БЮЛЕТЕНЬ N 70

 

                       ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и .  8  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а .

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості й запрошені!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 324  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити.

 

     Алексєєв Володимир  Геннадійович  звертається  до  Президента України у зв'язку з ненаданням відповіді на звернення 26  народних депутатів  України  стосовно  доцільності припинення шовіністичної діяльності окремих часописів. Прошу визначитися.

 

     "За" - 166.

 

     Рішення прийнято.  Голосуємо  про  направлення.  Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 196.

 

     Народний депутат       Развадовський      звертається      до Прем'єр-міністра  України  про  виділення   автомобілів   "Таврія" інвалідам Великої Вітчизняної війни,  які мешкають,  зокрема, в 69 виборчому окрузі Житомирської області.

 

     Ви почитайте,  з  яких  питань  робляться  запити.  А  це  як народний  депутат можете з Прем'єр-міністром розв'язати в робочому порядку. Я такий запит не буду ставити на голосування.

 

     Депутат Развадовський  звертається  до  Прем'єр-міністра  про погашення заборгованості з житлово-комунальних послуг педагогічним і медичним працівникам Житомирської області. Прошу підтримати.

 

     "За" - 188.

 

     Рішення прийнято.

 

     Семенюк Валентина  Петрівна   звертається   до   Генерального прокурора  України  про  порушення  Державним  комітетом України з питань     розвитку     підприємництва     порядку      реєстрації нормативно-правових актів України.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 174.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження до складу депутатської фракції "Батьківщина"   народного   депутата   України  Мельникова  Ореста Борисовича;  представляти  депутатську   фракцію   "Реформи-центр" уповноважено народного депутата України Ємця Олександра Івановича, з чим ми їх поздоровляємо.

 

     Про створення депутатського  об'єднання  захисту  прав  жінок України.  "Усвідомлюючи  особисту  відповідальність  перед народом України   за   виконання   передвиборних   зобов'язань,   прагнучи забезпечити  свою  повноцінну  діяльність  у  роботі законодавчого органу держави,  спираючись на політичний досвід  жінок,  народних депутатів дванадцятого,  тринадцятого й чотирнадцятого скликань та прагнучи використати його для позитивних змін у житті  народу,  ми заявляємо про намір об'єднатися незалежно від політичних сповідань для спільних скоординованих дій щодо захисту прав жінок  України". Підписалися жінки,  народні депутати парламенту.  Я просив би, щоб ми взяли це до уваги і привітали їх.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  пропоную  прийняти  стислу   Постанову   про дострокове   припинення  повноважень  народного  депутата  України Луценка Віталія Івановича.  "Відповідно до статті  81  Конституції України    Верховна   Рада   постановляє:   припинити   достроково повноваження народного депутата України Луценка Віталія Івановича, обраного  на  багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від Комуністичної партії України,  у зв'язку з його смертю". Прошу проголосувати.  Це  формальність,  але  ми  повинні  її  виконати. Голосуємо.

 

     "За" - 255.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  сьогодні  День  уряду.  На  розгляд  внесено питання:   інформація   Кабінету   Міністрів   України   про  стан фінансування  науково-технічної  сфери.  Запрошені:  віце-прем'єр- міністр, члени Кабінету Міністрів, президент Національної академії наук і президенти відомчих академій наук.

 

     Приступаємо до розгляду даного питання.

 

     Одну хвилинку!  Окремі  депутати  наполягають,  щоб  відвести 10-15  хвилин  на заяви.  Відведімо 15 хвилин.  Я надам вам слово. Будь ласка, Василю Даниловичу.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (багатомандатний   загально-державний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  "Заява фракції Соціалістичної та  Селянської  партій  України  (Лівий  центр).  В останні  місяці  в  нашій  державі  за  бездіяльності та потурання місцевих  структур  виконавчої   влади,   правоохоронних   органів поступово  наростає  хвиля  терористичних  актів  проти  членів  і прихильників Соціалістичної партії України.  Двічі з цього приводу фракція виступала із заявами.

 

     Чергова трагедія   сталася  в  селі  Фурсах  Білоцерківського району на Київщині. Після двох тижнів розшуків 4 червня цього року було  знайдено  із  слідами  страшних  тортур  тіло члена партбюро осередку Соцпартії в цьому селі Раїси Пилипівни  Забіли.  Нещасній жінці нелюди вибили щелепу, облили обличчя кислотою, зняли скальп, відрізали вуха, позбавили життя.

 

     Незважаючи на  погрози,  вона  послідовно   виступала   проти свавілля   самозваного   сільського   голови,   раніше   судженого Малецького, який, прикриваючись родинними зв'язками з керівництвом району,  побив чотирьох односельців,  зокрема двох соціалістів,  а згодом 30 березня у приміщенні сільради підняв руку і на секретаря сільського осередку СПУ Колісника.

 

     За цими  фактами  та з приводу протиправної вибухонебезпечної ситуації в селі  Фурсах  до  Генеральної  прокуратури,  Верховного Суду, Міністерства юстиції, Уповноваженого з прав людини Верховної Ради звертався я як народний депутат,  до білоцерківських  владних структур  -  мій консультант Микола Іванович Пшенік.  Однак із цих інстанцій черговий раз  отримано  формальні  відписки.  Відчуваючи безкарність  та  з  метою  залякування людей,  місцева бандократія позбавила життя ще одного захисника інтересів трудового народу.

 

     З огляду на  черговий  терористичний  акт  фракція  висловлює рішучий  протест  потуранню  злочинності  з боку виконавчої влади, бездіяльності правоохоронних  органів  і  наполягає  на  негайному створенні  слідчої комісії Верховної Ради з розслідування вбивства члена Соцпартії України Забіли та притягнення винних  і  причетних осіб до суворої відповідальності.

 

     Керівник фракції Мороз".

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Юхновський. За ним - депутат Вітренко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Вельмишановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні    депутати! Дозвольте звернути вашу увагу на один вкрай небезпечний факт. Нині в державі повсюдно проводиться політика,  спрямована на  зменшення зернових запасів облрезервів держави.

 

     У 1997  році  уряд  зробив одну з найбільших помилок стосовно сільського  господарства.   Було   скасовано   держзамовлення   на закупівлю зерна. Внаслідок цього трейдери й комерційні організації скупили  весь  урожай  1997-1998  років,   і   Україна   практично залишилася  без хліба.  Хліб закуповувався за цінами в межах 50-70 доларів за тонну, що нижче від собівартості.

 

     Селяни залишилися без засобів для вирощування нового  врожаю, без зерна. Така політика в сільському господарстві злочинна.

 

     Фракція Народного   руху  України,  аналітично-консультативна рада   вважають   політику   в   зерновому   господарстві    вкрай недалекоглядною.  Ситуація,  про яку сказано, стосується як зерна, так і насіння соняшнику.

 

     Народний рух України вважає,  що єдиним виходом із ситуації є впровадження  в  1999 році заставної закупівлі зерна,  і це єдиний порятунок для сільського господарства в поточному  році.  Якщо  ми цього не зробимо, то припустимося неймовірно великої помилки. Суть її полягає в наданні селянину восени вже цього року безвідсоткових кредитів  під  заставу  зібраного  врожаю  за  мінімальною  ціною. Протягом восьми місяців селяни мають право і  змогу  продане  ними під  заставну  закупівлю  зерно  перепродати  і повернути заставну плату.  Зерно,  не перепродане селянами протягом  восьми  місяців, повертається у власність держави.

 

     Шановні друзі!  Ми повинні терміново розглянути проект закону про створення аграрного фонду України.  Якщо ще нинішнього року  в бюджеті  не  виділимо  грошей,  потрібних  для заставної закупівлі зерна, то повністю знищимо сільське господарство.

 

     Мені як неспеціалістові в  сільському  господарстві,  але  як керівникові  аналітичноконсультативної  ради,  яка стежить за всім господарством  держави,  доручено  сказати,  що  нинішній  стан  у сільському  господарстві  є найзагрозливішим за весь час існування незалежної Української держави,  і до  цього  питання  ми  повинні повернутися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Самойлик.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии   Украины,   социалистическая   оппозиция.  Хочу  напомнить депутатам,  что когда работал парламент  тринадцатого  созыва,  то Верховный  Совет  имел контрольные функции:  назначал пять ведущих министров, контролировал деятельность правительства и мог, выражая недоверие,  снимать  с  работы  конкретных  министров за провалы в работе.  Потом сговор  спикера  парламента  Мороза  с  Президентом Украины   Кучмой  привел  к  тому,  что  240  депутатов  подписали неконституционный  Конституционный  договор  и  лишили   парламент контрольных  функций.  Через  год,  в  1996  году,  это  было  уже закреплено Конституцией Украины.

 

     А что  сегодня?  Полный  паралич  высшего   представительного органа  власти.  У  нас нет контрольных функций,  и именно на этом основании правительство позволяет себе творить черт знает  что  (я подчеркиваю,  именно  такое  выражение).  И  не  случайно  силовые министры,  Служба  безопасности,  Министерство   внутренних   дел, Генеральная прокуратура просто по-хамски, наплевательски относятся к нам,  народным депутатам, к нашим требованиям и законам, которые принимаются.

 

     Приведу только   два  примера.  Пример  вчерашний.  Приезжает избиратель из Недригайлова Сумской области для того, чтобы вопрос, который тянется уже несколько лет,  был все-таки решен Генеральной прокуратурой.   Мы   пытаемся   устроить   прием   в   Генеральной прокуратуре,  но там заявляют:  "С Сумщины ни одного избирателя не примем,  нам это  надоело!"  Что  значит  "надоело"?  Что  это  за заявление?

 

     Второй пример.   Начался  действительно  очень  ответственный период в жизни страны,  потому что это  единственный  шанс  мирным путем  изменить  ситуацию  в стране,  изменить курс экономических, социальных и политических реформ.

 

     Началась уже предвыборная кампания по выборам Президента. Что делает  милиция (а милиция это выполняет,  безусловно,  по команде свыше)?  Мы уже говорили о том,  что,  когда народный депутат Петр Романчук  (он  присутствует  в  зале) ездил по Крыму,  милиция его тормозила каждый день. Но и этого им показалось мало: устроили тот же  теракт,  которым  был  уничтожен Черновил (я думаю,  Черновила уничтожили, он был неугоден сегодняшнему режиму по своим мотивам). То   же   самое   подстроили  и  Петру  Романчуку:  те  же  КАМАЗы разворачиваются на дороге. Депутат чудом остается жив.

 

     Как министр внутренних  дел  Кравченко,  председатель  Службы безопасности Деркач,  так и Генеральный прокурор Потебенько должны отвечать перед Верховным Советом.  Нам  нужно  осознать:  если  не предпримем никаких шагов, не изменим законодательство с тем, чтобы наказывать эти службы, этих министров, они просто вразнос разорвут всю страну только ради того,  чтобы остался на престоле Кучма.  Он все равно не останется!  Я хочу, чтобы чиновники это осознали. Чем раньше вы лично осознаете, тем лучше будет и для вас, и для страны (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Самойлик  Катерина  Семенівна.  За  нею   виступатиме депутат Ткаленко.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури  і спорту  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги!  Уважаемый Александр Николаевич! Выступить меня вынудили события, связанные с будущими президентскими выборами.

 

     Сегодня очевидно,  что  прогнивший  нынешний  режим  не имеет перспективы в Украине,  но этот режим делает все для  того,  чтобы уничтожить    демократические    права    людей    на    свободное волеизявление.

 

     Приведу два примера,  свидетельствующих о том,  что мы  можем через  несколько месяцев оказаться на грани установления в Украине жесткой диктатуры.

 

     В воскресенье,  6  июня,  была  предпринята  попытка  поджога помещения Херсонского областного комитета партии.  Считаю, что это делается целенаправленно,  ведь было очень четко продумано, когда, в  какое время без шума проникнуть в помещение областного комитета партии, совершить поджог, попытаться изять и уничтожить подписные листы  в  поддержку  кандидата  в  Президенты  от Коммунистической партии Украины Петра Николаевича Симоненко.

 

     Сегодня устанавливается такой же диктаторский режим  во  всех областях.    Олицетворением    его    являются   главы   областных администраций.

 

     Вчера во время  запланированной  поездки  народного  депутата Украины,   руководителя   самой   большой  фракции,  работающей  в Верховном  Совете  Украины,  Петра  Николаевича  Симоненко   глава администрации  Щербань  сделал  все  для  того,  чтобы закрыть Дом культуры и не дать возможности встретиться с людьми.  Потом, когда было сделано все для того,  чтобы выступление состоялось на улице, был полностью отключен свет.

 

     Александр Николаевич,  подобные  действия  направлены  прежде всего  на  представителей оппозиции.  Я хочу обратиться к вам и ко всем  народным  депутатам:  мы  с  вами   должны   осознать   свою ответственность.  Если  и  дальше  будем молчаливо созерцать,  как устанавливается и идет наступление диктатуры и фашизма, то этим не только,  между прочим,  берем грех на свою душу,  но и подставляем тех, кто нам доверил депутатские места в Верховном Совете Украины.

 

     В связи с этим я просила бы вас,  Александр Николаевич, чтобы мы  ни  один такой случай (я обращаюсь к Ельяшкевичу) не оставляли без внимания.  У нас  есть  силовые  структуры,  их  задача  -  не отслеживать  народных депутатов Украины,  а следить за тем,  чтобы были законность и порядок в стране.

 

     Обращаюсь ко всем вам:  воровской режим хочет дальше  творить то,  что  делается  у нас сегодня.  Давайте все вместе не допустим вновь его к власти.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко, "Відродження регіонів". Будь ласка, Іване Івановичу. За ним - депутат Давидов, "Батьківщина".

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська  область).  Шановні  колеги,  початок президентської передвиборної кампанії загострив і без того непросту ситуацію як у цілому   в   країні,   так   і   в   парламенті  зокрема.  Зростає заполітизованість Верховної Ради.  Це призводить до дестабілізації економіки, зростання напруженості в суспільстві.

 

     З огляду  на  це  депутатська  група  "Відродження  регіонів" висловлює серйозну  стурбованість  з  приводу  можливих  наслідків конфронтації   гілок   влади  і  політичних  сил  країни.  Пружина суспільної   напруженості,   яку   безперервно   стискають,   може вистрелити в будь-який час.

 

     За цим  протистоянням  поза  увагою  залишаються  найболючіші людські  проблеми.  Не  отримуючи  від  держави  навіть   мізерної зарплати,  люди змушені покладатися лише на результати своєї праці на землі.  Внаслідок травневих заморозків у країні знищена  значна кількість життєво важливих сільськогосподарських культур.  Види на майбутній урожай сьогодні вкрай  невтішні.  Цим  становищем  уміло скористалися окремі спекулянти, спекулятивні структури.

 

     Граючи на ажіотажі,  багато ділків почали накопичувати цукор, борошно,  гречку.  І,  як  наслідок,  ціни  на  ряд  найважливіших продуктів  харчування  різко  зросли.  У  розпал  сезону найбільше зросла ціна на цукор  (лише  за  травень  удвоє),  на  борошно  та гречку.

 

     Депутатська група  "Відродження  регіонів" від 13 травня 1999 року  висловила  низку   пропозицій   щодо   подолання   наслідків стихійного  лиха.  Але  вони  залишилися  поза  увагою.  Подальший розвиток подій довів хибність такої позиції.  Найгірше те,  що  до природних   катаклізмів   зусиллями  певних  кіл  додаються  ще  й політичні.  Це може  призвести  до  катастрофічних  наслідків  для економіки і суспільства загалом.

 

     Через те  виникає запитання:  чи потрібно з такою жорстокістю критикувати сьогодні виконавчу владу?  Чи не стаємо ми заручниками власних  політичних  уподобань?  Адже внаслідок цього підривається довіра до виконавчої влади не лише з  боку  народу,  а  й  з  боку міжнародних кредиторів.  І це тоді, коли нам так потрібні кредити. Дефіцит бюджету за перший квартал становить 178 мільйонів, або 0,7 процента ВВП.

 

     У цьому  залі  сидить  чимало  претендентів  на  кандидати  в Президенти.  І їхнім  головним  коником  стала  критика  нинішньої влади.  Ця  критика часто-густо має лише руйнівний,  деструктивний характер.  Але якщо так триватиме і далі,  то Президенту 2000 року доведеться починати працювати на руїнах.

 

     У цей  визначальний  для  України  час  депутати "Відродження регіонів" закликають уряд і парламент об'єднати  зусилля  з  метою подолання кризи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Давидов ("Батьківщина"). Будь ласка. За ним - депутат Журавський. І завершуємо.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (виборчий  округ  108,  Луганська область). Фракция "Батьківщина".  Прежде  всего  хотел  бы  зачитать  письмо фракции  "Батьківщина"  в  ответ  на  извращение  фактов  в газете "Факты" от 5 июня 1999 года.

 

     "Головному редактору газети "Факты" Швецю.

 

     Шановний Олександре Юхимовичу!  У вашій газеті від  5  червня 1999  року  за  101  у  матеріалі  кореспондента Гавриша "Во время получения взятки задержан помощникконсультант народного  депутата" у  претензійній  рубриці  "Фактов"  грубо  перекручено саме факти. Зокрема,    стверджується,    що    затриманий    Ігор    С.     - помічник-консультант   одного  з  народних  депутатів  із  фракції "Батьківщина".

 

     Згідно з інформацією,  одержаною нами  в  податковій  міліції міста Києва,  йдеться про помічника-консультанта депутата, який не є  членом  нашої  фракції.  Більше  того,  начальник   прес-служби податкової  міліції  міста  Києва Олег Копаниця неспростовно довів нам, що він назвав кореспонденту газети іншу фракцію. Отже, газета "Факты" навмисне спотворила інформацію.

 

     З огляду на це, фракція "Батьківщина" категорично вимагає від редакції вашої газети офіційного спростування і вибачення".

 

     Второй вопрос,  на который  я  хотел  бы  обратить  внимание, поскольку    сегодня    здесь    присутствует    практически   все правительство,  это финансирование образования и здравоохранения в нашем  государстве.  В  связи  с  этим  позвольте  зачитать письмо избирательницы из города Кировска Луганской области,  матери  двух детей. Это фактически крик ее души.

 

     "Уважаемый Владимир Васильевич! Обращаюсь к вам за помощью по вопросу нищенского состояния своей семьи.  Я одна воспитываю  двух сыновей: 14 и 16 лет. Алименты из Мурманской области не получаю, и все попытки связаться с нарсудом города Кандалакши были  тщетными. По   месту   моей   работы  -  в  ПТУ-30  -  зарплату  выплачивают нерегулярно,  а если быть точной,  то  в  месяц  я  получаю  25-30 гривень.  В апреле нас перевели на 70 процентов оплаты, с мая - на 90 процентов.  Я доведена до отчаяния.  Мои дети ходят на  занятия голодные,  поскольку  с  такой зарплатой я могу купить лишь десять килограммов  картофеля,  один  литр  растительного  масла  и   три килограмма  сахара.  Но  разве может хватить этих продуктов,  пока выплатят следующие мизерные копейки?  Дети практически доведены до дистрофии..." и так далее.

 

     Александр Николаевич,  я  прошу  с  начала  следующей  недели рассмотреть вопрос о внесении изменений в Закон о  Государственном бюджете  на  1999  год,  чтобы  субвенции  - 341 миллион гривень - поставить в разряд дотаций и решить этот вопрос.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.     Я     уповноважений     виступити     від     фракції Народно-демократичної   партії   України.   Шановний    Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Якщо настає параліч, то він поволі охоплює все тіло,  і це всім добре відомо.  Ми маємо  кризу  всієї влади, і не лише виконавчої гілки, а й законодавчої, зокрема. Нас, законодавців, матимуть за "шнурків" доти, доки політичні партії не будуть  самостійними.  А  це  можливо  лише за умови запровадження іншої, пропорційної, системи виборів.

 

     Треба поставити заслін створенню все нових карликових партій, котрих розвелося стільки,  що порятунку від них немає, партій, які тільки вводять в оману виборця,  а реальної ваги в суспільстві  не мають. Цей процес буде припинено за умови створення великих партій

-  не  регіональних,  не  кланових,  а   загальноукраїнських,   що репрезентуватимуть   провідні   ідеології.  Тоді  в  Україні  буде три-чотири партії,  не більше.  І саме ці  партії  відіграватимуть основну  роль  у  створенні  уряду  народної  довіри  -  чи  уряду коаліційного,  чи уряду парламентської більшості.  Тоді взагалі не стоятиме питання про відповідальність уряду чи про його відставку. Партія або блок партій,  коаліція  партій  не  захищатиме  поганий уряд,  бо  на  наступних виборах за такі партії чи партію ніхто не проголосує. Цим ми можемо системно вивести з паралічу владу.

 

     Слід прискорити  розгляд  у  Верховній  Раді  проекту  нового Закону  про  вибори  до Верховної Ради України на новій основі.  Є кілька законопроектів:  підготовлений мною і депутатом Кириченком, а  також  народного  депутата України Артура Білоуса.  І це ми - і ліві,  і  праві  -  можемо  зробити   досить   успішно,   але   до президентських  виборів.  Після президентських виборів зробити так буде дуже проблематично.

 

     І, врешті-решт,  на  часі  прийняття  закону  про   політичні партії.  Треба  впорядкувати  як  реєстрацію,  так і правові умови діяльності партій тощо. Адже то ще й вимога Ради Європи.

 

     Проте це  потрібно  передусім  для  нас,  щоб   ми   жили   в цивілізованій  демократичній державі,  де влада обирається народом через такий механізм, як партії. Кращого людство не вигадало.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ситуація, що склалася нині в Україні, надзвичайно складна.  І ця складність зрозуміла більшості тих, хто її відчуває.  Але я просив би, щоб ми, розглядаючи сьогодні на Дні уряду  питання  про  стан  фінансування  науково-технічної  сфери, відійшли від політичних емоцій,  поділовому і конкретно розглянули дане питання.

 

     Пропозиції, які   внесли  депутати  у  заявах,  зводяться  до одного:  ми повинні наступного тижня у пленарному режимі заслухати інформацію Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання норм виборчого законодавства під час  підготовки і   проведення  виборів  Президента  України,  а  також  заслухати міністра внутрішніх справ,  голову СБУ і Генерального прокурора  з цих питань,  оскільки у пропозиціях,  які вносяться, наголошується на тому, що силові міністерства нині роблять не те, що передбачено положенням  про  ці  відомства,  Конституцією і Законом про вибори Президента України.

 

     Напевно, дехто  забув,  що  з  нашого  залу   обрані   обидва президенти:  і перший Президент Кравчук, і другий Президент Кучма. Кого обере народ третім Президентом,  покаже час.  Але  гадаю,  ми встановимо  таке правове передвиборне поле,  щоб народ міг справді об'єктивно підійти до цього питання й обрати свою долю на наступні п'ять років.  Тому я просив би: не звинувачуймо одне одного. У нас є комісія,  яку ми створили,  вона підготується, внесе пропозиції. Ми  до завтра дамо відповідні доручення відомствам,  аби вони були готові до того,  щоб не пізніше ніж у вівторок - середу розглянути це  кардинальне  питання.  А  на  засіданні  Погоджувальної ради в понеділок остаточно визначимося.

 

     Дякую за увагу.

 

     ----------

 

     А тепер заслухаємо інформацію Кабінету Міністрів України  про стан фінансування науково-технічної сфери в державі.

 

     Шановні колеги,  питання  чи  не  найважливіше  з  усіх,  які розглядалися на Дні уряду.  Ми з вами нещодавно прийняли Закон про наукову   і   науково-технічну   діяльність,  де  чітко  визначили параметри фінансування з бюджету. І сьогодні, вважаю, нам потрібно об'єктивно підійти до цього питання і прийняти виважене рішення.

 

     Доповідає міністр     фінансів     України    Мітюков    Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Науково-технічні роботи в Україні фінансуються з різних джерел:  перше -  державний  бюджет, включаючи  інноваційний  і  чорнобильський фонди;  друге джерело - кошти підприємств і господарських організацій;  третє джерело, яке поступово набуває більших масштабів, - зовнішні інвестиції.

 

     Зазначені джерела  мають  різну  питому  вагу  у фінансуванні науково-технічних робіт.  У 1998 році за рахунок усіх джерел  було профінансовано 1 мільярд 414 мільйонів гривень,  що становить 1,36 відсотка   валового   внутрішнього   продукту.   Ця    сума    так структурована:  540  мільйонів,  або  38  відсотків загальної суми фінансування,  -  за  рахунок  державного  бюджету;  власні  кошти підприємств  -  580  мільйонів,  або 41 відсоток загального обсягу фінансування,  і решта - 21 відсоток (це 291 мільйон гривень) - за рахунок зовнішніх джерел фінансування.

 

     Шановні народні депутати! У матеріалах, які були роздані вам, показані обсяги фінансування  науково-технічних  робіт  у  розрізі регіонів,   галузей  народного  господарства,  видів  науки,  форм власності. Тому немає потреби на цьому детально зупинятися.

 

     Хочу лише  зазначити  ось  що.  Найбільший  обсяг  коштів   у минулому  році  було  спрямовано  на фінансування технічних наук - 67,2 відсотка загального обсягу,  сільськогосподарських наук - 3,6 відсотка,  фізико-математичних,  медичних  наук  -  по  3 відсотки загального обсягу, економічних наук - 1,8 відсотка.

 

     Очікується, що в поточному році  на  науково-технічні  роботи буде спрямовано 1 мільярд 399 мільйонів гривень, що становить 1,08 відсотка  до  валового  внутрішнього  продукту,  у  тому  числі  з державного  бюджету  - 671 мільйон гривень,  або 0,52 відсотка від ВВП.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, вибачте.

 

     Шановні колеги!  Я просив би уваги.  Хочу вам повідомити,  що йде пряма телетрансляція по УТ-2.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. У 1999 році порівняно з 1998 роком загальні обсяги  фінансування  науково-технічних  робіт можуть  зменшитися на 16 мільйонів гривень,  а за питомою вагою до валового внутрішнього продукту - на 0,28 відсотка.

 

     Які причини цього?  Як свідчить аналіз статистичних даних, це пов'язане  з  можливим  скороченням фінансування науково-технічних робіт  за   рахунок   коштів   підприємств   і   госпрозрахункових організацій.

 

     Якщо в  1998  році  із  цього джерела було профінансовано 583 мільйони гривень, то в цьому році із цього джерела очікується 320- 350 мільйонів гривень. Ця тенденція є дуже негативною, і необхідно вжити додаткових заходів для її виправлення (на цьому  я  зупинюсь пізніше).

 

     Щодо асигнувань  з  державного  бюджету.  На науково-технічні роботи в державному бюджеті поточного року  було  передбачено  829 мільйонів  гривень.  Але  через  суттєве  недовиконання державного бюджету по доходах у першому кварталі поточного року  Міністерство фінансів   згідно  зі  статтею  42  Закону  про  Державний  бюджет встановило тимчасове обмеження фінансування до рівня  671  мільйон гривень, або 81 відсоток від загальних асигнувань на рік.

 

     Слід зазначити,  що  фінансування  науководослідних  робіт та інноваційних проектів навіть у цих зменшених обсягах - 671 мільйон гривень  -  перевищує  обсяги фактичного фінансування з державного бюджету в 1998 році на 30 відсотків, або на 155 мільйонів гривень.

 

     У разі поліпшення ситуації і надходження коштів до державного бюджету  обмеження  автоматично  будуть зняті,  і науково-технічні роботи фінансуватимуться в повному обсязі.

 

     За станом  на  1  червня  1999   року   згідно   з   лімітами фінансування  на  січень - травень цього року видатки з державного бюджету на  фінансування  фундаментальних  досліджень  і  сприяння науково-технічному    прогресу   становили   100   відсотків;   на науково-дослідні    і    дослідно-конструкторські    роботи    для національної   оборони   -  17,3  відсотка;  Національну  космічну програму -  55,3  відсотка;  Національну  програму  досліджень  та використання ресурсів АзовоЧорноморського басейну,  інших регіонів Світового  океану  -  43,1  відсотка;  на  утримання  антарктичної станції  "Академік  Вернадський"  - 96 відсотків;  на фінансування критичних  технологій  і  спецінформації  -   90   відсотків;   на інноваційні проекти - 39,1 відсотка.

 

     Слід зазначити,  що за п'ять місяців цього року,  крім науки, стовідсотково  профінансовано  лише  видатки  на  виплату   пенсій військовослужбовцям    та    заходи,   передбачені   у   вугільній промисловості.

 

     Недофінансування окремих    науковотехнічних    програм     у січні-травні  цього  року  пов'язане  з  недоотриманням  коштів  у державний бюджет.  Я не буду зупинятися  на  цьому  питанні,  хочу тільки  підкреслити,  що  кращому  наповненню бюджетів усіх рівнів сприяло б прийняття законів з питань  оподаткування.  Тому,  маючи нагоду,  ще  раз прошу вас,  шановні народні депутати,  прискорити розгляд  законопроектів   із   цих   питань,   розглянути   їх   у першочерговому порядку.

 

     Тепер хочу  зупинитися  на  окремих  питаннях,  що стосуються фінансування науки.  Шановні народні депутати!  Ми  розуміємо,  що найболючішою проблемою для науки є зменшення обсягів фінансування, наявність  заборгованості  з  усіх  видів  платежів,  особливо  із заробітної плати працівникам науки, обмежене фінансування розвитку матеріально-технічної бази наукових установ.

 

     Зазначені негаразди  пов'язані   із   загальним   економічним становищем  у  народному  господарстві.  У  цих складних умовах ми намагаємося надати науці відповідну підтримку.  На  жаль,  нам  не вдається, як передбачено відповідними рішеннями, виділити на науку з  державного  бюджету  асигнування  в  розмірі  1,7  відсотка  до валового внутрішнього продукту, але ми плануємо досягати цієї мети поступово.

 

     Що стосується заборгованості із заробітної плати  працівникам науки.  За  оперативними даними,  за станом на 1 червня цього року вона становила 95 мільйонів  гривень,  тобто  з  початку  року  не збільшилася.   За   квітень   -   травень  нам  вдалося  збільшити фінансування на виплату заробітної плати і таким чином ліквідувати те відставання, яке сталося за перші три місяці поточного року.

 

     Погашення заборгованості, яка накопичилася за попередні роки, у  поточному  році  здійснюватиметься   за   рахунок   асигнувань, передбачених  у  державному бюджеті цього року на поточні видатки, за рахунок спеціальних асигнувань,  які передбачені  в  державному бюджеті на погашення заборгованості із соціальних виплат,  а також за рахунок позабюджетних коштів науково-дослідних установ.

 

     Завдання, яке  ми  поставили  собі,  -  до  кінця  1999  року повністю  погасити  заборгованість із заробітної плати працівникам науки. Це буде вирішуватися за рахунок комплексу заходів. На деякі з них я хочу звернути окрему увагу.

 

     Перше. Нинішній  порядок  фінансування  науки  призводить  до неефективного використання  коштів.  Постійно  зменшується  частка розробок,   в   яких  використовуються  принципово  нові  технічні рішення.  У 1996 році вона становила 15,8 відсотка, в 1997 - 15,2, в 1998 - 12,5 відсотка.  У результаті питома вага розробок, які за своїми  техніко-економічними  характеристиками  переважають  кращі світові  зразки,  залишається низькою:  4 відсотки - в 1997 році і 4,5 відсотка - в 1998 році.

 

     Багато науково-технічних  розробок,  які  виконані  науковими установами, роками не впроваджуються у виробництво, залишаються на папері,  а на їх розробку витрачено багато  коштів  із  державного бюджету.

 

     Щодо фундаментальних  досліджень,  то  треба  визначити,  які напрями доцільно розвивати в Україні, на конкурсних умовах зробити замовлення на виконання цих робіт і кошти з бюджету перераховувати за виконані роботи.

 

     На нашу думку,  роботи в галузі прикладних  досліджень  мають здійснюватися лише на тендерних умовах.

 

     Друге. Необхідно      підвищити      ефективність      роботи науково-дослідних  установ.  Можливо,  для  тих,  що  мають  змогу піднести  рівень науки,  необхідно збільшити фінансування,  рівень оплати праці за рахунок тих,  що неспроможні цього  зробити.  І  в цьому плані є резерви.

 

     Вам подані   статистичні   дані   про   кількість  науковців, дослідників в Україні в порівнянні з іншими країнами. Вважаю, що є серйозні  структурні  резерви  для  поліпшення  використання цього потенціалу.

 

     Третє. Необхідно    забезпечити    підвищення    ефективності використання коштів.  Незважаючи на недостатність коштів, подекуди вони використовуються неефективно.  Наприклад,  із  перевірених  у 1998  році  108  наукових  установ Національної академії наук у 45 виявлено  фінансові  порушення  на  загальну  суму  5,2   мільйона гривень.   У   поточному  році  перевірено  40  наукових  установ, порушення виявлено в 27 установах.

 

     У багатьох наукових установах встановлено  випадки  заниження облікової   вартості   основних  засобів  з  метою  їх  реалізації приватним особам, у тому числі й працівникам цих установ.

 

     Значні претензії є до інноваційного  фонду,  який  не  вживає відповідних   заходів   щодо   своєчасного   повернення   позичок, прострочена заборгованість із яких  на  1  квітня  поточного  року становила  93  мільйони  гривень.  Своєчасне їх надходження дало б можливість спрямувати кошти на впровадження  окремих  інноваційних проектів у народному господарстві.

 

     Міністерству освіти,  Національній  академії наук,  галузевим академіям наук,  міністерствам та відомствам,  які мають у  своєму підпорядкуванні  наукові установи,  необхідно зробити все можливе, щоб  державні  кошти  використовувалися  ощадливо,   за   цільовим призначенням  і  були  спрямовані  на  поліпшення  роботи наукових установ, розвиток наукового потенціалу держави.

 

     Шановні народні депутати! Незважаючи на економічні складнощі, Верховна  Рада,  Президент  і  уряд України вживають заходів,  щоб підтримати наших наукових працівників. Законом України про наукову і   науковотехнічну   діяльність  від  1  грудня  1998  року  було визначено,  що стаття 24 "Про пенсійне забезпечення та  соціальний захист наукового працівника" набирає чинності в червні цього року. Для забезпечення введення в дію  цієї  статті  в  травні  прийнято постанову  Кабінету Міністрів,  якою визначено порядок призначення пенсій науковим працівникам державних науково-технічних установ та вищих навчальних закладів третього, четвертого рівнів акредитації. З 22 червня почнеться реалізація цієї  постанови,  згідно  з  якою наукові працівники відповідно до наукового стажу матимуть право на отримання  пенсії  в  розмірі  від  80  до  90  відсотків  їхнього посадового окладу.

 

     Резюмуючи свій виступ, я хотів би зазначити таке.

 

     Перше. Введення  Кабінетом  Міністрів  обмежень  фінансування науки було викликане насамперед складнощами з виконанням  дохідної частини бюджету і недоотриманням коштів з джерел фінансування його дефіциту.  У першому півріччі ми завжди отримуємо менше доходів, а видатки кожного кварталу повинні проводити майже рівномірно.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  я перепрошую.  Шановні народні депутати! Якщо ми прийшли розглядати таке важливе питання, давайте розглядати.  Якщо когось воно не цікавить, нехай вийде з телефоном у коридор і там поговорить.  По телефону  бореться,  щоб  трудящим пенсію виплатили.  Так же не можна!  Той повернувся спиною, той по телефону розмовляє.

 

     Тут присутні  академіки,   президенти   академій   наук.   Ми запросили людей,  щоб розглянути державне питання.  Стоїть міністр на трибуні, віце-прем'єри сидять у президії.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  У цих  умовах  Кабінет  Міністрів  вжив заходів  для  недопущення зростання заборгованості.  Незважаючи на труднощі першого кварталу,  коли  ми  отримали  15  відсотків  від запланованих  доходів,  коли  ми  заплатили  40 відсотків по наших зовнішніх  боргових  зобов'язаннях,   нам   вдалося   за   рахунок збільшення фінансування в травні і в червні не допустити зростання заборгованості,  виплатити  поточну  заробітну  плату  в  наукових установах.

 

     Зараз Кабінетом  Міністрів  вживаються  заходи для того,  щоб збільшити надходження до державного бюджету. Якщо ці заходи будуть підтримані  Верховною  Радою,  вони  дадуть нам підстави позитивно оцінити перспективи надходжень до  державного  бюджету  в  другому півріччі  поточного року,  а отже,  й рівень фінансування,  у тому числі науково-технічних робіт.

 

     Досвід минулого  року  підтверджує,  що  в  другому  півріччі виникає      можливість     істотно     поліпшити     фінансування науково-технічних розробок, і ми плануємо обов'язково це зробити.

 

     Друге. Хотів би звернути увагу  на  те,  що  в  нас  викликає велике   занепокоєння  скорочення  фінансування  науково-технічних робіт за рахунок коштів підприємств і організацій. Ми розраховуємо на  тісну  співпрацю з комітетами Верховної Ради з питань науки та базових  галузей  у   розробці   комплексу   додаткових   заходів, спрямованих  на  подолання  цієї  негативної  тенденції,  тому  що скорочення фінансування в цьому році може відбутися не за  рахунок Державного  бюджету  (фінансування  з  державного  бюджету буде як мінімум на 30 відсотків більше,  ніж минулого року),  а за рахунок підприємств і організацій.

 

     Не можна   не   брати   до   уваги   ті   значні  кошти,  які використовуються на науковотехнічну діяльність через діючу систему оподаткування.  Ми повинні це враховувати. Чинним законодавством з питань оподаткування доходів  підприємств  та  податку  на  додану вартість   передбачено   ряд  норм,  спрямованих  на  стимулювання суб'єктів     підприємницької     діяльності     у      проведенні науково-технічних робіт.

 

     Зокрема, при  оподаткуванні  прибутку  дозволено відносити на зменшення  податкової   бази   будь-які   витрати,   пов'язані   з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності.  Витрати на      винахідництво      та      раціоналізацію,      проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення моделей та зразків технічних розробок тощо. При цьому такі витрати не  обмежені  ні розмірами,  ні часом і не обумовлені обов'язковим отриманням доходів від проведених заходів.

 

     Слід сказати,  що ще два роки тому такі витрати відповідно до законодавства   України   не  враховувалися  при  визначенні  бази оподаткування і повинні були фінансуватися з прибутку.  Тепер вони відносяться  на  собівартість.  У багатьох державах,  насамперед у наших ближніх сусідів, ця застаріла норма продовжує діяти.

 

     Необхідно також зазначити, що з метою заохочення впровадження результатів  наукових  розробок  прибуток  від  продажу  інновацій оподатковується  в  розмірі  50  відсотків   від   діючих   ставок оподаткування.

 

     Крім того,  доходи  від надання платних послуг,  у тому числі від   впровадження   наукових   розробок,   одержані   навчальними закладами,  які утримуються за рахунок бюджету, не оподатковуються і можуть бути використані  на  фінансування  витрат,  передбачених кошторисами навчального закладу.  Ряд робіт з наукових досліджень, що фінансуються з  бюджету,  також  звільняється  від  податку  на додану вартість.

 

     Передбачені податкові  пільги  є  джерелом значних додаткових фінансових ресурсів для фінансування науково-технічних робіт як на рівні наукових установ, так і на рівні суб'єктів господарювання.

 

     Далі. Науковий потенціал держави, незважаючи на всі труднощі, дає можливість залучати  іноземні  інвестиції  на  науковотехнічні розробки. Наочним свідченням цього є залучення в минулому році 291 мільйона гривень.  Тому потрібна більш активна робота на зовнішніх ринках науково-технічних розробок.

 

     Шановні народні депутати! Ознайомившись з проектами рішень із сьогоднішнього питання, я хочу підкреслити, що уряд не задоволений результатами роботи з фінансування науково-технічних розробок. Але я хотів би звернути вашу увагу  на  те,  що,  подолавши  величезні труднощі першого кварталу,  у квітні і травні нам вдалося вийти на стовідсоткове фінансування згідно з  лімітами,  встановленими  для науково-технічних установ.  Залишаються непрофінансованими суттєві розробки з військової тематики,  космічної  програми,  ряду  інших програм. Ми зможемо це надолужити в найближчі три-чотири місяці.

 

     Тому я  прошу  вас  визнати  роботу  уряду  в  цьому  напрямі недостатньою,  але підтримати нас,  щоб  ми  могли  сконцентрувати зусилля  для  безумовного виконання тих обсягів фінансування,  які передбачено державним бюджетом на поточний рік. У другому кварталі є можливість суттєво поліпшити ситуацію і не тільки виділити гроші на  заробітну  плату  і  нарахування  на  заробітну  плату,  а   й підтримати    наукові    установи,    пов'язані    з    розбудовою науково-технічного потенціалу, необхідними обсягами фінансування.

 

     Закінчуючи, хочу  запевнити  вас,  що  уряд  і   Міністерство фінансів  будуть  вживати всіх заходів для поліпшення фінансування науки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Давайте  порадимося.  У  нас  є  три доповідачі - три міністри,  співдоповідач - голова комітету.  І ще передбачено виступ  голови  Рахункової  палати.  Я  просив  би  не ставити   запитань.  Краще  надамо  більше  часу  для  виступів  в обговоренні...  Ну, тоді по п'ять хвилин. Пропозиція така внесена, питань немає.

 

     Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Депутат Донченко. Будь ласка. За ним - депутат Сінченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Будьте добры, передайте слово Симоненко Петру Николаевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Уважаемый Игорь Александрович! Вы  знаете  нашу  позицию  (она,  действительно,  принципиальная и критичная) в отношении финансирования всех отраслей в соответствии со   статьями   бюджета,   в   том   числе  и  защищенной  статьей финансирования научно-исследовательских работ.

 

     Я все-таки хотел бы уточнить,  что имеете вы в виду, говоря о лимите?  И почему это вдруг вы, министр, государственный служащий, который получает народные деньги, вводите это понятие?

 

     И я хотел бы,  чтобы вы как министр финансов пояснили, что же сегодня  происходит  с  КБ  "Южное",  с  КБ  "Азовмаш"  (я  мог бы расширить этот перечень)?  Но  я  все-таки  хотел  бы  знать,  как осуществляется  государственная  финансовая  поддержка  крупнейших научных комплексов и крупнейших научных центров, где сосредоточены интеллект и достижения нашего народа?

 

     Благодарю.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. На перше запитання спробую відповісти, як кажуть, на пальцях, бо я вже не перший раз відповідаю на нього.

 

     Якщо замість запланованих 10  мільйонів  гривень  надійшло  8 мільйонів,  то  ми  повинні  попередити тих,  хто недоотримає ці 2 мільйони,  що,  можливо, кошти не надійдуть у першому чи в другому кварталі.

 

     Це зробив   би  будь-який  справжній  господар,  і  саме  цим керувалося Міністерство фінансів,  прогнозуючи зменшення  реальних надходжень у першомудругому кварталах.

 

     Наше рішення  ні  в  якому  разі  не  скасовувало  Закон  про Державний   бюджет.   А   для   того   щоб   упередити   зростання заборгованості  бюджетних  установ  за  придбані  ними  товари  чи послуги,  ми довели до них реальні суми,  які вони можуть брати на себе як свої зобов'язання.

 

     Ще раз підкреслюю, що ні в якому разі мова не йде про відміну тих чи інших обсягів фінансування із державного  бюджету.  Заходи, які ми вживаємо, дають можливість сподіватися на те, що ми вийдемо на заплановані показники  доходів  державного  бюджету.  Тоді  всі видатки будуть профінансовані.

 

     Вже у  квітні  ми  отримали  1  мільярд 100 мільйонів гривень доходів.  Це дало можливість суттєво  збільшити  фінансування.  На жаль,  у  травні в нас було тільки 17 робочих днів,  і ми втратили 350 мільйонів гривень.

 

     У червні  ми  вживаємо  додаткових  заходів  для  того,   щоб поліпшити ситуацію. Я ще раз підтверджую, що в другому кварталі це буде зроблено. Тому ніхто не змінював обсягів фінансування, у тому числі фінансування наукових розробок.

 

     Що стосується    захищених    статей.   Захищеними   статтями насамперед є статті соціальних видатків - кожна позиція:  і наука, і освіта,  і охорона здоров'я.  І ці соціальні видатки - заробітна плата і нарахування на неї -  ні  в  якому  разі  не  обмежувалися лімітами   фінансування.   Їх   профінансовано  повністю,  на  100 відсотків. Хоча, справді, ситуація в окремих інститутах поки що не відрегульована,  тому що не відрегульована чисельність працівників під обсяги фінансування,  які затверджені в  бюджеті  на  поточний рік.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу!  Петро  Миколайович,  ставлячи запитання,  мав на увазі:  що чекає Україну завтра і в майбутньому при такому фінансуванні? Скажіть, будь ласка, що нас чекає?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Обсяги  фінансування  науково-технічних робіт у відсотках до валового внутрішнього продукту залишаються незмінними практично протягом останніх десяти років.  Та проблема в тому,  що протягом цих  років  відбувалося  падіння  виробництва  (і  з  цим пов'язане  скорочення  видатків,  зокрема й на науку).  Найбільший рівень падіння виробництва і  ВВП  був  у  1994  році.  Зараз  він поступово   виходить  на  нуль,  і  наступного  року  ми  очікуємо зростання.

 

     Що нас чекає цього року?  Поточна заробітна  плата  науковцям буде  повністю  виплачена і буде повністю погашена заборгованість, яка накопичилася за попередні роки.  Оце те,  що  я  можу  сказати напевно.

 

     Наступного року треба вже забезпечувати фінансування видатків не   тільки   на   соціальні   потреби,   а   й   на    поліпшення матеріальнотехнічної бази наукових установ.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко. Будь ласка. За ним - депутат Штепа.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Стрижко.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Я хотів би повідомити вам,  що  є  35  письмових  запитань  і кожному народному депутату письмово буде надана відповідь.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Харьковская   область, фракция   коммунистов.   Игорь   Александрович!   Заверения,   что задолженность будет погашена,  слышны уже не впервые в этом  зале. Но  с  тех  пор  как  я  ушел  сюда  с должности старшего научного сотрудника академического  института,  задолженность  по  зарплате пять  с  половиной  месяцев  остается,  да еще увеличилась на один месяц в течение этого года.

 

     Науку продолжают гробить  все  эти  восемь  лет.  Гробят  все направления - от микроэлектроники до физики низких температур,  от радиоастрономии  до  физики  металлов,  -  причем  при  молчаливом попустительстве  руководства  Академии  наук,  которое делает вид, будто бы не понимает,  что при нынешнем политическом курсе у науки на Украине нет никакого будущего.

 

     Вот и   вы   пытаетесь   свести  проблему  науки  к  проблеме финансирования.  У меня в связи  с  этим  такой  вопрос.  Скажите, пожалуйста,  что  вы  сделали  для  того,  чтобы  профинансировать серьезные технические программы,  развитие  которых  позволило  бы востребовать   и   научные   разработки?  Что  вы  сделали,  чтобы воспрепятствовать разрушению наукоемких  отраслей  промышленности? Что вы сделали,  например, для того, чтобы предотвратить скандал с размещением заказа на производство турбин на Харьковском турбинном заводе?  Ведь под развитие крупных производственных проектов можно было  бы  развивать  и  науку.  Так  как   финансируются   крупные индустриальные проекты?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Хочу звернути вашу увагу на одну з таблиць, яка є в матеріалах, розданих народним депутатам (там, де наведені дані про  фінансування по всіх міністерствах і відомствах).  Ви бачите, що  нам  вдалося  забезпечити  рівномірне  фінансування  по   всіх позиціях,  по всіх міністерствах і відомствах, які відповідають за галузеву науку.

 

     За організацію виконання науковотехнічних розробок відповідає не Міністерство фінансів.  Думаю,  міністри,  які будуть виступати після мене, дадуть відповідь на це запитання.

 

     А що стосується базових, пріоритетних проектів, то я говорив, що нам треба скоротити перелік цих проектів, забезпечити зростання питомої  ваги  цих  проектів  у  тому  фінансуванні,  яке  йде   з державного бюджету. Зараз воно приблизно на рівні 20-25 відсотків. Нам треба терміново те,  що виділяється з державного бюджету і йде на  фінансування  фундаментальних  і  пріоритетних напрямів науки, протягом двохтрьох років довести цей показник до 50 відсотків.

 

     Другий напрям,  який  є  дуже  суттєвим,  -  фінансування   з інноваційного фонду.  На жаль,  поки що ми використовуємо цей фонд за двома,  як кажуть,  призначеннями. Приблизно третина коштів іде на  фінансування  інноваційних  проектів,  у тому числі й наукових розробок,  а дві третини - на  фінансування  соціальних  видатків, заробітної плати і заборгованості з інших соціальних виплат.

 

     Суттєвий резерв - повернення інноваційному фонду тих позичок, які йому поки що не повернені.  Це 93 мільйони гривень,  які можна було б спрямувати на фінансування наукових розробок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передать слово Баулину Павлу Борисовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Спасибо, Наталия Петровна. Господин министр, у меня два небольших   вопроса.  Во-первых,  меня  интересует  финансирование вузовской науки.  Вы  знаете,  что  это  была  одна  из  передовых отраслей нашей украинской науки.  Вузовская наука,  в основном это прикладная наука, давала много хоздоговорных работ, экономию и так далее.

 

     Из отчета я, к сожалению, не увидел, как сейчас финансируется конкретно вузовская наука,  хотя лично знаю (как журналист  и  как депутат), что положение просто катастрофическое.

 

     И второй вопрос,  совершенно конкретный.  На территории моего округа находится Центральный институт механизации  животноводства. Когда-то  ведущий  в  Украине,  он  сейчас  находится  в полнейшем загоне.  Несмотря на мои обращения, на обращения Академии аграрных наук,   никакого   финансирования   этого  института  не  ведется. Выдающиеся ученые вынуждены,  извините,  в буквально в  буквальном смысле торговать на рынке, чтобы как-то прокормиться.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що  стосується  вузівської науки.  Міністерство освіти повинно отримати з бюджету за рік 46 мільйонів  гривень  на науково-технічні   розробки.   За  перші  п'ять  місяців  фактично профінансовано  12,5   мільйона   гривень,   що   зумовлено   тими обмеженнями,  які  були  тимчасово встановлені,  а це означає,  що кошти  виділено  в  розрахунку,  щоб  було   забезпечено   виплату заробітної плати і соціальних видатків.

 

     Загальний же обсяг фінансування науково-технічних розробок по Міністерству освіти десь на рівні 60 відсотків.

 

     Я вже казав,  що в нас була дуже складна ситуація  в  першому кварталі  поточного  року,  коли  не  було  грошей на фінансування чогось іншого,  крім заробітної плати і боргових  зобов'язань.  За рахунок  збільшення  надходжень  у  наступні місяці (це типова для України сезонність надходження  доходів  у  державний  бюджет)  ми поліпшимо  фінансування  вузівської  науки в третьому і четвертому кварталах поточного року.  Ми знаємо,  скільки завинили вузівській науці, і будемо це відставання надолужувати.

 

     Що стосується  фінансування науководослідного центру АПК,  то вважаю,  що нам треба об'єднати  зусилля  разом  із  Міністерством агропромислового комплексу і Академією аграрних наук, яку теж було дуже погано  профінансовано  в  першому  кварталі.  Але  тепер  за рахунок   додатково   виділених  коштів  ми  повністю  забезпечили фінансування  заробітної  плати  з   усіх   показників.   Якщо   є заборгованість конкретно цьому інституту,  ми перевіримо і вживемо заходів,  щоб ця заборгованість  була  ліквідована  в  найстисліші строки, буквально за день-два. Це можливо зробити.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається    міністру    освіти    Зайчуку    Валентину Олександровичу.

 

     ЗАЙЧУК В.О.,  міністр  освіти  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Питання, яке розглядається сьогодні,  важливе для нашого суспільства,  і особливо  для  такої його важливої складової, як вища школа. Ігор Олександрович коротко доповів, яким чином здійснювалося фінансування всієї науки, у тому числі й вищої школи.  Тому я хотів би привернути вашу увагу до тих напрямів  наукової  діяльності  у  вищій  школі,  які   забезпечує Міністерство освіти.

 

     У системі   вищої   школи   проводяться  наукові  дослідження практично  з  усіх  галузей  науки.  Тут  сконцентровано   близько половини  науково-педагогічних  кадрів  вищої  кваліфікації від їх загальної кількості в Україні. У вищих навчальних закладах України і наукових установах,  підпорядкованих Міносвіти, функціонує понад тисячу наукових шкіл і колективів,  відомих своїми досягненнями не лише в Україні, а й за рубежем.

 

     У проведенні   досліджень   беруть   участь,   крім   штатних працівників,  а їх  майже  11  тисяч  чоловік,  близько  37  тисяч науковопедагогічних  працівників,  у  тому  числі  близько 3 тисяч докторів наук і професорів.

 

     Обсяг фінансування   наукових   досліджень   у    підвідомчих навчальних закладах у 1998 році становив 50,4 мільйона гривень,  у тому числі 57,7 відсотка за рахунок  Державного  бюджету,  а  42,3 відсотка - за рахунок позабюджетних джерел.

 

     Ігор Олександрович   сказав,   що   бюджетом   на   1999  рік передбачено  і  у   відповідності   із   бюджетним   фінансуванням профінансовано  12,3  мільйона  гривень,  тобто  в  рамках лімітів поточного фінансування заборгованості сьогодні немає.

 

     Для інформації  скажу,  що  в  90  роках  обсяг  фінансування науково-дослідних  робіт  з  госпдоговірних  тем  становив 290-310 мільйонів карбованців і  частка  цих  робіт  в  загальному  обсязі фінансування перевищувала 90 відсотків.

 

     У своєму  виступі  Ігор  Олександрович  говорив  про труднощі фінансування наукової сфери України.  Вони певною мірою стосуються і науки у вищій школі. Незважаючи на об'єктивні труднощі цільового бюджетного фінансування  науки  у  вищій  школі,  на  нашу  думку, вдалося зберегти і забезпечити відповідний рівень наукової роботи, яка суттєво  визначає  діяльність  навчальних  закладів.  Цю  тезу підтверджує   і   високий  рівень  атестації  навчальних  закладів третього та четвертого рівнів акредитації.

 

     З метою ефективного використання коштів у  системі  Міносвіти йде   пошук   нових  форм  організації  наукової  діяльності,  які базуються на відповідних положеннях  законів  про  освіту  та  про наукову і науково-технічну діяльність.

 

     Бюджетні кошти, що виділяються Міністерству освіти і науковим установам,  розподіляються  виключно,  хочу  це  підкреслити,   на конкурсних   засадах   на  підставі  експертизи.  Створено  широку багаторівневу  систему  науково-технічної   експертизи   з   метою концентрації   наукового   потенціалу   на  пріоритетних  напрямах розвитку  науки  і  техніки,   актуальних   проблемах   у   галузі фундаментальних  досліджень,  сформовано  і  успішно  реалізується більш як 70 координаційних планів  науково-дослідних  робіт.  Вузи беруть  участь  у  реалізації багатьох державних науково-технічних програм,  спрямованих на  вирішення  гострих  народногосподарських проблем України.

 

     У першу чергу фінансуються фундаментальні теми, якими керують доктори наук та докторанти,  а також з яких передбачається  захист кандидатських  та  докторських  дисертацій,  до  яких  залучаються студенти.

 

     Пріоритет надається темам,  спрямованим на вирішення найбільш актуальних  гуманітарних,  природничих,  педагогічних та технічних наук.  Ця науково-організаційна робота у цей нелегкий час дає свої результати.   Так,   щороку   (оскільки   були   такі   запитання) завершується близько 2,5  тисячі  наукових  робіт,  у  тому  числі 1,2-1,5  тисячі  -  з  нової техніки,  створюються сотні дослідних зразків:  отримується  більше  тисячі  охоронних   документів   на винаходи в Україні, видається більше 50 друкованих наукових праць, на  виставках  різного   рівня   представляється   більше   тисячі експонатів,  а  від наукових фондів на підтримку науково-освітньої діяльності отримується більше 500 грантів.

 

     Нам вдалося зберегти свої позиції  в  підготовці  наукових  і науково-педагогічних   кадрів  вищої  кваліфікації,  кандидатів  і докторів наук через аспірантуру і докторантуру.  Порівняно з  1990 роком кількісні показники прийому до аспірантури збільшилися в 2,5 раза,  до докторантури - майже втроє.  Ці дані я наводжу тому, що, оскільки Україна здобула незалежність, система підготовки наукових педагогічних кадрів у значній  частині  була  створена  в  Україні вперше.

 

     З 1993  по  1999  роки  прийом до аспірантури та докторантури становив відповідно 4 тисячі аспірантів та  290  докторантів.  Але підкреслюю, що це лише в системі Міністерства освіти.

 

     Про результативність  вкладення  коштів  у  вищу  школу,  про підтримку паростків творчого наукового пошуку свідчить  і  те,  що останніми  роками  близько  половини робіт,  визначених Державними преміями України в галузі  науки  і  техніки,  виконані  з  участю науковців Міносвіти.  Серед них, зокрема, праці із створення нових методів оцінки міцності  та  довговічності  елементів  конструкцій сучасної техніки і розробки на їх основі нормативних документів.

 

     Можу навести  приклади  чудових  наукових робіт,  виконаних у вищих   навчальних   закладах.   Світового    визнання    отримали фундаментальні  дослідження  Інституту  іоносфери  на унікальному, єдиному в Україні,  одному з восьми у світі, радарі некогерентного розсіювання   згідно   з  Міжнародним  геофізичним  календарем  за програмою СЕDАR.

 

     Шановні народні депутати!  У вищій  школі  відповідно  до  її структури  вже  закладено  багатоканальний  характер  фінансування науки і освіти:  цільове бюджетне,  позабюджетне,  фонди, гаранти, фінансування наукової роботи в межах другої половини робочого часу викладача тощо.  Останніми роками поряд з  існуючими  об'єктивними труднощами,  про які вже говорилося сьогодні,  спостерігається ряд позитивних тенденцій  в  науковій  сфері:  збільшується  кількість друкованих наукових робіт,  у тому числі в зарубіжних виданнях,  з року в  рік  зростає  кількість  посилань  на  наші  публікації  в міжнародно   визнаних   іноземних  журналах,  збільшується  частка розробок, виконаних з використанням винаходів.

 

     Неупереджений аналіз показує, що фундаментальна частина науки вищої  школи,  яка  зосереджена здебільшого в системі Міністерства освіти, тепер за своїми результатами загалом не поступається перед академічною.  Більше того,  інноваційна частина науки вищої школи, яка також зосереджена переважно  в  системі  Міносвіти,  за  своїм внеском  у  розвиток техніки і технологій сьогодні відіграє значну роль поряд з інноваційною наукою.

 

     Але не слід забувати, що ці зрушення відбулися в умовах спаду інноваційної діяльності, а тому останні оцінки є відносними.

 

     Ми вважаємо, що з-поміж основних компонентів нашої діяльності мають бути подальше посилення взаємозв'язку між наукою і  освітою, концентрація   наукового   потенціалу   та   коштів  на  вирішенні актуальних проблем у галузі фундаментальних наук  та  пріоритетних напрямах прикладних досліджень, в удосконаленні системи управління наукою.

 

     Реалізація договорів про співпрацю між Національною академією наук,  галузевими  інститутами  і  Міністерством  освіти є одним з найважливіших кроків  у  цьому  напрямі.  Сьогодні  успішно  діють науково-педагогічні  заклади подвійного підпорядкування та десятки наукових колективів, організовані в різноманітних формах, у складі яких працюють вчені академії і вищих навчальних закладів.

 

     Велику перспективу має ширше залучення студентської молоді до спільних наукових досліджень Національної академії наук  та  вищої школи.

 

     Щорічно близько  двох  тисяч  студентів проходять практику на базі установ НАНу  і  понад  півтори  тисячі  студентів  виконують дипломні   роботи   науково-дослідного   характеру   в  інститутах Національної академії наук.

 

     Шановні народні   депутати,   сьогодні   ще   раз    потрібно підкреслити два важливих аспекти.  По-перше,  розвиток вищої школи може йти лише шляхом посилення наукових досліджень,  а  навчальний заклад може бути лише тоді вищим, якщо в ньому розвивається наука.

 

     По-друге, наука   може  успішно  розвиватися  лише  за  умови широкого залучення молоді саме через систему освіти.

 

     З метою більш ефективного використання наукового потенціалу у вирішенні  цих  важливих  проблем  у  науково-технологічній  сфері Міносвіти спільно з іншими відомствами планує в 1999 році провести перелік  наукової  тематики  вузів і міжвузівських програм,  вжити заходів для створення регіональних вузівських  центрів,  трансферу технологій     з    одночасною    підготовкою    вже    завершених науковотехнологічних розробок у галузі їх  доринкової  реалізації, активізувати      роботу      щодо      створення     технопарків, бізнес-інкубаторів,  інших типів інноваційних структур, продовжити роботу   щодо  залучення  бюджетних  і  позабюджетних  коштів  для проведення науково-технічних досліджень.

 

     Ми вважаємо       основним       пріоритетом        розвивати інформаційно-комп'ютерну мережу закладів науки і освіти.

 

     І на  завершення  хочу  сказати,  що  ми - в пошуках економії коштів.  Ми дуже уважно переглянули,  як я вже говорив,  що  кожна галузь  має  підтримувати  три напрями:  виховання молодих вчених, збереження фундаментальних  досліджень  і  пошук  віддачі  кожного дослідження.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на запитання. П'ять хвилин на усні запитання, а на письмові - відповість міністр.

 

     ЗАЙЧУК В.О. Ми вже дали.

 

     ГОЛОВА. Добре.

 

     Висвітіть прізвища.  Депутат Лавринович.  За  ним  -  депутат Сизенко, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Фракція Народного руху України.

 

     У мене  до  вас  запитання  про  працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в Україні. Якою мірою сьогодні враховані структура народного господарства України, потреба в кваліфікованих кадрах,  які мають готуватися  вищою  школою,  і  кількість  вищих навчальних   закладів   в   Україні?  Наскільки  це  є  гармонійне поєднання,  і які ви можете  назвати  цифри  стосовно  випускників вищих  навчальних  закладів  за  попередні  роки,  котрі не змогли знайти собі роботи за фахом?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК В.О. Дякую за запитання. Але всіх депутатів, присутніх на    Дні    уряду,   коли   якраз   розглядалось   питання   щодо працевлаштування і я стояв на трибуні, я поінформував про стан, що склався. Тоді було дано відповіді на письмові і на усні запитання.

 

     Я хотів   би   привернути   увагу   до   того,   що   питання працевлаштування випускників вищої школи ми  нещодавно  розглядали на  спільному  засіданні колегії Міністерства праці і Міністерства освіти,  служби зайнятості і вищих навчальних закладів.  Кількість тих,  хто  має  вільне  працевлаштування  і непрацевлаштовані,  за даними служби зайнятості,  становить до 32 відсотків. Але водночас є   ряд   вакансій,  зокрема,  в  освітніх  закладах  у  сільській місцевості, куди наша молодь не дуже бажає їхати.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  депутате  Сизенко.  За  ним  -  депутат Яковенко.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии  Украины.  Уважаемый  товарищ  министр!  Я очень  часто  видел  на  Банковой  6-8 протестующих представителей Национальной академии наук,  различных вузов,  которые говорили  о том,  что им по 7-8 месяцев не платят заработную плату. Вобщем-то, это уже стало привычным для нас.

 

     Но в  данном  случае  меня  беспокоит   вопрос,   с   которым обращаются    ко   мне   работники   системы   профтехобразования. Преподавательскому составу до сих пор не погасили задолженность по заработной плате за 1996,  1997 и за 1998 годы, и они уже не верят в перспективу получения заработанных денег.  Я  хотел  бы  от  вас услышать,  какие  шаги предпринимаются Кабинетом Министров,  вами, как министром, для того чтобы погасить эти долги.

 

     ЗАЙЧУК В.О.  Я  хотів  би  сказати,   що   заборгованість   з заробітної  плати,  яка  у  нас існувала у системі профтехосвіти з 1996   року,   ми   ліквідували   повністю   інженернопедагогічним працівникам.

 

     Зараз ми  поступово почали гасити заборгованість за 1997 рік. З  коштів,  передбачених  бюджетом  (ви  пам'ятаєте,  мільярд   на погашення   соціальних  виплат),  нам  передбачається  погасити  з державного  бюджету  135  мільйонів  гривень,  які   ми   плануємо спрямувати    саме    на    погашення   заборгованості   передусім професійнотехнічній освіті.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яковенко. За ним - депутат Гуцол.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,   перший    заступник    голови    Спеціальної контрольної  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий  округ  50,  Донецька  область).  Прошу  передать  слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Валентин Александрович,  меня удивляет тон сегодняшней нашей  беседы.  Всем понятно,  что деятели науки, культуры, образования, по существу, в результате так называемой политики реформ оказались изгоями в этой стране.   Людей,   которые  там  работают,  как  пасту  из  тюбика выдавливают.  То  челночниками  они  вынуждены   становиться,   то поденщиками, то уезжать за рубеж и так далее. Цифры общеизвестны.

 

     Социальная защита  наших  ученых  ниже  критического  уровня. Сегодня люди,  которые стоят у стен Верховной Рады,  требуют  того же: заплатите заработанное.

 

     Валентин Александрович,  скажите,  пожалуйста (хотел министру финансов задать этот вопрос), какое ваше отношение к лимитам? Если за  первый  квартал  бюджет  выполнен на 75 процентов,  а науку мы профинансирвали на 36, то какие это лимиты, как их определяют? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Имеются ли в Министерстве финансов соответствующие документы о том,  что наконец-то с 1 июля будет выполняться статья 24 принятого закона о новых размерах пенсий ученым?

 

     ЗАЙЧУК В.О.  Щодо  першого  запитання  - з приводу ізгоїв - я можу погодитися,  а можу й не погодитися.  Одне хочу  сказати,  що науковці  вищої школи перебувають у кращій ситуації,  ніж науковці науково-дослідних установ,  тому що,  як ви розумієте, вони, окрім того,  ще  є й викладачами.  І заборгованість викладачам за минулі роки значно менша, ніж у науковій сфері.

 

     Я недаремно свій виступ почав, можливо, на мінорній ноті, для того щоб показати, що ми зберегли науковий потенціал і намагаємося його не втратити.

 

     Стосовно того,  чи виконуватиметься закон.  Я  хочу  офіційно сказати,  що  всі  постанови  Кабінету  Міністрів,  всі  документи Міністерством праці спільно із  комітетом,  Міністерством  освіти, Міністерством  фінансів  і  Міністерством  економіки  про  порядок нарахування цих пенсій, врахування стажу розроблено.

 

     А щодо останнього - я не готовий відповісти.

 

     ГОЛОВА. Я просив би, Валентине Олександровичу, тільки в голос не говоріть,  що викладачам вузів чи технікумів краще живеться. Їх горе змушує на поборах жити.  Це ганьба,  що студенти, щоб скласти екзамен,  у  заліковки вкладають гроші.  Це не просто питання,  це ганьба.  Ми також були студентами і знаємо,  що це таке. Цих людей поставили поза законом.

 

     Дійсно, на     60    процентів    скоротили    науковців    у науково-дослідніх установах, на 60 процентів! Як це називається? Я вважаю,  що  важко  тут  дібрати  інше слово,  ніж "геноцид" проти власної науки, співвітчизників.

 

     Будь ласка, депутате Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина". Партія зелених України.

 

     Шановний пане міністре,  скажіть,  будь ласка, чи не вважаєте ви,  що причиною заборгованості є те,  що уряд не подав парламенту соціально-економічної      програми      виходу      країни      з фінансово-економічної  кризи?  Я  вважаю,  що  відсутність   такої програми  є  основною причиною заборгованості з зарплат і пенсій в нашій країні в цілому і в науці зокрема.

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК В.О.  Я не готовий сказати  конкретно  щодо  програми. Проект  програми  під  назвою  "Україна-2010"  розроблено  і  буде внесено на розгляд парламенту.  У цьому документі чітко  визначено всі параметри розвитку науки і держави.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Валентине  Олександровичу,  сідайте,  будь ласка.

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка, поясніть щодо лімітів.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати, я хотів би відповісти на  запитання  стосовно виплати пенсій згідно з Законом про науку. Починаючи з 22 червня почнеться  впровадження  відповідної  статті Закону   про   науку.   Відповідно  до  цієї  статті  з  22  липня нараховуватимуться пенсії науковим працівникам, які мають науковий стаж:  чоловіки  -  30  років,  жінки - 25 років,  і розмір пенсії становитиме від 80 до 90 відсотків їх посадового окладу. З 1 січня 2000  року  ця  норма  буде поширена на наукових працівників,  які мають науковий стаж:  чоловіки - 25 років, жінки - 20 років. І з 1 липня  2000  року  (чоловіки  -  20 років,  жінки - 15 років) буде повністю введена ця стаття закону  в  дію.  В  бюджеті  Пенсійному фонду  на  виконання  цієї  статті  в  поточному  році передбачена необхідна сума - приблизно 15 мільйонів гривень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається голові Державного комітету України  з питань  науки  та  інтелектуальної  власності  Довгому  Станіславу Олексійовичу. Будь ласка.

 

     ДОВГИЙ С.О.,  голова Державного  комітету  України  з  питань науки    та   інтелектуальної   власності.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Немає ніяких сумнівів  у тому,  що  вирішення  значної частини соціальноекономічних проблем сьогодення,  місце України  у  світі  прямо  пов'язані  зі  станом наукової  сфери,  з ефективністю використання результатів наукової діяльності.  Сучасні світові тенденції  переконливо  доводять,  що провідна роль належить не природним ресурсам, які надавали тій або іншій країні переваги в системі світових господарських зв'язків, а розвиткові людських ресурсів,  інтелектуальному потенціалу, науці, технологіям, інноваціям.

 

     Це певною мірою знайшло відображення  в  прийнятому  минулого року Верховною Радою Законі України про наукову та науковотехнічну діяльність.  Це приклад  конструктивної  співпраці  виконавчої  та законодавчої гілок влади.  Закон є базовим,  він визначає правові, організаційні  та  фінансові  засади  функціонування  та  розвитку науково-технічної    сфери,   створює   умови   для   наукової   і науково-технічної діяльності.  І надзвичайно важливим є те,  що на законодавчому   рівні   визначено:  розвиток  науки  і  техніки  є вирішальним фактором прогресу  суспільства,  підвищення  добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання.

 

     Попередні доповідачі  навели  достатньо  конкретних  цифр.  Є серед них і стовідсоткове фінансування лімітів.  Та,  на жаль,  ще проблем у науці вистачає.  Бюджетні видатки на наукові дослідження і розробки з року в рік  знижуються  як  у  абсолютних,  так  і  у відносних  показниках.  З  1999  року  з урахуванням інфляції вони зменшились майже в 20  разів.  Передбачені  в  державному  бюджеті кошти  на фінансування науки виділяються не в повному обсязі,  що, зокрема,  пов'язано  з  проблемами  наповнення  доходної   частини бюджету,      необхідності      вирішення     поточних     гострих соціально-економічних проблем.

 

     Статистика свідчить,  що сьогодні середній обсяг фінансування однієї   наукової   розробки,   що  проводиться  нашими  науковими установами, становить приблизно 30 тисяч гривень.

 

     Треба сказати  відверто,  що  таке   фінансування   ускладнює виконання    державних,   міждержавних,   національних,   науково- технічних   програм   та   урядових   рішень   щодо    розроблення науково-технічної   продукції,  отримання  нових  світового  рівня наукових результатів.

 

     Але важливо  сказати  інше.  Незважаючи  на  кризовий   стан, Україна  ще  зберігає  досить  потужний  науковий потенціал.  І за кількістю наукових працівників на 10 тисяч  населення  Україна  не поступається середньоєвропейському рівню - 43,  тоді як у Європі - 46.

 

     Нам є що  і  кого  підтримувати  в  науковій  сфері  в  нашій державі.  За браком часу наведу лише декілька прикладів діяльності наукової сфери.  Навіть за  умов  наявних  фінансових  проблем  ми приділяли  і  приділяємо значну увагу питанню збереження провідних наукових шкіл у сфері наукових фундаментальних досліджень. Це дало змогу  підтримати  світовий  рівень досліджень у багатьох наукових галузях,  передусім в таких напрямах,  як математика, інформатика, фізика,    астрономія,   матеріалознавство,   хімія,   енергетика, молекулярна та клітинна біологія, фізіологія та в ряді інших.

 

     Останніми роками   значно   посилено   роль   соціальних    і гуманітарних   наук.   Практично   сформовано   самодостатню   для суверенної країни мережу наукових установ цього профілю, утворено, зокрема,   інститути   економіко-правничих   досліджень,  світової економіки і міжнародних відносин,  політичних і етно- національних досліджень,   соціології,  українознавства,  східно-  європейських досліджень та інші.

 

     Зважаючи на зростання ролі регіонів у соціально- економічному розвитку    держави,    було    реалізовано   рішення   подвійного підпорядкування   регіональних   наукових   центрів   Національній академії наук та Міністерству у справах науки і технологій.  Це не лише юридично зафіксувало міжвідомчий характер їх діяльності,  а й значною  мірою  посилило координаційні можливості.  Надалі питання науково-технологічного та  інноваційного  розвитку  регіонів  буде пріоритетним у роботі Держкомнауки України.

 

     Науковцями отримано  ряд ефективних,  готових до впровадження або впроваджених результатів.  Це і нові марки сталі,  і  дослідні партії  високоміцних  чавунів,  нові лазерні технології і комплекс промислового  обладнання  для  оброблення  надтвердих  матеріалів, технологія  виготовлення  нових  теплоізоляційних  матеріалів  для будівельної індустрії.

 

     Вперше в  Україні  створено  конкурентоспроможне  виробництво монокристалів   кремнію   великого  діаметра,  одержано  надчистий берилій для виготовлення нових джерел синхронного  випромінювання, освоєно засоби контролю чистоти рідкісних і кольорових металів для аналітичного супроводження технологій  цирконієвого  і  гахнієвого виробництва в ядерній енергетиці.

 

     Для забезпечення  елементної бази мікроелектроніки розроблено полімерні композиції для  антикорозійних  покриттів  внутрішніх  і зовнішніх поверхонь сталевих нафто- та газомагістральних труб.

 

     Підготовлено до    клінічних    випробувань   високоефективні пробіологічні препарати для лікування імунодефіциту людини.

 

     Впровадження лише на Сєверодонецькому виробничому  об'єднанні "Азот"  каталізатора  в  межах  програми  "Нові хімічні речовини і матеріали малотоннажного виробництва для заміни імпортованих" дало змогу  заощадити понад 220 тисяч доларів США,  що дорівнює обсягам фактичного фінансування цієї програми в цілому за три роки.

 

     За державною   програмою   "Екологічно   чиста   геотермальна енергетика  України"  в  Криму  та  на  Закарпатті  введено  в дію геотермальні станції теплопостачання загальною потужністю понад 21 мегават.  Це лише перші кроки, що дають змогу внести значний вклад у теплозабезпечення країни в перспективі.

 

     Нова технологія  одержання  сталі,   особливо   високоякісної мікролегованої,  за  допомогою порошкового дроту знайшла практичне застосування на понад 20 металургійних комбінатах України,  Росії, Білорусії та Болгарії.  Впроваджено серійне виробництво обладнання нового  покоління  для  контактного  зварювання  оплавленням,   що постійно експортується в різні країни світу.

 

     Уже понад 70 комплектів пристроїв інформаційно- діагностичної системи енергетичних об'єктів знаходить  застосування  не  лише  в Україні,  а й за кордоном.  На Харківському виробничому об'єднанні "Комунар"   організовано   промислове   виробництво    вітчизняних інтроскопів   для   митного   контролю  вантажів,  які  за  своїми параметрами не поступаються  зарубіжним  аналогам  і  майже  втроє дешевші від імпортних.

 

     Саме завдяки     впровадженню    розробок    за    державними науково-технічними програмами минулого року введено у  виробництво титанові  губки  на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті.  Уряд робить  послідовні   кроки   в   напрямі   вдосконалення   системи фінансування   державних   науковотехнічних   програм.  Нині  вони фінансуються  лише  на  конкурсних  засадах  в  комітеті,  причому фінансуються саме науково-технічні програми,  а не організації,  в яких вони виконуються, як це було раніше.

 

     Підкреслюються лише  окремі  приклади  з  великої   кількості ефективних  сучасних наукових розробок та досягнень,  які має наша вітчизняна наука.

 

     Безумовно, результати наукової діяльності  могли  б  бути  ще вагомішими за умов належного фінансового забезпечення.  Зрозуміло, що державна підтримка - це не лише бюджетне фінансування,  яке має бути  багатоканальним.  Зокрема,  це  створення  ринку  наукової і науково-технічної продукції, створення умов, за яких промисловість буде  зацікавленою  у використанні досягнень вітчизняної науки,  у фінансуванні нових наукових досліджень і розробок.  Взагалі це, на нашу   думку,   одна   з   ключових   проблем  -  саме  сприйняття промисловістю результатів наукової діяльності.

 

     У площині розв'язання фінансових проблем знаходяться  питання трансферу технологій, захисту інтелектуальної власності, вартісної оцінки  об'єктів  інтелектуальної  власності,   введення   їх   до господарського обігу.

 

     Значні потенційні  можливості  для  розвитку  нашої науки дає міжнародна співпраця.  У цьому напрямі багато чого вже зроблено  - розвивається  міжнародна  науково-технічна співпраця,  є цілий ряд позитивних  прикладів:  на  сьогодні  обсяги  фінансування   науки іноземними  замовниками  становлять понад 40 мільйонів доларів США щорічно. Триває традиційна співпраця з країнами СНД, активізується науково-технічна  діяльність  у рамках Чорноморського економічного співробітництва.  Усе це свідчить про довіру  до  нас  і  визнання України  як  гідного  партнера у науково-технологічній сфері.  Але збереження такого авторитету вимагає  відповідної  організаційної, законодавчої  та  фінансової  підтримки.  Зокрема,  наша фінансова скрута призводить до того,  що останнім часом з боку уряду України не  виконується  зобов'язання  за дво- та багатосторонніми угодами про фінансування спільних  науково-технічних  програм  міжнародної співпраці,  що  ставить  під  загрозу  не  лише  виконання  чинних програм,  а й перспективу участі України,  українських науковців у таких програмах на майбутнє.

 

     Шановні народні   депутати!   Ми  розуміємо,  що,  враховуючи соціальні, екологічні, оборонні та інші національні інтереси, слід за  короткий  термін  здійснити  комплекс  заходів,  які б сприяли підвищенню якісних  характеристик  вітчизняного  науковотехнічного потенціалу  до  рівня стандартів розвинутих країн,  інтенсифікації процесу опанування науковими знаннями,  новими технологіями та  їх практичним використанням.

 

     Серед головних завдань науковотехнологічного та інноваційного розвитку на найближчий період ми бачимо насамперед підвищення ролі наукових  та  технологічних  факторів  у подоланні кризових явищ у соціально-економічному  розвитку  України   та   забезпеченні   її економічного  зростання,  утвердженні  духовності  у  суспільстві, вдосконаленні  державотворення;  масштабне   включення   наукового потенціалу  в  процес  технологічного переобладнання і структурної перебудови  виробництва  з  метою  нарощування  випуску   товарів, конкурентоспроможних   на   внутрішньому   та   світовому  ринках, зменшення залежності  економіки  України  від  імпорту,  створення системи  комерціалізації наукових розробок і трансферу технологій, відродження творчої діяльності  винахідників  і  раціоналізаторів, удосконалення    системи    захисту   інтелектуальної   власності, авторських та  суміжних  прав,  розвиток  людини  як  особистості, збереження   і   захист  її  здоров'я  та  середовища  проживання, створення умов для високопродуктивної,  творчої та безпечної праці і сучасного побуту.

 

     В умовах   жорсткого  дефіциту,  обмеження  коштів  необхідно вдосконалити систему формування і реалізації державних пріоритетів у  сфері  науки і техніки.  В її основу має бути покладено принцип відповідності  основних   напрямів   науково-технічного   розвитку перспективам   розвитку   суспільства.  Така  робота  проводиться, відповідні пропозиції подаються і найближчим часом будуть  внесені на розгляд Верховної Ради...

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку,  Станіславе  Олексійовичу.  Депутате Кузнєцов, ми вам не заважаємо?.. Будь ласка, продовжуйте.

 

     ДОВГИЙ С.О.  Ці та інші напрями розвитку  наукової  сфери  на період  стабілізації  економіки  та досягнення сталого її розвитку викладені   в   проекті   Концепції    науковотехнологічного    та інноваційного розвитку України,  який поданий на розгляд Верховної Ради і найближчим часом  буде  розглянутий.  Впевнений  у  плідній співпраці  виконавчої та законодавчої влади у напрямі пріоритетної підтримки розвитку науки, інтелектуального потенціалу України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Станіславе Олексійовичу.  Запитання будуть? Будь ласка,  запишіться.  П'ять хвилин.  Висвітіть список. Депутат Черняк. За ним - депутат Мокроусов.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Станіславе Олексійовичу!  Скажіть, будь ласка, яка, на вашу думку, роль  вашого  комітету  у  вирішенні  питань,  від  яких  залежить порятунок нашої науки? Справді, на сьогодні стоїть питання про те, бути чи не бути нашій науці?  Багато організацій опікуються наукою

- і Міністерство фінансів, і Міністерство освіти, і ваш комітет.

 

     То все-таки:  яка роль і які заходи  треба  здійснити  вашому комітету для того,  щоб врятувати науку і підняти її на необхідний щабель?

 

     Дякую.

 

     ДОВГИЙ С.О.  Як   ви   знаєте,   в   рамках   першого   етапу адміністративної  реформи  на  базі Міністерства у справах науки і технологій,  Держпатенту та Державного агентства  з  авторських  і суміжних  справ  створено  Державний  комітет  з  питань  науки та інтелектуальної власності як орган центральної виконавчої влади  у цій сфері.

 

     І завдання,  яке  сьогодні  стоїть  перед  комітетом,  - бути правонаступником і так організувати роботу в  нашій  державі,  щоб питання,  які,  скажімо,  вирішувало  Міністерство науки,  а також питання захисту промислової власності авторських та суміжних  прав були виконані належним чином.  Ми бачимо,  що найближчим часом вже можуть  бути  перші  результати.  Насамперед  це  питання   оцінки нематеріальних  активів і введення їх до господарського обігу.  Це дасть  можливість   нам   активізувати   господарську   діяльність підприємств,  які сьогодні не можуть виправити економічну ситуацію лише за рахунок матеріальних активів.

 

     Наступний крок -  назвичайно  важливий  -  захист  авторських прав.  І  разом  з  визнанням  авторських прав це дасть можливість широкому  загалу  авторів,  науковців,  художників,   письменників реально    відчути,    що    вони   є   авторами   нематеріальної, інтелектуальної власності,  що ця власніть  може  бути  оцінена  і захищена.

 

     І якщо  ми  покладемо  край  такому  явищу,  як піратство (ви знаєте,  в  інтелектуальній  сфері  це  стосується  і  програмного забезпечення,   ліцензій   і  таке  інше),  то  зможемо  домогтися надзвичайно   ефективного   оживлення   економіки,   особливо    в інтелектуальній сфері. Ми на це покладаємо великі надії.

 

     Хочу сказати,  що в інтелектуальній власності обіг,  торгівля ліцензіями в минулому році становили близько 50 мільярдів доларів, а  в  розвинутих  країнах  -  від  5  до  7 відсотків внутрішнього валового  продукту.  Це  нематеріальні  активи  лише  за  рахунок, наприклад, авторських прав.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мокроусов. За ним - депутат Філіпчук.

 

     МОКРОУСОВ А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 23, м.Київ). Дякую. Прошу передати слово народному депутату Губському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановний Станіславе Олексійовичу!  Загальновідомо,  що безперечною умовою   інтеграції   національної   економіки   в    світову    є конкурентоспроможна   позиція   країни   в  певних  сферах  науки, господарювання тощо.  Свого часу ми очолювали теоретичні прориви в розробці  основ обчислювальної техніки,  керуючих машин,  посідали провідні   місця   в   розробці   програмного   та   математичного забезпечення.     Увесь    світ    визнавав    лідерство    нашого вченого-кібернетика Віктора Глушкова. Але останнім часом ця галузь науки  опинилася в занепаді і ми не маємо потенціалу для виходу на світовий ринок,  від чого багато втрачаємо.  Наприклад,  Індія від торгівлі  своєю  продукцією  в  галузі  програмного  комп'ютерного забезпечення отримує щорічно 600-700 мільйонів доларів.

 

     Ще одна    проблема,    що    дуже    тісно    пов'язана    з конкурентоспроможністю  нашої  країни  на світовому ринку наукової продукції.  Ідеться про нестримну,  постійно  зростаючу  еміграцію українських вчених за кордон.  Адже не секрет,  що західні наукові школи в більшості займають монопольні позиції на  світовому  ринку завдяки  розробкам вчених з України та з інших країн СНД.  Що,  на ваш погляд,  необхідно зробити, щоб кардинально змінити ситуацію в цій сфері, і що може бути досягнуто реально з огляду на заходи, що здійснюються в державі сьогодні?

 

     Дякую.

 

     ДОВГИЙ С.О.  Дякую  за  запитання.  Я  повинен  сказати,   що відповідь на це запитання є продовженням попереднього.  Безумовно, сьогодні  більшість  високорозвинутих  технологічно  країн   мають надзвичайно  великі  прибутки за рахунок розробки,  впровадження і продажу програмного забезпечення.  Я вже не кажу про обчислювальну техніку  тощо.  Україна  в  цьому  плані  має  надзвичайно великий потенціал. Наведу приклад.

 

     Кожного року в Ганновері  (Німеччина)  проводиться  найбільша комп'ютерна виставка "Цебіт".  У березні цього року була проведена виставка "Цебіт-99",  на якій були  представлені  понад  10  тисяч підприємств і організацій,  що займаються обчислювальною технікою, інформатикою,   інформатизацією.   Так   от,   коли    проводилися соціологічні дослідження серед 20 країн по різних напрямах, у тому числі  розробці  програмного  забезпечення  і   сприйняттю   нових технологій  в інформатизації,  українські програмісти посіли третє місце,  тоді як росіяни -  дев'яте,  а  спеціалісти  з  Сполучених Штатів Америки - одиннадцяте.

 

     Перші кроки, які треба зробити, це насамперед навести порядок у законодавстві.  Захист авторських прав на програмне забезпечення відразу   дасть  можливість  реально  конкурувати  нашим  науковим колективам.  Повірте,  в академічних  інститутах,  і  в  галузевих інститутах,  і  в  приватному  секторі  сьогодні  рівень  розробок наукових,  науково-технологічних,  у галузях інформаційних систем, систем  підтримки  прийняття  рішень,  застосування їх в екології, різних  галузях  народного  господарства  світовий.   І   багатьом державам,  які проводять дослідження,  вигідно наймати за невеликі кошти  наших  програмістів.  Вони  проводять  свої  дослідження  в Україні  в  той  час,  коли  ми не можемо оцінити і належним чином захистити  наше  програмне  забезпечення,  яке  розробляємо.  Хочу сказати,  що  для  України  це  є,  безумовно,  одним  із основних пріоритетів.  Думаю,  якщо будуть прийняті відповідні  закони,  ми реально відчуємо результати.  Скажімо, у Сполучених Штатах Америки близько третини валового національного  продукту  становить  дохід від торгівлі програмним забезпеченням.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух  України.  Станіславе  Олексійовичу!  На  спільному  засіданні комітету  Верховної  Ради   і   Національної   академії   наук   я висловлювався з приводу того,  що ми в останні роки маємо помилки, мені здається,  в розробці і плануванні програм і підпрограм,  які набрали  статусу державних.  На сьогодні - близько сотні програм і близько тисячі підпрограм. Це розпорошує державні кошти. Державний бюджет   не   має   можливості   ефективно  фінансувати,  а  отже, втрачається ефективність  як  фундаментальних,  так  і  прикладних досліджень.

 

     Яка ваша думка щодо цієї проблеми?

 

     І хотів  би  знати,  чи енергозбереження і проблеми технічної політики в агропромисловому  комплексі  є  пріоритетними,  на  ваш погляд, у сфері науково-технічних досліджень?

 

     ДОВГИЙ С.О.   Дякую  за  запитання.  Хочу  нагадати  вам,  що Постановою Верховної Ради від 16 жовтня 1992  року  були  прийняті основні  пріоритетні напрями розвитку науки і техніки.  Серед них: охорона  навколишнього  природного  середовища,  здоров'я  людини; виробництво,   переробка   та   збереження   сільськогосподарської продукції;  екологічно  чиста  енергетика   та   ресурсозберігаючі технології;  наукові проблеми розбудови державності України;  нові речовини та  матеріали  і  перспективні  інформаційні  технології; прилади комплексної автоматизації системи зв'язку.

 

     Справді, сьогодні це питання стоїть на порядку денному,  тому що деякі з цих пріоритетів застаріли за  час,  що  минув,  відколи була   прийнята  постанова.  Тенденції  світового  розвитку  науки показують,  що з'явилися  нові  пріоритетні  напрями,  особливо  в галузі телекомунікацій,  програмного забезпечення,  біотехнологій. Тому ми підготували і подали в галузеві академії наук, Національну академію  наук,  міністерства  і  відомства  для  обговорення нові пріоритетні напрями,  які плануємо внести до Кабінету Міністрів  і потім на розгляд Верховної Ради.

 

     Друге запитання   щодо  кількості  науковотехнічних  програм. Дійсно,  на сьогодні ми  маємо  близько  1100  проектів  державних науково-технічних  програм  по  цих  пріоритетних  напрямах  і 820 проектів по фонду фундаментальних досліджень.

 

     Коли в 1997 році проводився конкурс (тоді,  до речі, і грошей більше  було),  то,  мабуть,  через  своє  добре  серце  Володимир Петрович вирішив підтримати побільше вчених і  побільше  напрямів. Але  на сьогодні у зв'язку зі зменшенням фінансування та загальною ситуацією,  яка складається у сфері державної підтримки  державних наукових   програм,   ми  повинні  зменшити  кількість  програм  і фінансувати   лише   пріоритетні   напрями   та   програми,    які підтримуються альтернативними джерелами фінансування і мають перші етапи впровадження.

 

     Що стосується  фонду  фундаментальних   досліджень,   то   ми дотримуємося  думки,  що  треба підтримувати визнані наукові школи світового рівня.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, Станіславе Олексійовичу.

 

     Слово для  виступу   надається   голові   Рахункової   палати Симоненку Валентину Костянтиновичу.

 

     СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати. Уважаемый Александр Николаевич!   Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемые   члены правительства!  Многие из вас,  возможно,  помнят лозунг недавнего прошлого:   "Наука   является   главной   производительной   силой общества". Этот лозунг стал аксиомой экономического развития еще в 70-е годы нашего столетия для большинства государств  мира.  И  ни одно  экономическое  чудо,  о  которых  мы так любим говорить,  не произошло без реализации положений этого лозунга.

 

     В нашем государстве ситуация,  к сожалению,  совершенно иная. Ни  одно  правительство  в Украине за последние восемь лет в своих действиях не  опиралось  и  не  опирается  на  результаты  научных разработок.  Более  того,  решения  во  многих случаях принимаются вопреки научным результатам,  мнению и  робким  протестам  ученых. Политическая  оценка  такой ситуации,  надеюсь,  будет дана в этом зале,  как и будут сделаны выводы и приняты конкретные меры по  ее исправлению.  Это компетенция парламента, ваша, уважаемые народные депутаты.

 

     Что касается  выводов  Счетной  палаты  по   рассматриваемому вопросу,  то  в  пределах  тех  полномочий и тех функций,  которые определены законом,  мы  можем  дать  видение  проблемы  в  рамках анализа Госбюджета-98,  исполнения Госбюджета-99 за первый квартал этого года, а также материалов конкретных проверок.

 

     Как известно, основы государственной политики в сфере науки и научнотехнической  деятельности  определяются  специальным Законом Украины о науке и научно-технической  деятельности,  в  статье  34 которого   предусмотрено,   что  одним  из  рычагов  осуществления государственной политики в сфере  научно-технической  деятельности является  бюджетное финансирование в размере не менее 1,7 процента валового  внутреннего  продукта.   Хочу   подчеркнуть,   что   это минимально   допустимый  уровень  финансирования,  закрепленный  в законе.  Этой же статьей определено,  что  расходы  на  научную  и научно-техническую   деятельность  являются  защищенными  статьями расходов бюджета. Но, как стало уже у нас обыденной практикой, эта норма закона ни правительством,  ни парламентом не исполняется.  В частности,  в прошлом  году  обем  финансирования  составил  0,63 процента ВВП,  в 1999 году он запланирован в размере 0,55 процента ВВП.

 

     Несколько улучшают общую ситуацию с финансированием  науки  и научной деятельности внебюджетные средства и средства,  полученные от заказчиков. В 1998 году эта сумма составила 1,24 процента ВВП.

 

     Такие обемы финансирования не могут изменить общую ситуацию, сложившуюся   с   финансированием   научной   и  научнотехнической деятельности.  Обем затрат на науку в расчете на одного  научного работника   имеет   свое   критическое  значение  -  тот,  который обеспечивает минимальную эффективность  использования  творческого потенциала.  Дальше,  к сожалению, наступает полный развал научной сферы.  По экспертным оценкам,  минимальное значение  эффективного финансирования  НИОКРа  с учетом реальной экономической ситуации в стране должно быть хотя бы на уровне 10-12 тысяч долларов  США  на одного научного работника.  У нас эта цифра составляет 4,9 тысячи. Для примера, в Бразилии это 48 тысяч долларов, в Южной Корее - 75, а во Франции,  на которую мы так хотим быть похожими,  - 147 тысяч долларов. Комментарии, как говорится, излишни.

 

     Теперь о пропорциональности финансирования  расходных  статей Государственного  бюджета  на науку.  То есть в данном случае речь пойдет о выполнении норм закона.

 

     Исполнение Госбюджета  за  первый  квартал  текущего  года  - вопрос,  который  мы совершенно недавно рассматривали в этом зале. Напомню вам некоторые цифры.  Расходы на финансирование  науки  из Госбюджета  составили  32,9  миллиона  гривень,  или  29 процентов квартальных назначений.  И это при том,  что Госбюджет исполнен за этот период на 74 процента.  Подчеркиваю, статья расходов на науку является защищенной статьей расходной  части  Госбюджета.  А  если посмотреть  внутреннюю структуру финансирования научной сферы,  то картина  будет  не   менее   интересной.   Возьмем,   к   примеру, финансирование   фундаментальных   исследований.  По  Национальной академии  наук  Украины  оно  составило  32  процента  квартальных назначений,   по   Минздраву   -  19,5  процента,  а  по  Академии педагогических наук - 96,8 процента.  Никто  не  возражает  против необходимости      проводить      фундаментальные     исследования педагогической науки,  но должна же быть хоть  какая-то  логика  в распределении   скудных   бюджетов,  не  говоря  уже  о  том,  что существует закон.

 

     А теперь,   уважаемые   депутаты,   обратимся    к    вопросу эффективности  использования  бюджетных  средств.  В  прошлом году Счетная палата проверяла состояние финансирования  мероприятий  по внедрению    научно-технических   разработок   за   счет   средств государственного инновационного фонда.  Информацию по  результатам проверки  с  предложениями и выводами в установленном порядке было направлено в  Верховный  Совет.  К  сожалению,  она  осталась  без какого-либо реагирования с вашей стороны, уважаемые депутаты.

 

     Остановлюсь только  на  некоторых  выводах и результатах этой проверки.  Государственным бюджетом на 1998 год было предусмотрено поступление  в  госиннофонд  (вдумайтесь  в  цифру)  923 миллионов гривень   (практически   миллиард).   Фактически   поступило   686 миллионов,   или   74   процента.  Затраты  же  на  финансирование научно-технических работ и новых технологий составили  всего  лишь 160,1 миллиона гривень.

 

     Таким образом  в  1998 году за счет средств госиннофонда были профинансированы   расходы,   не   связанные    с    инновационной деятельностью,  на  сумму 516,7 миллиона гривень.  А вы говорите - нет денег на науку в бюджете.

 

     Такое положение  дел  обусловлено  тем,  что   правительство, исходя  вроде  бы  из  благих  намерений,  поскольку  речь  идет о погашении  задолженности  по  социальным  выплатам,  приняло   ряд постановлений, направленных на отвлечение средств из госиннофонда, по  сути  превратив  его   в   один   из   стабильных   источников финансирования,    но   других   направлений   по   обязательствам госбюджета.

 

     Приведу только   один   пример   нецелевого   и   незаконного использования  бюджетных  средств  уже  в этом году.  На основании постановления Кабинета Министров от 24 февраля 1999 года  за  счет средств    государственных    централизованных    капиталовложений госиннофонд  обязан   был   возместить   7,2   миллиона   гривень, использованные  на  финансирование  мероприятий  по  проведению  в Украине  шестой  встречи  представителей  государств   Центральной Европы  в  мае  1999  года во Львове.  Обязан.  Есть постановление Кабинета Министров - он и возместил.

 

     На наш  взгляд,  это  показательный  пример  "законности"   и "эффективности"  использования  бюджетных  средств.  Особенно если посмотреть,  как финансируются,  в том числе и  из  инновационного фонда, приоритетные общепризнанные национальные проекты. Например, изготовление горячо всеми любимого  военно-транспортного  самолета "АН-70". Цитирую выписку из протокола заседания Кабинета Министров от декабря прошлого года.  "Заказчиками проекта  создания  "АН-70" профинансировано только 7 процентов запланированной суммы.  Проект создания "АН-70" профинансирован в 1998 году лишь на 18 процентов, в том числе из госбюджета - на 21 процент". Кабинет Министров дает поручение Госказначейству и госиннофонду перечислить до конца года предусмотренные  Госбюджетом  суммы  средств,  а  это 30 миллионов гривень.  Но деньги почему-то идут не туда.  А если идут, то сумма их значительно меньше - всего лишь 23 процента.

 

     Так какие  же  приоритеты  мы  поддерживаем,  какие  же нужны инновации для нашего инновационного фонда? А что можно требовать в таких   случаях   непосредственно   от  самих  министров,  которые руководят инновационными средствами в отраслях?

 

     В качестве примера возьмем отрасль  связи,  которая  согласно Закону о связи отнесена к одной из важнейших приоритетных отраслей народного хозяйства Украины.  Счетная палата  в  декабре  прошлого года  проверяла  Государственный  комитет  связи,  в том числе и в контексте тех проблем,  которые мы  сейчас  так  бурно  обсуждаем. Сводной сметой на 1998 год, утвержденной председателем Госкомсвязи и согласованной с Минфином Украины, на финансирование этой отрасли было предусмотрено 18,5 миллиона гривень.  Фактически выделено 3,9 миллиона гривень, что составило где-то 21 процент от утвержденного в  смете.  Кстати,  эта  сумма  в  2 раза ниже фактических обемов финансирования в 1997 году.

 

     Последствия, как говорят,  лежат на  поверхности.  Научные  и другие  работы  инновационного  характера  в  отрасли остались без источников финансирования.  И  даже  такая  мощная  компания,  как "Укртелеком", которая формирует, кстати, до 2 процентов ВВП, мягко говоря,  уклоняется  от   заключения   договоров   на   выполнение научно-технических  работ  с отечественной наукой и ищет счастья в дальних странах, финансируя зарубежных разработчиков НИОКРа.

 

     Говоря о причинах происходящего,  нельзя не обратить внимание на такую немаловажную деталь, как так называемый фактор законности происходящего.  Еще  в   1996   году   Кабинет   Министров   издал постановление,  которым  разрешил Минфину привлекать для погашения задолженности по заработной плате деньги отраслевых  инновационных фондов   с  последующим  возмещением.  Как  вам  хорошо  известно, желаемого погашения задолженности не произошло, даже наоборот, она катастрофически выросла,  но в то же самое время ни одной копейки, отвлеченной на эти цели, в фонд не возвращено.

 

     Что же мы имеем в итоге?  Проблему погашения задолженности по социальным  выплатам  за  счет  средств  Госиннофонда и отраслевых фондов не решили,  но зато  породили  другую  проблему.  На  языке экономической  науки  все  это называется законом неспланированных последствий,  а  на  языке  обыденном  -  Тришкин  кафтан,  но   в государственных масштабах.

 

     Но вернемся  к  проблеме  эффективности использования средств госиннофонда.  По данным нашей проверки,  фактически  возвращается где-то   от   15  до  20  процентов  ссуд  госиннофонда,  то  есть беспроцентных  кредитов.  Эти  цифры  могут   служить   обобщающим показателем эффективности использования бюджетных средств.

 

     Почти половина    инновационных    ссуд   за   счет   средств госиннофонда была предоставлена малым  предприятиям,  обществам  с ограниченной ответственностью, частным предприятиям, уставной фонд которых не превышает,  вдумайтесь,  1-2 тысячи  гривень.  То  есть предоставлялись  ссуды  в  сотни,  а  то и тысячи раз больше,  чем уставной   фонд   этих   предприятий.    Инновационные    договора региональными    отделениями   Госиннофонда   заключаются   крайне небрежно.  Выводы экспертизы  носят  констатирующий  характер.  Но самое  главное - профинансировано незначительное количество (всего лишь 5 процентов) инновационных проектов,  защищенных патентами, а контроль за их выполнением носит абсолютно формальный характер.

 

     На протяжении  1998-1999  годов правительство приняло ряд мер по погашению задолженности,  но  выделенные  средства  в  фонд  не возвращаются,  поскольку  механизма  возмещения переданных средств просто нет.  Условия договора предусматривают,  что переданные  из Госиннофонда средства аккумулируются на расчетном счете специально созданной Украинской инновационной финансоволизинговой компании по окончанию срока действия финансового лизинга. Но пролонгация этого договора может продолжаться  достаточно  долго,  юридически  -  до бесконечности.   При   этом   все   положения  отражены  только  в подзаконных нормативных актах,  а не в Законе Украины о лизинге. И именно  по  ним,  а  не  на основе закона Украины работает система использования колоссальных бюджетных  средств  -  почти  миллиарда гривень.

 

     Учитывая результаты    проверки    Украинской   инновационной финансоволизинговой компании,  Счетная палата  внесла  предложение правительству  рассмотреть вопрос относительно целесообразности ее существования,  законодательно отрегулировать этот вопрос. Кстати, Счетная   палата  дважды  направляла  Кабинету  Министров  Украины результаты проверок для принятия соответствующих мер.  Ответа пока мы не получили.

 

     Уважаемые народные депутаты! Вопрос: "кто виноват и что произошло  с  отечественным  научно-техническим потенциалом?",  к  нашему  счастью,  пока еще актуален.  Но сейчас главный вопрос - не  "кто  виноват?",  а  "что  делать?"  Так  вот первое,  что нужно сделать,  это провести сплошную инвентаризацию, экспертизу   всех   наших   научно-технических    программ,    как общегосударственных,  так и отраслевых и региональных.  Счет здесь идет на многие и многие сотни.  На  большинство  из  них  тратится масса бумаги, времени и, самое главное, средств, поскольку никаких реальных источников их финансирования не предусмотрено.

 

     Например, многие из вас помнят,  что  в  одном  из  вариантов проекта    Госбюджета-98    был    предложен    перечень   из   85 общегосударственных программ с финансированием на общую сумму  1,5 миллиарда.   Выделили   389,9   миллиона.   Профинансировано   120 миллионов.  Спрашивается:  "Зачем  же   обманывать   себя,   зачем разрабатывать  и  тиражировать  эти  программы,  если мы прекрасно знаем,  что источников для их финансирования  нет  и  в  ближайшее время  не будет?" Кстати,  в окончательном варианте Госбюджета это дополнение с перечнем госпрограмм вообще  исчезло,  видимо,  из-за ненадобности.  В  1999 году перечень этих программ вообще никто не спрашивал и никто вам,  уважаемые депутаты,  не предлагал. А среди этих  программ  практически  нет  программ,  связанных с развитием фундаментальной  науки  -   основы   всей   научной   деятельности государства.

 

     Таким образом,  можно  сделать вывод,  что бюджетная политика государства,  как в целом,  так и в части финансирования  науки  и работ  инновационного  характера,  требует кардинальных изменений. Нужно,  наконец,  перейти к  делу,  сконцентрировать  средства  на узловых,  критических точках экономического роста. Возможно, таким путем решения проблемы является принятие  Госбюджета  как  бюджета развития,  где  были  бы  четко,  максимально  подробно обозначены приоритеты  возрождения  с   указанием   обемов   финансирования, прошедшие  всестороннюю  экспертизу,  нацеленные  на узловые точки экономического роста.

 

     Кроме того,  по  мнению   Счетной   палаты,   давно   назрела необходимость  решения  вопроса  об открытии специальных бюджетных счетов для финансирования научных разработок и  программ  за  счет государственного   бюджета,   особенно   связанных   с   развитием фундаментальной науки.  Это дало бы возможность  установить  более действенный  контроль и реально проследить и оценить эффективность использования бюджетных средств.

 

     И последнее.    Отдавая    должное    бюджетным    источникам финансирования,  привлечению  зарубежных  средств  для поддержки и развития науки,  следует все же отметить,  что  при  инновационной модели  развития экономики главным источником финансирования науки должно стать все-таки производство.

 

     На сегодня  обем  заказов  предприятий  и   организаций   не превышает   30  процентов  общих  обемов  финансирования  НИОКРа. Поэтому рост обема заказов производства в будущем будет решать не только     проблему     реорганизации    структурных    источников финансирования науки,  но и одновременно  содействовать  повышению уровня     наукоемкости     отечественного    производства,    его конкурентоспособности.

 

     Считаю, что эти и другие предложения  необходимо  отразить  в новой Бюджетной резолюции на 2000 год и реализовать при разработке проекта Государственного  бюджета  на  2000  год,  которые  должны реально,  а  не  на словах,  стать концентрированным выражением не только экономической,  но и научной и  научнотехнической  политики государства. У меня все.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Оголошується перерва на 30 хвилин.  Розпочнемо роботу о  12  годині  40  хвилин.  Валентин Костянтинович відповість на запитання після перерви.

 

     Повідомляю, що  на 3 поверсі розгорнуто виставку Національної академії наук. Бажаючі можуть з нею ознайомитися.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  прошу  зайняти  робочі   місця. Валентин   Костянтинович   Симоненко   запрошується   на  трибуну. Запишіться, будь ласка, на запитання до нього.

 

     Думаю, ви погодитеся,  що тактичний хід Кабінетом Міністрів і Академією  наук  зроблений абсолютно правильно.  У зв'язку з такою чудовою виставкою слухання можуть бути і припинені.  Якби  до  тих розробок ще й виконати норму закону про фінансування у розмірі 1,7 відсотка ВВП, то можна було б і припинити розгляд питання.

 

     Хто бачив Валентина Костянтиновича?  Чи він  у  черговий  раз пішов перевірку здійснювати?

 

     Тоді надаю слово доповідачу від профільного комітету,  голові Комітету з питань науки і освіти Семиноженку Володимиру Петровичу. Будь ласка, 10 хвилин.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  168,  Харківська  область). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  Думаю, це природно, що обговорення  питання  фінансування  науки  дало  можливість  більш грунтовно   і   серйозно   оцінити   стан   науково-технічної   та інноваційної сфери взагалі.  Інакше і не могло бути.  З чого треба виходити,   розглядаючи   питання   фінансування  науки?  Протягом найближчих двох років ми повинні зробити свій вибір у відповідь на виклик наступного століття.  А це саме виклик: структура експорту, який нині сировинний,  повинна стати  високотехнологічною;  імпорт споживацьких товарів,  який сьогодні, на жаль, ми переважно маємо, повинен змінитися  на  імпорт  ліцензій  інформаційної  продукції. Тобто  ми  повинні  перейти на новий рівень навіть світового ринку перерозподілу праці, на ринок конкуренції технологій та продукції, бо  інакше  забезпечити  відповідний  рівень  добробуту людей буде неможливо.

 

     Інформаційне суспільство - це не просто суспільство,  де  всі користуються   комп'ютерами  та  сучасними  засобами  зв'язку.  Ми напередодні  століття,  в  якому   метатехнології,   конвертування інтелекту,  фінанси - усе буде поєднано буквально в одну сферу.  І навіть ті цінності,  які ми сприймаємо  з  позиції  сьогоднішнього дня,  з  точки  зору  розвитку науки,  технологій,  інформаційного обміну, де все органічно поєднується з рівнем освіти.

 

     Тому, виходячи з цих визначальних позицій,  ми повинні ще раз подивитися, що все-таки отримали в цьому році.

 

     Думаю, що  всі  ми  незадоволені  тим,  що  коли Міністерство фінансів доводило ліміти,  то саме  на  науку  скоротили  найбільш серйозно,  ну,  може,  ще на культуру.  Якщо відповідно до бюджету Міністерство фінансів ліміти доводило, що фінансування науки на 23 відсотки скорочувалося,  то,  скажімо, правоохоронних органів - на 5,  охорони здоров'я - на 6 відсотків.  Тобто ми  справді  повинні покласти край перетворенню науки на залишкову позицію.

 

     Але хочу  підкреслити,  що  ми  вперше  (і я повністю поділяю слова міністра фінансів,  тому що маю  причетність  до  формування бюджету, до контролю над бюджетом ще з першого дня депутатства) за ці п'ять місяців виконання бюджету  маємо  найкращі  показники  по розділу  "Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу".

 

     Думаю, що сьогодні  відбувається  нормальний  діалог,  більше того,  співпраця  Верховної  Ради,  наших  комітетів,  які відають питаннями науки,  освіти,  з урядом.  І нам треба продовжувати  це спілкування й далі.

 

     Але з тим, що сьогодні тільки на 17,6 відсотка профінансували оборонну науку,  в основі  якої  лежать  провідні  напрями  науки, безумовно,  не  можна  погодитися.  І це має піддаватися серйозній критиці.

 

     Ми розглядали питання,  яке сьогодні обговорюється, і вносимо такі пропозиції.

 

     Потрібно серйозно зайнятися і відповісти: що таке  адміністративні  реформи,  яку  роль  вони  відіграють  у координації  в  науковотехнічній,  інноваційній  сферах.  У  таких умовах,  які  склалися  сьогодні,   далі   працювати   не   можна. Незрозуміло, як проводиться державна політика стосовно координації в цій сфері.  І треба зробити серйозний крок, щоб стало зрозуміло, яке місце займають Держкомнауки, Держіннофонд, Міністерство освіти і  Академія  наук  у  загальній  структурі,  яка   відповідає   за науково-технічну сферу.

 

     Далі. Найгірше    здійснюється   цільове   фінансування.   За Конституцією  ми  повинні  схвалювати  державні   науково-технічні програми.  Більше того,  повинні бути залученими до їх формування. На сьогодні державні  науково-технічні  програми  фінансуються  за залишковим  принципом.  За  ці п'ять місяців відповідно до бюджету фінансування їх було скорочено приблизно на 34 відсотки.

 

     Ми повинні перейти від базового фінансування до  фінансування цільових програм, коли 50 відсотків коштів державного бюджету буде йти  на  конкретні  програми:  на  космічну   програму,   програми оборонної   тематики,   найсучаснішого  машинобудування,  якщо  ми справді хочемо зробити нормальні зрушення в економіці.

 

     Стосовно того,   що   сьогодні   було   сказано   і    Ігорем Олександровичем   Мітюковим,  і  Валентином  Костянтиновичем  щодо Держіннофонду. 39 відсотків надходжень до державного інноваційного фонду,  навіть  менше,  ніж  половина,  іде за призначенням.  І ми кажемо,  що це найцінніші гроші, які є в державі, що повинні через відбудову  нових  виробництв  надходити потім до бюджету у вигляді податків.  І ми справді показували протягом 1997  року,  що  можна саме так організовувати роботу.

 

     Багато народних  депутатів,  зокрема  членів нашого комітету, додержуються такої думки. Якщо ми не передбачимо в проекті бюджету на   2000   рік   стовідсоткове   використання  грошей  державного інноваційного фонду на наукові і промислові інновації,  то виникне питання, чи варто взагалі існувати державному інноваційному фонду.

 

     Ми говоримо  про  основні  чинники і розраховуємо на майбутні успіхи.  У  нас  є  три   найсерйозніші   складові,   як   зробити науковотехнічну  сферу  сучасного виробництва пріоритетною в нашій державі.   Це   відповідна   законодавча   база   для    залучення інтелектуальної   промислової  власності,  створення  сприятливого інвестиційного   клімату   та   концентрації   інтелектуальних   і матеріальних ресурсів на проривних технологіях.

 

     Дещо ми зробили.  Тут уже згадували, що за ініціативою нашого комітету ще в минулому скликанні скасували ПДВ з державних коштів, які йдуть на науку. Ми прийняли найсучасніший, найкращий Закон про науку  і  науково-технічну  діяльність  серед   країн   колишнього Радянського   Союзу.   Ми   маємо   прекрасний   проект  концепції науковотехнологічного та інноваційного розвитку.  Уже  розроблений проект   Закону   про   інноваційну   діяльність.  Розраховую,  що наступного тижня ми приймемо блок законів про короткі патенти, про товарні знаки і так далі. Це дуже важливо.

 

     Цілий пласт    законодавчої    діяльності    пов'язаний    із стимулюванням науки,  щоб підприємства були  вимушені  (у  доброму розумінні слова) замовляти наукові розробки. Цього немає. І це, на жаль,  не проглядається у пропозиціях до Податкового кодексу,  які сьогодні надходять, та інших.

 

     Давайте подивимося  на  приклади  тих країн,  які ми вважаємо сьогодні  розвинутими  і  провідними.  Там  на  десятках   аркушів наводиться  перелік стимулів для кожного підприємства:  можливість залучати науковців, замовляти науково-технічну роботу, виходити на ринки високих технологій,  зовнішні ринки і таке інше.  І ми також повинні це зробити.

 

     Тепер я  перейду  до   основного.   Абсолютно   правий   Ігор Олександрович, особливо Валентин Костянтинович про це згадував, що багатьом існуючим програмам треба  покласти  край.  Я  працював  в уряді і знаю,  як важко там щось скорочувати. Але й треба постійно переглядати їхню пріоритетність.

 

     У багатьох країнах світу при парламентах  існують  спеціальні незалежні комісії з питань прогнозування та визначення пріоритетів науково-технічного розвитку.  Ми  достатньо  вивчали  цей  досвід, обговорювали в нашому комітеті і пропонуємо використати цей досвід в нашому парламенті. У проекті постанови є ця позиція. Я просив би всіх депутатів підтримати. Це буде виконанням наших конституційних обов'язків щодо впливу на державні науково- технічні програми.

 

     Відповідно до нового Закону про науку в 2000 році ми повинні нарешті перейти (там формально значиться 1,35 відсотка від ВВП) на державне фінансування науки.  Ми  повинні  це зробити,  іншого  шляху  немає.  Зараз,  справді,  стоїть проблема вибору для країни.  Якщо ми цього не зробимо, то можемо незворотно втратити  основний  чинник,  який  допоможе нам у майбутньому,  не кажучи вже про рентабельність цієї сфери.

 

     Ми також пропонуємо підтримати пропозицію, викладену в нашому проекті   постанови,  про  прискорення  розгляду  Верховною  Радою проектів законів,  які стосуються науково-технічної сфери.  Щоб ми вже  на  цій  сесії  змогли  зробити  щось  суттєве  і  підійти до парламентських  слухань,  які  проведемо,  скажімо,   на   початку наступної сесії.

 

     Думаю, що  успіх у цьому напрямі саме в наших руках.  А успіх повинен бути,  тому що по-іншому уявити собі нашу  державу  просто неможливо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Петровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Симоненко Валентин  Костянтинович  відповість  на  запитання. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Стрижко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Компартия.  Прошу передать  слово  Моисеенко  Владимиру Николаевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза "За возрождение СССР".  Уважаемый Валентин Константинович! Я знаю, что Счетная палата очень много делает для того, чтобы поймать наше правительство  за  руку,  за  эту  неблагодарную  руку,  когда оно сокращает бюджет.  Я хотел бы, чтобы вы ответили, сколько раз вы в своих отчетах перед нами говорили о том, что правительство урезает бюджетное финансирование научных учреждений? Это первый вопрос.

 

     И конкретный вопрос.  Я подал письменный запрос  относительно финансирования Макеевского угольного института по защите шахтеров, работающих под землей,  но  не  получил  ответа.  Этот  крупнейший научно-исследовательский   институт   фактически   прекратил  свое существование,  хотя  многочисленные  гибели   шахтеров   показали необходимость его финансирования.  Шахтеры уже называют Президента и   правительство   "похоронщиками".   Они   называют   Президента Антихристом уже за то,  что смена на шахте имени Засядько, которая поддержала  выдвижение  кандидатуры  Президента,  почти   полностю погибла (вы знаете,  49 шахтеров погибли и более 60 травмированы). Люди называют его Антихристом,  который,  если прийдет к власти  в 2000 году,  приведет народ...  Вы знаете,  что там предсказывают - конец света и тому подобное.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Армагеддон. По первому вопросу. Дело не в том, сколько  раз  я  докладывал,  а  в  том,  какая реакция на все эти недостатки,   упущения,   безобразия   и   преступления,   которые наблюдаются  при  использовании  бюджетных  средств,  в  том числе средств инновационного фонда,  созданного для финансирования науки и новых технологий.

 

     И кого бы мы не обвиняли:  правительство и так далее,  я могу сказать,  что правительству,  исполнительной  власти  всегда  мало власти,  особенно когда касается системы управления средствами. Но для этого существует  парламент.  А  парламент,  к  сожалению,  на результаты всех наших проверок реагирует очень и очень плохо. Если бы парламент отреагировал на результаты проверки еще в 1998  году, сегодня ситуация в научной сфере была бы гораздо легче. По крайней мере, я считаю, минимум 300 миллионов гривень пошло бы на науку.

 

     Что касается второго вопроса,  то финансирование тех или иных институтов, научных направлений заложено в системе финансирования.

 

     Сегодня предусмотрена   какая-то   сумма   на  финансирование инноваций в системе угольной промышленности.  Но правительство еще в  1997  году  приняло  подзаконный акт,  постановление,  согласно которому все средства,  которые должны идти  на  это  направление, направляются  на  вроде  бы  благородную цель - выплату заработной платы.  Хотя  понятно,  что   это   совершенно   другой   источник финансирования.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор     Олександрович     відповість    стосовно конкретного...

 

     СИМОНЕНКО В.К. Относительно Армагеддона будем отвечать?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стосовно  фінансування  інституту.  Будь   ласка, коротко.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. Макіївський інститут, про який іде мова в запиті   народного   депутата   Моісеєнка,   є   госпрозрахунковим підприємством. Він не фінансується ні з державного, ні з місцевого бюджетів.  Але Міністерство вугільної промисловості може укласти з ним відповідну угоду і перерахувати йому кошти на функціонування.

 

     Минулого року  Мінвуглепром  отримав  на наукові розробки 2,1 мільйона гривень.  За п'ять місяців поточного року - 1,4 мільйона, і  ми це фінансування будемо збільшувати.  Тому є можливість цьому інституту зробити замовлення і профінансувати його.

 

     Дякую за увагу.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Но этого точно не будет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви потім перевірите. Депутат Дайнеко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Валентин Константинович!  Мы действительно  неоднократно  слушали  вашу  информацию  о   грубых нарушениях,  злоупотреблениях  при использовании бюджетных средств и, будем говорить прямо, хищениях.

 

     И совершенно справедлив ваш  упрек,  что  эту  информацию  мы проглатываем,  как  горькие пилюли,  и ни один вопрос не довели до конца.  Самое главное,  что эта порочная  практика  исполнительной власти,   Кабмина,   Министерства  финансов  и  так  далее  широко распространяется на местах,  и бюджетные деньги разворовываются. Я могу заявить об этом со всей ответственностью.

 

     По вашему  мнению,  какие  меры может принять Верховный Совет для  того,  чтобы  прекратить   эту   порочную   практику,   чтобы исполнялись   законы  о  бюджете,  о  бюджетной  системе  и  чтобы государственные средства шли по назначению?

 

     СИМОНЕНКО В.К.   Прежде    всего    депутатам    надо    быть законопослушными    и   парламенту   надо   быть   законопослушной структурой.  Отсюда отправная точка всех действий. Мы уже потеряли 1999  год,  но  на пороге 2000 год.  Мы четко сформулировали,  что нужно сделать для того,  чтобы этот процесс  стал  прозрачным.  Мы говорим, что посчитали...

 

     Я вчера получил данные компьютера,  сколько у нас программ. У нас  более  350  различных  программ,  вокруг  каждой  из  которых кормятся  по  5-6  человек  и  которые  ни  из каких источников не финансируются.  По  Закону  о  бюджетной  системе  все  программы, которые   финансируются   из   государственного   бюджета,  должны прилагаться к бюджету.  Парламентариям надо потребовать, чтобы это положение было выполнено.

 

     Более того,   на   каждую  государственную  или  национальную программу должен быть открыт отдельный бюджетный счет, чтобы можно было  легко проследить,  как тратятся государственные деньги на ту или иную государственную программу.

 

     Поймите: это же какая-то,  с одной стороны, производственная, а  с  другой стороны,  юридическая импотенция.  Сколько лет мы уже говорим об этом АН-70!  Но все стоит на месте!  Финансирование  на уровне 12 процентов. Из инновационного фонда в прошлом году должны были  выделить  30  миллионов,  с  трудом  наскребли  7  миллионов гривень.  Ну  разве так можно вести дело?!  Поэтому процесс должен быть прозрачным,  тогда все станет  ясно:  кто,  откуда,  в  какую сторону положил, а что попало в собственный карман.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентине Костянтиновичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шановні колеги!  У нас,  крім проекту  постанови  профільного комітету, який тут представляв голова комітету Семиноженко, є ще й альтернативний проект від групи авторів.  Слово надається  Грачеву Олегу Олексійовичу. За ним буде виступати Борис Євгенович Патон.

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Уважаемый   Адам  Иванович!  Уважаемый  Борис  Евгеньевич! Уважаемые народные  депутаты,  члены  Кабинета  Министров!  Авторы проекта постановления и фракция Коммунистической партии предлагают иную  оценку  деятельности  исполнительной  власти   в   отношении финансирования  научнотехнической деятельности в государстве,  чем та,  которая содержится в проекте  группы  депутатов  во  главе  с Владимиром   Петровичем   Семиноженко,  хотя  намечаемые  меры  по выведению науки из коллапса у нас во многом совпадают.

 

     Негативная оценка деятельности правительства - это,  с  нашей стороны,  не  жажда  крови исполнительной власти и не предвыборная тактика Компартии.  К сожалению, это необходимая и давно назревшая мера,  обективность  которой очевидна любому,  кто даст себе труд непредвзято проанализировать причины кризисной  ситуации  в  сфере науки.

 

     В проекте  постановления  приведены соответствующие данные на этот счет,  и вряд ли здесь нужен более детальный комментарий. Все было известно и ясно в принципе и до отчета правительства.

 

     Новым в  этом  отношении является разве что неуклюжая попытка правительства представить все в благополучном свете: и общий обем финансирования   вдруг   оказался   1,36   процента   от  валового внутреннего продукта,  и лимиты финансирования  выполнены  на  100 процентов,  при  этом  стыдливо  умалчивается,  что  лимиты  на 23 процента меньше, чем это предусмотрено законом о бюджете.

 

     Мы считаем,  что разговор о  проблемах  финансирования  науки сегодня  не должен остаться очередным эпизодом регулярных слушаний отчетов правительства.  Каждое решение Верховного Совета "взяти до відома"    или    "вважати   недостатнім"   -   это   индульгенция исполнительной власти, предоставляющая ей карт-бланш для очередных нарушений законов, а в ряде случаев и Конституции.

 

     Поэтому, давая    оценку    деятельности   правительства   по сегодняшнему конкретному вопросу повестки дня,  мы должны  оценить не просто состояние выполнения госбюджета в этой сфере,  но и саму политику  исполнительной  власти,  следствием   которой   является нынешнее бедственное положение науки,  как, впрочем, и всех других сфер внутренней жизни государства, и прежде всего - социальной.

 

     А дело в том, что взятая на вооружение Президентом и Кабмином модель   развития   экономики   Украины,   модель  так  называемых "радикальных рыночных  реформ",  изначально  деструктивна:  власть озабочена  исключительно  переделом  собственности,  экономика  же разваливается.

 

     Рост экономики    возможен    только    при     использовании инновационной  модели  ее  развития (я подчеркиваю:  инновационной модели),  и меры  здесь  должны  быть  соответственно  не  столько пожарные, сколько радикальные.

 

     По нашему убеждению,  Верховный Совет должен осудить политику уничтожения отечественной  науки,  свертывания  программ  развития научно-технического  прогресса  в  стране  и  принять  решение  об отстранении ее идеологов и исполнителей  от  руля  государственной власти.

 

     Суть в  том,  что интересы ныне правящей исполнительной элиты лежат совсем в другой плоскости.  Это интересы частного  капитала, который   представляет  национальная  компрадорская  буржуазия,  и прежде всего промышленно-финансовая олигархия, для которой прибыль и   нажива   -  превыше  всего.  Эти  интересы  откровенно,  порой самоуверенно и даже цинично изложены в  правительственном  проекте программы  развития  "Украина  - 2010".  Это и завершение "великої приватизації", и многое другое.

 

     Приватизация, с  самого  начала  пропагандируемая   ими   как безальтернативная  экономическая  политика,  обернулась крахом для науки, как и для производственной, и социальной сфер жизни страны.

 

     Спросите у ученых,  которые сегодня стояли в  пикете  у  стен Верховного  Совета,  надеются ли они,  что нынешняя исполнительная власть их услышит и  повернется  лицом  к  научной  и  технической интеллигенции.  Ответ будет однозначен:  нет.  Но они еще надеются что-то выпросить,  пользуясь моментом.  Разве это не  унизительное состояние?

 

     Где, в  каком  государстве  на фундаментальные исследования и развитие  научного  прогресса  тратится  средств  меньше,  чем  на содержание,   например,   налоговой  службы  и  других  фискальных органов?

 

     Коммунисты никогда не согласятся с такой политикой  и  такими действиями   Президента  и  руководимого  им  правительства.  Если Верховный Совет действительно исходит из стратегического  значения развития  науки  и научнотехнической деятельности для социального, экономического  прогресса  общества  и  обеспечения   национальной безопасности  и  суверенитета  Украины,  он не может согласиться с пассивной оценкой сложившегося в науке  критического  положения  и ответственности правительства за такую ситуацию.

 

     Именно исходя  из  этого мы предлагаем Верховному Совету свой проект  постановления  по   отчету   правительства   о   состоянии финансирования  научнотехнической  сферы  в стране.  Он нацелен на осуществление  ряда  неотложных  реальных  мер,  которые,  на  наш взгляд,   будут  в  определенной  мере  способствовать  замедлению деструктивных процессов в научной сфере,  хотя,  как мы  говорили, кардинальное  решение проблем науки лежит в политической плоскости и заключается в смене системы хозяйствования и системы власти.

 

     Просим поддержать предлагаемый проект постановления.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має президент Національної академії наук України Борис Євгенович Патон. За ним від фракції соціалістів виступатиме депутат Мороз.

 

     ПАТОН Б.Є.,  президент Національної  академії  наук  України. Шановний   Адаме   Івановичу!   Шановні   народні  депутати!  Стан української науки,  як  і  рівень  її  фінансування  з  державного бюджету,  вже  не раз були предметом обговорення в цій залі.  Але, незважаючи на рішення і  Верховної  Ради,  і  Президента  України, реальна  підтримка науки України з боку держави була і залишається дуже далекою від  необхідної.  Серед  багатьох  вад,  успадкованих незалежною  Україною  від  минулого,  одну  з  них  вона не тільки зберегла,  а й навіть посилила.  Це  фінансування  фундаментальної науки за залишковим принципом.  Державним бюджетом на 1999 рік для нашої академії за розділом "Фундаментальні дослідження і  сприяння науково-технічному  прогресу"  передбачено 166,4 мільйона гривень. Це на 10 відсотків менше, ніж у минулому році, та майже в два рази менше мінімальних потреб академії в бюджетних коштах.

 

     Далі. За поданням Мінфіну Кабінет Міністрів Постановою від 22 березня цього  року  про  обмеження  видатків  Державного  бюджету України на 1999 рік установив,  по суті, новий бюджет Національної академії наук,  який становить 129  мільйонів  гривень,  або  77,5 відсотка  того  обсягу,  що затвердила Верховна Рада.  Причому для академії і науки в цілому так званий секвестр виявився найбільшим, а саме - 23 відсотки.

 

     Мінфін начебто  виходив  із звітних даних про фонд заробітної плати.  Ці пояснення,  на наш погляд,  не витримують критики, адже добре  відомо,  що  за відсутності коштів наукові установи змушені працювати неповний робочий тиждень та відправляти співробітників у неоплачувані відпустки.

 

     Не виправдалися   й   наші  сподівання  на  те,  що  половина надходжень  до  держіннофонду   буде   на   безповоротній   основі спрямовуватися  на  фінансування науковотехнічних програм Академії наук та галузевих міністерств і відомств.

 

     Тепер щодо  реальних  надходжень  з  бюджету  в  цьому  році. Протягом  першого  кварталу академія отримала близько 18 мільйонів гривень,  що становило лише 43 відсотки квартального  плану  і  59 відсотків того ліміту,  що був тимчасово,  як казали, встановлений Мінфіном на цей період.

 

     Внаслідок цього сумарна заборгованість бюджетних  установ  та організацій  академії з виплати зарплати та стипендій зросла майже на 8,5 мільйона гривень і становить понад 26 мільйонів.

 

     Безумовно, треба  віддати  належне  Прем'єр-міністру  України Валерію  Павловичу  Пустовойтенку.  Після  загальних  зборів нашої академії завдяки його особистому втручанню в  цю  справу  протягом квітня  і травня академії повністю перераховано суми,  передбачені уточненим після наших загальних зборів графіком фінансування.

 

     Було погашено і заборгованість за перший квартал,  тобто на 1 червня  академію  профінансовано  на  всі  100  відсотків  у межах лімітів,  установлених Мінфіном. Але ж, на жаль, цього не вистачає навіть на повноцінну зарплату,  а щодо так званих лімітів Мінфіну, я вже сказав вище.

 

     Ще одне. Останнім часом наполегливо проводиться політика щодо значного   збільшення   програмно-цільової   частки   у   видатках державного бюджету на науку і,  відповідно,  зменшення частки  так званого   базового   фінансування  наукових  установ.  Ми  глибоко переконані,  що за нинішнього рівня фінансування  це  призведе  до негативних наслідків, особливо у сфері фундаментальних досліджень. Тільки   за   умови   базового   фінансування,   достатнього   для забезпечення  нормального функціонування установ і пристойних умов для  праці  науковців,  програмно-цільові  та   конкурсні   засади розподілу додаткових бюджетних коштів будуть ефективні.

 

     Звичайно ж,   шановні  народні  депутати,  президія  академії наполегливо вимагає від  усіх  академічних  установ  не  покладати надії  виключно  на бюджет,  а заробляти кошти самим,  і заробляти скрізь,  де тільки можна.  Маються на увазі  господарчі  договори, гранти,  контракти, здавання в оренду тимчасово вільних площ тощо. Позабюджетні  надходження  дають  змогу  нашим  установам  хоча  б частково   розраховуватися   за  тепло-  та  електроенергію,  інші комунальні  послуги   і   невеликою   мірою   закуповувати   деяке обладнання, матеріали та реактиви для наукових досліджень.

 

     Разом з  тим,  відверто  кажучи,  держава (і це стосується як законодавчої,  так і виконавчої гілок  влади)  зовсім  недостатньо стимулює  збільшення  таких  позабюджетних  надходжень до наукової сфери.  Тут є ще багато невирішених  питань  і  проблем,  з  якими повсякчасно стикаються науковці.

 

     Більше того,   ситуація   значно  погіршується.  Йдеться  про включення  починаючи  з  2000  року  до   бюджетів   усіх   рівнів позабюджетних   коштів   бюджетних   установ.   І   Кабміном   уже встановлено,  що обслуговування позабюджетних коштів таких установ має   здійснюватися  виключно  органами  Державного  казначейства. Зокрема,  інститути  нашої  академії  до  1  вересня  цього   року зобов'язані  закрити  всі  рахунки  в  установах  банків  і подати органам Держказначейства  кошториси  з  урахуванням  позабюджетних коштів та звіти про їх виконання.

 

     Але, чесно  кажучи,  ми  вже не раз мали гіркий досвід,  коли Мінфін разом із Держказначейством вилучали  з  бюджетних  рахунків академічних  установ  кошти  навіть  за наявності заборгованості з виплати зарплати.  Тому легко прогнозувати,  до чого призведуть ці нововведення.

 

     Вчора на зустрічі з ученими в Інституті технічної теплофізики нашої  академії  Прем'єр-міністр  Валерій  Павлович  Пустовойтенко обіцяв,  що  це  рішення  Кабміну  не буде поширюватися на наукові установи. За це ми будемо щиро вдячні йому.

 

     Безумовно, ми усвідомлюємо необхідність  збільшення  доходної частини  бюджету.  Але  неможливо  погодитися  з  тим,  що наукові установи при цьому повністю прирівнюються до комерційних структур. Так,  зараз передбачено суттєве звуження податкових пільг,  у тому числі і щодо ввізного мита на  благодійну  допомогу.  Як  свідчить досвід, це може бути автоматично поширене й на ті наукові прилади, препарати  та  матеріали  для  досліджень,  які  нам   безкоштовно передають колеги із-за кордону.

 

     Ще один  приклад.  У  нещодавно затверджених формах державної статистичної  звітності  про  земельні  ресурси   землі   наукових організацій включено до земель, які використовуються в комерційних цілях.  У той же  час  землі,  які  використовуються  для  освіти, охорони  здоров'я тощо,  - до земель громадського призначення.  До чого це може призвести,  цілком зрозуміло.  Ми  просимо  терміново вирішити і це питання.

 

     І останнє.  Можна,  звичайно,  заспокоюватися тим,  що,  хоча наука фінансується недостатньо,  вона ще не загинула. Дійсно, наші інститути   продовжують   працювати  та  підтримувати  на  окремих напрямах навіть світовий рівень досліджень.  Але це робиться  лише завдяки самовідданості та ентузіазму вчених.  З експериментом щодо фінансування науки  за  залишковим  принципом  так  само  як  і  з прирівненням  академічних інститутів до комерційних структур треба кінчати.

 

     Зараз, шановні депутати,  йде формування  проекту  державного бюджету на 2000 рік, і ми покладаємо великі надії на те, що на цей раз відсоток від  ВВП  для  фінансування  науки  буде  відповідати Закону  про  науку,  прийнятому Верховною Радою,  буде відповідати хоча б мінімальним потребам,  а ця стаття бюджету, крім того, буде віднесена до захищених статей. Ми дуже просимо вас про це.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе Євгеновичу.  Від фракції Соцпартії слово має народний депутат Мороз.  За  ним  виступатиме  президент Української академії аграрних наук Зубець.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Мине час,  і ми будемо ще пишатися з того,  що  спілкувалися  з  такими видатними  для  всього світу людьми,  як Борис Євгенович Патон.  І буде нам тоді,  очевидно,  соромно,  що ми змушували його, держава змушувала його принижуватися, говорячи про те мізерне фінансування на науку, на ту справу, котрою він займається. Соромно - очевидно, бо  внесене  сьогодні  до  порядку  денного питання вже лише своїм змістом відображає глибину катастрофи,  в якій опинилася  сьогодні Україна.

 

     Наука - передова прогресу.  Це аксіома.  А що є насправді? Ми вісім років чуємо про державні  пріоритети.  Хотілося  б  запитати уряд: де вони, ці пріоритети? Як ставиться уряд до них? Яким чином він пропонує їх реалізовувати?  Валентин Симоненко сказав з  цього приводу,  здається,  все.  Науку  треба  фінансувати  в  4-5 разів більше,  ніж сьогодні,  навіть при нашому злиденному бюджеті. Ми ж чуємо,  що  уряд  збирається  (і  Президент  ніби теж) підвищувати тільки  пенсію  науковцям.  Це  добра  справа.  Але  їм  треба  ще пояснити,  за рахунок чого буде покриватися ця потреба, якщо у нас сьогодні більше 3 мільярдів боргу з  пенсій  -  більш  як  за  три місяці.  А  в багатьох регіонах вчені не одержують заробітну плату по сім-вісім місяців.

 

     І я хотів би звернутися  до  Ігоря  Олександровича,  міністра фінансів...   Чи   не  вважаєте  ви  за  потрібне  підтримати  мою пропозицію про перерахування із рахунків Фонду соціального захисту коштів  до бюджету або до Пенсійного фонду,  щоб там з'явилася хоч якась копійка,  бо мова ж іде, якщо говорити відверто, про крадені гроші,  не  дивлячись  на  те,  що  вони  знаходяться  під високим Президентським патронатом?

 

     Який же буде престиж української науки?  Гинуть наукові школи в Харкові,  Києві,  Львові, Ужгороді. З України виїхало більш як 6 тисяч кандидатів і докторів наук. Витрати тільки на підготовку цих людей у грошовому виразі перевищують 1 мільярд доларів.  А у нас у бюджеті передбачено на науку 500 мільйонів гривень!  А давайте  ще подивимося  структуру  цього  фінансування порівняно з 1990 роком. Адже це в основному витрати  на  енергію,  частково  на  заробітну плату і так далі.  Мова йде про те, що, власне, науку ніхто вже не фінансує. Скупий платить двічі.

 

     Якщо так триватиме,  то з України виїдуть усі справжні вчені, а  залишаться  тут  тільки  ті,  що  будуть  вручати кандидатські, докторські дипломи людям,  що мають неповну середню освіту, що, як ми  бачимо,  стало  вже  поширеною  практикою.  Це  дуже накладно. Платити треба тим,  хто має талант, хто здатен рухати процес, а не тим "яловим" академікам, що лише хизуються своїми званнями.

 

     Слід також   скоріше  і  рішучіше  розібратися  з  існуванням безлічі псевдонаукових  академій.  Вони  лише  підривають  престиж науки.

 

     Занедбані прикладна наука та інновації.  Є приклади проривних технологій у матеріалознавстві, зокрема в застосуванні кераміки, у розвитку   опто-волоконних  технологій,  оптики  взагалі,  ядерної енергетики,   біотехнологій,   енергозбереження   тощо.   Все   це знаходиться  на  голодному пайку.  Гине також сільськогосподарська наука,  згортаються дослідження в селекії,  руйнується матеріальна база, зникає ціла наукова галузь.

 

     По-волюнтаристському, на         принципах         угодовства використовуються інновації,  а це чисті бюджетні  кошти.  Політики інновацій узагалі немає.

 

     Закінчуючи, я хочу сказати так.  Інакше і не могло бути! Якщо уряд працює не на державу,  а на  наступні  вибори,  якщо  Прем'єр персонально   очолює   так  звану  "Злагоду",  примушуючи  всіх  у виконавчих   структурах   боротися   за    збереження    нинішньої напівкримінальної  влади,  то про яке фінансування науки,  про які високі пориви можна говорити?!

 

     Тому я підтримую той проект  постанови,  який  вносить  група депутатів, зокрема Сергій Дорогунцов, бо уряд у ставленні до науки працює безперспективно, непрофесійно, незадовільно.

 

     І звертаюсь до Бориса  Євгеновича  Патона:  не  надійтесь  на нинішню владу, Борисе Євгеновичу, немає на що надіятись, потерпіть до осені, поки наші підійдуть.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається президенту  Української  академії аграрних  наук  Михайлу  Васильовичу  Зубцю.  За  ним  - від групи "Незалежні" депутат Черненко.

 

     ЗУБЕЦЬ М.В.,  президент Української академії  аграрних  наук. Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Декілька загальних  слів  про  Українську  академію  аграрних  наук.   Наша академія  -  це  понад  100  наукових  організацій,  це  понад 220 експериментальних  дослідних  господарств,  це  близько   мільйона гектарів землі.  У нас створені всі сорти культур, які висіваються в Україні, вирощується 95 процентів елітного насіння для того, щоб ми висівали їх на полях України.

 

     Що б не говорили,  як би не говорили, але отам на виставці ми сьогодні показали, що 90 процентів районованих сортів культур, які вирощуються  в  Україні і дають хліб,  цукор,  - це все досягнення аграрної науки; 95 процентів порід і типів худоби, які розводяться в Україні, - це також досягнення нашої вітчизняної аграрної науки.

 

     За обсягом   фінансування   -   це   якраз  половина  бюджету Національної академії наук, про яку говорив Борис Євгенович. Біди, проблеми,  про  які  говорив  Борис Євгенович,  - це копія проблем Української академії аграрних наук. На жаль, за останній час, коли коштів  на  фінансування  науки  ми  отримуємо  все менше і менше, частіше  ставиться  питання  ефективності   використання   коштів, вкладених у науку.

 

     Думаю, що в жодній країні світу таке питання не ставиться,  а якщо б і було поставлене,  то воно б вважалося некоректним. Відомо в усьому світі, що найбільший ефект дають кошти, вкладені в науку. Якщо говорити про Українську  академію  аграрних  наук,  то  кожна гривня,  вкладена  в аграрну науку,  це 4-5 гривень окупності.  За рахунок чого?

 

     Незважаючи на  те,  що  ми  за  останні  роки  значно   гірше фінансуємося  (не буду про це говорити й плакати,  бо ви всі добре це знаєте),  за цей час ми передали виробництву 265  нових  сортів сільськогосподарських культур.

 

     Що це значить? Ви знаєте, що жоден сорт не запишуть у реєстр, якщо він не дасть 15- 25 процентів приросту  врожаю.  Прикиньте  в масштабах  держави  і,  може,  відразу  зробите  висновок,  яка це ефективність.

 

     Ми передали виробництву 41  селекційне  досягнення  в  галузі тваринництва.  Сьогодні  90  процентів - це досягнення українських селекціонерів,   і   виробництво   продукції   на   90   процентів здійснюється  за рахунок розробок і досягнень Української академії аграрних наук.  Саме на ці селекційні досягнення за  останніх  два роки  ми  одержали 409 патентів (із них понад 30 в Росії) і уклали 705 внутрішніх та зовнішніх ліцензійних договорів.

 

     Можна назвати ще десятки технологічних рішень,  за  допомогою яких  досягнуто  помітних  зрушень у науково-технічному прогресі в галузі сільського господарства. Виробництву передано створені нами вітчизняні вакцини,  сироватки.  Ви знаєте,  що до останнього часу наша ветеринарна медицина базувалася,  в основному,  на  імпортних препаратах,  зокрема,  завезених  із  Росії.  Сьогодні  ж ми майже повністю  вирішили  цю  проблему   в   рамках   наукових   установ Української академії аграрних наук.

 

     Розробки зернових   комбайнів,   іншої  сільськогосподарської техніки,  яку ми  ще  занадто  серйозно  критикуємо,  це  все-таки розробки   наших   учених,   які   працюють  у  галузі  сільського господарства.

 

     Ми шукаємо шляхи,  як вижити в цих умовах,  ведемо скорочення наукових   колективів,   окремих   наукових   організацій.   Проте залишається занадто складним питання,  за рахунок  чого  скоротити наукові  колективи.  Їм  потрібно  виплатити заборговану заробітну плату, а її немає звідки виплачувати.

 

     Тому виходить зачароване коло.  І все ж ми шукаємо  ці  шляхи виживання,   створюємо   в   кожній   області   центри   наукового забезпечення для широкого впровадження розробок у виробництво.  Ми встановили,  що наукова розробка вважається закінченою тоді,  коли вона силами науковців впроваджена  у  виробництво.  Завдяки  цьому створюємо   наукові  центри  впровадження,  і  можна  сказати,  що останнім часом вони успішно працюють.

 

     Я не  перелічуватиму  ті  проблеми,  про  які  говорив  Борис Євгенович,  вони  всі  до одної віддзеркалені і в діяльності нашої академії.  А в цілому  хочу  сказати,  що,  незважаючи  на,  м'яко кажучи, не зовсім якісне фінансування, аграрна наука ще існує.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Не тільки село виживає, а й аграрна наука.

 

     Слово надається   народному   депутату   Черненку  від  групи "Незалежні". Підготуватися Тацію.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Уважаемый Адам  Иванович! Уважаемые  депутаты!  Уважаемый  Борис  Евгеньевич!  Нам,  на  мой взгляд,   чрезвычайно   полезно   пообщаться   с   учеными.    Нам небезразлична сложившаяся ситуация, нам небезразлично ваше мнение. И я абсолютно с вами согласен:  в этом зале уже поднимался вопрос, касающийся финансирования науки.

 

     Верховная Рада  (может  быть,  я выскажу точку зрения не всех депутатов, но большинства) готова вам помогать. Когда формировался бюджет,   мы   с   пониманием  отнеслись  к  тем  предложениям  по финансированию науки и народного образования,  которые исходили от комитета Семиноженко.

 

     А сегодня  мы  имеем  ту ситуацию,  которая сложилась.  Я вам назову   одно    научноисследовательское    учреждение,    которое расположено в Горловке:  Институт угля.  Так вот,  там зарплату не выплачивают три года.  По сути  дела,  люди  еще  не  получали  от государства   национальной   валюты.  Я  не  знаю,  ведут  ли  они хозрассчетные работы, исследования, заключив соглашения и договоры с шахтами,  или финансируются из бюджета.  Но такое финансирование науки приведет к тому,  что  ученые,  которые  имеют  интеллект  и способности, уедут, а в государстве останутся те, кто поддерживает Кучму, и я не знаю, что мы будем тогда делать.

 

     Я абсолютно не разделяю мнение некоторых народных  депутатов, что нужно создавать какие-то фонды, чтобы финансировать науку. Для этого есть бюджет,  и это проблема  бюджета  и  государства.  Есть Верховная   Рада,   которая   утверждает   бюджет,  внесенный  для утверждения Кабинетом Министров,  устанавливая  при  этом  правила налоговой  игры.  И  есть  Кабинет Министров,  который отвечает за выполнение бюджета, и в том числе за финансирование науки.

 

     Если же финансирование из бюджета идет  не  по  закону,  а  с помощью ручного управления (сегодня я даю одним,  завтра - другим, а послезавтра - третьим),  то средства на науку выделяются, как вы сказали,  по  остаточному  принципу.  Но  по  остаточному принципу финансировалась  наука   при   коммунистах,   и   вам   перепадало значительно   больше.   Сегодня   же   наука   вообще   никак   не финансируется.

 

     Я абсолютно  возмущен  позицией,  когда,   применив   принцип секвестра,   изяли   деньги   прежде   всего  из  сферы  науки  и образования.  Если же и  дальше  общество,  и  прежде  всего  наша исполнительная власть, имеющая сегодня чрезвычайное влияние на все властные структуры в государстве,  будет относится к науке так, мы получим   то,  что  должны  получить:  хаос  и  развал  не  только фундаментальных исследований,  но  и  всего  государства.  И  если господин  Президент  через  пять  лет президентства заявляет,  что сегодня он,  оказывается, начинает понимать и знает, что делать на будущее, то я думаю, что нужно уже понимать, что делать другим.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нагадую Віталію Григоровичу та іншим, що у нас сьогодні в залі присутні дуже багато президентів, тому коли ви кажете   "президент",   уточнюйте:   президент  академії  наук  чи Президент держави.

 

     Слово надається  президенту  Академії  правових  наук  Василю Яковичу Тацію. За ним буде виступати депутат Симоненко від КПУ.

 

     ТАЦІЙ В.Я.,   президент   Академії   правових  наук  України. Вельмишановна президіє!  Шановні народні  депутати!  Я  з  великим хвилюванням  уперше  в  житті виступаю з промовою з цієї трибуни і тому, незважаючи на розуміння всього драматизму становища, в якому знаходиться наука,  і складності питання з її фінансуванням, хотів би розпочати свій виступ усе ж таки зі слів вдячності.

 

     Перш за  все,  я  хотів  би  висловити  вдячність  на  адресу Кабінету  Міністрів  і Верховної Ради за те,  що вони в цьому році дозволили нам,  керівникам наукових установ, трошки розплющити очі і подивитись в очі своїм підлеглим. Насамперед ми вдячні за те, що прийнято дуже важливий для нашої науки закон - Закон про наукову і науково-технічну  діяльність.  Ви  знаєте,  соромно було,  соромно дивитись у вічі тим,  хто все своє життя присвятив науці.  Соромно за ті пенсії,  за ті надбавки, які ми цим людям давали до цього. І за те,  що Верховна Рада з ініціативи уряду прийшла  до  прийняття цього закону, ми вам усі щиро вдячні.

 

     Щодо Академії правових наук. Вона народилася зовсім недавно - неповних п'ять років тому,  якраз  у  той  час,  коли  Україна  як незалежна   держава   робила  свої  перші  кроки.  І  я  хотів  би наголосити,  що  правова  наука  нашої  держави  не  була   готова забезпечити   ці   кроки.  Створення  академії  все  ж  таки  дало можливість об'єднати невеликі наукові сили,  що були в державі, на вирішення  досить  складних  питань.  Тому  і наша Конституція,  і базові кодекси,  і конституційні закони,  і багато- багато іншого, що пройшло через Верховну Раду, було створено за участю академіків і членів-кореспондентів Академії правових наук.

 

     Але, на жаль,  академія  створювалася  тоді,  коли  становище економіки  було дуже тяжким і обсяги фінансування,  в тому числі й через бюджет, були просто сміхотворно малими.

 

     Кожного разу,  коли починається розгляд питань про  бюджет  і фінансування,  і у Верховній Раді, і у відповідних міністерствах і відомствах принцип такий:  виділити на 15-20 відсотків менше,  ніж було в минулому році. А у нас же нічого не було в минулому році! І в минулому році, дійсно, працюючи активно з депутатами у Верховній Раді, з Міністерством фінансів, з іншими установами, ми все ж таки підійшли до тієї цифри,  завдяки якій могли б вижити: це близько 3 мільйонів   гривень  на  всю  академію.  Відбулося  перше  читання законопроекту,  і в останню мить (ніхто не може сказати,  чому так сталося)  з  3  мільйонів  залишилось 1 мільйон 200 тисяч гривень. Дійсно,  нам вистачає на заробітну плату апарату  управління.  Але так не повинно бути!

 

     Ми, безумовно,  працюємо, але я звертаюся до вас і до уряду з проханням усетаки зважити,  що  це  ж  нова  структура.  Або  вона потрібна (я переконаний, що потрібна), або ні! Відповідно до цього і треба вирішувати питання фінансування.

 

     Далі. Шановні  народні  депутати!  Сьогодні,  незважаючи   на відсутність  фінансування,  у  нас постійно створюються принципово нові наукові структури,  в тому числі і в галузі права.  Створюють відомства,  Верховна  Рада створила,  інші організації.  Навіщо це робити? Грошей не вистачає, а замість того, щоб створити незалежні наукові   центри,   які  б  займалися  законопроектною  роботою  в структурі Академії правових наук,  кожен створює  якусь  структуру під себе. З цим теж треба розібратися.

 

     До речі,  рішення  Кабінету Міністрів про створення Інституту законодавства,  безумовно, правильне, але знову ж таки він повинен бути   не   при   Кабінеті  Міністрів,  а  хоча  б  мати  подвійне підпорядкування.

 

     І наступне.  Я  хотів  би  засвідчити,   що   правова   наука затребувана  ще  не повною мірою,  в тому числі й Верховною Радою. Вибачте,  але  це  так.  Я  це  засвідчую.  Коли  ми  у   минулому переконалися  на  досвіді,  що законотворчий процес і нормотворчий процес треба  ввести  у  відповідні  рамки,  розробити  відповідну процедуру,  то  на  громадських  засадах підготували дуже складний законопроект про нормативні правові акти. Він тут у вас уже чотири роки.  Це  своєрідна  мала конституція законотворення.  Чого б цей законопроект не прийняти?

 

     Чому ми не переходимо до блочного прийняття законів?  Я шість років  очолюю  групу  з  підготовки  нового Кримінального кодексу. Щоденно пропонуються зміни.  Одну статтю міняємо разів  20,  другу статтю...  Нічого не зміниться!  Є проект закону, у розробці якого брали участь і  депутати,  і  відповідні  відомства.  Шість  років працюють  кращі  вчені!  І  вже  декілька  років не можемо зрушити питання з  місця.  Перше  читання  відбулося,  і  ніяк  не  можемо спромогтися,   щоб   розглянути  в  другому  і  прийняти  документ остаточно.

 

     І ще одне.  Я переконаний у тому,  що правова  наука  повинна мати  декілька  джерел  фінансування.  І Верховна Рада,  і Кабінет Міністрів повинні мати додаткові кошти для  того,  щоб  створювати наукові   колективи   і  розробляти  законопроекти.  Дивіться,  що робиться сьогодні.  Я назвав вам тільки ті проекти законів, на які пішли роки праці, і жодної копійки ніхто не отримав із тих вчених, які над ними працювали.

 

     Тому я  вважаю,  що  Верховна  Рада  теж  повинна  допомагати правовій науці стати на ноги, щоб вона краще працювала на розвиток України як правової держави.

 

     Я вам дуже вдячний за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Яковичу.  Спасибі   вам   і   від величезної  групи  ваших  випускників  і  студентів,  які ще у вас навчаються і знаходяться в стінах парламенту.  Ми  вдячні  вам  за підготовку класних фахівців, народних депутатів України.

 

     Слово від фракції Компартії надається депутату Симоненку.  За ним буде виступати президент Академії мистецтв Чебикін.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Уважаемые коллеги!  Фракция коммунистов будет голосовать за проект постановления, внесенный нашими товарищами. В нем отражается реальное  положение  дел  в  Национальной  академии наук,  в целом в науке в Украине,  и предлагается признать сегодня работу    Кабинета    Министров    по     финансированию     науки неудовлетворительной.

 

     Выступления представителей   власти,   Кабинета  Министров  с трибуны Верховного Совета еще раз свидетельствуют, что практически по  всем  вопросам,  которые  мы рассматривали в Верховном Совете, органы власти - как гуси в тумане.  И очень часто  они  нам  здесь рассказывают  сказки.  В  данном случае речь идет о финансировании науки.

 

     Каким образом правительство собирается это реализовать,  если оно  предлагает  рассматривать  сегодня  эту  проблему в отрыве от реальности?  Сегодня обемы промышленного производства уменьшились в  3  раза,  сельскохозяйственного  производства  -  в 2,5 раза по сравнению с советским периодом, финансирование науки сократилось в 17 раз.

 

     Я обращаюсь  к  своим  коллегам - народным депутатам - и хочу обратить ваше внимание,  что финансирование науки - это не  только жалкая,   мизерная   заработная   плата,  которую  к  тому  же  ее представители  не  получают  по  несколько   месяцев.   При   этом обслуживание   государственного  долга  из-за  этой  предательской антинародной политики в 1997 году составляло 3,4 процента  ВВП,  а на научно-технические работы выделено 0,62 процента.

 

     1998 год. На погашение государственного долга было направлено 15 процентов доходов,  а на  фундаментальные  исследования  -  1,9 процента или 0,31 процента валового внутреннего продукта.

 

     Прекращают существование  известные в мире научные школы (и я хотел бы,  чтобы об этом мы с  особой  тревогой  говорили  с  этой трибуны).  Это  прежде  всего  школы  кибернетики  и  информатики, заложенные   удивительными   учеными,   известными   всему    миру академиками  Глушковым  и  Михалевичем.  По  разработкам  Глушкова японцы собирают уже шестое поколение компьютерной техники.  Мы  же собственными  руками  уничтожаем выдающиеся достижения.  Это школа материаловедения  (при  всем  том,  что  ее  старается   сохранить академик  Трефилов).  Это школа математики и механики.  Ушедшие из жизни Тимошенко и Динник приложили столько сил,  чтобы у нас  была эта  удивительная  школа.  Сегодня  их дело продолжают Ишлинский и Митропольский.  Но,  к сожалению,  из-за такого вот подхода и  эта школа уничтожается.

 

     В трудном   положении   сегодня   находятся   научные   школы электросварки,  биотехнологий,  ботаники,   химии   и   химических технологий.  Уничтожается  научный  потенциал базовых отраслей.  В металлургии  сегодня  практически  не  работает   Днепропетровский гипроМЭЗ  (специалисты  знают,  что  это  был институт всесоюзного значения)  в  той  же  трубной  промышленности,  который  вынужден сдавать  свои  помещения.  А  кому?  Я  обращаюсь  к вам,  коллеги народные депутаты:  может, мы прекратим заниматься мародерством по отношению  к  науке?  "Интерпайп"  (там  господин  Пинчук) овладел сегодня этим помещением.  Или те же  самые  ЕЭСУ  Тимошенко.  Если здесь идет серьезный разговор,  так, может быть, не будем забирать у науки,  а будем возвращать долги,  то,  что украдено  у  народа, думая о нашем будущем?

 

     Я с  тревогой  говорю  с  этой трибуны о том,  что в угольной промышленности     практически      уничтожен      "Донгипрошахт", "Донгипроуглемаш",  "ДонУГИ", "МакНИИ". И не случайно эти трагедии происходят в угольной промышленности.  Мы теряем сотни людей из-за того,  что  уничтожена  научная  база и не разрабатываются системы защиты и охраны здоровья тех же горняков.

 

     Я хотел бы также коснуться Минобороны.  С  этой  трибуны  нам заявляют,   что   научноисследовательские  работы  и  те  же  ОКРы профинансированы в первом квартале на 17 процентов. Чистейшей воды вранье! Только на 0,6 процента.

 

     Уничтожается связующее     звено    между    фундаментальными исследованиями  и  внедрением   в   производство.   Финансирование осуществляется   от   запланированного,  а  не  от  потребности  и приоритетов.

 

     Обратите внимание:  министр  отметил,  что  они   финансируют заработную   плату.   А   мы   в   это   время  теряем  крупнейшие проектноконструкторские  бюро.  Например,  ПКБ   электрогидравлики (город  Николаев),  КБ  "Южная"  наполовину  сократили  количество сотрудников.  Это уникальный технологический и  научный  комплекс! Научные   достижения,  действительно,  были  гордостью  советского народа.  Здесь следует также упомянуть КБ  "Азовмаша",  также  СКБ (специальное    конструкторское    бюро)   Морозова   -   танковое производство.

 

     Сегодня государство практически не финансирует АО  "Хартрон", которое  занимается  разработками  систем  управления  ракетной  и космической техники,  а в последнее  время  -  также  для  атомной энергетики.   Идет   массовое   увольнение   людей,  сворачиваются разработки, и организация идет на американские технологии.

 

     Так кому  вы  тогда,  господа,  сегодня  отдаете   выдающиеся достижения  украинской  науки  и  кому  вы  сегодня служите,  если американцы   овладевают   такими   крупнейшими   нашими   научными комплексами?

 

     Кстати, господа  из  Кабинета  Министров,  вы хоть Президенту порой подсказывайте,  а то в последнем докладе  "Про  заходи  щодо економічної  стабілізації  та  стимулювання  виробництва"  (ноябрь прошлого года) он даже забыл,  что у нас  в  Украине  вообще  есть наука.

 

     И, заканчивая,  хочу  привлечь  ваше  внимание  еще  к  одной проблеме,  которая в какой-то мере  имеет  косвенное  отношение  к Национальной  академии  наук.  Мы  сегодня  утрачиваем  в  Украине престижность специальностей для этих уникальных КБ и  НИИ.  И  это уже горькая правда,  ибо там нет подпитки,  там утрачивается связь между поколениями, связь между школами.

 

     Отвечая на один из вопросов,  я хочу напомнить  тем,  у  кого короткая память.  Национальная академия наук Украины создавалась в 1918  году.  И,  надеюсь,  все  те,  кто   имеет   хоть   какую-то национальную  гордость,  прежде  всего  гордость  за  свой  народ, помнят,  в  каких  услових  она  создавалась.   С   каждым   годом увеличивалось финансирование, увеличивалось количество разработок, были уникальные достижения.  Да,  наша страна,  которая  ходила  в лаптях,  через  30 лет в космос спутники уже запускала.  А сегодня говорим,  что, видите ли, в те времена не так все это происходило. Этой  власти  интеллект  не  нужен.  В контексте мировых процессов Украина практически выброшена на задворки мировой цивилизации.

 

     И если мы не  сменим  систему  политической  и  экономической направленности  и  развития  нашего государства,  ничего не будет. Украина и Национальная академия наук будут уничтожены. Я предлагаю проголосовать  за  проект  постановления,  который  вносится моими товарищами,  коммунистами,  и признать работу  Кабинета  Министров неудовлетворительной.

 

     Благодарю (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  президент  Академії  мистецтв  Андрій Володимирович Чебикін. Підготуватися Кременю.

 

     ЧЕБИКІН А.В.,  президент Академії мистецтв  України.  Шановні народні депутати! Шановна президіє, друзі, колеги, митці! Не треба запевнювати тут,  у залі,  нікого в тому,  що як держава дбає  про мистецтво й культуру, так вони й виглядають.

 

     Колись великий  французький  просвітитель Дідро зазначав,  що держава,  в якій до мистецтва,  до культури буде ставлення  як  до найперших  важелів  у  державі,  досягне  найвищих  висот  у  всіх напрямах розвитку:  і в  народному  господарстві,  і  в  усіх-усіх надбаннях, які вона тільки може мати.

 

     Це ми бачимо на прикладі,  скажімо, Японії, де діє єдина така система і в освіті,  і в  культурі  -  система  замилування,  коли дитина   практично  50  відсотків  годин  у  школі  навчається  на прикладах мистецтва, на зразках високих досягнень людини.

 

     Про нашу академію мріяло багато  наших  славетних  діячів:  і Тарас Григорович Шевченко, і Грушевський, який створив практично в 17-му році Академію мистецтв, але тільки образотворчого мистецтва. Ця  мрія  здійснилася.  І саме в наш час,  що дуже приємно.  Два з лишком роки існує наша академія.  Практично вона заснована  указом Президента  наприкінці  1996  року.  Але  повністю  її  склад  був укомплектований тільки десь у середині 1997 року. І насправді це є найбільшим досягненням,  мені здається,  в цій галузі саме тепер - за часів незалежної держави.  І  ми  маємо  надію,  що  мистецтво, культура  не будуть тепер пасти задніх і не будуть фінансуватися й забезпечуватися за залишковим принципом,  як це,  до речі,  завжди було  -  і  за  минулих  років,  і  вже  за часів нашої незалежної держави.

 

     І тепер ми  набуваємо  якогось  нового  свого  статусу,  хоча академія має власну специфічну структуру,  бо до її складу входять не тільки науковці,  а й 80  відсотків  митців,  які  є  видатними діячами мистецтва. Це є, практично, мистецька еліта нашої держави.

 

     І, безумовно, отаку своєрідність академії треба враховувати у розв'язанні  всіх  соціальних  проблем  і   проблем   забезпечення академії державою.

 

     Безумовно, годі й говорити про те, що ми можемо щось заробити на існування академії без підтримки держави.  Тому  всі  проблеми, які  нині  мають  усі вже більш зрілі,  дорослі,  я би так сказав, академії, маємо й ми. Єдине я вам скажу: якраз Кабінет Міністрів і Верховна  Рада  багато  в цьому плані зробили,  коли підготували і прийняли Закон  про  професійних  творчих  працівників  та  творчі спілки.  Це  дуже  важливий  закон для нашої творчої одиниці,  для митця.  Академія  разом  із  творчими  спілками  брала  участь   в обговоренні  цього законопроекту і в підготовці його до прийняття. Ми дуже вдячні, що такий закон, який нам допоможе діяти, вже є.

 

     Тепер Кабінет Міністрів іде нам  назустріч,  і  ми  створюємо власну  інфраструктуру,  якої  досі  в  нас  практично не було.  І завдяки саме Кабінету Міністрів,  Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти ми зараз засновуємо науково-дослідні інститути. Нам їх багато не потрібно, це може бути один-два інститути.

 

     Треба нам ввести до складу академії  відділення  архітектури. Якось  ми  забули  про  архітектуру.  Мабуть,  тому,  що  Академія архітектури існувала на громадських засадах.

 

     Хочу наголосити ще на одному дуже важливому питанні перед тим як  Верховна  Рада  розглядатиме  правові документи,  що регулюють науково-технічну і іншу творчу діяльність, зокрема й мистецьку. Не треба  забувати,  що  є  митці  в  нас,  які  не  будуть соціально захищеними,  перебуваючи  на  пенсії,  бо  вони  формально  не   є науковцями, не є кандидатами або докторами наук. Наприклад, Богдан Ступка є видатним митцем.  Але,  вийшовши на пенсію, він матиме 57 гривень,  якщо не прийняти в законі норму, що оці творці, які не є членкорами,  академіками,  повинні обов'язково мати  відлік  стажу свого  трудового від початку творчої діяльності в якомусь творчому колективі,  що їм має зараховуватися одержання звання  заслуженого діяча  мистецтв  і  таке  інше.  Тобто  є  дуже  багато пропозицій соціальнозахисної спрямованості, з якими ми будемо звертатися.

 

     Я сьогодні не готувався  виступати,  але  дуже  приємно  було вперше тут виступити. Я дуже хвилююся.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату Кременю,  соціал-демократи об'єднані. За ним - депутат Беспалий.

 

     КРЕМЕНЬ В.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ  (о)).  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  колеги!  Цілком  очевидною  стає  та істина,  що сьогодні людство  не  тільки  стоїть  на  порозі  нового  століття,  нового тисячоліття.  Людство  стоїть  на порозі якісно нової цивілізації, коли наука,  наукові знання буквально  вторгаються  або,  точніше, органічно  входять  у  повсякденне  життя  людини.  І,  безумовно, майбутнє ХХІ  століття  буде  визначатися  тим,  наскільки  наука, освіта,  знання в тій або тій країні, в тому чи іншому суспільстві стануть наріжним каменем їхньої самоорганізації.

 

     Саме в такому контексті я хотів  би  розглянути  питання,  що сьогодні   обговорюється.   Я   абсолютно   згоден   із  оцінками, висловленими  Борисом  Євгеновичем  Патоном,  моїми   колегами   - президентами галузевих академій,  і підтримую їх.  Ми,  безумовно, мусимо  докласти  всіх  зусиль,  щоб  істотно   підвищити   рівень фінансування науки.

 

     Водночас проблему  науки в нашій країні ми повинні розглядати в ширшому контексті, а саме в контексті перехідного періоду.

 

     Що я маю на увазі? Є три, як мінімум, проблеми в цій галузі.

 

     Перша проблема.  Наука України перестала  бути  ланкою  більш масштабної   системи  науки  колишнього  Радянського  Союзу  і  не сформувалась ще повною  мірою  як  цілісна  ефективна  національна наукова система.  Щоправда,  тут зроблено багато. І саме створення галузевих академій, надання статусу національної колишній Академії наук України - свідчення цього.

 

     Друга проблема.  Наука  певною мірою втратила патерналістське ставлення  до  себе  з  боку  держави  і  не  отримала   натомість ефективного механізму підтримки за ринкових умов як законодавчого, так і фактичного характеру.

 

     Третя проблема.  Відійшов у  минуле  адміністративно-плановий тип впровадження результатів наукових досліджень. Наука залишилася один на один із виробництвом, яке не в змозі поки що демонструвати інноваційний  тип  свого  розвитку  внаслідок  фінансових та інших причин.  Вихід із  цієї  ситуації:  якомога  швидше  перейти  оцей перехідний період.

 

     Що для цього треба зробити? Буквально тезово.

 

     Перше. Продовжити  структурну  перебудову науки.  Ліквідувати дублювання,  про яке говорив Василь Якович  щодо  правової  науки. Передбачити заповнення того наукового вакууму, який ще є в окремих сферах.

 

     Друге. Більш чітко  розрізняти  фундаментальні  та  прикладні науки.  Фундаментальні  науки  (про це свідчить досвід усіх країн) так  чи  інакше,  але  в   повній   мірі   утримуються   державою, суспільством.

 

     Щодо прикладних наук, то ми повинні все зробити, аби з кожним роком  ці  науки  мали  можливість  більшу   частку   фінансування здійснювати на основі самоокупності. З цієї точки зору, думається, ми й повинні аналізувати законодавчі акти,  які приймаємо  та  які прийняли.  Тобто  визначати,  наскільки закони сприяють тому,  щоб виробництво було зацікавлене у вітчизняних наукових відкриттях.

 

     Думаю, що  повинна   ефективніше   працювати   комісія,   яка відслідковує   закупівлю   зарубіжної  техніки  і  технологій,  що Академія національна повинна визначати:  якщо  ми  маємо  підстави мати  певну  техніку і технологію в себе в країні,  то повинні йти саме цим шляхом розвитку.

 

     Далі. Держава   повинна   більшою   мірою   підтримувати    і заохочувати наукові колективи, використовувати ті науково-технічні і технологічні напрацювання,  які є в цих колективах. Візьмемо для прикладу Академію педагогічних наук. Це академія, яка 80 відсотків усіх підручників для середньої школи готує саме  в  своїх  стінах. Сьогодні практика така,  що ми віддаємо рукописи і не маємо жодної копійки державного замовлення на поліграфічне виготовлення  їх  як підручників.  Якби  ми мали субпідрядні відносини в цьому плані із Міністерством  освіти,  то,  безумовно,  змогли  б  видавати  такі підручники   і  змогли  б  одержувані  кошти  використовувати  для розвитку нашої науки.

 

     Далі. Не порушувалось  ще  питання  наукового  й  навчального книговидання. У нашій країні справа видання підручника, монографії опинилася в таких самих фінансово-економічних умовах, як і видання будь-якої  книжки,  зокрема  й  детективної.  Тим  часом у Росії і Білорусії діє істотне фінансово-економічне сприяння  виданню  саме наукової та освітянської книги.

 

     Ще одне.  Наука  -  це  не тільки творче осяяння й відкриття. Наука - це не тільки продукування знань.  Наука тільки тоді наука, коли ці знання засвоюються в суспільстві. Тому, шановні колеги, ми повинні в  більш  широкому  плані  ставитися  до  оцінки  наукової діяльності.   І   цілком   зрозуміло,   що   проблеми,   які   тут обговорювалися,  будуть  розв'язані  тільки  спільними   зусиллями власне   наукового,   виробничого,   законодавчого,   владного   і самоврядного загалу.  Треба зважати й на  те,  що  останнім  часом Кабінет   Міністрів,  особисто  Прем'єр-міністр  Валерій  Павлович Пустовойтенко,  надають  достатньо   серйозну   увагу   поліпшенню фінансування наукових установ.  Отож коли ми до проекту постанови, який розроблено групою депутатів на чолі з  Семиноженком  (Георгій Корнійович Крючков підтримував),  додамо,  що квартальний контроль за цим фінансуванням має здійснювати  Верховна  Рада,  то,  думаю, можна було б з таким проектом погодитися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається депутату Беспалому.  За ним - депутат Толочко. І на цьому завершуємо.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи-центр".  Шановні колеги та гості! Сьогодні наводилося  чимало  фактів  прямого  невиконання  урядом  законів, зокрема  Закону  про  Державний  бюджет,   стосовно   фінансування науковотехнічної сфери. Але це призводить також і до непрямих, але від того не менш відчутних збитків.

 

     Наприклад, не від  доброго  життя  наукові  установи  змушені масово  заробляти  кошти,  здаючи приміщення в оренду та суборенду діловим структурам.  Цим,  звичайно, підривається їхня матеріальна база, але всетаки краще комерційні офіси та склади, ніж бур'яни.

 

     Другий приклад.  Масовий  від'їзд  науковців,  зрозуміло,  не найгірших,  на роботу за кордон.  Про це також сьогодні вже багато говорилося. Це підриває кадрову основу розвитку української науки.

 

     Через ті  та  інші  причини (я назвав лише дві,  продовжувати можна було б дуже довго,  бо сьогодні,  на жаль,  ця інформація  в належному  обсязі  тут  не  прозвучала)  в Україні руйнуються цілі наукові школи,  внаслідок чого фундаментальна наука перебуває  під загрозою.

 

     Попередній промовець  надав  цьому  питанню  достатньо уваги, але,  на  превеликий  жаль,  я   не   можу   погодитися   з   його оптимістичними оцінками й прогнозами.

 

     Справа в   тому,   що   фундаментальна   наука  відновлюється десятиліттями.  І якщо ми вже тут втратимо,  то  це  загрожуватиме самому майбутньому науки в Україні.

 

     І як же за таких умов ми можемо оцінити роботу уряду? Міністр фінансів запропонував нетрадиційну логіку: сам уряд незадоволений, але   просить  Верховну  Раду  визнати  його  роботу  всього  лише недостатньою.  Ідея  цікава,  але  наша   фракція   до   словесної еквілібристики   не  вдається,  а  називає  речі  своїми  іменами. Незадовільну роботу ми так і називаємо - незадовільною.

 

     До того  ж   незадовільну   роботу   уряду   з   фінансування науково-технічної  сфери  ми  розглядаємо  як  складову  загальної незадовільної його роботи. Я наголошую: незадовільної роботи уряду в цілому.

 

     Щодо проектів  постанов,  то фракція "Реформи-центр" пропонує окремо проголосувати перший пункт як окрему резолюцію, який визнає роботу уряду з даного питання незадовільною.

 

     Стосовно тих заходів для поліпшення фінансування даної сфери, то тут ми могли б прийняти окрему постанову, бо в двох постановах, запропонованих   нашій   увазі,  є  цінні  ідеї,  але  водночас  є дискусійні, і варто було б їх звести до спільного знаменника.

 

     Такою є позиція фракції "Реформицентр".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Толочко.

 

     Шановні колеги депутати, які записалися від фракцій, - Танюк, Сирота,  Гавриш, Вітренко і Філіпчук - наполягають на виступах. Не заперечуємо?  І  на  цьому  завершуємо.  Я  прошу  скоротити  свої виступи, якщо можна.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Шановні  члени  уряду, гості!  Сьогодні  обговорюється  надзвичайно  важливе  питання для життя нашої України.

 

     На превеликий жаль,  мені здається,  що воно трохи збочило на манівці.  І  на  манівці  його  збочив  Ігор Олександрович,  який, говорячи про фінансування науки в Україні,  поставив  питання  про структурні перетворення, про реформування самої науки.

 

     Шановні колеги,  коли  в  нас  немає  грошей,  коли немає чим фінансувати  науку,  ми  тоді  ставимо  питання  так:  давайте  її реформувати,  давайте  її  структурно перебудовувати.  Але про яку структурну перебудову,  про  яке  реформування  може  йтися,  коли сьогодні наука в нас фінансується на рівні слаборозвинутих країн - 0,35 відсотка валового продукту.  Ну що реформувати, скажіть, будь ласка?

 

     Сьогодні тут і Симоненко,  й інші говорили, що трохи забагато в нас програм, трохи в нас забагато науковців, трохи завелика наша Національна  академія.  Це  нам кажуть із Заходу,  що у вас і того багато, і того багато, і на що воно все це вам?

 

     Шановні колеги,  якщо наука  фінансується  на  рівні  0,3-0,4 відсотка валового продукту,  то нічого забагато в нас немає. Тут і міністри наші,  і шановний Борис Євгенович казали,  що наука ще не вмерла.   Ну,  справді,  наука  ще  не  вмерла.  Поки  що,  Борисе Євгеновичу!  Наука вмирає разом із  науковцями.  А  погляньте,  що діється в нас у цій сфері:  у нас молодшому науковому працівникові вже 50 років,  докторам  наук  -  60  років,  молодого  поповнення практично в академії немає. Наука перестала бути престижною сферою діяльності в Україні.  Якщо так і далі діятиметься,  то через  5-6 років нам не буде про що говорити.  Може,  так це й задумано? Я не знаю.  Мені  здається,  що  наука,  наукова  сфера   мусить   бути національним пріоритетом в Україні.  Ви погляньте, як людина живе. Коли людина хворіє,  то останні сили  вона  віддає  на  збереження розуму, і останнім відмирає в людини розум.

 

     Ми в   Україні   чогось   пішли  іншим  шляхом  розвитку.  Ми насамперед почали знищувати наш інтелект,  нашу науку. Може, це не так? Але я не можу відмовитися від такої думки. Бо Борис Євгенович правильно казав:  якщо бюджет у різних інших сферах  секвестрували на  8-9  відсотків,  то  науку різонули майже на 24 відсотки.  Ну, скажіть, як можна зрозуміти такі дії?

 

     Мені також здається,  що коли ми  говоримо  про  реформування науки,  то мусимо спиратися на те, що є бюджет науки, затверджений Верховною Радою.  І нікому не дано  його  змінювати.  Якщо  в  нас кожного  кварталу змінюється бюджет - один раз його змінює Кабінет Міністрів,  другий раз -  Міністерство  фінансів,  визначаючи  нам ліміти,  а  третій раз не дає навіть тих лімітів,  то скажіть,  як можна  планувати  науковотехнічний  прогрес,  як  можна  планувати розвиток науки в Україні?

 

     Мені здається,  що, на превеликий жаль, у нас немає в Україні розуміння пріоритетності наукового розвитку.  І це - на превеликий жаль.

 

     Я маю  цифрові  показники.  Я не знаю,  на які цифри спирався Ігор Олександрович,  коли  сказав,  що  він  береться  цього  року повернути  заборгованість  із  зарплати.  На одну лише національну академію боргу припадає майже 100 мільйонів.  Коли він має віддати ці гроші?

 

     У першому  кварталі  академія  недофінансована на 6 мільйонів гривень,  хоча сьогодні сказано, що повністю профінансована. Але ж ви врахуйте, шановні колеги, що в нас люди працюють по два, по три дні на тиждень. Про яке фінансування сьогодні йдеться?

 

     Я не буду далі затримувати вашої уваги, Олександр Миколайович просив   заощадити   трохи  часу  для  наступних  промовців.  Мені здається,   що   ставлення   наших   урядовців,   уряду    нашого, президентських структур до науки не змінилося. Я боюся, що Україна як держава,  як суверенна держава,  як держава, яка хоче ввійти до так званого цивілізованого світу, може про це тільки мріяти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Танюк. За ним - депутат Сирота.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Народний  рух  України  В'ячеслава Чорновола.  Шановні колеги!  На жаль,  слід констатувати,  що фінансування науки  з  кожним  роком зменшується  і  частка  видатків з держбюджету скоротилася до 0,34 відсотка ВВП,  тобто до рівня слаборозвинутих держав. А ми знаємо, що  економія витрат на науку,  передовсім фундаментальну,  веде до безмірно більших витрат держави в майбутньому.

 

     Сьогодні у світі дедалі більшу частку  валютної  виручки  від експорту складає продаж ноу-хау.  Хто може навести цифри,  скільки Україна втрачає у цій сфері, де вона може дати дуже багато, навіть на наших старих запасах?

 

     Той, хто    має   змогу   ознайомитися   з   докторськими   й магісторськими дисертаціями в престижних кембріджах  і  гарвардах, може   переконатися,  що  в  багатьох  випадках  це  рівень  нашої студентської дипломної праці, особливо в галузі гуманітарних наук. Якщо  в  технології  ми  їх  ще  не  завжди дістаємо,  то все-таки гуманітарні науки в нас були на дуже високому рівні.

 

     Тому викликає   чи   не   найбільшу   тривогу    фінансування гуманітарної фундаментальної науки. А йдеться ж про дальнобійників державобудівництва,  наукового  поступу,  філософів,   соціологів, мистецтвознавців, психологів, педагогів.

 

     Так, наприклад,   зовсім  випали  з  п'ятирічного  державного фінансування унікальні праці  й  дослідження,  скажімо,  Наукового центру  Леся  Курбаса  в мистецтвознавстві,  де над підручниками й фундаментальними дослідженнями в  царині  культури  працюють  такі світові величини, як Мирослав Попович та Іван Дзюба.

 

     Так само  не  враховано потенціал КиєвоМогилянської академії, Острозької академії, низки регіональних наукових центрів, Академії мистецтв,  про що говорив тут сьогодні Андрій Чебикін. Хоча саме в цих установах альтернативного порядку за малої кількості працюючих виробляється,   може,   в  три,  в  чотири  рази  більше  наукової продукції, ніж у деяких академічних інститутах.

 

     Хочу наголосити на тому,  що нам сьогодні треба  підтримувати передовсім  альтернативні напрями,  ті напрями гуманітарної сфери, які є  інноваційними,  ті  напрями,  де  ми  є  все-таки  набагато сильнішими.  Виведення  на  широкий  загал  здобутків  такої науки сприяло б зростанню авторитету України у всьому світі, а не було б лише приватною справою відомих наших учених.

 

     Інтенсивний розвиток  науки  уможливив би скорочення й витрат на армію за рахунок забезпечення високої технологічної оснащеності Збройних  Сил  України.  Розвиток  науки  дав би поштовх зменшенню бюрократизації,  скоротив би чиновницьку рать,  яка  боїться  саме цієї  дебюрократизуючої  сили науки,  що дедалі виразніше проявляє себе в розвинутих країнах.  Отже, все-таки висновок той, що скупий платить  двічі.  Справді,  ми  все  це  бачимо  сьогодні,  бо таке неактивне   фінансування   фундаментальної   науки,   особливо   в гуманітарній  сфері,  веде  до того,  що ми самі куємо гвіздки для власного розп'яття.

 

     Ще одну  маленьку  проблему  порушу,  яка  чомусь   маленькою вважається  -  це теза про позанаціональність науки та освіти.  Це шкідлива й  неправильна  теза.  Українська  наука,  рівночасно  як освіта  і  культура,  мусить  стати  гарантом виживання й розвитку української нації.  А тому запитання до уряду: скільки виділяється коштів на видання підручників і посібників (не лише з національної етнографії, історії, культури, а практично з усіх галузей сучасної науки)  українською  мовою?  Чому  паріями фінансування є Інститут літератури,  Інститут української мови?  Чому все-таки цей ухил не взято   сьогодні   на   озброєння?  Адже  тільки  за  умови  свого національного розвитку українська наука й освіта можуть  стати  на один рівень зі світовою наукою та світовою освітою.

 

     Недоліком наукового  життя  в  тоталітарному режимі був майже цілковитий   брак   захисту    наукових    талантів,    справжньої інтелектуальної   еліти   від   свавілля  влади  та  ідеологічного маніпулювання. Згадаймо таке: варто було Сахарову заявити про свої позиції,   як   його   моментально   відлучили   від  термоядерних досліджень,  і Радянський Союз на цьому дуже,  як ви самі  знаєте, погорів.  Ідеологія  виявилася  вищою за науку.  Механізмом такого захисту за сучасних умов може стати залучення вчених  до  державно визнаних  науково-технічних програм,  участь в яких може підносити цінність і авторитетність учених.  Тобто  йдеться  про  піднесення престижу  науки  та  про  можливості  пошуку  додаткових джерел її фінансування.  Найкраща  влада  -  це  влада,  освітлена   етикою, мораллю,  наукою і культурою. Таку владу і будуватиме Народний рух України (Шум у залі).

 

     Дякую за галас.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сирота. За ним - депутат Гавриш.

 

     СИРОТА М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська область).  Депутатська  група  "Трудова  Україна". Шановний  пане  Голово!  Шановні колеги!  Без сумніву,  сьогодні в третє тисячоліття весь світ входить за епохи  наукової  революції, коли   досягнення  науки  на  10-20  років  випереджають  технічні здобутки найрозвинутіших країн світу.  І від рівня розвитку  науки залежить  сьогодні  рівень  національного багатства,  національної безпеки.  Без  сумніву,  потенціал   кожної   держави   в   новому тисячолітті визначатиметься не стільки наявністю корисних копалин, заводів, фабрик, скільки рівнем науково-технічних здобутків, що їх матиме те або те суспільство.

 

     І, будьмо  чесними,  у  нас  в  Україні  був один із найвищих наукових потенціалів у світі. Якщо говорити про багатство України, то  не  тільки  її природні ресурси,  не тільки її черноземи,  а в основному науковий, науковотехнічний і освітній потенціал становив основу національного багатства України.  І, без сумніву, той стан, в якому сьогодні опинилася наука,  не  може  задовольнити  жодного члена  парламенту,  не  може  задовольнити  жодного  члена  нашого суспільства.

 

     Ми сьогодні говоримо про те,  яку оцінку дати роботі Кабінету Міністрів  щодо розвитку науки в Україні.  Але як можна виокремити те,  чого практично немає.  Адже ми сьогодні маємо одне -  Кабінет Міністрів    самоусунувся    від    проблем   розвитку   науки   і науковотехнічного потенціалу. І тому практично нам сьогодні нічого оцінювати в цьому плані.  Будьмо відверті.  І Верховна Рада тільки вряди-годи згадує про науку  та  освіту,  й  то  часто  за  певних політичних  моментів,  коли відбуваються вибори.  Цього аж ніяк не достатньо.

 

     Простий приклад.  Інноваційний фонд.  Податок,  який  платить кожне підприємство.  Здавалося б,  кошти цього інноваційного фонду насамперед  повинні  витрачатися  на   пріоритетні   прикладні   й фундаментальні  наукові дослідження з подальшим їх упровадженням в усі галузі нашого виробництва.  Ми ж  передбачили  використовувати кошти  інноваційного  фонду  тільки  для  розвитку  певних галузей промисловості,  а насправді виконуємо це тільки в одному напрямі - всі кошти інноваційного фонду спрямовуються на погашення боргів із заробітної плати.  То з чого ми  розвиватимемо  нашу  науку  і  як будемо  її  відновлювати?  Саме тому "Трудова Україна" вважає,  що потенціал наших науковців,  академіків - це той трудовий потенціал нашої  держави,  який  насамперед  найактивнішим  чином  має  бути задіяний   у    розвитку    нашої    економіки    й    розв'язанні соціально-політичних проблем, яких сьогодні в нашій державі більше ніж достатньо.

 

     І якщо ми визначимо, що уряд або задовільно, або незадовільно здійснює   фінансування   науково-технічної  сфери  і  з  почуттям виконаного обов'язку підемо з цієї зали, навряд чи науці від цього стане хоч на йоту легше.

 

     Нам треба  перейти  від  тих  декларативних положень,  які ми вкладаємо в наші проекти постанов,  до конкретних програм.  Бо  не тільки у відновленні фінансування є розв'язання проблем науки.  Ми повинні визначити  пріоритетні  напрями.  Ми  повинні  ув'язати  в єдиний  комплекс наукові розробки із нашим виробничим потенціалом. І ми зобов'язані забезпечити законодавчу базу під ці речі  для  їх реалізації.  Тому  депутатська  група  "Трудова  Україна" пропонує Кабінету  Міністрів  і  Верховній  Раді  разом   із   Національною академією  наук якнайшвидше - в місячний термін - розробити цілком конкретну програму відновлення науковотехнічного потенціалу  нашої держави  й  затвердити  її  на наступному,  присвяченому цій темі, засіданні Верховної Ради.  Бо саме така програма може бути дійовим механізмом захисту нашої науки,  нашої освіти, нашого майбутнього. І ми сподіваємося,  що не в протистоянні,  а саме в конструктивній роботі  розроблення такої програми та її подальшого впровадження - вихід нашої науки.  Я більш ніж упевнений:  наука в  Україні  буде жити,   буде  розвиватися!  І  потенціал  української  науки  буде найвищий у світі за умови нашої  підтримки  -  і  законодавчої,  і виконавчої.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Гавриш,  "Відродження".  За  ним  -  депутат Вітренко.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! З  огляду  на  інформацію,  яка  була  сьогодні  надана  Кабінетом Міністрів,  немає сумніву в  тому,  що  науково-технічна  сфера  в Україні   перебуває  у  стані  глибокого  зубожіння.  Також  немає сумнівів і в тому,  що без сучасної науки роздуми  навколо  нашого поступу до цивілізації є утопією.

 

     Звичайно, можна  було  б  сказати,  що  зменшення видатків на науку - це наслідок загальної кризи в державі.  Але вкрай  низький рівень    фінансування   науково-прикладних   та   фундаментальних досліджень спричинив  глибокий  занепад  цієї  галузі.  При  цьому зовсім незрозуміла й бюджетна дискримінація цієї сфери порівняно з бюджетними видатками на інші галузі.

 

     Наприклад, на науково-технічну сферу на 1999 рік  у  бюджеті  виділено  всього  511  мільйонів  225  тисяч гривень.  Але ще більше дивує те,  що в першому кварталі 1999 року виділено  лише 33 мільйони 515 тисяч гривень,  що становить лише 6 відсотків бюджету на 1999 рік і 29 відсотків  -  плану  на  перший квартал.  Отже,  вітчизняні  науковці,  які  є рушіями суспільного прогресу, перетворені на злиденних жебраків, що впали на коліна на узбіччі науково-технічного прогресу.

 

     Незрозуміло також,  чому постановою Кабінету Міністрів від 22 березня цього року значно зменшено фінансування  наукової  частини державних   міжгалузевих   та   галузевих  програм,  пошукових  та прикладних досліджень.

 

     Звичайно, що   наслідки    такого    фінансового    цькування науково-технічних  установ,  наукового  потенціалу України неважко передбачити. До того ж кількість науковців постійно зменшується. І якщо 1990 року,  на початку реформ, їх було 313 тисяч, то вже 1997 року їх стало удвоє менше - 142 тисячі.

 

     За шість  років  з  України  виїхали  192  найбільш   відомих доктори,  професори - еліта нашого суспільства.  Причому, потік їх на Захід постійно збільшується.

 

     Головною причиною кризи в галузі  науки  є  те,  що  сьогодні держава  не  може  знайти  реальні  програми  для її забезпечення. Можливо,  тому  сьогодні  треба  більше  розвивати  інші   джерела фінансування.   Держава   цілком   монополізувала  ринок  наукових досліджень,  лише 0,03 відсотка фінансується  з  інших,  приватних джерел, тоді як у всьому світі ця величина сягає 70-95 відсотків.

 

     Взагалі ми маємо,  нарешті,  зрозуміти, що у світі під словом "учений" розуміють особу вільну,  яка належить до певних установ і бере відповідальну участь у виконанні наукових завдань.

 

     Треба нормативно  забезпечити  ринкові відносини в науці,  що поліпшило б діяльність цієї галузі. Це об'єктивна вимога часу.

 

     Законодавчим шляхом  треба   визначити   конкретні   державні органи,  які  забезпечують  розвиток кадрового потенціалу науки та його фінансування.

 

     На цій  підставі  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує  не  чекати  осені,  коли  "прийдуть наші",  а вирішувати питання вже сьогодні.

 

     Перше. Ми вважаємо,  що інформацію Кабінету Міністрів України про  стан  фінансування  науково-технічної  сфери  в державі можна взяти до відома, а його роботу в цій сфері визнати недостатньою.

 

     Друге. Зобов'язати  Кабінет   Міністрів   негайно   визначити основні  напрями  державної  політики  в  сфері  науково-технічної діяльності на 2000 рік,  де чітко встановити принципи правового та фінансовогосподарського  регулювання  державної  політики  в сфері наукової та науковотехнічної діяльності.

 

     Третє. Формуючи новий Державний бюджет на 2000 рік,  потрібно забезпечити фінансування розвитку науки на рівні 3 відсотків ВВП.

 

     Четверте. У новому Податковому кодексі передбачити стимулюючу систему податків для науково-технічних установ і  організацій,  що дало б змогу залучати значні інвестиції в розвиток науки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Що ви мали на увазі під словом "наші"? Я так розумію, що новий курс у розвитку економіки?  Ну,  ви сказали "наші", і всі замислились.

 

     Будь ласка, депутате Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция.

 

     Работу правительства  по  обеспечению  развития  науки  нужно признавать,  безусловно,  неудовлетворительной. Поскольку даже тот жалкий,  нищенский уровень 1,35 процента ВВП,  который нужно  было направить на финансирование науки,  не был выполнен.  И то,  что в первом квартале вы просто перекрыли  кислород,  ожидая  как  можно быстрейшего разрушения научных школ,  - это факт. А то, что сейчас пошли уже подачки науке,  - так мы понимаем,  что  перед  выборами Президента  еще  и  не  такие кульбиты будут в Украине.  Но это не финансирование научных школ, не развитие науки!

 

     Я напомню, что в 1990 году на финансирование науки из бюджета Украины  шло 3 процента ВВП.  Но тогда ВВП составлял 80 миллиардов долларов.  А когда сегодня - 36  миллиардов  долларов,  то  вообще говорить-то не о чем!

 

     Но я хочу, чтобы задумались Борис Евгеньевич Патон, Лукинов и другие патриархи Национальной академии наук  и  разных  отраслевых академий: а не цена ли это науке за ту политическую близорукость и соглашательство,   с   которой   наука   приняла   курс   рыночных преобразований?    Вам    не    хотелось    ссориться   с   высшей партноменклатурой,  вам  не   хотелось   отстаивать   преимущество социалистического   пути   развития   и  перспективность  плановой экономики,  вам не хотелось ссориться - вот откуда пошли  все  эти реформы, сегодня добивающие науку.

 

     И не случайно пришли гранты Джорджа Сороса в СССР в целом и в Украину в частности.  И слезы умиления:  ах,  меценат, он защищает наших  ученых!  Он  разрушает интеллект нации,  он вымывает лучших студентов,  забирая их за границу.  Это что,  было непонятно? Увы, эту страшную цену сегодня приходится платить всему народу.

 

     Но, безусловно,   ситуация   должна  меняться  кардинально  в ближайшее время.  Иначе не с чем будет входить в  двадцать  первый век.  И для Украины это будет непростительно.  Я напомню:  Украина имеет самый высокий уровень образовательного  потенциала  и  самую высокую долю ученых и инженеров в экономически активном населении. Ни Германия, ни Япония не имеют таких показателей.

 

     Что же нужно нашей науке? Нужно, вопервых, прекратить вот это издевательство - то,  что делает Кабинет Министров. Вот, например, 9 апреля 1999 года постановлением 372  выделяется  13,98  миллиона долларов   США   на   приобретение   лицензий   для   программного обеспечения.  Да это в  четыре  раза  больше,  чем  нужно!  И  это разрушает  потенциал  наших  программистов,  которые сами могли бы такое обеспечение гарантировать. Им нужно только платить зарплату.

 

     Или еще  лучше.  Закупается   система,   устаревшая   система "Тетрапол", во Франции. Берется кредит из французского банка - 705 миллионов французских франков.  Да еще система внедряется в Службу безопасности.  Импортная устаревшая система,  за которую предстоит расплачиваться из бюджета.

 

     Но не просто нужно прекратить вот  такое  издевательство  над наукой.  Нужно изменить отношение к науке. Наука должна получить 4 процента валового продукта страны.  И наука,  а это  действительно потенциал  Украины,  должна  стать ведущей производительной силой. Нужно          создавать          научнотехнологические          и конструкторскопроизводственные корпорации,  чтобы замкнуть процесс от научной разработки до  внедрения  результатов  в  производство. Нужно   поднять   военно-промышленный   комплекс   и  адаптировать технологии,  высокие технологии ВПК,  к  потребностям  внутреннего потребительского  рынка.  Это  же  был  недостаток  нашей  прежней модели,  когда  стагнация  проявлялась  именно  в  том,  что   ВПК развивался,  но  технологии  не шли в гражданский сектор.  Вот это нужно менять.

 

     Безусловно, нужно  понимать,  что  наука  формируется  прежде всего с высшей школы.  И если и дальше будет платное образование в высшей школе,  то  мы  вообще  не  дадим  возможности  талантливой молодежи пробить себе дорогу.

 

     Поэтому высшее   образование   должно   быть   бесплатным   и контингент   должен   формироваться   студенческийобязательно   на конкурсной основе.

 

     Я не могу не сказать о таком факте,  который меня лично очень волнует, потому что он связан с моей личной судьбой, - это история моей жизни и жизни моей мамы.

 

     Моя мама,  Валентина Матвеевна Федченко, 40 лет назад создала в  Константиновке  Донецкой  области   общетехнический   факультет Харьковского политехнического института.

 

     И я, тогда первоклассница, с мамой поехала в Константиновку и знаю,  как это было,  как это создавалось. Что происходит с вузом? Константиновка    -    100-тысячный    город,   вуз   разрушается, разворовывается все,  потому что Харьков не может  определиться  с Донецком касательно того, кому будет принадлежать вуз.

 

     Сегодня нужно высшую школу спасти и защитить.

 

     Поэтому наша фракция считает: необходимо признать работу  правительства  неудовлетворительной  и менять курс экономических реформ, чтобы решить проблемы и страны в целом, и науки в частности.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово   надається    Георгію    Георгійовичу Філіпчуку. За ним - депутат Журавський. І завершуємо.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Чернівецька  область,  Народний  рух  України. Шановні вчені,  депутати, члени уряду! Є дві цифри, які визначають стиль нашої поведінки у Верховній Раді. Це 35-мільярдний бюджет на 1999 рік і 178-мільйонний дефіцит,  який склався уже в  нинішньому кварталі.  Тому,  можливо,  нам  найбільше  треба аналізувати,  як збільшити надходження до бюджету,  бо  лише  це  дасть  можливість отримати   більш   пріоритетне   фінансування   і   прикладної,  і фундаментальної галузей науки.

 

     Але насамперед  і,  можливо,  найбільше  нам  -  усім  членам парламенту,  фракціям  і політичним партіям - треба звертати увагу на носія наукового знання - на самого вченого. Відомо, що міграція розуму  за  межі  України  сягнула катастрофічного рівня.  Понад 6 тисяч учених - це втрата останніх років.  Можливо, з цього й треба починати  весь  аналіз  щодо  підтримки чи непідтримки науки й ним завершувати.

 

     Я пригадав  один  вислів,  що  його  приписують  французькому імператору Наполеону Бонапарту, який за критичної ситуації під час Єгипетської кампанії,  щоб  урятувати  армію,  врятувати  державу, віддав команду: "Осли і вчені - до середини!".

 

     На превеликий жаль,  в Україні ми інколи ослів заради захисту до середини спроваджуємо і там утримуємо,  а ось про вчених,  мені здається,  забуваємо.  Тому  я  наголошую  ось  на чому.  Найбільш важлива  позиція  сьогодні,  що  має  стати  засадничою  в   нашій політиці,  урядовій  і  парламентській,  така:  захистити інтелект нації й не допустити подальшої міграції розуму за межі держави.

 

     І друге, що зовсім не потребує значного фінансування. Шановні колеги,   ми  сьогодні  практично  зігнорували  проблему  наукових видань.  Як ми можемо формувати науковий потенціал,  як ми  можемо підтримувати    науково-дослідні   інституції,   вузи,   коли   на фінансування наукових видань практично майже нічого не виділяється в багатьох регіонах і в багатьох інститутах.  Тому треба, щоб саме така позиція, яка не впливає серйозно на бюджетні витрати, не була забута  й  на  рівні  нашого комітету,  на рівні Комітету з питань науки та освіти, й на рівні відповідних міністерств.

 

     Нарешті, третя проблема.  При нашій бідності ми спостерігаємо інші  парадоксальні  підходи до фінансування науки.  Держави,  які сьогодні є багатими,  як правило, фінансують 6, 8, 10 пріоритетів. Наша  ж  держава,  яка сьогодні в економічному,  фінансовому плані відчуває  серйозні  проблеми,  раптом   почала   фінансувати   100 державних  національних  програм  і понад 1100 програм,  які також мають статус державних.

 

     Тому треба і уряду,  і парламенту (я  хотів,  щоб  Комітет  з питань   науки  і  освіти  теж  заслухав  це  спеціальне  питання) розібратися в тому,  що  ми  повинні  фінансувати  з  пріоритетних напрямів,   що   фінансувати,  практично  не  припиняючи,  але  не розпорошуючи наші скромні фінансові можливості.

 

     Проблема четверта,  яку треба розглянути на  рівні  Верховної Ради,  -  це  законопроект про державні науково-технічні програми. Немає методології,  за якою,  власне,  ми реалізовуємо, плануємо і підтримуємо  ту  чи іншу національну державну програму.  І якщо ми визначимо це  в  правовому  плані,  гадаю,  що  такого  хаосу,  як сьогодні, в нас не буде.

 

     І проблеми  інноваційного фонду.  Шановні колеги!  Це один із тих резервів, які сьогодні ми використовуємо найбільш неефективно. Куди  пішли  93 мільйони (майже 100 мільйонів!),  які ми практично втрачаємо,  ніхто не аналізує.  Хоча і Рахункова  палата  не  раз, власне,  звертала  на  це  увагу.  Але  100 мільйонів неповернутих коштів  ми  віддаємо   людям,   які   не   мають   відношення   до науковотехнічного  прогресу,  які абсолютно ризиковані як суб'єкти господарської діяльності,  і в результаті позички не повернуті. Це та  проблема,  яка  свідчить  про  суб'єктивізм,  яка свідчить про наявність регіональних симпатій  і  смаків,  адже  в  Чернівецькій області,  скажімо,  за  останні два роки,  незважаючи на достатньо ефективні напрацювання  і  плани,  не  отримано  жодної  гривні  з інноваційного  фонду.  І так само в інших регіонах (є аналіз,  він відомий).

 

     Завершуючи, я хотів би сказати,  що  сьогодні  фундаментальні дослідження  ми  повинні  підтримувати  більш  серйозно  на  рівні України, бо це перспектива науки. А щодо прикладних досліджень, то ми   повинні   зобов'язати   Академію   наук.   Вона   має   нести відповідальність   за   те,   що   сьогодні   розробляється,    як впроваджується    і   яка   ефективність   віддачі   в   народному господарстві.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Фракція НДП, член Християнсько-демократичної партії України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Декілька тез по ходу обговорення. Якщо проаналізувати роботу уряду за   п'ять  місяців,  то,  виходячи  з  дуже  скрутних  фінансових можливостей,  уряд (давайте скажемо про це  відверто)  зробив  усе можливе в плані фінансування науки.  Але ні ви,  ні я, ні хтось із присутніх у залі гостей  не  задоволений  фінансуванням  науки.  І постає перше запитання: де знайти гроші?

 

     Звичайно, треба  розвивати  економіку.  Ось  тут  можуть бути претензії до уряду,  серйозні претензії.  Виходячи з цього, роботу уряду  можна  визнати  недостатньою.  Ми  ніколи не повернемося до такого бачення розвитку науки,  як хоче лідер комуністів, так само як ніколи не зможемо повернутися в минуле.  Українську науку можна розвивати як складову ланку світової науки,  якщо ми хочемо  стати цивілізованою  європейською державою.  Наука може давати гроші.  І коли наукові розробки із вдосконалення  національного  виробництва будуть  належно оцінені матеріально,  цим стане вигідно займатися. Цього, на жаль, у нас немає.

 

     У бюджеті 2000 року треба передбачити обсяги фінансування  за розділом "Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу" в обсязі не менш як 3 відсотки  ВВП  (там  написано  1,5 відсотка).  До речі,  у світі цей показник сягає понад 4 відсотки, але,  звісна річ,  ми не можемо порівнювати наш бюджет і, скажімо, бюджети Італії, Німеччини чи Англії.

 

     Приймаючи Закон  про інноваційну діяльність (а ми будемо його розглядати,  проект поданий Кабінетом Міністрів), слід передбачити вдосконалення   системи   та  механізмів  захисту  інтелектуальної власності. У проекті закону Кабміну цього немає.

 

     І останнє.  Слід  відпрацювати   жорсткі   механізми   оцінки наукової   діяльності,   особливо   при  захисті  кандидатських  і докторських дисертацій.  Лжекандидатів наук,  лжедокторів  наук  в Україні тьма-тьмуща.

 

     Не краща  ситуація  і  з академіями наук.  Як доктор наук,  я розумію існування Національної академії наук і галузевих  академій наук. Решту треба зліквідувати.

 

     І, нарешті, шановні народні обранці, ми зобов'язані прийти до парламентських слухань з проблем науки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  усі, хто записався і хто мав бажання виступити  від  фракцій,  виступили.  Від  комітету  наполягає  на виступі депутат Алексєєв.  Пропоную надати йому слово  і  потім  я підведу підсумки. Будь ласка, три хвилини.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська   область).   Спасибо.   Я  всего  лишь  кандидат технических наук,  я не занимался фундаментальными исследованиями, но  отношу себя к цеху научных работников.  И когда мне приходится слышать,  что  Украина  -  великая  научная  держава  в   огромным интеллектуальным   потенциалом,  я  всегда  говорю:  "Да!"  Но,  к сожалению,  чем дальше,  тем больше мы об этом  можем  говорить  в прошедшем  времени.  Если  использовать  официальную терминологию, точнее,  ту,  которую пытаются сделать  официальной,  то  за  годы "колониального  угнетения"  Украину  ввергли  в  десятку  наиболее развитых  стран  мира.  К  сожалению,  сейчас  мы   можем   только вспоминать   о  том,  что  у  нас  было:  Институт  имени  Патона, "Южмаш"...

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  депутате Алексєєв.  Шановні колеги! Давайте завершимо обговорення питання!  Кузнєцов Павло Сергійович,  ну, ви мене другий раз...

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Да садитесь Павел Сергеевич, я буду внимательно слушать вас, когда вы будете докладывать бюджет.

 

     Итак, Институт имени Патона,  и "Южмаш", и киевский "Сатурн", и  харьковский  "Протон"...  Можно  называть  тысячи  предприятий, которыми  мы могли бы гордиться.  Но все больше охватывает чувство отчаяния,  когда видишь, как талантливые ученые, вместо того чтобы создавать  новые  технологии,  таскают  на базарах тюки с турецким барахлом,  чтобы заработать на жизнь  и  заодно  поднять  турецкую легкую промышленность.

 

     Почему такое  происходит?  Вот  я  беру  цитату  из  проекта, который нам представили:  "Протягом 1996-1998 років реальна частка бюджетних  видатків  у  сфері  науки і науковотехнічної діяльності зменшилася з 0,45 до 0,34 процента". Грошей немає.

 

     И что  дальше?  И  вот  ученые  к  нам  обращаются   (кстати, депутатам  это  обращение  раздали):  "2 тисячі 829 співробітників київських  установ  Національної  академії  наук,  у  тому   числі академіків - 17, членкорів - 18, докторів наук - 219, кандидатів - 891..." Что же они говорят? "1999 рік - це новий етап у погіршенні стану  Національної  академії  наук  у цілому,  ще один крок до її знищення.  Верховна Рада затвердила бюджет на 1999 рік,  в  якому, порушуючи  чинне законодавство,  заклала 0,41 відсотка ВВП замість 1,0-1,7 відсотка".

 

     И дальше  ученые  пишут,  что  их  "турбують   також   спроби чиновників Кабінету Міністрів погіршити ситуацію".

 

     Уважаемые ученые,  я  должен  сказать,  что  это не "свавілля чиновників", а взвешенная государственная политика.

 

     Подтверждение? Пожалуйста.  Вот у  меня  "особисте  доручення Прем'єр-міністра

 25191/96 від 12 грудня 1998 року, пункт 26: "Роговому, Довгому, Мітюкову разом із зацікавленими міністерствами і відомствами переглянути перелік та обсяги розробки перспективних технологій  і  пріоритетних  напрямів науково-технічного прогресу, які планується здійснювати за рахунок коштів  державного  бюджету, виходячи з пропозицій щодо їх скорочення".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Благодарю,  Александр Николаевич,  что вы дали мне слово. Я от комитета, а не от фракции выступаю.

 

     Я мог  бы  сказать  много  другого,  например,  напомнить   о выступлении  в  этом  зале  Председателя  Сената Франции Кристиана Понселе,  который честно, откровенно сказал нам, что Украину видят в    Европе   в   качестве   государства   со   специализацией   в "сільськогосподарському   виробництві   та   переробці,    ядерній енергетиці".  То есть вот что нас ждет - утрата высоких технологий и превращение в аграрный придаток с ядерной энергетикой.

 

     И причина этого - не дурные чиновники,  не какие-то ошибки, а следствие  проводимого  политического  курса!  И  если он не будет изменен,  то не будет ни науки,  ни Украины.  В октябре сего  года нашему  народу  придется  не столько выбирать Президента,  сколько отвечать на вопрос: есть ли у народа инстинкт самосохранения? Если есть,  значит,  будет и Украина,  и наука.  Надеюсь, что наш народ ответит правильно.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо просте й  зрозуміле  питання.  Запрошено керівників Національної академії наук   і   галузевих   академій,   велику   кількість   урядовців, безпосередньо  причетних  до  розвитку  науки і науково-технічного прогресу.

 

     Ми набули гіркий урок,  розглядаючи,  як фінансується  наука, яка  перспектива  нашої  держави  і що чекає на нас у майбутньому. Вважаю, що над цим задумуються далеко не всі, за винятком тих, хто збирає різні фонди, знаючи, що вони наповнюються незаконно і не на науку.  Наступного пленарного тижня  потрібно  розглянути  питання стосовно  таких  фондів  і коштів,  які в них накопичуються.  А 10 відсотків,  які стягують податкові адміністрації і готівкою,  і за перерахунками, треба спрямувати на науку, на пенсії і на заробітну плату.

 

     Такого, як сьогодні твориться в  державі,  вона,  мабуть,  не переживала в свої найважчі роки.  Не може,  шановні колеги,  бути, щоб усі промовці говорили про одне й те саме,  але  інтерпретували зовсім по-іншому. Ми сьогодні слухаємо не Академію наук, а Кабінет Міністрів, як він виконує простий і зрозумілий закон - бюджет 1999 року.  І  як  виконується  мізерний рядок,  відведений на розвиток науки.

 

     Багато промовців висвітлили широкий спектр  проблем  розвитку науки.  Далеко  ходити  не  треба.  Це  вже  біда,  якщо  сьогодні скоротилося 60 відсотків науковців у науководослідних інститутах і навчальних  закладах;  якщо  з  1994 року по 1998 рік включно з 11 відсотків збиткових промислових підприємств  в  Україні  стало  60 відсотків; якщо в агропромисловому комплексі збиткових господарств 92 відсотки, а 8 відсотків залишаються на плаву; якщо, розробляючи Національну  програму  відродження  економіки,  ми  відчули з боку уряду спротив і нерозуміння. Тоді постає просте запитання: а яку ж ми державу моделюємо?

 

     Якщо не  змоделювали  її,  здобувши незалежність у 1991 році, підтвердивши її в 1999 остаточно ратифікацією договору з Росією, в якому  йдеться  про суверенітет і незалежність України в її межах, то яку ж Україну ми моделюємо на майбутнє?

 

     Сьогодні ви одержали матеріал в таблицях і порівняннях.  Коли хоч  трохи  грамотна  людина  проаналізує ці таблиці,  то висновок напроситься один: у Кабінеті Міністрів не розуміють, що таке наука взагалі  і  що таке Академія наук взагалі.  Бо якби розуміли,  то, мабуть,  не було б прикладів,  які  тут  наводилися:  чи  0,35-0,4 відсотка  валового  національного продукту повинно йти на розвиток науки,  чи 1,7,  які ми заклали в  законі?  З  1,7  відсотка  нині виконується 0,3.

 

     Досвід Югославії  показав,  що її наука не змогла забезпечити суверенітет і незалежність країни розробкою систем ППО,  не кажучи про інші системи ("земля-земля" чи "земля-повітря").  I ми бачимо, як в односторонньому  порядку  руйнують  державу  на  очах  усього світового   співтовариства,  і  ніхто  пальцем  не  ворухне,  хоча радників (хто виконуватиме посередницьку місію) дуже  багато.  Всі хочуть бути причетними до історії,  але не до ганьби, котру бачимо в Югославії,  де 19 держав розправляються з країною,  яка, мабуть, не  мала  змоги  чи недооцінювала роль науки та науково-технічного прогресу в забезпеченні своєї обороноздатності.

 

     Гадаю, ми з вами із  сьогоднішньої  розмови  повинні  зробити серйозний  урок.  Яке  рішення  чи постанову приймемо:  недостатня робота,  незадовільна робота - це зовсім  не  стосується  Кабінету Міністрів.  Вони не розуміють,  про що йдеться (Оплески).  Бо якби розуміли,  то за будь-якого бюджету з однієї гривні надходження  в дохідну  частину 1,7 гривні вкладали б у науку.  Не 0,3 чи 0,4,  а 1,7 відсотка, передбачених законом.

 

     Не можна ставити в геройство виплату заробітної плати.  Це не досягнення - національна ганьба. Ганьба тим, які з трибуни казали, що від нас забирають кращу молодь, а кращі наукові сили виїжджають за  кордон шукати окраєць хліба.  Не варто драматизувати ситуацію. Потрібно просто зробити серйозний висновок.  І  правильно  Наталія Михайлівна  казала  (можна погоджуватись чи не погоджуватись),  що Національна академія наук,  усі інші академії наук і  ми  винні  в беззубості, коли реферати видають за програми, коли чиєсь особисте бачення видають за стратегію розвитку держави,  а  не  розроблення Національної   програми  розвитку  держави.  Дехто  вважає  епохою обрання Президента чи  у  Верховну  Раду,  призначення  в  Кабінет Міністрів...  Епоха  тоді,  коли  люди  справді займаються творчою роботою, а коли займаються руйнуванням держави, це ганебна епоха.

 

     Я хотів би,  щоб  ми  сьогодні  зробили  серйозний  висновок, готуючи і законодавчу базу,  і Держбюджет 2000 року, щоб ми внесли такі поправки і до Бюджетної резолюції,  і до проектів  Бюджетного та   Податкового   кодексів,   щоб,   справді,   хто   б   не  був Прем'єр-міністром,  хто  б  не  займав  крісло  Президента  чи  не очолював  Верховну  Раду,  не  мав би права ревізувати кошти,  які виділяються на розвиток науки.  Лише вищий законодавчий орган може втручатись  у ці питання,  і ніхто інший.  Я думаю,  ми повинні це врахувати, готуючи Держбюджет 2000 року.

 

     I якщо Борис Євгенович Патон, який є, так би мовити, прапором нашої  національної науки,  разом зі своїми колегами відгукнеться, принципово підійде до підготовки Національної програми відродження України,  то  ми зможемо завдяки цій національній програмі змінити курс.  Ми приймемо її в цьому  залі,  і  вона  визначить  головний напрям  нашої  роботи  на найближчі 15-20 років.  Оце буде вклад і науки, і Верховної Ради.

 

     А зараз,  шановні колеги,  нам потрібно визначитись. У вас на руках є два проекти постанови.

 

     Один проект  вносять народні депутати Дорогунцов,  Красняков, Грачев,  Цибенко.  У ньому пропонується  визнати  роботу  Кабінету Міністрів  щодо  забезпечення  виконання  бюджету  по фінансуванню науки незадовільною.

 

     Другий проект  вносять  народні   депутати   Жовтяк,   Кінах, Круценко, Крючков і Семиноженко. Цим проектом пропонується вважати роботу недостатньою.

 

     Будь ласка. Депутат Крючков.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Прошу звернути увагу на те,  що в  мене  є застереження.  Я підтримав цей проект,  крім пункту 1. Щодо пункту 1,  то  я  виступаю  за   визнання   роботи   Кабінету   Міністрів незадовільною.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Спасибі.

 

     Ставлю на   голосування  проект  постанови,  внесений  групою народних депутатів,  в якому пропонується визнати роботу  Кабінету Міністрів незадовільною.

 

     "За" - 201.

 

     Ставлю на   голосування  другий  проект  постанови,  в  якому пропонується вважати роботу Кабінету Міністрів недостатньою.

 

     "За" - 102.

 

     Ну за рейтингом 1 до 2.  Я просив би, давайте ми визначимося. Думаю, що і так м'яко, і так.

 

     Ставлю на     голосування     пропозицію    визнати    роботу незадовільною.

 

     "За" - 203.

 

     Шановні колеги!  Прошу   Семиноженка   Володимира   Петровича підготувати  з  двох  проектів  один,  і  ми  наступного  вівторка поставимо це питання на ранішньому засіданні на голосування.

 

     Надайте депутату Семиноженку слово. Будь ласка.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Шановні колеги!  Справа в  тому,  що,  крім пункту 1,  інші положення,  розглянуті нашим комітетом, заперечень не  викликали.  Тобто  проект  постанови,  який  іде  умовно   під прізвищем  Семиноженко,  крім  пункту 1,  підтримали абсолютно всі члени комітету.

 

     Я подивився зараз альтернативний проект,  який  внесли  Петро Степанович  Цибенко,  Євген  Васильович Красняков та інші,  і мені здається,  що він вартий того, щоб його розглянути. Але ті пункти, які є в нашому варіанті,  мені здається,  набагато краще виписані. Стосовно пункту 1,  то це проблема політична.  Тому якщо ви  дасте мені  доручення,  я  можу  редакційно  зробити  краще і виписати з урахуванням сьогоднішніх зауважень.  Можливо,  це справді корисно. Але пункт 1 - це політичне питання фракції. Тому доручення, яке ви мені даєте, я не зможу виконати стовідсотково.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!    Виступлять    депутати    Мороз, Єльяшкевич, Черненко, і будемо закінчувати.

 

     МОРОЗ О.О.    Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні депутати!  Я звертаюся до всіх депутатів,  і  зокрема  до  фракції комуністів.  Оскільки  за  змістом  і  перший,  і  другий  проекти постанови збігаються, крім першого пункту, то давайте перший пункт запишемо  у  варіанті,  який  внесли  комуністи,  а  решту пунктів проголосуємо,  разом обидва варіанти.  Я думаю,  цього буде досить для того, щоб і оцінку дати, і визначити результати.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Не заперечуєте проти такого підходу? Пропозиція така. У першому пункті записати,  що визнати роботу  Кабінету  Міністрів незадовільною, а решту пунктів, з урахуванням тих, що вніс комітет на  чолі  з  Семиноженком,  проголосувати.  Голосуємо  за   проект постанови Семиноженка, але в першому пункті...

 

     "За" - 206.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемые коллеги!  В связи с тем, что сегодня  мы  должны  принять  за  основу  любой  из  проектов,   а окончательное решение - на следующей пленарной неделе, я просил бы еще предоставить слово депутату Кармазину.  Он хотел выступить, но вы, Александр Николаевич, его не заметили.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи депутаты! Я хочу сказать от души:   прекрасный   проект   постановления   подготовил   комитет Семиноженко,  лучшего нет.  Давайте поступим так.  Ну, никто же не сможет сказать,  что Кабинет Министров  хорошо  работал.  Гляньте, какие   руины   оставляют!   Сегодня   мы  оставляем  Украину  без интеллектуального потенциала.  И я согласен с теми,  кто  говорил, что они и дальше продолжают так же работать.

 

     Давайте "вмонтируем"  в проект Семиноженко проект Дорогунцова и проголосуем.  Когда-то нужно расставаться  с  этой  политической девственностью, принимать ответственное решение. Не несите на себе тот груз, что вам не положен. Голосуем!

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Таким чином, повертаємося до пропозиції, яку вніс Мороз Олександр Олександрович.  У першому пункті запишемо, що визнати роботу незадовільною,  і  з  другого  пункту  і  до  кінця приймаємо  за  основу  проект у такій редакції.  І Семиноженко теж просить голосувати.

 

     "За" - 201.

 

     Депутате Семиноженко,  я прошу,  доопрацюйте,  будь ласка. Ми батогом  обуха  не  переб'ємо.  Наступного  вівторка  проголосуємо доопрацьований проект.

 

     Я хотів  би  подякувати  представникам  Кабінету   Міністрів, Академії наук,  Борису Євгеновичу,  всім академікам, які присутні, за терпіння і за об'єктивні і критику,  і виступи, і пропозиції. Я вас  запевняю,  що  ми  доопрацюємо  проект  і  приймемо  виважене рішення.

 

     Шановні народні  депутати!  10  і  11  червня  в  цьому  залі відбудеться   міжнародна   науковопрактична  конференція,  в  якій візьмуть участь  представники  Верховної  Ради  України,  депутати Верховної  Ради України,  депутати Державної Думи Росії,  депутати Федеральних Зборів Росії,  верхньої  і  нижньої  палат  парламенту Білорусії  на чолі з першими особами цих держав.  Тому я просив би вас забрати всі свої папери. Не залишайте їх нашим гостям.

 

     Завтра до нас приїжджає перша група представників  Російської Думи  на  чолі  із  заступником  Голови  Думи  Гарячевою Світланою Петрівною. Об 11.45 у кімнаті 12 відбудеться зустріч з керівниками фракцій і о 15.30 - з головами комітетів.  Будь ласка, щоб тоді не виникло ніяких питань, що не оголосили. Я просив би взяти участь.

 

     На все краще.