Засідання N08 (ранкове)

Опубліковано 21. 02. 2006

ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 лютого 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні народні депутати!, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:02

Зареєструвалося у сесійній залі 353  народних депутати. Ранкове  засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. 

Шановні народні депутати! Сьогодні день народження наших колег: Нощенко Миколи Петровича, Слободяна Олександра Вячеславовича, якому виповнилося   50 років і Толочка Петра Петровича. Давайте привітаємо наших колег і побажаємо їм міцного здоровя і успіхів в роботі.

Шановні колеги, я хотів би нагадати керівникам депутатських фракцій, що о 12 годині відбудеться засідання Погоджувальної ради. Ми обговоримо ті питання, які є актуальними і водночас щодо яких немає політичної згоди  між фракціями, і потім визначимося як нам діяти.  З урахуванням цього ми опрацювали за рішенням  Погоджувальної ради розклад засідання Верховної Ради України на  цей пленарний тиждень  на 21-24 лютого. Нам потрібно зараз прийняти рішення з питань, які ми раніше обговорювали, це, як правило, проекти постанов.

Що, що? виступи у нас  в середу відбуваються.  Ні, ми переносили один раз, у нас ad hoc було рішення.

Шановні колеги, нам потрібно зараз прийняти рішення за результатами заслуховування інформації звітів Кабінету Міністрів  і проведення  Днів уряду. 

Оголошується до розгляду  проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про стан та перспективи охорони пам'яток культурної спадщини України. Микола… Хто буде доповідати від комітету? Шановні колеги, у вас є цей проект постанови, ми його   розглядали і прийняли рішення, що потрібно його доопрацювати. Зараз комітет доопрацював  цей  проект. Які є застереження щодо нього?  Немає? Будь ласка, Олег Тягнибок, мікрофон і будемо голосувати.

 

10:04:20

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую.  Олег Тягнибок, голова Всеукраїнського об`єднання „Свобода”.

Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Сьогодні 21 лютого є  Міжнародним днем захисту рідної мови. Так от, я звертаюся  до всіх колег-парламентаріїв. Давайте бодай би сьогодні в цей день в українському парламенті будемо розмовляти виключно державною українською мовою.

Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Петро Петрович Толочко по постанові, будь ласка.

 

10:05:10

ТОЛОЧКО П.П.

Шановні колеги…

 

ГОЛОВА. Прошу уваги!

 

ТОЛОЧКО П.П. Шановні колеги, у мене є зауваження щодо постанови „Про інформацію Кабінету Міністрів України „Про стан та перспективи охорони памяток культурної спадщини”.

Я колись уже виступав з цього приводу. Я просив вилучити пункт 3.3, який є і некоректним, і образливим для археологів. Але, на превеликий жаль, і сьогодні ця постанова виноситься з цим пунктом. Я прошу  або вилучити цей пункт, або не голосувати за цю постанову.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми, дійсно, коли минулого разу обговорювали цю проблему, пропозиція  Петра Петровича була. І було доручення у звязку з тим, що не могли прийняти позитивне рішення, доопрацювати. Але комітет не врахував цю пропозицію. Тому я поставлю спочатку для прийняття за основу. І коли ми приймемо за основу, тоді будемо голосувати пропозицію Петра Петровича про виключення пункту 3.3. Немає застережень?

Я ставлю на голосування: про прийняття проекту Постанови реєстраційний номер 8671-д за основу. За основу, а потім будемо вилучати, шановні колеги.

 

10:06:34

За-151

Рішення не прийнято.

То я ставлю на голосування пропозицію: про прийняття проекту постанови як постанови із вилученням пункту 3.3. Тому що  не прийняли за основу, треба знайти якесь рішення. А пункт 3.3… Так ви ж прочитайте, шановні колеги, от же є! Я читаю: „Провести моніторинг діяльності організацій у сфері охорони культурної спадщини, науково-рятівні археологічні служби, центри охорони культурної спадщини тощо, які фактично, підмінюючи органи охорони культурної спадщини, використовуючи норми законів України „Про охорону культурної спадщини” та „Про охорону археологічної спадщини”, інших нормативно-правових актів на підставі власних кошторисів здійснюють платне погодження тих чи інших прогарам і проектів містобудівних, архітектурних, ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на памятках культурної спадщини, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених міст та вжити негайних заходів з припинення діяльності таких організацій зі створенням відповідних органів охорони культурної спадщини і передачі їм всіх функцій погодження, передбачених законом.

Зрозуміло? Які є пропозиції? Ну, будь ласка, Пеклушенко, потім Микола Григорович Жулинський. Мікрофони ввімкніть.

 

10:08:14

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция «Регины», Запорожская область, 84-й избирательный округ.

Владимир Михайлович,  Владимир Михайлович, вы были в Запорожье, и  знаете, какая проблема сегодня для Запорожья – мосты. Этот Закон бьет не только по археологам, он бьют опять же по мостам. Этот Закон, в  котором намешано все подряд, поэтому наша фракция и мы предлагаем всем фракциям: снять с голосования этот Закон.

Нельзя смешивать разные вещи. Тем более для Запорожья мосты – вопрос решенный.

 

ГОЛОВА. Так, Микола Григорович Жулинський, одну хвилиночку. Микола Григорович Жулинський, мікрофон ввімкніть. Це не обговорення іде проекту постанови. Так, що,  вам як виняток ….

 

10:08:57

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Жулинський, фракція „Наша Україна”.

Шановні колеги, в принципі, я погоджуюсь із пропозиціями, які вносить Петро Петрович Толочко. І комітет готовий це підтримати, оскільки це також наша позиція. Можливо, ми  не встигли це все врахувати. Але цей Закон треба приймати, бо, справді, якщо ми зараз не приймемо, то взагалі ці всі організації, які діють на власний розсуд і заробляють на цьому великі кошти, підмінюючи державні структури. Це призводить до втрат величезних.

І тому, шановні колеги, ми не повинні сьогодні відкладати цей Закон і  я пропоную підтримати його, із врахуванням пропозицій Петра Толочко. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Іван Олександрович Заєць, мікрофон. І давайте привітаємо Івана Олександровича з поверненням у парламентський колектив.

 

10:09:50

ЗАЄЦЬ І.О.

Дякую.  Шановні народні депутати! Я думаю, що  ми все-таки повинні десь зупинитися. Зупинитися і не воювати проти української природи, української держави, не воювати проти навколишнього середовища, і зрозуміти, що ті технічні проекти, які розроблялися 40 років тому, вони сьогодні не можуть бути реалізовані в цьому глобалізованому світі, де повністю знищені природні ресурси, де сьогодні духовність є дуже низькою.

І ця постанова, вона якраз кличе нас до того, щоб ми схаменулися, і щоб ми врешті-решт  розпочали духовне відродження на національній основі, щоб ми врешті-решт не забудовували тих долинок-річок, щоб ми врешті-решт сьогодні дали якийсь вияв енергії саме української традиції, українському звичаю. Тому відверто треба говорити, що блокування прийняття постанови – це антиукраїнська позиція.

Український Народний Блок Костенка і Плюща за те, щоб голосувати за цю постанову.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

Обговорення коротке завершено. 

Я ставлю на голосування пропозицію комітету, вилучивши пункт 3.3, прийняти проект постанови як постанову. Реєстраційний номер  8671-д.

 

10:11:30

За-165

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

"Регіони України" – 0, комуністи – 0, Народна партія – 28, Блок Тимошенко – 21, „Наша Україна” – 25, СПУ – 2, Народний Блок – 22, СДПУ(о) – 16, Українська Народна Партія – 18, Партія „Відродження” – 2, Народний    Рух України – 15, Партія промисловців і підприємців України – 1, „Реформи і порядок” – 5, Позафракційні – 10.

Шановні народні депутати, я поставлю зараз на голосування ще раз про повернення до розгляду проекту постанови, реєстраційний номер 8671-д. Прошу шановних колег визначитися.

Не дивіться на мене так, треба пройти всю процедуру. Ну, будь ласка, я прошу вас. Про повернення. Голосування іде, голосуємо.

 

10:12:27

За-178

Рішення не прийнято.

Я прошу шановний комітет доопрацювати проект, який є конче необхідним для нас.

Оголошується до розгляду проект постанови про дотримання вимог Конституції України та законів України щодо здобуття якісної освіти в сільській місцевості. Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка. І є проект постанови про неприйнятність окремих пунктів. Я прошу підготуватися народного депутата Чорноволенка. Якщо... пропустіть Ігоря Рафаїловича, будь ласка.

 

10:13:15

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати. Постанова про освіту в сільській місцевості була дуже докладно розглянута в комітеті.

 Комітет врахував всі поправки, всі пропозиції, які були подані депутатами. Комітет провів спеціальне виїзне засідання у Білій Церкві, де були запрошені голови обласних відділів народної освіти зі всіх областей України. Проблема сільської освіти є проблема номер один. У цій постанові враховані всі пропозиції Міністерства освіти і науки. Враховані пропозиції інших міністерств.

Головне, що є в цій постанові, полягає в наступному. На селі має бути якісна освіта. Щоб мати якісну освіту, треба створювати базові школи на селі. Ці базові школи повинні зосереджувати навколо себе певні сільські місцевості, з яких довозяться діти. Базові школи повинні бути комплектними. Мінімальна кількість дітей базової школи має бути приміром 300 учнів, це означає 12 класів по 25 учнів в середньому. Найкраще – це 650 учнів.

Базова школа має бути повністю оформлена. До базової школи має бути доїзд, мають бути дороги. Базова школа має бути забезпечена транспортом. Базова школа повинна мати земельну ділянку, на якій учні могли б працювати на уроках біології чи інших уроках природознавства і таким чином привчатися до фізичної роботи і привчатися до землі. Базова школа повинна бути центром маркетингу відповідної сільськогосподарської продукції, яка виробляється в даному регіоні. Це вимагається в тій проекті постанови.

Шановні депутати, комітет просить прийняти проект постанови, однак у проекті постанови є один абзац, який був прийнятий з голоса при першому читанні. Цей проект вважає роботу уряду по освіті в сільській місцевості незадовільною. Це несправедливий абзац, який відноситься до даного уряду, хоча те, що я зараз кажу, відноситься буквально до всіх урядів, які були в Україні зараз і до української республіки.

Тому я просив би наступне. Я просив би Верховну Раду прийняти проект постанови. Я просив би  Верховну Раду виключити абзац, який визначає роботу уряду незадовільною, бо вона відноситься не до цього уряду, а до всіх інших урядів. І не треба махати головою, то, що я кажу, є справедливо. І тому я прошу шановних депутатів проголосувати одну і другу пропозицію. Володимир Михайлович, дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович, я вам також щиро дякую. Сідайте, будь ласка. Народний депутат Чорноволенко. Немає? Є? Будь ласка,  вам право на обґрунтування вашої пропозиції. Вже обговорення закінчено. Зараз міністр виступить і будемо визначатися.

 

10:16:29

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Олександр Чорноволенко, Народний Рух України.

Шановні друзі, я хотів би звернути вашу увагу на те, що можна по-різному оцінювати дії цього уряду, можна по-різному оцінювати ситуацію в освіті. В будь-якому випадку ми маємо віддати належне, що як зарплата вчителів, так і в цілому асигнування на освіту збільшилися в порівнянні з 2004 роком на 50%, це уже великі досягнення, тому, коли ми підводимо підсумки діяльності, то ставити питання про незадовільну роботу, ну, принаймні недоцільно.

Разом з тим, якщо ми візьмемо проблему сільських шкіл, то очевидно, що ця проблема існувала завжди  в  розриві якості освіти між сільськими школами і міськими школами, як і по різних регіонах, це теж очевидний факт. Згадайте, завжди в Україні, навіть у бувшому союзі діяла система преференцій випускникам сільських шкіл, це саме із-за того, що незадовільна якість освіти. Вона визначається об’єктивними факторами, очевидно, що з нею треба боротися, треба знижувати. Разом з тим, якщо брати уряд Єханурова, він працює з вересня місяця і сказати, що за цей час можна подолати цю різницю, яка не була подолана десятиліттями, а очевидно ми не можемо. І тому ставити питання таким чином, що просто абстрактний уряд, який уряд? Уряд Тимошенко, уряд Єханурова, попередні уряди, уряди за роки радянської влади? Тобто це безглузда постановка, більше того в цьому пункті не конкретизується, який саме уряд і за який проміжок  часу, а це протирічить пункту 3.5.1 Регламенту, тому і є пропозиція зняти пункт два, визнавши, як такий, що не відповідає Регламенту Верховної Ради. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Шановні колеги! Я прошу не піднімайте руки, ми вже обговорили, зараз приймається рішення. Тому міністра, ми попросимо, Станіслава Миколайовича Ніколаєнка, він нам все скаже, ми тоді проголосуємо.

 

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимир Михайлович!  Шановні народні депутати! Я дякую  сьогодні  парламенту за розгляд питання і приділення уваги щодо проблем сільської школи, там у нас сьогодні майже 14 тисяч шкіл. Є багато проблем. В цілому постанова буде на користь справі, але я хотів би сьогодні подякувати депутату Чорноволенку, дійсно я вважаю, що пункт два потрібно виключити, оскільки він не відображає тих  тенденцій, які сьогодні відбуваються завдяки саме і уряду і парламенту в спільній роботі.

Володимир Михайлович! Тільки дві цифри. 150 мільйонів вперше за роки незалежності ми виділили для ремонту сільських шкіл. Зараз ми зробили розпис: кожний район отримує дотацію на ці потреби. 163 мільйони вперше виділили сільським районам на комп’ютеризацію школи сільської. 90 мільйонів взяли кредит у Світовому банку на ремонти дахів, відновлення системи і т.д., ще майже 70 млн. на сільський автобус також роздали на місця, 140 млн. - на підручники. Я вважаю, це більше півмільярда вперше цих коштів, я не кажу про те, що в нас сьогодні практично вакансій нема в сільських школах, ми чотири етапи підвищували зарплату. Я просив би народних депутатів підтримати постанову, за виключенням пункту номер 2, оскільки, він буде не об’єктивний, вибачаюсь.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, прошу уваги. Справа в тім, що коли ми розглядали це питання, заслуховували інформацію Кабінету Міністрів і голосували проект постанови, там було дві пропозиції. Перша пропозиція, якщо я не помиляюсь, визнати роботу недостатньою, яка була підготовлена і внесена Кабінетом Міністрів. Ця пропозиція не знайшла підтримки. Потім була друга пропозиція: визнати роботу незадовільною, що Верховна Рада підтримала і таким чином проголосувала за основу цей документ.

В зв’язку з тим, що народний депутат Чорноволенко вніс проект постанови „Про неприйнятність” пункту 2 і оскільки ми вже обговорили його, зараз я поставлю на голосування. Хоча вважаю, що цей пункт „Про неприйнятність” не може голосуватися, оскільки „неприйнятність” розглядається питання тоді, коли йдеться про порушення певних законів. Тут йдеться про фактичну, про політичну оцінку. Але, ви чули аргументацію, яку висловив виконуючий обов’язки голови комітету, чули аргументацію, яку висловив міністр щодо того, яка робота проведена.

Тому я ставлю, прошу уваги, на голосування проект Постанови Верховної Ради України „Про неприйнятність” пункту 2 проекту Постанови Верховної Ради України „Про дотримання вимог Конституції України та законів України” (щодо здобуття якісної освіти в сільській місцевості). Тобто, йдеться про те, щоб зняти позицію про те, щоб визнати роботу уряду в цьому питанні незадовільною. Прошу визначатися голосуванням. Так, йде голосування, голосуємо, шановні колеги.

 

10:22:09

За-175

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, встигли всі, хто хотів. Я прошу вас.

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України (реєстраційний № 8656-д) про дотримання вимог Конституції України та законів України щодо здобуття якісної освіти в сільській місцевості. Прошу голосувати.

 

10:22:48

За-187

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про повернення розгляду проекту постанови (реєстраційний № 8656-д). Про повернення.

Шановні колеги, заспокойтеся, будь ласка.

 

10:23:16

За-203

Рішення не прийнято. Проект постанови відхилено.

Оголошується до розгляду проект Постанови про роботу Кабінету Міністрів України в галузі житлово-комунального господарства (доопрацьований). Реєстраційний № 9081.

І у нас ще є альтернативний № 9081-1, автор народний депутат  Одайник. Валерій Павлович Пустовойтенко, будь ласка.

 

10:23:57

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. 10 лютого тут, в сесійній залі,  ми заслухали звіт уряду про роботу в  галузі житлово-комунального господарства. 

І відверто кажучи, відкритих питань не стало менше. Ми так і не почули чіткого розуміння уряду щодо необхідності виконання загальнодержавної програми реформування  і розвитку  житлово-комунального господарства. І це, нагадую, комплексна державна стратегія швидкого виведення галузі з кризового стану та забезпечення подальшого сталого функціонування.

Я вже казав, в чому полягає основна проблема. Кабінет Міністрів щорічно фінансує не більше 10-20 відсотків цієї програми. Перш за все, кошти на технічне переоснащення житлово-комунального господарства, які регулярно не отримують органи місцевого самоврядування. Після цього з’являється Алчевськ і інші наші міста, а що буде наступної зими? Почнеться ланцюгова реакція і ситуація стане, взагалі, не керованою.

Для недопущення ми привели проект відповідної постанови згідно рекомендацій, які були направлені і висловлені народним депутатом України.

В ній також зобов’язується зобов’язати уряд надати Верховній Раді щорічний звіт про готовність об’єктів житлово-комунального господарства та роботи в весняно-зимовий період.

Проектом постанови передбачена ціла низка рекомендацій для органів місцевого самоврядування, відповідальність яких за жалюгідний стан муніципальних об’єктів житлово-комунального господарства ніхто не знімає.

Міністерство подало нам три пропозиції, ми їх не врахували, тому що вони враховані, розпорядження Кабінету Міністрів від 9 лютого 2006 року – це пункт 5 і 6.

І я рекомендую міністру житлово-комунального господарства пану Качуру провести семінар щодо ситуації житлово-комунального господарства в місті Славутич, де відпрацьована система реформування житлово-комунального господарства, який очолює мер міста Славутич Володимир Удовиченко.

Шановні колеги, прошу підтримати зазначений проект постанови. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую, Валерій Павлович. Сідайте, будь ласка. Я попрошу Миколу Одайника обгрунтування дати проекту постанови, який ви внесли.

 

10:26:37

ОДАЙНИК М.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Шановні громадяни України! Доброго дня вам і доброго вам всім здоров’я!

Ми знаємо, що 10 лютого 2006 року Верховна Рада заслухала звіт уряду про роботу в галузі житлово-комунального господарства. Доповідав у цьому залі, ми всі чули, наш колега Павло Качур, якого, я хочу звернути увагу всіх, було призначено на 28 вересня 2005 року на посаду Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Тобто з часу його призначення не пройшло і півроку. Так само, як і від початку діяльності уряду Юрія Єханурова. Тому Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку пропонуючи визнати роботу уряду незадовільною чомусь забув дописати якого уряду. Чи уряду Януковича, чи уряду, який колись очолював нинішній голова профільного комітету. Адже питання катастрофічного стану житлово-комунального господарства виникло не у вересні 2005 року. Експерти ще коли відмічали і попереджали, що в 2005-2006 роках є піковими для можливих техногенних аварій. Бо саме на цей період приходиться критична цифра зношеності обладнання. І готуватися до цієї дати потрібно було раніше. Бо не можна за півроку відремонтувати те, що ремонтувалось десятиліттями.

Чомусь сьогодні не говориться про те, що під час формування проекту державного бюджету на 2006 рік, я хотів би на це звернути особливу увагу, уряд Єханурова підготував пропозиції, якими передбачалось виділити 300 мільйонів гривень субвенції місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на зменшення витрат на виробництво, передачу та споживання теплової енергії та 150 млн. грн. на розвиток, реконструкцію централізованих систем водопостачання і водовідведення.

Крім того, уряд пропонував за рахунок кредитних механізмів, які спрямували, стимулювали б залучення недержавних інвестицій у модернізацію галузі, необхідно залучити ще 300 млн. грн. недержавних кредитних ресурсів. Однак, на жаль, хотів би сказати, на жаль, ці пропозиції Верховною Радою не були підтримані. І це треба признати. За що ж тоді уряду Єханурова пропонується поставити оцінку в цьому питанні  „???задовільно”.

Тому я звертаюсь до депутатів і прошу, що хвате, можливо, критикувати. Я пропоную народним депутатам бути об’єктивним і тому вніс на ваш розгляд альтернативний проект, яким пропонується визнати роботу уряду у сфері житлово-комунального господарства недостатньою та дається…

 

ГОЛОВА.  Так, шановні, ну, Пустовойтенко мікрофон 30  секунд, будь ласка.

 

10:30:07

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги,  шановний Володимире Михайловичу, я хочу шановному своєму колезі, який тільки що сказав про уряди, сказати наступне. Що кожний новопризначений уряд або Президент бере на себе повну відповідальність за стан справ в народному господарстві України і в тому числі  житлово-комунальне господарство.  А вона сьогодні …задовільна.  І не потрібно перепихувати на ті  уряди, які сьогодні є.

Подивіться, що робиться біля Кабінету Міністрів. Не працює Чорноморський суднобудівний завод. Всі заводи працювали. Чому зараз не працює? Хто буде брати відповідальність? І така ситуація в житлово-комунальному господарстві.  Не може бути сьогодні задовільної роботи уряду або недостатньою, тільки незадовільно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Шановні  народні депутати, я прошу підготуватися до голосування. Поки ви готуєтесь до голосування, дозвольте сказати таке.

 Я хотів би, щоб ми заспокоїлись і розуміли, що ідеться про оцінку стану справ у цій сфері, а не про оцінку людей, які щойно обіймають цю посаду.  Ну в нас є всі підстави говорити, що ми незадоволені ситуацією.   Я думаю, це загальна оцінка українського суспільства і якраз завдання для Кабінету Міністрів України.  Я просив би, щоб ми болісно не сприймали  саме такі оцінки.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 9081, про роботу Кабінету Міністрів   України в  галузі житлово-комунального господарства. Прошу голосувати.

Там ідеться про кошти, шановні колеги, давайте голосувати.

 

10:31:56

За-268

Постанову прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про роботу з реалізації законодавства в агропромисловому секторі економіки України та про  стан підготовки до проведення весняно-польових робіт у 2006 році. У нас аж три проекти постанов є. Тому я про зараз Івана Федоровича Томича  дати заключення  комітету.

Будь ласка, Іване Федоровичу.

 

10:32:30

ТОМИЧ І.Ф.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу ! Шановні народні депутати!  14 лютого  2006 року заслухана інформація Кабінету  Міністрів  України про роботу  з реалізації законодавства  у агропромисловому секторі  економіки  України та стан підготовки до весняно-польових робіт у  2006 році.  Враховуючи  стан  соціально-економічний на селі та підготовку   до  весняно-польових робіт, Комітет  з питань аграрної  політики та земельних відносин перш за все вважає рекомендувати Кабінету Міністрів    сконцентрувати зусилля на  трьох основних напрямках.

Перше. Внесення змін щодо помісячного розпису видатків  Державного бюджету на  2006 рік на  перше півріччя не менше  60 відсотків, у тому числі перший квартал – 40 відсотків і до 1 березня на погектарну підтримку  посіву озимих виділити  540 мільйонів гривень.   

Друге.  Внести зміни до   бюджету на 2006 рік, передбачивши збільшення  видатків по Міністерству аграрної політики  для  забезпечення весняно-польових робіт.

Перше. Здешевлення  підприємствам агропромислового комплексу  коротко та довгострокових кредитів  в обсязі 300 мільйонів гривень, у тому числі  150 мільйонів  короткострокових.

Формування резервного  насіннєвого фонду сортового та гібридного  насіння  - 30 мільйонів гривень.

Виділення з резервного  фонду Державного бюджету 50 мільйонів гривень для  часткової компенсації сільськогосподарським підприємствам втрат повязаних із загибеллю   озимих культур.

Третє. Для стабілізації  ситуації на ринку молока та молочних продуктів: перше - приймати   нормативно-правові акти щодо  надання  сільськогосподарським товаровиробникам всіх форм власності, компенсації на  проданий кілограм  молока в розмірі 40 копійок. Проведення фінансових також інтервенцій  у обсязі 100 мільйонів  гривень для вилучення з ринку  масла рослинного та сухого молока. І що стосується ринку цукру, здійснення товарних інтервенцій  для стабілізації цінової ситуації на ринку цукру у відповідності про державну підтримку  сільського господарства.

Шановні народні депутати,  у зв`язку з ситуацією непростою, яка чекає українського  селянина, комітет просить підтримати законопроект… проект Постанови за номером 9033-д. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте, будь ласка. Василь Надрага. Будь ласка, ваш проект постанови. Підготуватися Коржу або  Сваткову. Хто буде виступати?  Корж?

 

10:35:40

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, „Народний блок Литвина”.

Уважаемые коллеги!  Позвольте от имени фракции Народного блока Литвина выразить благодарность  профильному комитету  и залу за то, что по нашей инициативе они вынесли в зал и рассмотрели вопрос о работе комитета… Кабинета Министров по реализации законодательства  в агропромышленном секторе экономики Украины. Почему? Потому что мы считаем, что, к большому сожалению, приближающиеся весенне-полевой сезон – свидетельство о том, что должной подготовки   со стороны Кабинета Министров на эту тему не  проводится. Мы считаем, что на сегодня  недостаточно использованы все необходимые  действия и  мероприятия, направленные на реализацию  положений законов Украины «О Государственном бюджете Украины на 2006 год» в части агропромышленного комплекса, государственной поддержки     сельского хозяйства Украины, о зерне и рынке зерна в Украине и целый ряд других  законодательных актов.  Также проигнорировано исполнение  отдельных требований постановлений  Верховной Рады, которые касаются агропромышленного комплекса. Поэтому еще раз мы сделали с вами правильно, все, независимо от наших  принадлежностей, симпатий, антипатий, что рассмотрели вопрос положения дел в агропромышленном комплексе   накануне весенне-полевых работ.

Должен   сказать, что после  рассмотрения его в зале, профильный комитет очень детально  отработал  законопроект, который  был предложен изначально,  и сегодня он является более полным и более правильным.

Исходя из этой логики, от имени фракции Народного Блока Литвина мы снимаем 9033-1. Считаю, что нужно поддержать законопроект, проект постановления, предложенный профильным комитетом, 9033.

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Корж, будь ласка.

 

10:37:33

КОРЖ В.Т.

Віталій Корж, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! Інформація Кабінету Міністрів України про роботу із реалізації законодавства в агропромисловому секторі та про стан підготовки до весняно-польових робіт свідчить, що стан справ в агропромисловому комплексі є кризовим. Особливо складною є ситуація з підготовки до весняно-польових робіт.

Відомо, що у звязку з подорожчанням енергоносіїв, міндобрив, запасних частин та техніки затрати селянина на обробку одного гектара ріллі за останній рік збільшилися на 500 – 700 гривень. Українські сільгосппідприємства забезпечені коштами на проведення весняно-польових робіт лише на 50 відсотків, що може призвести до вкрай негативних наслідків для вітчизняної економіки.

Вкрай складною є ситуація також і в галузі тваринництва. Уряд не захистив вітчизняного сільгоспвиробника від наслідків запровадженої Російською Федерацією заборони на ввезення з України продукції тваринництва, в результаті чого українські товаровиробники щодня втрачають більше 10 мільйонів гривень прибутків.

Ми пропонуємо визнати ситуацію в агропромисловому комплексі України як кризова. Роботу Кабінету Міністрів України з реалізації законодавства в агропромисловому секторі та стан підготовки до весняно-польових робіт визнати незадовільними.

Прошу народних депутатів підтримати  цю постанову Верховної Ради України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, також. Шановні колеги, прошу зараз підготуватися до голосування, підготуватися до голосування. З мотивів, будь ласка, 3 хвилини запишіться перед голосуванням. І запросіть  депутатів до сесійної зали. Ми маємо прийняти виключно важливий проект постанови. Будь ласка, запишіться, 3 хвилини.

Павло Сулковський, будь ласка.

 

10:40:12

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, дійсно, я  закликаю підтримати тільки що, попередньо виступаючого. На селі стан справ в край критичний. І коли сьогодні ще хтось веде мову, чи про 30 мільйонів, чи 20 мільйонів, добавляти на якісь добрива і так далі - це позор просто.

Ми сьогодні село, навіть, якщо й видамо під весняно-польові роботи не менше 2 мільярдів, і то, мабуть, ми не поправимо ситуацію на селі. Тому нема чого далі нам тримати, допускати, ще усугубляти ситуацію на селі. Треба надзвичайно приймати радикальні  рішення. І нема чого сьогодні гладити по головці уряд, який на сьогоднішній день виконує обовязки, практично. Треба його сьогодні, цю роботу стосовно села визнавати незадовільною.

 

ГОЛОВА. Андрій Полііт, будь ласка.

 

10:41:20

ПОЛІІТ А.А.

Андрій Полііт, фракція Компартії.

Прошу передати слово Матвєєву Валентину Григоровичу.

 

ГОЛОВА. Валентин Григорович Матвєєв, мікрофон.

 

10:41:28

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, ми, дійсно, з вами повинні зараз прийняти дуже відповідальну постанову з надзвичайно важливої проблеми, що стосується інформації Кабінету  Міністрів про роботу з реалізації законодавства в агропромисловому секторі економіки України та про стан підготовки до проведення весняно-польових робіт у цьому році.

І дійсно,  представлені на наш розгляд три проекти постанови, вони різняться і перш за все за оцінкою.

Тому фракція комуністів буде підтримувати проект постанови тільки 9333 депутатський у тому разі, якщо там оцінка Кабінету  Міністрів буде визнана незадовільною. Дякую.

 

ГОЛОВА. Віктор Бойко, будь ласка. Є? Не бачу.  Матвієнков Сергій, фракція  Соціалістичної партії.

 

10:42:35

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Действительно, вопрос состояния села на сегодняшний день, он не может, наверное, не беспокоить никого, особенно с теми погодными условиями, в которые попали сегодня мы, особенно с той ситуацией, в которую попали озимые. Я думаю, что не сегодняшний день нет, наверное, человека, которого бы не волновало будущее нашей державы и будущее нашей страны.

Мы очень внимательно на фракции рассматривали этот вопрос.  Очень бы не хотелось, чтобы сегодня он превратился  в очередные политические спекуляции, потому что, действительно, село сегодня нуждается в колоссальной поддержке. Оно постоянно нуждается в поддержке. То, что делают страны Евросоюза, то, о чем сегодня много говорят. Возьмите  Польшу, возьмите другие государства – конкретная дотация на выращенную тонну, конкретная дотация на  реализованную цену, конкретная дотация на кредитные линии, система стимулирования, которая действует на сегодняшний день. Нужна, действительно, действенная программа и действенные  конкретные шаги.

И очень, еще раз подчеркиваю, не хотелось бы, чтобы сегодня это дело просто превратили бы  в политическое передергивание.

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте таким чином поступимо. Оскільки проект постанови нам вкрай потрібен, особливо, з урахуванням тих пропозицій, які  напрацьовані комітетом. То для того, щоб ми зараз діяли відповідно до Регламенту, то я таким чином поставлю на голосування. Прошу уваги.

Ми проголосуємо, тут дві пропозиції були щодо оцінки роботи Кабінету  Міністрів. Перша оцінка, яку пропонує  Кабінет Міністрів і народний депутат от Надрага, роботу визнати недостатньою.

Друга оцінка, яка в проекті постанови 9033-1 народних депутатів також прозвучала щойно  від фракції комуністів, визнати роботу незадовільною.

Тому ми зараз проголосуємо перший пункт. Після того, як одна з пропозицій дістане необхідну  підтримку сесійної зали, тобто Верховної Ради України, ми поставимо в цілому на голосування. Немає застережень?

Я ставлю першою на голосування пропозицію щодо пункту першого. Роботу Кабінету Міністрів України з реалізації законодавства в агропромисловому секторі економіки України та про стан підготовки до проведення весняно-польових робіт у 2006 році визнати недостатньою. Прошу голосувати. Іде голосування, шановні колеги.

 

10:45:11

За-97

Рішення не підтримано.

Я ставлю на голосування пропозицію другу. Роботу Кабінету Міністрів України з реалізації законодавства в агропромисловому секторі економіки України та про стан підготовки до проведення весняно-польових робіт у 2006 році визнати незадовільною. Прошу голосувати, іде голосування.

 

10:45:46

За-246

Рішення прийнято.

Одну хвилиночку. З урахуванням пункту першого, який ми щойно прийняли, я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови в цілому як постанови. Реєстраційний номер 9033-д. Прошу голосувати.

 

10:46:22

За-261

Постанову прийнято. По фракціях, будь ласка.

«Регіони України» - 54, комуністів  - 56, Народна партія – 37, Блок Тимошенко – 38, «Наша  Україна» - 0, СПУ – 1, Народний блок – 22, СДПУ (о) – 19,  Українська народна партія – 12, «Відродження» - 3, Народний рух – 0,  промисловці і підприємці – 5, «Реформи і порядок» - 0, позафракційні – 14.

Шановні колеги,  ряд фракцій звернулися з проханням оголосити перерву для проведення консультацій. Це фракції, от, я дивлюся, Коваль це фракція яка? Народний рух України і „Наша Україна”. В’ячеслав Коваль, да? Будете виступати? Будь ласка, і підготуватися, хто буде виступати тут від двох фракцій? Нощенко. Тільки давайте так, щоб ми в конструктив далі ввійшли.

 

10:47:31

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, днями на телеканалі „НТН” у прямому ефірі Віктор Янукович висловився, що ніби-то головним винуватцем напружених стосунків з Росією є Голова Народного руху України, Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Так-от, великим фахівцям з історії новітніх українсько-російських відносин хотілось би нагадати, що на початку 90-их років минулого століття, коли донецькі товариші сколочували свої капітали, а України щойно відновила вистраждану незалежність, відносини з нашим східним дружнім сусідом доходили часами не тільки до газового шантажу, а мало не до збройного протистояння.

Де були великі поборники дружніх стосунків з Росією, коли в України намагалися відібрати Севастополь, де була їхня твердість, коли нам закидали, що незалежність України це тимчасово?

Саме завдяки проукраїнській позиції нашої дипломатії Україна відбулася як незалежна держава. Можливо, на думку відомих міжнародників і шанувальників творчості Анни Ахматової, відстоювання національних інтересів України і є провокуванням неприязних відносин з сусідами, але тільки захист національних інтересів України є єдиним засобом забезпечення суверенітету і територіальної цілісності української держави.

А щодо поваги, про яку пан Янукович так несподівано загадав у своєму спічі, то всьому українському народу добре відомий рівень поваги, який вам  виказував демократичний світ. Ви б коротко називалися „зневага” і як результат – майже ізоляція. Цього, безумовно, не скажеш про нову демократичну владу, яка є бажаним і достойним партнером для всіх країн.

Якщо ж говорити мовою конкретних цифр і фактів, то тільки останній рік розвитку нормальних рівноправних стосунків з Російською Федерацією приніс для обох країн збільшення товарообігу на 15%. Тільки прозорість і чесність у відносинах сприяли початку нещодавніх переговорів про демаркацію державного кордону, що, в свою чергу, як для України, так і для Росії сприятиме зменшенню нелегальної міграції і організованої злочинності поблизу кордону, до речі, яка викликана не без вашої участі.   Тільки за нової влади ми довідались,  що виявляється  із Чорноморським флотом у нас не все безхмарно, а бюджет  України недоотримує сотні, а можливо мільярди доларів до бюджету. За вашими „понятиями” – це безперечні успіхи і є провокування напружених стосунків, а розумінням патріотів це називається – рівноправними  взаєминами між двома незалежними державами.

Народний Рух України переконаний, що альтернативою нормальних дружніх відносин між Україною і Росією не може бути. Але розвиток взаємовідносин повинен відбуватися без здавання  національних інтересів на рівноправній, чесній платформі. І упаси, Боже, без таких великих фахівців у галузі міжнародних відносин як попередні керманичі.

В незалежній  Україні національний інтерес є. Слава Україні!

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Микола Нощенко.

Шановні колеги! Ми ж так нормально почали працювати, прошу всіх заспокоїтись, продовжимо зараз нашу роботу, будь ласка.

 

10:50:34

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко, 160 виборчий округ, Сумщина. Народний блок Литвина.

Шановні виборці! Фракція Народної партії  та група Народного блоку Литвина, послідовно відстоюють права громадян України. В умовах низьких рівнів заробітної плати та соціальних виплат нам вдалося зупинити намагання уряду підвищити ціну на газ та електричну енергію.

Укладені міждержавні угоди не принесли бажаної впевненості в перспективу, знову лунають заклики про перегляд вже  діючих контрактів і умов стосовно забезпечення газом України. На порозі газова криза із Туркменистаном.

Свідомо ігноруються вимоги Державного бюджету про баланс видатків і  доходів, через підвищення цін на газ збільшились видатки на бюджетну сферу, бюджетом коштів не передбачені. Про додаткове надходження Держбюджету взагалі ніхто мови не веде.

 Постає питання, як будуть використовуватись кошти від підвищення плати за транзит природного газу через територію України, із одного долара  дев’яти центів до одного долара 60 центів. Набігає не мала сума - це  5 мільярдів 800 мільйонів додатково лише  в 2006 році. Хто буде розпоряджатися цими коштами? НАК „Нафтогаз України”, за які заслуги, на які цілі? Уряд замовчує свої плани перед громадськістю про використання зазначених коштів. Тому підготовлено законопроект про внесення змін до Державного бюджету на 2006 рік, реєстраційний номер 9120 (щодо підвищення орендної плати за транзит природного газу). Передбачаються додаткові кошти України від транзиту газу, спрямувати на підтримку місцевих бюджетів, фінансування вимог закону „Про дітей війни”, а також „латання дірок” Пенсійного фонду.

Просимо, Володимире Михайловичу, включити цей законопроект обов’язково до розгляду як першочерговий.

Наступне. Більше третини газу і нафти України видобувається в Сумській області. Кошти і прибутки від реалізації йдуть, звичайно, в Київ, а проблеми розбитих доріг, неякісної питної води, забруднення навколишнього середовища залишаються сумчанам. Нещодавно в засобах масової інформації оприлюднено, що нібито сумській адміністрації нафтовики пообіцяли аж 50 млн., а чому не сімдесят, не дев’яносто? На нашу думку, досить вже закривати проблеми подачками.

Прохання до Президента України, прем’єр-міністра, виконати свої неодноразові обіцянки про створення Державної компанії „Суми-нафта”.

Шановний Володимире Михайловичу! Ми передаємо вам депутатські запити з порушених проблем. Просимо дати доручення про їх розгляд у встановленому порядку. Дякую!

 

ГОЛОВА. Дві фракції, фракція Соціалістичної партії України і БЮТ, просять оголосити перерву або виступ. Будь ласка, Іван Сидорович Бокий.

 

10:53:57

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.

Мені доручено виголосити заяву нашої фракції такого змісту.

Січневі і лютневі морози завдали непоправних втрат українському селу. За попередніми даними на 10 лютого ослаблено і зріджено більше, як 1,6 млн. гектарів озимини, 730 тис. гектарів загинуло. Тобто 38 відсотків озимого клину фактично випадає з розрахунків на  цьогорічний збір урожаю.

В південних областях  і в Закарпатті   під загрозою знищення європейські сорти винограду. На Донеччині вражено 80 відсотків аличі, черешні, абрикос, груш, пізніх сортів яблуні . У всіх регіонах пошкоджено  генеративні органи кісточкових  і зерняткових культур. На Кіровоградщині морози повністю знищили посіви рапсу.

Фракція соціалістів  вважає, що  без вжиття рішучих заходів,  Україну може очікувати багатьох зернових культур уже цього року та багатьох  фруктів протягом наступних років.

Подорожчання міндобрив і пального ще більше посилить вплив погодних умов на стан рослинництва, садівництва і виноградарства в нашій державі.

Для відновлення загибелі  озимих… посівів озимини,    садів, виноградників та ягідників, держава зобов’язана підтримати селян. Для розв’язання цієї загальнонаціональної проблеми потрібно виділити зі стабілізаційного фонду, як мінімум, один мільярд гривень.

Соціалісти вважають, що парламент і уряд в цій ситуації повинні діяти консолідовано. Ми внесли законопроект про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” (щодо відшкодування  втрат сільгоспвиробниками від різкого похолодання за рахунок стабілізаційного фонду). І вважаємо, що його треба розглянути в терміновому порядку, оскільки погодні умови не дають резерву часу на довгі роздуми і чиновні узгодження.

Вважаємо за необхідне спрямувати ці кошти на виплату додаткової дотації селянам.   На кожен гектар загиблих посівів, садів, виноградників, ягідників. А  також надати відстрочку по платежах і заборгованості за податками і зборами, без нарахування пені та штрафних санкцій сільгоспвиробникам, де озимина і садовина загинули більш як на 30 відсотках площі.

Ці заходи дозволять стабілізувати ситуацію в сільському господарстві, дадуть можливість селянам отримати компенсацію від держави збитків від руйнівного холоду, що призвів до загибелі посівів, насамперед зернових культур, садів і виноградників.

Це єдино можливий вихід із ситуації, яка склалася і це, зрештою, стане виявом зрілого відповідального ставлення держави до селян і села, реальної турботи  про продовольчу безпеку держави. Дякую за увагу.

 

ЛИТВИН В.М. Будь ласка, ще дві  фракції: Української Народної Партії і „Відродження”. Хто буде виступати? Будь ласка. Микола Поровський, будь ласка.

 

10:57:07

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Шановний Голово! Шановні колеги депутати!

Фракція Політичної партії „Відродження” звертає увагу Верховної Ради на те, що парламентом уже двічі проігноровано ратифікацію надзвичайно важливої для України угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо виділення кредитних коштів на впровадження швидкісного руху поїздів в Україні, реконструкцію залізничних колій та будівництво Бескідського тунелю.

На жаль, тільки 165 депутатів підтримали і розуміють необхідність досягнення в Україні європейських стандартів перевезень.

Система швидкісного руху поїздів вже давно стала нормою в Європі. На цю мету Євросоюз виділяє щорічно 45 мільярдів євро.

Фракція Партії „Відродження” вважає, що Україна також не повинна залишатися осторонь від процесів вдосконалення шляхів сполучення, які відбуваються у світі.

Входження України до європейського ринку вимагає негайного включення українських залізниць у процес розвитку сучасної транспортної інфраструктури. Але за право бути рівноправним транспортним партнером Європи необхідно платити. І проблема реалізації швидкісного руху поїздів передбачає і полягає, перед усім, у обмежених можливостях фінансування. Необхідна сучасна колійна техніка, яка забезпечить швидкісний рух більше 200 кілометрів на годину.

Нагадаю, що через територію нашої країни проходить п’ятий міжнародний транспортний коридор, який з’єднує Італію, Балкани, Угорщину з містами Чоп та Львів в Україні.

Через цей коридор здійснюється до 40 відсотків вантажного і пасажирського  потоку, який проходить через західний кордон України. І це ще не межа. У разі розширення цього коридору на Схід і Захід він з’єднає весь материк від Атлантики до Тихого океану, від Іспанії до Далекого Сходу. Але перспективний український транспортний коридор може перестати діяти, взагалі, у будь-який момент на довго. І проблема полягає в аварійному одноколійному залізничному тунелі на перегоні Бескід в Карпатах протягом 2 кілометри, який знаходиться на ділянці Львів-Чоп. Швидкість руху поїздів в ньому знижено тільки до 15 кілометрів на годину, а тунель був  побудований ще в  1886 році і під час Другої світової війни був зруйнований і нашвидкуруч відновлений. У випадку виходу тунелю із ладу залізничні перевезення на Угорщину, в інші країни Європи в значній мірі будуть паралізовані, а Україна залишиться без значних обсягів вантажоперевезень. В результаті Україна не лише не заробить, а й втратить мільйони гривень на перевезеннях. І якщо збитки від зупинення руху поїздів на цьому коридорі можна підрахувати, то моральну шкоду для України – ні. Гарантійною угодою з Європейським банком реконструкції і розвитку проект впровадження швидкісного руху поїздів якраз і передбачено і відновлення цього тунелю, і будівництво шляхів сполучення реконструкцію колії.

Звісно, що крім тунелю на залізниці існує безліч …

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми всі виступи вже зробили. Переходимо до роботи. Я хотів би лише сказати, що Верховна Рада мала можливість ратифікувати документ. Потрібно, щоб він спочатку поступив до Верховної Ради України. А то вже і комітет прийняв рішення про його ратифікацію, а його у Верховній Раді немає поки що.

Оголошується до розгляду, з процедури чого? Так ви розберіться там, внизу, або напишіть заяву, а ми її, я, шановні колеги, не сторож вам за вашою карткою. І таких питань мені не задавайте більше, будь ласка.

Оголошується до розгляду закони, щодо яких Президент України застосував право вето, тобто висловив відповідні пропозиції і зауваження. Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з пропозиціями Президента України від 7 лютого 2006 року. Реєстраційний номер 8683-1.

Так, запросіть народних депутатів до сесійної зали. Надзвичайно важливе питання. Дьяченко. Заступник Міністра праці та соціальної політики, будь ласка, позиція Президента України. Підготуватися від комітету.

 

ДЬЯЧЕНКО В.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Верховною Радою України 19 січня 2006 року було прийнято закон України про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Причини і мотиви повернення цього закону до Верховної Ради та  пропозиції Президента України для його повторного розгляду вам відомі.

Головне це відсутність у Державному бюджеті  на поточний рік видатків на фінансування  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у  повному  обсязі, зокрема підвищення пенсій  дітям війни. Тобто реалізувати цю норму закону, в тому числі поетапно без визначення конкретного обсягу фінансового ресурсу практично неможливо.

Що стосується пільг на комунальні послуги, то завтра на засіданні уряду заплановано розглянути постанову Кабінету Міністрів про порядок запровадження у 2006 році  пільг з оплати  комунальних послуг дітям війни. Кошти на ці цілі  Державним бюджетом передбачено.

 Враховуючи викладене,  прошу підтримати пропозицію Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, позиція Президента України до вашого відому, шановні колеги, доведена. Дякую, сідайте, будь ласка.

Людмила Павлівна Супрун, будь ласка.

Зараз будемо голосувати. Від комітету послухаємо інформацію.

 

11:03:44

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу.

Закон, який був прийнятий Верховною Радою, стосовно пільг для дітей війни та виконання ще однієї вимоги по доплаті 30-ти відсотків відповідної допомоги тим, хто має статус дітей війни, є достатньо складним. Як ви знаєте, Кабінет Міністрів подав Закон про бюджет на 2006 рік без врахування  цих виплат по Закону „Про дітей  війни”. За умови, коли баланс  бюджету вже був  сформований, надзвичайно складно було комітету  знайти ресурс, який  необхідний для повного  виконання вимог закону.

Тому тут, на Верховній Раді, ми з вами визначилися, що цей закон буде введено поетапно. Спочатку буде надано  компенсацію 25 відсотків - так звана, пільга по    сплаті за житлово-комунальні послуги. І ми на Верховній Раді разом з вами  визначили, що на цю мету у Державному бюджеті  виділяється  700 мільйонів гривень. Ще одна пільга  профінансована безпосередньо  із Державного бюджету  - це проїзд у приміському транспорті. Таким чином одна із статей, а саме стаття  5 забезпечена фінансовим ресурсом.  Вона повинна   працювати з 1 січня 2006 року.

Що  треба зробити, шановні колеги, щоб ввести цю статтю в дію? Зробити треба тільки одне:  не потребує виконання цього закону ніяких змін до Державного бюджету. Необхідно, щоби уряд вніс постанову і прийняв  постанову про порядок надання такої пільги для тих, хто проживає у місті, і для тих, хто проживає  в селах, в іншій місцевості. Сьогодні затримка   виключно  за урядом.

Що стосується статті 6? Для того, щоб  виконати вимогу цієї статті, із бюджету необхідно   виділити  12 мільярдів  гривень. Зрозуміло, що за умови, коли вже баланс бюджету складений, ці гроші знайти у такому обсязі, як  ви знаєте, ми з вами визначили це, практично сьогодні неможливо. Єдиний варіант, який передбачений Законом про бюджет, це  переглянути після першого півріччя 2006 року обсяги   надходжень до Державного бюджету,   і можливо тоді у нас буде вишуканий ресурс,  щоб запровадити цей закон  в повній мірі.

Закон, який був проголосований у парламенті,  на жаль,  не є точним за формулюванням. І тут можна погодитися, що він дійсно може розбалансувати Державний бюджет на 2006 рік.   Я дуже хотіла би, щоб ми приймали рішення   виважено і не намагалися….

 

ГОЛОВА.  Дайте можливість завершити думку.

 

СУПРУН Л.П.  і не намагалися сьогодні виконати те, що виконати неможливо. Я дуже прошу колег звернути на це  увагу і повернутися до розгляду  закону, особливо коли мова  йде про статтю 6 після 1 півріччя 2006 року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте, будь ласка. Цибенко від комітету і запросіть народних депутатів до сесійної зали.

 

11:07:29

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я  хотів би привернути увагу громадськості  і громадян України  про те, що 18 листопада 2004 року Верховна Рада  України,  я не побоюсь цього  слова, прийняла історичне рішення щодо відновлення справедливості по відношенню до цілої категорії  громадян України. Мова йде про категорію, яка умовно називається „дітьми війни”. Голосували тоді за цей закон  всі досить дружно, в тому числі і сьогоднішній Президент, в тому і сьогоднішній Прем'єр-міністр. Правда, тоді вони  вважали себе опозицією і, бачачи  розбіжності у сьогоднішній позиції Прем'єр-міністра, Президента України і тодішньої їх позиції, я сам собі думаю: вочевидь голосували  не для того, щоб підтримати цю категорію  громадян, а для  того, щоб, вибачте на слові, насипати солі на пуп комусь тодішній, як вони говорили, злочинній владі. Інакше пояснити я сьогоднішню позицію глави держави і глави уряду просто не можу.

Ми з вами  свого часу, приймаючи Закон про Державний бюджет  України, голосували як компромісне рішення про те, що Закон про Державний бюджет  України вводиться з 1 січня з пільгами по проїзду для дітей війни і з 25-відсотковою пільгою по житлово-комунальним послугам. І було дано доручення уряду про  те, що з 2 півріччя – саме з другого півріччя – віднайти можливість для   доплати 30-відсоткової до базової пенсії. Так голосувався документ. Але коли його було підписано, він виявився зовсім іншим.

Тому, шановні колеги, шановні громадяни України, шановні мої колеги по парламенту! У Верховної Ради України сьогодні є два можливі виходи: або долати вето Президента по цьому закону, або, в разі, якщо це не вдасться зробити, створювати парламентську слідчу комісію і зясовувати, хто, на якій підставі сфальсифікував Державний бюджет України на 2006 рік. Іншого визначення в мене тому, що відбулося з Державним бюджетом, просто немає.

Тому, шановні колеги, я сьогодні ще раз хотів би подякувати Адаму Івановичу Мартинюку як автору законопроекту, який ми з вами підтримали в залі засідань Верховної Ради, і подолати вето Президента щодо цього закону, оскільки цього сьогодні чекають громадяни України.

Хотів би ще раз наголосити, що діти війни сьогоднішні – це основна маса ветеранів праці, які підпадають під дію цього закону. Ми не можемо цього не враховувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги! Відповідно до Регламенту і процедури першою ставиться на голосування пропозиція Президента України. Пропозиція Президента України така: враховуючи викладене, пропонується Закон України про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” відхилити. Я ставлю на голосування цю пропозицію Президента. Прошу визначатися.

 

11:11:22

За-41

Рішення не прийнято.

Прошу уваги! Другою ставиться на голосування пропозиція: про подолання вето Президента України на Закон України про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (щодо дітей війни). Реєстраційний номер 8683-1. Прошу голосувати.

 

11:12:03

За-318

По фракція, будь ласка.

Рішення прийнято. Вето Президента на Закон, реєстраційний номер 8683-1, подолано.

«Регіони України» - 58, комуністів  - 54, Народна партія – 39, Блок Тимошенко –41, «Наша  Україна» - 0, СПУ – 29, Народний Блок  – 22, СДПУ (о) – 19, Українська народна партія – 13, «Відродження» - 15, Народний рух України – 0, промисловці, підприємці – 7, «Реформи і порядок» - 0, позафракційні – 21.

Оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до Закону України „Про вищу освіту” з  пропозиціями Президента України  від 24 жовтня 2005 року. Реєстраційний номер 3323. Доповідач – виконувач обовязків міністра освіти і науки Станіслав Миколайович Ніколаєнко, будь ласка. Підготуватися від комітету.

 

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, ми сьогодні повинні прийняти надзвичайно важливе  рішення і завершити роботу, яка тривала 2 роки після парламентських слухань про внесення змін і доповнень до Закону України „Про вищу освіту”.

В цьому Законі зібрані всі зміни і доповнення, які внесені були більше 10 народними депутатами, порядка 150 пропозицій від університетів і таке  інше. Цей закон потрібний, до речі, завтра  починається підсумкова колегія Міністерства освіти по вищій освіті і це буде добрим подарунком парламенту нашій системі вищій освіти.

На  жаль, по окремим моментам були допущені технічні неточності, що підштовхнуло Президента накласти вето на окремі статті. Міністерство освіти і науки разом із секретаріатом Кабінету Міністрів, а також із комітетом з науки і освіти доопрацювали цей закон.

Ви знаєте, що вето було накладено в статті 1 у частині   прирівнення вищих навчальних закладів, що перебувають у власності споживчої кооперації у питаннях оподаткування до державних, це Президент з цим не погодився;

стаття 18 у частині покладання повноважень щодо здійснення  реалізації державної цінової  політики у сфері вищої освіти та моніторинг цін  на освітні послуги на Міністерство освіти, це  не  функція Міністерства освіти;

у частині вимог до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу культури і мистецтв, можна погодитися з цим;

у частині укладання контракту з випускником вищого навчального закладу  і обовязкове відпрацювання, а також у частині фінансування статті 62 наукової і науково-технічної діяльності і статті 64, що  стосується зміни розміру оплати за навчання.

Вето також накладено на деякі статті, зміст яких викладений з порушенням просто нормо… проектувальної техніки.

Пропозиція Президента України за закон України про внесення змін, доповнень до Закону про вищу освіту, в основному, враховані, і комітет, на нашу думку, знайшов паліатив, врахував позитивні всі зміни. І ми вважаємо, що можна було б проголосувати із змінами, які вніс комітет. Вони є виваженими. Зокрема, врегульовуються   всі питання, в тому числі, питання виборів ректора.

Ви знаєте, що в законі стояло… Володимир Михайлович, стояло „Вибори ректора” положення, що обирає весь колектив. Уявляємо собі, якби колектив Київського національного університету чи Львівської політехніки, чи Київської політехніки, чи Донецького університету обирав всіма ректора. Це надо на стадіоні, та ще й стадіону такого не знайдеш.

Тому комітет вніс  цікаві пропозиції, де це все внормовує. І я пропоную з урахуванням думки комітету, народних депутатів проголосувати закон у новій редакції. З урахуванням семи пропозицій Президента.

 

ГОЛОВА. Спасибі, Станіслав Миколайович.

Будь ласка, позиція комітету. Володимир Іванович Кафарський, будь ласка, секретар комітету з питань науки і освіти.

 

11:16:35

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановні колеги! Станіслав Миколайович виступав і сказав, що ми  врахували ті зауваження, які були висловлені на парламентських  слуханнях і працювали над їх впровадженням протягом двох з половиною років. Але, якщо говорити про цей закон, то ми вже вісім років працюємо над тим, щоб сформувати закон, системний закон про вищу освіту України.

Звичайно,  проблеми надзвичайно складні, тому що приходиться поєднувати вищу державну освіту, приватну освіту, поєднувати ті ступені освіти, які ми ввели за цих 15 років, і вивести ці позиції на єдиний закон. Комітету і робочій групі, у  тому числі і Міністерству освіти і науки вдалося ці питання вирішити.

Звичайно, і у цьому законі, який ми подали, є ряд позицій, які не всіма сприймаються однозначно. Сьогодні Станіслав Миколайович говорив про те, що вибори ректора. Звичайно, можна поставити вибори ректора і цілим колективом, але вищий навчальний заклад – це заклад, який керується вченою радою, людьми науки, а не всім колективом. І коли ця стаття або ця поправка була занесена в комітеті в закон, то не всі члени комітету і тоді її підтримували.

Якщо говорити про вузи, надзвичайно великі, профільовані, то, звичайно, там виникають у цьому відношенні проблеми. Я підтримую Станіслава Миколайовича, що потрібно цю частину змінити.

Комітет вважає, що потрібно підтримати всі сім пропозиції Президента і розглянути питання, що стосується додатково виборів ректора і прийняти сьогодні поправки Президента України.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Володимире Івановичу.

Шановні колеги,  пропозиція комітету фактично вона збігається зараз із пропозиціями уряду. Доопрацьований закон... З пропозиціями Президента, який представив Станіслав Миколайович Ніколаєнко.

Тому пропонується поставити на голосування про прийняття Закон України "Про внесення змін до Закон України "Про вищу освіту” у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України. Прошу голосувати.

 

11:19:23

За-358

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" з пропозиціями Президента України вiд 22 грудня 2005 року, реєстраційний номер 4008. Доповідач - перший заступник Міністра економіки Анатолій Аркадійович Максюта. Будь ласка, Анатолію Аркадійовичу. Підготуватися Михайлу Кузьмичу Родіонову.

 

МАКСЮТА А.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, за дорученням Президента України хочу поінформувати вас про зауваження та пропозиції до закону "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій".

Цей закон не може бути підписаний Президентом з таких підстав. Перше, закон не містить визначення поняття „трансфер технологій”, що унеможливлює здійснення належного державного регулювання діяльності у цій сфері, встановлення об’єктів трансферу, на які поширюється стимулюючі заходи, передбачені статтями 20, 22 цього закону. Для уникнення цього пропонується дати таке визначення.

Друге, частиною 1 статті 10 закону встановлено, що головні розпорядники за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет, можуть передавати підприємствам, установам, організаціям, де застосовується певна технологія, майнові права та технології, що створені за державні кошти. Це суперечить Бюджетному кодексу і пропонується слова „за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет” вилучити і в такому вигляді це можна приймати.

За частиною 1 статті 12 закону державна експертиза проводиться стосовно технологій або технологій і обладнання, що використовується для їх застосування, які імпортуються в Україну за рахунок державних коштів. Зазначена норма застосовується, якщо сума купівлі дорівнює або перевищує розмір суми, призначеної для відповідних процедур закупівель законом „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Таким чином не підпадають під державну експертизу і контроль всі інші технології, які імпортуються в Україну, а також всі вітчизняні технології, які закуповуються за  рахунок державних коштів.

Також в законі відсутні норми щодо проведення державної експертизи вітчизняних технологій та їх складових, призначених для  використання в Україні та для експорту, зокрема  щодо яких застосовуватиметься державне  стимулювання трансферу.

З метою врегулювання порушених питань пропонується статті 12, 14, 19 закону викласти в редакції відповідних статей законопроекту, внесеного на розгляд Верховної Ради Кабінетом Міністрів, реєстраційний номер 4008.

20 статтею закону встановлюється відповідне зарахування коштів до Державного бюджету, одержаних від трансферу технологій. Пропонується уточнити,  що зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

І, нарешті, статтею 22 встановлено, що трансфер технологій, які здійснюються за пріоритетними напрями інноваційної діяльності встановлюються режим його цільового субсидування, зокрема щодо сум ввізного мита, податку на додану вартість і податку на  прибуток підприємств. Фактично це йде про …

 

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити, будь ласка думку.

 

МАКСЮТА А.А.   Фактично йде про надання пільг, що на думку Президента суперечить умовам вступу, умовах в ГАТ. Тому пропонується статтю 22 виключити. Просив би підтримати пропозиції Президента і з врахуванням них підтримати…

 

ГОЛОВА. Дякую вам, сідайте, будь ласка, Анатолій Аркадійович.

Михайло Кузьмич Родіонов, включіть, будь ласка, мікрофон.

 

11:23:35

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Президент України повторно застосував право вето щодо Закону України „Про державне регулювання у сфері трансфери технологій”. При першому ветуванні закону пропозиція стосувалася лише статей 18 і 22 законодавчого акту. Жодних зауважень до інших статей закону в пропозиціях при першому ветуванні не було.

Тому цей закон був прийнятий в новій редакції практично повністю з урахуванням пропозицій Президента, за виключенням статті 22. Натомість, при повторному вето цього закону, висловлені не тільки відносно статті 22, але й відносно нових статей, з редакцією яких Президент України вже погодився раніше, зокрема, це стосується статей 1, 10, 12, 14, 19, 20. Тобто, створивши прецедент перманентного перегляду норм, вже проголосованих у Верховній Раді і фактично погоджених з Президентом України.

Тому комітет з питань науки і освіти погоджується з висновком Головного науково-експертного управління, що правових підстав до перегляду статей, вже проголосованих у Верховній Раді і погоджених з Президентом України під час першого вотування, немає. З деякими зауваженнями Президента України комітет пропонує погодитися, зокрема це стосується, як вже казав заступник міністра, врахування пропозицій щодо доповнення статті 1, визначенням терміну трансферу технологій. Виключення статей 10, речення „за бюджетним призначенням, передбаченим законом „Про Державний бюджет України”” це речення суперечить дійсно Бюджетному кодексу. Доповнення до статті 20 словами „спеціального фонду”. З пропозицією Президента України, виключити статтю 22 „Особливість субсидіювання трансфер технологій”, комітет погодився частково. Зокрема, комітет виключив з цієї статті субсидії, які планувалися за рахунок суми податку на додану вартість. Тобто цю статтю ми привели повністю у відповідність до Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”. Цей закон, як відомо, вже підписаний і діє. Щоб прискорити діяльність сфери трансфер і технологій, доречно було б у зв’язку з тим, що той закон підписаний, внести в 22 статтю такий абзац змісту: „Порядок надання цільових субсидій визначається відповідно до положень, встановлених Законом України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”. І у зв’язку з цим, у 1 статті і 12, внести уточнення наступного змісту, замість слів „одержання податкових пільг записати отримання субсидій, визначених цим Законом і замість  речення „імпортуються”…

 

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити.

 

РОДІОНОВ М.К. В „Прикінцевих положеннях” термін „набрання чинності” в статті 20, змінений  на „1 січня 2007 року”.  Прошу   підтримати Закон України з зазначеними зауваженнями і пропозиціями в новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента.

 

ГОЛОВА. Так, представнику Президента мікрофон, будь ласка. Юрій Ключковський.

 

11:27:16

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, фракція Блоку Віктора Ющенка „Наша Україна”.

Я мушу сказати, що доповідь попередня почалася „за упокой”, а закінчилася „за здравие”. Тому я готовий підтримати кінцеву рекомендацію щодо прийняття  в новому читанні.

Однак, я прошу звернути увагу, що початкові застереження, чомусь з посиланням на Науково-експертне Управління є некоректними. Після того, як Закон прийнятий  в новій редакції - це вже не попередня редакція Закону.

І відповідно до рішення Конституційного Суду України це заново  розглядається Президентом в повному обсязі. Там були внесені правки, які не відповідали пропозиціям  Президента і тому немає жодних застережень щодо нових зауважень Президента до цього Закону.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття в новій редакції Закону України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” з частковим врахуванням пропозицій Президента України. Реєстраційний  № 4008. Прошу голосувати.

 

11:28:55

За-277

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про Фонд державного майна України" з пропозиціями Президента України від 27 січня 2006 року, реєстраційний номер 7364. Доповідач заступник міністра юстиції Єфіменко Леонід Васильович. Підготуватися голові Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіславу Івановичу Гуренку.

 

ЄФІМЕНКО Л.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Зазначені пропозиції вже розглядались на засідання Верховної Ради, однак рішення прийнято з цих питань не було. Мені озвучувати ще раз7 Вони вже розглядалися.

 

ГОЛОВА. Не чую. Що?

 

ЄФІМЕНКО Л.В. Пропозицію комітету озвучувати?

 

ГОЛОВА. Ви коротко скажіть як у вас.

 

ЄФІМЕНКО Л.В. Пропозиції Президента зводяться до того, що, по-перше, зазначений закон необхідно привести у відповідність до норм Цивільного та Господарського кодексу, це стосується повноважень Фонду Державного майна в частині управління державним майном, також нові пропозиції полягають в тому, що положення Закон „Про звільнення голови Фонду Державного майна”, а також встановлення терміну повноважень в 5 років, також не узгоджується з Конституцією України, оскільки виключний перелік повноважень Верховної Ради України щодо звільнення з посади не дає додаткових підстав для такого звільнення.

Крім того, законом передбачено, що заступники голови Фонду Державного майна призначаються Прем’єр-міністром України, що також не узгоджується з Конституцією України, оскільки це є компетенція не Прем’єр-міністра України, а Кабінету Міністрів України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також. Будь ласка, сідайте, Леоніде Васильовичу.

Станіслав Іванович Гуренко – голова комітету. Будь ласка, позиція комітету.

 

11:31:06

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, голова Комітету з питань економічної політики, фракція Компартії України.

Шановні колеги, я хочу звернутися до всіх присутніх у цій залі і до тих, хто є прихильником повальної приватизації, і до тих, хто є прихильником підсилення ролі держави в управлінні економікою. Нам потрібен Закон  про Фонд державного майна. Епопея з його прийняттям тягнеться вже близько восьми років. Цей законопроект нинішній Президент ветує в третій раз, причому, кожного разу виникають нові зауваження, на жаль. І в основному претензії щодо невідповідності цього закону Конституції України, вони не підтверджуються висновками  Науково-експертної ради, Науково-експертного управління, пробачте, Верховної Ради України. А інші зауваження Президента кожний раз тою чи іншою мірою враховувалися і знову вони повертаються до верховної зали, знову сьогодні вже йдеться про концептуальну неузгодженість Закону про Фонд державного майна України, Конституції України.

Комітет розглянув ці зауваження і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України подолати вето Президента України, аби от в цей період, який зараз у нас буде досить невизначений, Україна увійшла з Законом про Фонд державного майна. Щоб був хоч якийсь закон по управлінню державним майном. Я дякую вас.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Також мікрофон Голови Фонду державного майна, будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В. П.

Шановні колеги, шановні друзі! Перш за все я хочу сказати, що сьогодні працювати в невизначеному правовому полі дуже і дуже важко. По-перше, ви знаєте, що Фонд державного майна сьогодні провів інвентаризацію об’єктів державної власності. Зараз по вашому дорученню проводим інвентаризацію міжгосподарської власності. До мене звернулись і профспілки, ми також цю роботу провели і будемо проводити, і завершувати.

Працювати постійно в безвизначеному стані, це не просто робота, я б сказала, на ізнос, а просто небезпека навіть для працівників Фонду державного майна. Навіть те, що ми сьогодні торкаємся такої галузі як виконання інвестзобов’язань, для нас є особливо важливим. Тому що в більшості інвестзобов’язання інколи не виконується.

 У мене прохання до вас. Сьогодні Фонд державного майна – структура і безпосередньо підконтрольна вами. Прохання: підтримайте закон. Працювати в безвизначеності, це просто іти на самознищення. Я вас дуже прошу, підтримайте цей закон, бо так просто працювати неможливо.

Ви знаєте, що до мене приходити на прийом, зустрічаюся я з вашими запитами,  розглядаю всі питання, які потрібно, але я ще раз кажу, потрібен захист сьогодні працівникам фонду, щоб можна було  виїжджати на місце, це і гуртожитки,  це і  санаторії, це і  пансіонати,  щоб все-таки визначити правовий статус і зберегти ще те, що ми можемо зберегти в державі. Від нас буде  залежить дуже багато. Порошу підтримати цей закон.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації… до голосування, вибачте. А поки ви будете готуватися, я зачитаю один пункт із пропозиції до закону,  який Президент України надіслав до Верховної Ради.

 Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення  за поданням Прем’єр-міністра, зокрема голови Фонду державного майна та звільнення   його з посади. 

Таким чином, Президент підтримав фактично позицію  Верховної Ради України, коли вона приймала рішення по уряду, Верховна Рада. Бо зараз є різночитання статі 85-ї пункту 12-го.

Я ставлю на голосування першою пропозицію Президента України. Прошу уважно слухати!

Про відхилення Закону України „Про Фонд державного майна”, реєстраційний номер 7364. Про відхилення.  Прошу, шановні колеги, визначитися  шляхом голосування.

 

11:35:46

За-23

Рішення не прийнято.

Тепер ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про Фонд державного майна”. Реєстраційний номер 7364. Прошу голосувати.

 

11:36:17

За-273

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Одну хвилиночку, шановні колеги.

„Регіони України” – 38, комуністів – 56, Народна Партія – 39, Блок Тимошенко – 39,  „Наша Україна” – 0, СПУ- 27, Народний блок  – 22, СДПУ(о) – 19, Української Народної  Партії  - 0, „Відродження” – 15,  Народний Рух України - 0, промисловці і підприємці – 1,  „Реформи і порядок” - 0,     Позафракційні – 17.

 Хто за те, щоб повернутися до розгляду   закону, реєстраційний номер 7364?

 

11:37:06

За-260

Для того, щоб повернутися, у нас голосів вистачило.

Я ставлю на голосування про подолання вето Президента України на Закон України „Про Фонд державного майна”, реєстраційний номер 7364.

 

11:37:37

За-260

Рішення не прийнято.

Яка пропозиція комітету?

Шановні колеги! Може таким чином поступити нам? Запропонувати ще раз, якщо ви підтримаєте,  повернутися і далі, щоб  підпрацювали, узгодили позиції, можливо, із  Кабінетом Міністрів  і знайшли прийнятне рішення щодо цього закону, бо потім ми вже ніколи до нього не повернемося.  Немає заперечень щодо такої пропозиції? Тому давайте я зараз поставлю на голосування про повернення   до розгляду цього закону. Якщо ви підтримаєте, комітет разом з Фондом державного майна попрацюють з Кабінетом Міністрів  України, можливо. Це воля Верховної Ради. Не хочете, не потрібно тоді, шановні  колеги. 

Я ставлю на  голосування цю пропозицію, будь  ласка. Зніміть голосування.  Будь ласка, Станіслав Іванович Гуренко. Зніміть голосування.

 

11:38:55

ГУРЕНКО С.І.

Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Ну видно, що просто у нас одна і та ж сама сила при владі просто і все.

Люди не хочуть, щоб був цей закон, ну можна… ви любе сьогодні можете прийняти доручення комітету. Невже не зрозуміло, що, якщо буде нова редакція закону,  то він буде в першому читанні. Ми отримаєм четверте вето і доки, значить, там… пробачте, доки виходить така ситуація складається, що ще не все розтягли, значить, от закон не потрібен. І всі ті, хто сьогодні голосували, вони визначилися. Визначилися не в перший раз. Якщо не долається вето, комітет приймає любу пропозицію, яка сьогодні виникне в залі. У …….ас пропозицій нема, тому що всі ці зауваження Президента – це просто, я не хочу сказати посміховисько, буде образа, але просто наруга над здоровим глуздом, більш нічого. От і все. 

Спасибі.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, тому давайте домовимося таким консенсусом, що ми зараз домовимося, що Фонд державного майна і комітет попрацюють ще  над цим законом. Якщо у них будуть пропозиції, рішення, ми повернемося до розгляду. Немає заперечень?

Давайте. Щоб ми просто не… щоб ми не „спалили„ закон.

(Ш у м   у   з а л і)

Ну ми вже домовилися, що ми повернемося до розгляду цього закону. Нема  застережень? Ну домовилися.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту закону… вибачте, хто за те, щоб повернутися до розгляду Закону України  про Фонд державного майна України з пропозиціями Президента України від 27.01.2006 року (реєстраційний номер 7364) з дорученням комітету і  Фонду державного майна України разом з урядом внести  узгоджені пропозиції. Я прошу вас, давайте визначимося.

 

11:41:04

За-254

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про управління об'єктами державної власності" з пропозиціями Президента України від 29 листопада 2005 року. Реєстраційний номер 6027.

Доповідач – перший заступник міністра економіки Романюк Сергій Андрійович. Будь ласка, Сергій Андрійович. Підготуватися Пилипу Пилиповичу Буждигану.

 

РОМАНЮК С.А.  

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Президент України не підписав прийнятий Верховною Радою України Закон „Про управління обєктами державної власності”, висловивши до нього такі основні зауваження.

Як випливає з назви закону та його преамбули, законом визначаються правові основи управління обєктами держвласності. Проте закон містить низку положень, які не є предметом його правового регулювання. Так, статті 11, 13, 14, 15, 16 присвячені утворенню та діяльності державних акціонерних компаній, державних холдингових компаній, державних підприємств, казенних підприємств, державних установ і організацій, що не є врегулюванням питань з управління обєктами держвласності. Вони належать до сфери регулювання інших законодавчих актів.

Законом встановлюються повноваження щодо реалізації прав держави як власника при управлінні обєктами держвласності не тільки органів державної влади, але і інших юридичних та фізичних осіб. Причому, визначаючи повноваження останніх, закон забороняє відчужувати лише надані в управління державні корпоративні права. Заборони щодо відчуження іншого державного майна законом не передбачено. Така редакція закону дозволить юридичним та фізичним особам, в управлінні яких знаходиться держмайно, відчужувати його на свій розсуд.

Законом у статті пятій також надані повноваження уряду щодо субєктів господарювання держсектору, господарських організацій з недержавною часткою майна, які суперечать Конституції України, зокрема щодо призначення позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності, конкурсного відбору керівників підприємств держсектору, розпорядження активами господарських організацій, у статутному фонді яких державні корпоративні права перевищують 50 відсотків.

Окремі положення цієї статті та статей 7, 11, 12 порушують закріплений в Конституції України принцип рівності усіх субєктів права власності перед законом, забезпечення захисту державою прав усіх субєктів права власності, непорушності права приватної власності.

Неповним і таким, що не відповідає господарському кодексу, є перелік обєктів управління держвласності, зокрема, серед обєктів держвласності визначено казенні та держпідприємства, у той час як відповідно до статті 73 Господарського кодексу казенні підприємства є підвидом держпідприємства. Серед обєктів управління держвласності названо акції частки паїв, що належать державі у статутних фондах, в господарських організаціях різних форм власності, які Законом визначені як корпоративні права. Це не відповідає Господарському кодексу, за яким корпоративні права є правами особи, частка якої визначається в статутному фонді господарської організації.

Враховуючи викладене, Президент пропонує відхилити Закон України „Про управління обєктами держвласності”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. дякую вам також, сідайте, будь ласка. Пилип Пилипович Буждиган від комітету з питань економічної політики.

 

11:44:33

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, комітет з питань економічної політики.  Управління народним господарством, власності та інвестицій, на своєму засіданні 17 січня цього року розглянув пропозицію Президента України до Закону України про управління обєктами державної власності, реєстраційний номер 6027.

Президент України пропонує відхилити зазначений Закон, оскільки, на його думку, він не відповідає Конституції, Законам України, відсутня чітка, прозора та контрольована схема здійснення управління обєктами державної власності. Але б хотілося відмітити і на комітеті дуже серйозно про це йшла мова, що в даній ситуації незрозуміла позиція Кабінету Міністрів. Оскільки, прийнятий Закон 1 листопада 2005 року „Про управління обєктами державної власності” є, по  суті, спільним напрацюванням Верховної Ради України та Кабінету Міністрів.

Зверніть увагу, що  під час підготовки даного законопроекту до другого читання, комітет отримав від Кабміну пропозиції, які стосувалися, практично, кожної статті цього Закону. І всі вони повністю враховані в остаточній редакції того  Закону, який ми прийняли.

Ті народні депутати, які працюють у Верховній Раді не перше скликання, памятають добре, що Верховна Рада, починаючи з другого читання намагається законодавчо врегулювати дане питання, зокрема питання управління обєктами державної власності. Однак, до цього часу не вдається завершити його остаточно. Чому? Декілька знаків питання.

Складається враження, що ні президенту, ні Уряду не потрібен Закон, прийняття якого передбачено пунктом 5 статті 116 Конституції, згідно з яким Кабінет міністрів здійснює управління обєктами державної власності і відповідно до закону. Відсутність закону дозволяє робити це на підставі підзаконних нормативно-правових актів, а фактично, в ручному режимі. Кому це вигідно? Так само, я думаю, народним депутатам зрозуміло.

Тепер щодо останніх пропозицій Президента. На жаль, вони  не містять сформульованих  пропозицій щодо вдосконалення окремих норм закону, а як завжди, і це вже у практиці, було  відмічено і раніше, пропонується тільки відхилити його.

Зважаючи на те, що розробка   і прийняття нового законодавчого акту про управління обєктами державної  власності може зайняти тривалий час, комітет вирішив погодитися з висновками Головного науково-експертного  управління апарату Верховної  Ради і врахував окремі зауваження Президента, зробивши редакційні уточнення в тексті цього закону.

Тому пропонується в новій редакції прийняти даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні…

Голова Фонду держмайна Семенюк.

 

СЕМЕНЮК В.П.  Шановні колеги!

Як ви почули із доповіді, ми відпрацювали і враховуємо зауваження і Науково-експертного відділу, і зауваження Президента, і  погоджуємося на той варіант, що ті зауваження, які висловлені, ми підтримуємо їх, і просимо проголосувати закон у новій редакції.

Я особливо прошу, це дає можливість сьогодні  врегулювати правові аспекти управління обєктами державної власності з тим, щоб і контроль за роботою підприємств, і фінансову сторону, і саме головне, майнові активи, і роботу підприємств у відповідності до норм міжнародного права. І це дасть  нам можливість  сьогодні управляти тими обєктами, які віднесені до казенного майна, до обєктів державної власності. І це та……………… ця робота, яку ми зробили уже, провівши інвентаризацію  обєктів державної власності. Давайте збережемо ще те для наступних поколінь, що ми можемо зберегти в нашій державі.

Прошу підтримати закон у новій редакції.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування.

Вноситься на голосування пропозиція комітету…

(Шум у залі)

А, вибачте.

Шановні колеги, у такій послідовності буде голосування: оскільки Президент України запропонував відхилити цей закон, першою ставиться на голосування пропозиція Президента. У разі її непідтримки буде голосуватися пропозиція комітету про прийняття у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України.

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закон України "Про управління об’єктами державної власності”, реєстраційний номер 6027.

 

11:49:26

За-72

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття Закон України "Про управління об’єктами державної власності” у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України, реєстраційний номер 6027. Прошу голосувати.

 

11:50:00

За-283

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" з пропозиціями Президента України від 13 січня  2006 року, реєстраційний номер 8015. Доповідач – перший заступник міністра економіки Анатолій Аркадієвич Максюта. Підготуватися Кальніченку від комітету.

 

МАКСЮТА А.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Закон України про внесення змін до Закон  "Про закупівлю товарі, робіт і послуг за державні кошти” та інших законодавчих актів був прийнятий Верховною Радою у грудні минулого року.

На жаль, цей закон містить неприйнятні і непрогнозовані за наслідками та не узгоджені належним чином положення насамперед щодо розвивання функцій державного регулювання сфери державних закупівель шляхом їх покладання на Антимонопольний комітет, Рахункову палату, Тендерну палату України , яка є фактично спілкою громадських організацій, а також повного поширення норм закону про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти на всі підприємства суб’єкти господарювання державної власності без урахування жодних особливостей їх функціонування, що суперечить законодавству ЄС та загалом економічній доцільності.

Крім цього, зміни, що вносяться законом до базового закону призведуть до необґрунтованих фінансових витрат розпорядників державних коштів та укладення окремих процедур закупівель. Зокрема зміни до частини 7 статті 4.1 передбачають вилучення норми щодо вибору замовника на конкурентних засадах інформаційних систем, в яких розміщується інформація у сфері державних закупівель та приведуть до монополізації цієї сфери послуг.

Закон також передбачає вилучення із статті 8 та по тексту слів „бюлетень „Вісник державних закупівель”, що призведе до фактичної ліквідації загальновідомого, в тому числі за межами України, офіційного видання у сфері державних закупівель, в якому оголошення бюджетних установ публікуються безкоштовно. Тим самим не тільки необґрунтовано збільшуються витрати розпорядників державних коштів на публікацію оголошень в інших недержавних виданнях, але і втрачається додатковий засіб контролю у сфері державних закупівель та джерело офіційної інформації для здійснення аналізу функціонування систем державних закупівель.

Запропоновані зміни до статей 23, 25, 27 закону призведуть до обов’язкового надання учасникам процедур закупівель тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю, що також погіршить конкурентноздатність.

Я хочу сказати, що вказаний закон був негативно оцінений не тільки фахівцями міністерств, але і Службою безпеки, міжнародними організаціями. Він суперечить Конституції України за висновками Юридичного управління і не може бути прийнятим в такій редакції.

Тому Президент, скориставшись правом своїм, пропонує відхилити цей закон. Він не може бути прийнятий, тому що фактично …

 

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ.

 

МАКСЮТА А.А. Фактично втратиться контроль за сферою закупівель, розмиється, і сьогодні уповноважений орган, який є після прийняття цього закону фактично ми не будемо бачити хто, власне, за це відповідає.

Тому подано проект уряду ми готові сісти і далі працювати над цим, але цей закон необхідно відхилити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Ігор Вікторович Кальніченко, заступник голови Комітету з питань фінансів і  банківської діяльності.

 

11:54:16

КАЛЬНІЧЕНКО І.В.

Вельмишановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Ми, як завжди почули суб’єктивну думку Міністерства економіки з приводу того, як вони вважають повинно відбувати все в нашій державі.

Але я хочу нагадати своїм колегам, дорогим депутатам, що ми 320 голосами, повторюю,  320 голосами  в цьому залі проголосували в цілому цей закон, як закон. Який, поширює парламентський контроль над державними закупівлями. І щодо конституційних засад парламентського контролю хотілось зауважити, що з 1 січня набрали чинності зміни до Конституції України, якими зокрема розширені і повноваження Верховної Ради, тобто нас з вами у сфері контролю за державними закупівлями.

Нічого страшного, що уповноважений орган, ми плануємо передати до Антимонопольного комітету, який є нам підзвітний.

І нам би хотілося, щоб думка 320 народних депутатів була більш вагомою чим думка декількох чиновників Міністерства економіки, які подали зауваження Президенту, щоб він застосував право вето.

Тому і комітет, і Науково-експертне управління Верховної Ради однозначно пропонує подолати вето Президента. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Президент України пропонує відхилити цей закон, комітет пропонує подолати вето. Відповідно до Регламенту першою на  голосування ставиться пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і  послуг за державні кошти”. Реєстраційний номер 8015.

 

11:56:34

За-70

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента на закон України про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робітних послуг за державні кошти”. Реєстраційний номер 8015.  Прошу визначатися.

 

11:57:10

За-314

Вето Президента на закон, реєстраційний номер 8015, подолано.

Шановні народні депутати, оголошується перерва на 30 хвилин до 12.28 хвилин. Я прошу керівників депутатських фракцій, представника Президента в парламенті, представника уряду в парламенті, а також керівників відповідних комітетів піднятися на третій поверх для участі в роботі Погоджувальної ради.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хоча і нас мало, але будемо продовжувати засідання, будемо продовжувати засідання. Прошу запросити народних депутатів.

Розглядається Проект Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток" з пропозиціями Президента України від 30 грудня 2005 року. Доповідає заступник міністра праці та соціальної політики Тьоткін Володимир Іванович, підготуватись Стояну.

 

ТЬОТКІН В.І.

Шановні народні депутати, на думку Президента прийнятий Верховною Радою України 15 грудня 2005 року Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток” не може бути підписаний, виходячи з такого: пропонований цим законом змінами до статті 84 Кодексу Законів про працю та статей 9 і 26 Закону України „Про відпустки” встановлюється, що для здійснення наукової та науково-педагогічної діяльності за кордоном науковим на науково-педагогічним працівникам на підставі рішення вчених наукової і науково-технічної, технічної ради наукової установи надається наукова відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до трьох років. На час наукових відпусток за працівниками зберігається місце роботи, посада.

При цьому передбачається, що в разі, коли в науковій установі, де працює науковий чи науково-педагогічний працівник належатиме спільно з працівником права інтелектуальної власності на об’єкт, який буде створений ним під час наукової відпустки, то за ним зберігається заробітна плата, але не більше одного року.

Тобто законом, що надійшов на підпис окремій категорії працівників, а саме науковим та науково-педагогічним працівникам надається право, перебуваючи в трудових відносинах з вітчизняними науковими установи у період відпустки здійснювати наукову і науково-педагогічну діяльність за кордоном і одержати за це відповідну винагороду. Цим практично встановлюються невиправдані переваги зазначеним працівникам.

Такий підхід не відповідає Конституції, законам України, зокрема, порушуються конституційні принципи рівності громадян перед законом, недопущення привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками, стаття 24. А також принцип рівності трудових прав громадян, закріплених статтею  2 з позначкою 1 Кодексу  Законів про працю.

Викликає заперечення і положення закону  щодо збереження  за науковим та науково-педагогічним працівником  строком до 1 року заробітної плати у разі, коли у науковій установі, де працює науковець чи науково-педагогічний працівник належатиме спільне з працівником  право інтелектуальної власності на обєкт, який буде створений ним під час наукової відпустки.

Слід зазначити, що заробітна плата є винагородою, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Її розмір залежить, зокрема, від складності та умов виконуваної роботи професійно-ділових якостей   працівника.

 З огляду на це  вбачається безпідставним виплачувати зазначеним працівникам заробітну плату.

До того ж закон не врегульовує  питання щодо порядку сплати страхових внесків науковим та науково-педагогічними працівниками в разі перебування їх  у  наукових відпустках та обчислення за цей період, як страхового  стажу у солідарній системі    загальнообовязкового державного пенсійного страхування, так і стажу наукової роботи. Як наслідок,  на практиці це призведе до непорозумінь під час …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

ТЬОТКІН В.І.  Виходячи з викладеного Закону України  „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток”  Президент пропонує відхилити. Прошу підтримати пропозицію Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Стоян Олександр Миколайович.

 

12:35:47

СТОЯН О.М.

Олександр  Стоян, фракція Партії регіонів України.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати, колеги!   Ви знаєте, яка сьогодні ситуація з вченими в Україні. Багато з них виїжджає за  кордон, немає нормальної бази для наукових  досліджень. Ось чому відомий наш академік, наш колега Ігор Рафаїлович Юхновський вніс законопроект, який передбачав  зміни до Закону  про відпустки, і ці зміни передбачали, що  за рішенням вченої ради або науково-технічної ради, або наукової установи вченому, який їде на наукове стажування,  надається відпустка до трьох років. І далі Ігор Рафаїлович пропонував, що   якщо створюється там за кордоном, коли приїхав вчений і зайнявся науковою роботою, створюється спільна інтелектуальна власність, тобто якісь наукові розробки спільних наших вчених з вченими  того інституту, де він  стажирується   за кордоном, то треба залишити на рік заробітну плату тому вченому. Тобто, він створив індивідуальну власність, це проплачується і це треба було зробити. Безумовно такий законопроект  стимулював би  стажування наших вчених за кордоном і давав би можливість заробити чи то, скажем, для інституту, чи для самого вченого і це було би добрим стимулом, але Президент наклав вето.

Хочу привернути  на мотивацію  Президента і хочу, щоб почули всі вчені  України, всі науковці як Президент і уряд турбується про наших вчених. Дивіться перший мотив. Виявляється, що відпустки (читаю з того, що написав Президент) є базовим у регулюванні питань, пов`язаних з відпустками. Відпустки надаються працівникам для відновлення  працездатності, зміцнення  здоров`я, для виховання дітей чи задоволення власних життєво важливих  потреб та інтересів, а не для здійснення  трудової діяльності за кордоном. Дивує, що Президент до цього часу не знає, що вже багато років існує Закон  про надання наукової відпустки для завершення  кандидатської дисертації, докторської дисертації, написання монографій. Ця система існує. Наш колега Юхновський пропонував тільки, щоб ми все-таки стимулювати перебування за кордоном наших  вчених щорік платити, якщо створюється  якась інтелектуальна власність.

Наступне. Наступна мотивація. Не можна  платити, вважає Президент, під час наукової відпустки за кордоном і платити рік за основним місцем роботи, бо там, за кордоном, бачите, вчені отримують великі гроші. А якщо  не отримує великі гроші? Якщо він приїхав тільки на стажування? Приїхав у відрядження? То невже не можна цьому вченому дати за рік проплатити, це не така велика сума. Тому,  шановні колеги, для того, щоб підтримати наших вчених,  які виїжджають за кордон, які роблять  наукові розробки, повертаються    в Україну саме головне,  наш комітет, комітет  з питань соціальної  політики і праці пропонує вам  подолати вето Президента. Іншого не може бути. Інших  пропозицій  Президент не вніс.  Якщо ми не долаємо вето Президента, ми просто не підтримаємо наших науковців, які  проходять стажування  за кордоном.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я тільки  уточнюю. Це не Президент вніс пропозицію подолати вето, це ви вносите. Президент  вніс пропозицію – відхилити. Так що ви не приписуйте Президенту того, чого він не робив.

Немає питань до Стояна. Будемо голосувати. Я ставлю на голосування пропозицію Президента про відхилення Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток. Реєстраційний номер 5710.  Прошу визначатися.

 

12:39:38

За-17

За – 17, в тому числі трохи дали і ті фракції, які не хотіли б це робити.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про подолання вето на Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток. Реєстраційний номер 5710. Прошу голосувати.

 

12:40:16

За-158

По фракціях.

«Регіони України» - 49, комуністів – 46, Народна партія – 11, Блок Тимошенко – 14,  „Наша Україна” – 0, Соцпартія – 15, „Народний блок Литвина” – 19,  соціал-демократи (обєднані) – 01,  Української Народної Партії, Партії „Відродження”, Народного Руху України - 14, Партії промисловців і підприємців, „Реформи і порядок” – нулі, „Позафракційні” –   4.

Ну, така підтримка… Які ще пропозиції в комітету?

Будь ласка, Стоян, мікрофон. Мікрофон Стояна.

 

12:41:07

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, у звязку з тим, що закон дійсно серйозний, він зачіпає науку, вчених нашої України, комітет просив би, ну, враховуючи ситуацію, що зараз багато керівників наших на нараді знаходяться фракцій і деякі депутати на нараді, може, все-таки повернутись би до нього в четвер або, скажімо, через тиждень і спробувати подолати вето. Я думаю, що і Президент вже зрозумів, що треба підтримати вчених України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я поставлю на голосування, але на погоджувальній раді незначна кількість, керівників фракцій всього 14. Так що вони не  визначають результатів нашого голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб повернутися до розгляду цього законопроекту в четвер. Прошу голосувати.

 

12:42:07

За-152

Рішення не прийнято.

Розглядається Закон України  „Про систему харчування працівників” з пропозиціями Президента, від 13 січня 2006 року. Реєстраційний номер 6044. Перший заступник міністра фінансів – Максюта Анатолій Аркадійович. Підготуватися Бондарчуку.

 

МАКСЮТА А.А. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, Президент України застосував право вето до прийнятого Закону Верховною Радою „Про систему харчування працівників” з наступних причин. Перше, цим Законом передбачено надання субєктам господарювання і фізичним особам пільг з оподаткування, зокрема стосується операцій з випуску, придбання, використання талонів та карток харчування. Пропонується не обкладати податком на додану вартість також витрати роботодавцям на придбання талонів та карток для найманих працівників, не обкладати податком на прибуток підприємств. Вартість харчування, одержаного працівником, крім згідно з талонами і картками на харчування, не включати до складу загальномісячного оподаткованого доходу і не обкладати податком на доходи фізичних осіб.

Надання таких пільг призведе до втрати не лише державного бюджету, але й місцевих бюджетів і відрахувань до Пенсійного фонду. Зокрема, за розрахунками, втрати до Пенсійного фонду можуть складати близько 6 мільярдів гривень.

Крім цього,  вимогами до талону харчування, які передбачені цим законом, він стає, фактично, замінником грошей, що стосується харчування. Разом з тим, не ро…, немає ніяких  засобів захисту такого талону, що робить  їх, звичайно, вразливими до підробок і як наслідок, призведе до зловживань у сфері їх обігу.

Невиправданим є також запропонований законом складний механізм організації харчування працівників. Тобто сама суть цього закону, на нашу думку і думку Науково-експертного  управління Верховної  Ради, є невиправдана. Зокрема, це стосується акредитації закладів громадського харчування та підприємств роздрібної торгівлі, ліцензування виготовлення бланків талонів та карток на харчування, їх випуск, організацію обігу та викупу талонів, введення обміну карток, розрахунків за ними та контролю за їх  обігом. Тобто пропонується складна система, яка в даний час може бути врегульована наявним грошовим обігом та укладанням відповідних угод про харчування.

Тому прохання підтримати пропозицію Президента і відхилити, скасувати цей закон.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету Бондарчук Олександр Васильович, голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

12:45:11

БОНДАРЧУК О.В.

Уважаемый Председатель, народные депутаты!

22 декабря прошлого года Верховная Рада приняла во втором чтении Закон о системе питания. Согласно этому закону государство стимулировало систему питания работников, понимая, что такая деятельность, она направлена на сохранение здоровья трудящихся, на повышение производительности труда и на обеспечение конституционных  прав граждан на достаточный уровень жизни.

Такая система действовала и в советское  время. Она действует на сегодняшний день и в странах западной демократии в Европе, где государство, принимая специально льготное налогообложение на деятельность, направленную как раз на оказание услуг по обеспечению питания работников.

К сожалению, Президент Ющенко наложил на этот законопроект вето, и, как выступал предыдущий докладчик, аргументировал эти свои действия  тем, что якобы будут уменьшены поступления в бюджет. Но, во-первых, уменьшения в бюджет действительно могут быть, но для этого мы и принимаем закон специальный, который фиксируется. Такая деятельность может стимулироваться уменьшенными налогами на доходы физических лиц, на прибыль, на прибыль по добавленной стоимости.

Что касается еще одного аргумента, о возможностях подделки выпускаемых талонов, то не выдерживает критики этот аргумент, так как эмитент, который будет выпускать эти талоны, он понимает, что сам будет нести финансовую, материальную ответственности за возможные подделки, поэтому будет применять необходимое количество степеней защиты для таких документов.

Что касается сложности системы предложенной. Это система достаточно простая. Работник получает у себя на предприятии талоны, и с этими талонами он может пойти либо в какое-то кафе, столовую или какой-то магазин  для получения продуктов питания, обедов, завтраков.

Комитет 8 февраля рассмотрел предложения Президента и принял решение преодолеть вето Президента на этот закон. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одна хвилина, Сергій Шевчук, будь ласка, автор закону.

 

12:48:06

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Сергій Шевчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановні колеги,  я хочу звернути вашу увагу на дуже цікавий приклад нашої законотворчості.

У першому читанні  і в другому читанні законопроект ішов під рубрикою як невідкладний. Саме Президент України пропонував у першочерговому порядку розгляд цього законопроекту. Між першим і другим читанням суттєво законопроект не змінився, враховані декілька десятків поправок. І після того, коли Верховна Рада приймає цей законопроект у другому читанні, Президент раптом, несподівано накладає вето. Така логіка викликає просто здивування, тим більше, коли йдеться про здоров’я українців, про недоїдання хронічне, особливо працюючий українців.

Я думаю, що ми сьогодні повинні згуртуватись і подолати вето Президента. Наскільки я знаю, вже і в Президента думка також міняється щодо цього законопроекту. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо визначатись. Я ставлю першу пропозицію Президента на голосування, а саме відхилити Закон України „Про систему харчування працівників”, реєстраційний номер 6044. Прошу визначатись.

 

12:49:42

За-12

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про подолання вето Президента на Закон України „Про систему харчування працівників”, реєстраційний номер 6044. Прошу голосувати.

 

12:50:17

За-188

По фракціях. „Регіони України” - 49, комуністів – 54, Народна партія – 12, Блоку Тимошенко – 21, „Наша Україна” – 0, соціалісти – 19, „Народний блок Литвина” - 18, соціал-демократи (об’єднані) – 1, Українська народна партія – 3, „Відродження” – 9, Народний Рух України – 0, Партія промисловців і підприємців - 0, „Реформи і порядок” – 0, позафракційні – 2.

Давайте проголосуємо про те, щоб повернутися до розгляду цього питання. Прошу голосувати. Тут треба 226 голосів.

 

12:51:11

За-181

Закон відхилено.

Розглядається вето Президента України на Закон  "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", реєстраційний номер – 4389-1. Доповідає заступник міністра юстиції Єфіменко Леонід Васильович. Підготуватися Ляпіній.

 

ЄФІМЕНКО Л.В. Шановні народні депутати, у зв’язку з набранням чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" на практиці виникла низка проблем щодо державної реєстрації неприбуткових, зокрема, релігійних організацій, а саме: запровадження подвійної реєстрацій зазначених суб’єктом за цим законом та за спеціальним законодавством і як наслідок збільшення строку реєстрації, значне ускладнення набуття статусу юридичної особи, подвійні внесення реєстраційної плати.

Закон, що надійшов на підпис Президенту не повною мірою усуває цю колізію. Натомість, законом поряд із реєстрацією статутів релігійних громад, обласних, київських, севастопольських, міських державних адміністраціях відповідно до Закону „Про свободу совісті та релігійні організації” запроваджується їх реєстрація в територіальних органах Міністерства юстиції. 

Така ситуація негативно позначилася на реалізаціях громадянами передбаченого частиною першою статті 35 Конституції України права на свободу віросповідання, яке включає свободу безперешкодну відправляти в колективно-релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Також це не відповідає частині 2 зазначеної статті основного закону, за якою здійснення цього права може бути обмежене законом, лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

У зв’язку з викладеним Президент пропонує переглянути закон у частині порядку реєстрації релігійних громад і передбачити механізм, який виключатиме подвійну реєстрацію таких громад. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Так, Ляпіної я   не бачу. Хто з Комітету може з питань  промислової політики і підприємництва?  Немає нікого.

Значить, шановні   колеги. як ви чули, пропозиції Президента  зводяться до того, що він пропонує нам уточнити деякі положення, і комітет погодився із пропозиціями Президента.

Тому я ставлю на голосування   про прийняття Закону про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та  фізичних осіб – підприємців”, реєстраційний номер  4389-1 у новій  редакції з врахуванням пропозицій  Президента. Прошу голосувати.

 

12:54:49

За-186

По фракціям. „Регіони України” – 40, комуністів – 55,  Народна партія – 14,  Блок Тимошенко – 0, „Наша Україна” – 18, соціалісти - 13,  „Народний блок  Литвина” -  10, соціал-демократи (обєднані)  – 0, Української Народної  Партії  - 4,  „Відродження” – 3,  Народного Руху - 11, Партія промисловців і підприємців - 8,  „Реформи і порядок” - 6,   Позафракційні – 4.

  Хто за те, щоб повернутися до  переголосування цього законопроекту, прошу голосувати.

 

12:55:37

За-172

Не повернулися.

Закон відхилено. Хоче, ще раз наголошую, комітет  погодився з пропозиціями Президента, але ті сили,  які його підтримують, не хочуть голосувати. Це їхнє право.

Шановні колеги! Я приношу вибачення, у мене  підколовся законопроект один, зараз ми   мали б розглянути. Вірніше, ми перескочили один законопроект, повертаємося до нього.

Слухається Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань надання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею  3-річного віку з пропозиціями Президента від 10 січня 2006 року. Реєстраційний номер  6464.

Доповідає заступник Міністра праці та соціальної політики Гаряча Олена Василівна. Підготуватися Бондарчуку.

 

ГАРЯЧА О.В.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! До принятого Верховною Радою України 22 грудня 2005 року Президентом України  подаються  пропозиції, які  заключаються в наступному. В законі, який регулює питання надання допомоги  по догляду за дітьми до 3-річного віку в статті 14 передбачена норма, яка наголошує на те, що у разі повернення   застрахованої особи, в даному випадку матері дитини, на роботу   виплата допомоги призупиняється і здійснюється особі, яка здійснює догляд за дитиною.

В той же час норма, яка регулює питання щодо виплати допомоги в такому ж випадку не застрахованій особі жінка, яка не працювала і здійснювала догляд за дітьми, у разі повернення її  на роботу виплата допомоги  продовжується. Для того, щоб уніфікувати  і установити єдиний підхід  до виплати таких допомог, Президентом пропонується виплату допомоги  продовжувати тій особі, яка здійснює  догляд за дитиною.

Науково-експертне  управління  підтримало в цілому пропозиції Президента. В той же час наголосило на тому, що можна  було б розглянути пропозицію щодо продовження виплати  цієї допомоги тій жінці, яка працює, наприклад,  неповний робочий день або працює на дому.

Ми вважаємо, що ця пропозиція має… заслуговує на увагу і може бути разом із комітетом відповідним Верховної Ради і урядом  відпрацьована уже в рамках  іншого закону.

Дякую вам за увагу і прошу підтримати пропозиції Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Так, будь ласка, Олександр Бондарчук, Комітет   соціальної політики.

 

12:58:33

БОНДАРЧУК О.В.

Уважаемый председатель, народные депутаты!

Бондарчук, фракция коммунистов.

Комитет Верховной Рады по вопросам социальной политики и труда рассмотрел  предложение  Президент от 10 января 2006 года к Закону Украины «Про внесення змін до деяких законів України з питань надання державної допомоги по догляду за дитиною” до досягнення нею трирічного віку” и принял решение согласиться с предложением Президента, которое уточняет статью 42-ю Закона Украины „Про надання державної допомоги по догляду за дитиною”. И прделагает поддержать предложение Президента.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, шановні колеги, тут профільний комітет дійшов висновку про те, що потрібно погодитися з пропозиціями Президента і підтримати їх.

Тому я ставлю на голосування: про прийняття в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента Закон України про внесення змін до деяких законів України з питань надання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Реєстраційний номер 6464. Прошу проголосувати з урахуванням пропозицій Президента.

 

13:00:24

За-301

А дехто каже, що рук не вистачає. Закон прийнято в новій редакції.

Розглядається Закон України "Про тимчасову заборону відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру" з пропозиціями Президента України від 27 грудня. Реєстраційний номер 6113. Доповідає перший заступник міністра економіки Романюк Сергій Андрійович. Підготуватися Олегу Юхновському.

 

РОМАНЮК С.А.

Шановні народні депутати, Верховною Радою України першого грудня 2005 року після повторного розгляду схвалено Закон України „Про тимчасову заборону відчуження обєктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних майнових комплексів підприємств, які  здійснюють виробництво цукру”. Попередньо Закон був схвалений 18  жовтня минулого року. У новій редакції, висловлені пропозиції Президента України, не враховані.

Зміни стосуються лише строків встановлення заборони на відчуження: 1 січня  2008 року  замінено на 1 січня 2007 року. Законом пропонується встановити до 1 січня наступного року заборону на відчуження обєктів нерухомого майна, обєктів, які виробляють цукор і Кабінету Міністрів розробити комплексну програму реструктуризації цукрових заводів,  передбачивши їх перепрофілювання, порядок виведення з експлуатації підприємств, що не підлягають реструктуризації.

Заборону відчужувати зазначені обєкти, а також відсутність  у Законі положень про обовязковість погодження з власниками цукрових заводів, заходів з їх реструктуризації, суперечить основоположним принципам законодавства України щодо гарантій права приватної власності. Із  загальної кількості цукрових Заводів у державній власності сьогодні залишилося всього 2.

Конституцією України задекларовано непорушність права приватної власності та права кожного розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд. До того ж передбачено Законом Кабінету Міністрів України доручення щодо запровадження комплексної програми реструктуризації виходить за межі визначеної для Уряду пунктом 5 статті 116 Конституції України компетенції щодо управління обєктами лише державної власності.

Виходячи з наведеного, пропонується погодитися з пропозиціями Президента України щодо відхилення, схваленого Верховною Радою, Закону України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Андрійович, сідайте, будь ласка.

Юхновський Олег? Немає. Хто від профільного комітету може сказати? Немає. Ну, тоді дозвольте Головуючому висловити позицію профільного комітету.

В рішенні, підписаному головою комітету Томичем говориться про те, що комітет пропонує подолати вето Президента. У такій послідовності я буду і ставити на голосування.

Ставиться на голосування пропозиція Президента про відхилення Закону України „Про тимчасову заборону відчуження обєктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру”. Реєстраційний номер 6113. Прошу визначатися.

 

13:04:17

За-67

Не прийнято.

Шановні колеги, всі ми  буваємо з вами на виборчих округах, особливо сьогодні. Яка ціна на цукор, ми всі дуже добре бачимо. Хто цю ціну встановлює? Монополіст в особі тих, хто розтягнув цукрові заводи.

Давайте трохи допоможемо, щоб хоч трошки щось було зупинено і залишилося в руках держави або тих підприємств, які можуть цей цукор виробляти і дешевше продавати.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про подолання вето на Закон України „Про тимчасову заборону відчуження обєктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних єдиних майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру”. Реєстраційний номер 6113. Прошу голосувати.

 

13:05:26

За-211

По фракціях.

Партія регіонів – 48, комуністів – 55, Народна партія – 22, Блоку Тимошенко – 31, „Наша Україна” – 0, соціалісти – 20, „Народний блок Литвина” – 16, соціал-демократи (обєднані) – 16, Української Народної Партії – 0, „Відродження” – 1, Народний Рух, Партія промисловців і підприємців, „Реформи і порядок” – нулі, позафракційні – 2.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до  розгляду цього законопроекту.

Я пропоную, я такий депутат, як і ви.  Прошу голосувати.

 

13:06:19

За-205

Не прийнято. Законопроект відхилено. По фракціях, прошу.

«Регіони України» - 43, комуністів  - 53, Народної партії – 25, Блоку Тимошенко – 27, «Наша  Україна» - 0, Соціалістичної партії  – 17, „Народний блок Литвина” – 19, соціал-демократи (об’єднані) – 18, Українська Народна Партія, „Відродження”, Народний Рух, Партія промисловців і підприємців, „Реформи і порядок” – 0, позафракційні – 3.

Розглядається Закон України "Про заборону ввезення на  територію України м'яса і продуктів з птиці" з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 8290. Заступник міністра аграрної політики Пабат Віктор Олексійович. Підготуватися Сергію Терещуку.

 

ПАБАТ В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Прийнятий 15 грудня 2005 року Верховною Радою України Закон про заборону ввезення на територію України м’яса і продуктів з птиці, яким пропонується заборонити ввезення на територію України м’яса і продуктів птиці, не може бути підписаний Президентом саме з таких підстав.

Перше. Відповідно до Закон України "Про ветеринарну медицину” встановлення обмежень або заборона на експорт, імпорт та транзит тварин, продуктів тваринного походження відносять до компетенції Державного департаменту ветеринарної медицини України.

Друге. Згідно Закон України "Про безпечність та якість харчових продуктів” обмежити або заборонити імпорт харчових продуктів тваринного походження з певних країн чи зон у межах певних країн у разі підтвердження спалаху хвороби по списку „МЕБ” також може застосувати державний інспектор ветеринарної медицини України.

Таким чином порядок встановлення обмежень чи заборони імпорту харчових продуктів тваринного походження у разі підтвердження спалаху хвороби уже чітко визначений двома законами України. Окрім цього запропонована законом заборона ввезення на територію України м’яса і продуктів з птиці не відповідає вимогам угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, якою керуються при торгівлі країн СОТ. Проект, при розгляді цього питання на Комітеті Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин було прийнято рішення про відхилити цей закон. Тому, підсумовуючи вищевикладене, прошу вас, шановні депутати, прийняти зважене рішення і відхилити цей Закон України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Так, Іван Федорович Томич від профільного комітету, прошу.

 

13:09:19

ТОМИЧ І.Ф.

Іван Томич, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин на своєму засіданні розглянув пропозиції Президента України до закону „Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів із сільської птиці".

Запровадження зазначеного мораторію зумовлено поширенням пташиного грипу в сусідніх з Україною державах та виникнення небезпеки завезення цієї хвороби на територію України. Однак на сьогодні це питання врегульовано Законом України „Про безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, забезпечення державного контролю покладене на Головного державного інспектора ветеринарної медицини України.

Таким чином на даний час питання заборони на імпорт харчових продуктів тваринного походження у разі підтвердження спалаху хвороб законодавчо вже врегульовано. Таким чином Комітет з питань аграрної політики більшістю голосів пропонує даний закон відхилити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Шановні колеги, будемо визначатись. Ми ж недавно слухали Міністра аграрної політики, який каже, що м’яса у нас достатньо. Давайте ж будемо дбати про свого товаровиробника, навіщо везти з-за кордону?

Я ставлю на голосування пропозицію Президента про відхилення Закону України „Про заборону ввезення на територію України м’яса і продуктів з птиці”, реєстраційний номер 8290. Прошу визначатись.

 

13:11:11

За-26

Ставлю на голосування пропозицію про подолання вето на цей закон. Прошу голосувати. Захистимо наших півнів.

 

13:11:35

За-148

Так. Там не пощастило. Хто за те, щоб повернутися до розгляду цього законопроекту прошу голосувати.

 

13:12:02

За-170

По фракціях: «Регіони України» - 31, комуністів  - 54, Народна партія – 17, «Наша  Україна» - 0, Блок Тимошенко – 3, соціалісти – 27,  „Народний блок Литвина” – 20, соціал-демократи (об’єднані) – 17, Українська Народна, „Відродження”, Народний Рух, Партія промисловців і підприємців, „Реформи і порядок” – 0,  позафракційні – 1.

Розглядаємо Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження" з пропозиціями Президента України від 27грудня. Реєстраційний номер – 3175. так. Будь ласка, Ігнатенко Павло Миколайович. Охорона навколишнього природного середовища міністр і підготуватись Руденко.

 

ІГНАТЕНКО П.М.

Шановний Адам Іванович! Шановні депутати!

Хочу вам подякувати за розуміння до проблеми законодавчого забезпечення і захисту від жорстокого поводження, а відтак і гуманізацію українського суспільства.

До розробки кінцевої редакції Закон "Про захист тварин від жорстокого поводження", крім авторів законопроекту народних депутатів: Беспалого, Богатирьової та Голуба були залучені народні депутати України: Майстришин, Комар, Зубець, Корсаков та інші народні депутати України та спеціалісти Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи, вчені та спеціалісти Біологічного факультету Київського Національного університету імені  Шевченка. Спеціалісти Міністерства охорони навколишнього природного середовища  з врахуванням результатів участі екологічних організацій  і громадськості.

Пропозиції Президента України від 27 грудня 2005 року щодо  закону  номер 3175 прийнято 1 грудня 2005 року, якщо  ви памятаєте, стосуються уточнення низки термінів, введення норми, яка б регулювала питання  підтвердження законності  набуття права власності продавцем  дикої травини; обовязкове предявлення  документів  щодо тварин на вимогу органів  внутрішніх справ; уточнення умови придбання собак, що належать до поряд підвищеної  агресивності, що особливо важливо. Ви знаєте,  випадки, які відбувалися    у країні,  у Києві з агресивними породами  собак.

Уточнення редакції закону  дозволить у повній мірі забезпечити гуманне відношення до тварин при їх  використанні у наукових експериментах  у  видовищах та спортивних заходах, у тваринництві, а також розглядати  тварин, як  живих істот, що потребують турботи і чуйного відношення з боку людини.

У поновленій редакції даного закону має стати складовою частина законодавства про  тваринний світ, гуманітарного та екологічного законодавства в цілому.

Додаткових витрат з Державного бюджету України чи  місцевих бюджетів поліпшена редакція закону  не потребує.  Закон про захист  тварин  від жорстокого поводження призваний сприяти зміцненню  гуманності суспільства, цивілізованого відношення людини до тварин, захищати вивчати  потреби тварин, етичного та  екологічного виховання. Необхідність доопрацьовувати   закон підтвердили висновки Головного  науково-експертного управління.

Шановні депутати! Я дуже прошу вас  наполегливо   зараз  проголосувати закон, закон майже святий. Я вас дуже  прошу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я сподіваюся, що ви їх переконали. Павло  Миколайовичу, будь ласка.

Геннадій Борисович Руденко, голова комітету.

 

13:15:34

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую.

Шановний головуючий! Шановні депутати!  Давайте будемо послідовними. Ми   21.09.2004 року проголосували за основу 242 голоси за цей законопроект, 08.09 – 252 голоси і в цілому з пропозиціями Президента  01.12.2005  року – 269 голосів віддали.

Ми  погодились з багатьма пропозиціями Президента окрім деяких. Зокрема. Я зауважу на тому, що   з`явилися  нові зауваження, яких не було при першому ветуванні, ми вважаємо, що це є недопрацювання секретаріату  Адміністрації Президента. Так у пункті 7 „Пропозиції” стверджується, що положення статті 24 Закону про  утримання виловлених безпритульних домашніх тварин протягом 7 днів на карантинних майданчиках спеціалізованих служб та порядку повернення їх власникам не відповідає положенням Конституції щодо забезпечення  державою захисту прав усіх суб`єктів права власності та Цивільному кодексу (стаття  341) щодо строків набуття права власності на бездомних тварин.

Ми вважаємо навпаки, що є стаття 24 закону, яка не торкається питань власності, і у ній йде мова про тимчасову ізоляцію, яка  проводиться з метою здійснення карантинних заходів і захисту оточуючих і самого власника від небезпечних для  життя і здоров`я наслідків  контактування з хворою твариною.

Окрім цього,  положеннями частини 3 статті 13 та частини 7 статті 42 Конституції України встановлено обмеження щодо використання власності, яка  може зашкодити інтересам суспільства і погіршувати екологічну ситуацію.

Також комітет вважає необґрунтованою і не сформульованою  пропозицію щодо  визначення статусу та компетенції органів , які проводитимуть біостерилізацію  чи автоназію, а також порядок їх проведення. У законі зазначено, що хірургічні втручання над тваринами здійснюються спеціалістами підрозділів ветеринарної медицини і  окремо визначати якийсь інший орган вважаємо недоцільним. Повторюю, з більшістю пропозиції ми погодились і з редакційними правками вони враховані, тому пропонуємо  підтримати  запропоновану комітетом редакцію Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" з пропозиціями Президента.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Шановні колеги, я думаю, все зрозуміло. Кожен має кота або собаку, або ще щось дома. От зараз ми  перевіримо хто  не має.

Я ставлю на голосування про прийняття закону України  "Про захист тварин від жорстокого поводження" з врахуванням пропозицій Президента в новій редакції. Реєстраційний номер 3175. Прошу голосувати.

 

13:18:34

За-267

Дякую. Закон прийнято. Ми поступили з вами, як завжди, мудро.

Переходимо до розділу „Про повернення до розгляду раніше не підтриманих питань”.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію: повернутися до розгляду раніше не підтриманого питання  - проекту Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2006 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Реєстраційний номер 9015. Прошу визначатися.

 

13:19:30

За-186

По фракціях, будь ласка.

«Регіони України» - 0, комуністів – 0, Народної партії – 19, „Наша Україна» - 37, Блок Тимошенко – 17, СПУ – 21, соціалісти – 20, „Народний Блок Литвина” – 17,  соціал-демократи обєднані – 0, Української Народної Партії – 17, „Відродження” – 15, Народного Руху України - 15, Партії промисловців і підприємців – 9, „Реформи і порядок” – 13, „Позафракційні”  - 7.

Так, будь ласка, запишіться, які пропозиції. Три хвилини.

Прошу, покажіть, будь ласка. Стоян.

 

13:20:27

СТОЯН О.М.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, телеглядачі! Влада знову протягує закон про те, щоб повернути, або дати можливість військам НАТО бути в Україні, проводити навчання, а потім подивитися, чи можна, врешті-решт, втягнути Україну в НАТО.

Позиція фракції Партії Регіонів однозначна: ми проти вступу України в НАТО, тому за цей закон голосувати не будемо. І прошу зняти його з розгляду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарчук Олександр.

 

13:20:56

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Уважаемые радиослушатели. Мы прекрасно с вами знаем, что в НАТО мы денег не получим и новых рабочих мест никто нам не даст при вступлении в НАТО. Это структура, которая обеспечивает продвижение интересов Соединенных Штатов Америки, еще пары тройки богатых стран в мире на рынки стран, так сказать, развивающихся, к которым сегодня относят и Украину.

Поэтому Коммунистическая партия Украины выступает против вступления Украины в НАТО с соблюдением внеблокового статуса, выступает против предоставления нашей территории, в том числе воздушного пространства, для их использования натовскими вояками.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Надрага Василь.

 

13:21:57

НАДРАГА В.І.

Я прошу передать слово Леониду Черновецкому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леонід Черновецький.

 

13:22:06

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемые Председательствующий, народные депутаты и те, кто нас слушает, «Наша Украина» Леонид Черновецкий.

Я полагаю, что  Закон этот обязательно надо поддержать и те, кто голосует против этого Закона, они голосуют за те учения, которые проводились раньше, когда у нас ракета попадала в дом в Броварах и насквозь его прошивала, и когда мы сбивали самолеты чужих государств.

Лучше пусть нас научат  НАТО за свои же деньги: как нам пользоваться военной техникой. Потому что  независимой Украине нужна своя армия. И сотрудничество никогда никому не мешало. А если, конечно, проблема с головой, то можно придумывать, что НАТО нас съест вместе с нашим вооружением, направит его на Россию там, или куда-то в другое место. Это чистые глупости, это чтобы слушали те, кто будут голосовать. И пожалуйста, поддержите этот законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, будь ласка.

 

13:23:11

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Шановні народні депутати, ідеться не за вступ в НАТО. І це прекрасно розуміють ті, хто сьогодні згадували НАТО. Ідеться про інше, ідеться про військові навчання, про те. Щоб вишкіл збройних сил України був на належному рівні, щоб не було таких речей, які ми спостерігали над Чорним морем, у Броварах і іншим справах, коли несвідомим терористом в Україні  є український вояка. На жаль. Йдеться за те, щоб досвід українських вояків підвищувати.

Тому треба проголосувати, безумовно, за цей проект закону, але, Адам Іванович, враховуючи те, що в залі мало людей, що зараз проходить Погоджувальна рада і багато народних депутатів саме на Погоджувальній раді, я просив би, щоб ми це питання розглянули тоді, коли в залі буде достатня кількість народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нещодавнє голосування показало, в залі абсолютно достатньо, бо ми і понад триста набирали. Суть не в кількості, ви розумієте. 401 картка. Ви дружніше голосуйте.

Шурма, будь ласка.

 

13:24:21

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (обєднаної), „Опозиційний блок  НЕ ТАК!” 

Я би хотів заперечити попередньому виступаючому. Що нам пропонують? Схвалення рішення Президента  про допуск підрозділів Збройних Сил інших держав на територію України. Так от я звертаюся до усіх тих жителів, де є полігони, і у Львівській області, і у Криму, і де хочете: це завтра війська прийдуть сюди, грубо кажучи, наслідять на території, і наші діти, і наші онуки будуть пізніше своїм здоровям  розплачуватися за їхнє перебування.

Скажіть, будь ласка, чи бачили ви де-небудь потужних, багатих людей в інших державах, що просто так  викидають гроші на вітер? Так от, за такі навчання на Україні проплачуються мільйони доларів за те, щоб їхні війська на своїй території таких  навчань не проводили. Тому ні в якому за це  голосувати не можна.

А буде Україна в НАТО чи не буде, то це буде вирішувати Референдум, хоче цього Президент чи ні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко.

 

13:25:34

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановні народні депутати!

Ще 21 листопада 2002 року під час президентства Леоніда Кучми за день до затвердження Віктора Януковича Премєр-міністром, Верховна Рада прийняла постанову про рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО, за яку підтримали більшість регіоналів і 90 відсотків  депутатів СДПУ(о). 19 червня 2003 року знову ж таки Закон про основи національної безпеки України в статті восьмої знову ж говориться про співпрацю з північноатлантичним договором. З-поміж 319 депутатів, які підтримали ухвалення цього закону, були 41 із 46 Партії регіонів,  34 із 37 від СДПУ(о). І фактично 17 березня 2004 року знову таки про НАТО говорилося в зазначеному меморандумі, і 24 депутати з Партії регіонів „за”, 29 – СДПУ(о).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, з обміном думок, які пролунали, я ще раз ставлю на голосування пропозицію. Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2006 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Реєстраційний номер 9015.

 

13:27:18

За-209

Рішення не прийнято.

По фракціях. „Регіони України” – 0, комуністів – 1, Народної партії – 20, Блоку Тимошенко – 33, „Наша Україна” – 35, соціалісти – 20, „Народний блок Литвина” – 17, соціал-демократи (об’єднані) – 0, Українська Народна Партія – 18, „Відродження” – 16, Народний Рух України – 14, Партія промисловців і підприємців  - 12, „Реформи і порядок”  - 13, позафракційні – 10.

Дві фракції, Регіони України і соціал-демократи (об’єднані), просять перерви. Або, або. Так, будь ласка, Григорій Калетнік, прошу три хвилини, і будемо далі працювати.

 

13:28:23

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановні народні депутати. Ненормальна система функціонування владної вертикалі, побудованої на подвійних стандартах, подвійної моралі, поділу на друзі та інших проявила себе тотальними масовими звільненнями людей з роботи у порушення Конституції  України, десятки тисяч фахівців були викинуті на вулицю. Партія регіонів заявляє сьогодні про черговий злочин влади, яка у відстоюванні своїх незаконних дій вдалася вже до побиття дітей, студентів вищого учбового закладу.

Так, вчора, 20 лютого, на перешкоду виконання рішення суду по відновленню на роботі ректора Національної академії ДПА України Петра Мельника була організована незаконна силова протидія бійцями служби фізичної охорони податкової міліції, яка примінила сльозоточивий газ і дубинки проти студентів академії тільки за те, що вони оплесками і вітальними вигуками зустріли повернення на посаду свого ректора Петра Мельника.

Шестеро хлопців та дівчат отримали настільки серйозні ушкодження, що вимушені були звернутися до лікарів. Цей випадок ще раз підтвердив порушення законів та Конституції України, невиконання рішень суду, попрання всіх прав і свобод громадян – це типові ознаки та методи діяльності нинішньої влади.

У Міністерстві внутрішніх справ звільняють з посад навіть вагітних жінок. Голова Вінницької облдержадміністрації Домбровський звільнив жінку, на вихованні якої троє дітей і більше півроку не виконує декілька рішень суду. В Кам’янець-Подільську 20 лютого заарештували громадянина Сергія Амбросєва за відмову вийти зі списку кандидатів у депутати від Партії регіонів.

Хотів би нагадати пану Луценку його слова, якими він виправдовував злочинні накази і дії міліціянтів у масках, що грубо побили народного депутата, жінку, вчительку, Героя України Тамару Прошкуратову. Ви тоді, пане Луценку, сказали, що міліція забезпечувала виконання судового рішення. Чому ж вчора у випадку виконання судового рішення по відновленню на роботі ректора національної академії ваші підрозділи „Беркут” виявились по іншу сторону вимог суду.

Партія регіонів звертається до народних депутатів України і просить підтримати слідуючи вимоги до Президента.

Перше. Негайно покарати винуватців звірячого побиття студентів. Друге, припинити переслідування громадян України за політичними мотивами, відсторонити пана Кірєєва від виконання обов’язків Голови ДПА, відсторонити від виконання обов’язків Міністра внутрішніх справ пана Луценка. П’яте, доручити слідчій комісії Верховної Ради, яку очолює народний депутат Мусіяка, з’ясувати обставини інциденту, що сталися на території національної академії 20 лютого і надати інформацію Верховній Раді Україні до 17 березня.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю, я, то вчора бачив кадри аматорські, що це творилося там, нашої держави це не красить звичайно.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України". Ні, ні, це щось не те. Так за скороченою процедурою, реєстраційний номер – 8468 Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про оплату праці” (щодо обмеження виплати заробітної плати натурою). Заступник міністра праці та соціальної політики Іванова Наталія Іванівна, підготуватись Стояну. Будь ласка.

 

ІВАНОВА Н.І.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Запропонованим до вашого розгляду законопроектом передбачається обмежити розмір виплати заробітної плати натурою до 30 відсотків нарахованої за місяць зарплати.

В діючій редакції закону визначено, що колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою за цінами, що не перевищують собівартості і у тих галузях, або за тими професіями, де така виплата є звичайною, або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких затверджено урядом.

Така частка на даний час відповідно до діючого законодавства становить 50 відсотків і вона була запроваджена в 2002 році. Законодавче обмеження дало свої позитивні результати. Наприклад, якщо в 2000 році в цілому по економіці виплата заробітної плати натурою становила 1,2 відсотка фонду оплати праці, в сільському господарстві в цілому 12,6 відсотків, то за 9 місяців минулого року, за який ми маємо статистичні спостереження, ці показники відповідно дорівнюють 0, 3 відсотка, а по сільському господарству 1,3 відсотка, тобто практично в 10 разів менше, ніж в 2000 році.

Уряд переконаний, що подальше законодавче обмеження частки оплати праці, що виплачується натурою матиме позитивний вплив на посилення трудових гарантій працівників, зростання  грошових доходів населення на відповідного рівня життя населення.

Законопроект підтриманий Головним науково-експертним управлінням та  профільним комітетом.

Прошу, шановні народні депутати, прийняти законопроект  за основу і в цілому, як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Наталіє Іванівно, сідайте, будь ласка.

Стоян Олександр Миколайович, голова підкомітету Комітету з питань  соціальної політики та праці.

 

13:33:53

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів України.

Шановні колеги!  Ми з вами пригадуємо, що декілька років назад, та й зараз ми можемо спостерігати, коли їздимо на округи, скільки   продається на вулицях дитячих іграшок, праски, віники, відра, все, що хочеш. Тобто, люди отримують     не грішми, а отримують натурою.

Дещо почало покращуватися  це за часів уряду Віктора Федоровича  Януковича. Тоді і було прийнято рішення, що  не більше  50 відсотків повинні  би давати товарами, натурою, а 50 відсотків грішми. Тепер є можливість  зробити таким чином,  щоб все-таки як можна більше люди отримували  у  грошовому виразі, вони самі зможуть визначити, що їм треба купити.

Тому уряд вніс пропозицію, щоби замінити у Законі „Про оплати праці” цифру „50” на цифру „30” і таким чином відповідно до колективного договору, який  вкладають профспілки з роботодавцями,  повинно бути записано, що  натурою можуть отримувати працівники  не більше   30 відсотків, все інше грішми.  Це  буде соціально справедливо.   Але, якщо казати по великому рахунку,  то взагалі оцю ганебну практику, коли виплата йде частково натурою, треба відмінити. Людина повинна отримувати за свою працю, отримувати гідну заробітну плату і потім за цю заробітну плату   вона зможе купити любу продукцію, яку захоче.

Тому Комітет з питань соціальної політики  і праці просить   прийняти даний законопроекту за основу  та в цілому. Але, враховуючи ту турботу,  яку проявляє Президент і нинішній уряд про громадян України,  я  сумніваюся, що цей закон буде підписаний. Знову буде вето. Але давайте все-таки сьогодні підтримаємо  цей закон і приймемо у цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я нагаду, що це законопроект Кабінету Міністрів, який  підтримає Президент. Так що вето  не буде.

Обговорювати будемо? Тоді я ставлю  на голосування пропозицію про прийняття  за основу   в  першому читанні Закону про внесення змін до Закону України "Про оплату праці" (щодо обмеження виплати заробітної плати натурою). Реєстраційний номер 8468.

Прошу голосувати.

 

13:36:21

За-285

Якщо немає заперечень, можливо підтримаємо комітет, щоб в цілому як закон? Нема? Тут  одне речення, що не 50 відсотків  натуроплати, а 30 відсотків. Я думаю, це гуманне буде рішення.

Голосуємо в цілому як закон.  Закон про внесення змін до Закону України "Про оплату праці" (щодо обмеження виплати заробітної плати натурою). Реєстраційний номер 8468.

Прошу голосувати. 

 

13:37:03

За-307

Закон прийнято. Вето не буде.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (щодо виділення коштів від приватизації ВАТ "Криворізький металургійний комбінат "Криворіжсталь" на фінансування заходів щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку колишнього СРСР). Реєстраційний номер 8676.

Доповідає Шуфрич Нестор Іванович. Підготуватися Супрун.

 

13:37:49

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний  Адаме Івановичу.

Шановні колеги! Шановні співвітчизники! Вже мабуть суспільство дало оцінку тому як виконуються   зобов`язання, взяті на себе на Майдані, як повернули  „Криворіжсталь”  саме і виключно українському народу. Вже сталося як сталося.

Зараз ми є свідками того, що Міністерство фінансів, уряд неодноразово запевняє, що кошти від „Криворіжсталі” знаходяться на спеціальному казначейському рахунку, що вони є недоторканними і чекають свого    використання. Якщо це так, то, мабуть, коректно було би замість Ющенка і його збанкрутілої команди, його збанкрутілого уряду, який тільки здатний на те, що все розпродає, як поганий хазяїн, тому що тільки поганий хазяїн продає майно, і тільки в двох випадках: тоді, коли вже володар майна помер, або коли збанкрутів. І саме банкрути сьогоднішні покривають коштами від „Криворіжсталі”, народними коштами, свої борги.

Ми вносимо пропозицію: хоча би частково виконати те, що говорилося: направити кошти тим, кому дійсно належала „Криворіжсталь”. Направити їх на погашення вкладів Ощадбанку СРСР.

На жаль, коштів залишилося вже тільки девять з половиною мільярдів гривень. Давайте хоч ті кошти, що залишилися, віддамо сьогодні нашим громадянам. Я думаю, що вони заслуговують на те, щоб отримати свою частку від тих значних, великих, як це говорили, рекордних сум, які були отримані від приватизації національного металевого гіганту.

Я ще раз хочу наголосити, що влада не виконала свої зобовязання по виконанню Державного бюджету 2005 року і змушена була 14 з половиною мільярдів гривень направити на погашення боргів, які вона наробила в 2005 році. Оце ціна здібностям і можливостям працювати сьогоднішніх помаранчевих урядовців при владі. Обещали, что интересы народа будут главными и что сегодняшняя так называемая власть народная будет делать все, чтобы поднимать благосостояние граждан и погашать долги и обязательства государства перед народом. Нет большего обязательства, чем погашение вкладов нашим вкладчикам Сбербанка бывшего СССР. Сегодня момент истины. Мы можем узнать, кто за народ, а кто прикрывается народом! Мы можем проголосовать и узнать, кто сегодня реально хочет помочь нашим гражданам. Возможность уникальная еще осталась. Сегодня мы ее можем потерять навсегда. Спасибо, давайте поможем нашему народу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, по вашій жвавій реакції я  бачу, що Закон буде підтримано. Так, від комітету Супрун? Не бачу. Тоді дозвольте я вас ознайомлю з унікальним рішенням комітету. Такого рішення, мабуть, ще не один комітет  не приймав. Виходячи з вищесказаного, тут багато чого сказано.

„Законопроект у такій редакції не може бути прийнятий”. Наступне речення: „Разом з тим рішення з приводу зазначеного законопроекту комітетом з  питань бюджету не прийнято”. Підпис: „виконуючий обовязки голови комітету, Супрун”.

Хтось зрозумів, що комітет прийняв? Важко зрозуміти, навіть, я не зрозумів. Так обговорювати  будемо? Будемо? Будь ласка, Терен (Таран), підготуватися Садовому. Садовий Микола. Надрага – наступний.

 

13:42:24

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, фракція Олександра Мороза.

Щодо заощаджень населення України, яке було здійснено у  1991-92, в основному, роках. Це, безумовно, злочин, який зробила держава проти своїх громадян. Якщо дещо згадати із історії, то нам говорили про те. Що ці заощадження десь залишилися у Росії, ще десь, але, в дійсності, якщо розібратися, то ці заощадження ніде не зникли. Вони, безумовно, у формі кредитів, або в формі інших відповідних фінансових операцій, були забрані на комерційні структури. Ці комерційні структури зміцнилися, а потім все було зроблено, аби десь ці кошти і сліди загубилися. Так воно і одержалося. Замість  того, щоб у Державному бюджеті зробити відповідні розрахунки і давним-давно розрахуватися із заощадженнями, які знецінені і залишилися на борзі у держави, на превеликий жаль, і у Верховній  Раді і в уряді нічого з цих питань не зроблено.

Можна згадати те, що Олександр Мороз в свій час  все зробив, будучи Головою Верховної  Ради, аби визнати ці заощадження державним боргом. І слава Богу, що таке було зроблено, і що держава хоч на сьогоднішній день має зобовязання перед населенням щодо виплати цих заощаджень.

А щодо  тих коштів, які одержали від торгів по Криворіжсталі, то, безумовно, залишилося не так багато цих коштів, десь близько девяти мільярдів гривень, і такі кошти доцільно, безумовно, повернути хоч для населення для того, щоб хоч частково погасити ті борги, які на сьогоднішній день є.

Але це пів роботи. Робота заключається у тому, щоб і парламент, і уряд все зробили можливе для того, щоб відшкодувати повне відшкодування  тих заощаджень, які, на жаль, держава разом із приватизацією, яка була здійснена із цими процесами, забрала у громадян ці кошти.

Тому законопроект ми будемо підтримувати, соціалісти маються а увазі, для того, щоб помякшити  питання щодо виплати заощаджень, які забрали у населення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, будь ласка, за ним Соломатін.

 

13:45:35

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, „Народный  блок Литвина”.

 Уважаемые коллеги!  Я думаю, вы со мною согласитесь, что сегодня авторы своим законопроектом поднимают тему, которая с определенной периодичностью в этом зале возникает достаточно постоянно.

И вы знаете, слушая авторов, слушая заключения, изучая материалы, возникает только один вопрос: а почему до сих пор мы с вами не получили ничего на эту тему по линии правительства? Почему, к большому сожалению, все законопроекты, которые предлагают по-любому, по  различным вариантам решить проблему возвращения сбережений граждан в бывшем Сбербанке Советского Союза, не прорабатываются и не даются как конечные предложения со стороны исполнительной власти. И мы постоянно рассматриваем те или иные законопроекты от имени депутатов.

Вот сегодняшний законопроект, он имеет как свое положительные, так и отрицательные черты. И мне кажется, что более правильно было бы наверное рассмотреть более технологичный, более правильно выписанный законопроект, автором которого является моя коллега по фракции Народного блока Литвина Фоменко Екатерина Александровна. Почему? Потому что там заложены нормальные вещи, там записано и норма закона предполагает, что государство это забирает на внутренний долг, государство забирает это как свое обязательство соответствующими вариациями решения, ежегодным решением. И не теми механизмами, которые нам предлагают на 20, 30, 100 лет, а буквально в течение 12 лет в зависимости от возраста. вкладчика. Более старше – раньше, помоложе – попозже, но получат возможность вернуть свои деньги.

Точно так же заложен механизм для того, чтобы желающие может быть с определенными издержками, но получить хотя бы большую часть той суммы, которая им причитается по долгам сбербанка, граждане могли бы получить эти деньги.

То есть в итоге можно говорить об одном, что, к большому сожалению, все разговоры о вкладах населения натыкаются на нежелание исполнительной власти, в данном случае сегодняшнее правительство не является исключением, решать этот вопрос, решать системно, решать в тех обозримых вариантах будущего, когда не надо ждать будет 50 лет, пока вернуть эти долги.

Поэтому, исходя из этой логики, мы обсуждали и данный законопроект  на заседании фракции Народного блока Литвина. И мы считаем, что эту тему мы обязаны поднимать и ставить вопрос таким образом и находить такие решения, в том числе и с исполнительной властью, чтобы наши граждане не сидели и не ждали, когда в очередной раз, под какие очередные выборы им расскажут, что вернуть сбережения, которые по факту, к большому сожалению,  так исполнительная власть возвращать и не захочет.

Поэтому я думаю, что данный законопроект правильно поднимает ситуацию. Он абсолютно  обоснованно заостряет внимание государства на его ответственности перед своими гражданами.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватись Івану Зайцю.

 

13:48:34

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дорогие соотечественники, уважаемые депутаты буржуазного парламента, прежде всего, господа миллионеры, я к вам обращаюсь.

Долг государства Украина трудящимся составляет более 130 миллиардов гривен. Ежегодно в бюджете сначала по 200 миллионов возвращалось, потом 500, потом пообещали еще частично возвращать за счет погашения жилищно-коммунальных услуг, но это оказалось «Филькиной грамотой», к сожалению.

Поэтому, если это будет погашаться так, как было раньше, то где-то лет на 200, на 250 хватит стонов с трибуны Верховной Рады Украины о судьбе обездоленного народа, особенно накануне выборов.

Второй момент, на котором я хотел бы остановиться. У нас в Украине, это опубликованные официальные данные, есть 5 уважаемых господ долларовых миллиардеров. У нас ежегодно в 2-3 раза возрастает количество миллионеров по доходам и сейчас в Украине по доходам только, не по стоимости имущества, у нас более двух с половиной тысяч миллионеров. И если у нас государство должно 136 миллиардов гривен населению, то я хочу спросить, а что, вот те деньги, которые были положены в государственный банк, они просто там как кубышки лежали? Нет. Они работали в великом государстве Союз Советский Социалистических Республик, и они превращены были в заводы, фабрики, пароходы и ракетно-ядерный щит нашей Родины.

Где ракетно-ядерный щит? Где, в чьих руках заводы, фабрики и пароходы? Господа богатеи, нынешний Президент Ющенко говорил о том, что богатые поделятся с бедными. Не пора ли поделиться? И не только вот этими подачками, которые в таких законопроектах предлагаются. Вот мой коллега  говорил: «осталось от «Криворожстали» 9 миллиардов гривен, остальные ушли неизвестно куда». Правильно, с паршивой овцы, хоч шерсти клок, давайте хотя бы 9 миллиардов гривен вернем.

Наша фракция поддерживает такой законопроект. Конечно, он полеативный, он не решает  все те проблемы, которые стоят по возвращению долгов. Но, еще говорю, с паршивой буржуазной капиталистической овцы, хоть шерсти клок!

Поэтому я, уважаемые парламентарии - буржуазная группировка! Голосуйте за этот законопроект - не проголосуете, все сделаю, чтобы народ знал, кто и как голосовал, какая фракция и какой депутат. Я вам это обещаю!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Іван… Будь ласка, Леонід Чернівецький.

 

13:51:43

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

 Уважаемый председательствующий! Уважаемые народные депутаты, и те, кто нас слушают! Леонид Черновецкий, «Наша Украина».

Я считаю, что законопроект, который подан по поводу того, чтобы больше средств от продажи «Криворожстали» попало к нашим избирателям, которые нуждается в денежной помощи в карман.

Это хороший законопроект, хорошая идея. Но, еще лучшая идея – это идея, которую я предлагаю о том, чтобы, в том числе и народные депутаты и. Вот, мой коллега выступал с паршивой буржуазной овцы, лучше с паршивой коммунистической депутатской овцы сорвать все привилегии, которые она себе присвоила, и со времен коммунизма с 1990 года все, что только, это люди пусть знают, все, чем только пользовались негодяи из ЦК КПСС, КПУ, там и других, все это перешло во все остальные структуры власти. Этим пользуются сегодня и Верховный Совет в меньшей степени, и Кабинет Министров, и Администрация Президента. Дурак тот, кто не поддерживает Закон «О лишении льгот и привилегий всех гілок влади”. И я даже коммунистам пообещал по автомашине, лишь бы они проголосовали и отдали  народу  то, что  ему принадлежит.

Второй законопроект, который я  предлагал,  и который   еще лучше  сработает, чем   Закон о лишении льгот и привилегий, - это Закон о ликвидации налога на добавленную стоимость.  Каждую  секунду, каждую минуту  и пенсионеры, и рабочие в аптеках и во всех других учреждениях  платят налог на добавленную стоимость, который идет в карман уже  не паршивой коммунистической   овце, но негодяям, жуликам, чиновникам  в других  ветвях власти. И они разворовывают  деньги, которые каждую секунду наш пенсионер 20 копеек с каждой булки, в том числе и коммунисты, и кто угодно,  платят в разных местах. И конечно же,    я полагаю, это на совести  коммунистического руководства Верховного Совета, которое  этот законопроект не выставляет  в зал для голосования, потому  что, ели бы только эти два законопроекта, которые  я подал,  и против  которых нет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Леоніде Михайловичу,    шановний. Ми  розглядаємо Закон про  „Криворіжсталь”, говоріть, будь ласка, по темі.

 

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.  Потому что я сказал самое главное. И те, кто нас слушают, самое главное, не забудьте  позвонить  своим родителям. И Соломатину тоже, потому что он тоже  родитель.

Спасибо вам за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Таран (Терен), одна хвилина. Потім Соломатін, одна хвилина.

 

13:55:00

ТАРАН В.В.

Віктор Терен,  Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні громадяни України, колеги! Справа в тому, що  законопроект, який розглядається,   висловлює концептуальну думку  сесійного залу. Я хотів би  сказати про те, що нашою фракцією, зокрема, народними депутатами  Білорусом, Шкілем, Тереном і ще до цього Юлією Тимошенко, як була депутатом, ми пропонували  аналогічно, треба найти кошти, треба найти кошти, щоб вирішити цю проблему врешті-решт, бо виплачувати по 50 гривень, це просто неможливо, це до кінця віку. І коли вже,  що називається, з неба  впали ці гроші за Криворіжсталь, коли вдалося їх, справді,  вилучити у бандитів. Їх треба повернути на заощадження, бо інакше ми цю проблему ніяк не вирішимо. Люди давно хочуть, люди  давно цього ждуть. Ці 50 гривні вони вже повністю знецінилися, інфляція їх з`їла, черги щороку величезні в цих ощадних касах за цими нещасними грошима. Є така нагода. Давайте ми  врешті-решт вирішимо, давайте вернемо ці гроші людям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, я потім надам право репліки, коли ми завершимо це питання буде…

Шановні колеги, я продовжую на 15 хвилин засідання. Обговорення питання завершено. Я прошу підготуватися до голосування.

Ставиться на голосування  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (щодо виділення коштів від приватизації ВАТ "Криворізький металургійний комбінат "Криворіжсталь" на фінансування заходів щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку колишнього СРСР), реєстраційний номер 8676, за основу в першому читанні.

Прошу голосувати.

 

13:57:13

За-227

Прийнято. По фракціях.

„Регіони України” – 50, комуністи – 53, Народна партія – 35, Блоку Тимошенко – 13, «Наша  Україна» - 0, соціалісти – 28, „Народний блок Литвина” – 22, соціал-демократи об`єднані - 19, Українська Народна Партія – 1, „Відродження” – 1, Народний Рух України,  Партія промисловців і підприємців,  «Реформи і порядок» - нулі, позафракційні – 5.

Можливо в цілому?

(Ш у м   у   з а л і)

Є заперечення. Є заперечення, не можна. Справа в тому, що ми-то практикували, у нас буде ще  все, ми витримаємо терміни, у нас буде   в березні засідання – і тоді… Все буде нормально. Не можемо ми протокольно обмежене, треба проголосувати це.

Так, будь ласка, одна хвилина, Соломатін.

 

13:58:32

СОЛОМАТІН Ю.П.

Уважаемые коллеги, было названо мое имя одним современным нуворишем, банкиром, миллионером и просто-напросто непорядочным человеком. Пусть он вспомнит, как на коленях стоял в партийной организации и очень хотел вступить в члены КПСС, а это нужно было для того, чтобы стать проректором института. И сейчас, после такого своего поведения, обливать грязью партию и всю нашу историю!

А скажите, господин банкир, какой подарок вы сделали своей супруге – купили «Майбох» за 500 миллионов долларов! А здесь с этой трибуны еще поливаете грязью коммунистов о том, что хотите им подарить чуть ли ни каждому Запорожского завода автомобиль, как инвалидам! Заткнитесь своими этими машинами – без вас обойдемся!

А приватизацией, как вы занимались: украли у народа, а сейчас тарелку супа даете обездоленным!

 

(Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Ярослав, ви згадайте, як вас з партії виключали, бо я також можу розказати. Не треба! Не треба! Я можу розповісти чимало. Львівський період ваш я добре знаю.

Давайте, шановні колеги… Шановні колеги, хватить, хватить! Давайте, обмінялися репліками – підемо далі. У нас є досить серйозний закон. Я просив би, щоб ми його прийняли. Мова йде про внесення змін до Закону України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" (щодо примусової госпіталізації хворих). Реєстраційний номер 8648.

Ми можемо за нього проголосувати? Немає заперечень? Шевчук, будь ласка, мікрофон. Шевчук, будь ласка, мікрофон.

 

14:00:42

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, ідеться не лише про туберкульоз. Ми всі розуміємо важливість цього питання, але йдеться про інші речі: про права людини, про те, як буде застосовуватися сила до хворих,  до тих, хто має інвалідність, які будуть силоміць госпіталізувати. І саме головне питання: куди госпіталізувати? Де буде здійснюватися примусове лікування від туберкульозу? Чи створені умови? Чи є безоплатні медикаменти? Про що ми будемо говорити? Про, дійсно, лікування в обовязковому порядку, чи про  примусову ізоляцію тих нещасних осіб?

Ви подивіться, що пропонується. Спочатку ми приймаємо рішення, що міліціонер може запровадити силою хвору людину в лікарню, а пізніше вже Мінздрав буде приймати порядок такого лікування. Давайте зробимо навпаки: нехай Міністерство визначиться, де, коли як буде здійснюватися примусово госпіталізація? А лише після того, ми будемо приймати таке важливе рішення, яке порушує права людини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хвилина, Садовий Микола.

 

14:02:03

САДОВИЙ М.І.

Фракція Соціалістичної партії України, Микола Садовий.

Безумовно, законопроект важливий, так, потрібно боротися із такими соціальними хворобами, як СНІД, туберкульоз і інші.

Але знову ж таки, я розділяю точку зору попереднього депутата про те, що потрібно не просто встановлювати дозвіл на те, щоб працівники внутрішніх справ могли втручатися у те, щоб доставити того, чи іншого хворого до лікарні потрібно розробити механізм таких дій. Все це потрібно зробити через суд, щоб суд визнав такі дії, а після цього медичні працівники запропонували доставку іншу у заклади охорони здоров’я. І лише після цього, як  крайній захід, потрібно залучати органи внутрішніх справ до цієї процедури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надрага, будь ласка.

 

14:03:17

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!

Я хочу вам напомнить, что эту тему мы слушали на парламентских слушаниях – ситуация с туберкулезом. И тут можно  много рассказывать, насколько это актуально и важно, но я хочу вам напомнить, что в Украине ежегодно  умирает от туберкулеза 10 тысяч человек. Если на эту тему государство не будет шевелиться и не будет ничего  делать, то, безусловно, ситуация будет более, чем печальная.

И поэтому данный законопроект разработан правительством совместно с профильным комитетом. И я думаю, что сегодня принять в первом чтении его надо.

А вот те проблемы, которые абсолютно правильно коллеги поставили в части соблюдения свобод и прав человека, наверное, нужно рассмотреть и доработать во втором чтении.

Но в любом случае  мы должны создать механизм, согласно которого, если больной, представляющий общественную опасность, туберкулез есть инфекционное заболевание, не хочет лечиться,  то должны быть механизмы, которые должны его  заставить это делать.

Поэтому мы как Народный Блок Литвина будем поддерживать в первом чтении данный законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оржаховський, будь ласка.

 

14:04:23

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний Голово, шановні колеги!

Я скажу, що фракція Комуністичної партії буде підтримувати даний законопроект, бо ми всі дуже добре знаємо, в якому стані боротьба із хворобою, з туберкульозом, у нас в Україні. Ми перші в Європі.

Я як представник Херсонщини повинен  також сьогодні сказати, що ця хвороба і в регіонах дуже розвинута, особливо там, де місця позбавлення волі. Ні… про людей і про тих, хто знаходиться в місяцях позбавлення волі, ніхто не думає.

Тому оті пропозиції, які сьогодні лунали, вони, дійсно, варті уваги, і дійсно, ми кажемо, що даний закон потрібен для медиків, для працівників органів внутрішніх справ.

Звичайно, потрібно, щоб обовязкову госпіталізацію до відповідних закладів  хворих на заразливі хвороби проводили відповідно до судових рішень та звернення керівника протитуберкульозного  закладу. В противному разі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я нагадую… Я нагадую, треба записуватися, Геннадію Йосиповичу. З мотивів також записуються.

Шановні колеги,  я нагадую, автор законопроекту Кабінет  Міністрів. Автор законопроекту Кабінет  Міністрів. Це одне. Друге. Абсолютно ви праві. Ми з вами слухали спеціально на парламентських слуханнях питання. Трагедія, величезна біда. Давайте ми приймемо у першому читанні закон, поправимо те, що хочуть внести ті, хто дуже стоїть на сторожі прав людини. Але ми однобоко стоїмо на сторожі прав людини. Ми хочемо одну захистити, а тисячу, вибачте, угробити. Це не захист прав людини. Давайте мудро до цього підійдемо.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проект Закону про внесення змін до Закон України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”, реєстраційний номер 8648. Прошу голосувати.

 

14:06:53

За-246

Дякую. По фракціях. Прийнято.

Партія регіонів – 55, комуністів – 55, Народної партії – 17, Блоку Тимошенко – 23, „Наша Україна” – 10, Соцпартія – 22, „Народний блок Литвина” – 22, соціал-демократи об’єднані – 16, Української Народної Партії – 2, „Відродження” – 4, Народний Рух України – 0, Партія промисловців і підприємців – 11, „Реформи і порядок” – 3, позафракційні – 6.

Дякую. Шановні колеги,  на цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Перерва до 16 години.