Засідання N31 (вечірнє)

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 листопада 2005 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

16:03:37

Зареєструвалися в сесійній залі картками 405 народних депутатів, що значно більше було зранку.

Отже, є всі підстави вечірнє засідання Верховної Ради України оголосити відкритим. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. І запросіть депутатів до сесійної зали, оскільки нам потрібно бути приймати рішення.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України „Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України” (нова редакція). Правденко Сергій Макарович – перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації, будь ласка.

 

16:04:25

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Комітетом і робочими групами підготовлено на друге повторне читання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення. Поправки враховано всіх колег максимально. Я хочу лише перед початком підкреслити, що навіть на юридичні зауваження треба дивитися з точки зору, що ми  суспільно створюємо вперше, тому немає  досвіду господарського регулювання цього питання, тому що його немає взагалі, ми це не створювали. І саме тому ми  говоримо проте, що так, Верховна Рада, скажімо, не може бути засновником суспільного  телерадіомовлення або засновником будь-чого, бо вона не господарський суб`єкт. Але вона може виконати першу дію, а далі доручити чи Секретаріату, чи  Управлінню справами, чи Фонду державного майна бути з матеріального боку засновником суспільного телерадіомовлення, тобто володіти тим майном, а воно в суспільного самого телерадіомовлення  у  президента телеканалу перебуває в оперативному підпорядкуванні. Тобто, ще раз підкреслюю, що ми підходимо  вперше до… і до закону, і до практики, сподіваюсь у найближчому майбутньому створення в Україні системи суспільного телебачення  і радіомовлення.

А тепер, будь ласка,  можемо  йти за поправками.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, хто наполягає на поправках, якщо вони, на вашу думку, не враховані, або не враховані повною мірою? Є зауваження Володимира Яворівського.

Запросіть народних депутатів до сесійної зали, щоб було ж кому голосувати.

 

ПРАВДЕНКО С.М. Отож.

 

ГОЛОВА.  Володимир Яворівський, мікрофон.

 

16:06:21

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворів, Жовква, Львівщина.

Шановний  Володимир Михайлович і шановний  доповідачу!

Я й до доповідача звертаюся. Я хотів би наголосити, бо я є одним із співавторів цього законопроекту. У нас є, Володимир Михайлович, одне питання, яке ми маємо вирішити тут у залі, бо  інакше ми його не вирішимо. Це сам принцип формування  наглядової ради. От давайте пройдемось саме по цьому місцю, де набере найбільше    голосів. Яка версія пройде, та залишиться.   Ми там запропонували  кілька варіантів, Володимир Михайлович. І треба кожен з них поставити на голосування. І тоді ми  зрозуміємо, сесійна зала, яку версію підтримує  формування, принцип формування наглядової ради.

 

ГОЛОВА.  Так, яка це поправка?

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.     Сергію, скажіть, будь ласка, яка поправка і ми до неї перейдемо.

 

ПРАВДЕНКО С.М. Так, зараз саме  шукаю. Тут є 21-ша поправка народного депутата Стецьківа і 20-та Левка Лук`яненка.

І далі, далі, далі. І моя власна поправка. Частина поправок відхилена саме тому, що в основному законі, так би мовити, в основному тексті йдеться про дві юридичні особи, тобто про суспільне телебачення і окремо про суспільне радіо. Саме тому частково враховані редакційна поправка, скажімо, депутата Тараса Стецьківа, тому що в нього розрахунок на одну юридичну особу, але суть залишена.

Варіант формування Наглядової ради враховано, і 32-гу поправку Мішури, але треба швидко перейти до самих принципів формування Наглядової ради.

 

ГОЛОВА. Ну, справа в тім, що тут враховано поправки, які запропоновані були, скажімо, Стецьків. А відхилена та поправка, яка була запропонована Левко Лук’яненка.

 

ПРАВДЕНКО С.М. Так, поправки Левка Григоровича вони стосуються взагалі навіть не цього тексту закону – вони ще до закону 1997 року, по суті. Але мусили ми їх виставити в таблицю. І там інша стратегія.

 

ГОЛОВА. Хто наполягає ще на своїх поправках?

Ну, будь ласка, яка поправка? Володимир Олександрович Яворівський, мікрофон, будь ласка.

 

16:08:51

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Володимире Михайловичу і шановний Сергію! Одну секундочку! Сергію, я дуже хочу, щоб голосно почула і радіокомпанія, і телекомпанія: ми залишаємо варіант, коли і радіо, і телебачення є двома різними юридичними особами.

 

ПРАВДЕНКО С.М. Так.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Скажіть про це вголос, тому що дуже багато хвилювань з цього приводу. Дякую.

І друге. Давайте тоді проголосуємо версії, як формується Наглядова рада.

 

ГОЛОВА. Ну, справа в тім…

 

ПРАВДЕНКО С.М. Доповідаю.

 

ГОЛОВА. Да, будь ласка, доповідайте.

 

ПРАВДЕНКО С.М. В першому читанні було прийнято, тобто в основному тексті закону було і залишилося, що є дві юридичні особи, два правління: правління громадського радіо, правління громадського телебачення, - але одна Наглядова рада на ці обидві структури, яка призначає і знімає президентів цих каналів: і телевізійного, і радіо, тобто в неї повна влада, не у інших структур. Її призначає правління туди і туди по сім чоловік. І так само наглядова рада і звільняє членів правління. Тобто це повна схема дійсно суспільного телерадіомовлення. Що стосується призначення членів наглядової ради, що є, по-суті, основним. Є варіант депутата Стецьківа, коли наглядова рада складається з п’ятнадцяти членів і є варіант основного тексту, запропонованого членами комітету, коли наглядова рада складається з тридцяти осіб. І є моя пропозиція, яка є відхиленою членами комітету, щоб ми не в комітеті, суть в чому, не рейтинговим голосуванням в комітеті визначали, хто ввійде до складу наглядової ради від громадських організацій, інших, інших, інших, всіх, хто тут є в тексті закону.

Моя пропозиція, щоб унеможливити будь-яку корупцію. Я як автор наполягаю і прошу вас на неї звернути увагу і прошу її підтримати, щоб методом жеребкування потім визначалися члени наглядової ради. Тобто називалися вони, а не якимось іншим методом, бо тут є різні і рейтингове голосування, і те, що Верховна Рада називає стільки-то осіб, а потім президент скорочує до певної кількості. Тобто ті, хто залишаться, з моєї точки зору, вони ніби-то зобов’язані президенту тим, що він їх у списку залишив. І начебто йому мають бути чи вдячні, чи ще щось. Натомість я пропоную, коли всі назвуть своїх кандидатів, в комітеті проводиться відкрите, прозоре на комп’ютері жеребкування. Хто ввійшов, той ввійшов.

Тому що європейський принцип простий. Вони не вимагають, жодна країна Європи, щоб був високий професіонал в наглядовій раді. Вони вимагають, щоб був споживач теле чи радіопродукту. Тобто це може бути і академік і домогосподарка, хто завгодно, хто є споживачем цього продукту.

Саме тому я прошу звернути на мою 25-ту поправку відхилену  в комітеті  і прошу винести її на голосування. Двадцять п’ята.

 

ГОЛОВА. Двадцять четверта. Зараз.

 

ПРАВДЕНКО С.М. Валерій Дмитрович наполягає на своїй поправці 24-й, де йдеться про те, що включити до переліку квоти представників від профспілкових організацій.

 

ГОЛОВА.  Давайте будемо іти по поправках – так буде простіше. Давайте зараз розглядаємо 24 поправку. Мішура, будь ласка, мікрофон.

 

16:12:37

МІШУРА В.Д.

Мішура, фракція комуністів.

У мене поправка 24-та. Я вважаю, що, скажімо, якщо ми до наглядової ради вводимо три особи від релігійних громад, то, я думаю, профспілкові організації, які віддзеркалюють інтереси, перш за все, творчих наших спілок. Скажімо, на тому ж Першому каналі, на НТКУ, у нас є три профспілкові організації, які так чи інакше мають там певну, певний вплив, певну точку зору і таке інше.

Я пропоную, щоб, скажемо, у цій Наглядовій раді  могли бути представлені представники профспілкових організацій, перш за все творчих. Я прошу проголосувати за мою поправку.

 

ПРАВДЕНКО С.М.  Шановні колеги,  комітет відхилив саме тому, що у нас безліч профспілкових організацій. Але, якщо ми приймаємо 24-ту і мою 25-ту, тоді немає проблеми. Бо методом жеребкування можна включати хоч тисячу представників профспілкових організацій. Кого жереб витягне, той і буде член Наглядової ради.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги.

 

ПРАВДЕНКО С.М.  Якщо це не................, тоді дуже складно.

 

ГОЛОВА.  Ставиться на голосування поправка 24 Валерія Мішури. Прошу голосувати.

 

16:13:58

За-65

Не прийнята поправка.

Тепер ставиться на голосування 25-та поправка Сергія Макаровича Правденка, яку він аргументував. Голосується 25-та поправка.

 

ПРАВДЕНКО С.М.  Прошу підтримати.

 

16:14:23

За-14

 

ГОЛОВА.  Не прийнято.

Хто наполягає ще на своїх поправках? Немає.

Шановні колеги,  комітет пропонує прийняти проект закону у другому читанні і в цілому як закон. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Відмініть голосування. З мотивів - Степан Хмара, будь ласка. Перед голосуванням

 

16:14:47

ХМАРА С.І.

Степан Хмара, Українська Народна партія.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати, ну, по-перше, я не розумію, чому це приймається як один Закон про радіо і теле, і про теле і радіо.  Адже, це дві структури, які давно розділені. І не можна цього робити, і тільки вже за це не треба  голосувати за цей закон, тільки за це. Крім того, є багато інших моментів, які треба  дуже добре подумати, щоб не знищити, щоб не  зовсім, так би мовити, не передати в приватні руки всі засоби електронних мас, масової інформації.

Тому що і так вже майже нічого не залишилося. І це  не нормально, тим більше на такий період перехідний, який переживає наша держава. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка. Прошу уважно слухати, шановні колеги.

 

16:15:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Шановний Степане Ільковичу, ви знаєте моє ставлення до вас і повагу, але дозвольте з вами категорично не погодитися, ви не маєте рацію, ми не можемо робити два різних закони,  один про радіо, другий про телебачення, це одна електронна система. Ми опрацювали Степане Ільковичу, все, що ми могли. Одна наглядова рада, але це  два різних колективи, бо це  різні стилі, різні, так би мовити. Через те Степане Ількович, якщо ми зараз за цей законопроект не проголосуємо, ми суспільного телебачення мати вже не будемо, принаймні до виборів.

Степане, треба проголосувати зараз, ну, чого, невже ти мені не  довіряєш?

 

ГОЛОВА. Тарас Стецьків, мікрофон, будь ласка. Запросіть депутатів, будемо голосувати. Тарас Стецьків, мікрофон.

 

16:16:40

СТЕЦЬКІВ Т.С.

Шановні народні депутати, це була моя пропозиція, щоби суспільне телебачення і радіо було одною юридичною особою, але я на цій поправці не наполягаю і тому в цьому законі ідеться про дві окремі самостійні юридичні особи – це перше. А друге, що стосується ілюзій про якусь приватизацію.

В законі цьому чітко і ясно написано, що суспільне телебачення і суспільне радіо засновані на державній формі власності і є стовідсотково державними підприємствами. Так що тут ніякої небезпеки в приватизації немає, в принципі.

 

ГОЛОВА. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін  до Закону України  „Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України”, нова редакція. Реєстраційний номер 7539. Прошу голосувати.  Прошу ж голосувати, „Регіони”. 

 

16:17:49

За-176

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

(Шум у залі)

Комуністів – 51, „Регіони України” -1, Народна партія – 43, „Наша Україна” – 15 , Блок Тимошенко – 21, СПУ -1, Українська народна партія і СДПУ(О) - нулі, „Вперед, Україно!” – 1, „Довіра народу” – 5, „Реформи і порядок” – 13, Партія промисловців і підприємців – 3, Народний Рух України – 0, „Єдина Україна” – 12, позафракційні -10.

Шановні народні депутати! Прошу уваги!

Ми ще говорили з вами, що цей закон конче потрібен. Ну, прошу вас, послухайте, про що йде мова хоча б. Ми ж хочемо, щоб це було у нас суспільне телебачення і радіо, щоб воно служило народу. Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту закону про внесення змін до закону України  про систему суспільного телебачення і радіомовлення України, нова редакція, реєстраційний номер 7539, прошу голосувати.

 

16:19:14

За-188

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування на повторне друге читання направлення цього закону – 7539.

 

16:19:38

За-236

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект  Закону  про внесення змін до Закону  України „Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування (щодо врахування стажу).

Альошин Валерій Борисович. Василь Надрага буде доповідати від Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, будь ласка.

 

16:20:05

НАДРАГА В.І.

Уважаемые  коллеги! В ходу подготовки данного законопроекта ко второму чтению поступило семь предложений от субъектов законодательной инициативы, из которых четыре учтено полностью, одно частично   и два отклонены. Особых каких-то баталий на  эту тему нет, и поэтому есть предложение, комитет предлагает его принять  во втором чтении и в целом, как закон.

 

ГОЛОВА.  Є застереження, шановні колеги? Будь ласка, від Кабінету Міністрів.

 

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! 

Ми просимо, щоб озвучили позицію, яка сьогодні виноситься на розгляд  Верховної Ради (щодо обчислення страхового стажу).

Шановний Василю Івановичу, скажіть, будь ласка,  вслух,  яка пропозиція вноситься сьогодні  на розгляд:  приймати цей закон з врахуванням пропозицій  щодо інвалідів, а решта доопрацьовувати  наступний  раз. Акцентуйте увагу, будь ласка.

 

НАДРАГА В.І. В данном случае предложения, которые вошли  в поривняльну таблицу, это предложение, которое  касается  инвалидов, они учтены. Все остальное снято.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги!  Прошу ваги. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в  цілому, як закон, проект Закону  про внесення змін до Закону  України „Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування (щодо врахування стажу), реєстраційний номер 5271. Прошу голосувати.

 

16:21:53

За-317

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (щодо пенсії багатодітним жінкам), реєстраційний номер 5673. Доповідач голова підкомітету Комітету   у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Василь Іванович Надрага, будь ласка.

 

16:22:28

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, данный законопроект касается права получения выхода на пенсию одному из супругов, льготного права выхода на пенсию одному из супругов, которые воспитали в семье пять и больше детей. Это есть нормально. То есть мы оставляем право в семье определиться, кто из двоих – мать или отец - уйдут раньше на пенсию, если они воспитали пять и больше детей. Вообще цивилизованный  нормальный подход. Все предложения в рамках подготовки ко второму чтению, это было пять предложений  от субъектов законодательных инициатив, все они учтены. Поэтому комитет предлагает принять данный законопроект во втором чтении и в целом как закон. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Так, шановні колеги, немає застережень? Всі поправки враховані, є всі підстави ставити на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закон про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення (щодо пенсій багатодітним жінкам). Реєстраційний номер 5673. Прошу голосувати.

 

16:23:46

За-335

Рішення прийнято.

Переходимо до розділу „Закони, на якій Президент України висловив застереження”, тобто застосував право вето. Оголошується до розгляду Закон України про місто-герой Севастополь з пропозиціями Президента України від 20.07.2005. Доповідач – міністр юстиції. Міністра юстиції немає. Анатолій Оржаховський від комітету, будь ласка.

 

16:24:32

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.  

Шановний Голово, шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув п'ятого жовтня  2005 року на своєму засіданні пропозиції Президента України до Закону України „Про місто-герой Севастополь”, який  був прийнятий    Верховною Радою України 23 червня 2005 року.

Необхідність прийняття закону випливала  з положень Конституції України,  відповідно до яких здійснення  виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Севастополі визначається окремим законом.

Ґрунтовно проаналізувавши пропозиції Президента України, комітет рекомендує Верховній  Раді України відхилити дані пропозиції. Основним мотивом є те,  що вони пропонують принципово іншу модель здійснення у місті Севастополь виконавчої влади та місцевого  самоврядування, ніж у проекті, прийнятому парламентом.

Щодо суті пропозицій Президента України до вказаного закону, то необхідно зазначити наступне, що проблемні питання зазначеного закону, на які звернув увагу  Президент України, урегульовані Конституцією України та рішеннями Конституційного суду в питанні соціального статусу міста Києва, а саме до пункту першого  пропозиції Президента щодо адміністративно-територіального устрою Севастополя. Народні депутати, члени комітету, не погодилися, оскільки пункт суперечить статті 133 Конституції України та рішенню Конституційного суду. Я не буду називати нумерацію, щоб часу не забирати, які зазначають, що система адміністративно-територіального устрою України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Місто Київ  та Севастополь  мають  спеціальний статус, який визначається законами України.

Щодо пункту другого, щодо системи місцевого самоврядування в місті Севастополі, це статті 4-7. Відповідно до статті 7-ї, 140-ї Конституції України та рішень Конституційного суду України, який зазначає, що місцеве самоврядування є   правом територіальної громади жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селищ та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Також офіційне тлумачення цієї статті в рішеннях Конституційного суду.  (Шум у залі)

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги,  дайте завершити виступ.

 

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В. Шановні колеги, дайте завершити, бо хтось каже, що незрозуміло, які ж були пропозиції.

 

ГОЛОВА.  Заспокойтеся, будь ласка. Шановні колеги,  прошу заспокоїтися.

 

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.  До пункту третього. Щодо особливостей здійснення виконавчої влади та обрання посадових осіб у місті Севастополі. Відповідно до статті 118 Конституції України та рішень Конституційного Суду виконавчу владу в областях і районах, містах...

 

ГОЛОВА.  Дайте можливість завершити виступ, будь ласка.

 

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В. Здійснюють місцеві державні адміністрації. Про це також говорить рішення Конституційного Суду. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами. До четвертного пункту є також у нас пропозиції щодо формування бюджету міста Севастополя.

Хочу в котре зазначити декілька принципових моментів. По-перше, вимога прийняття даного закону міститься у 133 статті Конституції України. По-друге, потрібно, нарешті, визначитися, що місцеве самоврядування у Севастополі має передбачати право громади обирати міського голову. По-третє, проект, підтриманий Верховною Радою у червні, є найбільш відпрацьованим серед всіх, що була запропоновані на наш розгляд.

І останнє. Розгляд даного питання викликав безпрецедентну громадську активність мешканців міста Севастополя. На адресу парламенту надійшло більше трьох тисяч звернень з проханням підтримати цей закон.

Зважаючи на це все, комітет просить підтримати його пропозицію подолати вето Президента. У вас з цього приводу є і заключення Головного юридичного управління і Науково-експертного Верховної Ради України. Прошу підтримати подолання вето.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Шановні колеги,  відповідно до Регламенту, прошу уважно слухати, будуть ставитися на голосування пропозиції у такій послідовності.

Перша – пропозиція Президента України про відхилення Закону „Про місто-герой Севастополь” Друга пропозиція – про подолання вето на закон Президента України. І можлива третя пропозиція – нова редакція з частковим урахуванням пропозицій Президента. У такій послідовності я буду ставити на голосування, прошу уважно, все по Регламенту.

Прошу уважно слухати! Ну, я просто читав матеріали. Ну, ви ж кричите, не розчув все.

Перше: ставиться на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про місто-герой Севастополь”, реєстраційний номер 3187-1. Прошу народних депутатів визначатися.

 

16:30:29

За-125

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ну, я прошу: зосередьтеся і не починайте кричати, нічого не чути!

Вноситься на голосування пропозиція комітету: про подолання вето Президента України на Закон України „Про місто-герой Севастополь”. Реєстраційний номер 3187-1. Прошу голосувати.

 

16:31:12

За-275

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, пропозиція комітету, будь ласка, давайте.

 

_____________________. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Комітет, раз не підтримали ми подолання вето, комітет пропонує частково погодитися з пропозиціями Президента України та прийняти закон у новій редакції. З десяти пропозицій Президента України комітетом три (номери: 2, 4, 8) пропозиції враховано. Враховується повністю щодо зовнішньополітичної та міжнародної діяльності держави, встановлення і зміни меж міста Севастополя та управління об’єктами державної власності.

Чотири (номери: 3, 7, 9, 10) враховані частково щодо системи територіальної організації влади у місті законодавством віднесені до відання спеціально уповноважених органів виконавчої влади, зокрема прикордонної служби, органів внутрішніх справ, органів військового управління, органів охорони навколишнього природного середовища, а також органів, на які покладається реалізація зовнішньополітичного курсу України та у призначенні та звільненні з посад голів місцевих державних адміністрацій.

Третє. Три, один, п’ять, шість відхилено щодо особливостей надання спеціального статусу міста спільним базуванням військово-морських сил України і основної бази Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебуває на території міста Севастополя, представницьких органів місцевого самоврядування, особливостей формування бюджету міста. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставлю на голосування про прийняття Закону України „Про місто-герой Севастополь” у новій редакції з урахуванням частково пропозицій Президента України, реєстраційний номер 3187-1. прошу голосувати.

 

_________________. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

16:33:36

За-281

Рішення прийнято.

 

______________. Дякую, думаю севастопольці нам будуть завдячні.

 

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" з пропозиціями Президента України від 22.06.2005 року, реєстраційний номер 3070. по фракціях, Будь ласка. Попередній проект по фракціям. Попереднє рішення по фракціям. Так, читаю за. Комуністів – 56, Регіони України – 49, Народна партія – 45, Наша Україна – 2, Блок Тимошенко – 15, СПУ – 25, Українська народна партія – 0, СДПУ(О) – 19, „Вперед, Україно” – 19, Довіра народу – 10, Реформи і порядок – 0, Партія промисловців і підприємців – 13, Народний рух України , Єдина Україна – нулі, позафракційні – 28.

Доповідач Бондар, будь ласка. Що, що? Григорович, будь ласка, мікрофон.  Зараз, одну хвилиночку, Олександр Миколайович.

 

16:34:42

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Прошу мені сказати і для стенограми, і для радіослухачів. Нам була запропонована нова редакція закону. Невже ми його проголосували в цілому? Я так розумію, що в першому читанні і треба було про це говорити.

 

ГОЛОВА.  Справа в тім, що у нас є по Регламенту, коли ми із зауваженням пропозиції ми можемо у новій редакції повністю врахувавши або частково. У нас таке є. першого читання тут немає, Лілія Степанівна. Будь ласка, заступник голови Фонду державного майна Бондар Олександр Миколайович.

 

БОНДАР О.М.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу.

Верховною Радою України другого червня 2005 року прийнято Закон України про внесення змін до статті сім  Закону України „Про передачу об'єктів права державної власності до комунальної власності”.

Законом пропонується доповнити перелік об'єктів, що передаються безоплатно з державної в комунальну власність підприємствами теплопостачання, теплоцентралі, які виробляють теплову енергію для споживачів житлово-комунальної сфери, бюджетних установ та організацій за умови надання відповідним органам і місцевого самоврядування зобов'язання не відчужувати ці підприємства в приватну власність протягом трьох років.

В той же час слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства, зокрема статті п'ять Закону України про приватизацію державного майна, теплоелектроцентралі, віднесені до об'єктів, що мають загальнодержавне значення. Об'єкти, які мають загальнодержавне значення, не підлягають приватизації.

У зв'язку з цим Законом України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, теплоелектроцентралі включено до переліку об'єктів права державної власності, що не можуть бути відчужені з державної власності, але можуть бути корпоратизовані.

Прийнятий Верховною Радою України закон передбачає механізм передачі теплоцентралі у комунальну власністю з можливістю подальшого їх відчуження, у приватну власність, тобто їх фактичну приватизацію. Таким чином, запропонований закон є неприйнятним за своєю суттю та таким, що суперечить нормам Закону України „Про приватизацію державного майна” та „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, за якими такі підприємства не можуть бути відчужені з державної власності. Наведене в свою чергу і призводить до порушення статті 6 та 19 Конституції України, якими встановлено, що органи державної влади, в тому числі  Верховна Рада України має здійснювати свої повноваження лише у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Вважаємо, що передача з державної, комунальної власності теплоелектроцентралей, які, крім теплової, виробляють також електричну енергію, що подається на оптовому ринку електричної енергії України може призвести до зменшення виробництва  електричної енергії і з урахуванням  діючого  рівня тарифів на теплову енергію до погіршення фінансового стану підприємств теплопостачання, враховуючи обмежене  фінансування місцевих органів влади. Теплоелектроцентралі повинні залишатись у державній власності для забезпечення цілісності та керованості паливно-енергетичного комплексу України.

Враховуючи наведене, пропонуємо народним депутатам України  врахувати пропозиції Президента України до Закону про внесення  змін до статті 7 закону щодо його відхилення.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

Володимир Йосипович Матвєєв. Будь ласка, позиція комітету.

 

16:38:23

МАТВЄЄВ В.Й. 

Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты!

2 июня этого года мы с вами приняли закон о внесении изменений в Закон Украины  о передаче государственного коммунального имущества, согласно которому было разрешена передача из государственной собственности в коммунальную  теплоцентралей, которые вырабатывают тепловую энергию  для потребления  жилищно-коммунальной сферой, а также для бюджетных учреждений, организаций. 

Президент Украины не подписал этот закон, вернув его  Верховной Раде с предложением отклонить его полностью. Мотивом такого  предложения послужило  то, что такие  теплоцентрали включены в перечень объектов, которые не подлежат приватизации, хотя и могут быть  корпоратизированы.  Представляется, что замечания Президента Украины, при всем уважении к Аппарату Президента, не могут быть  приняты во внимание, поскольку они сводятся  по сути только к тому,   что принятый Верховной Радой закон противоречит законам Украины о приватизации и о перечне объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации. Следует напомнить и Президенту, и народным депутатам, что мы не вносим не вносили изменения в приватизационное законодательство, а разрешили   передачу теплоцентральной из государственной в коммунальную собственность. При этом мы еще и поставили дополнительные ограничения, в том числе, и по сути  от изменения законодательства в виде запрета на отчуждение таких электроцентралей после передачи на протяжении трех лет. То есть ссылка Президента Украины, его Аппарата на то, что не допускается приватизация, совершенно правильна. А никто не предлагает приватизировать, предлагается передача, то есть изменение одной общественной формы собственности на другую, из государственной в коммунальную собственность.

Учитывая, что замечания Президента сводятся только к тому, чтобы полностью отклонить принятый Парламентом Закон, о необходимости возможности такой передачи теплоцентрали не подлежит сомнению. Закон следует оставить как действующий, просто снять запрет на отчуждение таких теплоцентралей после передачи на протяжении трех лет, поскольку их приватизация и так запрещена действующим законодательством о приватизации.

Таким образом, вето Президента следует отклонить. Ну, и ко всему прочему нужно сказать, что в Законе говорится о тепло и электроцентралях и в вето президента, в представлении Президента, который генерирует электроэнергию. А есть теплоцентрали, которые обслуживают города, которые не генерируют электроэнергию, которые не поставляют никакой на энергетический рынок Украины, не наносят никакого вреда энергетической безопасности Украины. И поэтому я считаю, что вето Президента должно быть преодолено

 

ГОЛОВА. Так, дякую, шановні колеги, будемо визначатися таким чином: першою буде поставлено на голосування пропозиція Президента України про відхилення цього Закону, після того буде ставитись на голосування пропозиція про подолання вето Президента, ну, і третя пропозиція, яку щойно було озвучено Комітетом, прийняли його в новій редакції, частково врахувавши пропозиції Президента.

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України про внесення змін до статті 7 Закону  України про передачу об’єктів права державної та комунальної власності, реєстраційний номер 3070. Прошу голосувати.

 

16:42:03

За-111

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування другу пропозицію про подолання вето  Президента України  на Закон  України „Про внесення змін до статті 7   Закону України про передачу об’єктів  права державної та комунальної власності”, реєстраційний номер 3070. Прошу визначатися.

 

16:42:38

За-167

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування наступна пропозиція про прийняття Закону України  про внесення змін до статті  7 Закону України „Про передачу об’єктів  права державної та комунальної власності”  у новій редакції  з частковим врахуванням  пропозицій Президента, реєстраційний номер  3070. Прошу голосувати.

 

16:43:16

За-235

Рішення прийнято.

Оголошується  до розгляду Закон України про   внесення змін до деяких законів України  з питань приватизації з пропозиціями Президента України від 11.10.2005 року номер 6009.

Доповідач   заступник голови Фонду державного майна   Бондар Олександр Миколайович.

 

БОНДАР О.М.

Шановні народні депутати!  Шановний Володимире Михайловичу!

Верховна Рада  України  8 вересня 2005 року прийняла Закон України  „Про внесення змін до деяких  законів України з питань приватизації”. Запропонованим законом  вносяться зміни, доповнення до Законів України „Про приватизацію державного майна” та „Про  приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)”. З метою вдосконалення правового  регулювання приватизації  у напрямку посилення впливу  держави та місцевих територіальних громад  на процеси реформування  відносин власності, врахування норм  Господарського кодексу  України та забезпечення прозорості  процесів приватизації державного майна. 

Відповідно до статті   94 Конституції України Президентом України зазначений закон повернутий з пропозиціями для повторного розгляду  Верховною Радою України.

Прийнятий Верховною Радою України Закон України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації не може бути підписаний, на думку Президента України, з наступних підстав: нормами закону пропонується заборонити приватизацію об’єктів, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, шляхом внесення відповідних змін до Закону України „Про приватизацію державного майна”. При цьому відзначається, що критерій віднесення об’єктів до таких, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, встановлюється законом. Але на сьогоднішній день такого закону не існує, його розробка та прийняття Верховною Радою України потребує значного часу.

Таким чином, до прийняття такого закону фактично буде зупинено приватизацію відповідних об’єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи „Г”. Саме до цієї групи віднесено цілісні майнові комплекси і підприємства або пакети акцій відкритих акціонерних товариств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Більшу частину надходжень для виконання бюджетних завдань Кабінетом Міністрів України планується одержати саме від продажу об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначене також зменшить можливість залучення інвестицій для технічного переоснащення та підвищення ефективності діяльності значної кількості потенційно конкурентноспроможних українських підприємств.

Враховуючи вищевикладене, Президентом запропоновано виключити норми закону, що передбачають заборону приватизації об’єктів, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а саме: виключити абзаци другий і третій підпункту а) та підпункт б) пункту 1 статті 2 закону.

З огляду на те, що Закон України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації направлений на вдосконалення процесів реформування власності та правової бази з питань приватизації, пропоную народним депутатам України розглянути пропозиції Президента до закону та підтримати їх. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України також пропонує погодитися з зауваженнями Президента України до цього закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Йосипович Матвєєв, заступник голови Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка, Володимир Йосипович.

 

16:46:57

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет по вопросам экономической политики, управления народного хозяйства, собственности и инвестиций на заседании 19 октября этого года рассмотрел предложение президента к закону Украины «О внесении изменений в некоторые Законы Украины по вопросам приватизации». В своих предложениях Президент Украины отмечает, что принятый Верховной Радой 8 сентября закон не может быть подписан. По его мнению принятие закона, которым будут устанавливаться критерии отнесения объектов к таким, что имеют стратегическое значение для экономики, безопасности государства, что предлагается подпунктом а и б пункта один статьи второй закона, приведут к остановке приватизации соответствующих объектов. И это отрицательно повлияет на доходную часть государственного бюджета и уменьшит возможность привлечения инвестиций для технического переоснащения и повышения эффективности деятельности значительного количества потенциально конкурентоспособных предприятий.

В связи с этим Президент Украины предлагает изъять соответствующее положение из закона. При обсуждении этого положения на комитете, мнения разделились, хотя большинством голосов было принято решение рекомендовать Верховной Раде согласиться с предложением президента и принять закон в целом с учетом предложений президента. Доклад окачен.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. З мотивів, будь ласка, Кириченко.

 

16:48:18

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович, сегодня на своем заседании комиссия з питань приватизації розглянула цей законопроект і просить вас подолати вето президента.

Комісія виходила з того, що до цього часу немає концепції розвитку економіки країни. За відсутності обмежень щодо недопущення до приватизації капіталів сумнівного походження, за  відсутності контролю за концентрацією власності у іноземних інвесторів, походження з однієї і тієї ж країни, призвела до втрати державного контролю над більшістю базових галузей промисловості, права власності на підприємства нафтопереробної промисловості, зв’язку, виробництва сировини для алюмінієвої промисловості та енергопостачальних підприємств сконцентровані в руках представників іноземних держав, а це є прямою загрозою національній безпеці України.

Тому я дуже вас прошу, давайте разом подолаємо вето президента.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги.

Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першу пропозицію, пропозиція ця Президента, внести відповідні зміни і уточнення до закону. Комітет підтримав ці пропозиції і відповідну роботу зробив.

Тому ставиться на голосування пропозиція про прийняття у новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України, Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації. Реєстраційний номер 6009, прошу голосувати. Прошу голосувати. Шановні колеги,  інакше закон просто буде відхилений.

 

16:50:14

За-96

Рішення не прийнято.

Шановні колеги,  я хочу ще раз сказати, що ми не можемо зараз ставити на подолання вето Президента, оскільки комітет погодився, врахував пропозиції Президента. Ми б ставили на голосування подолання вето Президента, коли б Президент пропонував відхилити закон. Шановні колеги,  якщо ви хочете, щоб закон цей просто, пропаде марна праця, будь ласка. Якщо це ваша воля.

Тому я ставлю на голосування про повернення до розгляду закону 6009. Прошу голосувати.

 

16:51:07

За-171

Рішення не прийнято. Закон відхилено.

Оголошується до розгляду Закону України „Про Фонд державного майна України” з пропозиціями... Оголошується до розгляду Закон України "Про Фонд державного майна України” з пропозиціями Президента України. Реєстраційний номер 7364. Доповідач – заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна. Підготуватися Демьохіну.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Дякую.  Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України.

Президентом України не було підписано Закон про Фонд державного майна у зв’язку з невідповідністю його Конституції, Цивільному кодексу та Господарському кодексу.

Так, перше, законом  передбачена  підзвітність та підконтрольність фонду Верховній  Раді України, а також його підпорядкування Кабінету  Міністрів лише з питань управління об’єктами державної власності. 

 У зв'язку з  цим слід зазначити, що коло повноважень  Верховної  Ради обмежено тим, що віднесено до її відання Основним законом України та пунктом 33-м статті 85-ї Конституції до повноважень Верховної  Ради  віднесено здійснення парламентського контролю в межах, визначених Конституцією.

Що стосується Фонду державного майна, то  конституційні  повноваження парламенту зводяться до надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України голови Фонду державного майна.

Не відповідає Конституції також і  визначення Фонду підпорядкованим Кабінету Міністрів лише з питань управління об’єктами державної власності, адже Основний закон визначає, що Кабінет Міністрів  є вищим органом у системі органів виконавчої влади, а у зв'язку з  спрямовує і координує  роботу всіх міністерств і інших органів виконавчої влади.

Крім того, зосередження у Фонді державного майна повноважень  власника державного майна і повноважень  управління всіма об’єктами державної власності не узгоджується також і з певними положеннями Цивільного кодексу та частиною другої статті 324-ї. Передбачено, що від імені українського народу  права власника щодо об’єктів  права власності українського народу здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених законом.

Аналогічне положення також міститься і в Господарському кодексі України.

Слід також враховувати, що з 1 січня 2001 року набере чинності закон про внесення змін до Конституції, який передбачає інший порядок призначення і звільнення з посади голови Фонду державного  майна.

І останнє, закон встановлює порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення фонду за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету, а також коштів Спеціального фонду Державного бюджету, які надходять від приватизації і які надходять від оренди державного майна.

Ці положення закону не відповідають статті 95-ї Конституції України, за якою виключно Законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави, їх розмір і цільове спрямування цих видатків.

У зв'язку з  цим Президентом  запропоновано переглянути зазначений закон.

Що стосується підготовленого і розданого  зараз вам варіанту закону щодо  врахування  пропозицій профільним комітетом, то враховано лише   положення щодо конституційних змін в частині призначення і звільнення з посади голови Фонду державного майна.  Решта  не враховані.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Володимир Демьохін, будь ласка.

 

16:54:59

ДЕМЬОХІН В.А. 

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты!

Закон о Фонде  государственного имущества Украины был принят  нами 8 сентября. Однако, 5 октября мы получили предложение Президента по данному   закону. К сожалению, и это не только наше мнение, оно  совпадает с Научно-экспертным управлением, с выводами Научно-экспертного управления, предложениях Президента недостаточно  четко изложена  конкретная позиция относительно спорных норм закона.

Комитет внимательно подошел к  изучению и рассмотрению предложений Президента. Нам удалось сформулировать 5 поправок Президента, из которых 3 были учтены и 2 отклонены. Таким образом, мы предлагаем  частично учесть предложения Президента в Законе о Фонде  государственного имущества, тем самым  принять его в новой редакции. Я бы хотел несколько  слов сказать о конкретных предложениях.

Первая поправка касается подотчетности и подконтрольности Верховной Рады Украины. Мы не считаем, что все-таки  Фонд  державного майна должен быть подконтрольным  высшему законодательному органу и это отвечает Основному закону Украины. Что касается поправки, например, второй по управлению  объектами  государственной собственности, мы сформулировали, учли  данное предложение  и сформулировали таким образом, что    фонд пидпорядкованый Кабинету Министров Украины  с пытань управления объектами  державной власности  та з инших пытань, вызначеных законом. Касаемо    поправки три, которая  касается управления объектами державной власности. Мы  считаем, что его необходимо отклонить.

Очень важный момент, на  котором я хотел бы остановиться, это  Прикинцеви положення. Мы учли  предложение Президента и считаем, что можно  согласиться с редакцией, когда   закон набирает чинности со дня его  опубликования, крим   абзаца першого частыны четвертой, пункту другого частыни шостой статьи  10. То есть, это связанно с конституционной реформой.

Уважаемые коллеги! Хотелось бы  поддчеркнуть, что если мы сегодня   не приймем в новой редакции данный закон, то его будущее  под  большим вопросом. И я думаю, что   уже после марта  месяца следующие народные депутаты  после нас будут принимать его.

Убедительная просьба поддержать  комитет и проголосовать „за”.

Спасибо.

 

ГОЛОВА.   Шановні колеги! Прошу уваги! Комітет  вивчив зауваження і пропозиції Президента України  і пропонує прийняти цей закон в новій редакції, частково врахувавши пропозиції Президента України.

Тому я ставлю на голосування цю пропозицію: прийняти у новій редакції з частковим врахуванням  пропозицій Президента Закон  України „Про Фонд державного майна”, реєстраційний номер 7364. Прошу голосувати.

 

16:58:57

За-218

Рішення не прийнято.

 Не може бути повторного другого. Хто за те, щоб повернутися до розгляду  Закону України, реєстраційний номер 7364. Прошу голосувати. Повернутися до розгляду.

 

16:59:27

За-240

Повернулись.

Я ставлю на голосування про прийняття у новій редакції з частковим урахуванням пропозицій Президента України Закону України „Про Фонд державного майна”. Реєстраційний номер 7364. Прошу голосувати.

 

16:59:59

За-241

Закон прийнято.

Переходимо до розгляду питань за скороченою процедурою. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", Реєстраційний номер 8015. Доповідач – Сергій Григорович Осика. Підготуватися Віталію Хомутинніку.

 

17:00:34

ОСИКА С.Г.

Шановний Голово, шановні колеги! Пропонується вашій увазі законопроект, який, на мою думку, має більш технічний характер. Тут є деякі уточнюючі  поправки, на які я звертаю увагу. Перше – встановлюється більш широке визначення сфери робіт, які здійснюються за державні кошти.

Друге. Запропонований принцип запобігання корупційним діям у цій сфері. Уточнюються окремі процедури щодо питання розкриття, пропозицій при тендері. І дається визначення того, що є засадами громадського контролю у цій сфері. Власне, це є все. Тому прошу підтримати цей законопроект, бо він дасть більш ефективне застосування закону в цілому. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Віталій Хомутиннік. І підготуватися до голосування.

 

17:01:37

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги!

На сьогоднішній день є нагальна потреба уточнення окремих положень Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. 

Для посилення громадського контролю в сфері державних закупівель, а також запровадження норм, які сприятимуть раціональному та більш ефективному використанню державних коштів.

Про що ідеться в цьому Законі? Закон „ Про закупівлю, про зміни до Закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Реєстраційний номер 8015. Перше, це більш широке визначення сфери робіт, які здійснюються за державні кошти, запроваджується принцип громадського контролю за використанням бюджетних коштів.

Тобто за проведенням тендерів. Уточнюються окремі процедурні питання, щодо порядку розкриття тендерних пропозицій, запроваджуються норми, які передбачають зарахування коштів від тендерного та договірного забезпечення в державний бюджет України з метою його наповнення. А також уточнюються строки здійснення оцінки тендерних пропозицій.

Цей проект розроблений з метою посилення контролю саме в  сфері закупівлі робіт та послуг за   державні кошти.

Прийняття Верховною Радою України цього законопроекту усуне прогалини Закону України також сприятиме наповненню бюджету, унеможливить корупцію та інші зловживання в цій сфері.

Цей законопроект був розглянутий на засіданні Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, і прийнято рішення приймати його в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до обговорення, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Володимир Єщенко, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватися Лукашуку.

 

17:03:56

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

27 липня 2005 року було ….. проект закону України про внесення змін до Закону України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошті. Головною метою якого було проведення цього закону відповідність  до вимог ГАТ СОТ. Значить, якщо подивитися на цей закон, то він ніби має такі редакційні добавки і є якийсь позитив, в першу чергу, що це будуть спрямовані кошти, що надійшли як тендерне забезпечення до доходів Державного або місцевих бюджетів, дозволить на законодавчому рівні закріпити напрями і спрямування зазначених коштів, що буде сприяти додатковому наповненню коштами Державного та місцевих бюджетів. Але цей закон – це прелюдія до розгляду законів, які внесли у порядок денний, чи будуть внесені у порядок денний, те, що ми їх ще не бачили, ті закони, які… ці п’ять законів, які пропонується нам розглянути.

Сьогодні виступав представник нашої фракції і керівник нашої фракції Цибенко Петро Степанович і казав, що, на якій підставі ми сьогодні повинні розглядати закони, які ще не розглядалися у комітетах. І я думаю, що коли ті питання ми виносимо, то одностайно не можемо ми розглядати і підтримувати, тому що ці закони направлені проти нашого українського народу. І скільки вже виступали представники нашої фракції, і наша фракція виступає і сьогодні, от яскравий лозунг, який висить: „Ні СОТівській кабалі!”, - яка крокує по Україні, і ми вже неодноразово в цій залі відхиляли закони, але вони знову включаються чи є намагання включити їх в порядок денний. Це суперечить Регламенту, це суперечить Конституції, це суперечить усім нормам нашого життя. І те, що Прем'єр-міністр був в Америці і отримав, як кажуть, дозвіл на протягнення цих законів у нас через Верховну Раду, це знову порушуються наші права як депутатів.

Треба повернути ці законопроекти у комітети, розглянути їх – і тільки після цього вносити на розгляд Верховної Ради. Тому фракція комуністів висловлює свій рішучий протест проти намагання знову сьогодні протягнути СОТівські закони через Верховну Раду. І фракція комуністів не буде підтримувати такі закони. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олег Лукашук, будь ласка. Підготуватися Калінчуку

 

17:06:48

ЛУКАШУК О.Г.

Шановний  Володимир Михайлович! Шановні колеги!

На сьогоднішній день є нагальна необхідність уточнення окремих положень Закону України  по закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти для запобігання  проявів корупції серед державних закупівель, а також запровадження норм, які сприяють  національному та більш ефективному використанню державних  коштів.

Тепер детальніше про Закон України про внесення змін до Закону України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. У розвиток загальнодержавного курсу на подолання в Україні корупції  Преамбулу Закону України   про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти пропонується доповнити „метою щодо запобігання проявам корупції у сфері державних закупівель”. Це має дуже важливе значення саме зараз, коли усі засоби масової інформації переповнені повідомленнями про махінації та корупцію державних посадовців, зокрема Міністерства економіки у сфері державних закупівель. Для прикладу,  що  вже на слуху  в громадськості України  можна  навести безвідповідальне  та можливо  злочинне  виконання посадовцями Міністерства економіки обов`язків щодо розгляду скарг учасників торгів. Мова йде про  більш, ніж сотню  життів хворих на  ниркову недостатність у Запорізькій обласній клінічній лікарні, які через  некомпетентне рішення  комісії  по розгляду скарг Міністерства  економіки України , що було  прийняте без  залучення  спеціалістів  в галузі медицини позбавлені витратних матеріалів та фактично залишені помирати від ниркової недостатності.

Законопроектом передбачається внесення змін до закону щодо  більш широкого  визначення сфери  робіт, які здійснюються за державні кошти. Законопроектом пропонується  ввести у закон принципи  запобігання корупційним діям та зловживання у сфері  державних закупівель  та здійснення громадського контролю  у сфері державних закупівель як базові принципи  здійснення державної влади  та управління  в  цілому. Законопроектом пропонується запровадити норми, які передбачають  зарахування коштів від тендерного   та договірного  забезпечення у Державний бюджет з метою  його  поповнення. Крім того, законопроектом пропонується   вдосконалення деяких правових норм чинного закону шляхом уточнення окремих процедурних щодо порядку закриття тендерних пропозицій та строків здійснення оцінки тендерних пропозицій тощо.

Шановні народні депутати,  я би вас дуже просив, враховуючи необхідність врегулювання окремих питань у сфері ................... державних коштів, підтримати цей законопроект і прийняти його у першому читанні.

 Дякую.

 

ГОЛОВА.  Василь Калінчук. Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

17:09:52

КАЛІНЧУК В.А.

Калінчук, Одещина, Народний блок Литвина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

Непрозорість процедур закупівлі державою товарів, робіт і послуг часто призводить до того, що, здійснюючи від імені держави торгові операції на внутрішньому ринку, державний службовець, як правило, постає перед неабиякою спокусою, оскільки через його руки проходять значні грошові та ресурсні потоки.

На жаль, рівень моральних цінностей для багатьох причетних до таких закупівель державних службовців, як і суспільної свідомості, залишаються бажати кращого. Адже ні для не секретними є маніпулювання рівнем закупівельних цін при заготівлі товарів і послуг, особливо у приватних власників, тощо.

То ж вихід один – створення таких умов проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, які б унеможливлювали зловживання держслужбовців. Коли ми цьому поглядаємо на Європу чи економічно розвинені країни, маємо пам’ятати, що культура ринкових відносин на теренах західних країн формувалася не одне століття. Що відбувалося у нас, всі ми добре знаємо. Ми не навчені працювати за правилами ринку, зазвичай діяли управління у так званому ручному режимі, перебираючи право одноосібно вирішувати долю багатьох, а відповідальність перекладати на суспільство та обставини.

Ось чому фракція Народної партії Литвина готова підтримати розумні, виважені ініціативи, спрямовані на розвиток ринкових відносин в Україні, у тому числі з організації прозорих, контрольованих державних закупівель.

У той же час законопроект потребує серйозного доопрацювання. І перш за все – з кого ж формується громадський контроль? Що це за особи? Кого вони представляють? Чи не будуть ці органи входити в ті ж самі чиновники, тобто потрібно розкрити поняття,  хто такий учасник і хто такий учасник взагалі тендерних  пропозицій.

Критерії спрямування коштів, що надійшли як тендерне забезпечення до бюджетів різних рівнів і таке інше.

Саме тому фракція Народного блоку Литвина пропонує цей законопроект доопрацювати.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін. 

 

17:12:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні колеги! Оце почув я зараз, „сотівський закон не приймайте”, колеги комуністів сказали.

Шановні друзі! Той закон, який подавався як сотівський, змінений абсолютно – перше.

Друге, цим законом передбачається змінити преамбулу, додавши, що це запобігання проявам корупції і здійснення громадського контролю  у сфері державних закупівель.

Якщо ви проти державного контролю – одне, якщо проти громадського контролю – скажіть, якщо ви за те, щоб була корупція, як сьогодні відбувається в Держрезерві – тушонку продають і  ховають пропозиції. Пропадають ці пропозиції. Зараз у мене на розгляді все, що там робиться.

Урядовці, та ви знаєте, що у вас там зараз робиться? Там просто кримінал кругом. Тому займіться зараз цими питаннями.

А це, що зараз питання розглядаємо, доповнюється, як розкривати і коли. Встановлюється, що максимальний строк здійснення оцінки тендерних пропозицій і визначення переможця – це до 30-ти днів. То це ж добре, шановні. Що ж тут поганого? Добавляється ще прозорість до всього іншого. Є зауваження, яке дав науково-експертний відділ, сказав, що да, дійсно, громадський контроль у сфері державних закупівель – це здійснення правових, організаційних, інформаційних, інших заходів, направлених на реалізацію положень 5, 22, 36, 38 Конституції України для забезпечення неухильного дотримання  замовниками, учасниками, правоохоронними і іншими  органами вимог закону.

Тому за цей закон я закликаю і комуністів, і заслужених народників Литвина і всіх інших голосувати. Немає там небезпеки. Навпаки, тут є прозорість і тут є потреба в  тому, щоб покінчити із корупцією. Закон дуже невеликий, але я б хотів би наголосити, що те, що говорилось тут про СОТовське, нажаль, ці норми були вилучені, норми відносно приведення закону  у відповідність до вимог ГАТ СОТ. Я кажу нажаль, тому що в принципі все одно треба приводити, тільки треба  приводити в наших, українських інтересах.

Ну, очевидно автор чомусь подумав, що так його сприймуть, так як саме і сприйняли, я так думаю. Я хочу подякувати автору, що він цей закон запропонував, тому що, дійсно, громадського контролю зараз не вистачає. Я не знаю в кого не підніметься рука не проголосувати в цій залі за громадський контроль, але наші громадяни хай знають, про що цей текст закону, бо я читаю всі закони.  Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Розгляд питання завершено. Шановні колеги, прошу уваги. Підготуватись до голосування. Прошу, шановні колеги. Давайте, давайте прислухаємось до пропозиції комітету, приймемо за основу, а далі будемо вже доопрацьовувати.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, реєстраційний номер 8015. Прошу голосувати.

 

17:15:54

За-270

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Комуністів – 0, „Регіони України” – 45, Народна партія – 32, „Наша Україна” – 39, Блок Тимошенко – 32, СПУ – 24, Українська народна партія – 18, СДПУ(О) – 0. так,  „Вперед, Україно!” – 19, „Довіра народу” – 8, „Реформи і порядок” – 12, промисловців і підприємців – 8, Народний Рух України – 12, „Єдина Україна” – 13, позафракційні – 8.

Так, на такій же ноті продовжуємо роботу далі. Нам потрібно включити до порядку денного питання перед тим як його розглядати. Я ставлю, ми зараз включимо, тоді вже будемо з мотивів, якщо включимо.

Петре Степановичу, якщо включимо питання. Зараз, одну хвилиночку.

Будь ласка, Цибенко і будемо голосувати. Мене поправили, кажуть, що треба.

 

17:16:55

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу!

Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги!  У мене складається враження, що регламент роботи Верховної Ради , як той папір на   потребу, Потрібно -  дістаємо, не потрібно -- відкладаємо  вбік. По скільки разів голосувалися окремі сотівські документи, в тому числі і ці, але ж є норма  Регламенту яка стверджує, що , якщо  на поточній сесії не прийнято відповідний закон, то він має право вноситися лише тоді, коли  наступить чергова сесія.

Я ще раз прошу, шановні колеги,  не робити цього. Я розумію, що Прем`єр-міністр   їздив в Америку, розумію. Розумію, що  хочеться відрапортувати перед дядею Семом, але    не можемо ми паплюжити  власний Регламент роботи Верховної Ради.

Я прошу, Володимире Михайловичу, не  наполягайте на включенні до порядку дня тих документів, які  вже голосувалися у Верховній Раді.

 

ГОЛОВА.   Шановні колеги! Справа в тім, що цей закон тільки поступив  до Верховної Ради, я вам скажу коли, 30 вересня 2005 року. Справа в тім, що  новий уряд, він тоді  змінився і тоді у нас є всі підстави ставити на  розгляд. Інша справа, якби комітет не розгляну. Комітет розглянув.

Тому я буду ставити на голосування  про включення до порядку денного проекту Закону 8223. Прошу голосувати.

 

17:18:33

За-185

Прошу уваги. Цей  проект закону до порядку денного не включено. Це 8223.

( Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги! Я поставив. Йдіть розбирайтеся, що ви мені  кажете.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення  8223, повернення до включення.

 

17:19:14

За-223

Питання не включено.

Ну, виключить. Значить, шановні колеги, „за” - 223. Не включили в порядок денний цей проект. Прошу,  ну, шановні, я вже, ще раз поставив, давайте з’ясовуйте позиції, ну, що ви.

Друге. Ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту Закону, реєстраційний номер 8322, про внесення до деяких законодавчих України актів змін, що стосуються приведення законодавства України у відповідність з нормами СОТ. 8322. Прошу голосувати.

 

17:20:04

За-187

Не включено.

Це кожен окремо я ставлю, ну, шановні... Так це ж кожен окремо я ставлю, ну, що ви?

 

ІЗ ЗАЛУ. Не  чути.

 

ГОЛОВА. По фракціях, будь ласка, ну, шановні колеги.

Комуністів, «Регіони України» - нулі, Народна партія – 30, «Наша  Україна» - 40, Блок Тимошенко – 33, СПУ – 0, Українська народна партія – 24, СДПУ (о) – 0,  «Вперед, Україно!» - 0, «Довіра народу» - 14, «Реформи і порядок» - 13, Партія промисловці, підприємці – 2, Народний рух України – 14,  «Єдина  Україна» - 11, позафракційні – 6.

Ми зараз пройдемося, нормально буде.

Ставиться на голосування, про включення до порядку денного проект Закону, 8316,   про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів"

Прошу голосувати.

 

17:21:16

За-182

Рішення не  прийнято.

По фракціях, будь ласка, по фракція. Да… Комуністів, «Регіони України» фракції - нулі, Народна партія – 20, «Наша  Україна» - 39, Блок Тимошенко – 35, СПУ – 0, Українська народна партія – 25, СДПУ (о) – 0,  «Вперед, Україно!» - 0, «Довіра народу» - 15,   „Реформи і порядок” – 14, Партія промисловців і підприємців України - 1, Народний Рух України – 13, „Єдина Україна” – 13, позафракційні – 7.

Ставиться на голосування для включення до порядку денного проект закону 8317 про внесення змін до Закону України „Про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину”. Прошу голосувати.

 

17:22:16

За-186

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка:  комуністів, «Регіони України» - нулі, Народна партія – 6, «Наша  Україна» - 41, Блок Тимошенко – 35, СПУ – 21, Українська Народна партія – 25, СДПУ (о) – 0,  «Вперед, Україно!» - 0, „Довіра народу” – 15, «Реформи і порядок» - 14, Партія промисловців і підприємців – 0, Народний Рух України – 14, «Єдина Україна» - 11, позафракційні – 4.

Вноситься на голосування пропозиція про включення до порядку денного проект Закону 8260 про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" (щодо спеціалізованих підприємств по прийому та переробці). Прошу голосувати. Йде голосування.

 

17:23:13

За-188

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка:  комуністів, «Регіони України» - нулі, Народна партія – 13, «Наша  Україна» - 41, Блок Тимошенко – 35, СПУ – 23, Українська Народна партія – 23, СДПУ (о) – 0,  «Вперед, Україно!» - 0, „Довіра народу” – 6, «Реформи і порядок» - 14,  промисловців і підприємців – 3, Народний Рух України – 13, «Єдина Україна» - 11, позафракційні – 6.

Так, оголошується… А, треба нам, це проект Постанови про відзначення сторіччя з дня виходу першого україномовного часопису Центральної та Лівобережної України "Хлібороб", реєстраційний номер 8147. Сідайте, будь ласка. Про включення до порядку денного прошу голосувати.

 

17:24:19

За-255

Постанову включили.

Шановні колеги, це не великий документ, там рекомендується Кабінету Міністрів розробити заходи з цього приводу. Тому давайте проголосуємо – і все. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування: про прийняття в цілому проекту Постанови Верховної Ради України „Про відзначення сторіччя з дня виходу першого україномовного часопису Центральної та Лівобережної України „Хлібороб”. Реєстраційний номер 8147. Прошу голосувати.

 

17:25:02

За-278

Постанову прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про скасування рішень Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів України про внесення змін до деяких законів України.

Шановні колеги, у вас ці переліки є. Комітет рекомендує скасувати це рішення. Давайте просто підтримаємо пропозицію комітету. Немає застережень? Ставлю на голосування: про прийняття проекту Постанови про скасування рішень Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів України про внесення змін до деяких законів України. Реєстраційний номер 1059/П1. Прошу голосувати.

 

17:25:57

За-272

Рішення прийнято.

Так, шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (щодо інтелектуальної власності). Доповідач Василь Антонович Калінчук. Дуже коротко прошу, бо в нас багато роботи, тим більше налаштованість на прийняття рішень.

 

17:26:35

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, дякую. Калінчук, Одещина, фракція Народного Блоку Литвина.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону внесення змін до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (щодо інтелектуальної власності).  Чим викладено внесення змін  до  діючого закону? По-перше, приведення   положень  закону у відповідність до Цивільного  кодексу. Закон прийнято Верховною Радою  у квітні  1993 року, а Цивільний кодекс, я напомню, прийнятий   в січні  2003 року.

По-друге, з метою адаптації діючого законодавства до  законодавства Європейського Союзу.

Хотів би зазначити, що прийняття Верховною Радою  Закону України  про охорону прав на сорти рослин дало  потужний поштовх  в розробці та реалізації  внутрішньої та зовнішньої політики держави у сфері  інтелектуальної власності. Завдяки  прийнятому закону  тільки за 2002-2005 роки в Україні розроблені та набули чинності  56 нормативно-правових актів. Позитивні тенденції досягнуті в цьому напрямку свідчать  про зростаючу довіру вітчизняних та іноземних громадян до держави України, яка не тільки  декларує захист  інтелектуальної власності  на сорти рослин, але й гарантує дотримання прийняття законодавчих актів. 

Визначеним у цьому  питанні є і те, що від імені держави 1702 громадянина  України  отримали свідоцтво про авторство на сорти рослин. Разом з тим виникла необхідність подальшого  врегулювання функцій  державного управління в межах правового статусу   визначеного  основними засадами  Цивільного, Господарського, Адміністративного та кримінального права. Ось чому  і вноситься цей  законопроект.

Прийняття законопроекту та його  застосування не потребує додаткових видатків Державного бюджету.

Розглянувши законопроект  на своєму засіданні, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді      України прийняти проект Закону України  про внесення змін  до Закону України  про охорону прав на  сорти рослин за основу.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України також рекомендує прийняти  проект закону за основу.  Зауваження  народних депутатів та Науково-експертного  управління будуть враховані  при опрацюванні проекту закону  до другого читання.

Прошу народних депутатів, своїх колег  підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, я прошу, давайте  підтримаємо, приймемо за основу  і потім будемо  дальші доопрацьовувати. Нема застережень? 

Ставлю на голосування  про прийняття за основу проекту Закону  8062. прошу голосувати.

 

17:29:02

За-230

Мікрофон Юрія  Кармазіна. Рішення прийнято. За основу прийняли.

Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

 

17:29:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Володимире Михайловичу, я все-таки просив би, щоб ви дивилися на запис і дивилися на зал. Справа в тому, що закон треба приймати. У мене, правда, викликає застереження, я хочу поставити питання, щоб воно пройшло принаймні по стенограмі.

Створюється державна інспекція з охорони  прав на сорти рослин, яка буде здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин. Вона буде якраз видавати свідоцтво про авторство на сорт, патент на сорт рослин і свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин.

Чинний же закон встановлює, що це робив центральний орган державної влади. І тому треба побачити і передбачити, як будуть працювати потім між собою ті документи, які видавалися центральними органами виконавчої влади і чи треба буде все переробляти.

Тому, шановні друзі, тут є серйозне питання. Треба записати, що ті годяться, і щоб не заставляти людей платити кілька разів. Бо інакше ми наробимо...

 

ГОЛОВА.  Глухівський, будь ласка, мікрофон.

 

17:30:28

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.

Дякую. Лев Глухівський, фракція Народного Руху.

Я б хотів би у зв’язку із голосуванням висловити стурбованість щодо попереднього розгляду законопроекту зовсім не був причетний профільний Комітет науки і освіти. Нагадаю, що у складі цього комітету є спеціальний підкомітет з питань інтелектуальної власності.

Також нагадаю, що сьогодні чинна редакція Закону про сорти рослин готовилася до другого читання саме Комітетом з питань науки і освіти. Це було у Верховній Раді попереднього скликання. Отже, або право на сорти рослин перестало бути об’єктом інтелектуальної власності, або Комітет науки і освіти перестав бути профільним у цій сфері. Це запитання до керівництва Верховної Ради.

І тому я хотів би висловити таке побажання, щоб не був проігнорований профільний Комітет з питань інтелектуальної власності при підготовці законопроекту до другого читання.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Шановні колеги,  зауваження приймається. Але я хочу водночас сказати, що цей документ також є у Комітеті з питань освіти і науки. Будь ласка, до другого читання  дайте свої застереження, будь ласка.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект  Закону про забезпечення сталої роботи підприємств паливно-енергетичного комплексу. Володимир Костянтинович Бронніков.   Будь ласка, дуже коротко, щоб ми могли далі рухатися.

 

17:32:00

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, закон 5475, который принят нами за основу, потерял свою значимость, поскольку нами был принят  законопроект 5476, который  обеспечил „сталий розвиток” энергетики и сейчас подписан Президентом,  и по нему работают.

Комитет предлагает отменить, скасовать этот законопроект. Просит поддержать.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, нам потрібно прийняти технічне  рішення з урахуванням того, що щойно вам було зроблено доповідь.

Тому я ставлю на голосування проект постанови  Верховної  Ради України про скасування рішення Верховної  Ради України від  29.06.2004 року про прийняття  за основу проекту закону про забезпечення сталої роботи і підприємств паливно-енергетичного комплексу. Реєстраційний номер 5475/П-1, прошу голосувати.

Прошу голосувати, шановні колеги.

 

17:33:09

За-224

Шановні колеги, я прошу вас, зосередьтеся. Нам просто треба прийняти технічне рішення. Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту постанови, реєстраційний номер 5475, прошу голосувати.

 

17:33:39

За-266

Ми повернулися.

Хто за те, щоб прийняти проект постанови, реєстраційний номер 5475 як постанову. Прошу голосувати.

 

17:34:03

За-280

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо права особи, яка притягається до відповідальності), реєстраційний номер 4036. Марія Маркуш, Заступник Голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, будь ласка.

 

17:34:28

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш.

Шановний головуючий, шановні колеги, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто зазначений законопроект і в зв’язку з тим, що запропонованою у зазначеному проекті закону України концепцією не  може бути вирішено питання обов’язкової участі захисника з моменту затримання особи за адміністративні правопорушення народні депутати України, члени комітету з урахуванням висновку Головного юридичного  управління Апарату Верховної Ради України від 21 березня 2005 року не знаходять достатніх підстав на підтримку зазначеного законопроекту.

Враховуючи викладене, комітет вирішив запропонувати Верховній Раді України скасувати рішення про прийняття за основу проекту закону України про внесення змін до частини першої статті 268-ої Кодексу України про адміністративні правопорушення і розглянути зазначене питання за скороченою процедурою.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, йдеться про те, щоб скасувати наше попереднє рішення. Так? Ну давайте поставимо на голосування, приймемо відповідне рішення, нема тут що нам голосувати. Обговорювати, точніше. Вибачте.

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття за основу проекту закону про внесення зміни до частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, реєстраційний номер 4036/П1. прошу голосувати. Прошу голосувати, шановні колеги.

 

17:36:10

За-273

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути проект Постанови про зняття з розгляду деяких законодавчих актів України, що стосуються соціальної політики та праці. В зв’язку з тим, що вони втратили вже свою актуальність комітет пропонує зняти їх з…

Нє, нє, хтось руку піднімає. Олена Бондаренко, будь ласка,  мікрофон. Олена Бондаренко, фракція Блок Юлії Тимошенко. Зняли питання? А, будь ласка.

 

17:36:49

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги народні депутати.

Проектом постанови пропонується зняти з розгляду серед інших ініційований мною разом з колегами Білозір, Іванчо і Полянчичем законопроект номер  7101 про соціальний захист осіб, які самостійно забезпечують себе роботою.

Я наголошую, соціальний захист, в додатку до постанови Комітету, чомусь він називається не про соціальний захист, а про соціальне забезпечення. Ідеться не про соціальне забезпечення, ідеться про те, що сьогодні мільйони українців працюють нелегально і  законодавчо незахищені. Цей проект покликаний легалізувати статус громадян, які працюють нянями,  підсобними робітниками. Тобто всі, хто нелегально працює за кордоном.

Хоча наше законодавство передбачає можливість брати добровільну участь у системі соціального страхування, сьогодні це настільки складний механізм, що він практично не працює. Звичайно, є певні зауваження до законопроекту, якісь норми, я погоджуюсь, можливо, невдало викладені.

Але чому ми не можемо винести його на розгляд, адже  він стосується долі мільйонів українців. Тому я ще наголошую крім того, що

 

ГОЛОВА. Колеги, якщо ви не заперечуєте і Комітет погоджується. Давайте поступимо таким чином: ми  вилучимо із проекту постанови ваш проект закону реєстраційний номер 7101, а решту проголосуємо. Нема застереження?

З урахуванням цього, я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови Верховної Ради України про зняття з розгляду проектів деяких законодавчих актів України, що стосуються соціальної політики та праці. Реєстраційний номер 8315.

 

17:38:43

За-269

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно прийняти проект постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про стан аварійності  на автошляхах України та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки дорожнього руху. Ми розглядали  це питання, шановні колеги, доопрацьовано проект постанови, всі пропозиції, зауваження враховані. Отже є всі підстави поставити  на голосування цей  документ.

Будь ласка,  Петро Степанович Цибенко.

 

17:39:21

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Фракція комуністів Цибенко.

Мова йде про те, що, ми з вами пам’ятаємо,  ми не так давно розглядали ситуацію із станом дорожнього травматизму на дорогах України, і ми наголошували на тому,  що  останнім часом ця ситуація суттєво  погіршилася. І при попередньому  обговоренні проекту постанови  фракція комуністів заявляла про те. Що вона  готова   його підтримати за умови, що стан цієї роботи ми оцінимо, як незадовільний. Фракція комуністів буде  голосувати  за цей документ тільки за умови, що  ця ситуація буде оцінена, як   незадовільна. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги! Давайте тоді  поступимо таким чином. Зараз приймемо документ за основу, а тому будемо голосувати дві пропозиції: визнати  недостатньою і визнати незадовільною.  Немає застережень.

Тому я ставлю на голосування про прийняття за основу  проекту Постанови, реєстраційний номер  8264  про інформацію Кабінету Міністрів  України про стан аварійності на автошляхах  України та невідкладні заходи  щодо підвищення  безпеки дорожнього руху. Прошу голосувати.

 

17:40:47

За-280

Ми прийняли  за основу.

Тепер, шановні колеги, прошу уваги. Проголосуємо перший пункт. Перша пропозиція була від комітету:  „Діяльність Кабінету Міністрів   України що забезпечення ефективної  державної політики у сфері безпеки дорожнього руху визнати недостатньою”,  а пропонується пропозиція  від фракції, яка і попередньо  пропонувалася,  ”визнати незадовільною”.

Шановні колеги!  Оскільки ми прийняли за основу цей  пункт є, тепер ми  голосуємо пропозицію від фракції комуністів. Редакція першого пункту така: діяльність Кабінету Міністрів щодо забезпечення ефективної державної політики у сфері безпеки дорожнього руху визнати незадовільною. Прошу голосувати. Йде голосування. Прошу голосувати.

 

17:42:00

За-196

Рішення не прийнято.  

Тому я ставлю на голосування в цілому проект Постанови Верховної Ради України реєстраційний номер… Вибачте. Тому я ставлю на голосування для прийняття проекту постанови як Постанови (реєстраційний номер 8264) у редакції першого пункту, запропонованим комітетом. Прошу голосуйте.

 

17:42:40

За-220

Рішення не прийнято.

Не встигли? Хто за те, щоб повернутися до голосування проекту Постанови (реєстраційний номер 8264), повернутися?

 

17:43:06

За-219

Не повернулись. Проект постанови відхилено.

Так, шановні колеги, нам потрібно повернутися до раніше не підтриманих питань. Йдеться про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань розвитку іпотечних відносин. Реєстраційний номер 7482. Для повернення до розгляду. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

17:44:00

За-226

Повернулися.

Шановні колеги, ми обговорювали цей законопроект, тоді не могли проголосувати. Може, давайте зараз приймемо його за основу відповідним чином?

Петро Степанович Цибенко, будь ласка. Ну, зараз будемо голосувати. Треба ж голосувати краще! Мікрофон, будь ласка!

 

17:44:20

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, я все розумію. Я розумію, що треба просувати законодавство, треба приймати певні рішення. Але ми маємо розуміти, про що йде мова. Мова йде про заставні відносини, коли у якості застави буде використовуватися майно, а тим більше земля або інше майно, яке є, становить державну власність. Ми не можемо ризикувати цим, оскільки це приведе до надзвичайно негативних наслідків.

Тому, шановні колеги, я прошу вас від імені фракції комуністів не підтримувати цей документ. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка. Шановні колеги, зараз будемо голосувати. От Святаш від комітету – і будемо голосувати.

Ну, зараз наведемо з вашою допомогою. Не кричіть, будь ласка, тільки!

 

17:45:15

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги, ми вже неодноразово поверталися до цього законопроекту. Я хочу сказати, що цей законопроект є технічним. Він йде в розвиток нами з вами прийнятого Закону „Про іпотеку”. Якщо ми його не приймемо, то це буде………напівміри. Тобто цей ринок не зможе просуватися цивілізованим шляхом.

Я дуже прошу вас підтримати рішення комітету і підтримати цей законопроект в першому читанні. Якщо будуть якісь пропозиції, ми все з вами розглянемо в процесі розгляду до другого питання.

Дякую за увагу. Прошу підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, з мотивів Черняк і Рудьковський. Будемо голосувати. Будь ласка.

 

17:46:01

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української Народної Партії.

Шановні народні депутати, я розумію, що можуть бути ідеологічні відмінності між нами, можу бути інтереси, різні інтереси, але існує те загальне, що нас об’єднує. Прийняття цього закону дає можливість взяти  кредит фізичним особам. Це та справа, яка потрібна. Іпотека – це признак цивілізованості економіки країни. Відсутність іпотеки – це взагалі… це дикість. І тому зараз не підтримувати цей закон я не розумію чому.

Я за те, щоб його  нам прийняти. Він надзвичайно потрібний і за це нам будуть вдячні наші виборці.

 

ГОЛОВА.  Рудьковський, будь ласка.

 

17:46:52

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Рудьковський, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Через форму збанкрутування підприємств було  продано половина державного майна в Донецькій області. Це була форма приватизації. Я зараз не буду говорити, всі розуміють хто це отримав майно. Зараз буде другою формою  „прихватизації” це іпотека і за безцінь фактично передача  цього майна і землі у приватні руки. Давайте скажемо це чесно, хтось хоче на цьому  нагріти  руки. І тому я звертаюся , Володимир Михайлович, я не буду називати  тут фракції, але зверніться, щоб народні депутати не бігали і не голосувати за чужу фракцію. Це  принципове питання, хай кожний сидить  на своєму місці і  голосує. 

 Володимир Михайлович, будь ласка,  зверніться до всіх депутатів.

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, Кармазін. І все.

 

17:47:56

КАРМАЗІН Ю.А.  Юрій Кармазін, Партія  захисників Вітчизни. Людина… нема ніяких підприємств, немає ніяких інтересів щодо купівлі землі, тому шановні друзі, я  хочу, щоб ми нічого  не пересмикували, а читали закон. Хоча би відкрили і прочитали.  Мова йде про  внесення змін до  кодексу про адміністративні правопорушення Господарського кодексу, Цивільного, Закону про цінні папери  і фондову біржу, про нотаріат, про приватизацію невеликих державних  підприємств і так далі. Йде мова про  уніфікацію  законодавства в питанні предмета іпотеки, тобто  нерухоме майно, незавершене будівництво – ось про що йде мова. Мова йде про те, що це треба задіювати. Ніде там нема того, чого ви зараз … про що ви зараз говорите. І землі, і так далі.  Про що ви зараз говорите. Те, що про землю, ми  відклали, ви пам’ятаєте, це питання. Ми не проголосували. Це зовсім інший предмет.

Тому я просив би популістів наших відкривати і читати закон на ніч. Якщо не вистачає на ніч ...

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги,  ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань розвитку іпотечних відносин. Прошу голосувати.

 

17:49:34

За-266

Рішення прийнято.

Оголошується до... По фракціях, будь ласка. Комуністів – 0, „Регіони України” – 46, Народна партія – 42, „Наша Україна” – 37, Блок Тимошенко – 33, СПУ – 0, Українська народна партія  - 21, СДПУ(о) – 0, „Вперед, Україно!” – 19, „Довіра народу” – 10. „Реформи і порядок”. Заспокойтеся, будь ласка. 14. „Промисловців і підприємців” – 11, Народного Руху України – 14, „Єдина Україна” – 8, позафракційні – 11.

Шановні колеги,  ми ж прийняли тільки за основу. Будемо доопрацьовувати, далі будемо визначатися.

Шановні колеги,  тепер нам потрібно прийняти проект постанови Верховної Ради України про стан боротьби з організованою злочинністю у  2004-2005 роках. Але для того, щоб її розглянути, нам потрібно повернутися до розгляду проекту постанову.

Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Постанови Верховної Ради України про стан боротьби з організованою злочинністю у 2004-2005 роках. Реєстраційний номер 7756. Прошу голосувати.

 

17:50:58

За-205

Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб проголосувати за те, щоб повернутися до розгляду проекту постанови, реєстраційний номер  7756. Ми ж розглядали питання, треба ж нам прийняти рішення. Прошу голосувати.

 

17:51:29

За-231

Повернулися. Будь ласка, мікрофон Володимира Стретовича. Дуже коротко, шановні колеги. Прошу заспокоїтись.

 

17:51:40

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, „Наша Україна”, Партія Християнсько-демократичний союз.

Шановні колеги,  ми розглядали це питання 7 жовтня в п’ятницю, а голосували як показує стенограма о 14 годині 8 хвилин. Нас було в залі 47 депутатів. Відповідно вона не набрала необхідної кількості.

Постанова абсолютно виважена, коректна, зобов’язуюча до діяльності Кабінет Міністрів, Верховну Раду, інші інституції щодо протидії … корупцію і організованою злочинністю. Тому я прошу вашої підтримки, щоб державні  високі установи України мали орієнтир для своєї діяльності щодо подолання цього негативного явища в нашому державному і суспільному житті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування про схвалення проекту постанови Верховної Ради України про стан боротьби з організованою злочинністю у 2004-2005 роках, реєстраційний номер 7756. Прошу голосувати.

 

17:52:53

За-292

Рішення  прийнято.

Будь ласка, Кармазін. Мікрофон. Продовжуємо роботу на 15 хвилин.

 

17:53:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимир Михайлович, я б просив би вас  в третьому пункті ми записали так. Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю у вересні 2005 року на розгляд Верховної Ради законопроект подати щодо побудови системи всеосяжного парламентського контролю.

По-перше, зараз не вересень, а вже листопад. Раз. По-друге, слово „всеосяжний” треба викинути. Це не те слово. Належний парламентський контроль, а не всеосяжний. Ви розумієте, ну давайте не будемо смішити людей, це ж буде публікуватися. Розумієте? Ну, треба доопрацювати трошки, ну, доручити комітету провести разом з Юридичним управлінням техніко-юридичні правки.

Я  оце прошу вас дозволити, хай вони нічого туди не вийдуть, але ці правки треба зробити. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  зауваження було слушне. Немає застережень, коли ми доручимо Комітету і Юридичному управлінню внести техніко-юридичні правки. Ну, ви вже постанову прийняли. Що? Ну, ми вже прийняли постанову, ми ж нічого не зможемо зробити.

Оголошується до розгляду  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна). Реєстраційний номер 7282. Доповідач Олег Григорович Білорус. Підготуватися Віталію Хомутиннику.

 

17:54:54

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати,  ви стомились, вам треба відпочинуть. І я пропоную одну пропозицію, яка задовольнить всіх. Мова іде про вдосконалення системи державного менеджменту, в тому числі і управління державним майном. І я вірю, що на цьому зійдуться всі присутні народні  депутати, незалежно від їх ідеологічних розбіжностей.

Мова іде про закон, який дозволить посилити контроль держави за використанням, ефективним використанням, перш за все, державного майна, а також державної частки майна в уже приватизованих підприємствах. Якщо говорити, конкретно, то сьогодні залишаються критичним: стан використання державного майна, непродуктивні, неефективні витрати, а також незаконні витрати держпідприємств сьогодні складають загальну суму, більш, як три мільярди гривень.

Держава і влада не можуть в подальшому обходитись без нормальних, прийнятих у всьому світі форм контролю. Такою формою контролю у всьому світі є державний аудит державного сектору Національного майна. І закон, який я пропоную зводиться до дуже простої і зрозумілої всім схеми – цей закон носить не каральний, а профілактичний характер: поставити заставки, загороди тим, які звикли дерибанити Державний бюджет, прихватизовувати і розбазарювати державне майно.

Я не хотів би більше забирати ваш час, але цей закон буде елементом покращання, він не вимагає жодних капітальних чи поточних фінансових коштів.

Закликаю всіх – і лівих, і правих, і центристів, хто вірить в державний  солідаризм України як найвищу цінність, підтримати цей законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Олег Григорович

Віталій Юрійович Хомутиннік, заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Будь ласка, позиція комітету.

 

17:57:58

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович!

Метолю  прийняття проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобіганням фінансовим порушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів є  запобігання фінансовим порушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, посилення  державної фінансової дисципліни.

Проектом закону вносяться зміни до двох законів. Перше – це  закон про державну контрольну ревізійну  службу та закон про аудиторську діяльність.

В пропозиціях законопроекту пропонується  ввести такий термін, як „державний аудит”, спрямований на сприяння бюджетним установам, державним підприємствам, а також  суб’єктам господарювання, в частині  яких більше 50  відсотків   належить державі, мати можливість  впливати на стан підприємства, ефективності використання бюджетних коштів, проведення бухгалтерського обліку та складання  достовірної фінансової звітності.

Також  закріплюється на  законодавчому рівні  поняття „зустрічна звірка”, як засіб  контролю необхідний для документального  підтвердження виду, обсягу і якості   операцій  та розрахунків.

Прийняття Закону України   про внесення змін до деяких законодавчих актів  забезпечить дієве запобігання  фінансовим правопорушенням, призведе до зміцнення державної фінансової дисципліни.

Але в той же час я хочу звернути увагу  на те, що  Науково-експертне управління Верховної Ради  надійшло чотири сторінки тексту  зауважень. І  на засіданні комітету  також лунали зауваження по цьому законопроекту. Але ми вважаємо, що   всі ці пропозиції та зауваження можна буде   врахувати в процесі доопрацювання до другого читання.  Тому комітет прийняв рішення  пропонувати залу підтримати цей закон у першому читанні  та за основу і в подальшому за  участю Рахункової палати  України, Контрольно-ревізійного управління   та спеціалістів, народних депутатів  Верховної Ради  провести дискусію  і визначитися у другому читанні по тих чи інших дискусійних позиціях. Дякую.

 

ГОЛОВА.   Шановні колеги!  Наполягає  на виступі Юрій Анатолійович Кармазін, і він записався першим. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу. І будемо тоді голосувати, якщо немає застережень. Будь ласка.

 

18:00:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я наполягав на виступі. Справа в тому, що  до прийняття базового Закону про систему державного фінансового контролю, проект Якого я вносив, вносити ці зміни і вносити цей закон неможливо.

Чому? Він нічого не покращує. Більше того, в частині другій статті два проекту пропонується надати державний контрольній  ревізійній службі права проведення державного аудиту, повторюю, державного аудиту.

Далі. Головна функція Головку відповідно до керівних принципів стандартів внутрішнього контролю …….. і здійснювати контроль у формі ревізій і перевірок. А проводити державний аудит згідно  вимог Лімської декларації керівник принципів аудиту державних фінансів належить лише вищу органу фінансового контролю держави, яким в Україні є Рахункова палата. І ми з вами прийняли навіть зміни до Конституції, де передбачили, що є і місцеві відділення цієї Рахункової палати, якщо пам'ятаєте.

Тепер говорять про те, що буде допомога від розбазарювання майна. А я вважаю, що проектом виключаються положення, у відповідності до якого проведення аудиту є обов'язковим для державних підприємств, при здачі в оренду цілісних майнових комплексів приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності. А це передбачено Законом про приватизацію державного майна, бо в статті 11 там чітко записано: порядок приватизації державного майна передбачає проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується.

Фактична відміна в цьому випадку обов'язкового аудиту може призвести до багатьох зловживань при здачі в оренду цілісних майнових комплексів приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності. Крім того, проект протирічить при здійсненні державного аудиту Господарському кодексу. В статті 363 записано: аудит здійснюється незалежними особами – аудиторами, аудиторськими організаціями, які уповноважені суб''єктами  господарювання на його проведення. А органи контрольно-ревізійної служби ніяк не можуть бути такими незалежними особами.

Також суттю аудиту є саме його незалежність, в тому числі і від держави. А державні органи не зможуть забезпечити. Більш того, буде навпаки порушення. Пропонується тут збільшити позапланові виїзні ревізії і так далі. Це те, проти чого ми з вами повставали і кілька років принципово приймали рішення, що цього неможливо робити. Тому покращить цей закон     життя нашим суб’єктам підприємницької діяльності чи погіршить? Відповідаю однозначно: не покращить, а погіршить. Саме через це я буду голосувати проти цього закону. Дякую.

 

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, будь ласка. Він записався на виступ. Я зараз йду по тих, хто записався. Підготуватися Василю Надразі.

 

18:04:11

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я б не наполягав на виступі, якби не позиція пана Юрія Кармазіна. Справа в тому, що вона трішки відрізняється від висновку Науково-експертного управління і від висновку Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, які загалом схвалили цей законопроект.

І дійсно, після того, коли ми сьогодні прийняли зміни до бюджету на цей рік щодо дотацій місцевим органам влади, нам, безумовно, треба посилити і контрольну складову, посилити цю роботу, яка стосується раціональності використання коштів з Державного бюджету. І от саме тут автором законопроекту робиться спроба запровадити державний аудит як форму державного фінансового контролю органами Контрольно-ревізійної служби та виокремити його із загалу аудиторської діяльності через надання специфічних функцій.

Є певні новації в цьому законопроекті. Вони, дійсно, стосуються встановлення нової форми контролю державного аудиту, а також закріплюють на законодавчому рівні поняття „зустрічна звірка” як засоби контролю, не як контрольного заходу, а як засобу контролю, який необхідний для документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій, розрахунків і так далі.

Є ще один момент, який вказує на те, що прийняття цього законопроекту, навпаки, зніме ряд обмежень, які ускладнюють здійснення ефективного нагляду за підконтрольними установами і водночас не буде допускати проведення заходів державного контролю стосовно всіх інших юридичних осіб, що, безумовно, є позитивним наслідком.

Таким чином, ми пропонуємо, щоб цей законопроект був прийнятий за основу з врахуванням, безумовно, і тих зауважень, які висловили на комітеті і Науково-експертне управління. Дякую.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага. Підготуватися Соломатіну.

 

18:06:12

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание, что сегодня мы обсуждаем не вообще проблему развития аудита в нашем государстве и не вообще проблему украинской экономики, мы говорим с вами о том, чтобы поставить барьер для финансовых нарушений, связанных с  эффективным использованием – подчеркиваю – бюджетных средств, а также государственного и коммунального  имущества.  То есть, данный законопроект касается исключительно  составляющей в части  государственного интереса. Бюджетные деньги, государственные деньги, государственное и коммунальное имущество. И соответственно, это есть нормально, когда государство в лице  уполномоченного органа, которым является Глав….. получает    возможность проводить аудит по тем средствам, которые являются  собственностью государства.  Никто не ставит вопрос  о  том, что нужно приверять субъекты хозяйствования АО, ЗАО, ОО,  ЛДТ и все остальное. Поэтому, когда здесь эти вещи звучали, то я должен сказать, что идет подмена понятий. Итак, мы  обсуждаем вопрос о праве ………… провести аудит  государственных средств, а также  государственного и коммунального  имущества. И это есть нормально. Это есть  цивилизовано, потому что в противном случае мы так и  оставляет целый ряд лазеек, которые дают  возможность  недобросовестным  уполномоченным, скажем так корректно,   от имени государства, которое должны контролировать, которые должны управлять этим имуществом на зло употребления.  И соответственно, давая возможность  нормального, цивилизованого   инструментария, коим является государственный аудит, мы создадим  нормальную ситуацию и сделаем нормальные шаги      для выравнивания финансовой ситуации для искоренения нарушений. Поэтому, исходя из вышесказанного   считаю, что  будет вполне  естественно, если мы примем данный законопроект в  первом чтении, а все пожелания, замечания, я не боюсь этого слова,  претензии перенесем ко второму чтению. Но суть заключается в одном:  государство должно иметь инструментарий с помощью которого  оно защитит и проверит насколько правильно, насколько  законно  используются средства, а также имущество    самого государства. Посему думаю, что вполне справедливо поддержать  данный законопроект в первом чтении и депутаты Народного блока Литвина будут голосовать за. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

 

18:08:51

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, давайте ми з вами врахуємо одну дуже просту обставину. Сучасна українська буржуазія заблукала між Державною контрольно-ревізійною службою, Аудиторською палатою України і Рахунковою палатою України. Новітня українська буржуазія ніяк не може збагнути, де для неї користі буде більш, тобто вона менш буде давати хабарів або взагалі візьме під свою опіку і під свій контроль тих, які начебто від імені держави і суспільства мають її, цю буржуазію, контролювати. Тому давайте ми з вами врахуємо дуже прості речі.

Державна контрольно-ревізійна служба. Зрозуміло. Рахункова палата – це наш з вами орган, орган Верховної Ради України. Більш того, нещодавно ми надали повноваження Верховній Раді України перевіряти не лише отримання грошей, але і використання цих грошей органами державної влади, державними установами. Тому, якщо ми зробимо таким чином, щоб Державна контрольно-ревізійна служба, вона взаємодіяла з Рахунковою палатою України, пліч-о-пліч стояла на сторожі державної власності, державного бюджету, інтересів нашого народу, то це буде те, що треба. А якщо нам пропонують знов і знов десь увести ці контрольні функції так званих незалежних аудиторів, ви мені простіть, при слові „незалежний” мені завжди хочеться крикнути „ха-ха”, візьміть ви свою незалежність і сходіть з нею як з предметом одноразового використання до відомого місця.

Більш того, я хочу вам сказати, ось є і таке зауваження, що начебто позапланові ревізії або перевірки, щоб вони не здійснювалися занадто часто, бо в такому разі деякі посадові особи будуть зловживати тим, що вони будуть вимагати від цього власника, вимагати від цього власника, що він би їм давав хабарі. Що це за держава, якщо ми на кожному кроці людину, яка знаходиться при виконанні свого державного обов’язку, знову і знову підозрює в тому, що він радий продатися цьому капіталу. Чи потрібний нам такий уряд? Чи потрібна нам така Конституція? Чи потрібна нам така держава, якщо хабарник на хабарнику сидить і хабарником поганяє?

Мій висновок такий. Хай живе Рахункова палата, і хай живе Державна контрольно-ревізійна служба.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги,  у нас уже виступили чотири чоловіки,  з мотивів ті, хто записалися,  не встигли. Будь ласка, Віталій Шибко.

 

18:11:58

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимире Михайловичу. Шибко, Соціалістична партія України.  Я хочу звернути увагу колег на те, що...

 

ГОЛОВА.  Прошу уваги.

 

ШИБКО В.Я. Я хотів би звернути увагу на те, що тут є один нюанс, на який не звернули увагу наші колеги.

Звісно, діючого законодавства для того, щоб проводити таку ревізію, треба було рішення суду. Цей законопроект відміняє це положення і каже, що сьогодні особисто може прийняти рішення той, хто керує Контрольно-ревізійною службою.

Тобто я хотів би звернути увагу, що ми звужуємо тут демократичні засади для проведення цієї роботи. І це є на сьогоднішній день принципово, якщо ми розуміємо наші інтеграційні процеси. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Іван Заєць. Немає. Тамара Прошкуратова. Немає. Володимир Черняк, будь ласка.

 

18:13:01

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк. Фракція Української народної партії.

Наша фракція підтримує прийняття цього закону, виходячи із наступних мотивів. В умовах зростання обсягів злочинності і корупції зростає роль Контрольно-ревізійної служби як інструменту боротьби з цим явищем.

Тут деякі депутати показали, що вони змішують аудит, функції Рахункової палати і Контрольно-ревізійної служби. Кожна із цих служб має свої  функції і відповідну роль повинна відіграти контрольно-ревізійна служба. В законопроекті пропонується уточнити процедуру здійснення органами контрольно-ревізійної служби державного контролю, фінансового контролю і є всі підстави вважати, що цей законопроект потрібен і він буде використаний відповідно до  своїх функцій. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги,  розгляд питання завершили. Ставиться на голосування пропозиція Комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких  законодавчім актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного, комунального майна, реєстраційний номер 7282, прошу  депутатів визначатися.

 

18:14:41

За-307

         Рішення  прийнято, по фракціях, будь ласка:

 комуністів  - 55, «Регіони України» - 46, Народна партія – 14, «Наша  Україна» - 30, Блок Тимошенко –33, СПУ – 23, Українська народна партія – 25, СДПУ (о) – 0, «Вперед, Україно!» - 19, «Довіра народу» - 0, «Реформи і порядок» - 14, Партія промисловці, підприємці – 12, Народний рух України – 14, «Єдина Україна» - 8,  позафракційні – 14.

Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжуємо роботу о 10-ій годині за розкладом на п’ятницю. Так, до побачення.