БЮЛЕТЕНЬ N 5

 

                         ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  14  в е р е с н я  2000  р о к у.

                         16  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прошу готуватися до реєстрації. Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  395  народних   депутатів.   Вечірнє пленарне  засідання  оголошується  відкритим.  Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

 

     Оголошується до розгляду проект Закону

 0945 про   закони   і   законодавчу  діяльність  (повторне  друге читання).  Олексій Іванович Ющик відповідатиме на  запитання,  які будуть ставити депутати.

 

     З процедури? Чого це ви сьогодні такий активний, Пустовойтов? Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська    область).    Життя   заставляє.   Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Іване Степановичу, ми три дні тому зустрічалися  з  парламентською  делегацією  з  Канади і міністром громадянства і еміграції.  Вони нам поставили  таке  запитання:  а який громадський контроль за діяльністю гілок влади?  Ну хлопці із Руху хотіли  щось  доказати,  а  мені  соромно  було  сказати,  що громадського контролю за діяльністю Верховної Ради немає,  тому що засідання  Верховної  Ради  до  цього  часу  не  транслюються.  То все-таки скажіть,  коли будуть транслювати,  щоб люди контролювали те,  що ми тут робимо,  а не наші журналісти,  яких ми  поважаємо, давали якісь вибіркові дані про нашу діяльність?

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Я,  на  жаль,  не  був  присутній на вашій зустрічі з канадською делегацією.  Якби я чув цю розмову, я міг би вступити в дискусію і висловити свою думку. А зараз це не по темі. Я оголосив питання  до  розгляду,  наш  колега  Олексій  Іванович  стоїть  на трибуні, давайте будемо розглядати питання порядку денного.

 

     ЮЩИК О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу!  Вашій увазі пропонується для розгляду  в  повторному другому читанні проект Закону про закони і законодавчу діяльність. Я  нагадаю,   що   цей   проект   був   підготовлений   Інститутом законодавства чотири роки тому.  До другого читання надійшло понад 150 пропозицій,  у тому числі редакційні поправки, враховано понад 100  пропозицій,  відхилено  одну  третину  -  здебільшого ті,  що повторювалися.  Є   позитивний   висновок   Головного   юридичного управління. Цей законопроект був включений для розгляду в останній день минулої сесії, але до нього, на жаль, черга не дійшла. За цей час   додатково  були  розглянуті  пропозиції,  які  надійшли  від народних  депутатів  уже   після   того,   як   законопроект   був підготовлений  до другого читання і комітет дав свій висновок.  Ми врахували ці пропозиції для того,  щоб максимально  поліпшити  цей законопроект.  Він  настільки ретельно відпрацьований,  що комітет одноголосно рекомендував Верховній Раді прийняти  його  в  другому читанні в цілому.

 

     ГОЛОВА. Чи   є   запитання   до  Олексія  Івановича  чи  інші пропозиції?

 

     ЮЩИК О.І.  Це повторне друге читання. Було питання, пов'язане з  референдумом,  ми  його  врегулювали з колегою Лавриновичем.  У комітеті  всі  ці  питання  вирішили,  узгодили  з   Законом   про всеукраїнський  та  місцеві референдуми і якихось суперечностей не залишилося.

 

     ГОЛОВА. У нас є всі підстави проголосувати за  цей  проект  у другому  читанні,  а  потім  залежно  від  результатів голосування проголосуємо його як закон. Так, Олексію Івановичу?

 

     Я прошу проголосувати запропонований проект закону в  другому читанні.

 

     "За" - 238.

 

     Рішення приймається.

 

     Немає у  депутатів  заперечень проти того,  щоб проголосувати законопроект як закон? Прошу проголосувати як закон у цілому.

 

     "За" - 255.

 

     Закон приймається.

 

     Олексію Івановичу, я вам дякую за працю.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду в другому читанні проект Закону  про трансплантацію електрокардіостимуляторів серця. Доповідає Черненко Віталій Григорович.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Шановні народні депутати!  Шановний Іване Степановичу!  На  ваш  розгляд  пропонується законопроект,  який у першому     читанні     мав     назву     "Про      трансплантацію електрокардіостимуляторів   серця".  Комітет  разом  з  депутатами плідно  попрацював,  усі  зауваження,  внесені  до  законопроекту, враховані. І змінилася назва, проект закону тепер називається "Про імплантацію електрокардіостимуляторів". Я прошу проголосувати його в другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Тут у мене написано "про трансплантацію".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.    Дело    в    том,   Иван   Степанович,   что трансплантируют органы,  ткани,  а имплантируют инородные тела.  А электрокардиостимулятор - это инородное тело.

 

     ГОЛОВА. Віталію Григоровичу, пробачте, але тут написано - про трансплантацію, тому ви поясність депутатам, що це стара таблиця.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні народні депутати!  У  першому  читанні законопроект  називався  "Про  трансплантацію...".  Це неправильне трактування.  Комітет,  врахувавши пропозицію, внесену депутатами, пропонує      таку      назву     закону:     "Про     імплантацію електрокардіостимуляторів".

 

     ГОЛОВА. Треба спочатку проголосувати за зміну назви, депутати правильно кажуть.  Це друге читання. Друге читання ми починаємо із назви закону,  а потім переходимо до статей.  Тому доповідайте, що ви   пропонуєте   змінити   назву  закону,  аргументуйте  -  і  ми проголосуємо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні депутати,  я вже  аргументував.  Треба проголосувати, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Прошу проголосувати назву закону.

 

     "За" - 236.

 

     Назва змінена.

 

     Чи є  в  депутатів зауваження до статей,  до яких вони внесли поправки,  які не враховані  або,  на  їхню  думку,  враховані  не повністю,  і  вони наполягають на голосуванні?  Немає.  Тоді прошу проголосувати законопроект у другому читанні.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення приймається.

 

     Комітет вносить  пропозицію  проголосувати  законопроект   як закон,  оскільки  щодо  жодної статті зауважень не надійшло.  Уряд підтримує законопроект.  Прошу проголосувати законопроект як закон у цілому.

 

     "За" - 249.

 

     Закон приймається.

 

     -----------

 

     Оголошується до  розгляду  проект  Закону  про курорти (друге читання), реєстраційний номер 3123.

 

     Віталію Григоровичу, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні  народні  депутати!  На  ваш   розгляд пропонується  проект  Закону про курорти в другому читанні.  Іване Степановичу,  я   прошу   відповідно   до   процедури   розглядати постатейно.

 

     ГОЛОВА. Візьміть порівняльну таблицю, шановні депутати. І ви, Віталію Григоровичу,  візьміть  і  запитуйте,  чи  є  в  депутатів зауваження...

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Є зауваження депутата Раханського.

 

     ГОЛОВА. Та ні!  Зачитуйте поправки,  які вами не враховані, а депутат наполягає на голосуванні - така в нас  процедура.  Депутат Раханський погодився, не наполягає.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Поправка депутата Акопяна не врахована.

 

     ГОЛОВА. Депутат Акопян погоджується.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Поправка депутата Шарова не врахована.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Федоровичу?.. Погоджується.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Поправка депутата Франчука не врахована.

 

     ГОЛОВА. Він  погоджується.  Чи  є  в  депутатів,  які вносили поправки і вони з тої чи іншої

 

     Увімкніть мікрофон депутата Раханського.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (виборчий округ 4, Автономна Республіка Крим). Я вчора поправки 1, 6,  13,  інші,  які були відхилені, погодив із шановним Черненком. Але щодо поправки 38 я не погоджуюся.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Варфоломійовичу, називайте сторінку.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Сторінка 9, поправка 38. Справа в тому,  що згідно з Конституцією Автономної Республіки Крим повноваження, визначені в статті 7, надані не Раді міністрів, а Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

 

     Тому я   вношу   пропозицію,   щоб   слова  "Радою  міністрів Автономної Республіки  Крим"  замінити  словами  "Верховною  Радою Автономної Республіки Крим".

 

     ГОЛОВА. Віталію  Григоровичу,  ідеться  про поправку,  яка не врахована, а депутат наполягає на її голосуванні.

 

     От народний депутат Раханський каже: сторінка 9 поправка 38. Дивіться: поправка депутатів Раханського і Наталії Петрівни Штепи.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іван  Степанович!  Шановні  народні  депутати! Шановний  Анатолію  Варфоломійовичу!  Комітет  на своєму засіданні розглядав цю поправку і відхилив її.

 

     Чого вона   стосується?    "Характер    лікувально-оздоровчої місцевості,  особливості  лікувальних ресурсів курортів та профіль визначаються у положеннях про курорти, що розробляються відповідно цього закону і затверджуються:  Кабінетом Міністрів України - щодо курортів   державного   значення;   Радою   міністрів   Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо  курортів  місцевого  значення". Тобто виконавчою владою.

 

     Анатолій Варфоломійович пропонує змінити ситуацію, цю функцію залишити за Верховною Радою  Автономної  Республіки  Крим.  Але  в проекті  закону чітко записано,  за курортну діяльність відповідає орган,  який формує виконавча влада,  тобто Кабінет Міністрів.  Це їхнє право,  що формувати - чи комітет, чи департамент. Ну не може Верховна Рада  Автономної  Республіки  Крим  формувати  виконавчий орган з питань діяльності курортів. Це мотивація комітету.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Наталії Штепи.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Иван  Степанович!  Уважаемые  депутаты  и  вы,  уважаемый  товарищ Черненко!  Вы же не вводите депутатов в заблуждение. Есть Закон об утверждении Конституции Автономной Республики Крым,  который никто не дал право нарушать.  Так вот, там четко записано, что это право в Крыму закреплено за Верховной Радой Автономной Республики  Крым. Вам это может не нравиться - тогда вносите изменения в действующую Конституцию Автономной Республики Крым,  но  пренебрегать  законом нельзя. Поэтому нужно поддержать поправку Раханского и Штепы.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Можна пояснити, Іване Степановичу?

 

     ШТЕПА Н.П. Да уже не нужно ничего обяснять.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Наталіє Петрівно, розумієте, у нас ще є закони України і Конституція України.  Це ж плутанина.  Виконавчий  орган виконує  рішення,  а  ми  Верховну Раду Автономної Республіки Крим робимо виконавчим органом.

 

     Іване Степановичу,  я прошу проголосувати редакцію  комітету, це позиція комітету.  Не Черненко приймав рішення, рішення приймав комітет. Ми запрошували всіх, хто бажав узяти участь в обговоренні цього питання.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Петровичу, що ви скажете?

 

     КАРТИШ А.П.,  заступник міністра охорони здоров'я України. Ми підтримуємо позицію комітету,  ми разом  працювали.  Вважаємо  цей варіант кращим.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Раханського.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Колеги,  я  зачитаю  вам  пункт 12 статті 26 Конституції  Автономної   Республіки   Крим:   "вирішення   питань адміністративно-територіального  устрою згідно з законами України; визначення  статусу  місцевостей  як  курортів;  встановлення  зон санітарної  охорони  курортів;  вирішення  питань  організації  та розвитку курортно-рекреаційної сфери і туризму".  Це  повноваження Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим,  а не Ради міністрів Криму. Чому ми так ставимо це питання, я не розумію?

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване Степановичу,  я ще одне  пояснення  дам. Щодо  державних  курортів  -  це визначає Кабінет Міністрів.  Щодо курортів,  які   підпорядковуються   Раді   міністрів   Автономної Республіки Крим,  вирішує вона. Щодо курортів обласного значення - вирішують обласні державні адміністрації.

 

     ГОЛОВА. Депутати наполягають на голосуванні  своєї  поправки. Це  сторінка  9,  друга  колонка,  поправка 38,  внесена народними депутатами Раханським і Штепою.

 

     Увімкніть мікрофон Наталії Штепи.

 

     ШТЕПА Н.П. Уважаемые депутаты, господин Черненко вводит вас в заблуждение. Справді, що стосується державних курортів - тут немає питань, за це відповідає Кабінет Міністрів. Що стосується положень про   діяльність   місцевих   курортів,   то  вони  затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки  Крим,  обласними державними  адміністраціями.  Тому  в  статті  7 треба записати не "Радою міністрів", а "Верховною Радою Автономної Республіки Крим", і все.

 

     І нехай  ваш  Черненко  не  заводить туди,  куди не слід,  до порушення закону.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати  поправку,  на  якій  наполягають народні   депутати   Раханський,   Штепа,  внесену  відповідно  до Регламенту. Прошу голосувати.

 

     "За" - 200.

 

     У кого з депутатів ще є зауваження?  Депутат Раханський. Будь ласка.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.   Наступна   поправка   50   на  сторінці  11 стосується знову того самого питання. Шановні колеги, ми отримаємо вето Президента на цей закон,  якщо приймемо у такій редакції,  як пропонує комітет.  У законі ж чітко говориться, що це повноваження Автономної Республіки Крим.  А шановний Черненко заводив нас тут в оману.  Ця поправка стосується того самого питання,  що й поправка 38.

 

     ГОЛОВА. Може,  давайте  запишемо  "Верховною Радою Автономної Республіки Крим",  а через кому "Радою міністрів". Нехай вирішують удвох - і все.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Ну, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Давайте підемо на такий компроміс.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Іване Степановичу, можна записати все

 

     ГОЛОВА. Депутат зачитав вам статтю Конституції,  де визначені повноваження органу.  Ви могли б  апелювати,  якби  це  суперечило Конституції  України.  А  вони  посилаються  на пряму норму статті Конституції,  тому  я   пропоную   такий   компромісний   варіант: "Верховною  Радою  Автономної  Республіки  Крим,  Радою  міністрів Автономної Республіки " Ви погоджуєтеся, Анатолію Варфоломійовичу? Погоджується.  Давайте  так  проголосуємо поправки 38 і 50.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 235.

 

     Приймається.

 

     Ще є у депутатів зауваження? Увімкніть мікрофон Раханського.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Поправка 53, сторінка 11. Тут ми також пропонуємо доповнити словами: "або Рада міністрів Автономної Республіки Крим".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване  Степановичу,  це  принципове   питання. Виходить, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим сама до себе подає клопотання про визначення  території  курортною.  Ну  що  ми робимо?

 

     ГОЛОВА. Віталію Григоровичу, сторінка 11, друга колонка.  Вони пропонують в абзаці четвертому  статті  8 сполучник  "або"  замінити  комою,  а  після слів "місцевий орган" додати слова "або Рада міністрів Автономної Республіки Крим".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване  Степановичу,   є   процедура,   давайте голосувати

 

     ГОЛОВА. Так,   тут   не  йде  мова  про  Верховну  Раду,  тут говориться вже про Раду міністрів,  конкретизується запис: замість "або" поставити кому і додати слова "або Рада міністрів".

 

     Ви погоджуєтеся?     Міністерство     погоджується.     Прошу проголосувати цю поправку.

 

     "За" - 233.

 

     Приймається.

 

     Увімкніть мікрофон Матвєєва Валентина Григоровича.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Сторінка 20,  поправка  102.  Мені  незрозуміло,  чому комітет відхилив мою пропозицію  стосовно  того,  щоб  статтю  18  назвати  "Спеціальне використання  природних лікувальних ресурсів"?  Це набагато ширше, ніж плата за спеціальне використання. Це перше.

 

     І друге.  Чому  відхилили  пропозицію,  що  при  використанні природних   курортних   ресурсів   тільки   з   лікувальною  метою санаторно-курортні заклади звільняються від  плати  за  спеціальне використання природних лікувальних ресурсів?  Адже я пропоную,  що від платежів за користування природними лікувальними ресурсами  не звільняються (я підкреслюю) підприємства,  які використовують їх з метою розливу та пакетування у пляшки  і  пакети,  тобто  з  метою перепродажу. Чому відхилена ця поправка?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я  пояснюю.  Спеціальне використання природних лікувальних ресурсів здійснюється за плату відповідно  до  Кодексу України  про надра.  І я не можу,  і комітет не може відмінити дію Кодексу про надра.

 

     ГОЛОВА. Та йдеться не про надра.  Ідеться про те, що на таких територіях  організовуються  малі  чи  великі  підприємства  і  не сплачують податки.

 

     Сергію Анатолійовичу,  це  ваше  питання   також.   Увімкніть мікрофон Сергія Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  214,  м.Київ).  Шановні  народні  депутати!  Взагалі  це  є особливий  платіж,  який  входить  у  систему  оподаткування.   Ви пам'ятаєте,  у  загальнодержавних  податках є збір за використання природних  ресурсів.  Так   само   буде   сплачуватися   збір   за користування  природними  лікувальними ресурсами,  якщо вступить в дію  цей  закон.  Але  для  того,  щоб  визначати  якісь   пільги, встановлювати  особливі  правила  оподаткування,  має бути окремий закон,  який визначить правила,  строки нарахування такого  збору, пільги тощо.  Взагалі пропозиція,  яка була висловлена,  слушна. І було б доцільно,  Іване Степановичу,  дати  протокольне  доручення нашому  комітету,  щоб ми виступили з законодавчою ініціативою для врегулювання цього питання і  підготували  маленький  закон,  який встановить  строки,  норми  і  пільги  щодо  цього платежу.  Ми це зробимо і потім обговоримо.

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, ідеться не про конкретну ставку податку чи інше. Тут же йдеться про те, що пільги для підприємств, які на цих територіях розливають у пляшки лікувальну воду тощо, не передбачаються.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване  Степановичу,  ви  маєте  рацію,  але ми прийняли закон, який називається "Про механізм встановлення ставок оподаткування,  пільг з оподаткування,  інших елементів податкових баз,  а також суб'єктів оподаткування".  Так от,  ідеться саме про суб'єкти оподаткування і податкові пільги.

 

     Відповідно до  цього  закону  має  бути  прийнято спеціальний податковий закон,  який врегулює всі  ці  речі.  Зрозуміло,  що  в Законі  про  курорти  аж ніяк не можуть встановлюватися пільги або визначатися суб'єкти оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Тоді взагалі треба  вилучити  норму,  яка  стосується пільгового оподаткування.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване Степановичу,  тут немає ніяких пільг. Ці пільги вже  врегульовані  законом,  про  який  казав  Терьохін,  і Кодексом про надра.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Матвєєва.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.  Пан Терьохін разом із паном Черненком штовхають нас на те,  щоб ми  почекали  ще  півроку  чи  рік,  поки  ці  всі товариства   з  обмеженою  відповідальністю  або  безвідповідальні продовжували подальший грабіж наших надр і  наживалися  на  цьому, заробляючи   великі   гроші.   Тому  в  моїй  пропозиції  найперше зазначено,  що при використанні надр  ми  керуємося  Кодексом  про надра.

 

     ГОЛОВА. Ви  почитайте,  Віталію  Григоровичу.  Тут зазначено: "При  використанні   природних   курортних   ресурсів   тільки   з лікувальною метою санаторнокурортні заклади звільняються від плати за спеціальне використання природних лікувальних ресурсів.

 

     Від платежів   за   користування   природними    лікувальними ресурсами  не  звільняються підприємства,  які використовують їх з метою розливу та пакетування у пляшки і пакети".

 

     Я вам зачитав цю норму,  ви висловите свою позицію.  Я  ж  не хочу, щоб було накладено вето на цей закон.

 

     У вас є ця таблиця? Подивіться: сторінка 20, середня колонка, передостанній абзац. Сергію Анатолійовичу, цю норму можна в цьому законі записати,  вона ж не визначає механізму податку,  а просто передбачає,  що не може бути  пільг  для  таких підприємств.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я розумію всю логіку цієї дискусії.  Але в нас заборонено встановлювати нові податки іншими законами, крім Закону про  систему  оподаткування.  А  ми  хочемо  встановити  плату  за використання спеціальних курортних ресурсів.  Не можна Законом про курорти  встановлювати  обов'язкові  платежі  і визначати,  хто їх платить або  хто  не  платить.  І  якщо  ми  це  приймемо   Можемо прийняти,  але  буде  вето,  тому  що ми з вами прийняли рішення - тільки Законом про систему оподаткування і  спеціальними  законами встановлюються  такого  роду  платежі.  Тому  я  закликаю  разом з Кабміном і зацікавленими  комітетами  розробити  маленький  закон, який описує принцип цього оподаткування - бази,  платників, пільги і строки внесення.

 

     ГОЛОВА. Я хотів би почути коментар Олексія Івановича Шитрі.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Спасибі.  Шановні народні депутати, я можу підтвердити те,  про що сказав  депутат  Терьохін.  Не  можемо  ми розкидати  податкові  норми  по  інших  законах,  цього  не  можна допустити.  Це суперечить і Закону про систему оподаткування, який передбачає  встановлення  ставок,  порядку  оплати  і  таке  інше. Звільнення від сплати податку встановлюється  тільки  спеціальними податковими законами. Це ж діюча норма, ми не можемо просто так її переглянути.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 102 народного   депутата  Матвєєва  Валентина  Григоровича.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 206.

 

     Ще які є зауваження? Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Шановні депутати!  У статті 16 написано:  "З метою  організації  діяльності  курортів юридичні та фізичні особи використовують спеціально визначені природні території...".

 

     Ми з Наталією Штепою у  поправці  90  пропонуємо  після  слів "фізичні  особи"  записати:  "які мають відповідну кваліфікацію та ліцензію на даний вид діяльності".

 

     Якщо ми просто запишемо, хто що хоче використовувати, це буде непрофесійний підхід.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую вам,  Анатолію Варфоломійовичу. Комітет, коли розглядав вашу поправку,  виходив із Закону про  ліцензування деяких  видів  підприємницької  діяльності.  Це  вже  врегульовано законодавством.  Я  прошу  депутатів  просто  визначитись   шляхом голосування.

 

     ГОЛОВА. Поправка 90. Депутату Штепі увімкніть мікрофон.

 

     ШТЕПА Н.П. Уважаемые депутаты! Прошу поддержать эту поправку, потому что мы много лет откладывали принятие Закона о курортах, не учитывая,  что  курорты  -  это  жемчужина  Украины,  которую надо беречь.  Если мы в  руки,  извините,  иногда  проходимцев,  людей, которые  не  имеют ни профессиональной подготовки,  ни лицензии на этот вид деятельности,  отдадим оздоровительную сферу, организацию курортов, то просто погубим все, что на сегодня имеем.

 

     Я прошу вас поддержать поправки 90 и 97, они одинаковы.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Я хочу привернути увагу депутатів до статті 27, де   йдеться   про   приватизацію.   Комітет  пропонує  заборонити приватизацію.  Якщо це буде тільки державна власність, то не треба буде й думати про те, що хтось щось погубить.

 

     Окрім того,   у  нас  є  Закон  про  ліцензування,  де  чітко виписано, що ліцензується.

 

     ГОЛОВА. Ви зрозуміли?  Поправка  90  на  сторінці  17,  друга колонка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 209.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     Депутата Раханського увімкніть мікрофон.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Шановні колеги! Поправка 97 на сторінці 19 до статті 18.  У цій статті написано:  "Родовища корисних копалин, що належать   до   природних   лікувальних   ресурсів,   надаються  у користування  юридичним  і  фізичним  особам..."   Ми   пропонуємо доповнити: "які мають відповідну кваліфікацію та ліцензію на даний вид діяльності".  Інакше хто завгодно,  навіть металурги (хоча  це дуже поважна професія), прийдуть і будуть займатися цією справою.

 

     Вважаю, що потрібно проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Іване  Степановичу,  я  не  заперечую,  можна проголосувати. Але є закон про ліцензування.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Сторінка 19, поправка 97.

 

     "За" - 244.

 

     Рішення приймається.

 

     Увімкніть мікрофон Наталії Штепи.

 

     ШТЕПА Н.П.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые депутаты! Я прошу  переголосовать  поправку  90,  потому что она один к одному совпадает с поправкой 97.  Мы поправку 97 проголосовали,  а это то же самое. Я прошу вас переголосовать и поддержать.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Прошу голосувати.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення приймається.

 

     Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Шановні колеги! Поправка 108 на сторінці 22. Ми вносимо пропозицію  доповнити  статтю  18  реченням  "Плата  за користування   морем   для   організації   лікувальних  пляжів  із стаціонарних оздоровниць не стягується",  тому що буде  трактувати хто як хоче на місцях цю статтю.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Це  те,  що  пояснював  Терьохін.  Це  питання регулюється Кодексом України про надра.

 

     ГОЛОВА. Про що  йдеться,  щоб  брали  кошти  за  користування пляжем?

 

     Зачитайте поправку. Сторінка 22. Який номер поправки?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Ні,  сторінка 21,  Іване Степановичу, поправка 106 депутатів Раханського та Штепи.  Абзац другий статті 18  після слів  "Нормативи  плати  за  користування  природними лікувальними ресурсами" доповнити словами "землею  в  межах  гірничо-санітарної охорони",  а  після  слів  "Кабінетом Міністрів України" доповнити словами  "а  в  Автономній  Республіці  Крим  -  Верховною   Радою Автономної Республіки Крим з урахуванням статусу курорту".

 

     ГОЛОВА. Він каже, що поправка 108 до статті 18.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я  нашел,  не кричите.  "Плата за користування морем  для  організації   лікувальних   пляжів   із   стаціонарних оздоровниць не стягується".

 

     Іване Степановичу,  сьогодні діє норма,  що ніде в санаторіях не стягується плата за користування морем. Де ви таке бачили? (Шум у залі).  Шановні народні депутати, на міські пляжі не поширюється дія Закону про курорти.  Причому тут  пляжі  в  містах  до  пляжів санаторно-курортних  закладів,  де плата за користування пляжем не стягується?

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Штепи.

 

     ШТЕПА Н.П.  Уважаемые депутаты! То, что сказал Черненко, лишь наполовину  правильно,  потому что не берется плата,  если об этом записано в законе. У законі такого немає. Тому ми пропонуємо чітко записати у законопроекті про курорти оцю норму, для того щоб ніхто потім двояко не трактував ці норми. Просимо проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Сторінка 22, друга колонка, поправка   108.  Я  зачитаю:  "Плата  за  користування  морем  для організації лікувальних  пляжів  із  стаціонарних  оздоровниць  не стягується". Прошу голосувати.

 

     Зніміть голосування. Увімкніть мікрофон Шитрі.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Іване Степановичу, що ми робимо із законом?

 

     ГОЛОВА. Це поправка,  яка внесена відповідно до Регламенту, і вона голосується. А що ви робите із законом - це вже інше питання.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване Степановичу, є нормативні документи, які встановлюють податки.  Ми ж не можемо в законі про курорти писати, яку плату і з кого стягувати.

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу, ви заспокойтесь.

 

     Олексію Івановичу, будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І. Шановні народні депутати! Сьогодні ще не придумали плату за воду на пляжах, немає такого. І тому прохання не включати запропоновану норму в проект.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 193.

 

     Наступна поправка. Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Поправка 110 на сторінці 22 до частини другої статті  20:  "Мінеральні  води,  лікувальні грязі,  що належать до категорії природних лікувальних ресурсів, видобуваються в обсягах, ліміт  яких  затверджується  Державною комісією України по запасах корисних копалин".  Ми пропонуємо  додати:  "або  Радою  міністрів Автономної  Республіки  Крим".  Так,  як  записано  в  Конституції Автономної Республіки Крим.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Можна  пояснити,  Іване  Степановичу?  Кабінет Міністрів  подає  на  наш  розгляд проект нормативного документа і записує:  "Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних  грязей  та  інших  корисних  копалин,  що належать до природних  лікувальних  ресурсів,  здійснюється   за   спеціальним дозволом   (ліцензією)   на   користування   надрами   в  порядку, визначеному законодавством України".  Є Закон про надра.  Чому  ми маємо  допустити,  при  всій  глибокій  повазі  до  Ради міністрів Автономної Республіки Крим, щоб це вирішували вони, а не закон?

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Поправка  110  на   сторінці   22.   Суть пропозиції   народних   депутатів   Раханського  і  Наталії  Штепи зрозуміла. Прошу голосувати.

 

     "За" - 186.

 

     Депутат Штепа. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.  Мы пропустили поправку 106,  где мы предлагаем  в соответствии  опятьтаки  с  Конституцией Крыма дополнить статью 18 после   слов   "Нормативи   плати   за   користування   природними лікувальними ресурсами" словами "землею в межах гірничо-санітарної охорони",  а после слов "Кабінетом Міністрів України" словами "а в Автономній Республіці Крим - Верховною Радою Автономної Республіки Крим з урахуванням статусу курорту".  Так записано  в  Конституції Криму.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Шановні народні депутати! Комітет виходив з тих міркувань, що ці акти регулюються виключно законами України. А вам вирішувати. Це теж нормативний акт, який встановлює податок.

 

     У нас  є  державні курорти і є місцеві курорти.  Але Верховна Рада  Автономної  Республіки  Крим  не   наділена   повноваженнями приймати закони.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Станіслава Івановича Гуренка.

 

     ГУРЕНКО С.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Іване Степановичу,  я  звертаюся  до  вас  з  проханням.  Є Регламент,   навіщо   ж  ми  дебати  розвели?  Поправка  є,  треба голосувати.

 

     ГОЛОВА. Так я теж за.

 

     ГУРЕНКО С.І. І стримуйте того, хто виступає. Ну він же розвів тут таке, наче він один захисник інтересів. Я вас дуже прошу.

 

     ГОЛОВА. Поправка  106  на  сторінці  21.  Суть  цієї поправки зрозуміли?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Я зачитаю, шановні народні депутати. Після слів "Кабінетом  Міністрів  України"  доповнити словами "а в Автономній Республіці Крим - Верховною Радою  Автономної  Республіки  Крим  з урахуванням  статусу  курорту".  Це  поправка  шановних  депутатів Раханського і Штепи.

 

     ГОЛОВА. Віталію  Григоровичу,  ви  спокійніше.  Якраз   отака кінцівка і визначає,  що там, де це місцевого статусу курорт, вони будуть визначати цей  норматив,  а  де  статус  державний  -  буде визначати Кабінет Міністрів.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Я спокійний, як ніколи, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати цю поправку.

 

     "За" - 205.

 

     Депутат Матвєєв. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Г. Шановні колеги! Поправка 147. Враховуючи те,  що сьогодні дуже скрутне фінансове  становище санаторнокурортних  закладів,  і  всі  ми  це  добре знаємо,  наша пропозиція  зводиться  до  того,  щоб  санаторно-курортні  заклади звільнити  від  сплати  податків  на  землю,  а  санаторнокурортні путівки - від сплати податку на додану вартість.  Я  розумію,  пан Черненко  скаже,  що  це  норма  іншого  закону.  Але ми кожен рік приймаємо зміни до законів,  якими ті чи інші  путівки  звільняємо від  сплати  податку  на  додану  вартість.  Тому  цю  норму треба записати один раз, а потім уже в інших законах це відобразити.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний Валентине Григоровичу!  Коли  комітет розглядав  цю поправку,  ми душею були з вами і тілом були з вами, але,  як казали древні римляни, dura lex, sed lex - закон cуровий, але  це  закон.  Це  питання  регулюється  іншим  законом.  Як  ви проголосуєте,  це ваша справа. Але може бути вето на цю поправку і на  закон  у цілому.  Цей проект закону 5 років мусолили,  а тепер Черненко тут стоїть і  його  всі  шпигають!  Ми  за  півроку  його підготували  і  витримали  стільки,  що  не  дай вам Бог.  Я прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Олексій Іванович Шитря.

 

     ШИТРЯ О.І.  Іване Степановичу,  я можу тільки повторити знову те саме:  якщо ми хочемо звільняти, скажімо, від податку на додану вартість путівки,  то це треба робити  в  законі  про  податок  на додану вартість,  якщо землю,  то в законі про землю, якщо доходи, то в законі про оподаткування доходів. Тобто не треба робити цього в законі, який регулює зовсім інші моменти.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Поправка 147 на сторінці 32. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення не приймається.

 

     Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Шановні колеги! Поправка 113 на сторінці 22. Про що йдеться? У статті 20 зазначено, що медичний бальнеологічний висновок надається центральним органом виконавчої влади з  охорони здоров'я.  Тобто  з  Києва  буде даватись висновок.  Ми пропонуємо додати:  "або  органом,  уповноваженим  на  те   Радою   міністрів Автономної Республіки Крим".  Це дуже правильно, тому що Крим - це суцільні санаторії.  І не можна з Києва всім керувати,  не бачачи, що там робиться.

 

     ГОЛОВА. Давайте, Віталію Григоровичу, через кому

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Іване   Степановичу,  якщо  прочитати  проект закону, то там передбачено, що в Автономній Республіці Крим - Рада міністрів Автономної Республіки Крим...

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.  Уважаемые депутаты!  Уважаемый Иван Степанович! И поправку  110,  и  поправку  113  надо  учесть  и  добавить:   "за погодженням  з Радою міністрів Автономної Республіки Крим",  бо не можна...

 

     ГОЛОВА. Та  не  за  погодженням.  Це  відноситься  до  їхньої компетенції.

 

     Що скаже представник уряду?

 

     ШИТРЯ О.І. Можна погодитись із депутатами.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  поправки 110 і 113 депутатів Раханського і Штепи.

 

     "За" - 189.

 

     Ще які поправки? Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Поправка 117 на сторінці 23. Шановні колеги! У  статті 20 записано:  "Відповідальність за повне дотримання цієї технології покладається  на  суб'єкт  підприємницької  діяльності, який  одержав у центральному органі виконавчої влади з геології та використання надр спеціальний дозвіл  (ліцензію)  на  використання надр з метою експлуатації родовищ корисних копалин". Ми пропонуємо цю частину  доповнити  реченням:  "В  Автономній  Республіці  Крим порядок  надання  спеціальних  дозволів  (ліцензій) встановлюється Верховною  Радою  Автономної  Республіки  Крим",  як   сказано   в Конституції Автономної Республіки Крим.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Шановні   народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу!  Цю функцію виконує виконавча влада. Вона дає дозволи і ліцензії, це не має ніякого...

 

     ГОЛОВА. І без погодження,  зокрема, з місцевою владою в Криму такий дозвіл ніхто не дасть.  Це ж обов'язкова вимога. Починається з погодження місця розташування, а потім матеріали ідуть до нас, і ми тут приймаємо рішення про відведення землі і так далі.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване Степановичу,  я наведу приклад. Десь 4-5 років  тому  ліцензію видавали в областях.  Тоді з'явилося стільки різних знахарів,  які начебто лікували від усіх хвороб.  Ми хочемо зупинити це,  тому записали,  що ліцензію видає Кабінет Міністрів, зокрема  Міністерство  охорони  здоров'я,  щоб  був   один   орган ліцензування.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли?  Голосується  поправка 117 на сторінці 23. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 178.

 

     Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Поправка 120  на  сторінці  23.  Ми  просимо залишити    тільки    такі    позиції.    Перше   -   ліцензування санаторнокурортної діяльності:  "Згідно із законодавством  України санаторно-курортна діяльність підлягає обов'язковому ліцензуванню" і  сертифікація  санаторнокурортних  послуг:   "Санаторно-курортні послуги,  які  надаються санаторно-курортним закладам,  підлягають обов'язковій сертифікації".

 

     Друге -  наукові  дослідження  у   сфері   курортної   справи (сторінка   25):   "Наукові  дослідження  в  галузі  курортології, розробка    методик    санаторно-курортного    лікування,     інша науково-практична   діяльність   покладаються   на  спеціалізовані науководослідні організації".

 

     І третє  -   особливості   загальнокурортного   режиму:   "На території  курортів  встановлюється  загальнокурортний  режим,  що передбачає заходи боротьби з шумом,  запиленістю та  загазованістю повітряного простору,  регулювання роботи транспорту,  видовищних, торгових та інших заходів" - і далі за текстом.

 

     Оці позиції ми просимо підтримати. Це дуже важливі позиції.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний  Анатолію  Варфоломійовичу!   Шановні народні депутати! Ці норми є в законі. Але комітет і я особисто не заперечуємо.  Це можна проголосувати,  будь ласка.  Але  ці  норми виписані в законі. Я прошу, проголосуйте, воля ваша.

 

     ГОЛОВА. В якому законі?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. У цьому ж законі.

 

     ГОЛОВА. Так ви скажіть, де ця норма, на якій сторінці, в якій статті? Переконайте.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Це стаття 20 і стаття 21.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування. Це поправка 120 на сторінках 23-26. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 208.

 

     Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Поправка 137, сторінка 29. Ми  пропонуємо  частину  першу  статті  22  викласти  в  такій редакції:   "Курортні   заклади   -   це  підприємства,  установи, організації різної форми власності та  відомчого  підпорядкування, які    розташовані    на    території    курортів   і   здійснюють санаторно-курортну і оздоровчу діяльність.

 

     Курортні заклади створюються в  установленому  законодавством України порядку".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний  народний  депутате!  Комітет не може погодитися з таким формулюванням.  Ми пропонуємо іншу редакцію,  я її  зачитаю:  "Санаторно-курортні  заклади  -  це  заклади охорони здоров'я (це не підприємства,  не  установи,  це  заклади  охорони здоров'я),  що  розташовані  на територіях курортів і забезпечують подання  громадянам  послуг   лікувального,   профілактичного   та реабілітаційного  характеру  з використанням природних лікувальних ресурсів.

 

     Санаторно-курортні заклади     створюються     в     порядку, передбаченому  статтею  16 Основ законодавства України про охорону здоров'я та іншими нормативно-правовими актами.

 

     Перелік видів  санаторно-курортних  закладів   затверджується центральним  органом  виконавчої  влади  з охорони здоров'я".  Вам вирішувати, яка норма повинна бути записана.

 

     ГОЛОВА. Поправка 137,  сторінка 29.  Прошу  проголосувати  на підтримку.

 

     "За" - 154.

 

     Наступна поправка. Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Поправка 177, сторінка 38. Шановні  колеги,  дуже  уважно   послухайте.   Комітет   проти розміщення об'єктів тимчасового (сезонного) характеру,  пов'язаних з обслуговуванням  відпочиваючих.  Потрібно  дозволити  розміщення об'єктів  тимчасового  характеру,  мається  на  увазі для торгівлі морозивом, водою і таке інше, це дуже важливо. "Їх розміщення може проводитися,  як виняток,  за умови погодження з природоохоронними та   санітарно-епідеміологічними   службами    окремим    рішенням виконавчих  органів  місцевої  влади  на  кожний  сезон  з суворим контролем  виконання  санітарноепідеміологічних  вимог".  Якщо  ми цього  не  дозволимо,  завтра  ніхто  не  зможе обслуговуватися на території пляжу: ні інвалід, ні дитина.

 

     ГОЛОВА. Віталію Григоровичу, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Іване Степановичу! Я категорично проти. Шановні народні  депутати!  Заклад  охорони  здоров'я,  курорт.  На  пляжі торгують морозивом, варять харчо...

 

     ГОЛОВА. Нехай торгують, це ж для людей.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване  Степановичу,  скільки  у  нас  випадків отруєнь?! Ну що "хай торгують"?

 

     ГОЛОВА. Ну що ж мені в місто їхати за морозивом?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Та на курорті ж годують, Іване Степановичу. Ну що ви кажете?

 

     ГОЛОВА. Це такий аргумент...  Вибачте мені, а я не хочу тоді, як годують, я хочу тоді, як хочеться.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні  народні  депутати!  Тоді  я  пропоную записати: "торгівля алкогольними напоями".

 

     ГОЛОВА. Ні,  ні, ні. Також є норми, які передбачають, де вони продаються.  Прочитайте,  там  чітко  визначено:  за погодженням і дозволом місцевої влади.  Вони  розглянуть  і  скажуть,  де  можна торгувати, а де не можна.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.      Іване     Степановичу,     будь     ласка: "Санаторно-курортні заклади -  це  заклади  охорони  здоров'я,  що розташовані   на   територіях   курортів  і  забезпечують  подання громадянам     послуг     лікувального,     профілактичного     та реабілітаційного  характеру  з використанням природних лікувальних ресурсів". Що ми хочемо ще сюди дописати?

 

     ГОЛОВА. Ми хочемо,  щоб там була повна  сфера  обслуговування відпочиваючих і тих, хто лікується.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Іване Степановичу! Я можу навести приклади щодо сфери обслуговування у нас в Україні.  Краще не треба,  щоб  я  їх наводив.

 

     ГОЛОВА. Це не нове. Раніше запитували: "Чому у вас немає?" Відповідали:  "Для чого  вони  нам?  У  нас  є лікувальні заклади".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Так що ви вимагаєте?

 

     ГОЛОВА. Я вимагаю  Депутат Кіяшко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Його поправки немає.

 

     ГОЛОВА. Він хоче підтримати.

 

     КІЯШКО С.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Иван Степанович!  Я хотел бы сказать по процедуре. Когда  иногда  клоуны выходят на трибуну и докладывают такие вещи, это вызывает смех.  У нас в Верховной Раде такого быть не  должно. Давайте заботиться об отдыхающих,  чтобы они, приехав отдыхать, не бегали куда-то за тем,  чего не хочется сегодня,  а будет хотеться завтра.

 

     Иван Степанович!    Мы   очень   долго   рассматриваем   этот законопроект.  Помните, у нас всегда была такая процедура. Если мы проголосовали  одну  поправку,  которая  касается  всех  остальных статей,  в  частности  о  полномочиях  правительства,   парламента Автономной Республики Крым, то они автоматически должны изменяться по всей структуре законопроекта. И сейчас мы не голосовали бы три, четыре раза разные позиции.

 

     А эту  поправку  депутата  Раханского я поддерживаю.  Давайте проголосуем и закончим рассмотрение вопроса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Але ж ми позицію комітету вислуховуємо,  це не  можна ігнорувати.     Вони    готують    законопроект,    вони    несуть відповідальність, вони доповідають і так далі.

 

     Голосується поправка 177. Прошу підтримати її.

 

     "За" - 201.

 

     Анатолію Варфоломійовичу,  прочитайте цю поправку.  Увімкніть мікрофон депутата Раханського.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Поправка 177: "Частину третю статті 31 після слів "(зони  суворого  режиму)"  доповнити  словами  "за  винятком пляжів  та берегової смуги моря,  дозволяється розміщення об'єктів тимчасового (сезонного) характеру,  пов'язаних  з  обслуговуванням відпочиваючих.  Їх  розміщення  може проводитися,  як виняток,  за умови       погодження        з        природоохоронними        та санітарно-епідеміологічними  службами  окремим рішенням виконавчих органів  місцевої  влади  на  кожний  сезон  з  суворим  контролем виконання санітарноепідеміологічних вимог". І далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати цю поправку.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення приймається.

 

     Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Сторінка 41, поправка 181. Ми просимо абзац  другий  статті  35  після  слів  "Кабінетом Міністрів  України" доповнити словами:  "а в Автономній Республіці Крим - Верховною Радою Автономної Республіки Крим  за  пропозицією Ради   міністрів   Автономної  Республіки  Крим".  Це  випливає  з Конституції Автономної Республіки Крим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Прошу голосувати.

 

     "За" - 192.

 

     Анатолій Варфоломійович. Будь ласка.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Поправка 211, сторінка 47. Пропонується   статтю   41   доповнити  пунктами,  я  не  буду зачитувати,  їх багато.  Поправка спрямована  тільки  на  те,  щоб розв'язати  всі  проблеми,  які  сьогодні існують на курорті,  - з освітленням, зв'язком і таке інше.

 

     ГОЛОВА. Статтю 41 доповнити такими пунктами:

 

     ресурсне забезпечення ;

 

     регуляція ринку курортних послуг ;

 

     координація містобудівної діяльності ;

 

     затвердження у    встановленому    законодавством     порядку генеральних планів ;

 

     формування та використання місцевих і позабюджетних фондів ;

 

     затвердження положення  про курорти місцевого значення згідно з типовим положенням про курорти України.

 

     Я звертаюся до представників уряду.  Яка ваша думка щодо цієї поправки?

 

     ШИТРЯ О.І. Ми вважаємо, що можна погодитися з депутатами.

 

     ГОЛОВА. Уряд підтримує поправку 211. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 245.

 

     Приймається.

 

     Всі поправки проголосовані  Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые депутаты! Я прошу вас  все  поправки,  касающиеся  полномочий  Верховной  Рады Автономной  Республики  Крым,  которые не прошли,  проголосовать в обязательном порядке.  Почему?  В части  статей  мы  эти  поправки проголосовали (и очень правильно,  разумно сделали),  теперь нужно подчистить во всех остальных статьях. Больше ничего. Нельзя же так делать!

 

     ГОЛОВА. Наталіє  Петрівно!  Давайте зробимо так.  Протокольно дамо  доручення  Головному  юридичному  управлінню   проголосовані статті  привести у відповідність з вимогами Конституції Автономної Республіки Крим, які не суперечать Конституції України.

 

     Немає заперечень?  Немає.  З  таким  протокольним  дорученням прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 258.

 

     Приймається.

 

     Прошу проголосувати як закон (Шум у залі). Щоб вони потім  На третє читання?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні  народні  депутати!   Шановний   Іване Степановичу!  Головне  юридичне  управління  не  є суб'єктом права законодавчої ініціативи. Що ви робите?

 

     ГОЛОВА. Ідеться про приведення у відповідність статей, які не суперечать...

 

     Безсмертний Роман Петрович.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної  партії.  Іване  Степановичу!  Це   абсолютно невірне  юридичне  доручення,  тому  що  Конституція Криму містить положення,  яке звучить так:  вона  діє  в  тій  частині,  яка  не суперечить законам України.  Закони України мають верховенство над Конституцією Криму.

 

     Тому в  цьому  законі  необхідно  приймати  ті   норми,   які відповідають законодавству України, а не Конституції Криму.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Романе   Петровичу!   Я  ще  раз  повторюю.  Доручити юридичному  управлінню  привести  у  відповідність   проголосовані статті  зі  статтями  Конституції Криму,  де визначена компетенція Верховної Ради Криму,  які не  суперечать  Конституції  і  законам України. Я так сказав.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване  Степановичу!  На  проекті закону,  який готувався до другого читання,  є віза юридичного управління. Ну що ми робимо?

 

     ГОЛОВА. Що ми робимо? Я вам нагадаю: я роблю все, щоб закон просувався і голосувався. А що ви робите, я не знаю.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Та  буде  вето,  Іване  Степановичу,  ото буде просування.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  в  цілому  як  закон.  Прошу проголосувати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Я прошу народних депутатів проголосувати.

 

     "За" - 159.

 

     ГОЛОВА. Бачите? Оце щоб ви знали, що ви хочете, а що я хочу.

 

     Депутат Шевчук. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий округ 23,  Волинська область).  Фракція НДП. Шановні народні  депутати!  Шановний  Іване  Степановичу!  Всі  ми розуміємо,   наскільки   цей   закон   важливий   і,  як  показало обговорення, складний. І всі ми за те, щоб в Україні були курорти, щоб ми мали можливість оздоровлювати наших дітей і хворих. Але цей варіант  проекту  закону  не  може  бути  прийнятий.  Тому,  Іване Степановичу,  я хочу підтримати вашу пропозицію. Треба підготувати законопроект до третього читання,  під  час  розгляду  в  третьому читанні звести всі сумніви до нуля і прийняти як закон у цілому.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  але  ми  це  вже  прийняли в другому читанні. Тепер приведуть у відповідність і внесуть на третє читання.

 

     По фракціях?  Покажіть по фракціях, будь ласка. "Батьківщина" вас підвела, бачите?

 

     Віталію Григоровичу,    доопрацьовуйте,    вносьте,    і   ми проголосуємо.

 

     Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.  Іване   Степановичу!   Давайте   дамо   доручення комітету,   щоб   він   підготував   на  наступний  четвер,  і  ми проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Не треба так.  Якщо ви  підготуєте,  ми  в  понеділок включаємо і проголосуємо.

 

     -----------

 

     Оголошується до   розгляду   проект   Закону   про   державну реєстрацію прав  на  об'єкти  нерухомого  майна  (друге  читання). Доповідає Сергій Олександрович Чукмасов. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська  область).  Шановні  депутати!   Комітет   уважно розглянув пропозиції, більшість з них врахував. Я прошу перейти до розгляду поправок.  Наскільки я  знаю,  тільки  поправка  депутата Москвіна не врахована. Прошу її проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Записуйтеся. Друге читання.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Іване Степановичу. Шановні колеги! У мене є ряд пропозицій до цього проекту закону - до назви і до окремих статей.

 

     Коротко суть,  щоб  привернути  увагу   народних   депутатів. Сьогодні  реєстрацією  об'єктів  і  прав займаються бюро технічної інвентаризації,  які є госпрозрахунковими структурами.  Цей проект закону  спрямований  на  врегулювання  досить  складної  державної проблеми, у ньому йдеться про державну реєстрацію об'єктів та прав на них.  Але при цьому мається на увазі переведення цих структур у державну систему на базі існуючих.  І навіть є намір,  наскільки я знаю,  виділити  кредит у розмірі 50 мільйонів доларів з тим,  щоб потім зробити цю систему платною.  Хоч сьогодні вона діє абсолютно нормально.

 

     Заздалегідь скажу,  що  пропозиції,  які я вносив,  практично враховані комітетом.  Я за це  дякую.  Вони  спрямовані  якраз  на збереження  існуючої  системи і передачу державі цього права.  Але при цьому я заперечую  те,  що  зараз  буде  пропонувати  народний депутат Москвін.  Тому що проект, розроблений фірмою "Пітер Хаккет енд партнери", - це добре, але при цьому буде додаткове витрачання державних   коштів,  які  треба  буде  ще  й  віддавати  тим,  хто профінансує нову систему.

 

     Тому ми  сьогодні  повинні   розглянути   цей   законопроект, узгодити  всі  норми,  але  мати  на  увазі,  що це залишається за державою на базі існуючої системи, яка нормально працювала.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване Сергійовичу.  Шановні народні депутати! Ліс рук,  ми втратимо час і нічого не вирішимо. Давайте розглядати за процедурою. Депутати, які вносили поправки, називають сторінку, номер поправки. Ми голосуємо і рухаємося вперед.

 

     Марченко Олексій.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу!  Я,  як і Іван Чиж,  теж працював  над законопроектом  і  вніс  ряд  серйозних  зауважень  щодо процедури реєстрації земельних ділянок,  які визнаються об'єктами нерухомого майна.

 

     На сьогодні ми визначилися, прийняли в першому читанні проект нового  Земельного  кодексу,  певні  розділи  якого   мають   бути доопрацьовані з урахуванням норм, які закладаються в цьому законі. Немає  заперечень,  щоб  земельні  ділянки  визнавались  об'єктами нерухомого майна. Але порядок їх реєстрації, державної реєстрації, їх правовий статус мають бути  визначені  Земельним  кодексом.  Ми записали це в Конституції декілька років тому.

 

     Я просив би пояснити,  чому комітет відхилив поправку 10.  До речі,  аналогічну  поправку,  це  поправка  7,  вносив   Олександр Григорович Пухкал,  напроти неї написано "Враховано", але в тексті остаточної редакції її  немає.  Мова  йде  про  визначення  такого поняття,   як   "земельний  кадастр",  це  те,  що  необхідно  при реєстрації земельних ділянок як об'єктів нерухомого майна.

 

     Я просив би депутатів звернути увагу  на  всі  поправки,  які вносилися  мною,  колегами.  До  речі,  Василь  Якович Круценко як заступник голови аграрного комітету мав доручення внести в таблицю зауваження  (вони  теж  усі відхилені),  які стосуються реєстрації прав на земельні ділянки.  Я буду настоювати на голосуванні кожної відхиленої  поправки  з  тим,  щоб  ці питання врегулювати в цьому законі і врахувати в Земельному кодексі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція   "Лівий  центр",  Соціалістична  партія.  Шановний  Іване Степановичу!  Я дуже шаную працівників нашого  науково-експертного управління.   Хотіла  б  запитати  Сергія  Олександровича:  як  ви врахували зауваження  науково-експертного  управління?  Саме  його пропозиції  збігаються  з  пропозиціями,  про  які  щойно говорили Олексій Марченко,  Іван Сергійович,  а також з пропозиціями нашого комітету, які записав Василь Якович.

 

     Тому я  хотіла  б,  щоб ви,  перед тим,  як вносити питання в сесійний  зал,  спочатку   дивилися,   як   враховані   зауваження науковоекспертного управління.  Адже ви в себе на нараді говорили, що через те,  що не враховуються зауваження цього  управління,  ми отримуємо вето на закон.

 

     Тому в першу чергу нам треба визначитися.  Якщо ми ліквідуємо БТІ і віддаємо все на комерцію, значить, повинні чітко сказати це. Якщо  хочемо  мати державну реєстрацію,  то це повинні здійснювати державні  органи,  кошти  повинні  йти  до  бюджету,  і  має  бути відповідний  державний  контроль.  А  віддавати в руки комерційним структурам державну реєстрацію неможливо.

 

     Я прошу врахувати зауваження науковоекспертного управління  і нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коліушко.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  з   питань   правової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні народні депутати! У  мене  тут  є  багато  поправок  і  не  враховано  кілька   дуже принципових,  зокрема  поправки  112  і 117.  Але я хочу висловити позицію фракції стосовно цього  законопроекту.  На  думку  фракції "Реформи-Конгрес", він концептуально не відповідає потребам нашого сучасного життя.  Тут об'єднано реєстрацію об'єктів  і  реєстрацію прав   на   них.   Це  абсолютно  різні  речі.  Сьогодні,  дійсно, реєстрацією об'єктів,  якщо це так можна назвати, займаються БТІ - бюро   технічної   інвентаризації.   Реєстрація  прав  на  об'єкти нерухомого майна -  це  суто  юридична  процедура.  Тут  необхідно перевіряти  юридичні  аспекти переходу права власності,  для цього необхідно мати відповідну кваліфікацію.  Усі поправки, пов'язані з цим, не враховані в проекті закону.

 

     Тому ми    вважаємо,   що   даний   законопроект   на   такій концептуальній  базі  приймати  неможливо,  і  просимо  голосувати проти.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! У нас є два варіанти виходу з цього становища:  або голосувати поправки і статті (зараз ми  це спробуємо),  або  відправити проект на повторне друге читання.  Це два варіанти, думайте.

 

     Марченко? На повторне друге читання.  Коліушко?  На  повторне друге.  Семенюк?  На повторне друге. Чиж? На повторне друге. Ви не заперечуєте, Сергію Олександровичу?

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я коротко поясню.  Дуже важко  було  працювати комітету,  бо  майже в останні дні ще надійшов лист з Міністерства юстиції,  в якому викладена його думка  і  пропозиції  щодо  цього законопроекту.

 

     Є дві  пропозиції:  чи  реєструє БТІ,  чи органи Міністерства юстиції, але це потребує ще доопрацювання.

 

     Тому, щоб знайти консенсус,  я пропоную перенести на повторне друге читання, щоб у нас ще був час погодити позиції міністерства, депутатів.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Голосувати не будемо.

 

     Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги!  Я теж за таку постановку  питання, чому і зробив наче преамбулу до розгляду цього законопроекту.  Але при цьому я хотів би,  щоб ми відразу дали завдання комітету,  яке полягає в тому, щоб прийнята у першому читанні назва "Про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна" була змінена на назву "Про  державну  реєстрацію  об'єктів  нерухомого  майна та прав на них".  Комітет це запропонував, але ж не голосувалося це Верховною Радою. Тоді відповідно буде вибудовуватися і концепція закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іване  Сергійовичу,  я зачитував назву проекту закону так, як ви сказали

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Поправка ця в назві закону вже врахована.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо,  щоб  не  було...  Розглянувши, прийняли  рішення  доручити  комітету  доопрацювати  і  внести  на повторне друге читання. Прошу голосувати.

 

     "За" - 242.

 

     Рішення приймається.

 

     -----------

 

     Проект Закону   про   особливості    приватизації    об'єктів незавершеного  будівництва.  Друге читання.  Проект 3309.  Олексій Олексійович Костусєв.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые   коллеги!   Проект   Закона   Украины   об особенностях  приватизации  обектов  незавершенного строительства подан  в  Верховную  Раду  Президентом  Украины.   Он   определяет особенности  приватизации обектов незавершенного строительства и, по сути,  цель  его  одна  -  сдвинуть  с  мертвой  точки  процесс приватизации   "незавершенки",  потому  что  сегодня  эти  обекты фактически никак не продаются.

 

     17 июня 1999 года  мы  приняли  этот  законопроект  в  первом чтении.  Поступило 89 поправок,  26 из них - отклонены,  остальные поправки учтены  полностью  или  частично.  В  процессе  доработки законопроекта  ко  второму  чтению  некоторые  его  положения были согласованы   с   принятой   нами    Государственной    программой приватизации,    данный   законопроект   завизирован   юридическим управлением  без  замечаний.  Он  тиражирован  и  роздан  вам  уже несколько месяцев назад.  Мы надеялись его рассмотреть еще в конце той сессии.

 

     Теперь можно рассматривать поправки. Единственное, что я хочу сказать,  -  приватизация  обектов  незавершенного  строительства представляет колоссальную  государственную  проблему,  потому  что труд был вложен,  сейчас эти обекты стоят,  разваливаются,  их не покупают.  Этот закон как раз направлен на то, чтобы сдвинуть этот процесс с мертвой точки.

 

     Мы вчера  еще  раз  говорили  об  этом  на  заседании  нашего комитета,  когда слушали отчет Фонда государственного имущества. Я хочу  сказать,  что  среди  членов  комитета  при всей разности во взглядах не нашлось ни одного,  который бы сказал, что такой закон не нужен и не нужно нам ускорять и обеспечивать процесс реализации незавершенного строительства.

 

     ГОЛОВА. Олексію Олексійовичу, розглядаємо поправки.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка 1  депутата  Москвина  отклонена.  Не настаивает.

 

     ГОЛОВА. Він погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 6 депутата Москвина.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  13 депутата Донец.  Я называю только отклоненные поправки.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка19 депутата Семенюк.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція Соціалістичної  партії  України  "Лівий центр".  Шановні колеги народні депутати! У цьому залі ми приймали Закон  про  місцеве  самоврядування  в   Україні,   ратифіковували Європейську   хартію   про   місцеве   самоврядування.  Суть  моїх пропозицій  випливає   з   норм   чинного   Закону   про   місцеве самоврядування,  які  відповідають Європейській хартії про місцеве самоврядування і чітко передбачають,  що питання  щодо  виділення, розпорядження,   управління   земельними   ділянками  є  виключною компетенцією рад.

 

     Моя поправка 19 не врахована, і всі повноваження покладаються на  Державний комітет України по земельних ресурсах.  Тим самим ми не виконуємо наші діючі закони і не приводимо своє законодавство у відповідність із стандартами Ради Європи.

 

     Я прошу  підтримати  мою  пропозицію,  що  вирішення  питання приватизації,   зокрема   земельної    ділянки    під    об'єктами незавершеного будівництва, є виключною компетенцією рад.

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Уважаемые коллеги!  Мы внимательно рассмотрели предложения,  которые внесла уважаемая коллега Валентина  Петровна Семенюк,  но  в  данном  законопроекте  речь  идет  о приватизации обектов  незавершенного  строительства,   которые   находятся   в государственной  собственности.  И  поэтому решение о приватизации земельного участка  должен  принимать  специальный  уполномоченный орган исполнительной власти по вопросам земельных ресурсов.

 

     На этом  основании  мы  рекомендуем данную поправку уважаемой Валентины Петровны отклонить.

 

     ГОЛОВА. Ви  наполягаєте?   Наполягає.   Прошу   проголосувати поправку,  внесену  народним  депутатом  Валентиною Семенюк.  Будь ласка.

 

     "За" - 162.

 

     Рішення не приймається.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 20 депутата Москвіна відхилена.

 

     ГОЛОВА. Він погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 21 депутата Москвіна відхилена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Москвіна.  Щодо  поправки 21.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Олексію Олексійовичу,  у цьому  проекті  закону  взагалі  немає визначення поняття "об'єкти незавершеного будівництва".  Тобто  моя  поправка  -  це  редакція чинного нормативного акта - що відноситься до об'єкта, що це таке. Я не розумію, чому її відхилили.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Вы член нашего комитета...

 

     МОСКВІН С.О. Я на ній наполягав.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Вы знаете,  что комитет  посчитал,  что  здесь нецелесообразно    определять   критерии,   по   которым   обекты незавершенного  строительства  могут  быть  включены  в  перечень, потому  что  это  не  будет  служить  делу  приватизации,  а будет тормозить приватизацию таких обектов.  На  этом  основании  мы  и решили отклонить вашу поправку.

 

     ГОЛОВА. Погоджується. Наступна.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 23 депутата Семенюк.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні  колеги!  Сьогодні не пройшла моя перша пропозиція,  але я ще раз наголошую  на  тому,  що  відповідно  до статті  43  Закону про місцеве самоврядування питання щодо землі є виключною компетенцією рад.  Тому що це  є  орган,  який  повністю вирішує питання на території.

 

     І я розумію,  що Олексій Олексійович квапиться прийняти закон під Земельний кодекс,  але давайте ми спочатку приймемо закон  під діюче   нове   законодавство,   зокрема   під  Закон  про  місцеве самоврядування в Україні,  і врахуємо цю поправку.  Це  стосується відведення  землі  і органа,  який це має виконувати,  а не органа якоїсь структури.

 

     І моя  пропозиція  тут  сформульована  як  компромісна:  "або проект  відведення  земельної  ділянки,  розроблений відповідно до вимог земельного законодавства та статті 8 цього закону".  Це  вже постає  питання  функції - хто буде готувати цю документацію,  але рішення повинна приймати тільки рада.  Тому потрібно цю пропозицію врахувати. Прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Валентина  Петровна,  при всем желании идти на компромисс,  я не могу изменить решение комитета, который считает, что  если  будет  принята  эта  поправка,  это будет противоречить Государственной программе приватизации.  Мнение комитета  остается прежним: комитет считает, что ее принимать нецелесообразно.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте, Валентино Петрівно?

 

     СЕМЕНЮК В.П. Так.

 

     ГОЛОВА. Думку   комітету  ви  почули,  але  народний  депутат наполягає.  Сторінка 7,  друга колонка, передостанній абзац. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення не приймається.

 

     Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 24 депутата Москвина.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Москвіна.

 

     МОСКВІН С.О. Шановні колеги, хвилиночку уваги! Це поправка, я б сказав так,  від фракції зелених.  Її суть полягає в тому, що до переліку   документів,  які  подаються  органам  приватизації  для включення об'єкта незавершеного будівництва до переліку  об'єктів, що   підлягають   приватизації,   треба  включити  і  довідку  про результати  екологічної  оцінки  екологічної  ситуації  в   районі діяльності  об'єкта,  що  приватизується,  і  можливого  впливу на оточуюче  середовище  у  зв'язку  з  завершенням  будівництва   та збереженням чи зміною профілю об'єкта приватизації.

 

     І цю  поправку я просив би,  Іване Степановичу,  поставити на голосування.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Мнение комитета известно.  Мы считаем,  что  в проекте  закона четко предусмотрена процедура,  в том числе учтены вопросы экологии.  И вводить какие-то дополнительные справки не  к чему.

 

     ГОЛОВА. Ще одна рогатка. Це щоб у зелених брати дозвіл, так?

 

     КОСТУСЄВ О.О.  В законе четко предусмотрена процедура, причем вопросы экологии не обойдены.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте?  Депутат Москвін наполягає.  Я  прошу проголосувати його поправку.

 

     "За" - 83.

 

     Зрозуміло. Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 25 народного депутата Борзых.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 29 депутата Москвина.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 30 депутата Губского.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 36 депутата Сироты Михаила.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 43 депутата Москвина.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 44 народного депутата Штепы.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 45 Семенюк Валентины Петровны.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 46 Шарова Игоря Федоровича.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 55 Семенюк Валентины Петровны.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Соціалістичної  партії  "Лівий центр". Шановний Олексію Олексійовичу! Я хотіла б знати, чому не врахована моя   поправка?   Адже  вона  чітко  відповідає  декрету  Кабінету Міністрів,  який діє з  1992  року,  цей  декрет  підписав  Леонід Данилович  Кучма,  коли  стояло  питання  про видачу документів на право  власності  на  земельні  ділянки   несільськогосподарського призначення.  Сьогодні,  хотіли  б  ми  чи  не  хотіли,  це  право власності вже закріплено технічною документацією.  Ця норма  чинна для   індивідуального  сектора.  Ви  не  враховуєте  цю  поправку, незважаючи на те  що  ця  норма  фактично  вже  діє.  Цю  поправку потрібно  врахувати,  бо  люди вже отримали державні акти на право власності.  І це буде нонсенс,  якщо ви цю поправку  не  врахуєте. Прошу врахувати.

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Я  хочу  сказать,  что по существу предложения уважаемой Валентины Петровны у нас нет никаких  возражений.  Более того,  она совершенно права, что эта норма уже действует. И когда, Валентина  Петровна,   мы   совещались   по   этому   вопросу   со специалистами,  то  пришли  к  выводу,  что  это  норма Земельного кодекса и дублировать ее здесь совершенно неуместно именно потому, что, как вы и сказали, она уже действует.

 

     ГОЛОВА. Вона    погоджується.    Не   погоджуєтесь?   Давайте проголосуємо.  Сторінка 16,  середня колонка,  другий абзац. Прошу голосувати.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення не приймається.

 

     Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка 60 народного депутата Москвина Сергея Александровича.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  62   народного   депутата   Губского Богдана.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Поправка   67   народного  депутата  Марченко Алексея.

 

     ГОЛОВА. Він погодився.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 69 Богдана Губского.

 

     ГОЛОВА. Погодився.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 74 Богдана Губского.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 75 народного депутата Борзых.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 78 Семенюк Валентины Петровны.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні колеги народні депутати!  Відповідно до Закону про плату за землю і до вже нами навіть прийнятої в другому читанні  Бюджетної  резолюції  чітко  розмежовані  повноваження  і розписані  права  щодо  зарахування  коштів  до  бюджету.  У  моїй поправці передбачається,  що  40  відсотків  потрібно  залишати  в бюджетах   відповідних   сільських,   селищних,  міських  рад,  60 відсотків зараховувати до Державного бюджету,  як  це  передбачено Бюджетною резолюцією.

 

     Тому я  дуже б хотіла,  щоб кошти,  одержані від приватизації земельних  ділянок,  на  яких  розташовані  об'єкти  незавершеного будівництва й індивідуального сектора, як це передбачено Земельним кодексом   і   Законом   про   плату   за   землю,   безпосередньо зараховувалися до бюджету, а не на рахунки різних структур.

 

     Тому я   прошу   підтримати   цю  пропозицію.  До  речі,  моя пропозиція збігається з висновком юридичного управління.

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Мнение  комитета  -  отклонить  -  отражено  в таблице.

 

     Валентина Петровна,   мы   отрабатывали   это  с  юридическим управлением,  как раз юридическое управление так же,  как и  члены комитета, считает, что необходимо отклонить эту поправку.

 

     ГОЛОВА. Вона погоджується. Далі.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 82 народного депутата Михаила Сироты.

 

     ГОЛОВА. Немає Сироти.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 83 Семенюк Валентины Петровны.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні  колеги  народні  депутати!  Я  з цього приводу хочу звернутися до членів Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.  Подивіться мою пропозицію.  Адже у статті 29  уже  йдеться  про  звільнення  від  плати  за  землю  в   разі приватизації  об'єктів  незавершеного  будівництва.  Чим ми будемо поповнювати бюджет,  якщо  ми  отак  законодавчими  актами  будемо направо і наліво надавати такі пільги?

 

     Ну, давайте  все  розпродамо  вже.  До  речі,  ми всі повинні думати про  поповнення  бюджету.  Давайте  підтримаємо  те,  що  я запропонувала, і вилучимо цю статтю.

 

     Не можна звільняти від плати за землю того,  хто приватизував об'єкт  незавершеного  будівництва.  Треба  думати,  де  знаходити кошти,  чим платити пенсію,  чим платити зарплату. Бо ми потім тут кричимо:  "Немає чим заплатити".  А тим часом звільняємо від плати за землю в разі приватизації об'єкта незавершеного будівництва.

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.     Приватизацию     обектов    незавершенного строительства вряд ли можно рассматривать как  серьезный  источник пополнения  средств.  Более  того,  если ситуация останется такой, какой она есть сегодня,  то не только никто ничего не  получит,  а завтра  понадобится миллионы выделить из Государственного бюджета, чтобы снести эти сооружения,  которые  уже  опасны,  засыпать  эти котлованы,  которые  превратились неизвестно во что,  посадить там деревья и хоть как-то привести в божеский вид.

 

     Поэтому мы  принципиально  с  этим  не  согласны.  И   мнение комитета однозначно - отклонить.

 

     ГОЛОВА. Посадити дерева - це зелені підтримують.

 

     Депутат Альошин. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).   Шановний   Олексію Олексійовичу!  Скажіть,  будь ласка,  наскільки Комітет  з  питань економічної політики поділяє загальний підхід, який грунтується на тому,  що всі податкові норми мають міститися лише в  законах  про оподаткування?  І  чи був предметом розгляду на засіданні комітету цей загальний підхід стосовно статей 28 і 29 цього законопроекту?

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Я согласен,  и члены комитета согласны с таким подходом,  но закон называется именно об особенностях приватизации обектов  незавершенного  строительства.   И   то,   что   у   нас приватизация   "незавершенки",   я   уже  повторяюсь,  это  просто национальный позор. Понимаете? И здесь необходимо идти на какие-то шаги, чтобы этот процесс сдвинуть с мертвой точки. Мы считаем, что здесь никаких серьезных потерь не будет. Поэтому мы такого мнения. Кстати, так же подавал Президент в своем проекте закона.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановний доповідачу і шановні народні депутати! Перше. Я хотів би ще раз звернути вашу увагу на те, що порушуються наші  домовленості,  порушується  Закон  про систему оподаткування стосовно  того,  що  всі  ці  питання  мають  бути  відображені  в спеціальних податкових законах.

 

     Друге. Я  хотів  би,  щоб ви подивилися на диспозицію,  на ті звільнення від оподаткування,  які записані.  По-перше, звільняючи від  плати  за  землю,  яка  зараховується  сьогодні  до  бюджетів територіальних  громад,  ми  маємо  компенсувати   відповідно   до Конституції України цим бюджетам ці суми. Цього не зроблено.

 

     По-друге, великий  завод,  який має багато землі,  приватизує недобудовану баню і буде звільнений від плати  за  всю  цю  землю. Подивіться,  як  тут  записано.  Тому  я дуже просив би підтримати пропозицію народного депутата Семенюк вилучити цю статтю  і,  якщо потрібно,  провести  окрему  дискусію  про  введення таких пільг у відповідні закони з питань оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу,  слово надається депутату, який вносив  поправку,  для  коментаря або з мотивів голосування,  а ви використали це для виступу в загальному плані.

 

     Ви наполягаєте,  Валентино   Петрівно?   Увімкніть   мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Спасибі.  Перш  за  все  я хочу подякувати всім колегам,  які підтримали мене. Якщо ми сьогодні з вами державники, то ми повинні думати, як поповнювати бюджет. А тим більше, що ми з таким розмахом - на три роки - затвердили програму приватизації. І якщо   тепер,   приватизуючи  об'єкти  незавершеного  будівництва, звільнимо від оподаткування  все,  що  можна,  то  завтра  вже  не матимемо не тільки що приватизовувати, а й чим поповнювати бюджет. Саме тому я прошу підтримати мою пропозицію і вилучити статтю 29.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла   позиція?   Давайте    підтримаємо.    Усі агітували, підтримуйте.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Комитет  против  и  просит не поддерживать эту поправку.  Она по сути перечеркивает смысл этого закона,  то, ради чего он подавался Президентом и для чего мы его готовили.

 

     ГОЛОВА. Заступник  голови  Фонду державного майна.  Увімкніть мікрофон.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановні  народні депутати!  Я ще раз звертаюся до вас.  У минулому році в  липні  ви  проголосували  в  першому  читанні  однойменний законопроект.  Цей проект закону,  який подано сьогодні на розгляд комітетом,  повністю  відповідає  ідеології,  закладеній  в  указі Президента,   який   був   підписаний  відповідно  до  "Перехідних положень" Конституції і діє сьогодні.  Вилучення цих норм фактично руйнує ту ідеологію,  яку закладав Президент стосовно приватизації цих об'єктів.  Пробачте,  цих коштів,  про  які  говорять  шановні колеги,  ніколи в бюджеті не буде.  Якщо ідеологію буде збережено, то  результат  на  сьогодні  відомий:  7,5  тисячі  робочих  місць створено  на  цих  об'єктах і тільки за вісім місяців 400 об'єктів добудовано.  За весь той рік було добудовано стільки об'єктів. Оце є результат.  Це гроші, закопані в землю. Прошу підтримати позицію комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Все зрозуміло.  Валентино Петрівно, ми голосуємо вашу поправку. Мова йде про вилучення статті 29. Прошу голосувати.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення не приймається.

 

     Які ще є поправки?

 

     КОСТУСЄВ О.О. Осталась одна поправка 88 народного депутата Донец.

 

     ГОЛОВА. Вона погоджується.

 

     Є загальні зауваження? Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Дякую.  Я перш за все хочу сказати представнику Фонду державного майна щодо загальної ідеології.  Президент вкотре говорить про те,  що  ми  повинні  поповнювати  бюджет,  і  вкотре доводиться  йому  і нашим представникам виступати в Раді Європи і, зокрема,  звітувати про приведення  нашого  законодавчого  поля  у відповідність із стандартами Ради Європи.

 

     Сьогодні мої   пропозиції   не   підтримані.   Ці   положення законопроекту суперечать Закону про місцеве самоврядування, Закону про  ратифікацію  Європейської  хартії про місцеве самоврядування, який ми в цьому залі приймали,  і найголовніше  -  прийнятим  нами Бюджетній резолюції і Закону про Державний бюджет. Тому ми повинні думати і про ідеологію наповнення бюджету,  і про звітність, і про обличчя  Президента,  і,  зокрема,  про  те,  що  вам,  товариші з більшості, доведеться звітувати про роботу в парламенті.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Валентино Петрівно.

 

     Усі поправки  ми  розглянули,  проголосували.  З  урахуванням проголосованих поправок прошу проголосувати законопроект у другому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 227.

 

     Ми, може,  як  закон  його   приймемо?   Давайте   як   закон проголосуємо. Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 242.

 

     Закон приймається.

 

     По фракціях покажіть.

 

     -----------

 

     Шановні народні депутати!  Ви знаєте, що завтра відкриваються Олімпійські ігри.  Коли ми проводжали  нашу  команду,  то  обіцяли прийняти Закон про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні.

 

     Катерино Семенівно, будь ласка.

 

     Усі поправки враховано.  Зараз приймемо в другому читанні,  а потім проголосуємо як закон.

 

     САМОЙЛИК К.С.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги,  ми над цим законопроектом працюємо два роки.  І я просто просила б вас підтримати його. Із 38 пропозицій, які подано до законопроекту після першого читання, 32 ми врахували. Практично немає ніякої рації розглядати постатейно, тому що все враховано.

 

     Я думаю,  що  ми  навіть  надішлемо  вітальну телеграму нашим спортсменам-олімпійцям від імені Верховної  Ради  після  того,  як зараз проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Правильна пропозиція, своєчасна.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Сушкевича.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги! Олімпійці - там,  параолімпійці 25 вересня також вилітають.  Прошу від імені і олімпійців,  і параолімпійців підтримати цей  проект  закону.  Він розв'язує дуже багато проблем нашого спорту.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  законопроект у другому читанні  Давайте як закон проголосуємо. Прошу голосувати у цілому як закон. Там   усе   нормально,   голосуйте!   Два   роки  працювали  і  не розібралися...

 

     "За" - 278.

 

     Закон приймається.

 

     Катерино Семенівно, ми вас просимо: підготуйте текст телеграми і відправте від імені Верховної Ради.

 

     -----------

 

     Депутат Донченко. З процедури.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська   область).   Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Иван Степанович!  Когда мы голосовали о включении вопросов  в  повестку дня  на  этот  месяц,  я  предлагал,  чтобы  мы  рассмотрели,  как выполняется  принятое  нами  же  решение  -  "про  хід   виконання постанови від 16 червня 1999 року", в которой идет речь о...

 

     ГОЛОВА. Мова йде про включення до порядку денного. Цей проект було  роздано.  Прошу  проголосувати  про  включення  до   порядку денного.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Я просил бы поддержать.

 

     ГОЛОВА. Проголосуйте про включення до порядку денного.

 

     "За" - 204.

 

     По фракціях покажіть. "Батьківщина" не зрозуміла щось.

 

     Цей проект було внесено,  ми його обговорювали,  це в порядку контролю за виконанням наших документів.  Про що може йти мова?  І його чекають.

 

     Прошу проголосувати ще раз.

 

     "За" - 258.

 

     Рішення приймається.

 

     -----------

 

     Проект Закону про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди). Друге читання. Доповідає Москвін Сергій Олександрович.

 

     З процедури. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.   Я   перепрошую,  Сергію  Олександровичу,  одну хвилину з процедури.  Іване Степановичу,  мене непокоїть те, як ми виконуємо   доручення   Президента   про  розгляд  законопроектів, визначених ним як позачергові.

 

     До вчорашнього вечора в порядку  денному  на  сьогодні  стояв важливий проект Закону про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

 

     ГОЛОВА. Ви говорите не по темі. Вимкніть мікрофон.

 

     Оголошено проект Закону про інститути спільного інвестування, а  ви  говорите про законопроект про порядок погашення зобов'язань платників податків.  Про це говорили зранку,  голосували. Я нічого не міняю.

 

     Терьохін Сергій   Анатолійович.   Він   хоче   сказати   щодо оголошеного законопроекту за номером 1079.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Скажу вам кілька тез з  приводу  цього  проекту  закону.  Він був розданий у залі перед нашими канікулами.  Тобто депутати не могли реалізувати своє право за Регламентом - протягом десяти днів подавати зауваження на друге читання для врахування. Це перше.

 

     Друге. Цей закон  регулює  питання  інвестиційних  фондів  та інвестиційних  компаній.  Ми  вчора  в Комітеті з питань фінансів, який чомусь не долучений до підготовки цього проекту, провели його аналіз.  Можу вам доповісти, що жодного положення щодо страхування пасивів цих інвестиційних фондів немає.  І  якщо  цей  закон  буде прийнятий  у  такому  вигляді,  то  результат буде гіршим,  ніж із сумнозвісними трастами.

 

     Тому я просив би, Іване Степановичу, сьогодні, щоб не зривати процедури  прийняття  закону і щоб законопроект рухався,  оскільки він потрібний,  відправити його на повторне друге читання,  але  з обов'язковим  погодженням з профільним Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Шановні народні депутати,  я вам не раджу  натискати  кнопки, щоб  потім  не  довелося відповідати так,  як за прийняття Декрету Кабміну про довірчі товариства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Сергію Олександровичу.

 

     МОСКВІН С.О.  Законопроект  був  розданий,  правильно,  перед канікулами.  Сьогодні  14  вересня,  сесія  розпочалася 5 вересня, тобто ми нічого не порушуємо,  і  депутати  з  цим  законопроектом ознайомилися. Це перше.

 

     Друге. Цей  проект  у першому читанні був прийнятий 7 вересня 1999 року,  тобто  він  рік  обговорювався  в  Комітеті  з  питань економічної  політики,  який був визначений керівництвом Верховної Ради як  головний.  Ви  як  народний  депутат  могли  внести  свої поправки,  проте ні ваших особистих пропозицій, ні від комітету не надійшло.

 

     Я пропоную ось що.  Надійшло 152 поправки,  тільки 19 із  них відхилено.  Якщо  хтось  із  депутатів  наполягає,  ми  можемо  їх проголосувати. Цей закон дуже потрібний, бо закінчується строк дії інвестиційних  фондів,  які  були  утворені за указом Президента в 1994 році.  Ми не можемо затягувати з  його  прийняттям,  якщо  ми відправимо  його  на  повторне  друге читання,  це значить,  що ми завалимо цей закон і він узагалі не буде прийнятий. Це зрозуміло.

 

     Від комітету я вношу пропозицію прийняти цей  законопроект  у другому  читанні  як  закон.  Якщо  ця  пропозиція не пройде...  Я розумію, що депутатів можна залякати трастами і сказати: ви будете відповідати і так далі. Це є спосіб...

 

     ГОЛОВА. Сергію Олександровичу, дякую вам. Час вичерпано.

 

     Шановні народні   депутати!  Хто  з  депутатів,  які  вносили поправки, наполягає на голосуванні, прошу підняти руку. Ніхто.

 

     Отже, вношу компромісну пропозицію: прийняти проект закону в другому читанні,  а не приймати як закон, а  потім  попрацювати  над   усіма   пропозиціями   -   і   Сергія Анатолійовича, й інших депутатів - і внести в третьому читанні.

 

     МОСКВІН С.О. З цим можна погодитися, це компромісне рішення.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  за  цю  пропозицію  -  прийняти законопроект у другому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 82.

 

     Зрозуміли? Тому  я  вас  прошу:   повторне   друге   читання. Проголосуйте пропозицію про повторне друге читання.

 

     "За" - 172.

 

     Доопрацьовуйте.

 

     -----------

 

     Продовжуємо роботу на 15 хвилин.  Наступний проект Закону про внесення змін  до  Закону  про  податок  на  додану  вартість.  Це урядовий проект.

 

     Терьохін Сергій Анатолійович. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні  депутати!  Цей  проект,  я нагадую,   стосується   підняття   мінімуму,   обов'язкового   для реєстрації  платників податку на додану вартість.  У 1997 році був введений  мінімум  -  600  неоподатковуваних   мінімумів   доходів громадян.  Тобто компанії,  які мали річний сукупний дохід, менший від встановленого мінімуму,  могли не  реєструватися.  Минуло  три роки,  відбулася  інфляція,  і тому Кабінет Міністрів запропонував збільшити цей розмір до 3600 неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян. Це тільки компенсує рівень інфляції.

 

     Група депутатів  запропонувала  піти  далі  і поставити 15000 неоподатковуваних мінімумів,  що адекватно  250  тисячам  гривень, які,  ви  пам'ятаєте,  передбачено  в законах про спрощену систему оподаткування малого бізнесу.  У разі якщо  нашу  пропозицію  буде прийнято,  вирішаться  всі  проблеми,  які виникали між податковою інспекцією  і  платниками  єдиних  податків,  тих,   хто   придбав спецпатент,   торговий   патент  і  так  далі.  Тобто  буде  право реєструватися платником,  а не обов'язок.  Тому я  просив  би  вас визначитися:  або підтримувати пропозицію Кабінету Міністрів,  або групи народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шитря Олексій Іванович. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.   Спасибі.   Шановні   народні   депутати!    Уряд запропонував  збільшити  цей  мінімум  втричі.  Ми обрахували,  що втрати бюджету становитимуть близько 190 мільйонів гривень на рік. Якщо  його  збільшити  в  6  разів,  то  ми  вважаємо,  що  втрати становитимуть близько 300 мільйонів гривень. Якщо ж збільшити так, як  пропонується,  до  250 тисяч гривень,  з оподаткування випадає 25-30 відсотків платників.  Сума втрат становитиме  579  мільйонів гривень.  Тому на засіданні комітету і не було прийнято однозначне рішення ні щодо першої,  ні щодо другої пропозиції.  І  у  проекті Податкового    кодексу,   який   прийнято   в   першому   читанні, запропонована норма все-таки 62 тисячі гривень.

 

     Спасибі.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я хотів би дуже коротко прокоментувати те,  що сказав  Олексій  Іванович.  Серед  тих підприємців,  у яких річний сукупний дохід менше  250  тисяч  гривень,  близько  80  відсотків користуються    спрощеними   системами   оподаткування,   які   не передбачають сьогодні сплати податку на додану вартість.  Тобто ті цифри,  які  називав  Олексій  Іванович,  треба  поділити  на 10 і помножити на 1,5,  тому що ніякої прямої  кореляції  немає.  Однак якщо ми приймемо нашу пропозицію, то цим самим повністю уніфікуємо податок на додану вартість і спрощену систему оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Сергію   Анатолійовичу.   Прошу    депутатів підтримати урядовий проект і проголосувати його у другому читанні. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет не визначився з цього питання.  Є  дві пропозиції

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати і підтримати урядовий проект.

 

     "За" - 209.

 

     По фракціях висвітіть, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване  Степановичу,  є  дві пропозиції.  Друга пропозиція  -  підняти  не  до  3600  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, а до 15000, і тим самим привести у відповідність із законами про спрощену систему оподаткування...

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу,  я ставлю на  голосування  вашу пропозицію. Прошу голосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   У  цьому  випадку  буде  гармонія  між  двома законами. Ось і все.

 

     "За" - 45.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ще раз  ставлю  на  голосування  урядовий проект.  Прошу:  підтримайте  урядовий  проект  у другому читанні. Прошу голосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Просимо хоч це проголосувати, оскільки це теж є поліпшенням ситуації.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Давайте  проголосуємо як закон,  бо треба ж,  щоб від діяв. Будь ласка.

 

     "За" - 243.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я вам дякую, але не дуже.

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. За  скороченою  процедурою.  Проект   Постанови   про відхилення проектів законів про внесення змін до Закону про статус ветеранів війни,  гарантії їх  соціального  захисту.  Доповідач  - Буйко Георгій Володимирович.

 

     БУЙКО Г.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати!  Комітет у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів  розглянув  законопроекти  народних  депутатів  Діброви, Ківалова,  Гусака,  Борзих, Друзюк, Арабаджи, Деркача, Волкова про внесення  змін  до  Закону  України  про  статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     Спільним для всіх зазначених законодавчих пропозицій є те, що ними  передбачено  значне розширення кола осіб,  які б мали статус ветерана війни,  а отже,  і право на отримання пільг відповідно до чинного законодавства.

 

     Водночас у   законопроектах   не   наводяться  дані  стосовно кількості цих осіб,  додаткових видатків з Державного та  місцевих бюджетів  на  запровадження  норм  проектів та джерел покриття цих видатків.

 

     Закон України  про  статус  ветеранів  війни,   гарантії   їх соціального  захисту  своїм  правовим  полем  нині охоплює понад 4 мільйони 870 тисяч чоловік.  Потреба в коштах на реалізацію  цього закону  становить  4,5 мільярда гривень,  а передбачені ним пільги надаються лише на 4-6 відсотків від потреби.

 

     Більше того, Законом про Державний бюджет України на 2000 рік узагалі   призупинено   надання   ряду  пільг  окремим  категоріям ветеранів та інвалідів.

 

     Тому, як зазначається у висновках на законопроекти  Головного науковоекспертного  управління  Апарату  Верховної  Ради України і Кабінету Міністрів,  розширення кола пільговиків без  відповідного фінансування може створити зайву соціальну напругу.

 

     У вас  на  руках є порівняльна таблиця,  у якій для зручності депутатів подано редакцію чинного закону,  запропоновані  авторами зміни, висновок Головного науковоекспертного управління і висновок нашого комітету.

 

     Повинен сказати,  що в жодному випадку комітет не висловлював свого  негативного  ставлення  до  законодавчої ініціативи того чи іншого суб'єкта права. Усі ці пропозиції мають право на існування, є  актуальними.  Проте  кожного  разу,  коли  комітет звертався до Кабміну  з  питанням   щодо   економічного   обгрунтування,   уряд застерігав   від   поспішності,   оскільки  не  підтримує  поданих пропозицій.

 

     Що ж стосується проекту закону, поданого народними депутатами Деркачем  та  Волковим,  то,  незважаючи на підтримку законодавчої пропозиції  науково-експертним   управлінням,   комітет   врахував висновок   Кабміну:   вони  вважають,  що  без  визначення  джерел фінансування вносити запропоновані зміни  недоцільно.  До  того  ж нами було взято до уваги,  що подана пропозиція не є нормою Закону про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту,  а є нормою Закону про жертви нацистських переслідувань.

 

     Таким чином,  комітет  вважає  неможливим у даний час вносити запропоновані зміни до Закону України про статус ветеранів  війни, гарантії  їх соціального захисту і пропонує їх відхилити.  Просимо підтримати розданий вам проект постанови.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Яка позиція уряду? Світлана Вегера. Будь ласка.

 

     ВЕГЕРА С.А.,  перший заступник міністра праці  та  соціальної політики України. Ми підтримуємо рішення комітету.

 

     ГОЛОВА. Уряд   підтримує   рішення  комітету,  так?  Світлано Анатоліївно, скажіть, будь ласка, докладніше.

 

     ВЕГЕРА С.А.  Шановні  народні  депутати!  Щодо  цього  закону бюджет   збалансований  лише  до  30  відсотків.  Звичайно,  серед категорій осіб,  які пропонуються, є категорії, які й можна було б розглянути,  проте сьогодні це неможливо. Не виконуються навіть ті рішення, які вже прийняті. І розширювати коло цих осіб - це тільки декларувати  й  обіцяти  людям те,  що не можна вирішити.  Тому ми підтримуємо рішення комітету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  проект  постанови  за  номером 4076-П. Прошу голосувати.

 

     "За" - 209.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про засади відродження та розвитку електронної промисловості  в  Україні.  Друге  читання.  Проект  4216.  Чи   є зауваження щодо поправок, які вносили депутати?

 

     Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Уважаемый  Владимир Николаевич!  Я хотел бы получить от вас разяснение и, возможно, поставить на голосование мою поправку номер 49,  которая находится на странице 14.  Речь здесь идет "про підвищення ввізного мита та  акцизів  на  ті  вироби  електроніки, аналоги яких є в Україні".

 

     Я хотел    бы    с   целью   защиты   нашего   отечественного товаропроизводителя прежде  всего  и  более  четкой  регламентации предложить такую редакцию,  что "це не поширюється на високоякісні комплектуючі   до   конкурентоспроможної   продукції   вітчизняних виробників,  якщо  їх  частка  у складі цієї продукції у грошовому розрахунку складає менше 30 відсотків".

 

     И еще.  Если потом эти изделия идут на экспорт, то обеспечить 100-процентную компенсацию размера вот этого "підвищеного ввізного мита".  Мне кажется,  что это более четкая регламентация,  которая позволит, с одной стороны, защитить наш рынок, а с другой стороны, дать возможность использовать необходимые комплектующие материалы, но в определенных количествах.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Павел Борисович,  мы принимаем этот закон как "основні засади".  Поэтому наш комитет считает,  что здесь должны быть более общие нормы. Эти вопросы можно будет решать,  когда мы уже  разработаем  программу. Там и будем это все учитывать.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б. Владимир Николаевич, есть на странице 16 к статье 7 моя поправка 51.  Вы е не учли.  Но не кажется ли вам,  что  эта статья  носит  чисто  декларативный  характер:  "Кадрова  політика повинна бути спрямована на створення умов збереження кадрів "

 

     ЧЕКАЛІН В.М.  Я еще раз подчеркиваю, что в первом чтении было принято  название  "Про Концепцію відродження та розвитку...".  На второе чтение мы изменили  название  -  "Про  засади..."  И  такая статья  должна  здесь  быть,  потому  что  это  войдет в программу правительства "по відродженню радіоелектронної промисловості".

 

     ГОЛОВА. З'ясували. Депутат Баулін погоджується.

 

     Прошу проголосувати законопроект у другому читанні.

 

     "За" - 211.

 

     Давайте проголосуємо як закон у цілому.  Реєстраційний  номер законопроекту - 4216.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Одну хвилинку,  у  нас  іще  є  час.  Депутат Буйко доповідав проект постанови.  Ми проголосували,  але  не  вистачило  голосів. Прошу   проголосувати   проект  постанови  за  номером  4076-П  як постанову.

 

     "За" - 229.

 

     Приймається.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування.  Ми вже тричі розглядали цей законопроект. Прошу проголосувати його як закон.

 

     "За" - 205.

 

     Прошу вас зосередитися.  Законопроект за номером 4119.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 211.

 

     -----------

 

     Проект Закону   про    Програму    формування    національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки.

 

     Депутат Самойленко.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні  колеги,  із  33 поправок   практично   всі   враховані,   крім   деяких   поправок редакційного характеру.  Прошу підтримати  цей  законопроект,  він розглядався  ще на минулій сесії,  давайте його запровадимо в дію, нехай працює. Я прошу поставити його на голосування.

 

     ГОЛОВА. Ставлю цей проект закону  на  голосування  у  другому читанні.  Прошу  проголосувати (Шум у залі).  У цілому?  Давайте в цілому. Реєстраційний номер 3336.

 

     "За" - 187.

 

     Час вичерпано.  Дякую вам за роботу. Продовжимо роботу завтра о 10 годині ранку.