БЮЛЕТЕНЬ N 20

 

                        ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  ж о в т н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості  Верховної  Ради!  Прошу  народних  депутатів  готуватися до реєстрації.

 

     Вносять пропозицію привітати Гурвіца, але в нього сьогодні не день народження.

 

     Прошу готуватися  до  реєстрації.  Сьогодні  день  народження наших  колег  Ніни  Степанівни  Марковської  і  Юрія   Григоровича Донченка. Я прошу привітати їх.

 

     Увімкніть табло.  Прошу реєструватися. У залі зареєструвалися 385 народних депутатів.  Ранкове пленарне  засідання  оголошується відкритим.

 

     Відповідно до  статті  2.5.2  Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій народних депутатів.  У середу за списком. Тому прошу записатися, а я оголошу депутатські запити.

 

     Групи народних депутатів (Задорожній,  Табачник, Богатирьова, Косаківський)  -  до  Прем'єрміністра  України  стосовно  програми подальшого лікування та оздоровлення дітей-сиріт і  напівсиріт  та дітей  із  багатодітних  і  малозабезпечених сімей на Кубі.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Анатолія  Мангула  -  до  Прем'єрміністра України    щодо   фінансування   у   2000   році   централізованих капіталовкладень,  передбачених  постановою   Кабінету   Міністрів України   від   23  серпня  цього  року  за  номером  1323.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 137.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата Михайла Онуфрійчука - до  Прем'єр-міністра України  щодо  критичної  ситуації,  що  склалася із забезпеченням газет,  видавництв, поліграфічних підприємств газетним папером, що може  призвести  до  зриву  випуску  періодичних видань в Україні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Олександра  Яковенка  -  до  Генерального прокурора,  міністра внутрішніх справ, голови Державної податкової адміністрації  України   щодо   фактів   порушення   законодавства господарським  товариством "Фармацевтична фірма "Здоров'я" у місті Харкові.

 

     "За" - 174.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата Володимира Аніщука - до  міністра  юстиції України   стосовно   порядку   проведення   зборів,   мітингів   і демонстрацій в Україні.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата   Віктора   Развадовського   до   Прем'єр- міністра  України  про  відновлення  пільг  і  компенсацій окремим категоріям громадян,  надання яких було призупинено  у  зв'язку  з введенням  у  дію  статті  62  Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік,  та  зниження  тарифів  на  житловокомунальні послуги.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення приймається.

 

     Депутатський запит   народного   депутата  Развадовського  до Прем'єр-міністра  України  про  відшкодування  витрат,   понесених товаровиробниками сільськогосподарської продукції,  на будівництво об'єктів соціальної сфери на селі.

 

     "За" - 128.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Олексія   Марченка   до   Прем'єрміністра України  про погашення кредиторської заборгованості Держкомкордону перед товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря".

 

     "За" - 81.

 

     Рішення не приймається.

 

     Я оголосив всі депутатські запити.  Слово надається народному депутату  Станіславу  Ніколаєнку.  За  ним  буде виступати депутат Чивюк.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Прошу передати слово депутату Бокому.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Чивюку.  За  ним буде виступати Сафронов.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово народному депутату Анастасієву.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Анастасієва.

 

     АНАСТАСІЄВ В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый Иван Степанович! Дорогие коллеги, участники сегодняшнего собрания!  Иван Степанович,  я прошу включить трансляцию на улицу, потому что  там  собралось  много  людей  -наших  отцов,  матерей, бабушек и дедушек. Пришли к зданию Верховного Совета самые пожилые люди общества,  о которых  многие,  в  том  числе  и  первые  лица государства,  в  праздничные дни говорят:  ветераны войны,  труда, Вооруженных Сил своим трудом заслужили самых высоких  оценок,  они совершили подвиг,  защищая Отечество,  спасли мир и цивилизацию от "коричневой чумы".

 

     Слабые здоровьем,   с   многочисленными   болячками   старики проделали  сегодня  солидный  путь,  чтобы  призвать  к  совести и благодушию тех, кто собирается лишить их льгот.

 

     Доведенные до отчаяния,  оказавшись беcпомощными, собрались у стен  Верховного Совета представители ветеранских слоев из всех 14 районов  города-героя  Киева,  всех   профессиональных   комитетов ветеранских   организаций.   А   именно:  представители  комитетов ветеранов  -  участников  боевых  действий,  инвалидов,  ветеранов войны,   труда,   военной   службы,   правоохранительных  органов, организации "Щит",  пограничных войск,  центрального аппарата МВД, моряков,  ветеранов Национальной академии Вооруженных Сил Украины, комитета женщин и других ветеранских организаций.  Около 10  тысяч собравшихся  уполномочили  подготовить,  подписать  и  направить в Верховный Совет обращение. Зачитываю его.

 

     "Председателю Верховного  Совета  Украины  Ивану  Степановичу Плющу.

 

     Мы, ветераны     войны     и    труда,    воинской    службы, правоохранительных  органов  столицы  Украины  -   города   Киева, собравшись  на  пикетирование  у Верховного Совета 18 октября 2000 года в связи с началом обсуждения проекта Государственного бюджета на  2001  год,  заявляем.  Действия  правительства  направлены  на увеличение доходной части бюджета на 2001 год за  счет  ликвидации льгот  ветеранов  Великой Отечественной войны,  спасших украинский народ и народы Европы от фашистского порабощения.  Мы считаем  это геноцидом старшего поколения украинского народа.

 

     Обращаемся ко всем депутатам Верховного Совета Украины,  кому не безразлична судьба дедов и  отцов  -  участников  войны,  -  не голосовать  за  статьи  проекта  бюджета,  которые ущемляют льготы ветеранов.

 

     Просим Председателя Верховного Совета Украины Ивана Плюща  не допустить  нарушения  Закона  Украины  о  статусе ветеранов войны, гарантиях   их    социальной    защиты,    принятого    под    его председательством.    Оставляем    за    собой   право   повторных всевозрастающих  по  количеству   участников,   акций   в   случае непринятия  наших  просьб.  Требуем  огласить  настоящий  документ сегодня на заседании Верховного Совета".

 

     По поручению  пикетирующих  этот   документ   подписали   все председатели районных советов ветеранов и комитетов, находящихся в городе Киеве (О п л е с к и).

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Станіслава Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Соціалістична   фракція.   Шановний   Іване Степановичу!  Вчора Іван Сидорович Бокий зробив відповідну заяву з приводу ситуації навколо "Сільських вістей".  У зв'язку з тим що з боку Президента нічого не зроблено, передаю слово Івану Сидоровичу Бокому.

 

     ГОЛОВА. Іван Бокий.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні народні депутати! Наша фракція вчора прийняла заяву про те, що ми повинні все-таки знайти 2 мільярди гривень для того,  щоб у бюджеті  надати  пільги  нашим ветеранам.   Ми   цілком  підтримуємо  заяву  фракції  комуністів, оголошену сьогодні. Думаю, що це святий обов'язок Верховної Ради - піти назустріч ветеранам війни, які у третьому тисячолітті повинні бути оточені такою ж увагою, якою вони були оточені у свій час.

 

     Шановні народні депутати!  Я хотів подякувати всім, хто вчора на  п'ять  хвилин  покинув зал на знак солідарності з журналістами "Сільських вістей".  Хочу водночас поінформувати, що жодна з вимог колективу  досі  не  виконана.  Завтра  "Сільські  вісті" знову не вийдуть.  Гірше того,  офіційні телебачення  і  радіо  продовжують дезінформувати  громадськість  про  причини  невиходу газети,  які нібито полягають у конфлікті з податківцями.  Це брехня. Насправді причини  невиходу  "Сільських  вістей"  - заборона комбінату друку "Преса України" друкувати газету,  а фірмам, яким уже перераховано гроші  за  папір,  продавати  його  газеті.  Тобто  в українському суспільстві продовжується дикунська,  неприйнятна в цивілізованому суспільстві розправа над свободою слова.

 

     Учора я  направив  з  цього  приводу телеграму Президентові і секретареві Ради національної  безпеки  і  оборони  з  тими  самим вимогами.  Нагадую, що завтра в разі невиходу газети і невиконання вимог журналістів  колектив  газети  "Сільських  вістей"  розпочне безстрокове сухе голодування. Це неминуча смерть людей, тому що 90 процентів з них мають такі захворювання,  від яких смерть  настане наступного дня.  Тому ті, хто благословив розправу над колективом, беруть на себе величезну відповідальність за смерть ні в  чому  не винних людей.

 

     Іване Степановичу, як не зневажає Президент "Сільські вісті", як  не  зневажає  їх  дехто  з  ініціаторів  цієї  розправи,   які знаходяться  в  цьому залі,  Верховна Рада повинна втрутитися в цю справу,  якщо ми не хочемо бути солідарними з  тими,  хто  посилає людей на вірну смерть.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сафронову.  За ним буде виступати депутат Жовтяк.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Іване Степановичу,  прошу  передати  слово  представнику міста Миколаєва Олександру Настенку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НАСТЕНКО О.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ  132,  Миколаївська  область).  Фракція "Батьківщина".   Шановні   колеги!   Для  любителів  гострих,  але малоприємних відчуттів раджу побувати в  місті  Первомайську.  Вам гарантовані   головний  біль,  запаморочення,  слабкість,  нудота, відчуття присмаку металу та інші "веселі" речі.  Здавалося  б,  не треба   бути  тонким  знавцем  токсикодермії,  щоб  зрозуміти:  на Первомайщині щось не те.

 

     Але декілька місяців  тому  урядова  комісія  поштовхалась  у Болиславчику  та інших селах і зробила радісний висновок:  мовляв, усе в ажурі.  Принаймні,  так вважає її голова - віце-прем'єр  пан Жулинський.  Днів  з  десять  тому  він зробив нечуване відкриття: доповів на УТ-1,  що причина захворювань усе-таки є -це  токсичний дерматит, але невідомої етіології. Всі біди від неймовірного збігу обставин,  пояснив пан Жулинський. А найбільше горе - від спалення кабелю та спеки. Про інші складові пекельного коктейлю, наприклад, про ракетне паливо (гептил) пан Жулинський скромно промовчав.  Усе геніальне  просто:  кабель  плюс спека,  і,  будь ласка,  невідома етіологія готова.

 

     Невдовзі я   зустрівся   з   двома    молодими    за    віком докторами-токсикологами  Уельського університету Джорджем Караніто і Джорджем Томіссоном. Валійці згодом ознайомлять нас з остаточним діагнозом, але попередні їх висновки такі. Саме гептил та продукти його розпаду спричинили екологічну кризу на Первомайщині.

 

     Раніше ми боролися з наслідками,  не  знаючи  причини.  Тепер причина  відома.  Наслідки  вражають  своєю невідомістю,  страшним очікуванням.  Уже ясно,  що хворих  не  500  чоловік,  а  набагато більше.  Уже  ясно,  що  хворіють люди не лише п'яти сіл,  а вже й міста Первомайська.  Що ж далі? А далі те, що на території України є  19  таких  точок,  у  яких  у  будь-який момент може спалахнути токсикодермія.

 

     Багато справжньої науково-дослідницької  роботи  попереду.  А зараз ми не в праві кидати цих людей напризволяще тільки тому,  що їх "оздоровив" з телеекрану пан Жулинський.  Ми маємо їм допомогти не  порадами,  мовляв,  не бавтеся з вогнем,  особливо в спеку,  а справами.

 

     Зараз парламент і уряд узгоджують проект бюджету на 2001 рік. Колеги!  Підтримайте мене і народного депутата Віктора Горбачова в тому,  щоб у бюджеті 2001 року біль Болеславчика був  відображений рядком,  тим  більше  що  ковдру на себе ми не тягнемо,  віднайшли внутрішні резерви.  Ці  кошти  ми  запозичимо  з  портового  збору Дніпро-Бузького лінійного каналу міста Миколаєва.

 

     І на  завершення.  Між  іншим,  після  виступу  Жулинського в Болеславчику  відтепер  не  розпалюють  багаття  навіть  похмурими осінніми вечорами.  Почалась чи то чергова чорнобильська фобія, чи невідома місцева етіологія.  Коротше кажучи,  ніхто в  тих  місцях більше не "кабелює". Що то значить - сила слова!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Євгену Жовтяку. За ним буде виступати депутат Зварич.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету  (виборчий округ 94,  Київська область).  Прошу передати слово моєму колезі Віталію Шевченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово, шановні колеги!  Минуло  вже  більше місяця,  відколи в центрі української столиці  раптово  зник  журналіст   Георгій   Гонгадзе.   Ці   дні безрезультатних  пошуків,  коли  увагу  нашого  суспільства  попри численні соціальні й економічні проблеми вперше було прикуто  саме до   ситуації   в   інформаційній  сфері,  лише  посилили  тривогу українських громадян за дотримання їхніх  конституційних  прав  на свободу  слова  і  думки,  на  вільне висловлення своїх поглядів і переконань.  Проте саме в цей час  Верховна  Рада  України  вкотре проігнорувала  законопроекти  щодо запобігання судових розправ над журналістами та ЗМІ за критику.

 

     У цей час парламент при  формуванні  порядку  денного  шостої сесії  не  підтримав  також  пропозицій щодо розгляду проектів про внесення конче  важливих  змін  до  законодавчих  актів  з  питань засобів   масової   інформації,   концепції   роздержавлення  ЗМІ. Зволікається  розгляд  у  другому  читанні  проекту   Закону   про створення    в   Україні   системи   суспільного   телебачення   і радіомовлення.  Між  тим  тривають  каральні  судові  процеси  над журналістами,  припиняють  випуск газети.  У зв'язку з підвищенням вартості  експедиційних  послуг  під  загрозою   зриву   опинилася передплата на друковані видання 2001 року.

 

     У національному     інформаційному    просторі    продовжують господарювати зарубіжні теле-  і  радіомовники,  покровителі  яких вчинили  галас  після  одних  лише заяв членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про наміри  навести  порядок  у використанні  національного  радіочастотного  ресурсу  в інтересах суспільства та заради забезпечення національної безпеки.

 

     Зрештою, ми щодня є свідками ганебного  безпрецедентного  для цивілізованих  країн і абсолютно нетерпимого явища,  коли державні ЗМІ,  що  утримуються  на   кошти   платників   податків,   ведуть інформаційну війну проти власного уряду.

 

     Це все  наслідки  того,  що  відразу після здобуття державної незалежності в Україні  не  було  розроблено  засад  інформаційної політики  і  що  органи  влади  не подбали про захист національних інтересів та національної безпеки в інформаційній сфері.  А відтак держава  досі  не  може  гарантувати  дотримання  прав громадян на інформацію, гарантованих Конституцією України.

 

     Не обмежуючись законодавчими ініціативами з порушених питань, фракція   Українського   народного   руху   підтримує   ініціативу Національної спілки журналістів  України,  викладену  в  листі  до парламенту   її   головою  Ігорем  Лубченком,  щодо  проведення  у парламенті інформаційних слухань з питань інформаційної  політики. Це конче важливе питання.

 

     І у відповідь на це звернення фракція внесла проект постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань  щодо стану   інформаційної   безпеки   України,  проблем  інформаційної діяльності та свободи слова.

 

     Ми наполягаємо на тому, щоб цей проект завтра був поставлений на голосування щодо включення його до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України як одного з найнагальніших наших питань.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Зваричу.  За  ним буде виступати депутат Ситник.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Олександру Лавриновичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Лавриновича.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Народний  рух  України.  Я  хотів  би  звернути увагу на виконання рішень,  які приймаються Кабінетом Міністрів,  на прикладі проблем мого виборчого округу.  Зокрема,  я хочу звернути увагу на те,  що протягом кількох років приймаються постанови  Кабінету  Міністрів, інші розпорядчі документи,  які залишаються невиконаними. Зокрема, починаючи  з  1995  року  приймалося  чотири  постанови   Кабінету Міністрів  щодо  ситуації  в  місті Бориславі Львівської області - найстарішому нафтовому родовищі,  розробленому в Європі.  Жодна  з цих  постанов  до  сьогодні  не  виконана.  Так само як залишилось невиконаним  рішення  Державної  комісії  з  питань   надзвичайних ситуацій,  яка  провела  спеціальне  виїзне засідання у Львівській області. До цього дня заходи, які мають бути здійснені цього року, не робляться.

 

     Друге. У  серпні цього року Кабінет Міністрів України прийняв постанову щодо реалізації чорнобильської програми будівництва, яка передбачає спеціальний рядок щодо завершення будівництва житлового будинку в місті Стебнику.  Передбачається,  що в цьому  році  буде виділено 300 тисяч гривень.  До сьогодні питання також залишається невирішеним.

 

     Третє. У  місті  Стебнику  Львівської  області   є   один   з найбільших  комбінатів  з  видобутку  калійних  руд  - Стебницький державний гірничо-хімічний комбінат "Полімінерал" з дуже складними техногенними  проблемами.  Ми  кожного  року  в Державному бюджеті України    передбачаємо    окремий    рядок    на     фінансування природоохоронних  заходів.  І  кожного  року рівень проплат значно менший від  мінімальних  потреб.  Тому  кожного  року  приймаються окремі  постанови про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів для ліквідації тих  наслідків,  які  неможливо  зупинити плановими рішеннями.  Я хотів би,  щоб на це була звернута увага і щоб ми на 2001 рік передбачили мінімально необхідний обсяг.

 

     Крім того,  там  під  землею  працюють  люди,  які  добувають калійні  руди.  Проте  у постанову Кабінету Міністрів до категорій працівників,  якім виплачуються регресні позови,  забули  включити шахтарів,   що   добувають   калійні  руди.  На  звернення  голови Державного комітету  промислової  політики  і  народного  депутата України щодо цього протягом тривалого часу також немає реагування. Я хотів би,  щоб Кабінет Міністрів уважно  ставився  до  виконання власних рішень.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Костянтину Ситнику.

 

     СИТНИК К.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Прошу передати слово депутату Матвієнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 17, Вінницька область).  Шановні Іване Степановичу, колеги! Українська народна партія "Собор" і група "Соборність" висловлюють здивування вкрай дивною  реакцією  офіційного  Києва  на  екстраординарний  з погляду  дипломатичної  практики  факт арешту за кордоном депутата українського парламенту Віктора Жердицького.  Загадковою  у  своїй синхронності   є   і   реакція  Генеральної  прокуратури.  Виникає запитання:  наскільки  це  випадково  чи  наскільки  це  продумано підготовлено?

 

     При цьому  Жердицькому  пред'явлено  звинувачення і здійснено арешт на підставі давнього  -  1997  року  -  подання  Генеральної прокуратури України.  За цим поданням він уже перебував під вартою в 1997 році в  Україні  і  був  звільнений.  Цим  ми  не  беремося виносити комусь вирок,  це не наша справа.  Мова іде про авторитет Верховної Ради України в цілому.

 

     Вважаємо, що справа Жердицького повинна розглядатись  саме  в нашій  державі  з  дотриманням  усіх  передбачених  законодавством процесуальних норм.  В іншому разі  Україна  фактично  визнаватиме свій статус другорядної держави,  нездатної самостійно забезпечити правосуддя та гарантувати безпеку своїх громадян  за  кордоном,  у тому числі народних депутатів.

 

     15 жовтня  в  телепрограмі  "Епіцентр"  її  ведучий  Піховшек пов'язав народного депутата України Жердицького з УНП "Собор".

 

     Аналогічні повідомлення з'явилися  в  інших  засобах  масової інформації.  У зв'язку з цим УНП "Собор" заявляє: народний депутат України Жердицький ніколи не  був  членом  УНП  "Собор",  не  брав участі   у   розбудові  партії,  не  входив  в  депутатську  групу "Соборність".

 

     Ми розцінюємо  такі  твердження   пропрезидентських   засобів масової   інформації  як  цинічну  спробу  дискредитувати  в  очах громадськості  партію,  всі  демократичні   сили,   відомі   своєю принциповою державницькою позицією, залякати всіх, хто наважується протистояти олігархічній корумпованій системі. Чи не підтвердження це мудрості,  коли найголосніше "Ловіть злодія!" кричить той,  хто до цього злодіяння найперше причетний.

 

     Другим прикладом цинізму і підлості,  які винесені в Україні, на  жаль,  на  самий  високий  рівень  державного  рівня влади,  є конфлікт  навколо  достовірності  цифр,  що  наводилися  під   час останнього звіту уряду по ПЕК.

 

     УНП "Собор"  звертає  увагу не на розбіжність у цифрах,  а на саму форму і час демонстрації цієї розбіжності.  Ми маємо підстави стверджувати,  що  це  продуманий  сценарій  з  Банкової,  за яким потрібно облити брудом,  скомпрометувати нинішній  уряд,  а  потім логічно його знищити. Доручення Президента і галас навколо цього - це бажання роздути пожежу і спрацювати в протистояння олігархічних кланів і уряду не на користь уряду.

 

     Іване Степановичу,  ми  вважаємо,  що  нам - Верховній Раді - варто  розібратися,  хто  дав  команду   на   появу   повідомлення прес-служби Державної податкової адміністрації, яку причетність до цього має керівництво ДПА і хто конкретно з чиєї згоди і  за  чиєю вказівкою  розповсюджує цей документ у Верховній Раді?  Зводити це до непорозуміння між Ющенком і Азаровим - щонайменше наївно.  Смію стверджувати, за цим стоїть посадова особа трохи вищого рангу.

 

     І на закінчення.  Іване Степановичу, ми просимо не утискувати права депутатів,  які користуються своєю законодавчою ініціативою. Група  "Соборність"  внесла  проекти  про  ініціювання питання про імпічмент Президенту і  про  слідчі  комісії.  Я  в  черговий  раз передаю ці документи і прошу поставити їх на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Валентині Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція   "Лівий   центр".   Прошу   передати   слово   Олександру Олександровичу Морозу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Мороза.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановні колеги! Від імені фракції я заявляю про солідарність з тими,  хто пікетує сьогодні Верховну Раду, і гадаю, що  сьогодні  представники  лівих і правих політичних партій,  які знаходяться в парламенті,  повинні вжити всіх заходів,  які  можна було  б  провести  під  гаслом  "Перенесемо  турботу про ветеранів війни,  підтримку їх з боку держави у третє тисячоліття!", тому що їх подвиг не повинен бути ніким забутий. Це перше.

 

     Друге. Ви  всі  пригадуєте,  як  зовсім недавно Президент був стурбований тим,  що  проводяться  сумнівного  змісту  операції  з землею.  І  він  видав  розпорядження про припинення цих операцій, посилаючись на небезпеку,  яка  може  виникнути  після  цього  для України  в  цілому.  Він,  правда,  не сказав,  що всі ці операції здійснюються на основі ним же виданого указу.  Очевидно,  простіше було  б видати указ про скасування того антиконституційного указу, який стосується прискореного реформування земельних відносин.

 

     До чого це призводить?  Ми одержуємо зараз  з  усіх  областей багато  листів,  подібних за змістом.  Я хотів би привернути увагу всіх депутатів.

 

     Погляньте, що пишуть з Миколаївської області: "Торговля землей  в Николаевской области в основном идет под видом оформления актов дарения.  В Братском районе  дарение  осуществили более чем 100 человек.  Например,  Василий Дмитрий (фамилия такая) купил  10  гектаров  земли  за  1000  гривень.   Москаленко   Вера Владимировна   из   села   Никольское  подарила  Фабриковой  Раисе Михайловне из села Константиновка  8,8  гектара  земли..."  і  так далі.

 

     В кожному  з таких випадків ми бачимо злочини,  які скоюються сьогодні в Україні.  Ці  злочини  скоюються,  зокрема,  на  основі наказу Держкомзему,  який виданий ще у травні,  підкреслюю,  цього року. В цьому наказі передбачено продаж землі, конкурсні умови для того.  Буквально:  організувати купівлюпродаж земельних ділянок та прав на них,  посвідчених  сертифікатом,  проведення  регіональних аукціонів  тощо  та  всеукраїнських  електронних  аукціонів  через спеціалізовані організації,  визначені на конкурентних  засадах  і так далі.

 

     Я наполягаю   на   дорученні   Кабінету  Міністрів  з'ясувати правочинність цього наказу Держкомзему.  Я хочу,  щоб  протокольне доручення  ми дали обов'язково,  тому що це порушення Конституції, законів, Земельного кодексу.

 

     І нарешті з процедури.  Іване Степановичу!  Переконливо прошу передбачити при обговоренні проекту бюджету 10-хвилинну інформацію Рахункової палати Верховної  Ради.  Не  можна  обмежувати  в  часі орган,   створений  Верховною  Радою  для  з'ясування  об'єктивної оцінки.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Борис Олійник.

 

     Останній виступ.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги і колежанки! Ви, напевно, за клопотами забули, що з 25 по 29 вересня цього року в місті Страсбурзі відбулася чергова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, в якій взяла участь постійна делегація Верховної Ради майже в повному складі,  що викликало  захоплення  у  європейської спільноти.

 

     Переважна більшість  наших  стройових  динамічно  трудилась у десяти  політгрупах  та  тридцяти  дев'яти  засіданнях  комітетів, виступала  в дискусіях з 25 питань,  внесених до черги дня,  серед них,  зокрема,  виконання  обов'язків  і  зобов'язань   Хорватією, об'єднані   нації   на  початку  нового  тисячоліття,  перспектива торговельних  трансатлантичних  відносин,  Хартія  фундаментальних прав Європейського Союзу.

 

     Зрозуміло, що   найгарячіші   дискусії   здетонували  питання конфлікту в Чеченській республіці та виборів у Союзній  Республіці Югославії. Засоби масової інформації досить детально втаємничували громадськість.  Стосовно такого серйозного питання,  як  становище лесбіянок та геїв у країнах - членах Ради Європи, на жаль, не можу вас поінформувати,  оскільки з  об'єктивних  причин  не  встиг  на дискусію.

 

     Делегація трудилася  злагоджено  і динамічно з усіх 20 питань черги дня в комітетах і політгрупах.  У нашому звіті  ви  знайдете прізвища  найактивніших  дискутантів.  Але хотів би зазначити,  що пропонована  телеконференція  з  ініціативи  Комітету   з   питань культури  та  освіти,  в  якій мали взяти участь наша делегація та київські журналісти,  де мало йтися про долю Гонгадзе, на жаль, не відбулася  у зв'язку з тим,  що українська сторона повідомила,  що нібито офіс заміновано.  Це, зрозуміло, мало негативний розголос у Європі.  Він тим паче тривожний,  бо у січні мають слухати Україну щодо виконання нею зобов'язань і обов'язків.

 

     Час рікою пливе,  а в планах нинішньої нашої сесії кудись  на задвірки відсунуто прийняття Цивільного та Кримінального кодексів, законів про судоустрій,  про партії та хартії  мовних  проблем.  В якому  б  складі  не працювала постійна делегація,  відповідати їй доведеться з усього реєстру.

 

     Я приєднуюся до моїх  колег  із  "Сільських  вістей",  що  не гоже...  Можна  все робити,  але закривати орган,  полишати роботи цілий колектив неможливо.  У так званому тоталітарному суспільстві мене двічі знімали з роботи, але журнал виходив.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ми  використали  час,  я зроблю  короткий  коментар.  Щодо  заяви   депутата   Анастасієва. Трансляція була по "Радіо-рокс".  Я не знаю,  думаю, що трансляція вже була,  коли ви озвучували заяву. Сьогодні ми будемо розглядати в  першому  читанні проект бюджету.  Що стосується вимог ветеранів війни і праці,  які знаходяться біля стін  Верховної  Ради,  то  я думаю,  що кожен з депутатів, який буде брати участь в обговоренні проекту бюджету, скористається нагодою і загострить цю надзвичайно актуальну проблему.

 

     Ви бачите,  що в ложі уряду сидить переважна більшість членів уряду.  Вони чули вимоги,  які  ви  озвучили.  Тому  давати  якесь доручення  з  цього приводу,  мені здається,  буде зайвим.  Всі ми маємо таке доручення від  своїх  виборців,  і  наш  обов'язок  при розгляді  проекту  бюджету  провести  їх  якомога ширше і глибше в бюджетний процес і в той документ, який буде прийнято.

 

     Я думаю,  що на зустрічах,  які проводять і Прем'єрміністр, і міністр  фінансів з депутатськими фракціями і групами,  ці питання ніхто не обминає.  Тому наша вимога спільна:  щоб уряд максимально врахував у бюджеті вимоги,  з якими прийшли до стін Верховної Ради наші ветерани війни і праці.

 

     Щодо подій у  Первомайську.  Тут  присутній  міністр  охорони здоров'я Віталій Москаленко.  Він чув заяву депутата Настенка.  Ми також мали  декілька  проміжних  інформацій  з  цього  приводу.  Я звертаюся  до  міністра  охорони  здоров'я:  з  урахуванням заяви, виголошеної народним депутатом  Настенком,  поверніться  до  цього питання.

 

     Стосовно виступу депутата Шевченка.  Віталію Федоровичу, ви ж постійно працюєте в комісії Верховної Ради,  в Комітеті  з  питань свободи слова та інформації. І чи ви до мене апелюєте, чи я до вас буду апелювати з цих питань, які ви порушили у своїй заяві. Не я ж голосую,  ми  всі  голосуємо.  І ті пропозиції,  які вносилися від комітету,  не набрали потрібної кількості  голосів.  Тому  вносьте пропозиції щодо засад інформаційної політики, будемо голосувати.

 

     Щодо Дня уряду.  В понеділок на засіданні Погоджувальної ради погоджено  порядок  денний  Дня  уряду  на  листопад.  Ваш  проект постанови  про  проведення  парламентських  слухань  може  бути на грудень. Вносьте його в установленому Регламентом порядку.

 

     Анатолій Матвієнко,  мені здається,  безпідставно  звинувачує мене в тому,  що я утискую в чомусь права. Такий проект постанови, Анатолію Сергійовичу,  голосувався на вересень і на шосту сесію. Я сьогодні  вранці  дав доручення Віктору Володимировичу щодо вашого вчорашнього звернення.  Буде  обговорено  у  фракціях,  і  якщо  є підстави, ми завтра переголосуємо це питання.

 

     Олександр Лавринович  говорив  про  проблеми  округу.  Ви або подавайте депутатський запит,  або можна надрукувати ваш виступ  і направити як депутатський запит.

 

     Ми просили  Івана  Сидоровича Бокия переговорити з колективом редакції газети,  щоб не вдавалися до такої міри,  як голодування. Тому  що  у  нас  є  інформація і у профільного комітету,  що уряд займається цією проблемою.  Сьогодні буде  Віктор  Андрійович,  ви можете ще в нього з'ясувати (я Жулинського не бачу).  Але в мене є інформація, що уряд займається цією проблемою.

 

     Щодо виступу Олександра Мороза. Олександре Олександровичу, ну ви  ж  знаєте  порядок.  Вносьте,  і  ми  проголосуємо,  що треба. Сьогодні ми не  голосуємо.  Щодо  наказу  Державного  комітету  по земельних   ресурсах.   Тут   присутній   Даниленко.  Подавайте  в установленому порядку,  ми сьогодні  нічого  не  голосуємо.  І  Ви вносили пропозицію заслухати інформацію Валентина Симоненка.  Його виступ сьогодні щодо проекту бюджету передбачено.  А регламент  ми установимо.

 

     Переходимо до  розгляду питань порядку денного.  З процедури? Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська   область).   Фракция   коммунистов.   Уважаемый    Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Сейчас мы приступим к рассмотрению проекта бюджета.  Но согласно Закону  о  прожиточном  минимуме  до рассмотрения  проекта  бюджета  должна  быть  утверждена  величина прожиточного минимума в Украине.  Закон  о  величине  прожиточного минимума на 2000 год,  который мы проголосовали,  Президент еще не подписал,  то есть он не вступил в действие. Величину прожиточного минимума на 2001 год правительство еще не подало. Иван Степанович! Как мы можем рассматривать цифры бюджета,  если  не  знаем,  какой прожиточный минимум и сколько там заложено?

 

     Из этой   ситуации   есть   два   выхода.  Мы  можем  сегодня рассматривать проект бюджета в  первом  чтении,  но  завтра,  Иван Степанович,  ни в коем случае,  нельзя ставить его на голосование. Только после  утверждения  величины  прожиточного  минимума  можно поставить  на голосование проект Закона о Государственном бюджете. Потому что согласно Закону  о  прожиточном  минимуме  проголосовав Закон  о Государственном бюджете,  мы не имеем права рассматривать величину   прожиточного   минимума.   Мы    нарушим    действующее законодательства, на что нас упорно...

 

     ГОЛОВА. Юрію Григоровичу!  Вважайте,  що ви вже виступили під час розгляду в першому читанні і  внесли  таку  пропозицію.  Я  її підтримую.  Буде  доповідати  Мітюков,  будуть  запитання,  будуть виступи,  ви внесете таку пропозицію:  не голосувати.  Бачите, тут присутні  представники  уряду,  вони  чують  це.  Я підтримую вашу пропозицію,  але  ж  ми  не  можемо  голосувати,   ми   діємо   за Регламентом.  Я  вам  ще  раз  кажу:  ви  внесли пропозицію,  я її підтримую,  її чули представники уряду  і  ми  всі.  А  голосувати будемо завтра,  чи не будемо, визначимося після розгляду в першому читанні. Що ж ми, ще не розглянули і вже будемо узнавати.

 

     З процедури? Не можна ж безкінечно з процедури... Іван Бокий. З мотивів голосування? Я нічого не ставив на голосування.

 

     БОКИЙ І.С. Іване Степановичу! Я прошу, як кажуть росіяни, "не вводить в заблуждение" депутатів. Ніхто нічим не займається. Немає чим  займатися,  зрозумійте ви врешті-решт!  Є заборона друкувати. Ніяких матеріальних проблем у "Сільських вістей" немає.  Тому я ще раз кажу:  громадськість обманюють!  Поза судом заборонена газета! Ніхто не має права заборонити це. От про що мова.

 

     ГОЛОВА. Зараз голова комітету буде виступати.

 

     БОКИЙ І.С.  Тому,  Іване Степановичу,  не  треба  розказувати казок   про  те,  що  уряд  займається  цим  питанням.  Немає  чим займатися. Газета повинна виходити нормально за графіком, і більше нічого. Цю вимогу ми висунули.

 

     І я  хочу  сказати  таке,  панове депутати!  Сьогодні о 14.10 внизу у кінозалі буде зустріч депутатів з членами редколегії.  Там ви одержите повну інформацію з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Ми   вже  продовжуємо обговорення.  Я ще раз кажу,  немає підстав.  З процедури я  надав слово. З мотивів? Ми нічого не голосуємо.

 

     Проект Закону про Державний бюджет України на 2001 рік (реєстраційний номер  6000).  Голова  Комітету  з  питань бюджету Турчинов Олександр Валентинович. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати! Під час представлення проекту Закону України про Державний  бюджет  України  на  2001  рік  у  своїй співдоповіді я окреслив коло головних проблем та позитивні  і  негативні  сторони законопроекту.  На  основі  проведеного  аналітичного  опрацювання проекту закону та 700 пропозицій,  які надійшли від фракцій, груп, комітетів   Верховної  Ради,  народних  депутатів,  міністерств  і відомств  та  органів  місцевого  самоврядування,  хочу  висловити позиції  Комітету з питань бюджету щодо висновків та пропозицій до внесеного законопроекту.

 

     При розгляді та аналізі  усіх  пропозицій,  які  надійшли  до комітету,  з'ясовано,  що майже 80 відсотків їх мають єдину мету - збільшення видатків по тій чи  іншій  галузі  або  по  конкретному регіону,  установі  тощо,  вартість  яких  оцінюється  на рівні 40 мільярдів гривень.  При цьому дві  третини  усіх  пропозицій  щодо розширення  сфери  фінансування  не містили конкретного джерела їх покриття,  а  третина  пропозицій  носила  просто  рекомендаційний характер  або  не  мала  прямої  прив'язки до конкретної статті чи норми законопроекту.

 

     Велика кількість  пропозицій  від   комітетів   та   народних депутатів  надійшла  після  10  жовтня - кінцевого терміну надання пропозицій.  Зрозуміло,   що   їх   розгляд   вимагав   детального опрацювання,   що  ускладнювало  нашу  роботу  та  не  дало  змоги врахувати  їх  у  повному  обсязі.  Головні  проблеми,  над  якими працював   комітет:  оцінка  реальності  бюджету  і  відповідність законодавству,   визначення   напрямів   економічних   реформ   по забезпеченню   і   вирішенню   соціальних   програм,  реформування міжбюджетних  відносин  та  зміцнення  фінансової   бази   органів місцевого  самоврядування.  Загальний обсяг зведеного бюджету,  за прогнозом Кабінету Міністрів,  складає 52 мільярди  136  мільйонів гривень,  що  на  9,8 мільярда гривень більше від прогнозу на 2000 рік.  Таким чином, вперше планується забезпечити реальне зростання доходів  з  урахуванням  індексу  споживчих цін на 3 відсотки.  По відношенню  до  валового  внутрішнього  продукту  доходи   бюджету складають  27,4  відсотка  (бюджетна  резолюція  передбачає  до 30 відсотків,  а без надходження від приватизації  -  22,8  відсотка. Хочу  ще раз привернути вашу увагу,  шановні народні депутати,  до надходжень від приватизації державного майна в  сумі  9  мільярдів гривень  або 17,2 відсотка від усіх доходів.  Від реальності цього прогнозу  залежить  можливість  забезпечити  реальне  фінансування видатків,  а  також  виконання пункту 9 Бюджетної резолюції,  яким проголошена політика бездефіцитності бюджету.  В проекті  бюджету, який  подав  Кабінет Міністрів,  із зазначеної суми надходжень від приватизації 2,2 мільярда гривень визначено як кошти для виконання інвестиційних програм та капітальних вкладень.  При цьому ці кошти віднесено до спеціального фонду, з чим комітет не може погодитися. При  формуванні  бюджету  все  більшого поширення набуває практика перекачування бюджетних коштів із загального фонду  у  спеціальний фонд.  Нагадаю,  що в минулого року,  коли вперше державний бюджет було поділено на загальний та спеціальний  фонди,  переслідувалася єдина   мета:   включення   до  спеціального  фонду  лише  власних надходжень  бюджетних  установ  і   організацій,   а   також   тих загальнодержавних  цільових  фондів,  які мають дійсно спеціальний статус,  наприклад Фонд соціального  захисту  інвалідів.  Однак  у проекті  бюджету на 2001 рік,  крім зазначених коштів включено ряд платежів і зборів,  які не мають спеціального значення  і  повинні зараховуватися   до  загального  фонду,  зокрема  надходження  від приватизації державного майна в сумі 2,7 мільярда гривень, збір за використання радіочастотного ресурсу,  плата за видачу ліцензій на підприємницьку та професійну діяльність та інші платежі  і  збори. Тобто   розширено  перелік  бюджетних  надходжень  зі  спеціальним статусом.  Таким чином,  якщо спеціальний фонд Держбюджету у  2000 році займав 14 відсотків,  тобто 4,7 мільярда,  то на 2001 рік уже заплановано майже в два рази більше  -  7,8  мільярда,  або  п'ята частина  доходів  державного  бюджету без трансфертів.  Комітет не підтримує позицію щодо розширення спеціального  фонду  і  пропонує ряд  змін  до  відповідних текстових статей та додатків.  В цілому пропонуємо  перевести  із  спеціального  фонду  в  загальний   3,6 мільярда   гривень,  що  посилить  контроль  за  використанням  та управлінням  бюджетними  ресурсами  в  цілому,  тобто  відбудеться скорочення спецфонду вдвічі.

 

     Аналіз прогнозних   макропоказників   та  підсумки  виконання доходів бюджету за останні роки засвідчили  неповне  врахування  в доходах бюджету сум по деяких податках, зборах та надходженнях.

 

     Зокрема, надходження  від  перевищення  валових  доходів  над видатками НБУ пропонується збільшити  на  300  мільйонів  гривень, надходження,  які  зараховуються  до  місцевих  бюджетів,  - на 52 мільйони,  в тому числі податок з власників транспортних засобів - 22,7   мільйона   гривень,   надходження   від  реалізації  земель несільськогосподарського призначення - до 50 мільйонів гривень.

 

     Одночасно, враховуючи, що бюджет формується на основі діючого законодавства,   запропоновано  збільшити  доходи  бюджету  на  78 мільйонів  гривень  за  рахунок  включення   збору   на   розвиток виноградарства,  садівництва  та  хмелярства.  Поряд з цим комітет пропонує продовжити мораторій щодо відшкодування ПДВ  по  бартеру, який здійснюється під час зовнішньоекономічних операцій,  що дасть додаткові надходження до бюджету в розмірі 112 мільйонів гривень.

 

     Враховуючи зазначене,  пропонується  збільшити   розрахункові показники  доходної  частини  зведеного  бюджету  на  562 мільйони гривень, у тому числі доходи державного бюджету - на 490 мільйонів гривень.

 

     За таких  умов  доходи  Державного  бюджету  становлять  39,7 мільярда гривень без трансфертів,  у тому числі загальний  фонд  - 35,4  мільярди  гривень,  або на 3,9 мільярда більше від прогнозу, поданого Кабінетом Міністрів,  та спеціальний фонд - 4,3  мільярда гривень, або на 3,5 мільярда гривень менше.

 

     Поряд з цим комітет пропонує скоротити видатки, запропоновані Кабінетом Міністрів, як такі, що не повинні бути профінансовані за рахунок коштів державного бюджету, на суму 133,9 мільйона гривень. Зокрема,  92  мільйони  гривень  -  внесок  до  статутного   фонду "Укрексімбанка"  (стаття  25  законопроекту),  і  на 41,9 мільйона гривень  скорочення  видатків   на   отримання   засобів   масової інформації.

 

     Комітет вважає  за  необхідне  перерозподілити зазначені вище бюджетні ресурси на наступні напрями.  Забезпечення виконання ряду положень  Бюджетної  резолюції,  які  не враховані або не повністю враховані Кабінетом Міністрів України при розробці  законопроекту. Фінансування   освіти,   охорони   здоров'я,  науки  та  культури. Фінансування  соціального  захисту  населення.  Покращання   стану фінансування  регіонів.  Підтримка вітчизняного виробництва.  Так, пропонується збільшити суму дотацій місцевим бюджетам на 1 мільярд гривень,  яка в цілому, таким чином, складає 6,6 мільярда гривень. Тобто, запропонований розмір дотацій враховує вимоги представників регіональних об'єднань, міст і в цілому регіонів.

 

     Слід зазначити,  що  у видатках запропоновано зазначені кошти направити на фінансування закладів освіти,  охорони  здоров'я,  на підвищення  заробітної  плати  і  ліквідацію  заборгованості з неї працівникам цієї сфери.  Тобто,  шановні  колеги,  пропонується  1 мільярд гривень додатково передати регіонам і розподілити його між галузями охорони здоров'я  й  освіти.  Таким  чином,  ми  вирішимо відразу три принципових питання.  Більшість цих питань,  саме щодо додаткового фінансування  регіонів,  освіти  і  охорони  здоров'я, порушувалося практично всіма фракціями Верховної Ради.

 

     Прийняття такого  рішення  дає змогу виконати пункти 11 та 17 Бюджетної резолюції на 2001 рік. Одночасно комітет прийняв рішення із  запропонованих  джерел  доходів направити ресурси на додаткове фінансування установ і закладів освіти - 116,5  мільйона  гривень, культури  -  48,6 мільйонів гривень,  Національної академії наук - 100  мільйонів  гривень,  охорони  здоров'я  (додатково)  -   36,7 мільйона гривень,  на підтримку молодіжних програм - 25,1 мільйона гривень,   на   заходи   по   ліквідації   наслідків   аварії   га Чорнобильській   електростанції   -   81,6  мільйона  гривень,  на підтримку АПК - 330 мільйонів  гривень,  на  фінансування  програм енергозбереження  -  50  мільйонів  гривень,  добудову української частини Євразійського нафтотранспортного коридору - 200  мільйонів гривень,   будівництво   метрополітенів  -100  мільйонів  гривень, підготовку серійного випуску літаків АН-70,  АН-140 - 50 мільйонів гривень,   придбання   за   кордоном   приміщень   для  розміщення дипломатичних представництв - 10  мільйонів  гривень.  Мінекології додатково  планується передати 47 мільйонів гривень.  Судову владу планується додатково  профінансувати  на  57,8  мільйона  гривень. Субвенції місцевим бюджетам додатково до тих сум,  що я казав,  ще 56,7 мільйона гривень тощо.

 

     Таким чином,  у  процесі  корекції  законопроекту   комітетом спрямовано   понад   півтора   мільярда   гривень   на   додаткове фінансування соціальної сфери, що дає нам право сказати про бюджет 2001 року як про бюджет дійсно з соціальним направленням.

 

     З метою  забезпечення фінансування видатків на покриття пільг і субсидій громадянам за спожиті електричну  та  теплову  енергію, природний   газ,   інші  енергоносії,  послуги  водопостачання  та водовідведення, а також на оплату спожитих енергоносіїв бюджетними установами  та  організаціями  пропонується спрямувати частину сум рентної плати  за  природний  газ,  рентної  плати  за  нафту,  що видобуваються   в   Україні,  надходження  від  плати  за  транзит природного газу через територію України,  надходження  за  транзит нафти   магістральними   нафтопроводами,   інші   надходження  від підприємств паливно-енергетичного комплексу,  що  надійдуть  понад заплановані додатком 1 закону обсяги. В реальності це може скласти додатково ще 1,6 мільярда гривень.

 

     Щодо запропонованого Кабінетом Міністрів продовження  у  2001 році  дії  положень  першої  частини  статті 62 Закону України про Державний бюджет на 2000 рік.  Комітет з питань  бюджету  пропонує викласти  редакцію цієї статті з урахуванням пропозицій профільних комітетів.  Так, в абзаці 10 більш чітко виписані категорії членів сім'ї, яким надаються пільги з оплати житла та комунальних послуг. В абзаці 10 замість слів "учасників бойових дій, учасників Великої Вітчизняної   війни"  записано  "ветеранів  війни",  тобто  значно розширено коло осіб,  яким  поновлюється  пільга  на  безкоштовний проїзд.  За пропозицією Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та  інвалідів  замість  "дружин  (чоловіків),  померлих  учасників бойових   дій,  учасників  війни  записано:  "дружин  (чоловіків), померлих ветеранів війни". Тобто також розширено коло цих осіб.

 

     Як вам  відомо,  Кабінет  Міністрів  України  не   забезпечує виконання  пункту  14  Бюджетної резолюції у частині врахування не менше  1  відсотка  доходів  державного  бюджету   на   капітальні вкладення  і  забезпечення  їх розподілу за напрямами в Державному бюджеті на 2001 рік. На підставі пропозицій фракцій і комітетів це порушення  Бюджетної  резолюції  нами  виправлено.  Крім того,  на розвиток,   модернізацію,   технічне   переоснащення   підприємств паливноенергетичного комплексу запропоновано спрямувати кошти,  що планується отримати в доходну частину бюджету України у 2001  році як  дивіденди,  нараховані  на  акції,  частки,  паї господарських товариств,  які є у державній власності,  та державних підприємств паливно-енергетичного комплексу.

 

     Окремо хочу  висловити  позицію  комітету  щодо  комплексного вирішення питань фінансування  і  використання  бюджетних  коштів. Так,   наприклад,   Міністерству  оборони  пропонується  додатково виділити 450  мільйонів  гривень  для  закупівлі  та  випробування військової  техніки  вітчизняного виробництва.  Це літаки,  танки, крейсери України  тощо.  Таким  чином,  фінансування  Міністерства оборони сприятиме завантаженню і розширенню виробничих потужностей на  вітчизняних  підприємствах,  збереженню   робочих   місць   та одержанню  прибутку.  І  відповідно  будуть додатково мобілізовані доходи   до   бюджету   шляхом   сплати   податків    відповідними підприємствами та громадянами, які працюють на них.

 

     Згідно з  Бюджетною  резолюцією,  пункт  8,  бюджет  мав бути сформований виходячи з принципу недопущення  зростання  державного боргу  України  та  забезпечення  поетапного  його скорочення.  За прогнозами Міністерства фінансів України, державний зовнішній борг України  в  поточному  році  має  скоротитися  на  1  мільярд  259 мільйонів доларів, або на 10 відсотків, і становити на кінець 2000 року  11,2 мільярда доларів,  або 61,5 мільярда гривень.  У той же час у наступному 2001 році планується його загальне збільшення  на 740   мільйонів   доларів,   або   на   22   відсотки.  Враховуючи заборгованість за позиками,  наданими  міжнародними  організаціями економічного  розвитку,  зовнішній  борг  зросте  на  1 мільярд 57 мільйонів доларів,  а  по  інших  показниках  скоротиться  на  317 мільйонів  гривень.  На  кінець 2001 року державний зовнішній борг становитиме 11,9 мільярда доларів, або 75,1 мільярда гривень.

 

     Державний внутрішній борг  у  поточному  році,  за  прогнозом Мінфіну, збільшиться на 2,7 мільярда гривень, або на 18 відсотків, і становитиме  на  кінець  2000  року  17,6  мільярда  гривень.  У наступному  році планується скоротити його на 131 мільйон гривень, або на 0,7 відсотка,  і на  кінець  2001  року  він  досягне  17,5 мільярда гривень.

 

     Таким чином,   у  наступному  році  державний  борг  України, зовнішній та внутрішній,  з урахуванням доларової частки та  росту курсу  долара,  зросте  в  загальному  підсумку  на  14,5 мільярда гривень,  або на 16,8 відсотка,  і становитиме на кінець 2001 року 100,9 мільярда гривень.

 

     З метою   недопущення  подальшого  безконтрольного  зростання державного боргу комітетом запропоновано статтю 14 проекту  закону доповнити  положенням,  яке передбачає,  що при отриманні кредитів від  міжнародних  фінансових  організацій  під  урядові   гарантії обов'язковою умовою мають бути зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків або застава майна.

 

     Шановні колеги! Дуже багато суперечок було навколо скасування статті   26,  якою  передбачається  пряме  фінансування  Державної податкової  адміністрації  в  залежності   від   обсягу   зібраних податків.  Багато  народних  депутатів,  зокрема  Волков і Суслов, відкликали свої пропозиції щодо скасування  цієї  статті.  Щоб  не було подальших суперечок, комітет пропонує рішення щодо скасування статті 26, приймати окремим голосуванням.

 

     Далі. Шановні колеги...

 

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу! Далі ви вже бачите: замість 10 хвилин 14. Далі ми повинні погодити. Мені роблять зауваження.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановні   колеги!  Я  дуже  прошу  дати  мені можливість продовжити виступати з огляду на те, що питання бюджету нетрадиційне,  і за 10 хвилин розкрити це питання неможливо. Прошу продовжити мені час.

 

     ГОЛОВА. Скільки вам часу треба?

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Ще 10 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Ще 10 хвилин?

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Добре, 5 хвилин.

 

     ГОЛОВА. 14 хвилин уже є, давайте дамо вже до 20.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Дякую.   Час   зупинитись  на  концептуальних моментах  побудови  вітчизняної  системи  міжбюджетних  стосунків. Комітет  з  питань бюджету у своїх пропозиціях виходив з того,  що 2001 рік не повинен бути втраченим для бюджетної реформи в  цілому і для реформування міжбюджетних відносин зокрема. Стосовно цього в комітеті  розбіжностей  не  було.  Дискусія  стосувалася   іншого: наскільки глибокою повинна бути реформа,  якого рівня бюджету вона має сягнути наступного року.

 

     Дебатувалося три пропозиції.  Реформа повинна бути  настільки всеосяжною, що рівноправними партнерами державного бюджету повинні стати бюджети міст районного  значення,  сіл  та  селищ.  Віддаючи належне  масштабності  таких  намірів,  більшість  членів комітету адекватно оцінила ступінь реалістичності такого підходу і  схилися до  пропозиції  реалізувати  такий  підхід  на  подальших  стадіях бюджетної реформи.  Деякі члени бюджетного комітету наполягали  на дотриманні задекларованого Бюджетною резолюцією принципу, за якого встановлюються  безпосередні   трансфертні   взаємовідносини   між державним  бюджетом  та  700  бюджетами  районів та міст обласного значення.  Більше того, навіть були зроблені конкретні розрахунки, які ви можете побачити в порівняльній таблиці.

 

     Однак, враховуючи  об'єктивні  реалії  того,  що Міністерству фінансів залишається лише два місяці,  щоб відшліфувати всі нюанси взаємин з такою значною кількістю суб'єктів бюджетного процесу, ця пропозиція не знайшла підтримки.

 

     Таким чином,  комітетом  було  прийняте  рішення,   а   саме: підтримати  запропонований  декількома фракціями варіант,  в якому відносини   державного   бюджету   відбуваються,   окрім    Києва, Севастополя,  обласних  бюджетів,  також  із  168  бюджетами  міст обласного значення. Таке рішення віддзеркалює, по-перше, прагнення міст реалізувати,  врешті-решт,  принципи бюджетної самостійності, обминаючи  такого  прискіпливого  посередника,  яким  є   обласний бюджет;  по-друге,  взаємовідносини  держбюджету  безпосередньо  з бюджетами  міст  обласного  значення  є  першим  етапом  бюджетної реформи, свого роду експериментом, про необхідність якого останнім часом багато  говориться.  Аналіз  нового  системного  підходу  до вдосконалення  бюджетної системи дозволить за підсумками 2001 року виробити  більш  обгрунтовані  пропозиції,  визначити  та   вчасно відкоригувати вузькі місця.

 

     Трансфертні взаємовідносини   з  міськими  бюджетами  були  б самотнім компонентом реформи, якби вони не супроводжувалися іншими пропозиціями  щодо системних змін.  Вони також вносяться комітетом на ваш розгляд, шановні колеги.

 

     Передусім ми пропонуємо  чітко  розмежувати  повноваження  на здійснення  видатків  між  органами  державної  влади  та органами місцевого самоврядування, а також усередині самої системи місцевих бюджетів. Це дозволить відповісти на запитання: хто і що фінансує; зменшити або ліквідувати безсистемність у розподілі повноважень  і увімкне   зелене   світло   перед   нормативно-формальним  методом визначення обсягів місцевих бюджетів.

 

     Ми пропонуємо чітко закріпити за місцевими бюджетами  доходні джерела.  25  відсотків  із  тих  10 доходних джерел,  що в цілому закріплені  за  місцевими  бюджетами,  скеровується  до   обласних бюджетів.  А  бюджети  міст  обласного  значення будуть залишати у своєму розпорядженні 75 відсотків доходів із цих джерел.  Київ  та Севастополь отримують 100 відсотків від цих доходних джерел.

 

     Особливе ставлення  та  особлива  розмова про плату за землю. Оскільки народні депутати з перших вуст проінформовані про  вимоги органів  місцевого самоврядування - віднести це джерело до власних доходів  місцевих  бюджетів,  а  також  закріпити  це  джерело  за бюджетами   базового  рівня  місцевого  самоврядування.  Бюджетний комітет максимально прислухався до цієї вимоги і пропонує  в  2001 році 75 відсотків плати за землю залишати в розпорядженні бюджетів міст як обласного,  так і районного значення, а також бюджетів сіл і  селищ.  Решту  -  25  відсотків  - пропонується зараховувати до обласного бюджету.

 

     Що стосується власних доходних  повноважень.  За  одностайною вимогою  представників місцевого самоврядування,  до них додатково віднесені надходження від продажу  землі  несільськогосподарського призначення, комунальної власності. Причому рекомендовано ці кошти не  проїдати,  а  скеровувати  до   бюджету   розвитку   місцевого самоврядування.

 

     Запропонована районним бюджетам схема фінансування є логічним наслідком вищезазначених  алгоритмів  наповнення  інших  бюджетів. Районні  бюджети  фінансуватимуться  як  за  рахунок частки кошика доходів місцевого самоврядування (від 25 до 50 відсотків),  так  і за рахунок трансфертів з обласних бюджетів.  Таким чином,  доходні джерела закріплюються  на  стабільній  основі  і  внаслідок  цього припиняються торги та спекуляції навколо обсягів відрахувань.

 

     Реалізовано також   іншу   вимогу   місцевого  самоврядування

-визначено такі природно властиві місцевим бюджетам  джерела,  які не   повинні  враховуватися  при  обрахуванні  обсягу  трансфертів місцевим  бюджетам.  Ця  пропозиція  бюджетного  комітету  захищає місцеві  бюджети  від  проблеми,  яка  відома  в  теорії публічних фінансів як ефект витіснення,  коли кожне нарощування з цих джерел

-  гривня  -  витісняє  трансфертну гривню.  У результаті місцевим бюджетам немає зиску збільшувати власні  надходження,  Переконані, що виведення таких джерел, як місцеві податки і збори та кошти від приватизації комунального майна,  а  особливо  від  продажу  землі несільськогосподарського  призначення  з  розрахунку  трансфертів, сприятиме зацікавленості  місцевих  органів  влади  в  нарощуванні власної  доходної  бази.  Комітет  вважає  такі  кроки  мінімально необхідною передумовою початку бюджетної реформи.

 

     Ми розраховуємо на плідну співпрацю з Мінфіном при підготовці законопроекту   до   другого   читання   і  очікуємо  на  ретельне опрацювання  тих  ключових  моментів,  які  виписані  в  дорученні Кабінету Міністрів України.  Особлива увага при цьому повинна бути надана  обгрунтованості   нормативів   бюджетної   забезпеченості. Сподіваємося  на  те,  що  до  3  листопада ми матимемо погоджений варіант закону та етапів впровадження бюджетної реформи.

 

     Враховуючи зазначені зміни  і  доповнення  до  законопроекту, пропоную  підтримати  висновки  та  пропозиції комітету і прийняти Закон України про Державний бюджет України на 2001 рік  у  першому читанні. Запрошую до співпраці.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання   будуть?   Запишіться.   10   хвилин.  Два регламенти вже будемо.  10 хвилин - два регламенти. Записалися вже 70 чоловік!

 

     Депутат Новик. За ним - депутат Танюк.

 

     НОВИК А.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий округ СПУ та СелПУ). Я передаю слово Іоффе.

 

     ГОЛОВА. Юлій Іоффе. Будь ласка.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,  Луганська область).  Шановний доповідачу! У мене до вас одне запитання. У порівняльній таблиці до проекту закону на сторінці 96 врахована  поправка  щодо  виділення  суми   на   енергозберігаючі технології вугільної промисловості,  але цифри не вказано. Чи буде це поправлено під час другого читання?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання.  Комітет  прийняв  рішення врахувати саме пропозицію вашої фракції - 80 мільйонів гривень.  І до другого читання це буде уточнено.

 

     ГОЛОВА. Лесь Танюк. За ним - Віталій Черненко.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Фракція  Народного  руху   України.   Нафтогазовим   підприємствам заплановано  сплатити  до  бюджету  8,3 мільярда гривень.  Це на 2 мільярди гривень більше,  ніж було на цей рік.  Практично сьогодні нафтові компанії мають значні збитки навіть за перше півріччя.  Чи не розроблялася взагалі проблема в комітеті,  щоб не передбачати в 2001 році надходжень до Державного бюджету - відрахувань від плати за транзит нафти через територію України,  а спрямувати  ці  кошти виключно  на  модернізацію нафтопроводів і на роботи,  пов'язані з освоєнням родовищ на шельфах Чорного і Азовського морів?

 

     І інше.  Чи можна передбачити видатки  в  сумі  68  мільйонів гривень   на   фінансування  завершення  будівництва  газопроводів районних,  сільських, місцевих пунктів, що мають високу будівельну готовність  і  спорудження  яких  велося  за  бюджетні  кошти  при розподілі державних капіталовкладень на 2001 рік?  Я - представник сільського району, і мене це дуже цікавить.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за ваше запитання.  І зразу відповідь. У пропозиціях комітету передбачено не 60,  а 130  мільйонів  гривень саме  на  добудову  газомережі  для  сільських населених пунктів і пропонується саме використовувати ці кошти тільки там, де є висока ступінь готовності (на рівні 80 відсотків).

 

     Що стосується відрахувань від паливноенергетичного комплексу. Вони досить помірковані (за розрахунками не менше ніж 40 відсотків від    запланованих   цифр).   Коли   будуть   бюджетні   установи розраховуватися з паливно-енергетичним комплексом,  а для цього  в схемі,  запропонованій в бюджеті, є всі передумови, то, безумовно, буде більше надходжень від паливно-енергетичного комплексу, і саме ці  надходження  будуть  використовуватися  на  покриття  пільг  і субсидій  для  населення  за  енергоресурси,  тобто  знову  будуть повертатися   в   паливноенергетичний  комплекс  і,  таким  чином, збільшать і його доходи, і відповідні надходження до бюджету.

 

     Така пропозиція вноситься бюджетним комітетом,  і просимо  її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Віталій Черненко. За ним - Валентина Семенюк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Фракція "Батьківщина". Шановний Олександре Валентиновичу!  У мене була поправка 403: "Не допустити скорочення пільг  ветеранам  Великої Вітчизняної війни при формуванні бюджету на 2001 рік".

 

     Скажіть, будь  ласка,   у   запропонованій   новій   редакції враховується те, що було в славнозвісний статті 62 на 2000 рік? Це перше запитання.

 

     І друге запитання,  яке  вже  "з  бородою".  Заробітна  плата медичних  працівників  регулюється  статтею 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я.  Наскільки це враховано  сьогодні  в проекті бюджету?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний  Віталію  Григоровичу!  Що стосується статті 62,  то я говорив у своєму виступі,  що ми не тільки внесли всі уточнення,  які надходили від народних депутатів протягом року до цієї статті,  ми фактично  дали  нову  редакцію,  де  розширили пільги  саме для категорії,  про яку ви говорили,  - для ветеранів війни. Це перше.

 

     Друге. Що стосується охорони здоров'я.  Я говорив, що, крім 1 мільярда, який пропорційно буде розподілений між охороною здоров'я і освітою, ще порядку 66 мільйонів додаткових коштів запропонували виділити саме в цьому напрямі.

 

     І я   вважаю,  що  після  обрахунків,  які  будуть  проведені Кабінетом Міністрів до другого читання, ми з вами чітко вийдемо на збільшення заробітної плати працівникам медичної сфери.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валентина Семенюк. За нею - депутат Гусак.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Соціалістичної  партії  "Лівий центр". Шановний Олександре Валентиновичу! У мене три запитання.

 

     Перше. Чи погоджено поданий проект бюджету з Президентом?

 

     Друге. Чи 9 мільярдів прибутку,  які передбачено отримати  до бюджету від приватизації, не є скритим дефіцитом бюджету?

 

     І третє запитання.  У бюджеті на 2000 рік до статутного фонду "Ощадбанку" було виділено із бюджету 50  мільйонів  гривень.  Тоді Мітюков   давав  пояснення,  що  ці  кошти  підуть  на  повернення знецінених заощаджень  громадян.  Фактично  за  даними  Рахункової палати  повернення  заощаджень  громадянам  проведено  лише  на 17 відсотків.

 

     У цьому проекті  закону  вже  закладається  92  мільйони  для статутного  фонду  Українського експортно-імпортного банку.  Чи не краще ці кошти,  які йдуть до статутного  фонду  банку,  повернути громадянам  безпосередньо  і  погасити  заборгованість по пенсіях, зарплатах,  а не давати ще кошти  для  жирних  котів,  які  будуть крутити через депозити ці кошти?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую.

 

     Перше. Що стосується погодження з Президентом. Ви знаєте, цей проект подавав Кабінет Міністрів,  тому  це  питання  все-таки  до Кабінету Міністрів.

 

     Що стосується Укрексімбанку. У пропозиції бюджетного комітету чітко написано:  "відхилено". Тобто ці кошти залишити в загальному фонді  і,  безумовно,  використовувати саме в напрямі забезпечення соціальних програм.

 

     І що стосується 9 мільярдів гривень від приватизації. Перше з доручень, яке ми даємо Кабінету Міністрів, - перевірити реальність цієї цифри.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Леонід Гусак. За ним - Михайло Гуцол.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область). Шановний Олександре Валентиновичу! У мене два запитання. Перше. Чому в цьому році бюджетний комітет відійшов від роками напрацьованої практики розгляду в комітеті бюджету?  Так, у цьому  році  народні депутати не знали,  коли будуть запрошуватися представники областей. І від Полтавської області були запрошені на позаминулу  суботу,  а  депутати  про це не знали.  Від бюджетного комітету було лише два члени, і розгляд практично не відбувався.

 

     І друге  запитання,  більш  суттєве.  Як   розуміти,   що   в прогнозних   показниках,   особливо   щодо   Полтавської  області, закладено повне погашення боргу за енергоносії,  що і  передбачено законодавством,  але  при  цьому на зарплату залишається всього 57 відсотків,  враховуючи  підвищення  на   25   відсотків   зарплати бюджетникам - учителям, медикам тощо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую. Шановний колего, я не погоджуюся з вами, що ми відійшли від наших  традиційних  схем  роботи.  Навпаки,  ми подали  відкритий план роботи бюджетного комітету,  який затвердив Голова Верховної Ради,  і всі керівники фракцій мали цей план,  де було  написано,  коли  ми  приймаємо представників областей,  коли міністерств, відомств, коли працюємо в комітеті.

 

     Згідно з цим планом наш комітет  і  працював.  Крім  того,  є члени  вашої  фракції,  які працюють в комітеті,  і вони могли вас інформувати коли, і яка область заслуховується.

 

     Що стосується збільшення  (я  так  розумію,  друге  запитання зводиться до цього),  видатків для Полтавської області. Я сказав у своєму виступі,  що 1 мільярд  -  це  дуже  серйозні  кошти,  дуже серйозний  ресурс,  який  ми  пропонуємо скерувати саме на потребу регіонів.

 

     Мені важко сказати,  ми просто не встигли це зробити разом  з Кабінетом Міністрів,  як буде розподілятися цей 1 мільярд.  Але ж, безумовно, він буде розподілятися пропорційно до видаткових потреб регіонів.  І,  безумовно,  Полтавська область буде мати більшу,  в першу чергу,  видаткову частину,  яку вона потребує.  Тому вже  до другого  читання  ми  з  вами  зможемо чітко подивитися рядок щодо Полтавської області:  наскільки відбулося збільшення  і  наскільки воно задовольняє потреби ваших обласного і місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Михайло Гуцол. За ним - депутат Баулін.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Яблуко". Шановний доповідачу! Я уважно слухав  вашу  доповідь,  і  тому  є  до  вас запитання.  У проекті Державного бюджету на 2001 рік  на  поточне  утримання  внутрішніх військ  Міністерства  внутрішніх  справ  України передбачено 156,4 мільйона  гривень,  а  потрібно  -  525,8  мільйона  гривень.   На харчування одного солдата строкової служби, можливо, буде виділено тільки 2 гривні 20 копійок.  Я  вважаю,  це  злочин  перед  нашими бійцями.  Не можна мати правову державу і харчувати наших дітей за 2 гривні, Олександре Валентиновичу!

 

     Такий бюджет не  можна  приймати,  шановні  колеги.  Якщо  ми хочемо  мати  правову  державу,  розшукувати  зниклих журналістів, розкривати злочинність у країні,  тобто в регламентному полі  мати правову  державу,  то  нам  потрібно і виділяти хоча б якісь певні кошти. Не можна, Валентине Олександровичу, цього робити!

 

     І я звертаюсь до Прем'єра і до міністра фінансів. Перегляньте свою  позицію  щодо  відношення правової держави в Україні.  Треба Батьківщину нашу любити!

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановний колего, на правоохоронну діяльність та забезпечення   безпеки   держави   виділяється   5  відсотків  від консолідованого  доходу  бюджету.  Це  дуже  велика  сума.  І   ще збільшити цю суму для того, щоб задовольнити потреби всіх, Комітет з питань бюджету не має ресурсів.  А я у своїй доповіді сказав, що в нашій державі додаткових потреб ще на 40 мільярдів гривень.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Павло Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Спасибо. Уважаемый Александр Валентинович! Я акцентирую на том,  что и Запорожье,  и Запорожская область,  несмотря на все негаразды, которые сопровождают нас последние девять лет, работают более-менее успешно.  Но почему,  формируя  бюджет,  закладывается идеология  дискриминации бюджетонаполняющих областей?  Запорожская область занимает пятое место по сбору налогов на  душу  населения, но 25 место - по расходам.

 

     Или, скажем,  такие  показатели.  Согласно  новому бюджету мы потребляем (я имею в виду Запорожскую  область)  46  процентов  от того,  что собираем, Днепропетровская - 55, Донецкая - 53; в то же время Закарпатская - 137 процентов,  Тернопольская - 142 процента, Волынская  - 137 процентов.  Почему бюджетный комитет поддерживает такую дискриминационную идеологию?

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую за запитання. Бюджетний комітет не тільки не  підтримує  таку ідеологію,  навпаки бюджетний комітет пропонує провести,  вже  починаючи  з  2001  року,  бюджетну  реформу,  яка покінчить  з  адміністративною  схемою  наповнення бюджетів,  коли чиновник вирішує,  кому,  скільки і який бюджет буде наповнюватися першим,   а   який   -   останнім.   Ми   пропонуємо  перейти  від адміністративного  до  нормативного  методу  формування   місцевих бюджетів.  І  саме  такий напрям реформування ми і запропонували в наших пропозиціях і  висновках  від  комітету.  Коли  вони  будуть підтримані  Верховною  Радою,  коли Кабінет Міністрів погодиться з ними,  то,  безумовно,  ми  покінчимо   з   такою   дискримінацією бюджетоформуючих областей.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Валентиновичу. Час завершився.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Рахункової палати Валентину Симоненку.  Я також прошу,  якщо ми вже йдемо  за  таким принципом,  збільшити йому у два рази регламент. Немає заперечень? Валентине Костянтиновичу,  вам 10 хвилин, два регламенти достатньо буде? Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати України.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые  члены правительства!  Чтобы  оценить проект Государственного бюджета как основного  финансовоэкономического  закона  на  2001  год,  прежде всего,  на наш взгляд, необходимо определить соответствие основных целей и приоритетов, задекларированных в правительственном проекте бюджета, с возможностями их конкретной реализации.

 

     В проекте   бюджета  эти  приоритеты  и  цели  правительством названы и обозначены.

 

     Первая цель.   Содействие    экономическому    росту    путем стабилизации  финансовой  системы,  ослабление налогового давления при одновременном сокращении налоговых льгот.  И  сразу  возникает вопрос,  где эти показатели экономического роста? Кто их утверждал или кто их вообще видел?  А они  должны  быть  согласно  Закону  о бюджетной системе Украины.

 

     Вместо этого   -   основные   прогнозные   макроэкономические показатели, которые недостаточно согласованы между собой, а анализ их  конкретных  величин  не  обеспечивает достижение цели.  Судите сами.

 

     Проект бюджета составлен при условии реального роста ВВП -  4 процента  при прогнозируемом индексе потребительских цен - 119,  5 процента.  То  есть  рост   валового   внутреннего   продукта   и, соответственно,    значительная    часть   бюджетных   поступлений обеспечится  инфляционной  составляющей.  Так  при  чем  же  здесь экономический рост?

 

     Об ослаблении  налогового  давления.  В  первую  очередь  это ставки налогов, они остались на прежнем уровне. А тезис о том, что налоговое   давление   уменьшилось   за   счет   отмены  сборов  в госиннофонд,  а   также   сборов   на   развитие   виноградарства, садоводства  и хмелеводства не выдерживает вообще никакой критики. Фактически  тяжесть  этих  сборов  перекладывается  на   конечного потребителя,  а проще говоря,  на население - тех,  кто будет пить пиво, вино (в цену вкладывается).

 

     К сожалению,  после долгих дискуссий доходная  часть  бюджета сформирована по старой схеме прошлых лет. В доходной части бюджета не  учтена   необходимость   погашения   задолженности   налоговых плательщиков  перед  бюджетом.  Остается  неупорядоченной  система налоговых льгот.  Расчеты поступлений доходов максимально упрощены и практически не могут быть подтверждены расчетами и базируются на фактическом  уровне   платежей   текущего   года,   то   есть   от достигнутого.   Недостающая   разница   в   9  миллиардов  гривень сбалансирована за счет поступлений от приватизации. Там можно было бы и 10, и 11, и 5. Это балансная сумма.

 

     Увеличение расходной   части   бюджета   не   дает  ощутимого улучшения  финансирования  потребностей  государства,   а   только покроет инфляционные процессы. Вдумайтесь в цифры. При возрастании обемов расходов  сводного  бюджета  на  23,2  процента  ожидаемая инфляция  в 2000 году составляет 28 процентов,  в 2001 году - 19,5 процента. Остается, к сожалению, проблема скрытого дефицита. А это ни  мало  ни  много  8 миллиардов рублей.  Вот Игорь Александрович потом будет спорить,  но 7,5 миллиарда  только  в  этих  8  -  это кредиторская задолженность бюджетных организаций, которая никак не отражена в расчетах бюджета.

 

     Как следствие, реальные потребности бюджетных учреждений, как и   в   предыдущем   году,   не   будут   обеспечены   достаточным финансированием.

 

     Теперь о  втором  приоритете   -   повышение   благосостояния населения   и   его  социальной  защиты,  так  называемая  формула социальности  бюджета.  В  бюджете  текущего  года  эта   проблема решалась   путем   максимального   урезания  льгот.  Но  льгот  не плательщиков налогов  физических  лиц,  а  льгот,  предусмотренных нуждающимся  в  социальной  защите.  В  2001  году  тот  же  курс, вчитайтесь в статью 22,  добрались до  пенсионеров.  Удельный  вес социальных   расходов   общего   фонда   государственного  бюджета уменьшился с 3,7 процента в 2000 году до  3,  2  процента  в  2001 году. Также снижается удельный вес расходов на социальную защиту и социальное обеспечение - ни мало ни много - на 2, 3 процента.

 

     В проекте   бюджета   отсутствуют   средства   на   погашение задолженности  по  заработной  плате  работников  бюджетной сферы, стипендий, социальных выплат - 1,5 миллиарда.

 

     И последнее   в   этом   приоритете.   Сама   жизнь   диктует необходимость  решения  ключевых  задач  в 2001 году:  обеспечение опережающего  роста  заработной  платы  к   валовому   внутреннему продукту.  В  проекте  бюджета  это  выглядит  так.  Рост валового внутреннего продукта - 4 процента,  реальной заработной платы - на 2 процента.  Мы идем на повторение ситуации этого года,  когда при росте ВВП за 8 месяцев на 5,3 процента реальная  заработная  плата уменьшилась на 6,2 процента.

 

     Третий приоритет.  Максимальная  эффективность  использования наличных  бюджетных  ресурсов  путем  определения  приоритетов   и усиления  ответственности  главных  распорядителей.  С  2000  года правительство ввело  практику  прямой  поддержки  банков  за  счет бюджета, а точнее нашего налогоплательщика. Банки, хотя и являются государственными на бумаге, по сути являются коммерческими. Так, в 2000  году государственный бюджет увеличил на 50 миллионов гривень уставной фонд Сбербанка.  В  проекте  на  2001  год  Укрэксимбанку планируется 92 миллиона гривень.

 

     Министерству экономики  проектом  бюджета  представлено право финансировать,     цитирую:"     инновационного     инвестирования предприятий, которые имеют стратегическое значение для экономики и безопасности," - ни мало ни много 2,2 миллиарда гривень. Расчетов, программ, планов, каких-либо правительственных решений по этим 2,2 миллирдам гривень нет.  Министерству  финансов  предусмотрено  1,3 миллиарда гривень на финансирование внедрений проектов развития за счет  привлечения  государственных  средств.   Указанные   расходы расчетами,  программами не подтверждены.  Этот перечень "бюджетных приоритетов" можно было бы продолжить.

 

     И в  четвертом,  как  говорится,   приоритете   говорится   о гласности   и   прозрачности   бюджета.  Можно  сказать,  что  эта прозрачность достигла,  в полном смысле этого слова, черного ящика как по доходной, так и по расходной части бюджета.

 

     Как и  в  текущем году,  предусматривается сохранение деления государственного бюджета на  два  фонда  -  общий  и  специальный. Законом   Украины   о   бюджетной   системе   такого   деления  не предусмотрено.  Зато   этот   механизм   дает   особый   приоритет финансированию органов управления.

 

     А теперь давайте почитаем внимательно статьи 1 и 35,  которые предусматривают,  что  специальный  фонд  включает  поступления  в бюджет на конкретную цель и выплаты, которые осуществляются только за счет этих поступлений,  независимо от обемов,  утвержденных  в бюджете.   Тогда  с  государственной  экономической  точки  зрения непонятно, как можно, не планируя доходных источников специального фонда,  планировать  его  дефицит  и предусматривать осуществление расходов,  превышающих доходы ни мало ни много - на 675  миллионов гривень?   Хотя  пожитейски,  с  кабминовской  точки  зрения,  все понятно.

 

     Итак, приоритеты и цели, как видим, у правительства есть, нет конкретных путей их достижения. Вспоминается высказывание, которое бытовало у людей после очередных директив сездов: "Планы партии - благо    народа!"   Теперь   это   должно   звучать:   "Приоритеты правительства - благо народа!" Живет кто как может.

 

     В проекте  закона  не  только  сохранен,  но  и  расширен  по сравнению с бюджетом 2000 года перечень норм, который противоречит требованиям действующего законодательства,  что является одним  из главных дестабилизирующих факторов бюджетного процесса, особенно в процессе его выполнения.

 

     Законопроект вносит изменения или приостановление действия 27 нормативных  актов,  что  также  противоречит  законам о бюджетной системе Украины.

 

     На основании материалов анализа и экспертизы  проекта  закона Счетная  палата  подготовила  предложение  относительно увеличения доходной  части  государственного  бюджета  на  2  миллиарда   464 миллиона  гривень одновременно при условии снятия по уменьшению на 250 миллионов гривень  и  считает,  что  эти  средства  необходимо направить в первую очередь на погашение долга по заработной плате, на социальные выплаты и другие категории  задолженности  бюджетных учреждений.

 

     Вам розданы  вчера  и  сегодня  "пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет  на  2001  рік,  аналіз  та  висновки експертизи проекту бюджету",  где систематизированы все как плюсы, так и минусы предложенного проекта бюджета.  Я думаю,  вы  с  ними ознакомитесь и дадите, с одной стороны, должную оценку, а с другой стороны, учтете при голосовании по этому проекту бюджета.

 

     И последнее.  Плохой бюджет в любом  случае  лучше  никакого. Поэтому  предложенный сырой документ нужно серьезно дорабатывать в направлении обеспечения надлежащей реализации  бюджетной  политики 2000  года,  которую определили вы,  основных целей экономического развития  государства,  ведь  бюджет   -   это   концентрированное выражение экономической политики государства на следующий год.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Валентине Костянтиновичу, дякую вам.

 

     Шановні народні депутати, він виступав від Рахункової палати, висловлюючи  думку,  запитання  йому  не   ставляться.   Це   його інформація і бачення.

 

     Шановні народні  депутати!  Ви  знаєте,  що під час включення цього питання до порядку денного і під  час  презентаціі  народний депутат  Володимир Миколайович Моісеєнко наполягав на аргументації проекту  постанови  про  неприйнятність.  Такі  проекти  постанови надійшли  і  від  інших депутатів.  Але,  враховуючи нашу практику процедури,  я  під  час  презентації  сказав  народному   депутату Моісеєнку, що при розгляді в першому читанні надам йому можливість аргументувати проект постанови.

 

     Також наполягає на виступі  з  окремою  думкою  від  комітету народний депутат Коломойцев. Тому я прошу вас надати (Шум у залі). Зачекайте, що ж ви тримаєте руку як вождь? (Сміх у залі).

 

     Прошу вас надати можливість виступити цим депутатам,  а потім перейти  до  обговорення.  На  обговорення  записалися 43 народних депутати за списком,  23 комітети і комісія - це 24 і 13 партійних фракцій і депутатських груп - 37. 43 і 37 - 80. Тому ви подумайте.

 

     Ми на засіданні Погоджувальної ради домовлялися про подвійний регламент, тож поки що за ним і йдемо.

 

     Олександре Валентиновичу,  що  ви  хочете,  я   вам   увімкну мікрофон. Ви ж тільки що говорили 20 хвилин і знову руку тримаєте. Якщо з мотивів з окремою думкою, я вам потім увімкну мікрофон.

 

     А зараз  слово  надається   народному   депутату   Володимиру Моісеєнку    з    аргументації    щодо   проекту   постанови   про неприйнятність.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий  округ  53,  Донецька  область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемые коллеги! Я хочу, чтобы вы внимательно  вчитались  в  предложенный  мною  проект,  который отмечает   грубейшие   нарушения  Конституции  Украины  уже  после подготовки комитетом к первому чтению нового варианта.

 

     Хотя сразу  хочу  отметить,  что   подготовленный   бюджетным комитетом вариант значительно лучше, чем тот вариант, который внес Кабинет  Министров.  Но  вместе  с  тем  есть  ряд  принципиальных вопросов.

 

     Первое. Не  включен  в структуру внутреннего государственного долга  долг  перед   гражданами   Украины   за   "заощадження"   в сберегательных  кассах  по  состоянию  на 1 января 1992 года.  Это более 130 миллиардов гривень.  Средства для этого в нынешнем  году есть.    Это   прежде   всего   средства   от   приватизации   тех высоколиквидных предприятий,  которые выставляются в этом году  на приватизацию.  Это  "Укртелеком"  стоимостью  более  12 миллиардов долларов - это более 60 миллиардов гривень (по разным оценкам - до 160 миллиардов гривень); другие предприятия.

 

     Второе -  это  индексация  зарплаты  наших граждан.  В первую очередь исходя из прожиточного минимума.  Этот  вариант  поддержан комитетом,  и я хотел бы, чтобы он был поддержан залом. В 2,3 раза увеличить заработную плату работникам бюджетной сферы  в  связи  с тем,  что прожиточный минимум 118 гривень,  был определен в начале года, и 270 гривень, как мы определили сейчас.

 

     Третье. Статья 54 сегодня,  к сожалению,  попрежнему ущемляет права  граждан  на  социальную  защиту,  определенную  статьей  22 Конституции,  так  как  мы  не  имеем  права   принимать   законы, ухудшающие положение.

 

     Пункт 4   моих   предложений:   финансирование   "із   різних бюджетів".  Ущемляются права местных органов  самоуправления,  что противоречит  статье  7 и частям второй и третьей 142 Конституции, где  сказано,  что  финансирование  гарантируется  государством  с привлечением    средств   различных   бюджетов   для   обеспечения деятельности органов самоуправления.

 

     Четвертое, и,  может быть,  главное.  Грубо нарушаются  права Верховного  Совета  Украины в отношении формирования бюджета.  Эти права передаются совершенно незаконно Министерству финансов,  а  я думаю,  что  Митюкову  эти  права  позволяют развивать давление на депутатский корпус,  и,  к сожалению,  я  боюсь,  что  именно  это формирует коррупционные тенденции в нашем правительстве.

 

     Хотя мы    знаем,    что   исключительно   законами   Украины устанавливаются государственный бюджет,  бюджетная система  и  так дальше  согласно части второй пункта 1 статьи 92 Конституции.  Это же касается статьи 42 проекта (части второй и  четвертой),  статьи 17   и   других  статей  проекта,  где  речь  идет  о  полномочиях Министерства финансов и Госказначейства.

 

     Отдельно хочу остановиться  на  том,  что  ущемляются  права, связанные   с   экологией,   различных   бюджетов  по  обеспечению экологической защиты нашего населения, в том числе, естественно, и местных бюджетов.

 

     Я напомню,  в  статье  50  говорится:  "Кожен  має  право  на безпечне  для  життя  і  здоров'я  довкілля  та  на  відшкодування завданої порушенням цього права шкоди".

 

     Поэтому говорить  о  том,  что  у  нас должно быть одинаковое финансирование  для  Донбасса,  который  задыхается,  и  для   тех регионов,  в  которых великолепная экологическая ситуация,  просто несправедливо.

 

     И последнее,   Иван   Степанович,   предложение   в    защиту профсоюзов.  Это  опять  же  не  нашло  отражения  в  предложенном варианте.   В   статье   53   проекта    ущемляются    возможности финансирования   профсоюзной   деятельности   членами   профсоюза, работающими в бюджетных  организациях,  что  существенно  ущемляет права, определенные частями третьей и пятой статьи 36 и статьей 56 Конституции.

 

     Я думаю, что при доработке ко второму чтению или к повторному первому  чтению  правительство  и  бюджетный  комитет  учтут  наши предложения, чтобы не было противоречий с Конституцией.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Миколайовичу.

 

     Шановні народні  депутати,  до  президії  надійшла   записка. (Олександре Валентиновичу,  я зараз надам вам слово.  Хочу, щоб ви або спростували,  або...).  Народний  депутат  Валерій  Коломойцев просить  надати слово офіційно до протоколу комітету,  його окрема думка зафіксована,  просить збільшити регламент і надати слово для виступу з окремою думкою.

 

     Увімкніть мікрофон голови комітету Олександра Турчинова. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  По-перше,  Іване Степановичу,  я хочу,  щоб ви дали  інструкцію  депутатам  Верховної Ради,  як правильно тримати руку, щоб ви не ображали народних депутатів.

 

     По друге,  що  стосується  пана  Коломойцева.   Дійсно,   пан Коломойцев має окрему думку. У нас кожний член має окрему думку. Є рішення комітету.  У нас 450 депутатів  і,  я  думаю,  кожний  має окрему  думку.  Тому давайте так,  як ми і домовлялися,  підемо за процедурою.  Якщо у вас є бажання надати  слово,  то  поставте  це питання  на голосування і тоді надавайте слово будь-кому,  хто має окрему думку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ну,  це трішки не так, але я не буду забирати час для коментаря.  Народний депутат Коломойцев записаний на виступ.  Тому давайте надамо йому слово - до чотирьох  хвилин,  -  враховуючи  і окрему думку,  і те, що він є у списку, і відповідно до Регламенту і так далі. Будь ласка.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ

 106, Луганська  область).  Дякую,  Іване   Степановичу.   Шановні депутати!  Шановні  члени  уряду!  Сьогодні  ми обговорюємо проект бюджету,  який не можна приймати  в  тому  вигляді,  у  якому  він поданий. Аргументую.

 

     Перше. Не    враховані    питання    мінімальної   соціальної забезпеченості.

 

     Друге. Не враховані питання шахтарів.

 

     Третє. Не враховані  питання  армії  та  ряд  інших  важливих питань.  Я  свої  пропозиції  офіційно  вніс  до цієї порівняльної таблиці і хочу навести кілька прикладів,  де можна взяти конкретні гроші на вирішення соціальних питань.

 

     Отже, я  виходжу  виключно  з  тих  розрахунків,  які  подані урядом,  і  нічого  не  видумую.  Рентна  плата   за   газ,   який видобувається в Україні, згідно з розрахунками уряду становить 404 мільйони гривень.  Але до  доходної  частини  внесено  тільки  200 мільйонів гривень.

 

     Плата за  транзит  російського  газу через територію України. Розрахунків немає.  Написано, що буде, як у 2000 році. У 2000 році

-  це  2  мільярди  454 мільйони гривень.  Але до доходної частини внесено  тільки  1  мільярд  215  мільйонів  гривень.   Тобто   це розрахунки,  офіційно  подані Міністерством фінансів,  але вони не враховані в доходній частині.  Пропоную збільшити доходну  частину для  того,  щоб  за  рахунок  цих  грошей профінансувати видаткову частину, насамперед соціальні виплати.

 

     Далі. Відповідно до Конституції  України  виключно  Верховній Раді   України   належить   право   списання  чи  реструктуризації податкової заборгованості. Але в розрахунках уряду, наведених тут, написано, що, наприклад, недоїмка по податку на прибуток становить близько 3 мільярдів  600  мільйонів  гривень.  Замість  здійснення роботи щодо мобілізації цієї недоїмки,  навпаки, в наступному році планується збільшення цієї недоїмки на 250 мільйонів  гривень,  що загалом становитиме 4 мільярди гривень.

 

     Розумію, що  не  можна  ставити  питання  про 100- відсоткове відшкодування  цієї  недоїмки,  але  хоча  б  50  відсотків  треба відшкодовувати.

 

     Де брати гроші?  Конкретний приклад наводить депутат Червоній стосовно Рівненської атомної електростанції,  де ця недоїмка  була оформлена векселем і цей вексель не потрапив ні до державного,  ні до місцевих бюджетів.

 

     Ще одне реальне джерело надходження грошей.  Недоїмка  з  ПДВ становить  близько  6  мільярдів  гривень.  Наведу  такий приклад. Виробництво алюмінієвих сплавів у 2000 році  залишилося  на  рівні 1999 і 1998 років,  але експорт сплавів зріс більш ніж у два рази. Це призводить  до  того,  що  відшкодування  ПДВ  проводиться  для підприємств,   які   реально   сплачують   податки   до   бюджету, незадовільно.  До проекту бюджету внесено пропозиції,  які вводять поняття   податкових   рахунків,   таким   чином,   щоб  весь  ПДВ відшкодовувався виключно з Києва  після  його  сплати.  Але  після того,  як були внесені ці пропозиції підприємств,  я, користуючись нагодою,  звертаюся до вас особисто,  Вікторе Андрійовичу  Ющенко. Підприємство   "Інтерсплав"   в   Луганській  області  заблоковано машинами податкової поліції,  і цьому підприємству не дають  змоги працювати.

 

     Шановні депутати!  Саме від нас залежить, як будуть жити наші виборці - люди,  які обрали нас з вами  законодавчим  інструментом захисту  прав  виборців.  І  тому  я  пропоную  (проекти бюджету і постанови вам роздані) відправити проект бюджету на  доопрацювання до  комітету  на один тиждень,  з тим щоб максимально врахувати ті пропозиції, які були внесені депутатами, але не були враховані.

 

     І останнє.  Я взагалі не думав  виступати,  але  я  офіційно, Іване  Степановичу,  звернувся  до  секретаря комітету з проханням надати мені як члену комітету, протоколи засідань комітету. Кворум був чи ні? Так от я вам доповідаю, що цих протоколів мені не дали, кворуму не було, і якщо пан Турчинов виступає від свого імені - це одна річ, а якщо від комітету - інша. Протоколів щодо цього немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати,  ми вже використали багато часу.  Я прошу вашої згоди надавати слово на один виступ за списком і один - від комітетів і фракцій. Так, як ми практикували, щоб якось узгодити.  А вже в часі ми потім визначимося,  щоб зараз його не втрачати.

 

     Слово надається народному депутату Валерію Кучеренку.  За ним виступатиме депутат  Свирида...  (Шум  у  залі).  Репліки?  Я  вам увімкну  мікрофон.  Ви  ж  пізно  підняли руку.  Я вже надав слово депутату. Будь ласка.

 

     КУЧЕРЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Автономная  Республика  Крым. Уважаемые  депутаты!  Я хотел бы прежде всего обратиться к авторам законопроекта - Кабинету Министров - с  тем,  чтобы  сообщить  им, что,  на  мой взгляд,  ни с юридической,  ни с политической,  ни с нравственной точек зрения данный законопроект  в  целом  поддержан быть не может.

 

     Фракция коммунистов  не  поддержит  этот  законопроект.  Я не знаю,  у кого из 18 депутатовкрымчан рука поднимется  в  поддержку этого законопроекта, в силу того что он составлен, очевидно, в том представлении,  что не существует такого закона,  как  Конституция Автономной Республики Крым.

 

     Данный законопроект    откровенно    игнорирует    одно    из принципиальных положений Конституции Крыма - статью 18 о том,  что финансовая    самостоятельность    Автономной    Республики   Крым гарантируется закреплением законами  Украины  за  доходной  частью бюджета   Автономной   Республики   Крым   на   стабильной  основе общегосударственных налогов и сборов,  зачисляемых в полном обеме в бюджет Автономной Республики Крым.

 

     Уважаемые депутаты!  Группа депутатов-крымчан две недели тому назад    посетила    высших    руководителей     государства     с одной-единственной  целью  -  выяснить  отношение  к автономии как таковое.  Виктор Владимирович Медведчук абсолютно согласен с  тем, что   Конституция  Крыма  незыблема  и  должна  выполняться.  Иван Степанович Плющ уверен, что это единственный документ, нормативный акт, который дает возможность разрешать все проблемы, существующие в  Украине,  в  автономии.  Той  же  точки  зрения  придерживается Премьер-министр  Ющенко  Виктор Андреевич.  Ту же точку зрения нам высказал Президент Украины Леонид Данилович Кучма.

 

     Я спрашиваю Кабинет Министров:  кто же такой всемогущий?  Кто игнорирует  не только Конституцию Крыма,  но и мнение о ней первых лиц  государства?  Неужели  это  так  всемогущ  министр   финансов Митюков?

 

     Министр финансов может не понимать того, что, как сложно было создавать автономию, так же легко ее разрушить, игнорируя Основной закон  автономии  -  ее  Конституцию.  Этого  не может не понимать Кабинет Министров и его Премьер.

 

     Я с уважением процитирую Виктора Андреевича  Ющенко,  который вчера  на  заседании  межведомственной  комиссии  Кабмина  Украины призвал коллег руководствоваться опытом советской социалистической системы  строительства  экономики  государства,  которая  не знала таких понятий,  как инфляция и девальвация,  которая принципиально создавала  бюджеты  с  профицитом,  которая  имела сверхстабильную валюту.  Ваши предшественники, Виктор Андреевич, видимо, прекрасно понимали,  что  профессия  руководителя  -  это слово и дело,  они слишком хорошо помнили сентенцию Маркса о том,  что власть  -  это авторитет воли.

 

     Статья 48 Конституции Крыма гласит: "Установленные Конституцией   Украины,   Конституцией   Автономной Республики  Крым,  законами Украины статус и полномочия Автономной Республики   Крым...   гарантируется   государством   Украина    и обеспечиваются      демократическими     институтами     общества, деятельностью органов государственной власти..."

 

     Виктор Андреевич,  обеспечьте же это торжественное изречение, подписанное  Президентом Украины Кучмой,  я убедительно прошу вас. Подход,  который лежит в  основе  нынешнего  проекта,  провоцирует руководство  Крыма,  всех  крымчан  использовать  все допустимые и доступные протестные средства вплоть до обращения в  Международный суд.

 

     Я прошу,  заклинаю  и предостерегаю:  пусть никто из нас ни в делах,  ни  в  мыслях   не   позволит   себе   унизить   автономию принебрежением ее Конституции.  Есть единственный закон в Украине, который    принимается    и    отменяется    двумя     участниками законотворчества  -  это Верховной Радой Украины и Верховной Радой Автономной Республики Крым.

 

     Я предупреждаю о недопустимости односторонних действий.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово від фракції  партії  "Трудова  Україна" надається Олександру Свириді... (Шум у залі).

 

     Я знову забув.  Олександре Валентиновичу, я після нього надам слово для репліки вам.

 

     Отже, Олександр  Свирида.  Будь  ласка.  За  ним  виступатиме Анатолій Мороз.

 

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська  область). Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати  і  члени  уряду!  Насамперед  бюджет   потрібно оцінювати  з  точки зору двох основних критеріїв.  Перший - як він впливає на динаміку ВВП. І другий - чи доходи громадян-бюджетників ростимуть   швидше,  ніж  негативні  економічні  тенденції,  тобто інфляція,  ріст споживчих цін.  Разом з тим бюджет  -  то  є  дитя компромісу. Давайте оцінимо його.

 

     Перше. З одного боку,  податковий тиск знижується. Ви знаєте: інноваційного збору не  буде,  скасовується  знижуючий  коефіцієнт амортизації,  збір  на  виноградарство,  хмелярство.  Разом  з тим проект розрахований на старій податковій базі - це мінус.

 

     На жаль, порушено структури загального та спеціального фондів на користь останнього. Це теж необхідно підправити.

 

     Не розпочалася  реформа міжбюджетних відносин,  а те,  що є у вигляді експерименту,  на даний момент уже не задовольняє.  Це вже відставання.

 

     До того  ж уряд не доврахував інтересів місцевих бюджетів.  І тут треба віддати належне  нашому  комітету,  який,  попрацювавши, знайшов  додатково 1 мільярд гривень на користь місцевих бюджетів, і ці кошти уряду треба буде перерозподілити.

 

     Заслуговує на  увагу   також   звернення   вугільників   щодо збільшення фінансування. Однозначно, повністю профінансувати це не вдасться. Тому просив би Верховну Раду доручити Кабінету Міністрів при  підготовці  проекту  бюджету  до другого читання визначити та передбачити в додатку 2 суму бюджетних коштів,  які  спрямовуються на   переоснащення   шахт   високопродуктивним   енергозберігаючим компресорним обладнанням.

 

     Окремо хотів би зупинитися на статті 26,  яка пропонується до бюджету,  тому  що  навколо  неї є дуже багато дискусій.  Згадайте історію  цього  питання,   коли   податкова   адміністрація   мала економічний  стимул  і  одержувала  30  відсотків  від штрафів.  У бюджеті  2000  року  ми  зламали  цю  тенденцію  і  прив'язали  її фінансування  не  до  штрафів,  а  до  того,  як  вона працює,  як збираються податки. Я думаю, цю статтю треба залишити.

 

     Перше. Буде стимулюватися,  власне  кажучи,  стягнення  самих податків.

 

     Друге. Фінансування     податкової     адміністрації     буде здійснюватися від фактично зібраних податків, а не нарахованих.

 

     Таким чином,  стягнення має носити економічний характер, а не суто  фіскальний.  Податкова  адміністрація  шукатиме  компроміс з податкоплатником і буде свого роду  вести  переговорний  процес  з тим,  щоб  податки платилися без застосування при цьому фінансових санкцій. Це позитивний момент.

 

     Повертаюся до питання росту ВВП та  доходів,  враховуючи,  що все-таки ріст ВВП і ріст економіки прогнозується. Це перше.

 

     Друге. Ріст  доходів працівників бюджетної сфери планується в середньому на рівні 25 відсотків,  інфляція,  як  відомо,  -  15,4 відсотка,  ріст  споживчих  цін  -  19,5 відсотка,  а це достатньо позитивно. І це основні критерії.

 

     Фракція "Трудової України" буде підтримувати проект бюджету у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  для  репліки надається голові Комітету Олександру Турчинову.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги, безумовно, репліка цікава, коли вона своєчасна. Але і за це дякуємо.

 

     На виступ  пана Коломойцева я хочу дати таку інформацію.  Усі пропозиції пана Коломойцева розглядалися  бюджетним  комітетом,  і жодна з них фактично не була цікава для того, щоб її врахувати.

 

     Що стосується  заяви  про  порушення Регламенту щодо розгляду проекту бюджету  в  комітеті,  то  хочу  вам  повідомити,  що  пан Коломойцев,   наскільки   я  пам'ятаю,  всього  два  рази  був  на засіданнях комітету і то  не  реєструвався.  Тому  його  виступ  я розцінюю як особисті фантазії і провокацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, оголошується перерва на 30 хвилин. Після перерви виступатиме Анатолій Мороз.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я прошу уваги.

 

     Ви знаєте,  що в нас сьогодні ще одне не менш важливе питання

-  це звіт Фонду державного майна.  І ми домовлялися,  що сьогодні розглянемо це питання.

 

     Ми можемо продовжити нашу роботу до 15 години. Не до 14, а до 15 години. Залишається 2,5 години.

 

     Тому я  вас  прошу  працювати організованіше,  якщо ви хочете взяти участь у обговоренні цих надзвичайно важливих питань.

 

     Увімкніть мікрофон депутат Моісеєнка, з процедури.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунистическая  партия  Украины". Иван  Степанович,  я  только  что  был на улице,  где встречался с товарищами,  с  людьми,  которые  там  стоят.  И   там   произошло несчастье: один из пикетирующих скончался.

 

     Поэтому я    настойчиво    требую,    чтобы   там   постоянно присутствовали  медицинские  работники  для  оказания  медицинской помощи.  Люди  старшего  поколения в таком состоянии,  что,  когда обсуждаются их самые жизненные вопросы,  ясно,  они  возбуждены  и взволнованы. Поэтому я требую этого.

 

     ГОЛОВА. Я також там був. Я прошу Секретаріат: передайте нашому лікувальному підрозділу, нехай він з'єднається зі швидкою  допомогою,  щоб  там  справді  був черговий пост медичної допомоги чи щось на зразок цього.  Можна ж направити  туди  машину швидкої допомоги, щоб вона там побула, доки будуть ці люди.

 

     Я вас інформую, що там був Чивюк Микола Васильович. Де він, я його не  бачу.  Ось  зайшов.  Ми  домовилися,  що  вони  сформують представницьку  групу  до  15  осіб,  і  з  ними  готові  провести переговори представники Верховної Ради й уряду.  На сьогодні, вони кажуть,  їм  це  буде  важко.  Попросили на завтра.  Так?  Ми тоді продовжимо ці переговори.

 

     Я вас поінформував. Усе, час ми вичерпали.

 

     Слово для  виступу  надається  народному  депутату   Анатолію Морозу.  За  ним  виступатиме  депутат Черненко від комітету і від фракції.

 

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і   підприємництва  (виборчий  округ  82, Запорізька   область).   Фракція   комуністів.   Шановний    Іване Степановичу!  Шановні  члени  уряду!  Шановні колеги!  Розглядаючи бюджет на 2001 рік, мене дивують критерії, з якими ми підходимо до створення цього бюджету. Наведу кілька прикладів.

 

     Справа в тому,  що ми з вами тут, у Верховній Раді, приймаємо закони. А коли аналізуєш бюджет, то виходить, що ці закони, які ми створюємо, не виконуються.

 

     Усі ми   чудово  пам'ятаємо,  що  13  червня  поточного  року розглядалась   інформація   уряду   про   виконання   Закону   про пріоритетність   соціального  розвитку  села  та  агропромислового комплексу в народному господарстві України та  прийняті  на  нього Постанови  Кабінету  Міністрів  72  від  04  липня  1991  року про газифікацію сільських населених пунктів м 726 від  10  липня  1997 року   про   виробництво  і  використання  поліетиленових  труб  у будівництві газових мереж, але вони з року в рік не виконуються. І и  на  засіданні Верховної Ради прийняли відповідну постанову,  що уряду треба переглянути  список  тих  незавершених  об'єктів,  які можна,  як кажуть, сьогодні, витрачаючи невеликі кошти, довести до завершення. Зрозуміло, що від цього виграє наше село.

 

     Але я звернув увагу,  що у бюджеті на  2001  рік  це  питання практично  не розглянуто і не внесено.  Я вніс поправку,  вона є у цьому проекті бюджету,  від Комітету з питань промислової політики і   підприємництва,   але   просив  би,  щоб  це  питання  було  в обов'язковому порядку окремим рядком виділено в  бюджеті  на  2001 рік.  Ще один приклад.  У 2000 році планувалося виділити з бюджету 100 мільйонів гривень,  у кінцевому рахунку - нуль.  На  2001  рік також майже нічого не виділено.

 

     Тому іще  раз  прошу  уряд  звернути  увагу  на цю проблему і обов'язково  в  бюджеті  виділити   окремим   рядком   газифікацію населених   пунктів   України,   особливо  об'єктів  незавершеного будівництва.

 

     Товариші, візьмемо таке питання.  Усі ви знаєте,  і недавно у Верховній    Раді    розглядали,    Закон    про   експеримент   у гірничо-металургійному  комплексі.  Усі  говорили   про   те,   що експеримент   вдався,  що  його  треба  поширити  на  інші  галузі промисловості і народного господарства.  Але  ми  бачимо,  що  цей закон   постійно   затискується  і  на  наступний  рік  планується зновутаки урізати цей експеримент.

 

     Можна навести  і  такий  приклад.  Візьмемо  наших   шановних ветеранів Великої Вітчизняної війни, ветеранів праці, які сьогодні знаходяться під стінами Верховної  Ради,  вимагають  поліпшення  і ставлення  з  боку  уряду  і  нашого з вами довиконання Закону про статус ветеранів війни.  Вони  просять,  щоб  їм  дати  можливість дожити  спокійно  той період,  який відведено їм природою.  Але ми бачимо, що уряд і на цей рік закладає знову скорочення.

 

     І таких законів можна навести, шановні товариші, безліч. Тому я  просив  би  уряд  звернути  увагу на виконання і дотримання тих законів, які ми з вами приймаємо у Верховній Раді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово від Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства,  може,  я  щось  забув,  ви додасте,  надається Віталію Григоровичу Черненку. За ним буде виступати депутат Мангул.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Шановні урядовці!  Ну сталося щось невероятное:  бюджет удовлетворил всех!  Вы когда-нибудь могли бы услышать  эту  фразу? Так вот, мы никогда ее не услышим, ни в одном парламенте мира. Это нормально.  Я абсолютно нормально отношусь к тому,  что  оппозиция занимает свою позицию. Это тоже нормально.

 

     Но я  хочу сказать,  что нельзя разделить неделимое.  Я прямо скажу, что нужно выставить приоритеты. Люди, которые сегодня стоят возле Верховной Рады,  - участники Великой Отечественной войны.  И нам нужно прийти к согласию:  статьи 62 в таком варианте не должно быть.  Это первое. Я уже рассказывал, дорогой мой, не только же ты там был,  и не перебивай,  это же неприлично.  Іване  Степановичу, добавте мені часу.

 

     Второе. Есть проблемы,  которые касаются всех в стране. К ним относятся пенсионное обеспечение, здравоохранение.

 

     Что в этом году имеет Комитет по вопросам  здравоохранения  в целом,  что  сегодня предлагают и бюджетный комитет,  и "уряд"?  В этом зале уже неоднократно было направлено  столько  "запитов"  по поводу  обеспечения  больных  инсулином.  В этом году эта проблема решается  государством.  Выделяются  также  средства  на   лечение больных  туберкулезом.  Полностью  решается  проблема приобретения вакцин за счет государства.  После работы с бюджетным комитетом  и Кабинетом  Министров  сегодня уже нашли деньги для трансплантации, для кардиостимуляторов,  для детской кардиохирургии.  В целом  уже 5,8 миллиарда гривень.  Скажите, можно принимать комитету в первом чтении такой закон?  Можно.  Он дает возможность работать  дальше. Дает  в  том  аспекте,  что  мы  -  и  Виктор  Андреевич,  и Игорь Александрович - должны сегодня работать,  что у нас в законе  есть статья 77 об основах здравоохранения,  где четко изложены принципы оплаты труде медицинских работников.  Они - сегодня,  и не  только сегодня  -  никогда не выполнялись.  И в этом направлении мы будем дальше работать.

 

     Третье. Нам бы очень хотелось, чтобы был решен принципиальный вопрос  (и  он  сегодня  решается)  -  появились в проекте бюджета защищенные статьи.  Они касаются здравоохранения. Это приобретение медикаментов,  перевязочного материала,  питание больных.  Сегодня идут подвижки в решении вопроса проплаты за коммунальные услуги.

 

     Четвертое. И  комитет,  и  фракция,  несмотря  на   различные политические  течения,  здесь  принципиально  будут стоять на том, чтобы принять бюджет в первом чтении, ибо нет ничего хуже, чем то, чтобы осталась статья 62 в том варианте, чтобы мы вступили в новый бюджетный год вообще без  бюджетной  политики.  Если  кого-то  это устраивает,   то   нас  это  не  устраивает.  И  позиция  наша  не номенклатурная, она принципиальная и последовательная.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Анатолію  Мангулу.  За   ним   буде виступати Лесь Танюк.

 

     МАНГУЛ А.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 81, Запорізька область). Шановний Іване Степановичу! Шановні члени уряду!  Шановні колеги!  Запропонований до розгляду проект  Закону про   Державний   бюджет   України   на   наступний  рік  викликав неоднозначну оцінку як політиків,  так і суспільства в  цілому,  і про  це  свідчить сьогодні реакція населення під стінами Верховної Ради. І все-таки заради об'єктивності потрібно зазначити, що уряд, виходячи  із  реалій  сьогодення  та враховуючи проблеми виконання державного бюджету поточного року,  зумів проявити політичну  волю та  більш  фахово підійти до розробки цього проекту.  Але все-таки деякі статті бюджету викликають сьогодні не тільки  незадоволення, а й нерозуміння того, що можна було б записати.

 

     Невже розробники бюджету не розуміли,  що спровокувати може в залі стаття 26,  в якій фактично  на  комерційну  основу  виводять фінансування податкової та митної служби,  стаття 30, яка відлучає Верховну Раду від розгляду змін до  бюджету,  і  стаття  54  цього законопроекту.   На  сьогодні  54  категорії  громадян  потребують безплатного лікування - це  в  бюджеті  не  закладено,  і  все  це перекладається на місцеві бюджети.

 

     Щороку полеміку  викликали  в нашому суспільстві та за межами України взаємовідносини між  бюджетами.  Потрібно  реформувати  не тільки   систему   місцевих   видатків,  а  й  механізм  бюджетних стосунків.

 

     Тепер про  найбільшу  проблему  місцевих  бюджетів.  Останнім часом  засоби  масової  інформації  як  у  зведеннях  бойових  дій розповідають про початок опалювального сезону  в  тому  чи  іншому регіоні.  І те,  що завжди було звичайнісінькою справою виконавчих органів на місцях, видається за героїзм. І це справді так.

 

     Запропонований обсяг місцевих бюджетів  не  вирішує  одну  із головних проблем - збалансованість видатків на енергоносії. Тільки в Запорізькій області дефіцит коштів на енергоносії становить  158 мільйонів   гривень.   Цю  проблему  можна  було  б  розв'язати  в державному та місцевих бюджетах за умови  доведення  її  частки  в консолідованому бюджеті України на не менше, як до 20 відсотків.

 

     Окремою проблемою областей, в тому числі й Запорізької, які в структурі  економіки  мають   підприємства   паливно-енергетичного комплексу,  є  завищення  доходної  бази для нарахування дотацій у зв'язку   із   платоспроможністю   цих   підприємств,   насамперед Запорізької атомної станціі.  Причина цього полягає в тому, що всі нарахування за відпущену електроенергію надходять на  розподільний рахунок НАЕК "Енергоатом",  звідки станція отримує кошти тільки на зарплату і на невідкладні потреби.

 

     Судячи з    характеру    поправок    до    проекту    закону, депутати-мажоритарщики  більш ніж будь-хто зацікавлені не тільки в збільшенні обсягів капітальних  вкладень,  а  й  у  прозорості  їх використання.  З  року  в  рік  залишається  невирішеною  проблема фінансування  газифікації,  про  що   говорили   тут,   завершення будівництва об'єктів соціальної сфери.

 

     Тому вважаю  за  необхідне передбачити розподілення коштів на капітальні вкладення в розрізі областей та затвердити  їх  окремим додатком до проекту Закону про Державний бюджет.

 

     У цілому вважаю,  що з урахуванням тих зауважень, які звучали в процесі обговорення і які сьогодні звучатимуть,  можна  приймати проект закону в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Лесю Танюку від Комітету з питань культури.

 

     За ним буде виступати депутат Ващук.

 

     ТАНЮК Л.С.  Шановні депутати!  Комітет з  питань  культури  і духовності   вдячний  бюджетному  комітету  за  добрий  підхід  до проблеми культури, але й має серйозні зауваження до бюджету.

 

     Перше. Необхідно доручити Міністерству  праці  та  соціальної політики  переглянути  ставки зарплат у сфері культури,  з тим щоб наблизити їх  до  рівня  середньої  заробітної  плати  працівників народного   господарства  і  передбачити  диференціацію  ставок  в установах та закладах культури.  Провести це поетапно.  Але вже  в 2000  році  треба  передбачити  підвищення  фонду заробітної плати працівників сфери культури принаймні на 40 відсотків. Чому?

 

     З 1996 року розміри посадових окладів  працівників  бюджетних установ і організацій переглядалися лише працівникам, діючі оклади яких  були   нижче,   ніж   встановлені   законодавством   розміри мінімальної зарплати. Це призвело до зрівнювання розмірів місячних посадових   окладів   кваліфікованих   працівників   культури    і працівників    сфери    некваліфікованої    праці   -   двірників, прибиральників  тощо.  У  середньому  зарплата  в  сфері  культури становить 110 гривень,  що дорівнює 46,3 відсотка середнього рівня в галузях економіки.  Крім того,  в сільській місцевості це робота на  0,75,  0,5  і  0,25 ставки,  що веде до руйнації кадрової бази галузі.

 

     Друге. Створити  програму   розвитку   української   мови   і передбачити  в  Державному  бюджеті  на 2001 рік фінансування цієї програми в обсязі 25 мільйонів гривень,  збільшити в державному та місцевих бюджетах бюджетні асигнування на капітальні вкладення для всіх галузей та  капітальні  вкладення  по  Мінкультури.  Сьогодні тільки одне Мінкультури потребує 72 мільйони 760 тисяч гривень для фінансування  першочергових  заходів  -  це   Одеський   державний академічний  театр  опери  і  балету,  Національний художній музей України,  будівля Державного центру театрального  мистецтва  імені Курбаса   (Київ),   Державний   академічний  і  драматичний  театр Заньковецької (Львів) і навчальний  корпус  Київського  державного інституту  в  центрі  на  Львівській  площі,  відбудований  на  85 відсотків.

 

     Третє. Тільки  в  одному  Києві  сьогодні  вартість  музейних цінностей,  вироблених із золота і срібла, становить 326 мільярдів доларів США.  Я хочу,  щоб ви почули  цю  цифру  -  326  мільярдів доларів  США.  Це музейне срібло і золото,  яке є сьогодні в наших музеях Києва! Це золото і срібло ніким не охороняється, і я просив би  утворити  в структурі МВС України підрозділ,  який би займався охороною музеїв і заповідників і фінансувався з бюджету.

 

     Сьогодні боргу музейників є до 3 мільйонів гривень, а місячна зарплата  міліціонера  на  посту становить 749 гривень.  Це вдвічі більше, ніж отримує директор музею. Така ситуація довго тривати не може.  Це  веде  до  того,  що  з  багатьох  українських  музеїв і заповідників  знімається  охорона  і  число   пограбувань   музеїв невплинно збільшується.

 

     Я прошу  активного втручання уряду в цю проблему,  тому що її треба вирішити  законним  шляхом,  бо  охороняють  музеї  приватні фірми, які працюють від МВС.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному депутату Катерині Ващук від аграрного комітету. За нею буде виступати депутат Діяк.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область). Хочу від Комітету з питань аграрної політики в черговий  раз загострити увагу уряду на основних моментах,  які не можуть сприйняти народні депутати в державному бюджеті України.

 

     Саме з  цієї  трибуни   міністр   фінансів   минулого   разу, знайомлячи   нас   із   бюджетом,   а   сьогодні  голова  комітету констатували,  що зменшується податковий тиск.  І лише на аграрний сектор України цей податковий тиск у цьому році збільшується.

 

     За рахунок чого збільшується?  Скасовується пільга на податок на  додану  вартість.  Це  700  мільйонів  гривень.   Скасовується тридцятивідсоткова  пільга  на фіксований податок.  Це близько 260 мільйонів гривень.  Крім того,  введені нові  види  податків,  які знімаються  вже з цього року.  Це нарахування податку від прибутку за оренду землі.

 

     Це взагалі нонсенсний податок.  Ми його ніколи не голосували, не  приймали  в  цьому залі.  Просто податок на прибуток податкова адміністрація поширила на аграрний сектор у плані плати за  оренду землі.

 

     І земельний  податок.  Якщо  людина  отримала акт на земельне володіння,  вона платить земельний  податок.  Якщо  вона  здала  в оренду  землю,  значить  той  орендар,  який  її  взяв,  платить і земельний податок,  і фіксований,  і податок з прибутку за  оренду землі.  Тобто фіскальний тиск на село збільшується більше ніж на 1 мільярд 200-1 мільярд 300 гривень.

 

     Що ми  отримуємо  замість  цього?  Згідно  з  бюджетом  цифра виглядає  ніби  привабливо  -  966 мільйонів плюс те,  що додали в результаті доповнень бюджетного комітету,  ще  близько  300.  Ніби виглядає все благополучно.

 

     Як же  насправді?  Із  них  майже  500  мільйонів  -  це  від повернення кредитів минулих років  -  лізингових  кредитів,  інших кредитів.   Ми  згодні,  що  кредити  треба  повертати.  Але  чому фінансування єдиної галузі - аграрного  сектора  України  залежить від повернення кредитів і в жодній з інших галузей такого немає?

 

     Ще один  момент.  У  цьому році уряд уперше,  і ми йому за це вдячні, запровадив систему кредитування села. Кредитування села по зменшених ставках,  частина кредитних ставок погашалася за рахунок державного бюджету.

 

     Здавалося б,  випробуваний  механізм.   Зарекомендував   себе добре.  Дав можливість посіяти і зібрати. Що ми маємо в бюджеті на цей рік?  Минулого року мали 175 мільйонів,  цього року  отримуємо 100 мільйонів.  Це значить,  що село отримає кредитів десь у межах 900,  ну,  900 з невеликим  мільйонів.  Тільки  на  посівну  треба півтора мільярда. На цілий рік - понад 4 з половиною мільярда.

 

     Тому, зважаючи  на  все  це і на те,  що соціальна сфера села вимагає  теж  належної  уваги,  аграрний  комітет  пропонує  уряду все-таки   повернутися   до  пропозицій  комітету,  врахувати  їх. Оскільки це комітет профільний,  ми просимо,  щоб наші  пропозиції були  враховані.  Інакше ми пропонуємо перенести проект бюджету на повторне перше читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Івану Діяку.  За ним  буде  виступати депутат Симоненко.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Іване Степановичу! Шановний Вікторе Андрійовичу! Шановні депутати! У  проекті  Держбюджету на 2001 рік збережено тенденцію збільшення податкового тиску на нафтогазову галузь  за  рахунок  встановлення частини податків більше рівня 1999 і 2000 років. Платежі "Нафтогаз України" збільшуються в арифметичній прогресії.  У 1998 році - 4,4 мільярда  гривень,  у  1999  -  5,9 мільярда гривень.  На 2000 рік встановлено 6,2 мільярда гривень,  а на 2001 рік  заплановано  8,2 мільярда гривень.  Це на 2 мільярди більше,  ніж у поточному році. При цьому абсолютно не враховані  існуючі  тенденції  до  зниження видобутку   нафти   та  газу  саме  внаслідок  відсутності  джерел фінансування галузі.

 

     Встановлені нові відрахування до бюджету,  які не передбачені законами   України  про  систему  оподаткування.  Відрахування  за транзит газу в розмірі 0,29 долара США за тисячу  метрів  кубічних на  відстань 100 кілометрів - сума платежу становить 2 з половиною мільярда гривень,  що також більше ніж у поточному році в  півтора раза.  Якщо  в цьому році заплановано 1 мільярд,  то на 2001 рік - 2,5 мільярда гривень.  Ви знаєте,  яка навколо цього  відбувається полеміка  і  в  пресі,  і за кордоном,  і в Росії,  що гроші,  які виділяються  за  транзит,  ідуть  не  на  розширення,   покращення газотранспортної системи, а знімаються як податки.

 

     Залишається невирішеним  важливе  для  видобувних підприємств питання сплати до бюджету рентної  плати.  У  проекті  держбюджету надходження від рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні,  передбачені  в  сумі  200  мільйонів,  за  нафту  -   38 мільйонів. Виходячи із встановленої в бюджеті суми, ставка рентної плати за газ,  що видобувається,  повинна  становити  13  гривень. Незважаючи  на  це,  в статті 4 проекту встановлено рентну плату в розмірі 17,3 гривні. Таким чином, до бюджету потрібно сплатити 446 мільйонів  гривень.  Незрозуміло:  це  свідомо,  чи в Міністерстві економіки не вміють рахувати.  Вважаю,  що  необхідно  привести  у відповідність визначені суми в бюджеті і ставки рентної плати.

 

     Бюджетний комітет не тільки не врахував наші пропозиції,  а й встановив ставку рентної плати в доларах США:  5 доларів за тисячу метрів кубічних газу.  Я вважаю,  що це просто неможливо, оскільки розрахунки в Україні здійснюються в гривнях,  а не в доларах  США. Це  може  призвести  до  того,  що ми втратимо 1 мільярд видобутку газу.  Значить, краще буде заплатити комусь 500 мільйонів гривень, ніж підтримати власного видобувника.

 

     Проект не враховує пропозиції щодо зміни порядку відрахування збору на геологорозвідувальні роботи.  При такій  ситуації  відбір газу  буде  більше  від  приросту  ресурсної  бази.  Із року в рік збільшуються борги бюджетів усіх рівнів перед галуззю через те, що в  місцевих бюджетах не передбачені ці кошти.  У бюджеті необхідно передбачити фінансування пільг  і  субсидій  населенню  і  цільові субвенції місцевим бюджетам у розмірі 2,2 мільярда, чорнобильцям - 39 мільйонів.

 

     Сьогодні заборгованість бюджетних установ за спожитий  газ  у частині  пільг і субсидій внаслідок різниці в ціні між тарифами за 1995-1998 роки становить 4,6 мільярда гривень.

 

     Це неповний перелік проблем,  які потрібно вирішити в  рамках прийняття бюджету 2001 року.  Ми будемо підтримувати бюджет,  але, Вікторе Андрійовичу,  треба врахувати наші зауваження,  інакше  ми будемо голосувати проти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Петру Симоненку від фракції, зрозуміло. За ним буде виступати депутат Юхновський.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые коллеги!  К тем  принципиальным  моментам позиции нашей фракции,  которые были изложены во время презентации данного  законопроекта  о  бюджете  на  следующий  год,  хотел  бы добавить еще несколько принципиальных положений.

 

     Первое. Фракция  не  может поддержать и не будет поддерживать на  стадии  первого  чтения  данный  законопроект   по   следующим принципиальным  соображениям.  Я  думаю,  для  каждого  из  нас  - народных  депутатов  -  очевидным  становится  то,  что   общество характеризуется  тем,  как  заботится  о  своих ветеранах и детях. Отвечая на эту проблему в контексте сегодняшнего бюджета, мы можем утверждать,  что государство самоустранилось и, тем более, нарушая законы,  принятые Верховным Советом,  далее  продолжает  политику, направленную  на  ослабление  поддержки  и  ликвидацию  тех льгот, которые имеют те или иные категории граждан.

 

     Государство, которое строит бюджет за счет  ликвидации  льгот ветеранам,  инвалидам, регрессникам, чернобыльцам, афганцам, иначе как государством,  которое проводит антинародную политику, назвать нельзя. С корнем вырываются жалкие крохи государственной поддержки даже от уровня нынешнего 2000 года.

 

     Рекламируется повышение заработной платы,  которое  полностью поглощается инфляцией, трудно прогнозируемый показатель которой не определен, практически, в данном проекте, так как и на этот год он превысил  уже  планируемый  показатель.  Рекламируемое повышение в связи с реформой образования заработной платы нашим учителям в два раза  в  2001  году  предполагается  только на 25 процентов.  Если учесть,  что инфляция,  естественно,  все это уничтожит,  то ни  о каком повышении заработной платы не может быть и речи.

 

     Можно ли  говорить  о бюджете развития,  если практически или реально закладывается по показателям  бюджета  несколько  десятков миллионов   гривень  капитальных  вложений?  За  счет  чего  будут создаваться  и  внедряться  новые   технологии,   рабочие   места, защищаться    национальная    безопасность,    решаться   проблемы техногенной безопасности и многое другое?

 

     Предполагается направить  25  процентов  не  полученных   еще средств  от  приватизации  на капитальные вложения.  Нет программы приватизации,  нет четкого  понимания,  каким  образом  она  будет решаться.  А  кроме  того,  вот эти 9 миллиардов гривень,  которые предполагается получить в доходную часть бюджета,  свидетельствуют только   об   одном:   будет  осуществлена  и  будет  продолжаться приватизация преступным путем,  так как цена будет определяться по остаточной   стоимости   или  стоимости  основных  фондов  при  их обесценивании.  Проблема  ТЭК,  которую  мы   обсуждали   на   Дне правительства,  сегодня  ведь  свидетельствует  еще и о другом - о том,  что по расчетам экспертов,  через два года Украина войдет  в полосу техногенной катастрофы, прежде всего вызванной запредельным износом  основных  фондов.   Так   что   же   делается   бюджетом, правительством для того, чтобы этого не произошло?

 

     Положение в     угольной    промышленности    известно,    мы рассматривали.  Только хочу еще  раз  привлечь  внимание  народных депутатов  при  рассмотрении  этого бюджета.  Если уже на этот год запланировано импортировать энергетических углей 4,2 миллиона тонн по  цене 28-32 доллара,  а нашим горнякам и 20 долларов вовремя не выплачиваются,  то  о  чем  можно  говорить?  Если  предполагается закрытие  28  шахт,  в  то  время  как  не можем разобраться с 300 миллионами долларов,  направленных  на  реструктуризацию  угольной промышленности.

 

     Я еще  и еще раз,  обращаясь к нашим коллегам,  хочу привлечь внимание:  каждые  45  минут  в   Украине   умирает   человек   от туберкулеза.   А   туберкулез  -  это  социальное  заболевание,  в результате и безработицы, и отсутствия средств, лекарств и многого другого.

 

     Фракция коммунистов категорически будет голосовать против.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Ігорю Юхновському від Комітету з питань  науки  і  освіти.  За  ним  буде  виступати депутат Яценко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Оплата праці бюджетних установ є першою захищеною статтею бюджету  -  так каже уряд, так каже комітет. Але як виглядає ця оплата праці?

 

     Учитель -  ставка  132 гривні в місяць,  середня зарплата 147 гривень;  лікар - середня зарплата 189 гривень;  професор,  доктор наук - 282 гривні;  сержант за контрактом в армії - 314 гривень, в СБУ - 495 гривень;  лейтенант армії - 488 гривень,  в  СБУ  -  750 гривень;  Державна  податкова  адміністрація  -  528 - 631 гривня. Розрив між учителями,  вченими і чинами армії, міліції, податкової адміністрації,  Адміністрації  Президента,  уряду і Верховної Ради трикратний!  Директор школи - це полковник.  Зарплата директора  - 300  гривень,  зарплата  полковника  650 - 1000 гривень.  Директор інституту  -  це  генерал.  Зарплата  директора  -  320,  зарплата генерала - 900 - 1200.

 

     Звичайно, я не маю будь-яких закидів ні до армії,  ні до СБУ, ні до Адміністрації Президента,  уряду чи Верховної Ради. Простіть мені,   шановні   друзі,  ваші  зарплати  набагато  нижчі,  ніж  в організаціях приватного сектора. Але що означає огульний пріоритет зарплати бюджетної сфери?

 

     Ми, вчителі  і  вчені,  вчимо  увесь народ,  і в поважанні до вчителя ми дійшли до крайньої ганьби й позору. І це стосується від найвищого керівництва держави до депутата Верховної Ради.  Якщо ми сьогодні  не  вирішимо  питання  мінімального  приведення   ставки вчителя до середньої зарплати в промисловості, чого вимагає закон, ми залишимося в  цій  несправедливості  і  ганьбі.  Подивіться  на пріоритети в Росії, США, Німеччині, Польщі, в інших державах. Ми - унікальний випадок в історії людства.

 

     Комітет уже протягом  місяця  веде  скрупульозну  роботу  над вдосконаленням  бюджету  і  його  ділянки  - з науки і освіти.  Ми подали докладні розрахунки.  Усі: і уряд в особі Прем'єр-міністра, міністра  фінансів,  і  бюджетний  комітет в особі його голови,  і підкомітет  -  вважають  їх  справедливими.  На  освіту  необхідні додаткові  асигнування  - мінімум 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Бюджетний комітет виділив  додатково  98  мільйонів  на  освіту  з державного  бюджету  і  один  мільярд  в місцеві бюджети,  але без чіткого розподілу між освітою і медициною.

 

     Зокрема, ми  вважаємо  справедливим  запровадження  шкільного податку  як  місцевого  податку  в  розмірі  одного  процента  від роздрібного обороту.  Роздрібний оборот  становить  у  державі  30 мільярдів  гривень.  1  процент - 300 мільйонів,  розподілений між областями  по  12  мільйонів  у  середньому  на  область,-  значна допомога для освіти.

 

     Шановні друзі,  ми  розуміємо,  що  запропоновані нами заходи переливу грошей з одних статей в інші можливі тільки  за  сприяння Президента держави.

 

     Ми вже   створили  за  пропозицією  Прем'єр-міністра  Віктора Андрійовича Ющенка з міністром фінансів комісію для  перерозподілу коштів.   Я   офіційно  звертаюся  до  Президента  держави:  після закінчення роботи  комісії  прийняти  нас  з  Прем'єр-міністром  і зустрітися з Комітетом з питань науки і освіти.

 

     Беручи до уваги,  що бюджетний комітет не відкинув пропозицій нашого  комітету  -  частину  з  них  задовільнив,  іншу   частину рекомендував  уряду  для  розгляду  в  другому читанні,  ми можемо рекомендувати прийняти бюджет у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному   депутату   Яценку   від Комітету з питань екологічної політики.  Та я вже не знаю,  як тут чергувати,  в нас час завершується. За ним - депутат Чорноволенко, Рух.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (виборчий   округ   66,  Житомирська область).  Під час попереднього розгляду  запропонованого  проекту бюджету   на   2001  рік  комітет  вніс  27  абсолютно  конкретних пропозицій.

 

     З тих порівняльних таблиць,  які ми проаналізували,  і з тієї доповіді,  яку  ми почули від Олександра Валентиновича,  ми робимо висновок:  комітет   не   влаштовує   ступінь   врахування   наших пропозицій.  Зокрема щодо фінансування чорнобильської проблематики на рівні поточного року з урахуванням рівня інфляції,  треба,  щоб було не менше 2,7 мільярда гривень. Ліквідація сумнозвісної статті 54,  яка грубо порушує Конституцію  України  і  дублює  статтю  62 бюджету поточного року, фінансування державних капіталовкладень не менше 127 мільйонів гривень.

 

     Нагадую, що  сьогодні  в   нас   25   тисяч   сімей   чекають переселення,  із  них  9  з половиною тисяч - інвалідів Чорнобиля. Починаючи з 1991 року,  люди чекають  і  не  знають,  коли  будуть відселені.

 

     Нагадую, що не підтримані наші пропозиції стосовно збільшення видатків  на  утримання  природозаповідного   фонду   на   півтора мільйона,  видатків по Державному комітету лісового господарства - на 38,4 мільйона,  видатків на охорону і раціональне  використання водних ресурсів - 50 мільйонів. Можу називати далі.

 

     Комітет наполягає  на  врахуванні  наших пропозицій,  інакше, підкреслюю,  ми  вчора   прийняли   рішення,   комітет   не   буде підтримувати запропонований проект у першому читанні.

 

     Також Олександр  Валентинович Турчинов - основний доповідач - був  нещирий,  коли  говорив,  що  депутати  не   турбуються   про збільшення  доходної  частини бюджету.  Я вніс абсолютно конкретну пропозицію і в  порівняльній  таблиці  вона  є  -  про  збільшення доходної  частини  на  13,7 мільярда гривень.  Ідеться про те,  що частина громадян України просто  нахабно  не  сплачує  податок  на прибуток, а більшість громадян України сплачують його.

 

     Я звертався  з  цього приводу до Віктора Андрійовича,  Миколи Яновича, вносив конкретні пропозиції. Висновок комітету - доручити уряду  розглянути  цю пропозицію.  Скільки можна розглядати,  коли конкретна розмова про це триває вже два роки?  Нагадую,  Президент називає більшу цифру - 17 мільярдів гривень.

 

     Якщо є потреба за рахунок цих коштів профінансувати додатково МВС,  податкову адміністрацію, Службу Безпеки України додатково на 1 мільярд гривень,  то можна знайти з цих сум 3 мільярди гривень і дати їх для посилення наших силових відомств, щоб вони забезпечили своєчасне  у  відповідності  з законом справляння податків з наших громадян.

 

     І останнє.Турбота про село є обов'язковим елементом  багатьох публічних  виступів  наших  державних  діячів.  Є відповідний указ Президента  України  про  заходи  щодо  підтримки  індивідуального житлового будівництва на селі. Є також погодження всіх без винятку міністрів і  ваше  особисте  погодження,  Вікторе  Андрійовичу,  і вказівка  про виділення в цьому році 50 мільйонів гривень кредитів на це.

 

     А щодо тих змін,  які ми одержали, то вони дорівнюють нулю. Я просив би,  якщо ви даєте доручення і є ваше погодження,  щоб ваші підлеглі виконували ваші команди.

 

     Таким чином, я повторюю, Іване Степановичу, ми наполягаємо на підтримці  наших  пропозицій.  В  іншому  разі наш комітет не може підтримати запропонований проект бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Чорноволенку  від фракції Руху. За ним буде виступати депутат Вінський.

 

     ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Фракція Народного руху відзначає,  що проект бюджету на цей рік був розроблений Кабінетом  Міністрів  набагато  краще,  ніж  в минулі   роки.   І   пропозиції   бюджетного  комітету,  які  були запропоновані, істотно покращують його.

 

     Разом із тим треба відмітити, що є ряд принципових недоліків, які мають бути враховані під час підготовки до другого читання.

 

     Перш за   все  необхідно  остаточно  визначитися  з  дохідною частиною.  Невпевненість уряду щодо отримання 9 мільярдів  гривень від   приватизації   призводить   до  того,  що  ця  невпевненість передається і в цей зал.  Тому уряд має чітко визначитися  з  цією сумою.

 

     Зі свого боку, ми вважаємо, що сама по собі ця цифра реальна, а все залежатиме від того, наскільки сам уряд зможе реалізувати цю програму,  тобто  можливості  такі  є  і,  якщо  уряд бере на себе відповідальність,  він має це зробити саме ціною свого  особистого авторитету.

 

     Разом із тим треба відмітити, що є суттєві резерви збільшення доходів від приватизації.  Мова йде про заставлене майно, вартість якого,  за  різними  оцінками,  становить  від  8  до 14 мільярдів гривень.  Податкова адміністрація може зайнятися реалізацією цього майна  спільно  з Фондом державного майна за його методикою,  і це дасть  змогу  істотно  збільшити  надходження  від   приватизації, принаймні   гарантуватиме,   що  сума  9  мільярдів  гривень  буде реальною.

 

     Щодо видаткової частини бюджету,  то треба відмітити,  що, як завжди, запропоновано незадовільне фінансування місцевих бюджетів. Гадаю,  якщо  врахувати   пропозицію   бюджетного   комітету   про збільшення дотацій місцевим бюджетам на 1 мільярд гривень,  у тому числі зменшення вилучень з міста Києва, то можна істотно поліпшити фінансову забезпеченість місцевих бюджетів.

 

     Щодо того  що  це  мають бути гроші від приватизації,  то нам здавалося,  що найкраще,  якби на дотації областям ішли ті  гроші, які вилучаються з міста Києва. Оцей мільярд треба там врахувати.

 

     Щодо інших  наших  пропозицій,  які  не  були  враховані.  Ми наполягаємо на вилученні  статті  51  і  статті  52,  а  також  на вилученні  додатку  4 (перенести його положення в статтю 55),  а в статті  55  необхідно  буде  пункт  6   цього   додатку   вилучити обов'язково,  бо  мова йде про ліквідацію пільг жертвам політичних репресій.

 

     Народний рух України - єдина фракція,  яка виступає на захист цієї   категорії   громадян   України.  І  ми  будемо  категорично наполягати на  тому,  щоб  наші  пропозиції  щодо  вилучення  були враховані.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату  Вінському  від фракції соціалістів. За ним буде виступати депутат Терьохін.

 

     Будь ласка.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий   блок  СПУ  та  СелПУ).  Шановні  народні  депутати!  Ми розуміємо,  що в умовах розвалу,  який  триває  в  Україні  десять років,  вирішити всі бюджетні проблеми неможливо. Але ми вважаємо, що можна  і  необхідно  вже  сьогодні  вирішувати  хоча  б  кілька ключових проблем життя людей.  Фракція соціалістів вважає,  що цим бюджетом ми маємо вирішити такі питання.

 

     Перше. Встановлення і виплата мінімальної  пенсії  в  розмірі 118  гривень.  І  якщо  для  дотування  Пенсійного фонду необхідно направити і кошти Державного бюджету,  то це  слід  передбачити  в ньому.

 

     Друге. Фінансове  забезпечення  освіти  та охорони здоров'я в межах, передбачених чинним законодавством України. А ви знаєте, що законом  України  передбачено  для  освіти  10  процентів валового внутрішнього продукту.  І мінімальна зарплата у цій сфері має бути не менше 280 гривень.

 

     Третє. Передбачити не менше 1 мільярда гривень для повернення вкрадених за сприяння держави заощаджень  громадян  (на  жаль,  це проектом не передбачається).

 

     Четверте. До  голосування  бюджету  повинен бути затверджений розмір прожиткового мінімуму, який треба покласти у всі розрахунки бюджету.

 

     Оскільки запропонований  проект  бюджету  не  спрямований  на розв'язання глобальних проблем  розвитку  держави,  а  розв'язання проблем,    які    для   соціалістів   є   принциповими,   фракція Соціалістичної партії "Лівий  центр",  безумовно,  не  зможе  його підтримати.  Разом із тим ми розуміємо, що прийняття бюджету цього року носить більше  політичний,  ніж  економічний  характер,  тому фракція  могла  б піти на пошук компромісу з урядом,  але за умови обов'язкового врахування згаданих позицій.

 

     Шановні колеги!  Ми   вважаємо,   що   необхідно   ретельніше розглянути  баланс  валового  внутрішнього продукту і перерозподіл валового внутрішнього продукту через бюджет.  Як може бути так, що за  одної  і  тої  ж  податкової  системи  вилучення  в  1999 році становили 28 процентів,  а в 2001 році - тільки 22,8 процента?  На чому  базується  розрахунок  валового  внутрішнього  продукту  190 мільярдів гривень?  І як  може  бути  ріст  валового  внутрішнього продукту в Україні за два роки в 1,62 раза? Коли нас обманювали: у 1999 році чи в 2001 році?  Адже за грубими підрахунками  ми  маємо валовий  внутрішній продукт у розмірі 650 доларів у рік на людину, або 54 долари в місяць.  Чи може людина взагалі вижити  при  такій структурі   валового   внутрішнього  продукту  в  Україні?  Думаю, відповідь зрозуміла.

 

     Якщо врахувати доходи Пенсійного  фонду  (а  він,  за  нашими розрахунками, буде в межах 16 мільярдів гривень), то ми бачимо, що до розподілу заплановано десь 59 мільярдів: 1 200 гривень у рік на людину,  або  100  гривень  у  місяць.  Питається:  чи можуть бути реалізовані  всі  положення  Конституції  України,  що  стосуються соціального  захисту і розвитку держави,  при такому рівні бюджету на душу населення? Безумовно, ні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Сергію Терьохіну від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  За ним буде виступати депутат Костенко.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую.  Шановні народні депутати! Я виступаю від  імені  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності і тому зосереджуся на доходних частинах бюджету.

 

     Перше. Комітет з питань фінансів наполягатиме на тому, щоб до другого  читання  в  проекті  бюджету всетаки знайшло відображення рішення  про  введення   нормативного   способу   визначення   сум міжбюджетних   стосунків   мінімум   до   рівня   міст   обласного підпорядкування.  Без цього  рішення  бюджетна  реформа  неможлива взагалі.

 

     Друге. Ми   маємо   вирішити   до   другого  читання  питання податкової бази:  все-таки стара податкова база або нова податкова база.  Завтра  будуть  затверджені  показники  доходів  і видатків бюджету. Це будуть індикатори, які дадуть змогу провести додаткові консультації  з  урядом,  щоб  зрозуміти,  як  імплементувати  той законопроект, який учора був вчора розданий у залі.

 

     Третє. Проект   потребує   усунення   деяких   недоречностей, пов'язаних  зі  способом  формування  спеціального фонду.  Я хотів звернути вашу увагу на неприпустимість  зміни  порядку  формування (фінансування) дорожнього фонду.

 

     Крім того,  ви знаєте,  що в нас на розгляді є проект закону, яким  розширюється   база   формування   дорожнього   фонду,   він прив'язується  не  тільки  до  областей,  але  й  до  міст Києва і Севастополя.

 

     Четверте. Пропонується вилучити всі пропозиції про  безспірні списання.  Завтра у Верховній Раді розглядатиметься проект закону, який впроваджує інший спосіб стосунків між ДПА та боржниками.

 

     П'яте. Пропонується вилучити статтю 10  про  окремий  порядок відшкодування ПДВ і розстрочених (реструктуризованих) зобов'язань. Це порушує законодавчі домовленості,  які ми з вами прийняли ще  в 1993 році.

 

     Шосте. Пропонується  неуклінно  дотримуватися  Закону України про столицю  України  -  місто-герой  Київ  у  частині  формування доходної  частини  цього  бюджету  і  вилучити всі інші підходи по перерозподілу доходних частин, які суперечать цьому закону.

 

     Також звертаємо увагу уряду  на  те,  що  вже  четвертий  рік порушується  стаття 5 Закону України про Національний банк України в  частині  перерахування   надлишку   кошторисних   доходів   над кошторисними  витратами.  Якщо ж урядові все-таки хочеться взяти в наступному році якісь гроші із ще не закритого кошторису,  то тоді необхідно   вводити   принцип   авансування   бюджету  з  кінцевим перерахунком  у  наступному  році,  тому  що  кошторис  має   бути закінчений 31 грудня 2001 року.

 

     Наостанок звертаємо  вашу  увагу на те,  що з наступного року вводиться ПДВ на транзит газу.  Якщо він вводиться,  то,  згідно з нашим  законодавством,  вам  необхідно  врахувати  це у визначенні плати за транзит,  яка за своєю природою є рентою.  Тобто  ці  два податки мають бути між собою узгоджені.

 

     Резюме. Пропонується прийняти бюджет у першому читанні, але в обов'язковому порядку до другого читання врахувати  ті  побажання, які висловив комітет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  народному  депутату  Костенку  від фракції Українського народного руху. За ним буде виступати депутат Павловський.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні колеги! Якщо аналізувати в цілому  підходи,  які  закладено  урядом  у бюджетну політику 2001 року,  то фракція в цілому  підтримує  зусилля  щодо  реформування бюджетного  процесу  і бюджетної політики.  Водночас фракцією було висловлено  низку  пропозицій,  які  ми   пропонували   бюджетному комітету  і  уряду врахувати під час доопрацювання проекту бюджету 2001 року.

 

     У першу  чергу  наша  фракція  наполягала   на   реформуванні міжбюджетних  стосунків.  Ми  глибоко переконані,  що лише надання органам місцевого самоврядування фінансових повноважень у межах їх компетенції  дозволить  розблокувати  хід  економічних  реформ  на місцях,  а також суттєво  посилити  соціальний  захист,  підвищити відповідальність  місцевих  органів влади перед виборцями,  а це є необхідною умовою для покращення економічної  ситуації  в  Україні загалом.

 

     Враховуючи, що  бюджетна  реформа  має  відбуватися поетапно, фракція запропонувала в  бюджеті  наступного  року  надати  містам обласного  підпорядкування  повноваження формувати місцеві бюджети за  принципами  і  нормами,  передбаченими   проектом   Бюджетного кодексу.

 

     Друга надзвичайно  важлива  проблема бюджетного процесу,  яку піднімала  фракція,  -  це  формування  національної  енергетичної системи.  Зокрема,  фракція  наполягала  на  виділенні  бюджетного фінансування для завершення будівництва нового  нафтотранспортного коридору  в  Європу через територію України (мова йде про Одеський нафтовий термінал та нафтопровід ОдесаБроди-Гданськ).  Користь для України  загальновідома:  це  і  зниження  ціни  на енергоносії на українському ринку,  і можливість отримувати прибутки  за  рахунок транзиту.

 

     Ми переконані,   що   вирішення  проблеми  енергозабезпечення України стане можливим лише через ефективне енергозбереження. Тому фракція  запропонувала  передбачити  в бюджеті 2001 року кошти для пільгового користування енергозберігаючими технологіями.

 

     Низку пропозицій фракція висловила і щодо бюджетної підтримки реформи   освіти.  Ігор  Рафаїлович  Юхновський  виступав  з  цими пропозиціями, ми їх повністю підтримуємо.

 

     Нарешті, наша фракція внесла пропозицію передбачити в бюджеті 2001   року   окремим  рядком  видатки  на  фінансування  розвитку української мови. До відома народних депутатів: бюджетна підтримка розвитку  та функціонування державної мови - це практика більшості демократичних країн світу. І, до речі, така ж система фінансування є і в бюджеті Російської Федерації.

 

     Усі ці  ініціативи  та пропозиції фракції бюджетним комітетом враховані в першому читанні.

 

     У той  же  час  наша  фракція  звертає  увагу   комітету   на невирішеність   низки   проблем   реформування  Збройних  Сил.  Ми переконані,  що українське військо та ветерани потребують більшого фінансування,  і  при  доопрацюванні  проекту  бюджету  до другого читання ми пропонуємо це врахувати.

 

     У цілому  фракція  Українського  народного   руху   підтримує допрацьований проект бюджету і буде голосувати "за".

 

     ГОЛОВА. Михайло  Павловський.  За  ним  -  депутат  Чиж.  Для пропозицій.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 188, Хмельницька область).  Фракція "Батьківщина". Шановний Іване Степановичу!  Шановні  члени  уряду!  Шановні   колеги!   Я   хочу привернути вашу увагу до того,  що бюджет - це економікополітичний документ.  І більшість  депутатів  говорять  про  справді  головні проблеми, про економіку, про розвиток виробництва в нашій державі.

 

     У той  же  час  значна  частина неукраїнських засобів масової інформації політизують це питання.  І що цікаво: якщо в попередніх бюджетах,  ми  бачили,  майже нічого не було позитивного,  то вони шукали,  щось позитивне.  Сьогодні ж, коли є зрушення, є позитивні елементи, вони починають критикувати саме це позитивне.

 

     От буквально   вчора   Лапікура   нападав   безпосередньо  на Прем'єр-міністра за те,  що він підтримує культуру! То я хочу, щоб Лесь  Танюк,  його  комітет і уряд негайно представили Лапікуру до найвищої державної нагороди.  Тоді він,  може,  від  здивування  й замовкне.

 

     Але ми  повинні  формувати  цю  нашу  політику  в  державі  і підтримати саме ці позитивні зрушення, які є.

 

     Я хотів би привернути увагу до того,  що ми по суті маємо два варіанти  проекту бюджету.  Перший,  який подав уряд,  справді має багато недоліків.  Той варіант, який ми сьогодні розглядаємо, який нам  подав  комітет,  уже  значно кращий.  Тут враховані майже всі пропозиції,  що стосуються піднесення виробництва, до програм, які побудовані  на  високих технологіях.  Комітет врахував і підтримує літакобудування, космічне агентство.

 

     І я хотів би привернути,  Вікторе Андрійовичу,  вашу увагу до того,  що саме ці галузі треба підтримати,  бо це основа вирішення всіх наших проблем.

 

     Я хочу  подякувати  комітету  за   те,   що   він   підтримав запропоновану  мною  статтю  щодо  заборони  фінансувати з бюджету України іноземні  фірми,  тобто  купувати  імпортні  товари,  якщо Україна може їх виготовляти.

 

     Але от  у  мене  в  руках звернення до Президента,  підписане генеральним директором лізингового фонду Шпаком.  Він  уже  лобіює два  типи  іноземних  комбайнів,  у  тому  числі німецький "Клас", замість того щоб  підтримати  свій  "Славутич",  "Лан",  "Фермер", замість    того    щоб    дійсно    вкладати    кошти   у   власне сільгоспмашинобудування.

 

     Тому я хочу ще раз наголосити:  якщо справді треба підтримати лізинговий   фонд,   то   він   повинен  сприяти  розвитку  нашого вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.

 

     У цілому,  я думаю,  якщо вилучити з цього бюджету статтю 54, то  ми маємо всі підстави з урахуванням тих позитивних пропозицій, які є, прийняти цей проект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Івану Чижу. За ним буде виступати Мітюков.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановні колеги! Цифри проекту бюджету настільки вже "жувалися",  що я не  хочу  про  них  говорити.  Я  скажу  про тенденції. Дуже добре, коли ти, депутат не першого скликання, маєш динаміку  навколобюджетних  процесів,  особливо  соціальних,   які відбувалися, і можеш порівняти.

 

     Я ставлю питання, які вже ставив у Верховній Раді. Цей бюджет вирішує проблему  основних  фондів,  тобто  проблему,  економічної перспективи  держави?  Ні.  Цей бюджет вирішує в принципі проблему поліпшення фінансового стану підприємств і організацій і  проблему підвищення  доходів населення стосовно до зростання споживчих цін? Ні?  Тенденція була така:  погіршення з 1994  року.  Тенденція  ця продовжується.

 

     Цей бюджет   вирішує   проблему   розшарування   за  доходами населення?  Я  не  бачу   розв'язку   цієї   проблеми.   Тенденція продовжується.

 

     Цей бюджет     вирішує     проблему     постійної    взаємної заборгованості,  взаємних  неплатежів  між   підприємствами?   Ні. Тенденція ця десятилітня, вона продовжується.

 

     Погляньмо на  чисто  соціальний  аспект:  питома  вага оплати праці у вартості продукції,  по суті, не змінюється. А закон існує з  1995 року,  сьогодні я теж не бачу реального розв'язку,  питома вага  оплати  праці  у  вартості  продукту   надзвичайно   низька. Багаторічна тенденція, ще раз кажу продовжується.

 

     Є ще  одна  тенденція.  Ми з 1994 року не затвердили звіт про виконання жодного бюджету.  І от я закликаю вас із цієї трибуни не просто  будувати  політику  на  бюджеті,  а зламати,  нарешті,  ці тенденції.  Ви дивіться,  скільки наші громадяни витрачали в  1991 році  на  продукти  харчування  (у  мене  тут  повний  набір)?  37 відсотків.  Сьогодні - 70-80 відсотків.  Виходить,  на  все  інше, пов'язане  з оплатою комунальних,  житлових послуг,  коштів просто немає. Цю тенденцію треба ламати.

 

     Хочу сказати ще  таке.  При  ситуації,  яку  уряд  отримав  у спадок,  і  при  тенденціях,  які  продовжуються,  сподіватися  на кардинальну різку зміну, навіть якщо є серйозні кроки в конкретних галузях,  - це,  м'яко кажучи,  наївно.  Треба кардинально змінити підхід до системи реформування  економіки  передовсім.  Тоді  буде результат.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  міністру  фінансів  України  Ігорю Мітюкову. До п'яти хвилин, Ігоре Олександровичу, якщо можна.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Міністерство фінансів, усі члени уряду взяли активну участь у роботі комітетів і фракцій  при обговоренні показників проекту Державного бюджету. Хочу відзначити дуже високий рівень такої співпраці.  І я переконаний у  тому,  що він  позитивно  позначиться на бюджетному процесі,  на відміну від попередніх років.  Це дає мені підстави  висловитися  сьогодні  за концептуальну   підтримку  прийняття  проекту  бюджету  в  першому читанні і схвалення  висновків  і  пропозицій  Комітету  з  питань бюджету.

 

     Дозвольте разом  із тим висловити ряд зауважень і застережень Міністерства фінансів стосовно того рішення, яке, я сподіваюся, ви підтримаєте.

 

     Щодо запропонованих уточнень показників:  збільшення доходної частини на 560  мільйонів  гривень,  переведення  із  спеціального фонду  у  загальний  фонд  доходів  від  приватизації  на суму 2,7 мільярда  гривень  та  зменшення  видатків,  у   тому   числі   на телебачення  і  радіомовлення  (42  мільйони  гривень) і внесок до статутного фонду "Укрексімбанку" (92  мільйони  гривень).  Це  той ресурс, який ви запропонували перерозподілити.

 

     Що стосується  першого,  то я думаю,  нам треба буде ретельно опрацювати ці пропозиції разом  із  Національним  банком.  На  мою думку,  мова  може  йти  про  значно  меншу  суму,  але  це  треба вирішувати разом з Національним банком після  аналізу  й  розгляду його   кошторису   і  внесення  відповідних  змін  до  Закону  про Національний банк. Я думаю, це питання ми зможемо вирішити.

 

     Друге - ресурси від приватизації. У цьому залі висловлювалося дуже  багато  сумнівів  щодо  реальності  надходжень  9  мільярдів гривень.  Своїм рішенням ви доручаєте нам розглянути, наскільки це реально.   Ми   не   маємо  концептуальних  заперечень  проти  тих напрямків,  які ви пропонуєте,  використання цих коштів.  На  нашу думку,  після аналізу реальності цих надходжень,  те,  що реально, треба залишити в бюджеті,  а те, що може викликати сумнів, винести за  межі  розпланованої видаткової частини з можливим направленням цих коштів,  якщо вони надійдуть, у тому числі і на обслуговування державного боргу.

 

     І третє - питання скорочення видатків.  У цілому Міністерство фінансів підтримує пропозиції щодо  скорочення  видатків.  Але  це скорочення   не   повинне   перешкоджати   тим  органам,  по  яких проводиться скорочення,  виконанню завдань,  які поставлені  перед ними нашим законодавством.

 

     Що стосується  текстових  зауважень (їх досить багато),  можу сказати,  що, на нашу думку, вони можуть бути в цілому підтримані. Насамперед  це стосується поліпшення управління бюджетними коштами й забезпечення більш ефективного розподілу бюджетних ресурсів.

 

     Щодо спеціального фонду,  то  хочу  зазначити,  що  більшість надходжень    до   спеціального   фонду   законодавчо   закріплено відповідними рішеннями,  тобто відповідні доходи направляються  на відповідні  видатки.  Це  стосується  багатьох  статей  доходів  і видатків,  відповідний перелік ми вам  передамо.  І  давайте  тоді разом паралельно з обговоренням проекту бюджету і підготовкою його до другого читання приймати відповідні законодавчі акти,  знімаючи цільову прив'язку певних доходів до певних видатків.

 

     Хотів би  тільки  підкреслити,  що ми не можемо підтримати ті пропозиції,  які стосуються безлімітного фінансування.  По  деяких статтях,  на жаль, передбачається можливість фінансування видатків понад затверджені  асигнування.  Я  думаю,  що  ми  разом  повинні пройтися по цих позиціях і знайти таке рішення,  яке гарантувало б нам прозорість виконання  бюджетних  процедур  і  контрольованість видатків.

 

     Окремо дозвольте   дуже   коротко   зупинитися   на   реформі міжбюджетних відносин.  Ми підтримуємо  такі  пропозиції  Комітету Верховної  Ради  з питань бюджету:  щодо затвердження в додатку до закону розмежування видатків між  видами  бюджетів,  щодо  повного вилучення   до  бюджетів  усіх  рівнів  власних  коштів  бюджетних установ,  щодо спрямування коштів на відчуження комунального майна та  ділянок  несільськогосподарського  призначення  до відповідних бюджетів.

 

     Разом із  тим  ряд  статей,   на   нашу   думку,   потребують нормативного  доопрацювання  для того,  щоб зробити більш чітким і неупередженим рух  коштів  між  бюджетами  відповідних  рівнів.  Я думаю,  що  це  також  технічна  робота,  яку  ми  можемо спокійно завершити  під  час  доопрацювання  проекту  бюджету  до   другого читання.

 

     Загалом ми    стоїмо   на   позиції   запровадження   реформи міжбюджетних відносин на наступний рік.  У цьому не  повинно  бути ніяких  сумнівів.  Це насамперед застосування нормативного підходу до здійснення розрахунків доходів і видатків як на рівні  бюджетів областей, так і на нижчих рівнях. І я думаю, що під час підготовки до  другого  читання  ми  можемо  прийняти  рішення  піти  далі  в проведенні міжбюджетної реформи.  На нашу думку,  сьогодні реформа може відбутися через обласні ланки  влади  на  основі  методики  і розрахунків, які затверджені урядом і Міністерством фінансів.

 

     Як висновок.   Дозвольте,   будь   ласка,   відмітити,  що  з урахуванням зазначених коментарів і  зауважень  Кабінет  Міністрів пропонує  схвалити висновки й пропозиції Комітету з питань бюджету і направити їх уряду  для  підготовки  проекту  бюджету  на  друге читання в терміни,  визначені графіком розгляду проекту Державного бюджету на 2001 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  з  вами  домовлялись   і   на засіданні   Погоджувальної   ради  і  сьогодні,  що  відведемо  на обговорення два регламенти.  Використали три: три години проводили обговорення.  Але  в нас на сьогодні стоїть питання про звіт Фонду державного майна, і ви давали згоду обов'язково розглянути.

 

     Під час  обговорення  в   першому   читанні   надходили   три пропозиції.   Перша,   яку  озвучив  голова  профільного  комітету Олександр Турчинов  -  схвалити  висновки  і  пропозиції  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету,  прийнявши проект бюджету в першому читанні,  і  доручити  комітету  доопрацювати  його  для внесення на друге читання.

 

     Друга пропозиція   -   про   неприйнятність  -  була  внесена відповідно  до  Регламенту  і  законодавства  народним   депутатом Володимиром   Моісеєнком.   І   від   групи   народних  депутатів, депутатська  група   "Яблуко",   було   внесено   пропозицію   про неприйнятність.  І  третя  пропозиція  за  номером  6000-П4  - про повторне перше читання.

 

     Ці три пропозиції і звучали у виступах депутатів,  які  взяли участь в обговоренні від переважної більшості комітетів,  фракцій. Я нагадую,  що ми провели подвійне обговорення  (було  обговорення при   презентації   і  сьогодні),  виступило  більше  40  народних депутатів.  Якщо брати статистику,  то це середня цифра. Найбільше виступало 60.

 

     Я не знаю,  яке рішення буде прийнято Верховною Радою: чи про прийняття в першому читанні,  як пропонує профільний  комітет,  чи про перенесення на повторне перше читання,  чи про неприйнятність. Залежно від  прийнятого  Верховною  Радою  рішення  ми  продовжимо процес   обговорення,  розгляду,  формування  бюджету  держави  на наступний рік.  Тому я  прошу  всіх  іще  подумати  з  урахуванням обговорення.  Сьогодні  будуть радитися,  а завтра будемо приймати рішення радитися під час голосування.

 

     ------------------

 

     А тепер оголошується до розгляду звіт Фонду державного  майна України про виконання Державної програми приватизації на 1999 рік. Доповідач - голова Фонду державного  майна  Олександр  Миколайович Бондар.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Фонд державного майна України  відповідно до законодавства про приватизацію звітує перед вами про виконання Державної програми приватизації на 1999 рік. Це передбачено відповідними законодавчими документами.

 

     Державна програма приватизації на 1999 рік,  я хочу нагадати, була затверджена Верховною Радою.  Після тривалої перерви це  було зроблено  парламентом,  і  саме виконання показників цієї програми голова фонду повинен звітувати перед Верховною Радою.

 

     Звіт про  виконання  Державної  програми   приватизації   був заздалегідь  розданий народним депутатам.  Він є в усіх фракціях і комітетах.  Згідно з Регламентом було подано відповідний  висновок Рахункової  палати.  Як  голова фонду,  я доповідав про звіт Фонду державного майна  на  засіданнях  Комітету  з  питань  економічної політики,  Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації і за два останніх дні намагався пройти  всі  фракції. Єдина проблема була в тому,  що фракції призначали зустріч на один і той же час,  і я  дуже  вибачаюся  перед  депутатами  з  фракції комуністів,  що сьогодні не зміг з вами зустрітися. Просто сталося накладка: попередня фракція мене трошки пізніше відпустила.

 

     Тепер по суті звіту. Основним результатом роботи фонду в 1999 році  було  завершення  сертифікатної  приватизації  та перехід до грошової приватизації з інвестиційним спрямуванням. За весь період сертифікатної  приватизації  населенням  було  отримано  більше 45 мільйонів  приватизаційних  майнових   сертифікатів:   більше   37 мільйонів  -  у  готівковому  вигляді  і  8  мільйонів - у вигляді депозитарних рахунків. Вкладено в процесі придбання акцій понад 43 мільйони сертифікатів.

 

     Я зараз не аналізуватиму наслідки сертифікатної приватизації. Вони мають багато нарікань і критики, але цей етап приватизації ми пройшли  і  з  1999  року  повністю перейшли на продаж об'єктів за гроші.

 

     Протягом 1999 року було оголошено 278 конкурсів  на  загальну суму  майже  1,5  мільярда  гривень,  з  яких  79  - повторно.  За результатами  конкурсів,  що  відбулися,  укладено  45   договорів купівлі-продажу  пакетів  акцій  на  загальну  суму  приблизно 250 мільйонів гривень.

 

     Інвестицій за укладеними договорами передбачається внести  на суму майже 805 мільйонів гривень і 35,6 мільйона доларів США.

 

     Протягом 1999  року  Фонд  державного  майна продав усього 16 пакетів акцій  підприємств,  що  мають  стратегічне  значення  для економіки,  а  направив  у бюджет майже 700 мільйонів гривень.  Це говорить про те, що фонд почав працювати більш якісно, ми продаємо менше майна, але дорожче за цінами.

 

     Із загальної  кількості  пакетів  акцій,  що пропонувалися до продажу,  більшість було продано вище  номінальної  вартості,  яка відповідала ринковим цінам.

 

     За 1999 рік від продажу об'єктів надійшло грошима 843 мільйони гривень,  перераховано до бюджету  694  мільйони,  що становить  86 відсотків від планового завдання.  Хочу сказати,  що цей показник,  хоча фонд і не виконав повністю завдання Закону про Державний   бюджет   на  1999  рік,  був  найкращий  за  всі  роки приватизації. Для порівняння можу сказати, що в 1997 році завдання надходження коштів у бюджет виконано на 17 відсотків,  у 1998 році

- на 35, у 1999 році, як я вже казав, на 87. Завдання 2000 року на сьогодні виконано на 48 відсотків.

 

     Які були  головні  причини  невиконання завдань,  поставлених програмою  приватизації,  бюджетом  у  1999  році?  Перша  головна причина  в тому,  що протягом 1999 року в державній власності було закріплено  пакети  акцій  значної  кількості   підприємств   (125 підприємств) на загальну суму близько 2,2 мільярда гривень.

 

     Велику кількість  об'єктів  за  окремими рішеннями уряду було знято з конкурсного  продажу.  Таких  пакетів  налічується  21  на загальну суму близько 4 мільярдів гривень.

 

     Порівняно з  минулими  роками  Фонд  державного  майна багато уваги приділяв контролю виконання умов договорів купівлі-продажу.

 

     Протягом 1999 року проконтрольовано виконання умов 6 тисяч  151  договору за такої ж кількості договорів на контролі. За всі роки здійснення контролю  це  найвищий  показник  охоплення договорів перевірками протягом одного року.

 

     Частка договорів,  по яких зафіксовано порушення термінів або неналежне виконання покупцями взятих зобов'язань,  становила  20,8 відсотка  проти  26,6 відсотка в 1998 році.  За допущені порушення умов  договорів  органами  приватизації  в  1999  році  нараховано штрафів і пені на загальну суму 24 мільйона гривень.

 

     До позитивних   результатів  можна  віднести  також  динаміку надходжень інвестицій за договорами купівліпродажу пакетів  акцій. Якщо в 1998 році їх надійшло на підприємства на суму 189 мільйонів гривень і 47,9 мільйона доларів США,  то в 1999 -  328,5  мільйона гривень і 24,6 мільйона доларів США.

 

     Основним при  контролі  виконання  умов договорів залишається питання  реалізації  покупцями  своїх  інвестиційних  зобов'язань. Зараз  на  обліку  органів  приватизації  перебуває  925 договорів купівліпродажу пакетів акцій акціонерних товариств,  укладених під інвестиційні зобов'язання.

 

     Від початку приватизації за станом на 1 січня 2000 року надійшло інвестицій на загальну суму 641,3 мільйона гривень і 368,2 мільйона доларів США,  у тому числі на стратегічно важливі підприємства - 375 мільйонів гривень і  305 мільйонів доларів США.

 

     За недотримання   термінів  внесення  інвестицій  пред'явлено штрафних санкцій  на  загальну  суму  7,6  мільйонів  доларів.  Це виконання програми 1999 року.

 

     Ви знаєте,   що  Верховна  Рада  прийняла  наступну  програму приватизації на 3 роки:  на  2000-2002  рік,  -  де  визначено  ще серйозніші  завдання для Фонду державного майна.  Наприклад,  сума надходжень до бюджету  в  2000  році  еквівалентна  500  мільйонам доларів США, або 2,5 мільярда гривень.

 

     Хоча я не звітую за цей період, але все рівно будуть питання, тож хочу вас поінформувати, як ідуть справи у 2000 році.

 

     За вісім  місяців  поточного  року  до   державного   бюджету перераховано  майже  1 мільярд 300 мільйонів гривень при плані 2,5 мільярда гривень.  Я вам сказав,  що  це  становить  приблизно  50 відсотків запланованих надходжень від приватизації.

 

     Я не  буду  зараз  вдаватися  в  деталі,  чому не виконуються завдання цього року.  У нас є ще шанс надолужити і вийти на кінець року  з більш-менш пристойними показниками виконання бюджету.  Але хочу сказати,  що за 2000 рік було  укладено  всього  32  договори купівлі-продажу пакетів акцій на суму 720 мільйонів гривень.  Це - 16 відсотків від тих конкурсів, які фонд оголосив. Це свідчить про те,  що  претензії  до  фонду,  що  ми  продаємо майно дешево,  за безцінь,  не відповідають дійсності,  адже якби ми продавали  саме так, то всі пакети, які виставлялись, купувалися б.

 

     На сьогодні купується 16 об'єктів із 100, які ми виставляємо.

 

     Друга причина.  Пропозиція  об'єктів є,  недостатній попит на купівлю наших об'єктів.  У мене є інформація,  в якому фінансовому стані  найбільш  серйозні  об'єкти,  які на слуху в громадськості, депутатів і преси.  Я не буду на цьому зосереджувати  вашу  увагу. Але  проблема  ціни  і  бажання  покупців  за  цією ціною купувати об'єкти є дуже принциповою.  І я думаю,  що  вона  буде  предметом дискусій  депутатів  і  після  мого звіту,  і при розгляді проекту бюджету.

 

     Ще одна дуже серйозна проблема.  Ми хочемо продавати  об'єкти дорого, але за всі роки приватизації привчили покупців до того, що у нас об'єкти роздаються безкоштовно,  і  платити  за  них  великі гроші не можна. Тепер дуже важко зламати цей стереотип мислення.

 

     І нарешті остання проблема.  На закінчення хочу сказати, - це проблема податкової  застави  і  рішень  судових  виконавців,  які реалізують  майно  поза  процедурою  приватизації,  що  впливає на остаточну вартість цього майна при продажу об'єктів на конкурсах.

 

     Я свій час вичерпав.  Я готовий відповісти на ваші запитання, взяти участь у дискусії щодо роботи фонду за 1999 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть список.  Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу. За ним

- депутат Покотило.

 

     ГУЦОЛ М.В.   Дякую,   Іване  Степановичу.  Фракція  "Яблуко". Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Я  дуже  уважно  слухав  вашу доповідь і хочу подякувати вам за дуже змістовну доповідь.  В мене до вас є невеличке запитання.  Скажіть,  будь ласка,  чи поповнить грошова  приватизація (щойно ви про неї сказали) бюджет країни?  І яка практична економічна,  фінансова вигода нашій країні від такої приватизації?

 

     Дякую.

 

     БОНДАР О.М.  Я  думаю,  що  у  держави  немає вибору.  Іншого джерела  надходження  коштів  до  бюджету  ніж   надходження   від приватизації   під   час  обговорення  проекту  бюджету  ніхто  не запропонував,  і ми повинні з цим  рахуватися.  Безумовно,  це  не найкращий варіант проведення приватизації.  Але я думаю,  що фонду вдасться поєднати пошук ефективного власника і  отримання  значних коштів до бюджету,  якщо буде підтримка усіх гілок влади і рішення парламенту щодо того,  що до бюджету треба  залучити  9  мільярдів гривень. І ми це виконаємо.

 

     ГОЛОВА. Ніна Покотило. За нею - депутат Манчуленко.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Степанову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Степанова.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция "Левый центр".  Уважаемый Александр Николаевич!  В связи с тем,  что фактически  половина  доходов  будущего  бюджета  должна поступить  от  приватизации,  и сам фонд госимущества,  и вы лично стали необыкновенно популярными.  Я надеюсь,  что вы и в следующем году будете отчитываться,  и мы утвердим ваш отчет.  Но я хотел бы задать такой  вопрос.  Скажите,  а  на  сколько  лет,  на  сколько бюджетов  нам  еще  хватит  государственной собственности?  Как вы думаете,  сколько у нас еще в государственных  закромах  вот  этой государственной собственности осталось?

 

     И как    вы   думаете,   сколько   все-таки   государственной собственности нам надо оставить в государстве? Ведь по существу по приватизации   мы   уже   впереди   планеты  всей,  уже  в  Италии государственной собственности, чтобы продавать, больше, чем у нас, во  Франции  процент  государственной собственности больше,  чем у нас.  Вопросы  мои  таковы:  на  сколько  лет   вам   еще   хватит государственной   собственности,   и   сколько  мы  ее  оставим  в государстве?

 

     БОНДАР О.М.   Я   думаю,   що   того   обсягу   майна,   який передбачається планами приватизації,  вистачить приблизно на п'ять років роботи.  Але все залежить від рішень Верховної Ради, тому що перелік  об'єктів,  приватизацію  яких заборонено,  містить кілька тисяч підприємств.  І якщо Верховна  Рада  піде  на  розблокування цього переліку, там буде достатньо майна, щоб продавати ще й далі. Треба  лише  обов'язково  вирішити,  що   залишити   у   державній власності.  Це  рішення  політичне,  воно  пов'язане  з  тим,  яку економічну  систему  ми  хочемо   побудувати.   Частка   державної власності  різна у різних країнах - залежно від економічного ладу. І парламенту треба вирішити,  що саме ми  хочемо  залишити,  а  що продати.  І  моя позиція одна:  підтверджені дані звіту,  який вам роздавався, доводять, що з роками державні підприємства стають усе менш   прибутковими  і  втрачають  свою  ціну.  Приклади  цього  - "Укртелеком",  об'єкти енергетики і інші  об'єкти.  Тому  питання, продавати об'єкти зараз чи потім, для фонду не стоїть. Я думаю, що краще продати їх сьогодні, тому що завтра вже буде пізно.

 

     ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, за ним - депутат Чукмасов.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область. Фракція   Українського   народного   руху.   Шановний   Олександре Миколайовичу! Ми з вами вже дискутували на цю тему, але я хотів би все-таки,  щоб  ви публічно відповіли на наступне запитання.  Що в першу чергу ви хочете мати в результаті приватизації:  надходження до  бюджету  чи  ефективного  власника?  Бо  ми  маємо дуже багато прикладів,  коли сплачуються значні  суми  за  придбання  того  чи іншого   об'єкта,  потім  цей  об'єкт  доводиться  до  банкрутства спеціально для того,  щоб знищити конкурента.  Таким чином, бюджет начебто  щось  отримав,  але  при  цьому  загублено підприємство і створено нові соціальні проблеми. Це перше.

 

     І друге.  Відомо,  що,  порівняно з попередніми роками,  Фонд держмайна  минулого  року  працював досить ефективно,  і ви можете простежити  певні  тенденції   процесу   приватизації.   Наскільки все-таки  реальним є,  на ваш розсуд отримання 9 мільярдів гривень від приватизації? І чи не буде потім Фонд держмайна, грубо кажучи, крайнім за невиконання цього показника?

 

     БОНДАР О.М.   Однозначно  можу  сказати,  що  ефективність  - першочергова  мета.  Пошук  ефективного  власника  -  це   більший пріоритет,  ніж надходження до бюджету,  тому що,  в принципі,  ми проводимо приватизацію для того,  щоб підприємства працювали,  щоб нарощували  виробництво,  виплачували зарплату і давали прибутки в бюджет.

 

     Чи вдається поєднати ці дві  цілі  -  надходження  коштів  до бюджету і пошук ефективного власника?  Не завжди.  Стосовно деяких об'єктів це іноді буває взагалі неможливим.  Але завдання проектом бюджету визначено,  інших джерел не запропоновано, тому ми діємо в тій ситуації, яка є.

 

     Що стосується досвіду приватизації і як можна визначити, чи є реальна  сума  надходжень  наступного  року.  Я  хочу сказати,  що перелік  об'єктів,  які  Верховна  Рада   просила   подати,   Фонд державного  майна  подав  і на зустрічах у фракціях,  і офіційно в бюджетний комітет. Він є. Там не дуже багато об'єктів. Я думаю, що оптимальним був би такий варіант. Депутати при затвердженні

 

     бюджету розглянуть    кожен   об'єкт.   Якщо   вони   перелік затвердять,  вирішать,  що ці об'єкти,  незважаючи  ні  на  що,  в наступному  році  повинні  бути  продані,  ми  9 мільярдів гривень надходжень забезпечимо.  Якщо у них щодо  якогось  об'єкта  будуть сумніви,  обсяг надходжень треба зменшувати на його вартість. Тоді все буде реально.

 

     ГОЛОВА. Сергій Чукмасов. За ним - Тарас Чорновіл.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська  область).  Александр  Николаевич!  Я  задам  вам вопрос,  который от меня вы уже слышали, думаю, вы сейчас ответите и  всему залу.  Вы знакомы с материалами Счетной палаты.  Ответьте все-таки на вопрос, какой ущерб государству нанесла так называемая реструктуризация предприятий, особенно - металлургических?

 

     И еще  один  вопрос.  Как Фонд видит свою роль в дальнейшем в процессе управления корпоративными правами государства?

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР О.М.  На запитання,  які ви мені ставили на  засіданні комітету,  я  відповідав  у  деяких фракціях.  Я зрозумів,  що для певної  частини  депутатів  це  питання   досить   принципове.   Я запропонував  дати  доручення  Кабінету  Міністрів провести аналіз реструктуризації Нікопольського південнотрубного  заводу,  зробити висновки   і   доповісти   Верховній   Раді.  Справа  в  тому,  що реструктуризація цього підприємства не  була  прерогативою  фонду, рішення  щодо  цього  приймалися  на  рівні  Кабінету  Міністрів і спільно міністерствами економіки і промислової політики. Ми готові в цьому аналізі взяти участь.

 

     Щодо питання корпоративного управління.  Це,  я думаю, окрема тема,  яку також треба заслухати в парламенті, у процесі прийняття проекту  Закону про управління державним майном,  який,  я вважаю, треба приймати негайно,  бо це питання досі не вирішене.  В законі слід  чітко  визначити  суму або відсоток дивідендів,  які повинні сплачувати підприємства.  Інакше у нас завжди стоятиме  питання  - чому ми маємо надходжень менше, ніж заплановано? Там слід вирішити і інші питання.  Я вважаю,  що при прийнятті цього проекту  закону треба цю тему обговорити окремо, вона дуже принципова.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Тарасу Чорноволу.  За ним - депутат Романчук.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115, Львівська область). Прошу передати слово Юрію Ключковському.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть його мікрофон.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Народний рух України. Шановний пане доповідачу! Ви звітуєте про виконання плану приватизації,  але обов'язком Фонду державного майна є також ефективне управління державною часткою корпоративної власності.  Скажіть,  будь ласка,  як,  на вашу думку,  цифра, яка записана  в  проекті  бюджету на 2001 рік (250 мільйонів гривень), цифра, яка фігурувала в бюджеті 2000 року (200 мільйонів гривень), це що,  весь реальний дохід, весь реальний прибуток, весь реальний дивіденд,  який держава  отримує  від  усього,  що  є  сьогодні  в державі?   Чи  тут  має  місце  використання  прибутків  державних підприємств, без відома держави, тобто не через державний бюджет?

 

     Дякую.

 

     БОНДАР О.М.  У  звіті  питанню  корпоративного  управління  я приділив  увагу  менше,  ніж питанню приватизації,  з двох причин. По-перше,  за десять хвилин дуже  важко  обговорити  з  вами  таку глобальну  проблему.  По-друге,  в  1999  році,  ви  знаєте,  Фонд державного майна не відповідав за  корпоративне  управління,  тоді було Агентство з корпоративних прав, яке за цю тему відповідало.

 

     Що стосується нарахування дивідендів.  Ця проблема найчастіше порушувалася під час моїх зустрічей з фракціями.  Я вважаю,  що її треба обговорити окремо. Безумовно, ті суми, які визначені планом, і які могла  отримувати  держава  (навіть  ті,  що  фонд  не  може виконати),  -  це  дуже  малі суми дивідендів.  Але коли Кабінетом Міністрів  приймається  рішення   направляти   50   відсотків   на дивіденди,  починається  дискусія,  чи  варто  це  робити стосовно конкретних об'єктів, чи ні. Тому я думаю, що парламенту варто було б визначити законодавчим актом, яка частка дивідендів яких галузей буде відраховуватися в бюджет.  Тоді ніяких проблем не буде,  фонд це виконає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Романчук. За ним - Олександр Жир.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово Наталії Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Наталії Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ 160,  Сумська область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Місяць  тому  на  засіданні  Комітету  з питань  економічної  політики  ми спільно з вами нібито прийшли до висновку,  що проблеми,  пов'язані з приватизацією,  базуються  на тому, що немає Закону про оцінку майна, і ви сказали, що ви цілком згодні,  що він потрібен,  що ви будете сприяти роботі над ним. Ми відразу  подали до Кабінету Міністрів наші пропозиції:  розгляньте швидше,  щоб ми могли внести в зал цей  законопроект,  а  депутати його прийняти.

 

     Місяць минув,  а Кабінет Міністрів мовчить. В мене запитання: це ви персонально  блокуєте  розгляд  проекту  Закону  про  оцінку майна?  Вам  персонально  не потрібен такий закон,  щоб можна було приватизовувати що завгодно і за  якими  завгодно  цінами,  чи  це персональна     діяльність     Прем'єр-міністра,     чи    першого віце-прем'єр-міністра,  які не зацікавлені,  щоб  в  Україні  діяв Закон  про  оцінку  майна і щоб приватизація йшла за законом.  Хто персонально блокує розгляд цього проекту закону у Верховній Раді?

 

     Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Наталія Михайлівна, я підтверджую те, що говорив місяць тому.  Нам - і Кабінету Міністрів, і Фонду державного майна

- принципово потрібен Закон  про  оцінку  майна.  Методика  оцінки майна   затверджується   Кабінетом  Міністрів.  Її  Нова  редакція затверджена нещодавно Кабінетом Міністрів. Затверджувалася вона за наполяганням  і  за  підтримки  Кабінету Міністрів.  Але загальний закон,  який у першу чергу врегламентує  діяльність  структур,  що здійснюють оцінку майна,  обов'язково потрібен.  Конкретної особи, яка блокує прийняття закону, немає. Нам треба вирішити одне просте питання:    чи   буде   створюватися   спеціальний   орган,   який опікуватиметься оцінщиками чи ні?  Тому що  у  оцінщиків  є  різні думки. Отам є різноголосся з цього питання.

 

     Фонд державного  майна  (я  зараз іще раз даю доручення моєму заступнику  Гришану)  зробить  усе  від  нас  залежне,   щоб   цей законопроект  як  найскоріше  потрапив на розгляд Верховної Ради і був прийнятий.

 

     ГОЛОВА. Олександр Жир. Останнє запитання. Він оголошений.

 

     ЖИР О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ 35,  Дніпропетровська область).  Дякую. Олександре Миколайовичу! Щоб завершити питання щодо управління корпоративними правами, скажіть, будь ласка, скільки коштів до бюджету надійшло в 1999 році на державні пакети акцій?

 

     І друге.  Який  на  сьогодні вплив має Фонд державного майна, скажімо,  на  холдингові  компанії,   що   здійснюють   управління державними пакетами акцій?  Наприклад,  на таку як "Укрполіметал", яка  здійснює  управління   акціями   на   Орджонікідзевському   й Марганецькому   гірничо-збагачувальних   комбінатах   і  проводить антидержавну політику? Я відповідаю за те, що кажу.

 

     Тобто чи маєте ви сьогодні вплив?  Якщо не маєте, то що треба зробити нам разом - вам і нам,  Верховній Раді - для того,  щоб ми це питання привели у відповідність до вимог сьогоднішнього дня?

 

     Дякую.

 

     БОНДАР О.М.  Минулого  року  було  нараховано  приблизно   80 мільйонів гривень дивідендів. Завдання цього року - 250 мільйонів. Ми перерахували  дивідендів  приблизно  80  мільйонів  гривень.  Я думаю, що ми в цьому році річне завдання виконаємо, бо близько 170 мільйонів гривень зараз заблоковано банками на картотеці,  і  вони не  перераховується.  Тобто ці гроші не перераховуються до бюджету просто  у  зв'язку  із  заборгованістю  перед  бюджетом.   Питання дивідендів   -   дуже  принципове,  і  я  сказав,  що  його  треба обговорювати окремо.

 

     Що стосується холдингів.  Я абсолютно з вами  згоден,  що  ця проблема  є,  ми  її  поставили перед Президентом,  перед урядом і перед  депутатами.  Одна  з  пропозицій  фонду:  для  забезпечення надходження  коштів  до  бюджету  треба  якомога  більше холдингів ліквідувати і максимальне  число  об'єктів  приватизувати.  Іншого виходу  я  не бачу.  Це стосується і холдингу "Укрполіметал",  про який ви кажете.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Миколайовичу. Ви відповідали майже 15 хвилин. Я вам дякую. Ми дали можливість депутатам з'ясувати всі питання.

 

     БОНДАР О.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з питань економічної політики Костусєву Олексію Олексійовичу.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые коллеги!  Комитет по вопросам экономической политики  на  двух  своих  заседаниях   рассмотрел   отчет   Фонда госимущества  о  выполнении  программы  приватизации за 1999 год и предлагает его утвердить. Соответствующий проект постановления вам роздан,  однако на пороге уже 2001 год,  и наши думы, естественно, прежде всего о нем.

 

     Когда в Верховной Раде рассматриваются законопроекты, так или иначе  связанные  с приватизацией,  в зале вновь и вновь возникает вопрос,  что же дает приватизация каждому конкретному  гражданину, предприятию,   экономике  Украины  в  целом?  При  этом  часто  не принимается во внимание тот факт,  что приватизация -  это  только один из многих факторов, от которых зависит оздоровление экономики страны,  и все наши неудачи и достижения связывать с приватизацией было бы неправильно.

 

     Тем не  менее  мы  видим,  что  за  восемь лет создан весомый негосударственный   сектор   экономики.   При   этом,   если    на приватизированных  предприятиях трудится всего 24,2 процента общей численности работающих во всех отраслях экономики, то вырабатывают эти  предприятия  более  50  процентов всей промышленной продукции Украины.  А в отдельных  областях  этот  показатель  превышает  70 процентов.   И   эти   цифры   говорят   о   приватизации  гораздо красноречивее,  чем суммы,  поступившие от продажи того или  иного обекта.

 

     К сожалению,    сегодня    эффективность    работы    органов приватизации оценивают прежде всего по суммам полученных  средств. Члены   нашего   комитета  не  разделяют  такой  подход  к  оценке деятельности Фонда госимущества.

 

     Мы считаем,  что главной целью  приватизации  является  поиск эффективного  собственника  - того собственника,  который способен профессионально   управлять    предприятием,    осуществить    его техническое   обновление  модернизацию,  сохранить  и  приумножить рабочие  места.  В  процессе  приватизации  должны  быть   найдены средства, которых у государства нет и которые сегодня предприятиям необходимы.  При этом мы, конечно, не приуменьшаем важность задачи пополнения доходной части бюджета. Увы, таковы реалии сегодняшнего дня. И перед фондом здесь стоят очень трудные задачи.

 

     Как известно,  доходы от приватизации должны возрасти  с  2,6 миллиарда  гривень  в  2000  году  до 9 миллиардов гривень в 2001. Поступления  предполагается  обеспечить   в   основном   за   счет приватизации пакета акций "Укртелекома",  энергетических компаний. Получить такие средства от приватизации  возможно,  хотя  и  очень трудно.

 

     Во-первых, не      на     всех     предприятиях     завершена предприватизационная подготовка;  во-вторых,  тендерные торги,  на которых  будут продавать пакеты акций привлекательных предприятий, готовятся не  меньше  четырех-шести  месяцев;  в-третьих,  не  все аукционы  и конкурсы бывают успешными,  порой приходится проводить их повторно; в-четвертых, поступление средств за приватизированные обекты   растягивается   на  два-три  месяца;  в-пятых,  массовое предложение  пакетов  акций  может  привести  к  снижению  цен  на обекты. Могу продолжать и дальше.

 

     Трудностей, действительно, много, однако оправдания ищет тот, кто не хочет или  не  может  решать  поставленную  задачу.  Я  уже говорил и хочу повторить это сегодня: если мы, как заклинание, сто или тысячу  раз  скажем,  что  выполнить  задание  по  поступлению средств  в  бюджет  нельзя,  -  оно выполнено не будет.  Тот,  кто нацелен на успех, ищет и находит пути решения задачи.

 

     Если каждый работник Фонда госимущества проникнется сознанием важности  стоящих перед ним задач (а мы не только жестко спросим с руководителей фонда,  но и поможем им, поддержим их, в том числе и прежде  всего  своевременным  принятием  нужных законов),  план по поступлению средств в бюджет будет выполнен.

 

     Несвоевременное поступление средств от  приватизации  создаст дефицит бюджета, приведет к возрастанию задолженности по зарплатам и пенсиям,  а значит, к росту социальной напряженности в обществе. Этого допустить нельзя.

 

     При очень  высоких запланированных показателях поступлений от приватизации удивляет заниженная сумма (всего лишь  200  миллионов гривень)  поступлений от дивидендов на акции,  которые принадлежат государству в хозяйственных обществах.  А ведь  в  будущем  именно этот источник выдвинется на первый план.

 

     Законодательное обеспечение  процессов  приватизации является приоритетным  направлением   деятельности   нашего   комитета.   И благодаря    тесному   сотрудничеству   с   Фондом   госимущества, специалистами,   экспертами   мы   создали    практически    новую законодательную базу приватизации.

 

     На прошлой  неделе  Президент  подписал Закон об особенностях приватизации обектов незавершенного строительства.  Мы  надеемся, что его реализация переломит ситуацию в этом важнейшем деле и даст в конечном счете сотни тысяч новых рабочих мест.

 

     Фонду государственного имущества до конца текущего года  и  в 2001   году  предстоит  провести  огромную  работу  по  выполнению программы  приватизации.  В  этой  связи  хочу   подчеркнуть:   мы поддерживаем,  намерены  и дальше поддерживать Фонд госимущества в его напряженной и очень непростой работе.

 

     И Александр Бондарь,  и  руководители,  и  специалисты  фонда должны знать: в этом зале работают депутаты, которые переживают за успешное проведение приватизации,  которые уже создали как никогда благоприятное  законодательное  поле,  благодаря чему работа фонда должна выйти на новый уровень.  И в дальнейшем мы  готовы  оказать работникам фонда всю необходимую помощь.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список. Наталія Вітренко. За нею - Олексій Марченко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.   Алексей   Алексеевич,   поясните,   пожалуйста,   всему депутатскому корпусу, почему в том варианте проекта постановления, который  внесен  в  Верховную  Раду  от комитета и подписан вами и Сафроновым,  вообще изят пункт о необходимости принятия Закона об оценке  имущества?  Это  ваша  личная  позиция или заказ,  который получила и реализует "більшість"?

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо,  уважаемая  Наталья   Михайловна   за вопрос.  Хочу  пояснить  всем  коллегам,  которые находятся в этом зале.  Начиная свое выступление,  я сказал,  что  отчет  фонда  мы рассматривали  на  двух  заседаниях нашего комитета.  Мы подошли к этому вопросу очень серьезно. Были разные мнения. И в первый день, в среду,  мы не смогли прийти к единому мнению. Поэтому в пятницу, рано утром,  состоялось второе  заседание  комитета  по  этому  же вопросу.   И  там  были  рассмотрены  три  альтернативных  проекта постановления,  которые наш комитет мог бы  рекомендовать  принять Верховной Раде.  Это был мой законопроект,  законопроект уважаемой Натальи  Михайловны  и  проект  уважаемого  Станислава   Ивановича Гуренко.  В  результате  за основу большинством голосов мы приняли вариант, который подготовил Станислав Иванович Гуренко и где этого пункта не было.

 

     ГОЛОВА. Але   найбільш   "ринковий"   -   це  проект  Наталії Михайлівни, так?

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Мнение  комитета  изложено   в   том   проекте постановления, который роздан депутатам.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. За ним - Тарас Чорновіл.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую. Група "Відродження регіонів". Шановний доповідачу!  Сьогодні у звіті фонду і у вашому виступі  називалися проблеми, які не вдалося вирішити Фонду держмайна у 1999 році. І в проекті   постанови,   який   вноситься   від   комітету,    якраз передбачаються ті напрями, на які має орієнтуватися Фонд держмайна у подальшій своїй діяльності.  З 1999  року  минув  час.  Так  от, скажіть,  будь  ласка,  як  ви оцінюєте діяльність Фонду держмайна сьогодні?  Наскільки враховуються  ті  прорахунки,  які  були  ним допущені в 1999 році?

 

     І ще одне коротке запитання. Наскільки ефективно використовує Фонд держмайна надану можливість управляти корпоративними правами, тими пакетами державної власності, які передані їм в управління?

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо  за  вопрос.  Отвечу сначала на первый вопрос.  По моему мнению,  Фонд государственного имущества за этот период  улучшил  свою  работу  и вывел ее,  я бы сказал,  на новый уровень.  С  моей  точки  зрения,  не  только  руководители  Фонда госимущества   Александр   Бондарь,   председатель   Фонда  и  его заместители, но и другие специалисты - это квалифицированные люди, которые способны улучшать работу фонда и которые это делают. Я сам неоднократно критиковал руководство  Фонда  госимущества  и  лично Бондаря,  но я убедился в том, что они правильно понимают критику, понимают,  что надо исправить и,  с моей точки  зрения,  они  свою работу совершенствуют.

 

     Я верю  в то,  что сейчас,  когда мы создали совершенно новое законодательное поле, когда приватизация перешла в совершенно иной этап  -  исключительно  на  конкурсной  основе,  исключительно  за деньги,  - эти люди сумеют использовать те возможности, которые мы им дадим.  Считаю,  что сегодня им нужна наша поддержка.  Мы с них строго спрашиваем, но, спрашивая, надо и поддерживать.

 

     Что касается того,  как оценить работу  Фонда  по  управлению корпоративными  правами,  то  надо сказать,  что,  во-первых,  эта функция перешла к фонду совсем недавно, а во-вторых, я считаю, это одно  из самых слабых мест фонда.  Вот на последней коллегии Фонда госимущества, где был и выступал Юрий Иванович Ехануров и выступал ваш  покорный  слуга,  мы  все как раз обратили внимание,  что это слабое место.  Не случайно я и в своем содокладе об  этом  сказал. Ведь приватизация раньше или позже завершится,  но у нас останутся доли государства,  и ими надо эффективно управлять.  И здесь фонду предстоит выполнить очень большую и серьезную работу.

 

     ГОЛОВА. Тарас Чорновіл. За ним - депутат Яценко.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.   Дякую.  Прошу  ще  раз  передати  слово  Юрію Ключковському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Дякую. Народний рух України. Шановний пане голово  комітету!  Ви  щойно  сказали  дуже  гарні слова "виключно грошова приватизація, виключно ефективний власник".

 

     Скажіть, будь ласка, як комітет оцінює таку ситуацію, коли ми приймаємо  без  кінця  законопроекти  про особливості приватизації того чи іншого майна, де йдеться, звичайно, про його здешевлення і про  приватизацію  не  через  тендер,  не через конкурс,  не через аукціон, а майно передається в руки наперед визначеного власника?

 

     Як ви розцінюєте ситуацію,  коли передаються державні  пакети акцій в управління не тільки міністерствам чи адміністраціям,  але й приватним підприємствам чи особам?

 

     Як ви дивитеся на ситуацію, коли відбувається приватизація не через Фонд держмайна, а шляхом продажу податкової застави?

 

     За нашими даними,  обсяг майна, що продається через податкову заставу,  у два,  а то й у більше разів перевищує обсяг майна,  що приватизує  Фонд  держмайна.  Отже,  де  тут  виключно  ефективний власник і де тут виключно грошова приватизація?

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо.  Исключительно глубокий  вопрос.  Это даже  не вопрос,  а выступление с основными положениями которого я согласен на 100 процентов.

 

     Если бы кто-то когда-то смог показать, что мы приватизировали официально через Фонд госимущества, через программы приватизации и что ушло из  рук  государства  без  всякой  приватизации  -  путем передачи   прав,   путем   банкротства,   путем   внесения   нашей собственности в уставные фонды и так далее,  - мы  бы  ужаснулись, какая  огромная  доля  государственной  собственности  ушла  между пальцев, как в песок.

 

     Поэтому приватизацию    должен    проводить    только    Фонд госимущества,  и она должна идти открыто. Мы можем ее критиковать, все равно - это  легальный,  законный  путь,  который  к  тому  же находится   под   пристальным  вниманием  общественности,  средств массовой  информации  и  под  нашим   депутатским   контролем.   К сожалению, это не всегда так, здесь я с вами согласен.

 

     Что касается законов об особенностях.  Мы приняли один такой, Закон об особенностях приватизации "Укртелекома", но там речь идет исключительно  о  конкурсном  способе  его  продажи.  Что касается Мариуполя,  то закон еще не принят.  Поскольку  по  этому  вопросу существуют  разные  мнения,  мы  не  поленились  (и я хочу сказать огромное спасибо тем депутатам, которые не являются членами нашего комитета,  но  три  дня  провели  с  нами в Донецкой области,  где работало  до  30  депутатов)  и  постарались  максимально  изучить ситуацию, чтобы не ошибиться, когда будут принимать решение.

 

     ГОЛОВА. Щоб максимально законсервувати, так? Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Уважаемый  Алексей  Алексеевич,  вы,  наверное, согласитесь с тем, что Фонд госимущества - это, скорее, проводник, реализатор  основных  идей  приватиации,  чем  генератор.  И особо спрашивать с его руководителей за  результаты  приватизации  вроде как нельзя. Им задали программу - они ее осуществляют.

 

     Но в  то  же  время  основными,  так  сказать,  составляющими эффекта приватизации должны быть:  первое - получение  максимально возможного  эффекта,  поступление  в государственный бюджет денег, второе  -  повышение  эффективности  производства.  То,   что   мы распродали  за  годы  приватизации  на десятки миллиардов долларов имущества и получили в государственный бюджет, по сути дела, пшик, это    всем    понятно.   То,   что   сегодня   эффективность   на приватизированных производствах в пять раз ниже,  чем,  скажем,  в 1990 году на государственных,  тоже понятно. Что-то в работе у нас не так,  чего-то не хватает именно в самой идее,  в самой политике приватизации.  Может  быть,  у  нас недостаточно надежный механизм контроля за дальнейшим использованием того,  что  приватизировано? Ведь государство,  продав то,  что раньше принадлежало ему, должно за собой оставлять какое-то право контроля.

 

     Контроля же,  по  сути  дела,  нет.  Завод  продается,  замок поцепили,  рабочих выгнали,  и на этом все закончилось. Под склады использовали.  Купи-продай.  Пошло-поехало.  Вот   этот   механизм контроля у нас достаточно четко отработан или нет?

 

     Спасибо.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо. Вопрос такой большой, что ответить на него полностью по всем пунктам я не смогу.  Но  то,  что  касается именно контроля, то здесь не все обстоит благополучно. Не случайно в проекте постановления,  который вам роздан, мы обращаем внимание Фонда   госимущества   на   необходимость   усиления  контроля  за выполнением условий подписываемых договоров купли-продажи. Об этом мы  говорили  на коллегии Фонда госимущества.  И Александр Бондарь вам доложил,  сколько сейчас у них судебных процессов, когда они в судебном  порядке  расторгают эти договоры,  потому что покупатель оказался недобросовестным.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми  до  15  години  працюємо,  чому  ви   там хвилюєтеся?  Я  вам  вранці  це  сказав.  Дякую,  дякую.  Ваш  час завершився.

 

     Шановні народні депутати,  у нас записались на  виступ  вісім народних депутатів. Я просив би по можливості скоротити виступи, і може, хто хотів бы відмовитися, то скажіть.

 

     Слово надається народному депутату Павлу Бауліну. За ним буде виступати Олександр Рябченко (Ш у м у з а л і).

 

     Так ви  не  записувались.  Це  вам треба вже попросити слова. Будь ласка,  Наталіє Михайлівно,  ну,  не будемо ми читати  норми. Будь  ласка.  Для аргументації,  для коментаря під час голосування слово надається. Було б попередити. Запишіться в секретаріаті.

 

     Так, будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б. Іван Степанович, мій час 14 секунд.

 

     ГОЛОВА. Шістнадцять.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Я,  как,  наверное,  и  большинство  из  вас,  был  и остаюсь ярым противником разворовывания народной  собственности  под  названием "приватизация",  и  отчет  фонда за 1999 год еще более укрепил эти мои убеждения.

 

     То, что в прошлом году программа не  выполнена,  слава  Богу! Это   один   из   немногих   положительных  моментов  прошлогодней приватизации. Но если за 1999 год от приватизации было перечислено в  бюджет 694,6 миллиона гривень,  то какие наполеоновские планы у правительства на 2001  год  -  эти  сакраментальные  9  миллиардов гривень!  Все смеются над этой глупостью,  и я надеюсь, что даже в "більшості" хватит мудрости не голосовать за этот абсурд.

 

     В принципе  я  не  против  коллективной  собственности  и   в акционерной   форме,   и   в   частной.   Главное  условие:  любое приватизированное предприятие должно работать эффективно,  как уже сказал  народный  депутат  Яценко,  а  его  работники  и  бюджет - получать больше. Любая другая логика приватизации - от лукавого. В том-то и дело, что фонд с благословения кучмовского режима идет на подтасовки  в  вопросах  оценки  итогов  приватизации.  В  анализе Счетной   палаты   это   скромно  названо  "занадто  оптимістичною інформацією щодо ефективності діяльності підприємств,  які змінили форму власності у процесі приватизації".

 

     Вообще интересна  логика  фонда.  Сейчас  десятый  месяц 2000 года,  нас же кормят данными за девять месяцев 1999 года.  Почему? Обективная статистика свидетельствует, что приватизировано много. Естественно,  увеличились  прибыль  и  поступления  за  счет,  так сказать, увеличения обемов. Это нельзя опровергнуть.

 

     Но вот  в отчете фонда появляется эпистолярный жанр - рассказ специалистов  Гарвардского  института   международного   развития. Оказывается,  у  них за 1998 год (подчеркиваю,1998 год) получились красивые    цифры    эффективной,    почти    сказочной     работы приватизационного   сектора  методом  произвольной  манипуляции  и расчетом на 1 гривну реализованной продукции.

 

     Вы можете себе представить,  чтобы нормальный государственный орган  брал  в подтверждение своей успешной работы выводы каких-то проходимцев из Соединенных Штатов,  да  еще  и  не  за  этот  год? Маразм!  Я был готов к халтуре в отчете фонда, но к такому жалкому лепету - нет. Даже хорошенькую сказочку придумать не смогли.

 

     А как вам попытки свалить  всю  авангардную  деятельность  по разбазариванию  собственности  на  Верховный  Совет,  который хоть чуть-чуть  сдерживал  эти  блудливые  руки  прихватизаторов  в  их махинациях со сертификатной приватизацией? Очень хочется с больной головы спихнуть на здоровую.

 

     Следующий вопрос.   Как    преступно,    халатно    управляет государственной собственностью фонд?  За то,  что натворили власть придержащие только в процессе создания СП в нефтегазовой сфере, по меркам пятидесятилетней давности к стенке надо ставить!

 

     К сожалению, преступление против народа Украины под названием "Приватизация" продолжается,  и в этих условиях я могу  предложить признать  работу  фонда  за  1999  год вредной для государства,  а материалы Счетной палаты направить в Генеральную  прокуратуру  для соответствующего реагирования.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Рябченку,  голові Спеціальної контрольної комісії.  Ви знаєте, є у нас така. За ним буде виступати депутат Семенюк.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий  округ  25, Дніпропетровська  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні депутати!  Спеціальна  контрольна  комісія  на  своєму   засіданні розглянула   звіт   Фонду  державного  майна  і  прийняла  рішення запропонувати Верховній Раді затвердити  звіт,  але  разом  з  тим висловила численні зауваження.

 

     Згадаймо, 1999  рік - це був рік некомерційних конкурсів,  на яких хто більше пообіцяє,  той і переможець, і обіцянки сягали 700 мільйонів   доларів.   Через   те,   звичайно,  такі  обіцянки  не виконувалися,  особливо коли переможцями  були  офшорні  компанії. Через те 108 раніше укладених угод не виконано. І я радий, що фонд виконує роботу по поверненню цих пакетів у державну власність  (64 вже повернуті у державну власність).

 

     Зараз ми    переходимо   від   некомерційних   конкурсів   до комерційних.  І дійсно, коли єдиним критерієм є відповідність ціни об'єкта,  актуальним  стає питання прийняття закону про оцінку.  Я думаю,  було б корисно  доопрацювати  закон,  зняти  протиріччя  і внести його на наш розгляд, а потім прийняти на цій сесії. Це була б підтримка приватизації 2001 року.

 

     І взагалі  я  хотів  би  підтримати  деяких  депутатів,   які говорили,  що  головним  критерієм  приватизації має бути не обсяг надходжень до державного бюджету, а підвищення ефективності роботи підприємств.  У  проекті  держбюджету  на  2001  рік передбачено 9 мільярдів надходжень від приватизації. Так що, тому, хто виконає і збере ці 9 мільярдів,  присуджувати звання героя України, чи що? А якщо не виконав, звільняти? Це ж дурниця.

 

     Давайте ми,  коли  будемо  приймати  доповнення  до  Програми приватизації  на  2000  -  2002  роки  разом з прийняттям бюджету, внесемо відповідні зміни і визначимо  критерії  оцінки  діяльності Фонду  державного майна.  Нехай вони звітують про те,  як працюють приватизовані  підприємства.  Пройшло  п'ять  років.  Яким   чином власник   виконує   зобов'язання?   Чи  краще  вони  працюють,  чи збільшується заробітна плата,  чи збільшується  кількість  робочих місць?  Тоді дійсно буде за що відповідати. Але ні в якому разі не за обсяг продажу.

 

     Думаю, нам  треба  завтра  проголосувати  і  затвердити  звіт фонду,  давши  велику  кількість порад і доручень Фонду державного майна, бо то є підтримка з боку парламенту.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається Валентині  Семенюк.  За  нею  буде  виступати Володимир Моісеєнко.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Соціалістичної  партії  (Лівий центр). Шановні колеги!  Сама приватизація по своїй суті,  розпочата разом із  декретотворенням  Прем'єр-міністра  Кучми,  є  злочинною.  І я впродовж багатьох років у цьому сесійному залі говорила про те, що перед   початком   будь-якої   справи   треба   спочатку  провести інвентаризацію,  підготувати той чи інший  об'єкт  для  проведення тієї чи іншої роботи, а потім уже рухатися далі.

 

     Наша приватизація розпочалася без попередньої інвентаризації. Ніхто навіть не знав,  на  яку  суму  і  на  яку  кількість  майна потрібно  випустити  сертифікатів.  Спочатку  це була безготівкова приватизація.  Потім перейшли  на  ваучерну  приватизацію.  І  це, звичайно,   дало  можливість  за  безцінь  розпродати  майно,  яке опинилося в руках тіньового капіталу.

 

     Але для нас,  для фракції соціалістів,  не є  принципом:  чим гірше  для народу - тим краще для нас.  Для нас головне,  щоб було добре народу, тоді добре і соціалістам.

 

     Тому я не буду сьогодні критикувати  Фонд  державного  майна. Мені дуже прикро, коли я згадую виступ Костусєва, який говорив про державні корпоративні права.  Шановний  Олексію  Олексійовичу!  Ви згадайте,  як  я в цьому сесійному залі декілька разів виступала і говорила про прийняття Закону про управління  об'єктами  державної власності, що не потрібно було створювати тарановське відомство. А ви його створювали.  Дякуючи  лише  семи  голосам  "проти"  ми  не прийняли   той  закон.  Сьогодні  відповідно  до  моїх  запитів  і Генеральна прокуратура,  і  Рахункова  палата  розбираються,  кому передав той самий Таранов ті об'єкти.

 

     Крім того,  треба  врахувати,  що  за рахунок того,  що право управляти державними пакетами акцій було передано офшорним  зонам, проводилися страхування і кошти йшли поза бюджетом.  Я думаю, що з часом ми до цього повернемося.

 

     І вважаю,  що коли комітет  називається  Комітетом  з  питань економічної   політики,  то  він,  мабуть,  повинен  виробляти  цю політику в  інтересах  держави,  а  не  відповідного  клану.  Тому сьогодні  просто  говорити  про те,  що потрібно приняти Закон про управління об'єктами державної власності, - це одне, а працювати - це зовсім інше.

 

     Тому я   хотіла   б,   щоб   Фонд  державного  майна  на  той законопроект,  який я подала і зареєструвала, якомога швидше подав зауваження,  щоб  ми могли прийняти його в сесійному залі.  Це вже нагальна необхідність. Це перше.

 

     Друге. Я хотіла б ще звернути увагу Фонду державного майна на те,  що  все-таки  відбувається  затягування процесу приватизації. Приватизація і підготовка до неї триває протягом довгого часу.  Це спричиняє  зниження  вартості  того чи іншого об'єкта.  Якщо взяти статистичні дані (з того ж звіту),  то можна  побачити,  що  кожне третє  підприємство,  яке  підлягає  приватизації,  має ту чи іншу частку державного майна і кошти від  цих  підприємств  взагалі  не надходять.

 

     Ще в 1992 році,  виступаючи у сесійному залі, Олександр Мороз говорив,  що безплатна приватизація - це  розпродаж  і  роздача  у безплатне безуправління об'єктів тіньовому капіталу, який сьогодні вже управляє.  Фактично  те,  про  що  попереджали  у  1991  році, відбулося.

 

     І на завершення,  Іване Степановичу.  Я прощу Фонд державного майна проаналізувати законопроекти про управління об'єктами  права державної  власності  і  про  право комунальної власності,  які ми зареєстрували.  Ні в якому разі не  можна  допустити  приватизацію комунального майна. Це виключна компетенція рад.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Моісеєнку. За ним буде виступати депутат Чаговець.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Уважаемые  коллеги!  Я  считаю,  что  ни  тот,  ни  другой  проект постановления  (особенно  пункт  1)   принимать   нельзя.   Нельзя утверждать отчет Фонда государственного имущества. Почему нельзя?

 

     Во-первых, потому что ни слова не сказано в этом отчете,  чем руководствовался  фонд,  когда  нарушал  статью  41   Конституции, переходя  с чисто сертификатной на денежную форму приватизации.  7 миллионов   человек,   которые   имели    право    воспользоваться сертификатами,  были  лишены  этого права.  Мы об этом многократно говорили в этом зале,  были и мои проекты постановления  по  этому поводу,  и  других  депутатов  из  ряда фракций,  но фонд вместе с правительством отнесся к ним без внимания. Статья 41 Конституции о неприкосновенности частной, в том числе и личной, собственности.

 

     Следующий момент,  почему  нельзя  принимать  этот отчет.  Я, например,  не могу понять, как можно было продать с аукциона ЛиНОС за  50 миллионов долларов с начальной стоимостью 48 миллионов?  Об этом говорили во всех средствах массовой  информации.  Это  ЛиНОС, который в советское время стоил больше миллиарда советских рублей, был крупнейшим комплексом в Европе,  и который по любой остаточной стоимости  сегодня  должен  оцениваться,  приблизительно,  в 3 - 4 миллиарда долларов.  Я хотел бы задать вопрос: кто ответил за это? Кто нагрел руки на этом и так далее, и так далее?

 

     Особый вопрос   -  пункт  2:  "Недостатня  увага  приділялася приватизації об'єктів незавершеного  будівництва".  Да  не  просто "недостатня".  Простой  пример.  В  центре  Минского района города Киева,  одного из самых благоустроенных районов, стоит долгострой. В   1995   году   недостроенный  универмаг  был  спокойно  передан акционерному обществу,  и с 1995 года никто там даже  не  пытается что-то   делать.   И   все   это  происходит  на  глазах  у  Фонда госимущества,  у  Киевской   городской   администрации,   районной администрации.  Идут  отписки  на  обращения народных депутатов по этому поводу. Они что, взятки ждут за то, чтобы была легко продана центральная  площадь  этого  удивительно  благоустроенного района? Почему фонд не обращает внимания на эти вопросы?

 

     Другой пример.  В  пункте  4  проекта  Костусева  и  компании написано:  "Заслухати  у  жовтні  поточного  року звіт Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації та вирішити питання про доцільність її подальшого функціонування".

 

     Я хотел  бы  спросить  у  Костусева:  это в связи с тем,  что начинается  приватизация   земли   и   Укртелекома,   предлагается избавиться  от  той комиссии,  эффективная работа которой,  в свое время  (я  предполагаю),  стала   причиной   гибели   ее   первого председателя   Сергея   Драгомарецкого.   Это  ж  не  Рябченко,  а Драгомарецкий  был  первым  председателем.  Если  бы  сегодня  эта комиссия так работала,  то,  может быть, и к Рябченко (дай Бог ему побольше здоровья) относились бы покруче.  А  вы  предлагаете  эту комиссию распустить.  Конечно,  многомиллиардные комплексы выходят на распродажу. Вы кому помогаете, преступникам?

 

     Завершая свое выступление,  хочу предложить коренным  образом пересмотреть   эти   проекты   постановлений,   в  первую  очередь сконцентрировав  внимание   на   ответственности   за   расхищение государственного имущества.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Василю Чаговцю. За ним буде виступати депутат Журавський.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий   округ   180,   Харківська   область).   Група "Відродження".   Шановний   Іване   Степановичу!  Шановні  колеги! Оцінюючи звіт Фонду держмайна  з  суто  формальних  позицій,  слід відзначити,   що  поставлені  програмою  приватизації  завдання  в основному  виконувалися.  Певні   відхилення   від   запланованого пов'язані  переважно  не  з  роботою фонду,  а,  по-перше,  з дуже оптимістичною  оцінкою  привабливості  об'єктів  приватизації,  і, по-друге,  визначенням  завдань  виходячи з потреб,  а не реальних можливостей.

 

     Так, з  оголошених  278   конкурсів   лише   45   завершилися укладанням   договору   купівлі-продажу.  Тому  недоотримання  від приватизації  100   мільйонів   гривень   викликане   об'єктивними чинниками.

 

     Разом з  тим  надходження  від приватизації є,  або принаймні мають бути не головним критерієм оцінки результатів приватизації і визначення  її  перспектив.  Сьогодні ми змушені констатувати,  що нинішня приватизація  майже  не  впливає  на  ефективність  роботи підприємств.   Приватизовані   підприємства,   як  і  державні,  у переважній  більшості  не  в  змозі  подолати  наявні   економічні проблеми.  У  І  кварталі  поточного  року  збитки  приватизованих підприємств - 1 мільярд 884 мільйони гривень -  майже  дорівнювали їх прибуткам - 2 мільярди.

 

     Матеріаломістськість виробництва       на      приватизованих підприємствах  була  вищою,  ніж  на  державних,   хоча   приватні підприємства мають дещо кращі порівняно з державними, показники по використанню основних фондів,  але  продуктивність  праці  на  них майже однакова - близько 10 тисяч гривень на працівника.

 

     У звіті   нас   переконують   у  тому,  що  у  приватизованих підприємств кращі розрахунки з бюджетом і партнерами  по  бізнесу. Однак   ми  також  знаємо,  що  саме  у  приватизованих  обленерго найгірший стан з розрахунками за електроенергію.

 

     Таким чином,   головне   завдання,   яке    покладалося    на приватизацію,  -  формування  ефективного  власника - не виконане. Відбулося це значною мірою внаслідок суто механічного  підходу  до процесу роздержавлення - приватизація заради приватизації.  Методи управління приватизованими підприємствами  залишилися  незмінними, не  були  задіяні  механізми  адаптації  діяльності підприємств до ринкових умов.

 

     Одне з головних завдань Державної  програми  приватизації  на минулий   рік   -   сприяння   підвищенню   ефективної  діяльності підприємств і створення конкурентного середовища - залишилося поза увагою  внаслідок  концентрації  зусиль на фінансових результатах. Це,  до  речі,  відзначено  і  в  проекті   постанови,   внесеному профільним комітетом.

 

     Загалом ми  змушені  констатувати,  що  досі політика у сфері приватизації залишилася неефективною.  І  тут  з'являється  велика небезпека  дискредитації самого процесу приватизації,  гальмування економічних реформ.

 

     Загалом депутатська група "Відродження регіонів" погоджується з  проектом постанови,  внесеним профільним комітетом,  і пропонує прийняти його.  Разом з тим  ми  вважаємо,  що  Кабінет  Міністрів України  має  представити  пропозиції щодо підвищення ефективності приватизаційних процесів,  у першу чергу з точки зору забезпечення ефективного власника, залучення стратегічних інвесторів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Віталію Журавському. За ним буде виступати депутат Вітренко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область).  Християнсько-демократична  партія  України. Шановні  колеги!  Я  пропоную  звіт  затвердити,  і  не  бачу  тут особливих проблем.  Я думаю,  що  у  нас  вистачить  голосів,  щоб прийняти  саме таке виважене рішення.  Але,  користуючись нагодою, хотів би порекомендувати  представникам  Фонду  державного  майна, присутнім  у  залі,  все-таки  реагувати на ті законопроекти,  які розглядає парламент і які не є в його компетенції.

 

     Ідеться про   законопроект   про   особливості   приватизації державного  пакету  акцій Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча.  Я ще  раз  хотів  би  попросити  вас  дати  на  моє звернення,  як депутата, (я маю таке право) офіційну відповідь: чи має право Верховна Рада розглядати подібні законопроекти?

 

     Як юрист,  я чітко усвідомлюю  і  знаю,  що  ми  можемо  лише встановлювати  правовий  режим  гласності  і затверджувати перелік об'єктів,  які  не  підлягають  приватизації.  Офіційної  думки  з приводу  оцього  законопроекту,  який набрав в першому читанні 226 голосів,  від Фонду держмайна як інституції ми не маємо.  Вважайте мій виступ депутатським запитом.

 

     І ще  раз  хочу  підкреслити,  що звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації на 1999 рік, прошу затвердити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  для  обгрунтування  проекту  постанови надається Наталії Вітренко.

 

     Достроково, Наталіє Михайлівно,  враховуючи ринковий характер постанови.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я выступаю не для 30 человек,  присутствующих в зале,  а для  истории Украины,  потому что за все нужно будет отвечать.  За все.

 

     И, подводя  итоги  деятельности  Фонда   гомимущества,   хочу ответить  на  реплику  Моисеенко,  что  плохо работал фонд.  А кто законы о приватизации принял?  Кто принял  законы  о  приватизации именно такие? А фонд их выполняет, старается выполнить.

 

     Законы в  этом  зале  приняли.  И тут нечего скрывать,  тайны никакой нет.  1992 год.  380 коммунистов в зале, и они голосуют за законы  о  приватизации.  Только 7 человек были против.  С трибуны только Марченко выступал против Закона о приватизации. А коммунист Сметанин бесновался в зале, кричал, что таких, как Марченко, нужно выгонять из парламента,  потому что  все  за  приватизацию,  а  он против. Это для исторической правды.

 

     Теперь конкретно по проектам постановления.  Если вы обратите внимание на два проекта постановления,  которые внесены  от  моего имени и от комитета, то отличаются они только пунктами 2 и 3.

 

     В пункте   2   моего   постановления   я  цитирую  Александра Николаевича Бондаря.  На заседании комитета Бондарь четко  сказал, что "виконання завдань Державної програми приватизації на 1999 рік Фондом  державного  майна   України   не   дало   очікуваних   від приватизації  результатів".  Он  сам  это  констатировал:  не дало ожидаемых результатов.  Поэтому  (я  повторяю,  это  очень  важные моменты), это нужно записать в проект постановления, чтобы это так и осталось выводом парламента.

 

     В нормальных странах, если не получают ожидаемых результатов, что  делают  с  приватизацией?  Ее приостанавливают,  анализируют, какие же причины,  почему нет ожидаемых результатов  и  исправляют эти недостатки.

 

     Мы на  заседании  комитета установили,  что одна из важнейших причин такой бездарной,  преступной приватизации  -это  отсутствие Закона об оценке имущества. Я - автор проекта этого закона. С 1996 года с этой трибуны я пытаюсь провести этот закон.  Уже  парламент проголосовал   "за".   Так   выступили  против  Президент  и  Фонд госимущества.  Фонд госимущества высказал свои замечания:  чуть ли сам закон не нужен.

 

     Что им не нравится в законе?  Им не нравится в законе то, что в нем предусмотрен независимый комитет по  оценке.  А  им  хочется самим  оценивать.  Им  хочеться самим оценивать и самим же все это реализовывать.

 

     И еще в законе  заложен  очень  важный  раздел  об  оценке  в процессе приватизации.  То есть без оценки вот этих экспертов, без реальной рыночной цены обект на продажу вообще выставлять нельзя.

 

     Тут пан   Ключковский    вдруг    расстроился    по    поводу Мариупольского комбината имени Ильича.

 

     Комбинат Ильича демонстрирует великолепные результаты работы. Поэтому в идеале нужно было бы его не трогать.  А если  уж  решили тронуть,  то  нужно отдать эффективному собственнику.  Эффективный собственник (это доказано) - трудовой коллектив.

 

     Итак, вот  этот  пункт  об  оценке  имущества  выброшен  (как сегодня  вы  услышали  из уст Костусева по предложению Гуренка) из проекта постановления. Он должен быть обязательно.

 

     И обратите внимание, в пункте 2 написано: "Приватизація державного майна не призвела до покращення структури економіки   України,    не    створене    необхідне    конкурентне середовище"...  Я  отвечаю  депутату Яценку.  Не денежные доходы в казну - приоритет приватизации.  В законе записано,  что приоритет приватизации   -   это   улучшение  структуры  экономики  и  поиск эффективного собственника. Изуродовано все.

 

     Поэтому своим проектом постановления я постаралась  исправить вот   это   изуродованное   задание,   данное   парламентом  Фонду госимущества.  Они чиновники,  они  будут  выполнять  то  задание, которое им дадут.

 

     Поэтому, Иван  Степанович,  я думаю,  что завтра вы не будете уже так манипулировать Регламентом, как попытались делать сегодня, и поставите на голосование два проекта постановления. И, наверное, учитывая,  что всего 30 человек присутствует в зале (все остальные с приватизацией уже разобрались),  нужно будет завтра еще раз дать мне слово,  чтобы я обратила внимание депутатов на  эти  пункты  и попросила  их  поддержать  именно  мой проект постановления.  Он и будет заданием для Фонда госимущества в его дальнейшей работе.

 

     ГОЛОВА. Шановна Наталіє Михайлівно!  Я  в  черговий  раз  вам відповідаю.  Якщо  я і маніпулюю Регламентом,  то тільки на догоду вам. Я вам поза регламентом і поза списком надав слово.

 

     А тепер  я  звертаюся  до  вас.  Два  роки  тому  ми  з  вами домовлялися, що ви підготуєте проект Закону про реприватизацію. Де ж він?

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Він є.

 

     ГОЛОВА. Так чого ж ви його не вносите? Ми домовлялися. Дякую.

 

     Слово для  репліки  надається  Володимиру  Моісеєнку.   Потім заключне слово голови комітету Олексія Костусєва.

 

     Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической  партии Украины.  Я благодарен Наталии Михайловне за то, что она напомнила, что 387, в большинстве   своем,   предателей,   носящих   тогда   партбилеты, проголосовали за это.  Единственное, что она забыла, это то, что я вместе  с  ней  с  1992  года возрождал социалистическую,  а потом Коммунистическую партию.  В том созыве я не был избран.  А если бы был,  то  сделал бы все вместе с Владимиром Романовичем Марченком, чтобы это не состоялось.

 

     Более того,  господина Пивня по  моей  инициативе  именно  за принятие  вот  этих  законов  исключили из Коммунистической партии Украины.

 

     Что касается ее проекта постановления,  то я всетаки  обращаю ваше внимание на то, что она предлагает утвердить отчет, в котором нет ответа на мое замечание  по  поводу  несоблюдения  Конституции Украины.  Зачитываю.  Статья 41 (часть четвертая):  "Ніхто не може бути протиправно  позбавлений  права  власності.  Право  приватної власності є непорушним".

 

     Я не  воспользовался своим сертификатом.  И таких,  как я,  в Украине  7  миллионов  человек.  Наше  право  на  получение   этой собственности было нарушено.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. У мене також є три сертифікати. Я можу передати.

 

     Олексій Костусєв. Заключне слово.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! В качестве  заключительного  слова  я  хотел  бы  ответить   на   те замечания,  которые  прозвучали  в  мой адрес,  в том числе из уст уважаемого коллеги Моисеенка.

 

     Пункт об отчете Специальной комиссии на заседании  парламента и  рассмотрение вопроса о целесообразности ее существования внесли члены нашего комитета - ваши коллеги по фракции коммунистов.  И мы это  записали.  Поэтому  это  была  инициатива  не Костусева.  Это во-первых (Шум у залі).

 

     Я вас не перебивал,  дослушайте,  пожалуйста. Вовторых, после этого  к  нам  в  комитет  пришло  письмо  от  Первого заместителя Председателя парламента Медведчука Виктора Владимировича,  который обратил  наше  внимание  на  то,  что  этот пункт не соответствует действующему законодательству,  и попросил  еще  раз  вернуться  к этому  вопросу.  После этого большинство членов комитета посчитало нужным этот пункт убрать.  Мы  подготовили  проект  постановления, вчера  он  был  вам  роздан  на замену того,  в котором есть такой пункт.

 

     И последнее,  что я хочу сказать.  Наталья  Михайловна,  этот пункт  не был убран по инициативе Гуренка Станислава Ивановича.  Я сказал,  что за основу мы приняли вариант,  отработанный  им,  где этого  пункта  изначально  не  было.  Он не выступал за то,  чтобы убрать его именно из вашего проекта, он предложил свой проект, где этого не было.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ми завершили. Олексію Олексійовичу, на проекті постанови написано,  що він внесений вами,  тому ви  несете  повну відповідальність.

 

     Ми завершили обговорення. У нас є час до завтра подумати.

 

     Я всім дякую за продуктивну працю сьогодні.  Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині  у  пленарному  режимі.  Після  обіду  - робота у фракціях і комітетах.

 

                  ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні колеги!  Загальна  потреба  в  бюджетних  коштах  на утримання МВС України на  2001  рік  становить  3604,4  мільйона  гривень,  фонд грошового  утримання  -  1315,3  мільйона  гривень,  у  тому числі відповідно:  органи внутрішніх справ - 2236,2  та  909  мільйонів, внутрішні  війська  -  525,8  та 133,4 мільйона,  Державна пожежна охорона - 624,4 та 168,8 мільйона гривень.  Питома вага  грошового утримання  та  заробітної  плати  в  загальній  потребі асигнувань складає 36,5 відсотка, у тому числі ОВС - 40,6, ГУВВ - 25,4, ГУДПО

- 27 відсотків.

 

     Нормативна потреба у фінансуванні на поточний рік розрахована на штатну чисельність 263 тисяч 559 одиниць,  у тому числі: органи внутрішніх справ - 18 тисяч 600,  внутрішні війська (з урахуванням частин Національної гвардії) -  45  тисяч  659,  Державна  пожежна охорона - 36 тисяч 300 одиниць.

 

     Проектом Державного  бюджету України на 2001 рік на утримання МВС заплановано загальні видати в сумі 1141,6 мільйона гривень або 31,7 відсотка від потреби,  у тому числі фонд оплати праці - 899,6 мільйона гривень або 68,4 відсотка від  потреби.  Зазначений  фонд оплати   праці   не   забезпечує  підвищення  грошового  утримання особового складу, передбаченого указами Президента України, а саме по  органах  внутрішніх справ - на 265,7 мільйона гривень або 29,2 відсотка,  внутрішніх військах - 41,2 мільйона,  або 30,9 відсотка Державній пожежній охороні - 51,8 мільйона, або 30,7 відсотка.

 

     На інші  видатки  для  МВС  України,  що не стосуються оплати праці,  заплановано 242,0 мільйона гривень,  або 10,6 відсотка від потреби,   що   не   дасть   змоги  розрахуватися  з  вітчизняними товаровиробниками за отримані продовольство, речове майно, техніку та  озброєння,  за виконані роботи та надані послуги.  Це дозволяє запланувати видатки у таких розмірах: на розрахунки за енергоносії

-  65  відсотків,  медичне обслуговування та харчування особливого складу  -  відповідно   18,1   та   14,9   відсотка.   Зовсім   не передбачається   виділення   коштів  на  придбання  військової  та пожежної  техніки,  озброєння,  засобів  індивідуального  захисту, речового  майна,  на  утримання  транспорту,  засобів  зв'язку  та оргтехніки,  виконання  невідкладних   поточних   та   капітальних ремонтів, відрядження.

 

     Починаючи з  2001 року,  за рахунок коштів державного бюджету передбачено утримання чисельності  особового  складу,  яка  раніше утримувалася  за  рахунок коштів місцевого бюджету.  Це підрозділи дорожньо-патрульної     служби     та     дорожнього      нагляду, приймальники-розподільники            для           неповнолітніх, спецприймальники-розподільники та адресно-довідкові бюро.  Видатки на  утримання  зазначених  підрозділів  запропоновано  в сумі 66,2 мільйона  гривень,  що  на  33,5  відсотка  забезпечує  нормативну потребу,  а  запланований  фонд  оплати праці в сумі 47,1 мільйона гривень забезпечує потребу  на  45,2  відсотка.  При  затвердженні запропонованого фонду оплати праці середньомісячна заробітна плата цієї   категорії   працівників   становитиме    по    підрозділах: дорожньо-патрульна        служба        -       185       гривень, приймальники-розподільники    для     неповнолітніх     -     171, спецприймальники-розподільники - 140,  адреснодовідкових бюро - 98 при  середньомісячній   заробітній   платі   працівників   органів внутрішніх  справ  284  гривень.  Тому  для  забезпечення  виплати грошового  утримання  відповідно  до  чинного   законодавства   та здійснення   заходів   із   компенсації   витрат,   пов'язаних   з призупиненням надання соціальних пільг працівникам  правоохоронних органів,  на оплату праці підрозділів, переведених на утримання за рахунок  коштів  державного  бюджету,  необхідно  додатково   57,0 мільйонів гривень.

 

     Фінансування цих     підрозділів     проектом     Держбюджету запропоновано здійснювати за окремими функціями. Це, в свою чергу, ускладнить  їх  фінансове  забезпечення через відсутність окремого бухгалтерського  обліку  по  зазначених   підрозділах,   збільшить кількість  платіжних  документів  та вимагатиме додаткової штатної чисельності обліковців.

 

     Стан фінансового   забезпечення   органів   та    підрозділів внутрішніх  справ  характеризується критично низькими показниками. Кредиторська заборгованість за  отримане  речове  майно,  техніку, інші  товари  по  послуги  на  1  липня  2000  року  становила 355 мільйонів  гривень.  Плановане,  згідно  з  видатками   державного бюджету,  фінансування  на  придбання  озброєння,  спецтехніки  та автотранспорту для потреб  міліції,  складає:  в  1998  році  -  5 відсотків від штатної потреби,  в 1999 році - 1,7 відсотка, в 2000 році  -  0,4  відсотка;  на  закупівлю  форменого   обмундирування передбачалося,   відповідно,   -  9,7  та  5,7  відсотка.  Реальне надходження коштів  на  вказані  цілі  здійснювалося  в  неповному обсязі, за залишковим принципом.

 

     У поточному  році  при штатній потребі в озброєнні,  речовому майну,  спецтехніці  та  автотранспорті  на  суму  773,7  мільйона гривень,  із  спеціального  фонду держбюджету,  який формується за рахунок коштів,  зароблених міліцією,  передбачено 10,8  мільйона, або 1,3 відсотка від нормативного забезпечення.

 

     Практично призупинено державне фінансування науково-дослідних робіт.  Міністерство,  маючи  значний  досвід  розробок  в  галузі спецтехніки,  озброєння,  автомобільного  транспорту  спеціального призначення,  продовжує  науковий  пошук  без  вкладання   коштів, відповідно втрачаючи право власності на наукові результати.

 

     Недостатнє бюджетне фінансування силових структур не дозволяє реалізувати в повному обсязі  програму  виготовлення  вітчизняного озброєння казенним підприємствам НВО "Форт".

 

     Борги за  техніку  та  майно,  отримане  в  межах  державного оборонного замовлення за попередні роки,  становлять 7,0 мільйонів гривень.  Відсутність  механізму  реалізації статті Закону України про  Державний  бюджет  України  на  2000   рік   щодо   погашення заборгованості  силових структур перед вітчизняними виробниками не дає змогу ліквідувати заборгованість і створює напружені відносини у виробничих колективах.

 

     МВС України втілює заходи щодо запровадження режиму жорсткого обмеження  бюджетних  видатків.  Якщо  за  1998  рік  видатки   на утримання одного працівника органів внутрішніх справ без грошового утримання склали 1047,0 гривень,  то, незважаючи на зростання цін, за  1999  рік  -  1026,0  гривень.  За шість місяців цього року не допущено  зростання  кредиторської   заборгованості   по   органах внутрішніх  справ.  На  виконання  урядових  рішень  з  приведення чисельності органів і підрозділів внутрішніх справ до  можливостей бюджету  протягом  1997-1999  років фактична чисельність особового складу зменшена на 44,3 тисячі одиниць.  Витрати на їх  звільнення склали 93,4 мільйона гривень, а з бюджету на ці цілі було виділено 35,8 мільйона,  або 38,3  відсотка  необхідних  коштів,  що  стало причиною зростання заборгованості перед звільненими.

 

     Разом з  тим  вжиті  заходи  не  вирішили  проблему  дефіциту асигнувань - міністерство вимушене жити та функціонувати  в  борг. Міліція   повинна   боротися   зі   злочинністю,  а  не  займатися самофінансуванням.  Не сумісно - розкривати  злочини,  гарантувати правопорядок,  спокій  у  суспільстві  і  протягом  4-5 місяців не отримувати  заробітну   плату.   Крім   того,   значне   зростання навантаження  на  працівників  міліції сприяє скороченню середньої тривалості життя після виходу на пенсію,  яка не досягає 10 років. Серед причин смертності переважають інфаркти,  інсульти, злоякісні новоутворення.  За 1999 рік та 7 місяців цього  року  загинуло  74 працівника,  покінчили життя самогубством - 80, отримали поранення та каліцтва - 583 чоловік.

 

     У проекті Закону України про загальну структуру і чисельність Міністерства   внутрішніх  справ  України,  поданому  до  Кабінету Міністрів України у 1999 році для внесення  на  розгляд  Верховної Ради  України,  передбачено  затвердити загальну чисельність,  яка утримується за рахунок  коштів  державного  бюджету,  в  кількості 249,4   тисячі   одиниць.   Порівняно   з   1998  роком  зменшення держбюджетної чисельності становить 36,7 тисячі чоловік.  Однак  у зв'язку  з  передачею  підрозділів Національної гвардії України до складу   внутрішніх   військ   відповідно   Закону   України   про розформування  Національної гвардії України чисельність внутрішніх військ із 45 тисяч 659 одиниць у 2000 році  планується  довести  у 2005  році  до  чисельності  31  тисяча  500  одиниць,  поданої на затвердження Верховною Радою України.

 

     Гостро стоїть питання із  забезпеченням  видатків  на  оплату праці.  У  1999  році  згідно з указами Президента України грошове утримання працівників органів внутрішніх справ  було  збільшено  в 1,6 раза,  що потребувало додатково збільшити фонд оплати праці на 300  мільйонів  гривень.  Фактично  збільшення  здійснено  на   95 мільйонів  у  2000  році  та  на  134  мільйона  -  у  2001  році. Середньомісячне грошове утримання  у  2001  році  становитиме  284 гривні,  в той час як у м. Києві середня заробітна плата працюючих у народному господарстві у І півріччі цього року  становить  понад 400 гривень.

 

     Порівняно з 1997 роком, середня заробітна плата із 153 гривень збільшилася на 65  гривень  у  2000  році.  При  цьому призупинення  надання  пільг для працівників системи МВС України в середньому на 1 працівника  скоротило  реальні  доходи  на  90-100 гривень на місяць. За цей же період відбулося значне зростання цін на предмети першої необхідності, послуги та продукти харчування.

 

     Статтею 54 проекту Державного бюджету на 2001 рік  планується  знову  призупинити  пільги на безоплатне або пільгове  санаторно-курортне  лікування,  комунальні   послуги   і безкоштовний  проїзд.  Для компенсації витрат від призупинення дії пільг необхідно збільшити фонд  оплати  праці  на  415,7  мільйона гривень,   що  дозолить  виплачувати  обов'язкові  види  грошового утримання, надбавки і доплати згідно з чинним законодавством.

 

     Враховуючи, що у державному бюджеті не заплановано асигнувань на  відрядження,  придбання  речового майна,  техніки,  озброєння, утримання транспорту,  засобів  зв'язку  та  службових  приміщень, фінансування  цих  видатків  заплановано  здійснювати  за  рахунок коштів спеціального фонду.

 

     Починаючи з 1 січня 2000 року,  зазначені кошти затверджені у державному  бюджеті  як спеціальний фонд і обслуговуються виключно через  органи   Державного   казначейства   у   відповідності   до затверджених  керівництвом  міністерства,  органів  та підрозділів внутрішніх справ кошторисів постатейно.  При  цьому,  для  органів внутрішніх  справ  на  2000  рік  затверджено  обсяг позабюджетних коштів в сумі 155,8 мільйона гривень.

 

     За шість місяців поточного року від  надання  платних  послуг перераховано  до  державного  бюджету  21,5  млн.грн.  податків та обов'язкових платежів.

 

     Проектом Державного бюджету на 2001 рік  заплановано  видатки спеціального  фонду  держбюджету в сумі 255,2 мільйона гривень,  у тому числі для забезпечення  позабюджетної  діяльності  та  потреб органів  і підрозділів внутрішніх справ - 199,1 мільйона,  поточне утримання внутрішніх військ 4 мільйони, Державної пожежної охорони

- 52,1 мільйона гривень.

 

     Потребує вирішення   питання   про  використання  спеціальних коштів паспортно-візової  служби.  Так,  згідно  статті  2  Закону України   "Про   Державний   бюджет   України  на  2000  рік"  всі позабюджетні  кошти  установ  і  організацій,  що  утримуються  за рахунок   коштів   Державного   бюджету  України,  включаються  до спеціального  фонду   Державного   бюджету   України   як   власні надходження  цих  установ  і  організацій та відповідні спеціальні видатки.  Разом з тим Постановою Кабінету  Міністрів  України  від 16.03.2000  501  про внесення змін і доповнень та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питання  визначення  джерел  фінансування  органів державної влади внесено зміни до порядку оплати послуг з оформлення документів  на право  виїзду  громадян  за кордон і послуг,  пов'язаних з в'їздом іноземних  громадян  в  України,  а   кошти   в   повному   обсязі зараховуються  до  загального  фонду  Державного  бюджету,  що  не відповідає вимогам статті 2 та статті 6.8 Закону.

 

     При розгляді проекту Державного бюджету України на  2001  рік необхідно врахувати:

 

     1. Збільшити  видатки  на  утримання системи МВС в сумі 300,0 млн.грн., у тому числі на оплату праці - 160,8 млн.грн.

 

     2. Розробити механізм погашення заборгованості за минулі роки із   соціальних   виплат,   а  також  за  отримані  продовольство, медикаменти,   речове   майно,   озброєння,   військову   техніку, енергоносії,   за   виконані   роботи   та  надані  послуги  понад асигнування,  передбачені Законом України  "Про  Державний  бюджет України на 2001 рік".

 

     3. Внести  зміни  до  ст.22 Закону України "Про міліцію" щодо визначення  джерел  фінансування  пільг   по   житлово-комунальних послугах   та   збереження  цих  пільг  за  працівниками  міліції, звільненими в запас або відставку за віком або через хворобу,  які мають вислугу 20 років і більше (в пільговому обчисленні).

 

     4. Створити  механізм  компенсації вартості пільг працівникам системи МВС у зв'язку з призупиненням їх  дій  на  безоплатне  або пільгове   санаторно-курортне  лікування,  комунальні  послуги  та безкоштовний проїзд.

 

     5. Виключити з проекту Закону України "Про  Державний  бюджет України  на  2001  рік"  статтю  54  щодо призупинення на 2000 рік надання пільг як таку,  що погіршує соціальний захист  працівників органів і підрозділів внутрішніх справ.

 

     6. Передбачити в проекті закону статтю про звільнення органів і підрозділів внутрішніх справ від сплати податків та обов'язкових платежів  до  бюджету,  спрямувавши їх на потреби,  не забезпечені державним бюджетом.

 

     7. Дозволити   Міністерству   внутрішніх    справ    залучати добровільні  внески  фізичних  та  юридичних  осіб на фінансування бюджетної діяльності, у тому числі грошове утримання.

 

     8. Виключити з проекту Закону України "Про  Державний  бюджет України  на  2001  рік"  статтю  22  щодо обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам з числа працівників  органів  і  підрозділів внутрішніх справ України.

 

     9. Залишити   можливість  утримання  підрозділів  міліції  за рахунок коштів місцевих бюджетів,  що відповідатиме Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Фракція  Комуністичної партії України.  Шановні народні депутати!  Обговорюючи таке надзвичайно важливе питання, як проект Державного бюджету України на 2001 рік,  кожен промовець потрапляє в ситуацію,  коли думок, зауважень надзвичайно багато, а часу, щоб їх висловити, дуже мало. Тому коротко.

 

     Перше. Як член фракції комуністів України,  яка подала багато пропозицій до внесеного проекту Державного бюджету від  імені  114 народних  депутатів,  хочу  відзначити,  що  у  варіанті  бюджету, поданого  комітетом,  ураховано  тільки  2  пропозиції,   частково враховано  3,  інші пропозиції передбачається врахувати до другого читання, або дані доручення Кабінету Міністрів України.

 

     Таке ставлення до поправок ставить кожного з  нас  у  складну ситуацію при голосуванні.

 

     Друге. Привертаю увагу залу до того,  що комітет,  викладаючи статтю 54 в новій редакції,  в якійсь  мірі  намагався  пом'якшити ситуацію,  яка  могла  б статися в результаті підтримки пропозиції уряду про скасування пільг  відповідно  до  статті  62  Державного бюджету 2000 року.

 

     Останній абзац  статті  54 про надання дозволу місцевим радам проводити фінансування  пільг  ветеранам,  чорнобильцям  в  рамках наявних коштів викликає здивування тому, що вони й так мають на це право,  але на жаль, не мають коштів. Отже, для тих, хто має право на  пільгове  забезпечення,  це  безнадійна втіха.  Можливо тільки місто Київ зможе виділити на це кошти.  Саме  тому  я  вважаю,  що треба   було  врахувати  поправку  412  депутата  Раханського  про вилучення статті 54 і продовження  дії  статті  60  бюджету  цього року,  яку  так  і не спромігся виконати уряд,  котрому доручалось розробити  порядок  зарахування  заощаджень  громадян  як   сплату заборгованості за комунальні послуги.

 

     Третє і   останнє.  Народні  депутати  України  від  Одеської області не раз піднімали проблему  стосовно  надзвичайно  низького рівня  бюджетного  забезпечення  населення  області в 1999 та 2000 роках.

 

     Така ж ситуація закладена і у  проект  Закону  про  Державний бюджет  України  на  2001  рік,  де  за  доходами загального фонду місцевих бюджетів Одеська область посідає 5 місце в Україні,  а за видатками  останнє  -  27  місце.  Видатки  на  душу  населення  в середньому по Україні складають 310 гривень, по Києву - майже 500, Чернігівська область - 348 гривень, а Одеській області заплановано 259 гривень, тобто в черговий раз планується останнє місце.

 

     Проектом бюджету на 2001  рік  знову,  як  і  минулого  року, Одеській  області  передбачена  найменша  дотація,  а  норматив її відрахування  взято  до  штучно  завищеного  на  150  млн  гривень розрахункового  обсягу  надходжень,  за  рахунок яких здійснюється перерахування дотацій.

 

     Розрахунки показують,  що для фінансування  найневідкладніших потреб області в 2001 році видаткова частина бюджету має становити 1,69 млр гривень,  не враховуючи фінансування капітальних вкладень і  підтримку  агропромислового комплексу.  Але розуміючи фінансову скруту в державі,  ми пропонуємо тільки привести  у  відповідність позицію області у рейтингу витрат загального фонду у сумі не менше 830,9 млн гривень,  що потребує встановлення  області  дотації  на 2001  рік  у  сумі  254,5  млн  гривень  з нормативом щоденного її перерахування 33,9 відсотка від обсягу 750 млн гривень  надходжень до загального фонду державного бюджету.

 

     Тому я  пропоную  ще  раз  розглянути  проблему  фінансування Одеської області і зауваження врахувати до другого читання.

 

     Відповідний лист   від    депутатів    області    направлений Прем'єр-міністру   України,   який   з  розумінням  поставився  до порушених питань.

 

     Дякую за увагу.