час підготовки законопроекту до другого  читання.  Але  мені  здається все-таки, що такої колізії можна уникнути. Питання полягає в чому? Що раніше вважалася кворумом участь акціонерів,  які володіють  60 відсотками голосів.  Виходить,  що меншість може просто свідомо не з'являтись, якщо не хоче приймати якісь рішення, і блокувати, тоді взагалі  збори не відбудуться.  Якщо ми знижуємо кворум до 50 плюс 1,  це не означає, що забороняється дрібним акціонерам з'являтися. Навпаки,  якраз законом ми прописуємо,  що їм мають бути надіслані письмові повідомлення про час  і  місце  проведення  зборів,  чого чинний закон не передбачає. Таким чином, права дрібних акціонерів, які володіють маленькими пакетами, не будуть зігноровані. Навпаки, вводиться  норма  про обов'язкове письмове їх повідомлення.  Але в той  же  час  унеможливлюється  ситуація,  коли,   скажімо,   один акціонер,  який  володіє  40  відсотками (це не дрібний акціонер), з'являється,  а решта - дрібні - разом володіють 60  відсотками  і просто не з'являються, і ніколи не буде кворуму.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол - останнє запитання.

 

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист".  Шановний Артуре Олександровичу!  Я дуже  уважно  слухав вашу   дуже  змістовну,  до  речі,  доповідь.  Даний  закон  вкрай потрібний Українській державі.

 

     У мене є декілька запитань до вас.  Скажіть, будь ласка, чи є практичні фінансові вигоди господарським товариствам від прийняття цього законопроекту (а я вірю,  що даний законопроект  обов'язково буде прийнятий), і якщо є, то які? Тому що це теж дуже важливо. Це перше.

 

     І друге.  Чи   покращить   роботу   господарських   товариств прийняття даного законопроекту?  Ви вже якоюсь мірою пояснили,  що так.

 

     Я дуже дякую вам за увагу,  і вважаю,  що даний  законопроект обов'язково, колеги, потрібно підтримати.

 

     Дякую.

 

     БІЛОУС А.О.   Дякую,   Михайле   Васильовичу,  за  підтримку. Ліберальна  партія  "Нова  політика"   вітає   Екологічну   партію "Захист", ми будемо захищати разом з вами інтереси акціонерів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще не ведемо виборчу агітацію.

 

     БІЛОУС А.О.    І   мені   здається,   що   прийняття   такого законопроекту   надасть   змогу   захищати   права   різноманітних акціонерів.

 

     На завершення хочу сказати,  що, на щастя, ми наближаємося до Європи,  нас усього 30,  як у будь-якому європейському парламенті, так що передвиборну агітацію, якби я й хотів, вести тут неможливо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Артуре   Олександровичу.  Ви  не  можете користатися  тими   перевагами,   які   вам   надає   використання парламентської  трибуни,  для  проведення  виборчої агітації своєї партії.

 

     Шановні колеги,  слово  для  доповіді   надається   народному депутату України Наталії Михайлівні Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии    Украины.   Уважаемые   коллеги!   Рассмотрение   данного законопроекта "про господарські товариства" - ярчайший пример  той чехарды, которая творится в Верховном Совете.

 

     Я с  1995 года народный депутат и ничего подобного никогда не видела, вот просто не видела.

 

     Я работаю в Комитете по  вопросам  экономической  политики  и управления  народным  хозяйством.  Мы  с  Сергеем  Александровичем Чукмасовым как  члены  этого  комитета  получили  массу  обращений акционеров   с   просьбой   решения   этой   проблемы.  Мы  с  ним посоветовались и решили:  да, нужно внести такую поправку к закону и эту проблему решить, если Верховный Совет нас поддержит.

 

     Поступает в   комитет   и,  естественно,  в  Верховный  Совет законопроект Артура Билоуса (он представляет другой комитет, но не в  этом  суть)  тоже  "про господарські товариства".  Законопроект обширный, он затрагивает массу других проблем, кроме правомочности "зборів акціонерів".

 

     Комитет по   вопросам  экономической  политики  и  управления народным хозяйством рассматривает как законопроект Билоуса,  так и законопроект   Витренко-Чукмасова.   Комитет   принимает  решение: "відхилити законопроект Білоуса  і  рекомендувати  Верховній  Раді України прийняти законопроект Вітренко-Чукмасова".

 

     Казалось бы,  если  Артур поднимает ту же проблему (он сейчас нам докладывал,  кстати,  исключительно только  по  той  проблеме, которая раскрыта в законопроекте ВитренкоЧукмасова),  то зачем ему вообще выходить на трибуну. Мы ему тогда предложили: Артур, отзови свой законопроект,  ты же сам говоришь, что все остальное в законе "потребує прийняття Цивільного кодексу".  Следовательно,  не вноси путаницу  в  законодательное поле,  давай объединим голоса и решим только эту проблему.

 

     Но это еще не все. Появляется еще целый ряд законопроектов, и все   по   этому  же  вопросу.  Поднимает  эту  проблему  Тищенко, Борщевский,  Костржевский.  Последняя точка  была  два  дня  назад поставлена  Ткаленко.  И  Ткаленко  выходит на наш комитет с точно таким же законом.

 

     Степан Богданович,  вы юрист.  Я все-таки думаю,  что  когда- нибудь  руководство  Верховного  Совета должно организовать работу секретариата таким  образом,  чтобы  не  тратилось  дополнительное драгоценное время на принятие решений.

 

     Вопрос поднят профессионально комитетом,  который отвечает за решение этой проблемы.  Зачем дубли,  зачем,  если  заинтересованы разные фракции в решении этой проблемы?

 

     Действительно, я уже не буду повторять то, что сказал Билоус, потому что он зачитал все то,  что написано в нашем законопроекте. Он  просто то же самое повторил.  Проблему нужно просто ставить на голосование и все,  не тиражируя и не  создавая  здесь  совершенно ненужного  какого-то  обсуждения  для  авторов тех законопроектов, которые "відхилені профільним комітетом".

 

     Но еще интересный момент происходит  в  Верховном  Совете.  Я обращаю ваше внимание, что если Верховный Совет не будет выполнять своих собственных решений,  если "постанова" Верховной Рады вообще для  нас  самих  не  "постанова"  и  мы имеем право,  оказывается, наплевать на свои  решения,  то  как  можно  вообще  требовать  от страны, чтобы она работала в законодательном русле?!

 

     Я напоминаю:   в   этом  зале  в  этом  месяце  проголосовано постановление Верховного Совета о  рассмотрении  законопроектов  в сентябре.  Для того чтобы принять такую "постанову",  на заседании "Погоджувальної ради" фракций мы обосновывали, что перед принятием бюджета  нужно обязательно в первоочередном порядке принять законы об изменении оплаты труда,  пенсионного обеспечения и  о  возврате трудовых сбережений, потому что эти законы должны войти в бюджет.

 

     "Погоджувальна рада"  фракций  с нами согласилась.  Проект от "Погоджувальної ради" фракций поступил в  зал.  Зал  с  нами  тоже согласился,  и эти законопроекты внесены были в "розклад засідань" на сентябрь.

 

     Получаем на руки,  пожалуйста:  "Розклад  засідань  Верховної Ради України на 18-21 вересня".  В этом "розкладі" записано, что в среду 19 сентября будут рассмотрены изменения к законам об  оплате труда и о пенсионном обеспечении.

 

     В среду    эти    вопросы    в   зале   не   рассматриваются. Рассматриваются другие,  а эти,  важнейшие для  каждого  человека, просто для каждого в Украине, не рассматриваются.

 

     Дальше. Сентябрь заканчивается. Мы с вами уезжаем в округа, у нас уже не будет заседаний в сентябре.  Составляется рабочий  план на сегодняшний день.  Я говорю Ковалю: "Вячеслав Станиславович, мы же с вами не имеем  права  нарушать  "постанову  Верховної  Ради". Поставьте обязательными законопроекты об изменениях к законам "про пенсійне забезпечення" и "про оплату праці".  Мы с  вами  выполним тогда  "постанову Верховної Ради".  Что делает Коваль?  А я думаю, согласовав с Медведчуком все это. Законопроект об изменении оплаты труда   вообще   исчезает,  просто  исчезает,  а  законопроект  об изменении  "пенсійного  забезпечення"  относится  в  самый   конец сегодняшнего дня под рубрикой "Для повторного розгляду".  Да не то что для повторного,  Степан Богданович, можно 30 раз рассматривать этот  законопроект,  но  проблему-то  пенсионеров  в  стране нужно решить.  Вы откройте газету "Зеркало недели" за 1  сентября  этого года и прочитайте статью доктора экономических наук Ливановой.

 

     Я просто  говорю:  то,  что  Верховная  Рада  должна  делать, обязана,  приняла решение, Верховная Рада не делает. А то, что нас втягивают в какой-то спектакль с этим законопроектом "про внесення змін до Закону про господарські товариства", так спектакль налицо. И  мы  тратим  время  дополнительно  в комитете,  дополнительно на сессии на тот вопрос,  который вообще решается,  я считаю,  просто автоматически.  Если  в  разных фракциях разные депутаты одинаково видят проблему,  в чем проблема один раз  поставить  этот  вопрос, причем не в спешном порядке,  его тут же проголосовать и принять в целом,  изменить норму - с 60 процентов снизить до  50  процентов, если происходят "повторні збори" акционеров.

 

     Степан Богданович,  вы  отвечаете лично за организацию работы Верховного  Совета.  Я  считаю,  она  просто  отвратительная,  эта организация работы.  Она не дает возможности нам,  субъектам права законодательной инициативы, реализовать свой потенциал и решить те проблемы, которые волнуют наших избирателей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Наталіє   Михайлівно.   Ви   як   завжди оптимістичні стосовно мене.

 

     Шановні колеги,  Наталія Михайлівна виступила з регламентними пропозиціями, вона не торкалася суті цього законопроекту.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Ну,   плагиат   сделал  Билоус,  что  же  мне "торкатися"?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що   стосується   ваших   виступів   і    позиції керівництва  Верховної  Ради,  то  я  хотів  би  сказати,  Наталіє Михайлівно, що ми діємо строго у відповідності з Регламентом

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Как это строго? Ну как это строго?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. ...де суб'єкт права законодавчої  ініціативи  сам визначає своє право на доповідь щодо свого законопроекту з трибуни Верховної Ради,  а вмотивоване рішення  з  цього  приводу  приймає комітет.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Нет,  Степан  Богданович,  "постанова" принята Верховной Радой

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет     прийняв     рішення     рекомендувати законопроект Артура Білоуса для розгляду Верховною Радою. Усе буде вирішено при  голосуванні  в  наступний  четвер,  коли  ми  будемо приймати  рішення  про  відхилення цього законопроекту і прийняття вашої пропозиції.  Але це рішення може  прийняти  тільки  Верховна Рада, ви знаєте, відповідно до Регламенту.

 

     Давайте вносити  зміни  до  Регламенту,  щоб ми на попередній стадії перед розглядом у сесійному залі зробили  певний  юридичний фільтр   для   тих   законопроектів,  які  або  дублюють,  або  не відповідають чинним законам України.

 

     Шановні колеги!  Чи є питання до Наталії Михайлівни  стосовно законопроекту? Прошу записатися.

 

     Покажіть на табло.

 

     Народний депутат   Володимир  Марченко.  За  ним  -  народний депутат Ткаленко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Наталия Михайловна,  я думаю,  не совсем корректно называть плагиатом законопроект Билоуса.  Он его  подал, подал  обширным,  подал  одним  из первых.  Я думаю,  более точная формулировка - это параллельный подход при решении вопросов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Альтернативний.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Нет,  это не альтернатива,  это  действительно параллельное решение.  Просто в своем выступлении он четко зачитал положение нашего законопроекта. Мне больше нечего дублировать.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Но тем не менее  это  параллельные  подходы  к решению  одной и той же проблемы.  У меня вопрос как бы не по сути этого законопроекта,  а  вообще  по  процедуре  работы  Верховного Совета, потому что именно через процедуру работы Верховного Совета не позволяют Верховному Совету  выделить  самые  главные  проблемы текущего   момента.   Сейчас  формируется  бюджет.  Бюджет  должен формироваться на основе Конституции,  Конституция  требует,  чтобы социальные  законы  были  приняты  до принятия бюджета.  И как раз неразрешенность процедурных  проблем  не  позволяет  решить  самые острые социальные вопросы.

 

     Как вы считаете, что необходимо принять Верховному Совету для того,  чтобы важнейшие вопросы Верховный Совет мог рассматривать в первоочередном порядке?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.    Для   того   чтобы   Верховный   Совет   мог рассматривать  вопросы  в  логичном,  в  первоочередном   порядке, безусловно,  во-первых,  должна  быть  изменена  логика Регламента Верховного Совета. Логика Регламента требует, чтобы субъекты права законодательной  инициативы,  когда они вносят свои законопроекты, могли обосновать в Верховном  Совете  последовательность  принятия этих  законопроектов.  И Верховный Совет должен голосовать за саму процедуру рассмотрения,  процедуру работы  над  проектом  бюджета. Если  это  выносится  на  решение  "Погоджувальної ради",  то,  по крайней мере,  решения "Погоджувальної ради" должны выполняться  в сессионном зале.  Мы сегодня видим:  нет ни одного, ни второго, ни логика самих  депутатов,  ни  решения  "Погоджувальної  ради",  ни постанова Верховної Ради, принятая в зале, не выполняются.

 

     Что касается  того,  почему  я так сказала.  Я действительно, может быть,  как-то резко выразилась,  сказав,  что это плагиат. Я обращаю  ваше  внимание  на  даты  подачи проектов законов.  Закон Билоуса подан 21 марта 2001 года,  закон Витренко - Чукмасова - 23 марта  2001  года,  то  есть  два дня разница,  он даже на два дня раньше подал.  Это не то,  что он у нас  переписал  закон.  В  его проекте  закона  формулировки несколько иные,  он с трибуны просто назвал наши.  Я совершенно не  против.  Я  очень  рада,  если  вся Украина будет делать то,  что я говорю,  и пусть наши формулировки повторяют.  Но зачем на это тратить  время?  Артуру  на  заседании комитета объяснили: именно с этим предложением Витренко и Чукмасов выйдут  в  зал.  Зачем  было  тратить  время  в  зале?  Чтобы   не рассматривать вопрос о пенсиях?  Я не понимаю вообще,  зачем тогда такая работа Верховной Рады?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Ткаленко.  За  ним  -  депутат Гуцол.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська   область).   Дякую,  Степане  Богдановичу.  Наталіє Михайлівно, аби не займати часу і не виступати, я хочу сказати, що повністю підтримую ваш законопроект. У мене тільки два запитання.

 

     Перше. Як  ви  ставитеся  до  того,  що  Артур Білоус вносить пропозицію обмежити кількість людей,  які можуть працювати в  ЗАТ, тобто ліквідувати в принципі ЗАТ?

 

     І друге  питання.  Чи можливо,  щоб у наступний четвер,  а це буде 4 жовтня,  ми проголосували законопроект і в першому читанні, і в цілому?

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  По-перше,  я вдячна,  що ви підтримуєте, Іване Івановичу.  І  ми  на  засіданні  комітету  тоді  казали:  якщо  є проблема,  давайте  об'єднаємо  наші  сили,  щоб  її  вирішити.  Я пропоную,  щоб у четвер, дійсно, цей законопроект було прийнято як за  основу,  так і в цілому,  бо немає розбіжностей у баченні цієї проблеми в багатьох фракціях і таке інше.

 

     Що стосується пропозиції Білоуса,  то давайте  казати  тільки про  те,  про  що  він  з трибуни зараз казав.  Він казав виключно тільки про наш законопроект.  А в нашому законопроекті два пункти, які   стосуються   саме   правил  проведення  позачергових  зборів акціонерів,  які повинні бути правомочними в тому випадку, якщо не зібралися 60 відсотків акціонерів. Якщо 60 відсотків не зібралися, то  ми  даємо  право  наступні  збори  проводити  при  кворумі  50 відсотків і вважати їх правомочними. От про це казав Білоус. Тобто якщо брати розгляд сьогодні,  то наші позиції з Артуром  абсолютно ідентичні.  Так,  як  і  ваша  пропозиція позавчора.  Це абсолютно ідентичні пропозиції.  Я вважаю, що їх можна голосувати в четвер у цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол - останнє запитання.

 

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист".  Шановна Наталіє Михайлівно,  скажіть, будь ласка, чи не було  б  доцільним  об'єднати  ваш  дуже  хороший  законопроект  з законопроектом  Артура   Олександровича   Білоуса,   адже   обидва законопроекти, я вважаю, дуже потрібні Українській державі?

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Справа в тому,  що законопроект Артура Білоуса (я хочу вам показати його обсяг) стосується набагато ширшого  кола питань,  ніж  наш.  У нашому проекті піднято тільки одне питання - позачергові збори акціонерів.  Ось  якщо  виникла  потреба  (біда, скажімо)   зібрати   акціонерів   банку   "Україна"  -  330  тисяч акціонерів.  Треба терміново їх зібрати,  щоб розглянути проблему, чому  банк,  який  прокручував  бюджетні  кошти,  який  фінансував сільськогосподарські підприємства,  в який вкладали в кожному селі гроші наші виборці,  став збитковим?  Чому? Треба проводити збори. За існуючим законом треба 60 відсотків  акціонерів,  це  величезна кількість   акціонерів.   Ми  пропонуємо,  якщо  не  зібралися  60 відсотків,  знизити  оцю  планочку  до  50   відсотків.   Це   теж контрольний пакет у них, бо це половина акціонерів. Але дати змогу все-таки,  щоб ці збори відбулися. Ось і все. Саме про цю проблему нашими формулюваннями розповідав у своїх пропозиціях Артур Білоус. Тому якщо брати до уваги його виступ на пленарному засіданні,  те, що  в  стенограмі,  то  ми  з  Артуром  Білоусом  пропонуємо  залу абсолютно ідентичний законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє  Михайлівно.  Ви  завершили  свою доповідь, прошу сідати.

 

     Шановні колеги,   я  хочу  вас  закликати  до  парламентської толерантності в розумінні позиції кожного,  хто присутній  тут,  у сесійному залі, хто має власну точку зору.

 

     Я сподіваюся,  що ми сьогодні зобов'язані один одному тим, що українська демократія народжується і розвивається  саме  тут  -  в українському парламенті.

 

     Тому я прошу вас не використовувати парламентську трибуну для певних розбіжностей, конкуренції і, головне, жорсткого опонування.

 

     Шановні колеги,  надаю  слово  для  співдоповіді   заступнику голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством,  власності  та  інвестицій  Сергію   Олександровичу Чукмасову.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська  область).   Дякую.   Шановні   колеги,   Комітет Верховної  Ради України з питань економічної політики,  управління народним  господарством,  власності  та  інвестицій  розглянув  на своєму   засіданні  поданий  народним  депутатом  України  Артуром Білоусом проект Закону України про внесення змін та  доповнень  до Закону  України  про господарські товариства 7154 та проект Закону України про внесення  змін  до  Закону  України  про  господарські товариства  7169,  поданий  народним  депутатом  України Вітренко. Народні депутати України - члени комітету  рекомендують  Верховній Раді  України  поданий  народним депутатом України Вітренко проект Закону  України  про  внесення  змін   до   Закону   України   про господарські   товариства  7169  прийняти  за  основу,  а  поданий народним депутатом України Артуром Білоусом проект Закону  України про  внесення змін та доповнень до Закону України про господарські товариства відхилити.

 

     Висновки Головного  науково-експертного  управління   Апарату Верховної Ради додаються.

 

     Я б  хотів  трохи додати.  Законопроекти збігаються,  але це, мабуть, не є плагіатом, бо дуже багато депутатів подали аналогічні законопроекти  -  хто  трохи пізніше,  ніж той законопроект,  який пропонується прийняти за основу, хто вже у вересні подавав.

 

     Ми дуже вдячні,  що  думки  з  цих  питань  збігаються.  Такі законопроекти  вносили  депутати  Ткаленко  і  Борщевський,  такий законопроект подавав і депутат Юхновський.

 

     Я як співавтор цього законопроекту теж пропоную проголосувати його  в четвер у першому і другому читаннях.  Це буде дуже вагомий вклад,  бо ви знаєте,  що така проблема сьогодні існує в  державі, сьогодні  залишилося  дуже  багато  таких підприємств,  де державі належать контрольні пакети - 50 плюс одна  акція.  І  сьогодні  на таких  підприємствах  неможливо зібрати збори акціонерів,  бо вони блокуються тими власниками,  які придбали вже великі пакети акцій. Держава  не в змозі керувати процесами на цих підприємствах,  і це дуже велика проблема.

 

     Тому ми відокремили  сьогодні  законопроект  Артура  Білоуса, який  охоплює  більше  питань,  пов'язаних  з  цією  проблемою,  і зосередилися тільки на питанні правомочності зборів акціонерів, бо якщо  це  питання  не  вирішити,  держава  може остаточно втратити можливість керувати підприємствами.

 

     Дуже дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу. Чи будуть запитання до співдоповідача?

 

     Народний депутат Баулін. Будь ласка. За ним - депутат Роєнко.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).   Спасибо.  Депутатское  объединение  "ЗУБР".  Уважаемый Сергей   Александрович,   я,   безусловно,    буду    поддерживать законопроект,  который  внесен вами и народным депутатом Витренко. Если мне  будет  предоставлено  слово,  соответствующая  мотивация будет  сделана.  Я  все же хотел обратить внимание на законопроект народного депутата Билоуса,  которому давались  сегодня  различные характеристики. Я не хочу бросить тень на ваш законопроект, но это действительно более фундаментальный труд,  и,  на  мой  взгляд  (я внимательно  его  изучил),  там  предлагаются  достаточно полезные изменения к закону,  поэтому стоит ли его так напрочь отрицать.  Я имею в виду статью 2, которая касается наименования, статью 9, где четко дается градация дочерних предприятий,  филиалов и так далее, статью 13 и прочие.

 

     Может быть,   не   стоит  отрицать,  а  предложить  народному депутату представить этот законопроект на повторное первое чтение.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я во многом с вами согласен.  Дело в том,  что еще  ряд  таких  законопроектов,  связанных  с  той  же проблемой, сегодня находится в комитете.  И мы эту проблему обсуждали,  когда докладывал  Артур  Билоус.  И  такая  формулировка  "відхилити" на сегодняшний день этот  законопроект  скорее  связана  с  тем,  что больше  преследовалась  цель  всетаки  наверняка  провести  закон, который даст сегодня  возможность  акционерам  собирать  повторное собрание, если первое блокируется по каким-то причинам.

 

     Поскольку законопроект Артура Билоуса довольно обширный,  его принятие в ближайшем будущем весьма проблематично.  Мы  тем  самым затягиваем и основной вопрос.  Мы его не отбрасываем абсолютно.  Я думаю,  что комитет вернется к  рассмотрению  этого  законопроекта наравне с теми законопроектами,  которые дополнительно уже внесены в комитет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г. Фракція Комуністичної партії України. У мене таке запитання.  Як  кореспондується  чинна  редакція статті 45 закону: "Акціонери,  які володіють у сукупності  більш  як  10  відсотками голосів,  мають  право  вимагати  скликання  позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу" - з поправками, які сьогодні пропонується внести до чинного законодавства і до даної статті?

 

     Дякую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Спасибо.  Они  никак не связаны.  Эту норму не предлагается отменить в проекте закона, который предложен Наталией Михайловной Витренко. Они будут иметь право инициировать собрание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Олександровичу.  Ви вичерпали час своєї співдоповіді. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги,  для обговорення цього питання записалося два народні депутати. Надаю слово для виступу з парламентської трибуни Павлу Борисовичу Бауліну. За ним - народний депутат Козак.

 

     БАУЛІН П.Б.   Депутатское   объединение    "ЗУБР".    Фракция Коммунистической  партии Украины.  Уважаемый председательствующий! Уважаемые коллеги!  Мы  обсуждаем  два  законопроекта  о  внесении изменений   в   Закон  Украины  о  хозяйственных  обществах.  Хочу напомнить, что действующему закону ровно десять лет. Его принимали еще  тогда,  когда  Украина  была  в Союзе,  но правящая элита уже готовилась отделиться во  имя  сохранения  за  собой  "державного" корыта.  И  одним  из средств реализации ее планов по разграблению народного богатства,  созданного несколькими  поколениями,  в  том числе и благодаря союзному разделению труда,  ресурсов,  сырья,  и был вот тот закон. Именно этот закон для миллионов наивных жителей Украины создавал иллюзию, что, отделившись от богатой России, став предпринимателями,  то  есть  капиталистами,  они  "запанують"  на славу.  Но  все  закончилось,  как в примитивной игре в наперсток: тысячи  хозяйственных  обществ   -   с   ограниченной   и   полной ответственностью,  акционерных,  закрытых  и  открытых  -  ушли  в небытие.  Некоторые - возникнув на миг или на час,  чтобы  хапнуть кусок от народного пирога.  Пир закончился!  То,  что досталось от Союза,  разграблено.  И формально у независимой Украины достаточно сложная перспектива.

 

     И вот   в   условиях  перманентной  нищеты  и  безысходности, несмотря на данные кучмовской статистики о сногсшибательном  росте экономики, нам надо начинать думать, как будем жить в "европейском Мозамбике".  В этом отношении,  как я  уже  говорил,  законопроект Витренко  -  Чукмасова интересен тем,  что его принятие позволит в большей степени защищать интересы государства в тех  предприятиях, где    еще   сохранилась   государственная   собственность,   даст возможность  ограничить  в  этих  акционерных  обществах   влияние олигархов  и  более  эффективно использовать государственный пакет акций.  Поэтому я  предлагаю  законопроект  Витренко  -  Чукмасова принять в первом, а возможно, и во втором чтении.

 

     О законопроекте   народного  депутата  Билоуса.  Я  повторяю: далеко не все, что он предлагает, заслуживает отрицания. Например, предлагается  внести  изменения  в статью 9 Закона о хозяйственных обществах,  предусматривающие строгую,  четкую  градацию  дочерних предприятий, филиалов, представительств и так далее.

 

     Статья 2  устанавливает,  что  в наименованиях предприятий не могут использоваться (так сказать,  в  рекламных  целях)  названия министерств, других государственных структур.

 

     Есть и чисто формальные изменения: заменить слово "карбованці" словом "гривни". Это просто необходимо внести наверняка в этот закон.

 

     Другое дело, что создавать хозяйственное общество любого типа могут два учредителя,  как это предлагает народный депутат Билоус, наверное, будет не совсем правильно.

 

     Поэтому мне  представляется,  что  законопроект  Билоуса надо доработать с дальнейшим внесением его на повторное первое чтение.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Слово  надається  народному  депутату Козаку,  і  завершуємо  виступи  з  цього питання з парламентської трибуни.

 

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Фракція партії "Демократичний союз".  Шановний  Степане Богдановичу!  Шановні  колеги!  Чинне  законодавство,  що  регулює діяльність господарських товариств,  є вкрай недосконалим, це слід визнати.  Тому  вносити  зміни  до  відповідних законів треба поза всяким сунівом.  Актуальність цього питання підтверджується і  тим фактом,  що  більшість  наших  співвітчизників  стали  акціонерами внаслідок приватизації. А тепер по суті.

 

     Перше, щодо пропозицій колег Вітренко  -  Чукмасова.  Дійсно, дуже  поширеною є ситуація,  коли збори акціонерів не відбуваються через відсутність кворуму.  При цьому  слід  брати  до  уваги,  що позачергові збори скликаються у виняткових випадках і відстрочення їх проведення інколи може призвести до катастрофічних наслідків та великих  втрат для товариства.  До того ж власники 40-відсоткового пакета,  не маючи можливості впливати на прийняття зборами рішень, нерідко   блокують   проведення   зборів.   Тому   фракція  партії "Демократичний союз" буде підтримувати пропозицію  щодо  зменшення кворуму для повторних позачергових зборів до 50 відсотків голосів.

 

     Друге, щодо проекту колеги Білоуса. На мій погляд, цей проект містить ряд суперечливих пропозицій.  Так, не може бути підтримано ідею   скасування  страхового  фонду  товариства,  адже  цей  фонд створюється  на  випадок  неплатоспроможності  товариства  і  його ліквідація   може  призвести  до  порушення  інтересів  кредиторів господарських товариств.

 

     Відносно місця проведення зборів акціонерів.  Це  є  виключно компетенцією  товариства.  А  практика  проведення зборів у різних місцях є поширеною в більшості країн  світу.  Отже,  немає  ніяких підстав  обмежувати  товариство  у  його  виборі  місця проведення зборів, як це пропонується проектом.

 

     У проекті пропонується також  надати  аудитору  право  оцінки майнових   внесків   до   статутного  фонду.  Але  таке  право  не передбачене Законом про аудит.  До того ж існує інститут оцінки, і оцінка майна є функцією експертів-оцінювачів.

 

     Абсолютно незрозумілою  є вимога при викупі акцій погоджувати кандидатуру торговця  цінними  паперами  з  Державною  комісією  з цінних  паперів.  Це  може  відкрити шлях до корупції та порушення антимонопольного законодавства. Запропоновані зміни щодо виключної компетенції   спостережної  ради  суперечать  чинним  нормам  щодо компетенції ревізійної комісії та загальних зборів.

 

     Проект містить і ряд,  безумовно, корисних та доцільних змін, але  в  більшості  своїй  це суто редакційні правки,  що зводяться фактично до викладу вже  наявних  норм  іншими  словами.  Про  всі недоліки  проекту досить детально написано в експертних висновках. Тому,  з урахуванням вищенаведеного, фракція партії "Демократичний союз" пропонує проект пана Білоуса відхилити,  а проект Вітренко - Чукмасова прийняти в першому, а можливо, і в другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ярославе Івановичу. Шановні колеги, надаю слово  заступнику  голови  Державної  комісії  з цінних паперів та фондового ринку Миколі Федоровичу Волкову.

 

     ВОЛКОВ М.Ф.,  заступник голови  Державної  комісії  з  цінних паперів  та  фондового  ринку.  Шановний пане головуючий!  Шановні народні депутати! Державна комісія розглядала ці законопроекти і в цілому підтримує думку,  яка панує в залі. Щодо проекту 7154, який розглядався  першим.  У  ньому   пропонується   низка   безперечно прогресивних  нововведень,  які  можуть  бути  враховані в проекті Закону України про акціонерні  товариства,  що  буде  розглядатися найближчим часом. Це норми щодо встановлення кількості акціонерів, які можуть  створювати  закрите  акціонерне  товариство,  відкрите акціонерне  товариство.  Зараз  комісія  часто  стикається з таким явищем,  як міграція з акціонерних товариств (особливо  з  великих акціонерних  товариств) у товариства з обмеженою відповідальністю. Ви всі добре  обізнані  з  системою  корпоративного  управління  і знаєте,   що   досягти   одностайності   при  виключенні  учасника товариства з обмеженою відповідальністю,  кількість членів якого - понад 5 тисяч, дуже й дуже проблематично.

 

     Що стосується місця проведення зборів. Бувають ситуації, коли призначається місце проведення зборів,  на яке,  на жаль,  власник державної  частки  акцій  не  може бути відряджений в оперативному порядку.

 

     Щодо подальшого  розвитку  законодавства.  Державна   комісія зараз працює над проектом Кодексу корпоративного управління,  який є майже в кожній розвинутій  країні.  Його  мають  і  дуже  великі корпорації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую     вам,    Миколо    Федоровичу.    Автори законопроектів наполягають на заключному слові? Увімкніть мікрофон народного депутата Вітренко для заключного слова.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я просто хотіла підкреслити:  треба, щоб після виступу представника Державної комісії з цінних паперів зал  точно знав,  за що ми будемо голосувати.  Адже законопроект, який вносив Артур  Білоус,  комітет  пропонує  відхилити.   Комітет   пропонує підтримати законопроект, внесений Вітренко і Чукмасовим. От я хочу просто,  щоб представник комісії це підтвердив, щоб у четвер, коли буде  голосування,  не було зайвої полеміки.  Ви ж працювали,  і я знаю думку вашої комісії.

 

     ВОЛКОВ М.Ф.  Я висловився з цього питання. Комісія розглядала це питання

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо  Федоровичу,  ви  вже висловили свою точку зору.

 

     ВОЛКОВ М.Ф. Вибачте, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  таким чином,  законопроекти  про внесення  змін  до  Закону  України про господарські товариства за номерами 7154, 7169 розглядом завершено.

 

     --------------

 

     Відповідно до Регламенту і до нашої  домовленості  переходимо до процедури "Різне". Нагадую: ми домовилися, що о 13.30 завершимо наше засідання.  Шановні колеги,  ще раз хочу сказати, що ми діємо відповідно  до Регламенту,  і я не відхилявся від нього.  Оскільки Регламентом  передбачена  одна  година  на  питання  "Різне",   ми домовлялися про завершення нашого засідання о 13 годині 30 хвилин. Відповідно до Регламенту переходимо до цього питання.

 

     Прошу показати  на  табло  список  народних   депутатів,   що записалися на виступи з парламентської трибуни в "Різному".

 

     Записалося 14  народних  депутатів.  Надаю  слово для виступу народному депутату Гуцолу.  За ним буде виступати народний депутат Толочко.

 

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Яблуко",  Екологічна  партія  України "Захист".  Шановні колеги, панове журналісти! За останні роки я як народний  депутат,  як голова Екологічної партії України "Захист", як секретар Комітету Верховної Ради з питань прав  людини  не  раз виступав  з  цієї  високої  трибуни  на захист конституційних прав наших громадян - шахтарів,  інвалідів, селян і представників інших верств населення. Я це робив і буду робити - хто б цього не хотів.

 

     До мене приїжджають громадяни з різних регіонів нашої країни, і ні в кого я не питаю,  чи є в нього паспорт, чи він росіянин, чи він молдаванин,  я не питаю,  в яку церкву він ходить,  якому Богу молиться,  я не питаю,  зрештою,  про його політичні  погляди,  не звертаю  уваги,  якою мовою людина розмовляє.  Святе із святих для мене - це допомогти людині у вирішенні її проблем.

 

     І завжди,  коли я займаюся цими, часто нагальними, питаннями, виникають  проблеми  з  владою.  Я  другий  рік не брав відпустки, працював у комітеті, працював із людьми. Я не хочу похвалитися, що я так люблю працювати. Ми сюди прийшли для того, щоб працювати для людей, щоб приносити хоча б якусь користь нашим громадянам.

 

     Шановні колеги,  з цієї трибуни я говорив,  що  лідер  партії комуністів  Петро  Симоненко  заявив  мені,  що він мене "сотрет в порошок".  Протягом тривалого часу чиниться терор,  знущання, я би сказав,  фашистський  підхід  до  сім'ї  інвалідів Гуцол.  Шановні колеги,  я інвалід  Радянської  Армії,  прирівняний  до  інвалідів війни.  Ось моє червоне посвідчення. Ви, панове комуністи, знаєте, що це за посвідчення,  воно дає право на пільги,  передбачені  для інвалідів війни.

 

     Моя дружина  -  інвалід  першої групи без обох ніг.  Багато з присутніх у цьому залі,  напевно, знають це. Але я б хотів заявити таке.  Є комуніст Масенко Олександр Миколайович,  котрий постійно, регулярно зі своїм зятем  тероризує  мою  дружину,  перекриває  її інвалідську машину, вимагає, щоб вона звільнила йому стоянку.

 

     Скажіть, будь ласка, невже це в програмі Комуністичної партії написано - знущатися над сім'єю  інвалідів?!  Мало  того,  що  нас поселили  на десятий поверх і коли не працює ліфт,  дружина мусить цілодобово сидіти в кімнаті,  як у тюрмі,  так іще Масенко не  дає змоги  виїхати  до  лікарні,  в поліклініку,  за ліками,  подихати свіжим повітрям.

 

     Невже цей тероризм і фашистський бандитизм можна вже  стільки терпіти?!  Це робиться вже протягом півроку.  Я би хотів попросити наших народних депутатів,  може,  хтось поговорить з цим  народним депутатом,  хай він припинить знущання,  хай припинить пити кров у інвалідів,  хай він подивиться у  свій  статут,  де  написано,  що шановні комуністи стоять на захисті знедолених!

 

     Ми взяли дозвіл,  щоб побудувати веранду, є офіційний дозвіл, а до нас постійно присилають  комісії,  знущаються,  фотографують, кричать.  Я  прошу комуністів припинити це,  інакше ми як інваліди будемо змушені порушити проти них судову справу і  притягнути  всю фракцію  до  відповідальності.  Не можна вже стільки знущатися над сім'єю інвалідів. Бійтеся Бога!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви завершили свій виступ.  Прошу  сідати. Шановні  колеги,  право  на  репліку  всі  отримають по завершенні питання  "Різне".  Я  зразу  хочу   дати   протокольне   доручення секретаріату  Верховної  Ради,  протокольному  відділу:  направити текст стенограми відповідним особам,  у  даному  разі  Комітету  з питань Регламенту, щоб він на своєму засіданні вивчив це питання.

 

     Слово для виступу надається народному депутату Моісеєнку.  За ним буде виступати народний депутат Пустовойтов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемые коллеги!  Меня заставили подняться на эту трибуну,  на мой  взгляд,  чрезвычайные обстоятельства. Вы знаете, что у нас сейчас идет волна последствий празднования десятилетия  "незалежності  України".  Идет  массовое переименование объектов,  имеющих наименования,  связанные с нашей советской  историей,   в   том   числе   с   Великой   Октябрьской социалистической революцией.  Им присваиваются названия, связанные с годовщиной "незалежності".

 

     Вы знаете,  что  в  этом   плане   самым   символичным   было переименование площади в центре Киева, центральной республиканской площади  Октябрьской  революции,  на   "Майдан   Незалежності"   с последующими действиями в этом же направлении.

 

     В городе  Макеевке  на  следующей  сессии  городского  совета планируется   переименование   Центрального   Октябрьского   парка культуры и отдыха в парк имени "десятиріччя незалежності України". Учитывая то, что 55 процентов депутатов городского совета являются членами   КПУ,   я   обращаюсь  с  этой  трибуны  к  руководителям Коммунистической партии Украины.  Убедительно прошу  вас  обратить внимание депутатов, представляющих Коммунистическую партию Украины и избранных в связи с тем,  что они поддерживали идею  возрождения Советского  Союза  (а  это  я знаю точно),  чтобы они не допустили глумления  над  памятью   Великой   Октябрьской   социалистической революции.  Я  убедительно прошу отсутствующих здесь руководителей партии  Симоненко,  Буйко,  секретаря   обкома   партии,   которые приложили   все   усилия   для  дезорганизации  работы  Макеевской городской организации,  не  совершать  преступления  перед  своими сторонниками и своими избирателями.

 

     Я убежден,  что Центральный комитет Компартии Украины сделает правильные выводы и не допустит этого.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Пустовойтов.  За  ним  - народний депутат Марковська.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська  область).  Фракція   комуністів.   Шановний Степане  Богдановичу!  Шановні  колеги!  Позавчора  я повернувся з відрядження  з  Чернігівської  області,   де   вивчалося   питання дотримання прав людини в цілому в регіоні і зокрема в місті Щорс і Щорському районі. В одному із сіл Щорського району я почув із вуст однієї старенької таке: "Знаєш, синку, всі ті, хто знищував церкву в нашому селі, під час війни стали поліцаями".

 

     До чого  я   веду?   Чернігівщина,   яка   славилася   своїми картопляними   полями   (наш  Кривбас  там  заготовляв  картоплю), Чернігівщина,  яка славилася своїм льоном, тваринництвом, сьогодні в  запустінні.  Я  був  на  Чернігівщині  восени 1999 року і бачив тільки поля,  що заросли бур'янами, та зруйновані ферми. Думав, що за  два  роки  тут  щось  змінилося на краще.  На жаль,  ні,  те ж запустіння,  та ж розруха.  І чого б її не  було,  коли  керівники області  на  запитання,  чому  третина  земель  на Чернігівщині не обробляється,  відповідають:  "А для  чого  їх  обробляти?  Це  не вигідно,  бо низька родючість і витрати не окуповуються". Але чому десять років назад все було по-іншому?!

 

     Візьму на  себе  відповідальність  і  скажу,   що   не   туди направляється енергія кадрів,  які призначаються Президентом.  Для прикладу   назву   окремі   діяння   голови   Щорської    районної адміністрації Заїнчковського Віталія Броніславовича. Замість того, щоб усі сили віддавати піднесенню сільського виробництва в районі, дбати  про  соціальну сферу,  цей чиновник усі свої сили і енергію кинув  на  боротьбу  проти  лівої  ідеї,  зокрема   проти   носіїв комуністичної  ідеї.  Чого  б це так?  Адже під час президентських виборів виборці району віддали перевагу лідеру КПУ Симоненку, а не своєму  земляку  Кучмі.  Замість того,  щоб проаналізувати причини недовіри  земляків,  Леонід  Данилович  призначає  церберів,   які кинулися викорінювати все, що пов'язано з Компартією.

 

     Голова Щорської  районної адміністрації під різними приводами добився звільнення більш як 40 керівників,  яких  запідозрювали  в лівих  ідеях.  Почалося  цькування  членів  КПУ.  Прикладів  можна назвати безліч.  Але вершиною  боротьби  голови  держадміністрації проти лівої ідеї,  проти КПУ,  мабуть, є його прагнення зруйнувати пам'ятники Леніну і перейменувати вулиці. Складається враження, що в  Щорсі  і  в  районі  зроблено все для людей,  залишилося тільки зруйнувати пам'ятники і перейменувати вулиці.

 

     То я задаю собі питання:  "А не роблять усе це  нащадки  тих, хто руйнував церкви і потім прислуговував фашистам?"

 

     Як виявилося,   пан   Заїнчковський   -   не   ініціатор  цих варварських діянь і інквізиторських переслідувань за віру і  ідею. Натхненником  пана  Заїнчковського і йому подібних в інших районах області є голова обласної держадміністрації пан Бутко,  який видав відповідне розпорядження.  Що,  в області більше нічого робити? Чи син політрука благословив їх на такі акції?

 

     Мене люди  просили  дізнатися,  принаймні,  де  поділися  два паровози з депо, яке очолював перед зайняттям державної посади цей пан Заїнчковський?

 

     Прошу направити стенограму мого виступу  главі  Адміністрації Президента  Литвину  з моїм проханням дати мені офіційну відповідь щодо протиправних  дій  вказаних  осіб,  чи  є  це  президентським підходом  до  підбору  своїх  кадрів  на місцях і коли припиниться переслідування людей за ліві погляди в Щорському районі,  по  всій Чернігівщині  та  й  по  Україні  в  цілому на порушення статті 15 Конституції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть     мікрофон     народного     депутата Марковської. За нею буде виступати народний депутат Іванов.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція соціалістів. Шановний Степане Богдановичу! Шановні  колеги!  У  нас  в Україні є єдиний,  унікальний за своїм значенням  музей  -  музей  видатного  хірурга  Миколи   Івановича Пирогова. Цей музей був колись такою загальнодержавною скарбницею, куди з'їжджалися всі спеціалісти-медики - і хірурги,  і гінекологи і анестезіологи - для проведення своїх конференцій та з'їздів.  Це була і база Всесвітньої організації охорони здоров'я.

 

     На сьогодні цей  музей,  що  розташований  у  місті  Вінниці, потребує великих додаткових коштів.  Його фінансування передано на місцевий  бюджет,  але  місцевий   бюджет   не   спроможний   його забезпечити.   Музей   включає   садибу,  велику  кількість  праць Пирогова,  інструментарій,  церкву,  а також  забальзамоване  тіло хірурга,  яке  потребує  щорічного  бальзамування.  Цей  музей  не потребує великих коштів, лише до півмільйона гривень.

 

     Степане Богдановичу, я знаю, що ви дуже вболіваєте за те, щоб збереглися наші українські надбання, тому звертаюся до вас. Дайте, будь ласка,  доручення (ми вже вступили в процес  бюджетотворення) Комітету  з питань бюджету,  а також Кабінету Міністрів,  щоб вони вирішили позитивно це питання. Не може лише сама Вінниця займатися цією  проблемою.  Музей  -  це надбання всього нашого українського народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ніно Степанівно.  Я на  початку  розгляду питання "Різне" дав доручення підготувати відповідні матеріали,  і вони  будуть  направлені  тим  суб'єктам,   які   мають   прийняти відповідні рішення.

 

     Шановні колеги,   слово  для  виступу  має  народний  депутат Іванов. За ним буде виступити народний депутат Філіпчук.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Мне  уже  не   впервые приходится   обращать   внимание   Верховной   Рады,  Генерального прокурора,  Министерства  внутренних  дел,  председателя  Донецкой областной  администрации  на  произвол  и беззаконие,  творимые на территории   Волновахского   и   Першотравневого    районов    при попустительстве   местного   руководства  и  районных  прокуратур. Особенно это касается земельных отношений между владельцами паев и так   называемыми   инвесторами,   арендаторами   их   земель,   в Волновахском районе.

 

     Например, село Ивановка,  ООО "Украина" (так  оно  называется сегодня).  Тут не рассчитались по паям за 2000 год,  а в 2001 году заставили  людей  подписать  дополнительные  условия  к   договору аренды,  согласно которым урезается выплата натурой.  А о денежных расчетах  записано  буквально  следующее:  "производятся  по  мере возможностей   арендатора".   "Отказникам"  директор  не  подписал вкладыш на арендную плату за пай 2001 года.  Расторгать договоры с владельцами  отказываются,  им угрожают;  300 человек остались без работы и имущественных паев. Скоро на пай нечего будет давать, все разворовывается.

 

     Такая же   обстановка   и   в  селе  Петровское  (бывшее  КСП "Донбасс").  В  селе  Красновка  арендатор  людям  не  выплачивает зарплату  более двух месяцев.  При урожае,  в два с половиной раза превышающем урожай 2000 года,  выдача зерна на пай уменьшена в два раза   и   доведена   буквально   до   300   килограммов.   Жители Волновахского, Першотравневого и Володарского районов в обращениях ко  мне  также  говорят  об  умышленном  затягивании распаевывания имущества бывших КСП.  Так как  идет  интенсивное  разворовывание, доля каждого ежемесячно сокращается.  Так,  например,  доля бывших работников совхоза "Ольгинский" за  период  с  февраля  по  август сократилась с 4 тысяч гривень до 1 тысячи гривень,  и эту сумму на сегодняшний день никто не собирается возвращать.

 

     Не первый  год  творит  произвол  и  директор   Новотроицкого рудоуправления  Пономарев.  Он  фактически утаил,  не перечислил в бюджет Волновахского района,  запрятал в "левые" фирмы  240  тысяч гривень  налогов.  Из  выделенных  на  ремонт  жилфонда  330 тысяч гривень только 30 тысяч было использовано им на жилье  рабочих,  а 300  тысяч  -  на собственный дом.  Он отказал людям в перерасчете платы  за  отопление.  Котельная  рудоуправления  тепла  зимой  не давала,   о   чем   имеется   соответствующие   документы  и  акты обследования,  однако прокурор Волновахского района взирает на это дело  спокойно  из  хорошо,  добротно  отремонтированного  тем  же рудоуправлением здания районной прокуратуры.

 

     Приведу только одну фразу из письма ко мне:  "Уважаемые  наши избранники, если бы вы знали, как нам все это надоело, как хочется жить честно и справедливо!"

 

     Мне хотелось бы в качестве депутатского запроса поставить ряд вопросов для проверки:

 

     об ответственности          председателя         Волновахской райгосадминистрации  Берестового,   областной   администрации   за непринятие   мер  по  отстаиванию  законных  интересов  владельцев земельных паев в селах Красновка,  Ивановка, Егоровка, Петровское, с  которыми не рассчитались арендаторы-инвесторы по договорам 2000 года,  и за утаивание урожая в 2001  году,  чтобы  снизить  объемы продукции для расчета в 2001 году;

 

     об ответственности  прокурора  Волновахского района Дарменка, который знает, что арендаторы утаивают от учета до 50 процентов (у него  есть  такие  обращения)  собранного  урожая зерновых,  чтобы уменьшить выплаты по паям;

 

     об ответственности руководителей  ДАК  "Укррудпром",  которые выгораживают  директора  Новотроицкого  рудоуправления  и не хотят принимать мер за сокрытие доходов и уклонение от уплаты налогов  в местный  бюджет,  за  преступное использование средств предприятия при  ремонте  своего  дома  и  жилья  работников  предприятия,  за уклонение от перерасчета оплаты за отопление.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Філіпчук.  За  ним  -народний депутат Сафронов.  Шановні колеги,  дотримуйтеся  Регламенту,  щоб змогли виступити всі, хто записався.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.   Дякую.   Це   моє  звернення  до  Президента, Прем'єр-міністра і Верховної Ради.  Ситуація,  яка  складається  в Чернівецькій області змушує мене знову виступити з черговою заявою у Верховній Раді.

 

     17 вересня цього року нарешті,  після того як два з половиною роки  я  не  мав можливості виступити в прямому ефірі перед своїми виборцями,  після розмови з прокурором я отримав  прямий  ефір  на Чернівецькому   телебаченні.   Наступної  ночі  вивіску  "Народний депутат України  Георгій  Філіпчук.  Громадська  приймальня"  було знято,  а прислужниками губернатора були зроблені заяви,  вимоги і погрози  з  приводу  недопустимості  прийому  в  місті   Чернівцях народним   депутатом   України  Георгієм  Філіпчуком.  Лише  після втручання МВС, Служби безпеки і прокурора ситуація стала на місце. Але  це  лише  один  із багатьох епізодів,  які засвідчують,  що в Чернівецькій   області   головою   держадміністрації    формується атмосфера  державного  кілерства,  інформаційного кілерства,  коли такою безглуздою поведінкою не лише принижуються честь і  гідність певних людей, але й дискредитується влада України.

 

     Постає питання:  це що,  1937 рік?! Мої предки у дванадцятому коліні жили на Буковині,  але ні за часів  Австрії,  ні  за  часів Радянського Союзу не було такої підлої влади, яка тут є сьогодні в особі голови обласної державної адміністрації Бауера.

 

     В області  ним  створюється  атмосфера   державного   рекету. Основою діяльності цієї людини є війна з обласною радою, є війна з інакомислячими,  є війна з людьми, залякування їх бути звільненими з  роботи.  Навіть  мій  виступ,  моє  звернення  до  Президента і Прем'єр-міністра щодо  виплати  заробітної  плати  вчителям  міста Чернівців   перед  початком  навчального  року  обернулося  зливою погроз,  брехні з боку обласної державної  адміністрації  в  особі губернатора.

 

     Бауер і   його  поплічники  поки  що  успішно  використовують цинічну схему спекуляцій на імені Президента.  Мовляв, я підтримую Президента,  а  ви виступаєте проти мене,  значить,  ви виступаєте проти  Президента.  Спекулюючи  на  цьому,  пан   Бауер   сьогодні практично  не  приховує  свої  незаконні  справи  - і щодо вирубки лісів,  і щодо отримання хабарів,  і  щодо  своїх  радників  (пана Микитюка  і  пана  Мунтяна),  які  виїхали за кордон,  і того,  що відбувається на Лопушнянському газовому  родовищі,  і  нецільового використання бюджетних коштів.

 

     Сьогодні у мене є достатньо сил для захисту і власної честі і честі української влади,  але Бауер сьогодні - не голова  обласної адміністрації,  це  явище,  коли політика і мораль не пов'язуються одне з одним.  Тому прошу реагувати на це Президента,  Прем'єра  і керівників політичних партій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Сафронов.  За  ним  - народний депутат Кульчинський.

 

     САФРОНОВ С.О.     Вельмишановний     Степане     Богдановичу! Вельмишановні   колеги   народні  депутати!  Мабуть,  найскладніше питання сьогодення - це прийняття нашого Державного бюджету.  Воно торкається  всіх наших регіонів,  усіх міст,  усіх районів.  Але я представляю дуже специфічне індустріальне місто Дніпродзержинськ і хотів би привернути вашу увагу до таких проблем.

 

     Постановою Кабінету  Міністрів  від  6  травня 2000 року було передбачено виділення у Державному бюджеті 2000,  2001,  2002 року коштів  на проведення закінчення невідкладних робіт,  метою яких є запобігання зсувним процесам у районі Шамишеної балки. Що це таке, я вам поясню. Це район у моєму місті, де, на жаль, було побудовано кілька  десятків  багатоповерхових  житлових  будинків,  у  котрих проживає  близько  1,5  тисячі  сімей.  Я  колись  виступав з цієї високої трибуни і  демонстрував  вам  фотознімки  цих  потрісканих нахилених будинків, у котрих проживають, на жаль, і сьогодні люди. Йдеться про їх життя.  Людей треба терміново відселяти, а будинки, які  можливо - спасати.  У бюджеті поточного року для цього коштів не знайшлося.

 

     Тому я просив би,  щоб 7 мільйонів 219 тисяч  гривень,  котрі плануються  на  вирішення цієї гострої проблеми,  обов'язково були включені до Державного бюджету наступного року.

 

     А також я ставив питання про  хвостосховища,  які,  на  жаль, розташовані  безпосередньо  в  моєму місті.  У нас накопичилося 36 мільйонів тонн відходів  уранового  виробництва.  Це  дуже  велика проблема,   котра  також  потребує  термінового  вирішення.  Треба передбачити в бюджеті 7,5 мільйона гривень. Якщо цього не зробити, може  виникнути міжнародний скандал.  Ці хвостосховища розташовані біля Дніпра,  через грунтові води ці відходи  можуть  потрапити  в річку.  Це жахлива ситуація.  Я вже не раз ставив це питання перед нашими міністерствами,  перед представниками  Кабінету  Міністрів, запрошував нашого міністра енергетики.  Всі вони були там і все це бачили.  Тому я просив би,  щоб на вирішення цієї  проблеми,  були обов'язково передбачені кошти в бюджеті.

 

     Місто Дніпродзержинськ  постановою  Кабміну за розпорядженням Президента України було ще у 1999 році оголошене зоною екологічної кризи. Для вирішення екологічних питань було передбачено у бюджеті 8 мільйонів 919 тисяч гривень, але, на жаль, ці гроші чомусь також зникли  з  бюджету.  А  якщо наше місто не отримає цих грошей,  це призведе до подальшого погіршення здоров'я людей у  нашому  місті, де смертність перевищує народжуваність у 2,5 раза.

 

     Я б хотів попросити всіх членів бюджетного комітету,  хто тут присутній,  представників уряду, яких я не бачу, на жаль, щоб вони звернули  на  це  увагу  і  всі  питання,  пов'язані  з  Державним бюджетом,  були якнайскоріше вирішені, тому що це торкається життя українського  народу і виконання прийнятих нами законів,  постанов Кабінету Міністрів, розпоряджень Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Кульчинський.  За ним  - народний депутат Стрижко. Прошу, Миколо Григоровичу.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Степане  Богдановичу!  Шановні  народні  депутати!  Заява фракції Народного руху України.

 

     У той  час,  коли  постають питання про наповнення Державного бюджету коштами від приватизації  державного  майна,  відбувається розкрадання   цього  майна  за  потурання  державних  органів,  що покликані стояти  на  варті  інтересів  держави.  Прикладом  такої антидержавної   політики  є  ситуація,  що  склалася  навколо  ВАТ "Сумивтормет".

 

     Протягом більш як двох  років  регіональне  відділення  Фонду держмайна  у  Сумській  області  намагається  повернути у державну власність пакет акцій підприємства ВАТ "Сумивтормет" у розмірі  21 відсоток  від  статутного  фонду.  За  оцінкою Фонду держмайна цей пакет акцій мав бути  проданий  ще  у  2000  році  з  аукціону  за стартовою ціною 6 мільйонів гривень.  Однак на етапі підготовки до аукціону означений пакет акцій був протиправно привласнений групою "прихватизаторів".

 

     Викликає обурення   той   факт,  що,  незважаючи  на  рішення арбітражного суду Сумської області від 5 серпня 1999  року,  ухвал арбітражного суду Сумської області,  які приймалися тричі (остання

- від 26 травня 2000 року),  про  умисне  ухилення  від  виконання рішення суду, "прихватизатори", усунувши контроль Фонду державного майна  за  власністю,  шляхом  фальсифікації  документів  фактично розмили державний пакет акцій.

 

     Не змінилася ситуація і на сьогодні,  незважаючи на постанову Вищого арбітражного суду України від  25  червня  2001  року,  яка повністю   задовольнила   позов   регіонального  відділення  Фонду держмайна щодо протиправних дій під  час  проведення  приватизації державного  пакета  акцій  у ВАТ "Сумивтормет".  Натомість на очах правоохоронних органів протягом більш як двох років  розкрадається державна власність.

 

     В Україні   продовжуються  безконтрольні  ганебні  явища  так званої приватизації промислових  об'єктів,  на  яких  мають  змогу поживитися  на  руку нечисті ділки.  Їхні методи відомі:  передача значного пакета акцій трудовому колективу,  сфальсифіковані  збори акціонерів,  підкуп  та  залякування  представників  влади і повне розкрадання майна. В результаті таких дій до бюджетів не надходить жодних коштів - ні від приватизації,  ні від виробничої діяльності підприємства.  Тільки на приватизації  ВАТ  "Сумивтормет"  держава втратила 6 мільйонів гривень.

 

     Постають такі  запитання  до державних владних структур:  яку суму коштів можна отримати за згаданий пакет акцій після того,  як на  підприємстві упродовж двох років безконтрольно розбазарювалися основні та оборотні активи;  чи знайдеться на  сьогодні  інвестор, котрий  згодиться вкласти свої кошти в економіку Сумської області; що  конкретно  зроблено  прокуратурою,  міліцією,  СБУ,  Державною комісією  з  цінних паперів для повернення незаконно привласненого майна;  яких заходів вжито до  припинення  подальшого  розкрадання майна  підприємства  "Сумивтормет"  та  виконання  рішення  Вищого арбітражного суду?

 

     Фракція Народного руху України  ставить  ці  запитання  перед Кабінетом  Міністрів  та  Генеральною прокуратурою як депутатський запит. Відповідні документи цієї справи додаються.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Стрижко.  За   ним   -народний депутат Коломойцев.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! 15 мая в Верховной Раде был проведен День правительства по вопросу цен  и тарифов в жилищно-коммунальной сфере. Казалось бы, правительство и местные администрации за прошедшие несколько месяцев  должны  были предпринять  меры  по  повышению  еффективности  работы  отрасли и предприятий,  к снижению тарифов и,  наконец, по энергосбережению. Но   правительство   лишь   констатирует   рост   задолженности  и катастрофическое состояние инфраструктуры отрасли и с  упрямством, достойным   лучшего  применения,  стремится  выполнить  требования меморандумов и памятных записок Международного валютного фонда.

 

     А ведь,  например,  недавний  аудит  в  Николаевской  области показал  завышение  тарифов.  Как  признал министр Шлапак,  тарифы завышают 30 процентов коммунальных предприятий Украины.  Намерение и  далее  затягивать удавку на шее трудящихся,  повышая и без того непомерно высокие и необоснованные тарифы в сочетании с признанием Премьера  Кинаха  о  том,  то  стоимость  услуг  не отвечает ни их объему,  ни  качеству,  говорит   лишь   об   абсурдности   логики чиновников.

 

     Уже сегодня, чтобы оплатить коммунальные услуги, пенсионеры и молодые семьи отказывают себе и  в  лекарствах,  и  в  еде.  Пусть ответит  Премьер,  в  чем  же  этим  людям  придется отказать себе завтра,  если в праве на жизнь  правительство  отказывает  им  уже сегодня? Ничем иным, кроме как грабежом и геноцидом такую политику назвать нельзя!  Но ее реализуют не  только  в  центре,  но  и  на местах.

 

     Харьковский областной    администратор    Евгений   Кушнарев, известный своей любовью к базарам и  фонтанам,  также  выступил  с угрозой   повысить   тарифы.   Доведя,  как  говорится,  до  ручки индустриальные гиганты Харькова,  обескровив областной бюджет, сей деятель   утешает  харьковчан  планами  строительства  фонтана  на крупнейшей площади Европы и плакатами с собственной физиономией  и лозунгом  "Возродим  величие  Слобожанщины!"  Не  по Сеньке шапка, Евгений Петрович!  Возродят ее величие сами харьковчане, отстранив от  власти  антинародный  режим  и  отправив вас и вам подобных за любимый вами базарный лоток!

 

     Почему же именно сейчас режим намерен подкормить коммунальных котов  и  решается  на  непопулярные  меры  в  преддверии выборов? Возможный ответ можно найти в  событиях  предвыборного  лета  1999 года.  Тогда  небывалый  рост  цен  на  бензин  и солярку позволил появиться на свет таким фондам,  как печально известная "Злагода", накопившая на счету миллиардные суммы и вбросившая деньги, отнятые повышением цен у населения,  на получение  нужного  результата.  И сегодня  не исключено появление подобных фондов,  счета которых на этот раз будут наполнять коммунальные коты.

 

     Повышая тарифы,  исполнительная  власть  не  только  еще  раз подтверждает  антинародный  характер режима,  но и расписывается в своей  безответственности  и  профессиональной  непригодности.  Не потому  ли  члены правительства Кинаха чувствуют себя неуверенно и опасаются,  что  в  любой  удобный  момент  их   сделают   козлами отпущения? Напомню, что и сам Премьер, и его министры, еще недавно бывшие депутатами,  нарушают закон и  не  расстаются  с  поплавком депутатского мандата.

 

     Решение проблемы лежит в иной плоскости и имеются возможности не только повышать,  но и снизить  тарифы.  Коммунальные  проблемы могут  быть решены и тарифы снижены лишь при условии значительного повышения  платежеспособности  населения,  выводе   экономики   из криминально-теневой    сферы,    государственном    управлении   и инвестировании отрасли.  Но это требует отказа от  так  называемых реформ,  на что нынешний режим,  погрязший в коррупции и зависящий от подачек Запада,  никогда не пойдет.  Именно поэтому все большее число граждан, протестующих против повышения тарифов, протестует и против режима. Кто сеет ветер, тот пожнет бурю!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Коломойцев.  За  ним  - народний депутат Доманський.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий  округ  106,  Луганська  область).  Місто Луганськ,   Краснодон.   Шановний  головуючий!  Шановні  присутні! Шановні радіослухачі! Верховна Рада приступила до розгляду проекту Державного  бюджету  України  на 2002 рік,  і я хочу вам,  шановні колеги,  доповісти, що згідно з розрахунками, які наведені в цьому проекті  бюджету,  Міністерством  фінансів  не враховано мінімум 1 мільярд 245 мільйонів гривень, які мусять бути додатково враховані у  доходній і видатковій частинах бюджету.  Як економіст я в цьому розібрався і наведу вам конкретний приклад.

 

     На сторінці 119  наводиться  таблиця  "Розрахунок  надходжень податку  на  прибуток  підприємств".  Передбачається,  що прибуток прибуткових підприємств у 2002 році зросте  порівняно  з  поточним роком на 11,3 відсотка.  У розрахунок податку на прибуток включено 1 мільярд 100 мільйонів гривень на благодійні цілі, що більше, ніж прогнозувалося на поточний рік,  на 430 мільйонів гривень,  або на 74,6 відсотка,  проти  очікуваного  виконання  більше  ніж  на  37 відсотків.  Тобто  за  рахунок збільшення на 430 мільйонів гривень тих коштів,  які підуть на так звані благодійні цілі,  зменшується база  оподаткування і відповідно зменшуються доходи бюджету на 130 мільйонів гривень.

 

     Далі. Немає  будь-яких  обгрунтувань   щодо   збільшення   на наступний  рік  обсягу  балансових збитків,  отриманих у попередні роки, на 2 мільярди 152 мільйони гривень. Ще раз кажу: зменшується база   оподаткування   і   ціна  цього  -  770  мільйонів  гривень недонадходжень до бюджету.

 

     Ще один приклад,  яких багато.  На 143 сторінці -  розрахунок додаткових зборів на виплату пенсій.  Ці збори включені до проекту бюджету на 2002 рік,  але збори з послуг стільникового телефонного зв'язку  знижено  як  мінімум  на 12 мільйонів гривень.  Ми в 2001 році,  за розрахунками Мінфіну,  отримаємо до бюджету 92  мільйони гривень  зборів  з  цих  послуг,  а  на наступний рік закладається тільки 80 мільйонів гривень.

 

     Крім того,  є багато інших питань, зокрема те, що заплановані 600   мільйонів   гривень   не   будуть   отримані   у  зв'язку  з невідповідністю чинного  законодавства  про  акцизи.  Я  звертаюся офіційно  до Степана Богдановича з проханням дати доручення голові комітету Альошину розглянути  подання  робочої  групи  Комітету  з питань бюджету з тим,  щоб ці 600 мільйонів гривень були враховані в проекті бюджету.

 

     І останнє.  Зараз дуже багато говориться,  що треба захистити права  журналістів.  У  Луганській області журналісти були побиті, були знущання над ними.  Прокуратура Луганської області розглянула це  питання,  винуватцям пред'явлено обвинувачення,  а журналістів визнано потерпілими.  Але  Ленінський  районний  суд  Луганська  у розгляді  цього питання відмовив і повернув справу до прокуратури. Тому,  Степане Богдановичу,  я  прошу  дати  відповідне  доручення комітету Задорожнього розглянути це питання і забезпечити законний захист прав журналістів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Доманський.  За  ним  - народний  депутат  Попеску.  І  в  завершення  -  народний депутат Роєнко.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Уважаемые   народные депутаты! Уважаемый Степан Богданович! Как вы все знаете, в начале июля я направил депутатские запросы руководству страны, парламента и  правоохранительных  органов,  в  которых  выражается требование разобраться с многочисленными фактами вопиющих  злоупотреблений  в открытом     акционерном     обществе    "Укрнефть",    прекратить разворовывание    государственной    собственности,     остановить преступный подрыв одного из немногочисленных источников наполнения скудного Государственного бюджета.

 

     Депутаты поддержали мои требования.  Генеральная прокуратура, не  имея возможности скрыть правду,  вынуждена была по результатам проверок признать достоверность  многих  изложенных  мною  фактов. Однако  соответствующие  оценки  так  и не были даны,  необходимые выводы не были сделаны.

 

     Голосуя за мои запросы, большинство депутатов, думаю, считают своим долгом сделать все для сохранения "Укрнефти" работоспособной в интересах всего народа Украины.

 

     Как показывает жизнь,  нынешнее  руководство  предприятия  во главе  с  его  руководителем  Олегом Салминым поставило себе целью развалить "Укрнефть".  Делается это только с целью  личной  наживы или  здесь  ведутся  какие-то  политические игры,  покажет будущее честное, открытое расследование. Сейчас важно другое: в кратчайшие сроки  остановить  разложение  и  разрушение  одного  из флагманов промышленности нашей страны.  На свой запрос, направленный в июле, я пока что получил только один ответ - обстрел моей квартиры.

 

     Не знаю,   на   что   надеялись   заказчики   этой  неуклюжей провокации,  но добились они одного:  в общественном  мнении  этот факт оказался прочно связанным с моим запросом по поводу положения в "Укрнефти".  Средства  масовой  информации  указали  на  высокую вероятность причастности ее нынешнего руководства к этому событию. В этой ситуации проявились во всей своей красе наглость и  чувство полной  безнаказанности,  свойственное  многим  "новым украинцам", сколотившим сказочные состояния на украденных у народа копейках.

 

     Я бы сегодня не выступал,  но ведь мы идем к новым выборам  в Верховный Совет.  Мы все,  и депутаты,  и избиратели,  видели, что творили газовые,  нефтяные и другие магнаты, когда шли на выборы в 1998   году.   Миллионы  и  миллионы  долларов,  подкуп  и  шантаж избирателей,  власти!  Разве можно  простому  учителю  или  врачу, рабочему  или  крестьянину  включиться  в борьбу по одномандатному округу, когда эти магнаты покупают все и вся?!

 

     Я сегодня выступаю еще и потому,  что председатель  правления "Укрнефти"  Салмин  не постыдился в одном из публичных выступлений обвинить  меня  в   самоорганизации   направленной   против   меня провокации. При этом он даже не взял на себя труд придумать, зачем мне могла понадобиться такая акция,  ведь мне,  в отличие от него, дешевая,  незаслуженная  слава  не нужна.  Он также через средства массовой информации посмел обвинить меня ни  много  ни  мало  -  в пособничестве российскому капиталу.

 

     Пусть личная неприязнь, вызванная моей работой в парламенте и разоблачением неприглядного положения вещей в "Укрнефти", остается на совести этого еще молодого человека. Но он, наверное, забывает, что оскорбление в мой адрес - это  оскорбление  моих  избирателей, это оскорбление нашей фракции.

 

     Хочется заверить господина Салмина: если он  и  его  подручные  надеются  такими  грязными  средствами отвлечь  внимание  от  собственных  сомнительных  делишек,  то они добьются только нарастания народного гнева,  направленного  против них  и  против  антинародной  власти,  которая  все эти безобразия прикрывает.  Меня самого в моей депутатской работе не остановят ни предложение взяток, ни угрозы, ни провокации.

 

     Хотелось бы  также  напомнить  кое-кому,  что  коммунисты  не участвуют в криминальных клановых разборках. Наша цель - сохранить для  народа то,  что народ десятилетиями строил,  то,  что сегодня оказалось  на  грани  гибели  вследствие,  с  позволения  сказать, деятельности некоторых зарвавшихся дельцов.

 

     Сегодня с  этой  трибуны  я  еще  раз обращаюсь к руководству Верховного  Совета,  к  Президенту,   к   блюстителям   закона   с требованием  разобраться наконец в сложившейся угрожающей ситуации в  "Укрнефти"  и  положить  конец  развалу  этого  стратегического предприятия.  В  случае  затягивания  с официальным ответом на мои запросы я намерен  обратиться  в  Парламентскую  Ассамблею  Совета Европы с информацией о том,  что власть вместе со сросшимися с нею криминальными структурами препятствует народному депутату  Украины исполнять  свой  долг  перед десятками тысяч избирателей и народом страны.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Попеску.   І,   як   я оголосив, народний депутат Роєнко.

 

     ПОПЕСКУ І.В.   Дякую.  Група  "Солідарність".  Вельмишановний головуючий!  Вельмишановні  колеги!  Ознайомившись   із   проектом бюджету  України  на 2002 рік,  я,  на жаль,  не побачив коштів на газифікацію Глибоцького району,  ремонту будинку культури  в  селі Нижні  Петрівці  Сторожинецького  району,  добудовування лікарні в місті Герца,  хоча в  грудні  виповниться  десять  років,  як  був створений  Герцаївський  район.  У проекті бюджету 2002 року після його першого читання кошти для цих потреб були  передбачені,  тому маємо надію, що в доопрацьованому варіанті проекту бюджету на 2002 рік це буде передбачено.

 

     Шановні колеги, хочу вам доповісти, що в Чернівецькій області всі  140  мільйонів  гривень  дотацій  вже  повністю вибрані,  і в області,  якщо вона не  отримає  24,6  мільйона  гривень,  виникне загроза  невиплати  оцих  15 відсотків збільшення заробітної плати вчителям,  загроза появи  нової  заборгованості  із  зарплати.  На сьогоднішній  день  є мої звернення до Прем'єр-міністра Кінаха про те,  щоб вирішити проблему щодо допомоги Чернівецькій області, і є необхідність усе-таки вивчити ситуацію,  з'ясувати,  чому вона так склалася.

 

     До мене також звернувся Георгій Васильович Постелко, керівник сільськогосподарського  підприємства  "Буковинське"  Герцаївського району Чернівецької області  з  вимогою  допомогти  йому  вирішити проблему  забезпечення  пальним,  якого не вистачає для закінчення збирання врожаю.  Справа в тому,  що місцева районна адміністрація заявляє,   що  питання  забезпечення  пальним  повинен  вирішувати народний депутат.  Оскільки є така вимога,  я як народний  депутат звертаюся  до Міністерства аграрної політики,  а також до місцевої влади,  щоб вони вивчили ситуацію і надали підприємству відповідну допомогу.

 

     Ще один момент.  Через брак фінансування у будинках Верховної Ради по вулицях Вишняківській та Ревуцького з  1  жовтня  не  буде вахтерів.  Трошки  раніше було знято воєнізовану охорону.  Якщо це станеться,  то повертатися з роботи  або  заходити  у  ці  будинки ввечері  буде  вкрай  небезпечно,  оскільки  поряд і наркомани,  і бомжі, і небезпечні елементи.

 

     Нещодавно в  Чернівцях  відбулося   свято   рідної   мови   - румунської  мови.  Я брав участь в цьому святі,  і багато вчителів румунської мови і літератури просили звернути увагу місцевої влади (мається  на  увазі  - відділів освіти чотирьох районів),  а також Міністерства освіти на те,  що предмет "Румунська література"  вже об'єднано   з   предметом  "Зарубіжна  література".  В  результаті програму викладання  рідної  літератури  було  скорочено  на  одну годину. Це порушення частини третьої статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження обсягу існуючих прав і свобод.

 

     Тому я хочу просити,  щоб стосовно тих проблем, які я порушив сьогодні,  були  зроблені відповідні протокольні доручення щодо їх вивчення і вирішення.

 

     І останнє. Наступного місяця в селі Ванчиківці Новоселицького району  буде здана нова школа під приїзд Президента.  Із потрібних 2,4  мільйона  гривень  завдяки  зусиллям  бюджетного  комітету  і депутатам  від  Чернівецької  області  туди  потрапило  600  тисяч гривень.  На  сьогоднішній  день   усі   організації   зобов'язані працювати. Процентовка буде, але я не впевнений чи будуть кошти на це.  Тому ми разом з депутатом  Кирилом  хочемо  звернутися,  щоби вирішити питання щодо надання цих коштів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Васильовичу.  Хотів би вам сказати, що, проголосувавши вчора законопроект за номером 8001 про внесення змін  до  Закону  про  Державний  бюджет  на  2001  рік  і суттєво скоротивши фінансування Апарату Верховної Ради,  ми  в  наступному змушені  будемо  скорочувати  і  кількість Апарату,  що обслуговує діяльність  Верховної  Ради.  Тому  під   час   підготовки   цього законопроекту  до  другого читання треба сформулювати певним чином позицію  Верховної  Ради  щодо   підтримки   тих   структур,   які обслуговують діяльність Верховної Ради України.

 

     Народний депутат  Роєнко.  І  завершуємо  виступи  з  питання "Різне".

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної  партії  України.  Шановні народні  депутати!  Я  хочу  привернути  увагу Президента України, Прем'єр-міністра України,  міністра аграрної політики до ситуації, яка  склалася сьогодні на селі у зв'язку з прийняттям антинародних указів Президента щодо так званого реформування аграрного  сектора економіки.

 

     Перше. Сьогодні  ми  обговорювали  один із законопроектів про внесення змін до Закону про господарські  товариства.  Сьогодні  в Законі  про господарські товариства фактично не враховані інтереси простих селян.  Адже на селі створені  в  основному  товариства  з обмеженою відповідальністю, де три, чотири, максимум п'ять чоловік володіють контрольним пакетом акцій,  а від 200 до  1000  чоловік, які   мають  земельні  частки  (паї),  майнові  паї,  усунуті  від управління цими товариствами.

 

     Тому нам,  депутатам,  я звертаюся відповідно і  до  Кабінету Міністрів, треба всетаки внести корективи у Закон про господарські товариства, щоб захистити інтереси селян.

 

     Друге, щодо  розрахунків  із  селянами  зерном  на  заробітну плату.  Президент в одному із своїх виступів обіцяв, що ціна зерна на заробітну плату селян і  на  закупівлю  буде  одна  -  світова. Сьогодні  світова  ціна  1  тонни пшениці - 610 гривень.  Фактично керівництво    району    дало    вказівку,    підтриману    радами сільськогосподарських підприємств, продавати селянам зерно по ціні 650 гривень за тонну.  Знайдіть сьогодні де-небудь таку ціну зерна на базарі чи там, де його скуповують біржі, скуповують комерсанти! Скуповується зерно сьогодні в середньому по 250 гривень за тонну - незалежно від класу.

 

     Таким чином,  удвічі  зменшена  ціна  для  тих,  хто скуповує зерно,  а потім продає його за високими цінами, і вдвічі збільшена ціна для самих селян,  які вирощували це зерно. Про це неподобство поінформоване керівництво держави, але на сьогоднішній день ніяких висновків з цього не зроблено.  Тому я хотів би,  щоб Міністерство аграрної  політики   ініціювало   внесення   пропозицій   Кабінету Міністрів щодо регулювання цін на зерно для селян.

 

     І на  завершення.  Те,  що  робиться  сьогодні з розпаюванням майна в колективних господарствах,  виходить вже за будь-які межі. Майно  сьогодні  знецінюється.  До  сьогоднішнього дня не укладені договори на майнові сертифікати.  Фактично селяни втрачать  майно, яке  створювалося багатьма поколіннями селян,  не маючи доступу до нього, а оцих три-чотири-п'ять чоловік, володіючи цим майном, його розпродують,  і ніякої реакції ні з боку Президента України,  який видав указ,  ні з боку Кабінету Міністрів чи Міністерства аграрної політики  немає.  Тому  я  прошу  вважати це депутатським запитом. Треба  все-таки  внести  корективи  в  законодавство  і  відновити справедливість   по   відношенню  до  простих  селян.  Нехай  вони володіють і землею, і майном, а не новоявлені панки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, оскільки під час виступів народних  депутатів  були зачеплені інтереси фракції Комуністичної партії  України,  слово  для  репліки  надаю  Георгію  Корнійовичу Крючкову.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні товариші!    Від    імені    членів    нашої     фракції,     моїх товаришів-комуністів,    я    рішуче    протестую    проти   спроб використовувати трибуну парламенту для  того,  щоб  давати  наряди нашій партії,  керівництву нашої партії, тим паче, коли роблять це люди,  у яких немає на це абсолютно ніякого  морального  права,  а також  проти  виступів  у  демагогічних,  популістських цілях,  що створюють викривлене враження про позицію нашої партії  і  про  її дії,  в  тому числі в таких питаннях,  як перейменування населених пунктів,  знесення  пам'ятників.  Наша  позиція  в  цьому  питанні відома,  і  ми її послідовно обстоюємо і не хочемо,  щоб нас хтось вчив,  що нам треба робити. Тим паче, якщо це роблять люди, в яких для цього немає ніякого морального права.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, таким чином, ми завершили розгляд питань порядку денного пленарного засідання 21 вересня 2001  року, тому я закриваю це пленарне засідання. Хочу нагадати, що наступний тиждень  -  робота  народних  депутатів  у  виборчих  округах.  Ми продовжимо роботу в пленарному режимі 2 жовтня.  Порядок денний на наступний пленарний тиждень вам розданий.  У  понеділок  1  жовтня відбудеться засідання Погоджувальної ради.

 

     Хай вам усім щастить. До побачення.