БЮЛЕТЕНЬ N 27 (засідання 05 червня 1998 р.)

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  5  ч е р в н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

     України ЛАЗАРЕНКО П.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку, шановні радіослухачі!

 

     У залі   зареєструвалося   345  народних  депутатів.  Ранкове засідання дозвольте оголосити відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд  питання  про  обрання  Голови  Верховної Ради.

 

     Слово надається Пухкалу Олександру Григоровичу. Прошу.

 

     Шановні колеги, розпочинаємо роботу, прошу заспокоїтися!

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  народний  депутат  України (виборчий округ 209, Чернігівська область). Шановні народні депутати! Шановна Президіє! Перш  за  все  я  хотів  би  висловити щиру подяку моїм колегам із фракції "Громада" за надану мені можливість балотуватися на високу посаду Голови Верховної Ради України.

 

     Волею народу  ми  покликані  на перетині двох тисячоліть бути чотири роки  відповідальними  за  все,  що  відбувається  в  нашій державі.  Незрівнянно вищою і багатоаспектнішою є відповідальність Голови Верховної Ради України, який разом з нами, своїми колегами, повинен  передати  справи  новому  депутатському  складу в кращому стані,  ніж ми їх одержали від своїх попередників.  Акцентую  вашу увагу саме на майбутньому фініші нашої діяльності,  бо час спливає швидко,  а зробити треба дуже багато,  і щодня  слід  самокритично дивитися на зроблене нами.

 

     Соціологічне опитування населення України показало, що в 1994 році на запитання,  чи в змозі обраний від вашого округу  народний депутат виразити ваші інтереси,  схвально відповіли 22 відсотки, а в 1997 році - лише 3,8 відсотка. Зовсім не довіряли Верховній Раді у 1997 році 40,9 відсотка опитаних.

 

     Як бачимо, є криза довіри, а значить, криза ідей і їх авторів у Верховній Раді минулого скликання.

 

     Сподіваюся, що  сьогодні  ніхто   не   зможе   твердити   про підвищення  рейтингу нової Верховної Ради чотирнадцятого скликання за перші тижні нашої діяльності.

 

     Якими були б мої дії в разі обрання Головою  Верховної  Ради, щоб переломити негативну тенденцію і змінити справи на краще?

 

     Незважаючи на  те,  що  політична  структурованість Верховної Ради  -  це  безперечний  успіх  у  побудові  політичної  системи, політична  затятість,  агресивність  різних сил у парламенті стали серйозним дестабілізуючим фактором у його  діяльності.  Мені  дуже подобається визначення політики, дане древнім мислителем Платоном: політика - це мистецтво жити разом. Тобто це мистецтво узгоджувати інтереси, які рухають світ, мистецтво гармонізувати ці інтереси на основі   пріоритетності   національних   інтересів.   Саме   цього мистецтва,  на  мій  погляд,  повинні навчитися ми всі,  і в першу чергу - Голова Верховної Ради України.  Тому, на мій погляд, варто брати   приклад   з   цивілізованої   Європи,   де   утверджується неконфліктна концепція політики.

 

     Що вона  означає?  Перш  за  все  вона   означає   узгодження інтересів  різних  соціальних  груп населення.  Саме завдяки цьому узгодженню може бути досягнута стабільність у суспільстві.

 

     Далі. Політика - це не тільки наука перемагати,  а й наука  і мистецтво жити разом. Важливо також створити такі умови політичної діяльності,  за яких можлива перемога не однієї партії  чи  однієї політичної сили над іншими, а перемога всіх.

 

     І, нарешті,  справжні  громадські  чесноти  не  в  політичній затятості,  а в розвитку  громадянського  суспільства,  підтримці, захисті  його  пріоритетів.  От  що означає неконфліктна концепція політики, яка утверджується в Європі.

 

     Якщо ми прагнемо стати європейською державою, давайте вчитися цієї  неконфліктної  політики.  Сучасна політика - це узгодження і партійних  інтересів.   Ще   мудрий   француз   Шарль   Монтеск'є, стверджуючи  про  необхідність  поділу  влади на три умовні гілки, вказував,  що такий поділ необхідний  не  тільки  для  розрізнення функцій єдиної влади, а й для уникнення зосередження влади в одних руках, для балансу політичних сил.

 

     А що ми спостерігаємо в нас?  Одна з найвпливовіших партій  - Народнодемократична   -   тієї   ж  політичної  орієнтації,  що  і Прем'єр-міністр України,  який очолює виконавчу  гілку  влади.  До чого призведе таке зосередження влади,  ми знаємо з нашої історії. Тому Голова парламенту,  на мій погляд, має бути людиною політично незаангажованою,  центристських поглядів,  здатною обмежувати свій партійнополітичний горизонт.

 

     Ми будуємо  молоду  демократичну  державу,  і  не  варто  нам успадковувати  помилки  минулих років.  Стару концепцію політичної системи  боротьби  і  перемог  слід  замінити   новою   концепцією компромісів  інтересів.  А  Голова  парламенту  повинен вести всіх послідовно,  методично до однієї національної  мети  -  збереження цілісності    і    єдності   нашого   розшарованого   суспільства, забезпечення ефективного розвитку усіх сфер життя людини.

 

     Тому на цьому посту має бути людина державницьких  позицій  і державницьких  інтересів,  яка  національні  і  державні  інтереси ставила б вище політичних і партійних інтересів.  Щоб,  входячи  в зал Верховної Ради, він одягав символічний мундир позапартійності, толерантності в  ім'я  злагоди  і  об'єднання  конструктивних  сил парламенту.

 

     Криза довіри   народу   до   владних  структур,  як  свідчать соціологічні  дослідження  вчених  Інституту  соціології  НАНУ,  у цифрах має такий вигляд.  На запитання: "Як ви оцінюєте діяльність Президента України в 1997  році?"  позитивно  відповіли  лише  3,8 відсотка опитаних.  На запитання:  "Чи вистачає вам стабільності у державі та суспільстві?" у 1997 році відповіли,  що  не  вистачає, 70,9 відсотка.

 

     Тому справедливим буде висновок, що існуюча модель державного управління нежиттєва і не відповідає інтересам народу. Аналіз цієї моделі,  передбаченої Конституцією України 1996 року, свідчить про те,  що розподіл державної влади не створює повноцінного механізму стримувань   і   противаг,   не  сприяє  кооперації  й  ефективній діяльності владних гілок,  не забезпечує обмежень державної  влади для створення інститутів громадянського суспільства. Це призводить до дублювання в  діяльності  гілок  влади,  відсутності  взаємного контролю і неефективності державного управління.

 

     Держава має  перманентне  завдання  узгоджувати одні елементи системи влади з іншими.  За  своїми  власними  проблемами  державі ніколи  і  вона не спроможна вирішувати нагальні проблеми розвитку нашого суспільства.  Ось чому так потрібні зміни і  доповнення  до Конституції України,  введення в дію законів про Кабінет Міністрів України,  про  місцеві  державні   адміністрації,   підготовка   і прийняття  законів  про  регламент  Верховної  Ради  України,  про опозицію, про законотворчий процес та інших.

 

     Першочергове завдання новообраного Голови  Верховної  Ради  - забезпечити   законодавчо   формування   саме  української  моделі державного управління.  Потрібно вносити зміни і доповнення  такі, які   не   базувалися   б  на  запозичених  на  Заході  моделях  і конструкціях.

 

     У справі  налагодження  успішної  роботи  парламенту  важливе значення має прийняття закону про регламент нашої діяльності (як я вже сказав),  щоб саме цей закон регулював стосунки між фракціями, та   інтегруючого  закону  про  засади  внутрішньої  і  зовнішньої політики. Необхідно, щоб це були закони прямої дії.

 

     Нарівні з політичним блоком нагального  вирішення  потребують питання   економічного  блоку.  Моє  бачення  каркасу  економічної політики держави умовно поділяється на п'ять основних напрямів.

 

     Перший - це  оперативна  підготовка  і  вирішення  проблем  у системі   оподаткування,   прийняття   Податкового  кодексу,  який перетворив би систему оподаткування з фіскальної  в  стимулюючу  і регулюючу.  Доцільно запровадити на три роки мораторій щодо змін і доповнень до податкового законодавства.

 

     Другий напрям   -   реформування   бюджетної   і   в   цілому фінансово-кредитної   системи.  Пропоную  зміну  у  співвідношенні зібраних податків між центром і регіонами,  вона повинна  бути  на користь   останніх,  розширення  бази  доходної  частини  бюджету. Можливо,  слід  використати  досвід  Росії,  який  запроваджується сьогодні.

 

     Третій напрям - це перебудова структури нашої економіки.

 

     Четвертий -  визначення  пріоритетів в економічній політиці з відданням переваги аграрно-промисловому сектору економіки.

 

     І останній,  п'ятий - це  ефективна  інноваційно-інвестиційна політика.

 

     Усі ці напрями слід законодавчо врегулювати і забезпечити.

 

     Нас звинувачують   у   тому,  що  Верховна  Рада  зволікає  з прийняттям   законів,   необхідних   для    економічних    реформ. Законодавчий  процес  повинен  бути спрямований саме на формування соціально орієнтованої ринкової економіки. Актуальними питаннями є внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  про  банки  і банківську діяльність,  до Земельного кодексу України,  Закону про  особливий режим   функціонування   вільних   економічних  зон,  реформування пенсійної  системи,  законодавче  врегулювання  соціально-трудових відносин і відносин соціального партнерства.

 

     Слід терміново  законодавчо  врегулювати  проблеми зайнятості населення,  часткового  безробіття.  Нам  варто  відмовитися   від практики,  коли  проекти  законів готує Кабінет Міністрів України, коли чиновники пишуть закон під себе.

 

     У Верховній  Раді  тринадцятого  скликання  було   розглянуто законопроектів,  розроблених її комітетами,  лише 36 відсотків,  а всі інші були підготовлені Кабміном і  Адміністрацією  Президента. Проекти  законів  повинні  готувати перш за все комітети Верховної Ради,  ініціювати народні депутати України із залученням  фахівців інститутів Національної академії наук, зокрема Інституту держави і права, Інституту соціології та інших.

 

     Щодо Кабінету Міністрів, то скажу, що потрібно вдосконалювати його  структуру,  посилювати  повноваження.  Слід  підвищити  роль Прем'єр-міністра України і міністрів - справді  політичних  фігур, які  повинні формувати політику у своєму міністерстві і добиватися її впровадження в життя, яким не перешкоджали б чиновники Кабінету Міністрів  на рівні заступника завідуючого відділом чи інші.  Саме таке реформування Кабінету Міністрів дасть  нам  можливість  менше опікати з дрібних питань діяльність уряду.

 

     Параліч нашої   влади,  криза  в  суспільстві  значною  мірою пояснюються,  на  мій  погляд,  занедбаністю  і  вкрай  нерозумним ставленням   до   сфер   науки,  освіти,  культури.  Адже  від  їх працівників  ми  одержуємо  нові  оригінальні  ідеї,   прогресивні розробки, і недооцінювати ці сфери - це означає, прирікати себе на поразку і відсталість.

 

     За рівнем   розвитку    економічного    потенціалу    Україна знаходиться  серед  перших  п'яти країн Європи,  а за ефективністю його використання  -  у  кінці  першої  сотні  в  світі.  Технічне оснащення  засобів  виробництва,  рівень  технології,  за оцінками фахівців,  на 50 років відстають від розвинутих країн. Тому одна з корінних  нинішніх  проблем  України  -  це відсутність ефективної державної політики щодо  науки,  освіти,  культури.  Нам  потрібно формувати  національну  еліту,  яка  спроможеться реалізувати саме загальнонаціональну   мету   -   прорив   до    сучасних    рівнів цивілізованого суспільства, до інформаційного суспільства.

 

     Ще одна   пекуча  проблема  -  це  брак  сучасно  мислячої  і соціально відповідальної  управлінської  еліти.  Україна  потребує провідників  нації,  спроможних  піднятися  над своїми корисливими інтересами,  осягнути фундаментальні тенденції розвитку  сучасного світу.

 

     Ми непродуктивно  витрачаємо  час  - постійно спізнюємося,  а історія і люди йдуть уперед.  А тому хочеться багато  зробити  для загального добра. Я впевнений, що ми зуміємо перебороти самі себе, будемо  гідні  часу  і  свого  народу,  виправдаємо  довіру  наших виборців!

 

     Дякую за увагу. Вибачте, що хвилинку перебрав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідь   закінчено.  Запишіться  на  запитання. Прошу ввімкнути систему.

 

     Слово надається депутату Федоренко.

 

     ФЕДОРЕНКО Л.П.,  народний депутат  України  (багато-мандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии, город Донецк. Прошу передать слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемый  претендент  на  столь высокий  пост Председателя Верховного Совета!  Я хотел бы услышать ваше мнение о той ситуации, которая сложилась в финансовой системе Украины.

 

     Безудержно растут  краткосрочные международные кредиты в виде облигаций и других ценных бумаг,  хотя этот вопрос не урегулирован ни  Конституцией,  ни  законодательством Украины.  Так,  только за последние месяцы прошлого года и первые месяцы текущего года  были размещены международные облигации на сумму 450 миллионов долларов, 700  миллионов  дойчемарок,  300  миллионов  экю.  Сейчас  ведутся переговоры  о  размещении  еврооблигаций  на  сумму  500 миллионов долларов.  Общая сумма нашего внешнего долга составила на  сегодня более 10 миллиардов долларов.  Самое удручающее,  что в Украине не создана   система   осуществления   контроля   за   использованием иностранных   кредитов,   своевременным   их   возвращением,  хотя Конституция прямо требует этого.

 

     Не считаете ли вы возможным в случае  избрания  вас  на  пост Председателя  Верховного Совета создать специальную комиссию то ли постоянную комиссию,  с тем чтобы Верховный  Совет  контролировал, куда    же   все-таки   используются   кредиты,   зачастую   нашим правительством не  контролируемые,  с  росписью  какого-то  одного человека? Пожалуйста.

 

     Спасибо большое.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую за запитання.  Я вважаю,  що ситуація, яка складається у фінансовій  сфері  нашої  держави,  катастрофічна  і призведе до економічного колапсу,  якщо не вжити негайних заходів. Вважаю за необхідне припинити зовнішні запозичення,  тим  паче  на невигідних для нас умовах.  Навпаки,  пропоную перейти до політики залучення  прямих  іноземних  інвестицій  у  спеціальні   (вільні) економічні  зони,  діяльність  яких  чітко  і детально врегулювати законодавчо.

 

     Зовнішній борг нашої держави,  за моїми даними,  ще  більший, ніж  ви вважаєте,  - близько 12 мільярдів доларів.  До того ж хочу зауважити, що зовнішній борг держави тісно пов'язаний з внутрішнім боргом.  Саме продаж облігацій внутрішньої позики,  який здійснено на суму понад 13 мільярдів гривень,  сьогодні спонукає державу  до нових  запозичень  за  кордоном  для того,  щоб викупити облігації внутрішньої позики.  Ці борги взаємопов'язані,  і якщо в загальній сумі  вони  становлять  понад  38  мільярдів  гривень,  а  валовий внутрішній  продукт  у  1997  році  становив  усього  101  мільярд гривень,  це свідчить про те, що фінансово наша держава - банкрут. У світовій практиці  відома  норма:  не  більше  25,  максимум  30 відсотків ВВП мають становити борги держави.

 

     Звичайно, ваша  пропозиція щодо створення спеціальної комісії чи групи,  яка контролювала б ефективність використання  іноземних кредитів у нашій державі,  доцільність їх залучення,  слушна,  і я підтримав би таку пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Лісогорському.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  народний депутат України (виборчий  округ 177,  Харківська область). Фракция коммунистов. Уважаемый коллега, есть ли у вас проекты законов,  приняв которые,  мы сможем  начать платить   нашим  законопослушным  гражданам  зарплату,  пенсию  не графиками, а живыми деньгами?

 

     И второй вопрос.  Сегодня по УТ-1 один из  честных  депутатов (так  он себя назвал) заявил,  что готов сложить с себя полномочия депутата.  Чтобы прекратили муссировать эту тему,  использовать ее нечесно,  я  бы  предложил  (как вы на это смотрите?) всем честным депутатам,  которые хотят сложить с  себя  полномочия,  чтобы  они просто  говорили:  "Я  сложил с себя полномочия,  чем показал свое отношение к данному  вопросу".  А  не  говорили,  что  они  готовы сложить с себя депутатские полномочия.

 

     Спасибо.

 

     ПУХКАЛ О.Г. Дякую за запитання. Думаю, що одним законом, який би  забезпечив  своєчасну  виплату   заробітної   плати,   пенсій, стипендій, нам не обійтися. Вважаю, що головним завданням уряду на найближчу  перспективу  має  бути  наповнення   доходної   частини державного бюджету.

 

     Якось так  повелося,  що  уряд  більше  опікується  проблемою раціоналізації  видаткової  частини  бюджету.   І,   як   правило, раціоналізація ця зводиться до скорочення виплат на потреби науки, освіти, культури, медицини. А от наповненням доходної частини уряд практично  не займається,  лише є певні наміри.  Вважаю,  що треба негайно реформувати податкову систему. Знизивши податковий тиск на підприємства,  ми  зможемо  дати  їм  можливість поповнити обігові кошти,  відновити чи відкрити нові  робочі  місця  і  таким  чином забезпечити виробництво продукції і її реалізацію.

 

     Але щоб  забезпечити реалізацію цієї продукції,  нам потрібно вести гнучку протекціоністську  політику,  про  яку  вже  декілька років точаться розмови, але фактично нічого не робиться.

 

     Саме через   відсутність   протекціоністської   політики,  як економічної,  так і культурної,  наш ринковий  простір  заповнений товарами  зарубіжного  виробництва.  Навіть  сільськогосподарської продукції у нас сьогодні завозиться 88 відсотків,  тоді як Україна є власником 22 відсотків світових чорноземів.

 

     Інформаційний простір,   не   будучи  збереженим  за  рахунок культурної  протекціоністської   політики,   наповнюється   різним зарубіжним непотребом. От на чому ми виховуємо свою молодь!

 

     Таким чином, вирішення проблеми своєчасної виплати заробітної плати,  пенсій  і  стипендій  упирається   у   вирішення   проблем податкової політики, цінової політики, протекціоністської політики та в інші питання, які треба законодавчо врегульовувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату  Кириченку,   виборчий округ 183.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., народний депутат України (виборчий округ 183, Херсонська    область).    Шановний    Олександре     Григоровичу! Християнсько-демократична партія України розробила і я як народний депутат ще в 1997 році вніс на  розгляд  Верховної  Ради  минулого скликання  проект Соціального кодексу України.  Це фундаментальний документ,  який містить близько 700  статей  з  питань  пенсійного забезпечення,  медичного  забезпечення  і  страхування,  правового статусу  і  соціального  захисту  громадян,   дітей,   осіб,   які постраждали   внаслідок   Чорнобильської  катастрофи  тощо.  Одним словом,   запропоновано   принципово   вдосконалений    і    більш справедливий механізм захисту громадян.

 

     У разі   обрання   вас  Головою  Верховної  Ради  України  ви сприятимете   першочерговому   розгляду   цього   дуже   важливого документа?

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую за запитання. Відомо, що сьогодні добробут світу визначають 20-25 розвинутих цивілізованих країн.  Ці  країни справді  будують  сучасну  цивілізацію,  інформаційне суспільство, або,  як ще називають його, постіндустріальне суспільство, в якому є  діалектична  єдність  людини з людиною,  тобто суспільство,  що базується саме на сильній соціальній політиці. Ось чому ми ставимо завдання  побудови  соціально-ринкової економіки як перший етап на шлях  до  сучасного  інформаційного  суспільства  України.   Такою повинна бути мета нашої держави.

 

     Я вважаю,  що такий кодекс конче потрібен.  До речі,  як мені відомо,  на Заході,  в європейських країнах,  уже  підготовлено  і чекає  прийняття такий кодекс,  який,  зокрема,  забезпечить більш високий рівень життя пенсіонерів, ніж тих, хто працює. Ось до яких чеснот громадянського суспільства прагнуть там.

 

     Ми маємо   орієнтуватись   на   це,  якщо  бажаємо  увійти  в європейський економічний простір.  А отже, повинні розробити такий соціальний  кодекс,  який  врегулював би наші соціальні відносини, захистив і забезпечив нашим громадянам гідний рівень життя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Малолітку.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Фракція  Прогресивної соціалістичної партії України. Прошу передати слово голові фракції Марченку Володимиру Романовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  народний депутат України (виборчий округ 161, Сумська   область).   Уважаемый   претендент!    Ваше    ближайшее политическое  будущее  -  вы  снимете  свою  кандидатуру  в пользу Александра  Мороза  и  со  всей  "Громадой"  будете   поддерживать Александра Мороза. Это во-первых.

 

     Во-вторых, я   все-таки   просил  бы  ответить  на  несколько вопросов.

 

     И в книге Лазаренко "Украина.  Последний  шанс",  и  в  вашей предвыборной платформе, которая опубликована в журнале "Віче", все формулировки реальны в том плане,  что вы за частную собственность на землю. Прошу подтвердить это публично.

 

     И второй  вопрос.  Помогите разобраться,  как вы стыкуетесь с социалистами,  если в вашей предвыборной  программе  (страница  17 журнала  "Віче",  2) говорится:  "дотримання курсу на інтеграцію у світові   і   європейські   структури,   розвиток    стратегічного партнерства  із  США",  а  у  социалистов  написано:  "відновлення пріоритетності зв'язків з країнами  Близького  Сходу  та  Африки". Все-таки за какие приоритеты вы?

 

     Спасибо.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую,  Володимире Романовичу,  за запитання. Я, правда,  не  знайомий  з  публікацією  в   журналі   "Віче"   моєї передвиборної платформи.  Можливо,  там закралась певна редакційна неточність щодо мого ставлення до власності на землю.

 

     Я вважаю,  що   на   даному   етапі   розвитку   українського суспільства   на   селі   достатньо  зберегти  ті  відносини,  які запроваджені  і  встановлюються  на  рівні  розподілу  землі,   що перебуває у колективній власності, на земельні паї.

 

     Інше питання,   що   нам   потрібно   прийняти   закон,  який вдосконалював  би  внутрішні  виробничі  відносини  в  колективних господарствах,  давав  би  можливість  передавати  земельний пай в оренду,  отримувати на цей  земельний  пай  відповідні  дивіденди, скажімо,  пенсіонерам, які мають такі земельні паї, як мої батьки, але не мають ніяких доходів від використання цих  земельних  паїв, цих земельних ділянок у колективному полі.

 

     Чому я  виступаю  проти?  Я  в  принципі  не  проти приватної власності на землю.  І думаю,  що ми доживемо до тих  часів,  коли запровадимо поетапно право приватної власності на землю - спочатку щодо земельних ділянок,  які виділяються  під  забудову,  скажімо, іноземним  інвесторам,  це  питання  назріло,  а в подальшому і на сільськогосподарську землю.  Якщо ми сьогодні підемо на цей  крок, то  поставимо  селян у таке становище,  що вони неспроможні будуть купити свої земельні паї і куплять їх ті,  хто має гроші, а селяни залишаться рабами на цій землі.

 

     Ось чому  я  виступаю проти абсолютної приватної власності на землю на даному етапі розвитку нашого суспільства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Романчуку. Прошу.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Фракція  Прогресивної соціалістичної  партії  України.  Шановний  претенденте,   як   ви ставитеся  до  того,  щоб  виключно  трудові  колективи мали право висувати кандидатів у народні депутати та ради усіх рівнів?

 

     І ще одне запитання.  Як  ви  ставитеся  до  того,  щоб  ради трудових    колективів    мали   право   контролювати   діяльність роботодавців незалежно від форм власності?

 

     ПУХКАЛ О.Г. Дякую за запитання. Я не підтримую ідею висунення кандидатів  у  народні  депутати  України  чи  в депутати рад усіх рівнів виключно від трудових колективів.  Вважаю, що рівне виборче право - право бути висунутим,  право висувати, право бути обраним, право обирати - забезпечує  висунення  кандидатів  від  соціальних груп,  тобто від груп людей,  від політичних організацій,  партій, від громадських організацій.  До речі, незважаючи на ті економічні негаразди  і  ту  системну  кризу,  яка  охопила наше суспільство, все-таки  є  позитивні  тенденції,  які  я  особисто   помічаю   у поступовому формуванні громадянського суспільства в Україні.

 

     Сьогодні, за  деякими  даними,  в  Україні  створено більше 7 тисяч громадських організацій.  Це свідчить про  підвищення  рівня соціальної  самоорганізації  нашого  суспільства,  а  отже,  і про включення соціальних сил народу у прогресивний поступ.

 

     Тому, повторюю,  висунення  кандидатів   виключно   трудовими колективами вважаю недоцільною нормою у виборчому законодавстві.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Прошу   підтримати   мене   і подякувати  претенденту  Олександру  Григоровичу   за   змістовний виступ,  відповіді  на  запитання  і  побажати  йому  обов'язкової перемоги. Давайте привітаємо його за сміливість (Оплески).

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Щиро дякую, шановні колеги. Розраховую на те, що ви розумієте мене, і розраховую на вашу підтримку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається депутату Івану Степановичу Плющу (Оплески).

 

     ПЛЮЩ І.С.,   народний   депутат   України    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Дякую.  Шановні колеги! Шановна Президіє! Я хочу зупинитися на тому, що навколо нас.

 

     Ми пропрацювали вже тривалий час,  і  сьогодні  можна  почути різні оцінки роботи нової Верховної Ради. Беручи участь в останній передвиборній гонці,  я зустрівся більш як у  десяти  областях  із багатьма  людьми  і  сказав їм таке:  попередня Верховна Рада була політично структурована так, що в жодної політичної сили або блоку сил  не  вистачало  голосів,  щоб приймати конструктивні рішення і рухатися вперед,  але і в однієї,  і в  другої  сторони  вистачало голосів,  щоб  заблокувати будь-яке рішення,  яке було для тієї чи іншої сторони неприйнятним.  І тому я  казав,  що  виключне  право наших виборців - обрати таку Верховну Раду,  яка працювала б,  яка взяла б на себе відповідальність,  а для  цього  треба,  щоб  була більшість,  яка  змогла  б  набрати  226  голосів.  Це,  повторюю, виключне право  виборців,  ніхто  інший  цього  не  зробить  -  ні Президент, ні уряд, ні ми, всі депутати.

 

     Але сталося так,  як сталося:  ми прийшли в черговий раз у цю залу і побачили, що знову набирається 190 голосів чи 170, чи 180 і так далі. Знову в лівих достатньо сил, щоб заблокувати, і у правих достатньо,  щоб заблокувати.  І недостатньо ні в тих, ні в других, щоб  рухатися  вперед...  (Шум  у залі).  Ну я ж вас не перебивав, шановний!

 

     Тому давайте подумаємо над тим,  як вийти з цього  становища. От сьогодні кажуть,  що ми чотири тижні тут дурно просиділи. Я так не  вважаю,  тому  що  одна  з  функцій   парламенту,   будь-якого парламенту,    незалежно    від    його    складу   й   політичної структурованості,  - це здійснювати мітингові функції і гасити  ті пристрасті,  яких не повинно бути там, де ми їх сьогодні бачимо, - навколо нас. Нас делегують сюди, щоб ми це діло робили. Це перше.

 

     Друге. Коли кажуть,  що нам за  цих  чотири  тижні  не  треба нічого платити,  то,  може,  це правильно. Але чому ж тоді платити тим,  хто сидить по чотири тижні десь в іншому місці:  той голодує під  такими пов'язками,  той під такими,  а той ще чимось стукає і так далі.  Давайте однаково підходити до  всіх,  хто  мітингує,  і перестанемо  мітингувати  й  почнемо працювати.  Це буде вигідно і Верховній Раді, і тим, кого вона захищає.

 

     Пригадую, як ми зійшлися в травні 1990  року,  багато  хто  з моїх колег це пам'ятає.  У нас була така структурованість, що, дай Боже,  нам знати.  І Станіслав Іванович підтвердить,  що  партійна група тоді в нас нараховувала понад 350 чоловік.  Це було в травні 1990-го,  повторюю.  І ми тоді,  6  червня,  обрали  Плюща  першим заступником.  Сьогодні - 5 червня (Сміх у залі.  Оплески). Я не до того веду,  щоб Плющ був обраний 6 червня, а до того, що навіть за тієї   політичної  структуризації  ми  витратили  тоді  на  вибори керівних  органів  Верховної  Ради  багато  часу.  То  хіба  можна сказати, що тепер надто багато часу ми витратили?

 

     Тому не  треба  бичувати  самих  себе  і говорити,  що ми тут нічого не робимо.  Ми виконуємо одну із своїх  функцій.  Може,  ми інших своїх функцій не виконуємо,  але зараз виконуємо ту функцію, яку може виконати виключно Верховна Рада, більше ніхто.

 

     Тепер друге питання.  Хто прийшов сюди від народу,  а хто  не від  народу,  і  скільки  сюди делегував народ,  а скільки - хтось інший.   Давайте   подивимося   й   на    це.    Я    належу    до Народно-демократичної   партії,   яку  багато  хто  в  цьому  залі недолюблює (Шум у залі).  І Олександр  Миколайович  також.  Але  я пішов у цю партію тоді,  коли вона не була пропрезидентською, коли вона  не  була  проурядовою,  коли  вона  була   партією   єднання демократичних  сил  (оплески),  засвідчувала єднання демократичних сил.  А тепер уявіть собі:  24,6 процента (найкращий показник) має Комуністична партія України, 9 процентів чи там трохи менше - 8,35

- менший брат цієї партії.  Значить,  будемо вважати,  що це 30  з гаком процентів.

 

     Тепер давайте  подивимося  на  решту  27  партій  і  всі їхні проценти складемо:  5 та 5 та 5 та 4 та  3  та  2  та  1...  І  ви отримаєте більше 30 процентів.

 

     Тому давайте ми все-таки зрозуміємо, що хоч найбільш численна і найбільш поважна фракція - це та,  де 119,  але це не дає  права цій фракції зневажати ту, де 90. Давайте шукати спільну мову, і ми тоді  переконаємося,  що  всі  ми  прийшли  від  нашого   виборця, незалежно від того, скільки нас сюди прийшло.

 

     А ви  знаєте,  справжня демократія - це тоді,  коли поважають меншість, справжня демократія - це там, де рахуються з меншістю.

 

     І третє  питання.  Хто  захищає  народ  і  особливо  власного товаровиробника? Давайте наберемося мудрості й не будемо проливати сльози над власним народом і власним товаровиробником,  бо  тільки він  може  його захистити,  тільки він,  товаровиробник,  а будемо захищати на ділі.

 

     І от ми прийшли в цю Верховну Раду і  нам  вручили  папки  на реєстрацію.  Тільки  раніше це робилося дуже просто,  а зараз так: один вручає посвідчення,  другий папку,  третій пропуск, четвертий ще  щось.  Це ж ми понастворювали цих структур,  це ж ми в законах понаписували. Ми, ми, Станіславе Івановичу.

 

     Так от я хочу вам сказати: давайте подивимося на цю папку. Ви бачили,  чийого  виробництва  та  папка.  Хіба вже у нас в Україні немає галантерейної фабрики,  яка б виготовила папки?  Чи вже  всю шкіру  до  Лівану вивезли?  То,  може,  є замінник?  Я знаю,  що в Запоріжжі є хороше підприємство,  там роблять замінники.  Можна  ж було   б  пошити  свою  папку,  якщо  ми  вболіваємо  за  власного товаровиробника.  А подивіться, чия ручка там. Там німецька ручка. То,  мабуть,  можна  зробити  і  свою кулькову ручку,  і робили до з'їздів непогані ручки.  Можна було б зробити.  А подивіться,  чий папір.  Там  же  папір,  зроблений  у  Європі.  А я знаю,  скільки лобістів ходять із Західної України й  кажуть:  "Допоможіть  збути папір,  що лежить на цьому паперовому комбінаті".  І так далі. Так хто вболіває за власного виробника на ділі, а хто - на словах?

 

     А тепер я вас хочу запитати:  ви  що,  не  знаєте,  чому  так робиться,  чому  так  захищають?  Якщо  візьмете папір на власному комбінаті і на власній фабриці папку, то нічим буде ділитися. Чим, бартером  ділитися  чи гривнею?  А "зеленими" ділитися - то хороша справа. І ще й хтозна, куди повкладають. Оце основна причина, коли не захищають власного товаровиробника.  І не шукайте її в політиці чи в тому, хто від народу, а хто від інших.

 

     Наступне питання:  куди ми інтегруємось - чи на Схід,  чи  на Захід?  Я не хочу зараз розпалювати пристрасті,  лише порівняю дві Верховні Ради.  Коли та Верховна Рада інтегрувалась у  Європу,  то скільки проїздили ми?  Подивіться статтю витрат Верховної Ради,  у тому числі і у валюті.  І подивіться витрати Верховної  Ради,  яка інтегрувалась  на Схід.  Куди проїздили і на які гроші?  І ви тоді побачите.

 

     То постає запитання:  якщо ми не інтегруємось туди, то чого ж ми туди їздимо? Чому ж ми їздимо туди і клянемося щодня, що ми так любимо вас і хочемо жити,  і хочемо бути такими, як Європа? (Шум у залі).  А  ви  подивіться,  вам повинні дати такі матеріали,  хто, скільки,  куди їздив,  за чий рахунок і скільки проїжджено грошей. Тоді   це  буде  перша  контрольна  функція  Верховної  Ради  щодо використання бюджету.

 

     Ми хочемо контролювати всіх і вся, а не знаємо, що робиться у власному домі. Вам дали цифру, що виконано на стільки-то процентів

- і радійте.  Але по валютній частині вам навіть  і  процентів  не дали.  І  не  дадуть.  Тому  що  я,  будучи  на  місці  Олександра Олександровича,  колись добивався від уряду виконання  бюджету,  у тому  числі  й  валютної його частини.  Мені протягом двох місяців говорили, що не можна підрахувати, немає методики такої. Тому було таке і є.

 

     І останнє. Це пропозиції. Сьогодні в цьому залі і до сьогодні лунало таке,  що ми всі в одному човні.  І це дійсно так,  це  наш човен.   Спасибі,   що   його   зробили.   Спасибі,   що  він  був реконструйований (Шум  у  залі).  Реконструйований  за  радянських часів,  Вікторе.  Але  ж  він  був реконструйований на рівні СНД і країн Варшавського договору.  А ми ж  останніх  чотири  роки  його реконструювали на рівні Європи.  То хіба треба було знімати чеські унітази,  викидати і  ставити  японські?  Тому  подумайте,  хто  ж уболіває за власного товаровиробника, хто і як його захищає?

 

     Ми всі  в одному човні.  Але човен пливе і не валиться,  і не топиться тоді,  коли в ньому гребуть  за  однією  командою,  бо  є боцман  або капітан.  Так от ми три тижні шукаємо цього боцмана чи капітана.  Давайте ж ми його знайдемо...  Не хвилюйтеся, я не себе пропоную.  Давайте  ж  ми  його  знайдемо,  і щоб тоді ми створили більшість,  яка  б  узяла  на  себе  відповідальність  і   навчила контролювати  самих  себе  й  усіх  інших.  Тоді ми будемо сміливо виходити до власного народу.

 

     Тому я вношу таку пропозицію: якщо ми не можемо знайти одного боцмана чи капітана, то давайте пошукаємо хоч оцю невелику команду

-  трьох  чоловік.  Не  подобається  "пакет",  називайте   його... "трійкою". Ну, тройця, це ж добре. "Трійки" ж були. Називайте його "трійкою". Не подобається "трійка", називайте його "коаліцією". Не подобається "коаліція" - називайте "злагодою",  "порозумінням". Як хочете,  так і називайте, але давайте порозуміємося. Щоб цей човен не  кирнувся,  бо  якщо потоне цей човен,  тоді вже про демократію забудьте   балакати.   Тоді   наступає    те,    що    називається тоталітаризмом,  це  м'яко  кажучи.  Бо  тоталітаризм якоюсь мірою інколи навіть застосовується.  А це те, що називається диктатурою. Колись  один  мій  колега  тут назвав мене "директоромдиктатором". Тому,  може,  ви ще порозумієтеся без мене,  я зніму сьогодні свою кандидатуру.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається Олександру Олександровичу Морозу (Оплески).

 

     Шановні колеги, прошу заспокоїтися.

 

     МОРОЗ О.О.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні колеги!  Шановні радіослухачі! Вдячний моїм однофракційним,  так би мовити,  депутатам за підтримку  моєї кандидатури.  Я  з приводу обрання на посаду Голови Верховної Ради втретє за вісім років на цій трибуні - найвищій трибуні держави, а з приводу зняття з посади Голови був на ній набагато більше разів.

 

     Не дивно,  що  й  сьогодні  так  конфліктно  розглядається це питання.  Не дивно,  бо мова йде не просто про  обрання  керівника парламенту.  Тут важливий політичний вибір моменту.  Він зводиться до того,  що саме ми,  депутати чотирнадцятого скликання,  і  саме тепер  визначаємо  напрям  розвитку України.  Або вона піде шляхом авторитаризму, або поверне все-таки до демократії.

 

     Перший варіант  стає  наслідком   приниження   парламенту   і парламентаризму,  його  "кишенькової"  суті.  Я  в  цьому повністю підтримую Івана Степановича.

 

     Другий варіант  означає  утвердження  справді   демократичних засад  у  розвитку  держави,  здійснення  відносин у ній на основі законів. Законів, які ми приймемо і за якими і житиме суспільство. А щоб вони,  закони, були такими, як ви вважаєте за потрібне, слід забезпечити  нормальну,  незалежну  роботу  законодавчого  органу, забезпечити систему законотворчого процесу.

 

     У попередньому  складі  Верховної Ради ми впритул підійшли до створення такої системи. Почату справу слід продовжити. Між іншим, саме незалежна робота парламенту, його збереження всупереч відомим намаганням і дали змогу створювати і створити згадану систему.  Як усе  це залежало від Голови попередньої Верховної Ради?  Риторичне запитання.

 

     Для сучасної  України  одним   з   найбільших   дефіцитів   і найбільшою  проблемою  вважається  єдність дій влади.  Це потрібно визнати. Але одного визнання мало. Треба забезпечити таку єдність. Якого фундаменту вона потребує? Єдино можливого - роботи на основі закону,  який діятиме в  інтересах  більшості  населення,  кожного громадянина і держави. Такої єдності нам потрібно.

 

     Бо може  бути й інша.  Єдність,  коли свавілля чиновника стає вище  закону.  Коли  зареєструватися  підприємцю  коштує   дорожче очікуваної  вигоди.  Коли править не закон,  а хабар,  державний і кримінальний рекет,  коли вбивають порядних людей за те,  що  вони просто  порядні.  Коли  зведення  кланових  рахунків  видається за внутрішню політику.  Хіба не тому до  нас  боїться  йти  іноземний капітал?  Хіба  не досить у нас законів,  щоб боротися з тим злом? Чому ж немає боротьби?  Теж риторичне запитання.  Бо ворон  ворону око не виклює. Іване Олександровичу, відповідаю на ваше запитання.

 

     Ми хочемо  будувати  могутню державу з політичним розмаїттям, багатоукладною  економікою,   захищеною   соціальною   сферою,   з верховенством права на основі закону. Нам випало її будувати, нове покоління підійде незабаром,  але починати нам.  Треба,  щоб у нас вистачило для того волі,  щоб залежне,  дріб'язкове,  меркантильне було  відкинуте.  Дрібні  у  помислах  і  діях  люди   могутню   і справедливу  до  людей  державу  збудувати не здатні.  Це доведено всією світовою історією. Ось чому іще потрібна єдність дій влади.

 

     А відносно моїх власних поглядів,  переконань,  намірів... Не треба  перебільшувати значення суб'єктивного фактора.  Особливість парламенту в тому і полягає,  що він може  приймати  рішення  лише компромісні. Якщо, наприклад, депутатисоціалісти захочуть провести закон про прогресивний податок  на  майно  чи  доходи,  то  їм  це вдасться  за  підтримки  значної  частини  представників правового спектру парламенту.  І  навпаки,  якщо  депутатам,  що  прийшли  з бізнесу,  потрібні ефективні закони про банківську діяльність,  то треба заручитися підтримкою,  наприклад, комуністів, переконати їх у  тому,  що  закони  будуть  ефективні  не  лише  для банківських структур,  а й для держави і для  кожної  окремої  людини.  Іншими словами,  щоб здійснити те, що ми всі обіцяли виборцям, треба тут, у  сесійній  залі  і  в  комітетах,  знайти  порозуміння.   Голова Верховної  Ради може тільки сприяти тому порозумінню.  У тому його найперша роль.

 

     Але думати,  що тим усе й обмежиться,  - значить обманюватися самому  і бути неправдивим перед вами і виборцями.  На таку роль я не згоден.  Базаром керувати я не хочу і  не  збираюся.  Компроміс повинен бути активним і прагматичним.

 

     Який зміст вкладається в ці слова?

 

     Я готовий  стверджувати,  що блок Соціалістичної і Селянської партій  ішов  на  вибори  з  найбільш   реалістичною   економічною програмою.  Водночас  з такою ж упевненістю можу стверджувати,  що жодна партія,  у тому  числі  й  наша,  так  само  як  і  уряд,  і Президент,  не  мають  ефективної  програми  дій.  Її треба швидко виробити тут,  зібравши все раціональне  з  пропозицій  фракцій  і окремих   комітетів,  об'єднавши  зусилля  депутатського  корпусу, об'єднавшись перед загрозою страшної катастрофи.  Це - невідкладна справа.

 

     Замість того  щоб  займатися  нею,  нам підкинули як ведмедям їжака політичну суперечку, хто кого нищив і хто кого грабував. Нас "розводять" сваркою, хоч треба бути просто примітивним людьми, щоб звинувачувати   присутніх,   наприклад,   депутатів-комуністів   у причетності  до  репресій  або ж рухівців - до грабунку державного майна.  Невже ми не бачимо,  що ця гризня використовується лише  з однією  метою  -  створити  умови,  щоб  Верховна  Рада  не  могла втрутитися в те, що діється?! Про що ми сперечаємося?!

 

     Адже всім  відомо,  що  вже  все   поділено,   сфери   впливу визначені, клани внутрішні і зовнішні готові. Завдання лише одне - нейтралізувати  Верховну  Раду.  А  ми   допомагаємо,   як   часто допомагали і в минулому складі Верховної Ради.

 

     Ми в  колі і полоні проблем і стереотипів,  часто нав'язаних. Треба не боятися вийти за це коло. Декоративні, часткові заходи не допоможуть.  За  справу  треба братися всім,  з відповідальністю і радикально. Єдине, чого слід боятися, - невпевненості, нездатності виконати те,  без чого не можна подолати економічну кризу, а отже, політичну й духовну. Ми можемо це зробити.

 

     Потрібна швидка і практична законодавча  робота,  зосереджена на невідкладних проблемах суспільства: робота (нам потрібно щороку створювати хоча б мільйон робочих місць);  зарплата і ціни; доступ до  кредитів,  зв'язок  банків з виробництвом;  соціальний захист, пенсії тощо.

 

     Як організувати цю роботу - знаю.  Досвід  є.  Повірте,  якщо разом  за  неї  сядуть  лише  наші  доктори  -  Черняк,  Вітренко, Коломойцев,  Пухкал,  Дорогунцов, Юхновський, Суслов, Павловський, Губський, Білорус та інші, а з ними ще десятки молодих депутатів з неоціненним скарбом - практичним досвідом,  який,  як казав Ленін, нічим не можна замінити,  - вони забудуть,  хто з якої фракції, їм буде ніколи.  Завдання Голови Верховної Ради - створити умови, щоб вони не мали часу на перепалки! Гадаю, це можна зробити...

 

     Про що   справді  важливо  обмінятися  думками,  так  це  про найважливіші напрями законодавчої діяльності,  організацію  роботи парламенту  і  єдність  дій влади.  Причому ці теми і є складовими успіху парламентської роботи, в побудові держави в цілому.

 

     Отже, про напрями.  Звітуючи перед вами про стан законодавчої роботи,  я  вже  торкався цих питань.  Стрижнем усієї законодавчої роботи,  безперечно, має бути державноправова реформа як генератор усієї   трансформації   суспільства,   а  в  ній  першочерговою  - парламентська реформа. Про її особливості я говорив минулого разу. До  неї  ми  ще  повернемося  під час розгляду річного і сесійного планів роботи.

 

     Щодо організації   -   можу   торкатися   багатьох    нюансів законотворчого процесу.  Насамперед слід основну вагу законодавчої роботи перенести  в  комітети,  зменшити  напруженість  політичної дискусії  в  сесійному залі.  Погоджуюся з усіма пропозиціями щодо цього, які тут прозвучали.

 

     Ще раз повернуся до проблеми єдності дій влади.  Це  проблема системна.  Тому  вона і потребує відповідного підходу.  Необхідною умовою для того  є  визначення  загальної  мети,  якої  ми  хочемо досягти.  Такої мети, щоб над її наближенням працювали всі гілки і ланки влади синхронно,  послідовно,  звітуючи за  кожен  проміжний етап,  зміцнюючи  тим  самим  довіру між гілками влади і зміцнюючи взаємний контроль.  Не можна вважати нормальним,  що з  1992  року уряд  працює  за  меморандумами  Міжнародного  валютного фонду,  а Верховній  Раді  вряди-годи  "для  відчіпного"  подає  так   звані програми  діяльності.  Кого  ми  дуримо  і що з того маємо?  Або ж дізнаємося з  газет  і  телерепортажів  про  підписання  10-річної економічної угоди з Росією, а парламенту своєчасно не подаються ні текст угоди,  ні її складові,  ні  десятки  протоколів,  що  мають стратегічне  (якщо  не доленосне) значення для держави,  не кажучи про залучення комітетів Верховної Ради  до  роботи  над  проектами договорів  на  стадії  їх підготовки,  а так,  до речі,  роблять у всьому світі.

 

     Подібне можна сказати про питання стосунків з НАТО і країнами СНД,  про податкове законодавство і бюджетний процес, ставлення до військових навчань і реструктуризації  вугільної  галузі,  питання статусу судів і прокуратури і так далі.  Коли ж справа доходить до приватизаційних процесів - до живого  інтересу  -  тут  не  те  що бракує узгодженості,  тут свідомо чиняться перепони,  в тому числі кадрова чехарда,  аби тільки створити умови:  "Не зівай, Хомко, на те ярмарок!".

 

     Очевидною стає  єдина  природа  таких  неузгодженостей.  Вона пояснюється діяльністю різних гілок влади не на основі  спільного, обов'язкового  для  всіх документа.  Таким документом мусять стати основні засади зовнішньої і  внутрішньої  політики.  Проект  засад підготовлено  авторським  колективом,  над  ним  варто невідкладно зосередитися всім фракціям і комітетам.  Правовий механізм єдності дій  має нескладну логічну схему:  засади внутрішньої і зовнішньої політики - концепції по основних напрямах  -  програми  діяльності уряду - річні плани соціально-економічного розвитку - бюджети. Вам пропонується методологічна схема програмування законодавчих  робіт на  1998-2002  роки.  Вона  вам  роздана.  За  вихідні  дані в ній береться оцінка  стану  суспільства  як  такого,  що  перебуває  в системній  кризі.  Проте  ключове  значення  має криза економічна. Подолати її можна лише узгодженими діями всіх гілок і ланок влади, консолідуючи для того все суспільство.

 

     Характерною особливістю запропонованої схеми є те,  що чимало її  складових  уже,  в   основному,   підготовлені   до   розгляду парламентом.  Над  тим  працювали депутати попереднього скликання, спеціалісти апарату та Iнституту законодавства.

 

     Iнша особливість стосується  якраз  узгодження  дій  у  цьому напрямі Верховної Ради,  уряду,  Президента, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи,  всіх структур і ланок державної влади та місцевого самоврядування. Сподіватися на "озарение", монаршу волю, "тверду руку" не варто.  Тільки поступова,  методична,  для нас  - монотонна,  але  напружена  робота дасть позитивний результат,  те зрушення,  помітивши яке,  суспільство надасть  йому  прискорення, знімаючи   і  дефіцит  довіри  до  влади,  відновлюючи  соціальний оптимізм. Запрошую вас саме до такої роботи.

 

     Тоді відпаде потреба придивлятись,  хто старший,  хто ні,  бо всіх  рівнятиме  закон.  I  може  тоді ми всі раптом згадаємо,  що "старший" (чи перший) не Президент чи Голова  Верховної  Ради,  не Прем'єр  чи  міністр,  а  той  конкретний  громадянин,  якому жити сьогодні  погано,  і  він  не  хоче  розбиратись  в   особливостях розподілу  функцій  влади,  котрий  з  однаковим  почуттям кляне і судову,  і законодавчу,  і виконавчу владу разом із її  прирученою четвертою гілкою.

 

     Узагальненням цієї    тези    напрошується    висновок    про необхідність дій усіх гілок влади виключно на  основі  Конституції та  законів.  Висновок,  правда,  не оригінальний,  але його треба засвоїти всім, хто має хоча б якенебудь відношення до влади.

 

     В останній період через засоби масової інформації,  навіть  у посланні  Президента  звучить  тривога з приводу суперечностей між гілками влади.  Не хочу  повертатись  до  чотирирічної  історії  - проблем    довкола    статусу    голів   обласних   рад,   способу перепідпорядкування  Національної  гвардії,  Закону   про   владу, ратифікації  Договору  про  нерозповсюдження  ядерної зброї,  усіх етапів конституційного процесу,  затвердження урядів  і  бюджетів, податкових  революцій і контрреволюцій,  зміщень Голови і клопотів про припинення діяльності парламенту тощо.  До честі парламенту  - органу,  що публічно здійснює владу, він ніколи не був ініціатором загострення суперечностей,  а всі вони за суттю своєю - дріб'язок, суєта. Не хочу на це витрачати ваш час.

 

     Звичайно, суперечності  між  гілками  влади  мають і глибинні причини, і ті, що лежать на поверхні.

 

     Базовою причиною вважаю недосконалість механізму  організації державної  влади,  нестійкість  її  органів,  насамперед  Кабінету Міністрів.  У дискусіях під час підготовки і прийняття Конституції не  вдалося  відстояти сильний статус Кабінету Міністрів.  Акценти зміщувалися на незалежність уряду від законодавчого  органу,  тоді як  залежність,  тобто  зв'язок  (зокрема,  під  час призначення і звільнення Прем'єра та  інших  урядовців),  якраз  і  робить  уряд стійким, отже, незалежним, впевненим.

 

     Так не  сталося.  Те  ж стосується і Генеральної прокуратури, деяких інших структур.  Їх діяльність нині  суттєво  залежить  від інтересів  окремих  осіб,  їх  оточення.  В  ходу знову "телефонне право",  специфічні "поради" та інше,  проти чого  так  пристрасно виступали недавно ті,  хто тепер сором'язливо відвертає очі в бік. До тих пір, поки це не стосується їх особисто.

 

     Подібне спостерігається і на місцевому рівні,  де  навіть  до дрібниць    деталізовані    функції   органів   самоврядування   і адміністрацій  не   гарантують   від   суперечностей   чи   навіть антагонізмів.

 

     Думки щодо   цієї  проблеми  звучали  в  багатьох  попередніх виступах.  Уже одне це підтверджує,  що проблема не надумана, вона існує.  Давайте  без спекуляцій розглянемо її.  Це вам вирішувати. Мова ж не про персони:  Президент нинішній чи  наступні.  При  тій концентрації і розгалуженні функцій,  зведених до Президента,  він змушений буде покладатися на оточення,  і воно здійснюватиме владу від   імені   Президента,   тобто  всупереч  Конституції.  Сказане стосується і лівих,  і правих,  і центристів,  і, звичайно, самого Президента. Можливо, ініціатива мала б виходити саме від нього. Бо хто ж сумнівається,  що і він хотів би,  щоб у державі був лад,  а люди владу поважали?

 

     А поверхневі  причини мають вторинну основу,  вони - наслідок неправильного  розподілу  владних  повноважень,  за  якими   влада окремих  людей стає непідконтрольною.  В умовах загальної кризи це призводить до розквіту корупції та зловживань в усіх різновидах  і на   всіх   рівнях.   Корозія   влади   стає   помітною,  а  влада скомпрометованою не  лише  всередині  держави,  а  й  у  зовнішніх стосунках.

 

     Адресується це  все-таки  більше  виконавчій  владі.  Кажуть, немає контактів виконавчої  влади  з  парламентом,  котрий  нібито гальмує  реформи.  А чому ж контактів,  довір'я немає з тими,  хто начебто підтримує  курс  реформ  із-за  кордону?  Чому  вже  двічі слухали  в  конгресі  США  умови для інвесторів в Україні?  Умови, пов'язані з корупцією.  Чому зриваються домовленості по  ЧАЕС,  на чотири  роки  розтяглася  ратифікація угоди України з Європейським Союзом у країнах,  що входять до співтовариства?  Чому  підписання ДНЯЗу  не  дало  обіцяних  наслідків?  Чому  заговорена  і  забута підтримка у створенні ядерного  паливного  циклу?  Де  міжнародний банківський консорціум по Одеському терміналу?

 

     Таких "чому?"  можна  знайти  багато.  Вони лише підкреслюють неавторитетність влади,  всіх її гілок,  низький  рейтинг  України взагалі.  І з внутрішньої політики я таких прикладів можу навести, на жаль,  дуже багато.  Згадаймо хоча б про  трастові  шахрайства, пограбування    заощаджень    громадян,    розкручену    інфляцію, взаємозаліки, бартер і тому подібне (Шум у залі).

 

     Згадаймо про біль і надію  України  -  село,  агропромисловий комплекс (Шум у залі).

 

     Я прошу  шановну  Президію зробити зауваження Зайцю,  який із самого початку мого виступу кричить,  розуміючи,  що це прийом для того, щоб збити того, хто виступає. Я не зіб'юсь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги  (Шум  у  залі).  Шановні народні депутати!  Я прошу заспокоїтись.  Я прошу,  Іване  Олександровичу, підійдіть до мене на хвилиночку для з'ясування однієї обставини.

 

     Олександре Олександровичу, продовжуйте.

 

     МОРОЗ О.О.   Згадаймо  про  біль  і  надію  України  -  село, агропромисловий  комплекс.  Село  деградує,  руйнуються   земельні ресурси,  втрачено  навіть внутрішній ринок.  Він звузився лише до базарів у містах та обабіч шляхів через села. Село повертається до лопати, коси і сапи.

 

     Кажу все  це  не  для  того,  щоб  дорікнути  уряду чи комусь іншому.  Але ж і не через брак законів все це сталося!  То,  може, досить  показувати  пальцем  на  парламент,  як  на  завжди  винну невістку (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Олександровичу,  скільки вам ще хвилин потрібно?

 

     МОРОЗ О.О. Три хвилини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Немає  необхідності голосувати. Давайте надамо три хвилини (Шум у залі).

 

     Є необхідність голосувати?

 

 

 

 МОРОЗ О.О.  Павле Івановичу, я прошу поставити на голосування, щоб не було гвалту.  Але я хочу підкреслити,  що коли  я  головував  і запропонував  зменшити  час  для  виступів претендентів,  то мене, вибачте,  з вашого боку ткнули носом у Регламент,  де написано, що всім створюються однакові умови.

 

     Я прошу ще три хвилини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  У  зв'язку  з непередбачуваними обставинами -  занадто  великою  активністю  Івана  Олександровича Зайця  -  я  ставлю на голосування питання надати змогу продовжити виступ на 5 хвилин.

 

     Прошу визначитись і підтримати.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення прийнято. Процедура. Прошу. Ще 5 хвилин вам.

 

     МОРОЗ О.О. Спасибі.

 

     Працюючи на  посаді  Голови   Верховної   Ради   попереднього скликання,  я  переконався  в тому,  що особливість парламентської роботи полягає не тільки в підкресленій повазі до букви закону,  а й у постійному пошуку компромісу, щоб цей закон народився, швидкій реакції на зміни суспільного життя,  врахуванні тих  нюансів,  які можуть звести нанівець вже прийняте розумне рішення.

 

     При цьому  надзвичайно  важливим  відчуттям  є  відчуття тієї межі,  за якою  закінчуються  продуктивна  дискусія  і  політичний компроміс  і  починається безпринципність.  Я ніколи не поступався інтересами Верховної Ради як єдиного органу законодавчої  влади  в Україні,  не  допускатиму  цього  і  надалі в будь-якому статусі - подобається це чи не подобається моїм критикам.

 

     Невдоволення в них викликало й те,  що я не погодився  стати, так  би  мовити,  позапартійним  Головою,  що  нібито одномоментно розв'язало  б  усі   внутрішні   проблеми   парламенту   і   зняло суперечності з виконавчою владою.  Ви всі розумієте,  що це було б звичайним  лицемірством.  Погляди  мої  відомі.  Я  був  одним  із засновників  нової  Соціалістичної  партії  у  новій Україні і про людське  око  відмовлятися  від   своїх   переконань   вважаю   за непорядність. Ви б у те просто не повірили.

 

     Тому, коли  з  боку  певних  політичних  кіл  і  окремих осіб лунають надто емоційні  вимоги,  щоб  керівник  парламенту  був  і позапартійним,  і  не претендував на якусь участь у політичному чи державному житті,  і не  мав  власної  позиції,  то  це,  вибачте, нісенітниця. Нам пропонують обрати не Голову парламенту, а безлику особу,  функція якої зводитиметься  до  об'яв  на  зразок:  "Поїзд прибув. Прошу звільнити вагони".

 

     З такою  неконституційною  функцією  я  не  погоджувався і не погоджуся.  Бо  коли  вирішуються  питання  державного   життя   і організації  влади,  йдеться  не  про конкретних людей.  (Хоча від характеру та вміння окремої людини багато  що  залежить).  Ідеться про   стабільність  механізму  державного  устрою,  про  фундамент демократії і перспективи громадянського суспільства.

 

     Захищаючи ці критерії, я залишусь і непоступливим, і впертим. Інакше не можу.

 

     Якщо можна   мені  поставити  у  вину  нестриманість,  гострі репліки чи іронію на будь-чию  адресу,  то  пов'язане  те  було  з несправедливим,  упередженим  ставленням  до  вищого законодавчого органу,  намаганням створити у суспільстві атмосферу  нетерпимості до Верховної Ради,  принизити її значення і роль. Не мирився з тим ніколи і ніколи не змирюсь.  Впевнений, до тих пір, поки в Україні працюватиме   парламент,   працюватиме  не  як  прислужник,  а  як самостійна,  авторитетна гілка влади,  - до тих  пір  Україна  має перспективу,  а люди - надію на краще життя (Оплески). Так розумію і такого стану добиватимуся всіма законними засобами.

 

     Я не прошуся на цю  посаду.  Обирайте  (звертаюся  до  правої сторони),  кого  вважаєте  за  потрібне.  Але  робіть це!  Облиште гратися  "пакетами",   "консультаціями",   видимістю   діяльності. Поважайте  свою  гідність  самі,  бо  ваші  поводирі часто бувають заручниками, а ви - заручники в них (Оплески).

 

     Шановні колеги!  Ще ніколи за останні роки ситуація в Україні не була такою нестійкою і загрозливою. Ще ніколи ми так близько не були до прірви. Треба згуртуватися, поєднати зусилля всієї влади і всього  суспільства,  щоб  не допустити катастрофи.  Приклад такої згуртованості,  орієнтованості  на  працю  повинні  показати   ми, депутати.  Готовий  до співробітництва з усіма партіями й окремими депутатами (Шум у залі). І ви це знаєте - ті, що шумлять зараз.

 

     Ми можемо не поділяти погляди,  політичні уподобання,  інакше бачити перспективу. Але в нас одна країна, одне суспільство і одне життя,  - час переходу в нове тисячоліття,  в якому  нам  судилося творити  історію.  Таке випадає одному із сотні поколінь.  Це вище наших розбіжностей. Будьмо гідні нашого високого призначення!

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   я   хочу    відзначити    для радіослухачів,  що Олександр Олександрович не використав 57 секунд із часу, який ми йому відводили.

 

     Прошу записатися на запитання.

 

     Будь ласка, опублікуйте список.

 

     Слово надається депутату Краснякову.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Уважаемый Александр Александрович,  я надеюсь,  вы помните одну из цитат высшего должностного лица государства, когда еще в 1994 году с  этой  трибуны  было  сказано  следующее:  "Якби  ми  мали  уряд реформаторів, професіоналів і патріотів, ми б могли зробити значно більше, ніж зроблено сьогодні. Могли б підніматися, а не падати".

 

     За 7   лет   существования   независимой   Украины   -  шесть правительств,  которые  менялись,  как  перчатки.  А  кто-то  один сказал:   хотя   это  выглядит  вырыванием  из  грядки  оплошавших чиновников,  это одна и та же команда, которую меняют, а идеи этой команды   остаются   те   же  -  губительный  курс  реформирования экономики.

 

     Александр Александрович,  по вашему мнению,  чего же все-таки не  хватало  нашим  многочисленным правительствам - реформаторских начал, профессионализма или все-таки украинского патриотизма?

 

     Спасибо.

 

     МОРОЗ О.О.  Я вважаю,  що не вистачало всього,  бо я  розумію патріотизм  як  відповідальність перед державою і перед народом за свою діяльність.  А оскільки результати такі (хоча треба  сказати, що в такій складній трансформації суспільства криза була неминуча, але не такою згубною  для  держави),  то  це  і  є  підтвердженням відсутності   патріотизму,   бо   відсутність   патріотизму  -  це відсутність відповідальності.

 

     А найбільша  проблема,  я  торкався  цього  питання,   -   це невідповідність  слів  і  справ.  Я  говорив,  що нам пропонуються програми діяльності уряду (усі вони їх пропонували),  а  насправді уряди  діють  за  протилежною  схемою - і це теж підтверджено - за меморандумами Міжнародного валютного фонду.  Тому схема виходу  із цієї  ситуації  повинна бути такою:  Верховна Рада за Конституцією розробляє основні засади внутрішньої і зовнішньої політики, уряд - відповідні акти, ми їх розглядаємо, схвалюємо і працюємо за єдиною схемою. Тоді буде патріотизм і все інше!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Осташу.

 

     ОСТАШ І.І.,  народний депутат України  (виборчий  округ  126, Львівська  область).  Об'єднання  "Реформи  -  Центр".  Олександре Олександровичу,  ви протягом останніх чотирьох років досить часто, якщо  не  сказати  постійно,  порушували  Регламент Верховної Ради України.  І сьогодні ви  показали  чудовий  приклад  того  самого, поставивши  в  нерівні умови тих доповідачів,  які виступали перед вами і які будуть виступати після вас.

 

     Чотири роки ви  очолювали  Верховну  Раду  України.  Але  ваш виступ  -  це фактично відхрещення від того,  що сталося за чотири роки з Україною. Тому я хочу запитати вас: який ступінь вашої вини в  тому,  що  сталося протягом останніх чотирьох років,  як Голови Верховної Ради України?

 

     І друге  запитання.  Чи  будете  ви  балотуватися  на  посаду Президента  і  чи  будете  використовувати  трибуну Верховної Ради України саме з метою вашої участі в президентських виборах?

 

     Дякую за відповідь.

 

     МОРОЗ О.О. Шановний Ігоре Івановичу, можливо, і було таке, що я  інколи  порушував  Регламент - я того не приховую.  Але скажіть мені: чи ви і всі, хто тут присутній, не порушували? Чи крик, який чинила  частина  депутатів (я не пам'ятаю,  з якого боку),  коли я виступав,  не є грубим порушенням Регламенту, глави "Дисципліна та етика  пленарних  засідань"?  Я  звертаюся до вашого сусіда,  який сидить позаду і недавно прийшов у парламент.  Читайте ці глави,  і тоді  ви  не  будете  докоряти один одному.  А відповідною статтею Регламенту передбачається, що коли є доповідь чи виступ, парламент може продовжити час для виступу. Тобто це було зроблено відповідно до Регламенту.

 

     Стосовно моєї вини.  Найперша моя вина полягала в  тому,  що, очевидно,   через   брак   досвіду   не   вдалося   відсікти   від конституційного  процесу  тих  людей,  які  не   були   депутатами Верховної  Ради і не мали за попередньою Конституцією брати участь у цьому процесі. Ми просто відтворили традицію, яка була закладена парламентом дванадцятого скликання.  Тоді б ми мали демократичнішу Конституцію, принаймні, ще в 1995 році.

 

     Стосовно балотування на посаду Президента.  Я розумію,  що це розглядається як,  скажімо,  умова чи претензія до того,  хто буде обраний Головою.  I що характерно:  ця вимога висувається  з  боку фракції, яка має у своєму складі колишнього Голову Верховної Ради, який до того ж потім став Президентом.  I це не  відбилося  ні  на роботі Верховної Ради, ні на чому іншому.

 

     Але якщо  говорити  про  мене,  то я ніде не заявляв,  що маю намір балотуватися на посаду Президента. I хочу звернути увагу, що стратегічно  я  мав  би  на  увазі  іншу  схему розвитку механізму державотворення в  Україні.  I  я  гадаю,  що  ви,  хто  задає  це запитання, будете допомагати мені в цьому (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Дайнеку.

 

     ДАЙНЕКО Л.I.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Уважаемый   Александр Александрович, то, что фракция Социалистической и Селянской партий находит общую платформу по многим вопросам с  коммунистами  -  это похвально,  но  когда выступают ваши товарищи,  они представляются как "Левый центр". Поясните, пожалуйста, это.

 

     МОРОЗ О.О.  Так, справді це лівий центр. У нас досить широкий політичний  спектр,  і  в чисто лівому спектрі він має зближення з лівим центром у фракції комуністів.  Та ми не хочемо танцювати  на їхньому  електоральному  полі,  на їхніх ідеологічних засадах - це було б некоректно. Тоді треба, щоб партії просто злилися.

 

     На сьогодні для лівого центру суспільна база,  середовище  ще не   створене,   тому   що  все  розграбовано  остаточно  під  час приватизації і інфляції. Але це окрема тема для політологів.

 

     У правому спектрі - ближче до  центру,  тому  що  абсолютного центру не буває, це завжди проміжна структура, яка то туди то туди переливається (Шум у залi). От Iван Заєць підказує, він добре вчив колись Леніна за методичками...  Як казав Карпов:  "По Леніну - це болото". Правильно.

 

     Так от,  у правому спектрі теж є група політичних партій. Є і партії, які за формою ліві, навіть крайні ліві, але за функціями - крайні праві.  Було й таке в нашій історії,  згадайте зубатовщину, гапоновщину.  Це яскравий приклад, коли декларуються ліві погляди, а методи,  функції і інтереси - крайні праві. Треба на це звернути увагу (Оплески).

 

     Тому ми   називаємо  фракцію  "Лівий  центр",  і  відтворюючи реальність, і з перспективою на майбутнє.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Лісогорському.

 

     ЛIСОГОРСЬКИЙ О.I.  Прошу   передать   слово   Тищенко   Павлу Васильевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   КПУ).   Дякую.   Олександре Олександровичу, дякую вам за змістовну доповідь.

 

     До вас  два  запитання.  Iван Степанович Плющ,  який виступав перед вами, сказав, що демократія там, де поважають меншість.

 

     Я б  хотів  почути  від  вас  відповідь:  а   можна   назвати демократією,   коли  не  поважають  більшість,  коли  недостойними методами (замовчують,  перекручують,  бойкотують)  роблять  спроби ревізувати вибори, які відбулися в Україні. Це перше.

 

     Друге. Тут  не  раз  звучить  з  боку тих же фракцій ідея про пакет.  Якщо ми знову не дійдемо результату, не оберемо Голову, то як ви ставитеся до ідеї,  яку висловив Президент України (я думаю, ці фракції поважають його):  "Я за те,  щоб перемагали не гроші, а ідеї  і  програми".  Якщо відкинути оці "гроші",  то виходить,  що Головою повинен бути представник КПУ,  заступниками - представники від  Руху  і  Соціалістичної та Селянської партій.  Прокоментуйте, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     МОРОЗ О.О.  Спасибі.  До речі, коли ми розглядали питання про пакет  на  Погоджувальній  раді  фракцій,  я вносив такий принцип: давайте візьмемо якийсь об'єктивний критерій. Об'єктивний критерій

-  це  все-таки результати голосування,  це оцінка виборців.  Якщо пакетом,  тоді до пакета включаємо три фракції, які набрали більшу кількість голосів, партії чи блоки, які одержали більшу підтримку. Не підходить,  тому що в пакеті,  бачите, є ще передумова - там не повинен бути такий-то,  не повинен бути такий-то і не повинен бути такий-то.  I коли ми це починаємо  аналізувати,  то  виходить,  що пакета  не  можна  створити.  Тому  розмова  про  пакет - це форма блокування роботи Верховної Ради,  бо ніколи вісім не домовляться, це вже зрозуміло. Це перше.

 

     Друге. А  консенсус  - отут,  треба довірити людям голосувати так, як вони хочуть, а не витягувати з рук бюлетені і перевіряти.

 

     Стосовно демократії.  Демократія там, де є верховенство права на основі однакового для всіх закону (Шум у залi).

 

     Шановний депутате Асадчев,  я ж не контролюю вас,  я знаю, як ви в московському районі працювали...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Бабуріну.

 

     БАБУРIН О.В.,  народний депутат України (виборчий  округ  75, Запорізька  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Александрович,  я думаю,  что  сегодня  даже  слепому  видно,  кто сценарист  и  режиссер  происходящего.  Поэтому,  по моему мнению, пропрезидентские фракции устраивает ситуация,  которая сложилась в парламенте, устраивает предстоящая диктатура, потому что они будут защищены.

 

     Так вот вопрос у  меня  следующий.  Все  здесь  говорят,  что Председатель  должен  быть  центристом.  Вы - представитель левого центра.  Ваше видение дальнейшего развития событий в парламенте  и что бы вы предложили?

 

     МОРОЗ О.О.  Я  не  хотів  би  довго говорити на цю тему.  Але приїхав же гість із Америки і  сказав:  "Обирайте  центриста".  От чому я й на трибуні (Оплески).

 

     Справа в   тому,  що  центр  -  це  умовне  поняття.  Коли  у відповідному напрямі рухається суспільство,  то той,  хто виробляє програму,  і є центр, бо навколо нього консолідуються люди. Навіщо ми  розводимо  спекуляції?  Коли  ми  увісьмох  збираємося,   коли починаємо  ділити,  хто  в центрі,  хто ні,  то виявляється,  що в центрі всі. Розіб'ють центр, ви розумієте? Не можна так робити.

 

     Треба: оце центр,  от тут  повинні  люди,  кожен  свою  думку висловлюючи, давати результат.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Кирильчуку.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  соціалістів  і селян.  У мене таке запитання.  Олександре Олександровичу, є в нас Земельний кодекс. Після Земельного кодексу дуже багато прийнято різних указів,  інструкцій, рекомендацій. Іде процес (на мою думку,  незаконний процес) розбазарювання  землі  - цього  єдиного,  що  залишилося  ще  в  Україні і що визначає нас, Україну як націю,  як державу.  Скажіть,  що є законного  в  цьому процесі, а що - незаконного? Чи може бути вже сьогодні таке право, яке окремі використовують,  що уже і в банк закладають, і продають землю, і сертифікати скуповують на перспективу? Роз'ясніть нам.

 

     МОРОЗ О.О. Я не маю часу довго це пояснювати. Але скажу, що я справді  був  співавтором  Земельного   кодексу   і   близько   15 законодавчих  актів ще у Верховній Раді дванадцятого скликання.  І можу тільки зіслатися на норму Конституції, яка говорить, що право власності  на  землю в Україні набувається державою,  юридичними і фізичними особами виключно на основі закону.  І тому  все  те,  що робиться  сьогодні на основі указів Президента,  постанов Кабінету Міністрів,  розпоряджень   Держкомзему   -   це   все   незаконно, неконституційно  і  за  це доведеться відповідати.  І вже сьогодні помітно, до чого це призводить (Оплески).

 

     А стосовно власності різних  форм,  у  тому  числі  приватної власності на землю, це все визначено. Але все треба робити в межах закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Шмідту.

 

     ШМІДТ Р.М.,  народний депутат України  (виборчий  округ  115, Львівська область).  Прошу передати слово голові фракції Народного руху України Вячеславу Чорноволу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чорновіл.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Шановний  Олександре Олександровичу!  Я вам хочу нагадати не такі вже давні часи,  коли ми  з вами разом кандидували на Голову Верховної Ради попереднього скликання і коли ви стали Головою,  взявши всього 171 голос, тобто чотири роки були,  по суті,  нелегітимним Головою.  Так от тоді ви привели у Верховну Раду 14 депутатів і посягнули на  таку  посаду. Верховна  Рада  була  в основному безпартійною і я,  знімаючи свою кандидатуру, запропонував формулу, яка забезпечила б нам нормальну роботу:  безпартійний  Голова  і відповідно з одного боку ви,  а з другого - я.

 

     На жаль,  ви  тоді  відмовилися  від  цієї  формули,  і  дуже даремно.  І  ми  мали  чотири  роки  муки.  Чи не мучить вас часом совість,  чи спокійно ви спите,  що ви тоді не  послухалися  мене, досвідченого  політика,  і  не  зробили  нормальний  жест у своєму житті?

 

     МОРОЗ О.О. Вячеславе Максимовичу, ви знаєте, що я вас поважаю дуже, і я буду дуже обережно відповідати на це запитання.

 

     Це ви  вважали,  що Голова Верховної Ради нелегітимний.  А за Конституцією - легітимний.  Причому,  зверніть увагу,  обраний  за першим разом. А якби ще був другий тур, то і ви ж проголосували б!

 

     А потім,  тоді ж було 14,  а тепер 35.  Бачите, майже у два з половиною раза більше.  Так же?  Так що шанси зросли. І я знаю, що ви    будете    підтримувати.   Тож   давайте   будемо   нормально співпрацювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від фракції  надається  депутату  Марченку. Час  закінчився,  але  письмова заява є тільки від однієї фракції. Увімкніть мікрофон депутата Марченка (Шум у залі).

 

     Прошу заспокоїтися! Немає порушення Регламенту.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я хочу напомнить Ивану Зайцу и предложить  ему как   депутату   третьего   подряд   созыва  открыть  Регламент  и удостовериться,  что статья 3.3.6 позволяет фракции задать вопросы докладчику в течение трех минут.

 

     Александр Александрович,   я   задам  вам  несколько  простых политических вопросов.

 

     МОРОЗ О.О. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Ну, первых два - в связи с вашей деятельностью как  руководителя  "більшості"  депутатов  парламента двенадцатого созыва.  Вопросы  мои  подобраны  конкретно   на   основе   вашего поименного  голосования,  и  прошу  ответить  конкретно  на каждый вопрос.

 

     Что социалистического  было  в  том,  что   Верховный   Совет двенадцатого  созыва с вашим участием внес изменения в Конституцию и приостановил действие двух глав Конституции 1978 года:  главы  2 "Экономическая  система" - у народа забрали право на собственность и главы 16, касающейся планирования.

 

     Дальше. В связи с принятием Конституции 1996  года  хотел  бы узнать,  что  социалистического в статье 41,  которая гласит,  что право частной собственности  нерушимо?  Что  социалистического  во введении института Президента и его наместников? Во введении нормы о пожизненном  избрании  судей,  введении  Конституционного  Суда, прямого  избирательного права и полного запрещения инициатив любых трудовых коллективов?

 

     И последний вопрос,  который подсказала мне ваша предвыборная программа (вот она у меня в руках).  Страница 26: написано, что вы за многоукладную экономику на основе "капіталістичного укладу,  на основі приватної власності окремих осіб,  їхніх груп,  акціонерних спільнот...".  Дальше - страница  28:  "стимулювання  залучення  у виробництво    приватних   та   іноземних   інвестицій,   іпотечне кредитування". Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановний  Володимире  Романовичу!  Я   вам   дуже вдячний, що ви так уважно вивчаєте наші партійні документи. Це вам буде корисно.

 

     Щодо запитань,  які ви поставили. Більшість, як ви пам'ятаєте (до речі, ви були в активі більшості), була, на жаль, тільки вісім місяців.  Тому кидати докори мені,  тим паче,  коли ви знаєте,  як створювалася більшість і так далі,  мабуть, некоректно. Але не про те мова.  Ви через три роки говорили інше,  а тепер  кидаєте  мені такі докори. Я вам зараз це продемонструю, я знав, що ви поставите подібне запитання.

 

     Стосовно Конституції 1996  року.  Її  можна  було  б  зробити кращою,  якби ви погодилися піти в тимчасову робочу групу.  А ви ж здали свій голос на користь Івана Олександровича Зайця  (Оплески). Це теж факт.

 

     Питання про  довічне обрання суддів та,  до речі,  деякі інші питання в серпні минулого  року  наша  фракція,  зокрема  за  моїм підписом,   вносила   на   розгляд  Верховної  Ради  як  зміни  до Конституції.  Чому ви не  відстояли  включення  цього  питання  до порядку  денного?  Ви  говорили,  що  ви  вносите  інші норми і не підтримуєте цього.  Ви заявили  про  свою  окрему  позицію.  Треба конкретно  і  разом  працювати,  у  тому  числі над удосколаненням Конституції.

 

     І, нарешті, щодо вашого першого запитання, я знав, що ви його поставите.   Через   чотири  роки  після  роботи  над  попередньою Конституцією (а виборче право,  до речі,  перенесене з Конституції 1978  року,  ви  ж  це пам'ятаєте) послухайте,  будь ласка,  що ви говорили (вмикається  диктофон):  "На  жаль,  виборчу  кампанію  у вашому  окрузі  намагаються  перетворити  на  спектакль  обливання брудом  вашого  депутата  і  кандидата  Олександра   Мороза.   Усі реакційні   сили  з  України  з'їжджаються  для  проведення  цього спектаклю.  Вони боягузливо уникають розмови по суті,  спотворюють роботу  Олександра Мороза.  Як практики з виробництва стверджуємо, що робота Олександра Мороза..." (Сміх у залі).

 

     Спасибі, Володимире Романовичу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заспокоїтися.

 

     Слово надається  наступному  претенденту  на  посаду   Голови Верховної Ради - Володимиру Петровичу Семиноженку.

 

     Шановні народні депутати,  особливо ті,  які сидять зліва від головуючого:  прошу заспокоїтися.  Поважайте претендента на посаду Голови Верховної Ради.

 

     Прошу.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  народний  депутат  України (виборчий округ 168,  Харківська  область).  Шановні  народні  депутати!   Шановна Президіє! На прикладі процедури обрання керівництва Верховної Ради всі  ми  вже  мали  можливість   упевнитися,   що   структурування парламенту,  про  яке  ми  так  багато  говоримо,  - це поки що не абсолютне надбання,  поки  що  воно  скоріше  блокує  законодавчий процес.   І   справжнє  політичне  структурування  не  закінчилося запровадженням  нової  виборчої  системи  і   реєстрацією   восьми фракцій.  Зараз при обранні Голови ми пересвідчуємося в тому,  що, по суті,  вже виникла конституційна криза,  і перші її ознаки -  є вісім фракцій і лише три керівні посади. Через невідповідність цих форматів і виникає  ситуація,  в  якій  ми,  на  жаль,  уже  довго перебуваємо.

 

     Можливо, треба було б (гадаю,  ми все ж таки дійдемо до того) вчинити так,  як у  Росії,  де  кількість  заступників  більш-менш покриває  весь політичний спектр і таким чином було знято питання, які і в них виникали.

 

     Що в нас є? У нас є (і про це сьогодні вже багато говорилося) паритет  двох політично полярних фракційних коаліцій і одна посада Голови  Верховної  Ради.  Це  створює  поки  що   одне:   ситуацію конфлікту. Сьогодні ми в цьому пересвідчуємося. Наша парламентська машина,  пробачте за  таке  порівняння,  в  яку  вкладено  стільки суспільних відрахувань, пробуксовує, ще не почавши давати віддачу. І це саме тоді, коли ми вже не маємо ні часу, ні права на помилки, бо  всі  відчуваємо  межу  терпіння  нашого  депутатського корпусу (давайте будемо відверті),  вичерпаність сподівань наших виборців, а  якщо  дивитися  ширше,  - то вичерпаність попередньої політики, стратегії і тактики економічного курсу.  І все це на тлі  збоїв  у роботі  владного  механізму і,  зокрема,  неузгодженості дій гілок влади - Президента,  уряду та Верховної  Ради,  що  у  свою  чергу зумовлює  загальну  нестабільність  політичного  процесу й істотно додає напруженості в суспільстві.

 

     У чому витоки подібної тупикової ситуації,  яка проявилась  у необранні  Голови парламенту?  (Я думаю,  що ми й сьогодні його не оберемо).

 

     Відповідь на запитання про причину збоїв у виборах  принаймні дає  шанс  на  узгодження  структури  Верховної  Ради з партійними засадами діяльності нинішнього  парламенту.  І  вже  на  цій  базі спільними  зусиллями  ми повинні зробити все задля вирішення інших проблем парламентської роботи.

 

     Перше. Виборчі  перегони  за   обрання   спікера   висвітлили ситуацію  боротьби  двох  основних  сил у парламенті за принципом, якщо,  пробачте,  сформулювати не науково,  "стінка на стінку".  І саме  це  не  реалізувало  бачення  посади Голови Верховної Ради у вимірах  компромісу,  коаліційності,  злагоди,   оптимізації,   що повинно  бути  характерним  саме  для  цього  парламенту,  в якому зафіксований сталий паритет між політичними силами.

 

     Взагалі наш парламент за своїм визначенням є  коаліційним,  у нас одні витоки: голосування наших виборців.

 

     Друге. Непримиренність  позицій  конкуруючих блоків може мати своє пояснення:  кожна фракція чи коаліція фракцій  має  право  на керівні посади у Верховній Раді.  Мають право на такі претензії ті фракції,  точніше  партії,  які  отримали  більшість  голосів   на виборах. Але це правильно тільки з суто соціологічного погляду, бо є соціологічна більшість, а є законодавча парламентська більшість, яка  утворюється  вже тут,  у самому парламенті,  і не завжди вони збігаються.

 

     Може, це й несправедливо і комусь прикро,  але це  так.  І  в даній   ситуації   все  більше  значення  мають  і  матимуть  наші парламентські коаліції.  Саме вони набуватимуть більшої політичної ваги. І це є, урешті-решт, демократична політика, коли партії, які не отримали  більшості,  створюють  коаліцію,  щоб  мати  право  і можливість проводити свої рішення у Верховній Раді.

 

     Тим більше треба враховувати,  що в ситуації,  що склалася на сьогодні,  ніхто  не  має  абсолютної   більшості.   Це   відносна більшість.  Тому, справді, можна приймати зауваження лівих фракцій про їхнє політичне і моральне право  мати  свого  представника  на посаді  Голови  Верховної Ради України.  Але все ж таки це питання повинне вирішуватися конкретною кількістю  голосів,  а  саме  226, тобто конкретними коаліціями у нашому залі.

 

     Без втілення  принципу  коаліційності  Верховна Рада не зможе реалізувати своїх функцій як політичний інститут. Пробачте за таке порівняння,   але,   справді,  наш  парламент  можна  порівняти  з футбольною командою,  кожен гравець якої має свій  власний  стиль, свій  власний  характер,  свій  власний фах і свою техніку.  Проте кожен гравець може перемогти тільки в тому випадку,  коли переможе вся  команда.  І  тоді  перемога  команди є перемогою кожного з її членів, у даному разі - перемогою кожного з депутатів.

 

     Третє. Чому вибори Голови Верховної Ради України набули такої конфліктної форми?  Можливо, тому, що фактично Верховна Рада й так звана президентська вертикаль являли собою протягом останніх років дві   своєрідні   політичні  корпорації.  Я  б  назвав  їх  навіть інституційними партіями:  виконавча  влада,  чи  партія  влади,  і партія законодавчої влади.  Іншими словами, партія, так би мовити, державного апарату і партія депутатів.

 

     Традиційна для нашої  ще  незрілої  демократії  боротьба  між гілками влади точилася саме між цими,  так би мовити,  партіями. І це має своє пояснення.  Верховна Рада була єдино можливим  на  той час місцем реалізації права на політичне існування лівої опозиції, бо  тут  вона  могла  більш  м'яко  вписатися  в   тканину   нової української  державності,  забезпечити  необхідну  інституційну та політичну легітимність й таке інше.

 

     Тепер є нові канали реалізації права опозиції на базі  нового Закону   про   вибори.  Цілком  легітимно,  офіційно  партії,  які перемогли на виборах,  прийшли в парламент, і парламент сформовано майже  на  партійній  структурі.  Це не випадково,  що ми прийняли рішення переважною більшістю голосів про право існування партійних фракцій і тільки їх.

 

     Ліва опозиція,  подобається це комусь тут та ззовні чи ні,  є структурним  елементом  нашої  партійної  системи.  Так   вирішили виборці.  Я  вважаю,  що  керівник  - лівий керівник - попередньої Верховної Ради багато чого зробив,  щоб  ввести  ліву  опозицію  в політичну   систему,  забезпечити  доступ  до  активної  публічної діяльності тощо.

 

     Тепер того сенсу,  що раніше в це закладався,  мені здається, уже  немає.  Опозиція  - чи ліва,  чи права - знайшла своє місце в суспільстві і в реальному політичному полі.  І це  політичне  поле тепер  фокусується саме на Верховну Раду,  саме в цей зал.  Тому я впевнений,  що сьогодні не повинно бути  побоювання,  що  опозиція буде  обмежена  у  своїх  правах,  що  її,  наприклад,  не  будуть допускати до засобів масової інформації.  Більше того, я думаю, що завдання будьякого Голови Верховної Ради, кого б ми тут не обрали,

- зробити все,  щоб усім політичним силами було надано рівні права незалежно від їхніх політичних позицій.

 

     Можливо, треба   повернутися  до  закону  про  опозицію.  Тут згадувався закон про більшість.  Я  не  впевнений,  що  саме  така першочерговість  чи  другочерговість  прийняття законів у часі має бути,  але закон про опозицію забезпечив би  законодавчі  гарантії для  опозиційних  сил.  І  взагалі опозиція - це норма демократії. Навіть   більше,   це   гарантія   конституційної   парламентської демократії.

 

     Четверте. Щодо  дискусії,  яка  в  нас  розгорталася протягом останніх тижнів. Спікер чи Голова?

 

     Говорилося про      незаангажованість,       позапартійність, нейтральність.  Але  чи  потрібен  нам такий політично рафінований спікер? На мою думку, головне - щоб Голова Верховної Ради був саме лідером  парламенту,  бо  до його функцій,  крім багатьох,  що тут називалися,  належать і представницькі  функції.  Ця  роль  Голови диктується   його   конституційними  обов'язками:  утримувати  всю тканину законодавчого процесу.

 

     Голова Верховної Ради повинен бути  добрим  стратегом  усього парламентського процесу.  Лідер,  але не обов'язково лідер партії. Бо є партійні фракції,  є лідери партій і фракцій, є Погоджувальна рада  фракцій,  яка  все  більше  стає  дієвим органом внутрішньої парламентської влади.  І вона  насправді  повинна  бути  ще  більш дієвою.

 

     Тобто йдеться про формування нових центрів політичної влади в стінах Верховної Ради,  про  своєрідний  розподіл  влади  в  межах парламенту.  Ми  про  це  ще  не  почали  говорити,  а це - одне з основних питань.  Тому Голова Верховної Ради  не  може  бути  лише технічним   організатором   засідання.   Скоріше   це   політичний організатор на конституційній основі законодавчого процесу.  Можна навіть  назвати  його  гарантом  політичного  авторитету Верховної Ради.

 

     П'яте. Щодо   напрямів   законодавчого   процесу.   Правильно наголошується  на  першочерговості  економічних законів,  але вони ніколи не спрацюють у  ситуації  невизначеності  дієвої  структури влади.  Ми досі не маємо Закону про Кабінет Міністрів,  Закону про політичні партії.  Нам вкрай необхідно реформувати адміністративне законодавство,  без чого ніколи не зрушить з місця адміністративна реформа.

 

     Наприклад, ми дуже часто  повторюємо  тезу  про  необхідність коаліційного  уряду.  А  яке  правове регулювання цього питання ми маємо забезпечити?  Що,  в якихось приватних  домовленостях  кожна фракція  поставляє своїх міністрів до Кабінету Міністрів чи як?  І це теж треба визначити.

 

     І останнє.  Великий потенціал України, про який ми так багато говоримо,  - це не абстрактна річ. Він сконцентрований, зокрема, і тут,  у Верховній Раді.  Що маємо ми насправді? Ми наголошуємо, що маємо  корисні  копалини,  у  тому  числі  й золото,  говоримо про великий науково-технічний потенціал.  Але  сьогодні,  я  думаю,  у здібностях  і  досвіді  кожного  депутата  Верховної Ради криється потенціал,  який дасть величезну віддачу,  якщо задіяти  його  для творення   законів,   які   так  нам  потрібні.  Якщо  порівнювати законодавчу гілку влади з іншими гілками влади, то ми побачимо, що це найбільш гнучка й багатоваріантна система.  Вона справді здатна генерувати  нові  закони,  які  дадуть  змогу  задіяти  весь   наш потенціал,  потенціал  усієї країни,  ввімкнути,  пробачте за таку образність,  український економічний двигун.  А щоб це сталося, ми повинні запобігти інфляції законодавчої діяльності.

 

     Ми не можемо не помічати,  як на наших очах знецінюються,  не спрацьовують прийняті  закони  й  виконавчі  рішення.  І  саме  ця інфляція  є  одним  із  визначальних  чинників продовження кризи в економіці,  політиці,  соціальній сфері.  Ми не маємо права на те, щоб  прийняті  закони  були для суспільства такими обтяжливими,  а собівартість забезпечення законодавчого процесу  була  вищою,  ніж ефективність чи віддача від прийнятих законів.

 

     Я хотів  би  підкреслити:  цінність  наших  законів  -  у  їх дієвості.  Що тут приховувати, багато з того, що робилося останнім часом, було скоріше спробою використати ситуацію, ніж виправити її чи вплинути на неї.  Небажання думати про довгострокові  стратегії призводило до життя від бюджету до бюджету, від уряду до уряду. Це й зумовило нинішню ситуацію в країні.

 

     А тепер  усе  залежить  від  нас,  від   нашої   спроможності спрямувати  законодавчий  процес на вирішення найгостріших питань, досягти спільності дій у створенні ефективних  законів,  працювати спокійно   й   чітко,   тобто   концентруючи   свою  діяльність  у прагматичному напрямі.

 

     Знову фокус розв'язання проблем націлений на  Верховну  Раду, на  нас,  і я вірю в реалізацію нашого потенціалу.  Я ж бачу,  хто сидить у нашому залі,  я бачу всіх наших фахівців. Саме нас обрали люди, бо ми розуміємо потреби своїх виборців і ситуацію в країні.

 

     Але, на жаль,  я вважаю, що сценарії розвитку подій у виборах Голови,  в які ми включені,  помилкові. Модель виборів керівництва Верховної Ради прокручується знову й знову, і ми, будьмо відверті, як мали протистояння, так і маємо. Ситуація якісно залишилася тією ж.  Це не може не заважати рухати парламентський процес уперед.  І причина в тому,  що у Верховній Раді  не  створено  коаліції  щодо кандидатури.   Усі   голосування,  усі  спроби  апробувати  різних кандидатів поза коаліційною згодою марні. Це не розв'яже проблеми, а лише затягне її. Єдиний шлях зараз - визначитися і сказати "так" кандидату, який спроможний подолати інерцію розколу, що є основною перепоною.

 

     Шановні колеги,  я хотів би, щоб ви зрозуміли мене правильно. Я дякую за довіру тим, хто мене підтримує (а це велика депутатська група),  але  сьогодні знімаю свою кандидатуру,  бо розумію,  що в такій  ситуації  претендент,  визначений  не  на  основі   широкої партійної  коаліції  восьми фракцій,  приречений на те,  що в разі обрання почне свою роботу з розколу Верховної Ради.  Та  меншість, яка за нього не проголосує,  відштовхнеться від цього Голови. А ми всі прагнемо до нормальної конструктивної роботи.

 

     Я впевнений,  що ми  приречені,  в  доброму  розумінні  цього слова,  на  конструктивну  роботу.  Адже нам ніхто не дозволить не обрати керівництва і не почати цю роботу.

 

     Дякую всім за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!   Давайте   підтримаємо   чудову доповідь   Володимира   Петровича.   Шкода,   що   він  зняв  свою кандидатуру.  На мою думку,  він пропонував  сьогодні  дуже  добрі речі.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

 

     України СИМОНЕНКО П.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати,   продовжуємо  наше засідання.  Слово надається претенденту на посаду Голови Верховної Ради України Зубову Валентину Сергійовичу.

 

     Будь ласка, Валентине Сергійовичу.

 

     ЗУБОВ В.С.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые   народные   депутаты!  Уважаемый  Президиум!  Уважаемые радиослушатели!  Прежде  всего  я  хотел  бы  выразить   искреннюю признательность  своим  коллегам  по  фракции  Социалистической  и Селянской партий - "Левый центр" за оказанное мне высокое доверие.

 

     Как многие другие здесь, я впервые избран народным депутатом. Скажу  откровенно,  что  четыре  недели назад я вошел в этот зал с большим волнением. Как и все вы, уважаемые коллеги, я провел сотни встреч с избирателями в период предвыборной кампании.  Как и вы, я неоднократно слышал от людей, униженных беспросветной нищетой, что они готовы поверить нам, народным депутатам, но в последний раз.

 

     Должен сказать   честно,  что  сегодня,  когда  заканчивается четвертая   неделя   нашей   работы,   ничего   кроме    глубокого разочарования я не испытываю. Складывается впечатление, что многие из нас,  во-первых,  утратили ощущение  реальности,  а  во-вторых, потеряли чувство ответственности перед людьми,  которые отдали нам свои голоса.

 

     Давайте спросим себя: разве позволительно нам столько времени заниматься  элементарными  организационными  вопросами  в условиях жесточайшего кризиса,  когда в Украине развалено  все,  что  можно развалить,  когда  разворовано все,  что можно разворовать,  когда продолжается  стагнация   экономики,   практически   ликвидируются национальная  наука и культура,  образование,  сельское хозяйство, когда сотни шахтеров гибнут под землей,  а тысячи их,  калек, идут автотрассами  в  пеших  походах  на Киев,  когда голодные обмороки учителей и учеников стали нормой  нашей  жизни,  когда  происходит физическое вымирание народа Украины и когда, в конце концов, народ ждет от нас решительных и последовательных действий  по  наведению порядка в стране?

 

     Конечно же,  я  убежден,  что  большинство народных депутатов хорошо  понимают,  что   нынешний   парламентский   кризис   имеет противоестественный характер,  что этот кризис инспирирован, что в основе этого кризиса лежит искусственное разжигание противоборства между правым и левым крылом парламента.

 

     Я убежден, что большинство народных депутатов прекрасно знает и автора этого кризиса.  Человек, который постоянно нам напоминает о том, что он пришел всерьез и надолго, делает все для того, чтобы этот кризис продолжался.

 

     И надо честно сказать,  уважаемые народные депутаты,  что  мы сегодня  имеем  все  основания  для  того,  чтобы поздравить этого человека с проведением,  безусловно,  блестящей политической акции по   дискредитации   высшего  законодательного  органа  страны.  Я подчеркиваю, мы имеем все основания поздравить его с этой победой. А себя?

 

     Я полностью  разделяю  точку  зрения  одного из наших коллег, который сказал,  что в этом противоборстве победителей не будет. И это действительно так. Это подтверждают буквально последние, самые свежие  события.  Давайте,  уважаемые  коллеги,   посмотрим,   как молниеносно отреагировало,  как принято сегодня говорить,  мировое сообщество на последние события в этом зале, на нашу неспособность избрать Председателя Верховного Совета столь длительное время.

 

     Ответом на  наши проблемы,  как вы знаете,  был приезд в нашу страну американской делегации и невиданная в истории международных отношений    бесцеремонность   поведения   известного   политолога господина Бжезинского, который не только рассказал, как и кого нам нужно избирать лидером парламента.  Он пошел дальше - он теснейшим образом увязал две проблемы: выборы Председателя Верховного Совета Украины  и оказание Соединенными Штатами Америки финансовой помощи Украине.

 

     Есть ли необходимость говорить,  что ни в  одной  современной цивилизованной  стране,  хоть  чуть-чуть  уважающей  себя,  ничего подобного не могло произойти.

 

     В то  же  время  события  в   нашем   парламенте   продолжают развиваться  по прежнему сценарию.  Судя по вчерашней реплике пана Чорновила,  что  Александр   Мороз   никогда   не   будет   избран Председателем  парламента этого созыва,  надо полагать,  что и пан Чорновил, и Народный рух Украины, очевидно, считают, что, блокируя процесс  избрания  Председателя  Верховного  Совета,  они  нанесли жесточайший удар по левым силам в парламенте.  Я убежден,  что это глубочайшее    заблуждение,    уважаемые   коллеги.   Потому   что сокрушительный удар нанесен  не  по  левым,  а  по  международному престижу  нашего  государства,  поскольку  сентенции  и финансовый шантаж   пана   Бжезинского   есть   грубейшим   и    недопустимым вмешательством во внутренние дела суверенного государства.

 

     Блокадой избирательного  процесса  у нас в парламенте нанесен серьезнейший удар опять-таки не по левым, а по чести и достоинству нашего народа.  Потому что именно наш народ привел нас в этот зал. И сегодня любой способный мыслить политик  на  Западе,  анализируя ситуацию  в этом зале,  наблюдая,  как этот высокий зал постепенно превращается в театр кукол,  руководствуясь принципами  формальной логики,  спрашивает  себя:  если  в этом зале самые достойные,  то каким же должен быть народ?

 

     Так я хочу спросить:  кому же в конечном счете  на  руку  это противостояние?  Неужели был прав Платон, который еще в IY веке до нашей эры сказал, что когда одни думают так, а другие иначе, тогда уже не бывает общего мнения, и непременно каждый презирает другого за его образ мыслей.

 

     Уважаемые коллеги,  но ведь очень многое изменилось в мире  с тех  пор.  За это время многое изменилось даже во взаимоотношениях крайних полюсов. Скажем, в странах развитой демократии агрессивная война  с левыми идеями,  с левыми партиями просто невозможна,  это считается  признаком  дурного   тона,   потому   что   подавляющее большинство   современных  политиков  Запада  прекрасно  понимают: только  благодаря  левым  партиям,  их  агрессивной   позиции   по отношению   к  крупному  капиталу  удалось  добиться  существенных результатов  прогрессивной  трансформации  современного  западного общества.

 

     Уважаемые коллеги!  Стремительно уходит время,  уже не каждый день,  а каждый час в прямом смысле - на вес золота. Давайте будем до конца откровенны.  Ведь каждый из нас прекрасно понимает, что и почему происходит в этом зале.  Но неужели нам не ясно,  что у нас нет  времени  на сведение личных счетов,  что у нас нет времени на удовлетворение личных (я подчеркиваю,  личных) амбиций,  что у нас нет  времени  для конфронтации?  В таких условиях,  на мой взгляд, должен действовать  высший  принцип  организации  нашей  работы  - принцип целесообразности.

 

     Именно исходя  из этого принципа,  я снимаю свою кандидатуру. Хотя сразу отмечу,  что  если  бы  в  списке  не  было  Александра Александровича Мороза, я этого ни в коем случае не сделал бы.

 

     И должен  при  этом  сказать,  что фракция Социалистической и Селянской  партий  выдвинула  Александра   Александровича   Мороза кандидатом  на пост Председателя Верховного Совета не потому,  что он - председатель и лидер Социалистической партии,  не потому, что он  -  лидер  об единенной фракции,  мы выдвинули его потому,  что нынешнему  составу  Верховного  Совета,  на  наш  взгляд,   крайне необходим  его  богатый  политический опыт.  Я считаю,  что он нам необходим еще и потому,  что хорошо и достаточно тонко разбирается во  всех  трудностях парламентской деятельности.  Мы выдвинули его для  того,  чтобы  сохранить  преемственность  в  законотворческой деятельности, что, как вы хорошо понимаете, чрезвычайно важно.

 

     Скажу откровенно,  мне думается,  что подавляющее большинство народных  депутатов,  прослушав  сегодня  выступления   Александра Александровича   Мороза,   так   же   хорошо   понимает,  что  это действительно достойный человек.

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Скажу  откровенно,  я  на  эту трибуну вышел с одной целью.  Я хотел и хочу призвать вас: давайте уйдем от конфронтации.  Давайте в конце концов  прекратим  кризис, который  происходит  в  этом  зале.  Это  возможно  сделать только обоюдными усилиями.  Ну а суть того,  что происходит в  этом  зале сейчас,   все   вы  хорошо  понимаете:  серьезнейшее  мероприятие, серьезнейшее событие в жизни страны снова превращается  в  обычный фарс. Где желающие находить компромиссы? Где они?..

 

     И заканчивая,  я  хочу  обратиться  с  этой трибуны к Наталии Михайловне Витренко. Во-первых, я хочу поблагодарить вас за добрые слова  в мой адрес вчера при выдвижении и,  во-вторых,  я хочу вас попросить: те голоса вашей фракции, которые вы вчера хотели отдать мне,  адресуйте, пожалуйста, Александру Александровичу Морозу. Как человек и как политик я буду вам очень признателен.  И,  смею  вас заверить, не только я.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  надається  претенденту  на  посаду Голови    Верховної    Ради    України     Рябченку     Олександру Володимировичу...

 

     Шановні народні депутати!  Думаю,  що Олександр Володимирович ще десь готується до виступу,  бо  не  чекав,  що  так  швидко  ми просуватимемося і дехто з претендентів зніме свою кандидатуру.

 

     Тоді давайте ми надамо слово наступному претенденту,  а потім з вами порадимось.

 

     Запрошую на трибуну претендента на  посаду  Голови  Верховної Ради України Насалика Ігоря Степановича.

 

     НАСАЛИК І.С.,  народний  депутат  України (виборчий округ 85, Івано-Франківська область). Шановна Президіє! Шановні представники засобів масової інформації!  Шановні колеги!  У цьому залі справді панують якісь негативні емоції, і, мені здається, треба підтримати пропозицію  народного  депутата  Ромовської і все-таки освятити це приміщення.  Може,  тоді  цей  негатив  трошечки  зніметься  і  ми працюватимемо в спокійнішій обстановці.

 

     Я хочу  сказати,  що наші спроби обрати Голову Верховної Ради нагадують біг сліпого коня по колу, який трудиться, але ця робота, як  інтеграл  по  замкнутому контуру,  дорівнює нулю.  Так,  Ігоре Рафаїловичу? До речі, Ігор Рафаїлович - мій викладач.

 

     Я вважаю,  що проблема не в тому,  як часто ми мінятимемо цих коней.  Проблема  в  тому,  щоб  ми  відійшли від тої площини,  де сконцентрувалися саме політичні ігри,  саме політичні  інтриги,  і перейшли  в  те  середовище,  яке  стукається  до  нас під стінами Верховної Ради шахтарськими касками.  Це вони  стукають  сьогодні. Завтра  будуть  стукати  вчителі указками,  а післязавтра - лікарі скальпелями.

 

     По-різному оцінюють  бізнес  у  Верховній  Раді.  Але  це   - реальність, і хоче цього хтось чи не хоче, з цим треба рахуватися. Бізнесменів у парламент прийшло більш як 100  чоловік.  По-різному оцінюють бізнесменів.  Хоча я хочу сказати, що бізнес і комерція - це дві різні речі.  По-різному їх оцінюють.  Я навіть  чув  тут  у залі,  коли називалися суми,  які нібито треба було заплатити, щоб бізнесмену стати кандидатом. Суми називалися від 1 мільйона до 1,5 мільйона доларів. Хочу сказати, що це неправда.

 

     Нас слухають   радіослухачі,   і   з  мого  85-го  Калуського виборчого округу в тому числі.  Я хочу сказати, що в моєму рідному Рогатинському  районі мене підтримали більшість політичних партій, всі  голови  селянських  спілок  району,  всі  директори  місцевих підприємств.  Я їздив по Рогатинському району, і мене зустрічали з хлібом та сіллю.  І починали ми зустрічі з молитви,  а закінчували гімном України.

 

     А знаєте   чому?   Та   тому   що   народ  більше  не  вірить політику-професіоналу і його обіцянкам.  Він вірить людям, які вже щось  зробили,  щось змінили.  Ви знаєте,  в очах людей загорілася надія - надія на те,  що  можна  щось  змінити  і  необхідно  щось змінити.

 

     Я не  хочу  забирати  вашого  часу,  бо бачу от погляди лівих надто збуджені...  (Шум у залі).  Але я хочу сказати єдине,  що та патова  ситуація,  в  яку ми потрапили,  ще підсилена й цейтнотом. Тому я знімаю свою кандидатуру. І хочу, щоб усе-таки Верховна Рада стала тим важелем,  а Президент і виконавча влада стали тою точкою опори, які дадуть можливість врятувати нашу згвалтовану економіку, нашого згвалтованого товаровиробника і виконати те, що ми обіцяли. А обіцяли ми зміни - і економічні, і політичні.

 

     Я всім дуже вдячний (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова претендента на посаду  Голови Верховної  Ради  України Рябченка Олександра Володимировича.  Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,  народний депутат України (виборчий округ  25, Дніпропетровська область).  Шановні депутати,  не хвилюйтесь, я не говоритиму довго.  Я хочу,  щоб  Верховна  Рада  працювала.  Немає ніякого сенсу 30 днів обирати Голову Верховної Ради.  Я впевнений, що якщо і буде обраний Голова в обстановці протистояння  депутатів Верховної  Ради,  то це буде непрацездатна Верховна Рада.  Я хочу, щоб була досягнута якась домовленість і не хочу,  щоб моє прізвище використовувалося  в  боротьбі  для  досягнення  якоїсь  там  мети непрацездатної Верховної Ради...

 

     І тому,  бачачи,  що це йде боротьба, я не буду брати в цьому участі,  поки  не  почнеться результативна й конструктивна робота. Тому я знімаю свою кандидатуру з побажанням  усім  нам  обрати  на наступному тижні Голову Верховної Ради! (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу.

 

     Шановні народні  депутати!  Учора,  4  червня  Верховна  Рада прийняла такий регламент  для  обговорення  кандидатур  на  посаду Голови Верховної Ради:  для виступу - 15 хвилин, для запитань - 15 хвилин і для обговорення кандидатур - до однієї  години.  Тепер  я хотів  би порадитись.  У попередньому обговоренні ми дотримувалися такого принципу:  від  кожної  фракції  виступав  один  депутат  і висловлював позицію фракції стосовно кандидатів,  які виступили зі своїми промовами.  Чи будуть заперечення у народних депутатів, щоб і  зараз  обговорення  кандидатур  відбувалося в такому ж порядку? Прошу цю пропозицію проголосувати.

 

     "За" - 194.

 

     Рішення прийнято. Це процедурне питання.

 

     Будь ласка,  висвітліть,  хто записався на виступи, щоб можна було подивитися й проаналізувати, хто від якої фракції виступає.

 

     Слово для  виступу  від  об'єднаної  фракції Соціалістичної і Селянської партій надається Чижу Івану Сергійовичу. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  народний  депутат  України  (виборчий  округ  190, Хмельницька  область).  Шановні  колеги  народні депутати України! Думаю,  ми всі  вже  стомилися  від  тривалого  марафону,  в  який перетворилося   вирішення   центрального  організаційного  питання першої сесії Верховної Ради України. І я думаю, що блоківники, які мають намір продовжувати блокувати вибори Голови,  також прекрасно усвідомлюють свою "пакетну" відповідальність перед народом за  те, що  вони  витворяють  з  новообраною Верховною Радою на початку її діяльності.

 

     Мені не хотілося б розгортати знову  аргументацію  з  приводу того,  чому  ми  повинні швидше завершувати організаційні питання, але я ще раз мушу нагадати,  що ситуація катастрофічна, особливо у фінансовій сфері.

 

     Ця катастрофа  мені  зараз  дуже  відчутна.  Щойно  відбулась зустріч нашої фракції з Прем'єр-міністром.  Я  бачу  розгубленість членів уряду,  бачу, як їм непросто в цій ситуації, адже уряд стає заложником частини народних  депутатів,  які  під  прапором  уряду набрали свої бали і прийшли у Верховну Раду.

 

     Я просто  мушу  нагадати  (і  Прем'єру  про це сказав),  що в середу може відбутись  відставка  уряду.  Вона  цілком  логічна  з урахуванням ситуації, але вона підштовхується свідомо чи несвідомо тими, хто блокує засідання Верховної Ради.

 

     Хотів би також нагадати про те,  що кожного дня йде  на  спад виробництво.  Сьогодні  в  нас  такий ринок праці,  що безробітних майже в півтора раза більше,  ніж працюючих.  Ви знаєте,  в  якому стані  соціальна  сфера:  вчитель  іде  у відпустку,  не одержуючи відпускних.  Зараз  екзаменаційна  пора,  а   вчителі   голодують. Практично голодний вчитель,  голодний школяр. Хоч це й відомі, але це страшні речі. Ми про них повинні говорити, знаючи ситуацію, яка сьогодні склалась.

 

     Як ви  розумієте,  всі  народні депутати,  хто слухав виступи всіх  претендентів,  мені  здається,  реально   вже   визначилися. Основний  нюанс  сьогоднішнього  виступу Олександра Олександровича Мороза продиктований якраз уболіванням  за  те,  щоб  мобілізувати Верховну Раду,  незважаючи на її широкоспектральність.  А можливо, навіть завдяки тому,  що вона така  широкоспектральна,  вибудувати вектор витягнення з цієї прірви, яка стала трагедією України. Що ж тут є такого,  проти чого може  виступити  якась  політична  сила? Виступати на підтримку Олександра Олександровича Мороза в принципі і  складно,  і   просто.   Просто   тому,   що   його   не   треба відрекомендовувати.  Це  людина,  яка  постійно  на  виду в усього суспільства.  Як  до  політика  й  державного   діяча   до   нього сформувалося загалом позитивне ставлення людей.  Причому позитивне переважно в тих політичних колах,  які  є  опонентами  Мороза.  Це тому,  що він справді вміє слухати,  тому,  що він не ставить вище всього свій політичний або особистий  інтерес,  тому,  що  він  не працює  на  догоду  якимось  амбіціям  або політичним замовленням, тому,  що він,  зрештою,  захистив парламентаризм,  і тому, що під його  керівництвом  Верховна Рада минулого скликання прийняла такі багато в чому доленосні для України рішення,  які працюватимуть  і слугуватимуть багато років.

 

     Складно тому,  що сьогодні на ньому сфокусувалося неприйняття чесної політичної позиції.  Я добре усвідомлюю,  що сьогодні вибір вимагає від народних депутатів великої мужності, особливо від тих, яким надійшла команда блокувати вибори.

 

     Я скажу так.  Зараз у  суспільстві  розігрується  болгарський варіант:  мовляв,  лівий  Голова,  лівий  уряд  - і що то буде?  Я переконаний, що коли буде лівий Голова і буде воля Верховної Ради, то  ми можемо мати і ліву владу,  якщо це буде воля парламенту,  і виводити Україну з кризи.  Ми всі з вами полівіли.  І  тому  треба усвідомити нашу відповідальність.

 

     На закінчення я скажу, що в ці дні тут виступали претенденти, три з яких займали посаду Голови Верховної Ради минулих  скликань. Висловлювалась теза про боцмана і капітанів. Думаю, зрозуміло, хто боцмани, а хто капітан. Давайте приймемо результативне рішення.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  Народнодемократичної  партії  слово надається   народному  депутату  Карпову.  Підготуватись  депутату Бондаренко.

 

     КАРПОВ О.М.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги! Я твердо переконаний, що коли я говоритиму трішки більше, ніж п'ять хвилин, то ви або промовчите, або голосуванням додасте мені часу, як ви це дружно зробили, коли виступав Олександр Олександрович Мороз.

 

     Є така газета "Аргументы и факты". Але я не про газету, а про слова. Я говоритиму про деякі факти і про аргументи.

 

     Було прийнято   рішення  пленуму  ЦК  Компартії  України  про висунення Петра Миколайовича Симоненка на посаду Голови  Верховної Ради. Петро Миколайович Симоненко балотувався. Він цілком достойна кандидатура.  Я  кажу  про  це  щиро.  Але  цього  разу   він   не балотується.  Мені,  правда,  сказали,  що  там,  у  рішенні,  був додатковий пункт,  який дозволяв Президії відповідно  до  обставин змінювати   ситуацію.   Вибачте,   шановні   комуністи,   тут  ваш представник виступав і запитував:  "Що,  в Русі  немає  достойного лідера?"  А  зараз я запитую:  у вас що,  один достойний лідер?  А чому, вибачте, такі люди, як Крючков, Моісеєнко, Мармазов, Гуренко чи другий секретар Мартинюк не висунуті вами?  Вибачте, як делегат XXVIII  з'їзду  КПРС  я  маю  право  на  висловлення  таких  думок (Оплески).

 

     Тепер щодо того,  а кого ж ви підтримуєте,  порушуючи рішення пленуму?  Це, до речі, подвійна мораль - у себе от так, а на людях по-іншому. Я про це трішки пізніше скажу. А зараз скажу про зраду, про принципи,  про чистоту,  шановні колеги. На засіданні Президії Верховної Ради від 28 серпня 1991 року,  коли розглядалося питання про призупинення, а потім і заборону діяльності Компартії України, пропозиція  заборонити в позасудовому порядку діяльність Компартії України не тільки тимчасово, а і взагалі була з боку того, кого ви маєте намір сьогодні підтримати.

 

     Я про  це  вже  казав публічно і спростування не отримав,  бо його неможливо отримати:  в  мене  на  руках  є  стенограма.  Тоді Олександр   Олександрович  казав,  що  Компартія  не  підніметься, давайте,  мовляв,  створювати нову партію. Сьогодні він сказав про те,  що  якраз  він  був  одним  із  тих,  хто в новій Україні (не організація мається на увазі,  а Україна в  цілому)  створив  нову партію.

 

     Я не  знаю,  що  він  мав  на  увазі тоді,  коли пропонував у несудовому порядку заборонити діяльність Компартії взагалі.  Я  не про його мотиви.  Я пошлюся на Леніна,  який казав: "Предательство по умыслу и  недомыслию  в  личном  плане  колоссально  велико.  В политическом  отношении  этой  разницы нет,  ибо для коммунистов и рабочего класса неважно -  понимал  человек,  что  делал,  или  не понимал". Компартію було заборонено.

 

     І ще  один факт.  Свого часу у виступі на засіданні Верховної Ради рік тому під умовною назвою "Песня о буревестниках"  я  казав про   альянс,   що  утворився  між  Компартією  України  і  Павлом Івановичем Лазаренком, який був тоді керівником уряду.

 

     Он на  мене  дивиться  Єльяшкевич,  який,   до   речі,   вніс "видатний"  вклад  у  розгром  мафіозної,  неконструктивної  (якої завгодно) політики  того  уряду,  очолюваного  Павлом  Івановичем. Зараз  він  з  таким самим хистом і достоїнством бореться за Павла Iвановича. Я бажаю йому в цьому великих успіхів.

 

     Тепер з приводу конструктиву,  шановні мої,  рідненькі (Шум у залi).  Так,  позиція  підтверджена.  Ви  ж  зараз  утрьох "единой связкой связаны" і демонструєте це постійно.  I дуже  оригінально, мушу вам сказати.  Це я до проблеми пакета і проблеми туалету.  Не далі як учора один із керівників  Компартії  України  отримав  від одного  з керівників "Громади" в одній туалетній кабіні відповідну кількість бюлетенів. У мене виникає запитання, шановні колеги: про що йдеться? (Шум у залi). Є свідки, заспокойтеся, будь ласка. Нет, из унитаза глаза майора Пронина там не смотрели (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу уваги!

 

     КАРПОВ О.М. У мене виникає запитання: вони там що, зливалися у політичному екстазі? Чи, вибачте, золотий унітаз знайшли,  який пиляли,  як Шура гирю?  И  после  этого  вы, уважаемые,  не  краснеете,  как  ваше красное знамя,  и говорите о честности,  о  порядочности,  о  голосовании  вот  так,   как   вы голосуете?

 

     Отсюда - наша позиция. Она проста и ясна с самого начала была и есть:  надо садиться и договариваться.  И принимать решение не в туалете, не в пакете, а там, где положено. В чем я вам желаю самых замечательных успехов (Шум у залi).

 

     Я закінчую. У мене тут у тезах записано: "Аплодисменты". Але  я  чомусь  не  чую  оплесків  з  вашого боку, шановні колеги.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я все-таки  хотів  би,  Олександре  Миколайовичу, звернутися до вас і,  по-перше, подякувати вам, що ви так ретельно почали вивчати документи  Компартії  України,  навіть  краще,  ніж тоді, коли ви були делегатом XXVIII з'їзду Компартії.

 

     По-друге, звернути вашу увагу на те, що Рух притягне ж вас до кримінальної відповідальності за антидержавницьку діяльність, ви ж посилаєтеся на рішення держави, якої тепер не існує.

 

     I, по-третє, запитати вас: якщо ви звинувачуєте Компартію, то де було ваше око в тій туалетній кімнаті, коли ви це побачили?

 

     Слово для  виступу  від  фракції  Руху  надається   народному депутату Бондаренко. Підготуватися депутату Вітренко.

 

     БОНДАРЕНКО О.Ф.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги депутати! Сьогодні кожен із нас отримав великий пакунок законопроектів,  які нам  треба  розглядати.  У  нас  немає  часу  на  різні  політичні розборки.  Але ми їх продовжуємо тут усі гуртом, бо ніяк не можемо обрати Голову Верховної Ради.

 

     Так от,  аналізуючи  перебіг  виборчих  перепетій  у   нашому парламенті, можна дійти кількох висновків. Перш за все у нас немає сталої депутатської більшості.  Жодна з політичних сил сьогодні  в парламенті не має змоги взяти на себе відповідальність за рішення, які тут приймаються.  Як  ми  вчора  вже  побачили,  в  результаті приймаються   популістські   рішення,   не   підкріплені  реальним забезпеченням.  Ухвалюються вони тому,  що  кожен  популіст  знає: відповідати за таке рішення він особисто не буде.

 

     За цих умов необхідна така організація парламентської роботи, яка   дасть   змогу   приймати   консенсусні   рішення,   за   які відповідатимуть  усі  депутати,  незалежно  від  їхніх  політичних уподобань.  Такого консенсусу можна досягти,  обравши  керівництво Верховної  Ради,  яке  відповідатиме  реальній  розстановці  сил у нашому парламенті.

 

     Ми вже мали прецедент,  коли Верховну  Раду  очолював  голова Соціалістичної  партії  і  побратим комуністів по матері-революції Олександр Олександрович  Мороз.  Приймалися  рішення,  зручні  для лівих,  на порушення Регламенту, на порушення елементарних етичних норм.  Ось фраза,  яку вчора мені довелося почути  із  уст  голови селян товариша Довганя: "Що там той Регламент - бумажка".

 

     Сьогодні з  виступу  пана Мороза ми переконалися,  що для них Регламент справді лише папірець,  а ми з вами, шановні депутати, - безлика  маса,  якою  маніпулюють.  Мене  дуже  насторожила  фраза Олександра Олександровича,  сказана ним сьогодні, що він не прагне чи  не  проситься  на  цю  посаду.  Людина,  яка  не  прагне чи не проситься працювати, буде працювати як-небудь, тобто ще гірше, ніж у парламенті попереднього скликання (Оплески).

 

     I ще  я  хочу  сказати,  що,  напевне,  вже  всі  звикли,  що Олександр Олександрович хвалить Iвана  Сергійовича  Чижа,  а  Iван Сергійович  Чиж  хвалить  Олександра  Олександровича.  Я  теж хочу похвалити Iвана Сергійовича!  Він,  коли висував кандидатуру Петра Миколайовича  Симоненка,  зазначив,  що  фракція буде підтримувати такого Голову Верховної Ради,  який  забезпечить  виплату  пенсій, зарплат   тощо.   Пенсії  сьогодні  вже  заморожуються...  Я  хочу запитати:  скільки десятиліть Олександру Олександровичу ще  треба, щоб погасити ті борги, які створилися протягом чотирьох років його керування Верховною Радою?  (Шум у залi).  Друзі, правда очі коле? Ну чого ви кричите?!

 

     Однак ідеться  не  тільки  і не стільки про конкретну партію. Такий поляризований парламент  приречений  на  протистояння,  якщо його  очолить  представник  меншості,  та ще й голова тієї партії, яка, по суті, програла вибори.

 

     Головою Верховної  Ради  має   стати   людина   центристських переконань,  здатна розв'язувати проблеми шляхом компромісу,  а не нагнітати грозову атмосферу в залі.

 

     Фракція Руху дотримувалася чіткої лінії: пакетне голосування - єдино можливий механізм узгодження позицій.

 

     Коли висунули  і  не обрали Леоніда Кравчука,  ми зрозуміли - процес затягується на невизначений час,  протистояння посилюється, а  за  лаштунками  тривають  політичні  ігрища,  за режисерів яких просто соромно!

 

     Я хочу  звернутися  до  членів  фракції  комуністів.  Шановні колеги, невже насправді не розумієте, що ви стали сліпим знаряддям у боротьбі  "громадянина"  (це  -  від  назви  фракції,  звичайно) Лазаренка  за  досягнення  цілком зрозумілої мети?!  Вас ганебно і примітивно   використовують,   як    колись    ваші    попередники використовували  людей для досягнення свого особистого панування в суспільстві,  а потім,  у кращому випадку,  цих людей відкидали на узбіччя.

 

     Товариш Мороз, "громадянин" Лазаренко і ваші ватажки, шановні комуністи, ведуть свою гру! I в цій грі вам відведена роль крайніх лівих  захисників.  Схема  дуже проста:  Павло Iванович забезпечує похід  шахтарів.  Ми,  звичайно,  підтримуємо  справедливі  вимоги шахтарів.  При цьому Павло Iванович зазначає з трибуни,  що жодної політичної вимоги шахтарі не ставлять, лише суто економічні. I тут же  комуніст  Петренко  пропонує перевести розгляд цієї проблеми в політичну площину!

 

     Далі -  відставка  уряду,  розпуск  Верховної  Ради,  хаос  у державі.  Ви  хочете  перебрати  владу  в  країні?  (Шум  у залі). Зрозуміло.  Так,  мабуть. А ви хоч знаєте, що з нею робитимете? Ви уявлення  не маєте,  що з цією владою робитимете.  Побійтеся Бога! Так,  мабуть,  думають і ті,  хто втягнув  вас  у  цю  забаву.  Ви виступаєте  в ролі великих захисників трудящих,  а вся Україна вже говорить, що ви продалися тіньовому капіталу (Шум у залі).

 

     Ми свідомо відмовилися висувати нашу  кандидатуру  на  посаду Голови  Верховної  Ради,  бо  не  хочемо  бавитися в ці ігри,  які нав'язуються  компанією  Мороз  -  Лозаренко.  Іншого  шляху   для злагоди,  ніж  голосування  пакетом,  де  буде  центрист,  лівий і правий, немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олено Федорівно, прошу дотримуватися Регламенту.

 

     БОНДАРЕНКО О.Ф.  І ще для тих,  хто візьме бюлетень. Перш ніж поставити  позначку,  замисліться:  який вирок ви підписуєте собі, своєму народові і українському парламентаризму? (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції  Прогресивної  соціалістичної  партії України слово надається народному депутату Вітренко. Підготуватися депутатові Крючкову.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська область).  Шановні депутати!  Я розумію,  що останнє слово залишиться в Олександра Олександровича Мороза.  Після того,  як ми побачили,   що   чотири   роки   приховується   касета,   а  потім демонструється у Верховній Раді,  то я не  знаю,  яку  ще  домашню заготовку зробив Мороз,  щоб тут пояснити.  Дійсно,  і Вітренко, і Марченко захищали Мороза.  І дійсно за це треба відповідати, бо ми заставили  своє  чесне ім'я (сміх у залі) перед народом України за людину,  яка всім казала,  що вона ліва, що порядна, що захищатиме саме те,  що записано в партійних програмах. Ви знаєте, Олександре Олександровичу,  коли   люди,   яким   ви   сьогодні   допомагаєте приватизовувати  Сумську  область - губернатор Єпіфанов і прокурор області Сухонос,  за вашою вказівкою розкрутили судові процеси про зняття  нас із виборів,  то вони теж підготували такі самі касети, різні відеомонтажні вироби для того,  щоб довести, що було не так, як насправді було.

 

     А насправді було...  Коли Марченко в 1994 році переміг одразу в своєму окрузі,  він поїхав у Таращу витягувати Мороза,  який  не міг вийти у другий тур.

 

     І витягували ми того Мороза з 1991 року. Тоді вам, Олександре Олександровичу, треба показати, скільки ж я вам написала виступів, скільки підготувала...  (Шум у залі).  Ми все думали:  ну, не знає він того, ну, не знає він цього, але ж - лідер партії!

 

     І ось цей лідер партії партію перевів з  лівої  марксистської на  партію  націоналбуржуазну.  Ви почитайте програму цієї партії, цього блоку (Шум у залі).  Як  не  полюбляють  депутати-соціалісти дивитися  на  те,  що  вони  прийняли!  Жодного  слова  про  зміну Конституції!  Жодного!  Жодного  слова  про  радянську,   хай   не радянську, просто владу трудящих. Жодного! Їх влаштовує все!

 

     Чому їх влаштовує все?  Бо їхній бос це прийняв.  У Верховній Раді чотири роки наруги над депутатами,  щоб пройшли  всі  реформи МВФ,  щоб пройшли всі пропозиції Президента Кучми! Хто ж провів ці пропозиції?

 

     Володимир Марченко поставив конкретне запитання:  "Олександре Олександровичу, назвіть поіменні голосування, ваші, власні..." Ну, не потрібно тільки ярликами користуватися,  ви ж, здається, трошки вищого інтелектуального рівня!  Весь час гапони, коні троянські!.. На що ви ще здатні,  Олександре Олександровичу?  Ви  звітуйте  про поіменні голосування!

 

     А поіменні   щоразу:   сам   Мороз   -   за!   Сьогодні  уряд Пустовойтенка  руйнує  Україну.   А   хто   зробив   Пустовойтенка Прем'єрміністром?  Хто  дав  226-й голос?  Коли Вітренко виступила проти, Мороз сказав: "Ні, це оптимальна кандидатура". І на табло - 226!

 

     То звітуйте,  Олександре  Олександровичу,  про  ваші  вироби! Конституція - ваша,  програми  всіх  урядів  (Марчука,  Лазаренка, безпрограмний уряд Пустовойтенка) - ваші всі пропозиції,  потрібні Президенту,  навіть програма приватизації,  де розпродаж  землі... Ну,  скільки  селяни можуть гратися,  що вони блоком проти продажу землі?  Та проголосована в цій Верховній  Раді  Державна  програма приватизації на 1998 рік,  де передбачено продаж об'єктів разом із землею, чиїми голосами?

 

     Я розумію,  що чотири фракції (і соціалдемократи,  і  Рух,  і зелені,  і  НДП) не братимуть участі в голосуванні,  оскільки,  ви знаєте,  вже грають в персональні  образи.  Наша  фракція  братиме участь, ми ні в якому разі не зриватимемо вибори. Ми тільки голоси свої не віддаємо тим, котрі скомпрометовані перед народом України. Не віддаємо ані Морозу,  ані Симоненку.  І весь час кажемо: "Ну що ви,  дві такі великі фракції,  не можете висунути кандидатуру, яка не скомпрометована,  якій ми можемо дати кредит довіри,  щоб перед своїми виборцями не червоніти за  те,  що  прийде  той,  який  уже руйнував, який уже зраджував?"

 

     Ми голосувати   за   Олександра   Мороза   не   будемо.  Але, сподіваюся,  що  схаменутися  треба  й   комуністам.   Вам   треба повернутися  до  своїх  первинних організацій і звітувати,  чому у Верховній Раді є ця трійка - Мороз,  Симоненко і  Лазаренко.  Чому подання  Генеральної  прокуратури  про  притягнення  Лазаренка  до відповідальності не проголосовано в залі?  Тому що Олександр Мороз допоміг не внести, а Симоненко ще й голосами підтримав ці дії, дії антиконституційні, аморальні. І жодна порядна людина віддати голос за Олександра Мороза не може (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  Комуністичної  партії України слово надається народному депутату  Крючкову.  Підготуватися  депутатові Косаківському.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  І ми, і виборці,  безперечно,  стурбовані  тим,  що  нам усе ще не вдалося обрати керівництво Верховної Ради. Та будемо справедливими: навіть у  цій  непростій  обстановці  депутатський корпус продемонстрував здатність знаходити погоджені рішення в інтересах народу  України, свою налаштованість на конструктивну роботу. Саме про це свідчать, зокрема,  ухвалені нами постанови щодо погашення заборгованості  у заробітній платі, про ситуацію у вугільній промисловості, стосовно президентського законопроекту про податок на додану вартість.

 

     Але без  розв'язання  головного  організаційного  питання   - обрання  Голови  Верховної  Ради  та  його  заступників  - ми далі рухатися не зможемо.  На жаль,  під  гучні  слова  про  досягнення злагоди,  пошук погоджених позицій, про пакетне голосування вибори керівництва Верховної  Ради  блокуються.  Чиниться  обструкція.  У такий  спосіб прагнуть,  скажемо відверто,  переглянути результати парламентських виборів.  Як наслідок, замість консенсусу виходить, як   казав  відомий  класик  Верховної  Ради  минулого  скликання, суцільний анонс.  Адже немає більш демократичного і справедливого, чесного підходу, ніж узяти участь у голосуванні і визначитись щодо внесених кандидатур. Кого обере більшість народних депутатів, тому й бути Головою.  Когось це влаштовуватиме,  когось ні. Але то буде воля Верховної  Ради.  Не  погоджуються  на  це  ті,  які  бояться наслідків голосування.

 

     Кого хотілося  б  бачити  на  високій посаді Голови Верховної Ради?  Узагальнено я б сказав так. Це має бути особистість знана і в  нашій  країні,  і  в  усьому  світі.  Людина,  для якої над усе інтереси Вітчизни,  її трудового народу, людина високого інтелекту і  культури,  досвідчена і скромна,  витримана і врівноважена.  Не ментор,  не самозакоханий і самовдоволений Нарцис, таких ми з цієї трибуни  вже  бачили.  Наш  Голова  має бути здатним об'єднати наш розмаїтий  депутатський  корпус,  організувати,  не   поступаючись своїми  переконаннями,  ділову,  конструктивну,  ефективну  роботу Верховної  Ради,  обстоювати  її   конституційні   прерогативи   і підносити авторитет.

 

     Нам нав'язують   думку,   що   Головою  парламенту  має  бути позапартійна людина, яка не претендуватиме на президентський пост. Дехто додає: здатна забезпечити прийняття Податкового і Цивільного кодексів.  Але як це узгоджується  з  Конституцією,  з  низкою  її статей?  Хіба  ними  передбачено такі обмеження для обрання лідера парламенту?  Усіх чиновників заганяють у  партії.  Депутатів  -  у фракції.   І   водночас   вимагають,  щоб  Голова  парламенту  був позапартійним. Логіки ніякої.

 

     Ні для кого не є секретом,  що за всім цим криється прагнення не  допустити  обрання  Головою  Верховної  Ради  людини,  яка  не влаштовує нинішнього Президента.  Зрештою,  цього й не приховують. Скажіть,  будь  ласка,  глава  якої  справді демократичної держави дозволив би собі заявити, що він ні за яких умов не допустить, щоб такий-то  депутат  очолив  парламент?  А  як можна сприйняти слова Президента,  сказані ним минулої неділі,  що,  мовляв,  у вівторок Верховна Рада матиме Голову і ним буде Леонід Макарович?

 

     Ми обираємо не слухняного служку слабенького,  але з великими амбіціями Президента та його  безликого  ненаситного  оточення,  а керівника  законодавчого  органу Української держави.  Політик,  а народний депутат, тим паче Голова Верховної Ради, є політиком дуже високого рангу, не може не мати політичних переконань. Але до якої б політичної сили він не належав,  якої б політичної орієнтації не дотримувався,  має  в  усьому  керуватися  Конституцією,  законами країни і Регламентом Верховної Ради.

 

     Ця Конституція нас,  комуністів,  не влаштовує. Але перегляду її положень ми домагатимемося в порядку, визначеному Конституцією. Принагідно скажу:  нинішня Конституція,  положення  якої  стосовно прав і свобод громадян ігноруються,  а стосовно повноважень різних гілок влади грубо порушуються,  це на сьогодні  обвинувальний  акт тій   владі,   яка   брутально   нав'язала  прийняття  саме  такої Конституції.

 

     На посаді Голови Верховної Ради  хотілося  б  бачити  людину, здатну   гідно  й  твердо  протистояти  диктаторським  тенденціям, прагненню узурпувати владу, від кого б вони не виходили.

 

     Мене як  громадянина  України  глибоко  непокоїть  і  те,  що найвищі державні діячі,  зокрема й Президент,  миряться з тим,  що деякі зарубіжні політики,  численні візитери, міжнародні фінансові олігархічні   кола   дозволяють  собі  безцеремонно  втручатися  у внутрішні справи суверенної України, диктувати, якою має бути наша внутрішня  і  зовнішня політика,  які об'єкти приватизувати,  яких соціальних завоювань наших людей позбавити,  які контракти і з ким розірвати.

 

     Одначе це,  очевидно,  ніяк не зачіпає державницьку гідність, якою так хизуються наші достойники,  що узурпували право  видавати себе, і тільки себе за...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Корнійовичу,  прошу,  завершуйте.  Ви вже хвилину часу перебрали.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Я завершую.

 

     Тому Головою Верховної Ради хотілося б бачити політика,  який боронитиме інтереси держави.

 

     Ми висували  такого  політика,  на  жаль,  не підтримала його Верховна  Рада.  Із   кандидатур,   висунутих   учора,   найбільше відповідає  зазначеним  вимогам,  на  наше переконання,  Олександр Олександрович Мороз - лідер "Лівого центру".

 

     Сказане не означає,  що нас,  комуністів, влаштовують усі дії Олександра Олександровича,  але обстоювати свої позиції ми повинні самі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Корнійовичу, дотримуйтеся регламенту.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Ми закликаємо всіх узяти участь у голосуванні і продемонструвати свою політичну волю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від  фракції  "Громада"  надається народному депутату Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  народний депутат України (виборчий  округ 223, м.Київ). Шановні народні депутати! Сьогодні, спостерігаючи за перебігом подій у цій залі,  розумію, що тут розігрується черговий акт  спектаклю  в  театрі  маріонеток,  де роль ляльководів грають мешканці  будинку  по  вулиці  Банковій,  11,   де,   як   відомо, розташована  Адміністрація  Президента,  а  невдячну роль ляльок - частина депутатів з так званих пропрезидентських партій.

 

     Колись мудра людина,  Іван Степанович  Плющ,  даючи  інтерв'ю газеті  "Киевские ведомости" після того,  як Прем'єр-міністр Кучма пішов  у  відставку,  сказав  (я  цитую  не  дослівно,  але  мовою оригіналу): "Беда его не в том, что не получилось, а в том, что он не понял,  что у него не получилось"  (Оплески).  Дуже  шкода,  що представники пропрезидентських фракцій не дослухалися до слів цієї мудрої людини.

 

     Нині, на  жаль,  уся  наша  держава  перетворилася,   завдяки зусиллям Президента та його оточення,  на офшорну, тобто віддалену від Конституції,  зону, де не діють закони, не діє Конституція, не діють   ніякі  правові  норми.  Президент  давно  вийшов  за  межі конституційного поля,  і повернути його назад може тільки Верховна Рада.  Тільки  вона  може  протистояти  диктаторським авторитарним прагненням Леоніда Кучми та його оточення,  які тягнуть нас назад, до  часів  абсолютизму,  коли,  як  відомо,  керувалися принципом: держава - це я.

 

     І сьогодні ми бачимо,  що, на відміну від результатів виборів 1994 року,  в більшості областей і міст до влади прийшли так звані кучмозванці, тобто ті, кого він позвав, а не ті, кого люди обирали в  1994  році.  Фактично  у нашій державі поширене таке явище,  як холуївщина.  І  це  все  ознаки  нашого   суспільства   наприкінці двадцятого століття.

 

     Для того   щоб   ми   могли   протистояти  оцим  авторитарним тенденціям,   коли   в   ролі    знарядь    політичної    розправи використовуються   КРУ,   прокуратура,  іноді  судові  органи  для знищення політичних опонентів,  на  чолі  Верховної  Ради  повинна стати  сильна  особистість,  яка зможе цьому протистояти.  Є різні погляди,  кожна фракція висуває своїх претендентів.  Є й від нашої фракції кандидат.  Я висловлюю особисту думку,  що це могла б бути така людина, як Олександр Мороз.

 

     Тепер щодо так  званих  пакетоносців,  які  несуть  пакети  і намагаються  нас  упакувати  в ці пакети...  Я думаю,  що скоро їх упакують на звалище  історії  (Оплески).  Ну,  не  можна  з  такою затятістю  виконувати  команди  з  вулиці Банкової,  11 і постійно стояти у стійці "Чего изволите?"! Треба нарешті зрозуміти, що коли ми підемо на пакет,  то в такому разі цей пакет формуватиметься на тій самій вулиці Банковій,  але він ніколи не буде  підтриманий  у цьому  залі.  Маємо,  нарешті,  зрозуміти  для себе таке,  що ми - народні депутати. Але частина депутатів чомусь вважає народом тих, які  тимчасово  окопалися на вулиці Банковій...  Думаймо про інший народ України,  який чекає від нас  рішень,  передусім  -  обрання Голови Верховної Ради, прийняття законів і поліпшення життя.

 

     Дуже правильно сказав колись Ціцерон: "Якщо ми хочемо стати вільними,  треба бути  рабами  закону".  Тож станьмо рабами Конституції,  законів і нашого Регламенту.  І проти права сили Верховна Рада повинна поставити силу права!

 

     Демократія - це не тільки право обирати та бути обраним,  але й  обов'язок  у  разі обрання іншої людини все-таки поважати вибір інших. Наша Верховна Рада повинна опанувати цей складний механізм. Пройдімо через кабіни, оберімо того, хто найкраще представляє весь загал депутатів.  Ми знаємо,  хто буде обраний. Знає це і Вячеслав Максимович  Чорновіл.  Чим  краще  він  це зрозуміє і закличе свою фракцію віддати голоси за найбільш гідного кандидата,  тим  швидше Верховна Рада вийде з цієї кризи.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Всі  фракції скористалися  своїм  правом  висловити  ставлення   до   висунутих кандидатур.

 

     З огляду  на  те,  що під час одного з виступів було критичне зауваження на адресу народного депутата  Єльяшкевича,  надаю  йому слово для репліки.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Я считаю, что у нас достаточно здравого смысла, чтобы не раскалывать зал, а реально работать над избранием Председателя. Если Александр Николаевич  Карпов  внимательно изучает те или иные материалы,  он должен  понимать,  что  я  всегда   выступаю   против   конкретных негативных действий тех или иных лиц,  которые находятся у власти. А если кто-то боится это делать и начинает бить  ногами  тех,  кто уже не при власти,  то это удел слабых. К сожалению, представители НДП показывают такие примеры.

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати!   Заключне    слово надається  претенденту  на  посаду  Голови  Верховної Ради України народному депутату Олександру Григоровичу Пухкалу. Будь ласка.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  ще   раз подякувати вам за те,  що терпляче вислухали мій виступ,  подвійно подякувати тим,  які зрозуміли мене  і  сприйняли  цей  виступ  як спробу   висловити   власні   думки  й  пропозиції,  своє  бачення підвищення ефективності роботи нашого парламенту.  Я  далекий  від думки  переоцінювати  власні  можливості  і  не  хворію на синдром гетьманського булавізму.  Але все-таки хочу розчарувати Володимира Романовича Марченка і не знімаю свою кандидатуру (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне  слово  надається  претенденту на посаду Голови Верховної Ради  України  Олександру  Олександровичу  Морозу (Оплески).

 

     МОРОЗ О.О.  Я  про  деякі  дефініції  хочу  сказати тим,  хто репліки кидає з місця:  не  прошусь  -  не  означає,  що  не  хочу (Оплески).  Це  по-перше.  А  по-друге,  я вам пропоную,  бо у вас вибору немає, ви розумієте? (Оплески).

 

     Тепер кілька загальних і конкретних тез. Загальні. Ви всі усе добре розумієте.  І коли ми збираємося на засідання Погоджувальної ради фракцій і говоримо  про  речі  відверто,  то,  якимось  чином дезавуюючи  їх,  наші  опоненти (в даному випадку такі ж нормальні люди,  з якими можна співпрацювати) говорять про те, що їм сказано говорити, хоча вони думають про зовсім інше.

 

     Давайте відмовимося  від  оцієї  езопівської  мови  -  це  не потрібно.  Говорімо  відверто,   ми   ж   займаємося   не   тільки дипломатією, але й конкретною державотворчою роботою. Можна це все робити.

 

     Далі. Не ганьбіть Верховної Ради -  ні  минулого  складу,  ні нинішнього,  ні тієї,  що була обрана в 1990 році.  Мине час, і ви всі пишатиметеся тим,  що були в складі цих Верховних Рад, що ви в цих парламентах творили історію сучасної держави.

 

     Що ми   робимо?  Ми  ж  тим  самим  сіємо  таке  нігілістичне ставлення в людей до законодавчого органу,  до влади  взагалі.  Не можна цього робити, схаменіться.

 

     А тепер  кілька конкретних речей,  до яких спонукали мене мої прекрасні й талановиті опоненти.

 

     Скажіть, будь ласка, депутате Бондаренко із Руху, які рішення приймалися  на догоду лівим у минулій Верховній Раді?  Адже з боку нібито лівих Вітренко звинувачує,  що рішення приймалися на догоду правих... Хоч один приклад наведіть. Може, Закон про вибори? Але ж якби я у вересні минулого року не сидів тут, то ви всі б не сиділи тут сьогодні (Оплески).

 

     І це  правда,  і  ви  це  знаєте.  І  ваш  лідер  Чорновіл це підтверджував. Тоді, даючи інтерв'ю газеті, він казав, що не можна витримати,  доки  Мороз  не  вийде з лікарні,  не буде діла.  І я, зважаючи на тодішню позицію Руху, не завершивши лікування, прийшов і допоміг йому. Чому ж ви тепер не допомагаєте?

 

     Ви кажете про виплати вчителям і так далі.  Ви пам'ятаєте, як десятки тисяч учителів і їхніх  вихованців  ходили  попід  стінами Верховної Ради?  А ви тепер мені ставите запитання.  Приведіть їх. Вони запитають про результат. Уже ж не підуть, - думатимуть.

 

     Тепер про інші репліки.  Стосовно судових  процесів  за  моєю вказівкою у Сумській області.  Повірте,  я до такої мерзоти ніколи не опускався.  І мені абсолютно байдуже,  що ви там робили. Хоч я, знаючи вас давно,  гадаю,  що,  очевидно, суд мав підстави. Я знаю також,  чому суд припинив розгляд вашої справи.  Це я  до  Наталії Михайлівни звертаюся.

 

     І чому  ж ваші претензії до мене так збігаються з претензіями оточення Президента та Руху?  Сьогодні ми це перевірили.  Тоді яку ви позицію займаєте?

 

     Стосовно розпродажу  землі.  Ви  зовсім  не  про те говорите. Навпаки, програму уряду (а це була програма уряду, яку представляв Лазаренко)  ми  відхилили  з вимогою доопрацювати ті розділи,  які стосуються землі,  оскільки  ми  були  категорично  проти  продажу землі.  І вони потім у додатку направили нам ці пропозиції.  Це ви теж знаєте.  Правда,  ви не завжди буваєте на засіданнях і вам це, мабуть, трохи заважало (Шум у залі). Шкода, так.

 

     Тепер про доповіді та виступи, які ви мені писали. Я вам дуже вдячний.  Тільки скажіть, хоч якийсь гонорар вам виділю, бо в мене більше тисячі публікацій, які саме ви готували? Назвіть тоді. Ми ж з вами познайомились, коли в мене вже була підготовлена до випуску книжка.   Перша,   якраз   найбільша,  де  було  близько  трьохсот публікацій.  А решту,  як він підказує з  місця,  Марченко  писав. Тільки  ви якби ще трошки школу закінчили...  Я не ображатиму вас, бо не маю заготовки,  викинув  вашу  з  одним  депутатом  минулого скликання  записку.  Пам'ятаєте,  ви  вносили пропозицію?  Я ж вам передав її. Так що ви помовчіть краще про свою допомогу.

 

     Далі... Регламент  10   хвилин,   нагадую   тим,   хто   дуже стурбований. Спокійно!

 

     Шановні фракціє   Прогресивної  соціалістичної  партії  і  її керівництво!  Я ніяких претензій не  маю  до  членів  фракції.  Це порядні  люди,  я  знаю  їхні біографії й таке інше.  Звертаюся до керівництва.  Для вас спасіння - Голова Мороз.  Якщо не буде його, що ви робитимете?  Ви уявляєте?  (Оплески). Критикувати Президента не можна,  бо зобов'язані.  Уряд - не оригінально.  А Мороза... Ви втратите  рейтинг,  якщо не я буду Головою Верховної Ради.  Я ж за вас турбуюся! (Оплески).

 

     І, нарешті, звертаюся до шановного Олександра Миколайовича, з яким у нас завжди такі інтелігентні полеміки були, але в коридорі, а тут треба на трибуні виступати.  Ви так стурбовані перспективами Комуністичної  партії  України,  що  я справді переймаюся турботою стосовно того, чи не повернетеся ви ще раз. Мабуть, ви квиток таки не здали свій.

 

     Я не був членом Президії Верховної Ради минулого скликання. Я пробрався  на  засідання  Президії.  А  все  ж  було  точно   тими вболівальниками...  До речі, хлопці були настільки перелякані тим, що тоді трапилося,  що в той день,  хоч раніше  ніколи  не  носили значків  (були  червоно-блакитні  значки),  навіть  на  сорочках у клітинку всі,  і члени  ради,  носили  значки,  щоб  їх  ніхто  не сплутав,  що  вони  депутати.  Так от,  розглядала Президія,  і ця Президія прийняла рішення,  яке мало бути обов'язково (і  пообіцяв це Леонід Макарович) внесене на розгляд Верховної Ради.  І тут,  у сесійному  залі,  пам'ятає  Сергій  Іванович  Дорогунцов,   я   до останнього  добивався  включення  питання  в  порядок денний,  але підтримали тільки 92 депутати.  Очевидно, частина вже була на, так би мовити,  демплатформі,  і того дня ми розпустили більшість, яка проіснувала всього 8 місяців. Але не про те мова.

 

     Я, знаєте,  не  хотів  би  вести  якісь  політичні  дискусії, теоретичні абощо. Просто ви так гарно розповіли останній сюжет, що я хочу так сказати: "А про Карпова скажу в одному куплеті: в нього око є своє скрізь - і в туалеті" (Оплески).

 

     Шановні друзі!  Повірте мені, у нас дуже багато роботи. І для всіх   робота   знайдеться:    і    для    центристів,    і    для бізнесменів-депутатів,  які прийшли. Я зустрічався десь із шістьма десятками нових депутатів. Це талановиті молоді люди. Їм працювати треба. Вони не можуть марнувати свій час, бо звикли рахувати час і гроші через знак рівності. І вся наша робота залежить від того, чи буде можливість державі так рахувати час і доходи.

 

     Є що   робити.   Ще   раз  повертаюся  до  тези,  яку  я  вже висловлював. Нам треба негайно обговорити і прийняти підготовлений уже   документ   щодо  основних  засад  внутрішньої  і  зовнішньої політики.  Щойно ми говорили про це з Прем'єр-міністром. Рухаймося разом,  працюймо  разом!  Але  для того треба зробити те,  що слід зробити.  Дайте можливість і  право  кожному,  не  блокуючи  його, висловитися так, як він хоче. Усе буде гаразд, не турбуйтеся.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    народні    депутати!    Ми   завершили обговорення кандидатур на посаду Голови Верховної Ради.

 

     Таким чином,  до  бюлетенів   для   голосування   включаються кандидатури народних депутатів Пухкала і Мороза (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати Карпов і Марченко, я дуже прошу вас: сядьте на місця.  Завершимо зараз те,  що повинні завершити,  і  я надам вам слово для репліки.

 

     Олександре Миколайовичу,  будь ласка, я не надавав вам слова, зійдіть  з  трибуни.  Олександре  Миколайовичу,  ви   інтелігентна людина,  про  що  постійно  кажете,  тому,  будь ласка,  зійдіть з трибуни.  Я потім надам вам слово,  Олександре Миколайовичу (Шум у залі).

 

     Гадаю, ми  так  менше втратимо часу.  Будь ласка,  Олександре Миколайовичу.

 

     КАРПОВ О.М.  Шановні колеги! Олександр Олександрович ні слова не сказав про те,  що він,  пробравшись туди підпільно, виступав в обговоренні і заявив: "Справа в тому, що після такого удару, після такої  зради  партія не може існувати.  Тому це юридично правильне рішення запропоновано.  Треба чітко сказати:  на  основі  такої-то статті припиняється діяльність партії не тимчасово,  а взагалі". З цього приводу нічого не було сказано.

 

     А тепер таке. Я вже тут цитував якось: "Ты, Зин,  на грубость нарываешьси, все, Зин, обидеть норовишь". А тепер продовжу: "Тут за день так накувыркаешься, приходишь в зал - тут вы сидишь".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   голові  тимчасової  Лічильної комісії Валерію Дмитровичу Мішурі. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д.,  голова тимчасової Лічильної  комісії  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Шановні народні депутати!  До  Лічильної  комісії  надійшла заява  за  підписом  одного  з  керівників  фракції  НДП народного депутата України Тараса  Стецьківа  такого  змісту:  "Фракція  НДП просить   внести   зміни  до  складу  Лічильної  комісії:  замість Семиноженка,  який є кандидатом на посаду  Голови  Верховної  Ради України, - народного депутата Терентюка Олександра Миколайовича та замість   Гриневецького,   який   призначений   головою   Одеської облдержадміністрації,   -  народного  депутата  Подгорного  Сергія Петровича".

 

     Оскільки Володимир    Петрович    Семиноженко    зняв    свою кандидатуру,  то я звертаюся до керівників фракції НДП: мабуть, цю позицію  треба  вилучити   із   заяви.   А   пропозицію   відносно Гриневецького  я  прошу  поставити  на голосування:  замість нього ввести до складу Лічильної комісії народного депутата Подгорного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Дмитровичу,  ця  пропозиція  щодо  заміни вноситься фракцією відповідно до квоти,  яку було обумовлено, коли ми обирали склад Лічильної комісії? Так.

 

     Шановні народні депутати! Я звертаюся до вас у зв'язку з тим, що  надійшла  письмова  заява  про  заміну  представника фракції у складі Лічильної комісії,  і прошу проголосувати  заміну:  замість Гриневецького - Подгорного Сергія Петровича.

 

     Прошу увімкнути систему.  Прошу народних депутатів підтримати прохання фракції НДП.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка, Валерію Дмитровичу.

 

     МІШУРА В.Д.  Я прошу членів  Лічильної  комісії  зібратися  в кінозалі для підготовки бюлетенів для голосування. Нам потрібно не менше 45 хвилин.  Ну,  годину,  ось підказують. Ми будемо прагнути швидше це зробити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре,  зрозуміло  (Шум  у  залі).  Запитання  є? Валерію  Дмитровичу,  я  вибачаюсь,   народні   депутати   бажають поставити запитання.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Кириченка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.   Християнськодемократична   партія   України. Шановний Валерію Дмитровичу, я минулого разу вже порушував це дуже серйозне питання.

 

     У залі присутні громадяни,  щодо яких судами прийнято рішення визнати вибори недійсними,  а  рішення  комісій  про  визнання  їх народними депутатами скасовано. І поки що не скасовано ці рішення, тобто не прийнято щодо цих депутатів остаточних рішень.  А тому це дуже важливо.  Ми ж бачимо серйозність моменту: якщо ці особи, які не  є  юридично  народними  депутатами,  проголосують,   це   може позначатися на результатах голосування.

 

     То я  вас прошу зачитати список цих осіб,  щоб усі знали,  що вони не мають права бути допущеними до голосування.

 

     МІШУРА В.Д.  Дякую   вам   за   нагадування.   Ми   керуємося документами,  які нам надає Секретаріат Верховної Ради України.  А Секретаріат  ці  документи  готує  на  основі  рішень  Центральної виборчої  комісії  і  на  основі  тих документів,  що свідчать про прийняття присяги і отримання  депутатських  повноважень.  Усі  ці списки  (я  ще раз підтверджую) підписує тимчасова Президія,  і ми цим  керуємося.  Ми  не  слідча  комісія,  ми   не   маємо   права встановлювати, хто має таке право, хто не має.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   ввімкнути   мікрофон  народного  депутата Петрова.

 

     ПЕТРОВ В.Б.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Уважаемый  Валерий Дмитриевич!  Мы вчера говорили о том,  чтобы был  порядок  в  зоне голосования,  и  вы  предупреждали,  что  бы  туда  не допускались посторонние лица.

 

     Но там    вместе     со     своим     охранником     оказался вице-премьер-министр  Голубченко,  и когда его попросили удалиться из зоны голосования,  он сказал:  "Я заблукав". Очень интересный у нас вице-премьер,  который "заблукав" случайно в зону голосования. Я  прошу,  поскольку  сейчас  соберется  ваша  комиссия,  еще  раз обратите на это внимание.

 

     МІШУРА В.Д. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть,   будь   ласка,   мікрофон   народного депутата Турчинова.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановна Президіє!  Шановний  голово  комісії!  Багато депутатів,  як  ми  бачимо по залу,  вже,  мабуть,  поїхали у свої округи.   Тому   є   така   пропозиція:   щоб   голосування   було результативним,  провести його у вівторок зранку і,  отже, зробити перерву до вівторка.

 

     А депутату Кириченку я хочу сказати,  що не всі  його  колеги хочуть  позбавитися  совісті  і піти в НДП,  щоб закрили їх судові справи.

 

     Дякую.

 

     МІШУРА В.Д.  Я хотів би вам відповісти.  У нас за Регламентом робота  у  п'ятницю  триває до 15 години,  і якщо хтось самовільно залишає роботу, то це вважається прогулом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу ввімкнути мікрофон народного депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Петре   Миколайовичу.   Об'єднана   фракція соціалістів  і  селян  - "Лівий центр".  Шановні колеги!  Шановний Валерію  Дмитровичу!  Я  хотів  би  нагадати,  що   до   вирішення організаційних  питань Верховна Рада встановила порядок,  згідно з яким у п'ятницю  проходить  звичайне  засідання,  тобто  ми  маємо повний  робочий день.  Нагадую про це тим народним депутатам,  які намагаються брати квитки. Це перше.

 

     Друге. Я  прошу,  щоб  нам  сказали,  коли  Лічильна  комісія розпочне голосування,  коли вона його закінчить,  коли відбудеться підрахунок  голосів,  коли  відбудеться  засідання,  на  якому  ви оголосите  підрахунок,  щоб депутати чітко уявляли собі,  тому що, можливо, хтось із них хоче сьогодні від'їжджати.

 

     Дякую.

 

     МІШУРА В.Д. Я дякую вам за поправку, яку ви зробили. Справді, у  нас  прийнято такий порядок:  у п'ятницю працювати в звичайному режимі, до 18 години. Я просто помилився.

 

     На підготовку  бюлетенів,  якщо   ви   звернули   увагу,   ми витрачаємо  майже годину.  Приблизно 40-45 хвилин,  якщо все добре організовано,  іде на голосування  і  приблизно  45  хвилин...  ну трошки більше - на підрахунок голосів. Тобто це десь 2,5 години.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати!   Була   пропозиція народного депутата Турчинова розглянути і вирішити питання про час проведення  голосування.  Він  пропонує  перенести  голосування на вівторок на ранок (Шум у залі).

 

     Шановні народні  депутати!  Ви  всі  поважаєте  себе,   кожен окремо. Будемо вирішувати це питання голосуванням. Була пропозиція

- поставимо її на голосування. Будь ласка (Шум у залі).

 

     МІШУРА В.Д. Не треба ставити на голосування!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні   депутати!   Голова   Лічильної комісії  пропонує,  що  вони  і  цю  проблему  обговорять  під час підготовки до голосування.

 

     Валерію Дмитровичу,  якщо ми зараз оголосимо  перерву  на  40 хвилин, вам цього вистачить?

 

     МІШУРА В.Д.  Шановний  Петре  Миколайовичу,  я хочу депутатам сказати таке: зараз 13 година 53 хвилини, о 15 годині розпочнеться голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За повідомленням голови Лічильної комісії... (Шум у залі).  Це пропозиція конкретно голови Лічильної комісії. Але за наполяганням  народного депутата Турчинова я ставлю на голосування його  пропозицію  -  перенести  голосування  на  вівторок.   Прошу проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 106.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Я звертаюся  до  народних  депутатів  і кажу,  що о 15 годині розпочнеться голосування.

 

     Оголошується перерва до 15 години.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні   депутати!   Продовжуємо   наше засідання. Лічильна комісія готова доповісти.

 

     На трибуну   запрошується  голова  Лічильної  комісії  Мішура Валерій Дмитрович. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д.  Шановні народні депутати!  Нам потрібно вирішити одну  проблему.  Тільки що до Лічильної комісії надійшла заява від члена Лічильної  комісії  народного  депутата  України  Станіслава Миколайовича  Ніколаєнка про те,  що виготовлені вже нами бюлетені для голосування (ось зразок) не відповідають частині третій статті 3.7.1 глави 3.7 Регламенту Верховної Ради України.

 

     Тут написано: "Бюлетені для таємного голосування повинні бути позначені  як  такі,  бути  однаковими  за  матеріалом,  кольором, розміром,   змістом...   В   бюлетені   для  таємного  голосування зазначається також мета виборів,  призначення чи  затвердження  та партійна належність кандидатів".

 

     Партійної належності кандидатів у бюлетені немає.

 

     Лічильна комісія тільки що збиралась, не дійшли однієї думки. Є дві пропозиції.  Перша пропозиція:  дати нам ще годину для того, щоб  ми  переробили  бюлетені.  Друга  -  перенести голосування на вівторок (Шум у залі).  І раніше не було.  І заяв тоді не було.  А зараз є заява (Шум у залі). Ну, я не знаю, я доповідаю...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати!   Закликаю  вас  до порядку! Якщо є якісь запитання до голови Лічильної комісії, прошу записатися на запитання.

 

     Увімкніть, будь ласка, систему на запис.

 

     Шановні народні  депутати,  записалося  багато.  Я  хотів  би порадитися з вами, скільки відведемо часу на запитання. 10 хвилин? Давайте 5 хвилин.  Бачу, що тут висловлюють таку точку зору. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 111.

 

     Рішення прийнято. Це процедурне питання.

 

     Слово для запитання надається народному депутату Шпігалу.

 

     ШПІГАЛО В.Є.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Чижу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Володимире  Єрофійовичу.   "Лівий   центр". Шановні колеги!  Ситуація така, що ми при виборах Голови Верховної Ради не можемо допустити  жодних  погрішностей  по  відношенню  до закону  і Регламенту.  Якщо ми оберемо,  коли в бюлетені просто не буде зазначено партійної приналежності кандидата на посаду  Голови Верховної Ради,  що можна оцінювати як дріб'язок,  але в будь-який момент частиною депутатів  чи  кимось  іншим  може  бути  порушено питання щодо легітимності обрання Голови Верховної Ради.

 

     Тому я  дякую члену нашої партії Станіславу Ніколаєнку,  який помітив цю неточність у бюлетені.  Оскільки вже  такий  час  -  16 година  і  ми  просто сьогодні не зможемо провести голосування,  я пропоную  підтримати  думку  про  те,  щоб  у  вівторок   провести голосування по обранню Голови Верховної Ради за повною процедурою, як це має бути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію  Дмитровичу,  це  було  не  запитання,  а побажання.   Слово  для  запитання  надається  народному  депутату Плютинському.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  народний депутат України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Турчинову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні народні депутати! Ні в кого не виникає сумніву  в  тому,  що  дійсно  це  порушення не дає нам можливості голосувати за цими бюлетенями. І я вам нагадую, що ми голосуємо за Голову  Верховної  Ради,  це  дуже  серйозний  акт,  який  повинна здійснити Верховна Рада.

 

     І тому сам голова Лічильної комісії повинен нам запропонувати перенести  голосування  на  вівторок,  щоб  не  зіпсувати  цю дуже серйозну процедуру.

 

     Дякую.

 

     МІШУРА В.Д. Я запропонував два варіанти, а залу вирішувати цю проблему.

 

     Але є ще один варіант.  Перед будь-яким голосуванням Лічильна комісія  може  наполягти  на  тому,  щоб  провести  реєстрацію  до голосування.  Я бачу,  що дуже багатьох людей немає, 293 депутатів може не бути в залі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  запитання   від   фракції   надається народному депутату Філенку.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні народні депутати! Ми тут думали: ну що ж ви такого зліва придумаєте, щоб усе-таки не допустити виборів сьогодні?  Придумали  те,  що  придумали.  П'ять разів  голосували,  ніхто  не  бачив...  Я  колись  був секретарем парткому в радгоспі.  Приїжджав перший секретар райкому.  На  полі знайде щось не так і каже: "Вам що, товаришу Філенко, повилазило?" Оце я запитую:  "Там що,  не видно було,  а  це  побачили?"  Це  є провокація з боку лівих на зрив виборів.  Ми в черговий раз робимо зауваження Лічильній комісії,  що вона  черговий  ляп  допускає  у своїй роботі. Це перше.

 

     І друге.  Ми  маємо діяти згідно з Регламентом.  Ліві кажуть: "Не можна змінювати".  Ми кажемо:  "Не можна змінювати".  Згідно з Регламентом зараз іде голосування,  яке оголошено на 15 годину.  Я взагалі не знаю,  чого ми  зібралися  в  цьому  залі.  Якщо  треба переробляти бюлетені, переробляйте. Будемо голосувати з 16 години.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію   Дмитровичу,  вибачте.  Я  звертаюся  до народних депутатів,  у тому числі й до народного депутата Філенка. Використовуйте  такі  оцінки,  які  дійсно  відповідають цій залі. Казати,  у кого що  вилазить,  я  думаю,  що  це  непристойно  для народного депутата.

 

     Будь ласка, Валерію Дмитровичу.

 

     МІШУРА В.Д.  Я вніс дві пропозиції.  Нехай зал визначається з цього приводу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  слово   для   запитання   надається народному депутату Чорноволу.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановні  депутати!  Коли  вже  треба щось таке робити,  то це називається форс-мажорні обставини. Немає в нас тих обставин сьогодні. Є нормальний робочий день - до 18 години. Бо ми не приймали рішення щодо п'ятниці.  Ми  прийняли  рішення,  що  до виборів Голови Верховної Ради працюємо до 18 години. Напартачили - виправляйте.

 

     Але ви нічого не напартачили.  Все-одно ви пролітаєте,  це  ж зрозуміло,  у  вівторок  також.  Що  ви  думаєте  ще  виторгувати, комуністи і "Громада"? Та не смішіть.

 

     Звичайно, зараз ми цього питання не ставимо,  але у  вівторок ми поставимо питання про перевибори Лічильної комісії і її голови.

 

     А де  був  Ніколаєнко раніше?  Куди він дивився?  То вже такі видумки...

 

     Шановні наші виборці!  Ви подивіться, хто гальмує процес, хто перериває  роботу  по  виборах Голови Верховної Ради.  Ліві сили і "Громада". Пропонуємо продовжити роботу, виготовити нові бюлетені, голосувати о 16 годині.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час   вичерпано.   Валерію  Дмитровичу,  то  були висловлені побажання.

 

     Шановні народні депутати!  Нам треба визначитись.  Маються на увазі ті пропозиції,  які вносилися від імені Лічильної комісії, і знову лунала пропозиція,  яку ми вже проголосували  до  оголошення перерви, - про перенесення голосування на вівторок.

 

     Будь ласка, Валерію Дмитровичу.

 

     МІШУРА В.Д.  Я прошу уваги. У Регламенті записано: час, місце і порядок голосування визначає  Лічильна  комісія.  Я  прошу  дати можливість... (Шум у залі).

 

     Ми розглядали  це  питання  в Лічильній комісії,  не прийняли рішення. Ми зараз зберемо Лічильну комісію, приймемо рішення і вам доповімо. І не потрібно... (Шум у залі). Не кричіть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Прошу не заважати.  Ми зараз з вами все визначимо.  Згідно  з  Регламентом  час  і  місце проведення голосування визначає Лічильна комісія.  Якщо виникли... (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати,  не заважайте, будь ласка! Згідно з Регламентом  час  і місце проведення голосування визначає Лічильна комісія.  Тому я запрошую членів Лічильної комісії зібратися зараз ось  тут,  у  цьому  секторі,  щоб  остаточно визначитись і внести пропозицію.  Вони  готові.  А  потім  поставимо   на   голосування пропозицію Лічильної комісії (Шум у залі).

 

     Я прошу,  не  заважайте,  я  дію  згідно з Регламентом (Шум у залі).  Правильно, Лічильна комісія зібралася, обговорила і внесла пропозиції.

 

     Шановні народні  депутати!  Поки  засідає  Лічильна  комісія, оголошую перерву буквально на 10 хвилин. Але прошу не розходитися, ми одразу ж продовжимо засідання.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається голові Лічильної комісії Мішурі.

 

     МІШУРА В.Д.  Шановні  народні  депутати!  Лічильна комісія на своєму засіданні,  на якому  були  присутні  18  членів  Лічильної комісії  з 21,  розглядала питання про ситуацію,  що склалася.  На порядок денний було поставлено одне питання - переробити бюлетені, які  виявилися такими,  що не відповідають Регламенту,  і провести голосування сьогодні. І була інша пропозиція в комісії - перенести голосування на вівторок (Шум у залі).

 

     Не кричіть,  будь ласка.  Я ж вам доповідаю. Ви ще не знаєте, про що я скажу,  а вже наче все знаєте наперед, шановний Вячеславе Максимовичу, і звинувачуєте когось.

 

     Відбулося голосування,    дев'ять   членів   комісії,   тобто половина,  проголосували за те,  щоб переробити бюлетені,  причому там  запропоновані  різні  технології,  і  дев'ять  -  за те,  щоб провести голосування у вівторок.  Тобто комісія не  може  прийняти рішення, точніше, вона... (Шум у залі). У мене все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Дмитровичу, у вас усе?

 

     МІШУРА В.Д. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочете поставити запитання?  Бачу,  підняли руки. Прошу записатися на запитання.

 

     Шановні народні  депутати,  скільки   хвилин   відведемо   на запитання?  5 хвилин вистачить? Пропозицію відвести на запитання 5 хвилин прошу проголосувати.

 

     "За" - 166.

 

     Рішення прийнято.

 

     Слово для запитання надається депутату Манчуленку.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  народний депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України, член тимчасової Лічильної комісії. Валерію Дмитровичу, ми намагалися  скасувати попереднє рішення про проведення голосування о 15 годині.  Рішення про скасування голосування о  15  годині  не прийнято.  Отже,  залишається  в силі попереднє рішення тимчасової Лічильної  комісії  -  про  те,   що   зараз   повинно   проходити голосування.

 

     І ще одна пропозиція.  Оскільки не було всіх членів Лічильної комісії,  а зараз є депутат Заєць (він був  відсутній  з  поважних причин), я вношу пропозицію, щоб ми зараз зібрали Лічильну комісію на своє засідання.

 

     МІШУРА В.Д.  Що  стосується   скасування   або   нескасування рішення.  Справа  в тому,  що виникли нові обставини,  і це зовсім нове голосування.

 

     Що стосується депутата Зайця.  На засіданні комісії  він  був відсутній.  Якщо він з'явиться тут, я не думаю, що заради нього ми будемо  ще  раз  збирати  засідання  комісії.  Треба   бути   дуже дисциплінованим, як голова і всі інші.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Левченку.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Донченко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 113, Луганська   область).   Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Уважаемый Валерий Дмитриевич!  Уважаемый Петр Николаевич! Я не хочу задавать вопрос Валерию Дмитриевичу, я задаю вопрос, Петр Николаевич, вам.

 

     Согласно статье Регламента 2.1.5 "Верховна Рада, якщо вона не приймає  ad  hoc  іншого  рішення,  проводить  протягом  дня   два засідання:  ранкове  -  з  10  до 14 години і вечірнє - з 16 до 18 години".

 

     Сейчас Валерий Дмитриевич проинформировал нас. Действительно, все  должно быть согласно Регламенту.  И бюллетень для голосования тоже.  Нам сейчас надо  закрыть  дневное  заседание  и  перейти  в регламент    вечернего   заседания.   Время   дневного   заседания закончилось.

 

     Поэтому, Петр Николаевич,  я вас прошу, закройте, пожалуйста, сейчас дневное заседание, после того как Валерий Дмитриевич сойдет с трибуны.  Переходим в режим  вечернего  заседания.  А  там,  как решим.  Будем сегодня голосовать или не будем,  это пусть комиссия определяется.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається народному  депутату Кузнєцову.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии  Украины,  город Краматорск.  Уважаемый Валерий Дмитриевич! Уважаемый Президиум! У меня есть вопрос и одно предложение.

 

     Вопрос состоит   в   следующем:   в   чем   "невідповідність" бюллетеня, который признано необходимым перепечатать?

 

     Я поддерживаю  предложение своего коллеги коммуниста Донченко закрыть дневное и начать вечернее заседание,  если  мы  собираемся дальше продолжать работу.  И надо провести перерегистрацию, потому что сейчас зарегистрировано всего  252  депутата.  Если  мы  хотим продолжать свою работу,  надо провести перерегистрацию депутатов и потом перейти в режим вечернего заседания.

 

     Спасибо.

 

     МІШУРА В.Д.  Що стосується вашої другої пропозиції,  то вона, думаю, має ставитися на голосування відповідно до Регламенту.

 

     Що стосується бюлетенів,  то я вже про це говорив. У бюлетені не зазначено партійність кандидатів  на  посаду  Голови  Верховної Ради  України,  у  зв'язку  з чим зробив зауваження член Лічильної комісії. І в попередніх те саме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання  від  фракції  НДП  надається народному депутату Ємцю.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   НДП).   Народнодемократична партія.  Перш  за  все  хочу  звернути  увагу на те,  що попереднє рішення комісії не скасовано.  Процедура голосування  розпочалася. Вона  продовжується і має бути закінчена.  Хто там наробив якихось помилок,  той має їх виправити і довести голосування до  логічного завершення.

 

     Що стосується  мотивів  того,  що  відбувається  в залі,  то, думаю,  основний мотив - це відсутність лідера фракції  "Громада", який   зараз   перебуває   у  відрядженні.  А  без  нього  фракція дисципліновано голоси не віддасть за конкретного кандидата.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається народному  депутату Яковенку.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  народний  депутат України (виборчий округ 50, Донецька  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги   и уважаемый  Валерий Дмитриевич!  У меня большая просьба:  мы должны подтвердить регламентную  норму  вообще  голосования  сегодня.  Мы должны поставить на голосование и четко определиться, соблюдаем мы Регламент или нет.  Посмотрите,  какое  количество  присутствующих показывает табло.

 

     Мы занимаемся  абсолютно  пустой  работой.  Поэтому  я  прошу поставить на голосование вопрос о перерегистрации.

 

     МІШУРА В.Д.  Я як голова Лічильної комісії мав право  зробити заяву  про  те,  щоб  перед голосуванням знову пройшла реєстрація. Зараз на табло - 252.  І,  звичайно, були такі роздуми в Лічильній комісії,  і ми внесли б таку пропозицію,  що,  скажімо, оскільки в залі не набирається 293 депутатів, необхідних для того, щоб вибори відбулися, нічого й починати цю пісеньку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Дмитровичу, час, відведений на запитання, вичерпано.

 

     Шановні народні депутати! Нам треба з вами визначитися (Шум у залі).

 

     Євгене Кириловичу, кому надати від фракції слово?

 

     Від фракції  Соціал-демократичної  партії  (об'єднаної) слово надається Зайцю Володимиру Володимировичу.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ (о)).  Шановні колеги! Я - член  Лічильної  комісії.  Я  абсолютно  дисциплінований  депутат, оскільки  не  пропустив жодного засідання ні в сесійному залі,  ні тоді,  коли збиралася тимчасова Лічильна  комісія.  Але  трапилося так,  що  внаслідок  непорозуміння  я  не  був проінформований про засідання Лічильної комісії  сьогодні,  хоч  я  був  у  приміщенні Верховної  Ради.  Через те я зараз заявляю,  що я той десятий член Лічильної комісії,  який підтримує рішення про те, щоб голосування провести сьогодні (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  прошу  заспокоїтися. Давайте зараз  голосуванням  визначимося,  оскільки  до  Лічильної комісії  надійшла письмова заява з приводу оформлення і підготовки бюлетенів відповідно до Регламенту.

 

     У зв'язку з тим що бюлетені,  підготовлені  для  попереднього голосування,  за змістом точно такі ж, як і бюлетені, підготовлені для голосування зараз, я ставлю на голосування таку пропозицію: чи затверджуємо  ми той бюлетень,  який підготувала Лічильна комісія? Якщо так, то ми таким чином дамо право Лічильній комісії друкувати ці бюлетені і проводити голосування.

 

     Хто за  те,  щоб  затвердити текст,  який є зараз у бюлетені, прошу проголосувати.

 

     "За" - 50.

 

     Рішення не прийнято (Шум у залі).

 

     Для пропозиції? Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні колеги! (Шум у залі). Шановні депутати, я прошу...  (Шум  у залі).  Вячеславе Максимовичу!  Одну хвилиночку! Іване Олександровичу!  Мені надали слово як члену робочої Президії для  того,  щоб  я  вніс  пропозицію.  А оскільки я крім того ще й претендент на посаду Голови і зараз вирішується доля  голосування, у тому числі стосовно моєї кандидатури, я не хотів би, щоб довкола цього йшли якісь спекуляції.

 

     І перед тим...  (Шум у залі). Одну хвилиночку! Справа в тому, що іде трансляція, а очевидно, не всі розуміють, що відбувається в залі.

 

     Зрозуміло, що за  формальну  процедуру,  за  формальну  норму зачепилася група депутатів, які бачать, що розігрується блокування сьогоднішніх виборів,  щоб визнати їх недійсними.  Що це дасть? Це означатиме, що у вівторок знову почнеться процедура висунення і ми втрачаємо на цьому два дні (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку! Тому тут не має значення: чи так буде, чи так буде. Результат буде однаковий, тільки що буде втрачено два дні.

 

     А з приводу того,  яким буде результат, то пригадайте анекдот про рабина, який давав консультації. Пам'ятаєте? Як воно буде...

 

     Тому, щоб  це не пов'язувалося зі мною,  я просив би вирішити так,  як ви хочете. Будь ласка, мені абсолютно байдуже все. Тільки з вашого дозволу я хочу залишити засідання Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні  депутати!  Тимчасова  Президія порадиться, і ми внесемо на ваше обговорення наші пропозиції.

 

     Слово для оголошення має голова Лічильної комісії Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.  Шановні  народні  депутати!   Я   прошу   членів Лічильної комісії зібратися зараз у кінозалі.  Повторюю:  прохання до членів Лічильної комісії зібратися зараз у кінозалі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Перш  ніж  оголосити ранкове  засідання  закритим,  я,  у зв'язку з тим що зверталися з проханням надати слово для репліки, надаю слово депутату Марченку. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Уважаемые  депутаты!  Я  попросил  слово  для реплики  в  связи   с   очередными   лживыми   тезисами,   которые провозгласил  Александр  Мороз  как  в своем выступлении,  так и в заключительном слове.

 

     Я хочу напомнить депутатам и гражданам  Украины,  что  именно Прегрессивная  социалистическая  партия Украины дважды в Верховном Совете  прошлого  созыва   выходила   с   инициативой   импичмента Президента  Кучмы.  Оба раза эти инициативы срывал лично Александр Мороз.  И Александр Мороз протащил все пожелания Леонида  Кучмы  и оформил их законодательно.

 

     И еще  просьба  и  требование  от  фракции.  Александр  Мороз заявил, что вроде бы фракция Прегрессивной социалистической партии имеет  какие-то обязательства перед Президентом.  Я требую,  чтобы Александр  Мороз  представил  сейчас   конкретные   доказательства конкретных  обязательств  либо  попросил  извинения  за  очередные лживые данные, которые он говорит в эфир.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!   Ранкове   засідання оголошується закритим.

 

     О 16  годині  розпочнеться  вечірнє  засідання.  Будь  ласка, зареєструйтеся біля столів реєстрації.