БЮЛЕТЕНЬ N 17

Опубліковано 04 03 1999

 

                       ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  4  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості   й  запрошені!  Розпочинаємо  пленарне  засідання. Прохання  до  народних  депутатів  підготуватися  до   реєстрації. Реєструємося.

 

     Встигло зареєструватися   306   народних  депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,   дозвольте   оголосити    запити    народних депутатів.

 

     Марамзін Федір  Андрійович  звертається до Президента України стосовно заборгованості з виплати пенсій пенсіонерам  Міністерства оборони,   Міністерства   внутрішніх  справ  і  Служби  безпеки  в Луганській області. Прошу визначитися.

 

     "За" - 175.

 

     Прийнято. Голосуємо про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 179.

 

     Осташ Ігор Іванович звертається до  Прем'єр-міністра  України стосовно   ситуації   з   виплатою  заробітної  плати  працівникам державного підприємства "Західукргеологія".

 

     Тищенко Павло Васильович  звертається  до  Прем'єр-міністр  у зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю на звернення щодо підвищення розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації.

 

     Лісогорський Олексій Іванович звертається до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  шестимісячною  затримкою  виплати пенсій у Шевченківському,  Борівському,  Куп'янському та Ізюмському районах Харківської області.

 

     Гаркуша Олексій  Миколайович  звертається до Прем'єр-міністра стосовно стану  забезпечення  технологічною  сировиною  пивзаводів України.

 

     Я просив би,  шановні колеги, Прем'єр-міністру такі запити не подавати: завозити сировину чи не завозити.

 

     Тимошенко Юлія Володимирівна звертається до  Прем'єр-міністра України  стосовно  ситуації,  що  склалась  із  затримкою  виплати заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат у Бобринецькому, Устинівському,          Компаніївському,         Новоукраїнському, Маловисківському,   Кіровоградському   та   Кіровському    районах Кіровоградської області.

 

     Група народних   депутатів   (Онопенко,   Гошовська,  Левцун) звертається   до   Прем'єр-міністра   щодо    усунення    порушень Міністерством  зовнішніх  економічних  зв'язків  і  торгівлі вимог Указу Президента про  усунення  обмежень,  що  стримують  розвиток підприємницької діяльності (стосовно правил торгівлі на ринках).

 

     Хмельовий Анатолій  Петрович  звертається до Прем'єр-міністра України  з   приводу   несвоєчасної   виплати   заробітної   плати працівникам професійно-технічної освіти Донецької області.

 

     Група народних  депутатів  (Олексій  Марченко  та  інші члени Комітету   з   питань   аграрної    політики)    звертається    до Прем'єр-міністра України щодо проведення перевірки повноти виплати державною компанією "Хліб України" сільгоспвиробникам  інфляційної компенсації  за  продукцію,  реалізовану за державним контрактом у 1994 році.

 

     Синенко Світлана Іванівна звертається до  Прем'єр-міністра  у зв'язку  із  незадовільним  фінансуванням  будівництва  пологового будинку Козельщинської центральної районної лікарні в  Полтавській області.

 

     Народний депутат  Кірімов  звертається  до Прем'єр-міністра з приводу багатомісячної невиплати пенсій пенсіонерам та компенсації на  придбання  чистих  продуктів у Бородянському,  Вишгородському, Іванківському,  Макарівському  та  Поліському  районах   Київської області,  а  також  з  приводу багатомісячної невиплати заробітної плати працівникам  ЧАЕС  та  30-кілометрової  зони  Чорнобильської атомної електростанції.

 

     Я ставлю  на  голосування  всі ці запити до Прем'єр-міністра. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 189.

 

     Рішення прийнято.

 

     Тищенко Павло   Васильович   звертається   до    Генерального прокурора  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  звернення стосовно справи Олійника Бориса Івановича.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 170.

 

     Рішення прийнято.

 

     Мигович Іван Іванович звертається до  Генерального  прокурора України    щодо    правомірності   дій   працівників   прокуратури Закарпатської області  стосовно  депутата  Ужгородської  міськради журналіста Петра Гойса.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги! Дозвольте зробити оголошення.

 

     Повідомляємо Верховну Раду про створення депутатської фракції "Батьківщина".  Метою депутатської фракції "Батьківщина" є  захист інтересів  народу України,  розробка та запровадження законодавчих основ соціально-економічного спрямування, що дадуть змогу подолати в  Україні кризові явища та забезпечити розвиток держави,  а також пропагування   ідеології   суверенної   української   державності, сучасного    європейського   соціалдемократизму   й   патріотизму, соціальної справедливості і високих християнських цінностей.

 

     Будь ласка,  персональний  склад   даної   фракції:   Альохін Володимир   Ілліч,   Бабич  Валерій  Георгійович,  Білик  Анатолій Григорович,  Білорус Олег Григорович,  Блохін Олег  Володимирович, Гнатюк  Дмитро  Михайлович,  Габер  Микола Олександрович,  Давидов Володимир Васильович,  Кириленко Іван  Григорович,  Кондратевський Сергій   Михайлович,   Мартиновський  Валерій  Павлович,  Настенко Олександр Анатолійович,  Нечипорук Володимир  Павлович,  Правденко Сергій  Макарович,  Пухкал  Олександр  Григорович,  Тимошенко Юлія Володимирівна,  Толочко   Петро   Петрович,   Турчинов   Олександр Валентинович,  Юхновський Олег Іванович, Ременюк Олексій Іванович, Сафронов Станіслав  Олександрович,  Сушкевич  Валерій  Михайлович, Мичко Микола Іванович.

 

     Народні депутати, які уповноважені представляти дану фракцію: Тимошенко  Юлія  Володимирівна,  Альохін  Володимир  Ілліч,  Бабич Валерій   Георгійович,   Білорус  Олег  Григорович,  Габер  Микола Олександрович,  Пухкал Олександр  Григорович,  Турчинов  Олександр Валентинович. З чим ми їх і поздоровляємо.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Ще  є  два  запити.  Дозвольте їх оголосити. Омельченко  Григорій  Омелянович  та  Єрмак  Анатолій   Васильович звертаються до Генерального прокурора,  міністра внутрішніх справ: про  надання  повної  інформації  про   результати   розслідування обставин  розкрадання  бюджетних  коштів на суму понад 8 мільйонів гривень,   невжиття   правоохоронними   органами   заходів    щодо відшкодування  завданих державі збитків,  розшуку і притягнення до кримінальної   відповідальності   винних   осіб.   Я   ставлю   на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято.

 

     Богословська Інна   Германівна   звертається   до  начальника ПівденноЗахідної залізниці стосовно  порушень  прав  громадян  при перевезеннях    пасажирським   залізничним   транспортом   України міжнародного сполучення. Голосуємо.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Сьогодні від фракцій надаємо слово. Костенко Юрій  Іванович,  фракція  Народного  руху.  За  ним буде виступати депутат Осташ від фракції "Реформи-центр".

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні депутати!  У зв'язку із  вчорашнім  голосуванням  щодо  вступу  до Міжпарламентської Асамблеї фракція Народного руху заявляє:

 

     Перше. Ми  розцінюємо  це  силове  рішення  як чергову спробу лівих зупинити історичний перебіг  подій  та  загальмувати  процес формування  української державності.  Гостра реакція нашої фракції на вчорашнє ганебне дійство пов'язана  не  лише  з  тим,  що  саме Народний  рух  виборював  незалежність,  у  першу  чергу це - вияв політичної відповідальності за всіх,  хто  століттями  боровся  за нашу   волю  та  проливав  кров  за  Українську  державу.  Цинічно відмовившись від частини свого суверенітету,  ліві разом зі своїми антиподами    -   фінансовими   магнатами   -   в   черговий   раз продемонстрували свою антидержавницьку суть.

 

     Друге. Фракція  народного  Руху  звертається  до   Президента України. Шановний Леоніде Даниловичу, ми розуміємо, що розпочалася підготовка до нових виборів і ви намагаєтесь заручитися підтримкою лівих,   ідучи  на  такі  політичні  поступки.  Але  наш  новітній історичний досвід уже не один раз засвідчував: комуністи ніколи не були  державниками,  і  тому вони завжди здавали тих,  хто став на українську позицію.  Так було з першим Президентом,  так буде і  з вами.  Адже,  підтримавши вас на виборах 1994 року за інтеграційну програму,  комуністи оголосили вас своїм ворогом  одразу  ж  після ваших перших державницьких кроків на посаді Президента України.

 

     Ми вважаємо, що у цей важкий для України час єдино правильним рішенням є опора виключно на державницькі  сили.  В  іншому  разі, вслід  за  вступом до МПА від вас будуть вимагати вступити до СНД, віддати Росії Чорноморський флот, Севастополь чи й Крим, а потім - усю Україну.

 

     Третє. Фракція   народного  Руху  з  жалем  констатує,  що  в черговий  раз  заручником  цих  політичних  ігор  став  пересічний громадянин. Адже втягування України в СНД, яка економічно гине, це створення  штучних  перешкод  для  вигідної  співпраці   з   усіма державами,   це  втрата  інвестицій,  робочих  місць,  доходів  і, зрештою, це подальше зубожіння народу.

 

     І останнє.  Фракція заявляє:  якщо у Верховній Раді й  надалі будуть  спроби,  спрямовані на руйнування української державності, ми для захисту суверенітету України будемо вдаватися до всіх  дій, передбачених   нашою  Конституцією.  Ми  також  будемо  ініціювати скасування вчорашнього  нелегітимного  рішення  в  Конституційному Суді.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Осташу ("Реформи-центр"). За ним - депутат Коломойцев.

 

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 126,  Львівська область).  Фракція "Реформи-центр".  Заява фракції "Реформи-центр".   "3   березня  Верховна  Рада  України  прийняла Постанову про приєднання до Угоди  про  Міжпарламентську  Асамблею держав   -  учасниць  СНД.  Ця  постанова  прийнята  з  численними порушеннями законодавства України і Регламенту Верховної Ради.

 

     Зокрема, не   було   ніяких    підстав    приєднуватись    до Алма-Атинської  угоди.  В  нас сьогодні діє Конвенція про МПА СНД, підписана в Мінську в 1995 році.  Фактично Верховна  Рада  України приєдналась до недіючої угоди,  що є проявом правового невігластва у парламенті.

 

     Під час розгляду питання про приєднання до Угоди про МПА  СНД Голова  Верховної  Ради  Ткаченко  декілька  разів грубо порушував Регламент Верховної  Ради  України,  а  саме:  не  дав  можливості провести   повноцінне   обговорення   питання,   не   поставив  на голосування проект постанови про  неприйнятність,  декілька  разів ставив  одне  і  те  ж питання на голосування,  чим порушив вимогу Регламенту,  згідно з якою питання,  з якого не  вдалось  прийняти рішення,  знімається з розгляду на даній сесії,  не виконав вимогу багатьох фракцій провести поіменне голосування.

 

     Ми маємо підстави стверджувати, що керівництво Верховної Ради свавільно  пішло  на  фальсифікацію  голосування  з цього питання, зокрема,  блокуючи проведення поіменного  голосування.  Вже  зараз виявлено 33 народних депутати, які були відсутніми в залі. Деякі з них узагалі не були в Україні,  зокрема,  це 5  депутатів  фракції СДПУ(о), які зареєструвалися під час поіменної реєстрації.

 

     Такі ж  самі "мертві душі" перебували в цей час за кордоном у Франції,  Росії та Італії і передали свої картки колегам з фракції СДПУ(о),  Соціалістичної  партії,  ПСПУ,  Комуністичної  партії та депутатської  групи  "Відродження  регіонів",  тобто  тих  груп  і фракцій, які прийняли рішення голосувати за.

 

     Ми стверджуємо,   що   останні  події  в  парламенті  України свідчать  про  злочинну  змову  Президента  України  з  лівими  та фінансово-промисловими політичними колами в парламенті..."

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон (Шум у залі).

 

     Я просив би вас, шановний народний депутате Осташ, підбирайте слова, коли говорите. Вас слухають громадяни України.

 

     Увімкніть мікрофон.

 

     ОСТАШ І.І. У мене ще є хвилина за Регламентом.

 

     Для слухачів і журналістів я поясню,  чому не було поіменного голосування.  Під час поіменної реєстрації об 11 годині 53 хвилини виявилося,  що зареєструвалося п'ять членів СДПУ(о),  які були  на цей  час  у Мадриді;  Олександр Мороз зареєструвався в Італії,  бо його  літак  з  Будапешту  прилетів  лише  під  вечір;  Іван   Чиж зареєструвався і голосував у Франції,  адже його літак вилетів о 7 годині 30  хвилин  до  Парижу;  комуніст  Строгов  у  цей  час  не повернувся  з відрядження з Москви й голосував за вступ до МПА СНД у Москві.

 

     Звичайно, постійно  перебуваючим  за  кордоном  комуністам  і соціалістам  не  треба  ратифіковувати міжнародні угоди.  Ось така історія про те,  як "мертві душі" (а їх понад 30)  приєдналися  до Угоди про МПА СНД. Але є подання до Конституційного Суду...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Коломойцев. Будь ласка. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ

 106, Луганська   область).   Фракция  Селянской  партии  Украины, Краснодон,   Молодогвардейск,   Суходольск,   Луганск.   Уважаемые товарищи!  Сегодня  у  нас  в  повестке  дня  стоит вопрос - "звіт Міністерства вугільної промисловості  України  стосовно  ситуації, яка склалася у вугільній галузі у зв'язку із закриттям шахт".

 

     У нас разные политические взгляды,  но есть то общее, что нас обединяет,  - это народ  Украины,  избравший  нас,  депутатов,  в парламент.  И  я  хочу  вам  зачитать обращение к нам,  депутатам, одного из шахтеров -  Григория  Ивановича  Головина,  председателя рабочей   группы   инвалидоврегрессников   шахты   имени  Баракова обединения "Краснодонуголь".

 

     "Мы, рабочая группа по регрессу,  обращаемся к вам,  народные депутаты Украины, от имени 960 инвалидов шахты имени Баракова. Это те, кто в недавнем прошлом прославлял своим трудом Донбасс, а ныне вынужден  прозябать  в  жалкой  нищете,  при болезнях,  обречен на медленное умирание.

 

     В 1998 году на шахте в комбинате умерло два  регрессника,  не получавших   регрессных   выплат   18  месяцев.  Задолженность  по регрессным выплатам составляет 2 миллиона 232 тысячи гривень.  Это самая большая задолженность по обединению.

 

     Те деньги, которые поступили в 1998 году,  - это капля в море.  Люди  доведены  до  отчаяния.  Мы практически  нищие,  нет  денег  на  хлеб,  а  о другом и говорить нечего.

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Настоятельно   просим   решить проблему  регрессников,  добиться  денег и помочь нам выжить в это трудное время.  Одна надежда на вас. А если вы от нас отмахнетесь, то  мы будем обращаться в ООН,  в Комитет по защите прав человека. Ведь страна,  которая так поступает со  своим  народом,  не  имеет права называться государством".

 

     Обращение подписали 228 человек.

 

     Коллеги! Сегодня есть реальная опасность повторения в Украине венгерских   и   румынских   событий.    Министерством    угольной промышленности  приняты  определенные  меры по нормализации работы угольной  промышленности.   Возросла   добыча   угля.   Происходит концентрация  рынка  угля государственными компаниями,  созданными при Минуглепроме.

 

     Работу отрасли проверила Генеральная прокуратура.  По  итогам вчерашнего    заседания   коллегии   17   генеральных   директоров освобождены от должностей в связи с финансовыми нарушениями.

 

     Однако принимаемых  мер  недостаточно,  так  как  решить  эти проблемы,  в  первую очередь проблемы с выплатой заработной платы, регрессных выплат и единовременных  пособий,  силами  Минуглепрома невозможно.

 

     Поэтому фракция    Селянской    партии   Украины   предлагает проголосовать  за  протокольное  поручение  комитетам   Верховного Совета   по   вопросам   бюджета  и  по  вопросам  ТЭКа,  Кабмину, Минуглепрому,   Минфину,   Госкомрезерву,   Национальному    банку подготовить  и внести на рассмотрение Верховного Совета не позднее 10 марта проекты постановления Верховного Совета,  законодательных актов  со  стороны  Кабмина,  принятие  которых позволит выплатить задолженность по  зарплате,  регрессным  выплатам,  единовременным пособиям.

 

     Я заканчиваю. Следующий День правительства в Верховном Совете мы предлагаем посвятить вопросам стабилизации работы  Министерства угольной  промышленности.  Голосование  наших  предложений  просим провести в поименном режиме.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сьогодні ми будемо слухати міністра.

 

     Депутат Ніколаєнко  від  Соціалістичної  фракції.  За  ним  - депутат Гавриш.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція   Соціалістичної   та  Селянської  партій  (Лівий  центр). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати! Шановні  виборці  України!  Тільки що було вкотре висунуто чергове звинувачення  на  адресу  Олександра  Олександровича   Мороза.   Я змушений вам сьогодні сказати, що, певно, праві люди, коли кажуть, що щоб у лісі не здохло,  а завжди буде винен Мороз. І це сьогодні лунає  з  усіх  засобів  масової  інформації.  Чому?  Бо це чесна, послідовна,  принципова людина,  і не треба сьогодні,  як  кажуть, наводити на нього тінь.

 

     Я хотів   би   сказати,   що  фракція  соціалістів  та  селян проголосувала за вступ України  до  Міжпарламентської  Асамблеї  і вважає,  що  це  не є зменшенням суверенітету і незалежності нашої України. Більшим зменшенням суверенітету і загрозою нашою є те, що сьогодні  наш  народ  і  держава  разом  з людьми вмирають.  Оце є загрозою.

 

     Фракція соціалістів та селян  відзначає,  що  нинішній  курс, який  проводиться,  безоглядних  ринкових реформ веде в безвихідь. Немає  програми  дій  уряду,   не   затверджені   основні   засади соціально-економічної політики.

 

     Наочним прикладом цього є ситуація на селі.  Сьогодні південь України вже кілька тижнів веде посівні роботи.  Немає ні  техніки, ні  запчастин,  ні  обігових  коштів.  Натомість  уряд  збирається сьогодні в курортній зоні під Києвом і говоритиме про те,  як буде наводити лад до 2010 року. Сьогодні Національний банк замість того щоб рятувати наш агропромисловий  банк  "Україна",  який  повністю збанкрутів,   заборонив  навіть  Ощадбанку  виділяти  кредити  для сільськогосподарського виробництва.  Про яку ж  посівну,  про  яку програму уряду ми сьогодні говоримо?

 

     Ми мусимо   сказати,  що  немає  політики  і  щодо  вирішення соціальних питань.  Фракція соціалістів та селян внесла пропозиції щодо поліпшення справ у цій сфері.  Зокрема, ми вносимо пропозиції щодо зміни порядку виплати пенсій.  Не можна сьогодні прив'язувати виплату  пенсій  до  економічного  стану регіону,  потрібен єдиний підхід до виплати  пенсій.  Владі,  уряду  ніколи  займатися  цими проблемами.  Вони  займаються  підготовкою  до  проведення  різних виборів,     насамперед      президентських,      самозбереженням, запровадженням механізмів обману,  теле- та радіоагресії. Людям не кажуть правди, чого ми живемо погано. Натомість кажуть, що винна в усьому  опозиція  -  соціалісти,  комуністи,  Олександр Мороз,  бо знають,  злодії,  що з обранням такого Президента,  як Мороз, усім доведеться відповідати за законом.

 

     З огляду  на кризову ситуацію,  велику біду в Україні фракція соціалістів  та  селян  розпочинає  процедуру  збору  підписів  за відставку  уряду.  Ми  закликаємо всіх чесних депутатів підтримати нас.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш від групи "Відродження  регіонів".  За ним - депутат Мазур.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (виборчий  округ 176,  Харківська область).  "Відродження регіонів".  Стосовно того інтересу,  який виник  до  новоствореної депутатської   групи  "Відродження  регіонів",  депутатська  група уповноважила мене зробити таку заяву.

 

     "Вельми короткий проміжок часу віддаляє  людську  цивілізацію від переходу в третє тисячоліття.  І суспільно, і психологічно цей період є визначальним у долі Українського народу,  його суверенної держави.  Історичні  збурення  дев'яностих призвели на тлі розпаду Радянського Союзу до об'єктивно притаманного націям і народам руху до  державницьких  новоутворень.  Уперше  в  історії  ми  отримали доленосну можливість збудувати свою домівку  -  Україну,  створити власну  державу,  як це зробили росіяни,  німці,  євреї і всі інші народи, що себе поважають.

 

     Сім років української  державності  стали  і  часом  великого випробування  на громадянську зрілість і мужність.  Продекларована незалежність,  здавалося  б,  відкрила  для  України,  що  володіє значним    економічним    потенціалом,   можливості   економічного зростання,  але об'єктивні труднощі,  пов'язані з  розпадом  СРСР, недосконала в тому розумінні вітчизняна економіка, грубі помилки в організації    державного    життя,     політичний     сепаратизм, невизначеність  об'єднуючої  національної  ідеї,  дія недосконалих законів - усе це призвело до суттєвого зубожіння  значної  частини народу.  Три  чверті  населення  України  перебуває в злиднях.  Це ставить на ваги історії питання  про  подальшу  долю  України,  її незалежність і досягнення зразків світової демократії.

 

     Визначальна роль    у    розбудові   держави   і   формуванні національної  гідності  належить  Верховній   Раді   України.   Це демонструє  те,  що  було  прийнято рішення,  за яким 225 народних депутатів не могли створити свої позапартійні об'єднання.  І  лише рішення Конституційного Суду змінило цю історію,  і зараз ми маємо таку можливість.

 

     Регіони є потужним джерелом енергії,  ресурсного  і  творчого потенціалу, що єдино може забезпечити процес реформування України. Саме сумарний потенціал регіонів є  визначником  могутності  всієї держави.  Тому  народні  депутати України,  обрані в одномандатних мажоритарних округах,  для унеможливлення надмірної  централізації влади,  її  узурпації  будьким,  максимального  використання своїх депутатських повноважень створили депутатську  групу  "Відродження регіонів".   Її  створення  є  вимогою  часу.  Основним  принципом діяльності групи є непохитна віра в те,  що лише через відродження та    розвиток   місцевого   самоврядування   можливе   найскоріше відродження всієї України.

 

     Виходячи із вимог статті 5 Конституції України,  ми тим самим реально  стверджуємо  принцип субсидіарності влади,  згідно з яким питання,  які можливо вирішувати на низових рівнях  територіальних громад,  немає  сенсу передавати на розгляд центральної влади.  Це відповідає  головним  засадам  Європейської  хартії  про   місцеве самоврядування,  згідно  з  якими реалізація державних повноважень має покладатися переважно на органи влади,  що  є  найближчими  до громадян.

 

     Депутатська група  ставить  за  мету  об'єднання навколо себе депутатів,  обраних від мажоритарних округів, і вносить сьогодні в сесійний  зал  гасло:  "Через  відродження регіонів до процвітання держави".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Мазур від прогресивних соціалістів. За нею - депутат Черненко від групи "Незалежні".

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ,  ПСПУ). Спасибо. Фракция Прогрессивной соцпартии, Луганская область.  Сегодня в очередной раз мы будем рассматривать  проблемы угольной  отрасли,  положение  в  которой  с каждым днем все более ухудшается.  На  Луганщине  доведенные  "злагодою  в  суспільстві" бастуют  шахтеры  на  четырех шахтах "Первомайскугля",  на четырех шахтах "Краснодонугля".  На поверхность не поднимаются 84 человека шахты  "СуходольскаяВосточная"  и  50  человек  шахты "Таловская", поднялись на поверхность 32 бастующих шахтера шахты "Лутугинская".

 

     К сожалению,  шахтеры бастуют неорганизованно,  стихийно, без массовой поддержки.

 

     Дорогие шахтеры!  Наши отцы,  братья, товарищи! Прошу вас как женщина,  как мать:  не накладывайте на себя руки,  не наказывайте своих   детей,   жен,   родителей,   живите   на   зло  всем  этим недочеловекам,  которые нас  обкрадывают,  унижают  и  оскорбляют. Пока.  Сопротивляйтесь, активно включайтесь в политическую борьбу, чтобы вместе с вами  мы  как  можно  быстрее  изменили  преступный режим,  который  породил  этот массовый психоз самоуничтожения,  в котором грудных младенцев кормят комбикормом, как скотину. И это в некогда  богатой  социалистической стране!  Неужели мы с вами хуже наших дедов и отцов, подаривших нам великую и богатую державу?

 

     Фракция ПСПУ последовательно отстаивает интересы людей труда, интересы шахтеров.  Мы за справедливое распределение средств между шахтерскими регионами,  за создание безопасных  условий  труда  на шахтах,   за   прекращение   необоснованного   закрытия  шахт,  за господдержку шахтам,  добывающим коксующиеся угли, которая сегодня идет на погашение долгов по электроэнергии.

 

     Не возродив  Донбасс  сегодня,  мы  не  возродим нашу Родину. Правительство,  идя на поводу у Мирового банка,  утверждает, что в стране   нет  денег.  Нет  в  стране?  Верните  из-за  границы  40 миллиардов!  Сделайте целевую эмиссию!  И не пугайте инфляцией.  В Украине  дефляция  -  всего  7 миллиардов наличных денег.  Резервы эмиссии  -  десятки  миллиардов.  Ее  можно  смело   сделать   под украденные    Сбербанком   сбережения   граждан   одновременно   с выдворением  из  Украины  всех  эмиссаров  закордонных  финансовых структур.

 

     Фракция ПСПУ  подготовила проект постановления Верховной Рады Украины по комплексному разрешению шахтерских  проблем.  Его  суть более детально изложит лидер партии Наталия Витренко после доклада министра угольной промышленности.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черненко. За ним - депутат Танюк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Уважаемый   Александр Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  Анализ итогов работы за 1998 год показал,  что при всей  сложности  социальноэкономической ситуации  по числу проблем на первом месте для города Горловки и в целом для  Донбасса  остаются  проблемы  угольной  промышленности. Остается актуальной проблема ликвидируемых шахт.

 

     Прошло два   года  с  момента  закрытия  шахт  "Кочегарка"  и "Изотово".  По проекту нормативный срок  ликвидации  -  три  года, затраты  на  ликвидацию - 258 миллионов гривень.  За прошедшие два года было выделено всего 27,5 миллиона гривень.  При таких  темпах шахты  будут  ликвидироваться около десяти лет.  При этом в недрах могут   произойти   неуправляемые   процессы,    которые    окажут отрицательное   влияние   на  экологическую  обстановку:  оседание поверхности,   выделение    газов    из    разломов.    Вследствие недостаточного   выделения   средств   на   ликвидацию   шахт  нет возможности выполнить  мероприятия  по  охране  окружающей  среды, создать  новые  рабочие  места.  На  создание  новых  рабочих мест предусматривалось  выделить  38  миллионов   гривень.   Фактически средства  не  выделены.  На выполнение экологических мероприятий - около 82 миллионов гривень.  Фактически средства не  выделены.  На защиту   действующих  шахт  имени  Ленина  и  имени  Румянцева  от поступления воды закрытых шахт только в  1999  году  необходимо  6 миллионов   гривень.  Не  решен  вопрос  передачи  в  коммунальную собственность обектов социальной сферы закрытых шахт,  которые  в настоящее время находятся на балансе производственного обединения "Артемуголь".

 

     С января  1999  года   по   решению   Министерства   угольной промышленности  Украины  к  числу закрывающихся шахт были отнесены шахты    "Комсомолец",    имени    Гагарина,    имени    Калинина, "Александр-Запад".  Анализ  работы  этих шахт за 1998 год показал, что на предприятиях имеются реальные  перспективы  работы  еще  на 10-15  лет.  Обединением  "Артемуголь" совместно с руководителями шахт  разработаны  мероприятия  по  увеличению  добычи,  улучшению финансового  состояния,  что  дает возможность отнести эти шахты к третьей  группе  рентабельности.  Для   осуществления   намеченных мероприятий  необходимо  выделить в 1999 году централизованно 16,2 миллиона гривень.  На полную  же  ликвидацию  шахт  требуется  500 миллионов  гривень.  Уважаемые товарищи!  Сегодня надо принять все меры для того, чтобы стабилизировать работу угольной отрасли.

 

     И еще одна проблема,  которая,  в частности,  является  очень острой  для  Горловки.  В  связи  с сокращением производства угля, отсутствием новых разработок и угольных  горизонтов  не  имеет  на сегодняшний   день   перспективы   и   судьба   шахтностроительных управлений,  в частности ШСУ-3 в Горловке.  Эту проблему тоже надо сегодня  рассматривать,  и  Сергей  Борисович  Тулуб  определенные подвижки в этом плане делает.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Танюк від Руху.  За ним  -  депутат Білорус.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 166, Тернопільська область).  Фракція Руху. Для ясності: фракція, якою керує  легітимний  голова  Народного  руху  України  Вячеслав Чорновіл.  Шановні колеги! Шановні виборці! Боротьба за реанімацію СРСР вступила в свою завершальну фазу,  і той аукціонний розпродаж України,  який вчора стався з вини лівих і через той розбрат, який було спеціально посіяно в цьому залі  серед  центристських  і  так званих правих партій,  дуже небезпечний. Це дало можливість Голові Верховної Ради чотири рази голосувати в нерегламентному режимі, це дало  можливість  комуністам заховатися за відсутністю "поіменки". Якщо ліві такі чесні,  як вони весь час заявляють,  то вони мусили б, очевидно, вимагати поімненого голосування для того, щоб Україна знала своїх "героїв".

 

     Це дало можливість сфальшувати  близько  30  мандатів  людей, яких не було ні в Україні,  ні в залі,  які не поставили там своїх підписів, а тут всетаки своїми іменами розпродували Україну.

 

     Це говорить  тільки   про   те,   що   ми   вже   увійшли   в посткомуністичний простір,  що ми вже напередодні тих днів... Коли Конституційний Суд  вирішує,  чи  повернути  Компартії  майно,  чи забрати  ті  будинки,  які сьогодні є в судів,  дитячих садків,  і знову повернути їх Комуністичній партії (Шум у залi).

 

     Я дуже радий,  що ви кричите, значить, вам болить! Вам болить від вашої брехні!..

 

     Ми, звичайно,  не залишимо це в такому вигляді, ми готуємо до Конституційного Суду листа. Його вже зголосились підписати близько 100 депутатів.  І,  звичайно, цей вступ до МПА імені Зюганова є не тільки  незаконний,  але  є  і  реалізацією   вашої   революційної доцільності  всупереч закону.  Але те,  що фальшує Верховна Рада - вищий орган влади, є найбільш загрозливим для України.

 

     І тому ми,  скликавши 7 березня  легітимний  з'їзд  Народного руху,  звернемося  безпосередньо до народу України,  народу,  який мусить приходити сюди й захищати Україну для України (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Слово від фракції  "Батьківщина"  надається  депутату Білорусу. За ним буде виступати депутат Подгорний від НДП.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракція "Батьківщина",  партія  "Громада".  Політична заява   про   створення   і   політичну   платформу   міжпартійної депутатської фракції "Батьківщина" у Верховній Раді України.

 

     "Ми, народні депутати України,  члени  партії  "Всеукраїнське об'єднання   "Громада",   Патріотичної   партії   України,  партії "Всеукраїнське  об'єднання  християн"  та  позапартійні   вирішили об'єднатися  в  міжпартійну  депутатську фракцію "Батьківщина" для спільної розбудови шляху України в майбутнє і для  плідної  роботи на благо і добробут нашого народу.

 

     Ми заявляємо: Україна не була приречена на злидні, безробіття й голодну смерть мільйонів людей.  Нинішня вкрай критична ситуація нашої   держави,   тотальний  обвал  матеріального,  морального  й духовного укладу  життя  народу  є  наслідком  відсутності  чіткої національної  стратегії  розвитку  й ефективної системи управління країною.

 

     Ми, народні депутати,  члени новоствореної  блокової  фракції "Батьківщина",  об'єдналися перед загрозою національної катастрофи й готові  прийняти  нові  виклики  прийдешнього  двадцять  першого століття. Інтереси України є нашими власними спільними інтересами, і ми докладемо всіх зусиль для захисту й відродження нашої країни.

 

     Ідеологічною і   політичною   основою   діяльності    фракції "Батьківщина" у Верховній Раді є центристська політична стратегія. Це     ідеологія     суверенної      української      державності, соціал-демократії, у тому числі платформа партії "Громада" й інших блокових,  союзних партій.  Це - ідеологія патріотизму, соціальної справедливості  і  високих  духовних  християнських цінностей.  Ми боремося за створення  в  Україні  демократичного,  громадянського суспільства соціальної справедливості й добробуту народу.

 

     Багатство небагатьох  в умовах злиднів усього народу неминуче веде до страшних для країни соціальних вибухів і  потрясінь.  Наше гасло  -  праця  і добробут для всіх!  Нинішні економічні реформи, трансформації і стабілізації є антигуманними,  антиморальними,  бо вони  проводяться ціною приниження,  злиднів і вимирання мільйонів громадян.

 

     Швидке збагачення небагатьох при зубожінні всього народу веде до незворотної духовної і моральної деградації.  Ми закликаємо всі політичні  сили  об'єднатися  і  відвернути  загрозу  національної катастрофи України. Батьківщина в нас одна".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Подгорний,  Народно-демократична партія.  За ним - депутат Кононов, зелені.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).     Народно-демократическая     партия.     Заява    фракції Народнодемократичної партії у Верховній Раді.

 

     "Фракція НДП висловлює своє занепокоєння з приводу  прийнятої 3  березня  на  пленарному  засіданні Верховної Ради Постанови про приєднання Верховної Ради України до  Угоди  про  Міжпарламентську Асамблею  держав - учасниць СНД.  У зв'язку з цим фактом звертаємо увагу народних депутатів на кілька надзвичайно тривожних для буття українського суспільства аспектів.

 

     Перший - правовий.  Україна не приєдналася до Статуту СНД,  у той час  як  його  стаття  36  встановлює  компетенцію  МПА.  Такі документи  МПА,  як  Регламент,  Положення про постійні комісії та Секретаріат,  встановлюють  також,  що  функціонування   МПА   має регламентуватися Статутом СНД. Це суперечить Конституції України.

 

     Другий аспект  -  фінансовий.  Україна  після  приєднання  до згаданої угоди змушена буде фінансувати  діяльність  органів  МПА. Внесок України становитиме понад 20 відсотків.  Як відомо, згадані кошти не передбачені в Державному бюджеті нашої  держави  на  1999 рік,  і тому політичні амбіції лівої більшості реалізовуватимуться за рахунок  пенсіонерів,  ветеранів  війни  та  праці  -  найбільш незахищених верств населення.

 

     Третій -  геополітичний.  Україна  проголосила  свій  курс на входження до числа семи  цивілізованих  та  економічно  розвинених європейських   країн.   Незважаючи   на  багатовекторний  характер вітчизняної зовнішньої  політики,  на  різносторонні  зв'язки,  що пов'язують  Україну  з  країнами  СНД,  чітким  і  цілеспрямованим залишається європейський напрям української зовнішньої політики.

 

     Аспект четвертий - регламентний.  Ми  також  звертаємо  увагу народних  депутатів  України на нелегітимність прийнятої Верховною Радою України Постанови про приєднання Верховної Ради  України  до Угоди про МПА.  Адже згідно з трьома поіменними реєстраціями,  які проводились учора на  ранковому  засіданні,  під  час  голосування використовувалися картки відсутніх на засіданні народних депутатів

- Суркіса,  Зінченка,  Кравчука.  Можна тільки  здогадуватися  про ступінь цинізму тих людей,  які використовували депутатську картку одного з фундаторів української  державності,  першого  Президента України в антидержавних цілях.

 

     П'ятий аспект  -  політичний.  Ми  визнаємо,  що протягування рішення про приєднання до Угоди про  МПА  стало  можливим  завдяки безпрецедентному політичному шантажу лівих, багаторазовому грубому маніпулюванню Регламентом Верховної Ради з боку її Голови Ткаченка та  кон'юнктурній  зміні  позиції  частини  депутатів  із  нелівих фракцій і депутатських груп.

 

     Фракція НДП з прикрістю відзначає,  що втягування України  до МПА  стало  можливим  і  через  відсутність  чіткої  державницької позиції з цього питання у вищих ешелонах виконавчої  влади.  Проте ми  переконані,  що  хибна  тактика компромісів і поступок лівим у таких принципових  питаннях  лише  посилить  шанси  "червоних"  на президентських виборах 1999 року.

 

     Фракція НДП  вважає,  що  ухвалення  рішення про вступ до МПА практично знаменувало організаційне оформлення лівої  більшості  в парламенті, яка віднині повинна нести всю повноту відповідальності за фактичний розвал законотворчої роботи.  У зв'язку з  цим  перед демократичними   силами   постає   проблема   формування   дійової правоцентристської  опозиції,  яка  зуміла  б  захищати  в   цьому парламенті фундаментальні національні інтереси України. Закликаємо всі державницькі сили  у  Верховній  Раді,  для  яких  національні інтереси стоять вище...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     Депутат Кононов. Будь ласка. За ним - депутат Масенко.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Партія зелених,  фракція зелених.  Шановний пане Голово!  Шановні панове депутати!  (Шум  у залі).  І товариші,  якщо є!  Я хочу довести до вашого відома,  що наша партія, наша фракція має свою позицію, яка полягає в тому, що поки  Україна не вийшла з фінансової кризи,  поки Україна не стала на свої власні ноги,  поки не збудована демократія - ми не повинні підписувати документи про входження до будь-яких союзів.  Виходячи з цього фракція і  голосувала.  Але  то  було  3  березня,  вчора. Сьогодні  -  4  березня.  У росіян є дуже гарне прислів'я:  "После драки кулаками не машут". Я закликаю вас до толерантності. Якщо ми державні  мужі,  то давайте будемо працювати сьогодні й думати про те,  що буде завтра.  Ви обіцяли,  що будете  голосувати  за  інші міжнародні   угоди.   Тому   я   пропоную   сьогодні  всім  дружно проголосувати за проект Закону про  ратифікацію  Угоди  про  грант Всесвітнього  екологічного траст-фонду між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку,  що виступає як  впроваджувальна установа  зазначеного фонду.  Тобто це грант для захисту озонового шару.  Я думаю,  що такий вчинок буде найкращим  подарунком  нашим жінкам до 8 Березня,  адже вони краще дбають про наших дітей,  ніж ми з вами до цього часу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Масенко від  Компартії.  За  ним  - депутат Єльяшкевич від "Громади".

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Фракція комуністів.  Олександре Миколайовичу!  Я хотів би,  щоб ми все-таки  вже якось однозначно з'ясували,  скільки у нас в Україні рухів і куди вони рухаються?  А то в мене там багато друзів,  і  я тепер  не  знаю,  до  кого  з  них  як  звертатися,  щоб і мені не посваритися з ними. Один нехай і виступає.

 

     Сьогодні, ідучи на засідання,  мій колега говорив мені, що 15 тисяч  громадян  України за 1998 рік покінчили життя самогубством. Нас рухівці застерігають:  куди ми йдемо в Союз...  Правильно,  це негарно,  що  загинули  наші  люди,  але  за  десять років війни в Афганістані загинуло 14 тисяч громадян Радянського Союзу,  а це 15 тисяч  громадян  України  -  за  один  рік.  І  всі  мовчать  і не дивляться, де ті причини.

 

     Я хотів би сказати вам  ще  таке,  коли  ви  здіймаєте  галас навколо  цього питання,  навколо якого не варто було б вести мови: ми постійно ведемо іншу політику і не застосовуємо таких  методів, як ви застосовуєте:  псуєте державне майно,  тобто майно Верховної Ради,  б'єте мікрофони і склянки.  Ми  знаємо,  як  ви  домагалися зруйнування нашої держави,  підганяючи сюди бензовози і таке інше. Ми таким шляхом не йтимемо. Ми йдемо парламентським шляхом.

 

     З цього приводу я хотів би вам ще одне сказати.  Ви говорите, що вчора була якась фальсифікація голосування.  А ви згадайте,  як голосувалася Конституція.  Тоді 38 депутатів не  було  в  залі,  а Конституція  досі діє,  і ви за нею живете.  І ви про це не ведете мови.

 

     Отож, не відіть мову про  реанімацію  Радянського  Союзу,  ви ведіть мову про реанімацію Руху,  хоч зшийте його до купи,  як він уже розпався (Оплески).

 

     Олександре Миколайовичу!  Ви мені вчора не дали договорити, а я хотів би таку пропозицію внести.  От Президент їздить по Україні і має можливість дарувати коштовні подарунки людям та  виплачувати пенсії.  Я  хотів  би,  щоб  і  ми  поставили  так питання,  щоб і депутати,  і ви як Голова Верховної Ради, коли їдемо в округи, теж мали змогу виплатити людям пенсії, подарувати подарунки. Я вважаю, що це було б справді розумно у нас у державі.

 

     І на  закінчення  я  хотів  сказати  ще   таке.   9   березня виповнюється  55  років  від  дня  загибелі в бандерівському лігві легендарного розвідника Героя Радянського Союзу  Миколи  Івановича Кузнєцова.

 

     Віддаючи данину поваги мужності й героїзму народного месника, депутатикомуністи ще раз наголошують,  що смерть Миколи  Івановича Кузнєцова,  як  і багатьох радянських патріотів,  цілком лежить на совісті керівників ОУН-УПА і їх поплічників,  які вимагають  зараз політичної реабілітації Степана Бандери.

 

     Люди добрі, будьмо пильними! "Ні"

- фашизму в Україні! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич від фракції "Громада".

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемые коллеги! Я хочу обратиться к вам,  чтобы  вы  все  задумались и перестали действовать по схеме, которая разрабатывается в Администрации Президента,  -  схеме,  по которой раскалывается сессионный зал, схеме, по которой изменяется фракционная структура  Верховной  Рады,  схеме,  по  которой  были назначены  выборы  головы  города  Киева  на  30  мая,  где  будут апробированы все технологии президентской кампании для того, чтобы сохранить действующего Президента на его должности.

 

     Уважаемые коллеги!  Давайте поймем, что для нас сегодня самое главное,  несмотря на огромное  количество  проблем,  созданных  в стране   этой   властью,-  принять  Закон  о  выборах  Президента, преодолеть   вето   на   этот   закон   и   запустить   нормальный законодательный  механизм  избирательного процесса - президентской гонки.

 

     Де-факто она  уже  началась  давно,  ее   начал   действующий Президент.  Начал с нарушения законов. Сейчас речь шла о подарках. Я  хочу  сказать,   что   у   нас   есть   действующий   Закон   о благотворительной деятельности,  где четко записано, что Президент Украины,  народные депутаты Украины,  государственные  служащие  и члены   их   семей   имеют   право   заниматься  благотворительной деятельностью только в  пределах  полученных  и  задекларированных доходов.   Это   действующая  норма  законодательства  Украины.  К сожалению, она не соблюдается Президентом Украины.

 

     Давайте обратим  внимание  Генерального  прокурора  на  такие нарушения.  И  пусть  он  делает  соответствующие выводы,  которые находятся в его компетенции.  Но мы, как законодатели, первое, что должны  сделать,  -  это  преодолеть президентское вето и принять, пусть несовершенный, но необходимый Закон о выборах Президента.

 

     Я прошу  это  сделать  уже  завтра,  рассмотреть  это  первым вопросом, так как уже начало марта 1999 года, а выборы 31 октября. Необходим целый механизм для того,  чтобы провести их нормально, а не так, как проводились, например, выборы народных депутатов в том же  221  округе.  И  поэтому  нам  "дійсно  потрібна   злагода   в суспільстві.  Злагода  проти  влади,  яка  не  хоче  дотримуватися законодавства,  яка не хоче робити кращим життя для людей.  І якщо злагода проти діючого Президента все ж таки буде досягнута в цьому залі",  то,  на мой взгляд,  мы и выполним ту историческую миссию, которая  возложена  на  эту  Верховную Раду.  Мы должны обеспечить нормальный законодательный процесс перехода президентской власти в нашей стране.

 

     Я еще  раз  обращаюсь  к вам,  уважаемые коллеги.  Давайте не обращать внимание на отвлекающие маневры Администрации Президента! Давайте заниматься решением самых главных, насущных проблем!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Як  бачите,  у  нас  сьогодні  вже виступили із заявами від фракцій,  оскільки їх число  збільшилося, 13 представників.  Тому я просив би, щоб ми, використовуючи значно більший час порівняно з  тим,  що  відводиться  Регламентом  -  30 хвилин   для   розминки,  продуктивніше  працювали  при  прийнятті законів. І це буде правильно.

 

     Щодо тих заяв, які зробили депутати Танюк, Подгорний та Осташ про те,  що головуючим допущені помилки на порушення Регламенту. Я хотів вас  просто  поінформувати,  особливо  радіослухачів:  ніхто Регламенту не порушував. Я зачитав статтю. А от поводитися так, як поводите себе в цьому залі ви,  руховці,  - це непристойно. І коли по телебаченню весь час показують,  як ви себе поводите,  я думаю, люди самі розуміють, хто порушує Регламент.

 

     Щодо голосування.  Я  думаю,   що   поіменна   реєстрація   і голосування  у  звичайному режимі - це абсолютно різні речі.  Якщо депутат зареєструвався в поіменному режимі, то не обов'язково, щоб він  голосував  так  чи не так.  Ви звинувачуєте Кравчука чи інших народних депутатів,  що їхніми картками хтось голосував.  Скажіть, будь ласка,  як це можна визначити, хто голосував карткою? Ви мене можете звинувачувати - це ваше право, але я просив би не вводити в оману радіослухачів і громадян України.

 

     Щодо розгляду  Закону  про  вибори  Президента  -  завтра  це питання стоїть першим у порядку денному.

 

     А зараз приступаємо до розгляду питань,  внесених до  порядку денного.  Розглядається  проект  постанови...  Я  прошу вибачення. Шановні колеги!  Внесено пропозицію включити  до  порядку  денного проект  Закону  про внесення зміни до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств.  Я  прошу:  підтримайте,  будь ласка.     Ідеться     про     амортизаційні    відрахування    на сільськогосподарську  техніку.  Це  питання  стосується  всіх  без винятку.    Будь   ласка,   підтримайте.   Тут   просто   потрібно проголосувати і все.  Ми включимо  до  порядку  денного,  а  потім будемо обговорювати. Голосуємо про включення до порядку денного.

 

     "За" - 179.

 

     Я прошу,  підтримайте  пропозицію  про  включення  питання до порядку денного. Голосуємо.

 

     "За" - 214.

 

     Включаємо до порядку денного?  Ну,  будь ласка,  проголосуйте тоді.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято. Включено до порядку денного, будемо розглядати.

 

     ---------

 

     Шановні колеги!  Нам треба проголосувати проект Постанови (ми вчора обговорили це питання) про пропозиції Президента України  до Закону  України  про  внесення  змін  до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     Проект постанови вноситься  народними  депутатами  України  - членами Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

 

     Віталію Івановичу, будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні товариші депутати! Учора ми обговорили цей важливий для наших ветеранів  закон,  і  в принципі  можна  відразу ставити його на голосування.  Але я хотів повідомити радіослухачам,  нашим дорогим ветеранам про те,  що під час  обговорення цього питання вчора деякі представники Руху і НДП ставили запитання:  де все-таки знайти кошти для цих  цілей?  Отож відповідаю, в тому числі і пану Асадчеву.

 

     Пенсійний фонд   має   солідарну  систему  формування,  тобто створюється за рахунок  відрахувань  від  заробітної  плати  наших трудящих.  Державний  бюджет  у  цьому  році,  як  і  в  минулому, "залізає" в Пенсійний фонд і забирає в наших пенсіонерів 1 мільярд 860 мільйонів гривень. Це перше джерело коштів.

 

     Олександре Миколайовичу,   Асадчев   не  може  себе  як  слід поводити, він постійно заважає мені працювати на трибуні!

 

     Державний бюджет у минулому році заборгував Пенсійному  фонду 1 мільярд гривень. Це друге джерело.

 

     Третє. Наш  комітет за підтримкою Кабінету Міністрів вніс ряд законопроектів  щодо  цивілізованого  перерозподілу  багатства   в державі.  І це нормально.  Коли економіка в кризі,  багаті повинні ділитися  з  бідними.  Ви  знаєте  про  закон,   згідно   з   яким відраховується  певна частина коштів з операцій продажу золотих та інших ювелірних виробів, автомобілів і так далі.

 

     Зараз Президент вніс проект закону (знову за активної  участі в  цій  роботі  нашого  комітету)  про  оподаткування  на  користь Пенсійного фонду операцій із купівлі-продажу нерухомості,  надання послуг мобільного зв'язку й так далі. В комітеті опрацьовується ще ряд додаткових законопроектів у  цьому  напрямі,  що  дасть  змогу залучити  ще  приблизно 2 мільярди гривень.  Ці проекти найближчим часом будуть розглядатися в сесійному залі.

 

     Отже, провокаційні запитання,  де  знайти  гроші  для  бідних ветеранів,  ставляться,  я думаю,  для того, щоб зірвати подолання вето Президента,  який не знайшов 26 мільйонів гривень  для  наших солдатських вдів і для учасників Великої Вітчизняної війни.

 

     Минулого разу, коли ми з вами, шановні депутати, прийняли цей закон  і  направили  його  на  підпис  Президенту,  за  нього   не голосували Рух, частково НДП і "Реформи-центр".

 

     Отже, я  звертаюся  до  всіх  інших,  для  кого  ветеран - це захисник нашої вітчизни,  це честь і совість нашого народу і нашої батьківщини,  з проханням подолати вето і проголосувати за те, щоб до Дня Перемоги щорічно надавалася невелика  матеріальна  допомога найкращим представникам нашого суспільства.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Івановичу!

 

     Шановні колеги!  Ми вчора це питання  обговорили  і  прийняли рішення,  що  сьогодні  ми  маємо  тільки голосувати.  Тому ніяких запитань,  ніяких пропозицій зараз не буде,  а будемо  ставити  на голосування.

 

     Шановні колеги!  Прошу зосередитися, нам треба прийняти надто серйозне рішення.  Нагадую,  що Президент  України  відповідно  до частини  другої  статті  94 Конституції України повернув зі своїми зауваженнями і пропозиціями закон України,  який  ми  розглядаємо. Для   того,   щоб  діяти  відповідно  до  статті  94  Конституції, профільний  комітет  пропонує  подолати  вето  Президента,   тобто набрати мінімум 300 голосів.

 

     Я ставлю цю пропозицію комітету на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Була пропозиція провести голосування в поіменному режимі. Хто за цю пропозицію, прошу визначитися.

 

     "За" - 199.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги, які хочуть виступити з мотивів чи з реплікою, я обов'язково надам вам слово.  Давайте зараз проголосуємо.  Після цього ви одержите... З мотивів слово надається перед голосуванням? Будь  ласка.  Тільки,  шановні колеги,  я на цьому наголошую,  - з мотивів голосування, бо я буду вимикати мікрофон.

 

     Хто виступатиме з мотивів? Депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП). Народно-демократична партія. Шановні колеги! Позиція нашої  фракції  полягає  в тому,  щоб усі рішення,  які приймалися Верховною Радою, в тому числі й рішення про підвищення соціального забезпечення ветеранів,  не просто голосувалися в сесійній залі, а й були виконані. А це рішення може бути виконане лише в тому разі, коли буде забезпечене його фінансування.  Але на відміну від того, що казав шановний товариш Луценко,  ми не  ставимо  запитання,  де взяти  кошти,  ми  ставимо  запитання,  як законним чином оформити виділення цих коштів.  А для цього треба внести зміни в  Державний бюджет  України  на  цей  рік.  Тому  лідер  нашої партії Анатолій Матвієнко пропонував учора на два дні  відкласти  вирішення  цього питання  і  доручити  комітету  товариша Луценка разом з бюджетним комітетом внести це питання в комплексі,  тому що  одними  словами ветеранам  не  допоможеш.  Ми  не  можемо їх гаманці підключити до радіотрансляції, треба дати гроші.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Хто ще  виступатиме  з  мотивів?  Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та    інвестицій    (виборчий   округ   160,   Сумська   область). Социалистическая оппозиция.  Нам ничто не мешает сейчас преодолеть вето Президента,  все равно мы в конце квартала, я убеждена, будем пересматривать  принятый  Государственный   бюджет   Украины.   Он абсолютно  негодный,  он  никому не дает возможности работать:  ни регионам,  ни  предприятиям,   а   также   не   дает   возможности осуществлять  платежи  населению.  Но  сейчас надо определиться и, безусловно,  поддержать людей,  которые  отвоевали  свободу  нашей Родины.  Но,  Виталий Иванович,  так ставить вопрос нельзя.  А те, которые не воевали,  а дети погибших на войне,  они что,  не имеют права  на  нормальные пенсии?  Поэтому нужно выходить на целостный пенсионный закон и не противопоставлять одних пенсионеров  другим, не надо разделять людей. Они все честно заработали пенсию. Поэтому я призываю сейчас проголосовать за ветеранов.  Но  вы  обязаны  на следующей  неделе  предоставить целостный пенсионный законопроект. Мы должны принять пенсионное  законодательство  в  интересах  всех пенсионеров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  49,  Донецька  область).   Фракция   коммунистов Украины.  Я  хочу задать вопрос моим коллегам.  Скажите,  за 5 лет хоть раз наше правительство сказало, что найдет деньги для чегото? Постоянный ответ: "Денег нет". Я имею в виду социальные выплаты, в том числе ветеранам.

 

     Поэтому, уважаемые   товарищи,   я   всех   призываю   сейчас проголосовать  за  этот  законопроект  не в усеченном,  а в полном обеме.  Приближается весна,  как раз в это время ветераны болеют, вы  знаете  по каким причинам - это и недоедание,  и невозможность купить лекарства.  Поэтому эти деньги нужны  не  для  того,  чтобы где-то, как это было раньше, отметить за столом праздник Победы, а они крайне необходимы для острых  нужд  человека.  Еще  раз  прошу проголосовать закон в полном обеме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе  Герасимовичу,  і свято треба відмічати в тому числі.

 

     Будь ласка. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Партія зелених України.  Проблема ветеранів війни не має меж. Люди просто вимирають.  Я закликаю вас, шановні колеги, підтримати даний закон і дружно проголосувати за.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Депутат Омельченко.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146,  Полтавська  область).  Група  "Незалежні".  Шановні  колеги! Звичайно,  гірко  і  боляче,  що наші батьки сьогодні не отримують заробітної плати,  пенсій і просто,  як тут правильно  говорилося, вимирають.   Потрібно   сьогодні  проголосувати  і  подолати  вето Президента. Це однозначно.

 

     Одночасно потрібно підготувати і внести зміни до  Закону  про Державний  бюджет  України,  як  пропонувалося.  Це можна зробити, скажімо, наступного тижня.

 

     І ще одне.  Депутатська група  пропонувала  і  Президенту,  і керівникам  правоохоронних  органів  механізм  повернення валютних коштів, які знаходяться за кордоном...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  вже  не  з  мотивів   голосування.   Вимкніть мікрофон.

 

     Будь ласка.  Депутат  Черненко.  За ним - депутат Асадчев.  І будемо голосувати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи! Уважаемый Адам Иванович! Я предлагаю   проголосовать   за,   преодолеть   вето  и  результаты поименного голосования напечатать в газете "Голос Украины".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановний   Віталію   Івановичу!   Шановні представники  комуністів!  Я  хочу  нагадати вам,  що в цьому році бюджетний комітет зняв з Пенсійного фонду невластиві йому витрати, які  раніше  були,  і  переклав  їх  на  Держбюджет.  Ви,  Віталію Івановичу, про це знаєте. Так що не треба таке казати. Це перше.

 

     Друге. Шановні друзі!  Я вам  обіцяю  сьогодні  запропонувати офіційне джерело надходжень.  Але я зроблю це після того,  як буде розглянуте питання щодо Міністерства вугільної промисловості, тому що  там  теж  потрібні гроші.  Це буде реальне джерело надходжень. Якщо ми з вами в комплексі проголосуємо,  то я вас запевняю, що ми знайдемо гроші і для гірників,  і для ветеранів. Їх там вистачить, і то будуть  реальні  гроші.  Ви  ж  зараз  хочете  проголосувати, вибачте  мені,  і людям пообіцяти ніщо.  Ви мені скажіть:  це буде чесно по відношенню до ветеранів?

 

     Тому я вношу таку пропозицію,  і я її оголошу після того,  як розглянемо питання по Міністерству вугільної промисловості.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Будемо визначатися. Як ви зрозуміли,  абсолютна  більшість  з  тих,  хто   взяв   участь   в обговоренні,    пропонують   підтримати   закон,   подолати   вето Президента. Це перше.

 

     Друге. Шановні колеги!  Я хотів би  звернути  вашу  увагу  на виступ  народного  депутата  Асадчева.  Він  працює  у  бюджетному комітеті, тож дуже добре знає і розуміє ситуацію з бюджетом. І він сказав щойно, що справді є можливість віднайти ці мінімальні кошти в сумі,  якщо я не помиляюся,  344 мільйони гривень,  для того щоб виконати  в  повному  обсязі  цей  закон.  Я ще раз наголошую:  це говорить представник бюджетного комітету, що є така можливість.

 

     Тому ставлю на поіменне  голосування  пропозицію  профільного комітету   про   подолання  вето  Президента.  Прошу  визначитися. Нагадую, іде поіменне голосування.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Прошу підтримати. Звертаюся до всіх: підтримайте ветеранів!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 262.

 

     Прошу висвітити по фракціях.

 

     За: комуністи - 119 із 120; НДП - 10 із 26; "Громада" - 21 із 22;  Народний рух України - 9 із 19; "Відродження регіонів" - 9 із 19;  зелені - 9 із 14; соціалісти - 22 з 23; соціал-демократи - 12 із 15;  "Незалежні" - 12 із 12; Рух - 0 із 7 (тобто Рух, бачите, і тут  поділився);  селяни - 10 із 14;  прогресивні соціалісти - усі 14; "Реформи-центр" - 3 з 9; позафракційні - 12 із 16.

 

     Таким чином...  (Шум у залі).  Не спрацювала картка. Я ще раз ставлю на голосування в поіменному режимі.  Шановні колеги!  Прошу визначитися щодо закону.  Голосуємо.  Іде голосування в поіменному режимі.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Прошу  підтримати.  Звертаюся  і до Руху,  і до зелених, до всіх: підтримайте!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 275.

 

     Ситуація не змінилася.

 

     Таким чином,  ставлю на  голосування  пропозицію  підтвердити прийняття  закону  і  направити  його Президенту на підпис.  Прошу визначитися. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 271.

 

     Прошу висвітити по фракціях.

 

     За: комуністи - усі 120; НДП - 13 із 23 (а  що,  НДП  зменшилася  так  різко,  що  тільки 23 депутати в залі?);  "Громада" - 24  із  26;  НРУ  -  1  із  20;  "Відродження регіонів"  - 12 із 19;  зелені - 11 із 15;  соціалісти - 22 із 23; соціалдемократи - 14 із 15;  "Незалежні" - 12 із 13; Рух - 0 із 7; селяни   -   усі  14;  прогресивні  соціалісти  -  також  усі  14; "Реформи-центр" - 2 із 8; позафракційні - 12 із 15.

 

     Таким чином,  шановні   колеги,   ми   повторно   направляємо Президенту закон на підпис.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановні народні депутати! Таким чином, прийнято закон у зменшеному вигляді,  і допомогу до Дня Перемоги  отримають інваліди Великої Вітчизняної війни,  учасники бойових дій і особи, які мають особливі заслуги перед державою.  На жаль, ні солдатські вдови,  ні  просто  учасники  війни такої допомоги в цьому році не отримають. Це перше.

 

     Друге. Асадчев із Руху заявив про те, що в Держбюджеті на цей рік повністю розмежований Державний бюджет і Пенсійний фонд.  Це є повною неправдою.  Розмежовано лише на 135 мільйонів із 1 мільярда 860 мільйонів.

 

     Третє. У своєму виступі Наталія Михайлівна Вітренко закликала негайно вносити на розгляд питання про пенсійне  забезпечення.  Ще раз наголошую, що цей законопроект уже внесено.

 

     І користуючись   правом   заключного   слова,   звертаюся  до Президента України:  зніміть гріх зі своєї душі - відізвіть  вето! Ваш   батько  загинув  на  війні,  як  і  багатьох  присутніх  тут депутатів,  мама покійна  була  солдатською  вдовою.  На  кому  ми економимо?  На  тих,  хто  отримує  37  гривень,  чи  (вчора ми це розглядали) на тих, хто отримує більше тисячі гривень і не платить ні до бюджету, ні до Пенсійного фонду?

 

     І зовсім  останнє.  Я  впевнений,  що недалеко той час,  коли справедливість і повага повернуться  до  кожного  з  вас,  шановні депутати.  Ось  чому  я  прошу  не тільки вижити в 1999 році,  а й перемогти на президентських виборах у жовтні 1999 року. Упевнений, ви  знайдете правильне рішення під час цих виборів.  Ми вже бачили демократів,  бачили  рухівців,  бачили  колишніх  запроданців,  ми оберемо істинного патріота України!

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію  Івановичу.  Шановні  колеги!  Не збурюйтесь,  будь ласка.  Для радіослухачів  і  для  вас,  шановні колеги,  хотів  би  прокоментувати слова Віталія Івановича про те, хто одержить, а хто не одержить допомогу.

 

     Шановні колеги!  Шановні  радіослухачі!  Ми  підтвердили  272 голосами своє попереднє рішення і направляємо Президенту на підпис цей закон у незміненому вигляді.  Який закон підпише Президент, ми дізнаємося через певний час.  Так що попередньо не треба,  Віталію Івановичу, робити ті чи інші заяви. Питання розглянуто.

 

     З процедури депутат Асадчев.  Одна хвилина.  І переходимо  до наступного питання.

 

     АСАДЧЕВ В.М. Шановні народні депутати! Я пропоную після того, як ми розглянемо питання  по  вугільній  промисловості  і  внесемо пропозиції  щодо джерела надходження коштів,  проголосувати ще раз цей закон.  І не відправляти його зараз  Президенту.  Ми  знайдемо джерело.  Якщо  ви  погодитеся,  ми  його  проголосуємо,  і  я вас запевняю, що тоді ми наберемо більше ніж 300 голосів.

 

     Я з процедури вношу пропозицію: пізніше ще раз проголосувати закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я думаю, що після розгляду питання  стосовно  вугільної   промисловості   ми   поставимо   на голосування пропозицію народного депутата Асадчева і визначимося.

 

     --------------

 

     Зараз нам  потрібно згідно з протокольним дорученням,  яке ми вчора проголосували,  прийняти в другому читанні в  цілому  проект Закону  про внесення зміни до статті 51 Закону України про банки і банківську діяльність щодо статутних  фондів.  У  першому  читанні вчора  проект  було прийнято.  Пропонується одразу прийняти його в цілому.

 

     Ставлю на   голосування   законопроект   у   цілому.    Прошу визначитися.

 

     "За" - 78.

 

     Рішення не  прийнято.  Залишається законопроект,  прийнятий у першому читанні.

 

     Слухається питання    -    звіт    Міністерства     вугільної промисловості України стосовно ситуації,  яка склалася у вугільній галузі у зв'язку із закриттям шахт.  Доповідає  міністр  вугільної промисловості   Сергій   Борисович   Тулуб.   Будь  ласка,  Сергію Борисовичу  (Шум  у  залі).  Одну  хвилинку,  Сергію   Борисовичу. Наполягають на виступі з процедури ініціатори попереднього питання щодо банків. Будь ласка. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Учора Верховна  Рада  розглядала  це  питання,  і після доповіді Віктора Івановича Суслова законопроект було прийнято в першому читанні. І, фактично, жодних заперечень проти прийняття його в цілому не було. Ми свідомо прийняли рішення про перенесення цього  голосування  на сьогодні.   І   я  думаю,  що  результати  голосування,  які  були висвітлені  на  табло,  не  відповідають   справжньому   ставленню Верховної Ради до тієї проблеми,  яку порушено в законопроекті.  Я хотів би,  щоб головуючий чітко  пояснив  залу,  про  яке  питання йдеться,  яке рішення пропонується прийняти. І бажано також надати одну хвилину  для  репліки  доповідачу  з  цього  питання  Віктору Івановичу Суслову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!  Я  так  зрозумів,  що ініціатори розгляду наполягають на тому,  щоб ще раз проголосувати (Шум у залі).  Шановні колеги!  Від того, що будуть продовжуватися виступи,  мало що зміниться. Тому я надав слово голові профільного комітету,  який  запропонував  ще  раз  поставити  законопроект на голосування.

 

     Шановні колеги,  будьте уважні.  Учора ми прийняли в  першому читанні  проект  Закону  про  внесення  зміни  до статті 51 Закону України про банки і банківську діяльність щодо  статутних  фондів. Суть  полягає  в  тому,  що  в майже 50 банків може бути відібрана ліцензія Національним  банком  України,  якщо  вони  не  виконають відповідних вимог.  Учора в першому читанні було прийнято зміну до статті 51,  яка дає можливість цим 50 комерційним  банкам  вижити, скажемо так. Зараз пропонується, оскільки там закінчується термін, прийняти цей законопроект у цілому. Ще раз ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу визначитися.

 

     "За" - 105.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ви розумієте, що ситуація залишається незмінною.

 

     ----------------

 

     Слово має  міністр  вугільної  промисловості Сергій Борисович Тулуб. Будь ласка. 15 хвилин.

 

     ТУЛУБ С.Б., міністр вугільної промисловості України. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати! Стан справ у вугільній промисловості України  викликає  велику  стурбованість  не  тільки керівництва  міністерства  та  уряду,  а  й депутатського корпусу. Проблемами  галузі,  її  соціальним  та   економічним   становищем постійно  займається  Президент  України.  Минулого  місяця Леонід Данилович зустрічався  з  представниками  шахтарських  профспілок, керівниками    Мінвуглепрому,   окремими   народними   депутатами, керівниками деяких міністерств і відомств.  На цій зустрічі  глава держави  був поінформований про стан справ,  який склався останнім часом на підприємствах галузі.  У результаті тривалої,  грунтовної розмови  з  керівниками  галузевих профспілок та іншими присутніми були знайдені шляхи  вирішення  існуючих  проблем.  Президент  дав конкретні  доручення  відповідним  міністерствам і відомствам щодо надання посильної допомоги вугільним підприємствам,  частина  яких уже виконується. Ми вдячні також вам, шановні народні депутати, за постійне уважне ставлення до  проблем  галузі.  І  те,  що  я  тут сьогодні звітую, - підтвердження тому.

 

     Що ж  до  стану  справ,  який  склався  нині на підприємствах вугільної промисловості,  то його неможливо розглядати  у  відриві від економічної ситуації в державі, а вона, як і в попередні роки, залишається вкрай важкою.  Це пов'язано не  стільки  із  закриттям шахт, скільки з їх фінансовими можливостями продовжувати виробничу діяльність.

 

     Прийняті Верховною Радою в травні  та  червні  минулого  року рішення  про  подолання  кризового стану у вугільній промисловості України та про невідкладні заходи  щодо  фінансового  забезпечення вугільної галузі, а також активні дії уряду з впровадження в життя цих рішень дозволили за останній  час  досягти  деяких  позитивних зрушень.   Намітилася  не  тільки  стабілізація  роботи  вугільних підприємств,  а й дещо поліпшилася їхня робота. Так за минулий рік видобуто вугілля на 506 тисяч тонн більше,  ніж за попередній.  Це дало змогу  відвантажити  споживачам  України  55  мільйонів  тонн вугілля, що на 1 мільйон 200 тисяч тонн більше, ніж у попередньому році,  в тому числі енергетикам  -  на  2  мільйони  тонн  більше, коксохімікам - на 1,3 мільйона тонн більше.

 

     Комплекс вжитих  заходів  дозволив  зменшити  обсяг бартерних операцій із 77,5 відсотка на початку року до 60 відсотків у  кінці року,  що  забезпечило  надходження в галузь коштів від реалізації вугільної продукції на суму близько 1,4 мільярда гривень,  або  на 318 мільйонів гривень більше, ніж за весь попередній рік.

 

     Вдалося дещо   поліпшити   стан  справ  з  виплатою  поточної заробітної плати,  на  що  було  спрямовано  більше  2,2  мільярда гривень,  або  73  відсотки  всіх коштів,  які надійшли на рахунки підприємств галузі. У другому півріччі завдяки розробленим заходам темпи  зростання  заборгованості  з заробітної плати,  порівняно з першим півріччям,  зменшилися  втричі.  Якщо  в  першому  півріччі заборгованість  зростала  на  51,8 мільйона гривень щомісячно,  то починаючи з липня - на 4 мільйони гривень щомісячно.

 

     Прийняті урядом  протягом  лютого  конкретні   рішення   щодо залучення  додаткових  джерел  грошових коштів та спрямування всіх надходжень  у  галузь  у  повному  обсязі  на   виплату   поточної заробітної  плати  дозволили  зрушити  вирішення  цієї  проблеми - виплачено майже повністю заробітну плату за грудень і половину  за січень. Створено координаційну раду по вирішенню кризових ситуацій у  вугільній  галузі  на  чолі  з  першим   віце-прем'єр-міністром Куратченком Володимиром Олександровичем,  яка вже працює і вирішує це питання.

 

     Істотно вирішити питання з виплатою заробітної плати  можливо тільки  за  рахунок  збільшення  надходжень  грошових  коштів  від реалізації  вугілля,  але  життя  показує   протилежне.   Так,   у січні-лютому   цього   року   споживачам   відвантажено  вугільної продукції на загальну суму 903  мільйони  гривень,  у  тому  числі енергетикам і облдержадміністраціям - на 412 мільйонів гривень, на коксування - на 320 мільйонів  гривень.  На  рахунки  ж  вугільних підприємств   надійшло   тільки  168  мільйонів  гривень,  або  20 відсотків вартості відвантаженого  ними  вугілля.  При  цьому  від енергетиків і облдержадміністрацій не надійшло жодної копійки.

 

     Як можна  при  двомісячній  виручці  від реалізації продукції живими грошима на суму 168 мільйонів гривень  виплатити  заробітну плату в сумі 420 мільйонів гривень,  забезпечивши при цьому й інші витрати, пов'язані з виробництвом?

 

     Погіршення техніко-економічних показників  великої  кількості вугільних  шахт  та  їх  закриття  є  наслідком  різкого зменшення обсягів фінансування розвитку шахтного  фонду.  Протягом  останніх років  розмір  капітальних  вкладень на зазначені цілі зменшився в цілому з 3,5 мільярда гривень до 0,9 мільярда гривень, або майже в 4 рази.  Такий спад фінансування капітального будівництва особливо негативно позначився на  підготовці  вугледобувних  горизонтів  та технічному  переоснащенні діючих шахт,  що й призвело до стрімкого зростання кількості шахт, які підлягають закриттю.

 

     Закриття шахт - це закономірний для вугільної галузі  процес, який  на  сьогодні  став  основою  всіх  неприємностей у вугільних регіонах.  Аналізуючи фінансовий стан вугільної галузі за  останні десятиріччя, можна говорити про два етапи.

 

     Перший -  коли  вугільна  галузь  фінансувалася  з Державного бюджету в обсягах,  близьких до  необхідних  потреб  вугледобувних підприємств.  У  цей  період  державна  підтримка досягала 200-250 відсотків собівартості вугільної продукції. А капітальні вкладення у  галузь  виділялися в розмірі в середньому 3 мільярди гривень на рік, і закриття окремих шахт (а їх щорічно закривалося близько 10) проходило   непомітно  і  без  ажіотажу.  За  рахунок  капітальних вкладень своєчасно готувалися виробничі  потужності,  нові  робочі місця, будувалися об'єкти соціальної сфери.

 

     Другий етап   -   коли   було  припинено  бюджетну  підтримку вугільної промисловості. Окрім величезного стрибка цін на вугілля, країна  одержала  нові проблеми - стрімке падіння вуглевидобутку і поява великої кількості дуже збиткових  та  неперспективних  шахт. Видобуток  вугілля  за  1995-1996  роки  знизився на 18,5 мільйона тонн,  а фінансовий стан  галузі  визначався  як  дуже  критичний. Кредиторська  заборгованість  за  2 роки збільшилася в 40 разів та перевищила дебіторську в 2 рази.

 

     Відновлення державної підтримки вугледобувних  підприємств  у 1996  році  поліпшило  економічне становище шахт та розрізів,  але нестача  бюджетних  коштів  не  дала  можливості  поліпшити   стан вугільної   галузі   без   рішучих  заходів  щодо  її  санації  та фінансового оздоровлення.

 

     На сьогодні нестача власних обігових коштів  у  вугледобувних підприємств   становить   4,2   мільярда   гривень.   Кредиторська заборгованість досягла  9  мільярдів  гривень  і  на  5  мільярдів гривень перевищує дебіторську.  Заборгованість із заробітної плати на цей час становить 2,4 мільярда гривень.

 

     За останні роки капітальні  вкладення  у  розвиток  вугільної галузі  зменшилися,  про  що  я  вже  казав.  Наслідки  скорочення інвестицій були катастрофічними: введення нових потужностей дійшло до нуля, а виробнича потужність зменшилася на 30 мільйонів тонн (і тільки в минулому році вдалося ввести в дію шахту "Ніканор-нова"). Це  стало головною причиною появи значної кількості нежиттєздатних шахт та розрізів.

 

     Разом із тим криза платежів,  яка склалася в країні,  а також недостатня  державна  підтримка  шахт  призвели  до  того,  що всі бюджетні  кошти  в  першу  чергу  спрямовувалися  на  виплату   та погашення  заборгованості  із  заробітної плати,  а не на технічне переоснащення підприємств та будівництво.

 

     Починаючи з  1996  року  виділилася  група  шахт,  які   були віднесені  до  неперспективних  через  велику  зношеність основних виробничих  фондів,  витрати  на  видобуток  вугілля,  відсутність підготовлених запасів.  Аналіз роботи цих шахт показав доцільність переведення їх в окрему групу з метою  планомірної  підготовки  до ліквідації.  Разом  із  тим  трудовим  колективам надавалося право через зміну  форми  господарювання  та  власності  зробити  спробу продовжити життєдіяльність своїх підприємств.

 

     Потрібно сказати, що за минулий рік 70 шахт,  або 30 відсотків загальної кількості  шахт,  видобули  6 мільйонів тонн вугілля,  або 8 відсотків вугілля, видобутого всією галуззю.  При цьому  на  покриття  збитків  цих  підприємств  було спрямовано  280  мільйонів  гривень,  або  20  відсотків бюджетних коштів.  До речі,  стільки ж вугілля було видобуто двома шахтами - імені  Засядька  та  "Краснолиманська",  які не одержали з бюджету жодної  копійки.   Середня   собівартість   виробництва   товарної вугільної  продукції  за  рік становила 168 гривень за тонну,  а в окремих шахтах -  до  600-900  гривень  за  тонну,  що  в  2  рази перевищує середньогалузеві показники.

 

     Незважаючи на  велику  державну підтримку,  ці шахти принесли більше  500  мільйонів  гривень  збитків,  які   неможливо   нічим компенсувати.

 

     В останні роки вугільна галузь знаходиться в пастці. З одного боку,  неможливо реанімувати велику кількість збиткових шахт,  які збільшують  збитки  та  соціальну  напругу,  а  з  другого - немає достатніх  коштів  для  їх   цивілізованого   закриття.   Склалася парадоксальна  ситуація,  за  якої  робітники  таких шахт фактично своєю  заробітною   платою   та   іншими   соціальними   виплатами підтримують  їх завідомо безперспективну діяльність.  Більше того, утримання цих шахт змушує нас відволікати значні бюджетні кошти  з капітального  будівництва  на виплату заробітної плати,  виплат за регресними позовами та погашення заборгованості з них.  При  цьому кількість  таких  шахт  не  завжди  залежить від таких об'єктивних умов, як відпрацювання запасів, зношення обладнання тощо. Причиною цього  є  також  страйки,  невідповідність  керівництва  цих  шахт займаній посаді,  масовий відплив  робітників  провідних  професій через   незадоволення   рівнем  заробітної  плати  та  соціальними пільгами.

 

     Обсяги бюджетного фінансування вугільної галузі,  передбачені на 1999 рік,  ще більше загострили проблему збиткових шахт.  Через недостатнє фінансування  діючих  шахт  Мінвуглепром  змушений  був зменшити  обсяги фінансування програми закриття шахт.  Разом з тим питання щодо кількості шахт, які необхідно закрити в 1999 році, не раз   розглядалося   особисто   мною   спільно   з  представниками профспілкових та громадських організацій.

 

     Так, за підсумками  попереднього  розгляду  робочою  комісією Мінвуглепрому  переліку  особливо збиткових шахт було визначено ті 70 шахт,  про які  я  казав.  Ці  шахти  планувалося  віднести  до четвертої  групи з метою підготовки їх до ліквідації.  Проте через важливість питання закриття та невирішеність питання  фінансування соціальних  проблем шахтарських регіонів Мінвуглепромом на початку лютого в місті Донецьку додатково прийнято виробничу та економічну програми  від  цих  шахт.  Протягом  трьох днів за участю народних депутатів усіх  рівнів  та  представників  місцевих  адміністрацій міністром  було  розглянуто  питання  щодо  кожного  підприємства, стосовно якого було прийнято окреме рішення щодо  його  подальшого існування.  Остаточно  прийнято  рішення  готувати до припинення в цьому році гірничих робіт на 11 шахтах,  віднесених  до  четвертої групи,  з фінансуванням згідно із затвердженими кошторисами. Перед цим ми провели три підготовчі етапи.

 

     По-перше, повернули з четвертої в основну,  третю,  групу  42 шахти  для  продовження  їх  виробничої діяльності,  встановили їм завдання   з   видобутку   вугілля   та   забезпечили    бюджетним фінансуванням на покриття збитків, хоча його і недостатньо.

 

     По-друге, ми  дали  можливість трудовим колективам за рахунок власних резервів з нашою допомогою поліпшити стан справ  на  своїх підприємствах.

 

     По-третє, через  брак  належних  коштів  на  вкрай  необхідне закриття,  а  також  з  метою  послаблення  соціальної  напруги  в шахтарських регіонах ми вирішили не збільшувати кількість шахт, на яких передбачалася  зупинка  гірничих  робіт.  Подальше  зменшення кількості шахт, які підлягають ліквідації, не тільки недоцільна, а й небезпечна.  Фактично ці шахти вже не відповідають діючим умовам інженерних споруд,  і експлуатація їх не тільки дуже збиткова, а й небезпечна для працюючих.  Крім того, відволікаючи на їх утримання необхідні  кошти  за  рахунок зменшення фінансування перспективних шахт,  ми  тим  самим  ще  більше  загострюємо   стан   справ   на підприємствах усієї галузі.

 

     У зв'язку  з  вищенаведеним  неможливо  миритися з повільними темпами закриття таких шахт.  Так,  у минулому  році  виконувалися роботи із закриття 42 неперспективних шахт і 2 розрізів. У зв'язку з тим,  що з 1,2 мільярда  гривень,  потрібних  для  їх  закриття, отримано   тільки  238  мільйонів,  закінчено  роботи  з  фізичної ліквідації лише на 12 шахтах.

 

     Аналогічна ситуація  і  в  цьому  році.  Для  закриття  шахт, передбачених програмою, необхідно 1,2 мільярда гривень, а виділено тільки 421 мільйон.  Оскільки на інші,  не  менш  важливі  потреби грошових   коштів   недостатньо,   доводиться  відволікати  їх  із реструктуризації,  що призводить до накопичення багатьох  проблем, особливо в соціальній сфері.

 

     Так, не  вирішені  питання правонаступників щодо забезпечення працівників,  які  звільняються  у  зв'язку  із  закриттям   шахт, вугіллям,  регресними  та  одноразовими  виплатами і багато інших. Особливо турбує доля шахтарівінвалідів,  яких 189  тисяч,  або  42 відсотки від загальної чисельності працюючих,  заборгованість яким становить на сьогодні 445 мільйонів гривень.

 

     Досвід закриття  шахт  свідчить,  що  розв'язання  соціальних проблем  повинно здійснюватися у більш тісній взаємодії з органами виконавчої  влади  шахтарських  регіонів.  У  зв'язку  з  цим   ми направили  відповідні  документи в Кабінет Міністрів та в комітети Верховної Ради.

 

     Необхідно відзначити,  що на балансі підприємств міністерства знаходиться  близько  20  мільйонів  квадратних  метрів  житлового фонду,  який згідно з указом Президента повинен був бути переданий до  комунальної  власності  ще в 1996 році і першому півріччі 1997 року.  Проте за станом на 1 січня цього  року  передано  лише  7,2 відсотка.  При  цьому  в  житлі,  що  знаходиться на балансі наших підприємств,  мешкає  лише  44  відсотки   працівників   вугільної промисловості. А збитки становлять 250 мільйонів гривень.

 

     З метою   фінансового   оздоровлення   вугільних  підприємств необхідно всю соціальну сферу якнайшвидше передати до  комунальної власності. А для цього потрібні відповідні кошти.

 

     На превеликий  жаль,  фінансове  становище підприємств галузі значно  погіршується  і  через  незаконні  витрати,   нестачі   та розкрадання,  які  здійснюються окремими керівниками підприємств і організацій галузі.  На останньому засіданні колегії Мінвуглепрому ми  розглянули подання Генеральної прокуратури щодо притягнення до відповідальності таких керівників Луганської області  і  звільнили їх  із  займаних  посад.  Крім цього в минулому році за недоліки у виконанні своїх прямих  обов'язків  і  порушення  умов  контрактів звільнений   41  керівник  підприємств  галузі,  у  тому  числі  8 генеральних директорів державних холдингових компаній,  виробничих об'єднань,  19  директорів  шахт.  Уперше  за  ініціативою  самого міністерства за  підсумками  проведених  нами  перевірок  порушено чотири кримінальні справи.  Проте, на наш погляд, реальною основою протидії процесам криміналізації економіки  і  нашої  галузі  може бути   тільки   оздоровлення   фінансового   стану   вугледобувних підприємств,  а також своєчасна виплата заробітної плати і  висока вимогливість до керівників усіх рівнів.

 

     З метою  створення  мінімально  необхідних  умов  для  роботи вугледобувних підприємств і виведення галузі  з  фінансової  кризи Мінвуглепром  згідно  з дорученнями Президента України,  Верховної Ради й  уряду  розробив  проект  Державної  програми  розвитку  та фінансового  оздоровлення  підприємств  вугільної промисловості до 2000 року,  до виконання окремих завдань, передбачених у ньому, ми вже приступили. 7 жовтня минулого року ця програма була розглянута на    засіданні    Комітету    Верховної     Ради     з     питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки,  на засіданні колегії Мінвуглепрому,  а 10 листопада - на конференції,  яка  відбувалася  у Верховній Раді України за участю голів профільних комітетів, керівників фракцій, народних депутатів України,  представників Кабінету Міністрів,  облдержадміністрацій, профспілок.

 

     Таким чином,  можна констатувати,  що проект цієї програми  є результатом  спільної роботи фахівців галузі,  народних депутатів, представників   органів   місцевого   самоврядування,    галузевих профспілок.  Якнайшвидше  прийняття  програми  і  втілення в життя завдань,  передбачених нею,  приведе  не  тільки  до  стабілізації роботи     підприємств     галузі,     а     й    до    поліпшення соціально-економічного стану у вугільних регіонах нашої держави.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Борисовичу.  Шановні колеги! Перед тим  як ми будемо задавати запитання,  я хочу поінформувати,  що в розгляді  питання   беруть   участь   перший   віцепрем'єр-міністр Володимир  Олександрович  Куратченко і представники міністерств та відомств,  які мають безпосереднє відношення до проблеми,  яку  ми сьогодні розглядаємо.

 

     Прошу записатися на запитання.  Думаю, відведемо 10 хвилин. У нас дуже багато доповідачів, промовців. Прошу висвітити список.

 

     Депутат Ківалов. За ним - депутат Григорович.

 

     Депутат Григорович. Будь ласка. За нею - депутат Дайнеко.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України. Прошу передати слово Богдану Костинюку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  доповідачу! Скажіть,  будь ласка,  як керівник галузі:  що треба  робити,  щоб вугільна  галузь,  врешті-решт,  стала рентабельною?  Чому в інших країнах,  наприклад у Польщі,  немає  таких  проблем  у  вугільній галузі,  які  є  в нас?  Чи це не через посередників,  про яких ви говорили?  Тому що гроші розкрадають.  У Верховній  Раді  проблеми вугільної   галузі  вийшли  десь  на  друге  місце  після  проблем сільського господарства.  Завтра нам будуть розповідати,  як, що і коли  сіяти.  А  зараз  ми  говоримо  про  те,  як і коли добувати вугілля.

 

     Запитання: який потрібен закон...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон,  будь ласка. Шановні колеги, я просив  би дотримуватися регламенту.  Ви розповідаєте,  а потім не встигаєте поставити запитання.  Поставте запитання, а потім можете його розвивати.

 

     ТУЛУБ С.Б. Можна відповідати?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, Сергію Борисовичу.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо за вопрос.  Я отвечаю.  В прошлом году мы привлекли большое количество не  только  специалистов  угольной  и других  отраслей - ученых,  производственников,  но и специалистов Мирового банка и рассмотрели сложившуюся ситуацию, а также изучили опыт  угольной  промышленности  той  же Польши и других стран.  Мы увидели, что у нас есть много общего, но все-таки угольная отрасль Украины  специфична  и  ее проблемы отличаются от проблем угольных отраслей других стран.

 

     На основе анализа  состояния  дел  мы  разработали  программу реформирования и финансового оздоровления отрасли на два года. Там все  четко  расписано.  И  мы  считаем,  что  если  эту  программу утвердить,  обеспечить  ее соответствующее финансирование,  то это даст  возможность   в   ближайшее   время   уменьшить   социальную напряженность в угольной отрасли и вывести ее из того состояния, в котором она находится.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дайнеко.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Слободян.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Гмыре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська  область).  Уважаемый  Сергей  Борисович,  у  меня   два вопроса.  Первый вопрос - общий. Вы как министр поддерживаете идею государственного дотирования угольной отрасли или нет?

 

     И второй вопрос, частный. 11,18 сентября состоялись заседания коллегии  министерства,  посвященные  Стахановскому региону.  Было принято решение:  добиваться в Кабинете  Министров  предоставления этому  региону  - одному из самых сложных в Украине - статуса зоны социального и экологического бедствия. Подготовить соответствующие документы было поручено замминистра Подгорному.

 

     В январе  я  поинтересовался,  обратившись в письменном виде, как идут дела, и мне был дан ответ за подписью господина Радченко. Из этого ответа следует, что в министерстве вообще не знают о том, что было принято такое решение  коллегии,  что  это  дело  местных органов  власти,  а  если  есть необходимость,  министерство будет поддерживать. Как же быть с этим решением, принятым полгода назад?

 

     Спасибо.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо вам за вопросы.  Я хотел бы ответить так. Что  касается  поддержки  угольной  отрасли,  то  во  всех странах угольная  отрасль  поддерживается  государством.  В  программе,  в разработке  которой  принимали участие и народные депутаты,  четко обозначено,  что  отрасль  может  выйти  из  кризиса  при  условии привлечения  внутренних  резервов (о чем мы с вами говорим,  о чем свидетельствуют   проверки   и   так    далее)    и    достаточной государственной  поддержки  предприятий.  Только  при этом отрасль сможет выйти из кризисного состояния в короткое время.

 

     Все это есть в программе, есть цифры, которые мы обосновали и направили  во  все  ведомства.  Если  мы выделим эти средства,  то сможем выполнить программу, которую наметили.

 

     Что касается второго вопроса.  Честно говоря, мне очень жаль, что есть такой ответ, и стыдно за моих коллег.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Слободян.  За  ним  -  депутат Гуцол.

 

     СЛОБОДЯН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 220,  м.Київ).  Прошу передати слово Юхновському Ігорю Рафаїловичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний    виборчий   округ,   НРУ).   Шановний   Сергію Борисовичу!  Народний  рух  буде  підтримувати  проект  постанови, запропонований  депутатами  Коломойцевим і Кириленком.  Я хочу вас запитати:  як  ви  ставитеся  до  цього  проекту  постанови  і  як Міністерство  вугільної  промисловості  забезпечить виконання цієї постанови  на  предмет  розумного  підбору  машин,  які   випускає машинобудівний  комплекс,  і  розподілу цих машин між відповідними шахтами?  Наскільки ви можете забезпечити  ефективність  виконання цієї постанови?

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо, уважаемый Игорь Рафаилович. Я согласен с тем,  что  предлагается  в   проекте   постановления.   Это   даст возможность угольной отрасли вздохнуть,  начать нормально работать и  иметь  нормальное  финансирование.  Что  касается   обеспечения горношахтным оборудованием,  которое производится на отечественных машиностроительных заводах,  то мы уже делаем первые шаги  в  этом отношении.

 

     Первое. Мы  запретили участие посредников,  то есть отношения должны складываться непосредственно между заводами и шахтами.

 

     Второе. Чтобы изменить ситуацию  и  провести  соответствующие расчеты,   мы   создали  в  системе  Минуглепрома  государственное предприятие "Углетехперевооружение",  которое  будет  обеспечивать взаимосвязь   между   заводами  и  шахтами  и  будет  обеспечивать необходимым оборудованием наши шахты.  А ситуация  очень  сложная. Вы,  наверное,  знаете,  что  более  10 тысяч единиц стационарного оборудования на шахтах угольной отрасли уже  исчерпали  свой  срок службы  (порядка  25-30  процентов)  и требуют замены.  Необходимы взаимные  действия.  В  этом  году  из  средств,   выделенных   из Госбюджета,  а также из собственных средств мы предусмотрели около 100 миллионов гривень на приобретение стационарного оборудования и 150   миллионов   гривень   -  на  приобретение  оборудования  для комплектации новых лав. Это даст возможность увеличить добычу угля до 40 тысяч тонн ежесуточно дополнительно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Гуцол.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Федоренко.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція Партії зелених України.  Шановний  Сергію Борисовичу,  хочу  поставити  вам  декілька  запитань  як  шахтар. Скажіть,  будь ласка,  коли буде погашена заборгованість  шахтарям України? Мені телефонували друзі з Донбасу, ситуація не змінилася. Невже треба доводити шахтарів та їх сім'ї до самоспалення?

 

     Кого можна притягнути  до  кримінальної  відповідальності  за знущання  над шахтарями?  Хочу нагадати,  у статті 102 Конституції записано,  що главою держави  є  Президент  України  і  що  він  є гарантом додержання Конституції.  Хотілося б знати,  хто в державі повинен відповідати за  самоспалення  шахтарів,  за  те,  що  вони пухнуть та вмирають із голоду?

 

     Дякую за увагу.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо. Я хотел бы сказать, что задолженность по заработной плате не вчера образовалась.  Она накапливалась годами, и,  надо  сказать,  этому  способствовали  условия  развития нашей экономики.  Ситуацию,  которая сложилась в последние  годы,  можно характеризовать так.  Если в 1996 году задолженность по заработной плате увеличилась на 607 миллионов, в 1997 году - на 583 миллиона, то в прошлом году - на 400 миллионов (за второе полугодие - только на 90 миллионов,  то  есть  в  три  раза  меньше,  чем  за  первое полугодие).

 

     Надо сказать, что из имеющейся задолженности (2 миллиарда 400 миллионов гривень) начисления составляют ни  много  ни  мало  -  1 миллиард  200  миллионов.  Это  те  суммы,  которые  не  выплачены предприятиями в бюджет и в Пенсионный фонд.

 

     Если говорить о состоянии отрасли, то мы имеем то, что имеем. Ведь  за  последние  25  лет  только  одна  треть шахт подверглась реконструкции. Глубина выработки достигла 717 метров. 85 процентов шахт  работают  на  сильно газоносных пластах.  В отрасли работает более 600 тысяч человек.  Я думаю, что сразу решить такие проблемы может только сильное,  экономически развитое государство. Сегодня, как вы знаете,  состояние нашего бюджета не позволяет сразу решить все проблемы.  Но я хочу сказать,  что помощь,  оказанная за время моей работы,  меры,  принятые правительством в прошлом году,  да и ваша поддержка и помощь дали надежду, что положение дел в угольной отрасли изменится к лучшему.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Федоренко. За нею - депутат Вітренко.

 

     ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция  коммунистов.  Сергей  Борисович,  у  меня к вам несколько вопросов.

 

     Первый. Когда вы  стали  министром  угольной  промышленности, дословно  сказали  следующее:  "Чтобы  навести  порядок в угольной промышленности,  нужно перейти к нормальным рыночным отношениям, а не  подпольнобазарным".  Что сегодня делается для того,  чтобы был наведен порядок в сфере  реализации  добытого  обогащенного  угля? Имеются  в  виду  коммерческие  структуры,  которые  кладут себе в карманы деньги, заработанные шахтерами.

 

     Второй. Лично вы какое видите решение вопроса о  выплатах  по регрессным искам?

 

     Третий. Почему  сегодня  стоит  вопрос  о  закрытии  в первую очередь шахт,  которые добывают  коксующиеся  угли?  Речь  идет  о Енакиево и Горловке.

 

     И четвертый  вопрос.  В  1996  году  был  подписан  договор с Мировым банком о выделении первого транша - 150 миллионов долларов

-  на  реструктуризацию угольной промышленности.  Ответьте честно, сколько  действительно   получила   угольная   промышленность   на реструктуризацию?

 

     Спасибо за ответы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію   Борисовичу,  будь  ласка,  по-шахтарськи коротко, бо ще є від фракцій запитання.

 

     ТУЛУБ С.Б.  По первому вопросу.  Действительно,  вопрос очень сложный.   Я   изучал   его,  еще  не  будучи  министром  угольной промышленности.  По поручению Премьер-министра в  начале  прошлого года  была  создана  рабочая  группа,  в  состав  которой  входили представители   разных   министерств   и   ведомств.   Надо   было разобраться, что происходит на рынке сбыта угля и что надо сделать для того,  чтобы изменить ситуацию.  Мы работали  полтора  месяца, изучили  документы,  посмотрели,  что  делается в металлургической отрасли,  в энергетике, какие взаимосвязи. Мы увидели, что то, что сложилось к концу 1997 году,  - это не рынок,  это базар.  Поэтому нами  разработаны  соответствующие  документы.  Например,   проект Положения  о  сбыте угля.  Это правила игры,  которые обеспечивают работу на рынке сбыта угля без посредников  или  в  какой-то  мере только  с  теми посредниками,  которые имеют нормальное стабильное финансовое состояние.

 

     В связи  с  этим  было  предложено  создать   государственную компанию   "Уголь   Украины",   чтобы   решать   эти  вопросы  без посредников,   то   есть    внести    элементы    государственного регулирования в рынок сбыта угля.

 

     Эта государственная  компания  уже  начинает ставать на ноги. Надо сказать,  что есть разные посредники. Есть мелкие посредники, которые  создали  в  какой-то  мере  вторичный  рынок  угля,  есть посредники крупные,  которые платят  деньги,  и  есть  посредники, которые   платят   деньги   наперед,  то  есть  рассчитываются  по предоплате.  Мы  постоянно  занимаемся  этими  вопросами,  и  есть результат:  как  бы  там  ни было,  а к концу года обем бартера - губительная сила, разрушающая нашу экономику, - уменьшился с 77 до 60  процентов.  Это дало возможность отрасли получить больше живых денег и выплатить их шахтерам. И вчерашнее заседание коллегии было посвящено этой проблеме. Ведь там, где бартер, - там и нарушения.

 

     Что касается  второго  вопроса  -  о  выплатах  по регрессным искам.  Действительно, сегодня ситуация очень сложная. Но я должен сказать  четко,  что  задолженность  по  регрессным выплатам - это задолженность прежде всего предприятий.  И эти средства  находятся как в прибыли,  так и в себестоимости продукции.  Ведь ежемесячные регрессные выплаты входят в фонд оплаты труда.

 

     Но вопрос в другом.  Если за 1992 год у нас появилось  где-то 2,5  тысячи  регрессников,  то  за 1997 год при той же численности работающих  в  отрасли  их  стало  уже  22  тысячи.   Сегодня   их численность составляет 189 тысяч человек, это 42 процента от общей численности.   Сегодня   на   некоторых   предприятиях   Горловки, Артемовска,  Орджоникидзе  удельный вес этих выплат в фонде оплаты труда достигает 70 процентов,  тогда как до 1992 года он составлял

2-3 процента.  Получается так,  что тот,  кто работает, должен еще зарабатывать на того, кто не работает. При сегодняшней ситуации он не может этого делать.

 

     Поэтому выход   один.  Есть  проект  Закона  об  обязательном социальном страховании,  который уже рассматривался  дважды.  Надо еще раз вернуться к его рассмотрению.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію   Борисовичу,  я  прошу,  лаконічніше.  Не розповідайте про всю галузь,  ви не встигнете про неї  розповісти. Ще  є запитання від фракцій.  І прошу депутатів не ставити стільки запитань. Ви іншим не даєте можливості поставити запитання.

 

     Будь ласка, коротко.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Мы рассмотрели ситуацию,  сложившуюся на угольных предприятиях Горловки.  Там обем работ уменьшился, а трудоемкость очень большая и затраты большие.  Собственных средств  им  хватает только  на  выплату  зарплаты и плату за электроэнергию.  Им нужна господдержка.  Поэтому мы увеличили им господдержку до 35  гривень на тонну.  Остальное - за ними. Мы так и определялись. Сейчас наша задача цивилизованно закрыть шахты, которые уже остановлены.

 

     Это касается и Енакиева.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  У   кого   є   запитання   щодо конкретної  шахти,  підійдіть під час перерви і з'ясуйте.  Депутат Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Кириленко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Передаю слово прогрессивному социалисту Савенко Михаилу Михайловичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ).   Спасибо,  Наталия Михайловна. Запорожье, Прогрессивная соцпартия Украины.

 

     Сергей Борисович,  я хочу поднять  вопрос  о  лицах,  которые получают регрессные.  Их количество с 1992 года увеличилось на 216 процентов.  По состоянию на  1  октября  1998  года  задолженность составляла 430 тысяч гривень,  а в бюджете 1998 года было заложено всего 100 миллионов гривень.  К чему  я  все  это  говорю?  К  вам обращалось    руководство   Института   гигиены   труда   шахтеров относительно  введения  компьютерного  учета  этих  лиц.  Ведь  не секрет,  что  30-40  процентов  из  них  пользуются  этими благами незаконно.  Для введения компьютерного учета  они  просили  у  вас всего-навсего 1 миллион гривень из этих 100 миллионов.

 

     Я обращаюсь  к Владимиру Александровичу.  Помогите решить эту проблему, и это резко изменит ситуацию с регрессами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Будь  ласка,   відповідайте. Сергію Борисовичу,  не звертайте уваги на запитання,  які ставлять не  від  мікрофонів.  Я  розумію,  що   кожен   із   представників шахтарських  регіонів намагається розв'язати свою проблему.  Зараз буде оголошена перерва, тоді й поспілкуєтесь.

 

     Будь ласка,  відповідайте депутату Савенку щодо  регресників. Загальна проблема?  Зрозуміло.  Депутат Кириленко.  Будь ласка. За ним - депутат Абрамов.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ  36,  Дніпропетровська  область).  Дякую,  Адаме  Івановичу. Шановний   Сергію  Борисовичу!  Уже  декілька  поколінь  міністрів вугільної  промисловості  борються  з  бартером,   неплатежами   і величезними  боргами.  Вживаються заходи,  розробляються програми. Результат відомий.  Сергію Борисовичу, ви називали величезні цифри боргів, неплатежів, бартеру, обсяг якого у вугільній промисловості найбільший серед інших галузей. Сергію Борисовичу, усім відомо, що потрібна державна підтримка. Увесь зал знає, що треба 5,5 мільярда гривень. Не вийшло, ми розуміємо, що це багато. Ми проголосували в першому  читанні  цифру 3,1 мільярда.  Чому на друге читання знову було внесено,  у тому числі Міністерством вугільної промисловості, цифру  1,6 мільярда?  Це одне питання.  Воно проголосовано,  ми це розуміємо.

 

     Сергію Борисовичу,  за  підсумками  першого   кварталу   буде секвестрування бюджету на користь вугільної промисловості. Скажіть нам сьогодні,  скільки  грошей  потрібно  для  того,  щоб  хоча  б забезпечити своєчасну виплату мінімальної заробітної плати? Щоб ми знали,  що коли буде секвестрування, треба додатково проголосувати ще 500 мільйонів. Я прошу вас, щоб зал це знав, бо інакше вугільна галузь не витримає.

 

     Дякую.

 

     ТУЛУБ С.  Б.  Спасибо за  вопрос.  Конечно,  при  сегодняшней финансовой  ситуации  в  отрасли  -  чем  больше,  тем лучше.  Это однозначно.

 

     А если конкретно,  то  я  вам  сказал,  что  в  программе,  в рассмотрении   которой   принимали   участие   и  депутаты,  четко обозначено,  сколько необходимо на  ближайшие  два  года  -  по  3 миллиарда на каждый год.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Абрамов.  Будь  ласка.  За ним - депутат Марченко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Снежное,  Торез,  Шахтерск,  Коммунистическая   партия. Уважаемый  Сергей  Борисович!  Мы  с  вами  не  раз  встречались и беседовали относительно шахтеров,  жены которых вот уже  более  35 суток  удерживают крупнейшую шахту "Прогресс" и шахту "3-бис".  На встрече с коммунистами  Пейгалайненом,  Абрамовым  и  другими  они заявили,  что едят уже кашу и жмых, варят то, что раньше не варили собакам.  Их мужья истощены и падают в  обморок.  Многие  дети  не ходят   в   школу.   Сергей   Борисович,  они  обратились  к  вам, горнякудонбассовцу.  Неужели,  простите,   вы   потеряли   чувство сострадания и уважения к трудящимся?  Женщины заявили,  что умрут, но  не  оставят  пикеты.  Они   возмущены,   что   жуликидиректора освобождены  досрочно  и не рассчитались за все,  что они сделали. Сегодня  приехали  четыре  женщины  и  обратились  к   коммунистам Моисеенко,  Пейгалайнену,  ко мне с тем, что их насильно выдворяют из шахт. Это беззаконие и произвол.

 

     Скажите, Сергей Борисович, что конкретно делает министерство, чтобы решить эти вопросы?

 

     Спасибо.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо.  Конечно,  это большая боль,  если такая шахта,  как  "Прогресс",  которая  по  результатам  прошлого  года является рентабельной, сегодня не работает. Почему на рентабельной шахте сложилась такая ситуация с выплатой зарплаты?  Надо сказать, что   есть  субективные  причины.  Почему  освободили  директора, который не рассчитался?  Конечно,  такие  случаи  есть,  это  надо честно  признать.  И итоги проверок показывают,  кто есть кто.  Но кроме субективных,  есть и обективные причины.  Ведь  продукция, которая отгружается этой шахтой и используется в основном на нужды энергетики и бытовые нужды,  не оплачивается. И это является одной из причин того, что у шахты нет денег для выплаты зарплаты.

 

     Что мы   сделали?   Пересмотрели   сложившуюся   ситуацию   с финансированием этой шахты. 2 миллиона гривень перечислили туда на прошлой   неделе   (у   меня   были   три  женщины-руководители  и председатель профсоюзного комитета), 500 тысяч гривень выделили на закрытие  шахт  в  счет  оплаты  за  отгруженный уголь и буквально завтра перечислим 1,5 миллиона.  Мы с ними договорились:  месячная зарплата,  а  затем  войдем в режим,  который будет одинаковый для всех шахт.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко Олексій. Будь ласка. І завершуємо.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую,  Адаме  Івановичу.  Шановний   Сергію Борисовичу,  коли голосуватиметься проект постанови з питання, яке розглядається, я керуватимуся не тільки тим, що ми з вами земляки, бо  ви  уродженець славної Черкащини,  яка,  до речі,  найближчими днями відзначатиме 185 річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, а й здоровим глуздом, розуміючи проблеми, які сьогодні є в галузі.

 

     Однак за загальними проблемами у вугільній галузі відійшли на задній  план  проблеми торфовидобувних галузей,  які знаходяться в компетенції міністерства. І я проблеми звожу не тільки до проблеми Ірдинського торфобрикетного заводу, працівники якого залишилися не лише без зарплати,  а й без роботи.  Чи має сьогодні  міністерство план заходів, які б впливали на ситуацію в цій галузі?

 

     Дякую.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо.  Я  бы  очень  хотел поучаствовать в тех торжествах,  которые  состоятся  на  моей  родине.  Если  позволит ситуация,  возможно,  я  приеду.  Хочу сказать,  что программа,  о которой вы говорите,  есть,  я вам с удовольствием ее предоставлю. Вы  увидете  в  ней  те  меры,  которые  намечены  для решения тех проблем, о которых вы сказали. Там все четко расписано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Борисовичу (Шум у залі).  Вибачте, ви не відповіли на одне запитання. Будь ласка, Сергію Борисовичу.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Я хочу сказать,  что 150 миллионов первого транша на Минуглепром не поступали. Как мне сказали (есть соответствующая документация)  они  пошли на покрытие дефицита бюджета.  Однако из Государственного бюджета  в  том  году  деньги  были  выделены  на поддержку  угольной  отрасли.  То  есть выделено было то же самое, только в другом виде.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Оголошується  перерва   на   30   хвилин. Представники  вугільних  регіонів мають можливість під час перерви поспілкуватися з міністром.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання.  Я інформую, що в нас ще є 4  співдоповідачі  зі  своїми  проектами постанов,  і кожен матиме можливість  представити  свій  проект.  Після  того  ми  проведемо обговорення і прийматимемо із 4 варіантів якесь рішення. Слово для співдоповіді   надається   народному   депутату   України   Миколі Васильовичу Кравченку. Будь ласка, 10 хвилин.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).   Фракция   коммунистов.   Хочу   довести   до  сведения радиослушателей,  депутатов,  всех  присутствующих,  что   фракция коммунистов  на  протяжении  трех  недель  активно  настаивала  на включении в повестку  дня  вопроса  об  отчете  министра  угольной промышленности  о ситуации,  сложившейся вследствие закрытия шахт. Кто возвратился  из  округа,  знает,  что  нельзя  без  содрогания смотреть на то,  что происходит в целом с этой отраслью, - ведется целенаправленная политика по ее уничтожению.

 

     Этот вопрос вызвал, на мое удивление, неоднозначное отношение со  стороны депутатов.  Последние две недели я как один из авторов проекта постановления подвергаюсь,  мягко говоря, критике, если не нападкам  и  давлению  со стороны депутатов,  лоббирующих интересы министерства.  Для того чтобы  понять  суть  разногласий,  я  хочу обратиться к истории вопроса вообще.

 

     В угольной отрасли существует два подхода к проблеме.  Первый отстаивает  группа   высококлассных   специалистов.   Именно   они настаивают на том,  что роль угля в топливноэнергетическом балансе Украины, несмотря на применение в народном хозяйстве нефти и газа, еще  долго  будет  важнейшей  и  решающей.  Они доказывают,  что в Украине,  как  в  свое  время  и  в  Японии,  недооценивают   свою единственную    теплообеспечивающую    отрасль,    закрывая    еще жизнеспособные и с достаточными запасами шахты вместо модернизации и строительства новых.  Они против существующего мнения о том, что целесообразнее завозить уголь из-за пределов Украины, поскольку он там якобы дешевле.

 

     Изучая историю  вопроса,  я видел,  что предыдущие министры - Сургай,  Янко и другие - придерживались этой  позиции  и  всячески сдерживали обвальный процесс закрытия жизнеспособных шахт. Но срок их службы длился не более 9 месяцев,  они вынуждены были  уходить, так  как  их  политика  не  вписывалась  в рамки политики Кабинета Министров в этом вопросе.

 

     Есть и второй подход,  сторонники которого считают обвальное, необдуманное  закрытие  жизнеспособных шахт нормальным процессом и даже подводят под это экономическую основу. К их числу относится и министр угольной промышленности Тулуб.

 

     Мои оппоненты  обвиняют  меня  в  том,  что  я  не специалист горного производства, а берусь судить о проблемах отрасли и ставлю вопрос об отставке министра.

 

     Да, я   не   горняк.   Но  как  бывший  генеральный  директор производства,  которое было  подвержено  рыночным  реформированиям больше,  чем  угольная отрасль,  и как политикэкономист я способен определить цель,  задачи и последствия  экономической  политики  в любой отрасли.

 

     Я не  берусь указывать министру,  как составлять планы горных работ, но никто меня не переубедит, что обвальное закрытие шахт не является прямым актом подрыва экономики Украины.

 

     Политика нынешнего  правительства  и  министра  направлена на освобождение рынка Украины под ввоз углей.  И она основывается  на пункте 45 меморандума, подписанного правительством и Международным валютным фондом.

 

     Для радиослушателей  я  разясню  это  обязательство  Украины перед  этим  фондом:  уменьшение бюджетных ассигнований в угольную отрасль,  ежегодное  закрытие  не  менее  20   шахт,   недопущение финансирования  производства  и  строительства  новых шахт за счет реструктуризации.

 

     И вот  эта  политика  проявилась  при  формировании  бюджета. Выполняя    свои   обязательства,   министр   как   член   команды правительства не мог добиваться финансирования  отрасли  в  обеме 3,1  миллиарда.  Этот  процесс фактически был пущен на самотек,  и вместо  целенаправленной  работы  с  профсоюзами,  администрациями областей,   депутатскими   фракциями   и   депутатами  он  занялся составлением  программы   комплексного   развития   отрасли,   где предусматривается закрытие 114 шахт.

 

     Для того  чтобы  перевести  политические  стрелки,  он избрал тактику  политического  обвинения  Верховной   Рады   Украины.   В средствах   массовой   информации   в   Донецкой  области  сегодня развернута работа по обвинению  Верховной  Рады  в  этом  вопросе. Ответственность, уважаемые депутаты, за угольную отрасль возложена министром на Верховную Раду.

 

     Мне как члену фракции коммунистов,  которая не голосовала  за этот   бюджет,   обидно,  что  проправительственные  фракции,  под аплодисменты   принявшие   этот   гибельный   бюджет,    оказались заложниками того же члена правительства.

 

     Вторым подтверждением   политики  министра,  направленной  на выполнение собственных обязательств перед  Международным  валютным фондом,  является тот факт,  что,  находясь в отпуске, он разрешил первому заместителю Спектору в период с 10 января дать  телеграммы в  Горловку,  Дзержинск  и  другие  города  с приказом практически закрыть шахты с 1  февраля  1999  года.  При  этом  было  нарушено законодательство, а самое главное - взволнованы коллективы.

 

     После выхода  из  отпуска  министр  не предпринял действенных мер,  более  того,  на  заседании  донецкой   депутации   публично признался  о  том,  что  он  противник  прямого  финансирования из бюджета.  На этом основании и до сих пор не отменены те приказы по поводу закрытия шахт.

 

     Третье подтверждение.  Министром не выполнены в полном обеме постановления Верховной Рады от 22 мая и 4 июня.  И самое главное, комплексная программа на сегодняшний день так и не утверждена.  Вы знаете,  что сразу были  определены  134  шахты,  затем  112,  78, сегодня   -  54  шахты.  Эта  комплексная  программа  должна  быть утверждена Верховным Советом.

 

     Теперь о   проектах   постановления.   Есть    три    проекта постановления.  Два  из  них  направлены  на то,  чтобы продолжить политику,  проводимую министерством, они почти полностью повторяют невыполненные   майское,  июньское  постановления  Верховной  Рады Украины. Меня удивляет, что здесь поставили свои подписи депутаты, у  которых в округах есть акты самосожжения и невыхода шахтеров из шахты.

 

     Мы с Моисеенко внесли проект,  где предусматривается признать работу Кабинета Министров неудовлетворительной. Это первое.

 

     Второе. Ходатайствовать  перед  Президентом  об  освобождении Тулуба с должности министра угольной отрасли.

 

     И третье.  Поручить  Комитету  Верховной  Рады  по   вопросам бюджета   разработать   и  внести  изменения  в  Закон  Украины  о Государственном   бюджете   на   1999   год   по   дополнительному финансированию угольной отрасли в обеме 1,5 миллиарда гривень.

 

     Хочу отметить,  что  второй  пункт  постановления  по  поводу освобождения министра с должности продиктован не личными мотивами. Мое  отношение  к  министру  как  к  личности  я  уже неоднократно высказывал. Это экономически подготовленный человек. И как министр он  почти всегда реагировал на все мои обращения.  Но свои знания, опыт  он,  к   сожалению,   направляет   на   усиленное   закрытие жизнеспособных шахт.

 

     Пора понять  всем,  проводящим  эту  политику,  что  в  сфере деятельности  топливно-энергетического  комплекса  Украины  нельзя решать вопросы под давлением Международного валютного фонда. Здесь нужны  экономический  расчет,  а  также  меры,   направленные   на финансовое  оздоровление,  изменение  политики,  в  первую очередь Национального банка, в области денежного обращения. Это то, что он как  министр,  как  член  правительства  не  отстаивает  вместе  с Верховной Радой. Нам необходимо добиться того, чтобы все средства, которые   направляются   на   закрытие   шахт,  использовались  на строительство новых шахт.

 

     Таким образом,  уважаемые  коллеги,  тот,   кто   проголосует сегодня  за проект,  предложенный Комитетом Верховной Рады Украины по  вопросам  топливноэнергетического  комплекса,   согласится   с политикой  министра  угольной  отрасли и тем самым возьмет на себя политическую ответственность за  состояние  дел  в  отрасли,  а  в маеапреле  мы будем отвечать перед шахтерами.  Я вам не рекомендую это делать,  так как  нынешний  министр  не  будет  изменять  свою политику в отрасли.

 

     Вы должны понять,  что речь идет не о личности министра,  а о его  политике  в  отрасли,  которая  публично  получила  поддержку Президента  Украина  на VII сезде УСПП,  где Тулуб признан лучшим рыночником.  Я уверен,  что с изменением политики будут найдены  и деньги.

 

     Если решение  не  будет  принято,  я внесу предложение проект постановления  Верховной  Рады  Украины,  подготовленный  мною   и Моисеенко, проголосовать в поименном режиме. Тем самым мы отметим, действительно ли Верховная Рада Украины борется  за  шахтеров  или идет  в  фарватере  политики Президента,  правительства Украины по разрушению отрасли. Пришло время принять решение, так как ситуация в отрасли критическая и шахтеры обречены.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Васильовичу. Прошу інших промовців брати приклад з нього щодо регламенту.

 

     Шановні колеги!  Давайте домовимося  таким  чином.  У  нас  є чотири   співдоповідачі.   Якщо   ми   будемо   задавати   кожному запитання...  (Шум у залі).  Будь  ласка,  запишіться,  у  кого  є бажання задати запитання.

 

     П'ять хвилин.  Висвітіть список,  будь ласка. Депутат Білоус. За ним - депутат Черненко.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НДП).  Фракція  Народно-демократичної  партії.  Я розумію вашу стурбованість проблемами вугледобувної галузі. Але чи не здається вам,  що чергове збільшення  більш  як  на  1  мільярд дотацій для підтримки вугледобувної галузі, як ви пропонуєте, лише наркотизує її,  не створюючи передумов для реформування?  Бо  якщо собівартість  цього  вугілля  набагато  вища  в Україні,  то ніяке підприємство  не  примусите  його  купувати,  навіть   якщо   воно вітчизняне.  І ми мали багато прикладів списання боргів, бюджетної підтримки вугледобувної галузі,  але віз і нині там.  Повторюю, це лише   наркотик,  структурних  реформ  немає.  Ви  своїм  проектом постанови лише заганяєте хворобу в тінь,  на мою думку.  Яка  ваша думка?

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Спасибо.  Первый вопрос очень проблемный,  на него   в   рамках   отведенного   регламента   ответить    нельзя. Единственное, что я скажу, уважаемый коллега депутат Белоус, у нас с вами разные  понятия  реформ.  Я  говорил  о  том,  что  являюсь сторонником подхода,  который отстаивают специалистыпрофессионалы, которые не один день прослужили в этой отрасли,  отдали ей жизнь и прошли  все иерархические служебные лестницы - от рядового шахтера до министра.  Вот именно они доказывают,  что на сегодняшний  день нельзя так бездумно относиться к закрытию шахт.

 

     А для того чтобы вы владели цифрами,  я скажу,  что сегодня в топливно-энергетическом балансе Украины уголь занимает одну треть. Передовые   страны,   к   которым   мы   так  стремимся,  например Великобритания,   Америка,   имеют    80    процентов    угля    в топливно-энергетическом  балансе.  И  это  при том,  что они имеют колоссальные запасы нефти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черненко.  За  ним  -  депутат Кулик.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемый  Николай  Васильевич,  у  меня  три проекта,  и вы говорите,  что есть  ваш  проект  постановления.  Я думаю,  нам  надо  серьезно взвесить,  что принимать,  чтобы,  как говорится, не рубить с плеча.

 

     У меня  вот  какой  вопрос.   Сегодня   существуют   проблемы регрессников, пенсионеров. Все эти суммы заложены в тонну угля.

 

     Николай Васильевич, вы отлично понимаете, что мы не решим эту проблему,  не решив проблему регрессников. Люди потеряли здоровье, лишились достатка,  а производительность шахт сегодня такова,  что решить эту проблему возможно только  приняв  "Закон  про  загальне державне   соціальне   страхування   від   нещасного   випадку  на виробництві або професійного захворювання".

 

     Как вы относитесь к решению этой проблемы через  закон,  хотя закон дорогой - 6,7 миллиарда гривень? Что нам делать?

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Уважаемый коллега,  спасибо за вопрос. Вопрос очень серьезный,  глубокий, но я постараюсь ответить на него очень кратко.

 

     Дело в том, что на протяжении определенного времени постоянно скрывали,  под чью диктовку мы работаем.  И в угольной отрасли вся работа проводилась для того, чтобы добиться конечного результата - освободить рынок Украины под ввоз западных углей. Это первое.

 

     Второе. Как бы там ни  было,  но  на  сегодняшний  день  есть проблема  регрессников.  Если  мы  вспомним  время,  когда отрасль работала нормально, проблемы регрессников не было. И министр здесь ответил,  что  практически  во  всех странах мира угольная отрасль дотируется государством.  Только нужно дотировать  ее  в  разумных рамках, а не искусственно снижать бюджетные ассигнования для того, чтобы умирали те шахты, которые сегодня дотируются.

 

     И относительно проектов постановления.  Я  начал  и  закончил выступление  тем,  что  в  конечном  итоге  мы должны определиться здесь,  в зале. Когда шахтеры приходят под стены Верховного Совета или дворца, то мы сразу принимаем популистские решения - например, майские,  июньские, которые потом не выполняются, а переносятся из постановления в постановление, и таким образом проблема загоняется вглубь.

 

     Я и коллега Моисеенко конкретно поставили  вопрос  в  проекте постановления.  Я не имею ничего против министра как человека, как специалиста и так далее.  Если он сегодня с этой трибуны скажет  о том,  что  отказывается  от гибельной политики в отрасли,  я двумя руками буду голосовать за него.  Но речь идет о том, что мы должны проголосовать  сегодня за изменение политики внутри отрасли,  а не за то,  чтобы подтолкнуть к выполнению тех постановлений,  которые мы не выполнили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кулик.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).   Народний   рух   України.   Шановний  доповідачу,  все пізнається в порівнянні. Я хотів би провести паралель між аграрною Полтавською   областю  і  вугільною  Донецькою  областю.  Так  от, сьогодні  на  Полтавщині  85  процентів  колгоспів  є  збитковими, нерентабельними.  Але  є  колгоспи,  які платять зарплату селянам, будують будинки,  вирощують і овець, і свиней, і курей і так далі. Один  із  таких  колгоспів - колгосп "Батьківщина" в Котелевському районі,  де  щомісяця  люди  одержують  зарплату.  Керівник  цього колгоспу  живе в хаті,  яку йому 20 років тому дали,  а за цей час він побудував для селян 200 будинків.

 

     Так от, у шахтарських галузях, як сьогодні доповідав міністр, порушено  чотири  кримінальні  справи  щодо  керівників  вугільних підприємств.  Але я думаю,  що це  не  та  кількість  кримінальних справ,  яка повинна бути.  Багато грошей уряд перераховує.  Чи є у вас інформація про керівників шахт,  які працюють рентабельно, які є дохідними?  І порівняйте саме по своїй галузі, чому так сталося, що один керівник працює розумно, рентабельно, а інший збитково...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Спасибо  за   вопрос.   это   многопрофильная проблема,   поэтому   на  нее  однозначно  не  ответишь.  Я  начну последовательно, как вы задавали вопросы.

 

     Первое. Посмотрите,  пожалуйста, на тот материал, который нам роздали,    -    "Про   соціально-економічне   становище   України (липень-грудень)".  Там приводятся цифры по  сельскому  хозяйству. Так  вот,  прибыльных  предприятий в сельском хозяйстве всего 1147 (это по памяти),  а убыточных - больше 11 тысяч.  О чем идет речь? Да,   субективный   фактор   сегодня   играет  большую  роль,  от руководителя предприятия тоже многое зависит,  но та экономическая система,  которая создана у нас,  и та модель, которая внедряется, не может быть эффективной,  и в  конечном  итоге  эти  предприятия гибнут.

 

     Вы затронули  мою отрасль.  До избрания я являлся генеральным директором огнеупорной отрасли.  На сегодняшний  день  мы  из  19- процентной рентабельности в 1990 году сехали на нулевую.  Сегодня даже крупные металлургические предприятия работают в убыток.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Васильовичу.  Сідайте, будь ласка. Слово  надається  народному  депутату  України Коломойцеву Валерію Едуардовичу.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Фракция Селянской партии Украины.  Уважаемые товарищи!  Я согласен с Николаем Васильевичем Кравченко в том, что политику в  угольной  отрасли  надо  менять.  Я  предлагаю  сейчас последовательно решить два конкретных вопроса.

 

     Первый. Где   сегодня   взять   деньги  на  заработную  плату шахтерам?

 

     И второй,  стратегический  вопрос  -  что  нужно  делать  для изменения политики?

 

     Сейчас в   Краснодоне   у  здания  холдинга  "Краснодонуголь" находятся  порядка  300  человек,  которые  пришли  за  заработной платой.   На   шахте  "Суходольская-  Восточная"  72  человека  не поднимаются на-гора,  на шахте "Таловская" - 42 человека.  Я  хочу обратиться   к   Владимиру   Александровичу   Куратченко,  первому вице-премьер-министру,  чтобы решить такой вопрос. Хотя и мизерные деньги, но перечислены на заработную плату. Однако согласно закону нужно  32  процента  отчислений  в  Пенсионный  фонд,  а  согласно постановлению  Кабинета  Министров  -  10 процентов.  В результате деньги,  которые перечислены на  заработную  плату,  заблокированы казначейством  на  счетах  и не выдаются.  Владимир Александрович, просьба решить этот вопрос в первоочередном порядке.  Пускай уже и 32  процента  отчислений будет,  то дайте выплатить эту заработную плату. Это первое.

 

     Второе -  амортизационные  отчисления.  Вчера  на   заседании бюджетного  комитета мы рассмотрели вопрос,  как добавить средства на финансирование угольной промышленности.  У меня в  руках  ответ Министерства   финансов,   где  написано:  "Враховуючи  важливість питання щодо забезпечення  стабілізації  роботи  вугільної  галузі буде  першочергово проводитись фінансування за рахунок відповідних видатків,  які передбачені для галузі в  Державному  бюджеті.  При розподілі  видатків  за  рахунок  амортизаційних  відрахувань,  що спрямовуються  на  структурну  перебудову  базових  галузей,  буде вишуковуватись  можливість  першочергового  задоволення  потреби в капітальних  вкладеннях  вугільної  галузі".  Но  на  самом  деле, согласно  принятому  решению,  Министерством экономики на угольную промышленность добавлено только 90 миллионов за счет централизации амортотчислений.  У  меня  в  руках выписка из протокола заседания бюджетного комитета:  "Враховуючи критичну  ситуацію  у  вугільній промисловості  та  для ліквідації негативних процесів і соціальної напруги  в  шахтарських  колективах,  підтримуємо  проект   Закону України  про  внесення  змін  та  доповнень  до Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік у частині збільшення видатків на  утримання  вугільної  промисловості за рахунок централізованих капітальних  вкладень  у  сумі  400  мільйонів  гривень  з   метою перерозподілу  коштів,  передбачених Законом України про Державний бюджет України на 1999 рік, і спрямування їх на виплату заробітної плати,  регресних позовів, одноразових виплат шахтарям. Зазначений законопроект внести на розгляд Верховної Ради України".

 

     Это то,  о чем говорил  на  заседании  Комитета  по  вопросам топливноэнергетического  комплекса  Ефим  Леонидович  Звягильский. Например,  шахта имени Засядько за два  месяца  внесла  160  тысяч централизованных  амортотчислений в бюджет,  но ни копейки из этих денег на шахтеров не пошло.

 

     Этот вопрос мы будем решать в законодательном порядке  вместе с Комитетом по вопросам топливноэнергетического комплекса.

 

     Что касается   внесенного   проекта   постановления.   Проект постановления Верховной  Рады  Украины  внесен  депутатами  десяти фракций,  я  назову  пофамильно:  Станков - социалист;  Ржавский - "Независимые"; Рябченко - Партия зеленых; Мазур - ПСПУ; Юхновский, Черняк - Рух;  Череп,  Песоцкий,  Пилипчук - СДПУ(о); Коломойцев - селяне;  Кириленко,  Поляков -  "Громада";  Рыбак,  Звягильский  - "Возрождение регионов"; Алехин - "Громада".

 

     Этот проект постановления внесен 19 числа.  Речь идет о следующем: "З метою погашення Міністерством вугільної   промисловості   заборгованості  по  заробітній  платі, регресних позовах, соціальних виплатах шахтарям Кабінету Міністрів України:

 

     1. В рахунок недофінансування з державного бюджету відповідно до Закону України про Державний бюджет  України  на  1998  рік  по статті "Капітальні вкладення" забезпечити проведення Міністерством вугільної промисловості та Міністерством фінансів заліку в рахунок зменшення недоїмки з платежів до Державного бюджету машинобудівних заводів Мінвуглепрому з одночасним  відвантаженням  цими  заводами обладнання  для  вугледобувних  підприємств  на  суму  проведеного заліку".

 

     Речь идет о том,  что в  1998  году  по  статье  "Капитальные вложения"  была  предусмотрена  дотация  заводам  Минуглепрома  на производство оборудования.  Заводы это  оборудование  сделали,  но деньги  не  получили,  счета  заблокированы  картотекой.  Так вот, провести зачет для того, чтобы уменьшить картотеку, а оборудование поставить в лавы, готовые комплексы.

 

     Второй пункт:  "Раді  Міністрів  Автономної  Республіки Крим, обласним,  Київській   та   Севастопольській   міським   державним адміністраціям  забезпечити  в  першочерговому  порядку  щомісячні розрахунки  в  повному  обсязі  за  отриману   паливопостачальними організаціями від підприємств Мінвуглепрому вугільну продукцію".

 

     Речь идет о том,  что в структуре угля порядка 70 процентов - это энергетические угли,  за которые Минэнерго не  рассчитывается. Недавно  принято  постановление Кабинета Министров,  обязывающее в госрезерв закупить уголь на  сумму  100  миллионов  и  эти  деньги отдать   шахтерам   на   заработную  плату.  Этим  пунктом  нашего постановления мы подстегиваем его выполнение.

 

     Пункт 3,  на мой взгляд,  самый главный:  "Кабінету Міністрів України терміново підготувати і внести в першочерговому порядку на розгляд Верховної Ради України проекти законів,  які  забезпечують виплату  заборгованості  по  заробітній платі,  регресних позовах, соціальних виплатах шахтарям".

 

     Это тот пункт,  где я не согласен с  проектом  постановления, внесенным    Николаем    Васильевичем   Кравченко   и   Владимиром Николаевичем Моисеенко.  Дело в том,  что  по  Конституции  проект бюджета разрабатывает Кабинет Министров.  И поскольку Кабмин несет ответственность за исполнение бюджета,  только он и может  вносить предложение,  но  никак  ни  бюджетный комитет.  Бюджетный комитет проголосовал поправки народных депутатов, в том числе и мою, чтобы в  первом чтении принять 3 миллиарда 141,7 миллиона для шахтеров в бюджете 1999 года.  И Верховный Совет в первом чтении  принял  эту цифру,  но Министерство финансов,  когда вносило проект бюджета на второе чтение, эту цифру отбросило.

 

     Я согласен в этом плане  с  постановлением,  проект  которого подготовил Комитет по вопросам топливно-энергетического комплекса, где предусматривается, чтобы Кабинет Министров Украины до 31 марта внес  в  Верховный  Совет предложения по увеличению финансирования угольной промышленности на 1,5 миллиарда.  Тем более  что  Кабинет Министров  обязан  это  сделать,  так как после встречи шахтерских профсоюзов с  Президентом  Украины  Кабмину  дано  соответствующее поручение.

 

     Еще несколько слов.  Для того чтобы были деньги на заработную плату шахтерам,  необходимо навести порядок в их  расходовании.  Я вчера   был   на   совместной   коллегии   Министерства   угольной промышленности  и   Генеральной   прокуратуры,   где   приводились конкретные факты нецелевого расходования средств.

 

     В ответ   на   обращение   народных   депутатов   Генеральной прокуратурой проведена большая работа,  и у меня есть ответ на  30 страницах  о  выявленных  фактах нецелевого использования средств. Ольга Михайловна  Колинько  тщательно  провела  эту  работу.  И  я считаю, что здесь нужно ее продолжить и прекратить практику, когда за  счет  шахтерских  денег  закупаются  катера,  имеются   другие конкретные убийственные факты нецелевого использования средств.

 

     Дальше. Необходимо  конкретно  проводить работу по ликвидации вторичного рынка угля.  Речь идет  о  том,  что  сегодня  шахтерам железная    дорога    выламывает    руки,   требуя:   платите   по железнодорожному    тарифу.    Платите    за     воду,     говорят водоснабженческие организации.  Платите за газ, за электроэнергию. Денег нет, поэтому забирают углем и демпингуют этим углем на рынке угля.  И  продают  по 25 долларов за тонну,  в то время когда цена министерства - 32 доллара.

 

     Министерством угольной  промышленности  именно  при  министре Тулубе  начата  и  проводится  работа по централизации рынка угля. "Укруглересурсы" закупают этот уголь.  Сейчас  Кабинету  Министров необходимо    профинансировать    "Укруглересурсы"   и   созданную государственную компанию "Уголь Украины" с  тем,  чтобы  полностью весь  уголь  выкупать  у  шахтеров  и  давать деньги на заработную плату, на оплату постоянных затрат.

 

     Эта работа    тоже    сейчас    активизировалась.    Владимир Александрович  Куратченко  проводит  эту  работу.  И  мы,  фракция Селянской   партии,   предлагаем    посвятить    следующий    День правительства работе Министерства угольной промышленности и на нем конкретно  (не  в  течение   10   минут,   а   в   течение   более продолжительного  времени)  подготовить  с  комитетами  вопросы  и решить их.

 

     Еще один вопрос,  который нужно внести Кабинету Министров. Мы приняли  решение  оставить  нулевую  ставку  НДС  на уголь.  Но по бартеру сейчас с шахтеров НДС снимается.  А от бартера  на  оплату железнодорожного тарифа,  воды, электроэнергии, газа шахты уйти не могут:  нет денег.  Значит,  по этим операциям Кабинету  Министров необходимо разработать конкретный законопроект.

 

     Конкретное предложение   следующее,   мы  его  согласовали  с представителями  Комитета  по  вопросам   топливно-энергетического комплекса,   в   частности  с  Евгением  Васильевичем  Мармазовым: обединить  два  проекта  постановления  -  внесенного  профильным комитетом  и  внесенного  депутатами  от  десяти  фракций и за это проголосовать с учетом вопросов,  поднятых в проекте постановления народных  депутатов  Кравченко  и Моисеенко.  И провести следующий День правительства  по  проблемам  угольной  промышленности.  Наше предложение   мы   просим   проголосовать  в  поименном  режиме  с последующей публикацией в "Голосе Украины".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Едуардовичу,  справа в тому, що, по суті, ми  сьогодні  ширше,  ніж  на Дні уряду розглядаємо питання.  Ми в сесійному залі розглядаємо сьогодні питання,  а ви  ще  пропонуєте через  півмісяця  знову повернутися до нього.  Але ваша пропозиція буде ставитися на голосування.

 

     Я бачу,  що депутат  Моісеєнко  хоче  поставити  запитання... Запишіться. Висвітіть список. Будь ласка, виставте 5 хвилин. .

 

     Депутат Степанов. За ним - депутат Пасечна.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Валерий Эдуардович! Я хотел бы уточнить по этим 10 и 32 процентам. Нет   постановления   Кабинета   Министров,   а   есть  незаконная телеграмма,  подписанная первым  вицепремьером  Куратченко,  чтобы снизить  с  32  до  10 процентов отчисления в Пенсионный фонд.  Не имеет права Кабинет Министров действующее законодательство, даже в исключительных случаях, изменять своими телеграммами. То демократы говорили,  что  у  нас  телефонное  право,  а  сейчас  у  нас  уже телеграфное  право.  Так  вы  уточните:  вы за то,  чтобы вообще в Пенсионный фонд не платить или платить 32 процента?  Вы же  у  нас известный защитник ветеранов,  газету "Ветеран" выпускаете.  Какая ваша позиция по этой  незаконной  телеграмме  Кабинета  Министров? Отчислять  в  Пенсионный  фонд от тех денег,  что идут шахтерам на зарплату,  на пенсии тем же  шахтерам  бывшим  или  не  отчислять? Пожалуйста, ответьте.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.  Е. Уважаемый Михаил Владимирович! Я отвечаю за свои слова.  Принято постановление Кабинета  Министров  1875,  где предусматривается   десятипроцентное   отчисление.  Но  я  с  вами согласен,  что постановлением  Кабинета  Министров  не  отменяется закон.  И  свою  позицию  я  высказал.  Сейчас деньги поступили на заработную плату,  их не  выплачивают.  Я  считаю,  что  нужно  32 процента отчислить в Пенсионный фонд немедленно, дать эти деньги и решить вопрос.

 

     Кроме того, мы с вами приняли закон о реструктуризации долгов в  угольной  промышленности.  И этот закон принимался по просьбе и Минуглепрома как гарантия регулярных текущих платежей в Пенсионный фонд.  Сейчас  задолженность  по  пенсиям в Краснодонском районе и других районах составляет 8 месяцев.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Пасечна.  За нею  -  депутат Вітренко.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу слово передать депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины,  Всеукраинский союз рабочих, Союз за возрождение СССР. Уважаемый Валерий Эдуардович! Сейчас ситуация настолько   обострилась   в    трудовых    коллективах    угольной промышленности,  что  Всеукраинский  союз рабочих принял решение о том,  чтобы в июне совершить сюда пеший поход либо на поездах, для того  чтобы  предявить  Президенту  и правительству свое право на зарплату.

 

     Мы сейчас столкнулись с тем,  что  количество  смертей  резко увеличивается.  А  при таком финансировании гибель шахтеров станет нормой, которую придумало правительство и пытается ответственность за это возложить на Верховный Совет.  Сегодня уже жены шахтеров не пускают своих мужей в  шахты,  чтобы  не  получить  оттуда  нагора покойников и калек.

 

     В связи  с  этим  вопрос:  не пора ли заводить уголовные дела против  наших  руководителей  государства   и   органов   угольной промышленности   в   связи   с   созданием   условий,   ведущих  к членовредительству и гибели шахтеров?

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.  Е.  Владимир  Николаевич!  Вчера  я   был   на заседании  коллегии  Генеральной прокуратуры,  которая проводилась совместно  с  Министерством  угольной   промышленности.   Работала бригада  Генеральной прокуратуры у меня в округе по моей просьбе и в Луганской области - по просьбе других депутатов.  Факты, которые приводились на заседании коллегии, ужасающие. Речь идет о том, что допускается нецелевое расходование бюджетных  средств,  когда  эти деньги  используются  не  на зарплату,  а на покупку катеров и так далее.  Я с вами согласен. Необходимо, чтобы к этим людям, хотя бы к   нескольким   из   них,   были   применены   меры   не   только административного,  но и уголовного воздействия согласно принятому нами   закону   об   ответственности  за  нецелевое  использование бюджетных средств, так как без этого мы порядок не наведем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Передаю слово прогресивному  соціалісту  Петру Миколайовичу Романчуку.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прогресивна соціалістична партія України.  Шановний  доповідачу!  Дозвольте  мені  поставити запитання  як робітнику,  який знає,  що таке не отримувати більше року  заробітну  плату.  Якщо   Верховна   Рада   підтримає   вашу пропозицію,  будь ласка,  назвіть конкретно термін,  через скільки днів, тижнів чи місяців шахтарі почнуть отримувати заробітну плату та регресні.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Кабинету  Министров  немедленно нужно решить вопрос о том,  сколько же этих отчислений  платить  -  10  или  32 процента, чтобы те деньги, которые уже поступили на шахты Донецкой и Луганской областей, были направлены на выплату заработной платы. Это первое.

 

     Второе. Я   еще  раз  подчеркиваю:  в  проекте  постановления Комитета   по    вопросам    топливно-энергетического    комплекса предусматривается:  Кабинету Министров внести в Верховный Совет до 31 марта 1999 года предложения относительно увеличения расходов на угольную  промышленность  дополнительно  на 1,5 миллиарда гривень, что,  по уверениям представителей Минуглепрома,  позволит  платить текущую заработную плату, увеличить добычу угля и рассчитываться с долгами.

 

     Третье. Нам необходимо (я буду просить и вашей  поддержки,  и поддержки  всех депутатов) законом Украины на следующей неделе или через    неделю    установить    распределение    централизованных амортизационных отчислений в сумме 400 миллионов гривень, чтобы за счет   дополнительных   средств   перераспределить   средства    в Минуглепроме   и   обязать   немедленно   выплатить   двухмесячную заработную плату.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію  Едуардовичу.   Слово   надається народному депутату Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая  оппозиция.  Уважаемые  коллеги!   Наша фракция  поддержала  бы  "проект  постанови  Верховної  Ради,  яка внесена Комітетом з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики  та ядерної безпеки".  Поддержала бы совершенно спокойно, если бы этот  проект  постановления  был  конкретным  для  решения данного вопроса.  Если вопрос вносится в Верховный Совет,  значит, острота его колоссальная.  Действительно,  режут вены  шахтеры.  Я могу  себе  представить,  если  уже мужик,  не женщина - истеричка какая-нибудь, режет себе вены... До чего довели людей?!

 

     Нет денег в регионах. Голод фактически в шахтерских поселках. Какое  решение  предлагается  принять  Верховному Совету?  Читаем: "визнати,  рекомендувати,  вказати,  направити".  Это еще  лет  на десять.  Что  делать  сегодня?  И  пан  Коломойцев,  тоже  красиво рассказывая обо всем, ничего не сказал. Рабочий Романчук спросил у него,  сколько дней, недель или месяцев нужно ждать этой зарплаты? Или лет? Вопрос опять повис в воздухе. Ответа нет.

 

     Когда мы  встречались  на   заседании   фракции   с   Сергеем Борисовичем  Тулубом,  у  меня  была  надежда,  что  новый министр все-таки отрасль будет спасать.  Спасать каким образом? Радикально меняя экономическую политику.

 

     Я понимаю,  что это тяжело делать.  Я не знаю, что Куратченко сможет сделать в таком правительстве,  и  тоже  особых  надежд  не питаю.  Но в правительстве, где идеология Тигипко превалирует, где доминанта Международного валютного фонда направлена только на  то, чтобы  закрыть  шахты  и  бросить  какую-то подачку людям,  просто подачку,  чтобы  они  какое-то  время   потерпели,   -   в   таком правительстве  не может быть радикальных решений,  направленных на поднятие этой отрасли.  Мне все время вот  как-то  хочется,  чтобы люди,  претендующие на звание государственных деятелей,  подумали: может ли Украина обойтись вообще без угля,  без угольной  отрасли? Если  может,  то  давайте  все  шахты  быстро закроем,  всех людей выведем на рынки, начнем торговать вообще чем угодно, каким угодно отребьем  других  стран  и не будем поднимать проблему угля.  Нет, государственный деятель должен понимать,  что без угля Украина  не выживет.  Уголь  -  именно  тот  ресурс,  который  Богом дан нам и сказано  только:  имейте  ум,   чтобы   это   использовать.   Если использовать уголь, давайте изучим опыт других стран.

 

     Почему Япония  после войны треть бюджета отдавала на развитие угольной отрасли?  Сколько там того угля  в  Японии?  Сколько  той Японии вообще?  Но она отдавала треть бюджета, понимая, что это ее природный ресурс, тогда она будет иметь независимую энергетическую базу.  Украина не хочет иметь независимую энергетическую базу.  Мы видим,  как на Сумщине,  Харьковщине, в Западной Украине, там, где есть  возможность  получать  свои нефть и газ,  блокируют развитие нефтегазовой промышленности.  Зачем?  Чтобы делить барыши то ли  с россиянами, то ли с турками, то ли с кем угодно другим.

 

     Та же    политика    проводится    в    отношении    угольной промышленности.  До сих пор нет  программы  правительства,  и  все посиделки  в  Пуще-Водице с каким угодно антуражем,  в том числе и "Украина2010",  - это  для  нормального  человека  просто  смешно. Давайте не в 2010 году, а сначала посмотрим, что в 1999 году будет делать правительство.  Программы правительства нет  и  неизвестно, что  же  правительство  думает  предпринимать в отношении угольной отрасли. Будут шахты развиваться, не будут шахты развиваться. Если да,  каким  образом?  Не  видели  мы  этой программы,  никто ее не утверждал.

 

     Дальше. Нет Основ денежнокредитной политики.  До сих пор пять лет   подряд   Верховный   Совет  Украины  покрывает  преступление Национального банка  -  не  утверждаются  Основы  денежнокредитной политики. Я понимаю, тогда это делал Мороз. Я думаю, делал с таким намерением,  чтобы потом Ющенко  помог  ему  в  его  президентской кампании. Теперь почему это происходит? Что, Ткаченко свою задумал президентскую кампанию?  Что происходит в Верховном Совете? До сих пор не утверждены Основы денежно-кредитной политики. Обясните мне как экономисту,  как без эмиссии,  без целевой кредитной  эмиссии, можно  погасить  взаимозадолженность предприятий?  Как без целевой кредитной эмиссии можно вернуть оборотные  средства  предприятиям? Или,  может  быть,  шахтеры  будут  рассчитываться  таким образом: менять поросят на уголь, а поросята дальше будут меняться на обувь и   так  далее?  Вернемся  в  XVIII  век,  к  натуральному  обмену продуктов?

 

     Следовательно, наша  фракция,  проанализировав   ситуацию   в угольной  отрасли  и  видя  действительно тяжелейший кризис (а это угроза   национальной   независимости   Украины    -    разрушение энергетической  базы),  вносит  свой  проект постановления.  Кроме пунктов общих,  о которых я уже сказала: о программе деятельности, об Основах денежно-кредитной политики, об основах вообще внешней и внутренней политики - то,  что Верховный Совет обязан рассмотреть, утвердить  и  выяснить,  какое место угольной отрасли отводится во всех этих документах,  нам,  уважаемые товарищи,  нужно  принимать документ конкретный.

 

     Сегодня я открываю газету и читаю. Оказывается, в Соединенных Штатах  Америки  решили  не  депортировать  Лазаренко  в  Украину. Простенько так,  знаете,  не депортировать (Шум у залі). Подождите минуточку.  Я не знаю,  сколько паспортов у  Лазаренко.  Не  знаю. Может, он, кроме Панамы, еще в Сьерра-Леоне, еще в Мозамбике имеет паспорта.  Но он имеет паспорт гражданина Украины. Верховный Совет Украины решил его призвать к судебной ответственности. Какое право имеет любая страна мира задерживать гражданина Украины -  носителя государственных секретов и носителя такой суммы денежных средств?

 

     Второй момент.  Сидит  Юлия  Владимировна Тимошенко,  фракцию создает.  Да пусть 10 фракций и 15 партий создает, не в этом дело. Я  признаю  многопартийность  в  Украине.  Но,  Юлия Владимировна, полтора миллиарда гривень,  где они?  В бюджет же вернуть надо то, что "Единые энергетические системы Украины" должны. Говорят мне: в "ЕЭСУ"   конфисковали   имущество,   поэтому    они    вроде    бы расплачиваются.  Если  бы  конфисковали  имущество,  как  бы Павел Иванович улетел из Украины на самолете "ЕЭСУ"?  Вот и расскажите о принципах  мне.  Вроде  конфисковано - и летает куда хочет.  Вроде конфисковано - и в казну не платит.

 

     Поэтому предлагаем   первый   пункт   постановления:   деньги Лазаренко  (сколько  там за ним - миллиард долларов,  2 миллиарда, 700 миллионов,  3 миллиарда - это суд  установит),  деньги  "ЕЭСУ" вернуть   в  казну.  И,  коль  действительно  так  остра  проблема шахтеров,  быстренько направить в шахтерские регионы, расплатиться с  долгами  по  зарплате,  по  регрессу.  Ведь  когда  нужно  было Лазаренко,  я так думаю,  он стимулировал шахтерские  волнения.  Я думала:  почему  шахтеры,  которые  летом пришли в Киев под здание Верховного Совета, Витренко вроде бы пытаются в чем-то обвинять, а Лазаренко защищают.  Ну,  немыслимое дело! Оказывается, кто-то же, наверное,  их подкармливал, вел шахтеров в Киев для того, чтобы на кого-то  науськать.  Так вот,  нужно вернуть прежде всего шахтерам то, что забрано у них.

 

     Что еще  предлагает  наша   фракция?   Именно   потому,   что колоссальная  острота шахтерской проблемы и я не знаю,  кто сможет теперь разыграть шахтерскую карту,  в чьих интересах,  потому  что денег  много  в  Украине,  особенно  теневых,  а  люди доведены до отчаяния, до одичания, и когда в такой ситуации находятся люди, то кто  их может спровоцировать на что,  - это страшные вещи,  просто страшные  вещи,  мы  хотим  добавить  еще  один  пункт  в   проект постановления  -  пункт  о  замораживании  выплат  внешних долгов. Называю вам цифры:  в январе 1999 года Украина платит внешний долг 196  миллионов  долларов;  в  феврале - 147 миллионов долларов;  в марте - 312  миллионов  долларов.  Итого  655  миллионов  долларов Украина платит внешних долгов.  Так давайте сделаем бартер.  Пусть те, кто брал кредиты, - Лазаренко, Агафонов (не знаю, кто там еще, это  СБУ  пусть  устанавливает)  -  расплачиваются  с МВФ со своих счетов.  Пусть они снимают со счетов свои  деньги  и  платят  МВФ. Украина не брала, наши избиратели не были об этом проинформированы вообще.  Меморандум не обсуждался в  Верховном  Совете  и  не  был ратифицирован Верховным Советом. На каком основании из бюджета эти деньги уходят за пределы страны?

 

     Поэтому мы предлагаем,  кроме общих  пожеланий,  которые  для разрешения шахтерской проблемы нам в проекте постановления изложил Комитет по вопросам топливноэнергетического  комплекса,  внести  в постановление  конкретные  пункты.  Я  всегда за то,  чтобы лучше, шире, глубже рассматривать проблемы. Но, знаете, хочется и чего-то конкретного,  хочется видеть,  как из кризиса страна выходит. А не просто декларации проповедовать.

 

     Поэтому мы  предлагаем  народным  депутатам,   тем,   которые действительно  переживают,  которые хотят,  чтобы шахтеры получили эти деньги,  - принять наш проект постановления плюс добавить один пункт: прекратить выплату внешних долгов из бюджета Украины.

 

     Если это  постановление  будет  принято  и плюс - обращение к Генеральному  прокурору,  и  пусть  вылетают   Горбулин,   Деркач, Кравченко - я не знаю, кто еще из Украины должен лететь в Америку, пусть  вяжут  Павла  Ивановича,  привозят  его  сюда.   Пусть   он предстанет перед судом,  пусть суд разбирается. И тогда шахтеры, я думаю,  помогут,  чтобы  быстрее   правосудие   осуществилось.   И проконтролируют,  чтобы миллиарды (Лазаренко,  Тимошенко, кого там еще)  пошли  в  шахтерские  регионы.  Тогда   мы   защитим   наших избирателей.

 

     Я прошу поддержать наш проект постановления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє Михайлівно. Слово від профільного комітету надається першому заступнику  голови  Комітету  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки народному депутату Євгену Васильовичу Мармазову.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые товарищи! Действительно, через два месяца после того,  как Верховный Совет утвердил  бюджет  на  1999 год,  мы  вынуждены  вновь  вернуться  к  рассмотрению финансового обеспечения работы угольной промышленности в  1999  году.  Причина тут вот в чем. Итоги работы в январефеврале показывают, что обемы финансирования угольной промышленности,  предусмотренные бюджетом, не   дают  возможности  стабилизировать  угольную  промышленность, способствуют  проявлению   негативных   процессов   в   шахтерских коллективах. Практически этот бюджет способствует развалу угольной промышленности.  А если сказать прямо, то в настоящее время развал угольной промышленности уже начался.

 

     Явилось ли   это   неожиданностью   для  Кабинета  Министров, Верховного Совета?  Нет. Отрасль уже семь лет недофинансируется. В этой отрасли накопились огромные проблемы. Если раньше, до развала Союза,  отрасль получала господдержку  в  пределах  3,1  миллиарда долларов,  или  свыше  10  миллиардов гривень,  то сейчас получает 1,5-2 миллиарда гривень в год, то есть почти в 10 раз меньше.

 

     Поэтому ясно было всем:  к принятию бюджета 1999  года  нужно было   подойти   неординарно.  Бюджет  должен  был  отличаться  от предыдущих.  Неслучайно же  мы  приняли  Постановление  Верховного Совета   в   мае   1998   года  (кстати,  это  единственное  такое постановление,  которое  обязывало  учесть  требования  Верховного Совета при принятии проекта бюджета),  в котором предусматривалось (цитирую):  "При підготовці проекту Державного бюджету України  на 1999  рік  передбачити фінансування вугільної галузі в необхідному обсязі за розрахунками Міністерства  вугільної  промисловості".  Я подчеркиваю:     "за     розрахунками    Міністерства    вугільної промисловості".  Такая работа у нас была  проведена,  Министерство угольной промышленности представило первый вариант - 5,5 миллиарда гривень.

 

     Наш Комитет  по  вопросам  топливноэнергетического  комплекса серьезно поработал совместно с министерством, и мы приняли решение выделить  3,1  миллиарда  гривень  на  государственную   поддержку угольной  промышленности.  При  этом  3,1  миллиарда гривень - это нижняя планка,  ниже которой опускаться нельзя,  иначе  произойдет развал  в  угольной  промышленности.  Финансирование  в обеме 3,1 миллиарда гривень поддержал наш комитет.  Хотя  в  нашем  комитете есть  представители  разных  партий,  мы проголосовали практически единогласно за 3,1  миллиарда  гривень.  Бюджетный  комитет  также поддержал.  К сожалению, при большой активности Кабинета Министров в этом зале был принят бюджет,  в котором на оказание господдержки угольной промышленности была заложена сумма 1,6 миллиарда гривень.

 

     Безусловно, последствия  принятия такого бюджета для угольной промышленности убийственны,  потому что  бюджетное  финансирование угольной   промышленности   против  прошлого  года  не  только  не увеличено,  а  фактически  сокращено  на   40   процентов.   Такое финансирование практически остановило работы на пусковых обектах, на новых горизонтах,  которые собирались ввести взамен  выбывающих мощностей.  Такое финансирование практически окончательно добивает сферу соцкультбыта или  то,  что  от  него  осталось.  Безусловно, возросла задолженность по заработной плате,  которая уже превышает одну треть всей задолженности по заработной  плате  в  Украине,  и резко  возросла  социальная  напряженность.  Здесь  с этой трибуны говорили о голодовках шахтеров непосредственно в шахтах,  вскрытии вен, штурме женщинами клетевых стволов, о том, что жены не пускают мужей спускаться в шахты и  так  далее,  и  так  далее.  Назревает серьезный взрыв в шахтерских регионах.

 

     Теперь всем ясно,  что 1,6 миллиарда гривень - это ошибка.  И мы об этом говорили,  когда принимали  бюджет.  Эту  ошибку  нужно устранить.  И  мы  сегодня  должны  это  сделать.  Это  понимает и Президент.  Вот здесь говорили,  что  недавно  Президент  принимал профсоюзных  лидеров,  отдельных руководителей угольных регионов и признал,  что,  действительно,  надо вносить изменения в  принятый бюджет,  и  дал  поручение Кабинету Министров изыскать необходимые средства для того, чтобы дать шахтерам нормальный бюджет.

 

     Буквально два слова нужно сказать о  том,  что  правительство должно изменить отношение к угольной промышленности.  Пока Кабинет Министров от угольной промышленности отмахивается, как от мух. Вот пришли   сюда   шахтеры  -  бросили  подачку,  пообещали.  Ушли  - действительно забыли.

 

     Далее. Что касается угольной промышленности,  то  со  стороны Кабинета    Министров   не   просматривалось   последовательности, вдумчивости и необходимого контроля. И что особенно возмущает, так это  то,  что  практически  ни  одно  из  тех решений,  которые мы принимали на заседаниях Верховного Совета,  Кабинетом Министров не выполнено.  Мы  приняли четыре постановления,  касающихся угольной промышленности.  По кардинальным вопросам ни одно постановление не выполнено.  Мы приняли законы о реструктуризации, о нулевой ставке НДС. По сегодняшний день они не выполняются - вы слышали об этом с трибуны.  Мы  принимали  решение  о дополнительном финансировании, господдержке,  о том,  чтобы в конце концов решить вопрос  в  этой отрасли   со   злополучным   бартером,   который  гробит  угольную промышленность.  Мы обязывали Кабинет Министров. Кабинет Министров в  свою очередь принимал свое постановление,  чтобы решить в конце концов проблему неплатежей. Практически ничего не сделано.

 

     Нужно сказать,  что  большое   распространение   в   угольной промышленности получило посредничество.  А это та зараза,  которая гробит угольную промышленность.  С этим злом работа практически не ведется.   На   сегодня   на   рынке   угля  по  реализации  этого материального ресурса работает 1300 коммерческих структур, которые охватывают 100 процентов его реализации.

 

     Вот в  этих  структурах оседают бюджетные деньги и не доходят до  шахт.  Именно  эти  структуры  наращивают  цены.  Здесь  сидит директор дружковского завода Евгений Семенович,  он может сказать, что на одном  комплексе  "КМ"  посредническая  структура  наживает миллионы. Да если мы не наведем порядок, то какие бы дополнительно средства мы ни выделяли для угольной  промышленности,  они  как  в воду  канут.  Они  будут  оседать  опять  же  в  этих коммерческих структурах.

 

     Относительно неплатежей.  Это еще одно зло шахтеров. Владимир Александрович,  если  вы  эту  проблему не решите,  мы не добьемся никаких  сдвигов  в  угольной  промышленности.  В   прошлом   году реализовали  продукцию  на  4,4 миллиарда гривень.  Получили живых денег 1 миллиард и 600 или  300  миллионов.  Вот  здесь  приводили пример.  В  январе  отгрузили  530  тысяч  тонн готовой продукции. Получили живых денег 79  миллионов  гривень.  С  чего  же  платить заработную плату? А дотация у нас уменьшается каждый год.

 

     Поручение, которое  принято,  наверное,  разумное  -  обязать Минэнерго рассчитываться с  угольщиками  на  35  процентов  живыми деньгами, а Минпром рассчитываться с угольщиками за коксовый уголь в  пределах  60  процентов  живыми  деньгами  -  не   выполняется. Директора  шахт  говорят:  если  это будет выполняться,  мы снимем проблему расчета с угольщиками.

 

     Здесь этот факт прозвучал, но я хочу еще раз обратить на него внимание:    о    безразличии   Кабинета   Министров   к   отрасли свидетельствует тот факт, что выделенные в 1996 году Международным банком  150  миллионов  долларов  (мы  ратифицировали  этот первый транш) на  реструктуризацию  угольной  промышленности  практически правительство  у шахтеров украло.  Шахтеры не получили ни копейки. Даже уже не только свое,  а и чужое,  которое дается, забирается у шахтеров. Поэтому правительству нужно сделать серьезные выводы.

 

     Что касается Министерства угольной промышленности,  то там, я должен  сказать,  есть  большие  упущения  в  работе  с   кадрами, беспринципность,  не  видно  линии  министра  в  этом вопросе.  17 директоров холдинговых компаний сменили,  через 2-3  месяца  новых уже освобождают за злоупотребления.  Большие безобразия происходят при  осуществлении   реструктуризации   угольной   промышленности. Предыдущие  выступающие  об  этом  говорили.  Я  не  буду  на этом подробно останавливаться.

 

     Я не  хочу  здесь  вешать  ярлыки.  Мы  подошли  серьезно   и взвешенно  к  обсуждению  этой  проблемы  и приняли ряд конкретных решений,  среди которых  самое  главное  -  мы  потребовали  нашим постановлением  до  31  марта изыскать правительству 1,5 миллиарда гривень для увеличения государственной поддержки нашим угольщикам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Євгене   Васильовичу.   Шановні   колеги, можливо,  без запитань? (Шум у залі). Тоді запишіться, будь ласка. Надається 5 хвилин. Висвітіть.

 

     Депутат Шепа. За ним - депутат Гуцол.

 

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Депутату Марченку прошу передать слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко, Черкаська область. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую, Василю Васильовичу. Шановний доповідачу! Скажіть,  будь  ласка,  чи  правильна  моя  буде  позиція,  коли я підтримаю проекти постанов,  внесені як  альтернативні  до  вашого проекту?  Там  діяльність  Кабінету Міністрів пропонується визнати незадовільною. Чи не слід половину суми, про яку сьогодні йдеться, і взагалі те,  що сьогодні надається для вугільників, поділити між вугільниками і селянами?  Чи правильно я  зроблю,  якщо  підтримаю таку  пропозицію?  І  чи можу я надіятися на те,  що кошти Кабінет Міністрів   рівномірно   розподілить   між   селом   і   вугільною промисловістю?

 

     Дякую.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Мы  сегодня обсуждаем угольную промышленность, хотя вы правы:  ситуация у нас не только в угольной промышленности критическая.  Но  угольная  промышленность у нас находится сейчас, поверьте мне, в предельно бедственном положении.

 

     Мы предлагаем в своем проекте постановления не за счет селян, не  за  счет  уменьшения финансирования АПК увеличить господдержку угольщикам. Мы предлагаем Кабинету Министров сейчас изучить вопрос и по тем статьям, по которым денежные средства еще не распределены окончательно,  изыскать дополнительные  средства  шахтерам.  И  не только за счет бюджетных средств,  но и за счет других источников, которые есть в государстве.  Мы вот бюджет разделили. Казалось бы, мышь  не  пробежит.  Вдруг  смотрим - небюджетные деньги позволяют отремонтировать Дворец "Украина".  Вдруг узнаем, что ремонтируется сейчас  во  Львове  дворец  Потоцкого,  где  Президент  собирается сделать свою западную резиденцию.  Идут туда  миллионы.  Мы  вдруг узнаем,  что  покупаются  тяжелые  самолеты,  а  в  бюджете это не заложено.  А какие  льготы  заложены  для  коммерческих  структур! Сколько  коммерческих  структур мы освобождаем от платы за транзит электроэнергии?  Сколько мы освобождаем от платы за транзит  газа? Это десятки миллионов, если не миллиарды!

 

     Так что  надо  разобраться,  и  Кабинет Министров знает,  где деньги найти,  и он должен нам внести предложения.  Но  мы  ставим условие:  до  31  числа изыщите,  внесите предложения,  как решать проблему с угольщиками!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Народний депутат  Гуцол.  За  ним  - депутат Бабурін.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  Партії  зелених України.  Скажіть,  будь ласка,  шановний доповідачу,  чи не можна для  інвалідів-шахтарів, покинутих   напризволяще,   хоча  б  що-небудь  зробити?  Адже  не виплачують навіть пенсій!

 

     До мене люди  з  Донбасу  дзвонять,  мої  друзі,  і  просять: "Зробіть  що-небудь  Верховною  Радою.  Адже стаття 46 Конституції України каже прямо: громадяни мають право на соціальний захист".

 

     Урешті-решт, потрібно в державі порядок наводити  чи  ні?  Чи Президент Кучма може поставитися до цього питання серйозно,  бодай перед виборами президентськими?

 

     Дякую за увагу.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Еще раз обращаю внимание народных депутатов на то,  что  3,1 миллиарда гривень,  на которых мы настаиваем,  - это текущая проплата заработной платы горняков.  Кто-то тут говорил  - долга.  Нет,  там  выплаты долга не предусмотрены,  только текущая проплата.  И  предусматривается  выплата   200   миллионов   долга регрессникам,   которым  сейчас  уже  должны  400  миллионов.  Это предусмотрено в этой сумме 3,1 миллиарда.  Если будет у угольщиков 3,1  миллиарда,  то  снимается проблема текущей выплаты заработной платы и уменьшается долг по регрессу, который у нас получают почти 200  тысяч  горняков,  то  есть  каждый третий получает регрессные деньги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Бабурін.  За ним  -  депутат Черняк.

 

     БАБУРІН О.В.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий   округ   75, Запорізька  область).  Прошу  передать  слово  народному  депутату Кочерге.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Доброполье,  Красноармейск,  Димитрово, фракция коммунистов  Украины.  Евгений  Васильевич,  вы  знаете  что  наша фракция  проголосовала  за  бюджет  шахтерский  в  3,1   миллиарда гривень.  При  тех серьезных недостатках в кадровой работе,  о чем говорилось и в вашем выступлении, и в выступлениях других (то есть сменили 17 генеральных директоров,  8 - только в прошлом году), не интересовались ли вы  в  своем  комитете,  а  где  же  они  сейчас работают,  вот эти кадры сменившиеся? Я уверен, что они в основном осели   опять   в   структурах   то   ли   коммерческих,   то   ли государственных.  Давайте  мы вместе - наш комитет,  ваш комитет - поизучаем, где же они находятся. И никто ж серьезно, кроме легкого испуга, не ответил. Это первое.

 

     И второе.  Не  удалось  ли  вам  изучить структуру управления отраслью? Вы посмотрите, какая она пестрая: холдинги, обединения, самостоятельные   шахты,  полусамостоятельные.  Ведь  управляет-то Министерство угольной промышленности - структура государственная.

 

     Спасибо.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Я вскользь коснулся кадров,  потому что  время уже  заканчивалось.  Состояние  с  кадрами  действительно вызывает удивление.  Из 30 генеральных директоров холдингов 17  освободили. Кажется, это хорошо. Но дело в том, что когда мы проанализировали, сколько же этот генеральный директор поработал в своей  должности, то выходит,  что,  как правило, он работает год, ну где-то полтора года,  и его увольняют.  Есть примеры,  когда  по  два-три  месяца работают. В Краснодоне, например, два месяца проработал.

 

     Мы обращали  внимание  министра  на заседании комитета на то, что есть примеры,  когда заведомо знают, что выдвигают генеральным директором человека,  который себя скомпрометировал,  как это было на шахте

 71 "Индустрия" (не хочу называть другие),  когда уже по сути дела человек проворовался,  довел эту шахту до  нуля  и  его  выдвинули генеральным  директором.  Сейчас против него прокуратура возбудила уголовное дело. И такие есть.

 

     Кадровая политика пока проводится крайне плохо.  Мы  в  своем комитете  запланировали изучить отдельно ряд вопросов,  касающихся работы  Министерства   угольной   промышленности,   в   частности, во-первых,   в   отношении  кадров,  во-вторых,  о  поступлении  и распределении бюджетных дотаций по шахтам.  Механизма  прозрачного нет.  Нравишься  ты  мне  - получишь,  не нравишься - я тебе такую государственную поддержку дам, что ты вылетишь на второй день.

 

     Мы запланировали   изучить   вопрос,   каким    же    образом накручиваются  цены  на посредничестве,  а также еще ряд серьезных вопросов. Это у нас в перспективе.

 

     Что касается структуры управления. Рассмотрение этого вопроса у  нас  тоже в перспективе.  Сейчас министерство над этим вопросом работает согласно своей  программе.  Они  должны  представить  нам материалы для изучения.

 

     Первоначальный проект    программы    Министерства   угольной промышленности нам в комитет уже представлен, он сейчас изучается. Будет   также   представлена   новая   структура  работы  угольной промышленности.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк, і завершуємо. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Євгене Васильовичу,  чи не здається вам,  що  ми  весь  час  діємо методом   гасіння  лісових  пожеж?  Ви  фактично  пропонуєте  дати шахтарям бюджет. На мій погляд, це тільки один бік справи, який не допоможе радикально розв'язати проблему вугільної промисловості.

 

     Є і  другий  бік  справи:  дати  шахтарям,  шахтам можливість заробляти  гроші.  В  остаточному  підсумку  це  проблема  реформ, проблема   реструктуризації,  приватизації,  розроблення  програми розвитку  вугільної  промисловості  тощо.  Мені  здається,  що  ви неправильно  орієнтуєте  Верховну  Раду  і  уряд  на субсидіювання вугільної промисловості.  Це потрібно,  але не це головне. Не може вся Україна працювати на одну галузь - вугільну промисловість.

 

     Дякую за увагу.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.   Сейчас  в  угольной  промышленности  ситуация такова, что уже практически нельзя дать им возможность заработать. Это  результат  того,  что  их семь лет держали на голодном пайке, когда практически не поступали никакие дотации,  деньги шли только на  заработную  плату.  Пять  лет  тому назад было 72 рентабельные шахты,  а сейчас, по-моему, остались практически две. Шахтный фонд у  нас  сейчас  доведен  до  предела.  У нас 20 копров в аварийном состоянии,  а мы спускаем там людей.  У нас 600 подемных машин  в аварийном состоянии.  Мы не готовили ни новые горизонты,  ни лавы. Не было финансирования.

 

     И сейчас мы решаем вопрос о  том,  чтобы  дать  эти  вот  1,5 миллиарда гривень.  Да, их нужно найти, нужно разово на это пойти, чтобы потом заработала угольная промышленность.  У  нас  сейчас  в состоянии высокой готовности практически четыре шахты.  Надо же их сейчас сдать,  чтобы  они  стали  высокопроизводительными.  У  нас сейчас  в  состоянии  высокой готовности один разрез.  Если 45 лав сейчас оснастить оборудованием,  комплексами,  то  каждая  из  них может  давать  по  тысяче  тонн  угля.  Давайте  сделаем  какое-то исключение,  выделим вот эти 1,5 миллиарда гривень  во  имя  того, чтобы  угольная  промышленность  заработала.  На следующий год уже будет другой разговор.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Нам треба все-таки домовитися про те, щоб до оголошення  обідньої  перерви  завершити  обговорення  і  прийняти рішення,  тобто до 14 години 15 хвилин надати можливість виступити представникам кожної фракції і проголосувати рішення.

 

     Я ще раз наголошую, шановні колеги. У нас на виступ записався 21 депутат.  Я пропоную надати можливість виступити  представникам кожної  фракції,  які  записалися,  для  того  щоб до 14 години 15 хвилин завершити розгляд цього питання.

 

     Шановні колеги,  ми  з  вами  вже  півдня  розглядаємо   одне питання.  Тому  представники  кожної  фракції  візьмуть  участь  в обговоренні, ми визначимося щодо чотирьох проектів.

 

     Хто за те,  щоб завершити розгляд цього питання до оголошення перерви, прошу визначитися.

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Отже, в   першу   чергу  зараз  представники  кожної  фракції отримають по три хвилини,  а далі порадимося.  Я ще раз наголошую: зараз  слово  отримають  згідно  з  Регламентом насамперед ті,  що записані  від  фракцій.  Після  того  як  виступлять  представники фракцій, ми прийматимемо рішення з приводу подальшої роботи.

 

     Будь ласка,  від групи "Відродження регіонів" слово надається народному депутату Звягільському.  За ним - депутат  Черненко.  По три хвилини.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 43,  Донецька область).   Уважаемый   председательствующий!  Уважаемые  народные депутаты!  Рассматриваемый вопрос чрезвычайно важен  для  будущего Украины. Прошу внимательно выслушать и поддержать.

 

     Первое. 1,6  миллиарда  гривень  для  угольной промышленности означает гибель отрасли уже в этом году.  Угольная  промышленность не  просит  здесь никаких подачек,  никаких снисхождений и чего-то еще.  Она в состоянии сама  зарабатывать,  но  нужен  справедливый подход со стороны правительства.

 

     Сегодня многие  импортируют  уголь  и  кокс по бросовым ценам вопреки  национальным   интересам   Украины.   Финансируют   чужую экономику.  Мы  расходуем  средства  на  закрытие  убыточных шахт. Годами  не  выделяем  деньги  для  повышения  еффективности  шахт, которые сегодня работают и дают 75-80 миллионов тонн угля.  Своими руками  хороним  угольную  промышленность,  а  вслед  за   ней   и металлургию, коксохимию, всю тяжелую индустрию.

 

     Поручение Президента изыскать средства для увеличения бюджета угольной  промышленности  на  1,5  миллиарда   гривень   Кабинетом Министров   практически  не  выполняется.  Практически  игнорируют указание Президента.

 

     Все задаются вопросом:  "Где взять деньги?" Я с этой  высокой трибуны в присутствии всех народных депутатов заявляю,  что деньги на   справедливое   финансирование   угольной   промышленности   в государстве есть. Мы в 1998 году израсходовали более 20 миллиардов гривень на оказание льгот кому положено,  а кому, может быть, и не положено.  Более 20 миллиардов! Поэтому деньги в государстве есть. Нужно только решить вопрос.

 

     Следующее. Вы обратите внимание, уважаемые народные депутаты: мы   не   просим   никакой  подачки.  В  январе-феврале  отгрузили металлургическим комбинатам уголь.  Заплатили всего  20  процентов поставленного обема.  Сколько можно унижаться и просить подаяния? Шахта имени Засядько - одна из крупнейших шахт сегодня в стране  и в  СНГ.  80  с лишним миллионов гривень ей должны металлургические комбинаты. Мы ходим просим подаяние: "Дайте деньги".

 

     Кто должен  навести  порядок  в  стране?  Кабинет  Министров, министры.  Товарищ Мазур (есть такой профессионал,  знаменитость в черной металлургии, первый замминистра) пишет указание: платить 60 процентов деньгами,  а 40 процентов - бартером.  Бог с тобой, если ты (извините меня,  с этой  трибуны  скажу)  не  очень-то  в  моем понимании   профессионал,   то  хоть  проследи  выполнение  своего указания. Пусть хоть 60 процентов денег отдают. Никто же не отдает и 60 процентов! (Лунає дзвінок головуючого).

 

     Что, уже закончилось время?.. Я прошу еще минуту.

 

     Уважаемые народные   депутаты!   Три   миллиарда   гривень  - Минуглепрому и плюс 500 миллионов надо предусмотреть на  уголь  по госзаказу  для  энергетики.  Это  минимум,  который  нужно сегодня защитить, учитывая, что другого пути нет.

 

     Следующий важный  вопрос.  Нужно  обязать  правительство   и, подчеркиваю,  Национальный  банк  изыскать  и  выделить  кредиты в обеме 300 миллионов на два года  под  30  процентов  годовых  для того,  чтобы оборудовать высокомеханизированные лавы,  которые уже сегодня у  нас  готовы,  и  добавить  10-12  миллионов  тонн  угля высококачественного,  дать  машиностроителям заказы на комплексы и конвейеры,  на другое необходимое оборудование.  На это  есть  все основания.

 

     И последнее,   на   что  хочу  обратить  внимание.  Уважаемые коллеги,  нужно уважать должность министра.  Министры  не  обязаны расшаркиваться перед значками народных депутатов.  Пора прекратить спекуляции,  министры должны работать с нами воедино. Что касается Сергея  Борисовича Тулуба,  то я как профессионал-угольщик заявляю вам,  что более достойного специалиста на посту министра  угольной промышленности нету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Юхиму   Леонідовичу   я   дав можливість порушити регламент тільки через те, що він має стосунок до однієї з двох рентабельних шахт. Тільки на цій підставі.

 

     Слово надається  народному  депутату  Черненку.  Будь  ласка. Підготуватися депутату Полякову.  І прошу,  шановні колеги, будьте вже тут ближче до трибуни, щоб не втрачати часу.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые товарищи депутаты!   Конечно,   после   выступления    Ефима    Леонидовича Звягильского сложно выступать, но тем не менее.

 

     Я бы хотел привлечь внимание депутатов к тому, что мы сегодня начинали обсуждать проблемы угольной промышленности, а заканчиваем спиритизмом,  привлечением  сюда  духа Троцкого,  который никакого отношения к углю не имеет.

 

     Обсуждение проблем угольной промышленности необходимо вести в двух  контекстах:  обеспечить  работу отрасли,  о чем говорил Ефим Леонидович, и сохранить жизнь шахтерских городов и поселков.

 

     Я начну сразу  с  поселка  Белозерского  (Виктор  Герасимович Кочерга депутат от этого округа) и закончу Горловкой и Донецком. И вот с той позицией, когда говорят, что в Горловке из 10 шахт нужно закрыть  7,  и  называют  это  реструктуризацией,  я  абсолютно не согласен и никогда не соглашусь.  Не  согласится  в  том  числе  и руководство  города,  и  депутатский  корпус  города  Горловки,  и общественность  не  согласится,  ибо  в  городе  Горловке,   кроме угольной    промышленности,    металлургической    промышленности, завязанной на угле, и химической отрасли, больше ничего нет. А 340 тысяч жителей проживает в этом регионе. И причем регион непростой.

 

     Сегодня много раз поднимался вопрос о бюджете.  Говорили, что приняли - не приняли.  Да,  приняли.  Но дело в том,  что,  приняв бюджет,  мы  приняли  цифры.  Бюджета реального нет и не будет.  И доказательство тому:  в январе бюджет по поступлениям  в  доходную часть выполнен на 58 процентов.

 

     Я абсолютно  согласен  с  выступлением высокого профессионала Звягильского: сегодня действительно неоправданы большие льготы для различных  предприятий.  Мы  должны определить структуру,  если мы даем льготы тем предприятиям, которые должны существовать.

 

     И еще  один  вопрос.  Самая  тяжелая  проблема  для  угольной промышленности,  на мой взгляд,  - это регрессники,  пенсионеры. И вот в беседе в министерстве с депутатским корпусом подчеркивалось, что это вторая гиря, которая висит на этой отрасли.

 

     Ситуация чрезвычайно сложная. Принимая в 1992 году  закон  о  выплате  льгот  и  компенсаций  за  утерянное здоровье, мы рассчитывали на 26 тысяч, сегодня их 98 тысяч, а плюс к  тому  же  пенсионеры  -  196  тысяч.  Ни   одна   отрасль   без государственной  активной  поддержки  не  выдержит такой нагрузки. Поэтому я говорю,  что  полтора  миллиарда  нужно  искать  сегодня реально  в бюджете,  нужно и Пустовойтенко,  и министру решать эту проблему.

 

     А мы,  депутаты,  чем можем помочь в решении  этой  проблемы? Сложно, трудно, но все же проходит в Верховной Раде законопроект о государственном социальном страховании.  Мы должны внимательно его рассмотреть и принять,  чтобы освободить угольную отрасль от этого непосильного груза.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від "Громади" надається народному  депутату Полякову.

 

     ПОЛЯКОВ С.В.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Уважаемые коллеги! Я хотел бы очень кратко сделать такой анализ по годам.

 

     Возьмем 1996 год:  возвращаемся к дотированию угля, в размере 1,9 миллиарда гривень принимается бюджет для угольной отрасли. При этом курс гривни к доллару - гдето 1,6:1.

 

     Посмотрим 1997   год.   Бюджет  для  угольной  промышленности принимается в размере  1  миллиард  629  миллионов  гривень.  Курс гривни к доллару - 2:1.

 

     Возьмем 1998 год. Цифры такие. Бюджет - 1,65 миллиарда гривень. Курс гривни к доллару

- 3-3,5:1.

 

     И 1999 год. Бюджет опять 1,6 миллиарда гривень, а курс гривни к доллару уже 3,5-3,8:1.

 

 

 

 В связи с этим у меня напрашивается вопрос: какой же бюджет мы на самом деле  приняли  для  угольщиков,  какой бюджет представило правительство?

 

     После возвращения  дотаций  был введен госзаказ,  средства на который выплачивались из бюджета. Худо-бедно 400 миллионов гривень для  угольщиков  на  дороге  не  валяются.  Сегодня нет и этих 400 миллионов гривень,  так как это полностью отдано на  откуп  нашему госрезерву, который якобы продаст, потом рассчитается и так далее. Это чистейшей воды самообман, этих денег не будет.

 

     Сегодня запланировано  закрыть  44  шахты.  Из  них  22   уже находятся в стадии физического закрытия.  Если посмотреть, в каком же обеме выполнено финансирование на закрытие  этих  предприятий, то  он  не  превышает  и  20  процентов.  Так зачем мы тогда вновь выставляем шахты на очередное закрытие, не выполнив даже тот обем финансирования, который принят?

 

     Мы много  и  постоянно  говорим с трибуны Верховного Совета о том,  что, мол, замучили посредники, вот они там деньги забирают и так   далее.   Нет   проблем.  Еще  в  апреле  1997  года  принято постановление Кабинета Министров,  согласно которому нужно было бы в  состав  угольных обединений или угольных холдинговых компаний, как они на  тот  период  уже  назывались,  ввести  коксохимзаводы. Ликвидировалась    вся    цепочка    посредников   между   шахтой, коксохимзаводом,   между   коксохимзаводом   и    металлургическим комбинатом.  Это  постановление  пылится уже в течение двух лет на полках и никто его с этих полок не достает.  Так о  чем  мы  тогда говорим и в чем друг друга убеждаем?

 

     Уважаемые коллеги, я все-таки предлагаю в части корректировки бюджета для угольщиков вернуться к цифре  3,1  миллиарда  гривень. Где их взять?  Это вопрос,  который можно рассмотреть.  В принципе есть статьи, мы их все с вами знаем, и многие их называли. Поэтому у  меня одно предложение - вернуться к цифре 3,1 миллиарда гривень для угольной промышленности. По крайней мере, это даст возможность выживать.

 

     Сегодня можно  предявлять министру сколько угодно претензий. Но если правительство не окажет поддержку непосредственно министру угольной  промышленности  и  отрасли,  то это все останется голыми словами и фразами.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 16 години.