Засідання N33

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

8 листопада 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго ранку, шановні народні депутати, гості, запрошені Верховної Ради. Прошу колег підготуватися до реєстрації. Так, готуємось до реєстрації. Тим часом я повідомлю приємну новину і давайте привітаємо, сьогодні дні народження у наших колег – Бауера Михайла Йозефовича і Кукоби Анатолія Тихоновича. (Оплески) Аби була у нас можливість, у тих, хто присутній в залі і тих, кого ми привітали, і через рік привітали в цьому залі. Так, ввімкніть, будь ласка, система „Рада”. Реєструємось.

 

10:02:14

Зареєструвалося - 329

В залі зареєстровано 329 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Але бачу, що це ще не все, ще раз проведемо потім реєстрацію.

Шановні народні колеги, відповідно до календарного плану проведення восьмої сесії Верховної Ради сьогодні на ранковому засіданні у нас черговий День уряду у Верховній Раді України. Постановою від восьмого вересня 2005 року Верховна Рада визначила наступний предмет його розгляду  - „Про сучасний стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні”.

Доповідачем із зазначеного питання уряд призначив голову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктора Івановича Суслова. Інформаційно-довідкові необхідні матеріали уряду вам було роздано. Тому ми будемо приступати до реалізації нашого проведення Дня уряду.

Пропонується наступний регламент: доповідачу для інформації надати 30 хвилин і півтори години для відповідей на письмові та усні запитання, представнику профільного комітету для виступу   надати  10 хвилин. Після цього провести дебати. В першу чергу, слово одержать представники фракцій і депутатських груп. Ось такий порядок буде розгляду цього питання. Я запрошую до слова голову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Віктора Івановича Суслова. Будь ласка, Віктор Іванович.

 

СУСЛОВ В.І.

Уважаемые народные депутаты Украины! Прежде всего от имени Кабинета Министров Украины позвольте поблагодарить  Верховную Раду за то, что впервые Верховной Радой Украины назначен День правительства по вопросу состояния и перспектив развития рынка страховых услуг в Украине. Вам розданы справочные материалы. Мы подготовили также ответы на вопросы, поставленные фракциями  и комитетами, и народными депутатами. Мы получили 34 таких вопроса, и мы подготовили презентацию. Все материалы скомпонованы таким  образом, что они взаимно дополняют друг-друга. То есть, то, что не будет сказано в докладах, будет сказано в ответах на вопросы. Я прошу дать материал презентации.

Прежде, чем перейти к характеристике современного страхования состояния страхового рынка   Украины, я считаю необходимым сделать некоторые замечания о принципах построения рынка страхования. Надо учитывать, что страхование является платной коммерческой  услугой, и платят за эту услугу в разных случаях либо Государственный бюджет, либо государственные и коммерческие  предприятия, либо граждане. Соответственно, делая страховые платежи или внося страховые премии, страхователи  защищают себя от тех рисков, которые могут возникнуть. 

Страховая компания получает страховые премии и в случае наступления таких страховых событий осуществляет страховые выплаты. Так вот, я прошу обратить внимание, это важно для всего дальнейшего рассмотрения материалов, что  в Украине состояние страхового рынка Украины таково, что на  каждые 100 гривен страховых платежей выплачивается в среднем в виде  возмещений 22 гривны и 78 гривен. Это то, что составляет компенсацию затрат компаний и заработанные премии страховых компаний  или доход страховых компаний.

Если это так, а у нас очень много вопросов, связанных с предложениями депутатов о введении новых видов обязательного страхования, то нужно очень четко понимать, что в этом случае достаточно высоки общественные издержки и во всех случаях когда вводятся новые виды страхования, связанные с  платежами государственных организаций и предприятий, особенно за счет средств государственного бюджета, эффективность  использования таких средств, как правило не высока. И  с нашей точки зрения следует воздерживаться от введения большого количества новых видов страхования.

Далее. Говоря о принципах, я прошу обратить внимание на следующий слайд. Следует учитывать, что страхование регулируется гражданским законодательством. То есть в основе его лежат договорные отношения между страховой компанией и потребителем страховых услуг.

Именно поэтом споры в страховании предполагают, прежде всего, судебный порядок разрешения. И многочисленные обращения к госорганам по поводу вот этих договорных отношений, как правило, не являются успешными. И в Украине вообще слабо налажена, поэтому система защиты прав потребителей страховых услуг и такая система должна быть еще создана. Или это  будет система страхового омбудсмен, как во многих развитых странах, либо система досудебного разрешения споров, допустим, с помощью третейского суда, который, как мы полагаем, может быть создан при Лиге страховых организаций Украины.

Ну, и третье важное предварительное  замечание касается существующей в Украине системы государственного регулирования страховой деятельности. Поскольку страхование – это сфера гражданских отношений, то основным регулятором, безусловно, является Верховная Рада Украина, которая регулирует эту сферу, принимая соответствующие законы. Нормы и правила по реализации этих законов устанавливаются в соответствие с Законом о страховании Кабинетом Министров Украины либо в соответствие с Законом о финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг, Держфинпослуг то есть, уполномоченным органом.

Ситуация, существующая сегодня, когда в сфере страхования фактически в соответствие с законодательством два регулятора, не есть нормально. И мы считаем, что должны быть приняты решения по окончательной передаче полномочий регулирования страхового рынка от Кабинета Министров Государственной комиссии по регулированию рынка финансовых услуг.

И есть важная особенность, связанная с организации надзора за страховым рынком. В Украине в настоящее время используется подход, который связан с надзором за выполнением законов и правил. С точки зрения мировой практики это устаревший подход. В странах с развитой рыночной экономикой используется надзор на основе оценки рисков, то есть полномочия по регулированию рынка передаются регулятору, каким является и должна быть наша комиссия. Это, конечно,  должно означать очень высокую степень доверия регуляторам, привлечения на работу туда лучших в стране специалистов страхового сектора и создания соответственно специальных условия финансирования.

Вот эти предварительные замечания позволят нам правильно понять общие тенденции развития страхового рынка Украины.

Следующий слайд. Итак, что касается развития страхового рынка, то общие объемы активов страховых компаний составляют в настоящее время по данным отчетности за первое полугодие 2005 года 18 миллиардов 538 миллионов гривен. Это основная часть всех активов небанковского финансового сектора. Эти активы составляют 21,2 миллиарда гривен. Ну и, конечно, это почти в 10 раз меньше чем активы банковского сектора, что свидетельствует о том, что потенциал развития страхового рынка в Украине реализован не полностью.

Страховой рынок Украины характеризуется сегодня наличием следующих страховых компаний. В Украине в настоящее время зарегистрировано и работают 398 страховых компаний, в том числе 347 компаний специализируются на рисковых видах страхования и 51 компания – это компании по страхованию жизни.

Как вы видите, количество компаний достаточно быстро росло до настоящего времени. Я думаю, что уже наступила точка насыщения и дальше это количество возрастать не будет. Вероятно, в ближайшее время количество компаний несколько сократиться.

Посмотрим на динамику сбора валовых и  чистых премий на страховом рынке. Видите, в последние годы страховой рынок развивался исключительно быстро, но в начале я поясню, что валовые премии – это все премии, страховые платежи, собранные страховыми компаниями, а чистые премии – это те же валовые премии из которых исключен повторный счет премий. Повторный счет возникает в случае внутреннего перестрахования и поэтому именно чистые премии отражают реальную динамику рынка.

В 2004 году достигнут пик развития страхового рынка, собрано 19,4 миллиарда гривен валовых премий, что более чем в два раза превышает показатель 2003 года и, соответственно, собрано 9,7 миллиарда чистых премий, что на одну  больше, чем было в 2003 году. Я хочу отметить, что такой взрывообразный рост сбора страховых премий – не есть свидетельство динамичного развития рынка. В данном случае, этот рост был связан с активным использованием страхового рынка для целей оптимизации налогообложения и реализации различных схем, вывода капитала за границу. Наша комиссия была создана в 2003 году, в 2004 году мы создали систему борьбы с этими негативными явлениями. И поэтому, за первое полугодие 2005 года вы видите значительное сокращение сбора премий, но это не свидетельствует о кризисных явлениях, это свидетельствует об оздоровлении рынка. И доказательством этому являются показатели уровня выплат.

Я прошу обратить внимание, здесь у нас на этом графике уровень выплат рассчитан по показателю чистых премий и по показателю валовых премий. Так вот, более достоверным является показатель чистых премий, поскольку там нет повторного учета одних и тех же сумм, и вы видите, что в год создания комиссии в  2003 году был достигнут минимум уровня выплат по отношению к собранным премиям, 11,6 процента. И с этого момента, этот уровень начал возрастать до 14,6 процентов в 2004 году и 22,9 процента в 2005 году, что свидетельствует о постепенном очищении страхового рынка Украины от схемных операций.

Если мы посмотрим в среднем показатели страховой деятельности на одну страховую компанию, то вы видите, что и по сбору чистых премий, по росту активов, уставных фондов и страховых резервов с 2000-2004 год наблюдался рост этих показателей, что свидетельствует о значительном укреплении страховых компаний и улучшении ситуации на страховом рынке. Ну, а понижение показателей за первое полугодие 2005 года связано с тем, что мы аннулировали  лицензии у шести страховых кампаний из первой десятки, я прошу обратить на это внимание. Потому что эти шесть кампаний как раз занимались схемным страхованием и выводом капитала за границу и нарушали украинское законодательство.

Дополнительную информацию о структурных изменениях на страховом рынке дают данные о структуре собранных страховых премий за первое полугодие 2005 года по сравнению с первым полугодием 2004.

Вы видите, что за этот период бурно развивалось страхование жизни, практически удвоение сбора премий, и это свидетельствует о развитии классического вида страхования, увеличились сборы по добровольному личному страхованию и уменьшились на целый  миллиард 903 миллиона сборы по страхованию финансовых рисков. Именно этот вид страхования и использовался в основном на страховом рынке для реализации схем ухода от налогообложения и вывода капитала за границу.

И в целом, сокращение сбора премий на 2 миллиарда    означает, что на 2 миллиарда меньше по фиктивным договорам страхования было отнесено на валовые затраты предприятий, а значит,  ну, по грубой и приблизительной оценки в бюджет было дополнительно уплачено 500 миллионов единиц налога на прибыль. Но  как мы этого добивались, я расскажу дальше.

Теперь информация о иностранных инвестициях на страховом рынке. График, который приведен, показывает быстрый рост объема иностранных инвестиций, при этом основными инвесторами в Украине являются Великобритания - 228 миллионов гривен, Соединенные Штаты - 148 миллионов гривен, Дания, Австрия, Канада, но и на шестом месте Россия с 11 миллионов гривен. В Украине уже сегодня успешно работают дочерние кампании от мировых лидеров страхования, таких кампаний как американская ……., немецкий «Альянс», в этом году на украинский рынок вышла крупнейшая компания центральной и восточной Европы, польская ПЗУ. И, ну, вот есть структура происхождения инвестиций на следующем графике, которая как раз и является, с нашей точки зрения, очень прогрессивной структурой. И наличие инвестиций из ведущих стран с развитой экономикой свидетельствует о правильном регулировании страхового рынка и возрастающем доверии иностранных инвесторов.

Далее: приоритетные направления государственного регулирования рынка страховых услуг. Такими мы считали внедрение международно признанных принципов и стандартов надзора за страховой деятельностью, такими мы считаем обеспечение введения обязательного страхования гражданско-правовой ответственности собственников транспортных средств в соответствии с принятым Верховной Радой законом, который вступил с первого января года. Нашим приоритетом было и остается предотвращение использования страховой системы для ухода от налогообложения, отмывания денег и выведения капитала за кордон. Нашим приоритетом является развитие личного страхования, разработка предложений по законодательному обеспечению работы на рынке страховых услуг. Для примера мы даем перечень нормативных актов, которые были разработаны Правительством и Государственной комиссией в целях реализации обязательного страхования собственников транспортных средств. Как вы видите, это достаточно большой перечень. И все, что нужно, было сделано вовремя и было реализовано в полном объеме в соответствии с законом, для того чтобы закон действовал.

На сегодня, по данным Моторно-транспортного бюро, в Украине этим видом страхования охвачено несколько более 30 процентов собственников транспортных средств. Это недостаточно. И проблемы, связанные с введением закона, к сожалению, связаны с работой автомобильной инспекции, или по-новому – Дорожно-патрульной службы, которая пока еще  не выполняет в полном объеме  возложенные на нее  функции по контролю наличия полисов у водителей, но работа в этом  направлении ведется.  И мы надеемся,  что к концу года показатели продажи полисов значительно увеличатся.

Теперь детальнее о перекрытии каналов отмывания  денег и вывода капитала за границу через перестрахование, поскольку, знаете, последние два года для работы правительства это основная  в этой сфере и очень сложная тема. График, который  вы видите, показывает, что в 2003 году уровень перестрахования нерезидентам в  чистых страховых премиях  достиг 46,1 процента, или за границу выводилось через механизмы перестрахования 3 миллиарда 175,6 миллиона  гривен. Это очень большие деньги для Украины. Соответственно обратный возврат денег  не превышал 1-2 процентов, и это вызвало у нас очень большие, так  сказать, сомнения  в том, что система, которая действовала ранее, правильна. Мы ввели в 2004 году очень жесткий контроль за  выводом капитала  за границу, добились принятия ряда нормативных актов, который ограничили такие возможности. И, как вы видите, в первом полугодии 2005 года  объем вывода капитала через механизмы  перестрахования   за полугодие сократился до 201  миллиона гривен – это 5,7 процента общего объема собранных премий. И таким образом, мы считаем, что усилиями  Кабинета Министров  Украины и  Государственной комиссии был прекращен полукриминальный и криминальный бизнес на сумму, которая оценивается в 400 миллионов  долларов в год. Естественно, борьба  с  представителями такого бизнеса  была и продолжается, и борьба эта была достаточно напряженной.

Вот на следующем  графике  вы видите, куда выводились деньги. В 2004 году 1 миллиард 400 миллионов гривен выводилось в не страховые организации прибалтийских стран, в частности в Литву. После проведенных нами мероприятий в первом полугодии 2005 года, из Украины капитал в страны Балтии вообще не выводится. И ситуация таким образом полностью исправлена.

Ну, если говорить о том, как мы этого добились, то главным было принятие Кабинетом Министром Украины Постановления номер 124 от четвертого февраля 2004 года «О порядке и требованиях по осуществлению перестрахования у страховика, перестраховщика-нерезидента», где был установлен прямой запрет на заключение договоров перестрахования  с нестраховыми организациями, теми, которые не находятся в своих странах под надзором и не имеют соответствующих лицензий. Но а также и ряд других дополнительных условий.

Мы должны были создать детальные базы данных по работе страховщиков и перестраховщиков-нерезидентов и, создав  эти базы с помощью ряда международных организаций, мы теперь уверенно контролируем потоки капитала за границу.

В 2005 году в январе совместно с Национальным банком Украины  мы приняли порядок, в соответствии с которым условием перевода денег за границу является согласование с нами договоров перестрахования. Мы сформулировали  четкие требования к этим договорам и на сегодня, как я уже сказал, механизмы и каналы перестрахования не могут быть использованы и не используются для вывода капитала за границу и отмывания денег.

Далее. Что касается  необходимых мер, где мы хотели бы сотрудничать с Верховной Радой по вопросам дальнейшей нормализации ситуации на страховом рынке. Мы считаем, что не оправдана существующая на сегодня практика освобождения страховых компаний от налогообложения налогом на прибыль. Как известно, страховые компании  налог на прибыль не платят, они платят три процента налога на собранные премии. И очень легко доказать, что именно  эта особенность и является основой для создания схем ухода от    уплаты налога на прибыль.

Мы считаем также необходимым внесение изменений в  Закон о страховании с целью введения лицензирования, перестрахования в том числе и за границу, это используется во многих странах, в том числе и в России. Мы считаем, что нужно ввести в законодательство Украины нормы международного стандартов  относительно права  регулятора на  контроль договоров  перестрахования  и целый ряд  других  мер.  Мы конечно боролись с отмыванием денег и выводом капитала, в том числе и надзорными методами. По этим нарушениям мы аннулировали лицензии 12 страховым компаниям, выдали 68 предписаний, остановили 6 лицензий и в конце-концов, и это тоже очень важно. По тем материалам, которые мы готовили и  разрабатывали на сегодня правоохранительными органами возбуждено 9 уголовных дел против крупнейших группировок, специализировавшихся на отмывании денег и выводе капитала за  границу. Ну и тут более  детальная информация, что в 2003 году до создания еще нашей комиссии объемы были максимальные, в 2004 мы их урезали, в 2005 мы все это прекратили.

Далее. У нас остается серьезная проблема, связанная с  правоприменением. Дело в том, что суды часто принимают решения не в пользу, скажем, правительственных органов. Причина – в отсутствии  обобщения практики и решения споров в судах, и мы  хотели бы содействия Верховной Рады в вопросе о  принятии Верховным Судом Украины вот такого вот решения об обобщения практики споров по  вопросам перестрахования, вывода капитала за границу и так далее.

Ну и следующий раздел об основных направлениях развития  страхового рынка. Эти направления определены в Концепции развития страхового рынка, утвержденной Кабинетом Министров Украины. Главная состоит в том, что принято решение о подготовке  новой редакции закона Украины о страховании на основе стандартов Евросоюза, совершенствование правовых основ защиты прав потребителей страховых услуг, переход к международной системе стандартов надзора, содействия развития долгосрочного страхования жизни, участия страховых компаний в системе негосударственного пенсионного обеспечения, нормы связанные с ужесточением потенциального надзора за компаниями,  повышение уровня капитализации компании, качества активов, развития страхового посредничества, особое внимание надо уделить брокерам, потому что их количество в Украине катастрофически низко и они не правильно, дискриминационно облагаются сегодня в действующей системе налогообложения, надо провести значительную работу по повышению уровня страховой культуры населения.

Мы также ведем активную работу по подготовке страхового рынка к вступлению в мировую организацию торговли и также прилагаем серьезные усилия для совершенствования кадрового и научного обеспечения страхового рынка.

Специально я хотел бы остановиться на характеристике  принятых уже решений в связи с  вступлением грядущим Украины во Всемирную организацию торговли. И так каковы же перспективы работы иностранных филиалов? Это одно из требований, которые было выдвинуто к Украине. Да, принят соответ…, Верховной Радой Украины в июле этого года приняты соответствующие изменения в закон Украины  о страховании, в соответствии с которым требуется выполнить ряд условий для филиалов иностранных банков, иностранных страховых компаний, извините, прежде  чем они смогут работать в Украине. Это и наличие гарантийного депозита на счетах украинских банков, размещение страховых резервов на территории Украины, требование к рейтингам этих компаний и ряд других требований, в том числе – подписание между госкомиссией и органом надзора за страховой деятельностью в стране регистрации Меморандума об обмене информацией требования к рейтингам кампаний перестраховщиков и так далее.

Как известно, по закону филиалы иностранных страховых компаний смогут работать в Украине через пять лет после вступления Украины в эту организацию. И вот те решения, которые правильно приняты, они приводят нас к выводу о том, что будут обеспечены равные условия работы украинских страховых компаний и филиалов иностранных компаний и соответственно интересы национального страхового рынка будут защищены.

И в заключение, о взаимодействии правительства и Верховной Рады Украины в вопросах регулирования страхового рынка. Правительство Украины считает необходимым обратиться к Верховной Раде с просьбой о принятии во втором чтении проекта Закона Украины о внесении изменений к Закону о страховании. Этот проект был принят 21 декабря прошлого года за основу. Потому что именно этим проектом устанавливаются требования или возможность обязательного лицензирования перестраховой деятельности.

Далее. Если этот закон будет принят, у нас будет установлен единый порядок регулирования страхового рынка, потому что с согласия правительства Государственной комиссии по регулированию рынка финансовых услуг предлагается передать те полномочия правительства в этой сфере, которые все еще в соответствие с законодательством принадлежат Кабмину.

Далее. Мы обращаемся так же с просьбой к Верховной Раде по возможности на этой сессии принять во втором чтении Закон Украины «О внесении изменений к некоторым законам Украины об обязательном страховании» номер 5272. Он принят в первом чтении полтора года назад – 22 июня 2004 года. Потому что принятие этого закона позволит исключить 27 видов необоснованных, 27 видов обязательного страхования, использование которых не обосновано.

Вы видите из этого графика, что уровень страховых  выплат по этим видам страхования, скажем, туда внесено в год, там, 38,7 миллиона гривен, уровень выплат 0,3%. То есть мы вносим туда средства в большей части государственного бюджета, получаем на каждые внесенные 100 гривен по этим видам страхования аж 30 копеек выплат, да? Подумайте о том, что надо экономить средства бюджета и надо бы этот закон принять.

Ну и заканчивая, понял так, что осталась одна минута, я хочу сказать, что для того, чтобы в стране осуществлялась эффективное регулирование финансовых рынков, Верховная Рада должна позаботиться о создании соответствующих условий для регулятора таких рынков.

Данные, которые я вам привел, показывают, что уже сразу после своего становления в результате наших действий мы дали государству несколько сотен миллионов …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Завершуйте.

 

СУСЛОВ В.І. Ну, буквально последнее. Я сказал об эффективности, что результат этой деятельности, это экономия уже сотен миллионов гривен. Тот уровень финансирования в этом году, это 8,4 миллиона гривен, не есть достаточным для создания современного, эффективного регулятора. Я надеюсь, что эта тема также будет обсуждена по итогам Дня правительства.

Спасибо большое за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Віктор Іванович. Так може закони приймемо? Як налаштовані? Голосуємо?

Так, будь ласка, запишіться на запитання. Будемо чергувати одне письмове, одне усне. Віктор Іванович, ви підготуйтесь до письмових. Будь ласка, покажіть на моніторах, хто записався на запитання. Так, будь ласка, письмове запитання, потім Дорогунцов Сергій Іванович.

 

СУСЛОВ В.І. Письмове запитання. Депутатська фракція Партії регіонів „Регіони України”. Як забезпечуються умови для економічної активності через інструменти страхового ринку?

Ну, надо сказать, что страховой рынок – крупнейший инвестор национальной экономики во всех странах. На сегодня страховые компании собрали страховых резервов в объеме 5 миллиардов 100 миллионов  гривен, в соответствии с действующим законодательством до 40 процентов этих сумм они могут инвестировать в акции украинских предприятий и облигаций, до 40 процентов могут быть размещены в государственных ценных бумагах, до 15 процентов могут быть инвестированы в экономику Украины по направлениям, определенным Кабинетом Министров Украины в соответствии с постановлением, номер 1 тысяча 211. Это разработка и введение высокотехнологичного оборудования, добыча полезных ископаемых, переработка отходов горно-металлургического комплекса, строительства жилья, развитие транспортной инфраструктуры. Компании, которые проводят страхование жизни, в соответствии с действующим законодательством, имеют право долгосрочного финансирования или кредитования жилищного строительства, соответствующий проект постановления правительством подготовлен. Имеют право также выдавать кредиты застрахованным.

Таким образом, дальнейшее развитие страхового рынка и позволят нам с вами иметь вот того мощного внутреннего инвестора, которого мы так долго в Украине ищем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Іванович Дорогунцов.

 

10:37:09

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Дорогунцов, фракція Компартії України.

Шановний доповідачу, скажіть будь ласка, ви називали тут цифру 78 і 22, яка норма прибутку страхових компаній? Це перше питання. Друге питання, яку питому вагу в страхових операціях складають іноземні страхові компанії? І третє, чи не є страхова справа в нас таким, все більш, потужнім джерелом відкачки ресурсів грошових з України за кордон? Ви сказали, що повертається не більше 2 процентів на територію України. Спасибі за відповідь.

 

СУСЛОВ В.І. Хороший вопрос. Что касается прибыльности, страховой бизнес – один из наиболее рентабельных сегодня в украинской экономике. И прибыльность его определяется, в том числе и тем фактом, что еще в 1997 году Верховная Рада Украины освободила, как вы знаете, страховые кампании от уплаты налога на прибыль. И я сказал, что в среднем уровень выплат около 23 процентов.

Поэтому из каждых 100 гривен уплаченных, как страховые премии, 23 идет, как страховые  выплаты в среднем, остальное покрывает издержки и составляет прибыль страховых кампаний, но это в среднем. По отдельным видам страхований уровень выплат намного больше, по медицинскому страхованию, например, 60 процентов, по классическим видам страхования он большой, по страхованию гражданской ответственности собственников транспортных средств он значительно превышает 30 процентов, около 40 процентов.

Поэтому говорить нужно о  видах страхования. Я назвал вам примеры, когда 27 видов обязательного страхования вообще не обеспечивают никаких выплат и все превращается в чистую прибыль кампании, да. Поэтому мы и предлагаем эти виды ликвидировать.   

Что касается участия иностранных кампаний? В Украине работают солидные иностранные кампании, у нас 51 кампания с иностранным капиталом, их количество непрерывно возрастает. При этом иностранные кампании работают в сфере классического страхования. Никакой угрозы не национальной экономике, не развитию национального страхового рынка они безусловно не составляют.

Далее. Я готов говорить детальнее, если нужно, о проблеме использования страхования для ухода от налогообложения и вывода капитала. Что касается вывода капитала, проблема решена полностью. Теперь у нас проблемы с перестрахованием нет, поскольку введен жесткий контроль за всеми этими операциями. Но проблема использования страхования для ухода от налогообложения заключается в специфической, и искривленной системе налогообложения.

Поэтому правительство сейчас готовит проект закона, в соответствии с которым Верховной Раде будет предложено некоторые из этих искривлений выправить, и я надеюсь, что эти предложения Верховной Радой будут поддержаны.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

СУСЛОВ В.І. Депутатська фракція Партії „Регіонів”, „Регіони України”. „Які результати перевірок щодо правильності застосування страховиками законодавства України „Про страхову діяльність” та достовірність їх звітності?”

Ну, результаты такие. Мы провели в 2004 -  2005 году 974 проверки. По итогам аннулировали лицензии у 66 страховых компаний, наложили 110 штрафов, 740 других мер воздействия применили к компаниям. И в основном это было связано как раз с нарушениями в сфере вывода капитала за границу и по некоторым другим вопросам.

По результатам анализа отчетности, например, в этом году за полугодие мы дали предписание 80 компаниям об устранении нарушений.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

 

10:41:46

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція Партії регіонів, „Регіони України”.

Шановний Віктор Іванович, от в інформації уряду, яка нам роздана, і у вашому виступі, можливо, за браком часу, серед пріоритетних напрямків державного регулювання ринку страхових послуг відсутня, чи випала боротьба з монополізмом страхування. Можливо, у нас немає такої загрози. А якщо є, то скажіть, будь ласка, а що робиться вашою державною комісією, аби подолати це негативне явище, котре не тільки порушує права мільйонів застрахованих, але дискредитує страховий бізнес і розбещує владу корупції? Це перше питання – монополізм.

І друге питання. В порівнянні з країнами - нашими  сусідами, яким чином ми виглядаємо по рівню страхових виплат?

І третє питання. От ви – авторитетна людина, я пам’ятаю вас по попередньому скликанню, ви самі вірите в те, що в нашій державі приватне страхування  з часом стане вагомим чинником збільшення добробуту нашого народу? Три питання.

 

СУСЛОВ В.І. Хорошо. Что касается борьбы с монополизмом.

Безусловно, мы боремся с монополизмом, борется с ним также Антимонопольный комитет. Недавно Антимонопольный комитет рассмотрел факты нарушения антимонопольного законодательства при продаже полисов страхования гражданской ответственности  транспортных средств. Это было связано с  тем, что в системе МВД, ГАИ ряд  органов ГАИ создали условия монопольные по продаже полисов с использованием своих служебных помещений.

Как вы знаете, приняты решения о наложении больших сумм штрафов на компании в связи с этим и выданы соответствующие предписания  Министерством внутренних дел.

Есть и другая проблема борьбы с монополизмом, она связана с проведением крупных тендеров на страхование, ну, допустим, ответственности за ядерный ущерб. Там значительные суммы страховых платежей, которые проводит «Энергоатом», но в этих случаях всегда обязательно объявляется открытый  тендер. Там нет монополизма, там должен побеждать тот, кто выиграет тендер.

Далее, по уровню страховых выплат хороший вопрос, потому что я назвал, что в Украине достигнут наилучший показатель за последние годы – 23 процента. Но ведь надо понимать, что мировой показатель в развитых странах – это уровень 70-80%. Поэтому украинские страховые компании не достигли этого показателя по одной причине – потому что у нас два страховых рынка. И это надо четко понимать, что есть рынок классического страхования, там, где страховые компании занимаются реальным страхованием, проводят реальные выплати, есть рынок схемного страхования или псевдострахования, потому в действующей правовой в Украине системе есть возможность использовать страхование для уменьшения налогов. И вот там никаких выплат нет. А показатель – как средняя температура по больнице.

Поэтому для  того, чтобы выйти на реальные показатели, мы должны смотреть по выдам классического страхования, там вполне приличные, нормальные уровни выплат, и по тем видом страхования, где  выплат, практически, не бывает, как, например, страхование финансовых рисков.

Для того чтобы мы все это урегулировали, нам и нужно принятие законов, о которых я упоминал. А в связи с обязательными видами страхования есть ведь еще одна серьезная проблема: вот эти отраслевые виды, когда  министерства и ведомства получают  возможность под видом страхования значительные бюджетные средства сбрасывать   на свои страховые компании при минимальном уровне выплат, фактически превращают  такие компании в кошельки при этих министерствах  и ведомствах и дает возможность, так сказать, на законных  основах, по сути,  расхищать средства  Государственного бюджета.

Поэтому  мы еще раз просим. Полтора года вы готовите  проект этот на второе чтение. Давайте все-таки его примем до окончания полномочий  Верховной Рады.

Далее. Верю ли я в то, что страхование  может способствовать повышению уровня  благосостояния населения? Да я в этом убежден. Но надо понимать, я с этого начал, что страхование – это платна я коммерческая услуга.  Для того, чтобы население активно пользовалось этой услугой,  оно должно иметь доходы. Поэтому уровень развития страхования, а в частности  и  участие населения, связано с уровнем доходов населения. В Украине на одного гражданина в среднем в год собирается 78 долларов премии, в развитых странах с рыночной экономикой – это, по крайней мере, более 3 тысяч долларов. Поэтому разница настолько разительна, и эта разница как  раз демонстрирует, что в Украине  только обеспеченные   слои населения сегодня могут пользоваться  страховыми услугами. Большая часть  населения этими услугами, к сожалению, пользоваться  не может. Но это не проблема страхования, это проблема политики   благосостояния и обеспечения  уровня доходов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

СУСЛОВ В.І. Ще одне запитання від депутатської фракції Партії регіонів. Як додержуються умови платоспроможності  страховиків визначені законодавчими  та нормативними актами України?

Безусловно, платежеспособность  - центральная проблема страхового рынка. Приятно, что депутаты задаю вопросы по столь специальным проблемам. Эти условия  обеспечиваются наличием оплаченного уставного фонда, в прошлом году  завершено выполнение требований Закона «О   страховании»,  в соответствии с которым минимум уставных фондов   страховых компаний доведен до 1 миллиона евро для компаний, которые  занимаются рисковыми видами страхования, и полтора миллиона евро для компании по страхованию жизни.

Далее. Мы жестко контролируем и формулируем условия по превышению фактического запаса платежеспособности над нормативным и ужесточаем эти условия. В частности, с первого января 2006 года вводится норма о 25-процентном превышении фактического запаса платежеспособности над нормативным.

Мы ввели систему тестирования – тесты раннего предупреждения, который как раз характеризуют платежеспособность и финансовое состояние страховых компаний и постоянно ведем оценку состояния компании по этим фондам. Платежеспособность компании обеспечивается также централизованных страховых резервных фондов. Ну например, такой фонд создан при Моторно-транспортном страховом бюро Украины.

Законодательством предусматривается возможность создания гарантийных фондов. То есть,  это – та тема, которая находится у нас в центре внимания. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Сергій Сінченко.

 

10:49:17

СІНЧЕНКО С.Г.

Прошу передать слово Круку Юрию Борисовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, мікрофон Юрія Борисовича Крука.

 

10:49:26

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Виктор Иванович, мы вас знаем как опытного парламентария бывшего, сейчас вы опытный страховщик, если можно так сказать. Но ответьте все-таки на такой вопрос. У нас есть очень много крупных предприятий, такие как морские торговые порты, которые заинтересованы, чтобы их работники были здоровыми и, безусловно, чтобы их по медицине можно было страховать. И правильно ли все-таки, что эти затраты по страхованию не относятся к валовым затратам предприятий, а согласно Закона о налогообложении прибыли на предприятии относятся на прибыль? Нужно ли делать изменения в Законе о налогообложении на прибыль предприятий в этом случае или нет, по вашему мнению?

 

СУСЛОВ В.І. Безусловно, мы поддерживаем развитие добровольного медицинского    страхования  и в этом случае затраты должны относиться на валовые затраты предприятий. Единственное что должны быть установлены лимиты  отнесения таких затрат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, письмове. Віктор Іванович, письмове.

 

СУСЛОВ В.І. Да письмове. Депутатська фракція. Ще одне питання фракції Партії регіонів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович, зачекайте. Ну ви вже зачитаєте його, але я звертаю увагу, що, відповідно до Положення (це не до вас я звертаю увагу, а Секретаріату),відповідно до Положення, кожна      депутатська фракція і група може задати лише одне (одне!) запитання. Давайте в наступному ми цим і будемо користуватися, бо може бути так, що одна фракція задасть 20 питань і інші … не дійде. Будь ласка, Віктор Іванович.

 

СУСЛОВ В.І.  питання. „Як розміщуються  страхові  резерви на умовах, установлених Комітетом у справах нагляду за  страховою діяльністю Укрстрахнагляд?”.

Ну я должен сказать, что это приказ Комитета надзора по страховой деятельности с начала этого года не действует в виду  того, что в ноябре и декабре прошлого года были приняты отдельные нормативные акты Государственной комиссии  по регулированию рынка  финансовых услуг. Правила размещения, учета и размещения страховых резервов по страхованию жизни и по другим видам страхования. Поэтому я могу сказать на этот вопрос, что не действует этот приказ сегодня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, Володимир Черняк.

 

10:52:11

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний  Вікторе Івановичу!

Володимир Черняк, фракція  Української народної партії.

У мене 2 запитання. Перше. Страховий ринок в Україні не тільки монополізований, але  і зарегульований. Особливо зарегульований  ринок страхування життя. Це відбувається тому,  що практично відсутня сумлінна конкуренція на цьому ринку. Наслідком цього  є невиправдано  велика кількість страхових компаній.  В зв`язку з цим, якою зараз є кількість  цих страхових компаній і якою ви вважаєте  оптимальною повинна була б бути ця кількість?  

І більш загальне запитання: у зв’язку з цим, що робиться і що потрібно зробити, щоб дерегулювати і релібералізувати ринок страхових послуг? І друге  запитання: із збільшенням суми надходжень…..

 

СУСЛОВ В.І. Да,  хорошо. Значит, что касается вопроса о количестве компаний. Знаете, очень многие иностранные эксперты нам высказывают эту позицию, что многовато страховых компаний в Украине. Мы не руководствуемся тем, много их или мало, мы  руководствуемся тем, компании выполняют установленные требования и нормативы или нет.

Количество компаний по мере развития рынка, поверьте, будет сокращаться и не нужно проводить специальную государственную политику, нацеленную на подавление предпринимательской деятельности в этом секторе. Сегодня 51 компания по страхованию жизни работает в Украине. В 2003 году это было 30 компаний. Да, объемы этого вида страхования, практически, удваиваются ежегодно. При этом большую часть платежей вносят физические лица, да.

Поэтому развитие страхования жизни вообще в развитых странах – это половина страхового рынка и даже большая часть страхового рынка 50-60% всего объема страхового рынка. В Украине это в пределах 1-2%, не более. Поэтому есть колоссальные потенциал развития страхования жизни. Мы этот  потенциал будем безусловно поддерживать и по мере роста доходов населения этот вид страхования, безусловно,  имеет наибольшие  перспективы.

Далее, что касается операций сомнительного характера. Я сказал о том, что сделано по борьбе с выводом капитала и эти операции прекращены полностью. Осталось нам изменить ситуацию, связанную с возможностями использования страхования для уменьшения налогов. Это псевдострахование - это нереальное страхование. И следующая задача, которую мы начинаем решать, сформулировав требования к платежеспособности и размещению резервов. Эта задача наличия реальных активов страховых компаний. Потому что низкое качество активов – основная проблема с финансовой точки зрения. Если активы не являются реальными, а большая часть вложения в ценные бумаги вложена в такие бумаги, которые не имеют никакой реальной цены, то возникает угроза невыполнения обязательств.

Проблема наиболее остра, между прочим, для компаний по страхованию жизней, где осуществляется накопительная страхование на протяжение нескольких десятков лет. Для того, чтобы люди потом получили свои выплаты по страхованию жизни, эти средства должны быть вложены в надежные активы.

Вот это те приоритеты, которые нам постановлены, и нормативные акты, которые уже приняты и введены в действие. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, письмове.

 

СУСЛОВ В.І. Депутатская фракция Коммунистической партии Украины. Запитання. 23 червня поточного року Верховна Рада України прийняла проект Закону України номер 7564 „Про внесення змін до статті 2 Закону України „Про страхування”, яким знято обмеження стосовно доступу іноземних страховиків на ринок України. Це один із ультимативних законів, прийняття якого відкриває шлях для вступу до СОТ.

Які наслідки прийняття зазначеного законопроекту для українських страхових компаній? Як вони самі відносяться до того, що їх витіснять з ринку страхових послуг?

Я хочу подчеркнуть, что проект, внесенный правительством, Верховной Радой был отклонен. И по предложению Комитета по финансам седьмого июля этого года принят более жесткий проект. И там Верховная Рада сформулировала требования, которые я уже называл, что филии иностранных страховых компаний смогут входить на рынок Украины через пять лет после вступления в СОТ. Наличие гарантийный депозитов, наличие других жестких требований, в соответствие с которыми иностранные филиалы не получат никаких преимуществ по сравнению с национальными компаниями.

Поэтому, принимая во внимание мудрое решение Верховного Рады, я уверен, что ситуация на страховом рынке, так сказать, Верховной Радою будет сохранена стабильно.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Михайло  Степанов.

 

10:58:00

СТЕПАНОВ М.В.

          Степанов, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Виктор Иванович, как бы вы охарактеризовали роль страховых компаний в развитии негосударственного пенсионного обеспечения. И второе. Прокомментируйте тот необычайно высокий удельный вес инвестиций иностранных в страховой рынок со стороны Британских Виргинских островов? Действительно ли, вот, негры с Виргинских островов так заинтересовались нашим страховым рынком или это наши же капиталы, удравшие в оффшорные зоны? Спасибо.

 

СУСЛОВ В.І. Хорошо. Вопрос об участии страховых компаний в системе негосударственного пенсионного обеспечения поставлен был, решен Верховной Радой в законе «О негосударственном пенсионном обеспечении», где, к сожалению нашему, выписаны достаточно четкие нормы, которые дают приоритет системе негосударственных пенсионных фондов и в общем-то вводят определенные ограничения на участие страховых компаний в этой системе.

          Это вопрос политический. С нашей точки зрения и, кстати, таковы рекомендации очень многих международных экспертов, надо вернуться к обсуждению этой темы и Верховная Рада должна еще раз, очевидно, проанализировав ситуацию, принять сознательное решение. Потому что если это вызовет интерес, мы готовы или для комитетов или для фракций представить характеристику эффективности той и другой системы. Потому что сегодня надо учитывать, что система негосударственных пенсионных фондов пока еще развивается весьма медленно, привлечено с начала года около 22 миллионов гривен в эту систему и, очевидно, поскольку речь идет о добровольном страховании, о негосударственной системе пенсионного обеспечения, у потребителя вообще-то должен быть выбор – пользоваться системой пенсионных фондов или страховых компаний. Поэтому надо обсуждать дополнительно и принять окончательно четкое политическое решение.

Теперь, что касается Британских Вирджинских островов, да, 4% иностранных инвестиций, да? С Британских Вирджинских островов. Ну, мы не знаем, имеют ли эти деньги украинское происхождение, но, что касается вообще  участия оффшоров, то в настоящее время введены достаточно жесткие меры контроля перехода любого капитала из оффшорных зон в соответствии с законодательством о борьбе с отмыванием денег. Упомянутый закон, который допускает возможность создания филиалов, вообще исключает возможность перехода филиалов иностранных страховых компаний из оффшорных зон. Так сложилось на каком-то этапе развитие нашей экономики и, поверьте, страхование далеко не та сфера, где доминирует капитал и оффшорных зон. Посмотрите на многие другие, всем известные крупнейшие промышленные, торговые и другие объединения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все-таки, Віктор Іванович зрозумів, що не стільки Віргінські негри, скільки „українські” негри, які почорніли від трудів праведних. Так, будь ласка, письмове запитання.

 

СУСЛОВ В.І. Депутатская фракция Коммунистической партии Украины. Як відомо, за часів радянської влади, практично, все населення України страхувало своє життя та майно від нещасних випадків, що свідчило про високий статок громадян. Яка ситуація з цього питання при нинішній владі? І які верстви населення охоплює страхування?

Я уже сказал, что страхование – коммерческая услуга, в принципе, для обеспеченных людей. На сегодня в Украине страхуется, скажем так, всего застрахованных в Украине около 3 миллионов человек, но уровень показателей весьма низкий. Я называл 78 долларов в Украине, 114 в России на одного гражданина, 188 в Эстонии, 431 в Чехии, в развитых странах более 3 тысяч. Доля чистых премий, полученных от физических лиц в 2004 году только 10 процентов, то есть 90 процентов оплачивается юридическими лицами. Вопрос поставлен фракцией правильно, но вопрос решается только путем повышения уровня доходов населения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Ткаленко, будь ласка.

 

11:02:58

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко. Фракція Народного Руху України.

Шановний Вікторе Івановичу! Очевидно, що на розвиненість ринку в страхових послуг впливає не тільки доходи нашого населення, але і той негативний досвід, який наше населення мало під час фінансових різноманітних пірамід, трастів і таке інше.

Повертаючись до питання про недержавне страхове… недержавне пенсійне забезпечення, я  хотів би, воно зараз має актуальність, оскільки навіть при розгляді проекту бюджету на наступний рік частина депутатів Верховної Ради не погодилися впроваджувати такий механізм, як обмеження рівня державних пенсій.

Очевидно, що недержавне пенсійне страхування має… і ринок страхових послуг мають збільшити рівень довіри до цих страхових кампаній. Який ви бачите механізм от збільшення рівня цієї довіри?

Дякую.

 

СУСЛОВ В.І.Хорошо.

Что касается негативного досвіду, то справедливое замечание. Кстати, в связи с этим и ввиду обсуждения проекта Закона о бюджете. Мы думаем, что надо специально предусмотреть возможность компенсации утраченных не только вкладов населения в сбербанке, да, но тех средств, которые населения накапливало в системе государственной страховой кампании. Поскольку обязательства там тоже превышают 7 миллиардов гривен на сегодня, и нужно проводить постепенные выплаты.

Но, а что касается авторитета страхования, то,  конечно, этот авторитет основывается, прежде всего, на выполнении обязательств страховыми кампаниями  перед населением, перед застрахованными.

Поэтому мы сказали, что необходимо создать специальную систему работы с жалобами граждан. Систему до судебного урегулирования споров по вопросам страховых выплат. Потому что сейчас, мы, например, захлебываемся, катастрофически увеличивается количество жалоб на  не выплаты в частности по обязательному страхованию собственников транспортных средств. При этом как я уже сказал, мы можем вмешиваться только в том случае, когда компания нарушила закон, мы можем применить к ней санкции. Но не имеем никаких полномочий в спорах, которые касается: много выплачено компанией, мало, какая система оценки и так далее. В Польше, например, специально законом введена система страхового омбудсмена, который рассматривает жалобы граждан в случае невыплат или недостаточных выплат страховых   возмещений. В Украине такую систему необходимо создавать, и мы надеемся, что в проект постановления Верховной Рады этот пункт будет внесен.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

СУСЛОВ В.І. Комітет з питань соціальної політики Верховної Ради: „Які заходи передбачає уряд щодо поліпшення та вдосконалення ринку страхових послуг?”

Стратегическое развитие рынка страховых услуг определяется сегодня принятой Кабинетом Министров концепцией развития страхового рынка Украины до 2010 года. При этом ежегодно будет утверждаться при участии представителей рынка план реализации этой концепции. В концепции на первом месте стоит проблема правовых основ защиты прав потребителей страховых услуг, переход на международные принципы и стандарты, содействие развитию долгосрочного страхования жизни, повышение уровня капитализации страховиков. А что касается… Есть еще один пункт, в котором мы надеемся получить поддержку Верховной Рады. Для развитие рынка страхование принципиальное значение имеет перевод этого сектора на международные стандарты бухгалтерского учета и отчетности. В банковской системе, как известно, этот переход состоялся несколько лет назад, благодаря тому что соответствующие полномочия были предоставлены Национальному банку Украины. Если Верховная Рада сочтет возможным, а для этого нужно внести изменение в Закон «О бухгалтерском учете», предоставить нам соответствующие полномочия по введению международных стандартов учета и отчетности, то, я думаю, на протяжение двух-трех лет мы могли бы ввести эти стандарты не только для страхования, но и в секторе небанковских финансовых учреждений.

На сегодня, как вы знаете, по закону за  введение международных стандартов учета и отчетности у нас отвечает Министерство  финансов Украины, и ни в одном секторе такие стандарты, кроме банковского, в Украине не введены. Это принципиально важно и для привлечения инвесторов, и для того, чтобы работа наших предприятий и финансовых учреждений была понятна аудиторам всего мира и инвесторам всего мира.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Шкіль.

 

11:08:25

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.

Шановний доповідач!

У мене два питання. По першому, мене цікавить, як ваша комісія оцінює діяльність страхових компаній вітчизняних і закордонних, хто краще, якісніше працює, хто… до кого менше претензій, і взагалі от оцінка їхньої діяльності на українському ринку.

І наступне запитання: чому у нас такі високі кредитні ставки, особливо для  отримання кредиту підприємцям, завжди банки пояснюють, що дуже високі страхові норми і  вони для того, щоб оцінити те, що дається в залог, вони мають проводити достатньо серйозні оцінки, кажуть. І постійно пояснюють високими страховими послугами тих оцінок… тих забезпечень, які дають банки. Як ви це поясните?

Дякую.

 

СУСЛОВ В.І. Понимаете, иностранные компании в Украине очень разные. Есть компании, которые, действительно, имеют оффшорный капитал и принадлежат там оффшорным владельцам. У части таких компаний есть проблемы с выполнением  обязательств, и у некоторых из них мы вынуждены были и лицензии аннулировать.

Ну, в Украине работают и дочерние компании от нескольких лидеров мирового европейского рынка, и претензий к этим компаниям, как правило, нет, свои обязательства они выполняют. Ну, и значительная их доля в страховании жизни на сегодня, потому что люди многие доверяют как раз больше иностранным компаниям, чем национальным.

Ну, а по каким-то другим показателям, знаете, все, кто сегодня работает и имеет лицензии, отвечают тем стандартам украинского законодательства, которые действуют.

Далее, по вопросу кредитных ставок, да, безусловно, на цену кредитов оказывают влияние и необходимость страхования. Но в целом причина высоких кредитных ставок  в Украине, с моей точки зрения,  другая. Эти кредитные ставки чрезмерно завышены по сравнению со средним уровнем инфляции, и это вопрос вообще-то   денежно-кредитной политики Национального  банка Украины.

Что же касается  тарифов собственно на страхование, это другая актуальная тема, то мы прилагаем усилия сегодня для того, чтобы организовать подготовку специалистов по расчету  тарифов, по  расчету резервов. Это  актуарии, актуариев в Украине нет или их очень мало. Эти люди специально уполномочены  на проведение соответствующих расчетов и отвечают за  обоснованность таких расчетов.  Так вот, для того, чтобы   добиться понижения страховых тарифов, мы считаем, необходимо   подготовить  квалифицированные кадры актуариев.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  письмове.

 

СУСЛОВ В.І. Комітет з питань соціальної політики Верховної Ради. Які суттєві порушення зафіксовані на ринку страхових послуг, та які заходи вживаються державою щодо їх усунення?

Я уже говорил, что   основными нарушениями, за которые мы привлекали к ответственности  страховые  компании, были нарушения  связанные с невыполнением законодательства по борьбе с отмыванием денег,  незаконным выводом капитала, уходом  от налогообложения. Это также были нарушения связанные с невыполнением норм о   капитализации страховых компаний,  невыполнение нормативов платежеспособности и  невыполнение нормативов  размещения резервов. Вот  наиболее часто встречающиеся нарушения.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Валерій Альошин.

 

11:12:11

АЛЬОШИН В.Б.

Шановний Вікторе Івановичу! Я хотів би задати  два запитання. Одне, можливо, досить загальне, воно стосується того, яким чином ви бачите роль  і наскільки ефективною є діяльність   таких організацій, як ліга  страхових організацій України і інших асоціацій - суб’єктів страхового ринку?

І друге питання, можливо, більш конкретне. В матеріалах, які роздані до Дня уряду,  говориться про те. Що необхідно суттєво і принципово змінити   систему оподаткування результатів діяльності страхових компаній. Я хотів би, щоб ви, можливо, більш детально охарактеризували суть цих змін, в якому напрямку іде робота і яким чином буде диференціюватись підхід, можливо, по страхуванню життя і по ризикових видах страхування в цілому? Дякую. 

 

СУСЛОВ В.І. Спасибо.

Действительно, на страховом рынке работает ряд добровольных объединений участников старого рынка. Самым популярным и массовым является лига страховых организаций Украины. Мы очень тесно работаем с Лигой, в частности, все проекты нормативных актов готовятся и обсуждаются при участии специалистов Лиги страховых организаций.

Мы можем сказать, что сегодня в лиге страховых организаций большинство представленных компаний – это как раз компании, занятые классическими видами страхования. Потому именно с этой организацией комиссия заключила меморандум о сотрудничестве. Президент Лиги страховых организаций  является членом Консультативно-экспертной рады при комиссии, то есть достаточно высокий уровень взаимодействия с этой организацией.

Что касается других организаций, они тоже есть. Но я скажу так, понимаете, мы ображались с определенными предложениями о сотрудничестве к этим организациям, к руководителям этих организаций, но не один из них, скажем, не изъявил желания прийти для обсуждения ряда вопросов. И вобщем-то там, по-моему, объединяются в тех организациях совершенно другие представители страхового рынка.

Что касается вопроса о налогообложении. Знаете, вот я в двух словах скажу, и все поймут, о чем идет речь. Когда крупное промышленное предприятие заключения договор страхования, оно относит, в соответствии с законодательством, на валовые затраты свои страховые платежи. Скажем, если оно отнесло сто единиц на валовые затраты, оно на сто единиц уменьшило прибыль, да? И в бюджет соответственно не заплачено 25 процентов. 25 процентов, 25 единиц – сотни не ушло в бюджет.  Страховая компания получает эти сто единиц как свои премии.

По законодательству, которое мы с вами здесь когда-то установили, оно платит с этой же суммы 3 процента, то есть 3 единицы. Получается экономия 22 единицы. И все это  в полном соответствии с украинским налоговым законодательством. А дальше, вы легко очень понимаете, что никто не может  противостоять использованию сектора страхования для ухода об налогообложения крупнейшими украинскими промышленными предприятиями, металлургическими комбинатами и так далее. И поэтому какой выход мы видим? Налогообложение прибыли для всех. Возможно, что при этом может облагаться и  какая-то часть  премий для страховых компаний, либо мы готовы были  идти на компромиссы и говорить, что пусть страховая  компания платит ту величину, которая больше: либо налог на прибыль, либо налог на премии, даже те же 3 или 4 процента. Да? Почему важно платить налог на  прибыль? Да потому что когда заключаются соглашения псевдострахования , огромные суммы, ведь я вам не называл по компаниям. Если спросите, назову. Но есть же компании кто получил платежи. Одна компания миллиард 700 миллионов, да? 1700 миллионов гривен. Немаленькая сумма, компания  находится там в селе в Харьковской области. Там мы конечно прекратили ее деятельность, но вполне понятно… Да, правильно. Все знает Владимир Кириллович. Понимаете, но это уход от налогообложения  в особенно крупных размерах, наносящий ущерб колоссальный государству. Поэтому вокруг этой темы мы ведь бьемся 2 года, мы не  можем  эту проблему решить. Это вопрос к вам. Вы можете ее решить, поскольку страховой сектор не должен использоваться для налогообложения. Бюджет получит большие деньги от обложения реального  сектора  экономики, если будут выполнены вот эти условия выравнивания  налогообложения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Віктор Іванович. У вас залишилися  тільки письмові запитання. Тобто, ви їх читайте і відповідайте.

 

СУСЛОВ В.І.  Добре. Комітет з питань соціальної політики. „Скільки існує в Україні недержавних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович, почекайте, будь ласка.

Шановні колеги, тоді треба дивитися на табло вираховувати час. А ви  перехитрили, вибачте, самі себе.  Бо коли хтось передає слово, він втрачає своє слово. Тому, давайте, ну, будь ласка, Крук, це буде вам наука, задайте, хай задасть ще  Сінченко питання. Але наступний раз пам’ятайте, подивіться на табло, що ви встигаєте і один одному не передавайте.

Будь ласка, Сінченко запитання.

 

11:18:01

СІНЧЕНКО С.Г.

Виктор  Иванович, ну,  все здесь понятно, вы очень профессионально все рассказали, но избиратели на встречах постоянно, простые люди, постоянно задают один  и тот же вопрос. Вот я, бабушка, в 80-ых года застраховала свою внучку, она уже выросла, у нее уже дети есть, когда я могу получить ту страховку, за это самое? И их тысячи таких вопросов.

Я вам сейчас задаю вопрос, ну, как вы представитель правительства. Вот как этот вопрос в конце концов, когда он разрешиться? Что из этого сегодняшнего обсуждения может взять простой избиратель, человек, который, у которого когда-то лежали определенная сумма в нашем Госстрахе?

И второй вопрос: а почему государство утратило, так сказать, полностью в лице развала этого госстраха возможность тоже работать?

 

СУСЛОВ В.І. Хорошо, что касается задолженности Госстраха. Верховной радой Украины принят Закон о компенсации вкладов населения, который распространяется не только на Сбербанк, но и на систему Госстраха, да. В соответствии с этим Законом, выплаты проводятся правонаступницей Госстраха, сегодня это компания „Оранта”, в тех объемах, в каких, в соответствии с Законом о бюджете на каждый год Верховная Рада Украины, для этих целей, выделяет деньги. Да?

Поэтому здесь вопрос, который надо обсудить,  очевидно, в этом зале и, исходя из финансовых возможностей государства, его решать. Никаких других решений для этого вопроса не существует. Нужны реальные деньги и должны быть реальные выплат. Ну, вот, пожалуй.

Что же касается наличия государственных страховых компаний.

Знаете, я бы с вами полностью согласился. Вот я упоминал, допустим, польскую компанию «ПЗУ», которая пришла сюда, и которая действительно крупнейшая компания Польши, и которая крупнейшая компания в Восточной Европе страховая. Да, там контрольный пакет в руках государства по-прежнему, как был при социализме, и компания уверенно развивается. Но сегодня уже, да?

Госстрах был приватизирован. Государственный пакет в компании «Оранта», как вы знаете, составляет сегодня 25 процентов плюс одна акция. Реально государство этой компанией уже тоже поэтому не управляет, утратив этот пакет. Расходовать деньги на создание новой страховой компании. Ну, вы сами знаете бюджетную ситуацию, в Украине таких денег нет и не будет. Поэтому очевидно приходится соглашаться на то, что страховой рынок Украины – это рынок частных компаний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  К сожалению. Будь ласка, письмові всі запитання, Вікторе Івановичу.

 

СУСЛОВ В.І. Комітет з питань соціальної політики. Скільки існує в Україні недержавних пенсійних фондів, та яка частка у відсотка населення приймає участь у відповідній системі?

Станом на перше листопада 2005 року до Державного реєстру фінустанов внесено інформацію про 49 недержавних пенсійних фондів та  35 адміністратоів. Учасники недержавних пенсійних фондів близько 60 тисяч осіб, тобто 0, 13 одного відсотка населення України. Тобто система не дуже розвинута.

Наступне. Комітет з питань соціальної політики Верховної Ради. Як може вплинути прихід іноземного інвестора на страховий ринок, і які будуть наслідки для учасників?

Я отвечал на этот вопрос. Наверное нет необходимости повторять еще раз. Приход иностранного инвестора – это нормальная практика, если он будет выполнять все те нормы законодательства, о которых я уже говорил.

Комітет з питань соціальної політики. Чи передбачає держава механізми захисту та пріоритети вітчизняним страховикам?

Значит, у нас действует общая норма  международного права, что для иностранных и для внутренних наших инвесторов у нас абсолютно те же правовые нормы в соответствии с законодательством используются. У нас нет никакой дискриминации в стране иностранных инвесторов, поэтому у нас нет и не предполагается никаких особых механизмов, привилегий для компаний с чисто национальным капиталом.

Следующий вопрос. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України. На сьогодні не вирішено питання щодо фінансування витрат закладів освіти, що фінансуються з Державного бюджету на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності юридичних осіб–власників наземних транспортних засобів, зокрема професійно-технічних навчальних закладів сільськогосподарського профілю та таких, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників з експлуатації та обслуговування транспортних засобів. Невиконання відповідного Закону України навчальними закладами в зв’язку з відсутністю державних коштів призводить до погіршення навчального процесу, а також нераціонального використання власних коштів навчальних закладів. Що передбачає зробити уряд для вирішення зазначеної проблеми?

Значит, понятно, что финансирование учреждений образования, в том числе и профессионально-технического, должно регулироваться соответствующим законом о государственном бюджете на соответствующий год. И необходимые затраты этих учреждений должны быть предусмотрены в сметах, а следовательно деньги должны выделяться Государственным бюджетом. Поэтому у Комітету з питань науки і освіти есть возможность, сейчас идет работа над проектом бюджета, проконтролировать наличие соответствующих сумм в бюджете и в случае их отсутствия потребовать от Министерства финансов внести соответствующие суммы. Потому что, естественно, закон обязательный и для бюджетных учреждений и финансирование должно предполагаться за счет бюджета.

Далі. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради. Чи планує Кабінет Міністрів України запровадити для навчальних закладів таку  пільгову страхову послугу, як страхування від неврожаю на їх земельних ділянках чи пошкодження врожаю від стихійного лиха. Законом Украины про страхование, статья 7, предусмотрено обязательное страхования урожая сельскохозяйственных культур и многолетних насаждений. Но оно обязательно только для сельскохозяйственных предприятий.

Поэтому, профессионально-технические учебные заведения могут страховать урожай на основе добровольного страхования при наличии соответствующих средств, как обязательный вид в соответствии с законодательством для этих заведений он не предусмотрен.

Наступне питання. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради. На робочій нараді в червні 2005 року, Президент України Віктор Андрійович Ющенко піддав серйозній критиці роботу Державного центру зайнятості та Фонду загально обов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Було відзначено, що наявна система працює не ефективно, зокрема і в тому, що не може працевлаштувати випускників навчальних закладів. Що кошти використовуються не раціонально, а в системі розподілу цих грошей, є багато зловживань, в тому числі і при організації навчання безробітних новим професіям. Які заходи вжити урядом для ліквідації недоліків і удосконалення роботи зазначеного страхового фонду?

Министерство труда этот вопрос рассмотрело, подготовило ответ, поскольку министерством разработан целый комплекс мер для устранения тех замечаний, которые были высказаны Президентом Украины. С целью недопущения не целевого использования средств фонда общеобязательного государственного социального страхования на случай безработицы, по предложению Минтруда к проекту закона Украины о государственном бюджете на 2006 год, включена норма о возврате средств фонда, выплаченных как помощь по безработице, однократно для организации безработным предпринимательской деятельности. В том случае, если такая деятельность не осуществляется.

А так же введение расследования  страховых случаев и обоснованности выплаты материального обеспечения безработным. Минтруда, также подготовлено проект закону о внесении изменений к некоторым законам Украины по вопросам общеобязательного государственного, социального страхования. Предусмотрено обязательность публикации в официальных изданиях Верховной Рады  и Кабмина, отчетов о выполнении бюджетов фондов с детальным расшифрованием, расходов и публичное представление таких отчетов. Для усиления государственного надзора в сфере социального страхования, подготовлены изменения к порядку государственного надзора. В сфере общеобязательного, государственного, социального страхования на случай безработицы в связи с временной утратой трудоспособности и расходами, связанными с рождением ребенка и похоронами.

Начиная, с сентября 2005 года увеличен,  размер минимальной помощи по безработице, для застрахованных, он сейчас составляет 150 гривен против  125 гривен на начало года.

Следующий вопрос. Комітет з питань науки і  освіти Верховної Ради України, проектом закону про державний бюджет на 2006 рік передбачено, що надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем проводяться за рахунок коштів фонду загальнообов’язкового, державного страхування на випадок безробіття.

Чи здійснювалися такі видатки в2005 році, в яких обсягах і на яку кількість робочих місць? На яку кількість робочих місць уряд планує видалити кошти в 2006 році?

По даним Мінтруда в 2005 году дирекцией фонда государственного социального страхования по случаю безработицы предоставлены социальные услуги материального обеспечения для 2 миллионов 300 тысяч незанятых граждан, за этот период, при содействии службы занятости трудоустроено 834 тысячи 100     человек,  что на 6,9 процента больше, чем было за девять месяцев прошлого года. Проведено обучение 155 тысяч 200 человек по более чем 400 специальностям. На протяжении января – сентября  2005 года в общественных работах приняли участие 366 тысяч безработных.

Ну, и что касается 2006 года, Минтруда предполагает оставить вот эти расходы примерно на уровне 2005 года.

Наступне питання. Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Верховної Ради України: „Які заходи планує здійснювати уряд з метою розвитку добровільного медичного страхування?”

Что касается добровольного медицинского страхования, мы понимаем, что это форма платного медицинского обслуживания. В Украине созданы все законодательные условия для свободного развития этого вида страхования. Нет никаких ограничений, и каких-то дополнительных мер  Кабинет Министров Украины не предусматривает. Ну, справки я могу дать данные, которые характеризуют быстрое развитие этого вида страхования. В 2002 году собрано 190 миллионов гривен по добровольному медицинскому страхованию, в 2003-ем – 243 миллиона, в 2004-ом – 309 миллионов, за полугодие в том году – 176,4 миллиона гривен. То есть этот вид страхования успешно развивается. Но он не для бедных – он для обеспеченных людей, поскольку бедные взносы платить по этому виду пока еще не смогут.

Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Верховної Ради України: „Яку частку в загальному бюджеті охорони здоров’я займає фінансування закладів охорони здоров’я за рахунок страхових виплат?”

Знаете,  как метод финансирования здравоохранения, страхование лучше в данном случае не рассматривать. Ну, я вам могу привести данные о том, что за первое полугодие 2005 года страховые выплаты по этому виду страхования составили 100 миллионов гривен, соответственно, эти деньги пошли медицинским учреждениям в оплату за предоставленные услуги. Ну, а бюджет 2005 года на цели здравоохранения у нас составляет в стране 8 миллиардов 430,5 миллионов гривен. Можете сравнить, и становится ясно, что медицинское страхование – это, конечно, не метод финансирования здравоохранения сегодня.

Кстати, нужно определиться окончательно в виду перспектив введения и возможности введения обязательного медицинского  страхования с концепцией развития здравоохранения, потому что очень много предложений о введении обязательного медицинского страхования, но надо помнить, что это очень дорогостоящий и, к тому же, платный вид медицинского обслуживания.

Наступне питання, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховної  Ради України: „Одним з головних джерел інвалідності в Україні є виробничий травматизм. Чи здатний страховий ринок в перспективі забезпечити покриття таких ризиків та виступити ефективною альтернативою існуючій системі обов’язкового державного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваннях?”

Лучше этого не делать, потому что в Украине этот вопрос урегулирован в соответствии с международными нормами. В Украине такие выплаты регулируются через систему социального страхования, а не на коммерческой основе.

Ну, и кроме того, в Украине, если уж говорить о коммерческой   системе страхования, осуществляется такой вид добровольного страхования, как страхование от несчастных случаев.  Ряд предприятий вносят платежи по этому  виду страхования, эти платежи всегда выступают как дополнительные пособия в случае получения травм, и они выплачиваются, не зависимо от выплат по государственному социальному страхованию.

Наступне питання, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховної  Ради України: „Наскільки поширеною є практика особливих пільгових страхових тарифів для ветеранів та  інвалідів у медичному страхуванні  та що необхідно зробити для  підвищення доступності  страхових послуг для цих категорій   населення?

Я повторю, что речь  идет о  коммерческой системе, которая регулируется договорами.  Поэтому украинским законодательством нет и не может быть  никаких централизованно установленных льгот. На  основе договора между  компанией и  застрахованным может делаться определенные скидки по тарифам медицинского страхования  в тех случаях, когда страхование считает  это возможным.

Ну, а что касается расширения доступа к этому виду, ответ   тот же самый. Увеличение доходов, повышение   страховой  культуры населения , готовность  тратить часть своих доходов на оплату  добровольной медицинской страховки.

Наступне питання. Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності . Які дії з боку парламенту потрібні з огляду на встановлення Державною комісією з регулювання  ринків фінансових послуг  жорсткого нагляду щодо використання  страхової системи у різних кримінальних схемах, і чи є вже позитивні результати у цьому напрямку?

Я отвечал на этот вопрос И говорил о результатах. Но Верховная Рада действительно   может очень здорово  помочь правительству и Государственной  комиссии, внеся  соответствующие изменения в законодательство, в упомянутые законы. А дополнительно я бы завал в Закон Украины «Про фінансові послуги та   державне  регулювання   ринків фінансових  послуг”, где нужно усилить полномочия  госкомиссии путем отнесения  к ее компетенции  анализа  происхождения средств  уставных фондов финансовых учреждений, более детальный контроль за  учредителями, руководителями финансовых учреждений, контроль за рядом внутренних  процедур с тем, чтобы  более жестко контролировать  коммерческие страховые  организации,  контролировать выполнение ими законодательства. Ну, и естественно нужно законодательное право  лицензирования перестрахования, поскольку  недостатком законодательства сегодня  является тот факт, что в Украине лицензия на право страхования одновременно является лицензией на право перестрахования. Когда около 400 компаний и каждая из них может осуществлять перестраховые операции, конечно, надзор не всегда успевает за такой практике.

Наступне питання Комітету з питань фінансів і банківської діяльності: чи є необхідність ліцензування, перестрахування чи мається на увазі введення ліцензування перестрахової діяльності за кордон або загальне ліцензування перестрахової діяльності?

Проект, как я упоминал, законов в первом чтении принят. Если он будет принят окончательно, то для перестрахования будут введены специальные, более жесткие лицензионные условия. Естественно, это будет лицензирование права приема средств перестрахования от других страховых компаний. Но здесь предполагается  контроль за перестрахованием за границу.

Комітет з питань фінансів: якщо буде прийнято рішення щодо оподаткування прибутку страховиків на загальних засадах, чи не призведе це до зменшення доходів та погіршення фінансового стану страхових компаній?

Ну я уже говорил, почему должны быть выровнены условия налогообложения. А что касается финансового стану компаний, то для компаний, которые заняты классическим страхованием, это будет лучше. И мы провели соответствующие расчеты, свидетельствующие о том, что налогообложение прибыли для реального страхования выгоднее, чем налогообложение премий.

Конечно, для компаний, которые специализируются на уходе от налогообложения, это будет потеря очень Больших доходов от бизнеса, связанного с предоставлением услуг по уменьшению налогов.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України. Запитання6 як дотримується законодавство України – стаття 13 Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки” (щодо обов'язкового страхування, відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки)?      

Этот вид страхования  предусмотрен статьей 7 Закона о страховании. Правила и порядок проведения этого вида страхования утверждены  постановлением Кабинета Министров №1788 от 16 ноября 2002 года «Об утверждении порядка и правил проведения обязательного страхования гражданской ответственности субъектов хозяйствования за ущерб, который может быть причинен пожарами и авариями на объектах повышенной опасности. Лицензии на этот вид страхования выданы  164  компаниям. Результаты страхования такие, что в 2004 году по этому виду страхования собрано 44 миллиона  892 тысячи гривен. За первое полугодие 25 миллионов 130 тысяч, то есть этот вид страхования успешно развивается и дополнительных каких-то шагов для обеспечения его дальнейшего развития в данном случае от госорганов не нужно.

Комітет  с питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України. „Як дотримується законодавство України стаття 25 Закону України „Про аварійно-рятувальні служби” щодо обов`язкового особистого страхування рятувальників?”

В соответствии с законодательством в Украине признаются только обязательные виды страхования, которые названы в Закону Украины «О страховании». Упомянутого вида страхования в законе о страховании нет, поэтому Госкомиссия на этот вид страхования лицензии не выдавала и не выдает. Кроме того, надо иметь   в виду, что  защита рятувальників ну распространяется на эту категорию   граждан общее законодательство о страховании обязательного  социального страхования от несчастного случая на производстве, поэтому  соответствующая защита  для них есть принятие отдельного вида страхования нецелесообразно.

Комитет с питань екологичной политики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи в Верховній Раді   Україны. Заптання: чи планує Кабінет міністрів Укаїни повторно розробити і подати до Верховної Ради Укаїни проект Закону Украин про  екологічне страхування в Укаїні? Якщо планує, то коли?

На рассмотрении в Верховной Раде по этому вопросу было два проекта. Один  - про екологічне страхування, регистрационный номер 1046 от 21 мая 2002 года, который был подготовлен и подан Кабинетом Министров Украины. Второй законопроект - про екологічне страхування, регистрационный номер 1046/1 від 3 декабря 2002 года, который был внесен народным депутатом Украины Геннадием Руденко. Кабинет Министров принял решение снять с  рассмотрения свой законопроект. Что  касается второго законопроекта, то, насколько я знаю, работа над ним идет  и Верховная Рада Украины, возможно, этот законопроект рассмотрит. Это уже не в компетенции кабинета Министров Украины.

При этом, мы хотели бы отметить, что с нашей точки зрения введение еще одного вида обязательного страхования, экологического, в данном случае нецелесообразно. И мы хотим обратить внимание, что в  соответствии с действующим законодательством в Украине осуществляется 4 вида обязательного страхования, которые обеспечивают защиту интересов третьих лиц и окружающей среды в случае экологического  ущерба. А именно, страхование  гражданской ответственности оператора ядерной установки за ядерный ущерб, страхование гражданской ответственности субъектов хозяйствования за ущерб, который может быть причинен пожарами, авариями на объектах повышенной опасности.

Страхование ответственности экспортера и лица, которое відповідає за утилизацию опасных отходов по возмещению ущерба, который может быть причинен здоровью человека, собственности или окружающей среде во время транскордонного перевезення  и утилизации опасных отходов. И страхование ответственности субъектов перевозке опасных грузов в случае наступления отрицательных последствий для перевозки опасных грузов. То есть, с нашей точки зрения, этого достаточно.

Комитет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України. Запитання. Чому не виконана постанова Верховної Ради України про рекомендації учасників парламентських слухань „Сімнадцята річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” в частині щодо надання пропозицій стосовно впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи?

В связи с этим отметим, что в Украине приняты и действуют основы законодательства Украины об обязательном государственном социальном страховании. Это законодательство в полном объеме распространяется и на граждан, которые пострадали от Чернобыльской катастрофы.

Попытки вводить специальное регулирование для отдельных категорий граждан неправильно и в украинском законодательстве не предусмотрено. Поэтому этот пункт упомянутого постановления Верховной Рады и не был реализован.

Комитет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства та зв’язку у Верховній Раді України. Запитання. Страхування як галузь володіє могутнім інвестиційним потенціалом. Сума страхових премій за всіма видами страхування за рік складає біля 10 мільярдів гривень при страхових виплатах менш, ніж один мільярд. Які заходи передбачаються урядом для використання інвестиційного потенціалу страхової сфери для фінансово-дефіцитної економіки України?

Я уже говорил о том, что  эти заходы связаны в основном  с созданием условия для инвестирования средств, накопленных страховыми компаниями Украины в страховых резервах. И называлось, что эти средства по итогам первого полугодия составили 5 миллиардов 100 миллионов, в том числе они могут инвестироваться в национальную экономику путем покупки ценных бумаг до 40 процентов. И так далее, я не буду повторять нормы, которые я уже называл раньше.

Комітет з питань будівництва, транспорту,  житлово-комунального господарства та зв’язку Верховної Ради України. Запитання. Які заходи передбачаються урядом для запровадження порядку обрання транспортними організаціями страховика на конкурсних засадах?

Значит, любые действия правительства в этой сфере связаны, естественно, с контролем за использованием бюджетных средств. В соответствии со статьей 2 Закона Украины «О страховании», законодательством может быль определено, можно определить уполномоченных страховиков для осуществления тех или других видов страхования. В тех случаях, когда предусматривается использование бюджетных средств, валютных резервов государства, гарантий Кабинета Министров Украины, в этом случае обязательным условием для определения уполномоченных страховиков является проведение открытого тендера с опубликованием в средствах массовой информации условий этого тендера, результатов  и информации об участии представителей добровольных объединений страховиков.

Ну, а в тех случаях, когда речь идет о решениях, которые принимаются частными транспортными организациями, для них не существует законодательно установленных ограничений по выбору страховщика, который будет осуществлять обязательное страхование.

Ну, таким образом вопрос урегулирован.

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства та зв’язку Верховної Ради України. Які заходи вживаються урядом для виконання вимог закону „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”?

Закон, как известно, вступил в действия 1 января этого года. В связи с введением закона правительством был осуществлен полный комплекс подготовительных мер. Своевременно были утверждены лицензионные условия по этому виду страхования, утвержден базовый тариф по этому виду страхования, принято постановление об утверждении порядка расчета страхового возмещения иждивенцев по случаю смерти кормильца в результате дорожно-транспортного происшествия  было принято Постановление Кабинета Министров о внесении изменений и признание такими, что утратили чинность некоторых постановлений Кабинета Министров. Принято постановление об осуществлении контроля за наличие страхового сертификата у собственников, зарегистрированных в Украине транспортных средств в случае выезда на территорию другой страны. Внесены изменения в постановление Кабинета Министров об утверждении правил дорожного движения, отменено ряд других постановлений Кабинета Министров, которые действовали раннее. Принято постановление Кабинета Министров об утверждении размеров страховых платежей по договорам международного обязательного страхования гражданско-правовой ответственности транспортных средств. Ну, здесь еще большой перечень нормативных актов нашей комиссии, которые я не буду перечислять. Важно, что несмотря на сложности комплексность закона, все что нужно было сделать, включая своевременную выдачу 84 лицензий по этому виду страхования, нами было сделано.

Наступне питання. Народний депутат України Добкін Михайло Маркович. Яким уряд бачить розвиток страхової медицини в умовах конкурентного ринку страхових послуг, в тому числі під час вступу до Євросоюзу?

Что касается добровольного медицинского страхования, сказано по этому вопросу достаточно. Дискуссионный вопрос, который дискутируется и в Верховной Раде и в обществе, это необходимость или отсутствие такой необходимости, введение обязательного медицинского страхования. Я еще раз хочу сказать, что введение обязательного медицинского страхования, если это будет сделано Верховной Радой, это будет означать введение в полном объеме платного здравоохранения в Украине. Потому что медицинское страхование, это только форма оплаты такого здравоохранения. И прежде чем принимать решение, нужно ответить на вопрос: «Способно ли наше население в обязательном порядке.

Покупать полисы обязательного медицинского страхования?

Да, кстати, Конституция, тоже не разрешает  это делать. Поэтому с нашей точки зрения, обязательное медицинское страхование может быть введено только по отдельным видам заболеваний – это чрезвычайно важно в тех случаях, когда это связано с тяжелым течением болезни и большими расходами. И соответственно страховая медицина вот в этом случае могла быть эффективна, речь может идти, например, об онкологических заболеваниях, о случаях связанных с пересадкой органов. Мы знаем, что пересадка органов предполагает расходы, там пересадка печени, почек – это десятки тысяч долларов, да. Только страховая медицина может вытянуть такие расходы, государственный бюджет не сможет. Это, вероятно, может быть распространено на случай заболевания СПИДом и туберкулезом, но так сказать,  со специалистами этот вопрос может обсуждаться, но с нашей точки зрения, страховая обязательная медицина вот для таких случаев как выход может рассматриваться.

Наступне питання народного депутата Украины Михайла Добкіна. Чому зупинилась співпраця між урядом та Верховною Радою України питання розробки Страхового кодексу України?

Значит, идея разработки  и введение Страхового кодекса,  она абсолютно правильна, но на сегодня  она, с нашей точки зрения, преждевременна. Потому что не создана еще та законодательная и нормативная база, которую нужно кодифицировать.

В соответствии с рекомендациями международных организаций и ввиду подготовки к вступлению Украины в Евросоюз правительством принято решение о разработке и принятии нового Закона Украины о страховании в соответствии со стандартами Евросоюза. Поэтому мы приглашаем Михаила Марковича, тем более, что он тоже член консультативно-экспертной рады при нашей комиссии, к разработке вначале нового Закона Украины о страховании, но а потом придет момент, когда действительно мы будем готовы разработать и принять Страховой кодекс.

Далее. Наступне питання народного депутата Украины Добкина Михайла Марковича. «Як уряд ставиться    до ініціативи створення робочої групи з розробки та опрацювання страхового кодексу у профільному Комітеті Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності?”

Позитивно, но мы хотели бы, чтобы на первом этапе это была рабочая группа по разработке новой редакции Закона Украины «О страховании», о котором я уже говорил.

Наступне питання: народного депутата України Добкіна Михайла Марковича. „Яким чином уряд планує забезпечити обов’язковість таких видів страхування, як цивільна відповідальність власників автотранспорту та медичного страхування?”

Что касается обязательного страхования гражданской ответственности собственником транспортных средств, законодательно и нормативно все урегулировано. Осталось только нашей дорожно-патрульной службе в полном объеме выполнять требования закона. Я думаю, что это будет реально, если, между прочим, и парламентский контроль будет введен за выполнением этих обязанностей, будет эффективен.

Ну, а что касается обязательного медицинского страхования, то нашу позицию по этому вопросу я высказал.

Я благодарю за внимание. Мы ответили на все поданные письменные вопросы. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам, Віктор Іванович. Сідайте, будь ласка.

Я запрошую голову Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Сергія Васильовича Буряка. Будь ласка, 10 хвилин.

 

11:56:48

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні присутні, страховики!

Ця дискусія потрібна, але, може, вона не дуже своєчасна. Ми пропонували її провести після виборів, тому що ця тема є вкрай важлива та актуальна. Але спасибі Михайлу Добкіну, як сказав Ярослав Сухий, за нашу плідну співпрацю. Я нагадую, що він автор і ініціатор Дня уряду.

Сьогодні в громадській свідомості населення України, органів державної влади страхування все більше сприймається як необхідний та важливий фінансовий механізм, що забезпечує соціально-економічну стабільність і безпеку, розвиток підприємництва, ефективний захист майнових інтересів громадян і організацій від природних, техногенних, економічних та інших ризиків, реалізацію державної політики соціально-економічного захисту суспільства.

Це заслуга, насамперед, страховиків, але не в другу чергу парламент цієї каденції зробив  конкретні кроки по розбудові страхового ринку.

Світова практика показує, що страхова галузь може акумулювати в собі потужний інвестиційний і соціальний резерв. До речі, в минулому році страхові премії складали у світі понад 2,5 трильйони доларів США. Це особливо  переконливо довели останні події в Сполучених Штатах Америки, коли за декілька тижнів стихією були нанесені мільярдні збитки.

Якщо на мить уявити цю ситуацію, коли страхування не існує, то мільйони людей залишились би приреченими на відсутність засобів для існування, а кількість збанкрутілих компаній нанесла б набагато жорсткіший удар по населенню  та по економіці країни в цілому.

Сучасний страховий ринок формується в умовах   поступового підвищення базових макроекономічних показників, зокрема, зростання валового внутрішнього продукту, зниження темпів інфляції, зростання стабільності національної валюти, що дає змогу забезпечити динамічний його розвиток.

Крім позитивних макроекономічних  показників існують інші передумови розвитку національного страхового ринку, а саме: поступове зростання доходів населення з тенденцією до подолання  низького рівня платежеспроможності, підвищення зацікавленості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів, збільшення кількості прибуткових підприємств, розвиток ринків фінансових послуг, у тому числі, фондового ринку та формування національної системи іпотечного кредитування, запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення  тощо.

Сьогодні  Україна як держава формує свою зовнішню політику з урахуванням факторів міжнародної інтеграції та співробітництва. Поряд з цим процес інтеграції до загальносвітової  системи страхування не призведе автоматично до вирішення всіх проблемних питань. Одним з найважливіших питань розвитку ринку є його ефективне  регулювання. За роки його існування страховий ринок України досяг значних результатів в цьому напрямку, але все ще залишається багато питань, які потребують вирішення. Серед них імплементація міжнародних стандартів нагляду за страховою діяльністю, що казав Віктор Іванович Суслов, адаптація національного страхового законодавства до вимог, директив і рекомендацій Європейського Союзу. Запорукою успішного розвитку будь-якого ринку є сталість регуляторних вимог щодо його діяльності. Я підкреслюю, сталість регуляторних вимог.

Тому забезпечення державної політики, яка б включала періодичну заміну регулюючого і контролюючого органу дає підстави страховому ринку на стабільність, яку мають сьогодні банківські установи, де незмінною є політика Національного банку України.

Одним з пріоритетних напрямків соціально-економічної політики держави та розвитку страхового ринку є особисте страхування, довгострокове страхування життя, участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення та запровадження обов'язкового медичного страхування, що сприятиме підвищенню ролі приватного сектору у виконанні соціальних програм та зменшенню видатків Державного бюджету.

Важливим механізмом розбудови страхової галузі в Україні повинна стати податкова політика, яка здійснюється в державі. До речі, вже з цієї трибуни це казалось. Сьогодні держава і учасники страхового ринку зацікавлені у прозорому та звільненому від корупції оподаткуванні.

Серед позитивних чинників – стійке зростання капіталу та обсягів активів, що є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку страхового ринку. За період з 99-го року обсяги валових страхових платежів збільшились приблизно у 17 разів. Загальна сума сплачених статутних фондів страховиків у 16,8 разів. Валові страхові виплати у 4,2 рази.

В результаті послідовних дій як у сфері нормативно-правового  регулювання, так і у сфері нагляду в кінці 2004 року – на початку 2005 року відбулися позитивні зрушення. Рівень виплат досяг 14,2 проценти у першому півріччі 2005 року. Для порівняння 7,9 у 2004 році. Припинено відтік капіталу за кордон за операціями перестрахування, підвищився рівень капіталізації компаній.  Обсяги платежів із перестрахування із-за кордону у першому півріччі 2005  року суттєво зменшилися, як у абсолютних, так і у відносних величинах.

Необхідно також зазначити, що, якщо за результатами першого півріччя 2004 року 61 процент  страхових платежів за договорами перестрахування  з нерезидентами становили фінансові ризики - це  приблизно біля мільярду гривень,  950 якщо точніше, то у першому півріччі  2005 року частка фінансових ризиків   у загальному обсязі перестрахування нерезидентами не перевищували  0,7 процента,  тобто близько півтора мільйона гривень.

Для сталого розвитку страхового ринку України та запобігання звинувачення його в необґрунтованій діяльності стосовно витоку коштів за кордон та інших негативних явищах, необхідно і у подальшому зміцнювати національний перестрахувальний ринок і  вдосконалювати нагляд за  його діяльністю.

Зазначені явища  у страховій системі є позитивними,  як  для галузі, так і економіки в цілому. Великим проривом у розвитку національного ринку  страхування  було прийняття у минулому році Закону України „Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності  власників наземних транспортних засобів”. Цей вид страхування   є соціально значущим   і дає  можливість захистити майнові інтереси , як  водіїв, так і пішоходів. Але повноцінна реалізація закону можлива лише за умови максимального охоплення водіїв  цим видом страхування. На жаль, ми тут не обійдемося без  допомоги Міністерства внутрішніх справ.

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності  зараз  працює за декількома   напрямками вдосконалення страхового законодавства.

По-перше.  Це зменшення кількості  обов’язкових видів страхування. Зараз відповідний законопроект знаходиться  у комітеті на  доопрацюванні до другого читання. Важливим є залишити обов’язковість тільки тих  видів страхування, які є соціально значущими  і за якими є виплати, оскільки за більшістю теперішніх обов’язкових видів кошти збираються, але виплати за   ними складають  менше 1 відсотка. Очевидно, що таке страхування  у обов’язковому вигляді  непотрібне.

Інший законопроект, який також готується до другого читання, -  це проект Закону України  про внесення змін до закону України про страхування (щодо повноважень в сфері регулювання ринків фінансових послуг). Зазначений проект закон встановлює повноваження держфінпосуг щодо здійснення державного регулювань та нагляду за надання страхових послуг відповідно до основних завдань, покладених на комісію законом України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. А саме, пропонується покласти частину повноважень Кабінету Міністрів щодо регулювання страхової діяльності на державну Комісію з регулювання ринків фінансових послуг.

Нагальним питанням є вдосконалення законодавства з деяких аспектів страхової діяльності. По-перше, це зміни до законодавства з метою забезпечення держфінпослуг повноваженими. По-друге, необхідним є внесення змін до  закону України про  захист прав споживачів та Закону України про страхування щодо права страхувальника на вільний вибір  страховика з метою забезпечення конституційних прав громадян України.

Невирішеними на сьогодні є також питання участі страхових компаній в сфері недержавного пенсійного забезпечення, правовий статус  страхових посередників, заміни обов’язкового державного страхування прямими виплатами з державного бюджету,  якими ми, по суті, і є.

Вирішення цих питань входить у найближчі плани комітету. І ми тут активну  дискусію проводимо з Валерієм Борисовичем Альошиним. Я думаю, що буде результат.

На жаль, існують проблеми, які неможливо вирішити швидко і безболісно. Однією з них  є назріле введення обов’язкового медичного страхування. Визнаючи позитивну роль Комісії з регулювання ринків фінансових послуг у розвитку страхового ринку України, ми хотіли б підтримати пропозиції щодо підвищення рівня оплати праці співробітників держфінпослуг (я думаю, що це знайде своє місце в проекті постанови), фінансування електронної системи збору, обробки та аналізу звітності небанківських фінансових установ,  забезпечення участі держфінпослуг у міжнародній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Завершуйте.

 

БУРЯК С.В. Хвилини. Також ми позитивно оцінюємо можливість створення правових умов для фінансування держфінпослуг шляхом запровадження системи фінансування фінансових регуляторів за рахунок платежів нагляду. Це буде сприяти більш кваліфікованому та ефективному нагляду за  учасниками ринків фінансових послуг. На думку комітету стратегічними завданнями розвитку страхування в Україні є:

створення привабливого і доступного для страхувальників ринку страхових послуг; перетворення страхування на ефективну складову  частину  ринкової економіки, яка забезпечує захист  юридичних та фізичних осіб; підвищення ефективності державного регулювання страхової діяльності; подальше законодавче та нормативне забезпечення страхової справи; наближення правової бази вітчизняного страхування до світових стандартів; розширення інвестиційних можливостей страховиків в інтересах економіки держави; розвиток соціально значимих видів страхування, пов`язаних, в першу чергу, з  життям, здоров`ям, працездатністю і додатковою пенсією фізичної особи; підняття рівня наукового та кадрового забезпечення страхової діяльності; створення високоякісної мережі розповсюдження  страхових послуг через професійних страхових агентів; досягнення високої конкурентоспроможності українських страховиків; формування позитивного іміджу і довіри до страховиків в Україні і взагалі до страхування; активна участь у міжнародному житті ринків страхових послуг, в їх інтеграційних процесах.

На закінчення хотілося б привернути вашу увагу до  такої (в лапках) несправедливості, як відсутність у працівників  страхової галузі свого професійного свята. Тому враховуючи важливу роль страхової системи та значний внесок  працівників цієї галузі в розвиток економіки держави  та забезпечення фінансової стабільності, пропонуємо порушити клопотання про  встановлення в Україні професійного свята Дня працівників страхової галузі.

Комітетом  підготовлений проект постанови Верховної Ради про стан та перспективи розвитку страхових послуг в Україні. У ньому  ми маємо відобразити  позицію Верховної Ради щодо перспектив страхового ринку та ролі уряду в його розвитку. Постанову вам роздано. Ми пропонуємо  її доопрацювати, доповнити і з урахуванням результатів обговорення подати на розгляд  Верховної Ради  в найближчий сесійний тиждень.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Васильович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, у нас підійшла перерва. Можливо, давайте ми попрацюємо 15 записалося… 45 десь 50 хвилин і без перерви. Немає зауважень?

Тоді, будь ласка, 45 хвилин на обговорення, по три хвилини. Спочатку виступлять від фракцій, а потім від народу.

Будь ласка, Борис Андресюк, фракція Народної партії. Підготуватися Хомутинніку.

 

12:10:11

АНДРЕСЮК Б.П.

Дякую, Адаме Івановичу. Борис Андресюк, фракція Народної партії.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Ринок страхових послуг на сьогодні має багато проблем. І ми це відчули в доповіді. Тому у межах регламенту зупинюся лише на одній, але дуже важливій.

Першого січня 2005 року набув чинності Закон України „Про обов’язкове страхування з цивільно-правової відповідальності власників іноземних транспортних засобів”. Цей закон став логічним продовженням ряду вітчизняних законодавчо  регулятивних документів, спрямованих на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

Напрацювання у правовому полі та організація управління цією сферою, а також встановлення тут відповідного порядку оподаткування дали можливість розвиватися українському ринкові страхових послуг. А відтак відкрили перед Україною доступ до міжнародної системи „Зелена картка” однієї з надійних та ефективних форм обов’язкового страхування.

Практика запровадження згаданого вище закону виявила низку питань, які потребують подальшого опрацювання. По-перше, як каже народна мудрість, допоки грім не гримне, мужик не перехреститься. От так і вийшло: безконтрольна справа виявилася справою нічиєю. Адже до смішного мало, сьогодні є чисельність автовласників, що придбали поліси обов’язкового страхування відповідальності.

Наразі у серпні цього року уряд України зобов’язав МВС посилити цей контроль. Але як реально можна це зробити в умовах реорганізації, чесно кажучи, у підвищеному стані, в якому нині перебуває Державтоінспекція. От і маємо жахливу картину на шляхах, яку дуже добре ілюструє статистика. А у найгіршому становищі, як завжди, опинився пересічний громадянин.

Є надія, що ситуація зміниться  з реорганізацією Державтоінспекції України. Тому фракція Народної партії наголошує на необхідності прискорення прийняття відповідного закону, який саме і передбачає унормування контролю за наявністю полісів страхування та спеціальних знаків держаного зразка про укладення відповідних договорів. На часі і уніфікація єдино зразка довідки органів внутрішніх справ про обставини ДТП, що й до сьогодні не затверджені МВС.

Зрозуміло, що процесуальні затягування перешкоджають оперативності під час страхового відшкодування потерпілим, а відповідно і у всі інстанції іде шквал справедливих скарг і нарікань на недосконалість технології проведення відшкодування збитків. Запізнюються всі і насамперед Кабінет Міністрів, який не привів свої нормативно-правові акти у відповідність із законом, а відтак не поновлений і перелік платних послуг, що надаються підрозділами, бо не внесені відповідні зміни у спільні накази …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віталій Хомутиннік, фракція Партії „Регіони України”. Підготуватись Григорію Калетніку.

 

12:13:34

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, шановний Адаме Іванович, всі ми звичайно розуміємо надзвичайну важливість страхового сектору для економіки нашої держави. Страхування завжди було ефективним фінансовим інструментом для стабільного розвитку та безпеки національної економіки.

Це достатньо молода галузь, але як ми обачили, що ця галузь має дуже непогані перспективи розвитку. З доповіді пана Суслова ми бачимо низку оптимістичних тенденцій на ринк, а саме те, що останнім часом значно зросли страхові виплати, підвищилася капіталізація страхових компаній, зменшився обсяг сумнівного перестрахування за кордон тощо.

Ці явища є позитивними як для галузі, так і для економіки України в цілому. Комітет зараз планує зробити, прийняти низку законодавчих актів для того, щоб посилити фінансовий контроль, посилити  Комісію з питань регулювання ринку фінансових послуг та  зробити ті законодавчі ініціативи, які будуть мати певний розвиток страхового ринку в наші державі. Це, в першу чергу, прийняття в другому читанні Закону України „Про обмеження обов’язкових видів страхування”, по-друге, закон про ліцензування перестрахової діяльності. Ми маємо зосередити наші зусилля на питанні медичного страхування, але я вважаю, що вже в цьому парламенті це буде важко зробити, тому що виборча кампанія це дуже дискусійне і глобальне питання. Напевно, вже наступний парламент має, в першу чергу, зайнятись цим питанням медичного страхування і, в цілому, подивитися на цю галузь.

Питання страхування життя та інші законодавчі акти, які  сьогодні мають підштовхнути ринок страхової діяльності та розвитку цієї галузі в Україні.

Щодо питань оподаткування страхової діяльності, то багато йде розмов про те, що треба щось змінювати, тому що йде оптимізація оподаткування та багато іншого. Ми бачимо, що практично перекриті всі відтоки капіталу за кордон в країни Прибалтики, Молдови, Росії і бачимо, що підвищується рівень виплат страхових компаній. Тому вважаємо, зараз змінювати правило наприкінці року, наприкінці діяльності парламенту буде недоцільно, напевно, має прийти нова команда, яка буде дивитись на ці питання іншим поглядом і розглядати це важливе питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Григорій Миколайович Калетнік, фракція СДПУ(о). Підготуватись Анатолію Семеногі.

 

12:16:53

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні теле-радіослухачі, шановні мої земляки вінничани.

Григорій Калетнік, фракція СДПУ(о).

Показники ринку страхових послуг поточного року демонструють не втішні результати. Сума страхових премій, отриманих страховиками за перше півріччя 2005 року, становить лише 6,5 мільярдів гривень. Вдумайтесь, у порівнянні з першим півріччям 2004 року обсягів вказаного показника зменшилися на 30 відсотків. Зменшилися також активи страхових кампаній майже на 10 відсотків.

Слід зазначити, що процеси зменшення страхових премій та зниження суми активів проходили  водночас із збільшенням кількості страхових кампаній. Вважаємо таку тенденцію дуже небезпечною для страхового ринку України, оскільки вона свідчить про значне  фінансове ослаблення страхових кампаній та зниження їх реальних можливостей щодо здійснення  страхових виплат. Як би, до речі, не намагався тут пан Суслов пояснити це по-іншому.

Потрібно звернути увагу на те, що головне питання сьогодення – це пошук шляхів до виходу з цієї кризи, що намітилась на ринку страхових послуг за період діяльності помаранчевої влади та створення законодавчих та правових умов щодо посилення вітчизняних страхових кампаній та приведення сфери страхових послуг в Україні до рівня, який буде адекватний сьогоденним потребам української економіки.

На наш погляд, дуже важливим є те, що питання врегулювання ринків фінансових послуг в Україні займаються окрема та самостійна структура державна комісія, яка має достатньо важелів для вирішення вищезазначених проблем. Тому, принциповим стає питання чи доречно зараз об’єднання Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з Національним банком України. Вважаємо таку пропозицію несвоєчасною.

Українська система страхових послуг, дійсно, ще дуже слабка. Такий важливий показник, як рівень страхових виплат, який характеризує один із головних споживчих параметрів страхового ринку, становив 7,9 відсотків, що приблизно в 10 разів менше ніж у розвинених  країнах.

В макроекономічному плані необхідно відзначити, що занадто скромною залишається частка страхових послуг в формуванні ВВП країни. Тим більше, що  поточного року цей показник впав до рівня 2003 року. Вважаємо, що Верховна Рада повинна посилити своє втручання в процеси розвитку ринку страхових послуг в Україні, як і з боку контролю за діяльністю Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, так і з позиції формування відповідної нормативно-правової бази щодо страхових послуг.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій  Семинога, фракція Блоку Тимошенко. Підготуватися Валерію Альошину.

 

12:19:53

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати!

Ринок страхових послуг в Україні на сьогодні є одним із провідних в економіці нашої держави. Крім того, даний ринок є найбільш динамічним щодо економічного зростання. Протягом періоду становлення нашої держави проводилася значна робота щодо законодавчого регулювання та стимулювання розвитку страхового ринку, подолання негативних тенденцій на ринку страхових послуг, як наприклад, використання страхування для мінімізації платежів по податку на прибуток; низький рівень виплат, відтік капіталу за кордон за схемами перестрахування та інше.

Серед позитивних моментів розвитку страхового ринку України також слід відмітити впровадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що забезпечило можливість відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Впровадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є особливо важливим в умовах низької платоспроможності населення та його неспроможності за власний кошт повністю та своєчасно покрити нанесені третім особам матеріальну та фізичну шкоду. Незважаючи на значний обсяг робіт, які було проведено при підготовці та доопрацюванні Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, залишилися певні суперечності - норми, які вносять нечіткість в законодавстві, стимулюють монополізм страхових компаній та сприяють надмірному фінансового навантаженню на населення нашої держави. Так, зокрема, на перепоні широкому поширенню обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів стоїть великий розмір базового платежу, що робить даний вид страхування не доступним для більшості громадян нашої держави. Страхові компанії повинні бути партнерами власників транспортних засобів в покриття можливих ризиків, а не створювати умови для посилення соціальної напруги в суспільстві. Базовий розмір страхового платежу повинні становитися компаніями самостійно,  виходячи х досвіду їх роботи на ринку обов’язкового  страхування, цивільно-правової  відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Державні органи повинні встановити тільки граничний розмір базового страхового платежу для унеможливлення зговору  страховиків з метою встановлення монопольних цін та відсотків послуг.

Розвиток ринку обов’язкового  страхування цивільно-правової відповідальності на транспортні засоби повинен супроводжуватися якомога більшим залученням усіх суб’єктів страхового ринку.  На сьогодні встановлені  достатньо міцні перепони для входження на цей ринок страхових компаній представників малого та середнього бізнесу. Такими перепонами є висока вартість ліцензій та високий внесок до моторно-транспортного бюро.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович.

 Валерій Альошин, фракція Української Народної партії. Підготуватися Сергію Івановичу Дорогунцову.

 

12:23:10

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні колеги!

На моє переконання проведення Дня уряду все-таки дасть певний поштовх подальшій роботі парламенту, не зважаючи на те, що великої уваги парламентарі до цієї теми сьогодні не проявили.

Водночас я хотів би зазначити, що сам факт проведення Дня уряду з цієї теми є показовим з точки зору оцінки потенціалу і  можливостей страхового ринку України.

Якщо ще кілька років тому важко було навіть  виставляти на розгляд парламенту таку проблематику, то сьогодні ми всі відчуваємо, що фінансові ринки України, і, зокрема, страховий ринок вже потребує невідкладного обговорення і з точки зору його подальших перспектив.

Про що я хотів би зазначити? Зокрема, я повністю поділяю те, про що говорилося в доповіді, зокрема, в тій частині, яка, мабуть, насправді, складає один з елементів ризику.

Загальний ризик розвитку страхового ринку в Україні полягає в тому, що недостатнє, неадекватне  фінансування Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг може провокувати серйозні негаразди на цьому ринку.  І тому нам необхідно  принципово обговорити це в парламенті при розгляді  Державного бюджету і  при  такому підході необхідно керуватися  наступним, що заробітна плата працівників  державного  регулятора має бути  адекватною чи конкурентною по відношенню  до тієї заробітної плати, яку отримують у суб’єктів  ринку. Тому що ненормальною виглядає ситуація, коли   2-3 роки людина відпрацювала у державній комісії  і пішла на ринок, тому що там заплатять у  5-10 разів більше.

По-друге. Що я хотів би ще зазначити? Більше двох років  тому  були прийняті базові  закони, які описують модуль майбутньої пенсійної системи України. І, на жаль, сьогодні ми стягуємося  у непродуктивну, на мій погляд,  дискусію стосовно ролі страхових компаній  в ринку  недержавного пенсійного забезпечення.  Законодавець дав відповідь. Він говорить про те, що  в Україні мають діяти пенсійні схеми з визначеними внесками. І це та тенденція, яку поділяє весь світ сьогодні, це те, що чого прагнуть інші. Страхові  компанії можуть надавати продукти з визначеними виплатами. І це більше ризикований продукт. І, на моє  переконання, все-таки   нам необхідно зараз створити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Іванович Дорогунцов, фракція комуністів. Наступним мав би виступати Ткаленко, але у мене   є сумнів чи його уповноважила  фракція. Хто?  Покажіть мені його, будь ласка. Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

12:26:47

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні представники уряду і всі, хто прибув на розгляд цього питання!

Я хочу сказати, що в нашому середовищі ця проблема не викликала великого захоплення і уваги, що видно по чисельності присутніх в цьому залі, як не викликала вона такої заінтересованості і з боку уряду, бо в тій ложі також обмаль дуже представників урядових кіл. Але все ж це – важливе питання.

Я хочу сказати, що страхова діяльність відноситься до одного з найбільш прибуткових видів економічної діяльності. І ті цифри, які називав Віктор Іванович, там на 30 процентів збільшилось, подвоюються кожний рік послуги по страхуванню життя і здоров'я людини. Все це засвідчує про вигідність перетоку капіталу в цю галузь.

Страхова галузь стає однією з платформ відкачки ресурсів з населення України і насамперед з найбідніших верств цього населення, а це – 80 процентів всіх, хто проживає на території нашої України. Тому, враховуючи всі ці обставини, мені здається, нам треба змінити методологію саму, концепцію страхового законодавства.

Зараз воно цілком спрямовано на те, щоб забезпечити інтереси страхових компаній, тобто власників капіталу, які пішли в цю діяльність. А завдання полягає в тому, щоб забезпечити інтереси населення, і в першу чергу найбіднішої частини, і в першу чергу трудового населення, яке складає 80 і більше процентів всіх, хто живе в сьогоднішній Україні.  

Тому мені здається, що через окремі поправки ми не зможемо повністю вирішити цю проблему. Треба на базі основного напрямку вже вибудовувати якісь окремі процедури.  Я хочу сказати, що у нас  в Україні йде процес… продовжується процес зубожіння і за критеріями ООН наша держава віднесена… наша країна віднесена до...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Іванович. Будь ласка, Олександр Ткаленко, фракція Народного Руху. Підготуватися Віталію Шибку.

 

12:30:22

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, фракція Народного Руху України.

Шановний  Адам Іванович! Шановні колеги! Шановні радіослухачі і присутні!

Безумовно, питання, яке сьогодні ми розглядаємо має надзвичайний… надзвичайну актуальність у тому числі і для розвитку ринку фінансових послуг, але з огляду на невисокий рівень  довіри з боку широких верств населення до недержавних фінансових  установ видається до доцільне  підтримати пропозиції Державної комісії з регулювання  ринків фінансових послуг щодо  посилення цивільно-правової відповідальності та гарантії учасників ринку страхових послуг. Це безумовно посилить  рівень довіри як і до страхових компаній, так і до недержавних пенсійних фондів. З цією метою я  запропонував би до  проекту Постанови Верховної Ради  до пункту 4, який говорить про спільну роботу Держфінпослуг разом з об`єднаннями професійних учасників  страхового ринку долучити і Міністерство юстиції. І ще одна поправка- пропозиція. Вона стосується абзацу  3 підпункту 3.1 Постанови, який говорить про  лише один сегмент фінансового ринку це страхові ризики щодо надання субсидій з Державного бюджету на часткову компенсацію страхових платежів з метою реального запровадження   страхування ризиків  в аграрному секторі. Я б не виділяв тільки один сегмент в цілому страховому ринку і  пропоную, або цей пункт вилучити, або додати питання, тобто  зміни до законодавства  провести комплексно. Це буде стосуватися і страхової медицини і інших сегментів страхового ринку.

В цілому вважаю постанову прийнятною і ми будемо підтримувати її прийняття.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віталій Шибко, фракція соціалістів. За ним - Соломатін Юрій.

 

12:32:40

ШИБКО В.Я.

Дякую, Адаме Івановичу.

Віталій Шибко, фракція соціалістів.

Я хочу підкреслити, що в цьому залі ми зараз обговорюємо тему не соціальної допомоги, а соціального страхування. Тому що дуже часто у нас якось ці два поняття змішуються. А я хотів сказати, що  соціальне страхування – це, взагалі, є джерело того, що людина не відчуває себе якоюсь особистістю, якій дали подачку. Тому що вона весь свій вік і поки вона працювала, вона сплачувала гроші і ці гроші були солідарними. Якщо є солідарні гроші людина причетна до того, що вона приймала в цьому участь, тому вона може спокійно бути, коли отримає пенсію, коли може статися, що переживає безробіття, коли якійсь стався нещасний випадок і вона від цього отримає.

І хочу сказати, що ця, саме в цьому руслі живе вся Європа і нагадати, що саме коли Бісмарк намагався вирвати ініціативу у соціалістів, щодо того, що вони весь час  наполягали на  необхідності введення соціального  страхування, то він саме тоді ввів, як саме дер…, тоді у життя соціальне як норму необхідну і державну.

Ви знаєте, що сьогодні, чули ми, ми переживаємо зараз 4 фонди у нас ….ння, якесь є невизначене щодо медичного страхування і тому я гадаю, тут треба зробити дві речі.

Перше. Нам все-таки треба подивитися в це, постанову, як вдалі бути з медичним страхуванням, воно важливе, тому що коли весь час кажеться, що треба тільки за бюджет забезпечити медичне обслужування це все не реально і ми це відчуваємо сьогодні, коли йдемо до лікарського закладу. Повинні бути якісь інші міри. І Європа вже при тому, коли там панували соціал-демократи і панують, напрацювати ці теми. Це перше питання.

І друге. Нам треба подивитися, як далі бути з тим, як ми забезпечуємо пенсійне страхування. Знаєте, що тут зміщено дещо якось. Тому що багато саме представників нашого населення, вони мають необхідність пенсію сплачувати. Але у нас так іноді буває, що вона якось перерозподілена однобоко. Якщо є, знаєте,  якісь у нас такі є ті, що платять, регулярні, це необхідність страхувань, які є на особливому режимі і тому подібне. І це доходи, що у нас на одного середньостатистичного українського пенсіонера десь працює 50 чоловік. Коли в інших країнах це значно менше. Ми повинні теж відпрацювати це в нашому національному законодавстві, щоб були якось рівномірно розставлені можливості щодо цього виду страхування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Соломатін, фракція комуністів. За ним – Черновецький Леонід.

 

12:35:46

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, хоча можливо моє звернення, воно жартома звучить. У сесійній залі Верховної Ради України близько 10 народних депутатів. І для мене незрозуміло, що ми тут сьогодні проводимо, Адаме Івановичу. Бо навіть, якщо немає кворуму за всіма правилами, навіть і не треба тоді і такі дні уряду і такі парламентські слухання проводити. І це питання нас слід врегульовувати.

І насамперед я звертаюся до народного депутата України Добкіна, який ініціював ці слухання, і який сам відсутній на цих слуханнях. Про що ми робимо, шановні? Ми  заслухали інформацію уряду міністрів-капіталістів про сучасний стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні.

 Але я насамперед  хочу звернутися до наших телеглядачів і радіослухачів і поздоровити їх з річницею, 88 річницею Великою Жовтневою Соціалістичною революцією, котру ми, комуністи, і весь трудящий люд відсвяткували вчора, і ми продовжуємо відзначати сьогодні.

А зараз до ринку  страхових послуг. Про що йдеться? Про які страхові послуги, якщо в умовах зубожіння у 80% населення не вистачає грошей навіть на необхідніше. Тому на порядок денний, який розглядається, він спрямований на задоволення страхових потреб вновнароджуваної дрібної, середньої і великої буржуазії і по чисельності цей прошарок населення складає на сьогодні за різними оцінками лише 15, ну, максимум 20% від загалу.

Тому ми давайте говорити, про кого ми дбаємо? Про людину праці або про його ….… капітал? Маленькому українцю тут від цього нічого не обломиться. Найкращою страховкою для трудової людини є повернення вкраденої в неї власності, фабрик, заводів, пароходів, надр тощо. Саме на це спрямований законопроект Петра Симоненка про націоналізацію базових галузей промисловості і групи народних депутатів-членів нашої фракції.

Ми виступаємо за повернення радянської влади, влади трудящих і для трудящих. І це буде найкращою гарантією і найкращою страховою послугою для людини праці.

Дорогі співвітчизники, ви маєте, пробачте мені за таке, можливо грубе слово, второпати, якщо ви будете голосувати так як голосували на попередніх виборах президента і Верховної Ради України, коли приводили до сесійної зали 300 мільйонерів з 450 депутатів, вам знову нічого не світить. Єднайтеся навколо лівого фронту і Комуністичної партії України. Наша буде перемога і ми вирішимо питання страхових послуг.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Петрович, я підтримую ваше зауваження, що нас у залі малувато, але відповідно до Конституції не встановлюється кворум для проведення сесії, а в залі зареєстровано на даний момент 270 народних депутатів. Будь ласка, Леонід Черновецький і йому передає своє слово Майко, тобто регламент 6 хвилин. За ним буде Ярослав Сухий.

 

12:39:20

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Високоповажні телеглядачі і радіослухачі, і…

Я дуже вдячний Адаму Івановичу за те, що він приєднав три хвилини до моїх трьох хвилин. Я хочу сказати, Християнсько-ліберальна партія України, Леонід Черновецький.

Я хочу сказати про головну проблему, яка існує в Україні, я скажу, що те питання, яке сьогодні нами заслуховується, воно дуже важливе і дуже слушне сьогодні після мого виступу для тих, хто буде слухати нашу телепередачу. Я хочу сказати, що головне, що не вирішила демократична влада в Україні це захист тих службовців, які знаходяться на державній роботі. Це просто „беспредел”, коли в фонди існуючі поступають гроші за соціальне страхування і ніхто, ні з міліціонерів, ні з суддів, з пенсіонерів, які відслужили державі все життя, ніхто з цих фондів не отримує жодної копійки.

Я скажу, чим відрізняється Україна від всіх європейських держав? Вона відрізняється тим, це сьогодні не слухалось у Верховній Раді, що державні службовці, це головне, їх дуже багато в Україні, вони не мають захисту від держави, на які вони заслуговують всім своїм життям. Це дуже великі гроші, які крадуться буквально з їх кармана. Я дуже багато бачив людей, у яких то згоріла хата, то ще якісь проблеми, вони мають отримувати від держави захист, вони кожен день поповнюють ряди бомжів. Це проблема. Я вважаю, що сьогоднішнє керівництво з страховими справами в Україні, а я з повагою відношуся до тих, хто сьогодні представляє цю установу, воно прийметься до уваги. Нам потрібен закон не о прищучивании страхових кампаній. Нам потрібні закони, які зроблять державних  службовців потрібними своїй же рідній державі, які зроблять пенсіонерів і тих, хто відпахав буквально все своє життя на рідну свою державу, поважними громадянами України. И  это должен слышать каждый кто воспринимает Верховный Совет серьезно. Это то, что мы не сделали за 14 лет независимой Украины. И это очень большая проблема.

Я могу перечислить сотни профессий, да, которые немедленно требуют того, чтобы из социальных фондов им доплачивались деньги, - это и пожарники, и  милиционеры, и кто угодно, кто рискует своей жизнью в своем ежедневном труде. Это просто беспредел. Да. Это пенсионеры, которые отработали под 30-40 лет на свою страну. И это проблема, которая не подымалась. На самом деле государство Украина может стать сильным, независимым и таким, которое будет нравиться своим согражданам только в том случае, если в страховом поле будут учтены все мои, в том числе и других депутатов замечания.

Чем сильнее будут страховые кампании, особенно государственные, тем лучше будет жить каждый украинец, тем больше он будет получать денег из разных государственных бюджетов,  которые неизвестно сегодня, где находятся, неизвестно, кто ими распоряжается. Не понятно вообще, кто отдыхает в сотнях санаториев, но только не те, кто построили нашу Украину и сделали ее свободной и все-таки независимой страной. Это просто безобразие! Я хочу, чтобы, Виктор Иванович, вы это учли. И главная проблема – это не борьба с жуликами. С ними надо бороться каждый день. И, конечно же. Есть миллион случаев, которым нужно давать оценку. Но самое главное – достать из жульнических государственных фондов те деньги, которые украдены у простых людей, и тех, кто служит на государство. Потому что любой государственный чиновник во всем мире – он, как только поступает на государственную службу, он сразу пишається тим, що він від держави отримує ті самі страхові виплати, на які він може розраховувати. Це дуже важливо!

И конечно, я, как всегда, обращаюсь ко всем, кто слушает передачу: позвоните своим пожилым родителям – это очень важно, это лучше, чем страховые дела.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка. За ним Володимир Черняк.

 

12:45:41

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, члени уряду, запрошені! Комітет з питань соціальної політики та праці пропонує підійти до розгляду проблематики вдосконалення ринку страхових послуг через призму забезпечення умов для підвищення добробуту населення та сталого економічного зростання. Тобто не можна розглядати розвиток страхування як самоціль, як засіб збагачення вузького кола осіб та корупційне задоволення продажних чиновників. Світовий досвід показує, що при підтримці усіх гілок влади діяльність страхових компаній здатна підняти загальний рівень життя, оскільки спроможна приносити користь домогосподарствам, сприяти розвитку малих та середніх підприємств, сільському господарству. Але це, так би мовити, в теорії, в ідеалі.

Якщо 2003-й, 2004-й рік – ми бачили надію, що вдосконалення ринку страхових послуг спонукує уряд Януковича предметно працювати над реальним ростом економіки, добробуту, то зараз маємо справу із безліччю проблем, які загострилися після того, як повернулися до влади помаранчеві романтики-демагоги з низьким рівнем професійної підготовки та і завищеним рівнем хворобливої амбіційності. На жаль, вже другий, нібито оновлений, але все з тим же популістським, фінансово-економічним блоком уряд не показує розуміння того, наскільки нерозвиненість страхування шкодить суспільству. Мова йде про відсутність усвідомлення вітчизняного сектору страхування як важливого пріоритету економічної та соціальної політики, як чинника боротьби з бідністю, збільшення добробуту народу.

Низька вартість робочої сили, тінізація зарплат, які знову зараз домінують і повертаються, не дають нам змоги повною мірою використати потенціал страхування для поліпшення рівня життя. Ріст заборгованості із зарплати і оті мізерні оклади, які знову повертаються в бюджетній сфері, взагалі ставлять хрест на страхуванні.

Тому ми вважаємо, що роль держави – це не тільки  вдосконалення змісту функцій нагляду за ринком страхування, аби в перехідний період дати можливості для  шахрайства та криміналу. Нас повинна насторожити,  і про це говорить пошта, яка приходить на адресу комітету, недосконалість процедури  перевірок страхової діяльності, котру нова-стара влада подібно, що перетворила на інститут або дестабілізації роботи страховиків, або  розправи за політичні симпатії. Безліч прикладів.

Ми вважаємо, перевірки мають бути строго регламентовані, порядок перевірки, терміни, причини продовження перевірки і обов’язковість відповідальності та компетентності самих ревізорів. Ми маємо борг перед суспільством і ринками, маю на увазі Верховну Раду. Впродовж років ніяк не можемо прийняти закон про державне соціальне медичне страхування  і  внести необхідні зміни до базового закону. І це при тому, що вже сьогодні добровільне медичне страхування у країні демонструє ефективність страхової  медицини.

До речі, є цікаві пропозиції щодо можливої діяльності медично-страхового бюро, медичного пулу. Його напрацювали страхові компанії України, зокрема, із Запоріжжя компанія „Мотор-гарант” та інші.

Натомість якось зів’яло бажання запровадження страхової медицини  у Міністерстві охорони здоров’я.

Одним словом, нам є всім, над чим працювати. І я закликаю і уряд, і Верховну Раду до такої спільної роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк. Підготуватися Андрію Шкілю.

 

12:48:55

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, Фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати!

Страховий ринок в Україні монополізований і зарегульований. На ньому, практично, відсутня сумлінна конкуренція.

У зв'язку з  цим концептуальною є пропозиція стосовно того, що страховий ринок в Україні необхідно демонополізувати, дерегулювати і лібералізувати.

Тепер про деякі практичні проблеми.  Існують  обов’язкові види страхування, які треба зменшити до необхідного  мінімуму: військові, міліція, шахтарі,  цивільне страхування власників транспортних засобів. Потрібно розвивати  страхову медицину і зробити її обов’язковою.

Існує проблема ефективного   розміщення коштів страхових резервів, страхування життя, зокрема. Невже рішенням проблеми є 5 відсотків  у статутному фонді підприємств чи 5 відсотків у нерухомості?  Було б доцільним дозволити  солідним страховим  компаніям накопичувати пенсійні внески.

Існує проблема  розподілу інвестиційного доходу.  По закону він повинен розподілятися кожен рік.  Було б доцільним розподіл інвестиційного  доходу передати на розсуд страхової компанії.

Тепер хочу поставити жирний акцент. Значна частина страхових платежів  отримуваних страховими компаніями  пов’язана з наявністю різних схем   по  уникненню від оподаткування та відмиванню коштів. Доля цих операцій у сфері страхування займає 70-80  відсотків. Із збільшенням суми надходжень страхових платежів збільшуються обсяги  фінансових операцій сумнівного  характеру.

Не заглиблюючись у цю тему,  давайте коротко   зупинимося  лише на першій п’ятірці  страхових компаній і їх показниках. Перша п’ятірка лідерів страхового  ринку мала у 2004 році такий вигляд:  максимум - село Манченки Харківської області отримало 1, 7 мільярда гривень страхових платежів; Український фінансовий страховий альянс  (місто Київ) – 1,3    мільярда; „Оскар” ( Донецьк) – 1, 2 мільярда; „Громада” ( Київ) – більше 1 мільярда; „ Егіда” ( Київ) – 0,9 мільярда гривень.  При цьому перша і четверта з них взагалі   не здійснили страхових виплат, а інші… а сума інших   була мізерною страхових виплат. Ось вам основна причина критично низького рівня страхових виплат  на страховому ринку в Україні. Я думаю, що зараз головне завдання а….ітету діяльності фінансового регулятора це боротьба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Андрій Шкіль. Підготуватися Сергію Жижко.

 

12:52:14

ШКІЛЬ А.В. 

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія „Батьківщина”.

Я хотів би наголосити на тому,  що справді, знаєте, актуальність цих парламентських… урядових… Дню уряду  чи парламентських слухань, які   ми  проводимо   в стінах парламенту ну визначається все ж таки не тільки  слухачами, радіослухачами, телевізійними, це ще й наявністю депутатів. Он низька кількість депутатів, які тут присутні, підважує - все ж таки наголошу – підважує рейтинг довіри до подібних заходів щодо Дня уряду і щодо  парламентських слухань.

Ну і ще наголошу на тому, тут вже казали, що сам  автор  постанови не з`явився. Ну я думаю, що він зараз більше зацікавлений тим, щоб якось оформити свій перехід від есдеків до Партії регіонів. Може це з цим пов`язано.  Але все-таки тепер по темі. ……до вас переходить.

І я хотів би наголосити по темі. В чому проблема взагалі ринку страхових послуг в Україні? Найголовніша проблема як на мене, найфундаментальніша полягає в тому, знаєте, в самому значенні слова „страхування”. Це походить під корінь „страх”. Тобто, коли ти чогось боїшся, то як би ти маєш піти себе  забезпечити. Хоча в інших областях це забезпечення. Убезпечити себе від того, щоб потім боятися що станеться. А то це десь випротокували, що не можна лишити свою машину, ти її маєш застрахувати себе від страху. Ну… тому я хочу наголосити, що психологічно навіть в Україні потрібно змінювати це ставлення, тому що до цього часу ще страхування не прийшло практично в село. Це міська проблема. Треба не забувати, що сьогодні також йде інтенсивне і виробництво, і розвиток підприємств різних галузей і не тільки навіть сільськогосподарських. Просто  дуже багато …….іде в село, бо там дешевша і доступніша робоча сила. Тому для мене є головним не стільки  навіть  законодавча певна база. Тут, я думаю,  парламент буде солідарний із урядом також  але програма потрібна мені видається, що комісія – це дуже добре, але потрібна урядова програма, щодо того, щоби здійснювалася система страхування, щоб не формувалися страйкові Комітети у зв’язку із  тим, що буде обов’язкове страхування для власників автомобілів. Ви знаєте, коли виїжджає автомобіль „Москвич” на дорогу Львів – Київ – це вже тут страшно, тут страхуйся, не страхуйся, коли він  виїжджає – це вже ознака страху. Тому той хто не в стані оплатити страхові послуги, той в принципі напевно має думати про те, чи  користуватися автомобільним транспортом взагалі. Але  наполегливість і послідовність має бути консолідована. Знову ж таки не може будуватися політика тільки на тому, щоб захищати інтереси страхових компаній, бо як на мене, то найголовнішим завданням страхових компаній є захищати інтереси клієнтів і це, я думаю, має бути спільним і Уряду і Парламенту. Тому що коли ми  будемо в таких залах, в такій кількості народних депутатів робити дні Уряду, то відповідне ставлення і до днів Уряду і до того, що ми тут говоримо буде адекватним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мабуть, ви мали  на увазі, що „Мерседес”, тобто „Москвич” боїться „Мерседесів”, коли виїжджає на трасу, це правильно. Будь ласка, Сергій Жижко.

 

12:55:30

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати і радіослухачі.

Як відомо, основною функцією ринку страхових послуг у фінансовій системі є  реальне покриття ризиків економічного і громадського життя.

В багатьох країнах страховий ринок є важливим сектором національних економік, забезпечуючи перерозподіл  восьми дванадцяти валового внутрішнього продукту. Кошти, що акумулюються через страхування слугують джерелом великих інвестицій, джерелом обслуговування державного внутрішнього боргу, тощо.

В Україні ж через страховий ринок перерозподіляється в останні роки близько 3-4% ВВП. При цьому до останнього часу динаміка зростання страхових платежів була випереджальною  щодо динаміки росту страхових виплат. Це є свідчення не тільки високих темпів розвитку ринку, скільки неякісним виконанням ним своїх соціальних функцій.

На тлі високих темпів зростання прибутків страхових компаній спостерігається стійке зниження якості страхових послуг. У клієнтів котрі не є так званими своїми для страховиків, а також фізичних осіб часто виникають проблемні ситуації з одержанням страхових виплат.

Насамперед це стосується сільських товаровиробників, власників транспортних засобів, українських туристів. Водночас за кількістю видів страхування, у тому числі і обов’язкове, Україна суттєво випереджає цивілізовані країни, де страховий ринок розвивається протягом століть.

Унаслідок всезагальної бідності населення та невисокого рівня довіри до страхових компаній, характерного для нашого суспільства, в Україні загалом застраховано лишень близько 10 відсотків ризиків. Тоді, як у більшості розвинутих країн цей показник досягає 90-95 відсотків.

Специфіка українського ринку полягає у тому, що  він залучений у тіньові схеми відмивання грошей, відсмоктування коштів підприємств, і часто слугує прикриттям для інших видів економічної діяльності. Непрозорість ринку страхування, недоліки контролю та фінансової звітності, нераціональні форми використання резервів страховими компаніями стали передумовами спотворення функцій страхових накопичень, формування віртуальних обсягів статутних фондів і резервів.

Політика держави стосовно розвитку страхування залишається непослідовною і часто суперечливою. Її зусилля зосереджені переважно на виконанні контролюючих та фіскальних функцій. Тоді, як інформаційно-аналітична та стимулюючі функції практично не розвиваються. Зокрема спеціальної уваги потребує аналіз наслідків активної експансії іноземних, у тому числі російських страхових компаній на український ринок страхових послуг. Потребує також суттєвого удосконалення законодавча база страхування і безперечно належить зосередити зусилля на розширенні інвестиційних можливостей страховиків, які поки що використовуються вкрай незадовільно.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Вікторе Івановичу, будь ласка, три хвилини. У когось мобільний телефон вимагає відповіді. Дайте йому.

 

СУСЛОВ В.І.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты.

Я хочу поблагодарить Верховную Раду за то внимание, которое было уделено анализу развития страхового рынка. Все, что было высказано народными депутатами, будет правительством проанализировано и внесены соответствующие предложения  с тем, чтобы учесть ваши предложения и идеи.

Отвечая на некоторые высказанные замечания, я хотел бы отметить следующее. Некоторое сокращение страхового рынка в этом году, как я уже сказал, было связано с сокращением схем оптимизации налогов, падение сбора премий на 2 миллиарда – это сокращение страхования финансовых рисков, это нужно признать нормальным.

Упомянутая проблема возможности перехода к единому регулятору, я не ставил в своем выступлении этой проблемы, я считаю, что Украина пока к этому не готова, но поскольку Украина заинтересована в эффективном регуляторе рынка финансовых услуг и это будет окупаться, этот вопрос можно ставить в том случае, если действительно бюджет не сможет обеспечить достаточное финансирование регулятора с тем, чтобы в нем работали действительно лучшие специалисты. Тогда вопрос присоединения регулятора к Национальному банку Украины, с нашей точки зрения, может быть поставлен и имеет право на обсуждение.

Высказанные замечания по слишком большому базовому платежу по обязательному страхованию гражданской ответственности. Платеж рассчитывался актуариями, специалистами по определению тарифов, и не наша комиссия и никто другой в соответствии с законом не имеет права ставить эту величину под сомнение, да? Другое дело, что через некоторое время с учетом реальной ситуации на рынке это все заново может быть пересчитано и возможно утверждение другого платежа.

Высказанная депутатом Семиногой идея установления компаниями самостоятельного базового платежа, она абсолютно правильная. Во многих странах именно так потом, когда уже рынок устанавливается, и регулируются тарифы по этому виду страхования.

Далее. Я хотел бы в завершение сказать, что наша комиссия занимается регулированием не только страхового рынка. Мы решаем и новые, важнейшие для страны задачи – создание системы негосударственного пенсионного обеспечения, создание системы ипотечного кредитования, это основа, между прочим, решения жилищной  проблемы в стране, мы приняли решение о введении надзора за финансовыми учреждениями, которые являются учреждениями публичного права, вот те упоминавшиеся сегодня в выступлениях депутатов фонды, которые аккумулируют средства, предоставляют финансовые услуги, государственные учреждения. Бывший на фонд государственное учреждение, которое аккредитует у нас инновационные проекты и целый ряд других учреждений должны быть поставлены под контроль.

Мы готовы информировать Верховную Раду по всем этим важнейшим для нашего государства вопросам, мы готовы продолжать начатую сегодня работу, встречаясь с комитетами, фракциями и предоставляя вам всю необходимую информацию. Поверьте, вы убедитесь, что работа регулятора для страны окупается и окупится. Спасибо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу.

Шановні колеги, я думаю, що кожен, хто був свідком нашого Дня уряду, переконався, що ми обговорювали надто серйозне питання і обговорювали його серйозно. І потрібно подякувати голові Комісії державної з питань ринку послуг фінансових, і голові комітету Сергію Васильовичу Буряку, що вони підійшли досить професійно до підготовки цього питання.

Я переконаний, що кожного з нас досить насторожили цифри, які тут називались, 23 відсотки і 77 відсотків. Це надзвичайні, надзвичайні прибутки. Шкода, що ми сьогодні не говорили про те, куди і як вони йдуть, і що має від цього бюджет. І не згадали таку біду, від якої потерпіли, мабуть, мільйони наших співгромадян, як трасти. Бо це приблизно ті ж трасти, які, так би мовити, любили вкрасти і вкрали не один мільйон трудових, зароблених працею, коштів громадян. І, звичайно, при таких надприбутках, я думаю, можна зрозуміти, чому в нас так довго законопроекти відповідні проходять через Верховну Рада, бо,  мабуть, є лобістський інтерес тих, хто займається цими послугами, і вони не хочуть припускати законів, які будуть працювати  на благо людини… так би мовити, страхування, на благо держави, щоб від цього страхування були кошти відповідні в державний бюджет, а не на благо тільки чорних тіньових зв’язків.

Ясно, що тут нам потрібно буде, і профільний комітет говорив і, мабуть, коли ми будемо голосувати з вами відповідну постанову за Днем уряду, бо сьогодні у нас не вистачить сил проголосувати цю постанову, ми повинні це з вами  врахувати.

Тут були взаємні звинувачення і справедливі звинувачення, що ніякої уваги ні уряд цьому питанню не приділив, ні Верховна Рада в особі абсолютної більшості наших колег. Але, напевно,    цьому є оправдання. Мабуть, уряд можна оправдати тим, що вони надзвичайно серйозно готуються до другого читання Державного бюджету. Бо ми їм задали таких завдань, які вони ще довго не розв’яжуть, а терміни підтискують. А наших колег, мабуть,  можна зрозуміти, що вони займаються страхуванням від ризиків на майбутні парламентські вибори. От тут, мабуть, можна це таким чином пояснити взаємну увагу до цього питання.

А в цілому я думаю, що роздуми після цього Дня уряду будуть у нас досить серйозні, і ми це викладемо у відповідній постанові.

Я вам дякую за участь у роботі ранкового засідання, на якому ми розглядали питання Дня уряду. Наступне парламентське засідання… наступне пленарне засідання Верховної Ради розпочнеться о 10-ій годині 15-го листопада. Зараз ми працюємо в комітетах і фракціях на цьому тижні.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.