БЮЛЕТЕНЬ N 36

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.   6  к в і т н я  2000  р о к у.

                        16   г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прошу повторити реєстрацію.  У  залі  зареєструвалися 349 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд питань порядку денного.  Народний депутат Людмила  Яківна  Пасечна  просить  позачергово  розглянути  проект Закону  про позашкільну освіту в другому читанні.  Вона доповідач. Будь ласка, Людмило Яківно.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради  з  питань  науки  і освіти вносить на розгляд Верховної Ради України проект Закону про позашкільну освіту  в  другому  читанні. Його  прийняття  доповнить  і конкретизує основні положення Закону України  про  освіту  стосовно  діяльності  системи   позашкільної освіти,  визначить права,  економічні,  соціальні та організаційні засади її  функціонування,  врегулює  суспільні  відносини  в  цій сфері.

 

     На сьогодні функціонує понад 30 типів позашкільних навчальних закладів,  підпорядкованих  різним  міністерствам,  у  тому  числі Міністерству  освіти  і  науки,  Міністерству  культури і мистецтв України,  Державному  комітету  молодіжної  політики,   спорту   і туризму,  місцевим  органам  державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, приватним юридичним особам.

 

     За кожним із напрямів - специфіка  їх  роботи,  управління  і фінансування.   У   цьому  проекті  закону  є  дуже  багато  нових особливостей.  Окреслені статті стосуються  законодавства  України про   позашкільну   освіту,   його  основних  завдань.  У  проекті розкривається  поняття  "позашкільна  освіта",  гарантовано  право громадянам   України   здобувати   її  відповідно  до  здібностей, обдарувань,  уподобань та інтересів  особи.  Крім  того,  уточнені правові  засади  функціонування  позашкільних  навчальних закладів різних форм власності,  у тому  числі  окреслено  певну  специфіку функціонування   позашкільних   навчальних  закладів  у  сільській місцевості  і  механізми  їх  співпраці  з  дошкільними  закладами освіти,   загальноосвітніми  та  професійнотехнічними  навчальними закладами.

 

     Крім того,   законодавчо   закріплена   діяльність    органів громадського  самоврядування  позашкільного  навчального  закладу, піклувальної та опікунської  ради,  педагогічної  ради,  загальних зборів   (конференцій).  Сформульовані  основні  вимоги  до  особи педагогічного працівника,  а також його керівника.  Із урахуванням пропозицій  народних  депутатів  України  конкретизовано положення щодо педагогічного  навантаження  педагогічних  працівників.  Воно нині буде становити 18 навчальних годин.

 

     ГОЛОВА. Людмило Яківно, у нас друге читання.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Я  закінчую,  Іване  Степановичу.  Хочу  тільки сказати,  що до порівняльної таблиці  до  проекту  закону  України внесено 245 пропозицій народних депутатів. Враховано 59 відсотків, тобто 150;  частково враховано 51  пропозицію,  або  21  відсоток; відхилено 44 пропозиції,  або 20 відсотків, тобто всього враховано 201 пропозицію.

 

     Я хочу  сьогодні  подякувати  народним  депутатам  -   членам Комітету з питань науки і освіти Дорогунцову, Грачеву, Краснякову, Ніколаєнку,  Малолітку, Юхновському, Москвіну, Сергієнку, Толочку, Шевчуку та іншим,  - Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, юридичному управлінню Секретаріату Верховної Ради та  секретаріату нашого комітету, а також ряду міністерств і відомств.

 

     Шановні депутати!  Думаю,  що  всі,  хто  знаходиться в залі, усвідомлюють,  що це законопроект особливої суспільної ваги,  адже становлення  дитини,  як і особистості,  неможливе без активної та дієвої участі в  позашкільному,  позакласному  навчально-виховному процесі.

 

     Іване Степановичу,  можна  приступати  до  розгляду в другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я прошу взяти  порівняльну таблицю, ми будемо йти за другою колонкою, де надруковано поправки народних депутатів, внесені в установленому порядку. На поправках, які враховано,  ми зупинятися не будемо, лише на поправках, які не враховано. Я прошу спостерігати за цим, і за піднятою рукою я буду надавати слово.

 

     Я бачу,  на сторінці 1 враховано все.  Людмило Яківно, якщо я десь помиляюся, ви мене виправите.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Так, усе.

 

     ГОЛОВА. На сторінці 2 враховано все.  На сторінці 3 враховано все. На сторінці 4 - все. На сторінці 5 остання поправка врахована частково.  Депутате  Москвін,   ви   не   наполягаєте?   Ні,   він погоджується.   На  сторінці  5  відхилено  поправку  Юрія  Сахна. Погоджується?

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Це на сторінці 6.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.  Сторінка 7, враховано майже все, решта

- частково.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Так, сторінка 8.

 

     ГОЛОВА. Відхилена    поправка    депутата    Москвіна.    Він погоджується.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Поправка 32 депутата Развадовського.

 

     ГОЛОВА. Депутат Развадовський погоджується.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Поправка 33 депутата Москвіна.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Сторінка 10.

 

     ГОЛОВА. Враховано. На сторінці 11 враховано.

 

     Людмило Яківно,  може, давайте так. Хто з депутатів, поправки яких не враховані, наполягає на їх озвученні і голосуванні?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Спасибо.  Стаж педагогической работы 13 лет.  Уважаемая Людмила Яковлевна!  Я хотел бы обратить ваше внимание на  поправку 76,  страница 15. Речь идет о пункте 2 статьи 10 в новой редакции, в котором говорится о том,  кто осуществляет "державне  управління позашкільною освітою". И в этом перечне сказано: "органи місцевого самоврядування".

 

     Я считаю,  что это с  точки  зрения  терминологии  не  совсем корректно,   потому   что  "органи  місцевого  самоврядування"  не являются органами  государственной  власти.  Поэтому  я  предлагал именно эти слова исключить из пункта 2 статьи 10.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.   Я   хочу  шановному  депутату  дещо  пояснити. Позашкільні навчальні заклади мають різні форми власності,  у тому числі й комунальну.  Ви знаєте це.  І бюджети для цих позашкільних установ якраз затверджуються в органах  місцевого  самоврядування. Тобто ми не можемо ліквідувати це як форму управління позашкільною освітою.

 

     ГОЛОВА. Може,  Людмило Яківно, записати "державних та органів самоврядування"?

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Тут  є  "обласні,  Київська  та Севастопольська міські, районні державні адміністрації"...

 

     ГОЛОВА. Він   погоджується.   Увімкніть   мікрофон   депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.  Уважаемая Людмила Яковлевна!  Прошу вас обратить внимание на поправку 95, которая находится на странице 19.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Я вижу.

 

     БАУЛІН П.Б. Речь идет о полномочиях Ради міністрів Автономної Республіки   Крим,  місцевих  органів  виконавчої  влади,  органів місцевого самоврядування в межах їх компетенції.  Вони організують підвищення   кваліфікації,   атестацію  педагогічних  працівників, координують діяльність, здійснюють контроль і так далі.

 

     І ще одне.  Я вважаю,  що можна вилучити  проводять  державну атестацію  позашкільних  навчальних  закладів  незалежно від типів форм власності.

 

     Я вас  тогда  спрашивал,  зачем  еще   аттестация?   Это   же внешкольные  организации,  которые  не  выдают  какихто документов государственного образца.  Если выдают  документ  государственного образца,  тогда,  наверное, аттестация нужна. Но зачем аттестовать клуб  юных  кролиководов,  собаководов  или  тех,   кто   разводит аквариумных рыбок?

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Я  отвечаю.  Если  мы  ликвидируем эту запись в данной статье,  то мы нарушим Закон  об  образовании,  в  котором, кстати, и говорится об аттестации всех учебных заведений. Обратите внимание,  что аттестацию планируется проводить в  соответствии  с этим  законом  для  учебных  заведений  всех  форм  собственности. Сегодня у нас государственные и коммунальные учебные заведения еще хоть каким-то образом контролируются. Однако у нас появилось очень много  учебных  заведений  других  форм  собственности   (особенно частных),   в   которых  абсолютно  не  выполняют  государственную программу и не ведут государственную политику.  И  вот  для  того, чтобы такого не было, каждое учебное заведение должно подвергаться аттестации,  которая,  кстати, будет проводиться один раз в десять лет.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Бауліна. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.  Людмила Яковлевна!  Я соглашаюсь с этим.  У меня еще один вопрос по проекту закона.  Я прошу обратить  внимание  на поправку   102.   Речь  идет  вообще  о  "позашкільних  навчальних закладах".

 

     Пункт 6 статьи 12:  "Перелік  типів  позашкільних  навчальних закладів  затверджується  Кабінетом  Міністрів  України".  Ну я не понимаю!  Если  местные  органы,  значит   Тем  более  что   планы согласовываются  с  органами  исполнительной  власти  и с органами местного  самоуправления.  Неужели  для  всех  видов   внешкольной деятельности  необходимо  утверждение  типовых планов аж Кабинетом Министров Украины?!  Скажем,  есть  кружки  юных  кролиководов,  а кружков  юных  нутриеводов  нет.  Так  что,  нужно  ждать  решения Кабинета Министров,  чтобы утвердили такой типовой план? Поэтому я просил бы исключить это

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Уважаемый  народный  депутат Баулин!  Я обращаю ваше внимание на то,  что  записано:  перечень  типов  внешкольных учебных заведений. Типов! А у нас сегодня в Украине 30 типов таких учебных заведений.  И если мы не выработаем четкого положения  Тем более что все положения утверждаются Кабинетом Министров.  Если мы этого не сделаем,  то вы сами можете  представить,  как  30  типов учебных заведений будут работать каждый по-своему.

 

     ГОЛОВА. Він  погодився.  Ще  раз  увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.  Передостаннє.  Я багато вже  пропускав,  Людмило Яківно.  Поправка 116,  на сторінці 24. Це поправка, а текст уже в новій редакції на наступній сторінці 25.  Мова йде про засновників позашкільних навчальних закладів. У старій редакції було записано, що засновниками можуть бути й іноземці. А я ще додавав, що й особи без громадянства.

 

     Ви залишаєте  норму,  що тільки громадяни України можуть бути засновниками. У мене таке запитання: чи не порушуємо ми цим статтю 26  Конституції,  де  сказано,  що громадяни України,  іноземці та особи без громадянства  мають  рівні  права?  Якщо  з  Узбекистану приїде якийсь чоловік і захоче організувати,  наприклад, клуб юних бавовнярів, то він не зможе

 

     ГОЛОВА. Та в нас бавовна не росте, хай краще там організують.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Я хочу звернути вашу увагу на те,  що стаття 29 цього   проекту   закону  "Міжнародне  співробітництво  у  системі позашкільної освіти" якраз відрегульовує  всі  ці  питання.  Тобто якщо  хтось  захоче  у  нашій країні зробити щось таке,  про що ви говорите,  то якраз там все це  і  відрегульовано.  Тому  не  було необхідності тут повторювати це.

 

     ГОЛОВА. Він погоджується.

 

     Увімкніть мікрофон Олексія Марченка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).   Дякую.  Група  "Відродження  регіонів".  Я насамперед  вдячний  членам  комітету,  які  врахували   більшість зауважень,   напрацьованих   разом   із  працівниками  Черкаського обласного  управління  освіти,  але   два   зауваження   комітетом відхилені.  Вони  стосуються такої норми,  як статут позашкільного закладу.

 

     Справа в тому,  що на сьогодні діюча  нормативна  база  і  ті положення...

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Скажіть, будь ласка, сторінку і номер поправки.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Це  зауваження 171 на сторінці 35 і зауваження 179 на наступній сторінці.  Вони аналогічні.  Ідеться про  те,  що позашкільний  навчальний  заклад  повинен  мати  ще  і статут,  як нормативний документ,  який має  зафіксувати  його,  скажемо  так, внутрішні норми, якими має керуватися цей позашкільний заклад.

 

     На сьогодні,  крім того,  нормативною базою України,  зокрема постановою   Кабінету   Міністрів   200,   визначається    порядок ліцензування позашкільних навчальних закладів, і одним із головних документів,  який вимагається,  є саме статут,  бо положення -  це документ,  який  містить  загальні норми,  а статут - це документ, який стосується конкретного позашкільного навчального закладу.

 

     Оскільки ця    норма     запропонована     людьми-практиками, напрацьована  спеціалістами  і  вашими  колегами  з  Черкащини,  я просив, по-перше, прокоментувати, чому вона відхилена, а по-друге, поставити  її  на  голосування.  Я  наполягаю  на голосуванні цієї норми.

 

     Дякую.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Дуже дякую за те,  що ви відзначили нашу працю. Ми працювали не одні,  як бачите, а з усіма обласними управліннями освіти.  Але хочу звернути вашу увагу на те, що розробка положення про  навчальний  заклад відпрацьовується в Кабінеті Міністрів.  Це якраз та норма постанови Кабінету Міністрів,  про яку ви  сказали, стосовно ліцензування.

 

     Стосовно ліцензування,   то   ми  якраз  захистили  навчальні заклади державної та комунальної форм  власності  від  проходження ліцензування,  бо вони є державними. А що стосується приватних, то нехай вони отримують ліцензії. Це норма постанови Кабміну.

 

     Щодо статуту,  то він якраз розробляється згідно з положенням самим навчальним закладом.

 

     Тобто все це є, але в інших статтях.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання у депутатів?  Немає. Можемо ставити на голосування запропонований проект закону у другому читанні?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Марченка.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.   Депутат   Марченко   просив    поставити    на голосування. Поставте, мабуть, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Шановні  колеги!  Шановний  Iване Степановичу! Шановний доповідаче!  Ви не відхиляєте пропозицію про те,  що  цей закон  має  містити норму про статут.  Подивіться позицію 114,  до якої вноситься зауваження.  Тут записано,  що права  та  обов'язки вихованців,  учнів  і  слухачів  позашкільного навчального закладу визначаються законодавством України і Положенням про  позашкільний навчальний заклад.

 

     Я пропоную  додати в цю норму ще і слово "статутом".  Якщо ви не відхиляєте ідею статуту, то чому ми не пишемо сюди, що права та обов'язки повинні визначатися статутом?

 

     Дякую.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Я вас дуже добре розумію. Але ви бачите, що ваша поправка 171 стосується статті 19. А це все враховано в статті 12. Тож  немає  необхідності повторювати у двох статтях одні й ті самі норми. Ви віднесли це до статті 19. А воно враховане у статті 12.

 

     ГОЛОВА. Всі  з'ясували  поправки?  Тоді,  будь  ласка,  прошу проголосувати  проект  Закону  про  позашкільну  освіту  в другому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 262.

 

     Рішення приймається.

 

     Людмило Яківно,  може,  якщо немає  заперечень,  проголосуємо законопроект в цілому?

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Будь ласка, давайте проголосуємо в цілому.

 

     ГОЛОВА. Комітет підтримує.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. I нехай працюють навчальні заклади.

 

     ГОЛОВА. Юрію Богдановичу,  ви знаєте, ви можете все. Я ще раз кажу,  комітет підтримує.  Є заперечення щодо мотивів голосування? Ми проголосували у другому читанні. Голосуємо?

 

     Прошу проголосувати прийнятий у другому читанні проект Закону про позашкільну освіту в цілому.

 

     "За" - 301.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Большое спасибо.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Оголошується  до  розгляду проект  Закону  про  майнову  відповідальність  за  порушення умов договору підряду (контракту) про виконання  робіт  на  будівництві об'єктів. Проект розглядається у другому читанні.

 

     Доповідає перший   заступник   голови   Комітету   з   питань будівництва, транспорту і зв'язку Валерій Іванович Череп.

 

     ЧЕРЕП В.I.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 158, Сумська область). Шановний Iване Степановичу! Шановні колеги! Комітетом з питань будівництва, транспорту і зв'язку доопрацьовано проект Закону  про  майнову  відповідальність  за  порушення  умов договору  підряду  (контракту)  про виконання робіт на будівництві об'єктів, який було прийнято нами за основу в першому читанні.

 

     Комітет пропонує зараз перейти до постатейного обговорення  з урахуванням зауважень депутатів.

 

     Iване Степановичу, надійшло десь 14 пропозицій  від  п'яти   суб'єктів   законодавчої   ініціативи. Враховано  було на першому етапі сім пропозицій,  в процесі роботи доопрацювали ще чотири пропозиції.  Тож я  готовий  відповісти  на запитання щодо поправок, які були запропоновані депутатами.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Нагадую: розглядаємо проект у другому читанні.  Візьміть порівняльну таблицю,  і ми  пройдемо, Валерію Івановичу, по сторінках.

 

     У другій  колонці  подано зміст поправок,  внесених народними депутатами.

 

     Поправка 1 Олексія Марченка не врахована.

 

     ЧЕРЕП В.I.  Щодо  першої  поправки  ми  домовились.   Депутат Марченко погодився.

 

     ГОЛОВА. Дивимось на другій сторінці.

 

     ЧЕРЕП В.I.  На другій сторінці поправка 3 шановної Донець. Ми теж   домовились   і   записали,   що   безпосереднім    учасником інвестиційного процесу є виконавчі органи рад,  отже, згідно з цим проектом закону виконавчі органи рад мають нести  відповідальність за   забезпечення  фінансування  капітальних  вкладень.  Тобто  ми вживаємо слова "місцеві державні адміністрації і виконавчі  органи рад  всіх  рівнів".  Шановна  депутат  Донець  погодилася  з  цією поправкою.

 

     Стосовно поправки 5 немає зауважень, погодили.

 

     Далі. Поправка 6 депутата Сокерчака.  Він  пропонує  вилучити пункт 3 статті 3. Комітет не погодився. Чому? Вилучення зазначеної норми призведе до невиконання договірних зобов'язань. А це головне в даному законі: контракти і зобов'язання.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Сокерчака.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).   Дякую.   Фракція  комуністів.  Валерію  Івановичу,  ви сказали,  що комітет погодився,  але написали  "не  враховано".  Я хотів би обгрунтувати свою поправку.

 

     Справа в   тому,  що  закон,  який  ви  доповідаєте,  регулює взаємовідносини  між  суб'єктами  підприємницької  діяльності   по будівництву, якщо фінансування відбувається з державного, місцевих чи інших бюджетів.  Це зрозуміло, і це написано у вас у преамбулі. Але  стосовно  термінів,  то  там  написано,  що  "будь-якої форми власності",  отже,  і замовник,  і підрядник, і той, хто фінансує, можуть бути будь-якої форми власності.

 

     Тоді скажіть,  будь ласка, чим відрізняються гроші, які йдуть з державного бюджету на будівництво,  від тих грошей,  які взагалі йдуть  з  державного  бюджету?  Через  те моя пропозиція - взагалі вилучити цей пункт - обгрунтована тим,  що гроші вони і є гроші  з державного  бюджету,  і  не  треба  створювати  якийсь спеціальний підрозділ,  як ви тут пишете "спеціально уповноважений центральний орган  виконавчої  влади  з  питань  будівництва,  архітектури  та житлової  політики",   тому   що   в   договорі   між   суб'єктами підприємницької  діяльності  на  будівництво  всі ці умови повинні бути виписані.

 

     Тепер ще одне. А що коли підрядник виконає роботи, а замовник не  заплатить  йому через те,  що з державного бюджету не надійшли гроші? Хто буде платити пені і штрафи, Валерію Івановичу?

 

     Тому я вважаю, що те, що ви пропонуєте, - просто створення ще однієї  додаткової  структури з тим,  щоб контролювати гроші,  які йдуть тільки на будівництво.

 

     Вважаю, що КРУ,  Мінфін, Держказначейство, Державна податкова адміністрація  і  Рахункова  палата  Верховної  Ради - це якраз ті органи,   які   зобов'язані   контролювати   використання   грошей державного бюджету на будь-які цілі:  чи то на будівництво,  чи то ще на щось.

 

     Наполягаю на тому, щоб моя поправка була проголосована.

 

     ЧЕРЕП В.I. Дякую. Я поясню. Залучаються для будівництва кошти суб'єктів будь-якої форми власності, але головний документ, який є в  будівництві,  -  це  контракт,  який  підписують   замовник   і підрядник.   I   ніхто  не  вправі  втручатися  в  цю  дію,  окрім арбітражного суду.  Але в будівництві є ще 12 тисяч  нормативів  і норм.  Це впливає на якість,  на безпеку і таке інше. Тому не може на сьогодні здійснюватись будівництво без контролю з боку Держбуду на рівні держави або органів Держбуду на місцях, я маю на увазі на рівні області і так далі.

 

     Тому ми не створюємо якийсь орган для  контролю.  Зі  спірних питань  рішення  приймається  арбітражним судом,  але контролювати саме будівництво повинен Держбуд. Він не створюється, він у нас є, і  місцеві  органи теж є.  Так що ми тут не залучаємо ніяких інших органів, а просто контролюємо хід будівництва і фінансування. Тому я не можу погодитися з вашим трактуванням.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олексія Марченка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Шановний доповідачу!  У мене до цієї статті є дві  пропозиції,  причому  за висновками  комітету  вони враховані в статті 6.  Однак якщо ви не погоджуєтесь  з  пропозицією  депутата  Сокерчака,  то   необхідно врегулювати  проблему,  яка  виникає  у  зв'язку з тим,  що в разі невиконання  договірних  зобов'язань   пеня   за   рішенням   суду стягується до державного бюджету.

 

     До речі,  на  це  звернуло увагу науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради,  розглядаючи законопроект ще на перше читання, і вашим комітетом це теж не було враховано.

 

     У своїй  поправці,  щодо  якої написано,  що вона врахована у статті 6,  хоча стосується вона цієї статті, я пропоную, щоб кошти (якщо  фінансування  або  інвестиція  йшли  з  місцевого бюджету), стягнені за рішенням суду, поверталися саме до місцевого бюджету.

 

     Тому я навіть наполягаю, щоб ця пропозиція була поставлена на голосування.

 

     ЧЕРЕП В.I. Дякую. Я з вами погоджуюсь. З урахуванням того, що ми ваші поправки 7 і 8 врахували,  як ви  знаєте,  то  й  ці  ваші зауваження ми врахуємо. Я з вами погоджуюсь.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  в  депутатів ще зауваження?  Депутат Сокерчак. Увімкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую, Iване Степановичу. Валерію Івановичу, і всетаки  ви не відповіли на запитання.  Через те я буду наполягати на голосуванні.

 

     Якщо замовник і підрядник не виконують угоду тільки через те, що  з  державного  бюджету  невчасно надходять кошти,  то хто буде платити штрафи і пені за те,  що договір підряду  не  виконується? Будівельна організація виконує роботу,  а замовник через те,  що з державного бюджету гроші не надходять,  не  сплачує  за  неї.  Хто винуватий  у  цьому?  Адже тут виникає третя сторона,  і бачу,  що законопроект зовсім не врегульовує цю проблему.

 

     ЧЕРЕП В.I.  Я вам тоді  повинен  трохи  ширше  доповісти.  Ви знаєте,  що багато будівельних організацій виконали роботи, але їм не заплатили грошей (особливо на селі), тому що грошей у замовника немає.  А  податкова  адміністрація  стягує  податки з будівельної організації,  тому що будівельна  організація  показала  виконання фізичних обсягів робіт. Цей порядок зараз контролюється. Президент десь 20 днів тому видав указ,  де якраз питання відповідальності і замовника,   і  підрядника  врегульоване.  Тобто  якщо  будівельна організація виконала роботу,  а замовник не може їй заплатити,  то податкові  адміністрації  не  висувають  претензій  до будівельної організації.

 

     Але все-таки основою основ є контракт.  I якщо не виконується контракт,  то  вправі  і  замовник,  і  інша сторона - підрядник - звертатися до арбітражного суду. В цьому плані тільки рішення суду може  бути  законом  для однієї й іншої сторони.  Іншого ми з вами нічого не придумаємо.

 

     Ви пропонуєте адміністративний метод,  але,  на жаль,  нині в законі  записано,  що  він не має права втручатися.  Тому тут може бути тільки через арбітражний суд. Усе інше регулюється законами і указом Президента.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон в урядовій ложі.

 

     БЕРКУТА А.В.,  перший  заступник  голови  Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової  політики  України.  Я  хочу зробити  деякий коментар,  перш за все для пана Сокерчака та й для інших народних депутатів, щодо основної ідеї цього закону. Основна ідея цього проекту закону полягає в тому, щоб у кожному контракті, який  сьогодні  підписується  з  боку  держави,  коли  є  державне фінансування з державного або місцевого бюджетів, обов'язково була передбачена  оця  майнова  відповідальність.  На  сьогодні  ви  не знайдете  жодного  контракту,  в  якому  передбачалася  б  майнова відповідальність держави за несвоєчасні  або  неповні  розрахунки. Немає такого.

 

     Так ось для того,  щоб навести в державі порядок, і для того, щоб  після  підписання  державного  бюджету  ми  з  вами  укладали контракти тільки в тому випадку, коли знаємо, що зможемо в повному обсязі  і  своєчасно  його  профінансувати,   і   розроблено   цей законопроект.  Після  прийняття  цього  проекту  закону  і держава повинна  буде  нести  майнову  відповідальність   за   несвоєчасні розрахунки.

 

     Звідки будуть  узяті  кошти?  Для цього записано,  що Кабінет Міністрів підготує відповідний документ,  в  якому  йтиметься  про порядок відшкодування цих коштів.

 

     Звичайно, той,  хто виконував свої обов'язки не так, як слід, буде нести спочатку майнову відповідальність,  а потім  відповідна посадова особа адміністративну. Це цілком зрозуміло.

 

     Тому ще раз наголошую - це основна ідея цього проекту закону.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.I.  Я  дозволю  собі  доповнити висловлювання першого заступника голови держкомітету Беркути.

 

     Ми у висновках  і  обгрунтуваннях  написали:  "Відповідно  до статті  178 Цивільного кодексу України майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань  передбачає  сплату певної грошової суми у вигляді неустойки (штрафу,  пені).  Майнова відповідальність включає фінансову відповідальність".  Так  що  це поняття  ширше,  і  воно  дає право як одній,  так і іншій стороні відстоювати свої права як у судовому,  так і  в  адміністративному порядку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Марченка в енний раз.

 

     Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Я дякую,  Iване Степановичу, що ви в енний раз даєте  мені  можливість  висловитися  щодо  своєї  поправки,   яка відхилена комітетом.

 

     Причому мені абсолютно незрозуміло чому, якщо поправка 7...

 

     ЧЕРЕП В.I. Якщо можна, скажіть, яка поправка відхилена.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Якщо комітет погодився з моєю поправкою 7, і в новому тексті,  який пропонується до другого читання,  це  знайшло відображення, то чому поправка 11...

 

     ЧЕРЕП В.I. Ми до неї ще не дійшли.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Чому  відхиляється поправка 11?  Я вважаю,  що контролюючий орган,  який буде здійснювати  договір  підряду,  має бути  обов'язково  своєчасно  поінформований  про зміни в договорі підряду.  Це суттєво,  оскільки  тільки  що  мова  йшла  саме  про відповідальність,  у тому числі й державних органів,  за виконання договорів підряду.

 

     Тому абсолютно  не  зрозуміло,  чому  в   одному   місці   ви погодилися,  а поправка 11 відхиляється? Я пропонував, щоб пункт 2 був продовжений такою тезою:  "про  що  інформується  контролюючий орган". I все. Це абсолютно відповідає суті та філософії закону.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.I.   Шановний  колего  Олексію  Марченко!  Ви  трошки випередили нас,  ми до поправки 11 ще не дійшли (Шум у залі). Тому я зараз вам даю відповідь.  З вашою трактовкою... Не дійшли ми ще, ми поправку 9 розглядали.

 

     З вашою поправкою 11 ми погоджуємось.  Ми погоджуємося з тим, щоб давати дані контролюючим органам на місцях.

 

     Тільки я просив би йти по порядку, а то ми забігли наперед.

 

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів ще зауваження?

 

     ЧЕРЕП В.I.  Немає більше. Мається на увазі, що всі редакційні поправки ми врахували.

 

     ГОЛОВА. Поправка Олексія Марченка враховується, так?

 

     ЧЕРЕП В.I. Так.

 

     ГОЛОВА. Сокерчак наполягає на голосуванні? Увімкніть мікрофон депутата Сокерчака.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую.  Я  хотів  би  узнати:  ми  що,  просто обговорюємо поправки,  а  потім  будемо  в  цілому  голосувати  чи постатейно?

 

     ГОЛОВА. Ні, ми будемо голосувати в другому читанні.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Так постатейно?

 

     ГОЛОВА. Ні, не постатейно.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я не погоджуюся з тим, що не врахована поправка 13 на сторінці 8.  Якщо сторони не виконують умов  договору...  Ви тут  дуже  детально  розписали:  через  10  календарних днів і так далі... Мені здається, що не можна законом отак регламентувати.

 

     Я пропоную коротшу редакцію.  Є кошти, які не використані або використані  не  за  призначенням.  Є  процес - інфляція.  I треба відповідно до процедури,  яка передбачена  у  нас  при  здійсненні інших операцій,  пов'язаних з грішми,  застосовувати ті норми, які сьогодні застосовує Національний банк.  Те,  що ви розписали, мені здається, дуже переобтяжує закон.

 

     Тому я пропонував би не робити такої детальної регламентації. Все, що ви тут розписали, передбачається в договорі, контракті.

 

     ЧЕРЕП В.I.  Шановний колего!  Проти вашої ідеології ніхто  не заперечує. I ми говорили про це в комітеті. Але ваша пропозиція не може бути врахована тому, що відповідно до частини другої статті 3 ця норма договору і контракту є обов'язковою.

 

     Не можна  в  законі розписати те,  що ви пропонуєте.  Це може розписуватися тільки в договорах і контрактах.

 

     Давайте подивимося.  Інфляція - це процес, який іде постійно. Як можна в кошторисах,  у розрахунках іти шляхом індексації витрат відповідно до рівня інфляції кожного дня?

 

     Тому повторюю ще  раз.  Не  відкидаючи  вашої  ідеології,  ми пропонуємо записати це в законі як норму договору і контракту.

 

     Крім того,  ви знаєте, що це будуть десятки нормативних актів Кабінету Міністрів,  положень і  інструкцій  Держбуду  щодо  цього закону.  I  там це вже буде враховано.  А нормою закону це не може бути.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Валерію Івановичу, я ж набагато коротше зробив.

 

     ГОЛОВА. Валерію Івановичу, давайте йти по сторінках.

 

     ЧЕРЕП В.I. А ми йдемо по сторінках.

 

     ГОЛОВА. Тоді ми швидше розглянемо і проголосуємо.  А  так  ми знову повертаємося до того, з чого починали.

 

     ЧЕРЕП В.I. Ідемо далі. Поправка 14. Ми домовилися.

 

     Поправка 15. Ми теж домовилися.

 

     Далі. Редакційні поправки. Всі вони враховані комітетом.

 

     Поправка 16 депутата Крука врахована.

 

     Більше поправок до проекту закону немає.

 

     ГОЛОВА. Чи   хтось   з  депутатів  наполягає  на  голосуванні внесених поправок? Немає таких.

 

     Я прошу з урахуванням поправок... Увімкніть мікрофон депутата Симоненка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Я вкотре прошу слова від фракції і маю  надію,  що  ви  правильно  зрозумієте  наші  вимоги.   I   до головуючого  звертаюся.  Я не випадково просив дати відповідь,  як працює система "Рада".  Хочу сказати про те, що відбувається в нас у залі. Зварич у Страсбурзі - його карткою голосують.

 

     ГОЛОВА. Зварич он стоїть.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Вибачте.  Кириченко  в лікарні,  Григорович у відрядженні,  Косаківський у Страсбурзі,  Блохін у  відпустці.  Та скільки це буде продовжуватись?  Скільки це буде продовжуватися? Я прошу,  щоб комітет,  якому два тижні тому давалося доручення, дав відповідь,  хто  втрутився  в систему голосування "Рада" і чому ми порушили встановлену у нас систему голосування.

 

     ГОЛОВА. Я  третій  раз  даю  доручення  Комітету   з   питань Регламенту підготувати інформацію з цього питання.

 

     Шановні народні депутати!  Всі поправки до законопроекту, які були внесені в установленому порядку,  нами погоджені. Тому проект Закону  про  майнову  відповідальність  за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт  на  будівництві  об'єктів ставиться на голосування в другому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     Ми можемо його проголосувати як закон,  Валерію Івановичу. Чи є в когось загальні зауваження щодо цього законопроекту? Немає.

 

     Тоді прошу  проголосувати  запропонований  проект  закону  як закон у цілому.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.  Бачите,  ви папірці повитягали,  а голосів вистачило.

 

     ЧЕРЕП В.I. Дякую за підтримку.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Закону  про  внесення змін  до  деяких законів України (щодо санітарного та епідемічного благополуччя населення). Доповідає з цього питання голова комітету Черненко Віталій Григорович. Ніна Марковська хвора (Шум у залі).

 

     Я на вимогу двох фракцій та десяти фракцій і груп звернусь до Верховної Ради після розгляду цього питання.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Шановний Iване Степановичу! Шановні народні депутати!   У   зв'язку   з  прийняттям  Закону  про  забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення виникла потреба внесення змін до чинного законодавства. Кабінет Міністрів вніс цей законопроект на розгляд  Верховної  Ради.  Його  було  прийнято  в першому  читанні,  комітет доопрацював.  Iване Степановичу,  прошу перейти до постатейного голосування (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні   депутати!   Не   заважайте   вести засідання.  Сядьте на свої місця. Порядок - це категорія відносна. Для вас - порядок, для мене - непорядок, і навпаки. Розумієте?

 

     От Степан Богданович пішов на засідання Національної академії наук  і  попросив  мене:  "Проголосуйте за мене за програму,  бо я голосуватиму".  Як мені діяти?  Я не встиг  проголосувати  (Шум  у залі).

 

     Прошу уваги!  Віталію Григоровичу,  називайте сторінку, номер поправки, яку не враховано, прізвище депутата. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Сторінка 1. Поправка депутата Марковської щодо назви законопроекту врахована.

 

     ГОЛОВА. Не  треба зачитувати ті,  які враховані.  Зачитується поправка,  яка не врахована,  називається її автор, і наполягає чи не наполягає.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Сторінка 2. Усе враховано.

 

     Сторінка 3. Теж усе враховано.

 

     Сторінка 4. Закон про інформацію. Не врахована поправка Чижа.

 

     ГОЛОВА. Iвана Сергійовича немає.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Він погодився.

 

     Далі. Сторінка 5. Усе враховано.

 

     Сторінка 6.   Поправка  Чижа  до  Закону  про  телебачення  і радіомовлення відхилена. Але він погодився.

 

     ГОЛОВА. Погодився. Чи є в депутатів зауваження щодо поправок?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Усі  поправки  враховані,  Iване  Степановичу. Прошу  проголосувати  проект  закону  про  внесення змін до деяких законів...

 

     ГОЛОВА. Проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законів  України  (щодо  санітарного  та епідемічного благополуччя населення) прошу проголосувати в другому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення прийнято.

 

     Просять проголосувати   в   цілому.   Можна   поставити    на голосування  як  закон?  Прошу проголосувати запропонований проект закону, прийнятий нами в другому читанні, як закон у цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 246.

 

     Прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні народні   депутати!   Від  соціалістичної  фракції  і фракції Комуністичної  партії  надходять  пропозиції  включити  до порядку  денного  питання  про  створення  тимчасової  спеціальної слідчої комісії з питань виявлення порушень  під  час  ініціювання проведення  всеукраїнського  референдуму.  I  від  10 депутатських фракцій і груп - про включення до порядку денного проекту заяви  з приводу  рішення  Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо питання проведення всеукраїнського референдуму.  Обидва питання стосуються референдуму.

 

     Слово від  більшості  фракцій  надається  Леоніду  Макаровичу Кравчуку. За ним буде виступати Валентина Семенюк (Шум у залі). Ну вимагають 12 фракцій і груп. Що я буду робити?

 

     Прошу, Леоніде Макаровичу.

 

     КРАВЧУК Л.М.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  СДПУ (о)).  Я хочу зробити одне уточнення. Фракції і групи парламентської більшості не ставлять питання... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Леонід Макарович  хоче  сказати,  що  ми  не  ставимо питання  про розгляд,  ми ставимо питання про включення до порядку денного. Будь ласка.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Фракції і групи парламентської  більшості,  яка сьогодні  зібралася  й  обговорила рішення Парламентської Асамблеї щодо питання проведення всеукраїнського  референдуму,  підготували проект  заяви.  I  мені  доручено  оголосити  цю заяву,  підписану керівниками депутатських груп і фракцій парламентської більшості.

 

     "Заява депутатських фракцій і груп парламентської більшості у Верховній  Раді  України з приводу рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо питання проведення всеукраїнського референдуму.

 

     Прийняте Парламентською Асамблеєю Ради  Європи  рішення  щодо проведення  всеукраїнського  референдуму за народною ініціативою є свідченням спрощеного  розуміння  тих  складних  політико-правових процесів,  які відбуваються в нашій державі, а також упередженості частини  делегації  українського  парламенту  та   невідповідності складу делегації політичній структурі Верховної Ради України.

 

     Неадекватність рішення  Парламентської  Асамблеї  Ради Європи реальній  політичній  ситуації  в   українському   суспільстві   є свідченням  участі  в  процесі  його підготовки представників лише опозиційних  сил  з  українського  боку.   На   жаль,   доводиться констатувати,  що  дане рішення є проявом суб'єктивного підходу до розгляду    цього    та    інших    питань,     які     стосуються внутрішньополітичної ситуації в Україні.

 

     Верховна Рада   України   послідовно  реалізує  зобов'язання, прийняті при вступі до Ради Європи,  прагне до своєї  стратегічної мети  -  повноцінно влитися в сім'ю народів Європи,  від якої нашу націю в свій час було відлучено.

 

     Парламентська більшість і надалі спрямовуватиме свої  зусилля на  якомога ширше інтегрування України до європейського правового, економічного та культурного простору.

 

     Водночас звертаємо   увагу   наших   європейських   колег   - парламентарів на те,  що при розгляді проблем внутрішньополітичної ситуації в Україні необхідне глибоке і  всебічне  вивчення  їх  по суті.  Це  дасть  можливість відрізняти реальний стан речей від їх суб'єктивної  оцінки  окремими  політиками-опозиціонерами,   стане запорукою досягнення порозуміння і гармонійного діалогу.

 

     Парламентська більшість  Верховної Ради України з урахуванням тих змін,  що сталися в структурі парламенту,  вважає за необхідне заслухати  звіт  та  переглянути  склад  делегації  Верховної Ради України  в  Парламентській  Асамблеї   Ради   Європи   і   просить Парламентську  Асамблею  Ради  Європи  з розумінням поставитися до нашої позиції".  У даному разі йдеться не про Верховну Раду, а про фракції і групи парламентської більшості.

 

     Я повторюю,  ми  не  ставимо  це  питання на голосування,  ми просто оприлюднили свою позицію.

 

     Наступне, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАВЧУК Л.М.  У зв'язку з тим,  що відбулося таке засідання і підготовлена  така заява,  Координаційна рада пропонує включити до порядку денного засідання Верховної Ради питання про звіт і  склад парламентської делегації від України в Парламентській Асамблеї.

 

     ГОЛОВА. І ми потім розглянемо (Шум у залі).

 

     Прошу проголосувати  про включення до порядку денного питання про  звіт  і  склад  парламентської  делегації  в   Парламентській Асамблеї Ради Європи. Прошу голосувати.

 

     "За" - 193.

 

     По фракціях висвітіть (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон Зварича.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я просив би заспокоїтися і звертаю увагу на те, що ситуація, яка склалася в Страсбурзі, дійсно серйозна.

 

     Я також   звертаю   увагу   головуючого,   що  відповідно  до Регламенту головуючий повинен  забезпечити  спокійну  атмосферу  в залі  для  того,  щоб  депутати  могли вільно проголосувати.  Коли проводилося голосування,  мої  колеги  з  лівого  боку  штурмували трибуну. Через це ви, Іване Степановичу, змушені були коментувати, коли йшло голосування.

 

     Виходячи з цього я прошу вас ще раз поставити на  голосування це  питання,  оскільки не всі депутати змогли у такій ситуації,  у такій атмосфері вільно визначитися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 17, Вінницька  область).  Група  "Соборність".  Іване  Степановичу!  Я звертаюся  до  вас  не  як  до  голови  більшості,  а як до Голови Верховної Ради.  Я звертаюся до  всіх  колег  народних  депутатів. Шановні  народні  депутати!  Не  робіть із себе посміховисько,  не виконуйте завдання,  не будьте тими, ким можна легко маніпулювати. Думайте  про те,  що ми робимо.  Ми повертаємо не до європейського майбутнього, а від нього. Це перше.

 

     Друге. Іване Степановичу,  не потрібно порушувати  Регламент. Відповідно до Регламенту заяви сьогодні ми не зачитуємо.

 

     І ще  одне.  Шановні  колеги  народні  депутати!  Ми не маємо офіційного  тексту.  Чого  ми  перетворюємося  на  невихованих   і непослідовних депутатів?

 

     Іване Степановичу!   Лише   коли  отримаємо  офіційний  текст рішення Парламентської Асамблеї,  тоді будемо мати  підстави  його обговорювати. Зараз це замовлення, яке потрібно...

 

     ГОЛОВА. Ми  зараз не обговорюємо,  тільки розглядаємо питання про включення до порядку денного.

 

     Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Українського  народного руху.  Шановна президіє!  Шановні народні депутати!  Ось тут і проявилися інтереси наших комуністів. Дуже  їм хочеться їздити до Страсбурга.  Як тільки постало питання про те,  що буде переглянутий склад  делегації  і  більшість,  яка підтримує  шлях  у Європу,  призначить своїх спостерігачів,  тут і проявилися  інтереси.  До  Москви,  до  СанктПетербурга  не   дуже хочеться їздити,  тому що і добові менші,  та й сервіс там не той. Ось буквально такі інтереси.

 

     Шановна меншість!  Якщо утворилася більшість,  ми проголосили шлях  у  Європу,  то,  будь ласка,  підкоріться більшості,  щоб ми нормально вийшли з цієї ситуації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ніхто сьогодні це  питання розглядати не буде. Делегація, яка брала участь, буде звітувати, і ви  почуєте,  що  було.  До  цього  часу  ми  отримаємо   офіційне повідомлення  і  так  далі.  Мова  йде  про  включення  до порядку денного. Цього вимагають 12 депутатських груп і фракцій. Увімкніть мікрофон на трибуні (Шум у залі).

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Є така пропозиція: або зняти зараз обидва питання,  або включити, змінивши формулювання: не про звіт і склад,  а просто про звіт цієї комісії. Бо якщо ми включимо питання про  склад,  то  виходить,  що  відразу  звинувачуємо.  Ми повинні  вислухати  їхні пропозиції і після того приймати рішення. Отже про звіт комісії.  Таке формулювання,  мені  здається,  більш компромісне.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  На  вимогу  депутатів  я повторно ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного (підкреслюю, про включення до порядку денного) питання про звіт делегації Верховної Ради України  у  Парламентській  Асамблеї Ради Європи щодо питання проведення всеукраїнського референдуму. І все. Сьогодні ми нічого не розглядаємо.

 

     Прошу проголосувати про включення до порядку денного  питання про звіт і склад комісії.

 

     "За" - 214.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! У залі стоїть такий галас, що не чути, що говорить головуючий . Я прошу, щоб депутати сіли на свої місця, була тиша і головуючий спокійно  ставив  на  голосування.  Іване  Степановичу, прошу переголосувати у зв'язку з тим, що нічого не чути.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Мороза.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановні депутати! Очевидно, ініціатори розгляду цього питання не  знають  про  те,  що  за  дорученням  Президента міністр  закордонних  справ  звертався  до Парламентської Асамблеї Ради Європи, і від Верховної Ради був лист з цього приводу, з тим, щоб   переглянути  склад  делегації.  І  Генеральний  секретар,  і президент  Парламентської  Асамблеї  дали  відповідь  Україні,  що Регламент  Парламентської  Асамблеї  Ради  Європи  вище Регламенту Верховної Ради і наших намагань змінити склад делегації,  тому  до кінця  каденції  Парламентська  Асамблея переглядати це питання не буде.  І якщо ми вийдемо з такою пропозицією, то це буде абсолютно некоректно, неграмотно.

 

     Інша справа,   що   ми   цілком  можемо  заслухати  тут  звіт парламентської делегації,  яка працює  в  Парламентській  Асамблеї Ради  Європи.  І  тому питання можна ставити тільки так:  звіт про роботу делегації Верховної Ради України в Парламентській  Асамблеї Ради Європи.  І все.  Це питання ми елементарно включимо через два дні, коли повернеться парламентська делегація. І ми підтримаємо цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Правильно,    Олександре    Олександровичу.    Тільки організуйте,  проголосуйте,  бо  нуль  же  у  вас.  Ви   правильно агітуєте, тільки не голосуєте.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  про включення до порядку  денного  питання  про  звіт  парламентської  делегації  у Парламентській  Асамблеї Ради Європи щодо проведення референдуму і склад делегації. Прошу голосувати

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Слово від двох фракцій  щодо  включення  питання  до  порядку денного надається Валентині Семенюк. Вона передає слово Олександру Морозу.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні депутати!  Я  звертаюся  в  основному  до представників більшості.  Мова йде про те, що навіть якщо Верховна Рада звернеться до Парламентської Асамблеї  Ради  Європи  з  цього приводу,   ми   так   чи   інакше  мусимо  пояснити  легітимність, правомірність проведення референдуму.  Оцінку з цього приводу  дав Конституційний  Суд.  Проте  він  теж  підкреслив (а Парламентська Асамблея Ради Європи звернула на це  особливу  увагу),  що  в  нас немає   законної   бази  для  проведення  референдуму.  Закон  про всеукраїнський та місцеві референдуми був прийнятий у 1991 році за часів існування Радянської України,  у той період, коли у нас була ще фактично однопартійна система.  У цьому законі не передбачалося ні   спостерігачів  від  партій  за  проведенням  голосування,  ні відповідних процедур,  тому  він  суперечить  Конституції.  Одначе дільничні   і   територіальні   комісії   сформовані   без  участі представників політичних партій і організацій, без спостерігачів.

 

     Крім того,  треба мати на увазі,  що (а  попередні  перевірки підтвердили)  збір  підписів  і  самі  підписні  листи оформлялися всупереч навіть тому закону,  прийнятому в 1991 році. Більше того, відповідно  до  того  закону  зміст  питань  і  порядок оформлення бюлетенів повинні розглядатися Президією  Верховної  Ради.  Іншими словами,  за  відсутності  Президії  Верховної Ради саме Верховною Радою.  Одначе Печерський  районний  суд  в  особі  одного  судді, перевищивши  свої  повноваження,  визначив  установчі  функції для Центральної виборчої комісії,  і фактично вона разом з Президентом затвердила  форму  бюлетеня  і  зміст питань.  Це,  так би мовити, преамбула ситуації.

 

     Але сьогодні  є  велика  загроза  фальсифікації  голосування. Доказом того є вже порядок підготовки бюлетенів...

 

     ГОЛОВА. Олександре Олександровичу,  ми не обговорюємо.  Я вас прошу, сформулюйте. Ви два регламенти взяли (Шум у залі).

 

     МОРОЗ О.О. Одну хвилиночку. Я говорю тільки 2 хвилини.

 

     ГОЛОВА. Ну, це ж не заява.

 

     МОРОЗ О.О. Я ще раз кажу, я говорю тільки 2 хвилини.

 

     ГОЛОВА. Одна  хвилина.  Формулюйте  питання,   поставимо   на голосування.

 

     МОРОЗ О.О.  Я ще раз звертаюся до вас, дорогі друзі, особливо до представників  більшості.  Щоб  убезпечити  Верховну  Раду  від ганьби,  щоб  ми  були  чистими  хоча  б перед своїми громадянами, давайте не допустимо фальсифікації!  Тому треба створити тимчасову слідчу   комісію  і  подивитися,  як  готувалися  підписні  листи, бюлетені. Без тиражу, без вихідних даних, у різних типографіях, на простому  папері,  без  жодного елемента захисту.  Такого не можна допускати!  І тому я дуже  прошу  вас:  треба  внести  до  порядку денного  питання  про  створення  тимчасової  спеціальної  слідчої комісії.  Проект постанови з цього приводу є,  більше 150 підписів депутатів є - і з більшості,  так само як і не з більшості. Я дуже прошу:  підтримайте це,  і тим ви зробите в  усякому  разі  чесний крок, який передбачений, до речі, і Конституцією.

 

     Іване Степановичу,   я   звертаю   увагу   на   таке.  Рівень легітимності рішення по суті питання,  тим  паче  передбаченого  в Конституції,  не  може бути менший,  ніж легітимність процедурного питання про внесення питання до порядку денного.  Щоб тут не  було колізії  між  двома цими правовими нормами,  я прошу вас:  давайте спочатку проголосуємо,  щоб ми все-таки  226  голосів  набрали  за внесення,  а тоді,  по суті розглядаючи питання,  проголосуємо вже проект постанови про створення самої комісії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні народні депутати, зновутаки прошу вашої уваги і дякую за  увагу.  Ставиться  на  голосування  пропозиція про внесення до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради  України  питання  про створення   Тимчасової   спеціальної   слідчої  комісії  з  питань виявлення порушень під час ініціювання проведення  всеукраїнського референдуму.   Чи   все   зрозуміло?  Прошу  голосувати.  А  тепер простежте, хто скількома картками голосує.

 

     "За" - 155.

 

     Так. Усе зрозуміло.

 

     Шановні народні депутати,  оголошується  до  розгляду  проект Закону про...

 

     Увімкніть мікрофон  Олександра  Мороза.  За  фракціями  можна висвітити? Ви за фракціями хотіли?

 

     МОРОЗ О.О.  Та ні,  не  за  фракціями.  У  мене  з  процедури питання,   Іване  Степановичу.  Я  ще  раз  наголошую:  стаття  89 Конституції визначає  порядок  формування  тимчасових  спеціальних слідчих комісій і передбачає,  що вони вважаються створеними, якщо за  них  проголосувало  більше  третини   конституційного   складу парламенту. Це перше.

 

     Друге. Ще раз повторюю:  в Регламенті, який не змінювався, до внесення  змін,  які  ви  зробили,  ця  норма   не   перекривалась процедурою внесення до порядку денного питання.

 

     Третє. Ви продемонстрували, як можна голосувати списками. Ви, голосуючи  списками,  призначили  Голову  Верховної  Ради  і  його заступників.  Тому,  будь  ласка,  у вас на руках є пропозиції про створення  цієї  комісії,  є  проект  постанови,  підписаний   153 депутатами.  Будь  ласка,  зафіксуйте  прийняття рішення Верховної Ради з цього приводу.

 

     ГОЛОВА. Дякую за роз'яснення,  Олександре Олександровичу. Але ми голосували пропозицію не про створення комісії,  а про внесення до порядку денного, а там ця норма чітко виписана в Регламенті.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до Закону  України  про  охорону  прав  на винаходи і корисні моделі. Друге читання.

 

     Доповідач - Лев  Йосипович  Глухівський,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати!  Комітет з питань науки і  освіти  пропонує  вам прийняти  в  другому читанні Закон про внесення змін до Закону про охорону прав на винаходи і корисні моделі.

 

     Декілька слів до історії питання.

 

     Закон про охорону прав  на  винаходи  і  корисні  моделі  був прийнятий  23 грудня 1993 року і вступив у силу 1 липня 1994 року. За цей час він практично жодного разу не змінювався, і вже є певна практика його використання.

 

     ГОЛОВА. Я  вас  прошу,  Леве  Йосиповичу,  ми  розглядаємо  в другому читанні.  Беріть порівняльну  таблицю,  дивіться  поправки депутатів, і будемо розглядати.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Отже,  перед тим,  як розпочати постатейний розгляд у другому читанні,  я хочу сказати,  що ми розглянули  111 пропозицій,  які надійшли від 11 депутатів.  Із тих 111 пропозицій 97 цілком враховані,  частково - 12  і  не  враховано  тільки  дві пропозиції. Отже, якщо будемо розглядати тільки дві пропозиції...

 

     ГОЛОВА. На тих двох пропозиціях і спинимося. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Отже, поправку 40 не враховано.  Це на сторінці 17.  Прошу відкрити сторінку  17. Тут  поправка  депутатів  Деркача і Волкова про те,  щоб доповнити статтю пунктом 12 у такій редакції: "Заявки на винаходи, які мають відношення  до  принципово  нових  засобів озброєння та військової техніки,  засобів забезпечення безпеки,  подаються  у  відповідний орган  виконавчої  влади  з переліку,  який визначається Кабінетом Міністрів України".

 

     ГОЛОВА. Олександр   Михайлович   погоджується   з    рішенням комітету? Погоджується. Наступна поправка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.   Наступна   поправка   80.  Депутат  Білоус запропонував частину  третю  статті  21  вилучити,  тому  що  вона суперечить   частині   першій   статті   58  Конституції  України, відповідно до якої "закони  та  інші  нормативно-правові  акти  не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до депутата Артура Білоуса. Ваша поправка розглядається.  Ви  погоджуєтеся  з  висновками комітету?  Депутат Білоус погоджується.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  У такому разі,  оскільки всі  поправки  вже розглянуто,  дозвольте для стенограми чотири помилки вказати. Вони були виявлені вже після того,  як депутатам роздали всі примірники законопроекту.

 

     Дві з них - суто граматичні.  Хоч як ми не старалися акуратно вичитувати,  але оскільки це великий документ,  який складається з 57 сторінок, то, на жаль, декілька помилок недогляділи.

 

     Зокрема, я хотів би у стенограмі зафіксувати таке: в частинах другій і третій статті 3 замість слова "ним"  треба  слово  "нею", оскільки там слово "відомство" було замінено на "установу".

 

     Потім у першому абзаці частини 3 статті 31 наприкінці замість слів "яка придбала  його  законним  шляхом"  треба  написати  "яка придбала його без порушення прав власника".

 

     У першому   абзаці   статті   1   "Визначення"  замість  слів "уповноважена законом" написати "уповноважена Кабінетом  Міністрів України".

 

     І, нарешті, в останньому абзаці частини першої статті 3 слова "Кабінет Міністрів визначає" вилучити.  Це було зроблено  за  моєю пропозицією. Я, як автор поправки, вважаю за потрібне це вилучити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати,  у  кого  ще  з  вас  є зауваження  стосовно  внесених  поправок,  що  ви  наполягаєте  на голосуванні? Є такі зауваження? Немає.

 

     Тоді ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України про охорону прав на винаходи і корисні моделі  в другому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні народні  депутати,  я  прошу уваги.  Ще раз ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України  про охорону  прав  та  винаходи  і  корисні моделі.  Тільки що жодного зауваження до поправок не  було.  Прошу  проголосувати  в  другому читанні.

 

     "За" - 231.

 

     Чи можна  поставити  цей  проект  на  голосування в цілому як закон?  У другому читанні він проголосований.  Прошу проголосувати проект Закону про внесення змін до Закону України про охорону прав на винаходи і корисні моделі в цілому як закон. Прошу голосувати.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення прийнято.

 

     --------------

 

     Розглядається проект  Закону  про   перевезення   небезпечних вантажів.  Друге  читання.  Доповідає депутат Хмельовий,  оскільки депутат Кухарчук хворий. Будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні   депутати,  вашій  увазі  пропонується  підготовлений  до другого читання проект Закону України про перевезення  небезпечних вантажів. Під час підготовки законопроекту суб'єктами законодавчої ініціативи  було  внесено  98  зауважень  і  пропозицій,  з   яких ураховано 63.

 

     Ці зауваження  й  пропозиції,  висновки та обгрунтування щодо них наведено в порівняльній таблиці, яку вам роздано.

 

     Спинюсь на зауваженнях юридичного управління. Вони стосуються здебільшого  самої концепції законопроекту.  Справді,  деякі чинні закони вже містять норми,  пов'язані з перевезенням вантажів,  які можуть бути класифіковані як небезпечні:  закони про відходи,  про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку тощо.  Метою  ж законопроекту   й  було  створення  засад  державного  регулювання перевезень усіх небезпечних вантажів усіма видами  транспорту  для уникнення вузьковідомчого підходу в цій справі.

 

     Законопроект внесено  Кабінетом Міністрів України,  погоджено усіма причетними міністерствами та відомствами.

 

     Щодо конкретного зауваження, то воно було висловлене стосовно встановлення  прав  і  обов'язків  суб'єктів  перевезення  ядерних матеріалів.  З цього питання  вважаємо  доцільним  повернутись  до редакції,   прийнятій   у   першому   читанні  (позиції  57  і  73 законопроекту).

 

     Стосовно дозволів   на   дорожні   перевезення    небезпечних вантажів,  що  видаються  Державтоінспекцією,  то  вони визначають умови перевезення конкретного вантажу (режим, маршрут тощо) і не є ліцензією  на  здійснення  певного виду діяльності,  передбаченого Законом про підприємництво.

 

     Згадані у   зауваженнях   міжнародні   договори,   до    яких приєдналась Україна,  врегульовують лише окремі питання, пов'язані із перевезенням небезпечних вантажів...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Петровичу, я прошу вас постатейно...

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Пропозиція  нашого  комітету:  з  урахуванням редакційних  поправок  у  частині  першій  статті 1 після слів "за результатами  випробувань"  доповнити  словами  "в   установленому порядку", як рекомендує юридичне управління...

 

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів зауваження до такої редакції?

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. І частину другу статті 3 доповнити словами "та в інших передбачених законом випадках".  Прошу  прийняти  закон  у цілому.

 

     ГОЛОВА. Та ні, ми маємо прийняти в другому читанні. Ввімкніть мікрофон Бориса Беспалого.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Тоді давайте постатейно.

 

     ГОЛОВА. Ні, вислухаємо зауваження.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Я якраз хотів сказати,  що  треба  в  установленому порядку.

 

     ГОЛОВА. Вам надали слово, кажіть.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Дякую.  Я хочу звернути увагу на свою поправку 2,  яка відхилена.  У законопроекті написано і  комітет  пропонує: якщо  вибух,  пожежа  призвели  до  пошкодження технічних засобів, пристроїв,  об'єктів транспорту,  то здійснюється відшкодування. Я запропонував  і  наполягаю вилучити слово "транспорту".  Адже може так статися,  що внаслідок вибуху згоріла,  наприклад,  хата,  яка стоїть біля дороги,  то це не відшкодовується. Чи коли пошкоджено, скажімо, електричні мережі, що над дорогою, або трубопровід, то це не відшкодовується. Отже, слово "транспорту" тут треба зняти.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Комітет не заперечує.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  І ще я прошу одне. Учора ми з комітетом уважно переглянули цю таблицю й досягли згоди щодо  деяких  поправок.  Ви їх, будь ласка, називайте, де відхилено, а де змінено.

 

     ГОЛОВА. Так,   дякую,  Борисе  Яковичу.  Комітет  приймає  ці пропозиції і вважає їх погодженими.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Так, ми домовилися, що частину пропозицій, які внесли депутати,  насамперед Беспалий,  Акопян,  Шмаров, Сокерчак, буде враховано.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Петровичу,  давайте  розглянемо   відхилені поправки, швидше буде. Борисе Яковичу, ми погодили з вами.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую. У мене дві поправки - 18 і 92, але щодо поправки 18 я з вашою аргументацією погоджуюся.

 

     Тепер про  поправку  92.  Ви,  аргументуючи  відхилення  моєї поправки,  пишете,  що це врегульовано Законом про відходи.  Але ж відходи і небезпечні вантажі - це трохи різні  речі.  Через  те  я вважаю,   що  треба  було  прийняти  мою  пропозицію:  "Міжнародне перевезення небезпечних вантажів" (не відходів, а вантажів) "через територію України..."

 

     Чому я наполягаю на тому,  що треба зробити все, аби в нас не було ні перевантажень,  ні чогось подібного, бо ми самі розуміємо, що означає перевантажувати небезпечний вантаж або в порту,  або на залізничній  платформі,  або  з  автомобілів.   Бо   таким   чином небезпечні   вантажі   загрожують   усій  території,  на  якій  це здійснюється.  Я вважаю  так:  коли  хтось  хоче  провозити  через територію  України,  то  нехай  обирає  такий вид транспорту,  щоб небезпечний вантаж транзитом пройшов і в нас не залишався.  Тоді і митний контроль краще здійснити, і таке інше.

 

     Через те  я  наполягаю  на  тому,  щоб усе-таки поправка була врахована,  бо я не погоджуюсь  із  вашою  аргументацією  стосовно Закону про відходи.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Відповідальний  від  нашого  комітету  Микола Андрійович  Кухарчук  після  розмови  з  вами  погоджується.  Вашу поправку можна прийняти.

 

     ГОЛОВА. Тобто   комітет  погоджується  з  поправкою  депутата Сокерчака.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Пропоную проголосувати законопроект у другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів ще зауваження? Немає.

 

     Із поправками   народних   депутатів  Беспалого  і  Сокерчака голосуємо в другому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 246.

 

     Рішення прийнято.

 

     Комітет пропонує  прийняти  в  цілому?  Чи  є   в   депутатів зауваження? Немає.

 

     Запропонований проект   Закону  про  перевезення  небезпечних вантажів голосується в цілому як закон.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні народні депутати!  На вимогу групи народних депутатів прошу  проголосувати  проекти постанов щодо Закону про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (Шум у залі).

 

     Так, знімаю.  Не підтримуєте - знімаю. Почитайте, скільки тут депутатів. Та тут є ваші підписи (Шум у залі).

 

     Так, не повертаємося.  Усе.  Зауваження прийнято. Не хочете - не повертаємося. Я ж тільки запитую, чи ви даєте згоду, а ви зразу мене звинувачуєте.

 

     -------------

 

     Розглядається Закон   України   про   захист   населення  від інфекційних хвороб  із  пропозиціями  Президента  України  від  28 березня   цього  року.  Доповідач  -  заступник  міністра  охорони здоров'я Олександр Шимонович Коротко.

 

     Нагадую: пропозиції Президента до закону не були  розглянуті, тому  вони  зараз розглядаються,  потім будуть голосуватися (Шум у залі).  Так,  зараз доповідач скаже,  що після того,  як закон був розглянутий, Президент зробив зауваження.

 

     Зауваження голосуються окремо, а потім уже ми... Будь ласка.

 

     КОРОТКО О.Ш.,  заступник  міністра  охорони здоров'я України. Шановні  депутати!  Вашій  увазі  пропонується  Закон  про  захист населення  від інфекційних хвороб із пропозиціями Президента.  Цей закон  був   вами   підтриманий,   але   оскільки   на   закупівлю імунобіологічних препаратів потрібно 70 мільйонів гривень,  які не заплановані в держбюджеті на 2000 рік,  Президент України пропонує прийняти  цей  закон за винятком частини другої статті 8 та статті 39.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання?

 

     Депутате Черненко, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні народні  депутати!  Комітет  розглянув пропозиції   Президента   і   погодився   з  ними,  і  просить  їх проголосувати. Інших пропозицій у комітеті не було.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Тоді зачитую: "Комітет погодився з пропозиціями  Президента  України  і прийняв рішення рекомендувати Верховній  Раді  України  прийняти  їх  при  повторному   розгляді зазначеного закону".

 

     Ставлю на  голосування Закон України про захист населення від інфекційних хвороб з урахованими пропозиціями Президента  України. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято. Дякую вам.

 

     -------------

 

     Оголошується до  розгляду  Закон України про внесення змін до Закону  України  про  наукову  і  науково-технічну  діяльність  із пропозиціями Президента України від 12 січня цього року. Доповідач

- заступник міністра праці та соціальної політики Олена  Василівна Гаряча.    Знову-таки   розглядаємо   зауваження   та   пропозиції Президента.

 

     ГАРЯЧА О.В.,  заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! 24 грудня Верховна Рада прийняла Закон про внесення  змін  до  Закону України  про наукову і науково-технічну діяльність.  Але цей закон повертається Президентом України для повторного  розгляду  ось  на яких підставах.

 

     Під час   прийняття  даного  закону  не  було  враховано,  що відповідно  до  закону,  прийнятого  Верховною  Радою  22   червня минулого  року,  було  підвищено більше ніж удвічі пенсії науковим працівникам.  І  сьогодні   середній   розмір   пенсії   наукового працівника перевищує 200 гривень, тобто ми збільшили пенсії тільки за ці півроку втричі.  Запропонований закон  передбачає  додаткові видатки  з  державного  бюджету  в  розмірі  понад  500  мільйонів гривень.  Такі  видатки  в  державному  бюджеті  на  цей  рік   не передбачені.

 

     Тепер про  інші зауваження,  які необхідно буде врахувати під час розгляду закону.  Закон,  який пропонується  Верховною  Радою, передбачає   зарахування  до  стажу  роботи  наукового  працівника періоди роботи без наявності наукового ступеня або вченого звання, в  той час,  як окремі положення цього закону говорять про те,  що наявність наукового ступеня або вченого звання  є  кваліфікаційною вимогою для зайняття посади наукового працівника.

 

     Крім того,  в  законі зазначено зарахування до стажу наукової роботи періодів творчої діяльності,  а  визначення  стажу  творчої діяльності в законі не подається.

 

     У законі  передбачається встановлювати єдиний перелік посад і для  визначення  права  на  пенсію,  і  для  визначення  посадових окладів, і для надбавок за вислугу років. Це теж не узгоджується з нормами діючого закону.

 

     Тому пропонується включати до змін тільки перелік посад,  які дають  право на пенсію,  тому що інший перелік уже затверджено цим законом.  І  відповідно  до  цих  переліків  уже  нараховується  і виплачується заробітна плата науковим працівникам.

 

     Закон передбачає   фінансування   пенсій,  які  призначаються науковим працівникам,  тільки за рахунок державного  бюджету.  Тим часом  наукові працівники сплачують внески до Пенсійного фонду.  І тому необхідно  врахувати,  що  фінансування  додаткових  видатків повинно  здійснюватися  за  рахунок  коштів державного бюджету,  а фінансування пенсій у тій частині,  що відповідає  розміру  пенсії згідно з чинним пенсійним законодавством, повинно здійснюватися за рахунок коштів Пенсійного фонду.

 

     Просимо народних депутатів врахувати пропозиції Президента, і тоді цей закон ми зможемо виконувати в повному обсязі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Олено Василівно, дякую.

 

     Шановні народні   депутати,   рішення   профільного  комітету узгоджується   з   висновками    науково-експертного    управління Секретаріату  Верховної  Ради  України.  Комітет  з питань науки і освіти рекомендує Верховній Раді України прийняти зазначений закон із урахуванням пропозицій Президента та доповнень комітету.

 

     Із цими  зауваженнями  та пропозиціями прошу проголосувати як закон. Прошу голосувати.

 

     "За" - 233.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду Закон  України  про  правовий  режим воєнного  стану  з  пропозиціями  Президента  України від 10 січня цього року.  Повторний розгляд.  Доповідач  -  заступник  міністра юстиції Григорій Порфирович Середа.

 

     СЕРЕДА Г.П.,  заступник  міністра  юстиції України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Цей закон Верховною Радою  України  17  грудня  минулого  року прийнято втретє.  Проте раніше  внесені  пропозиції  щодо  приведення  у  відповідність  з Конституцією  України положень статті 7 закону враховано частково. У зв'язку з цим даний закон підлягає черговому повторному розгляду Верховною Радою України.

 

     Частиною першою статті 7 закону встановлено,  що воєнний стан скасовується в разі укладення миру,  про що  зазначається  в  акті Верховної   Ради   України  про  припинення  стану  війни.  Це  не відповідає Конституції України,  за якою питання  щодо  скасування воєнного стану до відання Верховної Ради України не належить.

 

     Зазначена норма  також  не  узгоджується і зі статтею 1 цього закону,  за якою воєнний стан вводиться в Україні або в окремих її місцевостях не тільки в разі збройної агресії проти України, а й у разі загрози такого нападу,  небезпеки державній  незалежності  та територіальній  цілісності України.  За частиною ж першою статті 7 воєнний стан скасовується тільки в одному випадку із перелічених - у  разі укладення мирного договору.  Така внутрішня неузгодженість норм закону не сприятиме його точному і правильному застосуванню.

 

     Конституцією України не визначено порядку скасування воєнного стану.  Але,  виходячи  із  встановленого Основним Законом порядку введення такого стану,  слід дійти висновку, що й скасування цього стану має відбуватися в такому самому порядку, як і його введення,

- указом  Президента  України  за  пропозицією  Ради  національної безпеки і оборони України.

 

     Крім того,  скасування  воєнного стану та укладення миру - це два різні заходи,  які можуть не збігатися в  часі  й  нерідко  не збігаються.

 

     Враховуючи викладене,   частину   першу   статті   7   закону пропонується вилучити.

 

     Також не  можна  погодитися  з  редакцією   частини   третьої зазначеної статті. Законом України про Раду національної безпеки і оборони України визначено,  що саме  ця  Рада  подає  Президентові України  пропозиції щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері  національної  безпеки  і  оборони  та  з  питань оголошення стану війни,  введення воєнного чи надзвичайного стану. Цій вимозі відповідають також частина третя статті  5  та  частина друга  статті  7  закону,  що  розглядається.  Однак частина третя статті 7 суперечить наведеним нормам. Якщо Верховна Рада України й порушуватиме  питання  про скасування воєнного стану,  то вона має його порушувати  не  перед  Президентом  України,  а  перед  Радою національної   безпеки   і   оборони.   У   зв'язку  з  викладеним пропонується вилучити також частину третю статті 7 закону.

 

     Прошу підтримати і дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Григорію   Порфировичу.   Є   запитання   до доповідача?  Немає.  Тоді запропонований проект Закону України про правовий режим воєнного стану з  пропозиціями  Президента  України від 10 січня цього року прошу проголосувати як закон (Шум у залі).

 

     Зніміть голосування.  Увімкніть  мікрофон Георгія Корнійовича Крючкова.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Ми справді розглядаємо цей нещасливий  закон вчетверте.  Ті резони,  які виклав тут заступник міністра, не витримують ніякої критики.

 

     По-перше, згідно з пунктом 9 статті 85 Конституції до прерогатив Верховної Ради належать як оголошення стану війни, так і укладення миру.

 

     Запропонована комітетом    редакція    враховує     побажання Президента.  Передбачається,  що  воєнний стан скасовується в разі укладення миру,  про що зазначається в  акті  Верховної  Ради  про припинення  стану війни,  який ухвалюється за поданням Президента. Отже, новація враховує позицію Президента. Це перше.

 

     Друге. Якщо стати  на  таку  позицію,  що  в  Конституції  не визначено  повноважень  Верховної  Ради стосовно припинення режиму воєнного стану,  то можна піти далі:  Конституція  не  визначає  й прерогативи  Президента в цій справі.  Отже,  це має бути вирішено відповідно до Конституції в законі, який приймає Верховна Рада.

 

     Я не розумію,  чому така хвороблива реакція на норму про  те, що  з  пропозицією  про  скасування  воєнного  стану до Президента України може звернутися Верховна Рада.  Хіба це не є  образою  для Верховної Ради,  для законодавчого органу,  коли нам пояснюють, що Верховна Рада,  якщо  вона  вважає  за  потрібне  припинити  режим воєнного  стану,  має  звернутись  до  Ради національної безпеки і оборони - консультативного органу при Президенті?  Це неповага  до Верховної Ради.

 

     Комітет переважною  більшістю  голосів  ухвалив нову редакцію цього закону,  власне,  статті 7, та пропонує прийняти її й подати на  підпис Президентові.  Така позиція абсолютної більшості членів комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Зрозуміла позиція?

 

     Закон України   про   правовий   режим   воєнного   стану   з пропозиціями  Президента України від 10 січня цього року ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 207.

 

     Так, голосується друга пропозиція членів  Комітету  з  питань національної  безпеки і оборони:  прийняти нову редакцію статті 7. Прошу голосувати.

 

     "За" - 186.

 

     Так, ця пропозиція менше набрала голосів. Так, може, все-таки приймемо  як  закон?  Ще раз прошу проголосувати Закон України про правовий режим воєнного стану з  пропозиціями  Президента  від  10 січня.

 

     Ввімкніть мікрофон депутата Андресюка (Шум у залі).  Ну, ви ж доповідали...

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   СДПУ(о)).   Шановний   Іване Степановичу! Шановні колеги! Справді, ситуація під час обговорення цього  питання  на  засіданні  комітету  була  неоднозначна.  Ліва частина  членів  комітету  наполягала  саме  на  редакції депутата Крючкова.  Я хотів би сказати,  що тут справді є проблема.  Якщо в частині   третій   статті  7  зазначено,  що  Верховна  Рада  може звернутися до Президента,  то це є  прерогативою  Верховної  Ради. Вона  може  звертатися до будь-якої посадової особи і до будьякого органу. Із цим можна було б погодитись.

 

     Що ж  стосується  частини  першої  статті  7,  то  тут  треба врахувати  пропозицію Президента,  адже ми прийняли статтю 1 цього закону,  яку вже проголосовано.  Там є порядок  введення  воєнного стану в державі. Отже, зворотний порядок повинен бути такий самий. А записуючи так, як пропонується (воєнний стан скасовується в разі укладення  миру),  ми  створюємо  деяку двозначність,  оскільки не завжди ці два  заходи  збігаються  в  часі.  Укладення  миру  може статися,  а  воєнний  стан триватиме.  Після Другої світової війни така ситуація створилася в багатьох країнах.  То я прошу  все-таки врахувати пропозицію Президента щодо цього.

 

     ГОЛОВА. Олександр   Свирида.   Ввімкніть   мікрофон  депутата Свириди.

 

     СВИРИДА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий  округ  22,  Волинська область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні депутати! Пункт 20 частини першої статті 106 Основного Закону України передбачає що Президент (цитую): "приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та  введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу,  небезпеки державній незалежності України". Отакі повноваження Президента виписані в Основному Законі України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?  Зрозуміла аргументація комітету і міністерства? Зрозуміла.

 

     Прошу проголосувати Закон України про правовий режим воєнного стану  з  пропозиціями Президента України від 10 січня цього року. Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Ну хіба ми із-за двох голосів  будемо  відкладати?  Я  прошу, проголосуйте.  Аби  вже  не  вистачало  там  голосів із 20.  Прошу проголосувати цей закон.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     -------------

 

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до деяких  законів  України  щодо оподаткування операцій з імпорту та продажу  нафти  сирої  та  деяких  паливно-мастильних  матеріалів. Доповідач  -  заступник  міністра  економіки Олександр Віталійович Шпак.  Не з'явився?  Слово  для  співдоповіді  надається  депутату Альошину,  голові комітету. Дайте відповідь, чому немає заступника міністра.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Наш  комітет  у  вівторок  терміново  розглянув  поданий Кабінетом Міністрів як першочерговий проект Закону України про внесення змін до  деяких  законів України (щодо оподаткування операцій з імпорту та продажу нафти сирої та деяких  паливно-мастильних  матеріалів). Члени  комітету  ухвалили  рішення  рекомендувати  Верховній  Раді України терміново  розглянути  та  прийняти  в  цілому  зазначений законопроект.

 

     Крім того,   пропонується   уточнити   положення   статті   1 законопроекту,  додавши після слів "кодування товарів  (далі  ГС)" слова "у момент перетину митного кордону України".

 

     Я нагадаю  всім,  що  кілька  тижнів  тому,  під час розгляду державного бюджету та після того, ми прийняли Закон про тимчасовий порядок  оподаткування  операцій  з  виготовлення та продажу нафти сирої  та  деяких  паливно-мастильних  матеріалів.  І   тоді,   за остаточного редагування тексту,  який доопрацьовувався буквально в залі  спільно  з  Кабінетом  Міністрів  і  представниками   нашого комітету,   була   запропонована   редакція,   що   дала  підстави представникам митних органів стягувати акцизний збір при  перетині митного кордону імпортованого дизельного пального.

 

     Для того  щоб  уточнити  і  зняти  всі  сумніви  щодо  змісту законопроекту,  Кабінетом  Міністрів  терміново  була  внесена  ця поправка.  Тому  пропонується прийняти цей законопроект у цілому і зняти всі колізії навколо цього питання.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон народного  депутата Вячеслава Михайловича Сокерчака.

 

     СОКЕРЧАК В.М.    Iване   Степановичу,   дякую.   Я   повністю підтверджую все те,  що сказав Альошин, тому що ми думали над тим, чи  це  навмисне  уряд  так  зробив,  коли доповідав нам з трибуни Верховної  Ради,  чи  це  технічна  помилка?   Коли   ми   провели розслідування, то виявили, що це дійсно технічна помилка.

 

     I ще   одне.   Стара  редакція  статті  дає  право  торгувати дизельним пальним без акцизу.  Але  як  ним  можна  торгувати  без акцизу,  якщо він ввозиться з акцизом? Саме тому треба до статті 1 внести поправку  або  не  надавати  взагалі  права  торгувати  без акцизу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Увімкніть,  будь  ласка,  мікрофон  народного депутата Симоненка. Він погоджується.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Шановні колеги, я хотів би звернутися до вас. Давайте ми,  агітуючи один одного за наведення порядку, почнемо це з конкретних документів.  Даний документ якраз  свідчить  про  те, наскільки   непрофесійно   підготовлені  проекти  надсилаються  на розгляд  Верховної  Ради.  Давайте  запишемо,  що  Верховна   Рада відзначає    непрофесійність   підготовки   документа,   зазначимо конкретні  прізвища,  хто  вносив  від  Кабінету  Міністрів,  який комітет непрофесійно підготував.  Тоді буде відповідальність. Бо у нас так сьогодні  відбувається:  внесли,  ніякої  відповідальності немає,  життя  потім  повністю  доводить неправомірність прийняття рішення,  і ніхто ще не поніс відповідальності за ті  збитки,  які має держава,  і за те,  що страждає наш народ. Давайте конкретно і запишемо, хто вносив ці пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Петре  Миколайовичу.  Я  повністю   підтримую пропозицію,  дякую  за  неї і прошу Секретаріат видрукувати її.  А вам, Валерію Борисовичу, ми доручаємо розслідувати і поінформувати сесію,  доручення  Кабінету  Міністрів і так далі.  Це протокольне доповнення.  Є ще  зауваження?  Немає.  Тоді  я  прошу  підтримати пропозицію комітету і проголосувати. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 276.

 

     Рішення прийнято.   Секретаріат   прошу  видрукувати  і  дати протокольне доручення від сесії.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду Закон про внесення  змін  до  Закону України  про телебачення і радіомовлення з пропозиціями Президента України від 1 лютого цього року.

 

     Доповідає голова Державного комітету інформаційної  політики, телебачення і радіомовлення Iван Федорович Драч.

 

     Будь ласка.

 

     ДРАЧ I.Ф., голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення і  радіомовлення  України.  Шановний  Голово!  Шановні депутати!  Президент України повертає зі своїми пропозиціями Закон України про внесення змін до  Закону  України  про  телебачення  і радіомовлення для повторного розгляду Верховною Радою України.

 

     Верховною Радою України 14 січня 2000 року було прийнято Закон України про внесення змін до  Закону України  про  телебачення і радіомовлення.  Більшість його позицій повторює положення Закону України з  такою  ж  назвою,  прийнятого Верховною Радою 22 жовтня 1999 року.

 

     Тому і цей закон не може бути підписаний, оскільки призводить до  погіршення  умов  реалізації  конституційних  прав   громадян, інтересів  суспільства та держави у сфері теле- та радіомовлення і не  відповідає   основним   засадам   національної   інформаційної політики,  а  також базовим положенням закону,  до якого вносяться зміни.

 

     Відповідно до  статей  34,  38  та  57  Конституції   України громадяни мають право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати  інформацію,  брати  участь  в  управлінні   державними справами, знати свої права і обов'язки.

 

     Саме на  забезпечення  реалізації  зазначених  конституційних прав    громадян     і     спрямовано     діяльність     державних телерадіоорганізацій,  на  які  частиною  шостою  статті 12 Закону України  про  телебачення  і  радіомовлення  покладено  оперативне інформування  громадян  про  суспільно-політичні  та  інші події в Україні  і   за   кордоном,   поширення   офіційних   повідомлень, роз'яснення   рішень   органів   державної   влади,  створення  та розповсюдження програм соціального характеру тощо.

 

     З метою створення достатньої фінансової  бази  для  належного виконання цих завдань частиною першою статті 12...

 

     ГОЛОВА. Iване  Федоровичу,  я  вам дякую,  але ми повинні або прийняти пропозиції Президента,  адже  закон  нами  прийнятий,  і, вибачте, це не нова редакція, або працюємо над новою редакцією.

 

     ДРАЧ I.Ф.   Якщо  говорити  коротко,  то  Президент  пропонує скасувати Закон України про внесення змін до  Закону  України  про телебачення і радіомовлення.

 

     ГОЛОВА. Ми можемо прийняти з пропозиціями?

 

     ДРАЧ I.Ф. Так.

 

     ГОЛОВА. Можемо.  Дякую.  Чи  є  запитання до Iвана Федоровича Драча? Дякую. Сідайте.

 

     Ставлю на голосування Закон  України  про  внесення  змін  до Закону  України  про  телебачення  і  радіомовлення з пропозиціями Президента України від 1 лютого цього року. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 209.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Білоуса.

 

     БIЛОУС А.О.  Шановні колеги,  я ще раз про суть пропозиції  - питання дуже просте.

 

     Сьогодні з бюджету Національна телерадіокомпанія фінансується як розпорядник другого рівня - під Державним комітетом телебачення і радіомовлення, який у даному разі очолює Iван Федорович.

 

     Пропонується легітимізувати цю норму і закріпити її в законі: щоб фінансування здійснювалося не просто окремим рядком,  яке  йде невідомо куди, а через державне замовлення, і трохи більш прозорим зробити рух цих коштів.

 

     Натомість вилучити певне  обмеження  щодо  надходження  інших коштів для телерадіоорганізацій.

 

     Комітет цю пропозицію підтримав одноголосно. Певні пропозиції Президента враховані. Є прохання підтримати всім залом.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Прошу проголосувати в редакції від комітету.

 

     "За" - 234.

 

     Дякую, прийнято.

 

     -------------

 

     І останній проект - проект Закону  України  про  встановлення розміру  мінімальної  заробітної плати на 2000 рік і внесення змін до окремих законів України щодо оплати праці.

 

     Можливо, ми проголосуємо?  Народний депутате  Донченко,  будь ласка. Зараз з'ясуємо, це якраз від профільного комітету.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты, Иван Степанович, не совсем так,  не одну минуту мне дайте.  Я взял слово,  чтобы  представить отдельное  мнение по этому вопросу,  которое я высказывал во время рассмотрения этого вопроса на заседании комитета.

 

     Дело вот  в  чем.  Правительство  и  комитет  поддержали  это предложение.   Правительство   предлагает   повысить   минимальную заработную плату до уровня 90 гривень.  Вы знаете,  что мы приняли Закон  о  черте  малообеспеченности,  установив  ее в прошлом году 118,3 гривни.  От этой цифры и надо отталкиваться при  определении минимальной заработной платы.

 

     То, что  сегодня  предлагает  правительство,  - это нарушение действующего законодательного поля.  Может, это и в порядке вещей, если  вы  сейчас  хотите  нарушить вместе с правительством законы, которые мы приняли.

 

     Более того,  мы уже второй раз рассматриваем этот документ. И вы,  Иван  Степанович,  когда  мы в прошлый раз рассматривали этот документ,   поставили   на    голосование    только    предложение правительства  и не поставили предложение нашего комитета,  где мы выходили на 118,3 гривни.  Повторяю,  это в зал не вносилось,  это решение не голосовалось.

 

     Поэтому я  считаю  своим  долгом  сегодня потребовать,  чтобы сначала   поставить   на   голосование   предложение    установить минимальную  заработную  плату  в  118,3  гривни  на  этот  год  и исключить две статьи, которые сегодня вносит правительство (статьи 6 и 36 Закона об оплате труда).

 

     Просил бы   вас,   Иван   Степанович,  сейчас  поставить  это предложение на голосование, как того требуют нормы Регламента.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Стояна.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область).  Шановні народні  депутати,  я  доводжу  думку нашого комітету.  Комітет підтримав позицію уряду про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня - 90 гривень, а з 1 липня - 118 гривень. І ось чому. Ми вийшли на компромісне рішення. Ви пам'ятаєте,  що уряд пропонував,  щоб у  90  гривень,  тобто  в мінімальну  структуру,  включити  ще  й надбавки за нічні та важкі умови роботи. І це погіршило б ситуацію.

 

     Ми знайшли компромісне рішення.  Сьогодні  уряд  не  пропонує змінити структуру,  а подає з 1 січня чистих 90 гривень, з 1 липня

- 118 гривень.

 

     Яка ще логіка?  Якщо ми зараз проголосуємо  118,  потім  буде вето  на  цей закон,  мине ще пару місяців,  і так настане липень. Тобто краще синиця в руках, ніж журавель у небі.

 

     Тому думка комітету така: проголосувати за розмір мінімальної заробітної плати 90 гривень до 1 липня цього року. Прошу підтримати думку комітету.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь ласка  мікрофон  народного  депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Хоть меня Стоян и покритиковал,  я так и не понял  за  что,  но  я абсолютно   разделяю  его  точку  зрения.  И  мы  своим  вариантом законопроекта,  который был внесен депутатами от нашего  комитета, поступаемся  в  пользу  этого компромиссного решения.  Если мы его сейчас не примем,  значит, дорогие мои, мы не повысим ни до 90, ни до 118.  Это точно.  Ибо затянем эту ситуацию и будем проходить ту процедуру,  о которой говорил Стоян.  Я прошу поддержать  вариант, который предлагается.

 

     ГОЛОВА. Але,  Олександре  Миколайовичу  Стоян,  першою  треба голосувати пропозицію від комітету,  тобто 118  гривень.  Якщо  не проходить  ця  пропозиція,  тоді  голосуємо  90  і 118 гривень з 1 липня.

 

     Увімкніть мікрофон Кравчука Ігоря Івановича.

 

     КРАВЧУК І.І., заступник міністра праці та соціальної політики України.   Іване   Степановичу,   Олександре   Миколайовичу!  Юрію Григоровичу,  йдеться про рішення комітету,  а  ви  свою  особисту думку висловлюєте, то ж, мабуть, перше рішення комітету.

 

     ГОЛОВА. Річ  у  тому,  що  Юрій Григорович наполягає на своїй пропозиції,  посилаючись на Регламент. Ця норма не голосувалася, і він  пропонує  проголосувати  спершу його норму,  а потім ту,  яка надійшла другою. От чому ми так і робимо.

 

     ІЗ ЗАЛУ.  До речі, ви й пропозицію Андресюка так поставили на голосування, то ж будьте послідовні.

 

     ГОЛОВА. Я так і роблю. Тільки ж не дають мені.

 

     Ви зрозуміли?  Я  ставлю  на  голосування  першою  пропозицію народного депутата Донченка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 170.

 

     Тепер ставлю на голосування пропозицію  також  від  комітету, але  оголошену  Олександром Миколайовичем Стояном:  з 1 січня - 90 гривень, а з 1 липня - 118 гривень. Прошу проголосувати хоча б цю.

 

     "За" - 304.

 

     Так, дякую, прийнято.

 

     Ми час використали. Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Альошина.

 

     У вас ще запитання? Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги!  Я  просив би,  давайте ще раз проголосуємо  законопроект  4240   про   додаткові   заходи   щодо фінансування загальної середньої освіти.

 

     220 голосів тоді було за прийняття рішення

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?  Прошу проголосувати проект Закону про  скасування  Закону  України   про   додаткові   заходи   щодо фінансування загальної середньої освіти (прийняття рішення).

 

     Прошу голосувати.  Зніміть  з  голосування.  Шановні  народні депутати, час завершився. Завтра продовжимо роботу о 10 годині.