Засідання N56 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 грудня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!  Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

 

10:02:16

Зареєструвалося у сесійній залі  406  народних депутатів. Ранкове засідання  Верховної Ради України  оголошую відкритим.

Шановні колеги! Прошу  прослухати  оголошення.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України Кириллова Віктора та Каратуманова Олега зі складу депутатської фракції Народної партії.

Відповідно до статті 13 Закону „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата Олександра Біловола до складу депутатської фракції Народної партії.

Тепер інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня 2005 року. Розглянуто шість питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято два закони щодо ратифікації угод, три законопроекти прийнято за основу. За результатами розгляду пропозицій Президента України один закон прийнято в новій редакції.

Шановні народні депутати, перелік питань, визначений для обговорення, у вас сьогодні є, переходимо до їх розгляду. Оголошується до розгляду питання про обрання суддів Конституційного Суду. Онопенко Василь Васильович, будь ласка, дуже коротко і будемо переходити до практичного розгляду законопроектів. 

 

10:04:06

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! Можливо, вдасться нам сформувати Конституційний Суд і проголосувати за кандидатів від Верховної Ради. Я хочу вам нагадати, що за нами є борг, квота – чотири судді Конституційного Суду. Комітет рекомендує знову повернутися до голосування і проголосувати. Виноситься зараз чотири кандидатури, вони вам  відомі – Литвака Олега Михайловича, Вернидубова Івана Васильовича, Маркуш Марії Андріївни і Голосніченка Івана Пантелійовича.

Всі вони відповідають вимогам статті 16 Закону про Конституційний Суд і статті 148 Закону про Конституційний Суд. Тобто досягли 40 років, мають  юридичну освіту, фах роботи не менше як 10 років, проживають  у країні протягом 20 років, являються громадянами України і володіють українською мовою. Досить кваліфіковані представники кандидати на посади Конституційного Суду, але ясна річ, що останнє слово за  народними депутатами   і для цього нам потрібно активно проголосувати.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати! Сідайте, Василь Васильович, дякую. Я зачитаю декларацію щодо призначення суддів до Конституційного Суду, з якою виступила Венеціанська комісія, і просила довести до вашого відома. Я виконую це прохання.

„Венеціанська комісія стурбована тим, що процес призначення нових суддів Конституційного Суду України через завершення  терміну мандату низки його суддів, включаючи голову, виглядає заблокованим. Дійсно, кількість суддів є не… не є більш достатньою аби продовжити  ефективну роботу суду. У державах, де його засновано, Конституційний Суд є інституцією надзвичайної важливості у забезпечення функціонування різноманітних органів держави в рамках конституційних обмежень. Вони відіграють ключову роль у гарантуванні поваги до основоположних принципів демократії, захисту прав людини та верховенства права, які також є базовими стандартами  Ради Європи, членом якої є Україна.

У зв`язку зі змінами у керівництві на початку 2005 року Україна  підтвердила свою відданість цим принципам. Процес призначення суддів Конституційного Суду часто включає залучення різних державних органів. Конституційним обов`язком цих інституцій є забезпечити безперервну діяльність  Конституційного Суду шляхом здійснення всіх необхідних кроків у цьому процесі аби гарантувати послідовне функціонування цієї життєво важливої інституції та сприяти йому.

Венеціанська комісія закликає українську владу та особливо  український парламент невідкладно вжити необхідні заходи для відновлення членства  Конституційного Суду України.

Конституційний  Суд  Литви, який обіймає головування в Конференції європейських конституційних судів, членом якої є Конституційний Суд  України, поділяє стурбованість Венеціанської комісії стосовно того факту, що  процес призначення нових суддів до Конституційного Суду України виглядає заблокованим.

Венеція. 16 грудня 2005 року.”

В зв`язку з цим, шановні колеги, я просив  би вас, щоб взяли бюлетені. Якщо вам не подобаються запропоновані кандидатури,    то ви можете це висловити своїм голосування.

Після того, якщо в разі необрання визначених і запропонованих кандидатур на посади суддів Конституційного Суду, будемо шукати нові кандидатури. Але обов’язково нам потрібно висловити свою позицію до запропонованих кандидатів, поважних людей, яких ми знаємо.

Тому я просив би взяти бюлетені - і висловити свою позицію. І ще просив би: дати дозвіл, щоб ми потім оприлюднили тих народних депутатів і фракції, які відмовилися брати бюлетені для голосування.

З урахуванням цього, я прошу голову Лічильної комісії Валерія Дмитровича Мішуру оголосити порядок підготовки і проведення голосування.

 

10:08:22

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, я прошу членів Лічильної комісії зібратися для початку роботи, підготовки бюлетенів і все інше, там, де ми завжди працюємо. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про систему харчування працівників, реєстраційний номер 6044. Друге читання.

Олександр Бондарчук, голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики і праці. Давайте будемо йти одразу по поправках.

 

10:08:52

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Комитет по вопросам социальной политики и труда подготовил ко второму чтению законопроект номер 6044: о системе питания работников. В первом чтении этот законопроект был нами в Верховной Раде поддержан 301 голосом. Создана была рабочая группа при подготовке ко второму чтению этого законопроекта. Было внесено и рассмотрено более ста предложений, большинство из них учтено.

Предлагает Комитет по вопросам социальной политики и труда принять этот законопроект во втором чтении и в целом.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, немає застережень щодо пропозицій комітету? Яка поправка? Будь ласка, Борис Беспалий.

 

10:09:41

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Справа якраз в тому, що я і не можу сказати, яка поправка. Ці законопроекти роздані п’ять хвилин тому - їх уже доповідають на  трибуні.

Я дуже прошу, Володимире Михайловичу,  ми, звичайно, цей законопроект підтримується Верховною Радою, майже, одностайно. Я не думаю, що тут будуть проблеми. І „Наша Україна” його  також підтримує. Але, Володимире Михайловичу, я дуже прошу, не треба продовжувати цю практику, коли за хвилину нам роздають проекти, тут же ставляться вони на голосування і сьогодні таких питань дуже багато. Є прохання,  ті проекти, які роздані сьогодні, хоча б розглянути на наступному пленарному засіданні. Ну, так не можна робити, дуже  низька якість законів і через це ми вимушені приймати тисячі поправок до  поправок, тисячі внесення змін до вже прийнятих Законів. Велике прохання, значить, відмовитись від цієї практики, дякую.

 

ГОЛОВА. Комітет, будь ласка.

 

БОНДАРЧУК О.В. Мы найдем вашу поправку, вы скажите о чем она. И мы в таблице найдем, рассмотрим сейчас.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, в понеділок ми визначили перелік і затвердили на погоджувальній раді, перелік законопроектів, які будемо розглядати. Тим більше, що комітет розглянув 16 числа цей документ. Ну, можливо, технічно, зараз ми розберемося. Це ж не всіх законів стосується, Борис Якович. Зараз розберемося і поінформуємо вас.

Шановні народні депутати, прошу  підготуватися до голосування. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому  як Закон, Проект Закону „Про  систему харчування працівників”, реєстраційний номер 6044. Прошу голосувати.

 

10:11:36

За-269

Закон прийнято. 

Оголошується до розгляду проект Закону про повернення приватизованого майна у державну та комунальну власність (друге читання). Володимир Демьохін перший заступник голови комітету  з питань економічної політики і управління народним господарством, власностіті та інвестицій, будь ласка.

 

10:11:59

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги,  комитетом по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций подготовлен ко второму чтению проект Закона про повернення приватизованого майна у державну і комунальну власність.

Хотел бы отметить, что данный закон, законопроект касается определения правовых, экономических, организационных основ возврата приватизированного имущества в государственную и коммунальную собственность и регулирует отношения, которые связаны с проведением этой процедуры.

В общем-то, если говорить достаточно системно, четко, мы терминологически имеем отклонения. Потому что «реприватизация», на самом деле речь идет не о перепродаже, так сказать,  возврата и продаже по новой имущества, а речь идет о национализации по сути. Более правильно конечно было бы формулировать «национализация».

Во время подготовки ко второму чтению поступило в комитет 24 поправки, из которых 15 учтено полностью, две поправки учтены частично, семь отклонены.

Поправки один, три, шесть, восемь народного депутата Поляковой был отклонены как такие, которые противоречат концепции законопроекта. Поправка номер семь народного депутата Горбаля, касаемо возмещения собственнику стоимости реприватизируемого объекта, предусматривается всеми существующими нормативно-правовыми актами. Поправка 13 народного депутата Мартыновского фактически учтена в пункте четыре статьи четыре законопроекта. Поправка 18 народного депутата Горбаля в отношение обязательств предыдущего собственника имущества перед кредиторами и бюджетом, она в обязательном порядке переходит к новому собственнику, как и все остальные права и обязательства. Она регулируется эта норма существующим законодательством.

Необходимо отметить, что к данному законопроекту имеются замечания Главного юридического управления, которое рекомендует проект закона отклонить как такой, что не имеет самостоятельного предмета регулирования.

На заседании комитета все-таки было принято решения не согласиться с мнением Главного юруправления, и комитет предлагает принять закон во втором чтении и в целом. Хотя в общем-то можно и согласиться с Юридическим управлением. Нам надо сегодня думать о систематизации всего законодательства, касаемо приватизации,  начиная з Фонда держмайна, который в очередной раз законопроект заветирован Президентом, касаемо национализации, программы приватизации. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, хто із тих народних депутатів, які давали свої пропозиції, незадоволений рівнем їх врахування щодо цього законопроекту. Немає?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон  проект закону про повернення приватизованого майна у державну та комунальну власність, реєстраційний номер 3165. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

10:15:48

За-103

Рішення не прийнято.

Яка є пропозиція комітету? На повторне друге?

Я ставлю на голосування про направлення проекту закону, реєстраційний номер 3165 на повторне друге читання. Прошу голосувати.

 

10:16:19

За-112

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" (щодо нових напрямів енергозбереження), реєстраційний номер 4417. Юрій Миколайович Оробець. Є Юрій Миколайович? Хто від комітету буде доповідати?

Шановні народні депутати, комітет розглянув цей законопроект і пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Є інші застереження? Немає.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" (щодо нових напрямів енергозбереження). Реєстраційний номер – 4417. Прошу голосувати. Я хочу нагадати тим, хто кричить: „Не голосуємо!”, що це урядовий законопроект.

 

10:17:36

За-146

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка: «Регіони України» - 29, комуністів  - 53, Народна партія – 22, «Наша  Україна» - 1, Блок Тимошенко - 10, СПУ – 18, Народний блок – 0, СДПУ (о) – 0,  Українська народна партія - 2, „Відродження” – 2,  Народний рух України – 0,  «Єдина Україна» - 0, «Реформи і порядок» - 3, Партія промисловців і підприємців України – 0, позафракційні – 6.

Я ставлю на голосування про направлення проекту закону, реєстраційний номер – 4417, на повторне друге читання. Прошу визначатись.

 

10:18:26

За-197

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на інформацію), реєстраційний номер – 3547. Віктор Лаврентійович Мусіяка, будь ласка.

Шановні народні депутати, комітет розглянув законопроект, врахував більшу частину поправок, які запропоновані до цього проекту і пропонує прийняти проект закону в другому читанні і в цілому. Немає застережень? З цього приводу? Онопенко Василь Васильович, будь ласка. Мікрофон ввімкніть.

 

10:19:26

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, мова йде про вдосконалення Цивільного кодексу і, зокрема, окремих статей його щодо інформації.

Я думаю, що це питання чисто такого демократичного характеру, створюються правові основи, що ми громадяни України к суспільству мали доступ до   інформації, мали право на інформацію. І щоб конституційні засади реалізовувалися. Ми розглянули це питання на комітеті, врахували гарні пропозиції від вас. Я думаю, що тут просто потрібно підтримати в другому читанні і цей закон майбутній послужить Україні і українському суспільству.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на інформацію), реєстраційний номер 3547. Прошу голосувати.

 

10:20:36

За-281

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про доступ до судових рішень. Онопенко Василь Васильович, голова Комітету з питань правової політики. І запросіть народних депутатів до сесійної зали, щоб ми могли плідно працювати. Будь ласка.

 

10:20:59

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні колеги! Цей законопроект вже розглядався в першому читанні і набрав біля трьохсот, навіть більше трьохсот голосів в цьому залі. До другого читання ми розглянули дев’ять пропозицій народних депутатів, 31 пропозицію врахували, 6 пропозицій врахували редакційно, 2 пропозиції відхилили. Доступ до судових рішень дасть можливість кожному громадянину України ознайомитися з рішеннями судів загальної юрисдикції, які будуть публікуватися на офіційному порталі чи сайті судової влади.

Це дасть можливість нам створити єдиний реєстр судових рішень в Україні. Цим буде займатися Державна адміністрація України. Крім того, прийняття цього закону дасть можливість, щоб закони України одинаково застосовувалися.

І, крім цього, мова йде про громадський контроль за рішеннями судової влади. Я думаю, що це надзвичайно важливий закон і його потрібно підтримати в другому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Оскільки практично всі пропозиції, які надавались вами, враховані, у нас є всі  підстави поставити на голосування  про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон, проект Закону  про доступ до судових рішень, реєстраційний номер 8053. Прошу голосувати.

 

10:22:44

За-303

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, реєстраційний номер 5279.

Хто доповідає? Іванчо Іван Васильович  від комітету. Будь ласка , Іване Васильовичу.

 

10:23:14

ІВАНЧО І.В.

Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд у другому читанні  виноситься законопроект про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим. До другого читання по цьому законопроекту надійшло  65 пропозицій народних депутатів України. Абсолютна  більшість пропозицій народних депутатів України врахована. Не враховано дві пропозиції. Пропозиція народних депутатів номер чотири Шкіля  і Чубарова на сторінці другій щодо  частини другої статті першої – виключити такі слова: ”на день виборів  постійно проживає в Автономній Республіці Крим”. Відповідно до висновків Головного юридичного управління ми змінили цю статтю,  і сьогодні вона звучить  таким чином, що   депутатом може бути громадянин України, який має право голосу  на день виборів, досяг 18 років, проживає в Україні не менше п’яти років і на день виборів постійно проживає в Автономній Республіці Крим.  Це перше.

І друга. Що стосується  поправки номер 50 народного депутата  Жижка. Він пропонує статтю 26, яка  впорядковує питання щодо  порядку вирішення питання про притягнення депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим до кримінальної та адміністративної відповідальності відхилити.

Комітет розглянув це питання вчора і пропонує частково врахувати пропозицію народного депутата Жижка в тому розумінні, що кримінальна справа стосовно депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим може бути порушена судом, Генеральним прокурором, його заступниками або прокурором Автономної Республіки Крим. І далі розписано все відповідно до норми, яка на сьогоднішній день діє щодо депутатів місцевих рад.

Тому комітет з цього питання кінцево не визначився і пропонує визначитися залу, тобто депутатам Верховної Ради. Всі зауваження Головного юридичного управління враховані у цьому законопроекті і змінено відповідно до їх вимог. Таким чином, законопроект пропонується прийняти в другому читанні і в цілому як закон, крім цього єдиного питання, яке треба визначитися залом.

 

ГОЛОВА. Так, Рефат Чубаров, будь ласка, ваша поправка четверта.

 

10:26:06

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати, дійсно, в оцій другій частині статті першої є одразу два дискримінаційних моменти. Перший про те, що він має проживати, громадянин, в Україні не менше п8яти років. Таким чином ми відсікаємо значну частину репатріантів, які повернулися в останні роки. Але ж і не прийнятна така норма, що громадянин України, який на день виборів проживає в Автономній Республіці Крим. Такої норми немає щодо інших органів місцевої влади представницької. Тому я думаю, що ці моменти в цій статті мають бути виключені. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати, треба поставити на голосування поправку номер чотири. Рефата Чубаров обґрунтував її. Це сторінка друга. Я ставлю на голосування цю поправку і прошу визначитися. Четверта поправка. 

 

10:27:18

За-116

Рішення не прийнято.

Поправка 50-та. Сергій Жижко, ви наполягаєте на цій поправці? Не наполягає. Будь ласка. Іван Васильович, будь ласка.

 

ІВАНЧО І.В. Спасибі. Шановні колеги, шоста поправка, де записано, що депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим обирається строком на п’ять років, є прохання виправити на „чотири роки”. Тому що всі вибори в органи місцевої влади – це технічна опечатка, - але в законопроекті 3207/1, який йде зі змінами до Конституції, там уже буде п’ять років. Але ми тут трошки поспішили, і технічна помилка вкралася, переплутали два законопроекти. Тому я прошу виправити: не на п’ять, а на чотири роки обираються депутати Верховної Ради Республіки Крим.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування.

Вноситься на голосування пропозиція комітету: про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону „Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим”, реєстраційний номер 5279. Прошу голосувати.

 

10:28:55

За-233

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка. «Регіони України» - 54, комуністів – 54, Народна партія – 38, „Наша Україна» - 0, Блок Тимошенко – 2, СПУ – 14, Народний Блок – 21,  СДПУ(о) – 18,  Українська Народна Партія – 0, „Відродження” – 11, Народний Рух України - 0, „Єдина Україна” – 4 „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців України – 3, „Позафракційні” –  14.

Будь ласка, Рефат Чубаров з мотивів.

 

10:29:46

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановні колеги!  Шановний  Володимир Михайлович! Я розумію, ми дійсно хочемо допомогти розв`язанню проблем, пов`язаних з виборами депутатів Автономної Республіки Крим, але хочу все-таки зауважити увагу всіх колег своїх і тих радіослухачів, які нас слухають про те, що  ми проголосували, залишивши норми, які протирічать діючій Конституції України. І та норма, де ми обмежуємо можливість бути обраними чи обирати громадян України, які повернулися нещодавно в Україну, це є антиконституційна норма. Незрозуміло зовсім що це таке „який постійно проживає на день виборів”. Що це таке „день виборів”?  тобто, я прогнозую, що Президент України накладе вето на цей закон.  Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, переходимо до розгляду законів, до яких Президент України застосував право вето.

Оголошується до розгляду Закон України "Про місто-герой Севастополь" з пропозиціями Президента України від 29.11.2005 року Реєстраційний номер 3187-1.

Доповідач – міністр юстиції Сергій Петрович Головатий. Підготуватися від комітету Віталію Олуйко. Будь ласка.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Як відомо, після повторного розгляду Верховної Ради  України  3 листопада з пропозиціями Президента України стосовно цього закону в новій редакції він був прийнятий.

Цей проект закону Президент не підписав і не взяв до виконання його, виходячи з наступного. Я зупинюся коротко на головних речах.

Друга стаття закону передбачає виділення в межах міста Севастополя районів. Але, при цьому, у складі міста  зберігаються як самостійні адміністративні одиниці місто Інкерман, а також населені пункти, що входять  до складу чотирьох сільських рад і однієї селищної ради. Таким чином, передбачені законом ці положення вони не відповідають положенням Конституції у статтях 140, 146, які    які…  і цими положеннями закону створюються умови для постійного протистояння рад, відповідних зловживань, або  за правовим статусом Севастопольська міська  та Інкерманська міська ради, сільські і селищні ради належать до органів місцевого самоврядування і представляють первинних суб’єктів місцевого самоврядування, тому за законодавством мають однакові повноваження.

Отже, у цьому питанні закон не відповідає Конституції. Більше того, закон не визначає, як саме Севастопольська міська рада буде поєднувати у своїй діяльності виконання завдань різних за своєю природою органів і  не зроблено розподіл повноважень між міською Севастопольською, міською Інкерманською, сільськими  та селищними радами, які входять до міста Севастополь.

Друге, однією із підстав Закон визначення спеціального статусу  Севастополя розташування базування військово-морських сил України та основної бази Чорноморського флоту Російської Федерації. Президент вважає, що питання розташування іноземних баз має бути, відповідно до Конституції, визначатися тільки міжнародним договором і не може бути предметом редагування закону.

Так само і закріплення в Законі спеціального статусу на підставі базування військо-морських сил вбачається необґрунтованим, тому що  ці питання регулюються Законами про збройні сили України. Є, навіть, надто суттєві застереження до статті 9 Закону стосовно бюджетних стосунків Севастополя і державного бюджету України. У цій частині Закон не відповідає кільком статтям Бюджетного кодексу. Не відповідає так само і процедура звільнення з  посади Севастопольського міського голови, тому що в Законі ідеться про якийсь висновок Конституційного суду України з  цього приводу. Тоді коли Конституційний Суд України дає роз’яснення і тлумачення Конституції.

Отже, на цих підставах Президент України вважає, що закон має бути вихилений. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, доповідь міністра завершена. Дякую, Сергій Петрович, вам. Будь ласка, Віталій Олуйко, позиція комітету.

 

10:34:36

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати,  Закон України „Про місто-герой Севастополь” був прийнятий Верховною Радою України ще 23 червня 2005 року. Після накладення вето Верховна Рада третього листопада 2005 року знову розглянула цей закон з пропозиціями Президента і прийняла його в новій редакції, врахувавши частину пропозицій глави держави.

Першого грудня до парламенту надійшли повторні пропозиції Президента України до Закону „Про місто-герой Севастополь”, які Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув на своєму засіданні 21 грудня 2005 року та сьогодні пропонує на розгляд народним депутатам.

Грунтовно проаналізувавши повторні пропозиції Президента України, комітет рекомендує Верховній Раді України відхилити дані пропозиції. Основним мотивом цього є те, що вони пропонують принципово іншу модель здійснення у місті Севастополі виконавчої влади та місцевого самоврядування, ніж у проекті двічі підтриманого парламентом.

На думку комітету, основні проблемні питання зазначеного закону, на які звернув увагу Президент України, урегульовані Конституції України та рішеннями Конституційного Суду щодо аналогічного спеціального статусу міста Києва, а саме: це проблема визначення особливого адміністративного територіального статусу, устрою Севастополя. Народні депутати, члени комітету не погодилися з пропозиціями Президента в цій частині, оскільки відповідно до статті 133 Конституції України та рішень Конституційного Суду від 25 грудня 2003 року місто Севастополь має спеціальний статус у питанні визначення адміністративно-територіального устрою, який визначається законами України. Далі це проблема визначення особливостей здійснення виконавчої влади та обрання посадових осіб у місті Севастополі.

Принциповим питанням також є проблема формування бюджету міста Севастополя. Комітет вважає, що можливість визначати особливий порядок формування бюджету міста Севастополя надана Верховній Раді України вже згаданими статтями Конституції та рішенням Конституційного Суду.

Наостанок хочу в котре звернути вашу увагу, що, по-перше, вимога прийняття даного закону міститься у  статті 133 Конституції України, по-друге, потрібно нарешті визначитись, що місцеве самоврядування у Севастополі має передбачати право громади обирати міського голову.

І останнє. Розгляд даного питання викликав безпрецедентну громадську активність мешканців міста Севастополя. На адресу парламенту продовжують надходити сотні звернень громадян з проханням підтримати цей законопроект.

Зважаючи на це, комітет просить підтримати його пропозицію подолати вето Президента України. Така пропозиція вперше за час розгляду…

 

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити думку.

 

ОЛУЙКО В.М. Така пропозиція вперше за розгляд законопроекту в комітеті була підтримана одностайно. Потрібно зазначити, що на проект підготовлений висновок Головного науково-експертного управління, який пропонує Верховній Раді України прийняти цей закон в новій редакції з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій Президента України.

Просимо підтримати пропозицію комітету.

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Шановні народні депутати, з мотивів, будь ласка, запишіться, 3 хвилини. Запишіться, 3 хвилини. Запишіться, будь ласка. І запросіть народних депутатів до сесійної зали. Павло Сулковський.

 

10:38:37

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Прошу передати слово депутату, пану Вернидубову.

 

ГОЛОВА. Так, Іван Вернидубов, будь ласка.

 

10:38:48

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Вернидубов, Севастополь, «Регионы Украины».

Уважаемые товарищи, уже дважды Верховный Совет Украины проголосовал за принятие закона и дважды, к сожалению, Президент Украины наложил вето. Последний раз нами этот закон принят 281 голосом. Практически уже нечего писать и Научно-экспертному управлению, потому что закон отработан четко. Он основан на Конституции Украины.

В следующем году будем праздновать десятилетие принятия основного закона государства, Конституции Украины, и закон о городе-герое, статусе Севастополя, на который прямо указывает Конституция как на закон, который необходимо принять, до сих пор не принят.

Я призываю всех народных депутатов  сегодня преодолеть вето Президента и принять этот закон. Спасибо всем.

 

ГОЛОВА. Доманський, фракція комуністів.

 

10:39:44

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Прошу передати слово севастопольцю Чичканову.

 

ГОЛОВА. Чичканов, будь ласка.

 

10:39:53

ЧИЧКАНОВ С.В.

Депутат, Чичканов, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, Закон о Севастополе рассматривается в Верховном Совете уже 7 лет, и 7 лет Верховный Совет не может его решить по той простой причине, потому что это от него зависит, а зависит в основном от различных президентов Украины. 

Дело в том, что когда только общественность города Севастополя, когда только территориальная громада начинает проявлять самостоятельность, сразу возникают определенные чиновнические препоны, которые не дает реализовать эту самостоятельность в рамках законов, которые должны существовать на Украине.

Я призываю всех депутатов поддержать преодоление вето по этому закону, в конце концов, его принять и дать возможность громаде грода Севастополя реализовать свои права в рамках законодательного поля Украины.

 

ГОЛОВА. Ружицький, фракція „Наша Україна”.

 

10:40:52

РУЖИЦЬКИЙ А.М.

Антон Ружицький, Партія Християнсько-Демократичний Союз, „Наша Україна”. Прошу передати слово депутату Ткаленко.

 

ГОЛОВА. Ткаленко, будь ласка.

 

10:41:02

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, Народний Рух України.

Шановні колеги, по-моему, Министр юстиции однозначно  і чітко висловився щодо неприпустимості прийняття вищезазначеного закону, оскільки є серйозні питання, які цей проект закону сьогодні не врегульовує.

Більше того, з огляду на ту політичну ситуацію, яка сьогодні склалася, ми вважаємо, за недоцільне прийняття такого закону і в разі його прийняття будемо вимагати накласти ще одне вето. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Василь Надрага, будь ласка.

 

10:41:44

НАДРАГА В.І.

Прошу передать слово коллеги Заичко.

 

ГОЛОВА. Так, Заічко, будь ласка. Мікрофон, Заічко. Є Заічко?

 

10:41:58

ЗАІЧКО В.О.

Виктор Заичко, 225 округ, Севастополь, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги! Уважаемые севастопольцы! Сегодня мы в третий раз рассматриваем вопрос, связанный с городом-героем Севастополем. И я обращаюсь к своим коллегам, всем тем, кто хочет и видит севастопольцев полноценными гражданами Украины. Я рассматриваю сегодняшнее голосование быть ли севастопольцам в государстве Украины полноценными гражданами? Давайте ответим. И это будет понятно для всех севастопольцев, для Крыма и других регионов. Я хочу, чтобы все поддержали и сказали нет тому закону, который предполагает непринятие сегодня в нашей постановке.

Хотел бы, чтобы мы руководствовались Конституцией и, прежде всего, сделали, еще раз говорю, гражданами Украины севастопольцев, моих земляков, и дали им право на самоуправление.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Відповідно до Регламенту, голосування буде в такій послідовності здійснюватись.

Перше. Першою буде голосуватися пропозиція Президента України про відхилення закону.

Друга - пропозиція комітету про подолання вето.

І третя пропозиція, якщо перші дві не знайдуть підтримки, про нову редакцію. Тому прошу уважно слухати що ставиться на голосування.

Ставиться на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про місто-герой Севастополь”. Реєстраційний номер 3187-1. Будь ласка, визначайтесь.

 

10:44:11

За-90

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про місто-герой Севастополь”. Реєстраційний номер 3187-1, прошу голосувати.

 

10:44:45

За-276

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

„Регіонів України” – 58, комуністів – 56,  „Наша Україна” – 0, Народна партія – 40,  Блок Тимошенко – 16 , СПУ- 24,  Народний блок  – 19, СДПУ(о) – 19, Української Народної  партії  - 1, „Відродження” – 11,  Народний Рух України, „Реформи і порядок” - 0,   „Єдина Україна” – 12, Партія  промисловців і підприємців -  1,  Позафракційні – 19.

Я  ставлю на голосування третю пропозицію про   прийняття Закону України „Про місто-герой Севастополь”  у новій редакції з частковим врахуванням  пропозицій Президента України, реєстраційний номер 3187-1. Прошу голосувати.

 

10:45:45

За-279

Рішення прийнято.

По  фракціях, будь ласка.  

„Регіонів України” – 56, комуністів – 56,  „Наша Україна” – 0, Народна партія – 38,  Блок Тимошенко – 16 , СПУ- 25,  Народний блок  – 21, СДПУ(о) – 19, Української Народної  партії  - 4, „Відродження” – 13,  Народний Рух України - 0, „Реформи і порядок” - 1,   „Єдина Україна” – 10, Партія  промисловців і підприємців -  2,  Позафракційні – 18.

Оголошується  до розгляду Закон України „Про закони і законодавчу діяльність”  з пропозиціями Президента України  від 15.08.2001 року, реєстраційний номер  0894.

Доповідач міністр юстиції  Сергій Петрович Головатий. Підготуватися Василю Онопенку.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати!  Хочу звернути вашу увагу, що вето стосується  цього закону, як оголосив голова  Верховної Ради,  від 5 серпня 2001 року, вето наклав президент Кучма.  І відповідно ми зараз маємо розглянути, ми підтримуємо вето, накладене в той час Президентом Леонідом Кучмою з огляду на такі речі. Перше. Закон про законну і законодавчу діяльність виписано концептуально на старій радянській методологічній основі, яка не визнає юридичної різниці чи різниці природи, юридичної природи. Ми ж Конституцією як основоположним актом суспільства, Конституцією як установчим договором суспільства на формування влади і визначення її повноважень і звичайним законом. Це проходить по всьому закону червоною ниткою і не розмежування юридичної природи найвищого суспільного акту і звичайного акту, який приймається простою більшістю в парламенті, привів до того, що цей закон викривляє всю суть законодавчої діяльності парламенту.

На основі цього не розмежування між Конституцією і законами, якими вносяться зміни до Конституції, які є одної природи і простими законами, які приймаються простою більшістю, не менше ніж 226 голосів, привело до того, що ми не можемо досягти цілей, визначених українською Конституцією, зокрема такої мети, як домінування в суспільстві принципу верховенства права.                

У мене вже не вистачить часу, щоб перерахувати всі положення закону, які не відповідають Конституції. По-перше, виходить з того, що внесення змін до Конституції за цим законом має узгоджуватися міжнародним правом з міжнародними договорами. Це не можна робити, бо наша Конституція це забороняє.

Не відповідає Конституції порядок, визначений цим законом стосовно введення в дію простих законів, звичайних законів і набуття ними чинності. Цей закон, що оспорюється Президентом, він проводить різницю між офіційним оприлюдненням і офіційним опублікуванням, тоді коли Конституція вимагає офіційного оприлюднення як відправної точки для набуття чинності. 

Стосовно інших. В багатьох положеннях є або звуження повноважень органів, що існують, або розширення. Але найголовніше   з огляду на те, що з 1 січня набувають чинності зміни до Конституції, то з`являються речі, які абсолютно відсутні в цьому законі. Це стосується і поняття „Регламент Верховної Ради”, який порядок прийняття законів. Це стосується і порядку застосування вето, він інший, ніж в цьому законі у змінах до Конституції. Це стосується  порядку підписання законів Президентом, у змінах до Конституції він інший.

 

ГОЛОВА.  Дайте можливість завершити думку міністру юстиції. Будь ласка.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П. Зміни до Конституції розширюють повноваження комітетів Верховної Ради , але закон цього не передбачає, бо приймався в 2001 році. Надання комітетам контрольних функцій для здійснення законопроектної роботи тут так само не передбачено. Отже,      немає потреби сьогодні  ухвалювати цей закон, тому що зміни до Конституції міняють суттєво порядок підготування законів, їх прийняття, оприлюднення і введення в дію.

Дякую за увагу. Тому пропонується відхилити його. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Будь ласка, Василь Васильович Онопенко, голова комітету.  (Ш у м   у   з а л і)

Перед голосуванням. Хто від комітету буде виступати, шановні колеги? Ну одну хвилину. Ну будь ласка, зачекайте! Немає. Ну будь ласка, поки голова комісії підійде, будь ласка,  запишіться. Три хвилини на запитання. З місця. Можна з місця.

Сергій Петрович, там можна відповідати.

Будь ласка, запишіться. На табло. Янковський, „Регіони України”.

 

10:51:32

ЯНКОВСЬКИЙ М.А.

Прошу передати слово народному депутату Сулковському.

 

ГОЛОВА.  Павло Сулковський.

 

10:51:47

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні народні депутати! Мі тільки що прослухали доповідача пана Головатого, і ми дійсно  хочемо, я особисто хотів би сказати, що попередній міністр був добрий, прекрасний, пан Зварич. Але той поважав і Верховну Раду, і народних депутатів, тому якимось чином було нам легше сприймати і допомагати в проведенні тих чи інших проектів законів. Але пан Головатий, хочу вам сказати, ця людина стала давати оцінку всім, від Верховного до нижнього рівня, судам і звинувачувати, що це корупційні суди; він став давати оцінку усім рішенням Верховної Ради, що це не так, а він тільки правий. І тому, я думаю, шановні народні депутати, що цього пана треба дійсно нам оцінити у Верховній Раді, дати йому…

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, ми зараз обговорюємо не діяльність міністра, а ми зараз розглядаємо закон, реєстраційний номер 0894. З урахуванням цього, я просив би, якщо є запитання, їх ставити.

Анатолій Доманський, фракція комуністів.

 

10:52:58

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Прошу передати слово Катерині Самойлик.

 

ГОЛОВА. Катерина Самойлик, будь ласка.

 

10:53:04

САМОЙЛИК К.С.

Фракція Комуністичної партії України, Катерина Самойлик.

Я хочу просто закликати колег підтримати цей законопроект. Та від себе хочу сказати: депутат, Володимире Михайловичу, може говорити в цю хвилину все, що він думає. Хочу сказати, що нинішня влада ще раз підтверджує, що вона гідно представляє інтереси Кучми, і в президентських, і в кабмінівських структурах, і у Верховній Раді України. Бо, подивіться, вето наклав Президент Кучма, підтримує це вето також Президент Ющенко, тобто яблучко від яблуньки далеко не пішло. Нічого нам чекати від цієї влади.

І тому я пропоную: ми повинні, як хрест поставлений було на попередній владі, ми повинні все зробити для того, щоб почалося оздоровлення суспільства. І подолання вето в цьому сенсі дає нам також…

 

ГОЛОВА. Антон Ружицький, будь ласка, фракція „Наша України”. Це ми з мотивів, я так розумію, виступаємо.

 

10:54:14

РУЖИЦЬКИЙ А.М.

Антон Ружицький, Партія Християнсько-Демократичний Союз, „Наша Україна”. Прошу передати слово депутату Беспалому.

 

ГОЛОВА. Борис Беспалий, будь ласка.

 

10:54:28

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”.

Шановні колеги, предмет цього Закону є надзвичайно важливий, тому що  ми кожен день бачимо, як страждає від того, і наша, власне, робота, від того, що не врегульована сама процедура законодавчої діяльності. Звідси  страждає якість  законодавства, хоча всім зрозуміло, що сьогодні треба вже не велика кількість законів, а якість. По кількості Законів український Парламент, мабуть, приймає їх більше, ніж всі європейські разом взяті.

Але, тим більш якісним має бути сам законодавчій акт, який регулює законодавчу діяльність. І тому, безумовно, підтримуючи ідею,  щоб був закон, який би регулював створення інших Законів і нормативно-правових актів, тим більш прискіпливо ми повинні відноситись до якості цього Закону. Тому, підтримуючи в цілому концепцію, до речі, в якій дуже багато…

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Василь Васильович Онопенко голова Комітету з питань правової політики.

 

10:55:37

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я думаю, що сьогодні розглядається найбільш суттєвий  законопроект, який дуже необхідний для Верховної Ради, для України в цілому. Його  доля надзвичайно складна. Ще. Починаючи з 2000 року він проходив відповідну перевірку через Верховну Раду і ветувався Президентом. 11 липня 2003 року вето не було подолане, але Верховна Рада  не підтримала і пропозицію Президента про відхилення Закону, що підтверджується відповідним витягом із засідання Верховної Ради.

Я вважаю, що комітет провів величезну роботу і особливо я вдячний колишньому автору, колишньому депутату Олексію Ющику, він працював в скликанні, який був автором цього законопроекту і взяв участь в доопрацюванні разом з нашим комітетом. Знаєте,  за часів незалежності України, ми прийняли тисячі законів. Якщо порахувати ще підзаконні акти, то це сотні тисяч. Люди розгубилися в цьому месиві законодавчих актів і нормативних актів.

Вольтер сказав: „Якщо в країні багато лікарів, то щось в цій країні не так. Якщо в країні багато законів, то щось в країні не так”. Тому мова йде про єдиний цілісний законодавчий акт, який би допоміг Верховній Раді приймати виважені, обгрунтовані закони відповідно до Конституції.

Згадайте нашу історію прийняття законів на цій сесії. Коли ми приймаємо один важливий закон, Президент ветує. Приймаємо знову закон, долаємо вето, Президент ветує. Доходило до того, що Президент взагалі відмовлявся підписувати закон, який направлявся Верховною Радою. Це не є нормальна ситуація.

Тому комітет підготував цей проект закону і виносить на розгляд сесії Верховної Ради. Повинен бути єдиний підхід. Це не так, як кожна господиня варить борщ по своєму рецепту, і кожна вважає, що цей борщ гарний український борщ. Ми повинні готувати наші закони за єдиним рецептом. І сьогодні оцей законопроект, він дає таку можливість, щоб ми готували у майбутньому виважені обгрунтовані закони.

Тому і вноситься навіть така пропозиція, за браком часу я скажу, частину сьому статті 30-ї проекту доповнити реченням, згідно з яким у разі, якщо Президент України не підписав текст закону, цей закон у триденний строк офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і публікується за його підписом. Я думаю, що це правильний підхід, що це принципова позиція. І треба, щоб і Президент дотримувався Конституції, Верховна Рада, уряд, і тоді в цілому і український народ буде...

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  ставиться на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про закони і законодавчу діяльність”. Про відхилення Закону про закони і законодавчу діяльність.  Реєстраційний номер 0894.  Що, що? Це непогано. Прошу визначатися.  Про відхилення закону.

 

10:59:39

За-62

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття Закону України "Про закони і законодавчу діяльність" у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента. Так.

 

11:00:11

За-230

Рішення прийнято. Тобто закон прийнято в новій редакції.

Так, шановні колеги, вчора доповідав Георгій Корнійович Крючков, що нам потрібно внести певні уточнення в закон про внесення змін до деяких законів щодо розвідувальних органів. Ми домовилися, що сьогодні буде оголошено ці уточнення і ми тоді приймемо рішення Верховної Ради України. Будь ласка, Георгій Корнійович, будь ласка.

Прошу уваги, шановні колеги, питання має важливе значення.

 

11:01:11

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановні колеги, вам лист з цього питання вручений? Є. я тільки нагадаю, про що говорив, що ми прийняли закон про внесення змін до деяких Законів України щодо розвідувальних органів. Із технічних причин там, де йдеться про статтю, пункт 7 статті 8 закону „Про оперативно-розшукову діяльність”, з технічних причин, випало дуже принципове положення, яке передбачає, що розвідувальні органи не можуть негласно виявляти і фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами, підготовка або вчинення такого злочину, бо це не відноситься до функції розвідувальних органів.

Ми просимо підтримати, щоб ці слова були поновлені там, бо інакше ми будемо мати вето Президента, затягнемо прийняття закону. Я прошу підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, хто за те, щоб врахувати уточнення такого змісту, прошу голосувати, прошу голосувати.

 

11:02:02

За-268

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради, реєстраційний номер – 3477 (друге читання). Доповідач Віталій Олуйко, голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

 

11:02:35

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 30 листопада розглянув Проект Закону про внесення змін до законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради. Зазначений законопроект пропонує передбачити права депутата місцевої ради мати помічників-консультантів, які працюватимуть на громадських засадах. Головне юридичне управління Апарату Верховної Рада України не має  зауважень до законопроекту. Комітет рекомендує Верховній Раді України Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради при розгляді у другому читанні прийняти в цілому. Просимо розглянути.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти проект закону у другому читанні і в цілому як закон. Немає застережень? Я ставлю цю пропозицію на голосування. Реєстраційний номер – 3477. Прошу голосувати!

 

11:03:55

За-324

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань надання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, реєстраційний номер – 6464, доповідач голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Васильович Бондарчук.  Прошу. Олександр Васильович.

 

11:04:23

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Уважаемый Председатель, народные депутаты! Комитет Верховной Рады по вопросам социальной политики и труда подготовил законопроект номер 6464 ко второму чтению. Это законопроект о внесении изменений по вопросам оказания государственной помощи по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста. По ходу доработки законопроекта мы дополнили положение законопроекта 6464 Катерины Самойлик положениями законопроекта 6464-2, поданного Рудьковским.

Кроме того, рассмотрено было 19 предложений, из которых практически все учтены.

Таким образом, ко второму чтению предлагается законопроект, который не только позволяет матери получать помощь по уходу за ребенком при ее выходе на работу, будет получать человек, который фактически осуществляет эту помощь. А также эта помощь будет оказываться на каждого ребенка до достижения им трехлетнего возраста.

Комитет просит поддержать изменения и проголосовать его в целом как закон.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань надання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Реєстраційний номер 6464. Прошу голосувати.

 

11:06:11

За-339

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо терміну дії спеціальних санкцій). Доповідач – Перший заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарства, власності та інвестицій Володимир Анатолійович Демьохін.

 

11:06:42

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты!

К вашему вниманию предлагается новая редакция проекта Закона о внесении изменений в статью 37 Закона Украины  „О  внешнеэкономической деятельности”. После принятия в первом чтении мы провели работу, существенно улучшили законопроект. Учитывая то обстоятельство, что европейское право  в случае предоставления административным органам  функций  применения каких-либо ограничений, в том числе санкций, требует наличие четко выписанной  процедуры в законодательстве, новая редакция  законопроекта направлена именно на внедрение  четкого,  понятного для всех механизма применения  специальных санкций, который также обеспечивал бы право субъектов внешнеэкономической деятельности. Права субъектов.

В частности законом уточняются основания, при которых возможно применение санкций, достаточно совершенно выписываются механизмы применения  снятия  данных санкций. Действия  такого вида санкций, как временная остановка, приостановка внешнеэкономической деятельности   предполагается ограничить тремя месяцами. Продление же действий данных санкций осуществляется  только  исключительно по решению суда.

Я хочу отметить, что  санкции применяются органами государственной  нашей, так сказать, власти, а   продление больше трех месяцев предлагается  исключительно отдать эту прерогативу суду.

При подготовке ко второму чтению  поступило восемь поправок. Все поправки учтены. Замечаний от   нашего Научно-экспертного управления   юридического не поступили. Комитет предлагает принять данный  законопроект, изменение в статью 37 Закона Украины «О внешнеэкономической деятельности» во втором чтении и в целом. Просим поддержать данный законопроект. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА.   Шановні народні депутати! Ставиться на голосування пропозиція  комітету про прийняття у другому читанні в цілому, як закон,  проект Закону про  внесення змін  до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” (щодо терміну дії  спеціальних санкцій), реєстраційний номер 3300. Прошу голосувати.

 

11:09:27

За-308

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо процедури митного оформлення товарів), реєстраційний номер 8223-1. Доповідач – перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестиції Володимир Демьохін. Поки йде Демьохін, будь ласка, Степан Хмара із процедури розгляду цього питання.

 

11:10:10

ХМАРА С.І.

Степан Хмара, Українська Народна партія Костенко.

Я хотів, шановний Голово, звернути увагу на попередній закон, який ми прийняли. Він абсолютно суперечить суті розвитку правової держави, ви розумієте? Коли до трьох місяців можуть якісь чиновники забороняти діяльність… Цим тільки повинен займатися суд, бо за три місяці можна знищити взагалі суб'єкт економічної діяльності і вже тоді через три місяці немає значення, хто буде ці санкції затверджувати чи знімати, це вже не буде мати значення. Тому це неправильно. І я думаю, що нам треба буде звернутися до Президента, щоб він наклав вето на цей закон.        

 

ГОЛОВА. Дякую, Степан Ількович.

Я повністю вашу підтримую. Але тут була воля Верховної Ради за 300 голосів. Повернутися назад?.. Ми вже прийняли рішення. Не можемо. Будь ласка, Володимир Анатолійович Демьохін.

 

11:11:19

ДЕМЬОХІН В.А.

Вы знаете, я маленькую ремарку по поводу предыдущего закона. Если руководствоваться такой логикой, то весь наш уряд, Кабинет Министров, все наши органы государственный власти, они могут уничтожить любой бизнес, что мы видим в этом году наяву. Идет уничтожение. Ну так тогда суды еще хуже.

Ну я возвращаюсь к   первому, основному вопросу. Законопроект 8223-1. Комитет рассмотрел данный законопроект, подготовил на второе чтение, касается процедуры таможенного оформления товаров. Основная цель данного законопроект – обеспечить реализацию требований  соглашения статьи  7…

Это даст возможность усовершенствовать  процедуры таможенного оформления, вопросы контроля таможенного  налогообложения, принятие законопроекта направлены также на обеспечение гармонизации  законодательства Украины при вхождении в Всемирную торговую организацию. Мы получили 24 предложения от народных депутатов, учтены все. Хочу отметить, что учтены все предложения Главного юридического управления, кроме двух. Также отдельно отмечаю поправку №22 народного депутата   Васадзе, она учтена редакционно. Учитывая то, что в основном все предложения были учтены и  учтены редакционно, комитет предлагает данный законопроект принять во втором чтении и в целом.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати, ніхто не наполягає на поправках своїх? На уточненні?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо процедури митного оформлення товарів) (друге читання).

Реєстраційний номер  8223-1, прошу голосувати.

 

11:14:10

За-268

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект… Ну, вони не роздані. Супрун Людмила Павлівна. Будь ласка, ми зараз мали розглядати закони про внесення змін до Державного бюджету на 2005 рік – документів немає. Будь ласка, комітет що з цього приводу думає.

 

11:14:59

СУПРУН Л.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Дійсно, у відповідності до нашого порядку денного поставлено на розгляд два законопроекти: номер 8334 і номер 8334-2. Однак, відповідно до статті 6.2.14 Регламенту Верховної Ради, до другого читання законопроекту пропозиції вносяться у 14-денний термін після прийняття законопроекту в першому читанні.

Зазначені законопроекти прийняті Верховною Радою в першому читанні 15 грудня. Тобто відповідний термін розгляду в другому читанні законопроектів ще не настав, оскільки в комітет надходять пропозиції щодо внесення змін і поправок до цього закону.

Тому комітет не готував табличку, оскільки пропозиції народних депутатів ще йдуть до комітету. Фактично ми не маємо права звужувати законодавчу ініціативу депутатського корпусу.

Таким чином, ми можемо його розглядати і поставити на розгляд комітету тільки після того, як мине цей термін, і ми опрацюємо всі необхідні документи. Ми підготуємо табличку до другого читання, внесемо всі поправки депутатів і представимо на розгляд в зал Верховної Ради.

Шановний Володимире Михайловичу, я прошу, щоб ми, якщо можливо, зробили наступне. У нас є Закон про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет на 2005 рік”, яким ми визначали, що на місто Кривий Ріг та на райони, які прилягають до міста Кривий Ріг спрямується один відсоток коштів, які отримані від приватизації відповідно підприємства „Криворізький гірничо-металургійний комбінат”. І нам необхідно внести було б уточнення до цього законопроекту відносно внесення змін до статті 1, тому що ми визначили, скільки спрямовується коштів безпосередньо на міські  бюджети, але, місцеві бюджети, але не визначили зміни до статті 1, де показники доходів і видатків повинні бути приведені у відповідність до статті 102.3. Це, фактично, технічна правка.

І я прошу, Володимире Михайловичу, щоб ми цей документ підтримали, ці уточнення, він зареєстрований за номером 8642. Сьогодні ми розглядали це питання додатково ще раз у себе в Комітеті і просимо, щоб цей документ був поставлений на голосування, для того, щоб ми могли уточнити від повідні показники. Ніяких інших змін в цьому законопроекті, фактично, не передбачається. Тільки уточнення цифр, які містяться в статті першій і в статті 102 з позначкою 3.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте поступимо таким чином з приводу о цих питань. Зараз ми проголосуємо  уточнення, бо ми прийняли, справді, Закон по  240 мільйонів, якщо не помиляюсь, так?

 

СУПРУН Л.П. Так.

 

ГОЛОВА.  Але тоді, у першій статті не зафіксувати зміни в доходах і видатках, а потім проговоримо, а потім проговоримо щодо двох цих законопроектів. Нема застережень?

Я прошу вас заспокоїтись, шановні колеги, ми прийняли Закон, що 1% вартості продажу „Криворіжсталі” направляється у Кривий Ріг для розв’язання нагальних проблем. Рішення ми прийняли, але  треба було внести нам зміни у статтю першу бюджету, де передбачається уточнення в доходну і видаткову частину бюджету. Тому нам треба це уточнення проголосувати, а після того, ми тоді проведемо дискусії щодо двох законопроектів, в яких було доручення комітету підготувати на розгляд Верховній Раді України. Я ставлю на голосування пропозицію щодо уточнення до Закону про виділення коштів Кривому Рогу в розмірі 240 мільйонів. Прошу голосувати.  Прошу голосувати.

 

11:19:03

За-227

Рішення прийнято.

Так, будь ласка, тепер, тепер, давайте  зараз обміняємося з приводу інших законів, які ми мали розглядати сьогодні. Будь ласка, запишіться, п’ять хвилин. Іде запис, запишіться, п’ять хвилин.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Михайло Родіонов, фракція комуністів.

 

11:19:37

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів. Прошу передати слово Пономаренку.

 

ГОЛОВА.  Георгій Пономаренко, будь ласка.

 

11:19:47

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Георгій Пономаренко, фракція комуністів.

Володимире Михайловичу, у цих двох законопроектах мова йде про те, щоб гроші, виділені від приватизації „Криворіжсталі”, направити в одному законопроекті всі на погашення заощаджень,  у другому – на заощадження і на поповнення бюджету Пенсійного фонду.

Я думаю, що тут міністр фінансів або заступник міністра повинен і сказати, хлопці, не розкатуйте губу, 24,2 мільярда від „Криворіжсталі” вже немає. Пішла на погашення 9,6 мільярда дефіциту 2005 року, 9,2 мільярда – на погашення дефіциту 2006 року і Пінчуку повернули 4,2 мільярди. Продадуть все інше загальне добро – і воно піде так...

 

ГОЛОВА.  Борис Беспалий, фракція „Наша Україна”.

 

11:20:51

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово Ксенії Ляпіній.

 

ГОЛОВА.  Ксенія Ляпіна, будь ласка.

 

11:20:59

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, ми вважаємо, що насправді уряд вже вирішив це питання, надавши пропозиції і отримавши нашу підтримку на бюджет 2006 року. Але ми підтверджуємо нашу політичну підтримку виділенню коштів місту Кривий Ріг на соціальні завдання. Тому що ми переконані, що це є вкрай важливе дійство. Щоб мешканці міста Кривий Ріг відчули своє задоволення від того, що держава, дійсно, дбає про їх потреби, хоча я переконана, що це можна зробити і в 2006 році.

 

ГОЛОВА. Так, Сергій Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

11:21:54

САС С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу, Сергій Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимир Михайлович, ну, дійсно так. По Регламенту 14 днів дається для внесення пропозицій до другого читання. Проте я хотів б звернути увагу виконуючого обов’язки голови комітету, Людмилу Павлівну Супрун, про те, що було доручення Верховної Ради, яке прозвучало, є в стенограмі, підготувати цей законопроект до розгляду на цьому пленарному тижні.

З свого боку в зв’язку з тим, що були певні зауваження внесені стосовно повернення коштів попереднім власникам „Криворіжсталі”, я як автор законодавчої ініціативи вніс до свого законопроекту певні зміни, враховуючи цю обставину. Тому сьогодні немає ніяких підстав не голосувати за цей законопроект в другому читанні. Треба виконувати доручення Верховної Ради України.

Я думаю, шановні колеги, і тепер для радіослухачів, мова йде про повернення заощаджень громадянам за рахунок коштів, отриманих від повторної приватизації „Криворіжсталі”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, Василь Надрага.

 

11:23:06

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, а в большей степени телезрители и радиослушатели, я бы хотел обратить внимание, что, к большому сожалению, у нас получается так. Как помитинговать, желающих больше чем достаточно, как принять конструктивное решение, достаточно сложная тема. И поэтому я обращаюсь к криворожцам и всем, кто на эту тему интересуется и переживает. Мы сейчас приняли решение, согласно которых 240 миллионов гривен мы отдаем Кривому Рогу, 168 и прилегающим территориям 72 миллиона гривен.

И это нормальное решение. Абсолютно прав был автор, представитель фракции Народной партии Литвина, Гуров Вадим Николаевич, который настаивал на том, что это должно пойти на ту территорию, где есть это предприятие и которая должна жить за счет этого предприятия.

А в части того, что рассматривать как дальше, мы, фракция, считаем, что, безусловно, нужно все деньги от приватизации направлять на пользу населению. Единственное, что, наверное, для того, чтобы была соблюдена процедура, рассмотреть бюджетным комитетом и рассмотреть этот вопрос в 16 часов, например. И это будет нормально по процедуре и по сути. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Колоніарі, будь ласка.

 

11:24:19

КОЛОНІАРІ О.П.

Шановний Володимире Михайловичу, прошу передати слово Нестору Шуфричу.

 

ГОЛОВА. Нестор Шуфричу.

 

11:24:27

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Володимир Михайлович.

Уважаемые коллеги, давайте мы не будем жить двумя стандартами. Было поручение спикера парламента о том, чтобы этот законопроект рассматривался одновременно с законопроектом 8589, который успешно позавчера был рассмотрен и проголосован.

Почему же тот законопроект, который обеспечивает погашение задолженности по вкладам в Сбербанк наших граждан на 20 миллиардов гривен, не интересует сегодня, к сожалению, ни определенную часть парламента, а правительство и подавно. Да, потому что никто эти деньги людям отдавать не хочет, потому что этих денег уже просто нет. 10 миллиардов было направлено на погашение долгов, которая власть, эта оранжевая власть, наделала в этому году, а 10 миллиардов на погашение долгов следующего года.

 

ГОЛОВА. Асадчев, будь ласка. Що? Що?

 

11:25:35

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Для того, щоб нам прийняти ці закони нам треба скасувати Закон „про бюджет”, який ми прийняли, а кошти від „Криворіжсталі”, я хочу нагадати, в цьому році майже 7 мільярдів пішли на виплату пенсій і в наступному році майже 9- на виплату пенсій. То, давайте будемо забирати гроші у пенсіонерів і вирішувати так як пропонують нам автори, тим більше, що автори не дають розрахунку макропоказників, яка буде при цьому інфляція, а це буде не інфляція, а гіперінфляція, але чомусь про це автори законопроекту замовчують.

Я думаю, що нам не варто у пенсіонерів забирати їх пенсії, ми проголосували бюджети і так тому і бути - будуть зайві кошти, будемо потім розподіляти. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я тут зробив технічну помилку, Колоніарі передав прав на виступ Шуфричу, а у Шуфричу була ще одна хвилина, бо він після Колоніарі був записаний. Так ще у вас одна хвилина, будь ласка.

Шуфрич, мікрофон.

 

11:26:42

ШУФРИЧ Н.І.

То есть власть очень четко распорядилась деньгами, деньгами народа. Вместо того, чтобы вернуть вклады по Сбербанку, были направлены на погашение собственных бездарных долгов. Сегодня говорят, что будет инфляция. Я хочу обратиться к тем, кто об этом говорит, что именно они предупреждали о инфляции принятого бюджета на следующий год и сами за этот же бюджет и голосовали.

Кроме того, что касается Кривого Рога. 240 миллионов гривен, что дали Кривому Рогу, это, конечно, хорошо. Но столько же дают и Львову в следующем году, причем, во Львове ни чего при этом не продается. Неужели тот миллиард гривен, который мы предлагали дать Кривому Рогу, не заслуживают криворожане за то, что они живут, фактически дышат рудой и металлом?

Владимир Михайлович, мы настаиваем, чтобы наш закон был рассмотрен, проголосован, он в бюджетном комитете прошел все обсуждения. И сегодня Людмила Супрун покрывает воровство министерство финансов! Деньги у народа были украдены. И кто-то за это должен ответить.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми обмінялися думками. Тепер я прошу всіх заспокоїтися. І давайте таким чином. Супрун Людмила Павлівна, доручимо комітету сьогодні під час перерви провести, Людмила Павлівна, проведіть засідання, щоб у нас, і хай Верховна Рада визначиться, щоб зняли це напруження, щоб ми могли спокійно далі працювати.

Але визначиться Верховна Рада з відчуттям відповідальності за наслідки будь-якого рішення, які вона буде приймати. Давайте, відкладаємо до 16-тої години дискусію з цих двох питань. Нема застережень? Бо немає зараз предмету для розмови.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо спадщини), реєстраційний номер 5038. Віталій Хомутиннік, заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

 

11:28:46

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Пропонується розглянути у другому читанні доопрацьований у комітеті законопроект щодо оподаткування доходу фізичних осіб, отриманого внаслідок прийняття спадщини та від операцій з продажу об’єктів нерухомого та рухомого майна.

Нагадаю, що при розгляді у першому читанні народними депутатами було прийнято за основу всі три законопроекти: 5038, 5038-1 і 5038-2.  І  згідно з окремим протокольним доручення Верховної Ради  підготовлено єдиний законопроект,   в якому  використано позитивні напрацювання  всіх трьох законопроектів.

Так  запропоновано не оподатковувати   дохід отриманий людиною від продажу не частіше одного разу  протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнату, садового будинку чи земельної ділянки, якщо загальна площа вказаних об’єктів  не перевищує   100 квадратних метрів.  У разі, якщо площа об’єкта нерухомого майна  перевищує 100 квадратних метрів, то пропонується оподатковувати за ставкою 1 відсоток від вартості такого об’єкта. Я нагадаю, що  згідно з діючим законодавством, з 1  січня  наступного року оподаткування  планується 13 відсотків.

Також запропоновано доходи,   які отримані людиною від  продажу легкового автомобіля, мотоцикла,  моторолера оподатковувати  також за ставкою  1 відсоток, якщо  нерухоме майно продається один  раз на рік. Також у наступному році буде  13 відсотків, якщо не  буде прийнятий цей проект закону.

Щодо спадщини, то    пропонується визначити, що при отриманні спадщини  спадкоємцем, який є членом  сім’ї з першого ступеня споріднення застосовується нульова ставка податку до вартості  будь-якого об’єкта такої спадщини, що є подальшим зниженням податкового  тиску.

У  законопроекті враховані також  пропозиції народного депутата  Фельдмана по спадщині людини, яка є інвалідом першої групи або має статус  дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування . А також враховані пропозиції народного депутата Ляпіною, відповідно до якої  не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді  коштів або майна, подарованого одним членом подружжя іншому. Таким чином, ми врахували пропозиції авторів, основні пропозиції авторів інших законопроектів Ляпіної та Фельдмана. Надійшло 18 пропозицій до комітету.

 

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити думку.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Із 18 пропозицій 17 враховано. Тому комітет, враховуючи важливість та актуальність питання, що врегульовується цим законопроектом, пропонує прийняти його в другому читанні та в цілому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Вноситься на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо спадщини), реєстраційний номер 5038, для прийняття у другому читанні і в цілому як закон. Прошу голосувати.

 

11:32:46

За-313

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо врегулювання питання оподаткування інвестицій податком на додану вартість), реєстраційний номер 7494. Доповідач Кіроянц Сергій Георгійович – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

11:33:17

КІРОЯНЦ С.Г.

Шановний Голово, шановні колеги! Пропонується до розгляду в другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо врегулювання питання оподаткування інвестицій податком на додану вартість). Цим законопроектом передбачено відновити дію норми, що була вилучена із Закону України „Про податок на додану вартість”, прийнятим Верховою Радою України 25 березня 2005 року Законом України про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України.  

Така норма передбачала, що передача основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на імітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів    на митну територію України крім підакцизних товарів або їх вивезення за межі митної території України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, тобто зміни до бюджету зупинили дію… її дію.

Припинення дії законодавчої норми серед року, коли вже діяли укладені  відповідні інвестиційні угоди, встановлені певні бізнесові правила гри сприяло згортанню ряду інвестиційних проектів, перегляду їх з певним негативним… з певними негативними наслідками. Для українських підприємств, як правило, і , як правило, були звернення до судових інстанцій. 

Прийняття запропонованого законопроекту сприятиме  покращанню інвестиційного середовища в Україні та створить розгалужену інвестиційну інфраструктуру,  підвищить ефективність інвестицій і матиме позитивний вплив на соціально-економічних розвиток суспільства.

Хочу констатувати, що до керівництва Верховної Ради України, комітету звернулися сутні  суб`єктів  господарювання з проханням якнайшвидше внести відповідний законопроект, щоб повернути статус-кво. До комітету надійшли три пропозиції від народних депутатів України. Від Слабенко дві пропозиції. Перша - до пункту 3.2.8, ця пропозиція комітетом була відхилена як така, що змінює концепцію законопроекту, прийнятого в першому  читанні, та друга – щодо набрання чинності закону, вона теж відхилена.  Пропозиція народного депутата України Солошенка врахована.

Розглянувши на своєму засіданні законопроект, комітет пропонує Верховної Ради  підтримати його в цілому як закон.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВА.  Сергій Слабенко наполягає на  своїй поправці? Будь ласка, мікрофон.

 

11:35:59

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, фракція „Наша Україна”.

Ну взагалі, по-перше, ніякої сутності законопроект великої тут не має і суть моїх поправок зводилась до того, для того, щоби ми могли гарантувати , що ми ввозимо високотехнологічне обладнання, я  пропонував, що це обладнання   повинно бути не старше  віком, ніж 3 роки. І по-друге,  щоб воно, якщо воно високотехнологічне, воно повинно бути оцінено в відповідну суму в еквіваленті євро. При цьому я розумію, що   комітет може, розглядаючи мої пропозиції, поправити суму, на яку ми будемо  оцінювати іноземну інвестицію, яка дійсно потрібна Україна.

Я виходив із того, що на сьогоднішній день пропонував би, міг би пропонувати, щоб цей законопроект лише розглянутий був би у другому читанні з розумінням перенесення окремих поправок на третє читання або визначення по тій статті, яку ви хотіли би змінити.

Тому я пропоную зараз підтримати мою пропозицію, і далі комітет нехай гарно попрацює.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер один Сергія Слабенка. Прошу визначатися.

 

11:37:20

За-62

Поправка не враховується.

Наполягаєте… Сергій Слабенко, третя поправка, будь ласка. Мікрофон Сергія Слабенка.

 

11:37:34

СЛАБЕНКО С.І.

Шановні колеги, я виходив з того: з часу вступу в дію цього закону. Цей закон набирає чинності - моя пропозиція зводилася, - з першого січня 2007 року. Я виходив із наступного. Бюджетний процес завершений в Україні, ми прийняли бюджет. Відповідно при розрахунках показників бюджету ми враховували, які суми податку на додану вартість повинні поступити в Україну, бути зібрані в Україні. І в свою чергу, воно повинно вноситися в розхідну частину, де ми виплачуємо пенсії громадянам України.

Шановні колеги, я звертаю вашу увагу, що зараз без відповідного розрахунку Міністерства фінансів ми ставимо в таку ситуацію Державний бюджет, коли знову ж таки ставляться під сумнів виплата пенсій громадянам, коли ставляться під сумнів повернення заощаджень та інші соціальні пільги і гарантії, які ми передбачили в бюджеті на 2006 рік.

Тому я прошу підтримати мою пропозицію щодо часу вступу в дію цього закону.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, позиція комітету.

 

КІРОЯНЦ С.Г. Несколько слов о сумме, которые попали в бюджет благодаря принятому закону в бюджете 2005 года. Это была сумма аж 10 миллионов. Она никак не повлияла на выплаты пенсий, зато мы получили характеристики всех стран, которые участвуют в инвестировании в нашу страну, как страна, характеристику страны, которая изменяет правила игры и изменяет бизнес-условия для производства и для работы в нашей державе.

 

          ГОЛОВА. Асадчєв і  зараз визначимося голосуванням щодо поправки, будь ласка.

 

11:39:16

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую.  Шановний Володимире Михайловичу, шановний доповідачу, шановні друзі, дійсно, це погано: міняти умови самої гри під час самої гри, це  я підтверджую.

Дійсно,  треба, щоб високотехнологічне обладнання могло б завозитись в Україну без ПДВ, але проблема тут не в тому. А проблема, що через цю преференцію завозяться будь-яке обладнання, будь-які товари і потім вони продаються на території України, з уникненням від оподаткування. І коли була закрита ця дірка, то сьогодні ми ПДВ зібрали в двічі більше, ніж в минулому році. Оскільки це питання в  законопроекті, фактично, не вирішено: як уникати того, щоб податок н платили? То я думаю, що це серйозно вплине на доходну частину бюджету і ми не можемо без комплексного розв’язання цієї проблеми зараз проголосувати, тому  що ми, фактично, провалимо бюджет.

І я б дуже просив, хай, хоча б розрахунки дає Мінфін, чи відправити його на третє читання, інакше ми просто розвалюємо доходну частину бюджету.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку №3 Сергія Слабенка, яка зводиться до того, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2007 року. Прошу визначатися.

 

11:40:45

За-96

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо врегулювання питання оподаткування інвестицій і податку на додану вартість). Реєстраційний номер 7494. Прошу голосувати.

 

11:41:21

За-290

Закон прийнято. Закон прийнято.

Шановні народні депутати, ми зараз мали б  розглядати проект Закону про внесення змін до митного тарифу України щодо регулювання ринку нафтопродуктів. Реєстраційний номер 7645. Комітет звернувся з листом і просить перенести розгляд цього питання у зв’язку з необхідністю його доопрацювання. Приймаємо до уваги цю пропозицію.

Вноситься на розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих). Реєстраційний номер 7710. Повторне друге читання. Семинога Анатолій Іванович від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності має слово. Будь ласка.

 

11:42:10

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги. До вашої уваги подається проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих. Нагадаю, що цей законопроект був прийнятий у першому читання 18 жовтня цього року і двічі голосувався у залі для передачі на повторне друге читання. 

Ситуація, яка склалася сьогодні на ринку енергоносіїв примушує нас, народних депутатів України, оперативно приймати закони, які б сприяли зменшенню енергетичної залежності нашої держави. Нарешті, нам потрібно використати позитивний досвід країн світу, що приділяє значну увагу пошукам альтернативних видів палив, зокрема на основі біоетанолу.

Поетапне збільшення частки біоетанолу і біодизеля, які виготовляються з біологічно відновлюваної сільськогосподарської сировини, уже через невеликий час дозволить суттєво зменшити використання імпортної сирої нафти при виробництві нафтопродуктів, що сприятиме зростанню енергетичної безпеки нашої держави.

Запропонований законопроект стосується виробництва сумішевих бензинів з використанням добавок на основі біоетанолом є першим реальним кроком у цьому напрямку.

Редакція законопроекту підготовлена до повторного другого читання, пройшла широке обговорення спеціалістами різних міністерств, відомств, підприємств нафтопереробної галузі.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 20 грудня  2005 року розглянув пропозиції, які надійшли до повторного другого читання до проекту Закону про внесення змін до деяких законів щодо стимулювання бензинів моторних сумішевих.

Із 8 зауважень враховано 7, одна врахована частково. При цьому хочу доповісти, що пункт про продовження оренди державних спиртових підприємств за наполяганням багатьох депутатів вилучений із даного закону.

Загальний висновок такий. Перше. Біопаливо, паливо з біодобавками, це майбутнє для всіх країн, а особливо країн, які не мають достатньо своєї нафти. Друге. Природні компанії, що працюють в Україні не дуже спішать запроваджувати новітні технології у цій сфері, хоча й не заперечують їх перспективність. А тому народні депутати України, члени комітету вважають за доцільне робити перші кроки по стимулюванню виробництва біопалива в нашій державі, встановивши ставку акцизного збору в розмірі 30 євро за тонну.

Разом з тим з метою недопущення втрат до бюджету пропонується внести регулювання з 1 січня 2007 року. Виходячи з наведеного вище, пропонуємо прийняти даний закон в другому читанні і в цілому. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати. Що? Всі поправки враховані. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих), реєстраційний номер 7710. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

11:45:49

За-240

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про іпотечні облігації, реєстраційний номер 8141. Доповідач член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Святаш Дмитро Володимирович. Давайте коротко.

 

11:46:13

СВЯТАШ Д.В.

Шановний голово, шановні колеги, на ваш розгляд в процедурі другого читання вноситься проект Закону України про іпотечні облігації. 30 листопада ми прийняли цей законопроект у першому читанні, нагадаю, 250 голосами.

Коротко. Незважаючи на те, що в країнах з розвиненою ринковою економікою іпотечні облігації є одним з основних інструментів фондового ринку, в Україні вони досі не знайшли практично застосування.

Основною причиною є відсутність належної законодавчої бази. Дана обставина в свою чергу стримує розвиток ринку іпотечного кредитування, в тому числі такого його соціально значущого сегмента як житлове іпотечне кредитування.

Хочу в черговий раз підкреслити, що до іпотеки земель і, особливо земель сільськогосподарського призначення цей закон не має ніякого відношення.

До процедури другого читання до комітету надійшло 26 пропозицій і зауважень, відхилена одна поправка народного депутата Шарова щодо підстав ліквідації спеціалізованої іпотечної установи. Правка відхилена, бо ліквідація компанії прописана у Цивільному кодексі України.

Були проаналізовані висновки і зауваження Головного науково-експертного управління та виступи при обговоренні його процедури прийняття у першому читанні народних депутатів України та більшість з них врахована, особливо, що стосується ліцензування управителя, виписані норми у статті 15, статті 21 та внесені зміни до Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів щодо ліцензування управителя  іпотечних покриттям у ……”.

Більш якісно виписані норми щодо вимог іпотечного покриття, враховані зауваження народного депутата Ігоря Шарова щодо відповідальності виконавчих зобов’язань з іпотечними облігаціями статті  3 та статті 16, враховані положення, що іпотечним кредиторам, а відповідно імітентом звичайних облігацій можуть бути фінансові установи, які відповідно до законодавства мають право надавати кредити і позички, відповідно: це банки, кредитні спілки, ……. страхові компанії. Більшість поправок носять технічний характер. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняття законопроекту у другому читанні та в цілому як закон України з врахуванням техніко-редакційних зауважень Юридичного управління. Шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оскільки всі поправки, які були надані народними депутатами враховані. Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про іпотечні облігації. Реєстраційний номер – 8141. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу визначатись.

 

11:48:48

За-212

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб повернутись до розгляду проекту закону 8141, прошу визначатись.

 

СВЯТАШ Д.В. Шановні колеги, прошу підтримати, бо це дуже важливий законопроект.

 

11:49:13

За-272

ГОЛОВА. Повернулись до розгляду проекту закону. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про іпотечні облігації. Реєстраційний номер 8141. Прошу визначатись.

 

11:49:40

За-281

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (щодо статусу юридичних осіб). Доповідач – заступник Голови Комітету з питань промислової політики і підприємництва Ляпіна Ксенія Михайлівна. Будь ласка.

 

11:50:12

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги! Цей законопроект стосується такої наболілої сьогодні проблеми як легалізація професійних спілок та реєстрація громадських об’єднань, політичних партій, легалізація релігійних громад та реєстрація благодійних фондів як юридичних осіб.

В ході доопрацювання законопроекту надійшло ряд пропозицій, в першу чергу, від представників профспілкового руху. Ми провели консультації. На сьогодні знайшли компромісну погоджену позицію. І фактично запропонували форму легалізації через управління юстиції з одночасним внесенням в систему єдиного державного реєстру отриманням свідоцтва державного зразка. Тобто всіх можливостей працювати як юридична особа.

Крім того, ми внесли багато технологічних доповнень для того, щоб полегшити процес державної реєстрації, наприклад, сьогодні є проблема для релігійних громад. Тому що громадянин, який за релігійними мотивами не отримав ідентифікаційний номер, фактично сьогодні не може зареєструватися як фізична особа-підприємець через те, що обов’язковим атрибутом є ідентифікаційний номер. В цьому законопроекті ми  даємо можливість вводити  паспортні дані замість  ідентифікаційного номера. Таким чином, ми розблоковуємо цю проблему, яка створилася.

Крім того, хочу сказати, що  в ході нашої роботи, вона була така бурхлива, що, на  жаль, особливо хочу відмітити для стенограми і прошу народних депутатів підтримати  цей законопроект у другому читанні і в  цілому з тими зауваженнями, які я зараз озвучу.

Тут, на жаль, вкралася  редакційна помилка, там абзац  другий, третій проекту закону викласти у наступній редакції, і там серед  набуття чинності юридичної особи  не після державної реєстрації,  що абсолютно  природно для професійних спілок, вкралися  слова „ банки”. Я прошу ці слова не враховувати. Тобто  банки залишаються, їх  отримання, статус юридичної особи після державної реєстрації. А  також у пункті четвертому  цієї статті  прошу викинути слова „органів державної влади та органів місцевого самоврядування”, тому що міністерство юстиції  не може реєструвати органи державної влади, тобто само себе. Тобто реєстрація органів державної влади буде відбуватися через державних реєстраторів.

Прошу  підтримати разом з цими озвученими мною  суто  редакційними правками.

 

ГОЛОВА.   Шановні народні депутати! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у  другому читанні і в цілому, як закон, проект Закону про внесення змін до статті  3 Закону  України  „Про державну реєстрацію  юридичних осіб та   фізичних осіб, підприємців (щодо статусу юридичних осіб), реєстраційний номер 4389-1.

Прошу голосувати.

 

11:53:30

За-319

Рішення прийнято. Закон прийнято.

Оголошується до  розгляду проект Закону про державний земельний кадастр. Будь ласка, Іван Томич. Давайте оперативно.

 

11:53:59

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний  Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, відповідно до рішення Верховної Ради від шостого жовтня 2005 року вноситься доопрацьований законопроект про Державний земельний кадастр на повторне друге читання. Шановні колеги, в зв'язку з зауваженнями юридичного управління, а також постанов про неприйнятність три основні питання, які сьогодні ставлять про можливість прийняття у Верховній Раді надзвичайно необхідного Державного земельного кадастру для України. Це перше.

Стаття 15, стаття 18, 20-та, де визначаються повноваження Держкомзему сільських і селищних рад, Київської і Севастопольської. Відповідно до розділу четвертого необхідно доповнити статтею окремою, яка б визначала порядок введення Земельного державного кадастру.

Враховуючи ці зміни, редакційно внести правки до статей 12, 37, 61, 21, 24, 28, 29, 34, 35, 41. Комітет пропонує ці статті віднести до третього читання, а Закон про Державний земельний кадастр прийняти в другому читанні.

 

ГОЛОВА. Але у нас є проект Закону про неприйнятність.

 

ТОМИЧ І.Ф. Ну я би просив, щоб відкликали.

 

ГОЛОВА. Анатолій Мокроусов, будь ласка. Іван Федорович, сідайте, будь ласка. Анатолій Мокроусов, мікрофон або до трибуни, обгрунтування проекту Постанови про неприйнятність проекту Закону про Державний земельний кадастр. Обґрунтування. Шановні колеги, зараз у нас має відбутися голосування, потім підемо брати бюлетені.  

 

11:55:37

МОКРОУСОВ А.О.

Шановні депутати, запропонована Держкомземом редакція зазначеного законопроекту вже двічі відхилялась Верховною Радою України через невідповідність нормам законодавства та порушення прав місцевого самоврядування. В той же час узгоджена з органами місцевого самоврядування редакція законопроекту двічі ухвалювалася нами в першому читанні 402 депутатами перший раз та 253  в другий раз, при відсутності голосів проти.

Після останнього відхилення 6 жовтня цього року Верховною Радою запропоновано Держкомземом України  в редакції законопроекту Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин було створено  робочу групу. Робоча група за участю представників місцевого самоврядування  розробила узгоджену  редакцію законопроекту, яка врахувала права місцевих рад щодо введення Державного земельного кадастру на місцевому рівні. Ця позиція була підтримана  учасниками „круглого столу”, який нещодавно проводився Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин за участю народних депутатів. Незважаючи на це, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин подав на наш розгляд  законопроект , редакція якого  істотно відрізняється від узгодженої та проголосованої депутатами в першому читанні, дублює більшість положень, які  неодноразово були  визнані  не приємними Верховною Радою України, не враховує направлених  мною та іншими  народними депутатами  зауважень та порушує визначені Конституцією України та іншими законами права органів місцевого  самоврядування.

В черговий раз робиться спроба узурпувати повноваження  місцевих рад у сфері ведення Державного земельного   кадастру на місцевому рівні в руках одного  державного органу – Держкомзему України.

Вважаю за необхідне  звернути вашу увагу  на наявність спроби  ввести порушення Регламенту Верховної Ради  України законопроект, який було істотно перероблено без урахування  поданих зауважень. Оскільки мої пропозиції та пропозиції інших депутатів, які стоять на позиціях розвитку місцевого самоврядування, були абсолютно проігноровані. В зв`язку з цим, вважаю за необхідне прийняти рішення про не приємність даного законопроекту. Прошу підтримати. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,   першою ставиться  на голосування… (Ш у м   у   з а л і)

От я думаю, що у вас нетримання якесь іде очевидно. Я скаже, що першим ставиться на голосування пропозиція  про неприйнятність. Ну дайте по черзі.  Ну аргументували, зараз буде наступна. Ну шановні колеги, ви ж не перший    день тут працюєте!

Ставиться  на голосування пропозиція у вигляді проекту Постанови Верховної Ради України, автори: народні депутати Мокроусов і Климпуш – про неприйнятність проекту Закону України „Про Державний земельний кадастр”. Про неприйнятність.

 

11:59:17

За-27

Зараз голосування показало, що за проект постанови проголосувало 27 людей. Є ще у нас про неприйнятність проекти постанови. Автор – Борис Беспалий. Це проект постанови реєстраційний номер 5394/п5.

Будь ласка, Борис Якович. (Що? Ну, він повинен виступити, аргументацію свою внести!) Потім В’ячеслав Коваль.

 

11:59:56

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Шановні колеги, Борис Беспалий, „Наша Україна”.

Я хочу сказати, що наша позиція в даному випадку якраз була узгоджена з профільним комітетом і озвучена Іваном Федоровичем Томичем. Справа в тому, що питання реєстрації нерухомого майна взагалі не мають ніякого відношення до питання про Державний земельний кадастр, і вони з цього законопроекту якраз і вилучені. Ми саме на цьому наполягали. Тому що є, дійсно, дискусійним питанням, хто має реєструвати нерухомість: чи це мають робити Міністерство юстиції, відповідно його територіальні відділення; чи це має робити Держкомзем і відповідно його територіальні відділення; чи це мають робити органи державного місцевого самоврядування, на чому, наприклад, я і В’ячеслав Коваль наполягаємо. Але оскільки ці позиції вилучені з закону, і це є результат нашої спільної роботи, і я з цим хочу привітати всіх, місцеве самоврядування, то підстави для неприйнятності, які були нами сформульовані, вони в такий спосіб врегульовані.

Крім того, комітет профільний пішов назустріч всім, тому що вони пропонують на третє читання відкласти цілу низку статей, з яких є дві-три позиції принципові, а в решту статей можуть знадобитися редакційні зміни. Тому велика кількість відкладених на третє читання статей не означає велику кількість розходжень, воно просто визначає хорошу юридичну техніку  і в цій  частині, я думаю, закон як  раз можна підтримати, бо як раз звідси це вилучено. І те, що ми пропонували, мотиви неприйнятності, вони враховні. Зараз я тепер хотів додати дві речі, як і необхідно буде врегулювати, це для стенограми, при доопрацюванні. Це перше, там де ідеться про повноваження всіх органів при ведені земельного кадастру, хоч державних адміністрацій, хоч місцевих ор.., хоч обласних рад, хоч всіх інших. Там є така формула, що їм належить вирішення інших питань, відповідно до законодавства. Це неправильна формула,  їм має належати вирішення тільки тих питань, які до компетенції їхньої віднесені Законом і ні як інакше. Це вимога Конституції України, 19-та стаття частина друга.

І інша, ну, і в зв’язку з цим треба буде ці моменти перепрацювати. Але це як раз і можна зробити при підготовці до третього читання. Тому узагальнюючи сказане і підтримуючи своїх, значить,  колег, які співпрацювали в цьому напрямку і позиція „нашої України”, і позиція В’ячеслава Коваля Народний рух України, який є співавтором нашої пропозиції полягає в тому, щоб прийняти законопроект зараз у другому читанні з віднесенням на третє читання тих статей, які потребують доопрацювання. Дякую  за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Ви знімаєте голосування про неприйнятність? Да, дякую. В’ячеслав Коваль, будь ласка. Але я хочу нагадати шановним колегам – народним депутатам рішення комітету від 29.11.2005 року: рекомендувати Верховній Раді  України прийняти у другому читанні і в цілому як Закон. То я просив би Івана Федоровича доповідати рішення комітету, а не своє особисте. Будь ласка.

 

12:03:09

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Володимире Михайловичу, народний депутат Коваль, фракція Народного Руху України.

Шановні колеги, третій рік у парламенті іде перетягування канатів щодо ведення в Україні державного земельного кадастру. Сьогодні у нас уже шосе читання цього законопроекту. Суть суперечок: Держкомзем наполягає на тому, щоб кадастр ввів він, як на місцевому рівні - село, селище, місто, так і на регіональному – області, АРК, так і на загальнодержавному.

Чинне законодавство визначили, що земельний кадастр на рівні села, селища, міста ведуть виконавчі органи сільських, селищних і міських рад. Вони здійснюють реєстрацію земельних ділянок, видачу документів на право власності та користування землею.

Як відомо, за Конституцією України органи місцевого самоврядування від імені українського народу здійснюють права власника землі. Запитується, а як ради будуть здійснювати ці конституційні повноваження, якщо ведення кадастру на місцевому рівні передати Держкомземові? Ради не матимуть необхідної інформації про землю. Абсурдна, антиконституційна пропозиція.

При цьому, пропонуючи монополізувати ведення кадастру в органах Держкомзему, ніхто не думає про наше населення, про народ України. Держкомзем хоче створити 662 кадастрових центри в районах, містах обласного значення. А у нас лише 4,9 мільйона громадян заключають договори оренди земельних паїв. Що ми їм з усіх сільрад направимо у райцентри для реєстрації ділянок? Різного роду довідки про земельні наділи для громадян сільська, селищна, міська видати не зможе. Хіба ми не могли придумати ще щось гірше для наших громадян напередодні виборів?

Хто бував у бюро реєстрації, той знає, що люди вночі займають черги, щоб отримати документи, по декілька днів ходять до чиновників за свої ж сплачені гроші. Справа дійшла давно до здирництва. За реєстрацію державного акта беруть вже більше коштів, ніж за виготовлення самого акта. Бланки державних актів не видають радам, забрали у них книги реєстрації актів договорів оренди.

Хто і коли припинить цю вакханалію у державі? Треба відхилити цей законопроект. Забезпечити радам право мати власну інформацію про землю. Ведення кадастру на місцевому рівні повинні здійснювати місцеві ради. Тому я пропоную перенести його ще на одне читання.

І, шановний Володимире Михайловичу, ніяких узгоджень не відбулося. Бо я якраз людина, яка приймала участь у засіданні круглого столу, ми обговорювали це питання, пробували пояснити Держкомземові оцю негативність цього кроку. Але віз і нині там. Законопроект поданий на голосування у тому старому варіанті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Про неприйнятність ми ставимо на голосування, да? Коваль. В’ячеслав Коваль, ваш про неприйнятність проект постанови голосуємо?

Я ставлю на голосування проект постанови  Верховної Ради України про неприйнятність Проекту Закону України про державний земельний кадастр, автор - народний депутат Коваль. Ну він наполягає. Може інші аргументи вплинули на …

 

12:06:36

За-50

Рішення не прийнято.

Ми зараз розглянемо питання, тоді вже з процедури.

Шановні колеги, шановні народні депутати, є пропозиція комітету, я її зачитую, яке він прийняв цю пропозицію, рішення 29.11.2005 року.

Рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні і в цілому як закон.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Тобто про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону України про державний земельний кадастр, реєстраційний номер 5394. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

12:07:32

За-180

За - 190. Рішення не прийнято.

Давайте таким чином поступимо. Направимо на повторне друге читання. Треба розібратися. Ну, будь ласка, Іван Федорович, будь ласка. Прошу уваги. Томич, будь ласка, мікрофон, голова комітету.

 

12:07:51

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Володимир Михайловичу, шановні народні депутати, Україні потрібний державний земельний кадастр і я прошу, 90% статей узгоджені, їх прийняти у другому читанні. Ті, які я вніс пропозицію, перенести на третє. І в третьому ми приймемо і будемо мати земельний кадастр.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки тут є категоричні заперечення, давайте зробимо таким чином, бо з голосу ми не зможемо прийняти рішення. Рішення комітету немає. Тому давайте таким чином зараз, проголосуємо, направимо на друге, друге повторне читання і хай доопрацює остаточно, внесе свої пропозиції комітет.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати. Давайте приймемо рішення, щоб не спалити закон. Прошу голосувати.

 

12:08:52

За-249

Рішення прийнято.

Шановні колеги, прошу уваги! Голова Лічильної комісії Валерій Мішура, постійної комісії.

 

МІШУРА В. Д.

Шановні народні депутати! Перш за все, я прошу членів Лічильної комісії зайняти свої робочі місця, голосування почнеться о 12 годині 10 хвилин, воно буде продовжуватись протягом 30 хвилин, у бюлетень внесено 4 прізвища і є один квадрат, де можна висловити свою думку відносно того, що ви нікого не підтримуєте. Запрошуємо до голосування. Голосування починається о 12.10 і 30 хвилин продовжується.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оголошується перерва до 12.40 хвилин, прошу активно взяти участь у голосуванні, позитивному бажано. Так, перерва до 12 години 40 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Запросіть депутатів до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжувати нашу роботу.

Оголошується до розгляду питання про обрання суддів. Доповідач – голова комітету Василь Васильович Онопенко. Будь ласка, Василь Васильович.

 

12:42:59

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Комітет з питань правової політики розглянув подання Голови Верховного Суду, Голови Вищого Адміністративного суду і Голови Вищого Господарського суду про обрання суддів на відповідні посади.

До розгляду комітету ці судді пройшли Вищу кваліфікаційну комісію. На засіданні комітету претензій не було. Ті судді, які не пройшли через комітет, ми повернули їх на доопрацювання.

А сьогодні на ваш розсуд виноситься кілька проектів постанов, зокрема Постанова 8637 про обрання на посади суддів безстроково:

до апеляційного суду Дніпропетровської області Стежко Валентину Андріївну;

до апеляційного суду Житомирської області Велидчука Василя Мироновича;

до апеляційного суду Кіровоградської області Потапенка Віктора Івановича і Суровицьку Людмилу Василівну;

до апеляційного суду Сумської області Криворотенка Віктора Івановича;

до апеляційного суду Харківської області Маміну Оксану Вікторівну і Хорошевського Олександра Миколайовича;

апеляційного суду Херсонської області Литвиненко Інну Іванівну;

апеляційного суду Черкаської області Подорогу Віктора Миколайовича;

апеляційного суду Чернігівської області Рудомьотову Світлану Георгіївну,Салая Геннадія Анатолійовича, Шахову Ольгу Григорівну, Школьного Віталія Васильовича;

до апеляційного суду міста Києва Журавля Олександра Олександровича;

апеляційного суду міста Севастополя Андрейченко Альону Анатоліївну;

місцевого Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим Большакова Юрія Миколайовича;

місцевого Ленінського районного суду міста Вінниці Токар Лідію Володимирівну;

місцевого Новомосковського міськрайонного суду   Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча;

місцевого Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Кір’якову Наталю Павлівну;

місцевого Згурівського районного суду Київської області Денисенко Наталію Олександрівну;

місцевого Свердловського міського суду Луганської області Бабенко Світлану Шотівну;

місцевого Стрийського міськрайонного суду Львівської області Саса Степана Степановича;

Залізничного районного суду міста Львова Мельничук Олену Ярославівну;

місцевого Татарбунарського районного суду Одеської області Сивоконь Тамару Іванівну.

 

ГОЛОВА.   Запросіть народних депутатів, секретаріат, будь ласка, до сесійної зали, зробіть оголошення.

Шановні народні депутати!  Вноситься на голосування, прошу підготуватися до голосування,  проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер  8637  про обрання  суддів. Прошу голосувати.

 

12:46:38

За-281

Рішення прийнято.

Будь ласка, далі.

 

ОНОПЕНКО В.В. Проект постанови 8638. Пропонується  обрати на посади суддів  безстроково:

до Вищого адміністративного суду України Гуріна Миколу Івановича, Сергійчука Олега  Анатолійовича, Харченка Василя Васильовича;

до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  Мартиненка Олексадра Васильовича;

до Київського апеляційного адміністративного суду Бистрик Ганну  Миколаївну, Денісова Анатолія  Олексійовича і Ситнікова Олександра Федотовича;

до Одеського апеляційного адміністративного суду Алексєєва Віктора  Олексійовича, Димерлія Олександра Олександровича,  Золотнікова Олександра  Сергійовича;

і до Харківського апеляційного адміністративного суду Ємельянову Валентину Іванівну, Мельникову Ларису Володимирівну, Сіренко Ольгу Іванівну.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Якщо немає застережень… Будь ласка, якщо застереження, прізвища давайте. Будь ласка, Стретович. Будь ласка, мікрофон Стретовича.

 

12:47:57

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Християнсько-демократичний союз "Наша Україна".

Василь Васильович, наскільки ми правильно вас зрозуміли, ви сказали – обрати до апеляційних судів безстроково. Так? Себто мова йде не по безстрокове призначення суддів на все  своє життя, а саме до апеляційного суду? Ви не обмовилися, так само звучить, що вони вже пройшли п'ятирічний термін, вони вже повинні безстроково працювати в апеляційних судах? Роз'ясніть, будь ласка, позицію комітету.

 

ОНОПЕНКО В.В. Саме так, Володимире Миколайовичу, тому що ми не розглядаємо призначення суддів на перший термін – п'ять років, це питання Вищої ради юстиції і Президента України указами, а ми обираємо безстроково уже тих суддів, які сьогодні рекомендуються.      

 

ГОЛОВА. Так, у кого є застереження ще? Колоніарі, будь ласка, мікрофон.

 

12:48:50

КОЛОНІАРІ О.П.

Василь Васильович, у мене є запитання, уточнення. Ви фамілію Дивителья… там, какая-то фамилия непонятная была. Уточните, пожалуйста, фамилию. Третья, по-моему.     

 

ГОЛОВА. Димерлій Олександр Олександрович.

 

ОНОПЕНКО В.В. Саме так, так. 

 

КОЛОНІАРІ О.П. Понятно все. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 8638) про обрання суддів. Прошу голосувати.

 

12:49:37

За-329 (Оплески)

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Васильович.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую. 

Проект Постанови 8639. Рекомендується обрати на посади суддів: Київського міжобласного апеляційного господарського суду безстроково – Корсакову Ганну Валеріївну, Поліщука  Володимира Юзефовича.

Скарг,  претензій до них також немає.

 

ГОЛОВА.  Вноситься на голосування  проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 8639) про  обрання суддів.

Прошу голосувати.

 

12:50:27

За-312

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Васильович.

 

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, у вас є на руках проект Постанови  8640 про обрання на посаду суддів  місцевого  Печерського районного суду міста Києва безстроково Смик Світлану Іванівну. Але я прошу не розглядати це питання, комітет за певних обставин не рекомендував її на посаду судді,  там потребують перевірки  певні факти, і, крім того, оскільки вона не рекомендується, вона написала заяву, що хворіє і просить перенести розгляд цього питання. Я думаю, що на це треба зважити і повернутися пізніше до  цього питання.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  не буде у вас інших пропозицій? Підтримать пропозицію комітету, так?  Відкласти розгляд до  доопрацювання комітетом.

Так, розгляд питання завершено. Давайте привітаємо, шановні колеги,  суддів, яких  ми сьогодні обрали на посади безстроково і побажаємо  їм успіхів. (О п л е с к и)

Оголошується до розгляду  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" (нова редакція).

Доповідач – заступник голови Комітету з питань аграрної  політики та земельних відносин Михайло Васильович Гладій.

 

12:52:06

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний  Володимир Михайлович! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради України  з питань аграрної  політики та земельних відносин виконав доручення  Верховної Ради України, підготував для розгляду в другому  читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину".

Була створена робоча  група. До цієї робочої групи було подано ряд  пропозицій і поправок. Всього надійшло 164 поправки від восьми депутатів. Більшість враховано поправок. Однак 86 не враховані. Це в основному від депутата Михайла Васильовича Лободи – 35 і від Томича Івана Федоровича – 23.

Ці пропозиції не враховані через те, що вони були не конкретні, тобто носять рекомендаційний характер. А згідно Регламенту і процедури треба ставити питання: підтримуються чи не підтримуються, - бо вноситься конкретна пропозиція.

У цілому підготовлений законопроект, на наше глибоке переконання, відповідає вимогам міжнародного законодавства, і тому ми просимо цей законопроект прийняти в другому читанні і в цілому. Це рішення нашого комітету.

Хотів би сказати про особливу поправку, яку вніс депутат Сас і Ткаленко: щодо створення спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ветеринарної медицини. Це питання окремо розглядалося на нашому профільному комітеті. Більшістю голосів – сім на два, - була підтримана ця пропозиція. І ось чому: тому що згідно МЕБу органи ветеринарної медицини повинні бути незалежні, які повинні приймати компетентні рішення і вивести з-під певного тиску комерційних структур, урядових, які не мають компетенції в цьому питанні.

Тому, шановні колеги, закінчуючи свою доповідь, я хотів би, щоб ми підтримали цей законопроект - це є рішення комітету, - в другому читанні і в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Хто наполягає на своїх поправках, які не були враховані?

Микола Мельник наполягає. Мікрофон Миколи Мельника, фракція Соціалістичної партії.

 

12:54:25

МЕЛЬНИК М.Є.

Володимире Михайловичу, я чую, що хочуть викинути із статті сьомої державні органи ветеринарної медицини. Я настоюю: не можна створювати такий окремий орган, який підпорядкований був би Кабінету Міністрів. У всьому світі ветеринарна медицина підпорядкована Міністерству агропромислового комплексу. Це лише в одній Естонії є така різниця.

Тому в статті сьомій пункт перший потрібно, щоб в законі залишився. Тому я прошу вас із цим пунктом ми... Соціалістична партія буде голосувати, а  без цього пункту про Державний департамент ветеринарної медицини ми голосувати не будемо. Прошу вас всіх підтримати.

 

ГЛАДІЙ М.В. Шановні колеги,  ця поправка обговорювалася в комітеті, повторяю, дуже детально і ми ставили її на голосування. Сім депутатів „за” підтримку цієї поправки і тільки два, від соціалістів, були „проти”.

Тому я прошу, я прошу врахувати цю поправку в законопроекті.

 

ГОЛОВА. Так, Ткаленко, будь ласка, мікрофон. По поправці якій там?

 

12:55:52

ТКАЛЕНКО О.С.

Я стосовно цієї ж поправки. Шановний…

 

ГОЛОВА. Яка поправка, який номер?

 

ТКАЛЕНКО О.С.

Це поправка до статті 7-ї.

 

ГОЛОВА. Номер поправки давайте.

 

ТКАЛЕНКО О.С. Значить, номер поправки 64. Мова іде про те, що в поправке 61 було визначено, що державне управління в галузі ветеринарної медицини здійснює Кабінет Міністрів спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини і …. територіальні органи. А тут, в статті 6, уже мова іде про спеціальний орган. Справа в тому, що Конституція не передбачає спеціальних органів. У нас єсть Міністерства та центральні органи виконавчої влади.

 

ГЛАДІЙ М.В. Шановний колего,  вношу поправку. Вноситься пропозиція про те, щоб департамент ветеринарної медицини підпорядковувався Кабінету Міністрів, як орган, який повинен мати спеціальні повноваження, навіть, в тій ситуації, яка сьогодні склалася в нашій державі, на Кримському півострові.

Тобто це є, якщо не буде таких повноважень,  то будуть прийматися не компетентні  рішення. Тим більше, треба врахувати, що департамент ветеринарної медицини має прямі контакти і з МВД, і з Митною  службою, Прикордонною службою, СБУ і так далі. Тобто він повинен мати такі повноваження. А це є специфічний орган.

 

ГОЛОВА. Так, ну, будь ласка, Ткаленко.

 

12:57:21

ТКАЛЕНКО О.С.

Дякую. Михайло Васильович, мова іде про центральний орган виконавчої влади  в питаннях ветеринарної медицини, який буде входити в Кабінет Міністрів. Все правильно. Але у нас немає в Конституції спеціального органу, не визначено, що таке спеціальний орган. Ми не можемо в закон це визначення ставити.

 

ГЛАДІЙ М.В.  Я з вами розумію. Це не спеціальний орган, а певні повноваження. Спеціальні повноваження. Я погоджуюся.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  до складу Кабінету Міністрів входять: Прем'єр, віце-прем’єри і міністри. Є інші центральні органи виконавчої влади… маються у нас центральні органи виконавчої влади: міністерства, державні комітети, інші структури, які мають відповідний статус. І є у нас центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, як то... От таким чином.

 

ГЛАДІЙ М.В.  Спеціальний статус. Іде розмова за спеціальний статус.

 

ГОЛОВА.  А не спеціальний орган. Ви праві тут були.

 

ГЛАДІЙ М.В.  Да, маєте рацію.

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, Сулковський.

 

12:58:24

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Я просив як заступник голови Комітет аграрної політики та земельних відносин, Михайло Васильович, дійсно, і на комітеті доповідав цей проект закону. І хочу вам сказати, що це не тільки поведінка міністра аграрної політики, а, будучи, от у ложі зараз урядовій сидить заступник міністра пана Баранівського, він себе вкрай грубо, цинічно, неправильно, є свідки члени комітету, повів на засіданні комітету з приводу цього питання.

І тому, шановні друзі, хай би там що вони не говорили на сьогоднішній день, ми бачимо, що довели оце і в Криму, і так далі, і тому подібне по всій Україні проблеми, це тільки несправедливе відношення і боротьба між оцими двома – міністром і керівником ветеринарної медицини.

Тому я закликаю підтримати проект рішення комітету, шановні депутати, і все буде правильно. Це на користь Україні. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  прошу підготуватися до голосування. Вноситься  на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до Закон України "Про ветеринарну медицину” (нова редакція). Реєстраційний номер  7602.

 

13:00:08

За-254

Закон прийнято. Закон прийнято.

Слово надається Голові Лічильної комісії Валерію Дмитровичу Мішурі. Прошу уваги.

 

13:00:40

МІШУРА В.Д.

          Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович, дозвольте ознайомити вас із змістом протоколу №2 засідання лічильної комісії Верховної Ради України від 22 грудня 2005 року.

Слухали про підсумки таємного голосування про призначення на посади суддів Конституційного Суду України. У бюлетень для таємного голосування про призначення на посади суддів Конституційного Суду України були включені кандидатури Вернидубова Івана Васильовича, Голосініченка Івана Пантелійовича, Литвака Олега Михайловича, Маркуш Марії Андріївни.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила, кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані, 427, кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування, 86. Відповідно до статей 85 та 148 Конституції України, статті 7 Закону України „Про Конституційний Суд України” та глави три сім Регламенту Верховної Ради України Лічильна комісія вирішила вважати вибори про призначення на посади суддів Конституційного Суду України такими, що не відбулися. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, залишається, очевидно, в силі те доручення, яке ми прийняли для Лічильної комісії, оприлюднити, які фракції брали бюлетені, які не брали для голосування. Щоб потім не було взаємних звинувачень про те, що, хто хоче призначення суддів Конституційного суду, хто хоче функціонування суду, хто не хоче.

Оголошується до розгляду проект Закону про зброю.  Реєстраційний номер – 1171-д. Доповідач - заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Сергій Григорович Сінченко.

 

13:02:41

СІНЧЕНКО С.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Необхідність прийняття Закону про зброю продиктована конституційною вимогою про те, що виключно законом має регулюватися правовий режим власності, а значить, і власності на зброю.

Між тим, на даний час питання обігу зброї, зокрема, набуття права власності, володіння, користування, обмеження цього права з мотивів суспільної необхідності регламентується відомчими інструкціями МВС, що протирічить статті 41 та пункту 7 статті 92 Конституції України і потребують законодавчого врегулювання.

При підготовці законопроекту максимально враховані положення рекомендацій Комітету міністрів, членів Ради Європи про гармонізацію національного законодавства про зброю за 2004 рік, Головних науково-експертного та юридичного управлінь Апарату Верховної Ради України.

Законопроект, підкреслюю, не вносить в правове поле України чогось принципово нового. Разом з тим, він забезпечує можливість впровадження в життя норм Закону „Про електроенергетику”, Лісового кодексу, які вже передбачають наявність озброєння охорони, дозволяє банкам самостійно охороняти свої кошти, що сприятиме подоланню монополізму на ринку озброєної охорони.

Прийняття законопроекту, з однієї сторони, веде до мінімізації свавілля міліції, коли позбавлять права на мисливську рушницю без рішення суду за анонімним дзвінком заздрісного сусіда-мисливця.

З іншого боку, закон дозволить убезпечити суспільство від несанкціонованого розповсюдження зброї. Норми зазначеного закону відповідають вимогам Конституції України і спрямовані на її неухильне виконання.

Зауважу, що законопроект розбавляється більше 10 років і МВС постійно виступала проти. Зараз же Міністерство внутрішніх справ, проаналізувавши проект, звернулося до Верховної Ради з пропозицією про прийняття його, про прийняття такого закону. На засіданні комітету учора, 21.12.05 року розглянуто висновок Головного юридичного Управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону про зброю, підготовлено комітетом до другого читання.

Комітет підтверджує своє рішення від 7.12-го про  прийняття зазначеного законопроекту у другому читанні та в цілому як закон України.

Доповідь закінчена.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я прошу уваги. Будемо ставити на голосування пропозицію. Будь ласка, Юрій Кармазін. Відмініть голосування. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

13:05:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимир Михайлович, я послідовно відстоював законопроект про зброю, починаючи з 94-го року. Це був пункт моєї виборчої кампанії, яку підтримували виборці своїми голосами.

Але зовсім іншу я пропоную назву в поправці номер 1 „Про обіг зброї та боєприпасів в Україні”, це перша, це поправка номер один. І далі там пішли поправки, і чомусь зроблені не як поправки до основних частин, а гамузом скинуті як окремий законопроект. Це починаючи із статті 344, причому окремо кусками використані, вони імплементовані в текст, не вказуючи, що то авторство Юрія Кармазіна, я думаю, що це не зовсім правильно зроблено. Але я хотів би, щоб був закон. І цей закон має називатися: „Про обіг зброї та боєприпасів в Україні”. Такі зауваження весь час давали і Науково-експертне управління, і про це говорили на…

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

СІНЧЕНКО С.Г. Можна відповісти на це питання?

 

ГОЛОВА. Да, будь ласка.

 

СІНЧЕНКО С.Г. Значить, Юрій Кармазін зробив абсолютно новий закон, з іншою концепцією.

Ви пам’ятаєте, що минулого року ми приймали цей закон, і, ну, власне, варіант Юрія Кармазіна – це переведений на українську мову закон Латвійської Республіки. Ну, можна туди, можна вмонтіровать, все, що можна було, ми взяли, все, що було можна. Но він абсолютно має іншу концепцію. І тому комітет, якому доручено займатися цим  питання, саме виходить з  концепції першого читання, яке ми вже прийняли. 10 років  не можемо прийняти закон.

 

ГОЛОВА.  Юрій Кармазін, будь ласка.

 

13:07:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу!  Я думав, що переді мною вибачаться за те, що   взяли купу текстів, які забиті  там, просто вкрали інтелектуальну власність, записали, тепер говорять, що я ніби-то запозичив  у Латвійської Республіки. Та щоб ви   знали, що всі європейські норми нами проаналізовані до одної, і  переконувалися от тут у залі,  тому числі і показували, що у  Франції так, і Німеччині так,  у Сполучених Штатів Америки так. Чому ви  зупинилися, зосередилися на Латвії, не знаю. Я останніх  30 років свого життя  не був у цій країні і не володію її мовою.

Тому я хотів би, щоб у нас якось толерантніше відбувалося все. Ви розумієте?   Всяке буває, ну, переписали щось, ну, так  скажіть, що, Юрію Анатолійовичу,  ну, враховано. Мета ж така, щоби прийняли закон. Так же не можна відповідати, що ви щось   переписали у Латвійців, яких я в очі не бачив нікого.

 

ГОЛОВА.  Ставиться на голосування поправка номер один   Юрія Кармазіна.

 

13:08:54

За-92

Рішення не прийнято.

Борис Беспалий, мікрофон, будь ласка.

 

13:09:02

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”.

Шановні колеги!  Наша фракція і я підтримуємо цей  закон, але, оскільки йдеться про таку важливу річ і  дуже вразливу, як зброя,  то  у  мене є кілька конкретних  пропозицій, я по  одній із них хотів би висловитись зараз, а по інших, окремо.

Перша поправка 38.  Там антикварна і історична зброя  подається, як одне і теж, історична до антикварної. Насправді це абсолютно річні речі. Історична зброя характеризується віком, а антикварна - цінністю. Наприклад, для музейної справи   це має серйозне значення.

Тому моя пропозиція є у даному випадку  є простою і редакційною. Я пропоную писати антикварна, (через кому принаймні), історична зброя і так по всьому тексту. Тобто це не потребує, я думаю, ніяких революцій в законі, і я б з цим погодився, бо це справді різні речі.

 

СІНЧЕНКО С.Г.  Нема заперечень.

 

ГОЛОВА. Комітет погоджується. Тоді наступні поправки Бориса Беспалого.

 

13:10:09

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую комітету за взаєморозуміння, яке, до речі, продемонстровано було і в кожній пропозиції, у мене там більше сотні поправок враховано.

Наступна поправка якраз є принципова. Це 118 поправка. У другому пункті частини дев'ятої сказано, що підприємства, організації і так далі, яким згідно із законодавством дозволено користуватися зброєю. Справа в тому, що законодавство в широкому значенні має на увазі і нормативно-правові акти окремих міністерств, наприклад, нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування. Але оскільки йдеться про дозвіл на зброю, то дозвіл на зброю має надаватися тільки і виключно відповідно до законів, прийнятих Верховною Радою. Це не є дрібничка, бо йдеться про зброю.

Тому я пропоную в даному випадку слово „законодавством” замінити на слово „законом”, щоб ні у кого тут не було сумнівів, бо йдеться, ще раз наголошую, про зброю. Прошу це теж врахувати.

 

СІНЧЕНКО С.Г.  Ну я б так відповів. Ми розглядали це питання. І все ж, оскільки є ще постанови Кабінету Міністрів, є ще деякі питання, які саме стосуються ліцензування, крім законів, то комітет вважає, що було б за доцільне залишити варіант „законодавства”.

 

 ГОЛОВА.  Я ставлю на голосування поправку 118 Бориса Беспалого.

 

13:11:55

За-45

Рішення не прийнято.

Борис Беспалий, будь ласка, мікрофон.

 

13:12:05

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую.   Поправка наступна у мене 179. Значить, йдеться про тих осіб, яким заборонено отримувати дозвіл на зброю.   

І тут вказано, що  тим особам, які мають  вирок суду  про засудження особи до позбавлення волі. Тут мабуть орієнтувалися  на старе кримінальне законодавство, тому що в новому є ще й такі форми близькі як  обмеження волі, а також арешт. Я думаю, що люди, які отримували кримінальне покарання у вигляді обмеження волі чи арешт, також мають бути позбавлені права на носіння зброї. І я думаю, що це не було враховано технічно. Якщо хтось вважає, що ті, кого обмежили волю, ну  раніше це  називали „хімія” , вони мають носити з собою пістолети, то я, наприклад, з цим не  погоджуюсь, і я прошу цю обов`язково врахувати, доповнивши після „позбавлення волі” вказати також  „засудження особи арешту чи обмеження  волі”.

 

СІНЧЕНКО С.Г. Ну це не особливо принципово. Я вважаю так, як  зал сприйме такий  варіант. Ми в принципі можемо допустити до цього, але найбільш вагоме – це засудження особи до позбавлення  волі, понятно, що рушницю потрібно вилучати. На розсуд залу.

 

ГОЛОВА.  Я ставлю на голосування поправку 179 Бориса Беспалого. Прошу голосувати.

 

СІНЧЕНКО С.Г. Ну давайте підтримаємо. Ми не проти. В інтересах компромісу давайте підтримаємо.

 

13:13:51

За-94

Компроміс не вийшов, на жаль. Рішення не прийнято.

Будь ласка, Борис Беспалий.

 

13:14:01

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”.

Шановні колеги, я просто думаю, що це якась випадковість, що ми не проголосували за те, щоб заборонити мати зброю людям, яких суд  визнав кримінальними злочинцями, але не посадів в тюрму, а дав їм обмеження волі до  5 років, це теж кримінальне серйозне покарання чи арешт до 6 місяців! Я думаю, тут і голосувати нема що.

Але тепер  184 поправка. Я пропоную також. Зараз передбачається, що зброю мають люди, які мали кримінальну судимість, яку потім знято або погашено. Я вважаю, що це неправильно. Якщо була кримінальна судимість, то він не має права мати і носити    зброю. І тому я пропоную, щоб тут було як особа, яка була засуджена, не повинна мати зброї. А якщо особа реабілітована, то зовсім інша справа. То не є погашення – то є реабілітація невинних. Я проти того, щоб зброю давали кримінальним злочинцям. Тому я прошу врахувати 184 поправку.

 

ГОЛОВА. Справа в тім, що людина, яка відбула покарання, вже не може вважатися кримінальним злочинцем. Ви ж забороняєте людям право виправитися і жити в нормальному суспільстві.

Будь ласка, позиція комітету.

 

СІНЧЕНКО С.Г. Комітет відхилив цю поправку. І вважає, що абсолютно правильно. Він відбув покарання – все, він нормальний громадянин, він має право, в тому числі і на зброю.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 184 Бориса Беспалого.

Ну зараз, одну хвилиночку, зараз.

 

13:15:50

За-27

Рішення не прийнято.

Ратушняк, мікрофон, будь ласка. Мікрофон, будь ласка.

 

13:16:00

РАТУШНЯК С.М.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Я хочу сказати товаришу, який хоче стати моралістом в цій державі, то сиділи і Ленін, і Сталін, і Хмара з Лук’яненко, з одного боку. Але я нікого ж з них не паплюжу.

З другого боку, сьогодні в Україні міністр МЧС два роки обкрадав закарпатців і впіхував усім бюджетникам продукти зі своїх складів. І те, що він не засуджений, це не його заслуга – це недопрацювання таких, як Луценко. Дякую.

 

ГОЛОВА. Є ще поправки?

Будь ласка, Борис Беспалий, мікрофон.

 

13:16:42

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, я якраз беру слово на підставах, передбачених Регламентом, бо я до цього закону вносив понад 200 пропозицій, майже всі вони враховані. Тому я маю право працювати з текстом, а не займатися тут просто розмовами.

І я вважаю, що цей закон настільки важливий, бо йдеться про зброю, і про зброю ми повинні думати не тільки про тих громадян, кому ми її даємо чи не даємо, а й про інших громадян, які будуть жити в середовищі, де ходять навколо них люди з пістолетами. І нам не байдуже,  хто це буде отримувати. В даному випадку я хочу аргументувати 210 поправку, де ідеться ось про що, що винні особи несуть відповідальність згідно із законодавством. Це не є дрібниця, всі юристи знають різницю між законодавством і законом. І я не хочу, щоб відповідальність встановлювали, скажімо, ті ж відділки міліції. Відповідальність має встановлювати тільки Закон. Прошу комітет погодитися і прийняти 210 поправку. Дякую.

 

СІНЧЕНКО С.Г.  Погоджуємося.

 

ГОЛОВА. Так, ставиться на голосування,  якщо комітет погоджується, не будемо голосувати її?

 

СІНЧЕНКО С.Г. Погоджуємося, погоджуємося.

 

ГОЛОВА. Ну, комітет, комітет погодився. Давайте врахуємо її. Так, будь ласка, мікрофон Беспалого Бориса.

 

13:18:00

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Шановні колеги,  я, можливо, комусь здається, що, можливо, надто уважно дивися Закон про зброю. Мені здається, що як  раз Закон про зброю і треба дивитися так. Значить, наступна поправка 305. Тут є права і обов’язки користувачів зброї і написано, о це найбільш принципова поправка з усіх інших. Я прошу  увагу. Що пропонує комітет? Застосовувати зброю в порядку, передбаченому чинним законодавством. Я наполягаю, що застосовувати зброю можна тільки в порядку передбаченому Законом.

Інакше у нас вийде, що порядок застосування зброї, при всій повазі, але можуть встановлювати місцеві ради, окремо Міністерство внутрішніх справ, окремо Відомство з виконання покарань і так далі. В цьому випадку, ну, подумайте, про що ідеться, хто дає право: як застосовувати зброю? Тобто коли можна стріляти? Я вже вибачаюсь за прямоту і відвертість. Тільки Закон це може встановлювати, тому я думаю, 305 поправку не можна не врахувати. Дякую.

 

СІНЧЕНКО С.Г. Ну, я б сказав так, не все, не всі випадки можна відрегулювати Законом, особливо те, що стосується правоохоронної діяльності. Тому у правоохоронців єсть положення і порядок, який затверджений законодавством, законом про міліцію, про застосування зброє. Але це не є Закон, це є положення про застосування, або устав, або ще щось інше. Це не прямо, нельзя його  назвати законом. Тому ми   враховуємо, що потрібно розширити поняття і зробити, залишити варіант законодавства.

 

ГОЛОВА.  Ставиться на голосування поправка 305 Бориса Беспалого.

 

13:20:07

За-49

Рішення не прийнято.

Будь ласка, наступна поправка, Борис Беспалий.

 

13:20:20

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги,  я тут хочу внести ясність. Мені здається, сесійну залу трішечки вводять в оману. Порядок застосування зброї визначається законом. Закон може передбачати, що окремі інструкції подаються на розсуд і затверджуються вже тоді Міністерством внутрішніх справ с караульним статутом тощо.

Але пишемо в законі, що це передбачається законом. А так, як тут написано, дозвіл на застосування зброї може давати начальник відділку міліції. Це просто злодійська норма, якщо вже вам треба повна відвертість. За таке не можна голосувати. І треба було розбиратися у комітеті.

І останній раз я хочу сказати. 329-та поправка такого ж самого сенсу, але зброя і бойові припаси зберігаються до прийняття остаточного рішення. Знову ж таки тут порядок має встановлюватися законом. Навіть статути армійські мають рівень закону.

Тому за закон голосувати в такій редакції просто неможливо, тому що ми даємо зброю кому завгодно, за якими завгодно рішеннями і робимо наш світ небезпечним. Комітет мав би це врахувати. Дякую.

 

СІНЧЕНКО С.Г. Комітет розглядав це питання. Скажіть, будь ласка, утилізація, це питання утилізація зброї, боєприпасів – це питання уряду, урядових структур. І знову ми не можемо саме такі мілкі, дрібні господарські функції все врегульовувати законом.

 

ГОЛОВА.  Ставиться на голосування поправка Бориса Беспалого.

 

13:22:08

За-37

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Борис Беспалий, мікрофон.

 

13:22:14

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу, 333-тя поправка, але я, ну, це підстава для слова, я її мотивувати вже не буду, тому що проголосовано багато таких речей, які не дають змоги підтримати закон в цілому.

Я хотів би звернути увагу просто в комітеті. Ніхто не пропонує заганяти дрібниці в закон. Є підзаконні акти, але те, що мають ці питання врегульовуватись підзаконними актами і межі ці, вони передбачаються все одно в законі.

Закон пише, наприклад, що органи внутрішніх справ, там, мають зберігати зброю відповідно до положення, ними затвердженими. Це все є, це відпрацьовано. Так же як записано у вас, то у вас прямо записано, що дозвіл на застосування зброї має даватися не тільки законом, але і окремими, скажемо, службами, тобто самі собі ті, хто носять зброю будуть встановлювати правило. Ну як …. Дикого Заходу. Це закон про Дикий Захід.

Тому я прошу в цій редакції його не голосувати, але, оскільки він важливий, то підтримати на повторне друге читання і там уважно все-таки опрацювати такі речі. Ми не …

 

СІНЧЕНКО С.Г. Значить, відповідаю. Неможливо в законі передбачити дрібну, мілку регламентацію про його застосування. Ви пропонуєте, щоб закон виписав в якому випадку при наближенні, там, до двох чи до трьох метрів до правоохоронця, потрібно витягувати пістолет і так далі. Оце ви пропонуєте.

 

ГОЛОВА. Так. Які поправки ще? Хто наполягає на своїх поправках?

 

СІНЧЕНКО С.Г. Комітет не підтримує. Комітет не підтримує.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Андрій Шкіль, номер поправки.

 

13:24:03

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Я просто хочу наголосити, що в даній ситуації ми справді говоримо про Закон про застосування зброї. Кожен момент застосування зброї, коли це робить працівник міліції, проводиться службове розслідування, коли це робить звичайна особа, то ведеться кримінальна справа. Тому я думаю, що ці поправки не мають жодних підстав, тому я пропоную голосувати за закон.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Кармазін, мікрофон.

 

13:24:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимир Михайлович. Юрій Кармазін.

Я буду зараз говорити про поправку 344, про поправку  341 згодом буду говорити, тому що  в цьому визначальні пункти. Я пропонував, щоб записати, що положення цього закону не розповсюджується на такі види зброї: ядерну, хімічну, біологічну, іншу зброю масового ураження. Предмети і прилади, конструкції або механізми яких не призначені для використання в якості зброї, хоча вони можуть бути використані як зброя. Вогнепальну зброю, яка була виготовлена до 1870 року. пускові прилади, луки та стріли призначені для спортивних цілей, військове обладнання та прилади, піротехнічні обладнання, пускові прилади, вибухові речовини, крім  боєприпасів, вибухові агенти – це все і процедура обігу предметів та приладів, які перелічені тут, встановлюється іншими нормативними актами. Це треба обов’язково записати як і зробити визначення зброї, але визначення зброї, мені відвели поправку 341, я тоді в 341 буду обґрунтовувати.

 

СІНЧЕНКО С.Г. Комітет вважає, що поправка Юрія Анатолійовича Кармазіна не відповідає концепції даного закону – це інший закон і вся його поправка зведена, так сказать, в один розділ – це тема іншого закону, який ми не приймали і не розглядали.

Тому комітет визначається  відхилити поправку Кармазіна.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка Юрія Кармазіна.

 

13:26:24

За-51

Рішення не прийнято. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

 

13:26:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Мова йде по поправку 341. Я даю визначення, що таке зброя – це прилад або предмет, розроблений або виготовлений придатним для знищення, нанесення шкоди чи справляння іншого впливу на живі або інші цілі.

Потім, що таке вогнепальна зброя? От цього поняття практично в цьому законі немає, бо в цьому законі написано „це приводиться в рух миттєвим вивільненням хімічною енергією  заряду пороху чи іншого заряду”. Тобто зброя визначається через зброю.

Це неправильне визначення. Вогнепальна зброя – це прилад або предмет, придатний для використання у якості зброї, з якого за допомогою вибухової сили газового або повітряного тиску, або будь-якої іншої рушійної сили може приводитися у рух метальний  снаряд, куля, стріла і тому подібне, або шкідливий для здоров’я чи подразнюючий агент, призначений для механічного, теплового, хімічного або іншого враження цілі на відстані. Основні частини вогнепальної зброї розглядаються як вогнепальна зброя.

Хіба не зрозуміло, що ми маємо дати визначення? Іначе потім будуть проблеми у нас при застосуванні. Тому я не знаю, чому комітет

 

СІНЧЕНКО С.Г. Читайте сторінка чотири закону, пункт вісім: „Вогнепальна зброя – зброя, в якій снаряд приводиться в рух миттєвим вивільненням хімічної енергії заряду, пороху чи іншої пальної суміші”. Крапка.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка Юрія Кармазіна.

 

13:28:26

За-43

Рішення не прийнято.

Будь ласка, які ще є поправки? Немає.

Виноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про зброю. Реєстраційний номер 1171-1, прошу визначатись.

 

13:29:07

За-88

Рішення не прийнято.

Зараз я поставлю пропозицію про направлення на повторне друге читання проекту Закону про зброю, реєстраційний номер 1171-д, прошу визначатись. Прошу визначатись.

 

13:29:37

За-153

Рішення не прийнято. Закон відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії торгівлі людьми та втягування у заняття проституцією).

Маркуш Марія Андріївна, заступник голови   комітету, будь ласка.

 

13:30:05

МАРКУШ М.А.

Шановні колеги! На  виконання постанови Верховної Ради України  номер 3131 від 29 листопада 2005 року   робоча група Комітету  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовила до другого читання  проект  Закону України   про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії торгівлі людьми та втягування у заняття проституцією) внесений народними депутатами України Стретовичем, Буйко і Маркуш.

Законопроект має за мету привести норми Кримінального кодексу України у відповідність до Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої  злочинності та Протоколу  про попередження і припинення  торгівлею  людьми особливо жінками і дітьми і покарання за неї ратифікованих Верховною Радою України 4 лютого 2004 року.

На думку комітету  з врахуванням внесених поправок до законопроекту було  повно, комплексно і раціонально досягнуто поставленої мети. Запропоновані робочою групою комітету новели мають системний характер і  значно розширюють предмет правого регулювання, враховують нові форми  злочинності та види злочинів, що надасть можливість  ефективного міжнародного співробітництва, а також ефективної співпраці у викритті та розслідуванні злочинів вчинених організованими злочинними групами.

Законопроектом декриміналізовано норму про відповідальність за систематичне заняття проституцією шляхом  виключення  відповідних положень з частини першої  статті 303 Кримінального кодексу та приведення   у відповідність зі структурою  кодексів положення щодо втягнення в заняття проституцією.

У процесі доопрацювання   законопроекту від суб’єктів законодавчої ініціативи  надійшло  13 законодавчих поправок поданих народними депутатами України: Мойсиком, Бандуркою, Маркуш, Сінченком, Деркачем, Потебеньком, Олексіюком, Шкілем, Кіссе, Стретовичем, Буйко і іншими. 11 із цих законодавчих поправок враховані повністю і дві поправки, це народного депутата України Кіссе, враховані частково.

За висновком Головного юридичного управління законопроект може бути прийнятий і як закон з врахуванням зауважень цього управління. Комітет пропонує прийняти зазначений законопроект у другому читанні і в цілому як закон України, запропонований у редакції комітету. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Що? Яка поправка? Будь ласка, Стретович.

 

13:32:44

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Християнсько-Демократичний Союз.

Хочу нагадати присутнім, що це закон, який розроблявся нами спільно – Стретовичем, Буйко і Маркуш. Я хочу заявити, що комітет в останній момент після учорашнього узгодження ввечері змінив остаточний текст, який видано сьогодні на ознайомлення народних депутатів.

Так у пункті другому статті 149 пропало слово „торгівля людьми”. Тобто, як правильно сказала тут пані Маркуш, ця норма вписується нам на реалізацію протоколу проти протидії припинення торгівлі людьми. А тут написано, ось стаття третя я читаю цей протокол: торгівля людьми, тобто вербування, перевезення, передача і приховування. Чому це відбувається, мені не зрозуміло.

Наскільки мені стало сьогодні дохідливо, ясно, що працює некто Остапець в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, який гальмує внесення цього законопроекту в запропонованій редакції. Володимире Михайловичу, в такий спосіб ми не можемо працювати. Вчора ввечері узгодили один текст, сьогодні на ранок винесено зовсім…

 

МАРКУШ М.А. Я можу дати пояснення.

Шановні колеги, дійсно, було узгоджено такий варіант, як сказав тут колега Стретович. Я думаю, що це якась технологічна помилка, і я не заперечує проти того, що, дійсно, випало слово „торгівля людьми” або там вже іде перелік цих видів, там вербування і так далі, і так далі. Тому я думаю, що можна з урахуванням цього прийняти законопроект, добавивши слово „торгівля людьми”, тому що дійсно такий варіант був вчора обговорений і кінцевий варіант був прийнятий із цими словами.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, так непорозуміння  владнали. Будь ласка, Георгій Буйко. Будь ласка.

Запросіть народних депутатів до  сесійної зали, будемо рішення приймати зараз. Георгій Буйко, будь ласка.

 

13:34:40

БУЙКО Г.В.

Георгій Буйко, фракція комуністів.

Я, как співавтор цього проекту закону, офіційно заявляю о підробці проекту, який внесен в сесійний зал. Вчора, і у нас є текст, котрий був погоджений, там не тільки касається 149, там санкції по 303-ій і такі інші деталі, які повністю нівелюють проект закону дійсно протидії торгівлі людьми. Тому я пропоную провести службове розслідування, сьогодні не розглядати, а на наступний пленарний тиждень винести цей проект.

 

ГОЛОВА.  Кармазін.

 

13:35:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний  пане Голово! Тут є питання  ще в тому, що ми фактично цим законопроектом  узаконюємо проституцію. Давайте скажемо, що ми скасовуємо юридичну відповідальність, кримінальну відповідальність за проституцію, тобто за здавання себе в експлуатацію за гроші не один раз і так далі.

Хто на себе бере відповідальність за це? Я хотів би знати які політичні сили зацікавлені в тому, що коли розгул СНІДу йде  в країні, ми все-таки зараз відповідальність за проституцію прибираємо. Як будемо боротися з цим лихом ніхто не знає. Це перше зауваження.

І друге. У нас є зауваження Головного  юридичного управління. Я б хотів би, щоб ми зараз по кожному з них все розписали. І правильно зараз була пропозиція – поки зняти цей законопроект. Давайте ми розберемося з  цими зауваженнями, бо не кожен раз пишуть зауваження Науково…юридичне управління. Його не можна приймати в цілому. І ще раз повторюю, не можна було прибирати кримінальну відповідальність за проституцію, тоді, коли у нас сьогодні …

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, Марія Андріївна.

 

МАРКУШ М.А. Шановні колеги, я так розумію, що сьогодні  навіть якщо поставити цей  законопроект на голосування, то бачу, що в залі уже склалася певна частина   депутатів не буде голосувати, певна думка тут склалася. Тому я не заперечую проти того, щоб сьогодні був знятий цей законопроект з голосування і перенесене голосування на наступний раз.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати, і комітет, і автори проекту пропонують відкласти розгляд його на наступний пленарний тиждень. З урахуванням цього давайте… І провести я прошу керівництво апарату, провести службове розслідування, чому підмінені положення цього закону. Так, все, відкладається законопроект.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про комітети Верховної Ради України (нова редакція). Доповідач – Коваль В’ячеслав Станіславович. Будь ласка.

 

13:38:09

КОВАЛЬ В.С.

Депутат Коваль, фракція Народного Руху України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! На ваш розгляд на виконання Постанови Верховної Ради України від першого листопада комітетом доопрацьовано і підготовлено до другого читання відповідно до вимог статті 6.6.2 Регламенту проект Закону про внесення змін до Закону України „Про комітети Верховної Ради України”.

Слід зазначити, що при підготовці ще до першого читання проект закону був розглянутий у комітетах і фракціях, від яких надійшло 263 пропозиції та зауваження, з яких переважна більшість врахована комітетом до першого читання, і проект закону проголосований конституційною більшістю голосів.

При підготовці до другого читання ретельно опрацьована стенограма пленарного засідання. Практично всі пропозиції, висловлені в обговоренні проекту закону на пленарному засіданні враховані.

Крім того, надійшли пропозиції від комітетів Верховної Ради України: з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; з питань культури і духовності; з питань науки і освіти, - від народних депутатів України Руденка, Чікала, Каденюка, Терещука.

Всього до порівняльної таблиці в другому читанні внесено 192 пропозиції. Із враховано 123, відхилено – 72. Відхилених пропозицій фактично не так багато, якщо взяти до уваги, що одна з відхилених пропозицій повторюється 17 разів, а інші – від семи до десяти разів. Не враховані пропозиції переважно з тих причин, що вони не відповідають Конституції України чи повторюють правові норми інших законів відносяться до Регламенту Верховної Ради, або є предметом врегулювання інших законів.

По кожній відхиленій пропозиції є юридичне обґрунтування, практично, всі пропозиції, що не суперечать Конституції, закону, комітетом враховані. Проект закону ретельно відпрацьовувався протягом, майже, 2-ох тижнів з Головним юридичним управлінням та редакційним відділом Апарату Верховної Ради України і поданий на ваш розгляд без їх зауважень.

Комітет просить розглянути, підготовлений до другого читання,  проект закону та прийняти його також і в цілому. Дякую за увагу.

Шановний Володимире Михайловичу, одна є правка, я її повинен висловитись.

Шановні народні депутати,  є одне  зауваження, яке, вірніше, внесення змін в таблицю порівняльну, яку на ваш розгляд подано. Стосується призначення керівників секретаріатів і секретаріатів комітетів, це стаття 55. Тобто пропонується в 55 статті, там де стаття називається структура секретаріатів комітетів дописати: секретаріати очолюють керівники, які призначаються та звільняються з посад розпорядженням голови Верховної Ради  України за поданням комітету Верховної Ради і керівника Апарату. Тобто залишити подвійне підпорядкування, яке існує на сьогоднішній день, бо в багатьох депутатів, в комітетів виникають питання стосовно цієї поправки. Тому ми вирішили, комітет вирішив, розглянувши її вчора, запропонувати вам таку редакцію, залишити подвійне підпорядкування. Це стосується і пункту 4, і пункту 5, і пункту 6 статті 55, яка  називається: „Структура секретаріатів комітетів”. Дякую.

 

ГОЛОВА. Які є застереження поправки? Беспалий, будь ласка.

 

БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Нема.

 

ГОЛОВА. Вибачте, Юрій Кармазін, ваша поправка.

 

13:41:33     

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Я вважаю, пане голову, що комітет добре попрацював, але в мене  є маленьке доповнення. Вони написали, що, ніби-то, врахували поправку 70 мою, пункту 7 статті 16. Дійсно, написано, що готувати пропозиції щодо їх систематизації. А слово „кодифікації” не написано. Я прошу  добавити туди слово і „кодифікації”. Це законодавство кодифікації вживається ... . Раз. Я прошу погодитися.

 

КОВАЛЬ В.С.  Ми не заперечуємо.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Да. І кодифікації.

І наступне питання – це поправка 170-та. Я відразу, щоб сказати. Я передбачаю у цій поправці, щоб голови комітеті звітували перед Верховною Радою України чи кожні півроку, чи рік, бо були у нас випадки, коли одночасно був голова комітету віце-прем’єр-міністром України, одночасно був депутатом, і одночасно же керував бізнесовими структурами.

То давайте, щоб таких випадків не було, передбачимо звітність якусь. Хоч раз в рік нехай звітують, хоч за половину своєї діяльності. Бо інакше получається повна абсолютно...

 

КОВАЛЬ В.С.  Шановні народні депутати,  сьогодні у Верховній Раді є 24 комітети. Майбутнє скликання може прийняти рішення, що їх буде 27. Або 10. По-різному може бути.

Але комітет звітує про свою роботу Верховній Раді України. І кожного дня він виходить на трибуну або голова комітету, або його представник і доповідає той чи інший законопроект. Далі Апарат Верховної Ради аналізує діяльність комітетів, ми всі отримуємо розгляд законопроектів. При необхідності, якщо погано працює голова комітету, це побачить вся Верховна Рада і керівництво, і буде постанова відповідного характеру.

Тому ми вважаємо, що не є доцільним займати значний обсяг часу пленарного засідання звітами голів комітетів.

 

ГОЛОВА.  Ви наполягаєте на своїй поправці? Я ставлю на голосування поправку... Знімає. Знімає Юрій Анатолійович, спасибі.

Будь ласка, Кармазін, яка ще поправка? Мікрофон.

 

13:43:50

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановний Володимире Михайловичу, я хочу сказати, що не буде необхідності голосувати за поправку, якщо  ці функції контролю будуть здійснювати Голова Верховної Ради, його перший заступник і заступник за комітетами.

І потім у нас є комітети, яких голів ми от тут не бачимо на трибуні, Володимире Михайловичу. Є такі комітети, я не хочу зараз їх називати. Підніміть і подивіться. То чому там займають місця зараз ці голови комітетів, їх і в залі немає взагалі. Де вони є? То їх треба знімати. А ніхто з вас не контролює, Володимире Михайловичу.

Тому я і хочу, давайте ви тоді, запишемо, ви контролюєте. Все. Нема питань і я знімаю свою пропозицію. Дякую вам за увагу. Але я хочу добитися, щоб всі працювали в цій залі, а не просто рахувалися. Ви розумієте?

Зараз вони всі йдуть на вибори, а вони ще за ті не відпрацювали, не відзвітували. То як же можна ставити питання про те, що це голови комітетів. От тому я це ставив питання. А я прошу не голосувати за цю поправку, але треба контроль все-таки, щоб був. Контроль ваш, Володимир Михайлович, і ваших заступників. Дякую.

 

ГОЛОВА. Контроль є. Інформація про ефективність роботи надається. Верховна Рада, очевидно, мала б давати оцінки частіше роботі голови комітету того чи іншого. Це правда.

Які ще застереження є? Нема.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту закону про внесення змін до Закону України про комітети Верховної Ради України (нова редакція), реєстраційний номер 7613. Прошу голосувати.

 

13:45:40

За-288

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (нова редакція), реєстраційний номер 7539, повторне друге читання. Сергій Макарович Правденко, виконувач обов’язків голови комітету.

Шановні колеги, дуже важливий законопроект. Я просив би вашої уваги.

 

13:46:07

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Володимир Михайловичу, шановні народні депутати, перед вами робота великого колективу, робота, яка велася не один місяць.

Я перед тим як піднятись на цю трибуну сьогодні поговорив з лідерами багатьох фракцій. Мені було дуже важливо порахувати голоси, бо це повторне друге читання.

Мені дуже не хочеться працю робочої групи негативним голосуванням, вибачте, ледь не до….… під хвіст, я вибачаюсь. І, порахувавши все, одні кажуть так, це вкрадуть  телебачення, приват… Кажу: та, вибачте, любі друзі, на пропозицію фракції комуністів, яка, до речі – за, написано у формі державного підприємства, яке не підлягає приватизації. Якщо говорити, хтось говорить про свої кадри – це його справа. Але я знаю, що мова на порядність в Україні ще не минула. І я знаю живі цьому приклади, коли десятки років очолюють колективи і на копійку не вкрали і так далі, і так далі, і так далі. А вкрасти можна під будь-який закон зрештою, це ж від особистості залежить і від багатьох інших речей, а не лише від закону.

Інші не хочуть, тому що сьогодні при влади. інші думають, що завтра будуть при владі, на що нам суспільні, хоча, до речі, Рада Європи вимагає від нас, не то, що вимагає, а рекомендує мати суспільне телерадіомовлення.

„Реформи і порядок” – за, Народна блок Литвина – за, бо ми розуміємо прогресивність цього закону, це не завтра приймається, не на один день, комуністи – за, але голосів не вистачає. Тому я дуже прошу, хай люди переварять ще ці речі, хай власники каналів не бояться конкуренції здорової, бо і така думка, що я ж володію каналом чи тим, а це мені буде сильний конкурент. Воно стане сильним за роки 3-4 – не завтра, це непросто робиться. До того ж, введення в дію з 1 липня наступного року ми передбачили, щоб не створити під час виборів цих колізій. Тим не менше, в інтересах збереження закону і шансів на лютий місяць я, від імені робочої групи, прошу перенести голосування і це питання перенести на лютий наступного року. Але обов’язково тоді вже поставити, або, або. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, є пропозиція, яка зводиться до того, що нам потрібно зараз проголосувати і прийняти рішення, прийняти документ, прийняти закон. Якщо, не дай, Боже, не приймемо повернемося  ще раз і будемо голосувати стільки скільки потрібно. Тому, бо ми будемо безкінечно його переносити. Комітет має висновок прийняти в другому читанні і в цілому як закон, пропозиції більшості враховані абсолютно, давайте приймемо рішення з цього приводу. Будь ласка, поправка Шурми. Давайте, яка поправка. Запросить народних депутатів до сесійної зали і будемо визначатися.

 

13:49:21

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднана).

П’ята стаття «Призначення членів Наглядової ради». У першому читанні було прийнято наступна редакція, що Наглядова рада складається з тридцяти осіб, які призначаються 15 осіб за квотою Верховної Ради, а 15 – від всеукраїнських громадських організацій.

Я пропоную у першій частині п’ять визначити наступне, що від депутатських фракцій квота – 16 осіб, причому не менше половини від них повинні представляти опозиційні сили. В новій редакції запропоновано від Верховної Ради 15 осіб і тут же дана норма – 8 осіб від парламентської більшості. Якщо ми дотримуємося демократизму, якщо ми хочемо йти туди, куди нас тягнуть, у цивілізовану Європу, то, власне, більшість квоти повинна бути від парламентської опозиції. Тому прошу за цю поправку проголосувати. Від Верховної Ради 16 осіб і не менше половини від опозиції.

 

ПРАВДЕНКО С.М. Шановний колега, ми ж максимально здоровим глуздом врахували вашу поправку. Але 15 - від Верховної Ради, 15 – від громадських організацій, які діють в загальнодержавному масштабі не менше трьох років, мають відповідні документи. Вони можуть назвати хоч 200 кандидатів, але потім ці 15 методом жеребкування, щоб не створювати, вибачте, грунту для корупції.

А 15 – від Верховної Ради, ну, не 16, 15. Порівну між громадськими і Верховною Радою. Але 7 – від опозиції, 8 – є більшість. Сім – від опозиції. Раз. Друге. П’ятнадцять – від громадських. Це потенційне поле для опозиції. Працюйте, майбутня опозиція. Скільки там буде ваших, скільки тих, цілком достатньо, я вважаю. Но все ж таки більшість – є більшість. Опозиція. Вісім, сім. Поділити по сім з половиною ми не могли, ну, ніяк. Дякую.

Прошу або перенести, або підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВА. Давайте так. Є рішення комітету, будемо рішення комітету, а потім будемо переносити, якщо так. Ще є поправка? Одну хвилиночку, Сергій Макарович, є ще поправка. Шурма, будь ласка.

 

13:51:46

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма. Я передусім все-таки буду наполягати, щоб поправку номер 35, яка передбачає більшість від  парламентської опозиції чисельно проголосувати.

І друге.  Програмна політика. Я пропоную доповнити новою статтею 17.1 „Мовна політика”, яка  буде передбачати,   що частку ефіру часу, коли мовлення ведеться українською мовою, повинна складати не менше 60 відсотків.

 

ГОЛОВА.  Яка це поправка?

 

ШУРМА  І.М. 64.

Друге. Частка  ефіру, часу, коли  мовлення ведеться російською  мовою, повинно складатися не менше, як 30 відсотків.

І третє.  Фільми радянських часів та фільмів  російського виробництва повинні даватися  мовою оригінали і, можливо, з українськими титрами.

Дякую.

 

ГОЛОВА.  Я ставлю на голосування поправку першу 35 Ігоря Шурми.

 

ПРАВДЕНКО С.М.  У мене особисто  жодних заперечень це не викликає. Як зал вирішить, я особисто не заперечую.

 

13:52:57

За-122

Рішення не прийнято.

Тепер поправка   64 Ігоря Шурми. 64, я читаю її: „Частка ефірного часу, коли мова ведеться українською мовою, повинно складатися не менше  60 відсотків.

Друге. Частка ефірного часу, коли мовлення ведеться російською мовою, повинно складати не менше  30 відсотків. Фільми радянських часів  та фільми російського вироб6ництва   даються мовою оригіналу, можливо,  з українськими титрами”.

Не може бути у законі „можливо”.  Але тим не менше я ставлю на голосування  64 поправку.

 

13:53:54

За-121

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Тепер прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету, першу пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому, як  закон, проект Закону  про внесення змін до  Закону України „Про систему суспільного телебачення і радіомовлення  України” (нова редакція), реєстраційний номер  7539. Прошу голосувати.

 

13:54:34

За-119

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію другу, яка прозвучала від виконуючого обов'язки голови комітету, про направлення на друге повторне читання проекту закону реєстраційний номер 7539.

 

13:55:07

За-192

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка: "Регіони України" - 31, комуністів - 52, "Наша Україна" - 4, Народна партія - 38, Блок Тимошенко - 18, СПУ - 1,  Народний блок - 13, СДПУ(о) - 18, Українська Народна Партія „Відродження”, Народний Рух України – нулі, „Реформи і порядок” - 3, „Єдина Україна” – 5, промисловці і підприємці - 0, позафракційні - 9.

Так, прошу комітет активну роботу. Будь ласка, Левко Лук'яненко, мікрофон. Шановні колеги, продовжимо роботу на 15 хвилин. У другому читанні треба розглянути три невеличких закони. Зараз ми їх проголосуємо і все. 

 

13:55:57

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Блок Юлії Тимошенко, Лук'яненко.

Шановні колеги, цей закон в принципі Україні надзвичайно потрібний. Паралельно до тих телевізійних і радіокомпаній, які зараз існують і які знаходяться в руках окремих бізнесменів і проводять свою окрему політику у засобах масової інформації, в електронних засобах масової інформації, це радіо і телебачення, громадське оце, про яке ми говоримо, воно вкрай потрібне, воно є у всіх державах європейських для того, щоб проводити культурну і державницьку політику незалежно від фінансової залежності інших телевізійних і радіокомпаній.     

Цей текст може недосконалий, але  він… але сам по собі закон  дуже потрібний. Тому, Володимир Михайлович, я пропоную ще раз поставити на голосування  направити цей законопроект на доробку з тим, щоб в майбутньому його  вдосконалити…

 

ГОЛОВА.  Я думаю, що ми проведемо засідання Погоджувальної ради. Я хотів би сьогодні оголосити,  що о 15 годині 20 хвилин відбудеться засідання  Погоджувальної ради за участю керівників депутатських груп і фракцій, керівництва  тимчасової спеціальної комісії з доопрацювання законопроекту 3207-1.

Прошу, не тікайте з сесійної зали, нам треба три рішення ще  приймати. Ми продовжили роботу на 15 хвилин.

Засідання Погоджувальної ради відбудеться на 3-му поверсі.

Шановні колеги, нам треба прийняти три рішення про скасування законопроектів, які ми розглянули в першому читанні. Це проект Закону про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо обігу векселів). Місіяка Віктор Лаврентійович проінформує коротко.

Я просив би змобілізуватися, шановні колеги.

 

13:58:01

МУСІЯКА В.Л.

Шановні народні депутати, 19 січня цього року ми прийняли в першому читанні проект Закону  про внесення змін до Цивільного кодексу (питання з обігу векселів).

Так, автору і  фахівцям не вдалося  сформулювати остаточну редакцію на друге читання, щоб вона не входила в протиріччя з уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі Женевським вексельним конвенціям 1930 року, до яких ми приєдналися.

Прийняті в першому читанні зміни до статті 198 суперечать вимогам відповідним уніфікованого закону. Крім того випадку якщо вексель буде пред`явлений особі, якій передала держателю векселі. Ця особа  після сплати  за векселем не буде набувати тоді права регресу. І взагалі нетоварність векселя , згідно уніфікованого закону, не є підставою для визнання  його недійсним, а в цьому законопроекті вимагається, щоб цей вексель був товарний, забезпечений.  Тому, враховуючи  викладене, ми не можемо йти в протиріччі із міжнародними конвенціями, які є складовою частиною нашого законодавства. І це  природа векселя така.

Враховуючи викладене вище,    на підставі  статей 3, 2, 4 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань правової політики  вирішив рекомендувати Верховній Раді України скасувати рішення Верховної Ради від 19 січня цього року про прийняття за основу проекту Закону України про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо обігу векселів), реєстраційний номер 5616. Сергій Матвієнков, автор цього законопроекту, він з розумінням поставився до такої перспективи. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Прошу змобілізуватися, шановні колеги. Давайте приймемо рішення і підтримаємо позицію комітету. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про скасування рішення щодо прийняття проекту Закону про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо обігу векселів). Реєстраційний номер 5616. Прошу голосувати.

 

14:00:26

За-253

Рішення прийнято.

Шановні колеги, прошу ще два документи. Пропонує Комітет з питань свободи слова та інформації скасувати проект Закону „Про концепцію розвитку телерадіоінформаційного простору України”, реєстраційний номер 2009.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати. Мотиви відомі. Прошу голосувати.

 

14:01:00

За-235

Рішення прийнято.

І Комітет з питань свободи слова і інформації також пропонує скасувати наше рішення про прийняття в першому читанні проекту Закону „Про інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб України”. Реєстраційний – 2082. Пояснення зараз дадуть з цього приводу. Будь ласка, дуже коротко.

 

14:01:33

ПРАВДЕНКО С.М.

Юрій Анатолійович, вам персонально як нашому видатному законодавцеві в усіх сферах. Пропозиції, які викладені в цій концепції, давно враховані і в Законі України „Про інформацію”, і в цілому ряді інших законів. І залишилася там маленька частина, яку ще треба врахувати в наступному законодавстві.

А, якщо ми приймемо хоча б 10 Законів про, з назвою „Прозорість”, нічого не поміняє.

 

КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)

 

ПРАВДЕНКО С.М. Повторюю, Юрій Анатолійович, чого ти до мене прийшов, голубе? Іди туди, куди треба - до Кабміну, який ти призначив. А не тут піариш перед виборами. Дякую за увагу.

Хоч 10 разів скажи: „солодко”, в роті солодше не стане. Повторюю, ця концепція застаріла, їй вже 4 роки. … дуже ретельно і в діючому законодавстві на 99% врахована. Прошу підтримати позицію Комітету.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про скасування проекту закону, реєстраційний номер 2082. Прошу голосувати.  Шановні колеги, ну, не  голосуйте, буде висіти він, як борг, який нічого не дає.

 

14:02:37

За-177

Рішення не прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати,  ранкове засідання Верховної Ради  України оголошую закритим, перерва до 16 години.

У 15:20 відбудеться  засідання Погоджувальної ради, на третьому поверсі. Просив би уповноважених представників депутатських груп і фракцій бути на цьому засіданні.