БЮЛЕТЕНЬ N 12

 

                       ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  21  т р а в н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

     України ЛАЗАРЕНКО П.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні  депутати!  Прошу уваги! Розпочинаємо роботу.

 

     Зареєстровано в   залі   367   народних   депутатів.  Ранкове засідання оголошую відкритим.

 

     Шановні колеги,  відповідно  до  Регламенту  Верховної   Ради повідомляю   про   входження   до   складу   депутатської  фракції Комуністичної партії України народного депутата Віталія  Івановича Луценка   (Оплески);  депутатської  фракції  Народно-демократичної партії - Володимира Павловича Нечипорука (Оплески).

 

     Шановні колеги,  перш ніж перейти до розгляду питання обрання Голови  Верховної  Ради і надати слово наступному претендентові на цю посаду,  нам потрібно порадитися.  Протягом учорашнього дня  до нас зверталася велика кількість народних депутатів - представників шахтарських  регіонів.  Під  час  перерви  Президія  першої  сесії обговорювала це питання і дійшла висновку:  звернутися до Кабінету Міністрів,  запросити представників  уряду  для  інформування  про ситуацію,  яка склалася в шахтарських колективах Дніпропетровської області.  Вона вам  добре  відома,  гадаю,  немає  потреби  давати додаткові  коментарі.  Ми звернулися вчора до Кабінету Міністрів і домовилися,   щоб   було   надано   інформацію   не   тільки    по Дніпропетровській  області,  а по всій вугільній галузі.  На жаль, склалося  так,  що  міністр  у  лікарні,  його  перший   заступник перебуває в шахтарських колективах,  а до нас направили заступника міністра Дмитра Андрійовича Герасимчука.  Пропонується надати йому слово. Не буде заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу ввімкнути систему.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято.

 

     Слово надається  заступнику  міністра вугільної промисловості України Дмитру Андрійовичу Герасимчуку. Прошу.

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А.,  заступник міністра вугільної  промисловості України.  Шановна Президіє!  Шановні народні депутати!  Ситуация в отрасли крайне  напряженная.  И  события,  которые  развиваются  в последние дни в отрасли (вы знаете о них), подтверждают это.

 

     Несмотря на то,  что угольная отрасль в текущем году работает лучше (прирост добычи  по  сравнению  с  соответствующим  периодом прошлого  года  составил  1  миллион тонн,  увеличилось количество об единений,  выполняющих установленное задание шахт),  финансовое состояние отрасли ухудшается.

 

     На сегодня   задолженность   по   заработной  плате  шахтерам составила 2,2 миллиарда  гривень  и  за  последние  четыре  месяца увеличилась  на 240 миллионов гривень.  Кредиторская задолженность превышает дебиторскую почти на четыре миллиарда гривень.

 

     Естественно, такое финансовое состояние отрасли...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  Дмитре  Андрійовичу,  прошу   вибачення перед  вами  і звертаюся до колег.  Не здійснюється трансляція.  Я прошу Секретаріат з'ясувати,  чому немає трансляції,  і повідомити нам. Немає заперечень?

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А.   Естественно,   такое  финансовое  состояние приводит к социальной напряженности  в  отрасли.  Вы  знаете,  что проводится    реструктуризация    угольной    отрасли.   Программа реструктуризации  предусматривает  закрытие  79  шахт.  Это   тоже порождает очень много социальных проблем, которые требуют решения.

 

     Каковы причины этого?

 

     Первая. Хронические   неплатежи   за  отгруженную  продукцию. Судите сами. За истекший период мы отгрузили угольной продукции на сумму 1 миллиард 200 миллионов, а получили "живых" денег всего 340 миллионов.  Причем,  это с учетом того,  что правительство оказало нам  помощь,  выделив  80  миллионов  гривень  для закладки угля в резерв.

 

     Проблема неплатежей постоянно  была  предметом  обсуждения  в Кабинете Министров на последних совещаниях, которые проводил лично Премьер-министр Валерий Павлович Пустовойтенко,  но до сих пор  не решена.

 

     И вторая причина - недостаточная бюджетная поддержка отрасли. Вы знаете,  многие депутаты предыдущего созыва поддерживали нас  в том,  что  отрасли необходима государственная поддержка на текущий год в сумме 4,8 миллиарда гривень. К сожалению, по доходной части, предусмотренной  бюджетом,  нам  выделено  только  1,5  миллиарда. Невзирая на то,  что ситуация в отрасли усложняется, это меньше по сравнению  с  прошлым  годом на 340 миллионов.  Естественно,  этих средств не хватает.

 

     Должен сказать,  что деньги из  бюджета  поступают  в  полном об еме.  Несмотря на то, что доходная часть бюджета выполняется на 60-65 процентов,  мы по запланированным об емам  финансируемся  на 100 процентов. Но этих средств явно не хватает. Ведь себестоимость угля вместе с дотацией не соответствует цене,  не хватает  средств на  реструктуризацию угольной отрасли.  При потребности средств на закрытие шахт в сумме 1,2 миллиарда  гривень  выделено  всего  300 миллионов.  Эти  нерешенные  проблемы  накапливались  годами.  Вот почему такая ситуация.

 

     В шахтерских  регионах  всегда  в  летний  период  возрастает социальная напряженность, этим летом она выразилась в мощной акции протеста - походе павлоградцев  в  Днепропетровск  и  блокировании администрации.

 

     Сегодня в  холдинговой  компании "Павлоградуголь" состояние с выплатой заработной платы значительно лучше,  нежели  в  целом  по отрасли.  Мы  поддерживаем  эту компанию,  потому что она добывает только  энергетический  уголь.  Из  средств,  которые   выделялись правительством  из  резервного  фонда  Кабинета  Министров,  мы  в прошлом  месяце  отдали  24,5   процента   "живых"   денег   этому об единению.   Однако   ситуация  в  данной  холдинговой  компании остается напряженной. Задолженность по заработной плате на сегодня составила  84  миллиона  гривень,  и шахтерские коллективы требуют полного погашения задолженности.

 

     Естественно, понимая ситуацию в  отрасли,  учитывая  доходную часть бюджета и то, что отрасль финансируется на 100 процентов, мы призываем наших шахтеров к терпению и  выдержке.  Думаю,  что  эту проблему вместе с правительством,  новой Верховной Радой мы решим. Вскоре будет пересматриваться  бюджет.  Я  прошу  поддержать  нас, поддержать  отрасль.  С  теми средствами,  которые предусмотрены в бюджете,  при таком кризисе платежей,  который на сегодня имеется, отрасль не выживет.

 

     Необходимо решать проблему закрытия шахт,  разгружать отрасль от этого балласта.  У  нас  есть  много  таких  шахт,  которые  не зарабатывают   своим   углем   на  электроэнергию.  Их  необходимо закрывать.  Запасы там выработаны, там низкие техникоэкономические показатели.  Но  для этого нужны средства,  нужна подготовка новых рабочих мест,  нужно решать все социальные вопросы,  возникающие в связи с этим процессом.

 

     Необходимы средства  и на капитальное строительство.  Я знаю, что в изменениях  к  бюджету,  которые  готовятся,  100  миллионов гривень  централизованных капитальных вложений на развитие отрасли и строительство новых шахт предусмотрено забрать,  чтобы выдержать дефицит бюджета. Прошу учесть это и помочь нам достроить те шахты, степень готовности которых составляет 85-90 процентов.

 

     Хочу заверить народных  депутатов,  что  угольная  отрасль  в состоянии обеспечить страну собственным энергоносителем - углем. У нас  есть   перспективные   шахты,   которые   просто   необходимо поддержать,  в  том числе бюджетно,  решив проблему неплатежей.  И тогда  мы  обеспечим  нашу  страну  ценнейшим  энергоносителем   - собственным углем.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам потрібно з вами порадитися.

 

     Щойно ми  заслухали  інформацію заступника міністра вугільної галузі.  Можливо,  і не треба було її робити, оскільки на сьогодні потрібні   конкретні  рішення.  Проте,  крім  пропозицій  стосовно бюджету,  ми їх,  на жаль,  не отримали. Тому пропоную відвести на запитання до 15 хвилин для того, щоб з'ясувати обставини.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запишіться на запитання.

 

     Слово для запитання надається депутату Самойленку.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   ПЗУ).   Голова   Української екологічної  асоціації  "Зелений світ".  Перше запитання:  за якою ціною ми можемо купувати вугілля?

 

     Друге запитання.  Чому ви такі безініціативні, чому зовсім не виявляєте ніякої ініціативи?  Чому виштовхуєте шахтарів на вулиці, на страйки?  Чому лобі від ядерної енергетики знаходять можливість добудовувати   Рівненську,  Хмельницьку  АЕС,  за  кордоном  кошти просять?  Їх там усьогона-всього три тисячі,  максимум п'ять,  а у вас сотні тисяч людей, і ось така безініціативність.

 

     Ви говорите про недобудовані шахти,  що мають 85-90 відсотків готовності.  Ми знаємо,  що  перспектива  України  -  це  вугільна галузь.  На  240 років уперед ми забезпечені енергоносіями завдяки вугільним покладам.  Тож розвивайте технології, будь ласка. Чому ж така безініціативність керівництва Мінвуглепрому?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, дотримуйтеся регламенту.

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А.  Я  с  вами  абсолютно  не  согласен,  что мы безинициативные.  Если вы  следили  за  ситуацией  в  отрасли,  то знаете,  как  развивались события,  как решались вопросы.  На всех уровнях - на уровне  правительства,  при  подготовке  бюджета,  на заседании Верховной Рады.  Вы слышали,  как выступал министр,  как отвоевывались амортизационные отчисления в фонд,  который все-таки создан  и  направлен на финансирование новых шахт.  Это на сегодня единственный реальный источник финансирования.

 

     Поэтому я с вами не  согласен.  Везде,  на  всех  уровнях  мы решали этот вопрос, постоянно встречались с депутатами, работали в комитетах.

 

     И о цене тонны угля по импорту - она  составляет  порядка  30 долларов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Анненкову.

 

     АННЕНКОВ Є.І.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Дмитрий   Андреевич,   вы   просите,   чтобы   шахтеры  потерпели. Правительство тоже просит,  чтобы потерпели и не требовали выплаты заработной   платы.  Но  ведь  это  предусмотрено  Конституцией  - своевременная оплата труда.  А дети шахтеров могут терпеть? Они бы потерпели,  если  бы  вместе  с  ними  терпели  и другие.  Но ведь посмотрите:  "растут" особняки,  за  бюджетные  деньги  покупаются квартиры, в частности работникам правоохранительных органов, а вот на оплату труда шахтеров денег не  хватает!  Конечно,  это  скорее вопросы к Президенту и правительству.

 

     А ваше  личное  мнение - шахтеры и их дети будут еще терпеть? Они же просят заработную плату, и больше ничего!

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А.  Да,  вы абсолютно правы - шахтеры заработали свою заработную плату,  работая в тяжелейших условиях.  Мы обязаны любыми путями ее выплачивать.  Но,  к сожалению,  вы видите, какая сложилась ситуация. Я о ней говорил, не буду повторяться.

 

     Правительство приняло    решение    ежемесячно    выплачивать заработную плату и  делает  все  возможное,  чтобы  выполнять  это решение.  Мы  находим  все  бюджетные источники.  К сожалению,  ту задолженность по заработной плате,  которая  образовалась,  сложно погасить  в  данной  ситуации.  Мы  это четко понимаем и об ясняем шахтерам.  Понятно,  что  сложно  об яснить,  почему  вовремя   не отдается  заработанное человеком.  Но единственный выход сегодня - решение,  принятое на последнем совещании у первого  вице-премьера Голубченко  - ежемесячно выплачивать заработную плату.  В мае этот вопрос так и решается.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Цибенку. Прошу.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  народний депутат України (виборчий округ  110, Луганська область). Прошу передать слово депутату Петренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  народний депутат України (виборчий округ 107, Луганська область).  Фракция  коммунистов.  Дмитрий  Андреевич,  я понимаю  ситуацию,  которая  сложилась  в угольной промышленности, понимаю вашу тревогу...  Знаю,  что вы как заместитель министра  и Министерство  угольной промышленности принимали все меры для того, чтобы пополнить бюджет.  Высказывания о том,  что министерство  не инициировало    поддержку    угольной    промышленности,    считаю безосновательными. Человек абсолютно не владеет этим вопросом!

 

     Я обращаюсь к  коллегам  депутатам.  Вы  принимали  бюджет  и должны  вспомнить  шулерские  методы  существующего правительства: зная обстановку в угольных  регионах,  оно  в  проекте  бюджета  в первом    чтении    учло    требования    Министерства    угольной промышленности, а потом поступило подло (я не нахожу здесь другого слова),  потому что во втором чтении эти деньги из проекта бюджета были убраны.

 

     Ситуация в угольной отрасли катастрофическая.  Без  изменения остается   режим,  политический  курс,  выработанный  в  отношении правительства:  оно работает  на  зарубеж,  в  первую  очередь  на угольную   промышленность   Польши.  Поэтому,  Дмитрий  Андреевич, ответьте  на   один   вопрос,   чтобы   знали   все   депутаты   и радиослушатели:  сколько  денег  предусмотрено  в  государственном бюджете на угольную промышленность и  сколько  нужно  для  прямого воспроизводства, а не расширенного?

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А.  Я  об этом говорил.  В бюджете предусмотрено 1,6 миллиарда гривень для поддержки отрасли (это со 110 миллионами амортизационного   фонда,   который  направляется  на  капитальное строительство).  Необходимо бюджетных средств 4,8 миллиарда.  Мы и на   сессии,  и  везде  говорили,  что  минимум,  который  мог  бы стабилизировать ситуацию в отрасли, - это 3,4 миллиарда гривень.

 

     Для бюджета  следующего  года   мы   уже   подготовили   свои предложения.  Ситуация в отрасли усугубилась из-за износа основных фондов,  в частности шахтового. Поэтому на следующий год бюджетная поддержка должна составлять 5,2 миллиарда гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Мазур. Прошу.

 

     МАЗУР О.А.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,    ПСПУ).    Прогрессивная социалистическая  партия  Украины,  Луганская  область.  Учеными и практиками научнопроизводственного об единения "Энергия92"  города Луганска  разработана государственная программа по проблеме добычи и использования газа метана из угольных месторождений  Украины  до 2010    года.   Ее   реализация   позволит   загрузить   имеющиеся производственные   мощности   предприятий   Луганска,   Запорожья, Донецка,   Днепропетровска   и   других  промпредприятий  Украины; увеличить  экспортные  возможности   предприятий   Луганщины   при комплексной   переработке   угля,   который   имеется  на  шахтах, газификацию его и  производство  другой  химической  продукции  на экспорт;  создать  высокорентабельные энергоцентры.  По подсчетам, один киловатт-час электроэнергии будет стоить  1-2  копейки,  одна гигакалория тепловой энергии - 9 гривень,  то есть почти в 5-6 раз дешевле,  чем  сейчас.  Таким  образом  мы  имеем  возможность  на региональном  уровне решить проблему энергообеспечения и тем самым снизить зависимость Украины от внешних поставок.

 

     Будет ли Минуглепром поддерживать реализацию этой программы?

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А.    Да,    эта    программа     поддерживается Минуглепромом и правительством.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Лавриненку.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу  передать  слово представителю шахтерского региона Степанову Михаилу Владимировичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый  Дмитрий  Андреевич!  Я  знаю  вас  как  высококлассного специалиста  и  волевого  руководителя и я не побоялся бы отдать в ваши руки весь бюджет полностью.

 

     Но когда   деньги,   выделенные   в   Киеве,    попадают    в производственные об единения, такое впечатление, что они исчезают, как в песок.

 

     Даете ли вы гарантию,  что  когда  деньги  будут  выделены  в бюджете,  то  они,  попав в руки наших генеральных директоров,  не испарятся?  Потому что шахтеры говорят:  да,  деньги пришли, но их нет. Вроде бы сверху идут, а внизу исчезают.

 

     И последнее. Мне как депутатузаконодателю обидно, что когда я обращаюсь по вопросам шахтеров к нашим генеральным директорам, они не отвечают.  Так,  генеральный директор Луганскугля уже в течение года  не  соизволит  ответить  на   мои   депутатские   обращения. Заместитель  генерального  директора  по экономике (есть там такой Курбатский) учит,  как принимать законы.  Наверное,  надо, чтобы и там  на  обращения  депутатов  как-то  реагировали,  если вы здесь приходите и говорите, чтобы депутаты приняли решение.

 

     Спасибо.

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А. Что касается использования бюджетных средств. Сейчас  разработана  такая  система,  что  бюджетные средства идут только на целевое использование. Казначейская система не позволяет нецелевое использование бюджетных средств.

 

     Может, у  вас  есть  какие-то  факты  - я о них пока не знаю. Гарантирую,  что бюджетные средства, выделенные на поддержку нашей отрасли, будут использованы по целевому назначению.

 

     А с  задержкой  ответов  на депутатские запросы я обязательно разберусь. Думаю, больше этого не будет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Місюрі.

 

     МІСЮРА В.Я.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу  передати  слово   депутату   Зубову   від   фракції   блоку Соціалістичної та Селянської партій України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЗУБОВ В.С.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый Дмитрий Андреевич!  Вы понимаете, что действия шахтеров, которые  ведут  такую  активную  борьбу  за  свое  выживание,   не случайны.  Это результат сложившейся ситуации,  той,  о которой вы только что рассказывали.  Вы, очевидно, понимаете, что идет борьба просто  за  физическое  выживание  значительного количества нашего народа.  В своем выступлении  вы  сказали  следующее:  проблемы  в угольной отрасли накапливались годами.

 

     Будьте любезны, ответьте на вопрос: какова персональная роль  министра  угольной  промышленности,  его заместителей и в целом министерства в сложившейся ситуации?

 

     Я хочу  обратиться  к  своим  коллегам  народным  депутатам и сказать вам,  уважаемые товарищи,  что мы до тех  пор  не  выведем Украину  из  кризиса,  пока  не  поймем  одну простую истину:  нет неразрешимых проблем, есть люди, которые не способны их решать.

 

     Будьте любезны, ответьте, какова персональная ответственность министра и вас как заместителя министра в сложившейся ситуации?

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А.  Вопрос довольно таки сложный.  И я повторяю, что вобщем-то министр лично много делал и делает сейчас для  того, чтобы стабилизировать ситуацию в отрасли.

 

     Действительно, на протяжении последних лет,  к сожалению, все время ухудшается состояние шахтового фонда.  Причина вот в чем,  и вы  должны ее знать.  Отрасль всегда поддерживалась бюджетно,  она убыточная.  Мы получали в  1991  году  200  процентов  дотаций  от оптовой  цены.  То  есть  если  цена  тонны угля 30 долларов,  я к примеру говорю,  то на тонну угля начисляется 60 долларов дотации. Естественно, не имея на сегодня бюджетной поддержки, сложно решать проблемы,  накопившиеся и накапливающиеся в отрасли.  То,  что  мы делаем,   мы   можем   показать.  По-поему,  министр,  заместители министров делают все для того,  чтобы стабилизировать обстановку в отрасли.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Заклунній. Прошу.

 

     ЗАКЛУННА В.Г.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Сергею Ивановичу Дорогунцову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   КПУ).   Уважаемый   Дмитрий Андреевич!   Сейчас   каждому  непредубежденному  человеку  хорошо известно,   что   так   называемая    реструктуризация    угольной промышленности  - это уничтожение угольной промышленности.  Это не вызывает никаких сомнений.  На очереди закрытие 79 шахт, и оно уже началось.  Сотни  тысяч  людей,  если  учитывать  не только самого шахтера,  но и членов его семьи, останутся без работы и надежды на получение работы.  И это судьба не только угольной промышленности, просто сейчас уже очередь дошла до вас.

 

     У меня такой вопрос. Если сопоставить суммы затрат на покупку угля  за рубежом с долгами государства перед шахтерами,  то каково будет соотношение этих сумм?

 

     И еще.  Вы призываете  шахтеров  к  терпению.  Но  они  сотни километров  преодолевают  именно  потому,  что  терпение уже давно закончилось.

 

     Спасибо.

 

     ГЕРАСИМЧУК Д.А.  Что  касается  реструктуризации  отрасли   и закрытия шахт,  то я с вами не согласен.  Состояние шахт,  которые определены государственной программой к реструктуризации, детально изучено.  Не  просто было принято решение закрывать шахты.  Это те шахты,  которые не могут больше действовать.  Не могут! По причине отработки   запасов,   по   причине  низких  технико-экономических показателей,  на повышение которых требуются громаднейшие затраты. И я всегда смогу вам доказать,  что решение принято правильное. Те 79 шахт, которые определены в программе, необходимо закрывать.

 

     Другое дело,   что   нужно   обеспечить   социальную   защиту увольняемых   трудящихся.   Это   создание   новых   рабочих  мест (соответствующая  программа  разработана),  социальная  защита  по остальным вопросам,  выплата регрессных,  выдача бесплатного угля. Эти проблемы нужно решить,  а для этого необходимы те средства,  о которых я говорил.

 

     Что касается  соотношения  стоимости  ввезенного  угля  и тех долгов,  которые есть на сегодня перед шахтерами. Ввезено в страну 3,8  миллиона  тонн  угля  (1,5  миллиона  тонн  из России и 2,  3 миллиона тонн из Польши) на сумму порядка 120 миллионов  долларов, или  250  миллионов  гривень.  Задолженность  по  заработной плате составляет 2,2 миллиарда гривень.

 

     Конечно же,  отрасль  в   состоянии   обеспечить   внутренние потребности страны и в коксующемся угле,  и в энергетическом. Если бы эти средства (250 миллионов гривень) были выделены отрасли,  то мы  бы  за  такую  сумму  оснастили новые забои и добыли бы нужное количество угля у себя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Дмитре Андрійовичу.  Час вичерпано, прошу сідати.

 

     Шановні колеги!   Дозвольте   вас   поінформувати.  По-перше, трансляції немає.  Немає тому,  що урядом  було  прийнято  рішення транслювати   тільки   обговорення  кандидатур  на  посаду  Голови Верховної Ради (Шум у залі).

 

     По-друге, гадаю, ви зрозуміли, що інформація шановного Дмитра Андрійовича  неадекватно  відбиває  ту  ситуацію,  яка  склалася в шахтарських колективах.

 

     По-третє, ми так і не зрозуміли,  що робитиме уряд, щоб зняти напругу, яка створилася в усіх шахтарських колективах.

 

     Вважаю, те,  що  сьогодні не здійснюється трансляція розгляду цього питання,  на жаль, ще загострить ситуацію. Я отримав десятки телеграм, отримуєте телеграми і ви, ті, хто представляє шахтарські колективи.  На  мою  думку,  трансляція  сьогоднішнього   розгляду питання  зняла  б  певною  мірою  напругу.  Події  в  Росії  якраз провокують ті дії,  які там відбуваються.  А нам цього не потрібно об'єктивно. Нам треба зняти напругу.

 

     І те,  що  сьогодні ми не знайшли відповіді на запитання,  що робити шахтарям, які їм рішення приймати та які рішення прийматиме уряд, навпаки, загострює ситуацію.

 

     Тому пропонується   доручити  уряду  до  16  години,  якщо  є можливість,  якщо немає, - не пізніше 10 години завтрашнього ранку разом із зацікавленими депутатами (а ініціативна група сформована) підготувати  проект  постанови   щодо   конкретних   заходів   для ліквідації  заборгованості  з виплати заробітної плати,  щоб зняти напругу в шахтарських колективах.  Інакше зрозуміло, який розвиток подій  може  бути.  А  цього  нам  не потрібно,  ще раз наголошую, питання потрібно вирішити і вирішити позитивно.

 

     Я звертаюся до представників  уряду:  ви  можете  підготувати проект  постанови  на  16  годину  сьогодні чи краще на 10-у ранку завтра?  Дмитре  Андрійовичу,  до  вас  звертаємося  я  і  народні депутати. На 10 годину ранку?

 

     Уряд просить  завтра  о 10 годині поставити на розгляд проект постанови.  Проект  буде  розповсюджений  серед  депутатів.  І  ми зможемо прийняти конкретне рішення. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 267.

 

     Дякую за розуміння (Шум у залі).

 

     Ми в ході роботи домовимося, хто буде від уряду.

 

     Прошу ввімкнути мікрофон депутата Петренка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Павел Иванович, мы приняли правильное решение, чтобы завтра в 10 часов рассматривать проект. Но сегодня нам нужно определиться.  Учитывая  обстановку в шахтерских регионах,  нужно, чтобы    завтра    рассмотрение    этого    вопроса    обязательно транслировалось.  И  обязательно пригласить сюда Премьер-министра. Потому что сегодняшнее положение в шахтерских  коллективах  -  это последствие   политики,   проводимой   нашим   правительством.   И Премьер-министр Пустовойтенко обязательно должен при  рассмотрении этого вопроса присутствовать. Прошу поставить на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є   ще   пропозиції?   Прошу  ввімкнути  мікрофон депутата Коваля.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я разберусь.  Я соображаю больше,  нежели ты, раз в 100.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  закликаю  до  толерантності  і виваженості. Не потрібно цього робити! Занадто важливе питання...

 

     КОВАЛЬ В.С.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Шановний Павле Івановичу!  Я просто хотів нагадати про те рішення, яке  ми  вчора прийняли.  Була домовленість,  що згідно зі статтею 3.3.6 Регламенту кожна з депутатських груп  (фракцій),  сформована відповідно   до   Регламенту,   має  гарантоване  право  поставити запитання доповідачу (співдоповідачу).

 

     Я прошу дотримуватися схеми,  за  якою  ми  працювали  вчора. Тобто по черзі задають запитання 8 депутатських фракцій, а дев'яті

- позафракційні.  А потім уже,  якщо вистачить часу,  хай ставлять запитання  й  окремі  депутати.  Тобто щоб було гарантоване право. Прошу  народних   депутатів,   членів   фракцій,   підтримати   цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. З процедури. І завершуємо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  народний депутат України (виборчий округ 53, Донецька область). Фракция коммунистов Украины. Уважаемые коллеги! Уважаемый   Президиум!   Я  хочу  поддержать  предложение  Дмитрия Дмитриевича    Петренко,    коммуниста,    специалиста    угольной промышленности,  в  том,  что проблемы,  которые накопились в этой отрасли,  связаны с деятельностью не только Министерства  угольной промышленности, но и правительства в целом.

 

     Вчера, принимая  постановление  о  погашении задолженности по заработной плате,  пенсиям и стипендиям,  мы обратили внимание  на то,  что  принято  решение  признать  работу  правительства в этом вопросе  неудовлетворительной.  А  главные  требования   шахтеров, которые  они  сегодня  выдвигают,  как  раз  связаны  с погашением задолженности по заработной плате,  пенсиям,  регрессным и  другим выплатам.  Мы,  представители угольных регионов,  это очень хорошо знаем.

 

     Поэтому хотелось бы,  чтобы был комплексный ответ на вопросы. Ясно - это может сделать только Премьер-министр.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  обговорення завершено. Була одна пропозиція, дозвольте її сформулювати.

 

     По-перше, давайте зійдемося на тому,  що надамо  право  уряду визначитися,   хто   доповідатиме.   Можливо,   це   буде   перший віце-прем'єр-міністр, можливо, інший - хто краще володіє питанням.

 

     По-друге, стосовно   трансляції.   Ставлю   на    голосування пропозицію,  щоб  завтра  транслювати  розгляд даного питання о 10 годині  ранку.  Прошу  ввімкнути  систему.  Підтримайте,   питання надзвичайно  важливе.  Тільки  на  користь  буде всім - ми знімемо напругу.

 

     "За" - 216.

 

     Рішення не прийнято (Шум у залі).

 

     Наполягаєте на   поіменному   голосуванні?    Ставиться    на голосування  пропозиція  голосувати  поіменно.  Прошу визначитися. Ввімкніть, будь ласка, систему.

 

     "За" - 219.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропозиція стосовно  трансляції  обговорення  цього   питання завтра  о  10 годині ранку голосується в поіменному режимі.  Прошу проголосувати. Питання занадто важливе і потрібне.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято. Дякую за розуміння.

 

     ------------

 

     Переходимо до обговорення наступного питання. Слово надається Василю Васильовичу Костицькому.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В., народний депутат України (виборчий округ 84, IваноФранківська  область).  Християнськонародний  союз.   Шановна Президіє! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Кандидатом на посаду Голови Верховної Ради  мене  висунула  група  позапартійних депутатів,  від імені яких виступив депутат Кірімов,  і я хотів би подякувати їм за високе довір'я,  а також висловити  своє  бачення ролі Голови Верховної Ради України.

 

     Iз прийняттям  Конституції  України  розпочався  новий відлік часу в історії нашої держави.  В Основному Законі закладено модель Української держави як демократичної,  правової і соціальної,  яку ми повинні будувати.  Тому  цьому  парламенту  належить  здійснити серйозну роботу, щоб закласти основи держави і права відповідно до нової Конституції.

 

     Яким має бути парламент,  на якій методологічній  основі  має розбудовуватися законодавча влада? Я пропоную замість економічного детермінізму духовний детермінізм.

 

     Перший зрозумілий всім:  від збіднілої  людини,  яка  не  має нічого,  до бізнесменамільйонера. Але економічний детермінізм - це основа  роз'єднання,  протистояння,  боротьби,   спроб   повернути історію.

 

     Щодо останнього   є   два  постулати.  Перший  -  історія  не повторюється.  І другий  -  історія  повторюється  перший  раз  як трагедія,  другий раз як фарс. Дехто в цій залі хотів би повторити історію.  Для українського народу,  доля якого трагічніша за  долю будь-якого  іншого  народу  в  Європі,  може,  вже досить повторів історії і трагедій.

 

     Духовний детермінізм може бути засобом  об'єднання  інтересів найширших  верств  населення  у  прагненні  до  кращого життя,  до розвитку людини і народу.

 

     Економічний детермінізм пропонує жорстку і  криваву  схему  - відібрати і розділити. Що за цим - розказувати не треба.

 

     Духовний детермінізм полягає в тому, що багатий добровільно і залюбки допомагає бідному стати забезпеченим.

 

     Чи не міражі та утопії пропонуються,  коли говориться про це? Зовсім ні.  Не треба винаходити велосипед. В Європі це називається соціальним партнерством.  В  Україні  таке  соціальне  партнерство можливе на базі християнської ідеології і християнської етики.

 

     Чому я стою перед вами?  Чи це жадоба самоутвердження?  Чи це гіпертрофована  самооцінка  власних   сил   і   можливостей?   Ні. Структуризація  українського  суспільства,  а  отже  і парламенту, відбувається,  але на сьогодні реальність така, що жодна політична партія  не  є  домінуючою.  А  створення блоку більшості є поки що проблематичним.

 

     Тому знову,  як уже не один  раз  було  в  цій  залі,  постає питання: хто і в який спосіб об'єднає депутатів у фракції і групи? На щастя,  такі засоби і основа знаходилися протягом  перших  двох скликань.

 

     У 1990  році  то  була ідея протесту проти трактування Києва, України і тодішньої української еліти як провінційних для  Москви. Результат - Декларація про державний суверенітет.

 

     У 1991-1993  роках  то  була  ідея  незалежності,  цілковитої самостійності та бажання самим  бути  господарями  у  своїй  хаті, помножена  на  ілюзії  економічного  добробуту і зростання за умов незалежності,  плюс ейфорія від визнання нас у  світі  як  великої європейської   нації   і   держави.   Результат   -   проголошення незалежності України і боротьба національних кадрів за владу.

 

     У 1994-1997 роках  то  була  ідея  завершення  першого  етапу відбудови,  відновлення  Української держави і прийняття Основного Закону - Конституції України,  нехай і за  економічного  спаду  та падіння добробуту народу.

 

     На цих етапах голови парламенту виявилися добрими психологами й  зуміли,  правильно  розрахувавши,   тиснути   на   раціональні, інтелектуальні,  але особливо на емоційні важелі,  сконцентрувавши зусилля більшості через свою волю,  домоглися поступу в діяльності парламенту.

 

     Але вже   1997   рік  показав,  що  психологічний  фактор  як інструмент спікера почав слабнути.

 

     Якою ж основою, якими мають бути інструменти Голови сьогодні, за  нинішніх  обставин?  Сили  більшості  ще немає.  Психологічний інструмент вже відпрацьований. Таким інструментом має бути духовна єдність.  Чи не видається це гумористичним: духовна єдність восьми різних груп, які об'єднують понад десяток партій.

 

     Я вважаю,  що  представникові  будь-якої   із   цих   партій, представлених  у  парламенті,  а  особливо тих,  які репрезентують партії,  що здобули найбільше місць у парламенті,  буде  важко,  а може,  навіть  і  неможливо  очолювати парламент.  Бо представники іншої партії вважатимуть себе обійденими,  а ідеологія партії,  до якої    входить    такий    Голова   парламенту,   сприйматиметься антагоністично.

 

     На мою думку,  тільки представник меншості або партії, яка не домінує   в   парламенті,   може  забезпечити  роботу  парламенту, знаходити компроміси і скеровувати поступ у  роботі  законодавчого органу.  В  основах  такої  діяльності,  ще  раз кажу,  мають бути християнська  ідеологія  та  етика.  Досвід  поруйнованої   Другою світовою війною і тоталітаризмом Європи це підтверджує.

 

     Голова Верховної   Ради   має  розуміти  свою  роль  і  місце парламенту в державі. Стаття 6 Конституції України розділила владу на  законодавчу,  виконавчу і судову.  А стаття 75 встановлює,  що єдиним органом законодавчої влади є  Верховна  Рада.  За  нинішніх умов  має  бути  завершене  переосмислення ролі Верховної Ради.  У законодавчому плані ми це вже зробили.  Від  вищого  чи  найвищого органу в піраміді рад ми перейшли до власне парламентських функцій у діяльності Верховної Ради.  Але  цього  ще  немає  в  суспільній психології.   І  широкий  загал  трактує  Верховну  Раду  як  вищу інстанцію всієї влади.  Та й багато з нас,  тут присутніх, не може або  не  хоче  відмовитися  від  старого розуміння ролі та статусу парламенту.

 

     Український парламент -  представник  народу,  виразник  його волі  й  захисник  інтересів,  але у формах і межах,  передбачених Конституцією.  Тобто через парламентські  форми  і  засоби,  через прийняття  законів,  а  не прямими діями,  втручанням у діяльність інших гілок влади  чи  підміною  їх  треба  розв'язувати  державні проблеми.   Бо  інакше  Голова  Верховної  Ради  стає  конкурентом Президента,   Прем'єрміністра    чи    Голови    Верховного    або Конституційного  Суду,  а  спікер  -  тільки перший серед рівних у найвищому законодавчому органі держави.

 

     Українське суспільство    роздирають    суперечності,     які традиційно   відображалися   в  роботі  парламенту.  Своєю  чергою парламент, демонструючи протистояння різних політичних сил, сприяв політизації  суспільства,  котра  сягнула надмірно високого рівня. Хочеться,  щоб новообрана Верховна Рада не тільки  стала  джерелом формування  законодавчої  бази для економічних перетворень з метою підвищення добробуту народу та вирівнювання соціального  становища людей,  але й сприяла створенню засад для громадянського спокою та завершила розпочаті за попередніх років  напрацювання,  спрямовані на розбудову незалежної держави.

 

     Яка ідея,   яка  ідеологія  тут  може  стати  об'єднавчою?  У Верховній Раді 8 фракцій.  Це означає,  що  український  народ  не довірив  законодавчу  владу  жодній політичній силі.  Думаю,  що в такому випадку об'єднавчою може стати християнська ідея.

 

     Чому? Тому що в її основі лежать християнська етика і мораль. Тому   що   тільки  ця  ідея  дає  змогу  досягти  конструктивного компромісу,  без якого не буде плідної роботи Верховної Ради. Тому що  ця  ідея  відображає  інтереси  найширших  верств українського народу.  І,  врешті-решт,  тому що тільки на засадах християнської ідеології можна розбудувати соціальну державу, такий апарат влади, який  був  би  поставлений  на  службу  людині  і   громадянському суспільству.

 

     Досвід такий є.  Наприклад, Федеративна Республіка Німеччина, Австрія, де християнська ідея не в політичному, а в ідеологічному, в духовному сенсі була покладена в засади класичної системи права, вивела ці країни в число найбільш розвинутих країн світу.  Йдеться не   про   декларування   християнства,   а  про  дотримання  норм християнської моралі.  Тільки християнська етика може  поєднати  у нашій   великій   європейській   державі   українців   і   росіян, православних і греко-католиків, багатих і бідних.

 

     Основними завданнями Верховної Ради на  цей  період,  на  мою думку, мають бути такі:

 

     соціальний захист з метою зняття соціальної напруги;

 

     прискорене створення нової правової системи;

 

     формування основ державного апарату (або те,  що ми називаємо розбудовою держави);

 

     завершення першого етапу реформи судової системи;

 

     реформа податкової системи;

 

     сприяння швидким економічним перетворенням;

 

     формування середнього класу.

 

     На яких принципах повинна будуватися ця робота?

 

     Перший - принцип законності в діяльності Верховної Ради, який мав  би  полягати  в  неухильному  дотриманні  норм  Конституції в процесі прийняття всіх  рішень.  Я  мрію  про  те,  щоб  у  нашому суспільстві,   а   отже   і  в  парламенті,  з'явилася  повага  до процесуальних норм, а не тільки до норм матеріального права. Це не тільки  Регламент  Верховної  Ради,  але  ще  й  ряд процесуальних законів,  які стосуються діяльності органів  державної  виконавчої влади,   судової   влади,   контрольних   органів.   Йдеться   про неприпустимість прийняття будь-яких  рішень  за  явного  порушення норм  права  з  погляду  їх  доцільності.  Порушення процедури має розглядатися як  серйозне  порушення,  яке  веде  до  незаконності будь-якого рішення.

 

     Другий -   принцип   системності,  який  мав  би  відбиватися передусім у правотворчій діяльності  Верховної  Ради.  Важливо  не допустити   хаотичності  при  визначенні  порядку  денного  сесії, домагатися матричного підходу  у  прийнятті  законів  з  тим,  щоб приймати  більш  загальні закони,  а потім на їх розвиток - закони вужчої  сфери  дії.  Це  допоможе  уникати  багатьох  колізій   та суперечностей між законодавчими актами.

 

     Не можна  формувати  систему  права за принципом - хто швидше займе місце.  Не допускати цього - одне із головних завдань Голови Верховної Ради.

 

     Треба формувати  свою  систему права і свій державний апарат. Не можна копіювати Європу,  бо це часом дає негативні  результати. Наприклад,  пожиттєвий статус суддів у Європі виступає як гарантія незалежності судової влади,  а в нас такий статус часом - запорука суддівської сваволі.

 

     Наступний принцип  -  принцип змагальності,  який вимагає від нас формування  традицій  українського  парламентаризму  разом  із вибором власної моделі парламенту.

 

     Як реалізувати  цей  принцип?  Парламент  має бути місцем для дискусій законодавчої,  виконавчої і судової  влади.  Представники двох  останніх  мають  право виступати у парламенті і висловлювати свою  позицію  (відповідно  -  Президента,   Кабінету   Міністрів, Конституційного Суду,  Верховного Суду).  Завдання Голови - надати можливість усім  висловити  свою  думку  та  сприяти  оперативному прийняттю часто компромісного рішення.

 

     Принцип збалансованості  влад  має  базуватися  на  формально юридичних  (право  вето,  право  імпічменту,  право  заслуховувати звіти)  та  організаційно-юридичних  засадах  (інститут  постійних представників може бути не тільки у Верховній Раді, я допускаю, що Верховна  Рада  теж може мати представників,  наприклад у Кабінеті Міністрів або в судовій владі, як це вже зараз є в Конституційному Суді).

 

     І науково-консультативні  органи теж можуть виступати засобом збалансування  діяльності.  Очевидно,   що   науковоконсультативні органи,  завданням яких є підготовка напрямів правової реформи або засад правової реформи в конкретних галузях,  повинні створюватися насамперед   не   при  міністерствах  (скажімо,  при  Міністерстві юстиції), Верховному Суді і Кабінеті Міністрів та дублювати роботу одні одних, а під егідою Верховної Ради.

 

     Принцип ефективності в організації роботи вимагає певних змін у Регламенті Верховної Ради.  Ще на початку попереднього скликання я  вносив  пропозиції,  які  тоді  були  відхилені,  але тепер уже сприймаються і мають відображення  у  виступах  багатьох  народних депутатів.  Ідеться  про  врахування  великої  вартості  пленарної роботи Верховної Ради.

 

     Мною пропонувалося проводити пленарні засідання для  розгляду звітів, інформацій уряду, розгляду найважливіших загальнодержавних питань та проведення голосування.  Голосування мало проводитися по півдня  в  середу  та четвер на пленарному засіданні.  На пленарні засідання  мали  б  вноситися  тільки  ті  проекти,  які  отримали підтримку   більшості   комітетів  і  фракцій.  Отже,  центр  ваги законотворчої роботи був би перенесений у комітети та фракції, які мали б працювати тоді чотири дні на тиждень.

 

     Ефективність організації  роботи  залежить  і  від  структури апарату, яку, очевидно, треба змінювати.

 

     Сьогодні я хочу сказати про  гостру  потребу  у  забезпеченні функціонального  підходу  до  структури  апарату  Верховної Ради - усунення    дублювання,    досягнення    більшої     самостійності секретаріатів   комітетів.  Необхідно  створити  міцне  міжнародне управління,  яке  б  складалося  щонайменше  з  трьох  відділів  - протокольного,  перекладів,  міжнародних організацій. В останньому треба було б створити сектори,  робота  яких  стосувалася  б  Ради Європи  та  її  комітетів,  парламентських  зв'язків у рамках СНД, Парламентської      Асамблеї      Чорноморського      Економічного Співробітництва,   Організації  з  безпеки  та  співробітництва  в Європі, НАТО та інших.

 

     На сьогодні фактично вся робота, пов'язана з участю України у міжнародних  структурах парламентського характеру,  лягає на плечі депутатів,  які представляють  Верховну  Раду  у  цих  структурах. Аналіз   тут  здійснюється  від  випадку  до  випадку.  Ми  багато втрачаємо через низьку ефективність роботи на міжнародній арені.

 

     Не слід допускати дублювання в роботі.  У нас  експертизою  і підготовкою   законопроектів  займаються  Інститут  законодавства, науково-експертне управління,  юридичне управління.  Було  б  дуже доцільно   передати   науково-експертне  управління  до  Інституту законодавства.  Це забезпечило б ефективну і  високоякісну  роботу цих двох підрозділів.

 

     Програмно-цільовий принцип.    Потреба   у   такому   підході зумовлена як дефіцитом парламентського  часу,  так  і  потребою  у прийнятті  значного  числа  законів.  Тут  знову треба згадати про матричний підхід у формуванні системи права. Йдеться про прийняття у першу чергу законів кількох груп.

 

     Перша група.  Закони,  які створюють центри розбудови галузей права.  Маю   на   увазі   Цивільний,   Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний, Екологічний кодекси.

 

     Друга група.  Закони,  які  допомагають  зменшити  напругу  в суспільстві:  Податковий кодекс,  новий пенсійний закон, Закон про захист  громадської  моралі  та  психіки населення від негативного впливу кіно-,  відео- і  телепродукції,  Закон  про  захист  права власності.

 

     Третя група.   Закони,  спрямовані  на  розбудову  державного апарату. Ми називаємо це адміністративно-правовою реформою і маємо тут три проблеми.  Поперше, ми нова держава і треба формувати свою систему державного апарату,  створювати структури,  яких раніше не було - міністерства транспорту,  закордонних справ,  яке, до речі, із суто протокольного  за  часів  Союзу  РСР  стало  міністерством незалежної держави.  По-друге,  треба відмовитися від галузевого і перейти  до  функціонального   управління.   Очевидно,   не   слід створювати  міністерства  для  кожної  проблеми.  І  по-третє - це конкретизація повноважень  контрольних  органів  через  закон  про повноваження цих органів.

 

     Зазначу, що  в  тому  числі  й за моєї участі ряд перелічених проектів внесено  на  розгляд  попередньої  Верховної  Ради.  Тож, очевидно, цій Верховній Раді слід буде їх якнайшвидше прийняти.

 

     Наступний принцип  -  вибору  пріоритетів - особливо важливий для   теперішнього   періоду   розвитку   України.   Гадаю,   нині вимальовується кілька пріоритетів діяльності Верховної Ради.

 

     Перший. Проблема  соціальної  політики і соціального захисту. До цього часу ми вузько розуміли соціальну політику.  Знову  треба згадати  про системний підхід.  Замало сказати,  що в Україні 13,6 мільйона пенсіонерів, які потребують соціального захисту. У нас ще 1,5  мільйона  психічно  хворих,  це  офіційно зареєстрованих.  Ми скоротили армію на 200 тисяч чоловік.  У місцях  позбавлення  волі перебуває 225 тисяч осіб. Ось сфери докладання зусиль у соціальній політиці.

 

     Очевидно, треба  говорити   про   справедливість   пенсійного законодавства, і це - завдання Верховної Ради. Не можна допускати, щоб директор інституту,  сталевар або льотчик мали  меншу  пенсію, ніж некваліфікований працівник державного апарату!

 

     Другий пріоритет   -  економічна  реформа.  Які  проблеми  на сьогодні визначають стан економіки України?

 

     Зменшення обсягів валового національного продукту десь  на  4 відсотки.  Це,  звичайно,  не  10  відсотків,  як раніше,  але теж проблема.

 

     Негативне сальдо     торговельного     балансу,     зростання бартеризації   економіки,  яка  у  грудні  1997  року  досягла  43 відсотків.

 

     Зростання заборгованості багатьох підприємств.  У 1995 році - кожне   п'яте,  у  1997  році  -  кожне  друге  підприємство  мало заборгованість.  Проблеми малих і середніх підприємств.  Я з  1993 року  виступаю  за потребу формування середнього класу.  У нас 110 тисяч малих і середніх підприємств,  в яких офіційно задіяно майже 2 мільйони, а всього зайнято понад 5 мільйонів працівників. Проект Закону про державну підтримку малого і  середнього  підприємництва вже  подано на розгляд Верховної Ради.  Очевидно,  його треба буде приймати   з   урахуванням   відповідного    указу,    підписаного Президентом.

 

     Наступний -  зниження  тиску  на  бюджетну сферу.  Ось об'єкт роботи для першочергового прийняття  законів.  Наприклад,  закону, яким     було     б     внесено     зміни     до    Кримінального, Кримінальнопроцесуального  та  Виправно-трудового  кодексів,   що, зокрема,  передбачали  б  заміну  ув'язнення за нетяжкі злочини на громадські роботи.  На сьогодні із 225  тисяч  громадян,  до  яких застосовано   покарання  у  вигляді  позбавлення  волі,  майже  50 відсотків засуджені на строк до 3  років.  Це  близько  100  тисяч громадян,  які скоїли нетяжкі злочини,  і, очевидно, немає потреби ізолювати їх від суспільства.  Вони не є  суспільно  небезпечними, тож  немає  потреби  оголошувати  їм амністію після того,  як вони пройдуть  "підвищення  кваліфікації".   Звичайно,   вони   повинні відповідати за злочини,  але можна залишити їх у сім'ях, засудивши до примусових громадських робіт.  Це дало б великий ефект не  лише соціальний, а ще й економічний.

 

     Податкова політика.    Так,   ми   справедливо   незадоволені податковим законодавством і податковим пресом.  Разом із тим  хочу сказати,  що  тільки  на  податок на прибуток встановлено понад 40 різних пільг;  на податок на додану вартість - близько 80 пільг за окремі  види діяльності.  За дев'ять місяців 1997 року 146 тисячам зареєстрованих платників податків були надані пільги  на  суму  15 мільярдів гривень. Порівняйте цю велику цифру із заборгованістю із заробітної плати.  Тим часом податковий прес не зменшується -  для банків, наприклад, податок у два з половиною раза більший, ніж для інших суб'єктів підприємництва.

 

     Чи можна розв'язати цю проблему? Так, можна.

 

     Справедливість податків,  рівність  суб'єктів  підприємництва перед  податковим законодавством,  зниження податків із одночасним збільшенням добровільних,  а не фіскальних надходжень до бюджету - ось  аксіома,  яку не треба доводити.  За кілька років ми створили таку складну систему оподаткування, що вийти з глухого кута можна, лише   прийнявши   Податковий  кодекс,  насамперед  його  загальну частину,  з прийняттям якої автоматично втратили б чинність  норми багатьох  законів,  котрі дають можливість називати нашу податкову політику фіскальною.

 

     Треба запровадити   єдиний   сільськогосподарський   податок, фіксований податок щодо малих підприємств, знизити податкову стелю та кількість податків для всіх суб'єктів підприємництва.

 

     Кілька слів   про   принцип   пріоритету    загальнодержавних інтересів над партійними,  регіональними та груповими. Невипадково виділяю такий окремий принцип роботи Верховної Ради,  який значною мірою залежить від Голови Верховної Ради.

 

     Політична боротьба в парламенті - нормальне явище,  якщо вона не зводиться  до  дріб'язкових  питань,  розгляд  яких  на  догоду політичним     лідерам    відриває    від    прийняття    важливих загальнодержавних рішень.

 

     Не можна допустити,  щоб Верховна Рада  з  парламенту  країни перетворилася на другий центр практичної політики,  бо це в умовах нашої держави замість нормального  діалогу  гілок  влади  породжує дуалізм влади,  політичну нестабільність,  нерозуміння курсу нашої держави  з  боку  іноземних  партнерів.  Це  робить  президентську виборчу кампанію перманентною.

 

     При розподілі  коштів  бюджету  важливим  є  дотримання цього принципу з урахуванням інтересів усіх регіонів,  а не тільки  тих, які представлені більшою кількістю депутатів.

 

     Окрім цього, кілька слів слід сказати про реалізацію принципу змагальності всередині Верховної Ради.  На мою думку,  цього можна досягти, відмовившись від традиційного способу розподілу портфелів голів комітетів та  їх  заступників.  За  Конституцією  підготовку питань  на розгляд Верховної Ради здійснює Голова.  Проект порядку денного раніше затверджувала Президія Верховної Ради,  якої  тепер немає,  і  тому це теж робить Голова Верховної Ради.  Нехай би цей проект погоджувала координаційна рада голів  фракцій,  а  портфелі голів  комітетів слід роздати не політичним "призначенцям",  як це нерідко мало місце в минулі два скликання, а професіоналам.

 

     Таким чином  буде  реалізовано  ще  один  принцип  -  принцип поєднання  політикопартійних  та  фахових  інтересів  у діяльності парламенту.

 

     Принцип історизму.  Ми творимо парламентський  досвід  не  на чистому полі. Від козацької ради ми беремо початок демократичного, колективного вирішення державних  справ.  Саме  тому  ми  мали  не Вашингтона з праведним законом,  про якого мріяв Тарас Шевченко, а Верховну Раду, яка ухвалила цей праведний закон - Конституцію 1996 року.

 

     Новітній український     парламентаризм     закладався    під керівництвом Михайла Грушевського.  Центральна Рада була одним  із найдемократичніших парламентів ХХ століття. Ми не можемо відкидати досвід попередніх спікерів.

 

     Грушевський збагатив парламентський  досвід  України  високим інтелектуалізмом,        високою       політичною       культурою, соціалдемократичними традиціями Європи.

 

     Кость Левицький  разом  з   парламентом   Західно-Української Народної Республіки впроваджував європейський раціоналізм.

 

     Володимир Івашко,  високий партійний чиновник,  першим вніс в український парламент розуміння відокремленості нашої  держави.  А Леонід Кравчук реально забезпечив те, що почав робити Івашко. Саме Леонід Кравчук привніс досвід українського парламентаризму початку ХХ  століття  в  практику  нашої  роботи  і  забезпечив  у  роботі Верховної Ради традиційно європейський дух.

 

     Іван Плющ став основоположником патерналізму в парламенті, де Голова,  як  батько в сім'ї.  Але,  крім того,  Плющ вніс у роботу Верховної Ради народний дух,  якого у нас не було з часу козацької доби.

 

     Олександр Мороз  - це вміння поєднати різні політичні погляди і напрями та домогтися прийняття  багатьох  рішень,  перш  за  все Конституції України.

 

     Верховна Рада України суто народноколоритного зразка сьогодні стала парламентом європейського зразка.

 

     Як далі? Яким має бути Голова Верховної Ради?

 

     У цій ситуації  це  може  бути  особа,  яка  буде  домагатися вирішення  політичних  питань  не  суто  політичними  засобами,  а законодавчими.  Закон не може складатися з трьох шарів,  де були б ідеологія,  політика  і  закон,  а повинен трансформувати інтереси всього народу в законодавчі акти.

 

     Парламент і  спікер  -  це  ті,  хто  законодавчими  засобами збалансовує  і  закріплює  інтереси  і бажання суспільства,  тобто інтереси і  бажання  Президента,  законодавчої  влади,  виконавчої влади,  судової  влади,  регіонів  між собою та регіонів і центру, політичних сил різного спрямування від крайніх  лівих  до  крайніх правих,  інтереси титульної нації і національних меншин, багатих і бідних, представників різних конфесій.

 

     Тільки парламент  представляє  в  найширшому  і  найповнішому розумінні  інтереси  цих  груп.  І  тільки  він - єдиний в Україні орган,  єдина інституція,  здатна  забезпечити  збалансування  цих інтересів  і  забезпечити  поступ  українського  народу та прогрес Української держави.

 

     Ми мусимо враховувати  досвід  наших  попередників,  дивитися далі і бачити краще та йти швидше,  не повторюючи їхніх помилок. Я маю  на  увазі  досвід  представників  різних  політичних  партій: націонал-демократів    і    націоналістів,   соціал-демократів   і соціалістів, монархістів і націонал-комуністів. Це основоположники українського  парламентаризму.  І  серед  них  виділив  би Михайла Драгоманова  і  Івана  Франка,  Михайла   Грушевського   і   Костя Левицького,  Володимира  Винниченка  і  Симона Петлюру,  Вячеслава Липинського,  Августина   Волошина,   Ярослава   Стецька,   Миколу Скрипника і Олександра Шумського.

 

     І Голова як спікер,  як перший серед рівних повинен пам'ятати про цей досвід, розуміти це і спрямовувати діяльність парламенту в рамках  Конституції на благо всіх і кожного для добра українського народу,  для прогресу і еволюції.  І хай в  цьому  допоможуть  нам досвід попередників і Господь Бог.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Доповідь   закінчено.   Прошу визначитися щодо запитань.

 

     Прошу висвітлити список.

 

     Слово надається депутату Круценку.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Василю Васильовичу,  ваш виступ  має  надмірно  політизований   характер.   Щоб   далі   не загострювати  це  питання,  прошу  відповісти  на  суто економічне запитання.  Як ви ставитеся до нинішнього стану населення України, коли  не  виплачують  заробітну плату шахтарям,  бюджетникам і так далі?  І чи було щось подібне в той період - період тоталітаризму? І який режим, на вашу думку, підтримує основна частина населення - нинішній чи той, що був?

 

     Спасибі.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Я думаю, що основна частина населення визначилася стосовно того,  що Україна має бути сьогодні, завтра і завжди незалежною державою.

 

     Я думаю,  що дійсно той стан справ,  який склався в економіці України  і  в  соціальній  сфері,  але  не тільки України,  а всіх держав,  які виникли на теренах колишнього  Радянського  Союзу,  є неприпустимим.  І  наше  з  вами  завдання полягало б у тому,  щоб відійти від політичних дискусій, подолати протистояння, пам'ятати, що  всі  ми  з  вами  християни,  і на засадах християнської етики подбати про поліпшення становища і життя народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Попову.

 

     ПОПОВ Г.Д.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція комуністів. Прошу передати слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу ввімкнути мікрофон депутата Краснякова.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо,   Георгий Дмитриевич.  Уважаемый Василий  Васильевич!  В  своем  программном выступлении вы неоднократно употребляли такие словосочетания,  как "рыночные   отношения",   "регулируемая    рыночная    экономика", "радикальная  реформа".  Я  насчитал,  что  около  десятка  раз вы произнесли вот такие словосочетания.  Прошу вас пояснить,  как  вы понимаете  эти  термины  с учетом высказывания вице-президента США Альберта Гора?  В своей книге он  пишет  следующее:  "Чтобы  нашим детям не довелось жить на разрушенной земле с укороченным будущим, от  этой  модели  классического  капитализма,   свободного   рынка необходимо раз и навсегда отказаться". Сегодня популярно ссылаться на  западных   экономистов,   политиков.   Как   вы   расцениваете высказывания известного политика Соединенных Штатов Америки?

 

     И второй вопрос. Скажите, вы сами и фракция НДП определились, кого все-таки вы будете поддерживать - Карпова, Костицкого или еще кого-то?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Ми часто посилаємося на досвід різних держав, у тому числі і на досвід Сполучених Штатів Америки. Багато з нас захоплюються президентом Рузвельтом,  який зумів забезпечити вихід Сполучених Штатів із кризової ситуації, яка мала місце там у 30-ті  роки.  I  при цьому ми забуваємо,  що президент Рузвельт за кілька  перших  місяців  своєї  роботи  забезпечив  платформу  для вирішення всіх питань.  Чому? Тому, що він мав абсолютну підтримку в парламенті Сполучених Штатів того часу, і не тільки членів своєї партії, а й представників опозиційної партії.

 

     Я не ідеалізую ринкові відносини,  а намагаюся бути реалістом і вважаю,  що держава і в умовах  ринку  не  може  втрачати  своєї регулюючої ролі.

 

     Що стосується  підтримки  того  чи іншого кандидата,  то я на початку  свого  виступу   зазначив,   що   мене   висунула   група позафракційних  депутатів,  і  я  щиро  їм  вдячний  за  це високе довір'я.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  депутату  Кириченку,  Полтавська область.

 

     КИРИЧЕНКО М.О., народний депутат України (виборчий округ 151, Полтавська область).  Фракція комуністів. Ну, з підтримкою, Василю Васильовичу,  зрозуміло.  Фракції НДП сьогодні, коли ви виступаєте як член цієї фракції,  претендуючи на цю  високу  посаду,  в  залі немає. То вже оцінку вам дає ваша фракція...

 

     Я хотів  би  запитати  таке.  Ви багато говорили про принципи моралі.  Як би ви оцінили,  виходячи з принципів біблійної моралі, дії   уряду,   який  прийняв  відповідну  постанову  про  те,  щоб заморозити виплату пенсій пенсіонерам за лютий, березень, квітень, травень  і  почати  виплачувати  пенсії в грошовому вигляді лише з червня,  а за ті місяці,  про які я сказав,  видавати  пенсіонерам пенсії  продуктами тощо?  Чи якось це збігається з принципами тієї моралі, про яку ви говорили?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Ну,  я хотів  би  теж  нагадати  вам біблійні істини і сказати,  що Богу - Богове, а кесарю - кесареве. I ще хотів би нагадати,  що в тому ж Святому письмі написано:  "Не взивай всує до імені Божого". Я зробив це один раз і хотів би, щоб ми робили із християнства духовність і ідеологію,  а не  робили  з нього політику.

 

     Очевидно, що уряд приймає ті рішення, які вважає за можливе і потрібне.  Якщо ми дали згоду на цього Прем'єр-міністра і довірили йому  створення  уряду,  то мусимо дати йому можливість працювати. Очевидно,  що ми маємо право ставити питання про його звітування і використовувати парламентські засоби контролю за діяльністю уряду. Але не більше.

 

     Отже, ви  маєте  право  ставити  питання,  шановний  депутате Кириченко,  про  те,  щоб  уряд  поінформував  про  стан подолання заборгованості із заробітної плати. I ми вже це питання вирішили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Пасечній.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый   Василий   Васильевич,   нынешнее   состояние   отрасли образования не выдерживает никакой критики.  Я думаю,  что если вы даете   согласие   баллотироваться   на   должность   Председателя Верховного Совета, то вы об этом знаете.

 

     На сегодняшний  день  у  нас  129 школ не работают,  более 50 тысяч учащихся не  учатся,  4  тысячи  учителей  не  приступают  к работе,  потому  что  им не платят заработную плату.  Все мы здесь осознаем, что 25 мая - конец учебного года.

 

     В результате  такой  преступной  политики   правительства   и Президента  полностью  развалена  система  образования,  то есть у наших детей нет будущего, а значит нет будущего и у нашей страны.

 

     Вместо спасения  ситуации  наш  Президент  издает  указ   под номером  41/98  от  21  января  1998  года,  в  пункте 16 которого сказано,  что  до  1  марта  нужно  пересмотреть  сеть  учреждений образования бюджетной сферы и численность их работников, исходя из возможностей  соответствующих  бюджетов.  То  есть  впереди  новые сокращения, впереди новая безработица.

 

     Прошу ответить, кто же наш настоящий Президент - тот, который в речах каждый день обещает народу облегчение,  или  тот,  который довел народ до обнищания,  стариков до крайней черты выживания,  а наших детей до голода?

 

     И если вы займете  такой  высокий  пост,  то  что  вы  можете сделать для спасения образования в нашей Украине?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Шановна депутатко Пасечна, ми з вами працюємо тут уже не перший рік,  а п'ятий,  і я радий,  що ви ставите  мені запитання.  Очевидно,  моя фігура як можливого кандидата на посаду Голови Верховної Ради не байдужа вам.

 

     Я хотів би  сказати  ось  що.  Очевидно,  що  парламент  тоді відбудеться,  коли  він  не  буде  кивати  і  звинувачувати в усіх проблемах нашої держави,  які значною мірою є об'єктивними, тільки виконавчу владу і Президента, а буде розділяти цю відповідальність повною мірою.

 

     Я ще раз  хочу  назвати  цифру,  яка  звучала  у  виступі:  у результаті  податкових  пільг,  які  були  надані  підприємствам - платникам податків нами з вами, парламентом України, наш бюджет не отримав минулого року тільки за 9 місяців 15 мільярдів гривень. От давайте тепер задумаємося: якби ми не йшли на поступки лобістським інтересам і не приймали багато цих законів, які стосуються надання пільг тим чи іншим підприємницьким структурам, чи в такому випадку стояло б питання про заборгованість, про заробітну плату? Ми разом з вами голосували за ці проекти законів. Ось де криється проблема, ось  де  знаходимо  джерело  поліпшення  ситуації  в  освіті  -  у поліпшенні роботи нашої економіки,  а значить,  у  збалансованості роботи  всіх  гілок  влади і у відповідальності парламенту за долю держави теж рівною мірою, як і інших гілок влади.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Танюку.

 

     ТАНЮК Л.С.,  народний депутат України  (виборчий  округ  166, Тернопільська область).  Народний рух України. Василю Васильовичу, я  вам  як  юристу  хочу  поставити  таке   запитання.   Олександр Олександрович  Мороз  заперечує  пакетне голосування як таке,  що, мовляв,  порушує Конституцію.  Але у статті 88  Конституції  чітко сказано:  "Верховна  Рада  України  обирає  зі свого складу Голову Верховної Ради,  Першого заступника і заступника Голови  Верховної Ради України та відкликає їх".  По суті навіть у цій статті, можна говорити,  ідеться про те,  що це є проблема пакетного, цілісного, конструктивного голосування. Якої ви думки про це?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую вам за запитання.  Я не бачу проблеми, шановний  Лесю  Степановичу,  у  тому,  щоб  виконати  цю   статтю Конституції.  І очевидно, що ми можемо прийняти разове рішення (ad hoc)  і  відповідно  до  нього  за  Регламентом   Верховної   Ради проголосувати в пакеті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Кірімову.

 

     КІРІМОВ І.З.,  народний  депутат  України (виборчий округ 95, Київська область).  Шановний Василю Васильовичу! Мені імпонує ваша доповідь  і  мені приємно,  що ви найбільше з десяти претендентів, яких ми вислухали впродовж трьох днів,  привернули увагу до роботи Голови Верховної Ради в парламенті саме як диригента парламенту.

 

     Але я  хотів  би  вас запитати ось про що.  Звичайно,  робота Голови Верховної Ради -  це  не  одночасний  акт,  а  чотирирічний стратегічний маневр,  і,  звичайно,  цієї роботи буде дуже багато. Якщо ви будете  обраний  Головою  Верховної  Ради,  чи  будете  ви надавати пріоритет таким проблемам,  як виплата пенсій, заробітної плати,  стипендій,  а також дотримання Конституції щодо безплатної медицини   та   безплатного  навчання.  Ось,  наприклад,  учора  в Макарівському районі місцеву адміністрацію пікетували  пенсіонери, тому  що  не  виплачується пенсія.  Тож чи будете ви цим питанням, актуальним  і  гарячим,  приділяти  постійну  увагу,   чи   будете відкладати їх у довгий ящик?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую, шановний пане Кірімов. І ще раз дякую вам за те,  що ви знайшли відвагу вийти на трибуну і висунути мене кандидатом на цю високу посаду.

 

 

 

 Я ще раз кажу,  що пріоритетами в роботі Верховної Ради, а значить і в роботі Голови Верховної Ради, від якого значною мірою залежать черговість прийняття законів,  порядок денний  сесії,  мають  бути питання  соціального захисту,  у тому числі такі,  як своєчасність виплати  заробітної  плати,  яка  гарантована   Конституцією,   і, звичайно,  питання  медичного  обслуговування.  Взагалі я хотів би бачити в ідеалі нашу  медицину  такою,  яка  забезпечує  загальний доступ  усіх  до  медичного  обслуговування,  і  в  першу чергу до безплатного.

 

     І що стосується  тієї  проблеми  у  Макарівському  районі.  Я розумію вас. Я вважаю, що Голова Верховної Ради повинен керуватися одним із важливих постулатів Григорія Сковороди,  який свого  часу говорив,  що  дуже  важливо  бачити в Охтирці церкву,  на якій уже стара штукатурка, і старатися її відремонтувати, і не менш важливо бачити   через  цю  одинарну  проблему  загальні  проблеми  нашого суспільства.

 

     Тому від конкретного йти до загального і навпаки -  ось  одне із завдань Голови Верховної Ради в тактичному плані.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Дорогунцову.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Фракція  Комуністичної  партії  у  Верховній Раді.  Шановний Василю Васильовичу!  Перше коротеньке запитання, а потім інші. Хто ви? Згідно з довідкою, підписаною вами і датованою березнем 1997 року,  ви перебуваєте в депутатській групі "Реформи" і  є  членом  Християнськонародного  союзу.  Сьогодні ви у фракції Народно-демократичної партії.  То як це  все  поєднується:  чи  ви щороку  змінюєте членство,  щоб випробувати їх,  чи тепер збіглись усі інтереси докупи? Я хотів би почути вашу думку.

 

     А тепер я хотів би,  щоб  ви  знали,  що  народ  на  останніх виборах своєрідно відгукнувся на вашу етику.  Пам'ятаєте,  скільки процентів голосів було подано за цю етику?

 

     І останнє. "Отче наш" ви як християнин, мабуть, знаєте, а там написано:   "Хліба   нашого  щоденного  дай  нам  сьогодні".  Чого страйкують учителі Тернопільщини - моєї рідної землі?! Будь ласка, скажіть мені.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую, Сергію Івановичу. Я щиро радий бачити вас знову в парламенті після чотирирічної перерви.  Я за  цей  час багато  дечому  навчився  і  глибоко  шаную  вас як ученого,  який прийшов у політику і хотів би свої наукові здобутки  повернути  на користь народу.

 

     Я хотів би сказати,  що ви мене знаєте особисто і,  очевидно, здогадуєтесь,  що я стараюся  бути  стабільним,  так  само  як  ви стараєтеся   бути  стабільним.  І  я  вітаю  розробку,  присвячену проблемам стійкого розвитку України, яку зробив ваш інститут і яка дійсно є фундаментальною працею.

 

     Та довідка,  яку ви зачитали, написана ще в 1994 році, коли я був членом групи "Реформи",  а потім і заступником керівника  цієї групи,  що  працювала  у Верховній Раді попереднього скликання,  у якій ви не брали участі.

 

     Сьогодні доля  розпорядилася  так,  що  групи  "Реформи"   як юридичного  депутатського  підрозділу у Верховній Раді немає.  А я дійсно член партії Християнськонародний союз. Це перше.

 

     Друге. Щодо виборів.  Не знаю,  що ви мали на увазі.  Ті  мої конкуренти,  які не виграли вибори, про це вже написали в пресі. І якщо когось цікавить,  то я  можу  показати  ці  публікації  після засідання.

 

     Розрив, мені  здається,  був  досить пристойний:  друге місце зайняв представник  Соціалістичної  партії,  третє  -  представник Народного  руху України,  які разом набрали стільки голосів,  як я один. Очевидно, що івано-франківці вирішували, чи я виправдав їхню довіру, чи ні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Наливайку.

 

     НАЛИВАЙКО А.М.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Моисеенко Владимиру Николаевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция коммунистов Украины. Спасибо, товарищ Наливайко.

 

     У меня,  Василий Васильевич,  к вам несколько вопросов.  Мы с вами тут уже достаточно хорошо знаем друг друга.  По моему мнению, вы преданный сторонник националистической идеи,  хотя при этом  вы все время переходите из одной фракции в другую и так далее.

 

     Теперь вы во фракции НДП,  которую возглавлял и,  я думаю, до сегодняшнего дня неформально возглавляет Премьер-министр  Украины. Не   кажется   ли   вам,   что   нынешнее   правительство  Украины характеризуется  как  буржуазно-националистическое?  Вы  в  округе избирались  самостоятельно,  а  сейчас  оказались в одной спайке с этим правительством. Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос, который меня интересует: все ли  доходы  вы  указали  в своей декларации?  Почему я об этом спрашиваю?  Потому,  что  мне  кажется,  что  в  вашей  декларации несколько разнятся доходная и расходная части.

 

     И последний вопрос,  который меня волнует.  Вы отсутство-вали при голосовании, если верить данным поименного голосования, за то, чтобы  правительство  отчитывалось  о  погашении  задолженности по зарплате,  пенсиям и стипендиям.  А 12 мая  при  голосовании  моей инициативы,  чтобы  этот  вопрос  был  включен в повестку дня,  вы воздержались,  то  есть  уклонились  от  того,  чтобы   поддержать трудящихся.  Может,  вы  думаете,  что  хлебом  Господа Бога вы их накормите? Они хотят материальных ценностей.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую,  Володимире Миколайовичу. Я думаю, що ми з вами,  очевидно, маємо шанувати один одного. В усякому разі я шаную ваше право завжди займати протилежну позицію  щодо  мене.  І хотів   би   сказати,   що   не  пригадую  точно,  як  відбувалося голосування,  тому що я у ці дні готувався до цього виступу,  який ви вислухали,  як я бачив,  з дуже великою увагою. Може бути, що я якраз відлучився до бібліотеки збирати якісь матеріали,  і це  вам можуть підтвердити працівники бібліотеки.

 

     Що стосується   моєї   декларації,  то  давайте  після  цього засідання сядемо з калькулятором і порахуємо.  Мені здається, що я там, як і перед виборами, чесно написав усі свої доходи і витрати.

 

     І ще ви запитували стосовно націоналізму.  Я вважаю, що кожен із нас повинен бути націоналістом  у  найкращому  розумінні  цього слова,  яке збігається з поняттям патріотизму.  І мені хотілося б, щоб ми всі в цьому залі були патріотами нашої великої держави.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Мішурі.

 

     МІШУРА В.Д.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановний Василю Васильовичу!  Я хочу звернути вашу увагу на  один, як  казав  у нас аграрно-позафракційний класик парламенту минулого скликання, "анонс". Мова йде про християнську мораль, християнську ідеологію, про те, що багатий має поділитися з бідним. Я думаю, що вам дуже добре відомо,  що всі релігії світу засуджують поклоніння золотому тільцю,  мамоні.  І я вважаю, що ринок почався саме тоді, коли людина перетворилась із  творіння  Божого  просто  на  робочу силу,  яку  купували на ринку,  а вона мала демократію таку:  кинь бюлетень і йди помирай собі з голоду або  чекай,  коли  багатий  з тобою поділиться.

 

 

 

 Так от,  для мене  ринок  -  це  зграя,  де  виживає  сильніший  і найнахабніший.  А от соціалізм - це братерство, це взаємодопомога. І мені здається, що саме соціалізм ближче до християнської моралі. Як би ви на це зреагували?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Я розумію ваше незадоволення реальним перебігом виборів у деяких регіонах  нашої  держави.  Я  хотів  би нагадати  вам,  шановний  депутате  Мішура,  що якраз ви очолювали комісію,  яка опрацьовувала проект Закону про вибори,  і що саме в тій  великій  таблиці,  яка складалася із восьми колонок,  не було дев'ятої,  де можна було б поставити мій проект Закону про  вибори до Верховної Ради (так він називався).

 

     Очевидно, що всі ми з вами,  ті,  які голосували і розробляли цей проект закону,  винні в тому,  що на виборах допускалися деякі порушення. Мабуть, не було у нас можливості більш детально і більш фундаментально опрацювати цей закон  з  тим,  щоб  він  забезпечив справедливі вибори.

 

     Ви говорите  про  соціалізм,  ви  говорите  про християнство. Очевидно,  спочатку треба домовитися про терміни,  як говорили  ще древні  римляни.  Я  за  те,  щоб  у  суспільстві  розбудовувалася соціальна держава - такий апарат влади, який мав би служити кожній людині.  Незалежно від того,  як він називається.  Очевидно, ми не будемо будувати ні соціалізм,  ні капіталізм,  а  будемо  будувати соціальну державу, яка стоїть на службі народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату Макеєнку.  Прошу.  Він відсутній?

 

     Слово надається депутату Ключковському.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую. Фракція Народного руху України.  Високодостойний пане Костицький! Ваші переконання і прагнення  до  об'єднання усіх сил викликають глибоку повагу.  Але прошу  вас  сказати,  як  ви  як  претендент  на   посаду   Голови українського  парламенту бачите можливість поєднувати необхідність кваліфікованої роботи над законодавством з безсумнівно  політичною функцією  Верховної  Ради,  а  особливо  в  умовах її ідеологічної поляризованості?  Якими  діями  Голови  можна  зняти  деструктивні наслідки  цієї  поляризованості,  насамперед  зловживання  дешевим популізмом на шкоду реальній результативній діяльності?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую,  пане Ключковський.  Це  дійсно  дуже серйозне  запитання,  яке  має  безпосереднє  відношення  до  теми сьогоднішньої дискусії  на  відміну,  можливо,  від  деяких  інших запитань.

 

     Дуже важливо,  щоб Голова Верховної Ради зумів стати майстром компромісу.  Але в цій ситуації,  мені здається, компроміс повинен бути  не  суто політичним.  Результатом компромісу завжди має бути закон, який ухвалює Верховна Рада.

 

     Які дії  Голови  мають  бути  на  це  спрямовані?   Очевидно, потрібно   почати   з   організаційних   засад.   І   я  неспроста запропонував,  щоб у Верховній Раді порядок денний  визначався  за згодою фракцій, щоб законотворча робота здійснювалася в комітетах, які очолювали б не політичні "призначенці", а фахівці-професіонали своєї  справи.  Це  стане  серйозною  запорукою  того,  що проекти законів,   які   будуть   розроблені   на   фахових,   а   не   на партійно-ідеологічних засадах, матимуть більші шанси бути саме тим компромісом, який ухвалить Верховна Рада України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Безсмертному. Прошу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  народний депутат України  (багатомандатний загальнодержавний    виборчий   округ,   НДП).   Шановний   Василю Васильовичу!  Яка ваша думка про роль і місце Погоджувальної  ради депутатських фракцій в організації роботи парламенту?  До речі,  з приводу   важливіших   питань   організації   роботи    парламенту Погоджувальна рада, яка могла б зняти наперед дуже багато проблем, так жодного разу і не збиралась. Це перше запитання.

 

     Друге. Якими ви бачите форму і суть адміністративної реформи, розгляд якої попереду, і зокрема нашим парламентом?

 

     Третє запитання.   Яке   ваше   бачення   організації  роботи комітетів?  Адже ми помилково, мабуть, уникли створення Комітету з питань  правової  політики,  який має давати експертизу майже всіх законопроектів,  що  розглядаються  у  Верховній  Раді.  Натомість утворили  Комітет з питань правової реформи,  який функціонально і навіть за назвою не буде  зобов'язаний  давати  ті  висновки,  які передбачені законодавством України.

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую, шановний пане Безсмертний.

 

     Перше запитання  -  про  роль  і  місце депутатських фракцій. Очевидно,  що депутатські фракції  і  Погоджувальна  рада  фракцій мають   якраз   забезпечувати   виконання  парламентом  політичної функції,  про що запитував також і пан Ключковський.  Очевидно, що саме   Погоджувальна  рада  депутатських  фракцій  має  вирішувати політичні питання, погоджувати порядок денний.

 

     Таким чином,  виходячи  з  реальної  ситуації  в  суспільстві Погоджувальна  рада депутатських фракцій включає зелене світло для найважливіших проблем,  які потребують законодавчого врегулювання. Але   робота   з   підготовки   цих  проектів  законів,  звичайно, відбувається в постійних комітетах парламенту,  які  повинні  бути сформовані на професійній основі.

 

     Друге. Ви    говорите,   що   не   збиралася   жодного   разу Погоджувальна рада депутатських фракцій.  Мені видається,  що такі речі  є  неприпустимими.  І  мені  дуже  хотілося  б запровадити у практику нашої роботи, а затим і в практику роботи судових органів і взагалі всього державного апарату,  принцип, який, на мою думку, дуже добре працював би на забезпечення демократії і справедливості в  нашому суспільстві.  Я маю на увазі принцип,  за яким порушення процедури  завжди  вело  б  до   незаконності   і   неприйнятності будь-якого рішення.

 

     Що стосується   адміністративної   реформи.   Адміністративна реформа  потрібна  знизу  доверху.  Ідеться  про  нову   концепцію формування  міністерств і відомств України.  Я вже говорив про те, що вони не повинні створюватися за суто  галузевим  принципом,  бо вже  навіть  тепер  економіка  і  соціальноекономічна  ситуація  в Україні не  сприймають  галузевого  підходу.  Очевидно,  має  бути запроваджено функціональний підхід.

 

     Так само має бути й у справі визначення напрямів діяльності і назв комітетів, які утворює Верховна Рада. Не можна допускати, щоб комітети були галузеві і розраховані на якусь коротку перспективу. Серед комітетів у парламенті,  на мою думку, міг би бути Комітет з питань  судово-правової  реформи.  Мені  здається,  ми недостатньо уваги приділяємо формуванню третьої,  дуже важливої, судової гілки влади.  Потрібні закони про судоустрій,  про адміністративні суди, які повинні заповнити вакуум, що утворився на сьогодні.

 

     Я підтримую вас у  тому,  що  потрібен  і  Комітет  з  питань правової   політики,   який   виступав   би   своєрідним   органом депутатської  експертизи  у  сфері  законотворення.  Очевидно,   у процесі роботи ми ще переконаємося, що ви маєте рацію, і спробуємо внести зміни.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Пасєці. Прошу.

 

     ПАСЄКА М.С.,  народний депутат України  (виборчий  округ  15, Вінницька область).  Шановний Василю Васильовичу! У вашій програмі багато уваги приділено ідеям,  теоріям, релігії, тому, що робиться в  інших  країнах,  тощо.  Однак,  на  мою думку,  майже нічого не сказано про те,  як вивести державу з економічної кризи, припинити геноцид народу України. У зв'язку з цим конкретні запитання.

 

     Перше. Що  потрібно  зробити  для  відновлення  національного виробництва, насамперед базових галузей і особливо АПК?

 

     Друге. Які дії майбутнього Голови Верховної Ради повинні бути першочерговими,   щоб   при   середньостатистичних  показниках  по регіонах сільськогосподарське  виробництво  в  цілому  і  особливо тваринницька галузь були рентабельними?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую вам, шановний колего. Мабуть, за кілька років роботи в парламенті ви переконаєтеся  в  можливостях  Голови Верховної  Ради  і  в завданнях парламенту нашої держави,  який не може   підміняти   ані   Кабінет   Міністрів,   ані   Міністерство агропромислового  комплексу.  Очевидно,  що  нам  треба  займатися творенням законів і часом довіряти уряду, який має вносити проекти законів, що стосуються економічних перетворень у нашій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Альошину. Прошу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний  Василю  Васильовичу!  У  мене до вас конкретне запитання стосовно того документа,  яким керується Верховна Рада у своїй  роботі,  -  стосовно  Регламенту.  Як  відомо,  Конституція визначає,  що Верховна Рада керується у своїй роботі  Законом  про регламент.  У  той  же час існує думка,  що Верховна Рада має бути відносно автономною і  мати  можливість  вносити  досить  спрощено певні зміни до того документа, яким керується у своїй роботі.

 

     Яка ваша позиція стосовно цього?  Чи не втратить автономність Верховна Рада у визначенні внутрішніх своїх  процедур,  якщо  буде прийнято Закон про регламент?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  На  сьогодні це питання врегульовано Конституцією.  І,  очевидно,  ми по-іншому не можемо  виходити  із ситуації.  Я  залишаюся прихильником стабільності у розвитку нашої держави,  конституційної стабільності і тому  не  можу  підтримати ідею внесення змін до Конституції з цього питання, хоча б виходячи з необхідності забезпечити авторитет Основного Закону і тривалість його дії.

 

     Може, ми  за  якийсь  рік-два виробимо (а ми з вами вже маємо досить  тривалий  досвід  роботи  в  парламенті)   наше   загальне парламентське  уявлення  про  Верховну  Раду як вищий законодавчий орган держави,  який може брати до свого відання і  прийняття  всі питання,  які чітко визначені Конституцією.  І, безперечно, це має бути  завданням  Голови  Верховної  Ради  -  працювати  в   рамках Конституції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Дозвольте  подякувати  Василю Васильовичу за толерантну,  виважену доповідь і побажати йому, щоб він обов'язково був обраний Головою Верховної Ради (Оплески).

 

     Шановні колеги!   Перед   тим   як  надати  слово  наступному претенденту,   дозвольте   зробити   таку   інформацію.    Депутат Безсмертний,  коли ставив запитання,  наголошував, що не збиралася Погоджувальна рада. Рада збиралась і працювала. Це перше.

 

     Друге. Надійшли пропозиції, щоб деякі депутати взяли участь у підготовці   проекту   постанови   з   питання,  яке  ми  сьогодні розглянули,  - про ситуацію у вугільній галузі.  Я отримав записки від Черненка,  Полякова,  Кириленка,  Петренка,  Моісеєнка. Хто ще бажає,  прошу також записатися. Іван Григорович Кириленко працює з тим,  щоб завтра можна було разом з урядом внести проект постанови на розгляд.

 

     Третє. Я звертаюся до шахтарів,  які сьогодні уважно слухають нас,  і інформую їх,  що питання,  яке ми вносили,  розглянуто. На жаль,  висвітлення його не було. 248 народних депутатів підтримали пропозицію,   щоб   завтра   при   розгляді   цього  питання  було висвітлення.  Завтра  о  10  годині  ранку   ваше   питання   буде розглянуто.

 

     Слово надається наступному претенденту

- Біласу Івану Григоровичу. Прошу.

 

     БІЛАС І.Г.,  народний депутат України  (виборчий  округ  120, Львівська область). Дякую за можливість висловити своє бачення при обговоренні цього  надзвичайно  важливого  для  України,  в  першу чергу, а вже в другу - для нашого парламенту питання.

 

     Вельмишановні виборці!    Дорогі    співвітчизники!   Шановна тимчасова  Президіє!  Шановні  колеги  народні  депутати  України! Насамперед   я   висловлюю   сердечну   вдячність   моїм  виборцям Городоцького  виборчого  округу  (це  Городоцький,  Самбірський  і Мостиський  райони),  які  виявили  мені  довіру і направили своїм представником для  роботи  у  вищому  законодавчому  органі  нашої держави.

 

     Я, як   і   ви,   шановні   колеги,  усвідомлюю  всю  глибину відповідальності,  яка лягає на нас, народних депутатів України, і в цілому на парламент. Але ще більша відповідальність лягає на тих народних обранців,  які мають честь бути висунутими кандидатами на обрання Головою Верховної Ради України.

 

     Я вдячний  моїм колегам з Конгресу українських націоналістів, "Національного  фронту",  об'єднання   "Вперед,   Україно!",   які висунули   мою   кандидатуру   на  цю  вищу  посаду  у  верховному законодавчому органі нашої держави.

 

     Водночас я вдячний  за  підтримку  моїм  бойовим  побратимам, об'єднаним    у    Спілці    офіцерів   України,   цій   шанованій громадськопатріотичній організації,  в якій я перебуваю з  моменту її утворення, тобто з липня 1991 року.

 

     Шановні співвітчизники!    Дорогі   колеги!   Це   насамперед відповідальність  перед  усім  українським  народом,   українською нацією.  Адже,  як сказав наш український Мойсей - мій земляк Іван Франко у творі "Поза межами можливого" ще в 1900  році:  "Все,  що йде поза рами нації,  або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування  одної  нації над другою,  або хворобливий сентименталізм фантастів,  що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження  від рідної нації".

 

     Ось, шановні  колеги,  саме  через  призму франкового бачення інтересів української нації і повинна  унапрямлюватися  діяльність обраного українським народом парламенту.

 

     Шановні колеги!  Третій  пленарний день ми з вами обговорюємо кандидатури на посаду спікера нашого  парламенту,  котрий,  кажучи словами  мудрих  латинян,  повинен бути primus inter pares,  тобто першим серед рівних.

 

     Ось з  цієї  позиції  дозвольте  мені  як  кандидату  на   цю надзвичайно    відповідальну   посаду   висловити   у   відведений регламентом час бачення та рефлексії моїх виборців,  моїх колег та й,  зрештою,  свої  міркування  стосовно основного предмета нашого обговорення,  тобто Голови Верховної Ради України та його  ролі  в організації роботи нашого парламенту.

 

     Як відомо,  повноваження  Голови Верховної Ради України чітко окреслені в Конституції України - Основному Законі нашого життя. Я радий,  що  мій  колега  депутат  Костицький  на  противагу  іншим кандидатам врешті-решт перейшов до предмета цього обговорення.  Ми два  дні  говорили про що завгодно,  незаслужено використовуючи цю трибуну для шельмування колег,  не задумуючись,  що  ці  кандидати претендують на вищу відповідальну посаду в парламенті.  Перекидали провину,  у тому числі  і  свою,  на  виконавчі  структури  влади, подекуди і заслужено.  Змінювали курси якихось реформ.  А зрештою, дозвольте  запитати:  взагалі  у  нас  є   в   державі   справжній український  курс  побудови  власної  держави?  Очевидно,  я  смію відповісти:  "Немає,  дорогі друзі,  у нас власного курсу побудови Української держави і ствердження українського парламентаризму".

 

     Шановні народні депутати України! Смію нагадати про те, що ми з вами обрані 29 березня цього року терміном на чотири роки, які у просторі  розтягнуті  аж на два століття.  Отже,  від нашої з вами волі та злагоджених дій  і  визначення  пріоритетів  національного законотворення  залежить,  чи  зможемо  ми  сформувати український парламент ХХІ століття,  який  ствердиться  як  зразок  виняткової виконавчої і законодавчої дисципліни,  твердої волі, послідовності законодавчої політики,  що спирається на глибокі історичні коріння та джерела українського парламентаризму,  і водночас відвертої,  а не удаваної,  як дехто  це  робить,  любові  до  свого  народу  та ствердження суспільної злагоди,  відповідальності перед виборцями, а не перед своїми партіями,  бо ми вже забуваємо, що є український народ, забезпечення добробуту українського народу.

 

     Адже, шановні колеги,  не усвідомивши цього, не навчившись на гірких помилках та перекосах,  що були притаманні (і ви не  будете цього заперечувати) парламентові попереднього скликання, ми будемо приречені на їх повторення,  а  отже,  на  перетворення  в  об'єкт справедливої  критики  з  боку  громадськості,  а  то  й  навіть у стрілочника,  як  це  ми  відчували  в   парламенті   попереднього скликання.  Роль  стрілочника нам відводилася частенько виконавчою гілкою влади,  коли некомпетентність окремих керівників виконавчих структур   прикривалася  критиканством  парламенту,  та  ще  й  на замовлення через окремі програми державного телебачення.

 

     Шановні народні  депутати  України!  Кожен  із  нас  під  час зустрічей  з людьми у ході недавньої передвиборної кампанії не раз чув,  якими повинні бути вищий законодавчий орган  нашої  держави, його  спікер  та  які  невідкладні  закони  ми  повинні  прийняти. Очевидно,  було б несправедливо,  якби ми всю відповідальність  та вину  за  нинішній  стан  справ  у  нашій  державі  і  суспільстві перекладали тільки на  виконавчу  владу.  Адже  український  народ справедливо  вимагає  від  нас  дійового  реформування податкового законодавства,  прийняття,  врешті-решт,  справедливого пенсійного закону,   концепція   якого  чомусь  відлежується  в  Секретаріаті Верховної Ради України  ще  попереднього  скликання,  врегулювання валютнофінансової,  банківської,  кредитної  та бюджетної політики нашої держави.  Це ж пріоритет наш із вами,  парламенту, і давайте свідомо брати на себе цю відповідальність.

 

     Наші селяни,  залишаючись основними годувальниками, ніколи не страйкували.  Нині вони перебувають у найприкрішій ситуації, бо не отримують   роками  чесно  зароблених  грошей.  Зокрема,  у  моєму виборчому окрузі в окремих колгоспах люди по два роки не отримують зарплати.  І  вже  вчора  піднялися  на  страйк доведені до відчаю пенсіонери у Мостиському районі,  погрожуючи перекрити міжнародний перехід  і митницю Шегині в разі невиплати пенсій.  Наслідки цього матимуть вже міжнародний характер.

 

     І ось  ці  селяни,  позбавлені   чесно   зароблених   грошей, вимагають  від  парламенту  прийняття  пакетів дійових законів про землю та захист сільськогосподарського трудівника-хлібороба,  а не затвердження,  шановні колеги,  у Верховній Раді України із року в рік декларативних програм та концепцій про пріоритетність розвитку села.

 

     Ви скажете,  очевидно,  що  це  якийсь  популізм  чи  амбіції кандидата, але ж, справді, з року в рік ми з вами затверджували ці концепції.  Яка  результативність  цих  концепцій?  Селяни як були безправні,  так і залишаються ними.  Тому ми повинні і зобов'язані серед   пріоритетних   законів   прийняти  насамперед  закони,  що стосуються цієї рушійної верстви нашого суспільства.

 

     А чому,  шановні  колеги,  донині  немає   дійових   законів, спрямованих на захист інтересів національного товаровиробника, про якого ми з вами стільки говорили під час виборчої кампанії?  Слова сказані,    тепер    за   нами   залишається   дія.   Національний товаровиробник,  дрібний і середній бізнес,  як відомо,  і це  вже аксіома,   в   усіх   країнах  є  підгрунтям  міцної  національної економіки.

 

     Чому вищий законодавчий орган нашої держави досі  не  прийняв блоку законів, спрямованих на захист інтересів молодого покоління? Може,  хтось із присутніх тут  сьогодні  відчуває  себе  незмінним парламентарієм?  Таких ми вже бачили.  Тим часом нам на зміну і на зміну нашого сьогодення йде  молоде  покоління,  яке  залишене  як безправне,  уже  морально  розбещене цією неконтрольованою масовою теле- і радіопродукцією,  яка з боку комерційних  структур  так  і хлюпає в наше суспільство.

 

     Ми ж обмежилися тільки парламентським слуханням з питання про становище молоді і,  знову  ж  таки,  затвердженням  декларативної концепції  програми  щодо молодіжної політики.  Який наслідок цієї політики?  Проаналізуйте криміногенну  ситуацію,  яка  склалася  в нашій державі.  Хто зараз скоює найбільш тяжкі злочини? Якого віку ті люди,  які стають на злочинний шлях?  І  ви  побачите  наслідки реалізації тієї концепції,  яку ми з вами затверджували.  Висновок один - вона просто ніким не реалізується,  усе залишається  тільки на папері.

 

     Я хотів   би,  шановні  колеги,  нагадати  вам  слова  Миколи Хвильового,  який ще в 1927  році  пророче  писав  наче  про  наше сьогодення:  "Чому  ми  нарешті,  шановні  колеги,  не  соромимося проїдати тут народні гроші саме в той час,  коли навкруг нас  люди живуть у неможливих злиднях?"

 

     Шановні народні    депутати   України!   Смію   відповідально твердити,  що велика активність українського народу на цьогорічних виборах  пов'язана  насамперед  із сподіванням отримати найближчим часом результативні відповіді на ці та цілу низку неназваних,  хоч і    не    менш   болючих   запитань.   І   отримати   не   тільки відповіді-тлумачення,  які ми мистецьки вже навчилися  у  виборчих програмах  декларувати,  а передусім ефективні закони - регулятори життєзабезпечуючих сфер нашого суспільства.

 

     Свого часу,  шановні  колеги,  великий   німецький   поет   і драматург  Фрідріх  Шіллер  справедливо  сказав про те,  що людина впродовж тисячоліть шукала в надзоряному світі законодавця,  який, виявляється,  живе у її власному серці. Перефразувавши цей вислів, смію твердити, що прийняті нами закони для нашого народу і держави будуть  дійовими тільки тоді,  коли в серці кожного з нас житимуть любов до українського народу  та  чуйність  до  його  повсякденних інтересів,  коли  біль  української  нації  ми будемо сприймати як власний біль та відчувати його у своїх серцях.

 

     Законодавець має виходити з того,  що правда  -  це  все,  що корисне для людей та легке для виконання на практиці.  Ми ж деколи приймаємо закони,  не задумуючись над тим,  як їх впроваджувати  в життя  і  хто  їх  буде впроваджувати в життя.  Деколи ми міркуємо легковажно,  мовляв,  прийнявши закони,  ми свою місію виконали, а там  хоч трава не рости...  І не росте,  шановні друзі,  не тільки трава  -  скоро  перестане,  очевидно,  рости  на  наших  плодючих чорноземах і пшениця за такого підходу!..

 

     Шановні народні   депутати   України!  У  реалізації  функцій Верховної Ради,  а серед них,  як відомо,  дві найважливіші  -  це законотворення  та  контрольна функції,  надзвичайно відповідальна місія лягає на  Голову  Верховної  Ради  як  спікера.  Підкреслюю, шановні друзі,  - як спікера,  а не політичного функціонера!  Адже згідно зі статтею 88 Конституції України (я апелюю як юрист тільки до  норм  права,  Основного  Закону) Голова Верховної Ради виконує п'ять найважливіших обов'язків (смію нагадати як претендент на  цю посаду):

 

     веде засідання Верховної Ради;

 

     організовує підготовку   питань  до  розгляду  на  засіданнях Верховної Ради;

 

     підписує акти, прийняті Верховною Радою;

 

     представляє Верховну  Раду  у  зносинах  з  іншими   органами державної влади України та органами влади інших держав;

 

     організовує роботу апарату Верховної Ради.

 

     Ось, шановні друзі,  навколо чого нам з вами необхідно третій день вести мову, а не городити городи, невідомо з чого і для чого.

 

     Отож, як мною вже було сказано,  спікер як  народний  депутат України  не  має  і  не повинен мати ніяких виключних прав,  як це дехто з  кандидатів  собі  уявляє,  на  противагу  іншим  народним депутатам  - ми всі рівні в правах.  Він повинен бути першим серед рівних. Але в чому? Давайте подумаємо.

 

     Першим -  за  обсягом  обов'язків  та  відповідальності,   що лягають на його плечі з моменту обрання Головою Верховної Ради.  І це повинні чітко знати всі,  хто претендує на цю посаду,  щоб  від ейфорії не запаморочилася голова, не дай Бог.

 

     Отож, вимоги до Голови мають бути винятковими.  Як я їх бачу? Виходячи з того,  що посада спікера  в  наших  умовах  різнобарв'я партійно-політичних  фракцій асоціюється з роллю арбітра між нами, народними депутатами України, він мусить бути тільки позапартійним та позафракційним.  Це повинна бути людина високої самодисципліни, самокритичності,  простоти і доступності;  людина без  амбіцій  на своє месіанство;  людина,  яка повинна забезпечити рівні умови для всіх народних депутатів України незалежно  від  їх  належності  до партійно-політичних фракцій. Я думаю, суперечок з цього приводу не буде.

 

     Давайте подивимося,  які   ж   рівні   умови   створено   для новообраних народних депутатів України. Ви вже маєте робочі місця, щоб опрацьовувати документи, які нам роздає Секретаріат? Очевидно, що  тут,  у сесійному залі,  тимчасове місце нашої роботи,  тут ми приймаємо в першому і другому читаннях  законопроекти,  попередньо відпрацьовані в робочих органах,  тобто комітетах.  Я, як і ви, не згоден працювати з документами на  коліні.  А  поки  що  ці  умови належним чином не забезпечені.

 

     Я, маючи   певний   досвід   роботи   в  парламенті  минулого скликання,  смію вам сказати,  шановні колеги,  що і тоді  не  всі народні  депутати  мали  належні  умови.  Якщо  в  одному  тісному кабінеті працюють по 4-5 народних депутатів,  то  куди  дівати  цю продукцію  у вигляді законопроектів,  як її аналізувати,  як з нею працювати?  Ось  і  виходить,  що  кожного  дня  народний  депутат України,  завантажений  великою  кількістю законопроектів,  їде на службову   квартиру   чи   в   готель,   де   також   усе   забито законопроектами,  і тому не аналізує їх належним чином. Аналізують тільки одиниці,  які мають тягу до юриспруденції,  і  ті,  які  не змінюють своїх принципових позицій.

 

     Забезпечити умови   для   плідної   діяльності   депутатів  у Верховній Раді України зобов'язаний спікер.  Тому  ми  й  обираємо його як першого серед рівних.  Тому й у його розпорядженні є цілий апарат  Верховної  Ради  України,  про  який   чомусь   жоден   із претендентів,  окрім  мого  колеги  Костицького,  і  не  згадував, зводячи роль спікера тільки до роботи в цій сесійній залі.

 

     Не обмежуймо самі себе!  Механізм Верховної Ради  надзвичайно складний,  ним  необхідно керувати,  і керувати ефективно,  як при пілотуванні літака:  звести показники всіх приладів  воєдино,  щоб був   якийсь   ефект.  Спікер  повинен  забезпечити  дисципліну  у Верховній Раді,  порядок,  чіткість та об'єктивність при  розгляді будь-якого  питання  незалежно  від  своєї прихильності до тієї чи іншої ідеології,  до тієї чи іншої  політичної  партії.  Ось  яким повинен бути наш з вами арбітр!

 

     Дай Бог,  щоб так сталося,  щоб обраний Голова Верховної Ради України був людиною,  яка  вміє  і  не  боїться  приймати  законні рішення  в  будь-яких ситуаціях і при тому свідомо готова нести за них відповідальність,  захистити будь-кого  з  народних  депутатів України, на яких чинився і, смію вас запевнити, далі буде чинитися великий тиск.  Усе буде залежати тільки від  рівня  нашої  з  вами самостійності.  Чим  більше  ми  будемо  самостійними,  чим більше будемо  уособлювати  незалежний  вищий  законодавчий  орган  нашої держави,  тим  більше кожен із нас відчуватиме на собі тиск з боку нинішніх структур виконавчої влади.

 

     І ось при цьому роль нашого  з  вами  спікера  як  арбітра  є безперечною.  На сесіях парламенту минулого скликання ми не завжди чітко і послідовно це відчували.  Особливо,  коли  це  стосувалося захисту честі і гідності народних депутатів України.

 

     Я низько  схиляю  голову перед своїми колегами,  яких фізично знищили за їх самостійність,  за їх незалежність і  об'єктивність. Це   народні   депутати   України   Михайло  М'ясковський,  Сергій Драгомарецький,  Вадим Гетьман.  І  справа  честі  Верховної  Ради України  виявити  тих злочинців,  хто виконував роль замовника,  і покарати їх.  Вибачте,  забув назвати також свого колегу,  царство йому небесне,  народного депутата України,  нині покійного, Євгена Щербаня.

 

     Ось, шановні    колеги,    чого    вартують     незалежність, об'єктивність  і  послідовність  народного  депутата України!  Але чомусь сьогодні мовчить вчорашній спікер,  коли робиться  цинічна, даруйте  за  цей  вислів,  але  я  іншого слова підібрати не можу, спроба ліквідувати  Комітет  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю   і   корупцією,  діяльність  якого  унормована  двома законами.  І  тільки  цей  комітет   мав   право   знайомитися   з оперативними  матеріалами.  Жодному  іншому  комітетові відповідні правоохоронні органи таких матеріалів не покажуть,  так само, як і вам, кожному окремо взятому народному депутату України. Яким чином завершувати,  доводити до логічного кінця навіть подібні справи? Я вже не кажу про резонансні справи, якими займалася і Верховна Рада попереднього скликання і які не доведені до логічного  завершення. І  ми  з  вами  будемо приречені займатися ними,  утворюючи слідчі комісії,  які не матимуть відповідних повноважень. Тоді, очевидно, не потрібно починати того, чого ми не можемо робити.

 

     Тобто кожен  крок  спікера і народного депутата України перед прийняттям рішення має бути  законодавчо  і  політично  виваженим. Спікер,  шановні  колеги,  повинен забезпечувати зносини Верховної Ради як законодавчої  гілки  влади  з  іншими  органами  державної влади,  виходячи з принципу триподілу влади як засобу стримування, засобу противаг.  А не засобу  протистояння,  смію  нагадати  вам, дорогі друзі, не засобу підміни законодавчим органом виконавчої та судової влади. Це ми, шановні колеги, спостерігаємо не один рік. І так  триватиме  до того часу,  поки партійно-політичні інтереси та партприналежність спікера будуть  превалювати  над  законом.  Смію ствердити  істину,  що  всі  три гілки влади в Українській державі повинні жити і працювати виключно на інтереси  української  нації, тобто  на  наші  з  вами  національні  інтереси.  Адже,  як слушно зауважив Іван Дзюба ще 1968 року у своїй  праці  "Інтернаціоналізм чи  русифікація",  національна  справа - це справа всього народу і справа кожного громадянина,  це корінний інтерес усього  народу  і громадянства,  совість кожного з нас.  Вона не відсуває всіх інших справ,  інтересів та ідеалів,  але нерозривно з ними пов'язана.  І ніхто не має права мовчати,  коли бачить щось неподобне,  так само як ніхто не має права затуляти вуха від тривожних голосів.

 

     Шановні колеги!  На нашу думку,  однією з  вимог  до  спікера повинна  бути  його  неучасть у майбутніх президентських виборах в Україні.  У противному разі ми з вами приречемо  сесійний  зал  на провал у законотворенні і перетворення на передвиборну трибуну.

 

     Обраний спікер  повинен  свято  дотримуватися  правових норм, бути зразком для всіх народних депутатів України та громадян нашої держави.  Для цього в сесійній залі і в цілому у Верховній Раді як вищому законодавчому  органі  він  повинен  забезпечити  виконання вимог  статті  10  Конституції  України.  Усі виступи повинні бути виключно державною мовою.  Ну,  а для тих,  хто сумнівається,  хто вперто  цього  не  захоче  дотримуватися,  забезпечити переклад за рахунок власних коштів "депутатаінтелектуала".  Ще раз  наголошую: забезпечити     переклад     за     рахунок     власних     коштів "депутата-інтелектуала".

 

     Від особи спікера  залежить,  до  якого  часу  Верховна  Рада України  буде  нехтувати  статтею 20 Конституції України.  Шановні колеги,  уже під час нинішніх  літніх  канікул  за  розпорядженням Голови  Верховної Ради Управління справами повинно провести ремонт будинків Верховної Ради,  на яких  встановити  державну  символіку України, а не хизуватися символікою нині не існуючої держави.

 

     Якщо кажуть,  що  проблема  в  коштах (а я бачу,  що в декого проблема в першу чергу в  голові,  але  це  їх  проблема),  то  ми пожертвуємо  свій  місячний заробіток народного депутата і зробимо те, що від нас сьогодні вимагають і через що над нами сміється вже цілий світ.

 

     Врешті-решт, шановні  колеги,  посада  спікера  -  це  посада організатора,  який повинен не тільки  унапрямлювати  законотворчу роботу,  а  й розумно керувати складним і багатогранним механізмом Верховної Ради.  А це і Секретаріат Верховної Ради,  який  повинен працювати  для  всіх народних депутатів України.  При цьому спікер повинен так організувати діяльність  Верховної  Ради  та  народних депутатів,   щоб   розмір   їхньої   заробітної  плати  був  прямо пропорційним  результативності  та  інтенсивності   праці,   тобто законотворення.   Адже  наша  з  вами  продукція  -  це  закони  і законопроекти.  Спікер повинен покласти край негативній  практиці, коли  народний  депутат  не  бере участі в пленарних засіданнях та роботі комітетів, а зарплату отримує вповні.

 

     Шановні народні   депутати!   Виборці!   На    моє    глибоке переконання,  кожен народний депутат України,  так само як і кожен керівник у  нашій  державі,  повинен  отримувати  заробітну  плату тільки в тому разі, коли зарплати і пенсії отримають наші виборці, інакше буде аморально.  Ви скажете,  що це голий популізм.  Тоді я вам відповім: якщо це популізм, то з нашого боку це є мародерство, коли за рахунок платників податків,  які не отримують зарплати, ми її отримуємо вчасно.  Необхідно починати з себе, а потім вказувати на іншого.

 

     Шановні колеги,  я буду завершувати.  Не  вдаючися  до  цього непотрібного  аналізу,  я  як  особа,  яка  кандидатує  на  посаду спікера,  зосередив свою увагу виключно на його функціях і на ролі Верховної Ради у нашому суспільстві.

 

     Не зайвим буде нагадати,  що до складного механізму Верховної Ради входить Управління справами, яке, як і Верховна Рада, повинно бути  прозорим перед нашим українським народом.  У нас є офіційний орган - "Голос України".  Чому спікер не може запровадити практику регулярних  офіційних  публікацій  у  "Голосі  України" фінансових видатків Верховної Ради на різні потреби? Адже громадяни про це не знають, так само як і народні депутати України. Слід публікувати і дані про розмір заробітної плати депутата,  щоб не було спекуляцій у нашому суспільстві.

 

     Наведу приклад. У минулому скликанні Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  звернувся із   законною   вимогою  до  Секретаріату  Верховної  Ради  надати матеріали для аналізу,  чи законно надавалися квартири в  постійне користування народним депутатам і постійному складу Верховної Ради України,  - до цього часу тих матеріалів не надали. Це що: законна нормальна робота апарату Верховної Ради? Ми повинні покласти цьому край.  І перша скрипка в цьому належить  нашому  спікеру.  А  воля ваша, кого обирати.

 

     Шановні колеги!  Інститут  законодавства,  який  на противагу інституціям  виконавчої  влади  існує  тільки  у  Верховній  Раді, повинен    працювати    на    ефективність   та   результативність законотворення.  Скажіть,  будь ласка,  чому до  цього  часу  його наукові  працівники-  професіонали функціонально не підпорядковані профільним комітетам? Вариться самостійна "каша" в законотворенні, Інститут законодавства робить якусь свою самостійну роботу.

 

     Я як  кандидат  на  цю  посаду  вважаю,  що  буде  законним і нормальним  підпорядкувати   провідних   спеціалістів,   науковців Інституту  законодавства  виключно  за  профільними  комітетами  і спільно  напрацьовувати   законопроекти.   Законотворення   -   це надзвичайно  складна  процедура,  і  закони  наші  повинні мати не тільки регулятивний, а й прогностичний характер.

 

     І для того щоб впровадити закон у життя,  ми з  вами  свідомо повинні  розраховувати  ту  необхідну  суму  коштів,  яку  повинні передбачити в бюджеті.  І тоді в нас не виникатиме запитань,  чому не   виконуються   закони.   Щоб  виконувалися  закони,  необхідні відповідні видатки,  що й треба робити спікеру нашого  парламенту. Наша з вами робота щодо законотворення ще попереду, вона триватиме чотири роки.

 

     Я щиро дякую вам за увагу і надану можливість висловити  своє бачення  ролі  спікера  у  Верховній Раді України і рефлексії моїх колег.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!   Дозвольте   подякувати   Івану Григоровичу.

 

     Я прошу записатися на запитання.

 

     Прошу висвітлити список.

 

     Шановні колеги!  Мені  приємно  повідомити вам,  що на нашому засіданні присутня канадська  делегація  на  чолі  із  заступником спікера  Парламенту  Канади Ієн Маклілланд.  Давайте привітаємо їх (Оплески).

 

     Оголошується перерва.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

 

     України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  будь ласка,  сідайте  на  свої місця, продовжуємо засідання.

 

     Прошу уваги!  Перед  тим  як перейти до запитань кандидату на посаду Голови Верховної Ради,  нам треба  вирішити  одне  питання. Відповідно  до  Положення  про  День  уряду за десять днів до його проведення ми повинні  погодити  порядок  денний,  щоб  фракції  і депутати  могли  підготувати запитання й завчасно подати їх уряду. Вноситься пропозиція затвердити зараз питання, що має розглядатися на   Дні   уряду.  Пропонується  заслухати  інформацію,  поставити запитання,  з'ясувати ситуацію і, можливо, прийняти в разі потреби постанову.  Питання таке: про заходи, що вживаються урядом України щодо наповнення доходної частини  державного  бюджету  України  на 1998 рік.

 

     Це болюче питання в цілому для економіки, і всі дискусії, які ведуться  навколо  видаткової  частини  бюджету,  у  першу   чергу пов'язані з тим,  наскільки буде гарантована його доходна частина. Тому прошу підтримати вашу пропозицію про включення цього  питання до порядку денного Дня уряду. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 160.

 

     Не підтримується ця пропозиція.  Є інші? Справа в тому, що ми саме зараз повинні вирішити цю проблему.

 

     Будь ласка,  депутати Зварич,  Роєнко, Марченко і Ємець. Дуже коротко. Депутат Зварич. Прошу.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Погоджувальна  рада  має вийти  з пропозиціями щодо нашої подальшої роботи,  у тому числі й щодо порядку денного сесії.  Тому я прошу  Президію  поставити  на голосування  таку процедуру:  нехай Погоджувальна рада узгодить це питання і внесе на сесію своє рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  народний депутат України (виборчий  округ  199, Черкаська   область).   Фракція   комуністів  України.  Олександре Олександровичу!  Ситуація в  агропромисловому  комплексі  сьогодні надзвичайно  критична.  Ще  якось  вдалося  посіяти  -  десь якось обміняли залишки того  врожаю,  а  обробляти  сільськогосподарські культури, тим більше заготовляти корми й жнивувати, фактично немає як.

 

     Тому я  пропоную  заслухати   інформацію   про   ситуацію   в агропромисловому комплексі. Це надзвичайно важливе питання. Думаю, що в цьому році у зв'язку із  зменшенням  посівів  озимої  пшениці буде проблема з хлібом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  народний депутат України (виборчий округ 161, Сумська область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины.  Я  не  против того,  чтобы мы определили,  какие вопросы рассмотрим на Дне правительства.  Но,  на мой взгляд, эту повестку дня  надо  несколько  расширить.  Верховный  Совет прошлого созыва неоднократно давал задание Кабинету  Министров  составить  графики погашения задолженности по заработной плате и пенсиям. Эти графики так и не были представлены.  Ситуация обостряется.  Вы знаете, что происходят   массовые   забастовки   шахтеров,   учителей,  других представителей бюджетной сферы.  Не выплачивается заработная плата в    сельском    хозяйстве,    в   промышленности.   Поэтому   мне представляется,  что кроме вопроса о формировании  доходной  части бюджета, на Дне правительства необходимо рассмотреть дополнительно и  вопрос  о  конкретных  мерах  по  ликвидации  задолженности  по заработной плате и пенсиям в бюджетной сфере, в промышленности и в сельском хозяйстве.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Народнодемократична партія України.  По-перше,  хочу підтримати депутата Зварича,  що питання має  вносити Погоджувальна рада фракцій.  По-друге,  хочу звернути увагу на те,  що Регламентом передбачено,  які питання можуть бути розглянуті  до  обрання керівництва парламенту,  голів комітетів і так далі.  Ми вже  декілька  разів  це  порушували  і  продовжуємо порушувати.  Таке  враження,  що  комусь  вигідно,  щоб  структури парламенту не були сформовані і ми затягнули це до безкінечності.

 

     Завтра ми хочемо конкретно розглядати питання щодо  шахтарів. Зараз поставили питання щодо посівної,  а завтра з'явиться питання щодо збору врожаю, і ми так і не сформуємося як парламент.

 

     Тому я пропоную чітко  дотримуватися  Регламенту  і  в  першу чергу зробити те, що повинні зробити за Регламентом.

 

     Звичайно, виникає  проблема,  яка  полягає  в тому,  що ми за десять днів повинні визначити  питання.  Можливо,  як  виняток  це варто зробити, але після пропозицій Погоджувальної ради фракцій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  народний  депутат України (виборчий округ 48, Донецька область).  Уважаемые  депутаты!  Уважаемый  Президиум!  Я полностью  согласен  с  тем,  что  сегодня,  за десять дней до Дня правительства,  нам надо обязательно утвердить повестку дня, чтобы иметь возможность внести какие-то предложения.  Я хотел бы,  чтобы среди прочих предложенных депутатами  вопросов  был  заслушан  еще один  -  о  ситуации  в системе здравоохранения.  Она дейстительно чрезвычайная.  Я прошу депутатов с  пониманием  отнестись  к  этой проблеме.  Дело  у  всех у нас идет не к молодости,  а к старости. Убедительно прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кармазін. Остання пропозиція.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  народний депутат України (виборчий округ 134, Одеська   область).   Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Фракція "Громада".  Шановні  народні  депутати!  По-перше,  я  просив   би головуючого  звернутися  до народних депутатів,  щоб вони зайшли в зал з кулуарів,  тому що ми будемо ставити питання про  формування порядку денного на День уряду.

 

     По-друге, мені здається, що має рацію, якщо говорити про День уряду,  народний депутат Марченко.  І, на мій погляд, треба було б ще  додати  інформацію  про  виконання урядом Закону від 27 грудня 1997   року    про    встановлення    величини    вартості    межі малозабезпеченості,   розміру   мінімальної  заробітної  плати  та мінімальної пенсії за віком на 1998 рік.  Нехай уряд скаже  нам  і всьому народу, чому не виконується закон України.

 

     А тепер  стосовно  порядку  роботи,  про  що говорили Ємець і Зварич.

 

     Шановний Олександре  Олександровичу!   Після   того   як   ви запросите  народних  депутатів  із  деяких фракцій,  які відсутні, зайти до залу,  я просив би поставити на голосування  питання  про продовження сьогоднішнього засідання,  якщо доведеться,  навіть до 21 години,  поки ми не обговоримо до  кінця  питання  про  обрання Голови   Верховної   Ради.   Нам   тут  тепло,  затишно,  працюють кондиціонери,  але  досить  уже   Верховній   Раді   працювати   в автономному від народу режимі.

 

     Ще одне.  Олександре  Олександровичу,  ви  колись  ставили це питання,  тоді  не  підтримали.  Я  прошу  своїх  колег   народних депутатів   прийняти   постанову,  без  якої  неможливо  працювати народним депутатаммажоритарникам.  Маю на увазі постанову,  проект якої  вніс народний депутат Снігач.  Розумна пропозиція:  доручити Секретаріату  Верховної  Ради  приймати  на   роботу   референтів, секретарів-референтів,  адже  ми  сьогодні  працювати нормально не можемо,  і доручити  Підготовчій  групі  зробити  розрахунки  щодо кількості  помічниківреферентів,  які  мають  бути  в депутата від мажоритарного округу, і відповідно кошторису.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.  Відповідаю  на  пропозицію  депутата Зварича...  (Шум  у  залі).  Справа в тому,  що в будь-якому разі, Вячеславе Максимовичу,  з цього питання треба приймати рішення.  І воно  завжди  буде  вклинюватися в тло розгляду основного питання, тому що час, передбачений Регламентом і Положенням про День уряду, спливає, і треба приймати рішення сьогодні.

 

     Відповідаю на те,  що сказав депутат Зварич. Як ви розумієте, це не моя пропозиція.  Секретаріат підготував  її  на  основі  тих міркувань, які висловлювалися в Підготовчій депутатській групі. Це не  моя  ініціатива.   Можете   голосувати,   можете   щось   інше пропонувати.

 

     Стосовно питань сільського господарства. Їх треба розглядати, безумовно,  і, можливо, варто було б розглянути під час наступного Дня  уряду.  Але  це  окрема  тема.  Якщо ми поєднаємо ці питання, заплануємо їх  на  один  день,  то,  ви  самі  розумієте,  глибоко розглянути їх ми не зможемо.

 

     Щодо пропозиції депутата Марченка.  Давайте запишемо так: про заходи,  що вживаються  урядом  для  наповнення  доходної  частини Державного  бюджету  України на 1998 рік,  та про виконання Закону про  встановлення  величини  вартості   межі   малозабезпеченості, розміру  мінімальної  заробітної  плати  та  мінімальної пенсії за віком на 1998 рік.  Тоді це охоплюватиме  все  коло  проблем,  які передбачаються  для розгляду на Дні уряду.  І вони між собою тісно пов'язані...  (Шум  у  залі).  Я  тільки  що  пояснив,   Вячеславе Максимовичу. Я нічого не перервав.

 

     Ставлю на  голосування  цю пропозицію.  Будь ласка,  хочете - голосуйте, хочете - не голосуйте. Ваша справа. Іде голосування.

 

     "За" - 166.

 

     І, нарешті,  за дорученням тимчасової Президії  я  два  слова скажу щодо поваги до колег депутатів.

 

     Коли виступає чи відповідає на запитання депутатів претендент на посаду Голови,  прошу всі фракції поводитися  чемно,  поважаючи свого колегу,  і не виходити з залу, тому що це своєрідно настроює сесійний зал і свідчить про культуру депутатів.

 

     Тому я просив би,  щоб те,  що вчора трапилося на  вечірньому засіданні, більше не повторювалося в сесійному залі. Будь-хто, хто стоїть на трибуні, повинен опиратися на увагу депутатів, яких сюди обрано.

 

     І ще одне (це суто процедура): продовжити засідання  сьогодні  до   закінчення   розгляду   цього питання,  тобто  повинні виступити всі претенденти.  Це пропозиція депутата Кармазіна. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 177.

 

     Поіменно? (Шум  у   залі).   Я   наголошую:   177   депутатів проголосували за цю пропозицію,  цих голосів не вистачає. Депутати наполягають на поіменному  голосуванні  (Шум  у  залі).  Вячеславе Максимовичу, не треба бігати з консультаціями...

 

     На трибуну запрошується Іван Григорович Білас.

 

     Депутат Костинюк.  Будь  ласка.  Запитання  Івану Григоровичу Біласу.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Олександру Кулику.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КУЛИК О.В.,  народний депутат України  (виборчий  округ  145, Полтавська   область).   Народний   рух  України.  Шановний  Іване Григоровичу!  Чув про ваші чесноти й порядність.  У своїй доповіді ви наголосили на важливих речах.

 

     Перше. Гласність   у  використанні  бюджетних  коштів,  тобто грошей платників податків. Справді, така гласність повинна бути. А Верховна   Рада   попереднього  скликання,  на  жаль,  замовчувала апаратні видатки.  Хоча переконаний,  вони не такі значні,  як ті, котрими розпоряджаються казнокради в законі.

 

     Керівники місцевих  органів влади безконтрольні у своїй діях. А  суди  й  прокуратура,  як  це  є,  наприклад,  у  Полтаві,   їх прикривають.  І це також є причиною того, що пенсії не доходять до пенсіонерів, а стипендії - до студентів.

 

     Тому мені імпонує і ваш біль за, по суті, ліквідований кілька днів  тому Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.  Якщо вас раптом не оберуть Головою Верховної  Ради,  я хотів би бачити вас головою цього комітету.

 

     Запитання: яким  чином ви й ваші однодумці зможете переконати депутатів  у   цій   залі,   що   треба   відновити   найсиловіший парламентський комітет?

 

     Дякую.

 

     БІЛАС І.Г.  Дякую за запитання.  Шановні колеги, я вже втретє повторюю і переконаний,  що всі вже зрозуміли, що діяльність цього комітету  передбачена  двома  чинними  законами України.  Процитую тільки одну тезу з Концепції боротьби з корупцією, яку затверджено указом  Президента  від  24  квітня  (ще  не  минуло  й  місяця!): "Корупція є одним  з  основних  чинників,  які  створюють  реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвиткові держави. Вона  негативно  впливає  на  всі   сторони   суспільного   життя: економіку,   політику,   управління,   соціальну,  правову  сферу, громадську свідомість, міжнародні відносини".

 

     Що ми повинні робити?  Виключно з позицій  закону,  незалежно від того,  яку ідеологію ми сповідуємо,  до якої політичної партії належимо,  ми  повинні  показати  особистий  приклад  як   народні депутати України.

 

     Завершуючи відповідь   на   це   запитання,  я  дозволю  собі закликати вас (а вже справа ваша,  іти цим шляхом чи  не  йти)  до того,  що  вже  зробили ваші колеги,  які належать до неформальної депутатської групи "Нація і держава":  ваш покірний слуга, народні депутати України Стецько,  Ратушний, Кощинець, Пилипчук, Тягнибок. Ось така заява (я  передам  зараз  її  в  Президію):  "Добровільно знімаємо   з  себе  депутатську  недоторканність,  що  передбачена статтею  80  Конституції  України,  та  закликаємо  всіх  народних депутатів  України  проголосувати  за прийняття Закону України про скасування недоторканності народних депутатів  України  та  Закону України про внесення змін до Конституції".

 

     Це скасування   частини  першої  статті  80  Конституції,  де передбачено  депутатську  недоторканність.   Частину   другу,   де сказано, що народний депутат не несе юридичної відповідальності за висловлювання в сесійному залі,  за винятком  відповідальності  за образу  чи наклеп,  залишити без змін,  а частину третю викласти в такій редакції:  "У випадку  скоєння  народним  депутатом  України злочину юридична відповідальність наступає на загальних підставах. Народний депутат України може бути  взятий  під  варту  тільки  за вироком  суду".  Таким  чином  ми  знімаємо  з  себе  -  з  вищого законодавчого органу - судову функцію.

 

     А вже як ви вчините - це справа  кожного  і  насамперед  його совісті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пхиденко. Будь ласка.

 

     ПХИДЕНКО С.С.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Фракція   комуністів України. Прошу передати слово Валерію Мішурі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д. Фракція комуністів. Шановний Іване Григоровичу! Я прочитав у вашій біографії,  що ви - завідувач  науковим  відділом Всеукраїнського  братства  вояків  УПА  по  Східній Україні.  Хочу звернути вашу увагу на те,  що ніхто з представників лівих фракцій не порушує сьогодні в цьому залі питання символіки. Ви сказали, що весь світ сміється над тим,  що в нас ота символіка.  Я не знаю за весь  світ,  як  співають,  "я  вам не скажу про всю Одессу",  а в Україні плачуть, і хочу вам це довести.

 

     Ось у мене в руках аусвайс,  виданий поліцією в  грудні  1941 року громадянину Погрібнику Івану Павловичу 1913 року народження з села Головківка моєї області.  Тут є печатка поліції, і посередині цієї  печатки  стоїть  тризуб - наша нинішня символіка.  Поясніть, будь ласка, цей факт з наукової точки зору.

 

     БІЛАС І.Г.  Дякую вам,  шановний колего,  за інтерес до  моєї біографії.  Це  закономірно,  тому  що кожен кандидат на цю високу посаду повинен бути прозорим.  Власне, я і є завідувачем наукового відділу,  щоб  висвітлити  це  питання,  бо  якщо  ми  будемо його розглядати виключно в  ідеологічнополітичному  вимірі,  то  тільки заганятимемо  ситуацію  в  глухий  кут  і  ніколи  не  прийдемо до громадянської  злагоди  в  Україні.  Я  стою  на  шляху   виключно наукового, об'єктивного висвітлення цієї проблеми.

 

     Стосовно нашого  Державного  герба.  Малий  герб  -  тризуб - затверджений Конституцією України.  Але ж ви самі добре розумієте, що родовід цього державного символу України - сягає не в 1943 рік, а глибоких часів Київської Русі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жежук.

 

     ЖЕЖУК Н.С.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів, комсомолка.  Шановний  Іване  Григоровичу!  Для  мене  як  молодої людини,  студентки  державного  вузу  проблема  молоді  стоїть  на першому місці.  Молодь не  має  майбутнього,  тому  що  в  державі проводиться  політика  геноциду,  зневаги до законів,  які приймає Верховна Рада.  Конституція декларує права,  але не дає  гарантій. Насамперед це стосується молоді.  Безробіття,  дитяча злочинність, проституція,  захворювання стали нормою нашого життя.  Студентська молодь після навчання не має змоги працевлаштуватися.

 

     Тому в  мене  до  вас  запитання  як  до  фахівця-юриста.  Як майбутній,  можливо,  Голова Верховної Ради  скажіть,  чому  ви  є прихильником  "дикої"  капіталізації України?  Те,  що ми сьогодні маємо, - це результат саме такої політики.

 

     Дякую (Оплески).

 

     БІЛАС І.Г. Дякую за запитання. Корисно інколи балотуватися на посаду  Голови  Верховної  Ради,  узнаєш цікаві речі.  У нас уже й комсомольці  з'явилися  в  сесійному  залі.  Це  добре,   очевидно (Оплески).

 

     Щодо вашого  запитання.  Маю  сказати,  що  у  Верховній Раді попереднього скликання Комітет з питань молоді  впродовж  чотирьох років  очолював  не  я.  Я  працював заступником голови Комітету з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією,  який тепер  так  активно  хочуть  знищити.  А  той комітет очолював ваш колега Яковенко. Якісь законопроекти він пропонував. Чому до цього часу  немає закону про молодь,  про що я говорив у своїй доповіді, для мене також є загадкою.

 

     Я не є, не був, і не буду, як ви кажете, прихильником якогось там геноциду в Україні і так далі. Ні в якому разі! Ми всі повинні зберегти,  шановні мої колеги,  своє обличчя як  народні  депутати України,  бути  самоідентичними і не йти на поводі в тієї чи іншої гілки влади, яка хоче законодавчу гілку влади зробити прислужницею якоїсь певної виконавчої структури.  Якщо це вдасться, тоді ми всі перетворимося  в  слухняних  виконавців  чиєїсь   волі,   яка   не відповідає інтересам наших громадян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дайнеко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Гмыре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 105, Луганська область). Иван Григорьевич! В связи с вашим заявлением о необходимости  строго  придерживаться правовых норм,  у меня к вам два вопроса.

 

     Первый. Вы  все  время  говорили  о  том,  что  хотите   быть спикером. Я не совсем понял, на какую должность вы баллотируетесь: в спикеры нижней палаты британского парламента  или  на  должность Председателя Верховного Совета Украины?

 

     И второй   вопрос.   Мы   с   вами  работали  в  комиссии  по расследованию деятельности ОУН-УПА, и вы там неоднократно заявляли о  том,  что  считаете  ОУН-УПА воюющей стороной.  Когда вы будете Председателем Верховного Совета Украины,  будете ли  вы  соблюдать международное  право?  Известно,  что  Гаагская  конференция четко определила,  кто  является  воюющей  стороной.  ОУН-УПА  под   это определение не попадает. И в международной правовой практике четко зафиксировано,  что было две воюющие стороны:  об единенные  нации (миролюбивые)  и  блок фашистских агрессивных государств.  Третьей стороны не было и  быть  не  могло.  Так  будете  ли  вы  нарушать международное право, сидя в этом высоком кресле?

 

     Спасибо.

 

     БІЛАС І.Г.   Дякую   за   це   запитання,   шановний  колего. Відповідаю.  Ви,  може,  не зовсім правильно сприйняли тези і  моє бачення   Голови   Верховної   Ради.  Я  балотуюся,  оскільки  мою кандидатуру висунули колеги,  за  що  я  їм  вдячний,  як  і  інші кандидати,  на  високу  посаду Голови Верховної Ради.  Його роль я бачу виключно як роль спікера,  тобто арбітра (Шум у залі). Ну, це моє бачення, я ще раз кажу. Дозвольте я відповім до кінця.

 

     Я усвідомлюю,  шановні  колеги,  що  з таким баченням - через призму національних інтересів  України,  а  для  мене  національні інтереси  і націоналізм - це тотожні поняття,  мене ви,  очевидно, ніколи не оберете.  Та справа не в мені,  зрозумійте.  Я  старався рефлексії  моїх колег висвітлити,  щоб,  дай нам Бог,  обрати таку кандидатуру, яка відповідатиме цим вимогам.

 

     Щодо другого запитання.  Ми з  вами  працювали  в  тимчасовій комісії,  і  ми знаємо вже,  що немає нічого більш постійного,  як всяке тимчасове.  Діяльність  цієї  комісії  не  закінчена,  і  не закінчена  вона  з  простої причини:  кінцевий результат її роботи поки що не хочуть бачити ті, хто ніяк не може усвідомити очевидних речей.  Воююча це сторона чи невоююча?  Це все одно,  що нам зараз сперечатися, ми можемо навіть постанову прийняти про те, що завтра сонце  не  зійде.  А  воно  ж усе одно зійде.  Так само й стосовно воюючої сторони.  А що ж вони  робили,  коли  зі  зброєю  в  руках боронили інтереси українського народу? (Шум у залі).

 

     А щодо норм міжнародного права, шановні колеги, то я як юрист весь  час  дотримувався  норм  не  тільки  міжнародного  права.  Я дотримувався  й  буду  дотримуватися  Конституції  і свято поважаю норми міжнародного права.  Так от як юрист  я  вам  доповідаю:  ви апелювали  до  Організації  Об'єднаних  Націй.  Але  ж Організація Об'єднаних Націй,  як відомо, постала занадто пізно після того, як виникла   Українська   Повстанська   Армія.   Це   раз.  І  статус комбатантів,  тобто учасників Другої світової війни, урегульований чотирма нормативними міжнародно-правовими актами.

 

     І на завершення я вам ще скажу одне... (Шум у залі).

 

     Яке питання, така й відповідь, нічого дивного немає. Дурна це чи не дурна відповідь, шановний колего, - це як хто сприймає.

 

     І на завершення,  шановні друзі.  Коли  засідав  Нюрнберзький трибунал,  який  по  праву  осудив  злочини  нацистів,  що  хотіли захопити весь світ (я вам як історик  доповім,  бо  я  ще,  як  ви знаєте,   є  доктор  історичних  наук),  то  матеріали,  які  були спеціально препаровані тоді на  території  УРСР  і  направлені  на розгляд  міжнародного  трибуналу  в  Нюрнберзі,  були  відправлені міжнародними юристами назад як такі,  що не відповідали дійсності. Тому  що було визнано,  що учасники Української Повстанської Армії на той час не були громадянами Радянського Союзу. І як негромадяни Радянського Союзу вони боролися за права української нації.

 

     Я вже   не  кажу  про  священний  міжнародний  принцип  casus resistandi - право на спротив. Коли нація відчуває небезпеку, вона може будь-якими засобами чинити опір з метою самозбереження.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване  Григоровичу,  я  хочу  сказати,  що  це не зовсім стосується теми обговорення.

 

     БІЛАС І.Г. Ну, нехай ставлять запитання, які стосуються теми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черенков. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  народний депутат України (виборчий округ 112, Луганська   область).  Уважаемый  коллега!  Я  не  понимаю  вашего отношения к фракции коммунистов.  Дело  в  том,  что  мы  вошли  с законодательной  инициативой,  касающейся не каких-то политических интересов,  а  погашения  задолженности  по   зарплате,   пенсиям, стипендиям   и   так   далее,   изначально   определились  в  этом первоочередном направлении.  Я полагаю,  что и  избранный  на  эту должность человек должен заниматься именно этим, поскольку сегодня этого требует от нас народ.

 

     И относительно вашей биографии. 1991- 1994 годы  -  Москва,  а  потом  -  Мюнхен.  Вас  чему  там учили, допустим,  в  Мюнхене?  Рушить   здания,   памятники   архитектуры двадцатого  столетия  в  Украине,  а  в  Москве  - стрелять прямой наводкой по Белому дому или любому другому парламенту?

 

     И касательно вашего последнего тезиса о  рефлексах.  Скажите, пожалуйста, какие у вас есть положительные рефлексы второй группы, которые позволяют вам претендовать на этот столь высокий пост?

 

     Спасибо.

 

     БІЛАС І.Г.  Шановний колего Черенков,  дякую за запитання, та ви,  очевидно,  переплутали  рефлексії  і  рефлекси,  як  плутають революцію із полюцією  (Сміх  у  залі).  Даруйте  за  відвертість, просто як кандидат я повинен бути конкретний і відвертий до кінця, як і мої колеги.

 

     Так от,  на відміну від інших мене ніколи не вчили,  бо вчать того,  хто  не хоче вчитися.  Я - вчився.  І вчився в докторантурі Академії Міністерства внутрішніх справ Російської  Федерації.  Але чомусь   наш  Секретаріат  так  працює,  що  навіть  не  відстежує біографії.  Це ще раз свідчить про його роботу.  У 1993  році,  як тільки   в   Україні   в   Національній   академії  було  утворено докторантуру, я відразу був переведений сюди і закінчував навчання тут.  Я тут навчався передусім відданості й любові до українського народу й до своєї  нації,  яку  завжди  захищав  і  захищатиму.  У Мюнхені   я   навчався   загальній  європейській  культурі,  а  не пролетарській.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Аніщук.

 

     АНІЩУК В.В.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Валерии Заклунной.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЗАКЛУННА В.Г.  Иван Григорьевич,  вы претендуете на должность второго лица в большом государстве.  На мой взгляд,  эту должность может занимать человек если  не  кристально  чистый,  то  хотя  бы честный и порядочный по отношению если не ко всему народу, то хотя бы к своим коллегам.

 

     Я внимательно ознакомилась с вашим собственноручно написанным "життєписом",  и  мне  стало грустно.  Я не знаю,  за какие особые заслуги и выдающиеся достижения вы получили  генеральские  звезды. Вы   стали   доктором  исторических  наук,  представив  на  защиту двухтомник под фамилией Билас,  на самом деле представляющий собой винегрет   из   вороха  наспех  собранных,  научно  совершенно  не обработанных  документов,  сопровождающихся  идеологически  крайне зашоренным  пересказом  на  уровне  учебника для 7-8 классов.  Вас будут судить Бог и совесть.

 

     Но вам этого оказалось мало, и вот уже много лет вы величаете себя еще и доктором...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нехай задають запитання.

 

     ЗАКЛУННА В.Г.   Вы   собственноручно  присвоили  себе  звание доктора юридических наук.  Вы действительно что-то  закончили,  вы действительно учились...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставте запитання, будь ласка.

 

     ЗАКЛУННА В.Г.  Я впервые выступаю, поэтому не учла регламент. Позвольте тогда сразу вопрос,  очень конкретный и короткий.  Зачем вам все это нужно?  Почему вы самым бессовестным образом присвоили себе эти звания? Касается ли эта мораль ваших генеральских звезд?

 

     БІЛАС І.Г.  Щиро дякую за запитання,  пані Валеріє.  Приємно, коли заслужена артистка України ставить...  (Шум у залі).  Здаюсь, народна артистка  України.  Прошу  пробачення,  що  принизив  ваше високе  звання.  Народна  артистка  України  ставить  такі  досить некомпетентні запитання,  особливо не читаючи моїх праць. Але мені надзвичайно  приємно,  що  я  маю  честь  бути  ще  й  президентом Федерації літакового спорту  України.  І  як  льотчик-спортсмен  я постійно  буваю  на  тому  аеродромі,  де  ви  знімалися в одній з провідних ролей у  фільмі  "В  бій  ідуть  тільки  старики".  Мені приємно,  що  ви  знімалися  там у цьому фільмі...  (Пожвавлення в залі).

 

     Відповідаю вам,  пані Валеріє,  відверто. Очевидно, вам треба звернутися  до  Вищої  атестаційної  комісії України,  яка мені за результатом захисту докторської праці присвоїла вчений ступінь,  а не звання, як ви сказали, доктора історичних наук, до Мюнхенського міжнародного  університету,  який  присвоїв  мені  вчений  ступінь доктора  права.  А  ще ближче вам буде звернутися до Адміністрації Президента,  тому що згідно з Конституцією України вищі  військові звання присвоює тільки Президент України.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     Я відповім,  за  що:  за  послідовність  захисту українського народу і відстоювання прав української нації.  І  цим  я  горджуся (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шишкін Віктор Іванович. Немає?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вітренко передає слово Шишкін! (Шум у залі).

 

     БІЛАС І.Г. Українську націю на протилежність вам!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гошовська. Будь ласка.

 

     ГОШОВСЬКА В.А., народний депутат України (виборчий округ 178, Харківська область). Дякую. Шановний Іване Григоровичу! Ваш виступ зачіпає болючі проблеми, у цьому переконує реакція аудиторії, і за це вам спасибі. Та все ж таки я хочу з'ясувати питання, яке ставив мій  колега  Гмиря.  Нині все частіше ототожнюють поняття спікер і Голова Верховної Ради.  Я думаю,  як учений ви  розумієте  глибоку фундаментальну   різницю   між  цими  поняттями  й  розумієте,  що дефініція  "парламент"  знаходиться  в  траєкторії  громадянського суспільства,   а  Верховна  Рада  -  традиційного  демократичного. Незважаючи на те що в Конституції йдеться про посаду не спікера, а Голови  Верховної  Ради,  ви  все  ж таки постійно вживаєте термін "спікер". Чому?

 

     І друге запитання.  Я щиро вірю у ваші світлі прагнення, коли ви     проголошуєте     необхідність    скасування    депутатської недоторканності.  Однак ми вже є свідками фактів часто незаконного переслідування  правоохоронними органами наших громадян.  То чи не здається вам,  що перш ніж скасувати депутатську  недоторканність, ми  повинні  прийняти  закон  про  відповідальність правоохоронних органів  за  незаконне  переслідування  громадян   і   потім   уже розглядати це серйозне питання?

 

     Дякую.

 

     БІЛАС І.Г.  Дякую  вам  щиро  за ці запитання.  Що стосується другого  -  про  прийняття  закону  про  скасування   депутатської недоторканності,  яка  гарантована статтею 80 Конституції України, але ця стаття дуже широко тлумачиться.  Вона  повинна  зберегтися, але  тільки  в  сесійному  залі.  Тільки  в сесійному залі!  Ми не повинні перебирати на себе функції судового органу.  Скажіть мені, будь ласка, хіба не функцію судового органу ми виконуємо, якщо тут записано,  що народні депутати не можуть без згоди Верховної  Ради бути  притягнені до кримінальної відповідальності?  Скажіть,  будь ласка,  якою нормою кодексу,  що регламентує напрями процесуальної діяльності при розслідуванні справ, це передбачено?

 

     І звертаю  вашу  увагу,  шановні  народні депутати,  на таке, зрозумійте мене правильно.  Щоб діяти  згідно  з  буквою  і  духом закону,  треба бути самим у злагоді з законом і не допускати,  щоб Генеральний  прокурор   чи   виконуючий   обов'язки   Генерального прокурора  України оголошував на всю Україну про необхідність явки народного депутата України для дачі  показань.  Ми  самі  звужуємо роль  правоохоронних  органів  і  водночас вимагаємо від них вести послідовну боротьбу з корупцією.

 

     Почнімо з себе. Мені боятися нічого, як і моїм колегам. Ми це зробили.  Якщо  ви  приєднаєтеся  -  будь ласка.  А якщо не хочете приєднуватися, то, знову ж, це ваша особиста справа.

 

     Що стосується поняття "Голова Верховної Ради",  то я  з  вами цілком згоден,  це передбачено безпосередньо Конституцією України. Але ще раз повторюю, це моє суб'єктивне тлумачення. Я висвітлюю як кандидат  на  цю  посаду  своє  бачення ролі Голови Верховної Ради України.  В  умовах  існування   партійно-політичних   фракцій   і різнобарв'я   політичних  партій  Голова  Верховної  Ради  України повинен не виконувати партійно-політичні функції, а бути арбітром. І, як на моє бачення, я його називаю спікером.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Яковенко Леонід Олександрович.

 

     ЯКОВЕНКО Л.О.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Иван Григорьевич, в своем докладе вы сказали, что Председатель Верховного Совета должен быть беспартийным. Так?

 

     Тогда, по моему мнению,  вы  должны  снять  свою  кандидатуру немедленно,  поскольку  вы  являетесь  членом  КУН,  а это,  как я полагаю, не об единение любителей пива.

 

     И дальше.   Партийность   -   это   политическое   убеждение, политическая позиция. В 1991 году, вы помните, власть посягнула на это  право  человека  и  противозаконно   запретила   деятельность Компартии,  морально при этом травмировав миллионы людей, ущемив и поправ их конституционные и гражданские права. Жизнь показала, что это решение было не юридическим, а политическим и кон юнктурным.

 

     Вопрос: вам   известно,   что   Конституционный  Суд  уже  на протяжении почти  двух  лет,  мягко  говоря,  откладывает  дело  о Компартии? Какова ваша позиция?

 

     Спасибо.

 

     БІЛАС І.Г.  Шановний колего, дякую за запитання, але справа в тому,  що я не належу до жодної політичної партії,  і ви це  добре знаєте.  Я належав колись до однієї партії, і мені достатньо цього на все життя,  скільки в мене  залишилось,  відмиватися  від  тієї ганьби (Сміх. Оплески).

 

     А стосовно  моєї  позиції,  то  я вважаю,  що якби заборонили раніше,  хоча б років на десять,  діяльність Комуністичної партії, то в Україні сьогодні була б значно краща ситуація, аніж є.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Альохін.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  народний  депутат  України (виборчий округ 39, Дніпропетровська  область).  Партія  "Громада".   Шановний   Іване Григоровичу! Сьогодні депутат Кармазін вніс пропозицію від фракції "Громада" працювати до 21 години.  Не будемо казати,  наскільки це слушно  чи  ні,  але  це  не  амбіції.  Це  -  вимога  сьогодення, враховуючи страйки шахтарів,  враховуючи те,  що майже  зовсім  не працює виробнича сфера, соціальна сфера майже знищена і навіть той День уряду - один день - не дасть,  мабуть,  продуктивної праці за цей короткий період.

 

     Як ви   ставитеся   до  цього?  Мене  взагалі  дивує  позиція депутатів,  які не підтримали цю пропозицію. Як ставитеся до цього ви і ті, хто вас висунув на посаду Голови парламенту?

 

     БІЛАС І.Г.  Шановний  колего  Альохін,  я  вам  вдячний за це надзвичайно слушне й  потрібне  запитання.  Я  ставлюся  до  цього питання  так  само,  як  ви,  і,  я  більш  ніж певний,  абсолютна більшість присутніх тут народних депутатів України.

 

     Шановні колеги!  Ми що,  вже настільки  перепрацювалися,  щоб працювати  в  такому  легкому режимі?  Ви що,  забули,  як у забої працюють шахтарі? Не всі звідти піднімаються!

 

     Давайте проведемо вибори Голови  Верховної  Ради  України  за принципом  виборів  Папи  Римського - не випустимо жодного звідси, поки не оберемо Голову Верховної Ради.  І цим ми ще раз  доведемо, що прийшли сюди працювати, а не займатися політичним шельмуванням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка. Побажаємо Івану Григоровичу успіхів під час виборів на посаду Голови Верховної Ради.

 

     БІЛАС І.Г.  Шановні колеги!  Я вам щиро дякую за терпіння, що ви проявили,  вислухавши мою доповідь,  і прошу пробачення, якщо я когось образив.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На трибуну запрошується наступний  претендент  на посаду Голови Верховної Ради Олександр Миколайович Карпов.

 

     КАРПОВ О.М.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Щиро  дякую.   Шановні колеги!  Шановні виборці! Оскільки я тільки дванадцятий претендент на посаду Голови Верховної Ради,  то виступати  мені  і  важче,  і легше  водночас.  Важче,  бо  багато з того,  що хотілося сказати, сказано, а цікаві дебютні ідеї артистично розіграні іншими. Легше, бо від варіанта,  коли один говорить,  а інші уважно слухають,  ми поступово переходимо до варіанта, коли говорять усі і ніхто нікого не слухає.

 

     У виступах  моїх  попередників було піднято багато проблем із життя країни.  Цей  ряд  можна  продовжувати,  але  сьогодні  мало називати   проблеми,   необхідно   визначитися   з  організаційним (підкреслюю, організаційним) забезпеченням їх вирішення.

 

     Чи є  в  нас  необхідні  об'єктивні  передумови  для   цього? Переконаний,   що   є.   Це  і  наші  терпеливі  люди,  і  високий інтелектуальний потенціал суспільства,  і 25  відсотків  світового чорнозему, і високі технології, і ще багато інших "і".

 

     Тоді в  чому  проблема?  З  позиції  науки  управління,  якщо питання за наявності  об'єктивних  передумов  не  вирішуються,  то справа в так званому суб'єктивному факторі.

 

     Що це означає і передбачає?

 

     По відношенню  до  Верховної  Ради це передбачає необхідність науково   обгрунтованої,   законодавчо   унормованої,    ефективно побудованої  організації  роботи  Верховної  Ради  як колективного органу.

 

     По відношенню до держави в  цілому  це  означає  необхідність створення такого механізму організації роботи як центральних,  так і місцевих органів влади,  результатом  якої  буде  не  безплідне, безперспективне   протистояння,   а   спланована,   скоординована, відповідальна взаємодія. Це ті принципові речі, без вирішення яких наївно  розраховувати  на добробут та мир у нашому спільному домі. Адже відповідно до тієї ж науки управління всяке політичне питання є питанням організаційним,  і навпаки, всяке організаційне питання є питанням політичним.

 

     А тому,  окреслюючи  предмет  нашої  розмови,  я  маю   намір зупинитися на трьох проблемах:

 

     перша -   Верховна  Рада  як  єдиний  орган  законодавчої  та найвищий орган представницької влади. Контрольні функції Верховної Ради;

 

     друга - Верховна Рада в системі центральних органів державної влади в Україні;

 

     і третя  проблема  -  Голова  Верховної  Ради  України,  його функції,  місце  та  роль  в  організації  та управлінні Верховною Радою. Апарат Верховної Ради.

 

     Перш ніж перейти до розгляду кожної з названих проблем,  хочу зробити одне попереднє зауваження. Те, про що я буду вести мову, є не  тільки  моя   особиста   позиція.   Це   є   позиція   фракції Народно-демократичної партії.

 

     Отже, проблема перша, а в ній позиція перша: Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади.  Розглядаючи цю позицію, ми маємо виходити  з  того,  що  законотворчий  процес  має  свої внутрішні закономірності,  свою технологію,  свою юридичну техніку, загальне юридичне  поле.  На  сьогодні  Конституції  не відповідають багато законів та 14,5 тисячі  нормативних  актів,  значна  частина  яких підзаконні  і  якими  навіть  при бажанні користуватися по-чесному неможливо.

 

     Виходячи з цього нам необхідно:

 

     Перше. Починати з загального,  тобто з розробки концепції, на її основі - комплексної програми, на основі програми - плану, а на основі плану - сітьового графіка підготовки, переробки, узгодження між  собою  та  наступного розгляду законопроектів.  І це має бути результатом спільних зусиль усіх фракцій. Іншого не дано.

 

     Друге. У   названих    документах    необхідно    обов'язково передбачити   пріоритетність,   послідовність,  програмно-цільовий принцип та тематично-пакетний підхід до розгляду законопроектів.

 

     Третє. Закони в першому наближенні мають готувати  фахівці  - юристи,  економісти,  політологи,  а  тому  Верховна  Рада повинна перейти до звичної у всьому світі практики замовлення  проектів  у відповідних  спеціалізованих установах:  в Інституті законодавства Верховної Ради,  у спеціалізованих установах Національної академії наук  та  в  інших  п'яти  державних  академіях,  поки  звідти  не розбіглися остаточно відомі вчені та визнані знавці своєї справи.

 

     А з  тією   практикою,   коли   доручення   (що   не   тільки неприпустимо,  а  неконституційно)  на  підготовку  законопроектів дається Кабінету Міністрів і він починає готувати закони  сам  під себе, що є абсурдом, треба закінчувати. І чим швидше, тим краще.

 

     Четверте. Невідкладно треба повернутися до розгляду в другому читанні проекту Закону про законодавчі акти,  який майже два  роки як  прийнятий  у  першому  читанні і в якому мають бути унормовані вимоги щодо законотворчого процесу як  такого,  щодо  законодавчої процедури,    юридичної    техніки    та   технології   підготовки законопроектів,  щодо структури,  змісту та оформлення документів. Вимога щодо юридичного та фінансово-економічного обгрунтування є і в чинному Регламенті, але хто і коли її дотримувався?

 

     П'яте. Ще одним обов'язковим елементом на шляху  попереднього розгляду проектів після їх первинної підготовки фахівцями,  на наш погляд,  має бути їх попередній розгляд в експертно-погоджувальних комісіях,  до яких повинні входити народні депутати,  представники виконавчої влади, учені та практики.

 

     Шосте. Тільки після цього законопроекти можуть бути  прийняті до розгляду Верховною Радою:  відповідно до Регламенту починається їх фаховий розгляд у відповідних комітетах та політичне погодження в депутатських фракціях.

 

     Висновок. Якщо  ми  підемо  таким  шляхом,  а  так робиться в багатьох країнах,  на досвід яких ми любимо посилатися, то відпаде необхідність    у    багатогодинному    мітинговому    сидінні   в непристосованому для  цього  залі,  а  також  істотно  поліпшиться якість законів, які приймає Верховна Рада.

 

     Друга складова першого блоку: Верховна Рада як найвищий орган представницької влади.  У цьому контексті  Верховна  Рада  справді репрезентує  суспільство  як у політичному плані - через політичні партії, так і в регіональному - через мажоритарні округи. І там, і там   є   суперечності,   які   мають  об'єктивний  характер  і  є закономірними та природними.  Більше того, вони ніколи й нікуди не зникнуть,  бо  їх наявність та боротьба навколо них згідно з одним із законів діалектики є рушійною силою історії.

 

     У практично-політичному плані питання стоїть так:  або лобове протистояння,   свідками   чого  ми  часто  є,  або  конструктивна взаємодія.  При цьому ми всі маємо  рішуче  позбутися  ілюзії,  що проблему  можна  вирішити  шляхом прийняття рішень про відмову від політизації при розгляді питань,  бо не можуть  політичні  партії, які   репрезентують   інтереси  відповідних  соціальних  груп,  не захищати ці інтереси, адже вони саме для цього й створені. Тому (я кажу  умовно)  Чорновіл  ніколи  не  стане  Симоненком,  а Наталія Вітренко - Олександром Морозом.  Якщо це так,  а це  справді  так, тоді що,  як питали зелені у своїй рекламі, - виходу немає? Ні, є. Так стверджують зелені, і я їх повністю підтримую.

 

     Вихід, на наш погляд,  у створенні організаційного  механізму за  типом відомого з фізики паралелограма сил,  коли різнодіючі за рахунок жорсткого каркасу в кінцевому результаті дають  рівнодіючу загального руху вперед.

 

     Що це означає для нас на сьогоднішній день?

 

     Перше. Рух  по  шляху  створення  парламентської  більшості і меншості,  пам'ятаючи при цьому,  що демократія в  організаційному плані  -  це не диктатура більшості,  це законодавча гарантія прав меншості.  І в цьому контексті прийняття закону  про  опозицію  не просто назріло, воно давно вже перезріло.

 

     Друге. Виходячи  із  сьогоднішньої конкретної ситуації,  коли немає реальної політичної більшості  в  парламенті,  треба  масово поширювати практику створення погоджувальних комісій.  І вчорашній приклад створення  такої  комісії,  яка  підготувала  постанову  з питань    заборгованості,    -   то   є   блискуче   підтвердження плодотворності такого шляху.  А  ще  раніше  в  нас  був  не  менш блискучий приклад ефективної роботи комісії з підготовки виборчого закону.  Нам видається,  що такий шлях  є  конструктивним,  він  є дорогою, яка веде до храму.

 

     Третє. Якщо  продовжувати користуватись образом паралелограма сил,  то загальним сталевим каркасом,  що дасть змогу цивілізовано розв'язувати    суперечності,    а    енергію,   яка   при   цьому вивільнятиметься,  направляти в русло руху вперед, має стати новий Регламент.   Звертаю   вашу  увагу:  не  нова  редакція,  а  новий Регламент!  Бо старий та прийнята  в  першому  читанні  його  нова редакція є принципово неприйнятними, тому що більшість його статей не  є  статтями  прямої  дії,  а   чотирикратні   та   п'ятикратні перепосилання  від  однієї  статті  до  другої  є  не винятком,  а правилом.

 

     Нам потрібен  документ,   зрозумілий   кожному.   Інакше   за відсутності  в  нинішньому  складі  Верховної Ради основоположника українського регламентаризму Владислава Носова ми  приречені.  Як, до речі, були приречені і за його присутності.

 

     При цьому  згадаю (у плані реагування на ці проблеми в новому Регламенті) тільки деякі речі, винятково актуальні для сьогодення.

 

     По-перше, проблема  так  званих   перебіжчиків,   тобто   тих депутатів,  які  обиралися  за  партійними списками і які були або виключені з партії,  або самі з неї вийшли.  Виборці голосували за партію,  а  не  за  них  особисто.  Тому і логічним,  і принципово правильним буде  їх  автоматичне  виключення  зі  складу  народних депутатів  у разі їх виходу або виключення з партії,  входження до іншої фракції чи спроби в  інший  спосіб  порвати  зв'язки  з  тим списком, який їх і породив.

 

     По-друге, проблема  помічниківконсультантів  депутатів,  яких обрано в мажоритарних округах,  про що вже  не  раз  говорилося  в цьому залі.

 

     По-третє, проблема   унормування  погоджувальних  комісій  та якісно нової ролі ради фракцій.

 

     Крім того,  проблема  створення   організаційного   механізму врахування регіональних інтересів.  Можливо, шляхом створення ради регіонів поряд з радою фракцій.

 

     І, нарешті,  проблема збурень у сесійному залі з  елементами, вибачте на слові, рукоприкладства, яку необхідно вирішувати шляхом створення парламентської міліції або поліції.

 

     І це  тільки  деякі  приклади  тих  реальних   проблем,   які потребують нагального вирішення.

 

     Третя складова:  контрольні функції Верховної Ради...  (Шум у залі).  Ви знаєте відому тезу,  що собака гавка, а мажі йдуть. Так що я піду далі.

 

     Ми з  вами  домовилися про необхідність створення Контрольної комісії з питань приватизації.  У  нас  є  Рахункова  палата,  яка активно  співпрацює  з виконавчою владою і яка,  сподіваємось,  не менш   активно    цікавитиметься    й    тим,    як    вирішуються фінансово-господарські проблеми в самій Верховній Раді.

 

     Нам видається,   що  потрібна  ще  одна  контрольна  комісія, предметом   відання   якої   буде   парламентський   контроль   за впровадженням   законодавства.  Вона  не  повинна  підміняти  інші органи.   Вона   повинна   узагальнювати    досвід    впровадження законодавства,   готувати  пропозиції  щодо  корекції,  а  в  разі необхідності і,  скажемо так,  розшивки тих вузьких місць,  яких у нашому законодавстві ой як багато.

 

     Другий блок  питань.  Верховна  Рада  в  системі  центральних органів державної влади.

 

     Якщо розглядати це питання в  теоретичній  площині,  то  воно нібито вирішене. Влада є єдина, а при цьому відбувається відносний поділ її функцій на законодавчу,  виконавчу та судову. Між гілками влади, які реалізують кожну з названих функцій, є суперечності, що мають об'єктивний,  системний характер.  Є також тенденція  (і  це справді  так)  перетягування  однією  гілкою влади на себе функцій другої, а то й узурпації всієї влади в цілому. З метою запобігання цьому процесу створюється система стримань та противаг,  яка разом із  тим  повинна  не  блокувати   чи   торпедувати   конструктивну діяльність  владних  структур,  а  створювати для такої діяльності сприятливі передумови.

 

     Так у теорії.  А як цього можна досягти на практиці?  В  яких організаційних формах це може бути втілено в життя? На наш погляд, це можна досягти такими шляхами.

 

     Перше. Створення погоджувальних комісій,  в які на паритетних засадах  входили б представники як законодавчої,  так і виконавчої влади.

 

     Друге. Створення організаційнонормативного механізму, який би законодавчо  регулював взаємовідносини гілок влади.  Законодавчими складовими цього механізму мають бути:  Закон  (саме  закон!)  про Регламент  Верховної  Ради  України;  Закон  про Кабінет Міністрів України; Закон про Адміністрацію Президента України.

 

     І якщо стосовно двох перших законів і структур, для яких вони пишуться,  є хоч відносна ясність,  то з Адміністрацією Президента не все так ясно,  як того  хотілося  б.  За  Конституцією  вона  є консультативнодорадчим органом,  а практично виконує безпосередньо управлінські функції,  керуючись при цьому  внутрішнім  положенням для  службового  користування  і  граючи  при  цьому  нібито  і за загальновідомими,  але водночас і за конституційно не притаманними дорадчому органу правилами.

 

     Подобається це комусь чи ні,  але всі ми маємо бути свідомими того,  що без ув'язки та збалансування діяльності цих  структур  в єдиному та прозорому правовому полі про подолання затяжної владної кризи не може бути й мови.

 

     Третє. Ще одним можливим організаційним механізмом виходу  на конструктивну   взаємодію  гілок  влади  могла  б  стати  практика включення  голів  парламентських  комітетів  і   підкомітетів   до аналогічних за профілем колегій міністерств і відомств.

 

     І на  завершення  розгляду  цього  блоку ще одне,  на цей раз методологічне,  питання.  Багато хто з  нас  звик  використовувати формулу: законодавча влада приймає закони, а виконавча їх виконує. Воно-то так, але й не зовсім так.

 

     Закони мають виконувати всі.  А  виконавча  влада  не  просто виконує  закони.  Вона  реально,  практично,  оперативно  управляє країною.  І мусить це робити відповідно до законів,  у рамках  тих правил гри, які в цих законах закріплені.

 

     І ще  один  момент,  який  пов'язаний  з  відповідальністю  і законодавчої,  і виконавчої влади.  Ми,  законодавці,  маємо  бути свідомими  того,  що  навіть  одна  не  там  поставлена  кома може коштувати багатьох мільйонів утрачених чи вкрадених.

 

     А представники виконавчої влади повинні розуміти,  що для них демократія   закінчується  на  стадії  підготовки  та  обговорення документів. Після прийняття рішення, на стадії його виконання, має бути  тільки  залізна дисципліна,  а за результатами діяльності чи бездіяльності - сувора відповідальність, включаючи й кримінальну.

 

     Третя проблема:  Голова Верховної Ради,  його функції. Апарат Верховної Ради.

 

     До мене  вже  декілька  претендентів  цитували  конституційні норми,  що регламентують діяльність Голови Верховної  Ради.  Таких функцій п'ять. Я не буду знову всі їх перелічувати, але на одній з них  хотів  би  все-таки  зупинитися.  Мова   йде   про   одну   з найважливіших  -  про  організацію  підготовки  питань до розгляду Верховною Радою.

 

     Якщо з  нормативно-теоретичних  висот  опуститися  на  грішну землю, то всім зрозуміло, що практично цю проблему вирішує апарат, у  зв'язку  з  чим  виникають  серйозні  колізії  між  депутатами, особливо авторами проектів, і Секретаріатом.

 

     Вирішення цієї   проблеми   бачиться  на  шляху  регламентної передачі підготовки  та  організаційного  забезпечення  проведення законів через Верховну Раду відповідному комітетові Верховної Ради

- з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи Верховної Ради. За Секретаріатом мають бути залишені суто технічні функції.

 

     Є ще  одна  конституційно  не  врегульована  проблема.   Вона пов'язана з одноосібним,  монопольним, фактично неконтрольованим з боку  народних  депутатів  Верховної  Ради   в   цілому   процесом розпоряджання власністю Верховної Ради Головою і апаратом. А вона, ця власність,  не мала.  Тут і нерухомість, і сільськогосподарські підприємства, і санаторії в Криму, і транспорт, і ще ряд "і".

 

     Я нікого ні в чому не підозрюю, але мені незрозуміло, чому не виконується конституційна норма про затвердження бюджету Верховної Ради  самою  Верховною  Радою  на  пленарному  засіданні.  Те,  що проходить стосовно Верховної Ради  в  загальнодержавному  бюджеті, наскільки я розумію,  не зовсім те,  чого вимагають Конституція та чинний Регламент,  що,  до речі,  знайшло підтвердження і  в  моїй розмові з керівником Секретаріату та керуючим справами.

 

     Є питання  і  стосовно  використання  транспорту.  Це взагалі цікава проблема.  Я звернувся до різних  посадових  осіб,  отримав досить  різну інформацію.  Але в "сухому" залишку у Верховної Ради знаходиться 17 іномарок і ще 176 одиниць автотранспорту. Із них на забезпеченні діяльності депутатів - близько 65 одиниць, а інші 100 з лишком,  вибачте, обслуговують не зовсім народних депутатів. Там є  ще інші проблеми,  але це предмет окремої розмови.  Це,  так би мовити, аспект внутрішній.

 

     Водночас є й аспект, умовно кажучи, зовнішній. Я маю на увазі дискусію навколо питання: Голова Верховної Ради - фігура політична чи не політична. При всій абстрактності, як може комусь здатися на перший  погляд,  теоретична  невирішеність  цього  питання веде до негативних і політичних, і практичних наслідків.

 

     Як повноважний  представник  однієї  з  гілок  влади   Голова Верховної  Ради,  без сумніву,  є фігурою політичною.  Але ця його політичність має виключно посадовий характер. Вона не може бути ні однобокою, ні особистісною. Представляючи Верховну Раду в зносинах з іншими органами державної влади та органами влади інших  держав, що   є   конституційною   нормою,   Голова   Верховної   Ради  має репрезентувати не її окрему частину, не себе "політично любимого", а  весь  спектр  наявного  у Верховній Раді політичного розмаїття. Якщо це буде так,  а так має бути,  то  проблема:  хто  у  державі перший,  а  хто хоч і не перший,  але й не другий - зникне сама по собі.  А суперечності між гілками  влади,  що  будуть  обов'язково виникати  -  це  природно  -  не будуть забарвлюватися політичними фарбами та персональними амбіціями.

 

     Декілька слів щодо проблеми "Верховна Рада та апарат". На наш погляд,    є   нагальна   необхідність   посилення   секретаріатів парламентських комітетів і  особливо  фракцій,  де  відтепер  буде основна  парламентська  "кухня".  Вирішити  це  можливо за рахунок раціонального перерозподілу  наявного  апарату,  зберігши  за  так званим  центром тільки те,  що справді забезпечує роботу Верховної Ради в цілому.

 

     Я розумію,  що проблема не така проста,  як може  здатися  на перший  погляд,  тому  не закликаю вирішувати її штурмом і штучно. Але вона є, і вирішувати її треба.

 

     Ще одна  проблема  пов'язана  з  розміщенням   та   технічним оснащенням  депутатів  та  апарату.  Про  ті контрасти,  які мають місце,  знають усі.  Один приклад.  Частина  комісій  перебуває  в будинку  на  бульварі  Лесі Українки,  Інститут законодавства - на вулиці Шовковичній (і кількість кімнат  для  нього  збільшується), апарат - у центральному приміщенні.  Розумію,  що й це питання теж непросте,  але давайте все-таки визначимося,  хто у Верховній Раді головний, а визначившись, почнемо внутрішні переміщення.

 

     Боюся, що напруга з приміщеннями після цього не зникне. Вихід один:  чого не  достає  -  орендувати,  домовлятися  з  виконавчою владою,  робити все можливе, аби цю проблему вирішити. Не можуть і не повинні народні депутати сидіти один в одного на голові, а їхні помічники-консультанти   тинятися  по  верховнорадівських  "п'ятих кутах".  У таких умовах вимагати від депутатів ефективної  роботи, як говорив в одній із своїх реприз Ширвіндт, "повний абсюрд".

 

     Цю проблему,   на   наш   погляд,  обов'язково  має  вирішити новообраний Голова.  А тому я пропоную з  цього  приводу  прийняти окреме рішення, в якому сформулювати йому відповідне доручення.

 

     І на закінчення. Звичайно, організувавшись, ми можемо якщо не все,  то  багато  вирішити.  Але  згадаймо  історичний  досвід  як застереження.   Свого   часу   середньовічні  схоласти  вирішували питання:  чи Бог може все,  чи є  він  всемогутній.  І  для  цього формулювали  питання  так:  чи може Бог створити камінь,  який сам підняти не може?  Якщо може  створити  і  не  може  підняти  -  не всемогутній. Якщо не може створити, то тим більше не всемогутній.

 

     Вихід з цього пікантного становища знайшли не для Бога, а для людей у триєдиному божому принципі.  І сформулювали його так:  дай Боже сили зробити те,  що ми можемо; дай Боже мужність відмовитися від того,  чого ми не можемо, і дай Боже розум відрізнити одне від другого.

 

     Я вірю в силу, мужність та розум наших людей. Я твердо вірю в нашу з вами силу,  розум та мужність,  шановні  народні  депутати! (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання до Олександра Миколайовича. Опублікуйте список. Ось у такій послідовності будуть ставитися запитання після перерви. А зараз - два оголошення.

 

     Я просив би керівників фракцій порадитися у фракціях,  а ми в тимчасовій Президії теж порадимося з приводу процедури  завершення цього  питання:  в  якій послідовності тощо.  І після 16 години це можна буде проголосувати, так само як і питання про порядок денний Дня уряду.

 

     Ще одне  оголошення  зробить  Валерій  Дмитрович  Мішура  від Лічильної комісії. Прошу уваги!

 

     МІШУРА В.Д.  Шановні  колеги!  Я  прошу   членів   тимчасової Лічильної комісії зібратися сьогодні о 15.15 на третьому поверсі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Повторюю:  о  15  годині  15  хвилин  на третьому поверсі відбудеться засідання Лічильної комісії.

 

     Оголошується перерва до 16 години.