БЮЛЕТЕНЬ N 56

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  9  с і ч н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості   Верховної   Ради.  Прохання  до  депутатів  готуватися  до реєстрації.

 

     У нас сьогодні є іменинники,  і,  поки ми готуємося,  я прошу народних  депутатів  привітати з днем народження Світлану Іванівну Синенко,  Ярослава  Івановича  Джоджика   і   Євгена   Леонідовича Смірнова, побажати їм міцного здоров'я, успіхів у подальшій роботі (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  366  народних  депутатів.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Сьогодні не буде ні оголошень,  ні запитів. Сьогодні - День уряду.

 

     На черговий День уряду України  у  Верховній  Раді  згідно  з постановою  Верховної  Ради  від 21 грудня минулого року вноситься інформація  Кабінету  Міністрів  України  про  становлення   нових організаційноправових   формувань   агропромислового  комплексу  в ринкових  умовах.  Доповідь  із  цього  питання  зробить   міністр аграрної   політики   Іван  Григорович  Кириленко.  Відповідно  до Регламенту він відповість на письмові й усні запитання,  потім від комітету  з  п'ятихвилинною промовою виступить Катерина Тимофіївна Ващук,  і будемо підводити підсумки, з тим щоб завершити роботу до 14 години.

 

     А після  16  години  -  пленарне засідання.  Народний депутат Донченко  зробив  зауваження,  що  не  розданий   порядок   денний пленарної  частини після 16 години.  Ми тільки завершили засідання Погоджувальної ради. Він зараз буде розданий.

 

     Слово для інформації  надається  міністру  аграрної  політики Івану Григоровичу Кириленку.

 

     Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,    міністр    аграрної    політики   України. Вельмишановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Перш за все хочу вам усім щиро подякувати за підтримку сприятливого для села  бюджету  2001  року,  за  ряд  законів,  що   підкріпили   і супроводили аграрну реформу в минулому році.

 

     У вас  на  руках є аналітичні матеріали і текст мого виступу. Що можна і хотілось би додати до нього?  Зміни, які відбуваються в сільському   господарстві   нашої   держави  відповідно  до  указу Президента від 3 грудня 1999 року,  стали зримою віхою в  розвитку аграрної  реформи  в  Україні.  Вони  докорінно  змінюють  систему господарювання на селі,  ставлять  в  основу  виробничої  піраміди селянина-господаря, реального власника землі і майна.

 

     За короткий  час ми разом із вами,  всі гілки влади,  зрушили величезний пласт економічних та соціальних проблем.  По  суті,  за півроку   юридично   реформовано   майже   11   тисяч  колективних сільгосппідприємств.  На  їх  базі  створено  близько   15   тисяч господарств  ринкового  типу,  до яких додамо 37 тисяч фермерських господарств та 11,5 мільйона особистих селянських господарств.  Це і  є  основа  приватного  господарювання  на  селі - єдина система сільського господарства держави.

 

     В основу  реформ  було  закладено  нову  ідеологію   аграрних відносин,    насамперед   надання   приватному   сільгоспвиробнику самостійності у виборі  форм  господарювання,  каналів  реалізації продукції, партнерів у співпраці.

 

     Сьогодні в  Україні  в  результаті реформи функціонують різні типи сільгосппідприємств на засадах приватної власності на землю і майно:  приватні підприємства, кооперативи, товариства, фермерські господарства,  агрофірми тощо.  Різні вони  й  за  розмірами  площ сільгоспугідь:  дрібні  (до 2 гектарів землі),  середні (від 10 до 100 гектарів), великі, які працюють на тисячах гектарів землі.

 

     У державі  реально  почали  формуватися  три   основні   типи господарств:   невеликі   особисті   та  фермерські  господарства; середні,  в основному приватні або приватноорендні підприємства та розширені за рахунок оренди земель і паїв фермерські господарства; великі сільськогосподарські підприємства переважно  корпоративного типу, які також широко застосовують оренду землі і майна.

 

     У 2000  році  майже  на 2 тисячі зросла кількість фермерських господарств,  а також у два рази в  першу  чергу  теж  за  рахунок оренди, - кількість землі, яку вони обробляють.

 

     До особистого підсобного господарства без створення юридичної особи приєднали належні їм земельні паї більше 300 тисяч селян. Ми прогнозуємо,  що  найближчим  часом за рахунок саме цієї категорії населення  зросте  кількість   фермерських   господарств,   будуть формуватися  малі сімейні ферми.  Саме таким чином на селі реально формуватиметься  малий  та  середній  бізнес,  який  традиційно  є економічною основою будь-якої розвинутої країни.

 

     У нашій державі особисті селянські та фермерські господарства виробляють   до   70   відсотків   валової   сільськогосподарської продукції. Розвиток підприємництва в цьому напрямі сприятиме також зайнятості сільського населення та подоланню безробіття, і це один з реальних шляхів вирішення цієї дуже болючої проблеми.

 

     Якими є попередні результати минулого року? Вперше за останні десять років намітилася тенденція до  стабілізації  виробництва  в сільському господарстві.  Як ви пам'ятаєте, за 8 місяців 2000 року зростання валового виробництва порівняно з минулим роком становило 0,2 відсотка, за 9 місяців - 1,3, за 10 - 2,1, за 11 місяців - 2,2 відсотка. За рік очікується теж позитивний показник.

 

     Важливо відмітити,  що навіть це незначне зростання  та  плюс робота нової інфраструктури,  та плюс нові підходи,  які ми з вами запровадили, відразу ж позначилися на переробній галузі, яка майже на  27  відсотків  збільшила  випуск продукції порівняно з минулим роком і дала  на  мільярд  гривень  більше  доходів  до  зведеного бюджету.

 

     Окремо хочу  зупинитися на орендних відносинах,  які минулого року набули значного поширення. Через широке запровадження селянин почав  відчувати  реальну  користь,  яку дає йому його власність - земля і майно. Оренда стала важливим елементом соціального захисту найбільш  вразливих  верств  сільського  населення,  перш  за  все пенсіонерів,  які з загальної суми  орендної  плати  1,5  мільярда гривень отримують більше половини.  Звичайно, це ще не так багато, але позитивна тенденція вже  є.  За  оперативними  даними,  за  11 місяців  за  оренду  земельних паїв селянам уже видано 81 відсоток орендної плати.

 

     Ситуація на селі сьогодні,  і  ви  це  теж  добре  знаєте,  у динамічному розвитку.  Проблем, недоліків і упущень - безліч, і ви їх сьогодні теж назвете,  бо при таких масштабах і обсягах  роботи за  декілька  місяців  чи  за рік чудес не буває.  Цими проблемами опікуються сьогодні на всіх рівнях.

 

     Днями прийняті і готуються ряд  нових  указів  Президента,  є проекти   законів,  над  якими,  і  в  першу  чергу  над  проектом Земельного кодексу, активно працює аграрний комітет Верховної Ради і,   звичайно,   працюють   уряд   та   місцеві   органи  влади  і самоврядування.

 

     Головною проблемою на сьогодні  є  забезпечення  врегулювання майнових  відносин  на селі,  забезпечення прав власності селян на майно    реформованих    сільгосппідприємств.    Це     стосується довготермінових   економічних   інтересів  більш  як  5  мільйонів власників майнових паїв.  Міністерством підготовлений і поданий до Кабінету Міністрів відповідний проект указу Президента.

 

     Актуальними є питання забезпечення відповідальності орендарів за збереження родючості грунтів на орендованих  землях,  подальший розвиток інфраструктури аграрного ринку, вдосконалення податкового законодавства,   розробки    нормативноправової    бази    системи соціального  захисту сільського населення в умовах реформування та ряд інших.

 

     Ці та  інші  проблеми  поглиблення  реформ  у   галузі   були обговорені  за  участю  народних  депутатів на засіданні Комісії з питань аграрної політики при Президенті України 8 грудня  минулого року. Над їх вирішенням у цьому році і буде працювати міністерство разом з вами.

 

     За реформування відносин власності роль держави  стосовно  до нових   формувань   в   аграрному  секторі  принципово  змінилася. Зменшилися  втручання,  опіка,  диктат,   адекватно   збільшується відповідальність  безпосередньо  власника,  що  став господарювати самостійно.

 

     Зросла роль системного відпрацювання  чітких,  зрозумілих  та сприятливих   правил   гри   на  аграрному  ринку.  За  дорученням Президента України до 1 липня цього року маємо підготувати  проект указу  щодо  реформування  системи  управління  аграрного сектора. Одним  із  напрямів  є   прискорення   становлення   та   розвиток сільськогосподарської  дорадчої  служби.  Вона повинна забезпечити приватним  виробникам  пошук  джерел   фінансування,   інвестицій, допомагати   в   складанні  бізнес-планів,  надавати  маркетингові послуги,   сприяти    менеджменту    новостворених    підприємств, впроваджувати  новітні технології і головне - активно просувати їх у виробництво через навчання й консультування.  Держава все більше стає  партнером  виробника  в цій системі,  і це головний висновок стосовно політики держави.

 

     Економічні важелі впливу на сільськогосподарське  виробництво зримо позначилися вже восени.  Не що інше,  як ціна на зерно, а не адміністративні заходи,  спонукали організовано провести  комплекс робіт  на  озимому полі.  Селяни засіяли озимими майже 9 мільйонів гектарів,  що значно більше,  ніж у минулі роки; зорали близько 11 мільйонів гектарів зябу,  що на 2,5 мільйона гектарів більше,  ніж минулого  року.  Площі  знаходяться  переважно  в  доброму  стані. Внесено також більше мінеральних добрив.

 

     Проте дуже складним є стан справ у тваринництві.  Що робиться в цій галузі?  Поперше,  у порівнянні з 1999 роком  значно  зросли закупівельні й ринкові ціни на худобу, птицю, молоко, яйця.

 

     По-друге, удвічі   зросли   обсяги   закупівель  продукції  в особистих господарствах  населення,  що  дало  можливість  селянам отримати   додатково  325  мільйонів  доходів,  а  ринок  наситити вітчизняною продукцією.

 

     По-третє, внутрішні інвестори почали вкладати кошти в галузь. Як   приклад   цього,  хочу  відзначити  підприємство  "Агроцентр" Дніпропетровської області,  що закупило  560  тисяч  голів  птиці, акціонерне  товариство  "Авроовен"  цієї ж області (14 тисяч голів свиней),  акціонерні товариства "Галактон" та  "Калита"  Київської області  (теж  17  тисяч  голів свиней закупили).  Проте ця галузь потребує  більш  вагомої  державної  підтримки.  З  цього  приводу підготовлено  проект  указу Президента України,  розроблено заходи для розвитку молочного та м'ясного  скотарства,  які  передбачають цінову  підтримку вітчизняної продукції тваринництва до 2004 року. Передбачені відповідні кошти і в бюджеті на 2001  рік,  за  що  ми вдячні.

 

     Крім того,   і   це  головне,  за  участю  держави  відбулася безпрецедентна лібералізація цін на аграрному ринку:  майже втричі зросла ціна на зерно,  у 2-3 рази - на тваринницьку продукцію.  Це значною мірою допомогло послабити  диспаритет  цін.  Наприклад,  у 1999  році за тонну добрив товаровиробник віддавав 2 тонни пшениці третього класу,  у 2000 році,  навпаки,  за 1 тонну пшениці  можна було придбати 2 тонни добрив. Так і щодо інших ресурсів.

 

     Попередній аналіз   свідчить,   що  в  перспективі  кількість збиткових галузей у сільському господарстві буде значно менша.  За підсумками   року   ми  очікуємо  зменшення  збитків  порівняно  з попереднім роком у 10 разів: з 3,4 мільярда гривень у 1999 році до 325 мільйонів у 2000 році.  Отже,  слово за реальними господарями. За їх рахунок регулювати споживчі ціни держава вже ніколи не буде.

 

     Сприятлива ціна, наявність прозорого біржового ринку та інших важливих  елементів  інфраструктури спричинили розширення грошових схем  розрахунків  за  матеріальнотехнічні   ресурси,   зменшилися бартерні  операції,  розпочалося  реальне  кредитування нових форм господарювання банківськими структурами. Селяни отримали близько 1 мільярда гривень кредитів комерційних банків,  що значно перевищує показники попередніх років. А в цілому непряма фінансова підтримка сільського  господарства  в  минулому  році  становила  близько  7 мільярдів гривень.

 

     Ці заходи дали змогу створити більш сприятливий інвестиційний клімат в аграрному секторі.  В село вже почав іти капітал.  Великі компанії вже вкладають кошти в аграрний сектор,  орендують  значні площі  сільгоспугідь  і  мають  намір  розширювати їх у наступному році.

 

     Отже, одним із головних завдань  аграрної  реформи  на  цьому етапі є інтенсифікація саме крупного товарного виробництва, обсяги якого за 10 років удвічі зменшилися, і сьогодні понад 80 відсотків земельних  ресурсів  України  дають лише третину валового продукту сільського господарства,  а близько 15 відсотків землі,  що  є  на балансі в особистих селянських та фермерських господарствах, - дві третини валового продукту.

 

     Саме фактор  збільшення  виробництва   продукції   особистими селянськими  господарствами поставив на порядок денний питання про створення цивілізованих умов для  її  збуту,  всебічного  розвитку інфраструктури аграрного ринку,  що сприятиме вирішенню проблеми і зайнятості,  і зростання доходів сільського населення.  Тому укази Президента  від  6  та  29  червня  минулого  року  стали логічним продовженням  розвитку  аграрної   реформи.   Вони   започаткували формування  системи вільного й прозорого ціноутворення в аграрному секторі, елементів його ринкового регулювання.

 

     В усіх регіонах держави  запрацювали  біржі,  аукціони  живої худоби,   що   відразу   ж   позитивно   відбилось  на  формуванні закупівельних цін, особливо на тваринницьку продукцію.

 

     За 2000 рік у сільській місцевості створено більше  16  тисяч заготівельних  пунктів молока.  Це сприяло збільшенню майже вдвічі обсягів  його  закупівлі  від  особистих  селянських  господарств. Виробництво  молока  стає  вигідним  для  селян,  і  це є головною економічною передумовою запобігання скорочення поголів'я.

 

     У перспективі заготівельні пункти молока  мають  перерости  в сервісні  центри з надання широкого спектра послуг,  у першу чергу ветеринарних,  штучного запліднення тварин,  ведення  комп'ютерної бази даних племінного поголів'я.  І такі приклади вже є на Волині, Сумщині, в інших регіонах.

 

     Проте в  цілому  формування  інфраструктури  ринку   нас   не задовольняє.  Особливо  турбують  проблеми  споживчої  кооперації, повільне   становлення   обслуговуючих   кооперативів   на   селі, розширення  мережі  фірмової  торгівлі підприємств,  що виробляють сільгосптехніку та інвентар.  У самому зародку створення кредитних спілок на селі.

 

     Указ Президента  від  19  грудня  2000  року  про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі при формуванні економіки   на  ринкових  засадах,  покликаний  сприяти  активному пожвавленню цієї роботи в регіонах, зростанню зайнятості селян.

 

     Декілька слів про чинники,  що визначатимуть аграрну політику держави  в  2001  році.  Головна їх мета - подолання збитковості і зростання прибутків.  Без цього не буде  нічого  вирішуватись:  ні погашення  величезних  боргів  із  заробітної плати,  ні зростання самого рівня заробітної плати, ні соціальні проблеми та інше.

 

     Отже, перше.  Збільшаться обсяги пільгового кредитування всіх без винятку суб'єктів господарювання на селі.  Цей захід сприятиме стимулюванню виробництва,  подоланню бартеру,  переходу на грошові схеми розрахунків, виходу з тіні.

 

     Друге. Запроваджується     заставна    закупівля    основного стратегічного сільгосппродукту - зерна. Завдяки цьому економічному важелю  можна  уникнути різких сезонних коливань ціни на зерно,  а отже й на хліб.  При цьому ціна буде сприятлива для виробника.  По суті,  він  отримає  додаткові  кошти на весняно-польові роботи чи збиральну кампанію.

 

     Третє. Суттєво  зросте   державна   підтримка   тваринництва. Зберігаються   пільги   щодо  відшкодування  ПДВ  на  тваринницьку продукцію (і ми вдячні за це Верховній Раді) у  бюджеті  вводиться дотація   на   великовагові   категорії   худоби,  запроваджується ефективна й вигідна для виробника система бюджетного  фінансування селекційно-племінної роботи.

 

     Ці заходи  є дуже важливими для відродження галузі,  і ще раз хочу подякувати Верховній Раді за підтримку такого бюджету.

 

     У регіонах  за  рахунок  місцевих   бюджетів   передбачається підтримка свинарства й птахівництва, поширюється досвід Львівської області,  яка вже передбачила в бюджеті  2001  року  30  мільйонів гривень  на підтримку села.  Відпрацьовуються аналогічні підходи і до рослинництва, особливо це стосується насінництва.

 

     Четверте. Підтримавши видатки  в  Держбюджеті  на  лізинговий фонд,  Верховна Рада простимулювала активізацію технічної політики в сільському господарстві.

 

     П'яте. Після Дня уряду з проблем  соціального  розвитку  села прийнято  Указ  Президента про основні засади соціального розвитку села,  з положеннями якого ви вже знайомі.  Є сподівання,  що уряд піде  на  значне збільшення асигнувань на соціальне будівництво на селі.

 

     Крім того, після скасування мораторію на фіксований податок у сільські  ради надійде близько 250 мільйонів гривень для утримання соціальної  сфери.  Передбачено  також  здійснити  взаємозалік  за побудовані господарством об'єкти соціальної сфери.

 

     У системі заходів,  що визначатимуть аграрну політику в цьому році,  визначальною буде реалізація  програми  "Зерно".  А  всього напрацьовано 16 таких цільових програм.

 

     Очікується значний   обсяг   роботи  на  ринках  збуту  нашої продукції.  Виходу на зовнішні  ринки  має  сприяти  гнучка  митна політика,  впровадження  світових  стандартів  на  експортні  види сільськогосподарської  продукції.  Настав  час  в  цьому   зв'язку прийняти Закон про зерно.

 

     І взагалі  хочу  зазначити,  що  реформи  на селі дійшли тієї межі,  за якою подальший їх розвиток  без  створення  відповідного законодавчого  поля може стати проблемою.  Порозуміння,  яке серед гілок влади стосовно проблем  АПК,  дає  підстави  сподіватися  на прийняття  найближчим  часом  фундаментального закону - Земельного кодексу України в новій редакції.  А особливо прошу Верховну  Раду прийняти  Закон  про  ПДВ  у  сільському господарстві.  Цей закон, проект якого розроблений депутатами,  без  перебільшення  визначає долю  села  в 2001 році.  Не буде його,  знову буде бартер,  знову будуть тіньові схеми,  на голодному пайку  буде  переробка,  різко впадуть надходження до бюджету від харчової промисловості.

 

     Важливими для  розвитку аграрної реформи є закони про основні засади стимулювання розвитку сільського господарства на  2001-2004 роки,  про  Державний  земельний кадастр,  про оцінку земель,  про особисте  селянське  господарство,  про  Аграрну  плату  та  інші. Більшість  проектів  названих  законів уже знаходяться на розгляді парламенту.

 

     Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!   Я закінчую  свій  короткий  виступ  і  від  імені  всіх  селян дякую депутатському корпусу за вирішення проблем  села  в  2000  році  і сподіваюсь на таку ж підтримку у 2001 році.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Іване Григоровичу!  Ви розумієте,  що після такої перерви в депутатів дуже багато питань,  і  тому  не  зовсім тихо, не зовсім уважно вони слухали. Але вони вловили найголовніше

- що ви їм дякували за те,  що вони вам не заважали,  а сприяли  в роботі. Так? Сприяли в роботі, допомагали.

 

     Ви можете відповідати на письмові запитання. А депутати зараз запишуться.

 

     Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановні  колеги!   Надійшло   близько   сотні запитань.   Ми   постаралися   їх   згрупувати   по  фракціях,  по депутатських групах, по окремих депутатах. Багато їх повторюється. Дозвольте приступити до відповідей на запитання.

 

     Фракція Народного   руху   України   ставить   фундаментальне питання:  яка є система гарантій для  забезпечення  захисту  права власності селянина на землю?

 

     Відповідаю. Основні положення захисту права власності, у тому числі на землю, викладені в статтях 13 і 14 Конституції України, у Цивільному  кодексі,  який  нині діє,  Земельному кодексі України, який теж нині діє,  у законах України про власність,  про заставу, про  форми  власності  на  землю  і  в ряді указів Президента щодо власності і розвитку сільського господарства.

 

     На даний час на розгляді у Верховній Раді знаходиться  проект Цивільного  кодексу,  який  прийнято вже Верховною Радою в другому читанні,  проект Земельного  кодексу,  який  прийнятий  у  першому читанні,  проекти  законів  про  власність  (нова  редакція),  про іпотеку,  про державну реєстрацію об'єктів нерухомого  майна,  які спрямовані  на  посилення  захисту  прав  власників  земельних  та майнових паїв.

 

     Ці законопроекти визначені у вас як  невідкладні,  і  в  разі прийняття законів значно посилиться рівень захисту майнових прав і прав на землю всіх селян - власників земельних паїв.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми домовлялися в основному надати   перевагу  усним  запитанням,  а  на  письмові,  може,  як вистачить часу. Не буде заперечень?

 

     Депутат Альохін. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  39,  Дніпропетровська  область).  Шановний  Іване Григоровичу! Справді, за 2000 рік зроблено дуже багато позитивного в аграрному секторі.  І,  незважаючи на  те  що  багато  скептиків казали,  що  з реформи нічого не вийде,  завдячуючи плідній роботі Міністерства аграрної політики для людей на місцях зроблено багато позитивного.

 

     Але 2001 рік буде занадто складним, якщо не запровадити більш реальну систему лізингового надання техніки для  товаровиробників. Приємно  те,  що  великі інвестори вкладають кошти в підприємства, але є і багато дрібних власників. Без них сьогодні аграрний сектор не зможе нормально функціонувати.

 

     Прошу, дайте пояснення, як лізингова система буде впроваджена в 2001 році.

 

     Дякую за увагу.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Дякую,  Володимире  Іллічу,   за   принципове питання. Хочу сказати таке.

 

     Верховна Рада    підтримала    в   бюджеті   надходження   до спеціального фонду в розмірі  2,7  мільярда  гривень,  які  будуть використовуватися  через  лізинговий фонд.  Ці кошти (2,7 мільярда гривень) - це не пряме фінансування,  це кошти від  повернення  за раніше надані бюджетні позички, кредити під гарантії уряду.

 

     Звичайно, буде дуже важко їх залучати,  щоб потім використати для лізингових платежів.  Але вже розроблений механізм,  і він  на днях  буде  розглянутий  на  засіданні  уряду.  Ми  хочемо  надати областям  право  вимоги  цих  боргів  (борги  ці   знаходяться   в областях),   і   ці   залучені   кошти  залишати  в  областях  для використання  тут  же,  в  областях,   для   сільськогосподарських виробників  усіх  типів  господарювання:  фермерські господарства, приватні, приватно-орендні, дрібні господарства - для будь-яких. В області краще визначаться. Це стимул залучати, бо скільки залучили

- все залишається їм для використання.

 

     Ми сподіваємося таким чином підтягнути і  вирішення  проблеми нашого    зернозбирального    комбайна,    проблеми   українського вітчизняного  трактора,   кормозбирального   і   бурякозбирального комбайнів   і,   звичайно,   шлейфу   всієї  сільськогосподарської грунтообробної техніки.

 

     Такі підходи є.  Я дякую за  підтримку  Верховної  Ради,  яка спрямувала ці кошти.  Здається, не прямі фінансування, але всетаки ми будемо цим займатися. Ми вже над цим працюємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександр Єльяшкевич. За ним

- Василь Сінько.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемый  Иван  Григорьевич!  У меня несколько вопросов.

 

     Первый вопрос касается проверки,  которая  была  осуществлена Министерством сельского хозяйства.  Проблема спекуляции земельными паями.  Проинформируйте,  пожалуйста,  какая   у   вас   есть   на сегодняшний день информация по данному вопросу?

 

     Второе. Вы  говорили  о том,  что есть хорошее взаимодействие между ветвями власти по  проблемам  сельского  хозяйства.  Как  вы считаете, запланированная на завтра исполнительной властью акция с целью поддержки Президента и роспуска  Верховной  Рады  поможет  в вопросе  взаимодействия  ветвей  власти?  И  принимает  ли  в этом участие  Министерство  аграрной  политики  либо   непосредственные организаторы   находятся   за   пределами   Кабинета  Министров  в Администрации Президента и среди так называемых олигархов?

 

     И последний вопрос -  к  Ивану  Степановичу.  Уважаемый  Иван Степанович!  Мне  бы хотелось,  чтобы новое тысячелетие мы начали, наконец,  с   трансляции   заседаний   Верховной   Рады   Украины. Проинформируйте,    пожалуйста,   депутатов,   осуществляется   ли трансляция  Дня  правительства  в  соответствии   с   нормативными документами,  и  что  вами сделано за прошедшие две недели,  чтобы такая трансляция возобновилась?

 

     Спасибо.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Що  стосується  першого  запитання.  Шановний Олександре Сергійовичу! Було доручення Президента, було відповідне рішення Верховної Ради з цього  питання.  Перевірені  всі  області всіма  відповідними органами,  включаючи і Генеральну прокуратуру. Виявлено багато таких фактів у різних областях.

 

     Сьогодні земельні питання врегульовуються  рішеннями  органів місцевого  самоврядування,  тобто  сільськими  радами  і районними радами, якщо ці повноваження делегуються, або народними судами. Ці питання  на  розгляді  і врегульовуються.  Жодного факту,  який би свідчив про незаконну спекуляцію земельними паями,  що  суперечить інтересам селян, - жодного факту не залишиться поза увагою.

 

     Ця робота  на  контролі.  Вона ще не закінчена,  ми будемо до кінця супроводжувати всі факти,  які  були  виявлені  в  ході  цих перевірок.  І звертаюся до депутатів у зв'язку з цим,  щоб не було недомовленостей.  Земельні питання,  з точки зору  і  використання земельних  паїв (у першу чергу земельних паїв),  і права власників земельних паїв повністю виписані в проекті Земельного  кодексу.  Я знаю,  що  найближчими  днями  ви будете його розглядати в другому читанні. Треба щонайшвидше врегулювати ці питання.

 

     Що стосується  другого   питання.   Міністерства,   відомства працювали повністю цей тиждень в робочому режимі, учора і депутати в  мене  були.  Я  не  знаю  такого,  щоб  виконавча  влада,  наше міністерство цими питаннями займалися і опікувалися.  Взагалі мені такі факти невідомі.

 

     А що стосується плідної співпраці гілок  влади  на  аграрному поприщі,  то подивіться,  скільки прийнято законів, скільки видано указів,  скільки прийнято постанов уряду в одному руслі - в  руслі аграрної реформи України.  Жодного вето Президента на закони,  які прийняла Верховна Рада.  Укази, які приймалися, були спрямовані на підсилення законодавчої роботи.  Постанови уряду теж спряли цьому. Ви це можете самі підтвердити.

 

     Я дякую.

 

     ГОЛОВА. Василь Данилович Сінько. За ним - Юрій Ключковський.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Передаю  слово Ніколаєнку Станіславу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть     мікрофон     Ніколаєнка      Станіслава Миколайовича.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний Іване Григоровичу!  Скажіть,  будь ласка,  на основі якої методики було  пораховано  ту  кількість  молока,  м'яса  і  всієї сільськогосподарської   продукції,   яку   отримано   в  підсобних господарствах наших громадян?  Будь ласка,  звідки  ви  берете  ці цифри? Тому що, наскільки ми знаємо, методики такої немає.

 

     Друге. Я хотів би звернутися до вас з проханням, щоб ви взяли до уваги повне правове невігластво наших людей. Замість отого діда Опанаса,  який по УТ-1 10 хвилин розказує сон рябої кобили, треба, щоб вийшов хто-небудь із міністерства і розказав  людям,  що  таке статут підприємства, що таке паї, які закони в нас сьогодні діють, укази і таке інше.

 

     І третє.  Що робити із дарованими,  вибачте, видуреними за 2, 3,  5,  10  гривень земельними паями,  яких сьогодні більш,  як на півмільйона гектарів землі уже подарували  так  звані  начальники, видавивши з сиріт,  із вдів і так далі?  Скажімо, у Новотроїцькому районі більше 500 таких сертифікатів.  Президент каже,  що вони не дійсні, а вони пройшли через нотаріуса. Як бути тут?

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Дякую за три запитання. Почну з першого. Як і Верховна Рада,  так і  Міністерство  аграрної  політики  щомісячно отримує  статистичні  дані.  У  тому  числі  і про вал виробництва сільськогосподарської продукції в різних категоріях господарств, у тому числі і в підсобних господарствах населення.  Ми внесли запит (у нас є таке запитання від вашої фракції) до Державного  комітету статистики,  і  вони повідомили,  що методика діє з 1997 року.  Це міжнародна методика обрахунку валового  виробництва  в  сільському господарстві.

 

     Ми звернулися   до   Держкомстату   і   отримали   відповідь. Зверніться ви з депутатським запитом,  вони вам дадуть ту  ж  саму відповідь. Я можу її просто зачитати:

 

     "Валове виробництво   переробних   галузей  по  підприємствах рахується   в   цінах,   які   діють.   А    валове    виробництво сільськогосподарських  підприємств  -  у  порівняльних  цінах 1996 року.  Методика затверджена Держкомстатом 25 грудня 1997  року  за номером 109".

 

     Є орган державної статистики,  і ми так само, як і ви, віримо йому.

 

     Друге питання. Правове забезпечення реформи. Цілком правильне питання.  Що стосується прав і обов'язків власників паїв. У кожній сільській раді є  науково  розроблені  методичні  рекомендації,  у кожному  господарстві  - реформованому,  не реформованому - є такі збірники  і  роз'яснення.  Крім  того,  50  друкованих  видань   з агропромислової   тематики   -   різних   галузей,  починаючи  від бджільництва і закінчуючи  сільськогосподарською  технікою,  -  на своїх  сторінках ведуть роз'яснювальну роботу.  І на телебаченні в нас працюють програма "Околиця" і програма "Сільський час".

 

     Я з  вами  згоден,  що  цього  замало,  треба   ширше   вести роз'яснювальну   роботу   щодо   правового  забезпечення  аграрної реформи.  Цілком згоден.  Про те,  що сьогодні  є,  я  сказав.  Ми працюємо з державними каналами телебачення над тим,  щоб збільшити обсяги мовлення для роз'яснення.  Плюс, правильно мені підказують, працює радіостанція "Колос".

 

     І третє  питання,  про паї.  Я перед цим уже відповідав на це питання.

 

     ГОЛОВА. Юрій Ключковський. За ним - депутат Сафронов.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Фракція Народного руху України. Прошу передати слово голові нашої фракції Геннадію Йосиповичу Удовенку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутату Удовенку.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване  Григоровичу!  У  мене  викликають  задоволення ті позитивні зрушення,  які  відбуваються  в  сільському  господарстві  завдяки земельній  реформі.  Будемо  сподіватися,  що й далі наше сільське господарство буде ставати на ноги.

 

     Але в селян  викликає  занепокоєння  рішення  про  проведення перепису  сільськогосподарських  тварин.  У мене таке запитання до вас: хто є ініціатором цього перепису? Яке ваше ставлення до цього перепису?  Чи  не  призведе  він до посилення податкового тиску на селян?  І чи не було б більш доцільним провести  спочатку  перепис людей, а потім уже тварин?

 

     Дякую за відповідь.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.   Дякую,  Геннадію  Йосиповичу.  На  сторінках друкованих засобів масової інформації роз'яснення такі  вже  були. Перепис   худоби   й  птиці  в  населення  проводиться  регулярно. Вироблено,  за якою періодичністю,  коли це треба робити.  І немає ніяких підстав, щоб у зв'язку з цим збільшувати податковий тиск чи вводити якісь нові податки.

 

     У цьому році цей перепис може бути дещо резонансним,  тому що ми  вирішили  більш детально обрахувати господарства населення і в приміській зоні, і навіть у селищах міського типу.

 

     Чому так?  Подивіться:  у  бюджеті  передбачена  дотація   на великовагові категорії худоби. Ми вже підготували проект постанови уряду.  Скільки  ж  на  одну  голову  може  бути  дотацій?   Треба порахувати, скільки голів можуть мати здавальну вагу в цьому році, в 2001 році,  щоб отримати дотацію.  Ми вже публічно  сказали,  що дотація  на  голову  великої  рогатої худоби (375 кілограмів) може бути близько 300 гривень.  Але  скільки  це  голів?  Адже  основне поголів'я на відгодівлі знаходиться в господарствах населення.  Це перше.

 

     Друге. Ви бачите,  як навколо  України  сьогодні  стискається кільце  дуже  небезпечних  для  людини  захворювань - захворювань, носіями яких є худоба і птиця.  Обов'язково в цьому  році  перепис вестиметься  з  ветеринарним  лікарем для того,  щоб провести ще й обстеження.  І в бюджеті,  ви бачили, закладено понад 50 мільйонів на ветеринарне обслуговування. Це теж дуже серйозне питання.

 

     І для  обрахунку  Держкомстатом виробництва валової продукції це,  звичайно,  теж  потрібно.  А  головне,  для  чого  ми  хочемо використати  дані  Держкомстату,  -  щоб чітко врегулювати те,  що передбачила Верховна  Рада  в  бюджеті:  дотації  на  великовагові категорії  худоби.  Ми  повинні  знати,  скільки  в нас буде такої худоби і її здавальну вагу.

 

     ГОЛОВА. Станіслав Сафронов. За ним - депутат Зарубінський.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  У   зв'язку   з   цим   ніякого   податкового навантаження не буде.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановний Іване Григоровичу, в мене до вас є кілька запитань.

 

     Перше запитання.  Ми всі знаємо,  що за радянських  часів  із сільським  господарством завжди дуже плідно співпрацювала споживча кооперація.  Вона   займалася   закупівлею   сільськогосподарської продукції, її переробкою, організовувала торгівлю на селі. Чи є ця співпраця сьогодні і на якому рівні?

 

     Друге запитання.  У нас постійно скорочуються посівні  площі. Чи сприяв процес реформ збільшенню посівних площ?

 

     І третє, останнє запитання. Дійсно рослинництво і переробка - це  єдиний  сільськогосподарський   комплекс.   Але   сьогодні   в переробній   промисловості  дуже  погане  становище:  не  вистачає обігових коштів,  ми практично мало займаємося переробкою м'ясної, овочевої продукції. Що в цьому напрямі робиться міністерством? Які ваші думки щодо цього?

 

     Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.   Дякую,   Станіславе    Олександровичу,    за запитання.  Що стосується проблем споживчої кооперації.  Дійсно за останні роки роль цієї дуже важливої інфраструктурної одиниці, яка прекрасно  обслуговувала  сільськогосподарського товаровиробника в попередні десятиліття, значно знизилася.

 

     Я хочу повернути вас до підписаного напередодні  Нового  року указу Президента про розвиток кооперації (він стосується не тільки споживчої  кооперації,  але  споживчій  кооперації  там  відведено тільки  роль).  На  виконання  цього  указу буде розроблено кілька постанов уряду і інші нормативні документи.

 

     Хочу сказати,  що в  минулому  році  споживкооперація  вперше отримала пільговий кредит.  Хай це було в кінці року,  але це було вперше. І коли в цьому році ми будемо готувати постанову уряду про 150   мільйонів   гривень   пільгових  кредитів,  які  передбачені бюджетом,  ми  постараємося  виділити  пільговий  кредит   і   для споживчої  кооперації,  бо,  ви  правильно  сказали,  у  неї немає обігових коштів,  вона вже п'ять років просить пільгових кредитів. У  цьому  році  це  питання  буде  вирішено.  Це  один із важливих елементів  нашої  спільної  співпраці,   бо   без   інфраструктури аграрного  ринку  на селі,  без заготівлі продукції у населення не буде  нічого.  Населенням  виробляється  70   відсотків   валового продукту,  ви правильно говорите,  а овочів більш як 70 відсотків. Товарність молока у 1999 році становила 7 відсотків, у 2000 році - 15. А ви ж бачите, скільки ще треба зробити.

 

     Що стосується скорочення посівних площ.  Ну якщо говорити про озимі культури,  то в 1999  році  їх  було  посіяно  7,1  мільйона гектарів,  у 2000 році 8,9 мільйона гектарів.  Тепла осінь сприяла обробці посівних площ,  зорано на 2, 5 мільйона гектарів більше... Цьому  посприяло  й  те,  що земля вже являє собою інтерес,  являє інтерес бізнес  на  землі,  бо  ви  знаєте,  як  зросли  ціни,  і, звичайно,  паювання  землі.  Земля більше залучається в обробіток, хоча нас це не зовсім радує, бо треба виводити землю з обігу, дуже велика її розораність.

 

     Далі... Я вибачаюся,  що дуже тезово відповідаю,  бо багато ж запитань   буде.   Наступне   питання   -   переробка.   Переробна промисловість  дала за минулий рік збільшення валового продукту на 27 відсотків,  тому говорити про дуже тяжкий стан справ не  можна. Стан  справ  дійсно  непростий,  але  ж  є  27 відсотків приросту. Приватизація там відбулася чотири-п'ять  років  тому,  і  реальний господар  сьогодні  працює  над  сировинною  базою і над ресурсним забезпеченням.

 

     У цьому році в постанові уряду буде  обов'язково  передбачене пільгове   кредитування,   як   записано   в   законі,  не  тільки реформованим сільгосппідприємствам на весняно-польові роботи,  а й переробним   підприємствам  агропромислового  комплексу,  пільгове кредитування для поповнення  обігових  коштів,  для  того  щоб  ці підприємства могли заготовляти ту ж сільськогосподарську продукцію у  сільськогосподарських  товаровиробників,  незалежно  від  форми господарювання  -  чи  це  приватне  господарство,  чи  це сімейне господарство,  чи  це  велике  товарне  виробництво  на  приватних засадах.

 

     Тобто щодо  переробки  ви  правильно говорите.  І наша роль у відношенні інтеграції між  переробною,  харчовою  промисловістю  і виробником  буде  значно  посилюватися.  Переробна  галузь повинна вкладати кошти в розвиток сировинної  бази.  Таких  прикладів  вже багато.

 

     Я дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Олег Зарубінський. За ним - Валерій Діброва.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   НДП).   Дякую,   Іване   Степановичу.  Фракція Народнодемократичної партії.  Шановний Іване Григоровичу!  Питання становлення  нових організаційно-правових форм АПК дійсно серйозне і актуальне.  Але це становлення відбувається на реальному грунті, в реальній ситуації.  А реальна ситуація в областях, які потерпіли внаслідок стихійного лиха  така:  по  АПК  завдано  шкоди  посівам озимих  на 87 тисячах гектарів,  посівам багаторічних трав - на 12 тисячах гектарів.

 

     Пошкоджені сади,   виноградники,   особливо   у    Вінницькій сільськогосподарській області, яку я представляю.

 

     За попередніми розрахунками спеціалістів вашого міністерства, збитки тільки в рослинництві становлять  орієнтовно  90  мільйонів гривень.  Можливо,  я до вас не за адресою звертаюся,  але у нас у зонах стихійного лиха першої в уряді особи так і не було.

 

     Я вам хочу сказати таку статистику. У нас тільки у Вінницькій області  стихією  завдано  шкоди  (і  це  задокументовано)  на 177 мільйонів  гривень,  Кабміном  же  виділено  50  мільйонів,  а  на сьогоднішній день перераховано менше 5 мільйонів гривень.

 

     Скажіть, будь ласка,  на яких засадах у цій реальній ситуації буде відбуватися оце становлення нових форм? Адже все закладається вже сьогодні.

 

     Дякую.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.   Спасибі  за  запитання.  По  суті,  в  цьому запитанні міститься і підтримка. Ви пам'ятаєте, що у минулому році на   сільське  господарство  двічі  був  наступ  стихії.  Травень. Протягом двох тижнів з 2 по 19 травня у шістьох  східних  регіонах морози до мінус дев'яти. У липні у вісьмох областях - градобій. Ви знаєте.

 

     У кінці минулого року  я  побував  у  Вінницькій,  Черкаській областях та в ряді інших областей, які зазнали стихійного лиха, що сталося у нас у листопаді-грудні. Збитки справді великі.

 

     Так от,  як і в попередньому році,  були  прийняті  постанова Верховної Ради,  потім постанова уряду, було доручення Президента. І вперше за  останніх  п'ять  років  було  виділено  80  мільйонів гривень  з резервного фонду Кабінету Міністрів.  Левова частка цих коштів пішла сільському господарству на відшкодування збитків, які були завдані в минулому році.

 

     І ще  щодо збитків від стихії.  Ви проголосували за резервний фонд.  Ми ще будемо бачити збитки весною,  бо сьогодні відновлення ліній   електропередач   відбувається  на  полях  озимої  пшениці. Попереду  роботи  по  відновленню  вегетації.  Навесні  ми  будемо бачити, який рівень збитків. Ми матимемо акти (ми вже їх збираємо) і будемо звертатися і до уряду,  і до вас з тим, щоб було прийнято рішення  про  виділення  певної  суми  коштів на відшкодування цих збитків.

 

     Ще одне.  У вас на розгляді в першому читанні є  законопроект про  підтримку  сільськогосподарського  виробництва  на  2001-2004 роки,  в якому передбачена особлива система страхування.  Сьогодні вона в нас у сільському господарстві,  по суті, не працює. В інших галузях народного господарства, ви знаєте, є система страхування.

 

     Так от,  у  тому   законопроекті   пропонується   здійснювати страхування  за  рахунок  власних  коштів  і за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів.  Підтримайте цей проект закону,  щоб  ми потім постійно не виходили на трибуну і не запитували,  а як буде. Тоді вже це буде врегульовано законом.  А  в  цілому  я  дякую  за запитання, в якому міститься велика підтримка.

 

     ГОЛОВА. Валерій Діброва. За ним - депутат Нечипорук.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 19,  Волинська область).  Дякую.  Шановний Іване  Григоровичу!  З  виходом Указу Президента від 3 грудня 1999 року  про  невідкладні  заходи   щодо   прискорення   реформування аграрного  сектора економіки почався рух землі між її власниками і її користувачами - господарюючими суб'єктами.  Переважна більшість селян через правову необізнаність поздавали в оренду свої земельні паї,  можна сказати,  різним аферистам, уклавши з ними договори на

4-5 і більше років без права їх розірвання.

 

     Місцеві органи  влади,  як  і  управлінські  структури вашого міністерства,  на сьогодні усунулися від роз'яснювальної роботи, і ми не можемо захистити права тих власників земельних паїв.

 

     І яке  ваше  ставлення  до  Закону  про  угоди щодо земельної частки (паю), який Верховна Рада прийняла в другому читанні і який не   підписав   Президент?  А  цей  же  закон  дав  би  можливість призупинити оцю вакханалію  і  правовий  нігелізм  у  використанні земельних паїв до прийняття Земельного кодексу?

 

     Дякую.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Я  вже відповідав на це запитання і говорю ще раз:  ви  на  цьому  тижні  розглянете  проект  нового  Земельного кодексу.  Все  це  буде  врегульовано.  Ви  бачили  самі,  скільки аграрний комітет працював над проектом нового Земельного  кодексу. Я  не  пам'ятаю  такої продуктивної роботи над проектом Земельного кодексу   за   два   скликання.    Проект    Земельного    кодексу опрацьовується. Ви бачите, скільки тисяч поправок подано до нього, які розумні думки депутати висловили. У тому числі, багато і ваших поправок.  Я просив би вас на цьому тижні включити його до порядку денного,  щоб  ми  обов'язково  прийняли  Земельний  кодекс.   Він врегулює набагато більше питань, ніж той попередній закон.

 

     ГОЛОВА. Володимир Нечипорук. За ним - депутат Костицький.

 

     НЕЧИПОРУК В.П.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ

 194, Хмельницька область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний Іване  Григоровичу!  Я вам дякую від імені моїх виборців за велику роботу,  проведену в аграрному секторі. Але, як ви самі сказали, є ще багато невирішених питань.

 

     Перше -   це   пільгові   довгострокові   кредити  у  вигляді сільськогосподарської  техніки,  у  вигляді  цехів  по   переробці сільськогосподарської продукції. Коли це питання буде вирішене?

 

     І друге.  Коли настане кінець зловживанням глав адміністрацій та  колишніх  голів  КСП  у  Хмельницькій  області,   особливо   у Красилівському районі? Вказані особи там до цього часу землі людям не дали,  а за безцінь обманним шляхом  забрали  паї  в  оренду  і платять  за  них  до  40  гривень  за  1 гектар на рік.  Ви тільки вдумайтеся в це! Це знущання з селян, а не реформа на селі!

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Спасибі. Що стосується кредитування. Минулого року  в  сільське  господарство  залучено  понад 1 мільярд гривень кредитних ресурсів.  Це дуже мало.  Це мізер.  Це лише 4  відсотки кредитних ресурсів,  які надала банківська система. Це надзвичайно мало,  але перший крок зроблено, і це дуже багато порівняно з 1999 роком, коли кредитування взагалі не було.

 

     Ми, сільгоспвиробники,  не  скористалися пільговими кредитами повною  мірою,  бо   закон   був   підписаний   у   травні,   коли веснянопольові роботи закінчилися, а кредити потрібні під весну. Я вам обіцяю,  що вже в січні буде прийнята постанова уряду стосовно цих 150 мільйонів пільгових кредитів,  які ідуть на село.  Правила гри вже будуть відомі до настання польових робіт.

 

     І ще одна особливість.  У  минулому  році,  ви  знаєте,  банк "Україна"  з  його  труднощами  і  проблемами не зміг повною мірою кредитувати за потребою.  Інші банки дуже насторожено ставилися до сільськогосподарського  виробника,  бо дуже часто надані державним банкам кредити не  поверталися,  списувалися.  Так  от,  хочу  вам доповісти,  що за минулий рік всі кредити погашені. Жоден банк (чи банк "Україна",  чи банк "Аваль",  чи  Промінвестбанк,  чи  навіть Експортно-імпортний  банк),  що  видавав  кредити  для  сільського господарства,  не поскаржився.  На сьогодні неповернутих  кредитів немає.

 

     Це вже з'являється позитивна тенденція.  Ми сподіваємося,  що обсяг кредитування буде набагато більшим.  Тим паче що в законі ви передбачили,   що   ми   поширюємо   кредитування   не  тільки  на реформування сільського господарства,  а й  на  переробну  галузь. Вона  може  брати  кредити,  в  неї є заставне майно,  банку більш вигідно   з   нею   працювати.   Переробник   взяв   кредит,   дав сільськогосподарському   виробнику   чи   гроші,  чи  ресурси,  чи пально-мастильні матеріали,  чи добрива,  і потім виробник укладає договір  на  поставку  продукції.  Це  вже  було  апробовано  і  в попередні роки, і в минулому році.

 

     Тому з кредитуванням питання  буде,  я  вважаю,  вирішуватися краще завдяки тому,  що розширюється круг позичальників, і завдяки своєчасності прийняття рішення.

 

     Що стосується довготермінового кредитування. Проблема велика. Наша   банківська   система  сьогодні  не  йде  на  довготермінове кредитування, наскільки знаю, не тільки в сільському господарстві, а  й  у  інших  галузях.  Бо  поки  що  банківська  система не має відповідних потужностей,  щоб  можна  було  ризикувати  на  певний період.  Це  для  нас  велика  прикрість,  і через це ми не можемо розвивати переробну  галузь  безпосередньо  сільськогосподарському товаровиробнику,   бо   краще  торгувати,  звичайно,  переробленою продукцією, а не сировиною.

 

     Я думаю,  що  якщо  схема  пільгового  кредитування   завдяки Верховній Раді збережеться і в наступні роки,  то цей кредит можна зробити довгостроковим, пролонговуючи його на кожен наступний рік. Тобто  ми  розширюємо  межі  використання  цих кредитних ресурсів. Завдяки  їм  можна  не  тільки  виконати  весняно-польові  роботи, придбати  пально-мастильні  матеріали,  а  й  забезпечити розвиток власної інфраструктури,  у тому числі й переробки.  Тобто ми йдемо таким шляхом.

 

     На запитання   щодо  лізингу  я  вже  відповідав.  У  бюджеті передбачено, яким чином воно буде вирішуватися. Я дякую вам.

 

     Зловживання з  паями,  зокрема  в  Хмельницькій  області.   У минулому  році  всі причетні до цього служби міністерства майже 90 відсотків  часу  провели  у  відрядженнях.  І  Держкомзем  активно працював   над   цими   питаннями,   і  правоохоронні  органи  нам допомагали.  Тому я просив би вас  направити  офіційний  запит  чи Кабінету  Міністрів,  чи  міністерству,  щоб ми разом з вами могли перевірити ці факти і поставити все на свої місця.  Ми, як і ви, у цьому зацікавлені.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Василь Костицький. За ним - депутат Малолітко.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний Іване Григоровичу!  Я, Василь Костицький,  обраний у місті ІваноФранківську,  але проблеми  села мене також дуже цікавлять,  і я хотів би почути вашу відповідь, як буде     забезпечуватися     пріоритет      сільськогосподарського землекористування  при  виділенні  земель  і  при отриманні земель людьми,  які зараз  практично  не  мають  сільськогосподарської  і екологічної освіти.  Чи передбачаєте ви можливість проведення,  як це є в інших країнах,  якогось  мінімального  іспиту  для  надання людям дозволу на ведення сільськогосподарських робіт,  організацію сільськогосподарського виробництва? Це перше.

 

     Друге. Депутат Ніколаєнко слушно поставив проблему  правового забезпечення аграрної реформи. У нас є Інститут приватного права і підприємництва,  державний дослідний інститут,  який не  може,  на жаль,  прорватися на ринок аграрної правової науки.  Може ви цьому допоможете?

 

     І останнє.  Які механізми сприяння з боку держави ви  бачите? Виділялося   багато   кредитів.  Чи  прорахована  їхня  економічна ефективність?  Чи буде держава  фінансувати  освіту  фахівців  для нових   форм   підприємництва?   Чи  буде  фінансуватися  державне замовлення на малу техніку?

 

     Дякую.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г. Почну з останнього. Хочу ще раз наголосити, що Верховна Рада передбачила підтримку лізингового фонду в 2001 році. У 2000 році лізингового фонду не було.  Тому,  ви бачите,  третина запитань стосується технічної політики.  Ви бачили, що у 2000 році у нас відбувся,  по суті,  провал,  коштів,  які були  тільки  від повернення  попередніх  лізингових  платежів  (а лізингові платежі були протягом 1,5 року,  там була задіяна невелика сума). Оскільки лізинговий  фонд  з'явився,  ми  з  величезними  труднощами будемо залучати кошти від повернення раніше наданих позичок  (а  вони  не списані законом,  ви це знаєте,  бо передбачалося:  "крім позичок, отриманих під гарантії уряду",  це правильно зроблено). Тому ми це визначатимемо  в  постанові  уряду  і  будемо  радитися з вами і з аграрним комітетом.

 

     Ми хотіли б  у  цьому  році  просунути  програму  виробництва українського  зернозбирального комбайна,  бо в нас,  на превеликий жаль,  на сьогоднішній день залишилося  60  тисяч  зернозбиральних комбайнів із 120 тисяч,  що були в 1990 році, а з них 80 відсотків відпрацювали амортизаційний  термін.  Нам  також  треба  просунути питання  виробництва  нашого  трактора,  особливо енергонасиченого харківського  трактора,  а  також  обов'язково  -  кормозбиральної техніки.  Вона в нас у дуже жалюгідному стані.  А є виробництво, в тому  числі  і  в  Західній  Україні,  на  Хмельниччині   (комбайн "Морал"),  зокрема виробництво малої техніки,  про що ви говорите. Проблема єдина - залучити  максимум  коштів,  щоб  можна  було  цю проблему вирішити.  Безумовно, всі ці проблеми технічної політики, які ви порушуєте, нам відомі, і ми їх будемо вирішувати.

 

     Що стосується  захисту  земельних  інтересів   тих,   хто   в майбутньому  прийде  на село.  Ви знаєте,  що відповідно до діючих законів,  діючого   Земельного   кодексу,   землею   володіють   і розпоряджаються органи місцевого самоврядування.  Так от, у кожній сільській раді на  сьогоднішній  день  є  землі  резерву  і  землі запасу.   Це  якраз  і  передбачається  в  інтересах  тих,  хто  в майбутньому прийде на село,  - чи це будуть підготовлені  фахівці, чи  це  будуть  працівники соціальної сфери (бо є відповідний указ про захист їхніх інтересів,  якщо вони будуть на селі  працювати), чи це, можливо, буде потік робочих кадрів. Це питання передбачено. Землі запасу,  землі резерву є.  Вони  є,  у  тому  числі,  і  для створення,  організації  фермерських господарств,  якщо хто захоче господарювати самостійно, приватно. А щодо правового забезпечення, то,   будь  ласка,  подавайте  пропозиції,  як  можна  ці  питання вирішити, з великим задоволенням ми це сприймемо.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Іван Малолітко. За ним - депутат Мовчан.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Шановний міністре!  У мене до вас кілька запитань.  Перше. Великий   внесок  у  виробництво  сільськогосподарської  продукції зробив саме приватний сектор.  Яка допомога надавалася йому з боку держави і що планується в перспективі з цього питання?

 

     Друге. Чи  оцінені  збитки  від реформування агропромислового комплексу, і якщо так, то яка їх сума?

 

     І останнє.  Ви сказали,  що були виділені великі кредити  для придбання техніки. Можете ви сказати, скільки коштів було виділено для  Кіровоградської  області?  Адже  в  цій  області,  зокрема  в Компаніївському,  Устинівському і ряді інших районів, великі площі взагалі не зорані саме через відсутність цієї техніки.

 

     Дякую.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Дякую за  таку  глибоку  постановку  питання, шановний колего.  Приватний сектор. Дійсно раніше ми його називали підсобним сектором,  а сьогодні ці селянські господарства  вже  не підсобні,    бо    вони   виробляють   63-70   відсотків   валової сільгосппродукції,  особливо трудомісткої  продукції  (мається  на увазі продукція тваринницька, овочева, картопля).

 

     Яка допомога?  Найголовніше  -  заготувати  те,  що населення виробляє.  Це була б найбільша допомога.  На це спрямований і указ Президента від 6 червня. У своїй доповіді я говорив, скільки в нас створено заготівельних  підприємств,  обслуговуючих  кооперативів. Але,  на  превеликий  жаль,  робота  ця  ще  в  зародковому стані. Товарність молока,  закупленого у населення, я назвав, у 1999 році була  7  відсотків,  а в 2000 році - 15 відсотків.  Люди додатково отримали 325 мільйонів гривень.  Це  ж  додаткові  надходження  до сімейного  бюджету.  Тому  в цьому,  2001 році,  треба обов'язково прискорено  створювати  інфраструктуру  обслуговування  селянських господарств, щоб можна було заготувати не 7, не 15, а 20, 25, 30 і 40 процентів молока.  Ще слід врахувати те,  що ви  передбачили  в бюджеті  на  наступний  рік  -  дотацію  на великовагові категорії худоби.  Це насамперед торкається  господарств  населення,  бо  ми порахували,  що в цьому році щонайменше 70 відсотків великовагової великої рогатої худоби здасть якраз населення. І це теж додаток до сімейного  бюджету  щонайменше  300  гривень,  це  теж  підтримка. Створюється  широка  мережа  магазинів,   які   будуть   торгувати необхідними  хімікатами  відповідної розфасовки.  Таке питання вже поставлено.  Завтра  ми  проводимо  велику  нараду  з  керівниками хімічних підприємств,  треба щоб вони йшли на село, до конкретного виробника, що на своєму підсобному господарстві вирощує продукцію, з хімікатами малої фасовки.

 

     Ви проголосували  за  підтримку  селекції  в тваринництві і в рослинництві.  Я скажу про селекцію в тваринництві.  Ми  спрямуємо левову  частку  цих коштів на розвиток племінних підприємств,  які здешевлять свою продукцію,  щоб господар  міг  купити  дешевше  чи нетеля,  чи  порося.  Ми  дамо  племінним  господарствам гроші для здешевлення продукції господарств наступного порядку. Господарства наступного  порядку  -  це господарства населення.  Я дякую вам за питання, яке взагалі означає підтримку цієї політики.

 

     Щодо техніки для Кіровоградської області.  Сьогодні,  якщо ви до  мене  підійдете,  я  скажу,  скільки у Кіровоградської області боргів за раніше отримані позички під гарантію уряду.  Це та сума, яка  залишається  безпосередньо в Кіровоградській області з правом використання цих коштів, з великими можливостями для маневру. Якщо ви підійдете,  я вам назву точну цифру по області. І взагалі, якщо хто з депутатів цікавиться, підходьте, у нас тут є всі дані.

 

     Я дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Георгій Манчуленко. За ним - депутат Гуцол.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Чернівецька  область.  Шановний  Іване Григоровичу!  Ви дуже гарно розповідали про реальні здобутки, досягнення в проведенні аграрної реформи  міністерства,  яке  ви  очолюєте.  І  певні  здобутки  є, звичайно,  але є і дуже багато проблем. Я думаю, що на ці проблеми ваше міністерство повинно адекватно реагувати.

 

     Скажімо, у  Чернівецькій  області  є  багато  випадків,  коли реформування КСП проходило з численними порушеннями.  Я  вам  можу навести  конкретний  приклад - село Кулішівка Сокирянського району Чернівецької області.  Я звертався особисто до вас із депутатським зверненням.  Було  доручення  управлінню  сільського  господарства Чернівецької облдержадміністрації,  звідти я отримав  майже  ніяку відповідь.  І тільки після звернення до Генпрокуратури і доручення Чернівецькій обласній прокуратурі почали розставлятися всі  крапки над "і".  Тому в мене запитання.  Перше. Чи є у вас у міністерстві такий оперативний  підрозділ,  який  би  не  відфутболював  заяви, скарги  і  таке  інше на місця,  а виїжджав би оперативно на місце конфлікту і розбирався там, на місці?

 

     І друге.  Чи буде доручення обласним і  районним  управлінням сільського  господарства  проводити  роз'яснювальну  роботу  серед населення,  якими правами і  обов'язками  користуються  люди,  які отримують земельні і майнові паї?

 

     Дякую.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Спасибі за змістовні і критичні запитання. Що стосується  першого.  Я  вибачаюся  перед  вами  за  неоперативний розгляд питання, ми розберемося сьогодні, чому так сталося.

 

     Узагалі хочу сказати, що підрозділ, який займається розглядом скарг щодо реформи з виїздом  на  місця  налічує  12  чоловік.  За минулий рік отримано 50 тисяч скарг. Ви розумієте, що це за обсяги роботи?!  Якщо є депутатське звернення,  ми стараємося обов'язково якимось чином відреагувати.

 

     Я буду на наступному тижні в Чернівецькій області. Якщо у вас буде можливість,  ми разом із вами побували б у вашому  окрузі,  у вашому  районі і розібралися б на місці,  звичайно,  із залученням фахівців. Я вибачаюся за некоректність і за такий розгляд питання. Це недолік міністерства.

 

     Щодо того, яка буде подальша робота. Ви бачите, що коло таких питань широке.  Претензії до міністерства є. Тому наступним кроком реформування буде реформування системи управління. Уже немає того, чим управляли раніше, уже немає того об'єкта управління.

 

     Тому в цьому,  2001 році,  головними функціями  управлінських структур  у  районах  і  областях  будуть  дві.  У  їх складі буде утворено центр реформування з відповідною функцією (там,  де це ще не зроблено).  І друга функція - дорадча. Відповідні служби будуть опікуватися тим, про що ви говорите.

 

     Проводиться навчання,  підготовка кадрів,  і  ряд  питань  ми знімемо. Зняти всі питання буде неможливо, бо реформа триватиме не один рік,  і це колесо буде крутитися,  ви розумієте,  ще довго  і болісно.

 

     Спасибі за запитання і за дружню критику. Я вдячний вам.

 

     ГОЛОВА. Михайло Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Яблуко". Шановний пане міністре! До мене, як до секретаря Комітету  з  питань  прав людини,  приходять сотні,  тисячі скарг, зокрема з Чернівецької області.  Я звертався  до  вас  особисто  і наголошував на тому, що голова Чернівецької обласної адміністрації Теофіл Бауер  нехтує  реформами  в  агропромисловому  комплексі  в цілому. Ну можна депутата бити в приймальні, а вас що, теж б'ють у приймальні губернатора?

 

     Я ж не раз звертався до вас особисто.  Пане міністре,  є село Вашківці Сокирянського району.  У цьому селі більше 5 тисяч селян. Цих нещасних селян просто грабують.

 

     Я вам пропоную  поїхати  в  Сокирянський  район  Чернівецької області,  у  це  село  Вашківці,  але  з  собою,  звичайно,  взяти бронежилет,  тому що реформи на селі  ідуть  не  туди.  Ми  робили приватизацію. А зараз діє на селі ота прихватизація.

 

     Тому я бажаю вам успіху. Треба поїхати на місце і розібратися один раз, щоб не грабували селян.

 

     Дякую.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Дякую,  Михайле  Васильовичу,  за  запитання. Щойно  попередній  промовець,  ваш колега пан Манчуленко,  говорив якраз про Сокирянський район,  тому ваше запрошення  слушне,  воно підсилює попередній виступ.  Звичайно, Чернівецька область не така велика. Тому на наступному тижні я відвідаю її обов'язково. Добре, якщо  і  ви будете в окрузі.  Або давайте сплануємо поїздку разом, щоб ми побували там тоді, коли ви працюєте в округах.

 

     Раз називається район  двічі  двома  депутатами,  то  це  вже симптом.  Це вже серйозна хвороба. Я дякую вам ще раз. Я думаю, ми побуваємо там разом з вами і все з'ясуємо прямо на місці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександр Черенков. За ним - депутат Кармазін.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область).  Уважаемый  Иван   Григорьевич!   В   принципе,   оценки проводимых    реформ   самими   крестьянами   у   нас   совершенно противоположны.  По  крайней  мере,  есть  другие  цифры,  которые характеризуют  нынешнее  состояние экономики в сельском хозяйстве. Так,  за  последние  10  лет  основные  фонды  сократились  на  75 процентов.     Мало     того,     что     происходит    разрушение сельскохозяйственных предприятий,  так уничтожение основных фондов происходит  через  сдачу  их в черный металлолом (это происходит и сегодня), а оставшиеся 25 процентов фондов незаконно присваиваются новыми собственниками. Поэтому этот вопрос остается открытым. Коль вас приглашают в области, то и я вас тоже могу пригласить приехать в  Луганскую  область  - в Городище,  в Степное и посмотреть,  как крестьяне  остаются  без  ничего,  просто  со  своей  землей   при отсутствии имущества и лошадей.

 

     Следующий вопрос.  Вы  сказали  очень  хорошо:  действительно ценовая  политика  в  отношении  пшеницы  заслуживает  внимания  и поощрения.  Ну посмотрите:  если в 1994 году за 1 тонну дизельного топлива надо было отдать 1,3 тонны семян подсолнечника, то сегодня

- 4 тонны!  В Луганской области надо отдать 7 тонн проса для того, чтобы приобрести 1 тонну дизельного топлива. Мало того, каждый год происходит    так,   как   будто   ценовая   политика   специально подделывается какими-то определенными силами. Получается, что цены на ГСМ,  как бумеранг:  в период уборки урожая цены поднимаются, а потом потихонечку падают, выгребая у крестьян все.

 

     Я хотел бы,  чтобы министерство в  любом  случае  рассмотрело вопрос  и  о  структуре  инвестиций сегодня.  Если раньше,  10 лет назад,  инвестиции селу в общем обеме инвестиций составляли  21,3 процента,  то сейчас - 4,6 процента. А инвестиции сократились в 21 раз, цены же выросли. Да еще 100-процентные ставки за кредиты. Они очень высоки

 

     ГОЛОВА. Так, дякую.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г. Перше питання, питання майна, шановний колего, дуже актуальне.  Землю розпаювали з великими бідами, з труднощами, з недоліками,  про які сьогодні йде мова. І це абсолютно правильно і зрозуміло.  Щодо майна питань ще набагато більше,  бо до травня, поки  Верховна  Рада  не  прийняла  і  не був підписаний закон про списання боргів перед бюджетом,  у нас усе майно було  в  заставі. Розпаювати  його  було  неможливо,  бо воно було в заставі.  Борги списали.  Сама процедура списання затягнулася десь приблизно до  1 вересня. В основному проводилося списання боргів перед бюджетом, і майно було у податковій заставі.

 

     Залишилися борги  за  бюджетними  позичками.  Верховна   Рада розглянула  відповідний  законопроект,  прийняла його,  і коли він буде підписаний,  ще спаде  певний  тягар.  Залишилися  борги  (ми проводимо сьогодні їх ревізію) перед бізнесовими структурами - 6,7 мільярда гривень.  Але якщо перевірити ці дані, то я впевнений, що ці  борги  скоротяться в 10 разів,  бо це те,  про що ви говорите. Укладалися договори і в попередні  роки:  за  1  тонну  дизельного пального  7  тонн пшениці.  Хто на цьому нажився,  коли в минулому році у період збиральної компанії було співвідношення цін один  до двох.

 

     Майнові питання.  Проект  указу Президента вже підготовлений. Як врегулювати майнові питання? Хто вирізає худобу? Чия це худоба? Це  худоба  ж  не  комерційної структури,  яка щойно утворена.  Це худоба не приватно-орендного підприємства.  Це худоба  людей,  які здали  в  оренду  землю  і  майнові паї.  Але це треба зафіксувати відповідним чином.  Проект указу є, і я думаю, що найближчим часом він  буде  підписаний.  Це питання 2001 року.  Треба,  щоб селянин справді відчув себе повним власником.  І реформа не буде  повністю здійснена,  якщо  ми  зациклимося  на  земельних  питаннях,  а  не вирішимо майнових, ви абсолютно правильно говорите.

 

     Далі - питання про інвестиції,  інвестиційний капітал, яке ви ставили.  Верховна  Рада  прийняла  рішення.  Будемо говорити - це бюджет.  Ви,  мабуть, мали на увазі перш за все бюджетні кошти  Ви прийняли рішення.  У нас є певна сума на капітальні вкладення. Це, по суті, інвестиційний капітал. Ви делегували уряду право прийняти рішення,   як  розподілити  ці  кошти.  Коли  працював  Закон  про пріоритетність   соціального   розвитку   села,   на    інвестиції спрямовувалося   близько   40-46   відсотків  від  загальної  суми державних централізованих капвкладень.  Прийнятий указ  Президента (ви  пам'ятаєте  влітку  були слухання якраз з соціальних питань), щодо соціального відродження села.  Після цього здійснено  ще  ряд заходів,  у  тому числі,  ви знаєте,  в кінці грудня прийнято указ Президента з соціальних питань. Дано відповідні доручення уряду.

 

     У мене немає сумнівів, що уряд піде на те, щоб інвестувати не 20  мільйонів  гривень (в минулому році чого коштувала тільки одна газифікація і 4 мільйони гривень пішло на будівництво шкіл),  а  з тієї  суми,  яка  вами  передбачена,  якщо  не  46  відсотків,  то щонайменше  хоча  б  третина  (і  я  буду  просити  депутатів  про підтримку), були як інвестиційний капітал спрямовані на капітальні вкладення в сільське господарство. Це був би один з елементів його державної підтримки.

 

     Пільгове кредитування.  В постанові ми це випишемо.  Минулого року пільгові кредити виробники брали. В середньому товаровиробник платив  25  відсотків  річних (було більше,  було менше),  і деякі банки постаралися на цьому заробити.  Мало  того,  що  передбачено відшкодування з бюджету,  так вони ще й свою маржу піднімали.  Так от,  у постанові ми передбачимо певний рівень маржі - 6,  7  чи  8 відсотків. І тоді виробник буде сплачувати 1,5 відсотка на місяць, не більше.  Це нижче від рівня інфляції,  який заплановано.  Більш вигідних умов важко собі уявити, бо інші галузі не мають і цього.

 

     Дякую вам за запитання.

 

     ГОЛОВА. Юрій Кармазін. За ним - Володимир Марченко.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область).  Дякую.  Місто-герой Одеса. Шановний пане  міністр!  Сьогодні  обговорювалося  багато  питань.  Але   я звертався  до вас щодо боротьби з корупцією при створенні "Шипнінг компанії",  якщо пам'ятаєте,  в так званому  Комітеті  по  рибному господарству, який вам підпорядкований.

 

     Ми сьогодні скрізь говоримо про боротьбу з корупцією,  з року в рік вона з успіхом очолюється керівництвом.  Проте ми не  можемо зараз  зрозуміти - де ж усе-таки ті 20 мільйонів доларів?  Хіба не хвилює це сьогодні вас,  як міністра? Хіба уряд не хвилює, що його звинувачують як найкорумпованіший уряд? І для чого було призначати таких керівників чи,  принаймні,  сприяти  цьому,  якщо  ви  добре розумієте,  що висновки Рахункової палати,  яка чітко назвала речі своїми іменами, були абсолютно правдивими?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановний Юрію Анатолійовичу!  Я поділяю біль, який  пролунав  у  самому  тоні запитання.  І хоч це не стосується сьогоднішнього порядку денного,  але я знову  собі  занотовую.  Ви знаєте,  що  була  не  одна  перевірка по ваших зверненнях з цього приводу.  Давайте продовжимо роботу.  Ми  повністю  зацікавлені  в тому,  щоб навести порядок,  бо міністерство раніше не опікувалося рибним господарством,  це в  результаті  адміністративної  реформи сьогодні  у  нас  державний департамент з великими повноваженнями, делегованими державою.  І я,  як міністр,  і міністерство в цілому зацікавлені  в  тому,  щоб  був  порядок  в  цьому  дуже важливому сегменті економіки нашої країни. Давайте продовжимо цю роботу.

 

     Я вам дякую.

 

     ГОЛОВА Володимир Марченко. За ним - депутат Константинов.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  С этой трибуны  я  слышал  провозглашение  многих глупостей.  Иван  Степанович - свидетель того,  что,  когда с этой трибуны говорили о  необходимости  реформ  (приватизация,  продажа земли,  открытый рынок, либеральная экономика), я говорил, что это все приведет к разрушению страны.

 

     На мой взгляд,  очередную глупость,  очередную разрушительную стратегию  по  отношению  к  сельскому хозяйству проводит нынешний Кабинет Министров,  Президент и вы лично.  В этой связи, поскольку вы  сказали,  что  основу  любого  государства составляет мелкий и средний бизнес, я прошу вас назвать по Соединенным Штатам Америки, какой  процент  сельскохозяйственной  продукции  выпускают крупные фермерские ассоциации и какую мелкий и средний бизнес,  который не дотируется?

 

     И второй  вопрос.  За десять лет на планете Земля урожайность зерновых  выросла  на  две  трети.  Назовите,  пожалуйста,  успехи Украины  в  нынешних  реформах  по урожайности зерна в сравнении с 1990 годом.

 

     Спасибо.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Дякую,  Володимире Романовичу.  Що стосується малого  та  середнього  бізнесу  і великого товарного виробництва. Дійсно я готовий вам назвати цифру. Можливо, я на якийсь невеликий порядок  помилюся:  4-5 відсотків великих товарних господарств США дають близько 60  відсотків  валового  виробництва.  Це  так.  Але Сполучені  Штати  Америки  добровільно та самостійно прийшли через систему малого та середнього бізнесу до укрупнення (Шум у залі).

 

     Шановний Володимире  Романовичу!  У  результаті   реформи   в основному  збережено цілісні майновий і земельний комплекси,  як і передбачено указом Президента.  15 відсотків землі  знаходиться  в особистих підсобних господарствах і господарствах фермерів.  І я у своєму виступі говорив,  скільки вони дають валової продукції.  Це не  за рахунок того,  що вони збільшили виробництво,  а за рахунок того,  що вони зменшили  великотоварне  виробництво.  Це  так,  ви правду  говорите.  Урожайність 1990 року - 28 центнерів з гектара, урожайність 2000 року очікується у межах 20 центнерів,  це правда. Валовий збір - 24,3 мільйона, валовий збір на початку 90-х років - 45 в середньому за п'ятирічку. Так, це правда, це є.

 

     Щодо програми "Зерно - 2001-2004  роки".  Ви  знаєте,  що  ми плануємо  зібрати  35  мільйонів тонн і все зробити для того,  щоб поновити зернові традиції України. Потроху будемо виходити на свої рубежі, які Україна колись мала.

 

     ГОЛОВА. Євген Константинов.

 

     КОНСТАНТИНОВ Є.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (виборчий  округ  51,  Донецька область).  Спасибо,  Иван Степанович. Фракция "Батьківщина". Уважаемый Иван Григорьевич! Мой вопрос   касается   проблемы  газификации  села.  Лично  по  вашей инициативе  в   прошлом   году   была   проведена   инвентаризация незавершенного строительства газопроводов в сельском хозяйстве.  В моем избирательном округе в Донецкой области три  хозяйства  имеют готовность  газификации  обектов  85-90  процентов.  Сегодня  это "курочится".  Если в этом году не решить эту проблему, не выделить необходимые средства для финансирования достройки газопроводов, то завтра уже будет поздно. Как будет решен вопрос, Иван Григорьевич?

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Дякую.  Ще раз хочу підкреслити,  що державні централізовані  капітальні вкладення Верховна Рада проголосувала і віддала на розгляд уряду.  І ми будемо, звичайно, захищати позицію Міністерства  аграрної  політики,  будемо  захищати позицію села в цьому відношенні.

 

     У нас є указ Президента,  прийнятий наприкінці року,  у нас є постанова  Верховної  Ради,  ухвалена  за  результатами  слухань у Верховній Раді.  У минулому році було  виділено  20  мільйонів  на газифікацію,  а  заявок  від  народних  депутатів  було на півтора мільярда.  Це якраз на добудову незавершених об'єктів газопроводів і на будівництво нових.

 

     Об'єкти незавершеного   будівництва  газопроводів  оцінюються десь у 250-300 мільйонів гривень.  Звичайно, будемо боротися за ту цифру,  яка  попередньо була у проекті бюджету,  підготовленого до другого читання,  - 100-120 мільйонів гривень на газифікацію. Ваші побажання  обов'язково  будуть  враховані.  Я  вам  обіцяю  з цією трибуни, якщо тільки ми приймемо таке рішення. Обов'язково.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валерій Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область). Дякую. Іване Степановичу, я Вячеслав Сокерчак.

 

     Іване Григоровичу!  Я нещодавно направив вам листа  зі  свого округу,  це село Ухожани, колишнє КСП "Нива", де (це щодо того, що ви говорите про реформування) люди криком кричать про те, що вже і указ   Президента  не  виконується.  Зокрема,  люди,  бачучи,  хто прийшов,  хто "заграбастав" земельні паї,  хочуть вийти зі  своїми земельними   майновими   паями.  Але  знайшовся  новий  власник  з районного центру і не дає цієї можливості,  забрав усе,  що можна: книги  бухгалтерського  обліку  і  так  далі.  Я  хотів би,  щоб у величезному потоці  листів  з  приводу  порушень  все-таки  знайти можливість  розглянути  дану  ситуацію,  коли люди хочуть виконати указ Президента, а влада на місці не дозволяє це зробити.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г. Підтримую повністю. Той, хто це робить, вчиняє абсолютно  не в правовому режимі.  Мають право на п'ять років,  на сім,  на скільки хочуть років укладати договір, але одна зі сторін може  розірвати  договір  у будь-який момент,  якщо не виконуються його умови. Зрозуміло, що умови договору не виконуються, тому не в правовому полі вчиняє той керівник,  який узяв в оренду паї.  Ваше звернення є, я записав, ми візьмемо його на особливий контроль.

 

     Я дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Калінчук. За ним - Михайло Савенко.

 

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 143, Одеська область).  Група "Відродження  регіонів",  Аграрна  партія України.  Шановний  Іване  Григоровичу!  Хочу  вам  подякувати  за змістовну інформацію і задати таке запитання. Воно вже прозвучало, але  я  хотів  би,  щоб  ви  його  розширили.  Які  вже сьогодні є результати  інтеграційних   процесів   між   товаровиробниками   і переробними підприємствами? Що це нам дає і яка перспектива?

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Дякую,  Василю Антоновичу,  за запитання.  За нашими даними,  минулого року залучено інвестиційного капіталу  за рахунок   переробних   підприємств    Важко  вважати  це  власними обіговими коштами, власним капіталом чи капіталом, залученим через кредитні  ресурси,  бо  зведених  даних за рік поки що немає.  Але загалом  залучено  через  переробні  підприємства,  які   закупили ресурси,  надали  пальне,  мінеральні  добрива або навіть виділили кошти, близько 500 мільйонів гривень. Більш точні цифри ми назвемо після  того,  як  20  січня  будуть  підбиті  підсумки  року.  Але інтеграційні процеси пішли.

 

     На підприємства переробної промисловості, які приватизувалися раніше,  прийшов реальний господар.  Там уже накопичений первинний капітал,  і цей капітал можна вже  використовувати  на  підвищення заробітної плати,  на технічне переозброєння. Але багато власників ідуть на те,  щоб інвестувати  в  сировинну  базу.  І  сьогодні  в міністерство  приходять бізнесмени і просять (тільки почули,  що є відповідні статті у бюджеті) дати їм ці кошти для того,  щоб  вони закупили поголів'я і передали його в ті господарства, з якими вони давно співпрацюють і знають,  що там буде найкраща продукція,  там будуть кращі обсяги, там буде гарантовано закуплена і вироблена ця продукція.

 

     Інтеграційні процеси пішли. І це дуже добрий симптом.

 

     Спасибі вам за запитання.

 

     ГОЛОВА. Михайло Савенко. За ним - депутат Плютинський.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо, Иван Степанович. Уважаемый  Иван  Григорьевич!  У  меня много вопросов.  Но один из главных - социальная сфера села.  Она сейчас разрушена  полностью. Что предполагает сделать ваше министерство по ее восстановлению?

 

     Разрушены дома       культуры,       полностью      разрушены фельдшерско-акушерские пункты,  школы уже добиты до ручки.  Что вы предполагаете сделать в этом вопросе?

 

     Второй вопрос.   Какова   ваша  градация?  Вы  говорили,  что разделили   структуру   села.   Сейчас   есть   мелкие,    средние производители и крупные.  Какова градация вашего министерства? Что такое  мелкий  селянин,  что  такое  крупный,  что  такое  средний селянин?  Ваша градация по земле, по доходам? По чем вы градируете все ваши показатели?

 

     Следующий вопрос по кредитам.  Уважаемый Иван Григорьевич! Вы прекрасно  выступили  и  сказали  о  том,  что  все  деньги  будут оставаться,  закрепляться за областями по  тем  кредитам,  которые были взяты до этого.  Но скажите мне, пожалуйста, сколько кредитов выделено Запорожской, ИваноФранковской, Львовской областям, что вы оставляете их в областях?  Какая была градация вашего министерства с самого начала?  Сколько вы закладывали в область?  От количества земли или от чего вы исходили? Или давали кредиты в эти хозяйства?

 

     Спасибо большое.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.   Великий  обсяг  запитань.  Дякую.  Соціальна сфера.  У вас на руках дані,  у якому стані  сьогодні  знаходиться соціальна сфера на селі. Слухання у Верховній Раді у липні з цього приводу,  серйозна зважена розмова,  яка відбулася тут,  послужила сигналом  для  уряду  більш  серйозно  і  предметно  займатися цим питанням.  І в цьому відношенні можна подякувати Верховній Раді за підтримку.

 

     Наприкінці року   прийнятий   указ   Президента   про  засади соціальної політики на селі.  Ви вже з  ним  знайомі.  Подивіться, скільки там виписано.  Такого об'ємного указу щодо села я давно не бачив.  Це дуже серйозний указ,  який спонукатиме і місцеві органи самоврядування,  і  місцеву  владу  надто  серйозно  займатися цим питанням.

 

     І для уряду це сигнал для  того,  щоб  правильно  розподілити централізовані  капіталовкладення,  в  тому  числі  і  на  користь соціальної сфери на селі.

 

     Що ще буде зроблено?  Ви  знаєте,  що  в  бюджеті  2001  року скасовано  мораторій  на фіксований податок.  Ми сплачували з вами тільки до Пенсійного фонду,  тобто сплачували 68  відсотків,  і  2 відсотки  ми  платили на соцстрахування.  30 відсотків фіксованого податку ми з вами не сплачували.  Це той податок, який залишається в  розпорядженні  сільської  ради.  Орієнтовно  він  становить 250 мільйонів гривень - сума доволі пристойна.  Тому ці 250  мільйонів залишаються в розпорядженні сільських рад. Цей податок уже працює. Це буде спрямовуватися на утримання об'єктів соціальної сфери, які передаються   сьогодні   органам  місцевого  самоврядування.  Плюс Верховна Рада проголосувала за взаємозалік за  раніше  побудовані, тобто за вкладені товаровиробниками кошти в соціальну сферу.

 

     Ми сьогодні  працюємо  над тим,  що записано в стенограмі,  і тим,  що  записано  в  попередньому  варіанті  проекту  Державного бюджету.  Ми працюємо над тим,  як зробити, щоб це не відбулося за рахунок бюджетних коштів,  які виділило міністерство,  щоб це було здійснено  так,  щоб  було  вигідно  товаровиробнику,  особливо до веснянопольових робіт.

 

     Також задавали  запитання  щодо   газифікації,   будівництва, ремонту тощо.  Я думаю,  що питання капітальних вкладень уряд буде обов'язково розглядати найближчим  часом.  Ви  будете  знати,  які бюджетні  асигнування  будуть  спрямовані  на  розвиток соціальної сфери на селі.

 

     Що стосується питання градації.  Я говорив  про  градацію  по землеволодінню,  не  по питомій вазі за обсягом виробництва,  а по землеволодінню.  Дрібні господарства  -  до  2  гектарів,  середні господарства  -  до  100  гектарів  і великі господарства - тисяча гектарів і більше. Така градація.

 

     Що стосується  розподілу  кредитних  ресурсів  і   лізингових платежів.    По    кредитних    ресурсах.    Валове    виробництво сільськогосподарської продукції було взято за  основу  в  минулому році. Постановою уряду всі ці пільгові кредити були розподілені по областях відповідно до валового виробництва  сільськогосподарської продукції незалежно від форми господарювання. Так буде, напевно, і в цьому році.

 

     Що стосується розподілу лізингових платежів. Ще раз кажу: тих депутатів,  хто  хоче знати цифру по своїх областях,  скільки буде лізингових  коштів   залучатися   в   області   і   залишатися   в розпорядженні  області,  я  просив  би підійти в президію,  ми вам покажемо, яка сума коштів залишиться у розпорядженні області після її   залучення,  а  це  залежить  від  повернення  раніше  наданих кредитних позик. По всій Україні такі позики є, це й техніка "Джон Дір",  і інші кредитні позики, які треба обов'язково повертати, бо вони не підлягають списанню.

 

     Ми запропонували Верховній Раді реструктуризувати ці борги по техніці  на  три  роки  при умові 40-відсоткової сплати попередніх нарахувань.  Ці пропозиції розглядаються  Верховною  Радою.  Тобто може бути тільки реструктуризація в кращому випадку на три роки, а так  треба  сплачувати.  Сума,  яка  передбачена  в  бюджеті,  2,7 мільярда. Цього вистачить кожній області.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимир   Антонович   Плютинський.   А   потім   ми порадимося.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Дякую,  Іване Степановичу.  Іване Григоровичу!  Як ви дивитеся  на  кредитування  сільського  господарства?   Хочу   вам сказати,  що якщо не буде належного кредитування, то хтось із моїх колег  уже  казав,  що  2001  рік  стане  надзвичайно  важким  для сільського  господарства і тих всіх зрушень,  про які ви говорили. Тому як бути з кредитуванням?

 

     І друге запитання.  Як ви дивитеся на проблему з насінництвом у нашій державі в цілому, зокрема з насінням зернових і кукурудзи? Тому що, на мій погляд, ця галузь сьогодні знаходиться в занепаді.

 

     Дякую за відповідь.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановний  Володимире  Антоновичу!   Почну   з другого запитання про насіннєве господарство.  У вас один із трьох заводів,  який  дає  прекрасне  насіння  кукурудзи.  Кукурудза   з потенційною   помливістю   100   центнерів   з   гектара.   У  нас всього-на-всього три таких заводи.  Обсяг насіння кукурудзи,  який вони  можуть дати,  задовольняє лише п'яту частину потреб України. Тому  спасибі  Верховній  Раді,  яка  підтримала  пропозицію   про збільшення видатків на насінництво у п'ять разів.

 

     Здійснюється така     програма    по    насінництву.    Таким господарствам,  як ваше,  ми будемо виділяти ці кошти. По суті, ми викуповуватимемо у вас це насіння. Але продавати будете його ви. Я буду називати умовні цифри.  У вас є сьогодні тисяча тонн  насіння кукурудзи. Воно коштує близько 3 тисяч гривень за тонну. Це умовні цифри.  Ми вам платимо мільйон для того,  щоб ви могли продати  це насіння  кукурудзи  не  по 3 - 5 тисяч за тонну,  а за сприятливою ціною для виробника наступного порядку,  який може його  купити  і отримати урожай.  Тобто ви будете продавати по 500,  700 чи тисячу гривень за тонну  насіння.  Ми  вам  будемо  платити,  як  раніше, сорт-надбавку   і   продовжувати  підтримувати  вас  як  насіннєве господарство,  яке  має  великий  досвід,  добру  школу  і  хорошу історію.  Мається  на  увазі  щодо  насінництва.  Це така програма виписується,  де ми врахували ваші побажання,  у  тому  числі  які звучали в минулому році, щодо підтримки насінництва в Україні. Так буде і по інших культурах.

 

     І ще що стосується насінництва.  Звичайно,  50 мільйонів, які сьогодні  є,  це  не  ті  10 мільйонів,  які були в минулому році. Можливо,  цього  малувато  для  того,  щоб  ми  повністю  вирішили проблему насінництва, але це вже значний крок вперед для того, щоб вирішувати  цю  дуже  болісну  проблему.  Бо   ті   проблеми,   що порушувалися тут у залі депутатами, - проблема урожайності, валові збори - значною мірою від насінництва,  бо насінництво -  важливий фактор.

 

     Що стосується кредитування.  Минулого року ми не скористалися сповна тими  можливостями,  які  були  надані,  175  мільйонів  на здешевлення.  Можна було залучити 3-4 мільярди кредитних ресурсів, а не 1 мільярд. Але спрацювали дві причини.

 

     Перша причина.  Ця стаття з'явилася у травні,  коли  по  суті завершилися  веснянопольові  роботи.  Ми  не  скористалися під час весняно-польових робіт.  А в основному в усьому світі  береться  в сільському  господарстві  під весняно-польові роботи.  Це найбільш ідеальна схема.

 

     І друге,   що    спрацювало.    Погана    кредитна    історія сільськогосподарських товаровиробників попереднього періоду.  Плюс дуже низький рівень майна, що йде в заставу. Ви знаєте, що в цьому році  селяни  повернули кредити,  з'являється позитивна тенденція, уже банки більш зацікавлено підуть.

 

     Бюджет прийнятий своєчасно,  ця стаття  вже  виписана,  і  до кінця  місяця ми вже дамо правила гри.  На 150 мільйонів кредитних ресурсів,  які є,  ми можемо залучити до 4 мільярдів, не один, а 4 мільярди кредитних ресурсів.  Цього теж мало. Але це вже чотири, а не один, як було в минулому році.

 

     Також ми розширили коло позичальників, які вигідні банку, але які працюють в сільському господарстві. Це щодо запитання стосовно інтеграції,  яке  ставив  депутат  Калінчук.  Тобто  і   переробні підприємства   можуть  брати  там,  де  вони  вигідно  працюють  з виробниками,  ми  так  постанову  будемо   виписувати.   Переробне підприємство  бере  і інвестує цей капітал у виробництво,  а потім забере продукцію.  Вигідно одному -  вигідно  іншому.  Це  аграрна політика цього року.  Це не панацея,  що вирішить це питання, тому слушно в запитаннях звучить біль про те, що дуже повільно. Так, це правда.

 

     Ну, які  можливості ми сьогодні маємо в розпорядженні,  тим і користуємося.  Бюджет,  я хочу ще раз подякувати,  кращий у  цьому році,   ніж  у  попередньому.  Це  ще  один  стимул  для  розвитку сільського господарства. Ви знаєте, кращий інвестор - споживач.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Шановний    Іване    Григоровичу! Положенням   про  День  уряду  передбачена  одна  година  на  усні запитання.  Але там усні запитання передбачені після відповіді  на письмові запитання. Ми домовилися, що ми продовжимо усні запитання за рахунок часу,  відведеного на  письмові.  Погоджуєтеся?  Чи  на письмові?  Так,  будь  ласка,  давайте  визначатися.  Одні кричать "усні",  другі - "письмові".  У нас була ще й така практика - одне усне,  одне  письмове.  Правильно!  Але ж правильно вимагали потім усні. Ми використали час на усні запитання. Письмові - будь ласка. Іване  Григоровичу,  виберіть  характерні.  Тим,  хто наполягає на відповіді на письмові запитання,  давайте  відповіді...  Увімкніть мікрофон депутата Яценка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Іване  Степановичу!  По-перше,   усні запитання  -  це,  як  правило,  випадок.  Я  записався  аж  83-м! По-друге,  письмово  люди  грунтовно  готувалися  до  Дня   уряду, насамперед  депутати із сільських округів.  Безумовно,  і фракції. Тому я просив би, щоб...

 

     ГОЛОВА. Я вам надав слово,  щоб ви з'ясували запитання,  бо я вимкну через хвилину.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Крім цього, дайте можливість народним депутатам, які записались на виступ,  виступити,  висловити свою думку з того питання,   яке  розглядається.  Обов'язково,  там  не  так  багато депутатів, вони повинні сказати своє слово.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, ви даром хвилюєтеся. Я ще раз кажу,  відповідно  до  положення  доповідач відповідає на письмові запитання,  які надійшли до  Кабінету  Міністрів  в  установленому порядку.  Після  цього  не  менше однієї години відповідає на усні запитання.  Після цього передбачається 20 хвилин для дебатів.  Там ці 16 народних депутатів,  які записані,  можуть виступити. Але ми за погодженням із залом можемо змінювати цю  процедуру.  Тому,  як правило,  відразу  депутати  намагались  використати  час  на усні запитання. Зараз, якщо хтось з депутатів наполягає на відповіді на письмові  запитання,  будь  ласка,  у нас ще є час.  А після цього будуть дебати.  А 20 чи 30 хвилин ми  використаємо  -  це  вже  як домовимось.  У  нас  час є,  тим більше що ми домовились,  що День уряду проводиться тільки з одного питання.  Тому такою  можливістю депутати скористаються...

 

     Я думав, ви хочете, щоб відповіли на письмове запитання. Якщо є ваше письмове запитання, ми готові з нього розпочати.

 

     Від фракції є такі?

 

     Я вам допоможу,  тому що в мене є копії цих запитань,  і  від вашої  фракції.  Будь  ласка,  Іване  Григоровичу.  Запитання  від фракцій.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановні колеги!  Дозвольте я тоді зупинюсь на відповідях на письмові запитання.  "Який реальний механізм надання майнового паю? Фракція Народного руху України".

 

     Я вже частково відповідав на це запитання,  коли воно звучало в  усному порядку,  і ще раз хочу сказати:  без вирішення проблеми майна в сільському господарстві реформа буде однобокою.  І ви весь час будете нас критикувати за те,  що не вирішені майнові питання. Механізм надання:  після того,  як  у  нас  прийняті  рішення  про списання  податку  і заборгованості,  тобто воно не є податком або заставою,  після того як пройде ревізія заборгованості комерційним структурам,  бізнесовим структурам,  ми з'ясуємо, яка частка майна може бути розпайована між членами колишнього КСП.

 

     Порядок надання  майнового  паю  передбачений   Законом   про колективне   сільськогосподарське  підприємство.  Треба  перервати договір оренди. А в тому законі виписувалось: перервати членство в КСП,  сьогодні  треба  розірвати  договір  оренди  і  забрати свій майновий пай у грошовому виразі,  насамперед - у грошовому виразі. Так   передбачає   сьогодні   закон.   Грошовий  вираз  може  бути реструктуризований, коли немає обігових коштів, на певний період.

 

     Але в указі Президента,  який вийде найближчим часом (ми його вже запропонували),  ми пропонуємо вихід із цілісним майновим паєм групи людей.  Це те,  про що в залі  сьогодні  звучали  запитання. Група  людей хоче вийти із цілісним майновим паєм,  не в грошовому виразі,  а цілісним майновим  паєм.  Це  буде  передбачено  указом Президента.

 

     Фракція Комуністичної  партії  задала  два  запитання.  Перше запитання щодо соціальної сфери. Воно повністю повторюється з тим, що  вже  колеги тут задавали:  "У якому стані соціальна сфера і що пропонується?" Я відповів на нього,  можу ще раз повторити.  Це не вирішить ці питання - ні те,  що в бюджеті передбачено,  ні те, що ми скасували прийняттям бюджету мораторій на фіксований податок  і 250  мільйонів  надійде  безпосередньо  в сільські ради,  які були дотаційними,  а сьогодні  вони  отримують  реальні  кошти.  Це  не вирішує  всієї проблеми,  але частково її розв'язує.  Плюс якщо ми врегулюємо ще питання взаємозаліку,  то там  теж  сума  понад  300 мільйонів. Це був би добрий доробок для соціальної сфери на селі в 2001 році.  Не вирішує всі питання,  але це набагато  більше,  ніж було   в   2000  році,  коли  було  виділено  всього-на-всього  20 мільйонів.

 

     І друге запитання фракції Компартії стосується  тваринництва. Колеги   пишуть  про  зменшення  поголів'я  худоби  і  про  масове завезення імпортної продукції.

 

     Що стосується тваринництва.  Чітко, знаючи, що такі запитання є,  бо  ми  їх отримали раніше,  я відповів у своїй доповіді на це запитання.  Але ще раз кажу.  Так дійсно поголів'я худоби і  птиці значно скоротилося за десять років. Хтось пише у два рази, хтось - у два з половиною раза.

 

     Сьогодні ми маємо 9,5 мільйона голів великої рогатої  худоби. Близько  5  мільйонів  корів,  із  них  3 мільйона в господарствах населення.  Ці цифри дійсно вдвічі менші, ніж були на початку 90-х років.

 

     Я сказав,  що  передбачено державною підтримкою в цьому році. На  племінну  роботу  збільшено  у  п'ять  разів.  Верховна   Рада підтримала  те,  що  запропонував  уряд на племінну роботу.  Я вже розповів,  який приблизно механізм підтримки буде по  насінництву, по  племінній роботі.  Племінному господарству даються гроші,  щоб воно  могло  за  доступними  цінами  будь-якому   виробнику   дати можливість купити високопродуктивне поголів'я.

 

     Дотація на великовагові категорії худоби. Це для того, щоб не проводився масовий  забій  "недовісків".  Ви  самі  добре  знаєте, скільки  на  трасах  (особливо напередодні Нового року) у машинах, багажниках телят. Це м'ясні ресурси нашої країни!

 

     Тому те,  що Верховна Рада проголосувала за 140 мільйонів  на дотацію  великих  вагових  категорій (я вже сказав,  скільки можна мати на одній голові вагових кондицій - 375 кілограмів і  більше),

- це теж підтримка. І ми вже бачимо, що значно зменшилися поставки великої рогатої худоби на м'ясокомбінати.  Люди знають вже про це, бо про це публічно було сказано.

 

     Що стосується  імпорту та експорту.  Я можу назвати вам точні цифри.  Я не можу сказати:  позитивна це чи  негативна  тенденція, оскільки  все  залежить  від  купівельної спроможності населення - головного інвестора,  але,  за даними Держкомстату,  в  2000  році сільгоспвиробниками   експортовано   продукції   тваринництва  (за неповний рік,  бо за 12 місяців ще даних немає) на  438  мільйонів доларів.  Це  на  96  мільйонів  доларів більше,  ніж у 1999 році. Обсяги імпорту становлять 142 мільйони доларів, що на 49 мільйонів доларів менше, ніж у 1999 році. Оце така на сьогодні ситуація.

 

     Також хочу сказати,  що той стрибок цін,  який є, - це стимул для розвитку тваринництва.  Вперше в другому півріччі встановилися сприятливі  для тваринництва ціни.  Вони сьогодні дають можливість незбитково вести і молочне скотарство,  і м'ясне.  У всякому  разі вдвічі-втричі ринкові ціни піднялися в другому півріччі. І в нас у листопаді-грудні  призупинився  спад   поголів'я,   який   був   у попередній   період.   Дійсно  у  1997-1999  роках  спостерігалося зменшення поголів'я на 600 тисяч корів на рік кожного року.  Зараз ми бачимо по ціні,  що запрацював економічний механізм. Скорочення поголів'я такого вже не буде,  бо тваринництвом вигідно займатись. Без  нього  ми  ніколи  не  отримаємо  тієї прибутковості,  за яку повинні  боротися  сьогодні.  А  це  головна  проблема  реформи  - прибутковість    новоутворених    формувань.    Без   тваринництва прибутковості не буде.  Якщо робити ставку на рослинництво, то, як кажуть, "слишком легковесным будет наш гектар".

 

     Наступне запитання  (письмове).  "Який  наступний  крок уряду після  проведення  розпаювання   для   забезпечення   ефективності сільськогосподарського виробництва?"

 

     Я уже  сказав,  що найголовніше питання,  яке треба вирішити, найболючіше і найвідповідальніше,  - це забезпечення прибутковості сільськогосподарського  виробництва,  незалежно  від обраної форми господарювання.  Збитки вже немає на кого класти.  Усі борги,  які держава могла списати,  вона списала голосуванням у Верховній Раді і підписом Президента.  Треба вести господарство  прибутково.  Тут вирішення і проблеми заробітної плати, а борги із заробітної плати в сільському господарстві  -  1  мільярд  700  мільйонів  гривень, мабуть,  найбільші серед інших галузей народного господарства.  Ці борги  накопичувалися  від  початку  1993   року,   а   погашалися наступними роками. Погашалися на 80 відсотків за рахунок ресурсів, за рахунок отриманого врожаю, за рахунок продукції тваринництва. У грошовому виразі дуже мало погашалось.  Ви розумієте,  що це не та заробітна плата, на яку очікують селяни.

 

     Тому без прибутковості не буде ні росту заробітної  плати,  а вона   найнижча  порівняно  з  іншими  галузями,  і  це  величезна проблема,  бо це мотивація праці, не будуть вирішуватись соціальні питання,  про  які сьогодні йшлося,  і питання технічної політики, оскільки як би держава не допомагала, але купувати треба за власні кошти.  Тому прибутковість,  прибутковість і ще раз прибутковість. Як ця проблема вирішуватиметься, я сказав у своїй доповіді. І щодо пільгового кредитування,  то дуже прошу в зв'язку з цим запитанням Верховну Раду підтримати депутатів,  які внесли  законопроект  про особливості  справляння  ПДВ  у  сільському господарстві.  Шановні колеги, продовжіть те, що було у 2000 році, хоча б ще на два роки, дайте стати на ноги.  І тоді буде менше запитань у цьому залі.  Не буде прийнятий цей Закон про особливості сплати ПДВ  у  сільському господарстві, знову впадемо до бартеру, знову підемо в тінь, знову підуть оці всі непрозорі схеми, знову будемо один одного чубити за те, що відбувається щось не те.

 

     Я хочу   навести   вам   ще   одну  цифру.  Переробна  галузь використовує  25  процентів  ресурсу,   який   виробляє   сільське господарство.  І  уявіть  собі,  вдвічі  дала більше надходжень до бюджету,  ніж  минулого  року  -  понад  1  мільярда  гривень  від запланованих обсягів.  Чому? Тому що через переробну промисловість відшкодовується ПДВ.  Виробник зацікавлений віддати туди вирощений ресурс,  де  платиться  пільга.  Ми  сьогодні  ліквідовуємо це,  у Держбюджеті 2001 року це скасовано.  Знову  будуть  молоковози  на трасах,  на  базарах.  Якого походження цей продукт,  чи дотримано санітарних норм,  що це за торгівля,  що це за  виробництво,  куди піде наше зерно?

 

     Якщо ми не підтримаємо те,  що депутати внесли в цьому залі і ви в першому читанні прийняли, то, повірте, на превеликий жаль, ми можемо  на  результатах  2001  року  поставити  дуже  великий знак запитання. Я просив би підтримати. Поїде ця продукція на переробне підприємство,   яке   знаходиться  у  прозорій  податковій  схемі, збільшаться знову-таки надходження до бюджету за рахунок харчової, переробної промисловостей.  Інакше ми посадимо їх,  як кажуть,  на боби, бо будемо торгувати на трасах.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Друге було запитання від фракції комуністів  стосовно того, що прийнято буде до весняної посівної кампанії 2001 року?

 

     КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги! Обсяг робіт на весняну посівну кампанію ми очікуємо менший,  ніж у 2000 році,  бо посіяно на  2,9 мільйона  гектарів  озимих  більше.  Плюс  виорано  площу  на  2,5 мільйона гектарів більше,  ніж у попередні роки. Навантаження буде дещо  меншим,  але  треба  ще  пережити  зиму,  і  ці оптимістичні прогнози щодо  меншого  обсягу  робіт  ще  треба,  щоб  підкріпила погода.

 

     А в цілому плануються такі заходи. Програма "Зерно-2001 року" передбачає виробництво валу зерна  в  обсязі  35  мільйонів  тонн. Програма по забезпеченню мінеральними добривами,  засобами захисту рослин та насінням потребує декілька мільярдів гривень.  Цифри  ці ми вам подали,  вони у вас є на руках, я коментувати не буду через брак часу.  Я сказав, що в цьому році раніше відомі цифри бюджету, тож раніше відомі будуть і правила гри по пільговому кредитуванню. Розширюється коло позичальників кредитів для того,  щоб  ми  могли залучити   їх  більше.  Окрім  того,  запроваджується  заставна  і форвардна закупівля зерна майбутнього урожаю.  Ми хочемо  уникнути різких  коливань  ціни  на зерно протягом року.  Ви знаєте,  що це таке.  Тому кредитні ресурси надані будуть також  хлібоприймальним підприємствам,  які  закуплять  певну  частину  зерна.  Ми над цим працюємо сьогодні, і вони працюють, і це буде додатковий кредитний фінансовий    ресурс   для   сільськогосподарського   виробництва, сільськогосподарських підприємств.

 

     Також ми  провели  тривалі,  але  продуктивні  переговори   з компаніями,   які  забезпечують  ринок  України  засобами  захисту рослин.  Я хочу вам доповісти,  і  ви  можете  в  округах  про  це розповісти,  що  ряд  компаній пішли на значне здешевлення засобів захисту рослин - засоби захисту рослин будуть  коштувати  в  цьому році  на 30- 70 відсотків дешевше.  Причина одна - вони повірили в те, що відбувається в сільському господарстві. У 2000 році жодна з компаній  не виступила з претензією,  що з нею не розрахувалися за поставлені засоби захисту рослин.  Причому  це  були  в  основному грошові  розрахунки.  Тому  повірили  компанії в те,  що в Україні відбуваються серйозні,  кардинальні зрушення,  які  стимулюють,  у тому  числі,  й  дисципліну платежів.  Тому буде більше поставлено засобів захисту,  такі переговори вже ведуться, і поставляються ці засоби рослин за дешевшими цінами.

 

     Також будуть  дешевші  й  мінеральні  добрива.  Завтра  в нас велика нарада із заводами,  які випускають мінеральні добрива.  Ми запрошуємо  на неї всіх зацікавлених осіб,  особливо представників аграрного комітету.  Ми плануємо розпочати уже в цьому році випуск засобів захисту в себе в Україні, бо закуповувати їх за кордоном - це дуже дороге,  як кажуть,  задоволення,  дуже дорого  доводиться платити  зарубіжним компаніям.  Власне виробництво нам,  звичайно, обійдеться набагато дешевше.  Ми плануємо розгорнути його на  двох підприємствах у Черкаській і Дніпропетровській областях.

 

     ГОЛОВА. Іване  Григоровичу,  є  ще  одне  таке запитання.  Ви сказали,що понад 80 процентів розрахувалися за оренду землі, тобто виплатили  дивіденди  людям,  у  яких  брали землю в оренду.  А 20 відсотків не виплатили. Яка причина невиплати і який розмір плати? Чи є у вас статистичні дані?

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановний  Іване  Степановичу!  Я  ще додам до попереднього запитання,  бо присутній тут мій колега Хорєв  Віктор Максимович.  Стосовно зрошення. У цьому році держава взяла на себе зобов'язання   повністю   проплатити   подачу   води   до   самого господарства.  В  попередні роки треба було платити через місцевий бюджет або через рахунок господарства повністю за всю воду по всіх мережах.  Ми дуже сподіваємось, що це теж буде добрим стимулом для розвитку  сільського  господарства.  Я  ще  додам,  що  ви  можете познайомитися   з   розробленими   16  галузевими  програмами:  по цукровому буряку, по льону і так далі, враховуючи те, що підтримка з бюджету є.

 

     Шановний Іване  Степановичу!  За  попередніми  даними,  на 81 відсоток розрахувалися по договорах оренди за 11 місяців. Попереду ще  місяць.  Результати  за  рік,  я  думаю,  будуть вищі,  ніж 81 відсоток.

 

     Щодо середнього розміру плати.  Якщо порахувати, що у нас 6,2 мільйона  пайщиків,  то у 1,5 мільярда гривень оцінюється плата за оренду паїв.  Можете порахувати,  скільки в середньому приходиться на  середній пай.  Середня величина земельного паю в Україні - 4,2 гектара.

 

     Шановний Іване Степановичу!  Ми за підсумками року  (оскільки зараз  тільки  одинадцятий  місяць,  а ви знаєте,  що в сільському господарстві, за підсумками року, більше платиться) проконтролюємо це  питання,  щоб усі розрахувалися.  Хоча тим господарствам,  які зазнали стихійного лиха,  важкувато  буде  розрахуватися,  це  теж правда.

 

     ГОЛОВА. Ви бачите, що доповідач уже стомився і вже є повтори. Може, достатньо? Ми дякуємо вам, Іване Григоровичу, за змістовні і відверті  відповіді.  Вони  відповідають  реальному  стану  справ. Сідайте, будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую за плідну розмову.

 

     ГОЛОВА. Слово  від  профільного  комітету  надається   голові комітету Катерині Тимофіївні Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська  область).  Шановні  колеги!  Питання,  яке  ми сьогодні розглядаємо  у  Верховній  Раді,  має  велике  загальнодержавне  і загальнонаціональне  значення,  оскільки  земля  визначає  великою мірою подальший розвиток усього народного господарства  України  і забезпечення продовольчої безпеки держави.  Те, що зупинено за цей рік  спад  виробництва  сільськогосподарської  продукції,  те,  що український  ринок,  внутрішній  ринок  на  92 відсотки заповнений товарами українського  виробництва,  ми  можемо  віднести  до  тих позитивних  зрушень,  які  намітилися за цей рік в аграрній галузі держави.

 

     Також хочеться відмітити,  що вперше за останні роки аграрний сектор   України   дав  понад  1  мільярд  гривень  надходжень  до державного  бюджету.  Перестає  аграрний  сектор  просити,  а  дає реальні надходження.

 

     Проте всім зрозуміло,  що ці паростки доброго дуже малі, дуже ламкі,  тому нам разом з урядом треба зробити ще  багато,  аби  це стало  тенденцією і аграрна галузь стала визначальною в подальшому розвитку українського народного господарства.

 

     Усім зрозуміло,  що,  зважаючи  на  допущений  великий   спад виробництва в галузі у 90-ті роки (всі тут це відмічали),  більше, ніж на половину, усі ці позитивні кроки ще дуже малі. Але, на нашу думку,  на  сьогодні насамперед треба зробити таке,  щоб закріпити позитив.  У процесі реформування КСП на їх базі утворилась  велика кількість  приватних господарств - 6,5 мільйона селян отримали паї і об'єднались у різноманітні господарські формування.

 

     Комітет вважає,  що  в  основному  вдалося  зберегти   велике товарне  виробництво,  але те,  що в попередніх розмірах збережено лише 57 відсотків нових формувань,  - це певною мірою є недоліком. Хочеться, щоб таке розукрупнення господарств на цьому завершилось, щоб велике товарне виробництво в  Україні  було  домінуючим.  Саме воно   забезпечить   використання   нових   технологій,  і  дійсно можливості  українського   села   і   української   землі   будуть використані тоді глибше.

 

     Також до недоліків я відношу те,  що не завершено на сьогодні відведення земель для ведення  підсобних  господарств  працівникам соціальної   сфери.   Є   спеціальний  указ  Президента,  у  якому зазначено,  що із земель запасу і резерву  працівникам  соціальної сфери  надається  земля  в межах половини земельного паю громадян, але не більше двох гектарів,  для ведення підсобного господарства. Слід зазначити,  що в багатьох регіонах цей указ не виконаний, і в комітет,  Верховну Раду в цілому,  на ім'я Голови  Верховної  Ради надходить   дуже  багато  звернень  від  цієї  категорії  громадян України.

 

     Також не налагоджено на сьогодні як слід контроль держави  за використанням  землі,  за  платою  за оренду землі.  Що мається на увазі під "використанням  землі"?  Позитивним  є  те,  що  прийшов інвестор  на  село,  але  багато  є таких інвесторів,  які прийшли тимчасово.  Це видно хоча б з того,  що за останні два роки  різко збільшились  площі  посівів під соняшник.  Усі ви знаєте,  що таке соняшник,  яка це культура.  Виснажується дуже  земля.  І  те,  що людина  кілька  років підряд сіє на одному і тому ж полі соняшник, свідчить,  що вона ненадовго прийшла гоосподарювати на  цю  землю. Тому  ми  і  в  Земельному кодексі закладаємо механізм контролю за використанням землі.  І хотілося б активнішої роботи  тут  з  боку міністерства.  А також не треба забувати про контроль за тим,  про що запитував Іван Степанович,  - це плата за оренду землі.  Не всі селяни її отримують у такому розмірі,  як хотілось би, а це велика підтримка всім сім'ям, які живуть на селі.

 

     Я щиро вдячна всім депутатам Верховної  Ради,  хто  підтримав позицію  комітету в питанні збереження тієї системи оподаткування, яка діяла останніми роками.  Саме ця система стимулювала  розвиток сільськогосподарського  виробництва,  саме  вона  дала  можливість намітитись      першим      паросткам      росту       виробництва сільськогосподарської продукції.  І наш борг залишився єдиний:  ми маємо в четвер проголосувати за збереження до 2004 року податку на додану  вартість  у  такому самому варіанті,  як він був до цього. Якщо  ми  так  зробимо,  то   матимемо   гарантію,   що   пільгове оподаткування  і  далі  стимулюватиме  розвиток села і надходження коштів до бюджету,  бо податок  буде  такий,  який  село  сьогодні здатне заплатити.

 

     Стосовно кредитування.  Є  перші  добрі кроки,  але правильні задавали запитання про те, що сьогодні технічна база зношена на 78 відсотків. І без пільгового кредитування, кредитування за низькими ставками,  такого,  яке проводиться в  усьому  світі,  і  введення довготермінового  кредитування,  оскільки  короткотерміновим,  яке дається на один рік,  ми питання придбання  комбайнів,  тракторів, які  дорого коштують,  не вирішимо.  Тому ми розробляємо Закон про кредитування  аграрного  сектора.  І  я  думаю,  що  в  ньому   ми передбачимо всі моменти, які сприятимуть справжньому кредитуванню.

 

     Також, враховуючи  досвід,  вважаємо економічно невиправданим усунення держави від процесів  страхування  ризиків  у  сільському господарстві. Що таке ризики у сільському господарстві, ви знаєте. Ми  кожного  року  приймаємо  постанову  про  використання  коштів резервного фонду Кабінету Міністрів.  Щоб цього не було,  ми маємо запровадити такий механізм,  який є в усьому світі,  коли  держава бере активну участь у страхуванні ризиків.

 

     Також хочеться,  щоб  більше уваги приділялося з боку держави до формування ринкової інфраструктури,  яка забезпечила б розвиток внутрішнього  аграрного  ринку.  Це  і біржі,  і виставки-ярмарки, мережа фірмової торгівлі,  заготівельні пункти, кооперація. Усе це тільки сприятиме тому,  що селянин матиме де реалізувати вироблену продукцію.  Ширше  мають  використовуватися  в  нашому  сільському господарстві обслуговуючі сільські кооперативи: технічні, хімічні, як це є в інших державах світу. І в деяких наших областях, зокрема Івано-Франківській,  Волинській,  Хмельницькій перший досвід такий є, і він має бути поширений на всю Україну.

 

     І завершуючи хочу сказати,  що реформування потребує  і  наша аграрна  наука.  На  сьогодні  маємо серйозний науковий потенціал, зосереджений у наукових закладах і навчальних закладах.

 

     На думку комітету,  цей  науковий  потенціал  бажано  було  б об'єднати  в єдиному центрі,  де були б поєднані наука і навчання. Це дало б змогу краще готувати спеціалістів,  омолодити нашу науку через  прихід  туди молодих кадрів і,  звичайно,  зробити її більш ефективною, щоб вона давала поради наперед, а не після констатації фактів.

 

     На наступні  два  тижні  у  нас  заплановано  розгляд  восьми законопроектів, які в разі їх прийняття дуже допоможуть селу. Це з питань  оподаткування,  реструктуризації  заборгованості  аграрної галузі, основні засади розвитку агропромислового комплексу до 2004 року.

 

     Я вдячна  всім  від  імені  нашого  комітету  за  підтримку і порозуміння в прийнятті цих законопроектів.

 

     Збережені хвилини віддаю депутату Гурову.

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно,  ви вважаєте  збереженими  із  5 хвилин 9 хвилин? (Шум у залі). Не 15 хвилин, а 5.

 

     ВАЩУК К.Т. Мені сказали, що 15 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Ви  прочитайте  положення.  Від  профільного комітету надається 5 хвилин.  Я вас,  як жінку, не переривав. Що ви хочете? Півтори хвилини надати Гурову?

 

     ВАЩУК К.Т. Так.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Гуров.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ    32,   Дніпропетровська   область).   Спасибо,   Екатерина Тимофеевна.  Уважаемые депутаты!  Всегда два хлеба в нашей  стране было - пшеница и сталь. И поэтому я не понимаю... Я строго буду по сельскому хозяйству говорить.

 

     Я впервые вижу такое одухотворенное лицо у  нашего  министра. Вы  посмотрите,  сколько мы получили с вами благодарности сегодня, все депутаты,  это  мы  все  сделали.  Смотрите:  бюджет  хороший, оказывается,  дела  идут  хорошо,  все нормально.  А я думаю,  что хорошо на бумаге,  да забыли мы про овраги.  А овраг  будет  самый главный   -   проблемы   с  хлебом,  который  называется  "сталь". Обстановка  в  металлургии  настолько  критическая,  что  мы   уже обращались к Премьеру полтора месяца назад,  все промышленники, но реакции никакой. На недавнем совещании украинских металлургов ясно показали, что где-то в феврале будет завал полный.

 

     Поэтому мы  обратились к нашему Президенту.  И я считаю своей обязанностью зачитать тезисно это обращение  от  всех  металлургов Украины.

 

     "Уважаемый Леонид    Данилович!    Наше   обращение   вызвано обеспокоенностью  сложившимся   положением   на   металлургических предприятиях   Украины   и  возможными  последствиями  в  будущем, учитывая  отрицательные  тенденции,  все  больше  появляющиеся   в последнее время.

 

     Продукция горно-металлургического   комплекса   в   структуре промышленного производства  Украины  составляет  28  процентов,  а экспорт   обеспечивает   40  процентов  валютной  прибыли.  Отмена долларового   эквивалента   в   расчетах   между    отечественными производителями,   перевод   предприятий   на  работу  в  условиях экономического    эксперимента,    подкрепленные     благоприятной конюнктурой  на  мировом  рынке черных металлов,  обеспечивали на протяжении первых девяти месяцев 2000 года поступательное развитие экономики  к  лучшему.  Был обеспечен прирост производства на всех предприятиях.   В   среднем   по   металлургическим   предприятиям показатель  рентабельности  повысился  по  сравнению  с предыдущим годом на 20  пунктов.  Большинству  предприятий  удалось  погасить задолженность  по  заработной  плате  и  обеспечить  своевременные расчеты по  текущим  платежам  в  бюджет  и  пенсионный  фонд.  Мы увеличили выплаты в бюджет на 670 миллионов гривень.

 

     Однако, начиная  со  второй  половины сентября 2000 года,  на внутреннем рынке Украины все больше стали  проявляться  негативные факторы, действие которых уже сказалось на экономике отрасли.

 

     Одним из наиболее разрушительных факторов является устойчивый и при этом безконтрольный рост цен на топливноэнергетическое сырье и ресурсы".

 

     Я вам  хочу сказать одно,  уважаемые депутаты.  Дайте мне еще пару минут,  потому что то,  что вы сегодня рассматриваете,  - это рассмотрение на бумаге.  Падение горнометаллургического комплекса, о котором вы не хотите сейчас слышать,  приведет к тому,  что и  в сельском  хозяйстве  не  будет ничего.  Поэтому дайте мне еще пару минут. Я вас прошу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Говоріть,   тільки   завершуйте.   Ви   скажіть   про інтеграцію промислового і аграрного капіталу.

 

     ГУРОВ В.М.  Иван Степанович,  мне как раз опыта хватает,  и я знаю, что говорить.

 

     "Поскольку металлургические  предприятия  являются  основными потребителями  и  топливно-энергетических  ресурсов,  то снижается рентабельность       производства,       и,        соответственно, платежеспособность.

 

     В январе   2001   года   ожидается  дальнейший  рост  цен  на енергоресурсы на внутреннем рынке, особенно уголь, электроэнергию, железорудное сырье, железнодорожные перевозки. При этом на сегодня мы уже имеем снижение экспортных цен на 30  процентов.  Проведение демпинговых   процессов   в  связи  с  отгрузкой  по  ценам,  ниже себестоимости.

 

     Еще одна проблема - это НДС.  На сегодняшний день  металлурги кредитуют  государство,  и сельское хозяйство в том числе,  на 654 миллиона гривень.

 

     Поэтому просим  лично  вас,  Леонид  Данилович,  вмешаться  и обязать  Кабинет  Министров  Украины принять ряд эффекттивных мер, среди которых,  на наш взгляд,  должны быть  следующие".  И  здесь перечислены меры.

 

     Спасибо за внимание (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Оголосіть,  що ми продовжуємо розгляд питання порядку денного.  Ми заслухали доповідь,  змістовні  відповіді,  вислухали позицію   профільного   комітету.  На  обговорення  записалися  18 народних депутатів.  Тому я  прошу  дотримуватися  регламенту,  ми зможемо до 14 години надати їм можливість виступити.

 

     Слово надається  народному  депутату Анатолію Морозу.  Я його бачив, а зараз його вже немає. Тоді Круценко Василь Якович. За ним буде виступати депутат Роєнко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги, члени уряду! На конференції 16 грудня Президент   визнав   помилковість   суспільних  перетворень  і  їх далекість  від  прогнозованих  результатів.  І  це   безпосередньо стосується реформ на селі.  Навіть Верховна Рада не знає,  що далі очікує на наше село.  Не  прийнята  комплексна  програма  розвитку села.

 

     У доповіді  стверджувалося,  що головне досягнення грудневого указу  те,  що  земля  отримала  справжнього   господаря.   І   не заперечується той факт, що 90 відсотків паїв передано в оренду. То де ж той власник? Хіба дійсний господар віддав би свою жінку дяді, як кажуть у нас на селі. Це свідчить навпаки про безвихідь, в якій перебувають селяни, про те, що ви свідомо під відомими вже гаслами розвалили   промисловість,   створивши  клас  олігархів,  а  зараз розвалюєте  сільське   господарство,   від   чого   наслідки   для суспільства   будуть   ще  важчими.  З  подачі  західних  радників реалізується цей указ і переслідує він дві головні мети.  Перша  - усунути   Україну,   як  конкурента-виробника  якісної  і  дешевої продукції, з європейського ринку, ослабити її продовольчу безпеку. І  друга  - знищити колективні господарства і соціалістичні основи соціального захисту на селі,  пустивши землю  в  продаж,  а  людей призвівши до вимирання.

 

     Як бачимо,   поставлена   мета   при   тотальному  зомбуванні населення більшістю засобів масової інформації і безсоромному його обмані досягається.  Україна сьогодні завозить не лише чай,  каву, цитрусові,  як було раніше,  а й продовольче зерно,  цукор, м'ясо, мелясу,  горілку і тому подібне.  А відсотки, про які говорив Іван Григорович у  своїй  доповіді,  то  ото  й  усе  виробництво  -  7 відсотків, більше немає.

 

     Соціальні об'єкти закриті,  школи без палива, ділки забрали у людей майнові паї,  борги із  заробітної  плати  стали  нічийними. Структури  Міністерства  АПК  підтримують олігархів на місцях і не дають можливості людям одержати зароблене.  А на орендну плату 300 гривень на рік,  без роботи,  хотілося б,  щоб пожили ті,  хто так зробив для селян. То ж сертифікати вже продаються і безземелля для виснаженого селянина вже стало реальністю.

 

     Та реальність  в  іншому.  Люди  починають розуміти,  що їх у черговий раз,  як із  заощадженнями,  приватизацією,  обдурено,  і шукають шляхи захисту своїх конституційних прав на життя, на працю і її оплату, на охорону здоров'я, соціальний захист, а для дітей - право на майбутнє.  Створюють відповідно до Конституції об'єднання громадян-власників, які райдержадміністрації, до речі, в порушення Закону  про  громадські об'єднання,  не спішать реєструвати.  Люди розривають договори оренди з хапугами.  Але селу бракує техніки. І в   бюджеті  2001  року,  Іване  Григоровичу,  дякуючи  Кабміну  і більшості, навіть немає рядка видатків на сільгоспмашинобудування, тож техніки селу знову не дочекатися.

 

     Продовжується свавілля    чиновників,    які   стримують   цю ініціативу. Але ігнорувати, шановні, її не можна. Біда зараз. А ще більша   насувається   на   українське   село   з  подальшим  його реформуванням і продажем землі.

 

     І як тут не згадати слова Великого Тараса: "Схаменіться, добрі  люди,  бо  лихо  вам  буде!" Прислухайтеся до крику селян.  Верховна Рада повинна прийняти  комплексну  програму відродження українського села, виконуючи вже прийняті закони, а не на основі указів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається  Віктору  Роєнку.  За  ним   буде   виступати Олександр Олександрович Мороз.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська    область).    Уманський    виборчий   округ.   Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні депутати! Дивні речі відбуваються    в    нас    у    державі.    Спочатку   зруйнували сільськогосподарську  галузь,  а  тепер  нібито  вже  відроджуємо. Виходить по схемі:  спочатку зробили погано,  а потім зробимо так, як було.

 

     В інформації Кабінету  Міністрів  України  проглядаються  дві ризикованих  лінії  відведення  уваги  Верховної  Ради України від багатьох проблем,  які виникли в ході так званого реформування  на селі, що межують із криміналом.

 

     По-перше, Кабінет   Міністрів   України   не   помічає,  тому відповідно не надає інформації про  страшні  порушення,  які  були спровоковані саме Указом Президента України про невідкладні заходи щодо  прискорення  реформування   аграрного   сектора   економіки. Передбачаючи  порушення,  Верховна  Рада  України в січні минулого року (рік тому) правильно прийняла постанову і просила  Президента скасувати указ.

 

     По-друге, дивною   виглядає   теза   в   інформації  Кабінету Міністрів України:  "Ми доходимо до тієї межі,  коли без створення відповідного  законодавчого поля поглиблення аграрної реформи може стати проблемою".

 

     На мою думку,  це означає,  що  в  усіх  бідах  у  сільському господарстві буде винна саме Верховна Рада України, бо не поспішає узаконити на селі сьогоднішнє беззаконня.

 

     І нарешті. Виходить так, що закони і Земельний кодекс повинні замінити  дотримання  сівозміни,  яка  сьогодні  порушується всіма сільськогосподарськими формуваннями.  Також закони будуть  сприяти виробленню і внесенню органічних добрив,  боротьбі із шкідниками і хворобами сільськогосподарських  культур,  вапнуванню  і  псуванню грунтів,  меліорації земель, відновленню поголів'я великої рогатої худоби, свиней і птиці.

 

     А поспішність із  прийняттям  нового  Земельного  кодексу  на селянській мові означає:  "Телись ялова,  бо молока хочеться".  Не зроблено об'єктивну грошову оцінку землі,  а вже, давай, розпродаж землі. Звичайно, скупимо подешевше, а потім продамо подорожче.

 

     Завдання такого  реформування полягає в тому,  щоб знищити до кінця  сільське  господарство,  створити  новий  клас   панів,   а відповідно  на  цій  основі дати можливість завозити продукти з-за кордону.  Спочатку,  шановні  члени  уряду,  розберіться,  що  вже натворили.

 

     Перше. Суцільні  приписки,  а  не  ріст валового виробництва; сміхотворна орендна  плата  на  земельну  частку  (пай);  суцільна "прихватизація",  розпродаж  колективного  майна шляхом знецінення майнових паїв селян,  тому сьогодні і не  виплачуються  дивіденди; повальне   зменшення   земельної  частки  (паю)  -  одна  цифра  в сертифікаті, а за зменшену - платять орендну плату.

 

     Панами на     селі     поставлені      прислані      головами райдержадміністрацій керівники районних організацій, які ж до того мають приватні фірми.  І ця тріада ухиляється від сплати податків, не платить селянам зарплати, зате добре "відмиває" гроші і грабить селян.  А  віце-прем'єр-міністр  Гладій  вже  підміняє  Президента України, роздаючи наряди, щоб сільськогосподарські кооперативи вже реформувати в товариства з обмеженою відповідальністю,  тобто  щоб була єдина форма господарювання і власності на землі,  чим порушує статтю  13  Конституції  України   і   навіть   горезвісний   указ Президента.

 

     Моя пропозиція    така:   роботу   Кабінету   Міністрів   під керівництвом Президента з даного  питання  визнати  злочинною;  не підтримувати  при прийнятті Земельного кодексу України статей,  що передбачають розпродаж землі.  До речі,  про це говорять і селяни, які  сьогодні  збирають  підписи  до  Верховної Ради,  Президента, Кабінету Міністрів України,  щоб у Земельному кодексі не допустити статей про розпродаж землі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається  народному депутату Олександру Олександровичу Морозу. За ним буде виступати депутат Семенюк.

 

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановні колеги! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Є  два  перших  заступники.  Юрію   Яковичу,   сядьте попереду. І є заступник міністра по машинобудуванню Лузан Юрій.

 

     МОРОЗ О.О.  Я так розумію,  на Дні уряду відповідно до нашого положення  повинні   доповідати   або   керівники   галузей,   або Прем'єр-міністр.

 

     ГОЛОВА. Ну доповідав же керівник галузі.

 

     МОРОЗ О.О.  І він, мабуть, повинен почути, що з цього приводу думають депутати.

 

     ГОЛОВА. Іде ж пряма трансляція, так що він почує.

 

     МОРОЗ О.О. На "Радіо Рокс" мається на увазі, так? Міністр так оптимістично  доповів,  що аж легше на душі стало.  Тому,  що ніде зараз про реформи доброго слова  не  почуєш  у  селі.  А  тут,  на трибуні, можна говорити і так.

 

     Ну, вдумайтеся  самі.  Зруйновано крупне товарне виробництво, його  найважливіші  сектори  -  зерновий  і  цукровий,  зруйновано повністю  тваринництво.  І  все робиться під єдиним гаслом - треба змінювати відносини власності. Нехай навіть так.

 

     Коли аукціонується металургійний комбінат,  то це не означає, що  розвалюється  технологія  - один тягне собі мартена,  а другий щось інше.  А в сільському господарстві, виявляється, можна робити і  так.  І  це  нікого  не  цікавить.  І давайте будемо плескати в долоні, бо в нас відбулися гарні переміни.

 

     Я хотів би  звернути  увагу  на  одну  річ,  на  мій  погляд, принципову:  не може в державі існувати дві сфери права - указне і конституційне,  тим паче що  Конституція  забороняє  втручатися  у відносини  власності Президенту своїми указами.  А стосовно землі, стосовно сільського господарства,  виявляється,  можна. І міністри посилаються:  "От  вийде  ще  один указ,  і тоді вже підуть справи добре".

 

     Та не  має  права  Президент   цього   робити!   Відбувається конкуренція права. І це створює такі колізії, які заводять у тупик селян,  керівників влади,  суди.  І це закінчиться  кров'ю.  Невже цього не розуміють люди,  ті, хто таким чином провокує ситуацію? Я думаю,  що цим повинен опікуватися міністр,  Кабінет Міністрів  і, звичайно, Верховна Рада.

 

     А тішитися  здобутками...  Ну чим можна тішитися?  У 2,5 раза впало поголів'я великої рогатої худоби,  вдвічі  свиней,  в  п'ять разів овець, у десять разів поголів'я птиці і тому подібне.

 

     Ми радіємо, що є позитивні зрушення. Давайте вийдемо на базар і подивимося, які ці зрушення: кілограм м'яса - 16-24 гривні, сало

- 10-12,  яйце чотири з половиною гривні. Рік назад це було вдвічі дешевше,  а ми говоримо,  що все гаразд,  от фермери нас виручать. Хай працюють.

 

     Але ж  на  що  ми  покладаємося?  У минулому році три фермери тримали одну корову,  а в одній фермі - 0,9 свині,  тому  що  вони працюють  у  тих  секторах,  які  вигідні  для товарного ринкового виробництва,  а це зовсім інша система,  ніж сільське господарство саме по собі.

 

     Тому я  вважаю,  що  ті  форми,  про  які  доповідав тут Іван Григорович - приватноорендні підприємства,  механізми  єдності  із податковою  заставою,  роботою  районних  адміністрацій -створюють механізми руйнування всього того,  що гарантує  розвиток  села.  І збиткування  над селянином сьогодні продовжується.  Кожного дня я, як й інші депутати,  очевидно, особливо в нашому комітеті, одержую листи,  де доведене це збиткування: ні до кого навіть звернутися в районі,  тому що керівник адміністрації думає про одне,  суд - про інше, районне управління сільського господарства - про третє тощо. Немає в цьому відношенні лінії, немає політики міністерства.

 

     А цінова   політика,   селекція,   насінництво,   вівчарство, меліорація, розвиток сільгоспіндустрії, механізації, хімізації? Ми назавжди відстали від світу,  і вже відбулися незворотні  процеси. Тому треба зібратися всім разом і нарешті отак - депутати і уряд - розібратися, що ми хочемо мати в селі.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Валентині Петрівні  Семенюк.  За  нею буде виступати депутат Павловський.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Після ознайомлення  з  інформацією,  поданою  Кабінетом  Міністрів України,   та   аналізуючи   так   звані  "здобутки",  отримані  в реформуванні господарств,  порівнюєш цифри,  про які  тут  говорив тільки що Олександр Олександрович,  за словами доповідача, стійкою тенденцією зростання,  збільшення доходів,  зменшення  збитковості підприємств,  мимоволі  на  думку  спадає  народна  мудрість,  яка говорить,  що від зміни картуза на шапку прибутку не додається.  А як людина,  яка звикла рахувати,  можу тільки сказати,  що збитки, звичайно, збільшуються.

 

     Дуже хотілося б вірити  в  те,  що  так  звані  реформи,  які сьогодні  так  гарно  тут  висвітлювалися,  вже  лишилися  і мають відповідну  стабілізацію,  і  економічна   криза   минула.   Однак перебуваючи  у виборчих округах,  особливо в селах,  переконуюсь у протилежному.  Питання,  внесене сьогодні на обговорення, викликає більше запитань, ніж ми почули в цьому сесійному залі відповідей.

 

     Перш за  все,  чому видається низка указів про реформи в АПК, особливо ті, що стосуються земельних відносин? Наші урядовці так і не  дали  відповіді,  як  уникнути  правової колізії,  яка виникла внаслідок реформ. У Конституції чітко вказано: "Право власності на землю   гарантується.   Це   право   набувається   і  реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону".

 

     Тобто відповідно   до   статті  17  Земельного  кодексу  акти землекористування і володіння,  які,  до речі, видані, починаючи з 1993 року відповідно до інструкції Держкомзему 10,  фактично мають відповідну юридичну силу.  Згідно з  цими  документами  акти,  які отримали  колективні  господарства,  є чинними,  і не повинно бути втручання в роботу колективних господарств.

 

     Таким чином,  порушується  стаття  26  Закону   України   про колективне  сільськогосподарське підприємство,  за якою,  до речі, хочу  особливо  наголосити:  "Втручання  в  господарську  та  іншу діяльність  підприємства  з  боку  державних",  повторюю,  з  боку держави,  "громадських  організацій   і   кооперативних   органів, політичних партій і рухів не допускається". Наш Президент, видаючи указ, порушив цю статтю.

 

     Далі. "Збитки (включаючи  очікуваний  і  неодержаний  дохід), завдані  підприємству  в  результаті виконання вказівок державних, повторюю,  або інших  органів  чи  посадових  осіб,  які  порушили правила  підприємства,  а  також  внаслідок незалежного здійснення такими органами чи посадовими особами передбачених  законодавством обов'язків   щодо   підприємства,  підлягають  відшкодуванню  цими органами" і цими посадовими особами.  Це говориться в  Законі  про колективне сільськогосподарське підприємство.

 

     Враховуючи те,   що  указ  Президента  1994  року  видано  на порушення статті 13 Конституції України  та  враховуючи  Постанову Пленуму  Верховного  Суду  13 від 25 грудня 1996 року про практику застосування  судами   земельного   законодавства   при   розгляді цивільних справ виникає правова колізія.

 

     Тому, я  думаю,  що  після  сьогоднішньої нашої розмови нам у комітеті і особливо Верховній Раді все-таки потрібно сказати  своє "я":  чи  дійсно  будуть  діяти  ще укази 1994 і 1999 років?  Адже сьогодні нас хочуть примусити жити за указами. Це перше.

 

     Друге. Слухаючи Президента,  коли він на трибуні говорив  про те,  щоб правоохоронні органи знайшли злодіїв,  які розкрали село, то вважаю,  не потрібно цих злодіїв  шукати  працівникам  міліції. Злодії  самі  знаходяться  під  патронатом  Президента,  під  його указами і при допомозі його указів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Антоновичу Павловському. За ним буде виступати депутат Альохін.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую.  Фракція  "Батьківщина".  Шановні  члени  уряду! Шановні  колеги!  Я хочу говорити про те,  що є спільним для всієї земної кулі незалежно від форм власності.  Ідея дуже проста, я вже про  неї говорив:  сільське господарство без державної підтримки і дотацій може вижити і розвиватися тільки  в  тропічному  поясі.  А оскільки у нас пояс не тропічний, то ми повинні розробляти заходи, як воно повинно розвиватися.  Так само,  як в Європейському Союзі, як  у  Сполучених  Штатах,  де  по дванадцяти напрямам дотується і підтримується сільське господарство.

 

     Тому я звертаюся, і щоб мені не заважали

 

     ГОЛОВА. То ж треба було сказати  не  тільки  власності,  а  й політичної спрямованості.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   І   ще   із   врахуванням   патріотизму  і національних інтересів.

 

     Так от.  Я хотів би звернути увагу уряду до цінової політики. Поки  не  буде  паритету цін,  ніякий розвиток неможливий.  Є дуже проста норма у світі.  Якщо один літр дизельного  пального  коштує або йде на рівні одного літра молока чи одного кілограма зерна, то тоді  сільське  господарство  буде  рентабельним.   Якщо   це   не виконується, воно завжди буде збитковим.

 

     Тому треба  дивитися  так:  чи  наші  найкращі  у світі землі нічого не варті?  Чи,  може,  цінова політика не та,  що потрібна? Тому я звертаюся до інших відомств уряду,  що дійсно Мінекономіки, нам потрібно розробити в державі  цінову  політику  і  не  боятися регулювання цін,  особливо на енергоносії. Сполучені Штати Америки 10 років - з 1973 по 1983  -  регулювали  ціни  на  енергоносії  і енергопотоки.

 

     Чому ми  не  беремо  приклад  з  Сполучених  Штатів  й  інших розвинутих країн?  Тому я хочу,  щоб ми відкинули всі  ці  вимоги, рекомендації іноземців,  щоб вони нас не робили дурними,  а щоб ми на наших родючих землях були розумними і дійсно забезпечили  народ і   продовольством,   і   принесли   прибуток   нашому  сільському господарству.

 

     Тому я хочу,  і  наша  фракція  вимагає  від  уряду  розробки стратегії  розвитку  сільського  господарства.  Причому  створення таких умов, щоб воно було рентабельним. Потрібні відповідні закони

- давайте розробимо їх,  ми готові.  Більше того, у Верховній Раді лежать  (фракцією  "Батьківщина"  розроблені)  законопроекти   про засади національних інтересів.  Чому вони не розглядаються,  Іване Степановичу,  у Верховній Раді?  Оцю всю сукупність  законів  плюс Закон   про   підтримку   захисту  сільського  господарства  треба першочергово розглянути у Верховній Раді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Володимиру Альохіну.

 

     АЛЬОХІН В.І.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Не вперше ми слухаємо цим  складом  народних  депутатів цього скликання звіти уряду щодо аграрного сектора.  І сьогоднішня доповідь Івана  Григоровича  -  доповідь  об'єктивна  і  з  певним підняттям  питань  і  проблем.  Дійсно  є багато і позитивного,  і багато ще проблем.  За час проведення аграрних  реформ  в  Україні була реалізована ціла система заходів, направлених на формування в аграрному комплексі правовідносин ринкового типу.

 

     Зокрема, покладено  початок  процесу  формування  недержавних сільськогосподарських  підприємств  на основі приватної власності, сектора  фермерських  господарств  розширеного  землекористування, особистих   підсобних   господарств   населення.   Безперечно,  це позитивні результати.  Деякою мірою поліпшується  фінансовий  стан сільгосппідприємств.  Зокрема, зупинилося зростання заборгованості з податків,  пенсійних внесків,  заробітної плати  і  почалося  її покращання.  Результати  господарювання  на  селі  за поточний рік наочно показали певний потенціал приватного власника.

 

     Однак аграрна реформа на селі має і чимало опонентів. Та що б не говорили,  реформа уже відбулася, вона зорієнтована на інтереси людей,  і її зворотний процес неможливий.  Незважаючи на це,  є ще ряд проблем.

 

     Перше. Позитивне те, що в аграрний сектор інвестори вкладають кошти.  Але  це  буде  за  однієї  умови  -  стабільності  саме  в законодавстві.   На   сьогодні   діють   закони   про   колективне сільськогосподарське підприємство,  про кооперацію,  про селянське (фермерське) господарство, про пріоритетність соціального розвитку села плюс підзаконні  акти,  розпорядження  відомств  тощо.  Треба єдиний  аграрний  кодекс,  який  би  стабілізував взаємовідносини. Стабільність   в   економіці   неможлива   без   прийняття   також Податкового,  Земельного,  Господарського і Цивільного кодексів. І це саме спільна робота і Верховної Ради, і уряду.

 

     Друге. Шановний   Іване   Григоровичу!   Прийнята    програма "Зерно-2001" каже про те,  що дійсно вона може бути виконана, тому що посіяно набагато більше,  ніж у 1999 році,  але багато що  буде залежати  від  того,  які  будуть  відносини  із зберіганням цього зерна. На сьогодні дуже багато факторів, коли ДАК "Хліб України" й інші   елеватори  крадуть,  просто-напросто  крадуть  зерно  і  не віддають  його  власникам.  Цьому  є  приклад  Асоціації  фермерів Дніпропетровської  області,  які  неодноразово зверталися до вас і щодо  Бузівського  елеватора,  і  Криворізького  хлібоприймального підприємства.  Тому  прохання,  Іване Григоровичу,  звернути на це особливу увагу.

 

     Звичайно, багато ще проблем і соціального направлення, і щодо безробіття,  і  щодо  створення  додаткових  робочих місць.  Але в цілому  з  урахуванням  зауважень  пропоную  підтримати   уряд   і Міністерство  аграрної  політики  в діях по стабілізації аграрного сектора.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Миколі Кириченку. За ним буде виступати депутат Вітренко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  151,  Полтавська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги, члени уряду, присутні!  Я у  своєму  виступі  хотів  би  більше  зупинитись  на питаннях,  які  найбільш  болючі і гострі для села - це соціальний розвиток.

 

     Соціальний розвиток села -  один  із  найважливіших  напрямів аграрної політики, мета якого полягає в підвищенні життєвого рівня населення.

 

     Проте в умовах соціально-економічної кризи цьому завданню, на жаль,  не  надається  належного  значення.  Реформування аграрного сектора  економіки  в  ринкових  умовах  неможливе  без  вирішення комплексу  питань  щодо поліпшення соціальнодемографічної ситуації на селі,  ставлення до  села  не  лише  як  до  місця  виробництва сільськогосподарської продукції, але й бази відтворення потенціалу нації,  її  життєвого  середовища  повинно  стати  метою  аграрної реформи.

 

     Демографічна ситуація набула форми гострої кризи.  За останні роки  чисельність  сільського  населення  зменшилася  майже  на  5 мільйонів  і  становить  менше  ніж 16 мільйонів чоловік.  З карти України  зникло  більше  ніж  300  сіл,  різко  зростає   показник демографічного навантаження на селі через старіння населення.

 

     Питома вага  осіб  працездатного  віку в сільській місцевості теж швидко зменшується.  Загалом в Україні нараховується близько 8 тисяч   сільських   населених   пунктів,   в   яких  у  зв'язку  з незадовільним   демографічним   станом    відтворення    населення неможливе.  Крім того,  обмеженість бюджетних асигнувань і власних коштів підприємств призвело  до  скорочення  в  останні  роки  325 сільських  шкіл,  2079 дошкільних закладів освіти,  376 дільничних лікарень.    У    цілому    рівень    забезпеченості     закладами соціально-культурної сфери становить дуже низький процент.

 

     Водопровідні мережі мають лише 23 відсотки сіл, газопроводи - 27 відсотків сіл. Жителі 1250 сіл користуються привозною водою.

 

     Найневідкладнішим сьогодні є подолання  масової  незайнятості населення  і  бідності сільського населення,  припинення руйнівних процесів у соціальній структурі села і поселенській мережі. Втрата стабільного  місця  роботи  і надійного заробітку стала справжньою бідою для мільйонів селян працездатного віку.

 

     Зважаючи на нинішнє кризове економічне становище  України  та різке  підвищення  цін,  необхідно  реалізувати  комплекс заходів, спрямованих на поліпшення забезпечення сільських населених пунктів товарами довготермінового використання.

 

     Серед соціальних  пріоритетів  в  ході реформування аграрного сектора має  бути  державна  допомога  вимираючим  селам.  І  уряд повинен  разом  з  міністерством розробити відповідну програму.  З метою  прискорення  реалізації  завдань  по  соціальному   захисту сільських   жителів  необхідно  також  розробити  і  прийняти  ряд законодавчих актів, зокрема, закони України про порядок визначення величини прожиткового мінімуму населення,  про сприяння зайнятості випускників загальноосвітніх шкіл, ПТУ, вищих навчальних закладів, про оплату праці і цілий ряд інших законопроектів,  пропозиції про яких уже надані народними депутатами.

 

     Прикро констатувати,  що,  незважаючи   на   низький   рівень забезпеченості сіл соціальною інфраструктурою,  обсяги будівництва об'єктів на селі скоротилися в десятки разів.  На  жаль,  бюджетом 2000   року   капітальні   вкладення  на  розвиток  села  не  були передбачені,  і лише в  серпні  місяці  минулого  року  постановою Кабінету Міністрів було виділено 25 мільйонів гривень, в основному на газифікацію.

 

     У Законі про Державний бюджет на 2001 рік ми передбачили 300  майже 361 мільйон гривень на капітальні вкладення держави.  Тому в цій статті необхідно згідно із Законом України про  пріоритетність соціального  розвитку  села  виділити  46  відсотків від загальних обсягів капітальних вкладень на розвиток села. Я закінчую.

 

     І останнє.  Які б заходи реформування аграрного сектора ми не проводили,  відродити  повноцінне сільськогосподарське виробництво (і тут уже про це говорили) без встановлення державою паритету  на ціни між промисловою і сільськогосподарською продукцією неможливо. І не потрібно нам говорити,  що ціни встановлює ринок.  За останні

8-9  років  ми  побачили згубність такого підходу.  Якщо ми хочемо швидкого відродження економіки, потрібно починати з села.

 

     І останнє.  Потрібно  у  першу  чергу   зберегти   пільги   з оподаткування   для  виробників  сільськогосподарської  продукції. Користуючись нагодою,  я передаю відповідне звернення  щодо  цього ради  колективних  сільськогосподарських  підприємств  Полтавської області до Голови Верховної Ради та до голови  Комітету  з  питань аграрної політики та земельних відносин. Прошу його підтримати.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Наталії Михайлівні Вітренко.  За нею буде виступати депутат Яценко.  П'ять хвилин.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична  опозиція.  Я  не  знаю,  кому і що хочуть довести сьогодні представники уряду і пан міністр,  про які успіхи реформ  в  сільському  господарстві  можуть  говорити,  коли цифри кажуть самі за себе.

 

     І те,  що   зруйновано   сільськогосподарські   підприємства, колгоспи,  радгоспи,  це абсолютно не означає,  що нові форми, оці орендні різного роду підприємства, дадуть позитивні результати.

 

     Я розумію,  чому це було зроблено. Ось у мене документ - лист Кабінету  Міністрів  України  та  Національного  банку  України до Міжнародного валютного фонду про наміри  економічної  політики  на 2001 рік.

 

     5 грудня  2000  року  Кабінет  Міністрів разом з Національним банком направив до Міжнародного валютного фонду звернення стосовно поновлення  програми  в рамках механізму розширеного фінансування. Якщо ви пам'ятаєте, то як тільки Кучму, його оточення, перш за все олігархи, залишили на наступний термін Президентом України, перше, що він зробив,  - це намагався сплатити,  я так  розумію,  векселі своїм західним патронам і пустив землю на розпродаж.

 

     І ось  про  це  радо  рапортує  уряд  Ющенка (вони ж працюють разом,  Кучма і Ющенко,  щоб вони між собою не казали, одну і ту ж політику проводять.

 

     І ось   5  грудня  2000  року,  звертаючись  до  Міжнародного валютного фонду,  Кабінет Міністрів каже:  "Ви ж  дивіться:  ми  ж землю на розпродаж пустили".

 

     І 19 грудня Міжнародний валютний фонд, вирішуючи, чи надавати кредити чи не надавати,  підсумовує,  які ж добрі наміри  і  добрі справи зроблено в Україні.  Ага, поліпшення платіжної дисципліни в енергетичному   секторі.   Те,   що   знекровлено   населення    і підприємства, регіони, - це для них неважливо.

 

     Далі: "Важливі  реформи  в  сільськогосподарському  секторі". Тобто те,  що  зроблено  на  порушення  Декларації  про  державний суверенітет,  на  порушення  інтересів народу України,  переважної більшості населення,  але це  зроблено  в  інтересах  Міжнародного валютного фонду.

 

     І саме за це Міжнародний валютний фонд потім і вирішив надати 245 мільйонів доларів кредиту.  Ну,  ви знаєте,  соромно за  такий незначний кредит. Турції кинули в кінці року 10 мільярдів доларів, бо там криза,  яка виникла знову ж таки через реформи Міжнародного валютного  фонду.  Тобто  зрозуміло,  пане  міністр,  для  кого ви стараєтесь: абсолютно не для народу України.

 

     І останнє.  А що ж роблять наші  губернатори,  які  проводять політику Президента і уряду на місцях.  Вони що, сприяють, щоб був кращий розвиток сільського господарства?  Абсолютно  ні.  До  мене звернулись  виробники з Роменщини про те,  що Щербань,  губернатор Сумщини,  узурпував  усі  переробні  підприємства,   і   абсолютно неможливо  вирішити  питання  переробки  цукрового  буряку з метою підняття ефективності самого виробництва.

 

     Виробники, хай вже приватно-орендні,  але вони хочуть зібрати цукровий  буряк  і  переробити  на користь свого підприємства.  Що відбувається?  А  відбувається  те,  що  створені  дві  структури: "Інтерпайп" і "ЮВС".  Дуже,  ви знаєте, красива така картинка, між собою поділені всі,  абсолютно всі, земельні ділянки, накручуються ціни на цукор,  робляться шалені прибутки. І в кого в кишенях? А я думаю,  вони  в  кишенях  тих  олігархів,  які  в  центрі,  і  тих олігархів, що підростають на периферії, в регіонах.

 

     Тому я  хочу,  щоб  стало  зрозумілим:  не можна так робити і називати  це  реформами  в  Україні.  Це  не   реформи:   в   селі продовжується  знищення  сільського  господарства  як продуктивної бази всього нашого народу.  Тобто поставлена мета знищити  Україну як   державу.   Вона  реалізується  перш  за  все  через  знищення енергетичного сектора (ось чому  йде  затоплення  шахт,  ось  чому знищується   наше  виробництво  в  енергетиці)  і  через  знищення сільського господарства.

 

     Прогресивна соціалістична партія виступає  категорично  проти цього курсу реформ, який за рецептами Міжнародного валютного фонду в Україні проводить Президент Кучма разом з Прем'єром Ющенком.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Михайловичу Яценку. За ним буде виступати депутат Зубов.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановні колеги народні депутати України! Шановні члени уряду!  Давайте все-таки констатуємо,  що зміст реформ,  які відбуваються   за   указами   Президента,  суперечить  Конституції України,  оскільки там  чітко  записано,  що  це  питання  повинно регулюватися  виключно законами України,  тобто встановлюється цим сесійним залом.

 

     Крім цього,  давайте оцінимо самі по собі результати  реформ. По-перше, численні зустрічі з селянами свідчать про те, що вони не знають  своїх  прав,  не  хочуть  бути  приватними  власниками.  І Катерині Ващук я відповідаю: не завдяки вашим зусиллям, а всупереч вашим зусиллям і  всупереч  указу  Президента  збереглися  цілісні майнові  і  господарські  комплекси  на  селі.  Тому  що селяни не хочуть,  вони  бояться,  їм  інстинкт  підказує,   що   не   варто розбігатися в різні сторони.  Тобто це не ваша заслуга, а навпаки, можливо,  ваше упущення, тому що селяни не захотіли зробити те, що ви кажете.

 

     І крім цього,  якщо є якась стабілізація,  Іване Григоровичу, вона  досягнута  завдяки  посиленню  експлуатації  селян,   тільки завдяки цьому,  і більш нічого. Вони забули про відпустки, вони не знають,  що таке заробітна плата,  будинки відпочинку, санаторії і так далі,  як колись за партійної системи, вони від зорі і до зорі пашуть,  як прокляті,  як раби, на цій землі. Тільки завдяки цьому вдалося   досягти   деякої   стабілізації.   Фактично  ці  реформи пересадили селянина з трактора на коня,  відкинули в XIX століття, і це видається за якісь досягнення. Та не досягнення це, а десятки років назад, у XIX століття.

 

     Але тим,  можливо,  відрізняємося, що не лише критикуємо, а й підказуємо,   що   далі  робити,  який  вихід.  Насамперед,  Іване Григоровичу,  як не хочете,  а адміністративні  методи  доведеться застосовувати.  Можливо,  у  наказовому  порядку  слід створити на селі,  в кожному районі по  декілька  сервісних  підприємств,  які забезпечили  б  закупівлю  у  сільського  виробника продукції.  Це поперше.

 

     По-друге, слід утворити міні-МТС,  чи,  я не знаю,  як ви  їх назвете  -  не  в  цьому головне.  Головне в тому,  щоб під дешеві ставки селянин міг узяти на короткий термін в оренду  ту  чи  іншу техніку, ті чи інші знаряддя.

 

     По-третє. Надання кредитів. Сім відсотків

- це максимальна ставка,  під  яку  селянин  сьогодні  може  взяти кредит. І не вимагайте від нього віддавати землю в заставу. Він не буде цього робити,  він не візьме такі  кредити.  Кредити  повинні бути абсолютно прозорі і кожному доступні.  Можливо, ультимативним шляхом піти на це,  але потрібно, щоб уряд примусив банки надавати такі  кредити.  Іншого  виходу  в  нас  немає.  Ні в якому разі не пускайте землю в якості товару.

 

     Ви і Катерина Ващук  кажете  про  те,  що,  мовляв,  створимо паркани  в  Земельному кодексі,  через які не перелізе іноземець і так далі.  Дурниці, чепуха, бред! Економічні закони такі, що товар тече  туди,  в ті руки,  в яких є гроші.  Скажіть,  в українського селянина гроші є?  Немає.  У кого завтра опиниться земля, яка буде перетворена на товар?  У того, що ви і знати не будете. Або чудово знаєте і тому робите такий крок.  Тому ні в якому разі  не  робіть цього.   Не   хочуть   сьогодні   люди,   щоб   землю   пустили  в купівлю-продаж.

 

     І останнє.  Іване  Григоровичу,  зрозумійте,  що  врегулювати питання  соціальної  сфери  на  селі указами Президента неможливо. Вони  не  мають  юридичної  сили.   Ми   сьогодні   стоїмо   перед необхідністю  зробити величезні реформи у міжбюджетних відносинах. Але як тільки ми зробили перший крок, хоча це не крок, а півкроку, хотіли  змінити  міжбюджетні  відносини,  відразу  губернатори,  а точніше,  префекти побігли до Президента:  "Батьку, рятуй! Не буде що ж розподіляти. У людей же опиняться сьогодні бюджетні гроші".

 

     Потрібне глибоке  реформування  міжбюджетних відносин,  аби у нас не довбили в столицях і обласних центрах взимку землю і  клали плитку,  а на селі в цей час загинула вся соціальна сфера,  щоби у сільських рад були реальні кошти на  утримання  соціальної  сфери. Таким  чином,  Іване  Григоровичу,  від  вас  вимагається сьогодні підтримувати не укази Президента, а законодавчо надійна ініціатива голосування в цьому сесійному залі,  щоб під усі ці заходи ми мали надійну  фінансову  підтримку.  Тільки  тоді  ми  можемо  вирішити питання, які поставлені.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Зубову Валентину Сергійовичу. А потім вже будемо радитися.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые коллеги!  Сам ход рассмотрения этого крайне важного вопроса для судьбы страны,  меня  поразил  по  двум  таким аспектам.

 

     Первый. Это просто удивительный оптимизм основных докладчиков при рассмотрении проблем на селе.

 

     И второй - это то, что мы обсуждаем эту архиважную проблему в полупустом зале.

 

     Эту проблему надо рассматривать сегодня уже не только с точки зрения экономических интересов нашей страны,  но  именно  с  точки зрения вопросов национальной безопасности страны.

 

     Но прежде,  чем мы будем так рассматривать, давайте попробуем разобраться в терминологии.  Многие докладчики сегодня говорили  о реформах,  что  они  идут.  Но  давайте будем обективны.  Мне уже приходилось в этом зале говорить о том,  что в 1990 году  из  12,5 тысячи  коллективных  сельхозпредприятий у нас только 51 хозяйство было  утыточно.  В  прошлом  году  -  99,9  процента  хозяйств   - убыточные.  Мы  в  1992  году  произвели  52  миллиона тонн зерна, сегодня - в два с лишним раза меньше  -это  и  есть  прогресс?  Мы ликвидировали целые отрасли сельского хозяйства - это реформы?  Мы добили социальную  сферу  -  это  и  есть  реформы?  Мы  уменьшили количество проживающих в селе на 5 миллионов - и это тоже реформы?

 

     Вчера по программе "Интер",  вы знаете, что это телепрограмма отнюдь  не  левая  -  не  социалистическая  или  коммунистическая, показывали  историю  западноукраинского  села,  куда  коллективные отношения пришли позже,  чем по всей остальной стране. Вы слышали, о  чем  шла  речь,  -  колхозники  плачут,  говорят о том,  что мы вспоминаем о том,  что мы  жили  как  люди,  не  боялись  за  свое будущее,  за  судьбы  своих детей".  А сегодня сотни тысяч жителей Украины западных районов превращены в бессловесных рабов у фермера Польши, Голландии, Бельгии и так далее, - и это есть все прогресс!

 

     Причем, обратите   внимание  и  на  градацию  -  раньше  было Министерство агропромышленного комплекса,  а  теперь  Министерство аграрной  политики.  То  есть аграрная политика есть,  а аграрного сектора, как правило, нет. И это, оказывается, высшее достижение.

 

     Сегодня мы должны,  во-первых,  признать работу  Министерства аграрной    политики    неудовлетворительной,    должны   поручить Генеральной прокуратуре возбудить  уголовное  дело  против  высших должностных  лиц  государства за разгром базовой отрасли народного хозяйства и персональную ответственность за эти страшные  процессы в  селе возложить лично на Президента Леонида Даниловича Кучму.  Я убежден,  придет время, и ему придется за это отвечать, потому что в  селе  сегодня  нет  реформ,  а  осуществляется  антисоциальный, невиданный   в   истории   мировой    цивилизации    антинародный, антиисторический эксперимент, за который обязательно кто-то должен будет в будущем ответить.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні народні  депутати,  усі  бажаючі   взяти   участь   в обговоренні,   такою  можливістю  скористалися.  Є  депутати,  які записані,  але або не наполягають,  або відсутні з різних  причин. Вам   розданий  проект  постанови  Верховної  Ради,  щоб  ви  його подивилися.  Дехто в обговоренні згадував про цей проект і  вносив конкретні пропозиції,  я на них пізніше зупинюся, проекту сьогодні ми голосувати не будемо.  Тому заключне слово  надається  міністру аграрної   політики   Івану   Григоровичу   Кириленку.   І  будемо завершувати розгляд цього питання.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  колеги народні  депутати!  Два  скликання в цьому залі слухав і звіти,  і голосував, і виступав з цієї трибуни, і кожного разу, піднімаючись на цю найвищу в державі трибуну,  дуже переживаю, що скажу, за те, яка буде реакція, які будуть виступи.

 

     Я вам вдячний від імені і уряду,  і міністерства за  критичну конструктивну розмову. І мені хочеться більше. Усі в залі говорять про підтримку сільського господарства, додаткові кошти, диспаритет цін, про регулювання цінової політики, підвищення заробітної плати селян, урегулювання майнових відносин і так далі.

 

     Хочеться більше.  Хочу передусім  сказати,  що,  як  і  після попередньої  розмови,  яка  в  нас  із вами була влітку,  порушені питання матимуть наслідком реальні конкретні дії. Аграрний комітет Верховної Ради постійно бере участь у наших заходах, які проводить міністерство,  уряд.  Ми  тісно  і  конструктивно  співпрацюємо  з аграрним  комітетом,  багато  зроблено,  що  члени комітету можуть підтвердити.

 

     Друге, що хочу підкреслити.  Саме народні депутати  Верховної Ради  в 2000 році з ініціативи аграрного комітету багато допомогли сільському  господарству   -   минулого   року   прийнято   чимало визначальних законів,  які підтримали сільське господарство.  І ще раз хочу вам за це подякувати.

 

     Третє. Ще хотів би просити реально допомогти. У найближчі дні у вас буде голосування з приводу цих законопроектів. Я дуже прошу, те,  що і Катерина Тимофіївна говорила в  своєму  виступі,  і  ряд депутатів,   і   передавали   звернення   до   головуючого   Івана Степановича:  підтримайте в другому читанні закон про  особливості справляння   ПДВ  у  сільському  господарстві,  підтримайте  режим оподаткування,  який був у 2000 році,  ще хоча б на два-три  роки, дайте стати на ноги сільськогосподарському виробнику.

 

     Підтримайте Земельний   кодекс.  Поправки,  які  ви  зробили, враховані,  і  врегульовується   багато   питань,   які   сьогодні порушувалися  в цьому залі.  У правовому цивілізованому юридичному полі вони врегулюються Земельним кодексом.

 

     Третє питання.  Ми все одно виходитимемо на трибуну Верховної Ради  і  проситимемо  вас  через  деякий  час  поновити  той режим забезпечення сільського господарства дизельним пальним, який був у 2000  році.  Бо  ви  відчуєте,  як почне підніматись ціна,  штучно нагнітатись дефіцит, і про це багато депутатів і в запитаннях, і у своїх  виступах  говорили.  Зверніть  увагу,  усе  це відбувається тільки з дизельним пальним,  головним споживачем якого є  виключно сільське  господарство.  Я  просив  би  вас  підтримати  той режим забезпечення за тими схемами, який був попереднього року.

 

     Вами в першому читанні підтриманий проект Закону про державну підтримку  сільськогосподарського виробника до 2004 року.  Ми його вважаємо рамковим,  він короткий, але за вагою дорівнює Закону про пріоритетність  соціального  розвитку села,  який був прийнятий ще десять років тому,  і на нього багато посилались  всі  виступаючі, особливо  під  час  слухань,  які  були  влітку.  Цей законопроект сучасний,  на сучасних засадах написаний,  він не вимагає  великих коштів,  але підтримка буде дуже суттєва. Він розроблений аграрним комітетом  за   сприяння   інших   депутатів,   інших   комітетів, представників різних фракцій,  розроблений науковцями, практиками. І я просив би вас підтримати його і в другому читанні з  тим,  щоб ми на чотири роки зафіксували особливий режим підтримки сільського господарства, щоб воно могло стати на ноги.

 

     Те, що ми це можемо зробити,  у мене  впевненість  повна,  бо 2000  рік  тому  свідчення.  За  те,  що зробила Верховна Рада для підтримки сільського господарства,  я  можу  тільки  дякувати  від імені всіх селян. Я сподіваюся на таке ж ставлення і в цьому році.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване Григоровичу. Сергію Івановичу, та дві ж години були відповіді на  запитання,  а  вам  ще  недостатньо.  Ми можемо хіба що як виняток просити, щоб вам слово надати.

 

     Шановні народні   депутати,  я  довго  підсумовувати  не  маю наміру,  проблема усім  відома.  Висловлю  лише  своє  суб'єктивне бачення цього питання.  Переважна більшість депутатів говорили про те, що треба зробити, щоб урятувати село.

 

     Я, посилаючись на досвід Сергія Івановича  Дорогунцова,  хочу засвідчити вам, що ми все життя допомагаємо селу в різних формах - від тридцятитисячників,  Володимире Михайловичу,  яких і  сьогодні згадують, двадцятитисячників, потім перспективні і безперспективні села, індивідуальний підряд, агротехнічні паспорти й так далі.

 

     Але все це можливо було за  тієї  економіки,  яка  називалася плановою.  Були структури і органи,  які відповідали і здійснювали реалізацію тих планів.  Ми зараз,  Володимире Романовичу,  будуємо іншу  економіку,  у  якій  немає  кому  змушувати людей виконувати рішення, які є.

 

     Тому роль держави,  як регуляторного органу,  полягає в тому, щоб   зацікавити  того,  хто  залишився  в  селі,  хто  бажає  там працювати.

 

     Однозначно, Іване Григоровичу,  зупинено  сповзання,  про  що свідчать  відповідні  показники,  але говорити про зростання,  про здобутки в аграрному секторі не доводиться - здобутків і зростання немає.  Одне  ми  фіксуємо з великим задоволенням,  що ми прийняли рекордну кількість постанов у цьому році,  і серед них - жодної  з приводу посівної,  збиральної та інших кампаній. Але весь комплекс робіт проведено і зупинено сповзання. Це єдине досягнення.

 

     Село залишилося з різними формами господарювання,  і  всі  ці форми   потребують   уваги   з   боку  держави,  і  особливо  щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення.

 

     Я не буду повторювати слова  Яценка  Володимира  Михайловича, який уже не критикував реформи на селі,  і просив вас подумати, як організувати мережу матеріально-технічного забезпечення людей, які працюють  на  селі.  Подумайте,  як  створити  цю мережу,  тому що сьогодні дефіциту в бажаючих  допомогти  селу  немає,  усі  хочуть допомогти, навіть ті, які ніколи не були в селі, допомагають йому, створюються  структури.  Але  вже  не  виділяються  відповідно  до постанови  кошти  на  допомогу  селу,  бо  до тих коштів,  Вікторе Григоровичу,  "прилипали"  і  допомагали.  Ви  ж  знаєте,  як   це робилося. Тому я не буду вас переконувати.

 

     Я хочу,  щоб,  Іване Григоровичу,  ви,  Міністерство аграрної політики, гадаю, до лиця було б такому солідному міністерству, яке нещодавно  відповідало  за  все,  взяти  на  свої  плечі хоча б цю частину   аграрної   політики   -   щодо    матеріально-технічного забезпечення, щоб це була контрольована, в міру можливості прозора форма забезпечення,  яка задовольнила б потреби селян, якою був би задоволений як фермер,  як приватний господар, так і асоційований, працівники різних нових форм, які ми організовуємо.

 

     Я відповідаю, Володимире Романовичу: дію відповідно  до  положення.  Головуючий підсумовує обговорення. Так, і планування також, тільки можна його назвати прогнозуванням, і це буде те саме планування. Так що немає проблем.

 

     Наступна проблема  -  це  виділення  кредитних ресурсів.  Ви, Іване Григоровичу,  тут двічі чи тричі говорили про те, що в цьому році це буде значно краще.  Рік уже практично розпочався, кредитні ресурси селу бажано було б  у  минулому  році  виділити,  тому  що специфіка  села  -  авансування  до 70 відсотків окремих галузей і культур,  авансування капіталу, а потім розрахунки - при отриманні врожаю.  Тому  можна  вважати,  що  ми  півроку знову якоюсь мірою втратили,  але умови - значно кращі. Ви ще більше просили прийняти закон щодо оподаткування. Я не хочу нагнітати обстановки, але хочу сказати, що ви спочатку твердо домовтеся про це в уряді і прийдіть у сесійний зал,  зверніться до депутатів з пропозицією уряду, тому що у вас в уряді багато різних точок зору щодо збереження існуючої форми  оподаткування  і  так  далі.  Тому  уряд  повинен  все-таки домовитися, більш чітко виробити цю систему і механізм контролю за цим, внести його і щодо оподаткування, і щодо кредитування.

 

     І останнє.  Ми  не  могли  зафіксувати майно з тим,  щоб його потім акціонувати,  реформувати й так далі.  Якщо ми ще за рік  чи два  реформ цього не зробимо,  то вже нічого буде фіксувати,  воно залишиться практично у  тих,  хто  сьогодні  вже  має  нові  форми власності.

 

     Найбільші борги  із виплати заробітної плати - на селі,  і це дійсно так,  навіть дивіденди 20  відсоткам  не  заплатили,  тобто п'ята   частина   залишилася  обманутою,  тому  потрібно  все-таки подумати і в рахунок заробітної плати,  і інших  форм  фінансового стимулювання,  якомога  скоріше провести реформування,  щоб майно, яке належало колективним господарством,  стало власністю передусім людей,  які залишилися працювати і господарювати у селі.  Люди там здебільшого не міняються, там мало нових людей.

 

     Тому до  проекту  постанови  Михайло  Антонович   Павловський вносив пропозицію - стратегічну програму.  Михайле Антоновичу, тут записано:  науково-обгрунтовану концепцію.  Ви вже якось домовтеся до  четверга,  до  голосування,  як  ви  її назвете - стратегічною програмою,  чи  науковообгрунтованою  концепцією.   А   далі   тут записано:  "Ведення сільськогосподарського виробництва".  Я думаю, це правильно,  але не повною мірою, тому що перелік питань, які ми обговорювали,    стосується   не   тільки   сільськогосподарського виробництва,  а в цілому агропромислового комплексу,  кредитування тощо.  Тому  тут  ширше  треба взяти.  Можна - "і агропромислового комплексу",  і це буде ширше.  "Розробити  і  впровадити  прийняту систему кредитування" і так далі.  Інших серйозних пропозицій, тут вже є повторення,  щодо запропонованого проекту не надходило. Якщо вони   у  кого  є,  прохання  упродовж  двох  днів  подати  їх  до профільного комітету для узагальнення,  внесення  до  порівняльної таблиці або доповнення до основних пунктів,  щоб ми могли у четвер проголосувати.

 

     Я хотів би,  щоб ви разом  із  критикою,  яка  прозвучала  на адресу Міністерства аграрної політики, висловили і слова подяки за ту  працю,  яку  вони  проводять  на  селі,  за  їхні   намагання, спрямовані  на  те,  щоб  село  було господарським,  яке могло б і розраховуватися,  щоб у селі були гроші,  - тільки тоді  з'явиться господар.  А  якщо  в  нього  нічого  не  було,  про  який  рівень господарювання можна було говорити?

 

     Тому, я думаю,  Іване Григоровичу,  ви  із  своєю  структурою заслуговуєте  слова  подяки.  І  є  особливе  прохання  до  вас  - здійснювати  контроль  за  тваринництвом,   незалежно   від   форм власності,  пам'ятаючи,  що  лікар  лічить людину,  а ветеринарний лікар рятує людство.

 

     Я дякую всім, хто взяв участь у обговоренні цього надзвичайно важливого  питання.  Ми провели це організовано,  зекономивши час. Тому сесія продовжить роботу  в  пленарному  режимі  о  16  годині сьогодні. А зараз - перерва до 16 години.