Засідання N62(вечірнє)

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 січня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Зареєстровано в сесійній залі 409 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. На підставі пункту 5 статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід із складу фракції „Єдина Україна” народного депутата Беспалова. У фракції залишилось 13 народних депутатів. Я просив би керівництво фракції мати це на увазі.

Так. Будь ласка, Гмиря. Мікрофон. Будь ласка, мікрофон. Гмиря.

 

16:03:32

ГМИРЯ С.П.

Владимир Михайлович, я ознакомился с вот этим документом, Конституцией так называемой, которую нам роздали. Здесь нет изменений в Конституции. Вместо изменений в Конституции здесь многоточие по каждой статье, а изменения вынесены в Закон об изменениях Конституции.

Владимир Михайлович, с первого января на Украине нет изменений Конституции, есть единый цельный текст Конституции. Здесь везде стоят многоточия. Понимаете? В каждой тут строчке только точки. Это…  А Министерство юстиции позволяет себе ставить точки, многоточия в Конституцию Украины. Я думаю, с этим нужно покончить.

Ну и второй момент. Только была принята заява Нашей Украины, а сегодня уже распространяются без выходных данных заявление, порочащее большую часть Верховного Совета Украины и где написано, что люди, которые голосовали против правительства, изменили Украине. Никаких выходных данных здесь нет.

 

ГОЛОВА. Зараз ми вивчимо це питання, а відповідно  там звинувачень у зрадах, це ж справа передвиборчої кампанії, справа кожного.

Шановні колеги! Продовжуємо розгляд законопроектів за скороченою процедурою. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України „Про захист економічної конкуренції”. Ми це вже розглянули, рішення прийняли.

До розгляду оголошується проект Постанови про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна". Андрій Шкіль, будь ласка.   Немає?

Будь ласка,  Пилип Пилипович Буждиган від комітету.

 

16:06:00

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій 19 жовтня минулого року, протокол номер 96 розглянув  проект Постанови Верховної Ради України про внесення доповнень до Постанови Верховної  Ради України „Про право власності на окремі види майна”, внесений народним депутатом України Шкілем. Номер  7374.

Проектом пропонується дозволити, уважно слухайте, громадянам, громадським об’єднанням, міжнародним організаціям та юридичним особам інших держав на території України мати у власності патрони,  споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії, та  пристрої для їх вистрілу вітчизняного виробництва.

Головне науково-експортне управління у своєму висновку від 21.06.05 року зазначає,  що законопроект може бути взятий за основу з врахуванням тих пропозицій і зауважень, які   вони висловили.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді зазначений проект прийняти за основу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Переходимо до обговорення. Іван Заєць, будь ласка. Немає.

Микола Садовий, будь ласка.  Будете виступати? Мікрофон увімкніть, будь ласка, Миколи Садового.

 

16:07:35

САДОВИЙ М.І.

Я прошу зняти виступ.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, немає. Василь Надрага, немає. Корж, будь ласка. Немає.

Тоді розгляд законопроекту, реєстраційний номер 7374, вважаємо завершеним. Я прочитав всіх, хто записався на виступ. Будь ласка, відмовляються від виступу. А вас тут немає, не записано на виступ. Є Заєць, Садовий, Гінзбург, Надрага, Корж, вас немає.

Шановні колеги, пропозиція комітету, прийняти проект постанови за основу. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Постанови про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради України „Про право власності на окремі види майна”. Реєстраційний номер 7374. Прошу голосувати.

 

16:09:00

За-110

Рішення не прийнято.

Комітет пропонує не направляти на повторне перше читання, зняти з розгляду.

Проект постанови, реєстраційний номер 7374 з розгляду знімається. Тобто він відхилений.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо доходів державних та місцевих бюджетів). Реєстраційний номер 6081. Доповідач Сергій Правденко. Немає.

Будь ласка, виконуючий обов’язки голови Комітету з питань бюджету Супрун Людмила Павлівна.

 

16:09:45

СУПРУН Л.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, в комітеті з питань бюджету детально розглянуто законопроект за номером  6081. Комітет відмічає основні позиції, які передбачені цим законопроектом наступні. Цим законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу та визначити, що тепер такий вид доходу як податок на прибуток  повинен зараховуватися до бюджетів відповідних міст Києва та Севастополя - 40 відсотків, бюджетів міст республіканського значення та обласного – 30, бюджетів міст районного значення сіл та селищ – 15, до районних бюджетів – 15, до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів – 10 відсотків.

Друга частина законопроекту стосується внесення змін щодо Закону про оподаткування прибутку підприємств та визначає, що тепер сплата відповідних податків буде, податку на прибуток буде відбуватися за місцем знаходження філій відповідних підприємств. Комітет відмічає наступне. Внесення запропонованих змін призводить до перерозподілу коштів між державним і місцевими бюджетами і зменшує джерела фінансування відповідно державного бюджету.

Прийняття зазначеного законопроекту на наш погляд, призведе в 2006 році до повного розбалансування Державного бюджету та втрат доходів більше ніж на 7,8 мільярда гривень. Тобто за будь-яких умов ці пропозиції можуть розглядатися як такі, що вступають виключно з наступного 2007 року.

В даний час в комітеті готується проект Закону щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, яким визначається нові правила та умови обрахунку місцевих бюджетів з тим, щоб в місцевих бюджетах повністю були враховані вартість державних соціальних послуг. І закон, який розглядається в комітеті, є більш системним, більш науково обґрунтованим і більш виваженим. Він призведе до формування нових принципів підготовки державного і місцевого бюджетів.

В зв’язку з тим, що законопроект, запропонований за № 6081 приводить до розбалансування Державного бюджету не відповідає міжнародним  стандартам і нормам в частині визначення правил сплати податку на прибуток. Комітет прийняв   рішення та рекомендує Верховній Раді України зазначений законопроект відхилити, тобто не приймати його в такій редакції.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, Людмила Павлівна. Записались на виступ Кармазін Юрій Анатолійович. Будь ласка. Підготуватися Садовому.

 

16:12:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Ми з вами пропустили брутальне порушення при закону і Бюджетного кодексу, Закону „Про столицю України місто-герой Київ”, коли приймали Закон „Про Державний бюджету України”.

Там було передбачено, що якраз цей податок, податок на прибуток підприємств 100 відсотків нараховується до бюджету міста Києва – 100 відсотків. Зараз, я думаю, що кияни не зрозуміли того і Київська міська рада того не зрозуміла, але ми залізли туди в кишеню, не змінивши той закон, не зробивши цього нічого. А зараз ми витрачаємо час для того, щоб розглядати законопроект, який взагалі не має жодних обґрунтувань щодо встановлення запропонованих розмірів відрахувань податку на прибуток підприємств до бюджетів місцевого самоврядування і повністю ламає, навіть той бюджет, який є і так прийнятий з порушеннями законів, хоча ми намагалися нівелювати ці порушення законів. Я не знаю, що думає Матвійчик, один уже сидить там дуже багато років. Але розрахунків Мінфіну до цього закону я не бачу. Ну, дайте ж, будь ласка, шановний Мінфін, дайте, хоч за підписом Пупкіна, якщо немає там сьогодні міністра фінансів, кого завгодно дайте. Ну, дайте ж розрахунок. Ви подивіться, якщо ми такі закони будемо виносити, такі серйозні закони, які 8 мільярдів майже зразу нам вибивають ту чи іншу сторону, то це просто анекдот буде. Те, що ви даєте, то, я думаю, так не треба давати.

Треба чітко визначити і Комітету з питань бюджету, і взагалі сьогодні цей закон не ставити. Людмила Павлівна, цей закон сьогодні взагалі не треба було ставити і переконати Голову Верховної Ради, який з першого числа відповідає за розклад засідань, бо та рада фракцій, вона при ньому, він відповідає, що цей закон не треба ставити, бо він абсолютно несерйозний.

Тому давайте відхилимо його, повертатись більше до нього не будемо. А народним депутатам Правденко і Губському скажемо, що треба читати ще інші закони, зокрема і закон про столицю України, про місто-герой Київ, якому він чітко протирічить, а туди зміни не вносяться. І я дивлюся, що і цей мінфін не знає про те, що туди не вносяться зміни,  і це нікого не стосується. Просто порушили собі закон і все слава Богу у них. А у них не слава Богу.

Володимир Михайлович, закон сирий, абсолютно без висновків і підлягає відхиленню.

 

ГОЛОВА. Микола Садовий передає право на виступ Михайлу Мельничуку. Будь ласка. Підготуватися Надразі. Не бачу. Підготуватись Сергію Шевчуку тоді.

 

16:16:09

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Застереження з боку народних депутатів і комітету до поданого законопроекту є і, безумовно, що фракція Соціалістичної партії буде утримуватись від підтримки даного законопроекту. Но я би хотів, щоб ми зрозуміли одну річ. Мова йде про податок на прибуток, який буде враховуватись там, де знаходиться це підприємство. Безумовно, що ця теза нам підходить. Але давайте ми з вами проаналізуємо по Україні і розберемось, що, якщо брати прикладом Чернівецьку область, то у нас не десятки, а сотні підприємств, які працюють на території Чернівецької області незареєстровані. Ці податки сплачуються не за місцем знаходження підприємства, а знаходяться по місцю реєстрації. Тобто більшість з них, ми розуміємо, що  зареєстровано в Києві.  Ми розуміємо, як вони працюють. Ми розуміємо, що в деякий мірі страждає екологія території, де вони знаходяться. Але ще раз повторюю, ця територія ніякого зиску,  ніякого надходження від цих підприємств немає.

 Я міг би привести за приклад Лопушнянське газонафтородовище Віжницького району Чернівецької області. Якщо підприємство, яке працює на території цього Віжницького району, було зареєстровано там, де воно знаходиться, то місцевий бюджет міг би отримати 21 мільйон до бюджету району. А держава дотує цей район в 26 мільйонів гривень. Скажіть, будь ласка, який би сенс був державі дотувати, якщо би надходження надходило від цього підприємства, яке розташовано на цій території?

Я би, Володимире Михайловичу, хотів би звернутися до вас. Зараз буквально перед виходом моїй виступом на трибуні парламенту поступила інформація про те, що призупинено дії  Закону пунктом 17 бюджету на 2006 рік діти війни.  Я не розумію, ми взагалі-то досягли компромісу, ми знаємо, що було закладено в бюджет 700 мільйонів гривень,  і ми погодилися, що це буде перший етап фінансування цього закону. Що у послідуючому буде  переглянуто, переглядатись бюджет,  ще мільярд 300 мільйонів поступить, то ми безумовно, фракція соціалістів, погодилась і проголосувала б.

Але якщо цей факт    є, то, я думаю, що міністр фінансів повинен бути найближчим часом на трибуні і пояснити це народу України. 6 мільйонів  800 тисяч громадян України чекають дії цього закону, дії Закону „Про дітей війни”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Я попрошу зараз секретаріат терміново перевірити інформацію Керівнику Апарату і  Бюджетному комітету, оскільки все було враховано, і ми ж домовилися, коли приймали відповідне рішення щодо дітей війни.

Будь ласка,  Сергій Шевчук, потім Ольга Гінзбург. Сергій Шевчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

16:19:37

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Цей законопроект передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу в частині віднесення до доходів   місцевих бюджетів, що враховуються при розрахунку трансфертів, податку на прибуток підприємств.

Дійсно, він є досить привабливий, але містить певні істотні прогалини.

По-перше. Віднесення цього податку  до складу доходів, що враховуються при  розрахунку трансфертів, насправді не  збільшує обсяг місцевих бюджетів,  оскільки в частині делегованих  повноважень бюджет визначається не доходною частиною, а видатковою.

Тому, при додаванні цього джерела доходів автоматично  буде зменшуватися  трансферти з Державного бюджету.

І, по-друге. Податок на доходи, як ПДВ та акциз, відносяться до тих  видів доходів, які є дуже  нестабільними і у надзвичайній мірі залежить  від  активності промисловості, а  на неї  легітимних способів впливу  місцева влада не має. А ми зараз говоримо про   турботу щодо місцевої влади.

Зміни  надходжень по цьому податку є дуже суттєвими і  інколи досягають 100 відсотків для первинних  бюджетних ланок сіл та містечок.  Тому  вивести формулу розрахунку  доходів, яка б адекватно відслідковувала ці зміни, просто неможливо. Реально це означатиме, що  недовиконання бюджетів  у частині цього податку  порівняно з розрахованим Міністерством фінансів може бути  катастрофічним для окремих місцевих бюджетів.

Переваги для  місцевого  бюджету від виконання плану даного податку, як і інші, що зараховуються до державного бюджету вже в діючому  законодавств, здійснено, на нашу думку, трішки краще. І це  дозволить уникнути недовиконання бюджету.

Тому ми пропонуємо врахувати ці наші зауваження при прийнятті даного  законопроекту в цілому.

Спасибі.

 

ГОЛОВА.  Дякую.

Ольга Гінзбург, фракція комуністів, будь ласка.

 

16:21:46

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу!

Фракція Комуністичної партії.

Я хотіла б розпочати свій виступ з того, що  уряд, ми з вами працюємо для того, щоб наші місцеві бюджети, а це значить наші громадяни України у великих і малих містах, почували себе захищеними. І коли ми  сьогодні розглядаємо бюджет невеликого міста чи селищної ради, чи  там великого міста, то ми сьогодні бачимо, що він сьогодні складає з себе тільки  заробітну плату, абсолютно чисту заробітну плату. А якщо там вже десь вдасться місцевим органам заробити якусь копійку, вони йдуть на бюджет розвитку, і тоді з цього бюджету розвитку ми можемо провести газ, допомогти якійсь бідній родині чи ще щось відбудувати і так далі. І навіть те, та практика, яка діяла декілька років, коли були трансферти чи субвенції йшли, наприклад, на газифікацію чи там на техногенні ситуації, то в цьому році ми цього не отримали.

Ось наприклад, я дивлюся по своєму Конотопу. Замість мільйона чотириста ми отримали 180 тільки тисяч. А решту, все, що ми зробили, ми не знаємо, за рахунок чого фінансувати. І коли я дивлюся цей закон, який пропонує, дуже хороша така думка у нього була, що б це зробити, але таким чином зробити ми це не можемо, місцеві бюджети, тому що інші, одні міські міста мають прибуткові підприємства, інші мають неприбуткові, селища або великі селища зовсім не мають підприємств, і тому це обов'язково повинно робитися централізовано і централізовано на міські бюджети даватися відсотки від прибутку підприємств.

Я хочу сказати ось що. Мабуть, це головне. Ми сьогодні дуже багато з вами говорили про газову проблему. Я хотіла, щоб ви почули цю проблему. Вона сьогодні вже лягла на наші міста. Ви подивіться, якщо комунальні підприємства, а це знову звідки брати гроші, якщо раніше газові комунальні підприємства платили за тисячу кубів 213 гривень, то вже з першого січня ми з вами будемо платити на 65 гривень за тисячу кубів більше, тобто ми будемо отримувати 270 гривень за тисячу кубів.

Якщо невелике місто спалює десь 400 тис. кубів, то це кожного дня в мінусі з міського бюджету йде 25 тис. гривень. Де їх взяти? І коли уряд заявляє, що не треба сьогодні, вони не будуть підвищувати комунальні послуги, то у мене виникає питання: за рахунок чого місцеві бюджети будуть гасити кожного дня 25 тис. гривень, які лягли на міський бюджет згідно підвищення ціни на газ? І ми говоримо з вами, що у нас немає проблеми. Вона є у нас з першого січня, бо ціна на газ підвищилась на 25 відсотків комунальних, ми вже не говоримо про промисловий газ і так далі. 

Тому проблема, і уряду це треба вирішувати, міських бюджетів стоїть дуже гостро сьогодні. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Так, від уряду  заступник міністра фінансів Володимир Макарович Матвійчук. Будь ласка, мікрофон.

 

МАТВІЙЧУК В.М. 

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Я не буду довго тратити часу, хочу лише тезисно зазначити, що зазначений законопроект розбалансовує взагалі бюджетну систему України. Мені нічого, в принципі, багато добавляти до професійного виступу Людмили Павлівни Супрун, яка сказала про цей законопроект. Я прошу все-таки прислухатися до її пропозицій і прийняти пропозицію про те, що внесення змін до Бюджетного кодексу доцільно здійснити системно, так, як це було запропоновано. І при підготовці оцих системних змін до Бюджетного кодексу розглянути і зазначені питання.

Прошу вас: підтримайте пропозиції Людмили Павлівни Супрун, щоб не розглядати сьогодні цей законопроект, не прийняти по нього рішення.

Шановний Володимире Михайловичу, що стосується інформації, яка тут прозвучала, про захист дітей війни, то я хочу просто нагадати, що при розгляді проекту бюджету у Бюджетному комітеті було досягнуто такого консенсусу: що ми реалізуємо цей закон поетапно. І у Законі про Державний бюджет на 2006 рік у нас є передбачені кошти для реалізації частини положень статті п’ятої цього закону.

Що стосується сьомої частини статті п’ятої цього закону та статті шостої, на що потрібно близько 12 мільярдів гривень, то я хочу нагадати шановним народним депутатам, що у сьомому розділі Закону „Про Державний бюджет на 2006 рік” у пункті три передбачено доручення Кабінету Міністрів, яке є таким за змістом: „За результатами виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року внести Верховній Раді України  пропозиції щодо подальшого поетапного впровадження статті шостої Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. І ми разом з Бюджетним комітетом сядемо і потім розберемося з ситуацією, яка складається з виконанням доходів бюджету і внесемо відповідні рішення на ваш розгляд.

Прошу врахувати це. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Цибенко, а потім Супрун.

 

16:27:19

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Михайловичу, ну, ви в комітеті, власне кажучи, можете домовлятися про що завгодно, але рішення приймає Верховна Рада  України. До речі, навіть, всупереч тим домовленостям, які були досягнуті, пункт 17 статті 71, ви ж не виключили і порадили внутрішню суперечливість документу - це по-перше.

І  по-друге, Володимире Михайловичу, я абсолютно підтримую пропозицію щодо комплексного внесення змін до бюджетного кодексу, я її підтримую. Зокрема,  мене хвилює проблема фінансування центрів реабілітації, які сьогодні фінансуються за счет фонду соціального захисту. Але , але мій Закон, підтриманий комітетом, бюджетним комітетом уже два роки не розглядається в цьому. То коли ж ми доч6каємось комплексних змін до бюджетного кодексу?

Ну, так же теж не можна. Я підтримую, але ж не можна роками не розглядати проблему надзвичайно актуальну. Тому я б хотів би, щоб ми вирішували проблеми в міру того, як вони виникають справді.

 

ГОЛОВА. Супрун Людмила Павлівна, будь ласка, мікрофон.

 

16:28:32

СУПРУН Л.П.

Шановний Володимире Михайловичу,, шановні колеги,  прошу, щодо законопроекту 6081 врахувати наступне,  цей законопроект розбалансовує повністю і місцеві бюджети. Бо якщо підприємство, яке є платником податку на прибуток в маленькому селі заплатить 100 мільйонів, то в сусідньому буде нуль. І тому цей документ сьогодні є неприйнятним. Наше завдання в тих змінах, які ми сьогодні розробляємо в комітеті, полягає в наступному: ми повинні дати для місцевих бюджетів кошти в співвідношенні 50 на 50.

50% зведеного бюджету – це місцеві бюджети і 50 – це державний бюджет. Що стосується внесення змін, Володимире Михайловичу, я прошу обов’язково, на початку нової сесії в перший, чи в другий день, у вівторок, чи в середу поставити на розгляд саме цей законопроект. Ми його будемо доробляти, комплексні зміни. Інакше, якщо Верховна Рада  не встигне їх розглянути, новий бюджет в 2007 буде розроблятися за старими стандартами. І центр реабілітації, Петро Степанович, центр реабілітації у нас сьогодні фінансу…

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, комітет пропонує відхилити законопроект, реєстраційний номер 6081 про внесення змін до деяких законів України щодо доходів Державного та місцевих бюджетів. Але відповідно до процедури я ставлю на голосування першою пропозицію – про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо доходів Державного та місцевих бюджетів. Реєстраційний номер 6081. Прошу голосувати. За основу.

 

16:30:29

За-37

Рішення не прийнято.

Законопроект, таким чином вступає в дію пропозиція комітету про відхилення законопроекту. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про умови проїзду громадським транспортом у робочий час. Реєстраційний номер 7371. Доповідач – Михайло Добкін. Підготуватися Оресту Дмитровичу Климпушу.

 

16:31:09

ДОБКІН М.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Сьогодні вашій увазі запропоновано проект Закону про умови проїзду громадським транспортом у робочий час.

Метою зазначеного закону є створення більш сприятливих умов праці працівників окремих бюджетних установ, а саме: працівників бюджетних, медичних закладів, працівників органів внутрішніх справ, органів прокуратури, Служби безпеки України, Державної виконавчої служби та працівників територіальних центрів при Міністерстві праці та соціальної політики України.

У законі передбачені підстави та умови безоплатного проїзду на всіх видах міського пасажирського транспорту за винятком таксі та автомобільному транспорті загального користування в сільській місцевості, громадському транспорті у робочій час працівників вищезазначених бюджетних установ при виконанні ними службових обов’язків.

Необхідність прийняття зазначеного проекту закону обумовлюється тим, що, як відомо, медичні працівники та інші перелічені у проекті закону працівники не є найбільш захищеними верствами населення. Хоча виконують у нашому суспільстві, мабуть, саму необхідну та корисну соціальну функцію.

По-перше, вони мають  низьку заробітну платню для задоволення усіх нормальних потреб людини. По-друге, дуже часто виконуючи свій службовий обов’язок, вони повинні витрачати власні, зароблені тяжкою працею, гроші на пересування по місту, району, селищу для виконання своїх службових обов’язків. Чи нема протиріччя між тим, що така людина як лікар або працівник соціального терцентру, охороняючи інтереси суспільства та працюючи на державу, витрачає свою заробітну плату, яка і так є низька.

Впевнений, що держава має забезпечити цю категорію працівників бюджетної сфери правом безоплатного проїзду на всіх видах міського пасажирського транспорту за винятком таксі та автомобільного транспорту загального користування в сільській місцевості в робочий час при виконанні покладених на них службових обов’язків.

Прийняття цього закону дозволить знизити соціальну напругу в суспільстві, зокрема серед зазначених працівників бюджетних установ, також буде сприяти поліпшенню умов життя цих працівників у зв’язку з тим, що необхідність платити власні гроші при виконанні службових обов’язків буде знята шляхом прийняття цього закону.

Я прошу підтримати законопроект у першому читанні і, якщо він буде прийнятий, то, щоб він вступив в дію з 1 січня 2007 року. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Будь ласка, Орест Дмитрович, позиція комітету.

 

16:33:41

КЛИМПУШ О.Д.

Шановний голово, шановні колеги, народні депутати, Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку розглянув проект Закону України про умови проїзду громадським транспортом у робочий час, внесений народним депутатом України Добкіним.

Законопроектом передбачається визначити підстави та умови для безоплатного проїзду в міському пасажирському транспорті при виконанні службових обов’язків у робочий час для працівників бюджетних, медичних закладів, органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки України, Державної виконавчої служби, територіальних центрів при Міністерстві праці і соціальної політики України.

Для більшості цих категорій визначений порядок відшкодування безплатних поїздок. Разом з тим Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради   у своєму висновку зазначає, що за  результатами розгляду в  першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Наголошують експерти в першу чергу на тому, що на даний час є такі акти, що регулюють професійну діяльність деяких згаданих категорій працівників, якими закріплено їх право на безкоштовний проїзд транспортом загального користування. Для реалізації цього права постановою Кабінету Міністрів затверджено порядок відшкодування  витрат, хоча не йдеться у згаданому законопроекті.

А також предмет регулювання цього… на думку експертів предмет регулювання цього законопроекту визначення… загалом об’єкт регулювання законопроекту на їх думку не містить достатніх передумов для визначення на рівні законопроекту.

В цілому, враховуючи висловлене, комітет вважає за доцільне вказаний законопроект відхилити.

 

ГОЛОВА. Дякую, Борис Дмитрович. Шановні колеги! Є потреба обговорювати цей законопроект? Будь ласка, Юрій Кармазін. Підготуватися  Мельничуку.

Юрій Кармазін,  фракція „Наша Україна”.

 

16:36:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я вважаю, що цей законопроект надзвичайно сирий. І, на жаль, я розумію, що хотіли врегулювати, які правовідносини, але я не можу собі навіть уявити, як можна сьогодні передбачити те, що хотів автор врахувати. Я вам скажу, що.

Мова йде про те, що статтею 5, наприклад, проекту передбачено право встановити користуватися проїзними документами виключно у робочий час. Нехай мені пояснять, як пояснити, що працівник міліції їде з проїзним квитком саме в робочий час, що це у нього зараз робочий час, коли у нього і вночі, у вечері, вранці весь час. Кому він пояснить це, контролеру, кому буде пояснювати? Як ми це установимо, чи соціальний працівник, чи інший хтось? Абсолютно, це не потрібно і не треба цього робити.

Далі знову обмежуваний принцип, який тут є, це стаття 4 закону, ви відносите до працівників окремих бюджетних установ, на яких поширюється дія закону, працівників бюджетних медичних закладів, органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки, державної виконавчої служби, територіальних центрів при Міністерстві праці та соціальної політики.

Скажіть, будь ласка, а працівник СЕС, який отримав сигнал, що там пташиний вірус, що там ще, ще якісь проблеми, відноситься? А пожежник, який побіг туди перевірити, що там якесь розгорання, а його не послали, тому що на машину треба потратити 40 літрів на 100 кілометрів. Йому сказали, ти спочатку збігай, потім подзвони, це те, що сьогодні в житті є, коли економлять паливо.

А визначення, що таке громадський транспорт, який тут є в цьому законі, вони теж не витримують критики. Тому що в Одесі є канатна дорога. Є канатна дорога не тільки в Одесі, в декількох інших містах, є і в Ялті, наприклад, канатна дорога. В Києві „Фунікулер” є. І в Одесі зараз вже, слава Богу, працює „Фунікулер”, відремонтований, коли змінили владу.  То запитується: в цих також будемо надавати право там їздити? Конечно, - каже Сухий.

Тому, шановні друзі, абсолютно цей законопроект не підготовлений поки що і приймати його не можна. Крім всього іншого, є Закон про міліцію, є Закон про прокуратуру, 25 стаття Закону про Службу безпеки і в кожному іншому законі є це все передбачено.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція СПУ, будь ласка. Підготуватися Новак.

 

16:39:30

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, безумовно, що автор законопроекту має хороші наміри соціальної направленості. Фракція Соціалістичної партії України, яка послідовно всі свої ......... і захищає соціальні напрямки розвитку суспільства українського буде підтримувати в першому читанні, але, безумовно, його треба суттєво доопрацювати, або на 95 відсотків змінити його напрямки і ідеологію підходу до вирішення цієї проблеми.

Ми неодноразово говорили, що нам не треба перетворювати громадян України в те, що держава комусь повинна надавати пільги. Якщо мова йде про медичних працівників, мова йде про працівників міліції, Служби безпеки України. Шановні, давайте підняти таку зарплату і не принижувати цих людей подачками, пільгами, бо він зайшов в автобус, молода дівчина, яка працює медичною сестрою і вона має пільги, дайте їй нормальну зарплату і живе людина не одним проїздом в транспорті, а живе людина і їй потрібно з ранку до вечора свою сім’ю утримувати, одягатися так як подібно цьому, щоб вона відповідала, до цієї людини підходять, або працівник міліції і так далі, він повинен утримувати свою сім’ю.

Тому фракція соціалістів наполягає переглянути питання підходу до зарплаті і суттєво підвищувати і не принижувати пільгами громадян України, або подачками, як іноді ми це робимо. Лише розговори. Ми будемо підтримувати в першому читанні, але цей законопроект у другому читанні він не має перспективи. Ми пропонуємо підхід і ідеологію іншу. Давайте піднімати суттєво зарплати, поставити крапку на цьому питанні і не принижувати громадян України, які виконують, будемо говорити, обов’язки, які поклала на них держава, наша держава Україна.

Тепер я би хотів сказати, а що робити з пільгами для тих, хто безробітний сьогодні. В Україні сьогодні офіційно зареєстровано більше мільйона безробітних. На селі безробіття сягає 60 відсотків. Скажіть, будь ласка, як ці люди будуть, де ця категорія людей буде мати право проїзду у транспорті. Тобто ви розумієте, ми можемо вирішити одне питання, усугубити його соціально, тобто  ми говоримо про те, що давайте ми сьогодні підійдемо до цього законопроекту, будемо фахово, ми його підтримаємо в першому читанні, але будемо говорити так, що зробимо крок такий, який би підвищив зарплатню суттєву і не треба готувати наш народ пільгами, тому що практично людина здорова не хоче пільг, вона хоче працювати і гідну мати зарплату. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Новак, будь ласка. Підготуватися Сергію Шевчуку.

 

16:42:36

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановні колеги, законопроектом передбачено встановити підстави та умови проїзду у міському громадському пасажирському транспорті в робочий час працівників окремих видів бюджетних установ при виконанні ними службових обов’язків. Наміри благородні без сумніву, адже сьогодні при нашому рівні матеріального забезпечення медицини, це надзвичайно важливо, щоб дільничний лікар мав право безкоштовного проїзду до хворого.

Я, тут виступав Орест Дмитрович, колега, Климпуш,  і заявляє, що декому відшкодовує держава, виділяє і відшкодовує кошти на цей проїзд. Якщо це чують дільничні лікарі, то, я думаю, вони зараз вмирають там від сміху, я хотів би бачити, хоча б одного дільничного лікаря, якому  відшкодувався б проїзд. Це ж в повній мірі стосується  і працівників органів внутрішніх справ, органів прокуратури, Служби безпеки України, Державної виконавчої служби та інших.

Проектом передбачається компенсація комунальним транспортним службам належної та своєчасної оплати вартості перевезення працівників окремих видів бюджетних установ.

Разом з тим, при уважному вивченні закону виникає ряд закономірних питань. І тут я повністю згоден з колегою Кармазін, що таке термін.

Перше. Що таке термін „робочий час”? адже для різної категорії працівників він визначається по-різному, це потрібно уточнити.

Друге. Проектом визначено, що проїзд безкоштовний в автобусі, трамваї і тролейбусі, метрополітені. А як бути тим, хто живе в маленьких містах, де немає уже громадського транспорту, комунальної власності, а перевозять людей приватні підприємці. Чи не виникне тут колізії? Хто буде відшкодовувати затрати підприємцю? А в разі відмови перевезення таких пільгових пасажирів на підставі чого притягуватись до відповідальності будуть ці перевізники. Шановні колеги, потрібно на ці речі дивитись реально. Сьогодні держава не в змозі відшкодувати перевізникам кошти за перевезення пільгових пасажирів в повній мірі. Кожен рік ця заборгованість зростає. Це викликає певну напругу в суспільстві. Верховна Рада приймає закони про пільги, але вони не виконуються. Виникає парадоксальна ситуація: людина має пільги, але не може ними скористатись. І держава не може захистити його право. Не може або не хоче.

Тому необхідно дуже добре подумати над цим проектом. Ми, члени фракції комуністів, переконані, що його потрібно приймати. Тому що положення проекту спрямовані на поліпшення добробуту наших людей. Але його необхідно приймати тільки в першому читанні і дати можливість авторам доопрацювати закон, враховуючи ті зауваження та пропозиції, які висловлені сьогодні та у висновку Головного юридичного управління. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль замість Сергія Шевчука має слово, будь ласка.

 

16:45:42

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би наголосити на тому, що я не бачу підстав підтримувати і в першому читанні, і в цілому взагалі. Тому що сам законопроект, тут не в сирості справа, самого законопроекту, хоча можна обговорювати а в невчасності. Тому що на даний момент ми мусимо ствердити, що зловживати проїзними квитками, чи пільговим проїздом, дуже складно людям, які мають мінімальну, мізерну зарплатню. Це все одно, що можна сказати, що пенсіонери зловживають тим, що вони мають безкоштовний проїзд в громадському транспорті, і справді, пенсіонерів більше в громадському транспорті, ніж інших категорій громадян. Але що це означає. Це означає просто те, що вони мають мізерну пенсію. Треба підняти пенсію, треба підняти до серйозного рівня зарплатню всім категоріям пільгових громадян і все. І залишиться тоді, держава буде багатою і заможною, вона буде піклуватися тільки про тих, хто не може попіклуватися сам про себе. А це маються на увазі інваліди і інші категорії громадян. Це буде, я думаю, не скоро, на жаль. Тому зараз просто цей проект невчасний, хоча можна сперечатися із юридичною частиною, бо поняття робочий час, тут відсилається стаття друга законопроекту, відсилає нас до визначення терміну „робочий час”.

До Кодексу законів України  „Про працю”, у якому визначення  такого не існує взагалі „робочий час”, а дається  визначення „мінімальної тривалості робочого часу”. Тому тут є над чим працювати. Протягом тижня мається на увазі.

А всі категорії перерахованих громадян, вони ненормований робочий час мають. І коли є робочий час у працівника міліції?  Ну тоді, коли в нього є завдання, от тоді він і має робочий час.  Коли б у нас міліція могла дозволити собі розкіш працювати від  9 до 18, то, я  думаю, знаєте було б непогано, щоб у нас злочини скоювалися саме в цей час. А вся решта часу, щоб відпочивали злочинці. Ну также не буває і ніколи не буде.  І навіть у найрозвинутих країнах такого бути не може.

Тому, я думаю, тут треба взагалі відійти від подібних речей і  брати за приклад, якщо ми вже будемо говорити про певний, ну скажімо, рейтинг оперативних працівників і працівників міліції, треба взяти досвід розвинутих країн.  Навіть там існує пільговий проїзд. Ну, звичайно, скрізь безкоштовний – це зрозуміло, а в таксі дається розписка, тобто, працівник правоохоронних органів дає квитанцію, бере чек про те, що він скористався     послугами і відповідним чином зафіксував, що він, його таким чином оплатив. От і все.  І потім вже спілкується власник транспортного засобу і поліція.

Тому не треба тішити себе ілюзіями, що коли-небудь    у нас буде в такий спосіб можна визначити робочий час працівника міліції, працівника СЕЗу,  працівника медичного чи будь-якої іншої служби, яка немає нормованого робочого дня.

Тому фракція Блоку підтримувати цей законопроект не буде. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Іван Заєць, будь ласка.

 

16:48:58

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної Партії, Українського Народного блоку Костенка і Плюща.

Шановні народні депутати,  я думаю,  що нам треба на цю проблему все-таки подивитися із ширших позицій. Бо я чув, як мої колеги виступали і говорили: ну як відділити час, коли там міліціонер чи хтось інший виконує свої службові зобов’язання від того, коли він використовує машину у своїх особистих інтересах?

Але ж ми  добре знаємо, що наше чиновництво  використовує машини  у своїх особистих інтересах. І це не є секрет. Може ви чули колись по телебаченню, як  у Чехії один із міністрів поспішав  на футбол, і журналісти засікли його, що він виїхав  із  будинку уряду у 5 годин, а о  7 годині  його  вже бачили на трибунах цього стадіону в іншому  населеному пункті. І вони вирахували, що він не міг добратися  вже після робочого часу  на цей футбол. І взяли в оборот цього міністра,  що він зобов’язаний був піти у відставку.

А у нас що робиться? Що ми не знаємо, що возиться  цими машинами?  Почекайте, шановні ліві і олігархи.  Прошу мене не збивати з пантелику, бо ви мене не зіб’єте.  Тому треба наводити  порядок із використання службового транспорту. Це, якщо хочете, ще якісь доважок до тієї заробітної плати, яку має у нас сьогодні  високий чиновник. І цей високий чиновник має заробітну  плату у 10, у 20 тисяч, а то і більше,  гривень.  І до того ще має ці всякі речі. Тут починається  виборча кампанія, зараз ця вся братія  пересяде на державні машини. І що тоді ми будемо бачити?  Чи це буде відбито      у фондах, наприклад,  виборчих фондах, використання  службового транспорту?  Не буде відбито. Тобто давайте переводити владу на заробітну плату, давайте будемо декомерціалізовувати  владу. Оці всі  санаторії  інші речі, це все треба  забрати у  влади.  Треба мати гроші, які йдуть через  Державний  бюджет, які контролюються народом, які підлягають контролю з боку Рахункової палати, і тоді ми будемо говорити, що ми будуємо   справедливе суспільство. А сьогодні,  щоби не казали, чиновники використовують цей транспорт. Це величезні кошти.

Тому, шановні ліві, ви не кричіть, олігархи так само, бо, мабуть, ви  найбільше використовуєте ці кошти.

Тому  Український Народний блок  Костенка і Плюща виступає за те, щоб наводити порядок у цій сфері, приймати законопроекти. Їх можна поуточнювати.

 

ГОЛОВА. Добкін, будь ласка. Будь ласка, будь ласка.

 

16:52:26

ДОБКІН М.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Я, конечно же, хотел бы вспомнить слова классика, который здесь, в стенах Верховной Рады, говорил: люди, що робиться? Ріки висихають, дерева усі повирубали! Это касательно второго выступления, последнего выступления сегодня. А если по сути, я хочу вам сказать следующее.

Я слушал сегодня о том, что вместо этого закона нужно повышать заработную плату. Я категорически согласен с тем, что заработную плату бюджетникам нужно повышать. Но скажите мне, какая разница, сколько должен получать врач? Почему он свою заработную плату должен тратить на проезд в общественном транспорте, если он там оказался выполнять свои служебные обязанности? Какую б зарплату врачу не платили б, почему он должен тратить деньги своей семьи, если он государством должен быть обеспечен возможностью доехать там до своих больных? Либо милиционер на место преступления. Поэтому я не согласен с тем, что этот закон напрямую зависит от повышения заработной платы.      

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Орест Дмитрович Климпуш.

 

16:53:40

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую. 

Шановні колеги, дійсно, благородна ціль сьогодні переслідується, але її не можна вирішити тим шляхом, який запропонований. По-перше, згадайте про те, що є дуже багато населених пунктів, де немає громадського транспорту, а там працюють ті самі медики, ті самі працівники міліції і так далі, і так далі. Тому питання вирішити можна виключно тільки через заробітну плату. Це перше, якщо ми хочемо компенсувати.

І друге. Я не згадував медичних працівників серед тих працівників, яким все сьогодні відшкодовується і компенсується, а згадував, що є постанова уряду від 97-го року, яка вирішила питання відшкодування працівникам міліції, прокуратури, Служби Безпеки тощо.

Дякую, і прошу прислухатися до рішення комітету: сьогодні підтримати такий законопроект недоцільно. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Позиція Кабінету Міністрів, будь ласка. Хто Кабмін представляє? Немає?

Шановні колеги, комітет пропонує відхилити проект Закону „Про умови проїзду громадським транспортом в робочий час”. Але відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першою пропозицію: про прийняття за основу проекту Закону „Про умови проїзду громадським транспортом в робочий час”. Реєстраційний номер 7371.

Будь ласка, голосування йде. Голосуйте, будь ласка.

 

16:55:20

За-132

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. «Регіони України» - 14, комуністів – 52, Народна партія – 17, „Наша Україна» - 0, Блок Тимошенко – 2, СПУ – 20, Народний Блок – 18,  СДПУ(о) – 4,  Українська Народна Партія – 1, „Відродження” – 1,  Народний Рух України, „Реформи і порядок”, Партія промисловців і підприємців, „Єдина Україна” – нулі, „Позафракційні” –  3.

Оголошується до розгляду проект Закону про Національну комісію регулювання енергетики України. Реєстраційні номери 6269, 6269-1.

Ігор Франчук, будь ласка. Підготуватися Володимиру Броннікову.

 

16:56:23

ФРАНЧУК І.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Национальная комиссия регулирования электроэнергетики функционирует на основании указов Президента уже на протяжение 10 лет. Цель разработки данного проекта закона – повышение эффективности государственного регулирования деятельности субъектов хозяйствования в сфере топливно-энергетического комплекса Украины путем законодательного закрепления полномочий и функций Национальной комиссии регулирования энергетики.

На сегодня комиссия является органом государственного управления со специальным статусом, а согласно Концепции административной реформы в Украине, утвержденной Указом Президента от 22 июля 1998 года, особенности создания и  деятельности органов со специальным статусом устанавливается в каждом конкретном случае законами Украины. Поэтому разработка законопроекта связана с необходимостью  законодательного закрепления особенностей статуса НКРЭ, определения порядка его создания,  подконтрольности, особенных задач,  полномочий, статуса членов комиссии,  гарантий обеспечения деятельности комиссии, ее подразделений и другое. Я коротко остановлюсь на самом законопроекте.

Он состоит из 6-ти разделов, общие положения, компетенция НКРЭ, структура, организация, деятельность НКРЭ гарантии обеспечения деятельности НКРЭ  другие вопросы деятельности НКРЭ заключительные положения, содержит 21статью.

К основным положениям законопроекта следует отнести: правовые нормы, которые определяют особенности статусу,  задачи и функции НКРЕ. Статус ее членов. В частности, статьей 1 законопроекта устанавливается, что  Национальная комиссия регулирования энергетики Украины является государственным органом со специальным статусом, который работает по коллегиальному принципу.

Законопроектом определены задачи комиссии, ее функции в сфере государственного регулирования деятельности субъектов хозяйствования в топливно-энергетическом комплексе. Проектом закона Украины о Национальной комиссии регулирования энергетики Украины определен порядок создания этого коллегиального органа и его структура. В частности, согласно статьи 8 законопроекта НКРЭ, я прошу внимательно, как бы, послушать, это одно из отличий с последующим законопроектом моего коллеги Бронникова Владимира Константиновича, что НКРЭ возглавляет председатель, который назначается и освобождается с должности Президентом Украины по согласованию с Верховной Радой Украины. Заместитель председателя и другие члены комиссии также назначаются и увольняются президентом Украины.

Статьями, мы в частности, по этому пункту  были первоначальные предложения, чтобы Верховная Рада могла определять членов комиссии, но, к сожалению, это не соответствует сегодня Конституции Украины, где сегодня нету прописанного такого органа, в частности как Национальный комитет по телевидению и радиовещанию. И поэтому следующий этап, после принятия данного Закона, мы должны попытаться, я думаю, что состав следующий Парламента сможет внести изменения в Конституцию и внести НКРЭ в перечень тех комиссий, которые работают по, в том числе по…

 

ГОЛОВА.  Дайте можливість закінчити.

 

ФРАНЧУК А.І.  Да, я заканчиваю.

Я хотел бы коротко остановиться на отличиях, которые есть в следующем законопроекте, в частности включена статья семь. Практически законопроекты одинаковые. Включена статья семь в следующий законопроект об особенностях осуществления комиссиями полномочий в сфере ценообразования, которые не могут быть предметом регулирования закона относительно статуса органа регулирования.

И вызывает возражение норма статьи девять следующего законопроекта относительно значения членов комиссии трех кабинетов министров Украины, еще четырех тоже кабинетов министров, но по представлению Верховной Рады Украины.

Кроме того, в условиях перехода Украины к парламентско-президентской форме правления, при которой правительство назначается Верховной Радою Украины, такой системе назначения членов комиссии нет смысла.

Важность принятия данного закона сегодня, я думаю, понятно всем. Вчера мы были свидетелями того, что НКРЄ устанавливает тарифы, на которые мы наложили мораторий. И поэтому контроль Верховной Рады за деятельностью комиссий, согласование Верховной Радой назначения членов комиссии должен быть обязателен. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Володимир Бронніков, будь ласка.

 

17:01:08

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты.

 На ваше рассмотрение вынесены два законопроекта, которые посвящены упорядочению проблемы государственного регулирования в энергетике. Нормы законодательного обеспечения деятельности этого органа содержится сразу в нескольких базовых законах – об электроэнергетике, о нефти и газе, о естественных монополиях, об основах государственной регуляторной политике в сфере хозяйственной деятельности. Которые принимались на разных этапах становления государства с разным пониманием роли государственного регулирования, результатом чего стало возникновение правовых коллизий, а государственной регулирование порой  подменяется ручным управлением. Необходимо строго очертить круг полномочий этого органа, Национальной комиссии регулирования энергетики, чтобы он не стал тормозом в процессе организации отношений в энергетике.

Кроме того, для начала он создавался только для регулирования электроэнергетики, сейчас он занимается теплоснабжением, нефтью и газом и другими естественными монополиями в энергетике.

Законопроект № 6269 создавался авторами как определяющий деятельность собственно НКРЭ как государственного органа, он делает попытки упорядочить права ее членов и функционирование комиссии как таковой. В нем не учтены изменения  в Конституции Украины, не четко прописан круг полномочий и функции регулятора. Законопроект получил отрицательный отзыв Научно-экспертного управления. При его рассмотрении члены комитета предложили авторам доработать законопроект, что не было сделано.

Законопроект № 6269-1 более полно рассматривает проблему государственного регулирования, в нем речь идет об основополагающих моментах регулирования, его обоснованности, направленности, дается толкование полномочий регулятора в части ценовой политики как одного из важнейших способов государственного регулирования. Он создает защиту хозяйствующим субъектам от неправомерного вмешательства в их деятельность со стороны регулятора, обеспечивает независимость комиссии от  административного вмешательства, наделяет ее ресурсами обеспечения деятельности.

Комитет считает, что проект 6269-1 долее оптимально упорядочит вопросы государственного регулирования энергетики. Он учитывает европейскую модель государственного регулирования и отражает все требования энергетических директив  Евросоюза, в нем учтены изменения в Конституции в части полномочий парламента по формированию исполнительной власти.

При доработке законопроекта ко второму чтению в нем будут учтены позитивные положения альтернативного законопроекта.

Законопроект 6269-1 поддержан Научно-экспертным управлением, Советом оптового рынка электроэнергии, самим НКРЭ.

Учитывая изложенное, уважаемые  коллеги, комитет предлагает поддержать законопроект 62…

 

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ, будь ласка.

 

БРОННІКОВ В.К. Две секунды.

Комитет предлагает поддержать законопроект 6269-1 про орган державного врегулювання в енергетиці  и принять его за основу в первом чтении. Все положения законопроекта 6269, которые встраиваются в эту концепцию, будут учтены как ценные и будет доработан единый законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Костянтинович.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Будь ласка, покажіть, Юрій Кармазін, Микола Садовий. Є Юрій Анатолійович, вибачте. Юрій Анатолійович, підготуватися Миколі Садовому.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати!  Переді мною два законопроекти. Я вивчив їх обидва, але на превеликий жаль можу вам сказати, що ні один, ні другий не відповідає ні діючий Конституції, ні інтересам сучасного моменту і входять в протиріччя  з іншими законами і в тому числі з Конституцією.

Почну з останнього, бо його прямо зараз доповідали. Національну комісію пропонують зробити органом із спеціальним статусом. Закон про природні монополії визначає, що це центральний орган виконавчої влади, який утворюється, ліквідується Президентом.

Інше питання, що нам треба переглядати ті всі закони, треба вносити комплексно зміни і до одного і до другого, і до третього закону. Чому? Тому що практика показує, що під Президентом розуміється велике коло його помічників і радників, і все. Я вам це розповідав ще коли тут був Президентом Кучма. Тепер ви переконалися, що при зміні Президента все одно одна людина всього не може охопити, і будуть робитися якісь не серйозні речі.

Тому, давайте ми  не будемо покладати дуже багато обов’язків на одну посадову особу. Потім далі ви пропонуєте, щоб із  чотирьох членів Нацкомісії призначав уряд за поданням Верховної Ради, але знову в чинному  законі за поданням Прем’єр-міністра. І так розумно було б, щоб уряд визначав, кому там працювати.

Далі ви пропонуєте, щоб тут було фактично ця комісія, по-перше, її оскарження рішень у судовому порядку не зупиняло їх виконання. Це стаття 14, частина 10. Це взагалі протиріччя Конституції, протиріччя кодексу адміністративного судочинства, який надає суду право при поданні адміністративного позиву, відкритті впровадження зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень. Що ж ви робите?

Тепер законопроект 6269. Тут теж надається право і Президент, і уряд, і знову повно-повно порушень і чинного закону, законодавства, і Конституції. Я вважаю, що не можна, на жаль, ні один, ні другий за основу приймати. Такий же висновок і Головного науково-експертного управління. Наприклад, стаття 22 законопроекту пропонує віднести рішення спорів, що виникають між учасниками ринків паливно-енергетичного комплексу при укладанні договорів. А для чого ж тоді суд створений...

 

ГОЛОВА. Микола Садовий, будь ласка. Підготуватися Новаку.

 

17:08:34

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України. Кіровоградська область.

Сьогодні енергетична галузь знаходиться у відомстві Президента України, так як Національна комісія з регулювання енергетики України підпорядкована і підзвітна йому. Я підкреслюю, у відомстві Президента, але не безпосередньо, безумовно, Президенту. Бо Президент нею не керує, а керує те оточення Президента, яке є навколо нього. Тому виникає суперечність у правовій базі діяльності цього центрального органу, який має спеціальний статус.

Попередній виступаючий досить детально підкреслив деякі моменти і я повністю згоден з його висновками. На первинному етапі формування енергетики в державі така структура напевно була виправдана, але в житті громадян є багато колізій, які ускладнюються з кожним днем.

Приведу приклад такий, побутовий приклад по відомчих гуртожитках, які належали у свій час державним підприємствам, а потім ВАТ, ЗАТ і так далі. У місті Кіровограді, наприклад, норми витрати електроенергії у гуртожитках, які не мають лічильників, індивідуальних лічильників, мається на увазі, національна комісія встановила 100 кіло-ватт на особу і плюс 25 відсотків на інших членів сім’ї.  А власники у десять разів більше. Зокрема, сто гривень на місяць на одну особу. Це, безумовно, в першу чергу, що стосується Кіровограда, стосується ВАТ „Кіровоградбуд” і ліквідаційній комісії банку „Україна” в Кіровоградській області. Безумовно, такі суперечності потрібно ліквідовувати, необхідно захистити людей. Бо навіть у суді внаслідок таких колізій важко людину захистити. Тому потрібна, ще раз підкреслюю, правова база регулювання цієї проблеми. Соціалісти підтримують таке врегулювання і підтримують ряд позицій закону, які стосуються, насамперед, захисту споживачів електроенергії, де слід навести лад. Насамперед, соціалісти підтримують положення про підпорядкування національної комісії Президенту і запровадити підзвітність Верховній Раді. Необхідно, щоб комісію очолював голова, за призначенням Президента України і з погодженням Верховної Ради, тоді ця комісія буде мати інший статус.

У законопроекті добре виписана компетенція цього органу, але дійсно, законопроекту суперечить ряду положень Конституції і ряду законів. Тому і один законопроект, і другий необхідно об’єднати. В першому читанні соціалісти підтримують цей законопроект. Його потрібно доопрацювати, а потім приймати в цілому.

 

ГОЛОВА. Володимир Новак, фракція комуністів. Підготуватися Андрію Шкілю.

 

17:11:42

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановні колеги, я хотів би подивитись на цю проблему дещо з іншої точки зору. Я думаю, що ні в кого сьогодні не виникає сумніву в необхідності створення такої комісії.

В даний час енергетична галузь України відноситься до сфери управління Міністерства палива та енергетики країни, а також  Національної комісії з регулювання електроенергетики України, яка безпосередньо підпорядкована Президенту України. Те як вони накерували енергетикою нам уже з вами відомо і не тільки вам, а й всій Україні: рис, ціни на енерго та теплоносії, боляче вдарив по життєвому рівню кожної української сім’ї.

Цим законопроектом пропонується створити спеціальний державний орган з питань енергетики, який підпорядковується Президенту, але підзвітний Верховній Раді України.

Цьому органу передається цілий ряд функцій по здійсненню державного регулювання у сфері паливно-енергетичного комплексу України. Це надзвичайно важливо, адже всім зрозуміло, що паливно-енергетичний комплекс України знаходиться в кризовому стані. На жаль, держава по суті передала цю важливу галузь в приватні руки і, як показує життя, не керує нею. Просто галузь віддана на відкуп своїм для влади, які, не гребуючи ні чим, набивають собі кишені, створюючи благополуччя собі та своїм дітям та внукам. Державного регулювання – нуль, відповідальності за стан справи – нуль, доходимо до ручки, страждає економіка України, страждає народ, який своєю працею, працею кількох поколінь створював цей комплекс і всім все, як кажуть, до фонаря, майже як у відомому фільмі, тільки кіно формула більш справедлива: „Відсидів, вийшов, украв – в тюрму”, а в житті по-іншому: „Прийшов до влади, украв – у відставку”. Тому-то так дехто і рветься до влади, крокуючи по головах людей, ігноруючи їх інтереси, прикриваючись волею народу.

Ми, комуністи, вважаємо, що енергетику України давно потрібно взяти під контроль держави, при чому по-справжньому, щоб ті, хто відповідає за цю галузь несли персональну відповідальність перед державою і народом не тільки адміністративну, а й кримінальну і це буде справедливо.

Фракція комуністів у Верховній Раді буде голосувати за цей проект в першому читанні. Він потребує доопрацювання, але він потрібен Україні.

Дякую за увагу.

      

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Будь ласка.

 

17:14:23

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія „Батьківщина”.

Я хотів би наголосити на тому, що, звичайно, всі законопроекти потрібні, які приймаються у Верховній Раді. Але ті, що обговорюються, потрібні не завжди. Я вважаю, що саме цей законопроект, він заслуговує на те, щоби розглянути його на повторне перше читання. Тому що вимагає надто велику кількість доопрацювань. Тому що треба змінити саму концепцію закону. Не додати і відняти, а просто змінити, перекроїти і переформатувати сам законопроект. Тому що тут є зауваження загального плану, є зауваження конкретні. Але, ну, щоб ми не говорили, треба спочатку розібратись що саме має регулювати комісія. Енергетика. Це тут дається дуже широка сфера керування. Тут і розробляє, і затверджує, і основується на утворенні сфери паливно-енергетичного комплексу України, затверджує правила встановлення цін… тарифів, розробляє вимоги, здійснює контроль за реалізацією інвестиційних програм, розробляє загальні вимоги щодо проведення конкурсів, розробляє та затверджує в межах своєї компетенції правила користування товарами і послугами в роздрібних цінах, здійснює регулювання платіжно-розрахункових відносин і таке інше. Тут перераховувати десь на хвилин 20 тільки те, чим має займатися ця комісія.

В принципі, на даний момент ми можемо сказати одне. Що закон сам по собі має бути. Але цей закон є недосконалим. Тому що проект потребує свого узгодження з нормами закону про природні монополії. Коли відсилається тут дуже багато відсилань і постійно іде сутичка з законом про природні монополії. Даремно автори законопроекту не опрацювали Закон про природні монополії і таким чином не уникли конфлікту і дисонансу. Тут також треба подивитися згідно з якою голову  та членів комісії призначає за поданням Прем’єр-міністра на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України. Це знову входить в пряму конфронтацію з законом про природні монополії. Тому що тут фактично утворюється без впливовий  контрольний орган, який монополізує усі права на енергетику. Тобто, ми з цим, з цією…. як би  для того, щоб щось відрегулювати, ми створюємо ще одного природного монополіста. Нам вистачить вже  „Нафтогазу України”, який непогано відрегулював і підписав, скажімо так, угоду,  соглашение, котре не вартує навіть обговорювати в цій залі. Ми вже висловилися з цього приводу свою позицію.

Тому Національна комісія з регулювання   енергетики України потребує того, щоб мати з цього приводу свій закон, але не цей.

Дякую.

 

ГОЛОВА.  Так, шановні колеги, скільки вже, 4 вже виступили.

Шановні колеги, розгляд проекту Закону про Національну комісію регулювання енергетики завершено. Це проекти 6269, 6269-1.

Позиція комітету.    Він пропонує комітет прийняти за основу проект 6269-1, а 6269 відправити… А це вже пропозиція Науково-експортного комітету.

Шановні колеги, я ставлю на голосування відповідно до реєстрації.

Пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про Національну комісію регулювання електроенергетики України. Реєстраційний номер 6269. Автор Ігор Франчу, Людмила Супрун, Микола Рудьковський.  Так, іде голосування, прошу.

 

17:18:47

За-174

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону реєстраційний номер 6269-1 „Про орган державного регулювання в енергетиці України”. Автор Володимир Броннікова. Прошу голосувати. Ну я ставлю на голосування пропозицію комітету.

 

17:19:17

За-184

Рішення не прийнято.

Може таким чином, шановні колеги, відправити  два проекти на доопрацювання і  зробити один, доручити  комітету. Немає застережень?

Ставиться на голосування пропозиція  про направлення  на повторне перше читання проектів Закону  про Національну комісію  регулювання  електроенергетики  України, реєстраційний номер 6269, 6269-1 з доручення комітету опрацювати  і подати на розгляд Верховної Ради один узгоджений варіант проекту закону. Прошу голосувати.

 

17:20:08

За-270

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення правового захисту громадян та гарантії законності), реєстраційний номер 7702.

Доповідач Микола Оніщук. Немає.  Від комітету Марія Андріївна Маркуш, будь ласка.

 

17:20:52

МАРКУШ М.А.

Марія  Маркуш, фракція комуністів.

Шановний головуючий! Шановні колеги!  Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто поданий  народним депутатом України Оніщук Миколою  Васильовичем проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення правового захисту громадян та гарантії законності).

Було прийнято рішення рекомендувати  Верховній  Раді України за результатами його розгляду у першому читанні  і направити на доопрацювання з наступним поданням  на повторне перше  читання.

Законопроектом пропонується  внести    зміни до трьох законів України:  до Закону України „Про міліцію”, „Про оперативно-розшукову діяльність” та  „Про організаційно-правові основи  боротьби  з  організованою злочинністю” з метою запровадження обмежень у використанні  правоохоронними органами  шапок-масок при виконанні працівниками  цих органів службових обов’язків,  а саме, заборонити їх використання   у тих випадках, коли дії правоохоронці не пов’язані зі знешкодженням організованих злочинних угрупувань чи озброєних злочинців.

Підтримуючи саму ідею визначення у законі підстав, за яких можуть використовуватися шапки, маски чи інші подібні засоби, які дають правоохоронцям можливість уникати встановлення їх особи, члени комітету вважають, що запропоновані законопроектом зміни, не посилюючи ні в якій мірі правовий захист громадян та гарантії законності, будуть перешкоджати роботі правоохоронних органів, реально підвищать невиправданий ризик і їх працівників бути ідентифікованими злочинними елементами з усіма витікаючими із цього наслідками.

За узагальнюючими висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України цей законопроект доцільно направити на доопрацювання з поданням на повторне перше читання. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Дякую, Марія Андріївна, вам. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін, будь ласка. Відмовляється. Михайло Мельничук.

 

17:22:55

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги, безумовно, що треба було б послухати думку Міністерства внутрішніх справ України і після цього обговорювати. Але оскільки мені надали слово, я хотів би висловити позицію фракції з цього приводу. Фракція не буде підтримувати даний законопроект. У нас є чимало застережень. І я думаю, що з думкою комітету тут висловляться ще і народні депутати.

Нам треба дуже, будемо говорити, принципово підходити до змін, які пропонується вносити в Закон про міліцію і не тільки. А що стосується питання про посилення правового захисту громадян та гарантії дотримання законності, то я б хотів сказати, що тут потребує чимало зусиль. Я би міг сьогодні і привести приклад по Чернівецькій області.

Я так і не розумію, що влада на місцях, безумовно, діє, але в якому напрямку, дуже відомо вже. Три місяці назад Новоселицькому району   Чернівецької області обласна державна адміністрація, районна зустрілися з новоселицькими перевізниками, які, безумовно, висловили своє прохання щодо дотримання законності з боку їх, будемо говорити, надання дозволу на їх підприємницьку діяльність та інші пропозиції щодо покращання їх роботи. Але три місяці пройшло – і віз і нині там. Сьогодні новоселицькі перевізники, які обслуговують більше ніж 35 тисяч населення Новоселицької, і не тільки – всієї Чернівецької області, працюють без дозволу.

Обласна державна адміністрація на моє депутатське звернення дала відповідь, що така комісія сформована і найближчим часом це питання буде розглянуто. Але на сьогоднішній день що не ДАІ, що не Податкова інспекція, інші служби, які зупиняють цих людей, штрафують, тому що вони не мають дозволу, який повинна давати влада. Тобто от вам приклад дотримання або посилення дотримання законності, коли сама влада порушує закон щодо надання дозволів, а, будемо говорити, до законності своєї підприємницької діяльності новоселицькими перевізниками.

Тому, я думаю, якщо навіть хтось і буде голосувати за цей законопроект, то, безумовно, насправді, в житті то все є інше, про що я говорю: що не треба думати, як посилити дотримання законності, а треба дотримуватися тих законів, які сьогодні діють на території Української нашої держави.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, мікрофон, будь ласка, ввімкніть, фракція комуністів. Підготуватися Сергію Шевчуку.

 

17:26:01

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, звичайно, цей закон має свій сенс. Але ж, мені здається, що справа не в тому: є правоохоронці в масках чи вони без маски, - залежно від того, який вони виконують обов’язок. Тому стосовно от того конкретного факту, це, звичайно, після обговорення можна знайти якесь порозуміння. Це справа, мабуть, все ж таки в іншому. Співробітники правоохоронних органів не рідко при виконанні своїх обов’язків необґрунтовано застосовують фізичну силу, порушують не тільки права і свободи громадян, а наносять їм фізичне пошкодження. З таким випадком можна зустрітися, мені прийшлося зустрітися в прошу суботу.

Один з відвідувачів мені повідав таку історію, що його співробітники міліції Печерського району вирішили, як кажуть, вивести з секретаріату Президента України, припровадили його до Печерської міліції, ну, а на утро його, звичайно, відпустили. Але кажуть: „Ви підпишіть листа, що ви не маєте до мене претензій. Він каже: „Я не можу підписати, бо палець ви мені зламали, так. І претензії все ж таки, я”. Каже: „Палець є палець”. Але ж так, як кажуть, це випадок не випадковий, і справді. Він подав до суду і суд визнав, що він правий, бо він сам собі пальця не зламав. Я цей випадок кажу про те, що, звичайно,  яке суспільство, такі трапляються і в міліції випадки.

Фракція комуністів має безліч листів з приводу порушення прав людей, стосовно і окремих осіб, і цілих колективів. Складається враження, що простій людині зараз захисту свого життя в сучасній Україні звернутися нікуди. Що стосується правоохоронних органів, то багато громадян просто бояться туди звертатися. Бо є приклади, які закінчуються ці звертання плачевно, як кажуть. Ми, комуністи вбачаємо свою місію в тому, щоб зробити все можливе для того, щоб правоохоронці, наші правоохоронні органи все ж таки  захищали, захищали інтереси наших простих громадян. І, як кажуть, були все ж таки вони ….…… їх  і справді,  дотримувались і свобод громадян, і захищали ці самі, ці свободи.

Я останні секунди Маркуш передаю.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Марія Маркуш.

Будь ласка, Сергій Шевчук.

 

17:29:22

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Цей законопроект не стосується у широкому плані обмеження прав і свобод громадян. А на наш погляд, він навпаки може обмежити професіоналізм працівників правоохоронних органів, оскільки суть законопроекту полягає у тому, щоб обмежити використання правоохоронними органами масок при виконанні своїх обов’язків або реалізації наданих їм законом прав.

Нам здається, що заборона працівнику спецпідрозділу одягати шапку-маску у певних випадках може створити ситуацію, коли він буде просто вимушений або вчинити непокору законному наказу вище стоячого командира або ж виконувати його, цей наказ, з ризиком для себе чи своїх близьких.

У багатьох містах України більшість жителів знають один одного. І не поодинокими є випадки, коли працівники спецпідрозділів вимушені затримувати дійсних або колишніх працівників правоохоронних органів, або інших осіб, з якими або вони знайомі, або є відомими в Україні. І от у тих випадках використання шапок-масок і забезпечує можливість працівникам спецпідрозділів без побоювання за себе і своїх близьких виконувати покладені на них службові обов’язки.

Така практика, як відомо, існує у багатьох країнах.  Відомо також, що зараз ми живемо в еру глобального тероризму чи небезпеки його застосування. Тому, нам здається, що така законодавча ініціатива є передчасна. Ми хочемо, щоб працівники міліції, інших спецслужб виконували свої обов’язки законно, з честю, але без ризику для власного життя і здоров’я.

Тим більше, що якщо відверто сказати, то, на жаль, кадри, справжні професіонали нерідко переходять в приватні структури, а ми навпаки повинні бути зацікавлені, щоб держава у повній мірі виконувала функції, які згідно Конституції покладені на державні правоохоронні органи.

Тому фракція Блоку Юлії Тимошенко не зможе підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВА. Так, Іван Олександрович Заєць, будь ласка.

 

17:31:46

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії, Український народний блок Костенка і Плюща.

Шановні народні депутати, що нам пропонується? Нам пропонується на законодавчому рівні заборонити підрозділам міліції, у тому числі і підрозділам швидкого реагування використовувати маски, окрім випадів, коли таке використанні здійснюється під час знешкодження організованих злочинних угрупувань та озброєних злочинів. І це видається як гарантія або додаткова умова забезпечення дотримання конституційних прав громадян на особисту недоторканність, повагу до гідності та честі.

На думку Української Народної партії це не зовсім так, далеко не так. Принаймні це настільки опосередковано, що прямого такого зв’язку немає. Ми ж маємо бачити не тільки людину із її правами, але ми маємо бачити і того працівника міліції, підрозділу, які дуже часто виконує небезпечну для життя операцію.

І взагалі, що таке термін „знешкодження організованих злочинних угрупувань та озброєних злочинців”? я думаю, що цей термін „знешкодження”, він є дуже умовним, він не розкритий і ми не можемо знати, що за цим стоїть, чи це фізичне знищення, якась перестрілка, чи це, наприклад, якась затримка і так далі. Тобто тут ми бачимо і велику неточність у самому формулюванні.

Отже, на нашу точку зору, ми не можемо підтримати цей законопроект, тому що він буде ставити у дуже, я сказав би, небезпечне становище тих, хто буде виконувати дуже складні операції.

Слід врахувати те, що застосування масок передбачено не тільки органами внутрішніх справ, а і спецпідрозділами Служби безпеки України, підрозділами Податкової міліції, Державної прикордонної служби. Тут, можливо, треба наводити якийсь порядок між цими відомствами, але ми не  повинні забувати сьогодні і про те, як  розгортається терористичний рух. І знову ж таки ми маємо захищати цих людей, які йдуть на велику небезпеку заради гарантування прав і  свобод наших  громадян.

На сьогоднішній день статтею 13 Закону України „Про міліцію” забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив  для забезпечення контролюючими органами планових та  позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності. Ця норма є достатньою гарантією, що під час проведення  таких перевірок з боку міліції не може чинитися будь-який психологічний тиск.

Тому фракція Української народної партії, Українського народного блоку Костенка і Плюща не буде голосувати за цей законопроект, як передчасний і як законопроект, який виписаний…

 

ГОЛОВА. Дякую. Обговорення завершено. Міністр, будь ласка, Юрій Луценко.

 

ЛУЦЕНКО Ю. В.

Шановні народні депутати! Дозвольте мені від  імені Міністерства внутрішніх справ звернутися до вас із проханням.

Ви знаєте про те, що я завжди ретельно відповідаю на  всі депутатські запити і по мірі сили роблю все для  взаємодії парламенту і виконавчої влади. Проте, зверніть увагу, сьогодні цим законом намагаються зняти маски з працівників міліції під час  спецоперацій. При чому кажуть, що їх треба використовувати лише при знешкодженні озброєних злочинців. То він має спочатку зайти без маски подивитися на бандюгана,  виявити у нього пістолет і тільки після цього одягнути маску. Це нонсенс.

Але я прекрасно розумію звідки взявся цей закон, бо я бачу, яка фракція, яка його подала і бачу дату подачі, саме після того, як ми заарештували на Закарпатті одного із відомих діячів, що прикривається ніби-то політичними репресіями.

Шановні представники опозиції! Боріться, будь ласка, з міністром Луценко, я це ціню, і між іншим підтримую політично, це  правильно, але не боріться з міліціонерами.

За часи незалежності ми маємо 878 загиблих міліціонерів під час виконання службових обов’язків, за минулий рік - 21. І я дуже просив би, щоб жоден голос сьогодні на підтримку  цього закону не добавив нам мертвих трупів тих хто захищає закон і наші з вами свободи. Ще раз кажу, боріться  зі мною, але не боїться з міліцією як державною інституцією. Я дуже вас прошу, не підтримувати в жодному разі цей закон, який нищить права і свободи міліціонерів, що захищають нас з вами.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, з урахуванням обговорення, зараз поставлю на голосування.

Хотів би тільки звернутися до міністра і сказати, що це не представники опозиції внесли проект закону, це внесли представники проурядової більшості, якраз автором є Микола Оніщук, а не представники опозиції. Я думаю, що ми всі розуміємо, що потрібно підтримати в даному разі позицію міністра, якщо це йде на користь справі.

Тому, шановні колеги, з урахуванням висловлених міркувань і обговорення, я ставлю на голосування пропозицію першу, про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 7702. Про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення правового захисту громадян та гарантії законності). Прошу, шановні колеги, визначатись.

 

17:37:49

За-3

Рішення не підтримано.

Тут є висновок комітету, шановні колеги, такого змісту: „Передати на доопрацювання і внести на повторне перше читання”. Тому я ставлю на голосування другу пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту закону. Реєстраційний номер 7702. Прошу визначатись.

 

17:38:21

За-5

Законопроект відхилено.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі. Реєстраційний номер 7176. Доповідач Віталій Олуйко. Підготуватись від комітету, голова комітету буде виступати Георгій Корнійович Крючков.

 

17:38:48

ОЛУЙКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, особливість інституту відповідальності військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, полягає в тому, що він спрямований на забезпечення охорони майна держави, яке закріплене за відповідними військовими формуваннями.

Десять років тому постановою Верховної Ради України було затверджено положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі. На той час, це був значний крок вперед в регулюванні цих відносин. Але сьогодні механізм правового регулювання матеріальної відповідальності військовослужбовців вимагає негайного удосконалення. Така необхідність обумовлена недосконалістю чинного законодавства, яке на жаль, не дає змоги уникнути труднощів у визначенні поняття, підстав, умов матеріальної відповідальності, особливостей обчислення розміру завданої шкоди та порядку притягнення військовослужбовців і військовозобов’язаних до матеріальної відповідальності. Зазначення положення про матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну державі вже застаріло і в процесі його реалізації виникають численні порушення. Приклади цих порушень, зокрема, наведено у звіті Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з перевірки фактів незаконної торгівлі зброєю, військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни. Проектом закону передбачено чітке визначення порядку притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності, проведення розслідування за фактом заподіяння шкоди, правового статусу посадової особи, яка уповноважена  на проведення такого розслідування. В порядку відшкодування заподіяної шкоди, а також способів і механізмів забезпечення законності, притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну державі. Загалом, прийняття такого проекту є необхідним, тому що питання правового регулювання в порядку притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців повинні врегульовуватися спеціальним законом. Закон України про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі повинен замінити положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України десять років тому. Відповідно до висновку Головного науково-експертного управління даний законопроект може бути взятий за основу.

 Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, Георгій Корнійович Крючков голова Комітету з питань національної безпеки і оборони України. Будь ласка, позиція комітету.

 

17:41:38

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Наш комітет, розглядаючи внесений колегами: Олуйко і Чикалом законопроект підтримав його мету врегулювати, саме в законі, а не в положенні, нехай затвердженому Верховною Радою підстави і порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності заподіяну державі шкоду. Цим будуть зміцнені правові засади нашого життя.

Водночас члени комітету, погоджуючись з висновком Головного науково-експертного управління, зауваженнями Міністерства оборони, інших силових міністерств і відомств звернули увагу на дуже істотні недоліки проекту. Це, перед усім: надмірна деталізованість притаманна не закону, а інструкції; неузгодженість окремих положень з іншими законодавчими актами; нечіткість або неясність окремих понять введених в текст закону, наприклад, військове, майнове правопорушення та інші; певна невизначеність предмету регулювання; необґрунтована, на думку, комітету відмова від збереження коефіцієнту кратності при відшкодуванні заподіяних збитків та інше.

Зауваження досить серйозні. Але члени комітетів вважають, що вони можуть бути реалізовані при підготовці до розгляду законопроекту в другому читанні. З урахуванням цього пропонуємо прийняти законопроект за основу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Георгій Корнійович. Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін. Будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Миколі Садовому.

 

17:43:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, читав я цей законопроект і думав, що у нас в країні не добре чи Міністерство оборони не добре, чи Міністерство внутрішніх справ,   на яке сьогодні те положення розповсюджується, і на його службовців, чи у нас недобре щось з іншим. Тому що, коли говорили про ту комісію, яка продала багато майна, то було колись. А сьогодні з Одеського інституту сухопутних військ забирають ракети, забирають обладнання, ставлять під Львів, вивозять. Високотехнологічне озброєння під відкритим небом зберігається!

Пане міністре оборони, пане Гриценко, пане Головнокомандуючий Президенте України Віктор Андрійович Ющенко! Ви знаєте, що це шкода робиться державі назавжди? Чи не розумієте? Чи це робиться знову по чиїйсь команді? То по чиїй команді? Скасуйте її. Ви сьогодні Головнокомандуючий. А ми хочемо сьогодні вирішувати питання як з положення переробити закон.

Чому я так кажу. Про положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, яке введено Постановою Верховної Ради дев’яносто п’ятого року, майже повністю переписано тільки статті написано замість того, що зараз є.

Сказано про військове правопорушення. Що таке військове правопорушення, поясніть мені. Хтось може пояснити? Хтось із юристів, поясніть, що таке військове правопорушення?!

Шановні, мова йде про державне майно, а не військове майно. Державне майно, підкреслюю, яке знаходиться у військовому відомстві, у військовослужбовця, будь то у служби безпеки, чи МЧС, куди також воно має розповсюджуватись, і інших міністерств.

Пане Голова, у нас щось уже в головних уборах ходять по Верховній Раді? Щось, я прошу, якийсь порядок навести тут. Шановні друзі, я вважаю, що цей законопроект з надзвичайною натяжкою можна називати законопроектом. Є в Росії аналогічний законопроект. Є в інших країнах. Але там вони розповсюджуються на всіх військовослужбовців без відношення до  того, без відношення до того – це військовослужбовець чи не військовослужбовець, тобто розповсюджується далі спектор.  Й Богу,  з великою натугою можна сказати, давайте приймемо, бо просто кінчається  каденція ця, це передостання сесія. Але душа…

 

ГОЛОВА.  Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Анатолію Доманському.   А немає. Тоді Сергію Шевчуку.

 

17:46:54

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція  Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

 Закон України про матеріальну відповідальність військовослужбовців  за шкоду, заподіяну державі є актуальним, при чому є актуальним уже давно. Соціалісти підтримують даний  законопроект у першому читанні. Цей закон слід було приймати давно. Думаю, що не помилюсь, що якби у державі військове майно було використано як слід по-господарські, то всі військові  мали не лише житло, а були б забезпеченні всім соціальним необхідним.

Ну, декілька прикладів.   У місті Кіровограді була матриця ядерних боєголовок, які вивезли разом з усім майном і технікою. А люди військові залишились сам на сам із своїми проблемами без житла, без роботи.  Або інше. На території області було підірвано 46 шахт стратегічних ракет і знищено всі військові містечка при них.

Запитується, чи потрібно було знищувати військові містечка – це будівлі, насамперед? Безумовно ні.  Але знищили.  Знищили просто,  знищили, не давши нікому нічого.

А в місті Кіровограді… і в місті Кіровограді зокрема дислокована була військова частина СУ-27.  І ще півроку вона була. Частину розформували. Літаки знищили.  А військові залишилися   без житла, без захисту.  А величезне майно, яке було на цьому аеродромі,  зараз просто-на-просто розтягується, знищується і інше.

Тому закон є актуальним. Але у законі зроблено акцент на матеріальне відшкодування за заподіяну шкоду військовослужбовцям нижчого рангу. Якщо його уважно почитати,  нижчого звання, нижчого рангу – це, насамперед, рядовий   повинен відшкодувати, що він там заподіяв чи  котелок десь загубив, чи   ще щось. А на  інших, більш вищих чинів,  безумовно, цей закон мало поширюється, хоча назва цього закону актуальна  і відповідає більш глобальним таким  проблемам.

Тому соціалісти підтримують законопроект у першому читанні, але слід  зробити акцент на матеріальну відповідальність  всіх осіб, починаючи від рядового і закінчуючи  міністром оборони.

Тому на завершення ще раз підкреслюю про те, що  соціалісти підтримують цей законопроект у першому читанні, але його треба  доопрацювати,   доопрацювати у юридичному  плані і доопрацювати у тому, щоб розширити  відповідальність за шкоду заподіяну військовослужбовцями всіх рангів, всіх військових посад, починаючи  від рядового і закінчуючи міністром оборони.

 

ГОЛОВА.  Сергій Шевчук, будь ласка, фракція БЮТ.

 

17:50:07

ШЕВЧУК С.В.

Шановні колеги! Фракція БЮТ  вранці розглядала і аналізувала цей  законопроект і, на жаль, висловила дуже багато критичних зауважень.  Текст законопроекту є недосконалим з редакційного боку, декілька  норм проекту, як нам здається, не відповідають Конституції України. Проект  закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ  містить певну кількість недоліків, які  можна довго перераховувати. Але  обговорення в залі показало, що йдеться про велике суспільне значення  того, що діється у військових частинах.

Тому ми погоджуємося з тими думками, які були висловлені, що йдеться не лише про військове майно, йдеться про державне майно, йдеться про те, щоб взагалі не було в побуті навіть такого поняття, як корисність вибуху тих чи інших складів. Мовляв, навіщо утилізацію здійснювати, якщо просто після вибуху цього не стане. А те, що після цього екологічні проблеми в населених пунктах навколо цього складу, про це замовчується.

Тому фракція Блоку Юлії Тимошенко, підтримуючи ідею і враховуючи численні недоліки, буде пропонувати авторам ще раз підійти до цього законопроекту і в повторному першому читанні виправити ті недоліки, які мають місце. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Так, Іван Заєць, будь ласка. Немає. Іван Олександрович, будете виступати? Ні.

Голова комітету Крючков Георгій Корнійович. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

17:51:58

КРЮЧКОВ Г.К.

Я щиро вдячний за конструктивне обговорення.  І у зв'язку з виступом Юрія Анатолійовича Кармазина я хотів заявити таке. Дійсно, нас дуже непокоїть те, що робиться зараз в Інституті сухопутних військ в Одесі. Я звернувся як голова комітету і народний депутат офіційно до голови Фонду державного майна з проханням розібратися, що робиться з майном у цьому інституті, який, на наш погляд, ліквідується безпідставно.

На жаль, я одержав відповідь, що оскільки це буде робитися аж в 2007 році, інститут закривається, то Фонду державного майна робити нічого. Я хотів би, щоб це розглядалося, як мій депутатський запит з проханням все-таки розібратися, що робиться з майном у цьому інституті.

Дякую. 

      

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету: про прийняття за основу проекту Закону „Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”. Реєстраційний номер 7176. Прошу голосувати. За основу.

 

17:53:19

За-154

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування другу пропозицію: про направлення на повторне перше читання проекту Закону реєстраційний номер 7176. Прошу голосувати.

 

17:53:45

За-194

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про прокуратуру" (щодо складових грошового утримання у разі загибелі працівника органів прокуратури), реєстраційний номер 7754. Доповідач – заступник міністра праці та соціальної політики Наталія Іванівна Іванова. І підготуватися Михайлу Олексійовичу Потебеньку від комітету.

Я просив би, шановні колеги: зараз ми оперативно приймемо рішення – і на цьому можемо завершити нашу роботу. Просив би дуже коротко.

 

ІВАНОВА Н.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Запропонованими змінами до статті 50 „Про прокуратуру” передбачається визначити складові грошового забезпечення, з якого будуть визначатися, розраховуватися суми, страхові суми в разі каліцтва, інвалідності чи загибелі працівників прокуратури. А це мова йде про річний, п’ятирічні та десятирічні розміри грошового утримання. Враховуючи, що законопроект спрямований на соціальний захист, підтриманий Головним науково-експертним управлінням і відповідно профільним комітетом, просимо прийняти законопроект за основну і в цілому як закон.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Михайло Олексійович Потебенько від Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Я прошу, шановні колеги, нам треба буде зараз прийняти рішення.

 

17:55:18

ПОТЕБЕНЬКО М.О.

Даний законопроект обговорений на комітеті і підтриманий одноголосно, дійсно, там усунені ті недоліки, які були і зрівняно із іншими правоохоронними органами положення, яке тягне за собою каліцтво працівника прокуратури. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, це зрозуміле рішення, я просив би тоді.

Ну,  будь ласка Кармазін. Зараз будемо голосувати.

 

МАРТИНЮК А.І. Юрій Анатолійович, ви ж були прокурором…….

 

17:55:54

КАРМАЗІН Ю.А.

От саме тому, що був прокурором (Юрій Кармазін), я вам кажу: не треба цього робити. І скажу чому. Та не тому, що баба Яка проти. А ви послухайте, мова іде про що?

Мова іде про те, щоб грошове утримання, яке враховується під час визначення розміру страхової суми, що оплачується у разі загибелі, підкреслюю загибелі, прокурорського працівника, складалася з посадового окладу і надбавки за класний чин. А стаття 49 Закону України про прокуратуру до заробітної плати прокурорів і слідчих прокуратури, крім посадових окладів і надбавки за клас і чини, включаючи надбавку за вислугу років. То що зараз, ми будемо, якщо людину вб’ють, ми зменшуємо виплату? І ви кажете, давайте будемо? Ви що покращуєте ситуацію? А я стверджую, що це є погіршання, це порушення статті 22 Конституції України. Так? Так, Михайло Олексійовичу.

Тому давайте скажемо, для чого ж ми це робимо. Це краще буде тим людям? Вони менші отримують суми? Вони втратять людину, і ще вони втратять менші суми, бо зараз буде менше їм нараховуватися.

Тому я хотів би захистити тих працівників рядових, які, не дай Боже, загинуть. Хай вони всі краще будуть живі. Ми з вами статтю 49 Закону про прокуратуру не переробляємо. Не треба цього робити. Значить давайте, є надбавка за вислугу років, вона і в цьому випадку також має бути включатися. Я ще раз кажу, так давайте ж ми забезпечувати права людей, а не навпаки, погіршувати. Давайте забезпечувати.

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, Михайло Васильович Потебенько.

 

17:57:47

ПОТЕБЕНЬКО М.О.

Наоборот в органах внутрішніх справ було це положення і зрівняли його із положенням, яке прокуратурі практично крім одного, що у прокуратурі було лише оклад один посадовий, а не було враховано те, що ви говорите.

І тому навпаки просимо врахувати і клас, і чин. Так що там десь...

(Ш у м   у   з а л і)

Та не було там виплати, там нічого… там один посадовий оклад був.  Так я говорю, якщо допишете тут, значить, треба дописувать органи внутрішніх справ і СБ… Уже прийняли …

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте таким чином, приймемо цей документ за основу, а далі будемо визначатися. Тому … За основу. Зараз давайте приймемо за основу, побачимо, що в нас є, чи є голоси в нас. Побачимо, чи є в нас голоси зараз, а тоді далі підемо.

Шановні народні депутати, вноситься на голосування пропозиція про прийняття за основу законопроекту, реєстраційний номер 7754, про внесення зміни до Закону України "Про прокуратуру" (щодо складових грошового утримання у разі загибелі працівника органів прокуратури). Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

17:59:22

За-226

Рішення прийнято.

Шановні колеги, Мельничук, будь ласка.  Шановні колеги, ну, я ж думаю, в даному разі ми ж свідомі того, що Михайло Олексійович знає, про що говорить. Давайте підтримаємо його пропозицію. І уряд просить тим більше.

Михайло Мельничук, будь ласка.

 

17:59:41

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Володимир Михайлович! Я записаний, я хотів би висловити позицію фракції соціалістів, що цей законопроект треба підтримати, ми проголосували його і  я  пропоную проголосувати його в цілому. Тому що ми  говоримо про суддів, ми говоримо про працівників міліції, ми говоримо про прокуратуру і завжди тільки одне, там хабарники, там все… Давайте підтримаємо соціально цих працівників, а тоді будемо вимагати від них плідної роботи. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ставиться на голосування  пропозиція про прийняття  проекту Закону в цілому як закон про внесення змін до Закону України „Про  прокуратуру” (щодо складових грошове отримання в разі загибелі працівника органів прокуратури). Реєстраційний номер 7754.

Знає ж Михайло Олексійович і уряд пропонує прийняти це рішення, давайте підтримаємо його, шановні колеги! Прошу голосувати. Давайте підтримаємо уряд в даному разі,  від вас залежить рішення. Юрій Анатолійович, від вас залежить рішення.

 

18:00:55

За-224

Михайло Олексійович, скажіть, будь ласка, мікрофон включіть Михайла Олексійовича Потебенько.  Це ж урядовий законопроект, шановні колеги!  Прошу уваги.

 

18:01:12

ПОТЕБЕНЬКО М.О.

Шановні товариші! Це по закону, який я сказав, рівно прирівнюється працівникам міліції ……, як і там слідчий, і там є, працюють. Те що сказав тут товариш Кармазін, мабуть, він десь не дочитав трохи. Я прошу прийняти цей зовсім правильний закон і іншого тут нічого не зробиш.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту. Реєстраційний номер 7754. Прошу голосувати. Про повернення до розгляду. Все це враховано, вам же говорять.

 

18:01:55

За-243

Повернулися на голосування.

Я ставлю на голосування про схвалення в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру” (щодо складових грошового утримання у разі загибелі працівника органів прокуратури). Реєстраційний номер 7754. Прошу голосувати.

 

18:02:27

За-274

Закон прийнято.

Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо нашу роботу в пленарному режимі о 10-ій годині за розкладом на четвер.