БЮЛЕТЕНЬ N 8

Опубліковано 16 02 1999

 

                         ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  16 л ю т о г о  1999  р о к у.

                            10 година.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, гості та запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради України.

 

     Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 297 народних депутатів.

 

     Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     10 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала Гадяцького Леоніда  Миколайовича  народним  депутатом  України,   обраним   у багатомандатному    загальнодержавному    виборчому   окрузі   від об'єднання "Громада".  Відповідно до статті 79  Конституції  перед вступом на посаду народний депутат складає присягу перед Верховною Радою України.

 

     Для складання  присяги  на  трибуну   запрошується   народний депутат України Гадяцький Леонід Миколайович. Будь ласка.

 

     ГАДЯЦЬКИЙ Л.М.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Присягаю  на  вірність  Україні.  Зобов'язуюсь  усіма своїми діями боронити суверенітет і  незалежність  України,  дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,   виконувати   свої   обов'язки    в    інтересах    усіх співвітчизників.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Дозвольте від вашого імені сердечно привітати Леоніда Миколайовича  і  побажати  йому  плідної  роботи (Оплески).

 

     Спасибі.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Група народних  депутатів  (Семенюк,  Марковська,  всього  20 чоловік) звертається до Президента України стосовно  збереження  і вдосконалення в Україні системи технічного регулювання та контролю за імпортом продукції. Прошу визначитись.

 

     "За" - 174.

 

     Прийнято. Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 175.

 

     Юхимець Ольга  Федорівна  звертається  до   Президента   щодо невиконання його доручення,  зробленого за результатами поїздки до Черкаської області. Прошу визначитись.

 

     "За" - 170.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 175.

 

     Не приймається.

 

     Білик Анатолій Григорович звертається до  Президента  України щодо   ліквідації   заборгованості  з  виплати  пенсій  військовим пенсіонерам та заробітної плати військовослужбовцям.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 189.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 190.

 

     Не приймається.

 

     Танюк Лесь Степанович звертається до Прем'єр-міністра України у  зв'язку  з  недотриманням в інформаційній сфері України законів про телебачення і радіомовлення та про Національну раду України  з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Група народних    депутатів   (Цибенко,   Мироненко,   Гмиря, Заклунна)  звертається  до   Прем'єр-міністра   України   стосовно проголошення березня 1999 року місячником дружби народів України.

 

     Група народних депутатів (Пухкал,  Мироненко та інші,  всього сім чоловік) звертається до Прем'єр-міністра України щодо усунення перешкод впровадженню касових апаратів у сфері торгівлі та надання послуг.

 

     Лавриненко Микола Федорович звертається  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з піврічною невиплатою заробітної плати вчителям Марчихинобудської середньої  школи  Ямпільського  району  Сумської області.

 

     До Пустовойтенка  звертаються  народні депутати Кожин і Кулик стосовно заборгованості із виплати пенсій військовим пенсіонерам у місті  Полтаві  і  Полтавській  області  ще  за  1998  рік.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 218.

 

     Прийнято.

 

     Нечипорук Володимир  Павлович  звертається  до   Генерального прокурора   України   у   зв'язку   з   неправомірністю   закриття кримінальної справи у зв'язку з порушенням законів України.

 

     До Генерального  прокурора  звертається  Омельченко  Григорій Омелянович     стосовно     притягнення     до    відповідальності Прем'єрміністра України за порушення Конституції України,  законів про боротьбу з корупцією,  про статус народного депутата України у зв'язку  з  ненаданням  відповіді  і  матеріалів  на   депутатські звернення  і запит щодо нецільового використання коштів Державного бюджету посадовими особами Кабінету Міністрів та щодо  неналежного реагування  Генеральної  прокуратури  України  на  запити  з цього питання. Прошу проголосувати ці два запити.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Група народних  депутатів  (Кириченко,  Журавський,  Степура) звертається  до  голови  Вищого арбітражного суду України стосовно порушення  прав  та  законних  інтересів  колективу   акціонерного товариства   "Херсоннафтопереробка"   у   зв'язку   з   прийняттям арбітражним судом рішення,  що не відповідає фактичним  обставинам справи. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження до складу депутатської фракції Комуністичної    партії   України   народного   депутата   України Анастасієва Валентина Олексійовича.  З чим ми його і поздоровляємо (Оплески).

 

     Шановні колеги!  У  нас  ще  є  19  хвилин.  Сьогодні  в  нас записалися представники фракцій із заявами. Від фракції Руху слово надається  депутату  Удовенку  Геннадію  Йосиповичу.  За  ним буде виступати депутат Красняков від фракції комуністів.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Уже тривалий час у Верховній Раді з ініціативи фракції комуністів розглядається питання  про  приєднання  Верховної  Ради  України  до  Угоди  про Міжпарламентську  Асамблею  держав  -  учасниць  СНД.  Його  знову внесено в перелік питань,  які підлягають розгляду на цьому тижні. Проте скільки раз це питання не  ставилося  на  голосування,  воно жодного разу не набирало потрібної кількості голосів.

 

     Здавалося б   (так   підказує  логіка),  не  варто  витрачати дорогоцінного часу - зняти його з порядку денного,  адже через  це потерпають  проекти  законів  із економічних та соціальних питань, прийняття яких конче потрібне,  щоб вивести країну  з  економічної кризи  й  поліпшити  добробут  нашого  народу.  В  запропонованому народним депутатом Симоненком проекті постанови про приєднання  до Угоди   про  Міжпарламентську  Асамблею  держав  -  учасниць  СНД, підписаної в  Алма-Аті  27  березня  1992  року,  ігнорується  той важливий факт,  що 16 січня 1996 року вступила в дію Конвенція про Міжпарламентську Асамблею держав - учасниць СНД. Саме ця конвенція стала головним і визначальним документом,  який регулює діяльність МПА на сучасному етапі, в тому числі і членство в цій організації.

 

     Шановні депутати!  Ще в 1995  році  міністерства  закордонних справ,  юстиції  та  зовнішніх  економічних  зв'язків  і  торгівлі України   зробили   аналіз   усього   комплексу   документів,   що регламентують   статус   та   діяльність   МПА,  їх  відповідність національним інтересам України  на  сучасному  етапі  й  на  більш віддалену перспективу.  Цей аналіз беззаперечно засвідчив, що нині відбувається    процес    поступового    перетворення    МПА     з консультативного  органу СНД на державний інститут із відповідними повноваженнями владного характеру. В документі, про який іде мова, також  не  визначаються  фінансові  наслідки приєднання України до МПА,  а  йдеться  про  20  відсотків   бюджету   Міжпарламентської Асамблеї.

 

     Можна б  сьогодні  було  навести багато аргументів на користь неприєднання України до Міжпарламентської  Асамблеї.  Від  фракції народними   депутатами  Удовенком,  Чорноволом,  Зваричем  внесено проект постанови про неприйнятність  проекту  постанови,  внесеної народним   депутатом  Симоненком.  Ми  наполягаємо  на  тому,  щоб відповідно до Регламенту наш проект було проголосовано до розгляду питання по суті. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Красняков.   Фракція  Компартії.  За  ним  -  депутат Кононов.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии   Украины.   Уважаемые избиратели!   Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги, уважаемые просвещенцы, все те, кто учит  и  кто  учится!  31 декабря 1998 года принят Закон Украины о Государственном  бюджете  Украины  на  1999  год.  При  обсуждении проекта  закона по настоянию депутатов-коммунистов,  а конкретно - Пасечной,  Цибенко,  членов Комитета Верховного Совета Украины  по вопросам  науки  и  образования,  мы проголосовали за выделение на систему образования дополнительно 500 миллионов гривень.

 

     Напоминаю, что  указанная   сумма   выделена   нами   целевым назначением  для  реализации статьи 57 Закона об образовании,  что четко зафиксировано в стенограмме заседания.

 

     11 января 1999 года на  имя  Председателя  Верховного  Совета Ткаченко  Александра Николаевича поступило письмо Премьерминистра, где утверждается, что указанные 500 миллионов гривень направляются не  на  реализацию  статьи  57  Закона об образовании,  а на нужды образования в целом.

 

     Премьер-министр настаивает  на  том,  чтобы   из   этих   500 миллионов  гривень  направить  на  оплату  проезда  в общественном транспорте студентов и учащихся ПТУ (а это уже кредитование  наших транспортников) 100 миллионов гривень,  на изготовление документов нового образца - 15 миллионов гривень и на погашение задолженности по заработной плате - 385 миллионов гривень, хотя мы хорошо знаем, что в бюджете отдельной строкой выделено  1  миллиард  61  миллион гривень   -   погашение   этой   задолженности.   Таким   образом, проигнорировано решение Верховного Совета по  статье  4  Закона  о Госбюджете, за которую проголосовало 307 народных депутатов.

 

     Подробный анализ стенограммы четко подтверждает, что статья 4 Закона о Госбюджете не была бы проголосована в целом,  если  бы  в проект  не  были  включены  названные  500 миллионов на выполнение статьи 57 Закона об образовании.

 

     На этапе подготовки Закона о Госбюджете к подписанию  Комитет Верховного  Совета  по вопросам науки и образования получил письмо бюджетного комитета  с  заверениями,  что  средства  в  сумме  500 миллионов  гривень будут использованы по целевому назначению:  341 миллион гривень - на финансирование из местных  бюджетов  части  7 статьи   57   Закона   об  образовании  (выплата  за  выслугу  лет просвещенцам) и 158 миллионов - на финансирование  из  Госбюджета. Считаем, что такие игры вокруг уже принятого закона недопустимы.

 

     Мы требуем на законном основании направить средства на начало реализации  статьи  57  Закона  об  образовании.  Мы  поддерживаем Комитет Верховного Совета по вопросам науки и образования, который единогласно принял решение о направлении дополнительных средств на начало  реализации  статьи  57.  В  случае игнорирования Кабинетом Министров принятого нами решения фракция  Коммунистической  партии Украины требует рассмотрения вопроса о реализации статьи 57 Закона об образовании в пленарном режиме.

 

     На конкретном примере мы еще и  еще  раз  убеждаемся,  что  в стране  так  и продолжается:  давление силы стало сильнее давления совести,  и самое страшное - закона.  А  предыдущему  выступающему могу  сказать  одно:  мы  в  законном порядке решаем вопрос,  он в законном порядке внесен в повестку дня третьей  сессии  парламента этого созыва.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Кононов від фракції зелених. За ним

- депутат Шуфрич від СДПУ(о).

 

     КОНОНОВ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Партія зелених  України. Вельмишановний  пане  Голово!  Шановні  колеги депутати!  Сьогодні останній день,  коли  Верховна  Рада  може  вирішити  питання  про надання    Україні    22   мільйонів   доларів   від   міжнародних природоохоронних організацій.  Ці гроші нам дарують як гуманітарну допомогу,  щоб ми перестали руйнувати власне небо та вбивати самих себе.

 

     Але, на жаль, за всієї моєї поваги до вас, до депутатів, мушу сказати,   що  Партія  зелених  бачить,  що  більшості  парламенту наплювати на екологічні проблеми  і  в  кінцевому  підсумку  -  на здоров'я  людей.  Ясна  річ,  перед  виборами  більше  подобається займатися політичними балачками і власним рейтингом.

 

     Весь світ із жалем дивиться на нас і надсилає  нам  допомогу, щоб ми,  нарешті,  перебудували заводи, які забруднюють навколишнє середовище.  А ми не  можемо  за  місяць  знайти  15  хвилин,  щоб погодитися на прийняття 22 мільйонів доларів.  Може,  ви заплатите ці гроші зі своєї  кишені?  Ми  вимагаємо  позачергового  розгляду цього питання, поки в парламенту залишився час.

 

     Україні конче  треба  перебудувати шкідливі виробництва,  чиї продукти руйнують озоновий шар і  провокують  величезне  зростання кількості  онкологічних  захворювань.  Якщо замість голосування за вступ до Міжпарламентської  Асамблеї  весь  парламент  вивезти  на екскурсію  не в ліс,  а в онкологічний центр,  ви самі побіжите за цима 22 мільйонами доларів.  Давайте пошлемо всі ці союзи до чорта лисого.  Здоров'я  окремої,  навіть  найнезначнішої  людини  -  це проблема у сто разів реальніша і важливіша,  ніж будьяка політична заява.

 

     Тому Партія зелених звертається до вас: давайте планетарні,  стратегічні питання,  що можуть  впливати  на якість життя наших нащадків,  виводити за рамки повсякденних справ і не прив'язувати їх до тривіальних політичних проблем сьогодення. Історія не пробачає короткозорості.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат  Шуфрич  від  Соціал-демократичної партії (об'єднаної). За ним - депутат Правденко.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область).  Фракція Соціалдемократичної   партії   (об'єднаної).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Ви знаєте,  що в  Закарпатті  дуже сильний снігопад.  Загальний сніговий покрив підвищився за останні дні до 60 сантиметрів у низинних районах області та до 2 метрів 10 сантиметрів  у  горах.  На найближчу добу передбачається подальший снігопад, а також ожеледі, ожеледиця на дорогах.

 

     Шановні колеги!  За станом на дев'яту годину ранку 16  лютого на   автошляхах   області  забезпечений  рух  на  Латірському  (це автострада  Чоп-Київ),  Ужоцькому  (автострада  Ужгород-Львів)  та Яблуницькому  перевалах.  Та,  на жаль,  місцями шлях запруджений, покриття сніжне і частина дороги звужена валками снігу.

 

     На деяких автодорогах місцевого  значення  взагалі  припинено рух.  Через  значний  сніговий  покрив відбувається інтенсифікація лавинних процесів.  У  результаті  сходження  снігової  лавини  11 лютого  1999  року  в  селі  Колочава Міжгірського району засипано будинок,  в якому залишилася жінка,  Григоренко Олена  Михайлівна. Для  проведення  пошукових  робіт задіяно 160 чоловік.  Та товщина снігу над будівлею становить 20 метрів.

 

     12 лютого 1999 року  зійшла  снігова  лавина  на  Торунському перевалі,  в  результаті  чого  було  припинено рух через перевал, роботи по його розчищенню продовжуються.

 

     13 лютого 1999 року зійшли лавини в Рахівському,  Тячівському та  Міжгірському  районах.  Значний  сніговий  покрив  призвів  до руйнування будівель і дахів.  Усього  по  області  внаслідок  цієї стихії  зруйновано  або перебувають в аварійному стані 8 будівель, зруйновано дахи на 42 будівлях  та  219  спорудах,  підтоплено  55 будівель.

 

     У зв'язку  з випаданням дощу та різким таненням снігу в місті Виноградові за станом на дев'яту годину 16 лютого  вже  підтоплено 55 будинків.

 

     Налипання мокрого  снігу  11  лютого 1999 року стало причиною повного  знеструмлення  134  населених   пунктів   та   часткового знеструмлення 22 населених пунктів.

 

     За станом  на  восьму  годину  16 лютого залишаються повністю знеструмленими два населених пункти,  частково - 13. Відключені 83 будівлі.   Аварійні  роботи  проводять  14  бригад.  У  зв'язку  з налипанням  мокрого  снігу  та  відсутністю  електроенергії  немає зв'язку з 15 населеними пунктами.

 

     Хочеться відмітити     роботу     працівників    Міністерства енергетики,  Держкомзв'язку,  а також особового складу  військових частин.  Хочеться  нагадати,  що  розпорядженням голови корпорації "Укравтодор" виділено два роторних снігоочищувачі та,  на жаль, на місце  прибув  тільки один.  Я звертаюся до Володимира Опанасовича Герасимчука з проханням терміново надіслати другий  снігоочищувач, він украй потрібний.

 

     Схожі процеси спостерігаються і в Чернівецькій області.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Я  звертаюся  до  вас  із проханням активізувати контроль Верховної Ради за діяльністю уряду та  органів  місцевої  виконавчої  влади  у зв'язку з продовженням надзвичайної ситуації та надати потерпілим необхідну допомогу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово  надається  депутату  Правденку   від фракції "Громада". За ним буде виступати депутат Онопенко.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Спасибі. Шановний  Голово!  Шановні  колеги!  Я  давно   чекав   можливості виступити з цією заявою.

 

     12 січня  нинішнього року газета "Голос України" опублікувала фотографії розкішних  котеджів  із  містечка  під  назвою  "Золоті ворота"  під  Києвом.  Поруч  було  вміщено  фото  і  деяких інших приватних новобудов.  Було вказано і  два  прізвища  власників.  А стосовно  встановлення  інших  газета  рекомендувала звернутися до глави президентської Адміністрації Миколи Білоблоцького.

 

     Газета мусила ще двічі - 15 та 20 січня повертатися  до  цієї теми.  Потім ми ще подали й огляд листів, бо єдиною реакцією на ці матеріали була  демонстрація  Генеральним  прокурором  України  по багатьох   телеканалах   і   роздача   газетярам  фотографій  мого недобудованого будинку,  де  є  тільки  стіни  з  цегли  і  дах  з руберойду.  Причому  паркан  із  звичайного каменю перетворився на гранітний,  а  звичайнісінький  понижуючий  трансформатор   -   на підстанцію. Перебільшення вартості в устах Генпрокурора - в десять разів. Підкреслюю, в 10 разів!

 

     Мене не дивує ні  інформаційний  шантаж,  ні  нинішні  методи боротьби з газетними виступами. Мене взагалі вже нічого не дивує в нашій державі.  Але  хочу  доповісти,  що  позицію  газети  широко підтримали читачі.  Лише під одним із листів від Героя Радянського Союзу Стефанюка з Ніжина  стоїть  ще  27  підписів.  А  всього  за короткий  період  надійшло  понад  20  листів  з  різною кількістю підписів під кожним.  Це означає лише одне -  газета  потрапила  в точку. І це також означає, що газета продовжить порушену тему.

 

     Ми, газетярі,  далеко  не  завжди  зможемо  вказати власників палаців.  Звичайно,  в  першу  чергу  нас   цікавлять   працівники бюджетної  сфери.  Але  ми  можемо  обіцяти,  що  укладемо  вельми вірогідну фототеку палаців,  які звели державні  чиновники  різних рівнів.

 

     Пропоную поставити   на  голосування  питання  про  створення депутатської слідчої комісії для вивчення обсягів нерухомості, яка належить  керівникам держави і уряду,  першим особам міністерств і відомств та інших республіканських структур (і аналогічно  зробити на  рівні  областей,  міст  і  районів),  і  внесення законодавчих пропозицій.   Експеримент    "Голосу    України"    показав,    що підпорядковані  Кабміну  і  не  підпорядковані  йому правоохоронні структури цим  займатися  не  будуть.  Отже,  прошу  поставити  на поіменне  голосування  пропозицію  про  утворення слідчої комісії. Проект постанови мною було зареєстровано і  роздано  ще  3  лютого цього року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Депутат Онопенко,  група "Незалежні", за ним Кононенко - НДП.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Голова  Української соціалдемократичної партії. Заява депутатської групи "Незалежні" з приводу акції протесту гірників:

 

     "Соціально-економічна ситуація в шахтарських регіонах України продовжує   загострюватися.   Зростає   сума   заборгованості   із заробітної  плати.  На  сьогодні  вона  становить  2  мільярди  42 мільйони  гривень.  470  мільйонів  гривень  становить  сума боргу шахтарям-інвалідам,  які  втратили  здоров'я  на  виробництві.  На окремих  шахтах працівники не бачили зароблених грошей протягом 14 місяців.    Катастрофічно    підвищується    рівень    виробничого травматизму.  Тільки в 1998 році загинуло 363 працівники,  у цьому році - 33.  Внаслідок постійних невиплат  зарплати  та  погіршення умов   праці   у  трудових  колективах  склалася  вкрай  напружена моральнополітична,  психологічна  атмосфера.  Люди   доведені   до відчаю.

 

     Нещодавно виповнилося   40   днів   від  дня  смерті  шахтаря Олександра  Михалевича,  який  здійснив  акт  самоспалення   перед будинком  Луганської обласної державної адміністрації.  Тепер його приклад готові повторити ще кілька гірників.

 

     На знак протесту проти незаконних затримок  заробітної  плати 22  гірники  не  залишають територію шахти імені Баракова.  Вимоги шахтарів законні  і  справедливі:  погасити  борги  із  заробітної плати, забезпечити її регулярну щомісячну виплату, поліпшити умови праці.  Влада,  чиновники залякують  шахтарів.  Так,  нещодавно  в Донецьку   було   жорстоко   побито  голову  дільничного  комітету Незалежної профспілки гірників  України  (шахта  імені  Засядька). Напевно,  господарі  високих  чиновницьких  кабінетів забули уроки минулих  акцій,  протести  гірників,   забули,   як   під   гуркіт шахтарських  касок  ішли  у  відставку  керівники урядів.  Мабуть, нічому їх не навчили  і  події  у  сусідній  Румунії,  де  шахтарі продемонстрували,  на  що  вони здатні у разі невиконання державою своїх зобов'язань.

 

     Створюється враження,  що певні  політичні  сили  свідомо  не бажають,  аби вимоги шахтарів були виконані.  Очевидно, дехто дуже зацікавлений  у  дестабілізації  соціальноекономічної  ситуації  у країні  в рік президентських виборів,  бо як інакше можна пояснити фактичне ігнорування справедливих вимог шахтарів?!

 

     Застерігаємо, що ця  цинічна  гра,  в  якій  страждають  люди праці, може дорого коштувати її авторам.

 

     Депутатська група  "Незалежні"  заявляє  про  свою  підтримку справедливих   та   обгрунтованих   соціально-економічних    вимог Незалежної  профспілки  гірників України та Профспілки працівників вугільної промисловості.  З метою не допустити остаточного розвалу вітчизняної    вугільної   промисловості,   а   також   соціальної дестабілізації в Україні група "Незалежні" вважає за необхідне:

 

     1. Переглянути обсяги  бюджетного  фінансування  у  вугільній промисловості на 1999 рік,  збільшити обсяги фінансування галузі в цьому році до 5 мільярдів гривень.

 

     2. Забезпечити щомісячну виплату поточної  заробітної  плати, розробити графік погашення заборгованості.

 

     3. Посилити  відповідальність  керівників  шахт,  відповідних посадових осіб за невиконання законодавства  України  про  охорону праці".

 

     І останнє:  "Заслухати  звіт  уряду  про  хід  переговорів  з представниками шахтарських профспілок".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні   колеги!   Ми   використали   час, відведений для заяв.

 

     Я оголосив   ще   депутата  Кононенка.  Будь  ласка.  Депутат Кононенко від НДП.

 

     КОНОНЕНКО Ю.С., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 181,  Харківська  область).  Фракция Народно-демократической партии.  Уважаемые народные депутаты! 1999 год Организацией Обединенных Наций обявлен  Международным  годом пожилых людей. Кому, как не нам, решать сегодня в Украине проблемы оказания помощи людям пожилого возраста. Я обращаюсь к вам и прошу поддержать   почин  "Шефскую  помощь  -  пожилому  человеку!"  Это движение снизит социальное напряжение,  даст  конкретную  адресную материальную  помощь  налогоплательщиками людям пожилого возраста, которых сегодня в нашей стране 14  миллионов  человек.  Программой почина предусмотрено решить две, пожалуй, самые основные проблемы: в 1999 году охватить шефской помощью всех, кто находится за чертой бедности  в  течение  3-5  лет;  поднять жизненный уровень пожилых людей до соответствующего показателя развитых зарубежных стран.  И это   возможно,   если  решить  вторую  задачу:  полярно  изменить отношение к налогоплательщикам,  к той  категории  людей,  которая формирует  бюджет Украины,  но почему-то является самым бесправным классом.  Мы должны,  мы  обязаны  перевести  налогоплательщика  с нижней  социальной  ступени,  проявить  к нему заботу,  внимание и любовь.

 

     Я хочу,  чтобы каждый гражданин Украины осознал, что он пусть потенциальный,  но законопослушный налогоплательщик;  чтобы с этой трибуны  каждый  начинал  свое  выступление  со  слов   "уважаемые налогоплательщики!".

 

     Программой почина   предусмотрено   увеличить   в  1999  году количество налогоплательщиков в 2 раза,  а за 5 лет - в 10 раз,  а значит, увеличить и бюджет Украины во сколько раз? Правильно, в 10 раз!

 

     За 5 лет отношение  числа  налогоплательщиков  к  численности населения должно стать 1:10,  как в любом государстве, а не 1:100. А в некоторых районах Украины (вдумайтесь!) 1:700.

 

     Уважаемые экономисты,  юристы,  политики!  Никто не решит  ни одной проблемы, пока в стране будет один с сошкой, а 700 человек - с ложкой!  Я понимаю,  сейчас возмутятся некоторые,  которые умеют только  потреблять  и  хорошо  себя чувствуют в обществе,  которое подругому  не   назовешь,   как   диктатура   чиновника.   Сегодня налогоплательщик в Украине не имеет даже социального статуса. Если хотите,  диктатура налогоплательщика - вот  решение  всех  проблем сегодняшнего этапа развития нашего общества.

 

     Я обращаюсь  к  вам,  уважаемые налогоплательщики,  уважаемые народные депутаты,  общественные организации, политические партии, люди доброй воли,  и призываю вас поддержать почин "Шефскую помощь

- пожилому  человеку!"  Помните:  Украина  станет  в  один  ряд  с высокоразвитыми   государствами   только  в  одном  случае,  когда налогоплательщикам в нашей стране платить налоги будет  выгодно  и почетно.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Я хотів би, щоб ми порадилися. В нас склалася така традиція,  що коли ми розпочинаємо пленарний тиждень,  то всі роблять  заяви  від фракцій.  У нас виступили представники шістьох фракцій,  ще три керівники фракцій просять  слово.  Надамо  слово? Будь ласка, депутате Вінський. За ним - депутат Вітренко.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція   виборчого   блоку Соціалістичної   партії  України  та  Селянської  партії  України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Вже більше  півроку  наша  фракція  настійливо  добивається того,  щоб Україна йшла,  маючи якийсь певний затверджений законом  курс.  Ми цей  курс  виклали  в  засадах  внутрішньої і зовнішньої політики, поданих  на  попередній  сесії.  Цей  документ  не  було  прийнято Верховною Радою, проте він залишається актуальним і сьогодні.

 

     Наша фракція  настійливо  просить,  щоб  ми  наблизили термін розгляду цього документа з тим,  щоб дії Верховної  Ради  протягом цієї сесії мали якусь канву і визначений законом порядок.

 

     Друге. Продовжується практика грубого порушення закону...

 

     ГОЛОВА. Депутате   Вінський,   ви   маєте   на  увазі  засади внутрішньої і...

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В. Так.

 

     Друге. Продовжується практика грубого порушення законності та конституційного ладу,  тобто невиплата заробітної плати та пенсій, а  на  сьогоднішньому  етапі  до  цього   ще   додалися   злочинне розтягування   і  розпродаж  землі,  що  здійснюються  під  тиском виконавчої влади.  На наш  погляд,  через  ці  дії,  які  сьогодні здійснюються під керівництвом Кабінету Міністрів, ми повинні знову повернутися до питання про довіру уряду,  тому що  уряд  продовжує проводити ту ж лінію, яка була і до цього часу.

 

     Ми підтримуємо   виступ   комуніста  Краснякова  про  те,  що необхідно повернутися до статті 57 Закону про освіту і забезпечити повну  її  реалізацію.  Члени  нашої  фракції  подали  відповідний документ у Верховну Раду,  і я також просив  би  наблизити  термін розгляду цього документа.

 

     Відбувся з'їзд селян.  Він перетворився значною мірою у фарс. На трибуну з'їзду було запрошено фермера  приватного  підприємства "Лісовичі"  Марушака,  який замість того,  щоб обговорити проблеми агропромислового комплексу, вдався до брутального наклепу і брехні на   адресу  народних  депутатів  Олександра  Мороза  і  Валентини Семенюк.

 

     Хочемо сказати,  що відповідно до рішень Київського обласного арбітражного  суду  від  18  липня  та 15 жовтня 1998 року визнано недійсною реєстрацію цього приватного підприємства і доведено,  що цей приватний підприємець просто вкрав у селян землю.  І саме таку людину,  яка вкрала в селян землю,  випускають на  трибуну  такого високого зібрання. Ми вважаємо це політичним фарсом і недопустимим у роботі вищих органів нашої влади.

 

     І на  закінчення.  Група  народних  депутатів  звернулася  до Голови   Верховної  Ради  з  приводу  фальсифікування  Закону  про столицю.  Розуміючи важливість цього закону, ми хотіли б, щоб було прискорено   розгляд   ситуації  стосовно  цього  закону,  щоб  ви відновили статус-кво, і ми мали справді закон...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Вимкніть мікрофон. Слово надається депутату Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Жир, і завершуємо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция. В эти дни наша страна отмечает десятилетие со дня окончания  афганской  войны.  И  когда открываются  памятники  и  раздаются слащавые речи,  то становится только больнее за афганцев,  которые  выполнили  свой  долг  и  от которых государство отвернулось.

 

     Безусловно, афганская  война  -  это  очередное  преступление партийной номенклатуры,  которая развязала бессмысленную и  никому не  нужную войну.  Однако тысячи жертв (это не только те,  которые полегли в годы войны,  но и матери, оставшиеся без сыновей, вдовы, не дождавшиеся мужей,  дети, лишенные возможности нормально жить и учиться) - это  все  долги,  по  которым  сегодня  должна  платить Украина.

 

     Вот почему  нам  сегодня  надо  и  принимать  соответствующие законы, и обеспечивать их выполнение для того, чтобы данные льготы получали люди, заслужившие их.

 

     Это льготы не только афганцев,  но и чернобыльцев. Это многие другие вопросы.  Как же это решить? Без рассмотрения Меморандума о политике   экономических  реформ,  который  правительство  Украины подписало с Международным валютным фондом аж до 2001 года,  эти  и многие другие вопросы не решить.

 

     Поэтому, Александр  Николаевич,  мы просим вас на этой неделе внести  рассмотрение  меморандума  в  повестку  дня  сессии.  Наши предложения внесены,  повестка дня на сессию в целом сформирована. Это регламентная норма, она должна быть выполнена.

 

     Следующий вопрос. Афганская война прошла, но боль Афганистана не улеглась.  И сегодня нельзя отворачиваться от того,  что творит режим Талибана в Афганистане.

 

     Декреты Талибана прежде всего говорят о совершенно чудовищном отношении в этой стране к женщинам.  Как минимум осталось 50 тысяч афганских вдов. Женщины в Афганистане под влиянием режима Талибана лишены  права  работать,  получать  образование,  лишены  права на здравоохранение,  им не разрешают выходить из  дому.  И  талибанцы избивают  их  палками,  если  они  нарушат  какой-либо из декретов Талибана.

 

     Более того,  доходит совершенно до зверских вещей. 14 октября 1996  года  десятилетней  девочке были отрублены пальцы рук за то, что она посмела накрасить ногти лаком.

 

     Это происходит сегодня в том мире,  в котором мы все живем. И поэтому  фракция  Прогрессивной  социалистической  партии  Украины считает,  что наш Комитет по иностранным делам должен этот  вопрос рассмотреть,  и  думаем,  что  такое  протокольное поручение будет дано.

 

     И последнее.  Александр Николаевич! Мы настаиваем на переводе работы   сессии  в  чрезвычайный  режим  и  внесли  проект  такого постановления.  Также  мы  настаиваем,  чтобы   на   этой   неделе рассматривался  проект  Закона  о  пенсионном обеспечении.  Больше откладывать этот вопрос недопустимо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жир від фракції "Реформи-центр".

 

     ЖИР О.О.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   35, Дніпропетровська область). Фракція "Реформи-центр". "Заява фракції "Реформи-центр" щодо діяльності голови Комітету Верховної  Ради  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби  з  організованою  злочинністю  і   корупцією   народного депутата України Кармазіна Юрія Анатолійовича.

 

     Ми, народні депутати України,  члени фракції "Реформи-центр", змушені звернутися з політичною заявою у зв'язку з ситуацією,  яка склалася  в  комітеті внаслідок дій голови комітету,  представника фракції  "Громада",  народного  депутата  України  Кармазіна.   За півроку  роботи  керівник  комітету  всупереч  законам України про постійні комітети Верховної Ради  України,  про  статус  народного депутата  України  та  Регламенту Верховної Ради України спрямовує діяльність  комітету  не  на  законотворчу  роботу  та   вирішення нагальних    загальнодержавних    потреб,    а   на   забезпечення вузькопартійних інтересів "Громади",  захист окремих осіб - членів цієї  фракції,  які  притягуються до кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

 

     Народний депутат  Кармазін  та  члени  комітету  від  фракції "Громада"  стали  на  шлях  використання  комітету  Верховної Ради України як власного  політичного  інструмента  в  розпочатій  ними боротьбі  з  правоохоронними  органами  України  з метою уникнення справедливої   кримінальної   відповідальності   лідера    фракції "Громада" - народного депутата Лазаренка та його оточення.

 

     Голова комітету   не   гребує   використанням   неетичних  та аморальних методів з  метою  досягнення  зазначених  цілей.  Проти членів  комітету,  які  займають  принципову  позицію  в  питаннях боротьби з корупцією на засіданнях комітету, пан Кармазін дозволяє собі  та  представникам фракції "Громада" прямі погрози та образи. Такі дії Кармазіна унеможливлюють  його  подальше  перебування  на посаді голови комітету.

 

     У зв'язку  з  вищенаведеним  та  грубим порушенням квоти щодо розподілу   між   фракціями   керівництва   комітетами   вимагаємо термінового  розгляду Верховною Радою України питання про усунення члена фракції "Громада" від керівництва Комітетом  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

 

     Для цього пропонуємо утворити спеціальну депутатську  комісію з представників усіх депутатських фракцій та груп, тому що Комітет з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України, який очолює представник фракції "Громада", розглядатиме це питання упереджено.  Пропонуємо заслухати  питання про  роботу  комітету  у двотижневий термін на засіданні Верховної Ради України".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Стосовно всіх заяв,  у  яких  було  порушено питання про надання доручень.  Це буде зроблено. Щодо питання, яке порушив  депутат  Шуфрич,  ми  дамо  доручення  заступнику  Голови Верховної  Ради Віктору Володимировичу Медведчуку.  Він візьме під контроль виконання заходів,  передбачених постановами про  надання допомоги   Закарпатській   області,   а   також,   безперечно,   і Чернівецькій області.

 

     Щодо питання  про  створення  слідчої  комісії,  яке  порушив народний  депутат  Правденко.  У  вас  на руках є цей документ,  я прошу,  ви його розгляньте,  і тоді ми включимо  його  до  порядку денного і розглянемо.

 

     Я ставлю  на  голосування пропозицію про включення до порядку денного питання , яке вніс народний депутат Правденко.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Щодо заяви депутата Вінського про наближення терміну розгляду двох законопроектів...  (Шум у залі).  Прошу,  не заважайте,  будь ласка.  Депутат Вінський вніс пропозицію  про  наближення  терміну розгляду  двох  законопроектів.  Ми  обов'язково ці дві пропозиції розглянемо  і  наступного  понеділка,  безперечно,  домовимося  на засіданні Погоджувальної ради про включення їх до порядку денного.

 

     Народний депутат  Вітренко порушила ряд питань,  у тому числі про меморандум. Як мені доповіли, це питання було розглянуто вчора на  засіданні Погоджувальної ради.  Валерій Павлович Пустовойтенко повернувся з відпустки.  Ми зараз за вашою участю домовимося, коли це питання буде включено до розгляду. Визначимося лише в сесійному залі, на коли це питання ставити.

 

     Щодо питання про пенсійне забезпечення

- це справа профільного комітету,  головою якого є депутат Віталій Іванович Луценко. Коли внесете цю пропозицію, тоді ми, безперечно, поставимо його на розгляд у першочерговому порядку.

 

     І щодо  надзвичайного  режиму проведення сесії.  Для того щоб вводити надзвичайний  режим,  потрібен,  мабуть,  закон,  який  би тлумачив,  що значить надзвичайний режим, чи можна проводити сесії Верховної Ради в надзвичайному режимі.  Я  просив  би  підготувати такий проект. Ми його розглянемо в профільному комітеті. Думаю, що це питання заслуговує на увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!   Я   хотів   з   вами   порадитися. Генеральний  прокурор  просить  три  хвилини.  Надамо слово?  Будь ласка.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.,  Генеральний   прокурор   України.   Шановні депутати!  У  зв'язку  з  тими  обставинами,  які склалися навколо розгляду   подання   прокуратури   стосовно   народного   депутата Лазаренка, я прийняв рішення звернутися сьогодні до вас із заявою.

 

     Як вам  відомо,  14  вересня  1998 року відповідно до чинного законодавства на підставі  зібраних  доказів  мною  була  порушена кримінальна   справа   проти   народного   депутата  Лазаренка  за розкрадання  державного  майна  в   особливо   великих   розмірах, незаконне  відкриття  та  використання  за межами України валютних рахунків,  приховування  на  них  валютної  виручки,   зловживання посадовим  становищем.  Тобто  за  статтями  81,  861 і частиною 2 статті 165 Кримінального кодексу України.

 

     Об'єктивним розслідуванням,   незаперечно,    доведено,    що Лазаренко,    перебуваючи   на   державній   службі   і   займаючи відповідальні  посади  представника  Президента  України,   голови обласної  ради народних депутатів,  голови обласної адміністрації, першого віце-прем'єра,  Прем'єр-міністра України,  протягом  1993- 1997  років  скоїв розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах у сумі 2 мільйони 96 тисяч 237 доларів  США.  Крім  того, внаслідок   зловживання   посадовим   становищем   згідно  з  його розпорядженнями протягом 1996-1997 років на благоустрій  території дачі  в Пущі-Водиці було незаконно витрачено за рахунок проведення природоохоронних заходів 964 тисячі 400 гривень державних  коштів. Лазаренком  допущені  незаконне  використання валютних рахунків за межами України та приховування валютної виручки на суму 4 мільйони 419 тисяч 194,35 швейцарського франка і 1 мільйон 173 тисячи 302,1 долара США.

 

     Відповідно до вимог  Конституції,  дотримуючись  встановлених законом гарантій депутатської недоторканності, мною 21 грудня 1998 року  внесено  до  Верховної  Ради  подання  про  дачу  згоди   на притягнення  до  кримінальної  відповідальності  й арешт народного депутата України Лазаренка.  Рішення про арешт мною було прийнято, виходячи  з  тяжкості  скоєного злочину,  що являє собою підвищену суспільну небезпеку,  з того, що Лазаренко постійно ухиляється від явки до слідчого Генеральної прокуратури на допит та щоб запобігти негативному впливу Лазаренка на подальше розслідування фактів його причетності  до  скоєння  інших злочинів.  На порушення Регламенту замість    звичайної    процедури    визначення    законності    і обгрунтованості  подання Комітетом Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України допущено не лише зволікання з розглядом подання,  а й інші грубі порушення,  пов'язані з виходом комітету за  межі  його компетенції.  На вимогу окремих членів комітету їм були надані для ознайомлення  матеріали  кримінальної  справи,   і   ці   депутати практично допущені до дослідження поданих доказів.

 

     Під час  розгляду  15  лютого 1999 року нашого подання окремі члени  комітету  вдавалися  до  образ  представників   Генеральної прокуратури.  Більшість  членів  комітету проявляла тенденційність оцінки та перекручення доказів,  що підтверджують вину Лазаренка в скоєнні злочину, з метою сприяння ухилення ним відповідальності.

 

     Не зважаючи  на  те,  що від початку розгляду подання членами комітету була визнана законність внесеного подання,  в подальшому, всупереч   наявним   доказам,  були  зроблені  висновки  про  його незаконність та необгрунтованість.  Така обстановка змусила декого з членів комітету залишити його засідання.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Олексійовичу, будь ласка, завершуйте.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.  Я хочу звернути увагу членів комітету на те, що згідно з домовленістю  із  швейцарською  стороною,  ми  повинні слухати це питання в закритому режимі. Однак народні депутати, які є членами цього комітету,  настоюють на розгляді цього питання  на відкритому засіданні Верховної Ради.

 

     Я вважаю за необхідне довести до вашого відома,  що якщо дане питання буде слухатись на відкритому засіданні Верховної Ради,  то це  завдасть  відповідної  шкоди інтересам держави,  оскільки буде суперечити інтересам держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Олексійовичу, дякую.

 

     Шановні колеги!  Ви знаєте,  що в нас відповідно до  розкладу засідань,  який  ми  вчора  затвердили на засіданні Погоджувальної ради і який сьогодні вам роздано,  це питання внесене  до  порядку денного на завтра. Тому я пропоную: давайте ми не будемо витрачати часу й говорити те, що не відповідає дійсності.

 

     Шановні колеги!  Завтра першим  питанням  в  порядку  денному стоїть  питання про дачу згоди на притягнення до відповідальності, і ми в повному обсязі за Регламентом будемо визначатися.

 

     Слухається проект постанови...  (Шум у залi). Шановні колеги! Представники    регламентного   комітету,   порушуючи   Регламент, заважають вести засідання.  Сядьте,  ми зараз  визначимось  залом. Сідайте, будь ласка, на місце. Як визначиться зал (Шум у залi).

 

     Шановні колеги,  я  пропоную  визначитися  залом і не вчиняти бучі.  Я ще раз пояснюю ситуацію.  Заспокойтесь,  будь ласка!  Все відповідатиме волі залу.

 

     У розкладі засідань Верховної Ради на 16- 19 лютого,  який вам роздали, це питання є. Зараз після виступу... (Шум у залi).

 

     Я роблю  зауваження  голові  Комітету  з  питань  Регламенту. Голова  Комітету  з  питань  Регламенту  наполягає  на  слові  для репліки.  Прошу  визначитись.  Хто  за  те,  щоб  надати слово для репліки представнику комітету? Прошу визначитись. Iде голосування.

 

     "За" - 181.

 

     Питання процедурне.  Слово  надається  представнику  комітету депутату Чоботу. Три хвилини. Будь ласка.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановні народні депутати! Питання, яке ми будемо розглядати завтра,  якраз  і викликало виступ Генерального прокурора України. Вчора наш комітет засідав до 22 години в присутності  Генерального прокурора.  Ми  підготували  рішення.  За це рішення проголосували десять  чоловік,  один  був  проти,  один  утримався  і  один   не голосував.   Ми  прийняли  рішення,  згідно  з  яким  рекомендуємо провести відкрите засідання,  роздати  депутатам  усі  до  єдиного документи   і  просимо,  щоб  про  наше  рішення  щодо  проведення відкритого засідання знала вся Україна і щоб  усі  документи  були роздані народним депутатам.

 

     Крім усього   іншого,   я  зробив  виписку  зі  швейцарського документа і сам її вношу,  щоб її теж було роздано.  Цей  документ свідчить про зловживання саме з боку Генеральної прокуратури, якою не було представлено  жодного  доказу.  Іде  спекуляція,  суцільна спекуляція!  Я виступаю не від "Громади". Я виступаю від комітету. Я виступаю  за  те,  щоб  в  Україні  була  істина,  щоб  не  було зловживань.

 

     У цьому  питанні має бути поставлена крапка.  Має бути тільки одне - аналіз того,  що було представлено.  Комітет створив робочу групу.  Робоча  група  працювала  протягом трьох днів,  провела 11 засідань.  Слухали всіх,  висловлювалися різні думки,  і все  було запротокольовано.   Жодного   документа,   який  би  містив  прямі звинувачення  в  злочині,  нам  не  було  представлено.  Але  було посилання   на   те,  що  швейцарська  сторона  вимагає  закритого засідання.  Немає жодного документа, в якому б швейцарська сторона вимагала закритого засідання. Навпаки, швейцарська сторона писала, що надає документи для того,  щоб допомогти розслідуванню.  Але ці документи не можуть фігурувати ні в матеріалах розслідування, ні в матеріалах суду.  І вони не можуть використовуватися в  політичних цілях.

 

     А цю справу,  я вважаю,  порушено саме в політичних цілях.  Я вважаю,  що повинно бути відкрите засідання з повною  трансляцією. Треба  дати  можливість  усім  народним  депутатам,  які знають цю справу,  виступити з трибуни,  зокрема всім членам робочої  групи, яка  була  створена,  яка  працювала.  А всі матеріали ми сьогодні розмножуємо і роздамо всім народним депутатам України.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  ще  раз   інформую   вас   і радіослухачів  про те,  що згідно з рішенням Погоджувальної ради і згідно  з  дорученням  Верховної  Ради,  яке  ми  дали  на   сесії профільному  комітету  5  лютого  (ви також зрозуміли з інформації одного з представників комітету,  що комітет готовий  доповідати), завтра це питання передбачено в порядку денному і розглядатиметься першим.  Завтра ми будемо розглядати його  за  повною  процедурою. Тому  давайте  ми  зараз  приймемо,  як  то  кажуть,  одну і другу інформацію до відома і підемо далі.

 

     Коли ми розглядали звіт  Кабінету  Міністрів,  було  вирішено прийняти  відповідну  постанову  про діяльність Кабінету Міністрів України щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб  суспільства  та  розвитку  інформаційної сфери України.  У зв'язку  з  цим  на  трибуну  запрошується  голова  комітету  Іван Сергійович Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Кілька слів про те,  як  за  дорученням  Верховної  Ради  комітет   доопрацьовував пропозиції, які надійшли під час Дня уряду тут, у сесійній залі.

 

     Хочу сказати,  що  жоден  з  депутатів не порушив питання про неприйнятність  тексту,  який  пропонувався  раніше,  не  надійшло пропозицій і щодо скорочення тексту.

 

     Доопрацювання проекту,   таким   чином,  звелося  до  аналізу запропонованих доповнень стосовно прийнятності  чи  неприйнятності їх та конкретизації тексту на предмет обов'язковості та визначення термінів виконання. Це - перше.

 

     Друге. Щоб вийти з тупикової ситуації,  під час  попереднього обговорення  в  цій  залі,  як відомо,  вносилася пропозиція взяти інформацію  уряду  до  відома.  Нагадаю,  що  за   цю   пропозицію проголосувало  лише 35 народних депутатів.  У ході ж доопрацювання ця пропозиція ніким навіть не згадувалася.

 

     Комітет одностайно  підтверджує  свою  раніше   запропоновану оцінку:  визнати діяльність Кабінету Міністрів України в цій сфері незадовільною.

 

     Можна зробити висновок, що значною активною частиною народних депутатів  України,  які  взяли  участь  у  доопрацюванні  проекту постанови,  на практиці було однозначно прийнято за  основу  такий текст  і  таку  постановку  питання,  а  нинішній  текст тим паче. Підтверджена необхідність прийняття проекту розгорнутої  постанови Верховної  Ради  України,  в  якому  уперше  на  підставі реальних суспільних  вимог  містився  б  всебічний  аналіз  стану  справ  в інформаційній   сфері,   були   сформульовані   принципові  оцінки відповідної діяльності виконавчої влади,  визначено нові актуальні завдання і заходи.

 

     Обсяг проекту  через  такий характер доопрацювання дещо зріс, але в даному разі, ми вважаємо, це цілком закономірно і на користь справі.  Чим доповнено проект? Усі, навіть найменші, доповнення до тексту виділено жирним шрифтом.  Проект є у вас  на  руках,  отже, кожен  депутат  має  змогу  вдатися  до  самостійного оперативного аналізу.

 

     Означу коротко  основні   доповнення.   Констатуючу   частину розширено.   Тут  говориться  про  загрозу  інформаційній  безпеці України  (це  пропозиція  Віталія  Федоровича  Шевченка),  дається оцінка факту відсутності членів уряду під час Дня уряду... Взагалі відступлюся від тексту і скажу,  що це обурливий факт,  коли  така важлива  сфера,  як  інформаційна,  і така серйозна проблема в ній практично обходиться урядом.  Уряд ігнорує її.  Це була пропозиція Єльяшкевича.  Вона  врахована  нами.  В  преамбулі  є самокритичне визнання Верховною Радою України недостатності  власних  зусиль  і наполегливості   в   розв'язанні   проблем   інформаційної   сфери (пропозиції Вітренко, Шевченка й інших).

 

     У пунктах проекту постанови  враховані  пропозиції  депутатів Вітренко  (щодо  конкретних  строків виконання намічених заходів), Понеділка (щодо обмеження ліцензійних  повноважень  Держкомзв'язку відносно   телерадіоорганізацій),   Шевченка   (щодо   недопущення приватизації  об'єктів  інформаційної   сфери   загальнодержавного значення), Кириченка (щодо створення комп'ютерної системи правової інформації),  Алексєєва  та  Лимар  (щодо  протидії   застосуванню заходів  політичної  цензури  та  забезпечення  інформаційних прав депутатів рад усіх рівнів) та інших.

 

     Комітет доповідає,  що враховано всі вчасно подані пропозиції і навіть ті,  що надійшли у сформульованому письмовому вигляді вже після  засідання,  але  ідеї  яких  попередньо   були   підтримані комітетом.  Ми  не  змогли  врахувати лише дві пропозиції народних депутатів Лимар і Мазур,  які комітетом отримані були 11 лютого  о 17 годині 30 хвилин, тобто значно пізніше від обумовленого строку, коли проект постанови вже було здано і він уже  розмножувався  для народних депутатів.

 

     Крім того,  слід  зазначити,  що  всі пропозиції містять нові елементи,  щодо яких комітет не висловлювався.  Наприклад,  термін "зомбування", від якого комітет утримався принципово, хоча загалом і підтримав пропозицію Моісеєнка та Лимар щодо перевірки можливого використання  інформаційних  технологій із шкідливим психологічним впливом на підсвідомість людей.  Загалом, якщо не зациклюватися на певній   редакційно-емоційній   формулі,   то  треба  сказати,  що запізнілі пропозиції Лимар і Мазур,  по суті,  реалізовані в інших редакційно-   текстових  варіантах.  Я  просив  би  подивитися  на виділене жирним шрифтом. Там це помітно.

 

     Виходячи із  сказаного,  комітет  пропонує  прийняти   проект розгорнутої   Постанови  Верховної  Ради  України  про  діяльність Кабінету  Міністрів  України  щодо  забезпечення  свободи   слова, задоволення   інформаційних   потреб   суспільства   та   розвитку інформаційної сфери в Україні в редакції, яка подається комітетом.

 

     Кілька слів стосовно Тимчасової  слідчої  комісії,  створення якої  передбачено  пунктом  2 проекту постанови.  Це підтвердження рішення,  вже раніше прийнятого Верховною Радою України.  Нагадаю, що  таке  рішення  прийнято Верховною Радою за звітом Національної ради.  Комітет справді пропонує,  щоб ця комісія  створювалася  на базі комітету,  але при цьому, оскільки частина фракцій у комітеті не представлена, щоб до складу комісії могли увійти й інші народні депутати за пропозицією фракцій чи комітетів. Краще, звичайно, щоб це були профільні комітети,  тоді ця комісія,  могла  б  працювати оперативніше і кваліфікованіше.

 

     Тому ми  не подаємо списку членів комісії,  бо я переконаний, що не можна,  скажімо,  комітет у повному складі  вважати  слідчою комісією,  оскільки  в нас є й поточні законотворчі питання,  дуже важливі.  Ми можемо якусь частину членів нашого комітету  включити до складу слідчої комісії. Іншу частину запропонують депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Сергійовичу, вибачте. Я прошу не керуватися тим,  що  там  висвічено.  По-перше,  це  не  доповідь,  а  просто інформація  про  те,  що  ви  доопрацювали.  Я  просив би говорити коротше,  Іване  Сергійовичу.   Все-таки   ми   це   питання   вже обговорювали майже протягом дня. Потрібна суть того, що ми внесли. Будете давати  пояснення,  коли  голосуватимуться  пункти  проекту постанови.

 

     ЧИЖ І.С. Адаме Івановичу, я мушу надати додаткову інформацію, оскільки  тоді  простіше  пройде  голосування.  А  якщо  скоротити виступ,   то   в   остаточному  підсумку  прийняття  рішення  може затягнутися.

 

     Ми просили б затвердити головою  тимчасової  слідчої  комісії Онуфрійчука  Михайла  Яковича,  який  є  головою  підкомітету і за кваліфікацією може претендувати  на  таку  роль:  він  був  колись міністром у справах преси та інформації.

 

     І ще надійшли два усних зауваження від юридичного управління. Зауваження  такого  характеру:  День  уряду  -  це  щодо  Кабінету Міністрів,  а ми даємо доручення Генеральній прокуратурі.  Тому на прохання  юридичного  управління  ми  пропонуємо  доповнити  назву постанови:  "Про  діяльність  Кабінету  Міністрів,  інших  органів державної влади".  Тоді вмотивованим  буде  доручення  і  Кабінету Міністрів, і Генеральній прокуратурі.

 

     Є сумнів,  чи  може Верховна Рада давати відповідне доручення Службі безпеки. Мовляв, у Конституції це не регламентується. Але ж не  регламентується  чи  давати,  чи  не  давати.  Верховна  Рада, користуючись прецедентним правом,  не раз такі  доручення  давала. Думаю, треба підтримати Верховною Радою.

 

     Оце такі загальні пояснення. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Я   ще  раз  нагадую:  ми  не обговорюємо   питання   (обговорення   завершено),   а   приймаємо постанову.  Тому пропонується прийняти проект постанови за основу. Прошу визначитися.

 

     ЧИЖ І.С. Прошу підтримати.

 

     "За" - 208.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не встигли.  Ще раз ставлю на голосування  проект постанови,  про який проінформував Іван Сергійович Чиж, за основу. А потім будемо вносити доповнення, зміни. Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги,  у кого є зауваження, будь ласка. Ми прийняли проект постанови за основу. Тепер зауваження і пропозиції народних депутатів.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Фракція  НДП.  У  мене запитання до шановного доповідача й одночасно зауваження до одного з пунктів.  Ви що,  не знаєте,  як у нас управляють  інформаційною сферою? При чому тут Кабінет Міністрів?

 

     ЧИЖ І.С.   Відповідаю:   при   тому,   що  всі  міністерства, Держтелерадіо (воно в  системі  Кабінету  Міністрів,  це  один  із напрямів    управління    інформаційною    сферою),   Міністерство інформації,  яке існує і,  напевно,  буде існувати,  - це  частина Кабінету Міністрів.  Це був День уряду,  тому й претензії в цілому до Кабінету  Міністрів,  хоч  там  є  претензії  і  до  конкретних структур.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Полюхович. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний Іване  Сергійовичу!  Ви  бачите,  ми  прийняли  за  основу  проект постанови,  який з  успіхом  провалили  минулого  вівторка.  Я  не говоритиму  про  зміни  до  нього,  бо  це призведе до суперечки з наступним якимось промовцем або, так би мовити, опонентом.

 

     Адаме Івановичу,  давайте  спробуємо  прийняти  постанову   в цілому.   Ми  внесли  стільки  поправок,  комітет  стільки  всього напрацював... Ми знову включимося в той самий процес.

 

     Я пропоную  прийняти  зараз  цю  постанову  в  цілому  і   не витрачати час.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую. Я підтримую таку пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але є й письмові пропозиції. Депутат Мазур від фракції ПСПУ.  З місця,  будь ласка. Вибачте, не 5 хвилин, а 1 хвилина.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. Фракция ПСПУ. У меня особое мнение, поэтому я прошу 5 минут.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повторюю, регламент - 1 хвилина.

 

     МАЗУР О.А.  Я вам немножко процитирую переписку в "Интернете" после  указа  Президента  от  22  февраля:  Кучма подписал вариант указа,  который не был согласован с ответственными  за  информацию ведомствами.  Государство  вознамерилось  отпустить  изрядную долю рынка...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, говоріть по суті. Вам не вистачить часу, і ви наполягатимете, щоб вам його надали.

 

     МАЗУР О.А.  Кто кого выбирал...  Можно готовить почву.  Почва была подготовлена,  и потом речь шла о подготовке проекта Закона о приватизации "Укртелекома".

 

     Я хочу обяснить,  товарищи,  чтобы вы знали. Сейчас мы рубим ветки.  А суть вопроса в том,  что вся информация передается через так  называемые  "первинні мережі".  Это - все каналы телевидения, все каналы радио, "Интернет".

 

     Мои предложения.  Перше.  Вилучити   з   пункту   3   проекту постанови,  який  зачитав Іван Чиж,  слова "роздержавлення засобів масової інформації".

 

     Друге. Тимчасово,  до 2003 року,  призупинити приватизацію та реструктуризацію  засобів  зв'язку,  в тому числі первинних мереж, через которые передается,  в том числе,  и  это  детское  "порно", запрещенное  во всем мире.  Вся наша молодежь и вы все это видите. Поэтому я настаиваю на том,  чтобы до  2003  года  была  запрещена приватизация   "первинних   мереж,  поліграфічних  підприємств  та державних засобів масової інформації".

 

     Третє. Вилучити з проекту постанови пункт 10.  Мы сечем себя, как   унтерофицерша.  Сами  себе  перекрываем  выход  к  средствам массовой информации. Пункт 10 предлагаю исключить, иначе мы вообще никогда не получим эфира.

 

     Четверте. Доповнити  проект  постанови пунктом такого змісту: "У березні 1999 року на засіданні Верховної  Ради  (підкреслюю,  в березні)  розглянути  проект Закону України про захист громадської моралі та психіки  людей  від  негативного  впливу  теле-,  кіно-, відеопродукції".  Этот  проект закона лежит уже несколько лет и не рассматривается.

 

     П'яте. До 1 березня 1999 року  заслухати  доповідь  секретаря Ради  безпеки  і  оборони України про виконання Закону України про Національну програму інформатизації.

 

     Шосте. У разі невиконання цієї...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  вимкніть мікрофон.  Проект постанови розданий, ваші пропозиції теж.

 

     ЧИЖ І.С. Я відповідаю дуже коротко. Шановна колего! Практично всі ваші пропозиції враховані  в  іншому  тексті,  крім  того,  що стосується роздержавлення (я скажу про це пізніше).

 

     Пункт 10 вилучати не можна.  Ваша колега,  член вашої фракції Наталія Олексіївна Лимар на засіданні  комітету  цілком  правильно сказала  і  інші колеги її підтримали,  що народних депутатів усіх рівнів (ну,  вона говорила про депутатів Верховної Ради,  але ж це стосується  і  представницьких  органів)  просто  не допускають до засобів інформації.  Цим пунктом ми  даємо  доручення  Генеральній прокуратурі   перевірити,  як  виконуються  "Перехідні  положення" Конституції і норми законодавства щодо  того,  що  державна  влада зобов'язана  забезпечувати  доступ до засобів інформації.  То що ж тут вилучати?

 

     Що стосується того,  щоб  вилучити  положення  про  концепцію роздержавлення,  то  я хочу сказати таке.  А кому належать районна газета,  обласна?  Це  ж  недержавні  видання.  В  Україні  чотири державні газети, всі інші - недержавні. Прийняти концепцію (вона в нас дебатувалася,  є багато проблем)  -  це  не  означає  прийняти рішення про роздержавлення.  Вона повинна бути й передбачати певні параметри, ті ж запобіжники, про які ви кажете.

 

     І нарешті,  про захист суспільної моралі. Є два законопроекти

- Віктора Медведчука і депутата Костицького. Комітет за дорученням Верховної Ради розглянув їх.  Вони  хороші,  але  завузькі.  Треба ширше  захищати  суспільну  мораль.  Комітетом створена спеціальна комісія,  ці пропозиції опрацьовуються. Думаю, найближчим часом ми зможемо їх внести. Я просив би проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція  соціалістів  і  селян.  Шановний  Іване Сергійовичу!  Без сумніву,  проект постанови підготовлений  кваліфіковано,  доповідь нормальна,  ми  будемо голосувати.  Але з суто технічних причин не врахована пропозиція Ніни Олексіївни Покотило,  пропозиція фракції соціалістів   про   збільшення   кількості   годин  на  освітні  і культурологічні передачі (це доповнення до пункту 4).  Ви  знаєте, що  в  Японії  на  каналах державного мовлення 226 годин на місяць відводиться для освітянських програм,  а у нас і тих  2-ох  годин, які були,  уже немає.  Зате оці всі проповідники... От і суспільна мораль.

 

     Тому ми пропонуємо доповнити пункт 4, передбачивши збільшення кількості годин на освітянські передачі.

 

     ЧИЖ І. С. Згоден, Станіславе Миколайовичу. Тим більше що таку пропозицію вносили і Ніна Олексіївна, і Кремень Василь Григорович. Справді,  там,  де йдеться про правову інформацію, треба записати: освітню, правову інформацію і так далі. Дякую, ми підтримаємо це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.  Будь ласка. За ним - депутат Білоус.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемый докладчик!  Очень правильно, что в документе вы указали  на  отсутствие  на  Дне  правительства членов Кабинета Министров.

 

     Но я  хотел бы,  чтобы в парламентских слушаниях,  которые мы будем проводить,  участвовала не только общественность, но и члены правительства.  Иначе к кому мы будем обращаться? Они уже один раз проигнорировали День правительства. Поэтому я прошу внести в пункт 11 проекта постановления такое дополнение:  "з розглядом за участю громадськості та обов'язковою участю членів уряду  ходу  виконання вимог і рекомендацій цієї постанови".

 

     Чтобы они  могли  четко  рассказать,  что  выполнено,  что не выполнено и по каким причинам.  Иначе у нас будет  то  же,  что  и сегодня:  Генеральный прокурор требует закрытого рассмотрения дела Лазаренко только по одной причине, - чтобы защитить Кучму от того, что он натворил.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре  Сергійовичу.  Я  вас підтримую. Обов'язково треба додати: за обов'язковою участю членів уряду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Білоус.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Фракція   Народно-демократичної   партії. Шановний  Іване  Сергійовичу!  Стосовно  того,  що  не  допускають депутатів.  Мені здається,  що як голова профільного  комітету  ви сьогодні на екрані, в ефірі менше хіба що за вашого візаві Наталії Михайлівни Вітренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, говоріть про проект постанови.

 

     БІЛОУС А.О.  Пункт 7 ми з вами,  на жаль,  не обговорювали  в комітеті.  Ви  пропонуєте  Кабінету  Міністрів установити державні пріоритети  -  запровадити   статус   національних   для   окремих видавництв,  закладів  освіти  й  так  далі  і надати їм податкові пільги.  Чи не здається вам,  що таким чином ми  всупереч  чинному законодавству   поставимо   в  нерівні  умови  різні  поліграфічні підприємства,  заклади освіти й так далі і фактично це знову  буде той самий адміністративний контроль, проти якого ви виступаєте?

 

     Дякую.

 

     ЧИЖ І.   С.  Дякую  і  вам,  Артуре  Олександровичу.  Навзаєм відповім: але й не більше вашого "світять" мене засоби інформації. На жаль. Єдине, що був День уряду, і вони відкоментували, і то, як ви знаєте,  програма "7 днів" навіть вуха мого не показала,  не те що мене тут на трибуні. Це так, до слова.

 

     А щодо  статусу,  то  ми  мали на увазі таке.  Була конкретна пропозиція Спілки журналістів надати такий статус.  Ми підтримуємо це,  тому  що  вісьмом  різним  творчим  спілкам  такий статус уже надано.  Ми виписали дещо загальну формулу,  тому що це вирішувати Кабінету   Міністрів.   Є   громадські,  творчі  організації,  які заслуговують на такий статус.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Манчуленко.   Будь   ласка.   І   будемо визначатися.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний головуючий!  Шановний  доповідачу!  Я  пропоную вилучити  другий  абзац  пункту  2:  "Головою  Тимчасової  слідчої комісії  по  вивченню  ситуації  в  інформаційній  сфері   України затвердити  Онуфрійчука".  Пояснюю чому.  Верховна Рада України не затверджує голів тимчасових слідчих комісій.  Згідно з Регламентом тимчасові слідчі комісії самі обирають голову. Я пропоную вилучити цей абзац,  оскільки він не відповідає Регламенту  Верховної  Ради України.

 

     ЧИЖ І.С.  Я  в  принципі  і  не  заперечував би.  Ми утворимо комісію,  вона буде пропонувати,  немає  проблеми.  Але  були  вже прецеденти,  коли  Верховна  Рада,  затверджуючи  склад тимчасової спеціальної  комісії,  затверджувала  і  голову,   хоч,   справді, Регламентом   це   не   передбачено.   Це   не  суттєво,  якщо  ви наполягатимете,  ми вилучимо.  Все одно треба буде подавати список членів комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  З більшістю пропозицій народних депутатів доповідач погодився.  Вони носять редакційно  уточнюючий характер. При голосуванні ми це врахуємо.

 

     Я хотів   би,   щоб  ми  проголосували  пропозиції  народного депутата Мазур, які вам роздані, включаючи ті, які вона ще додала. Прошу  визначитися  щодо пропозицій народного депутата Мазур,  які найбільше, так би мовити, втручаються...

 

     "За" - 153.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Щодо пропозиції депутата Манчуленка.  Я хотів  би  підтримати доповідача,  ми  не  раз  у  сесійному  залі  голосували.  Депутат Манчуленко наполягає.  Прошу  визначитися  щодо  його  пропозиції: вилучити  з  проекту постанови пункт,  де йдеться про затвердження головою цієї комісії народного депутата Онуфрійчука.

 

     "За" - 91.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я пропоную прийняти в цілому  з  урахуванням пропозицій,  на  які дав згоду профільний комітет.  Ще одне.  Будь ласка,   вибачте.   Увімкніть    мікрофон    народного    депутата Глухівського.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху. Шановні колеги! Ми обговорювали це питання минулого тижня на Дні  уряду.  Із  фактів, які  були  оприлюднені,  ми  довідалися,  що  сьогодні  в  Україні випускається  друкованої  російськомовної  продукції   на   одного російськомовного  читача  у  7 разів більше,  ніж україномовної на одного україномовного читача.  На мою думку, цей кричущий факт мав би  бути  відбитий у проекті постанові,  а про нього зовсім навіть нічого не сказано.

 

     Я пропоную в пункті 2 після слів "Серед інших проблем вивчити можливість..." і так далі записати: "вивчити проблему недотримання конструктивної норми щодо використання державної  мови".  Я  прошу поставити на голосування.

 

     ЧИЖ І.  С. Леве Йосиповичу, російських видань більше не тому, що українські видавництва їх  більше  друкують  (до  речі,  там  у пункті  є,  Віталій  Федорович  пропонував  дещо),  а тому,  що їх беруть.  У нас же ринок,  беруть.  І це при тому,  що багато з цих видань паплюжать навіть російську мову і літературу.  Тому ідеться взагалі про кардинальну зміну політики у сфері книговидання і  так далі.  Це якраз і передбачається.  Я не думаю,  що вашу пропозицію треба голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Сергійовичу.  Я  так  зрозумів,  що народний депутат Глухівський наполягає на голосуванні.  Хто за те, щоб підтримати його пропозицію, прошу визначитися.

 

     "За" - 84.

 

     Рішення прийнято.

 

     Отже, я ставлю  на  голосування  постанову  в  цілому.  Прошу звернути  увагу,  що  на  прохання доповідача вона буде називатися так:" Про діяльність Кабінету  Міністрів  України,  інших  органів державної  влади  щодо  забезпечення  свободи  слова,  задоволення інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні". Прошу визначитися.

 

     "За" - 222.

 

     Дехто не встиг.  Народні депутати наполягають на тому, щоб ще раз поставити на голосування.  Ставлю на голосування  постанову  в цілому  з  урахуванням  тих  пропозицій  і зауваженнь,  з якими ми погодилися.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Шановні народні     депутати!     Давайте     подякуємо     і віце-прем'єр-міністру  Валерію  Андрійовичу Смолію,  і працівникам міністерств і відомств інформаційної  сфери,  які  протягом  майже двох днів брали участь у наших засіданнях.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую вам, шановні колеги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається  проект  Закону про внесення змін і доповнень до деяких законів України  щодо  реалізації  підакцизних товарів та обчислення акцизного збору.  Доповідає заступник голови Державної податкової адміністрації Шитря Олексій Іванович.

 

     ____________________

 

     Шановні колеги!  Доповідач ще не  прийшов,  тому  я  пропоную розглянути  проект  Закону про внесення змін до Закону України про вибори депутатів місцевих  рад  та  сільських,  селищних,  міських голів  щодо  терміну повноважень при повторних виборах.  Доповідає голова  Комітету  з  питань  державного   будівництва,   місцевого самоврядування та діяльності рад Олександр Дмитрович Кушнір.  Будь ласка.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Законом України про вибори депутатів місцевих  рад  та  сільських,  селищних,  міських голів   визначаються  такі  види  виборів:  чергові,  позачергові, повторні,  вибори замість депутатів і голів,  які вибули, вибори в новоутворених адміністративнотериторіальних одиницях.

 

     Як відомо,  термін  повноважень  депутатів  місцевих  рад  та сільських,  селищних,  міських голів - чотири  роки.  Водночас  на практиці  виникають ситуації,  коли в окремих округах повноваження депутатів,  голів припиняються раніше  встановленого  терміну  або вибори у строки, визначені Верховною Радою для проведення чергових виборів,  не відбуваються.  У такому разі проводяться позачергові, повторні вибори, вибори замість вибулих або вибори в новоутворених адміністративно-територіальних одиницях.  І  виникає  питання  про термін повноважень новообраних осіб.

 

     Конституцією України   врегульовано,   що   загальний  термін повноважень депутатів місцевих рад,  сільських,  селищних, міських голів,  народних  депутатів  України  -  чотири  роки.  Але окремі випадки терміну повноважень і депутатів,  і голів  врегульовуються окремими  законами.  Так,  термін  повноважень  народного депутата України  врегульовується  законами  України  про  вибори  народних депутатів   України  і  про  статус  народного  депутата  України, депутатів   місцевих   рад   -   Законом   України   про   місцеве самоврядування  в  Україні,  а депутатів і голів,  обраних замість вибулих і в новоутворених адміністративно-територіальних одиницях,

-  Законом України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

 

     У випадку проведення виборів у строки,  які не збігаються  зі строком  проведення чергових виборів,  термін повноважень голів не визначено.  Крім того,  на практиці можуть виникнути ситуації, які не   відповідають  жодному  виду  виборів.  Наприклад,  проведення виборів Київського  міського  голови.  Виходячи  з  цього  комітет підтримав  пропозицію  групи народних депутатів щодо внесення змін до Закону України про вибори депутатів місцевих рад та  сільських, селищних,   міських  голів.  Пропонується  доповнити  закон  новою статтею 511 "Термін повноважень депутатів місцевих рад, сільських, селищних,  міських  голів,  обраних на нечергових виборах".  Текст законопроекту у вас є. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Дмитровичу. Є запитання? Прошу записатися. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Бондаренко. Будь ласка. За ним - депутат Кононенко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  промислової  політики  (виборчий   округ   212,   м.Київ). "Реформи-центр".  Шановний  доповідачу!  Мова йде про узагальнюючу норму,  яка стосується ряду законів.  Разом з  тим  ви  пропонуєте внести зміни тільки до одного законодавчого акта.

 

     Чи не  варто  було б перенести цю норму і в інші закони,  які стосуються виборів депутатів різних рівнів,  сільських,  селищних, міських голів і так далі?

 

     КУШНІР О.Д.  Я  в  своем  выступлении  сказал,  что  у нас не урегулирован   "термін   повноважень   депутатів   місцевих   рад, сільських, селищних, міських голів".

 

     Що стосується терміну повноважень народних депутатів України, то це врегульовано Законом про статус народного депутата України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кононенко.  Будь ласка.  За ним - депутат Глухівський.

 

     КОНОНЕНКО Ю.С.  В  вашем предложении речь идет о внеочередных выборах, что не предусматривается законом.

 

     Прокомментируйте, пожалуйста, еще раз.

 

     КУШНІР О.Д.  Я не предлагаю никаких внеочередных  выборов.  Я предлагаю   дополнить   закон  статьей  501:  "Термін  повноважень депутатів  місцевих  рад,  сільських,  селищних,  міських   голів, обраних на нечергових виборах.

 

     У разі проведення виборів депутатів місцевих рад, сільського, селищного,  міського голови у термін, який не співпадає з терміном проведення загальних чергових виборів, вони обираються на строк до набуття  повноважень  депутатами,  сільським,  селищним,   міським головою, обраними на наступних чергових виборах".

 

     Речь идет вот о чем.  Сегодня мы должны принять Постановление о назначении выборов Киевского городского головы. Если исходить из того,  что  срок  полномочий  четыре  года,  то  может  возникнуть прецедент,  когда человек не захочет сложить свои полномочия после очередных выборов, которые будут назначены в 2002 году. А мы четко записываем,  что,  когда бы не избирался, срок его полномочий - до очередных выборов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський. Будь ласка. За ним - депутат Беспалий.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Я  прошу  передати  слово   члену   фракції Народного руху Асадчеву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановний Олександре Дмитровичу!  Ми зараз вносимо зміни,  якими фактично визначаємо,  що термін  повноважень голови,  обраного на позачергових виборах, буде меншим, ніж чотири роки.  Уявіть ситуацію, що голову обрали, термін його повноважень, скажімо,  2 роки.  Але він може звернутися до Конституційного Суду на підставі статті 141 Конституції,  в якій  чітко  зазначено,  що голова  обирається  на  чотири  роки  незалежно від того,  чергові вибори чи позачергові.  Конституція  цього  не  регламентує.  Вона регламентує,  що на чотири роки обирається і рада, й її голова. То чи не порушуємо ми Конституцію,  вносячи  такі  зміни  до  закону? Може,  нам краще розвести вибори голови і вибори ради, як воно вже на сьогодні і відбувається в реальному житті?

 

     Дякую.

 

     КУШНІР О.Д.  Мы с вами обсуждали  этот  вопрос,  вы  мне  его задавали  еще  до того,  как он рассматривался в комитете.  Юристы считают,  что принятие данного закона  не  противоречит  положению Конституции о том, что "термін повноважень чотири роки". Тем более что та норма,  которую мы сейчас хотим записать,  уже действует  в отношении  народных  депутатов  Украины  согласно Закону о статусе народного депутата Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотів би процитувати статтю 141 Конституції.  Там є і такі слова: "Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом". Зрозуміло.

 

     Будь ласка. Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,   НДП).  Народнодемократична  партія.  Шановний  Олександре Дмитровичу!  Ми підтримуємо даний проект закону  і  вважаємо  його своєчасним перед призначенням виборів Київського міського голови.

 

     Але скажіть, будь ласка, таке. У назві проекту закону є такий термін - "нечергові вибори".  Чи не здається вам, що і в Закон про вибори  депутатів  місцевих  рад та сільських,  селищних,  міських голів треба включити таке поняття - "нечергові вибори"? На це, між іншим,   звертав   увагу   народний   депутат   Асадчев,  коли  ми обговорювали постанову про призначення виборів Київського міського голови,   -   що  ми  призначаємо  вибори  такого  виду,  який  не передбачений законодавством.

 

     Дякую.

 

     КУШНІР О.Д.  Я хотел бы таким образом ответить на ваш вопрос. Як  я вже говорив,  у Законі України про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів  визначені  такі  види виборів:  чергові,  позачергові, повторні, замість тих депутатів і голів,      які      вибули,       вибори       на       утворених адміністративно-територіальних одиницях.

 

     Вот эти четыре вида выборов,  кроме "чергових", мы обединили под  названием  "нечергові  вибори".   То   есть   подразумеваются "позачергові, повторні, замість тих депутатів і голів, які вибули, вибори на утворених адміністративнотериторіальних одиницях".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Дмитровичу.   Сідайте,   будь ласка.

 

     Шановні колеги!   Записалися   на  виступ  з  трибуни  чотири народних депутати: Баулін, Беспалий, Ключковський, Бондаренко. Хто із тих,  хто записався,  наполягає на виступі? Усі. Будь ласка, по три хвилини.

 

     Депутат Баулін. За ним - депутат Беспалий.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция  Коммунистической  партии.  Уважаемые  народные депутаты!    Уважаемые    избиратели!   Хотя   выборы   в   органы самоуправления состоялись в Украине около года назад,  а следующие

-  очередные  будут аж через три года,  необходимость предлагаемой поправки в Закон "Про вибори депутатів місцевих рад та  сільських, селищних,  міських  голів" есть,  и все понимают,  почему.  Прежде всего из-за нерешенности вопроса о сроках выборов мэра Киева. Да и о выборах мэра Севастополя тоже не надо забывать.

 

     Так вот,  предлагаемая  поправка  выбивает козырь из рук тех, кто льет крокодильи слезы по поводу того,  что выборы в  Киеве  не назначены на апрель-май,  - теперь, говорят они, выборы мэра Киева будут на полтора года отставать от очередных выборов.

 

     Кстати, эти паны молчали,  когда под давлением  президентской команды не дали провести выборы в марте 1998 года.  И вот сегодня, когда десятки миллионов гривень народных денег  уже  выброшены  на раскрутку президентского ставленника в Киеве, этим панам, ратующим за выборы  в  апреле-мае,  очень  хотелось  бы  получить  желаемый результат до президентских выборов,  осиять, так сказать, народным "одобрямс"  кучмовского  градоначальника.  Ну  а  дальше  -   долг платежом  красен.  И  весь  Киев  будут  вынуждать,  хочешь или не хочешь, отдать свои голоса за "любимого" действующего Президента.

 

     Таким образом,  если мы сейчас примем предлагаемую  поправку, то аргумент об отставании выборов мэра Киева от очередных выборов, аргумент,  который сегодня используется как средство  давления  на народных  депутатов  со  стороны  днепропетровско-киевского  блока КучмаОмельченко, будет уже неактуален.

 

     Предлагаю поддержать предложенную комитетом поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки, шановні колеги, дуже просив би вас не пов'язувати цей закон тільки з одними виборами.  Ми обираємо не тільки того чи іншого голову міста,  ми з вами постійно дообираємо цілу  низку  депутатів  тієї  чи  іншої ради.  Тож це стосується і голів, і депутатів, яких ми протягом цього терміну будемо обирати.

 

     Будь ласка. Депутат Беспалий. За ним - депутат Ключковський.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Фракція Народнодемократичної  партії.  Шановні колеги!   Як  я  вже  говорив,  задаючи  запитання,  наша  фракція підтримує цей проект.  Більше того,  враховуючи, що він все-таки в даному   контексті   тісно   пов'язаний  із  призначенням  виборів Київського міського голови, ми пропонуємо одразу схвалити його і в першому, і в другому читаннях. Тобто прийняти остаточно з тим, щоб коли ми будемо розглядати наступне питання - про вибори Київського міського голови,  то вже чітко усвідомлювали,  на який термін буде обиратися цей голова. Не лише коли, а й на який термін.

 

     І оскільки,  як  я   думаю,   проект   закону,   який   зараз обговорюється,  буде  прийнятий без проблем,  то я не буду далі за нього агітувати. А хотів би звернути вашу увагу на те, що обраному Київському   міському   голові   залишиться  для  здійснення  його повноважень  і  без  того  вже  неповний  термін.  Тому  хотів  би скористатися   можливістю   і   звернутися  до  вас  із  проханням підтримати призначення  виборів  Київського  міського  голови  (це питання йде в нас наступним у порядку денному) якомога раніше - не на осінь,  а на  весну  цього  року,  орієнтовно  на  травень.  Це дозволить  нам  швидше  в  Києві  перейти до повноцінного міського самоврядування,  скоротить період передвиборної кампанії,  що  має неабияке фінансове значення,  і,  крім того,  дозволить зосередити передвиборну кампанію Київського міського голови навколо київських проблем,  які хвилюють киян,  і не поєднувати їх із президентською кампанією,  коли Київський міський голова  розглядається  лише  як партнер того або іншого кандидата в Президенти.

 

     Така позиція нашої фракції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка.  Депутат  Ключковський.  За  ним  - депутат Бондаренко.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний пане головуючий!  Шановні колеги депутати! Внесення  того  законопроекту,  який  ми   сьогодні   розглядаємо, очевидно,  викликане  проблемою,  пов'язаною з виборами Київського міського голови.  Але він дійсно має ширше значення, і я абсолютно поділяю  ту  аргументацію,  яку  висловив  тут  з  трибуни у своїй доповіді голова нашого комітету пан Кушнір.

 

     Хотів би наголосити, що, справді, стаття 141 Конституції дає лише загальну норму: обрання місцевої ради та її голови терміном на  чотири  роки.  Але якщо  б  ми  так  тлумачили Конституцію,  що це окреслена до кінця норма,  то тоді нам довелося б визнати неконституційними  і  Закон про місцеве самоврядування,  і Закон про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів, які передбачають інші, крім чергових, вибори.

 

     Я хотів   би  нагадати,  що  стаття  79  Закону  про  місцеве самоврядування передбачає дострокове припинення повноважень голови чи депутата місцевої ради,  тобто раніше, ніж через чотири роки. І після цього повинні відбуватися позачергові  вибори.  А  стаття  9 Закону  про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських   голів   передбачає   п'ять   видів   виборів:   чергові, позачергові,  повторні,  замість вибулих депутатів і голів, та при утворенні  нової  адміністративно-територіальної   одиниці.   Якщо відкинути  всі ці положення про вибори,  які можуть відбуватися не одночасно з черговими, то тоді термін повноважень дійсно буде лише чотири роки. Однак якщо виходити з реальної практики, яка є в нас, і з того, що є потреба у проведенні виборів, які не є черговими, а будь-якими  з  інших,  то  тоді  нам  доводиться врегульовувати це питання, яке до кінця не врегульоване.

 

     І у зв'язку з цим я хотів би наголосити,  що чергові вибори - це   ті   вибори,  які  відбуваються  на  всій  території  держави одночасно.  Якщо ми цього  не  приймемо,  то  тоді  виявиться,  що чергові  вибори  у  нас  розкидані  на різні терміни і різний час. Очевидно, це також не було б нормально.

 

     Усе це доводить, що нам необхідно прийняти цей проект закону, щоб розв'язати суперечність щодо термінів повноважень депутатів та голів місцевих рад,  обраних на виборах,  що не є черговими.  І це розумний   вихід   із   колізії,  який  дасть  змогу  на  практиці реалізувати статтю 79 Закону про місцеве самоврядування,  а  також провести вибори Київського міського голови у терміни,  встановлені Верховною Радою.

 

     Єдине зауваження,  яке я хотів  би  зробити,  це  щодо  назви статті  501,  де  зазначено  -  "обраних  на  нечергових виборах". Терміну "нечергові вибори" дійсно у нас немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка.  Депутат Бондаренко. І будемо визначатися.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Фракція  "Реформицентр".  Шановні колеги!  Я думаю,  що кожен,  хто тверезо дивиться на це питання, усвідомлює, що воно стосується не лише Києва. Більше того, його треба було вже давно врегулювати,  тому що в десятках міст і сіл України  виникає ситуація,  коли неодночасно обирається рада і сільський, селищний, міський голова,  або частина депутатів. Для цього є маса обставин, у  тому  числі  смерть людини,  визнання виборів недійсними і таке інше.  Закон  України  про  вибори  депутатів  місцевих   рад   та сільських, селищних, міських голів, який сьогодні діє, щодо одного з  випадків  уже  визначив  такі  правила.  У  статті   50   прямо зазначається,  що  депутат  місцевої ради та сільський,  селищний, міський голова,  обраний замість того,  який вибув,  обирається на строк   до   набуття   повноважень   депутатами  місцевих  рад  та сільськими,  селищними,  міськими головами,  обраними на наступних чергових виборах.

 

     Тобто один  із  випадків законом уже врегульовано,  і комітет цілком правильно  підмітив,  що  стосовно  інших  випадків  такого врегулювання немає,  тож треба синхронізувати ці процеси. Я думаю, що це потрібний законопроект,  і знову-таки повторюю, що не тільки для Києва.

 

     А щодо  Київського  міського  голови,  який буде обраний,  то треба усвідомити,  що він уже  буде  працювати  менше  на  рік  чи більше, ніж інші голови, які в Україні давно обрані. Тому той, хто буде обраний у Києві,  матиме трохи менше можливостей, ніж ті, хто був обраний раніше,  і це ніяк не переваги для Києва. Тому я хотів би сьогодні попросити всіх підтримати як цей законопроект,  так  і проект,  який  обговорюватиметься  наступним.  Але  щодо  нього ми будемо говорити пізніше.

 

     Я хотів би на прикладі ситуації,  що склалася на  сьогодні  в Києві,  показати,  як негативно впливає відсутність оцього закону. Сьогодні в Києві є Київрада, обрана легітимно, але немає голови. З прийняттям  нами  Закону  про столицю України - містогерой Київ ми маємо ситуацію, за якої Київрада фактично виключена з роботи. Тому треба думати про те, щоб не створювати подібних ситуацій не тільки в Києві,  а й у цілому по Україні. І я закликаю вас підтримати цей законопроект.  Він невеличкий, треба за нього проголосувати одразу і в цілому, щоб він уже сьогодні вступив у дію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Таким чином, усі, хто взяв участь  в обговоренні цього законопроекту,  єдині в думці,  що нам необхідно його прийняти. Але дійсно, аби не виникало пізніше у нас колізій  з його підписанням,  то я пропоную замість "на нечергових виборах"  записати  ту  формулу,  яка  є  в   законі,   тобто   на позачергових,  повторних,  замість вибулих депутатів і голів і так далі. Тобто перелічити, Олександре Дмитровичу, всі ті випадки, які записані в законі, щоб не було ніяких до нас претензій.

 

     Шановні колеги!   Ставиться   на  голосування  проект  Закону України про внесення змін до Закону України про  вибори  депутатів місцевих   рад   та  сільських,  селищних,  міських  голів  з  тою поправкою,  з якою погодились і ми,  і профільний  комітет.  Прошу визначитись.

 

     "За" - 255.

 

     Отак би і завжди.

 

     І ще  одна  пропозиція,  шановні  колеги.  У виступах звучала пропозиція прийняти законопроект у цілому.  Ставлю на  голосування цю  пропозицію.  Прошу  визначитись.  Голосуємо  проект  закону  в цілому, тобто вже і в другому читанні.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект  Закону  України  про  внесення змін  і  доповнень  до  деяких  законів  України  щодо  реалізації підакцизних товарів та обчислення акцизного збору.

 

     На трибуну  запрошується   доповідач   -   заступник   голови Державної  податкової  адміністрації Олексій Іванович Шитря.  Будь ласка.

 

     Ні, порядок денний не змінюється. Я оголосив це питання, воно є  в  порядку  денному,  але  оскільки  Олексій  Іванович був ще в дорозі,  то ми розглянули наступне після цього  питання,  а  тепер повертаємось до нього.

 

     Будь ласка, Олексію Івановичу.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Вашій  увазі  пропонується  проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень  до  деяких  законів   України.   Проведений   Державною податковою  адміністрацією  України  аналіз  надходжень  акцизного збору до Державного бюджету показує,  що їх розмір в  першу  чергу залежить  від стану виробництва та реалізації спирту,  алкогольних напоїв та тютюнових виробів,  оскільки питома вага надходжень  від реалізації цієї продукції в загальних надходженнях акцизного збору досить значна  і  має  стійку  тенденцію  до  росту.  Так  якщо  у 1995-1996  роках  вона становила десь 56 і 66 відповідно відсотків від загальних надходжень акцизного збору,  то в 1997-1998 роках  - майже  80  відсотків.  Слід зазначити,  що в 1998 році надходження акцизного збору від реалізації тютюнових виробів зросли в 2,2 раза порівняно з 1997 роком і становлять понад 247 мільйонів гривень.

 

     У той  же  час  слід  звернути  увагу  на  недоїмку по сплаті акцизного збору.  В 1998 році недоїмка зросла з початку року  у  8 разів і становила 509 мільйонів гривень проти 63 мільйонів гривень за станом на 1 січня 1998 року.

 

     Зростання та розмір недоїмки по акцизному  збору  пояснюється поширеним застосуванням практики реалізації алкогольних напоїв без попередньої   оплати,   вексельними   взаєморозрахунками    шляхом товарообмінних операцій та з відстрочкою оплати на значні терміни. За станом на  1  січня  1999  року  понад  245  мільйонів  гривень податкової  заборгованості  по  акцизному  збору  погашено  шляхом взаємозаліку, включаючи векселі. Із них 189 мільйонів гривень, або 77 відсотків, припадає на лікеро-горілчані вироби.

 

     За 1998  рік  обсяг  бартерних  операцій з лікеро-горілчаними виробами склав понад 192 мільйони гривень,  тоді як у 1997 році ця сума  становила  74  мільйони  гривень,  по  продукції  виноробної промисловості - 182 мільйони проти 125 мільйонів  гривень  у  1997 році. Реалізація лікеро-горілчаної продукції з попередньою оплатою майже не застосовується.  Більшість цієї продукції відвантажується відповідно до укладених договорів під реалізацію,  яка триває до 6 місяців і більше.

 

     Такий порядок  розрахунків   за   продукцію   призводить   до зростання  дебіторської заборгованості,  яка на 1 січня 1999 року, порівняно з аналогічним періодом 1998 року,  зросла  по  спиртовим підприємствам  у  2  рази,  або  з  56  мільйонів до 113 мільйонів гривень, по підприємствам, які виробляють лікеро-горілчані вироби,

-  у  1,6  раза,  тобто  з  157 мільйонів гривень до 245 мільйонів гривень.

 

     Ніхто не буде заперечувати,  що алкогольні напої та  тютюнові вироби   належать   до   категорії   високоліквідної  продукції  і користуються постійним попитом, тому підприємства торгівлі щоденно отримують  кошти  від реалізації такої продукції і фактично можуть розраховуватися за лікерогорілчану та тютюнову  продукцію  при  її отриманні від постачальників.  З метою впорядкування розрахунків і своєчасного  надходження  належних  державі  коштів   до   бюджету проектом закону передбачено, що підприємства-виробники алкогольної продукції  та  тютюнових  виробів  можуть  відвантажувати  вказану продукцію  без  оплати її вартості з терміном відстрочки не більше 30  днів.  У  разі  порушення  цієї  норми  проектом   передбачена відповідальність   виробників  зазначеної  продукції  і  визначено розмір штрафних санкцій.

 

     Чинним законодавством України з оподаткування акцизним збором визначено,   що   акцизний  збір,  обчислений  в  екю,  з  товарів (продукції), що вироблені та реалізуються в Україні, сплачується у валюті  України за валютним (обмінним) курсом Національного банку, що діє на перший день кварталу,  в якому  здійснюється  реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

 

     Але за  нестабільності  курсу  національної валюти фіксування курсу  екю  на  початку  кварталу  та  його  незмінність  протягом кварталу  впливають  на  фактичні  надходження  акцизного збору до бюджету.  Умовний розрахунок надходжень акцизного збору за  третій квартал  1998  року,  в  якому  відбулося  значне  коливання курсу гривні,  показує, що за фіксованого курсу екю за станом на 1 липня 1998   року  і  його  незмінності  протягом  кварталу  надходження акцизного збору від реалізації спирту становили  б  136  мільйонів гривень.  Акцизний  збір у цей період розраховувався відповідно до чинного законодавства,  тобто  за  валютним  курсом  Національного банку,  що діяв на перший день кварталу.  Тож якщо порахувати,  то втрати становлять близько 5 мільйонів гривень.

 

     За умови обчислення акцизного збору за валютним курсом,  який діє  не  на  перший день кварталу,  а на перший день місяця,  такі надходження становили  б  близько  143  мільйонів  гривень,  тобто збільшилися б, як я вже казав, приблизно на 5-7 мільйонів гривень. Аналогічний вплив має зміна курсу  екю  протягом  кварталу  і  при реалізації інших підакцизних товарів.

 

     Тому проектом закону пропонується розраховувати акцизний збір в екю  з  товарів  (продукції),  що  вироблені  і  реалізуються  в Україні,   за   валютним  (обмінним)  курсом  Національного  банку України,  що діє на  перший  день  місяця,  в  якому  здійснюється реалізація  товару  (продукції),  і залишається незмінним протягом місяця.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Івановичу.

 

     Прошу записатися  на  запитання.  Записалися  9  осіб.  Прошу висвітити. Давайте відведемо 5 хвилин.

 

     Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция коммунистов  Украины.  Прошу  передать  слово   Ещенку   Владимиру Николаевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Город Черкассы. У меня такой к вам вопрос. Сколько можно терзать нашу налоговую систему и ставить эксперименты  над нашим народом?  Сколько можно менять законы не в пользу людей труда,  а в пользу тех,  кто хочет  сегодня  еще  раз нажиться    или    пополнить   свою   казну   перед   предстоящими президентскими выборами?

 

     Ответьте нам   на   такой   вопрос:   сколько    еще    будет исполнительная  власть  ставить  эксперименты на Украине над своим трудовым народом?

 

     Пожалуйста.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі за  запитання.  Я  хочу  сказати,  що  це настільки  актуальне питання - скільки ми ще будемо вносити зміни, що воно виходить за межі питання,  яке ми розглядаємо. Хочу тільки нагадати,  що  в  комітетах  Верховної  Ради  майже  півтора  року знаходиться проект Закону про  акцизний  збір.  На  жаль,  за  цей період ми так і не спромоглися прийняти один цілісний закон.  Тому найближчим часом,  я думаю,  треба просто доопрацювати той  проект закону, який є в комітетах, і поставити в цьому питанні крапку.

 

     Стосовно змін, які пропонуються, то практика свідчить про те, що  відсутність  відповідальності  за  неоплату  за   відвантажену лікеро-горілчану і тютюнову продукцію призводить до втрат бюджету. Оце єдине, що я можу сказати. Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я прошу,  в нас є ще три хвилини на  запитання,  давайте  ми до оголошення перерви поставимо їх,  а потім на 5 хвилин відповідно продовжимо перерву.

 

     Будь ласка. Депутат Круценко. За ним - депутат Черняк.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів України.  Олексію Івановичу,  те, що потрібно відхилити даний законопроект,  зрозуміло  всім,  і  це,  я  думаю,  депутати зроблять.

 

     А в  мене  таке  запитання.  Що дало нам створення Державного комітету з монополії на виробництво та  обіг  спирту,  алкогольних напоїв і тютюнових виробів? Ви як представник Державної податкової адміністрації, я думаю, вже знаєте це. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.  Стосовно монопольного комітету,  то це не зовсім, як то кажуть, питання до податкової адміністрації. Я мушу сказати, що цей комітет покликаний якраз логічно закінчити ту  роботу,  яка пов'язана  з ліцензуванням та контролем за обігом лікерогорілчаних виробів на  території  нашої  держави.  Тому  що  на  сьогодні  є, скажімо,   контроль,   є   податкові  пости,  але  в  той  же  час спостерігається  недостатній  контроль  за   самим   технологічним процесом,   за   видачею   ліцензій,  які  нині  видаються  іншими інстанціями.  Тому  якраз  цей  монопольний   комітет   покликаний об'єднати  цю  роботу в одному центрі,  покликаний проводити єдину політику на всій території країни стосовно і імпортних алкогольних напоїв,  і напоїв вітчизняного виробництва.  Тоді ми,  мабуть,  не будемо  мати  ситуації,  коли  то  підвищуємо  ставки,  то   різко знижуємо, то ще щось робимо.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Олексію Івановичу! Мені імпонує ваше бажання зробити все для того, щоб наповнити  Державний  бюджет,  але  інколи  заходи  для  цього вживаються  не  зовсім  адекватні,  а  інколи  навіть суперечливі. Загалом я думаю, що ідея, закладена в основу цього проекту закону, певною мірою позитивна.  Але все-таки хотілося б знати, чи є у вас розрахунки щодо наслідків,  результатів введення  цього  закону  в дію, насамперед, звичайно, фінансових?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І.    Я    називав    цифру    заборгованості   перед підприємствами,  які виробляють лікеро-горілчану продукцію,  -  це 245 мільйонів гривень.  Тобто продукція відвантажена,  реалізована чи не реалізована - невідомо,  але кошти на  наші  лікерогорілчані заводи  не  надійшли.  У  свою  чергу  ці  підприємства  не можуть закупити спирт,  хоча на сьогодні законом,  який прийняла Верховна Рада,  надається можливість на 90 днів виписувати вексель.  Тому я вважаю,  що це позитивно вплине на наведення порядку в розрахунках у такій галузі, як лікерогорілчане виробництво. Це, прямо скажемо, не хліб,  не молоко,  не борошно, це все-таки тютюнові і горілчані вироби,  які  можна  протягом місяця реалізувати і повернути гроші лікеро-горілчаним заводам, щоб ті розрахувалися з державою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Івановичу.

 

     Шановні колеги! Оголошується перерва на 30 хвилин. Розпочнемо засідання о 12 годині 35 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо засідання.

 

     Запрошується на  трибуну  співдоповідач  -  перший  заступник голови   Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності Вячеслав Михайлович Сокерчак. Будь ласка, 5 хвилин.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні депутати!  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності 2 лютого розглянув поданий Президентом України Кучмою в порядку,  передбаченому пунктом 4 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції, проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законів  України  і прийняв рішення:  рекомендувати Верховній Раді відхилити його  як  економічно  недоцільний  і  спрямований  проти вітчизняних  виробників  підакцизних  товарів.  Народні  депутати, члени комітету, представники різних фракцій, одностайні в тому, що законопроект  та  указ Президента,  який підписаний 29 грудня 1998 року і може сьогодні (саме сьогодні) набрати  чинності,  не  варті підтримки як з юридичної, так і з економічної точки зору.

 

     Стосовно юридичної.   Ми  вкотре  відзначаємо,  що  не  можна погодитися  з  посиланням  Президента  на  пункт  4   розділу   ХV "Перехідні   положення"   Конституції,  оскільки  положення  указу намагаються доповнити або внести зміни до п'яти вже чинних законів з  державного регулювання та ставок акцизного збору.  Дані питання врегульовані саме цими п'ятьма законами.  Ми могли б не зважати на таке,  якби  на  сторожі  цього  стояв  Конституційний  Суд,  який оперативно і чітко давав би належні тлумачення.

 

     Ми часто йдемо на компроміс із Президентом, коли його проекти змін  до  законів  та  укази  не  погіршують  становища  суб'єктів підприємницької діяльності.  Але даний законопроект не  заслуговує підтримки і з економічної точки зору.  І ось чому. В пояснювальній записці до проекту справедливо вказано,  що питома вага надходжень від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у загальних надходженнях акцизного збору має стійку  тенденцію  до  зростання. Наводяться  показники за 1995,  1996,  1997 роки та 8 місяців 1998 року.  Далі  зростання  припиняється,   а   починається   падіння, пов'язане  з  дією указу та постановою Кабінету Міністрів України, які різко підвищили ставки акцизного збору.

 

     Дебіторська заборгованість справді була. І це дуже добре. Але вона  особливо зросла наприкінці минулого року через згадані укази і постанову уряду. Наклалась на це і фінансова криза, яка призвела до платіжної кризи.  За даними концерну "Укрспирт" на 21 жовтня 90 відсотків підприємств (тобто 75 із  79  спиртзаводів)  зупинилися. Залишки спирту становили 7,4 мільйона декалітрів, або п'ятимісячну потребу.  Торгівля не  мала  збуту  вітчизняної  продукції,  котра значно подорожчала проти імпортованих і контрабандних товарів.

 

     У тютюновій   галузі   ситуація  з  надходженням  коштів  від акцизного  збору  дещо  краща.  Проте  за  інформацією   асоціації "Укртютюн",  наприклад,  за  місячного  виробництва  в  жовтні 5,1 мільярда штук  сигарет  залишки  від  реалізації  становили  на  1 листопада  4,4  мільярда  штук.  Не  могло  не бути і дебіторської заборгованості між підприємствами-виробниками і торгівлею,  якщо в торгівлі цей товар не йшов через його різке подорожчання.

 

     Держава створила  такі  умови,  а тепер пропонується обмежити взаєморозрахунки терміном до 30 днів,  а  потім  застосувати  цілу низку покарань - штрафів та санкцій необгрунтованих розмірів. Так, за  день  прострочки  накладається  штраф   у   розмірі   вартості відвантаженої продукції.  Науковоекспертне управління Секретаріату Верховної Ради України вважає не зовсім коректним використання при визначенні  розмірів  фінансових  санкцій  до виробників тютюнових виробів сум  акцизного  збору,  оскільки  в  Законі  про  державне регулювання  виробництва і торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, до порушень якого пропонується їх застосувати, йдеться не про податкові, а про цивільні відносини.

 

     Звертається увага  і  на  неузгодженість  норм  про  те,   що застосування   санкцій  настає  за  відвантаженням  продукції  без попередньої плати,  чим допускається відстрочення  терміну  до  30 днів. Отже тут теж маленька неузгодженість.

 

     Крім того, це суперечить пункту 5 статті 24 Закону України про підприємництво,  де зазначено: "Підприємство може поставляти продукцію,  виконувати роботу,  надавати послуги в кредит із сплатою покупцям, споживачам" і так далі.

 

     Для оформлення таких  угод  підприємство  може  застосовувати господарські  обігові  векселі.  А  далі  підприємство  несе повну відповідальність  за  додержання  кредитних  договорів.  Якщо   це порушується,  є звернення до арбітражного суду,  то застосовуються норми Закону про банкрутство.

 

     Крім того,  комітет відзначає,  що Указ Президента про заходи щодо  нормалізації  платіжної  дисципліни в народному господарстві від 23.09.1994 року із змінами в 1995,  1996 і 1998 роках теж  уже врегулював оці проблеми, які намагаються врегулювати поправками до закону, котрі репрезентував Олексій Іванович Шитря.

 

     Комітет не підтримав ідею внесення змін до  чотирьох  законів щодо  заміни квартального акцизного збору на місячний.  Що мається на увазі?  Ми записали  в  чотирьох  законах,  що  оскільки  акциз обраховується в екю, а сплачується в нашій гривні, то ми фіксували на перший день кожного кварталу курс гривні до екю, який залишався незмінним протягом кварталу.

 

     Це давало    нашим    виробничникам    змогу    прозоріше   й передбачуваніше планувати,  скільки акцизу доведеться їм  сплатити до державного бюджету за квартал.  Пропозиція замінити квартальний цикл на місячний погіршує дану ситуацію.

 

     Олексій Іванович правильно каже,  що,  можливо,  бюджет  десь утратить.  Але  ж  ця  норма  залишається  і діятиме й тоді,  коли падіння курсу гривні  врешті-решт  зупиниться  і  почне  зростати. Проводячи  оперативну  нараду  саме  з  даного  приводу,  я не раз запитував наших підприємців:  а якщо піде зворотне  співвідношення гривня-екю?  Вони кажуть:  нам краще знати,  що буде наперед,  ніж щомісяця хтось щось змінюватиме.

 

     Отже, з огляду на це,  пропоную,  шановні  народні  депутати, підтримати рішення нашого комітету ще й тому, що в законі, який ми прийняли 11 грудня,  стосовно ставок  акцизного  збору  і  порядку сплати  акцизу  нами застосована дуже жорстка норма сплати акцизу. Ми записали:  "акцизний збір сплачується підприємствами вторинного виробництва (тобто лікеро-горілчаними, шампанськими заводами тощо) при придбанні марок акцизного збору на суму розрахованих  ставок". Отже,  в цьому законі, котрий набрав чинності з 6 січня 1999 року, ми вже ввели жорстку норму:  коли хочеш продавати горілку чи вино, плати наперед акциз.  Ми проголосували таке свідомо, щоб навести в цьому  питанні  лад.  На  думку  нашого  комітету,  немає  потреби змінювати порядок, визначений законами.

 

     Отже, комітет  пропонує відхилити указ Президента та поправки до  закону  як  економічно  недоцільні  і  спрямовані  саме  проти вітчизняних  виробників.  А  відповідно  до  пункту  4 "Перехідних положень" Конституції вважати Указ Президента України про  порядок реалізації  деяких  підакцизних  товарів  та  обчислення акцизного збору таким, що не набрав чинності.

 

     Дякую за увагу і прошу підтримати наше рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися на запитання. Будь ласка, висвітіть. Записалися 13 народних депутатів. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Безсмертний. Будь ласка. За ним

- депутат Черняк.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Фракція  Народно-демократичної  партії.  Шановний Вячеславе Михайловичу,  чи може бути предметом розгляду Верховної  Ради  цей документ (указ Президента),  з огляду на те що він учора, тобто 15 лютого,  набрав чинності?  Фактично реалізовано норми  "Перехідних положень" Конституції України.

 

     Далі. В  якій  спосіб  маємо діяти в цій ситуації,  коли указ фактично  з  учорашнього  дня  чинний  як  закон?  Чи  можемо   ми розглядати дану проблему?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую за запитання. Справа в тому, що ви берете за основу те,  коли підписаний указ  Президентом  (29  грудня).  А надійшов  він  до  Верховної  Ради  після  обіду  30 грудня.  Ми з юристами підраховували,  що указ набирає чинності  сьогодні  після обіду, якщо ми не проголосуємо.

 

     Чесно кажучи, в законі, який Президент підписав 6 січня, дані норми практично врегульовані. Але там вексель видається виробникам алкогольних напоїв на 90 днів.

 

     Не хотілося  б,  щоб  у різних законах були різні підходи.  І найголовніше.  Мені здається,  що ці поправки  запроваджуються  не стільки  для  того,  щоб навести порядок,  а просто щоб штрафувати наші  підприємства.  Адже  якщо  вартість  штрафу  за  несвоєчасне сплачування  суб'єктами  підприємницької  діяльності  за один день прострочки становить суму вартості товару,  то це в жодні рамки ні юридичні, ні цивільних процесуальних кодексів не вкладається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черняк.  Будь ласка.  За ним - депутат Гуцол.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую.  Фракція Народного руху України. Шановний Вячеславе Михайловичу,  мабуть,  усе-таки основне питання, коли ми приймаємо чи відхиляємо ті  чи  інші  законопроекти  з  податкової політики,  полягає  в  тому,  чи сприятиме надходженням до бюджету прийняття цього закону,  чи не сприятиме.  І чи сприятиме розвитку виробництва. От, на мій погляд, два критерії.

 

     З точки зору цих двох критеріїв щодо законопроекту, котрий ми обговорюємо, яка буде ваша відповідь?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Як знатному економісту скажу.  Ви  знаєте,  не завжди  те,  що здається на поверхні (оце надходження до бюджету), спрацьовує. Пам'ятаєте, коли вводилися ставки акцизного збору, нам казали,  що  досить  перемножити  кількість горілки на нову ставку акцизу, і є надходження.

 

     А насправді в третьому  кварталі  почалося  різке  скорочення надходжень.  Погляньте,  протягом  1995  -  8  місяців  1998  року зростали   надходження   від   алкогольних   напоїв,    виноробної промисловості,  весь  час  нарощувались  акциз  і ПДВ.  А потім ми втратили в цілому з алкогольних напоїв і виноробної  промисловості акцизу на 42 мільйони.

 

     Отже, тут   бачимо   спробу   поставити   в  жорсткіші  умови підприємства-переробники,  які віддають свою продукцію, і тих, хто торгує  цією продукцією.  Але я вам назвав три документи,  де такі питання вже врегульовані. Йдеться тільки про те, щоб підприємства, котрі  уклали  між  собою угоди,  жорсткіше ставилися до виконання своїх угод.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Звонарж.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Гуцол.

 

     ЗВОНАРЖ А.Ю.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дозвольте привернути увагу народних депутатів до того, що коли ми до обіду не проголосуємо за відхилення  запропонованих  документів,  то в черговий раз діятиме беззаконня.

 

     Вячеславе Михайловичу,  скільки можна  йти  на  компроміс  із Президентом, якщо він постійно порушує закон? Це перше.

 

     Друге. А все ж таки,  які можуть бути наслідки, коли цей указ набере чинності?

 

     І третє.  Закликаю  депутатів,  щоб  вони   як   представники законодавчого органу влади встали на захист закону.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Відповідаю на одне з ваших запитань.  Стосовно того,  що Президент порушує...  Ми вже не раз про це говорили,  не хочу повторювати.  Щоразу,  посилаючись на "Перехідні положення" з уже врегульованих законами питань, ми стикаємося з однією і тією ж проблемою.  На жаль,  подолане вето Президента (ви пам'ятаєте, 347 голосів) щодо порядку встановлення ставок тощо нічому і нікого  не навчило.

 

     З точки зору жорсткості,  можливо,  Президент десь має рацію, але він уже видав указ у 1994 році зі змінами в 1998  році,  де  є жорсткі умови взаєморозрахунків. Це одне.

 

     Друге. Вважаю,   що  не  треба  було  змінювати  встановлений порядок,  враховуючи,  що після кризи  з  акцизами  та  фінансовою кризою наші підприємства,  котрі випускають алкогольні та тютюнові вироби,  тільки починають нарощувати своє виробництво.  А ми знову заганяємо їх у такі жорсткі умови, коли за прострочення платежу на один день карається виробник сумою відпущеної продукції. Я вважаю, що це неприпустимо взагалі. Треба скасувати таку норму.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених України.  Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи  дана  поправка  до закону не буде заганяти в тінь і так слабку економіку України?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ви маєте рацію,  я теж такої  думки.  Справді, заганятиме    в    тінь.    Умови    в    нас    досить   жорсткі: підприємствавиробники  тютюнових   виробів,   алкогольних   напоїв повинні  наперед купувати марки акцизного збору.  Отже,  вони самі повинні турбуватися,  щоб торгова фірма, яка бере в них продукцію, повернула  негайно  кошти,  оскільки  в них не буде чим платити за акцизи.  Мені здається,  ми вже все зробили,  що могли.  А ці  дві норми не узгоджуються.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Вячеславе   Михайловичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шановні колеги,  записалися на виступ два народних  депутати. Пропоную  надати  їм слово і визначатись із законопроектом.  Слово надається  народному  депутату  Черняку,  підготуватися   депутату Черненку.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Шановні депутати, я,  можливо,  і не виступав би  з  порушеного  питання,  але  мене охоплюють почуття тривоги з приводу того,  що ми постійно блокуємо всі законопроекти,  спрямовані на активізацію коштів до державного бюджету.

 

     Погоджуюся з   тим,   що   нерідко   це  пропонується  робити неадекватними способами,  суперечливо тощо.  Але вже склалася така тенденція у Верховній Раді,  що спонукало мене сьогодні виступити. Я сам декілька разів брав участь у даному процесі,  виступав проти таких  законопроектів,  хоча,  до  речі,  мав  сумніви,  наскільки однозначно негативно можна оцінювати їх.  Гадаю,  що нині в  нашій економіці,  в  економічній  політиці  немає  однозначно позитивних рішень,  завжди є негативи,  тож потрібно завжди зважувати -  чого більше.

 

     Але ми  прийняли  бюджет,  і треба його наповнювати.  Нерідко Президент,  виходячи з економічної доцільності,  а також  Державна податкова  адміністрація пропонують певні заходи.  А Верховна Рада фактично постійно чинить цьому спротив, що якраз і викликає в мене почуття  тривоги  -  чи  правильно  ми робимо?  Можливо,  все-таки Верховній Раді слід підходити до цього виваженіше.  Таке  загальне зауваження стосовно нашої позиції, котра викликає в мене сумніви.

 

     Тепер стосовно  порушеного  питання.  Верховна  Рада  і  уряд наламали багато дров стосовно акцизів. Потрібно розібрати завали і прийняти єдиний Закон про акцизний збір.  Досі Верховна Рада цього не зробила,  тобто ми не виконали те, що повинні були зробити. Але поки   він   не   прийнятий,  виникає  проблема  акцизного  збору. Найбільший  акцизний  збір  надходить  від  алкогольних  напоїв  і тютюнових  виробів  - 80 відсотків.  І водночас є велика недоїмка. Отже, потрібно взяти її до бюджету.

 

     Внесений законопроект пропонує дві речі: зменшити термін  оплати  до  30  днів,  після  цього  - штрафи.  Я погоджуюся,  що вони надто драконівські,  мабуть, варто пом'якшити їх.  Але  треба  якимось чином розв'язувати проблему розрахунків у народному господарстві. І це крок у даному напрямі.

 

     І пропонується   друге:    оскільки    гривня    нестабільна, обчислювати акцизний збір в екю,  щоб правильно розраховувати його величину. От, власне, дві пропозиції. Тут не йдеться про зростання акцизів.  Якби там про це йшлося,  я також виступав би категорично проти.  Це була б не просто дурниця, а злочин. Але тут про таке не йдеться.  Йдеться  про  те,  яким  чином  забезпечити розрахунки і зростання надходжень  до  бюджету.  Тому,  на  мій  погляд,  немає підстав так категорично стверджувати,  що це піде тільки на шкоду. Я особисто з деякими застереженнями і певними пропозиціями приймав би даний законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий  округ 48,  Донецька область).  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые   товарищи   депутаты!   Мы   рассматриваем   один    из законопроектов,  которые Алексей Иванович внес в Верховный Совет с целью пополнения бюджета.

 

     Сразу скажу,  я проголосую за и предлагаю  вам  это  сделать. Почему?  Чтобы  не дать больше возможности Николаю Яновичу Азарову рассказывать по УТ-1,  что Верховная Рада полностью  детерминирует все процессы, связанные с наполнением бюджета.

 

     Только Николай  Янович  забывает  сказать,  что  отвечает  за подготовку проекта закона о бюджете Кабинет Министров.  Они  очень долго муссировали его, наконец, внесли в спешке, впопыхах.

 

     Второе. Предложенный   проект   закона,   Алексей   Иванович, вызывает у меня два возражения.  Почему высоколиквидная  продукция отгружена  и,  очевидно,  реализована,  а деньги не пришли?  Здесь может быть умысел:  просто  ее  отгрузили,  потом  реализовали,  а деньги  разделили.  Так  тут нужна другая поправка.  Дальше у меня возникает сомнение:  почему отгруженная продукция без  предоплаты? Ведь  во все времена существовал принцип:  товар - деньги.  Я могу сделать скидку (и серьезную скидку) на то,  что  нынче  в  Украине продукция все же выпускается.  А вот денежная масса, находящаяся в обращении у государства и у граждан,  составляет  13-14  процентов выпускаемой  продукции.  Для  сравнения  скажу,  что в Соединенных Штатах Америки 72 процента денежной массы,  в  Китайской  Народной Республике - 113 процентов.  То,  говоря о 245 миллионах,  Алексей Иванович,  уважая ваше ведомство,  мы никогда их не  вернем  из-за принципов, о которых я сказал.

 

     Здесь говорили  о  законе  об  акцизах.  Да  мы  больше всего работали над акцизами,  а меньше всего эффекта. Не хочу обращаться к  далекой  истории,  когда  мы  принимали поправки к акцизу.  Это привело к тому, что наша продукция полностью оставалась на складах и  затоваривались  заводы.  И вот предлагаются драконовские (скажу помягче),  очень  серьезные   меры   ответственности.   Мы   можем поставщиков  продукции  поставить  перед  фактом,  что ее никто не будет брать у них, потому что уж слишком строгие методы.

 

     С другой стороны,  может быть,  это  будет  детерминированный толчок  к тому,  чтобы тот,  кто незаконно брал,  возвращал.  Но я думаю,  что в  нынешней  ситуации  всеобщего  разворовывания  этот фактор сыграет роль. Здесь нужна уже поправка в Уголовном кодексе, и причем солидная поправка.

 

     Уважаемые товарищи депутаты,  я предлагаю проголосовать за, а через месяц посмотрим, как сработал этот закон.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  прогресивних  соціалістів  народний депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты! Позвольте  обратить ваше внимание на то,  что на протяжении уже 10 лет   в   этом    зале    постоянно    рассматриваются    элементы налогообложения,  в частности проблема акциза.  Сначала уменьшают, потом говорят,  что пошли негативы.  Начинают увеличивать -  опять что-то   не  ладится;  уменьшают  -  опять  кто-то  проиграл.  Это бесконечный процесс.

 

     Я хочу задать всем вопрос:  что,  у нас налоговая политика  в государстве нормальная?  Что,  можно жить,  подымать предприятия и нашу  экономику  в  условиях   такой   налоговой   политики?   Мне представляется,  девять  десятых в этом зале скажут:  нет,  налоги нужно менять.

 

     Напоминаю, что наша  фракция,  когда  только  начал  работать Верховный   Совет   нового   созыва,  внесла  предложение  принять концепцию Налогового кодекса и  потратить  драгоценное  время  для того,  чтобы  определиться:  какие  налоги  будут в стране,  какие пропорции этих налогов, с тем, чтобы поднимать свое производство.

 

     Верховный Совет,   с   одной   стороны,   поддерживает   наши предложения, а с другой стороны, к сожалению, концепцию Налогового кодекса,  разработанную  Наталией  Витренко,   до   сих   пор   не рассматривает.

 

     Мы накануне принятия бюджета двухтысячного года.  Что,  будем его принимать тоже в налоговом поле,  существующем  сегодня,  или, наконец,  изменим базу налогообложения,  поменяем все налоги,  как того требует производство?

 

     Я вчера   на   заседании   Согласительного   совета    вносил предложение,  чтобы  вместо  корректирования  налогов рассмотреть, наконец,  концепцию Налогового кодекса.  Наталия Витренко готова в любой  момент доложить.  Будет еще у кого-то предложение,  мы рады будем выслушать и принять кардинальное решение.

 

     Однако какова ситуация? Налоговую политику определяет не наше государство,  а Международный валютный фонд.  Я вчера на заседании Согласительного совета поднял вопрос,  чтобы включить на  нынешнюю неделю    рассмотрение   меморандума,   который   подписало   наше правительство с Международным валютным  фондом.  Вопрос  полностью готовый.

 

     Однако мы   нарываемся  на  комментарии  Адама  Мартынюка,  а сегодня предложение,  которое внесла Наталия Витренко,  вообще  не поставили   на   голосование   из-за   комментариев   Председателя Верховного Совета  Ткаченко.  То  есть  опять  ложный  путь.  Наша фракция    предлагает    перевести   эту   проблему   в   реальное конструктивное русло.  Во-первых, рассмотреть концепцию Налогового кодекса.  Во-вторых,  рассмотреть  меморандум,  который  подписало правительство. И, наконец, принимать решение по ключевым вопросам, а не штопать дыры в экономической системе в целом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі бажаючі взяти участь в обговоренні виступили. Будь ласка, одна хвилина, Олексію Івановичу.

 

     ШИТРЯ О.І.  Шановні народні  депутати!  Нагадаю  тільки  одну цифру  із  відповіді  на  запитання народного депутата Черняка:  я назвав 245 мільйонів гривень -  це  заборгованість  із  горілчаних виробів, плюс 113 мільйонів гривень із тютюну. Отже, 358 мільйонів гривень сьогодні поза бюджетом.  Коли вони надійдуть  -  невідомо, адже  наше  законодавство  таке,  що  можна  не  повертати скільки завгодно. Тому прошу все-таки підтримати даний законопроект.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  будемо визначатися.  Вашій увазі пропонується  проект  Постанови  Верховної  Ради про проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких  законів  України. Ми  з  вами маємо проголосувати один із пунктів.  Другий пункт,  я вважаю,   абсолютно   недоцільний,   оскільки   за    "Перехідними положеннями"  Конституції  можемо або відхилити,  або не відхиляти законопроект.  А що далі з ним діятиметься, сказано в Конституції, тож не треба повторювати в постанові.

 

     Отже, профільний комітет вносить пропозицію відхилити поданий Президентом України проект закону про внесення змін і доповнень до деяких  Законів  України.  Ставлю  на голосування дану пропозицію. Прошу визначитися.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення приймається.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Постанови   про   призначення   виборів Київського міського голови.

 

     Шановні колеги,  ми не раз слухали це питання.  Тому пропоную відразу голосувати.

 

     Ставиться на голосування  в  порядку  надходження  пропозиція призначити вибори Київського міського голови на неділю,  16 травня 1999 року. Прошу визначитися.

 

     "За" - 164.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування пропозиція про  призначення  виборів на 31 жовтня цього року. Прошу визначитися.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Є пропозиція  провести  ще  раз  консультації  з  фракціями і згодом визначитися стосовно даної постанови.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  продаж  земельних  ділянок несільськогосподарського   призначення.  Доповідає  Леонід  Якович Новаковський,  голова Державного комітету по  земельних  ресурсах. Будь ласка, Леоніде Яковичу.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.,  голова  Державного  комітету по земельних ресурсах  України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні   народні депутати!  Верховна  Рада  України,  прийнявши 18 грудня 1990 року новий  Земельний  кодекс  і  постанову   про   земельну   реформу, започаткувала  з  15  березня  1991  року  реформування  земельних відносин у державі.

 

     Оскільки в Україні тривала лише державна форма  власності  на землю,   до  травня  1992  року  земельна  реформа  спрямовувалася переважно  на  здійснення  інвентаризації  земель  і  перерозподіл земельного  фонду з метою задоволення потреб у землі відповідно до норм кодексу.

 

     Як відомо,  норми  землекористування  громадян  було  суттєво збільшено,  запроваджено фермерство, введено нові категорії земель природоохоронного,       оздоровчого,       рекреаційного       та історикокультурного призначення.

 

     30 січня  1992 року парламент України прийняв Закон про форми власності  на  землю.  Згідно  з  цим  законом  у   державі   було запроваджено приватну та колективну власність.  У цьому зв'язку 13 березня цього ж року прийнято нову редакцію Земельного кодексу  та Постанову  Верховної  Ради  про  прискорення  земельної реформи та приватизацію землі.

 

     Реформування земельних   відносин   відповідно   до   виданих правових актів набуло іншого спрямування.  Пріоритетними парламент визначив реформування  власності  на  землю,  приватизацію  землі, розвиток різних форм господарювання.

 

     Минуло майже  сім  років  з  часу оголошення земельного фонду об'єктом земельної реформи. За цей час роздержавлено 51,2 відсотка всієї  площі  земель,  з  яких  46  відсотків передано у власність колективних           сільськогосподарських           підприємств, сільськогосподарських   кооперативів   та  акціонерних  товариств. Загальна площа сільськогосподарських  угідь,  безплатно  переданих державою  у  власність  селян  для  ведення товарного виробництва, становить  25,6  мільйона  гектарів,  оціночна  вартість  яких   з урахуванням  індексації  грошової  оцінки - 197 мільярдів гривень. 5,2 відсотка земельних угідь країни передано в приватну  власність громадян   для   організації   фермерських   господарств,  ведення особистого підсобного господарства,  для індивідуального житлового будівництва, садівництва, дачного й гаражного будівництва.

 

     У володінні  й  користуванні  громадян  налічується  нині 7,4 мільйона гектарів землі,  що в 2,8 раза більше,  ніж у 1990  році. Землю  у власності та користуванні мають 21 мільйон громадян,  або майже кожна сім'я.

 

     Відповідно до  декрету  Кабінету  Міністрів  України  від  26 грудня  1992 року проведено велику роботу по приватизації ділянок, що були  в  користуванні  громадян.  Із  10  мільйонів  550  тисяч громадян,  які  подали  заяви,  на 1 січня 1999 року приватизували свої ділянки 10 мільйонів 444 тисячі громадян, або 99 відсотків. З приватизованих  ділянок  абсолютну  більшість становлять площі під житловими будинками з присадибними ділянками та особисті  підсобні господарства.

 

     Чинний Земельний кодекс України передбачає приватну власність на землю громадян України для ведення  селянського  (фермерського) господарства,    ведення   особистого   підсобного   господарства, будівництва та обслуговування житлового  будинку  і  господарських будівель, садівництва, дачного і гаражного будівництва.

 

     Крім земель   селянських   (фермерських)   господарств,  інші ділянки,  що  є  у  власності,  можуть  купуватись,   продаватись, обмінюватись, успадковуватись, здаватись в оренду тощо. Юридичними особами, які можуть відповідно до кодексу набувати право власності на   землю,   є   колективні   сільськогосподарські  підприємства, сільськогосподарські кооперативи,  сільськогосподарські акціонерні товариства  та  садівницькі  товариства.  Отже,  передача земель у власність юридичних осіб тут пов'язується з  сільськогосподарською діяльністю.

 

     Кодекс не дозволяє переліченим власникам протягом шести років відчужувати  земельні  ділянки,  за  винятком  передачі  земель  у спадщину   або  повернення  їх  відповідним  радам.  Таким  чином, передача земель у власність як  фізичних,  так  і  юридичних  осіб обмежується  нині  за  законом  конкретними  видами  господарської діяльності.  Серед  них  немає  багатьох   видів   підприємницької діяльності, однак приватизація ділянок під об'єктами незавершеного будівництва,  автозаправними станціями, що обслуговують населення, та  для  інших  видів підприємницької діяльності дозволена указами Президента України.

 

     Конституцією України встановлено, що право власності на землю громадянами  та  юридичними  особами  набувається  і  реалізується виключно  відповідно  до  закону.   З   метою   реалізації   цього конституційного  положення  та  ліквідації  окремих  обмежень щодо видів господарської  діяльності,  для  яких  передається  земля  у власність,  Президент  України  вніс у Верховну Раду проект Закону про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Прийняття  цього  закону дасть змогу створити умови для підвищення ефективності   використання   землі,   особливо   під    об'єктами незавершеного      будівництва,      забезпечити      стимулювання підприємницької діяльності та заохочення  інвестицій  в  економіку нашої держави.

 

     Хочу підкреслити, що питання стосується лише ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого  майна,  що  вже  приватизовані,  а також об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти. Протягом останніх років здійснено приватизацію 265 ділянок  площею до  80  гектарів  під  приватизованими  об'єктами,  загальна  сума коштів, що надійшли до бюджету, 7,7 мільйона гривень. Якби всі вже приватизовані великі й середні підприємства викупили свої земельні ділянки,  то до бюджету могло б надійти  7,9  мільярда  гривень  з урахуванням  індексації  грошової  оцінки.  А мова йде лише про 40 тисяч гектарів землі під цими підприємствами. Сьогодні ж в Україні тільки  об'єктів  незавершеного  будівництва  57 тисяч 613,  площа земель під якими - 45 тисяч гектарів.

 

     Внесений на  ваш  розгляд  проект  закону  визначає  правові, організаційні  та  економічні  засади  продажу  земельних  ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній і комунальній  власності.  Дія  закону  не  поширюється  на земельні ділянки, що є державною або комунальною власністю і не можуть бути приватизовані відповідно до чинного законодавства.

 

     Згідно з    законопроектом   продавцями   земельних   ділянок несільськогосподарського призначення є:  щодо  земель  комунальної власності - сільські,  селищні,  міські ради або уповноважені ними органи;  щодо  земель  державної  власності  -  районні,  обласні, Київська  та  Севастопольська міські державні адміністрації,  Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення про продаж земельних ділянок  зазначені органи виконавчої влади приймають за попереднім погодженням цих питань на сесіях  відповідних  рад,  на  території яких розташовані ці ділянки.

 

     Покупцями земельних      ділянок     несільськогосподарського призначення   можуть   бути   громадяни   України    -    суб'єкти підприємницької  діяльності  та  юридичні особи України.  Іноземні юридичні та  фізичні  особи  та  особи  без  громадянства,  як  це встановлено Земельним кодексом, не можуть бути покупцями ділянок.

 

     Передбачено, що  земельні  ділянки  несільськогоспо-дарського призначення, які підлягають продажу, за клопотанням покупців або з ініціативи  органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади визначаються в переліку,  який  затверджується  відповідними радами  або  уповноваженими  ними органами чи місцевими державними адміністраціями.

 

     У переліку  визначаються  земельні  ділянки,  які  підлягають продажу   шляхом   договірного   продажу  через  аукціони  або  на конкурсах.

 

     Відповідно до затвердженого переліку місцеві державні  органи земельних  ресурсів  розробляють  технічні  паспорти  на  земельні ділянки, які включають кадастровий номер, кадастровий план, розмір ділянки,  правовий режим,  місце розташування,  опис меж,  грошову оцінку  ділянки,  встановлену  згідно  з  методикою,  затвердженою Кабінетом   Міністрів,   розмір   земельного   податку,  наявність будівель,  споруд та їхню характеристику,  обмеження  на  земельні ділянки,  сервітути,  рівень  інженерного облаштування та всі інші дані, потрібні для покупця. Розробка технічного паспорту земельної ділянки   дозволить   продавцям   і  покупцям  скоротити  час  для підготовки необхідних юридичних і технічних документів  у  два-три рази.

 

     Проектом закону передбачено,  що покупець має переважне право на придбання у власність земельної ділянки в  разі,  коли  на  ній знаходиться  приватизований  або  придбаний ним у власність об'єкт нерухомого  майна  та  коли   земельна   ділянка   знаходиться   в користуванні покупця.  Рішення сільської,  селищної,  міської ради або місцевої державної адміністрації,  Ради  міністрів  Автономної Республіки Крим є підставою для купівлі-продажу земельної ділянки.

 

     Оскільки в  місцевих  радах  немає  спеціалістів,  які можуть займатися  організацією  проведення  аукціонів  або  конкурсів  із продажу  земельних  ділянок  та  підготовкою  договору про продаж, проектом закону передбачається,  що цю роботу зможуть  здійснювати місцеві органи земельних ресурсів.

 

     Вартість земельних  ділянок,  як  передбачено  чинним Законом України  про  плату   за   землю,   визначається   за   методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

 

     Проектом закону  передбачено,  що право власності на придбану земельну ділянку виникає після одержання державного акта на  право власності  на землю,  який видається покупцеві за умови сплати ним вартості придбаної земельної ділянки.

 

     Кошти, одержані     від     продажу     земельних     ділянок несільськогосподарського  призначення,  що перебувають у державній або комунальній власності,  у розмірі 90  процентів  зараховуються відповідно   до  Державного  бюджету  України  або  на  спеціальні бюджетні рахунки  рад,  на  території  яких  знаходяться  придбані земельні ділянки.

 

     Для компенсації  витрат,  пов'язаних  з  організацією продажу земельної  ділянки,  підготовкою  технічних  паспортів,   проектом відведення ділянок,  визначенням вартості,  проведенням необхідних землевпорядних  робіт,  збором  іншої  інформації,  передбачається відраховувати  10 процентів вартості проданих земельних ділянок на рахунки місцевих органів земельних ресурсів.

 

     Запропонований законопроект є важливим правовим,  економічним та   організаційним  важелем  набуття  й  реалізації  громадянами, юридичними особами України права власності  на  земельні  ділянки. Після прийняття цього закону слід буде затвердити форму державного акта  на  право  власності   на   землю,   здійснити   ряд   інших організаційних заходів.

 

     Прошу розглянути цей проект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Яковичу.

 

     Нагадую представникам Секретаріату: сьогодні ми всі питання розглядаємо за скороченою процедурою, тому прохання   виставляти   регламентний   час  згідно  зі  скороченою процедурою.

 

     Шановні колеги, прошу записатися на запитання. П'ять хвилин.

 

     Депутат Донченко. Будь ласка. За ним - депутат Дорогунцов.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Прошу передати слово депутату Левченку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов, Краснодон.  Уважаемый  Леонид  Яковлевич!  Вы сказали,  21 миллион граждан  уже  имеют  земельные  участки,  10   миллионов   граждан приватизировали участки. Практически каждая семья имеет участок.

 

     По результатам мы видим, что в стране в лучшую сторону ничего не  изменилось.  Если  мы  распродадим   участки   под   обектами незавершенного  строительства,  как  это отразится на окончании их строительства,   какие   суммы   получит   казна   и   как   будет использоваться эта земля? Имеются ли у вас эти данные?

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Спасибо  за  вопрос.  Прежде  всего я хочу сказать,  что мы обеспечили в основном потребности наших граждан в земле,   и   это   позволило  на  участках,  которые  находятся  в собственности или в пользовании граждан,  производить 62  процента всей   сельскохозяйственной  продукции.  И  если  бы  не  нынешняя кризисная ситуация,  я уверен, уровень использования этих участков был бы еще более высоким.

 

     Согласно информации,   которой  мы  располагаем,  если  будет осуществлена передача в собственность участков, которые фактически уже   заняты   под  строительством  (а  это  0,07  процента  общей территории страны) и если бы путем залога этих участков можно было получить  деньги  и  вернуть  их в бюджет,  эта сумма составила бы примерно 16 миллиардов гривень. А если бы в перспективе можно было осуществить  передачу  того,  что  у  нас есть (0,9 процента общей площади  страны,  а  граждане,  я  вам  уже  говорил,  имеют   5,2 процента),  в  собственность  всем юридическим лицам,  мы могли бы рассчитывать на поступление в казну до 80 миллиардов гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорогунцов. За ним - депутат Бондарчук.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.   Шановний   Леоніде Яковичу!   Ви  дуже  добре  знаєте,  що  наш  Президент  або  наші президенти і уряди протягом цих років уже продали  все,  що  можна було продати.  Залишилася земля, на якій ми живемо і без якої жити не  зможемо.  А  запитання  таке:  чи  введення  в  дію  указу   і відповідного закону не призведе до масової спекуляції землею, адже купуватимуть за безцінь,  а продаватимуть за справжню  ціну  нашої неоціненної землі?

 

     Та й купуватимуть далеко не всі,  сьогодні мова йде про землі несільськогосподарського призначення, тому купуватимуть багаті.

 

     Будь ласка.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.   Шановний   Сергію   Івановичу!   Я   можу відповісти  на  ваше запитання таким чином.  Ідеться не про продаж вільних земельних ділянок,  а про продаж тих земельних ділянок, на яких  розміщені  підприємства,  інші  будови  і  споруди,  які вже приватизовані.  Ми  не  ставимо  питання  про  розпродаж   вільних земельних ділянок.

 

     Що ж  стосується ділянок незавершеного будівництва,  то це 57 тисяч  об'єктів.  Їх  однаково  ніхто  не   використовує.   Шляхом опитування  виявлено,  що ці об'єкти переважно нікому не потрібні. Тож  частину  їх  ми  могли  б  реалізувати  разом  із  земельними ділянками, тобто могли б отримати в казну дуже багато коштів.

 

     Для того  щоб  не було спекуляцій,  Сергію Івановичу,  щоб не було тіньового обороту,  усе це повинно робиться цивілізовано. Нам не потрібен тіньовий ринок землі, який у нас сьогодні фактично є.

 

     Як це  зробити?  Відкрито,  якщо є декілька претендентів - на конкурсній основі.  За грошовою оцінкою,  яка затверджена  урядом, визначається ціна. Ділянка повинна продаватися за ціною, не нижчою за ціну,  яка є нормативною.  І  таким  чином,  безумовно,  можемо поставити заслін тіньовим відносинам.

 

     Я думаю,  не варто ставити питання таким чином,  що,  мовляв, усе продали і це хочемо продати.  Мабуть, до цього треба ставитися по-іншому.  У  статті  30  Земельного  кодексу  зазначено,  що при переході права власності на будівлі і споруди переходить  і  право власності  або  користування за земельні ділянки.  Хочемо ми чи не хочемо,  це право все одно переходить. Питання в тому, щоб держава від цього щось мала. Поки що держава від землі нічого не має, хоча ви знаєте, що багато об'єктів приватизуються саме задля землі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бондарчук. Будь ласка. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Фракція комуністів України.  Леоніде Яковичу, ви знаєте, що я завжди стояв і стою на позиціях непродажу землі. І це обгрунтування, яким Президент хоче "убаюкати" нас, - що коли ми будемо  продавати  землю несільськогосподарського призначення,  то отримаємо в бюджет,  такі великі кошти... Цифру, яку ви назвали, я не хочу повторювати, бо ми не отримаємо цього.

 

     То чи не краще б нам починати з тих споруд, які стоять на цій землі,  прийнявши  закон  про  нерухомість   і   податки   на   цю нерухомість? Отам би ми взяли справді багато грошей.

 

     А в  даному  разі буде спекуляція,  ви це знаєте.  І ніхто не підказує Президенту.

 

     Тому я хотів би,  щоб ви відповіли на запитання,  чому  знову ради усуваються від цього питання,  а саме:  хочуть,  щоб керували цим   процесом    місцеві    адміністрації,    органи    державних адміністрацій,  які, до речі, незаконні, бо в Конституції вони є , а закону про них немає. Це перше.

 

     І друге.  Як зрозуміти те, що навіть ваш орган буде займатися організацією купівліпродажу земельних ділянок?  Дайте, будь ласка, відповідь.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Шановний  Вікторе  Григоровичу!  Передусім стосовно того,  щоб,  як ви говорите, розробити закон про будівлі, споруди.  Об'єкти незавершеного будівництва - це об'єкти державної і  комунальної  власності.  Якщо  ми  навіть  введемо  податок  на нерухомість,  його ні держава,  ні комунальні органи за ці об'єкти платити  не  будуть.  А  тому в бюджет ми нічого не одержимо за це незавершене будівництво.

 

     Що ж стосується земельних ділянок,  які забудовані, то на них є  земельний  податок,  але розмір цього податку такий,  що не дає змоги якимось чином вплинути на  суттєве  поліпшення  використання цих земель (я маю на увазі землі під незавершеним будівництвом).

 

     Стосовно того,  що Президент,  як ви кажете, хоче "убаюкати", то не Президент цим займається.  По суті, Конституцією встановлено право власності юридичних осіб. Ми весь час працюємо з керівниками підприємств, які приватизували об'єкти, і вони висловлюють бажання скористатися  своїм  конституційним  правом.  До  речі,  у проекті рішення,  яке підготував профільний комітет,  теж  пропонується  з огляду  на  актуальність  цього  питання  підготувати  відповідний законопроект.

 

     Тому я вважаю,  що загальна підтримка цієї справи є. Я ще раз повторюю,  Вікторе  Григоровичу:  якби  йшлося  про  продаж земель сільськогосподарського призначення,  я теж категорично виступав би проти і підтримував вас.

 

     А що  стосується  цих  земель,  то  ми  можемо  вирішити  два питання:  перше - реалізувати положення Конституції і друге - щось мати  з  цієї землі до бюджету,  оскільки зараз ми нічого з неї не маємо,  а тіньовий ринок працює не на користь державі, і фінансове становище в державі не поліпшується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Григоровичу,  будь ласка,  не вступайте в дискусію. Ми будемо це обговорювати.

 

     Від фракції  хоче  поставити  запитання  Марченко   Володимир Романович. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины. Леонид Яковлевич... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе  Григоровичу,   давайте   домовимося   не ставити   запитань,  на  які  треба  годину  відповідати.  Одне  ж питання... (Шум у залі). І на ваше відповість.

 

     Депутате Марченко, ставте, будь ласка, запитання.

 

     МАРЧЕНКО В.  Р.  Леонид Яковлевич, наша фракция категорически против  того,  чтобы  вводился  институт  частной собственности на землю с процедурой купли-продажи.

 

     Но я вам хочу задать вопрос в  другом  плане.  Как  известно, земельные отношения отрегулированы Земельным кодексом Украины.  Их коррекция должна осуществляться внесением  изменений  в  Земельный кодекс.  "Переходными  положениями"  Конституции Президенту дается право  издавать  указы  в  сфере   экономических   отношений,   не урегулированных  законодательством.  Я прошу вас назвать конкретно нормы   Конституции,   нормы   другого   законодательного    акта, позволяющие  Президенту издавать этот указ и вносить законопроект, который вы докладываете,  чтобы Верховный  Совет  имел  право  его рассматривать. Конкретно: нормы Конституции, нормы закона, которые позволили вам докладывать  этот  законопроект  в  зале  Верховного Совета.

 

     Прошу вас.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.   Уважаемый  Владимир  Романович!  Я  очень сожалею,  что ваша фракция не признает  частной  собственности  на землю,  которая  фактически  существует в Украине с 30 января 1992 года и закреплена в Конституции нашего государства.

 

     Что касается действий Президента.  Президент, издавая указ по этому  вопросу,  ссылается на "Переходные положения",  которые ему дали право отрегулировать  не  урегулированные  до  этого  времени вопросы.

 

     В Земельном  кодексе,  который является базовым документом по этому вопросу, как недавно заявил в своем выступлении Председатель Верховного  Совета  Александр  Николаевич Ткаченко,  содержится 40 норм,  противоречащих  Конституции.  А  вопрос  продажи  земли  не отрегулирован  вообще.  И  поскольку это вопрос экономический,  то Президент,  руководствуясь "Переходными положениями",  безусловно, на  законном  основании  издал  указ  и  внес  свои  предложения в Верховный Совет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви хочете сказати, Вікторе Григоровичу?

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Вікторе Григоровичу, на яке запитання я не відповів?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко. Увімкніть мікрофон.

 

     РОЄНКО В.Г.  Ви ще на два моїх запитання не відповіли. Перше. Чому ради фактично усуваються від управління земельними ресурсами, а  ця справа передається державним адміністраціям,  які,  до речі, сьогодні незаконні, бо закону про них немає, його сам Президент не підписав?

 

     І друге.  Чому  в  цей  законопроект заклали,  що організація купівлі-продажу   земельних    ділянок    несільськогосподарського призначення  здійснюється  місцевими державними органами земельних ресурсів? Це щось нове.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Шановний   Вікторе   Григоровичу!   Я   не відповідав  на  це запитання,  оскільки в Законі про оренду землі, який нещодавно був прийнятий  Верховною  Радою,  це  питання  було врегульоване.

 

     Принцип який?  Землями  державної  власності  розпоряджаються органи державної влади,  землями комунальної  власності  -  органи місцевого  самоврядування.  Ця  конституційна  норма  записана і в цьому законопроекті.  Причому стосовно земель державної  власності написано,  що  "свої  рішення органи виконавчої влади погоджують з відповідними сесіями",  - тобто норма,  яка вже  апробована  нашим парламентом   і  яка  закладена  в  Закон  про  оренду  землі.  Це відповідає Конституції, це абсолютно нормально.

 

     Що стосується  тих  органів.  Спеціального  органу  в  складі місцевих рад (на рівні сільської, селищної, міської ради, особливо міст районного  підпорядкування)  немає.  А  оскільки  це  питання земельне,  ми запропонували, щоб цим земельним питанням - питанням передачі власності - займалися земельні органи.  Якщо ви  створите якісь  інші,  можна  передати  це  їм.  Та  оскільки перехід права власності - це компетенція  органів,  які  займаються  управлінням земельними ресурсами, ми запропонували саме ці органи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Яковичу! Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідачем визначений   голова  підкомітету  Комітету  з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  Пасєка  Микола Сергійович.

 

     Миколо Сергійовичу,  п'яти хвилин досить?  П'ять хвилин, будь ласка.

 

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15, Вінницька область). 11 лютого цього року указ Президента від  19  січня цього року і відповідний проект закону розглядалися на засіданні Комітету з  питань  аграрної  політики  та  земельних відносин.

 

     Слід зазначити,  що дехто дуже хоче бігти попереду паровоза - незаконно торгувати землею. З дозволу місцевих органів уже продано 80  підприємствам  40  гектарів  землі  за сміховинною ціною - 110 гривень за гектар,  що,  безумовно, є протизаконним, і відповідним органам  (маю  на  увазі  насамперед Генеральну прокуратуру) треба дати, нарешті, оцінку цьому.

 

     Перше. На засіданні комітету зазначалося,  що указ Президента від 19 січня і відповідний законопроект є протизаконними, оскільки суперечать пункту 4  "Перехідних  положень"  Конституції  України: питання,  які  врегульовуються  ними,  не  є суто економічними,  а стосуються зміни права власності на землю і відповідно  до  статті 14 Конституції мають регулюватися виключно законами.

 

     Такий же   висновок  зробило  й  науковоекспертне  управління Секретаріату Верховної Ради, підкресливши, що указ і проект закону суперечать   нормам  статті  21  чинного  Земельного  кодексу,  де передбачається надання земель несільськогосподарського призначення виключно  в  користування,  а  не  для  продажу.  Без  зміни цього положення цей закон, ясна річ, не може бути введений у дію.

 

     Друге. У чинному  законодавстві  України  не  визначено,  які землі  є  в  комунальній  власності,  не  встановлено  порядок  їх визначення,  формування  та  обсяги  володіння,   користування   й розпорядження  ними,  а  проте  ці  землі  відповідно  до  указу й законопроекту підлягають продажу.  Тобто  в  цих  двох  документах простежується намагання,  по суті,  узаконити узурпацію виконавчою владою продажу землі без контролю рад  та  центральних  виконавчих органів,  тобто й Кабміну.  На це вказує і Селянська фракція,  яка подала свої пропозиції в комітет.

 

     Посудіть самі,  із 14  статей  законопроекту  у  п'ятьох  всі повноваження  в  цій  справі  передаються Держкомзему:  стаття 6 - розробка   техпаспорту   із   зазначенням   кількісних,    якісних характеристик    ділянки    тощо;    стаття    9   -   організація купівлі-продажу;  стаття   10   -   вартість   земельної   ділянки визначається Держкомземом або його органами на місцях; стаття 11 - реєстрація державного акта;  стаття 12 - 10 відсотків  коштів  від продажу надходить Держкомзему.  Тобто сам визначив, оцінив, продав і ще й 10 відсотків забрав.  І виходить,  що 90  процентів  іде  в Державний  бюджет,  10  -  до  Держкомзему,  а  що  ж лишається на місцевому рівні? Хоча б 20-30 відсотків!

 

     Третє. Абзац третій статті 3 законопроекту суперечить  статті 44 Закону про місцеве самоврядування в Україні,  де закріплено, що районні й обласні ради делегують  відповідним  місцевим  державним адміністраціям   лише   підготовку   питань   про   визначення   у встановленому  законом  порядку  території,  вибір,  вилучення   і надання землі для містобудівних потреб, а не продаж. Ви знаєте, що Закон про місцеве самоврядування  прийнято  в  травні  1997  року, тобто   через  рік  після  прийняття  Конституції.  Як  же  ж  тут пов'язується?

 

     Крім того,  встановлюється,  що продавцями  земель  державної власності   є   районні   й  обласні  державні  адміністрації.  Не визначено,  щодо яких земель і в яких випадках приймають  вони  це рішення.

 

     Незрозуміло, чому немає прозорості:  де аукціон,  де конкурс? Де,  зрештою,  відповідальність за порушення,  як забрати землю  в недбайливого,  якщо цю землю дали йому в розстрочку, а він, перший раз заплативши,  потім нічого не платить.  Тобто  те,  про  що  на зборах селян казав Леонід Данилович: і за Земельним кодексом ми не можемо забрати землю,  хоч на ній нічого не сіється,  і  так  само тут.

 

     Четверте. Стаття  11 суперечить статті 23 Земельного кодексу, де  зазначено,  що  форма  державного  акта  на  право   власності затверджується Верховною Радою, а не Кабміном.

 

     У проекті не вказано категорії осіб,  які не мають права бути покупцями земельних ділянок.  Я маю на  увазі,  що  згідно  з  цим проектом  ті  самі  держслужбовці  можуть купувати землю,  а також юридичні особи,  у майні яких частка державної власності перевищує 25 процентів.

 

     Крім того,  передбачена  тут  приватизація  земельних ділянок лише під об'єктами  нерухомості  не  виключає  приватизації  інших земель в обхід закону: отримав ділянку в користування, поставив на п'яти гектарах один сарайчик два на два метри - і ця  ділянка  вже буде продаватися.

 

     У комітеті розглядався альтернативний законопроект,  який має певні переваги:  там є розділ про відповідальність і,  головне,  є прозорість,  продаж  за конкурсом,  на аукціоні,  передбачено,  що оцінка  вартості  земельної  ділянки  здійснюється  за  методикою, затвердженою  Кабміном,  і  певна  частина  коштів,  отриманих від приватизації земельних ділянок,  залишається  на  базовому  рівні. Разом із тим і в цьому проекті, який розглядався в комітеті, є ряд неточностей,  зокрема,  невідповідності   статті   21   Земельного кодексу.

 

     На підставі  викладеного та згідно з частиною другою пункту 4 "Перехідних  положень"  Конституції,  статтями   3.2.7   і   3.5.1 Регламенту Верховної Ради комітет вирішив, по-перше, запропонувати депутатам відхилити поданий законопроект,  по-друге,  зважаючи  на актуальність   порушеної   проблеми,  доручити  комітету  разом  з Кабміном, Держкомземом на основі того, що напрацьовано в комітеті, розробити    новий    проект    про   продаж   земельних   ділянок несільськогосподарського призначення з урахуванням  законопроекту, поданого Президентом України, і внести на розгляд Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Сергійовичу. Будь ласка, запишіться на запитання. П'ять хвилин.

 

     Депутат Романчук. За ним - депутат Мовчан.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати  слово депутату Вітренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.      Соціалістична      опозиція.      Шановний співдоповідачу,  поясніть,  будь ласка,  чого це ваш комітет,  так вивчаючи   законопроект   Президента,  вирішив  підготувати  свій, спрямований на продаж землі несільськогосподарського  призначення? Інших  методів  управління  державою,  використовування  земельних ресурсів, крім продажу, ви взагалі не знаєте?

 

     ПАСЄКА М.С.  Для всіх народних депутатів і для вас  особисто, Наталіє  Михайлівно,  я  наведу  довідку  про  ціни на землю,  які сьогодні є у світі.  У Польщі,  наприклад,  одна сотка коштує  2,3 тисячі  доларів,  в  Італії - 150 тисяч,  у Канаді (Торонто) - 180 тисяч тощо.  Якщо ж узяти Київ,  то в центрі (Хрещатик) одна сотка коштує 5 тисяч доларів,  а на окраїні (Троєщина) - 60 доларів.  По суті,  процес продажу уже пішов: 80 підприємствам землю продали, і ми  нічого...  (Шум у залі).  Нам сьогодні треба входити в правове поле,  змінювати  Земельний  кодекс  і  визначатися,   чи   будемо продавати землю, чи не будемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Мовчан.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Безсмертний.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу!  Щойно ви чітко означили,  чому нам необхідно все-таки вводити ці дії в законодавче поле.  Бо навіть  та  цифра,  яку  ви називаєте,  переконлива  і  свідчить  про  те,  що ми мусимо закон приймати.

 

     Я додам,  і ви,  напевне,  статистику знаєте, що із загальної кількості  приватизованих об'єктів,  а їх 62 тисячі 584,  об'єктів комунальної власності було  45  тисяч,  загальна  площа  земельних ділянок - понад 42 тисячі гектарів.

 

     То як  ви вважаєте,  чи можемо ми,  безконечно відкладаючи це рішення,  продовжувати діяти за інерцією, не отримуючи грошей ні в місцеві бюджети,  ні в Державний бюджет, тобто гроші, як і раніше, залишатимуться в кишенях?  Чи  не  варто  було  б  розглянути  ваш альтернативний законопроект, який ми сьогодні одержали?

 

     І скажіть,   будь  ласка,  яка  різниця  між  законопроектом, поданим Президентом, і вашим?

 

     Дякую.

 

     ПАСЄКА М.С.  Перше.  В  єдине  правове  поле  треба   вводити насамперед   Земельний  кодекс.  Леонід  Якович  сьогодні  сказав, скільки статей цього кодексу не відповідають  Конституції,  і  це, безумовно, треба робити.

 

     Друге. Законопроект,        запропонований       Президентом, відрізняється  від  альтернативного  саме  тим,  що  в  ньому   не передбачено   контролю   за   проведенням  приватизації  земельних ділянок.  Що це означає?  Що експертна  оцінка  земельної  ділянки проводиться Держкомземом за закритими дверима і потім визначається її вартість,  а не на підставі  методики,  затвердженої  Кабміном, тощо.

 

     І останнє,  що я хочу сказати. Усе ж таки сьогодні, як би там не було,  хто б що не казав, ми стоїмо, певно, на одній позиції: є Конституція,  Земельний  кодекс,  і  вже  відповідно  до  них у це правове поле має вводитися закон.

 

     Я не знаю,  чому так підставляють нашого Президента, чому всі ці  законопроекти  і той,  що стосується землі,  виходять за рамки нашого  правового  поля,   окресленого   Конституцією,   Земельним кодексом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Безсмертний. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.    Фракція    Народнодемократичної   партії. Шановний Миколо  Сергійовичу!  Чи  не  погодилися  б  ви  з  таким перебігом  подій:  дати  можливість попрацювати указу і паралельно напрацьовувати проект закону,  який ви внесли і який сьогодні було роздано народним депутатам? Це перше.

 

     І друге.  Скажіть,  будь ласка, як за відсутності ринку землі ви збираєтеся встановлювати ціну на землю,  застосовуючи механізм, як  пропонується  у  вашому  законопроекті,  що  буде розроблятися Кабінетом Міністрів?  Адже в обіг піде земля,  яка є в комунальній власності.  Чи зможе Кабінет Міністрів визначати вартісну величину землі в різних населених пунктах і з різною інфраструктурою?

 

     Дякую.

 

     ПАСЄКА М.С.  Чи можна погодитися, щоб указ набрав чинності, і подивитися, до чого він веде? Я категорично проти. Чому? Ви ж самі собі суперечите:  давайте узаконимо те,  що незаконно зроблено.  Я сказав,  що  вже  незаконно продано землю 80 підприємствам.  Треба дати оцінку цьому беззаконню і входити в правове поле.

 

     Що стосується  самої  оцінки  землі,  то  методика,  про  яку говорив Леонід Якович, по суті, у нас є, але не для всіх регіонів. Для цього потрібні кошти.

 

     Коли розглядався  проект  бюджету,   я   вносив   пропозиції, зокрема,  щоб у кожній сільській раді був землевпорядник. На жаль, кошти знаходимо на все: у кожному районі ввели юридичні відділи по

7-8  чоловік,  невідомо  за  які  кошти  -  по  4  штатні  одиниці благодійного фонду.  А на земельну  реформу,  керівництво  нею  на базовому рівні коштів немає.

 

     Приватна власність на землю,  на жаль, узаконена статтями 5 і 6  Земельного  кодексу  (1992  рік),  Конституцією.  І   все,   що стосується землі,  треба вводити в єдине правове поле законами,  а не указами чи якимись іншими нормативними актами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція комуністів  України.  Насамперед,  Адаме Івановичу,  я  хочу  висловити  репліку як член комітету.  Наталіє Михайлівно, треба читати отам зверху, хто вносить законопроект про приватизацію земельних ділянок.  Не члени комітету його вносять. Я хотів би, щоб ви це знали.

 

     І друге.  Чи не краще нам  відхилити  законопроект,  внесений Президентом України,  і поставити на цьому крапку,  бо, як бачите, розгоряється така дискусія,  що законопроект, який вноситься вами, також не буде прийнятий?

 

     Дякую.

 

     ПАСЄКА М.С.  Вікторе  Григоровичу,  що  я  можу  сказати?  Як визначиться зал, таке й буде прийняте рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Я вже наголошував, що сьогоднішнє питання ми розглядаємо   за   скороченою  процедурою,  та  й  за  регламентом залишилося 10 хвилин.  На виступ записалося 12 народних депутатів. Я пропоную надати слово двом депутатам для виступу за і двом - для виступу проти,  тобто обговорити за скороченою  процедурою.  Я  не порушую  Регламент.  Ми  розглядаємо  пропозицію комітету.  Я буду називати прізвище,  а ви казатимете,  за чи проти відхилення цього законопроекту.

 

     Я називатиму тих, хто записався від фракції. Масенко? Масенко

- за. Шмідт? Проти. Довгань? Вітренко? Ємець?...

 

     Таким чином, два - за, два - проти.

 

     Шановні колеги,   давайте   почнемо   обговорення,   а   далі визначимося.

 

     Будь ласка, по три хвилини.

 

     Депутат Масенко. Підготуватися депутату Шмідту.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Шановна президіє!  Шановні колеги депутати! Я хотів би перш за все звернути  вашу  увагу на те,  що в нас у державі так повелося:  як кому  вигідно,  так  і  норми  Конституції  підтасовують.  Вигідно Президентові  чи  його  структурам - і норми "Перехідних положень" зроблені  під  них.  Не  вигідно  -  кажуть,  що  не   можна   цим користуватися.  Представник  Комітету з питань АПК уже наголошував на  невідповідностях  цього  законопроекту  нормам  і  "Перехідних положень", і в цілому Конституції.

 

     У Конституції  ясно сказано,  що питання власності на землю в нашій  державі  можуть  регулюватися  тільки  законом.  Гадаю,   і Президентові,  і  всім,  хто його підтримує,  раз і назавжди треба зрозуміти, що не треба до цього вносити якісь корективи.

 

     До того ж питання землі - це питання державності.  Тут  якраз сидять  і  державники.  Але  в  нас  дійшло  до  того,  що  ми все розпродуємо. От якщо продамо все, тоді збережемо державу. Але ж це нонсенс!  Держава  - це земля,  держава - це територія.  І якщо ми будемо так бездумно продавати землю,  то фактично продамо державу. Ми ж торгуємо своєю землею!  Ми торгуємо своїм народом! До чого ми закликаємо цими законопроектами?!

 

     Та й інше напрошується:  а що дасть прийняття  і  втілення  в життя цього закону?  Ми ж бачили не раз:  попродали все, що тільки можна було і що й не можна було  продавати.  А  де  ті  гроші?  На трибуну виходять Прем'єр-міністр,  інші посадові особи і розводять руками,  не знають,  де поділися мільярди кубометрів газу та інше, де поділися кошти від реалізації тих об'єктів.

 

     Я чогось   думаю,   що,   якщо   згідно  з  цим  указом  отак продаватимуть і  земельні  ділянки,  ми  також  не  знатимемо,  де поділися  кошти  за  ці  ділянки.  Якщо  вже  так  конче  потрібно поправити Державний бюджет і місцеві бюджети,  то можна встановити нормальні податки - такі,  щоб до бюджету постійно надходили кошти і не доходило до цієї  непотрібної  справи  -  продавати  земельні ділянки.

 

     Микола Сергійович говорив,  що вноситься ще якийсь проект. Це його ініціатива,  а може,  ініціатива комітету. Фракція комуністів твердо  стояла і стоїть на тому,  що земля в Україні не повинна ні купуватися,  ні продаватися.  Ми проти цього  законопроекту,  його треба відхилити і не вносити новий.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Шмідту. За ним - депутат Довгань.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 115, Львівська область).  Личаківсько-Галицький  виборчий  округ  міста Львова,  фракція Народного руху України. Шановні народні депутати! Нарешті,  у Верховній  Раді  України  ми  маємо  змогу  розглянути законопроект,  який  дає  можливість визначити власників земельних ділянок  під  об'єктами  нерухомості  (мається   на   увазі,   під будівлями,  фабриками, заводами і так далі). Цей закон дасть змогу активізувати     реструктуризацію     промислових     підприємств, активізувати    інвестиційну    діяльність,    нарешті,   зведення заморожених об'єктів незавершеного будівництва і  почати  крок  за кроком формувати інфраструктуру ринку землі.

 

     Я хотів би поінформувати вас,  шановні народні депутати,  про те, що Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 11 лютого цього року розглядав два законопроекти, а саме:  проект закону,  внесений Президентом  України,  і  проект закону,  внесений  народним депутатом Пасєкою Миколою Сергійовичем із фракції комуністів. Оскільки в законопроекті Президента України справді    є   ряд   недоліків,   пов'язаних   із   організаційним забезпеченням продажу земельних ділянок,  комітет прийняв  рішення підтримати  законопроект Пасєки,  який було внесено 8 лютого цього року,  доопрацювати його разом з підкомітетом з  питань  земельних відносин і розглянути сьогодні на засіданні Верховної Ради. Проте, отримавши сьогодні проект постанови Верховної Ради, ми не побачили в ньому того, що було ухвалено на засіданні комітету: пропонується відхилити законопроект Президента і  доручити  комітету  розробити новий законопроект.

 

     Я хотів   би   показати   вам   висновок   науковоекспертного управління  щодо  законопроекту,  внесеного  Президентом  України. Чомусь  його тільки щойно роздано нам (поспішно чи з запізненням - мені важко судити).

 

     У зв'язку  з  тим  що  законопроект,   внесений   Президентом України,   має   величезне   значення   для   подальшого  розвитку інфраструктури  ринку  землі,  фракція  Народного   руху   України підтримує цей законопроект і буде за нього голосувати.

 

     Відповідно до  Регламенту  Верховної Ради ми повинні спочатку голосувати за його підтримку, а лише потім - за відхилення. Тому я звертаюся  до  вас,  шановні  народні депутати,  до всіх фракцій з проханням підтримати законопроект, внесений Президентом України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Довгань.  Будь  ласка. Підготуватися депутату Ємцю.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Селянська  партія  України.  Шановні  товариші!  Шановні  виборці! Шановні  колеги!  Я  хотів  би  повернути  вас до 1992 року,  коли Верховна Рада дванадцятого скликання прийняла два  катастрофічних, якщо можна так сказати, рішення стосовно до нашої держави.

 

     Перше рішення - про приватизацію.  Після того ми вже протягом багатьох років тільки й займаємося тим, що вдосконалюємо процедуру приватизації,  довівши нашу економіку до повного знищення.  Дійшло до того,  що люди стоять на дворі під  снігом,  продають  усе,  що можна, щоб прожити.

 

     Україна з   50   мільйонами  населення,  яка  була  могутньою промисловою державою,  опинилася на узбіччі історії, стала країною третього світу.

 

     Те перше рішення було прийняте в 1992 році,  і ми, розуміючи, що воно неправильне,  продовжуємо вносити до нього поправки,  хоча цю  помилку  треба  кардинально  виправляти.  Але  та  брехня  вже настільки просочилася в усі  сфери  нашого  життя,  настільки  нас заполонила,   що  ми  віримо  в  можливість  змінити  все  якимись поправками до однієї чи іншої статті.

 

     Під цю брехню вже створено кілька партій.  Я  підкреслюю,  це політичні  організації,  які  не  розуміють,  що  ми своїми руками знищуємо свою державу.

 

     Друге рішення:  у  1992  році  Верховна   Рада   дванадцятого скликання  прийняла Земельний кодекс,  де було записано,  що земля може бути товаром.

 

     Я вам скажу,  що коли вести мову про продаж землі,  то  треба знати, що земля - це категорія не економічна (її нам підкидають як якийсь товар).  Для України,  для східних слов'янських народів  це категорія етична, моральна.

 

     Можна розглядати  ці  законопроекти  -  які там помилки чи не помилки.  Але,  приймаючи рішення,  ми як парламент України будемо визначатися,  чи  ми  змінюємо  історію  нашої держави,  чи хочемо змінити психологію нашого народу,  чи ми хочемо його знищити. Адже традиційно, історично протягом двох тисячоліть Україна, Росія, усі слов'янські народи не знали такого поняття, як продаж землі.

 

     Тому я не хочу вести мову  про  законопроект.  Голосувати  ми сьогодні   будемо  за  те,  або  ми  зберігаємось  як  народ,  або перетворюємось  в  якусь  масу,  яка  через  кілька   років   буде асимільована західними державами.

 

     Я сказав,  що є така партія. Ось люди, які не розуміють. Вони часто кажуть,  що Україна є,  і зараз кричать,  тому що ніколи  не замислювалися  над  тим,  що  таке для України земля і що таке для нашої самостійності єдність нашого  народу.  Якщо  ми  почнемо  цю спекуляцію,  то зробимо з землею те,  що зробили з промисловістю - промисловості в нас немає.  Думайте! Можна сьогодні брати гроші за ті будівлі, під якими...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Васильовичу, завершуйте.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Приймаючи  рішення,  треба  зважити,  що,  коли Верховна Рада за продаж землі, це означає знищення України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  народному  депутату  Ємцю.  Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.   Народно-демократична   партія.   Хотів  би  дещо подискутувати з колегою Довганем.  Передусім стосовно того,  що ми східний   народ.  Центр  Європи  знаходиться  в  Україні,  тому  з географією треба було б трошки розібратися.

 

     Щодо того  чи  продавалася  коли-небудь  земля   в   Україні. Магдебурзьке право,  "Руську правду" почитайте.  Ми в школі,  тій, комуністичній школі, вчили "Руську правду". І там чітко розписано, як усе це відбувалося.

 

     Що стосується   продажу,   непродажу,   торгівлі   землею   і територією.  Для чого ж ми один одного обманюємо?  Колега  Довгань абсолютно правильно каже,  ми жили в брехні.  Скажіть,  чому хата, яка продавалася в Києві,  коштувала тоді 40 тисяч  карбованців,  а хата,  яка  продавалася  в Шепетівському районі,  в селі Хролин чи Медведівка,  така сама або навіть краща,  коштувала 7 тисяч? Це ми що продавали, хату чи землю? Звичайно, землю, яка була розміщена в кращому місці.  І ту хату можна було знести чи  не  знести,  можна було поставити там один стовпчик, але ціна була б зовсім інша. Цей обман,  шановні колеги,  був закладений ще тоді.  І,  на жаль,  ми хочемо, щоб така дворушність тривала й далі.

 

     Тепер що  стосується  законопроекту.  Я  думаю,  і так вважає фракція Народнодемократичної партії,  що має бути різний підхід до земель   сільськогосподарського   призначення,   водних  ресурсів, лісових і так далі і до земель під забудову. Абсолютно різний.

 

     Я просив би шановних колег,  які  зараз  з  лівого  боку  так опонують,  бути акуратнішими й категоричнішими,  коли ви виділяєте нові ділянки під заправки за рахунок сільськогосподарських  угідь, хоча  в  нас  тих заправок - через кожних 200 метрів.  Коли ми так захищаємо землю,  давайте подивимося при  поіменному  голосуванні, хто  за  це  голосує  і  хто  лобіює  ці питання через відповідний аграрний комітет.

 

     Що стосується сільськогосподарських земель, то, безумовно, на цьому  етапі  треба  бути обережними.  Національний капітал і наші люди сьогодні досить бідні,  і ми можемо втратити  значну  частину сільськогосподарських угідь.

 

     Що стосується земель, які не просто відведені під забудову, а на яких уже почате будівництво.  Усе це потребує інвестицій, проте жоден  інвестор не вкладе гроші,  якщо будівля висітиме в повітрі. Це настільки очевидно,  що  зрозуміло  навіть  дітям.  А  от  чому парламент  цього  не може зрозуміти - ніхто ні в країні,  ні за її межами не може збагнути.

 

     Тому наша  фракція  не  буде  підтримувати  відхилення  указу Президента,  хоча ми дуже хотіли б і були б дуже горді,  якби таке рішення прийняв парламент держави,  а не  Президент  змушений  був видавати указ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Ми   провели  обговорення  за скороченою процедурою:  надали слово представникам  двох  фракцій, які підтримують законопроект, і двох фракцій, які проти.

 

     Записані ще  представники  двох  фракцій,  які наполягають на виступі  (Шум  у  залі).   Іване   Олександровичу,   не   кричіть. Представник  фракції  Народного руху вже виступив,  я дію згідно з Регламентом.

 

     Наполягають представники двох фракцій: Прогресивної соціалістичної  партії  і  Соціалістичної  партії.  Є пропозиція надати їм слово. І після того будемо голосувати.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Сінько.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая  оппозиция.  Итак,  уважаемые  коллеги, руховцы нервничают больше всех,  потому что подходит к  завершению их  стратегическая задача.  На четвертых Всеукраинских сборах Руха вы признали программу МВФ своей политической доктриной,  а в  этой программе МВФ абсолютно четко записано,  что конечной целью реформ является приватизация земли.

 

     Я утверждаю:  международному капиталу, мировому правительству не  нужны  заводы,  не нужны живые люди в Украине.  Им нужна земля Украины - как сельскохозяйственная, так и несельскохозяйственная.

 

     И вот сейчас эти игры вокруг указа Президента -  ну-ка  сразу же  положите  слова  на  музыку.  Это означает,  что Крым пойдет с молотка,  и продавать Крым будет Совет министров,  пан Куницын, он для этого и поставлен там - быстренько распродать. Любая хибарка в Крыму будет стоить баснословные деньги,  потому что  все  понимают значение Крыма.

 

     Но не только Крым,  а остальная Украина?  Вы ж посмотрите, до чего довели страну.  Село  обескровлено,  практически  уничтожено. Местные  советы  и  сельские советы возглавляют временщики,  им бы день простоять да ночь продержаться.  Бюджета нет,  средств нет, а им подсовывают: продайте быстрее с аукциона, сделайте по механизму выкупа.

 

     Я еще раз хочу напомнить,  что на Закон об  оценке  имущества Президент  опять  наложил  вето,  опять  Президент не хочет самого главного: чтобы при приватизации оценивалось имущество Украины.

 

     Кто сейчас  играет  в  какие-либо  ухищрения  (давайте,  мол, принимать  не  этот  закон  о продаже,  а другой закон о продаже), сразу должен понимать:  торгуют последним, что осталось в Украине, последним - землей.  И не надо комитету по АПК ничего придумывать, не надо.  Мороз уже придумывал: "Давайте відхилимо Указ Президента про  Державну  програму приватизації,  а приймемо нашу",  - нібито наша краща. І протягнув державну програму приватизації.

 

     А все  знают,  что  хрен  редьки  не  слаще,  и  вся  Украина корчится, корежится от этой приватизации.

 

     Поэтому не нужно сейчас менять один указ,  один проект закона о  продаже  земли  на  саму  идею  продажи  земли.  Декларацией  о государственном суверенитете, народом Украины земля определена как общенародная собственность.  И законами Украины,  и  Конституцией, даже   этой  убогой  Конституцией,  статьей  13  все  равно  право собственности на  землю  оставлено  за  народом  Украины.  Поэтому никоим  образом  люди,  которые  хотят  добра  Украине,  не  могут поддерживать такой проект закона.

 

     Я призываю всех  честных  людей  голосовать  против  указа  и законопроекта  Президента,  и  против законопроекта Пасеки,  чтобы саму идею не допускать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Михайлівно.

 

     Слово надається народному депутату Сіньку.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановні депутати! Шановні виборці!  Я не буду глибоко вникати в політику, я хотів би сказати   вам   про   мого   шановного   колегу   Леоніда  Яковича Новаковського.  Я не виступав би, Леоніде Яковичу, якби ви не були автором Земельного кодексу, який сьогодні з цієї трибуни попираєте своїм же новим законопроектом. Чия комісія готувала, я знаю. Знаю, хто голова комісії, і хто тут доповідав.

 

     Я знаю,  що  більшого крутія в питаннях земельних ресурсів як Новаковський,  в Україні немає.  І на вашому місці, прочитавши цей експертний  висновок,  я  танцював  би  від того кодексу,  який ви розробили два роки тому.

 

     Із цього приводу що я хочу сказати? Леоніде Яковичу, не знаю, чиє  замовлення  ви  виконуєте  (а  в мене таке враження,  що ви у Верховній Раді чиєсь замовлення сьогодні виконуєте), та мене дивує ваша позиція:  що зроблено добре - це хтось зробив,  а що зроблено погано - це ви зробили, депутати.

 

     Тому сьогодні,  хто б там  що  не  говорив  -  чи  про  дітей лейтенанта Шмідта, чи про внуків, чи про той хрін, який від редьки не солодший,  я його не буду  пробувати,  але  я  вважаю,  що  цей законопроект приймати не можна.

 

     Чому не  можна  приймати?  Те,  що  сьогодні  добродій Микола Сергійович Пасєка говорив...  Шановні мої,  куди ми поспішаємо?  У цій  державі,  яка  не  має ще свого окантування,  ми приймаємо що попало - те,  що нам нав'язує чи  Міжнародний  валютний  фонд,  чи Президент, чи Новаковський, чи ще хтось. І ми за все голосуємо.

 

     Шановні мої!   Давайте   визначимо   основні  параметри  цієї держави,  а тоді порахуємо,  що в Ангоні,  в Італії,  1 квадратний метр землі під забудову в містах продається за 250-400 доларів.  А ми сьогодні в Києві продаємо за копійки.  Тут кажуть,  що ми ще не продавали.  Та це брехня!  Хто радіо слухає,  так чув, що Київ уже оголосив  про  продаж  земельних  ділянок  на   всій   притрасовій території  -  від  Обухова  до  Броварів.  Продає Київська обласна адміністрація,  і не  обов'язково  гроші  йдуть  у  бюджет.  Прямо кажуть:  ми тобі даємо під заправку місце - постав отам "Мерседес" (Шум у залі). То я вам скажу ось що, Черняк. Ми свого часу воювали проти  будівництва  дач  у  Кончі-Заспі,  в рекреаційній зоні.  То сьогодні ділянки там продано багатим дядькам.

 

     Тому я   категорично   проти   і   закликаю   свою    фракцію соціалістичну  не  голосувати  за цей законопроект,  опрацювати це питання і,  можливо,  розробити закон про оренду  землі.  А  потім думати про продаж.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Зараз   будемо   визначатися. Депутати просять слово для репліки.

 

     Депутат Заєць. Будь ласка. Одна хвилина для репліки.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Щойно  депутат  Вітренко  заявила,  що  на  четвертому з'їзді Руху прийнято програму Міжнародного валютного фонду, як свою, і начебто все це здійснюється.

 

     Я Наталії  Вітренко  хочу  відповісти українським прислів'ям: "Брехнею можна весь світ пройти, а назад не повернутися".

 

     Народний рух України мав свою  програму.  Вона  опублікована, гласна,  і ми ні від кого не відмовлялися і нікому не служили,  бо Народний рух України вважає, що треба ставити на мудрість, розум і силу  свого  українського  народу,  а не якогось іншого,  як це ви робите чи як роблять ці комуністи.  Це ви повинні раз  і  назавжди запам'ятати.

 

     А тепер  про  те,  за що ми сьогодні виступаємо.  У статті 14 Конституції сказано,  що  право  власності  на  землю  набувається громадянами  відповідно  до  закону.  І ми хочемо проголосувати за закон, який врегулював би ці відносини. Ви не хочете закону, бо ви хочете  того,  що  зараз робиться і про що говорив Сінько - під ці заправки та інше розкрадається земля. Чому розкрадається? Тому, що немає закону.

 

     Ви хочете,   щоб  земля  розкрадалася,  шановні  комуністи  і Вітренко!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для репліки має депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Селянська партія.  Тут Олександр Іванович Ємець мене  критикував,  що  я  не знаю Магдебурзького права.  Я не буду вступати з Ємцем у спір,  просто скажу, як думали про продаж землі ще   в   дев'ятнадцятому   столітті,  словами  Тараса  Григоровича Шевченка. Ось що він писав:

 

     "...Ви - розбійники неситі,

 

     Голодні ворони,

 

     По якому правдивому,

 

     Святому закону

 

     І землею, всім даною,

 

     І сердешним людом

 

     Торгуєте? Стережіться ж,

 

     Бо лихо вам буде,

 

     Тяжке лихо!.. Дуріть дітей

 

     І брата сліпого,

 

     Дуріть себе, чужих людей,

 

     Та не дуріть Бога,

 

     Бо в день радості над вами

 

     Розпадеться кара

 

     І повіє огонь новий

 

     З холодного Яру".

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для репліки надається депутату Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична опозиція. Персонально для Зайця! У  1990 році рухівець Олександр Савченко,  не встигнувши захистити толком дисертацію,  виїжджає  до  Гарварда.  І  весною  1991  року рухівець   Олександр   Савченко   з   Гарварда   передає  програму економічних реформ. У грудні 1991 року на четвертих Всеукраїнських зборах  Руху  (і  цей  документ  у мене є) цю програму економічних реформ Міжнародного валютного фонду Рух приймає як свою  доктрину. Якщо  Заєць знайде хоча б дві чи три розбіжності між програмою МВФ і програмою Руху, тоді ми будемо з ним продовжувати цю дискусію.

 

     Далі. У 1992 році рухівець Володимир Лановий підписує  перший меморандум  про  політику економічних реформ.  Оце діяльність Руху України. І всі повинні знати історичну правду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

 

     Шановні колеги!   Слово   має   доповідач    Леонід    Якович Новаковський. Будь ласка. Одна хвилина.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.   Шановні  народні  депутати!  Я  хотів  би подякувати Василю Даниловичу Сіньку  за  те,  що  він  так  високо оцінив мої професійні дані.  Але кожного разу,  коли я приходжу до вас,  ми земельне питання - питання економічне - завжди переводимо в  питання політичне.  Я хотів би,  щоб Василь Данилович знав,  що написане в 1992 році  в  Земельному  кодексі  не  може  залишатися незмінним,  оскільки  ми  прийняли Конституцію незалежно від Руху, Міжнародного валютного фонду та інших організацій. Це потрібно для нас  самих,  якщо ми думаємо про бюджет,  якщо ми думаємо про свою державу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  прошу зосередитися. Зараз будемо приймати  рішення.  Будь  ласка,  уважно слухайте,  які пропозиції будемо голосувати.

 

     За Регламентом спочатку на голосування  ставиться  пропозиція Президента,  після  цього буде голосуватися пропозиція профільного комітету.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  прийняття  в  першому читанні  проекту  Закону  України  про  продаж  земельних  ділянок несільськогосподарського   призначення,    внесений    Президентом України.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення не приймається.

 

     Шановні колеги,   прошу   бути   уважними.   На   голосування ставитиметься в такому  ж  порядку,  як  і  вносилися  пропозиції, окремо кожен пункт постанови, яка пропонується.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  профільного комітету - відхилити поданий законопроект. Прошу визначитися.

 

     "За" - 197.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування ще одна пропозиція,  яка є  в  цьому законопроекті:   "Враховуючи   актуальність   порушеної  проблеми, доручити Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин розробити проект Закону України про приватизацію земельних ділянок несільськогосподарського призначення".  Прошу визначитися  із  цим пунктом.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!    Депутати    наполягають    на   поіменному голосуванні пропозиції,  яка набрала найбільшу кількість  голосів. Хто  за  те,  щоб провести голосування про відхилення в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 179.

 

     Рішення прийнято.

 

     Таким чином,  ставлю  на  голосування  в  поіменному   режимі пропозицію   профільного   комітету   про   відхилення   внесеного законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Прошу по фракціях. Комуністи - 111 із 111; НДП - 0 із 35;  Народний рух - 0 із 40; "Громада" - 22 із 23; фракція зелених - 3 із 11;  соціал-демократи (об'єднані) - 0 з 12; соціалісти  -  всі  23;  "Незалежні"  - 5 із 6;  селяни - 10 з 10; прогресивні соціалісти  -  всі  14;  "Реформи-центр"  -  0  з  11; позафракційні - 3 з 11.

 

     Таким чином,   ніяке  рішення  не  приймається.  Законопроект знімається з розгляду.

 

     Оголошується перерва до завтра, до 10 години.