БЮЛЕТЕНЬ N 80

 

                         ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТЕ

 

          С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и.  30  ч е р в н я  1999  р о к у.

                            16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 352  народних  депутати.  Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект    Закону   про   джерела   фінансування діяльності органів  державної  влади.  Доповідає  голова  комітету Валерій Борисович Альошин.

 

     Перед тим як почати розгляд питання: сьогодні нашого колегу Петра Миколайовича Симоненка  зареєстровано кандидатом  у  Президенти.  Я хотів би від себе і від вас сердечно поздоровити його й побажати успіхів і  перемоги  (Оплески.  Шум  у залі).  Я  думаю,  ми  до  1 листопада доживемо.  Завтра ще когось зареєструють, ще поздоровимо. Чого ви турбуєтесь? Це правильно, це наш колега.

 

     Будь ласка, Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Вашій увазі пропонується проект Закону України про джерела  фінансування органів державної влади, підготовлений Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності до розгляду в другому читанні.

 

     Основна ідея цього закону, як вам відомо, полягає в тому, щоб забезпечити  чіткий  і  прозорий  механізм фінансування діяльності органів державної влади за рахунок коштів Державного бюджету.

 

     Великою проблемою  нинішньої  системи  фінансування   органів державної  влади є недостатньо прозоре,  недостатньо контрольоване використання  коштів  так  званих  позабюджетних  фондів.   Низкою законів   України   передбачена  можливість  фінансування  органів державної  влади  із  залученням  коштів,  які   акумулюються   на спеціальних рахунках позабюджетних фондів.

 

     До другого  читання підготовлено документ,  у якому враховані практично всі пропозиції народних депутатів. Ми провели спеціальну дискусію  з  юридичним  управлінням  Секретаріату  Верховної  Ради України  і  врахували  принципові  зауваження  до  цього   проекту документа.  Тому зараз фактично немає ніяких проблем щодо розгляду й остаточного прийняття Верховною Радою  цього  проекту  закону  в цілому.

 

     Пропоную перейти  до  постатейного  обговорення або можна і в цілому проголосувати документ.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  прошу уваги! Приступаємо до розгляду проекту за процедурою другого читання.

 

     Назва: "Закон  про  джерела  фінансування  органів  державної влади" і преамбула. Усі зауваження враховані.

 

     Ставлю на голосування разом із статтею 1.

 

     "За" - 184.

 

     Я прошу  голосувати.  Назва і стаття 1 голосуються.  Поправки враховані. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Стаття 2.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.,   заступник   міністра   фінансів    України. Олександре  Миколайовичу,  у  мене  до  першої статті,  до другого абзацу.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Стаття  2   "Бюджетне   забезпечення органів державної влади".  Поправки враховані.  Відхилено поправку 15 депутата Медведчука. Є запитання?

 

     Ставлю статтю 2 в редакції комітету на голосування.

 

     "За" - 220.

 

     Є запитання? Голосуємо.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято.

 

     Стаття 3 "Обмеження фінансування органів державної влади".

 

     Відхилено поправку 17 депутата Мельника. Погоджується? Так.

 

     Поправка 20 депутата Медведчука. Погоджується.

 

     Ставлю на голосування статтю 3 в редакції, яку подає комітет.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято.

 

     Стаття 4 "Прикінцеві положення".  Депутате  Лавринович,  ваші поправки  враховані.  Не заперечує Олександр Володимирович.  Решта враховані також.

 

     Ставлю статтю 4 на голосування з урахуванням поправок.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо!

 

     "За" - 242.

 

     Прийнято.

 

     Ставлю на голосування  в  цілому  в  другому  читанні  проект Закону  про  джерела  фінансування  діяльності  органів  державної влади. Голосуємо.

 

     "За" - 251.

 

     Прийнято.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка... Над цим слід було працювати в комітеті - і Матвійчуку, і всім іншим.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  банкрутство  (повторне  друге  читання).   Доповідає Зачосов Вадим Олександрович. Будь ласка.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 225, м. Севастополь). Уважаемые депутаты! Рабочая группа, которая дорабатывала   проект  Закона  о  внесении  изменений  в  Закон  о банкротстве,  принятый в 1992 году, провела большую работу, изучая и внедряя предложения, которые депутаты внесли при втором чтении.

 

     Эти предложения были неординарны. Каждый депутат показал свою заинтересованность в том,  чтобы данный закон был направлен не  на ликвидацию     предприятия,     а     на     восстановление    его платежеспособности,  чтобы предприятие могло работать и  кредиторы могли востребовать то, что предприятие им задолжало.

 

     Три четверти  законопроекта - это нормы,  определяющие пути и условия   восстановления   производства    и    платежеспособности предприятия-должника,  и  только  в  случае безвыходного положения предусматривается  непосредственно   само   банкротство,   которое предполагает ликвидацию предприятия.

 

     Восстановление платежеспособности   требует  большого  обема работ в техническом, организационном, финансовом направлениях, так как  нынешнее  законодательство  преимущественно  блокирует работу таких предприятий.

 

     Рабочая группа благодарит  народных  депутатов,  поддержавших эту  идеологию.  Каждый  из  депутатов  внес  определенную лепту в направлении реализации концепции этого закона.

 

     Много предложений внесли Семенюк Валентина Петровна, Шеховцов Алексей  Дмитриевич,  Сафронов  Станислав  Александрович,  Ковалко Михаил Петрович.  Но самое интересное -  эти  предложения,  каждое по-своему,  давали направление работы по наполнению этого закона в части    технологии:    как    же     должна     восстанавливаться платежеспособность такого предприятия.

 

     Предложения Шеховцова    сводились   к   тому,   чтобы   дать возможность  такому  государственному  органу,  как  Агентство  по вопросам  банкротства,  выполнять все задачи,  которые вытекают из Закона о банкротстве.

 

     Семенюк Валентина Петровна предлагает, по сути дела, наделить органы  местного  самоуправления  всеми  правами  для того,  чтобы давать возможность предприятиям восстанавливать  работоспособность и платежеспособность.

 

     Другие депутаты тоже внесли конкретные предложения. Все они в какой-то степени учтены,  за исключением 20  предложений,  которые были  отклонены рабочей группой.  Ее решение потом было поддержано Комитетом по вопросам экономической политики.

 

     Есть еще  четыре  замечания  юридического  управления  к  тем статьям,  которые, как следует из этих замечаний, не соответствуют действующему законодательству. Я назову их.

 

     Первое. Депутатом  Семенюк  было  предложено,  чтобы   органы местного  самоуправления  (городской совет или областной) на своих пленарных заседаниях утверждали перечень предприятий,  которые  не подлежат  банкротству.  То есть коммунальные предприятия,  которые принадлежат  органам  местного  самоуправления,   и   предприятия, которые вошли в этот перечень, банкротству не подлежат.

 

     Юридическое управление  рекомендует  исключить  это положение законопроекта,   но   комитет   все-таки   предлагает   поддержать предложение  депутата,  потому  что может быть досудовая санация и органы самоуправления могут  проводить  работу  по  восстановлению платежеспособности  предприятия.  Органы самоуправления утверждают этот  перечень  и  в  крайнем  случае  могут  исключить  из   него предприятие, которое пойдет под процесс банкротства.

 

     Второе. Мы ужесточили требования к физическим лицам,  которые должны  заниматься  вопросами  восстановления   платежеспособности предприятий   и   банкротства,  -  к  так  называемым  арбитражным управляющим.  И считаем,  что они должны  проходить  как  субекты предпринимательской    деятельности,    и    эта   работа   должна лицензироваться.  Мы считаем, что это тоже своего рода обеспечение безопасности  нашей  страны,  поэтому  к этой категории работников должны  быть  особые  требования  и  лицензирование  должно   быть обязательным.  В связи с этим,  как мы считаем,  необходимо внести изменения  и  в  Закон  о  предпринимательстве,  что   указано   в "Заключительных положениях" законопроекта.

 

     Юридическое управление   высказало   по   этому  поводу  свое замечание. Я думаю, мы здесь на заседании этот вопрос решим.

 

     Далее. Хотелось  бы  ужесточить  требования  к  руководителям предприятий,   которые  находятся  в  кризисном  положении.  Такое кризисное  положение  возможно  (и  это   часто   бывает),   когда государство   не   обеспечивает  необходимые  условия  для  работы предприятий или  вследствие  низкой  квалификации  или  абсолютной нетребовательности руководителя предприятия.

 

     Так вот,  чтобы  ужесточить эти требования,  в проекте закона была заложена норма, согласно которой руководитель предприятия при банкротстве  последнего  увольняется с записью в трудовой книжке о том,  что  он  уволен  в   связи   с   банкротством   предприятия. Соответствующие  изменения необходимо внести в действующие законы. Но в принципе этот вопрос мы тоже можем решить здесь.

 

     И еще одно  замечание  юридического  отдела  касается  такого сложного,  серьезного вопроса, как списание долгов. На наш взгляд, это   одна   из   основных   норм    Закона    о    восстановлении платежеспособности    должника.   Если   предприятие   в   течение длительного времени не имеет возможности выплатить долг (а  долги, как правило,  платятся нашим налоговым органам),  то есть если это долг  более  чем  двухлетней   давности,   то   органы   налоговой администрации  обязаны  простить  его.  В  этом случае предприятие будет работать,  что называется,  с чистого листа,  и у него будет возможность  начать  восстанавливать свою работоспособность,  свою дееспособность.

 

     У меня все.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Приступаємо  до  процедури  другого читання.

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про банкрутство.  Я зупинятимусь лише на тих поправках,  які відхилені або не враховані, тому що до законопроекту надійшло 327 поправок.

 

     Сторінка 9,   поправка   34.   Ковалко  Михайло  Петрович  не наполягає?

 

     Поправка 35 депутата Шеховцова.  Не наполягає (Шум у залі). Я прошу, не шуміть. Я надам вам слово.

 

     Поправка 42 депутата Ковалка.

 

     Ну, повернемося до поправки 8 депутата Семенюк. Тут написано, що враховано, і є посилання на статтю 156-3 Кримінального кодексу.

 

     Семенюк Валентині Петрівні слово. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Я дякую за надану можливість, але перш за все - з процедури.

 

     Відповідно до  Регламенту   депутатам   Верховної   Ради   на ознайомлення із законопроектом,  а тим більше з таким складним, на 142 сторінках,  необхідно три дні. Порівняльну таблицю ми отримали тільки   вчора   ввечері.  Я  особисто  подала  зауваження  на  17 друкованих сторінках. Коли почала аналізувати, мені навіть ночі не вистачило, щоб проаналізувати, що враховано, що не враховано. Отож відповідно до Регламенту нам потрібно три дні. Це перше.

 

     Друге. Щодо моєї поправки 8.  Написано,  що її враховано, але фактично це не так.  Коли ми з вами, Олександре Миколайовичу, були на Житомирщині,  я зустрічалася з головами обласних  рад  народних депутатів.  Ішлося про те,  щоб ради народних депутатів мали право розглядати фіктивне банкрутство, створене державою.

 

     Давайте проаналізуємо.  Тільки  через  те,  що  з  1992  року почалася   галопуюча  інфляція  і  кошти  за  державне  замовлення поверталися на два-три роки пізніше,  ніж мало бути,  85 відсотків підприємств, колективних господарств стали фіктивними банкрутами.

 

     І моя  пропозиція  під  номером  8  грунтується  на статті 56 Конституції,  де записано:  "Кожен має право на  відшкодування  за рахунок  держави  чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної  шкоди,  завданої  незаконними  рішеннями,  діями  чи бездіяльністю   органів   державної   влади,   органів   місцевого самоврядування,  їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень".

 

     Пропозиція, про  яку  написали,  що  її враховано,  врахована тільки щодо фізичних осіб,  а стосовно держави фактично нічого  не враховано.  Ми  з вами часто приймали рішення про реструктуризацію боргів  і  повинні  врахувати   фіктивне   банкрутство,   створене державою.

 

     Тому дайте все-таки можливість ознайомитися з документом хоча б іще протягом одного-двох днів і довести кожну  свою  пропозицію. Тим  більше  що  це  також  пропозиція голів обласних рад народних депутатів. Я вас дуже прошу, це моє конституційне право.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зауваження,  безперечно,  слушне,  тут питань  немає. Але,  шановні  колеги,  це не просто друге читання,  це - повторне друге читання.  Тому не можна казати,  що вам три  чи  чотири  дні потрібно.  Ми  цей  проект уже в другому читанні розглядали.  Інша справа,  що,  можливо,   несвоєчасно   опрацювали   зауваження   в профільному комітеті.

 

     Слово депутату Гуренку, голові комітету.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Справа в тому, що робоча  група  працювала  над цим законопроектом більше року.  Між двома другими читаннями скільки минуло часу, товаришу Зачосов?

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Пять месяцев.

 

     ГУРЕНКО С.І.  П'ять місяців.  І за п'ять місяців  кожен,  хто вносив поправки, міг прийти до робочої групи й подивитися, як вони враховані.

 

     Справа в  тому,  що  норма,  на  якій  справедливо  наполягає депутат Семенюк,  не є нормою цього конституційного закону. Тут не йдеться про  відшкодування,  тут  ідеться  про  те,  як  запобігти штучному банкрутству,  тому, що зараз робиться. А це - норма інших законів. Хай подають законопроект, будемо розглядати.

 

     А тут і комітет достатньо працював,  і робоча група,  ще  раз кажу,  тільки за останнім заходом працювала майже півроку. І можна було подати всі зауваження і довести свою позицію.

 

     До речі,  дослівно цей принцип не можна вписати в якусь  одну статтю.  Тому,  якщо ви подивитеся, робоча група рознесла поправки до ряду статей, врахувала їх концептуально й редакційно.

 

     Не можна зводити  роботу  над  законопроектом  до  дослівного включення в ту чи іншу статтю поправок депутатів. Тому я просив би всіх народних депутатів підтримати цю концепцію і прийняти закон.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Я  ще  раз  повторюю:  іде повторне друге читання.  Не можемо ми виступати в ролі студентів - їм завжди одного дня бракує. Так і тут. Було достатньо часу.

 

     Питання, які піднімає Валентина Петрівна,  справді слушні,  є резон  у тих зауваженнях.  Але щодо поправки 8,  то є посилання на статтю Кримінального кодексу.

 

     Давайте визначатися.  Комітет   наполягає   на   розгляді   і прийнятті законопроекту. Я просив би налаштуватися на це.

 

     Сторінка 14.  Поправка 51 депутата Ковалка. Він не наполягає. Я прошу, уважно дивіться, щоб я якусь поправку не пропустив.

 

     Сторінка 24,   поправка   84.   Депутат   Кондратевський   не наполягає.

 

     Сторінка 26, поправка 98. Депутат Алексєєв не наполягає.

 

     Сторінка 41. Поправка 130 депутата Сафронова. Не наполягає.

 

     Поправка 131. Депутат Кондратевський не наполягає.

 

     Поправка 133. Депутат Борзих погоджується.

 

     Поправка 134. Депутат Сафронов не наполягає.

 

     Пішли далі. Сторінка 43, поправка 139.

 

     Слово депутату Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний Олександре Миколайовичу! Я розумію, що моїх поправок дуже багато, але я хочу повернутися трохи назад.

 

     Сторінка 16,  поправка 61.  Моя пропозиція зводиться до того, щоб  сьогодні наша споживча кооперація не підпала під банкрутство. Тут написано,  що це є в іншій редакції,  проте це  не  враховано. Ідеться   про  "споживчі  кооперативи",  тобто  система  споживчої кооперації може підпасти під банкрутство.  Тому я прошу  поставити мою пропозицію 61 на голосування. І давайте розглядати по-порядку, а не вибірково.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  поправку  Валентини  Петрівни. Валентино  Петрівно,  я  не навмисне це зробив.  Тут написано,  що враховано редакційно.

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Комитет предлагает поддержать.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати поправку  депутата  Семенюк.  Будь ласка. Поправка 61.

 

     "За" - 165.

 

     Прошу підтримати.    Профільний    комітет   теж   підтримує. Голосуємо.

 

     "За" - 173.

 

     Сторінка 43. Поправка 139 депутата Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Я знімаю свою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Погоджуєтесь. Пішли далі.

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Поправка 242.

 

     ГОЛОВА. Сторінка 82.  Поправка 242 депутата Шеховцова. Він не заперечує.

 

     Сторінка 87. Поправка 255 депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Олександре Миколайовичу,  я за ніч, на жаль, до сторінки 87 не дійшла.  Я прочитала лише половину документа. Я вже казала на початку свого виступу, що за ніч неможливо прочитати 133 сторінки,  тим більше що  мої  пропозиції  були  на  17  сторінках друкованого тексту.

 

     Це моя пропозиція грунтується на такому: якщо в нас є ради народних депутатів,  то вони  мають  право  бути санатором   того   чи   іншого   підприємства.  Чому  я  це  кажу? Приватизація  фактично  йшла  без  погодження  з  радами  народних депутатів,   поділ   комунальної   власності  і  державної  -  без урахування  позиції  рад  народних  депутатів.  І  сьогодні   ради народних  депутатів  фактично  не  мають ніякого майна і не можуть управляти територією.

 

     Це -  пропозиція  голів  обласних  рад  народних   депутатів. Переважне  право  на санацію повинні мати ради народних депутатів, щоб,  здійснюючи її,  вирішити  питання  і  щодо  сплати  штрафних санкцій,  і  щодо боргів перед місцевим бюджетом.  На жаль,  цього враховано не було.  Тому я до кінця буду наполягати на  тому,  щоб ради   мали  все-таки  повне  право  брати  участь  у  процедурах, пов'язаних із банкрутством,  тим  більше  фіктивним.  Я  вас  дуже прошу.

 

     А дочитати все я не змогла,  тому просила б перенести розгляд цього проекту або деяких статей  на  один  день,  щоб  можна  було все-таки врахувати ці пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валентино   Петрівно,  я  до  вас  завжди  з  повагою ставлюся,  бо ви справді серйозно працюєте над документами.  Але ж ми  в грудні розглядали проект у другому читанні.  Коли у вас один день чи одна ніч була, то хіба я винний? Від грудня скільки ночей, скільки днів було?  Я спеціально уточнив, коли було друге читання, бо я не пам'ятаю.  Якщо кожний депутат,  коли щось недочитав,  так казатиме,  то ми взагалі розглядати не будемо.  Так же не можна! Я вірю,  що ви не встигли,  але це не дає  мені  права  ставити  під сумнів роботу всього комітету.

 

     Ставлю на   голосування   поправку   255   депутата  Семенюк. Голосуємо.

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Комитет против.

 

     "За" - 158.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сафронов. Будь ласка.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Олександре  Миколайовичу,  тут  пропущено  багато  моїх  поправок. Поправка 177 - "змінити редакцію третього абзацу  на:  "виконувати затверджений   арбітражним   судом   план   санації  боржника".  Я наполягаю, щоб її проголосували.

 

     Тут мається на увазі,  що  протягом  12  місяців  розпорядник майна  займається  невідомо  чим.  Він  як охоронець сидить,  хоча повинен  і  займатися  підготовкою  плану  санації,  і  вишукувати санатора,   і  подавати  пропозиції.  А  потім  уже,  після  згоди арбітражного  суду,  після  прийняття  цього  плану  санації,  має призначатися керуючий санацією. Це моя принципова позиція.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 177 депутата Сафронова. Будь ласка.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Это другая концепция,  поэтому не подходит  под этот закон.

 

     "За" - 69.

 

     ГОЛОВА. До  статей  по  сторінку  87  включно  є в когось іще зауваження? Може, ми щось пропустили? Немає.

 

     Сторінка 88. Поправка 257 депутата Семенюк.

 

     Валентина Петрівна Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні   депутати!  З  рахунку  боржника  оплачуються  винагорода ліквідатору (членам ліквідаційної комісії),  поточні комунальні  і експлуатаційні   платежі,   витрати,   пов'язані  з  ліквідаційною процедурою.  Я вважаю,  що коли вже в нас є департамент  з  питань банкрутства  (він сидить на бюджеті),  то всі гроші повинні йти до бюджету,  не варто створювати якісь пільги.  Пропоную вилучити  цю норму.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 257. Голосуємо.

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Комитет не поддержал эту поправку.

 

     "За" - 85.

 

     ГОЛОВА. Сторінка 89,  поправка  264  депутата  Шеховцова.  Не заперечує.

 

     Далі. Сторінка  117,  поправка  307  депутата  Семенюк.  Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Я її знімаю.

 

     ГОЛОВА. Валентина Петрівна погоджується.

 

     Сторінка 119. Поправка 314 депутата Шарова. Не заперечує.

 

     Сторінка 120. Поправка 317 депутата Ковалка. Не заперечує.

 

     Поправка 320.  Депутат Кондратевський.  Не наполягаєте,  так? Поправка 326? Зараз знайдемо. Написано: "Враховано редакційно". Це сторінка 139.

 

     Ну, будь ласка. Депутату Круценку слово.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую, Олександре Миколайовичу.  Справа в тому,  що я подавав дещо інакшу редакцію "Прикінцевих положень" і цієї позиції - щоб закон набирав чинності не з 1 січня 2000 року, а з дня опублікування. І пропоную продовжити:    "з    метою    стабілізації    фінансового    стану сільськогосподарських   товаровиробників,   платників  фіксованого сільськогосподарського  податку   встановити   мораторій   на   їх банкрутство до 1 січня 2004 року".

 

     А там  написано тільки,  що стосовно сільгоспвиробників закон набирає чинності з  1  січня  2004  року.  А  до  того  їх  будуть оголошувати банкрутами?

 

     ЗАЧОСОВ В.О.   Здесь   действительно   допущена   неточность. Первоначально мы записали "со дня опубликования",  а потом решили, что  надо  обязательно  полгода  дать  арбитражным  судам  и  всем участникам процесса восстановления платежеспособности  предприятий на подготовку.  И поэтому возникло такое расхождение. Но мораторий на банкротство селькохозяйственных товаропроизводителей - это надо уточнить  -  именно  с момента опубликования.  Я думаю,  мы должны записать  это  в  "Прикінцевих  положеннях".  Комитет   предлагает принять эту поправку.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  підтримайте  поправку,  внесену  депутатом Круценком.

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Комитет просит поддержать.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Голосуємо. Депутат Цибенко не встиг. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 222.

 

     Альошин Валерію  Борисовичу,  голосуйте.  І   пустіть   Івана Олександровича до роботи, дайте попрацювати чоловікові. Голосуємо.

 

     "За" - 247.

 

     Спасибі.

 

     Валентина Петрівна хоче щось сказати. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановний доповідачу!  Моя пропозиція під номером 311 звучить так:  "Санацію сільськогосподарських  підприємств  проводити  за  рішенням органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади".

 

     Маючи вже  досвід  судових  процесів   з   питань   земельних відносин,   я   хочу   звернути  вашу  увагу  на  таку  обставину. Територіальні відділення Агентства з питань  банкрутства  створені до обласного рівня.  У районі,  в селі відповідної посади не буде. Сьогодні,  скажімо,  керівник  господарства  змовився  з   якимось підприємцем,   фіктивно   зробив   підприємство  банкрутом.  І  я, припустімо, депутат сільської ради, довідавшись про таку страшенну новину,   звертаюся   із  запитом  до  сільської  ради.  Це  право відповідно до Закону про місцеве  самоврядування  мені  надано  як депутату сільської ради.

 

     Згідно зі  статтею  48 я маю право після депутатського запиту створити комісію, яка розглянула б питання фіктивного банкрутства. На підставі висновків цієї комісії рада територіальної громади має право звернутися  до  арбітражного  суду  з  позовом  проти  цього керівника.

 

     Тобто моя   пропозиція   зводиться   до   того,  щоб  санацію сільськогосподарських підприємств проводити за рішенням  місцевого органу  самоврядування  відповідної  територіальної громади.  Адже сьогодні багато керівників фактично займаються  цим,  і  ця  норма розширювала   б   можливості  територіальних  громад  впливати  на соціально-економічний   стан   території,   яку   сьогодні    вони безпосередньо   представляють.   Ця  норма,  я  ще  раз  повторюю, погоджена з головами обласних рад.

 

     Дякую.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Валентина Петровна!  В  процедуре  банкротства, восстановления   платежеспособности   каждого  предприятия  органы местного  самоуправления   принимают   непосредственное   участие: третьим   участником  процесса  банкротства  обязательно  является представитель органа местного  самоуправления,  и  орган  местного самоуправления   будет  в  курсе  всего,  что  происходит  с  этим предприятием.  Есть право обращаться и в  арбитражный  суд.  Любой орган местного самоуправления может принять любое решение,  потому что  он  будет  оповещен  представителем,  работающим  в   составе комиссии, которая назначена арбитражным судом на этом предприятии.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Олександровичу.

 

     Ставлю на голосування поправку, яку вносить Семенюк Валентина Петрівна. Прошу підтримати.

 

     "За" - 184.

 

     Я прошу підтримати. Іде мова про те, як ради повинні впливати при розгляді питання про банкрутство. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 197.

 

     Підтримаємо цю поправку? Я прошу, підтримайте. Голосуємо.

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Комитет против этой поправки.

 

     "За" - 186.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Валентина  Петрівна  піднімає  ці питання після того,  як два дні була в Житомирі й  зустрічалася  з головами  рад усіх рівнів.  Якби всі депутати так зустрічалися,  я думаю,  трошки  по-іншому  й  ставилися  б  до   цього.   Сьогодні роздувається  ажіотаж  навколо  недоторканності  депутатів органів місцевого самоврядування. Міністр внутрішніх справ з екрана вже не сходить,   кінозіркою   став.  А  якби  послухали,  що  роблять  з депутатами,  що роблять перед виборами,  то, мабуть, задумалися б, хто такий депутат сільської ради чи міської,  чи районної.  Лікар, робітник,   економіст,   інженер,   агроном,   директор,    просто службовець.  А насаджують думку, що весь кримінал там в депутатах. Не дивлячись на те,  що в тих органах криміналітету більше,  ніж у радах.  Але  ми не беремося аналізувати й критикувати їх.  То їхня внутрішня справа.

 

     Так і тут.  Валентина Петрівна  чула  це  з  уст  людей,  які щоденно стикаються з цими питаннями, і на засіданні координаційної ради голови обласних рад це питання  ставили  й  просили,  щоб  ми врахували їхню думку.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.   Александр   Николаевич!   Вот   для  этого  мы специально отвели полгода - до 1  января  2000  года  (а  можно  и больше)  для  того,  чтобы можно было учесть предложения,  которые идут с мест.  Закон не сразу  вводится,  и  надо  рассмотреть  эти предложения, и возможно, они будут учтены.

 

     ГОЛОВА. Вадиме Олександровичу! Уся біда в тому, що парламенти двох  попередніх  скликань  за  вісім  років   жодного   разу   не зустрічалися  з  головами  сільських рад,  крім того,  що депутати виїжджали у свої  виборчі  округи  і  десь  із  кимось  за  столом зустрічалися.  А  щоб  у залі сиділо 600-700 голів сільських рад і щоб їх послухати - оце ми цим з місяця в місяць займаємося. І люди відчули,  що вони потрібні, що вони в органах самоврядування. Коли ми запрошуємо керівників фракцій,  голів  комітетів,  то,  повірте мені,  із  запрошених  усього  10  процентів  їдуть - дуже зайняті іншими питаннями.  А зустрітися з  головами  сільських,  районних, місцевих рад ніхто не бажає.  Критикувати їх є кому.  І коли треба стати депутатом, тоді сорочки на собі рвемо та кидаємося на груди: підтримайте!  А коли до нас звертаються, тоді не вистачає, мабуть, терпіння вислухати цих людей і допомогти їм.

 

     Тому я просив би підтримати.  Я ще раз ставлю на  голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 212.

 

     Депутат Сафронов   наполягає,   щоб  іще  раз  проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     Ставлю на голосування проект Закону України про внесення змін і  доповнень  до  Закону  про  банкрутство  в цілому з поправками. Голосуємо.

 

     "За" - 254.

 

     Спасибі.

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Спасибо вам.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Альошин Валерій Борисович. З місця.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги!  Під  час  голосування  Закону України  про  джерела  фінансування  діяльності  органів державної влади при голосуванні статті 1 не було надано можливість висловити позицію  представнику  Міністерства  фінансів.  Під час додаткової дискусії ми дійшли того,  що нам краще в  статті  1  другий  абзац зняти,  тому  що  це  положення  призведе до певних ускладнень.  У другому  абзаці  дія  закону  поширюється  на  інші  установи   та організації,  які  не є органами державної влади.  Але це має бути предметом   регулювання   іншого   закону   -   про   неприбуткові організації,   а   зміст   цього  закону  стосується  саме  джерел фінансування діяльності органів державної влади України.

 

     Тому я пропоную зараз проголосувати за зняття другого  абзаца статті  1 закону,  за який проголосовано,  щоб ми мали повне право завершити цю роботу.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати цю пропозицію.  Але  я  просив  би вас,  Валерію  Борисовичу,  коли  ви  стоїте  на  трибуні,  то теж подавайте пропозиції. Ви - голова комітету.

 

     За - 239.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  акцизний  збір.  Доповідає перший  заступник  голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сокерчак Вячеслав Михайлович. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Комітет з питань  фінансів  і  банківської  діяльності на своєму засіданні 2 червня 1999 року розглянув  проект  Закону  України  про  акцизний збір,  прийнятий  у  першому читанні 18 жовтня 1996 року Верховною Радою минулого скликання.

 

     Підготовку цього  законопроекту  до  другого   читання   було доручено  комітету  Верховної  Ради  минулого скликання.  Надійшло більш як 120 зауважень і пропозицій,  які розглядалися  в  робочій групі  комітету,  але  остаточного  рішення  в  той час комітет не ухвалив, керуючись такою логікою.

 

     Буквально через місяць-два після прийняття Закону про податок на  додану  вартість надійшло дуже багато пропозицій щодо внесення до нього змін і доповнень.  Враховуючи,  що ці  два  законопроекти органічно  пов'язані,  було  прийнято рішення остаточно внести цей законопроект на голосування після того,  як вирішаться всі питання щодо податку на додану вартість.

 

     Шановні колеги!  Цей  закон  дуже  потрібний.  Ви знаєте,  як багато подається змін до законів,  які регулюють акцизний збір,  і тому має бути такий методологічний закон,  який остаточно визначив би,  як діяти стосовно високоліквідних підакцизних товарів. Закон, як я сказав,  є методологічним і визначає порядок сплати акцизного збору,  певні  нюанси,   враховуючи   ситуацію   з   давальницькою сировиною, тощо.

 

     Ви знаєте,  що  законодавче  врегулювання  підакцизної  групи товарів у 1996 році через  прозорість  законів  дало  змогу  різко збільшити  надходження  до Державного бюджету:  тільки в 1996-1997 роках надходження від підакцизних товарів збільшилися в два  рази. У  1998  році  завдяки  цим  законам  (а  їх  було  п'ять)  значно збільшилися надходження  від  реалізації  пива,  пально-мастильних матеріалів,  які  не  були  до  того часу підакцизними,  ювелірних виробів, сигарет тощо.

 

     Справа в тому,  що є  необхідність  ще  попрацювати  над  цим законопроектом,  який  вноситься  на друге читання.  Ви,  можливо, пам'ятаєте,  що в травні народним депутатам нового скликання  було роздано  пакет  законопроектів,  які  перейшли  від Верховної Ради попереднього скликання.

 

     Одним із  таких  законопроектів  був  і  проект  Закону   про акцизний  збір.  Порівняльна  таблиця  є.  Я  вам назвав кількість поправок.

 

     Члени Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності розглянули  остаточний  варіант  проекту Закону про акцизний збір. Враховані  напрацювання  робочої   групи.   Багато   зауважень   і пропозицій  вніс  Кабінет Міністрів.  Вони теж враховані.  Комітет вносить таку пропозицію. Оскільки законопроект буде розглядатися у другому читанні,  а в залі є велика кількість нових депутатів, які не брали участь у підготовці проекту закону до другого читання, то пропонується дати можливість депутатам чотирнадцятого скликання ще хоча б тиждень попрацювати над ним і  внести  свої  пропозиції,  а тоді узгоджений варіант внести на розгляд у другому читанні.

 

     Через те  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності прийняв рішення про те,  щоб повторно внести законопроект на перше читання.  Але  пропонуємо взяти за основу варіант,  доопрацьований робочою групою,  він більш досконалий, ніж той, який подав Кабінет Міністрів   у   1996  році,  дати  можливість  народним  депутатам попрацювати протягом одного-двох тижнів і прийняти закон остаточно в другому читанні.

 

     Проект закону,  який  пропонує  нам  комітет,  роздавався під 0928-1.  Я  думаю,  що  він  є  у  вас  на  руках.   Наш   варіант досконаліший,  набагато  краще  читається,  більш зрозумілий.  Тут подається перелік термінів,  які  вживаються  в  цьому  законі.  У статті  2  "Платники  акцизного  збору"  чітко  визначено,  хто  є платником акцизного збору.  У  статті  3  "Об'єкти  оподаткування" чітко  визначено,  що є об'єктом оподаткування і що не належить до об'єктів  оподаткування.  Це  дасть  можливість  без   додаткового втручання,    без    усіляких   інструкцій,   листів,   декларацій застосовувати цю норму закону.  Стаття  4  чітко  визначає  ставки акцизного збору.  Ми зробили універсальний запис про те, що ставки акцизного   збору   можуть   визначатися   і   в   процентах    до оподатковуваного  обороту,  і у твердих сумах (те,  що ми сьогодні застосовуємо,  - у співвідношенні до європейської грошової одиниці євро),  і  можуть  бути  комбіновані ставки,  тобто у процентах до оподатковуваного обороту, але "не менше установленої твердої суми, визначеної за одиницю виміру підакцизного товару".

 

     Отже, цей  законопроект вигідно відрізняється від того,  який пропонувався на перше читання у 1996 році Кабінетом Міністрів. Але враховуючи побажання більшості членів нашого комітету,  які вперше прийшли до комітету,  і вони теж вносять свої пропозиції,  комітет прийняв  таке  рішення.  Я думаю,  що воно розумне.  З урахуванням пропозицій народних депутатів чотирнадцятого скликання можна  було б остаточно прийняти цей варіант Закону про акцизний збір.

 

     Ось що я хотів коротенько сказати.  Якщо є запитання,  я можу детальніше зупинитися.

 

     ГОЛОВА. Є запитання  до  Вячеслава  Михайловича?  Запишіться, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Наше рішення - прийняти варіант, доопрацьований робочою групою нашого комітету, в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. На запитання відведемо 5 хвилин.

 

     Олексій Марченко. За ним - депутат Стрижко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  об'єднає законопроект усі ті зміни, яких на сьогодні десятки, сотні внесено до чинних законів з питань акцизного збору,  до  його  остаточного прийняття?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я думаю, що це допоможе позбутися колізій, які на сьогодні є.  Подивіться  уважно,  у  преамбулі  нашого  проекту закону сказано про те,  що цей закон методологічний,  він визначає порядок сплати акцизного збору,  врегульовує нюанси,  пов'язані із давальницькою сировиною, з імпортом, експортом продукції тощо.

 

     Приймаючи законопроект  у  1996  році,  ми домовилися в цьому залі про те,  що ставки акцизного збору регулюватимуться  законами про  ставки  акцизного збору.  У преамбулі подано перелік законів, які регулюють ці ставки.

 

     Я хотів би сказати,  що якщо Верховна Рада прийме  Податковий кодекс  (а  в  проекті  цього  кодексу  є  цілий  розділ  стосовно акцизного законодавства),  то цей закон  гармонічно  увіллється  в нього. І, думаю, тоді вже ним будуть регулюватися ставки акцизного збору.

 

     Нашим законопроектом передбачається певною  мірою  скорочення підакцизних  товарів.  Їх  сьогодні  дуже  багато  -  18 груп,  87 підакцизних товарів треба скорочувати.  Я думаю, це наступний етап роботи над акцизним законодавством.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Абрамов.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Вячеслав Михайлович!  Очень хорошо,  что проект  закона  учитывает многие   нюансы.   Но  все-таки,  наверное,  не  полностью  решает поставленные перед ним  задачи.  Мы  можем  обеспечить  увеличение поступлений в бюджет.  У меня вопрос:  а как при этом будут учтены интересы потребителя? Не придется ли потребителю из своего кармана обеспечивать увеличение поступлений в бюджет?  Как это скажется на возможном увеличении роста производства, в частности на селе?

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Підакцизні товари відрізняються від  звичайних товарів тим, що вони високоліквідні, користуються великим попитом. Можливо, в 1996 році ми прийняли дещо завеликий список підакцизних товарів.   Але   Верховна  Рада  минулого  скликання  вважала,  що включивши ці товари до підакцизних,  ми візьмемо  їх  під  строгий контроль,   насамперед   це   стосується   імпорту.   Зробивши  їх підакцизними,  ми хотіли створити умови для збільшення виробництва всередині держави.  Але, на жаль, сьогодні спостерігаємо величезні обсяги нелегального ввозу фальсифікованих товарів і таке інше.  На жаль,  державні  органи,  які  повинні  з  цим боротися,  борються неефективно. Це перше.

 

     Друге. Ставки акцизного збору повинні  бути  такими,  щоб  не дати  економічних можливостей робити державу об'єктом контрабанди, як сьогодні у нас  вийшло.  Після  кризи  в  Росії  росіяни  різко знизили ставки акцизного збору,  а в нас,  ви ж бачите,  виконавча влада весь час намагається підняти їх.  І таким чином,  сьогодні у нас  величезна  кількість товарів,  особливо сигарет,  алкогольних напоїв,  які  або  фальсифіковані,  або  контрабандні.  Закон  має стимулюючий характер для нашого виробництва, тому що ми піднімаємо ставки акцизного збору на імпортовані товари.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемый Вячеслав Михайлович! Я  разделяю  вашу позицию относительно предлагаемого вами проекта. Но  хотел  бы  задать  вам  такой  вопрос.  Мои  избиратели  часто спрашивают:  что конкретно даст Закон об акцизном сборе ветеранам, пенсионерам, молодежи, особенно сельским? Это первое.

 

     И второе. В чем главное отличие предлагаемого вами проекта от проекта, предлагаемого правительством?

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.    Дякую.   Я   повторю,   що   цей   закон   є методологічним.  І саме відповідно до норм  цього  закону,  проект якого складається всього-на-всього з 10 статей,  будуть завозитися всі  підакцизні  товари  -   автомобілі,   сигарети   тощо   -   і сплачуватиметься акцизний збір нашими виробниками. Прийняття цього закону до бюджету нічого не дасть.  Він просто врегульовує  сферу, на яку поширюються закони про ставки акцизного збору.

 

     А стосовно   того,   які   надходження   згідно   з  акцизним законодавством мають бути до бюджету,  то ми вже  говорили,  що  в Державному  бюджеті  на  цей рік вони заплановані в сумі близько 2 мільярдів  гривень,  у  тому  числі   від   акцизного   збору   на пально-мастильні матеріали - 1,1 мільярда гривень.

 

     Сьогодні ми   прийняли  дещо  інші  ставки  акцизного  збору. Кабінет Міністрів вважає,  що таким чином  надходження  зменшаться десь на 134 мільйони гривень. Але ви ж самі розумієте, що сьогодні обмежене споживання пально-мастильних матеріалів та інших  товарів і обмежене виробництво наших підакцизних товарів.  Із завтрашнього дня діятимуть нові ставки акцизного збору на алкогольні і тютюнові вироби,   в  першу  чергу  на  алкогольні  напої,  введені  указом Президента.

 

     Якщо ми,   скажімо,   завтра   не   розглянемо    відповідний законопроект,   щоб  зберегти  ставки  акцизного  збору,  матимемо ситуацію,  яку мали в серпні-вересні минулого  року,  коли  ставки акцизного   збору  на  наші  вироби  стали  настільки  високі,  що контрабанда попливла сюди рікою.

 

     Отже, я думаю,  що чим краще працюватиме наше  виробництво  - тим  більше  відрахувань  буде  і  до  Пенсійного фонду,  і на всі потреби бюджету.

 

     Дякую. Прошу підтримати законопроект.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Записалися депутати Шеховцов і Черненко.

 

     Будь ласка, депутате Шеховцов.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 52,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Вы обратили внимание,  что у нас вопрос акцизного сбора регулируется  общим  Законом  об  акцизном  сборе   и   отдельными законодательными  актами  об установлении размера ставок и перечня подакцизных товаров.  Мотивы введения акцизного сбора на  тот  или иной   товар,   а   также   мотивы   установления  размера  ставок законодательством не рассматриваются.

 

     Что получается?    Мы     устанавливаем     общую     систему налогообложения - налоги на прибыль, НДС, на фонд заработной платы

- исходя  из  некоего  компромиссного  варианта  между  интересами производителя и интересами бюджета, то есть на каком-то предельном уровне.  А потом говорим производителям отдельных товаров:  у  вас производство  сверхприбыльное,  поэтому  мы  вам устанавливаем еще надбавку в виде акцизного сбора.  И вот возникает вопрос:  а  кто, собственно, постоянно следит за тем, действительно ли производство этих товаров остается сверхприбыльным?

 

     Обратите внимание:  мы уже работаем больше года и  фактически постоянно  занимаемся  только  узким  кругом подакцизных товаров - горюче-смазочные  материалы,  автомобили   и   запчасти   к   ним, алкогольные  и  табачные  изделия.  Все  остальные товары (депутат Сокерчак сказал,  что их 87) вне  поле  зрения  Верховной  Рады  и Кабинета  Министров.  И  никто  не  может  сказать,  дают  ли  они сверхприбыль.  В проекте закона,  который внесен на  рассмотрение, ничего  не говорится о том,  кто должен регулярно отслеживать,  не убивает ли акцизный сбор производство тех товаров.

 

     Я выступаю по просьбе краматорских ювелиров.  Так  сложилось, что за годы независимости Украины в Краматорске возникла ювелирная промышленность,  по сути дела, на пустом месте. И сейчас несколько краматорских предприятий (они небольшие,  до полусотни работающих) по  производству  ювелирных  изделий   и   по   качеству,   и   по себестоимости  продукции  вышли  на  более  высокий  уровень,  чем традиционные  предприятия  украинской  ювелирной   промышленности, которая, по сути, умирает.

 

     У меня   такая   информация  от  краматорских  производителей ювелирной продукции:  если бы власть  в  Украине  отменила  сейчас акцизный  сбор  на  ювелирные изделия,  общие поступления в бюджет были бы больше.  Почему?  Потому что,  во-первых,  государство  на данном  этапе не в состоянии контролировать контрабанду,  в первую очередь дешевую,  низкокачественную из Турции, в меньшей степени - из  Польши;  и  во-вторых,  потому  что в Украине под милицейской, налоговой и другими "крышами" существует нелегальное  производство ювелирной  продукции.  И создаются такие условия,  когда легальное производство при наличии акцизного сбора...  А вы помните, еще был введен  специальный  сбор  в  Пенсионный фонд - по сути,  еще один акцизный сбор на ювелирные изделия.  При такой  жесткой  налоговой системе   официальная   ювелирная   промышленность   не   выживет. Поощряются   тенизация   производства,   реализация    нелегальной продукции.

 

     У меня  пожелание к разработчикам проекта закона:  ко второму чтению предусмотреть норму о том,  кто должен в режиме постоянного мониторинга отслеживать,  следует ли уменьшать, увеличивать ставки акцизного сбора или вообще на какое-то время отменить этот сбор  с целью стимулирования отечественного производителя.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Черненко. Відмовляється.

 

     Вноситься пропозиція  прийняти  даний  законопроект у першому читанні. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону  про  внесення  змін  до  Декрету Кабінету  Міністрів  України  про  Єдиний митний тариф.  Доповідає Суслов Віктор Іванович.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности вносит на рассмотрение  во  втором  чтении проект  Закона  Украины  о  внесении  изменений к Декрету Кабинета Министров  от  11  января  1993  года  "про  Єдиний  митний  тариф України".

 

     После первого   чтения   никаких   поправок  и  замечаний  от депутатов не поступило.  Поэтому предлагается сразу  проголосовать этот короткий закон следующего содержания:  "Верховна Рада України постановляє:  абзац другий статті  2  Декрету  Кабінету  Міністрів України  від  11  січня  1993 року про Єдиний митний тариф України вилучити". Я напоминаю, что речь идет о ликвидации некоторых льгот при ввозе товаров в Украину.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання   чи   пропозиції?   Голосуємо?   Прошу підтримати.

 

     "За" - 250.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про списання та  реструктуризацію заборгованості     сільськогосподарських     товаровиробників    і заготівельних  підприємств  за  отриманими  бюджетними  позичками. Доповідає Дроботов Анатолій Іванович.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  В  первом  чтении  мы  рассматривали  проект  Закона  о списании  и  реструктуризации  задолженности  сельскохозяйственных товаропроизводителей  и  заготовительных предприятий по полученным бюджетным займам, поданный Президентом, и отклонили его, а приняли данный законопроект.

 

     Сразу после этого средства массовой информации сообщили,  что именно эта Верховная Рада  во  главе  с  Александром  Николаевичем Ткаченко  "не підтримує село".  Я хочу дать небольшое разяснение, почему мы отклонили законопроект,  поданный Президентом, а приняли именно  этот.  Потому  что  в  том  законопроекте было две статьи, которыми должна заниматься по меньшей мере прокуратура, ими хотели прикрыться через Верховную Раду.

 

     Я должен сказать,  что именно эта Верховная Рада и абсолютное большинство сидящих здесь депутатов впервые начали  разгребать  те шестилетние   завалы,   которые  образовались  в  агропромышленном комплексе, которые привели к развалу агропромышленного комплекса и ведут к развалу нашего государства.

 

     Ко второму   чтению   к  данному  законопроекту  были  поданы поправки и Кабинетом Министров,  и  рядом  народных  депутатов.  В целом  все  они поддержаны,  за исключением двух поправок депутата Дибровы,  касающихся  исключения  из  статей  1  и  2   слов   "та заготівельних підприємств".

 

     Нельзя исключать  эти  слова,  ибо  закон  не будет работать, закон  в  целом  разрывается.  Почему?  Например,  заготовительная организация взяла у государства бюджетный заем,  закупила семенной фонд и  передала  его  сельскохозяйственному  товаропроизводителю. Засуха,  все  сгорело.  И  мы сейчас товаропроизводителю списываем долги,  реструктуризируем.  А  если  для  заготовителя  этого   не сделать,  это  зависает.  Поэтому  данная  поправка  не может быть поддержана.

 

     Комитет предлагает поддержать данный законопроект в целом  во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, стосовно статті 1 є в когось зауваження? Стосовно статті 2?

 

     Поправки 1 і 2 депутата Діброви.

 

     Поправка 3 депутата Круценка врахована.

 

     Поправка 4 депутата Дроботова врахована.

 

     Поправка 5 депутата Круценка врахована.

 

     І поправка 6 врахована.

 

     Я ставлю на голосування проект  закону  в  цілому  в  другому читанні.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Просим поддержать.

 

     "За" - 219.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про зовнішньоекономічну  діяльність.  Доповідає   Петренко   Володимир Оникійович,  голова  підкомітету  Комітету  з  питань  економічної політики.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії України. Комітет  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  розглянув  на  своєму засіданні пропозиції,  які надійшли від народних  депутатів  після прийняття в першому читанні змін до Закону про зовнішньоекономічну діяльність.  Усі вони враховані,  за винятком  поправки  народного депутата   Марченка  Олексія.  Чому  вона  не  врахована?  Депутат Марченко пропонував,  щоб за рішенням  судових  органів  і  штрафи накладалися,  і  обмеження встановлювалися,  тобто застосовувалися санкції,  зазначені в частинах другій і третій статті  37.  Але  в частині   другій  у  кінці  є  слова:  "та/або  рішеннями  судових органів".  А що стосується встановлення обмежень,  то це  доручено Міністерству  зовнішніх  економічних  зв'язків і торгівлі.  Думаю, немає  сенсу  вирішувати  це  судовим  органам.  Тому  комітет  не погодився і відхилив цю поправку.

 

     У мене все.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Оникійовичу.

 

     Марченко Олексій  не наполягає?  Наполягає.  Увімкніть,  будь ласка, мікрофон депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Шановні  колеги!   Внесена   мною   пропозиція спрямована  на  розв'язання проблеми,  пов'язаної з безапеляційним застосуванням   санкцій   працівниками   Міністерства    зовнішніх економічних  зв'язків і торгівлі до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.  Верховна Рада вже почала працювати в цьому напрямі  - прийняла  Закон  України  про  внесення  змін  до  деяких  законів України,  що передбачають безспірне списання (стягнення) коштів  з рахунків  юридичних  і  фізичних  осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в банках.

 

     І от тільки ми пішли по шляху побудови правової  держави,  де остаточне  рішення  приймають  судові  органи,  відразу  наділяємо правом  приймати  рішення  щодо  накладення  штрафів   працівників виконавчих структур, працівників міністерства.

 

     Я вважаю,  що  якщо ми будуємо правову державу,  то остаточне слово має сказати суд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Оникійовичу.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Давайте подивимося  ті  частини,  до  яких  ви вносите пропозицію.  Там же немає того,  про що ви говорите.  Я їх зачитаю.   Частина   друга:   "Накладення   штрафів   у   випадках несвоєчасного     виконання     або     невиконання     суб'єктами зовнішньоекономічної   діяльності   та    іноземними    суб'єктами господарської   діяльності  своїх  обов'язків  згідно  з  цим  або пов'язаних  з  ним   законів   України.   Розмір   таких   штрафів визначається   відповідними  положеннями  законів  України  та/або рішеннями судових органів України". Немає? Немає.

 

     Частина третя:   "Застосування   до   конкретних    суб'єктів зовнішньоекономічної    діяльності    та    іноземних    суб'єктів господарської діяльності  індивідуального  режиму  ліцензування  у випадках   порушення   такими  суб'єктами  положень  цього  закону стосовно  зазначених  в  ньому  положень,  що  встановлюють  певні заборони,  обмеження  або  режими  здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави".  Немає.  Пропозиції ваші слушні,  але треба визначити, якого закону вони стосуються.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко Олексій погоджується, так?

 

     Заступник міністра Олійник. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК В.І.,   заступник   міністра   зовнішніх  економічних зв'язків  і  торгівлі  України.  Шановні  депутати!   Міністерство зовнішніх  економічних  зв'язків  і торгівлі вносило пропозицію до четвертого  абзацу  нової  редакції  статті  37.  Ми   пропонували доповнити,  що органами,  які мають право звертатися з позовами до судів про застосування спеціальних санкцій у  вигляді  тимчасового зупинення      зовнішньоекономічної      діяльності      суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності,  є органи державної податкової та контрольно-ревізійної   служб,   митні   правоохоронні  органи  та Національний  банк.  А  тут  визначено,  що  це  має   здійснювати МЗЕЗторг. МЗЕЗторг не має контрольних функцій і на цей час до його повноважень не належить перевірка зовнішньоекономічної  діяльності комерційних структур.  Тому представлення інтересів держави в суді без участі цих контрольно-ревізійних служб буде неаргументованим.

 

     Крім того,  я хотів би звернути увагу  на  таке.  Залишається невизначеним   у  редакції,  яка  вноситься  сьогодні  на  розгляд сесійного залу,  питання щодо можливості  дострокового  припинення дії    спеціальної    санкції    в    разі    усунення   суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень,  якщо  ці  санкції  були накладені судом.  І при цьому резидент може звернутися до суду,  а право нерезидента на сьогодні не визначене. Міністерство зовнішніх економічних  зв'язків  просить звернути на це увагу і доопрацювати законопроект з урахуванням наших зауважень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Оникійовичу.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Мабуть, ви не дуже уважно читали поправки, які прийняті.  Тут  ідеться  і  про  резидентів,  і  про нерезидентів. Поправки Кабінету Міністрів,  які надійшли в комітет, ми врахували всі,  за винятком однієї.  Ми не погодилися з тим, щоб питання про призупинення зовнішньоекономічної  діяльності  вирішувалося  через суд.

 

     Тепер стосовно   того,   що   ви  пропонуєте.  У  Законі  про зовнішньоекономічну діяльність передбачений такий механізм: усі ці державні  структури  звертаються  до  вас  з  поданнями.  Вони там кваліфікують порушення,  а ви вже подаєте  позов  до  суду.  Право вирішувати, подавати в суд чи накласти штраф, залишається за вашим міністерством.

 

     При підготовці  законопроекту  до   другого   читання   члени комітету зважено підійшли до пропозицій, які вносилися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Оникійовичу.  Шановні колеги! Ви, напевно, звернули увагу, хто автори законопроекту: представник Руху   і   представник   Комуністичної   партії.   Давайте  дружно проголосуємо і приймемо в цілому цей законопроект.

 

     "За" - 225.

 

     Напевно, треба уточнити.  Зварич,  коли писав проект  закону, був  у  Русі,  а зараз уже в "Реформи-конгрес" чи "Реформи-центр". Але це не міняє суті.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Закон про внесення змін  до  Закону  про  зовнішньоекономічну діяльність прийнятий у цілому.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію  Договору  між Україною та Республікою Молдова про економічне співробітництво  на 1998-2007  роки.  Доповідає  перший  заступник  міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Петров Костянтин Олександрович.

 

     Шановні колеги! Давайте поступимо таким чином. Чи є запитання до доповідача? Є.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Алексєєва, будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Уважаемый  докладчик!  Я считаю,  что любой экономический договор,  способствующий росту  экономического оборота,  следует заключать.  Но что касается договора с Молдовой, тут есть некоторые  вопросы,  которые  следовало  бы  уточнить  до заключения.

 

     В частности,  всем известно,  что в 1992 году Украина понесла огромные  расходы,  приняв  более  100  тысяч  беженцев  из   зоны приднестровского конфликта.  Поэтому согласно договоренностям 1992 года Украина  является  гарантом  урегулирования  приднестровского конфликта.  В  соглашении об урегулировании записано,  что внешние договоры,  которые заключает Кишинев,  должны быть  согласованы  с Тирасполем.  Как  правило,  такого согласования в Молдове нет,  но Украина  это  гарантировала.  И  если  мы   заключаем,   а   затем ратифицируем  этот или другой договор без такого согласования,  то окажется,  что большинство этих договоров  просто  не  могут  быть выполнены, поскольку частью республики Молдова, граничащей с нами, является именно Приднестровье.

 

     Так вот у меня к вам  вопрос:  было  ли  такое  согласование? Выполняет  ли  Украина  свои  обязанности гаранта?  И не будет ли, скажем,  ущерба нашей державе, если такого согласования не было, а мы договор ратифицируем?

 

     ПЕТРОВ К.О.,  перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.  Благодарю за вопрос.  В апреле и мае этого  года  делались две попытки проведения на территории Украины встреч  руководителей   государств-гарантов   с   участием   главы администрации Приднестровской республики Смирнова. Изза его неявки и отказа сотрудничать данный вопрос не  рассматривался.  Последний раз  совещание  с участием четырех сторон было проведено в октябре прошлого года.  В ближайшее время планируется  вернуться  к  этому вопросу - во время визита главы правительства Российской Федерации в Украину.

 

     Что касается вопроса,  будет ли ущерб от ратификации  данного договора, то я хочу сказать следующее. Если у вас была возможность ознакомиться  с  мероприятиями  (а  это   практическая   и   самая конкретная  часть  программы сотрудничества на 10 лет с Молдовой), то  в  их   реализации   задействованы   конкретные   предприятия, расположенные    на   территории   Приднестровья.   В   частности, "Молдовизолит"  -  предприятие  по   изготовлению   изотермических прицепов   и  полуприцепов  -  это  производство,  которое  раньше работало и на всю Украину,  и на ряд предприятий, расположенных на территории Молдовы.

 

     Посмотрим на  это  с  точки  зрения  интересов экономического развития  взаимоотношений  Украины  и  Молдовы.  Вы  знаете,   что основным,  на чем настаивала Украина, было подписание соглашения о приграничной  торговле  между  регионами  Украины   и   Республики Молдова.  В  первую очередь имелись в виду экономические отношения наших приграничных областей (Одесской,  Черновицкой и Винницкой) с Приднестровьем.  Поэтому  при  формировании  этой  программы  и ее согласовании   такие   аспекты,   безусловно,   учитывались.   Это реализовано  в конкретных мероприятиях программы сотрудничества на 10 лет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв незадоволений  відповіддю.  Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я ответом вполне доволен, просто я знаю, что в Молдове   часто   бывает   такая   ситуация.   Кишинев   заключает международный  договор,  а  когда  по  нему  надо  рассчитиваться, Тирасполь отказывается это делать из-за того,  что  он  с  ним  не согласован.  Не рискует ли наша держава оказаться в долговой яме в связи с данным договором?  Есть  ли  согласие  между  Кишиневом  и Тирасполем?

 

     ПЕТРОВ К.О.  Все  дело  в том,  что договор заключается между юридическими лицами.  Государственность Тирасполя до  сих  пор  не признана   даже   самой   Украиной.  Поэтому  межправительственные договоры,  межгосударственные  договоры   заключаются   от   имени общепризнанных  государств.  В  данном  случае  -  это  Республика Молдова и Украина.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  роз'яснення зрозуміле,  проблем, мабуть,  немає. Співпрацювати треба. Тим більше, нещодавно Молдова була  майже  наша  республіка.  Давайте  підтримаємо   закон   про ратифікацію.

 

     "За" - 225.

 

     Соціал-демократи (об'єднані) не встигли. Голосуємо.

 

     "За" - 243.

 

     Договір ратифіковано.

 

     -----------

 

     Слухається проект   Закону   про   ратифікацію  Договору  між Україною і Республікою Білорусь про економічне співробітництво  на 1999-2008 роки.

 

     Будь ласка, до Костянтина Олександровича немає запитань?

 

     Марченко Володимир. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Мы  будем  голосовать  за  ратификацию договора. Отличие позиции нашей партии  заключается  в  том,  что  мы  будем поддерживать договоры об экономическом сотрудничестве.

 

     Скажите, пожалуйста,    почему   с   другими   странами   нам навязывается ратификация  договоров  о  свободной  торговле,  а  с Белоруссией  -  договора об экономическом сотрудничестве.  Чем это вызвано?

 

     Спасибо.

 

     ПЕТРОВ К.О.  Все  дело  в   том,   что   у   вас,   наверное, недостаточная  информация.  Двусторонние  соглашения  о  свободной торговле Украина заключила со всеми без  исключения  государствами СНД  -  бывшими республиками Советского Союза,  включая три страны Прибалтики.

 

     Есть исключения с Белоруссией - изятия из  режима  свободной торговли.  Они  существуют с четырьмя государствами:  Казахстаном, Узбекистаном,  Россией и  Белоруссией.  В  рамках  зоны  свободной торговли, которую поддерживает и Украина, такая работа проводится, были проведены и в ближайшее время будут еще проведены  переговоры по   вопросу   сокращения,  минимизации  этих  изятий.  Но  такое соглашение подписано и с Белоруссией.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гусак. Будь ласка.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової політики (виборчий округ 144,  Полтавська область).  Я бы  хотел,  чтобы  вы  уточнили  такой  вопрос.  Еще   в   феврале Белоруссией   в   одностороннем   порядке   был  введен  налог  на добавленную стоимость на товары,  произведенные в  Украине.  Через четыре месяца и украинское правительство опомнилось и вместо того, чтобы урегулировать этот вопрос,  тоже ввело налог на  добавленную стоимость на белорусские товары.  В результате с начала этого года товарооборот между Украиной и Белоруссией сократился  примерно  на 30 процентов. Думает ли правительство наводить в этом деле порядок и решить вопрос с Белоруссией так,  чтобы НДС был отменен и с той, и  с  другой  стороны,  потому  что это наносит колоссальный ущерб торговле, работе с Белоруссией?

 

     Спасибо.

 

     ПЕТРОВ К.О.  Я хотел бы уточнить вопрос.  Дело в том,  что  с февраля  прошлого  года  в соответствии с решением правительства в рамках соглашения о свободной торговле НДС с белорусского экспорта взимается  при  пересечении  нашей  таможенной границы,  при ввозе товаров на территорию Украины.  При реализации белорусских товаров мы  взимали  НДС  в  размере  20 процентов.  Белорусы брали НДС из торговой надбавки тоже на территории Белоруссии.

 

     Несмотря на возражения Украины  (есть  протоколы,  это  можно подтвердить  документально),  своим  четвертым  декретом президент Белоруссии Лукашенко в одностороннем порядке постановил, что НДС с товаров  украинского экспорта взимается при пересечении таможенной границы. Главой украинской части комиссии неоднократно проводились переговоры.  Последние,  если  не  ошибаюсь,  были в марте-апреле. Белорусам было предложено воспользоваться двусторонним соглашением о  невзимании косвенных налогов.  Белорусской стороной это не было поддержано.  Этим и вызвано принятие Кабинетом  Министров  Украины постановления  от 22 июня о возврате к старой схеме взимания НДС с белорусских товаров при пересечении  таможенной  границы  Украины. Практически  была восстановлена та схема,  которая существовала до февраля 1998 года.  Хотя соглашение о невзимании косвенных налогов было  подписано  именно с целью освобождения экспорта обеих сторон от взимания НДС.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповіді абсолютно повні, і вони задовольняють   тих,  хто  поставив  запитання.  Прошу  підтримати ратифікацію договору.  Профільні комітети підтримують, і Президент звертається до нас із проханням ратифікувати договір. Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Договір ратифікується.

 

     ----------

 

     Слухається проект Закону України про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією про  економічне  співробітництво на 1998-2007 роки. Доповідач той самий - перший заступник міністра Костянтин Олександрович Петров.

 

     Немає запитань?   Є   пропозиція   підтримати   законопроект. Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Дякую, Костянтине  Олександровичу.  Договір  між  Україною та Російською Федерацією про економічне співробітництво ратифіковано.

 

     ----------

 

     Слухається проект Закону України про  ратифікацію  Угоди  про зустрічну   гарантію   (проект   "Фонд  підтримки  передекспортних гарантій") між Україною та  Міжнародним  банком  реконструкції  та розвитку.   Доповідач   -   заступник   міністра  агропромислового комплексу Шейко Петро Володимирович.

 

     Шановні колеги,  я вам нагадаю: ми кілька разів розглядали ці питання,  але  до  нас,  до  Верховної  Ради,  до  всіх депутатів, звернувся Кабінет Міністрів,  особисто Прем'єр-міністр з  уклінним проханням  ще раз розглянути деякі з тих законопроектів.  Ми пішли назустріч Кабінету Міністрів і включили даний  проект  до  порядку денного.

 

     Чи є запитання до Петра Володимировича?  Є? Тоді ми поступимо так: ви скажете декілька слів, потім ми запишемося на запитання.

 

     Будь ласка, Петре Володимировичу.

 

     ШЕЙКО П.В.,  заступник  міністра  агропромислового  комплексу України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати! Вам відомий текст цієї гарантійної угоди.  Я тільки хотів  повідомити, що  після  попереднього розгляду в парламенті ми працювали з усіма фракціями Верховної Ради і з  усіма  комітетами.  Було  зауваження науково-експертного  управління.  Воно,  м'яко  кажучи,  не зовсім стосувалося цієї угоди.  Та всі зауваження експертного  управління ми зняли.

 

     До речі,  є  офіційна  підтримка цієї угоди Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності,  Комітету  з  питань  аграрної політики  та  земельних  відносин,  Комітету  з питань економічної політики.  І зовсім недавно до  Голови  Верховної  Ради  звернувся керівник фракції Селянської партії Сергій Васильович Довгань.  Він також за ратифікацію цієї угоди.

 

     Я хотів   би   зазначити,   що   подібні   фонди    підтримки передекспортних     гарантій     допомагають     активно     вести зовнішньоекономічну  діяльність.  Такі  фонди  створені   в   усіх країнах,  що  ведуть  таку діяльність,  але у більшості цих країн, розвинутих  європейських,  скажемо,  світових  країн  такі   фонди створюються за рахунок власних бюджетів.

 

     Проте угода,   що   пропонується,  укладена  між  Україною  і Світовим банком,  носить специфічний характер,  тому що Україна не витрачає   жодної   копійки  із  власного  Державного  бюджету  на виконання цієї угоди.  Фонди  підтримки  передекспортних  гарантій діють  і  в  Молдові,  і в Росії,  і в країнах,  які утворилися на теренах Югославії, і в інших державах, які розвиваються.

 

     В Україні  вже  є  фонд  підтримки  передекспортних  гарантій космічного  агентства  України.  Він  здійснений  у рамках проекту "Морський старт".

 

     Від імені  уряду  прошу  ратифікувати  цю  угоду,  яка   була укладена  ще  в 1997 році.  Вона всебічно розглядалася комітетами, народними депутатами, фракціями. І я просив би вашої підтримки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект     викликав      досить      велику зацікавленість   народних   депутатів.   Запишіться,  будь  ласка. Висвітіть список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Черненко.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов.  Это соглашение на Украину как  на государство накладывает определенные обязательства.  Между тем экспорт тех  или  иных  товаров,  продукции  не  всегда  будет осуществляться   в  интересах  государства,  а,  скорее  всего,  в интересах многих частных коммерческих структур.

 

     Скажите, пожалуйста,  насколько все-таки обоснованно,  что мы гарантируем  от  имени  государства  соблюдение  интересов частных структур? И вообще, в состоянии ли Украина нести такой груз?

 

     Спасибо.

 

     ШЕЙКО П.В.  Ну, я хотів би сказати таке. Проект не передбачає надання   якихось   кредитів.   Україна   забезпечує  потенційному інвестору тільки певні гарантії в разі некомерційного, політичного або  форсмажорного  ризику.  Причому  такі  стандартні  ризики при укладанні подібних угод мають місце у будь-якій країні і в  рамках будь-якої угоди.

 

     Тому фінансового навантаження, якихось гарантій при укладенні угоди між суб'єктами цієї угоди просто  не  існує.  Світовий  банк (Україна   є   членом  Світового  банку)  надає  Україні  гарантію страхування некомерційного ризику, пов'язаного з укладенням угоди, скажімо,  з нерезидентом за кордоном, з підприємницькою структурою чи державним підприємством в Україні.

 

     Тобто якщо   виникають   обставини   політичного    характеру (скажімо,   війна,   якісь   громадянські  заворушення,  введення, наприклад,  нових імпортних обмежень, експропріація і таке інше) - той,  хто  вклав  інвестиції  в  українську економіку,  може через Світовий банк,  який щорічно надає нам потенційну гарантію  в  120 мільйонів, отримати відшкодування, вірніше, викупити цю гарантію в України.

 

     Існує спеціальна процедура,  вона виписана в  угоді.  Кабінет Міністрів  був  зобов'язаний прийняти ряд положень через постанови Кабінету Міністрів. Вони прийняті. Створені структури, які повинні забезпечувати функціонування цього гарантійного фонду. Тому ніякої фінансової взаємодії з Державним бюджетом цей гарантійний фонд  не має,  Україна  на  виконання  цієї  угоди  не  витрачатиме  жодної копійки,  навіть  коли  будуть   виникати   подібні   ризики   при спілкуванні   між   суб'єктами   підприємницької  діяльності  або, скажімо, між іншими суб'єктами зовнішньоекономічних відносин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. За ним

- депутат Шмідт. Будь ласка.

 

 

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Группа  "Незалежні". Уважаемый докладчик!  Я просил бы вас уточнить, чтобы все было уже ясно:  вот  эту  гарантию,  соглашение  о которой мы ратифицируем, Международный  банк  реконструкции   и   развития   просто   будет предоставлять  тем,  кто  уже раньше инвестировал в нашу экономику или кто дал взаймы?  А тем,  кто давал нам раньше взаймы, мы будем вовремя платить долги или они нам их простят?

 

     Спасибо за ответ.

 

     ШЕЙКО П.В.  Ні, ми нічого їм не будемо платити. Ви знаєте, що закон зворотної дії не має, і ця угода діятиме тільки з моменту її ратифікації  при укладенні наступних угод.  Це те,  що містилося в певних правових рамках нашої Конституції і  нашого  законодавства. Воно  буде діяти на тих принципах,  як це передбачено відповідними угодами.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шмідт. Будь ласка.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 115, Львівська область). Фракція Народного руху України. Шановний Петре Володимировичу!  Фракція  Народного  руху  України,  як  і фракція Селянської партії і інші фракції разом із профільними  комітетами, звичайно,  будуть підтримувати цю угоду, розуміючи, що ратифікація Верховною Радою цієї угоди відкриває в Україну двері для приватних інвестицій.

 

     Разом з  тим,  я  хотів  би  вас  запитати.  Законопроект про ратифікацію цієї угоди вже кілька разів ставився на голосування  у Верховній  Раді.  Ви  перший від уряду,  хто представляє цю угоду. Чому уряд нехтував до цього часу цим питанням і буквально  жодного представника не було на засіданні Верховної Ради,  коли це питання розглядалося?

 

     Дякую.

 

     ШЕЙКО П.В. Дякую, Романе Михайловичу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Володимировичу,  дякую.  Я відповім (Шум  у залі).  Романе  Михайловичу,  ви  неправі!  Неправі!  Вибачте,  ви неправі! Представники уряду постійно були готові доповідати (Шум у залі).

 

     Петро Володимирович  не має до цього відношення,  будь ласка, це не до нього запитання (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  У зв'язку з днем народження ми сьогодні дамо можливість депутату Гуцолу поставити запитання. Будь ласка.

 

 

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена  партія   України.   Шановний   доповідачу! Скажіть,  будь  ласка,  яка  практична  фінансова  вигода буде від реалізації даної угоди для України?  І,  звичайно, хочу доповісти, що наша фракція відхилила даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ШЕЙКО П.В. Ви розумієте, суть цього проекту закону в тому, що Україна не бере ніякого кредиту і нікому його не дає.  Є  гарантія Світового банку.  Причому банкагент, який визначений на конкурсних засадах,  навіть  не  розташований  на  території   України,   він знаходиться у Франкфурті-наМайні (у мене є його назва).

 

     Світовий банк  тільки дає закордонним інвесторам,  які будуть вкладати інвестиції в Україну,  певну гарантію,  яку цей  інвестор буде  викуповувати у нашого агента.  І якщо інвестор щось втратить (скажімо,  за форсмажорних чи політичних  обставин),  то  Світовий банк  з подання,  скажімо,  групи управління цими гарантіями (вона діє),  міжвідомчої комісії Кабінету Міністрів відшкодовує  втрати. Причому  сепарація претензій клієнта буде дуже жорсткою.  І тільки на  основі  висновків  української  сторони  ця  інформація   буде подаватися  до  Світового  банку-агента,  і  він  буде виплачувати інвестору певну гарантовану суму. Не ми, не Україна!

 

     Я вам скажу, що Україна може навіть заробити на цьому. Наведу конкретний  приклад.  Інвестор  вклав в Україну 10 мільйонів.  Він мусив мати певний зиск від своєї інвестиції,  скажімо,  в межах  3 мільйонів.  А  ми  раптом у період дії угоди,  укладеної між двома суб'єктами,  змінимо податкове законодавство,  підвищимо в Україні податки, що допустимо, (причому, дія цієї угоди не буде обмежувати діяльність законодавчого органу) і цей інвестор втратить у  нас  в Україні  3  мільйони  гривень.  Ми забрали у нього прибуток у свій бюджет,  гроші уже  в  нашому  банку.  Але  гарантію  щодо  цих  3 мільйонів   після   виконання  певних  процедур  буде  виплачувати Світовий банк,  а не Україна.  Ось в чому  суть  такого  рамкового закону і цієї гарантійної угоди.

 

     Колеги, ніякого  політичного підтексту тут немає.  Дана угода буде діяти в основному в агропромисловому комплексі,  для того щоб ми   могли  залучити  інвесторів.  У  нас  сьогодні  є  потенційні інвестори вже на 32 мільйони із 120 мільйонів річних.  Ми сьогодні хочемо провести реконструкцію на Херсонському комбайновому заводі, на    інших     наших     підприємствах     сільськогосподарського машинобудування.  Є люди, готові до нас прийти, але в усьому світі вони мають певні гарантії повернення своїх інвестицій.  В  Україні вони  цього  ще  не мають.  І якщо Україна як член Світового банку може отримувати гарантію,  яку отримали ще небагато країн  (чотири країни  поки  що  уклали  такі  угоди,  в тому числі й наш сусід - Росія),  то ми повинні скористатися  цією  нормальною  економічною фінансовою ситуацією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Петре Володимировичу.

 

     ШЕЙКО П.В.  Депутату Шмідту - невелика ремарка. Я представляю Міністерство  АПК,  і  ця  угода  в   основному   буде   діяти   в агропромисловому комплексі. Тому міністерство найбільш зацікавлене у тому, щоб залучити інвестиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  перед голосуванням наполягає  на виступі  представник  ще  одного  профільного  комітету,  тому  що Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД теж  розглядає  всі угоди. Увімкніть мікрофон депутата Пухкала.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 209, Чернігівська  область).  Шановні  колеги!  Наш комітет двічі розглядав  законопроект  про  ратифікацію  Угоди   про   зустрічну гарантію  і двічі його відхилив.  Комітет не підтримує ратифікації угоди. З яких причин?

 

     Справді, на перший погляд,  угода приваблює створенням  цього фонду.  Але  якщо  розібратися більш глибоко і зрозуміти глибинний механізм дії самого Фонду підтримки передекспортних  гарантій,  то виявиться, що загроза втрати бюджетних коштів є. Ми можемо саме за рахунок бюджету сплачувати ті компенсації, які можуть виникати від такої діяльності.

 

     Тому підкомітет з питань зовнішньоекономічних зв'язків і весь Комітет у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  пропонують  не підтримувати законопроект про ратифікацію.  Нам незрозуміло,  чому це питання потрапило до порядку денного. Якщо один із комітетів не підтримує ратифікацію, то це питання не може вноситися до сесійної зали.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не зовсім праві.  Я вже пояснював, чому проект потрапив  до  залу.  Я  ще  раз повторюю - було звернення Кабінету Міністрів,  і  ми  на  засіданні  Погоджувальної  ради  керівників фракцій і голів комітетів дійшли згоди,  щоб підтримати пропозицію Кабінету Міністрів і внести проект іще раз.

 

     Петре Володимировичу,  будь  ласка,  відповідайте.  І  будемо голосувати.

 

     ШЕЙКО П.В.  Шановні  народні  депутати!  Не зовсім точним був народний депутат Пухкал,  вважаючи,  що Україна щось  втратить.  У зауваженнях   науково-експертного  управління  теж  приблизно  так сформульовано претензії цієї угоди до Державного бюджету. Але я ще раз  підкреслюю,  що  ніякої  взаємодії  цієї гарантованої угоди з Державним бюджетом немає.  Україна як член Світового банку отримує потенційну  гарантію.  Грошей  немає  ні  в кого.  Гроші є ті,  що гарантовано дав Світовий банк і вклав до банку-агента у Німеччині. Інвестор  вкладає  120  мільйонів  доларів,  у  нас  не змінюються обставини,  він тут має нормальне економічне середовище.  Працює і економіка, працює й інвестор.

 

     Якщо раптом станеться не так, то гарантії відповідно до угоди сплачує не Україна,  а Світовий банк.  Він  нам  надав  потенційну гарантію,  і  він  сплачує  ці  суми.  Ще  раз підкреслюю,  ніякої взаємодії з цією угодою Державний бюджет не має.  Україна не  несе жодної копійки витрат.

 

     Я прошу вас зрозуміти: є висновок трьох профільних комітетів, ми були,  до речі,  і в Комітеті у закордонних справах і  говорили про це. Я просив би зважити все-таки на підтримку трьох профільних комітетів і ратифікувати цю угоду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! По хвилині - депутатам Марченку й Новику, і будемо визначатися.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Я  прекрасно  понимаю,  что ораторские  и  парламентские  приемы используются для того,  чтобы протащить то или иное решение.  Я не буду задавать вопрос Шейко, я хочу задать вопрос вам, уважаемый Адам Иванович.

 

     Назовите, пожалуйста,  какие фракции,  в каком количестве, на каком заседании совета фракций и  каким  голосованием  согласовали принятие  решения  о  поддержке  предложенного  законопроекта?  Вы сказали,  что это было "погоджено". Когда, какими фракциями, каким количеством голосов? Будьте добры.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідаю, Володимире Романовичу. Прошу уважніше слухати,  що я говорю.  Я казав про  рішення  Погоджувальної  ради керівників фракцій і голів комітетів,  засідання якої відбувається щопонеділка.

 

     Усіх, хто не знає,  інформую, що Володимир Романович в першій частині цих нарад бере активну участь, одержує слово, а після того залишає зал  Погоджувальної  ради  і  не  знає,  які  рішення  там приймаються. Так що я не винен, що вас не було.

 

     Депутат Новик. Будь ласка.

 

 

 

     НОВИК А.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Селянская  партия  Украины.  Уважаемые  народные депутаты!  Ну  неужели  непонятно,  что происходит?  Мы с вами так доруководили страной,  что  никто  не  хочет  вкладывать  сюда  ни копейки  без  каких-либо  гарантий  и  страховки.  Для  того чтобы торговать с нашей страной,  люди уже создают специальные фонды  за границей,  желая  застраховать свои риски.  Это я говорю господину Пухкалу и господину Гуцолу,  которые не понимают, что это такое. И мне очень жаль.

 

     Мы здесь с утра до вечера рвем рубашку на груди и кричим, что сюда,  в  Украину,  надо  привлекать  инвестиции.  Так  вот,  есть предложение,  как  это сделать:  надо застраховать эти инвестиции. Если инвестиции будут застрахованы, люди с удовольствием пойдут на то, чтобы проинвестировать наше сельское хозяйство.

 

     Через несколько  дней  мы  будем  ставить  вопрос  об  уборке урожая,  который кое-как вырос. Его нужно убрать, а государство не может профинансировать уборку. Как будем убирать урожай?

 

     Поэтому фракция   Селянской   партии   Украины   просит  всех проголосовать за ратификацию соглашения,  потому  что  эти  деньги пойдут в основном в сельское хозяйство.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  не піднімайте рук.  Обговорення завершено. Будемо визначатися.

 

     Ставиться на голосування пропозиція  ратифікувати  Угоду  про зустрічну   гарантію   (проект   "Фонд  підтримки  передекспортних гарантій") між Україною та  Міжнародним  банком  реконструкції  та розвитку. Прошу визначитися.

 

     "За" - 118.

 

     Не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Певні зрушення вже є,  бо ми раніше набирали не більш як 80 голосів.  Петре  Володимировичу,  попрацюйте  ще  з фракціями,  можливо,  до  кінця  сесії  ми  це питання розглянемо. Дякую.

 

     ----------

 

     Слухається проект Закону України про ратифікацію  Гарантійної угоди   (друга  кредитна  лінія  для  розвитку  малих  і  середніх підприємств) між Україною та Європейським банком реконструкції  та розвитку. Доповідач - Стельмах Володимир Семенович. Будь ласка.

 

     Шановні колеги, я ще раз нагадую... Володимире Романовичу, не було прийнято рішення,  що підтримуємо,  було прийнято рішення, що вносимо  в  зал на розгляд.  А вже справа залу визначатися.  Немає запитань? Немає. Є пропозиція ратифікувати угоду. Голосуємо.

 

     "За" - 185.

 

     Шановні колеги!  Давайте ще  раз  проголосуємо.  Національний банк просить.

 

     Будь ласка,   голосуємо.   Перша   кредитна  лінія  працювала успішно. Даймо можливість попрацювати і другій...

 

     "За" - 188.

 

     Володимире Семеновичу,   будь   ласка,    поінформуйте,    як спрацювала перша кредитна лінія.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.,     перший    заступник    голови    правління Національного банку України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні народні  депутати!  Ми  вдруге  представляємо  вам  на  розгляд  і ратифікацію Угоду про другу  кредитну  лінію  Європейського  банку реконструкції та розвитку. Ще коли ми доповідали вперше, я на вашу вимогу  хотів  дати  економічну  характеристику  першої  кредитної лінії.  Але  тоді  в нас були не всі дані.  Зараз ми підготувалися більш грунтовно.

 

     Отже, хочу вам доповісти,  що перша кредитна лінія в сумі 121 мільйон  доларів  строком на п'ять років була надана в 1994 році і вже спрацювала. Вона ще не закінчилася, проект ще реалізується. За цей  період  було  випущено  продукції  більш  як на 1 мільярд 100 мільйонів гривень.  До Державного  бюджету  було  внесено  завдяки реалізації продукції 178 мільйонів гривень, до місцевих бюджетів - 26 мільйонів,  до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування

- 2 мільйони. Це свідчить про ефективність першої кредитної лінії. Причому ця кредитна лінія побудована Європейським банком  так,  що більше половини кредитів, що повертаються, знову залишаються у нас в обороті, в економіці. За цей період було погашено кредитів на 23 мільйони і знову було повторно отримано 18 мільйонів.

 

     Ця кредитна лінія побудована таким чином, що ці кредити мають усі  24  території  України,  бо  вона  призначена  для  суб'єктів середнього і малого бізнесу.  Усі ці дані ми направляли в комітети й підкомітети. Є дані щодо кожного проекту, кожного регіону.

 

     Враховуючи, що перша кредитна лінія спрацювала в Україні  так ефективно,  Європейський  банк  вирішив збільшити кредитну лінію і надати ще 90 мільйонів доларів  на  пільгових  фінансових  умовах. Передбачений  термін  кредиту  - п'ять років (це безпосередньо для виробника),  в тому числі два роки - пільгові. За цей період можна повністю  реалізувати  проект  і  вже  почати випускати продукцію. Тільки на третій рік починається погашення цього  кредиту.  Ставка кредиту  значно  нижча  від  ринкових  ставок.  Крім  того,  у нас склалася така фінансова обстановка,  коли кредитні лінії приватних фінансових  установ  і  комерційних банків виявилися закритими для України.  Враховуючи це,  Європейський банк відкриває цю  кредитну лінію.  А  якщо  кредитні  лінії відкривають асоційовані фінансові організації,  тоді вже і  приватний  бізнес  (тобто  і  комерційні банки) змінює свою позицію.

 

     Я ще  хотів  би  сказати,  що 54 відсотки кредиту було надано агропромисловому комплексу, легкій і деревообробній промисловості. Там, де... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! (Шум у залі).

 

     СТЕЛЬМАХ В.С. Ви з якої області? Я вам скажу: у вашій області є проекти, ви можете ознайомитися...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Семеновичу,   назвіть    дані    для Черкаської і Донецької областей.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Зараз,  одну  хвилинку...  Черкаси:  кількість проектів - чотири на 4 мільйони 246 тисяч.  Є.  Луганська область, будь ласка...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Донецька.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Донецька  область:  два проекти на 423 тисячі. Так це ж залежить від  того,  наскільки  ефективно  працюють  ваші бізнесмени.  Як  є?  От  зараз  буде  99  мільйонів  - будь ласка, приходьте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Семеновичу,  не  ображайте  донецьких підприємців, бо вони дуже "круті" хлопці.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С. Луганська область: три проекти на 1 мільйон 440 тисяч доларів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте    підтримаємо    законопроект.    Дружно голосуймо.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Ми  вас  просимо  підтримати.  Ще 99 мільйонів надійдуть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуймо.

 

     "За" - 160.

 

     Дякую, Володимире Семеновичу. Поагітуйте ще.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Ми наближаємося до фінішу.  У нас  залишився вчорашній борг.  Вчора ми не встигли розглянути одне питання,  яке сьогодні є в порядку денному.

 

     Слухається проект Закону України про ратифікацію Рішення  про пайові внески держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на фінансування  капітального  ремонту  і  реставрацію  Меморіального комплексу  "Брестська  фортеця-герой".  Доповідає Сергій Мегонович Макацарія, заступник міністра фінансів. Будь ласка.

 

     Немає запитань? Голосуємо.

 

     "За" - 192.

 

     Шановні колеги,  заспокойтеся!  Я розумію, дехто вкладає в це політичний підтекст,  давайте не будемо цього робити.  Я звертаюся до правої частини залу.

 

     Депутат Черняк просить переголосувати.  Будь ласка. Голосуємо дружно. І підтримуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Шановні колеги,  пропоную проголосувати в пакеті проект,  про який доповідав Стельмах,  і цей.  Голосуємо за  два  законопроекти разом. Голосуємо.

 

     "За" - 165.

 

     Шановні колеги, вношу пропозицію підтримати законопроекти про ратифікацію  Гарантійної  угоди  (друга  кредитна  лінія)  і   про ратифікацію   рішення   про   підтримку  і  реставрацію  комплексу "Брестська фортецягерой". Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 143.

 

     Шановні колеги,  заспокойтеся. Є пропозиція: законопроект про Брестську   фортецю  проголосувати  поіменно.  Прошу  визначитися. Проголосуємо- і дамо можливість поставити запитання.

 

     "За" - 149.

 

     Шановні колеги! Рішення прийнято: будемо голосувати  в  поіменному  режимі.  Але  перед голосуванням депутат Заєць поставить запитання. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! В Україні є КорсуньШевченківський музей.  І якщо хтось не бачив, в якому стані перебуває цей музей,  - поїдьте,  подивіться.  У нас є багато міст-героїв,  зокрема Севастополь (діорама), Київ, Одеса та інші. Поїдьте, подивіться, в якому вони стані. Сьогодні ми повинні фінансувати, і немалою сумою, Брест, а про своє забуваємо.

 

     Тому я  пропоную  все-таки  ці  гроші віддати на фінансування наших музеїв,  на те,  щоб прославляти наших людей у  Севастополі, Корсунь-Шевченківському,   Одесі,   а  потім  думати  про  те,  як фінансувати Лукашенка.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу,  у Бресті полягли не тільки білоруси, в Бресті є також наші.

 

     Будь ласка.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.,  заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати!  Ратифікація цієї угоди буде  коштувати  за  два роки 175 тисяч доларів Сполучених Штатів. Але кошти в Білорусію не підуть,  кошти  на  пропозицію  білоруської  сторони   підуть   на виготовлення  та  транспортування  гранітних  блоків.  Тобто кошти залишаться тут.  Наші люди  зароблять,  частина  коштів  податками повернеться...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  розрахуємося  продукцією.  І кошти залишаться тут, і податки залишаться тут.

 

     Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 187.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     "За": комуністи - всі 119;  НДП - 2 з 13; Народний рух - 0 із 18;   "Відродження"   -   4   з   15;   "Батьківщина"  -  4  з  7; соціал-демократи  -  12  із   19;   соціалісти   -   21   із   24; "Реформиконгрес" і зелені...;  "Незалежні" - 4 з 8;  "Громада" - 0 із 8;  "Трудова Україна" - 1 із 7;  селяни - 11 із 13;  Рух - 0 із 13; прогресивні соціалісти - 5 із 9; позафракційні - 4 з 11.

 

     Шановні колеги,  запишіться на запитання.  Ми відведемо п'ять хвилин і потім ще раз проголосуємо. Висвітіть.

 

     Депутат Доманський. За ним - депутат Дайнеко.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Яценку Володимиру Михайловичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Дякую.  Шановний   Адаме   Івановичу! Шановний доповідачу! По-перше, я хотів би сказати про те, що, крім українських національних святинь,  пов'язаних з  періодом  Великої Вітчизняної  війни,  в  нас  є,  очевидно,  спільні  святині,  які належали Радянському Союзу,  великій  країні.  Очевидно,  якщо  ми поважаємо свою власну історію,  то ми так само повинні ставитись і до тих святинь,  які належать усьому народу Радянського  Союзу,  в тому числі і українському народові.

 

     По-друге. Адаме   Івановичу,   якщо   сьогодні  не  вистачить голосів,  прошу перенести всетаки голосування на завтра, на ранок. Завтра  без  обговорення ми зможемо з одного разу проголосувати цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дайнеко.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Ключковський.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Я считаю, что Брестская крепость

- это всенародный памятник,  который,  по сути дела, увековечивает борьбу советского народа с фашизмом и победу над  ним.  И  поэтому это не только памятник Белоруссии, это памятник бывшего Советского Союза,  памятник великой  Победы.  И  я  считаю,  что  надо  более серьезно  отнестись  к  этому  вопросу  и перенести голосование на завтра, когда Верховная Рада будет в полном составе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми відвели час на запитання, а не на виступи.

 

     Депутат Ключковський. За ним - депутат Тищенко.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Шановний доповідачу! на території Львівської області є  знаменита  Лопатинська  застава,  де  влітку 1941 року так само тримали оборону дуже тривалий час бійці Червоної армії. Але там не було іншого факту,  який був у Бресті:  параду переможців кампанії 1939 року,  спільного  параду  Червоної  армії  та  гітлерівського вермахту.

 

     То дозвольте  запитати:  яку  подію  Другої світової війни ми хочемо увічнити в Бресті - 1939 чи 1941 року? Може, краще Лопатин, Одеса, Севастополь, КорсуньШевченківський, де таких подій не було?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Шановні колеги, вчитайтеся в документ "Меморіальний комплекс "Брестська фортеця-герой", 1941-1945 роки".

 

     Депутат Журавський. Будь ласка. За ним - депутат Тищенко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська  область).  Шановний  доповідачу,  у  мене   таке запитання: яка частка Росії у фінансуванні капітального ремонту та реставрації комплексу "Брестська фортецягерой"?

 

     МАКАЦАРІЯ С.М. Частка Росії становить 300 тисяч доларів із загальної суми 2 мільйони доларів.  Україна - 175 тисяч, Білорусь - 300 тисяч і решта республік - по 175 тисяч.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тищенко. За ним

- депутат Моісеєнко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Спасибо. Фракция коммунистов. В принципе, я как раз хотел уточнить вопрос, касающийся долевого участия других сторон.

 

     И второй вопрос. В каком состоянии сейчас находится Брестская крепость?   Это   действительно   святыня.   Напомните   хотя   бы концептуально нашим товарищам депутатам,  в каком она состоянии. И в чем отличие от того,  что, допустим, говорил представитель Руха? Почему именно Брестская крепость стала героем?  Если вы,  конечно, помните.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Я отвечу на первый вопрос,  если можно,  а на второй... Состояние, конечно, ветхое. Не успевают выполнить многих работ,  запланированных  на  1997,  1998  и  на  1999 годы,  из-за отсутствия нормального финансирования. Работы будут продолжаться и в следующем году.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко.  Будь ласка.  За ним - депутат Марченко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемый Сергей Мегонович,  у меня такой вопрос.  Я  не  хочу,  чтобы  вы  отвечали  на  вопросы подонков  (по  другому не назовешь),  которые забыли память нашего народа...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Миколайовичу,  вживайте  парламентські вислови.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  И  я как сын инвалида войны,  который начинал войну на белорусском направлении,  очень  прошу  вас  не  обращать внимания на их высказывания. Я думаю, что когда избиратели спросят с них (а спросят уже скоро),  они будут визжать и кричать,  и сами понесут эти гранитные плиты.

 

     Позвольте выяснить такой вопрос: сколько наших граждан получат зарплату и работу с  привлечением  к обработке гранитных плит, которые будут направлены в Брест?

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.  175  тысяч  долларов - это 700 тысяч гривень. 700 тысяч гривень дадут на месяца  три  работу  примерно  для  200 человек.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Житомирським кар'єрам.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка, і будемо визначатись.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.      Фракция     прогрессивных     социалистов, социалистическая  оппозиция.  Мы  будем  голосовать  за  выделение Украиной части средств для ремонта мемориального комплекса.

 

     Адам Иванович,  я  прошу  этот  вопрос поставить отдельно и в поименном режиме.  Поскольку  вы  поставили  вопросы  пакетом  для голосования  в  поименном  режиме  и  этим  дали  возможность  для политических  спекуляций,  я  прошу  назвать  статью   Регламента, которая  позволяет  вам  без  решения Верховного Совета ставить на голосование вопросы пакетом. Это первое.

 

     И второе.  Если  вы  назовете  статью   Регламента,   которая позволяет   пакетом  ставить  на  голосование  решения  Верховного Совета,  я сразу в пакет  вношу  третий  вопрос  -  восстановление действия   Конституции   Украинской   Советской   Социалистической Республики.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за  мудрі  поради,  Володимире  Романовичу. Шановні колеги, будемо визначатися. Ще раз наголошую і тоді казав, що ми голосували в поіменному режимі  тільки  одне  питання.  Якщо деякі фракції не зрозуміли...

 

     Ставиться на   голосування  в  поіменному  режимі  (а  за  це проголосували 149 депутатів) проект Закону про ратифікацію Рішення про  пайові внески держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на фінансування капітального ремонту і  реставрацію  Меморіального комплексу   "Брестська   фортеця-герой".  Голосуємо  в  поіменному режимі.

 

     "За" - 212.

 

     Покажіть по фракціях, будь ласка.

 

     "За": комуністи  -  119,  НДП  -  5,  Народний   рух   -   0, "Відродження регіонів" - 3,  "Батьківщина" - 5, соціал-демократи - 11 із 18,  соціалісти - 23 з 24, "Реформи-конгрес" - 2 з 9, зелені поки  що не голосують,  "Незалежні" - 8 із 8,  "Громада" - 7 із 9, "Трудова Україна" - 2 з 7, селяни - 12 із 13, Рух - 0, прогресивні соціалісти - всі 10, позафракційні...

 

     Депутат Курикін.   Будь  ласка.  Можливо,  зміниться  позиція фракції.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Дякую. Я маю запитання до шановного  пана заступника міністра фінансів.  Ми не сперечаємося: без сумніву,  Брестська фортеця  -  це  наш  спільний  біль,  наше спільне   минуле.   Але  я  також  хочу  нагадати  і  про  те,  що Чорнобильська  катастрофа  і  питання  повернення  депортованих  з України народів - це теж наше спільне минуле і наш спільний біль.

 

     І тому дозвольте запитати: чи наш уряд, Міністерство фінансів або  взагалі  хтось  працює  над   питанням   підготовки   рішення держав-учасниць   Співдружності   Незалежних   Держав  про  пайове фінансування робіт,  спрямованих на убезпечення об'єкта  "Укриття" на   Чорнобильській   атомній   електростанції   або   на  спільне фінансування облаштування депортованих народів,  представники яких нині  повертаються  в  Україну?  Це  не менш пріоритетні,  не менш важливі  питання.  Дані  проблеми  виникли  за   часів   існування Радянського Союзу,  і так само,  як і Брестська фортеця, обтяжують наше сучасне життя.

 

     Дякую.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Стосовно того, готуються чи не готуються такі проекти рішень, скажу відверто: я інформації не маю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ви  знаєте  (і депутат Курикін, напевно,  знає,  але просто  про  всяк  випадок  запитує),  що  до проблеми фінансування Чорнобильської АЕС залучені не тільки країни СНД, а й досить багато держав Європи. І не варто одне з одним...

 

     Іван Михайлович Мусієнко. Будь ласка. І будемо визначатися.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні  колеги!  Я прошу вас заспокоїтися і подумати над тим,  що всім нам через півгодини,  через день буде дуже соромно за те,  що відбувається в ці хвилини у залі.

 

     Безперечно, на  території  України,  на території Молдови,  і Білорусі,  і Росії є свої пам'ятки,  які треба відновлювати. Але в кожного з нас є ще і своя совість,  і свій високий обов'язок перед тими, хто загинув, звільняючи Україну і Росію, Білорусь і Молдову. Це перше.

 

     Друге. Стосовно   того,  чому  немає  спільних  рішень  щодо, скажімо,  чорнобильських чи інших проблем.  Ще два роки тому глави урядів  підписали  рішення  про  спільне  фінансування реставрації Брестської фортеці-героя.  Воно досить справедливе:  Росія  -  300 тисяч, Україна, Молодова та інші республіки - всього по 175 тисяч. Це вартість одного "мерседеса",  який купує Кабінет Міністрів.  Ну невже  нас  ще треба переконувати в тому,  що слід проголосувати і зняти цей сьогоднішній сором.

 

     Дуже прошу і лівих,  і правих проголосувати  і  закрити  дане питання.

 

     Дякую за голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я уклінно прошу:  не витрачаймо часу,  проголосуймо і ратифікуймо цю угоду.  А  завтра-післязавтра повернемося  до  угод,  щодо  яких ми домовилися і тут голосували, підтримаємо Міжнародний банк.

 

     Ще раз голосуємо  в  поіменному  режимі.  Фракцію  зелених  і частину Руху,  яка залишилась,  прошу підтримати.  Шановні колеги, голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги,  дозвольте вам поставити риторичне запитання. Чи зуміють без України реставрувати Брестську фортецю? Зуміють. Чи нам не буде соромно за те,  що там лежать наші співвітчизники і що ми ось так поставилися до цього? Підтримаймо. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо, Адам Иванович. Я попросил бы всех успокоиться и взвешенно подойти к  этому  вопросу.  Давайте  отложим  в  сторону политику  и для себя четко уясним,  что народ,  который не уважает своей истории, не имеет будущего.

 

     В истории было разное:  и хорошее, и плохое. Но не ценить то, что было,  нельзя. Поэтому я всех убедительно прошу, независимо от политических взглядов,  убеждений,  все-таки проголосовать, потому что там лежат деды, лежат отцы. Это наша кровь, это наши предки. И сегодня мы решаем не политический вопрос,  еще раз подчеркиваю,  а вопрос нашего долга перед теми, кто там лежит. Это первое.

 

     И второе.  Мне,  конечно, очень жаль, что мы не проголосовали предыдущий вопрос, спустив его, так сказать, когда нам деньги идут в  руки.  Можно  было  бы все-таки принять компромиссное решение - проголосовать  сейчас  вопрос  по  Брестской  крепости,  а  завтра вернуться к первому вопросу и внести его на рассмотрение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку. Ще раз наголошую: ми не зняли двох   попередніх   законопроектів,   а   домовилися   з    Петром Володимировичем і з Володимиром Семеновичем, що вони попрацюють із фракціями. Проголосуймо це. Фракція зелених - "за", депутат Черняк

- "за". Голосуємо, шановні колеги, за фортецю в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 234.

 

     Шановні колеги,  щиро  вам  дякую.  Висвітіть,  будь   ласка, результати.

 

     "За": комуністи - 118 із 119 (хтось не встиг);  НДП - 4 з 10; НРУ - 2 (дякуємо); "Громада" - всі 11; СПУ - всі 24; СДПУ(о) - 14; "Батьківщина"  -  всі  6  присутніх;  зелені - 11 із 12 (дякуємо); "Відродження регіонів" - 3;  "Незалежні" - 7 із 8; СелПУ - всі 13; ПСПУ   -   всі  10;  Рух  (перший)  -  0;  "Реформиконгрес"  -  0; позафракційні - 7 із 8; "Трудова Україна" - 4 з 5.

 

     Шановні колеги,  щиро дякую за те, що ми плідно попрацювали і цілком реалізували план, передбачений на сьогодні.

 

     На цьому  вечірнє  засідання  оголошується  закритим.  Завтра розпочнемо роботу о 10 годині ранку.

 

     Дякую.