БЮЛЕТЕНЬ N 37

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  8  к в і т н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Прохання зареєструватися.

 

     Встигли зареєструватися  315  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект    Закону    про    трудові   колективи. Доповідає...  Так,  будь ласка, щодо статті 67 Кодексу законів про працю.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Александр Николаевич!  Во внесенном  мною  на рассмотрение    Верховного   Совета   законопроекте   предлагается дополнить статью 67 Кодекса законов о труде Украины нормой о  том, что если праздничный или нерабочий день,  о чем говорится в статье 73 кодекса,  совпадает с выходным днем, то выходной переносится на следующий день.  Следует отметить, что такое положение действовало до  декабря  1997  года,  но,  по  настоянию  правительства,  было отменено.

 

     На мой   взгляд,  аргументация  Кабинета  Министров,  которая приводилась в связи с отменой этого права наших трудящихся,  мягко говоря,  не  выдержала  испытания  временем.  Тогда  правительство говорило,  что,  отменив эту норму,  мы  получим  дополнительно  в бюджет  350 миллионов гривень.  Как видите,  результаты выполнения бюджета за прошлый год  не  показывают,  что  такие  деньги  можно получить, упразднив эту норму.

 

     В то же время,  по данным официальной статистики, за 1998 год количество безработных возросло на 52 процента  и  превысило  один миллион   трудоспособных   граждан  Украины.  Как  свидетельствует мировая практика,  в этих условиях никто  не  идет  на  увеличение нормы  рабочего  времени.  Наоборот,  одним  из  способов создания рабочих мест есть  небольшое  и  постепенное  сокращение  рабочего времени.

 

     Я вношу  предложение  принять  этот проект закона за основу и сразу же в целом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до депутата Донченка?  Профільний комітет підтримує?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Профильный комитет поддерживает.

 

     ГОЛОВА. У  вас  є  на  руках  проект  закону?  Немає  потреби зачитувати?

 

     Я ставлю на голосування проект Закону про внесення  зміни  до статті  67  Кодексу  законів про працю України,  внесений народним депутатом Юрієм Донченком. Голосуємо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Прошу поддержать.

 

     "За" - 190.

 

     ГОЛОВА. Не  встигли?  Блохін  не  встиг  проголосувати.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Депутат Стоян. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України.  Шановні народні депутати!  Я хочу вам нагадати, що ще чотири роки тому під час   переговорів  уряду  і  профспілок  ми  домовилися,  що  коли святковий день збігається з вихідним,  то вихідний переноситься на наступний   день.   Ця   норма   діяла,  а  потім  уряд  самочинно (підкреслюю, самочинно) скасував її.

 

     Я розумію, зараз можуть сказати: і так ми не працюємо, які ще там свята. Пробачте, але все одно наступного дня після свята ніхто не працює, тільки витрачаються кошти.

 

     Тому я  прошу  підтримати  пропозицію  комітету  (це  позиція профспілок України):  якщо святковий і вихідний дні збігаються, то вихідний переноситься на наступний день.  У нас у неділю Пасха - у понеділок   ми   повинні   відпочивати.   Прошу   підтримати   цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо? Будь ласка.

 

     "За" - 233.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція з  поправкою  Донченка  проголосувати  в цілому.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Александр Николаевич! Я предлагал проголосовать и за основу, и в целом.

 

     ГОЛОВА. Щоб не було питань, давайте проголосуємо в цілому.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Будь ласка, доповідайте проект Закону про трудові колективи.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемый  Александр   Николаевич!   Уважаемые народные депутаты! Все более обостряющееся социальное напряжение в трудовых  коллективах  предприятий   разных   форм   собственности заставило  меня  повторно  внести  на  рассмотрение Верховной Рады Украины проект Закона о трудовых коллективах.  Кроме  того,  имеет место и политический момент.  А именно то,  что после 1991 года, с начала построения в Украине  буржуазного  государства,  наработана сильная  законодательная  база,  защищающая  частный капитал и его владельцев.  И если до 1991 года депутаты Верховной Рады десятого, одиннадцатого  созывов  рассматривали  законодательную базу прежде всего через призму человека труда, то после буржуазного переворота эти критерии резко изменились.

 

     Более того,  в 30 процентах трудовых коллективов,  особенно в тех,  где  присутствует  частный  капитал,  вообще   нет   никаких организаций трудящихся - ни традиционных, таких, как профсоюзы, ни каких-либо других.  И опасения профсоюзов,  что  этим  законом  мы создадим   на  предприятиях  альтернативу  профсоюзным  комитетам, необоснованы, потому что некому создавать эту альтернативу.

 

     На мой  взгляд,  именно  этот  закон   заставит   профсоюзные организации  там,  где  они  слабо  работают,  а именно в трудовых коллективах,  более активно защищать  интересы  трудящихся,  а  не только  на  уровне  вышестоящих  профсоюзных  органов,  в  органах исполнительной власти в областях и на национальном уровне.

 

     От многих руководителей  предприятий  на  вопрос,  почему  не заключаются коллективные договора, которые, как известно, являются одним из активных средств социальной защиты  конкретного  человека труда, можно услышать ответ, что нет второй стороны для заключения такого  договора,  то  есть  организации   трудящихся   на   самом предприятии.

 

     Таким образом,   на   необходимость   принятия  этого  закона указывают два таких момента:  политический  -  защита  конкретного человека  от  частного  капитала,  и  второй  момент - активизация деятельности профсоюзных организаций во взаимодействии с трудовыми коллективами на каждом предприятии, в организации, учреждении.

 

     Теперь несколько слов о законодательной базе,  предшествующей этому проекту закона.  Прежде  всего  это  статья  24  Конституции Украины,   где   предусмотрено,   что   "громадяни   мають   рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом". То есть права работодателей и трудящихся, исходя из этого, уравниваются.

 

     В действующих  законах  Украины упоминается понятие "трудовой коллектив",  в частности в  законах  о  коллективных  договорах  и соглашениях,  о порядке разрешения коллективных трудовых споров, о предприятиях в Украине,  в Кодексе законов о  труде.  Но  права  и обязанности трудового коллектива в сфере производства юридически в полном обеме не урегулированы.  Есть попытки отдельными  статьями законов   обозначить  эти  права,  но  комплексного  (подчеркиваю, комплексного) юридического правового акта в виде закона нет.

 

     Кроме того,  право трудящихся  на  обединение  предусмотрено Конвенцией Международной организации труда 87.

 

     То есть   данный   законопроект  не  только  не  противоречит существующей законодательной базе,  но  и  разработан  в  развитие существующих норм как национального, так и международного права.

 

     Хочу заметить,  что этот законопроект стоит в одной шеренге с законопроектами,     которые     предусматривают     регулирование социально-трудовых отношений,  прежде всего прав трудящихся на тех предприятиях,   где   есть   профсоюзные   организации.   Сегодня, практически  через  восемь лет,  мы,  наконец-то,  приняли в целом Закон о профессиональных союзах.

 

     Права трудящихся на предприятиях,  где нет таких организаций, будут  регулироваться  данным  законом.  Права работодателей будут регулироваться Законом о  работодателях,  проект  которого  внесли народные   депутаты   Украины  Кинах,  Гуров  и  Матвиенко.  Права государства регулируются законами о Кабинете Министров  и  местном самоуправлении.

 

     Обобщающим документом,   регулирующим  процессы  трипартизма, будет  Закон  о  социальном  партнерстве,  проект   которого   нам предстоит рассмотреть сегодня.  Все эти законы должны опираться на подписанную правительством Украины Европейскую социальную  хартию, ратифицировать которую необходимо в ближайшее время.

 

     Теперь о  сути  проекта закона.  Он состоит из пяти разделов, включающих тридцать три статьи.  В проекте  предусмотрено,  что  в состав   трудового   коллектива   входят   не   только   работники предприятия,  которые принимают  участие  в  его  деятельности  на основе трудового договора, но и бывшие работники, которые вышли на пенсию,  уволены  в  связи  с  профессиональным  заболеванием  или трудовым увечьем. Дается определение органа трудового коллектива - совет  трудового  коллектива,  взаимодействующий   с   профсоюзным комитетом,   если   таковой  есть.  Выписаны  полномочия  трудовых коллективов в  сфере  социально-трудовых  отношений  и  управления предприятиями, учреждениями и организациями, касающиеся в основном вопросов  распределения  прибыли,   порядка   осуществления   этих полномочий.   При  этом  предусмотрено,  что  отношения  трудового коллектива и работодателя должны строиться на  принципах  единства их  интересов,  недопустимости какого-либо вмешательства,  которое могло бы ограничить законные права трудящихся и их представителей, со  стороны  органов  представительской,  исполнительной  власти и хозяйственного  управления,  политических  партий,  работодателей, других лиц при осуществлении трудовым коллективом его полномочий.

 

     Детально регламентированы полномочия трудового коллектива при заключении договоров (контрактов) на закупки продукции, выполнение работ,  в  обеспечении  занятости  работников,  в  сфере  рабочего времени и времени отдыха, оплаты и охраны труда.

 

     Значительными полномочиями наделяются трудовые  коллективы  в обеспечении  трудовой  дисциплины,  и не только в плане применения общественного влияния на ее  нарушителей,  а  также  морального  и материального поощрения трудящихся.

 

     Отдельная глава   посвящена   организационно-правовым  формам осуществления полномочий трудовых  коллективов  общими  собраниями (конференциями),  советом  трудового коллектива,  взаимоотношениям трудового коллектива с работодателем и профсоюзными организациями.

 

     Этот закон   применяется   к   трудовым   коллективам    всех предприятий,   учреждений,  организаций  независимо  от  их  формы собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности.

 

     Все замечания,  предложения,  высказанные  при   рассмотрении проекта  Закона  о трудовых коллективах на второй сессии Верховной Рады,  а  также  те,  которые  были  поданы  Кабинетом  Министров, Украинским союзом промышленников и предпринимателей,  профсоюзными обединениями,  я  учел  в  предлагаемом  вам   для   рассмотрения законопроекте.

 

     И последнее.  Учитывая то, что данный закон ни в коей мере не ухудшит  законодательное   поле   Украины   и   защитит   интересы трудящихся,  прошу  принять  этот  проект  за  основу.  Комитет по вопросам социальной политики и труда также просит поддержать  этот документ.

 

     Спасибо.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Григоровичу. Є запитання? Будь ласка, запишіться. Відведемо 5 хвилин. Прошу висвітити список.

 

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Абрамов.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов, Харьков.  Юрий  Григорьевич!  Я  поддерживаю  ваш  законопроект  и считаю,  что это первый шаг в правильном направлении.  Сегодня те, кто захватил в свои руки собственность и власть, проводят политику под лозунгом:  "Разделяй и властвуй".  Они заинтересованы  в  том, чтобы им противостоял не цельный трудовой коллектив, а разобщенные люди,  которые сегодня готовы на любую зарплату,  на любую  работу лишь бы не умереть с голоду.

 

     Этот закон даст возможность тем,  кто сегодня находится по ту сторону   социальных   барьеров,   сплотиться   и   обрести   свои действительные права в борьбе за лучшую жизнь.

 

     У меня к вам такой вопрос.  Скажите,  пожалуйста, считаете ли вы достаточным этот  проект  закона?  Не  считаете  ли  вы  нужным предоставить трудовым коллективам еще и политические права?

 

     Спасибо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.    Спасибо.    В    данном   законопроекте   не предусмотрено никаких моментов,  связанных с политическими правами трудовых коллективов.  Данный законопроект вписывается, если можно так сказать,  в рамки  взаимоотношений  на  основе  трипартизма  - работодатель,  трудящийся  и государство.  Это один из документов, защищающих  интересы  человека  труда.  Я  считаю,  что  если  два коммуниста  -  Леонид  Стрижко  и  Донченко - принимают документы, которые защищают интересы  трудящихся,  то  это  уже  политический момент,  потому  что наша партия защищает интересы человека труда, тех, кто честным трудом зарабатывает себе на жизнь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію  Григоровичу,  на  жаль,   двох   комуністів недостатньо для прийняття закону,  треба більше.  Депутат Абрамов. За ним - депутат Литюк.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый  Юрий  Григорьевич! Этот  закон  очень  важный  и  необходимый  именно сегодня,  когда правящий режим делает все,  чтобы окончательно разрушить  трудовые коллективы, те коллективы, которые формировались за годы Советской власти.  Сегодня у  трудовых  коллективов  нет  защитников,  кроме Коммунистической партии. Директора, пользуясь бесконтрольностью со стороны правительства,  ведут себя как хозяева:  хочу  -  помилую, хочу - казню.

 

     Скажите, пожалуйста, Юрий Григорьевич, закон, проект которого вы предлагаете,  поможет  трудовым  коллективам  чувствовать  себя полноценно и уверенно в этом плане?

 

     Спасибо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо за вопрос,  Федор Михайлович. Я скажу, что директоров тоже надо защищать.  К сожалению,  проект Закона  о работодателях  поступил  в Комитет по вопросам социальной политики не от Кабинета Министров, а от народных депутатов, один из которых

- Анатолий Кириллович Кинах - возглавляет УСПП.

 

     А закон,  о  котором мы сейчас говорим,  будет защищать людей труда на тех предприятиях,  где нет  профсоюзных  организаций.  Вы прекрасно  знаете,  что  сегодня  при принятии на работу отдельным гражданам Украины ставятся условия:  в профсоюз  не  вступать,  на забастовки не ходить и так далее,  то есть полностью ущемляются их политические  права.  Наша  с  вами  задача  -   вооружить   людей законодательной  базой,  чтобы  они  могли  сказать:  "Дорогой мой руководитель!  Ты мне ставишь такие условия - я обращаюсь  в  суд, потому  что  меня защищает Закон о трудовых коллективах,  согласно которому на предприятии можно создать совет  трудового  коллектива или  созвать конференцию,  вместе с руководителем создать базу для заключения коллективного договора,  подписать этот договор и потом контролировать его исполнение".

 

     Я не  зря  говорил  во  вступительном  слове,  что сегодня 30 процентов предприятий вообще  не  имеют  профсоюзных  организаций, вообще не заключают коллективные договора.  А на этих предприятиях работает  больше  миллиона  граждан.  Вдумайтесь,  миллион   людей абсолютно не защищены!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Литюк. Будь ласка.

 

     ЛИТЮК А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  (виборчий  округ  56,  Донецька   область). Уважаемый  Юрий  Григорьевич!  Я  хотел бы задать вам три коротких вопроса.

 

     Первый. Справедливо ли будет включать собственников в  состав трудового  коллектива,  если  собственники  не  всегда участвуют в процессе производства на определенном предприятии?

 

     Второй. Справедливо ли будет в уставе предприятий  обозначать орган,  представляющий интересы трудового коллектива?  Ведь органы могут поменяться - то ли это будет профсоюзная организация,  то ли совет  трудового  коллектива,  -  а  уставы предприятий так быстро менять нельзя.

 

     И третий. Мне кажется, согласно второму разделу этого проекта закона трудовым коллективам позволяется то,  чего даже государство себе не позволяет  в  соответствии  с  Законом  о  предприятиях  в Украине,  то  есть  вмешиваться в хозяйственную,  распорядительную деятельность  администрации.   Вы   предлагаете   даже   контракты заключать при участии трудовых коллективов?

 

     Прошу ответить.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Спасибо.   Что   касается   представительства собственников в трудовом коллективе.  Вы не обратили  внимание  на один момент:  не более 25 процентов в совете трудового коллектива. То есть преобладающая часть состава совета трудового коллектива  - это члены трудового коллектива. А собственник есть собственник, он должен советоваться с трудовым коллективом.  Коллективный  договор вырабатывается на основе переговоров,  и переговорный процесс идет внутри.  Я не вижу ничего страшного в том, что в составе трудового коллектива  будет  25  процентов  собственников.  Мы рассматриваем проект закона в первом чтении. Вносите поправки ко второму чтению, если вы считаете необходимым вообще никого не включать туда. Можно и исключить этот момент.

 

     Что касается устава.  Здесь я с вами  не  согласен.  Принятый устав   предприятия   есть  уставом  предприятия,  тут  никуда  не денешься. А разрабатываться устав предприятия должен совместно. Мы знаем   много   примеров,  когда  предприятие  приватизируется,  а трудовой коллектив находится в стороне.

 

     Приведу вам  такой  пример.   В   моем   округе,   в   городе Старобельске,  кстати,  незаконно  идет приватизация,  крупнейшего элеватора Луганской области.  Я обратился в прокуратуру и  получил ответ,  что они еще разберутся в этом. Так вот, трудовой коллектив практически устранен от участия в разработке устава,  и,  если это предприятие  будет  приватизировано,  он останется в стороне.  Там есть профсоюзная  организация,  кстати,  очень  активная  и  очень хорошая,  но она отстранена.  Приняв этот закон,  мы предусмотрим, что  устав  должен  согласовываться  с  трудовым  коллективом   не формально, а при принятии устава.

 

     Дальше. Что    касается    вмешательства    в   хозяйственную деятельность.   Я   могу   привести   немало   примеров   судебных разбирательств   в   связи   с  незаконным  использованием  денег, принадлежащих  трудовому   коллективу.   Сколько   уголовных   дел возбуждено по этому поводу?  В чьих интересах заключается договор? Чьи интересы,  в том числе финансовые,  отстаиваются? Поэтому я бы так  не  говорил.  Именно  трудящиеся  должны сказать:  этот заказ выгоден предприятию,  а этот -  не  выгоден,  своего  рода  тендер устраивает  трудовой  коллектив.  А  не  так,  что получил взятку, извините за грубое слово, - подпишу этот контракт, не получил - не подпишу.  Вот  трудящиеся рассмотрят два момента,  куда эти деньги пойдут - сколько процентов на охрану труда, на оплату труда, какое процентное   соотношение   оплаты   труда   руководящего  состава, обслуживающего персонала и непосредственно производителей.  Это же внутри можно регулировать! Поэтому этот тезис и записан.

 

     Вы же  посмотрите  все  остальные  моменты  того  раздела,  о котором  вы  сказали,  там  же  конкретно  расписано,   на   какие направления:   на   безопасность   труда,   на   безработицу,   на материальное поощрение и так далее.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Григоровичу.  На мою думку,  ви  так переконали депутатів, що вони готові навіть уже й проголосувати.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді має заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці  Михайло  Володимирович  Степанов.  5 хвилин.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Избирательный    блок    социалистов    и     селян.     Уважаемый председательствующий!     Уважаемые     депутаты!     Предложенный законопроект неоднократно рассматривался на заседаниях Комитета по вопросам социальной политики и труда. Не скрою, на этих заседаниях проходили большие дискуссии.  Высказывались  сомнения,  что  совет трудового  коллектива,  конференция  якобы  составляют конкуренцию профсоюзным  организациям.  Были  мнения,  что  понятие  "трудовой коллектив"  -  архаическое.  Но  в  конце  концов комитет пришел к выводу, что такой закон, безусловно, необходим.

 

     Какие мы можем привести аргументы?  Не конкуренция со стороны руководящих  органов трудового коллектива с профсоюзами,  а помощь профсоюзам.  Потому что совет трудового коллектива  и  профсоюзный комитет,  как предусматривается в этом проекте закона, действуют в несколько  разных  ракурсах.  Профсоюзный  комитет  прежде   всего защищает  конкретного  члена  профсоюза  и  всех членов профсоюза. Работа СТК больше направлена на производственную  деятельность,  в которой  заинтересован  трудовой  коллектив.  И я скажу,  что если профсоюзы  не  занимают  соглашательских   позиций,   то   никакой конкуренции не будет.

 

     В наш  комитет обращались профсоюзы,  в частности независимый профсоюз  работников  оборонной   промышленности   ПО   "Луганский станкостроительный завод".  Они пишут:  "Просим народных депутатов Верховной Рады вернуть право трудовым  коллективам  защищать  свои права  через  принятие  Закона  о  трудовых  коллективах".  Это не соглашательский профсоюз, членов этого профсоюза просто преследуют на Луганском станкостроительном заводе.  Поэтому не будет проблем, если на этом заводе будет  еще  и  совет  трудового  коллектива  в соответствии с Законом о трудовых коллективах.

 

     Еще один аргумент. Сегодня не на всех предприятиях существуют профсоюзные  организации  или  существуют   несколько   профсоюзов одновременно,    в    частности,    на    предприятиях    угольной промышленности,  других  отраслей.   Поэтому   данный   закон   не подменяет, не исключает профсоюзы, а только дополняет их.

 

     Я хотел  бы  обратить внимание на то,  что этот законопроект, несмотря  на  то,  что  он  внесен  коммунистом  Донченко,   очень взвешенный.

 

     Цивилизованный предприниматель  и  хозяин  (не  тот,  который знает только давить  и  не  пущать,  как  говорили  мне  некоторые предприниматели:  "У  меня  на  предприятии  вообще  не  будет  ни профсоюзов,  ни  какихлибо  других  органов")   заинтересованы   в принятии такого закона. Потому что у предпринимателя и у трудового коллектива есть общие интересы.  Главный их интерес в  том,  чтобы предприятие  работало,  производило  продукцию,  имело прибыль.  И совет трудового коллектива поможет устранить огрехи, которые могут совершить администрация, менеджеры, не понимая ни политических, ни социальных вопросов.

 

     Думаю, этих аргументов  хватит  для  того,  чтобы  поддержать предложение  нашего комитета и принять этот проект закона в первом чтении.  А шероховатости,  которые здесь есть, мы сможем исправить во время подготовки ко второму чтению.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Володимировичу.

 

     Шановні колеги!  Обговорюємо за скороченою процедурою:  два - за,  два  -  проти.  Депутат  Черненко?  Не  визначився.   Депутат Кириленко  від  Народного  руху?  Проти.  Депутат Баулін?  Депутат Журавський?  Депутат Беспалий?  Проти.  Депутат  Кендзьор?  Проти. Депутат Стоян? Депутат Заєць? Проти. Депутат Гусак? За.

 

     Таким чином,  депутати Кириленко і Журавський - проти, Баулін і Гусак - за.

 

     Депутат Кириленко. За ним - депутат Баулін.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановні колеги! Ми вже не вперше розглядаємо це питання. І кожного разу  розгляд  цього  питання  лише  стопорив  нормальну роботу пленарного засідання.  Чому?  Тому,  що,  на нашу думку, це питання значною мірою надумане.

 

     Ми виходимо з того,  що в нашій  країні  повинен  розвиватися трипартизм, або, якщо говорити звичайною мовою, має бути взаємодія професійних спілок,  об'єднань роботодавців та уряду. Саме в цьому сенсі і повинна працювати Верховна Рада.

 

     Сьогодні ми прийняли Закон про професійні спілки.  Внесено до порядку  денного  законопроект  про  об'єднання  роботодавців.   У порядку  денному  на сьогодні стоїть питання про проект Закону про соціальне партнерство.  Очевидно,  на основі саме цих законодавчих актів  повинні  будуватися  взаємовідносини  між  працедавцями  та найманими працівниками.

 

     З огляду на це підтекст,  який закладається у проекті  Закону про   трудові  колективи,  внесеному  колегою  Донченком,  є  суто політичним. І цей підтекст дуже легко проглядається.

 

     Подивимося конкретні статті.  Там дуже багато  раціонального, хоча  разом  з  тим  те  раціональне  уже передбачено в Законі про професійні  спілки.  І  ті  раціональні  речі  сповна   виповнюють професійні спілки як наймасовіші, так і альтернативні.

 

     Скажімо, у  статті  6  проекту  закону  "Основні повноваження трудового  колективу"  записано:  бере  участь  у   підготовці   і проведенні виборів,  причому як народних депутатів України,  так і до органів місцевого самоврядування.

 

     Коли існує заборгованість із  заробітної  плати,  коли  мають місце  конфлікти  між працедавцями і найманими працівниками,  хіба головним  питанням  діяльності  трудових  колективів  є  участь  у виборах?  І  хіба  не передбачена участь у виборах інших суб'єктів суспільного життя - політичних партій,  зборів виборців і  кожного окремого   громадянина   шляхом   самовисунення?  Це  питання  вже врегульоване іншими законодавчими актами. До чого воно тут?

 

     Ідемо далі.  Стаття 26,  в якій ідеться про повноваження ради трудового  колективу.  Рада  трудового  колективу  бере  участь  у політичній діяльності  (от  суть  запропонованого  законопроекту), проводить масові заходи (мітинги,  демонстрації тощо). Усе стає на свої місця.  Ясна річ, що тим, хто пропонує цей законопроект, а це ліві   сили  на  чолі  з  Комуністичною  партією,  мало  звичайних демократичних важелів впливу на політичну  ситуацію.  Їм  потрібен додатковий  важіль  в  особі  ради трудових колективів.  Тому вони намагаються в черговий раз внести  цей  проект  закону  у  порядок денний.

 

     З огляду на це Народний рух України пропонує відхилити проект Закону про трудові  колективи  і  більше  не  розглядати  його  на пленарних засіданнях, принаймні під час цієї сесії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Вячеславе  Анатолійовичу,  хоча  кожному добре зрозуміло, що політика - це сконцентрований вираз економіки.

 

     Депутат Баулін. Будь ласка. За ним - депутат Журавський.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  избиратели!  Уважаемые депутаты!  С моей точки зрения, вопрос о роли трудовых коллективов и путях реализации их полномочий очень важный.

 

     Семь лет назад после преступного беловежского заговора у  нас фактически произошел государственный переворот.  Власть,  до этого находившаяся в  руках  трудового  народа,  одной  из  составляющих которого  были  трудовые  коллективы  наших процветающих советских предприятий,  была узурпирована кучкой чиновников и  руховцев  под руководством  уже не товарища,  но еще не пана Кравчука.  Паном он стал немного позже,  приняв участие вместе со  своим  Премьером  в экспроприации  общественной собственности,  поделившись при этом с новыми украинцами, которые, как саранча, налетели на раскрадывание и  расхватывание  созданных многими поколениями ценностей.  Именно тогда у трудовых коллективов  были  отобраны  и  власть,  и  право управлять и распоряжаться народной собственностью.

 

     Сможем ли  мы  одним  законом  вернуть  трудовому  народу его права,  да  еще  в  условиях  нахождения  у  власти  реакционного, антинародного  режима Кучмы?  Увы,  нет!  Поэтому мы должны идти к повышению  роли  трудовых   коллективов   с   учетом   обективной реальности.  И  здесь,  как  говорил  вождь  мирового пролетариата Владимир Ильич Ленин, очень опасно забегание вперед. Вначале нужно добиться  того,  чтобы  политическая  власть  находилась  в  руках трудового народа,  и затем уже предоставлять полные права трудовым коллективам.   А   пока  реакция  правит  бал,  имеет  смысл  идти постепенными шагами, чтобы трудовые коллективы не стали всего лишь орудием в руках новых украинцев.

 

     В этом   плане  проект  народного  депутата  Донченко  весьма взвешен и выверен.  И все же,  на мой взгляд,  в  него  необходимо внести ряд изменений.

 

     В статье   10   необходимо   предусмотреть   право   трудовых коллективов всех предприятий,  независимо от  форм  собственности, принимать  участие  в обсуждении условий контрактов (договоров) на поставку продукции и на выполнение работ. А не так, как в проекте: только  коллективы  государственных  предприятий или предприятий с долей государственной собственности.

 

     В статье 12 надо предоставить трудовому коллективу право вето на    необоснованное    сокращение   численности   работающих   на предприятиях всех форм собственности.

 

     В статье  14  надо  предусмотреть  право  контроля  трудового коллектива  за  порядком  выплаты  заработной  платы  и  нецелевым использованием руководителями  предприятий  средств  фонда  оплаты труда.  Чтобы  не было так,  как на шахтах:  зарплату и регрессные годами  не  выплачивают,  а  начальники  шахт  через  коммерческие структуры, бартеры расхищают честно заработанные шахтерами деньги.

 

     Предлагаю принять проект Донченко в первом чтении.  Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Журавський.  Будь ласка. За ним - депутат Гусак.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні колеги!  Особливий  законодавчо  встановлений   статус   трудового колективу   був   характерний   для   країн,   де   влада   носила тоталітарно-авторитарний характер  і  діяльність  профспілок  була заборонена або суттєво обмежена.

 

     Особливо це  було типово для корпоративних держав:  Італії за Муссоліні та салазарівської Португалії.  Проте  історичний  досвід засвідчив,  що за певних історичних традицій законодавчо визначена особлива роль трудового колективу може бути успішно  інкорпорована до  системи соціальнотрудових відносин демократичного суспільства. Яскравий приклад цього  -  Федеративна  Республіка  Німеччина,  де діяльність профспілок безпосередньо на виробництві обмежена і рада трудового колективу  є  основним  органом,  що  відстоює  інтереси працівників та здійснює соціальне партнерство.  Певні підстави для такого розвитку є і в Україні.

 

     Щодо самого  законопроекту,  то  він  загалом  витриманий   у традиціях  соціального  партнерства,  дає можливість актуалізувати деякі норми чинного законодавства.  Проте обсяг реальних  новел  у проекті не дуже значний, і, на нашу думку, юридично більш коректно було б подати його як  зміни  до  чинного  законодавства,  зокрема Кодексу законів про працю та Закону про підприємництво в Україні.

 

     Що ж  до  окремих  положень проекту,  то можна висловити такі головні зауваження.

 

     Перше. Основним завданням ради трудового колективу  має  бути захист   інтересів  працівників,  а  повноваження  щодо  виконання господарських функцій,  дачі згоди на укладання договорів тощо їй, по суті, не властиві. У той же час необхідно чітко визначити право членів    ради    на    доступ    до    всієї    інформації    про фінансово-господарську   діяльність,   за   винятком   деякої,  що становить державну або комерційну таємницю.

 

     І друге.  Необхідно   встановити   порядок   взаємодії   ради трудового колективу з профспілками,  передусім щодо представництва інтересів членів трудового колективу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую за дотримання регламенту.  Слово  має народний депутат Гусак. Будь ласка.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Уважаемый   Адам   Иванович!   Уважаемые   народные   депутаты!  В предложенном законопроекте детально определяются  статус  трудовых коллективов,  принципы деятельности,  основные полномочия трудовых коллективов  и  формы  осуществления  этих  полномочий.  В   своем выступлении я хотел бы отбросить политические моменты, а сказать о том,  что  сегодня  в  рыночных  условиях,   в   условиях,   когда переживается огромный кризис,  подавляющее большинство предприятий не может выйти  из  этого  кризиса  без  повышения  роли  трудовых коллективов.  И  опыт тех немногих предприятий,  которые сегодня в условиях развала еще выживают и функционируют,  свидетельствует  о том,  что  на этих предприятиях используют трудовые коллективы как раз в правильном направлении,  используют их инициативу,  опыт, те традиции,   которые   складывались  годами  и  использовались  для строительства производства.

 

     Я считаю,  что этот опыт свидетельствует о том,  что как  раз без  трудовых  коллективов  в наше время невозможно будет выйти из кризиса.  Опыт работы западных предприятий свидетельствует о  том, что  они сегодня также стремятся максимально использовать трудовые коллективы и не случайно  стараются  сделать  мелкими  акционерами всех работающих на предприятии.

 

     И опыт советов трудовых коллективов, и использование трудовых коллективов во взаимоотношениях с  администрацией  свидетельствуют как  раз  о  том,  что  успех есть там,  где сочетаются инициатива администрации и роль трудового коллектива.

 

     Безусловно, с     отдельными      статьями      предложенного законопроекта, который здесь представил народный депутат Донченко, нельзя согласиться.  В частности,  речь идет о том, что договоры в обязательном    порядке   должны   согласовываться   с   трудовыми коллективами.  Я думаю,  что во время доработки  законопроекта  ко второму  чтению можно будет найти несколько иные формы контроля за деятельностью администрации.

 

     Нельзя также согласиться с оговоренными вопросами  увольнения инвалидов и целым рядом других моментов.

 

     Поэтому предлагаю  принять предложенный законопроект в первом чтении и внести очень серьезные изменения во время его  подготовки ко второму чтению.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  ну,  якщо  вже колишній керівник підприємства (а  до  депутатства  Леонід  Гаврилович  був керівником  великого  заводу)  говорить про те,  що треба прийняти Закон про трудові колективи,  то,  я думаю,  що він  таки  справді потрібний.

 

     Будь ласка,  одна хвилина для заключного слова доповідачу,  і будемо визначатися.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемые  коллеги!  Я   благодарен   вам   за правильный  подход к рассмотрению этого документа.  Однако я хотел бы не согласиться с замечанием депутата Кириченко по поводу статьи 6, в которой говорится об участии в выборах.

 

     Уважаемый коллега Кириченко! Вы знаете...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не Кириченко, а Кириленко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Прошу  прощения,  Кириленко...  Вы  прекрасно знаете,  что сегодня в зале сидят люди,  избранные потому, что они либо   поддерживались   определенной  политической  партией,  либо вкладывали в выборы огромные деньги, либо их поддерживали трудовые коллективы.  И  если  это  люди,  которые поддерживались трудовыми коллективами, то сегодня перед судом можно еще поставить вопрос: а правильно ли они избраны?  Этим документом мы говорим:  правильно. Это первый момент.

 

     Второй момент.  Статья 26, в которой говорится о политической деятельности. Участие в выборах - это политическая деятельность.

 

     И последний  момент  относительно  того,  что  сказал коллега Журавский  -  "про  внесення  змін  до   чинного   законодавства". Вспомните,  нормы  об  отпусках,  которые  содержались  во  многих документах,  мы специально выделили в один закон.  Поэтому принять отдельный  закон,  который  урегулирует  все отношения трудящихся, трудовых коллективов, сегодня также крайне необходимо. Согласитесь и вы с этим.

 

     А всем  остальным - большое спасибо за поддержку.  Надеюсь на положительное голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Григоровичу!  Тим  більше,  шановні колеги, що, зрозуміло, як ми зараз...

 

 

 

 Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Розібралися? Давайте приймемо проект закону у першому читанні. Голосуємо!

 

     "За - 187.

 

     Володимире Петровичу,   голосуємо.   Станіславе   Ніколаєнко, голосуємо.

 

     "За" - 191.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Я  прошу  вас поставить   этот  вопрос  на  поименное  голосование.  Хочу  также сказать,  что мы как инициаторы внесения законопроекта, в котором, на  мой  взгляд,  предусматривались  более  полные  права трудовым коллективам,  сейчас не вносим его только  ради  того,  чтобы  зал обединился  хотя  бы  вокруг  этого  законопроекта и принял его в первом  чтении.  Поэтому  я   обращаюсь   к   депутатам:   давайте проголосуем  за  этот  законопроект  в  первом чтении и ко второму чтению доработаем его.

 

     И также  хочу  задать  руховцам  вопросы.  Первый.  Будут  ли работать рабочие и крестьяне в нашей стране, если они будут знать, что результаты их труда будут разворовываться?

 

     И второй вопрос.  Если не будет прав у трудового  коллектива, то   не  приведет  ли  это  к  тому,  что  не  будет  контроля  за деятельностью и не будет включена энергия  масс  для  того,  чтобы вывести  страну  из  кризиса?  Я  хочу  также  напомнить,  что все европейские страны имеют  такой  закон,  и  еще  раз  обращаюсь  к депутатам:  поддержите в поименном режиме, и мы включим механизмы, для того чтобы навести порядок в стране,  в  том  числе  и  руками трудовых коллективов, чтобы наша экономика выходила из кризиса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо? Прошу підтримати.

 

     Депутате Червоній, відпустіть депутата Стецьківа і голосуйте, будь ласка! Гуляєте по залу замість того, щоб працювати.

 

     "За" - 201.

 

     Була пропозиція проголосувати в  поіменному  режимі.  Хто  за дану пропозицію,  прошу проголосувати. Депутат Писаренко прийшов - зараз буде все в порядку.

 

     "За" - 189.

 

     Голосуємо законопроект у поіменному режимі.

 

     "За" - 211.

 

     Одну хвилинку! Шановні колеги! Ну, 200- 211 голосів!  Я ще раз кажу, що при кількості депутатів, присутніх у залі,  законопроект має бути прийнятий у першому читанні. Ну, не може такого бути: проти - 31, а не голосувало 66 чоловік.

 

     Не треба по фракціях. Будь ласка, проголосуйте пропозицію про прийняття проекту в першому читанні.

 

     "За" - 213.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Ніколаєнко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська   область).  Социалистическая  оппозиция.  Уважаемые коллеги!  Вот сзади  у  нас  сидит  фракция  социал-демократов,  и руководитель  профсоюзов  Александр  Стоян  рекомендует голосовать против, потому что профсоюзы против.

 

     Это просто   системная   ошибка   в   подходе    к    закону. Профессиональные союзы не обединяют людей по вертикали.  Но,  для того чтобы люди были обединены по горизонтали,  то есть на  своих предприятиях,  где  они  выполняют  разные функции,  выпуская одну продукцию,  где они заняты единым  технологическим  процессом,  их надо  обединить.  Сегодня  люди страшно страдают из-за того,  что администрация делает все,  что хочет. Работающие на предприятии не могут защитить свои интересы.

 

     Поэтому я  прошу  не слушать рекомендаций профсоюзных боссов. Мы поддержали Закон о профсоюзах и правильно сделали,  сейчас надо поддержать  Закон  о  трудовых  коллективах,  принять его в первом чтении и потом доработать в полном  соответствии  с  предложениями депутатов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Асадчев.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція  виборчого  блоку  Соціалістичної та Селянської партій.  Я хотів би  навести  три  аргументи  на  користь  прийняття  закону, проаналізувавши  проект  з  точки зору його вигідності як трудовим колективам робітників, так і власникам цих підприємств.

 

     Перш за все,  для державних підприємств абсолютно  необхідно, щоб існували трудові колективи і був закон, який давав би їм право на роботу,  оскільки на державних  підприємствах  усе-таки  мусить бути контроль. Є така необхідність і в акціонерних, колективних та інших підприємств,  бо це є форма їхнього існування.  На приватних також   має   бути  контроль,  і  там  трудовий  колектив  повинен вирішувати ці питання спільно з власником,  щоб не доводити справу до конфліктів.

 

     Можна було б ще приводити багато аргументів за. Виграють усі. Нам  необхідний  цей  закон.  І  я  пропоную  від  імені   фракції соціалістів проголосувати за нього.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Асадчев.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Тіщенко.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради Ураїни   з   питань   бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні депутати! Я хочу пояснити депутату Марченку,  чому  ми голосуємо проти.  Депутат Донченко сказав,  що зараз у судах  розглядаються  питання,  що  трудові  колективи  чи робоча адміністрація забирали гроші.  Справді, такі факти є. Але я можу  вас  запевнити,  що  коли  ви   приймете   цей   закон,   то адміністрація  як брала,  так і буде забирати ці гроші у трудового колективу,  але вже за допомогою самого трудового колективу.  Там, де  є  в одному колективі директор і найманий працівник,  найманий працівник ніколи не  буде  захищений.  Тому  найманих  працівників треба  захищати.  І  треба  прийняти  закон  про  захист найманого працівника.  От коли буде внесено такий законопроект, ми будемо за нього  голосувати.  А  там,  де  є  директор і найманий працівник, ніякого захисту трудового колективу немає і не буде.

 

     ГОЛОВА. Тіщенко Олександр.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Коммунистическая партия.  Я хотел  бы  напомнить  своим коллегам  депутатам о том,  что в феврале этого года состоялся VII внеочередной   сезд   Украинского    союза    промышленников    и предпринимателей.  На  этом  сезде была создана новая структура - Конфедерация работодателей.  Ранее  такой  структуры  не  было,  а теперь работодатели обединяются.  Поэтому наша святая обязанность

- принять сегодня проект Закона о трудовых коллективах, чтобы дать возможность  трудовым  коллективам  обединиться  и представлять в отношениях с работодателем свои законные интересы.

 

     Уважаемые коллеги!  Я   предлагаю   проголосовать   за   этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію    прийняти законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 204.

 

     Шановні колеги!  Ми просто  гаємо  час.  Тоді  завтра  вранці проголосуємо. Я ж розумію, що проголосуємо. Не може ж такого бути. Багато депутатів не приходять у зал і  ждуть,  щоб  тільки  "лівий блок" проголосував. А інші присутні лише спостерігачі.

 

     Депутат Черненко. А за ним - депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Группа  "Незалежні". Уважаемые товарищи!  В свое время я активно выступал против  этого законопроекта.  Но  вот  побывал  в округе и столкнулся с фактами, когда на частных предприятиях по 4-5 наемных работников превращены просто в рабов.  Они бесправны.  Их выгоняют тогда, когда хозяевам вздумается. Заставляют работать по 16-18 часов в сутки. Мало того, что  по  отношению к ним нарушается законодательство о труде,  над ними ж еще и издеваются,  и принуждают  даже  к  сожительству.  Вы почитайте в газетах эти факты. Сегодня в Азовском море плавают уже баржи и рыболовецкие сейнеры,  на которых работают,  по сути дела, рабы.  И  мы  сейчас  не  можем  охватить профсоюзным влиянием все трудовые  коллективы.  Понимаю,  что  есть  опасность  политизации данного  проекта  закона,  но  у нас еще впереди второе чтение.  Я предлагаю проголосовать за, товарищи!

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Народнодемократична  партія.  Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я не буду зараз наводити аргументи за або проти проекту закону з тих  міркувань,  що  ми  домовлялися розглянути це питання за скороченою процедурою.  Я був наступним у списку виступаючих і відмовився від слова.  Тепер ми знову  півдня говорили про те, яким важливим є Регламент Верховної Ради, і знову півгодини  порушуємо  самі  цей  Регламент.  Тому   звертаюся   до шановного Олександра Миколайовича.  Ну,  якщо вже так хочеться, то давайте ще один раз поставимо це питання на голосування. Ми будемо голосувати  проти даного проекту закону.  З належною аргументацією тут виступали і Кириленко,  і  Журавський.  Давайте  перейдемо  до розгляду інших,  не менш важливих питань.  Ми самі затримуємо свою роботу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Мене тільки дивує... Вибачте, не хочу партію чи   фракцію   критикувати,   але  назвіть  мені  сьогодні  з  тих розглянутих законопроектів  хоч  один,  за  який  би  фракція  НДП голосувала.  Назвіть  мені,  будь  ласка.  Ви ж постійно голосуєте проти!  Я не знаю,  чому ви в опозицію до  уряду  стали.  Мені  не зрозуміло.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію прийняти цей законопроект у першому читанні.  Є така приказка:  "Один -  зі  святом,  а  інший роботу дає". Голосуємо.

 

     "За" - 203.

 

     Голосування переноситься на завтра, на ранкове засідання.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  трансплантацію (пересадку) органів і тканин людині (друге  читання).  Будь  ласка.  Доповідає Шевчук  Сергій  Володимирович  -  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні  депутати!  Дозвольте доповісти вам,  що жодне з досягнень сучасної медицини не може бути таким ефективним, як трансплантація органів  людини  в екстремальних ситуаціях,  і разом з тим жодне з досягнень  сучасної  медицини  не   викликає   стільки   юридичних застережень.

 

     Відсутність закону,  який  регулював  би  відповідальність  у сфері трансплантації, не дозволяє створити сьогодні єдину державну систему   заготівлі,  консервування,  довгострокового  зберігання, створення банку органів, тканин і клітин в Україні.

 

     Усе це призводить до того,  що лікарі  досить  часто  змушені просто відмовляти пацієнтам,  які потребують трансплантації,  хоча потреба в ній в Україні щорічно зростає.

 

     Шановні народні депутати!  Я просив би хвилинку  уваги,  адже йдеться  про  охорону  здоров'я.  Для прикладу:  щорічно в Україні пацієнти потребують близько 2  тисяч  операцій  із  трансплантації нирок,  близько  1  тисячі  -  з  пересадки серця,  1,5 тисячі - з пересадки  печінки,  близько  30  тисяч  хворих  на  діабет  мають показання  для трансплантації клітин підшлункової залози.  Щорічно потрібно здійснювати 600 пересадок кісткового мозку. Я вже не кажу про пересадку шкіри, кісток, зубів, частин легень та інших органів і тканин.

 

     Прийняття Закону про трансплантацію органів  і  тканин  дасть змогу  значно підвищити рівень медичної допомоги населенню держави й забезпечити зростання наукового престижу України.  А відсутність такого  закону не дозволяє нашій країні співпрацювати в цій галузі з зарубіжними країнами й отримувати  належну  технічну  й  наукову допомогу.

 

     Європейські країни,   об'єднані   в   своєрідну   організацію Євротрансплантант,  готові співпрацювати з нашою країною за  умови прийняття   закону,   що   встановлює   загальні   правові  основи трансплантації в нашій державі.

 

     Шановні народні депутати! Цей проект викликав значний інтерес народних  депутатів.  До  прийнятої  в  першому  читанні  редакції надійшло  96  пропозицій  і  зауважень,  70  з  яких  -  переважна більшість - враховані, 20 враховані редакційно і лише 6 пропозицій Комітет  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства пропонує відхилити.

 

     Особливу вдячність   комітет   висловлює  народним  депутатам професорам  Ромовській  Зориславі  Василівні  та  Гавришу  Степану Богдановичу,  а  також  фахівцям  юридичного і науково-експертного управлінь Секретаріату.  За  активної  участі  народних  депутатів законопроект    приведено    у    відповідність   до   міжнародних нормативно-правових актів та рекомендацій міжнародних організацій. Порівняно   з   проектом,   прийнятим   у   першому  читанні,  він удосконалений  структурно  та  доопрацьований  редакційно.  Але  я нагадую,   що   це  було  зроблено  ще  Верховною  Радою  минулого скликання. Даний законопроект доповнений десятьма новими статтями. Тепер дозвольте перейти до постатейного обговорення.

 

     Назва законопроекту  "Про  трансплантацію  органів  та  інших анатомічних матеріалів людині".  Вона приведена у відповідність із статтею  47  Основ  законодавства  України  про  охорону здоров'я. Преамбула в  новій  редакції  повніше  відображає  основний  зміст законопроекту.

 

     Я хотів би запитати,  шановний Олександре Миколайовичу,  чи є потреба визначатися зі статтями,  де немає зауважень,  чи  можливо перейти до тих статей...

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас не враховані...

 

     ШЕВЧУК С.В. Шість статей.

 

     ГОЛОВА. Шість  статей.  Я  просив  би  розглянути  тільки  ці поправки, а решту потім ми проголосуємо разом. Не заперечуєте? Ні. Будь ласка.

 

     Поправка 57 депутата Гавриша. Він не наполягає на ній.

 

     Далі. Поправка 73.  Будь ласка. Депутат Гавриш погоджується з її відхиленням.

 

     Поправка 84. Депутат Алексєєв не наполягає на ній.

 

     У мене  більше  поправок  немає.  У  депутатів  ще  є   якісь зауваження?  Є пропозиція прийняти законопроект у цілому в другому читанні. Депутат Марковська має слово. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Дякую.  Олександре Миколайовичу! Справа в тому, що наш комітет не розглядав цей законопроект у другому читанні  і  не погоджувався  на  його внесення сьогодні в сесійний зал.  Тому нас дуже дивує,  як він потрапив до сесійного залу  без  погодження  з комітетом.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  думаю,  Ніно  Степанівно,  що  такого не буває.  Адже голова вашого комітету  Шевчук  завжди  присутній  на засіданні  Погоджувальної  ради  і,  безперечно,  без  нього і без комітету, який він очолює, цей законопроект не міг би потрапити до сесійного залу.

 

     ШЕВЧУК С.В. Можу пояснити.

 

     ГОЛОВА. Не треба гаяти часу. Я пропонував би, шановні колеги, підтримати  даний  проект  закону  в  цілому  в  другому  читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 135.

 

     Шановні колеги!  Якщо  ми  вже  до  медицини так ставимося... Проти голосують 76 депутатів. Мені незрозуміло, чому.

 

     Хто за те, щоб проголосувати поіменно? Будь ласка.

 

     "За" - 122.

 

     Голосуємо в поіменному режимі за прийняття проекту  закону  в цілому.

 

     Петро Миколайович - за.

 

     "За" - 149.

 

     Якщо є  серйозні  зауваження,  то  треба йти в комітет,  коли готується документ до другого читання,  і отам, у комітеті, а не в сесійному залі, з'ясовувати всі обставини.

 

     Слово депутату Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи! Ну никакой же политической нагрузки не несет данный проект закона!  Шевчук четко сказал,  что сегодня  у нас тормозится процесс трансплантации органов и тканей, в том числе костного мозга,  почек,  сердца,  печени. Уже пять лет этот законопроект муссируют. Сколько еще мы можем тянуть? Я просто поражаюсь!  Ну,  почему?  Проект закона уже готов к окончательному принятию.  Его  подпишет и Президент.  Ну,  как можно сейчас здесь стоять  и  агитировать  за  то,  что  должно  быть   автоматически проголосовано?  От  принятия  этого  закона  зависят  жизни людей. Сегодня их можно спасти,  если вовремя пересадить  почку,  печень, костный мозг.

 

     Я не  хочу перечислять,  какие фракции голосовали против,  но допечете!..

 

     Спасибо. Надеюсь, что мы найдем понимание.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Учора на річних  зборах  Національної академії  наук  виступав  один  визначний  науковець,  наш  з вами співвітчизник.  Він сказав,  що вже час, мабуть, не вивозити гроші за   кордон   за   ці   операції,   а   робити  відповідні  центри трансплантації в Україні. І досвіду, і знань достатньо, а потрібно тільки створити відповідні умови і не вивозити кошти за межі нашої держави.

 

     Я просив би...  Дійсно,  депутат Черненко правильно каже:  не треба політизувати це питання.  Бо коли вже лікар нас просить,  то давайте до цього й підходити з  його  мірками,  а  не  міркою:  чи комусь це подобається, чи не подобається.

 

     Будь ласка. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий   округ   95,   Київська   область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги! Я хотів би вам авторитетно заявити, що  наша  країна  витрачає  мільйони  гривень  на  те,  щоб робити пересадки,  робити  оперативне  лікування  за  кордоном.  Особливо багато  дітей  хворих.  Їм  треба  робити  за  кордоном  пересадку кісткового мозку.  І ця проблема,  дійсно,  зачіпає  не  лише  наш парламент.  Це  проблема для всього українського народу,  для всіх наших людей.

 

     Тому я хотів  би  вас  теж  попросити  проголосувати  за.  Ми зробимо благородну справу,  якщо такий закон буде прийнятий і буде діяти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Савенко. Лікар.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).   Спасибо,   Александр Николаевич.  Я  просто прошу все фракции:  Компартии Украины и те, которые сейчас блокируют принятие закона. В настоящее время жители Украины  выезжают  за  рубеж и делают пересадку органов из-за цен, которые я вам назову.  Они в 10-15 раз выше,  чем в Украине.  Нина Степановна,  это  прекрасный  законопроект.  Мы  его рассмотрели в комитете  по  пунктам  и  учли  почти  все  предложения   народных депутатов.

 

     Прошу все  фракции  поддержать наш законопроект и принять его окончательно. Такой закон сейчас нужен нашей медицине.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо? Думаю, переконали. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 175.

 

     ШЕВЧУК С.В.  Шановні народні депутати! Хочу, щоб ви повірили, що   цей  законопроект  детально  обговорювався  не  один  раз  на засіданні комітету.  Зауважень  від  членів  комітету  із  фракцій Комуністичної  та  Соціалістичної  партій  під  час обговорення не було.

 

     Тому надзвичайно  дивує  ваша  позиція   сьогодні,   в   день обговорення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий  округ  176,  Харківська область).  Дуже дякую, Олександре Миколайовичу.  Хочу звернутися до шановних комуністів і попросити їх,  оскільки це закон фаховий, звернути увагу на те, що втрачає  сьогодні  населення  України,  особливо  діти,  і  що  ми сьогодні  фактично знищуємо найвищу технологічну медицину в Європі та сприяємо еміграції кращих лікарів.

 

     Більше того,  я  впевнений,  що  неприйняття   цього   закону фактично  зупинить  ті  процеси,  які  відбуваються  в  Україні  з трансплантації   органів   і    тканин.    Зважаючи    на    тяжку післячорнобильську   екологічну  ситуацію,  я  думаю,  що  ми,  не приймаючи цього закону сьогодні,  скоюємо політичний злочин  проти України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Синенко.

 

     СИНЕНКО С.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Цей закон справді конче необхідний для нашої держави,  тому  що  лікарі-фахівці  зараз  не можуть   працювати,  не  маючи  законодавчого  забезпечення  своєї професійної  діяльності.  Робочі  варіанти  цього  проекту  закону неодноразово  обговорювалися в Комітеті з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.  Справді, надходило багато пропозицій. З групою   авторів   цього   законопроекту  та  з  іншими  народними депутатами,  які були зацікавлені в роботі над цим законопроектом, була проведена велика робота.  Але,  Олександре Миколайовичу, Ніна Степанівна Марковська права в тому,  що остаточний варіант проекту закону,  підготовлений  до другого читання,  не було обговорено на засіданні комітету.

 

     Я за те,  щоб цей законопроект прийняти,  але ж  і  керівнику комітету  потрібно  працювати  не  одноосібно,  а  разом  з  усіма депутатами - членами цього комітету.

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧУК С.В.  Народні депутати,  які брали  слово,  є  членами комітету і можуть заперечити.  Єдина аргументація - це відсутність колег на засіданні, коли ми розглядали цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія.   Шановні колеги!  Ми всі говоримо про те, що медицина в нас фінансується за залишковим принципом.  Ми говоримо,  що на це бракує грошей. Увесь світ уже має подібні закони.

 

     Прийнявши цей  законопроект,  ми  дамо  можливість  фінансово допомогти медицині й нашим людям.  А щодо репліки до мене,  як  до християнина, я нагадаю вам, шановні комуністи, що моральний кодекс будівника комунізму багато речей запозичив із Біблії. І давайте не будемо  про це забувати.  "Люби ближнього свого,  як самого себе". Якщо це буде, то краще буде у нас.

 

     Я просив би вас підтримати цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимир Володимирович Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ В.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановні  колеги!  Я хотів би,  щоб ви подивилися на цю проблему ще і з  позиції  нашого  чорнобильського лиха.

 

     Я хотів  би  звернутися  до  шановних  представників  фракції комуністів.  Можливо,  варто  було  б  сьогодні  ознайомитися   із статистикою  захворювань саме щодо цих видів:  що ми маємо сказати тим людям,  які звертаються (а це  сотні  звернень),  які  чекають своєї  черги,  щоб  провести  відповідні  операції за кордоном,  а потрібних коштів на це в них немає.

 

     Фракція соціал-демократів  підтримує   цей   законопроект   і звертається до вас із пропозицією також підтримати його.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   Симоненку   Петру   Миколайовичу, "хірургу".

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Я  хотел  бы  обратиться   к уважаемому   председателю   комитета  и  ко  всем  остальным,  кто высказывает сегодня упреки в адрес коммунистов.  Я что-то не слышу от вас ни слова о том,  что каждые 25 минут от туберкулеза умирает один человек.  Я что-то не слышу от вас  ни  слова  в  защиту  тех врачей,  которых выгоняют, лишают работы. Сегодня не финансируются детские и чернобыльские программы,  а вы  сейчас  рассказываете  о том, что решили пересаживать.

 

     Если возникла   совершенно   новая   проблема,   она  требует законодательного разрешения.  Давайте не торопиться  в  ситуациях, когда  под  нож  положат человека.  До сих пор не известны адреса, куда таким же путем продали 400 детей, а эти документы подписывали высшие должностные лица.

 

     Почему вы сегодня упрекаете коммунистов?  Коммунисты просят и требуют:  давайте разберемся и исключим возможность  использования этого  закона  для  того,  чтобы  резать человека и убивать его на операционном столе,  а органы пересаживать тем,  у кого  золотишко находится уже за кордоном. Вот о чем идет разговор. И, пожалуйста, не ставьте так вопрос.  Видите ли,  коммунисты виноваты в том, что вы    уничтожили    систему    здравоохранения.   Пенсионеров   не финансируете,  аспирина и того не в  состоянии  купить,  а  сейчас рассказываете...

 

     Поэтому мы  требуем:  давайте  здесь  разберемся,  за  неделю ничего не случится.

 

     ШЕВЧУК С.В.   Шановний   товаришу   Симоненко,   мене   дивує примітивно  спрощене  розуміння  поняття трансплантології,  яке ви висловлюєте.  Новим цей  законопроект  є  лише  для  вас  і  вашої фракції.  Для  більшості  країн  такий  закон  просто  необхідний. Україна вже на кілька років затрималася з його прийняттям.  А  те, про  що  ви  справедливо  кажете:  щоб  не було торгівлі дітьми як живими донорами, щоб не було комерції - все це передбачено в цьому проекті  закону,  є  юридичні  застереження.  Варто лише прочитати його, а не говорити просто так.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Шановні колеги!  Ще ніхто ні від чого не був застрахований. Не можна так узагальнювати. Справді, продано 802 дітей.  Ми знаємо, що той комітет, який займався цим, не довів цю справу до кінця,  але, мабуть, усе-таки ця робота, завершиться, бо люди над цим працюють. Ми з вами дізнаємося про результати, але сьогодні розглядається зовсім інше питання. Наші співвітчизники, в тому числі і ми з вами,  потребують цього.  І  проблему  не  можна спрощувати,   тут   я   згоден   з   депутатом  Шевчуком.  Давайте прислухаємося до здорового  глузду,  до  думки  спеціалістів,  які звертаються  вже  протягом  п'яти  років стосовно цього закону.  І давайте, будь ласка, ставитися до цього з розумінням, а не так, як у  свій час ставилися до генетики,  коли люди гинули через те,  що вони на 50 років уперед бачили,  що потрібно  робити,  а  ті,  хто цього не бачив,  вважали, що проводиться антинародна, антидержавна політика в питанні генетики.

 

     Сьогодні ми бачимо,  що ми відстали через те,  що неправильно розуміли дані поняття. І те, що можна було зробити за один рік, ми робимо за 10-15 років,  а тоді запитуємо,  чому  ми  відстаємо  за рівнем продуктивності праці чи технологій.

 

     Просив би  вас  не  політизувати  це питання.  Воно зрозуміле всім.  Біда може трапитися з будь-якою людиною,  у тому числі і  з депутатом.  Я  просив  би підтримати і прийняти цей законопроект у другому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 152.

 

     Прошу, будь ласка,  попрацюйте над цим  документом,  ми  його завтра внесемо в числі перших серед тих, що ми не проголосували, і завтра на ранковому засіданні поставимо на  голосування.  Сідайте, будь ласка.

 

     ------------

 

     Розглядається проект   Закону   про   соціальне  партнерство. Доповідає перший заступник міністра праці та  соціальної  політики Петро Павлович Овчаренко.

 

     ОВЧАРЕНКО П.П., перший заступник міністра праці та соціальної політики  України.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів України на виконання Постанови Верховної Ради України від 5 листопада 1997 року повторно  вносить на  розгляд  Верховної  Ради опрацьований за участю профоб'єднань, об'єднань   роботодавців,   наукових   організацій   і   схвалений Національною  радою  соціального партнерства проект Закону України про соціальне партнерство,  який  був  відкликаний  у  зв'язку  із закінченням   повноважень   Верховної  Ради  України  попереднього скликання.

 

     При розробці   законопроекту   використано   вітчизняний   та міжнародний  досвід  здійснення  соціального  партнерства,  норми, визначені в конвенціях  і  рекомендаціях  Міжнародної  організації праці.  В  ньому  в  основному враховані зауваження та пропозиції, висловлені під час розгляду законопроекту Верховною Радою  України в першому читанні 20 листопада 1996 року.

 

     Термінологія законопроекту   приведена   у   відповідність  з Конституцією України.  Законопроект пройшов експертизу в Інституті законодавства    Верховної   Ради   України,   науково-експертному управлінні  Секретаріату  Верховної  Ради,  розглянутий  Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.

 

     Хотів би зазначити, що прийняття закону стане цілеспрямованим продовженням роботи Верховної Ради України щодо створення цілісної системи  правової  та  нормативної бази з питань соціальнотрудових відносин.

 

     Зараз уже діють Кодекс законів про працю,  закони України про колективні  договори  і  угоди,  про  оплату праці,  про вирішення колективних,  трудових спорів (конфліктів). Видано Указ Президента України   про   утворення   Національної  служби  посередництва  і примирення, сьогодні Верховною Радою прийнято Закон про професійні спілки. І саме з прийняттям Закону про соціальне партнерство можна послідовно   з   урахуванням   його   норм   розглянути   наступні законопроекти   щодо   соціально-трудової  сфери,  насамперед  про об'єднання роботодавців,  про внесення змін і доповнень до  Закону України  про колективні договори і угоди.  По суті,  цей закон має стати ключовим у запровадженні інституту соціального партнерства і забезпеченні  правової  основи  взаємостосунків сторін соціального партнерства.

 

     Слід зазначити,  що  в  Україні  за  порівняно  короткий  час соціальне  партнерство із об'єкта декларативних заяв і переговорів поступово   перетворюється   на   ефективну   систему    прийняття соціальними партнерами погоджених рішень,  вироблення і реалізації найважливіших   завдань   економічної   політики.   Між    урядом, центральними і місцевими органами виконавчої влади,  профспілками, об'єднаннями   підприємців   проводяться   на   тристоронній   або двосторонній  основі консультації з питань формування і реалізації соціально-економічної   політики.   Починаючи   з    1991    року, запроваджено  практику  укладання Генеральної угоди,  галузевих та регіональних угод,  з 1993 року  ефективно  діє  Національна  рада соціального  партнерства.  У  21  області  сторонами  вже створено регіональні та обласні ради,  у решті областей завершується процес їх формування.

 

     Разом з  тим  дії  соціальних  партнерів не мають достатнього правового   підгрунтя,   організаційної   структури    соціального партнерства  та  механізму  їх  запровадження.  Органи  виконавчої влади, об'єднання роботодавців та профспілок вважають, що потрібен окремий  законодавчий  акт,  який  би визначив і юридично закріпив основні  компоненти  цілісної  системи  соціального   партнерства, забезпечив    правову   основу   для   співпраці   між   найманими працівниками,  роботодавцями,  виконавчою   владою   та   органами місцевого   самоврядування.  Тому  прийняття  такого  закону  буде реальною законодавчою підтримкою формування їх взаємостосунків.

 

     Хотів би  зазначити,  що  прийняття  закону  зумовлене  також необхідністю   доповнення   і   вдосконалення   основ  регулювання соціальнотрудових відносин, їх розвитку на принципах, визначених у конвенціях і рекомендаціях Міжнародної організації праці.

 

     Законопроект, внесений на ваш розгляд,  містить 6 розділів та 27  статей  і  охоплює,  на  наш  погляд,  основні  питання,   які потребують законодавчого закріплення.

 

     Проектом закону  визначається,  що соціальне партнерство - це система   колективних   відносин   між   найманими   працівниками, роботодавцями   і   виконавчою  владою  в  процесі  реалізації  їх соціальноекономічних прав та інтересів на основі  співробітництва, пошуку   компромісів,   підготовки   погоджених  рішень  з  питань соціально-трудових  відносин  як  необхідної  умови   економічного розвитку та підвищення життєвого рівня народу.

 

     Статтею 1   проекту   закону   передбачається,  що  соціальне партнерство за домовленістю сторін  здійснюється  на  двосторонній або   тристоронній   основі  через  представницькі  органи  сторін соціального партнерства або через органи  соціального  партнерства відповідних рівнів.

 

     При цьому   розробники  законопроекту  виходили  з  того,  що рекомендацією 113  Міжнародної  організації  праці  передбачається проведення  консультацій  з  питань,  які  представляють  взаємний інтерес, між державними органами влади й організаціями підприємств та   працівників   (тобто   на   тристоронній   основі)   або  між організаціями підприємств та працівників  (тобто  на  двосторонній основі).

 

     Визначення ж   конкретних   випадків   і   питань,   коли  до консультацій  залучається  третя  сторона,   здійснюється   самими сторонами консультацій.

 

     Що стосується  ведення  колективних  переговорів  і укладання угод,  то згідно з Конвенціями 98 та 154  Міжнародної  організації праці  та  з  урахуванням міжнародного і вітчизняного досвіду вони здійснюються  між  організаціями   підприємців   і   організаціями працівників на двосторонній основі.

 

     У статті   3  законопроекту  визначені  принципи  соціального партнерства,  якими є законність,  добровільність,  рівноправність сторін, паритет представництва, пріоритет примирних процедур тощо, і що важливо -  обгрунтованість  і  реальність  вимог  і  взаємних зобов'язань,  відповідальність  за  їх виконання та обов'язковість розгляду  кожною  стороною  звернень  інших   сторін   соціального партнерства.

 

     Один із  ключових  принципів  законопроекту  - обов'язковість розгляду центральними й місцевими  органами  виконавчої  влади  та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад рекомендацій органів  соціального  партнерства  відповідного  рівня,  утворених відповідно до закону. Це дуже важливо.

 

     Зараз, на  жаль,  практика застосування елементів соціального партнерства  свідчить  про  недотримання  сторонами   в   багатьох випадках  зазначених  принципів.  Сторони  не  завжди дотримуються цивілізованої  практики  взаємовідносин,  недостатньо   враховують складнощі  економічного  стану  держави  й  можливості  економіки. Представники   сторін   не   завжди    виявляють    послідовність, тактовність,   прагнення  до  компромісу.  Навпаки,  майже  скрізь спостерігається  відстоювання  своєї   непохитної,   непримиренної позиції,  категоричне  несприйняття  позиції  іншої  сторони,  а в непоодиноких випадках - навіть намагання її дискредитації.

 

     Вважаємо, що  законодавче  визначення  принципів  соціального партнерства,  застосування  їх  у  практиці співробітництва сторін сприятиме підвищенню ефективності соціального діалогу і реалізації інтересів роботодавців та найманих працівників.

 

     Важливим, на   наш   погляд,   є   визначення   в   статті  4 законопроекту ролі держави як гаранта державного  партнерства,  що суттєво  підвищує статус його сторін.  Окремими статтями визначені рівні соціального партнерства,  представництво  сторін  та  органи соціального   партнерства,   форми   його  здійснення.  Статтею  7 законопроекту визначається,  що соціальне партнерство здійснюється на         державному,         галузевому         (міжгалузевому), адміністративнотериторіальному та виробничому рівнях.  А  статтями 8,  9,  10  визначено  представництво сторін найманих працівників, роботодавців  та  виконавчої  влади  і,  що   дуже   важливо,   їх повноваження.   Адже  практика  колективнодоговірного  регулювання соціально-трудових відносин свідчить,  що сфера  їх  запровадження використовується   не   повністю  через  незавершеність  утворення повноцінних об'єднань роботодавців, особливо на галузевому рівні.

 

     Це має місце також через відсутність на даний час  юридичного статусу  профспілок і роботодавців,  який має визначатися законами про професійні спілки,  який сьогодні прийнято Верховною Радою, та про об'єднання роботодавців.

 

     Для організації   взаємодії  сторін  соціального  партнерства статтею  11  визначаються  організаційні   структури   соціального партнерства   відповідних   рівнів,   які   мають  взяти  на  себе забезпечення взаємодії соціальних партнерів.

 

     Так, Національна рада соціального партнерства є вищим органом соціального партнерства в Україні. На галузевому (міжгалузевому) і територіальних рівнях сторони можуть  за  домовленістю  утворювати постійно  діючі  органи  -  галузеві (міжгалузеві) і територіальні ради.  На умовах,  визначених сторонами соціального партнерства на виробничому  рівні,  соціальне  партнерство  може  забезпечуватися також   у   структурних   одиницях   підприємства,   установи   чи організації.

 

     Очікується, що  саме ці органи будуть надійною засторогою для тих,  хто віддає перевагу силовим  методам,  не  хоче  розуміти  й поважати позиції інших сторін.

 

     Вважаємо, що  визначення  в законопроекті органів соціального партнерства дасть  можливість  значно  підвищити  відповідальність центральних  та  місцевих органів виконавчої влади щодо розгляду і практичного застосування рекомендацій про соціальне партнерство.

 

     Особливо хочу підкреслити, що статтею 12 законопроекту  визначено джерела організаційного та фінансового забезпечення діяльності рад соціального партнерства  всіх  рівнів. При  цьому  слід  зазначити,  що  впровадження  закону в разі його прийняття не потребує додаткових витрат із державного бюджету.

 

     Статтею 13 законопроекту  визначено  форми,  в  яких  повинно здійснюватися    соціальне   партнерство,   серед   них:   спільні консультації, переговори, колективні договори і угоди, організація примирних  і арбітражних процедур,  діяльність органів соціального партнерства,  спільне  управління  представниками  сторін   фондом соціального  страхування і таке інше.  Статтями 14-19 пропонується механізм запровадження зазначених форм.

 

     Щоб гарантувати безумовне виконання норм закону,  статтею  21 визначено, що особи, винні в порушенні законодавства про соціальне партнерство,      несуть      дисциплінарну,      адміністративну, цивільноправову   або   кримінальну   відповідальність   згідно  з законодавством.

 

     Вважаємо, що прийняття проекту закону сприятиме більш повному забезпеченню  балансу  соціально-економічних  інтересів партнерів, досягненню  взаєморозуміння  між  ними,  запобіганню   конфліктам, створенню необхідних умов поступального економічного розвитку.

 

     Хочу підкреслити,  що соціальне партнерство має стати в нашій демократичній державі ідеологією суспільства,  складовою  частиною його  морально-правових засад.  На це і зорієнтовано запровадження закону.

 

     Дякую за увагу і просив би  вас,  шановні  народні  депутати, прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, п'ять хвилин на запитання. Ми за скороченою процедурою повинні розглянути це питання.  Будь  ласка, запишіться.  Висвітіть  список.  Депутат  Шепа.  За  ним - депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Проект   Закону   про  соціальне  партнерство,  який  ми  сьогодні розглядаємо, думаю, досить потрібний і важливий. Проте, скільки ми не  розглядаємо  законопроектів,  до жодного з них не було стільки претензій і зауважень науково-експертного управління, як до цього.

 

     Хотів би вас запитати,  чи всі зауваження науково-експертного управління ви врахували?

 

     ОВЧАРЕНКО П.П. Дякую за запитання. Фахівцями наших експертних груп зроблено справді дуже багато зауважень.  Вони нами враховані. Але  хочу підкреслити,  що ми пропонуємо прийняти проект у першому читанні.  До другого читання ми ще раз дуже уважно розглянемо  всі ваші  зауваження.  Хочу зазначити,  що в правовому плані нам треба чіткіше  окреслити   норми   про   рішення   органів   соціального партнерства.  На  сьогодні в проекті немає норм,  що передбачали б механізм ефективного  контролю  виконання  спільних  домовленостей сторонами  соціального  партнерства  та  норм про відповідальність сторін. Оцих два важливих питання ще треба погодити з фахівцями, з юристами.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. За ним - депутат Сінченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Александр Николаевич.  Петр Павлович знает мое отношение к этому законопроекту.  Прошу  передать  слово моему коллеге Левченко.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Краснодон.  Уважаемый Петр  Павлович!  Вот  у  меня  лежит  письмо шахтеров шахты имени Баракова,  которая бастует.  Они обращаются к директору:  "В связи с тем,  что директор не выполняет  требование Конституции  о  выплате  зарплаты,  мы будем каждый день резать по человеку,  и пусть  директор  напьется  нашей  крови".  У  них  за пятилетку  задолженность по зарплате выросла на год.  За пятилетку поменялось шесть министров,  десять директоров разных уровней,  не поменялся только один Президент.  Скажите,  не является ли главной задачей этого проекта закона переложение ответственности с высшего руководства   страны  именно  на  плечи  местных  руководителей  и директоров? И как они могут решить все эти вопросы?

 

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Дякую за  запитання.  Вважаю,  що  Закон  про соціальне  партнерство  сьогодні  потрібен.  В  областях уже діють елементи соціального партнерства.  Сьогодні  треба  мати  рамковий закон, на базі якого повинні формуватися інші закони, в тому числі й Закон про професійні спілки. А те, що стосується конкретно шахти імені  Баракова,  то  це  можна  сьогодні  врегулювати  на  основі існуючої правової бази.  Маю на увазі навіть колективні договори й угоди.  Цією  маленькою  конституцією  на  підприємстві  теж можна врегулювати  багато  соціально-трудових  відносин,  якщо  керівник підприємства і профспілкова організація - як власник і працівник - знайдуть соціальне партнерство.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов.  Харьков. Петр Павлович, я бы  просил  вас  обратить  внимание  на  сам  термин   "социальное партнерство".  В самом деле, посмотрите, кто является партнерами с одной стороны и с другой стороны.  С одной стороны - это  владелец собственности,  обладающий  властными  полномочиями,  а  с  другой стороны - бесправные люди без копейки в кармане.  И вы собираетесь эти две стороны называть партнерами?  По-моему, это чистейшей воды лицемерие.  Партнерами могут быть только равные стороны.  И пустой фразой  является в этом проекте закона положение о том,  что у них имеется некое равенство.

 

     Если бы  вы  были   действительно   сторонником   социального партнерства,  то  вы  должны  были бы побеспокоиться о том,  чтобы сторона,  противостоящая работодателям,  то бишь партнер по  вашей терминологии,  имела бы такие же права и силу,  если угодно. А это требует самоорганизации рабочих и трудовых коллективов.

 

     Поэтому не может быть  абстрактного  партнера.  А  конкретный партнер сегодня - это,  к сожалению, неимущий и не имеющий никаких возможностей наемный рабочий.  Никакой защиты от такого закона,  я боюсь, он не получит. Как вы смотрите на то, чтобы, действительно, сторону, которая сегодня является бесправной, сделать полноправной и обеспечить ее в первую очередь собственностью?

 

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Дякую за запитання.  Ми з вами законотворці і приймаємо закони не на один день,  а на майбутнє.  Тому,  якщо  ми визнали,  що  будуємо  незалежну  демократичну державу (а елементи соціально-трудових відносин і соціальне партнерство -  це  атрибут демократичної  держави),  гадаю,  що  все-таки й цей проект закону приймається на перспективу.  І оті біди,  які ми сьогодні маємо  в нашій  державі,  сподіваюсь,  ми  найближчим часом подолаємо,  і в майбутньому цей закон буде діяти як у цивілізованій  демократичній державі.

 

     ГОЛОВА. Петре Павловичу!  Спасибі вам.  Сідайте,  будь ласка. Василь Георгійович Хара,  голова підкомітету з  питань  соціальної політики.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые  коллеги!  Рассмотрение  проекта  закона  о социальном  партнерстве  сегодня  является  логичным  продолжением действий Верховной Рады Украины по формированию  правовой  базы  и демократизации    социальнотрудовых    отношений    на   принципах социального партнерства.

 

     В 1993 году принят Закон Украины о коллективных  договорах  и соглашениях.   С   1991   года  установлена  практика  договорного регулирования социально-трудовых отношений на национальном  уровне (подписание   Генерального   соглашения).  Накоплен  немалый  опыт организации взаимодействия сторон в социальном партнерстве.

 

     С 1993 года на государственном уровне действует  Национальный совет   социального  партнерства,  в  состав  которого  входят  на паритетных    началах    представители    каждой     из     сторон социально-трудовых  отношений,  которые  обединились  в масштабах страны. Созданы и начали работать 20 областных советов социального партнерства.  Их  деятельность  заложила основы совместного поиска согласованных   решений   в   социальнотрудовой   сфере,    играет конструктивную    роль    в    реформировании   и   демократизации социально-трудовых  отношений,   обеспечении   баланса   интересов государства, трудящихся и работодателей.

 

     Вместе с  тем опыт развития социального партнерства в Украине свидетельствует,  что его механизм  применяется  на  всех  уровнях управления социально-трудовых отношений,  к сожалению, далеко не в полной  мере.  Так,   не   всегда   всех   субектов   социального партнерства,    прежде   всего   обединения   трудящихся   да   и работодателей,  привлекают  к  активной   работе   по   подготовке законопроектов,  регулирующих  процесс  формирования  и реализации социальноэкономической  политики   в   Украине,   государственных, региональных и отраслевых программ, которые определяют состояние и перспективы социально-трудовых отношений.

 

     В целом характерной является ситуация,  когда  правительство, органы  исполнительной  власти  всех  уровней  не  желают видеть в обединениях профсоюзов и  работодателей  равноправных  партнеров, что дестабилизирует ситуацию в социальнотрудовой сфере.  Когда без согласования позиций других сторон принимаются решения,  то при их реализации,  как правило,  трудно рассчитывать на полную поддержку всех субектов социального  партнерства,  а  следовательно,  и  на ожидаемые результаты.

 

     Недостаточно используются  и  такие  признанные  в мире формы реализации социального партнерства,  как совместные  консультации, переговоры,   заключение   коллективных  договоров  и  соглашений, совместное   разрешение   трудовых   споров    (конфликтов),    их предотвращение,  участие  трудящихся  в  управлении производством, распределении прибыли на  условиях,  определенных  в  коллективном договоре,  контроль за исполнением совместных договоренностей. Это одинаково относится как к национальному,  так и  к  региональному, отраслевому и производственному уровню социального партнерства.

 

     Принятие этого  законопроекта  будет  способствовать  участию всех социальных партнеров в  разработке  и  реализации  социальной политики,  в  создании  механизмов  согласования  их позиций,  что позволит уравновесить этот нелегкий процесс.

 

     Принятие Закона  Украины  о   социальном   партнерстве   даст возможность   значительно  улучшить  правовое  поле  регулирования социально-трудовых   отношений   и    взаимоотношений    субектов социального    партнерства   на   всех   уровнях,   базируясь   на международных   стандартах,   закрепленных    в    конвенциях    и рекомендациях     Международной     организации    труда,    будет способствовать созданию условий для  ратификации  Украиной  такого важного  общеевропейского  документа,  как  Европейская социальная хартия.

 

     Международная организация   труда    определяет    социальное партнерство  как  фундаментальный  принцип  своей  деятельности  и максимально использует его в своих конвенциях и рекомендациях. Уже с  участием  Национального Совета социального партнерства Украиной были ратифицированы такие базовые конвенции МОТ, как Конвенция 144 о  трехсторонних консультациях,  о международных трудовых нормах и конвенция 156 о содействии коллективным переговорам.

 

     В частности,   в   первой   конвенции    определяется,    что предприниматели и трудящиеся представлены на равной основе в любых органах, посредством которых осуществляются консультации.

 

     Другой конвенцией определяются  формы  взаимоотношений  между субектами социального партнерства.

 

     Уважаемые коллеги!   Следует  вспомнить,  что  Постановлением Верховной Рады от 5 ноября 1997 года 620 было  принято  решение  о рассмотрении  в первоочередном порядке проекта Закона о социальном партнерстве  именно  с  целью  ратификации  Еропейской  социальной хартии, которую Украина подписала 2 мая 1996 года.

 

     Обязательным условием   ратификации   Еропейской   социальной хартии является полное исполнение как минимум  части  второй  этой хартии,  две  статьи  которой  имеют  непосредственное отношение к нормам законодательства о социальном пертнерстве.

 

     В частности, статья 5 предусматривает обеспечение возможности трудящимся  и  предпринимателям создавать местные национальные или международные организации для защиты  своих  социальных  интересов или    вступать   в   такие   организации,   причем   национальное законодательство  не  должно  никоим  образом   ограничивать   эти возможности.

 

     А в   статье   6  прямо  указано,  что  с  целью  обеспечения эффективных  прав  на  ведение  коллективных  переговоров  стороны обязательно    должны    способствовать    проведению   совместных консультаций  между  трудящимися  и  предпринимателями,   созданию механизма  переговоров  на  добровольной основе между ними с целью урегулирования условий труда с помощью коллективных договоров.

 

     Надо признаться,  что рассматриваемый проект имеет целый  ряд существенных недостатков, которые следует устранить.

 

     Первое. В статье 1 проекта необходимо глубже раскрыть понятие "социальное партнерство"  и  определить,  что  оно  осуществляется путем  заключения  коллективных  договоров  и  соглашений  на всех уровнях социального партнерства.

 

     Второе. Важно определить перечень основных видов договоров  и соглашений  для  каждого уровня социального партнерства и механизм реализации этих договоров и соглашений.

 

     Третье. Следует также установить  ответственность  сторон  за игнорирование  или  срыв  переговоров и невыполнение обязательств, закрепленных договорами и соглашениями.

 

     В статье 2 проекта надо  четче  определить  цель  социального партнерства  как инструмента выработки и проведения в жизнь единой социально-экономической  политики  путем  согласования   интересов сторон   социального   партнерства,   как   необходимого   условия устойчивого экономического развития,  повышения жизненного  уровня трудящихся.

 

     Уважаемые коллеги!  Конечно,  сегодня  обстановка  в  Украине более близка к социальной войне,  чем к  социальному  партнерству. Какое   может   быть   социальное  партнерство  между  властями  и трудящимися,  которые  не  получают  зарплату,  не  имеют  работы, потеряли  все свои социальные блага?  Однако следует помнить,  что социальное партнерство  рождено  классовой  борьбой  как  механизм урегулирования  острых противоречий в моменты обострения кризиса и негативных явлений в экономике. В связи со сложившейся ситуацией в социально-трудовой сфере усиливается необходимость использования в полной мере механизма социального партнерства для  сбалансирования интересов сторон социально-трудовых отношений.

 

     При этом  социальное  партнерство  не  является  инструментом давления или ограничения фундаментальных прав трудящихся на  акции протеста,  вплоть  до  забастовок.  Нужно понимать,  что мы должны принимать сегодня закон не под нынешний Кабинет Министров или  под нынешнего Президента,  а в интересах страны, его народа, в расчете на далекую перспективу.

 

     Наряду с   законами    об    организации    и    обединениях работодателей,  о  Кабинете  Министров  очень важным будет Закон о социальном партнерстве,  так как он определит и узаконит  механизм их взаимодействия.

 

     Учитывая вышеизложенное,  Комитет  Верховной Рады по вопросам социальной политики и труда предлагает принять законопроект. Прошу поддержать предложение комитета.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Георгійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  є пропозиція прийняти законопроект у першому читанні без обговорення.  А всі зауваження подати  в  комітет  для доопрацювання й підготувати його до другого читання.

 

     Я ставлю  на голосування пропозицію прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 108.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги!   Обговоримо   законопроект   за   скороченою процедурою:  два - за, два - проти. Висвітіть, хто в нас записався на виступ.

 

     Баулін -  проти,  Мироненко  -  проти.   Мовчан?   Красняков? Кириленко - за. Стоян - за.

 

     Будь ласка. Депутат Баулін. За ним - депутат Кириленко.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Уважаемые  избиратели!  Перед  нами  проект  Закона  о  социальном партнерстве. Проблемы, которые он призван решать, актуальнейшие.

 

     Сегодня Украина  оказалась на пороховой бочке.  Народ доведен реакционным режимом Кучмы до нищеты.  Народ уже в таком состоянии, когда   потеряна   вера  в  то,  что  власть,  работодатели  будут оплачивать труд хотя бы на уровне,  обеспечивающем выживание. Даже при  рабовладельческом  строе  в  Древней  Греции,  в Древнем Риме выделяли рабам средства на пропитание,  чтобы они  не  умирали  от голода.  И  тем не менее рабы (вспомним Спартака) выступали против своих угнетателей, против убогой жизни.

 

     У нас народ пока спокоен. Спокойна и власть. Ее можно понять. В  Западной  Украине люди 200 лет были под поляками,  сапоги панам целовали, но восставать - ни под каким соусом. Менталитет такой.

 

     Но есть  у  нас  еще  русский  и  русскоязычный   юго-восток, Новороссия,  Слобожанщина,  Донбасс,  Крым.  И  хотя  пока шахтеры сжигают себя заживо и гниют в шахтах,  это затишье перед бурей. И, если не хотим румынского варианта,  надо принимать законы, которые защищали  бы  права  униженных  и  оскорбленных,  даже  если   они воспользуются  общечеловеческим  правом  на восстание против своих угнетателей. Штурм обладминистрации в Луганске - только цветочки!

 

     Что же  предлагает  Кабмин  в  это  предгрозовое  время?  Как разрешает существующие противоречия?  То, что предложено, - это же не закон!  В 1993 году можно было бы согласиться  с  этим  научным трактатом   на   тему   "Социальное  партнерство".  В  нем,  кроме терминологии и положений о возможности  обмена  информацией  между сторонами   конфликта,   ничего  нет.  Нет  главного  -  механизма разрешения трудовых споров.  Сколько можно  бездумно  переписывать законы  сытых  западных  стран и говорить,  что если у них это все решает проблему,  то автоматически проблемы будут решаться у нас?! Не  будут!  Как  не  стала  Украина  процветающей  после внедрения навязанных Западом экономических реформ.

 

     Сегодня власть начала репрессии против независимых профсоюзов шахтеров,   против   их   лидеров.   На   шахтах   перезаключаются коллективные  договоры,  чтобы  лишить  прав  тех,  кто   защищает интересы человека труда.  А в проекте (статья 13 "Форми здійснення соціального партнерства",  пункт 10)  читаем:  "обміну  необхідною інформацією між сторонами соціального партнерства". Сегодня людей, борющихся  за  свои  права,  запугивают,   избивают   милицейскими дубинками.  Вот  как  у  нас  реально решаются вопросы социального партнерства.

 

     Мое мнение:  надо опуститься на грешную украинскую  землю  и, исходя из реальной обстановки,  сложившейся в Украине в результате правления антинародного режима Кучмы,  подготовить законопроект  о социальном  партнерстве,  где  четко  выписать механизм разрешения трудовых  конфликтов,   ответственность   сторон,   прежде   всего работодателей, за нарушение прав работников наемного труда.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Кириленко.   За  ним  -  депутат Мироненко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Фракція Народного руху України. Давайте все ж таки  поговоримо  про  соціальне  партнерство.  Якщо  говорити про соціальне  партнерство,  то  той  факт,  що  ми  зараз  вийшли  на можливість   прийняття  такого  законопроекту,  говорить,  правда, опосередковано,  що  в  концептуальному  розумінні   наша   країна все-таки наближається до європейських стандартів. Адже й доповідач Василь Георгійович Хара,  який є,  до речі,  членом  комуністичної фракції,  сказав  про те,  що такий закон є необхідною передумовою ратифікації Європейської  соціальної  хартії.  А  вже  Європейська соціальна   хартія   в   повному  обсязі  передбачає  виконання  й дотримання належних соціальних прав для всіх найманих працівників.

 

     Щоправда, поки  що  прийняття  закону  забезпечить  соціальне партнерство  лише  за  формою,  а не за суттю.  Але це вже питання іншого порядку.

 

     Якщо подивитися поданий  текст,  то  побачимо,  що  структуру соціального  партнерства  по  всій  країні пропонується поглибити: передбачається   утворення   галузевих   та   територіальних   рад соціального  партнерства.  Ясна  річ,  є питання щодо фінансування органів соціального партнерства.  Хто буде  їх  фінансувати?  Якщо профспілки,  то які саме профспілки? Якщо роботодавці, то яке саме об'єднання роботодавців візьме на себе ці фінансові  витрати?  Чи, може,  діяльність рад фінансуватиме місцевий бюджет? Тоді всі ми з вами як парламентарії,  які дбають про долю тієї  країни,  в  якій живемо (і вона зовсім не грішна, наша українська земля є святою, і соціальне партнерство в нас буде справедливим),  повинні подумати, щоб  у  бюджеті  на  2000  рік  окремим  рядком  було  передбачене фінансування  органів  соціального  партнерства,  аби   спробувати максимально стримати можливі соціальні катаклізми,  які теоретично усе-таки можуть виникнути в нашій країні за певних обставин,  і не доводити  ситуацію до крайніх форм,  як би цього не хотіли в лівій частині українського парламенту.

 

     Отже, з цього випливає,  що Народний рух України, звичайно ж, буде   підтримувати   прийняття   проекту   Закону  про  соціальне партнерство в першому читанні.  Однак ми будемо закликати, аби всі дбали  про  реальне  наповнення  поняття сторін цього трипартизму. Адже ясна річ, що не може бути голого соціального партнерства.

 

     Зрозуміло, що  уряд  і  Президент  повинні,  нарешті,  почати зменшувати  податки.  Підприємства  від  цього  вивільняться  -  і виробництво,  можливо,  від цього запрацює. Тоді підприємці будуть мати змогу реально вирішувати соціальні питання трудящих.  Поки що ми маємо лише непоганий за формою проект закону.  Крім того, треба ж  буде  подбати,  щоб трудові конфлікти в нашій країні,  яка,  на жаль, поки що є не зовсім правовою, все-таки могли розв'язуватись, а не вирішувалися в односторонньому порядку.

 

     Тому Рух за прийняття цього проекту закону в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мироненко. За ним - депутат Стоян.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 5, Автономна  Республіка  Крим).  Фракция коммунистов.  Уважаемые депутаты!  Уважаемые избиратели!  Боюсь, что, если мы примем такой закон,  он окажется в русле согласия с режимом, в русле "Злагоди", создающей свои структуры во всех регионах Украины для того,  чтобы осталось  все,  как  есть.  Я  убежден,  что  Закон  о  социальном партнерстве и реформы необходимы.  Но давайте зададимся  вопросом: партнерство   во   имя   каких   реформ   и   в   чьих  интересах? Коммунистическая партия Украины выступает за реформы  в  интересах народа.

 

     Сейчас реформы проводятся в интересах узкой, самой аморальной части населения,  которая во имя собственного обогащения разрушила Союз   братских  социалистических  республик,  путем  приватизации повернула страну назад к  капитализму.  Именно  эти  обогащающиеся сейчас господа,  паны, призывающие нас к "злагоде", к партнерству, не желают учитывать  мнение  народа,  стремящегося  к  воссозданию Союза  братских  республик,  не желают учитывать беды народа.  Они желают,  чтобы народ согласился с нынешней политикой, кроме этого, желают использовать принцип: разделяй, властвуй, грабь.

 

     Тех, кто разработал данный законопроект,  я хотел бы призвать обратить внимание на слова Солженицына. Писатель Александр Исаевич Солженицын  много  сделал  для  ликвидации  Союза и социализма,  а значит,  для нынешних бед народа,  но сейчас он, слыша разговоры о партнерстве,  согласии и примирении в обществе, говорит о том, что вопрос о примирении стоит так:  народ ограблен бессовестной кучкой грабителей.  Так  вот,  возможно  ли  между ними примирение?  Надо сделать все, чтобы грабители отдали награбленное.

 

     В Ленинском районе Крыма и  в  Керчи,  как  и  в  большинстве регионов Украины,  в связи с невыплатой зарплаты,  пенсий, пособий трудящиеся не имеют средств к существованию,  у них нет  денег  на лекарства и пищу.  И с этим люди должны согласиться?  Могут ли эти люди думать о партнерстве с теми, кто преждевременно отправляет их в  могилу?  Такое партнерство со стороны нынешней власти иначе как преступлением назвать нельзя.

 

     Закон о  социальном  партнерстве  должен  побуждать  нынешнюю власть  выполнять свои обязанности перед трудящимися.  Но будет ли она выполнять этот закон?  Говорят,  это зависит  от  сплоченности профсоюзов   Украины,  от  их  ориентации.  Но,  как  ни  странно, политическая направленность лидеров профсоюзов разная.  На  Западе профсоюзы борются против приватизации,  за национализацию, а у нас отдельные лидеры профсоюзов  пока  еще  находятся  не  в  союзе  с коммунистами  и  другими  левыми  силами,  а  в  союзе с партиями, поддерживающими приватизацию.

 

     Я предлагаю данный законопроект отклонить.  Вам же, уважаемые паны и господа,  хочу сказать:  прекратите грабить,  мучить народ, тогда будет согласие, "злагода", партнерство.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян.

 

     СТОЯН О.М.  Голова  Федерації  профспілок  України.   Шановні колеги  народні депутати!  Насамперед від імені всіх профоб'єднань України (вони мене уповноважили) хочу щиро подякувати вам  за  те, що  ви  проголосували сьогодні за Закон про професійні спілки.  Це дає нам можливість мати  реальний  механізм  впливу  на  вирішення соціально-економічних питань.

 

     Тепер щодо  проекту Закону про соціальне партнерство.  Я хочу вам нагадати,  що починаючи з 1992  року  профспілкові  об'єднання України  визнали  за  необхідне шукати реальні механізми впливу на уряд.  Ними є і укладення Генеральної угоди, і переговори, і акції протесту.  Але  ми  використовували  ще  один механізм - соціальне партнерство.

 

     Зазначу, що  сьогодні  є  реальне  соціальне  партнерство.  З одного  боку,  це  всі  профоб'єднання  (22 профоб'єднання,  тобто профспілкова сторона),  з  другого  боку,  -  роботодавці  -  Союз промисловців і підприємців. Третя сторона - це уряд.

 

     Але в  чому  проблема,  чому  виникла  потреба прийняти такий закон?  Проблема  полягає  в  тому,  що   рішення,   прийняті   на засіданнях,   які   проводить  Рада  соціального  партнерства,  що представляє всі сторони  переговорного  процесу,  носять  дорадчий характер.   Ми   обговорюємо  питання  заробітної  плати,  питання зайнятості,  проблеми, що турбують вітчизняного товаровиробника, і виносимо слушні рішення.  Але ці рішення ніхто не виконує, бо вони носять дорадчий характер.  Закон про соціальне партнерство якраз і має закласти механізм обов'язкового виконання рішень, які виносять соціальні партнери.

 

     Дехто з колег  депутатів  розуміє  соціальне  партнерство  як угодництво. Це зовсім не так. Мабуть, вас трошки коробить слово. Є іноземне  слово  "трипартиз".  Там  справді  є  партнерство  трьох сторін,   у  них  це  називається  "трипартиз".  І  якщо  у  такій тристоронній комісії не затверджено бюджету або не вирішено  інших соціально   важливих   проблем,  парламенти  не  розглядають  інші питання.  То чому ми не  можемо  дати  такий  додатковий  механізм профспілкам,   уряду,   підприємцям,  для  того  щоб  цивілізовано вирішити це питання?

 

     Знову підкреслюю,  це  зовсім  не  означає,  що  ми   займемо угодницьку  позицію.  Є  дуже  важливий  закон,  який  ми  з  вами прийняли, - про вирішення трудових колективних спорів. Він дає нам можливість проводити страйки та інші акції протесту. До речі, ми у вересні звернулися в трудовий арбітраж з позовом до уряду  і  спір цей  виграли.  Соціальне  партнерство  -  це  один  із  механізмів погодження позицій.  Це не означає,  що замість страйків  ми  лише будемо  сідати за стіл і не будемо проводити інших акцій.  Але цей цивілізований  механізм  треба  використовувати.  І   тому   треба прийняти  цей  законопроект  у  першому  читанні.  Від  імені всіх профоб'єднань прошу вас,  шановні колеги,  прийняти  цей  закон  у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановні колеги! Думаю, що не можна так: розглянули законопроект про трудові колективи  -  і  не  прийняли; законопроект про соціальне партнерство обговорили - і не прийняли; законопроект про трансплантацію  розглянули,  поговорили  -  і  не прийняли. Керівники фракцій, чим ви займаєтеся?

 

     Якби я  не був Головою Верховної Ради,  а був би міністром чи Прем'єр-міністром,  я б із міністрами так  не  розмовляв.  Так  не можна:  попрацювали  з  нульовим  результатом  і  розійшлися.  Або давайте попередньо  працювати  в  комітетах  чи  у  фракціях,  або відразу,  коли  розглядаємо  питання  на  засіданні Погоджувальної ради,  просто не вноситимемо його в зал.  Ми ж працюємо  на  нуль. Один ефект: ми ганьбимо, тавруємо один одного, і на цьому все. Так же не можна працювати. Балакаємо півтори-дві години, а як доходить до голосування, одна сторона залу голосує, друга - не голосує.

 

     Просив би прийняти цей законопроект у першому читанні. Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 129.

 

     Шановні колеги!  Ще  раз  кажу:   наступного   понеділка   на засіданні Погоджувальної ради ми повинні розглянути пропозиції про зміну роботи Верховної Ради і внести поправки до  Регламенту.  Або фракції будуть впливати на підготовку й розгляд питань,  або нехай займаються  політичними  питаннями,  тоді  законодавством   будемо займатися ми з комітетами. Кожна фракція має своїх представників у тому чи іншому профільному комітеті,  і ми  з  головами  комітетів будемо проводити засідання Погоджувальної ради і визначатися,  а з керівниками фракцій проводитимемо друге засідання з тих політичних питань,  які  нам потрібно розглядати поза межами залу.  Але це не робота.

 

     Шановні колеги!  Не буду я ще раз ставити це на  голосування. Ми ж смішимо себе і людей, які нас слухають.

 

     Питання щодо трансплантації органів зрозуміле, як Божий день. Про трудові колективи - зрозуміле. Набираємо то 201 голос, то 211. Півгодини вже перегріваємо апаратуру (Шум у залі).

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Нам потрібно прийняти ряд законопроектів про ратифікацію.

 

     Вчора я зустрічався з науковцями Академії наук.  Сьогодні тут присутній  Борис Євгенович Патон.  Він просить,  щоб ми розглянули проект Закону про ратифікацію рішення Ради глав  урядів  держав  - учасниць  СНД про Міждержавну науково-технічну програму "Створення конкурентоздатних  на   світовому   ринку   зварних   конструкцій, ресурсозберігаючих   технологій,   матеріалів  та  обладнання  для зварювального виробництва". Я просив би ратифікувати цей документ. Ставлю законопроект на голосування. Ми його обговорювали, до речі. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо, Юрію Івановичу! Вставляйте карточку і голосуйте.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Розглядається проект  Закону  про   ратифікацію   Угоди   між Кабінетом  Міністрів  України  і  Урядом  Російської Федерації про заснування та умови  діяльності  інформаційно-культурних  центрів. Прошу підтримати і ратифікувати цю угоду.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято.

 

     Проект Закону   про   ратифікацію  Конвенції  про  міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу. Прошу підтримати.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі.

 

     Проект Закону про ратифікацію  Угоди  про  Спільний  аграрний ринок   держав   -   учасниць   Співдружності  Незалежних  Держав. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Прошу голосувати.  Вони не  голосують,  бо  їсти  не  хочуть. Голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     Проект Закону  про ратифікацію Угоди про підтримку і розвиток малого підприємства в державах-учасницях СНД. Будь ласка.

 

     "За" - 171.

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди  між  Урядом  України  та Урядом   Республіки  Казахстан  про  принципи  стягнення  непрямих податків при  експорті  та  імпорті  товарів  (робіт  та  послуг). Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято.

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди про Спільний ринок держав

- учасниць  Співдружності  Незалежних  Держав.  Семенюк  Валентина Петрівна  від комітету.  Будь ласка.  Є якісь зауваження аграрного комітету?

 

     Немає. Будь ласка, підтримайте.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні колеги!  Прошу підтримати законопроект.  Справа в тому, що сьогодні   науковці   аграрних   університетів   (особливо,   хочу наголосити,    Житомирської   агро-екологічної   академії,   нашої Національної  академії)  спільно   працюють   над   чорнобильською проблемою.  Сьогодні  наша  Житомирська  агро-екологічна  академія єдина в Європі вивчає вплив радіонуклідів на рослинний і тваринний світ.  І тому ратифікацію цієї угоди треба підтримати.  Дуже прошу вас, підтримайте.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питнь  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні депутати! Є прохання комітету прийняти законопроект у формулюванні комітету і ратифікувати цю угоду.  Саме зближення нашого  ринку  з ринками  країн - учасниць Співдружності потрібне для України.  Там наш ринок.  А зараз наші товари не  просуваються  на  ринки  країн Співдружності. Тому давайте проголосуємо за.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні колеги!  Прошу проголосувати. Справа в тому, що в нас у магазинах (раніше це було тільки в супермаркетах, а зараз в усіх гастрономах  і  продовольчих  магазинах) ота запакована продукція, яка розрахована на реалізацію протягом 10-12 днів,  лежить роками! Ми труїмо людей.

 

     У нас  і  в  наших  сусідів  - та продукція,  якою і потрібно годувати наших людей,  щоб росло міцне покоління і щоб ми  з  вами здоров'я мали.

 

     Я просив би підтримати законопроект про ратифікацію.

 

     "За" - 214.

 

     Слово має    Анатолій    Сергійович   Матвієнко.   Прошу   не викрикувати!..

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства  (виборчий округ 17, Вінницька область).  Фракція Народнодемократичної партії.  Шановні колеги!  Я звертаюся до правої частини залу.  Думаю, що найбільший гріх,  який ми допустили і за який повинні нести  відповідальність усі,  хто має відношення до влади, до будь-якої гілки, - це те, що ми втратили ринки за межами України і сьогодні  знищуємо  ринок  у межах  України.  Україна  є аграрною державою,  і нам,  як ніколи, потрібно  воювати  за  ринки.  Будьяка   угода,   яка   передбачає розширення наших ринків, є благом для України.

 

     Я просив  би  праву  частину  залу  все-таки  відмовитися від амбіцій і не наслідувати прикладу, який показав Симоненко стосовно проекту закону щодо трансплантації,  а підтримати законопроект, бо він, як і той, вимагає нашої єдності.

 

     Давайте все-таки  не  перетягувати  канат  амбіцій.  Пропоную проголосувати за.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  я  прошу...  Ну,  це не те питання.  Ті,  що викрикуєте, ви ж сільське господарство знаєте через стіл або через буфет.

 

     Підтримайте те,  що  просять  спеціалісти від комітету.  Будь ласка, ставлю на голосування законопроект про ратифікацію угоди.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі.

 

     І останнє.  Проект Закону про ратифікацію Угоди про підтримку і розвиток малого підприємництва в державах - учасницях СНД.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі.

 

     На цьому ми завершили вечірнє засідання  Верховної  Ради.  На все найкраще!

 

 

 

 ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Фракція Народнодемократичної  партії.  Шановні колеги! Зміни в трудовому законодавстві потрібні. Але очевидно, що вони  мають  відбуватися  не  ізольовано,   а   узгоджуватись   із загальними економічними процесами.

 

     Пригадаймо, що   за  радянських  часів  поняття  "власність", "власник" були суто формальними,  фіктивними:  власність вважалася загальнонародною, але народ не мав реальних важелів для здійснення повноважень  власника.  Саме  в  цю  систему  фіктивної  власності органічно  вписувалась  система  фіктивних  господарів - "трудових колективів".

 

     Сьогодні категорії    "власності",    "власника"    набувають реального  економічного  змісту.  Відповідно  головними завданнями парламенту  в   сфері   трудового   законодавства   є,   по-перше, врегулювання   статусу  найманих  працівників,  по-друге,  статусу власників - творців робочих місць.  Той,  хто створив за  сучасних умов  бодай  одне  корисне робоче місце (наголошую:  корисне!),  - герой,  два - двічі  герой.  Окремого  законодавчого  врегулювання потребує категорія "працюючих власників".

 

     Це щодо  індивідуального статусу учасників трудового процесу. Що ж до їхніх колективних прав, які також потребують законодавчого врегулювання, то давайте трохи поміркуємо.

 

     Що таке  "трудовий  колектив"?  Це  механічне об'єднання усіх працюючих  на  даному  підприємстві,  в   установі,   організації. Правомірність  такого об'єднання є сумнівною з погляду Конституції України, стаття 36 якої застерігає: "ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян".

 

     Але ще  гірше,  що  за  своєю  механічною  природою  "трудові колективи" взагалі непридатні для забезпечення  прав  працівників, їхнього дієвого захисту. З досвіду теж відомо, що це або ширма для адміністрації, або клапан для "випускання пару". Власне, для цього теорія  "трудових  колективів"  і  була  вигадана  "теоретиками  в законі" Леніним, Троцьким, Сталіним.

 

     Замість цієї   фікції   мають   утверджуватись    повноцінні, повноправні   профспілки  -  добровільні  організації  однодумців. Протягом багатьох десятиліть у багатьох країнах  світу  саме  вони успішно обстоюють колективні права працівників. А те, що радянські одержавлені  профспілки  себе  дискредитували,  є   дискредитацією радянських   профспілок,   а  не  профспілкової  ідеї.  Тож  нашим завданням,  шановні  народні  депутати,   є   створення   належної законодавчої бази для їхньої нормальної діяльності.

 

     Висновок нескладний і невідворотний: нав'язана комуністами штучна система "трудових колективів" користі трудівникам  не  принесла,  з нормальними трудовими відносинами не узгоджується,  а тому має поступитися місцем сучасному ефективному трудовому законодавству, яке врегульовувало б права і власників, і найманих працівників,  і працюючих власників, і їхніх добровільних професійних об'єднань.

 

     Тому фракція  Народно-демократичної  партії  голосуватиме  за відхилення проекту Закону про трудові колективи.