БЮЛЕТЕНЬ N 19

 

                     ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и. 28  т р а в н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

     України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день,  шановні депутати,  гості  Верховної Ради, журналісти, шановні радіослухачі! Я прошу депутатів сісти на свої місця, вставити картки, підготуватися до роботи.

 

     Біля столів зареєструвалося поки що  365  депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     У порядку  денному  питання,  розгляд  якого почато ще кілька днів тому, - про обрання Голови Верховної Ради. Тимчасова Президія пропонує  також  у  той  час,  коли в нас буде пауза,  пов'язана з організацією голосування,  розглянути питання про інформацію  щодо проблем вугільної галузі на основі того аналізу,  який робили наші депутати і робить Кабінет Міністрів,  для того щоб можна було дати відповідне  доручення  чи  прийняти  відповідну  постанову.  Немає заперечень?  Немає.  Я хотів би,  щоб  ми  погодили  це.  Оскільки питання   вноситься  тимчасовою  Президією,  то  воно  вважається, власне, включеним до порядку денного.

 

     Тепер оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  повідомляю  про входження до складу депутатської фракції НДП народного депутата України від  виборчого  округу  198 Черкаської   області   Онуфрійчука   Михайла   Яковича.  Документи оформлено як слід,  є заява,  погодження. Я тільки оголошую про цю подію.

 

     Відповідно до  Регламенту ми розглядаємо сьогодні кандидатури на посаду Голови Верховної Ради.  Учора на засіданні  внесено  три кандидатури - Симоненка Петра Миколайовича,  Ржавського Олександра Миколайовича і Вітренко Наталії Михайлівни.

 

     Процедура визначена Регламентом: півгодини на виступ,  півгодини для відповідей на запитання. Можна було б попросити претендентів, щоб скоротити цей час, можна було б розглянути    таку   можливість...   Однак   процедура   визначена Регламентом.

 

     Слово надається Петру Миколайовичу Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО П.М.,  народний депутат  України  (багато-мандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Вельмишановні виборці! Шановні народні депутати!  Товариші!  У недавньому виступі з  цієї трибуни  я  мав  нагоду оприлюднити конкретні пропозиції Компартії України щодо  виведення  країни  із  соціально-економічної  кризи. Зважаючи на це,  а також на інформаційну блокаду з боку виконавчої влади, у сьогоднішньому виступі я хотів би сказати таке.

 

     Народні депутати-комуністи   прийшли   до   Верховної    Ради налаштованими  на  конструктивну працю з найбільш болючих нині для наших виборців питань.  Найгостріше з них - це створення усталених засад   для  забезпечення  матеріальної  основи  існування  народу України,  насамперед найбільш соціально вразливих груп  населення: дітей,  молоді, ветеранів, працівників народної освіти та медичних закладів.

 

     Як вибухонебезпечну соціальну проблему ми  розглядаємо  неміч виконавчої влади у погашенні наростаючої заборгованості держави по виплаті заробітної плати,  пенсій,  стипендій. На жаль, збуваються найгірші  прогнози  розвитку суспільних процесів під впливом цього чинника.  Страйкують голодні вчителі,  ніякі сили вже не  в  змозі стримати марш шахтарів на Київ.

 

     Саме за  настійним наполяганням комуністичної фракції питання про погашення боргів держави перед населенням як позачергові  було включено  до  порядку  денного  нашої  сесії.  Інформації  першого віцепрем'єра та міністра фінансів наочно  переконали  депутатів  у повному  розвалі фінансової системи держави та відсутності в уряду політичної волі до пошуку кардинальних засобів запобігання колапсу суспільства.   Зважте   самі.   За  інформацією  названих  високих урядовців невідкладні виплати держави з бюджету населенню,  у тому числі  й  шахтарям,  становлять нині близько 525 мільйонів гривень щомісячно. У той же час усі надходження до Державного казначейства України за 20 днів травня не перевищили 300 мільйонів гривень.

 

     Перший віце-прем'єр    так    і   не   наважився   на   запит депутатів-комуністів   назвати    конкретний    строк    погашення заборгованості  держави перед шахтарями.  А наш Прем'єр того дня у відповідь на вимоги шахтарів  про  негайну  зустріч  під  загрозою масових виступів відбув,  звичайно ж за державний кошт,  у далекий закордон,  де з допомогою телебачення мільйони  голодних  трударів України  могли  спостерігати його захоплення видовищем футбольного матчу. Як кажуть, коментарі зайві.

 

     Та все  ж  підсумую.  Наша  держава  -  повний   банкрут,   а можновладці  за  рахунок держави збагачують свій досвід футбольних фанатів.  А  в  цей  час  закриваються  вугільні   шахти,   гинуть шахтарські  селища,  бо  не  знаходить  збуту донецьке вугілля при мільйоннотонному імпорті закордонного палива. Руйнуються через те, що  не  діють,  або  ж продаються за безцінь унікальні у світовому вимірі  об'єкти  енергокомплексу  України,   зазнають   мільйонних збитків металургійні заводи, які стали жертвами гострокримінальної боротьби за газовий ринок.  Не зорано кожний шостий  гектар  ріллі багатющих українських чорноземів. Щонайбільше третину від рівня за недавніх так званих тоталітарних часів становить поголів'я великої рогатої  худоби.  Ринок продовольства в Україні животіє за рахунок закордонного непотребу,  наростає вимирання  українського  народу. Мільйони  сімей  цього  літа  вже  вкотре  поставлені  у безвихідь неможливістю  забезпечити  оздоровлення  своїх   дітей.   Корупція можновладців,  відзначена  світовими  органами масової інформації, стала  невід'ємною  складовою  суспільного  життя.   Американський конгрес  тільки  цього  року двічі розглядав питання,  пов'язані з корупцією в Україні.  А ми все граємося в антимафію. Чесний бізнес у  нашій  державі  діями  влади  унеможливлено в принципі.  Навіть найближчі  радники  Президента,  які  донедавна   уславляли   його економічний   курс,   визнають   фінансовий   колапс   української економіки.  У той же  час  урядовці  замість  реальних  кроків  по реанімації  конаючої  економіки обіцяють нам підвищення тарифів на комунальні послуги  населенню  та  пропонують  переглянути  статті порожнього бюджету.

 

     Звичайно, що  ці  заходи  не  знайдуть  підтримки у Верховній Раді.  Отож офіційні  та  запродані  так  звані  незалежні  засоби масової  інформації  вдаються  до  замовчування  та перекручування позицій небайдужих народних депутатів,  і в  першу  чергу  фракції Комуністичної  партії  України,  яка  твердо  стоїть і надалі буде стояти  на  сторожі  інтересів  трудового  народу   і   знедоленої більшості населення.

 

     Щоб уникнути  відповідальності  перед власним народом,  владі сьогодні,  як ковток повітря,  потрібен  винуватець  нової  руїни. Президент,  як  ми вже чули,  його вже знайшов - це Верховна Рада. Вона і раніше заважала президентським так званим реформам,  а нині вона має не такий, як хотілося б, склад і взагалі неконструктивна.

 

     Та наближається  черговий звіт Кабінету Міністрів у Верховній Раді - уряду,  який майже за повний рік  діяльності  не  спромігся оприлюднити свою програму і відзначився,  окрім відомих футбольних перемог,  хіба  що  запопадливістю   перед   Європейським   банком реконструкції та розвитку.  Усе це безумовно випливе тут,  у цьому залі, не пізніше 2 червня.

 

     Отож під егідою "гаранта"  Конституції  проводиться  масована акція по дискредитації Верховної Ради та усуненню її від активного впливу на соціально-економічні процеси в державі.  Аж до розпуску. Чи  то  за  болгарським варіантом (учора вже від імені страйкуючих шахтарів телебачення звинуватило нас у затримці виплати зарплати з причини   необрання   Голови   Верховної   Ради),   чи  з  причини неспроможності Верховної Ради діяти в конституційному полі.

 

     До цього   процесу   активно   прилучилися   чотири    відомі депутатські  фракції  за  активної  підтримки полум'яних борців за інтереси знедоленого народу - керівників фракції ПСПУ.

 

     Для нас не дивно,  що в цій справі перед ведуть депутати  від Народно-демократичної партії.  Ледве здолавши 4-відсотковий рубіж, антидемократично скориставшись під час виборів владними  важелями, вони  не можуть діяти інакше.  Це партія конаючої влади,  і вік її депутатської фракції - до недалекої відставки уряду Пустовойтенка.

 

     На тлі глибокого суспільного розчарування правлячій партії  - НДП  та  її  "сотоварищам" уже не втримати монополію на владу.  Як писала видатна наша поетеса,  "на цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає  місця  для  надії".  Більшість суспільства вже не хоче і не може платити таку високу ціну за ілюзії реформаторів.  Вона вже не вірить   і   не   хоче   вірити,   що  соціальний  егоїзм  вузьких привілейованих прошарків  -  це  і  є  суспільний  інтерес.  Народ стомився    від    обіцянок   і   очікувань.   Він   приголомшений безпрецедентним зростанням  грабіжництва,  корупції,  зубожіння  і цинізму.

 

     Цікаве з  точки  зору прикладної політології поєднання партії влади  з  представниками  Народного  руху.   Напрацьований   Рухом багаторічний  досвід  підступних  політичних дій та парламентських провокацій активно засвоюється ендепістами.

 

     Політичний альянс націоналістичних партій і їх фракцій з  так званими  центристськими  силами  Верховної Ради для боротьби проти лівих і насамперед Компартії остаточно  викриває  їх  сутність  та істинні   наміри,   результатом   яких  стали  втрата  економічної незалежності і колосальне зубожіння народу.

 

     Дружно голосуючи  проти  пропозиції  лівих   щодо   вирішення нагальних    соціальних   проблем,   українські   соціал-демократи (об'єднані) теж знайшли своє місце в цій коаліції. Там Кравчук - і цим для мільйонів виборців уже все сказано.  Поширюються чутки, що ті,  хто плекав надії на дуже засекречений потенціал усім відомого генерала,  розчаровані мілким політиканством,  до якого він вдався останнім  часом.   Маючи   вищу   освіту   з   юридичним   ухилом, генерал-депутат   публічно  виступає  за  скрупульозне  дотримання закону і  одночасно  намагається  нав'язати  політичним  опонентам співучасть  у  колективному  порушенні  діючого законодавства щодо виборів Голови Верховної Ради.

 

     Вочевидь, незручно  почуваються  в  цій  строкатій   компанії представники   Партії  зелених.  Видно,  відчувають,  що  не  туди вступили.

 

     Зважаючи на  те,  що  засоби  масової  інформації  та  окремі чільники  названих  фракцій  перекручують нашу позицію у вирішенні питання про вибори  Голови  Верховної  Ради,  заявляю  таке:  наша позиція  обгрунтована положеннями діючої Конституції та Регламенту Верховної  Ради.  Ми  -  за  вибори  Голови  Верховної   Ради   на демократичній  основі  з  урахуванням  пропозицій  усіх фракцій та позафракційних депутатів.  Діяти на  порушення  Регламенту  ми  не будемо ні в якому разі.

 

     Депутати-комуністи категорично    виступають    проти   спроб силоміць примусити нас  іти  на  явні  порушення.  Пропозиції  про вибори  керівництва  Верховної  Ради  в  пакеті суперечать діючому Регламенту, і саме з цієї точки зору вони для нас неприйнятні.

 

     Зрештою, як це стало  вчора  абсолютно  ясним,  справа  не  в пакеті.  Справа  в  тому,  що  названі  фракції спрямовані лише на блокування будь-якої  кандидатури  від  лівих  фракцій  на  посаду керівника  Верховної  Ради.  У  них і досі немає єдиної погодженої кандидатури.  Отож вони і намагаються голосами комуністів посадити в  крісло  Голови Верховної Ради так званого анонімного центриста, слухняного виконавця президентських приписів. Інакше як брутальною провокаційною  спробою  тиску  з  боку  прибічників  Президента на політичних опонентів назвати такі дії неможливо.

 

     Підтримуючи справедливі  вимоги   трудівників   -   шахтарів, учителів,  медиків та представників інших професій,  ми закликаємо їх:  не піддавайтеся на облудні провокації представників влади  та їх  прибічників!  Витоки  ваших  негараздів  -  у політиці Кучми - Пустовойтенка,  яка довела  державу  до  фінансового  краху.  Вони зобов'язані,  мають  усі  підстави і права вирішувати ваші питання самостійно,  без посилань на Верховну  Раду.  Та  бояться  сказати правду про банкрутство держави.

 

     Сьогодні мова  йде,  шановні народні депутати,  безпосередньо про порятунок держави,  усунення, а точніше, призупинення лавинних процесів соціально-економічної катастрофи.

 

     Я і   наша  фракція  виходимо  з  того,  що  ніякі  політичні хитросплетіння,  ніякі політичні інтриги,  якими б вишуканими вони не були, не можуть зупинити і вивести Україну з глибокої, затяжної системної кризи,  в яку втягнута в цілому держава.  Цю кризу,  яка знищує  народ і державу,  можна і необхідно подолати лише на шляху відродження  вітчизняного   виробництва,   економіки   в   цілому, соціально-культурної сфери, науки і мистецтва, рішучого піднесення матеріального і культурного добробуту всього населення країни.

 

     Вирішити ці завдання неможливо без консолідації депутатського корпусу  всіх  рівнів,  і  в першу чергу депутатів Верховної Ради. Якщо цієї простої істини не усвідомить кожен з нас,  якщо Верховну Раду  і органи місцевого самоврядування будуть роз'їдати політичні протистояння,  дрібні амбіції, якщо, врешті-решт, Президент, уряд, судова  влада,  засоби  масової  інформації  не  знайдуть реальної формули об'єднання суспільства проти  грядущої  біди,  Україна  ще швидше буде дрейфувати до національної і соціальної катастрофи.

 

     Треба також  чітко  усвідомити той величезний обсяг роботи по спасінню народу й держави,  який необхідно  виконати  всім  гілкам влади,   щоб   народ   повірив   у   можливість  перебороти  біду, мобілізувавши всі свої фізичні,  розумові й моральні сили,  як  це було в найгрізніші періоди нашого історичного минулого.

 

     Економічні втрати  за  сім  років  майже у 2 рази перевищують втрати  під  час  грізної   Великої   Вітчизняної   війни.   Обсяг матеріального  виробництва зменшився в три рази,  у тому числі:  у промисловості  -  в  2,6,  сільському  господарстві   -   в   1,6, будівництві  - в 9,2,  у галузі транспорту і зв'язку - в 2,4 раза. Україна,  яка ще недавно входила до першої  десятки  індустріально розвинутих   країн   світу,  з  виробництва  електроенергії  тепер відкинута на 25 років назад,  вугілля - на 47 років, нафти - на 38 років,  сталі  і  прокату  -  на  40 років.  Виробництво тракторів зменшилось у 20,4 раза,  автомобілів  -  у  19,2,  металорізальних верстатів - у 16,8, тканин - у 15,7, взуття - у 21,3 раза.

 

     Криза спотворила   багатогалузевий   характер  промисловості, перетворивши  промисловість  в   одногалузеву,   двогалузеву   або максимум тригалузеву.

 

     Підкреслюю: у державі склалася небезпечна ситуація.  Відсутня єдність дій виконавчої і законодавчої влади,  основою  якої  мають бути  національні  інтереси  і  життєві  проблеми  кожної  людини. Виконавча влада  повністю  втратила  довіру  і  підтримку  народу. Соціальна  напруга  з  парламентських  форм  протесту переходить в організовані,  з об'єднанням різних прошарків населення і регіонів

-  від  мітингів  і  страйків  до походів великих груп трудящих на столицю.

 

     Втрачено контроль над правоохоронними органами,  криміналітет опанував  країною.  З  інституту  державності  органи правопорядку перетворилися  на  так  звані  дахи  злочинного  світу,  посилюючи тінізацію економіки.

 

     Армія, матеріальна   база   якої   зруйнована,  не  спроможна забезпечити   рівень   достатньої    обороноздатності,    генерали української   армії   перетворилися   на   денщиків  американських генералів.

 

     Тим більше  нам  видається  неприйнятним  настійне  намагання керівництва   НДП   накласти   табу   навіть  на  саму  думку  про опозиційність Верховної Ради,  передовсім її Голови: мовляв, у цих складних  умовах  виконавча  влада  повинна  мати  лояльний до неї парламент.  Але ж при такому підході ми,  тобто вищий законодавчий орган,  станемо  заручниками  й освятителями згубного курсу уряду, який до того ж керується не національними  інтересами  України,  а слухняно виконує волю зарубіжних погоничів.

 

     Виконавча влада  шляхом  оволодіння  під  гаслами так званого центризму   керівництвом   Верховної   Ради   остаточно    зрадить національні інтереси,  зрадить інтереси власного народу, завершить процес пограбування національного надбання. При цьому до нуля буде зведено   опір  істинно  патріотичних  сил  експансії  зарубіжного капіталу.

 

     Якщо Верховна Рада в особі  її  Голови  слухняно  сприйматиме кожен наказ-указ із Банкової,  прагнутиме неухильно втілювати "ЦУ" Кабміну,  то без перебільшення можна поставити хрест і  виголосити "амінь"  Україні.  Тільки сліпий не бачить,  а глухий не чує,  хто насправді керує нашою державою.  А  з  наближенням  президентських виборів   залежність  можновладців  від  різноманітних  політичних угруповань  та  структур,   здатних   "робити"   гроші,   вочевидь зростатиме.

 

     Отож саме  Верховна  Рада  та  її  повноважний  Голова  мають перепинити шлях антинаціональним, антинародним силам. Перебуваючи, наголошую,     у     конструктивній     опозиції    до    згубного соціально-економічного  курсу  і  невиваженої   політичної   лінії Президента  та  виконавчої влади,  парламент,  що має найвищу міру легітимності,  адже народ обрав його два місяці тому, повинен крок за  кроком  розв'язувати гордієві вузли так званого демократичного панування.

 

     Минулого разу  я  зупинявся  на  суттєвих   складових   нашої програми  виходу  із  всеохоплюючої  кризи.  З урахуванням гострих проблем дня нинішнього дозволю собі  наголосити  на  невідкладних, першочергових  кроках.  І найпершим з них має стати прийняття ряду законів та примус виконавчої влади  щодо  забезпечення  їх  чіткої реалізації,  аби  запрацювала  економіка,  аби  поповнити бюджет і віддати:  трудящим - зароблене,  пенсіонерам - заслужене,  дітям - необхідне. Не зробимо цього - не минути соціального вибуху.

 

     Нам необхідно   зосередитись   на  законотворчій  діяльності, контрольних функціях Верховної Ради  з  тим,  щоб  уже  найближчим часом розв'язати такі основні завдання:  відновлення виробництва у структурі,  яка відповідає наявним сировинним ресурсам  і  попиту, насамперед   на   внутрішньому  ринку;  формування  попиту  шляхом стимулювання  зростання  доходів  усього   населення;   припинення політики   стримування  інфляції  за  рахунок  невиплати  зарплат, пенсій,  соціальної підтримки; розробка на основі попиту населення і   реалізація   програм   відновлення  та  розвитку  вітчизняного виробництва споживчих товарів,  які за  якісними  характеристиками наближаються,  відповідають  або  й  перевищують  ідентичні товари іноземного походження.

 

     Виконуючи важливу  суспільну  роль  своєрідного   "штормового попередження",  ми  говоримо  владі  і капіталу:  діючий в Україні варіант ринково-капіталістичних  реформ  стає  все  більш  ворожим корінним інтересам народу. Треба повернутися до плідної соціальної політики,  інакше всіх нас,  бідних і багатих,  чекає катаклізм, у вирі якого загинуть усі наші надії, дивіденди, перспективи.

 

     Ми кличемо  до  такої  справедливої соціальної політики,  при якій не було б прірви між багатими і бідними, не було б безробіття і страху за майбутнє для себе, батьків і нащадків, такої політики, яка б реально гарантувала  кожному  трудящому  користування  всіма соціальними   правами   -   на   працю,   освіту,  житло,  медичне обслуговування, відпочинок, оздоровлення, забезпечення дитинства і старості.

 

     Ми прагнемо  унеможливити такі повсякденні,  ганебні,  болючі явища,  коли сотні тисяч дітей,  матерів, літніх людей, ветеранів, наших батьків,  гордість народу, принижені до жебрацтва, вишукують недоїдки на смітниках або,  незважаючи на свій фах,  освіту,  вік, гідність,  продають цигарки чи батони,  щоб додати одну-дві гривні до жалюгідної пенсії.

 

     Шановні депутати!  Кожен із нас є державним діячем, від якого залежить   доля   народу,  держави,  конкретної  людини.  У  своїх передвиборних програмах ми всі обіцяли  своїм  виборцям  поліпшити долю,  допомогти  народу  піднятися  з колін,  випрямитися на весь зріст і вийти на шлях ефективного розвитку і добробуту. То давайте ж разом зробимо цю благородну справу!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Є запитання до Петра Миколайовича?  Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     Опублікуйте список. Депутат Шепа. Будь ласка.

 

     ШЕПА В.В.,   народний   депутат   України    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Оскільки ви і ваша партія вже не перший рік у парламенті, скажіть, будь ласка, що ви зробили для   нашої  держави,  для  її  незалежності,  для  поліпшення  її економічного становища?  І чим ви плануєте  займатися  далі,  якщо будете Головою Верховної Ради?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибі.  Я хотів би привернути вашу увагу, і особливо наших радіослухачів,  до цієї проблеми, навколо якої було дуже багато спекуляцій.

 

     Що ми  зробили  у Верховній Раді?  Якщо говорити про критерії безпеки нашої держави на всіх напрямах,  які  визнавала  і  визнає Комуністична   партія,   то  ми  насамперед  запропонували  проект Конституції,  яка дійсно  відображала  б  і  захищала  б  інтереси більшості  нашого  народу  і  в цілому України.  Ви про це знаєте. Фахівці і  юристи  однозначно  заявляли,  що  проект  Конституції, внесений  нашою  фракцією,  відповідав  усім  вимогам сьогодення і напрямам розвитку нашої держави.

 

     По-друге, фракція  попереджала,  закликала,   зверталася   до Верховної   Ради,   що  треба  розібратися,  як  проходить  процес приватизації.  І пропонувала.  І в деяких випадках це вдалося, маю на увазі липень 1994 року, коли призупинили приватизацію для того, щоб розібратися.  Виконавча влада не захотіла  цим  займатися,  бо кланові  інтереси  після планової економіки переважували,  і якраз вони диктували поведінку.

 

     Ми ще і ще раз наголошуємо, що до наших проектів, в яких мова йшла про ті ж природні монополії, про необхідність чітко визначити напрями  розвитку  держави,  визначити  ті  об'єкти,  технологічні комплекси, які не повинні підлягати приватизації, бо це економічна і національна безпека нашої держави, не прислуховувались.

 

     Були внесені принципові проекти законів, які мають відношення до реприватизації. Увесь світ, який би уклад у державі не був, має ці закони і захищає державну власність,  бо це  інтереси  держави. Наша  Верховна Рада попереднього скликання відхилила конструктивні пропозиції, які були спрямовані якраз на захист інтересів держави.

 

     Ми не раз,  підкреслюю це,  стояли на сторожі того, щоб у нас не  руйнували  систему  соціального захисту наших пенсіонерів,  не забирали останнє у студентів  і  у  дітей  майбутнє.  Хіба  ви  не знаєте,  що  тільки  завдяки  позиції  фракції  не дали можливості Кабінету Міністрів вкрасти всі ці  соціальні  завоювання  у  наших людей?! Хіба не ми стояли на сторожі, щоб не підвищували тарифи на комунальні послуги і таке інше?!

 

     Це неповний  перелік  тих  конструктивних   пропозицій,   які вносила  і  відстоювала  фракція  комуністів у попередньому складі Верховної  Ради.  Я  вже  не  кажу,  що  тільки  завдяки   фракції комуністів   знайшли   підтримку   всі   проблеми,  які  ставилися представниками  агропромислового  комплексу.  Якби  не  голосувала фракція комуністів,  то село вже давно зруйнували б,  розтягли б і забули, що це таке (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Я просив би тих, хто ставить запитання, формулювати  їх  трохи  конкретніше.  Адже  якщо  розповідати,  що зробили,  то  це  треба  півгодини  відповідати.  Якщо   запитання конкретніші, тоді будуть коротші відповіді.

 

     Депутат Слободян. Будь ласка.

 

     СЛОБОДЯН О.В.,  народний депутат України (виборчий округ 220, м.Київ).  Народний рух України. Шановний Петре Миколайовичу! Можна з  вами  погодитися  в  тому,  що нам необхідно терміново прийняти низку економічних законів. Але скажіть, будь ласка, якщо у минулій Верховній   Раді   ви  очолювали  найбільшу  фракцію,  відомо,  що керівництво Верховної Ради було ліве,  то що чи  хто  заважав  вам прийняти   нормальні   економічні   закони  з  меншими  податками? (Оплески).

 

     Минулого року було прийнято два закони

- Закон  про  ПДВ  і Закон про оподаткування прибутку підприємств, які ще більше погіршили роботу промисловості та  всього  народного господарства України. Що ви можете сказати про це?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Дякую.  Я  хотів  би ще раз сказати про таке. Хіба не фракція комуністів практично два роки боролася з тими, хто вносив ці пропозиції?  На жаль, директори підприємств, керівництво різних обласних адміністрацій мовчки чекали,  поки Пинзеник  прямо практично  переконав  Президента  підтримати.  Коли  я на останніх зустрічах казав  Президенту  про  це,  він  відверто  визнав  свою помилку,  а  саме  що погодився з пропозиціями Пинзеника.  Фракція комуністів тут відверто про  це  казала.  Фракція  комуністів  має зовсім  іншу  ідеологію податкового законодавства,  і наші проекти тут розглядалися. Хіба не ми пропонували, щоб загальний обсяг усіх податків становив максимум 40-45 відсотків?  Ми це пропонували.  І ми виходили з того,  що держава неухильно  рухається  в  бік  тієї прірви, про яку я казав у попередньому виступі.

 

     Хіба не  ми попереджали (я трохи розширю ваше запитання),  що не можна руйнувати вугільну галузь промисловості і залишати її без державної дотації?  Хто вносив тоді ці пропозиції? Усі казали: ось проведемо реструктуризацію...  Усе робили  тільки  для  того,  щоб зруйнувати могутній економічний потенціал держави.  Ніхто не думав про те, чим усе це закінчиться.

 

     Вважаю, що  ті,  хто  дійсно   прийшов   працювати   надовго, незалежно  від  того,  в  якому  секторі  економіки,  повинні  тут об'єднати зусилля,  щоб дати по  руках  тим,  хто  вас  грабує  на митниці  і,  скажемо  так,  обдирає.  Кілька  разів  тут вносились проекти.

 

     Чим займається у нас уряд?  Мародерство  ж  відбувається!  Ви кожного  разу  вишукуєте  способи,  як  знайти  доріжку до того чи іншого нового урядовця, який з'явився.

 

     Я можу дати на кожне запитання  чітку  відповідь  і  викласти позицію Компартії.  Але я прошу тоді,  якщо так ставиться питання, підтримувати конструктивні пропозиції фракції,  яка боролася проти того  законодавства,  застосовуючи яке вам просто викручують руки, не дають можливості працювати трудовим колективам (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кузнєцов.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция Коммунисти-ческой партии Украины. Прошу передать слово Георгию Буйко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     БУЙКО Г.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов Украины,  Донецкая область. Спасибо большое, Павел Сергеевич. Петр Николаевич, у меня, собственно, три вопроса, на которые я хотел бы услышать от вас ответ.

 

     Как можно  оценить  действия  депутатов  четырех  фракций   - Народнодемократической    партии,    Руха,    СДПУ(о),    зеленых, отказывающихся принимать участие в  голосовании,  с  точки  зрения действующего законодательства?

 

     И в  связи с этим.  Как позиция этих депутатов,  саботирующих работу Верховной Рады, влияет на авторитет законодательного органа как внутри страны, так и за рубежом? И не посеет ли это сомнения в надежности нашего государства как политического  и  экономического партнера? Это первое.

 

     Положение в угольной промышленности Донбасса привело к новому витку акций протеста. Где выход из этой ситуации?

 

     И последнее.  Расскажите,  пожалуйста, прежде всего для наших избирателей,  что  такое  голосовать  пакетом  и  почему на это не соглашаются коммунисты?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо,  Георгий Владимирович.  Что касается голосования  в  пакете,  то  я  в  своем  выступлении по сути дела изложил принципиально этот вопрос,  который никакого отношения  не имеет  к законодательству.  Ибо в Конституции и в Регламенте очень четко выписана норма об избрании Председателя Верховного Совета.

 

     Вопрос о согласовании между  фракциями  позиций  относительно избрания   руководства   Верховного   Совета   надо,  естественно, рассматривать в  комплексе  с  вопросом  о  будущих  председателях комитетов.    Это    вопрос    для   согласования   на   заседании Согласительного  совета.  А  Председатель  должен  быть  избран  в соответствии  с  Регламентом.  Если  же  иначе,  то найдутся через некоторое время 45 народных депутатов,  которые подадут официально представление в Конституционный Суд,  и мы с вами будем, извините, находиться в подвешенном состоянии,  поскольку Конституционный Суд обязательно   примет   решение   о   неконституционности  избрания Председателя Верховного Совета.

 

     Выход из ситуации с  углем.  Вопрос  настолько  серьезен  для нашего  государства...  Одна  лишь  Донецкая область производит 20 процентов  валового  внутреннего  продукта.   Это   -   и   фактор ценообразования,   это   и   фактор  связи  и  организации  работы угольщиков,    коксохимиков,    металлургов,     машиностроителей, работников   остальных   комплексов  нашего  народного  хозяйства. Поэтому подходить к этому вопросу с кондачка,  принимать временные меры ни в коем случае нельзя.

 

     Прежде всего   угольную   промышленность  надо  выделить  как приоритет государственной политики и  деятельности  исполнительной власти  и  решать вопросы с учетом необходимости финансирования на государственном   уровне   развития   и    поддержания    угольной промышленности этих регионов.

 

     Во-вторых, надо понять, что кризис платежей, а также сплошная бартеризация,  ударив по крупнейшей базовой отрасли,  по сути дела вообще    исключают   возможность   существования   в   дальнейшем собственного товаропроизводителя.  И  здесь  надо  решать,  причем радикальным   образом,   вопрос  влияния  различных  промежуточных коммерческих структур  на  финансовое  и  экономическое  положение предприятий угольной промышленности.

 

     В-третьих, надо    пересмотреть   законодательство,   имеющее отношение к угольной промышленности и к  регионам  в  целом.  Надо принять  соответствующее  решение  об изменении финансовокредитных отношений,  в  том   числе   кредитных   ставок,   устанавливаемых Национальным банком и коммерческими банками.

 

     В конце  концов,  уважаемые  народные депутаты,  занимающиеся этой деятельностью,  если вы патриоты Украины,  то  должны  давать себе   отчет,  что  надо  прежде  всего  вам  инициировать,  а  не коммунистам,  предложение  об  изменении  процентных   ставок   по кредитам  (мы об этом здесь уже четыре года говорили),  чтобы дать возможность заработать  базовым  отраслям.  Без  этого  невозможна экономическая самостоятельность нашего государства.

 

     Я затронул только некоторые вопросы. Следовало бы еще сказать о  правовых  аспектах,  о   наведении   порядка   в   деятельности руководителей, о связи угольной промышленности с машиностроением и так  далее.  Четыре  года  фракция  коммунистов  при  рассмотрении проекта  бюджета государства ставила вопрос о том,  что необходимо выделить средства, которые дали бы возможность зарядить 80 лав и в какой-то  мере  обеспечить  передышку  тем,  которые  выводятся из эксплуатации.  Не  хотят  этого  понимать,  ибо  дельцы,   которые находятся  в  этих структурах,  используют деньги при политических кампаниях  ежегодных   забастовок   горняков   для   того,   чтобы перекачивать  их  в  собственные карманы.  Мы также предупреждали, куда уйдут 20 триллионов украинских карбованцев,  которые  выделял тогда  еще  Марчук,  говоря  нам,  что  они  пойдут  для  угольной промышленности.  Исчезли безвозвратно эти деньги.  Поэтому если  в правовом  отношении  не  будет  наведен  соответствующий  порядок, ничего не изменится.

 

     Как можно  оценить  действия?  Как  антизаконные.  Это  мягко говоря.  А предлагаемый вариант надо однозначно признать,  что это провокация,  ибо он не основан на реалиях. Как бы нас ни упрекали, что 70 процентов избирателей проголосовало против левых, но против них проголосовало 96 процентов населения Украины и  таким  образом однозначно дало политическую оценку. Эта провокация осуществляется только с одной целью:  подавив волю остальных народных  депутатов, решить    проблему    соподчиненности    законодательного   органа исполнительной власти,  чтобы мы с вами были карманными  народными депутатами   и  приходили  как  за  милостыней  просить  несколько миллионов гривень  для  того,  чтобы  закрывать  дырки  в  местных бюджетах или решать другие социальные проблемы.

 

     Это провокация,  и  она  унижает  честь  и достоинство нашего народа и государства (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я прошу ставити трохи коротші за  змістом запитання, тому що широке запитання потребує широкої відповіді.

 

     Депутат Терещук. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов, Всеукраинский союз рабочих. Петр Николаевич, нынешнее буржуазное государство - банкрот: 5 миллиардов долга. Какими чисто экономическими  мерами  можно наполнить бюджет и погасить долги по зарплате, пенсиям и другим выплатам, в первую очередь стипендиям?

 

     Второй вопрос.  Чего не хватает правительству для того, чтобы это сделать?

 

     И третий  вопрос.  Как  вы относитесь к сформулированному еще Руссо правовому принципу,  что  народ  имеет  право  на  восстание против   режима,   который  проводит  антинародную  разрушительную политику?

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  По вопросу наполнения бюджета.  Учитывая, что мы  находимся  в  условиях  кризиса,  прежде  всего  надо соблюсти главный принцип,  что,  на мой  взгляд,  соответствует  и  мировой практике.  Так,  японские  ученые,  специалисты  и предприниматели заявили:  мы были наивными  людьми,  когда  не  использовали  опыт Советского  Союза  по  планированию развития общества,  сегодня вы глупые люди, что отказались от этого.

 

     Поэтому для того чтобы  достичь  стабильности  системы,  надо прежде всего планировать развитие общества.  И в этих планах могут определяться сроки в зависимости от  того,  какая  целевая  задача ставится. Это первое.

 

     Второе. В критической ситуации,  именно сейчас, когда Украина и ее народ находятся в условиях кризиса, надо принимать адекватные меры.  Если  кто-то  из  моих  оппонентов  будет меня критиковать, пожалуйста.  Но тогда исходите прежде всего из того,  что Рузвельт был  первым  коммунистом.  В  условиях  кризиса  и ненаполняемости бюджета надо немедленно восстановить государственную монополию  на ликеро-водочные   изделия  -  как  на  их  реализацию,  так  и  на производство.  В таком случае 8 миллиардов гривень в течение  года поступят в доходную часть бюджета.  8 миллиардов,  тогда как долги составляют 5 миллиардов!

 

     Надо принять все меры для того, чтобы создать систему учета и планирования  в  государстве.  Именно учет может стать основой для решительной борьбы и наступления на теневую экономику, ибо как раз в  мутной  воде безотчетности и бесконтрольности и формируется вся теневая экономика. Это 15 миллиардов гривень ежегодно, практически второй  бюджет  у  нас  в  государстве  вращается  вне учета,  вне контроля, и, по сути, третью шкуру сдирают с нашего народа.

 

     Это не обижает никого,  в каком бы секторе  экономики  он  ни работал  -  государственном  или  негосударственном.  Если  пришли работать с  перспективой,  на  будущее,  то  в  этом  должны  быть заинтересованы оба сектора экономики. И пора прекратить издеваться над нашим будущим, над нашими потомками.

 

     Еще один вопрос,  также  имеющий  отношение  к  наполняемости бюджета. Надо немедленно подписать соглашение о таможенном союзе и двигаться по пути экономической  интеграции.  Я  сегодня  скажу  в общем.  Рост производства продукции, увеличение оборотных средств, накоплений,  выплата зарплаты,  налоги - разве это  не  связано  с наполняемостью  бюджета?  Всем  ведь это очевидно.  Уже говорили и правительству,  и Президенту, что надо подписывать эти документы и разблокировать проблемы.

 

     Та же проблема наполняемости - это и проблема контроля.  Я не боюсь этого слова:  в критической ситуации необходим  контроль  за деятельностью финансово-кредитной системы,  особенно, когда у нас, извините,  "конаюча промисловість".  Снова,  может быть,  будут  в выступлениях  звучать  критика и обвинения в наш адрес,  но именно советская  система  власти  давала  возможность  получения   самых минимальных процентных ставок и кредитов.

 

     Вы, присутствующие  здесь руководители,  знаете,  что годовая ставка была  три  процента.  Извините,  пожалуйста,  куда  девался резервный фонд и на каких депозитах он за рубежом находится? Когда Ющенко  отчитается  здесь  за  то,   как   государственная   казна используется и куда идут эти дивиденды? На нужды государства или в личный карман кое-кому?

 

     Вот о чем идет речь. Если говорить о государственных подходах во имя будущего народа, то именно это является основой.

 

     Чего не хватает нашему правительству?  Я коротко отвечу нашей украинской пословицей:  "Хто косить язиком -  у  того  поперек  не болить" (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пересунько. Будь ласка.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  народний  депутат України (багато-мандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   СДПУ(о)).   Шановний   Петре Миколайовичу!  Я вперше обраний депутатом Верховної Ради,  тоді як тут є такі,  яких вже по три рази обирали,  і хочу поставити  таке запитання.

 

     У 1994  році  комуністи і соціалісти одностайно підтримали на виборах нинішнього Президента.  У зв'язку з цим мене цікавить: яку відповідальність  можуть нести комуністи і ви особисто за той стан економіки в нашій державі? Це перше запитання.

 

     Друге. Я хотів  би  отримати  відповідь  на  таке  теоретичне запитання.   Ви   яку  підтримуєте  систему  влади  -  передбачену конституцією 18-го, 24-го, 36-го, 78-го чи 96- го року? Чому я про це  запитую?  Тому  що  тут  лунають  слова  про  повстання.  Мені здається,  що треба тільки за ці слова притягати  до  кримінальної відповідальності.  Я не хотів би,  щоб було повстання, а хотів би, щоб ми з вами законодавчим шляхом встановили контроль,  про що  ви говорите, за урядом і так далі.

 

     Спасибі.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Я  дуже  вдячний  вам  за  таку високу оцінку Компартії України.  Але я об'єктивно оцінюю в  цілому  можливості, особливо в 1994 році,  Комуністичної партії України. Бо після того як  відбувся   антиконституційний   процес   заборони   діяльності Компартії,   вона  практично  піднімалася  з  колін,  вона  тільки організаційно вирішувала ті проблеми, які має вирішувати політична партія,  зокрема  Комуністична  партія України.  Тому я об'єктивно оцінюю те,  як  могла  вплинути  Комуністична  партія  на  обрання Президента.

 

     І я  хотів  би,  щоб  ми  теж були об'єктивними,  особливо до представників інших регіонів. Зрозуміло, що всі президенти України будуть обиратися народом,  у тому числі виборцями на сході. Іншого не буде.  І  коли  нині  діючий  Президент,  спекулюючи  якраз  на настроях  людей на сході,  проголосив,  що буде підтримувати тісні зв'язки з Росією,  братніми слов'янськими народами, коли він казав про  те,  що буде двомовність і він захистить російську мову тут в Україні, коли він казав про те, що усе зробить для того, щоб через місяць,  в липні 1994 року,  побороти корупцію, коли він казав про те,  що захистить військово-промисловий комплекс і  базові  галузі промисловості,  то  люди,  стомлені від тієї нескінченної політики зубожіння нашого народу,  яку проводив  Кравчук,  і  проголосували проти Кравчука.

 

     Ми прийняли тоді рішення, і хто, може, має сумнів, підніміть, будь ласка,  газету "Комуніст",  рекомендую прочитати.  Там  чітко записано,  що  ми  не підтримуємо у програмі претендента на посаду Президента України Кучми такі й такі положення.  Про  це  чітко  і відверто там сказано.

 

     Передбачену в  якій  конституції  систему  влади я підтримую? Хочу сказати,  що я перш за все за  радянську  владу  як  найбільш гуманну  владу.  Бо  це  влада  більшості  народу і наших трудящих (Оплески).

 

     І всі конституції,  у тому числі...  (Шум у залі).  Ви,  будь ласка,  прочитайте уважно,  перш ніж звинувачувати.  Я не кажу про перебіг подій за конкретний історичний відрізок часу,  про те, які було допущено помилки,  прорахунки,  які трагічні сторінки історії були.  Але ви прочитайте Конституцію 1936 року. Якщо ви читали її, то це конституція найдемократичнішої країни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергію Івановичу, для довідки. У 1994 році Соціалістична партія України мала свого  кандидата  у  Президенти, тому  не  могла  голосувати за Кучму,  і наш кандидат зайняв третє місце, до речі (Оплески).

 

     Депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.  Петр Николаевич,  меня,  как и вас,  и моих избирателей, возмущает  вот  та  политика,  которая  здесь  проводится сытыми и безразличными к судьбе  нашего  народа,  к  его  бедствиям.  Народ волнуют сегодня не наши игрища, его волнуют совсем другие вопросы. Передо мной два письма от воинов и  ветеранов  труда,  пенсионеров 533,  524,  606  микрорайонов  города Харькова,  которые возмущены постановлением 525 Кабинета  Министров,  лишающим  их  возможности получать даже мизерную,  нищенскую, на которую невозможно прожить, пенсию.

 

     И рядом лежит письмо инвалидов  Великой  Отечественной  войны первой и второй группы Мирошниченко,  Калашникова,  Диденко, Героя Советского Союза Оспольника.  Они обращаются к Президенту, Кабмину и  к  нам,  депутатам:  "Когда  будут  возвращены нам наши вклады, которые украдены в 1992 году? После смерти они нам не нужны".

 

     Я получил от  Президента  ответ.  Он  ссылается  на  то,  что виноват Верховный Совет, что не было постановления.

 

     Хотелось бы,  чтобы  вы  как  претендент на пост Председателя Верховного Совета сказали, каким вы видите решение этих...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Вимкніть мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо.  Я неоднократно бывал в удивительном городе   Харькове   и   Харьковской   области  с  их  колоссальным экономическим, промышленным и научным потенциалом. Я патриот своей родной  Донецкой  области,  но  без  преувеличения  могу  сказать: Харьков  -  гордость  Украины,  это   действительно   колоссальный потенциал.

 

     Все то,  что сделали... И правильно люди возмущаются. "Серп и молот" 48 модификаций двигателей для  сельхозмашиностроения  может изготавливать.  Но сегодня прекратили финансирование,  разрушается уникальный завод - это  гордость  нашей  истории,  истории  народа Украины.

 

     Что творится   с   "Хартроном",  турбинным,  "Гипросталью"  и многими другими предприятиями!  Это позор для нынешних  политиков. Народная  оценка  этому  курсу  - неприятие его,  отвержение.  И я полностью разделяю позицию авторов этих писем. Это первое.

 

     Второе. Если говорить о постановлении

  525 Кабмина, то это называется в народе: "Не мытьем -так катаньем". Не прошли фокусы через Верховный Совет, когда  они  вносили 63 проекта,  предусматривающие сокращение всех этих льгот,  теперь они решают вопрос через указы и  постановления Кабинета Министров. Это злодейство надо прекращать, надо поставить под ответственность тот же Кабинет Министров  за  каждое  решение, которое  влечет за собой практически физическое уничтожение нашего народа.

 

     Если говорить о морали и чести этих "урядовців", то, надеюсь, живы еще их отцы и матери. Пускай они им в глаза посмотрят, пускай посмотрят в глаза голодным студентам,  которые живут в общежитиях, пускай  посмотрят,  в  каких  условиях  они  там сегодня находятся (Оплески).

 

     Что касается возвращения вкладов.  Это действительно очень  и очень серьезная проблема.  Надо в ней разобраться, и в том числе с правовой   точки   зрения.   Чтобы    здесь    не    перебрасывали ответственность,   мол,   какой   банк   за   что  отвечает,  надо разобраться,  как Украина выходила из рублевой  зоны  и  под  чьим контролем, кто реализовывал эту политику выхода. Надо разобраться, как тогда перекачивались миллиарды советских рублей на  непонятные счета в Россию,  возвращались сюда наличностью и оседали в тех или иных структурах.  Надо в этом разобраться,  прежде чем говорить  о том,  когда и кто должен возвращать эти вклады.  Надо определить и перспективу,  ибо  это  стыкуется  с   проблемами   перспективного планирования,  наполнения  доходной части бюджета.  Но нельзя ни в коей мере перекладывать ответственность на все общество.

 

     В первую очередь надо разобраться, что явилось причиной того, что не выплачивают.

 

     А все  остальное  сводится к наполнению бюджета и выделению в нем   отдельной   строкой   средств   на   погашение   внутреннего государственного долга.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кафарський. Будь ласка.

 

 

 

     КАФАРСЬКИЙ В.І.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).    Шановний    Петре Миколайовичу,  я  цілком  поділяю  вашу  стурбованість соціальними проблемами нашого суспільства.  Але відчуваю,  що в ній  є  трошки пропагандистських трюків. Ви так щиро говорите про те, що студенти голодні,  але забули,  як наш  Микита  Сергійович  Хрущов  годував горохом  і  теж  про  це  говорив.  Ви  так щиро говорите про спад виробництва машин.  Що ви маєте на увазі - "запорожці", які вже не треба випускати? Але запитання не про це.

 

     Виступаючи два  чи  вже  три  рази перед нами,  ви ні разу не говорили про розвиток української нації,  державу якої ви будуєте, хоча   сьогодні   звинуватили  правих  у  тому,  що  вони  зрадили національні інтереси.  Ми розуміємо,  що ви повернулися  трохи  до прогресу  -  у  своєму  виступі  ви сказали,  що добре і прихильно ставитеся до церкви.  Тоді скажіть мені,  будь ласка,  ви  віруюча людина чи ні? А якщо віруюча, то до якої конфесії належите?

 

     І, в кінцевому підсумку, вам це все не набридло? (Оплески).

 

     СИМОНЕНКО П.М.  По-перше,  віруюча  людина чи ні.  Ні.  Але в цьому  питанні  Комуністична  партія  займає  позицію,  яку  чітко викладено як у передвиборній платформі, так і в моєму попередньому виступі.  І,  до  речі,  якби  не  позиція  фракції  комуністів  у попередньому складі Верховної Ради,  то стаття 35 Конституції мала б зовсім інший зміст.  Тільки завдяки позиції  фракції  комуністів усі  конфесії  і  віруючі,  до  якої  б конфесії вони не належали, захищені.

 

     Ми стоїмо на позиції  захисту  традиційних  наших  релігій  і конфесій.  Ми проти того, щоб негри нам кожної суботи розповідали, якої ми віри повинні бути.  Комусь це не подобається,  але це наша принципова  позиція  -  захистити  нашу  історію,  традиції нашого народу і батьківську церкву.  Цим ми й  відрізняємося  від  деяких політиків,   які   займаються  політиканством  навколо  цієї  дуже небезпечної проблеми (Оплески).

 

     І при  комуністах  не  було  такого,  щоб  церква  з  церквою воювала.  Віруюча  людина на віруючу не йшла,  як це бувало за сім років незалежності нашої держави,  коли вже  і  з  кілками  пішли, виборюючи ті чи інші права.

 

     Тепер про  розвиток  української  нації.  Я  кажу  про  народ України і з великою повагою ставлюся до всіх наших людей більш  як 100 націй і народностей, які проживають у нас в Україні. Ми стоїмо на захисті їх інтересів,  як і на захисті інтересів усього  народу України,  і насамперед українців.  Хіба не ми сьогодні боремося за те,  щоб у нас Хрещатик мав вигляд, гідний головної вулиці столиці України?!  Ви подивіться,  чи схожий цей Хрещатик на центр столиці України?  Чи,  може,  це центр іншого міста?  Якою  мовою  що  там написано?

 

     Ми захищаємо  наш  народ  і майбутнє українців,  коли кажемо: будь ласка, поверніть видавництва наші, поверніть нормальні газети та  інші  друковані видання,  куди ви поділи все те,  що розвивало наших дітей і  справді  сприяло  розвитку  і  захисту  культури  й історії нашого народу? Куди поділася кіностудія імені Довженка, де вона сьогодні,  шановні пани?  Де Ялтинська кіностудія? Де Одеська кіностудія?  Де  видавництво "Радянський письменник",  яке кожного року видавало книжки і підтримувало молодих письменників?

 

     Я дивлюся тут на тих наших колег,  з якими працював,  коли ми справді  підтримували  молодь,  щорічно  випускали  багато  книжок молодих авторів.  Наша позиція - не товктися по праху наших  людей (коли,  скажімо,  пригадують 60-ті роки),  давайте дамо відповідь, чому в 90-х роках  населення  України  зменшилося  на  2  мільйони чоловік,  чому  жінки  бояться  народжувати  дітей,  чому сьогодні молоді люди залишились без роботи і без засобів до існування?  Ось у  чому  сьогодні проблема,  над розв'язанням якої ми,  комуністи, пропонуємо вам подумати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Щодо запитання, набридло чи ні. Я коротку дам відповідь, бо мене тут попереджають...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Ми  боролися  і  будемо  боротися за інтереси нашого народу.  Поняття "набридло"  -  це  для  тих,  хто  прийшов тимчасово  у  Верховну  Раду і не має бажання займатися вирішенням будь-яких питань, крім особистих.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за коректність у запитаннях і відповідях.

 

     Надаю слово Ржавському Олександру  Миколайовичу.  З  трибуни, будь ласка.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М.,  народний депутат України (виборчий округ 46, Донецька область).  Шановні депутати!  Я не буду сьогодні говорити про  жахливий  стан  України,  бо всі ми знаємо,  яким цей стан є. Думаю, що Петро Миколайович дуже яскраво обрисував, що твориться в нашій   Україні.   Це   так   (Оплески).  Дякую.  Але  я  не  буду проголошувати декларативні лозунги про  те,  що  треба  робітникам віддати їхню зарплату, студентам - їхні гроші, про те, щоб віддати гроші пенсіонерам.  Бо ви  розумієте:  нічого  в  світі  не  буває такого, що нізвідки взялося б і віддалося. Такого не буває.

 

     От зараз  ми  всі працюємо і працюємо начебто наполегливо,  а нічого не виходить. Начебто і податки великі, а в бюджеті все одно грошей  немає.  Чому  це  так?  Тому,  що  не  працює вся держава. Сьогодні з десяти тих, хто бажає працювати, працює лише один. А де ж решта дев'ять,  ви запитаєте?  А я вам скажу,  де решта дев'ять. Вони не працюють,  тому  що  комусь  дуже  боляче  дали  по  руках податками,  другим  боляче  дали по руках якісь люди,  що сидять у поважних кабінетах,  треті, подивившись на одних та на других, теж не хочуть працювати,  четверті просто ледацюги.  І за таких важких наших проблем ніхто не буде працювати.

 

     Чому важливий податковий закон є таким жорстким  і  складним? Чому  люди  в  ньому плутаються?  Тому,  що для того,  щоб у ньому розібратися, треба мати багато спеціалістів.

 

     Я коротко  хочу  сказати.  Пропоную  ввести  всім  зрозумілий податок з обороту, причому в електронному вигляді. Цей податок має зніматися  банками  при  кожному  перерахуванні  коштів  з  одного рахунку на інший.  Що це може дати? Це дасть цілковиту відкритість і легітимність цього процесу.

 

     Мені дехто тут може поставити запитання: а чому  жодна  країна  світу  такого не використовувала,  чому всі відмовилися  від  цього?  Відповідаю:  жодна  країна  світу,  коли вводили цей податок,  не мала електронного обігу грошей. І вони не розуміли, що таке може бути. Тепер же для цього є всі умови.

 

     Чому вони зараз не вводять?  Тому, що вже вся їхня технологія збирання податків виважена,  урівноважена, всі звикли там платити, і так платять.

 

     А в нас це потрібно ввести.  І тоді з десяти  чоловік  будуть працювати дев'ять. Тому що простий закон - він для всіх простий.

 

     Провів бартер,  будь  ласка,  сплати  5  відсотків  у вигляді податку.  А якщо в тебе немає грошей, то нічого страшного, є в нас склади.  Ти  продав  рейки комусь - віддай 7 чи 8 відсотків рейок, трохи більше,  ніж грошима,  і  будеш  думати  потім,  чи  рейками віддавати, чи якимись лампочками, чи буханкою хліба.

 

     Нічого, у нас і війська потребують тих же рейок, того ж хліба й так далі,  і багато хто ще.  Це буде дуже  зрозумілий  і  чіткий податок.  Людина добре знатиме,  що коли вона купила паливо,  то 5 відсотків їй треба віддати.  І  вона  їх  віддаватиме.  Якщо  вона перерахувала гроші, то теж знає, що певну суму треба віддати.

 

     Хтось до  мене  прийде й скаже:  "Дай мені,  Олександре,  100 гривень".  Я дам 100 гривень,  а ви знаєте,  що  одержите  95.  Ви хочете  віддати  мені  100  гривень,  але  перераховуєте  вже  105 гривень,  тому що 5 гривень зніме банк. Це буде постійне насичення бюджету.

 

     Наведу деякі  цифри.  Обіг  коштів в Україні за рік становить приблизно 650 - 700 мільярдів гривень.  Візьміть від цієї  суми  5 відсотків  - це 30 - 35 мільярдів гривень.  Хіба цього не вистачає для бюджету?

 

     Крім того,  це дасть можливість вивільнити  велику  кількість розумних і дуже виважених людей, які працюють у наших контролюючих органах.  Їх сотні тисяч. Вони зможуть звільнитися від тієї роботи й  працювати  в  народному господарстві,  заробляти собі нормальні гроші і не викликати в нашому суспільстві якогось протистояння. Це перше,  що я планую зробити.  А щоб це зробити,  повинна працювати Верховна Рада.

 

     Сьогодні ми зібралися не  для  того,  щоб  продумувати  якісь проекти  чи  прожекти,  - ми повинні обрати Голову Верховної Ради. Скільки часу ми вже витратили на це!  Скільки тут зламано  списів! Тож давайте відкриємо карти.  Що ми тут бачимо? Бачимо депутатів з правого боку,  з лівого боку,  бачимо Ржавського, котрий кожен раз висуває  свою  кандидатуру на посаду Голови Верховної Ради.  Скажу більше:  і буде  висувати,  тому  що  тут,  хлопці,  повинен  бути здоровий глузд.

 

     Ось погляньте.  Усі  тут  люблять  спорт,  я знаю.  Є в нас і футболісти,  і баскетболісти.  Є люди,  які полюбляють  це.  І  ви знаєте,  що є такі команди,  як, наприклад, "Динамо", "Барселона", "Ювентус",  "Реал".  А хто з вас зараз скаже  мені,  хто  під  час змагань цих команд був арбітром? Арбітрів ніхто не бачить. Арбітри нікому не потрібні, бо грають гравці. А тут гравці - ви. Грає одна команда,  грає друга команда, але має бути й арбітр. І він повинен сидіти тут.

 

     Коли ми кажемо,  що арбітр дуже хороший? Коли він не підігрує жодній команді.  Звичайно, коли команда в нас слабша, для нас було б краще,  здається,  щоб арбітр нам трохи  допоміг:  там  штрафний призначив,  там - пенальті. Для себе це ніби й нічого, але в інших це викликає обурення.  І вам теж  буде  погано,  якщо  цей  арбітр працюватиме на іншу команду.

 

     То хто вам потрібен? Вам потрібен арбітр, який не працюватиме ні  на  одну,  ні  на  другу  команду,  який   не   підгадуватиме, підкручуватиме під когось. Зрозуміло, це я (Пожвавлення в залі).

 

     Знаєте, є таке старе українське прислів'я: "Куди шия хилить, туди й голова хилиться". То скажу вам таке: якщо м'язи в шиї працюють нормально, то й голова прямо дивиться. А якщо голова буде кособока,  то такий і парламент буде,  такі  й  закони прийматимуться (Шум у залі).

 

     Поважні колеги!  Із  сірою  речовиною,  гадаю,  в  голові теж повинно бути все нормально.  І вважаю,  що і в того, хто стоїть на цій трибуні,  і в тих,  хто сидить у цьому залі, - у всіх із сірою речовиною в голові все добре.

 

     Сьогодні (не вчора,  не позавчора,  а саме сьогодні) склалася така ситуація, що Голова може бути обраний.

 

     Любі праві,  ви  пропонуєте голосування пакетом,  і я розумію вас,  як рідна мати.  Але,  пробачте,  якщо у вас є побоювання, що коли  ліві  висунуть  свого  лідера  і  ви  будете голосувати і не наберете більшості через те, що хтось із вас може проголосувати за лівого  лідера,  то  хіба  щось  зміниться  у  випадку голосування пакетом?  То навіщо вам оця тяганина,  якщо  ви  усвідомлюєте,  що більшість буде в лівих? Тоді обирайте лівого Голову, хай працює, і будемо мати кособокий парламент.

 

     Чим, скажіть мені,  зарадить вам пакетне голосування, якщо ви умовно  вже  знаєте,  за  ким  буде  більшість?  А  якщо ви так не вважаєте,  то чому немає вашого  кандидата?  Тому  що  знову  буде протистояння, тому що ліве крило не допустить вашого кандидата?

 

     Я сьогодні,  вдивляючись  в  очі  депутатів  нашого шановного лівого кола,  уже бачу в них,  так би мовити,  відбиток думки,  що Ржавський десь так з п'ятого на десяте підійшов би (Оплески).

 

     Тому я звертаюся до вас,  панове. Я вже не кажу про те, що це пакетне  голосування  не  передбачене  Регламентом.  А   що   таке Регламент? Ми, не маючи Голови, змінили Регламент, тобто можемо це робити.

 

     Та не про Регламент мова.  Ми ж  домовилися,  що  відкриваємо карти.  Ви  розумієте,  що  більшості  в нас немає,  хтось,  як ви кажете,  когось перекупив,  хтось когось заангажував.  Та не  буде перемоги і в тому разі, якщо буде голосування пакетом.

 

     Я чув заяву одного з лідерів, котрий сказав: безумовно, у нас є фігури, але їх засвічувати... Хлопці, ми всі тут разом працюємо, всі фігури нам відомі, усі засвічені, усі знають, хто і що. Усі ми знаємо,  хто це буде.  Кого дуримо? Чи ми робитимемо такий вигляд, що нічого не знаємо? Усе ми знаємо.

 

     Але я не знаю, що ви будете робити, якщо ліві завтра скажуть: "Пакет? Бог із вами, давайте пакет" (Оплески).

 

     І ще щодо нашого Регламенту. Перший тур виборів. Ніхто нічого не зрозумів,  хтось висунувся. Усі чекали другого туру. Другий тур пройшов - сміх.  Знаєте,  як у вірші "Бородіно":  "Мы ждали третий день..." І ось зібралися на третій день.  Ви розумієте, до чого ми дійдемо,  якщо сьогодні,  коли під президентським  палацом  стоять шахтарі, а друга група пішки долає ці кілометри, знову не приймемо якогось рішення?

 

     Учора мені сказали, що вже є плани перекрити одеську трасу. Я не знаю, як тоді пан Гурвіц буде туди їздити.

 

     Гадаю, третій  тур  викличе  обурення.  Та  якщо  ми  оберемо Голову,  це дасть підстави уряду казати:  "Ви питаєте,  чому немає грошей?  Ви питаєте,  чому немає законів?  А подивіться: парламент може свого Голову обрати.  Хай вони нам дають  цього  Голову.  Хай вони  нам  дають  закони,  ми  будемо  їх  виконувати і дамо вам і зарплати, і пенсії, і все таке інше".

 

     А якщо ми його не зможемо обрати,  вони  скажуть:  "А  що  ви хочете?  Он бачите,  кого ви вибирали!  Отих вибрали,  от до них і йдіть і свою зарплату вимагайте".

 

     І завтра шахтарі будуть тут.

 

     Я вважаю, що це слушно. Більше того, гадаю, кожен із вас десь глибоко  всередині розуміє,  що я все ж таки правий.  Кожен із вас розуміє, що іншого виходу зараз немає. І я знаю, що вам заважає, - те,  що  ми  всі  якось  звикли  до  думки,  хто може бути Головою парламенту.  Чи може якийсь там Ржавський,  який би  він  не  був, очолити Верховну Раду?  Головою Верховної Ради повинна бути тільки "зірка" - "зірка" першої величини!

 

     Гадаю, праві погодяться,  що вони не хочуть, щоб був, скажімо Мороз.  Але  вони розуміють,  що він за своїм характером може бути (Пожвавлення в залі. Оплески).

 

     Ліві, дивлячись на праву сторону, розуміють, що Кравчук їм не дуже підійде, якщо буде Головою, але він - "зірка" першої величини й теоретично підходить  за  рангом.  Чи  Філенко,  наприклад,  чи, наприклад,  Плющ - за своєю величиною вони можуть працювати (Шум у залі. Оплески).

 

     А я вам пропоную хоч раз у житті прийняти правильне рішення - таке, що могло б примирити всіх нас. От розумієте, у кожного з нас є кілька своїх, так би мовити, кульок - кульок зі своєї коробочки. От  погляньте:  тут  кілька  фракцій,  тут  кілька  фракцій.  От є фракція,  вона маленька.  І всі стискають  кулачки:  нехай  Голова парламенту буде з нашої фракції.  Не виходить. Ну, якщо не з нашої фракції, то хоч із нашої половини нехай буде!..

 

     Але для чого ми зібралися тут,  під  оцим  куполом?  Якщо  ми вийдемо з рамок своїх фракцій,  своєї половини - правої чи лівої - і запитаємо:  "Для чого ж ми сюди всі прийшли,  люди добрі?" -  то скажемо:  "Ми прийшли,  щоб створювати тут закони". А якщо ми сюди прийшли для цього,  то давайте швиденько оберемо Голову  й  будемо працювати.

 

     Більше того, якщо ви скажете: "Ну, сьогодні ми не домовилися. Можливо,  домовимося завтра",  - я вам  відповім:  "Хлопці,  немає питань,   давайте  домовлятися".  Я  готовий  укласти  з  будь-ким політичну угоду. Прошу мене уважно послухати.

 

     Праві, ліві, центр домовляються, і коли все злагодиться, коли ви   домовитеся,   хто  буде  Головою  Верховної  Ради,  хто  буде заступниками,  хто керуватиме комітетами,  і у  вас  все  це  буде розписано,  що ось той буде тим, той буде тим і той буде тим, тоді ви скажете: "Олександре Миколайовичу, покидай це місце. Ми тут усе розробили. Тут буде одна людина, тут - друга, тут - третя".

 

     Не така  вже  важка  процедура  усунення Голови:  15 днів - і Голови немає.  Крім того,  якщо вам потрібна моя заява на усунення мене  з поста Голови,  я можу її написати сьогодні (після виборів, звичайно).  І нехай це буде через два  тижні,  через  два  місяці, через  два  квартали  чи через два роки - коли ви домовитеся.  Але давайте подумаємо і зрозуміємо, що нам це треба зробити.

 

     А ще хочу закликати відкинути цей політичний снобізм  -  іди, мовляв,  хлопче,  не  турбуй  нас,  не  турбуй.  Ми  тут  серйозні політичні ідеї виробляємо.  Відкиньмо це  і  давайте  все  ж  таки подумаємо:  кому  з вас буде невигідно,  якщо Головою буде обраний Ржавський?  (Сміх у залі).  Кому буде невигідно?  Якщо людина мені чесно відповість,  десь, може, у глухому кутку тихенько, то, знаю, вона скаже: "Ти правий, усім буде краще".

 

     Люди добрі,  у нас тепер, ви самі знаєте, досить сумний час і скоро можуть початися неконтрольовані соціальні вибухи. Тому я вас дуже прошу прийняти рішення й обрати все ж таки  Голову  Верховної Ради. Час уже вийшов. Давайте почнемо працювати.

 

     А стосовно  зміни Голови,  якщо ви домовитеся потім,  - немає питання. Давайте ми це зробимо.

 

     Усе, що я сказав,  - очевидно,  і я думаю,  кожен із вас десь углибині згоден із цим.

 

     Хочу нагадати,  що  ситуація  в шахтарських регіонах на грані вибуху.  Я сам з Донбасу,  працював на шахті і розумію це. Якщо ми нормально,  легітимно оберемо Голову, то зможемо вийти до шахтарів і взяти на себе відповідальність,  бо  це  вже  буде  парламент  з певною  структурою,  де  є ліві,  є праві,  є центр і є незалежний Голова. І тому парламент буде працювати, творити нормальні закони.

 

     Тож давайте хоч трохи все владнаємо. Нехай уряд працює на те, щоб   виплатити  зарплату,  скільки  можливо.  А  ми  будемо  його контролювати і за  короткий  час,  буквально  за  кілька  місяців, створимо  той  пакет  законів,  який дасть змогу піднятися великій кількості наших людей, які хочуть, повірте мені, хочуть працювати, але сьогодні не можуть.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Шановні депутати,  може,  прислухаємося  до поради Олександра Миколайовича і для економії часу не будемо  ставити  запитання?  У нас   іще   один  претендент  зараз  виступатиме.  Якщо  Олександр Миколайович не наполягає... Нехай будуть запитання?

 

     Хто хотів би поставити  запитання,  запишіться.  Будь  ласка, опублікуйте список.

 

     Депутат Парубок. Будь ласка.

 

     ПАРУБОК О.Н.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Шановний   доповідачу! Скажіть,  будь ласка,  скільки ви витратили коштів на передвиборну кампанію?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ставить запитання  Омелян  Никонович  Парубок, депутат   Верховної   Ради   минулого   скликання,   двічі   Герой Соціалістичної  Праці:  скільки  ви  витратили  коштів   на   свою передвиборну кампанію?

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М.  Добре,  я відповім. На виборчу кампанію хтось витратив 2 тисячі гривень,  хтось  -  300  гривень,  хтось  -  500 гривень.  Я задекларував 32 тисячі гривень.  Думаю, всі це бачили, ця цифра опублікована в газеті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый претендент!  Не считаете  ли  вы,  что  с  каждым  годом возрастает  роль  насилия  в жизни нашего общества,  а роль закона сходит на  нет?  Причем  возрастает  роль  разного  рода  насилия: властного, административного, финансового.

 

     Не считаете   ли   вы,  что  фракции  НДП,  Руха,  зеленых  и об единенных социалдемократов, бойкотируя нормальную парламентскую процедуру,  руководствуются  в  своей политике философией насилия, стремятся перенести в стены парламента атмосферу нигилизма  и  тем самым  разрушают парламентаризм,  обслуживая пиночетовские амбиции некоторых политиков?

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М. Спасибо. По всей видимости, вы хотите обвинить их  в  том (только прошу выслушать меня внимательно),  чего они не делают.  По-моему,  в политике просто нет четкого  перечня  дел  - алгоритма, что надо делать, куда идти, какие действия предпринять. Все пришли сюда и,  так сказать,  с гаплычка решают: "Будем делать то,  будем  делать  то".  То  есть  нам  приходят  на  ум какие-то мгновенные решения:  мы пойдем голосовать, а мы - не пойдем; мы не согласимся  на  пакет,  а  мы  - согласимся.  Ни у правых,  ни,  к сожалению,  у левых нет четко выработанной  линии,  что  делать  в парламенте.  И  тогда  ответьте  мне,  что вы будете делать,  если сейчас те не согласятся и вы не согласитесь?  До каких пор все это будет продолжаться?

 

     Конечно, можно    решать    по    закону.   Парламент   может самораспуститься или Президент его  распустит.  Все  это,  как  мы говорим, по закону. Но кроме закона существует здравый смысл. Люди выполняют закон,  только если он разумный, и не выполняют дурацкие законы,   из-за  которых  55  процентов  нашей  экономики  сегодня находится в  тени.  А  нормальный  закон  не  выполняют  только  3 процента.  Что,  сегодня каждый второй лезет к кому-то в форточку? Нет,  конечно.  Лезет один из сотни,  два из сотни. Это если закон нормальный. А если закон не нормальный, он не работает.

 

     Поэтому у  вас  как у парламентариевзаконодателей должен быть здравый смысл.  Выдержит ли Украина еще одни выборы,  выдержит  ли такую  паузу,  пока  все это будет крутиться?  Есть у вас разумный путь, чтобы люди не страдали? Нет у вас пути. А у вас он есть? И у вас его нет. Вот так.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Черненко Віталій Григорович.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  народний  депутат України (виборчий округ 48, Донецька область).  Александр Николаевич!  Мы с вами  здесь  сидим рядом,  и  у  нас,  так  сказать,  взгляд с галерки.  Вы прекрасно понимаете,  что интеллект нынешнего парламента чрезвычайно  высок. Сегодня  ставка  делается  не  на  то,  чтобы  помирить.  Ситуация просматривается на год вперед.  И  говоря  о  пакете,  надо  четко сказать,  что  в  этот  пакет  хотят  заложить политическую куклу, которая будет превращать парламент в балаган и клоунаду.

 

     Как претенденту на спикерство я хочу задать вам такой вопрос: будем ли иметь моральное право лично я,  вы и другие голосовать за кандидата,  представляющего блок четырех партий - Руха,  свободных демократов  "о" (Сміх у залі),  НДП и зеленых,  которые три недели блокируют  работу?  Я  понимаю,  могут  быть  разные  политические взгляды. Но ведь мы пришли сюда на работу, и нужно отрабатывать. А по сути, все идет к срыву работы.

 

     И еще один вопрос.  Вы не верьте,  что завтра будет  распущен парламент,  ибо следующие выборы будут проходить уже за свой счет. И кого мы изберем? Скажите, вы знаете?

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М.  Я начну со второго вопроса.  Конечно,  вторых выборов Украина не выдержит. Их могут выдержать наши кошельки, но, поверьте, не души наших изможденных избирателей.

 

     А что  касается  срыва  работы   парламента   (вы   говорите, блокируют  те,  блокируют  эти),  я  вам  скажу  так.  Сегодня нет взвешенной политики,  нет  большинства.  Но  когда  дерутся  двое, кто-то должен оказаться умнее, взвешенней. Ведь сколько бы люди ни начинали воен - все равно они заканчивались миром. Поэтому сколько бы  мы  ни  пикировались  в  этом  парламенте,  все  равно  должны закончить миром.

 

     Я призываю  вас  к  об единению,   призываю   подняться   над собственными интересами и сделать правильный выбор.

 

     Тут говорят,  правые блокируют, левые блокируют. Да, согласно Регламенту вроде бы сегодня  правые  блокируют  выборы.  С  другой стороны,  левые,  зная, что Регламент - это вовсе не закон, все же не хотят его изменить.

 

     Конечно, в любом случае должен присутствовать здравый  смысл. Поэтому я и прошу вас всех прийти сегодня к такому соглашению. Это первое.  А  договариваться  друг  с  другом  мы  будем  в  течение последующего  времени.  То  есть  каждый  день  сможет  собираться Согласительный совет фракций,  будут предлагаться  новые  и  новые варианты.  Мы будем договариваться о том,  кто будет спикером, кто будет заместителем. А все остальные будут работать здесь.

 

     Давайте сегодня выберем Председателя,  который  будет  просто руководить  работой  - законодательным процессом в парламенте,  но никак не политическими играми.

 

     Что касается выборов Президента. В томто и дело, что у каждой из  фракций  своя  задача.  Каждая  хочет  видеть  своего будущего Президента на этой трибуне.

 

     Поверьте, я не  буду  еще  Президентом.  Поэтому  давайте  мы поговорим сегодня просто о Голове.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лісогорський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  народний  депутат України (виборчий округ 177, Харківська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич,  я  к вам обращаюсь как к банкиру.  Я понимаю,  что вы знаете экономическую ситуацию в нашей стране,  и хотел  бы  задать вам два вопроса.

 

     В своем  выступлении  вы  говорили,  что из ничего не берется ничего,  в том числе и деньги.  Я согласен  с  законом  сохранения массы.   Понимаю,   что   в   государстве   существовала  какая-то определенная масса денег.  Если у отдельных  людей  по  декларации доходы  в  год  составляют  700 тысяч гривень,  что может остаться остальным людям?

 

     И второй  вопрос  как  к  экономисту.  Зная  политическую   и экономическую ситуацию в стране, как вы считаете, если вас изберут Председателем Верховного Совета,  можно ли вернуть людям  долг  по вкладам,  допустим, предоставляя им лекарства (сегодня многие люди умирают,  не имея возможности их купить), оплачивая энергоносители и используя другие цивилизованные формы расчета?

 

     Спасибо большое.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М.  Спасибо  за  вопрос.  Наверное,  вы давно уже мультфильмы не смотрите,  но хочу сказать, что есть мультфильм про кота  Матроскина,  в  котором тот говорит,  что прежде чем продать что-то ненужное, надо купить что-нибудь ненужное.

 

     Так вот по поводу суммы денег,  которая, на ваш взгляд, якобы есть в государстве вообще. Я не понимаю, что это за подход. Деньги

- они какие-то аморфные.  Разве  деньги  важны?  Важны  финансовые взаимоотношения.

 

     Когда вы  что-то  продаете  за  рубеж,  то  деньги  в Украину поступают.  Когда же вы продаете внутри... Например, дочка продала вам  что-то,  а вы что-то продали ей,  то количество денег в вашей семье  остается  неизменным.  Именно  когда  включаются   элементы внешней торговли, в Украину поступают деньги.

 

     Вы говорите о том, чтобы погашать задолженность по зарплатам, пенсиям в виде предоставления лекарств и всего  прочего.  Конечно, это   как  вариант  можно  допустить.  Но  я  вам  скажу,  что  на сегодняшний день можно и другой порядок принять:  перевести все те задолженности  в  депозитные  вклады.  Потому  что обслуживать эту огромную сумму намного легче,  чем выплачивать ее,  если уж  такое положение и мы ничего не можем сделать.

 

     Ко мне   обращались  избиратели.  Они  говорили,  пусть  хоть какая-то добавка к зарплате, к стипендии будет - хоть что-то. Все- таки было бы лучше, уже была бы какая-то надежда.

 

     Поэтому переоформить  это  как  депозитный вклад в банках,  я думаю,  можно. Для этого, конечно, нужны договоренности с банками. И  они,  безусловно,  могут  быть  достигнуты,  но когда?  Когда в обществе,  то есть в нашей стране,  будут созданы  законодательные условия и страна будет работать и зарабатывать! Почему не покупают облигации Государственного займа, которые выпущены под сумасшедшие проценты?  Потому, что для любого западного банкира 50 процентов - это шок!  Это заработок за десять лет!  И потому еще эти облигации не покупают,  что нет доверия. Ведь при дефиците бюджета почти в 6 процентов и при нынешней законодательной базе у нас не будет  даже теоретической возможности заработать деньги и потом их отдать! Кто же нам даст эти деньги? Никто не даст.

 

     Так давайте вначале  создадим  законодательную  базу,  и  вот тогда уже можно будет говорить о деньгах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу, я і вас теж прошу трошки коротше відповідати.

 

     Слово має депутат Дашутін.  За ним - депутат Самойленко. Будь ласка.

 

 

 

     ДАШУТІН Г.П.,  народний  депутат України (виборчий округ 162, Сумська область).  Шановний претенденте! Чи не здається вам, що ви трохи спрощуєте ситуацію,  коли кажете, що для вас різниці немає - правий бік залу,  лівий бік залу?  І чи не  здається  вам,  що  на сьогодні  стоїть питання державного устрою,  питання про те,  якою буде держава завтра?

 

     Скажіть мені,  будь ласка,  що  вас  все-таки  влаштовує:  чи європейський розвиток нашої держави, чи 70-і роки?

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М.   Дякую.  Я  можу  вам  сказати,  що  сьогодні будь-яка розруха - це погано.

 

     Ви запитуєте, який устрій влаштовує. Устрій нам підказує сама історія.  Давайте  подивимося  на  всі  150 країн,  які є у світі. Давайте подивимося, яким курсом вони йдуть, куди все це приводить. Чи є елементи капіталізму, чи є елементи соціалізму, чи є елементи комунізму?  Давайте  подивимося,  яких  держав  більше.  Не  треба видумувати  зараз  колесо,  щоб  сказати:  "Ні,  ми  підемо  своїм шляхом". Ми не можемо цього робити.

 

     Зрозумійте, наша держава буде все одно йти тим  шляхом,  яким іде вся історія людства.  Вас же не дивує, чому люди і в Африці, і в Європі мають одну голову,  дві руки,  дві ноги.  Вас  же  це  не дивує.  Але ж людство розвивалося по всій планеті.  А чому це все? Тому що природа сама  підказує  оптимальний  шлях  розвитку  -  як фізіологічного, так і суспільного.

 

     Ви хочете знати,  якою я бачу Україну в майбутньому? А тут не треба багато роздумувати. Увімкніть CNN чи європейське телебачення і  подивіться.  Оце  наше майбутнє.  От тут виступають комуністи і кажуть:  ми за багатоукладність економіки.  І  добре,  нехай  буде багатоукладність  в  економіці  і ми будемо жити,  як оті прокляті шведи,  як кажуть.  Розумієте,  це й буде той соціалізм, і не буде нічого  жахливого.  Усі  ми будемо працювати один на одного і один для одного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Самойленко. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  народний депутат України  (багато-мандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).  Голова  Української екологічної асоціації "Зелений світ". Шановний доповідачу! Учора я зустрічався з шахтарями.  Вони поставили мені декілька запитань, і я зумів на них відповісти.  Тому ті,  хто не  може  пообідати,  не зачепивши  зелених,  підійдіть  сюди  до  нас і ми роз'яснимо нашу позицію.

 

     А до вас таке запитання.  Я разом з іще одним комуністом, він сидить тут, привів у Верховну Раду делегацію шахтарів. Вони хотіли зустрітися з керівниками наших фракцій.

 

     Будь ласка,  ви як претендент на посаду Голови Верховної Ради зберіть  керівників фракцій і зустріньтеся з шахтарями.  Тоді я за вас проголосую.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М. Це скоріше пропозиція, ніж запитання. Я згоден зустрітися  з  шахтарями  разом  з  головами  будь-яких  фракцій - зелених, комуністів. У будь-який час. Я працюю з 7 години ранку до 10 години вечора. Я згоден, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  народний  депутат  України (виборчий округ 199, Черкаська   область).   Фракція   комуністів   України.   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Ви  намагаєтеся  бути  об'єктивним,  бо претендуєте на таку високу  посаду.  Прошу  уважно  вислухати  моє запитання й дати відповідь.

 

     Яка ваша  думка  стосовно  того,  що у своїй основі населення України  поділяє  ліві  погляди  й  хоче  жити  в  соціалістичному суспільстві?  То  чи  зможете  ви  переконати  всю праву більшість Верховної  Ради  (і  центр  -  це  права  більшість),  що  Головою Верховної  Ради  всетаки  повинен  бути комуніст Петро Миколайович Симоненко?   Це   буде   схвально   підтримано   лівою   більшістю суспільства, а отже, буде враховано їх бачення розвитку України як радянської і соціалістичної.

 

     Якщо це не вдасться,  то чи не згодні ви,  якщо будете обрані Головою   Верховної   Ради,   провести  всенародний  референдум  і визначитися,  яким шляхом ми повинні йти? Чи будете враховувати цю ліву більшість нашого суспільства?

 

     Дякую.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М.   Дякую  за  запитання.  Але  хто  сказав,  що більшість населення України підтримує ліві ідеї? (Оплески). Багато людей проголосували не за тих,  хто пройшов у парламент,  багато - за незалежних.  А багато й зовсім не прийшли на вибори.  То це  ще треба визначити.

 

     Якщо ви кажете, що потрібен референдум

-- немає питань. Давайте проведемо референдум і давайте працювати.

 

     І референдум будемо  проводити,  і  з  фракціями  будемо  все погоджувати,  а  поки  що  давайте оберемо Голову Верховної Ради і будемо працювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Драголюнцев.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  народний депутат України (багато-мандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутатові Марамзіну Федору Андрійовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  народний депутат України (виборчий округ 104, Луганська   область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Николаевич! По характеру вы, видно, человек напористый. Второй раз выходите  на  эту  трибуну,  и  некоторых  это  прельщает  в вашей позиции.

 

     Первый вопрос.  Не кажется ли вам, что выходя на эту трибуну, вы самоутверждаетесь для дальнейшей работы в большом бизнесе?

 

     Второй. Там  сидят  голодные  шахтеры,  в  том  числе  и ваши земляки из Красного Луча.  В  случае  избрания  вас  Председателем Верховного   Совета  будете  ли  вы  защищать  интересы  шахтеров, машиностроителей, которые не могут добиться своей заработной платы от нынешней исполнительной власти? Они не увидят эту зарплату, как Янтарную Комнату.

 

     И еще один вопрос,  чисто человеческий.  Как вы относитесь  к личностям,  в частности к "политическим шаманам",  таким,  как пан Кравчук?  Он был членом Политбюро  ЦК  КПСС,  сейчас  -  первый  в пятерке об единенных социал-демократов.

 

     Прошлый раз  вы  в  своем  выступлении  выражали  сомнение  в ответственности  коммунистов.  Так  вот  коммунисты   не   боялись ответственности,  когда  возглавили  рабочих,  солдат,  матросов и крестьян в 1917 году. Коммунисты не боялись ответственности в годы Великой Отечественной войны. И сейчас не боятся!

 

     РЖАВСКИЙ О.М.   Спасибо.   Начну   с   первого  вопроса  -  о самоутверждении.  Я уже давно самоутвердился - к 35 годам.  Сейчас мне 40 лет, и давайте закроем этот вопрос.

 

     А если  вы  говорите  о  самоутверждении  в бизнесе,  то что, бизнес в вакууме?  Как  вы  представляете  бизнес  на  необитаемом острове?  Я один самый богатый бизнесмен - и больше ничего.  С кем бизнес? Не с тем ли народом, который здесь вот стоит.

 

     Бизнес не  может  быть  в  вакууме  для  одного   конкретного человека.  Поэтому  то,  что  творится на площади,  меня беспокоит точно так же, как и вас, а может быть, даже больше.

 

     Буду ли я защищать интересы шахтеров?  Я уже сказал,  что сам был шахтером.  И,  конечно,  мои интересы, интересы моего бизнеса, интересы моих детей лежат в  плоскости  интересов  и  шахтеров,  и учителей,  и  всех  остальных.  Все должно развиваться равномерно. Тогда мои магазины будуть торговать,  тогда  мои  установки  будут продаваться,  тогда будет производиться кирпич, люди будут строить дома. Только когда все будет вращаться, тогда все будут работать и все будут зарабатывать.

 

     Как я  отношусь  к  Леониду  Макаровичу Кравчуку?  Я вам могу сказать так:  я отношусь к нему,  как и к любому политику, как и к любому  из вас,  с большим уважением.  Если человек,  имея голову, оказался здесь,  в этом  зале,  он  в  любом  случае,  безусловно, достоин   всяческого   уважения.   Человек,   который  был  первым Президентом нашей державы,  безусловно, достоин уважения. Человек, который   сегодня   ведет  неагрессивную  политику,  тоже  достоин всяческого уважения.

 

     И еще один вопрос был,  вернее не  вопрос,  а,  так  сказать, камень   был  брошен  -  об  ответственности.  Дорогие  мои  люди! Представим,  вы взяли кормило в свои руки.  Не получилось. Украина рухнула,  гражданская война.  Вы говорите: "Хорошо, мы будем нести ответственность".  Ну и что с той ответственности, что с того, что вас,  допустим,  какой-то  суд  осудит  и  скажет:  "Да,  вы  были неправы". Вы с этим согласитесь, но народ ведь погибнет.

 

     Поэтому я и говорю:  не надо брать  на  себя,  ребята,  такой ответственности.  Не ответственность сегодня нужна.  Сегодня нужна взвешенная работа всех.  И надо  брать  крупицы  разумного  знания отовсюду - хоть у правых, хоть у левых, хоть у социалистов, хоть у националистов.  Надо  собирать  самое  лучшее  для   того,   чтобы воплотить здесь, в нашей непосредственной работе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Синенко.

 

     СИНЕНКО С.І.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Масенку Олександру Миколайовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  народний  депутат України (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую, Світлано Іванівно. Шановний Олександре Миколайовичу!  Мені цей ваш другий виступ більше сподобався,  коли ви переконливо  так  доводили,  що  нам  треба  діяти  за  якимось правилом,  за законом, за Регламентом при обранні Голови Верховної Ради.  Я дивлюся, навіть Заєць уже почав переконуватися в тому, що так  справді  треба  робити.  Але в другій частині ви почали знову говорити про те,  що  треба  якогось  консенсусу  досягати,  треба взаєморозуміння.  Так  усе-таки,  якою  є  ваша позиція,  як треба Голову обирати:  за Регламентом чи щось іще видумувати, нове якесь колесо?

 

     І друге запитання.  У мене в душі сумнів,  може, і є стосовно того,  чесно ви свої доходи заробили чи нечесно,  та я не можу вам пред'явити претензії.  Але скажіть, чесно ви вчинили по відношенню до товаровиробників (про яких  ви  казали,  що  вони  всі  повинні закрутитися), коли брали високу процентну ставку за кредит? І яку, якщо можна, скажіть.

 

     І якщо ви будете Головою Верховної Ради,  то чи повернете  ви свою  діяльність  так,  щоб  така  процентна  ставка  в Україні не застосовувалася?

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М. Дякую. Коротко. Як обирати Голову? Звичайно, є Регламент,  і  ми наче б повинні його виконувати.  Та я вам тут же поставлю запитання, пробачте мені: а скажіть, вас треба було довго переконувати,   щоб   проголосувати   зміни   в   Регламенті,  щоб позафракційні були поза радою фракцій? (Оплески).

 

     Якщо для вас було легко  змінити  Регламент,  то  його  можна змінити.  Ради  Бога!  Але ж це нічого не дасть.  Навіщо ми будемо переливати з пустого в порожнє,  знаючи, що не буде ніякого сенсу. Тому давайте не робити зайвих рухів. Оберемо Голову за стандартною процедурою. Є кандидати, давайте сьогодні після обіду проголосуємо одностайно, оберемо Голову, а завтра почнемо працювати.

 

     Що стосується відсотків за кредити, то я казав, що неможливо, щоб один якийсь банк,  чи  якась  установа,  чи  якийсь  бізнесмен працював так, а не інакше. Банк - як магазин, тільки товар у нього специфічний: гроші. Він купує ці гроші і продає.

 

     Якщо гроші  купуються  під  депозит...  Ну,   візьміть   свою зарплату  і  завтра 500 гривень покладіть на депозит.  Вам відразу дадуть 30 відсотків річних.  А скільки банк,  заплативши  податок, може взяти з людей?  Ну,  звичайно,  50 чи там 45 відсотків. Тобто трошки набавив і продав. Це ж зрозуміло.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Хмельовий.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  народний депутат  України  (багато-мандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  В конце 80-х годов  частное  предпринимательство  возникло  в  форме кооперативов:  в  строительстве,  в  сельском  хозяйстве и в сфере производства.  Оно служило для того, чтобы заполнить нишу, которую государство не заполняло,  и,  так сказать, помогало предоставлять дефицитные услуги, выпускать дефицитные товары.

 

     Но сейчас положение резко изменилось. 90 процентов предпринимателей заняты не в сфере производства,  а в сфере  посредничества,  проще   говоря,   занимаются   узаконенной спекуляцией.  Скажите, пожалуйста, нужны ли для страны, для народа такое предпринимательство,  такой бизнес?  Ведь  еще  в  годы  так называемой    перестройки    ставилась    задача    убрать    даже государственные склады, базы, чтобы сократить число посреднических структур.

 

     Второй вопрос.  Если  я  правильно понял из вашей декларации, ваш годовой доход составляет 700 и даже более  тысяч.  Значит,  вы получили высокую прибыль. Значит, вы нормально сработали. А какой, если не секрет, вы заплатили налог, ваша фирма?

 

     И потом,  поскольку уж вы говорили о картах,  тузы от четырех партий  - это Кравчук,  Марчук,  Плющ - боятся вступить в открытую борьбу с  коммунистом  -  нашим  лидером.  Как  вы  считаете,  это трусость?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М.  Я  понял  вопросы.  Насчет  заработанных мною денег. Все уплачено согласно законодательству. Я прошу учесть, что это не доход моей фирмы, а мой доход как гражданина. Сколько фирмы заработали, я не знаю. Они работают.

 

     А что  касается  политических  лидеров,   которые,   как   вы говорите,   боятся  или  не  боятся,  то  могу  сказать,  что  это несерьезное обвинение. Я думаю, это просто непонимание того курса, которым надо идти.  Сейчас сложилась ситуация,  когда одна прямая, нормальная линия,  ведущая к какому-то результату,  отсутствует. А делать  бесполезные выбрыки умным и уважаемым людям,  конечно,  не пристало.  Нет четкого понимания, что мы сделаем вот этот ход, вот этот и этот и получим вот это.  Нет ответа,  понимаете. Вот почему эти люди не выставляют сегодня своих кандидатур.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Яковенко.   Будь   ласка,    Олександре Миколайовичу. Він не бере слова.

 

     Депутат Медведчук.  Теж  не  бере слова.  Я так зрозумів,  що відповідями задоволені.

 

     Спасибі вам  велике  і  теж   бажаємо   вам,   як   і   Петру Миколайовичу,  успіхів  у цій складній процедурі обрання на посаду Голови Верховної Ради.

 

     Оголошується перерва до 12.30.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

 

     України КОСТЕНКО Ю.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Є  невеличка  зміна  у роботі Президії. На прохання Павла Івановича цю частину пленарного засідання проведу я,  а він має відлучитися в термінових  справах. Не буде заперечень? Дякую за підтримку.

 

     Слово для   виступу  надається  народному  депутату  Вітренко Наталії Михайлівні як кандидату на посаду  Голови  Верховної  Ради України.

 

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська область).  Шановні депутати!  Вибори Голови Верховної Ради перетворилися на непримиренне протистояння між блоками комуністів, соціалістів і "Громади",  з одного боку,  та  Соціал-демократичної (об'єднаної)  партії,  Партії зелених,  Руху і НДП - з іншого.  Ця непримиренність  не  просто  дискредитує  парламент,  а   закладає передумови для розпуску новообраного парламенту і введення прямого президентського правління.

 

     Прогресивна соціалістична партія  України  категорично  проти такого розвитку подій. Ми усвідомлюємо глибину трагедії держави, в яку втягнули нас реформатори.  І прийшли ми до Верховної Ради  для того,   щоб  не  допустити  національної  катастрофи,  колонізації України.  За  нашими  оцінками,  розроблений  західними  фахівцями сценарій  знищення  України  як  конкурента  і  впровадження цього сценарію керівництвом України дали свої закономірні результати.

 

     Нинішня ситуація  в  Україні  має  всі  ознаки   національної катастрофи.   Факти   говорять   самі   за  себе:  обсяг  валового внутрішнього продукту держави з 1990 по 1997 рік  знизився  на  60 відсотків;   за   виробництвом   основних   видів  промислової  та сільськогосподарської продукції Україна відкинута на  20-30  років назад.

 

     Навіть товарів народного споживання, дефіцит яких у державі в 1990 році був істотним,  Україна в 1997 році спромоглася  виробити лише чверть рівня 1990 року.

 

     Жахливими темпами зростає товарна залежність України.  Імпорт на сьогодні досягає майже половини  обсягу  валового  внутрішнього продукту. В експорті зростає частка сировини. В імпорті - навпаки, частка складних продуктів з високим рівнем доданої вартості.

 

     Україна, ще недавно одна з найрозвиненіших країн Європи, одна з   шести   країн   світу,   що   мають  повний,  закінчений  цикл літакобудування, все стрімкіше скочується до рівня відсталих країн третього світу.

 

     З початку  цих реформ,  з моменту ліквідації централізованого планування і ліквідації всіх форм контролю в державі розкрадається бюджет,  державні ресурси розтягуються по кишенях спритних ділків, незважаючи на те, якого кольору партійний квиток у кишені, чи його взагалі немає.

 

     Водночас у   шалених   обсягах  не  сплачуються  податки;  40 мільярдів доларів  відплило  з  України  за  кордон;  п'ять  тисяч кваліфікованих  кадрів  -  докторів  і кандидатів наук теж поїхали працювати за кордон;  43 відсотки грошового обігу  -  поза  касами банків.

 

     Обсяги тіньової  економіки  України  в  1997  році оцінюються щонайменше в 46-47 відсотків валового внутрішнього продукту.

 

     Стрімко зростає ступінь  бартеризації  економіки.  Бартер  як форма   збагачення   директорату  й  неконтрольованого  ошукування трудящих стає єдино можливою формою існування виробництва.

 

     Так, якщо  в  першому   кварталі   1997   року   промисловими підприємствами  на  умовах  бартеру  було  реалізовано 32 відсотки продукції, то за дев'ять місяців 1997 року - вже 43 відсотки, а за 1997  рік  у  цілому  -  45 відсотків.  Тобто половина промислової продукції нині виведена із сфери грошового регулювання.

 

     Про село і гроші - годі й говорити.  За  нинішніх  реформ  ці поняття стали несумісними.  Цілеспрямовано,  сплановано знищуються колективні   сільськогосподарські   підприємства.   Село    просто пограбоване,  згвалтоване і кинуте на подальше вимирання.  На селі не  тільки  забирають  продукцію  і  не  дають  грошей.  Там   уже закривають лікарні,  змінюють учбові плани в сільських школах, щоб неосвічені селяни якнайшвидше перетворилися на тяглову худобу  для нових   панів.  Бо  на  порядку  денному  у  збанкрутілого  режиму розпродаж землі.  Саме для того,  щоб  скупити  за  безцінь  землі України,  іноземні інвестори й розкрутили такий сценарій реформ. І розплачуватися  за  банкрутство  режим   сподівається   землею   і високоліквідними підприємствами України.

 

     Ось під    що    в    кінцевому    результаті   вибудовується вибухонебезпечна піраміда облігацій внутрішньої державної  позики! І  вже  пішли гуляти по світу українські єврооблігації.  Ви тільки зважте:  у 1995 році було випущено ОВДП на 30,4 мільйона  гривень. Ними було покрито 7,4 відсотка дефіциту бюджету.  В 1996 році ОВДП було випущено  більше  в  10,3  раза,  тобто  на  3  мільярди  135 мільйонів  гривень,  і  ними  було  покрито  37 відсотків дефіциту бюджету.  У 1997 році випущено ОВДП ще в 2,5 раза більше  -  на  8 мільярдів  51  мільйон  гривень,  і  ними покрито вже 60 відсотків дефіциту бюджету.  Безсумнівно,  погіршення ситуації буде і в 1998 році. Вже за перший і другий квартали за рахунок майже всіх коштів бюджету і грошової емісії погашаються ОВДП. І зростає оця піраміда за  рахунок  не тільки ОВДП,  але й закордонного розміщення цінних паперів - єврооблігацій.

 

     Шалені ставки  по  внутрішніх  (46-49  відсотків  річних)   і зовнішніх  (16-17 відсотків річних) облігаціях демонструють агонію режиму, який іде на всі тяжкі гріхи, аби утриматися при владі.

 

     Іноземні інвестори вважають  ризик  інвестицій  в  ОВДП  дуже високим,  тому  й  відмовляються  реінвестувати  одержані  за ОВДП кошти. Починаючи з вересня 1997 року Національний банк України був змушений  піти на значні витрати валютних резервів,  а це,  в свою чергу, зумовило неухильне падіння гривні. Воно триватиме і надалі.

 

     Бюджетна лихоманка не дає змоги  раціонально  використовувати врятовані від розкрадання гроші. Дріб'язкові суми, що залишаються, безсистемно кидаються то шахтарям,  то вчителям.  Ясна річ,  це не розв'язує проблеми в цілому.

 

     Обсяги ж  капітальних  вкладень  загрозливо  наближається  до критичної межі. Так, у 1997 році вони становили 17 відсотків рівня 1990 року. Проїданням національного багатства, його перерозподілом і  розкраданням  зумовлюється  обвальне  падіння  життєвого  рівня населення.  При  величині  межі  малозабезпеченості  у 93 гривні в березні 1998 року середній  розмір  пенсії  становив  60  гривень, мінімальний розмір - 16,6 гривні. Тобто практично всіх пенсіонерів (підкреслюю: всіх 14 мільйонів пенсіонерів) примушують голодувати.

 

     Таке ж ставлення режиму і  до  працюючих.  Реальна  заробітна плата  в  березні  1998  року становила в середньому 35,3 відсотка рівня 1990  року,  тобто  зменшилася  втричі.  Так  це  ж  середня заробітна   плата!   А  різниця  між  мінімальною  і  максимальною зарплатою на сьогодні, за офіційними даними, - більш як 100 разів. Тобто середній показник є фіктивним.

 

     Та й  заборгованість  із  заробітної плати і пенсій продовжує зростати. На 1 квітня 1998 року заборгованість із заробітної плати перевищила  5,3  мільярда  гривень,  із  пенсій  - досягла майже 2 мільярдів гривень. Про стипендії та різні виплати годі й говорити. Ані дітей,  ані молодь, ані інвалідів цей режим за людей зовсім не вважає.  Бо за 5 гривень не можна місяць годувати  дитину,  на  16 гривень  не  може  прожити студент,  на 42 гривні допомоги не може прожити безробітний. Та ще й ці гроші місяцями не виплачують. Тому в країні і зростають злочинність, проституція, наркоманія.

 

     На сьогодні  в  Україні  -  500  тисяч  наркоманів,  65 тисяч розповсюджувачів наркотиків,  9 мільйонів робочих місць  втрачено. Безвихідь,  відчай,  жебрацтво, голод стали нормою життя мільйонів наших співгромадян - чесних,  трудящих,  талановитих людей,  їхніх дітей і онуків.

 

     Все загрозливішим  стає  розкол України на Схід і Захід через насильницьку не просто українізацію, а галицизацію України.

 

     Лічені місяці залишається існувати державі  на  такому  шляху реформ.  Кінцевим  його  результатом  стане повна фінансова криза, масове банкрутство банків  і  підприємств,  розорення,  здичавіння населення.

 

     За таких  умов  війська  НАТО  забезпечать завершення процесу колонізації України.

 

     Принципово важливо з'ясувати,  які причини такого становища в державі:  чи  це  об'єктивний  процес розпаду великої держави,  чи результат суб'єктивних дій певних кіл, окремих особистостей.

 

     Прогресивна соціалістична партія України вважає,  що все  те, що   відбувається   в   країні,   є   результатом   реваншу  класу партійногосподарської номенклатури,  який  хотів  матеріалізувати, капіталізувати   своє  "телефонне  право",  відверто  хотів  стати власником майна  і  землі  в  Україні.  Для  цього  потрібно  було розтрощити  велику  державу  -  Радянський Союз,  розтягти його по хуторах і якнайшвидше приватизувати. Ось для чого партноменклатура свідомо  вивела на поверхню націоналістів усіх мастей і заручилася підтримкою Заходу,  підтримкою  як  політичною,  так  і  валютною. Трудящі виявилися не підготовленими до опору цій навалі.

 

     Партійно-господарська номенклатура     становила    абсолютну більшість депутатів Верховної Ради дванадцятого  скликання  -  387 депутатів-комуністів. Саме вони 24 жовтня 1990 року у цій сесійній залі  вчинили  конституційний  переворот,  зупинивши   дію   трьох найсуттєвіших  глав  Конституції:  глави  2  "Економічна система", глави 16 "Державний план економічного і  соціального  розвитку"  і глави   17   "Державний   бюджет  Української  РСР".  Таким  чином загальнонародна власність залишилася незахищеною,  бюджет  і  план втратили  норму  закону.  Було  дано  старт  розграбуванню  майна, бюджетів, державних резервів.

 

     Заради своїх   корисливих   інтересів   партійно-господарська номенклатура продала державу, зрадила свій народ, віддавши його на поталу  Міжнародному  валютному  фонду.  Усі  вимоги   міжнародних фінансових  організацій  були  введені в норми закону,  бо кредити надавали тільки під умови проведення реформ.

 

     Міжнародний валютний фонд висунув такі економічні умови.

 

     Перша - лібералізація цін, зовнішньої торгівлі, курсу власної валюти.

 

     Друга -   макроекономічна   стабілізація,   тобто  скорочення дефіциту бюджету через скорочення  підтримки  державного  сектора, сільського   господарства.  Це  означає  знищення  енергетичної  і продуктової бази  України.  А  знищення  енергетичної  бази  -  це знищення перш за все вугільної промисловості як основної складової частини  нашої  енергетичної  бази.  Макроекономічна  стабілізація також  передбачала  скорочення  фінансування  соціальних  програм, допомоги,  скорочення  фінансування  освіти  і  охорони  здоров'я, збільшення тарифів на житловокомунальні послуги тощо.

 

     Третьою економічною  умовою  надання кредитів МВФ була масова приватизація: житла, підприємств і в кінцевому результаті - землі.

 

     Зовнішніми умовами кредитів  МВФ  було  розірвання  стосунків перш  за  все  з  Росією  і  Білорусією,  з  іншими  країнами СНД, недопущення  будь-яких  можливих  форм  співпраці   -   участі   у Міжпарламентській Асамблеї,  Митному союзі. Ці кредити стимулювали початок  торговельної  війни  з  Росією.  Вони  примусили  Україну розпочати шлях вступу до НАТО.

 

     Політичними умовами кредитів МВФ було запровадження інституту президентства  -  так  легше  було  проводити  реформи,   потрібні західному капіталу; обмеження функцій парламенту і в обов'язковому порядку прийняття такої Конституції,  яка  б  захищала  в  Україні інтереси західних хазяїв і вітчизняного приватного капіталу.

 

     Партійно-господарська номенклатура  разом  з рухівцями всі ці умови прийняла і виконала.  У  1992  році  урядом  був  підписаний Меморандум про зобов'язання перед МВФ і з червня 1992 року Україна була втягнута в кабалу до фінансового монстра.  Ось хто  справжній диригент усіх реформ в Україні!

 

     З року   в  рік  умови  кредитів  стають  усе  жорсткішими  і принизливішими для України.  Зовнішній борг України вже  перевищив 10  мільярдів доларів і на його покриття з бюджету 1998 року треба виплатити не менш як 11 відсотків видаткової  частини  бюджету.  І головне, що всі умови кредитів МВФ спрямовані на придушення нашого виробництва  -  придушення  податками  й  товарною   інтервенцією, придушення    кабальними    ставками    банківських   кредитів   і приватизацією,  що руйнує єдиний технологічний  процес.  Та  ще  й кредити  даються  чи  то  в  товарній  формі,  чи незрозуміло яким ноу-хау, чи оплачується за шикарними розцінками невідомо яка праця сумнівної якості консультантів - їм платять по 700 доларів на день за рахунок кредитів!..

 

     Усю відповідальність   за   злочинну    політику    знищення, розграбування  держави  ми  покладаємо  на  Президентів  України - Леоніда Кравчука та Леоніда Кучму,  на сформовані  ними  уряди  на чолі  з  Масолом,  Марчуком,  Лазаренком,  Пустовойтенком і на тих депутатів Верховної Ради дванадцятого й тринадцятого скликань, які своїми  голосами всі вимоги Міжнародного валютного фонду поклали в основу законодавчої бази держави.

 

     Найчорніші сторінки у знищення  України  як  держави  вписала Верховна  Рада  тринадцятого  скликання.  Не  тільки практично всі кабальні кредити МВФ були нею  ратифіковані,  не  тільки  злочинні програми  діяльності урядів за рецептами МВФ були нею прийняті,  а уряду  Пустовойтенка  взагалі  дозволено  працювати  вже  протягом десяти  місяців без всякої програми,  без всяких зобов'язань перед народом України  й  парламентом.  Не  тільки  антинародні  бюджети приймалися  будь-якими способами.  Найстрашніше те,  що була здана влада,  був   зруйнований   парламентаризм.   Вищий   законодавчий представницький  орган держави втратив функції формування уряду та контролю  за  його  діяльністю,   функцію   вироблення   стратегії зовнішньої   політики  держави,  функцію  контролю  за  виконанням законів у цілому.

 

     На порушення    Конституції    240    депутатів     підписали Конституційний   договір,   під  впливом  якого  суспільству  була нав'язана Конституція,  що закріпила зміну  суспільного  ладу,  по суті, вибудувала буржуазну тоталітарну державу.

 

     Пригадаймо, чиїми  руками  все це робилося і хто був головним диригентом.  Саме Олександр Мороз,  який зараз утік з Президії, по 20,  по  30  разів,  порушуючи всі норми Регламенту й Конституції, ставив на голосування прийняття цих  законів,  програм,  бюджетів, Конституції,   примушуючи   депутатів  працювати  вночі.  Ганебної конституційної ночі було зруйновано волевиявлення народу,  яке він висловив на референдумі 1 грудня 1991 року.

 

     Зрозуміло, що   саме   в   таких  реформах  були  зацікавлені центристи,  рухівці,  націоналісти.  Але  історична   правда   (не міжпартійні   ярлики)  вимагає  того,  щоб  ми  не  забували  всіх прибічників режиму. А до них повністю належать депутати-соціалісти та   депутати-селяни   на   чолі   з   Морозом  і  значна  частина депутатів-комуністів на чолі  з  Симоненком.  І  не  треба  дурити населення України,  дурити чесних рядових комуністів, що ви, Петре Миколайовичу,  непричетні до прийняття  Конституції.  Ви  особисто проголосували  в третьому,  вирішальному,  голосуванні за введення Конституції 1996 року в дію.  І ще 40 комуністів  проголосували  з вами.  Так  через ці 338 голосів і лягла страшним тягарем на плечі народу України нова Конституція 1996 року.

 

     А які ще ганебні  закони  прийняті  парламентом  тринадцятого скликання?  Чого варті програми приватизації,  встановлення рівнів мінімальної заробітної плати  і  пенсії  -  15  гривень?  Згадаймо "закон Чижа - Пинзеника",  прийнятий у лютому 1996 року, жалюгідні спроби  компенсації  трудових   заощаджень,   податкові   зашморги виробництва Терьохіна "енд компані" та багато-багато інших.

 

     Хочу нагадати,   що   наша   боротьба   проти   такого  курсу економічних  і  політичних  реформ  була  непримиренною.   Жодного голосування,  жодної  підтримки щодо їх впровадження з нашого боку не  було.  Навпаки,  я  стала  на  чолі  вчених,  які   розробляли антикризові  програми.  У 1992 році,  в 1993 році,  нарешті в 1994 році під моїм  керівництвом  були  розроблені  "Основні  засади  і напрями становлення економіки України в кризовий період".

 

     У 1995  році  з  цієї  трибуни  я  доповідала  про економічну програму недопущення національної катастрофи, а в травні 1998 року я   разом   з  20  академіками  Української  академії  економічної кібернетики   запропонувала   парламенту   і   Президенту    Кучмі "Національну  програму  виходу з економічної кризи та економічного відродження України".

 

     Я стверджую,  що,  радикально  змінивши  курс  економічних  і політичних реформ, можна за три місяці зупинити розвиток кризи, за три роки вивести Україну з неї.  Але для  того,  щоб  це  зробити, потрібна міцна законодавча база. Яка ж саме?

 

     Треба негайно   змінити   систему  оподаткування.  Податковий кодекс,  концепцію якого ми розробили,  про що я доповідала з цієї трибуни  1 жовтня 1996 року,  повинен бути спрощеним,  а податкова система прозорою і привабливою для виробника.

 

     Замість непрямих податків потрібні прямі податки:  податок на прибуток підприємств,  на землю, на фонд заробітної плати - це для виробництва;  прогресивні податки на доходи й  податок  з  продажу

-для споживачів;  спеціальні податки з певного цензу,  які повинні нараховуватися  (податки   на   спадщину,   на   нерухомість,   на транспортні засоби), - це податки з багатих людей.

 

     Треба негайно  змінювати систему ціноутворення,  тобто робити її системою з фіксованими, регульованими й вільними цінами.

 

     Треба негайно вводити  мораторій  на  приватизацію,  приймати Закон  про  націоналізацію  і  розбиратися з кожним приватизованим об'єктом окремо.

 

     Треба негайно згортати систему ОВДП - і  це  відразу  знизить процентні  ставки  за кредит,  не буде стимулювати інфляцію.  Крім того треба законодавчо врегулювати діяльність  банків  в  Україні: створити   потужні   державні   банки   і   регулювати  діяльність комерційних банків.

 

     Кредитні ресурси держави  треба  поповнити  через  індексацію кредитів,  які були видані комерційними банками в 1992, 1993, 1994 роках як безпроцентні. Багато їх не повернуто зовсім.

 

     Треба навести  порядок  з  поверненням  вивезених  за  кордон валютних   ресурсів.  При  цьому  можуть  використовуватися  різні механізми  стимулювання  повернення  коштів.  І  держава   повинна гарантувати,  що та частина, яка буде дозволена до використання (а це може бути 20,  30,  40 відсотків - залежно від  суми  вивезених коштів),  буде  вкладена  в цільові програми під гарантовані 10-12 відсотків річних.  Невже 4 мільярди гривень - це  так  багато  для того,  щоб підняти вугільну галузь?  Це абсолютно небагато.  Можна знайти такі кошти за місяць,  аби були політична воля  і  розум  у державних діячів.

 

     Невже не  можна припинити знущатися над трударями і повернути їм їхні трудові заощадження?  Всі ж розуміють,  що ці  заощадження нікуди не зникли - вони перерозподілені в країні:  вони в шикарних віллах,  приватних літаках,  яхтах,  готелях,  контрольних пакетах несподівано скуплених акцій. Все це треба обрахувати, все це треба обкласти податками, і тоді держава матиме власні кредитні ресурси. Безумовно, треба денонсувати договір з Міжнародним валютним фондом і витягти Україну з фінансової кабали.

 

     Треба негайно  прийняти  Закон  про  амортизацію,   припинити конфіскацію законних ресурсів кожного підприємства - ресурсів, які повинні використовуватися на модернізацію,  оновлення, капітальний ремонт  основних  фондів.  Злочинні  дії  уряду щодо запровадження понижуючих коефіцієнтів і конфіскації  амортизаційних  відрахувань до  міфічних  цільових  фондів  створюють  величезну небезпеку для держави,  бо  ступінь  зносу  основних  фондів  на  залізниці,   в комунальному господарстві, металургії, енергетиці та інших галузях вже перевищує критично можливий рівень.

 

     Треба негайно вживати протекціоністських заходів у  зовнішній торгівлі,  щоб в Україну ввозилися лише товари критичного імпорту, вони  можуть  ввозитися  без  мита  чи  за  мінімальними   митними ставками.   А   інакше  вітчизняне  виробництво  нам  не  підняти, вітчизняний ринок не захистити!  I ніяких, ясна річ, договорів про вільну  торгівлю  -  тільки  договори  про  економічну  співпрацю, регульовані експорт та імпорт.

 

     Законодавча база захисту вітчизняного  виробництва  органічно передбачає  і негайне прийняття законів про оплату праці в повному обсязі, де б рівень мінімальної заробітної плати встановлювався на 25  відсотків  більший,  ніж  прожитковий  рівень (на сьогодні він становить 115  гривень),  де  б  регулювався  максимум  заробітної плати,  де  б  передбачалася  щомісячна  індексація  відповідно до інфляції  і  визначалася  відповідальність  за  затримку   виплати заробітної плати і пенсії.

 

     Потрібна радикальна пенсійна реформа, сутність якої полягає в тому,  що розмір пенсії повинен визначатися тільки у відповідності зі  стажем і умовами праці.  Ніяких пенсій держслужбовцям!  Ніяких надбавок одинакам!  Бо все це вносить розбрат і  несправедливість, ображає  стареньких  бабусь і дідусів,  які просто ростили дітей і чесно працювали.  I тут немає законодавчих проблем,  було  б  лише наше бажання і достатній рівень професіоналізму. А кошти в державі є.

 

     Вони будуть виявлені відразу, як будуть відтворені контроль і облік.  I  контроль  має  починатися  з трудових колективів,  як і відповідальність за виробничий процес,  як і  участь  у  розподілі прибутків,  в  укладанні  контрактів.  Ось чому терміново потрібно прийняти  Закон  про  трудові  колективи,  проект   якого   ми   з Володимиром  Марченком  розробили  і внесли до парламенту в серпні 1997 року.

 

     Для того щоб уряд прийняв дієву  програму  своєї  діяльності, Верховна   Рада   повинна   не   тільки  прийняти  основні  засади внутрішньої політики,  але й визначити основні  засади  зовнішньої політики.  Хто  наш  стратегічний  партнер?  Ось  у  передвиборній програмі "Громади" записано,  що наш стратегічний партнер  -  США. Соціалісти записали, що вони за поновлення пріоритетних зв'язків з країнами  Близького  Сходу  і  Африки.  Прогресивна  соціалістична партія  вважає  стратегічними  партнерами  Росію і Білорусію.  Щоб з'ясувати,  чого хоче наш  народ,  треба  провести  всеукраїнський референдум.  Бо  це  -  принципове  питання,  який  вектор  нашого розвитку.  Якщо з Росією,  то треба входити  до  Міжпарламентської Асамблеї,  до Митного союзу, будувати партнерські дружні відносини з братніми країнами.  Тоді будуть розвиватися і літакобудування, і суднобудування,  і  високі технології.  Якщо ж підемо шляхом Руху, "Громади",  соціалістів,  то Україна  стане  сировинним  придатком Заходу і буде розчавлена чобітьми НАТО.

 

     Всеукраїнський референдум   повинен   дати   відповідь   щодо проблеми російської мови.  Ми за офіційно  визнану  двомовність  в Україні, за припинення дискримінації російської мови - рідної мови більшості населення України.  Ми за те,  щоб  земля  залишалась  у загальнонародній власності,  за недопущення купівлі-продажу землі. Ми за те,  щоб освіта і охорона здоров'я були безплатними. I народ має висловитися з цих питань.

 

     Для здійснення  всіх  цих перетворень,  безумовно,  необхідні конституційні зміни. Ми - за ліквідацію інституту президентства. I тоді зникне протистояння гілок влади. Більшість парламенту сформує уряд і відповідатиме за його діяльність.

 

     Ми за те,  щоб суди обиралися кожні п'ять років, щоб прокурор призначався   і   звільнявся   Верховною  Радою.  Ми  за  те,  щоб конституційно  були   гарантовані   права   трудових   колективів, профспілок,  щоб  були  гарантовані  права громадян на роботу,  на освіту, на охорону здоров'я тощо.

 

     Безумовно, треба  вносити  зміни  до   Закону   про   вибори, відмінити ці штучні "дахи" - партійні списки,  висувати кандидатів лише  трудовими   колективами,   таємним   голосуванням,   жорстко контролювати  виборчі  фонди і ефірний час,  давати виборцям право відкликання депутата в будь-який час,  встановити заробітну  плату депутату  на рівні зарплати членів того трудового колективу,  який його висунув до  влади.  I  ніяких  пільг,  ніякого  депутатського імунітету! Саме тоді влада буде із трудящих, заради трудящих і під контролем  трудящих.  I  вже  які  політичні  сили   прийдуть   до парламенту, якою буде довіра, залежатиме від народного вибору.

 

     На вирішення всіх цих проблем, шановні депутати, в нас обмаль часу,  тому треба принципово змінити організацію роботи  Верховної Ради.

 

     Що саме?  Дуже  коротко.  Пленарні  засідання треба проводити лише три-чотири дні на місяць, а всю роботу перенести в комітети і фракції.  Треба запровадити таку норму: законопроект розглядається тільки два рази: перший раз - голосується концепція і другий раз - приймається в цілому.

 

     Необхідною умовою  прийняття  законопроекту і внесення його в сесійну залу  повинно  бути  погодження  його  як  мінімум  трьома фракціями,  тобто  проект  повинен  набрати  більшість  голосів до внесення на розгляд до зали.  I право доповідати в  залі  надавати тільки   ініціаторам  проекту  закону  і  тим  опонентам,  які  не підтримують проект. Ввести відповідальність депутатів за прийняття законів.

 

     Також треба  створити трудовий колектив депутатського корпусу і контролювати використання бюджетних коштів.

 

     Я хочу сказати, що фракція Прогресивної соціалістичної партії прийшла  в  парламент  для  здійснення  докорінних  змін  у  курсі економічних та політичних  реформ.  Ми  бачимо  вихід  з  кризи  в соціалізації  економіки  і  відновленні влади трудящих.  Ми будемо робити все для побудови  соціально  справедливого  суспільства,  в якому немає експлуатації людини людиною.  Ми за Україну радянську, за Україну соціалістичну!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Михайлівно. Будь ласка, запишіться для запитань. Увімкніть систему.

 

     Слово надається народному депутату Лимар.

 

     ЛИМАР Н.О.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прогресивна соціалістична партія  України.  Наталіє Михайлівно,  ви обрані від Конотопського виборчого округу. Які ви бачите проблеми боротьби із злочинністю і корупцією в Сумській області?

 

     Крім того,   в  мене  ще  кілька  запитань.  Яким  ви  бачите управління  державним  сектором  економіки?  Якою   повинна   бути законодавча база для цього?  І ще,  будь ласка, розкрийте механізм повернення заощаджень населенню.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Щодо  криміналізації  в  Сумській  області.  Я переконана,  що  це  є  проблемою  в  цілому в Україні.  Просто ми побачили весь цей жах на Сумщині, де губернатор області, а зараз - голова  обласної  ради  Єпіфанов  "прокручує" бюджетні кошти через приватну комерційну фірму,  вчиняє інші порушення закону,  а  його прикриває  прокуратура  на  чолі  з обласним прокурором Сухоносом. Тому  ми,  зробивши  всі  наші  висновки,  подали  їх  виконуючому обов'язки  Генерального  прокурора  України Ференцу і Президентові України Кучмі для  того,  щоб  вони  робили  висновки  щодо  своїх кандидатур.  Я  переконана,  що  відновлення  контролю та обліку й покарання за невиконання законів змогли б ліквідувати  корупцію  в Україні.

 

     Проект закону    стосовно   управління   державним   сектором економіки підготовлений тим комітетом,  в якому  я  працюю,  тобто Комітетом  з  питань  економічної  політики та управління народним господарством.  Такий закон конче необхідний,  тому  що  державний сектор сьогодні розкрадається директоратом,  який чомусь забув, що директори - державні службовці, менеджери, а не приватні власники, які  роблять  що  хочуть.  Міністерство  ж повинно контролювати цю систему і здійснювати управління.

 

     Стосовно заощаджень населення.  Ви  знаєте,  що  в  цій  залі голосували  і  за  дуже недолугий закон,  який ніхто не збирається виконувати,  і за той бюджет не  ми  з  Марченком!  Ми  голосували завжди  проти  цих  антинародних бюджетів,  а тому нехай беруть на себе відповідальність за них ті,  хто  голосував  за.  А  в  цьому бюджеті  закладені кошти на компенсацію трудових заощаджень,  і ці жалюгідні кошти не виплачуються!  Ми ж виступаємо за те,  щоб були створені  спеціальні  фонди  (саме за рахунок індексації кредитів, взятих у комерційних банках).  І треба (за нашими розрахунками  це можна   зробити   за   2   роки)   повністю   компенсувати   людям проіндексовані трудові заощадження в Ощадному банку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Кучеренку.

 

     КУЧЕРЕНКО О.Ю.,  народний депутат України (виборчий округ 80, Запорізька область). Прошу передати слово депутату Журавському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С., народний депутат України (виборчий округ 68, Житомирська   область).  Голова  Християнськодемократичної  партії України.  Шановна Наталіє Михайлівно!  Ви піддали обструкції майже всі  політичні сили українського суспільства.  Прошу відповісти на запитання:  хто  ж  вас  у  цьому  парламенті  підтримає?  На  чию підтримку ви розраховуєте?

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Ви   знаєте,   і  в  цьому  парламенті,  і  в суспільстві в цілому ми єдина опозиційна партія. Тому наші право і обов'язок  якраз бути в опозиції до курсу економічних і політичних реформ,  який підтримує нинішній склад Верховної Ради.  А що  буде завтра  -  ми подивимось.  У суспільстві ми відчуваємо підтримку й розуміння,  тим  паче,  що  зараз  відновлюється   та   формується робітничий, соціалістичний рух. Він позбавиться від опортуністів і ревізіоністів як з Компартії, так і з Соцпартії. Люди розберуться, і  тоді  саме  оцей  наш  соціалістичний  рух  і виявить впливових політичних лідерів, які і в парламенті, і в президентському кріслі робитимуть  усе,  щоб змінити ситуацію докорінно.  А ми сьогодні - піонери, треба ж комусь іти першим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   У   меня   такой   вопрос.   Заканчивая  свое выступление,  вы  очень  жестко  критиковали  нынешнюю   смешанную партийно-мажоритарную  систему  выборов.  Я  бы  хотел,  чтобы  вы уточнили, сколько ваших представителей было бы в Верховном Совете, если  бы они избирались по мажоритарным округам?  На сегодня,  мне кажется, вас было бы всего двое. Это первый вопрос.

 

     Второй. Вы очень хорошо обрисовали экономическую ситуацию. За счет  чего  лично  вы покрыли бы дефицит государственного бюджета, который на сегодня по социальным выплатам составляет 5,6 миллиарда гривень?

 

     И третье.  Нравится  вам  или не нравится,  но сегодня что-то происходит с биржами ценных  бумаг.  Обвал,  который  произошел  в России,  очевидно,  ударит и по биржевым рынкам Украины. Как бы вы проконтролировали эту ситуацию?

 

     Спасибо за ответы.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ви  знаєте,  якраз   у   попередньому   складі парламенту,   коли   він  завершував  свою  роботу,  представників Прогресивної соціалістичної партії було лише  троє.  І  у  нас  не вистачило  голосів,  щоб  не допустити прийняття такого Закону про вибори.  Ми тоді казали, що і мажоритарна система, передбачена цим законом,   і   партійні   списки   потрібні   тільки  для  приходу кримінального капіталу в парламент.  Тільки!  Ми наполягаємо якраз на  іншому.  І  в  цьому  наша  різниця  з  комуністами.  Сьогодні Симоненко це підтвердив,  і дуже добре,  що він це  зробив.  Нехай люди зрозуміють,  в чому між нами різниця. Комуністи виступають за сталінську Конституцію 1936 року, що зруйнувала Радянську владу, а ми  за  Конституцію  1918  року,  в  якій були закладені підвалини Радянської влади.

 

     Так от,  за Конституцією  1918  року  кандидатів  треба  було висувати  лише (лише!) з трудових колективів таємним голосуванням. І нехай той,  хто приходить у трудовий колектив,  скаже  про  свою партійну належність, нехай не приховує цього, бо трудовий колектив повинен,  як крізь сито,  пропустити його через себе і  мати  тоді право на відкликання депутата та контроль за його діяльністю.

 

     Звичайно, за мажоритарною системою,  яка раніше передбачалася законом,  Прогресивна соціалістична партія у парламент не  була  б обрана.

 

     Але, ви знаєте, досвід Конотопа й Ромен показав, що коли люди самі розібралися в тому,  що відбувається,  їх  не  може  зупинити ніщо:  ані  підкуп  кримінального  капіталу,  ані тиск влади,  ані якийсь там шантаж.  Люди розібралися й вибрали представників  тієї партії, яка їм потрібна.

 

     Наша партія  отримала  в Конотопському і Роменському виборчих округах по 44 відсотки голосів виборців.  Отаку перспективу  ми  і зараз  вбачаємо.  Тому ми будемо робити все,  щоб змінити виборчий закон.

 

     Стосовно цінних паперів.  Я справді проти розкручування  цієї фінансової піраміди як у Росії,  так і в Україні. I це робиться не тільки в Росії і Україні.  Ці рецепти Міжнародного валютного фонду взагалі реалізуються в усіх країнах світу.  Руйнується матеріальне виробництво,  не дають змоги  працювати  підприємствам,  не  дають змоги  сіяти і збирати врожай,  замість цього здійснюється товарна інтервенція з розвинених країн і розкручується спекуляція  цінними паперами.  У  цьому потопає і Росія (в них такі самі проблеми),  і Україна. А хто з них раніше впаде? Думаю, що Україна впаде раніше, бо ми слабша країна, з меншим потенціалом.

 

     А те,  що  треба  зупиняти  піраміди на зразок МММ і рятувати свою економіку - це наше переконання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Марковській.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановна Наталіє Михайлівно!  Я не буду запитувати вас, де ви взяли кошти на те,  щоб за день до виборів бути 15 хвилин  в  ефірі.  Це коштує приблизно 30 тисяч гривень.

 

     Я не  буду запитувати вас також і про те,  чому після того як ви з'їздили  на  десять  днів  у  фонд  Шиллера,  який,  до  речі, курирується ЦРУ,  ви сьогодні переплутали Африку із союзом Росії і Білорусі.

 

     Я не буду вас запитувати,  кого,  крім  себе,  ви  бачите  на посаді спікера.

 

     Я хочу  запитати  одне:  чому сьогодні,  коли ви говорили про своє ставлення до Конституції,  ви чітко повторили фразу,  сказану Президентом,  слово в слово?  Це він переписав її з вашої програми чи ви в нього?

 

     ВIТРЕНКО Н.М.  Давайте я послідовно і відповім. Ви кажете, що ми  отримали  ефірний  час за день до виборів.  За день до виборів мене намагалися зняти  з  виборів  у  Конотопі.  Конотоп  вирував, мітинг відбувався вісім годин,  вісім тисяч чоловік стояли...  I я була там. Тому я не маю ніякого відношення до того ефіру, хто і як мене  показував,  я  навіть  не знала.  Ну,  а якщо людям хочеться дивитись на привабливу жінку, то нехай дивляться, нічого страшного тут немає (Оплески).

 

     Тепер стосовно того,  хто і що плутає. Ви знаєте, це хронічна хвороба вашої морозівської партії. Бо в програмних документах - це ваші  документи,  з  якими  ви  вийшли  на  вибори,  а ми вивчаємо документи  всіх  партій,  і  ваші  зокрема,  -   чітко   записано: відновлення  пріоритетних  зв'язків  з країнами Близького Сходу та Африки (Оплески).

 

     I останнє.  Ви  знаєте,  можна  не  розбиратися  в  тому,  що відбувається у світі.  Я розумію,  не кожен може все пізнати.  Але настільки,  я б сказала, тупо повторювати оту дурницю про Інститут Шиллера - це просто себе принижувати я не знаю до якого рівня.  Бо представники Інституту Шиллера  Даніел  Смолл  і  Майкл  Фіт  були присутні   в   парламенті   на  наше  запрошення,  зустрічалися  з депутатами  Верховної  Ради  тринадцятого  скликання,  і  вони   - провідні фахівці Iнституту Шиллера, а цей інститут був створений в 1965 році в Америці для боротьби з  Міжнародним  валютним  фондом, розповідали депутатам,  що таке Міжнародний валютний фонд,  як він зруйнував і Мексику, і Нову Зеландію. Вони ще тоді казали, що буде криза  в  Південній  Кореї,  вже  тоді  все  це було зрозуміло.  I керівник Iнституту Шиллера Ліндон Ларуш  приїжджав  до  України  і зустрічався  з  паном  Морозом.  Але  йому  не  поталанило:  такий недолугий учень Мороз,  що не зрозумів ні  мене,  ні  рекомендацій Ларуша і пішов повністю за рецептами Міжнародного валютного фонду.

 

     Я була  в Америці і буду в Америці!  На наукових конференціях була двічі і не за рахунок Верховної Ради,  а за рахунок Iнституту Шиллера,  який  оплатив  нам  тільки дорогу і харчування.  А ось я робила депутатський запит до пана  Мороза  і  як  депутат  просила надати відомості: скільки разів за кордон з'їздив пан Чиж (бо одні кажуть 72,  а інші - 68,  я не знаю точно),  скільки  з'їздив  пан Кіяшко  (теж  кажуть 80 разів,  я не знаю точно) та багато інших і чого.  Бо  коли  ми  їздили,   то   всі   документи   надрукували, прес-конференцію  провели.  А  ось  чого  вони  їздили  за рахунок парламенту, по 260 доларів добових отримуючи, це вже питання.

 

     Пан Мороз на мій депутатський запит мені не відповів,  тому я точних даних так і не отримала.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Прошу  передати  слово депутату Стецьківу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТЕЦЬКIВ Т.С.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).   Шановна    Наталіє Михайлівно!  У  своєму  виступі  ви  досить  багато часу приділили занедбаному і згвалтованому стану української економіки.  А яку  б ви  оцінку  дали тому факту,  що фракція комуністів ось уже другий тиждень намагається згвалтувати український парламент,  нав'язуючи йому   кандидатуру   свого   лідера,  хоча  попереднє  голосування показало, на яку кількість голосів він може розраховувати?

 

     ВIТРЕНКО Н.М. Ви знаєте, я справді мушу погодитися, що ніколи не очікувала від комуністів такого тупого догмату (Оплески). Ну не сприймається кандидатура Симоненка! Не сприймається! Буває й таке, ну  не  хоче  парламент  такого  спікера!  Невже  фракція  не може запропонувати  іншого?  I  я  скажу   від   фракції   Прогресивної соціалістичної партії: ми б підтримали Яценка, інших комуністів чи соціалістів,  і Моісеєнка б підтримали, кажу чесно, але ні в якому разі не підтримаємо ані Мороза, ані Симоненка, ані Чижа. Не тільки їх,  до речі:  і Удовенка,  і Лазаренка,  і Матвієнка також. Це та номенклатура,  яка не знає,  що таке Регламент,  не знає,  що таке закон.  Вона генетично звикла керуватися  тільки  своїми  власними інтересами.  А  постійне порушення Регламенту,  постійне порушення наших депутатських прав, безумовно, не може нас влаштовувати.

 

     Ось чому я просто дивуюся.  Комуністи могли  б  запропонувати іншу кандидатуру і зняти цю напругу.

 

     А ви  пішли  на  зговір  з  "Громадою",  граєтесь  державними коштами. Граєтесь! А потім виходите до шахтарів і кажете, що у вас серце  за  них  болить.  То  йдіть на компроміси:  пропонуйте іншу кандидатуру, шукайте компромісів у парламенті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  народний депутат України (виборчий округ 161, Сумська область).  Уважаемая Наталья Михайловна!  Основная  задача нынешнего,   вновь   избранного   парламента   -   разобраться   в происходящем в стране и прежде всего в экономике.

 

     Мы знаем (и вы об  этом  доложили),  что  курс  экономических реформ разработан и навязан Украине Международным валютным фондом. Скажите,  пожалуйста,  есть ли хоть одна страна в  мире,  которая, выполняя рецепты Международного валютного фонда, вышла из кризиса? Это первый вопрос.

 

     И еще  два  коротких  вопроса.  Скажите,  пожалуйста,   после приезда в Конотоп Александра Мороза, который агитировал против вас (как приезжал и в Ромны,  агитируя против меня),  какое количество голосов набрал их представитель - ваш конкурент по вашему округу?

 

     Петр Симоненко сказал, что Конституция 1936 года была самой демократичной.  Скажите в уникальной ситуации дискуссии   лидеров,  чем  отличается  система  Советской  власти, которую отстаивает наша партия,  от системы  Советской  власти,  о которой говорят коммунисты, - по Конституции 1936 года?

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Щодо  рецептів  Міжнародного  валютного фонду. Жодна країна  світу  (жодна!)  не  вивела  економіку  з  кризи  за рецептами  Міжнародного  валютного  фонду.  І  коли  в  1995  році приїжджала місія МВФ на чолі з паном Расселом,  я ставила відверто йому  це  запитання,  і  він  змушений був підтвердити,  що такого прикладу немає.  Але він сказав,  що це відбувається не  тому,  що рецепти МВФ погані,  а тому, що ті країни дурні й не знають, як ці рецепти  впроваджувати.  Ну,  що  ж  поробиш?   Жодного   прикладу позитивного немає!

 

     Тому й  Китай  здійснив реформи,  не допускаючи допомоги МВФ. Югославія так само...  Сам пан Аврамовіч працював у МВФ,  і він не допустив МВФ до реформ Югославії. Навіть Польща, яка брала кредити МВФ, брала їх тільки з обмеженнями, й тільки захищаючи національні інтереси.  І тому,  справді,  чим раніше ми розлучимося з МВФ, тим краще буде для України.

 

     Стосовно другого запитання.  Пан Мороз приїжджав 15 березня і в Ромни,  і в Конотоп і відверто казав нашим виборцям:  "Голосуйте за нормальних  депутатів",  показуючи  на  своїх  соціалістів.  По Конотопу  балотувався  секретар  Сумського  обкому  Соціалістичної партії України Мордовець.  Після виступу  Мороза  за  результатами виборів я набрала 37 тисяч голосів по Конотопу, Мордовець - 99. Не тисяч,  а  тільки  99  голосів!  Бо  мої  виборці   цілком   чітко розуміються на тому,  хто такий Мороз і чи треба підтримувати його і його ставлеників.

 

     І стосовно дискусії лідерів.  Я вже кілька разів пропонувала, якщо  це  лідери,  то нехай вони вийдуть зі мною на дискусію.  Я ж бачу,  наскільки бракує теоретичної бази лідеру КПУ Симоненку.  Чи він  не  розбирається  в  конституціях різних років,  чи вводить в оману рядових комуністів...  Бо я переконана,  що вони  не  можуть підтримувати   сталінську   Конституцію   1936   року,  яка  ввела парламентаризм.  Саме тоді були позбавлені прав трудові колективи, саме  тоді  було введене загальне виборче право,  тобто те,  проти чого завжди виступали Маркс, Енгельс, Ленін! Як ви можете називати себе  комуністами,  коли ваш лідер пан Симоненко відмовляється від досвіду і надбання Жовтня 1917 року?!  Він відмовився  від  цього! Він пішов на сталінський рух...

 

     Я просто  вважаю,  що  комуністи повинні розібратися зі своїм лідером чи з назвою партії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Потімкову.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю., народний депутат України ( виборчий округ 170, Харківська область).  Фракция  "Левый  центр".  Уважаемая  Наталья Михайловна!   Я   уверен,   что  и  сегодня  ваша  страстная  речь откликнется в сердцах миллионов людей, которые нас слушают.

 

     Первый вопрос. Кто же все-таки виноват в том, что случилось с нами:   анонимная   партийно-хозяйственная   номенклатура  или  же Терехин,  Пинзеник,  Мороз,  Кравчук, Кучма, Симоненко? Кто из них больше  виноват?  Мы сейчас действительно в патовой ситуации - "ми не можемо обрати Голову", и я один из безголовых депутатов Украины сейчас...

 

     Второй вопрос.  Развейте  слухи:  правда  ли,  что  вы имеете отношение к налогу  на  собак?  И  как  этот  налог  улучшил  нашу действительно собачью жизнь?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Добре,  що  ви  слухаєте  Терьохіна  - це його улюблена тема.  Автор усіх податкових законів вирішив, що закон на собак - це надбання Вітренко.  Ви знаєте,  ну це просто...  Просто вам трошки треба розбиратися в податковому законодавстві.

 

     Стосовно того,  хто більше винен. Он стоїть Віктор Михайлович Пинзеник...  Уже  посміхається.  Він знає,  що буде суд і саме суд з'ясовуватиме,  хто більше винен.  Я тільки глибоко переконана, що не   з'явилися   б   ні   Пинзеник,  ні  Терьохін,  якби  партійна номенклатура не підняла їх  на  поверхню!  Не  вийшли  б  з  тюрми рухівці,  вони б теж не були на поверхні! Їх усіх підняли, а тепер запитують - хто більше винний? (Оплески).

 

     Суд повинен бути,  і я не хочу на себе брати ці повноваження, бо це - злочин ХХ сторіччя! Зруйнувати державу, яка жила, яка мала перспективу, яка давала роботу й майбутнє 280 мільйонам населення, розламати   її   на   частини   під   гаслами   про  незалежність, суверенність.  Це ж вони сплюндрували національну  ідею,  вони!  А люди  побачили цю незалежність та суверенність і сказали:  "Навіщо вони нам такі?" Ми ж хотіли і хочемо,  щоб був Радянський Союз  як союз   незалежних  суверенних  держав,  щоб  ніхто  не  принижував Україну,  щоб ми були в братерських рівних  відносинах  і  щоб  ми поважали себе,  і щоб увесь світ знав,  що є Україна, є українська мова,  є українська культура,  є дух  України.  Але  те,  що  вони зробили,  підготувавши  Україну до колонізації,  це злочин,  і цей злочин буде розслідувати суд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Слободяну.

 

     СЛОБОДЯН О.В. Прошу передати слово Лесю Танюку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Танюк.

 

     ТАНЮК Л.С.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 166, Тернопільська область).  Народний рух України. Наталіє Михайлівно! Якби ви стали Головою парламенту,  чи взяли б ви на посаду Першого заступника Симоненка, а на посаду заступника Лазаренка?

 

     І на  продовження  цієї  теми  я  скажу,  що  пан  Симоненко, виступаючи   перед   нами,  цитував  одну  поетесу:  "На  цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для надій".  Це все одно, якби він сказав,  що "поховайте та вставайте" написала одна поетеса. Це написала не поетеса,  а його однофамілець -  Василь  Симоненко.  І сказав  він  це  в  Биківні  -  "на цвинтарі розстріляних ілюзій", щоправда,  у Василя Симоненка було сказано,  що "немає  місця  для могил",  а у Симоненка Петра - "немає місця для надій". Ну, там де для України могили,  для Симоненка - надії,  я це розумію.  Але  я хотів би тільки одне запитати у вас:  якої ви думки про культурний рівень цього чоловіка, який був членом Комітету з питань культури, але так і не відвідував його?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  хочу  сказати  таке:  якщо  я стану Головою Верховної Ради,  то Першим заступником має  бути  представник  тої більшості,  яка  на сьогодні реально складається,  - це комуністи, соціалісти і "Громада".  Вони об'єдналися, вони в єдиному альянсі, нехай  висувають свою кандидатуру,  і це буде Перший заступник.  І хто б це не був,  чи Симоненко, чи Мороз, він працюватиме в рамках Регламенту і знатиме порядок (Оплески).

 

     А хто буде другим заступником - теж логічно.  Є другий блок - це чотири фракції:  СДПУ (о),  Партія зелених,  Рух і  НДП.  Нехай також висувають свого представника,  і тоді це було б нормально. Я б захищала законність і Регламент, вони - свої якісь суто партійні інтереси,  і  був би порядок у Верховній Раді,  ми б працювали над законами (Шум у залі).

 

     Ні, я  не  за  пакет,  я   завжди   за   відверте,   відкрите голосування.  Люди  повинні знати,  кого обирати,  щоб потім нести політичну відповідальність за того, кого обирають.

 

     А то,  знаєте,  Петро Симоненко сьогодні сказав, що комуністи не  винні,  що  Кучма  став Президентом.  Але комуністи підтримали Президента Кучму і агітували за Президента Кучму.  Це  ми  тоді  в Соціалістичній партії прийняли рішення не підтримувати Кучму, як і Кравчука.  Хоча пан Мороз (він завжди бере на себе більше, ніж вся партія) особисто агітував за Кучму, це були його домовленості.

 

     Але сьогодні ми кажемо: давайте обирати Голову Верховної Ради і нести політичну відповідальність за дії цієї людини.

 

     Стосовно культурного та іншого рівня  Петра  Симоненка  я  не буду відповідати, бо вважаю, що це запитання неетичне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Чукмасову.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  народний депутат України (виборчий округ  24, Дніпропетровська   область).   Наталья  Михайловна,  могу  сказать просто: я от вас балдею (Оплески).

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Не ви один (Оплески).

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Вы знаете,  у батьки Махно  на  тачанках  было написано:  "Бей белых,  пока не покраснеют,  бей красных,  пока не побелеют!" Я думаю, что и у вас такой серьезный лозунг сегодня.

 

     Тем не менее, выдвигая себя на высокую должность Председателя Верховного  Совета,  вы должны прекрасно отдавать себе отчет,  что этот человек не должен допускать хамства (хоть вы  и  женщина,  вы меня  извините,  мне  сложно говорить об этом) и должен быть очень рассудительным человеком.

 

     Как вы  будете  бороться   со   своими   такими   внутренними противоречиями? (Оплески).

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ви  знаєте,  я думаю,  що я типова слов'янська жінка,  яка вміє постояти  за  себе.  І  якщо  чоловіки  цього  не розуміють,  то вони ще не доросли до звання чоловіків.  Я пропоную колегам у парламенті відчувати,  що  вони  чоловіки,  і  самим  не опускатися до хамства.

 

     А що   стосується   ваших   порівнянь,  то  знаєте,  це  ваші "громадівські" проблеми.  Ми ніяк  не  можемо  зрозуміти,  що  вас об'єднало взагалі:  ви всі такі різні... Невже тільки гроші можуть об'єднати все і все закрити?

 

     І тому я думаю,  що коли ви розберетеся в ідеології,  а ви ще молода  людина,  Сергію  Олександровичу,  коли ви почитаєте трошки (хоча б мою книжку,  я вам  її  подарую),  то,  може,  ви  щось  і зрозумієте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Корнійчуку.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний    виборчий   округ,   КПУ).   Шановна   Наталіє Михайлівно!  Відверто кажучи,  дуже хотів поставити вам запитання, але  звик  завжди  розмовляти  з коректними і розумними людьми,  а враховуючи ваш  напівістеричний  стан  сьогодні,  відмовляюся  від свого запитання.

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ну, це ваш рівень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Голова   Християнськодемократичної   партії України.  Щодо питання пільг.  У парламенті попереднього скликання комуністи  поіменно  голосували  за пропозицію комуніста Моісеєнка про надання таких пільг депутатам.  Не обраному на наступний строк депутатові   повинна  виплачуватися  пенсія:  першого  року  -  80 відсотків заробітної плати депутата (тобто 500  гривень),  другого року,  якщо він перекваліфіковується (правда, невідомо на кого), - 70 відсотків (тобто 450 гривень).  Водночас не  обраний  на  новий термін  депутат  приписується  до  Верховної Ради як консультант і ставиться в чергу на зайняття посади,  не нижчої за рангом  посади депутата  чи  заступника  міністра.  Якщо йому не буде надана така посада,  то  до  кінця  його   життя   комуністами   пропонувалося виплачувати пенсію в розмірі 70 відсотків заробітної плати діючого депутата.  Шановна Наталіє Михайлівно,  як ви ставитеся  до  такої позиції комуністів?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Така  пропозиція  Моісеєнка  справді була.  Ми висловили ще  тоді  свою  незгоду  і  обурення.  Я  вважаю,  що  в Комуністичної  партії  дуже  низький  ідейнотеоретичний рівень.  I навіть така людина,  як  Володимир  Моісеєнко,  якого  я  поважаю, переплутав панича з комуністом. Комуніст повинен жити так, як живе трудовий народ.  А значить, заробітна плата депутата-комуніста має виплачуватися  в  тому  разі,  якщо  вона  виплачується  трудовому колективу, який її отримує. Оце наша позиція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Михайлівно. Час вичерпано. Бажаємо вам успіхів у цьому важкому марафоні (Оплески).

 

     МОIСЕЄНКО В.М.,  народний депутат України (виборчий округ 53, Донецька область). Согласно Регламенту я имею право на реплику.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба трибуну не брати приступом,  а звернутися і попросити слова.

 

     Будь ласка.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.   Фракция   коммунистов   Украины.   Уважаемые коллеги!  Сейчас здесь  была  допущена  дезинформация  в  эфир,  о которой многократно говорили с этой трибуны те,  кто принципиально выступает против  трудящихся.  Используется  это  только  с  одной целью:  попробовать дискредитировать попытку не допустить принятие Конституции в том Верховном Совете.

 

     Я хочу,  чтобы  вся   Украина   знала,   что   было   внесено предложение,  о  котором  здесь говорилось (кстати,  там о пенсиях речь не идет),  за два месяца до принятия Конституции.  И  депутат Моисеенко рассчитывал на то,  что те,  кто был куплен в предыдущем Верховном Совете,  я подчеркиваю,  куплен  постами  (вы  прекрасно понимаете,  что речь идет не о коммунистах),  что эти вот господа, получив какую-то  гарантию  своей  будущности  и  трудоустройства, проголосуют  по  совести  против  буржуазной Конституции,  которая навязывалась Президентом...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваш час вичерпано.  Вимкніть  мікрофон.  Шановний Володимире  Миколайовичу!  Як  головуючий  я  прошу  вас звільнити трибуну (Шум у залi).

 

     Дякую. Завершуйте,  будь ласка. Я змушений зробити зауваження народному депутату Моісеєнку за те,  що,  по-перше, він самовільно взяв слово,  а по-друге, за ті вислови, які він вживає в сесійному залі. Будь ласка, сядьте на місця.

 

     -------------

 

     Шановні народні  депутати,  прохання  зайняти  свої  місця  і заспокоїтися.  Ми приступаємо до обговорення кандидатур, висунутих на посаду Голови Верховної Ради.

 

     Шановні народні  депутати!  Є  рішення  Верховної  Ради:  для виступу  в  обговоренні  надавати  час  до  5  хвилин.  За  це  ми проголосували раніше 259 голосами.

 

     Будь ласка,  у  зв'язку  з  цим  є  пропозиція скоротити час, відведений  для  обговорення,  на  одну  годину.  Якщо   не   буде заперечень, то прохання за це проголосувати. Пропонується провести обговорення за одну годину.

 

     Будь ласка,  прошу  проголосувати  цю  пропозицію.  Увімкніть систему "Рада".

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Будь ласка, висвітліть список на табло.

 

     Слово надається народному депутату Зваричу.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Вельмишановні   члени Президії!  Шановні народні депутати України! Дозвольте мені почати свій виступ із категоричного протесту  проти  того  гангстерського виступу,   свідками  якого  ми  щойно  були.  Я  б  висловив  таке зауваження Президії:  щоб на  майбутнє  не  допускати  самочинного захоплення    трибуни,    щоб   головуючий   використовував   свої повноваження і позбавляв таких гангстерів - народних депутатів  на дві  години виконання своїх депутатських повноважень.  Адже їх дії некультурні.

 

     Ми щойно були свідками того,  чия сторона  блокує  і  в  який спосіб це робиться.

 

     Тепер дозвольте    мені   висловити   деякі   тези   стосовно демократії,  бо я вважаю,  що події змушують  нас  повернутися  до фундаментальних істин.  У чому полягає суть демократії? Говорилося про  те,  що  це  і  майстерність  компромісу.  Але  щоб  іти   на компроміси, потрібна взаємна толерантність.

 

     Ми щойно бачили,  як ліва сторона ставиться до толерантності. А толерантність  -  це  бажання  шукати  компроміс,  консенсус.  В атмосфері, в якій ми зараз працюємо, це ніяк неможливо.

 

     Теза друга.   Яким   має  бути  парламент?  Це  не  поле  для політичних баталій.  Це передусім форум для визначення політичного курсу держави та схвалення необхідних законів.

 

     З цього  випливає запитання:  чи можна виконувати цю властиву парламентові роль,  якщо депутатський корпус поляризується на  два непримиренні  табори?  I  від  кого це залежить?  Очевидно,  що це передусім залежить від Голови парламенту і його заступників.

 

     Те, що ми маємо таку поляризацію в  парламенті,  є  наслідком того,  що  діялося  протягом останніх чотирьох років,  коли голова однієї  партії,   представник   лівої   меншості   в   парламенті, використовував своє крісло, щоб постійно тільки підтверджувати цей стан поляризації.

 

     Тепер я хочу зробити кілька висновків.

 

     Перший висновок - Голова  Верховної  Ради  України  має  бути компромісною  особою,  яка  передусім  може  знайти спільну мову з усіма політичними силами,  тонко розуміє мову консенсусу.  Якщо не вдається   віднайти  таку  кандидатуру,  то  потрібно  застосувати збалансований  принцип  у  визначенні  керівництва  парламенту.  У такому  випадку,  можливо,  взагалі  потрібно  перейти до методики колективного керівництва Верховною Радою.

 

     Я просив би,  щоб ви  зрозуміли,  чому  чотири  фракції,  які наполягають   на   принципі  обрання  керівництва  Верховної  Ради пакетом,  відмовляються далі брати участь у цих політичних  іграх, які  нав'язує  нам  меншість  у  цьому  парламенті!  Чому  я  кажу "меншість",  шановні колеги з лівого крила?  Уже були дві  спроби, скоро  буде  й  третя.  Однак  вам не вдається обрати свого Голову Верховної Ради України,  бо ви не набираєте необхідних  для  цього 226 голосів. І хоча з вами об'єдналася частина правоцентристського крила (ви пішли  все  ж  таки  на  союз  чи  навіть  на  змову  із "Громадою"), половина депутатського корпусу не хоче брати участі в цих іграх, які ви нам нав'язуєте.

 

     Під час попереднього голосування лише 218 депутатів  взяли  бюлетені  -  це менше половини від фактичної кількості  депутатського  корпусу!  Замислитися  треба  над   цими цифрами.  Якраз  більшість  вам  довела,  що ми відмовляємося бути знаряддям у цих іграх!

 

     Тепер давайте чітко  визначимо,  що  це  за  ігри.  Ми  добре розуміємо,  що,  обираючи  Голову  Верховної  Ради,  ви нам хочете нав'язати процедуру,  щоб ми обирали  вже  сьогодні  кандидата  на Президента України,  а ми цього не робитимемо.  Ви нам кажете,  що хочете обороняти парламентаризм.  Тоді його захищаймо, виходьмо на компроміс, шукаймо консенсусу і сідаймо за один стіл переговорів.

 

     Дякую за вашу увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Петренку.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні  колеги  народні депутати!   Шановні  виборці!  До  виступу  мене  підштовхнула  та обставина,  що деяка частина народних депутатів, особливо з правих партій, та засоби масової інформації настирливо гнуть лінію на те, що ліві блокують роботу Верховної Ради.  Засоби масової інформації

- тенденційні,  і тут усе зрозуміло.  Було б дивно, якби найбільша фракція в парламенті,  яка має право висунути свою кандидатуру  на посаду Голови Верховної Ради, цього не зробила.

 

     Ніхто не    заважав   і   іншим   фракціям   висунути   своїх претендентів. І Рух, і Народнодемократична партія, й інші спочатку висунули  своїх  кандидатів,  а  потім передумали (чи їх примусили передумати?) і не беруть участі в голосуванні.  Які мотиви  цього? Вони  внесли пропозицію обирати Голову і заступників пакетом.  Але така процедура не  передбачена  главою  4.3  Регламенту  Верховної Ради.

 

     Якщо йти шляхом обрання Голови і його заступників,  не внісши змін  до  Регламенту,  то  в  будь-який  момент  за  поданням   до Конституційного  Суду  ця  обрана команда буде визнана незаконною. Обираючи у такий спосіб,  ми прямо чи мимоволі передаємо нитки  на Банкову,  а  новообраних Голову і його заступників перетворюємо на маріонеток.

 

     Мабуть, цього  так  дуже  добиваються  наші   опоненти.   Але сьогодні з'явився проект постанови,  який пропонує шановний колега депутат Чобіт.  Мабуть,  з  цього  і  треба  було  б  починати  цю процедуру, але, на мою думку, з кондачка, шляхом тиску не вирішити цієї проблеми.

 

     Чим ще мотивують наші опоненти? Мотивують тим, що кандидат на посаду  Голови  Верховної  Ради  не повинен бути лідером партії чи блоку,  не повинен бути конкурентом нашому Президенту на майбутніх виборах. Таким чином, шановні Вячеслав Чорновіл, Наталія Вітренко, Петро  Симоненко,  Олександр  Мороз,  Павло  Лазаренко,   Анатолій Матвієнко та інші не зможуть бути обрані за такої неконструктивної позиції. Шлях на Олімп Верховної Ради їм закрито.

 

     Гадаю, неупередженій  людині   зрозуміло,   що   для   нашого парламенту  давно вже написано на Банковій сценарій обрання Голови Верховної Ради.  І в такий спосіб, під тиском, порушуючи Регламент і  статус  народного  депутата,  намагаються нас,  лівих,  зробити дійовими особами цього сценарію.  Дуже прикро, що одну з провідних ролей  у  цьому  сценарії  грає  керівництво  Руху на чолі з паном Чорноволом.

 

     Ці неконструктивні дії,  зрозуміло, підтримки з боку лівих не отримують.  Ми діємо в межах Регламенту,  і ніякий тиск не змінить нашого рішення.

 

     І ще одне.  Гадаю,  наші колеги з правого блоку,  частково  з центру  не  звертають  уваги  на  те,  що  становище  в  Україні - критичне.  Голод і злидні женуть шахтарів до Києва,  женуть  наших громадян  за кордон,  де їх використовують як дешеву робочу силу і де тільки цигани на соціальних щаблях - нижче українців.

 

     Дуже багато смути вносить і указ  Президента,  яким  фактично ставиться питання про конфіскацію майна підприємств і підприємців, які заборгували перед бюджетом.  З народним  депутатом  Єщенком  у Черкасах ми зустрічалися з енергетиками.  Вони розповідали,  що на теплових електростанціях немає  вугілля,  проблеми  з  постачанням газу,  немає коштів на їх оплату.  Вони теж заборгували колосальні суми.

 

     Ситуація критична,  якщо  ми  не  приступимо  до   конкретної роботи.  У нас у запасі часу немає. Але у нас, лівих, в запасі є й інші  виважені  дії,  і,  гадаю,  до  них  нас  підштовхують  наші політичні  опоненти.  На  мою  думку,  дуже  велика контора - офіс Народно-демократичної  партії,  який  простягається   від   вулиці Банкової  аж  на  Садову.  Мабуть,  треба  його перемістити в інше місце.  Коли це станеться - у вівторок чи в інший день - ще є  час для роздумів.

 

     Я хочу   підтримати  нашу  кандидатуру  на  посаду  Голови  - Симоненка Петра Миколайовича.  Ми готові працювати і в суботу, але конструктивно.   Я   закликаю  всіх  приступити  до  роботи  і  не зволікати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається народному депутату  Зайцю Івану Олександровичу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Ми  побачили,  що  буде з Верховною Радою,  якщо обрати її Головою лівого:  ця трибуна буде виключно у руках  лівих  і  литиметься  з нашої зали одна демагогія.  Для народу будуть сльози,  правда,  це "крокодилячі  сльози",  для  преси  -   сміх.   А   законопроектів нормальних у нас не буде.

 

     Я нагадаю  вам  одну прес-конференцію Олександра Мороза,  яку він провів одразу після обрання його Головою Верховної  Ради.  Він заявив  журналістам,  що  доки  буде  Головою  Верховної Ради,  то правлячої більшості у  Верховній  Раді  законодавчо  оформлено  не буде.

 

     Тобто я  маю  на  увазі  ось що:  якщо Головою буде політично заангажована особа, яка бачить передусім тільки посаду Президента, то  робота  Верховної Ради не буде організована так,  щоб ми могли виконати законодавчу функцію  і  проконтролювати  виконавчу  владу відповідно до Конституції.

 

     Наведу інший  приклад.  Сьогодні  тут  пан Моісеєнко говорив: "Так, я вніс цю пропозицію про пільги для народних депутатів". Але він не сказав одного. У тій пропозиції дуже глибокий підтекст, там говориться про те, що депутата треба поставити в чергу на зайняття високої  посади,  і  вона перегукується з виступом Петра Симоненка під час прийняття Закону про Кабінет Міністрів.  У його проекті ми пропонували радикально оновити апарат Кабінету Міністрів, провести справжню адміністративну реформу. Адже сьогодні влада не тільки за своїм  складом,  а й за своєю організацією не може відповідати тим завданням,  які стоять перед суспільством.  Тоді  Петро  Симоненко виступив від імені комуністів проти реорганізації апарату Кабінету Міністрів. А чому? А тому що всі, хто був у ЦК КПУ, перемандрували до Кабінету Міністрів.

 

     Тож якщо  Головою  Верховної Ради буде обрано лівого,  ніяких реформ не  буде.  Будуть  "крокодилячі  сльози",  обман  і  більше нічого.

 

     У процесі обговорення ми пересвідчилися, що ключовим питанням є обрання Голови Верховної Ради і визначення  його  функцій.  Нині функції   Голови  Верховної  Ради  гіпертрофовані,  вони  склалися де-факто такими,  що суперечать Конституції. Якщо ми, я сказав би, "не заженемо" функції Голови Верховної Ради в межі Конституції, то не організуємо належним чином роботи Верховної Ради.

 

     Що я маю на увазі? Нині Голова Верховної Ради - начебто третя особа у державі.  Він має різні допуски, розпоряджається фінансами тощо.  А в дійсності - має бути лише спікером. Якщо функції Голови залишити в нинішньому незмінному вигляді,  то діяльність Верховної Ради  не  стане  ефективною,  не  стане  основною  формою   роботи Верховної  Ради  робота  у  комітетах.  Залишиться головною формою робота на пленарних засіданнях.  Бо тут можна плакатися,  ця арена потрібна для пропаганди своїх ідей. Отже, ми мусимо і з цієї точки зору оцінювати шанси того чи іншого кандидата.  Ми мусимо  знизити політичну  вагу Голови Верховної Ради до рівня спікера.  Ми мусимо зробити головною формою діяльності Верховної Ради саме  комітет  і зменшити вагу пленарних засідань.

 

     Для того щоб посилити роль комітету Верховної Ради,  потрібно врешті-решт виконати  те,  що  записано  в  нашому  законодавстві. Передусім  -  вирішити  питання  про  бюджети комітетів.  У нас це записано в законі,  але жоден комітет  фактично  не  розпоряджався цими  грошима.  Бо  треба  було  Олександру  Морозу  сидіти  тут і розпоряджатися цими грошима, формувати делегації тощо.

 

     Тож поки не вирішимо питання бюджету комітетів, ми не зробимо нашу роботу ефективною.

 

     Далі. Потрібно створити інститут радників при всіх комітетах. До нього обов'язково мають входити  вчені,  практики,  які  б  нам допомагали.   Окрім   того,   слід   піднести   роль   так  званих парламентських слухань  -  але  не  на  цій  трибуні,  де  ллються "крокодилячі сльози", а саме в комітетах, де думки з'ясовувалися б і готова продукція вносилася б у зал.

 

     Отже, шановні депутати,  наша позиція полягає в тому,  що  ми маємо  йти  назустріч  один  одному,  щоб  ми  зрозуміли,  що  без компромісу не можна нічого досягти.  Ми хочемо  витягти  лівих  із глухого кута протистояння всьому світові і піти їм назустріч,  аби обрати пакетним голосуванням нормальне керівництво парламенту,  де будуть представлені всі політичні сили.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Оголошується перерва до 16 години.