Засідання N37 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 листопада 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

 ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні народні депутати,  запрошені та гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

10:02:45

Зареєструвалися в сесійній залі 405 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, оголошення до вашої уваги. Відповідно до статті 13 Закону „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Засухи Тетяни Володимирівни до складу депутатської фракції Партії регіонів "Регіони України".

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Демьохіна Володимира Анатолійовича зі складу депутатської групи „Довіра народу”.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Заїчка Віктора Олександровича до складу фракції Народна партія.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Каденюка Леоніда Костянтиновича до складу фракції Народна партія.

Шановні колеги, тепер інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 16 листопада 2005 року. Розглянуто 12 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято сім законів, у тому числі шість законів про ратифікацію угод, один законопроект прийнято за основу, п'ять законопроектів відхилено.

Шановні колеги, тепер оголошення ще одне, інформація. Завтра під час перебування з візитом в Україні Президент Республіки Казахстан Нурсултан    

Назарбаєв виступить перед нами орієнтовно о 12 годині 20 хвилин. Я просив би, шановні колеги, щоб ви були присутні для того, щоб почути те, що робиться у цій країні у процесі здійснення перетворень, у процесі реформування Республіки Казахстан.

Шановні колеги,  оголошується до розгляду питання про обрання народних депутатів членами комітетів Верховної Ради України. Доповідає голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Григорович Матвєєв.

 

10:05:50

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги,  учора комітетом розглянута заява народного депутата України Кобець Ольги Семенівни, члена депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко, про обрання її членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Враховуючи, що розрахункова квота цією фракцією повністю не використана, зокрема у зазначеному комітеті, Комітет з питань Регламенту прийняв рішення підтримати заяву народного депутата Кобець.

Тому на ваш розгляд і внесений проект постанови про обрання народного депутата України Кобець членом Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Прошу визначитися.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги,  за пропозицією комітету вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Кобець Ольги Семенівни членом Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Реєстраційний номер 8466. Прошу голосувати.

 

10:07:28

За-192

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 0, „Регіони України” – 7, Народна партія – 30, „Наша Україна” – 15, Блок Тимошенко – 33, СПУ – 11 , Українська народна партія – 23, СДПУ(о) – 6, Народний блок – 19, „Довіра народу” – 2, „Реформи і порядок” – 8, „Єдина Україна” – 11, Народний рух України – 12, Партія промисловців і підприємців –  3, позафракційні – 12.

 

МАТВЄЄВ В.Г.  Шановні колеги, комітетом розглянута також заява народного  депутата Павличка Дмитра Васильовича – члена депутатської фракції Української народної партії про обрання його членом Комітету Верховної  Ради у закордонних справах.

Враховуючи те, що розрахункова квота на представництво у цьому комітеті депутатської фракції складає одиницю, а сьогодні у ньому не працює жоден із представників від цієї фракції, тобто квота не використана, наш комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Павличка і вніс на розгляд Верховної  Ради проект постанови про обрання народного депутата України  Павличка членом Комітету Верховної  Ради України у закордонних справах.  Прошу визначити.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на ваш розгляд проект Постанови Верховної  Ради України про обрання народного депутата України Павличка Дмитра Васильовича членом Комітету Верховної  Ради  України у закордонних справах, реєстраційний номер 8467.

Прошу голосувати.

 

10:09:36

За-209

Рішення не прийнято.

 

МАТВЄЄВ В.Г.  Шановні народні депутати!  Комітетом з питань Регламенту  розглянута заява народного депутата України Марченка Олександра Володимировича, на сьогоднішній день позафракційного, про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення, правоохоронної діяльності. Враховуючи те, що розрахункова квота на  представництво у парламентських комітетах народних депутатів України, які не входять до  жодної з парламентських фракцій, груп, уже складає всього 1,6, а у зазначеному комітеті на сьогодні працює 2 позафракційних народних депутата, тобто квота  використана, наш комітет прийняв рішення  не підтримувати заяву народного депутата України Марченка про обрання його членом Комітету  з питань законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, вноситься на ваш розгляд проект рішення про  обрання народного депутата  України Марченка Олександр Володимировича членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Прошу голосувати.

 

10:11:24

За-136

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути зараз питання про  включення до порядку денного ряду законопроектів і прийняття рішення. Прошу уваги. Я ставлю на голосування для включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій).  Реєстраційні номери 8445, 8445-1. Прошу голосувати.

Я повторюю ще, про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій).

 

10:12:13

За-175

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Комуністів – 44, „Регіони України”  – 16, Народна партія – 15, „Наша Україна” – 23, Блок Тимошенко – 6, СПУ – 18, Українська народна партія – 21, СДПУ (о) – 1, Народний блок – 0, „Довіра народу” – 0,  „Реформи і порядок” – 10, „Єдина Україна” – 4,  Народний рух України – 11,  Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 6.

Запишіться, будь ласка. Шановні колеги, поки підготується до  роботи, з  мотивів 3 хвилини, будь ласка. Так, на  табло прізвища народних депутатів, що записалися. Алексєєв, фракція комуністів.

 

10:13:07

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Прошу передати слово Петру Степановичу Цибенко. Дякую.

 

ГОЛОВА. Петро  Симоненко, мікрофон.

 

10:13:15

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко, Голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановний, Володимире Михайловичу,  я розумію, що зараз, так би мовити, зараз така обстановка поки що організаційна. І тому я хотів би просити вас ще раз поставити на голосування це питання, оскільки, навіть наша фракція, ініціюючи це питання, розгляд, деякі з наших колег не встигли проголосувати. Я прошу ще раз поставити на голосування це питання про включення до порядку денного.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, прошу уваги.

 

10:13:50

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Прошу передати слово колезі Стояну Олександровичу.

 

ГОЛОВА. Олександр Стоян, будь ласка.

 

10:13:59

СТОЯН О.М.

Шановні громадяни України, я, перш за все, звертаюся до вас. Те, що сталося з великими заробітними платами Прем’єру. Президенту, міністру це натворив Уряд. Це Уряд Тимошенко в червні місяці прийняв постанову, якою встановив великі зарплати собі, Президенту і міністру по 17-18 тисяч, суддям.

Тобто він підкупив саме ту категорію, яка ……. должна працювати. Тому ми вважаємо, цей Уряд зробив, особливо там усердствовал Пинзеник, який сьогодні каже, що депутати винуваті. Хай Уряд це розхльобує. В той же час хочу ск4азати, що  депутати собі нічого не  встановлювали і навіть Литвин підписав тільки у вересні місяці подання на зарплату  депутатів. І коли депутати побачили, що вона велика, вони прийняли рішення від неї відмовитися. Я прошу поставити ще раз питання на  голосування. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Олександр Бандурка.

 

10:14:55

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка,  фракція Народної партії Володимира Литвина.

Шановний Голово, шановні колеги, у нас все відбувається навпаки.

Замість того, щоб боротися з бідністю і піднімати рівень малозабезпечених людей до рівня забезпечених, ми намагаємося боротися з тими чи з тими зарплатами, які забезпечу4ють достатній життєвий рівень. Поистине, мир хижинам, война дворцам. Замість того, щоби упорядковувати зарплату, у нас єралаш такий, Президент сам встановлює кому-то, уряд собі встановлює. Треба прийняти закон про заробітну плату і там визначити порядок і систему встановлення тарифів заробітної плати з урахуванням трудового законодавства. А не так як кожне відомство саме собі встановлює. І, безумовно, ярлики чіпляють на депутатів, та не …

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

10:16:07

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би тут по першому декілька слів сказати одному з виступаючих, який доклав максимум зусиль, щоби розікрасти і розграбувати профспілки. І тому, звичайно, що зарплатня йому не потрібна. Тому я б хотів, щоб він перед тим як робити будь-які висновки думав і заявляв те, що він думає, а не те, що йому говорять, щоб потім потрапити у список.

Тепер щодо цього законопроекту. Я, звичайно, вважаю, що має бути прив’язана зарплата чиновника до мінімальної зарплатні, але ув’язка повинна бути чітка, прозора і зрозуміла, а говорити про підвищення зарплат, не забувайте, що і Верховна Рада проголосувала за поданням депутатів від фракції Регіонів законопроект, який давав так зване „выходное пособие” представникам міліції. І Білоконь отримує зараз 300 тисяч цього вихідного пособия. Так що давайте просто співмірно ставитися до тих всіх законопроектів, які приймалися тут і ще будуть прийматися в подальшому.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, будь ласка.

 

10:17:09

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція Української народної партії.

Шановний голово, шановні колеги, питання,  яке ставилося на голосування, є надзвичайно соціально чутливе. Якщо ми хочемо будувати соціально справедливе суспільство, то ми повинні враховувати рівень життя наших громадян, і рівень забезпечення їхнього пенсійного, і рівень забезпечення тих чи інших державних чиновників, тих чи інших посадовців.

Фракція Української Народної Партії стоїть на тій позиції, що в нас немає морального права на те, щоб був великий дисбаланс між забезпеченням зарплатами, пенсіями наших громадян і відповідним забезпеченням тих чи інших посадовців.

Ми звертаємося до вас з проханням поставити ще раз на голосування це питання і позитивно проголосувати. Український народ заслуговує на те, щоб до нього ставилися по-справедливому, як до носія права на українську владу. Українська Народна Партія просить ще раз поставити на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, у зв’язку з вашими пропозиціями, які прозвучали, ми зараз повернемося до розгляду цього питання. Але при цьому я хотів би нагадати вам, шановні колеги, анотацію до проекту закону Науково-експертного управління. Я зацитую: „У відповідності до рішення Конституційного Суду від 11 жовтня 2005 року номер такий-то будь-які обмеження розміру пенсії в тому числі шляхом встановлення її граничного розміру, не відповідають Конституції та законам України”. Це до вашого відома.

Я ставлю на голосування. Я зачитав… Шановні колеги, голосування йде. Я на пропозиції, які щойно прозвучали, ставлю на голосування: про повернення до розгляду питання „Про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження максимального розміру пенсій”. Реєстраційні номер 8445, 8445-1. Прошу визначатися.

 

10:19:33

За-226

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду. Шановні колеги, пропонується такий регламент: доповідачам доповіді - до  3 хвилин, відповіді на запитання – до 3 хвилин, для співдоповіді – до 3 хвилин, обговорення.

 

ІЗ ЗАЛУ. З процедури!

 

ГОЛОВА. А! Вибачте, шановні колеги, вибачте. Це ми повернулися, а тепер я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій). Реєстраційні номери – 8445, 8445-1.

 

10:20:29

За-203

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Прошу заспокоїтись. Фракція комуністів – 56, „Регіони України” – 7, Народна Партія – 11, „Наша Україна” – 25, Блок Тимошенко – 5, СПУ – 25, Українська Народна Партія – 20, СДПУ(о) – 19, Народний Блок – 0, „Довіра народу” – 1, „Реформи і порядок” – 14, „Єдина Україна” – 0, Народний Рух України – 11, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 9.

Шановні колеги, давайте. Одну хвилиночку! Одну хвилиночку! Послухайте. Давайте. Ну, можна? Давайте, можливо, поступимо таким чином. Одну хвилиночку! У нас є наступний проект про максимальний розмір заробітної плати, на який нараховуються страхові внески. Може ми розглянемо? Петро Миколайович, а потім, якщо буде воля, повернемося до розгляду. Ну, я ще раз поставлю на голосування. Хто за те. Прошу уваги! Ще раз поставлю на голосування. Заспокойтеся!

Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій)? Реєстраційні номери – 8445, 8445-1.  Воно не включено! Воно не включено!

 

10:22:15

За-210

Рішення не прийнято. ( Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги, давайте таким чином.

По фракціях, будь ласка. Комуністів – 56,  „Регіонів України” – 7, Народна партія – 15, „Наша Україна” – 27,  Блок Тимошенко – 5 , СПУ- 25, Української Народної  партії  - 23, СДПУ(о) - 18, Народний блок  – 0,   „Довіра народу” – 0, „Реформи і порядок” - 14,   „Єдина Україна” – 0, Народного руху  України – 13 ,  промисловців і підприємців -  0,  Позафракційні – 7.

З мотивів 3 хвилини, запишіться, будь ласка.  Запишіться, будь ласка. З мотивів 3 хвилини, запишіться.

Володимир Єщенко, фракція  комуністів.

 

10:23:12

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко.

Прошу передати Петру Миколайовичу Симоненко.

 

ГОЛОВА.   Петро Симоненко, мікрофон.

 

10:23:19

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні виборці! Фракція комуністів  внесла законопроект, яким  передбачається обмеження максимального розміру пенсії.  Ми виходили з того, що  відповідно до таємного указу  чи наказу, який видали свого часу в уряді Ющенко-Тимошенко заробітна платня урядовців сьогодні сягає 20 тисяч і більше.  Дехто з суддів отримує до 70 тисяч і більше.  І для цих категорій   встановлюється розмір пенсій  за законами 90 процентів. Тобто середня заробітна платня  сьогодні у робітника, який створює матеріальні блага   і дає хліб до столу, у  нього  тисячу гривень, а ті, хто сьогодні, так скажемо, причетні до корупції, до злочинності і таке інше, їм встановлюються розміри пенсії 90 процентів від тих заробітних плат.

Тому фракція комуністів  наполягає обмежити розмір пенсії…

 

ГОЛОВА.  Комар, будь ласка, фракція „Регіони України”.

 

10:24:25

КОМАР М.С.

Дякую. Володимире Михайловичу, прошу  надати слово  співголові фракції Пєхоті Володимиру  Юлійовичу.

 

ГОЛОВА.  Володимир Юлійович  Пєхота, будь ласка.

 

10:24:35

ПЄХОТА В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Я перш за все хочу звернутися до виборців, щоб всі розуміли, що тут діється, що тут робиться.

Що дехто на популізмі уже себе рахує депутатами слідуючої Верховної Ради і не робить ніяких розрахунків. Я хотів би запитати у авторів: а скільки надбавку получать по пенсії рядові пенсіонери? А скільки сьогодні отримає заробітну плату, яка сума буде за особливі заслуги? А як воно дасться? Ніяких розрахунків, нічого нема, сплошний популізм уряду і сплошний популізм  комуністів. І ті і другі рахують, що вони можуть обдурити населення і обдурити нас.

 

ГОЛОВА. Ратушний, фракція Української народної партії.

 

10:25:22

РАТУШНЯК С.М.

Ратушняк.

 

ГОЛОВА.  А, Ратушняк, вибачте, да.

 

РАТУШНЯК С.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати і радіослухачі, по-перше, зверніть увагу на цинізм, з яким партія влади "Наша Україна" робить ці заклики голосування. Вони не говорять про те, що уряд саме Ющенка, вони так це наголошували, в середині літа прийняв рішення про підйом цей колосальний заробітних плат. За один же місяць, який виплачений був депутатам, нас всіх вимакали в бруді. Це перше.

Друге. Ніхто не відмолювався в середині літа від комуністів. І тому перестаньте займатися цим популізмом. Судді отримують понад 50 тис., прес-секретарі Президента понад 15 тис., районні обласні керівники 15-25 тис., збанкрутілих водоканалів зарплата керівників 15-20 тис. І не робіть цього популізму, говоріть правду. Ви підняли! І самі ж мокнулися!

 

ГОЛОВА.  Так, шановні колеги, у мене є… Що? Давайте… Давайте заяву зробимо. Так, шановні колеги, я прошу! Давайте таким чином поступимо: проведемо ще консультації для того, щоб вийти на… Ну так я поставив. Давайте ще раз я поставлю на голосування, так що? Що ви мене обвинувачуєте? В чому ви мене обвинувачуєте? (Шум у залі)

Що? Я поставлю, давайте, таким чином: зараз…  

Шановні колеги,  прошу сядьте. Підождіть, давайте приймемо рішення, тоді буде перерва. Шановні колеги,  давайте зараз, сядьте на місця. Давайте поставимо у такій послідовності зараз. Кожен, одну хвилиночку, буду ставити на голосування про повернення до розгляду депутатського, потім урядового. Повернемося, включимо до порядку денного. Сідайте, голосуйте, будь ласка. Коли закінчиться розгляд питання, тоді заяву.

Згідно Регламенту, коли розглядається питання, після розгляду... Іване Олександровичу, зараз закінчимо, ми ж не закінчили ще. Зараз зробимо. Сядьте, хлопці, зробимо. Я прошу вас, давайте закінчимо, потім перерву зробимо. Я прошу вас.

Прошу уваги. Сядьте на місця, зараз будемо голосувати. Прошу сядьте, я прошу вас. Зараз оголосить. Я, оголосимо зараз. Але ми не завершили... Чому ж тоді ми брали з мотивів? Шановні колеги,  я вже Регламент вивчив, я прошу вас. Зараз буде все. Будь ласка, сядьте.

Шановні колеги,  зараз поступимо таким чином, потім будемо продовжувати роботу. Я поставлю зараз про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного законопроекту кожен окремо. Якщо Верховна Рада по якому визначиться, потім будемо ставити на голосування про включення до порядку денного. Якщо приймемо рішення, будемо розглядати. Немає заперечень? В іншому випадку працюємо далі.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону, реєстраційний номер 8445. Автори – народні депутати Симоненко і Цибенко. Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження максимального розміру пенсій. Про повернення до розгляду про включення до порядку денного.

 

10:29:29

За-162

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Комуністів – 56, „Регіони України” – 10, Народна партія – 11, „Наша Україна” – 3,  Блок Тимошенко – 5, СПУ – 22,  Українська народна партія – 19, СДПУ(о) – 11, Народний блок – 3, „Довіра народу” – 0, „Реформи і порядок” – 15, „Єдина Україна” і Народний Рух України і промисловці і підприємці України – нулі, позафракційні – 7.

Прошу уваги. Тепер ставиться на голосування пропозиція про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного урядового проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення. Реєстраційний номер – 8445-1.

(Шум у залі)

Ну, підождіть, ну, будь ласка. Ну, ми включаємо… про включення.

(Шум у залі).

Одну хвилиночку! Прошу визначатися. Заспокойтеся, будь ласка.

 

10:30:47

За-156

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

(Шум у залі)

Зараз, одну хвилиночку.

Комуністів – 3, „Регіони України” – 1, Народна партія – 14, „Наша  Україна” – 32, Блок Тимошенко – 16, СПУ – 24,  Українська народна партія – 25, СДПУ(о) – 2, Народний блок – 3, „Довіра народу” – 1, „Реформи і порядок” – 15, „Єдина Україна” -1, Народний Рух України -13, промисловці і підприємці України – нуль, позафракційні – 6.

Три хвилини з мотивів, будь ласка. А зараз вам буде.

Три хвилини з мотивів. Єщенко, будь ласка, фракція комуністів.

 

10:31:48

ЄЩЕНКО В.М.

Прошу передати Петру Степановичу Цибенко.

 

ГОЛОВА. Петро Цибенко, будь ласка. Мікрофон Цибенка.

 

10:31:57

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимир Миколайович.

Шановний Володимир Михайлович!

Шановний Володимир Михайлович, я прошу мене послухати. Голова Комітету у  справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Якщо ми  хоча б на якусь граму поважаємо внутрішні свої документи, зокрема Регламент і Конституцію, я хотів би сказати таке. Вчора уряд вніс цей документ, який ніби-то альтернативний по відношенню до нашого документу, висновки Науково-експертного управління нема. Комітети, які о 15 годині  розглядали це питання, Комітет соціальної політики і праці і у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів документа не мав. Мало того,  представники уряду навіть не сказали про те, що буде внесено такий документ,  бо вони у себе тиражували в Кабінеті Міністрів, сьогодні збираються роздавати, і ми голосуємо обговорення цього документу. То в кінці-кінців ми можем...

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Олександр Стоян, будь ласка.

 

10:33:02

СТОЯН О.М. Прошу передати  слово Володимиру Юлійовичу Пєхоті.  Пєхоті передайте слово.

 

ГОЛОВА.  Володимир Юлійович Пєхота, будь ласка.

 

10:33:11

ПЄХОТА В.Ю.

Я хочу, щоб нас правильно зрозуміли ті, що слухають нас і бачать по телебаченню. Ми хотіли би бачити на скільки збільшиться пенсія тим, кого ми сьогодні захищаємо і ті, які  багато кажуть про справедливість. Ми хочемо бачити той законопроект, який ще ніхто не бачив від уряду. Ми хочемо, щоб  Комуністична партія не спекулювала на рівності, на справедливості, а дала грамотний проект. Те, що вони подали, це популізм замішаний на тому, що треба на вибори іти з популізмом. Тому ми  можемо  голосувати так голо, тупо і не думаючи.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВА.  Борис Беспалий. Прізвища не назвали.

 

10:34:00

БЕСПАЛИЙ Б.Я. 

Прошу передати слово Валерію Коновалюку.

 

ГОЛОВА.  Я прошу вас, ну не зривайте! Я прошу вас. Фракції там немає, по Регламенту покажіть мені, і я покажу. Прошу заспокоїтися.

Будь ласка, Беспалий.

 

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Коновалюку. Я вже сказав, Валерію Коновалюку.

 

ГОЛОВА.  Борис Беспалий, будь ласка.

 

10:34:21

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую.  Володимир Михайлович, дякую. Я…

Шановні народні депутати, по-перше, я хочу, щоб не було жодних спекуляцій навколо цього питання і, Володимир Михайлович,  ще 24 березня            я вніс відповідний законопроект, майже з обмеженням максимального розміру пенсій та нарахувань щорічної допомоги.  І, на жаль, науково-експертне управління зробило висновок. Зробило юридичне управління, але комітет Цибенка, народного депутата, висновок комітету відхилити, як неприйнятний, цей законопроект. Тому сьогодні, фактично, відбуваються певні спекуляції навколо виборів. Я хочу запевнити, що Уряд, фактично, пропонував…

 

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, будь ласка.

 

10:35:47

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу,  прошу передати слово Андрію Шкілю.

 

10:35:53

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Сергію. Я хотів би наголосити на тому, що законопроект, який запропонований комуністичною фракцією, я погоджуюся з попередній виступаючим, насправді. Замішаний на популізмі і пропозиціях. А урядовий законопроект, принаймні той проект, який обговорювався, пропонувався міністром фінансів, це той, те, що можна взяти тут за основу. Принаймні, почати обговорення і в процесі обговорення я пропоную зупинившись, підтримавши урядовий законопроект обговорити і викрити, і висловити всі свої думки з приводу того, що там написано, або ні. Бо, насправді, звичайно, треба поважати Верховну Раду і вчасно роздавати законопроекти. Але у  нас є звичайна практика, коли ми беремо за основу ті законопроекти, які роздаються під час самого обговорення.

Тому треба рухатися за якіснішими законопроектами. Хоча там є певні проблеми і в Урядовому, і в депутатському.

 

ГОЛОВА. Відповідні до статті 3.8.2. регламенту право на репліку має Симоненко. Я по Регламенту подивився.

 

10:37:09

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, Фракция коммунистов.

Уважаемые радиослушатели, некоторые господа, мои коллеги, обвиняют нас, фракцию коммунистов, в популизме. О чем идет речь? Фракция коммунистов внесла законопроект, которым предусматривает исключение пенсий в размере 16 тысяч и более народным депутатам, судьям, прокурорам, милиции и так далее.

Мы исходим из того, что минимальная пенсия сегодня и практически пенсия в 332 гривны у 47 миллионного народа Украины. На каком основании те, кто сегодня не производит, не создает материальные блага, в Верховной Раде использует мандат для того чтобы торговать, спекулировать им, брать взятки и другое, получает пенсию в 16 гривен. Разве это популизм фракции, 16 тысяч. Разве это популизм фракции? Это четкая позиция на защиту интересов того, кто сегодня в поле работает и у станка, а те, кто сегодня заявляют и не голосуют, уважаемые  избиратели, вот вам и ответ на вопрос кого вы должны поддерживать на следующих выборах …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відповідно до Регламенту на вимогу двох фракцій, фракції Української народної партії, чотирьох навіть фракцій, партії „Реформи і порядок”, Народного руху України, „Нашої України”. Хто буде виступати у вас?

Шановні колеги, ну там треба ж нам розглядати далі законодавчі акти. Оголошується перерва на 30 хвилин. Є потреба збирати керівників фракцій? Нема? Будь ласка, тоді визначайтесь заради чого  ви оголосили перерву. Ну, кричали перерву.

Так сказали, що перерву вимагають. Оголошується перерва до 11 годин 10 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Хто буде виступати від ініціаторів перерви, шановні колеги?

Ратушний, будь ласка, Михайло.

 

11:10:51

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні виборці, шановні колеги! Позиція Української Народної Партії і фракції „Реформи і порядок” була і залишається послідовною в питанні встановлення верхньої межі для пенсії високопосадовцю. Ми голосували так, до речі, нагадую колегам зліва, третього листопада, коли не голосували це питання. І голова комітету, аргументуючи депутатам, чому не треба голосувати, посилався на рішення Конституційного Суду.

Ми сьогодні голосуємо стовідсотково, щоб ці обмеження були встановлені. Тому що вважаємо, що таким рішенням ми, народні депутати, здійснюємо аморальний акт соціальної несправедливості.

Що ж сталося, чому ви, члени Комуністичної партії, не підтримали проект постанови, який вноситься урядом? Лише тому, що там немає ваших прізвищ? Тепер зрозуміло стало, що виборці-пенсіонери дали вам зрозуміти, що ви не захищаєте інтереси трудового народу.

Тому Українська Народна Партія, яка послідовно стоїть на цій позиції, розпочала збір підписів за звернення до Президента: встановлення верхньої обмежувальної межі для пенсій високопосадовців. Ми також внесли законопроект у Верховну Раду, який чомусь не підтримується комітету профільний, про те, що треба вирішувати і суть проблеми: треба вводити нові тарифні сітки для зарплат високопосадовців, тому що несправедливо, бо від цього фактично відбувається пенсійне нарахування.

Ми вважаємо, що цей законопроект повинен обмежити певний розмір і диспропорцію заробітних плат для всіх працівників. При всій повазі до генералів міліції, прокурорів,  в сьогоднішній ситуації не можна отримувати зарплати в декілька десятків тисяч гривень, коли переважна більшість громадян отримує в десять разів менше.

Тому ми залишаємося на цій позиції послідовно. Ми будемо проводити цей збір підписів. Для нас встановлення граничної межі пенсійного забезпечення для високопосадовців, для Української Народної Партії  і „Реформи і порядок”. Це не є якийсь передвиборчий жест, це не є якийсь популізм як для декого, коли голосують один раз так, інший раз по-іншому, і наполовину голосують – наполовину ні. Це наша принципова позиція, бо для своєї парламентської діяльності ми керуємося, в першу чергу, інтересами простого українця, простого нашого виборця і ми впевнені, що цей збір підписів показує, хто насправді захищає інтереси, соціальні інтереси українських громадян.

Тому я звертаюсь до наших виборців, дайте оцінку тим політичним силам, які дбають тут не за вас, а за себе.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую. Одну хвилиночку! Зачекайте, будь ласка. Від  двох фракцій: фракції Народного Руху України і „Наша Україна” має слово для виступу Ярослав Кендзьор. Потім репліка.

 

11:14:01

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати!

Фракція „Наша Україна” і фракція Народного Руху України, в першу чергу, виборцям, радіослухачам, телеглядачам, які слухають сьогоднішнє засідання і напевне заплуталися цілковито, що ж відбувається в сесійному залі.

Отже, ми хочемо пояснити, про що йдеться. Я хочу нагадати, що ще 3 листопада цього року на минулому пленарному засіданні тут, з цієї трибуни Міністр фінансів України – Віктор Пинзеник серед інших пропозицій до корекції бюджету 2005 року якраз і вносив пропозицію щодо обмеження верхнього рівня пенсійного забезпечення.

Нагадаю всім радіо телеслухачам, нашим виборцям, що тоді ця пропозиція, пропозиція Кабінету Міністрів набрала аж 106 голосів:  проти був – 1, утрималось – 0, не голосувало – 293 народні депутати. Хто ж тоді цілковито підтримав пропозицію? Хто ці 106 голосів, які  мали б вирішити проблему обмеження верхнього рівня пенсій і пенсійного забезпечення? Це була фракція „Наша Україна” – 30 голосів, це була фракція Української  Народної Партії  - 24 голоси, це була фракція „Реформи і порядок” – 12 голосів, це була фракція Народного Руху України – 14 голосів, Позафракційні – 4 голоси.

Хто ж тоді не підтримав  цієї пропозиції? В першу чергу  ті, хто сьогодні хоче вийти знову на   перший план і говорити, як вони захищають і дбають про пенсіонерів. Комуністи із 55 депутатів тільки один, пан Цибенко проголосував  за, Партія регіонів  із 50  депутатів на табло показала  0 цілковитий, партія Соціал-демократів (об’єднаних)  із 20 депутатів  - 0, партія  „Вперед, Україно!” – 0, партія „Довіра народу” із 11 депутатів  - 1, партія Блоку Юлії Тимошенко із 37 тільки  два підтримали,  партія Соціалістична  із 25 -  14.

Словом, шановні виборці,  ви сьогодні  повинні зрозуміти, сьогодні  на порядок денний знову є проект урядовий, і є проект  тих, хто тоді не голосував. І це є  аморально. Комуністи сьогодні ображалися, що їх звинувачують  в популізмі. Це дуже м’яке  звинувачення, це є вища форма фарисейства і лукавства, коли вони не проголосували і відчули реакцію  людей, реакцію виборців, вони  сьогодні хочуть, так би мовити,  взяти   ленінську колоду і йти вперед знову.

Одним словом ми, фракції Народного Руху України і „Нашої України”  закликають підтримати…

 

ГОЛОВА.   Дякую. Прошу  уваги! Відповідно до статті  3.8.2 репліка Симоненко, а потім згадувалося прізвище Петра Цибенко.

Шановні колеги!

 

11:17:38

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко,  фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги!  Уважаемые радиослушатели! Мы сейчас выслушали двух наших коллег. Хочу  только одно сказать. То, что они прокукарекали в 1991 году, над Украиной   до сих пор так и не расцвело. Это, во-первых.

Во-вторых.  Правительство нашистов и социалистов, которое пришло  в 2004-2005 году  начала свою работу с резкого увеличения заработной платы. Такого не делало ни одно правительство независимой Украины. И они сразу сделали заработную плату себе в 20 тысяч.

В-третьих, они обманули и не выполняют то, что те обещали на Майдане, на Майдане. Для них сегодня это рекламная, якобы, так скажем, затея, а для нас это – жизнь сотен, десятков тысяч, миллионов граждан Украины, у которых пенсия 332 гривны. Поэтому мы еще и еще раз заявляем, что фракция коммунистов будет настаивать на принятии этого решения об ограничении пенсий. А в отношении теперь этого закона.

Владимир Михайлович, одну фразу, прошу вас не ограничивать во времени…

 

ГОЛОВА. Дякую.   Петро Цибенко, будь ласка.

 

11:18:50

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, хотів би звернутись до радіослухачів.

Голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, фракція комуністів, Цибенко. 

Якби дехто з моїх колег умів читати і читав документи, які подаються, то він багато чого для себе з'ясував. По-перше, по тому урядовому законопроекту, який голосувався кілька тижнів тому. По-перше, пан Пинзеник пропонував призупинити виплату пенсій аж на два місяці – на листопад і грудень-місяць. Це перше.

Друге. Він запропонував  обмежити розмір виплат по пенсіям Закону „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”. Вдумайтесь! Середня пенсія 370-380, а він запропонував обмежити. Та для того, щоб людина по цьому закону тільки б наблизилась до граничної межі, їй треба 200 років жити і 180 працювати! І, до речі, сюди включили і чорнобильців – людей, які пройшли через ядерне пекло…

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, ще два право на репліку – Заєць і Мухін і будемо працювати. Все! Ну, шановні колеги, ну, ні, ні, ні! Все!

 

11:20:16

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні виборці, шановні депутати, тепер ви переконалися, наскільки в цьому залі багато популізму, адже Українська народна партія розглядає обмеження верхньої межі пенсії як акт справедливості по відношенню до тих, хто одержує сьогодні 350-380 гривень.

Тому наша задача полягає в тому, щоб підняти сьогодні нижню межу і опустити верхню. Межу. І те, що я бачу сьогодні у залі, коли Комуністична партія не голосує за урядовий закон, який один у один майже повторює ваш закон, це означає, що ви думаєте лише про одне тільки, лише про одне, як виставити себе перед виборцями. А ви повинні були б думати, як вирішити проблеми наших виборців. Так, як це робить Українська народна партія. Ми послідовно голосуємо за те, щоб було обмеження по пенсіях, і було обмеження по заробітній плат для високопосадовців. Бо не можна сьогодні дивитися на бідність, яка заїдає нашу державу.

 

ГОЛОВА.  Мухін. Мікрофон, Мухін, фракція Соціалістичної партії. Прошу заспокоїтися. Шановні колеги,  давайте налаштуємося на роботу.

 

11:21:25

МУХІН В.В.

Мухин, Социалистическая партия.

Симоненко, ты ж не прав. Если посмотреть правде в глаза, ситуация такова. За повышение зарплат кто первый предложил? Тимошенко – Премьер-министр. При чем там социалисты?

До того, как начался этот скандал, вокруг которого вы сейчас выпрыгиваете из штанов, кто первый предложил законопроект по поводу того, чтобы ограничить зарплаты? Так это предложил Степанов, между прочим, и Бокий. Посмотрите внимательно. Еще месяц назад этот законопроект внесен.

Так что нечего походя значит здесь мазать социалистов. Спросите у Степанова, когда он внес этот законопроект. Еще до того, как здесь скандалы все начались.

 

ГОЛОВА.  Симоненко прізвище називалося, репліка. Не називайте прізвищ, давайте працювати. Я прошу вас.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Прізвище називали Симоненка.

 

ГОЛОВА.  Так я сказав. Будь ласка, репліка. Але давайте не називати прізвищ один одного.

 

11:22:24

СИМОНЕНКО П.М.

Я не буду отвечать на вопрос, который сейчас поставил Мухин. По одной простой причине. Что он сегодня находится среди тех, кто не думает о народе Украины. А сегодня постоянно, обслуживая режим, по сути дела установленный националистами в Украине, и прислуживает им.

А я хотел бы предыдущим коллегам ответить. Читаем урядовый закон.

У Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” статтю 58 доповнити новим реченням такого змісту: „Достроково призначена пенсія за віком з урахуванням Закону України „Про зайнятість  населення в період до досягнення пенсійного віку”, передбаченого статтею 26 Закону України „Про загальне  обов’язкове державне пенсійне страхування” працюючим пенсіонерам не виплачується”. Тобто чорнобильцям… ничего они не получат и не будет выплачиваться.

Что же вы предлагаете…

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка…

Шановні колеги, будь ласка, Мухін. Я тільки прошу, будьте вище.

Мухін, мікрофон, будь ласка.

І давайте будемо продовжувати працювати, або будемо… перейдемо на репліки.

 

11:23:41

МУХІН В.В.

Я ничего плохого не скажу, никаких фамилий называть не буду.

Я просто всех призываю – и левых, и правых, которые не голосуют , – в самом деле, проголосовать за то, чтобы были обмеженими эти зарплаты и пенсии. И не только у депутатов, а у всех чиновников. Ну, имейте же совесть, в конце концов.

Поэтому, я думаю, коммунисты «за» будут голосовать и социалисты будут «за» голосовать.

А то, что взаимное пикирование, ну, что ж  делать? Жизнь такова.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, оголошується до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону про внесення змін до деяких  законів України щодо максимального розміру заробітної  плати, на яку нараховуються страхові внески.

Про включення до порядку денного, прошу голосувати.

(Шум у залі)

Відмініть голосування.

Тоді, будь ласка, я прошу вас, шановні колеги, прошу, слухайте! Прошу ще раз: про включення до порядку денного Проекту Закону, реєстраційний номер 8441, про внесення змін до деяких законів України (щодо максимального розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески). Прошу голосувати.

 

11:25:13

За-266

Рішення прийнято.

Пропонується… По фракціях, будь ласка…такий регламент розгляду питання.

Фракція комуністів – 56, „Регіони України” – 47, Народна партія – 32, „Наша Україна” – 3,  Блок Тимошенко – 23, СПУ – 24, Українська народна партія – 20, СДПУ(о) – 13, Народний Блок  – 19, Довіра народу – 0, «Реформи і порядок» - 13, «Єдина Україна» - 0, Народний рух України – 0,   Партія промисловців і підприємців України  – 3,  позафракційні – 3.

Пропонується такий порядок: до 3 хвилин – для доповіді, відповіді на запитання – до 3 хвилин, обговорення і прийняття рішення – 15 хвилин.

Будь ласка, до доповіді запрошується голова  Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Степанович Цибенко.

 

11:26:03

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Два законопроекти, які сьогодні поряд стоять у порядку денному, 8445, який сьогодні за включення до порядку денного якого  не голосують сьогодні товстосуми в депутатській залі, і 8441 – це зв`язані речі. 

В даному випадку про що йде мова?  Ми намагаємося помаранчевій владі виконати свій передвиборчий лозунг, який рік тому звучав на Майдані України, про те, що багаті поділяться з бідними. Оскільки вони не хочуть ділитися, то ми хочемо їм допомогти поділитися багатим з бідними.

Про що йде мова?  Мова йде про те, і про це я в цій залі говорив, що є різні виміри соціальної справедливості, і в тому числі сьогодні людина, яка працює на робочому місці і за свою тяжку працю отримує 300, 400, 500 гривень платить внески до Пенсійного  фонду, як і до інших страхових фондів з кожної копій очки  своєї тяжко заробленої заробітної плати, а ті люди, які отримують достатньо високі заробітні плати або отримують високі прибутки як підприємці, мало того, що платять внески тільки з частини заробітної плати, а саме з  семи середніх заробітних плат (зараз це 4100), а з усього іншого не сплачуються  внески, скажімо, до  Пенсійного фонду. Умовно кажучи, якщо підприємець отримав доходи протягом року в обсязі 1мільйона гривень,  то він сплачує до Пенсійного фонду , до інших страхових фондів внески з 4100, а все останнє чистоганчиком іде  до карману. Де тут соціальна справедливість? Мені говорять, що ми в такий спосіб виманюємо бізнес із тіні. Вибачте, манимо, манимо, а він щось звідти не виходить. Тому я пропоную, щоби кожний  громадянин  України, який працює і сплачує внески до Пенсійного фонду, як  ідо інших страхових фондів, вносив внески саме з повної суми заробітної плати і з  повних доходів, які він отримає. О це  буде справедливо, о це буде чесно, о це буде виконанням передвиборчої обіцянки помаранчевих, яка звучала так: багаті поділяться з бідними.

Протягом  тижня міністр фінансів тут плакав про те, що низькі трудові пенсії. О це  єдиний шлях збільшення трудових пенсій. Мало обмежити пенсії державних службовців, хоча це  треба робити, але треба  збільшувати надходження до Пенсійного фонду і у такий спосіб: збільшувати розмір трудової пенсії. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, на запитання запишіться, будь ласка, до доповідача. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Будь ласка, Георгій Буйко, фракція комуністів.

 

11:29:23

БУЙКО Г.В.

Георгій Буйко передає слово Гінзбург.

 

11:29:30

ГІНЗБУРГ О.П.

Мені слово передали. Шановний Петро Степанович,  я дуже коротко. Якщо, наприклад, на вулиці стоїть безробітна людина, до неї приходять і говорять: „Чого в тебе дорогий хліб в Україні?” А він каже: „Підожди, а я при чому?”

 Мені о це  хочеться сказати, люди, які находяться сьогодні при владі, задають комуністам слово: чому низькі пенсії, чого ви не зможете нав5ести порядок? Я хочу відповісти всій Україні:  отдайте нам владу! Ми наведемо порядок. У нас був хліб по 16 копійок.

Але я до вас задаю питання. Ці закони, які виносять депутати, турбуючись про людей, чому не виносить Уряд їх, чому він цими питаннями не опікується? Адже це його свята обязаність. Скажіть, будь ласка мені, спасибі.

 

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі, Ольга Петрівна, за ваше запитання, воно, справді, надзвичайно слушне. Я і я дякую ще й тому, що це дозволить мені трішечки прояснити позицію Уряду. Ось тут, стоячи на цій трибуні, міністр фінансів протягом тижня лив крокодилячі сльози щодо того, що малі трудові пенсії. Коли ж я, відповідаючи на цю пропозицію, вніс відповідний законопроект, то уряд заперечує проти його прийняття. Вони говорять, що є певні застереження щодо відрахувань з інших страхових фондів окрім Пенсійного фонду, але це ми цілком можемо відрегулювати в процесі підготовки до другого читання.

Тобто мова йде про те, що просто уряд, вибачте, обманює людей, коли, з одного боку плаче про те, що низька заробітна плата, низька пенсія, а коли ми пропонуємо брати відрахування з усієї заробітної плати і у такий спосіб наповнювати бюджет Пенсійного фонду, вони говорять про те, що це недоцільно, це недоречно. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, фракція „Регіони України”.

 

11:31:20

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый докладчик, фракция Регионы, так же как и вы, полностью разделяет идеологию. Не может быть разрыва в пенсиях и в зарплатах между  чиновниками, депутатами и народом исчисляться в десятки раз.

Но мы прекрасно понимаем, что депутат, который не живет на зарплату, которую он получает в Верховном Совете, он живет на конверты от кого-то и от чего-то. Мы должны найти разумный компромисс. Мы должны с вами понять, что, если только мы сейчас, действительно не рассмотрим этот закон в комплексе спокойно, не с тем, чтобы отчитаться перед избирателями, кто голосовал, кто не голосовал, а с тем, чтобы привести зарплату к реальной народной, пенсию к реальной, к народной, но чтобы депутат не заглядывал олигархам в карман. И самое главное, чтобы ваш проект закона учитывал всю законодательную базу и был принят.

 

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі за …, спасибі за підтримку. Я хотів би лише сказати про те, що справді різна  мета може бути голосування, але я, ініціюючи цей проект закону, я не хотів ні перед ким звітуватися, я хотів сприяти наповненню бюджету Пенсійного фонду, бо іншого шляху збільшення розміру трудової пенсії, яку отримують біля 11 мільйонів громадян України, просто немає. А компроміс може бути: приймаємо в першому читанні, в процесі доопрацювання до другого читання відпрацьовуємо всі можливі і неможливі компроміси – і виносимо на друге читання.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, давайте толерантно ставитися один до одного. Дякую. Петро Степанович, час вичерпаний, сідайте.

Я, шановні колеги, перед тим як перейти до обговорення, хотів би (шановні колеги, прошу уваги!), хотів би звернутися до вас: ви після того, коли всі виступите, візьміть стенограми і почитайте, що ви говорите. Якщо ви говорите про конверти, назвіть прізвища народного депутата, який отримує конверти. Ми уже так принизили Верховну Раду, всі разом, і давайте далі будемо змагатися, хто це краще зробить. Давайте, назвіть… Давайте будемо нормально говорити про речі, які турбують сьогодні Україну, яке печуть людям. Давайте не будемо змагатися, я прошу вас, просто благаю!

Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Левцуну.

 

11:34:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово. Я хотів би звернути вашу увагу на те, що зараз витрачено дуже багато часу. Сорок питань ми сьогодні запланували, Володимире Михайловичу. Але через те, що це питання заполітизоване поставили першим, сьогодні весь наш графік просто піде на дно, і ви це добре розумієте. І усвідомлювали це на Погоджувальній раді. І ті, хто піднімали галас сьогодні, усвідомлювали.

А тепер щодо цінності законопроектів і як вони подаються. Законопроект 8445, про який кричали тут багато, урядовий, зареєстрований тільки вчора. Ніяких комітетів не пройшов, нічого. І ви нас берете сьогодні гвалтуєте: ставте голосуйте першим!

Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас, я звертаюся до Адама Івановича. Давайте більше так не робити. Є Регламент, він для вас також обов’язковий. Що ви робите? Ви зразу продавлюєте: „давайте за включення”.

Давайте зразу ж і приймемо рішення, всіх поріжемо,  чи пенсії, чи зарплати! Так не піднімаються такі серйозні питання. Питання ці, треба дивитися обґрунтування. До цього питання, яке зараз розглядалося теж продавили. Давайте подивимось, 4441 і що? Це обґрунтування? Пане Цибенко, я дуже вас поважаю, ну, це ж необгрунтування на одній сторінці по всім питанням і з таким відомості про фінансово-економічне.

Цитую: „Прийняття проекту передбачає збільшення надходжень до Пенсійного фонду та відповідне скорочення бюджетних витрат на покриття дефіциту коштів пенсійного.”.

Шановні, кругом дається розрахуночок. Давайте ми його зробимо, цей розрахунок. Ми скажемо, що це приблизно скільки-то, що це приблизно скільки-то. Давайте ми запитаємо і у уряду, хай він дасть нам розрахунок на цей проект, хай він покаже чому він заперечує і тут ми побачимо цю точку зору.

І тепер. Шановні друзі, якщо ми хочемо робити для людей, то давайте пам’ятати дві речі.

Перше. Нам треба було обов’язково поставити питання про те, що розмір заробітної плати, який був встановлений не законом, а тими указами, підзаконними актами, таємними, з яких сьогодні виплачується пенсія, не може враховуватись. Це треба було написати. Це – раз.

І друге. Нам треба піднімати ту мінімальну пенсію – 332. Піднімати, піднімати вже в рази і знайти цей механізм.

Цей законопроект Цибенка – це перший малюпусенький крок для того, щоб її піднімати. І я буду особисто голосувати за цей законопроект.

Але я за те, щоб ми всі питання вирішували правильно і, щоб це єднало зал і єднало країну, а не вносило розбрат і нервозність, яка сьогодні стала    із-за цього питання. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Так. Володимир Левцун, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Надразі.

 

11:37:31

ЛЕВЦУН В.І.

Шановні колеги, проект закону 8441 запропонований депутатом Цибенко пропонує внести зміни до законів України: про наукову і науково-технічну діяльність, про державну службу, про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування стосовно відміни обмеження щодо максимального розміру  заробітної плати  на рівні семи середніх заробітних плат, що склалися у попередньому календарному році.

Як це обмеження виглядає в цифрах? З 01.071998 року - це  тисяча гривень згідно постанови Кабміну номер 1064; з 01.03.2001 року  - це  1600 гривень згідно відповідної  постанови Кабміну; з 01.05.2002 року  - це 2200 гривень згідно постанови   Кабміну від 11.-42004 року; з 01.06.2003 року  - це 2660 гривень в  редакції постанови Кабміну від  20.04.2003 року. Але ж великий  загал  громадян отримував у цей час  значно вищу заробітну плату. І така ситуація, на мій погляд,  має ознаки  дискримінації відносно цих людей, які  отримували зарплату нижчу від  граничної, на яку нараховуються страхові внески, які йдуть до Пенсійного фонду.

Крім того,  другий позитив  відміни існуючого обмеження – збільшення суттєвого надходження  до Пенсійного фонду.

Третій негатив, який існує  в діючому  законодавстві, - це створення   умов для зловживань та ухилень від сплати страхових внесків. 

Прийняття запропонованого проекту  закону суттєво збільшить надходження до Пенсійного фонду   і це створить нові можливості  для збільшення мінімальної пенсії  у майбутньому, а на  сьогодні зменшить бюджетні  витрати на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко перш за все   переймається проблемою збільшення мінімальних пенсій і, безумовно, буде підтримувати  всі законопроекти, які створюють найменші можливості   для вирішення цього питання. Тому і цей проект закону ми підтримаємо у першому читанні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.   Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Олександру Масенку.

 

11:40:22

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, данный законопроект, как мотивируют его авторы, предлагает заставить всех, кто получает заработную плату больше, чем ограниченные 4100, платить и на вышестоящие  отчисления в Пенсионный фонд. Тут есть один маленький нюанс. Говорю это, как голова подкомитета по пенсионерам пенсионного обеспечения.

В нашем законодательстве действующем пенсия начисляется только с тем сумм, на которые начисляются отчисления в Пенсионный фонд. Поэтому сегодня говорить о том, что мы увеличим поступления в Пенсионный фонд, не есть резонно, потому что увеличивая отчисления, мы по факту эти же деньги будем отдавать тем, кто эти деньги платит. То есть сказать, что от этого выиграет кто-то другой, кроме тех, кто платит… Никто не выиграет из пенсионеров.

Теперь следующий момент. Я хотел бы сказать, что сегодня, ну тут у нас. Конечно, с культурой слабоватенько, у нас послушать других тяжело, спасибо. Коллеги, я хочу все-таки закончить. У нас есть 13 постановлений Кабинета Министров, которыми регламентируется размер заработной платы всех – и хозяйственных судов, и Центральной избирательной комиссии, и Счетной палаты, и Кабинета Министров, и всех остальных.

Так я вот хотел бы сказать опять же, как глава подкомитета по пенсионерам, пенсионному обеспечению. Если вот эти 13 постановлений Кабинета Министров, принятых Постановлением Кабинета Министров, тем же Постановлением Кабинета Министров отменить, то соответственно исчезнет все то, на что мы потратили с вами два часа времени, потому что от размеров заработной платы зависит размер пенсии.

И поэтому когда Виктор Михайлович Пинзеник, глубоко мною уважаемый министр финансов, говорит, что у него деньги на заработную плату текущую госслужащим есть, а на пенсии нет, то я считаю, что это несколько лукаво, если не аморально, потому что получается так: для меня, действующего министра, сегодня денежки есть в бюджете, а для всех тех, кто был до меня, денежек нет.

Я считаю, что было бы морально в этом случае сказать, что денег нет ни на пенсии, ни на заработные платы, и это было бы честно и для этого зала, и для страны в целом. Поэтому еще раз как глава подкомитета по пенсионерам, пенсионному обеспечению, заявляю: данные проблемы нужно регулировать с первопричиной. Первопричина – есть постановление Кабинета Министров, который нужно отменить постановлением Кабинета Министров. Все, что звучало два часа здесь в этом зале, позволю себе оценить, как предвыборную кампанию. Потому что начиналось и заканчивалось. Посмотрите, кто «за», кто «против», кто больше любит эту страну. Надо отвечать за содеянное.

Кабинет Министров должен отменить постановление Кабинета Министров, которое взорвало общественное мнение. И в этом есть правда жизни. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, прошу уваги. Олександр Масенко, фракція комуністів. Будь ласка, ваш виступ.

 

11:43:30

МАСЕНКО О.М.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, виборці.

Продовжуючи думку попереднього виступаючого, я хотів би сказати, що дійсно, щоб було резонно те, що ми будемо робити відрахування із більшої суми доходів до Пенсійного фонду, а тоді говорить, що і видача із Пенсійного фонду більша буде. Так у цьому випадку якраз потрібно було б підтримати отой попередній законопроект про обмеження  і пенсійних виплат. Тоді це все буде резонно. А якщо ми тільки дійсно обмежимо заробітну плату, а не обмежимо пенсій, то тоді буде це не резонно. 

Я хотів би сказати із цього, що з отієї всієї затії, що ми зараз оце маємо, що зробив усе уряд, а перейшло все в Верховну Раду. І винуватцями цих усіх подій, як завжди, становляться депутати. Жалко, що немає тут міністра фінансів Пинзеника. Мені хотілося б задати йому запитання. Невже міністру фінансів незрозуміло, що якщо уряд підвищував заробітну плату, то що вони не знали, що діють закони про 90 процентів нарахувань пенсій і таке інше? Потрібно ж знати. І цю практику порочну ліквідувати, що в нас законами про бюджет на наступний рік призупиняються чи ліквідовується дія якихось законів. Це ненормальне явище. І з цим потрібно закінчити.

Я не хотів би сьогодні згадати ще й деяких і депутатів, щоб, дійсно,  не займалися популізмом, а то журналісти теж знають, до кого підходити. І як дивлюся, так тільки Черновецький і Волков фігурують на екранах у тому,  коли оцінюють, який рівень заробітної плати і чи потрібен він народним депутатам. І каже Волков, що йому стидно людям у очі дивитися.

 Мені після того  стидно тоже всім тоді в очі дивитися. Я думаю, що всі все зрозуміли, я не буду цього далі розшифровувати.

Шановні друзі, я розумію, що вся ця затія спрямована проти Верховної  Ради і проти народних депутатів. Часто і нам при зустрічі закидають, от ви собі такі заробітні плати, от ви собі такі пільги повстановлювали. Так я й заявляю всім громадянам України, бо отут вирішити питання ми не можемо, в стінах Верховної  Ради при цьому складі Верховної  Ради: давайте підтримайте комуністів, давайте зробимо таку Верховну Раду, яка вона була при комуністах, щоб депутати працювали на місцях, отримували заробітну плату там, і тоді ніхто нікому не буде колоти очі, що хтось собі встановив якісь пільги. Але для цього треба вигнати з Верховної  Ради отих олігархів, які не хочуть повернути таку Верховну Раду  …

 

ГОЛОВА. Дякую.  Ярослав Сухий, будь ласка, "Регіони України" .

 

11:46:50

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, фракція Партії регіони України вітає ту оперативність, з якою наші колеги з фракції комуністів відреагували на провокативні заяви міністра фінансів і приносять фракції свої вибачення за, можливо, не обдумані висловлювання з наших вуст про популізм. Вибачте.

Я прошу всіх звернути увагу на ту шкоду у розбудові державного апарату, яку завдає останнім часом своїми безвідповідальними, демагогічними коментарями міністр фінансів. Я би попросив уряд, ви розберіться, хто він такий: він чиновник, який перебуває на державній службі чи політичний вождь, який, зловживаючи своїм службовим становищем, намагається здобути собі і своїм приспішникам сумнівний політичний капіталець?

Якої мети прагнуть досягнути міністр фінансів, розпускаючи плітки про фантастично  високі пенсії  військовослужбовців, науковців, ліквідаторів аварій, держслужбовців, народних депутатів та їхніх помічників, викликати негатив до цієї категорії людей.

Шановні, нам мало протистояння між регіонами  після президентських виборів? Ви прагнете добити ті залишки поваги та легітимності для представників влади? я думаю, що вся ця метушня, яка розпочалася і пресою підтримана, мала на увазі одне – відволікти увагу від погрому  базових галузей народного господарства від непрофесійності і некомпетентності нинішніх урядовців, від того, що відсутні реальні кроки по виведенню зарплати з тіні. Тут ……………наповнимо Пенсійний фонд  необхідними коштами. Це неправда, що ми в когось  знімемо і ніби комусь віддамо, це неможливо на сьогоднішній день зробити. Це передбачає запровадження в повному обсязі пенсійної реформи. Ми її зробити не можемо, бо пенсійна реформа загальмована.

Два приклади. У ці фонди ми будемо платити - їх три фонди - будемо платити в кратності, з обмеженням, а в Пенсійний фонд – від повної суми. Це 30 відсотків зарплати. Ми ж тільки почали наводити порядок в боротьбі з тонізацією заробітної плати. Хіба не зрозуміло до чого  це призведе?!

І ще одне. Решта коштів страхових, решта коштів, які людина заробляє, можна вкладати в недержавні страхові фонди. Та сьогодні велика недовіра до державних інституцій.

Я хочу сказати так урядовцям.   Це ви напаскудили, ви напартачили. Беріть тряпку, приберіть  за собою, бо після ваших слів смердить по всій Україні!

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми завершуємо розгляд питання.  Зараз, будь ласка, позиція уряду, потім голова  комітету.

 

МАТВІЙЧУК В.М.

Шановний   Володимир Михайлович! Шановні народні депутати!

Я прошу вас, зверніть увагу що передбачає цей законопроект. Спочатку хочу лише зазначити, що світова практика свідчить про те, що щоб не було тінізації заробітної плати, треба встановити  обґрунтований рівень заробітної плати, з якої сплачуються внески на соціальне страхування. І вона свідчить про те, що таке співвідношення  повинно складати 1 до 7, що і  зроблено в Україні. Прошу, зверніть увагу на те, що  запровадивши цей механізм у  2000 році, ми  отримали позитивний результат, коли після цього близько 20% працюючих, які отримували заробітну плату і її скривали, начали її показувати. І ми отримали додаткові доходи до всіх фондів соціального страхування.

Чи збільшить цей проект закону доходи до Пенсійного фонду? Однозначно, ні. Тому що заробітна плата піде в тінь і з іншої причини, вона не збалансує Пенсійний фонд. Тому що особи, які сьогодні получають доходи, заробітну плату, наприклад, якийсь бізнесмен отримує заробітну плату 50 000 гривень, то в  умовах цього Закону, він  отримає пенсію при 40 років стажу, він  отримає 20 000 пенсії. Це призведе до того, що ми знову розбалансуємо співвідношення у виплачених пенсіях.

Шановні народні депутати,  я прошу  звернути увагу, що ці внески сплачуються  не, в основному роботодавцями, це буде удар по національній економіці. Тому що роботодавець буде сплачувати більше, чим він сьогодні сплачує. Я прошу вас також звернути увагу, що під цей законопроект немає розрахунків, немає коштів, передбачених у проекті бюджету. Я прошу вас: не голосуйте за цей проект закону.

 

ГОЛОВА. Я просив би  шановного представника Уряду викладати позиції, а вже Верховна Рада розбереться: голосувати чи ні. Давайте дотримуватись етики. Петро Цибенко, голова комітету.

 

11:52:19

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко.

Шановні колеги,  до того, що сказав представник Уряду мені добавити щось неможливо, оскільки ви зрозуміли: Уряд категорично проти наповнення бюджету  Пенсійного фонду, а значить, проти збільшення трудових пенсій. Оце вся ваша, все ваше фарисейство.

Друге, що я хотів сказати. Шановні колеги, нажаль немає іншого механізму збільшення трудових пенсій аніж збільшення відрахувань до бюджету Пенсійного фонду. На превеликий жаль, немає.

Тепер, що стосується тіньових схем. Шановні колеги, сьогодні в Україні практично кожна третя працююча людина носить або зброю або погони. Люди, які мають займатися тіньовою економікою, вони нічого не роблять. Більше того, самі допомагають розкрадати економіку України, а мені сьогодні  як автору законопроекту дорікають.

Шановні колеги, я переконливо прошу вас, давайте зробімо крок назустріч нашим громадянам, 11 мільйонів громадян …

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, шановні народні депутати, я хотів би лише сказати одне, що сьогодні ми, очевидно, є свідками, а до певної міри учасниками того конфлікту, який сьогодні спровокований. І продовжується практика пошуку ворогів. Раніше ворогами оголошували наших сусідів, сьогодні йде пошук ворогів у середині країни.

Хто від цього виграв? Я думаю, сьогодні важко дати відповідь, а однозначно ми можемо сказати, що сьогодні програє Україна, програє у тому розумінні, що ми щедро сіємо зневіру у всьому і вся. Тому я просив би, шановні колеги, з урахуванням того обговорення, яке було, перейти до прийняття рішення.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону,  реєстраційний номер 8441, про внесення змін до деяких законів України (щодо максимального розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески) за основу. Прошу голосувати, прошу голосувати.

 

11:54:45

За-170

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка, по фракціях. Комуністів – 56, „Регіони України” – 2, Народна партія – 17, „Наша Україна” – 1, Блок Тимошенко – 22, СПУ – 23, Українська народна партія – 14, СДПУ(О) – 4, Народний блок – 19, „Довіра народу” – 1, „Реформи і порядок” – 0, „Єдина Україна” – 1,  Народний рух України, Партія промисловців і підприємців – нулі, „Позафракційні” – 10.

Я ставлю на голосування: про направлення на повторне перше читання проекту Закону реєстраційний номер 8441, на повторне перше читання. Прошу голосувати. На повторне перше, будь ласка, прошу голосувати.

 

11:55:42

За-155

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 55, «Регіони України» - 1, Народна партія – 14, „Наша Україна» - 1, Блок Тимошенко – 21, СПУ – 24, Українська народна партія – 8,  СДПУ(о) - 4, Народний Блок – 17, „Довіра народу”, „Реформи і порядок”, „Єдина Україна”, Народний рух України, Партія промисловців і підприємців – нулі, „Позафракційні” – 10. Рішення не прийнято, законопроект відхилено. Ну, про що? З яких мотивів?

Мотиви запишіться, три хвилини. Три хвилини, шановні колеги, будь ласка. Три хвилини, записуйтесь, будь ласка.

Олександр Масенко. Потім  Бронніков.

 

11:56:38

МАСЕНКО О.М.

Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

 

ГОЛОВА. Петро Цибенко, будь ласка. А, Петро Симоненко, вибачте.

 

11:56:46

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні радіослухачі! Нам важко тут, фракції комуністів, переконати пропрезидентську, проурядову більшість депутатів у Верховній Раді відносно того, у якому стані знаходиться Україна, як жебракує сьогодні народ, як животіє сьогодні народ, як сьогодні торгують дітьми і продовжують торгувати дітьми, народом України! І ось в цій ситуації ті, хто багатіє якраз на людському горі, не хочуть сьогодні повернути справедливість відносно нарахування пенсії і якраз сплачення пенсії з повного доходу. Тобто ті, хто отримують мільйони, не хочуть з мільйонів платити в Пенсійний фонд.

Володимире Михайловичу, я ще раз звертаюся до вас і прошу: ще раз давайте повернемося до 8445, щоб обмежити розмір пенсії тих, хто сьогодні незаслужено отримує їх дуже великими.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка. Володимир Бронніков, будь ласка.

 

11:57:50

БРОННІКОВ В.К.

Володимир Михайлович, будь ласка, передайте слово Ярославу Сухому.

 

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, будь ласка.

 

11:58:02

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція „Регіонів України”.

Я з подивом і з задоволенням послухав виступ заступника Міністра фінансів Володимира Макаровича. Прийміть мої вибачення, я не знав, що в Міністерстві фінансів, крім Пинзеника, є ще і нормальні люди. Я думаю, що пора вже поговорити про відставку Міністра фінансів.

Володимире Михайловичу, я вношу пропозицію, у зв’язку з тим, аби не збурювати зал, аби не збурювати суспільство напередодні парламентських виборів нашим людям перестоїть ще надзвичайно великі випробування накласти мораторій на розгляд подібного роду законопроектів до березня 2006 року. Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Одайник, будь ласка, фракція „Наша Україна”

 

11:58:48

ОДАЙНИК М.М.

Прошу передати слово Юрію Кармазіну.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін мікрофон.

 

11:58:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія  захисників Вітчизни.

Шановні друзі, всім зрозуміло, що проблема існує, всім зрозуміло, що її треба вирішувати. Але також зрозуміло, що її не можна продавлювати сили.

Тому ми виступаємо за те, разом з Миколою Одайником, щоб була трошки інша концепція цього закону. ЇЇ треба трошки міняти. Треба консенсус, консенсус треба шукати з урядом, ми приречені з тим урядом жити, який у нас є. І цей уряд приречений жити з цим парламентом. І він це також має зрозуміти і не диктувати волю парламенту.

Тому треба передбачити механізми як би зробити так, щоб плати всі, обмеження були зняті. Але, щоб потім були запобіжники з тим, щоб не розвалити Пенсійний фонд, який на наступний рік уже, не дай, Боже, але може дефіцит мати близько 20 мільярдів.

І я звертаюсь до комуністів: „Не блокуйте…

 

ГОЛОВА.   Я прошу вас, давайте проведемо під час перерви  Погоджувальну раду, домовимося. Не блокуйте, будь ласка, не  треба,  давайте  працювати. А так ви кожен раз з якогось приводу блокуєте. Давайте ж працювати будемо врешті-решт.  

Будь ласка.  Петре Степановичу, я  ставив багато разів на голосування,  далі не можна вже. Куди  ставити?

(Ш у м  у  з а л і)

Петре Степановичу, я прошу вас. Я ставив скільки разів,   будете ви наполягати, я ще раз поставлю, тільки дайте  слово, що ви більше не будете блокувати, якщо не проголосують. Скажіть, що ви не будете блокувати більше. Скільки можна?  Давайте працювати врешті-решт.

Шановні народні депутати! Ми  домовилися зараз, прошу уваги,  що я ще раз поставлю на голосування   про повернення до розгляду питання  про включення до порядку  денного, одну хвилиночку, проектів   Законів про внесення змін до деяких законів України  (щодо обмеження максимального розміру  пенсій), щоб Верховна Рада   в останній раз визначилася, а потім   далі продовжуємо роботу, якщо не буде включене.

Прошу уваги! Я ставлю на голосування , прошу уваги, хто за те,  щоб повернутися до розгляду питання про включення  до порядку денного  проекту Закону  про внесення змін до  деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій), реєстраційні номери 8445, 8445-1. Прошу визначайтеся, будь ласка.

 

12:02:30

За-193

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду…

По фракціях? Будь ласка. Комуністів  - 56, «Регіони України» - 3, Народна партія – 13, «Наша  Україна» - 27, Блок Тимошенко – 11, СПУ – 25, Українська народна партія – 21, СДПУ (о) – 5,  Народний блок – 3, „Довіра народу” - 1, «Реформи і порядок» - 7, „Єдина Україна” – 0, Народний рух України – 13, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 8.

Шановні народні депутати, ми домовлялися з вами…

 

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. Перерва!

 

ГОЛОВА.  Ну прошу уваги! Буде перерва! Прошу уваги! Прошу уваги! Ми домовлялися з вами і прийнято було рішення практично одноголосно погоджувальної ради про те, що ми сьогодні приймемо таке рішення, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння реалізації виборчих прав громадянами, забезпечення свободи політичних дебатів, неупередженого ставлення засобів масової інформації до кандидатів у депутати, партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу.

 Ми домовилися, що ми включимо це питання  до порядку денного, потім виконувач обов'язків голови комітету Сергій Макарович Правденко, який одночасно очолював робочу групу, яка напрацювала цей проект, поінформує про основні зміни. Після того ми його приймемо зразу як закон і не будемо проводити обговорення, оскільки всі з цим документом ознайомлені. Я ставлю на голосування про включення цього проекту (реєстраційний номер 8313-4) до порядку денного. Прошу голосувати.

 

12:04:24

За-380

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, враховуючи, що ми цей проект знаємо, то, можливо, давайте ми його приймемо, бо зараз ми розтягнемо дебати. Сергій Макарович, не наполягаєте? Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння реалізації виборчих прав громадянами, забезпечення свободи політичних дебатів, неупередженого ставлення засобів масової інформації до кандидатів у депутати, партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу. Реєстраційний номер 8313-4. Прошу голосувати.

 

12:05:18

За-396

Закон прийнято.

Я ставив за основу і в цілому. Закон вже... Я голосував за основу і в цілому пропозицію. Закон прийнято.

Шановні колеги,  нам ще потрібно, і ми домовилися включити до порядку денного і прийняти проект Постанови про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2006 року. Реєстраційний номер 8254. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

12:06:06

За-341

Рішення прийнято.

Шановні колеги,  цей проект постанови складається з двох позицій. Я їх зачитаю.

Перше. Запропонувати Кабінету Міністрів вжити заходів щодо припинення перевірок відповідними службами виконавчої влади і державних установ, засобів масової інформації з першого грудня 2005 року на час проведення передвиборної кампанії по виборах народних депутатів України, а також виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних і міських голів.

Друге. Рекомендувати Державний податковій адміністрації України відмінити графіки перевірок засобів масової інформації на період перевиборної кампанії по виборах народних депутатів України, а також виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних і міських голів у 2006 році.

Я ставлю на голосування про схвалення проекту постанови як постанови. Реєстраційний номер 8254. Прошу голосувати.

 

12:07:14

За-391

Рішення прийнято.

Таку б одностайність нам би в інших питаннях.

Шановні колеги,  дві фракції – фракція Соціал-демократичної партії України об’єднаної і фракція „Регіони України” просять перерву або виголошення заяви. Будь ласка.  (Шум у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ.  Після заяви перерва.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте попрацюємо, ми втратили багато часу, давайте попрацюємо.

 

12:07:37

ВОЮШ В.Д.

Заява фракції Соціал-демократичної партії (об’єднаної) відносно проведення круглого столу з питань забезпечення мовних прав громадян.

Під час телевізійних зустрічей із студентами 11 листопада Президент Віктор Ющенко зробив ряд заяв з мовних проблем в Україні. Він назвав вибір мови  спілкування фундаментальним правом людини, заявив про намір держави уважно ставитися до позиції східних регіонів з цих питань та пообіцяв, що влада не буде закривати або переводити на українську мову російськомовні школи та вищі учбові заклади.

Соціал-демократична партія України (об’єднана) систематично та послідовно захищає мовні права громадян, зокрема, російськомовних громадян, що складають значну частину населення України.

Тому ми вітаємо заяви Президента та закликаємо його підтвердити ці заяви реальними діями.

Ми неодноразово звертали увагу суспільства на дискримінаційні кроки нинішньої влади відносно російськомовних громадян. Одним із останніх прикладів можуть слугувати дії Національної ради з телебачення та радіомовлення, що зводяться до максимального витиснення російської мови з ефіру, включаючи обов’язкове дублювання фільмів та передач українською мовою. Пропрезидентськими силами на розгляд Верховної  Ради подано законопроект, що закріплює  це положення законодавчо.

Такий же характер має утиснення мовних прав громадян у нещодавно прийнятих кодексах судочинства України і спроба  переорієнтації законодавства про мови на задачу виключного використання української мови та витиснення російської у всіх публічних сферах.

Ми вважаємо, що в Україні давно назріла необхідність вироблення загальних засад мовної політики та прийняття законів  щодо забезпечення можливості функціонування регіональних мов або мов меншин та права їх носіїв.

Ми наполягаємо на тому, що такі важливі для суспільства проблеми влада має обговорювати з суспільством та вирішувати в тісній співпраці з ним.

Саме в режимі конструктивного, доброзичливого та незаполітизованого діалогу можна  вирішити ці проблеми відповідно до Конституції України і міжнародних зобов’язань європейських демократичних цінностей.

Тому СДПУ(о) підтримує  ініціативу товариств російської  культури  в Україні та виступає  за проведення  найближчим часом „круглого столу” з метою розробки плану найшвидшого реагування проблем забезпечення мовних прав громадян.

Ми маємо продумані та підготовлені пропозиції з цих питань. На нашу думку, „круглий стіл” має проводитися з участю Президента України, Прем'єр-міністра,  Голови Верховної Ради та лідерів парламентських фракцій. Пора усім політичним силам відверто висловити свою позицію у мовному питанні.

Соціал-демократична партія України (об`єднана) закликає усіх врешті-решт покласти край у розмовах навколо  російської мови та перейти до конкретних дій.  Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати, є така пропозиція. Враховуючи,  що ми вже брали перерви, що ми багато часу витратили, зараз нам продовжити нашу роботу, у нас багато треба рішень прийняти. Нема заперечень? Спасибі.

Оголошується до розгляду проект Постанови про заходи щодо впорядкування діяльності тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.

Доповідач – Василь Гаврилюк, перший заступник голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Будь ласка, Василь  Васильович.

Валентин Григорович, що будемо робити? Може поставим на голосування цей проект постанови?

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України  про заходи щодо впорядкування діяльності тимчасових – прошу уваги, шановні колеги! - тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України. Ми це питання обговорювали.

Шановні колеги, прошу  підготуватися до голосування. Так, іде голосування. 8416. Прошу голосувати в цілому як постанови. Будь ласка. Прошу голосувати.

 

12:12:10

За-277

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про День Уряду у грудні 2005 року та січні 2006 року. Баеур Микола Йосифович.  Михайло Йозефович є?

Так, давайте подивимося: які в нас тут у грудні вже є Дні уряду? У нас 12 грудня є, так. Так  що відкладемо. Зараз одну хвилиночку. Я зараз попрошу Адам Іванович тут з’ясує по датах.

А давайте зараз ми перейдемо до розгляду проекту Постанови про проведення  14 лютого 2006 року парламентських слухань щодо актуальних проблем зрошення та підтоплення південних регіонів України.

Шановні колеги, ми обговорювали цю проблему. До чого? До чого?

 

ІЗ ЗАЛУ. (не чути).

 

ГОЛОВА. Зараз, шановні колеги,  15-го? Уточнення: 15-го. Будь ласка, Анатолій Оржаховський.

Катерина Семенівна, дуже коротко, якщо можна.

 

12:13:33

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, ну, по-перше, зразу прошу, там помилка вкралася: 15-ого лютого пропонується провести Парламентське слухання. Ви  знаєте, що проблема зрошення та підтоплення актуальна і з’явилася вона  завдяки непродуманому недолугому реформуванню агропромислового комплексу. І трагедія ця вилилася не тільки в те, що селяни практично, залишилися безправними, нічого не маючи від землі, найбільшого багатства в нашій державі, а і в тому, що, наприклад, Держком водного господарства мало 32 тисячі з половиною одиниць техніки, а зараз всього залишилось 8 тисяч і то зношеною. А остання пішла на Туреччину, як кольоровий метал. Ось вчора невипадково драки на цю тему були. Якщо зараз не втрутитись, наслідки будуть не передбачувані. Каховська зрошувальна система, сама потужна в Європі, витвір людського розуму та рук, працює не тільки на Херсонську область - на Автономну Республіку Крим, Запорізьку область. Водно-меліоративний комплекс вартий 20 мільярдів, але 50% це займається державний бюджет, інше – колгоспи і радгоспи, яких сьогодні немає. Одержуються так, що хтось використовує зрошення                                                                                                                                    за призначенням, а хтось вириває труби, продає їх. І особливо тут працювала податкова, прокуратура, міліція. Податкові за борги брали трубами і наживались і самі, перетворюючи в пустелю зрошувальні землі.

Ну, дійсно, сучасні варвари. Існує, як відомо, державна програма „Розвиток меліорації”, але гроші виділяються лише на експлуатацію. Що стосується реконструкції зрошувальної системи, поновлення, то лише один відсоток від запланованих коштів цією державною програмою „Розвиток меліорації” виділяється. Вдумайтесь. Один відсоток.

З цим пов’язана проблема і підтоплення. Це уже технологічна катастрофа. Лише в одній Херсонській області підтоплено майже 250 населених пунктів, в яких проживає 100 тисяч населення. Загальна сума збитків тут становить майже 8 мільйонів гривень. Але це я привела приклад, тільки один приклад однієї області.

Це стосується і інших областей, які працюють в зоні Каховської зрошувальної системи. І тому питання дійсно нагальне, його треба розглядати і  підключити якраз і проблему виконання державної програми, яка на сьогоднішній день нажаль має нуль коефіцієнт корисної …

 

ГОЛОВА. … написано Володимир Олексійович Лещенко. Від комітету … Ні, ні, шановні колеги.

 

12:17:04

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин дуже уважно розглянув зазначену пропозицію народних депутатів України.

Ми вважаємо, що, дійсно, реформи, які проведені за останні 14 років нанесли значну шкоду нашому аграрному сектору, в тому числі  і сільському господарству. Однією із складових цієї шкоди є практично знищення зрошення. Це, ну, це надзвичайна трагедія для України, тим більше що у зв’язку з тим, що зрошувальні системи знищені, йде значне підтоплення, особливо у південних регіонах нашої держави.

Комітет підтримує зазначену ініціативу і пропонує Верховній Раді проголосувати „за”. Дякую.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Екологічний комітет, Заєць.

 

12:18:11

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної Партії.

Шановні народні депутати, Комітет з питань екологічної політики підтримує проведення таких парламентських слухань: з питання зрошення та підтоплення південних регіонів України.

Я вам нагадаю, що вже ми у Верховній Раді мали дні уряду і мали постанову, в якій ми рекомендували уряду здійснити ряд заходів. Ми добре розуміємо цю проблему. З одного боку, йде підтоплення земель, а це означає, що землі виводяться із обігу, вони псуються; з іншого боку, ми маємо великі проблеми у самих населених пунктах, де дуже багато будинків підтоплюються і люди мають велику проблему. І ця проблема є не тільки на півдні – вона є і на півночі. Тому ми ставимо питання сьогодні у площину ренатуралізації земель. Тобто, з одного боку, ми повинні забезпечити природні відтворення земель, а, з іншого боку, ми повинні навести лад у тих зрошувальних і осушувальних системах, які уже занедбані, які сьогодні уже виведені з ладу.

Тому я думаю, що буде добре, якщо ми на сьогоднішній день сконцентруємося саме на Півдні України. Тобто там є дуже реальні проблеми на дуже великих територіях. І вирішення цих проблем нам відкриє двері і для вирішення цих проблем на Півночі України  на Поліссі.

Тому Українська Народна Партія і наш комітет сьогодні підтримує проведення таких парламентських слухань. Але я б хотів би, щоб ми їх дуже добре до них підготувалися, щоб ми забезпечили фінансово ті програми, які будуть заплановані. Щоб ми почули з місць справжню картину, а не просто популізм.

Тому я виступаю за те, щоб прийняти це рішення обов’язково і заслухати, підготувати його найкращим чином.

Отже, пропонуємо проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будьте уважні. Шановні колеги! Катерина Семенівна, не сперечайтесь з Іваном Олександровичем, він вас підтримає.

Шановні колеги, в ході дискусії і обговорення внесли деякі корективи в назву парламентських слухань. Послухайте, будь ласка. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому постанови, реєстраційний номер – 8164, автори народні депутати – Самойлик і Оржаховський про проведення 15 лютого 2006 року парламентських слухань щодо актуальних проблем зрошення, підтоплення та повеней, не вказуючи, які регіони – це стосується всієї України. Прошу голосувати. Голосуємо.

 

12:21:18

За-280

Постанова прийнята.

Ще раз нагадую, що тут добавлено слово „та повеней” і знято „яких регіонів”, а стосується всієї України.

Так. Розглядається проект закону про внесення змін до деяких законів України стосовно розвідувальних органів. Реєстраційний номер – 8428. Доповідає Голова Зовнішньої служби розвідки Маломуж Микола Григорович. Будь ласка, підготуватися Крючкову Георгію Корнійовичу.

 

МАЛОМУЖ М.Г.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Представлений законопроект становить собою допрацьовану редакцію законопроектів, що були внесені до Верховної Ради України в 2004 році, але оголошені відкликаними до пункту 5 Регламенту Верховної Ради України.

Законопроект розроблено  з врахуванням  пропозицій і зауважень, що  надійшли у процесі їх розгляду попередніх варіантів до членів Комітетів Верховної Ради з питань  національної безпеки і оборони, Головного науково-експертного управління Апарату  Верховної Ради  і опрацьований робочою групою у складі  представників розвідувальних органів  та Апарату Ради національної безпеки і оборони.

Метою законопроекту  є  легітимізація  відповідно до вимог  Конституції України, Служби зовнішньої розвідки України  утвореної указом Президента  на  базі розвідувальних органів Служби безпеки України, як  самостійний  державний  орган.

Проектом Закону про внесення змін  до деяких законів України  стосовно розвідувальних органів  передбачається: визначити Службу зовнішньої розвідки  розвідувальним органом, що  успадковує  сфери повноважень колишнього  розвідувального органу  Служби безпеки України; визначити місце служби  в системі національної безпеки  України  і підсистемі боротьби з тероризмом та організованою злочинністю; законодавчо визначити службу  суб’єктом оперативно-розшукової діяльності; внести до низки   законів зміни пов’язані з фактом створення  служби; вдосконалити законодавче забезпечення  діяльності розвідувальних органів  з врахуванням  недоліків винних у процесі їх практичної діяльності. Це, в першу чергу, стосується  таких норм: визначення у новій редакції таких базових понять, як  розвідувальна діяльність та розвідувальна інформація, що дозволить відрізнити ці категорії  від інших видів діяльності та   інформації, більш цілеспрямовано організувати  діяльність розвідувальних органів. Розширення кола споживачів  розвідувальної інформації, яке у чинному Законі України „Про розвідувальні  органи”  обмежене всього трьома вищими посадовими  особами,  це дозволить прискорити розвідувальної інформації  до  кінцевого споживача, підвищити ефективність її використання, більш цілеспрямовано організовувати   розвідувальну діяльність з врахуванням  потреб відповідних державних органів, вдосконалення норм щодо завдань і повноважень  розвідувальних органів, проходження служби …….кадрового складу, їх правовий захист. 

З врахуванням зауважень, які прийшли,  ми пропонуємо підтримати прийняття цього законопроекту у першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання?  Запишіться, будь ласка.  Будь ласка,  3 хвилини. Вернидубов.

 

12:24:49

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Уважаемый докладчик, вот сейчас мы пытаемся провести реформу правоохранительных органов и в первую очередь для того, чтобы не было дублирования в функциях этих органов. Но в ваших законопроектах тут все-таки, на мой взгялд, есть попытка у вас обладать функциями, которыми обладают органы Службы безопасности Украины. В частности вот эта разведывательная деятельность в отношении граждан Украины на территории Украины.

Как вы считаете, надо ли это вам и в святи с чем такие фукции? СБУ, может, не справляется с ними или какая-то другая здесь задача? Спасибо.

 

МАЛОМУЖ М.Г. Я дякую за запитання.

Я хотів би відзначити те, що Служба зовнішньої розвідки свою діяльність згідно законодавства, це перше питання, розвідувальні органи України націлює на закордон. Тобто виконує тільки зовнішні функції. І оперативно-розшукова діяльність, яка передбачає, можливо, роботу із різними громадянами України, тільки бере в тій частині, де громадяни України приймають участь у зовнішньополітичній діяльності. І розвідка може використовувати тільки їх можливості, направлені на забезпечення зовнішніх інтересів України, ніяк не внутрішніх. Це передбачено Законом про розвідувальні органи України і законодавством про Службу зовнішньої розвідки, яку ми подаємо.       

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Кафарський.

 

12:26:15

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановний Миколо Григоровичу, виведення підрозділів зовнішньої розвідки зі складу правоохоронних органів має політичне значення, як важливий крок у напрямку реалізації принципів правової демократичної держави. Але скажіть, будь ласка, які функції будуть покладені на регіональні підрозділи розвідки в зв'язку з цим?

 

МАЛОМУЖ М.Г. Я дуже дякую за запитання.

Я хотів би відзначити те, що законопроектом передбачається можливість створення регіональних підрозділів. Це не передбачається, що буде в кожній області, як наприклад, СБУ або міліції створений регіональний підрозділ, це передбачається, що підрозділ знаходиться на місці регіонального слідкування для більш ефективного виконання розвідзавдань по закордону. Наприклад, знаходиться в Криму, де якісь відповідні зовнішні загрози, що більш активно проводять цю діяльність.

Наприклад, радіорозвідка, яка розміщається на території України, але проводить заходи по закордону тільки. Тому ми передбачаємо, що ці органи можуть  бути не системно в кожній області, а тільки в тих місцях, де дійсно потрібно для виконання цих завдань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Жижко Сергій.

 

12:27:32

ЖИЖКО С.А.

Шановний Миколо Григоровичу, це чудово, що нарешті Служба зовнішньої розвідки України отримала свій законопроект для самостійної діяльності у правовому полі. І ми тільки це вітаємо.

Я хочу вас запитати, наскільки запит на результати розвідувальної роботи вже однорічної в української влади? І наскільки влада очікує від вас такої результативної роботи.

І інше. В одному із пунктів номер три вказано про те закону... Я вважаю, що необхідно розмежувати діяльність розвідувальних органів Головного управління розвідки Міністерства оборони, щоб служба зовнішньої розвідки не вела спеціальної роботи по здобування військової інформації. Тобто і що це не, що це розмежування було. Як ви на це дивитеся?

 

МАЛОМУЖ М.Г.  Я дуже дякую за запитання.

Я хочу сказати, що протягом, річний якраз період показав, що поступово розвідувальна інформація все більше витребовується керівництвом держави і враховується при прийнятті державних рішень.

Крім того, визначальні програми для держави в області економіки, в області оборони, науково-технічної розвідки, в області військово-технічного співробітництва, політичних відносин з кожним днем все більше, більше витребовується. І ми відчуваємо, що вона використовується першими особами держави, а також іншими споживачами. Це міністерствами, відомствами і нашими представниками підприємства оборонно-промислового комплексу.

Щодо стосується розмежування із роботою Головного управління військової розвідки, рахую, що це слушне зауваження. Ми його враховуємо. Воно вже існує в законі. Відповідно до поняття „військова”, я думаю, що це можна погодитися з тим, що воно може належати до компетенції військової розвідки.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Миколо Григоровичу, сідайте, будь ласка.

Георгій Корнійович Крючков, Голова Комітету з питань оборони і національної безпеки і оборони.

 

12:29:47

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. У чому суть проблеми, яку ми зараз розглядаємо?

Нарешті, слаба Богу, легалізується служба, яку на порушення Конституції було утворено не законом, а указами Президента, і в такій якості ця служба існує більше року.

Реалізується вимога Конституції щодо затвердження Верховною Радою структури від чисельності цієї служби, яка, фактично, є військовою  структурою. Службу створено на базі відповідного департаменту Служби безпеки України. 

Різалося  по живому. І тому ряд питань потребує узгодження між Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони, розвідувальним органом прикордонників.

На жаль, цього, як показав розгляд питання у комітеті, у президентських структурах зроблено не було. І перекинута ця проблема до Верховної  Ради.

Ми вважаємо, неправильною таку практику, щоб на засіданні комітету відпрацьовувалися ці питання, які повинні бути з керівниками узгоджені суб’єктом законодавчої ініціативи.

Тому комітет пропонує прийняти закон у першому читанні з тим, щоб до другого читання ці питання були відпрацьовані і більше узгоджені з базовим законом про розвідувальну діяльність, який був прийнятий у 2001 році.

Окремо про чисельність служби. У президентському проекті пропонується затвердити чисельність служби закритим законом, закритою статтею п’ятою. Ми всебічно розглянули це питання. Проти закритого закону, закритого положення закону висловилося Головне науково-експертне управління Апарату Верховної  Ради, Інститут законодавства при Верховній  Раді. Висловлені ними думки заслуговують на увагу.

Треба сказати, що Закон про охорону інформацію, прийнятий у  1994 році, не узгоджується з Конституцією 1996 року, яка не передбачає можливості прийняття закритих законів.

Потім, що закривається? За законом, який був прийнятий відносно органів державної безпеки, органів, які забезпечують  державну безпеку.

І йшлося тільки про закриття даних щодо працівників, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.  Це абсолютно не… цим законом не розшифровується. Тому ми пропонуємо прийняти окремим законом чисельність, яка існує зараз і прийняти такий закон…

Відкритий такий закон.

Що стосується закону наступного, який ми будемо зараз розглядати, і про який я хотів сказати, потрібно буде внести зміни більше, ніж до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

КРЮЧКОВ Г. К. …до того, як ми приймемо Закон про Службу зовнішньої розвідки. Тобто, до чого зводиться?

Перше. Прийняти в першому читанні Закон про Службу  безпеки України, про Службу зовнішньої розвідки України, Закон про  внесення змін  до законодавчих актів у зв`язку з цим, і  прийняти сьогодні Закон про чисельність Служби зовнішньої розвідки з тим, щоб ми  могли працювати над бюджетом.

На заключення я хотів сказати наступне. Тут порушувалося питання про реформування цієї системи. Дійсно, іде реформування. Зараз на базі Служби безпеки України уже створено  служби  зовнішньої розвідки. Є указ Президента, який щойно вийшов 7 листопада, про утворення Служби спеціального зв`язку та захисту  інформації України як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом. Все це потрібно буде розглядати.

І що стосується МВС. Як  бачимо, Служба безпеки розпорошується, а що стосується служби    Міністерства  внутрішніх справ, то пропонується перетворити її по суті на супермонстра  типу берівської… берієвських часів. Включити туди прикордонників, включити Міністерство  надзвичайних ситуацій і інші. Це дуже непокоїть, і треба, щоб ми на це  звернули увагу.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шановні колеги,  ви зрозуміли  із доповіді особливо із співдоповіді голови… Почекайте, будь ласка! Шановні колеги, ну майте витримку послухати що вам пропонується, а потім будете вимагати що ви хочете. Бо тоді, коли головуючий вносить пропозиції, ви вимагаєте і не знає… ви не знаєте що хоче головуючий, а головуючий не почує що хочете ви.   Давайте взаємно будемо слухати один одного і все буде нормально.

Шановні колеги, ви бачите, що  ми зараз, обговорюючи перший закон, закон про внесення змін до певних законів в зв’язку із створенням служби зовнішньої розвідки, плавно перейшли на другий закон, закон про зовнішню, про службу зовнішньої розвідки. Тому я пропоную, щоб ми зараз ці два закони обговорювали спільно, бо вони взаємно пов’язані і одразу ми по кожному окремо тоді будемо здійснювати голосування. Так, будь ласка, покажіть. Сідайте Георгій Корнійович.

Будемо обговорювати? Будемо, покажіть, будь ласка, покажіть.

 

ГОЛОВА. Значить, шановні колеги, переходимо до обговорення.  15 хвилин на обговорення двох законопроектів. Юрій Кармазін, будь ласка. Юрій Анатолійович Кармазін. Да.

 

12:35:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, на кінець ми почали розглядати ці закони. Тому що з 14 жовтня 2004 року більше року нелегітимно, фактично, існує структура. Тому що, указом Президента це робити не можна, нам  треба в державі зробити запобіжники, щоб жоден Президент не міг видати такі укази. А якщо видав, щоб вони автоматично прирівнювались до макулатури. Тому що вони видаються на порушення Конституції.

Виведення підрозділів зовнішньої розвідки з складу правоохоронного  органу, на мій погляд, має політичне значення, як важливий крок у напрямку реалізації принципів правової, демократичної держави. З одного боку правоохоронний орган - Служба безпеки увільняється від виконання однієї з невластивих їй функцій. З іншого – створюються запобіжники від використання зовнішньої розвідки у цілях, непередбачених законами України.

І ми бачили, як це було підчас  правління Кучми, коли цей підрозділ в тому числі використовувався головним чином для неправосудної боротьби з противниками режиму і в нас, і за кордоном це  свідчення генерала Кравченка і ті телеграми, які потім ми розглядали на  комітетах, і  це те, що підрозділ, який займався прослуховуванням, також використовувався для прослуховування, в тому числі і політиків, в тому числі нас, народних депутатів. Там навіть список був із цілих 185-ти чоловік, які треба було слухати і регулярно інформувати. Я думаю, що цей проект треба приймати і те, що пропонується визначити загальну структуру з урахуванням основних завдань, що покладаються, я думаю, що це треба підтримувати.

Що стосується таємної статті, пункту, я хочу відіслати вас до закону „Про державну таємницю”, це по-перше. І по-друге, я хочу нагадати, що ми впродовж стількох років після прийняття Конституції приймали і приймаємо таємні статті до закону про бюджет. Хіба ви забули? Підніміть, подивіться. То чого ж ми тоді, в нас подвійна мораль.

Американці оприлюднюють чисельність лише управлінського органу, апарату центральної розвідки, а ми давайте повністю відкриємося. Перед ким? Для чого? Для чого це робити? Давайте будемо визначати, напишемо, в існуючій чисельності. Все, поставимо крапку. Існуючою чисельністю. А яка існуюча чисельність? Кому треба, той знає в державі. Ми не говоримо про її збільшення. Все. Або приймемо таємну, ще раз кажу, ми приймали закони таємні і весь час в бюджеті ми ці питання передбачаємо.

Я вважаю, що дуже правильно, що ми робимо визначення розвідувальної діяльності, розвідувальної інформації, що відрізняє їх від інших видів діяльності і що не дає неправомірно підслуховувати громадян і це, буду голосувати за обидва ці закони і прошу ...

 

ГОЛОВА. Дякую. Так, Михайло Гладій, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Михайло Гладій, будь ласка. Михайло Гладій, будь ласка. Так, Леонід Черновецький, будь ласка.

 

12:39:27

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые  народные депутаты, те, кто нас слушает, я считаю, что закон о «зовнешней» разведке является, в принципе, правильным. Кроме только  некоторых причин, по которым я за него голосовать не могу.

Ну, во-первых, я хочу вам сказать (это касается радиослушателей), что без определения точных функций этого органа, без того, чтобы мы с вами не проанализировали, как они будут работать, чтобы на них не распространилась коррупция, как в других органах власти, особенно в местных, мы вообще не можем этот орган выпускать из рук. Потому что он превратиться сразу из зовнишней разведки во внутришнюю – и начнет следить за порядочными народными депутатами и за другими, кто будет говорить слово правды.

Сейчас я работаю с генералом Кравченко, который отменил слежку за когда-то Президентом Украины, а сегодня изгнан уже из органов КГБ или новых органов, СБУ. То есть это, конечно, проблема. И мы ни в коем случае не должны выпускать джина из бутылки, потому что во что эти органы превратятся, никто не знает.

Главная проблема, которую должны знать граждане Украины: что до тех пор, пока все местные органы власти, начиная от начальников райотделов, глав разных больниц, всяких лечебных учреждений, в том числе и судьи, как и местные депутаты, не станут избираться, мы проблему коррупции не решим. Украина является коррумпированной страной, и, конечно, создавать новые органы в таких условиях – это фактически наступать на права человека. И это очень большая проблема и очень большая ответственность для тех, кто будет за это голосовать.

Но, в принципе, конечно, закон благородный. Нам нужна будет, когда мы станем страной с выборными местными органами власти, когда каждый участковый будет избираться и может быть отозван, и главврач больницы, который за деньги, негодяй, лечит наших избирателей, будет отзываться, может быть отозван со своей должности, тогда мы можем приступить к формированию такого важного органа.

Иначе они будут выдавать наши тайны, которые состоят в том, что, особенно местные органы власти, являются насквозь коррумпированными и не являются народными, на самом деле, представителями – это проблема, и всякие другие вещи. И с такой мизерной зарплатой они только и будут работать на внешние разведки других стран.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка. Немає? Олександр Масенко, будь ласка. Вийшов. Георгій Манчуленко, будь ласка.

 

12:42:58

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція Української Народної Партії.

Шановний Голово! Шановні колеги! Дані законопроекти є вузькоспеціалізованими і вимагають професійного підходу, в тому числі і до обговорення. Підхід, коли говорять всі про все тут не повинен спрацьовувати.

Перше. Чи потрібно розділити  Службу безпеки України, власне, як спеціальний правоохоронний орган України, який займається і контр розвідувальною діяльністю, і правоохоронною діяльністю від невластивих йому функцій, які пов’язанні із здійсненням зовнішньої розвідки України.

Я думаю, що це питання є риторичне.  І таке відокремлення не несе зовсім ніякого політичного забарвлення. Це є логічне, це  є правильно науково обгрунтоване питання. Розвідувальні органи і спеціальні поліцейські органи повинні бути під одним дахом як це було в системі колишнього КДБ СРСР, тому що  такі структури притаманні режимам, які носять тоталітарні ознаки.

Друге. Чи повинна бути Служба зовнішньої розвідки військовим формуванням? Можливо, й повинна. Але тоді ми впираємося в проблему Конституції, що загальною структурою чисельність, в тому числі і військових формувань, має затверджувати відповідно до Конституції Верховна Рада України.

І тому є колізія, що ми маємо оперативну чисельність Служби зовнішньої розвідки зберегти в таємниці, в той же час ми маємо виконати норму, вимогу Конституції, що Верховна Рада має затвердити загальну структуру, чисельність України. Тому тут треба добре думати, щоб і Конституцію виконати, і не було проблем з оприлюдненням загальної чисельності Служби зовнішньої розвідки.

Наступна проблема. Якими функціями має займатися Служба зовнішньої розвідки? Читаючи проект Закону про Службу зовнішньої розвідки, я бачу, що їй намагаються додати деякі ознаки контр розвідувального органу. Це теж не повинно бути властиве для розвідувального органу України .

Наступне. Відносно назви. Якщо є Служба зовнішньої розвідки, напрошується назва за аналогією – Служба внутрішньої розвідки. Над цим питанням теж треба добре подумати.

Фракція Української народної партії підтримує ідеологію відокремлення розвідувального органу від Служби безпеки України і створення окремого розвідувального органу. Фракція Української народної партії говорить про те, що треба прийняти у першому читанні запропоновані законопроекти і істотно доопрацювати закони, які зараз існують, про оперативно-розшукову діяльність, про контррозвідувальну діяльність, напевно, про розвідувальні органи України, але виходити з того, що саме Закон про розвідувальні органи України має бути базовим для діяльності розвідувального співтовариства України. Дякую за увагу. Прошу прийняти в першому читанні.

 

ГОЛОВА. Дякую. 

Сергій Жижко, "Наша Україна", будь ласка.

 

12:46:12

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція "Нашої України".

Шановний пане Головуючий, шановні народні депутати, ухвалення цього законопроекту зумовлено необхідністю легітимізації Служби зовнішньої розвідки, яка вже понад рік існує як самостійний спеціальний державний орган поза межами правового поля держави.

Виведення Служби зовнішньої розвідки із складу СБУ було абсолютно закономірним кроком, який відповідає демократичним традиціям. Разом з тим, існує нагальна необхідність у визначенні її статусу, правових засад діяльності, завдань та функціональних обов'язків, структури і складу, умов фінансування та забезпечення соціальних потреб її працівник.

Розглядувальний законопроект в основному визначає зазначені позиції. Законопроект не позбавлений цілого ряду недоліків, перерахованих у висновках Комітету з питань національної безпеки та оборони і у висновках Науково-експертного управління Верховної Ради.      

Зокрема перелік завдань, які покладаються на Службу зовнішньої розвідки, стаття третя законопроекту, свідчить про відсутність належного розмежування обов’язків між службою  зовнішньої розвідки та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони, тобто ведення розвідки у секторі збору військової інформації.

Зрозуміло, що штатна чисельність Служби зовнішньої розвідки має визначатися відповідно до покладених на неї завдань. У свою чергу завдання Служби зовнішньої розвідки мають визначатися відповідно до затребуваності одержуваної інформації її споживачами, тобто Президентом, Прем'єр-міністром, Головою Верховної Ради і іншими посадовими особами. А ступінь затребуваності цієї інформації не є наперед визначеною.

Тому існують підстави для припущення, що якась частина інформації, зібрана Службою зовнішньої розвідки, виявиться незатребуваною. Тобто робота проводитиметься, так би мовити, в холосту. А отже кошти платників податків витрачатимуться лише на формування архівних матеріалів служби.

Уникнення такої ситуації вимагає належної чіткості у визначенні штатів, функціональних обов’язків та постановці завдань. А також відповідного контролю за використанням бюджетних коштів.

Чинним законодавством передбачається уніфікованість норм соціального захисту для працівників силових структур. А в законопроекті, стаття дев’ята, закладено окремі позиції стосовно норм соціального захисту для співробітників Служби зовнішньої розвідки, які створюють для них певні преференції у порівнянні з їх колегами з інших розвідувальних відомств. І під час доопрацювання закону необхідно це врегулювати. Разом з тим ухвалення цього законопроекту є необхідним і з огляду на потребу забезпечення фінансування Служби зовнішньої розвідки у наступному році.

Тому вважаю законопроект номер 8347 може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Ткаленко, будь ласка, Народний Рух України. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

 

12:49:18

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, фракція Народного Руху України.

Шановні колеги,  законопроект, який ми розглядаємо, є яскравим прикладом того, коли дуже часто у нашій державі трапляється так, що ми утворюємо  якийсь структурний виконавчий орган, який працює певний час поза законодавчим полем діяльності.

Очевидно, це не зовсім правильно. Тобто, якщо ми  поважна і серйозна держава, то спочатку потрібно опрацьовувати законодавче поле, а потім приймати рішення щодо створення того чи іншого підрозділу виконавчого.

Створення зовнішньої служби розвідки, безумовно,  є, можливо, і прогресивним кроком, але він до певної міри, як я уже сказав, непродуманий, і я погоджуюсь з тими колегами, які говорять про певні проблеми, які можуть бути створені  цим законом.

В цілому, підтримуючи таке утворення, я хотів би зазначити недоліки, які сьогодні уже видно з цього законопроекту. Зокрема, Закон про контррозвідувальну   діяльність у статті 8, пропонується, фактично, дублювання контррозвідувальних функцій Служби зовнішньої розвідки із Службою безпеки України.

У нас і так дуже багато існує на сьогодні структур, які дублюють функції, в результаті і питання подолання корупції, і зловживань у різних сферах у нас не зрушується з місця. Тому мені здається, що варто прийняти  цей закон у першому читанні, але дуже серйозно доопрацювати із залученням фахівців, спеціалістів і всіх комітетів зацікавлених Верховної  Ради України.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, там Гладій передає… Григорій Омельченко з мотивів, будь ласка, і будемо визначатися. Одна хвилина.

 

12:51:39

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко, виборчий блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, два дуже серйозних і відповідальних закони. Про те, що потрібна окрема державна інституція зовнішньої розвідки, я думаю,  не викликає ні в кого сумніву. Це перше.

Друге. Але при доопрацюванні цих законів у другому читанні ми повинні виписати так норми закону, щоб зовнішня розвідка не використовувалася як внутрішня розвідка чи то проти політичних опонентів, чи проти опозиції чи інших  державних діячів.

Це повинен бути орган, який забезпечує державу як незалежну Україну, її вище політичне керівництво необхідною розвідувальною інформацією для прийняття  відповідальних політичних рішень, які потрібно приймати Президенту, уряду і Верховній Раді України. По великому рахунку, у кожній цивілізованій країні світу є такі органи, які являються, як образно сказати, вухами і очима  держави, щоб не бути сліпими і не бути глухими. Тому я вас і прошу підтримати ці обидва законопроекти у першому читанні, а для другого читання закласти  і гарантії, щоб це був дійсно цивілізований розвідувальний орган і мав контроль і …

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати! Ставиться на голосування для прийняття за основу  проект Закону про Службу зовнішньої розвідки (реєстраційний номер 8437) з уточненням 5-ї статті в такій редакції: „Затвердити особовий склад служби в існуючій чисельності”.

Прошу голосувати. За основу. Голосуйте. Це узгоджене із Президентом. Я прошу вас, шановні колеги, ну давайте ви проголосуйте.

 

12:53:28

За-310

За основу рішення  прийнято.

Тепер ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону (реєстраційний номер 8428) про внесення змін до деяких законів України (стосовно розвідувальних органів). Перше читання. За основу.

Прошу голосувати.

 

12:54:03

За-304

Рішення прийнято. У вас працювало якраз, я дивлюся спрацювало.

Шановні народні депутати! За – 304, рішення  прийнято.

Зараз перевіримо чи спрацювали картки чи ні у вас. Ну зараз перевірять.

Шановні колеги, оголошується до розгляду  проект постанов про обрання суддів. Реєстраційні номери 8423, 8424, 8425. Будь ласка, Василь Васильович. Доповідач – голова Комітету з питань правової політики Василь Васильович Онопенко.

 

12:54:50

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги…

 

ГОЛОВА. Прошу уваги.

 

ОНОПЕНКО В.В. Комітет з питань правової політики розглянув подання голови Верховного Суду України Василя Маляренка, голови Вищого адміністративного суду Дмитра Притики, голови  Вищого… адміністративного суду Посенюка, голови Вищого адміністративного суду Дмитра Притики про обрання відповідно на посади суддів Вищого  адміністративного суду, Вищого господарського суду України до апеляційних, до місцевих судів і рекомендує вам обрати відповідно до проектів постанов. Ми розглянули подання Вищої кваліфікаційної комісії на комітеті, всі матеріали на суддів. І там, де були проблеми по суддях, комітет не виносить на  розгляд Верховної Ради.

Ми виносимо на розгляд Верховної Ради  тих суддів, до яких, ну, принаймні в комітеті, претензій не було. Матеріали вам направлялися досить давно, ще 12-го і 21-го жовтня, ви маєте їх на руках. Зараз виноситься проект Постанови 8423 про обрання безстроково:

до апеляційного суду Автономної Республіки Крим Соболюка Михайла Миколайовича;

апеляційного суду Полтавської області Оніщенка Віталія Іларіоновича;

апеляційного суду Тернопільської області Деркач Лідію Іванівну;

 і місцевого Розівського районного суду Запорізької області Коржова Анатолія Васильовича.

Комітет підтримує подання Голови Верховного Суду.

 

ГОЛОВА. Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради  України про обрання суддів, реєстраційний номер 8423. Прошу голосувати.

 

12:56:50

За-376

Постанову прийнято.

 

ОНОПЕНКО В.В.  Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85-ї частини першої статті 128-ї Конституції України  також вносяться кандидатури  на обрання безстроково до:

Вищого адміністративного суду України Весельську Тетяну Федорівну, Гончар Любов Ярославівну, Горбатюка Сергія Андрійовича, Карася Олександра Васильовича, Костенка Миколу Івановича, Лиску Тамару Олексіївну, Ліпського Дмитра Володимировича, Маринчак Нінель Євгенівну, Степашка Олександра Івановича, Чумаченко Тетяну Анатоліївну;

Донецького апеляційного адміністративного суду Бадахову Тамару Панасівну, Геращенка Ігоря Володимировича, Шапталу Наталю Костянтинівну;

Київського апеляційного адміністративного суду Бєлову Людмилу Василівну;

Львівського апеляційного адміністративного суду Улицького Василя Зіновійовича;

Севастопольського апеляційного адміністративного суду Дадінську Тамару Вікторівну, Кучерука Олега Васильовича, Шереніна Юрія Леонідовича.

 

ГОЛОВА.   Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради  України  про обрання суддів, реєстраційний номер 8424. Прошу  голосувати.

 

12:58:31

За-365

Рішення прийнято.

 

ОНОПЕНКО В.В. Також на ваш розгляд вноситься проект   Постанови  8425 про обрання  суддів безстроково до:

Вищого господарського суду України Катеринчук Лілію Йосипівну, Кота Олександра Васильовича, Самусенко Світлану Сергіївну, Шаргала Віктора Івановича;

Донецького апеляційного господарського суду Стойку Оксану Володимирівну;

Київського міжобласного апеляційного господарського суду Мельника Сергія Миколайовича;

Львівського апеляційного господарського суду Гнатюк Галину Миколаївну, Кравчук Наталію Миронівну;

місцевого господарського суду Донецької області Ємельянова Артура Станіславовича;

місцевого господарського суду Івано-Франківської області Шкіндера Павла Анатолійовича;

місцевого господарського суду Кіровоградської області Мохонька  Костянтина Миколайовича;

місцевого господарського суду Луганської області Корнієнка  ладислава Валерійовича і Рябцеву Олену Вікторівну;

місцевого господарського суду Миколаївської області Гриньову Тетяну Віталіївну, Семенова Анатолія Костянтиновича;

місцевого господарського суду Херсонської області Закуріна Миколу Костянтиновича;

місцевого господарського суду Хмельницької області Матущака Олега Івановича;

і місцевого господарського суду Черкаської області Довганя Костянтина Івановича.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради України „Про обрання суддів”, реєстраційний номер 8425. Прошу голосувати.

 

13:00:24

За-364

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, давайте привітаємо суддів, яких щойно ми обрали на посади безстроково і побажаємо їм успіхів у плідному служінні верховенству права.

Да, тепер постанова про звільнення, будь ласка.

 

ОНОПЕНКО В.В. Постанова, проект постанови 8427. Відповідно до статті 85, пункту 9, частина 5 статті 126-ї, статті 43-ї Закону України „Про статус суддів” Верховна Рада України виноситься проект постанови, який підтриманий комітетом, подання Голови Вищої ради юстиції про звільнення з посад за загальними підставами.

Суддю Верховного Суду України Федоришина Панаса Петровича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю апеляційного суду Житомирської області Кашапова Олексія Семеновича у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

суддю апеляційного суду Івано-Франківської області Бегін Тамару Федорівну в зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю апеляційного суду Одеської області Бондаренка Лева Михайловича в зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю апеляційного суду Полтавської області Тягнирядна Михайла Григоровича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Київського апеляційного  господарського суду Куца Миколу Матвійовича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Литвина Василя Прокоповича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

І суддю Старосинявського районного суду Хмельницької області Лондкевича Леоніда Леонідовича у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Комітет перевірив дані, жодного тиску на суддів не було, це їхня воля і певні обставини.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України „Про звільнення суддів”, реєстраційний номер 8427. Прошу голосувати.

 

13:02:57

За-314

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про загальну структуру і чисельність Управління державної охорони. Реєстраційний номер 8356, 8356-1.

Пропонується такий регламент розгляду, шановні колеги: для доповіді – до трьох хвилин, відповіді на запитання – до трьох хвилин, і від комітету – до трьох хвилин. Потім провести обговорення протягом 15 хвилин. Доповідач – начальник Управління державної охорони України Плюта Петро Васильович. Будь ласка, Петро Васильович.

 

ПЛЮТА П.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, дозвольте представити вам законопроект, який підготовлено на виконання вимог Конституції України, Закону України „Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”. Метою прийняття закону є приведення існуючої структури Управління державної охорони у відповідність із напрямами службової діяльності, визначеними законодавством України.

Станом на 15 листопада 2005 року особовим складом управління безперервно здійснюється державна охорона майже ста посадових осіб та об’єктів, в тому числі адміністративних будинків, державних резиденцій та інших об’єктів, що дислокуються в Києві, в Автономної Республіці Крим і в регіонах України. Чисельність управлінь державної охорони було визначено указом Президента України в 1999 році.

З того часу вона залишається без змін, хоча має місце стійка тенденція щодо збільшення кількості об’єктів та посадових осіб, які підлягають державній охорони.

Зайнятість військовослужбовців управління в охоронних заходах з кожним роком зростає в середньому на 10 відсотків. Це призводить до вимушеного перевантаження особового складу, який несе службу безперервно.

Крім того, обсяг навантаження на військовослужбовців управління залежить від внутрішнього та зовнішньополітичної активності держави, рівня організації заходів державної охорони.

Наприклад: під час проведення міжнародних зустрічей обсяги навантаження на деякі підрозділи управління зростають у 3-5 разів.

Разом з тим, існує проблема спеціалізованої підготовки фахівців для Управління державної охорони.

На даний час жоден з навчальних закладів не здійснює такої підготовки. Тому це питання також потребує вирішенню.

В редакції закону, що пропонується до затвердження, враховані зауваження і пропозиції Міністерства фінансів та Міністерства юстиції України,  а також результати обговорення в Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони.

Пропонується затвердити структуру та штатну чисельність управління відповідно до поданого законопроекту.

Реалізація даного закону сприятиме досягненню головної мети державної охорони: надійному забезпеченню безпеки органів державної влади України та посадових осіб і дозволить управлінню виконувати покладені завдання в чітко визначеному Конституцією України правовому полі.  Прошу підтримати законопроект.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Петро Васильович. Запишіться на запитання. Будь ласка, 3 хвилини Пономаренко.

 

13:06:38

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Пономаренко, фракція комуністів. Петро Васильович, я тут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зліва.

 

ПОНОМАРЕНКО Г.Г. В своїй інформації сказали, що постійно збільшується кількість осіб, яких охороняють. У нас, що с кожним роком зростає кількість президентів,  прем'єрів. Яким чином зростає? Який порядок зростання.

 

ПЛЮТА П.В. Шановні народні депутати, це мається на увазі, що зростає міжнародна активність України. Кількість делегацій, які прибувають в Україну і охороняємі особи, які охороняються за кордоном, ми по закону зобов'язані їх охороняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий, будь ласка.

 

ПЛЮТА П.В. У нас на даний час… І об'єктів. І об'єктів… 

 

13:07:39

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція "Регіони України".

Шановний Петро Васильович, і я і фракція будемо визначатись в процесі обговорення цього законопроекту, чи підтримувати його чи ні, бо нам не зрозуміло, для яких функцій ви готуєте ваших працівників. Ви згадайте, коли працівники, співробітники Управління державної охорони України прийняли участь в мордобої біля ЦВК і особисто охоронці, державні люди Олександра Зінченка викручували руки і намагалися там заштовхати кудись народного депутата України Шуфрича.

Мені не зрозуміло, до яких функцій ви готуєте ваших людей? Тому чи зробили ви якісь висновки з того факту ганебного, який мав місце восени біля ЦВК 2004 року?

 

ПЛЮТА П.В. Дякую. 

Так, звичайно, висновки ми зробили. Висновки ми зробили. Але Управління державної охорони охороняє об'єкти охорони і охороняє посадові особи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Райков Борис. Сергій Жижко.

 

13:09:04

ЖИЖКО С.А.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, ось розширення більше як на 800 осіб працівників Державної служби охорони. Наскільки ви готові знайти кваліфіковані кадри, тобто і рівень їхньої правової культури і спецпідготовки. Чи є такі кадри в Україні, щоб доповнювати?

Друге. Скажіть, будь ласка, чи ви співпрацюєте з антитерористичним центром Служби безпеки України для вирішення своїх завдань.

Дякую.

 

ПЛЮТА П.В.  На друге питання відразу відповім. Так, ми включені до співпраці з цим центром.

По першому питанню. Не на більше, як 800, а близько 400. І це розведено в часі до 2010 року. Але сюди увійде те, що у нас немає навчальної бази в Україні, яка б готувала співробітників охорони, тілоохоронців. І тому це питання сюди також входить.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рудьковський Микола.

 

13:10:24

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний керівнику Служби державної охорони, скажіть, будь ласка. Заявив Микола Мельниченко, що повернеться на територію України. У зв’язку з великою цікавістю осіб, у тому числі і людей, які зараз причетні до влади, до того, щоб він багато не говорив в Україні. Чи забезпечить Служба охорони йому належну безпеку до розгляду всіх питань? Це, по-перше.

Друге. Я особисто стикався із Службою охорони, але Леоніда Кучми. Коли у мене забрали посвідчення у місті Чернігові як у народного депутата, напавши, охоронці. Прошу вас розслідувати, хто це зробив і повернути посвідчення народного депутата.

І слідуюче. Було звинувачення,  що деякі співробітники Служби охорони захоплювали северо-донецький „Азот”  кілька місяців назад, коли там були матеріальні спори. Чи правда, чи ні? Якщо ні, скажіть – неправда, і це є наклеп. І знявши таким чином звинувачення.

 

ПЛЮТА П.В. Управління здійснює охорону згідно закону і згідно указів чи розпоряджень Президента. Якщо буде розпорядження про охорону Мельниченка, управління буде виконувати це розпорядження.

Стосовно другого  я не маю ніяких відомостей  про те, що там захвачували чи   не захвачували щось. Можливо це Державна служба охорони мається на увазі, структурний підрозділ  Міністерства внутрішніх справ, а не Управління державної охорони? Управління державної  охорони такими   справами не займалося і займатися ніколи не буде. Я записав, я перевірю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Васильовичу, сідайте.

Від комітету Валентин Зубов, будь ласка, 3 хвилини.

 

13:12:44

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Всеукраїнське  об’єднання „Батьківщина”.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки  і оборони  16 листопада 2005 року розглянув на своєму засіданні поданий   Президентом України Ющенком відповідно до  пункту двадцять другого частини першої  статті 85 Конституції України проект Закону України про загальну структуру  і чисельність  Управління державної охорони України.

Метою прийняття цього закону  є приведення існуючої структури  Управління державної охорони   України у відповідність із напрямами  службової діяльності  та забезпечення безпеки  посадових осіб, та державної охорони  міст їх постійного і тимчасового перебування,  та охорони відповідних об’єктів.

Підтримуючи в цілому, в принципі, проект  Закону, комітет вважає  недоцільним визначати чисельність управління  до 2010 року, оскільки  передбачити зараз, якої чисельності потребуватиме Управління державної охорони на  той час, неможливо.

 Комітет пропонує  Верховній Раді затвердити чисельність Управління  державної охорони України  на 2006 рік у тій кількості, в якій воно функціонує в даний час.

З врахуванням цього  пропонується внести відповідні уточнення  в проект закону, виклавши його в редакції,  яку пропонують члени Комітету з питань  національної безпеки і оборони  Крючков і Зубов в альтернативному законопроекті,  прийняти його за основу та в цілому, як закон.

Мы вчера, уважаемые коллеги, очень серьезно и внимательно рассматривали этот законопроект на заседании Комитета. Должен прямо сказать, что мы не получили внятных, убедительных ответов на вопросы, первое, почему именно сегодня в таком количестве  работает эта служба, именно около трех тысяч человек?

Второе, почему, на основании чего в динамике предусматривается этим законопроектом увеличение численности службы на 500 почти человек?

И исходя из этого, мы приняли решение на комитете внести альтернативный законопроект, который, по сути, повторяет законопроект, который внес Президент сегодня, но исключает пункты, которые предусматривают увеличение численности Государственной  службы охраны до 2010 года.

Поскольку этот законопроект является очень актуальным и рассматриваться должен в таком быстром режиме, мы просим вот этот наш законопроект комитета поддержать и  принять его за основу и сразу же как законопроект. Благодарю вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка.

Приступаємо до обговорення. Юрій Кармазін, підготуватися Григорію Омельченко. 15 хвилин на обговорення.

 

13:15:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати!

Я хотів би звернути вашу увагу на те, що ми маємо прийняти такий закон, і давно мали затвердити загальну чисельність Управління державної охорони.

Але питання таке: подивіться, як сформований закон про загальну структуру, як він виписаний: „Затвердити таку загальну структуру Управління державної охорони: керівництво, підрозділи охорони органів державної влади України, посадових осіб та об’єктів, регіональні підрозділи державної охорони, підрозділи забезпечення, підприємства, установи, організації, навчальні заклади”. Крапка. Це що, так норми закону пишуться? Хлопці, ви що? Та схаменіться, поважайте ж оцей орган. Це називається Верховна Рада, це не осли. А ви як формулюєте: підприємства…

Нема ж більше такого закону, де б отак ще ми написали колись.

Я просто здивований в тому, що такий підхід у нас до нормотворчості. Я розумію, що Головатий написав, що завізовано з зауваженнями. Правда, він не дав варіанту як це треба було  зробити, але треба було робити, розумієте, бо  нам ганьба. Мені соромно, коли оцей закон буде опублікований в засобах масової інформації. Ну що  нас  спитають люди? Скажуть, ну що ви написали, хлопці?

Мені соромно буде зустрічатися з представниками армії, які скажуть: „Що ви робите? Ви нас  скорочуєте кожен рік, майже наполовину ріжете. А тут не передбачається скорочення, передбачається збільшення”. Що мені поясняти їм? А я кожен  раз зустрічаюся з ними і  щось розмовляю. Що я буду пояснювати? Що біля Зінченко дуже важливий пост і там треба тримати прапорщика, який не пропускає народного депутата Кармазина навіть?! Це що? це додуматися треба до цього! І ніхто вибачення не приніс навіть. До сьогоднішнього дня ще. Це що, ми за це боролися, щоб ми зайві пости ставили? То давайте будемо шукати де можна скорочувати.

Треба приймати законопроект Зубова. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Георгій Омельченко. Підготуватися Олександру Бандурці.

 

13:18:05

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко, виборчий Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, при розгляді таких законопроектів, як ми розглядаємо сьогодні, що торкається чисельності і  структури Управління державної охорони України чи перед цим що торкалося зовнішньої розвідки України, емоції не потрібні. Потрібен аргументований підхід до структури чисельного складу і під кожну одиницю збільшення чисельності потрібно  обґрунтування,  бо це  народні кошти, які закладаються в Державний  бюджет, які сплачуються з податків наших громадян.

На нашій  фракції ми  обговорили цей законопроект і прийшли до висновку, що законопроект, який підготували народні депутати України, зокрема і  Зубов, які входять до  Комітету  з питань  оборони і державної безпеки, являються більш приємними для прийняття у першому читанні. І в першу чергу тому, що поданий законопроект, який представляв керівник  Управління державної охорони Петро Васильович Плюта, не міг навіть на запитання, які тут ставили, обгрунтувати, чому  збільшується на таку кількість ця  поважна державна структура. Це перше.

Друге. При другому читанні можна зробити таку річ, і що я пропоную. Зацікавлені дві сторони повинні надати серйозні обґрунтування, якщо вони хочуть  збільшити  десь трохи більше 100 чоловік, щоб ми це могли зробити, бо це буде пов’язане, шановні друзі, із закладання прийняттям бюджету, що планується до нового року у цьому році на наступний рік.

А якщо ми цього не встигнемо зробити, виникає питання із грошовими коштами по оплаті цих працівників. І тому, єсть пропозиція прийняти за основу в першому читанні законопроект, який запропонували народні депутати України. Це  підтримано на Комітеті з питань оборони і державної безпеки. Не відкидати ті положення і зауваження, які були в цьому законопроекті, який представляв Петро Васильович Плюта із зауваженнями міністра юстиції України. І через тиждень, коли буде пленарне засідання, ми повинні цей прийняти закон в цілому  як закон, щоб, якщо будемо збільшувати на якусь кількість цю державну структуру, щоб це можна було вписати і в держаний бюджет передбачені кошти.

Тому прошу вас підтримати в першому читанні за основу законопроект підготований народними депутатами з відповідного профільного комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Бандурка, за ним Володимир Єщенко.

 

13:20:44

БАНДУРКА О.М.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, я хотів по трьом питанням висловитись. Перше, закон про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб був прийнятий в 1998 році. І він уже в значній мірі морально застарів. Сьогодні ця служба перебрала на себе повноваження  і міліцейські, і Служби  безпеки, і Служби зовнішньої розвідки. Потрібно чітко, з урахуванням сьогодення, внести зміни і доповнення до цього закону і визначити Службу державної охорони, як правоохоронний орган.

І взагалі, в нас правоохоронних органів ніхто не знає, скільки в державі є? Тому що по різним законам це поняття і їх перелік визначаються по-різному. І розмежувати в назві державну Службу охорони і Управління або Службу державної охорони, масло масляне, постійно виникають колізії з цього приводу.

Мається підлягати охороні – і це друге питання, - Голова Верховної Ради, Президент, Прем'єр-міністр. Це те, що є обов’язковим. Остальне відноситься до самозванців, крім зарубіжних гостей, знову ж таки, перших осіб.

Що трапилося в державі, що ми ставимо питання про 25-процентне збільшення цієї служби? І Президент, і уряд нам говорять, і ми, безумовно, це маємо сприймати, що ситуація в державі поліпшується з кожним днем. Настрій гарний, добробут зростає. Від кого ми маємо охороняти? Злочинність скорочується, все добре. А ми збільшуємо службу вже в тисячі разів.

По відомостях, які я недавно з джерел літературних отримав, президента Франції охороняє 36 осіб, а остальне робить все поліція. У нас же і поліція буде задіяна, якщо десь хтось виїжджає з посадових осіб, і Служба державної охорони.

І, безумовно, треба ж чітко визначити повноваження і компетенцію, щоб оте кришування, яке сьогодні так густо процвітає в правоохоронних органах: і в МВС, і в Службі безпеки, і в Державній службі охорони – припинити.

Мені бачиться, що треба приймати закон, який запропонований Крючковим – Зубовим, як чітко визначений із компетенцією, чисельністю сьогоднішнього дня, а не 2010 рік, коли в нас буде вже зовсім добре.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Єщенко, фракція комуністів. Наступний Ярослав Сухий.

 

13:23:45

ЄЩЕНКО В.М.

Шановні товариші. Єщенко, фракція комуністів.

Треба згадати, що передісторія цього питання – це Закон України „Про Державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”. Цей закон був прийнятий ще у 1998 році. І згідно статті 11 закону загальна структура і чисельність Управління державної охорони України затверджується Верховною Радою України за поданням Президента України.

І це питання уже ми сьогодні розглядаємо, але у мене виникає питання до того закону, який я оголосив, це – чисельність посадових осіб, на яких розповсюджується цей закон. Нам назвала, що охорона осіб і об'єктів, доповідач, більш ста. Яким чином виконується цей закон до охорони посадових осіб, якщо ми знаємо: діючим законодавством це максимум 10 осіб.

І ми наблюдаємо, коли зав.канцелярією Президента приїжджає до Верховної Ради на чотирьох машинах, вибігає охорона і його супроводжує. Чи Секретар Ради національної безпеки, який був і сьогоднішній існуючий, також охороняється цієї службою. На якій підставі? Хто дав право?

Верховна Рада це питання не розглядала, Верховна Рада не приймала рішення, а закладається в бюджет використання коштів і на охорону цих посадових осіб. Я думаю, що це – грубе порушення конституційних прав наших громадян. Це у них забираються ці гроші і дається можливість робити незаконні дії по відношенню до посадових осіб, які не підпадають під охорону цією службою.

Я думаю, що ми сьогодні повинні це врахувати і на майбутнє, коли представляються нам ці документи, вони повинні бути більш обґрунтовані для того, щоб ми, голосуючи тут, знали, що ми не ідемо проти свого українського народу.

Тому ми, фракція комуністів, ще раз заявляємо, що такі закони треба ретельно обговорювати у комітетах і виносити їх з тими викладками, які я сьогодні оголосив. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Ярослав Сухий. Євген Гірник.

 

13:26:16

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, "Регіони України".

Шановні колеги, законопроект 8356, можливо, і слід підтримати, аби привести чисельність Управління державної охорони України із тими завданнями, які змінилися, безумовно, і які бере на себе Україна, в тому числі зобов'язання по забезпеченню безпеки охорони закордонних             представництв, дипломатичних місій і тому подібне. Це безумовно, це не підлягає сумніву, можливо. Але, перше, я підтримую колегу Кармазіна, мене також насторожила ця недбалість у написанні закону. Це вина, безумовно, не Петра Васильовича Плюти, це законопроект подає Президент. Ця проблема з Секретаріату Президента.

І я взагалі хотів би сьогодні сказати: „З кожним днем все гірше нормотехніка і якість підготовки законопроектів, які виходять від Секретаріату Президента”. Президент України мав би звернути увагу на свій апарат. Якщо там немає професіоналів, а одні революціонери з майдану, то потрібно цю ситуацію змінити.

Друге. Для розуміння чисельності, нам необхідне розуміння функцій. Вони міняються, появляються якісь нові, можливо, функції, про це вже колеги також тут казали. Можливо додаються якісь нові зобов’язання, які буде виконувати Управління державної охорони України, бо я ще раз заявляю з цієї трибуни, це неприпустимо, коли державні охоронці, співпрацівники Управління державної охорони виконують чи залучаються до виконання невластивих їм функцій у політичних розборках.

В нас попереду березень 2006 року, надзвичайно напружена пора політичного протистояння. Ми не можемо допустити аби ще цих людей залучали до цих наших різного роду колізій.

І ще одне. Я звертаюсь до тих колег-депутатів, які вносять пропозиції голосувати за альтернативний, його в порядку денному немає. Є 8356, 8356-1 немає законопроекту такого, то нам напевно прийдеться ставити зараз питання про внесення до порядку денного і голосування за цей законопроект.

І останнє зауваження. Як колишній офіцер МВД я взагалі вважаю, що такий розгляд питань про розвідку і управління охорони напевно потрібно розглядати в закритому режимі. Є речі, які би ми хотіли задати, є речі, про які хотіли б ми поговорити, але ми, народні депутати України, без всіляких посторонніх вух. Тому в дальнійшому прохання до профільного комітету наполягати аби такі законопроекти розглядалися тут в сесійній залі в режимі закритому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник, будь ласка.

 

13:29:13

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати! Шановні радіослухачі!

Я, по-перше, хочу підтримати свого колегу Ярослава Сухого в тому, що питання, що стосується Служби безпеки України, зовнішньої розвідки, державної охорони, дійсно, є якісь державні секрети, які абсолютно не всім обов’язково знати, у нас передбачені закриті засідання і такі питання, дійсно, треба вирішувати на них.

Щодо суті цього законопроекту. Я не знаю чи пан Плюта уговорив Президента про необхідність збільшення чисельності Державної служби охорони. Але, на жаль, тут, у залі Верховної Ради вагомих аргументів приведено не було. І через те, затвердження цього законопроекту виглядає більш ніж сумнівним просто-напросто. Мені здається, що до цього треба, дійсно, підходити більш виважено.

Досить нормальний вихід був підказаний в ході обговорення цього законопроекту. В принципі, зовсім немає потреби у альтернативному законопроекті, тому що він фактично дублює першу частину представленого. Нам достатньо прийняти в першому читанні законопроект і, якщо далі служба відповідно докаже необхідність збільшення своєї чисельності, а час пройшов, з 1998 року, дійсно, у нас змінилися обставини і, можливо, в цьому необхідність є, ми це зможемо зробити і відповідно цю чисельність привести із витратами бюджету, який будемо розглядати, як відомо, 1 грудня.

Тому моя пропозиція зводиться до того. щоб не роботи похапцем поспішних висновків, прийняти запропонований Президентом законопроект в першому читанні, ще раз його виважено обговорити, порахувати і прийняти в другому читанні, що він був основою для прийняття бюджету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так. Манчуленко одна хвилина, будь ласка, і будемо визначатися. Мікрофон з місця.

 

13:31:31

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська Народна Партія.

Шановний Головуючий! Шановні колеги! У вересні Верховна Рада України підтримала і направила мій  депутатський запит до Президента України щодо того, щоб він подав  проекти Законів про загальну структуру і чисельність  Служби безпеки України і Управління державної охорони. Це вимога є Конституції, пряма вимога. Зараз ми розглядаємо  саме цей законопроект про загальну структур і чисельність  Управління державної охорони.  І тут не йдеться ні про функції, ні про те, кого  охороняє ця структура, це питання  регулюється зовсім іншим законом. І давайте ми той закон поміняємо. А при чому тут загальна структура і чисельність  Управління державної охорони?

До речі,   цифра 2993  є в цьому році, і вона пропонується на наступний рік.  Скажіть мені, будь ласка, в якій країні світу   парламент чи загалом суспільство   знає про загальну структуру і чисельність  секретної служби, які охороняють  президентів?

Тому Українська народна партія  підтримує прийняття законопроекту у цілому запропонованого Крючковим і Зубовим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги!  Обговорення  питання завершене. Буквально, декілька реплік з приводу тих  проблем,  що піднімалися. Я звертаю увагу Ярослава Сухого, що відповідно до Регламенту, якщо є  альтернативні законопроекти, вони автоматично розглядаються  разом з основними і їх додатково включати до порядку денного  не треба. Це альтернативний законопроект. Основний включений. Їх може бути  і  десять, і всі ми зобов’язані  розглядати.

Наступне. З приводу закритих засідань. Шановні колеги! Я думаю, що на 427 народних депутатів, яке б ми закрите засідання  не проводили, обов’язково хтось поділиться  з журналістами, що ж ми   на тому закритому засіданні розглядали. І не тільки  поділиться, а й документи дасть. Так що нічого закритого у нашому суспільстві  провести не можна і немає що тут скривати, тут всі, все і про всіх знають, так що відкрите засідання ми зараз проголосуємо.

Я підтримую пропозицію Юрія Кармазіна  щодо норм законотворення. Я думаю,  наступить той час, коли ми будемо рекомендувати Юрія Анатолійовича    у Секретаріат Президента, щоб він  там надав допомогу тим, хто  готує законопроекти, і це буде правильно, і у нас  буде у Верховній Раді менше проблем.

Ще одне. Я підтримую тут Манчуленка, який говорить, що, шановні колеги,  є базовий закон. Стаття 9, якщо я не помиляюся, цього базового закону вимагає, щоб Верховна Рада затверджувала чисельність. А все інше розписано у базовому законі. Кого охороняють, як охороняють, які функції виконують – це зовсім інший. І той закон вимагає, щоб ми цифру затверджували.

На жаль, у нас дійсно змішання понять є. У нас по суті дуже мало людей, які розрізняють дві служби. Бо одна служба називається Управління державної охорони, це окрема служба, і є Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ. І там державна, і тут державна. Треба, мабуть, розвести ці назви, щоб не було. Бо, дійсно, Микола Рудьковський правильно говорив, що його державна служба щось там робила. Але чи Управління державної охорони, чи Державна служба МВС............. Давайте ми колись поміняємо все-таки назви, і буде більш зрозуміло.

А в основному, шановні колеги,  повірте, ті, хто звинувачує, що та чи, що ті, хто служить в Управлінні державної охорони втручається те чи інше. Повірте мені, ні в що вони не втручаються. Вони чітко виконують закон, який ми з вами прийняли. Чітко виконують закон. Це треба питати тих, кого вони охороняють, чому вони дають такі вказівки. А справа тих офіцерів, які несуть службу, виконувати ці норми.

І останнє, шановні колеги. Гірник, яка репліка? Ви тільки що були на трибуні. Ви тільки що були на трибуні. Вийміть руки і натискуйте на кнопки.

І останнє, шановні колеги. І останнє, шановні колеги. Тут вносилися пропозиції про те, щоб дійсно затвердити чисельність аж до 2010 року. Я думаю, що наш профільний комітет абсолютно правильно поступив, що вносить пропозицію. І з ним погоджується Управління державної охорони, щоб ми затвердили чисельність на наступний рік. А далі - поживемо, побачимо.

Тому я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону про затвердження загальної чисельності законопроекту за номером 8356-1 про затвердження чисельності лише на 2006 рік. Про прийняття в цілому як закону, прошу голосувати.

 

13:37:12

За-288

Дякую, закон прийнято із затвердженням чисельності на 2006 рік. А далі поживемо – побачимо.

(Шум у залі)

Заспокойтеся, шановні колеги. З якої процедури? Почекайте, сядьте. Потім висловите зауваження. Багато у вас зауважень є? Ви спочатку заспокойтеся.

Так, шановні колеги, нам потрібно з вами повернутися до одного питання, яке ми говорили про Дні уряду. Послухайте, будь ласка.  У нас була постанова за номером 8458,  де мова йшла про внесення змін до Днів уряду у грудні і в січні місяці.

Я вас інформую, про що йдеться. Шановні колеги, будьте уважні, бо треба свідомо проголосувати.

Ми з вами, на превеликий жаль, порушуючи Положення про Дні уряду, на грудень місяць назначили два Дні уряду. Відповідно до положення може бути тільки один день уряду.

І тому пропонується, щоб ми у грудні місяці на Дні уряду 13 грудня розглянули два питання – це питання, пов’язані із охороною пам’яток культури, і наступне питання - п’ята річниця закриття Чорнобильської електростанції. А те питання друге, яке було у грудні – про дотримання вимог Конституції України та законів України щодо здобуття якісної освіти у сільській місцевості, перенести на 10 січня, тому що там, ну, вибачте,  підпирає Чорнобильська АЕС, бо якраз п’ята річниця у грудні.

Тобто у грудні розглянемо два питання на грудневому і в січні два питання на січневому. Ось з такими поясненнями я прошу проголосувати за постанову 8458.

Прошу голосувати.

 

13:39:30

За-272

Дякую.  272, рішення прийнято.

Переходимо до розділу „другого читання”. Запишіться, будь ласка, з процедури. Дехто не витримує. Скоро перерва буде. Три хвилини. Так, покажіть, будь ласка. Сухий. Надрага.  

 

13:40:03

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Я звертаюся до народних депутатів України. Давайте ми будемо якось примушувати самі нашу президію поважати  нас. Адам Іванович, я абсолютно не потребую ваших коментарів. Я вас знаю давно і глибоко поважаю, я так думаю. Ви мене, будь ласка, не  коментуйте, не роздавайте мені поради чи мені терпиться, чи не терпиться, я можу витримати чи не можу витримати, заспокоїтися… Ще мені один найшовся  психотерапевт! Ви за собою слідкуйте! І перестаньте коментувати народних депутатів України, ми вас на це не уповноважували! Ви ведіть сесійне засідання, поки у тому кріслі сидите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановний  пане Сухий! Почитайте, будь ласка, Регламент, де сказано „якщо  виступаючий вносить  якісь  поправки, які не відповідають  дійсності, право головуючого коментувати”. Ви сказали, що треба включати  закон до порядку денного. Я, відповідно до Регламенту, пояснив, що не треба його включати, бо це альтернативний. І сприймайте все спокійно і ніяких психіатрів вам не треба буде.

Будь ласка, Надрага.

 

13:41:17

НАДРАГА В.І. Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги! Я все-таки  бы попросил нас с вами, говоря о процедуре, рассматривать  вопросы  той  последовательности, в  какой они есть и не отвлекаться, я прошу прошу прощения, на предвыборные или какие-то иные эмоции.  вот сегодня  есть 8148, это проект постановления о совершенствовании системы надання государственных, социальных услуг населению на местном уровне. Автор Фоменко Екатерина Александровна, коллега по фракции народного блока Литвина.

Дорогие мои, давайте мы вместо того, чтобы, я говорю, чтобы за чубы таскать один одного не понятно за что, лучше рассмотрим вот подобного порядка постановления, примем их и от этого будет немножко легче нашим гражданам, о которых мы все так печемся с вами, когда начинаем рассказывать о своих политических желаниях на март 2006-ого. Давайте проще заниматься тем, чем должны заниматься депутаты.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ідемо по порядку денному, дійдемо, обов’язково розглянемо. Будь ласка, Беспалий.

 

13:42:13

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”, Блок Ющенка.

Шановний Адаме Івановичу, тут  група депутатів довкола мене з різних фракцій, зокрема, Євген Гірник з „Реформ і порядоку”, вони все ж таки просять звернути увагу, що не треба, особливо накануне, перед виборами коментувати вибори і в цій частині з виступами Ярослава Сухого всі депутати, які тут, вони згодні.

Але я думаю, є більш важливе питання ніж наші внутрішні проблеми парламентські. Це проблеми мільйонів, понад 14 мільйонів пенсіонерів, з яких 13,5 мільйонів отримують жалюгідні пенсії за солідарною системою і є мільйон, ну, менше мільйону, які отримують більш високі пенсії.

Ну, хто більше працював – має отримувати більшу пенсію, але ті люди, які добре працювали отримують маленьку. Тому ми пропонуємо, „Наша Україна” і  Народний рух, і „Реформи і порядок” використати перерву для того,  щоб провести узгодження і консультації і після перерви повернутися до питання і проголосувати включення і підтримку законопроектів про обмеження максимальної пенсії, тому що цього чекається в інтересах всього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, висловилися з процедури. Питання, дійсно, в нас сьогодні досить відповідальний день, тому є емоції, можемо ми їх зрозуміти.

Переходимо до розгляду питання другого читання. Слухається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо філій іноземних банків). Реєстраційний номер 7274. Буряк Сергій Васильович, прошу.

 

13:44:03

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, хочу коротко нагадати вам, що зазначені зміни направлені на правове врегулювання питання про надання іноземним банкам права відкривати на території України філії та здійснення ними банківської діяльності, а також є важливою умовою при вирішенні питання вступу України до Світової організації торгівлі та членства України в Європейському Союзі.

Підкреслюю, в Україні вже зараз працює дев’ять банків, що повністю контролюються нерезидентами, та 14 з частковою участю іноземного капіталу. Але здебільшого ці банки обслуговують іноземні компанії, що діють в Україні. На групу банків, що контролюються нерезидентами, припадає близько 14 відсотків від активів банківської системи України та біля 1,6 статутного капіталу банківської системи. Тобто діюча заборона на відкриття філій іноземних банків в Україні не перешкодила їм зайняти певну частину ринку банківських послуг в нашій країні. Ті іноземні фінансові інституції, які хотіли прийти  до України, вже прийшли, тому це реальність, на яку не можна закривати очі. І ми повинні сформувати, на нашу думку, чіткі умови, які будуть на користь саме нам.

Тому з метою забезпечення приходу до України філій надійних іноземних банків, законопроект за номером 7274 передбачає встановлення ряду умов, необхідних для отримання дозволу на відкриття філій іноземного банку на території України. Так, зокрема, такими умовами є: держава, в якій зареєстрований іноземний банк, не повинна належати до держав, які не співпрацюють у сфері протидії легалізації грошей, набутих злочинним шляхом, та із групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів. Банківський нагляд у державі, де зареєстрований іноземний банк, відповідає базельским основним принципам ефективного банківського нагляду. Наявність – це третє, - наявність письмового зобов’язання іноземного банку про виконання ним зобов’язань, які виникли у зв’язку з діяльністю його філії на території України. Четверте: статутний капітал іноземного банку має бути не менше 500 мільйонів євро. Це досить висока планка. Мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її акредитації має бути не менший 10 мільйонів євро та дещо інше.

До другого читання, доповідаю вам, надійшло сім пропозицій, всі вони були враховані. Тому Комітет з питань фінансів та банківської діяльності пропонує підтримати цей законопроект у другому читанні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І в цілому як закон.

 

БУРЯК С.В. Так точно, і в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую, Сергій Васильович.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в цілому як закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо філій іноземних банків), реєстраційний номер 7274.

 

13:47:32

За-183

По фракціях, будь ласка. Комуністів – 1, „Регіони України” – 0, Народної партії – 26, „Наша Україна” – 33, Блоку Тимошенко – 25, соціалісти – 7, Української народної – 24, соціал-демократи (об’єднані) – 0, Народного блоку – 14, „Довіра народу” – 11, Реформи і порядок – 7, Єдина Україна – 11,  Народний рух – 13, промисловці і підприємці – 6, позафракційні – 5.

Яка пропозиція комітету? Хто за те, щоб направити на повторне друге читання, прошу визначатись.

 

13:48:29

За-184

На один голос більше. Законопроект відхилено.

Розглядається проект закону Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо зобов'язань боржника), реєстраційний номер 3586, друге читання. Демьохін Володимир Анатолійович, Буждиган Пилип Пилипович, будь ласка.

 

13:49:00

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, даний законопроект прийнятий в першому читанні  30 червня 2004 року.

Нагадаю, що пропонується даним законопроектом надати акціонерам товариств право брати участь у справах і відкритті справ про банкрутство, процедури банкрутства, щоб захищати їхні права. В комітет поступило 17 поправок від народних депутатів України, з них 6 враховані, враховані редакційно або частково – 7, відхилені – 4.

Комітет пропонує прийняти даний законопроект в другому читанні і в цілому, хоча, я думаю, Адаме Івановичу, будемо йти по правках. Чи як …?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Шановні колеги, ніхто, хто вносив поправки, вони, в принципі, всі враховані. Не наполягає на поправках? Ні?

 

БУЖДИГАН П.П. Немає. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону про внесення змін до деяких законів України щодо зобов’язань боржника. Реєстраційний номер – 3586. Прошу голосувати.

 

13:50:15

За-124

Це урядовий, до речі, законопроект. Які пропозиції комітету? Відхилено? Відхилено. Слухається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Реєстраційний номер – 4432. Будь ласка, Пилип Пилипович.

 

13:50:40

БУЖДИГАН П.П.

Значить, так само 4432 в комітет поступило, 7 поправок від народних депутаті – 2 враховані, 5 – враховані редакційно.

Є пропозиція Комітету Верховної Ради, Адам Іванович, який 3586?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4432.  Ми розглядали 3586 щодо зобов’язань боржника, а зараз 4432 про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

 

БУЖДИГАН П.П. Так само комітет розглянув даний законопроект, частина поправок враховані, деякі враховані редакційно, 4 відхилені.

Комітет пропонує також прийняти  даний законопроект в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ті, хто вносив поправки і не враховані, не наполягають? Ні.

Тоді я ставлю  про  прийняття в цілому, як закону, про внесення  змін до Закону  України „Про  відновлення платоспроможності боржника”  або  визнання його банкрутом”, реєстраційний номер  4432.

Прошу голосувати.

 

13:52:01

За-276

Дякую,  закон  прийнято.

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо загальнообов’язкового пенсійного страхування), реєстраційний номер  4584. Альошин Валерій Борисович від комітету, будь ласка.

 

13:52:25

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні колеги! Я нагадаю, що законопроект вже  розглядався 6 вересня  і тоді  Верховна Рада  прийняла постанову про  спрямування на повторне друге читання. Комітет після того рішення організував  доопрацювання і   в основному були враховані зауваження  Юридичного управління Верховної Ради.

Я нагадаю, що метою законопроекту  є приведення окремих законодавчих актів у відповідність  до  положень закону про загальнообов’язкове   державне пенсійне страхування. Під час  опрацювання було розглянуто 62 пропозиції, абсолютна більшість врахована, сім відхилено у зв’язку з тим, що  були зняти ті норми змін, до яких направлялися ті  пропозиції.

Є пропозиція підтримати законопроект   у другому читанні і в цілому, як закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги!  Ті, хто вносили пропозиції, не   враховані, не наполягаєте?

Я тоді ставлю на голосування про прийняття  в цілому, як закону, про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо загальнообов’язкового пенсійного страхування), реєстраційний номер 4584. Прошу голосувати.

 

13:53:50

За-262

Закон  прийнято.

Розглядається проект Закону  про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів, моторних сумішевих), друге читання, 7710. Семинога Анатолій Іванович, будь ласка.

 

13:54:12

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги, шановний Голово!

Проект Закону України  Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів, моторних сумішевих) розроблено з метою створення економічних стимулів для вітчизняних підприємств для виготовлення бензинів моторних з використанням біоетанолу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович, вибачте, ми вже доповідали в першому, ви скажіть, що враховано, не враховано і підемо далі.

 

СЕМИНОГА А.І. Шановні колеги, поступило 25 поправок від народних депутатів. Практично всі вони враховані або враховані частково. Пропонується комітетом прийняти даний законопроект в другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую.   

Ті, хто не враховані, наполягають? Ні. Тоді, шановні колеги у нас є два проекти постанов, але по суті це один проект постанови, просто його підписали, так би мовити, один і той самий проект різні автори, але він абсолютно тотожний. Тому вибачте, я один тільки раз буду ставити на голосування. Це проект постанови, який підписали депутати Кармазін, Ляпіна і Григорович про неприйнятність цього законопроекту. Відповідно до регламенту я першою буду ставити постанову про неприйнятність.

Я ставлю на голосування проект постанови 7710-П-1 і П-2 народних депутатів Кармазина, Ляпіної і Григорович про неприйнятність цього законопроекту. Прошу визначатись.

 

13:55:50

За-33

Будь ласка, одну хвилину обґрунтуйте, переголосуємо. Ну, три хвилини, три хвилин. Прошу, Юрій Анатолійович. Я ще раз повторюю, це не різні постанови, вони кома в кому, крапка в крапку ідентичні. Різні автори, але ви від усіх трьох виступаєте. Будь ласка, три хвилини.

 

13:56:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Від трьох – дев'ять хвилин, ще плюс хвилина тоді, що ви мене в Секретаріат відправили. Це Юрій Кармазін і ще народний депутат,   Адаме Івановичу. А ви мене в Секретаріат відправляєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На допомогу залишившись народним депутатам.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Не треба, спасибі. Закінчиться термін у Ющенка, тоді підемо працювати туди, не хвилюйтеся.

Шановні друзі, законопроект 7710 є, мабуть, не зовсім тим, який ми очікували. Суспільство очікувало. Цей закон про внесення змін до деяких законів щодо стимулювання виробництва бензинів моторних, сумішевих на наш погляд, суперечить частині третій статті 95 Конституції, пункту два частини першої статті сім Бюджетного кодексу України і статті 27 Бюджетного кодексу України, якою встановлено, що закони України, які впливають на формування доходної частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плану.

Буде наслідком цього зниження надходжень до Державного бюджету, що спричинить розбалансування Держбюджету, недофінансування програм соціально-економічного розвитку. І тому ми вважаємо, що він не відповідає статті 95 Конституції.

Міністерство фінансів України не надало експертний висновок щодо вартісної оцінки величини впливу законопроекту на доходну і видаткову частину бюджету і пропозиції щодо доцільності його прийняття. Немає такої оцінки і Бюджетного комітету Верховної Ради України.

Законодавство України в частині виготовлення бензинів моторних, сумішевих залишається практично незмінним. А ми його хотіли з вами змінити, приймаючи цей закон у першому читанні. Тобто виготовлення бензинів з вмістом високооктанових киснемістких добавок, він же є біоетанол, врегульоване чинним діючим законодавством.

Що стосується зміни назви самого компоненту високооктанової киснемісткої добавки, так це є той же біоетанол, тобто діюча назва .............. відповідно є біоетанолом відповідно до директиви 2003/30ЄС, Європейського парламенту і Ради ЄС від 8 травня 2003 року. І може використовуватися будь-яка з цих назв, яка ніяким чином не впливає на його виробництво в Україні.

Проте у законопроекті не йде мова лише про редакційні зміни у назві. І він, на жаль, не спрямований на створення умов для збільшення виробництва палива з вмістом компонентів з біологічно відновлювальної сировини з метою забезпечення, у першу чергу, аграрного сектору України, забезпечення зниження його вартості тощо.

Внесені зміни до діючих законів у запропонованому законопроекті не нададуть можливості стимулювати виробництво бензинів  моторних, сумішевих  і не сприятиме завантаженості потужностей вітчизняних підприємств.

 Це призведе тільки до негативних наслідків для України, а саме скоротить такі надходження до бюджету за рахунок зниження акцизного збору наполовину, тобто з 60-ти до 30-ти євро.

Я запитую, кому це вигідно? Що виграє Державний бюджет? Давайте подивимося їхнє заключення, хай вони нам дадуть його. Цього нас нічого не дають.

І оце якраз для України …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

(Шум у залі)

Юрій Анатолійович! Юрій Анатолійович!

Ну, дайте. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Для України  найголовнішим є те, що потужності підприємств по виробництву спиртової продукції використовуються тільки на 38 відсотків. Тому всі обмеження, спрямовані тільки на виробництво біотенолу, введення квот, тощо не виведуть галузь із збиткової і не задовольнять потреби України.

До зазначеного питання потрібен зовсім інший концептуальний підхід з тим, щоб всі ці потужності цих підприємств використовувалися на 100 відсотків. Це буде в інтересах аграрної галузі, це буде в інтересах наших людей і в інтересах наповнення Державного бюджету. А зараз ми просто будемо  нести втрати.

Тому, шановні друзі, я просив вас доопрацювати цей закон.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Я ще раз ставлю проект постанови про неприйнятність. Прошу визначатися.

 

14:00:37

За-48

Все-таки добавилося голосів після виступу Юрія Анатолійовича.

А ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих. Реєстраційний номер 7710. Прошу голосувати.

 

14:01:09

За-214

Які пропозиції? Повторне друге.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про направлення на повторне друге. Прошу голосувати.

 

14:01:39

За-283

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас  тут 2 невеличких закони. Якщо ви не заперечуватимете.

Послухайте, будь ласка. Це пів-сторінки. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про боротьбу з корупцією" (щодо суб'єктів корупційних діянь). І другий  закон "Про боротьбу з корупцією" (щодо суб'єктів корупційних діянь та інших правопорушень).

Я ставлю на голосування про  прийняття в цілому як закону Закону про внесення змін до Закону України "Про боротьбу з корупцією". Реєстраційний номер 5315. Прошу голосувати.

 

14:02:28

За-135

Ясно, є супротив. Давайте оголосимо перерву. Після перерви ми  повернемося до цих законів.  Оголошується перерва до 16 години.