БЮЛЕТЕНЬ N 56

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  13  т р а в н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєстровано 357 народних депутатів.

 

     Вечірнє засідання   оголошується   відкритим.   Розглядається питання про проект Закону про ратифікацію Гарантійної угоди (Друга кредитна  лінія  для  розвитку  малих  і середніх підприємств) між Україною  та  Європейським  банком  реконструкції   та   розвитку. Доповідає  перший  заступник  голови  Національного  банку України Стельмах Володимир Семенович.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.,    перший    заступник    голови     правління Національного  банку  України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Вашій  увазі  пропонується  проект  Гарантійної угоди, підписаної від імені України Національним банком України та Європейським банком реконструкції та розвитку,  про Другу кредитну лінію для розвитку малих і середніх підприємств.

 

     Трохи з   історичної   довідки.   Економічне  співробітництво України  з   Європейським   банком   реконструкції   та   розвитку розпочалося  в  1994  році,  коли  було  підписано першу угоду про надання кредиту Україні для  підтримки  підприємств  на  суму  121 мільйон доларів.

 

     Цей кредит   з   економічної   точки  зору  є  доцільним  для економіки...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу,  вибачте.  Гадаю,  вам  30 хвилин   забагато,  так?  Будь  ласка,  виставте  три  хвилини  на моніторі.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Дякую.  Цей кредит в економічному  плані  дуже доцільний.  Поперше, тому що ціна значно нижча ринкової. По-друге, за строками використання.  Для кінцевого пози-чальника - 5  років, але особливо важливо те,  що був дворічний пільговий період,  який давав змогу підприємству  завершити  впровадження  і  запустити  у виробництво,  щоб одержувати доходи.  Також важливо те, що є змога створити додаткові робочі місця.

 

     Економічна характеристика  кредиту   така.   Упродовж   цього періоду  він  уже  починає обертатися вдруге.  Іще один історичний момент:  якщо  кредит  погашає  якесь  підприємство,  то  він   не повертається  Європейському банку повністю,  а залишається знову в Україні й іде на розвиток, розширення інших підприємств.

 

     З наданої  суми  121  мільйон  доларів  54  відсотки   коштів спрямовано   на   сільське   господарство,  на  харчову  та  легку промисловості, на підприємства сфери послуг.

 

     За цей період у порівнянних цінах вироблено продукції, надано послуг  на  143  мільйони.  Тільки  до бюджетів різних рівнів було відраховано  податків,  а  також  податку  на  прибуток  понад  43 мільйони.  Крім  цього було сплачено кошти до Пенсійного фонду (ви знаєте,  що з  заробітної  плати  33  відсотки  відраховується)  і податок із заробітної плати. Тобто кредит цілком вигідний.

 

     Тепер надається нова кредитна лінія (перша залишається в нас) на 88 мільйонів доларів.  Механізм її одержання такий самий,  вона йде  через  банки,  як  і  раніше,  і  буде також у кругообороті в Україні.

 

     Зазначена угода була підписана 8 травня 1998 року.  І  через  затримку  з  ратифікацією вона ще не набрала чинності.  Європейський банк реконструкції та  розвитку  надав  ще одну можливість зробити це до 1 червня.  Якщо ви не вважатимете за можливе підтримати її і ратифікувати,  то кредит з  1  червня  вже буде задіяний.  Чому саме з 1 червня?  Тому що після цього буде ще потрібен висновок Міністерства юстиції України і після цього треба буде  відправити документи до Європейського банку реконструкції та розвитку.

 

     Ми вас прохаємо підтримати цю угоду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо  вам,   Володимире   Семеновичу.   Чи   є запитання?  Будь ласка,  депутате Черненко.  Після нього - депутат Луценко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Шановний   Володимире Семеновичу,   будь   ласка,  скажіть,  на  скільки  років  в  разі ратифікації угоди надається цей кредит,  під які відсотки  і  коли починаємо сплачувати за нього? І чи одразу вся сума, чи траншами?

 

     Дякую за відповідь.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Цей  кредит  надається  кінцевому позичальнику строком на 5 років (із них два так звані грайційні,  або  пільгові роки),  тобто починає погашатися з третього року. Два роки дається на реалізацію проекту, тобто введення в експлуатацію, щоб уже були доходи,  а вже потім погашати.  Річні - 13 відсотків:  8 відсотків прямих  плюс  LIBOR,  який  становить  близько  5  відсотків,  він коливається,  але більше 5 відсотків. Це значно нижче, ніж ринкові ставки.  Якщо  маловідоме  підприємство  залучає  кошти,  виходить самостійно  на  ринок,  то  тоді  ціна  цих ресурсів на ринку дуже висока. Вона майже вдвоє вища, ніж, наприклад, це дається...

 

     З першою  лінією  не  все  було  так  гладко.   Але   у   тих підприємств, які ввели, справи пішли вдало, і вони погашають. Тому є можливість через ресурси комерційних банків  додатково  надавати відстрочку  до  тих 5 років - на півроку,  на рік.  Тобто в деяких випадках цей кредит може бути наданий до шести років.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Луценко.  За ним -  депутат Дроботов.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Володимире Семеновичу, в мене до вас таке запитання.  Я  в  цілому  позитивно  ставлюся  до даного  кредиту  в  тому  плані,  що  це дійсно прямі інвестиції в розвиток нашої економіки.  Але мене цікавить ось таке питання. Яка ефективність    використання   цих   кредитів   нашими   кінцевими кредиторами?  Тобто  яка  ефективність  від  інвестування   одного долара?

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Ви порушили дуже глибоке економічне питання. Я відповім на нього так.  За  півтора  року  кредит  -  121  мільйон доларів  -  повністю використаний.  Укладалася угода в порівнянних цінах. І за ці півтора року, коли кредит почав окуповуватися, було випущено   продукції  і  надано  послуг  на  143  мільйони.  От  і порівняйте - 143 мільйони і 121 мільйон. Але це ще не повністю всі потужності  ввійшли  в  дію.  Адже  є  ще проекти,  які - в стадії завершення. Тому, коли проекти будуть повністю завершені, тоді вже точніші  цифри  можна  буде  назвати,  але  й зараз зрозуміло,  що віддача буде висока.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Дроботов.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та   СелПУ).  Спасибо,  Адам  Иванович.  Уважаемый  Владимир Семенович!  Как только в этом зале, выходя на эту высокую трибуну, на которой вы стоите,  произносится предложение о ратификации того или иного валютного кредита,  всегда говорится,  что  определенную часть   этого   кредита   предполагается   направить  на  развитие сельскохозяйственного товаропроизводства.  Не могли бы вы сказать, кому конкретно будут выделять кредиты и под что?

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.   Комітет   з  питань  фінансів  і  банківської діяльності та Комітет у закордонних справах просили надати їм такі дані.  Ми  дали  перелік  усіх  148  підприємств,  які отримали ці кредити.  Так що ці дані є у Верховній  Раді,  направлені  вони  й Голові Верховної Ради.

 

     Щодо отримання  кредиту  є  порядок.  Той,  хто хоче отримати кредит,  звертається  до  уповноваженого  комерційного  банку.  Як уповноважених виділено 10 банків.  Чому 10? Тому що і Європейський банк реконструкції та розвитку зі  свого  боку  оцінює  можливості банку   вести  цю  лінію,  щоб  банк  не  потрапив  у  нестабільне становище,  не  збанкрутував.  Тому  йде   відбір   банків.   Вони рекомендуються    Національним    банком,   потім   затверджуються Європейським банком.  Після цього проекти бізнес-планів  надходять від  тих,  хто  хоче  їх реалізувати,  до комерційних банків,  які роблять їх економічну  оцінку,  відправляють  їх  експертам  ЄБРР, котрі працюють в Україні. Це експертна група в управлінні проектом Європейського банку. І тільки після експертизи приймається рішення про надання кредиту через уповноважений банк.

 

     Я вже говорив,  що 54 відсотки кредитів спрямовано в сільське господарство,  харчову,  легку  промисловість  тощо.  Якщо   треба конкретно   за  позичальниками,  то  ми  можемо  вам  надати  таку інформацію. Наведу приклад по своїй Сумській області. У Кролевці є підприємство  "Лукінімпекс",  яке  отримало  кредит  і  розгорнуло тваринницьке виробництво та  сільськогосподарське  виробництво  на занедбаних  колгоспних землях.  Справа в них досить ефективно йде. До речі,  про  це  знає  Наталія  Михайлівна,  яка  займалася  цим проектом. Є багато інших.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  Володимире  Семеновичу.  Слово  має голова підкомітету Комітету з питань фінансів  і  банківської  діяльності Кривошея Сергій Вікторович. Три хвилини, будь ласка.

 

     КРИВОШЕЯ С.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Добрий день,  шановні народні депутати!  Комітет Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської діяльності на своєму засіданні 10 березня 1999 року розглянув  поданий  Президентом  України  проект Закону України про ратифікацію Гарантійної угоди (Другої кредитної лінії для розвитку малих і середніх підприємств)  між  Україною  і Європейським  банком  реконструкції та розвитку) і рекомендує його підтримати.  Як   уже   було   сказано   попереднім   доповідачем, ратифікація  даної  угоди  дозволить  залучити  дуже необхідні для України дешеві кредитні ресурси для фінансування розвитку малих та середніх  підприємств,  що  в  умовах  економічної  кризи  набуває першочергового значення.  Кредит у сумі 80 мільйонів екю надається на  5  років  під  процентну  ставку LIBOR+1 з відстрочкою виплати основної суми кредиту на три роки. Це не перший такий проект.

 

     Україна має позитивний досвід залучення цільових ресурсів  на фінансування  малого  та  середнього бізнесу.  Використання першої кредитної лінії дало можливість українським підприємствам отримати довгострокові  кредити  за ставкою 14 відсотків річних з пільговим періодом на  3  роки,  вкласти  кошти  в  закупівлю  обладнання  і створити   основу  для  подальшого  отримання  прибутку  і  сплати податків до державного бюджету.

 

     Згідно з  умовами  проекту  позичальником   коштів   виступає Національний  банк  України.  А  отже,  за розподілом ризиків саме Національний банк  несе  ризик  неповернення  кредиту  комерційним банком  у разі його банкрутства.  Повноваження відбору комерційних банків-учасників належить до компетенції  Банку  реконструкції  та розвитку.   Підбір  проектів  для  отримання  позики  здійснюється комерційними банками.  Вони ж  беруть  на  себе  кредитний  ризик, банкрутство клієнта.

 

     Група управління  проектами при Національному банку перевіряє заявки на  отримання  кредитів  для  визначення  їх  відповідності критеріям  Банку  реконструкції  та  розвитку.  Реалізація проекту потребує гарантій Кабінету Міністрів  України.  Проект  є  валютно самоокупний,  а отже,  реалізація проекту не потребує використання валютних коштів держави.

 

     Досвід реалізації попереднього проекту  показує,  що  цільове направлення  коштів  у приватний бізнес за умови жорсткого відбору та перевірки бізнес-планів створює  умови  для  ефективної  роботи підприємств  і  збільшує  їх  можливості  щодо  впровадження нових технологій.

 

     Незаперечним досягненням є залучення додаткових  працівників, а отже,  створення нових робочих місць.  Так, завдяки впровадженню затверджених 140 проектів  додатково  буде  створено  приблизно  4 тисячі   нових  робочих  місць,  а  передбачувані  надходження  до державного бюджету від податку на прибуток приблизно становитимуть 150 мільйонів доларів.

 

     У структурі   кредитної  лінії  виділено  новий  компонент  - враховані  реалії  економіки  України:  20  мільйонів   екю   буде використано  на  надання  мікрокредитів  у  розмірі  від  10 тисяч доларів до 125 тисяч доларів США малим та середнім  підприємствам, кількість  працівників  на  яких  не  перевищує 50 чоловік.  Це ті кошти,  які будуть спрямовані конкретним позичальникам і  виділені під  цільові  проекти,  й  не будуть розпорошені в бюджетах різних рівнів.

 

     Не виникає сумніву, що розвиток малих і середніх підприємств, на  яких працюватимуть люди,  що проводять роботу під час затяжної економічної кризи,  допоможе вирішити низку  важливих  економічних питань.

 

     Зважаючи на  брак довгострокових кредитних ресурсів для таких підприємств  -  основного  елементу  ефективно   діючої   ринкової економіки  -  ратифікація  даної  угоди  набуває загальнодержавної ваги. На жаль, зволікання з прийняттям цього закону може викликати втрату для України унікальної можливості.  Угода була підписана ще 8 травня 1998 року,  але  на  сьогодні  не  ратифікована.  Питання відкриття  другої  кредитної лінії порушувалося на щорічних зборах Банку реконструкції та розвитку  в  Лондоні,  що  відбулися  17-20 квітня цього року.

 

     Напрошується висновок,  що  наша  країна  не потребує дешевих довгострокових кредитних ресурсів.  Але це не так.  До того ж  під загрозу  ставляться  й  інші проекти.  Наприклад,  один з них - це договір на грант на суму 10 мільйонів  дойчмарок,  який  має  бути спрямований на підтримку підприємницького сектора. Отже, угода під загрозою  анулювання  через  прострочення  строків   набуття   нею чинності. Їх уже тричі продовжували.

 

     Тому як  представник Комітету з питань фінансів і банківської діяльності ще раз запрошую  вас,  шановні  депутати,  зважити  всі переваги  для України від отримання цієї позики і проголосувати за підтримку даного проекту закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Від  Комітету   у закордонних справах слово надається Мусієнку Івану Михайловичу.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Користуючись можливістю, я хочу спочатку торкнутися однієї більш загальної проблеми, з якою ми стикаємося вже не перший день і не перший місяць.  Це  проблема планування нашої роботи.

 

     Я ще  десь  у 1991 році мав нагоду в цій залі ставити питання перед тодішнім Головою Верховної Ради шановним Іваном Степановичем Плющем про необхідність створення своєрідного стратегічного центру чи  стратегічної   інституції,   яка   займалася   б   плануванням законодавчої  роботи  Верховної Ради.  Іван Степанович тоді з його безпосередністю відповів:  "А чим же тоді  займатиметься  Президія Верховної Ради?"

 

     На щастя,  коли  в  1994  році  Головою  Верховної  Ради став Олександр Олександрович Мороз,  нам таки вдалося створити Інститут законодавства,  створити підрозділи в апараті Верховної Ради,  які почали займатися  дійсно  перспективним  плануванням  законодавчої роботи.  Але в мене складається враження, що ми в новому скликанні навіть ті напрацювання,  які  набуті  Верховною  Радою  попередніх скликань,  завели  в  якийсь  Бермудський трикутник,  і планування здійснюється  за  зовсім  незрозумілим  принципом:  якісь  питання спливають, якісь зникають, якісь потім знову з'являються.

 

     Проілюструю це  і  на  прикладі питань ратифікації.  Йдемо по порядку.  Перше питання,  яке ми мали сьогодні розглядати,  -  про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, пов'язаної з питанням про переказні векселі.  Цей проект закону  в  Комітеті  у закордонних  справах  взагалі не розглядався.  То одразу ж виникає запитання: а як він потрапив у зал?

 

     Питання друге - про  ратифікацію  Гарантійної  угоди.  (Друга кредитна  лінія  для  розвитку  малих і середніх підприємств).  Це питання в Комітеті у закордонних справах розглядалося, у зв'язку з чим  було  сформульовано  ряд  запитань,  ряд  проблем,  на які ми домовилися  отримати  відповідь,  бо  доповідачі  не  готові  були відповісти  на  них.  Відповіді  ми ще не одержали.  Проте якимось чином це питання вже на розгляді в залі.

 

     Далі в порядку денному бачимо проект Закону  про  ратифікацію Рамкової  угоди  щодо  грантів  технічної допомоги між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.  Ми його розглядали, здається,  23  березня,  відхилили.  Так  само відхилили наступний проект - проект Закону про ратифікацію Угоди  про  позику  (Проект системи казначейства).

 

     Скажіть, будь  ласка,  хто і на якій підставі без голосування про включення до порядку денного поставив це на сьогодні? Розумію, що  є лобіювання,  що є інтереси окремих зацікавлених груп.  Але я все-таки наполягаю на тому, що ми повинні повернутися до логічного обгрунтованого планування нашої роботи, яке має бути стрижнем, яке має включати до себе навіть таку дрібницю,  як те,  що  наприкінці пленарного   засідання  ми  маємо  отримати  перелік  питань,  які розглядатимемо завтра. Інакше працювати не можна.

 

     І ще  два  невеличкі  зауваження   щодо   конкретної   угоди. Зауваження перше.  Я за те,  щоб подібні угоди ратифікувати,  вони дійсно вигідні.  Але ж позичальником  виступає  Національний  банк України,  він  визначає  уповноважені  комерційні банки.  Це банки "Ажіо",    "Україна",    "Аваль",    "Градобанк",     "Укрінбанк", "Приватбанк", Український кредитний банк. Ми задаємо питання групі супроводу.   На   підставі   яких   критеріїв   і   хто   визначив уповноваженими банками саме ці,  а не інші 190 банків, які існують в Україні?

 

     Запитання друге.  Підніміть список,  хто цього не зробив, тих організацій  і  підприємств,  які  отримали  ці  кредити за Першою кредитною лінією.  Прекрасні, вигідні кредити. Проаналізуйте, і ви там  знайдете  таке:  закупівля  обладнання для теплиці на півтора мільйона доларів,  закупівля обладнання для виробництва молока  ще на два мільйони доларів.  Можливо,  й так. Я далекий від того, щоб закликати вас зайняти позицію,  вибачте за  грубість,  "собаки  на сіні".  Треба підтримувати ці речі, але тоді в мене дуже конкретна пропозиція:  давайте за питання,  за  якими  -  мільйони  доларів, голосувати поіменно,  брати на себе відповідальність і відповідати за ці угоди.

 

     Спосіб відповідальності  простий:  якщо  ми  підтримуємо   ці угоди,  давайте створювати відповідну депутатську групу супроводу, яка не просто проаналізує,  повернулися ті гроші чи ні, а й те, на що  вони  витрачені.  Потрібно  створити державну програму і на її виконання спрямовувати кредит.  Тоді будуть ефективність,  користь від цих кредитів для держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,   прошу  визначитися.  Профільний  комітет  - Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  -  рекомендує прийняти даний законопроект. Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 78.

 

     Рішення не приймається.

 

     ----------

 

     Слухається питання   про   проект   Закону   про  ратифікацію Кредитної  угоди   (фінансування   Української   енергозберігаючої сервісної  компанії  УкрЕско)  між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку.

 

     Доповідає голова    Державного     комітету     України     з енергозбереження   Меркушов  Віктор  Тимофійович.  Виставте,  будь ласка, на моніторі три хвилини.

 

     МЕРКУШОВ В.Т.,   голова   Державного   комітету   України   з енергозбереження.   Шановний   Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати! Україна, як одна з найбільш енергоємних країн світу, має нагальну   потребу   в   скороченні   енерговитрат.   Впровадження енергозберігаючих заходів дасть  змогу  значно  зменшити  гостроту проблем,   пов'язаних   з   енергозбереженням  країни.  При  цьому необхідно  зазначити,  що  інвестиції  в  енергозбереження   більш рентабельні,   ніж  альтернативні  інвестиції  у  створення  нових генеруючих потужностей.

 

     Щодо стану енергозабезпечення,  то слід зазначити, що Україна за   рахунок   власних   джерел   задовольняє   свої   потреби   в паливноенергетичних ресурсах менш як на 50 відсотків.  Отже, можна стверджувати  про  значну  залежність  національної  економіки від зовнішніх джерел енергопостачання,  що в свою  чергу  є  однією  з головних   причин   дефіциту   платіжного   балансу  та  зростання зовнішньої заборгованості.

 

     Наша промисловість  є  дуже   енергоємною.   Велика   частина енерговитратних   галузей   має   фізично  та  морально  застарілі технології.  Так,  в Україні на виробництво ВВП вартістю в 1 долар США  витрачається  3,25  кілограма  умовного  палива,  тоді  як  у Західній Європі - 0,6 кілограма.

 

     За цієї ситуації одним з найважливіших завдань є впровадження фінансових  механізмів,  які  сприятимуть  подоланню  перешкод  та забезпечать  успішну  реалізацію  проектів  з  енергоефективності. Найбільш  доцільний  шлях щодо реалізації цих проектів є створення енергозберігаючої сервісної  компанії  УкрЕско.  Саме  цим  шляхом пройшли   всі   індустріально  розвинуті  країни  світу.  Принципи діяльності енергозберігаючої сервісної компанії полягають у  тому, що  вони  надають своїм клієнтам послуги з енергозбереження шляхом інвестицій у проекти на підприємстві клієнта та  скорочення  таким чином енергоспоживання.  Повернення ж інвестицій Еско здійснюється за рахунок частини отриманої економіки.

 

     Такий орієнтований на послуги підхід означає,  що  клієнт  не повинен робити ніяких попередніх інвестицій, а також має гарантію, що платитиме менше, ніж це було за своїми попередніми рахунками за енергоресурси.   9   травня   1998  року  між  урядом  України  та Європейським банком було підписано  Кредитну  угоду  (фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕско). Угодою передбачається, що Європейський банк реконструкції надасть Україні кредит у розмірі 30 мільйонів доларів США для реалізації проектів. Додатково для розгортання діяльності УкрЕско  Європейська  комісія надала  гранд на суму 6 мільйонів екю,  з яких 3 мільйони екю буде використано   для   безпосереднього   співфінансування   виконання проектів.  Кредит  буде  наданий  трьома  траншами по 10 мільйонів доларів США.  Рішення по  виконанню  кожного  з  енергозберігаючих проектів  мають  бути  схвалені  Україною,  Європейським  банком і УкрЕско.  Використання  всіх  кредитних  коштів  здійснюватиметься відповідно  до  умов Субкредитної угоди між Міністерством фінансів України та УкрЕско.

 

     Розроблена щодо   використання   кредитних    коштів    схема забезпечує як повернення кредиту, так і його використання лише для проектів з енергозбереження та його прозорість.

 

     Прошу шановних депутатів підтримати даний проект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Запитань немає? Є, одне.

 

     Будь ласка, депутате Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемый Виктор Тимофеевич, за всю историю своего существования Европейский банк, как и Международный банк,  никогда не оказывал помощь  в  ущерб  себе.  Они  постоянно получали значительные проценты прибыли и сверхприбыли.

 

     Скажите, пожалуйста,   что  конкретно  даст  Кредитная  угода трудящимся нашей страны?

 

     МЕРКУШОВ В.Т.  К  сожалению,   во   многом   можно   с   вами согласиться,  за  исключением одного.  Стоимость этих ресурсов для Украины очень невелика. Она составляет LIBOR+1. Это первое.

 

     Второе. Практически все проекты,  на которые будут направлены кредиты     от     этого     соглашения,     будут     реализованы товаропроизводителями  Украины.  То   есть   эти   ресурсы   будут направлены на поддержку отечественного товаропроизводителя.

 

     И последний момент,  который особенно важен. Сегодня мы много говорим о том, что энергоресурсы используются крайне неэффективно. Но  сегодня,  к  сожалению,  государство  не может пока вложить ни копейки в эту отрасль.  Это первый шаг,  который позволит и  нашим отечественным,  и зарубежным финансовым организациям показать, что Украине нужны именно  энергоэффективные  технологии.  Этот  бизнес очень выгоден и приносит эффективность.

 

     Наконец, последнее.  Уменьшение потребления энергоресурсов. Я уже говорил о том,  что значительное потребление энергоресурсов  в конечном   итоге  ложится  на  плечи  государства.  Уменьшение  же энергопотребления -  это,  во-первых,  уменьшение  зависимости  от импортных энергоресурсов. И во-вторых, это уменьшение наших долгов именно  за  энергоносители.  Полагаю,  что  сегодня   это   крайне необходимый и выгодный проект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Тимофійовичу. Сідайте, будь ласка. Я  так  розумію  настрій  залу:  час  ставити  проект  закону   на голосування.  Ще,  шановні  колеги,  хочу  вас  поінформувати,  що позитивні висновки,  пропозиції ратифікувати цей законопроект дали Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності,  Комітет у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  та  Комітет  з   питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки.

 

     Враховуючи надзвичайну      серйозність       питання       - енергозбереження,  енергетика,  -  я  просив  би дружно підтримати законопроект про ратифікацію цієї угоди. Голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Тепер готові? Прошу ще раз проголосувати.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую. Рішення прийнято. Угода ратифікована.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект модернізації системи аеронавігаційного обслуговування) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку.

 

     Доповідає заступник голови Національного агентства  з  питань розвитку    та   європейської   інтеграції   Шаповалов   Олександр Едуардович. Три хвилини. Будь ласка.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.,  заступник голови Національного  агентства  з питань розвитку та європейської інтеграції.

 

     Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Гарантійної  угоди (Проект модернізації системи аеронавігаційного обслуговування) між Україною та Європейським банком,  яка  підписана  14  лютого  1998 року.  Розмір  кредиту Європейського банку становить 25,4 мільйона доларів.  Кредит надається на 10 років,  відсоткова ставка - LIBOR +1 (тобто 6 процентів,  зараз ставка LIBOR становить 5 процентів), відстрочка сплати - три роки.

 

     Безпосереднім позичальником  виступає  державне  підприємство обслуговування   повітряного   руху   України  "Украерорух".  Слід зазначити,  що для реалізації проекту  "Украерорух"  теж  здійснює фінансування  в  розмірі  16,6  мільйона  доларів.  Відповідно  до чинного законодавства України угода підлягає ратифікації Верховною Радою України.

 

     Головною метою  проекту є підвищення рівня безпеки польотів у повітряному просторі України, заміна застарілого аеронавігаційного обладнання,   забезпечення  сучасним  диспетчерським  обладнанням, необхідним для обслуговування нових міжнародних маршрутів. У цьому плані слід зауважити,  що радіотехнічні засоби, які використовують служби управління  повітряним  рухом,  у  критичному  стані,  вони відпрацювали свої ресурси в середньому на 87 процентів. Відповідно міжнародні авіакомпанії  уникатимуть  польотів  над  Україною,  що призведе    до    катастрофічного    зменшення    надходжень   від аеронавігаційних зборів,  оскільки саме ці міжнародні авіакомпанії стабільно забезпечують левову частку надходжень до бюджету.

 

     Враховуючи нагальну   потребу   в  технічному  переобладнанні системи аеронавігаційного обслуговування України,  ДП "Украерорух" розпочало   роботу  щодо  заміни  застарілого  обладнання.  І  вже використано власних коштів підприємства (до речі,  це підприємство є  державним,  воно  включене  до  переліку  підприємств,  які  не підлягають   приватизації,   тобто   це   стовідсоткове   державне підприємство)   16,6   мільйона  доларів.  Але  заміну  обладнання потрібно зробити комплексно.  Специфіка проекту  саме  в  цьому  і полягає.  Зрозуміло,  що  обсяг робіт,  які мають бути здійснені у вкрай стислі строки, зокрема переобладнання центрів обслуговування повітряного руху в Сімферополі і Дніпропетровську, система мовного зв'язку в Одесі,  Львові та Харкові, не може бути здійснено тільки за  рахунок власних коштів ДП "Украерорух".  У виконанні робіт (20 відсотків кредиту) братимуть участь тільки українські організації.

 

     Проект є   валютно   самоокупний.   Реалізація   проекту   не передбачає  використання  бюджетних  коштів.  Джерелом  повернення кредиту є аеронавігаційні збори,  які стягуються ДП "Украерорух" з авіаційних компаній, яким надаються ці послуги.

 

     Нині в ДП "Украерорух" працює більше 4500 висококваліфікованих  працівників.  Оперативна   модернізація такого  підприємства  забезпечує розширення повітряних маршрутів у межах України та міжнародних,  збереження  та  збільшення  робочих місць, сприятиме підвищенню професіонального рівня працюючих.

 

     Додатково необхідно  відзначити,  що  між  ДП "Украерорух" та Міністерством фінансів України було укладено відповідну угоду  про відшкодування,  згідно  з якою в разі виникнення витрат державного бюджету при  виконанні  гарантійних  зобов'язань  щодо  повернення коштів  згідно  з кредитною угодою "Украерорух" має відшкодовувати всі ці витрати сам.  З огляду на це фінансовий  ризик  держави  по наданій гарантії практично відсутній. Натомість реалізація проекту забезпечить модернізацію системи аеронавігаційного  обслуговування в повітряному просторі України в стислі строки.

 

     Слід згадати  про  досить  плідне  співробітництво  України з Європейським  банком  з  аналогічної  фінансової   схеми   проекту модернізації  міжнародного аеропорту "Бориспіль".  Проект виконано вчасно, без фінансових витрат.

 

     Цей проект  розглядався   в   усіх   комітетах,   був   усіми підтриманий.  У зв'язку з цим просив би депутатів підтримати його. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Едуардовичу.

 

     Запитань немає, сідайте, будь ласка (Шум у залі). Є?

 

     Прошу вибачити, є одне запитання.

 

     Слово надається депутату Богословській. Будь ласка.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область).  Спасибо.  Скажите,  пожалуйста, чем это было вызвано,   что  система  слежения  (не  знаю,  как  это  правильно называется),  которая существует в Харькове,  вдруг создавалась  с ноля в Днепропетровске и еще получались деньги под этот грант? Чем не устраивала  кадрово,  технически  укомплектованная  харьковская система,  где  мы  сейчас теряем рабочие места,  фактически теряем Харьковский  аэропорт?  В  Днепропетровске  почему-то  при   Павле Ивановиче    Лазаренко    даже   понадобилось   взять   деньги   у Международного банка для финансирования создания такой же системы, которая накрывает ту же зону полетов, что и харьковская.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.  Ви знаєте, мені дуже важко відповісти на ваше запитання,  оскільки я не був учасником того проекту.  Сьогодні ми саме цим проектом хочемо перекрити можливі подібні випадки. Справа в тому, що цей проект комплексний, він вирішує загалом всі питання щодо управління авіаційним рухом в повітряному просторі України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре  Едуардовичу,  сідайте,  будь ласка.

 

     Інно Германівно,  я можу відповісти на ваше запитання:  нехай Харків  висуває  Прем'єра  -  і  все  залишиться в Харкові.  Це ж, мабуть, зрозуміло.

 

     Є пропозиція визначитися з цим законопроектом -  ратифікацією угоди,  тим більше що ми, шановні колеги, досить часто перебуваємо в  повітрі.  І,  для  того  аби  злетіти  добре,  а  ще  краще   - приземлитися, давайте підтримаємо цей проект, і ратифікуємо угоду.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Слухається проект  Закону про ратифікацію Рамкової угоди щодо грантів технічної допомоги  між  Україною  та  Міжнародним  банком реконструкції та розвитку.

 

     Доповідає заступник  голови Національного агентства України з питань розвитку та  європейської  інтеграції  Бродський  Олександр Юхимович. Три хвилини. Будь ласка.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.,   заступник  голови  Національного  агентства України з питань розвитку  та  європейської  інтеграції.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд подана угода між Україною та Міжнародним банком  щодо  грантів  технічної допомоги.  Я  хотів  би  звернути вашу увагу,  що йдеться саме про технічну  допомогу,  про  ті  кошти,  які  будуть  надані  Україні безповоротно. Тобто ні про яке повернення цих коштів, особливо про виплату якихось відсотків, зовсім не йдеться.

 

     Зазначу, що гранти технічної допомоги дозволять нам  вирішити ті питання, які ми зараз не в змозі вирішити через той стан нашого бюджету,  про який ви всі поінформовані.  Хотів би повідомити вам, що може бути здійснений грант на реформування судової системи.

 

     Наші суди будуть забезпечені обладнанням.  Це комп'ютери,  це створення інформаційної бази і таке інше.

 

     Якщо згадаєте,  які в нас були  проблеми  з  відомим  судовим процесом над убивцею Онопрієнком,  коли не було коштів, щоб почати процес,  то ви зрозумієте, скільки років нам буде потрібно, щоб цю проблему  розв'язати,  якщо  не  будемо  вирішувати  питання таким чином, як пропонується.

 

     У нас ідеться про реформування держсектора. Тут можна сказати про  надання  допомоги  Державній  податковій  адміністрації,  про забезпечення її технікою.  Майте на увазі,  що будь-яке  оснащення наших  служб  технікою  сприятиме скороченню апарату,  механізації багатьох процесів, які зараз виконуються не на належному рівні.

 

     У нас  є  грант  -  300  тисяч  доларів  -  на   реабілітацію автошляхів.  Це дуже важлива проблема,  але через наші негаразди з бюджетом  ми  її  все  відкладаємо,  не  можемо  розв'язати.  Може виникнути  запитання  щодо  надання  певних пільг тим особам,  які будуть працювати  від  Європейського  банку.  Так,  але  хотів  би сказати,  що  ми не можемо уникнути цього,  тому що грантові кошти надаватимуться лише за цих умов.  Вони для всіх країн однакові,  у тому числі і для України. Інакше ми не отримаємо ані допомоги, ані відрахувань у бюджет.  До того ж,  якщо експерти  працюватимуть  в Україні, вони будуть витрачати кошти в Україні і сприяти створенню робочих місць, з яких податки справлятимуться до нашого бюджету.

 

     Вважаю, що ці гранти йтимуть лише на користь,  тому просив би підтримати цю угоду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Юхимовичу.  Є запитання? Слово надається депутату Тищенку. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Вы   знаете,   нас демократы  уже  приучили  к  поговорке,  что бесплатный сыр бывает только в мышеловке.  Они так  часто  это  повторяют,  что  у  меня возникает  сомнение.  Вы рассказали хорошо,  но скажите,  какой же интерес Международному банку реконструкции и развития  давать  нам вот такие гранты? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Во  сколько обойдется,  допустим,  обеспечение или заработная плата этих экспертов в процентном  отношении  от  общей суммы гранта?

 

     Пожалуйста.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Якщо  казати  про  заробітну  плату,  то  все залежатиме від конкретного проекту.  Наприклад,  у  нас  є  проект реабілітації автомобільних шляхів. За цим проектом обладнання буде поставлено на 20 тисяч доларів,  а сам грант - 300 тисяч  доларів. Але  в угоді передбачено не лише експерти,  а ще й навчання нашого персоналу за кордоном, що також коштує немало.

 

     І ще я вам хочу сказати,  що коли ми отримуємо кредит, то під цей кредит треба розробити ще й проект технічної допомоги.  Проект коштує,  як правило,  десь 400 тисяч доларів.  І Європейський банк надає грант на це.

 

     Якщо ми ратифікуємо угоду,  то здійснюємо технічний проект за кошти Європейського банку,  це передбачено угодою.  Проте вони  не проти, щоб ми взяли із свого бюджету кошти для підготовки проекту.

 

     Крім того,  коли такий проект буде підготовлений, то кредитна угода під цей проект знову буде  ратифікуватися  Верховною  Радою. Якщо  ви  вважатимете,  що  проект,  скажімо,  не  на ту тему і не потрібний, ви проголосуєте проти. Грошей ми не повертаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре   Юхимовичу.   Думаю,   цілком зрозуміло, шановні колеги, що ми затверджуємо не якийсь конкретний проект,  а Рамкову угоду щодо надання технічної допомоги.  Під  цю Рамкову   угоду   кожен   проект,  який  буде  окремо  готуватися, обов'язково буде  ратифікуватися  Верховною  Радою,  і  ми  будемо визначати - погоджуватися чи не погоджуватися.

 

     Гадаю, питання,  як  кажуть,  прозоре і зрозуміле.  Комітет з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності  та інвестицій,  а також Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД підтримують цей  законопроект  і  рекомендують  нам його ратифікувати.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 206.

 

     Шановні колеги, прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     Шановні колеги, у кого є сумніви, я готовий надати можливість висловитися (Шум у залі).  Ми ж тільки що з'ясували, що це Рамкова угода,  яка поки що, вибачте, нас ні до чого не зобов'язує. Під цю Рамкову угоду будуть конкретні угоди,  тоді ми будемо визначати  - давати згоду чи не давати.  А це Рамкова угода,  яка відкриває нам двері кудись. Давайте підтримаємо.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Рух за  те,  щоб  переголосувати?  Зелені?..  НДП?..  ПСПУ?.. "Незалежні"?..    Комуністи?..    Соціалісти?..   "Батьківщина"?.. "Громада"?.. "Реформи-центр"?..

 

     Голосуємо дружно. Будь ласка.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую.

 

     -----------

 

     Слухається проект Закону про  ратифікацію  Угоди  про  позику (Проект  системи казначейства) 4285 UA між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

 

     Доповідає заступник міністра  фінансів,  начальник  Головного управління Державного казначейства Петрашко Петро Геннадійович.

 

     Будь ласка.

 

     ПЕТРАШКО П.Г.,   заступник   міністра   фінансів,   начальник Головного управління  Державного  казначейства  України.  Шановний Адаме   Івановичу!   Шановні  народні  депутати!  На  ваш  розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку про позику (Проект системи казначейства).

 

 

 

 У процесі   проведення  податково-бюджетних  реформ  уряд  України цілеспрямовано  розв'язує  ряд  важливих  проблем   по   виконанню державного   бюджету   в   управлінні  фінансами,  організації  та діяльності Державного казначейства України.

 

     Основним напрямом у розвитку  казначейських  систем  є  повна автоматизація  процедури  процесів виконання бюджету та управління державними фінансами.  Забезпечити прозорість  бюджетного  процесу можна  лише  на базі повної і достовірної інформації про витрачені ресурси,  виконані роботи по видах та місця здійснення видатків  у процесі господарської діяльності тощо.

 

     Протягом трьох останніх років урядом України проведено значну роботу  щодо   запровадження   казначейської   системи   виконання Державного  бюджету  України.  А  саме:  на обслуговування органів казначейства переведено  всі  бюджетні  установи  та  організації; встановлено  контроль  за  проходженням  коштів державного бюджету через банківську систему;  розпочато переведення  на  казначейське обслуговування  позабюджетних  коштів  установ та організацій,  що утримуються з державного бюджету.

 

     Однак, на жаль,  нинішній стан казначейської системи  України не  дозволяє  забезпечити  повною  мірою  ефективне виконання всіх завдань,  покладених на  Державне  казначейство  України.  Про  що йдеться?

 

     По-перше, повністю замінити фінансування бюджетних установ та організацій  на  оплату  їх  рахунків  з   попереднім   фінансовим контролем, який ставить заслін на цільовому використанні коштів.

 

     По-друге, зосередити     оперативнооблікову     та     звітну бухгалтерську інформацію про виконання державного бюджету в одному відомстві,  що  прискорює  та  здешевлює доступ до неї,  робить її більш достовірною.  Повна інформація про кожен платіжний  документ стає   доступною  не  тільки  працівникам  Держказначейства,  а  й відповідним органам законодавчої та виконавчої гілок влади.

 

     Зазначену інформацію   ефективно    можуть    використовувати комітети  Верховної Ради України.  А для Комітету з питань бюджету та Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності  її  важко переоцінити,  оскільки вона дає можливість детального та глибокого аналізу бюджетного процесу,  який ефективно може бути використаний також при складанні бюджету наступного року. Крім того, така форма обліку інформації унеможливлює викривлення звітних показників.

 

     По-третє, оперативно управляти грошовими ресурсами, тим самим зменшити  їх  залишки  на  банківських  рахунках,  а  це зменшення запозичень та коштів на їх обслуговування.

 

     По-четверте, здійснювати  облік  надходжень   до   державного бюджету.

 

     По-п'яте, перевести   на   казначейське   обслуговування  всі позабюджетні кошти  бюджетних  установ  і  тим  самим  забезпечити трансфертність щодо їх формування та використання.

 

     І по-шосте,   консолідувати   бюджетні   рахунки  на  єдиному казначейському   рахунку,   відкритому    тільки    в    установах Національного  банку  України,  а значить,  позбавитися ризику при зберіганні державних коштів.

 

     Державне казначейство протягом трьох останніх років практично повністю   перевело   на   казначейське   виконання   платежі   та бухгалтерський  облік  більш  як  35  тисяч   бюджетних   установ, організацій   та  близько  80  тисяч  організацій,  які  проводять операції  з  чорнобильськими  коштами.  Крім  цього,  здійснюється контроль  та  облік  позабюджетних  фондів,  взаєморозрахунків між державним та місцевими бюджетами.

 

     Прогрес, установлений  казначейством,   досягнутий   головним чином  завдяки автоматизації інформаційно-обчислювальних процесів. Платежі та їх облік  здійснюються  в  автоматизованому,  практично реальному   режимі   часу,  в  тісній  взаємодії  та  синхронно  з банківською системою.

 

     У 1999 році перед Держказначейством поставлено  ряд  завдань, головні з яких:

 

     по-перше, закінчити   консолідацію   банківських  рахунків  в установах Національного банку;

 

     по-друге, здійснювати платежі та облік  позабюджетних  коштів установ та організацій, що утримуються з Державного бюджету;

 

     по-третє, здійснювати   касове   виконання  доходної  частини бюджету,  а  також  розпочати  запровадження  обліку  зобов'язань, прийнятих бюджетними установами та організаціями.

 

     Розширення функцій  казначейства  вимагає підвищення якісного рівня  засобів  та  інструментів  автоматизації.  На  жаль,   ними охоплена тільки третина робочих місць у Держказначействі сьогодні. Консолідація  казначейських  рахунків  в  установах  Національного банку  можлива  лише за умови використання комп'ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій. Враховуючи обмеженість ресурсів державного    бюджету    на    створення   висококомп'ютеризованої казначейської системи,  уряд звернувся за фінансовою підтримкою до Міжнародного  банку  та  уклав  угоду про позику,  яку ми сьогодні розглядаємо.

 

     Для реалізації цього проекту Міжнародний  банк  реконструкції та  розвитку готовий надати Україні позику в розмірі 16,4 мільйона доларів США.  Термін впровадження проекту - 2001 рік.  Серед умов, які вигідно характеризують надання позики,  сплата відсотків за її користування  в  розмірі  ставки  LIBOR,  тобто   набагато   нижче ринкової,  термін дії угоди - 20 років,  у тому числі на пільгових умовах - протягом 5 років.

 

     Впровадження цього   проекту   дозволить   створити   сучасну технологію   управління  процесом  виконання  державного  бюджету. Зокрема,  забезпечити  чіткий  облік,  контроль,   прозорість   та дотримання     законності     бюджетного     процесу,    підвищити відповідальність кожного учасника бюджетних  відносин,  прискорити обіговість  коштів  державного  бюджету,  що  відповідно вплине на скорочення потреб у державних запозиченнях, поліпшити інформаційне забезпечення   Верховної   Ради,   Рахункової   палати,   Кабінету Міністрів,  Мінфіну та  інших  уповноважених  органів  щодо  стану виконання основного фінансового плану держави. Якісне та своєчасне впровадження  проекту  дозволить  поліпшити  в  цілому   бюджетний процес,   закласти   підгрунтя  для  централізованого  нарахування заробітної плати  та  обліку  державних  матеріальних  активів,  а згодом   перейти   і  на  казначейську  форму  виконання  місцевих бюджетів.

 

     Неотримання такого   кредиту   загальмує,   а   можливо,    і призупинить    динамічний    процес    становлення   та   розвитку казначейської форми виконання бюджету.

 

     За умови коли щоденно приблизно 120 тисяч платежів виконує та обліковує   Держказначейство,  а  їх  кількість  найближчим  часом збільшиться до 500 тисяч,  відсутність фінансової підтримки навіть у  суто  технічному  плані  призведе  до  довготривалого  паралічу казначейської платіжної та облікової  системи,  яка  є  органічною компонентою загальнодержавної.

 

     Інвестування в   проект   розвитку   системи  казначейства  є стратегічним  вкладенням  в  економічний  розвиток  та   зміцнення держави.

 

     Тому, шановний  головуючий,  шановні народні депутати,  прошу підтримати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Прошу записатися.

 

     Петре Геннадійовичу,  розумію, що найбільша тривога і сумніви виникають  з приводу того,  чи не станеться так,  що американці чи будь-хто поставлять нам техніку, а потім за допомогою цієї техніки знатимуть абсолютно всю нашу фінансову систему? (Шум у залі).

 

     Є таке запитання, тому й запитую.

 

     ПЕТРАШКО П.Г. Шановний Адаме Івановичу, хочу відповісти таким чином на це запитання. Ви розумієте, що техніка, яка закуповується сьогодні   в  межах  цього  проекту,  у  тому  числі  й  програмне забезпечення, ніколи не вироблялась і не виробляється сьогодні ані на теренах країн колишнього Радянського Союзу, ані в Україні.

 

     Але це  зовсім не означає,  що до неї не будуть дотримані всі чинні на сьогодні нормативно забезпечені  процедури  щодо  захисту інформації.  Сьогодні,  скажімо,  з такою технікою та з програмним забезпеченням функціонує Національний банк України,  багато  інших фінансових установ.  Зрозуміло, загроза, про яку ви кажете, є, але вважаю, що на сьогодні є чинники впливу на недопущення цього.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в нас достатньо  можливостей  не  допустити цього.

 

     Дякую.

 

     Висвітіть, будь ласка, список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Левченко. За ним - депутат Сінченко.

 

     Будь ласка.

 

 

 

 ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Александру Васильевичу Тищенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Петр  Геннадьевич,  два дня тому назад вы докладывали в Комитете по вопросам национальной безопасности и обороны вопрос по финансированию  силовых ведомств.  В числе других цифр вы называли цифру о том,  что Верховная Рада профинансирована на 104 процента. Главный  бухгалтер  Верховной Рады сегодня дала информацию,  что в действительности Верховная Рада профинансирована на 68,9 процента.

 

     Так, скажите,  где есть гарантия того,  что цифры, которые вы назвали,   более   достоверны,   чем  та  информация,  которую  вы представили в Комитете по вопросам национальной безопасности?

 

     ПЕТРАШКО П.Г.  Дякую за запитання,  поперше. А по-друге, хочу підтвердити інформацію,  яку я давав.  Я згодний в будьякий момент разом з комітетом або з іншими зацікавленими особами з'ясувати  ці питання.

 

     З іншого  боку,  хочу  підкреслити,  що  сьогодні  ми в змозі практично  щоденно  в   оперативному   режимі   отримувати   повну інформацію  про  виконання державного бюджету.  Але,  на жаль,  це робиться більшою мірою вручну. Сьогодні кожне третє робоче місце в казначействі  оснащено комп'ютером,  але нам не вистачає сучасного програмного забезпечення для того, щоб остаточно замкнути систему.

 

     Що стосується цифр,  думаю,  що це не предмет  сьогоднішнього обговорення. Повторюю, я готовий у будь-який час це зробити... Але це свідчить про  те,  що  прогрес  у  розвитку  казначейства  саме дозволяє про це говорити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сінченко. За ним

- депутат Савенко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Дайнеко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).   Петр   Геннадьевич,   кто-нибудь   анализирует   в государстве,  куда идут кредиты? Вот я посмотрел, оказывается, что на обустройство,  на  компьютеры,  на  офисы,  на  "мерседесы".  В экономику кредиты не вкладываются. Чем мы будем их погашать?

 

     ПЕТРАШКО П.Г.  Дякую  за  запитання.  Кредит,  який  ми зараз розглядаємо, буде повертатися з бюджету.

 

     Наведу тільки один приклад.  Якщо ми будемо  мати  можливість краще   управляти  грошовими  коштами,  то  відповідно  зменшаться залишки  на  рахунках  і  зменшиться  потреба  в  запозиченнях   і відповідної  сплати  відсотків  на обслуговування,  у тому числі й боргів.

 

     Я вже не кажу про процедури складання бюджету.  Це  дозволить більш точно і прозоро скласти бюджет,  що дасть певний економічний ефект.  Тобто   цей   проект,   на   мою   думку,   насамперед   є суперрентабельним з точки зору бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Савенко. Будь ласка.

 

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Уважаемый докладчик,  у меня несколько вопросов.  Первый  вопрос.  На  сколько  сократится количество работников в казначействе при введении вашей системы?

 

     Второй. Адаптирована ли эта система к 2000 году?

 

     Третий вопрос.  Как можно понять казначейство, если в декабре месяце  мы  голосовали  за  бюджет,  в  котором  уже была заложена компьютеризация казначейства,  а вы опять берете в  долг  на  вашу компьютеризацию?

 

     И четвертый  вопрос  относительно того,  что мы берем в долг. Какова в процентном отношении денежная масса?  И сколько вы берете аппаратуры и оборудования у американцев?

 

     ПЕТРАШКО П.Г. Дякую.

 

     Щодо першого запитання. Безумовно, запровадження цієї системи спрямоване,  в тому числі, і на скорочення чисельності працівників Державного казначейства.  Сьогодні більшість операцій здійснюється вручну.  І якщо  не  зупиняти  темпів  розвитку  казначейства,  то потрібно  збільшувати  кількість  персоналу,  що за даної ситуації неможливо. Тому забезпечення комп'ютеризації цього процесу якраз і є  основним  чинником,  який  дасть можливість скоротити кількість персоналу. І це ми будемо робити обов'язково.

 

     Щодо другого запитання.  Термін впровадження цього проекту  - до 2001 року. До 2000 року він технічно не може бути впроваджений.

 

     Що стосується  виділення  коштів  Державному  казначейству на закупівлю техніки. Хочу сказати, що для впровадження цього проекту загалом  потрібно  26,2  мільйона доларів США.  Він фінансується з боку України і Світового банку.

 

     На сьогодні Україна вже профінансувала свої  внески.  Маю  на увазі 9,8 мільйона доларів США,  які ми повинні закласти в бюджеті з 1997 по 1999 роки якраз на комп'ютеризацію казначейства, а також 3,8  мільйона доларів США - на сплату наших податків при завезенні техніки.

 

     А що стосується 16,4 мільйона доларів,  про які  ми  сьогодні говоримо, то це частина Світового банку.

 

     І щодо  останнього запитання.  Цей кредит є фактично цільовим кредитом,  який буде використано на  три  основні  компоненти:  на придбання техніки,  програмне забезпечення і послуги консультантів для адаптації, запровадження. Тобто немає грошової частини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Петре Геннадійовичу.

 

     Шановні колеги!  Якщо  я  не  помиляюся,  ми  вже  втретє  чи вчетверте  розглядаємо  це  питання.  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує прийняти даний закон.  Є рішення Комітету  у  закордонних  справах  і  зв'язках з СНД про прийняття цього закону.

 

     Шановні колеги!  У нас чи не найбільше нарікань на  державний бюджет,  на  контроль  за  його виконанням.  І всі ми бідкаємося з приводу дуже поганого,  неефективного фінансування, у тому числі й Верховної Ради.  Тому, мабуть, варто підтримати цю пропозицію, щоб наше казначейство було забезпечене такою могутньою технікою,  щоб, навіть коли грошей немає, вони з'являлися.

 

     Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 96.

 

     Не прийнято.

 

     Шановні колеги!    Питання    ратифікації    ми   розглянули. Представники  деяких  фракцій   наполягають,   щоб   ми   ще   раз проголосували  другий  із  законопроектів  про  ратифікацію  - про розвиток малих і середніх підприємств.

 

     Якщо наполягають,  я ще  раз  ставлю  на  голосування.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 87.

 

     Пропоную професору   Черняку  попрацювати  з  депутатами,  із фракціями і поагітувати.

 

     _____________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  загальну  середню  освіту. Доповідає  голова  підкомітету  Комітету  з  питань науки і освіти Людмила Яківна Пасечна. Будь ласка.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати!  Шановний  Адаме Івановичу!  На  виконання  Постанови Верховної Ради від 23 березня 1996 року щодо  введення  в  дію  Закону  України  про  освіту  та забезпечення   підготовки   проектів   законів   прямої   дії  про позашкільну,  загальну середню та вищу  освіту  Комітет  Верховної Ради  України з питань науки і освіти вносить на розгляд Верховної Ради проект Закону про загальну середню освіту в другому  читанні. Цей закон доповнить і конкретизує основні положення Закону України про освіту стосовно діяльності системи загальної середньої освіти, визначить права,  економічні, соціальні та організаційні засади її функціонування, врегулює суспільні відносини у цій сфері.

 

     Загалом наголошую,  що проект  Закону  про  загальну  середню освіту  виписаний  нами  з  особливою  відповідальністю,  увагою і ніжністю,  якщо  можна  так  сказати.  У  ході   його   підготовки опрацьовано  численні  пропозиції  і зауваження,  які надійшли від вас,  шановні народні депутати,  -  суб'єктів  права  законодавчої ініціативи,  вчених,  науковців,  педагогів,  враховано  побажання окремих   громадян,   батьків   тощо.   Усі   матеріали   детально обговорювалися.   Значну   частину   їх   враховано.   З   кожного вишукувалося раціональне зерно.

 

     У порівняльну таблицю до проекту Закону України про  загальну середню  освіту  внесено  493  пропозиції.  З  них  враховано  171 пропозицію (35 відсотків),  частково враховано 206 пропозицій  (42 відсотки),  відхилено  116  пропозицій  (24  відсотки).  Усього 76 відсотків пропозицій  враховано  або  частково  враховано.  Значну частину пропозицій відхилено лише з тієї причини, що вони є нормою інших законів, хоча вони слушні і цінні.

 

     Хочу запевнити вас,  що цей законопроект не раз обговорювався з  освітянами і тими,  хто займається забезпеченням функціонування найважливішої галузі нашої держави - освіти, на виїзних засіданнях нашого  комітету,  за  круглими  столами,  на  семінарах,  зборах, конференціях. Жодна пропозиція не залишена поза увагою.

 

     Я хотіла б сьогодні з трибуни Верховної Ради  висловити  щиру подяку  робочій  групі  з підготовки цього проекту закону.  І хочу відмітити особисто народних депутатів - членів Комітету  з  питань науки  і освіти та інших комітетів,  зокрема Краснякова,  Цибенка, Ніколаєнка,  Глухівського,  Кафарського, Ключковського, Алексєєва, Мазур,   Білоруса,   представників  Міністерства  освіти  України, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента України, Центрального комітету   профспілки   працівників   освіти   і  науки,  Академії педагогічних  наук  України,   працівників   секретаріату   нашого комітету.

 

     Думаю, що кожен,  хто знаходиться в цій залі,  усвідомлює, що для суспільства це законопроект особливої ваги,  адже  становлення людини  кожного рангу,  аж до найвищого,  починалося в його рідній школі.

 

     Хочу звернути  вашу  увагу,  народні  депутати,  на  те,   що сьогодні  13  травня,  і  через  10  днів  закінчується  1998/1999 навчальний рік. Тому прийняття цього закону дуже важливе у зв'язку із  закінченням  навчального  року і у зв'язку з тим,  що треба ще підготувати дуже багато нормативних актів для того,  щоб цей закон вступив у дію з 1 вересня нового навчального року.

 

     Тому благаю вас підтримати цей законопроект сьогодні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Людмило Яківно.  Думаю, що ваше звернення до депутатів і теплота  при  підготовці  законопроекту  посприяють якнайшвидшому  його  розгляду.  Давайте будемо уважні й оперативно працювати,  аби  ми  прийняли  цей  закон,  який   справді   вкрай необхідний.

 

     Ідемо за  поправками.  Поправка  2 депутата Глухівського.  Не наполягає.

 

     Поправка 3 депутата Глухівського. Не наполягає.

 

     Поправка Комітету з питань прав людини.  Шановні  колеги!  Ми вже  вчора  домовилися,  що  поправки комітетів я навіть читати не буду. Бо це... Так, як учора говорили.

 

     Поправка 7 депутата Ключковського. Погоджується.

 

     Поправка 8 депутата Алексєєва. Погоджується.

 

     Поправка 10 депутата Глухівського. Погоджується.

 

     Поправка 15 депутата Ключковського. Погоджується.

 

     Поправка 33 депутата Алексєєва. Погоджується.

 

     Поправка 34 депутата Мазур. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Я согласна с общей концепцией проекта закона после того,  как  исключили  статью 7.  Но хочу зачитать свою поправку и прошу поставить ее на голосование.  Считаю,  что  она  заслуживает внимания.

 

     "Метою загальної середньої освіти є всебічний розвиток дитини як цілісної особистості,  її здібностей і  обдарувань,  формування загальної  культури  особистості на основі засвоєння обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх  програм,  створення  основи  для усвідомленого  вибору  і наступного засвоєння професійних програм, самовизначення і самостійної трудової діяльності".

 

     Замечаний к  этой  поправке  нет,  я  не  знаю,   почему   ее отклонили. Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмило Яківно.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Ми дуже уважно розглядали вашу пропозицію. Хочу сказати,  що мета - це не норма закону.  А  взагалі  те,  що  вами викладено,   уже   враховано  в  Законі  про  освіту.  Тому  немає необхідності в законі прямої дії повторювати те,  що вже викладено в Законі про освіту. Комітет не підтримує вашу пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуєтеся, Олено Анатоліївно? Погоджується.

 

     Поправка 42   депутата  Попеску.  Погоджується.  Поправка  45 депутата Бауліна. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Спасибо.  Я предлагал в предпоследнем абзаце  статьи  5 записать   так,   как   записано   в   преамбуле   к  Конституции: "Українського народу - громадян України всіх національностей".

 

     То, что   предлагает   комитет:    "національних    цінностей Українського  народу  та  інших  народів і націй",  на мой взгляд, несколько  дискриминирует  остальные   нации   и   народы,   кроме украинского.

 

     Поэтому, мне   кажется,   что   надо   записать  так,  как  в Конституции:  "Українського  народу  -   громадян   України   всіх національностей".

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Хочу  звернути увагу на те,  що ваша пропозиція суперечить статті 10 Конституції. Ви посилаєтеся на передмову, але не  дивитеся  на  статтю  10.  Почитайте,  її  уважно.  Те,  що ви пропонуєте,  суперечить цій статті. Тому комітет не підтримав вашу пропозицію. І вона врахована в статті 11.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прислухаємося   до  комітету?  Не  прислухаємося? Ставлю  на  голосування   пропозицію   депутата   Бауліна.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 134.

 

     Не прийнято.

 

     Поправка 40    врахована    частково.   Депутат   Глухівський наполягає. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую, Адаме Івановичу. Я вносив пропозицію у  статті 5 після слів "виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв,  державної та рідної  мови" записати:  "і державних символів". Мені не раз доводилося бувати в інших державах.  Скажімо,  в Польщі в одному навчальному закладі я бачив,  як  польські  діточки  зі сльозами на очах віддавали честь своєму національному гімну і прапору,  і подумав, чому ми цього не робимо? Чому нашим законодавством не передбачене виховання в наших дітей поваги до національних символів?

 

     Прошу врахувати мою пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Давайте   визначимося    щодо пропозиції   депутата.   Вона,  напевно,  слушна.  Треба  поважати державний гімн та інші державні символи.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 88.

 

     Не прийнято.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Хочу звернути увагу на те,  що в  статті  3  це враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Людмило   Яківно.   Шановні   колеги!  Є пропозиція проголосувати назву закону та статті 1-5. Голосуємо.

 

     "За" - 192.

 

     Не розумію.  Мабуть,  трохи розслабилися.  Шановні колеги! Ми проголосували  дві поправки,  вони не набрали необхідної кількості голосів. Голосуємо назву закону та статті 1-5. Прошу підтримати.

 

     "За" - 221.

 

     Шановні колеги! Розумію, що під вечір руки трохи притомилися. Сьогодні ми багато голосуємо. Але давайте зосередимося.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 254.

 

     Стаття 6. Поправка 50 депутата Мазур. Погоджується.

 

     Поправка 52 депутата Глухівського. Не наполягає.

 

     Поправка 62 депутата Мазур. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А. Я прошу вернуться к поправке 50.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми повернемося. Але, шановні колеги, прошу вас бути уважнішими.

 

     МАЗУР О.А. "Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної  середньої  освіти  і  оплачує її здобуття".  Почему эта поправка  отклонена,  обясните,  пожалуйста?  Сегодня  нет   этой гарантии. Давайте заложим ее в законе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це    гарантується    Конституцією,   тільки   не виконується.

 

     Будь ласка, Людмило Яківно.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Шановна депутат  Мазур  пропонує  записати,  що держава  гарантує  молоді  право  на  отримання  повної  загальної середньої освіти і оплачує її здобуття.  Але в такому  викладі  ця норма  суперечить статті 53 Конституції,  де написано,  що держава забезпечує доступність і безоплатність повної загальної  середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

 

     Ми ж  не  можемо  закон  поставити вище за Конституцію і дати таку гарантію.  Комітет взагалі врахував цю пропозицію, але це вже передбачено Конституцією.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Я дуже просив би вас не пропонувати ставити на голосування те,  що явно не пройде.  Навіть якщо  ми  зараз  проголосуємо,  то  гарант  додержання Конституції поверне закон, бо це суперечить Конституції.

 

     Ставлю на    голосування    пропозицію    депутата     Мазур. Визначаємося.

 

     "За" - 151.

 

     Не прийнято.

 

     Поправка 63 депутата Бауліна. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.  Спасибі.  У пункті 5 статті 6 передбачається, що відповідальність за здобуття  повної  загальної  середньої  освіти дітьми  покладається  на їх батьків.  Вважаю,  що відповідальність повинна нести держава  згідно  зі  статтею  53  Конституції.  Тому пропоную викласти цей пункт у такій редакції: "Відповідальність за здобуття повної середньої освіти громадянами України  покладається на державу". Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмило Яківно, будь ласка.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Хочу відповісти шановному депутату Бауліну,  що це не конституційна норма.  Почитайте статтю 53  Конституції.  Там написано:   "Держава   забезпечує   доступність   і  безоплатність дошкільної,  повної  загальної,  середньої,  професійно-технічної, вищої освіти..." Тобто відповідальність бере на себе держава. А ми передбачаємо в даному  проекті  закону,  що  ще  й  батьки  несуть відповідальність.  Вважаю,  що це нормальна норма,  наш комітет її підтримав. А те, що ви пропонуєте, вже передбачено Конституцією.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін погодився? Ні.

 

     Голосуємо пропозицію 63 депутата Бауліна.

 

     "За" - 164. Не прийнято.

 

     Поправка 68 депутата Мазур.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Адаме Івановичу!  Я хотіла б звернути увагу, що стаття  7  під час розгляду цього проекту закону в першому читанні була вилучена.  Шановні народні депутати!  Наш комітет вважає,  що сьогодні нам треба визначитись, якою ж мовою будуть навчатися наші діти в загальноосвітніх навчальних закладах.  Тому  ми  пропонуємо для  розгляду  статтю  7  "Мова  (мови)  навчання  і  виховання  у загальноосвітніх навчальних  закладах"  у  такій  редакції:  "Мова (мови) навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України  і  Закону  України про  мови".  Прошу проголосувати за цю статтю.  Мабуть,  у першому читанні?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Зараз  ми  визначимося.  Але  спочатку  я ставлю на голосування статтю 6. Будь ласка.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     А зараз проголосуємо статтю 7.  Будьте уважні. На мій погляд, комітет вчинив мудро,  фактично записавши  в  статтю  7  положення нашої Конституції.  Пропоную підтримати статтю 7 у такій редакції: "Мова (мови) навчання і виховання  в  загальноосвітніх  навчальних закладах  визначається  відповідно до Конституції України і Закону України про мови". Голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 241.

 

     Пропоную підтримати цю статтю і в  другому  читанні.  (Шум  у залi). Я не розумію, шановні колеги. Якщо ми прийняли її в першому читанні і посилаємося  на  Конституцію,  то  чого  ви  ще  хочете? Голосуємо  дружно.  Є  посилання,  Іване  Олександровичу,  ще  раз зачитую:  "Мова (мови) навчання  і  виховання  у  загальноосвітніх навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України і Закону України про мови".  Всіх задовольняє?  Голосуємо дружно в другому читанні статтю 7.

 

     "За" - 255.

 

     Дякую.

 

     Поправка 68 депутата Мазур. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А.  Зачитываю:  "Загальноосвітній навчальний заклад є основною ланкою системи безперервної  освіти  і  надає  громадянам можливість  реалізувати  гарантоване  державою  право на отримання безоплатної  загальної  освіти  в  межах   державного   освітнього стандарту".  Настаиваю,  чтобы  мы  гарантировали законом право на безплатное среднее образование.  Обращаюсь к фракции  коммунистов, Руха  и  другим  фракциям.  Речь  идет  о будущем нашей страны,  о котором мы постоянно говорим,  "тієї незалежної,  розбудованої"  и так  далее.  Давайте  гарантируем  это будущее нашим детям.  Прошу поддержать эту поправку.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Шановна депутате Мазур!  Будь  ласка,  зверніть увагу на те, що пропонується для другого читання: загальноосвітній навчальний заклад - навчальний заклад,  що  забезпечує  реалізацію права громадян на загальну середню освіту. А те, що пропонуєте ви, погіршує норму цієї статті і не відповідає Конституції.  Ми  ж  не можемо записати більше того,  що записано в нашій Конституції.  Це було б не зовсім вірно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію депутата  Мазур. Прошу визначитися.

 

     "За" - 181.

 

     Поправка 77 депутата Бауліна (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка  72  від  комітету.  Шановні колеги,  ми вчора вели мову про те, що суб'єктом права законодавчої ініціативи є депутат Попеску,  а не комітет,  який він представляє. Якщо буде пропозиція депутата Попеску,  ми її  розглянемо.  Комітет  не  має права вносити пропозицію, це право має депутат.

 

     Будь ласка, депутате Баулін. Поправка 77.

 

     БАУЛІН П.Б.  Людмила  Яковлевна,  я  против этой статьи и вот почему.   В   свое   время   у   нас   была    единая    советская общеобразовательная школа, которая давала высший уровень знаний не только в Союзе, но и во всем мире.

 

     Сейчас мы дифференцируем типы школ: гимназии, лицеи,   коллегиумы   и  так  далее.  Это  вносит  явную дискриминацию.  Мы закладываем неравенство между детьми  с  самого начала  их  развития.  Нужно  ли  это  все делать?  Я против такой дифференциации.  Пусть  будут  школы   с   углубленным   изучением украинского  языка  и литературы,  физики,  химии и так далее.  Но зачем закладывать такое расслоение наших детей?

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Спасибо.  Я хочу,  чтобы депутат Баулин обратил внимание на то, что он сам себе противоречит. В Украине существует очень много типов школ. Обратите внимание, мы даем их определение: "середня  загальноосвітня школа" - що це за школа.  Ви не дивіться тільки на гімназію чи на ліцей.  Є ж  і  спеціалізовані  школи,  і школи-інтернати  - спеціалізовані загальноосвітні школи для дітей, які перебувають у санаторіях,  школи соціальної реабілітації і так далі.  Зверніть увагу, в нас є й інші навчальні заклади. Вони були й раніше.  Тож ви самі собі суперечите. А що стосується гімназій і ліцеїв, то ми нічого не можемо вдіяти. Вони вже існують.

 

     Комітет дуже   уважно   розглядав  вашу  пропозицію,  але  не погодився з нею.  Ми ввели  цілу  статтю  9,  в  якій  дали  чітке трактування типів шкіл.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін погодився.

 

     Шановні колеги!   Була,   на   мій   погляд,   хороша,  мудра пропозиція.  Найголовнішу статтю - статтю 7,  з якою у нас,  як  я пригадую,  під  час розгляду проекту закону в першому читанні були проблеми,  ми успішно пройшли. Давайте вчинимо так. Я звертаюся до тих,  чиї пропозиції не враховані.  Якщо в когось із вас є бажання обстоювати свої пропозиції,  які  відхилені,  підніміть  руку.  Ви назвете  пропозицію,  ми  визначимося  і потім проголосуємо за цей закон у цілому в другому читанні. Не заперечуєте?

 

     Будь ласка,  хто вносив пропозиції?  Депутат  Мазур...  Iване Васильовичу   пропозицій  депутата  Попеску  немає,  є  пропозиції комітету.  Ви досвідчений і серйозний парламентарій, ну навіщо нас в  оману  вводити?  Хоча  я дам вам можливість виступити.  Хто ще? Отже,  депутати Баулін,  Мазур і  Попеску.  Будь  ласка,  депутате Мазур.

 

     МАЗУР О.А.  Спасибо.  Я  хочу,  чтобы  мы  вернулись  к  моим поправкам  50  и  68,  касающимся  гарантии   права   на   среднее образование и оплаты государством его получения. Зачитаю 22 статью Конституции,  в которой записано: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".  То есть  расширение  допускается. Этим законом мы расширяем права наших детей.  Мы даем им гарантию, а не просто право.  Право можно дать,  а можно и не  дать.  Мы  им гарантируем право на получение среднего образования.  Извините, мы получили  и  середнее,  и  вышее  образование,  и  ученые  степени бесплатно,  а  своих  детей  и  внуков почему-то хотим этого права лишить.  Давайте задумаемся над будущим нашей страны,  над будущим нашей  нации,  наших  детей  и  внуков и проголосуем за то,  чтобы государство гарантировало  право  на  получение  хотя  бы  полного среднего  образования бесплатно.  Прошу поставить на голосование и обращаюсь  ко  всем  депутатам:  поддержите,  пожалуйста,  это   в интересах нашего будущего.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, шановні колеги.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Яка конкретно пропозиція?  Цю пропозицію ми вже голосували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмило  Яківно,  ми  голосували,  але  наполягає народний депутат. Увімкніть мікрофон депутата Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція  соціалістів  і селян.  Погоджуюсь з Оленою Мазур.  Я член комітету і мав відношення до цього проекту закону.  Дійсно,  треба сьогодні всім надати право на отримання повної загальної середньої освіти, і держава мусить це гарантувати.

 

     Але, Олено Анатоліївно,  я хотів би задати вам запитання, щоб ви зрозуміли. Не ми з вами зробили приватні школи. Але ми сьогодні беремо  податок  з  учителя,  лікаря,  робітника  і  що,   повинні оплачувати дитині бізнесмена навчання у приватній школі?

 

     Ви сьогодні сказали,  що в державних і комунальних навчальних закладах - обов'язкова повна загальна освіта за  рахунок  держави. Якщо  ж ідеться про приватну школу,  то чому я,  платник податків, повинен оплачувати чиєсь навчання у приватній школі?

 

     Тому коли ми встановимо справедливу соціалістичну систему, то повернемось до ваших пропозицій.  А нині, за цього капіталізму, що робити? Як є, так і є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Треба з капіталізмом боротися, Станіславе Миколайовичу.

 

     Шановні колеги!  За  наполяганням  депутата  Мазур  я  ще раз ставлю її пропозицію на голосування.

 

     "За" - 160.

 

     Не прийнято.

 

     Будь ласка. Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.  Спасибо. У меня около 14 поправок, но я понимаю, что  вряд ли они пройдут,  поэтому настаиваю,  чтобы проголосовать только  одну  поправку  424.  Это  к   статье   38   "Повноваження загальноосвітнього навчального закладу" (страница 83). Тут є такий абзац:  "задовольняє  потреби  громадян  відповідної  території  в одержанні  повної загальної середньої освіти".  Пропоную доповнити цей абзац словами: "рідною мовою".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмило Яківно.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Я із задоволенням підтримала б вашу пропозицію, але ж ви повинні розуміти,  що зараз ми проголосували статтю 7,  в якій  визначили,  що  мова  (мови)  навчання  будуть   визначатися відповідно до Конституції (стаття 10) та Закону про мови.  І якраз у чинному Законі про мови записано те, що ви пропонуєте записати в цьому   законопроекті   (Шум  у  залі).  Давайте  запишемо,  я  не заперечую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю    пропозицію    депутата    Бауліна    на голосування. Визначаємося.

 

     "За" - 156.

 

     Не прийнято.

 

     Шановні колеги  справа!  Народний депутат Червоній.  Народний депутат Ніколаєнко.  Ми хочемо прийняти цей  закон?  Хочемо,  тоді давайте дружно працювати, а не сперечатися один з одним.

 

     Будь ласка. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Дякую.  Прошу передати слово депутату Ковачу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Ковач.

 

     КОВАЧ М.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 72, Закарпатська область).  Дякую.  Я,  безперечно,  наполягаю на тому,  щоб  усі мої поправки були проголосовані.  Перша - поправка 123.  Ідеться про те,  що серед інших форм  власності  навчального закладу  окремо  потрібно  визначити  -  в  тому  числі заснованих релігійними та  громадськими  організаціями,  фондами,  приватними особами.

 

     У наших умовах, на жаль, існує така практика, що дозволяється тільки те, що визначено в законі. Тому дуже важливо, щоб ці наявні варіанти,   тобто  школи,  засновані  громадськими  організаціями, церквами тощо, фігурували в законі.

 

     Через те вважаю, що варто цю пропозицію проголосувати.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Хочу відповісти  шановному  народному  депутату Ковачу і звернути вашу увагу. Ми вивчали його пропозицію, але вона суперечить статтям 6,  7, 18 Закону про освіту - рамкового закону. Закон про освіту визначає світський характер освіти.

 

     І взагалі   слова   "недержавний"   у  Конституції  немає.  Є "державний"  і  "комунальний",  або  заснований  на  інших  формах власності. Але недержавної форми власності немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте,  депутате  Ковач?  Наполягає.  Прошу визначитися щодо пропозиції депутата Ковача.

 

     "За" - 43.

 

     Не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Хвилинку  уваги.  Тут  у  нас  є  зауваження юридичного  управління  Секретаріату  Верховної  Ради  до  частини другої  статті  26.  Думаю,  воно  слушне.  Ідеться  ось  про  що. Законопроектом передбачається встановити, що призначення на посаду та звільнення з посади керівника  комунального  загальноосвітнього навчального  закладу  здійснюються  відповідним органом управління освітою.  Однак зазначене не узгоджується  з  пунктом  10  частини третьої  статті  42  Закону  України  про місцеве самоврядування в Україні.  Тому  юридичне  управління  (будьте   уважні)   пропонує викласти  статтю 26 проекту закону в такій редакції:  "Призначення на  посаду   та   звільнення   з   посади   керівника   державного загальноосвітнього  навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою,  а керівника  комунального  загальноосвітнього навчального  закладу  -  сільський,  селищний,  міський  голова за поданням відповідного органу управління освітою".

 

     Людмило Яківно, яке ставлення комітету до цього.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.   Хочу   пояснити.   Звичайно,   ця   пропозиція юридичного  управління  заслуговує  на  увагу.  Але  звертаю увагу шановних народних депутатів  на  те,  що,  мабуть,  при  прийнятті Закону  про місцеве самоврядування ми не досить уважно поставилися до цієї норми закону. І ось чому.

 

     Те, що сьогодні директорів шкіл  призначає  голова  сільської ради,  міський  голова,  мабуть,  не  зовсім правильно.  До нашого комітету надходить дуже багато звернень з  цього  приводу,  і  нам навіть  доводиться виїздити на місця і наводити порядок.  Справа в тому,  що інколи сільські голови призначають на цю посаду  людину, яка  навіть  не  має  спеціальної  педагогічної освіти,  тому що у сільського голови зовсім інше  бачення  того,  яким  повинен  бути керівник  навчального закладу.  Тому ми,  напевно,  зробили б дуже правильно, якби залишили цю статтю в редакції комітету.

 

     Ми наполягаємо на цьому визначенні, тому що сьогодні у школах викладають  люди,  які  не  мають відповідної педагогічної освіти, керівниками призначаються ті,  які не  мають  відповідної  освіти, тільки  тому,  що  так  вирішив  або  міський  голова,  або голова сільської ради.

 

     Дуже прошу всіх вас підтримати те визначення, яке ми сьогодні запропонували в проекті закону.  А ми внесемо пропозиції, для того щоб привести у відповідність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваші аргументи зрозумілі.  Але я хотів би, щоб ви ще раз звернули увагу на пропозицію юридичного управління.  Думаю, що вони  мудро  пропонують:  призначає  голова,  але  за  поданням відповідного  органу  управління  освітою.  Якщо відповідний орган управління освітою не подав кандидатуру,  то ніякий голова не  має права  її  призначити.  Нам легше записати таку статтю,  ніж зараз прийняти закон і створити ще одну правову  колізію:  один  покладе один  закон,  другий  покладе  другий закон,  і ви будете їздити в сотні разів більше на місця і з'ясовувати, яким законом керуватися

- про місцеве самоврядування чи про освіту.

 

     Ще раз наголошую, шановні колеги: призначає сільський,  селищний,  міський голова,  але "за поданням відповідного органу управління освітою".  Якщо немає подання, то і не призначать. І все буде правильно.

 

     Пропоную проголосувати пропозицію юридичного управління, вона досить слушна. Голосуємо.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Комітет не підтримує цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не агітуйте. Голосуємо.

 

     "За" - 121.

 

     Ні, то ні. Нехай Президент повертає законопроект, будемо його третій раз голосувати.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Шановний   Адаме   Івановичу!   У   Прикінцевих положеннях  є  такий  запис:  "привести  у відповідність".  Раніше приймався Закон про місцеве самоврядування,  сьогодні ми приймаємо цей    законопроект.    І   тому   треба   буде   потім   привести нормативно-правові акти у відповідність із цим законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Не наполягайте.

 

     Будь ласка.  Депутат Ковач.  У нього принципові пропозиції. І після цього будемо голосувати.

 

     КОВАЧ М.М.  Шановний  головуючий!  У  мене  є одна принципова позиція:  щоб проголосували всі мої пропозиції, внесені у таблицю. Це   моє  конституційне  право,  тому  наполягаю,  щоб  кожну  мою пропозицію проголосували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Називайте номер поправки, ми будемо голосувати.

 

     КОВАЧ М.М. Поправка 217.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію депутата Ковача. Прошу визначитися.

 

     "За" - 53.

 

     На наступних   наполягаєте?  Будь  ласка,  ще  яка  поправка? Увімкніть мікрофон депутата Ковача.

 

     КОВАЧ М.М. Наступна поправка 302.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  голосуємо   поправку   302.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 36.

 

     Не прийнято.

 

     Ще яка поправка?

 

     КОВАЧ М.М. Поправка 378.

 

     Я хотів би декілька слів сказати.  Тут ідеться про мову, якщо заповнюються бланки.  Моє доповнення зводиться до того,  щоб  вони заповнювалися,  крім  державної  мови,  ще  й  мовою навчання.  Це принципово важливо.

 

     Я зачитаю:  "Пункт  доповнити  реченням  у  такій   редакції: "Бланки   документів   про  освіту  для  загальноосвітніх  шкіл  з неукраїнською  мовою  навчання  виготовляються   та   заповнюються українською мовою та мовою навчання".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмило Яківно.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Дуже гарна ваша пропозиція,  але зверніть увагу на те,  що вона суперечить статті 14 Закону про мови.  Тому ми  не можемо з нею погодитись.  Я персонально вас підтримую, але комітет не підтримав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Прошу визначитись.

 

     "За" - 120.

 

     Не прийнято.

 

     Наполягають усе-таки, щоб ми переголосували норму, де йдеться про  те,  хто  призначає  керівників  і  що  призначаються вони за поданням  відповідного  органу  управління  освітою.   Ставлю   на голосування.

 

     "За" - 106.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Усі поправки,  на яких наполягали, ми з вами проголосували. Є наполегливе прохання профільного комітету, усього вчительського   активу   та   тих,   кого   вони  вчать,  прийняти законопроект у другому читанні.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Шановні  народні  депутати!  Дуже  прошу   вас, підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо в другому читанні в цілому.

 

     "За" - 237.

 

     Закон прийнято.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я. Я вам дуже дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую депутатам, дякую розробникам.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону про внесення доповнень до статті 16 Закону України про професійно-технічну освіту.

 

     Ніколаєнко Станіславе Миколайовичу, будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Я  перед  тим  хочу  дещо  сказати.  В  межі регламенту вкладусь і навіть скорочу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте три хвилини виставимо.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Ні.  Адаме  Івановичу,   давайте   так,   як Регламентом передбачено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, три хвилини, бо буде незаконне наше рішення.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Я  хотів  би  зробити  невелику  ремарку  до попереднього прийнятого  закону  з  приводу  того,  хто  призначає директора школи. То я скажу, що...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіславе  Миколайовичу,  розповідайте  про свій законопроект.  Навіщо вам закон,  який ми  вже  прийняли.  Ми  що, переголосовувати його будемо?

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Одну   секундочку.   Незадоволених   багато залишилося.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і що? Лишилося незадоволених 106 депутатів.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Адаме Івановичу,  не виправляйте мене. Я маю право говорити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть   мікрофон.   Я  прошу:  або  ви  будете доповідати свій законопроект,  або я зніму його з розгляду (Шум  у залі).  Усе,  знімаю з розгляду.  Сідайте, будь ласка. Ну, стійте, хіба комусь заважає,  що ви будете стояти. Принциповість полягає в тому,  що ви повинні доповідати проект закону. Ввімкніть мікрофон. Три хвилини, будь ласка. У вас одне речення у законопроекті.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  У  Законі  про  місцеве   самоврядування   в Україні, що стосується призначення директорів навчальних закладів, чітко написано так,  як ми прийняли в Законі про загальну  середню освіту, тому ніяких суперечностей немає. Я цю фразу сказав, і я не бачу, чим порушив Регламент.

 

     Тепер щодо означеного питання. Шановні народні депутати! Коли ми  приймали  Закон про професійно-технічну освіту,  то взагалі не стояло питання про оплату  за  документи  про  професійно-технічну освіту.  Сьогодні  у  нас  в  системі  професійно-технічної освіти навчається більше 500 тисяч  учнів.  Оскільки  250  тисяч  із  них отримують  повну загальну середню освіту,  то їм потрібно отримати два документи.  І якщо врахувати,  що на  сьогодні  один  документ коштує більше 20 гривень, то виходить, що учневі потрібно сьогодні заплатити майже 45 гривень за ті два документи,  які він  отримує, закінчивши навчання у профтехучилищі.

 

     У зв'язку з цим я,  наш комітет, Василь Григорович Кремень як співавтор цього документа пропонуємо  внести  таке  доповнення  до закону:  "Виготовлення  документів  про професійно-технічну освіту здійснюється за рахунок  коштів  Державного  бюджету  України,  що виділяються на освіту".

 

     Наведені розрахунки  показують,  що  на  дані  цілі  потрібно всього близько 8 мільйонів гривень.  А оскільки контингент учнів у нас  скорочується,  то  ця  цифра  може бути ще меншою.  Знаю,  що Міністерство  освіти,  Міністерство  фінансів   не   висловлюються категорично проти цього.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитань немає? Немає. Сідайте.

 

     Шановні колеги!  Бачу по вашому настрою,  що цей законопроект ми підтримаємо. Голосуємо проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 215.

 

     Будь ласка,  депутате Бродський,  відпустіть вінничан,  нехай голосують.

 

     Голосуємо доповнення до статті 16, щоб дипломи про закінчення ПТУ виготовлялись  за  рахунок  держави.  Є  відповідна  постанова Кабміну,  тобто  всі  погоджуються.  Давайте і ми підтвердимо це в законному порядку. Голосуємо.

 

     "За" - 237.

 

     Шановні колеги!  Там одне  речення,  тому  в  цілому  давайте проголосуємо проект закону.

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 238.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення доповнення до Закону України про звернення громадян.  Доповідає голова Антимонопольного комітету  Завада Олександр Леонідович.  Є необхідність доповідати? Немає. Ставлю законопроект на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Шановні колеги! Зачитаю, про що йдеться, щоб зорієнтувалися.

 

     "Статтю 12 Закону України про звернення громадян  після  слів "цивільнопроцесуальним"    доповнити   словом   "антимонопольним". Підтримаємо? Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     У цілому голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую.

 

     Далі. Давайте ми дружно виконаємо сьогодні план.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до деяких  законодавчих  актів  України у зв'язку з прийняттям Закону про  кінематографію.  Є  необхідність  доповідати?  Немає.   Прошу підтримати законопроект. Голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги!  Ми прийняли з вами Закон про кінематографію, тож тепер треба інші законодавчі акти привести у відповідність  із цим чинним законом. Давайте підтримаємо. Голосуємо.

 

     "За" - 204.

 

     Будь ласка,  Дмитре  Івановичу.  Міністр  культури і мистецтв України Остапенко Дмитро Іванович.

 

     ОСТАПЕНКО Д.І., міністр культури і мистецтв України. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати! У січні 1998 року було прийнято Закон України про кінематографію.  У зв'язку з цим  ми  з метою  захисту  національного  простору  від  піратської  кіно- та відеопродукції пропонуємо внести  зміни  до  Кодексу  України  про адміністративні правопорушення, передбачивши застосування штрафних санкцій до тих, хто демонструє фільми без державного посвідчення.

 

     Ще одне питання - це уточнення поняття "похідний  твір",  для того  щоб  захистити авторські права,  а також визначення вимог до демонстраторів фільмів.

 

     Просив би вас підтримати наші пропозиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  З  піратством  будемо  боротися? Будемо. Прошу дружно голосувати.

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги!  Давайте дружніше.  Бракує декількох голосів. Наталіє Михайлівно, допоможіть НДП. Будь ласка, хоча б один раз їм допоможіть. Вони такі обезсилені вже.

 

     "За" - 233.

 

     Давайте в цілому приймемо. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги! У нас є ще два молодіжних закони.

 

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку  з  прийняттям  Закону України про молодіжні та дитячі громадські організації.

 

     Будь ласка.  Місюра Вадим Ярославович,  голова підкомітету. І будемо визначатися.

 

     МІСЮРА В.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановні колеги!  Питання,  внесене сьогодні на ваш розгляд,  не  потребує  особливого  обговорення.  Верховною  Радою прийнято   Закон   України  про  молодіжні  та  дитячі  громадські організації.  У зв'язку з цим деякі норми трьох чинних законів  не відповідають   нормам  прийнятого  закону.  Їх  треба  привести  у відповідність.

 

     Комітет підтримує  пропозиції,   але,   перш   ніж   прийняти законопроект  в  цілому,  потрібно внести деякі зміни до того,  що запропонувало Міністерство у справах сім'ї та молоді.

 

     Пропонується замінити слова "відповідним  законодавством"  на "встановлених законами України". Тому що перше - це ширше поняття.

 

     А в  принципі  пропоную прийняти проект у першому читанні і в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Підтримаємо молодь дружно.

 

     "За" - 238.

 

     Пропонується проголосувати і в другому читанні з  урахуванням внесеної пропозиції. Думаю, так буде точніше. Голосуємо в цілому з такою поправкою.

 

     "За" - 239.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до Закону  України  про  органи  і  служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх.

 

     Самойлик Катерина Семенівна. Будь ласка.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ). Шановні  товариші!  У  зв'язку  з  тим що у нас в Україні постійно проводяться адміністративні реформи,  склалася така  ситуація,  що органи  і  служби у справах неповнолітніх практично залишилися без господаря,  зникла вертикаль. По суті, сьогодні немає органів, які займалися  б ліквідацією дитячої безпритульності,  бездоглядності, дитячого жебракування.  І коли нам говорять про  реформування  або скорочення апарату виконавчих органів,  то скорочують передусім ці ланки. Тільки за минулий рік утричі скоротилася кількість органів, які займаються дітьми з неблагополучних сімей.

 

     Тому давайте ми цей проект закону приймемо в першому читанні, а в другому читанні врахуємо всі слушні пропозиції,  у тому  числі внесені депутатами Шеховцовим,  Волковим, Деркачем. Але треба, щоб ці  служби  і  органи  сьогодні  працювали.  Нам  треба   рятувати бездоглядних  і  безпритульних дітей,  яких уже на вулицях України майже мільйон. Прошу вас підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дружно голосуємо проект у першому читанні.

 

     "За" - 229.

 

     Шановні колеги!  Усе йде добре.  У нас є ще два дрібнесеньких питання.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Постанови про проект Державної  програми розвитку  законодавства  України  до  2002 року.  Доповідає перший заступник голови Комітету з питань правової реформи  Ющик  Олексій Іванович.  Сьогодні  критикували,  що  ми  без  програми працюємо. Давайте затвердимо її.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні колеги!  Я хотів би спочатку заспокоїти тих, хто думає, що ми сьогодні будемо приймати цей проект остаточно.  Але  для  того, щоб  усетаки  трохи  просунути  цю  роботу,  нам  треба прийняти в першому читанні за основу той проект, який уже давно розданий.

 

     Робота була проведена надзвичайно велика,  і я думаю,  що  не буде  особливих  заперечень,  якщо  ми дамо тиждень,  скажімо,  на доопрацювання,  і  комітети,  фракції,  народні  депутати  внесуть додатково  свої  пропозиції  до  програми.  Профільний  комітет їх розгляне,  і ми остаточно приймемо  проект  через  тиждень-два.  А сьогодні пропонується прийняти проект державної програми в першому читанні.

 

     Я просив би підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Хто проти планової роботи? Немає таких.   Прошу   в  першому  читанні  підтримати.  Депутат  Черняк наполягає. Він професор економіки, тому знає, що говорить.

 

     "За" - 196.

 

     Незрозуміло. Шановні колеги!  Не вистачає кількох голосів.  У першому читанні затверджуємо.  Якщо є в когось пропозиції, внесете до другого читання,  все буде  враховано.  Голосуємо  за  програму законотворення,  яку підготував наш інститут.  Наталіє Михайлівно, підтримайте, будь ласка, слово одержите позачергово.

 

     "За" - 189.

 

     Шановні колеги!  Я  не  розумію.  Було  б  якесь   принципове питання...  Ми затверджуємо проект програми,  над яким маємо змогу попрацювати  до  другого  читання.  Хто  за   те,   щоб   провести голосування в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 141.

 

     Прийнято.

 

     Ставиться в поіменному режимі на голосування проект Постанови про проект Державної програми розвитку  законодавства  України  до 2002 року в першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 192.

 

     Прошу висвітити по фракціях.

 

     Шановні колеги!  Якій  фракції треба допомогти проголосувати? Руху?  Допоможіть.  Знову потім будемо втрачати час.  Навіщо? Будь ласка, давайте проголосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  завтра  переголосувати.  І ті питання, які залишилися, також завтра проголосуємо.

 

     Дякую, шановні колеги, за плідну роботу. До завтра.