Засідання N43 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

1 грудня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

 

10:04:31

Зареєструвалися в сесійній залі 402 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, в роботі нашій бере участь Прем`єр-міністр України Юрій Іванович Єхануров, а також присутні члені уряду, запрошені. Давайте привітаємо Прем`єр-міністра. Запрошені також голови обласних рад, Київської і Севастопольської міських рад.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Олександра Миколайовича Карпова і Володимира Івановича Мазуренка. Давайте привітаємо  наших колег і побажаємо міцного здоров`я їм. (О п л е с к и)

Шановні колеги, інформація про результати роботи України… про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 30 листопада 2005 року. Розглянуто 10 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято  4 закони, 4 законопроекти прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, один проект постанови відхилено.

Тепер оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України про  статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про входження народного депутата України  Сігала Євгена Яковича до складу депутатської фракції партії „Єдина Україна”.

Відповідно до статті 13 Закону України про  статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту  Верховної Ради України,  інформую про входження народного депутата України Сівковича Володимира  Леонідовича  до складу депутатської фракції  Партії регіонів „Регіони України”.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Постанови про призначення члена Вищої ради юстиції.

Василь Васильович Онопенко є? тоді дозвольте я проінформую. Шановні народні депутати,  Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 30 листопада 2005 року кандидатуру Євдокимова Валерія Олександровича на призначення членом Вищої ради юстиції, внесену… ця пропозиція була внесена фракціями та групами Верховної Ради України. Комітет підтримує кандидатуру  Євдокимова та рекомендує Верховній Раді  обрати його членом ради Вищої ради юстиції.

Тому я просив би Валерія Мішуру зробити відповідне оголошення про підготовку до голосування.

 

10:07:32

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, я прошу хвилиночку уваги.

Прошу членів Лічильної комісії: Кафарського, Фоменко, Асадчева, Гінзбург, Грязєва, Кармазіна, Костинюка, Майко, Манчуленка, Миримського, Надрагу, Рябіку, Ситника, Соболєва, Чорновола, Чичканова і Шевчука – через п’ять хвилин зібратися в залі засідань нашої Лічильної комісії на третьому поверсі в цьому кулуарі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, комісія проведе своє засідання, підготує бюлетені, і, очевидно, десь під час перерви, о 12 годині, ми здійснимо акт голосування.

Оголошується до розгляду питання: про обрання народних депутатів членами Комітетів Верховної Ради України.

Доповідач – голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Григорович Матвєєв. Будь ласка, Валентин Григорович.

 

10:08:41

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, комітетом розглянута заява народного депутата України Кобиць Ольги Семенівни, члена депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко, щодо повторного розгляду проекту Постанови Верховної Ради України про обрання її членом Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Враховуючи повторне звернення народного депутата та її прагнення працювати у зазначеному комітеті, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради прийняв рішення підтримати заяву народного депутата Кобиць Ольги Семенівни та рекомендувати Верховній Раді України повернутися до розгляду проекту Постанови „Про обрання народного депутата України Кобиць членом Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин”. Прошу визначитися.

 

ГОЛОВА. Оголошується, ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради України про  обрання народного депутата України Кобець Ольги Семенівни членом комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Реєстраційний номер 8466, прошу голосувати.

 

10:10:29

За-233

Рішення прийнято. Дякую.

 

10:10:41

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні народні депутати, на вчорашньому засіданні комітетом також розглянуто повторна заява народного депутата України Марченка Олександра Володимировича позафракційного про обрання його членом комітету Верховної Ради  України  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Виходячи з того, що розрахункова квота на представництво в комітетах народних депутатів України, які не входять до жодної з парламентських фракцій чи депутатських груп, складає 1,4, а у цьому комітеті, на сьогоднішній день, вже працює два позафракційних народних депутати, то тобто квота, практично, використана, комітетом прийнято рішення не підтримувати заяву народного депутата Марченка про обрання його членом комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція про обрання Марченка Олександра Володимировича членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прошу голосувати.

 

10:12:17

За-261

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, зараз ми мали б розглядати проект Постанови Верховної  Ради про парламентські слухання "Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Справа в тому, що проект постанови, який внесено, передбачав провести 30 листопада парламентські слухання. Нам треба з’ясувати дату.

Тому нам, Олександр Маркович, треба з’ясувати дату. У нас на листопад-грудень уже передбачені парламентські слухання.

У нас є слухання уже у грудні. Треба дивитися на січень місяць. Тоді треба переносити на січень місяць їх. І ми нічого не зробимо, бюджет буде…

(Ш у м   у   з а л і)

 

10:13:52

БАНДУРКА О.М.

Шановний  Голово, шановні народні депутати!

У Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності поступила пропозиція народних депутатів Мойсика, Супрун, Крючкова, Бандурки про проведення парламентських слухань про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів  внутрішніх справ та деяких інших осіб, що має за мету вирішення однієї з найскладніших проблем – забезпечення житлом та іншими гарантіями військовослужбовців, осіб начальницького і рядового  складу органів  внутрішніх справ та деяких  інших осіб.

Комітет з питань законодавчого   забезпечення правоохоронної діяльності, комітет з питань національної оборони  і безпеки підтримують вказану пропозицію, і пропонують, враховуючи і те, що міністри внутрішніх справ України, міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення  від наслідків Чорнобильської катастрофи та голова Служби безпеки України  подали відповідне клопотання до Голови Верховної Ради. Пропонують, враховуючи вищевикладене та гостру проблему забезпечення житлом військовослужбовців, ветеранів, працівників органів внутрішніх справ та прирівнених до них категорій, внести на парламентські слухання у січні місяці питання щодо забезпечення житлом військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, що дозволить глибоко проаналізувати усі складові  цієї проблеми та знайти оптимальний шлях їх вирішення.

Групою депутатів розроблений закон, який дозволяє у разі його прийняття кардинально поліпшити справу забезпечення житлом військовослужбовців та прирівнених до них інших працівників. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  вноситься на голосування проект Постанови України про парламентські слухання у січні 2006 року з порядком денним „Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького, рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”. Реєстраційний номер 8350. Прошу голосувати.

 

10:16:23

За-287

Постанову прийнято.

Шановні народні депутати,  оголошується до розгляду питання – звіт Прем'єр-міністра України Юрія Івановича Єханурова щодо проблемних питань соціально-економічного розвитку України у поточному році та прогнозування подальшого розвитку України на 2006 рік.

Пропонується такий регламент розгляду питання. Для доповіді Прем'єр-міністрові України надати до 30 хвилин. Для відповідей на запитання – до 30 хвилин. Для обговорення доповіді, тобто для виступів уповноважених представників депутатських груп і фракцій – 45 хвилин. Заключне слово Прем'єр-міністра – до трьох хвилин. Розгляд і прийняття рішення з цього питання. Немає інших пропозицій?

Погоджуємось? Я запрошую до трибуни Прем’єр-міністра України Юрія Івановича Єханурова.

Одну хвилиночку, Юрій Іванович, одну хвилиночку. Матвєєв Валентин Григорович, будь ласка. Мікрофон, будь ласка.

 

10:17:38

МАТВЄЄВ В.Г.

Володимир Михайловичу, враховуючи те, що сьогодні біля Верховної Ради зібралося багато людей, прохання включити трансляцію на площу.

 

ГОЛОВА. Нема заперечень, шановні колеги? Будь ласка, секретаріат, організуйте трансляцію. Будь ласка, Юрій Іванович.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, шановні колеги.

Трохи більше  двох місяців минуло з того часу, як в цій залі було отримано згоду Верховної Ради на моє призначення Прем’єр-міністром України. Після остаточного формування уряд спрямував свою роботу на стабілізацію економіки, створення умов для забезпечення її сталого зростання.

Таке зростання ми розглядали як необхідну передумову реального підвищення матеріального добробуту наших співгромадян. Два місяці – це невеликий строк, щоб підбивати навіть проміжні підсумки діяльності нового Кабінету Міністрів. Розуміючи, що уряд і парламент мають співпрацювати, ставлюсь до регулярних звітів в парламенті абсолютно нормально. Готовий щотижня, в четвер, звітувати за кожен тиждень роботи, за кожне рішення. Але хочу, щоб ми, шановні колеги, домовилися, що, на нашу думку, звіт це є робоча процедура, яка прийнята в багатьох парламентах, а не піар-акція на конкурс на краще звинувачення виконавчої гілки влади.

Отже, користуючись авіаційними термінами, доповідаю парламенту. Розбіг пройшов нормально, зараз ідемо на зліт. Проблеми, безперечно, є і про них ми відверто говорили на нещодавньому засіданні Кабінету Міністрів за участю Голови Верховної Ради, керівників комітетів, депутатських груп та фракцій.

На цьому засіданні ми підбили підсумки економічного і соціального розвитку держави за 9 місяців поточного року та визначили невідкладні заходи і завдання щодо поліпшення економічної ситуації.

З урахуванням критики та думок, в тому числі і представників та керівництва Верховної Ради була прийнята розгорнута постанова уряду.

Кожен бажаючий має можливість ознайомитися з нею на сайті Кабінету Міністрів. Однак, можливо, хтось хотів би почути наживо відповіді на принципові питання. А, де ж кризи? Де чергова зернова, бензинова, м’ясна, цукрова кризи? Я вимушений засмутити таки колег – криз немає і не передбачається.

Політика стабілізації виробництва на основі активної взаємодії влади і підприємництва, заохочення повної сплати податків, легалізації заробітної плати виключно правового підходу до врегулювання майнових відносин започатковано нинішнім урядом, а також підвищення ефективності управління державної власності від регулювання підприємницької діяльності вже дає свої перші очевидні плоди.

Українська економіка заспокоїлась і демонструє ознаки пожвавлення: соціальні програми виконуються в повному обсязі, розпочато формування передумов для економічного росту, подолано тенденцію до скорочення темпів приросту валового внутрішнього продукту, у вересні і жовтні з акумулятивним розрахунком спочатку року вони залишаються незмінними такими як і в серпні на відмітці 2,8 відсотка, а раніше це було, вони падали швидкістю 0,5 відсоткового пункту на місяць.

У більшості галузей обсяги продукції збільшуються темпами, що вимірюються двозначними цифрами: у виробництві деревини та виробів з неї за 10 місяців 2005 року порівняно з відповідним періодом 2004 року, вони досягли 18,8 відсотка, в харчовій промисловості – 14,4, целюлозно-паперовій промисловості – 13, промисловості будівельних матеріалів та скловиробів - на 12,9, в хімічній, нафтохімічній - на 10,2.

Економіка долає наслідки кон’юнктурного скорочення зовнішнього попиту: металургії – у вересні обсяги виробництва збільшились по відношенню до попереднього місяця на 5,3, у жовтні – на 5,7; у видобуванні металевих руд  відповідно на  2,7 і 4,7 відсотка. Продаж флагмана  вітчизняної металургії, комбінату „Криворіжсталь”  дав змогу розв’язати одночасно цілу низку нагальних проблем, прискорення  економічного розвитку. Посилився інтерес до  українських промислових активів з боку  закордонних інвесторів, з’явилися підстави для  підвищення котирувань національних цінних паперів. Змінилася мотивація до прозорої та рентабельної діяльності  підприємств, що залишаються у руках вітчизняних власників. Додаткові імпульси одержали конкурентні правила гри у взаємовідносинах учасників  ринку, і що особливо важливо,   міжгалузева конкуренція. Відчутно збільшилися  неподаткові джерела  бюджетних надходжень, які дозволять країні здійснювати структурну  перебудову економіки, а на її базі проводити активну соціальну політику та не вдаючись не тільки   до посилення податкового тиску, але і перейти   до його поступового зменшення.

Незаперечним фактом є вихід країни з інвестиційної паузи спричиненої політичною невизначеністю  початку року та наступною реприватизаційною риторикою.  Якщо у другому кварталі чистий приріст  прямих іноземних інвестицій зменшився   порівняно з відповідним періодом 2004 року   на 28 відсотків, то у третьому кварталі він перевищив  минулорічний рівень на   2,3  відсотка.

В цілому  динаміка сукупних інвестицій  в основний капітал відображає формування сприятливих  умов  для економічного розвитку  країни у найближчому  майбутньому.

Шановні народні депутати!  Уряд проводить виважену макроекономічну політику, яка забезпечує мобілізацію у бюджеті  ресурсів  необхідних для виконання  функцій держави таких, як контроль  за інфляцією, позитивний  платіжний баланс та валютний курс національної грошової одиниці.

Ми очищуємо економіку від фіктивного експорту, незаконного відшкодування ПДВ, переважної частини контрабандного імпорту, багатьох схем заниження прибутків, що пред’являються до оподаткування.

Я хочу доповісти вам, що, наприклад, у листопаді місяці при плані   повернення ПДВ один мільярд 78 млн., було повернено 1,8 млрд. гривень. Ми повністю розчищаємо цю зону від корумпованого впливу. Практично стовідсотково виконується план зростання обсягу доходів Державного бюджету. За 10 місяців 51,6 відсотка, в тому числі загального фонду на 69,2 відсотка. Я доповідаю Верховній Раді, що за листопад показники доходів до Державного бюджету виконані. Податкові надходження до зведеного бюджету зросли на 56, 7 відсотка за 10 місяців.

Випереджаючими темпами підвищувалися надходження тих податків, що пов'язані з проведеними процедурами детінізації економіки. Зокрема, надходження податку на додану вартість зросло вдвічі, податку на прибуток підприємств в півтора рази, в тому числі державних в 1,6 рази. В 3,9 рази зросли надходження  до Бюджету частин прибутку державних підприємств. В 5,3 рази – дивіденди на акції чи паї держави в капіталі господарських товариств.

За підсумками 10 місяців Державний бюджет  країни зведено з профіцитом 2,3 млрд. гривень, це – 0,7 відсотка  ВВП, тоді як за 2004 рік існував дефіцит в 6,4 млрд. Уряд забезпечить до кінця року виконання затвердженого Державного бюджету за доходами та видатками, а також утримає його дефіцит у визначених рамках до двох відсотків ВВП.

На останньому своєму засіданні уряд прийняв низку постав, які завершують наші відносини з регіонами, а також з міністерствами і відомствами по тим заборгованостям, які були перед урядом щодо фінансування  капітальних видатків.

Макроекономічна політика Кабінету Міністрів спрямовувалася на підтримку дій Національного банку в сфері грошово-кредитної політики. Реманетизація обороту ВВП та прискорене його насичення кредитними грошима створює сприятливі умови для  інвестування  та нагромадження необхідних виробничих ресурсів. Уряд відновив керованість інфляційних процесів, у вересні темпи приросту споживчих цін були майже в 3 рази, а у жовтні в 2,4 рази нижчі, ніж  торік.  Понад вдвічі меншими за 10 місяців 9,3 проти 20,3 відсотка в 2004 році залишають темпи приросту цін виробників промислової продукції.

В основі соціальної доктрини уряду лежить розуміння,  що високі соціальні стандарти повинні грунтуватися   на динамічному зростанні економіки, одночасно будучи дієвим стимулом такого зростання.

Створення передумов та відновлення зростання виробництва валового внутрішнього  продукту та валової доданої вартості  в основних бюджетоутворюючих видах діяльності дозволила не лише продовжити реалізацію масштабних соціальних програм, а й вивести їх на нові рубежі. Основні державні мінімальні гарантії наближено до прожиткового  мінімуму. Зроблено реальні кроки щодо підвищення до цього основного соціального стандарту мінімальної заробітної плати та мінімального  розміру пенсії.

Уряд приступив до розробки комплексу заходів, спрямованих на створення  економіко-правових умов для легалізації заробітної плати, збільшення доходів та підвищення економічної активності населення, зменшення його розшарування за рівнем  доходів. Серед таких заходів передбачається:

Законодавче запровадження мінімальної погодинної заробітної плати як державного соціального  стандарту.

Зменшення навантаження  на фонд оплати праці шляхом перерозподілу платежів та зборів між роботодавцями і працівниками.

Усунення диспропорції у міжпосадових, міжгалузевих співвідношеннях оплати праці працівників бюджетної сфери.

Залучення необхідних інвестицій у виробництво та людський капітал.

Створення нових робочих місць, забезпечення  захисту права працівників на своєчасне і в повному розмірі отримання заробітної плати, а також погашення заборгованості, що накопичились.

Зміцнення позицій середнього класу.

Першими кроками  уряду в цьому напрямі     є підготовлений і поданий на схвалення Президентові України Указ Президент про затвердження стратегії удосконалення системи соціальних виплат населенню.

На даний час опрацьовується стратегія подальшого розвитку пенсійної системи. Її мета – окреслення напрямів та етапів подальшого розвитку пенсійної системи, здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стабільності фінансової системи, відновлення дії страхових принципів, перегляд та визначення етапів виконання заходів щодо запровадження загальнообов’язкової і накопичувальної пенсійної системи та підвищення ефективності системи недержавного пенсійного забезпечення.

Я ще раз хочу наголосити на тому, що всі пенсійні виплати здійснюються своєчасно, і ми звертаємо увагу на ті технічні проблеми, які часом виникають в регіонах, то на добу з вини місцевих органів влади затримується видача пенсії.

Ми також хочемо разом з вами відпрацювати таку систему, щоб вже наступного року ми визначилися з приводу того значного дефіциту, який у нас є сьогодні в Пенсійному фонді, який, як відомо, сягає зараз 20 мільярдів гривень на наступний рік і який ми вимушені погашати з Державного бюджет.

Шановні народні депутати, уряд не обіцяє прориву. Ми впевнені в поступовому, але впевненому русі вперед, починаючи з перших місяців наступного року. Активні кроки у реформуванні економіки мають стати гарантією відновлення довіри населення, вітчизняних та іноземних інвесторів до політики уряду. Створення сприятливих умов для вкладання коштів в українську економіку та стабільна політична ситуація в країні стимулюватиме збільшення приросту прямих інвестицій, іноземних інвестицій.

Визнання України як країни з ринковою економікою дозволить активізувати переговорні процеси щодо зняття взаємних обмежень у міжнародній торгівлі з країнами – основними торговельними партнерами. Це призведе до нарощування експорту. Ми очікуємо, що саме сьогодні буде оголошено про визнання нас країною з ринковою економікою від Європейського Союзу. Юридичне оформлення цього всього відбудеться протягом січня місяця наступного року.

Я так думаю, що і процедури, які зараз ідуть в сполучених штатах Америки також дадуть нам можливість в січні,  на початку наступного року також отримати цей статус і від Сполучених Штатів Америки. В цілому в 2006 році прогнозується досить високий темп зростання реального валового внутрішнього продукту – 7%. У вас є ці  показники, видані вам в таблицях. Головних чинником економічного зростання залишиться внутрішній попит. Підвищення платоспроможного попиту населення відбудеться за рахунок подальшого  збільшення розмірів мінімальної заробітної плати, соціальної допомоги та мінімальної пенсії за віком, відповідно до зміни прожиткового мінімуму.

В наслідок цього реальні доходи зростуть на 9,8%, середньомісячна заробітна плата – на 11,9%. Відповідно до темпів зростання попиту збільшуватиметься і пропозиція. Приріст промислового виробництва в 9,5% визначатиметься зростанням обсягів виробництва, машинобудування - 18%, харчовій промисловості -  16, хімічній та нафтохімічній промисловості – 9% і 3% - в металургії. Поряд і зростанням економіки відбудеться формування позитивної тенденції на ринку праці.

Якщо говорити про  методику обчислення безробіття по методиці Міжнародної організації праці, то прогнозується зменшення рівня безробіття до 7,5% і економічно-активного населення у віці 15-60 років, при збільшенні до 21,2 мільйона осіб численності працівників зайнятих економічною діяльністю. Звісно, наступного року нас очікує і чимало проблем, що будуть обтяжені і політичним  чинником – це вибори до Верховної  Ради.

Однак ми впевнені, що реалізація урядових планів дозволить забезпечити економічне зростання, і  наші громадяни вже найближчим часом відчують реальне покращання свого матеріального добробуту.

Досвід моєї роботи у Верховній  Раді свідчить, що у її складі достатньо народних депутатів, налаштованих на конструктивну співпрацю.

Звертаюсь саме до вас, шановні народні депутати, уряд готовий до   співробітництва і готовий протягнути руку кожного, хто бажає спільною роботою сприяти піднесенню України.

Сьогодні визначний день в історії України: ми відмічаємо 14-ту річницю референдуму, референдуму, в якому ми проголосили незалежність України і обрали свого першого Президента в цей час.

Я вітаю вас з цією річницею і дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, доповідь Прем’єр-міністра завершено. Прошу записатися на запитання.

Так, іде запис.

Так, на табло, будь ласка. Сергій Чичканов, фракція комуністів. Будь ласка, ваше запитання.

 

10:36:05

ЧИЧКАНОВ С.В.

Прошу передать слово депутату Пономаренко.

 

ГОЛОВА. Георгій Пономаренко, мікрофон, будь ласка.

 

10:36:12

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Пономаренко, фракція комуністів.

Юрій Іванович, зараз під стінами Верховної  Ради стоять представники органів місцевого самоврядування. Вони сьогодні з семи годин провели свої збори на Майдані незалежності.

Якщо нас… Вони запитують: якщо в нас все так добре, як ви сказали, то чому сьогодні в місцевих бюджетах проектується на  2006 рік лише 10 відсотків на оплату комунальних послуг, а все інше – на заробітну плату. Чому в цьому році газифікація сільських  населених пунктів з 450 мільйонів тільки 116 мільйонів виділено.

Скажіть …відповідь на це запитання.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Я вчора зустрічався з  представниками органів місцевого самоврядування, з Асоціацією міст. І ми говорили про ситуацію, що виникла з бюджетом. Ми готові внести зміни до бюджету в межах, головне питання – це розмір дефіциту. Ми готові на компроміси по цій проблемі. Нам треба чітко визначитися, щоб ми не вийшли за межі дефіциту бюджету.

Таким чином, я вважаю, що коли буде розглядатися питання про бюджет, ми більш детально відповімо на це запитання.

Стосовно коштів в цілому. То я можу сказати так, що 20 мільярдів, я вже говорив, на пенсійний фонд з Державного бюджету, і вони звичайно дуже серйозно тиснуть на видатки Державного бюджету.

І по газифікації. На газифікацію виділяється стільки коштів, скільки у нас надходить. Ми зараз чергові 36 мільйонів направили в регіони. До копійки все віддамо те, що визначено бюджетом України.  Дякую.

 

ГОЛОВА.  Геннадій Самофалов, фракція „Регіони України”.

 

10:38:23

САМОФАЛОВ Г.Г.

Геннадий Самофалов, партия Регионов, фракция «Регионы Украины».

Юрий Иванович, вы очень сегодня хорошо подчеркнули, что сегодня самый знаменательный день в истории нашей державы – день незалежности. Однако сегодня это не вызвало ни восторгов, ни рукоплесканий. Почему? Потому что граждане Украины рассчитывали на хорошую, красивую жизнь, лучше, чем она была. Этого, к сожалению, не произошло. И особенно это сегодня касается офицеров запаса. Это миллионная армия граждан нашей державы.

Вот позавчера Владимир Михайлович проводил встречу с нашим участием с 47 общественными организациями офицерскими. Проблема первая – жилье. С такими темпами, которые сегодня заложены в бюджет, это нужно 50 лет минимум или 100 лет, понимаете. Вторая проблема. Сегодня  не выплачивают, не повышаются пенсии семьям, которые потеряли кормильца при исполнении служебного долга. Третья проблема – обеспечение, финансирование или денежное довольствие солдат срочной службы.

Скажите, пожалуйста, почему сегодня в бюджете, который вы представляете, эти вопросы сегодня не ставятся жестко, и как они должны быть в плане государственной политики? Спасибо.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Спасибо. Что касается  расходов на содержание нашей армии. Я хотел бы ответить таким образом. К сожалению большому, так сложилось структура у нас, что сегодня на пенсии мы выделяем в 1,2 раза больше денег, чем на денежное довольствие нашей армии. И это существенный вопрос, который нам надо очень внимательно рассматривать. Так случилось, что мы сегодня имеем военных пенсионеров как наследие того, что у нас была миллионная, более чем миллионная армия на территории нашей страны, плюс приехало наших же граждан, которые служили в Советском Союзе в разных регионах. Это действительно есть проблема и решить ее сразу, одним махом, как вы видите, на протяжении 14 лет не удается. Но то, что увеличение идет, это, вы видите, мы, практически, Министерство обороны в1,3 раза повысили.

Есть один вопрос, по которому, по жилью, вот я хотел бы брать вас в союзники. Мы имеем 420 военных городков. Мы предлагаем, чтобы эти военные городки были как отдельная программа, которая бы решила вопрос жилья для военных. Я внимательно рассматривал этот вопрос в правительстве, провел уже необходимые совещания. Поверьте мне, я в жилищном строительстве отработал 24 года. Сейчас первый вице-премьер Сташевский, Министр обороны и местные органы власти, мы отрабатываем механизм, как сделать эти городки как вклад от имени военных в строительство. И сейчас эту тему мы отрабатываем. В ближайший месяц мы предложим механизм как нам выйти реально со строительством жилья, сделать прорыв. Тут мы очень активно работаем и рассчитываем на поддержку тех людей в парламенте, которые представляют интересы военных. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, Народна партія.

 

10:41:37

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемый Юрий Иванович, вы сказали, что вы строитель, вот, дай Бог, но, возвращаясь к тому, что вы уже говорили о капитальный вложениях на газификацию. У меня в Луганске в Большой …..… эта проблема профинансирована на 10%.

Я бы очень хотел, чтоб вы сказали, когда будут деньги. Потому что, если они придут 25 декабря, казначейство их снимет, и они зависнут, а сегодня у народа масса проблем. Это один вопрос.

Юрий Иванович, и если можно, еще. Вот вы, а правильно сказать, ваши представители, работающие и в Бюджетном комитете по бюджету и по всему остальному, задавали очень часто вопрос такой. Дескать, вот у нас есть не стыковка в деятельности Верховной Рады и Кабинета Министров в принятии законов. Но, к большому сожалению, и в этом зале, и на заседании профильных комитетов увидеть министров, но это большое исключение, ходят первые замы, а зачастую, просто замы, приходят начальники главков. То есть, я обращаюсь к вам, как к Премьер-министру, пожалуйста, решите проблему, что, когда обсуждаются профильные законы. Пусть приходит первое лицо, которое в состоянии говорить конечные, компетентные вещи, брать на себя.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Василий Иванович, что касается газификации. Вчера отправили очередные 36 миллионов. Мы можем направлять только столько, сколько приходит по этому счету. И обещаю вам, что мы нормально рассчитаем все погоду в отношении нестыковки законов и министров. Эта критика абсолютно справедливая.

Но, уважаемый мой коллега, Василий Иванович, с которым, я тут рядом, отработал 3 с лишним года в парламенте. Ну, представьте себе, пришел министр полтора, два месяца назад в свой кабинет, дай ему  хоть немножко разобраться с хозяйством, побывать в своих на основных предприятиях,  но разобраться со всем делом. Я признаю то, что мы недостаточно работаем на уровне министров и Премьер-министра с парламентом. Но, вы понимаете, темы, которые надо решать каждую осень в правительстве просто, мы обязаны отработать вопросы, связанные с подготовкой к зиме, вопросы газа, вы знаете, как идут, и, наконец, бюджет. 

Я принимаю вашу критику и обещаю, что сейчас .. немножко вот с бюджетом разберемся и пойдет нормальная работа.

 

ГОЛОВА. Фракція, Володимир Стретович, фракція „Наша Україна”. Будь ласка.

 

10:44:04

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, партія „Християнсько-демократичний союз”, складова блоку „Наша Україна”.

Юрій Іванович, сьогодні в державі є велика напруга з бюджету. Ви сказали тезно про те, що будемо виводити заробітну плату з тіні і припиняти оплачувати її в конвертах. Я вас просив би, як фахівця, поясніть, будь ласка, народу України, що означає виведення заробітної плати з конвертів у чисту площину, що це дасть для бюджету, скільки ми отримаємо  коштів на соціальні виплати, і що, взагалі, народ України втрачає від того,   що він отримує 100 гривень по відомості  іще 500 гривень у конвертах? Якщо це можливо, будь ласка,   поділіться своїм досвідом, як це ви здійснювали  у Дніпропетровській області, і що  це принесло в перший місяць вашого врядування там?

 

ЄХАНУРОВ Ю.І.  Спасибі.

Питання заробітної плати, виходу її із тіні є  одним із самих таких болючих в Україні. Нестиковка у Пенсійному фонді  тільки від того, що, якщо взяти рівень роздрібного товарообороту  у Країні і тих грошей, які   ми   видаємо у вигляді заробітних плат  та пенсій, стипендій інших виплат, виходить, що у нас значно більше той товарооборот.

Коли  я приїхав  у Дніпропетровську область, то я побачив, що рівень роздрібного товарообороту трошки більше, ніж у Донецькій, а населення у півтора рази менше,  а заробітна плата, нижча, ніж у Донецькій   набагато. Тому було здійснено ряд заходів, по яким ми зараз хочемо зробити по всій Україні   таке звернення, воно відбулося.

А тепер які конкретні дії.  Ми, перше, хочемо  зобов’язати  всіх керівників підприємств, підприємців, що заробітна плата не має бути нижче  мінімальної, це  обов’язок кожного. Тільки за рахунок  цього чинника ми   зможемо збільшити надходження у Пенсійний фонд щонайменше до 10 відсотків по кожному регіону. Це правда. По іншій  ми зараз проводимо  роз’яснювальну роботу  з приводу  того, щоб заробітна плата була не нижче прожиткового мінімуму. 

І, нарешті, звичайно,  є ще теми порівняльного аналізу заробітної плати. Ми зробили два тижні тому аналіз яка заробітна плата у мережових маркетах України. Розбіжність від 250 до 900 гривень йде, хоча всі  добре розуміють, що середня заробітна плата  у них практично однакова. Зараз будемо проводити відповідні заходи.

Я дуже просив би вас, шановні народні депутати,  разом з урядом в цьому питанні нам допомогти. Людям  треба роз’яснювати, що це їх пенсія майбутня. І, нарешті, це і ті відрахування у пенсійній  системі,  які нам треба здійснювати персоніфіковані відрахування по кожній людині. Тобто людина обкрадає свою старість, коли не отримує реальну заробітну плату. Маю надію на спільну нашу роботу з вами у цьому напрямку. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Так, Володимир Корж, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:47:23

КОРЖ В.Т.

Дякую.   Прошу передати слово народному депутату Зубову Валентину Сергійовичу.

 

ГОЛОВА.  Валентин Зубов, мікрофон.

 

10:47:37

ЗУБОВ В.С.

Дякую, Віталію Трохимовичу.

Валентин Зубов, фракція Блоку Юлії Тимошенко, політична партія Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина”.

Шановний Юрію Івановичу, у мене є до вас три питання. Перше: все контрольні цифри, які закладені в бюджет розраховані з якої ціни за газ, за тисячу кубометрів – 60 доларів чи 150 доларів, як це планується з російської сторони?

Друге: чи розумієте ви, Юрію Івановичу, що який би бюджет  не був, якщо його будуть виконувати такі посадовці, як діючий глава „Нафтобазу України” пан Івченко, то він виконаний не буде? Поїхав Івченко до Туркменії – міжнародний скандал, до Росії – міжнародний скандал. Чому ви його тримаєте досі?

І третє питання: як ви плануєте йти на вибори як Прем`єр-міністр? Якщо ви підете на вибори у списку НСНУ…

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Стосовно цін на газ. Ціни на газ закладені ті, які ми підписали з нашими основними повчальниками. Зараз іде, прямо скажемо, непростий складний процес, переговорний процес з Російською  Федерацією, з „Газпромом”, а також з Туркменистаном. А делегації наші українські очолює міністр енергетики Плачков. „Нафтогаз України „ підпорядкований зараз міністерству.

Я подав подання до Президента про розмежування посад першого заступника міністра і голови „Нафтогазу”. Таким чином, господарська діяльність і державна діяльність буде розведена. Я так думаю, що про вибори поговоримо дещо пізніше. Сьогодні ніяких офіційних рішень немає. Газ         поки що коштує  ті цифри, які назвав шановний депутат Зубов.

 

ГОЛОВА.  Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України.

 

10:49:38

СПІВАЧУК В.Л.

Дякую.   Прошу передати слово моєму колезі Леоніду Вернигорі.

 

ГОЛОВА.  Леонід Вернигора. Мікрофон.

 

10:49:49

ВЕРНИГОРА Л.М.

Дякую.   Шановний  Юрій Іванович, скажіть відверто чим перед вами завинили діти війни, які відроджували, будували „Криворіжсталь” і ні копійки ви не даєте на погашення… компенсаційні виплати дітям війни. Вони ж… ви розумієте  про  що мова йде. І чому ви особисто цього не хочете робити? Це перше питання.

І друге питання. Вперше за існування нашої України діти революції, бо батьки їхні не отримають можливості принести додому дитячі подарунки. Вперше. Я ще раз повторюю, вперше при вашій… оце ви так започаткували як Прем'єр-міністр, що батьки прийдуть на Новий рік і не принесуть дітям подарунків! Ви забороняєте…

 

ВЕРНИГОРА Л.М. Ви забороняєте із фонду соціального страхування оплатити ці подарунки.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. У мене велике прохання, шановні народні депутати. Я добре розумію, що ви  подаєте  запитання на всю Україну. Дітям війни ви не дасте кошти, тому що їх немає.  І я не дам. Разом з вами.  Якщо є гроші, давайте поділимо. Де ті 14 мільярдів? Де їх взяти? Візьмемо? Знайдемо зараз за тиждень  - дамо.

Друге питання щодо  дитячих подарунків. Ви абсолютно праві. На останньому засіданні уряду ми це питання розглядали. Я все своє життя пам`ятаю оцей подарунок, що він завжди був під ялинкою, від профспілок. Те, що записано було в травні під час перевірки КРУ… ГоловКРУ  - це правда, записано. Зараз треба якось із цієї ситуації вийти. Ми прийняли  відповідне рішення, протокольне доручення я дав.

Я прошу, шановні лідери профспілок, я прошу вас, шановна громадськість, я звертаюся до всіх підприємців, а ми зобов`яжемо  обласні адміністрації, ми всі спрацюємо. Кожна дитина має отримати подарунок. А вже джерела ми  знайдемо. Такого бути не може. Є традиція, вона буде виконана. А те, що … ну записали!        

Я тепер думаю, як мені сокирою вирубати те, що записано! Але записано.

 

ГОЛОВА. Степан Хмара, фракція Української Народної Партії.

 

10:52:08

ХМАРА С.І.

Степан Хмара, Українська Народна Партія.

Шановний Юрію Івановичу, сьогодні біля стін парламенту зібралося кілька тисяч фермерів – виробників сільгосппродукції. Ви розумієте, що це люди праці і їх сюди пригнало, так би мовити, розпачливе становище, яке сьогодні створилося в агропромисловому секторі.

Ваші попередники дуже багато обіцяли, але, крім обіцянок, практично нічого не було зроблено, і стан погіршується. Ми хотіли би знати, що ви обіцяєте і які у вас є програмні напрацювання, для того щоб виправити становище в одній з базових галузей нашої економіки – сільському господарстві.

Українська Народна Партія вимагає щонайменше на дотації два з половиною мільярди гривень, для того щоб…

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановний Степане Ільковичу! Вимоги справедливі. Але треба подивитися по процесах, які у нас сьогодні відбуваються в сільському господарстві. По Україні 77 відсотків землі віддається в оренду, йде процес концентрації, і є проблема механізму розподілу отих пільг і дотацій, які надаються сьогодні державою. Навколо цього механізму весь час основні питання йдуть: куди йдуть гроші. Якось воно так виходить, що оцей дрібний фермер - до нього ці кошти реально не доходять. Я цим багато займався зовсім недавно, працюючи в області. Можу сказати одне, що питання двох з половиною – це дивлячись яку  цифру називати, ну, я маю на увазі, там же зрізів багато, дотацій, які надаються.

Ми беремося, є три напрямки, по яких зараз буде йти доопрацювання, по якому уряд буде шукати компроміс з Бюджетним комітетом: це питання агропромислового комплексу, це питання місцевих органів влади і це питання по вугільній промисловості, ми повинні довести до завершення ті проблеми, які є. Степан Ількович, будуть там рішення, ми… я зараз не можу назвати цифру, тому що це  буде предмет переговорного процесу і загального балансу цифр, але я вас почув.

 

ГОЛОВА. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної  партії України (об’єднаної).

 

10:54:49

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної  партії України (об’єднаної).

Юрію Івановичу, я так розумію, що коли президент України щось говорить в присутності прем’єр-міністра, а прем’єр-міністр мовчить – це означає, що це є правда.

Ви змовчали на Майдані, коли президент України сказав, що корупція у  державі починається з кабінету лікаря. Я вчора звертався до президента України вибачитися перед лікарями і апелюю це до вас: з трибуни вибачитися  перед лікарями за таку ганебну фразу, в кабінеті лікаря починається життя, народжується, його там оберігають і його там знову дарують. А  тепер запитання є по суті, то що потребує грошей.

Скажіть, будь ласка, коли оплата праці медичних працівників буде здійснюватись на основі єдиної тарифної сітки в повному обсязі і коли припиниться ганебна дискримінація медичних працівників, що їхня заробітна плата не дорівнює середній по Україні? Черговий раз порушується конституційне право  на достойну оплату праці.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Я оголошую, що лікарі, ваші колеги, шановний народний депутат Шурма, є чесними правдивими людьми і що  вони працюють на благо українських людей.

Друге, стосовно оплати праці, це вже важче. Тема стоїть як? Підняли одній категорії, зразу іде  питання підняття заробітної плати іншої категорії. Ми готові зараз  сидіти і розмовляти з Парламентом, з Бюджетним комітетом, з комітетом соціальної політики з приводу заробітної плати бюджетників, але в межах загальної суми.

Давайте домовлятися, поки що, я відверто скажу, ті цифри, які є в вимогах медиків,  з якими зустрічався наш міністр, ми не можемо забезпечити в межах нашого бюджетного процесу. Хоча ми б могли надати інші статті, які треба було б обрізати, як кажуть, зупинити дію деяких законів.

Є проблема. Я її визнаю, будемо разом найближчий тиждень її вирішувати.

 

ГОЛОВА. Григорій Бондаренко, будь ласка, Народний блок.

 

10:57:12

БОНДАРЕНКО Г.І.

Григорій Бондаренко, Блок Народної партії Володимира Литвина.

Шановний Юрій Іванович, звертаюся до вас як уже останню інстанцію: відомо вам, що на Київщині, зокрема, у Володарському районі, да і не тільки в ньому, голови сільських рад не отримують заробітну плату на протязі 3-4 місяців, а у місті Фастові профсоюз медиків з-за невиплати заробітної плати створив страйком з відповідними вимогами?

Всі ці питання я передав Міністерству фінансів. Реакція – нуль.

Просив би вас ознайомитися із цим зверненням і прийняти відповідні міри. Дякую.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую.

По Київській області є проблема, так звана „проблема семидесяти мільйонів”. Глава обласної державної адміністрації звернувся до уряду, щоб ми цю проблему вирішили. Справа в тому, що це була помилка в бюджеті  цього року. Будемо зараз вирішувати.

Шановні народні депутати, я просто хочу сказати, дійсно, важка проблема, і вона є, і Київська область в даному випадку, судячи з першого аналізу, який відбувся, в основному права. Тому ці питання будемо ми негайно розглядати.

І друга тема… Тобто вони на порядку денному зараз, ми їх розглядаємо.

І друга тема. Я хотів би доповісти, що Постанова Верховної  Ради щодо заробітної плати головам сільських, селищних рад, міським головам, зараз ми перевіряємо, як вона виконується зараз, станом на жовтень-листопад, тому що станом за 9 місяців вона виконувалася. Ми зараз перевіримо і дамо письмову доповідь, чергову письмову доповідь парламенту.

 

ГОЛОВА. Микола Поровський, депутатська   група „Довіра народу”.

 

10:59:19

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Микола Поровський, Республіканська християнська партія.

Шановний Прем'єр-міністре, я звертався до вас стосовно необхідності розробки програми скорочення споживання газу та заміни російського і туркменського газу торфом, переведення котелень на енергетичне спалювання соломи, що стимулюватиме сільське господарство.

Зекономлений час прошу передати Козловському, теж група „Довіра народу”.

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, Козловський.

 

10:59:50

КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний Юрію Івановичу.

Анатолій Козловський, Миколаївщина, 133 виборчий округ.

Звіт уряду – це, безумовно, політичне рішення. І наближаються вибори, і тому кожен депутат хоче собі політичних дивідендів набрати. Я думаю, що за два місяці і в ржавому колхозі, який тисячу років без урожаю, не можна розібратися, а у такій Україні, як наша, за два місяці, я думаю, уряд багато зробив. Що зробив? Це перше.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Все зрозуміло.

Так, колеги, з приводу торфу і соломи що я можу сказати. Мова йде про альтернативні джерела. Мова йде про те, що ми у бюджеті заклали кошти на суттєво енергозбереження. Я вдячний тим народним депутатам. Є декілька людей, які активно працюють у цьому напрямку. Ми їм щиро вдячні. І ми розуміємо добре, що не може бути так, щоб країна, яка на 20-25 відсотків забезпечена власними енергоносіями, витрачала майже більше всіх, в Європі точно більше всіх, на одиницю валового внутрішнього продукту газу і енергоносіїв. Це ненормальне явище. Ми будемо у цьому напрямку працювати.

І принагідно я хочу що сказати. Ми відпрацюємо зараз систему, яка б дозволила значно розширити кількість добування нафти та газу на території нашої країни. Ми зробимо з Міністерством нашого природокористування таку систему, щоб всі документи були, як кажуть, в одному місці. Щоб можна було купувати відразу ліцензію на право роботи. І ця робота буде дуже активно зараз робитися.  Дякую.

 

ГОЛОВА.  Володимир  Олександрович Яворівський, Партія „Реформи і порядок”.

 

11:01:53

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Дуже славний чоловік, представник столичної демократії, Володимир Бондаренко, дуже просить мене, щоб я відкрив йому доступ до прем’єр-міністра і причому так просить, що я відмовити не можу. Прошу передати йому слово.

 

ГОЛОВА. Володимир Бондаренко.

 

11:02:08

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановний Юрію Івановичу, вам, очевидно, відомо, що уряд Януковича використовує такий фінансовий фінт, переплату податків в 2004 році, тобто місцеві органи державної влади стимулювали переплату податків для того, щоб накачати м’язи тодішньому Кабміну,  показати його фінансову спроможність, а розраховуватись доводиться нині.

Чи відомо вам, що Київ переплатив майже мільярд гривень тоді, а сьогодні вам Кабінету Міністрів та новому Президентові київська міська влада пред’являє вимоги повернути ці гроші. І чи відомо вам, що в той період, коли робилася переплата, місто Київ чомусь подарувало 14 квартир. Здається, 14, Міністерству фінансів. Чи не можна тут бачити факт корупції або якогось зговору між тодішнім Мінфіном та київською міською владою?

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Мені здається, що це юридичний конфлікт, дійсно, вже зайшов далеко і треба, щоб ми вирішили цю проблему.

В принципі, мені дуже не подобається, а ця вся система взаємовідносин, яка є сьогодні між центром та регіонами, і центром і столицею. І між столицею і регіонами, до речі. Це буде предметом окремої розмови. Поки що розмови, я відверто вам скажу, не виходить. Іде просто тиск профспілок міста і так далі.

Я так думаю, що ми найближчим часом все-таки знайдемо там компромісне рішення. Стосовно переплати податків і квартир я записав. Я зрозумів. Ми перевіримо.

 

ГОЛОВА. Орест Дмитрович Климпуш, „Єдина Україна”.

 

11:03:51

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую. Орест Климпуш, фракція „Єдина Україна”, Закарпаття.

Шановний пане Прем’єр-міністре, ви знаєте, що, які великі роботи потрібно зробити в Закарпатті для ліквідації повеневих  руйнувань 98 – 2004 років. Разом з тим в 2005 році не виділено жодних коштів для цих робіт. І сьогодні через заборгованість за виконані раніше  роботи рахунки Рахівської і Межигірської райдержадміністрації заблоковані. Скажіть, будь ласка, що і коли зробить уряд для того, щоб розблокувати ці рахунки і щоб розрахуватися за виконані роботи? Які ви обсяги плануєте, чи будуть, дійсно, заплановані на 2006 рік, ми не бачимо ніяких коштів для ліквідації цих повеневих руйнувань? Я буду вдячний за вашу відповідь. Дякую. 

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Спасибі, Оресте Дмитровичу.

Якщо кошти не заплановані, як я можу зараз обіцяти вам, що вони будуть виділені? Це ж, ви розумієте, ви як народний депутат мене спитаєте про нецільове використання коштів. Стосовно того, що кошти, передбачені на наступний рік. Ми взагалі пропонуємо, шановні народні депутати, під час доопрацювання, можливо, все-таки учора під час зустрічі з Асоціацією міст і сіл України ми говорили про те, що треба віддати областям рішення питанням, куди направляти такі видатки пооб'єктно.

Не скажу, що це сприймається добре міністерствами, але ми готові зараз піти на деяку децентралізацію цих видатків. І тоді місцеві органи влади будуть собі визначатися, куди саме у першу чергу направляти кошти. Ну, Оресте Дмитровичу, питання я то записав і обов'язково його переговорю, яка там ситуація є із главою обласної державної адміністрації.  Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Іван Михайлович Бастрига.

 

11:05:59

БАСТРИГА І.М.

Шановний Юрію Івановичу, мабуть, сьогодні 50 відсотків питань, що вам давали, касаються газифікації. Запорізька область має сьогодні 13 відсотків газифікації селищ. Бюджетом передбачено на 2005 рік 16 млн. Фактом поступило десь біля 30 відсотків. Чи можете ви дати гарантію, щоб ми сказали будівникам: беріть кредити в банках, кошти уряд і ви як Прем`єр-міністр гарантуєте, що будуть повернуті до першого січня?

      

ЄХАНУРОВ Ю.І. Іван Михайлович, ваш лист пішов працювати, тоді ви мені передали. Стосовно газифікації можу сказати: в межах коштів, які надійдуть на спецрахунок. Я вже говорив, що       36 мільйонів ми зараз розподілили.

На кінець року ми очікуємо ще суму, звичайно, вона буде значно більше, це ж кінець року, йдуть остаточні розрахунки.

Ви праві в чому, що люди мають знати чітко, яку суму отримають. І тому з вашого питання я роблю такий висновок, ми обов’язково поінформуємо кожну обласну державну адміністрацію, який рівень коштів буде і, на що треба розраховувати до кінця року. Ми це зробимо. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, Народний Рух України.

 

11:07:24

КОСТИНЮК Б.І.

Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор, будь ласка.

 

11:07:30

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція Народного Руху України.

Юрію Івановичу, моє питання вже на завершення, то я хочу таке питання легеньке задати. Я знаю, що уряд, справді, працює без надмірного шуму, прагматично, спокійно і результати можна бачити.

Скажіть, будь ласка, чи плануєте при всій своїй завантаженості разом з урядом культпохід на ковзанку, чи готуєте ковзани і клюшки ви?

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Ви знаєте, я розумію ці всі питання. Я, що просив би, шановні колеги. Володимир Михайлович, я завершую, да?

Значить, шановні колеги, я хочу, що сказати, завдання уряду спокійно працювати, щоб кожен житель був впевнений в тому, що буде нормально зимою, що нормально зустрінемо Новий рік. Я це був в Словаччині, люди вже думають, ні про який газ, який там значно більше коштує, вони думають про ялинку, вони думають, що має бути на святковому столі – про ці речі мають думати люди.

Завдання урядовців: зробити все, щоб було нормально. І завдання нашого уряду, так уже історично склалося, в нормальному стані після парламентських виборів економіку передати новому уряду, щоб  нормальний стан економіки був в нашій країні. Над цим ми і працюємо. Ну. а піар-акції. Найкраща піар-акція – це ефективна робота уряду.  Спасибі.

 

ГОЛОВА. Олег Петров.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Ще?

 

ГОЛОВА. Ну, зараз уже, ну, тягнуть руку, зараз закінчимо.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Петров обов’язково.

 

11:09:13

ПЕТРОВ О.В.

Я дякую.  Шановний Юрію Івановичу! У мене, на жаль, не про  ялинку, а про космічну галузь.  Є, ви знаєте, у нас дуже цікавий проект  з Бразилією,  це   участь нашого ракетоносія  „Циклон-4” у цьому  проекті. На жаль, те, що робить уряд трошки становить під питання.  Ви знаєте, що зараз всі відміняються домовленості. До кредиту, який взяло КБ „Південне”, 150 мільйонів доларів  під цей проект,  уряд запланував 70 мільйонів гривень  для фінансування „Циклона-4”, а податків, якщо ви відміняєте  ПДВ чи накладаєте ПДВ на  конструкторські роботи, становить 80 мільйонів гривень. От така проста арифметика.

Тому я хочу сказати, що   сьогодні ПДВ – це термінатор наших підприємств.  Я можу ще підкреслити, що сьогодні  від ракети до  малого підприємства в окрузі, хочу сказати, що тільки за рахунок  ПДВ податкова ставить на коліна наші підприємства. Що сьогодні уряд у цьому плані може сказати?

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Тема, яка, скажімо так. Я просто хочу сказати, шановні народні депутати, що  є підписані  документи про співробітництво  з Бразилією на рівні Дніпропетровської області і відповідного регіону і КБ „Південне”, і „Южмаш” активно співпрацюють там. Ми зробимо все   для того, щоб космічна програма виконувалася.

Стосовно  ПДВ. Це закон.   І давайте  говорити про питання законодавчої діяльності. Я готовий розглядати  ці проблеми. Я не можу змінювати закони, ви їх змінюєте, шановні народні депутати.

 

ГОЛОВА.  Олександр Ткаченко. Слово передає  на запитання Валентин Матвєєв. Будь ласка.

Що? Останнє запитання тоді. Олександр Ткаченко. Валентин Григорович Матвєєв передає йому  право на запитання.

 

11:11:19

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановний  Юрію Івановичу!

Фракція комуністів, Ткаченко.

За всю історію  після  Великої Вітчизняної війни  Україна вперше не  виорала 50 процентів ріллі. За всю історію у післявоєнний період  Україна  сьогодні має знос техніки на 98 процентів.

В той же час в бюджеті закладено лише 5,8 мільярда гривен, із 0,6 мільйона – мільйона, не мільярда! – на сільгоспмашинобудування. Як ви як прем`єр і як президент сьогодні оцінюєте ту ситуацію, що 2006 рік – це рік колапсу агропромислового комплексу. І думаю я  що це відбудеться, якщо ви не приймете відповідних мір, я думаю, це буде мабуть остання крапка у біографії України.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Олександре Миколайовичу, я знаю, що ви володієте повністю всією інформацією, всією статистикою за всі роки, як кажуть, по сільському господарству. Я пам`ятаю ваше висловлювання з приводу крупних господарств, я все-таки маю надію, що концентрація, яка зараз відбувається, дасть  можливість також  і сконцентрувати кошти. У всякому разі те, що я називав „про оренду землі”, точно такі ж процесі відбуваються і в м'ясному виробництві, тобто йде серйозна концентрація, а відтак і напевно інвестиційні ресурси власні у великих господарств будуть  більші. Більше можливостей, ніж дрібного господарства.

Я вже сказав, що  є три напрямки, по яким ми зараз будемо співпрацювати з вами по бюджету, в тому числі і агропромисловий комплекс. Я побував на одному з підприємств у наших сусідів, дивився все, що стосується техніки, і ми, я думаю, з  білорусами зараз домовимося про серйозну співпрацю і кооперування в цьому напрямку. На жаль, скільки цифра… яка буде цифра коштів по АПК зараз не скажу, це буде наше з вами спільне  рішення.  Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Так, дякую, Юрій Іванович. Час уже ми перебрали ітак. Дякую вам.

Шановні колеги, доповідь Прем'єр-міністр зробив, на всі запитання… не на всі, а на частину запитань відповів протягом 35 хвилин. Зараз, шановні колеги, переходимо до обговорення доповіді Прем'єр-міністра України.  Ми домовилися, що  45 хвилин. Спочатку виступають представники депутатських фракцій і груп. час, який залишиться, підемо по  графіку, за яким записувалися народні депутати.

Яворівський Володимир Олександрович, фракція „Реформи і порядок”. Підготуватися Миколі Рудьковському.

 

11:14:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Ми прекрасно розуміємо, що звіт цей носить чисто символічний, декоративний характер, тому що зрозуміло, як можна звітувати за два місяці. Хоча для України це загалом-то дуже природньо через те що, якщо покласти руку на серце, то ми не мали жодного, скажімо, нормального функціонального уряду за всі роки нашої незалежності. Всі уряди були тимчасові. І ми прекрасно розуміємо, що цей уряд тимчасовий так само.

Я би виділив, можливо, з моєї точки зору, звичайно, тільки два уряди, які мали якийсь певний контакт з суспільством і викликали певну довіру, поки що два, я кажу, це уряд Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко. Але ви прекрасно знаєте, чим ці уряди закінчили, і перший, і другий.

Я розумію всі „оригінальність” (в лапках) нашої держави, в якій ми з вами живемо, де 50 відсотків підприємств є збитковими, але економіка нібито функціонує. Ми посідаємо п’яте місце по пожиранню в світі газу, але існуємо якось і не замерзаємо.

 Я хочу навести одну цифру, Юрій Іванович, я думаю, що ви її зафіксуйте. Я дуже попрошу, Юрій Іванович, зафіксуйте цю цифру, її підготували мені спеціалісти, які дуже добре знають цю справу. У тіні сьогодні українській в роздрібній торгівлі обертається 30,06 мільярда гривень, в оптовій – 158 мільярдів. Тобто загальний обіг тіньових коштів – 188,06 мільярда гривень. Якби це все вивести з тіні, а це було обіцяно на Майдані, то на зарплату ми могли б дати ще 13,2 мільярда гривень, а до бюджет поступило б 18,8 мільярда, і єдиного податку до Пенсійного фонду 4,2 мільярда. Це, от ми шукаємо весь час тут з вами дебатуємо, іноді на кулаках, а ось одна  конкретна річ, де лежать ці гроші. І друге, що я б хотів сказати, і Юлія Тимошенко, коли її обирали Прем’єром тут починала з душі. Я переконаний, що Юрій Іванович до цього так само ставиться. Ми сьогодні світові ні чим не цікаві, тільки нашою культурою, нашим національним обличчям.

Юрій Іванович, минулого року, коли ми голосували за бюджет, виділили для книговидань, ви  чули про що, як говорилося про це  на слуханнях президентських. 11 мільярдів, ні копійки на книжку не потрачено. Кого ми дуримо сьогодні, ми втратили повністю наш інформаційний простір, я дуже просто прошу, якщо мені наступного року це допустимо, ми не цікаві світові абсолютно ні чим, бо нічого іншого у нас немає.

 

Засідання веде  МАРТИНЮК А.І.

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Микола Рудьковський, фракція соціалістів. Підготуватися  Поровському.

 

11:17:44

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський,  фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду, я фактично регулярно буваю на засіданні Уряду і  можу порівняти роботу цього і минулого Уряду.

Юрій Іванович, ваш Уряд працює більш професійно, дійсно,  ви пробуєте прогнозувати ті ситуації, які можуть накинутися на Україну. Міністерство економіки почало вперше прогнозувати, щось буде, а не гасити пожежі. Але, Юрію Івановичу, ситуація дуже складна і критична з енергетичним забезпеченням України в зимовий період, якщо зараз не вжити заходів, то вже 1 січня буде запізно. Не проведення активних переговорів до 15 березня, грудня і не завершення до цього періоду приведе до того, що в січні нам будуть вдвічі гірші умови.

Я звертаюсь: до вас, до президента України завершити це зараз, в грудні. Вам у цій частині дуже мішає ситуація з керівництвом НАКу „Нафтогаз України”. Бо ці люди прийшли і почали замість фахівців-газовиків призначати то заступників директорів рубероїдного заводу, вчителів, безробітних, бізнесменів, тільки тих, хто не працював у газовій  галузі. І це,  про це турбуються всі.

Я вважаю, що та ситуація, що керівник НАКу „Нафтогазу України” не в’їздний ні в Росію, ні в Туркменістан, потребує сьогоднішнього рішення і включення  у постанову для того, щоб допомогти уряду і призначити фахівців на цей складний період.

Друга ситуація, „Укрнафта”, ми знаємо, контролюється „Приватбанком”  і, Юрій Іванович, нічого уряд поки що не зробив, щоб змінити законодавство і почати керувати „Укрнафтою”. Ми мали нафтову кризу, вони експортують нафту і нафтопродукти за межі України, ніхто на цей процес не впливає.

Я думаю, сесійний зал повинен стати на державну позицію.

Третя ситуація, ми говоримо, що не хочемо мати кризу. Юрій Іванович, у нас в слідуючому році може бути зернова криза, якщо зараз оті три мільярди із резерву, який ми плануємо стабілізаційний фонд, не направити на закупівлю зерна. У слідуючому році зерно буде по півтори тисячі гривень, і не дешевше.

 Третя ситуація, ми говоримо, що ми зважаємо на позицію і громадян України, ми приватизували „Криворіжсталь”, чому ми не фінансуємо такі закони, як закон про дітей війни? Всі громадяни чекають в Україні. Маємо  16 мільйонів громадян, які мали заощадження. Якщо ми не дамо хоча б по 500 гривень на  книжку, у нас кажуть, вкрали стратегічне підприємство і забули.

Останнє, ми не зважаємо і на позицію, Верховна Рада голосує заборону приватизації стратегічних об’єктів, Президент накладає вето без ніяких підстав. Ми розділяємо стратегічні об’єкти, які можуть мати регіональну катастрофу, такі, як …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мороз з мотивів зараз. Будь ласка, мікрофон Мороза.

 

11:21:05

МОРОЗ О.О.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

У мене є пропозиція така: на Погоджувальній раді ми розглядали питання про те, щоб виступив Прем’єр-міністр з інформацією. Проголосували за звіт.

Ясно, що і за строком роботи Кабінету  Міністрів, і за тими висновками, які ми можемо прийняти сьогодні, бо питання не готується відповідно до процедури, ми можемо  взяти до відома те, що доповів Прем’єр-міністр.

Давайте припинимо  обговорення. За формою ми вже визначилися тут, і приймемо до відому звіт чи, вірніше, інформацію Кабінету Міністрів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександре Олександровичу, я по реакції залу бачу, що ваша пропозиція не дістає одностайного схвалення.

Будь ласка, Поровський Микола, „Довіра народу”. За ним – Славута Віктор.

 

11:21:58

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Микола Поровський, Республіканська християнська партія.

Депутатська група „Довіра народу” зазначає, що уряду Єханурова довелося розпочинати роботу в надзвичайно складних умовах і обставинах нинішнього року. Коли на зовнішніх ринках склалася несприятлива ситуація для експортних галузей економіки України, а в українських підприємців із ряд причин на 15 відсотків знизилася реальна цінова конкурентоспроможність продукції.

У той же час діяли попередні рішення уряду та і Верховної Ради, які послабили захист внутрішнього ринку, дозволили завести в Україну і цукор-сирець, і сільськогосподарську продукцію, і інші види товарів. Неготовність наших підприємств до роботи в умовах посилення конкуренції, зокрема з Китаєм і країнами Євросоюзу, ще більше ускладнили ту ситуацію, яку прийняв до виконання уряд Єханурова.

У цих простих умовах та при зростанні світових цін на нафту, енергоносії уряду вдалося забезпечити стабільність цін на внутрішньому ринку нафтопродуктів, що в свою чергу загальмувало ріст цін на всі без винятку види товарів і забезпечило сільськогосподарські роботи.

До незаперечних позитивів  роботи уряду Єханурова можна віднести реалізацію угоди між урядом та європейським співтовариством про збільшення квоти на експорт металу до 980 тисяч тонн, а на 2006 рік – до мільйона тонн. І цим уряд не тільки забезпечив стабільну роботу гірничо-металургійного комплексу, але й роботу шахтарів, металургів, гірників, залізничників, коксохіміків і поступлення до Держбюджету та купівельну спроможність кількох мільйонів людей, у тому числі на ринку сільськогосподарської продукції, що підтримала наше сільське господарство. І разом все це дозволило зупинити падіння внутрішнього валового продукту, що є найбільшим досягненням уряду.

Потрібно відзначити також і те, що уряд не зациклювався виключно на розв’язанні сьогоднішніх проблем. Розробка енергетичної стратегії на період до 2030 року, а рівень розвитку енергетичного комплексу має визначальний вплив на стан економіки держави та рівень життя людей свідчить, що уряд Єханурова не проти, очевидно, працювати до 2030 року і цим засвідчив, що він, напевне, буде чи бажає бути самим стабільним урядом України до 2030 року.

До проблем і негативних явищ в економіці, які уряду не вдалося подолати, належить віднести значне збільшення об’ємів споживання імпортованого газу. Цього року буде ріст споживання  на 2 мільярди кубів, а це за європейськими цінами 500-600 мільйонів доларів. І при цьому в Україні спалюється біля 60 мільйонів тонн соломи, а вироблені в Житомирі, Рівному котли енергетичного спалюванні соломи експортуємо за кордон, бо комунальна сфера не має коштів для переведення котлів і котелень на енергетичне спалення соломи. 600 мільйонів бюджетних призначень на енергозбереження – це порівняно, надзвичайно мала …

 

ГОЛОВА. Так, Віктор Андрійович Слаута, фракція „Регіони України”. Підготуватись Юрію Костенку.

 

11:25:20

СЛАУТА В.А.

Шановна президія, шановні колеги, Слаута Віктор, фракція Партії регіонів України.

На обложці розданим урядом матеріалів до бюджету на 2006 рік вертикальною є стрілочка зі словами „розвиток інвестицій і збалансованість”. Я не знаю, чи знайдеться в цій залі хоч одна людина, яка вірить цим обіцянкам. Ситуація навпаки, занепад, деградація, знищення раніше напрацьованого потенціалу. Декілька … щодо проблем місцевих бюджетів.

Перше, у варіанті до другого читання деякі пропозиції нашого комітету  в інтересах місцевого самоврядування враховані, однак зроблено дуже і дуже мало і основна маса пропозицій і побажань залишилася на папері.

Торкаючись фінансового забезпечення виконання делегованих повноважень, скажу вже відомий факт, що обсягів дотації вирівнювання майже повсюдно не вистачає на захищені статті, а в багатьох місцях навіть і на заробітну плату вчителям, медикам, працівникам культури органів місцевого самоврядування. І це при тому ганебному рівні окладів, який маємо в системі оплати праці місцевих рад, особливо селищ, сіл. Оклади голів, секретарів, спеціалістів рад, що зрівняли ще не тільки  не зрівнялися, а й стали менше окладів водіїв, прибиральниць.

Друге. Викликає щонайменше подив, що незмінним залишився прогнозований розрахунок доходів, який враховується при визначення обсягів міжбюджетних трансфертів. Його основу, як ви знаєте, основну масу складає податок доходів  фізичних осіб. Її розрахунок ґрунтувався на прогнозу росту ВВП у 2006 році на 7 відсотків. А, хто в це вірить? З якого дива, скажемо, Алчевськ або Іллічевськ отримає 30 відсотковий … податку з доходів від фізичних осіб. Там, що економічний був передбачається в цьому році? Або більш ніж на 200 мільйонів уряд хоче витягнути з кишені місцевих бюджетів за рахунок зміни частки відрахувань від збору за забруднення навколишнього природного середовища. Це регулярні прогнозовані якраз місцеві платежі. Яка ж тоді може бути мова про повноваження місцевих рад в галузі охорони природи.

Нагадаю вам, за пропозицією вже нової влади із законодавство назавжди було вилучено механізм надходження до місцевих бюджетів за користування надрами загальнодержавного значення. Це було зроблено для того, щоб майбутні виконавчі комітети обласних рад не змогли забезпечення свої повноваження в цих галузях. От вам і всі розмови про децентралізацію і розвиток місцевого самоврядування.

Знову ж таки, щоб змінити, мало робиться чого, щоб зміцнити податкову базу місцевих податків, треба думати про термінову передачу до власного другого кошика доходів місцевих бюджетів, частину податків на прибуток підприємств.

В іншому випадку комунальне господарство просто уже не … .Хоча, мабуть, так і планується на догоду радникам з міжнародних фінансових структур, які мають на меті знищити державну і комунальну власність.

 

ГОЛОВА. Так. Юрій Іванович Костенко, фракція Української Народної Партії. Будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Нестору Шуфричу.

 

11:28:42

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановні колеги, в контексті звіту Прем’єр-міністра, фракція Української Народної Партії констатує: нова команда ще не запропонувала чітку альтернативу політиці попереднього режиму. Уряди Тимошенко, Єханурова не сформували пріоритети: економічної політики, енергетичної безпеки, сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, відродження українського села.

Запропонована урядом  у 2005  році бюджетно-фіскальна політика  призвела до посилення податкового навантаження на   виробника, суттєво погіршила умови діяльності малого бізнесу, збільшила його тінізацію. Політика прискореної лібералізації  через  різке зменшення ввізних мит, де майже 90 відсотків  імпортних товарів  позбавила українського виробника будь-якого  державного протекціонізму. Такі дії у поєднанні  із  ревальвацією гривні  призвели до швидкої втрати експортного потенціалу української економіки та обумовили переорієнтацію національного ринку на      споживання імпортної продукції.  У січні і серпні 2005 року  імпорт споживчих товарів в Україні зріс  на 72 відсотки. Наслідком такої ліберальної економічної політики  та лівацьких методів  соціалізації бюджету  стало  різке уповільнення темпів  економічного зростання та загроза економічної   стагнації.

Аналогічна ситуація склалася і в українському селі.  Новим урядом так і не сформовано сучасну модель аграрної політики. Більше того, схильність до колгоспної системи  та командних методів управління  міністра АПК суттєво погіршили ситуацію  на селі. Наприклад, державними дотаціями могли скористатися  лише 5-7 відсотків  сільгоспвиробників, решта кинуті на призволяще.

І все ж  найбільшою несподіванкою для фракції  УНП стала практично повна відсутність принципово інших  підходів  щодо національного відродження. Обіцянка щодо творення українського обличчя України залишається поки що поза  урядовою політикою. Наприклад, за останній рік замість збільшення  фінансування  суттєво скорочені всі  види бюджетних витрат на розвиток української мови, культури, відтворення історичної спадщини.  Така ж сама   ситуація з проектом бюджету на 2006 рік, який  наша фракція назвала відверто  антиукраїнським.

 Чи у всьому винен лише уряд? Ні,    тому що виконавча влада працює за законами, які ухвалює парламент. А чи   забезпечуємо ми необхідну якість законів?  Також ні, тому що Верховна Рада не має достатнього потенціалу для демократичного поступу України. Комуноолігархічна більшість парламенту не  здатна забезпечити   системними законами національне відродження, формування ринкової і соціально-орієнтованої  економіки, розвиток демократії, єроінтеграції.

Висновок.  Лише  єдина  парламентсько-урядова  команда з єдино програмою може забезпечити   те, що потрібно державні і українському громадянинові – можливість чесно працювати і жити щасливо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  До виступу запрошується Нестор Іванович Шурфи, фракція СДПУ(о). Підготуватися Петру Цибенку.

 

11:31:50

ШУФРИЧ Н.І.

Шановний Головуючий, шановні колеги, шановні телеглядачі і радіослухачі!

Мы не голосовали, Юрий Иванович, за утверждение вас Премьер-министром Украины, потому что знали, что Ющенко не даст вам контролировать действия собственного правительства. При всем вашем профессионализме сегодня на ключевых должностях находятся люди, которые вам неподконтрольны и которые действуют независимо от правительства.

Нельзя не обратить внимание на действия лидера Конгресса украинских националистов и по совместительству руководителя НАК «Нефтегаза Украины» Ивченко, который сегодня поставил экономику на грань краха. Это же надо было додуматься поехать в Москву на переговоры с «Газпромом» с переводчиком украинско-русского языка! Результаты оказались адекватными.

Ваша удачная поездка в Туркмению, про которую вы говорили, как свой триумф, к сожалению, стала результатом того, что мы отказались от товарных поставок и реальная цена на газ увеличилась на 15 долларов. Видно, неслучайно именно с момента вашего прихода приблизительно на такую же сумму и поднялась цена на газ для нашей промышленности.  И, видно, неслучайно вы сегодня предупреждаете население о том, что с января возможно резкое повышение цен на газ для потребления нашими гражданами.

Мы сегодня не можем не отметить и отсутствие ваше го влияния на деятельность Министерства иностранных дел. К сожалению, неадекватные действия имеют очень негативные результаты для отношений нас с Россией, в том числе и в решении газового вопроса. Мы стоим накануне того, что цена на газ от России будет на мировом уровне. Мы прекрасно понимаем, что это поставит на колени, уничтожит национальную экономику. Но при всем этом нас толкают ускоренными темпами в НАТО. Вы подписали начальный дискуссионный  документ о вступлении Украины в НАТО и взяли на себя   обязательство с 2006 года начать финансирование  90 миллиардов гривен для адаптации в НАТО. И не забывайте о том, что это может привести к потере полутора миллионов рабочих мест.

Я хочу обратить ваше внимание на  ваши же цифры. Вы говорите, что реальные доходы населения в октябре 2005 года сравнительно с сентябрем 2005 года уменьшились на 4 процента.

Юрий Иванович, вместе с Ющенко вам уже скоро не придется переживать за елку, которая есть в Словакии, потому что людям не будет возможности не только елку купить, но и купить  что-то к елке. К сожалению, Ющенко и ваше правительство – это несчастье для Украины.

 

ГОЛОВА.  Цибенко Петро Степанович, фракція комуністів. Будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Андрію Шкілю.

 

11:35:00

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Питання, яке ми розглядаємо, ініційовано членом фракції комуністів Станіславом  Івановичем Гуренко, сьогодні не просто актуально, воно  критичить. Ми хочемо знати як уряд збирається протистояти катастрофі, яка вже практично на порозі кожної української  хати.  Фракцію не переконує  бодренький тон Прем'єр-міністра. Величезний подив, зокрема,  викликає теза Прем'єр-міністра, що розбіг пройшов нормально.  Ви знаєте, рік „розбігається” помаранчева влада і чим довше розбігається, тим більше руїна. 

Ми розглядаємо і аналізуємо ситуацію з  початку року.  Адже уряд Єханурова  ніяк не тягне на визначення „новий уряд”. Ніяк не можу  погодитися з тезою, що криз не було і не буде. В тій Україні, якій  живе Прем'єр-міністр, може то й так. А в Україні, де живу я  та понад 90 мільйонів знедолених громадян України, таких криз відлунало вже кілька. Українці вже наїлися м`яса по 15-17 гривен, наїздилися на дешевому     бензині по 2 гривні 80 і напилися чаю з дешевим цукром. Вже сьогодні Україну трясе найсильніший спад за останні роки в економіці, перелаялись з усіма з ким могли і з ким не могли і зробили надзвичайно жорстоку енергетичну кризу. Причому, зробили самі,  а не росіянами.

Сьогодні буде розглядатися проект Державного бюджету України. Що хочу сказати з цього приводу. По-перше, цим бюджетом практично знищується село. Сьогодні саме уряд привів під стіни Верховної Ради України депутатів місцевих рад усіх рівнів, бо прийняттям цього бюджету фактично знижуються всі місцеві бюджети.

Я як голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів не можу сказати про ряд соціальних позицій. Ну, по-перше, цей проект Державного бюджету абсолютно антиветеранський. Зокрема, хотів би сказати про те, що зупиняється ряд норм Закону „Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту”: про компенсацію вартості путівки, про разову допомогу до Дня Перемоги. Хотів би сказати, що цим урядом злочинно зупиняється дія норм Закону „Про соціальний захист…….війни”. Нормою статті 71-ї 33 зі значком шість фактично знищується соціальний захист чорнобильців і деяких інших категорій.

Тому, шановні колеги, фракція комуністів не може погодитися з тезою проекту постанови про те, що взяти до відома інформацію Прем'єр-міністра. Ми будемо наполягати на тому, щоб, по-перше, була оцінка, і оцінка дій цього уряду була незадовільною. Сьогоднішній уряд цього абсолютно заслуговує. Дякую.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується Андрій Шкіль. Підготуватися Ткаленку. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

11:38:17

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановні слухачі, теле- і радіо-. Я хотів би наголосити на тому, що, звичайно, сьогодні ми розглядаємо звіт уряду. Я хотів би не погодитися з твердженням, що немає про що звітувати – звітувати є завжди про що. Інше питання, що є річний звіт – це зрозуміло, а є і піврічний, і трьохмісячний. Інформацію про діяльність уряду, я думаю, ми отримуємо постійно і достатньо часто.

Дуже приємно, що є присутній тут уряд. Але я хотів би сказати декілька слів. Блок Юлії Тимошенко розходиться з Прем’єром у питанні по поверненні державі вкрадених підприємств.

Ми не розуміємо, чому не продовжується цей процес? Тоді як  ведуться розмови прем’єром про мирові угоди. Прем’єр-міністр нинішній вважає, що „Криворіжсталь”, аукціон з продажу   котрого приніс державі 24 мільярди – це крапка у  поверненні вкраденого.

Ми вважаємо, що це початок відновлення справедливості і що поширення досвіду на низку великих і раніше  цинічно вкрадених режимом Кучми і Януковича підприємств дасть державі сотні мільярдів доларів. Не зважаючи на рішення судів усіх інстанцій про повернення Нікопольського заводу феросплавів у  державну власність, це підприємство і досі не належить народові, воно належить олігархові Пінчуку. Прем’єр-міністр Єхануров за весь час перебування  на цій посаді не доклав жодних зусиль, аби судові ухвали по НФЗ були виконані і завод було повернено державі.

Ми  не задоволені, що за прем’єрства Єханурова в Україні створена, так звана, рада олігархів, які її функції – не зрозуміло. Ці олігархи були відсторонені попереднім Урядом Тимошенко,  зараз вони скликаються для того, щоб спільно приймати рішення. Звичайно, можна приймати рішення будь з ким, але тоді, ясна річ, ми будемо підважувати будь-які з цих рішень.

БЮТ вважає такий підхід несправедливим і переконані, що пільги потрібно давати передовсім середньому бізнесу, а не олігархам.  Водночас, олігархи мають повернутися у правове поле і платити податки стільки, скільки належить за законом, а не як домовились з чиновником. Саме завдяки такому підходу  за прем’єр-міністра Тимошенко майже на 70% збільшились надходження до Державного бюджету.

Це збільшили олігархи, тому що вони збільшили це виробництво. БЮТ категорично проти того, щоб прем’єр-міністр йшов у передвиборчому списку він має або піти у відставку, або відпустку, або тоді вже, і тоді вже очолювати передвиборчій список. Або не очолювати його взагалі. І ще одне, буквально, від Львова. Дуже шкода, що в бюджеті не  знайшлося місця для коштів, котрі були виділені за постановою Верховної Ради на святкування у Львові  750 років  з дня заснування. Я не думаю, що це  найкраще рішення для міста Львова.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Ткаленко, фракція Українського  Народного Руху. Народного Руху України, вибачте.

Будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Гуреєву.

 

11:41:36

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, Народний Рух України.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Дуже приємно, що Прем’єр-міністр згадав про нинішній день, 1 грудня, на жаль, цього не зробило керівництво Верховної  Ради, про ту знаменну дату, яку ми маємо сьогодні відзначати, і, вважаю, на державному рівні.

Тепер по суті. Безумовно, за два місяці роботи уряду не можна вислуховувати звіт Кабінету Міністрів, і наша фракція не голосувала за внесення цього питання до порядку денного сьогоднішнього. Але поскільки цей звіт уже прозвучав, хотілось би сказати наступне. Безумовно, нинішньому уряду важко працювати, і це обумовлено тим, що популістська позиція уряду Януковича передвиборча і, до певної міри, безсистемна діяльність попереднього уряду призвели до певних проблем в державі.

Але попри систематизацію діяльності наших урядових структур і певні успіхи в цьому напрямку, хотілося б вказати на те, що у нас в державі існує і цілий ряд резервів. Резервів, які могли б доповнювати і доходну частину нашого бюджету, і які могли б сприяти позитивному вирішенню газової проблеми, яка сьогодні існує у відносинах між Україною і Росією. Це, перш за все, питання впорядкування дислокації Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Вважаємо, що уряд не зробив ще тих кроків, які має зробити для того, що це розташування цього… цієї військово-морської бази відбувалося в рамках чинного законодавства України.

До цього часу відсутній основоположний документ  Кабінету  Міністрів, який би впорядковував питання управління державним майном, що  використовував Чорноморський флот колишнього СРСР.

До цього часу фонди, що  використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації, не взяти на балансовий облік, не передані в управління відповідним міністерствам і відомствам України, органам місцевого самоврядування. І на ці органи не покладена відповідальність за проведення інвентаризації земельних ділянок, акваторій, майнових комплексів, а також контроль за їх використанням.

Вважаємо це серйозним і суттєвим резервом для діяльності уряду і просимо вжити якнайскорших заходів для вирішення цього наболілого питання.  Дякую.

 

ГОЛОВА.  Василь Гуреєв, фракція Партії промисловців і підприємців України. Підготуватися Лілії Григорович.

 

ГУРЕЄВ В.М.

Шановні народні депутати,  шановні колеги.

Дійсно, сьогодні приємно те, що уряд запрацював, і мені імпонує більше всього те, що Прем'єр-міністр, у першу чергу, намагається надати роботі уряду ділову атмосферу. Менше стало піару, більше практичних дій.

І враховуючи це, я хотів би зупинитися на деяких питаннях. Це перше. Бюджетна політика.

Шановні урядовці, я вважаю, що економічний прогноз, закладений у бюджет, він дійсно оптимістичний. Це стосується, у першу чергу, і приросту валового внутрішнього продукту, темпів зростання промисловості. Але промисловці і підприємці ніколи не погодяться з питанням, що ми закладаємо в економічні показники опереджаючі темпи зростання імпорту над експортом. Це негатив, який сьогодні проявляється. І, на наш погляд, потрібні заходи, тому що промисловість орієнтована на експорт. І це, я вважаю, серйозне питання.

Друге. На наш погляд, необхідно підсилити діалог між владою та бізнесу. І, в першу чергу, звертаючи увагу на виконання доручень Президента. Це стосується вільних економічних зон. Юрію Івановичу, стосується вільних економічних зон. Президент неодноразово наполягав розробити  компенсатори.

Але, на жаль, сьогодні урядового проекту в залі немає, я маю на увазі, в парламенті. Треба на це звернути увагу.

Друге. Розвиток підприємництва, також виконання доручень Президента, останнє доручення, ще чорнила не висохли, 200 мільйонів гривень на розвиток і на здійснення програми підтримки, програми розвитку малого і середнього бізнесу - 200 мільйонів написав. Я дивлюсь проект бюджету, жодної копійки не передбачається.

Тут можна продовжити розмову по формуванню середнього класу, але ми все це розуміємо.

Наступне. Впровадження єдиного соціального податку. Ми виступаємо постійно за зниження нарахувань на заробітну плату. Нарада Президента у Львові, звертається увага, зниження до 25 відсотків, маємо в бюджеті 2 відсотки. Тобто, це суттєве питання деталізації економіки. І базові галузі промисловості: автомобілебудування, суднобудування, літакобудування і таке інше.

Я розумію, виголошені окремі статті, які надавали розвиток промисловості, але закони працюють. Чому немає до цього часу переліку підприємств, які відносяться до суднобудування? В законі багато статей, які сьогодні чекають суднобудівники. Треба затвердити на рівні Кабінету Міністрів.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Лілія Григорович, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Єремеєву.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний український народе! Шановний уряде! Шановний парламенте!

Почну з цитати: „Та Отечество так люблять, так по нім біткують, так із нього сердешного кров як воду точать, а браття мовчить собі, витріщивши очі”.

Шановні друзі, цю цитату позавчора мені цитували лікарі, які прийшли  під стіни Верховної Ради, поминаючи, що депутати підняли собі високу зарплату, а про них не подумали.

Цю цитату вони просили процитувати вам, групі 283, яка захотіла слухати двохмісячний звіт Прем’єр-міністра України.

Я дивилися на уважність залу, я дивилася на уважність групи 283, яка хотіла чути звіт. Ви чуєте,  шановні виборці,  цей шум у залі  і це бажання почути звіт – цілковитий  передвиборчий піар.

Шановні друзі! Ви знаєте, що є най          більшим  дефіцитом в Україні? Не дефіцит бюджетних коштів,  він є у багатьох країнах;  не дефіцит енергетичних ресурсів, він є у багатьох країнах; найбільшим дефіцитом в Україні є  відсутність впродовж 14 років  відповідальної парламентської більшості делегованої  народом. Ось проблема всіх наших бід  і навіть цього сьогоднішнього, так званого, звіту. 

Тому я би хотіла зупинитися на   факторах  часу. Шановні друзі! Ми 70 років будували країну,  закінчили талонами на пральний порошок і засоби першої необхідності. До речі, за дітей революції і за дітей війни тоді чомусь не дбали, прийдеться  і це буде робити українська влада поетапно. Ми 14 років, 13 років, перепрошую,  будували  країну з двома Леонідами – Макаровичем і Даниловичем, закінчили  помаранчевим Майданом. У 2003 році  Україна  входила у списки ФАТФ і корупція була у кожному кабінеті, до речі.  Але ж оскільки тут поминалося   про лікарів, то я хочу, Юрію Івановичу, попрохати вас, щоби все ж таки на 25 відсотків  ми  збільшили зарплату медикам,  а фінансування сільської, селищної медицини йшло через районні бюджети.

Нарешті,  шановні друзі , я би хотіла наголосити на тому, що  за ці два місяці уряд має все ж таки величезні успіхи: стабілізація ВВП, замість піару -  професійна робота. І тому  виборці, які були позавчора під стінами Верховної Ради,  коли почули, що ми   слухаємо звіт, то сказали: „А може прийти до цих депутатів і нагадати  їм, що національний інтерес України – нормальний, адекватний бюджет, фахова  робота  Прем`єр-міністра України, який є професіоналом”.

Тому я дякую за цю двохмісячну роботу, Юрію Івановичу,  прошу взяти  інформацію до відома. Ну, а   групі 283 подивитися  на те, що за вікном громадянське суспільство, яке  хоче захисту національних інтересів, а не передвиборчого канібальського   піару.

 

ГОЛОВА.   До виступу запрошується Ігор Єремєєв, фракція Народної партії. Оскільки Єремєєв буде  виступати  від двох і від фракції Народного блоку, 6 хвилин. Будь ласка.

 

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Шановний Голово, шановний Прем'єр-міністре, шановні колеги – присутні!

Чи маємо ми сьогодні підстави слухати звіт і оцінювати роботу уряду, який пропрацював лише два місяці? Реальний стан справ в уряді і державі просто зобов’язує нас це зробити.

У вересні парламент підтримав Президента, який відправив у відставку Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко. При цьому нас переконували, що нова урядова команда буде позбавлена політиканства, піарщини і працюватиме професійно, системно, виправляючи допущені попередниками помилки.

Що ми бачимо сьогодні. Перше і найголовніше: уряд достойно продовжує не кращі традиції своїх попередників. Радикальних кроків до оздоровлення економіки не робиться, інвестиційний клімат і далі погіршується. Ми залишаємося єдиною в Європі державою, де оподатковуються інвестиції. Тенденції падіння ВВП не зупинені. Один відсоток недовиробництва валового продукту – це мінус півтора мільярди гривень бюджетних надходжень. Тому є всі підстави стверджувати, що ціна помилок нової влади є надто високою для суспільства, Державний бюджет втратив щонайменше дев’ять мільярдів.

А чого варті провали в зовнішньоекономічній діяльності! Ми втратили позитивне сальдо торговельного балансу і перевторилися на країну-імпортера, а це втрата робочих місць.

Допущені попереднім урядом перекоси у митно-тарифній політиці ніхто не збирається виправляти. Саме з цієї причини паралізована, наприклад, робота половини вітчизняних нафтопереробних заводів з усіма негативними фінансовими та соціальними наслідками.

А чим можна пояснити той факт, що при збільшенні в поточному році видатків на село реальна грошова допомога сільським товаровиробникам значно зменшилася?

Не меншими є прогалини в соціальній політиці. Давайте поставимо лише одне питання: чи зможе уряд через місяць відзвітувати позитивно про створення задекларованих Президентом мільйона робочих місць. Отже, до сьогодні не зрозуміло, з якою концепцією працює Кабінет Міністрів. Програма діяльності уряду „Назустріч людям”, на жаль, все більше перетворюється на програму „Назустріч виборам”. Єдине, що ви, шановний Юрію Івановичу, не успадкували, так це телеманії, але це залюбки роблять деякі ваші міністри, які, фактично, зранку до вечора маячать на телеекранах і давно вже ведуть передвиборчу кампанію.

Брутальним ігноруванням Конституції та законів є останні публічні виступи головного міліціонера України, який вже призначив політичних ворогів, з якими необхідно боротися. Де ваша, шановний Юрію Івановичу, оцінка таких дій члена уряду? І чому немає відповідальної реакції Президента України?

Відсутність стратегії розвитку, безсистемність підходів до дій та дій акумулювання в проекті Державного бюджету 2006 року, ми сподівалися, що шановний уряд почне виправляти помилки своїх попередників, починаючи з підготовки головного фінансового документу. Однак це не сталося. Продовжується невиправдана практика призупинення дій законів, що стимулюють розвиток агропромислового комплексу, машинобудування, забезпечують соціальний захист чорнобильців, ветеранів, дітей війни, інших категорій громадян.

Візьмемо для прикладу базову для України галузь агропромисловий комплекс. Де, скажіть, логіка у діяльності уряду? Президент підтримує ініціативу Народного блоку Литвина і оголошує 2006 рік – роком села, а Кабінет Міністрів не тільки не збирається виконувати рамковий закон „Про державну підтримку села”, але й радить Президенту України накласти вето на закон „Про відстрочення справлення ПДВ на сільськогосподарське виробництво”.

Всім добре відомо, що бюджетна резолюція зобов’язує уряд передбачити в Державному бюджеті асигнування на розвиток АПК у розмірі 10% видаткової частини. Для фракції Народної партії це принципово важлива позиція як і наші вимоги щодо збільшення на 5 мільярдів гривень субвенції місцевим бюджетам. Ми також наполягали на тому, щоб перелік інвестиційних та техногенних об’єктів, автомобільних доріг, газопроводів затверджувались разом з бюджетом.

Ці наші пропозиції були підтримані як бюджетним комітетом, так і Верховною Радою. Тому варто нагадати, що фракція неодноразово попереджала уряд, що не голосуватиме за бюджет, якщо зазначені вимоги не будуть виконані. І, нажаль, ми змушені будемо зробити це сьогодні.

Прикро, що, заздалегідь знаючи про це, уряд не йшов на конструктивний діалог з нами. До речі, відповідальний від уряду за зв’язки з народниками, Міністр з питань агропромислової політики  був присутній на засіданні фракції аж один раз. Або подивіться на урядову ложу, коли парламент приймає важливі економічні й соціальні закони, – там майже нікого не буває. Оце є стиль роботи і взаємодії нинішнього Кабінету Міністрів з Верховною Радою.

Сьогоднішній звіт Прем`єр-міністра України має стати серйозним уроком для уряду. Кабінет Міністрів повинен нарешті зупинити девальвацію політичних обіцянок Майдану, приборкати власні політичні амбіції і не ставити їх вище інтересів народу. Лише за таких умов ми могли б бути вашим надійним союзником.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую. 

Шановні колеги, виступи від депутатських груп і фракцій завершено. Я прошу до заключного слова Прем`єр-міністра України. Як зручно вам. Там, може, Юрій Іванович? Можна там.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, я спочатку хотів би відповісти на деякі запитання, які прозвучали у ваших виступах. Я місяць тому зустрічався з видавцями, по яким були прийняті рішення, і ми зробимо все для того, щоб все-таки поліпшити ситуацію в цій непростій  сфері.    

    Стосовно законодавства, це у зв8язку з „Укрнафтою”, я хочу сказати, що ми подали законопроект про акціонерні товариства, який, на жаль, блокується рядом фінансових груп, яким нецікаво, щоб сьогодні міноретарні акціонери мали право голосу. І таким чином йде блокування роботи таких компаній, як „Укрнафта”.

Ми дуже просили б шановних народних депутатів підтримати цей законопроект, хоча я знаю, що в комітеті він не знайшов підтримки. Я вдячний за ті поради, які були стосовно енергозбереження. Стосовно бюджетним питань ми будемо розглядати їх під час розгляду бюджету. Я дуже просив би вас, шановні колеги, коли йде переговорний процес, ну давайте не перетворювати питання міждержавних, між серйозних переговорів по газу в тему публічних дискусій. Це не є тема для обговорення. Будемо обговорювати тоді, коли закінчаться переговори. Я вас дуже просив би припинити лякати людей, тому що соціальний газ            завжди є і буде в Україні. Нема проблем в цьому питанні. Це тільки для того, щоб поговорити. І я просив би з розумінням віднестися до того, що уряд хоче вийти з цієї колізії, яка у нас відбулася в зв`язку з відміною вільних економічних зон та  територій пріоритетного розвитку. 

Зараз ми розглядаємо питання закону, який ви  прийняли про технопарки і  надамо своє бачення до Президента. А також вчора уряд прийняв постанову, яка дає можливість дещо компенсувати ті питання, які виникли в зв`язку з відміною  закону.  І інші питання  я… зводяться до співпраці Верховної Ради і уряду з Верховною Радою. Я обіцяю вам, що ситуація зміниться. Ми дещо вже розібралися в обстановці. Думаю, що після прийняття бюджету  ми будемо  нормально працювати в спільному режимі.

Дякую за ту критику і за пропозиції, які  пролунали в цьому залі.

Спасибі.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги!  Нам потрібно прийняти рішення. З процедури чого?  Будь ласка, запишіться з процедури. 5 хвилин. Запишіться, будь ласка. З процедури розгляду постанови, так я розумію, вас щось цікавить. Будь ласка, давайте. Запишіться, будь ласка.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Володимир Бронніков, „Регіони України”, будь ласка.

Прошу, шановні колеги, спокійно. Будь ласка.

 

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемый Владимир Михайлович!  Прошу передать слово коллеге по фракции Пехоте.

 

ГОЛОВА.  Пєхота Володимир Юрійович, будь ласка.

 

ПЄХОТА В.Ю.

Володимир Михайлович! Шановні депутати! Шановні слухачі!

Я думаю, ми сьогодні  прослухали  доповідь Прем'єр-міністрів, послухали виступ і зрозуміли, що ще багато не зроблено і багато ще треба якось нам  визначатися з цього питання.  Я пропоную, у нас не прийнятий бюджет, у нас ряд питань, на які ми не отримали відповіді. Сьогодні рішення не    приймати, а прийняти рішення тоді, коли будемо приймати сам бюджет. І прийняти бюджет і рішення з цього питання.

 

ГОЛОВА. Зрозуміла ваша пропозиція. Будь ласка, Василь Надрага.

 

НАДРАГА В.І.

Прошу передать слово депутату Колоніари. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Кому?

 

НАДРАГА В.І. Колониари!

 

ГОЛОВА. Колоніарі, будь ласка, мікрофон.

 

КОЛОНІАРІ О.П.

Колоніарі, 56 виборчий округ, місто Маріуполь, Народний блок Литвина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я вношу пропозиція, ніякого рішення сьогодні по звіту уряду не приймати. Тим більше, що головним на сьогодні, як правильно сказав колега мій Піхота, є доопрацювання бюджету, який сьогодні не містить достатніх витрат на чорнобильців, на дітей-війни, на дотацій селянами, які виробляють сільхозпродукцію, а також гнобить та руйнує місцеві бюджети.

З урахуванням цього пропоную повернутись до постанови по звіту уряду після ухвалення бюджету. Тоді, насправді, можна буде оцінити рівень роботи уряду, розуміння урядовцями завдань по стабілізації економіки та.

 

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція Блоку Тимошенко.

 

БІЛОРУС О.Г.

Олег Білорус. Прошу передати слово народному депутату Тарану.

 

ГОЛОВА. Віктор Таран-Терен. Будь ласка. Фракція БЮТ.

 

ТАРАН В.В.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!

У нас працював попередній уряд, ми чітко знали стратегію розвитку України, були чіткі програми: 1) це сільське господарство; 2) це було житлове будівництво; 3) це було будівництво доріг. Тобто Україна визначала ті основні точки стратегічного розвитку України, на яких вона могла би ствердитися як цивілізована європейська держава.

Сьогодні таке складається враження, знаєте, від доповіді Прем’єр-міністра і від інших доповідей, що ми латаємо дірки там, там, але, що шити, в принципі, уряд не знає. Уряд знає, де горить, де гасити пожежу. Але цільного цього немає.

І тому пропозиція, я підтримав би  депутата Пєхоту, визначитися остаточно тоді, коли будемо приймати бюджет.

 

ГОЛОВА.  Народний депутат Мухін, фракція соціалістів. Будь ласка.

 

МУХІН В.В.

Прошу слово передати Морозу Олександру Олександровичу.

 

ГОЛОВА.  Олександр Мороз, будь ласка.

 

МОРОЗ О.О.

Шановні друзі, шановний Володимире Михайловичу, Юрію Івановичу.

Оскільки я вже тут один із таких ветеранів парламенту, і прекрасно розумію, про що йдеться зараз. Наскільки зрежисовано це все діло, наскільки об’єдналися ті, хто вчора виступав проти уряду попереднього, і ті, хто за новий і так дальше. Давайте не будемо чудувати людей. Давайте проголосуємо. Якщо це звіт, проголосували той проект постанови. Якщо не проголосували, значить питання закрите і закінчили його. І не тягнуть кота за хвіст. Люди добрі, все це зрозуміло абсолютно. Навіщо це робиться перед виборами, зараз затіяти котовасію  ще з урядом.

Є, здається, проект. Я пропонував тоді інформацію слухаємо. Власне і відбулася інформація, бо і обговорення йшло не по суті. До обговорення і підготуватися не можна було, за один день рішення такі не приймаються.

Тому треба голосувати постанову. Приймемо, то приймемо, не приймемо, так і буде.  Спасибі.

 

ГОЛОВА.  Так. Немировський. Будь ласка. Немає? Так. Зараз просив представник Президента. Уже все, час вичерпаний, шановні колеги. А ні, одну хвилиночку.

Володимир Корсаков, а потім - представник Президента.   А, Комару передайте, будь ласка.

 

КОМАР М.С.

Микола Комар, фракція Партії регіонів України.

Я хочу підтримати ту тезу, яку сказав зараз Олександр Олександрович, що за один день такі рішення не приймаються. І підкреслити, що головна задача уряду – це фінансова стабільність у державі. Не прийнявши бюджет і покритикувавши бюджет при обговоренні звіту Прем'єр-міністра, то, мабуть, доцільно говорили переді мною колеги депутати про те, що, Володимире Михайловичу, треба розглянути бюджет, а потім приймати рішення по звіту Кабінету  Міністрів.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.  Юрій Ключковський.

Все, шановні колеги, час вичерпаний. Представник Президента – і все.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, фракція блоку Віктора Ющенка „Наша Україна”.

Шановний Володимир Михайлович!

Я хочу  повернути вас і колег народних депутатів до Погоджувальної ради, де виникла вперше ця ідея, і хочу нагадати, як тоді наполегливо деякі члени фракції опозиційних вимагали саме звіту уряду замість інформації із зрозумілих мотивів, для чого був потрібен звіт.

Чому тоді відмовилися від інформації? Ясно, чому. Чому сьогодні відмовляються від голосування по звіту? Теж зрозуміло, чому.

Мені здається, що досить вже цієї передвиборної… передвиборного угару в сесійній залі Верховної  Ради.

Володимир Михайлович, Регламент Верховної  Ради України вимагає, щоб питання, включене в розгляд закінчилося прийняттям рішення. Тому Регламент від вас як Головуючого вимагає поставити всі проекти постанов на голосування.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками щодо процедури розгляду проекту  постанови. Я уважно занотував всі пропозиції, які звучали. І давайте, таким чином, йти відповідно до Регламенту і  діяти відповідно до Регламенту.

Перше, це внесено два проекти постанови. Комітетом внесено проект постанови, а також внесено проект постанови як доповнення, я вважаю, народними депутатами Рудьковським і Садовим. Фактично, вони ідентичні, дещо розширені.

Друга пропозиція, яка прозвучала у виступі Петра Степановича Цибенка, що оцінити роботу незадовільно.

Так звіт чи роботу? Не зрозуміло, що, Петро Степанович.

(Ш у м   у   з а л і)

Отут пропонується у комітеті і в альтернативному проекті прийняти до відома. Це друга пропозиція.

І третя пропозиція була – не приймати рішення, відкласти його до кращих часів.  Тому, шановні колеги…

Та підождіть, не спішіть. Я прошу, шановні колеги, не спішіть.  Я виклав три пропозиції, і буду  ставить на голосування у порядку надходження його.

Що я неправильно запропонував?

Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України для прийняття її як постанови (реєстраційний номер 8514), прошу слухати. Я буду читати її, вона коротка.

„Заслухавши звіт Прем`єр-міністра України Єханурова Юрія Івановича щодо соціально-економічного розвитку України в поточному році та прогнозування подальшого розвитку України на 2006 рік, Верховна Рада України постановляє:

1)            звіт Прем`єр-міністра України  Єханурова Юрія Івановича щодо соціально-економічного розвитку України в поточному році та прогнозування подальшого розвитку країни на 2006 рік прийняти до відома (да, взяти до відома, дякую вам);

2)            рекомендувати Кабінету Міністрів України при доопрацюванні проекту Державної програми економічного, соціального розвитку країни на 2006 рік врахувати зауваження і пропозиції, висловлені народними депутатами України під час обговорення цього звіту.”

Я ставлю на голосування цю пропозицію для прийняття проекту постанови в цілому. Прошу голосувати.

 

За – 163

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Зараз переголосуємо.     

Комуністів – 0, "Регіони України" – 0, Народна партія – 5, "Наша Україна" – 39, Блок Тимошенко – 2, СПУ – 24, Українська народна партія – 23, СДПУ(о) – 0, Народний блок – 0, „Довіра народу” – 16, „Реформи і порядок” – 14, „Єдина Україна” – 0, Народний Рух України – 13, Партія промисловців і підприємців України – 14, позафракційні – 13.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту постанови, який я щойно зачитував (реєстраційний номер 8514)? Щоб повернутися до розгляду цієї постанови, будь ласка.

 

За – 134

Рішення не прийнято.

Тепер друга постанова альтернативного характеру. Автор – народний депутат Рудьковський.   Реєстраційний номер 8514-1. Прошу обгрунтувати цей проект постанови.

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, я зачитаю постанову. І звертаюся до вас з такою пропозицією: прийняти її за основу, а потім доопрацювати, проголосувавши її. Якщо  ми не проголосуємо, ми зараз проголосуємо – провалимо її і завершимо питання, і ніяку постанову ми потім уже розглядати не можемо.

І тому я, якщо дозволите, зачитаю. „Заслухавши звіт Прем'єр-міністра України Єханурова щодо соціально-економічного розвитку України в поточному році та прогнозування подальшого розвитку України на 2006 рік, Верховна Рада України  постановляє: звіт Прем'єр-міністра України Єханурова щодо соціально-економічного розвитку у поточному році та прогнозування подальшого розвитку України на 2006 рік взяти до відома; друге – рекомендувати Кабінету Міністрів вжити невідкладних заходів щодо виконання Постанови Верховної Ради про заходи щодо запобігання енергетичній кризі в Україні від шостого жовтня 2005 року; до 15 грудня 2005 року завершити переговори з Російською Федерацією з питань постачання природного газу в Україну; третє – звернути увагу на недосконалість кадрової політики в енергетичній сфері та недостатність високопрофесійних працівників та керівного персоналу, що у даний час є однією з причин погіршення стану справ у паливно-енергетичному комплексі; рекомендувати відправити у відставку керівника НАКу „Нафтогаз України”; забезпечити стабільну роботу підприємств житлово-комунального господарства та безперебійне постачання енергоносіїв до споживачів в осінньо-зимовий період; при підготовці проекту Державного бюджету України на 2006 рік до третього читання передбачити видатки на стабілізацію та державну підтримку розвитку агропромислового комплексу у розмірі не менше 14 мільярдів гривень; при доопрацюванні проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2006 рік врахувати зауваження і пропозиції, висловлені народними депутатами України під час обговорення звіту”.

Прошу прийняти за основу.

Шановні народні депутати, одну хвилиночку. Проект постанови, яку доповідав депутат Рудьковський, відрізняється від того тексту, який розданий. З голосу він вносить пропозицію відправити в відставку керівника „Нафтогазу”. Тому зараз я зачитаю цей проект постанови, запропоную прийняти його за основу. Так як він, а він у вас є, то нема потреби читати, але у цьому варіанті, який був запропонований письмово, тому що з голосу зараз ми можемо наприймати постанов багато.

Ну я прошу вас, ну, не допомагайте мені, я ще поки справляюсь з роботою. Да. Ну, спасибі, іван Олександрович, спасибі. Ні, я ставлю … ми вже зараз голосуємо ці постанови.

Шановні колеги, ну, з мотивів, будь ласка, три хвилини. Запишіться з мотивів, будь ласка. Іван Олександрович. Я не беру інших … ну ви що, не бачите?

Проект постанови є. Я її зобов’язаний поставити на голосування? Зобов’язаний. Бабурін, будь ласка, фракція комуністів.

 

БАБУРІН О.В.

Прошу передать слово Цибенко.

 

ГОЛОВА. Петро Цибенко, будь ласка.

 

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимир Михайлович. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Цибенко.

Шановний Володимир Михайлович, під час виступу я вносив пропозицію щодо визнання роботи уряду незадовільною. Я зараз формулюю цю пропозицію. Роботу уряду щодо соціально-економічного розвитку країни в поточному році та прогнозування подальшого розвитку в країні на 2006 рік визнати незадовільною.

Я думаю, що сьогоднішнє обговорення і, зокрема, підготовка проекту Державного бюджету України на 2006 рік переконливо засвідчило про те, що така пропозиція має бути обов’язково присутня в тій постанові, якій ми разом приймаємо, бо, справді, сьогодні дуже багато лунало на адресу уряду пропозицій, тому, я думаю, що ця пропозиція була б дуже доречною. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Добкін, Регіони України, будь ласка.

 

ДОБКІН М.М.

Уважаемые народные депутаты, я думаю, что тот проект постановы, которую зачитал наш коллега Рудьковский, она, по-моему, полностью подменяет  собой всю работу Кабинета Министров, там расписано, что им делать на  год вперед. Поэтому я предлагаю, вернуться к тому предложению, которое предложили «Регионы Украины» и рассмотреть данный вопрос после того, как будет вынесено решение Верховной Рады по  бюджету.

Тогда это будет законченным вариантом, и можно  будет понимать, какую оценку  давать работе правительств.

 

ГОЛОВА. Сергій Ратушняк,  фракція Народної партії.

 

РАТУШНЯК С.М.

Я дивуюся пропрезидентським фракціям, які кричать, що нема потреби і можливості робити звіт за два місяці. Шановні, це той же самий Уряд, в який замість Юлії Тимошенко прийшов Єхануров і, до речі, вся ця зміна під це і робилася, щоб Юлії позбавитися і злодія Закарпаття, кума Ющенка, було завести в МЧС. Це той же самий Уряд. Тому всі його звіти, значить, мають доречність за період діяльності за весь рік – це перше.

Друге, оскільки, спад економіки і загроза соціального взриву, спрямування на розкол держави посилення розколу Заходу, за це  несуть в собі небезпеку втрати державності і це, значить, це діяльність має підґрунтя в роботі і Уряду і Президента, визнати незадовільним і  таким, що …….. в собі загрозу національної суверенності і безпеки держави України.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Ігор Юхновський, будь ласка. Ігор Рафаїлович, мікрофон. Є? Так, будь ласка.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, „Наша Україна”. Я звертаюсь до шановних депутатів. Шановні депутати, ви є депутатами Верховної Ради України  і представляєте тут народ України, і тому я  звертаюся до вашої серйозності з точки зору вашої позиції.

То що зробив, звіт, який зробив Уряд є достойний і розумний звіт. Робота уряду теж іде нормально і тому я вважаю, що ми повинні вернутися до першої  постанови. І ми повинні всі її прийняти. Це розумно і конструктивно.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми  обмінялися з мотивів перед голосування проекту постанови, яку вніс, внесли народні депутати Рудьковський і  Садовий, реєстраційний номер 8514-1. У вас цей проект розданий. Я ставлю цей документ  для прийняття за основу. Прошу народних депутатів визначатися.

 

За- 28.

Рішення не прийнято.

( Ш у м  у  з а л і)

Прошу заспокоїтися. Шановні народні депутати!  Інші пропозиції, які прозвучали з голосу, у тому числі   від Петра Степановича Цибенка, я думаю, що ми не можемо зараз ставити з голосу на   голосування ці пропозиції. Будь ласка, хай комітет доопрацює  проект постанови з врахуванням висловлених пропозицій.

Що?  Шановні колеги! Ми коли обговорювали… Заспокойтеся,  ми це питання, коли обговорювали,  то після  того доопрацьовувалися і виходили на рішення.  Все. По фракціях зрозуміло.  Розгляд питання завершено.

( Ш у м  у  з а л і)

Зараз Валерій Мішура. Прошу, увага, послухати  інформацію.

 

МІШУРА В.Д. Шановні народні депутати! Оголошую про початок голосування на призначення  члена Вищої ради юстиції. Голосування буде продовжуватися  протягом 30 хвилин. Запрошую всіх до столів реєстрації.

 

ГОЛОВА.  Оголошується перерва на 30 хвилин до 12 годин 51 хвилини.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА.  Запросіть, будь ласка,  народних депутатів до сесійної зали з тим, щоб ми могли продовжити роботу.

Шановні народні депутати, продовжуємо нашу роботу. Оголошується до розгляду питання проект Закону України  „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Пропонується такий регламент розгляду. Розгляд Верховної Ради України проекту Закону України  „Про Державний бюджет України на 2006 рік” у другому читанні відбувається, відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України, згідно з вимогами якої міністр фінансів доповідає про доопрацьований до другого читання  з урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради України  проект Закону України  „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, голова Комітету Верховної Ради України  з питань бюджету доповідає висновки комітету щодо врахування комітетом… Кабінетом Міністрів  України бюджетних висновків Верховної Ради України при підготовці проекту Закону України  „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.  До  другого читання.

Пропонується встановити   наступний регламент розгляду питання. Доповідь міністра фінансів України Віктора Михайловича Пинзеника – до 15 хвилин, відповіді на запитання – до 10 хвилин, доповідь виконуючого обов`язки голови Комітету  з питань бюджету Супрун Людмили Павлівни – до 15 хвилин, відповіді на запитання – до 10 хвилин, прийняття рішення – 5 хвилин. Немає заперечень? Немає. Будь ласка, Вікторе Михайловичу, запрошую вас до доповіді.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний  Голово,  шановні  народні депутати, члени Уряду, шановний Прем’єр-міністре, дорогі співвітчизники, на  основні висновків і пропозицій схвалених Верховною Радою України, Уряд доопрацював проект Закону  України про Державний бюджет на 2006 рік. Абсолютна більшість пропозицій до текстової частини нами врахована, враховано багато пропозицій, які стосуються обсягів видатків.

Які основні кількісні та якісні параметри змін до  бюджету на друге читання? Доходи державного бюджету збільшено,  ви маєте можливість бачити інформаційні матеріали, збільшено 120,3 мільярди гривень до 125,8 мільярда, або на 5,3 мільярда. Видатки: із 130,2 мільярди до 138,7, або на 8,5 мільярда гривень.

Таке збільшення видатків відбулося, перш за все за рахунок врахування пропозицій щодо збільшення деяких надходжень до бюджету. Ми погодилися із  цими пропозиціями, вони стосуються рентна плата за  нафту. Доходи від національного банку України. Уряд пішов на компроміс і в  надзвичайно важливому питанні стосовно зниження податку навантаження. Мова іде про скасування митного збору, збору з купівлі-продажу валюти та зменшення нарахувань на фонд заробітної плати. По двох позиціях ми  запропонували компромісне рішення. Друга складова збільшення видатків бюджету пов’язана з корекцією дефіциту бюджету. Ми і в цьому  питанні пішли на допустимий компроміс. Дефіцит бюджету збільшено з 9,9 мільярда – це 1,9% ВВП до 12,9 мільярда, 2,5% до ВВП.

Ідучи на такий крок, Уряд наголошує: таке збільшення ми зробили за рахунок видатків разового характеру, що не породжують проблем для наступних років і не змушують країну жити в борг, позичати гроші. При цьому за  рахунок таких видатків пропонується започаткувати вирішення проблем, до яких в країні раніше не доходили руки. Так 600 мільйонів гривень пропонується виділити на проекти енергозбереження. 600 мільйонів гривень на ремонт та реконструкцію тепломереж, 500 мільйонів на довгострокове кредитування інвестиційних проектів для села.

Збільшення статутного фонду іпотечної установи – до 100 мільйонів гривень – разом  з правом залучення одного мільярда гривень дає змогу розпочати масштабне вирішення вкрай гострої житлової проблеми, причому, наголосимо, для менш заможних громадян, бо ці кредити надаватимуться на строк до 30 років і за низькими ставками відсотків.

Збільшення видатків запропоновано нами і по таким важливим напрямкам, як створення українських літаків, будівництва мостів, метрополітенів, бюджетна підтримка інноваційних проектів.

Внесено корективи і в завдання соціальної політики на наступний рік. Так пенсія інвалідам першої групи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській станції збільшується у 2,5 рази, а тим, хто був учасником ліквідації в найстрашнішій період – 1986 рік – у 3,5 рази.

На 50% підвищуються пенсії по інвалідності солдатам строкової служби.

 Передбачено кошти на повне відселення громадян із зони відселення, придбання автомобілів для інвалідів-чорнобильців, інвалідних колясок.

Виходячи  з завдань, поставлених Президентом України пропонується зробити перший крок по зміцненню первинної базової медицини, особливо, в сільській місцевості. Ви всі чудово знаєте, в якому занедбаному стані знаходиться сільська медицина. Більшість фельдшерсько-акушерских  пунктів закрито, в них відсутнє найнеобхідніше – облаштування. Швидка допомога – рідкий гість на селі.

В проекті бюджету на друге читання враховано по 7 тисяч гривень на кожен ФАП, на кожну сільську амбулаторію. Закладено кошти на придбання в кожен район України по автомобілю швидкої медичної допомоги.

На 100 мільйонів гривень  збільшено видатки на програми боротьби з туберкульозом, ВІЛ-СНІДом,  раком та хворобами серця.

У два рази збільшено кошти на інформатизацію шкіл.

Водночас Президентом та Прем’єр-міністром України надано доручення щодо залучення небюджетних коштів для вирішення питань інформатизації освіти, в першу чергу в сільській місцевості.

Істотні зміни до другого читання внесено у стосунки з місцевими бюджетами. Видатки місцевих бюджетів збільшено на 5,8 мільярда гривень. Без клірингів 70 відсотків цього збільшення – інвестиційні видатки і 30 відсотків – поточні видатки. На капітальні видатки, це тепломережі, газозабезпечення, метрополітени, електротранспорт, дороги, додатково передбачено 1,5 мільярда гривень. Два мільярди гривень закладено на врегулювання проблем заборгованості місцевих бюджетів за комунальні платежі. Майже на один мільярд збільшено обсяг дотацій вирівнювання. У тому числі на заробітну плату 518 мільйонів гривень.

Враховано необхідність реагування на таку болючу проблему, як неповна зайнятість у бюджетній сфері. Особливо це стосується працівників культури на селі, де немало людей працюють на пів, а то і на чверть ставки. Кошти на розвиток села передбачено у сумі 10 мільярдів гривень. Це складає 10,6 відсотка видатків Загального фонду Державного бюджету без перерахувань Пенсійному фонду.

Більшість із цих видатків – виробничі програми. У тому числі нова програма – дострокове кредитування проектів села в сумі 500 мільйонів гривень. Серед програм розвитку села урядом пропонується збільшити у чотири рази фінансування будівництва водогонів – 130 мільйонів гривень. Ми зобов’язані реагувати проблему, коли до цього часу в деякі села України довозять питну воду. Нагадаємо також, що 150 мільйонів гривень передбачено на ремонт сільських шкіл.

В доопрацьованому на друге читання проекті бюджету на 2006 рік майже на 900 мільйонів гривень збільшено обсяг видатків на розвиток вугільної промисловості.

Шановні народні депутати,  поданий на друге читання проект бюджету опрацьовувався за участю уряду у Бюджетному комітеті. По багатьох питаннях ми знайшли узгодження. Однак кінцевої узгодженої позиції знайти не вдалося. У чому суть основних розбіжностей?

У ході роботи уряд заявив про готовність шукати  додатковий компроміс в питанні зниження податків. Однак, ми хочемо наголосити, ми не можемо відмовитись від стратегічної лінії Президента України та уряду по щорічному зниженню податкового навантаження на економіку.

Нажаль, всі ініціативи уряду по зниженню податків відхилено. Ми не можемо погодитись з пропозицією щодо вилучення з бюджету 200 мільйонів гривень на створення резервів. Всі ви пам’ятаєте цінові шоки цього року на бензин, цукор, м’ясо. Уряд не міг на них зреагувати, бо не мав запасів. Країна мусить створити відповідні резерви.

Уряд заявляв і заявляє про свою готовність додатково збільшити дотацію місцевим бюджетам ще на 2 мільярди гривень. Разом це збільшення складе 7,8 мільярда. Але ми наполягаємо на збереженні інвестиційної складової збільшення цих видатків. Хіба нас можуть не хвилювати проблеми великих втрат в тепломережах, проблеми, коли немало наших міст та населених пунктів залишається без гарячої води або тепла.

Ще один принциповий момент. На основі даних робочого обговорення проекту бюджету на 2006 рік дефіцит бюджету почав набувати загрозливого розміру. За нашими розрахунками його пропонується збільшити до 16 мільярдів гривень. Це 3,1% ВВП, а з урахуванням необхідності зниження податкового навантаження дефіцит стає ще більший, майже 19 мільярдів гривень або 3,7 % ВВП.

Нагадаю, що за бюджетною резолюцією, схваленою Верховною Радою України, граничний розмір дефіциту визначено в 2%. Що небезпечного в такому дефіциті? Або, простіше кажучи, перевищення видатків над доходами на 19 мільярдів гривень. В країну з таким дефіцитом  не вкладаються інвестиції у відбудову наших заводів і фабрик.

По-друге, кожен пункт збільшення дефіциту відбивається на кишені наших громадян, бо ростуть ціни. Інакше кажучи, однією рукою дають кошти, а другою їх тут же забирають через інфляцію.

По-третє, таке перевищення доходів над видатками  не покривається вже наявними доходами від приватизації. А всі прекрасно розумієте, що в найближчі півроку ми не отримаємо нових серйозних надходжень від приватизації.

Інформую вас, що на сьогодні за цей рік без приватизації „Криворіжсталі” ми отримали на рахунок бюджету менше ніж 700 мільйонів гривень.

Перед нами відкривається дуже небезпечна перспектива знову почати жити в борг. А, оскільки збільшення дефіциту пропонується зробити в основному за рахунок постійних видатків, то перспектива жити в борг на роки.

Ви пам’ятаєте чим це закінчилось в 1998 році. Пригадайте також, в яких боргах країна була у 2000 році і чим це могло закінчитися.

Ми не можемо і не маємо права проводити таку політику. Ми не маємо права відкладати наші проблеми на майбутні роки, на майбутні покоління громадян України.

Ми мусимо зробити те, що вже досягнули цього року – не збільшили борг країни. Ми маємо дуже не простий бюджет цього року, але ми його виконуємо.

І, більше того, як Міністр фінансів, хочу заявити, що до кінця цього року борг країни буде зменшено.

Уряд дуже шкодує, що з цих принципових питань нам не вдалося знайти узгодженої позиції, а ми зобов’язанні знайти, бо ми маємо прийняти реальний збалансований бюджет.

Ми маємо бути чесними перед країною та її громадянами. Закласти в бюджет не солодкі обіцянки, а реальні до виконання речі, коли кожна гривня буде не просто записана в бюджеті, а буде реально надана утримувачем.

Уряд підтримую пропозицію, яка вчора озвучувалася представниками місцевих рад народних депутатів, оскільки не досягнуто узгоджених позицій по ряду принципових питань, перенести прийняття рішення з приводу проекту бюджету на наступний пленарний тиждень.

Компроміс важливий, уряд ще раз заявляє про свою готовність шукати його. Але це не може бути дорога з одностороннім рухом. Це має бути взаємне бажання сторін.  Спасибі.

 

ГОЛОВА. Доповідь міністра завершено. Шановні колеги, запитання 10 хвилин як і домовлялись. Запишіться, будь ласка.

На табло прізвища  народних депутатів, що записалися на запитання.

Олександр Пеклушенко, фракція  регіонів України.

 

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый докладчик!

Фракция регионов, Александр Пеклушенко, Запорожская область.

Вы говорите о том, что вы готовы к компромиссу. Вы, смотрите,   после первого чтения вы подвинулись и в доходах и у выдатках. Теперь почему возражает наша фракция и весь  парламент?

Основные   мотивы:

Первое.   Местные бюджеты. Мы оставили  местные бюджеты только с кассой  по выплате зарплаты.

Вторые мотивы. Это вопросы связанные   прежде всего с   селом и  отечественным товаропроизводителем.

И самый главные вопрос – это социальные стандарты. Выпадает Закон о детях войны, выпадает Закон о  привилегиях чернобыльцев. Вы сами  понимаете и помните, что прошлый бюджет  назвали бюджетом проедания.  Если мы не примем эти законы по чернобыльцам, если не примем  по детях войны,  это будет бюджет прокленания. Мы не  хотим участвовать в принятии  бюджета прокленания.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати!  Прошу  тринадцятий малюнок ще раз показати.  Будь ласка, подивіться зміни стосовно видатків місцевих бюджетів.  Зміни запропоновані до другого читання. Ви бачите,  перший прядок стосується додаткових  дотацій вирівнювання. Це  кошти, якій йдуть на виконання  доходів першого кошика.  Решта – це інвестиційні видатки  місцевих бюджетів. Це питання  тепломереж, до яких ніколи  у  нас руки не  підходили, газопроводи енергозбереження, метрополітени,, які ніколи не фінансувалися, це проблеми  субвенцій на передачу військових містечок, які теж не вирішувалися, це фельдшерсько-акушерські пункти, швидка допомога, електротранспорт,  інформатизація і так далі.   Сума представлена у вас на малюнку – 5,8 мільярда.

По-друге. Я сьогодні підтверджую, що уряд готовий  додатково збільшили  додаткову дотацію місцевим бюджетам  ще на 2 мільярди гривень.

Що стосується видатків на розвито села.  Ми виконали доручення Верховної Ради, яке стосується,  що видатки на село мають складати не менше 10 відсотків загального фонду бюджету за мінусів трансфертів пенсійному фонду. Сума видатків на село складає 10 млрд. гривень.

Третя річ. Так складається, це вже не перший рік, що, на жаль, у нас поза бюджетом залишається маса видатків, тому що приймаються часто закони, які не мають фінансового ресурсу. Ми готові виконувати будь-який закон, але я нагадаю всім нам, що наступного року додатковий ресурс, який ми можемо поділити в країні, в суспільстві між бюджетами різних рівнів, між різними програмами – 22 млрд. гривень. І ми не можемо вийти за цю цифру, тому що інакше ми пообіцяємо людям те, що реально потім виконати бути не може. В межах цього балансу ми завжди легко можемо знайти компроміс.

 

ГОЛОВА.  Георгій Пономаренко, фракція комуністів.

 

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Георгій Пономаренко, фракція комуністів.

Віктор Михайлович, сьогодні в порядку денному дев'ять законопроектів по розподілу коштів від „Криворіжсталі”. Скажіть депутатам, щоб не розкатували губу і скажіть, куди уряд їх хоче використати. І друге. Ваше відношення до запропонованого фракцією комуністів створення за рахунок цих коштів державного банку реконструкції і розвитку? Тут можна буде при створенні цього банку і на заощадження гроші виділяти і на інвестиційні проекти, і на розвиток села, і на фінансування розвитку інфраструктури сільської. Ваше відношення і куди гроші від „Криворіжсталі”?

 

ПИНЗЕНИК В.І. Шановні друзі, дякую за запитання.

Перш за все, не може бути двох схем розподілу коштів. Єдиний закон, який визначає порядок витрачання коштів в Україні є Закон про Державний бюджет. Коли ми розглядали закон на цей рік, коли ми розглядали зараз закон на наступний рік, ми ж затверджуємо бюджет  з дефіцитом, тобто з перевищенням видатків над доходами, і визначаємо джерело покриття. Це джерело визначено законом, називається воно приватизація.          

Тому інших схем, двох схем паралельних не може бути, тому інакше виникає проблема за рахунок чого покривати перевищення видатків, передбачених в бюджеті. І одне з речей, по яких ми маєм добре думати, питання за рахунок яких видатків ми робимо дефіцит або збільшуємо видатки. От ми наполягаємо на тому, щоб частина видатків мала разовий характер. Ну наприклад, ми збільшуємо на 100 мільйонів гривень іпотечну установу. Це кошти, які підуть на кредитування будівництва житла. Ми робимо це один раз. Наступні роки ця проблема не виникає.

Друга програма. Кредитування енергозбереження. Це програма, кошти від якої будуть повертатися і це збільшує видатки бюджету тільки на 1 рік. По-третє. Я хотів би подякувати за ті пропозиції,  які були підтримані під час змін до бюджету цього року,  тому що по суті ідея, про яку ви говорите – підтримка кредитування  національної економіки – частково реалізована. Ми збільшили статутний фонд Ощадного банку і Ексімбанку (це   2 державних банки) на 700 мільйонів гривень. Позавчора уряд прийняв  відповідне рішення і найближчими днями ми направимо відповідні кошти цим 2 державним банкам. Що це дає? За нашими оцінками, ці два банки зможуть збільшити обсяг кредитів в національну економіку за рахунок цього кроку на 17 мільярдів гривень.

По-друге, збільшення капіталу дозволяє збільшити величину кредиту на одного позичальника. От ми обговорювали в перерві з депутатами  питання, наприклад, кредитування суднобудування, де треба великий обсяг коштів. Оскільки банк стає потужнішим, він має можливість кредитувати великі проекти.  По-друге, давати кредити на довший строк. Тому ми цю ідею починаємо реалізовувати, це одна з форм доброго вкладення  коштів, які дозволяють на перспективу отримувати добрі результати.

 

ГОЛОВА.  Катерина Ващук, будь ласка, вашу запитання.

 

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимир Михайлович! Ви таки лукавите, коли кажете, що селу даєте 10 мільярдів і нас, коли люди почують, подумають що ще хочуть народні депутати з міністра фінансів.

Є два  напрямки фінансування села. Селяни такі самі громадяни як і городяни і      соціальні стандарти мають витримуватися у селі так само, як і в місті. Коли ми говоримо про 10 відсотків, ………..виробничу сферу села. Підтримка цінового паритету, ви знаєте, на якому він рівні, а поряд Європа. Тому немає в бюджеті коштів, а як зробити, щоб було достатньо на те, щоб ми могли конкурувати у цінах нашої продукції і європейської?

І ще одне. Чи готовий уряд максимально кошти, які будуть йти на село, зробити напряму за продану продукцію, посіяний гектар, голову худоби?

Дякую.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я прошу 14-й малюнок показати.

Шановні друзі, от ви маєте перелік програм, я їх озвучу, чи стосуються вони села, на 10 мільярдів гривень.

Розвиток тваринництва – 849 мільйонів, кредитна підтримка сільськогосподарських виробників – 500 мільйонів, довгострокове кредитування – 500 мільйонів, аграрний фонд та створення запасів – 1 мільярд 165, меліорація земель – 586, забезпечення АПК технікою вітчизняного виробництва – 285, розвиток рослинництва – 210, розвиток садівництва – 185, ветеринарна медицина – 751, аграрна наука та освіта на селі – один мільярд 377, соціально-культурний розвиток села – мільярд 46, компенсація різниці страхових внесків в Пенсійний фонд – це прямі дотації в аграрний сектор – один мільярд 576 мільйонів, фермерські господарства та інші програми – майже 400, газифікація, водозабезпечення на селі – 580. Сума – 10 мільярдів гривень. Це всі програми, пов’язані з селом.

(Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВА. Ігор Юхновський , будь ласка, фракція „Наша Україна”.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, „Наша Україна”.

Модернізація наукових лабораторій, продовження академічно оптоволоконої сітки, створення найновішої лабораторії по генній інженерії – є найважливі проблеми,  які стоять перед Україною, які включать її у наукову спільноту Європи. Скажіть, будь ласка, Віктор Михайлович, це не великі гроші, порядку 150 мільйонів гривень, вони будуть з толком використані, чому вони особисто стоїте проти цієї суми?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Ігор Рафаїович,  я нічого, ні проти чого не стою. Я виконую ті обов’язки, які має виконувати міністр фінансів. Нам зрозуміле бажання за  один  рік вирішити найбільшу кількість проблем. Задача Міністерства фінансів – визначити ресурс, який ми можемо направити чесно, правдиво в суспільство. Задача політиків: визначити пріоритетні напрями. І я звожу розмову знову до того самого.

Давайте, якщо є потреба уточнити пріоритети, ми завжди ваші союзники, але ми розуміємо, що є загальний ресурс і давайте його правильно поділимо. Тут у нас ніколи не буде дискусій. Головне, щоб ми  ділили те. Що ми реально можемо пообіцяти суспільству.

 

ГОЛОВА. Так, Віктор Михайлович, дякую, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується виконувач обов’язків голови Комітету  з питань бюджету  - Супрун Людмила Павлівна. Так, будь ласка, Людмила Павлівна.

 

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, Бюджетний комітет починаючи з 16 листопада цього року детально опрацював в підкомітетах, робочих групах і на своїх засіданнях, проект закону про державний бюджет на 2006 рік, поданий Урядом на друге читання.

За оцінкою комітету з питань бюджету, у доопрацьованому проекті закону про  державний бюджет на 2006  рік із 84 пропозицій бюджетних висновків Кабінетом Міністрів не враховано 18. А із  127 пунктів  доручень 61 пункт. Я не буду зараз характеризувати показники, про які вже досить детально сказав міністр фінансів Віктор Михайлович Пинзеник, але можу сказати, що в результаті доопрацювання цього документу та подачі його на друге читання урядом збільшено загалом ресурси Державного бюджету  майже 8,5 мільярди гривень, з них по Загальному фонду – 4,5 і по Спеціальному – майже на 4 мільярди.

Однак, насамперед, не забезпечено виконання одного з найбільш важливих питань бюджетної політики на  2006 рік. Це передбачення відповідного ресурсу для належного виконання делегованих державою повноважень та поліпшення  економічної структури місцевих бюджетів.

Уряд, дійсно, декларує додаткове спрямування на місцеві бюджети майже  5,7 мільярди гривень. Дійсно, ця цифра відповідає показникам, але що це за показники? Тільки один мільярд з цієї суми – це реальні кошти на виконання делегованих повноважень, все інше – майже залікова схема. 

Наприклад, два мільярди пропонується спрямувати місцевим бюджетам для так званої різниці в тарифах на комунальні послуги, тобто гроші підуть в місцеві бюджети, які погасять свою заборгованість перед підприємствами НАК „Нафтогазу”, який, в свою чергу, погасить заборгованість перед Державним бюджетом по податках і зборах. Таким чином, це залікова схема.

Приблизно, один мільярд гривень спрямовується на точно такий же залік по заощадженням, який у нас почався ще в 2005 році. Мова йде про те, що громадяни можуть, фактично, прийти оформити за рахунок своїх ощадних книжок сплату відповідних  коштів за комунальні послуги. Це не можна відносити до прямого фінансування і збільшення ресурсу місцевих бюджетів.

Приблизно 900 мільйонів направляється на різні програми, з них 20 мільйонів – на допомогу  сім’ям з дітьми, 70 – пільговий проїзд, 200 мільйонів – будівництво метро… вибачте, будівництво метро – 100 мільйонів здійснюється тільки чотирма містами в Україні. А що робити іншим? Чи можна це рахувати нам з вами як загальний ресурс місцевих бюджетів?

Є ще декілька програм, які мають досить цікаве спрямування. Наприклад, це придбання комунального транспорту в розмірі 50 мільйонів. Мова йде про тролейбуси та трамваї. Дійсно, це є додаткові видатки, але  чи зможуть ними скористатися всі місцеві бюджети? Безперечно ні, це тільки великі міста.

300 мільйонів пропонується передати на заходи щодо зменшення витрат по енергетиці. Але немає програми, немає постанов уряду. Це фактично нова програма уряду.

Що стосується видатків АПК. Комітетом звернуто увагу на відсутність чітких пріоритетів у спрямуванні коштів на розвиток безпосередньо аграрної галузі. Навіть наявність величезної кількості окремих дрібних бюджетних програм в АПК, які не є основними у вирішенні проблеми, фактично не вирішують проблем сільського господарства, а тільки розпорошують бюджетні ресурси.

Загальна цифра збільшення видатків у АПК складає 868 мільйонів гривень. Із них по Загальному фонду – 724. Включаючи 500 мільйонів на довгострокове кредитування впровадження передових технологій в АПК. Це програма, яка фактично дає можливість просто управляти ресурсом без будь-яких принципів, без будь-якого розподілу, бо відсутні постанови Кабінету Міністрів, відсутні відповідні закони України. Це фактично ресурс в руках одного міністерства. І ми як комітет, і ви як народні депутати, і громадяни не будуть знати при прийнятті бюджету, на яку мету хоче спрямувати міністерство безпосередньо такі видатки.

Також не виконано доручення комітету і Верховної Ради щодо впорядкування іншого законодавства. І це є досить серйозною проблемою при прийнятті бюджету. Ми з вами домовилися, що якщо йде мова про законодавство і законність при прийнятті рішень, то Законом  про бюджет вносити зміни в інші закони практично ми не маємо права. Тому ми пропонували виключити статті 85, 86, 87. Мова йде про зміни до закону, Земельного кодексу, законів України про приватизацію державного майна та про розмежування земель державної і комунальної власності, які пов’язані з продажем земель несільськогосподарського призначення.

І сьогодні ніхто не забороняє уряду займатися організацією купівлі-продажу цих земель, але за прозорими зрозумілими схемами. Будь ласка, на аукціонах за будь-яким правилом.

А якщо хтось не може задовольнити свої бажання в тому, щоб під уже приватизованими об’єктами другий раз продати землю, і таким чином перерозподілити права власності в Україні, то це  приведе виключно до правової вакханалії.

Крім того не виключені окремі пункти із цього закону щодо фінансового забезпечення виконання депутатських повноважень згідно з Законом України „Про статус народного депутата”. Не виключено статтю 95-ту, в якій мова йде про зниження розміру збору на обов’язкове пенсійне страхування з 32,3 до 30,8 %. Хочу окремо зупинитися на цій проблемі.

Шановні колеги, на наш погляд, зменшення відрахувань до Пенсійного фонду абсолютно ніякої спільної позиції не має з зменшенням оподаткування. Тому що це гроші громадянина, які зараховуються на його пенсійний особистий рахунок і це не є зниженням податку. Дійсно, це зменшення витрат роботодавця, але це буде, в першу чергу, впливати на зменшення пенсійних коштів громадянина. І, таким чином, підтримати цю пропозицію ми не зможемо.

Що підтримав комітет? Комітет підтримав зниження відрахувань до фонду щодо безробіття, тому що, якщо за статистикою ми створили близько 500 нових робочих місць і видатки фонду тепер знаходяться в профіциті, зрозуміло, ми можемо погодитися на те, щоб така пропозиція була підтримана, якщо це дійсно так. Але на наш запит, який стосувався створення нових робочих місць в розрізі галузей, в розрізі територій, на сьогоднішній день протягом останніх півтора місяці ми так і не отримали відповіді. А де ж ці робочі місця створені?

Крім того у доопрацьованому проекті закону запропоновано ряд нових статей, які абсолютно не узгоджуються з вимогами Бюджетного кодексу. Основна проблема цього другого читання полягає в тому, що певні закони, закони про дітей війни, про статус чорнобильців, про обмеження пенсій сьогодні вкладені в текст закону про бюджет і є каменем спотикання.

Замість того, щоб займатися реформуванням системи соціальних виплат, пенсійного страхування, уряд намагається залатати дірки і призупинити діючі закони. Я не знаю чи зможе хтось із депутатів в залі підтримати пропозиції про обмеження чорнобильських виплат навіть, якщо б від цього залежало життя всієї країни. Коли ми говоримо про життя кожної  конкретної людини і про те, що люди мають право на отримання таких допомог, то ми не маємо можливості голосувати за такі пропозиції. Але ми пропонуємо уряду вихід із цієї ситуації.

Уряд може і повинен внести зміни до  законодавства, зокрема, мова йде про Соціальний кодекс, де визначена рівність всіх перед законом в залежності виключно від одного принципу – майнового стану. Тому, що  у нас залишилися, шановні колеги, галузеві пільги, за якими люди, які сьогодні мають 10 і 15 тисяч гривень все, що залишають за собою: і пільгу по сплаті за телефонні розмови, і пільги по сплаті за комунальні послуги, і надання безоплатного житла, а ті, хто отримує 500 чи 600 гривень не мають таких пільг, крім невеличкої соціальної. І таким чином, це фактично викривляє принципи рівності всіх перед бюджетом, які закріплені в Конституції.

Крім того, урядом не подано належних компромісних пропозицій щодо поетапного запровадження Закону „Про соціальний захист дітей-війни”. Ті пропозиції, які залишилися в законі, навіть не можна назвати компромісними, бо мова йде, перш за все, про, останнє, що ми вирвали як компроміс – це право на безплатний пільговий проїзд. Але можу сказати, що ті громадяни, які досягли пенсійного віку і є дітьми-війни, як правило, і так користуються такою  пільгою.

Крім того, ми не погоджуємося з тим, що Кабінет Міністрів безпідставно занизив план надходжень від приватизації державного майна. Як розуміти такий підхід?

На першому читанні – 8 мільярдів, на другому читанні – 2 мільярди, але публічно декларується, що буде продано. Наступні об’єкти: „Укртелеком”, Одеський припортовий, Нікопольський феросплавний, Нікопольський трубний. Це, що 2 мільярди гривень? Безперечно, що це не відповідає необхідними сумам. Тому ми пропонуємо залишити, принаймні, в варіанті першого читання.

У своїх висновках Бюджетний комітет звертає увагу на необхідність наступного: перш за все, збереження існуючої бази оподаткування – це збільшити закупівлю-продаж валюти, це митні збори до вступу України до СОТ, ми можемо погодитися з такою формулою за умови, що вся сума грошей буде внесена в доходну частину бюджету. І півтора відсотки внесень до Пенсійного фонду.

Ми пропонуємо уряду відновити план надходжень від приватизації до рівня 8,1 мільярда гривень. Ми уточнюємо прогноз відшкодування ПДВ. Зважаючи на те, що наші попередні пропозиції були в розмірі 2 мільярди гривень, уточнити план відшкодування ПДВ, зараз ми погодилися з урядом на цифру 500 мільйонів гривень.

Крім того, ми пропонуємо змінити певні нормативи при встановленні  мінімальної заробітної плати на наступний рік. Мова йде про те, що замість 360 гривень   запровадити з 1  липня 2006  року, які запропоновані урядом, 375. Таким чином це буде  найбільш реальний крок до наближення  мінімальної заробітної плати   до рівня 400 гривень  з 1 грудня 2006 року.

Ми  наполягаємо на збільшення обсягу видатків загального фонду   місцевих бюджетів  на 5 мільярдів, з яких 450 – це виконання  додаткових субвенцій, а інші   спрямувати безпосередньо   до регіонів за формулою для того, щоб залишити гроші на місцях: для вивозу сміття, для  впорядкування територій, для придбання харчування, для придбання   медикаментів, для того, щоб, вибачте, замінити сьогодні в лікарнях  на місцях ті простирадла і  матраци, на яких вже майже 15 років вже не можуть  знаходитися   у нормальному стані хворі.

Крім того, ми також пропонуємо врахувати 222 мільйони  спеціальної субвенції на збереження  історичної забудови міст, об’єктів   історико-культурної спадщини. І  передати  додатково 40 мільйонів субвенцій  на компенсацію втрат доходів   внаслідок розміщення Чорноморського  флоту Російської Федерації.

Водночас, узгодження всіх пропозицій по законопроекту виявилися  досить  проблематичним, як у  частині   ресурсів, хоча я хочу  сказати  відверто, ми   знайшли тут частину компромісів, так  і в частині витрат  бюджету, зокрема, соціальних витрат згідно з діючим  законодавством.

Я вже говорила про ті закони, які  сьогодні залишилися для нас    проблемними, бо уряд пропонує їх призупинити: це Закон про   дітей війни і  це закон, який пов’язаний  з забезпеченням певних соціальних видатків для чорнобильців.

Згідно з  Бюджетним кодексом  на друге читання проекту закону  обов’язково треба передбачати  затвердження  загального обсягу   дефіциту доходів, видатків державного бюджету, розміру мінімальної заробітної плати, рівня забезпечення прожиткового мінімуму, обсягів міжбюджетних відносин та  всіх положень необхідних для   формування місцевих  бюджетів.

Можу сказати, що  комітет міг би самостійно визначитися  з цифрою в 5 мільярдів та розподілити  їх між місцевими бюджетами  по формулі тільки за однієї умови, якщо б вся база даних, яка сьогодні є  в Міністерстві фінансів, паралельно була і у нас, в нашому комітеті. Але, на жаль, такої бази у нас немає, ми не можемо нею  скористатися,  тому ми пропонуємо відповідно цей проект Закону  про Державний бюджет     на 2006 рік  повернути Кабінету Міністрів   з тим, щоб вони привели його у відповідність  до бюджетних висновків Верховної Ради України та подали на розгляд Верховної Ради на повторне друге читання у тижневий термін. Ми вважаємо, що є можливість для того, щоб знайти рішення при прийнятті і бюджету на 2006 рік. І ми розуміємо, що для країни необхідно обов'язково прийняти цей закон, оскільки в наступному році всі видатки, які стосуються пенсійних виплат сьогодні, не можуть бути здійснені виключно за рахунок тільки пенсійного фонду.

Державний бюджет передає, шановні колеги, майже 20 млрд. додаткової дотації пенсійному фонду. І те, за що цей уряд і сьогоднішня політична сила, яка прийшли до влади, критикувала всі попередні за популізм, за визначення наперед високих оплат в пенсії і не звертала уваги на заробітні плати, зробив те ж саме, він почав підвищувати пенсії і не працює стабільно, збалансовано з підняттям мінімального розміру заробітної плати. І таким чином поглибив проблему, яка і так виникла в попередні роки.

Хочу сказати і наступне. В цьому бюджеті є явне викривлення грошово-кредитної політики, вірніше, пропозиції в сторону підтримки виключно банківської сфери. Це і надання гарантій банківським установам, формування статутних фондів банків, компенсація відсотків за височенними банківськими кредитами – це крок в минуле. Треба іти зовсім іншим шляхом. Треба працювати над стабільністю грошово-кредитної системи України, бо Закон про бюджет - це довгостроковий, довгодіючий фінансовий документ. А грошово-кредитна політика, це як реанімація. Вона може швидко управляти економікою і впливати.

На наш погляд, грошово-кредитна політика в першу чергу як інструмент швидкого реагування, як реанімація повинна забезпечити повну зайнятість і відсутність інфляції ринковими цивілізованими фінансовими методами, інструментами, а не шляхом компенсації величезних відсотків за банківськими кредитами. Наша пропозиція від комітету прозвучала. Просимо підтримати проект постанови, який поданий членами комітету.

 

ГОЛОВА.  Так, дякую, Людмила Павлівна.

Шановні колеги, запитання до Супрун Людмили Павлівни. Запишіться, будь ласка, 10 хвилин. На табло прізвища народних депутатів прошу показати.

Ярослав Сухий, "Регіони України", будь ласка.

 

СУХИЙ Я.М. 

Дякую. 

Ярослав Сухий, "Регіони України".

Людмила Павлівна, ну в мене однозначне ставлення до цього бюджету. Він на брехливій основі і він буде виконуватися брехливо як  2005 рік. Порадьте, будь ласка, скажіть нашим виборцям  міста Запоріжжя що робити. Чому постанова про субвенцію на інвестиційні зобов`язання для міста Запоріжжя для відселення  бараків (селище Павлокічкас)   вийшло тільки  30 листопада цього року за номером 1116. Порадьте як можна  за місяць освоїти майже 3 мільйони гривень на будівництво житлового будинку. Чи така подібна ганебна практика, цинічна, лицемірна практика  фінансового  блоку уряду буде продовжено в бюджеті 2006 року?

 

СУПРУН Л.П. Шановний  Ярослав Михайлович, хочу сказати вам стосовно першого питання. Ми можемо із цього бюджету, переформовувавши його у відповідності до бюджетних висновків, зробити дійсно бюджет розвитку, щоб це було прозоро і зрозуміло куди витрачаються кошти платників  податків. І саме в такому руслі працює бюджетний комітет. І як ви бачите, уряд погодився ну з величезною кількістю наших пропозицій, але ще ми все-таки  наполягаємо, щоб були враховані і ці, які є для нас принциповими.

Що стосується постанови по використанню коштів. Як ви знаєте, наш комітет протягом останніх півроку практично щоденно наполягає… працює з урядом про розподіл використання цих коштів. І тепер для того, щоб реалізувати цю постанову, я впевнена, уряду негайно треба прийняти відповідний документ нормативний щодо визначення порядку використання цих грошей і передати  їх на місця як субвенції без вилучення в кінці року. Щоб, якщо гроші поступили, щоб вони залишалися в безпосередньо місцевих бюджетах до моменту їх  повного використання, незалежно від того закінчиться  цей рік чи почнеться вже наступний бюджетний. Це  буде виходом із цієї ситуації.

 

ГОЛОВА.  Георгій Буйко, фракція комуністів.

 

БУЙКО Г. Георгій Буйко, фракція комуністів. Прошу передати слово колезі Цибенку.

 

ГОЛОВА.  Петро Цибенко, мікрофон, будь ласка.

 

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановна Людмила Павлівна, ну я хотів би сказати про те, що у тому вигляді, в якому проект бюджету подано Кабінету Міністрів на розгляд у другому читанні, а це абсолютно антирегіональний, антиаграрницький, антиветеранський документ, ми в такому вигляді його підтримувати не будемо. Це перше.

Друге. Оте, що ви говорите, що ви досягли як компроміс від уряду по дітях війни щодо проїзду в громадському транспорту, - це ілюзія. Бо в умовах, коли громадський транспорт приватний, ми маємо розуміти, що їх як виганяли, так і будуть виганяти.

Як ви дивитеся на те, щоб до постанови, а ми її будемо підтримувати, ваш проект постанови, додати статтю 71 пункти 17, 18 і 33 з позначкою шість?

 

СУПРУН Л.П. Шановний Петре Степановичу, що стосується АПК. Можу сказати, що цифри, які називаються міністром фінансів, вони відповідають дійсності, щодо спрямування коштів. Але вони абсолютно не вирішують основних проблем. Фактично уряд, подавши закони щодо вступу до СОТ, завіряв сьогодні Верховну Раду і працівників АПК, що він зробить все, щоб компенсувати ці можливі збитки, які буде нести ця галузь. Але, на жаль, таких компенсаторних механізмів, а саме: дотацій, які має сьогодні вся Європа, - не передбачено. Саме тому ми пропонували, не розпорошуючи гроші по окремих програмах – не відомо, як вони будуть використовуватися: кредитування, компенсація відсотків, - спрямувати кошти на пряму підтримку безпосередньо товаровиробнику, без зайвих проволочок, на рослинництво і тваринництво. І ми просимо, щоб саме така пропозиція і ця позиція були враховані.

Що стосується дітей війни. Я назвала як компроміс з боку уряду, це те, на що вони погоджуються, але це не означає, що погоджується на це Верховна Рада. Ми розуміємо, що за цим законом і за його виконанням сьогодні слідкує величезна кількість людей. І тому залишати в такому вигляді, в якому запропонував уряд, повністю блокування закону, безперечно, Верховна Рада не погодиться.

Що стосується статті 71-ї, то якщо це буде підтримано Верховною Радою, ми не будемо заперечувати.

 

ГОЛОВА. Василь Шпак, фракція Народної партії.

 

ШПАК В. В.Ф.

Шпак, фракція Народної партії Литвина. Слово прошу передати Терещуку.

 

ГОЛОВА. Терещук, будь ласка.

 

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановна Людмила Павлівна, 2006 рік  оголошений президентом роком села. Віктор Михайлович сказав, що вперше 10% видаткової частини бюджету буде спрямовано на  село. Чи не здається вам, що Віктор Михайлович допустився певних неточностей? 10% загального фонду бюджету повинно іти на підтримку сільського господарства, а не  сільських територій. На сільське господарство іде всього на всього там 5 мільярдів.

І скажіть, наступний рік, очевидно, стане роком вступу до світової організації торгівлі, чи  зможуть наші підприємства, наші господарства конкурувати із західним фермером, який отримає дотації на виробництво продукції, який отримує експортні дотації, або субсидії? Чи зможемо ми конкурувати із західним фермером?  Це наступне питання і третє питання: в бюджеті закладені кошти на техніку – 285 мільйонів. Це кошти, які…

 

СУПРУН Л.П. Можу сказати. що підтримку село може отримувати в такому вигляді, як це в Європі, тільки коли Україна стане членом Євросоюзу. На сьогоднішній день, на жаль, цього не відбувається.

В наших бюджетних висновках, які ми пропонуємо, які ми затвердили в Верховній Раді, було передбачено видатки саме на село і на аграрну галузь. Тому тут важко сказати. чи порушив Уряд такі пропозиції, мова іде про  те, що немає чітких програм і не визначені основні пріоритети. Основні пріоритети – це пряма дотація на рослинництво і тваринництво, тобто, безпосередньо, на підтримку галузі.

Ми пропонували і ще один, Сергій Миколайович, механізм. Хочу, щоб на це ми звернули увагу обговорили додатково, хоча б коротко. Справа в тому, що Уряд пропонує створити, так званий, стабілізаційний фонд. Що це за гроші? Всі запитують: що це за гроші, звідки вони взялися? Як вони будуть використовуватимуться?

Уряд пропонує кошти від приватизації, які будуть залишатися в наступному році, понад суму дефіциту визначеному Урядом тримати н рахунках казначейства, без будь-якого використання. Ми пропонуємо дати право Уряду, як це роблять всі країни, використовувати ці кошти для придбання цінних паперів та розміщення на депозитах. Це дасть змогу за низькою відсотковою ставкою прокредитувати пріоритетні галузі. Тобто підтримати вітчизняне  товаровиробництво замість того, щоб компенсувати відсотки по кредитах, які сьогодні надаються банківськими установами. Це – цивілізований шлях, це – основи грошово-кредитної політики. І тому наша пропозиція була – підтримати саме аграрну галузь, а не тільки село, не тільки соціальну сферу  села, і спрямувати додатково кошти на дотації в розмірі 2 мільярди гривень, в тому числі, і за рахунок скорочення неефективних видатків.

Сьогодні встало питання  в доповіді міністра фінансів про те, що Кабмін не підтримує нашу пропозицію по впорядкуванню використання грошей Державного матеріального резерву, і уряд хоче  спрямувати додатково 200 мільйонів на придбання палива.

Наша мета така ж. Але за рахунок яких джерел? Якщо ви пам’ятаєте, в 2005 році було придбано компаніями цукор-сирець, який завезено на територію України, після чого відмовлено було власникам в отриманні цього цукру, і цей цукор перейшов у повному обсязі до доходів держави. То ми пропонуємо, оскільки він проданий, запустити ці гроші для закупівлі пального, а не ховати їх за межами доходів Державного бюджету. Тобто ми не проти формування фону, але ми  проти того, щоб використовуватися інші джерела.

Що стосується ще одного важливого напрямку – це підтримка придбання техніки для наступної передачі в лізинг, ми вважаємо, що це – найбільш ефективний механізм використання коштів, в тому числі, від приватизації, з подальшим спрямуванням техніки на село. Тобто передається на село, повертаються знову до фонду гроші і йде відновлюваний процес. Відсутня  оця вже триклята система проїдання. Ми можемо зробити відновлюваний ресурс в бюджеті. І така пропозиція підтримується у нас в комітеті.

Тому ми будемо намагатися привести закон у відповідність до наших бюджетних висновків, і я думаю, що у такому вигляді він може перетворитися із бюджету проїдання в бюджет розвитку, і буде підтриманий і комітетом, і залом Верховної  Ради , і населенням України.

 

ГОЛОВА. Ігор Юхновський, фракція „Наша Україна”.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, „Наша Україна”.

Володимир Михайлович!... Шановний Володимир Михайлович!

Ви – академік, ви – член Національної  академії наук. Я теж член Національної академії наук. Невже ми з вами вдвох не зможемо втовкмачувати шановному Міністерство фінансів, шановному Бюджетному комітету про те, що модернізація наукових установ, створення оптоволоконного зв’язку і зв’язок з європейською системою „Джоант”, створення суперкомп’ютера в Україні і сполученням з європейським суперкомп’ютером є для нас життєво необхідним і заощадить для України величезні маси грошей. І на це потрібно десь 130 мільйонів гривень. І ці гроші інвестиційні не будуть не будуть знайдені в бюджеті. Як ви думаєте, Людмило Павлівно?

 

СУПРУН Л.П. Шановний Ігоре Рафаїловичу, як ви знаєте, Бюджетний комітет і Верховна Рада завжди підтримували науку. І тому наші пропозиції обов’язково будуть враховувати збільшення видатків на фундаментальну науку.

Можу сказати, що якщо б ми сьогодні не мали проблеми з пенсійними виплатами, тобто цих 20 мільярдів гривень, які ми передаємо як підтримка Пенсійного фонду, Ігоре Рафаїловиу, то для того, щоб збільшити вдвічі видатки на науку із цієї суми ми використали би тільки один мільярд гривень. Якщо б ми захотіли вдвічі збільшити видатку на культуру із Державного бюджету, ми тільки витратили би 500 мільйонів. Якщо б ми захотіли вдвічі збільшити видатки на соціальний захист в системі охорони здоров’я, то ми витратили би тільки два мільярди.

Тобто для нас система пенсійного сьогодні страхування стала б величезною проблемою із-за того, що намагання виконати передвиборні обіцянки, перевищили здоровий глузд. Треба робити все поступово, щоб відновлювалися галузі, щоб підтримувалася наука. Бо без підтримки науки перетворення її просто теж саме в касовий апарат по виплаті заробітної плати для професури не принесе ніякого ефекту для економіки.

Тому ми будемо підтримувати в обов’язковому порядку фінансування додаткове фундаментальної науки. І при розгляді цього документа, мається на увазі Закону про бюджет, у третьому додатку ця позиція буде підтримана комітетом.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Людмило Павлівно, сідайте, будь ласка, час вичерпаний.

Шановні колеги,  у нас є проект постанови про неприйнятність проекту Закону про Державний бюджет. Тому перед голосуванням автор проекту постанови... А яка різниця, у будь-який момент може подати про неприйнятність. Да, да. Ні, ні може, може. Може в будь-який момент подати. Будь ласка, Олег Тягнибок.

 

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую. Олег Тягнибок, голова Всеукраїнського об’єднання „Свобода”.

Шановні колеги, Чорнобильська катастрофа фактично стала одним з факторів геноциду українців, який був організований Кремлем і більшовицьким режимом. Нажаль, комунізм до цього часу ще не є покараний, але мене дивує, що теперішня влада так само починає проводити політику, направлену проти соціально незахищених груп українського населення, фактично подовжуючи цей геноцид.

Стаття 71 пункту 33.6 проекту закону „Про Державний бюджет України на 2006 рік” пропонує зупинити дію ледь не усіх положень Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Що стосується соціального захисту чорнобильців, це і допомога матерям на постраждалих дітей, і придбання ліків за рецептом лікаря, і позачергове влаштування в заклади соціального захисту, і першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках, і доплата за шкідливі умови праці у зоні відчуження та інші пільги і компенсації за втрачене внаслідок аварії на ЧАЕС здоров’я.

Чорнобильський закон і так майже не виконується. Зокрема у частині соціальних виплат, оскільки існує сумнозвісна постанова Кабміну 836, яка незаконно зменшує розміри виплат чорнобильцям у десятки разів. Але зараз, коли чорнобильці почали звертатися за захистом своїх прав до суду, то Кабмін вирішив взагалі скасувати визначені законом пільги і при цьому позбавити чорнобильців можливості подавати позови до суду без сплати митних зборів.

Я хотів би нагадати шановному урядові, щ одним з основних положень виборчої програми Президента Ющенка був пункт „багаті поділяться з бідними”. І це положення програми Президента уряд має неухильно виконувати, проте підхід Кабінету Міністрів  при укладенні Держбюджету свідчить, що на сьогодні держава фактично  паразитує на бідних, соціально незахищених верствах населення.

Більше того, запропонована Кабінетом Міністрів норма є порушенням аж 13 статей Конституції: 1, 3,6, 8, 16, 22, 24, 43, 46, 49, 50, 64, 68 і суперечить рішенню Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, яким подібне призупинення норм чорнобильського закону Законом  „Про Державний бюджет на 2001” було визнане неконституційним.

Тому на підставі пунктів 2 і 5, частини 1, статті 3.5.1 та статті 3.5.4 Регламенту Верховної Ради України я прошу колег підтримати і визнати неприйнятним пункт 33.6, статті 71 Проекту Закону України про Держбюджет на 2006 рік та вилучити його з тексту законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я зараз прошу прослухати порядок прийняття рішення.

Вчора на засіданні Погоджувальної ради ми дійшли до такого одностайного висновку, що нам потрібно поставити на голосування першою пропозицію уряду, але перед пропозицією уряду про прийняття проекту бюджету у другому читанні і в цілому як закон урядового варіанту, потрібно проголосувати про неприйнятність проекту постанови. Але ми вимушені ставити на голосування її. Про неприйнятність статті, стаття 76, пункт 33.6.  А потім, якщо не будуть прийняті відповідні рішення, ми ставимо на голосування проект постанови запропонований комітетом, він перед вами є.

Тому зараз, шановні колеги, я поставлю на голосування першим Проект Постанови Верховної Ради України, автор Олег Тягнибок, про неприйнятність пункту 33.6, статті 77, проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, номер 8000. Реєстраційний номер. Шановні колеги, я читаю постанову! Реєстраційний номер проекту постанови – 8000-П1. Прошу голосувати. Зніміть голосування.

Асадчев, будь ласка. Зніміть голосування.

Я читаю проект Державного бюджету номер, а потім проект постанови.

 

АСАДЧЕВ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Ви знаєте, що процедура розгляду бюджету керується  Бюджетним кодексом. У Бюджетному кодексі  не  передбачене голосування про неприйнятність  у другому читанні.

От я вам приведу приклад.  Давайте собі уявимо, що сьогодні ми готові прийняти бюджет і раптом ми голосуємо якусь статтю про неприйнятність. Повністю ламається весь баланс. І ми      що тоді повинні робити? Тобто бюджет іде по своїй спеціальній процедурі, яка виписана Бюджетним кодексом. І це свідомо там записано, що ніяких у другому читанні неприйнятностей бути не може, тому що це пов’язано з фінансовим балансом.

І я прошу, тому що ми зараз знову  введемо якісь процедури нові, а потім ними будуть керуватися  вже у майбутньому. Давайте   ми цього не будемо робити. Бюджет - це баланс. І давайте ми його розглядати, як цілісний документ, інакше  ми все  позруйновуємо.  Дякую.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги! Тут справді є колізія між Регламентом, коли у будь-який момент  може  бути внесений проект постанови  про неприйнятність і ніде не зафіксовано у Регламенті, що це не стосується бюджету.  Я просив би Комітет з питань Регламенту внести відповідну поправку, ми розглянемо  тоді це рішення. Але зараз, щоб не порушувати Регламент і не вносити   суперечки, я ставлю на голосування   проект Постанови Верховної Ради України про неприйнятність пункту 33.6 статті 71 проекту  Закону України про Державний бюджет   України на 2006 рік номер 8000 і номер  проекту  постанови 8000/П1. Прошу голосувати.

 

За – 170.

Рішення  не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 56,  Регіонів – 0, Народна партія – 26, „Наша Україна” – 0,  Блок Тимошенко – 31 , СПУ- 25, Української Народної  партії  - 0, СДПУ(о) - 17, Народний блок  – 0,   „Довіра народу” – 0, „Реформи і порядок” – 0, „Єдина України” – 6, Народний Рух України – 0, промисловців і підприємців  - 0, позафракційні – 9.

Тепер вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік (реєстраційний номер 8000-П-2). Зміст такий: Верховна Рада України постановляє: прийняти проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік, поданий Кабінетом Міністрів України в другому читанні та в цілому.” Це урядовий проект. Я ставлю на голосування цей проект постанови. Прошу визначатися. Прошу визначатись.

 

За – 71

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка.

Комуністів – 0, "Регіони України" – 0, Народна партія – 0, "Наша Україна" – 33, блок Тимошенко – 0, СПУ – 0, Українська народна партія – 3, СДПУ(о) – 0, Народний блок – 0, „Довіра народу” – 10, „Реформи і порядок” – 14, „Єдина Україна” – 0, Народний Рух України – 11, Партія промисловців і підприємців України – 0, позафракційні – 0.

Тепер вноситься на ваш розгляд проект Постанови Верховної Ради України про проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік, підготовлений Кабінетом Міністрів до другого читання. Реєстраційний номер 8000-П-3. я його зачитаю.

„Розглянувши проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік, підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання, та керуючись частиною третьою статті 42 Бюджетного кодексу України Верховна Рада України постановляє: 1) визнати проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік, підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання таким що не відповідає бюджетним висновкам Верховної Ради України, схваленим Постановою Верховної Ради України від першого листопада 2005 року номер 3025-4 „Про схвалення висновків і пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет України на 2006 рік; 2) проект Закону України про Державний бюджет  України на           2006 рік, підготовлений Кабінетом Міністрів   України до другого читання  повернути Кабінету Міністрів України  на доопрацювання та для подання на розгляд  Верховної Ради України на повторне друге читання у тижневий термін.

3. Кабінету Міністрів України  при доопрацювання проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік врахувати бюджетні висновки Верховної Ради України у тому числі в частині збільшення розрахункового  обсягу видатків загального фонду місцевих бюджетів на 2006 рік на 5 мільярдів гривень порівняно з відповідним розрахунковим  обсягом у проекті закону України про Державний бюджет України на 2006 рік,  поданому Кабінету Міністрів України на перше читання.

Ставлю на голосування про схвалення  проекту постанови Верховної Ради України. Прошу голосувати.

 

„За” – 274,

Рішення прийнято. Я дякую вам.

Таким чином,   шановні колеги, ми  просимо… ми вже в цілому проголосували. Таким чином, шановні колеги, давайте звернемося до Кабінету Міністрів і попросимо Кабінет Міністрів,  доручимо Кабінету Міністрів разом з профільним комітетом, тобто Комітетом з питань бюджету, з іншими комітетами протягом тижня доопрацювати  проект бюджету з тим, щоб у нас залишився тиждень для роботи безпосередньо у комітетах і фракціях і на наступний пленарний тиждень, який у нас буде …  тобто через 2 тижні винести на розгляд і прийняття рішення.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів  … Одну хвилинку, вже мотиви закінчились.    - 56, «Регіони України» - 50, Народної партії – 44, «Наша  Україна» - 1, Блок Тимошенко – 32, СПУ – 25, Українська народна партія – 0, СДПУ(о) - 0,  Народний Блок  – 19, „Довіра народу” – 1, «Реформи і порядок» - 0, «Єдина Україна» - 13, Народний рух України – 0,  Партія промисловців і підприємців – 14,  позафракційні – 19.

  Я прошу, шановні колеги, нам потрібно буде прийняти ще декілька відповідних рішень. Зараз голова Лічильної комісії дасть інформацію.

Зачекайте трішки, ну я прошу…

 

МІШУРА В.Д. Шановні народні депутати, дозвольте ознайомити вас із змістом протоколу номер два засідання Лічильної комісії Верховної Ради України.

Слухали: про підсумки таємного голосування про призначення на посаду члена Вищої ради юстиції. У бюлетень для таємного голосування про призначення на посаду члена Вищої ради юстиції була включена кандидатура Євдокимова Валерія Олександровича.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: перше – кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані, 427; кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування, - 146.

Відповідно до статті 131-ї Конституції України, статті восьмої Закону України „Про Вищу раду юстиції”, глави 3.7 Регламенту Верховної Ради України Лічильна комісія вирішила: вважати вибори такими, що не відбулися. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, до нас звернулися з листами організації інвалідів. У нас є на розгляді Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів з пропозиціями Президента України. Вони просили - і зараз перебувають біля Верховної Ради, - щоб ми розглянули і Верховна Рада визначилася щодо рішення. А потім ми узгодимо всі наші питання, які в нас були. Ну, якщо можна… Ну, поки не розійшлися.

Будь ласка, Сушкевич. Будь ласка. Тільки коротко, поки є ще… Продовжуємо роботу на 15 хвилин, щоб закінчити наш розгляд.

 

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги, рік закінчився, наша каденція закінчується. Це останній День інвалідів міжнародний у нашому скликанні. Я хочу подякувати вас за те, що ви зробили для інвалідів. Я без компліментів кажу, тому що жодного рішення, яке ми ініціювали від Комітету по інвалідах, Верховна Рада не провалила, жодного, я підкреслюю! Я вам дякую, бажаю здоров’я.

Зараз є закон 4595. Двічі вето Президента, яке було виготовлене, незрозуміле вето. Я особливо звертаюся до фракції „Наша Україна”: Президент підтримує вирішення проблем інвалідів, а мова йде, що це вето виготовлено і воно незрозуміле і жорстоке. Підтримайте подолання вето і  підтримати працевлаштування інвалідів.

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, заступник міністра праці і соціальної політики Гаряча Олена Василівна.

Шановні  колеги, давайте витримаємо процедуру. Я прошу вас, витримати процедуру потрібно. Прошу вас, будь ласка.

 

ГАРЯЧА О.В.

Доброго дня, шановний Валерій Михайлович!

Шановні народні депутати, Верховна Рада , маючи право законодавчої ініціативи, кожний депутат, зробили чимало для поліпшення матеріального забезпечення інвалідних організацій, але Президент має своє конституційне право звернутися до депутатів Верховної Ради, щоб вони вислухали дві його пропозиції.

Перша пропозиція заключається в тому, що вже з цього року, з моменту опублікування цього закону, у разі, якщо Верховна Рада  подолає вето Президента, бюджетні організації, не маючи на те коштів, вимушені будуть сплачувати Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції. Це лікарі, вчителі і таке інше.

Друга пропозиція Президента полягає в тому, що закон передбачає надання пільг організаціям. Це, звичайно, воля Верховної Ради, але Верховна Рада  прийняла закон, по якому накладено мораторій на 5 років.

Я вам дякую за увагу і прошу прийняти закон з врахуванням пропозицій.  Дякую.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Шановні колеги, відповідно до процедури я  повинен сказати…

 

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

Ну, що це таке, шановні?... Я прошу, ви вже виступили спочатку, а потім… Ну, не можна ж так.

Та ні, шановні колеги.

Першою, відповідно до Регламенту, ставляться пропозиції  Президента України. У вас вони роздані, ці пропозиції Президента України. Якщо вони не будуть підтримані, тоді наступною, логічно, ми ставимо питання про  подолання вето.

Я ставлю зараз на голосування пропозиції Президента України. Прошу визначатися.

 

За – 90

Рішення не прийнято.

Прошу уваги, ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної трудової реабілітації інвалідів. Реєстраційний номер 4595. Прошу голосувати.

 

За – 311

Рішення прийнято.  (Оплески)

По фракціях, будь ласка.

У нас ще є, шановні колеги, декілька хвилин. Прошу уваги.

Фракція комуністів – 54, „Регіони України” – 55, Народна партія – 45, „Наша Україна” – 1, Блок Тимошенко – 31, СПУ – 35, Українська народна партія – 3, СДПУ(о) – 19, Народний блок – 19, „Довіра народу” – 13, „Реформи і порядок” – 0, „Єдина Україна” – 15, Народний Рух України – 0, Партія промисловців і підприємців – 13, позафракційні – 18.

Ряд фракцій звернулися з вимогою оголосити перерву або зроблять вони заяви.

Фоменко Катерина Олександрівна  від фракції Народної партії і Народний блок, потім Ярослав Кендзьор від „Нашої України” і Народного Руху України, а потім  Асадчев.

На 15 хвилин  продовжуємо роботу .

 

ФОМЕНКО К.О.

Шановні колеги, шановні народні депутати!

Я дуже коротко, я від імені пікетуючих, які зараз знаходяться під стінами Верховної  Ради України та під стінами, Кабінету  Міністрів України.

Сьогодні майже 4 тисячі представників регіонів України, а це – мери міст, це – голови сільських, селищних рад, це  - депутати всіх рівнів приїхали прийняти участь в обговоренні проекту закону про Державний бюджет на друге читання.

Я уповноважена ними зробити заяву сьогодні перед вами, шановні народні депутати.

„Рішення відкритого спільного засідання сесії рад усіх українських міст, на які запрошені сільські(селищні) ради, 1 грудня 2005 року місто Київ:

1. Вимагаємо відставки міністра фінансів України Віктора Пинзеника.

2.Закликаємо уряд України сісти за стіл переговорів з органами місцевого самоврядування та прийняти рішення щодо фінансування видатків місцевих бюджетів на освіту, охорону здоров’я, культури відповідно до  норм чинного законодавства.

3. У разі подальшого ігнорування наших вимог відмовитися від виконання у повному обсязі делегованих державою повноважень як таких, що не забезпечені фінансовими ресурсами. Підтримати напрацювання Бюджетного комітету, перше читання бюджету 2006 року і надати місцевим бюджетам додатково п’ять мільярдів ресурсу як прийняту норму.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Ярослав Кендзьор, будь ласка, від „Нашої України”, Народного Руху України.

 

КЕНДЗЬОР Я.М.

Заява фракції Народного Руху України.

Вже далекого першого грудня 1991 року український народ своїм волевиявленням затвердив Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Так була втілена у життя перша програмова мета Народного Руху України, а відтак і українського народу, наша держава відновила омріяну незалежність.

Завершився період боротьби за державність і розпочалася ера державотворчого будівництва, зміцнення і захисту її інституцій, наповнення їх національним та демократичним змістом. Та унікальна єдність, яка була віддзеркалена результатами референдуму, самим своїм фактом ще раз підтвердила невмирущість ідеї державної незалежності та соборності України. Ідеї, за реалізацією якої століттями героїчно боролися мільйони українців, не шкодуючи своїх сил, жертвуючи своїм життям. Та обставина, що для досягнення омріяної мети виявилося достатньо консолідованого зусилля нації, стала першим показовим уроком для всіх нас. Вдруге продемонстрована єдність призвела до перемоги об’єднаних патріотичних, демократичних та реформаторських сил під час помаранчевої революції і обрання Президентом України Віктора Ющенка.

Сьогодні є намагання всіляких колишніх розколоти суспільство за ради відновлення кланово-олігархічного режиму. Штучне протистояння різних регіонів України, розпалювання релігійної, етнічної ворожнечі, соціальних конфліктів стало для певної частини політики сенсом політичного існування.

Заради дешевих дивідендів під загрозу ставиться суверенітет і територіальна цілісність України. М закликаємо усіх, кому не байдужа доля України, майбутнє наший дітей і онуків, згадати єдиний порив 1 грудня 91-го року і об’єднатися на виборах 2006 року заради утвердження нової української влади, що працювала б на благо і процвітання українського народу і користувалась його підтримкою і довірою. Нам потрібна міцна, заможна і демократична держава. Нам потрібна консолідована українська нація, нам потрібна самостійна, соборна, прекрасна Україна.

З святом вас, шановні співвітчизники, шановні колеги, народні депутати, слава Україні.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, оскільки ще є заявки на перерву від фракцій ПРП і Партії „Реформи і порядок”, Української народної партії, а також від Регіонів Україні і від комуністів, то, я думаю, з заявами виступлять після перерви.

Ну, дві, так я ж не можу дві зробити. Ну не встигнуть дві зробити заявки. Ну не встигнуть. Ну, після перерви. Я прошу вас, будь ласка. Ну так хтось другий виступить. Ну яка різниця? Будь ласка, Асадчев.

 

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимир Михайлович, я хотів з мотивів голосування по бюджету, але ви мені не дали, то я вже по факту того, що проголосовано. Я розумію, що треба критикувати уряд і є за що, але і Верховна Рада повинна зберігати правову чистоту, коли приймає відповідні постанови. Стаття 42, пункт 3 щодо відхилення закону, вона має посилання на пункт 2 і Верховна Рада має право відправити на повторне друге читання тільки тоді, коли макропоказники бюджету змінені більше, ніж на 2%.

Такої зміни нема і воно навіть не зафіксовано в постанові. І тому таку постанову в такому варіанті можна вважати просто як політичний крок з боку Верховної Ради.

Я просто хотів про це повідомити, но я вже не знаю як це будуть коментувати, але це є факт.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Ну ми же сказали про те, що є неузгодженість між Бюджетним кодексом, в даному разі і між Регламентом. Я попросив, щоб комітет вніс  відповідну пропозицію,  щоб ми ліквідували цю колізію. От і все. У нас одна хвилина, будь ласка. Якщо Бондаренко, 1 хвилину можна.

 

БОНДАРЕНКО В.Д.

Заява фракції політичної партії „Реформи і порядок”.

Останнім часом київська міська влада на чолі з Олександром Омельченком, який очолює одночасно і Асоціацію міст України провела низку акцій пов’язаних з бюджетним фінансуванням міст і, зокрема, столиць.

На наш погляд, організатори цих акцій, спекулюючи на реальних фінансових труднощах місцевих бюджетів, ставлять на меті, перш за все, дискредитувати діяльність Президента України та уряду та підвищити власний рейтинг напередодні виборів.

Партія „Реформи і порядок” завжди і послідовно відстоювала право місцевих громад самостійно розпоряджатись землею, фінансовими ресурсами та майном, та реально поповнювати місцеві бюджети. А нині підтримує також справедливі вимоги представників місцевих громад.

Разом з тим, ми не хочемо допустити, щоб на цих проблемах паразитували ті представники місцевого самоврядування, які реально довели його до знищення. Зокрема, мова йде про керівництво столиці, яке зазначеними піар-акціями відволікає увагу громадськості та керівництва держави від реальних проблем Києва та фінансового банкрутства міської влади.

Ми  не можемо замовчувати той факт, що закордонні запозичення столичної влади вже в 2008 році вимагатимуть повернення кредиторам 850 мільйонів гривень, а в 2011 році вже 1 мільярда. При цьому бюджет розвитку міста вже зараз складає лише 630 мільйонів. Хто повертатиме ті борги, які нині розбазарюються міською владою? Треба дати відповіді на питання чому керівництво Києва бере запозичення під 8 відсотків річних в той час як Міністерство фінансів отримали такі ж кредити під 4,95. Куди діваються  3 відсотки, які сьогодні місто Київ зобов’язало сплатити? І чому ці гроші лягають на депозитні рахунки в комерційних банках, а не в Дер казначействі?

Ми хотіли б отримати відповідь на питання, чому надзвичайно дорога київська земля не продається, а  роздається? Ми бачимо вже, які результати дав аукціон по „Криворіжсталі”, чому тоді київська міська земля в тисячі гектарів йде сьогодні в руки окремих депутатів та окремих ділків, які потім її перепродають на вторинному ринку.

Також ми хотіли би знати, куди поділися київські, колись комунальні, готелі? Куди направлено сьогодні продаж або та робота, яка ведеться навколо іподрому і багатьох інших об’єктів.

Тому ми  говоримо про те, що сьогодні  за бюджетні кошти  містом використовуються нераціонально. Хотілось би звернути на те, що тільки на ремонт Київської міської державної адміністрації  передбачено 70 мільйонів гривень, на  фінансування „Арсеналу” – 100, мабуть, мільйонів або і більше, бо це засекречено. А  також, що 40 мільйонів, приблизно, йде   на фінансування кишенькових  ЗМІ Київської  міської державної адміністрації.  Ми також знаємо про те, що кожен  депутат Київради сьогодні отримує за рік  приблизно мільйон гривень на потреби свого округу.

Чи є таке благо у тих голів міст, які прибули сюди і привели своїх людей  на заклик асоціації? Очевидно, ні.  Вони повинні знати правду, що сьогодні в одному місті   розбазарюються гроші, а в  іншому їх не вистачає навіть  на нагальні потреби.

Тому хотілось би звернути увагу, що  будь-які бажання дискредитувати   владу  сьогоднішню, які  затіяла сьогодні київська міська  влада, вони…

 

ГОЛОВА.   Шановні народні депутати!  Ранкове засідання  Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16 години.  О 16 годині ми продовжимо нашу роботу відповідно о розкладу засідань на четвер.