БЮЛЕТЕНЬ N 40

Опубліковано 30. 11. 2000

 

                        ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  30  л и с т о п а  д а  2000  р о ку.

                         16  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть, будь ласка, систему. Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  407  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Ігоре Олександровичу,   я   вас   прошу  на  трибуну.  Будемо продовжувати.  Юрій  Іванович  Єхануров  є,  він   зараз   приймає делегацію   з   автомобільного   гіганта  "КРАЗ".  Передайте,  щоб завершували.  У цих переговорах беруть  участь  і  автори  проекту одного закону, який внесений до Верховної Ради і зареєстрований.

 

     Ігоре Олександровичу, продовжуємо.

 

     МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Враховуючи висловлені пропозиції, я пропоную перейти одразу до голосування по статті 52, віднісши на третє читання блок міжбюджетних стосунків, крім статті 36, яку зал проголосував.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Фракция  коммунистов  вносит предложение  и в статью 37 включить норму,  предложенную депутатом Кучеренко: "До доходної частини бюджету Автономної Республіки Крим зараховуються  у  повному  обсязі  всі  загальнодержавні податки і збори згідно  з  Конституцією  Автономної  Республіки  Крим".  Это следует записать в начале этой статьи, после слов: "установити, що доходи...",  перед  перечнем.  Просьба   включить   эту   поправку обязательно и тогда уже отнести эти статьи на третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  дуже  слушна пропозиція. Мається на увазі не зараз,  а коли  обговорюватимемо  до  третього читання - то з урахуванням пропозицій Кучеренка. Так було внесено.

 

     Депутат Іванов.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Иван Степанович, я убедительно прошу вас сегодня все  же  рассмотреть  эту  статью. Почему?  Я, как народный депутат, десятки раз обращался и к этому, и к предыдущему правительству для решения вопросов своего региона. У  меня  никогда  не  было  ни одной коммерческой структуры.  Я не лоббировал никогда ничьи интересы.  Но сегодня остро стоит вопрос. Конституцией  Автономной  Республики  Крым,  не  предусматривается оставление налога в Крыму и изоляция от государства  Украины.  Она предусматривает сегодня собрать налоги на развитие полуострова:  и сделать все государственные отчисления на МВД, на СБУ, на учителей и   так   далее.   Разве   эта  концепция  противоречит  концепции региональной политики?

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат  Асадчев.  Я  ввімкну  вас,   Наталіє Петрівно.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати,  щодо статті 37. Зараз ми повинні чітко визначитись.  Одна річ,  якщо ми  голосуємо весь  блок,  що  знаходиться  в середній колонці,  тому що це блок бюджетної реформи, міжбюджетних стосунків. Інша річ - як тільки ми проголосуємо хоч одну статтю з правої колонки - стаття 37,  та, що підкреслена,  ми одразу ставимо  хрест  на  міжбюджетній  реформі. Отже,  якщо  ми  починаємо  голосування  по місцевих бюджетах,  то повинні середню колонку голосувати в комплексі,  блоком, - тоді це буде бюджетна реформа,  або залишаємо стару систему - тоді це буде те, що запропонував уряд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий    округ,    КПУ). Автономная  Республика Крым,  фракция коммунистов.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые депутаты! Группа депутатов от Крыма была на приеме  у  Президента  Украины  Леонида Даниловича,  который четко высказался в поддержку Конституции Автономной  Республики  Крым  и подчеркнул,   что   все  те  требования,  которые  записаны  в  ее Конституции, непреложны. Точно такой же правильной позиции сегодня придерживается  руководитель  парламента  Украины  Иван Степанович Плющ и два его заместителя, а также значительная часть депутатов.

 

     Я вас  прошу,  уважаемые  депутаты,  сейчас  проголосовать  к статье 37 дополнение,  которое озвучил депутат Кучеренко,  и затем отправить на третье чтение всю статью 37, и нет вопросов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  214,  м.Київ).  Дякую.   Шановні   народні   депутати!   Ми продискутували  до  перерви  щодо  того,  що  питання міжбюджетних відносин ми маємо віднести на третє читання,  в тому числі питання формування  бюджету  Автономної  Республіки  Крим.  Для  тих,  хто наполягає на іншому рішенні,  я нагадую,  хто не знає,  що в  1992 році  поштовхом  до  військового  конфлікту  в  Союзній Республіці Югославія стало те,  що Республіка Хорватія вирішила  зараховувати споживчі  податки,  такі  як  акцизи  і  ПДВ до свого бюджету.  Ви знаєте, чим це все закінчилося.

 

     Тепер оті  депутати,  які  лобують  питання  для   Автономної Республіки Крим,  мабуть,  хочуть,  щоб в Україні сталося подібне. Тому я просив би це питання  не  порушувати.  Є  третє  читання  з блоком усіх міжбюджетних відносин, і якщо комусь не зрозуміло, про що  йдеться,   ми   дамо   додатково   історичну   довідку,   може порозумнішають.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати!  Я не був ні в кого на прийомі.  Я працював у Комітеті з питань охорони здоров'я і в Комітеті з питань бюджету.

 

     Іване Степановичу,  є  принципова  позиція.  Якщо ми сьогодні будемо розглядати в залі статтю 37,  ми нічого не вирішимо. Стаття потребує доопрацювання бюджетним комітетом, Міністерством фінансів і деякими групами депутатів.

 

     Я прошу не гаяти часу,  Іване Степановичу. Нічого не буде, бо сьогодні одні кажуть про одну Конституцію,  інші - про іншу, треті

- про Хорватію. Є у нас одна Конституція - України, є 27 суб'єктів цієї Конституції. Я прошу йти далі.

 

     Дякую, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я нагадую, що перше читання

- це поправки,  які проголосовуються Верховною Радою  за  поданням комітету.  Друге читання - це пропозиції уряду. Третє читання - це вже  узгодження  всіх  статей.  Тому,  якщо  уряд  у  особі  Ігоря Олександровича  Мітюкова  сказав,  що  ці  статті за погодженням з комітетом, і Турчинов це підтверджує, знімаються для узгодження до третього  читання,  це  вважається  рішенням суб'єкта законодавчої ініціативи. Це його прерогатива.

 

     Останнє слово - Павлу Кузнєцову. На цьому все.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов Украины. Тяжело держать руку  все  время  поднятой,  Иван Степанович.  Я хотел бы обратить внимание на следующее.  Давайте будем все-таки реалистами.  А  что означает   слово   "реалист"?   Мы   работаем   над  межбюджетными отношениями не первый день и не первый год и,  если кто-то думает, что   пройдет  неделя  и  кардинальным  образом  изменится  мнение Комитета  по  бюджету  и  депутатов  Верховной  Рады  и   Кабинета Министров,  то  это  иллюзия.  Давайте  не  будем  ее питать.  Все подготовлено.  Все эти моменты изложены  в  правой  колонке.  И  я просто  не понимаю позицию Валерия Михайловича Асадчева,  когда он начинает стращать:  если мы сейчас это не проголосуем, то мы то не проголосуем...

 

     Валерий Михайлович,  если мы это не проголосуем, тогда вообще нечего возвращаться к  этим  вопросам.  Вопрос  принципиальный,  я настаиваю.

 

     ГОЛОВА. Все. Ігоре Олександровичу, продовжуємо. Стаття 52.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую. Стаття 52. (Шум у залі). Вона узгоджена. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. По  статті  52  я  вас  ще   раз   прошу...   Суб'єкт законодавчої  ініціативи  на трибуні,  він запевняє,  що ця стаття узгоджена.  Я ще раз вас прошу.  Петре Миколайовичу, ваша поправка стосується 37- ої, а ми цієї статті не розглядаємо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні депутати!  Закон про Державний бюджет  передбачає  чіткий  регламент,   згідно   з   яким,   якщо представник  уряду  і  голова  бюджетного  комітету  заявляють про неузгодженість своїх позицій, про домовленість щодо перенесення на третє читання блоку міжбюджетних стосунків, ніякого іншого рішення прийняти не можна.  Це перше. Про це висловився і народний депутат Косаківський,  і це правильна позиція.  Ми згаяли вже, як мінімум, півгодини навколо цього питання.

 

     ГОЛОВА. Так,  ми зрозуміли.  Коли розглядатиметься стаття 37, тоді і буде вноситись до неї поправка.

 

     Так, стаття  52.  Є  зауваження?  Немає.  Прошу проголосувати редакцію статті 52. Прошу голосувати.

 

     "За" - 228.

 

     По фракціях покажіть.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. Стаття 53.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон депутата Терьохіна. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний Ігоре  Олександровичу,  стаття  53  в редакції уряду повністю відповідає правилам законодавства і Закону України про плату за землю.

 

     Одначе було  внесено   поправки,   де   з'явились   конкретні підприємства,   що   суперечить   Закону   України   про   систему оподаткування.  Ми не  можемо  встановлювати  законом  пільги  для конкретного підприємства.

 

     Згідно з   Законом  про  плату  за  землю  таке  право  мають територіальні громади, органів місцевого самоврядування -звільняти підприємства від такої плати.

 

     Тому є  питання  щодо  того,  чому  саме  ці підприємства тут з'явились,  а інші - ні.  Я думаю,  що є багато  підприємств,  які перебувають в гіршому становищі. Пропоную прийняти редакцію статті 53  в  тому  вигляді,  як  подавав  уряд,  без   оцих   зазначених підприємств.  Це порушує правила, встановленні законодавством щодо оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будете відповідати?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я прошу надати  слово  Богословській,  і  після цього я буду відповідати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Богословська, будь ласка.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  169,  Харківська область).  Шановні колеги,  я пропонувала б вам також,  як і собі, "не бути святішими  за  папу  римського".  Якщо  ми  зараз  будемо стежити тільки за тим,  що можливо, що неможливо, то зовсім нічого не  зробимо.  Є  велика  проблема  з  податком  на  землю  по  тих підприємствах,  які  мають великі території.  Наш комітет ретельно вивчав це питання,  і ми його погодили  між  бюджетним  комітетом, Міністерством фінансів та Кабінетом Міністрів.

 

     Ми наполягаємо  на тому,  щоб у 2001 році,  як виняток,  була введена ця стаття і проголосована зараз у залі.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми ретельно розглянули це питання,  і вважаємо, що  на 2001 рік ці підприємства,  враховуючи їх особливий статус і виключну важливість, мають право на отримання цієї пільги.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Я цілком поділяю думку Терьохіна.  З правової формальної точки зору ми не  маємо  права  приймати  конкретні  рішення  щодо конкретних підприємств, їх треба вилучити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов, будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  народні депутати, погляньте на перелік  підприємств,  їх  не  так  багато  -  чотири підприємства,  -  і  всі  вони  належать до авіаційного комплексу. Тобто це підприємства,  які мають аеродроми.  Саме тому вони мають дуже  великі  площі  землі,  які  згідно  з  чинним законодавством необхідно оподатковувати.

 

     Я нагадаю,  що чинним Законом про Державний бюджет 2000  року для  них  зроблено такий виняток.  І в 1999 році також робився для них виняток.  Тому я прошу саме діючу позицію,  яка  є  в  чинному законі  на  2001 рік (це погоджено з бюджетним комітетом) у такому варіанті проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Всі  позиції  з'ясували,  прошу  проголосувати.  Юрію Борисовичу, прошу голосувати, голосуйте.

 

     "За" - 228.

 

     Депутат Супрун.

 

     СУПРУН Л.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  100,  Кіровоградська область).  Шановні  народні депутати,  у нис є законодавство,  яке визначає пріоритетність розвитку  літакобудування  серед  багатьох інших  галузей  народного господарства.  У цьому переліку сьогодні містяться особливі підприємства,  інших підприємств тут немає.  Це підприємства, які мають великі території під випробувальні роботи, і саме з цим пов'язаний спеціальний режим  їх  оподаткування  щодо земельного податку. Тому є прохання підтримати цю пропозицію.

 

     Крім того,  ми цей варіант наших пропозицій у першому читанні вже підтримали.  Уряд з ними погодився.  За таких умов ми  повинні голосувати за цю статтю тільки в повному обсязі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Партія  підтримки  вітчизняного  виробника,  фракція  Українського народного руху.  Шановні народні депутати! Авіаційна промисловість

- це галузь,  яка  дає  найбільші  прибутки  в  будь-якій  державі порівняно  з  затраченими ресурсами.  Ви тільки оцініть.  Кілограм літака,  якщо так можна оцінювати,  коштує  від  2,5  до  5  тисяч доларів. Жодна інша продукція стільки не коштує.

 

     Україна має  унікальні  можливості  для  розвитку  авіаційної промисловості.  І якщо ми не звільнимо ці підприємства  від  цього податку, то він важким тягарем ляже на собівартість літаків, і нам не вдасться підтримати цю галузь промисловості.

 

     Давайте проголосуємо,  нехай  працює  ця   високотехнологічна галузь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Іване   Степановичу!   Ігоре  Олександровичу! Шановні народні депутати!  Хай Федорин не  плутається.  Якщо  вони надприбуткові, навіщо їх звільняти?

 

     Але для того щоб дотримати ідеї цих змін,  які тут закладені, і не порушити Закону про систему оподаткування,  пропозиція  така: доповнити  той  перелік  підприємств  авіаційної  промисловості за переліком,  який  визначається  Кабінетом  Міністрів.  І  хай  він визначає,   які  потрібно  звільняти  від  оподаткування.  Але  не змушуйте нас,  депутатів,  450 осіб, не знаючи внутрішніх проблем, приймати такі рішення.

 

     Давайте таке  доповнення  зробимо.  І  Кабінет  Міністрів  як орган,   який   керує   підприємствами,   хай   бере    на    себе відповідальність.

 

     ГОЛОВА. Я   звертаюся   ще   раз  із  проханням  до  народних депутатів: не називайте прізвищ, бо потім реплік не уникнемо.

 

     Депутат Пасєка.

 

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область).  Іване Степановичу! Шановні колеги! Ми  готуємо новий Земельний кодекс.  І Закон про плату за землю не дозволяє робити того, що тут пропонується.

 

     Якщо ми це запишемо сьогодні, як же з місцевими бюджетами? Це компетенція  органів  самоврядування  -  міста  Києва і інших,  на території яких знаходяться ці підприємства.

 

     Тут була правильна пропозиція і Терьохіна,  і інших  стосовно того,  щоб  зняти  цю  статтю,  нехай Кабінет Міністрів визначає і вносить до відповідних законів зміни і цей порядок.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу, я думаю, що можна погодитися з  пропозицією  надати  право Кабінету Міністрів визначити перелік підприємств,  які будуть звільнені  від  податку  на  землю.  Коли будувалися  ці  підприємства,  вони були далеко за межами міст,  а тепер потрапили...

 

     ГОЛОВА. Ну, це вже ми приїхали, Ігоре Олександровичу. Йдеться про те,  щоб надати можливість тому,  хто збирає ці податки,  це й вирішувати,  зокрема,  в області можуть прийняти такі пільги. А ви кажете тепер, щоб дати Кабінету Міністрів.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ідеться  про  те,  що  всі  ці  обрахунки  щодо звільнення від оподаткування, які вже передбачені в статті 53, при обрахунку  нами  місцевих  бюджетів  вже  враховані.  І відповідна компенсація   місцевим   бюджетам    врахована    в    трансфертах загальнодержавного бюджету.

 

     Зараз ідеться  про конкретну пропозицію по тих підприємствах, про які говорила народний депутат Богословська.

 

     Я думаю,  що пропозиція,  яку вніс народний депутат Терьохін, слушна і може бути вирішенням цієї проблеми.

 

     ГОЛОВА. Ми обмінялися думками. Ще слово - Івану Салію.

 

     САЛІЙ І.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ  221,  м.Київ). Шановні  депутати,  все-таки  цей  податок  - компетенція місцевих органів влади.  Якщо додати "Кабінету Міністрів за  погодженням  з місцевими  радами",  то  тоді  вони справді дійдуть згоди.  І тоді можна буде прийняти.  Тому що все одно остаточне рішення  приймає, наприклад,  Київрада  чи  Харківська  міська  рада.  Ми  не можемо ігнорувати місцеві органи влади.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це можна підтримати.

 

     ГОЛОВА. Все, з такою поправкою прошу проголосувати.

 

     Зніміть голосування. Бачте, не проходить.

 

     Депутат Тігіпко.

 

     ТІГІПКО С.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів    і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   36, Дніпропетровська область).  "Трудова Україна".  У мене прохання ще раз  поставити  на голосування в редакції,  яка була погоджена між комітетом, Міністерством фінансів і Кабінетом Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 53 у  редакції,  яка  викладена  у правій колонці. Прошу голосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О. Прошу "за" проголосувати.

 

     "За" - 210.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

 

     Сергію Анатолійовичу,  за  вашу  пропозицію  ще  менше  буде. Ставлю на голосування пропозицію Терьохіна і Салія:  додати слова: "Кабінету  Міністрів  за  погодженням  з місцевими радами".  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 168.

 

     Так, ви переконалися  Сергію  Анатолійовичу.  Ото  ніколи  не вступайте  в суперечку.  Голосування двічі чи й тричі не підходить тут.

 

     Ставлю на голосування статтю  53  в  редакції  від  комітету. Сергію Анатолійовичу, голосуйте. Петре Володимировичу, голосуйте.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую. Стаття 54.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 54 узгоджена, прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Щодо   статті   54  немає  заперечень?  Є.  Ввімкніть мікрофон депутата Симоненка. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов.  Я еще раз хочу привлечь внимание  к  тому,  что  весь бюджет предусматривает очень скудное финансирование капитальных вложений для развития производства. То, что  в  статье  54  исключается возможность использования средств, полученых от приватизации,  для развития  производства,  внедрения новых технологий,  еще раз подтверждает, что у нашей Украины из-зи таких бюджетов перспективы вообще никакой нет.  Если таким образом сегодня уничтожается возможность производственного потенциала,  за счет чего завтра будет формироваться бюджет?

 

     Я предлагаю не голосовать подобные предложения и исключить их вообще, потому что это уничтожает экономический потенциал Украины.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Головна ідея тут -це спрямувати надходження від приватизації до Державного бюджету  для того,  щоб бюджет міг виконувати всі завдання,  які ми закладемо в нього.  Це і капітальні вкладення, і фінансування агропромислового комплексу,  і  тричі  збільшене  фінансування  програм  селекції в тваринництві,  програм селекції в рослинництві, і лізинговий фонд, і багато інших програм.

 

     Ви говорите про інвестування коштів від приватизації, а я вас запитаю:  от ви продали підприємство інвестору,  отримали кошти  і чиї  ці кошти тепер?  Кому ми будемо вкладати?  І чи вони йдуть як статутний  внесок  держави  назад  у  це  підприємство,   яке   ми приватизували, чи ми даруємо це тому, хто його приватизував?

 

     Саме цільове  стовідсоткове  спрямування  всіх надходжень від приватизації  дасть  нам  можливість  побудувати  бюджет,  який  є соціально орієнтованим,  який матиме елементи бюджетного розвитку, про що я вже говорив. Тому ми просимо прийняти цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 54 в  редакції,  викладеній  у  третій  колонці,  -  від  уряду  і комітету. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 252.

 

     Дякую. Прийнято.

 

     Стаття 55. Депутат Кириленко, Черненко, Яценко - по секторах.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Раніше  у  нас  серед соціальних нормативів  головною  величиною  була   величина   вартості   межі малозабезпеченості.  Нині  згідно з законом - прожитковий мінімум. Уряд мав подати зміни до усіх законів, де використовувалась раніше величина    вартості    межі   малозабезпеченості   з   тим,   щоб розраховувався прожитковий мінімум.  Якщо  я  не  помиляюсь,  такі зміни  до законів подані не були.  У зв'язку з цим таке запитання. Чи зазначений у статті  55  прожиткового  мінімуму  -  50  гривень встановлений  тільки  для  цього конкретного закону,  а щодо інших законів буде інший розмір?  Тобто,  чи 50 гривень буде стосуватися тільки цього Закону про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям, а в інших законах, де передбачений прожитковий мінімум, взагалі не буде використовуватися ніяка цифра?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ця  норма  закону стосується саме того,  що там записано:  про  допомогу  малозабезпеченим   сім'ям.   За   нашими розрахунками,  у  нас є можливість кожній сім'ї,  яка сьогодні має дохід менше,  ніж 50 гривень на  місяць,  надати  адресну  цільову конкретну допомогу на цьому рівні. І ці кошти повністю передбачені в бюджеті.  Але ця норма не стосується інших законів,  про які  ви запитували.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Яценко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую, Іване Степановичу.

 

     Шановний Ігоре  Олександровичу!  Була  пропозиція  Комітету з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства  замість  50 гривень записати 60. Чомусь ви не врахували це.

 

     МІТЮКОВ І.О.  На  виконання цієї статті в бюджеті передбачено 280 мільйонів гривень.  Це саме той показник,  на який  ми  можемо вийти,  виходячи з балансу ресурсів державного бюджету.  Якщо мова йде про 60, то ми це можемо врахувати при доопрацюванні додатку 3, якщо віднайдемо відповідні ресурси.  Це той мінімум, який сьогодні ми можемо гарантовано забезпечити.

 

     ГОЛОВА. Він зрозумів.

 

     Депутат Яценко. Ну, я йду по колу.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область). Дякую.

 

     Ігоре Олександровичу,   по-перше,   щодо  балансу  доходів  і видатків державного бюджету України. Я хотів би нагадати, що ви не врахували мою пропозицію щодо формування доходної частини бюджету, як мінімум,  на 12,5 мільярда гривень.  Ну,  Президент, я нагадую, називав  суму  17  мільярдів  гривень.  Це  щодо сплати податку на прибуток надбагатих громадян України.

 

     По-друге, щодо змісту цієї статті.  І,  до речі,  вистачило б коштів і на фінансування цієї статті. Існує законодавство України. Ми не так давно розглядали питання про прожитковий  мінімум.  Сума 50  гривень  не  становить  навіть  і  чверті потреби прожиткового мінімуму для громадян України.  Що це  за  допомога  і  що  за  50 гривень можна купити?

 

     І по-третє.  Я  хотів  би почути мотивації нашого профільного Комітету з питань соціальної політики, як вони розцінюють введення такого розміру допомоги малозабезпеченим сім'ям.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Валентини Гошовської.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  соціальної  політики  та  праці   (виборчий   округ   178, Харківська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний Ігоре Олександровичу,  безумовно,  вагома частина пропозицій Комітету  з питань соціальної політики та праці врахована. Але ця стаття якраз була дискусійна. Ігоре Олександровичу, я хочу, щоб ви почули.

 

     ГОЛОВА. Він чує, Валентино Андріївно, він чує.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  У попередньому читанні  це  була  стаття  50, тепер це стаття 55. Це означає, що якщо ми залишимо 50 гривень, то скористатися  державними  соціальними   допомогами   зможе   вкрай обмежена кількість осіб.  Значна кількість пенсіонерів,  яким буде підвищена пенсія в два етапи,  тепер не  матимуть  права  отримати соціальну  допомогу,  бо  в  них  дохід перевищуватиме 50 гривень. Контингент одержувачів такої допомоги відчутно зменшиться.

 

     Комітет пропонував 25 відсотків прожиткового мінімуму.  Це 67 гривень.  І такі попередні домовленості були.  Ви наче враховували попередні пропозиції. Я думаю, що тут невелика сума, і є звідки її взяти - теж врахуєте.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми враховували таку пропозицію,  але,  на жаль, сума виходить досить велика.

 

     Підвищення з 50  до  60  гривень  вимагає  додатково  півтора мільярда гривень. Відповідні розрахунки ми можемо вам надати. Якщо ми говоримо про 67 гривень, то це додатково ще...

 

     ГОЛОВА. Так, ми з'ясували. Усе, прошу проголосувати статтю 55 у редакції, викладеній у третій колонці.

 

     Прошу проголосувати. Я наступного разу вам надам.

 

     "За" - 183.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Ключковського.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Ну, по-перше, Іване Степановичу, у нас право голосу мають фракції,  а не сектори, і тому нас не цікавить, чи отримують слово інші фракції, які сидять у нашому секторі.

 

     А по-друге.  Ігоре Олександровичу,  я  розумію,  що  потрібні гроші   на  цю  допомогу.  Але  давайте  подивимося,  хто  ж  буде отримувачем цієї допомоги?  Отже,  одинока матір, яка має дитину і має мінімальну зарплату 118 гривень уже не отримає допомоги,  тому що виходить по 59 гривень на особу.

 

     Сім'я із двох осіб, які отримують мінімальну зарплату і мають двох дітей, теж не може претендувати тепер на допомогу.

 

     То я   тепер   питаюся:  на  який  же  контингент  ця  стаття розрахована?  Може,  просто відмовимося тоді від неї і  нікому  не будемо   давати  такої  допомоги?  Бо  це  виходить  як  насмішка: поставили таку планку, щоб ніхто не отримував.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я не можу погодитися з тим,  що це насмішка. Це 280 мільйонів гривень, які отримують конкретні сім'ї під конкретні призначення. Ми можемо відмовитися від цієї статті, і тоді вони їх не  отримають.  Якщо  ми  хочемо  покращити цю статтю,  то давайте шукати в додатку 3 відповідні додаткові кошти і будемо збільшувати відповідні показники.

 

     ГОЛОВА. Сергій Тігіпко.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я думаю,  що  укралася  якась  помилка  в  розрахунки.   Якщо   Ігор Олександрович  сказав,  що  на  цю  програму  всього  потрібно 280 мільйонів гривень,  то збільшення до 67 гривень,  до 25  відсотків прожиткового мінімуму, становитиме приблизно 50 мільйонів.

 

     Якщо ми  сьогодні  ще  не  затвердили додатки,  то я пропоную прийняти таку цифру,  тому що це ті сім'ї,  які  потребують  самої великої нашої турботи. А все інше знайдемо в додатках.

 

     Я прошу проголосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Іване  Степановичу,  я  хотів  би додати,  було запитання.  Якщо одинока мати  має  дитину  і  отримує  мінімальну заробітну  плату,  то  вона  має  право  на  додаткову допомогу як неповна сім'я, тобто це не розповсюджується. У такому випадку вона автоматично матиме право на цю допомогу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька   область).   Дякую.    Група    "Солідарність". Вельмишановні  колеги!  Наша група підтримує необхідність все-таки збільшити суму цих виплат. На сьогодні це, наскільки ми знаємо, 41 гривня.  50 гривень означає,  що все-таки це більше, з урахуванням навіть відсотка інфляції.

 

     Але якщо на сьогодні ми не знайшли всетаки спільної  мови  по цій статті, ми пропонуємо перенести її на третє читання і до цього моменту пошукати,  де можна віднайти ці кошти,  щоб допомогти саме цим  верствам  населення.  Тому що йдеться про найбільш незахищені верстви. Пропонуємо перенести на третє читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  може ми все-таки до 60 гривень збільшимо та проголосуємо, і не будемо...

 

     Збільшимо до 60, як домовлялися, і проголосуємо.

 

     Депутат Турчинов.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Іване  Степановичу,  давайте проголосуємо зараз 50.  Це  більше,  ніж  було  до  цього  часу.  І  дамо   доручення доопрацювати.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Ігоре  Олександровичу,  вибачте,  мені  надали слово.

 

     МІТЮКОВ І.О. Вибачте.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги,  я  би  пропонував   все-таки підтримати цю статтю.  Якщо ми,  працюючи над додатком 3,  зможемо віднайти додаткові кошти...  Дай Бог,  щоб ми все-таки забезпечили освіту, охорону здоров'я.

 

     Але я,  як  варіант,  кажу:  будуть додаткові кошти,  ми тоді збільшимо фінансування по цій статті.  А зараз я  би  запропонував проголосувати  саме  цю  статтю,  тому  що  в іншому варіанті люди взагалі нічого не отримають.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область). Дякую, Іване Степановичу.

 

     Іване Степановичу,  все-таки сенсу більше  в  тому,  коли  ми вводимо  25 відсотків прожиткового мінімуму.  Нам не потрібно буде щоразу встановлювати.  Ми встановлюємо  одну  межу  -  прожитковий мінімум - і нараховуємо 25 відсотків. Це перше.

 

     Друге. Ми    сьогодні    розглянули   Закон   про   соціальне страхування,  і  там  передбачено  наповнення  25  відсотків   від прожиткового  мінімуму.  А  якщо  ми приймемо 50 гривень,  це буде суперечити тим законам, які ми прийняли.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  скажіть,  що є  сенс.  Але  25 відсотків - це 67 гривень.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ви  вже  сказали  за  мене.  Я  пропоную  зараз підтримати  пропозицію,  яку  вносить  бюджетний  комітет.  Це  ті реальні гроші, які ми можемо віддати людям. Якщо ми віднайдемо під час доопрацювання додаткові кошти, то ми можемо і це врахувати.

 

     А обіцяти  і  не  виконувати  -  це  просто  буде   зростання заборгованості з соціальних виплат.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Матвійчука.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.,  заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати, я прошу звернути увагу, що це запроваджується по суті новий вид грошової допомоги сім'ям,  які мають низькі доходи. Бо тут було запитання, якщо проживає сім'я - жінка з дитиною. Така жінка отримає окрему допомогу - як одинока матір.

 

     Це по   суті   вперше  запроваджується  така  допомога,  коли будь-яка сім'я,  незалежно від її статусу,  може отримати допомогу до 50 гривень.  Таку допомогу отримає десь близько 460 тисяч сімей в Україні. Це дуже важливо.

 

     Якщо ми тільки збільшимо цю суму до 60 гривень, для цього вже треба   буде   півтора  мільярда  гривень.  Фінансові  ресурси  не дозволяють це зробити. Просимо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Давайте,  якщо не можемо більше,  так хоч цю суму.  А віднайдемо  в додатку більше,  тоді переголосуємо цю статтю.  Це ж буде дуже легко!

 

     Голосуйте статтю 55 в редакції,  викладеній у третій колонці. Голосуйте. А тоді ми переголосуємо, як треба буде.

 

     "За" - 216.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Попеску, я  ж  вам  надавав  слово,  ви  ж від "Солідарності" агітували, що 50 краще, ніж 41, а голосуєте як?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати,  зараз по цій позиції йде  нуль.  Ми пропонуємо 50 гривень,  і вони реально забезпечені. Якщо ми не приймаємо зараз  цього  рішення,  цих  грошей  не  буде виділено. Давайте це зробимо.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз?  Прошу  ще  раз  проголосувати.  Голосуйте. Мовчан, голосуйте.

 

     "За" - 240.

 

     Дякую.

 

     Стаття 56.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 56  виноситься  на  голосування  у  двох варіантах. Варіант, який запропонував уряд: "Заборонити здійснення видатків на утримання бюджетних установ  і  організацій  з  різних бюджетів,  крім  окремих підрозділів Міністерства внутрішніх справ України".

 

     У нас є на сьогодні  серйозні  підстави  для  того,  щоб  для Міністерства внутрішніх справ, на думку уряду, зробити на один рік виняток, для того щоб забезпечити більш повне фінансування.

 

     Пропозиція бюджетного комітету - поставити крапку після  слів "різних бюджетів".

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов, я вам у кінці надам слово.

 

     Депутати Семенюк, Терьохін, Манчуленко.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую.  Шановний Ігоре  Олександровичу,  у  мене  таке  запитання. Скажіть,  чому  саме для підрозділів Міністерства внутрішніх справ цей виняток,  яка підстава для цього є?  Ми вже дожилися до такого сорому,  що  кожен  панок,  кожен  глава  адміністрації мають собі окрему муніципальну міліцію,  куди хочуть,  туди викидають. Ми вже маємо  підрозділи  в Кравченка,  які мочать "помічників" депутатів Верховної Ради і опозиційні фракції.  Тому я  хотіла  почути  вашу відповідь.

 

     Шановні колеги,  якщо  ми не хочемо мати поліцейську державу, то давайте не будемо  для  Міністерства  внутрішніх  справ  робити виняток.  Тому що це спершу піде по вас,  по всіх ваших людях,  по всіх,  хто сьогодні,  можливо, хоче сказати правду. Ми вже в цьому залі  бачили  це  все.  Тому  я  прошу  не  підтримувати.  А Ігоря Олександровича прошу дати відповідь.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я готовий дати пояснення. Протягом останніх двох років   Міністерство   внутрішніх   справ   проводило   інтенсивне скорочення своєї чисельності, виходячи із загальної цифри не менше 35 тисяч працівників. Частину із них місцеві органи влади взяли на власне утримання для того,  щоб гарантувати певний рівень боротьби із злочинністю.  Ці видатки нами сьогодні оцінюються у 24 мільйони гривень,  які враховані в місцевих бюджетах.  Якщо  буде  прийняте протилежне  рішення,  нам  доведеться  на цю суму зменшити видатки місцевих бюджетів і перевести їх назад у державний бюджет.  Прошу, будь ласка, проголосуйте ту чи ту пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Сергій Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Міністерство фінансів справді має  рацію,  тому  що  не  йдеться  про  те,  хто  починає фінансувати якісь замовлення,  шановна народний депутат Семенюк. А мова  йде  про  те,  що  є,  припустімо,  державна  охорона,   яка фінансується не за рахунок державного,  або місцевого бюджету, або навпаки.  І я хотів би,  Ігоре Олександровичу, звернути вашу увагу на  те,  що ви випустили ще одну категорію,  яка згідно із законом має фінансуватися з різних бюджетів, - це військові комісаріати.

 

     Шановні народні депутати,  у кожного в  окрузі  є  військовий комісаріат,  який відповідає за призов дітей в армію.  Вони згідно із  законом  мають  фінансуватися  з  різних  бюджетів.  Тому  моя пропозиція:  підтримати  позицію  Мінфіну,  уряду  плюс  додати до Міністерства внутрішніх справ  такі  категорії  МО,  як  військові комісаріати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Українського народного руху.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Можливо,  і можна частково  погодитися  із  формулюванням статті 56,  але знову-таки виникає  запитання,  яке  перегукується   із   виступом   депутата Терьохіна.  У  нас  є  Закон  про загальний військовий обов'язок і військову службу,  який передбачає,  що органи місцевої  державної адміністрації   і  органи  місцевого  самоврядування  забезпечують військкомати   приміщеннями,   зокрема   підсобними   господарчими приміщеннями, їх поточний капітальний ремонт, проведення медичного огляду,  призов на  військову  службу,  відправку  призовників  до військових частин і таке інше.  Якщо ми в такій редакції запишемо, як же тоді бути із призовом юнаків на дійсну військову  службу?  Я би просив вас прокоментувати.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  нас  у  попередні  роки була практика,  коли місцеві органи влади  долучалися  до  призовної  кампанії  і  мали можливість  витрачати додаткові кошти на військові комісаріати.  Я думаю, що це слушна пропозиція, і з нею можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Військові  підтримують.  Вони  он  сидять,  військові будуть тільки вдячні, що додадуть.

 

     Депутат Білас.

 

     БІЛАС І.Г.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120,  Львівська область). Дякую, шановний Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати!  Цей виняток,  який  на  сьогодні надається  проектом Державного бюджету для Міністерства внутрішніх справ,  є  цілком   виправданим.   Членами   Комітету   з   питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  проведені зустрічі з багатьма керівниками обласних державних адміністрацій і обласних   рад,  які  згодні  і  сьогодні,  і  в  наступному  році утримувати додаткові підрозділи Міністерства внутрішніх справ.  Це стосується   в  основному  дільничних  інспекторів  міліції.  Нині склалася парадоксальна ситуація, коли один дільничний інспектор, і ви добре знаєте по своїх виборчих округах,  обслуговує до 15 тисяч населення без транспорту.  Це нереально  обслуговувати  ефективно, забезпечувати належний громадський порядок.

 

     Якщо ми  не  підтримаємо  цієї  пропозиції,  вони  підлягають скороченню.  Хто тоді  буде  охороняти  громадський  порядок?  Від комітету прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ще одне коло:  депутати Цибенко,  Моісеєнко, Синенко, Ключковський. І все.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі. Фракція комуністів. Іване Степановичу, мені не зовсім  зрозуміло,  чому  ми  робимо  виняток  тільки  для окремих підрозділів  Міністерства  внутрішніх  справ.  Зокрема,  приймався Закон про базову середню освіту,  який передбачав,  що в 2001 році фінансування повинно відбуватися з двох бюджетів:  з  центрального бюджету  -  заробітна  плата,  а  утримання  закладів  освіти  - з місцевих бюджетів.  То чому ми робимо виняток тільки  для  окремих підрозділів Міністерства внутрішніх справ? Тому я вважаю, що треба цю статтю вилучити.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я можу дати пояснення з цього  приводу.  Цілком правильно  концентрувати фінансування будь-якої бюджетної установи з одного бюджету або бюджету  одного  типу.  І  саме  це  головний напрям удосконалення бюджетного процесу. Але ми бачимо, що на один рік,  на цей рік,  питання по Міністерству внутрішніх справ  і  по військкоматах   повинно  бути  підтримано  як  виняток.  Усі  інші установи  повинні  фінансуватися  з  одного  бюджету.  Тоді   буде порядок, і тоді буде бюджетна дисципліна.

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   ви  правильно  кажете,  але депутати посилаються на норму статей  інших  законів.  Тоді  треба привести у відповідність усе це.

 

     МІТЮКОВ І.О. Іване Степановичу, ви маєте рацію. Але якщо мова йде про освіту,  то уявіть собі: заробітну плату за відомостями ми будемо  виплачувати  в  сільській  школі  з державного бюджету,  а комунальні платежі - з місцевого  бюджету.  Це  фізично  неможливо зробити. Я думаю, народним депутатам треба подумати про зміну цієї норми відповідного закону.

 

     ГОЛОВА. Ви вносьте пропозиції. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий округ 53,  Донецька область).  Макеевский городской комитет Компартии Украины.  Иван Степанович!  То, что мы сейчас обсуждаем (имею в виду  статью,  связаную  с  межбюджетными отношениями),  было  одной из главных причин внесения мной проекта постановления о неприемлемости этого проекта бюджета.  Дело в том, что  эта  статья  не может быть принята,  так как она противоречит частям второй и третьей статьи 142 Конституции Украины.

 

     Во второй   части   статьи    142    Конституции    написано: "Територіальні  громади  сіл,  селищ  і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності,  а  також  кошти бюджетів..."

 

     А третья часть этой статьи гласит: "Держава бере  участь  у  формуванні  доходів  бюджетів  місцевого самоврядування,  фінансово  підтримує місцеве самоврядування".  То есть взаимосвязи бюджетов разрешены Конституцией. Мы же в Законе о бюджете   хотим   записать:  "Заборонити  здійснення  видатків  на утримання бюджетних установ і організацій з різних бюджетів".

 

     Здесь говорят о милиции. Но главные бюджетные затраты идут на здравоохранение  и  образование.  Я прошу всех,  кто хоть чутьчуть понимает,  что такое самоуправление,  обратить  на  это  внимание. Поэтому вношу предложение,  Иван Степанович:  учитывая то, что это грубейшее нарушение Конституции  Украины,  статью  55  из  проекта исключить.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ніякої  суперечності  Конституції тут немає.  У Конституції  і  відповідному  законі  говориться  про   об'єднання ресурсів бюджетів для виконання спільних програм і проектів,  а не про фінансування школи,  дитячого садка,  військкомату чи  відділу внутрішніх справ.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів, що ви статтю 56 мали на увазі, Володимире Миколайовичу.

 

     Депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Народний  рух  України.   Шановний   Ігоре Олександровичу!  Ви трошки помиляєтесь,  коли кажете,  що сьогодні немає фінансування тих самих установ з різних  бюджетів.  Навпаки, це  типове  явище  сьогодні,  і  його так швидко не ліквідуєте.  Я наведу кілька прикладів.

 

     Бухгалтери сільських  рад  сьогодні  фінансуються  по   графі "Освіта"  і  є  на  утриманні  районних відділів освіти.  Вчителям сільської школи  зарплата  виплачується  з  районного  бюджету,  а утримання   школи   і   виплата   зарплати  допоміжного  персоналу здійснюється з сільського бюджету.  І,  нарешті, третій приклад. Є ряд так званих закладів нового типу:  ліцеї,  гімназії, колегіуми, спеціалізовані школи,  співзасновниками яких є вищі заклади освіти

-  університети,  які  частково теж утримують ці школи.  І якщо ви забороните це, то такі заклади будуть у дуже важкій ситуації.

 

     То якщо в статті з'являється надто багато винятків,  я думаю, її  логічно  просто  вилучити,  бо  всіх  винятків  ви  просто  не передбачите.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  давайте  вилучимо,  і  будете регулювати... Вилучимо, так?

 

     МІТЮКОВ І.О. У нас є два варіанти.

 

     ГОЛОВА. Перший ставлю на голосування. Прошу підтримати статтю 56 у редакції, викладеній у третій колонці. З військкоматами.

 

     "За" - 156.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Депутат Турчинов.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний Іване Степановичу, шановні колеги! На жаль,  цю  дискусію  і ці проблеми сам Мінфін і спровокував,  коли почав робити винятки.

 

     Ми маємо бажання побудувати цивілізовану бюджетну систему,  а в   будь-якій   цивілізованій  країні  немає  фінансування  однієї бюджетної установи з різних бюджетів,  тому що фінансування - це і підпорядкування, це і звітність, і інше.

 

     Ми погодили з Мінфіном, що будемо разом будувати цивілізовану бюджетну схему,  а вона передбачає фінансування з  бюджету  одного виду.

 

     Є загальнодержавні видатки, такі, як: видатки на оборону,  на охорону  громадян  і  так  далі.  Коли  ми приймемо Закон про муніципальну міліцію, це вже будуть підрозділи, підпорядковані місцевій  владі,  і  вони  будуть  фінансуватись  з місцевого бюджету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про вилучення статті 56.

 

     "За" - 135.

 

     На третє читання.

 

     МІТЮКОВ І.О. Давайте проголосуємо варіант у лівій колонці.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович  пропонує  проголосувати  варіант, який  був внесений на перше читання.  Подивіться статтю 56 у лівій колонці.

 

     Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановні депутати! Насамперед я хочу сказати, що військові  комісаріати,  як  структура,  не утримуються з місцевих бюджетів.  З місцевих бюджетів фінансуються медичні комісії,  тому що  саме  лікарні  утримуються  за  рахунок  місцевих бюджетів.  А військкомат, як установа, утримується з Державного бюджету.

 

     Сьогодні міліції додали  майже  500  мільйонів  гривень.  Що, цього  мало?  Треба  тепер,  щоб  вони  забрали  ще кошти місцевих бюджетів?

 

     Тому комітет проголосував за те,  що є в лівій  колонці.  Там стоїть   крапка,   а   потім  іде  друге  речення  такого  змісту: "Здійснення   таких   видатків   кваліфікується    як    нецільове використання  бюджетних  коштів".  І  я  прошу  за  цю  пропозицію проголосувати.

 

     МІТЮКОВ І.  О.  Шановні народні депутати! У вас перед очима є дві пропозиції. Першу ви проголосували, вона не підтримана.

 

     Тепер прошу   проголосувати   другу.   Якщо   вона   не  буде підтримана, стаття буде знята, і ми можемо йти далі.

 

     ГОЛОВА. У лівій колонці стаття 56?  Побачили?  Тут два рядки. Прошу проголосувати статтю 56 у лівій колонці.

 

     "За" - 105.

 

     Стаття 57.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 57. Немає зауважень до неї.

 

     ГОЛОВА. До статті 57 у депутатів є зауваження? Немає.

 

     Прошу проголосувати статтю 57 у редакції, викладеній у правій колонці. Прошу голосувати.

 

     "За" - 248.

 

     Дякую.

 

     Стаття 58. Такий ліс рук. Записуйтеся. Висвітіть.

 

     Депутат Пилипчук. За ним - депутат Горбачов.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ   124,   Львівська   область).   Шановний   Ігоре Олександровичу!  Я  більш  ніж  переконаний,  що переважна частина депутатів не підтримує вас.  Сьогодні нам роздано  заяву  народних депутатів  -  членів  Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності,  -  де  чітко  вказано,  що  згідно  з частиною  другою статті 62 Закону про Державний бюджет на 2000 рік Кабінет Міністрів  був  зобов'язаний  до  20  березня  цього  року визначити  і  затвердити  порядок  і  розміри грошової компенсації зупинених соціальних гарантій.

 

     До цього часу зазначені вимоги  не  виконані,  незважаючи  на рішення парламентських слухань,  які проводилися комітетами. Ви не раз ігнорували це питання,  і працівники  правоохоронних  органів, військовослужбовці  по  сьогоднішній  день  не отримали конкретної відповіді.

 

     Тому статтю 58 прошу зняти з розгляду.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У нас є конкретна відповідь на ваше  запитання. Вона  була  в  бюджеті  поточного  року  і  є  в  проекті  бюджету наступного року.

 

     Ця відповідь  -  підвищення  оплати  праці  всім   категоріям військових,   працівників  правоохоронних  органів,  про  яких  ви казали.  І це підвищення окладів від 100 до 350 гривень на місяць. Відповідні документи передані у всі комітети Верховної Ради.  І ми вважаємо, що саме підвищення оплати праці чи грошового утримання - це  є  головний  і  основний напрямок,  яким ми повинні йти,  а не роздавати пільги, які не забезпечені фінансуванням.

 

     ГОЛОВА. Депутат Горбачов. За ним - депутат Мовчан.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   127, Миколаївська область). Прошу передать слово Богословской.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Інни Богословської.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.   Спасибо.   Фракция   "Трудовая   Украина" настаивает на том,  чтобы дополнить абзац седьмой статьи следующим текстом:  "Членам  семей  погибших  участников  боевых  действий". Контингент  -  всего  5  тысяч  по Украине.  В прошлом году мы это поправили, никакого существенного ущерба для бюджета нет.

 

     Погоджується, Міністерство фінансів?

 

     МІТЮКОВ І.О. Це можна підтримати, так.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  І друге  питання  -  це  плата  за  проїзд студентів.  Ігоре  Олександровичу,  у  цьому проекті бюджету немає пільги на проїзд студентів.  Ми не можемо підтримати в такому разі цю  статтю.  Давайте  шукати  компроміс.  Може,  такий,  який  був минулого року?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Компроміс буде знайдений під час  доопрацювання додатку   3,   коли   ми   виділимо  кошти,  які  підуть  цільовим спрямуванням Міністерству транспорту на покриття цих  збитків.  Це буде вирішено.

 

     ГОЛОВА. Павло Мовчан. За ним - депутат Цушко.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область).    Шановний   Ігоре   Олександровичу!   Шановний   Іване Степановичу!  Я черговий раз дивуюся тому,  як з  року  в  рік  за інерцією  пресуються  ті самі пільги і ті самі категорії,  ніби ми маємо справу не з десятим роком незалежності, десь її початками.

 

     За цей час у нас уже сформовані нові категорії,  які так само потребують того, щоб їх включили до цього списку, наприклад, герої України.  Ви знаєте,  що це достойні люди нагороджуються, скажімо, Борис Євгенович Патон. Це державна нагорода.

 

     Я не  кажу  вже  про  тих  людей,  які  ледве животіють,  які віддавали життя, були по концтаборах. І якщо ми їх не віднесемо до категорії учасників бойових дій, я маю на увазі воїнів УПА... Я не хочу,  щоб  залишалися  поза  увагою  і  учасники  бойових  дій  в Афганістані.  Це  покалічені  люди,  які так само потребують нашої пильної уваги.  Я хотів би,  щоб  ця  категорія  була  обов'язково включена, інакше я змушений буду голосувати проти.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  вашому  запитанні  є два аспекти.  По-перше, учасники бойових дій.  І ми саме таким чином пропонуємо  записати, маючи на увазі,  що ця норма поширюється на всіх учасників бойових дій.

 

     По-друге, категорія пільговиків,  які мають особливі  заслуги перед  вітчизною.  Тут  маються на увазі і Герої України,  і Герої Радянського Союзу, і Герої Соціалістичної Праці.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 140,  Одеська область). Прошу передать слово Пустовойтову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Пустовойтова.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська    область).   Фракція   комуністів.   Ігоре Олександровичу!  У статті 58 у положенні  про  безплатне  пільгове користування  телефонами  давайте все-таки запишемо,  що зазначена пільга  зберігається  за  одним  із   подружжя   померлих   Героїв Радянського   Союзу,   повних   кавалерів  ордена  Слави  і  осіб, нагороджених чотирма і  більше  медалями  "За  відвагу",  а  також Героїв Соціалістичної Праці.

 

     Ігоре Олександровичу!  Таких людей залишилося,  наприклад,  у моєму окрузі п'ятьшість чоловік. А ми в положенні щодо комунальних послуг  таку пільгу передбачаємо,  а в положенні щодо користування телефоном - ні.  А тепер похвилинна оплата,  і це величезні гроші. Давайте цих людей теж віднесемо до пільгової категорії.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  прошу  передати  слово Володимиру Макаровичу Матвійчуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У нас у цьому абзаці таку пільгу збережено для дружин  (чоловіків)  померлих  ветеранів війни,  визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге. І ми там допишемо ще те, про що ви сказали, і вирішимо цю проблему.

 

     ГОЛОВА. Я  нагадую депутатам,  що надаємо слово за списком... Та ні, у вас не профільний комітет.

 

     Депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Дякую, Іване Степановичу. Ви розумієте, ми весь час надаємо пільги людям,  які при здоров'ї, і обходимо, забуваємо такі категорії соціально незахищених людей, як вдови ліквідаторів, вдови чорнобильців.

 

     Ігоре Олександровичу,  я звертаюся до вас. Ви мені відповіли, що  в  цій  статті  буде  враховано  вдів  загиблих  ліквідаторів. Соціально найнезахищеніші люди! Я не розумію, як, у кого піднялася рука викреслити звідти чорнобильських вдів.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це є і ніхто цього не викреслював. Прошу занести це в протокол.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми надали слово всім,  хто був у списку,  використали сім  хвилин.  Як  виняток  надаю  слово депутату  Сушкевичу.  І  від другого профільного комітету депутату Кармазіну.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Дякую. Ігоре Олександровичу! Є декілька неточностей і помилок. Спочатку про них.

 

     Перше. Місцеві телефонні розмови з квартирних  телефонів  при похвилинному  обліку їх тривалості.  Про сім'ї сказали,  про самих інвалідів першої і другої груп забули, випустили. Це є в статті 62 бюджету цього року. Треба сюди внести.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Інвалідів  першої  і  другої  груп,  як у цій статті записано,  користуються телефоном на пільгових умовах.  Там уже це передбачено.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ   134,   Одеська   область).   Партія   захисників  Вітчизни "Солідарність".  Дякую,  шановний Іване Степановичу. Шановний пане міністре!  Ви  знаєте,  що  ми  проводили спільні слухання разом з вами,  є  постанови  щодо   військовослужбовців   та   працівників правоохоронних  органів.  На жаль,  у цій редакції статті повністю випала така категорія, як інваліди армії і інваліди правоохоронних органів,  які  отримали  інвалідність під час служби.  На жаль,  у статті 58 проекту,  як і в цьому  році,  позбавляються  соціальних гарантій військовослужбовці, працівники правоохоронних органів. Не виконується  в  повному  обсязі  указ   Президента   України   про збільшення  посадових  окладів і окладів за спеціальні звання,  що повинно   було   компенсувати   військовослужбовцям,   працівникам міліції, Служби безпеки і інших формувань втрату пільг.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  це  така велика проблема?  Це було каменем спотикання і минулого разу  при  прийнятті  бюджету,  коли уряд обіцяв нам, але, на жаль, обманув.

 

     Комітет з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією категорично наполягає на тому, щоб це було враховано. Це думка і Короля, і Альохіна, і всіх інших членів комітету.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  народний  депутате  Кармазін!  У  ваш комітет,  як і в інші комітети, передано інформацію про підвищення посадових окладів і інших доплат військовослужбовцям і працівникам правоохоронних органів.  Я ще раз повторюю,  що це  підвищення  на наступний  рік  повністю  перекриває ті втрати пільг,  про які йде мова.  Підвищення оплати праці від 150 до 300 гривень  на  місяць. Цього цілком достатньо для компенсації втрати цих пільг.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,  заспокойтеся!  У  списку  ще  61 чоловік.  Ми використали два регламенти.  Враховуючи,  що  Валерій Михайлович Сушкевич не може бігти до трибуни, я, як виняток, прошу увімкнути йому мікрофон ще раз.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Дякую,  Іване Степановичу. Справа в тому, що я не закінчив.

 

     Володимир Макарович   сказав,  що  все  враховано.  Враховано пільги не з оплати телефонних розмов при похвилинному їх обліку, а просто  пільги  по користуванню телефонами.  Я прошу,  подивіться, будь ласка.  Це є і в статті 62 Закону про Державний бюджет на цей рік.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Іване  Степановичу!  Я  пропоную,  щоб народний депутат Сушкевич  передав  письмово  зауваження.  Вони  технічного характеру, ми їх врахуємо.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Ігоре  Олександровичу!  Усі  ці  пропозиції  в письмовому вигляді були передані ще  два  місяці  тому,  і  їх  не врахували тут. Тому я наполягаю на тому, щоб подивились. Це просто помилка, яку треба виправити. Ну подивіться там зверху: пільги при похвилинному обліку телефонних розмов не передбачені.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я ще раз повторюю: ми врахуємо ваші зауваження, які ви подали в письмовому вигляді,  стосовно пільг для  інвалідів при  похвилинній  оплаті  телефонних  розмов.  Прошу  внести  це в стенограму.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний  доповідачу!  Дві  фракції  -  Народного  руху  України і "Реформи-Конгрес" - внесли пропозицію про  відновлення  пільг  або хоча  б  частини пільг репресованим.  І тому пропонується в сьомий абзац статті 58,  в якому йдеться про  безкоштовний  проїзд  усіма видами  пасажирського  міського та приміського транспорту,  внести категорію "репресовані".  Яка ваша думка щодо цього,  чи можна  це зробити? Це перше питання.

 

     І друге.  Чому  в  цьому  законопроекті  радянським нагородам надається перевага над українськими нагородами,  і  що  можна  тут поправити?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Відразу  відповім  на  друге запитання.  Думаю, поправити досить легко: внести правки редакційного характеру - про героїв  України  і  нагороджених  іншими  нагородами.  Ми  про  це говорили.

 

     Що стосується першого запитання,  то я прошу  передати  слово Володимиру Макаровичу Матвійчуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я прошу у вас вибачення,  але хочу просто нагадати: для того  щоб забезпечити у 2001 році виплату всіх пільг і компенсацій за законами,  які прийняті, нам потрібно 29 мільярдів гривень. А в бюджеті є 2,5 мільярда.

 

     Будь-яке розширення  пільг  потребує  додаткових грошей,  які треба вишуковувати. На жаль, ми не можемо це забезпечити.

 

     Тому ми просимо залишити  пільги  на  рівні  цього  року,  не розширювати їх перелік.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибі,  Іване Степановичу.  Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу  увагу  на  те,  що  бюджетний  процес,  як правило,  розпочинається  з  того,  що  Кабінет  Міністрів починає кричати: "Караул, пільги!"

 

     Вибачте, шановні   представники    Кабінету    Міністрів    і Міністерства  фінансів:  ота  цифра  (29 мільярдів) - це суцільний блуд. Немає такої кількості пільг. Це перше.

 

     І друге. Іване Степановичу! Я вношу конкретну пропозицію, яку вносила фракція офіційно, і я вимагаю поставити її на голосування: виключити статтю 58 як таку, що суперечить статті 22 Конституції.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  У  вас  на  руках  є документ,  який ми роздавали вам до першого читання,  де в таблиці (а вона займає багато сторінок) наведено розрахунок, з якого чітко видно,  що  всі пільги,  які на сьогодні є,  коштують 29 мільярдів гривень.

 

     Сергію Івановичу,  ви ж доктор економічних наук,  а я  тільки кандидат,  але,  вибачте,  я рахувати вмію непогано.  29 мільярдів гривень!

 

     ГОЛОВА. Ви несправедливі, Сергій Іванович академік.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я перепрошую.  Якщо  ми  не  передбачимо  цього фінансування,   то   це   додаткове   податкове   навантаження  на житлово-комунальне господарство,  на телекомунікаційну систему, на нашого власного товаровиробника. Ви це чудово розумієте.

 

     Тому ми пропонуємо рівень пільг, який є на сьогодні, зберегти і на наступний рік. Усі ті, хто сьогодні мають пільги, гарантовано матимуть їх і в наступному році.

 

     ГОЛОВА. Ми  вже  15  хвилин обговорюємо.  Весь час піднімають руки, і в списку 59 народних депутатів.

 

     Передбачаючи результати, я пропоную проголосувати цю статтю і рухатися далі.

 

     Прошу проголосувати статтю 58.  Ви подавали, але ми голосуємо за процедурою.

 

     "За" - 108.

 

     Це друге читання, ми не вилучаємо.

 

 

 

     МІТЮКОВ І.О. Переносимо на третє читання.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть. Зрозуміло.

 

     Наступна стаття.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 59. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Стаття 59. Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 250.

 

     Приймається.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 60.  Шановні народні депутати! Ця стаття не  узгоджена  насамперед  у  частині,  яка  стосується Закону про освіту.

 

     Оскільки ми з вами прийняли рішення про перенесення на  третє читання додатку 3 і, власне, обсягів фінансування, які виділяються в тому числі на освіту,  пропонується цю статтю перенести на третє читання. І тоді ми можемо дати більш узгоджену пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Стаття  60  не  голосується,  переноситься  на  третє читання.

 

     Наступна стаття.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  61.  Під  час  першого   читання   були пропозиції  вилучити  цю  статтю  із  Закону про Державний бюджет. Кабінет Міністрів  погодився,  цю  статтю  вилучено.  Замість  неї вводиться   стаття   61   іншого   змісту,  яка  узгоджена.  Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 61 (Шум у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О. У нас є дві статті 61.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов. Поясніть, будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Стаття 61 в останній редакції погоджена з бюджетним комітетом,  до неї не було зауважень. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Юрію Богдановичу,  я вас прошу,  у нас  же  є  якийсь порядок. Прошу проголосувати редакцію статті, запропоновану урядом і підтриману комітетом.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це стаття 61 у правій колонці.

 

     "За" - 235.

 

     ГОЛОВА. Приймається. Наступна стаття.

 

     МІТЮКОВ І.О.  На пропозицію бюджетного комітету стаття  62  в редакції Кабінету Міністрів вилучається. Це погоджено. Стаття 62 у правій колонці погоджена. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ви сказали, що вона вилучається

 

     МІТЮКОВ І.О.  Вилучається у редакції Кабінету Міністрів (ліва колонка). А права...

 

     ГОЛОВА. Тобто  голосується  редакція  статті 62,  викладена у правій колонці.  Ігоре Олександровичу,  ваш  заступник  заперечує. Володимире Макаровичу, будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Я прошу у цій статті після  слів  "фінансування  видатків",  додати: "передбачених у державному бюджеті", бо складається таке враження, що Кабінет Міністрів  повинен  забезпечувати  видатки  з  місцевих бюджетів або фінансувати всі ці видатки з державного бюджету.

 

     Прошу після   слів   "фінансування  видатків"  додати  слова: "передбачених у державному  бюджеті".  Ми  затверджуємо  державний бюджет.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я думаю, що це слушна пропозиція

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Ви   пропонуєте  доручити  Кабінету  Міністрів профінансувати ці видатки у повному обсязі з  державного  бюджету. Ми не можемо відповідати за фінансування з місцевих бюджетів.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Я не розумію,  чому мовчить  депутат  Федорин.  Справа  в  тому,  що  треба  принаймні записати,  що інсулін має бути українським. Ви добре знаєте, що ми зараз почали експортувати український інсулін. Щоб не було такого, що  ми знову почнемо закуповувати його десь за кордоном і на цьому втрачати  гроші.  Я  просив  би  записати,  що  інсулін  має  бути українського виробництва.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу...

 

     МІТЮКОВ І.О. Я думаю, з цією пропозицією можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Так,  приймається.  Вносить Кабінет Міністрів. Сергій Тігіпко.

 

     ТІГІПКО С.Л. "Трудова Україна". Іване Степановичу, я повністю погоджуюся  з поправкою,  яку запропонувало Міністерство фінансів, тому що сьогодні місцеві бюджети не в силі самі профінансувати  ці витрати,  це  потрібно  записати  за  центральним бюджетом.  Але я категорично проти тої поправки, яку пропонує Терьохін. Ми не маємо права записувати,  що ліки мають бути власного виробництва. Якщо є дешевші і більш якісні,  ми повинні закуповувати за державні гроші їх виробництво.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  прошу вас:  давайте ми зараз проголосуємо статтю 62 у редакції,  яка викладена в правій колонці,  а потім  - поправки.  Прошу проголосувати статтю в редакції,  яка викладена у правій колонці.

 

     "За" - 253.

 

     Рішення прийнято. Наступна стаття.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 63 з  доповненнями  бюджетного  комітету погоджена. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 63. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 249.

 

     Приймається.

 

     Стаття 64.  Немає поправок до статті 64.  Прошу проголосувати статтю 64.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це пропозиція Партії зелених.

 

     "За" - 255.

 

     ГОЛОВА. Приймається.

 

     Щодо статті 65. Валентин Єськов.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ   109,   Луганська   область).   Фракция коммунистов. Игорь Александрович, я прошу прокомментировать статью 65  в  таком  плане.  Считаете  ли  вы  нормальным,  что   органам государственного  управления,  в  том  числе  Кабинету Министров и Верховной Раде, планируется выделить капитальных вложений почти 36 миллионов  гривень,  а  на  всю угольную промышленность - только 9 миллионов гривень?  9 миллионов - это недостаточно  для  оснащения даже одного очистного забоя.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я считаю это ненормальным.

 

     ЄСЬКОВ В.А. Так почему тогда вы такое предлагаете?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Мова  йде  про  зовсім  інші  пропозиції.  Щодо капітальних вкладень:  ми з вами домовилися, що це буде додаток 4, і  ми  будемо  окремо  готувати  пропозиції.  Не  буде 9 мільйонів гривень,  це цілком зрозуміло.  Ми показники капітальних  вкладень будемо  разом  доопрацьовувати  до третього читання.  Якщо у вас є пропозиції, давайте обговоримо

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов...  Я прошу,  не поспішайте, давайте обережно,  тому  що  треба  позавершувати те,  що почато.  Якщо ми розкрутимо тут...

 

     МІТЮКОВ І.О. Я можу дати просто довідку.

 

     ГОЛОВА. Краще не треба. Депутат Турчинов.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Бюджетний комітет не погоджував цю статтю,  тому що тут передбачено фінансування капітальних видатків Верховної Ради через Державне  управління  справами  (ДУС).  Ми категорично заперечуємо проти цього і вважаємо,  що Верховна Рада повинна мати  можливість безпосередньо фінансувати капітальні видатки.

 

     ГОЛОВА. Це  інша справа.  Це вже йдеться не про цифри,  а про механізм фінансування. Що ви скажете, Ігоре Олександровичу?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я хочу нагадати народним  депутатам,  що  ви  у першому  читанні затвердили суму капітальних вкладень 36 мільйонів гривень,  які були закріплені  виключно  за  Верховною  Радою.  Ми провели  дуже  результативну  роботу:  проаналізували  всі об'єкти незавершеного будівництва і розподілили  кошти  приблизно  порівну між  трьома  структурами,  між якими повинен зберігатися паритет у цьому питанні.  Ми вважаємо цю пропозицію справедливою  і  чесною. Якщо  є  пропозиції  щодо  характеру  фінансування,  ми  це можемо обговорити, але не зараз.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  давайте  ми  проголосуємо,  а  тоді   щось поліпшимо  у  додатках.  Прошу  проголосувати.  Статтю  65.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 166.

 

     Тоді вона йде на доопрацювання. По фракціях покажіть.

 

     Ви знаєте,  що ми в цьому році... Я вам хочу сказати... Ігоре Олександровичу, я прошу у вас вибачення. Я хочу вам сказати, що ми в цьому році відновили фінансування капітальних вкладень  лише  23 серпня.  Якщо  ви  не проголосуєте статтю,  то я не знаю,  коли ми відновимо фінансування.

 

     Депутат Турчинов.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Я  прошу  проголосувати   цю статтю,  але  з урахуванням пропозиції бюджетного комітету про те, що Верховна Рада безпосередньо фінансує капітальні видатки.  Прошу проголосувати статтю з таким доповненням.

 

     ГОЛОВА. Давайте   проголосуємо  з  таким  доповненням.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 263.

 

     Приймається. Наступна стаття.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 66. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Андресюк Борис Павлович.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   СДПУ(о)).   Шановний   Ігоре Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я прошу уваги.  Я просив би вас дуже уважно,  подивитися на суть цієї статті оскільки в цій статті пропонується  погасити грошову заборгованість із заробітної платні всім  нашим  структурам  фактично   за   рахунок   видатків,   які закладаються в цей бюджет. Ми з вами побачили, що фінансування вже сьогодні є недостатнім.

 

     Я хотів би навести вам такий аргумент: сьогодні тільки   в   Міністерстві   оборони   заборгованість   із заробітної  платні  за  попередні  роки  становить  178  мільйонів гривень.  І  нам сьогодні пропонується за рахунок видатків на 2001 рік фактично погашати ще й заборгованість за попередні роки. Ігоре Олександровичу,  треба ж розуміти, що вносити. Я пропоную вилучити цю статтю і просто не записувати те, чого не буде ніколи.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Я дуже добре розумію, що ми пропонуємо.  Ми все це пропонуємо абсолютно свідомо. Це буде робитися на базі конкретних розрахунків,  які ми зробили. Мова йде про  те,  що  сьогодні,  якщо ми внесемо відповідні корективи не у систему базових  окладів,  а  в  систему  преміювання,  в  систему разових доплат і різних інших видів доплат, які є в правоохоронних органах і в системі національної оборони,  ми зможемо погасити  за рахунок цього значну частину заборгованості.

 

     Але мені   абсолютно   зрозуміло,  що  якщо  ця  стаття  буде проголосована,  то відповідні корективи, насамперед у фінансуванні видатків на національну оборону, треба буде вносити. Якщо ми цього не зробимо...

 

     ГОЛОВА. Депутат Доманський.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).    Уважаемый    Иван Степанович!..  Игорь Александрович!..  Министр не слушает, а хочет отвечать.

 

     Игорь Александрович!..  Вот сержанты и ефрейторы  всегда  так ведут себя, когда генералы говорят...

 

     Игорь Александрович!  Сегодня  в  Вооруженных  Силах  Украины основное  звено  -  офицеры-капитаны  и  майоры.  И  их   денежное содержание составляет 100 долларов - 600 гривень,  не более. А они уже несколько лет ждут,  когда вы с Премьерминистром  погасите  им задолженность по денежному содержанию. Это первое.

 

     Второе. Борис   Павлович   предложил   "вилучити"  статтю.  Я предлагаю не только "вилучити", а убрать отсюда эту статью, внести в  расходную  часть  отдельной  строкой  178  миллионов гривень на погашение задолженности по зарплате офицерам и прапорщикам.

 

     ГОЛОВА. Правильно,  не  тільки   вилучити,   а   "пустить   в расход"... Білас Іван Григорович.

 

     БІЛАС І.Г.   Дякую,   Іване   Степановичу.   Шановний   Ігоре Олександровичу!  Якщо є пропозиція від Кабінету Міністрів, то вона має бути реальною.  Тут ще не враховано погашення заборгованості з виплати страхових сум сім'ям працівників міліції, які загинули при виконанні службових обов'язків. На сьогодні вона становить півтора року.

 

     Пропозиція наступна:  або ми цю статтю справді вилучаємо,  як запропонував  наш  колега Андресюк,  або,  якщо ми хочемо вирішити питання, давайте випишемо відповідно до реалій.

 

     У міністерстві  юстиції  створено  структуру  Спец'юст,   яка займається  реалізацією  конфіскантів.  Так давайте за рахунок тих конфіскантів будемо погашати  заборгованість  військовослужбовцям, за рахунок реалізації через Спецекспорт надлишків техніки,  яка є. Тоді це питання можна буде вирішити.  А замикати проблему в  коло, яке нічого не вирішує, - це нам не личить.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  У нас є два варіанти вирішення   проблеми.   Перший.   Ми   зобов'язуємо   Міністерство внутрішніх  справ  і  Службу  безпеки за рахунок вже виділеного їм фінансування погасити заборгованість,  накопичену з оплаті  праці. Конкретні   розрахунки  ми  готові  надати.  Крім  того,  виділити додаткове  фінансування   Міністерству   оборони,   щоб   погасити заборгованість з грошовим утриманням у 240 мільйонів гривень.

 

     Інший варіант. Якщо ми ставимо собі за мету в наступному році повністю погасити заборгованість із  грошового  утримання,  то  ці кошти  треба  винести в окремий рядок розділу фінансування силових структур,  записати  як  видатки  на  погашення  заборгованості  з грошового утримання.  Тоді можна цю статтю вилучити,  а відповідні корективи робити у додатку 3.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов - і будемо голосувати.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Я вам нагадаю,  що ми з  вами сьогодні  не  затвердили  додаток  3  (тобто  видаткову частину) і віднесли його на третє читання.  Я вважаю,  що поки ми  не  знаємо остаточної суми фінансування структур, які перелічені в статті 66, ми не можемо виписати статтю.  Тому  я  також  прошу  віднести  цю статтю на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу!  Профільний  комітет  в  особі Олександра Турчинова просить віднести її на третє читання.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я погоджуюся,  враховуючи те,  що у нас  є  два варіанти, про які я говорив.

 

     ГОЛОВА. А може "в расход"? (Сміх у залі).

 

 

 

     МІТЮКОВ І.О. Краще давайте далі підемо.

 

     ГОЛОВА. Так, на третє читання. Не голосується.

 

     Наступна стаття... Опустіть руку, я вам надам слово.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Іване  Степановичу,  враховуючи  дискусію,  що виникла з цього приводу,  треба,  я думаю, що і статтю 67 віднести на  третє  читання,  бо  вона пов'язана зі структурою внутрішнього фінансування Міністерства внутрішніх справ.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень. Наступна. Стаття 68.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 68 - це ініціатива бюджетного  комітету. Ми погодили її пропонуємо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ні,  стаття  67  -  на третє читання.  Щодо статті 68 немає заперечень? Юхновський Ігор Рафаїлович.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні   депутати! Перевищення  загального  обсягу доходів державного бюджету має іти не тільки на військові цілі, але й на заробітну плату вчителям, на школи,  на  освіту і медицину.  Тому я вважаю,  що спрямовувати ці кошти лише на закупівлю додаткових озброєнь, - неправильно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Александровська - і будемо голосувати.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Город  Харьков.  Я считаю,  что в такой редакции статью  68  тоже  принимать  нельзя. Почему?  Здесь говорится о превышении общего обема доходов общего фонда государственного бюджета,  определяется, куда его направить. Но  указывается:  с  более  такой-то  суммы  на оборону,  не более такойто - Министерству труда и социальной защиты. А если будет еще больше?  Получается,  что  Минфин предполагает,  что у него что-то останется в его распоряжении.  Это недопустимо.  Поэтому я считаю, что со статьей 68 надо разобраться и по крайней мере отнести ее на третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Депутат Богословська.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги, в такому вигляді цю статтю приймати не можна.  Ви подивіться на неї! Що це за держава,  яка зараз говорить про соціальний  бюджет,  але профіцит  бюджету  згідно  з  цією  статтею спрямовує на закупівлю озброєння?!  У нас що, немає соціальних потреб? У нас що, половина населення   вже  живе  так,  як  треба?  Не  можна  за  цю  статтю голосувати. Я пропоную перенести її на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Юхимець  Ольга  Федорівна.  Уже  всім  жінкам  надамо слово. Віталію Григоровичу, відпочиньте трохи.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область).  Фракція  комуністів.  Шановні  колеги!  Статті  66,  67 фактично забирають із бюджетних коштів на 2001 рік,  виділених  на Збройні  Сили,  все,  що  можна забрати.  Уже десять років держава практично не закуповує зброї для нашої армії. Ми говоримо сьогодні про   величезні   кошти,  які  треба  витратити  на  чорнобильські програми,  а  військова   проблема   буде   ще   складнішою,   ніж чорнобильська.

 

     Сьогодні треба  виконувати  державну  програму,  яка потребує величезних коштів.  Через рік потреба в коштах подвоїться.  Так що на  армії  економити не можна,  це було б злочином,  який сьогодні може вчинити Верховна Рада. Так що я прошу так не коментувати.

 

     ГОЛОВА. Пасечна Людмила Яківна. Ну дайте жінкам виступити, до них черга підійшла...

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Иван  Степанович! Наверное, не было еще такого уголка у нас в государстве, начиная с вашего  кабинета,  куда  бы не приходили с просьбами представители сферы образования и науки.  И все,  начиная с вас,  обещали, что в 2001 мы им году поможем с финансированием.

 

     Так давайте  же  не  будем обманывать народ и научимся все же выполнять  обещанное.  И  если  мы  тут  записываем   только   две категории,  то мы,  конечно же, кривим душой, Игорь Александрович. Давайте все-таки перенесем эту статью на  третье  чтение,  но  при доработке все-таки выполним обещанное людям.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.    Уважаемые   товарищи!   Иван   Степанович, Богословская,  я знаю,  не  любит  офицеров  и  прапорщиков  наших Вооруженных Сил...  Я хочу вот о чем сказать. Речь не о том, чтобы покупать  технику  только  для  наших  Вооруженных  Сил.  В   мире сложилась практика: если мы не купим технику для своих Вооруженных Сил,  то наших танков и самолетов не купят иностранцы. Поэтому нам надо хоть показать,  что мы ее покупаем для своих Вооруженных Сил, тогда мы пойдем дальше. Вот почему мы и вносим эту статью.

 

     ГОЛОВА. Ми  вчора  говорили,  що  там   зайнято   200   тисяч працівників. 200 тисяч працівників!

 

     Питання екології. Юрій Іванович Самойленко.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених. Шановні народні депутати!  Ви розумієте, коли ми говоримо про фінансування закупівлі озброєнь,  я хочу,  щоб  було  передбачено  і  вирішення екологічних   питань.   Наші  кораблі  не  обладнані  відповідними очисними спорудами, і дуже багато коштів витрачається на утримання складів.

 

     Коли говорять про життєздатність,  то це значить,  що йдеться про масу екологічних проблем.  Тому ми повинні  голосувати  за  цю статтю, але, вказавши: "і на вирішення екологічних проблем".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин - і завершуємо.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Партія підтримки вітчизняного виробника. Фракція Українського народного руху.  Я повністю підтримую цю  статтю.  І, звичайно,   мене   порадувала   позиція   комуністів,  які  хочуть підтримувати закупки озброєння для нашої армії.  І  це  правильно. Але  я  прошу  доповнити  цю статтю словами:  "а також на державні науково-технічні     програми,     спрямовані     на      розвиток високотехнологічних  галузей".  Якщо  ми  хочемо  в  наступні роки ділити у бюджеті більші кошти,  то  ми  повинні  стимулювати  нові технології і нові виробництва.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. У нас такий порядок:  як одному Руху надати слово,  а другому ні, то між ними конфронтація. Тарас Чорновіл - і завершимо вже.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська  область).  Народний  рух  України.  Пане міністр! Знаєте,  мені  здається,  що   сама   стаття   побудована   досить некоректно. І це ми побачили зараз при обговоренні її в залі, коли депутати виступають і кожен пропонує свій пріоритет.

 

     Я думаю,  що треба все-таки розробити як доповнення  до  цієї статті  таблицю  пріоритетів  і визначитися,  що у нас іде в першу чергу,  що в другу, і потім можна уже певним чином дозувати кошти. Зокрема,  я хочу вам нагадати, як ще зовсім недавно в цьому самому ж приміщенні ви зустрічалися з членами Комітету з питань  науки  і освіти. Там, крім депутатів, був міністр освіти, були представники профспілок працівників освіти.  Тоді ж  було  сказано,  що  перший пріоритет   -   це  освіта.  Тому  я  думаю,  що  треба  розробити пріоритети, і відповідно до них іти вже по сходинках.

 

     ГОЛОВА. Все  зрозуміли?  Ігоре   Олександровичу,   голосуємо? Голосуємо    статтю   68.   Прошу   проголосувати.   Всі   просили проголосувати.

 

     "За" - 200.

 

     На третє читання. По фракціях покажіть (Шум у залі).

 

     Ще раз переголосуємо. Може ... (Шум у залі).

 

     Ще раз прошу проголосувати. Стаття 68.

 

     "За" - 210.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Ігоре Олександровичу,  на третє читання (Шум у  залі).  Далі, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Решта статей (це статті 69-1,  69-2,  69-3 і 69- 4)  не погоджена  з  урядом,  і  тому  пропонується  віднести їх на третє читання.  Таким  чином,  ми  можемо  говорити  про   те,   що   ми розглянули... Якщо ви підтримаєте цю пропозицію...

 

     ГОЛОВА. Ярославе  Володимировичу,  я  ще  раз нагадую:  друге читання,  суб'єкт законодавчої ініціативи -  уряд.  Ви  можете  не погоджуватися,  але  уряд  -  суб'єкт законодавчої ініціативи.  Ми пройшли всі статті (Шум у залі).

 

     Для протоколу? Вже часу немає!

 

     Вам роздано проект постанови. Я прошу вас! Вам роздано проект постанови... Увімкніть мікрофон Мельника Петра Володимировича.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Шановні колеги!  Я думаю,  ви погодитеся,  що  ми  порушили Регламент,  тому що в першому читанні стаття 26 була прийнята, але вона була не внесена на друге читання.  Це  порушення  Регламенту. Тому  я пропоную доручити Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за  участю  Кабінету  Міністрів  підготувати  до  третього читання  проект  Закону  України  про Державний бюджет на 2001 рік разом з текстовою статтею 26 цього проекту,  прийнятою  в  першому читанні, і, звичайно, прийняти проект Закону України про Державний бюджет на 2001 рік у другому читанні за винятком статей, прийняття яких перенесено на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Ігор  Олександрович  просить проголосувати статтю 69. Вони її погодили.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це моя помилка. Я просто не помітив...

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати,  підтримати  статтю  69.  Потім перейдемо до проекту постанови.

 

     "За" - 260.

 

     Дякую.

 

     Шановні народні  депутати!  Зараз я буду звертатися до вас із проханням.  Я вас прошу,  сьогодні нам треба ще проголосувати  ряд проектів  постанов  і  законів.  Ну  наприклад,  щодо  подарунків. Скільки ми будемо зволікати?  Тому я вас прошу...  Я  надам  усім, дайте  проголосувати проект постанови,  потім виступите.  Депутату Сушкевичу я не можу відмовити.  Будь ласка, увімкніть мікрофон. Ну от, він підтримує...

 

     Давайте приймемо проект постанови за основу.  За основу! (Шум у залі). А потім будемо вилучати, додавати...

 

     "За" - 214.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Турчинова. Ну він зараз уточнить, яку...

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я не розумію,  чому така неповага з боку головуючого до народних   депутатів,  які  подали  проекти  постанови.  Є  кілька проектів постанови,  а ви вносити проект постанови,  який потрапив до вас останнім.  Після того, як не пройшла стаття щодо податкової адміністрації,  намагаються знову її пропхнути.  Ви ставите її  на голосування,  не  попередивши інших депутатів,  які подали проекти постанов.  Тому  я  прошу  першою  проголосувати  постанову,   яка надійшла   від  комітету.  "Прийняти  проект  Закону  України  про Державний бюджет України на 2001 рік у другому читанні за винятком статтей, прийняття яких перенесено на третє читання.

 

     Комітету з  питань бюджету доопрацювати проект Закону України про Державний бюджет України  на  20001  рік  та  внести  його  на розгляд  Верховної  Ради  України у третьому читанні 7 грудня 2000 року.

 

     Встановити термін  роботи  народних   депутатів   України   в комітетах  Верховної  Ради України з 11.12.2000 року по 15.12.2000 року.  Встановити,  що пленарні засідання Верховної  Ради  України відбудуться з 4.12.2000 року по 8.12.2000 року".

 

     Прошу підтримати  цей  проект  постанови,  і  тоді наступного тижня ми зможемо прийняти бюджет в цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я,  Олександре Валентиновичу,  не робив це  навмисно. Мені сказали,  що це найбільш узгоджений проект постанови,  тому я його і поставив. Так, ми діємо згідно з процедурою.

 

     Прошу проголосувати проект постанови

 6000/П6, зачитаний тільки що Турчиновим, за основу.

 

     "За" - 211.

 

     По фракціях висвітіть. Я прошу, за основу проголосуйте якийсь варіант,  а потім будемо доповнювати пункти.  Давайте ми ще раз за основу проголосуємо 6000/П6.

 

     "За" - 252.

 

     Дякую.

 

     Тепер будемо    вислуховувати   доповнення.   Мельник   Петро Володимирович. Будь ласка.

 

     МЕЛЬНИК П.  В.  Я поважаю голову бюджетного комітету,  але  я йому  нагадую,  що  порушено Регламент:  в першому читанні бюджету стаття 26 була проголосована,  і вона повинна була бути внесена на друге читання, що не зроблено.

 

     Тому я  пропоную  доручити  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за участю Кабінету Міністрів України підготувати до третього  читання  проект  Закону  України про Державний бюджет на 2001 рік разом зі статтею 26, прийнятою в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Так, ми ж домовлялись. Давайте дамо доручення.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.  Ви узгодите  редакцію потім.

 

     ТУРЧИНОВ О. В. Шановні колеги! Я дам відповідь депутату, який не знає, що таке перше читання.

 

     В першому читанні приймались пропозиції і висновки бюджетного комітету,  ніякі  статті в першому читанні не голосувались.  Тому, шановні  колеги,  я  прошу  в  цілому  проголосувати   за   проект постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так, я прошу. Ми узгоджували і вчора, як ви знаєте, і сьогодні.  Я прошу, проголосуйте за пропозицію, внесену депутатом, Мельником, вона є в цьому проекті. А потім ми доопрацюємо.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 122.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Так, з'ясували? Ще які доповнення?

 

     Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область). Есть такое предложение. Учитывая то, что  мы  практически  проголосовали  во  втором   чтении   бюджет, необходимости работать всю следующую неделю в пленарном режиме,  я думаю, нет. Давайте поработаем в комитетах во вторник и среду, а в четверг поработаем в пленарном режиме и проголосуем бюджет.

 

     За эти  дни доработаем бюджет в комитетах и дадим возможность бюджетному  комитету  плодотворно  поработать.  И  тем  депутатам, которые хотят принять участие в работе бюджетного комитета,  также развязать руки с тем,  чтобы  они  могли  поработать  в  бюджетном комитете. Прошу учесть это предложение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до всіх депутатів. Ви знаєте, що прийнято рішення  5  грудня  провести  парламентські  слухання  з   питання закриття  Чорнобильської атомної станції.  Ми запросили на них,  і вони вже підтвердили свою участь,  представників 34  країн  світу. Тому   давайте   дотримуватися  графіку.  Наступного  четверга  ми працюємо в пленарному режимі,  а  всі  інші  дні  працюватимемо  у комітетах.

 

     Прошу проголосувати цей пункт.

 

     "За" - 266.

 

     Цю проблему вирішили.

 

     Депутат Супрун.

 

     СУПРУН Л.   П.   Кіровоградська   область.   Шановні  народні депутати!  Прошу одну хвилину уваги!  Ви знаєте, що за останні три дні Вінницьку, Кіровоградську, Херсонську, Одеську та інші області охопило  стихійне  лихо  ми  не  змогли  передбачити  необхідність додаткових  коштів  на  ліквідацію стихійного лиха в цих регіонах. Тому є пропозиція  доручити  бюджетному  комітету  при  підготовці проекту  бюджету  до  третього читання обов'язково визначити обсяг коштів,  які потрібно спрямувати як спеціальні субвенції регіонам, постраждалим   внаслідок   стихійного  лиха,  і  подати  нам  свої пропозиції до третього читання в обов'язковому порядку. Без нашого доручення бюджетний комітет самостійно зробити це не зможе.

 

     ГОЛОВА. Це ми даємо протокольно доручення.  Людмило Павлівно, це враховується.

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.  О.  Я думаю,  що нам треба покласти край дискусії стосовно  статті 26.  Ось документ,  поданий у другому читанні два тижні тому урядом.  Я прошу, у кого він є, подивіться, що написано і   пропозицію   уряду  до  статті  26.  Ваші  висновки  схвалені. Пропозиції про вилучення  зі  статті  положень  щодо  фінансування органів  державної податкової служби України внести на голосування Верховної Ради.

 

     Тобто нам треба згідно з  вашим  рішенням  проголосувати.  Це документ.   Проголосувати   статтю   26  по  Державній  податковій адміністрації і остаточно визначитися,  чи залишається ця стаття у проекті бюджету на третє читання. Ось і все.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! Шановна президія! Ми вже двічі голосували за цю статтю.  Вона жодного разу не набрала більше  120 голосів. Тому я прошу більше не повертатися до цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Партія підтримки вітчизняного виробника, фракція Українського народного  руху.  Шановні  колеги!  Ми  сьогодні  вже зробили помилку,  коли відкинули дуже розумну пропозицію Терьохіна про закупку саме вітчизняного інсуліну.

 

     Я все-таки для протоколу хочу звернути увагу на статтю  69-1, де   сказано,   що   за   державні  кошти  закупляти  лише  товари вітчизняного виробництва.

 

     Я прекрасно розумію державних чиновників,  які  відкинули  цю статтю,  бо їм хочеться сидіти на імпортних меблях,  користуватися імпортним телевізором чи комп'ютером.  Але я не розумію  їх,  коли вони платять гроші цим іноземним виробникам, а наші повинні ритися у смітниках, шукаючи, чим прокормитися.

 

     Я прошу врахувати цю статтю,  щоб ми  все-таки  не  випускали державні  кошти  з  держави.  Я  не уявляю собі,  щоб у Сполучених Штатах Америки,  президент,  наприклад, сидів на завезених з іншої держави меблях.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Мельник.

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Шановні  колеги!  Відбувається  грубе порушення Регламенту з боку  голови  бюджетного  комітету.  Стаття  26  була включена в першому читанні, і було проголосовано, щоб внести її на голосування в другому читанні.

 

     В даному випадку,  якщо ми не будемо голосувати за цю  статтю згідно  з Регламентом,  то тоді вона залишається в силі,  шановний пане Турчинов.  Ми не будемо голосувати за бюджет,  коли підхід до розрахунків видатків на податкову адміністрацію суб'єктивний, а не державний.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні народні  депутати!  Я  вас  прошу,  не збуджуйтесь. Закінчується робочий день. Це перше.

 

     Друге. Шановний    депутате   Мельник!   Я   особисто   подав пропозицію,  статтю 26 вилучити,  вона ніколи сюди вже внесена  не буде.

 

     Ви подивіться,   як   виглядають   будинки  нашої  податкової адміністрації? Якби ви на охорону здоров'я спрямували ці кошти, то це  було  б  проголосовано конституційною більшістю.  А взагалі це просто жах.

 

     Дякую, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Супрун.

 

     СУПРУН Л.П.  Шановні народні депутати! Для того, щоб вирішити ці   проблеми  і  цю  суперечку,  треба  згадати  Регламент.  Якщо пропозиції,  які  вносить  уряд  на   друге   читання,   не   були підтверджені  нашим першим читанням,  то тоді ми голосуємо питання щодо вилучення.  Тому прошу головуючого поставити  на  голосування питання щодо вилучення статті 26.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зінченко.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  СДПУ(о)).  Шановні  колеги! Процедура є абсолютно зрозумілою.  Бюджетний комітет, коли подавав документ після першого читання до Кабінету Міністрів,  не врахував те,  що в першому читанні ця стаття була підтримана. І після цього Кабінет Міністрів повернув нам документ без статті 26.

 

     Тобто ми  сьогодні  маємо  проголосувати  за  вилучення  цієї статті.  Вона не може прийматися  в  тому  варіанті,  в  якому  ми проголосували її з вами.

 

     ГОЛОВА. Кому  ще  надаємо  слово?  Все?  Я прошу,  ми повинні прийняти рішення, щоб продовжити роботу над бюджетом. Тому я прошу вас,  проголосуйте  доповнення,  що  доручити профільному комітету разом з Кабінетом Міністрів доопрацювати редакцію статті 26 (Шум у залі). Я зараз поставлю, а що далі?

 

     Ігоре Олександровичу,  ми вчора домовлялися,  що ми залишаємо статтю, але дещо в редакції...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Ми  стільки  разів змінювали  наші  думки  стосовно  цієї статті,  що зараз остаточно заплуталися і не можемо знайти вихід з цієї ситуації.

 

     Правильним і справедливим буде доручення бюджетному  комітету разом із Кабінетом Міністрів визначити, в якому вигляді це питання повинно бути проголосовано  у  Верховній  Раді  під  час  третього читання.

 

     У нас  є два варіанти:  включити і за неї проголосувати,  або другий варіант,  який більше відповідає Регламенту, - поставити на третьому читанні питання про вилучення статті 26 із проекту Закону про Державний бюджет.

 

     ГОЛОВА. Правильно?  Давайте проголосуємо  цю  позицію.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 134.

 

     МІТЮКОВ І.О. Іване Степановичу, є ще і третій варіант. Згідно з Регламентом будьякий комітет або фракція  має  право  внести  цю пропозицію  на  голосування  під  час третього читання.  І ми тоді розглянемо це питання під час третього читання.

 

     ГОЛОВА. Я прошу  вас,  давайте  ми  її  перенесемо  на  третє читання. Проголосуйте, (Шум у залі).

 

     "За" - 148.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановні   колеги!  Я  нагадаю,  що  ми  зараз обговорюємо проект постанови. Друге читання у нас уже завершено.

 

     Стосовно проекту постанови і ситуації,  яка склалася. Я бачу, що  багато  у  нас  депутатів,  які  хочуть  заблокувати прийняття бюджету.  Для цього використовують статтю,  яка  взагалі  не  може пройти в залі, яка не набирає більше 140 голосів.

 

     Тому, шановний   Іване  Степановичу,  я  прошу  поставити  на голосування проект постанови  в  цілому  і  завершити  обговорення цього питання.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю в цілому, але щоб ви тоді... Так, хто за те, щоб прийняти проект постанови в цілому, прошу голосувати.

 

     "За" - 155.

 

     Так, ви зрозуміли тепер, що коса на камінь?

 

     По фракціях висвітіть

 

     Я прошу уваги. Депутате Турчинов, давайте відправимо на третє читання і тоді вирішимо.

 

     Депутат Мельник.

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Шановні колеги! Я хочу підкреслити, що в даному випадку   йде   гармонізація    інтересів    держави.    Податкова адміністрація виконала свої,  так би мовити,  зобов'язання в цьому році.

 

     Це корпоративні інтереси  служби.  Люди  своєчасно  отримують заробітну плату.

 

     Ми продемонстрували   ефективність  роботи  цього  механізму. Давайте підтримаємо пропозицію,  щоб люди  отримували  зарплату  і працювали на державу.

 

     Або, якщо ви цього не хочете, давайте не порушувати Регламент і проголосуємо за вилучення цієї статті,  і все чітко буде  видно. Іншого виходу бути не може.

 

     ГОЛОВА. Петре  Володимировичу,  ви  наполягаєте на вилученні? Ставлю на голосування пропозицію про вилучення цієї статті.

 

     "За" - 34.

 

     Депутат Терьохін.

 

     Шановні народні депутати,  заспокойтеся трохи.  Ви  ж  бачите результати голосування.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Я б радив тому, хто зараз говорить в залі про те, що ця стаття була прийнята в першому читанні,  подивитися  в  Регламенті,  за що ми голосуємо в першому читанні.  Ми  голосуємо  не  за  статті,  які   подані   Кабінетом Міністрів, а за висновки, які подаються комітетом.

 

     У висновках  комітету нічого не було сказано з приводу статті 26.  Тому,  Іване Степановичу,  вилучати цю статтю  немає  звідки, немає такого документу, з якого вона має вилучатися.

 

     Пропозиція наступна.  Давайте  запишемо таку норму.  У нас є, наскільки я зрозумів, чотири фракції, з більшості, які підтримують цю позицію. Кожна фракція має право законодавчої ініціативи внести цю позицію на третє читання,  де і розвернеться загальна  дискусія щодо  прийнятт.яю цієї статті в цілому або неприйняття в контексті третього читання.

 

     Тому пропонуємо доручити Комітету з  питань  бюджету  в  разі надходження  від  суб'єктів  законодавчої  ініціативи відповідного рішення  разом  з  урядом  визначити  доцільність  прийняття  цієї пропозиції у бюджеті під час третього читання.

 

     І таким чином, ми всіх помиримо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Єльяшкевич.  За  ним  - депутат Кузнєцов.  І будемо голосувати. Бо Єльяшкевич мене поб'є вже.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область)  Уважаемые  коллеги!   Уважаемый   Иван Степанович!  Я  думаю,  что  логика  налоговой  администрации в ее желании не уходить с хозрасчета понятна.  Если дальше  действовать по  логике  хозрасчета  налоговой  администрации,  то и вам,  Иван Степанович,  надо давать сдельную плату за каждый принятый  закон, за каждое выступление народного депутата и так далее.

 

     Поэтому, уважаемые   коллеги,   если   мы  хотим  бороться  с коррупцией,  если мы хотим, чтобы хоть когда-то наша Украина стала демократическим,  правовым  государством,  мы  ни  в  коем  случае сегодня не  поддержим  лоббистов  налоговой  администрации  и  тех олигархов,  которые  хотят  засвидетельствовать  ей свое почтение. Налоговая администрация и так не  будет  трогать  ваши  структуры, успокойтесь. Речь идет об Украине.

 

     Поэтому, Иван Степанович, прекращайте играться с Регламентом. Этот вопрос уже решен.  Если кто-то  хочет  подавать  поправки  на третье чтение, пожалуйста.

 

     ГОЛОВА. В кінці ви не праві: не я граюся - ми граємося.

 

     Павло Кузнєцов.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я з 10-ї години стою на цій трибуні.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.   Игорь   Александрович,   слово   предоставили почему-то мне.

 

     Я просто хочу,  уважаемые коллеги, внести ясность, что было в действительности в бюджетном комитете.  Вот тут стоит свидетель  - министр финансов.

 

     Когда в комитете решался вопрос по поводу статьи 26, то она в комитете не прошла.  Но министр финансов сказал,  что  эта  статья будет включена в сравнительную таблицу как не согласованная. Когда вчера роздали бюджет, эта статья почему-то исчезла.

 

     А то, что говорит господин Терехин... Я понимаю, что желаемое выдавать за действительное - это класс.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О. Іване Степановичу, можна я дещо запропоную. З 10 години ми обговорюємо проект бюджету.  Ми пройшли величезний шлях, прийняти багато позитивних рішень.  Нам залишилось прийняти проект постанови в цілому.  Сьогодні ми не пропонуємо вам  голосувати  за статтю  26,  за  її  включення  або  вилучення.  Давайте  приймемо рішення,  про  яке  теж   говорив   народний   депутат   Терьохін. Проголосуйте,  будь ласка,  проект постанови в цілому з умовою, що ми на третє читання внесемо цю статтю. Ви проголосуєте, і, як воно буде, так і буде.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  чи означає це,  що ви просите народних  депутатів  проголосувати  у  другому  читанні,   а   при підготовці  до третього читання ви відпрацюєте остаточну редакцію, і потім ми визначимося?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Регламент  третього  читання  дозволяє  кожному комітету, будь-якій фракції внести цю пропозицію письмово.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо. Прошу голосувати в цілому.

 

     "За" - 188.

 

     По фракціях покажіть. "Батьківщина" не голосує.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Володимировичу, ви мене не зрозуміли. Я запропонував прийняти проект постанови в цілому без  статті  26. Маю  на  увазі,  що будьяка фракція або комітет мають право внести письмово цю пропозицію на голосування у третьому читанні. Прошу ще раз проголосувати. (Шум у залі).

 

     Бажано до п'ятниці.

 

     ГОЛОВА. Давайте  ще  раз проголосуємо із коментарем Мітюкова. Прошу проголосувати "за". Голосуйте.

 

     "За" - 247.

 

     Прийняли.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Не розходьтеся!  Шановні,  я  вас  прошу,  вислухайте Валерія Михайловича Сушкевича. Будь ласка.

 

     Поки Валерій  Михайлович  підніметься,  покажіть по фракціях. Будь ласка, Валерію Михайловичу.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Шановні  колеги!  Я   прошу,   на   хвилиночку зупиніться,  будь ласка. Завтра п'ятниця і вас буде не так багато. Я до вас звертаюся.  У неділю Міжнародний день інвалідів,  то я до вас   звертаюся:   зустріньтеся  з  інвалідами  з  ваших  округів, поговоріть,  допоможіть  чим  можете,  навіть  по  телефону  можна допомогти, тому що сьогодні їм дуже важко.

 

     І ще одне.  Іване Степановичу,  сьогодні є законопроект 6221, який якщо  ми  зараз  не  приймемо,  то  з  1  січня  ліквідуються підприємства,   на   яких   працюють  інваліди.  Там  пропонується продовжити   строк   перереєстрації    підприємств,    громадських організацій інвалідів.  Законопроект складається з трьох слів, які треба внести до "прикінцевих положень". Замість 1 січня - до кінця другого кварталу наступного року. Це погоджено з комітетом Валерія Борисовича Альошина.  Я  прошу  проголосувати  спочатку  про  його включення  до порядку денного,  а потім проголосувати за цю норму, щоб ми врятували ці підприємства, щоб їх не ліквідували по факту 1 січня.

 

     ГОЛОВА. Увімніть   мікрофон  депутата  Альошина.  Якщо  немає запереченнь профільного комітету, ми зараз проголосуємо.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги  народні депутати! Наш комітет розглянув учора це питання. У нас заперечень немає, ми справді погодили таку редакцію.

 

     ГОЛОВА. Так, називайте реєстраційний номер.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Законопроект  6221  про   внесення   змін   до прикінцевих  положень  Закону  про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування підприємств та організацій  громадських організацій інвалідів.

 

     Прошу проголосувати  доповнення  до прикінцевих положень щодо строку перереєстрації підприємств.

 

     Прошу проголосувати, шановні колеги.

 

     ГОЛОВА. У стенограмі є слова, які треба додати.

 

     Прошу проголосувати.

 

     СУШКЕВИЧ В.М. Кабмін підтримав.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Іване Степановичу,  спочатку про  внесення  до порядоку денного, потім...

 

     ГОЛОВА. Так, голосуємо про внесення до порядку денного.

 

     "За" - 352.

 

     СУШКЕВИЧ В.М. І в цілому прошу проголосувати. Там три слова.

 

     ГОЛОВА. Валерію Михаловичу,  не поспішайте.  Я для стенограми кажу:  реєстраційний номер 6221 - проект закону про внесення  змін до прикінцевих положень Закону України про внесення змін до деяких законів України  щодо  оподаткування  підприємств  та  організацій громадських організацій інвалідів.

 

     А суть трьох слів є в стенограмі.

 

     СУШКЕВИЧ В. М. Не пізніше 1 липня 2001 року - це три слова.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За"- 351.

 

     СУШКЕВИЧ В.М. Дякую, підтримайте інвалідів, будь ласка.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон   депутата   Стояна.   Це   щодо подарунків, послухайте хвилину.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька  область).  Шановні  народні  депутати!  Ми   традиційно приймаємо такий закон, тому що вже почалася проплата за подарунки, і через ПДВ доводиться занадто багато платити.

 

     Я прошу вас підтримати законопроект

 6180 про   звільнення  від  оподаткування  грошових  коштів,  які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей  та на придбання новорічних подарунків.

 

     Комітет Альошина висловився позитивно. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає?

 

     Тоді прошу  проголосувати  проект  6180 про звільнення.  Його тільки-но озвучив Олександр Миколайович Стоян, у стенограмі є.

 

     "За" - 305.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Шановні колеги!  У нас вчора і сьогодні  весь  день  просидів генеральний директор заводу "Імені Малишева".  Депутатській проект Закону  6050  про   визнання   бронетанкової   галузі   однією   з пріоритетних  у  промисловості  України  та заходи щодо надання їй державної підтримки.

 

     Прошу проголосувати   у   першому    читанні.    У    першому проголосуємо, а потім нехай доопрацьовують.

 

     "За" - 254.

 

     Приймається.

 

     Доопрацюєте, і ми тоді наступного четверга проголосуємо.

 

     -------------

 

     Депутат Костусєв. І потім - депутат Ніколаєнко.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Мы сейчас приняли проект бюджета. В статье 11 речь идет о налоге на добавленную стоимость на  транзит. Фактически  в  проекте  бюджета заложили.  Просьба - проголосовать сейчас.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 124.

 

     Вже не  хочуть  голосувати,  і  у  мене  вже  немає   підстав змушувати.

 

     Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановні народні депутати! Я просив би одну секунду уваги. Великого суспільного  розголосу  набули  останні  події  навколо  зникнення журналіста Гонгадзе.  Я думаю,  що і праві,  і ліві, і центристи - будьякий народний депутат зацікавлений тут у тому,  щоб ця  справа рухалась  вперед  і менше було різних здогадок,  а була правда.  Я знаю,  що це питання обговорювалося на засіданні більшості, і вони підтримують те,  щоб розглянути це питання, щоб комісія розглянула це питання і таке інше.

 

     Група народних   депутатів   (Матвієнко,   Чобіт,   Червоній, Ніколаєнко,  Мухін) внесла проект постанови - тут буде одна зміна,

- щоб завтра розглянути це питання, щоб нас поінформувала комісія, яку  очолює  депутат  Лавринович.  Вона прийняла цілий ряд цікавих рішень, розглянула багато матеріалів.

 

     Також ми  пропонуємо  запросити  на  це  засідання   міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, голову Служби безпеки, а також Президента для того,  щоб  домовитися  щодо  цього  питання, з'ясувати, як іде слідство.

 

     Ми пропонуємо,  щоб  це  питання  було  обговорено  завтра  у закритому режимі.

 

     У вас на руках є цей проект постанови

 6243. Просив би для того,  щоб не було кривотолків, проголосувати за.

 

     ГОЛОВА. Де Лавринович?  Комісія? Я сьогодні вдень говорив про те...

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Комісія прийняла рішення...

 

     ГОЛОВА. Ні,  я говорив про те, що відбулося засідання комісії і голова комісії повинен внести пропозиції.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Комісія прийняла рішення внести це питання на пленарне засідання. Он члени комісії.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз запитую: де Лавринович?

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Тут більшість членів комісії, які підтримують це рішення. Заступник голови Шишкін просить слова.

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу, ви не робіть бутерброди!

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Є  заступник  голови   Шишкін,   який   може поінформувати.

 

     ГОЛОВА. Де  проект  постанова?  Де Шишкін?  Треба включати до порядку денного. Де проект постанови? (Шум у залі).

 

     Прошу проголосувати про включення до порядку денного.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Просив би підтримати.

 

     ГОЛОВА.

 

     "За" - 199.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. По фракціях прошу.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли вже.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Просимо по фракціях.

 

     ГОЛОВА. Покажіть по фракціях.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Навіть машині соромно.

 

     ГОЛОВА. Так,  ми завтра повернемося. Лавриновичу передайте... Засідання  оголошується  закритим.  Завтра  продовжимо роботу о 10 годині.