Опубліковано 18. 02. 1999
ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 18 л ю т о г о 1999 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватися до реєстрації.
Прошу зареєструватися.
У залі встигли зареєструватися 329 народних депутатів. Не всі встигли? Ну, для того, щоб вечірнє засідання оголосити відкритим, достатньо.
Шановні колеги! 4 лютого цього року Центральна виборча комісія зареєструвала Іванова Валерія Геннадійовича народним депутатом України, обраним у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Комуністичної партії України. Відповідно до статті 79 Конституції перед вступом на посаду народний депутат повинен скласти присягу перед Верховною Радою України.
Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Іванов Валерій Геннадійович.
ІВАНОВ В.Г., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты! Так случилось, что уже второй созыв подряд мне приходится занимать в этом зале место товарищей-коммунистов, чьи сердца не выдержали борьбы за отстаивание интересов трудящихся. Поэтому сегодня я ощущаю особую ответственность перед избирателями и Коммунистической партией за достойное поведение в стенах парламента, твердое отстаивание принципов социальной справедливости, которые можно реализовать (как теперь становится очевидным всему обществу) только через построение социалистического общества. Это программа нашей партии, это программа всего трудового народа Украины, это, наконец, моя программа - гражданина и патриота Украины.
Присягая сегодня на верность Украине, свои действия по сохранению суверенитета и независимости понимаю только так, как это понимают нищий рабочий, беспомощный крестьянин, брошенный на голодную смерть пенсионер, предоставленный самому себе учитель, врач, ученый, молодой человек без будущего, как установление власти трудящихся в форме советов. Только у трудящихся есть Отечество. Это место, где они живут, работают, растят детей, учат их патриотизму, обеспечивают старость. У буржуазии отечества нет. Для них оно там, где спрятаны их деньги. Швейцария, Кипр - вот их отечество. Только трудовой народ Украины заинтересован в мощной индустрии, сильном коллективном сельском хозяйстве, могучей армии и передовых науке и культуре. Патриоты же от капитала и от криминала - это даже не горе-патриоты, это скорее беда-патриоты, это всенародная беда.
Заботу о благе общества и благополучии украинского народа понимаю как возврат рабочих мест, как оплату по принципу: "От каждого - по способностям, каждому - по труду" (а лихоимцу, коррупционеру, казнокраду, как и положено в приличном европейском государстве, - суд и тюрьма, и это справедливо), как прекращение позорного стояния на коленях перед МВФ, Европейским Сообществом, натовцами... Да перед кем только не стояли наши горепатриоты! Ничего вы не выстоите - это ясно, как Божий день! Только союз братских славянских народов даст нам силы преодолеть общую беду.
Буду категорически настаивать на реализации требований Конституции о праве на труд, отдых, образование, медобслуживание, обеспеченную старость, свободу слова. В этих тяжелых условиях не могут быть и не должны быть неподсудными за результаты своих решений ни Кабинет Министров, ни Президент. Буду твердо отстаивать...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зачитуйте присягу.
ІВАНОВ В.Г. ...Интересы всех соотечественников как Восточной, так и Западной Украины, Крыма и Закарпатья, не противопоставляя и не возвеличивая одного перед другим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вимкнути мікрофон. Депутате Іванов, зачекайте, будь ласка...
Будь ласка, зачитуйте присягу.
ІВАНОВ В.Г. "Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давайте привітаємо нашого колегу із складенням присяги і зі вступом на посаду народного депутата України.
Шановні колеги! Давайте порадимося. Незважаючи на те що в нас, звичайно, усі законопроекти важливі, є необхідність розглянути сьогодні два питання, про які йшла мова сьогодні зранку, - про звіт Тимчасової слідчої комісії (було погоджено, що ми його розглянемо) і - ще одне досить нагальне питання, яке вимагає свого розгляду вже протягом двох тижнів, з того часу, як тут відбулося пікетування і були проведені зустрічі з представниками чорнобильського комітету, - про проект Постанови про порядок фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Я просив би вашого дозволу, шановні колеги, проголосувати процедурно за те, щоб ми зараз розглянули проект Постанови про порядок фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, і після цього розглянули проект Постанови про висновки Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради по перевірці фактів порушення прав українських акціонерів, а потім підемо далі за переліком питань.
Прошу підтримати таку пропозицію. Ми сьогодні обов'язково розглянемо те, що стосується села, якщо оперативно вирішимо всі питання. Голосуємо.
"За" - 178.
Рішення прийнято.
----------
Слухається питання про проект Постанови про порядок фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення в 1999 році. Доповідає голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Юрій Іванович Самойленко. Будь ласка, Юрію Івановичу.
САМОЙЛЕНКО Ю.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я вдячний вам за підтримку, коли ми з вами вислуховували вимоги чорнобильських організацій. Потім ми працювали разом у комітеті, в якому є представники комуністичної та соціалістичної фракцій, зелених, Народного руху України, соціал-демократів, уважно розглянули ці питання і дійшли висновку, що треба просити всі фракції підтримати запропонований проект постанови.
Необхідність його прийняття викликана тим, що указами Президента відрахування до Чорнобильського фонду були скорочені.
Ми з вами, приймаючи бюджет, передбачили відповідні механізми, згідно з якими мав наповнюватися Чорнобильський фонд, і визначили його обсяг - 1 мільярд 746 мільйонів гривень.
За станом на початок лютого відрахування від ПДВ при плані 60 мільйонів гривень становили лише 3 мільйони. На початку цього місяця становище не поліпшилося, і, на жаль, зараз чорнобильцям кошти не виділяються, тому немає змоги оплачувати їм ліки, виплачувати пенсії та здійснювати інші соціальні виплати.
Тому, шановні колеги депутати, я прошу вас підтримати запропонований проект постанови. Він дуже короткий і погоджений з представниками практично всіх фракцій. Він спонукає Кабінет Міністрів наповнювати Чорнобильський фонд і дбати про те, щоб здійснювалися соціальні виплати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання. Запишіться, будь ласка. Виставте п'ять хвилин. Депутат Беспалий. За ним - депутат Черненко.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Прошу передати слово депутату Шевчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ШЕВЧУК С.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
23, Волинська область). Шановні народні депутати! Зараз розглядається надзвичайно важливе питання. Я просив би не лише народних депутатів, обраних від територій, що постраждали внаслідок аварії, а й депутатів від усіх округів (оскільки в кожному окрузі проживає ліквідатор, особа чи дитина, що постраждали) прийняти цей проект в інтересах трьох мільйонів наших співгромадян.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Кощинець.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемые товарищи депутаты! Уважаемый Адам Иванович! Как и мой коллега по комитету товарищ Шевчук, я обращаюсь с предложением проголосовать за данный проект постановления. Действительно, сегодня с Чернобыльским фондом сложилась критическая ситуация.
У каждого депутата в округе есть чернобыльцы, и им надо выделять деньги на лечение, на компенсацию расходов по лечению, на оплату стоимости путевок и дополнительного питания.
Я обращаюсь к вам с просьбой принять сегодня нормальное взвешенное решение без длительного обсуждения.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Поки що йде не обговорення, ми записалися на запитання. Депутат Кощинець. Будь ласка. За ним - депутат Марченко.
КОЩИНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 88, ІваноФранківська область). Шановні народні депутати! Я підтримую вас у тому, що постанову Верховної Ради треба прийняти, але маю таку пропозицію. Сьогодні склалася така ситуація, що кошти на оздоровлення дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, зосереджені якраз в тих областях, які постраждали. А в нас є регіони, де ті діти повинні відпочивати і проходити певний курс реабілітації.
Я звертаюся до вас, щоб у проект постанови включити звернення до уряду, до облдержадміністрацій "завантажити" Крим, Карпати тощо, тобто ті регіони, де діти можуть пройти курс реабілітації. Ми всі добре розуміємо, що діти - наше майбутнє, і вони повинні жити здоровими. І зовсім недобре буде, коли вони будуть оздоровлятися на забруднених радіацією територіях.
Спасибі.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Така пропозиція надходила в комітет від багатьох народних депутатів і була підтримана. Створено комісію. Всі пропозиції, які надійшли від санаторно-лікувальних установ, розглядаються.
Якщо є відповідні умови, потерпілі, зокрема дітки, обов'язково будуть туди направлятися. Ми із задоволенням розглянемо пропозиції від Івано-Франківщини (вони звідти вже надходять) і будемо їх підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка. За ним - депутат Долженко.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ
201, Черкаська область). Дякую. Шановний доповідачу! Щоразу зустрічаючись з виборцями під час роботи в окрузі, все частіше й частіше чую запитання, які стосуються погашення заборгованості із чорнобильських виплат. Особливо неприємно чути сьогодні такі запитання і скарги на Канівщині, в місті Каневі, яке готується відзначати 185-ту річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Тільки за ліки Чорнобильський фонд заборгував чорнобильцям більше як 100 тисяч гривень, і сьогодні ліки не видаються навіть інвалідам-чорнобильцям.
Скажіть, будь ласка, наскільки прийняття постанови, проект якої розглядається сьогодні, допоможе погасити заборгованість із виплати компенсації вартості як ліків, так і дитячого харчування, та й узагалі з усіх видатків, які передбачені законом.
Дякую.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Я як голова комітету і всі члени нашого комітету відповідаємо за наповнення Чорнобильського фонду. Ми приймали бюджет і сказали: бути в тому фонді 1 мільярду 746 мільйонам гривень. Уже двічі ми запрошували на засідання комітету представників Міністерства фінансів та казначейства і становище в лютому вже трішки виправили, але головне наше завдання - наповнити фонд оцими 1 мільярдом 746 мільйонами гривень і проконтролювати, щоб вони пропорційно дійшли до кожної області. А те, що при наповненні Чорнобильського фонду заборгованість буде погашено, то це так. І пунктом 4 проекту постанови це передбачено.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Долженко. Будь ласка.
ДОЛЖЕНКО Г.П., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні депутати! Шановні виборці! Справді, це питання було порушено фракцією комуністів України ще місяць тому, бо ми тоді побачили, що руйнація Чорнобильського фонду призведе до того, що до категорії тих, хто залишиться без заробітної плати, пенсій, потраплять 3,5 мільйона чорнобильців, а з ними - 600 тисяч діток, які постраждали від чорнобильського лиха. Тому я прошу всі фракції, незалежно від їх політичного забарвлення, підтримати фракцію комуністів і проголосувати за цей проект постанови, щоб ми мали чіткий контроль за наповненням Чорнобильського фонду.
Дякую.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Я хочу тут підкреслити, що це разом з комуністами також підтримують і Народний рух України, і соціал- демократи, і Соціалістична та (особливо) Селянська партії. Це турбує, звичайно, і зелених.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, депутат Черненко пропонує проголосувати проект постанови без обговорення. Ніхто не наполягає на виступі? Наполягають. Тоді давайте так учинимо: виступить депутат Яценко, за ним - депутат Шевченко, і будемо визначатися. Будь ласка.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). Фракція Компартії. Союз "Чорнобиль України". Шановні колеги! Я хотів би нагадати, що рішення про включення цього питання до порядку денного було прийнято
два тижні тому за ініціативою керівника фракції Компартії України Петра Миколайовича Симоненка.
Акції протесту чорнобильців проти спроб ліквідувати систему захисту чорнобильців стали в державі фактично безперервними, в тому числі й завдяки легковажному ставленню Верховної Ради України до захисту чорнобильців.
Я не перебільшую. Пригадайте голосування питання щодо створення чорнобильського комітету. Пригадайте голосування питання про скасування (а фактично про підтримку) антиконституційних указів Президента України про ліквідацію Чорнобильського фонду - єдиного джерела фінансування чорнобильських програм. І потім мене навіть дивувало, що в бюджетному комітеті кажуть: "Так що, Чорнобильський фонд - це не юридична особа!". Так, не юридична особа, шановні друзі, а невід'ємна частина Державного бюджету України.
Голосування за відставку уряду виявилося фактично голосуванням на підтримку уряду. У меморандумі, який уряд підписав з Міжнародним валютним фондом (читайте пункт 7), уряд бере зобов'язання ліквідувати систему захисту чорнобильців і (читайте пункт 25) звітує про те, що він вже почав ліквідовувати систему захисту чорнобильців.
Я хотів вам нагадати, шановні друзі, що в бюджеті 1998 року на чорнобильські програми ми заклали 2,6 мільярда гривень. Фактичне фінансування становило 1,3 мільярда гривень. Чорнобильський рядок у Державному бюджеті України виконаний найменше - на 50 відсотків. Немає, підкреслюю, статті бюджету, яка була б профінансована менше, ніж ця.
Тому я добре розумію Віталія Шевченка, який сьогодні звернувся до вас, б'ючи на сполох, тому що сьогодні не виконується жодна з чорнобильських програм. Не виконується, оскільки уряд фактично нахабно, цинічно не виконує того, за що парламент попереднього скликання проголосував, коли приймав бюджет 1998 року.
Сьогодні фактично припинено фінансування дитячого харчування на забруднених територіях, припинено оздоровлення дітей, діти відкликаються з оздоровчих таборів, будинків відпочинку і так далі. Сьогодні фактично припинено виділення коштів на фінансування харчування інвалідів Чорнобиля і так далі.
У проект бюджету 1999 року уряд спочатку закладав на чорнобильські програми - ви пам'ятаєте - 600 мільйонів гривень. Ми добилися збільшення коштів до 1,7 мільярда гривень. Так, це менше, ніж минулого року, але все-таки 1,7 мільярда. За нашими підрахунками, за січень уже повинно було надійти 145 мільйонів гривень. Ми ж одержали 73 мільйони гривень. Тобто уряд здійснює ту саму політику, яку здійснював протягом 1998 року. Ми знову одержали лише 50 відсотків від ще меншої суми.
Таким чином, ми повинні сьогодні прийняти рішення про те, щоб уряд щомісяця чітко виконував усе, за що ми проголосували в бюджеті 1999 року. Посилання уряду на те, що колись він поверне борги, марні, і ми повинні контролювати щомісячно надходження цих коштів.
Шановні товариші! Я звертаю вашу увагу на те, що ви одержали два проекти постанови. Я просив би підтримати проект постанови, внесений депутатами Самойленком, Яценком, Полюховичем, Зайцем, Писаренком, Власовим, Мельниковим, Сіньком, оскільки він детальніший, він ніяк не суперечить попередньому проекту постанови, який містить тільки один пункт. Я прошу наш проект підтримати. Ми нічого суттєво нового не вносимо, лише вимагаємо від уряду виконати чітко все те, що передбачено в бюджеті на 1999 рік.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу. Будь ласка. Депутат Шевченко.
ШЕВЧЕНКО В.Ф., секретар Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Свого часу ми тут, у цьому залі, погодилися на зміну джерел фінансування Чорнобильського фонду - і наш обов'язок зараз подбати про те, чим цей фонд наповнювати. Тому фракція Народного руху України, безумовно, виступає за підтримку внесених проектів постанов щодо вишукування коштів на поповнення Чорнобильського фонду. Сьогодні вам роздані звернення до Верховної Ради громадян міста Миронівки Київської області (це зона посиленого радіологічного контролю), які просто зневірилися, чи виконуються в нас чорнобильські програми, чи діє чорнобильське законодавство, чи існує в нас державний захист людей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи. І ця історія, на жаль, постійно повторюється. Я ще пам'ятаю, яку бурю викликала ще у Верховній Раді попереднього скликання сумнозвісна постанова уряду 600 за 1995 рік. Тоді в колишньому Фастівському окрузі протягом кількох днів було зібрано майже 8 тисяч підписів із зверненням до Верховної Ради про те, щоб усе ж таки держава гарантовано забезпечувала оцей соціальний захист. На жаль, у нас діяльність владних структур у цьому напрямі здійснюється таким чином, що люди просто не вірять або сумніваються, чи діє в нас чорнобильське законодавство, яке б воно не було, на якій би методологічній базі воно на сьогоднішній день у нас не існувало. Здавалося б, ніяких законодавчих пересторог щодо цього немає.
Тому, агітуючи за безумовну підтримку проекту постанови, я, як і попередній доповідач, просив би підтримати саме оцей варіант, щодо якого доповідав основний доповідач пан Самойленко, і який містить чотири пункти, тому що лише круглою сумою коштів ми не обійдемося. Ми повинні все ж таки якось серйозніше розібратися з цим питанням, щоб вселити в людей віру в те, що чорнобильське законодавство у нас виконується. До того ж саме в цьому проекті передбачено парламентські слухання з чорнобильських питань та інші заходи, які, може, послужать поштовхом для нашої подальшої конструктивної діяльності в цьому напрямі.
А оскільки питання термінове, давайте проголосуємо. Навряд чи варто ревізувати й доповнювати проект постанови, бо нам зараз потрібна конкретна сума коштів, яких чекають не дочекаються наші виборці. Прошу нас підтримати.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Лавриненку.
ЛАВРИНЕНКО М.Ф., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция Социалистической и Селянской партий (Левый центр). Уважаемые коллеги! Я очень прошу вас поддержать проект, внесенный народными депутатами Яценко, Синько и другими, и хочу напомнить, что когда мы шли с вами на выборы, то все, без исключения, представители всех политических партий в одном из пунктов предвыборной программы обещали оказывать содействие чернобыльцам.
Я был депутатом парламента прошлого созыва. Каждый шестой из четырех тысяч граждан, которые побывали у меня на личном приеме, был чернобыльцем. Они жаловались, что им не выплачивают ни средств на лечение, ни компенсации за неиспользованную путевку и так далее. Вы же знаете, что путевка путевкой, но надо еще доехать до места лечения, а это сегодня становится невозможным.
Поэтому нам надо не только принять постановление, но и установить более жесткий контроль, чтобы средства, которые выделяются для чернобыльцев, доходили по адресу. Ведь у нас получается так: если ликвидатор, чернобылец находится в отдаленной от Киева области, в районе, то туда средства не доходят. А если он находится здесь, в столице, в Киеве, и если он еще работает в министерстве, ведомстве Кабинета Министров, то он получает вовремя все: и зарплату, и чернобыльские пособия, и бесплатное лечение, и так далее.
Еще раз убедительно прошу вас вспомнить предвыборные обещания и поддержать данный проект постанови.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Федоровичу.
За наполяганням фракцій надамо по одній хвилині двом депутатам, і будемо визначатися. Депутат Романчук, за ним - депутат Кірімов.
РОМАНЧУК П.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України, соціалістична опозиція. Фракція Прогресивної соціалістичної партії України підтримає внесений проект постанови, щоб захистити чорнобильців, забезпечити фінансовими ресурсами, наданням їм встановлених законодавством пільг, і буде голосувати за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Кірімов. Будь ласка.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Безперечно, цей проект постанови нам треба обов'язково підтримати. Справа в тому, що, коли всі ми протягом останнього тижня січня і пореднього тижня працювали в округах, до нас зверталося дуже багато чорнобильців із проблем їх медичного забезпечення. Особливо гострими є проблеми харчування дітей у школах, виплати грошей на придбання чистих продуктів та компенсації вартості путівок, подальшої газифікації та водопостачання населених пунктів, у яких заборонено використовувати місцеве паливо й воду.
Тому я дуже прошу вас підтримати цей проект постанови. Можливо, хоч ця постанова не буде тільки для кабінету; можливо, її цього разу не покладуть під сукно, і вона буде виконуватися, чим ми допоможемо і чорнобильцям, і нашій державі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від Кабінету Міністрів слово має заступник міністра фінансів України Володимир Макарович Матвійчук. Одна хвилина. Будь ласка.
МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати! Я прошу вас під час голосування цього проекту постанови звернути увагу на таке. У пункті 1 проекту постанови передбачається визначення щомісячних лімітів фінансування заходів, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Але Державний бюджет має забезпечити й інші види фінансування. Це охорона здоров'я, лікування, придбання ліків, протезів для інвалідів і таке інше. Але чомусь постанова передбачає лише визначення щомісячних лімітів фінансування. Так не може бути. Обсяги щомісячного фінансування повинен визначати один орган, а не декілька органів.
Згідно з чинним законодавством щомісячні ліміти фінансування визначаються Міністерством фінансів, і ніхто, крім нього, не може цього робити. Або Верховна Рада бере на себе обов'язок визначення лімітів щомісячного фінансування всіх видів видатків, або не приймає пункт 1 проекту постанови.
Я вважаю, що пункт 1 проекту постанови суперечить Закону про Державний бюджет, оскільки в Законі про Державний бюджет порядок фінансування визначено. Прошу врахувати це при голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо визначатися з проектом постанови, але ще буквально два слова.
Я думаю, шановні колеги, ви погодитеся зі мною, що спочатку зменшення минулого року з 10 до 5 відсотків, а потім і скасування відрахувань до Чорнобильського фонду були чи ненайбільшою нашою помилкою. Ми дозволили це зробити через прийняття відповідних указів. Це - перше.
Друге. У перерві між сесіями я мав можливість відвідати рідну Волинь, побувати у своїх районах, які також зачепила чорнобильська біда, і повинен вам підтвердити, що значна частина людей, або майже всі жителі цієї території виживали тільки за рахунок Чорнобильського фонду, бо ніяких заробітних плат, ніяких пенсій вони там вже роками не бачили, і тільки оця мізерна допомога з Чорнобильського фонду давала можливість вижити.
Такий разючий приклад. Звертається жінка, в якої 14 дітей, а їй не надають ніякої допомоги, і вона тільки за рахунок чорнобильських відрахувань могла якимось чином прогодувати свою сім'ю. Сама вона й чоловік - пенсіонери.
Тому, я думаю, давайте ми підтримаємо саме розширений проект постанови, який пропонує профільний комітет, і зажадаємо від органів виконавчої влади, щоб ті більш як три мільйони громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, мали хоч якусь (ми розуміємо, що мізерну) підтримку держави.
Прошу підтримати проект, запропонований членами профільного комітету депутатами Самойленком, Яценком, Полюховичем, Зайцем та іншими.
Прошу визначитися і проголосувати проект постанови за основу.
"За" - 275.
Дякую.
Шановні колеги! Давайте таким же чином дружно проголосуємо проект постанови в цілому. Прошу підтримати.
"За" - 271.
Шановні колеги! Я дякую ініціаторам внесення цього питання і вам за активну підтримку проекту постанови. Давайте здійснимо такий парламентський контроль над виконавчою владою, аби ця постанова виконувалась. Я вас закликаю в такому ж оперативному темпі розглянути й наступне питання.
________________________
Слухається питання про проект Постанови про висновки Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів порушення прав українських акціонерів відкритого акціонерного товариства "Миколаївцемент". Доповідає голова Тимчасової слідчої комісії Квятковський Ігор Васильович.
КВЯТКОВСЬКИЙ І.В., голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів порушення прав українських акціонерів ВАТ "Миколаївцемент" (виборчий округ 11, Вінницька область). Шановні депутати! Відразу хочу сказати, що звіт і проект постанови, які вносяться на ваш розгляд, проголосовані всіма членами Тимчасової слідчої комісії, до якої б фракції вони не належали.
Отже, звіт Тимчасової слідчої комісії про результати перевірки порушень прав українських акціонерів відкритого акціонерного товариства "Миколаївцемент".
Вивчивши матеріали, які надійшли, Тимчасова слідча комісія дійшла висновку, що першопричиною ситуації, що склалася в ВАТ "Миколаївцемент", є антидержавна політика Фонду державного майна України, ряду виконавчих структур, антидержавна політика приватизації, спрямована на перетворення України на придаток іноземних транснаціональних компаній, у даному разі французької транснаціональної компанії "Лафарж", якою прийнято рішення про оволодіння контрольною часткою акцій ВАТ "Миколаївцемент" при проведенні приватизації підприємства, що дало б їй можливість не тільки приймати рішення стратегічного характеру на заводі, а й впливати на економічну політику цементної галузі України. Реалізацію рішення про оволодіння такою часткою акцій ВАТ "Миколаївцемент" компанія "Лафарж" намітила проводити шляхом співпраці з Фондом державного майна України на першому етапі і в той час, коли контрольний пакет акцій цього підприємства (понад 67 відсотків) уже належав українським акціонерам (фізичним та юридичним особам), а 32 відсотки акцій залишалися в загальнодержавній власності.
Основні події навколо ВАТ "Миколаївцемент" розгорнулися після офіційного візиту Президента України Кучми до Франції 30-31 січня 1997 року, де під час переговорів з президентом Франції Жаком Шираком, керівниками банку "Креді Комерсіаль де Франс" та ТНК "Лафарж" була досягнута домовленість про участь французької компанії "Лафарж" у приватизації ВАТ "Миколаївцемент".
На початку березня 1997 року Кучма відвідує це підприємство, а тодішній Прем'єр-міністр України пан Лазаренко 3 березня 1997 року дає окреме доручення ряду міністерств і відомств під грифом "Для службового користування" щодо забезпечення заходів, спрямованих на реалізацію домовленостей, досягнутих під час візиту Президента Кучми до Франції.
Пунктом 2 цих заходів передбачено створення українсько-французької змішаної комісії з економічного співробітництва, а пунктом 9 доручено Фонду державного майна до кінця другого кварталу 1997 року розглянути звернення керівництва Франції щодо участі фірми "Лафарж" у приватизації Миколаївського цементного заводу.
На виконання вищеназваного доручення Фондом державного майна України за підписом пана Ланового підготовлені зміни до плану розміщення акцій цього підприємства. Проектом зміненого плану розміщення акцій передбачено продаж пакета акцій у розмірі 28 відсотків статутного фонду через комерційний конкурс.
Незважаючи на численні заперечення корпорації "Укрцемент", яка управляла державною часткою акцій, 23 жовтня 1997 року віце-прем'єр-міністр України Тігіпко дав доручення Фонду державного майна, Антимонопольному комітету та Укрцементу внести для розгляду Кабінетом Міністрів зміни до плану приватизації ВАТ "Миколаївцемент" та продажу 28 відсотків акцій через комерційний конкурс.
10 листопада того ж року виконуючим обов'язки голови Фонду держмайна Лановим було видано наказ про затвердження уточненого плану розміщення акцій ВАТ "Миколаївцемент", яким змінено план розміщення акцій підприємства, і пакет акцій в розмірі 28 відсотків статутного фонду товариства, який належав державі, було виставлено на продаж за грошові кошти.
Тенденційність та упередженість конкурсу виявлялися як на етапі його підготовки, так і під час його проведення.
Так, на засіданні конкурсної комісії 25 грудня 1997 року при визначенні фіксованих умов конкурсу заступник голови Львівської облдержадміністрації Давидяк та голова Миколаївської райдержадміністрації Юзьків як члени конкурсної комісії наполягали на врахуванні думки стратегічних інвесторів, зокрема, "на включенні до фіксованих умов конкурсу такого пункту: "Передбачити збільшення статутного фонду за рахунок внесення інвестицій". Незважаючи на те, що це є грубим порушенням нашого українського законодавства про господарські товариства і обмеженням прав українських акціонерів, виконуючий обов'язки голови фонду пан Лановий затвердив протокол засідання цієї комісії.
Під час проведення експертної оцінки вартості державного пакета акцій ВАТ "Миколаївцемент", яку Фонд держмайна замовив Центру прикладних економічних досліджень, стартова ціна пакета акцій була занижена, як мінімум, удвоє від реальної продажної, про що свідчить експертна оцінка, надана Київським інститутом судових експертиз. Центр прикладних економічних досліджень проводив оцінку з порушенням постанови Фонду державного майна щодо проведення експертної оцінки вартості акцій підприємств і застосував для цього лише один із трьох передбачених методів оцінки.
У той час коли Фондом державного майна була прийнята оцінка - 1 гривня 66 копійок за акцію, вартість однієї акції ВАТ "Миколаївцемент" у позабіржовій фондовій торговій системі навіть для незначних пакетів становила 4 гривні 11 копійок, тобто була вищою у 2,5 раза.
Згідно із заниженою оцінкою Центром прикладних економічних досліджень (протокол 1 засідання конкурсної комісії від 25 грудня 1997 року) була визначена початкова ціна 28-відсоткового пакета акцій у розмірі 2 мільйони 668 тисяч гривень, що, за оцінкою, отриманою Тимчасовою слідчою комісією, менше, як мінімум, на 5 мільйонів гривень від того, що можна було б отримати.
Хотів би сказати, що балансова вартість "Миколаївцементу" становить 60 мільйонів гривень. Для порівняння: за 33 відсотки Статутного фонду аналогічного підприємства в Польщі цементовня "Малгощ" концерн "Лафарж" заплатив 35 мільйонів доларів.
Крім того, на порушення встановленого порядку неуповноваженою особою - директором департаменту Фонду державного майна України - до загальних умов конкурсу менш як за місяць до закінчення терміну подачі документів були внесені додаткові умови, які без попередньої підготовки претенденти на участь у конкурсі просто не мали змоги виконати.
Необ'єктивність конкурсу яскраво характеризує той факт, що робоча група з числа працівників Фонду державного майна без присутності членів комісії 10 лютого 1998 року розпечатала конверти з документами учасників і, відмовивши їм в участі у конкурсі, повернула документи одного з них польській цементовні "Хелм" нібито за неправильне подання документів. Як з'ясувала наша комісія, цементовня "Хелм" пропонувала ціну більшу, ніж було прийнято на конкурсі, і заперечує факти неподання повного пакета документів.
Для участі в конкурсі комісія залишила тільки концерн "Лафарж" та підприємство "Київцемент", яке належить закритому акціонерному товариству Інвестиційна компанія "Україна". Тимчасовій слідчій комісії стало відомо, що Інвестиційна компанія "Україна" продала "Лафаржу" ще до проведення цього конкурсу придбаний раніше пакет акцій "Миколаївцементу". Таким чином, претендентами, які були допущені до участі в конкурсі, стали дві юридичні особи: "Київцемент" та французька фірма "Лафарж", пов'язані спільними комерційними інтересами.
За компанію "Лафарж" у січні 1998 року без вказівки, що це саме за "Лафарж", оплату реєстраційного збору та грошової застави для участі в конкурсі було переведено з анонімного рахунку в банку "Креді Ліоне Україна". Інвестиційний рахунок транснаціональної компанії "Лафарж", з якого мали здійснюватися такі платежі, було відкрито значно пізніше підведення підсумків конкурсу, а саме в кінці березня цього року. І тільки після проведення конкурсу і визнання компанії "Лафарж" переможцем банк "Креді Ліоне Україна" електронною поштою від 14 травня 1998 року повідомив, за кого було проведено ці платежі з анонімного рахунку. Тобто тільки в травні 1998 року Фонд держмайна мав підстави зарахувати платежі компанії "Лафарж". Враховуючи, що фірма "Лафарж" не надала всіх документів, передбачених законодавством, згідно з пунктом 37 Положення про порядок проведення конкурсів продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств вона мала бути позбавлена права участі в конкурсі.
Вражаючим є ігнорування законності з боку як Фонду держмайна, так і членів конкурсної комісії, які беззастережно продовжували діяти з метою досягнення бажаного для них результату, незважаючи на заборону Вищого арбітражного суду України здійснювати будь-які операції з цим підприємством.
Так, у період дії ухвали Вищого арбітражного суду від 9 лютого 1998 року про заборону проведення комерційного конкурсу акцій "Миколаївцементу" до розгляду судом спору, по суті, Фонд держмайна та конкурсна комісія проводять цілий ряд етапів забороненого судом конкурсу, що робить результати конкурсу в цілому неправочинними, а саме: виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна Лановий 10 лютого 1998 року затверджує протокол засідання так званої робочої групи, де цементовні "Хелм" відмовлено в участі в конкурсі;
конкурсна комісія проводить 12 лютого 1998 року засідання, на якому попереднім переможцем конкурсу визнано фірму "Лафарж". У цей же день тимчасово виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна пан Бондар затверджує протокол засідання конкурсної комісії;
загальний відділ Фонду держмайна подає службову записку про відсутність додаткових пропозицій від претендентів, обгрунтовуючи необхідність визнання остаточним переможцем компанію "Лафарж".
Показовим фактом, який підтверджує незаконність дій Фонду держмайна та компанії "Лафарж" у цьому питанні, є директивного характеру звернення віцепрезидента компанії "Лафарж" пана Філіпа Рольє (штаб-квартира у Парижі) до Фонду держмайна, який, знаючи про розгляд справи стосовно конкурсу в арбітражному суді в місті Києві, наперед, уже 19 лютого, підтверждує, що компанія "Лафарж" очікує оголошення остаточного переможця конкурсу, "яке має бути зроблено" наступного дня - 20 лютого 1998 року. Тобто наші закордонні друзі знають набагато більше, ніж ми самі в Україні.
У цей же день, 19 лютого 1998 року, Вищий арбітражний суд України негайно скасовує заборону на проведення конкурсу, а також закінчується термін опрацювання та подачі необхідних матеріалів на перше засідання українсько-французької комісії з економічного співробітництва, встановлений дорученням віце-прем'єр-міністра Тігіпка, на якому мало розглядатися питання участі компанії "Лафарж" у приватизаційному конкурсі.
Незважаючи на нелегітимність проведеного конкурсу, дійсно, як і очікувалося, 20 лютого 1998 року конкурсна комісія визнає остаточного переможця конкурсу - фірму "Лафарж". У цей же день тимчасово виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна Бондар затверджує протокол комісії та видає наказ про підсумки комерційного конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Миколаївцемент".
Крім встановленого загального порушення принципів та законності в проведенні конкурсу, Тимчасова слідча комісія, досліджуючи конкурсні пропозиції, надані компаніями "Лафарж" та "Київцемент", дійшла висновку, що в ряді випадків члени комісії необ'єктивно визнали пропозиції компанії "Лафарж" найкращими.
Фірма "Лафарж" наполягала на внесенні інвестицій на технічну модернізацію ВАТ "Миколаївцемент" шляхом прямих внесків до статутного фонду товариства. Таким чином було замінено цільове призначення інвестиційних коштів. Замість спрямування вказаних коштів на технічну реконструкцію і модернізацію товариства, що в цілому не потребує дотримання якихось особливих процедур узгодження та оформлення такої операції, грошові кошти фірми "Лафарж" мають бути спрямовані на збільшення її частки в статутному фонді товариства, що належить до виключної компетенції зборів акціонерів. А контрольним пакетом на той час володіла саме українська сторона.
Форма внесення інвестицій, запропонована фірмою "Лафарж", не була розглянута конкурсною комісією, про що свідчить відсутність посилань на неї в ході голосування. Це призвело до необгрунтованого твердження про відповідність пропозиції фірми "Лафарж" фіксованим умовам конкурсу. Ця пропозиція, з формальної точки зору, не відповідає не тільки фіксованим умовам конкурсу, а й чинному законодавству.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Івановичу! Прошу не керувати сесією. Витрачено 15 хвилин. Будь ласка. Ще 30 секунд - і завершуйте.
КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Я не встигну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви мали б готуватися.
КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Шановні! Те, що відбувається з "Миколаївцементом", відбувається і з нашою промисловістю. Прошу надати мені ще хоча б 5 хвилин для завершення доповіді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз поставлю на голосування. Але ще раз повторюю: у нас є Регламент, якого мають дотримуватися всі, зокрема й представники слідчих комісій, які доповідають. Хто за те, щоб надати ще 5 хвилин, прошу визначитися.
"За" - 169.
Будь ласка.
КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Вважаю за потрібне звернути вашу увагу на пропозицію фірми "Лафарж" щодо модернізації "Миколаївцементу", яка принаймні викликає подив. Це пропозиція про внесення інвестицій на період до 2000 року в сумі 4 мільйони доларів США для цілковитої (наголошую) консервації нових печей - сьомої та восьмої, а також із 2000 року внести 3 мільйони доларів США на капітальний ремонт дільниці з пакування та відвантаження. Тобто вкладання інвестицій у реальну реконструкцію фірма "Лафарж" і не передбачала.
Маю звернути вашу увагу також на те, що договір стосовно купівлі-продажу був підписаний від імені фонду паном Бондарем, який тоді згідно з нашою постановою і чинним законодавством взагалі не мав права підписувати жодних угод і договорів.
На порушення чинного законодавства, а також економічних інтересів України окремі працівники установ державної влади постійно виконували й виконують роботу, спрямовану на примусовий перерозподіл частки акцій, що належать українським акціонерам. Блокуючи виконання інвестиційних зобов'язань з боку українських акціонерів, вони водночас ініціюють судовий процес стосовно відчуження акцій "Миколаївцементу" за невиконання тих самих інвестиційних зобов'язань.
Тимчасова слідча комісія дійшла висновку: зміна плану розміщення акцій ВАТ "Миколаївцемент", що відбувалася наприкінці 1997 року, розроблення умов конкурсу, оцінка майна, а також проведення так званого комерційного конкурсу здійснювалися під конкретного замовника без урахування інтересів як ВАТ "Миколаївцемент", так і цементної галузі загалом.
Через занижену оцінку пакета акцій, що був виставлений на конкурс, держбюджету було завдано збитків на суму щонайменше 5 мільйонів гривень.
Ми дійшли висновку, що в Україні працює група державних службовців у деяких установах виконавчої влади, яка дуже оперативно реагує та впливає на хід подій як під час продажу 28 відсотків акцій "Лафаржу", так і в процесі позбавлення прав власності на акції українських акціонерів.
Тимчасова слідча комісія вважає, що є достатні правові підстави визнати комерційний конкурс з продажу 28 відсотків акцій "Миколаївцементу" французькій компанії "Лафарж" недійсним. З огляду на це треба доручити Генеральній прокуратурі України розслідування за фактом заниження сортової ціни пакета акцій в обсязі 28 відсотків статутного фонду "Миколаївцементу" та завданих збитків державі, порушення законодавства з боку колишнього виконувача обов'язків голови Фонду державного майна Ланового та інших посадових осіб Кабінету Міністрів.
Зобов'язати Фонд державного майна відкликати позовні заяви до Вищого арбітражного суду щодо справ з українськими акціонерами "Миколаївцементу" з метою подальшого виконання плану реконструкції та модернізації цементного заводу та створити сприятливий режим для його реконструкції й модернізації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Васильовичу, ви вже зачитуєте проект постанови, який депутатам роздано. Так що, будь ласка, завершуйте. Проект постанови є, не треба його зачитувати.
Шановні колеги, чи є запитання? Прошу записатися. Надається 5 хвилин. Висвітіть, будь ласка. Депутат Марченко. За ним - депутат Донченко.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
161, Сумська область). Прошу передать слово депутату Сидорчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СИДОРЧУК М.Ю., секретар Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемый докладчик! Вне сомнения, подобных нарушений, связанных с приватизацией, в нашем государстве не счесть. Сегодня вы доложили об одном из нарушений. Не считаете ли вы, что необходимо в кратчайшие сроки принять законы об оценке имущества, о национализации, так как без данных законов можно ежедневно и до конца созыва рассматривать допущенные за последние пять лет приватизации бесчисленные нарушения, а точнее - разворовывание государственной собственности?
КВЯТКОВСКИЙ І.В. Я з вами цілком погоджуюсь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Донченко. Будь ласка. За ним - депутат Бондаренко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Фракция коммунистов. Игорь Васильевич, вы изложили вопиющие факты разбазаривания государственного имущества государственными чиновниками. Ваша комиссия дала оценку на уровне предприятий и акций предприятий.
Меня интересует такой вопрос: не рассматривались ли персоналии? Кто стоит за этими делами? Вы назвали две-три фамилии, в том числе Ланового, бывшего руководителя Фонда государственного имущества. Но я не думаю, чтобы начальник такого довольно низкого уровня мог это делать без чьей-то санкции из Кабинета Министров или же из Администрации Президента. Проводили ли вы проверки? Проверяли ли вы там,
наверху? И если нет, то не считаете ли вы необходимым продолжить работу, чтобы выяснить, кто персонально допустил сегодня только по этому одному заводу потери в сумме 5 миллионов гривень? А как только коснется какого-нибудь социального вопроса, мы все время с вами слышим: денег в государстве нет, денег в государстве нет, профинансировать нечем. Будьте добры, ответьте.
КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Дозвольте навести вам один факт, а потім висновки, яких дійшли всі члени нашої комісії.
Якщо із численних доручень, підписаних паном Тігіпком у рамках Українськофранцузької комісії, 95 відсотків стосувалося фірми "Лафарж" і "Миколаївцементу", а після цього пан Тігіпко нагороджується французьким орденом Почесного легіону, то про що ще казати?!
А загальний висновок, якого дійшла наша комісія, такий, що у виконавчій і деяких ланках судової влади працюють люди, які виконують конкретні замовлення наших іноземних братів.
І в проекті постанови ми пропонуємо надати можливість Тимчасовій комісії продовжити таку роботу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Бондаренко. За ним - депутат Довганчин.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 212, м.Київ). Прошу передати слово депутату Гошовській.
ГОШОВСЬКА В.А., секретар Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ
178, Харківська область). Дякую. Шановний Ігоре Васильовичу! Питання, яке ви сьогодні тут доповідаєте, типове для всієї України. Відомо, що цементно-шиферна промисловість була найбільш конкурентоздатною на світовому ринку. Вона тепер фактично знищена в процесі деіндустріалізації.
Окрім Миколаївського цементношиферного комбінату, є ще в Україні інші підприємства цементної промисловості, зокрема Балаклійський цементний завод, який ще донедавна був найбільшим у Європі. Сьогодні він зовсім не діє. Тисячі робітників без зарплати, без роботи.
Щось відомо вам про Балаклійський цементний завод?
КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Ми дійшли такого висновку: як тільки транснаціональні компанії побачили, що через територію України пролягатимуть найпотужніші автомобільні шляхи міжнародного значення, вони тут-таки розпочали захоплення наших цементних заводів. Але, як показує досвід і Польщі, й інших країн, це захоплення відбувається в основному з однією метою - зупинити ці заводи для того, щоб повністю завантажити роботою заводи французькі.
Тому, запевняю вас, після "Миколаївцементу" черга дійде і до Балаклії, і до Кам'янець-Подільського цементного заводу. Це фактично три заводи, що визначають цементну промисловість України. Вони всі будуть захоплені іноземцями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Довганчин.
ДОВГАНЧИН Г.В., секретар Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Фракція Селянської партії України. Шановний Ігоре Васильовичу! В загальному контексті вашої доповіді ми розуміємо, що всі реформи, які здійснюються в Україні (зокрема й приватизація), руйнують наше виробництво, нашу промисловість та економіку держави загалом.
Конкретний приклад із "Миколаївцементом" свідчить про економічні злочини проти економіки України та безпеки нашої держави.
Чи буде Тимчасова слідча комісія ставити питання перед прокуратурою про притягнення винних до відповідальності за те, що створено на Миколаївському цементному заводі?
КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Так. У проекті нашої постанови, якщо ви за неї проголосуєте, передбачено відповідне доручення Генеральній прокуратурі. Але я цілком переконаний, що ситуація може змінитися тільки після того, як у нас поміняється керівництво виконавчою владою, тобто Президент. Бо потрібно бути свідомим того, що реальною владою в нас, в Україні, є виконавча влада, яку й очолює Президент України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! На виступи з цього питання (а обговорення відбувається, нагадую, за скороченою процедурою) записалися два народні депутати: Черняк і Осташ. Прошу далі не записуватись. Ми з вами працюємо за скороченою процедурою. Отже, надамо слово депутатам Черняку і Осташу. Черняка немає. Будь ласка, депутате Осташ.
ОСТАШ І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ
126, Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Шановні колеги народні депутати! Фахівцям цементної галузі України відомо, що весь світ уже доволі давно поділений на зони володіння транснаціональних корпорацій із виробництва цементу та бетону. Принцип розподілу простий: кожна транснаціональна корпорація оволодіває не більше ніж 25-35-ма відсотками виробничих потужностей і ринку в кожній країні, щоб не порушувати антимонопольних вимог конкретної держави.
Технологія так званого оволодіння проста: за обов'язкової підтримки чи політичного натиску з боку перших осіб держави, в якій перебувають фактичні власники транснаціональної корпорації, забезпечуються гарантування та продаж одного з найкращих заводів. Після цього через демпінгові важелі збуту готової продукції доводять на грань банкрутства інші цементні заводи, здійснюють їх викуп за низькими цінами іншими транснаціональними корпораціями. Отже, вся цементна галузь за рік-півтора повністю переходить у власність іноземних цементних гігантів - транснаціональних корпорацій.
Та найбільше єзуїтство - в тому, що такий розпродаж робиться під гарними гаслами залучення іноземних інвестицій і нібито запровадження сучасних новітніх технологій.
Такі процеси вже завершились, і цементні виробництва цілком перейшли у власність іноземних транснаціональних корпорацій у Польщі, Чехії, Угорщині, Румунії. Україна залишилась єдиною серед своїх сусідів, що не втратила ще національної власності на цементні заводи.
А конкретні результати для національної економіки, тобто для вітчизняного споживача, вражаючі. У таких країнах, як Німеччина, споживач платить за тонну цементу 80-90 доларів США. У країнах перехідної економіки, таких, як Польща, - 45-55 доларів США. В Україні найвища ціна не перевищувала еквівалент 35 доларів США. Така сама ситуація в Росії та Білорусії.
Державні інтереси зрозумілі кожній людині, навіть коли вона не має службових обов'язків захисту інтересів нашої держави. Ціни на цемент у країнах, де цементні заводи не належать транснаціональним корпораціям, у 2-2,5 раза нижчі, через що й вартість будівництва будинків, споруд, доріг, відновлення всіх основних фондів у державі менша.
Зрозуміло, що ситуація з Миколаївським цементним заводом є тільки початком спланованої і надзвичайно професійно керованої акції перетягування цементних підприємств України у власність закордонних транснаціональних корпорацій. Тому ми пропонуємо прийняти постанову Верховної Ради України в остаточній редакції Тимчасової слідчої комісії від 2 лютого 1999 року.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка. Заступник голови Фонду державного майна Юрій Петрович Гришан.
ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Якщо в нас існує система поділу влади на гілки виконавчу законодавчу і судову, то є декілька фактів, які або свідомо перекручуються, або подаються не в тому вигляді, як вони є.
На цих фактах я й спинюся коротко, щоб ви потім мали можливість уже всебічно підійти до голосування і як належить проголосувати проект постанови Верховної Ради.
Так от, відповідно до рішення Вищого арбітражного суду від 18 червня 1998 року в справі 5/58 проведення комерційного конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ "Миколаївцемент" та договір купівлі-продажу визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до зазначеного рішення суду початкову ціну пакета акцій визначено на підставі експертної оцінки, здійсненої відповідно до методики Кабінету Міністрів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів.
Крім того, рішенням суду було встановлено, що українські акціонери, які звернулися до суду з позовною заявою, є неналежними позивачами, оскільки в даному випадку придбання компанією "Лафарж" пакета акцій ВАТ "Миколаївцемент" та інвестування в сумі 7 мільйонів доларів виробництва ВАТ не можуть порушувати прав та інтересів українських акціонерів.
Зазначене рішення Вищого арбітражного суду залишене без змін постановою Наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 2 лютого цього року. Отже, відповідність дій Фонду державного майна України вимогам чинного законодавства підтверджена вищим судовим органом у системі арбітражних судів.
Далі. Відповідно до довідки Тимчасової слідчої комісії результати конкурсу є неправочинними, оскільки конкурсна комісія проводила роботу під час дії заборони на проведення комерційного конкурсу, накладеної ухвалою Вищого арбітражного суду. Це твердження також не відповідає дійсності, оскільки конкурсна комісія почала роботу тільки після ухвали Вищого арбітражного суду, якою зазначена заборона була скасована.
Як вам відомо, 30 відсотків акцій ВАТ "Миколаївцемент" були придбані "Хордою" і 11 відсотків - "Градобанком", що загалом становить 41 відсоток статутного фонду ВАТ. Результатами перевірок (є три акти перевірок) встановлено, що ці акціонери - і "Градобанк", і "Хорда" - фактично не виконали інвестиційних зобов'язань, унаслідок чого фактично виграли ці конкурси.
Тут депутат Гошовська ставила запитання. Якщо казати про Балаклійський цементношиферний завод, так, до речі, там теж були пакети акцій, придбані вітчизняними інвесторами за сертифікати - за папірці. Але інвестицій на Балаклійський цементношиферний завод від цих інвесторів не надходило.
Крім того, слід брати до уваги вкрай негативну ситуацію, яка склалася в регіоні. Невиконання цими товариствами - і "Градобанком", і "Хордою" - жодного з інвестиційних зобов'язань фактично призвело до зупинення ВАТ. Унаслідок цього робітники, які працюють у ВАТ "Миколаївцемент" та є його акціонерами, створили при Миколаївській районній раді комітет громадського контролю за приватизацією "Миколаївцементу".
Також повідомляю, що в січні Вищий арбітражний суд виніс рішення про розірвання договору з "Градобанком", яке набрало чинності. І те саме питання розглядатиметься щодо "Хорди".
З огляду на це я хочу, щоб усе-таки депутати перед тим, як голосувати, зрозуміли, що ті пункти проекту постанови, які фактично означають втручання в діяльність законодавчої влади, треба приймати не в такому вигляді.
А тепер стосовно перевірки Генеральної прокуратури. Це право Генеральної прокуратури перевіряти будь-що. Стосовно ж рішень Вищого арбітражного суду, то вони набрали чинності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, прошу зосередитися, будемо приймати постанову. Візьміть, будь ласка, цей документ, підготовлений Тимчасовою слідчою комісією. Я хочу звернути вашу увагу на такий момент.
Шановні колеги, прошу уваги, надто серйозне питання. У цьому проекті постанови в пунктах 2, 3 і 5 ідеться про те, що нам треба від одних забрати, а іншим передати, тобто сказати, що "Лафаржу" не можна передавати, а ось "Градобанку" та "Хорді" - можна і так далі. Я думаю, що це не наше з вами завдання.
Тому пропоную прийняти за основу такий проект постанови.
1. Висновки Тимчасової слідчої комісії взяти до відома. Матеріали перевірки Тимчасової слідчої комісії направити до Генеральної прокуратури.
2. Доручити Генеральній прокуратурі України здійснити перевірку та дати правову оцінку фактам, викладеним у доповіді Тимчасової слідчої комісії.
3. Покласти контроль за виконанням цієї постанови на Тимчасову слідчу комісію і поінформувати з цього питання Верховну Раду в квітні 1999 року.
Прошу, шановні колеги...
Будь ласка, депутате Квятковський. Одна хвилина.
КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Шановні депутати! Звертаю вашу увагу на те, що з 1996 року всіма органами виконавчої влади блокується виконання українськими акціонерами власних інвестиційних зобов'язань. Це одноголосно визнала наша комісія.
Виконання інвестиційних зобов'язань українською стороною передбачалося до кінця 1999 року, тобто якщо ми все-таки не проголосуємо за проект постанови, яка вноситься нашою комісією, то, я взагалі не розумію, навіщо тоді оцей розгляд.
Але зверніть увагу ось на що. Після того, як Верховна Рада прийняла і закон, і постанову, за якими такі договори купівліпродажу може підписувати тільки голова Фонду держмайна, а не тимчасово виконуючий обов'язки, Фонд держмайна України взагалі не мав права це робити. От саме з цього все й почалося.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Васильовичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, будьте уважні. Я буду ставити зараз на голосування проект постанови Верховної Ради України про висновки Тимчасової слідчої комісії. Якщо ви наполягаєте, то я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу цей проект постанови. Прошу визначитися.
"За" - 164.
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, я ще раз вам нагадую, про що йдеться в деяких із цих пунктів, зокрема, подивіться пункти 2, 3, 5. По суті ми на себе беремо функцію розпорядника "Миколаївцементу": забираємо в одних і віддаємо "Градобанку", і віддаєм якійсь фірмі "Хорда". Хто нам дав такі повноваження? І "Лафаржу" не треба віддавати.
Я пропоную прийняти постанову з таких пунктів. Будьте уважні! Прийняти постанову такого змісту:
Висновки Тимчасової слідчої комісії взяти до відома. Висновки Тимчасової слідчої комісії направити для реагування в Генеральну прокуратуру. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Тимчасову слідчу комісію, яка у квітні повинна нам доповісти. І Генеральній прокуратурі також поінформувати Верховну Раду про наслідки перевірки Тимчасовою слідчою комісією.
Я думаю, таку постанову ми можемо прийняти.
Хто за те, щоб прийняти постанову із запропонованих мною пунктів і в такій редакції за основу, прошу визначитися.
"За" - 258.
Прийнято.
Будь ласка, депутате Павловський. Які доповнення? Одна хвилина.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Фракція "Громада". Шановні колеги! Я хочу обгрунтувати таку пропозицію. Ви бачите, сьогодні одне підприємство, завтра інше, а виходить, що в процесі приватизації зраджуються національні інтереси України. Тільки Верховна Рада хоче зупинити, всі інші ніби працюють проти держави. Візьмімо будь-яке підприємство, буде те саме.
Тому я пропоную таке. Для того щоб уникнути цього, в нас у законодавстві повинна бути відповідальність за зраду національних інтересів. Тому я пропоную записати: для того щоб уникнути повторення й прискорення цих процесів, Верховній Раді негайно прийняти засади внутрішньої та зовнішньої політики України і засади захисту та забезпечення національних інтересів. Без цього ми нічого не зробимо. Будуть розкрадати, і ми будемо тільки те й робити, що до суду подавати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Стоїть таке питання в порядку денному, будемо розглядати. Одне іншого не стосується.
Шановні колеги, я пропоную прийняти. Ще раз прошу й звертаю увагу і цієї Тимчасової слідчої комісії, і будь-якої іншої: все-таки, коли ви здійснюєте перевірку, здійснюйте принципово, а не на користь того чи іншого "Градобанку", чи будь-якого іншого банку.
Хто за те, щоб прийняти постанову в цілому, прошу визначитися.
"За" - 235.
Постанову прийнято. Питання розглянуто.
----------
Шановні колеги! Слухається Закон України про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість стосовно підтримки тваринництва з пропозиціями Президента України.
Доповідає перший заступник міністра агропромислового комплексу Юрій Якович Лузан.
Будь ласка, 5 хвилин.
ЛУЗАН Ю.Я., перший заступник міністра агропромислового комплексу України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Насамперед дозвольте від імені аграрників подякувати за прийняття Верховною Радою України цього важливого закону про запровадження дотацій на молоко і м'ясо. Цього акта вже давно чекали сільгосптоваровиробники і переробні підприємства.
Але затримка із запровадженням у дію закону уже викликала дуже багато нарікань. Ось уже півтора місяці неврегульованим залишається механізм розрахунків за поставлену сировину, формування заготівельних і роздрібних цін на м'ясомолочну продукцію.
Враховуючи ситуацію невизначеності з нарахуванням дотацій за поставлене молоко і м'ясо та численні запити з місць - що робити далі? - Міністерством АПК і Державною податковою адміністрацією на місця було направлено телеграму про тимчасове акумулювання визначених на ці цілі коштів на рахунках переробних підприємств, не надаючи їх ні до бюджету, ні для нарахування дотацій постачальникам сировини. Тобто ці кошти сьогодні заморожені. Сума невиплачених дотацій за два місяці сягне майже 30 мільйонів гривень, що в даній фінансовій ситуації просто неприпустимо.
Президент не підписав закон фактично з однієї причини. Даним законом, ухваленим Верховною Радою, встановлюється, що кошти від централізації 30 відсотків сум дотацій повинні використовуватися за погодженням із профільним комітетом Верховної Ради. Це порушує статті 85 і 89 Конституції України, якими чітко визначено повноваження Верховної Ради України, функції її комітетів. І з цих статей випливає, що використання коштів належить до компетенції органів виконавчої влади. Діяти інакше означає порушувати один із основних принципів поділу влади - незалежність гілок влади.
Тому Президент запропонував, не порушуючи суті самого закону, абзац другий пункту 11.21 статті 11 Закону України про податок на додану вартість викласти в такій редакції:
"Порядок нарахування і виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам та порядок використання коштів зі спеціального рахунку Міністерства агропромислового комплексу України встановлюється Кабінетом Міністрів України".
А абзац третій пропонованої редакції пункту 11.21 статті 11 цього самого закону доповнити словами: "у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Міністерство агропромислового комплексу зобов'язується щомісячно інформувати Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин про використання даних коштів, а також надавати іншу вичерпну інформацію з цих питань. Прошу підтримати пропозицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, все зрозуміло. Сідайте, будь ласка. Співдоповідач - голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Анатолій Іванович Дроботов.
Три хвилини, будь ласка.
ДРОБОТОВ А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Действительно, нами принят очень важный закон, на который наложено вето Президента.
Из чего мы исходили, когда принимали принцип распределения средств по дотации животноводческой продукции (70 процентов - товаропроизводителю, 30 процентов - на счет АПК) и полагали возложить функции контроля на комитет с тем, чтобы эти средства использовались по назначению? Мы исходили из того, что это бюджетные средства, а идут они на внебюджетный счет Министерства АПК. К тому же здесь высказывалось мнение (вы его сами слышали в этом зале), что, дескать, эти деньги могут пойти, извините, в никуда. Хотя это, конечно, не так.
Комитет рассмотрел предложения Президента, касающиеся того, что мы нарушили статьи 85 и 89 Конституции Украины. А я бы сказал, что можно поразному подходить к исполнению этих статей, ибо контрольные функции все-таки остаются за парламентом, в том числе и за депутатами, если мы, извините, заложили бюджетные деньги на внебюджетный счет.
Я приведу только один пример. Когда мы
- народные депутаты Украины в Верховном Совете тринадцатого созыва
- в 1997 году в этом зале принимали тоже очень важный документ о поставке горюче-смазочных материалов на 300 миллионов долларов и не предусмотрели контрольные функции со стороны парламента, то, как говорит Екатерина Тимофеевна Ващук - наш депутат, и по сегодняшний день не можем разобраться, куда же это топливо ушло и кто им воспользовался.
Комитет рассмотрел предложения Президента. Комитет согласен с предложением о том, что он не должен осуществлять контрольные функции, но с одной серьезной поправкой: дотации на животноводческую продукцию должны идти стопроцентно товаропроизводителю. То есть предложение о распределении на 70 и 30 процентов исключить.
Аграрный комитет просит поддержать поправки 1, 3, 6 предложенной таблицы и в такой редакции принять...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я думаю, що все зрозуміло, треба визначатися.
Прошу звернути увагу, що майже всі пропозиції Президента, крім однієї, враховано.
Тому давайте вчинимо так: проголосуємо за те, щоб внести пропозицію, яка не врахована, на повторний розгляд, тобто для подолання вето Президента. Якщо ми наберемо понад 300 голосів, то подолаємо вето Президента саме щодо тієї пропозиції, яку не враховано, а решту будемо голосувати 336 голосами.
Будь ласка.
ДРОБОТОВ А.І. Адам Иванович, аграрный комитет не настаивает на преодолении вето.
Президент вносит предложение оставить распределение 70 и 30 процентов. Аграрный комитет это предложение отвергает и предлагает 100 процентов дотации. Поэтому на голосование можно ставить только предложение Президента о распределении. Если оно не наберет здесь 226 голосов, значит, надо проголосовать предложение комитета относительно 100 процентов дотации.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги і співдоповідачу! Я вам ще раз нагадую, що Президент України написав Верховній Раді: "Відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повертаю зі своїми пропозиціями Закон України про внесення зміни до статті 11 Закону України про податок на додану вартість для повторного розгляду Верховною Радою". А стаття ця зазначає, що під час повторного розгляду треба набрати не менше 300 голосів. Якщо ми хочемо, щоб Президент знову повернув нам закон у тому разі, коли ми не наберемо 300 голосів, то я можу ставити на голосування так, як ви пропонуєте. Але я покладатимуся на вимоги Регламенту.
Ставлю на голосування пропозицію, яка не врахована. Тобто, щоб подолати вето, нам треба набрати 300 голосів. Прошу визначитися саме щодо пропозиції, яка не врахована.
"За" - 174.
174 голоси. Зрозуміло.
Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти цей законопроект у редакції, запропонованій комітетом, тобто з поправками 1, 3, 6. Прошу підтримати.
ДРОБОТОВ А.І. Поправки 1, 3. Голосовать нужно за каждую поправку. Поправка 1...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 1.
"За" - 262.
262 голоси. Прийнято.
ДРОБОТОВ А.І. Поправка 3 о том, что снимаются контрольные функции комитета при распределении.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати пропозицію 3 щодо погодження з Кабінетом Міністрів, а не з профільним комітетом. Пропозиція враховується. Прошу підтримати.
"За" - 253.
253 голоси. Дякую. І поправка 6.
ДРОБОТОВ А.І. И поправка 6: "Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України". Комитет поддерживает эту поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати.
"За" - 237.
237 голосів. Прийнято.
Шановні колеги, я ще раз ставлю на голосування про внесення на повторний розгляд пропозиції Президента, щоб подолати вето на пункт 11.21 статті 11. Анатолію Івановичу, так?
ДРОБОТОВ А.І. Нет. Уже не надо ни о каком вето.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе. Прошу в цілому проголосувати поправки 1, 3, 6 комітету. Прошу підтримати.
"За" - 267.
Рішення приймається.
-------------
Слухається проект Закону про гідрометеорологічну діяльність. Доповідає голова Державного комітету по гідрометеорології Ліпінський Вячеслав Миколайович. Будь ласка. Сім хвилин.
ЛІПІНСЬКИЙ В.М., голова Державного комітету України по гідрометеорології. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Потреба розроблення проекту Закону України про гідрометеорологічну діяльність зумовлена відсутністю законодавчої бази, яка б регламентувала правовідносини в цій сфері, а тому прийняття його є актуальним.
Уряд України прийняв низку нормативних актів, що стосуються гідрометеорологічної діяльності, проте вони не в змозі забезпечити належний рівень законодавчого врегулювання у цій сфері. Матеріали спостережень часто не передаються до Державного гідрометеорологічного архіву, хоча це й передбачено відповідною постановою Кабінету Міністрів.
В охоронних зонах гідрометеорологічних станцій і постів нерідко провадиться несанкціонована господарська діяльність, що призводить до нерепрезентативності спостережень. Законодавчо не врегульовані соціальні питання працівників гідрометслужби, 85 відсотків яких становлять жінки, щодо соціального страхування. Це при тому, що діяльність окремих категорій працівників пов'язана з ризиком для життя й здоров'я. Це робота в горах за складних погодних умов, на річках і водосховищах під час повеней і паводків із великими швидкостями течії, на узбережжі акваторії морів під час штормів, за авіаційних обстежень тощо.
Не закріплений законом правовий статус гідрометеорологічної служби призводить до великої плинності кадрів, внаслідок чого втрачаються фахівці рідкісної спеціальності.
Шановні народні депутати! Проект Закону про гідрометеорологічну діяльність розроблено вперше. Він базується на таких основних принципах:
визначення загальних організаційноправових, економічних та соціальних засад у сфері гідрометдіяльності відповідно до Конституції України, інших актів законодавства України з використанням норм міжнародного права;
поширення дії закону на правовідносини в процесі діяльності підприємств, організацій, установ, громадян як користувачів гідрометінформації та спеціально уповноважених органів національної гідрометеорологічної служби та юридичних осіб як суб'єктів гідрометеорологічної діяльності;
регламентація виконавчих, розпорядчих, дозвільних, наглядових та інших функцій управління у сфері цієї діяльності;
необхідність здійснення і регулювання гідрометдіяльності з метою ефективного використання її результатів для стійкої роботи господарського комплексу, запобігання матеріальним збиткам від небезпечних та стихійних явищ і створення безпечних та здорових умов для проживання населення;
інтеграція з відповідними міжнародними системами з метою забезпечення глобальності, безперервності, технологічної комплексності процесів здійснення спостережень, опрацювання та передачі інформації й різних видів прогнозування.
Особливо важливе те, що законопроект передбачає забезпечення права юридичних і фізичних осіб на гідрометінформацію, визначає фінансування національної гідрометеорологічної служби з Державного бюджету, додаткове залучення позабюджетних коштів і спеціалізоване обслуговування споживачів, а також встановлення деяких соціальних гарантій її працівникам.
Структурно проект закону складається з десяти розділів, в яких налічується 25 статей. У відповідних розділах проекту закону визначається компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері гідрометеорологічної діяльності.
Встановлюється правовий статус національної гідрометслужби, зокрема, її склад, правовий режим майна, правове становище та деякі соціальні гарантії працівникам. Виписуються склад, обсяги й забезпечення функціонування державної системи гідрометспостережень. Урегульовуються питання гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування. Визначаються принципи належного регулювання у сфері гідрометеорологічної діяльності через здійснення державної політики і контролю за дотриманням законодавства в процесі її впровадження. Встановлюються джерела фінансування і порядок здійснення матеріально-технічного забезпечення національної гідрометеорологічної служби, визначаються форми міжнародного співробітництва у сфері гідрометеорологічної діяльності. У прикінцевих положеннях встановлюється й відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Треба особливо наголосити, що реалізація зазначених положень не потребує збільшення бюджетних асигнувань. Більше того, проект закону орієнтований на можливість одержання додаткових коштів на розвиток національної гідрометеорологічної служби за рахунок спеціалізованого гідрометобслуговування на договірних засадах певних категорій споживачів.
Шановні народні депутати! На завершення відзначу, що проект Закону про гідрометеорологічну діяльність розроблявся за участю понад двадцяти міністерств, відомств, наукових установ. Розробники проекту впевнені в тому, що передбачені положення забезпечать ефективне здійснення гідромете-орологічної діяльності всіма її суб'єктами, а це своєю чергою сприятиме сталому розвитку держави.
Проект закону розроблено з дотриманням вимог і технологій нормотворчої діяльності. Його розглянуто і схвалено Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, науково-експертним управлінням Секретаріату Верховної Ради, які рекомендують його прийняти.
Враховуючи нагальну потребу в створенні законодавчої бази, яка б регламентувала таку важливу, на наш погляд, сферу діяльності, прошу вас ухвалити рішення щодо прийняття цього закону.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! Звичайно, закон про погоду дуже цікавить. Я бачу, піднято дві руки. Тоді дамо слово. Запишіться на запитання, будь ласка.
Будь ласка, виставте 3 хвилини.
Депутат Понеділко. За ним - депутат Петренко.
ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 77, Запорізька область). Прошу передать слово депутату Стрижко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко. Увімкніть мікрофон депутата Стрижка.
СТРИЖКО Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик, я был рад тому, что вы отмечаете необходимость международного сотрудничества в метеорологии. Действительно, для того, чтобы предсказывать погоду в Украине, нужно знать, какой она является в России, как, впрочем, и наоборот.
У меня в связи с этим такой вопрос. Насколько согласуется предложенный вами законопроект с существующими законами в России и других странах, с которыми нам нужно будет вести согласованную метеорологическую деятельность?
Спасибо.
ЛІПІНСЬКИЙ В.М. Дякую вам за запитання. Наш законопроект розроблявся з використанням усіх, на наш погляд, найсучасніших досягнень світової практики.
У рамках СНД існує Міждержавна рада з гідрометеорології, яка на своїх засіданнях розглядала варіанти законів різних держав колишнього Радянського Союзу. Вони гармонізовані між собою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Дорогунцов. За ним - депутат Моісеєнко.
ДОРОГУНЦОВ С.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Вячеславе Миколайовичу! Ми надаємо значення прийняттю цього законопроекту щодо врегулювання відносин у сфері гідрометеорологічної діяльності. А запитання в мене такі.
Перше. Наскільки цей закон вплине на поліпшення діяльності відповідних органів? Які наслідки матиме?
І друге. Чи не можна було б передбачити в законі безплатну передачу вашої інформації, відповідним науковим установам і організаціям, а не за гроші, оскільки їх ні в кого немає?
ЛІПІНСЬКИЙ В.М. Дякую, Сергію Івановичу. Щодо першого запитання. Прийняття закону, на наш погляд, безперечно, вплине позитивно на врегулювання діяльності та наведення порядку в цій сфері. Я вже казав, що сьогодні існує безліч таких речей, які просто не можна допускати в цивілізованому суспільстві. Скажімо, без усякого дозволу забудовуються території метеорологічних станцій. Тоді взагалі втрачає сенс проведення цими станціями спостережень.
Думаю, що з прийняттям цього закону і місцеві адміністрації отримають свою нішу, де матимуть змогу докласти власних зусиль, і центральні органи у нас, у Києві, і всі громадяни будуть упевнені в тому, що вони мають право і отримають усю інформацію, усі прогнози та всі попередження. Тобто, на наш погляд, безперечно, цей закон вплине позитивно.
Стосовно вашого запитання про безплатну передачу інформації. Мабуть, через непоінформованість ви не знаєте, що Кабінет Міністрів прийняв у листопаді минулого року з нашої ініціативи спеціальну постанову про інформаційні послуги в системі гідрометеорології. І цією постановою передбачено, що всі бюджетні організації отримуватимуть цю інформацію безоплатно. Про платне отримування інформації йдеться тільки для комерційних структур, які мають гроші і мають доходи від цього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, що Сергій Іванович цілком задоволений відповіддю. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Фракция Коммунистической партии Украины. Председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР. Мы знаем, что во времена существования Советского Союза обеспечивалось достаточно точное прогнозирование погоды для нашего населения, предприятий, физических лиц. Мы знаем, что это обеспечивалось высокими технологиями, которыми обладал Советский Союз, прежде всего космическими, и так далее. Сегодня очень многие отмечают, что тот прогноз погоды, который передается по телевидению, либо запаздывает, либо вводит людей в заблуждение. Говорят еще о том, что это нарушает и народнохозяйственный, и коммерческий процесс, связанный с перемещением грузов и тому подобным.
У меня вопрос такой: какая мера ответственности предусмотрена в законопроекте за неточную информацию, переданную с помощью вот этих средств?
ЛІПІНСЬКИЙ В.М. Спасибо вам за вопрос. Справді, раніше були високі технології, і колишній Радянський Союз був один із провідних серед інших країн у цій галузі.
На жаль, сьогодні і Росія, й інші країни СНД, зокрема й Україна, вже відстають від технічного й технологічного рівня передових країн світу. І насамперед це через те, що в нас сьогодні немає сучасних приладів, сучасних методик, методологій, щоб виконувати це на належному рівні.
Стосовно рівня справджуваності прогнозів. Незважаючи на всі сьогоднішні труднощі з технічним переоснащенням, він в Україні не знизився.
Середньострокові і короткострокові прогнози погоди на 1-3 доби в нас справджуються на 85-95 відсотків. Щодо більш віддалених прогнозів, то там справджуваність вже дещо менша, але в жодному виді прогнозів ми не маємо справджуваності нижче 75 відсотків.
Стосовно телебачення я з вами цілком згоден. Я змушений був уже двічі надсилати листа, правда, одній і тій самій людині - Зіновію Кулику (перший раз, коли він був міністром, другий - уже тепер як президенту Національної телекомпанії) - про те, що телебачення перекручує наші прогнози. Особливо цим відзначається програма УТ-1. Коли вони передають нібито наш прогноз, то насправді це плівка, яка знімалася два або три дні тому. Я взагалі дуже критично до цього поставився, коли Закарпаття постраждало внаслідок страшної повені, а на телебаченні про щось інше розказували, надавалася реклама про все інше. Треба починати зі стихійних лих, з тієї біди, яка є.
Отже, я з вами цілком згоден. На засіданні колегії, яке відбулося позавчора, я зробив принципове зауваження нашим керівникам, що вони ненаполегливо й безпринципно ставляться до цього питання. Але боротися з телебаченням дуже важко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вячеславе Миколайовичу.
Шановні колеги, дозвольте підтвердити, що ті прогнози, які надає Державний комітет по гідрометеорології, а ми, керівники Верховної Ради, їх одержуємо, на 95 відсотків справджуються.
Дякую. Сідайте, будь ласка.
Слово має співдоповідач - голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Юрій Іванович Самойленко.
Дві хвилини, будь ласка.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Шановний головуючий! Шановні колеги! Національна гідрометеорологічна служба України - одна із найстаріших державних інституцій в Україні. Якраз у листопаді цього року виповнюється 77 років її організаційного оформлення в самостійний державний орган. Проте перші інструментальні метеорологічні спостереження були розпочаті, зокрема в Києві, ще 1771 року. Це одна з небагатьох служб, яка працює цілодобово, без свят і вихідних, та безперервно забезпечує органи державної влади, галузі економіки, Збройні Сили України та населення прогнозами погоди, водного режиму та попереджає про небезпечні та стихійні природні явища.
Тому діяльність національної гідрометеорологічної служби практично пов'язана із гарантуванням безпеки держави і населення. Крім того, ця служба виконує ще цілий комплекс важливих функцій, пов'язаних із моніторингом забруднення природного середовища, зі змінами клімату та впливом цих змін на економіку держави, виконує деякі інші спеціальні функції.
Як уже відзначив голова Держкомгідромету, до 1991 року гідрометеорологічна служба України була підпорядкована Держкомгідромету СРСР і своєї законодавчої бази не мала та й досі не має. Тому прийняття закону, проект якого ми сьогодні розглянемо, є актуальним і потрібним.
Законопроект містить норми, які повністю врегульовують правовідносини у сфері гідрометеорології, визначають повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері гідрометеорології, а також нормативноправові засади для фізичних і юридичних осіб, що займаються такою діяльністю.
Проте, враховуючи, що гідрометеорологічна діяльність пов'язана з гарантуванням безпеки держави, населення, із забезпеченням захисту навколишнього природного середовища, вважаю за потрібне й доцільне зберегти статтю 6 законопроекту в запропонованій редакції.
Реалізація зазначених положень не потребуватиме збільшення бюджетних асигнувань. Роботу над цим законопроектом виконано велику, зокрема й відповідним комітетом Верховної Ради України попереднього скликання. Його зауваження та пропозиції враховано.
Представлений проект закону подається Кабінетом Міністрів України повторно. Остаточний висновок науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України - позитивний.
Комітет пропонує схвалити законопроект у цілому й прийняти його як закон. Це ми повинні зробити з вами ще й тому, що кожного дня дослуховуємося до прогнозу погоди.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги! Все зрозуміло, як то кажуть? Чи не так?
Тоді ставлю на голосування пропозицію про те, щоб прийняти проект Закону про гідрометеорологічну діяльність у першому читанні. Прошу визначитися.
"За" - 222.
Шановні колеги, прошу визначитися. Голосуємо.
"За" - 249.
Це вже точніші прогнози.
Була пропозиція керівника профільного комітету прийняти закон у цілому. Прошу визначитися.
"За" - 242.
Вітаємо, закон прийнято в цілому.
----------
Юрію Івановичу, не розслабляйтеся. Шановні колеги! Слухається проект Закону про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (друге читання). Доповідачем визначено Юрія Івановича Самойленка.
Шановні колеги! Поки він приймає привітання, відкрийте, будь ласка, потрібні документи.
До цього закону була одна поправка, яку враховано. І я пропоную прийняти законопроект у другому читанні. Прошу підтримати.
"За" - 203.
Шановні колеги! Я ще раз наголошую, що поправка була одна. Вона врахована комітетом. Давайте приймемо зміни до статті. Прошу... Зачитати? Будь ласка.
"Верховна Рада постановляє:
1. У статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
абзац другий пункту 1 частини першої після цифр "461" доповнити цифрами "51";
пункт 11 частини другої замінити двома пунктами такого змісту:
11) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 /у частині правопорушень, вчинених у межах санітарних зон джерел водопостачання/, частина перша статті 61, статті 711, 1511);
12) посадові особи органів Державного комітету України у справах захисту прав споживачів та органів державного контролю за цінами (стаття 1551).
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".
Прошу визначитися.
"За" - 199.
Юрію Івановичу, працюйте із комітетами (Шум у залi). Так, тоді, будь ласка, на трибуну, Юрію Івановичу.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Йдеться про те, що у водоохоронних зонах, водозаборах не може зараз голова Державного комітету по водному господарству Хорєв зі своїми інспекторами накладати адміністративні стягнення на порушників чинного законодавства. Тобто захотів підприємець побудувати у водоохоронній зоні Дніпра заправну станцію, то він її будує. I до нього Держводгосп не може застосувати жодних санкцій. Сили Мінекобезпеки тепер дуже обмежені. Там усього-на-всього три тисячі працівників на 50 мільйонів населення. Вони не можуть такого робити.
Я вас прошу підтримати Держводгосп й надати їм право накладати адміністративні стягнення на правопорушників, які втрутилися у водоохоронні зони.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Разясните, пожалуйста, как это так предприниматель может строить бензозаправочную станцию в этих зонах без разрешения о выделении места под заправочную станцию? Это один момент.
Второй момент. Если мы примем сейчас вашу поправку, то не получится ли так, как делали раньше. А именно: строит некто гараж или заправочную станцию в неустановленном месте. С него взимают на основании принятого решения такие-то штрафы, и, уплатив один раз штраф, этот предприниматель уходит от ответственности. Потому что за одно и то же зло дважды не наказывают. Это норма Конституции, норма законодательства. Не сделаем ли мы хуже, приняв вашу поправку? Я хотел бы, чтобы ваши аргументы были более убедительными. Только после этого мы проголосуем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрію Івановичу.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Уважаемый Владимир Романович! Вопиющие факты нарушения природоохранного законодательства, о которых вы сказали, действительно есть. Есть в Киеве, есть по всей Украине. И когда мы принимали предложение Госводхоза, то его председатель Хорев говорил: "У меня есть еще дополнительно 600 инспекторов, которые стоят на водоохранных сооружениях. Разрешите и мне, помимо Минэкобезопасности, составлять эти протоколы (а пока их составляет только Минэкобезопасности) и привлекать к ответственности". В Киеве мы с вами еще посмотрим. А в отдаленных областях? А то, что делается сейчас у нас в Донбассе, в Мариуполе? Вы посмотрите, вот эти водозаборы. Вы помните, где они у нас есть? Они ограждены, там написано: "Не подходи!" и тому подобное. А если я вам скажу, сколько из тех тысяч работающих в Минэкобезопасности занимаются инспекционной деятельностью, то это будет смешная цифра.
А подключая Государственный комитет по водному хозяйству - Хорева, их инспекторов, - мы расширим сферу влияния. Это касается только вот этого и не более того. Мы никак не вмешиваемся в то, что касается узаконивания. Не может быть нарушение, особенно экологическое, узаконено подписью инспектора. Не может быть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Я бачу, що Володимир Романович задоволений відповіддю. Буде підтримувати. Ставлю на голосування пропозицію прийняти цей законопроект у другому читанні. Одна поправка була. Її враховано. Прошу підтримати й прийняти цей законопроект.
"За" - 197.
Анатолію Ісмаїловичу! Я прошу ще раз. Шановні колеги! Усе зрозуміло, як Божа правда, як-то кажуть. Ну, навіщо ми гаємо час, і навіщо ми знову повертатимемося до розгляду цього питання?! Ви ж бачите, в якому ми перебуваємо цейтноті із законопроектами.
Я прошу дружно підтримати цей законопроект.
"За" - 217.
За настійною вимогою депутатів Гуцола й Черненка ще раз ставлю на голосування. Прошу.
"За" - 231.
231 голос. Рішення прийнято.
----------
Шановні колеги, я прошу хвилинку вашої уваги.
Ми не можемо прийняти рішення стосовно декількох суддів, які вже десь понад 3 місяці як подали заяви про звільнення. Ми все переносимо й переносимо вирішення цього питання, а вони не можуть працевлаштуватись. Тому я прошу уваги буквально на 5 хвилин - і ми вирішимо це питання. На трибуну запрошується депутат Райковський. Будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, будь ласка, прошу уваги. Є така пропозиція: зараз Броніслав Станіславович зачитає прізвища, а ми в цілому проголосуємо. Будь ласка, зачитайте.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Шановні народні депутати. Я не виступатиму, а зачитаю вам проекти постанов Верховної Ради, які ми маємо прийняти. Їх дві: про звільнення суддів за власним бажанням і у зв'язку з відставкою.
"Постанова Верховної Ради України про звільнення суддів.
Відповідно до пункту 15 статті 85, пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України Верховна Рада України постановляє:
Звільнити з посад: Сороку Iвана Антоновича - суддю Тернопільського обласного суду у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;
Найдьонову Людмилу Олексіївну - суддю Харківського обласного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Шперлінг Ольгу Валентинівну - суддю Черкаського обласного суду у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;
Порошина Сергія Леонідовича - суддю військового суду Севастопольського гарнізону у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;
Мончака Юрія Борисовича - голову, суддю Заводського районного суду міста Запоріжжя у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків;
Тридуба Степана Миколайовича - суддю Білоцерківського міського суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Сіліну Розу Миколаївну - голову, суддю Білокуракинського районного суду Луганської області у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Писаренко Тамару Миколаївну - заступника голови, суддю Свердловського міського суду Луганської області у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Дяковича Віктора Петровича - голову, суддю Шевченківського районного суду міста Львова у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Медвецького Олександра Михайловича - голову, суддю Кодимського районного суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;
Гандзія Михайла Леонтійовича - голову, суддю Малиновського районного суду міста Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Поймая Юрія Степановича - суддю Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;
Соловйова Миколу Володимировича - суддю Скадовського районного суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Дурача Антона Спиридоновича - голову, суддю Ярмолинецького районного суду Хмельницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Шутяка Олександра Вікторовича - суддю Волочиського районного суду Хмельницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку;
Волкову Антоніну Іванівну - голову, суддю Новозаводського районного суду міста Чернігова у зв'язку з поданням заяви про відставку".
І другий проект постанови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачекайте, будь ласка. Шановні колеги, є пропозиція прийняти цей проект постанови і звільнити суддів згідно з поданими заявами. Прошу проголосувати. За всіх. Прошу!
"За" - 229.
229 голосів. Прийнято.
Депутат Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии. Уважаемый докладчик. Я хочу задать вам уточняющий вопрос, чтобы мне было понятно. Нет ли заявлений об отставке судей Конотопского городского суда Ереминой, Аршук и Кравченко, которые приняли решение, позорящее всю судебную систему в Украине, и которые выставили на посмешище Конотопский городской суд. Есть ли такие заявления об отставке или нет?
РАЙКОВСКИЙ Б.С. Я хочу сказать, что других заявлений об отставке судей на рассмотрении в нашем комитете нет. Есть только заявления, мы будем их рассматривать, "про безстрокове призначення суддів".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, другу постанову.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. І друга Постанова Верховної Ради про звільнення суддів. "Відповідно до пункту 15 статті 85, пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України Верховна Рада України постановляє:
Звільнити з посади:
Фатєєву Світлану Миколаївну - суддю Вищого арбітражного суду України, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Ушакова Івана Трохимовича - суддю Арбітражного суду Луганської області, у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати. Визначаємося.
"За" - 224.
Будь ласка, прошу визначитися із постановою щодо звільнення суддів. Голосуємо.
"За" - 248.
248 голосів. Рішення прийнято.
----------
І останнє, шановні колеги. Наближається 100-річчя від дня народження Семена Руднєва, відомого партизанського командира.
У зв'язку з цим, пропонується прийняти такі два пункти постанови:
Перше. Запропонувати всім державним телерадіокомпаніям організувати показ багатосерійного фільму "Дума про Ковпака", спеціальних передач про Руднєва та боротьбу українських партизанів із німецькофашистськими загарбниками.
І друге. Редакції газети "Голос України" опублікувати матеріали про життя та подвиги партизанського полководця Руднєва.
Прошу підтримати, шановні колеги. Прошу підтримати, відома пам'ятна дата.
"За" - 188.
Хто за те, щоб провести голосування в поіменному режимі, прошу визначитися.
"За" - 171.
Рішення прийнято.
Постанова голосується в поіменному режимі. Прошу підтримати. Я розумію, що ті, які представляють Сумську область, обов'язково підтримають. От і Марченко, і Вітренко також просять підтримати. Прошу підтримати проект постанови з цих двох пунктів. Голосування відбувається у поіменному режимі.
"За" - 204.
За фракціями, будь ласка.
Комуністи - із 116 всі за; НДП - із 25 половина тільки за, незрозуміло; НРУ - 0 із 23; "Громада" - 8 із 16; СПУ - 16 із 22; СелПУ - 11 із 12; СДПУ(о) - 8 із 13; зелені - 8 із 9; "Незалежні"
- 2 із 3; ПСПУ - всі 10; "Реформи-центр" - 2 із 4; позафракційні - 10 із 13.
Шановні колеги! Ну, зрозуміло, що Рух не підтримує цієї постанови. А чому НДП не підтримує її, я не розумію. Давайте ще раз проголосуємо в поіменному режимі. Прошу підтримати.
"За" - 202.
Є пропозиція завтра розглянути й проголосувати. На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра розпочинаємо роботу о 10 годині.
До побачення.
ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ
САХНО Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Сьогодні ми розглядаємо питання, яке, на перший погляд, видається не дуже важливим на загальному тлі соціальнополітичної ситуації в Україні. Можна погодитись, що цілковита більшість населення та й присутні в залі сприймають гідрометеорологічну службу лише як гарних дівчат на екранах телевізорів, що виголошують прогнози погоди, на жаль, не завжди точні.
Як один із небагатьох депутатів, який має стосунок до гідрометеорології, смію стверджувати, що служба ця важлива й конче потрібна як державі загалом, так і окремим підприємствам, установам, громадянам. Скажу навіть більше. Якби державні мужі різних рівнів серйозно й завчасно реагували на повідомлення гідрометеослужби, ми могли б запобігти впливам природних катастроф
- повеням, селям, лавинам, зсувам, істотно зменшити їх руйнівну дію. Та навіть багатьом звичайним транспортним пригодам можна було б запобігти, якби рахувались із застереженнями прогнозистів.
Отже, навіть на підставі викладеного можна дійти висновку, що засади існування та функціонування гідрометеослужби потребують серйозного законодавчого врегулювання.
Стосовно проекту закону. Він відпрацьований добре, має бути взятий за основу, але є певні зауваження й доповнення.
Треба додатково врегулювати проблему надання іншим юридичним особам права на здійснення гідрометеорологічної діяльності.
Викликають сумніви можливості й форми платного обслуговування юридичних і фізичних осіб (як це викладено в статті 3 проекту).
Проблеми позабюджетного фінансування, трудових і соціальних прав працівників гідрометеослужби теж потребують додаткового розгляду.
Я думаю, що все це можна розглянути в процесі підготовки до другого читання, а сьогодні треба приймати законопроект у першому читанні.
Дякую за увагу.