БЮЛЕТЕНЬ N 38

 

                    ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  9  к в і т н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  засідання  Верховної  Ради  України.   Прохання   до депутатів зареєструватись.  І запросіть, будь ласка, фракції НДП і зелених до залу.

 

     Зареєструвався 291  народний   депутат.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Я звертаюся  ще  раз  до керівників фракцій:  якщо ви йшли на вибори й вас обрали депутатом до Верховної Ради, я прошу, щоб і на роботу ви ходили. Ну хіба можна, щоб половини або й більше фракції НДП і фракції зелених щодня не було.  Це  не  почесні  посади,  це робота,  причому  робота  складна.  Я  думаю,  що ми за підсумками першого  кварталу  розглянемо  це  питання  і,   мабуть,   внесемо відповідні пропозиції.

 

     Шановні колеги, можливо, хтось не встиг проголосувати (о 9.30 почалося голосування),  прохання на хвилинку вийти й  виконати  цю процедуру. А тепер дозвольте оголосити запити.

 

     Надійшов депутатський запит від Друзюк Світлани Олександрівни до  Президента  України  з  приводу  екологічної  небезпеки   щодо унікального озера Сасик в Одеській області. Прошу визначитися.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо про   направлення,  будь  ласка.  Підтримайте.  Це, справді,  унікальне  озеро.  Свого   часу   приймалася   постанова найвищого органу про використання озера за іншим призначенням.

 

     "За" - 224.

 

     Будь ласка,  проголосуйте.  Наші  науковці прорахувалися.  Ту постанову,  яку було  прийнято,  практично  природа  не  дозволила виконати.

 

     Я прошу: підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 247.

 

     Прийнято.

 

     Лісогорський Олексій   Іванович   звертається  до  Президента України  з  приводу  становища,  яке   склалося   в   Борівському, Ізюмському,   Куп'янському,  Шевченківському  районах  Харківської області внаслідок невиплати пенсій.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги,  підтримайте,  будь ласка.  Ще раз ставлю  на голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Група народних   депутатів   (Луценко,   Буйко,  Борщевський) звертається до Голови Верховної Ради,  Прем'єр-міністра України  з приводу незадовільного фінансування видатків на санаторно-курортне лікування ветеранів війни,  військової служби, праці, інвалідів та пенсіонерів.

 

     Лавриненко Микола  Федорович  звертається до Прем'єр-міністра України   з   приводу   тривалої   невиплати   заробітної    плати військовослужбовцям військової частини А1699 міста Севастополя.

 

     Стецько Ярослава  Йосипівна  звертається  до Прем'єр-міністра України     стосовно     надання      дозволу      Надвірнянському нафтогазовидобувному  комплексу  на реалізацію своєї продукції без посередницьких структур.

 

     Баулін Павло  Борисович   звертається   до   Прем'єр-міністра України з приводу фінансування ремонтних робіт на шлюзі Дніпрогесу в місті Запоріжжі.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 200.

 

     Прийнято.

 

     Група депутатів (22  чоловіка)  звертається  до  Генерального прокурора  України  Потебенька,  до міністра оборони Кузьмука,  до голови Служби безпеки  України  Деркача,  до  міністра  внутрішніх справ   України   Кравченка,   до   голови   Державної  податкової адміністрації Азарова, до міністра закордонних справ Тарасюка і до голови  Держмитслужби  Соловкова з таким запитом:  про зловживання службовим  становищем  народними  депутатами   України   Григорієм Омельченком та Анатолієм Єрмаком.

 

     Хмельовий Анатолій   Петрович   звертається  до  Генерального прокурора  України  з  приводу  недотримання   строків   перевірки порушеного  у  зверненні  питання щодо правомірності продажу трьох літаків малому підприємству "Екопатруль".

 

     Кондратевський Сергій Михайлович звертається до  Генерального прокурора  України  з приводу невдоволення відповіддю на звернення щодо порушень прав громадян.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 205.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Послухайте оголошення.  Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної  Ради  України інформую про вихід із складу депутатської фракції Партії зелених України народного депутата  України  Ореста Борисовича Мельникова.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  у  нас ще є 20 хвилин для проголошення заяв, пропозицій.  Дозвольте надати слово  народному  депутату  Зайцю  - фракція СДПУ (об'єднаної).  Будь ласка. За ним виступатиме депутат Ніколаєнко.

 

     Оскільки вчора  виступав  президент  Парламентської  Асамблеї Ради Європи,  ми не проводили розминку.  І всі заявки,  подані від фракцій, залишилися на сьогодні.

 

     Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ В.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  СДПУ(о)).  Фракція  Соціалдемократичної  партії України  (об'єднаної).  Житомирщина.  Шановна  президіє!   Шановні народні  депутати!  Шановні  радіослухачі  та представники засобів масової  інформації!  Заява  фракції  Соціал-демократичної  партії України  (об'єднаної)  з  приводу загрози здоров'ю нації.  Фракція Соціалдемократичної партії України (об'єднаної) глибоко стурбована станом    здоров'я    населення,    яке    постраждало   внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Підставами для такого  занепокоєння  є жахливі  реальні  показники захворюваності та смертності населення України.

 

     Упродовж усього    післяаварійного    періоду     ігноруються застереження  фахівців  щодо  справжніх  масштабів  Чорнобильської катастрофи та  її  наслідків,  загальної  екологічної  ситуації  в Україні  та  не  впроваджується  в  життя  напрацьований  комплекс заходів, який міг би попередити вимирання та виродження нації.

 

     Ось і зараз у  парламенті  знаходяться  законопроекти,  що  є неадекватними    ситуації.    Проекти,   запропоновані   Кабінетом Міністрів, - про концепцію захисту населення України, про внесення змін і доповнень до законів України про статус і соціальний захист громадян та правовий режим територій -  побудовані  на  застарілих підходах,  що  свого  часу  були відхилені науковцями,  медиками й законодавчим органом як антинаукові  та  антигуманні.  Багаторічна ліквідація  наслідків  Чорнобильської  катастрофи з астрономічними фінансовими витратами,  на жаль, так і не стала боротьбою за життя потерпілих.   Упродовж   десятиліття   сотні   мільйонів   гривень використовуються неефективно та  не  за  призначенням.  А  мізерні грошові  виплати без належного комплексу лікувально-профілактичних заходів стали платою за ризик проживання на забрудненій території, платою за повільне вмирання.

 

     На наше  переконання,  що  базується  на результатах сучасних наукових досліджень,  єдиним виходом із даної ситуації є  перегляд концептуальних  засад.  Треба  негайно  приймати нову концепцію та новий відповідний закон,  які були б  спрямовані  на  забезпечення радіоекологічного  захисту  населення і територій,  що постраждали від Чорнобильської та інших техногенних аварій і катастроф,  і  на державному  рівні  впроваджувати систему заходів радіоекологічного захисту.

 

     Суть нового підходу - в  збалансуванні  радіоекологічного  та соціального       захисту,      у      впровадженні      комплексу лікувальнопрофілактичних заходів,  у врахуванні  всього  комплексу радіаційних і нерадіаційних чинників.

 

     Фракція СДПУ(о)     підготувала    альтернативну    концепцію радіоекологічного захисту населення і територій,  які  постраждали від  Чорнобильської  та  інших аварій і катастроф.  Вона може бути покладена в основу державної програми "Здоров'я нації".

 

     Ми звертаємося до Кабінету Міністрів  України  з  пропозицією відкликати названі законопроекти, спільними зусиллями доопрацювати з авторським колективом проекти нової  концепції  та  відповідного закону.  Закликаємо  також  до  співпраці  зацікавлених  фахівців, урядовців,  політиків і звертаємося до депутатів Верховної Ради  з проханням якнайшвидше їх розглянути й прийняти.

 

     Фракція вважає  за  необхідне  в  цьому  тисячолітті провести всеукраїнський перепис населення.  У  третє  тисячоліття  українці мають  увійти  з усвідомленням реальної загрози власному здоров'ю, власній  безпеці,  з  баченням  ефективних  шляхів  подолання   та впевненістю   у   подоланні   наслідків  Чорнобильської  та  інших техногенних катастроф.

 

     Влада законодавча   й   виконавча   мають   взяти   на   себе відповідальність  за  здоров'я нації.  Турбота про здоров'я народу має стати пріоритетом у діяльності Української держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Хто  не  встиг  проголосувати,  будь ласка, вийдіть, проголосуйте і зайдіть до залу.

 

     А тепер слово надається депутатові Ніколаєнку від соцфракції. За ним - депутат Оплачко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  народні депутати! Шановні громадяни України! Кожного ранку ми прокидаємося і слухаємо з великим болем  про  те,  що  відбувається  у  братній Югославії.  Це  нас дуже й дуже турбує,  оскільки там гинуть люди. Але ж фракцію соціалістів і селян глибоко турбують також  процеси, що відбуваються в Україні.  Ми не можемо миритися з тим, що гинуть і наші діти,  що гинуть  і  наші  люди  від  холоду,  голоду,  від зневіри.

 

     Фракцію блоку  соціалістів  і селян глибоко турбують процеси, що відбуваються в середовищі нашої молоді.  Особливо нестерпним  є ставлення уряду,  Міністерства фінансів, Держказначейства до наших дітейсиріт,  студентів,  учнів шкіл,  учнів інтернатів. Сьогодні в Україні понад 60 тисяч сиріт, 115 тисяч дітей-інвалідів. Практично ці  діти  сьогодні  не  фінансуються.  Візьмімо   тільки   систему професійно-технічної  освіти.  Там  навчається  530  тисяч  дітей, здебільшого з дуже бідних,  знедолених сімей,  і 250 тисяч із  них мають  тричі на день харчуватися за рахунок бюджету.  Але кошти на них практично не виділяються.

 

     Погляньмо й   на   такі   факти:   7800   сиріт   у   системі профтехосвіти.  У  першому  кварталі  на  їхнє  утримання виділено державою  чотири  відсотки.  Чотири  відсотки!  Нещодавно  ми   на засіданні  Комітету  з  питань науки і освіти намагалися з'ясувати питання:  чому  ж  не  виконується  це  все?  На  засіданні   були представники   Мінфіну,   були   представники  уряду  й  пообіцяли поліпшити ситуацію.  Минуло два тижні - ні копійки не виділено  на дітей-сиріт.  Така ситуація потребує негайного втручання Верховної Ради, уряду, Президента.

 

     Ось ще   такі   приклади.   В   Чудельській   школі-інтернаті Рівненської  області  для  дітей  із вадами розумового розвитку на утримання 118  сиріт  виділено  за  два  з  половиною  місяці  500 гривень. Єдине в Україні Охтирське училище соціальної реабілітації для дівчат за минулий рік не отримало  третини  коштів  для  свого матеріально-технічного   забезпечення.   Всеукраїнська   асоціація працівників профтехосвіти,  яку я очолюю,  попередила уряд,  що ми страйкуватимемо,  якщо не будуть погашені борги з заробітної плати та стипендій,  якщо не відновлять  постачання  електроенергії,  бо більше  ста  профтехучилищ,  чимало  технікумів і вузів позбавлено електропостачання.  Діти  не  можуть  навіть  напитися   води   чи приготувати їжу.

 

     Олександр Олександрович  Мороз  слушно  говорив,  що  з  цією владою можна боротися  лише  в  той  спосіб,  щоб  її  змінити.  Я закликаю Верховну Раду розглянути проблеми харчування та утримання дітейсиріт і такого іншого. Так бути не може! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Оплачко. За ним - депутат Костенко.

 

     ОПЛАЧКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Шановні громадяни України!  Фракція комуністів обурена вчорашнім  виступом лорда  РасселаДжонстона,  його  брутальним  втручанням у внутрішні справи України,  повчаннями народних  депутатів,  як  їм  діяти  в ситуації, що склалася навколо Косово, та в інших питаннях.

 

     Виконуючи їх  рекомендації,  Президент та уряд України завели Україну в такий глухий кут, що не знати, як з нього виходити.

 

     Більшість депутатів нашого парламенту -  освічені  й  розумні люди,  які  спроможні  самі,  без будь-чиєї підказки ззовні знайти вихід із будь-якої ситуації.

 

     До депутатів    фракції    Компартії    України    звернулися військовослужбовці   запасу   авіаційного   містечка  Мартинівське Вознесенського гарнізону Миколаївської області з приводу порушення їхніх конституційних прав.  Заяву підписали 17 військовослужбовців запасу.

 

     Наприкінці 1998 року  їх  та  інших  згідно  з  законом  було звільнено  в запас.  Під час звільнення їм нарахували розрахункові суми та заборгованість з грошового забезпечення за 1997-1998 роки, компенсацію  замість речового майна та продовольчого забезпечення. Усі суми мали бути видані повністю під час звільнення в запас. Але досі    військовослужбовці    грошей    не   отримали.   Об'єднана фінансово-військова   служба   частини   відмовилася   виплачувати нараховані  суми,  мотивуючи це відсутністю грошових надходжень на такі цілі.

 

     Військовослужбовці звернулися  до  Вознесенського  райсуду  з позовом  про примусове стягнення коштів з військової частини.  Суд виніс рішення  на  користь  позивачів.  Але  командири  військових частин    А2536   та   А62306,   управління   казначейства   міста Вознесенського відмовились виконувати рішення суду,  мотивуючи  це тим,   що   кошти   надходять   тільки   на  грошове  забезпечення військовослужбовців.

 

     Після цих поневірянь були направлені  листи-скарги  в  лютому 1999  року  Президенту України,  Мінюсту,  Міноборони,  начальнику головного фінуправління Міноборони.  Але відповідь отримали тільки від  Адміністрації  Президента,  що  вирішення  цього  питання  не входить у компетенцію Президента і  заява  направлена  на  розгляд Головному  управлінню Державного казначейства України та Мінюсту з проханням повідомити  про  прийняття  рішення.  Але  ніхто  ніяких відповідей досі не дав.

 

     У своїй  заяві  вони  пишуть:  "Усі  інстанції,  до  яких  ми зверталися,  всіляко ухиляються  від  розв'язання  наших  проблем. Міноборони ставить нас - ветеранів військової служби - в становище ізгоїв,  на межу фізіологічного виживання,  надає право на голодне вимирання.  Нас  просто  викинули  на вулицю як нікому не потрібне сміття.  Останнє  грошове  забезпечення  отримано  нами  в  червні минулого  року.  Нагромадилися великі борги за комунальні послуги, зростає пеня, а платити немає чим.

 

     У зв'язку  з  неодноразовими   змінами   валютного   коридору нараховані  суми  знецінюються.  Такі  дії  уряду ми розцінюємо як геноцид власного народу".

 

     Остання надія в них - на Верховну Раду та народних депутатів. Вони  просять  допомогти їм у біді,  покласти край свавіллю влади, припинити їхні поневіряння та врятувати сім'ї.

 

     Фракція комуністів просить дати доручення Кабінету Міністрів, Мінфіну,  Міноборони  вирішити питання погашення заборгованості за минулі роки військовослужбовцям  запасу,  оскільки  така  ситуація склалася не тільки у Вознесенському гарнізоні, а й в інших.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається депутату Костенку.  За ним - депутат Аніщук.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні депутати!   Фракція   Народного   руху   стурбована    наростанням катастрофічних явищ в економіці України.  Триває спад виробництва. Наприклад,  у лютому воно скоротилося на 3-  4  відсотки,  реальні доходи  населення  зменшилися на 19 відсотків.  Якщо такі руйнівні тенденції  не  зміняться,  то  замість  24  мільярдів  гривень  до Держбюджету   надійде   лише   13  мільярдів.  А  це  означає,  що збільшаться борги з виплати пенсій, заробітної плати, стипендій і, як наслідок, станеться стрімке зубожіння більшості громадян.

 

     За ситуації,  яка  складається,  цілком дивними видаються дії уряду.  Замість  створення  умов  для  тих  підприємств,  які   ще працюють,  нові рішення Кабінету Міністрів лише поглиблюють кризу. Так,  введення в дію Постанови уряду від 16 березня поточного року про систему збору,  переробки та утилізації тари,  що,  до речі, є вторгненням у сферу діяльності Верховної Ради,  призведе до  того, що   підприємствам   лише  харчової  промисловості  потрібно  буде додатково сплатити понад 200 мільйонів  гривень.  Це  означає,  що вітчизняні  продукти  харчування  подорожчають на 10-20 відсотків. Водночас імпортна продукція, здебільшого сумнівної якості, яка вже й так заполонила наш ринок,  подорожчає лише на 1,5 відсотка. Хіба ж це не дискримінація вітчизняного товаровиробника?!  Це з  одного боку.

 

     З другого  боку,  підвищення  цін за умов низької купівельної спроможності  населення  призведе  до  різкого  зниження   обсягів реалізації  вітчизняної продукції,  зменшення доходів підприємств, скорочення надходжень до бюджету і,  як наслідок, - до нової хвилі соціального напруження. До того ж для випуску конкурентоспроможної продукції  підприємства   харчової   та   медичної   промисловості потребують   значних  коштів  на  модернізацію  виробництва.  Нове обладнання підприємства закуповують,  як правило,  за кордоном, бо воно не виробляється в Україні,  сплачуючи при цьому 30-відсоткове мито,  а згідно з новою постановою - ще й додатково  1,5  відсотка митної   вартості   Укртарпереробці   -   черговій   бюрократичній структурі, яка нічого не вирішує.

 

     Більшість харчових  підприємств  із  приходом  на  наш  ринок транснаціональних   компаній   та   за  умов  чинного  податкового законодавства  вже  збанкрутувала.  Адже   вітчизняні   виробники, сплачуючи  близько 30 різних податків та зборів,  змушені понад 90 відсотків  своїх   прибутків   перераховувати   до   бюджетів   та позабюджетних  фондів.  Оплата  послуг  щодо збирання й утилізації тари є ще одним податком, який нищить десятки підприємств.

 

     Фракція Народного   руху   констатує,   що   дана   постанова економічно   необгрунтована,  виконання  її  завдасть  непоправних збитків вітчизняним товаровиробникам,  і тому вимагає від Кабінету Міністрів її негайного скасування.

 

     Якщо уряд і надалі нехтуватиме нашими вимогами та провадитиме політику руйнування економіки, фракція Народного руху ініціюватиме розгляд  питання  у  Верховній Раді щодо відповідальності уряду за економічний стан та голосуватиме за його відставку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Аніщук. За ним - депутат Кириченко.

 

     АНІЩУК В.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция  Компартии  Украины,  город-герой   Одесса. Уважаемый   Александр   Николаевич!   Уважаемые  коллеги!  Дорогие одесситы!  Завтра,  10  апреля,  исполняется   55   лет   со   дня освобождения города-героя Одессы от немецкофашистских захватчиков. В те апрельские весенние дни наши  войска  изгнали  из  советского Причерноморья фашистских оккупантов,  и одесситы,  не скрывая слез радости, обнимали своих освободителей.

 

     10 апреля 1944 года в 8 часов вечера столица нашей  Родины  - Москва  салютовала  советским доблестным войскам.  В ходе Одесской наступательной операции,  проведенной с 26 марта по 14 апреля, наш край  был  освобожден  войсками  Третьего  украинского  фронта под командованием  генерала  армии  Родиона  Яковлевича  Малиновского, уроженца города Одессы.

 

     Особенностью названной операции явилось то,  что,  во-первых, проводилась  она  без   предварительной   длительной   подготовки. Во-вторых,  советские  войска не имели значительного превосходства над противником.  И,  в-третьих,  благодаря мудрости  командования Одесса была избавлена от разрушительных уличных боев.

 

     В братских  могилах  степей Причерноморья,  на берегах Южного Буга  и  Днестра  спят  вечным  сном  тысячи  советских  солдат  и офицеров, освобождавших Одессу.

 

     К сожалению,  многие освободители, дожившие до победы, уходят в мир иной.  С каждым годом их становится все меньше и  меньше.  И это  по вине нынешней исполнительной власти во главе с Президентом Кучмой,   "яка   розбудовує"    мафиозно-криминально-спекулятивное государство   с   явным   националистическим   оттенком.  Одесские ветераны-победители пострадали вдвойне еще и  от  режима  Гурвица. Этот заезжий политик-авантюрист,  махровый антисоветчик и пещерный антикоммунист на протяжении 4  лет  оскорблял  и  унижал  честь  и достоинство  тысяч  героев-победителей.  Это он,  народный депутат Украины,   ночью   по-воровски   сносил    памятники,    самолично переименовывал улицы,  скверы и площади,  носившие имена героев. А взамен присваивал имена эссесовца  Романа  Шухевича,  израильского генерала Исаака Рабина,  видного сиониста Владимира Жаботинского и других.

 

     Я обращаюсь к ныне живущим.  Оглянитесь вокруг - и вы увидите ветерана с орденскими планками. Поклонитесь ему. Это он, советский солдат, очистил нашу землю от фашистской мерзости, спас Отчизну.

 

     С праздником вас, дорогие товарищи!

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко. За ним - депутат Сахно.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська    область).    Християнськодемократична   партія України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні брати і сестри, громадяни і всі люди,  які перебувають в Україні! Через принесення в жертву єдинородного сина Божого,  Господа нашого  Ісуса  Христа, через  його  воскресіння  все  людство  отримало чудесну і реальну надію на спасіння.  Для того щоб  врятуватись  кожному,  достатньо пробудити  в собі віру в того,  хто був на цій землі,  хто прагнув добра для всіх і особисто,  не покладаючи рук, робив усе для щастя всіх:  оздоровлював хворих,  зміцнював немічних, допомагав бідним, насичував голодних і спраглих.

 

     Пасха від   давньоєврейського    слова    "пейсах"    означає умилостивлення.  Розп'яття  Ісуса грішними й бездумними людьми,  а потім чудесне воскресіння Христа стало жертвою умилостивлення  для Бога-Творця,  щоб людство не було знищене,  як Содом і Гоморра.  А люди, хто увірує в сина Божого, будуть помилувані на життя вічне.

 

     Саме сьогодні всі ми,  кожний з  нас  так  гостро  відчуваємо нестачу  любові  ближніх  до  себе.  Більшість,  якщо  не  кожний, потребують підтримки та допомоги.  І все це  можливо  отримати  за однієї  умови  -  коли  возлюбимо всім серцем,  всією душею,  всім розумом своїм Бога-Отця нашого, який хоче щастя для нас. Сприймемо для  повсякденної  нашої  поведінки  заповіді,  які Творець послав людині,  і любов'ю до своїх ближніх погасимо  сатанинський  вогонь ворожнечі та розбрату.

 

     Християнсько-демократична партія  України,  її голова Віталій Журавський  вітають  усіх   із   наступаючим   Світлим   Христовим Воскресінням, з Великоднем. Бажаємо рясних Божих благословінь вам, вашим родинам.  Нехай у ці весняні дні  у  ваших  серцях  і  ваших домівках  воскреснуть  любов,  мир,  злагода,  а  висока  мораль і джерельна чистота духовності християнських цінностей нададуть усім наснаги й радості в кожному дні життя.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Сахно. За ним - депутат Марченко.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НДП).  Народно-демократична партія.  Заява фракції Народно-демократичної партії у  зв'язку  із порушенням  законодавства  у  проведенні  48-  го приватизаційного сертифікатного аукціону.

 

     "Відповідно до пролобійованого зацікавленими діловими  колами рішення  Верховної Ради України Фонд державного майна України буде проводити черговий після останнього грудневого 1998 року аукціон з продажу державного майна за приватизаційні майнові сертифікати.

 

     Під тиском   деяких   народних  депутатів  Кабінет  Міністрів України з  порушенням  процедур,  визначених  законодавством,  дав доручення  Фонду  державного  майна  України  включити в список на аукціон  19  стратегічних   промислових   об'єктів,   які   раніше планувалося  приватизувати  за  гроші.  Загальна  вартість  цих 19 підприємств  більша,  ніж  вартість  інших  240  підприємств,  які внесені  у  список  на  аукціон.  Серед  цих об'єктів "Азовсталь", "Рівне-азот", "Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат".

 

     Дискредитація процесів   приватизації   в   силу   лобіювання корпоративних  інтересів  народними  обранцями веде до загострення соціально-економічного становища в державі.

 

     Фракція НДП засуджує тіньовий розподіл державної власності  і вимагає   від   Кабінету  Міністрів  України  та  Фонду  держмайна виключити ці 19  стратегічних  об'єктів  із  списку  на  квітневий аукціон.  В  разі  неприйняття  відповідного  рішення  фракція НДП вимагатиме утворення спеціальної слідчої комісії та  позачергового звіту голови Фонду державного майна України у Верховній Раді.

 

     Фракція НДП    вимагає    закінчити    нарешті   сертифікатну приватизацію,  пропонує активніше застосувати  механізми  грошової приватизації  та розробити і прийняти закони,  які регулювали б ці процеси".

 

     Принагідно також повідомлю,  що група  народних  депутатів  - членів НДП за погодженням з Головою Верховної Ради зараз перебуває у Вінницькій  області.  Перебування  зумовлене  потребою  вивчення ситуації  на  місці  у  зв'язку із значною активізацією діяльності силових структур у  Вінницькій  області,  що,  з  нашого  погляду, пов'язано  з  початком  президентської кампанії.  Це викликає нашу значну стурбованість.  Про підсумки перебування групи депутатів  - членів НДП у Вінницькій області Верховна Рада буде поінформована.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко. За ним - депутат Сафронов.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты! Уже скоро будет год нашей работы в  этом  зале.  Я  хочу  обратить внимание  на  то,  что  с момента нашего первого заседания фракция Прогрессивной   социалистической   партии    Украины    предлагала Верховному   Совету   радикально  изменить  курс  экономических  и политических реформ.

 

     Мы предложили конкретные программы.  Я думаю,  что год  назад этот  зал  еще  не  понимал,  что происходит в стране.  Мы сегодня напоминаем:  необходимо изменить нашу работу.  Мы предлагаем  как. Необходимо принять законодательные акты.  Мы предлагаем какие. Это и Основы внутренней и внешней политики, это и Концепция налогового кодекса,   это  и  принципы  формирования  бюджета,  и  социальные вопросы.

 

     Поэтому мы еще раз вносим предложение:  немедленно  перевести работу  Верховного  Совета  в  чрезвычайный режим,  чтобы все наши усилия направить на недопущение национальной катастрофы.

 

     Александр Николаевич,  мы  вроде  бы  и  хорошее  предложение внесли  -  о  необходимости рассматривать вопросы блоками,  однако выявились  и  недостатки.  Например,  законопроект  о   пенсионном обеспечении,  который  мы  подготовили  и  который  был  включен в повестку  дня,  так  и  не  рассмотрен  -  времени   не   нашлось; законопроект   о   возврате   трудовых   сбережений,   который  мы разработали,  внесли,  тоже не рассмотрен - времени не  находится. Мне  же  представляется,  что  экономические  и социальные вопросы должны  стоять  первыми,  так  как  мы  -  накануне   формирования бюджета-2000.

 

     Я обращаюсь  от  имени  депутатов  от  Сумщины  к  Президенту страны,  Премьерминистру, Председателю Верховного Совета в связи с положением   дел  на  Сумщине.  Я  напомню,  что  и  Президент,  и Премьерминистр (дважды),  и Председатель Верховного Совета были на Сумщине.   Сумщина   -   нефтегазодобывающий  регион.  Однако  нет отчислений в бюджет,  в нашем регионе продолжается коррупция,  и в таких   районах,   как  Роменский,  Конотопский,  Липоводолинский, Кролевецкий,  Шосткинский и других, пенсии не выплачиваются по 6-7 месяцев.  Я  прошу обратить на это внимание и помочь правительству решить проблемы газификации области, так как такое решение и такая помощь сегодня необходимы области.

 

     Александр Николаевич,  я  прошу  дать  протокольное поручение комитету,  который занимается вопросами  борьбы  с  организованной преступностью  и  коррупцией,  и включить в повестку дня заседаний Верховного Совета отчет министра  внутренних  дел,  чтобы  наконец прекратить бандитизм работников госавтоинспекции, дорожной милиции на дорогах и законодательно обеспечить  права  простого  водителя, так  как  то,  что  творят сегодня на дорогах в стране,  занимаясь вымогательством,   рэкетом,   унижая   человеческое    достоинство водителя,  недопустимо.  Я прошу включить в повестку дня как отчет правительства,   так   и   вопрос   о   внесении    изменений    в законодательство.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Сафронов. За ним - депутат Черненко.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Батьківщина". Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати!  Ситуація  в  економіці,  що вже давно кризова,  ризикує сьогодні  перерости  в  катастрофічний  стан  унаслідок   чергових заходів уряду щодо фінансової стабілізації електроенергетики.

 

     Я маю   підстави  стверджувати,  що  з  прийняттям  Кабінетом Міністрів Постанови 441 від 24 березня 1999 року  про  невідкладні заходи   щодо   стабілізації   фінансового  становища  підприємств електроенергетичної галузі  становий  хребет  нашого  економічного потенціалу, яким є гірничо-металургійний комплекс, буде зламано.

 

     Металугія дає  третину  експортних  надходжень  держави й при цьому функціонує в умовах,  коли постійно  зростають  собівартість сировини,   вартість   енергоносіїв,   транспортні  тарифи,  немає обігових   коштів.   Обтяжують    ситуацію    подальше    зниження платоспроможного  попиту на метал в Україні й жорстка конкуренція, антидемпінгові  процедури  та  загальне  погіршення  торгівельного режиму для української продукції на ринках світу.

 

     За минулий   рік   експорт  нашого  металу  зменшився  на  11 відсотків.  Не  в  кращому,  а  навіть  у  ще  гіршому   становищі перебувають і гірничо-збагачувальні підприємства,  які дотепер теж мали значні експортні можливості.

 

     Як і багато інших галузей,  у  кризовому  стані  опинилася  й енергетика,  про  яку  потурбувався  Кабінет  Міністрів у названій постанові 441.  Але чому він потурбувався тільки про цю галузь?  І чому за рахунок,  по суті,  знищення інших, не менш важливих? Хіба енергетика існує окремо від тієї самої металургії,  яка для неї  й споживач, і постачальник?

 

     У згаданій  постанові  закладено  вимоги,  що просто зупинять гірничо-збагачувальні комбінати, а отже, - знищать металургію.

 

     Насамперед це припинення постачання з 1 квітня  1999  року  електроенергії  підприємствам,  що  до цього терміну  не  розрахувалися  з  боргами.  Паралельно,   при   цьому наголошується,  50-відсоткова сплата живими грошима.  Хіба уряд не знає,  що більшість  підприємств,  зокрема  гірничозбагачувальних, просто  не  мають  обігових  коштів,  а  мають лише дебіторську та кредиторську заборгованість.  Про це наочно свідчить  ситуація  на Дніпровському  металургійному  комбінаті,  що розташований у моєму виборчому   окрузі,   який    унаслідок    зупинки    криворізьких гірничо-збагачувальних   комбінатів,   залишившись   без  головної металургійної сировини, може днями теж зупинитися.

 

     Практично містоутворюючі  підприємства  -   донори   місцевих бюджетів  та  Пенсійного фонду - розчерком пера поставлені на межу зупинки видобутку та виробництва, а як наслідок - краху.

 

     Таким некомплексним розв'язанням проблеми  однієї  галузі  ми можемо  просто  втратити  не на якийсь час,  а назавжди українську металургію,   гірничозбагачувальний   комплекс,   машинобудування, завдати  нищівного  удару  всьому народногосподарському комплексу, стратегічним національним інтересам.

 

     Тому, шановні  колеги,  фракція  "Батьківщина"  просить   вас підтримати  мою  вимогу  до  Прем'єр-міністра  пана  Пустовойтенка скасувати прийняту постанову

 441 та  розробити  механізм  виводу  галузі  з  кризи  на засадах комплексного державного підходу, можливо, із широким застосуванням взаємозаліків.

 

     Звертаюсь і до шановного міністра енергетики пана Плачкова та шановного генерального директора пана Слободяна:  схаменіться!  Не тягніть  на  себе ковдру,  бо вам завтра не буде з ким та для кого працювати.

 

     Прошу вас,  шановні депутати,  підтримати запропонований мною проект постанови з цього приводу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Черненко, група "Незалежні". За ним - депутат Попеску.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Уважаемый   Александр Николаевич!  Уважаемые  товарищи  депутаты!  Я  хочу обратить ваше внимание  на  три   проблемы,   которые   сегодня   существуют   и обостряются.

 

     Первая проблема.  Мы все работали в округах,  и я могу понять вас всех и разделить вашу боль,  связанную с пенсионерами. Сегодня в   Украине   нет   более   обездоленной  категории  граждан,  чем пенсионеры,  которые получают минимальную пенсию,  начиная  от  17 гривень,   37   гривень.   И  ситуация  не  улучшается,  а  только ухудшается.  Я могу привести примеры по Горловке.  С двух  месяцев задолженность увеличилась до пяти месяцев. Аналогичная ситуация во многих регионах Украины, если не в подавляющем их большинстве.

 

     Сегодня ссылки на то,  что бюджет не выполняется,  ссылки  на то, что не работает производство, уже надо прекращать. Надо, чтобы бюджет выполнялся и производство работало.  Но не методами  сборов во Дворце "Украина" и не вызовом на учения по гражданской обороне, а нужно реально рассчитывать на помощь экономики.

 

     Вторая проблема.   У   меня   вот   коллективное    обращение преподавательского состава ряда профессионально-технических училищ города  Горловки.  Проблема  одна:  за   1997-   1998   годы   нет финансирования,  зарплату  не выплачивают,  училища практически не работают.  А в этих училищах обучаются дети,  не имеющие поддержки семьи,   не   имеющие   возможности   улучшить  свое  материальное положение.  В училищах  существует  огромнейшая  задолженность  по оплате    за    энергоносители,    за    питание,    разваливается производственная база,  разбегаются преподаватели. Все эти училища финансируются   из  бюджета  Украины.  Нужно  немедленно  обратить внимание на  эту  сферу,  иначе  мы  потеряем  ее  окончательно  и бесповоротно.

 

     И еще      одна      проблема.      В     настоящее     время предприятия-производители  -  налогоплательщики   сталкиваются   с проблемой  зачисления  денежных  средств  в  бюджет  по  погашению задолженности.  Действующая  система  автоматизированного  ведения учета  поступлений  разработана  таким  образом,  что  начисленные налогоплательщиками  средства  на  погашение  недоимки   налоговой инспекцией автоматически зачисляются на погашение пени. Конкретный пример  -  Пантелеймоновский  огнеупорный   завод.   Перечисленные предприятием  средства  (вдумайтесь  в цифру - 1 миллион 120 тысяч гривень!) были направлены не на погашение недоимки, а на погашение пени. И вновь выставлена недоимка по налогу для начисления пени.

 

     Если так  и  дальше  будет  продолжаться,  то  это приведет к окончательной остановке производства.  Уже никто платить не будет, поскольку завод не будет работать.  Десять тысяч граждан останутся без помощи и поддержки завода.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску. За ним - депутат Кендзьор.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька  область).  Дякую вам,  Олександре Миколайовичу. Вельмишановний  народе  України!  Шановні  народні  депутати!   За дорученням  міжфракційного  депутатського об'єднання "На підтримку канонічних і традиційних конфесій в Україні" щиро й сердечно вітаю вас  із  наступаючим великим християнським святом Пасхи Христової. Нехай це свято зміцнить наші духовні й  тілесні  сили  у  високому служінні  нашому  народу.  Зичимо  всім духовної і земної радості, примноження сили, любові й терпіння. Будемо ж вірними чадами свого народу!  Нехай  Господь наш пошле нам в ці святкові дні і назавжди миру, злагоди та добра.

 

     Із Воскресінням Христовим вас, дорогі брати і сестри! Христос воскрес! І воістину воскрес!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату  Кендзьору.  За  ним  буде виступати депутат Єльяшкевич.

 

     КЕНДЗЬОР Я-П.М.,  народний депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Голово!  Шановні  колеги  народні  депутати!  Український парламент від недавнього часу після невтомних зусиль нашого Голови Олександра Миколайовича  Ткаченка  став  членом  Міжпарламентської Асамблеї СНД.

 

     Парламентська делегація  України  недавно брала участь уже як повноправний член у роботі Міжпарламентської  Асамблеї.  Олександр Миколайович Ткаченко виступив з цікавими ініціативами, які, на наш погляд,  нічого,  окрім руйнації Української держави,  принести не можуть,  а саме:  єдина грошова одиниця,  союз трьох і ще декілька ініціатив, які просто неприйнятні для України.

 

     У зв'язку   з   тим   що   наш    парламент    став    членом Міжпарламентської   Асамблеї   СНД,   ми   пропонуємо   Олександру Миколайовичу Ткаченку і всій  делегації,  яка  буде  в  наступному засіданні брати участь,  поставити на цьому засіданні такі питання (для України їх вирішення принесе дуже велике  благо),  наприклад, щоб  Росія  повернула вкрадені в України 84,3 мільярда карбованців заощаджень громадян України.  Це приблизно 40  мільярдів  доларів. Вони нашим українським громадянам дуже знадобляться.

 

     Ми вимагаємо також, щоб було поставлено питання про нормальну плату за транспортні магістралі.  Ми вимагаємо поставити  питання, щоб  ми  ділили  не  тільки  Чорноморський флот,  а щоб українські частки Тихоокеанського флоту, Північного флоту, Балтійського флоту базувалися  на  території  України.  Ми  вимагаємо і від Німеччини компенсувати українським громадянам примусову роботу в  Німеччині. Ми   вимагаємо   поставити   питання  про  компенсацію  Росією  як правонаступницею Радянського Союзу мільйонам наших  громадян,  які працювали й відбували каторгу на Колимі й у Воркуті,  в Магадані і так далі,  а також про компенсацію за знищення й депортацію  цілих народів.

 

     Одним словом,  Олександре  Миколайовичу  і  шановна делегаціє українського  парламенту  у  Міжпарламентській  Асамблеї  СНД,  ви маєте,  справді,  великий  шанс  допомогти  Україні.  І ми в цьому бажаємо вам, Олександре Миколайовичу, успіху. Щиро бажаємо. І якщо ці питання будуть вирішені, то до зірки Героя Соціалістичної Праці ви додасте ще зірку Героя України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі за побажання.  Я нагороди заробляв тоді, коли справді  віддавав  усе,  що  можна  було  віддати,  державі.  А  з пропозицією  Кендзьора  щодо  40  мільярдів  доларів  я  абсолютно погоджуюсь.  Тільки  ми включимо до нашої делегації пана Кравчука. Він тоді був керівником і підписував відповідні  документи.  І  ми йому доручимо повернути ці 40 мільярдів.  Абсолютно ви праві (Сміх у залі, оплески).

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  "Громада".   Уважаемые   коллеги!   К сожалению,  вновь и вновь приходится поднимать те вопросы, которые мы не решаем, а должны решать в первую очередь. Как всем известно, Президент   Украины  наложил  вето  на  очень  важные  законы:  об изменениях к законам  о  ценах  и  ценообразовании,  о  пенсионном обеспечении.  К  сожалению,  не прислушались к предложению фракции "Громада",  и на этой неделе нам так и не удалось рассмотреть  эти важнейшие для граждан Украины вопросы.

 

     К сожалению,   не  поддержал  сессионный  зал  и  предложение депутатов фракции "Громада" работать на будущей неделе в пленарном режиме  по  полдня.  А  ведь  такая необходимость существует,  она реальна и связана с тем,  что с 1 апреля повышены цены и тарифы на коммунальные  услуги.  Если  мы  будем  заниматься второстепенными вопросами,  безусловно, важными, но не такими актуальными, как те, о  которых  я  сказал,  то,  к  сожалению,  Верховная  Рада  будет выглядеть не  так,  как  должен  выглядеть  законодательный  орган страны.  Мы  должны  оперативно реагировать на действия Президента Украины,  который  блокирует  нормальную  законодательную  работу, который   способствует  реальному  ухудшению  ситуации  в  стране, реальному ухудшению жизни наших людей.

 

     В то же время он занимается своей избирательной кампанией.  Я хочу  обратить  внимание  Центральной  избирательной  комиссии  на грубейшие  нарушения  Президентом   Украины   Закона   о   выборах Президента Украины. Еще не началась избирательная кампания, а свои поездки по стране  Президент  Украины  использует  фактически  для целей избирательной кампании.

 

     Там звучат фразы о доверенных лицах. Уже им назначаются такие доверенные лица.  Там звучат фразы о том,  кто будет выдвигать его кандидатом  в  Президенты.  К сожалению,  заместитель Председателя Верховной Рады Украины заявил  о  том,  что  Социалдемократическая партия  Украины  (обединенная) будет выдвигать Кучму кандидатом в Президенты.

 

     К сожалению,  в это же время идут разборки с  теми  силами  в Народнодемократической  партии,  которые  не  согласны,  чтобы  на следующих выборах от их партии был выдвинут Леонид Кучма.  Все это происходит  сейчас.  И  поэтому  я  обращаю  внимание  Центральной избирательной комисси на грубейшие  нарушения,  чтобы  она  делала выводы.

 

     Мы должны   принимать  соответствующие  изменения  к  закону, предусматривающие снятие с регистрации таких  кандидатов,  которые нарушают  действующее  законодательство.  И я хочу предостеречь те политические силы,  тех  лидеров,  которые  сейчас  будут  активно заниматься   выдвижением   Леонида   Даниловича   Кучмы  на  новый президентский срок.  Дело  в  том,  что  политические  последствия такого  шага  являются  для  страны  национальной  катастрофой.  Я призываю  их  к  политической  ответственности,   взвешенности   и гражданской мужественности. Не поддавайтесь на провокации.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається депутату Осташу.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область).  Фракція "Реформи-центр". Шановні колеги народні депутати!  Останні дні в сесійному залі засвідчили,  що ми підійшли до критичної межі, постійно порушуючи Регламент Верховної Ради України і тим самим дискредитуючи ідею парламентаризму.

 

     Найвищий законодавчий  орган  постійно  фактично   демонструє правовий   нігілізм.   І   все  це  відбувається  з  благословення головуючого в цьому залі.  Це ми бачили  під  час  розгляду  таких кардинальних питань, як, скажімо, стосунки України й НАТО, коли на догоду одній політичній силі питання,  яке  за  Регламентом  давно мало бути знято з розгляду через те,  що воно не набрало й близько половини  голосів  у  залі,   вже   втретє   (наголошую:   втретє) намагаються внести на розгляд, щоб знову збурити сесійний зал.

 

     Але позавчора,  на мій погляд,  як-то кажуть, уже був апогей. Проект надзвичайно відповідального  Закону  про  судоустрій,  який регламентує діяльність окремої гілки влади,  тобто має стати одним із ключових законодавчих актів України, приймається незрозуміло як у  першому  читанні,  коли  нібито  два  законопроекти - депутатів Сіренка й Шишкіна - беруться  за  основу,  причому  два  абсолютно різні  концептуально  проекти.  Як зрозуміти,  що саме прийнято за основу і що вже не ми,  не сесійний зал,  а комітет виконуватиме й нашу  функцію  і  вноситиме  це  поєднання"їжака  й змії" на друге читання.  Ці грубі порушення Регламенту чинилися лише тому,  що  й головуючий  Мартинюк,  і  автор депутат Сіренко є членами однієї і фракції, і партії.

 

     Тут, у залі,  постійно порушується Конституція, за якою кожен депутат  голосує  особисто,  а  рішення  тим  часом  приймаються з шостої,  восьмої чи десятої спроби і,  як це було у випадку з  МПА СНД,  навіть "мертвими душами".  Що означає,  коли кажуть: давайте проголосуємо завтра, без голосування такої пропозиції в залі?

 

     Сьогодні в цьому залі панують не верховенство права й закони, а  так  звана  революційна доцільність.  Ми вважаємо,  що так далі працювати не можна.  Я закликаю всіх депутатів,  які  поважають  і закон,  і  державу,  не  допустити порушення закону в цій сесійній залі.

 

     Я хотів би сказати головуючому на  пленарному  засіданні,  що можна   встановити  залізні  мікрофони,  можна  відгородитися  від депутатів дверима,  бетоном, але ніколи не можна відгородитися від народу!

 

     І останнє.  Сьогодні, коли наші громадяни, громадяни України, йдуть до плащаниці,  я щиро вітаю всю  Україну  з  великим  святом Великодня,  святом Воскресіння Христового,  з надією, що воскресне Україна!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки надається депутату Омельченку, одна хвилина. І потім одна хвилина депутату Луценку. Теж для репліки.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська    область).    Дякую,    шановний     Олександре Миколайовичу, але слово не для репліки, а для пропозиції.

 

     Шановні колеги!  Ви  підтримали  декілька  наших  з Анатолієм Єрмаком депутатських запитів про нецільове використання  державних бюджетних коштів.

 

     Нецільового використання  державних  бюджетних коштів у таких розмірах,  як при нинішньому уряді,  я ще не бачив.  На превеликий жаль,  минуло вже три-чотири місяці, але Генеральна прокуратура не дала правову оцінку цим фактам,  посилаючись на те,  що  згідно  з законом  треба,  щоб Рахункова палата зробила відповідний правовий висновок. Дивно таке слухати.

 

     Тому прохання до вас, шановний Олександре Миколайовичу: дайте протокольне  доручення  Рахунковій палаті зробити висновок по всіх наших депутатських запитах і матеріалах,  щоб можна було направити до Генеральної прокуратури. Матеріали я передам Рахунковій палаті. Щоб Генеральна прокуратура врешті-решт прийняла рішення  згідно  з чинним законодавством.

 

     І ще буквально десять секунд.

 

     Я не   вступатиму   в  полеміку  з  Развадовським,  Волковим, Нечипоруком та іже з ними стосовно  якихось  зловживань  службовим становищем мною чи Анатолієм Єрмаком.

 

     Ми ніколи не порушували закон, ніколи не зловживали службовим становищем.  Але всі матеріали,  які надходять до нас,  про  факти корупції, зловживання службовим становищем, розкрадання державного майна,  хто б це не скоїв,  ми направляли і будемо  направляти  до Генеральної прокуратури.

 

     Развадовський нехай   вступає   в   полеміку   з  Генеральним прокурором і дасть відповідь: яким чином він вивіз з України 52000 американських доларів,  як він це оформляв на митниці, і звідки ці кошти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Луценко.  З місця,  будь ласка.  Одна хвилина   для   репліки.  За  ним  -  депутат  Александровська,  і завершуємо.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   КПУ).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.   Фракція  комуністів.  Шановні  товариші  депутати! Нагадую  вам,  що  14  квітня  з  10  до  15  години   відбудуться парламентські  слухання  про  невідкладні  заходи щодо соціального захисту  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів.   Запрошую   всіх депутатів узяти участь.

 

     Товариші! У зв'язку з тим що Президент України наклав вето на два важливі соціальні закони,  підготовлені нашим комітетом, - про одноразову  допомогу  ветеранам  війни  і  про зміни до Закону про пенсійне  забезпечення   (щодо   збільшення   мінімальної   пенсії відповідно  до  максимальної) - до нашого комітету надходять сотні тисяч  підписів  з  вимогою  подолати  вето.  Я  прошу   депутатів визначитися й підтримати вимоги знедолених.

 

     І останнє.  Під  час  парламентських  слухань  у  Києві  біля будинку Верховної Ради намічається збір значної  частини  громадян на  підтримку  вимог  посилення соціального захисту людей похилого віку.

 

     Я прошу всіх хворих і здорових, ветеранів і молодих прийти до Верховної  Ради  о  10  годині  14 квітня і підтримати ці вимоги - зупинити геноцид,  що чиниться над найчеснішими  й  найпочеснішими громадянами нашої держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Александровська.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые депутаты!  Уважаемые слушатели!  Как  известно,  Кабинет Министров  Украины  недавно  предпринял  попытку  лишить студентов льготного  проезда  в  городском,  пригородном   и   междугородном транспорте.   Это   вызвало  справедливое  негодование  студентов, которые месяцами не получают даже  нищенской  стипендии,  живут  в холодных,  без  елементарных удобств общежитиях,  плата за которые часто превышает размер самой стипендии.

 

     Студентам сегодня    не    гарантируется     трудоустройство. Практически   многих   тысяч   молодых  людей  государство  лишает жизненных  перспектив.  В  этой  ситуации   харьковские   студенты вынуждены  были  стать  на защиту своих прав и провести в Харькове ряд митингов, последний из которых состоялся вчера.

 

     Власть, обеспокоенная ростом самосознания в  среде  молодежи, делает все, чтобы не допустить этого. Студентовактивистов вызывают в  деканаты,  переносят  занятия,  чтобы  задержать  студентов   в аудиториях,  закрывают  двери  общежитий.  В  харьковских  вузах в срочном порядке обявили об уборке в общежитиях  силами  студентов под контролем деканатов.

 

     Ректоры таких    вузов,   как   Харьковский   политехнический институт,  Харьковский   авиационный   институт,   госуниверситет, пединститут,  угрожали студентам отчислением в случае, если увидят их на площади.

 

     Я обращаю  внимание  общественности  и  органов   власти   на недопустимость  подобных  действий.  Я считаю,  что Верховная Рада Украины   должна   принять   меры   по   обеспечению    выполнения гарантированных  Конституцией Украины прав молодежи и студенчества и потребовать от Кабинета Министров отчета по данному  вопросу.  Я считаю,  что  этот  вопрос  имеет  смысл  заслушать  на  заседании Верховной Рады.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  з  усіх  тих  питань,  які порушувалися  у  виступах  і заявах,  ми дамо відповідні доручення Кабінету Міністрів,  міністерствам,  державним комітетам.  Я  лише зверну  вашу увагу на пропозицію депутата Ніколаєнка.  Безперечно, це те питання, яке потрібно негайно внести, розглянути у Верховній Раді.   Йдеться   про  робітничий  клас  України,  про  підготовку висококваліфікованих працівників для всіх сфер  економіки  країни. Тому   я   прошу  підготувати  відповідні  пропозиції.  Наступного понеділка ми повинні на засіданні Погоджувальної  ради  розглянути це питання і внести його до порядку денного сесії.

 

     Щодо заяви депутата Сахна про направлення депутата Матвієнка. Я не направляв депутата Матвієнка до Вінниці.  Він просто попросив надати  йому  право як депутату виїхати до свого виборчого округу. Таке зроблено.  А щодо  направлення  керівника  фракції  я  ніяких розпоряджень не давав.

 

     Депутат Марченко  вніс  кілька  пропозицій,  у тому числі про надзвичайний режим  проведення  засідань  Верховної  Ради.  Я  вже вкотре   кажу:   будь  ласка,  підготуйте  відповідну  пропозицію, подавайте її до  профільного  комітету,  і  тоді  ми,  безперечно, внесемо вашу пропозицію на розгляд Верховної Ради. А з голосу я не можу ставити на голосування.

 

     Щодо включення  до   порядку   денного   звіту   Міністерства закордонних  справ.  Будь  ласка.  Але  треба дотримати тієї самої процедури.  У нас є профільний комітет.  Звертайтеся  до  нього  з відповідними пропозиціями, і ми внесемо на розгляд Верховної Ради.

 

     Щодо продуктивності   роботи   Верховної   Ради  і  блокового розгляду питань.  Це одна із вдалих форм,  яку ми все-таки з  вами напрацювали.  Інша справа,  що під час розгляду таких питань не та продуктивність,  яку ми з вами передбачаємо.  Але то вже  залежить від  сесійного  залу  і  від  того,  наскільки  ми  відпрацьовуємо документи до внесення їх на розгляд. Відпрацюємо на високому рівні

-  тоді  й ефективно приймаємо ті закони,  які блоком вносяться на розгляд.

 

     Депутат Осташ скаржиться (і я думаю,  що  він  має,  можливо, рацію)  на  порушення  Регламенту з боку головуючого на засіданнях Верховної Ради.  Але якщо це порушення, яке ми допускаємо свідомо, порівняти з тими порушеннями і з тим розбоєм НАТО,  то їх ні в які рамки не можна вкласти.

 

     Тому не треба порівнювати порушення Регламенту Верховної Ради і  ті  порушення,  які  робляться Північноатлантичним блоком і які зводяться до насильства над тією державою,  що сьогодні залишилась одна  одною  проти  11-ти  держав,  озброєних  до  зубів.  Мабуть, виступаючи  від  імені  українського  народу,  депутатові   Осташу потрібно  було  б  внести все-таки пропозицію про надання допомоги югославському  народу  Україною.  А  якої  допомоги,  будь  ласка, внесіть пропозицію.

 

     Щодо пропозиції,   яку   вніс  депутат  Омельченко.  Ми  дамо відповідне протокольне доручення Рахунковій палаті.

 

     Щодо законопроекту про судоустрій.  Я хотів би лише  сказати, що,  справді,  два  проекти набрали найбільше голосів,  це проект, внесений Василем Федоровичем Сіренком,  і проект Віктора Івановича Шишкіна.  Над ними працюють,  доручено заступнику Голови Верховної Ради Медведчуку разом із авторами  цих  проектів  попрацювати  над ними. І я думаю, що один проект Закону про судоустрій в Україні ми внесемо, розглянемо і, безперечно, приймемо.

 

     ----------

 

     А тепер,  шановні  колеги,   розпочинаємо   розгляд   питань, внесених до порядку денного.

 

     7 квітня  Верховна  Рада  України  призначила на посади трьох членів Центральної виборчої комісії. Відповідно до статті 8 Закону про  Центральну  виборчу  комісію призначені члени комісії повинні перед вступом на посаду скласти присягу перед Верховною Радою.

 

     Для складення   присяги   на   трибуну   запрошується    Юрій Миколайович Данилевський. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕВСЬКИЙ Ю.М.,  член  Центральної  виборчої комісії.  "Я, Данилевський Юрій Миколайович,  присягаю Українському  народу  при здійсненні   своїх  повноважень  у  Центральній  виборчій  комісії додержуватися   Конституції   України    та    законів    України, позапартійної  позиції,  бути  об'єктивним у вирішенні питань,  що належать до відання Комісії,  забезпечувати  реалізацію  і  захист виборчих прав громадян України".

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Для складення   присяги   на   трибуну   запрошується  Микола Филимонович Рибачук.

 

     РИБАЧУК М.Ф.,  член Центральної виборчої комісії. "Я, Рибачук Микола  Филимонович,  присягаю  Українському народу при здійсненні своїх повноважень у  Центральній  виборчій  комісії  додержуватися Конституції  України  та  законів України,  позапартійної позиції, бути об'єктивним  у  вирішенні  питань,  що  належать  до  відання Комісії,  забезпечувати реалізацію і захист виборчих прав громадян України". Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Для  складення  присяги  запрошується  Марина Іванівна Ставнійчук.

 

     СТАВНІЙЧУК М.І.,   член  Центральної  виборчої  комісії.  "Я, Ставнійчук  Марина  Іванівна,  присягаю  Українському  народу  при здійсненні   своїх  повноважень  у  Центральній  виборчій  комісії додержуватися   Конституції   України    та    законів    України, позапартійної  позиції,  бути  об'єктивною у вирішенні питань,  що належать до відання Комісії,  забезпечувати  реалізацію  і  захист виборчих прав громадян України".

 

     Дякую Верховній Раді за довіру.

 

     ГОЛОВА. Дякую.    Шановні    колеги,    давайте   поздоровимо новообраних членів Центральної виборчої  комісії  і  побажаємо  їм плідної  та об'єктивної роботи в Центральній виборчій комісії.  Це дуже важливо.

 

     --------------

 

     Розглядається проект Закону про участь України в  міжнародних миротворчих  операціях.  Ми  повинні  проголосувати законопроект у цілому.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 185.

 

     Олександр Олександрович Чалий. Будь ласка.

 

     ЧАЛИЙ О.О.,  перший  заступник  міністра  закордонних   справ України. Шановні народні депутати! Проект закону, який ви сьогодні розглядаєте,  пройшов тривале,  на мій погляд,  плідне й експертне опрацювання  в  органах  виконавчої  влади,  в комітетах Верховної Ради.  Проте я хочу  привернути  вашу  увагу  до  деяких  суттєвих елементів   у  тому  проекті,  який  внесений  на  друге  читання. По-перше,  в ньому деякі норми не відповідають чинній  Конституції України.  Подруге,  що мене дуже здивувало, у тій таблиці, яку вам роздано,  текст у лівій колонці, де написано "Редакція, прийнята в першому  читанні",  не  відповідає тому тексту,  який ви,  народні депутати, прийняли в першому читанні 22 березня 1999 року, зокрема статті 4 й 7 - найбільш принципові статті цього законопроекту.

 

     Виконавча влада   просить  Верховну  Раду  під  час  розгляду остаточного тексту цього законопроекту зважити на те,  що практика здійснення миротворчих операцій має три форми.

 

     Перша -  у  формі  військових  підрозділів.  І  відповідно до пункту 23 статті  85  Конституції  схвалення  рішення  про  участь військових   підрозділів   Збройних   Сил  України  в  миротворчих операціях належить тільки до повноважень  Верховної  Ради.  І  тут ніяких розбіжностей між позиціями виконавчої та законодавчої влади немає.  Проте  існує  така  форма   миротворчої   діяльності,   як використання   миротворчого   персоналу,  коли  до  певної  країни направляються один-два спостерігачі,  які стежать за ситуацією. Як правило, це по лінії ОБСЄ ООН. Наприклад, сьогодні один військовий спостерігач перебуває в Хорватії з місією спостерігачів ООН; група військових  спостерігачів  (три чоловіка) перебуває з місією ООН у Таджикистані.

 

     Прийняття рішення про направлення  окремих  спостерігачів  не входить, відповідно до Конституції, до повноважень Верховної Ради, і було б недоцільно,  щоб Верховна  Рада  розглядала  питання  про направлення  однієї  чи  декількох  осіб  й  ухвалювала відповідне рішення.

 

     Також ще існує така можливість для  уряду  України:  під  час здійснення   тієї   або   іншої   миротворчої   операції  надавати матеріальнотехнічне забезпечення:  транспортні  засоби,  крани  чи іншу  спецтехніку.  Це  окремі випадки,  які стосуються навіть тих миротворчих операцій,  в  яких  українські  підрозділи  не  беруть участі.

 

     У тому тексті,  який ви, народні депутати, прийняли в першому читанні,  чітко було зафіксовано формулу:  там,  де мова  йде  про направлення  за  кордон  військових підрозділів,  схвалення такого рішення виключно Верховною Радою; там, де мова йде про миротворчий персонал  чи  про  надання  матеріально-технічної допомоги,  то це відноситься до повноважень виконавчої влади:  Президента України й уряду  України.  На  жаль,  в  остаточному  варіанті прийнято такі формули,  які передбачають необхідність схвалення Верховною  Радою рішень щодо всіх можливих випадків. Тобто фактично Верховною Радою потрібно буде схвалювати рішення  про  направлення  навіть  одного спостерігача,   якщо   прийняте   відповідне   звернення   до  нас Організації  Об'єднаних  Націй.   Тому   я   пропоную:   по-перше, Секретаріат  повинен  роздати  вам  адекватні таблиці,  де в лівій колонці має бути  саме  той  текст,  який  затверджено  в  першому читанні, а по-друге, щоб ми повернулися і працювали в комітеті над тим текстом,  який вноситься на друге читання,  з урахуванням тієї волі, яку ви, народні депутати, висловили під час першого читання.

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово має Георгій Корнійович Крючков,  голова комітету.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Відверто скажу:  мене  не дивує   виступ  шановного  представника  Міністерства  закордонних справ.  І я скажу чому.  Шановний  Олександр  Олександрович  Чалий твердить,  нібито  проектом закону,  який розглядався і постатейно ухвалений Верховною Радою, на Верховну Раду покладається вирішення питань  про  направлення  окремого танка,  миротворчого персоналу. Немає  цього  в  проекті  закону!  Я  зачитаю,   шановні   колеги: "Президент  подає  до  Верховної Ради своє рішення про направлення миротворчого контингенту і персоналу".  Частина друга пропонованої і  прийнятої нами статті 4 ось що проголошує:  "Рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту України до  іншої держави  для участі в міжнародній миротворчій операції,  скріплене підписами Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за виконання   цього  рішення,  підлягає  схваленню  Верховною  Радою України відповідно до пункту 23  статті  85  Конституції  України. Поданий  Президентом  України  законопроект  про схвалення рішення щодо  направлення  Україною  миротворчого  контингенту  до   іншої держави    як    невідкладний    розглядається   Верховною   Радою позачергово".

 

     Тут про  миротворчий  персонал  жодного  слова  немає,  і  це Олександр Олександрович приписав.

 

     І далі   третя   частина:   "Рішення   про  надання  Україною матеріально-технічних  ресурсів  і  послуг  для   використання   в міжнародній   миротворчій   операції   приймає  Кабінет  Міністрів відповідно до рішення Президента України  щодо  участі  України  в міжнародній  миротворчій  операції,  яке  схвалене Верховною Радою України".

 

     Тобто вирішення цих питань покладається на виконавчу владу.

 

     Я мушу сказати,  шановні колеги,  що цей законопроект справді пройшов довгий,  багатостраждальний шлях. І за всім цим я особисто вбачаю  прагнення   Міністерства   закордонних   справ   та   його керівництва  зробити  все,  аби  цей  законопроект  узагалі не був прийнятий.

 

     Хочу ще вам сказати,  шановні колеги,  ось що.  Коли нам  тут доповідав  і  міністр,  і інші чиновники цього відомства,  то вони увесь час замовчували те,  що участь в миротворчих операціях,  які здійснюються   під   егідою  НАТО,  абсолютно  не  відшкодовуються Україні.

 

     Назву такі цифри.  Наш  миротворчий  контингент,  який  тепер перебуває  в  Боснії і Герцеговині,  за 1992-1995 роки витратив 11 мільйонів 100 тисяч доларів.  Надійшло від ООН  понад  31  мільйон доларів. З 1996 року, коли цей контингент перейшов під егіду НАТО, він витратив 11 мільйонів 943 тисячі 260 доларів.  Одначе НАТО  не відшкодувало жодного цента.

 

     Я скажу,  шановні колеги, що ми дуже багато працювали над цим законопроектом.  Ми враховували все,  що пропонувало  Міністерство закордонних  справ,  зокрема й у тих статтях,  про які говорив тут Олександр Олександрович.

 

     Ми врахували кожну корисну й потрібну думку. І тому я вважаю, що ми повинні прийняти цей законопроект у другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  нам  потрібно  прийняти  цей проект закону в цілому.  Ми повинні бути  господарями  в  своїй  державі. Треба,   щоб   Верховна  Рада  свою  роль  як  законодавчий  орган виконувала.  Приймаючи  закон,  ми   повинні   давати   можливість виконавчим структурам користуватися цим законом,  щоб держава наша жила за законами.

 

     Я прошу  підтримати  законопроект  у  цілому.   Будь   ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Я можу поставити і в поіменному режимі,  але мене дивує отаке ставлення окремих депутатів. У залі 319 народних депутатів.

 

     Я прошу,  шановні  колеги,  прийняти  цей  закон.  Ставлю  на голосування.  Будь  ласка,  запросіть  людей  до залу.  Голосуємо! Навіть Роман Петрович Безсмертний також просить голосувати.

 

     "За" - 197.

 

     Надається слово депутату Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Луганская область. Фракция Прогрессивной соцпартии.  Александр  Николаевич!  Я  хочу,  чтобы  вы  попросили пригласить депутатов в зал. Это первое.

 

     И второе.  Я хочу  обратиться  к  депутатаммужчинам.  Честное слово, ну, неприятно смотреть мне, женщине, и вообще всем женщинам Украины,  когда  этот  принцип  наш  -моя  хата  скраю  -  сегодня действует.  Сегодня  бомбят  наших  братьев,  сегодня  мы не хотим оказать помощь славянам.  Почему  турки,  почему  Чечня  оказывают косовским албанцам помощь,  а мы не хотим оказать своим братьям по крови эту помощь?  Стыдно за вас,  дорогие мужчины!  Проголосуйте, покажите,  что  вы - настоящие мужики,  что вы сможете и нас потом защитить.  Мы не  верим  уже  в  вашу  защиту,  поэтому  пришли  в Верховный  Совет.  Поэтому  я  вас прошу,  защитите нас,  защитите братские наши народы от этой агрессии.  11 стран плюс еще 5 бомбят маленькую страну героическую, а мы сегодня проявляем свою слабость и  трусость.  Я  прошу  от  всех  женщин  проголосовать  за   этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Ставлю на  голосування.  Борисе Борисовичу Кожин,  голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  трудові   колективи.   Нам потрібно  проголосувати.  Ставлю на голосування в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 185.

 

     Шановні колеги,  голосується:  у  першому  читанні   прийняти проект Закону про трудові колективи.  Може,  хто не зрозумів. Я ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 184.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Постанови  про   створення   Тимчасової слідчої  комісії Верховної Ради України для розслідування обставин загибелі народного депутата України Вячеслава Чорновола.

 

     Слово має Юрій Богданович Ключковський. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний  пане  Голово!  Шановні  колеги  депутати! Шановні наші радіослухачі! 25 березня цього року сталася трагедія, яка    потрясла    Україну.    Загибель    відомого   українського правозахисника  і   державного   діяча   Вячеслава   Чорновола   є непоправною втратою для нашої держави і українського народу.

 

     Обставини трагедії викликають багато запитань. Поспішною і не досить обгрунтованою треба визнати оцінку,  яку  висловив  міністр внутрішніх  справ  України  пан  Кравченко,  про  те,  що  це була звичайна  дорожньо-транспортна  пригода.  У  нас  є  всі  підстави вважати цю автокатастрофу невипадковою.

 

     З огляду  на це 30 народних депутатів з різних фракцій і груп відповідно до статті 8.4.1 Регламенту Верховної Ради  виступили  з ініціативою  створення  Тимчасової  слідчої комісії Верховної Ради для розслідування обставин  загибелі  народного  депутата  України Вячеслава Чорновола. Проект постанови за 3176 вам роздано.

 

     До складу  комісії  пропонується  ввести представників різних фракцій.  Усі вони - фахівці:  або юристи,  або транспортники, які можуть  своїм  досвідом сприяти з'ясуванню всіх сумнівних обставин цієї трагедії.

 

     Також доводжу до вашого відома, що, крім офіційного слідства, яке   провадиться   державними   органами,   розпочато   незалежне журналістське  розслідування  спільно  редакціями  газет  "Час"  і "Независимость".

 

     Ми сподіваємося,  що  діяльність  депутатської  комісії дасть можливість внести цілковиту ясність щодо  обставин  трагедії,  яка викликала такий великий суспільний резонанс.

 

     Ми просимо вас підтримати проект цієї постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до депутата Ключковського?  Є.  Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.    Мы,   безусловно,   поддержим   создание   специальной следственной комиссии,  потому что те репрессии,  которые  сегодня осуществляет  режим,  в  частности  и  против  народных  депутатов Украины, недопустимы в стране. Поэтому мы будем голосовать за.

 

     Александр Николаевич,   я   бы   хотел,   чтобы    результаты деятельности  этой следственной комиссии не пропали так же,  как и следственной комиссии, созданной в прошлом созыве и расследовавшей гибель  двух депутатов,  которых я действительно уважал.  Это были истинные коммунисты -  Мясковский  и  Драгомарецкий.  Больше  года прошло,  до  сих  пор  мы утверждаем,  что это было спланированное убийство за то,  что Драгомарецкий изменил законы о  приватизации. До сих пор следственная комиссия не доложила результаты работы.  И я напомню,  что ни по одному депутату,  которые погибли по  разным причинам,  в  том  числе  и трагическим,  дело не было доведено до конца, не прошло через суд, не получило общественного резонанса.

 

     Поэтому, голосуя за этот проект постановления, я прошу, чтобы в  повестку дня этой сессии были включены отчеты всех следственных комиссий,  которые  создавались  для  расследования  обстоятельств репрессий и убийств народных депутатов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Декілька  слів  стосовно  того  питання,  яке  підняв Володимир Романович.  Та комісія працювала справді  серйозно.  Але минуло  зовсім небагато часу,  і одного з провідних членів комісії Заварзіна знайшли мертвим у  власній  квартирі.  І  також  це  все залишилося, хоча людина була абсолютно здорова.

 

     Депутат Косів. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область). Народний рух України. Олександре Миколайовичу! Шановні колеги депутати!  Судячи  з  усього,  ви  підтримаєте  цей проект  постанови  й створення цієї слідчої комісії.  Я також хочу наголосити на тому, що в дуже невияснених ситуаціях гинуть народні депутати,  які  належать  до  різних  політичних  орієнтацій,  але займаються одним і тим самим - налагодженням порядку, законності в нашій державі.

 

     Оскільки розпочато    журналістське   розслідування   спільно газетами "Независимость" і "Час",  я хочу до складу  цієї  комісії ввести   редактора   газети   "Час"  народного  депутата  Ярослава Кендзьора.

 

     ГОЛОВА. Причому тут одне до другого?  Ми,  безперечно, можемо як  депутата  ввести  до  складу комісії Кендзьора.  А те,  що він редактор, то справа його. Хоча дві посади депутат не може займати. Або вже депутат, або редактор.

 

     Ще, будь ласка, хто?

 

     Сідайте. Дякую.

 

     Шановні колеги,  внесено  пропозицію  ввести  до складу даної тимчасової слідчої комісії сім депутатів.  Я  просив  би,  щоб  цю комісію все-таки очолив заступник Голови Верховної Ради Медведчук. Він - юрист. Якщо він, звичайно, не заперечує. Ні?

 

     Ставлю на голосування проект постанови про створення  комісії із  запропонованим  персональним складом і кандидатурою Медведчука як голови цієї комісії.  Будь  ласка,  голосуємо.  Підтримайте.  І депутата Кендзьора сюди включаємо.

 

     "За" - 268.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ------------

 

     Розглядається Закон     України    про    місцеві    державні адміністрації з пропозиціями Президента  України  від  29  березня 1999 року. Доповідає Роман Петрович Безсмертний. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Президент України розглянув Закон  України  про  місцеві  державні адміністрації  та  Постанову Верховної Ради України про пропозиції Президента  України  до  Закону  України  про   місцеві   державні адміністрації,  які  було прийнято Верховною Радою 16 березня 1999 року.

 

     Оскільки, на думку Президента,  окремі норми,  зокрема стаття 5,  містять положення,  які суперечать нормам Конституції України, Президент  не  може  підписати  закон  і  просить  Верховну   Раду повернутися до його розгляду.

 

     Прагнучи сприяти  якнайшвидшому  прийняттю  та введенню в дію закону з врахуванням результатів попередніх обговорень у фракціях, Президент  просить  Верховну Раду розглянути лише одну пропозицію, яка стосується статті 5 закону.  Президент пропонує викласти її  в такій редакції:

 

     "Стаття 5.    Склад    і    структура    місцевих   державних адміністрацій.

 

     Склад місцевих  державних   адміністрацій   формують   голови місцевих державних адміністрацій.

 

     У межах   бюджетних   асигнувань,   виділених   на  утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

 

     Примірні переліки  управлінь,  відділів  та інших структурних підрозділів  місцевих  державних  адміністрацій,  а  також  типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України".

 

     Президент просить  вас  підтримати  цю  пропозицію.  Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання будуть  щодо  статті  5?  Голосуємо?  Прошу підтримати,  шановні  колеги.  Ставлю  на голосування.  І на цьому завершимо розгляд закону. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Депутати Лавринович і Єльяшкевич  не  встигли  проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі.

 

     І в цілому, будь ласка, з поправкою. Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     -------------

 

     Розглядаються проекти    законів   про   збір   на   розвиток виноградарства,  садівництва  і   хмелярства   та   про   внесення відповідних  доповнень до Закону України про систему оподаткування (друге читання). Депутат Дроботов. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Вашему вниманию предлагается законопроект "про збір  на розвиток    виноградарства,    садівництва   і   хмелярства"   для рассмотрения во втором чтении.  Данный законопроект рассматривался в первом чтении депутатами тринадцатого созыва.  Позвольте сказать мне несколько слов о  том,  что  послужило  причиной  рассмотрения данного  законопроекта  в  первом  чтении  депутатами тринадцатого созыва.

 

     Необходимость принятия такого закона  вызвана  тем,  что  эти сырьевые  отрасли  были наиболее рентабельными и составляли основу экономического развития абсолютного большинства областей  Украины. Более  10  процентов  доходной  части бюджета составляли налоги от производства и продажи винодельческой продукции.  Производственные мощности Укрсадвинпрома обеспечивали переработку в сезон более 800 тысяч тонн  винограда  (не  считая  перерабатывающих  предприятий, которые  находились  в  ведении  коллективных сельскохозяйственных предприятий)  и  более  200  тысяч  тонн  плодово-ягодного  сырья. Выпускалось  вина  виноградного  примерно  более 35 миллионов дал, коньяка - более 1 миллиона дал,  шампанского - около 65  миллионов бутылок.  Более  300  тысяч  дал крепких напитков производилось из сырья  виноградного  и  плодово-ягодного.  Вина   плодово-ягодного производилось до 10 миллионов дал.

 

     Сегодня мы всего этого сырья перерабатываем меньше примерно в

5-7 раз.  В частности, в прошлом году винограда переработали всего в   пределах  150  тысяч  тонн.  В  подвалах,  где  не  так  давно выдерживались марочные вина и коньяки,  сейчас практически  пусто. Пропадает  и  разрушается  драгоценная  дубовая  тара,  которая не подлежит восстановлению.  Практически сведены к  нулю  возможности закладывать   в  холодильники  отечественные  фрукты.  Холодильные мощности простаивают,  в них хранится  лишь  незначительная  часть продукции,  и  то  импортного производства.  Такая же ситуация и в хмелярстве.

 

     Примерно половина площадей садов и  виноградников  (товарищи, вслушайтесь)   заброшена.   Там   не   проводятся  агротехнические мероприятия,  не  убирается  урожай.  Под   сады,   как   правило, отводились  наиболее  плодородные  земли.  Нынче эти земли гуляют, потому что невозможно раскорчевать сады и  виноградники,  под  это нужны средства и немалые.

 

     Эти сады  и  виноградники  в таком состоянии,  что там только накапливаются  болезни  и  вредители,  которые  могут  привести  к эпидемической вспышке.

 

     А говорить о селекции тоже не приходится,  потому что такая в целом экономическая ситуация в  названных  отраслях.  Хотя  должен сказать,  что  из  бывших  республик  Украина располагает наиболее подготовленным научным потенциалом для их развития.

 

     В садоводчестве,  виноградарстве  и  хмелярстве  используются многолетние   насаждения,  и  эти  отрасли  требуют  долгосрочного кредитования.  К сожалению, у нас такое кредитование отсутствует и в  первую  очередь  по вине Национального банка Украины (там знают только один курс - монетарная политика).

 

     Поэтому мы вынуждены принимать меры по принципу:  со всех  по нитке - голому рубашка.

 

     Ко второму чтению в наш комитет поступило много предложений и замечаний.  Комитет их  рассмотрел  и  предлагает  Верховной  Раде поддержать   во   втором   чтении   и   в   целом  рассматриваемый законопроект.

 

     Александр Николаевич, можно рассматривать постатейно.

 

     Комитет предлагает   к   статье   1   данного   законопроекта поддержать поправки 2, 5, 6.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  поправки  3  і  4  депутата  Чобота відхилені. Депутат Чобіт є?

 

     Депутат Алексєєв  вніс  поправку  8,   яку   теж   відхилено. Заперечень немає.

 

     Решту поправок враховано.

 

     Ставлю на голосування назву, преамбулу і статті 1 та 2.

 

     "За" - 157.

 

     Там, де Рух, - винограду немає.

 

     Шановні колеги,   це   процедура  другого  читання.  Якщо  ви поправок не вносили,  не піднімайте рук,  я вам слово надавати  не буду. І не треба голову морочити.

 

     Депутат Чобіт є? Немає.

 

     Ставлю на голосування назву,  преамбулу,  статті 1 і 2. Прошу підтримати.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Поддержите, товарищи.

 

     "За" - 191.

 

     Непонятно. Надо пригласить депутатов, Александр Николаевич.

 

     ГОЛОВА. Запросіть депутатів до залу.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Вроде бы все фракции в абсолютном  большинстве согласились, хотя и были замечания.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  йдеться про галузі, які практично на грані.  Ну,  виноградарство ще підтримується,  бо  всі  люблять  з винограду вино і коньяк.  А хмелярство?  Ціла галузь! 5 тисяч тонн хмелю виробляли,  вся Європа користувалася нашим хмелем.  Сьогодні імпортують хміль в Україну.

 

     Підтримайте, будь ласка (Шум у залі).

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Чтобы было долгосрочное кредитование,  вносите предложения от комитета. Вы же молчите.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Депутат Цушко.  Він  спеціаліст  із  цих питань.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область). Спасибо. Фракция социалистов и селян. Уважаемые коллеги, я понимаю,  что вы подходите к этому проекту закона с позиции, что это новый налог. Но надо учитывать, что этот налог был 8 процентов и только на наше производство.  Внесено предложение, и комитет его поддержал,  чтобы  платить  1  процент  с выручки от реализации на территории Украины любых алкогольных напитков и пива. То есть если даже  фальсификат  продается  в  розницу,  тоже  будет платиться 1 процент сбора на посадку винограда, садов, на хмелеводство.

 

     Речь идет не о том, что мы увеличиваем налоги (это 3-5 копеек на бутылку),  а о том,  что эти средства пойдут для отраслей,  где посаженные  саженцы  через  пять  лет  дают  урожай.  Сегодня  200 винзаводов  обеспечиваются  сырьем  только  на  40  процентов.  Мы завозим  сырье,  когда  в  шести   областях   можем   иметь   свои виноградники и сады.

 

     Я прошу,  поддержите  этот  законопроект,  он  практически не влияет на общее налогообложение. Только 200 винодельческих заводов дадут   такую  прибыль,  что  этот  налог  окупится  десятикратно. Пожалуйста, поддержите.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Щоб закласти один гектар винограднику і мати з   нього   віддачу,   потрібно  20  тисяч  гривень.  Один  гектар винограднику,  коли починається реалізація продукції,  дає від 120 до  200  тисяч  гривень  прибутку на рік.  То чому ми не приймаємо такий закон? Щоб закласти один гектар хмелю, потрібно 50-60 тисяч, а  він  дає  прибутку  на  500  тисяч  за  середньої  врожайності. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 240.

 

     Спасибі. Стаття 3.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Просим поддержать поправки 11 и 13 к статье 3.

 

     ГОЛОВА. Ось  бачите,  у  статті  3  в  першому  читанні  було прийнято розмір збору 8 процентів. Депутат Друзюк. Будь ласка.

 

     ДРУЗЮК С.О.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 137,  Одеська область).  Уважаемые  депутаты,  по  многочисленным  просьбам моих избирателей,  специалистов в области виноградарства,  прошу учесть поправку:  "На  створення  виноградних  насаджень відраховується 8 відсотків від реалізації виноробної продукції".

 

     В сравнительной таблице от 4 мая 1998 года было написано:  "8 відсотків  об'єкта  оподаткування".  Сегодня  нам  предлагают  - 1 процент.

 

     Специалисты в области виноградарства,  которые  подтверждают, что  возрождение виноградарства даст большое пополнение в доходную часть бюджета, просят ввести ставку сбора хотя бы 3 процента.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, прошу.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Комитет не поддержал эту поправку потому,  что она   предполагает  такую  связь  между  производителями  сырья  и винодельческими заводами:  винодельческие заводы в  какой-то  мере жиреют,   а   сырьевики  -  нет.  Ну,  это,  мне  кажется,  вопрос Укрсадвинпрома, который должен навести порядок в ценообразовании.

 

     ГОЛОВА. Петро Федорович Білий. Будь ласка.

 

     БІЛИЙ П.Ф.,  перший  заступник  голови  Комітету   з   питань садівництва,  виноградарства  та виноробної промисловості України. Справа   в   тому,   що   раніше   8   процентів   збиралися   від оптово-відпускної  ціни.  І  цей  збір  сплачували  наші переробні підприємства.

 

     Тепер пропонується робити збір від обігу алкогольних  напоїв, тобто  брати  1  процент  з  оптово-роздрібної  торгівлі.  А  якщо збільшити ставку до 8 процентів,  то це впливатиме  на  реалізацію винно-горілчаних виробів.

 

     Тому наш комітет підтримує все-таки 1 процент.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Зауваження до статті 4 враховані, до статті 5 - також.

 

     Ставлю на   голосування   статті   3,  4  і  5.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 220.

 

     Голосуємо ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі. В цілому...

 

     ДРОБОТОВ А.І. К статье 7 есть поправка 23 депутата Круценко. Он просит слова.

 

     ГОЛОВА. Ваша поправка врахована. Ну, будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Є прохання до статті  7  записати:  "Цей  закон  набирає чинності з 1 липня 1999 року.  Кабінету Міністрів України  протягом  двох  місяців  з  дня підписання  закону  привести  у  відповідність  із цим законом всі нормативні акти".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування в  цілому  з  даною  поправкою. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Просьба поддержать поправку депутата Круценко.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в цілому з поправкою депутата Круценка.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Постанови  про  невідкладні заходи щодо подолання кризового стану в ядерній  галузі.  Доповідає  заступник голови  Комітету з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки Костенко Юрій Іванович. Будь ласка.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Шановні   колеги,   потреба   прийняття   цієї постанови  зумовлюється декількома причинами.  Відомо,  що Україна має величезний ядерно-енергетичний потенціал. За кількістю ядерних блоків  наша держава посідає сьоме місце у світі і п'яте в Європі, а за потужністю атомні електростанції України перевищують загальну потужність   ядерної   енергетики   Великобританії   і   в  Європі поступаються лише Франції, Німеччині та Росії.

 

     Проте, незважаючи на такі показники, ядерна галузь України по суті  продовжує  залишатися лише складовою частиною колись єдиного ядерно-енергетичного комплексу.  І в такому вигляді ні економічно, ні тим більше безпечно функціонувати

 

 не може. Свідченням цього є стрімке наростання катастрофічних явищ в  ядерній  енергетиці,  які сьогодні вже загрожують виходу із-під контролю безпеки ядерних установок.

 

     Другою причиною кризового стану  ядерної  галузі  є  загальна економічна   ситуація   в   Україні.  Вона  надзвичайно  негативно позначається на всіх показниках діяльності атомних  елекростанцій. Наприклад,   через   кризу   платежів  заборгованість  за  спожиту електроенергію нині становить близько півтора мільярда гривень,  а розрахунки за відпущену електроенергію не перевищують 15 відсотків загальної суми.

 

     Внаслідок цього   ядерна   енергетика    зазнає    величезних економічних  збитків.  Фактично  під  загрозу  поставлено подальше функціонування єдиної енергетичної системи України і стан  безпеки ядерної галузі загалом.

 

     Нестача коштів  на  виконання  ремонтних робіт і модернізацію обладнання призвела до того,  що  значна  кількість  технологічних систем  атомних  електростанцій  повністю відпрацювала свій ресурс або фізично зношена та потребує заміни.

 

     Наприклад, на Південноукраїнській атомній  станції  понад  50 відсотків  обладнання  першого  і  другого  енергоблоків  потрібно замінити.  Великою є потреба заміни всіх технологічних систем,  що контролюють   безпеку  ядерної  установки,  а  також  систем,  які здійснюють автоматичний режим управління ядерної установки.

 

     Проте на ці потреби коштів  у  атомних  станцій  немає,  такі роботи  не  ведуться і це також веде до можливої зупинки більшості блоків на атомних станціях.

 

     Далі. Розпочався процес зняття з  експлуатації  енергоблоків. Першою  розпочалася  підготовка  до  зняття  блоків Чорнобильської атомної  станції.  За  декілька  років  відпрацюють  ресурси   два енергоблоки  типу  ВВР-440 на Рівненській атомній станції,  а далі треба буде готуватися до зняття з експлуатації першого  і  другого блоків  Південноукраїнської  атомної  електростанції.  І  тому вже зараз потрібно акумулювати значні фінансові ресурси для здійснення цих заходів.

 

     Нагадаю, що   весь   процес   зняття   енергоблоків   атомних електростанцій з експлуатації займає кілька  десятків  років.  Для цього  слід  розробити проектну документацію,  закупити спеціальні технології,  провести спеціальні будівельні та монтажні роботи,  а також акумулювати значні людські ресурси.

 

     Однією з   основних   проблем  ядерноенергетичного  комплексу України є  безпечне  виробництво  електроенергії.  Ця  проблема  - проблема безпеки - на сьогодні загострилася до крайньої межі.  Для підвищення ядерної та  радіаційної  безпеки  на  атомних  станціях України   і  доведення  норм  безпеки  до  міжнародних  стандартів потрібні постійний науково-технічний супровід і реалізація програм підвищення  безпеки  кожної  ядерної  установки.  Проте сьогодні є реальна  загроза  втрати  всього   науково-технічного   потенціалу України,    який    у    нас    залишився    і   який   забезпечує науково-технологічний супровід атомних електростанцій.  Наприклад, генеральний   підрядник   робіт   з   реконструкції   АСУ  ТП  АЕС підприємство  "Хартрон"  починаючи  з  1995  року  всі  розрахунки здійснює   виключно   за   рахунок  погашення  боргів  за  спожиту електроенергію.  Але вартість боргів на ринку постійно зменшується і тепер становить лише 18-25 відсотків від реальної вартості.

 

     Внаслідок такої   недієздатної   економіки   на   сьогодні  і "Хартрон",  і всі  інші  підприємства  наукової  галузі  опинилися фактично  на  грані  розвалу.  Це  стосується  і Інституту ядерних досліджень, і Харківського фізтеху.

 

     Ще декілька  аспектів,  які  характеризують  фінансовий  стан ядерної енергетики.

 

     Перше. Ядерна  галузь  фактично  прокредитувала  все  народне господарство  України  на  суму  понад  півтора  мільярда  гривень (несплачений борг за спожиту електроенергію).  При цьому внаслідок інфляції кредитування має незворотний характер.

 

     Друга частина такого кредитування невидима.  Вона  полягає  в тому,  що,  купуючи для роботи атомних електростанцій майже все за цінами,  близькими або вищими за світові,  ядерна галузь відпускає електроенергію  за  цінами,  удвічі-втричі  нижчими  від світових. Внаслідок цього вона об'єктивно не може мати потрібних ресурсів на відновлення  основних  фондів  і все більше деградує разом з усіма інститутами,  що   забезпечують   її   розвиток   та   підтримання життєдіяльності.

 

     Друге. З  1994  року  в  міру  вимивання  з обігу банківських коштів ядерна галузь втяглася в режим товарообміну і  на  сьогодні практично  100  відсотків  своїх  потреб,  включаючи наявну сплату податків,  забезпечує виключно за рахунок бартеру,  розраховуючись за збитки своїми активами.

 

     Третє. Внаслідок  повного  відпрацювання  запасів матеріалів, палива,  запасних частин і складів,  наявності великого  боргу  по заробітній  платі та недоїмки до бюджету галузь змушена платити за все за цінами, які постійно збільшуються, у зв'язку з чим вартість її  активів  на  ринку падає,  що обмежує розмір реальних обігових коштів.  При цьому виникла ще одна  парадоксальна  ситуація,  коли атомні станції,  віддавши безоплатно в енергоринок електроенергію, змушені самі купувати цю ж електроенергію зі  збитками  для  себе, сплачуючи  державі  вдруге  податок  за  свою вироблену продукцію. Більшого парадоксу важко навіть уявити.

 

     Четверте. Ядерна  енергетика,  маючи  державні   зобов'язання працювати безперервно за встановленим тарифом,  практично втратила будь-які важелі впливу на  енергоринок  і  тому  галузь  деградує. Отже,  без  державної  програми  підтримки,  як це практикується у більшості країн,  що  мають  ядерні  енергетичні  установки,  дана галузь приречена на занепад і розвал.

 

     Ще одна  часткова,  але  вельми  важлива проблема,  яка тепер постала в цій галузі і яку терміново потрібно вирішити.  Внаслідок переговорного   процесу   з   "великою   сімкою"   щодо   закриття Чорнобильської  атомної   станції   країнами-донорами   сформовано спеціальний  фонд  у Європейському банку реконструкції та розвитку для фінансування робіт на об'єкті "Укриття" і робіт щодо виведення станції  з  експлуатації.  Ця  сума  становить понад 600 мільйонів доларів.

 

     Україна має забезпечити фінансування  своєї  частки  в  сумі, еквівалентній  лише 20 мільйонам доларів.  На жаль,  бюджетом такі кошти не передбачені,  а відсутність цих коштів  практично  блокує нам доступ до названих міжнародних ресурсів.

 

     Це загрожує  не лише зривом усієї програми стосовно зупинки і виведення з експлуатації Чорнобильської атомної станції,  але  (що для   нас  надзвичайно  важливо)  загрожує  зупинкою  всіх  робіт, передбачених на об'єкті "Укриття".  Як відомо,  власних фінансових ресурсів  у  нашій  державі  і  в  нашому  бюджеті на ці роботи не передбачено.

 

     Шановні народні  депутати!  Заходи,  які   пропонуються   для реалізації  проектом  постанови  Верховної Ради,  є тим мінімумом, який, і в цьому немає жодного сумніву, не дає змоги розв'язати всі проблеми  ядерної  галузі.  Але,  і це для нас головне,  ці заходи дозволять уникнути головної небезпеки, яка нависла над Україною, - небезпеки  повторення другого Чорнобиля.  Тому прохання підтримати проект цього доленосного для України документа.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

 

     Є запитання? Будь ласка, запишіться.

 

     Прошу висвітити.  Відведемо три хвилини.  Депутат Тищенко. За ним - депутат Лісогорський.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   КПУ).  Фракция  коммунистов.  Исходя  из  вашего  доклада понятно, что развал некогда могущественного государства Советского Союза  привел  к  таким катастрофическим последствиям,  которые мы сейчас имеем в энергетике, в том числе в атомной.

 

     У меня такой вопрос.  Учитывая,  что бюджет,  как вы сказали, выступая   в   утренней   разминке,   вряд  ли  будет  наполнен  в запланированном обеме,  что в него поступит где-то 13 миллиардов, удастся  ли  реализовать  данное  постановление,  если в экономике Украины, можно сказать, наступает коллапс?

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Хочу сказати,  що коли  ми  не  приймемо  цієї постанови,  то  справді  матимемо  поряд  з економічним колапсом і колапс в ядерній енергетиці,  який загрожує фактично  національній безпеці  України.  Цей мінімум,  який потрібно дати для того,  щоб ядерна галузь  підтримувала  свою  безпечну  роботу,  унеможливить виникнення   складної   аварійної  ситуації,  на  ліквідацію  якої доведеться виділяти вже не  сотні  мільйонів,  а  сотні  мільярдів гривень.

 

     Щоб уникнути  саме такого розвитку подій,  і пропонується цей проект постанови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Лісогорський.  Будь  ласка.  За  ним   - депутат Абрамов.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська область). Фракция коммунистов. Уважаемый коллега, у  меня  к  вам  такой конкретный вопрос.  На территории Боровской сельской рады Шевченковского района Харьковской  области  размещен склад-хранилище ракетного топлива типа СС-19. Там хранится гиптил. Были случаи отравления людей,  попавших в зону хранилища. У людей, которые   живут   в   зоне   хранилища,   наблюдается   повышенная заболеваемость болезнями  иммунной  системы,  туберкулезом  и  так далее.  Местные  жители  жалуются  на повышенную частоту заражения животных.  Ставился вопрос о том,  что  условия  хранения  гиптила нарушены   по   9   пунктам.  Были  случаи  нарушения  гарнизонной караульной службы этого хранилища. Принятие этого постановления не даст  ли  возможности  поставлять  такие  радиоактивные  отходы  в хранилища на нашей территории?

 

     Спасибо.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Дякую.  Ми розглядаємо  питання  щодо  ядерної енергетики, і вони не стосуються проблем, про які ви щойно казали. Прийняття цієї постанови  не  передбачає,  на  жаль,  створення  в Україні  системи зберігання відпрацьованого ядерного палива.  Нині всі наші атомні станції змушені платити величезні кошти за те,  що підприємства    Російської    Федерації   беруть   на   зберігання відпрацьоване паливо.  Але при цьому ми всі маємо знати,  що після вилучення  із  відпрацьованого  палива  елементів,  які  ще  можна використовувати в  ядерній  енергетиці,  всі  найбільш  небезпечні відходи  потім  повертатимуться в Україну.  Стаціонарних місць для зберігання цих високоактивних відходів у нас немає. Немає також на сьогодні елементарних сховищ для зберігання відпрацьованого палива хоча б упродовж 40-50  років,  як  це  практикується  в  більшості розвинутих країн.

 

     Тому ще  раз і ще раз хочу наголосити,  що проектом постанови передбачено надання коштів ядерній  енергетиці,  щоб  вона  змогла закупити  свіже  паливо,  аби  атомні  станції не зупинилися уже в наступну  зиму,  аби  ми  змогли  виконувати  роботи  на   об'єкті "Укриття",  щоб  не виникла якась катастрофічна ситуація на ньому, аби створити елементарні умови в ядерній енергетиці,  за яких вона могла  б  просто  вижити.  Ось про що йдеться.  Тому ще раз прошу, шановні колеги, підтримати цей проект постанови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Абрамов. Будь ласка.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Фракция   Коммунистической   партии.   Уважаемый   Юрий Иванович,  я  внимательно выслушал вашу информацию и разделяю ваше беспокойство  по  этому  очень  важному   вопросу.   Многих   моих избирателей   особенно   волнует   то,   что   значительная  часть оборудования на атомных электростанциях устарела,  отработала свой ресурс.   Известно  также,  что  значительная  часть  оборудования поставлялась  из  Российской  Федерации,  что  требует,  по  моему мнению,  от  нас  укрепления  связей  с  братским  народом России. Скажите,  Юрий Иванович,  какова ваша позиция  в  этом  плане  как народного депутата и руководителя фракции?

 

     Спасибо.

 

     КОСТЕНКО Ю.І. Без сумніву, ядерна енергетика будь-якої країни має розвинені зв'язки для забезпечення свого функціонування.

 

     Наведу такий приклад. Франція має так званий повний замкнутий ядернотехнологічний  цикл,  одначе 15 відсотків виробництва палива тримає,  як кажуть, за кордоном. Тобто вона купує в інших компаній це   паливо  для  того,  щоб  не  дати  монополісту  безконтрольно підвищувати свої ціни на свіже паливо.

 

     У нас ситуація парадоксальна,  і полягає  вона  ось  у  чому. Україна має величезний потенціал щодо ядерної енергетики. Ми маємо величезні запаси уранових руд, які дають змогу майже стовідсотково забезпечувати   всю   нашу   ядерну  програму.  Маємо  цирконієвий концентрат для  того,  щоб  випускати  тепловиділяючі  збірки  для атомних  станцій,  тобто  випускати практично готове паливо.  Наше машинобудування здатне фактично забезпечити більшу частину  всього необхідного для функціонування ядерної енергетики України.

 

     Але внаслідок  того,  що  не було державної програми розвитку власної інфраструктури,  ми на сьогодні багато в чому залежимо від монопольного  постачання  всього потрібного для ядерної енергетики виключно  з  Росії.  Ця  ситуація  є  небезпечною   для   України. Насамперед  тому,  що  атомні  станції  часто  змушені купувати це обладнання за цінами, які перевищують навіть світові.

 

     Використовуючи паливо з Російської Федерації,  ми платимо  за нього  вище від світових цін,  тому що з цього палива виробляється електроенергії приблизно на 25  відсотків  менше,  ніж  із  кращих зразків палива з тих країн, які мають таке виробництво.

 

     Отже, я   за   те,  аби  ми  все,  що  потрібно  для  ядерної енергетики, використовували у такий спосіб, щоб це було економічно вигідно  передусім атомним станціям і щоб усе необхідне обладнання забезпечило     високий     рівень     безпеки      функціонування ядерноенергетичного комплексу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  буквально дві хвилини. Ми прийняли в другому читанні Закон про збір на розвиток виноградарства,  садівництва  і хмелярства.  Але  у блоці з цим законом ми маємо прийняти ще Закон про внесення зміни до Закону України  про  систему  оподаткування, яким передбачається доповнення частини першої статті 14 Закону про систему   оподаткування   пунктом   21:    "збір    на    розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства".

 

     Прошу підтримати цю зміну. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Шановні колеги, прошу дружніше. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 216.

 

     Будь ласка, народні депутати, давайте проголосуємо. Кримчани, підтримайте, це ж ідеться і про Крим.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     І одна хвилина для  повідомлення  голови  Лічильної  комісії. Будь ласка. Депутат Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні   депутати,  дозвольте  ознайомити  вас  із  протоколом  2 засідання Лічильної комісії Верховної Ради України  від  9  квітня 1999 року.

 

     "Слухали: про  підсумки  таємного голосування про призначення на посади членів Вищої  ради  юстиції.  У  бюлетень  для  таємного голосування  про  призначення  на посади членів Вищої ради юстиції були включені кандидатури Кочерги  Віктора  Герасимовича,  Пінчука Андрія Михайловича, Селіванова Анатолія Олександровича.

 

     На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила:  кількість народних  депутатів  України,  повноваження яких  визнані,  - 446;  кількість народних депутатів України,  які взяли участь у голосуванні,  - 307;  кількість бюлетенів, визнаних недійсними,  - 33; не підтримано жодного кандидата - 18; кількість голосів, поданих за кандидатів:

 

     за Кочергу Віктора Герасимовича - 174;

 

     за Пінчука Андрія Михайловича - 173:

 

     за Селіванова Анатолія Олександровича - 231.

 

     Відповідно до  частини другої статті 131 Конституції України, статті 8 Закону  України  про  Вищу  раду  юстиції  та  глави  3.7 Регламенту  Верховної  Ради  України  Лічильна  комісія  вирішила: вважати обраним на посаду  члена  Вищої  ради  юстиції  Селіванова Анатолія Олександровича".

 

     Лічильна комісія  вітає  Анатолія Олександровича,  дякує всім депутатам,  які взяли участь у голосуванні,  і  просить  узяти  до відома.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Дмитровичу.

 

     Таким чином,  ми з вами прийняли Постанову Верховної Ради про призначення Селіванова Анатолія Олександровича членом  Вищої  ради юстиції. Вітаємо його.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо   засідання   і  обговорення  проекту Постанови про невідкладні заходи щодо подолання кризового стану  в ядерній галузі.

 

     На виступи   записалися   шість   народних  депутатів.  Варто відвести 15 хвилин,  надати промовцям по дві хвилини,  оскільки  є потреба   надати  слово  і  представнику  міністерства  -  першому заступнику міністра. Немає заперечень?

 

     Депутат Гудима. Будь ласка. За ним - депутат Журавський.

 

     ГУДИМА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  123,  Львівська  область). Фракція  Народного  руху  України.  Шановний  головуючий!  Шановні депутати!  В березні представники фракції  Руху,  так  само  як  і Комітету  з  питань  паливно-енергетичного комплексу,  побували на Запорізькій,  Хмельницькій та  Рівненській  атомних  станціях.  Ці поїздки  дають  мені  підставу  заявити,  що  є  неправдою те,  що працівники  атомних  станцій  у  наметових  містечках  біля  своїх станцій   домагаються   тільки  повернення  їм  заборгованості  із зарплати.  Вони вимагають відповіді  на  запитання:  чи  отримають атомні  станції  України ядерне паливо?  Якою буде ядерна галузь у третьому тисячолітті і чи буде вона загалом?  Адже сьогодні, як ви знаєте,  атомні  електростанції  виробляють  близько  50 відсотків усієї електричної енергії.

 

     Парламент України  вже   звертався   до   проблеми   паливно- енергетичної галузі. 24 грудня 1998 року ми прийняли Постанову про заходи  щодо  забезпечення  функціонування   паливно-енергетичного комплексу  в  умовах  кризи.  У  цій  постанові  ми  з вами давали доручення і  собі,  й  уряду  з  таких  питань.  Ми  визначили  як першочерговий   захід   прийняття   Закону   про   основні  засади функціонування  оптового  ринку  електричної  енергії,  який   має величезне  значення  як для електроенергетики в цілому,  так і для атомних станцій  зокрема.  На  превеликий  жаль,  ми  ще  до  його розробки не приступили.

 

     Складається враження,   що  уряд  просто  не  зацікавлений  у цивілізованому ринку  електричної  енергії,  бо  продовжує  своїми постановами, які дуже часто суперечать одна одній, дестабілізувати ситуацію   на   енергоринку,   що   загрожує   повним   хаосом   в електроенергетичній галузі загалом і атомній зокрема.

 

     Другим нашим   дорученням   ми  зобов'язали  уряд  подати  до парламенту проект Закону про Державну ядерну програму  України  на період до 2020 року.  І,  нарешті,  ми поставили питання:  чи буде мати Україна власний ядерно-паливний цикл?  Бо  ми  вважаємо,  що, маючи  власний уран,  цирконій,  технології і людей,  здатних його створити, Україна має все, окрім здорового глузду.

 

     Закликаю від   імені   фракції   Народного    руху    України проголосувати  за  проект  постанови  з  урахуванням  усіх слушних пропозицій, які доопрацює комітет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Будь ласка. За ним - депутат Білорус.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановні колеги,  незрозумілим  виглядає  те,  що  термін виконання   Кабінетом   Міністрів   рекомендацій   щодо  погашення заборгованості із  заробітної  плати  перед  працівниками  ядерної галузі визначено до 10 квітня 1999 року.  Документ розглядається 9 квітня і,  якщо буде сьогодні підтриманий, то фізично потрапить до Кабінету  Міністрів лише ввечері.  Незрозумілим виглядає і те,  що проектом постанови передбачено рекомендувати Кабінету Міністрів  у першому кварталі поточного року,  який уже скінчився,  забезпечити фінансування у  сумі,  еквівалентній  80  мільйонам  доларів  США, заходів   для  забезпечення  галузі  ядерним  паливом.  Проект  не визначає,  за рахунок яких коштів рекомендовано  передбачити  таке фінансування.  Якщо  за  рахунок  коштів резервного фонду Кабінету Міністрів,  то  витрачання  коштів  на  фінансування  невідкладних витрат  не  могло бути передбачене під час затвердження Державного бюджету.  Якщо за рахунок  коштів  Державного  бюджету,  то  таких видатків   не   передбачено   Державним   бюджетом  на  1999  рік. Держбюджетом на 1999 рік  рядком  "Паливно-енергетичний  комплекс" передбачаються лише поточні витрати,  тобто крім заробітної плати, графа якої порожня.  Таким чином,  така рекомендація,  а за  суттю фактично вимога, є неправомірною.

 

     Щодо назви  проекту і його змісту за суттю.  На жаль,  проект передбачає  заходи,  які  можна  в  більшій  частині  визнати   як перспективні,  але не як невідкладні. Невідкладним можна визначити лише фінансування на погашення заборгованості із заробітної  плати і  закупівлю ядерного палива.  Але і це передбачається здійснити з порушенням чинного законодавства.

 

     Проект постанови не розв'язує проблем ядерної галузі загалом, у  ньому  не відбито ні системного підходу,  ні концепції розвитку галузі.

 

     Пропонуємо не підтримувати проект постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Білорус.  Будь ласка.  За ним  - депутат Александровська.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракція "Батьківщина".  Наша  фракція  підтримуватиме проект постанови, запропонований народним депутатом Костенком. Але водночас ми хотіли б у своїй  заяві  звернути  особливу  увагу  на загрозливу  ситуацію  з  безпекою  експлуатації  корпусів  атомних електростанцій України.

 

     Шановні депутати!  Наближається тринадцята річниця глобальної Чорнобильської катастрофи.  В Україні склалася особливо загрозлива ситуація з безпекою експлуатації корпусів атомних електростанцій.

 

     Як відомо,  одним  із   факторів,   що   визначають   безпеку експлуатації ядерних реакторів,  є радіаційний ресурс експлуатації їх корпусів.  Через неопрацьованість ряду науково-технічних рішень під  час  проектування,  будівництва,  введення  в експлуатацію та експлуатації  реакторів  типу   ВВР-1000   в   Україні   фактичний радіаційний  ресурс корпусів виявився значно меншим від заявленого і в ряді випадків становить лише близько  10  років,  а  фактичний термін  експлуатації  десяти з одинадцяти реакторів вказаного типу вже набагато перевищує 10 років.

 

     Кабінет Міністрів своїм дорученням  1994  року  і  постановою 1996  року  передбачав виконання низки робіт у вказаному напрямі з відповідним фінансуванням.  Однак кошти  на  ці  цілі  виділяються вкрай незадовільно і за залишковим принципом.

 

     Отже, економіка   галузі,   методи   фінансування  становлять реальну загрозу національній безпеці.  Вже це призвело до того, що після  десяти  і  більше  років  експлуатації  АЕС в Україні немає обгрунтованих   розрахунків   залишкового   радіаційного   ресурсу корпусів згаданих реакторів.  Немає системи постійного контролю та оцінки  цього  ресурсу.  Практично  зупинено  розробку  технологій збільшення радіаційного ресурсу корпусів реакторів типу ВВР.

 

     Проблема, на  яку  фракція  хоче  звернути  увагу,  полягає в недостатньому цільовому  фінансуванні  всього  комплексу  робіт  з підвищення безпеки і надійності експлуатації атомних станцій.

 

     Враховуючи весь    комплекс    назрілих    питань,    фракція "Батьківщина"  пропонує  Верховній  Раді  прийняти   постанову   і доручити  Кабінету  Міністрів  терміново  розробити  й реалізувати заходи  з  оцінки  та  контролю  фактичного  радіаційного  ресурсу корпусів   реакторів  типу  ВВР,  ухвалити  відповідні  рішення  й приступити до реалізації необхідних практичних дій для  збереження ядерної  інфраструктури України та економічних механізмів розвитку ядерної галузі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Александровська.  Будь ласка. За нею - депутат Самойленко.

 

     Прошу, народні депутати,  говоріть по суті, а якщо залишиться час, агітуватимете за цю суть.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  Уважаемые коллеги! Я хотела бы обратить ваше  внимание  еще  на  один  аспект,  который  мы должны учесть, принимая  это  постановление.  Вопрос  связан  со   стабильной   и безопасной работой атомных станций, и надо четко понимать, что эта стабильная работа зависит  от  многих  факторов:  персонал  должен спокойно  работать,  и  мы  должны  создать надлежащие условия для такой работы;  сама станция должна находиться в таком  техническом состоянии,  чтобы обеспечивать безопасную работу.  Поэтому сегодня мы должны принять постановление, которое направлено именно на это.

 

     Наша фракция  полностью  поддерживает  проект  постановления, внесенный  сегодня  на  рассмотрение.  Я  хочу  только  предложить некоторые дополнения.  Эти дополнения  обусловлены  необходимостью срочной реконструкции оборудования атомных электростанций, так как оно  исчерпало  свой   ресурс   и   существует   реальная   угроза нестабильной, ненадежной работы этих электростанций.

 

     Это сегодня  основная  проблема,  поэтому  я считаю,  что нам необходимо - на уровне государства -  принять  закон  о  мерах  по сохранению   потенциала  атомной  энергетики  в  Украине,  который определил бы приоритетность работ по реконструкции  и  поддержанию атомных  станций  в  рабочем  состоянии.  И этот закон должен быть основой для решения всех имеющихся проблем.

 

     Вместе с тем я хочу возразить коллеге Журавскому.  Если вы не поддерживаете этот проект постановления Верховной Рады,  - вы что, не  хотите,  чтобы  работники  атомных   электростанций   спокойно работали,   вовремя   получая   заработную   плату?   Если  вы  не поддерживаете проект этого постановления Верховной Рады, - вы что, не  хотите,  чтобы  вовремя  завозилось  ядерное топливо и атомная энергетика  вырабатывала  45  процентов  всей   электроэнергии   в Украине?  Вы  понимаете,  что  произойдет в Украине,  если атомные электростанции будут остановлены?

 

     Если вы  не  поддерживаете  этот  проект  постановления,   то значит,  вы  не поддерживаете реализацию проекта по преобразованию обекта "Укриття",  70 процентов средств на которую поступает изза рубежа  и  только  30 процентов - из Госбюджета.  Если мы не будем финансировать  свою  часть  из  Госбюджета,  то  проект  не  будет реализован,  то  есть  не  поддерживая  этот  проект постановления Верховной Рады,  вы наносите очень серьезный ущерб и экологической безопасности,  и политической стабильности, и ядерной безопасности в Украине.

 

     Прошу обратить на это внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Алло Олександрівно.

 

     Слово має народний депутат Самойленко,  голова  комітету.  За ним - депутат Курикін. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   ПЗУ).   Голова   Української екологічної асоціації "Зелений світ". Шановний головуючий! Шановні народні депутати!  Шановні радіослухачі  і  насамперед  працівники ядерної   енергетики!   Запропонований   проект   постанови  можна підтримати,  але лише  перший  пункт,  де  йдеться  про  підтримку ядерної енергетики. А все інше треба суттєво доопрацювати.

 

     Ну подивіться:  на  роботи на об'єкті "Укриття" планується 20 мільйонів доларів США.  І говорять про якісь там 30 відсотків.  Та ці  роботи  всього коштують 750 мільйонів доларів!  Із них лише 50 мільйонів дає Україна, забезпечуючи свій вклад.

 

     Далі. Це  пропонують  профінансувати   за   рахунок   коштів, отриманих   від   централізації  десятивідсоткових  амортизаційних відрахувань  підприємств  та  організацій.  Та   ми   ж   уже   їх ліквідували!  Мені  просто  шкода  працівників ядерної енергетики, яким ми намагаємося замилити очі.

 

     У другому пункті:  "Верховній Раді України до 1  травня  1999 року..."  I  йдуть  абсолютно  лобістські підпункти.  Про що можна говорити?  Гроші не збирають,  розбазарюють,  а  ми  мусимо  знову обдирати бідний український народ і набивати кишені ядерному лобі?

 

     Цей проект  треба  суттєво  доопрацювати.  Ядерну  енергетику треба підтримати в цілому.  І подивіться, чому треба підтримати. Я демонструю  народним депутатам кількість порушень,  які виявлені в ядерній енергетиці.  Останній червоний стовпчик - це те,  до  чого довела   бездіяльність   нашого   керівництва.   Не   можна   далі експлуатувати атомні електростанції,  якщо кількість  порушень  на них катастрофічно збільшується.

 

     Проект постанови треба підтримати,  але його, повторюю, треба суттєво доопрацювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

 

     Депутат Курикін. Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.I.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція  Партії  зелених України. Загальновідомо, що наша партія ніколи не пов'язувала і не пов'язує перспективи  енергозабезпечення  України  з  пріоритетним розвитком   атомних  електростанцій.  З  іншого  боку,  ми  чудово розуміємо,  що ситуація, яка склалася в галузі, безумовно, впливає на безпеку країни, зачіпає інтереси мільйонів людей.

 

     Люди страждати   не  повинні,  і  тому  в  нас  немає  жодних заперечень щодо підпунктів 1.2, 1.3, 1.4. Це треба робити, і треба вишукувати для цього кошти.

 

     Що стосується підпункту 1.5, то я цілком поділяю позицію, яку щойно висловив мій колега пан Самойленко:  треба уточнити, з якого джерела  ми  отримаємо ці 20 мільйонів доларів.  Роботи на об'єкті "Укриття" треба виконувати,  але треба максимально чітко визначити джерело   надходжень,   бо   ці  20  мільйонів  самі  нізвідки  не візьмуться.

 

     Підпункти 1.6 і 1.7 ми пропонуємо зняти.

 

     Крім того,  ми пропонуємо  повністю  зняти  пункт  2  проекту постанови,  оскільки  він спрямований на створення особливої,  я б сказав,  системи преференцій - податкових пільг для окремо  взятої галузі.  Не  можна  зловживати  податковими  пільгами,  країна вже потопає в них.

 

     Атомна енергетична  галузь  виробляє  електроенергію,  яка  є високоліквідним  товаром.  Якщо  ця  галузь не здатна повною мірою одержати   гроші   за    вироблену    атомними    електростанціями електроенергію,  то  треба  займатися не податковими пільгами,  не ухвалювати якісь особливі рішення Верховної Ради, а з'ясувати, яке становище з менеджментом у цій галузі, хто, зрештою, відповідає за надходження цих коштів  і  що  відбувається  з  тією  розгалуженою системою     посередницьких    організацій,    які    перепродають електроенергію,  через  що  потерпають  АЕС   і   працівники   цих електростанцій і в Державний бюджет не надходять кошти.

 

     Таким чином,  позиція нашої фракції є такою: проект постанови відправити  на  доопрацювання,  залишити  пункт  1,  за   винятком підпунктів 1.6,  1.7; другий пункт зняти повністю. І якщо в такому вигляді проект постанови буде внесено на  голосування,  ми  можемо його підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Уманець Михайло   Пантелійович,   перший  заступник  міністра енергетики -  голова  Державного  департаменту  з  питань  ядерної енергетики. Будь ласка. Дві хвилини. І будемо визначатися.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.,  перший заступник міністра енергетики України - голова  Державного  департаменту  з  питань  ядерної   енергетики. Спасибо.   Уважаемый   председательствущий!   Уважаемые   народные депутаты!  Поскольку докладчик по этому вопросу - человек знающий, то  я хотел бы сказать только следующее.  Сегодня мы еще живы.  Из четырнадцати энергоблоков двенадцать - в работе,  два - в плановом ремонте.  Атомная энергетика обеспечила прохождение осенне-зимнего максимума. Но, я подчеркиваю, живы мы только сегодня.

 

     Всем, кто пытается обвинить нас в том,  что мы хотим  пожрать налоги наших налогоплательщиков,  я могу ответить одно:  в течение десяти лет атомная энергетика инвестирует промышленность.  И  если бы нам отдали те полтора миллиарда,  которые нам должны,  мне бы с краской на лице не пришлось стоять здесь перед вами.

 

     Речь идет  не  о  сегодняшней  выработке,  хотя  сегодня   мы вырабатываем  больше  50  процентов,  речь  идет  об осенне-зимнем максимуме 1999-2000 года.  Я заявляю совершенно ответственно,  что без   помощи  государства  мы  не  обеспечим  подготовку  к  этому максимуму, а без атомной энергетики перестанет существовать единая энергетическая система Украины как таковая. Это первое.

 

     Второе. 15-го  числа  в  соответствии  с Конвенцией о ядерной безопасности,  которая,  кстати,  была ратифицирована в этом зале, Украина   отчитывается   за  ядерную  безопасность  перед  МАГАТЕ. Поверьте,  что состояние в нашей  атомной  энергетике  там  хорошо известно и мы можем получить там негативную оценку.

 

     Принятие сегодня  этого  постановления было бы расценено,  на мой взгляд,  как превентивный шаг в  свете  того,  какое  внимание уделяет  Украина  атомной энергетике на государственном уровне.  И защищать нам свой национальный доклад о ядерной безопасности  было бы гораздо легче.

 

     Я полностью   поддерживаю  депутатов,  которые  считают,  что сегодня безопасность обеспечена не так,  как нам бы  хотелось.  Но надо понять, что безопасность зависит от экономики и без экономики мы не проживем.  Я очень прошу вас поддержать проект, который внес депутат Костенко.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Пантелійовичу.

 

     Шановні колеги!  Я думаю,  абсолютна більшість депутатів, які взяли участь в  обговоренні,  усвідомлювали  вагомість  постанови, проект  якої ми розглядаємо,  важливість атомної енергетики і роль людей, які працюють у цих трудових колективах, їхній внесок у наше народне господарство,  зокрема в розвиток нашої промисловості, яка майже задихається, і в забезпечення електроенергією населення.

 

     З урахуванням того,  що проект постанови був  внесений  ще  в березні,  я пропоную дещо змістити терміни. Ну, наприклад, замість "до 10 квітня" давайте запишемо  "до  1  травня",  замість  "до  1 травня"  -  "до  1 червня",  замість "до 1 червня" - "до 1 липня". Тобто змістимо терміни з урахуванням того,  що проект постанови ми розглядаємо в середині квітня.

 

     І ще   одне.   У  проекті  пропонується  за  рахунок  коштів, отриманих   від   централізації   10   відсотків    амортизаційних відрахувань  підприємств  та організацій,  профінансувати розвиток цієї галузі,  а ми вже прийняли закон,  який змінює норму  про  ці амортизаційні відрахування. Тому я пропоную рядок, де записані оці 10 відсотків,  викреслити,  бо це суперечить тому,  що ми, якщо не помиляюся, минулого тижня чи навіть цього тижня прийняли.

 

     З такими  уточненнями - зміна термінів і без запису про ці 10 відсотків амортизаційних відрахувань - ставлю проект постанови  на голосування   за   основу.   Прошу   підтримати.  Постанова  дасть можливість хоч якось допомогти (в  першу  чергу  навіть  морально) атомній  енергетиці.  Прошу  дружно  підтримати,  шановні  колеги. Голосуємо за основу проект постанови.

 

     "За" - 199.

 

     Шановні колеги!  Голосується проект постанови  за  основу  із зміною  дат  з  урахуванням  того,  що проект було внесено раніше. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято.

 

     Була пропозиція народного депутата Александровської  про  те, щоб   (будьте  уважні,  шановні  колеги!)  запропонувати  Кабінету Міністрів внести до  Верховної  Ради  України  проект  закону  про заходи   щодо  підтримки  рівня  технічного  забезпечення  ядерної безпеки на діючих атомних електростанціях.  Гадаю, такий закон нам не  завадить,  тому  давайте  з цією пропозицією в цілому приймемо нашу постанову. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Шановні колеги,  я не розумію.  Там що,  дві  дружні  фракції якісь  переговори  між  собою  ведуть?  Будь  ласка,  підтримайте. Голосуємо. Фракція зелених! Прошу підтримати. Потім ми підтримаємо ваші пропозиції, шановні колеги.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Постанова прийнята.

 

     Ще раз  наголошую,  що  ми  зробили добру справу,  насамперед морально підтримавши  цю  надзвичайно  важливу  галузь.  Побажаємо уряду  знайти  можливість  дійсно  виконати  найближчим часом нашу постанову і допомогти атомній енергетиці.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Закону про рослинний світ.

 

     Шановні колеги,  це,  мабуть,  чи не єдиний проект закону, до якого було внесено 42 поправки і всі їх враховано.  Можливо, варто проголосувати за цей законопроект,  якщо не помиляюся,  він  ще  з минулого скликання до нас перейшов?

 

     Два слова  доповідачу  - першому заступнику голови Комітету з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків    Чорнобильської   катастрофи   Анатолію   Аркадійовичу Писаренку. Будь ласка.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,  перший заступник голови  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 44, Донецька область). Законопроект прийнято в першому читанні ще 27 грудня 1997 року.  Усі висновки й зауваження і наших учених,  і нашого   уряду,  і  більш  як  42  зауваження  народних  депутатів враховано.  Закон  конче  необхідний,  тому  прошу   всіх   дружно проголосувати і прийняти його в другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Фракція  зелених також наполягає на тому, щоб прийняти цей закон у другому читанні в цілому. Закон добрий.

 

     Прошу голосувати. Підтримаємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято в другому читанні в цілому. А третього нам не треба. Закон остаточно прийнято, залишилося його підписати.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про природно-заповідний фонд України.  Доповідач  - міністр  охорони  навколишнього  природного  середовища та ядерної безпеки України Василь Якович Шевчук. Будь ласка.

 

     Василю Яковичу, п'яти хвилин вам достатньо?

 

     ШЕВЧУК В.Я.,   міністр   охорони   навколишнього   природного середовища та ядерної безпеки України. Достатньо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК В.Я.  Вельмишановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Відносини в галузі охорони, відтворення та використання природно-заповідного     фонду     регулюються     Законом     про природнозаповідний фонд України, який був прийнятий 16 червня 1992 року.  За час,  що минув,  закон виправдав своє існування і, як ви бачите, з тексту законопроекту, до нього вносяться зовсім незначні зміни.

 

     Починаючи з  1994  року  згідно  з  рішенням  Верховної  Ради України реалізується програма перспективного  розвитку  заповідної справи  в  Україні.  Площа  природнозаповідного  фонду збільшилася відтоді на 1 мільйон гектарів і на сьогодні становить 3,9 відсотка території держави.

 

     За період  дії  закону  прийнято  нову  Конституцію  України, Лісовий  кодекс,  Водний  кодекс  України,   Закон   про   місцеве самоврядування в Україні та ряд інших законів і правових актів.  І основна  мета  запропонованого  вам  проекту  закону   полягає   у приведенні чинного закону у відповідність із згаданими законами.

 

     У мене  до вас єдине прохання,  шановні народні депутати:  за час,  що минув з моменту подання даного проекту,  а це майже  рік, назріла  потреба  в  наданні  службі  охорони природно-заповідного фонду України статусу  державної  і  надалі  називати  її  службою державної  охорони  природно-заповідного  фонду України (це стаття 60, частина перша).

 

     Хочу ще зазначити,  що введення закону в дію не передбачатиме додаткових витрат з боку держави, а дасть змогу чіткіше вирішувати ряд питань.

 

     Дякую і прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  питання зрозуміле?  Тоді вношу  пропозицію,  яку  підтримує профільний комітет:  прийняти в першому читанні проект Закону про внесення  змін  і  доповнень  до Закону про природнозаповідний фонд України. Прошу підтримати.

 

     "За" - 197.

 

     Шановні колеги!  Давайте  дружніше.  Про  прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін і доповнень до Закону про природно-заповідний фонд України.  Відповідні зміни внесемо,  вони не потребують ніяких  матеріальних  витрат.  Давайте  проголосуємо дружно.

 

     "За" - 221.

 

     Василю Яковичу,  сідайте,  будь ласка.  Не спрацювало... Так, ось Кириленко підійшов.  Рух  зараз  мобілізується.  Голосуємо  за прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Міністр  охорони  навколишнього  природного середовища та ядерної безпеки Шевчук Василь Якович на  трибуні,  і ми  відразу  розглянемо  проект  Закону  про  Національну програму збереження біологічного різноманіття на 1998-2015 роки.

 

     Будь ласка, Василю Яковичу.

 

     ШЕВЧУК В.Я.  Вельмишановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!   29   листопада   1994  року  Верховною  Радою  України ратифіковано Конвенцію про охорону біологічного різноманіття.  Тим самим  Україна  відповідно  до  статті  6  конвенції взяла на себе зобов'язання розробити програму збереження та сталого використання біологічного різноманіття.

 

     Необхідність розробки  й  реалізації програми зумовлена також тривожною   ситуацією   з   природними   екосистемами.   Внаслідок господарської  діяльності в Україні,  особливо в останнє століття, сталися значні зміни в ландшафті  та  середовищі  існування  дикої флори  і  фауни,  зокрема різко зменшилася площа лісів,  природних луків,  боліт.  Практично знищено Степ як природний біом.  Значний вплив  на  природні  території  мала  зміна їх гідрологічних умов, викликана  будівництвом  гідроелектростанцій  та  штучних   морів, обводненням Степу.

 

     Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, у тому  числі  важкими   металами,   радіонуклідами,   що   загрожує незворотними втратами.

 

     Водночас Україна  має  багату  біоту,  яка нараховує понад 25 тисяч видів рослин та 45 тисяч видів тварин. Збереження самих лише видів  флори і фауни є недостатнім,  головна увага має приділятися збереженню умов місцезростання рослин та умов перебування тварин.

 

     Проект національної  програми  грунтується  на  екосистемному підході,   коли  в  основу  збереження  біологічного  різноманіття покладено  збереження  гірських,  лісових,  степових  та   лучних, прибережно-морських та морських, річкових та заплавних, озерних та болотних екосистем,  а також збереження біологічного  різноманіття агроландшафтів  та  територій  інтенсивного  ведення господарської діяльності.

 

     Національна програма  розрахована   на   17   років.   Заходи 1999-2000   років   будуть   спрямовані  на  те,  щоб  призупинити погіршення стану природних екосистем.

 

     До 2006  року  передбачається  створити   екологічну   мережу України,   яка   має   стати  складовою  частиною  Всеєвропейської екологічної мережі.

 

     Шановні народні депутати!  Загальна вартість запропонованих у програмі  заходів у цінах на 1 січня 1999 року становить 1 мільярд 449 мільйонів 700  тисяч  гривень,  або  85  мільйонів  гривень  у середньому  на  рік,  що дорівнює всьому природоохоронному бюджету 1999 року.  Як би мені цього не  хотілося,  але  очевидно,  що  це нереально.  Тому,  шановні народні депутати,  я прошу вас прийняти програму в першому  читанні  (вона  не  повинна  викликати  ніяких сумнівів,  ніяких  заперечень)  і  одночасно  дати  нам можливість замість п'яти додатків до неї  зробити  до  другого  читання  один додаток, але реалістичний.

 

     Дякую і прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  я  думаю,  чи не вперше зустрічається така одностайність у підтримці програми.  Є висновок профільного  екологічного  комітету  Самойленка  -  підтримати.  Є висновок Комітету з питань бюджету про те,  що зауважень немає.  Є висновок   Комітету   з  питань  аграрної  політики  та  земельних відносин,  підписаний головою комітету,  про те,  що  зауважень  і пропозицій    до    цього    законопроекту   немає.   Є   висновок науковоекспертного  управління  про   доцільність   прийняти   цей законопроект у першому читанні.

 

     Давайте врахуємо  думку  всіх  профільних  комітетів і дружно підтримаємо цю програму в першому читанні. Голосуємо? Звичайно, на період з 1999 року, не 1998-го.

 

     "За" - 156.

 

     Є запитання. Будь ласка. Депутат Сінько.

 

     Шановні колеги, давайте мирно розв'яжемо цю проблему.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян.  Поперше,  я  можу  голосувати  і можу не голосувати за цей проект.  По-друге,  я хотів би запитати Василя  Яковича:  чому  ви проти Закону про мисливське господарство і полювання, проект якого вніс наш комітет?  Це що,  не входить у гаму питань,  про  які  ви доповідаєте?

 

     Сьогодні, по  суті,  винищені  і звірі,  і птахи,  і все інше через те,  що цим керує Держкомлісгосп і УТМР, а ми хочемо, щоб ви цим керували.

 

     Дайте відповідь.

 

     ШЕВЧУК В.Я.  Спасибі. Шановний Василю Даниловичу, я думаю, ви все-таки проголосуєте за цю програму.  Я добре знаю вашу практичну роботу  на  посаді  голови Київської обласної ради,  як ви сприяли розв'язанню природоохоронних проблем.

 

     Що стосується Закону про мисливське господарство і полювання, то  я  теж  за  його  прийняття.  Але  на  сьогодні є два варіанти законопроекту:  один поданий трьома народними депутатами, другий - Кабінетом Міністрів,  він відпрацьований багатьма міністерствами і відомствами.  Я  пропоную  створити  робочу  групу  з   керівників міністерств,  які  погодили  проект уряду,  і народних депутатів і внести в зал єдиний проект Закону про  мисливське  господарство  і полювання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   підтверджую,  що  автори  законопроектів  про мисливське господарство і полювання,  розуміючи,  що  можуть  бути зіткнення інтересів тих чи інших груп, домовилися найближчим часом зустрітися,  доопрацювати  і  внести  погоджений  законопроект  на розгляд Верховної Ради. Ми його дружно підтримаємо. Міністр не має до цього відношення (Шум у залі).

 

     ШЕВЧУК В.Я.  Я хочу сказати ще,  Василю Даниловичу,  що  якщо головне  заперечення  викликає  те,  що  Держкомлісгосп займається регулюванням цих питань,  то Мінекобезпеки згоден узяти ці питання на себе.  Ми є незалежним органом і будемо здійснювати регулювання і контроль (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ну скільки разів нагадувати,  що не голосом, а натисканням кнопок ми вирішуємо питання.

 

     Депутат Філіпчук.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Гуцол.  І будемо визначатися.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Я мав розмову з міністром і  не  сумніваюсь,  що  ми одностайно   повинні  прийняти  в  першому  читанні  цю  програму, оскільки  в  нас  у   соціальноекономічній   політиці   екологічні імперативи поки що виключаються. Але є конкретні пропозиції.

 

     У програмі,  Василю  Яковичу,  обов'язково треба посилити ось який напрям.  Ми знаємо,  що на середину 90-х років в Україні  700 тисяч   гектарів   землі   і  300  тисяч  гектарів  лісів  були  в користуванні військових відомств.  І ви знаєте також, які проблеми пов'язані  з  екологічним  та іншим контролем за експлуатацією цих земельних і лісових ресурсів. Це перше.

 

     Друге. Ми  маємо  природозаповідні  зони,   дали   можливість Кабінету  Міністрів  розширювати  їх.  Але  в  цих  регіонах зараз здійснюються різні  промислові  розробки  -  геологічні,  нафтові, газові та інші. Тому я просив би вас звернути окрему увагу на такі природозаповідні зони, як Подільські Товтри, Вижницький заповідний парк,  де  є проблема видобутку нафти і газу.  Це треба до другого читання врахувати в програмі, яку ми будемо затверджувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що побажання прийнято.

 

     ШЕВЧУК В.Я. Погоджуюся з вашими пропозиціями.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол. Будь ласка. І будемо визначатися.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Партія зелених.  Шановні колеги! Даний закон треба приймати і негайно.  Чому?  Тому що наші Карпати - легені Європи - попросту винищують.  І хто,  думаєте,  винищує? Польща, Німеччина, Болгарія,  Італія,  Чехія,  Сполучені  Штати   Америки,   Франція, Іспанія,  Румунія, Угорщина та інші країни світу. Мине трохи часу, і Карпат,  як легенів Європи,  просто не буде!  Гуцулів, котрі все життя  працювали  в лісі,  заробляючи тим на хліб,  просто вигнали звідти.

 

     Тому цей закон  треба  негайно  приймати.  У  наших  Карпатах хазяйнують  люди,  котрі  приїжджають  з  інших  країн.  Вони  все вирубують,  а для шахтарів - для  кріплення  лав  і  прохідницьких штреків - немає лісу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Ви  бачите,  навіть  зелені  і "Батьківщина",  чи "зелена"  "Батьківщина",  також  одностайно  за прийняття цієї програми.

 

     ШЕВЧУК В.Я.  Вельмишановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Я коротко хочу сказати ще таке.  Рівно через тиждень  в Україні  проводитиметься День довкілля.  І якщо ви проголосуєте за цю програму,  це буде достойний внесок  Верховної  Ради,  і  ми  з повним правом звільнимо вас від участі в суботнику.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ставиться на голосування проект Закону України про Національну  програму  збереження  біологічного різноманіття   на   1999-2015   роки   в  першому  читанні.  Прошу визначитися.  У першому читанні,  не остаточно.  Даємо  можливість доопрацювати.

 

     "За" - 169.

 

     Депутат Самойленко. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.    Шановні    народні    депутати!    Шановні радіослухачі!  Недоречна  неузгодженість,  яка  виникла  в   залі, пов'язана з якимось незрозумілим протистоянням.

 

     Законопроект про мисливське господарство не раз розглядався у нас в комітеті,  і ми дійшли висновку,  що треба  вносити  не  два проекти, а один.

 

     Прошу фракцію  соціалістів і селян підтримати цю програму.  Я надіюся на вашу підтримку,  а також на підтримку всього залу, тому що  ми  з  вами робимо святу справу.  Цим рішенням ми розпочинаємо відродження  зелених  насаджень,  відродження  біорізноманіття   в Україні.

 

     Іще раз  закликаю  вас  напередодні свята підтримати цю святу справу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Якщо мова йде  про  те,  що  цей законопроект про національну програму пов'язаний із законопроектом про  мисливське  господарство,  то  я  з  усією   відповідальністю інформую  вас,  що  міністр  до  цього  не має ніякого відношення. Профільний комітет,  який очолює депутат Самойленко,  подав на моє ім'я  пропозицію  про  те,  щоб тимчасово зняти цей законопроект з розгляду  і  найближчим  часом,  об'єднавши  його  з   тим,   який підготували в Кабінеті Міністрів, внести на розгляд Верховної Ради один проект.

 

     Це було,  ще раз підтверджую,  звернення профільного комітету на моє ім'я.  Я наклав резолюцію про те,  щоб врахувати пропозицію комітету.  Міністерство,  ще  раз  наголошую,  не  має  до   цього відношення. Давайте, будь ласка, встановимо справедливістіь.

 

     Будь ласка. Сергій Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Селянської партії України.  Я маю  відношення  до  проекту Закону про мисливське господарство, про який ми говоримо. Він ніяк не  пов'язаний  з  цим  законопроектом,  справа  в   іншому.   Цей законопроект  про  національну  програму,  яка  розрахована  на 17 років. До її теоретичної розробки залучені величезні наукові сили, підписи  цих  науковців  тут  є.  І  всього  на  трьох сторіночках написати,  що таке природа України,  подати це у Верховну  Раду  і говорити про те,  що ми справді любимо природу,  промовляти всі ці красиві слова...  Я думаю, що є необхідність з цього приводу (це - надзвичайно  важлива  проблема)  підготувати серйозніший документ, щоб його міг прочитати  не  тільки  академічний  чи  міністерський спеціаліст.  Кожен  громадянин  України,  взявши  цю книжечку,  як Біблію  повинен  читати,  тому  що  проблем  в  екології   у   нас надзвичайно багато.

 

     Правильно було    б    сьогодні    відправити   документ   на доопрацювання,  щоб потім внести  на  повторне  перше  читання.  А голова  комітету з екології часто пише не те,  за що голосує їхній комітет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я ще раз ставлю на  голосування. Про підтримку програми в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 188.

 

     Хто за  те,  щоб  перенести проект на повторне перше читання, прошу  підтримати.  Повторне  перше  читання   найближчим   часом. Підготувати так, щоб усі зрозуміли, про що йдеться.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято.  Будь ласка,  попрацюйте. Ще раз наголошую, що той законопроект про мисливське господарство не має  відношення до того, про що ми зараз говорили.

 

     _____________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо  органів  охорони водних ресурсів). Доповідач - заступник голови Державного комітету України по водному господарству Алієв Кемалій Алієвич. Будь ласка.

 

     АЛІЄВ К.А.,  заступник голови Державного комітету України  по водному господарству.  Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Для підвищення ефективності охорони та раціонального  використання водних  ресурсів потрібно залучити значну кількість людей.  Водним кодексом,  прийнятим Верховною Радою в 1995 році,  передбачено, що Держводгосп  України  та його органи на місцях здійснюють державне управління в галузі використання  та  охорони  вод  і  відтворення водних  ресурсів.  Такі  ж функції щодо підземних вод покладено на Державний комітет України по геології і використанню надр.

 

     Для виконання цих функцій потрібно внести зміни до статті 239 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  яка має назву "Органи охорони водних ресурсів". Зміни стосуються надання органам Держводгоспу  та  Держкомгеології  повноважень щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення (порушення правил використання, охорони  водних  ресурсів,  порушення права державної власності на воду,  пошкодження водогосподарських споруд та порушення правил їх експлуатації).

 

     У цілому це дасть змогу залучити значну кількість працівників водного господарства до корисної справи і не  потребує  додаткових витрат  коштів  та збільшення штатів.  Буде можливість впливати на порушника безпосередньо на водних об'єктах, де працюють працівники водного господарства;  поліпшити стан зберігання гідротехнічних та захисних споруд,  особливо на  територіях  населених  пунктів,  що часто  підтоплюються,  й  так далі.  Персонал,  який працює на цих спорудах, не має на сьогодні повноважень зупиняти дії порушників.

 

     Досвід такої  роботи  працівників  водного   господарства   в Угорщині,  Німеччині  та  інших  країнах  свідчить  про  її високу ефективність,  зменшення фінансових витрат  держави  на  утримання гідротехнічних   та   захисних  споруд,  поліпшення  стану  водних об'єктів та  захисту  населення  від  шкідливих  дій  вод.  Участь водогосподарських  працівників  не  підміняє,  а  доповнює  роботу працівників Мінекобезпеки в цій сфері.

 

     При підготовці змін до Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення   в   частині   надання   органам  Держводгоспу  та Держкомгеології  права  розглядати  справи   про   адміністративні правопорушення було враховано зауваження та пропозиції відповідних центральних органів державної виконавчої влади,  і  проект  закону було погоджено з ними. Під час розгляду законопроекту в Комітеті з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією рядом депутатів були висловлені слушні пропозиції щодо його вдосконалення, з якими ми   цілком   згодні  і  врахуємо  при  доопрацюванні  проекту  та підготовці  його  до  другого  читання.  Проект  закону  підтримав Комітет з питань екологічної політики.

 

     На завершення   виступу   хочу   висловити   глибоку   подяку профільним комітетам  і  Секретаріату  Верховної  Ради  за  подані пропозиції та підтримку в нашій роботі.

 

     Сподіваюся на  підтримку  всіх народних депутатів і прийняття проекту  закону  в  першому  читанні.  Думаю,  це  буде  крок   до поліпшення стану річок і водойм,  а отже, до забезпечення здорових умов життя народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитання є, я бачу.

 

     Депутат Філіпчук. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Дякую.  Народний рух України. Зміни до Кодексу України  про  адміністративні правопорушення направлені насамперед на зрушення в розв'язанні кількох дуже важливих проблем.

 

     Перше. Проблема малих річок.  За останні  десятки  років  три тисячі малих річок уже є втраченими навічно.

 

     Друге. Сьогодні   ніхто  серйозно  не  займається  проблемами хвостосховищ і промислових відходів в особливо великих розмірах, а це  -  забруднення  не  лише стічних поверхневих вод,  а передусім підземних вод як основи нашого водоспоживання.

 

     Я хотів би знати, чи достатній такий розмір адміністративного штрафу  -  п'ять  чи  сім  неоподатковуваних  мінімумів  - за такі серйозні порушення, пов'язані з цими двома проблемами?

 

     АЛІЄВ К.А.  Дякую   за   запитання.   Георгію   Георгійовичу, шановний,  питання,  які  ви  підняли,  справді  мають дуже велике значення для,  так би  мовити,  екологічно  безпечного  проживання населення.  Підрахунки  спеціалістів свідчать,  що від стану малих річок на 40-50 відсотків залежить якість води  у  водосховищах,  - води, яку споживає населення, особливо Києва, населених пунктів по Дніпру і так далі.

 

     Проблема хвостосховищ  розглядається  як  складова   проблеми техногенної  безпеки  держави.  Буде прийнято Закон про техногенну безпеку держави,  де все це буде враховано.  Ми плідно працюємо  з Міністерством  з  питань  надзвичайних  ситуацій,  із  профільними комітетами у цьому напрямі.

 

     Щодо розмірів штрафів.  Розумієте,  тут ідеться про,  так  би мовити,   типові,   масові   порушення,   за  які  в  сьогоднішній економічній ситуації не можна штрафувати в якихось великих  сумах. Це   -   порушення,  скажімо,  режиму  водогінних  зон,  порушення використання прибережних смуг і так далі.  Я думаю,  що з часом, з поліпшенням  економічного  становища  до  цього питання треба буде повернутися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Кемалію Алієвичу! Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  має   голова   Комітету   з   питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  народний  депутат  Кармазін Юрій Анатолійович. Три хвилини. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Дякую. Місто-герой Одеса, з дня визволення якого  від  німецькофашистських загарбників виповнюється 55 років. Фракція "Громада".  Комітет з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  уважно  і  всебічно  розглянув   поданий   Кабінетом Міністрів  України  проект  Закону  про  внесення  змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо  органів  охорони водних ресурсів).

 

     При обговоренні  зазначеного  законопроекту  були  висловлені численні зауваження,  з якими  погодилися  присутні  на  засіданні комітету представники Держводгоспу та Держкомгеології України. Про це ви чули й у виступі заступника голови Держводгоспу.

 

     Тому комітет,  підтримуючи законопроект у цілому,  вважає, що він  може  бути прийнятий у першому читанні з наступним суттєвим - підкреслюю  -   суттєвим   доопрацюванням.   Такої   ж   думки   і науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради України.

 

     Зокрема, і  нашим комітетом,  і науковоекспертним управлінням констатується,  що в частинах першій та другій пропонованої статті 239   зазначається,  що  розгляд  справ  про  адмінправопорушення, передбачені  статтями  48,  59-61  Кодексу   про   адміністративні правопорушення, відноситься до компетенції органів, "що здійснюють управління  і  контроль  за  використанням  та  охороною   вод   і відтворенням   водних   ресурсів,   системи   центрального  органу виконавчої  влади  в  галузі  водного  господарства"  та   органів "системи  центрального органу виконавчої влади у галузі геології і використання надр".

 

     Застосування в    законі    такої    складної     конструкції завуальованої   назви   центральних  органів  виконавчої  влади  є невиправданим  і  абсолютно  недопустимим  з   погляду   юридичної техніки.  Ці органи мають чітко визначені назви: Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп) і Державний  комітет України по геології і використанню надр (Держкомгеології).  Тож це треба змінити,  і це свідчить, що проект не можна прийняти відразу у двох читаннях.

 

     Далі. Згідно з частиною третьою статті 239 проекту відповідні посадові  особи  так  званого  центрального органу   виконавчої   влади   в   галузі  водного  господарства  і центрального органу в галузі геології і  використання  надр  мають право   накласти   на   осіб,  винних  у  вчиненні  правопорушень, передбачених статтями 48,  59-61 КпАП, адміністративне стягнення у вигляді  штрафу до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підкреслюю:  до восьми.  Разом із тим санкцією статті 591  кодексу передбачено  адміністративне  стягнення у вигляді штрафу від 20 до 70   неоподатковуваних   мінімумів   доходів   громадян.   Виникає закономірне   запитання:   як  зазначені  посадові  особи  зможуть реалізувати  своє  право  розглядати   адмінсправи   і   накладати адмінстягнення   на   осіб,   винних   у  вчиненні  правопорушень, передбачених  статтею  591  КпАП,  якщо  її  санкції  передбачають накладення штрафу від 20 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  а вказані посадові особи вправі  накласти  штраф  до  8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян?

 

     Тобто є парадокс. Згідно з новою редакцією статті 239 Кодексу про  адміністративні  правопорушення  посадовим  особам  надається право  здійснювати  те,  що відповідно до статті 591 цього кодексу вони здійснювати не  можуть.  І  хоча  передбачені  в  статті  591 стягнення  можуть  бути накладені на винних осіб іншими суб'єктами застосування закону  -  посадовими  особами  Міністерства  охорони навколишнього  природного  середовища  та  ядерної безпеки України (стаття 2421),  створення на законодавчому рівні таких ситуацій ми вважаємо недопустимим.

 

     З огляду на ці та інші зауваження,  які ми висловили, комітет вніс   проект   постанови   про   прийняття   законопроекту,    що обговорюється,  в  першому  читанні  з  дорученням нашому комітету доопрацювати його разом із Кабінетом Міністрів. Я прошу підтримати цей проект постанови,  а наш комітет доопрацює законопроект, щоб у ньому не було таких юридичних колізій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!   Давайте   прислухаємося   до   представника міста-героя  Одеси,  яке  сьогодні  відзначає  55-у  річницю з дня визволення від німецько-фашистських загарбників (ми зранку  вітали з   цим   жителів   міста,   і  приймемо  в  першому  читанні  цей законопроект.  Георгію Георгійовичу, підтримайте, будь ласка. Ваші пропозиції заступником голови комітету сприймаються.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні колеги!  Ну,  будь  ласка,  давайте дружніше.  Ще раз голосуємо. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Нам   залишилося    розглянути    ще    два законопроекти.  Давайте  мобілізуємось.  Я  думаю,  ми  їх  досить оперативно розглянемо.

 

     Законопроект, який давно чекає розгляду,

- про  внесення  змін  до  Закону України про підприємництво (щодо ліцензування використання радіочастот). Доповідає народний депутат України Віктор Іванович Понеділко. Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

     Там одне речення в законопроекті.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,   Запорізька область). Шановні колеги! Чинним законодавством про підприємництво та   про   зв'язок   передбачено   ліцензування   окремих    видів підприємницької діяльності, у тому числі ліцензування використання радіочастот.

 

     Видачу цього виду ліцензій покладено Кабінетом  Міністрів  на Держкомзв'язок України.  Водночас законодавством про телебачення і радіомовлення    передбачено    ліцензування    телерадіомовлення, здійснювати  яке уповноважений позавідомчий конституційний орган - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Статтею 1 Закону про телебачення і  радіомовлення  визначено, що  ліцензія  -  це  письмовий  дозвіл Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,  що дає право на створення  та використання  каналу  мовлення  і  часу мовлення.  Там же в законі визначено,  що канал мовлення - це сукупність технічних засобів  з частотними присвоєннями.

 

     Статтею 22  Закону  України  про  Національну  раду України з питань телебачення  і  радіомовлення  ліцензія  Національної  ради визначена    як    єдиний   і   достатній   документ,   що   надає телерадіоорганізації право мовлення згідно з умовами,  зазначеними в ліцензії.

 

     Здавалося, все   врегульовано,   і  цей  вид  підприємницької діяльності ліцензується Національною радою. Усе було зрозуміло, не викликало  ніяких  заперечень аж до січня цього року.  Постановами Кабінету Міністрів,  а також  наказами  Держкомзв'язку,  рішеннями Ліцензійної   палати  України  та  Міжвідомчої  комісії  з  питань ліцензування використання радіочастот визначаються умови конкурсів на   використання  радіочастот,  проведення  аукціонів  з  продажу ліцензій на використання  радіочастот  та  встановлюються  розміри плати   за  видачу  та  переоформлення  ліцензій  на  використання радіочастот.

 

     Щоб уникнути подвійного ліцензування ( а в нашому випадку  це вже  потрійне  ліцензування)  одного й того ж виду діяльності,  ми пропонуємо внести зміни до Закону про підприємництво і  тим  самим розмежувати  повноваження  органів державної виконавчої влади щодо ліцензування   окремих   видів   підприємницької   діяльності   та позавідомчого   державного  органу  -  Національної  ради  -  щодо ліцензування     телерадіомовлення     (ліцензування     суб'єктів інформаційної діяльності).

 

     Дякую за увагу. Якщо є запитання - будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Я бачу три руки - Костицький, Крук і Довгань.  Шановні  колеги,  давайте  погодимося,   що   буде   три запитання.

 

     Депутат Костицький. Будь ласка. За ним - депутат Крук.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 84, Івано-Франківська   область).  Дякую.  Скажіть,  будь  ласка, шановний доповідачу,  як  ви  дивитеся  на  можливість  проведення експертизи   на   предмет   врахування  вимог  морального  захисту суспільства при видачі ліцензій на використання частот?

 

     Ще у Верховній Раді  попереднього  скликання,  коли  ви  були головою  комітету,  я  вносив проект Закону про захист громадської моралі і психіки населення від негативного впливу кіно-,  відео- і телепродукції.  Ситуація  на телебаченні за цей час,  на жаль,  не виправилася, а стала ще гіршою.

 

     Так от запитання:  чи можна при видачі ліцензії враховувати й те, наскільки відповідає цим вимогам кожна телестудія.

 

     Дякую.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Дякую,  шановний Василю Васильовичу. У Законі про Національну раду це  якраз  і  передбачено  серед  інших  умов видачі  ліцензії,  тобто  вимоги  Національної ради - ліцензуючого органу - до суб'єкта інформаційної діяльності.

 

     А що  стосується  цього   питання,   то   воно   з   цим   не кореспондується.   І  ще  одне.  У  комітеті  зараз  розробляється законопроект про захист суспільної  моралі,  який  поєднує  і  ваш варіант,  і  варіант  Медведчука,  і  варіант  комітету - декілька варіантів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Крук. Будь ласка.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 139,  Одеська область).  Уважаемый  Виктор  Иванович!  Вы  знаете,  что  комитет высказал  по  данному  вопросу  отрицательное мнение,  и знаете по каким причинам. Я не хотел бы отнимать сейчас время и напоминать о них.  Но  сегодня  мы с вами в первой половине дня договорились об изменениях в вашей поправке.  Вы в своем выступлении  об  этом  не сказали.

 

     Поддерживаете ли вы эти изменения? Если поддерживаете, то наш комитет поддержит вашу поправку. И как она будет трактоваться?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  В той редакции, которую я предлагал, пункт 20 звучал так:  "використання радіочастот, крім питань, віднесених до компетенції Національної  ради  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення".

 

     Комитет предлагает   этот   же   пункт  сформулировать  таким образом:  "діяльність, пов'язана з використанням радіочастот, крім питань,  віднесених  до  компетенції  Національної  ради  з питань телебачення і радіомовлення".

 

     Ваша поправка уточняет, делает чище, корректнее формулировку. Я обеими руками за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви погоджуєтесь як автор.

 

     Депутат Довгань. Будь ласка. І будемо визначатися.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Фракція  Селянської  партії.  Шановний  Вікторе Івановичу,  наші люди вже звикли до того,  що як тільки десь хтось дає  якийсь дозвіл,  то за це треба платити хабарі.  У даному разі ваша поправка якраз ліквідує інститут такого хабарництва.

 

     Але мене  насторожує  така  проблема.  Наші  канали   на   70 відсотків належать громадянам не України,  і регулювання, скажімо, всякого роду передач,  і керування з  боку  держави  можливе  лише завдяки тому, що в наших руках є ще оці радіопередавальні пристрої і,  зокрема,  інститут,  який регулює  ці  частоти.  Наскільки  це забезпечить,  скажімо, збереження наших національних радіокомпанії і телекомпанії?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Дякую за запитання.  Я  скажу  дуже  коротко. Канали  не  належать  іноземним  громадянам.  Усі  канали належать державі. Я можу назвати тільки окремі випадки (пальців однієї руки вистачить, щоб перерахувати), коли теле- радіокомпанія є власником передавальних пристроїв, а не арендує їх у держави.

 

     Інша справа,  що за Законом про телебачення  і  радіомовлення таке   право  є,  і  певний  іноземний  капітал  присутній,  тобто реалізується  це  право,  арендуються  ці   канали.   Але   важелі залишаються в держави.

 

     Що стосується    потрійного   ліцензування,   ми   тут   його запобігаємо  і  разом  з  комітетом,  який  займається   питаннями зв'язку,     відпрацьовуємо    законопроект    про    використання радіочастотного ресурсу. Це буде спроба створити отой єдиний орган

-  розпорядник цим національним багатством,  яким є радіочастотний ресурс. Тоді набагато легше буде все це регулювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу, сідайте.

 

     Шановні колеги!  Співдоповідачами  з   цього   питання   було визначено   представників  двох  профільних  комітетів:  з  питань економічної політики і з питань будівництва, транспорту і зв'язку. Думку  Комітету з питань будівництва,  транспорту і зв'язку ви вже чули,  доповідач погодився з їх пропозицією.  Це, справді, уточнює формулювання.

 

     Станіславе Івановичу,  будь  ласка.  Позиція вашого комітету. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Гуренка.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).   Спасибі.  Шановні  колеги!  Я  просив  би  вас  підтримати пропозиції,  про які доповів щойно з трибуни депутат Понеділко. Ми в комітеті ретельно розібралися з цією проблемою,  і хочу сказати, що це рішення досить просте. Ідеться про розмежування повноважень, щоб не було подвійного ліцензування, щоб були чітко визначені межі повноважень: де має право, скажімо, працювати Держкомзв'язок, а де

- Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Принагідно хочу   підтримати   виступ   колеги   Довганя.   У Китайській  Народній  Республіці  іноземний  капітал  до   засобів масової  інформації  не  допускається.  І  це значною мірою сприяє тому, що там стабільна політична і соціально-економічна ситуація.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам, Станіславе Івановичу.

 

     Шановні колеги!  Прошу  зорганізуватися.   Ще   раз   зачитаю остаточну редакцію, яку ми будемо голосувати. Це редакція Комітету з питань будівництва,  транспорту і зв'язку,  пропозиція  депутата Крука:   "пункт  20  частини  4  статті  4  викласти  в  редакції: діяльність,  пов'язана з використанням радіочастот,  крім  питань, віднесених  до  компетенції  Національної  ради  України  з питань телебачення і радіомовлення".

 

     Пропоную підтримати  законопроект  у  такій  редакції.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 201.

 

     Шановні колеги, давайте, будь ласка, підтримаємо. Голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Шановні колеги,   ні   в   кого   ж  немає  зауважень.  Прошу підтримати. Ще раз голосуємо. Давайте дружніше.

 

     "За" - 236.

 

     Пропоную в цілому прийняти законопроект,  оскільки  тут  одне речення. Прошу дружно підтримати в цілому зміни до закону.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги, у порядку денному залишилося ще одне питання, вибачте,  "з  бородою",  яке  перейшло  до  нас  іще   від   наших попередників - проект Закону про обов'язковий примірник документів (друге читання).

 

     Слово має член Комітету з питань культури і  духовності  Ніна Олексіївна Покотило. Будь ласка.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  виборчого блоку соціалістів і селян.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні депутати! Ухвалення  Закону  України  про  обов'язковий примірник документів важливе для поповнення національного інформаційного фонду України. Ця   сфера   досі  не  врегульована  законодавчо.  Відносини,  які виникають між виробниками та одержувачами обов'язкового примірника документів,  до  сьогодні регламентує Постанова Кабінету Міністрів України  від  6  липня  1992  року  про   впорядкування   розсилки контрольних примірників творів друку.

 

     Основне завдання  цього  законопроекту  - врегулювати систему обов'язкового  примірника  документів  і  правові  відносини,  які виникають між виробниками та одержувачами обов'язкового примірника документів.

 

     Законопроект визначає не перелік організацій, які мають право на  одержання  обов'язкового примірника,  а категорії організацій, як,   скажімо,   Національна   бібліотека,    і    позакатегорійні організації,  наприклад  Книжкова  палата.  До  останніх віднесено також  Верховну  Раду   України,   Президента   України,   Кабінет Міністрів,  органи  виконавчої  влади в галузі інформації,  на які покладена функція державної реєстрації засобів масової  інформації та    ведення    державного    реєстру   видавців,   виготівників, розповсюджувачів видавничої продукції.

 

     Доставлянню підлягають такі тиражовані документи, виготовлені виробниками всіх форм власності: книжки, брошури, журнали, газети, аудіо-  і  відеопродукція,  нотні,   картографічні,   образотворчі видання,  електронні  видання,  нормативно-правові  акти  у  сфері стандартизації, метрології та сертифікації.

 

     Законопроект про обов'язковий примірник  документів  написано на  перетині  різних сфер суспільних відносин.  Цей законопроект є синтезуючим документом,  його  було  прийнято  в  першому  читанні Верховною  Радою  попереднього скликання 23 грудня 1997 року.  Для опрацювання зауважень і пропозицій,  які  надійшли  після  першого читання,  було  створено  робочу  групу  з  фахівців  Міністерства культури і мистецтв,  Міністерства інформації, Головного архівного управління  при  Кабінеті  Міністрів  України,  Книжкової  палати, Національної парламентської  бібліотеки,  Національної  бібліотеки імені  Вернадського,  Державного  агентства України з авторських і суміжних прав при Кабінеті Міністрів України,  Асоціації  видавців України.

 

     За цей  час  Верховною  Радою  було  прийнято кілька дотичних законів,  зокрема закони  України  про  видавничу  справу  та  про кінематографію,  що  зумовило  внесення уточнень у редакцію деяких статей даного проекту. Крім того, народні депутати цього скликання подали  нові зауваження та пропозиції,  які треба було розглянути. Комітетом  було  створено  ще  одну  робочу   групу,   яка   вдало доопрацювала  законопроект.  Внаслідок проведеної роботи він набув структурної стрункості. Надійшло понад 70 зауважень та пропозицій, переважна більшість яких врахована.

 

     Комітет з  питанть  культури  і  духовності пропонує прийняти законопроект   у   цілому,   оскільки   великих   розходжень   між пропозиціями   та   зауваженнями  народних  депутатів  і  кінцевою редакцією документа немає.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніно Олексіївно.

 

     Шановні колеги!  Ніхто  з  народних  депутатів,  які  вносили пропозиції,  не заперечує?  Правда,  мені здалося,  там пропозиції тільки попередніх депутатів.

 

     Пропоную підтримати  цей  проект  Закону   про   обов'язковий примірник документів і прийняти його в другому читанні. Голосуємо.

 

     Ніно Олексіївно, ви йдіть голосуйте.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Окрім  двох  законопроектів,  які,  так  би мовити,  не  були  доопрацьовані  в  залі,  ми  виконали  все.  Із учорашнього  дня  залишилося два досить коротеньких законопроекти. Якщо буде ваша воля,  ми їх сьогодні приймемо і на цьому завершимо нашу роботу.

 

     Пропонується прийняти  закон  ось  такого  змісту:  "З  метою фінансової  стабілізації,  збереження   обігових   коштів   та   з урахуванням   обмежених   фінансових   можливостей   суднобудівних підприємств   звільнити   зазначені   підприємства   від    сплати нарахованої  за  станом  на  1  березня 1999 року пені на недоїмку перед Пенсійним фондом України, яка утворилася у 1995-1998 роках у відповідності з діючими нормативними актами,  за умови остаточного розрахунку по недоїмці до 1 липня 1999 року".

 

     Прошу підтримати суднобудівників (Шум у залі).  Із  Пенсійним фондом погоджено, шановні колеги. Пенсійний фонд дав згоду.

 

     "За" - 176.

 

     Депутат Матвєєв. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемые   депутаты!   Уважаемый   Адам   Иванович!  Автор  этого законопроекта  -  я,  Владимир  Матвеев.  Этот  закон  позволит  в Пенсионный  фонд  добавить  от  18 до 32 миллионов гривень за счет погашения недоимки, которая возникла в 1995, 1996 и 1997 годах.

 

     Сейчас ожидается    оживление     финансовой     деятельности судостроительных предприятий. Но если изять все деньги, которые у них появятся,  то есть если они одновременно  погасят  недоимку  и уплатят  пеню,  то предприятия останутся практически без оборотных средств.

 

     Предприятия согласны погасить недоимку,  которая образовалась ранее,  до  1  июля.  Если  они не смогут погасить в этот срок эту недоимку,  то им нужно будет и  погашать  недоимку,  и  уплачивать пеню.  Я  считаю,  что  мы должны принять этот закон,  и я обясню почему.

 

     Первое. Это   даст   возможность   путем    перераспределения поступивших   средств   погасить   задолженность   по   пенсиям  в сельскохозяйственных районах пяти областей.

 

     Второе. Это даст возможность в дальнейшем не  начислять  пеню на недоимку, которая образовалась не по вине предприятий.

 

     Я просил бы этот законопроект поддержать.

 

     Я обращаюсь  к  социалистам  и  селянам.  Ко  мне  в перерыве подошла  член  Политсовета  Социалистической  партии   Зима   Анна Антоновна  и задала один-единственный вопрос "Когда будет погашена задолженность по пенсиям"? Я считаю, что вы должны поддержать этот проект.

 

     И члены НДП должны поддержать,  потому что это в значительной мере позволит решить задачу, которую Премьер-министр ставит каждый раз,   когда  собирает  руководителей  на  учения  по  гражданской обороне. А уж Рух должен поддержать это обязательно. Все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є одне запитання  у  депутата  Матвієнкова.  Будь ласка. I будемо голосувати.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Я  попрошу  четко и ясно уточнить,  о чем идет речь:  о задолженности или о пене? За какой промежуток времени и какова это сумма?

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Есть  задолженность  перед  Пенсионным  фондом, которая состоит из двух частей:  недоимка,  то есть  то,  что  они должны были заплатить, и пеня. Речь идет о погашении предприятиями недоимки при списании пени.  Сумму от 18 до 36  миллионов  гривень получит  Пенсионный фонд.  Списание - приблизительно половина этой суммы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  Володимире Йосиповичу.  Шановні колеги! Ми  не  раз  у  цьому  залі вели мову про те,  що треба підтримати суднобудівників,  а  14-го  числа  будемо   проводити   спеціальні парламентські слухання щодо пенсійних справ.  Давайте підтримаємо, тим більше що це до 1 липня.  Зараз надійдуть кошти,  і до 1 липня відповідно  Пенсійний фонд отримає більше коштів.  Пенсійний фонд, наголошую,  дає згоду на те,  щоб ми прийняли такий  закон.  Прошу підтримати.   Представники  міста-героя  Одеси  кажуть,  що  треба голосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Будь ласка,  шановні колеги,  голосуємо.  Ще  раз  наголошую: Пенсійний фонд - за.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги! Не вистачає буквально кількох голосів.

 

     Депутат Марченко (Черкаси). Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область). Дякую, Адаме Івановичу. Чому немає позитивного результату голосування? Моя позиція зводиться до того, що проблему треба  вирішувати.  Однак сьогодні Черкаському шовковому комбінату Міністерство оборони і Міністерство внутрішніх  справ  заборгували велику суму за держзамовлення,  і на такий самий борг підприємству нарахована пеня - 900 тисяч гривень. Чому питання не стоїть ширше: взагалі це списати в тому разі, коли держава заборгувала?

 

     За таких умов закон може бути прийнятий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  буде  підготовлено  такий законопроект,  ми можемо розглянути це питання ширше.  Це не виключено. Але мова йде про  специфічну  галузь,  яка  невдовзі одержить серію замовлень і з'являться певні кошти. Саме для цієї галузі, для суднобудівників. У них з'явиться можливість розв'язати ці проблеми.

 

     Але це  не  знімає  вашої  пропозиції.  Будь  ласка,  вносьте проект, і будемо його розглядати.

 

     Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     І ще один учорашній наш борг. Одне речення.

 

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     Будьте уважні, щоб ми свідомо приймали рішення.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні  колеги  народні депутати!  Я дуже прошу звернути увагу на те,  що вчора ми не встигли внести невеличку поправку  до  закону. Проект надійшов до Верховної Ради 29 січня 1999 року.  Це поправка до статті  4  Закону  України  про  державне  регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції.  Вона зумовлена тим, що громадяни України отримують через поштові відділення посилки,  куди вкладені продукти харчування.

 

     До нас  звернувся Кабінет Міністрів із проханням внести зміну стосовно положення про ввезення  сільськогосподарської  продукції, що   підпадає  під  визначення  1-21  груп  Товарної  номенклатури зовнішньоекономічної  діяльності,  а  саме,  що  це  положення  не поширюється на продукти харчування у фабрично-заводській упаковці, що надходять у міжнародних  поштових  відправленнях  вагою  до  10 кілограмів на адресу фізичних осіб. Тобто громадяни, які отримують посилки...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентино Петрівно, будь ласка, по суті. Там одне речення, а ви вже 25 сказали. Ви зачитайте текст.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Я  зачитала.  Положення  про  сертифікацію  не поширюється на продукти харчування,  які отримують фізичні особи в посилках  вагою  до  10  кілограмів.  Цю  пропозицію  підтримали і науково-експертне управління,  і наш комітет,  і просимо депутатів її підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо в цілому. Сідайте, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В. П. Прошу підтримати.

 

     "За" - 201.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, голосуємо!

 

     "За" - 201.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемый Адам Иванович!  Я вас очень прошу  включить  в повестку дня вопрос по "АвтоЗАЗ-ДЭУ"...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги!  Ми поки що ведемо мову про цей законопроект. Давайте визначимось,  тоді будемо говорити про  "АвтоЗАЗ"  (Шум  у залі).

 

     Шановні колеги! Я розумію, що ви найкрикливіші тут, але, будь ласка,  не треба кричати.  Ну чого ви доб'єтесь  криком?  Ви  троє галасуєте на весь зал.  Давайте визначимось із цим законопроектом. Прошу підтримати зміну до закону. Одне речення. Голосуємо.

 

     "За" - 201.

 

     Шановні колеги,  я останній раз поставлю  на  голосування.  А потім...  Я  бачу  по  залу,  які  фракції  не  голосують.  Зроблю оголошення,  які фракції не підтримують цього законопроекту, - ті, хто рвуть на собі сорочку,  заявляючи,  що вони за трудящих,  а як треба допомогти трудящим, не хочуть допомогти.

 

     Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 214.

 

     Сідайте, будь ласка.  Шановні колеги, більше голосувати ми не можемо. Є 286 народних депутатів, із них тільки 214 голосують.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитись.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосується законопроект у цілому в поіменному режимі.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 251.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу висвітити по фракціях.

 

     Комуністи - 115 із 116;  НДП - 15 із 20 присутніх; НРУ - 8 із 21 присутнього; "Громада" - також лише 4 присутніх; СПУ - 23 із 23 присутніх;  СДПУ(о) - 9 із 13 присутніх; "Батьківщина" - 17 із 17; зелені - 11 із 11;  "Відродження регіонів" - 15 із  16  присутніх; "Незалежні" - ті, які дуже добиваються, щоб їх було багато, - аж 4 присутніх;  СелПУ - 3 із 13;  ПСПУ - усі 11; Рух (перший) - 4 із 9 присутніх; "Реформи-центр" - 4 із 6; позафракційні - 8 із 9.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   У  нас  справді  є  законопроект  і  проект постанови,  що стосуються СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ". У нас залишилося п'ять хвилин,  давайте  розв'яжемо  цю  проблему,  бо  ми десять днів не будемо засідати, а держава щодня втрачає величезні кошти.

 

     Наталіє Михайлівно, будь ласка. Три хвилини.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична  опозиція.  Шановні  депутати!  Закон  про стимулювання  виробництва  автомобілів в Україні приймала Верховна Рада  тринадцятого  скликання.  Закон  приймали  для   того,   щоб стимулювати  саме вітчизняного товаровиробника.  Спочатку 18 липня 1997 року з автомобілебудівників було  списано  заборгованість,  а вже  19  вересня 1997 року прийнято закон.  І закон,  я б сказала, непоганий.  Але потім робота виконавчої влади і укладення угоди  з корейцями,  з  корпорацією  ДЕУ,  показали,  що  інтереси  України залишилися незахищеними.  Ось чому сьогодні з боку корейців  грубо порушуються бізнес-плани, не виконується інвестиційна програма.

 

     Угоду підписано таким чином,  що голоси розділилися 50 на 50, але корейцям дано на один голос більше.  Вони  заблокували  продаж автомобілів   у   кредит,   заблокували   розрахунки,   нав'язують комплектуючі за штучно підвищеними цінами,  і  від  того  потерпає підприємство.  Кожного  дня  Україна втрачає 20 мільйонів гривень, тому що стоїть  і  підприємство  "АвтоЗАЗ",  і  інші,  які  з  ним пов'язані.

 

     Тому в Комітеті з питань економічної політики було розглянуто цей закон і підготовлене доповнення до статті 6 закону.  Воно  вам роздане вже давно.

 

     Сам закон  залишається  незмінним,  але  в  останній статті 6 додається:  "У  разі,  якщо  інвестором  (інвесторами),  що   вніс інвестицію,  не  будуть  усунуті  недоліки в строки,  що вказані в повідомленні,  орган  державної  влади  вживає  заходів   судового стягнення  в  порядку,  встановленому  законодавством  України,  з інвестора  (інвесторів),  що  вказаний  у  частині   першій   цієї статті...

 

     На період  врегулювання  розбіжностей  чи  судового вирішення спору орган державної влади, уповноважений здійснювати контроль за виконанням  інвестиційної  програми,  приймає  на  себе управління пакетом  акцій  інвестора  (інвесторів),  що  вніс  інвестицію  до статутного   фонду   підприємства  по  виробництву  автомобілів  і запасних частин до них з інвестицією (в тому числі іноземною)".

 

     Тобто на період,  коли це розглядається в  судовому  порядку, треба дати можливість органу державної влади здійснювати контроль. Ось і все. Це єдина поправка до закону.

 

     Після обговорення  комітет  переважною  більшістю  (пригадую, один  голос був "проти") підтримав цю поправку.  І я прошу зал теж підтримати цю поправку  до  закону  й  дати  можливість  захистити інтереси вітчизняного товаровиробника.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Наталіє  Михайлівно,  але,  наскільки  я пригадую,  крім  проекту  закону  ще  був  проект  постанови.   Ви пропонуєте тільки внести зміни до закону?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ми пропонуємо внести зміни до закону і подаємо одночасно проект постанови з п'яти пунктів.  Пункт  1  -  прийняти запропоновані зміни до закону за основу.

 

     Пункт 2  -  доручити  Комітету з питань економічної політики, управління  народним  господарством,   власності   та   інвестицій доопрацювати  зазначений  проект  закону з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи.

 

     Ось пан Павловський  вніс  свою  пропозицію.  Якщо  ми  зараз приймемо цю постанову, тобто приймемо поправки за основу, то потім можна врахувати і пропозиції Павловського.

 

     Пункт 3 - відмітити,  що реалізація угоди між урядом  України та  корпорацією  ДЕУ  про  основні  принципи  створення  спільного підприємства з виробництва легкових автомобілів  виявила  серйозні недоліки,  допущені  при її підписанні,  у результаті яких Україні завдано значних економічних збитків.

 

     Пункт 4 - доручити Генеральній прокуратурі України перевірити додержання і правильність застосування Кабінетом Міністрів України вимог Закону України про стимулювання  виробництва  автомобілів  в Україні  і  про  результати  перевірки поінформувати Верховну Раду України.

 

     І пункт 5,  останній  -  заслухати  на  пленарному  засіданні четвертої  сесії Верховної Ради України в порядку контролю питання про  результати  застосування  Закону  України  про   стимулювання виробництва автомобілів в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

     Депутат Черненко.  Будь ласка За ним - депутат Павловський. І будемо визначатися (Шум у залі). Голосувати зараз?..

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Да не кричите!

 

     ВІТРЕНКО Н. М. За основу прийміть, ми доопрацюємо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Адам Иванович!  Уважаемые  товарищи  депутаты! Надо проголосовать за это постановление.

 

     Действительно есть  проблемы,  и  мы должны сделать серьезные выводы,  чтобы в будущем,  когда будем принимать такие законы,  не повторять  ошибок,  допущенных  ранее,  если  уж  мы защищаем свое производство, то давайте с этого и начинать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Тут  іще   є   поправка депутата Павловського.  Давайте проголосуємо проект постанови і на цьому  сьогодні  завершимо.  Там  у  першому  пункті  пропонується прийняти законопроект у першому читанні.

 

     Голосуємо, будь   ласка.   Прошу  підтримати.  Надто  важливе питання.

 

     "За" - 193.

 

     Шановні колеги!  Давайте,  підтримаємо.  Я  думаю,   ми   без поіменного   голосування   розв'яжемо  цю  проблему.  Я  бачу,  що абсолютно всі фракції підтримують. Голосуємо.

 

     Наталіє Михайлівно, сідайте, будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Шановні колеги!  У кого є заперечення проти цієї постанови? З мотивів?

 

     Депутат Кармазін.  Будь  ласка.  За ним - депутат Гуренко.  І потім ще раз визначимося.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую.  Місто-герой Одеса,  "Громада". Шановні народні  депутати!  Я  звертаюся  до  тих  50,  які не голосували. Сталися страшні речі.  У районі Одеси, в Іллічівську, є складальне виробництво.  У  Варні  розкручують автомобілі,  завозять сюди без мита на кораблях,  тут складають, і потім ми маємо оцю, розумієте, окупацію корейськими автомобілями. Тому вони не зацікавлені.

 

     Я звертаюсь   до   всіх  народних  депутатів,  незалежно  від фракцій:    це    сьогодні    національні    інтереси     України, національноекономічна   безпека   України.   Прошу  підтримати.  І місто-герой  Одеса,  яке  сьогодні  відзначає  55  років  від  дня визволення, просить підтримати цей закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав  Іванович  Гуренко,  голова  Комітету з питань економічної політики. Говоріть, Станіславе Івановичу.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Шановні колеги!  Я хочу привернути вашу  увагу, по-перше, до того, що сказав шановний колега Кармазін, подруге, до того,  що ви голосуєте  комплексну  постанову,  в  якій  є  оцінка незадовільної  діяльності  Кабінету  Міністрів  при  укладенні  та втіленні в життя цієї угоди.

 

     Далі. Є доручення Генеральній прокуратурі розібратися.

 

     І на третє, що особливо важливе, я хотів звернути вашу увагу. Під   час  наступної  сесії,  восени,  ми  внесемо  це  питання  і розглянемо його докладно.

 

     Дуже прошу проголосувати  за  цей  проект  постанови,  а  всі поправки,   у   тому   числі   і   поправка   шановного  професора Павловського, будуть враховані при доопрацюванні. Голосуймо!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  одна  репліка.  Я  знаю,  що  і нинішній  склад Кабінету Міністрів підтримує таке розв'язання цієї проблеми.  Як бачите,  інтереси і виконавчої, і законодавчої влади збігаються. Давайте дружно підтримаємо.

 

     "За" - 230.

 

     Шановні колеги!  Ми  завершили  і  робочий  день,  і  робочий тиждень на дуже добрій ноті.  Я  хотів  би  побажати  вам  гарного відпочинку і гарних свят. Не забудьте, що 13-го числа ми проводимо День  уряду,  на  якому  слухаємо  досить  серйозне  питання   про виконання   соціальних   програм,   пов'язаних  із  Чорнобильською трагедією. 14-го числа проведемо в цій залі парламентські слухання з не менш злободенних проблем.

 

     На цьому пленарне засідання оголошується закритим.

 

     Гарного відпочинку   вам  протягом  цих  святкових  днів.  До зустрічі.