Засідання N15 (вечірнє)

ЗАСІДАННЯ П’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної  Ради України

4 жовтня  2005 року, 16.00  година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Прошу, шановні колеги, заходити до сесійної зали, займати  свої робочі місця, будемо  продовжувати нашу роботу.

Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада».

16:01:23

Зареєструвалися у сесійній залі картками 402  народних депутати,  вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект постанови про внесення  змін до статті 3.3.4 Регламенту Верховної Ради України (щодо черговості виступів). Доповідачі народні депутати України: Беспалий Борис, Шурма Ігор, Майстришин Володимир,  Губський Богдан, Яворівський Володимир, Коваль В’ячеслав, Бастрига  Іван; співдоповідачем буде виступати  перший заступник голови Комітету з питань Регламенту , депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  Сергій Володимирович Сас.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду. Борис Беспалий, будь ласка.  Борисе Яковичу, ваш законопроект.

 

16:02:19

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка  «Наша Україна».

Шановні колеги! Сьогодні я, чесно кажучи, не буду нападати  на існуючу систему запису на виступ з трибуни, бо я думаю, що навряд чи хто буде її захищати. Тому я одразу перейду до пропозицій. В принципі, нормально було б два підходи: перший шлях – це щоб депутати записувалися на виступ за допомогою електронної апаратури без урахування фракційності так, як це робиться зараз на виступ у «Різному». І саме в цьому плані зроблено було проект Постанови. На мій погляд, він був досконалий і залишається досконалим при цій концепції, який я і маю честь представляти, який вніс я разом з Тарасом В'ячеславовичем Чорноволом. Це 5484.

Є інший шлях: коли запис робиться від імені фракції так, як це буває на ранкових розминках. І це більшою мірою, мабуть, влаштовує депутатів і тому більшість все ж таки і фракцій, і депутатів, і профільний комітет схилися до цього варіанту.

Такий законопроект оптимальний буде представлений під номером 5484-5, його доповідатиме В'ячеслав Коваль. Але в будь-якому випадку я думаю, що найважливіше тут – дотримання прав виборців, які мають право знати, яку позицію з кожного питання порядку денного займають ті або інші політичні сили, щоб свідомо оцінювати їхню роботу. Тому я думаю з цієї точки зору, все ж таки оптимальним є 5484-5.

Разом з тим, не враховані інтереси в цьому законопроекті менших за чисельністю фракцій, про що неодноразово казав ряд колег. Дійсно, виборці то мають право знати позицію всіх фракцій, але не тільки найбільших. І щодо цього якраз правильний сюжет міститься в законопроекті 5484-3, який звідти треба взяти в остаточному редакцію законопроекту.

Іншою проблемою є розгляд законопроектів за скороченою процедурою, коли є чотири тільки права на виступ. І зрозуміло, що тоді зможуть виступити навіть далеко не всі фракції, але тільки чотири фракції. З цим теж треба щось думати при доопрацюванні до другого читання. Скажімо, такий логічний аналіз проблеми підводить нас до неспростовного, на мій погляд,  висновку.

Перше. Треба приймати законопроект, бо існуюча система нікуди не годиться. І таким проектом за основу логічно брати той проект, який підтриманий комітетом 54-… 84-5. Я думаю, якраз він  і має першим ставитись на голосування, бо це позиція профільного комітету. Але тільки за основу. А потім  з проекту з рисочкою 3 і з того, який ну наш з Чорноволом  треба брати уточнюючі речі, може….

 

ГОЛОВА.  Дякую вам, Борисе  Яковичу. Ігор Михайлович Шурма, будь ласка.  Підготуватися  Володимиру Майстришину.

 

16:05:41

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної України (об`єднаної). Шановні колеги, політична кон`юнктура  і переформатування політичних сил  у парламенті призводить до того, що на сьогоднішній день цілий ряд груп і депутатських фракцій не мають можливості висловити свою позицію з того чи іншого  законопроекту. Це пов`язано з тим, що електронна система запису надає  пріоритет тим політичним силам, у яких чисельність така більша. І так виходить, що можливо  одні з найактивніших парламентарів не можуть і не мають можливості з трибуни Верховної Ради висловити позицію цілих політичних сил. Тому даний законопроект  пропонує механізм запису на виступ  незалежно від кількості складу депутатських фракцій та груп, що забезпечить рівні можливості народним депутатам з різних політичних сил взяти участь у обговоренні питань порядку денного. При цьому представлятимуться інтереси усіх політичних сил можливість викласти свою позицію. Запропонована процедура запису на виступ, в свою чергу,  забезпечить уникнення тиску на народних депутатів з боку найчисельніших депутатських фракцій та груп, а також підвищення рівня роботи пленарного засідання. Сьогодні необхідно врахувати, що депутатські фракції різні за чисельністю, то вони отримують абсолютно  неоднакові можливості  для представлення своєї позиції щодо будь-якого питання. І таким чином,     створюються умови для надання переваги одним народним депутатам над іншими. Це призводить до однобокого і необ’єктивного висловлення обговорюваних питань. При цьому представляються інтереси лише одних і тих самих політичних сил, а інші зовсім втрачають у цьому можливість.

Тому, аби уникнути цього конфлікту між політичними силами всередині Верховної Ради, необхідно власне прийняття оцієї постанови. Важливо, аби – я підтримую депутата Беспалого, - що конче необхідно проголосувати за цю постанову і доопрацювати її, взявши усі можливі позитиви з запропонованих проектів постанов.

Хотів би наголосити, що діюча черговість надання слова для виступу з дотриманням почергових виступів у порядку зменшення відповідно до їх кількісного складу суперечить нормі у частині треті статті 4.2.3. Регламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Михайловичу.

Богдан Губський, будь ласка. Що? Чому Матвієнков – я не зрозумів?

Ну, Матвієнкова, будь ласка, ввімкніть мікрофон. Будь ласка. Богдану Губському підготуватися.

 

16:08:53

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, ну, мы прекрасно понимаем, что существующая система записи, действительно, не выдерживает никакой критики, и говорить тут об этом не приходится. Каждый депутат должен иметь возможность высказать свое мнение и отстоять свое мнение в зале. Для этого его сюда избрали, это механизм его работы. Но, учитывая то, что на сегодняшний день вынесено такое количество законопроектов, которое, кроме как сумятицы, у нас ни к чему не внесут и не дадут нам нормально решить проблему, поэтому мы с Майстришиным решили законопроект свой 5484-2 снять, для того чтобы нам было легче и проще разобраться, потому что существующие законопроекты, в принципе, они эту проблему разрешают.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Богдан Губський, будь ласка. Немає. Володимир Яворівський, будь ласка, щодо вашого законопроекту. Підготуватися В’ячеславу Ковалю.

 

16:09:50

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський і Жовківський райони, Львівщина.

Шановні колеги,  шановні українські законодавці і шановні виборці наші. Я дуже радий, що нарешті цей багатостраждальний законопроект у вигляді постанови, доповнення до нашого внутрішнього регламенту, розглядається. Він уже, по-моєму, десь цілий рік бовтається у порядку денному і ніяк не може потрапити.

А питання справді назріло. Бо я мушу вам доповісти, що у нас у парламенті є ще одна фракція, вона невеличка, але дуже мобільна. Це фракція лунатиків. Це ті, хто просипається о четвертій годині і о п’ятій годині уже стоять отам біля того столика для того, щоб записатися. Я бачу, як Надрага єхидно усміхається до мене, бо я приходжу другим, а він завжди вже тут є, по-моєму, навіть ночує.

Через те сьогодні говорити про те, що ця форма запису, я не знаю хто її придумав, і кому вона взагалі потрібна. Є елементарна людська логіка. Депутат має коло зацікавлень своїх законодавчих, в яких він щось розуміється, де він хоче працювати. Йому треба дати можливість, щоб він мав би хоча б тиждень перспективи для того, щоб він міг підготуватися, знаючи, що він записаний на те чи інше питання.

Через те я дуже прошу моїх колег, ті, які подавали інші законопроекти, не можна ні в якому випадку приймати рішення про те, що записуються у цей самісінький день. Хто зможе підготуватися у цей один день? А той, хто підготується, не потрапить обов’язково туди. А йому варто було б виступити і з чисто професійним виступом. Я думаю, що нам другий раз вступати в це мінне поле ми з вами просто не маємо права.

Через те я і пропоную фактично повернутися до виправданої уже кількома каденціями, нашими попередниками, депутатів. Запис тоді – у п’ятницю чи у вівторок, оголошується уже той порядок денний, який є уже затверджений. Ти підходиш, записуєшся на ті питання на протязі тижня, які для тебе є важливі, і ти маєш час до них підготуватися, маєш можливість виступити. Через те, я переконаний, що ця форма буде найкраща.

І, Володимире Михайловичу, я б ще вніс це вже, так би мовити, імпровізація, але може на неї варто піти. Справді, несправедливо те, що за скороченою програмою виступає четверо людей всього-на-всього. Можливо, варто, я не впевнений, що це ідеальний варіант, а можливо дати по хвилині, але хай виступить 12  депутатів і тоді ми будемо мати більший спектр думок під час обговорення того чи іншого питання. Я б дуже просив все-таки, ще раз кажу, виправданий уже нашими попередниками і він дав добрі результати, законопроект прийняти. Запис відбувається після оголошення порядку денного і дати прерогативу, звичайно, у виступах фракцій. Дуже дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Олександрович. Давайте я, шановні колеги, так як і ви хочу, щоб вичерпно тут були з’ясовані позиції народних депутатів, фракцій парламенту, але домовимося так як діють всі парламенти Європи, що, коли запланували перелік питань, то вони працюють доти, доки не розглянуть весь перелік питань. Тоді будемо обговорювати.

Будь ласка, В’ячеслав Коваль, аргументація щодо вашого законопроекту. Іван Михайлович Бастрига буде виступати після В’ячеслава Коваля.

 

16:13:14

КОВАЛЬ В.С.

Народний депутат Коваль, Народний рух України. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, вашій увазі надається проект постанови Верховної Ради «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо визначення черговості виступів з трибуни».

Не посягаючи, не зазіхаючи на конституційні права народних депутатів України чи на статус народного депутата України, ми з народним депутатом Беспаловим прийшли до висновку, що треба упорядкувати ту частину організації нашої роботи, яка називається «запис на виступ народного депутата України з трибуни».

Порядок встановлення черговості для виступів з трибуни на пленарних засіданнях Верховної Ради, на наш погляд, залишається недосконалою, адже черговість надання слова для виступу з трибуни все ще визначається архаїчною живою чергою, якщо врахувати, що можна одразу записатись для виступу з усіх питань порядку денного, то і виходить, що з усіх питань виступають практично одні і ті ж особи.

Більше того, подаючи цю постанову, ми турбуємось і за народних депутатів України, які змушені о п’ятій годині ранку бути біля секретаріату, чергувати, записуючись на виступ.

Я думаю, що прийшов час впорядкувати порядок визначення черговості виступів з трибуни під час обговорення питань порядку денного на пленарних засіданнях Верховної Ради України. Якщо ще врахувати, що ми виходимо вже на новий етап роботи і Верховної Ради України і нашого партійного будівництва, коли фракції будуть мати, право, осо в наступному парламенті, коли будуть проведені вибори за пропорційною основою, встановлювати якийсь режим і відповідати за свої дії не тільки перед своєю партією, а і українським народом.

Пропонуємо визначити такий порядок черговості виступів з трибуни, спочатку  отримають слово депутати визначені на виступ депутатськими  фракціями, групами у  порядку зменшення чисельності фракцій і груп, відповідні заяви подають до Секретаріату уповноважені представники фракцій, груп.

Потім виступають депутати, які записалися на  виступ від свого імені, черговість їхніх виступів визначатиме комп’ютерне сортування за допомогою генератора випадкових чисел без врахування належності до фракцій і групи.

Зазначене електронне сортування має проводитися відразу після оголошення Головуючим відповідного питання до розгляду. Всі заяви на виступ, які подані  після початку  розгляду питання будуть додаватися в кінець відсортованого списку. Дана постанова може увійти складовою частиною до Регламенту Верховної Ради загалом до  законодавства, що визначає порядок роботи народних  депутатів і парламенту в цілому, і організації роботи Верховної Ради України.

Прошу підтримати в першому читанні, готові потім внести ту пропозицію про яку говорив Беспалов. Продовження часу.

 

ГОЛОВА. Іван Михайлович   Бастига. Будь ласка, Іван  Михайлович до виступу, підготуватися Сергію Володимировичу Сасу.

 

16:16:39

БАСТРИГА І.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні друзі! Кількість поданих проектів по цьому  питанню свідчить про те, що, мабуть, у нас закон не досконалий і тому багато бажаючих внести зміни з тим, щоб можна цього позбавитись.

Даний проект постанови вноситься з метою вдосконалення передбаченого Регламентом Верховної Ради України процедури участі представників фракції в обговорені питань, які розглядаються на пленарних засіданнях та порядку надання їм слова. Стаття 3.3.6 Регламенту встановлює гарантоване право кожній з депутатських  груп, фракцій сформувати відповідно до  статті 4.2.1., 4.2.2. на постановку запитання доповідачу, співдоповідачу, також на виступ одного свого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.

Однак механізм реалізації цього права фракцій, як основних суб’єктів прийняття рішень Верховної Ради в Регламенті чітко не виписаний. В зв’язку з цим фракції не завжди  гарантовано мають можливість оприлюднити перед голосуванням свою позицію з питання, що розглядається. Це буває  навіть тоді, коли вповноважені представники фракції записалися на виступ з обговорення питань у відповідності зі статтею 3.3.4. В результаті неврегульованості цього питання в багатьох випадках слово для виступів з питань надається відповідно до попереднього запису підряд народним депутатом лише з однієї, двох фракцій, як це вже казали раніше мої колеги.

Представники іншої фракції не мають можливості висловитися з питання, що розглядається і ставиться на голосування.

Запропонований в редакції проекту постанови механізм першочергового права на виступ представників фракцій, які записалися відповідно до статті 3.3.4. надасть право головуючому на засіданні надавати слово в першочерговому порядку народним депутатам, які записані на виступ від фракції.

Зміни до Регламенту Верховної Ради запропоновані даним проектом постанови підвищать якість законодавчого процесу, врегулюють питання щодо впорядкованості та чіткості механізму надання слова представникам фракцій для виступу на пленарних засіданнях. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Дякую, Валерію Михайловичу. Слово для співдоповіді має перший заступник голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України   Сас Сергій Володимирович, будь ласка.

 

16:19:30

САС С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу!

На виконання доручень Голови Верховної Ради України від 18 травня, 9 червня, 23 червня 2004 року, 2 лютого, 1 та 7 квітня 2005 року на засіданнях комітету 16-го червня 2004 року розглянуто проект постанови Верховної Ради України про внесення змін до статті 3.3.4 Регламенту Верховної Ради України щодо визначення черговості виступів з трибуни, внесений народним депутатом Безпалим, Чорноволом, реєстраційний №  5484 і ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді, відхилити його, оскільки ця зміна передбачає в межах часу для розгляду питання 45 хвилин, відповідно до статті 3.3.1 Регламенту, запровадити визначення черговості депутатів, які  записалися на виступ з трибуни під час обговорення питань  порядку денного з допомогою електронної системи, незалежно від черговості запису народного депутата на виступ із застосуванням  генератора випадкових чисел, без    врахування приналежності народних депутатів України до депутатських фракцій і груп.

Такий підхід, на  думку комітету, погіршить принцип запису на виступ за особистою письмовою заявою народного депутата в порядку черги запису і це не забезпечить   гарантованого права народному депутату, виступати в межах часу для обговорення питання, якщо він записався навіть  першим, а, особливо, це виключає гарантоване право на виступ народних депутатів України, представників депутатських фракцій і груп, яке  передбачено пунктом 7, частини  першої статті 3.4.1 Регламенту та частиною третьою статті 4.2.3, та статтею 3.3.6  Регламенту.

А саме, що кожна депутатська  фракція і  група має гарантоване право на виступ свого представника з усіх питань порядку денного на засіданнях Верховної Ради, а також  на виступ одного свого представника з питання, чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.

Крім цього, головуючий на засіданні має  надавати слово затримання черговості, відповідно до статті 3.3.7, встановлене для промовців на підставі заяв про надання слова з забезпеченням чергування виступів на підтримку і не на підтримку обговореної пропозиції та забезпечення виступів від різних депутатських фракцій і груп, пропорційно їх кількісному складу.

В запропонованому випадку, не виключено,    що той,  хто записався останнім, буде виступати першим, так, як з трибуни, так і з місця, і всі інші не дочекаються своєї черги.

23-го червня 2004 року розглянуто проект постанови Верховної Ради України про внесення змін до статті   3.3.4  Регламенту, внесеної народним депутатом Шурмою.

Рішення комітету  рекомендувати Верховній Раді відхилити  його, оскільки пропонується виключити  можливість почергових виступів  представників депутатських фракцій і груп у порядку  зменшення кількісного складу.

Я вважаю, що це питання треба віднести на рішення Верховної Ради, чи погодиться Верховна Рада, щоб  фракції, які мають більшу кількість, мають  таке саме право на виступ, як і фракції, які  мають меншу…

 

ГОЛОВА.  Дайте, будь ласка, можливість завершити виступ. Будь ласка.

 

САС С.В.  Дякую.

Шановні колеги! Я не буду зараз зупинятися на рішення комітету стосовно законопроекту внесеного  народним депутатом Майстришиним у зв’язку з тим, що  цей законопроект знятий.

2 березня 2005 року розглянуто  проект постанови про внесення змін внесених депутатом  Губським. Комітет теж  прийняв рішення не підтримувати  зазначений проект постанови у зв’язку з тим, що він передбачає  гарантований час для розгляду  питання порядку денного необхідний для виступів  лише представників всіх депутатських фракцій і груп, що записалися на виступ. При цьому автори обмежують право  на виступ доповідачів, співдоповідачів, представників  від комітетів, комісій, а також інших народних депутатів, зокрема, позафракційних та тих, що мають право записатися на виступ особисто.

Комітет прийняв рішення  також відхилити  законопроект внесений народним депутатом Яворівським, тому що він передбачає запис на всі питання порядку денного   відповідно на тижневий і двотижневий термін. Ми вважаємо, що такий підхід не дасть можливості вирішити питання по суті.

20 квітня  розглянуто проект Постанови Верховної Ради   про внесення змін внесений народними депутатами     Беспалим і Ковалем  і  ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді  прийняти його за основу. На думку комітету цей проект постанови потрібно доопрацювати, а прийняти в цілому не можна, тому що  автори  пропонують особливий  порядок формування списку  для виступів з трибуни таким чином,  що на початку списку розташовуються   прізвища народних депутатів   України, представників  депутатських фракцій і груп,  у порядку зменшення чисельності  депутатських фракцій, а  далі у списку розташовуються  прізвища депутатів, які  записалися особисто, і їх черговість у списку  на виступ не визначається черговістю запису, а із застосуванням  генератора випадкових чисел.

Комітет  також вважає суперечливою пропозицію, щоб друге речення статті  3.3.8 Регламенту замінити таким текстом, в якому заборонити народному депутату, визначеному виступати від фракції, передавати право на виступ іншому народному депутату.

На засіданні комітету 12 січня розглянуто проект постанови Верховної Ради про внесення змін до статей 3.3.6 і 3.3.7 Регламенту, внесений народними депутатами Гладієм, Баранівським, Бастргою. У цьому проекті пропонується доповнити частину першу статті 3.3.6 Регламенту Верховної Ради реченням, яке передбачає надання слова в першочерговому порядку народним депутатам України, уповноваженим депутатськими фракціями на участь в обговоренні зазначеного питання.

 Комітет не підтримав зазначений законопроект постанови та запропонував Верховній Раді не включити його до порядку денного з огляду на те, що процедура надання слова для запитання, для виступу в обговоренні питання, для виступу з мотивів, тощо відповідно до статей 3.3.6, 3.3.7 Регламенту необхідно вдосконалювати в комплексі з процедурою організації розгляду питань відповідно до статей 3.4.1 і 3.4.2 Регламенту та зміною сумарного часу для розгляду питань порядку денного.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку рекомендує повернути цей законопроект, як і всі попередні на доопрацювання. Шановні народні депутати, я прошу підтримати рішення комітету і прийняти законопроект номер 5484-5 для того, щоб при доопрацюванні до другого читання комітет зміг врахувати всі ті пропозиції, по можливості, які були в інших законопроектах, які вносяться сьогодні до розгляду Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Так, дякую вам також, Сергію Володимировичу.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Будь ласка, Юрій Кармазин, фракція "Наша Україна". Кирильчук, Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Включіть мікрофон, будь ласка. Підготуватися Надразі.  

 

16:27:03

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія «Батьківщина». Дійсно, напевно всі  зрозуміли, що так, як є, дальше бути не може. Порядок треба якийсь навести в цих питаннях, тому що, як правило, у нас звучить із трибуни по записах лише дві фракції, решта не може пробитися  по різних причинах, ми будемо їх  аналізувати.

Друге. Машина, яка називається «Рада», записує  тоже в залежності від чисельності фракції. Через то тоже  одні і ті ж попадають на виступи. Через то менші за чисельністю фракції практично рідко коли можуть  добитися, висказать свою думку у… навіть не свою, а  навіть фракції. Через то я  вважаю, що в обов`язковому порядку треба прислухатися до аргументованого рішення комітету і дійсно прийняти один із самих близьких до істини документів за основу і все те розумне, яке є і у всіх інших, включити його до  другого читання для того, щоб ми  напрацювали нормальний документ, навели порядок в залі, не гналися за чисельністю прийнятих документів, а перейшли на якісні показники, тому що ми цей час все рівно втрачаємо, бо, як ви бачите, що половина, а навіть більше  завжди у нас законопроектів, зміни до прийнятих законопроектів. Через то виявляється, що ми товчем воду в ступі. Так що давайте ми підтримаємо рішення Комітету   з питань  регламенту і вийдем на оптимальні рішення, можливо навіть не стільки для себе, як для нової  Верховної Ради, яка прийде після  нас. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Юрію Соломатіну.

 

16:29:21

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, фракция Народной партии Литвина. 

Уважаемые коллеги!  Абсолютно согласен с  тем, что вопрос  созрел и даже в какой-то  степени уже перезрел, потому что, например, тот же законопроект 6422 он    еще от 2004 года. И соответственно даные вопросы надо решать. Но я должен сказать, что когда мы обсуждали это у себя на фракции, мы определились таким образом, мы считаем, что все-таки    в любом случае нужно ставить систему таким образом, чтобы выступали представители от разных фракций и депутатских групп. Тогда будет разночтение. В противном случае это все будет достаточно одинаково.

И, исходя из этой логики, вот у нас было высказано пожелание. Наша система «Рада» - здесь уже звучало, и уважаемый коллега, озвучил эту тему, - когда мы записываемся на «Разное», когда мы записываемся в зале на заявление от имени депутатов по пятницам, то, к большому сожалению, получается, что, ну например, наша фракция записывается – самый ближайший человек – это двенадцатым, а то и пятнадцатым. То есть, по большому счету, нельзя сводить всю тему только к тому, каким образом мы записываемся на бумажном носителе. У нас и электронный носитель тоже хандрит.

Поэтому, исходя из всего вышесказанного, мы считаем, что все-таки коллега Майстришин, с соавторами написавший законопроект 5484-2, есть максимально удобный для того, чтобы можно было его проголосовать. Потому что именно представление различных точек зрения, наверное, есть самым главным, когда мы говорим о том, что мы эту тему должны обсуждать.

Ну, и оставшееся время прошу передать коллеге Вернидубову. Пожалуйста.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Іван Вернидубов.

 

16:31:05

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановні друзі! Вернидубов, фракція «Регіони». Дійсно, Регламент недоскональний, контрольні функції наші, парламенту треба посилювати. Так, ще восьмого вересня цього року Верховною Радою України був прийнятий Закон України номер 4201 «Про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яким передбачається законодавче врегулювання порядку притягнення депутатів місцевих рад до юридичної відповідальності. За прийняття цього закону в другому читанні проголосувало 270 депутатів при необхідних 226.

22 вересня  цього року, усвідомлюючи відповідальність перед українським народом в час небезпечної для майбутнього країни політичної кризи, влада та опозиція підписали меморандум порозуміння, де, зокрема, сторони домовилися про невідкладне введення в дію саме цього закону.

Глибоке занепокоєння фракції Партії «Регіонів» викликає той факт, що минуло вже понад три тижні з моменту прийняття закону, а Президент його дотепер не підписав. Президент тримає паузу, і у порушення визначених Конституцією строків та процедур не виконує свій прямий конституційний обов’язок – підписати прийнятий Верховною Радою закон.

У зв’язку з цим фракція  партії Регіонів офіційно звертається до Президента України та вимагає від нього виконати його конституційний та політичний обов’язок і умови меморандуму – невідкладно підписати Закон України номер 4201 «Про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»...

 

ГОЛОВА.  Так, шановні колеги,  я прошу виступати по темі питання, яке ми обговорюємо.

До виступу запрошується Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Онопенку.

 

16:32:43

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги,  ми обговорюємо сьогодні злободенне питання. Але я хочу насамперед пояснити нашим виборцям про що йдеться.

В Україні в дійсності сьогодні є лише дві партії – капіталістична партія і Комуністична. Але капіталістична представлена в Мін’юсті України 124 зареєстрованими партіями. І вони, коли піду на вибори, то вони будуть робити що? Зареєструються  у Центрвиборчкомі як учасники виборчого процесу, отримують право подавати до виборчих комісій всіх рівнів свої пропозиції, і ось купляють такі підсадні качки, і вони будуть вштовхувати того, кого більш потужні політичні сили їм запропонують, будуть їх обслуговувати. Приблизно таке зараз пропонується зробити у Верховній Раді України.

Про що йдеться? У нас трошки більш 10 фракцій і груп. Але в дійсності є лише дві – Комуністична фракція і решта інших, які представляють капіталістичну партію України. І зараз вони намагаються ось таким шляхом, ось таким шляхом намагаються розподілити всі можливості для виступу з трибуни Верховної Ради України таким чином: одна можливість у комуністів, а решта всіх – у капіталістів.

Шановні, якщо ви хочете обдурити людей, можливо, вам вдасться. Але ж ми, депутати самі, це розуміємо. Тому ось ці гри навколо того, щоб з урахуванням кількості фракцій тощо  це є дурнички, які орієнтовані на те, щоб ще більше обмежити можливість здійснення опозиції Комуністичної партії України викладати своє бачення ситуації, що склалася в Україні.

І щодо можливості виступів депутатів. Я дуже з великим задоволенням знайомився у свій час у Ріксдазі в Швеції, яким чином там все це відбувається  обговорення іде в комітетах, а на засіданні офіційному відбувається лише голосування фракцій і усе, практично без обговорень. Тому давайте ми з вами погодимось з одним – трибуна Верховної Ради це не інструмент для обговорення законопроектів, а це інструмент для впливу на виборців. І в цьому полягають всі ці проблеми, якм виникли начебто сьогодні.

Є на сьогодні жива черга. Приходить депутат. Навіть хтось у сім, а хтось і у шість годин і записується. І це дуже добре. Хто хоче виступити, той завжди запишеться. Чому виступає Кармазін, чому виступає Мироненко, чому виступає Надрага? А саме тому, що вони відповідальні перед фракціями і перед своїми виборцями і використовують своє депутатське право.

Тому, шановні друзі, я пропоную, щоб ми не робили дурниць і не займалися оцими законопроектами, а відклали їх до нової Ради Верховної нового скликання. А там нові люди прийдуть, вони ці питання вирішують. Давайте не будемо розглядати ці речі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Василь Васильович Онопенко є? Немає? Михайло Мельничук? Мікрофон ввімкніть, будь ласка, з місця.

 

16:35:59

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України Олександра Мороза, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги.  Подані законопроекти можуть мати підтримку в залі, але я хотів би, щоб колеги не піддавали сумніву діяльність тих депутатів, які десь приходять і згідно Регламенту Верховної Ради записуються на виступ.

Безумовно це потребує додаткових сил. Треба підніматись дуже раненько, приходити до парламенту. А дехто звик навіть не на десять, а пізніше приходить.

Фракції Соціалістичної партії, мені особисто як народному депутату дуже важко оприділити, все-таки, що підтримати – чи ранком вставати і йти до роботи, чи записуватись шляхом нажаття на кнопки. Якщо попадеш до виступу чи не попадеш, а готовий виступити і підтримати якійсь законопроект.

Ви подивіться, яка логіка, мова йде про те, що якщо йде законопроект по селу – це  стосується агропромислового комплексу, і мені, і іншим колегам  є що сказати, ті, хто має відношення до АПК, але не запишешся і не скажеш.

Наступне питання. Я не знаю хто все-таки  запровадив таку форму, але головуючий в парламенті з мотивів може дати на запис 3 хвилини на виступи.  І, як правило, виступає дві фракції. Це є не справедливо.

Якщо ти маєш пропозиції з процедури, запишіться, знову  3 хвилини. Тобто це треба  впорядкувати, не тільки виступи, а і записи з процедури, з мотивів, щоб це все було впорядковано, якщо ми говоримо про те, що від фракції, то давайте зробимо так, що якщо від фракції, то кожна фракція. Але ж подивіться фракцій то скільки. Ми  починали роботу в парламенті, було 6 фракцій. А зараз, якщо я не помиляюся, 15. Можливо, я помиляюся, бо ще одна фракція може бути завтра, нова якась.

Давайте  все-таки, притримуючись, що не багато працювати парламенту, притримуючись норми Регламенту Верховної Ради, яка сьогодні є. Приходимо ранком, записуємося по законопроектам і виступаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую, шановні колеги, час на обговорення завершений. Давайте з мотивів тих, хто записалися. 

Іван Заєць мікрофон, будь ласка. Мікрофон. Одну  хвилину, будь ласка.

Шановні колеги, я просив би, всім все  зрозуміло. Я думаю, це не те питання, яке пече в українському суспільстві, давайте визначимося голосуванням і все.

 

16:38:50

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Якщо немає святої правди, немає чого і людей дурить. Річ у тому, що ці зміни, які пропонуються, вони не вирішать проблеми по суті. Це просто привілеї великим фракціям, а не депутатам. Бо якби ми  справді хотіли змінити ситуацію на краще, то ми б все-таки подумали про статтю 3.3.1 Регламенту, де наше обговорення обмежується 45 хвилинами. А доповідач робить інколи 3 хвилини, запитань немає, однак головуючий каже: так,  на обговорення 15 хвилин, баста. І тому 45 хвилин зводиться до  20 хвилин і звідси ніякі фракції, ніякі депутати не можуть висловитися.

Тому і наша якість, низька якість наших законів забезпечується саме тим, що в Верховній Раді не можуть висловитися ні фракції, ні депутати. Не можуть обговорити.

Тому давайте одночасно давайте розглянемо і мою  постанову, яка не розглядається про те, щоб змінити статтю 3.3.1.

 

ГОЛОВА. Євген Гірник, будь ласка. А потім Тарас Чорновіл.

 

16:40:17

ГІРНИК Є.О.

Не працює? Іван Гірник. Конгрес Українських націоналістів.

В принципі діючий Регламент дозволяє депутатові, якщо він не лінивий виступи в обговоренні, будь-якого питання. І, повірте, не треба для того обов’язково приходити на  п’яту годину, я не знаю …??? Інших депутатів і, де коли нормально записуєшся і о восьмій годині.

Але все-таки потребує корегувань сам порядок роботи. По-перше, обговорення за скороченою процедурою, мені здається це нонсенс і його треба повністю відмінити.

Якщо люди записалися по якомусь питанню вони по ньому готуються. Тому всі хто записалися мають одержати хоча б по одній хвилині на виступ.

І на завершення. Ми завершуємо вже свою каденцію. І обговорення цього законопроекту – це фактично на наступний склад Верховної Ради. Давайте дамо наступній Верховній Раді самій визначитися, як їй виступати. А тут з невеличкими модернізаціями,  з збільшенням часу на виступ і всім давати право, і ми зможемо успішно доопрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка, мікрофон.

Юрій Кармазін перший, я бачу, Володимир Кирилович все нормально.

 

16:41:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні друзі депутати! Шановний український народе!

Я згоден би був не виступати жодного разу, якби все було б абсолютно нормально. Якби готувалися нормальні проекти, якби ми  готували кодекси з вами, а не зміни в інтересах тих чи інших кримінальних, олігархічних груп.

Тому, шановні друзі, те що пише вам Науково-експертне управління, що  сьогодні треба зберігати  той порядок, який є, хороший він, чи поганий. Що комп’ютери, також, записують абсолютно неправильно і не  об’єктивно. І те, що треба доробляти ті проекти законів, які є – це однозначно. Крім всього іншого,  шановний Володимире Михайловичу, я запропонував свій, власний законопроект,  який  пропонував ще з 2003   року, який визначав, що треба   готуватися до виступів.

Якщо просто так нажимати на кнопку і йти, це неповага до українського народу, це неповага до своїх колег, це неповага  до Закону і Конституції. Треба готувати…

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, будь ласка.

 

16:42:47

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Володимире Михайловичу, шановні колеги, наша фракція, розглянувши це питання сьогодні на засіданні, поставилася достатньо критично до того,  щоб зараз проводити будь-який з цих законопроектів, оскільки всі вони достатньо недосконалі і під кінець каденції робити такі речі це є певне збурювання парламенту і збурювання процедури.

Але для того, щоб, все ж таки, цей процес пішов, щоб потім можна було  в новий проект Закону про Регламент, який, я надіюся, буде внесений вже для наступного скликання і зроблений, щоб це пішло. Ми згодні проголосувати за проект постанови, підтриманий комітетом  № 5484-5 з тим,  що цей проект буде доопрацьований з більшим    посиленням саме структурування суспільства, в тому числі і парламенту, з правами фракції, але тільки в першому читанні.

І, буквально кілька слів до того, що ми вважаємо, що можна повертатися до цього питання і остаточного прийняття тільки тоді, коли буде Президентом підписаний законопроект,   прийнятий нами про недоторканість депутатів місцевих рад. Це є абсолютна норма цивілізованого суспільства.

 

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк.

 

16:43:58

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати. Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Я пропоную працювати «мовчки».  В сесійній залі голосувати без всякої суєти, без всяких обговорень, працювати в комітетах, фракціях і, таким чином підвищимо ефективність нашої роботи. А якщо серйозно, то треба  визнати, що склалася ситуація ненормальна. Існує дискримінація окремих фракцій, окремих депутатів, немає рівноправних  умов для того, щоб…

Але я все-таки хочу нагадати  вам,  дорогі друзі,   Регламент було прийнято у 1994 році. Верховної Ради до цього часу   не спромоглася підготувати новий Регламент – Конституцію парламенту. Треба готувати новий …

 

ГОЛОВА.   Дякую, шановні колеги. Обговорення проектів  Постанов про внесення змін до статті 3.3.4 Регламенту Верховної Ради України  (щодо черговості виступів) завершено. Відповідно до розгляду законопроектів, відповідно до порядку їх реєстрації я буду ставити   на голосування. Прошу  уважно реагувати.

Першим  ставиться пропозиція  про прийняття  за основу проекту Постанови про внесення змін до статті 3.3.4 Регламенту Верховної Ради України (щодо черговості виступів), реєстраційний номер  5484, автор Борис Беспалий.

 

16:46:05

За-2

Рішення не прийнято.

Ставиться  на голосування для прийняття за основну проект Постанови, реєстраційний номер 5484-1, автор Ігор Шурма.

 

16:46:32

За-51

Рішення не прийнято.

Ставиться  на голосування для прийняття за основну проект Постанови, реєстраційний номер 5484-2.  Автор  народний депутат Майстришин та інші.

 

16:46:58

За-18

Рішення не прийнято.

Адам Іванович мені підказує, що автори зняли цей проект ще до його розгляду.

Вноситься на голосування для прийняття за основу проект постанови реєстраційний номер 5484-3,  автор – народний депутат України Богдан Губський.

 

16:47:30

За-26

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування для прийняття за основу проект постанови реєстраційний номер 5484-4,  автор – Володимир Яворівський.

 

16:47:56

За-51

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування для прийняття за основу проект постанови реєстраційний номер 5484-5,  автор – В'ячеслав Коваль.

 

16:48:24

За-214

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування для прийняття за основу проект постанови реєстраційний номер 6422, автор – народний депутат Іван Бастрига.

 

16:48:54

За-66

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, давайте поступимо таким чином: запропонуємо комітету вивчити це питання, узагальнити всі проекти постав і підготувати документ. (Шум у залі) Що? Що? Будь ласка, запишіться, три хвилини. Якщо у вас інших питань немає. Будь ласка, три хвилини, запишіться. Що? Ну що ви пропонуєте мені?

Заспокойтесь, будь ласка.

Михайло Лобода, будь ласка.

 

16:49:37

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Катерині Самойлик.

 

ГОЛОВА.  Катерина Самойлик, будь ласка.

 

16:49:43

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.  Шановний  Володимир Михайлович, шановні колеги, я думаю, не треба нам так уже занадто опікуватися тими питаннями, які ми розглядали, вони не «печуть» сьогодні населення України. Їх більше всього цікавить якою буде зима, чи буде тепло, чи буде газ у них, а це питання уже навіть не потрібно і цій Верховній Раді України. Думаю, що наступне скликання народних депутатів    України розглянуть законопроекти, приймуть рішення, уже виходячи з своєї точки зору і виходячи з нашого досвіду. А ми давайте не марнувати час,  давайте не відволікатися самим і людей не відволікати, а займатися більш конкретними справами, які впливають на економіку та добробут населення України.

 

ГОЛОВА. Микола Комар.

 

16:50:47

КОМАР М.С.

Я прошу передати слово Сулковському.

 

ГОЛОВА.  Павло Сулковський, будь ласка.

 

16:50:55

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Є пропозиція голосувати за 5-ий проект.

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Василь Надрага, будь ласка.

 

16:51:11

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги! Вызывает недоумение следующая позиция. Мы с вами проголосовали по всем законопроектам. Не получили результата. Плохо. Но с другой стороны, я  хочу вас… обратить ваше внимание на то, что наш коллега Майстришин предложил и свой законопроект снял для того, чтобы, выйдя с предложениями объединить и сделать что-то общее, и доработать вопрос, сегодня, когда это предлагается спикером парламента, вызывает  опять какой-то ажиотаж в зале. Я не пойму, нам главное в зале поговорить или добиться  результатов? Что плохого, если мы поручим сегодня нашему регламентному комитету выработать единые подходы и с этими подходами выйти в зал, вместо того, чтобы устраивать здесь дискуссию, которая абсолютно права коллега выступавшая здесь что это не есть то, что вызывает  волнение у нашего населения. Людей, на самом деле, волнуют проблемы цен, зимы и всего того, что составляет прозу жизни, а не наши с вами эмоции. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

16:52:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас! Пане Ігор Федорович, не заважайте Голові! Я звертаюся до спікера і прошу, до Голови Верховної Ради, вибачте, звертаюся і прошу: Володимире Михайловичу, за Конституцією передбачено, що у нас діє Закон «Про Регламент», то давайте не вносити змін до Регламенту, якщо ми їх не внесли згідно з Регламентом, а приймати Закон «Про Регламент», який передбачений Конституцією. До речі, там же передбачені і інші – контрольні повноваження парламенту, які випливають із Закону «Про Регламент», які є абсолютно загальнообов’язкові для всіх органів держави, бо то є закон. І давайте ми приймемо ще Закон «Про тимчасові слідчі комісії». Давайте ми зараз передбачимо все, що заважає працювати парламенту, давайте ми піднімемо авторитет парламенту, як би не хотіли ті, хто розкрадають бюджет, чи ще хтось того, щоб ми прийняли ці закони. А зараз на доробку, зрозуміло, треба…

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, Шурма – і закінчуємо. Будь ласка.

 

16:53:32

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Володимире Михайловичу, власне оце обговорення на саме завершення показує, наскільки недосконалою є на сьогоднішній день процедура. Ми, дійсно, є дискриміновані, оскільки слово потрібно випрошувати. Я не розумію ті фракції, які сьогодні є багаточисельні, бо сьогодні, якщо подивитися, як вони голосували, - оце і є рівень демократії. Нас сьогодні більше – і будемо говорити і про газ, і про світло, яке ще сьогодні є, а завтра його не буде.

Я дивуюся, до речі, і своєму колезі, назву прізвище,  для репліки, може, він візьме, пану Надразі. Я пам’ятаю, що оцей… свою постанову, проект я писав на його прохання, ще як він сидів тут, у фракції Губського, коли ніяк не міг взяти слово. Після того сидів в іншій фракції – і знову не міг взяти слово. І казав: «Шурма, давай напишем постановление,  чтобы мы могли выступить.

Постановление, проект «е». И сегодня абсолютно інша позиція.

І зрештою до тих пір, поки не буде Закону про Регламент, я думаю, що ми  так і будемо боротися за свої виступи. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Репліка, Надрага Василь, будь ласка.

 

16:54:41

НАДРАГА В.І.

Я благодарен сегодня всем коллегам, которые меня вспоминали и с трибуны и всуе. Это замечательно наверное для человека, который является депутатом. Но я хотел бы маленькое уточнение сделать. Я никогда не был во фракции Губского. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги,  ми завершили розгляд питання. Я думаю, таким чином нам потрібно домовитися і доручити комітету, щоб він виробив єдиний проект постанови, який ми могли б одразу прийняти з урахуванням того, щоб всі мали можливість взяти участь у обговоренні того чи іншого питання. Я прошу комітет невідкладно напрацювати такий проект.

Що? З приводу чого репліка? Ваше що прізвище називали? Я прошу вас. Що? Яворівський, будь ласка. Шановні колеги,  давайте будемо працювати, напрацюємо документ, який буде прийнятний. Бо люди нас не розуміють, про що ми ведемо тут мову. Я прошу вас, заспокойтеся, у вас є завжди можливість виступити. Будь ласка, заспокойтеся. І чомусь, коли вас було 80, ви цього питання не ставили. Будь ласка.

 

16:55:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, я гукав, але ви мене не почули. Я мав на увазі, що якщо ми доручаємо комітетові, то треба все-таки установити якусь дату. Тому що ця постанова, цей законопроект уже, я не знаю, він уже застряв у пам’яті кожного із нас. Це перше.

А друге. Є ще один вихід. Усе-таки я маю право це морально сказати як один із авторів про те, що законопроект Коваля все-таки набрав дуже багато. Може давайте спробуйте, це ваше право, ще один раз проголосувати за те, щоб повернутися до цього законопроекту і ще раз проголосувати. Якщо він не набере голосів, тоді комітетові, але встановити їм термін. Скажімо, там через два засідання, щоб не зволікати з цим питанням. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги,  це вже конкретна пропозиція. Тому, прошу уваги.

Я ставлю на голосування, хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту постанови, реєстраційний номер 5484-5.

Автор В’ячеслав Коваль. Прошу, визначайтеся.

 

16:57:12

За-205

Рішення не прийнято.

Таким чином, я прошу комітет, Сергія Володимировича, який виступав співдоповідачем з цього питання, напрацювати з урахуванням пропозицій, які мали місце або містилися в проектах постанов з цього приводу і десь через одне пленарне засідання,  через один пленарний тиждень, щоб ми могли розглянути його і прийняти остаточно як постанову. Нема заперечень? Ну ви ж сказали, я підтримав, Володимир Олександрович, вашу пропозицію. Так, дякую.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути закони з зауваженнями Президента України. Оголошується до розгляду Житловий кодекс України з пропозиціями Президента України від 08 серпня 2005 року. Реєстраційний номер 3584. Доповідач Кучеренко Олексій Юрійович. Співдоповідачем буде виступати Валерій Павлович Пустовойтенко.

П’ять хвилин. Нема заперечень?

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.  Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, як вам відомо, відповідно до частини другої статті 94-ої Конституції України президент повернув Житловий кодекс України із своїми пропозиціями. Представляти пропозиції Президента України доручено Голові Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Олексію Кучеренку.

Отже, на думку президента прийнятий Верховною Радою України 7 липня цього року Житловий кодекс не може бути підписаний, насамперед виходячи з такого – за Конституцією України одним з чинників права кожного громадянина на достатній життєвий рівень є житло. Право на житло основним законом України визначено як одне з основних конституційних прав, при цьому для забезпечення державою цього конституційного права громадян встановлено принципово новий підхід, згідно з яким держава створює умови, коли  кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у  власність або взяти в оренду.  Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами  місцевого самоврядування безоплатно або за доступною для них платою.

Між тим Житловий кодекс, на думку Президента, не забезпечує реалізацію конституційних положень, значною мірою залишає застарілі підходи до розв’язання сучасних проблем і не є цілісним актом житлового законодавства.

Житловий кодекс мав би на основі Конституції України комплексно врегулювати питання забезпечення реалізації права громадян на житло, а не лише регулювати правовідносини між певними суб’єктами у названій сфері.

Одним з основних недоліків кодексу є невідповідність окремих його положень Конституції України та неузгодженість з Цивільним кодексом України.

Так, наприклад, до пунктів 8 частини 1 статті 4 кодексу визначено, що  житлове законодавство регулює відносини, зокрема, забезпечення житлом громадян, які  потребують соціального захисту та соціальних гарантій стосовно оплати такого житла.

У той же час, як вже зазначалося статтею 47 Конституцією України, передбачено надання житла громадянам, які потребують захисту не тільки за доступну для них плату, а і безоплатну.

Обмежує конституційне право на житло і встановлена частиною другою статті 15 кодексу щодо   права громадянина лише один раз  безоплатно одержувати житло з державного або комунального житлових фондів. Це фактично позбавляє право на поліпшення житлових умов не тільки осіб, що вже одержували відповідно житло і знову  потребують поліпшення житлових умов, а і інших людей в разі вилучення житла з мотивів суспільної  необхідності.

У ряді випадків регулювання Житловим кодексом в Україні питань власності щодо житла суттєво порушує конституційні норми стосовно прав власності. Так,  статтею 22 Житлового кодексу передбачена можливість вилучення, зокрема, у власників житла для реалізації  інвестиційних проектів з реконструкції районів житлової забудови. Тобто до власника  можу бути застосована норма щодо примусового  викупу його житла. Можливість прийняття органами  місцевого самоврядування відповідного рішення на свій  розсуд ставить власників та наймачів житла у цілковиту залежність від  таких органів, може призвести до зловживань з боку відповідних осіб.

Ця ситуація не може бути визнана соціально-справедливою і є неприпустимою для України. Концептуально неприйнятним і таким, що не відповідає конституційній нормі про винятковість примусового відчуження об’єктів права приватної власності є передбачений частиною 1 статті 105 Кодексу перелік підстав для вилучення житла з мотивів суспільної необхідності.

Таким, що не відповідає Цивільному кодексу України є визначення Житловим кодексом окремою формою власності, сукупністю житлових будинків, і інших житлових приміщень, що перебувають у спільній власності різних суб’єктів приватної, державної, комунальної форм власності.

Важливим завданням Кодексу, внесеного на підпис, є врегулювання питань щодо забезпечення державою житлом громадян, які потребують соціального захисту. Однак концептуальні засади відповідних положень Кодексу не в повному обсязі узгоджуються з  конституційною нормою  про обов’язок держави надавати житло таким громадянам.

Викликає серйозне заперечення передбачена кодексом концепція соціального житла і в частині надання, і користування таким житлом яке фактично перетворює сьогодні соціально не захищених громадян ще і на соціальне безправ’я.

Кодекс не вирішує   питання забезпечення житлом  осіб, які на даний час  перебувають на черзі, На одержання житла з житлового фонду загального призначення. Хоча кодексом і передбачено облік таких громадян, однак  як і зараз реально правової умови для вирішення питання надання їм житла не вирішується, не визначається яким чином і за рахунок яких коштів має бути розв’язано житлову проблему.

Виходячи з наведеного, пропонується прийняти Верховною Радою України Житловий кодекс відхилити і натомість забезпечити розроблення нового законопроекту, який би повною мірою відповідав Конституції України сучасним проблемам суспільства. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, чи є запитання? Запишіться, будь ласка.

Так, будь ласка, три хвилини Родіонов, Ващук наступна.

 

17:03:57

РОДІОНОВ М.К.

Радионов, фракция коммунистов.

Уважаемый докладчик, конечно, такой Жилищный кодекс не может быть не только принят, и  даже взять за основу, поскольку он, ну…  все права, которые наши граждане имели в советское время, практически он лишает их всех прав.

Но у меня такой вопрос. Вот то, что там декларировалось о нарушении прав, они идут и сегодня. Это права нарушаются в результате нового строительства, людей выселяют, людей  принуждают к тому, чтобы они соглашались на новые строительства.

Как вы считаете, не надо ли сделать какой-то указ, который категорически запрещает насильные действия  по отношению к жилищным проблемам граждан.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую за запитання.

Стосовно насильницьких дій по відношенню до громадян то, наскільки мені відомо,  сьогодні не передбачено законодавством України відповідних якихось рішень  і всі вони приймаються, якщо приймаються, згідно з чинним законодавством.

Але я можу погодитися, що, дійсно, для врегулювання багатьох проблем, які сьогодні торкаються і вирішення проблеми застарілого житлового фонду, і комплексної забудови старих мікрорайонів,  а відповідний законопроект, як  ви пам’ятаєте, свого часу було прийнято в першому читанні Верховною Радою.

Саме для комплексного вирішення цих проблем, безумовно, країні потрібен Житловий кодекс. І, на сьогодні, ми не говоримо про те, що цей документ не потрібен. Президент говорить про те, що, концептуально, цей документ не є прийнятним і треба  відпрацювати за концепцією новий Житловий кодекс, який би відрегулював і ті проблеми, і інші, які сьогодні виникають в цій сфері.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, будь ласка.

 

17:06:13

ВАЩУК К.Т.

Звичайно, Житловий кодекс настільки важливий документ і торкається життя кожного громадянина.  У мене такого роду запитання. Скажіть, будь ласка, які статті у даному Житловому кодексі треба підсилити, аби їх підтримала вся зала спокійно, які б гарантували, що не буде самоуправства по підвищенню цін, по контролю за тим, як працюють усі органи влади по встановленню моментів плати за житло. Дивіться, сьогодні прийняті рекомендації викликають неоднозначну реакцію громадян. Частина може гасити заборгованість за рахунок ощадних книжок, а  ті люди, які були дисциплінованими і платили кожен раз за житло, їх книжки не гасяться. Як зробити, щоб таких самоправних  дій не було надалі?

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю.  Шановна Катерина  Тимофіївно! Дякую за  запитання.

Якщо говорити відверто, то питання  погашення заборгованості по вкладах в ощадбанках, це дещо інша сфера, хоча я можу погодитися з вами, що дещо  в певній мірі порушені права людей, які добросовісно  сплачували цей час за квартплату і не мають боргів. І хочу вам сказати, що уряд  знає  про цю проблему і буде  відпрацьовувати механізми, щоб також до них  заохочувальні якісь заходи до цих людей, які є акуратними платниками.

Стосовно фактів самоуправства, то мені здається, що  в цьому Житловому кодексі саме  і було все зроблено, щоб мінімізувати ці факти самоуправства. Хоча, якщо говорити окремо думку Президента, і  яку  я візьму на себе сміливість , у нас лишаються зауваження по статті 22, яка передбачає  інший підхід до  реалізації інвестиційних проектів стосовно реконструкції старих будинків, тобто, так званих, «хрущовок». Тому  наша точка зору  лишається попередньою, що замість цієї  статті треба прописати  окремим законом, який, до речі,  прийнято  Верховною Радою у першому читанні, і практично він був готовий до прийняття  у другому читанні, сьогодні він відправлений  на доробку, він би  більш детально прописав би захист прав  людей для того, щоб дійсно у ході цих процесів  захистити їх права.

Що стосується  взагалі загальної кількості зауважень, то я  не хочу забирати хліб у   Валерія Павловича Пустовойтенка, він буде доповідати, але переважна більшість цих пропозицій, на  думку комітету, сьогодні  врахована, і тому буде думка комітету стосовно  подальшої долі кодексу, яку повинні вирішити сьогодні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Але на той кодекс, щоб там все виписувати, а не іншими законами врегульовувати, кодекс і називається кодекс, щоб всі питання навколо житла були прописані в одному документі. Будь ласка, Валерій Павлович Пустовойтенко від комітету. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

17:09:52

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні мої колеги народні депутати! Мені дуже хотілося, щоб  зараз в ложі уряду був новопризначений міністр будівництва і житлово-комунального господарства. Я думаю, що йому про Житловий кодекс сьогодні нецікаво слухати, тому що це – зовсім інші питання. Мене також дивує, коли роблять заключення щодо позиції Президента. І можу всім напомнити, що ми на протязі одного року створили комісію, де працювали представники всіх депутатських груп і фракцій, і Комітет з питань житлово-комунального господарства, якого більше не буде, а буде міністерство і інші, підтримав всі позиції які тут були прийняті нами ще в другому читанні. А тепер по порядку.

Комітетом з питань будівництва і транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку на своєму засіданні сьомого вересня, я попросив би уважно послухати, поточного року було розглянуто пропозицію Президента до Житлового кодексу України та прийнято рішення максимально врахувати зауваження Президента і направити доопрацьований кодекс на розгляд Верховної Ради.

Президентом було висловлено 31 зауваження, яке комітет повністю врахував 24 зауваження, редакційно одне враховано, частково враховано два. Таким чином, комітетом враховано майже дев'ять десятих висловлених Президентом зауважень. Тому ми пішли по такому шляху, щоб ні в якому разі не голосували проти кодексу. 

До речі, декларації, які підписав і Президент, і голова уряду, голова Верховної Ради, і представники політичних партій, депутатських груп сьогодні і фракцій, там записано – прийняти Житловий кодекс. Ми не врахували чотири зауваження.

Перше: кодекс не вирішує питання забезпечення житлом осіб, які на даний час перебувають в черзі на одержання житла з житлового фонду загального призначення. Що ми зробили з цього приводу?

Відповідно до прикінцевих положень та кодексу на обрання чинності  житловим кодексом за громадянами, які перебували на обліку для поліпшення житлових умов зберігається порядок забезпечення житлом, що існував при набранні чинності  цих… кодекса, зокрема залишаються чинними статті  40, 47 Житлового кодексу Української РСР, то єсть всі залишаються, ми зберегли чергу, ми не можемо погодитися з пропозицією  ліквідувати чергу. Вона залишається. До повного вичерпання цієї черги. Для упорядкування квартирної черги органом місцевого самоврядування  повинен бути спеціальні комісії тимчасово створені, переглянуті існуючі  списки, опубліковані  в засобах масової інформації і, таким чином,  Житловий кодекс створено всі  необхідні  прави передумови для успішення вирішення багаторічної проблеми. І введення в дію Житлового кодексу  ста…. право нам  уже на 2006 рік планувати сьогодні кошти, да як державного, так і місцевих бюджетів на житлове будівництво. То єсть, черга повинна рухатися, щоб ви зрозуміли. В тому числі  і на соціальне житло.

Друге питання, яке ми не підтримали. Воно просто нова редакція зробили. Неправомірно видається можливість розірвання договору найму щодо цього житла в разі, якщо середньомісячний  сукупний дохід наймача та членів його сім`ї змінився і став вище прожиткового  мінімума. Це зауваження 23. вважається, що це зауваження обумовлено невірним тлумаченням норм кодексу. Середньомісячний сукупний дохід є лише складовою при прийнятті рішення про розірвання договору  найму соціального житла та кодексом передбачено, що прожитковий мінімум буде враховувати тільки разом з величиною опосередкованої вартості найму житла в  даному населеному пункті. А воно може бути різним  по Україні. Яка, як правило, значно перевищує розмір прожиткового мінімуму. Таким чином, якщо середньомісячний сукупний доход наймача та членів його сім`ї стане вищим за прожитковий мінімум, але недостатнім для найму житла в даному населеному пункті це не буде підставою для виселення із соціального житла, то єсть люди будуть за собою зберігати соціальне житло поки не вирішать житлової проблеми.

Третє зауваження, яке ми не врахували. Ну частково врахували, зробили нову редакцію. Такою що суттєво порушує права громадян,  так називається зауваження. Слід вважати заборону на приватизацію, бронювання застави житла з житлом соціального призначення.

Зразу є відповідь. Я вибачаюся, трохи, можливо, затримаюся, щоб пояснити. Комітет, дійсно, погодився з тим, що соціальне житло повинно відповідати усім будівельним, санітарним нормам, встановленим для упорядження житла. Тобто житло повинно бути обов’язково, як загальне житло, так і соціальне. Це не сарай якийсь будувати, а нормальне житло, в якому можуть жити соціально незабезпечені люди.

Конституція України передбачає надання соціального житла, але не передбачене його право приватизації. Оскільки житло соціального призначення – і ми тут погоджуємося з висновками…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. 30 хвилин, ну, тут четверте питання, я закінчую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Ми погоджуємося з висновками Головного науково-експертного управління, має використовуватися для проживання громадян, які потребують соціального захисту, тобто має цільове призначення. Його приватизація, відчуження з комунальної власності є недоцільним і ні в якому разі не повинно приватизуватися. Крім того, надання права приватизації, бронювання, застави практично перекреслюють всю ідею соціального житла.  Якщо ми підемо на приватизацію цього житла, то навіщо будувати соціальне житло? Цього робити не можна.

І четверте. Не можна погодитися з передбаченою в кодексі можливістю передачі житла за договором найму іншим особам при відсутності наймачів. Наприклад, за час перебування дітей в дитячий будинках.

Відповідно до положення статті31 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт» питання про управління майном дитини вирішується органом опіки за участю вихователів.

Таким чином, в остаточній редакції кодексу максимально враховані висловлені Президентом України зауваження.

Також житло соціального призначення, відповідно до норм кодексу, майже нічим не відрізняється від житла соціального призначення, про що я говорив.

Таким чином, розмір плати за житло з Фонду соціального призначення складається зі сплати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги, яка надається відповідно до закону. Плата за капітальний ремонт тільки за рахунок місцевого самоврядування, але не за рахунок наймача, тобто тих людей, які будуть проживати в соціальному житлі.

Тому я прошу вас підтримати наші пропозиції, погодитися із пропозицією Президента України і підтримати Житловий кодекс. Це дасть можливість уже з наступного року планувати будівництво житла для нашої держави. Хочу сказати, що це розвиток будівельної галузі, нашого виробництва в Україні. Кошти, які будуть виділятися, будуть надходити до Державного бюджету, податки, заробітні плати, Пенсійний фонд. Просив би проголосувати і підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Так, три хвилини. Родіонов, за ним – Сухий.

 

17:17:32

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Валерий Павлович, вы наверное, как никто другой, знаете, сколько писем было в связи с этим Жилищным кодексом. Я хочу сказать, что для граждан Украины, не для народных депутатов, их может быть Жилищный кодекс и не интересует, они уже решили свои проблемы, а для граждан Украины два наиболее болючих вопроса – это Жилищный кодекс и Трудовой кодекс.

У меня вопрос: чего мы торопимся? Чего этот проект не дать еще раз на обсуждение общественности, чтобы они высказали свои замечания, где там подводные камни? Ведь если мы примем кодекс, который будет, как говорят, не будет защищать бедных, а только богатых, мы просто всю Украину посадим. Это вот тот закон, который принимать надо один раз на 20 лет.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я думаю, що, я дякую вам за запитання, що цей кодекс буле прийнятий на все життя, скільки буде, але будуть вноситися корективи і потрібно для нього. Цей кодекс якраз приймається для людей, які соціально не захищені, для дітей, які стоять сьогодні на черзі, а 420 тисяч – це пільгові категорії – учасники Великої Вітчизняної війни, інваліди першої і другої групи, це чорнобильці, це військовослужбовці, це сільський вчитель, сільський лікар. Ми створюємо систему, за рахунок якої держава повинна фінансувати те, що належить до держави, і соціальні житла,  місцеві бюджети.

Сьогодні у місцевих бюджетах взагалі немає можливості дати на одну квартиру любій людині. Тому якраз і направили на забезпечення небагатих, а абсолютно нормальних людей. І ви задавали запитання щодо відселення. Ми зняли норму примусового відселення. Його немає. Якраз то, що штовхали закон про реконструкцію мікрорайонів, він сьогодні знятий і його примусового немає ні при оплаті квартирної плати, ні взагалі і, в тому числі тільки в судовому порядку і не більше, або за згодою громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка. Павло

 

17:19:44

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. А я відповідаю. Я ще раз можу відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий, задає вже запитання.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Ми в комітеті прийняли рішення на наступний рік, я вніс пропозицію в бюджетний комітет, два з половиною мільярда гривень планувати для будівництва соціального житла, вже починаючи з наступного року. І просив би вас підтримати цю пропозицію. Ми приймем кодекс. Ми 8 років вже приймаємо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Павлович, відповідайте на питання, задані від мікрофону. Петру Степановичу потім поясните. У Сухого час іде.

 

17:20:14

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція «Регіони України».

Що ви там піддаєтеся на мілкі провокації? Вас зараз там замордують, тим більше вони за Житловий кодекс не голосували і голосувати не будуть і питання принципове.

Ви мені поясніть тепер. Я був на початках в робочій комісії, коли цей Житловий кодекс обговорювався. Він так важко йшов. Там весь час навколо нього було політичних спекуляцій повно. Поясніть що відбувається. Чому Верховна Рада за Житловий кодекс і буде відстоювати, чому державний комітет проти? Хто подав на вето президенту ці зауваження? Є речі, які, безумовно, регулюються Цивільним кодексом, безумовно. Це стосується -заплатив, на сплатив, виселили чи не виселили. Те, що, наприклад, на сьогоднішній день лякає людей.

Що, власне кажучи, відбувається? Кому не цікаво, щоб Україна отримала Житловий кодекс з чіткими регламентаціями всіх соціальних правових норм, будь ласка.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Хорошо. Я дякую вам за запитання.

Я коментував по телебаченню і у Верховній Раді говорив, що це вже іде чисто політичне замовлення і сьогодні тим, хто думає про бюджет наступного року, в зв’язку з тим, що криза сьогодні потихеньку наступає, невигідно планувати житло. І мені жалко Олексія Юрійовича Кучеренка, я дуже поважаю, тому що після того, як ми прийняли Житловий кодекс, для мене було несподівано, що буде накладено вето. Тому що пройшли Експерте управління  Верховної Ради України, заперечень ніяких не було.  Але ми все рівно врахували всі пропозиції Президента, доопрацювали, щоб ні в кого не було ніяких зауважень. Якщо ми підемо на  вето, ми Житловий кодекс ще 100 років не приймемо. І наші громадяни житло ніколи не будуть отримувати, а тут чітка система.  І крім того, буде розвиватися будівельна галузь. Сьогодні  у будівництва падіння мінус  10 відсотків.

Я просив всіх підтримати. Комітет просить підтримати з пропозиціями Президента і проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки треба уточнити, Валерій Павлович, не всі пропозиції  Президента ви врахували, тобто це буде нова редакція. Будь ласка, сідайте.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я можу сказати наступне, що під час переговорів (у мене  є свідки, хто був присутній при підписанні декларації, ми запрошували всіх) я Президенту сказав, що ви ж хочете ліквідувати чергу і просив би  підтримати. Він сказав, що я погоджуюся і буду підтримувати, тобто я знімаю фактично питання по ліквідації черги. Ми привели все у відповідність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Сідайте будь ласка.

Все ясно, ніхто не записався на виступи. Значить, будемо голосувати.

З мотивів Михайло Степанов, будь ласка.

 

17:23:05

СТЕПАНОВ М.В.

Степанов, фракция социалистов.

Уважаемые коллеги, фракция Социалистической партии не будет поддерживать этот законопроект прежде всего из-за статьи 22 «Умови переселення  наймачів та власників житлових приміщень при  реалізації інвестиційних проектів».

Здесь сказано, что до власника житла може бути застосована норма щодо примусового викупу житла з мотивів  суспільної необхідності. Суспільна необхідність – это если транспортная развязка, это если водовод общий для всего города. А инвестиционный проект, который для наживы делается прежде  всего, – это не суспильна необхідність.   

И нужно еще,  есть еще там статья 105, чтобы точно сформулировать суспильну необхідність. Что такое «суспильна необхідність» надо в одно место отнести, а  где инвестор хочет буквально получить прибыль, выселить людей и  примусово викуп житла там устроить.

Поэтому мы из-за этих причин не  можем поддержать этот законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк, будь ласка, і будемо голосувати.  Мікрофон, Черняка.

 

17:24:17

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, у стані важких роздумів, я взяв слово, цей кодекс, Житловий кодекс ми приймаємо вже 8 років. Тепер нам кажуть, все, що було напрацьовано «коту під хвіст», викиньте його це все, давайте забудьте і будемо писати новий кодекс. Це знову 8 років, чи знову, чи 10 років, я не розумію. Я повністю поділяю те, що сказав депутат Сухий, що відбувається? Хто за цим стоїть?  Хто замовник? Хто кілер? Чому фактично знищується? Я поділяю думку, що кодекс певною мірою недосконалий. Що можна було б внести відповідні зміни, можна нову редакцію, але чому ми вирішили зараз у Верховній Раді похоронити так важко напрацьований Житловий кодекс. Давайте нову редакцію зробимо, але, якщо ми зараз його викинемо і будемо писати новий це знову 10 років буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і будемо голосувати.

Шановні колеги! Підготуйтеся до голосування, я не знаю чи кожен із вас сьогодні зранку дивився передачу «Ера», де один з наших правників досить відомий, а саме Василь Васильович Онопенко говорячи про ці питання сказав, що порівняно з тим кодексом який діє сьогодні, сьогодні діє кращий кодекс ніж ми пропонуємо зараз прийняти.

Так, я ставлю на голосування. Спочатку будемо голосувати пропозиції Президента.

Президент пропонує відхилити запропонований Житловий кодекс України. Пропозиція Президента голосується.

 

17:26:22

За-42

Таким чином не підтримана пропозиція Президента, тоді ми з вами будемо голосувати пропозицію комітету, але уточнюю її у новій редакції, тому що не всі пропозиції Президента комітет врахував. Тому,  я ставлю не так, як записав  комітет, що  погодженням пропозиції,  а просто «про прийняття Житлового кодексу у новій редакції». Прошу визначатися.

 

17:27:14

За-148

Таким чином, ми  з вами підтримали пропозицію Президента і відхилили Житловий кодекс.

По фракціях? Прошу. Комуністи – 0, «Регіони України» – 42, Народна партія – 4, «Наша Україна» – 9, Блок Тимошенко – 6, соціалісти – 0, Українська Народна партія  - 18, «Вперед Україно!» – 19,  Соціал-демократична партія (о) – 0, «Реформи і порядок» – 5, «Єдина Україна» – 14, Партія промисловців і підприємців -  14, Народний Рух України -  3, НДП, «Трудова Україна» – 10, позафракційні – 4.

Слухається Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" з пропозиціями Президента України від 22.06.2005. Реєстраційний № 4475-1.

Перший заступник Міністра фінансів Максюта Анатолій Аркадійович, підготуватися Бондарчуку Олександру.

 

МАКСЮТА А.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.  Прийнятий Верховною Радою  2 червня 2005 року Закон про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України»  не може бути підписаний Президентом і вам роздані пропозиції Президента до цього Закону.

Я хотів би зупинитися лише на самих головних і важливих моментах цих пропозицій і чому саме цей Закон не може бути підписаний. 

Перше питання. Пропонується грошові заощадження громадян  поміщені  у період до 2 січня, тобто  ті, які передбачені діючим законом,  віднести  на державний  внутрішній борг.

І другий важливий момент цього закону  - це те, що пропонується, починаючи  з 2005 року проводити компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових  заощаджень в  розмірі не меншому, ніж  піввідсотка  валового внутрішнього продукту за попередній рік та 10 відсотків розміру приросту валового внутрішнього продукту.

При аналізі цього закону ми зазначаємо, що, по-перше, цей закон не узгоджується з діючим законодавством  про державний внутрішній борг, яким визначено, що державним внутрішнім боргом є строкові боргові зобов’язання  Кабінету Міністрів  у грошовій формі, до складу цього боргу входять  позичання уряду України і позичання здійснені на безумовній гарантії  уряду для забезпечення фінансування  загальнодержавних програм.

Ці заощадження  не входять у категорію  тих виплат, які відносяться  до  внутрішнього державного боргу, тому вони не можуть  бути згідно законодавства віднесені до  боргу.

Друге питання. Якщо віднести сьогодні обсяг знецінених заощаджень  на внутрішній державний борг,  то його питома вага у валовому внутрішньому продукті  зростає з 19 до майже 49 відсотків, тобто більше, як у два рази.  Це  означатиме, що  всі рейтинги України, як держави, а також суб’єктів господарювання зразу ж впадуть, і ми, по суті,  завдаємо у разі  прийняття цього закону  дуже   суттєвої шкоди економіці України.

Наступне питання.  Цей закон, що надійшов на підпис Президенту,  суперечить статті 95 Конституції України, яка передбачає, що тільки   Законом про бюджет  визначаються  витрати на загальносуспільні потреби. А в цьому  законі передбачається вже конкретний розрахунок видатків, які мають бути здійснені на цю мету. І згідно того розрахунку вже в цьому році необхідно, поскільки закон передбачається ввести з дня його опублікування, вже в цьому році треба виділити 11 млрд, а на наступний рік 12 млрд. Сьогодні вже внесений бюджет  до Верховної Ради, і ви вже з ним ознайомлені і знаєте, що там можна скоротити, щоб 10 чи 12 млрд. добавити видатків.

І нарешті, я хочу сказати, що взагалі наслідки прийняття цього закону, вони будуть згубними не тільки для економіки, але й для доходів населення, оскільки таке вливання, якби ми навіть теоретично найшли кошти на це і виплатили громадянам в рік цих 10 млрд. понад ті соціальні виплати, які і так сьогодні в бюджеті більше, ніж треба було б для нормального розвитку економіки, то це призведе до зростання цін і по суті знецінення ще більшого цих заощаджень. Тому я не думаю, що прийняття цього закону є в інтересах людей.      

Основні висновки Президента підтримує Головне науково-експертне управління Верховної Ради України. Враховуючи вищезазначене, Президент пропонує викласти закон в іншій редакції. Вона також вам роздана. Основі моменти цієї нової редакції полягають в тому, щоб компенсації заощаджень провести в обсягах, визначених Законом про Державний бюджет на відповідний рік, тобто не робити розрахунку наперед, а визначати в Законі про Державний бюджет, визначати цю статтю захищеною. 

І пропонується, щоб видатки зростали темпами, якими зростає номінальний валовий внутрішній продукт. Також Президент пропонує до першого березня провести інвентаризацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую. Кожен читав, що пропонує Президент.    

Запишіться на запитання, будь ласка, три хвилини. Єщенко. Надрага наступний.

       

17:34:03

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Неодноразово  ці питання піднімались уже у нас в Верховній Раді і треба, значить, ще раз  підкреслюю, Іван… Адам Іванович, що питання треба ставити на голосування і долати вето, тому що люди, які… з якими ми зустрічаємося на округах, вони питають коли будуть вирішувати питання заощаджень. Неодноразово ці питання звучать на зустрічах не тільки у селах, а, в першу чергу, в тих регіонах, де люди живуть, як кажуть, на одну пенсію. Сьогодні ціни зростають, люди кажуть, наші заощадження були вкладені у промисловість в радянські часи, строїлись заводи, фабрики, скільки можна нам чекати, уже виплачує Білорусія, виплачує Молдова, в  Росії. Люди похилого віку не дождуться своїх заощаджень. Тому треба ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну це побажання, ясно.  Будь ласка, Надрага, бо запитання там не було.

 

17:35:09

НАДРАГА В.І.

Я хотел бы уточнить следующий вопрос. Скажите, пожалуйста, вот сегодня мы рассматриваем один законопроект. Я знаю, что у нас таких законопроектов, ну я прошу прощения, ну очень-очень много. Почему исполнительная власть  в лице Кабинета Министров системно не отработала  и не принесла единый законопроект. Почему эти законопроекты в той или иной степени но они всегда инициируются депутатами? Почему Кабинет Министров никогда этого не сделал? И отсюда возникает проблема и того же вета Президента, и сегодняшних баталий, и всего остального.  Если бы отработали, если бы дали нормальный инструментарий решения погашения задолжености, то я думаю, никто бы не возхражал, в том числе и  не возражала бы моя коллега   Фоменко  Екатерина Александровна, которая является соавтором одного из таких законов. А отсюда возникает вопрос у меня  и у нашей фракции Народной партии Литвина. Скажите, почему никогда мы не получили  законопроект от Кабинета Министров, который бы комплексно решал эту проблему и мы бы не ходили через вето и дальше, дальше. Спасибо.

 

МАКСЮТА А.А. Дякую за запитання.

Якраз я згоден з тою постановкою питання, яке ви ставите. Якраз у своїх зауваженнях Президент пропонує  зробити сьогодні інвентаризацію цих заощаджень і, зробивши цю… тому що останній раз ми робили в 1996 році, вже за цей час, по-перше, ми вже       давали гроші на погашення, вже мільярд 800 ми виплатили громадянам з бюджету. Потім відбулися певні зміни. Провести інвентаризацію і дати ясну стратегію вирішення цього питання, і над цим зараз уряд працює. І це буде вирішення питання. Тому що будь-яке зараз інше рішення – воно скоріше викличе нові проблеми, ніж вирішить цю проблему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

17:36:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний пане заступнику міністра, коли Ющенко сидів з нами тут в залі і коли ми хотіли, щоб він прийшов, став Президентом, ми всі говорили, що ми знайдемо механізм погашення заборгованості. Ви що там, в Міністерстві фінансів не хочете шукати? Чи чекаєте, коли люди повимирають? Будемо так говорити. Бо саме це мені нагадує та ваша інвентаризація, яку ви зараз пропонуєте проводити, саме це нагадує.

Тут є нормальний механізм. Якщо хочете, можна було б, щоб закон вступав в силу не зразу, тому що після руїни Тимошенко треба, щоб пройшов час після цієї руїни.

Тому я думаю, що ті аргументи, які наведені сьогодні, це не аргументи Президента, Президент якраз про це ніколи не говорив. Це, мабуть, чергове факсиміле, яке поставлене, так же як і перед іншим законом, який ми сьогодні будемо розглядати по вето, чергове, підкреслюю, факсиміле, а не думка самого Президента. Я впевнений, що Президент навіть не знає. Давайте шукайте, фінансисти, де, як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, що це трохи питання риторичне.

 

МАКСЮТА А.А. Я хочу сказати, що власне це і пропонується у пропозиціях Президента: щоб ми зараз не приймали ніяких законів, зробили добрий аналіз ситуації, яка є, і після цього внести ясну для громадян, поетапну пропозицію щодо вирішення цього дуже важливого питання. Воно непросте, і саме це пояснюється – великий обсяг, - що ми не можемо його вирішити раптом, в один рік, чи одним бюджетом. Це дійсно серйозне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Аркадійович. Сідайте.

Юрій Анатолійович, це приблизно так, як: Одеса, яка була окупована, а потім, яка не стала окупована.

Оце приблизно, мабуть, і так.

Так, будь ласка, Бондарчук Олександр прошу, три хвилини і три – на запитання.

 

17:39:11

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Уважаемый Председатель, народные депутаты.  Второго июня этого года 284 голоса «За» - голосование новой редакции Закона о государственных гарантиях возврата обесцененных вкладов населения. То есть практически все присутствующие в зале еще буквально несколько месяцев назад проголосовали за новую редакцию.

Я считаю, что это была совершенно правильное, выверенное решение. Мы предали проблеме возврата вкладов действительно государственные масштабы. То, как до сих пор решается эта проблема, - это профанация. Вы понимаете, что такими темпами если мы будем погашать задолженность по заработной плате – это, тут вот подсказывают, 300, 250 лет, то есть это вообще несопоставимо с той продолжительностью жизни, которую мы сегодня имеем.

И вот, приняв решение, увязав размеры примерной выплаты по этим вкладам в районе 0,5 процентов валового внутреннего продукта, а так во многих странах определяется именно в привязке к валовому внутреннему продукту расходы по каким-то программам. То ли это военный бюджет, он привязывается к ВВП, расходы на образование, здравоохранение. Точно так и мы с вами поступили второго июня. Мы определили, что на эти цели надо направлять не менее 0,5 процентов ВВП. Жестко мы не указываем эту сумму. Пишем не менее 0,5 процентов ВВП.

Что это такое в абсолютном выражении? Это, если взять 500 миллиардов гривен, скажем, ВВП, 0,5 процента – это составит 2,5 миллиарда гривен. Сегодня мы 500 миллионов выплачиваем в год, будем выплачивать в пять раз больше. Согласитесь, что для того, чтобы наше население, народ почувствовал изменение в этом аспекте, то действительно это нормальное повышение плюс еще там идет десять процентов  роста ВВП, но, учитывая, что мы на сегодняшний год, за этот год вообще прироста ВВП можем никакого не получить, где-то в ноль выйдем, может быть, то так оно и получается – два с половиной миллиарда. То есть докладчик здесь немного увеличил прогноз расходов по этой статье.

Что касается замечаний президента. Идет утверждение, что нельзя относить это на внутренний долг. Я считаю, что именно потому что мы не отнесли эти обязательства государства на внутренний долг, поэтому у нас и отношение такое к этой проблеме.

Что касается 95-ой статьи, то обратите внимание, что президент нам предлагает вычислять расходы по этому направлению тоже привязываясь к темпам роста ВВП.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, запитання. Запишіться, три хвилини. Так, прошу Петренко Володимир. Кармазін Юрій підготуватись.

 

17:42:37

ПЕТРЕНКО В.С.

Прошу слово передать Цибенко Петру Степановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Цибенка Петра.

 

17:42:49

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко.

Шановний доповідачу, ви знаєте, коли доходить питання до повернення знецінених вкладів населення, постійено чуємо будь-які виправдання. Того не вистачає, іншого не вистачає і так далі, тому подібне.

Не здається вам, що у нашого вищого державного керівництва не вистачає просто політичної волі розрахуватись із збіднілим населенням, оскільки в найближчих наших сусідів, скажімо в Росії, Білорусії, в деяких інших республіках колишнього Радянського Союзу ця проблема якщо не знята взагалі, то значно менш гостра.

То я ще раз повторюю запитання. Чи не здається вам, що у вищого керівництва держави просто не вистачає політичної волі для вирішення цієї надзвичайно гострої, болючої проблеми? Ми, звичайно, будемо голосувати за подолання вето.

 

БОНДАРЧУК О.В. Петр Степанович, ну вы как автор этого законопроекта вместе с Петром Николаевичем Симоненко, Пономаренко, знаете конечно, что, в принципе, средства для   погашения обязательств государства  есть. Другое дело - куда направлять эти средства, нынешнее руководство, буржуазное руководство, оно заинтересовано в  том, чтобы обогащалась только определенная какая-то часть общества, богатые чтобы становились богаче. А проблемы остального населения действительно не волнуют капитализаторов, поэтому тут нет политической воли и дело в том, что никогда этой  политической воли у капиталистов  не возникнет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

17:44:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка,  ви представляєте зараз цю таблицю, яка є у нас роздана до другого читання. Скажіть, будь ласка, чи ви вірите в те, що Президент підпише потім, чи йому Мінфін дасть підписати прийняття цього закону. З огляду на те, що я почув сьогодні в доповіді першого заступника  міністра, що вони в принципі цього не хочуть робити,  в принципі не хочуть, не те, що там  якийсь 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту, чи 1 відсоток внутрішнього валового продукту.  Незважаючи на це ми сьогодні були з вами на заводі «Аміант», ми були в АНТК Антонова, ми бачили сьогодні, як люди  виражаються щодо Балабуєвамо. А ви знаєте, яке рішення потім прийнято було? Ні?

Призначають абсолютно лівого чоловіка, якого однозначно не прийме завод. Так от до цього, чи ви вірите, що потім підпишеться цей закон.

 

БОНДАРЧУК О.В. Я одно могу сказать, что если Президент Ющенко не подпишет этот закон, я надеюсь, все-таки,  на то, что депутаты проголосуют, потому как решать эту проблему надо, нечего вообще об этом говорить.

Если не подписывает Ющенко, то он фактически расписывается полностью в своей неспособности отвечать за те слова, те  обещания, которые он раздавал во время избирательной компании.

Значит после этого просто надо уходить в отставку, он должен честно сказать, нет ничего не могу сделать,  все то были слова, лозунги, извините, пошел к уликам, к пчелам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Прошу підготуватися. Прошу підготуватися, запишіться, три хвилини з процедури. Оржаховський, за ним Сергій Жижко.

 

17:46:44

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Анатолій Оражховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Я думаю, що кожний із нас народних депутатів зобов’язаний сьогодні прийняти участь в голосуванні і подолати вето Президента.

Перебуваючи в округах, ми з радістю,  неодноразово чули «спасибі Верховній Раді» від виборців. Спасибі Верховній Раді, що вона, нарешті, то визнала, що це є державним борг перед своїм населенням.  І ось тут, як кажуть: приїхали. Чуємо від заступника міністра про те, що це буде шкодити нашому українському народу. Невже ми останніми революціями менше шкоди принесли, невже ми отими цінами, які сьогодні випереджають ріст заробітної плати, невже ми отими  зменшенням ввізних мит і так далі, реформами на селі не розуміємо, що там більшість проблем, і ми  принесли біду.  Тому вважаю, що вірно, якщо ми проголосуємо і подолаємо вето сьогодні. До цього і призиваю всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Сергій Жижко, за ним Євген Кирильчук.

 

17:47:56

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція «Наша Україна».

Проблема відновлених втрачених заощаджень громадян України в установах ощадбанку одна з найпекучіших. Люди вкладали трудові гроші на майбутнє для своїх дітей, або ж на чорний день. Майже 9 років тому Верховна Рада прийняла Закон України про державні гарантії про відновлення заощаджень громадян України, який зобов’язував державу забезпечувати відновлення реальної вартості трудових збережень. А також гарантував їх компенсацію за рахунок державного бюджету, починаючи з 1997 року. Але на погашення виділялися мізерні кошти і на 1996 рік встановила сума 132 мільярди доларів цієї заборгованості. На початку 2005 року Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Закону України  «Про державні гарантії, відновлення заощаджень громадян України».

Однак, цей Закон має популістський характер, адже, його автори явно хотіли виглядати  вигідно перед  виборцями…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук, будь ласка.

 

17:49:11

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Прошу передати слово Віктору Терену-Тарану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Терена-Тарана.

 

17:49:20

ТАРАН В.В.

Все, дякую. Терен, Блок Юлії Тимошенко. 

Дорогі друзі, тут один, все виступаючий депутат,  всюди суще виступаючий депутат, опосередковано звинуватив Юлію Тимошенко в неповерненні вскладів і говорив там щось про руїни і таке інше. Але це ж треба мати таку руїну душі і пам’яті, щоб забути, що Юлія Тимошенко є автором і співавтором п’яти законопроектів, ніхто, мабуть, не створив стільки законопроектів про повернення вкладів. В тому числі, уряд Тимошенко – це був єдиний, який почав реально повертати заощадження, хоча б  шляхом перезаліку.

Тобто треба мати якусь, скажімо,  елементарно, совість.

І, до речі, саме Юлія Тимошенко наполягала на тому, подивіться,  будь ласка по Інтернету, аби ВВП було  навіть не 0,5, а один відсоток від ВВП з попереднього року давати на повернення заощаджень. І це знають і люди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення  питання завершено.  Будь ласка, давайте зосередимося і, дійсно, згадаємо. Юрій Анатолійович десь вийшов, його висловлювання про те, що нещодавно цей законопроект майже  всі дружно підтримували.

Я думаю, великої  вини в тому, що ми визнаємо це державним боргом, немає.  Бо ми ж не кажемо, що його треба вже завтра виплатити.

Є декілька пропозицій і я в порядку визначеної прцедури буду їх ставити.

Пропозиція Президента полягає в тому, щоб прийняти його в новій редакції і  він пропонує цю редакцію. Тому першою я ставлю на голосування пропозицію Президента  про прийняття Закону у тій редакції, яку він пропонує.  Прошу визначатися.

 

17:51:20

За-129

Не прийнято.

Друга пропозиція – це пропозиція профільного комітету, який пропонує подолати вето на цей закон. Прошу голосувати.

 

17:51:48

За-236

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.  Комуністів – 55 ,  «Регіони України» – 36, Народна партія – 30, «Наша Україна» – 2, Блок Тимошенко – 29, Українська Народна  партія  - 1, соціалісти – 23,  «Вперед Україно!» – 20, соціал-демократи – 12, «Реформи і порядок» – 0,  “Єдина Україна” – 7, Партія  промисловців і підприємців – 13, Народний Рух України – 0, НДП, «Трудова Україна» – 2, позафракційні – 6. 

І ще одна пропозиція.  Ви маєте перед собою таблицю, де частково враховані пропозиції Президента. Тобто я ставлю на голосування про  прийняття Закону про державні гарантії  відновлення заощаджень громадян  України у новій редакції, законопроект за номером 4475-1. Прошу голосувати. В новій редакції з частковим погодження пропозицій Президента.

 

17:53:01

За-284

Повторили те, що  нещодавно, ми його і приймали з такою кількістю законів.

По фракціях. Комуністів – 56,  «Регіони України» – 37, Народна партія – 33, «Наша Україна» – 5, Блок Тимошенко –34, Українська Народна  партія  - 17, соціалісти – 25, «Вперед Україно!» – 20,  СДПУ(о) – 16,  «Реформи і порядок» -2, “Єдина Україна” – 6,  Партія промисловців і підприємців – 13,    Народного Руху – 9 ,  НДП, «Трудова Україна» – 3, Позафракційні – 8.

Я продовжую засідання на 15 хвилин і давайте, шановні колеги. оперативніше, у нас ще декілька законопроектів з пропозиціями Президента.

Закон України «Про порядок призначення керівників президентів Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та припинення їхніх повноважень» з пропозиціями Президента. Реєстраційний номер 5459-д. Ми з вами нещодавно обговорювали цей проект. Тому якщо є запитання, будь ласка, давайте ми до заступника голови Державного комітету телебачення, радіомовлення Петренка Віктора Михайловича запишемося на запитання, бо ми його нещодавно з вами обговорювали. Три хвилини на запитання, будь ласка. Прошу, будь ласка, Маркуш Марія.

 

17:54:38

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Я хотіла запитати, чому так рідко записують і показують депутатів із опозиційних фракцій, особливо це стосується фракції Комуністичної партії України?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, Віктор Михайлович не пише. Будь ласка.

 

ПЕТРЕНКО В.М. Ні, я скажу. Ви знаєте, що порядок висвітлення діяльності Верховної Ради передбачений відповідними постановами, і ці норми стосуються безпосередньо Національної телекомпанії України. На жаль, останнім часом вони припинили підготовку цих програм. Після наших зауважень вони переглянуть. Я сподіваюся, що ця ситуація буде вирівняна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Ярослав Сухий. Сухий, запитання у вас.

 

17:55:26

СУХИЙ Я.М.

Дякую.   Я вважаю, що цей законопроект, який має надзвичайно важливу вагу в політичному житті, може питання найбільш професійно задати народний депутата України Черняк. Будь ласка, передайте йому слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, Володимир Черняк, продовжуйте запитання.

 

17:55:44

ЧЕРНЯК В.К.

Я вельми вам вдячний, Ярославе, і це мене зобов'язує працювати краще, ваша висока оцінка.

Я хотів би сказати про те, що, дійсно. Порядок призначення керівників президентів Національної телекомпанії України і національної радіокомпанії України та припинення їх повноважень має дуже важливе значення, він законодавчо невизначений був. В цьому законі він визначений. Виникає тільки одне питання, я думаю, Президент саме тому проти закону, що він позбавлений  можливості впливати на цей процес. Як ви вважаєте, яким чином цей компроміс можна врегулювати? Дякую.

 

ПЕТРЕНКО В.М. Цей компроміс можна врегулювати тільки законодавчо. Ви знаєте, що повноваження Президента, повноваження парламенту виписані в Конституції. Тому якщо мова йде про те, щоб Президент мав право на це впливати чи парламент це питання розглядати, треба ці повноваження парламенту і Президента розширити в Конституції або внести зміни безпосередньо, скажімо, в Закон «Про телебачення і радіомовлення». Але це має бути норма закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шевченко.

 

ПЕТРЕНКО В.М. Якщо можна, ще одну хвилину.

Ви знаєте, що сьогодні в парламенті розглядається цій ряд законопроектів, які мають на увазі взагалі зміну системи українського телебачення і радіомовлення, зокрема створення суспільного телебачення, реорганізацію Національної телекомпанії, то, очевидно, спершу треба ці закони прийняти, а потім уже, можливо, і там врахувати, в цих законах. Бо ви сьогодні приймете про те, як президента, а через місяць-два цих телекомпаній взагалі не буде.

Тому треба спершу унормувати сам статус Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, а після цього вже переходити до питання про керівника. Безумовно, від керівника залежить дуже багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шевченко.

 

17:57:38

ШЕВЧЕНКО О.О.

Прошу передати слово народному депутату Ващук Катерині Тимофіївні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Катерини Ващук.

 

17:57:47

ВАЩУК К.Т.

Шановний доповідачу, в мене таке запитання. Звичайно, дуже важливо, щоб, крім комерційного телебачення, радіо, було державно, де висвітлювалася б офіційна державна точка зору. Скажіть, яка позиція тут у вас, бо від того залежить, наскільки довго ми будемо призначати цих керівників? Чи взагалі буде суспільне мовлення, суспільне телебачення?

і друге питання. Як зробити так, щоб це дійсно була точка зору держави, виважена, чітка, а не точка зору окремих керівників держави, які працюють у державних структурах, але працюють на свої політичні сили?

Дякую.

 

ПЕТРЕНКО В.М. Спасибі. Стосовно перспектив суспільного телебачення. Світовий досвід показав, що це найбільш  прогресивна і найбільш демократична форма  організації телевізійного і радіомовлення. Але ми повинні розуміти, що, йдучи до цього, треба враховувати наші сьогоднішні  реалії, і якщо формально державна  …. Суспільного, то тут можна творити  багато лиха, тому, скажімо, Державний комітет виступає за те, щоб  цю роботу робити поетапно, не ламаючи те, що сьогодні є.

Щодо  державного телебачення. Я взагалі вважаю, що , якщо держава  себе поважає, вона повинна мати якийсь оптимальний мінімум і державної преси, і державного радіо, і державного  телебачення, де б повноцінно, об`єктивно висвітлювалася державна позиція.

Щодо точки зору. Ну в принципі  парламент і на кожну  сесію приймає  рішення про те, як висвітлювати діяльність парламенту. Є закони, які регулюють висвітлення органів державної влади і місцевого самоврядування. В цьому плані очевидно треба  просто більше  контролю за тим, щоб ці норми закону   дотримувалися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Михайлович. Сідайте,  будь ласка.

Перший заступник  голови Комітету з питань свободи слова та  інформації Правденко Сергій Маркович. Одна хвилина для аргументації. Якщо будуть запитання…

 

18:00:13

ПРАВДЕНКО С.М.

Спасибі. Шановні колеги, вето накладено 11 листопада 2004 року. Володимир Кирилович Черняк, це для вас, колего. Вето накладав Президент Кучма, прошу це зауважити.

Зараз патова ситуація в національній телекомпанії, невідомо хто нею керує, і ми маємо розглянути це питання. Законопроект пропонує, що Президент вносить  кандидатуру, а Верховна Рада    розглядає це питання як невідкладне.  Відкликання Президент національної  телекомпанії  або Президент пропонує  розглянути його  письмовий звіт і наслідком звіту може бути , що Верховна Рада  його звільняє, або 100 депутатів Верховної Ради  ініціюють звіт президент Національної  телекомпанії і Верховна Рада або звільняє, або не звільняє. Таким чином, по суті наглядовою радою  національного телеканалу стають Президент і Верховна Рада України. Кращої наглядової ради не придумати в нашому суспільстві, на моє переконання, бо урівноважується  вплив  і тієї, і тієї , скажімо так, гілки влади.

Я прошу вас, шановні колеги, це підтримати ще й тому, що   це реальний крок до створення суспільного телебачення і радіомовлення в Україні не в теорії...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги,  давайте з урахуванням того, що сказав представник профільного комітету, з урахуванням того, що ми зараз розглядаємо вето попереднього Президента, ми поступимо з вами мудро і подолаємо його.

Але спочатку я ставлю пропозицію у порядку процедури, визначеної Конституційним Судом. Ставиться спочатку пропозиція Президента, попереднього Президента Кучми, про відхилення законопроекту. Прошу визначатися.

 

18:02:11

За-27

Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про подолання вето і прошу дружно підтримати. Ми наближаємося до виборів, давайте голосуємо.

 

18:02:39

За-253

По фракціях, будь ласка. Комуністів – 56, Регіони України – 29, Народної партії – 40, Наша Україна – 5, блоку Тимошенко – 31, соціалістів – 24, Української народної партії – 18, «Вперед, Україно!» - 17, соціал-демократи – 0, Реформи і порядок – 1, Єдина Україна – 10, Партія промисловців і підприємців – 8, Народного Руху України – 6, НДП, Трудова Україна – 0, позафракційні – 8.

Змобілізуємося чи ні? Хто за те, щоб ще раз переголосувати. Прошу.

 

18:03:39

За-212

Немає.

Шановні колеги,   а якщо ми, давайте, приймемо в новій редакції, суть якої зводиться ось до чого. Зараз комітет пропонує, щоб автором, суб’єктом заслуховування, подання на заслуховування президентів компанії було 100 народних депутатів. У нас, взагалі-то, у всіх нормативних актах включаючи Конституцію записано, що не менше ніж одна третина народних депутатів. Тобто, якщо ми змінимо цифру 100 на 150 і в новій редакції направимо президенту? Нема заперечень? Прошу голосувати. В новій редакції. Цифра 100 на 150. Голосуємо.

 

18:04:34

За-238

          Прийнято. 

Да, шановні колеги, точка сидіння визначає думку.

Слухається Закон України "Про статус слідчих" з пропозиціями Президента України. Реєстраційний номер 4125. Перший заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна. Будь ласка, давайте запишемося на запитання, якщо є, бо тут думка співпадає, в принципі, щоб прийняти в новій редакції, комітет погоджується. Прошу. Матвєєв Володимир, будь ласка.

 

18:05:13

МАТВЄЄВ В.Й.

Передаю слово Ещенко Владимиру Николаевичу, фракция коммунистов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єщенко, будь ласка, мікрофон.

 

18:05:26

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів. До нас неодноразово на місцях до депутатів звертаються працівники слідчих органів з проханням прийняти цей закон. Він відпрацьований, цей закон, є нова редакція, тому фракція комуністів пропонує ставити це питання на голосування і голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.

 

18:05:57

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція політичної партії «Регіони України».

Шановна Інна Іванівна, ну, мені як колишньому офіцеру МВД найбільш неприємний той кадровий погром, який має місце на сьогоднішній день в наших органах внутрішніх справ.

Я, наприклад, вважаю, що  потрібно було б прийняти цей законопроект без всяких змін, бо він виписаний нормально для того, щоб зацікавити людей працювати, тому що слідчі - це ядро, мозковий центр будь-яких  правоохоронних органів – це потрібно пам’ятати всім.

У  мене до вас таке запитання, все ж таки,  скажіть будь ласка, як ви вважаєте, якщо залишити без змін цю статтю 13 там де мова йде про те, що слідчий недоторканий, забезпечити йому хоч якісь права так, як ми забезпечили права депутату  міської ради.

І стосовно, положення про додаткові гарантії соціального захисту, яка ваша точка  зору? Недоторканість і додаткові гарантії соціального захисту наших слідчих.

 

ЄМЕОЛЬЯНОВА І.І. Дякую за запитання. Що стосується питання недоторканості, то у мене однозначна позиція з приводу того, що це є порушенням Конституції України, зокрема через призму того, що виключний перелік щодо тих осіб, яких стосується питання недоторканості визначено основним законом України.  Чи-то Президент України, народні депутати України, те, що у нас питання  гарантії в  тому числі і  суддів стосується в певній  частині.

Що стосується запитання стосовно встановлення додаткових соціальних гарантій, то  це питання не суперечності якогось закону, це питання доцільності і можливості Державного бюджету, встановлення таких гарантій. У мене особисто немає заперечень щодо таких гарантій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, будь ласка.

 

18:07:48

НАДРАГА В.І.

Скажите, пожалуйста, вы интересную фразу  обронили, что у вас лично возражений против этого нет, но вы здесь же по большому счету как не должностное лицо, а как представитель власти в целом. Скажите пожалуйста, как замечание сказано, что введение  данного закона приведет к дополнительным бюджетным издержкам, какого порядка цифры, о чем речь.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Цифри порядку, по підрахунках це 280 мільйонів гривень, що стосується тієї таблиці де роздано, головна проблема була пов’язана з тим, що в тій редакції закону, який ви проголосували, який надійшов на підпис Президенту було передбачено, що він набуває чинності з 1 січня 2006 року.

Закон, проект закону «Про Державний бюджет» на  наступний рік таких коштів не передбачав, тому це зауваження і було виписано в пропозиціях Президента, це пов’язано було,   в першу чергу, з набуттям чинності цим законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка. Марія Маркуш від профільного комітету,  одну хвилинку, просто думку профільного комітету не розповідаючи про баталії, які там були, а суть.

 

18:09:03

МАРКУШ М.А.

Шановний Головуючий! Шановні колеги!

На ваш розгляд вноситься в новій редакції Закон України про статус та процесуальні та соціальні гарантії слідчих України, який повернуто Президенту України з внесенням його  чотирма поправками, а також мною було внесено три поправки з метою узгодити текст закону з поправками, які дав Президент України. Ці пропозиції правки враховано.

Тому комітет пропонує прийняти цей закон в новій редакції і в цілому, як закон.  Цей закон уже давно назрів, ми не маємо ніякої змагальності в стадії досудового слідства.

І тому, щоб забезпечити статус слідчого, щоб забезпечити його процесуальну самостійність цей закон, вкрай, необхідний.  Ви не одноразово, мабуть, чи не саме більше звернень, які лунають в цій залі, це звернення до правоохоронних органів, і  більшості і з них стосується якраз саме  справ які знаходяться на слідстві.

Тому я дуже прошу вас, шановні колеги, підтримати зазначений закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка, Манчуленко, хоче одне запитання.

Давайте дозволимо йому.

 

18:10:04

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко 203 виборчий округ, фракція Української народного партії.

Шановний доповідачу! Я і мої колеги з фракції Української Народної партії схиляються до того, що треба унормувати законом статус слідчих. Ми не зовсім розуміємо цієї колізії, яка зараз стоїть перед нами.

Президент пропонує скасувати цей закон так, як такий, що вже дублює певні законодавчі норми, в той же час з іншого боку є лист за підписом Міністра внутрішніх справ – Юрія Луценка, абсолютно протилежного змісту, то як же тут бути, яку позицію підтримувати. Чим керувалися в цій ситуації керівник Міністерства внутрішніх справ Юрій Луценко, як бути в цій ситуації, нам дуже важко розібратися і збагнути. А врегулювати статус слідчих потрібно, але треба виходити з якихось єдиних підходів, а не з тих колізій, які ми зараз маємо. Дякую.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Значить, шановний колего! Я хочу вам роз’яснити, що в цих пропозиціях, які були надані Президентом вказано, що   статус слідчого регулюється Кримінально-процесуальним кодексом, Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопрушення і Закону  про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. 

Абсолютно некомпетентно підготовлена ця пропозиція, тому що у Адміністративно-процесуальному кодексі  нічого  не сказано про  слідчого і його статус.

Абсолютно ніякої мови не йде  в Кримінальному кодексі, тому що Кримінальний кодекс – це норма матеріального права, а не процесуального. А в самому Кримінально-процесуальному кодексі є тільки три статті, які регулюють положення  слідчого і, при всьому тому,   вони настільки недосконалі і нечітко виписані,   і ми намагалися усунути цю  прогалину, розробляючи новий проект Кримінально-процесуального кодексу. Але лише один Бог знає, коли він буде. І, в принципі, ми намагалися уникнути того, щоб дублювалися ті статті, які  є в Кримінально-процесуальному кодексі.

Тому  було внесено мною ці три поправки, щоб виключити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Зараз будемо голосувати і я трошки допоможу Марії Андріївні сказати, вона правильно сказала, але я по простішому скажу.

Вето  готувало Міністерство юстиції, а Закон треба для  Міністерства внутрішніх справ. Ось вам і відповідь на ваше запитання.

Так, в порядку надходжень і за процедурою. Я ставлю спочатку пропозицію Президента про відхилення даного законопроекту.

 

18:12:56

За-4

Та й так зрозуміло, один Кармазін дав майже чотири голоси, «проти», мається на увазі.

Шановні колеги, давайте тоді ми прислухаємося до думки профільного комітету, приймемо цей законопроект  в новій редакції, але з побажанням, щоб слідчі «були на висоті» і щоб до них було, якомога менше претензій до ведення їхньої роботи. Голосуємо за нову  редакцію.

 

18:13:41

За-264

Закон прийнято у новій редакції.

Закон України про  внесення змін і доповнень до…  Почекайте, будь ласка, не кричіть, ну, у нас дві хвилини, ми справимось.

Закон України про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України з пропозиціями Президента від 15.07. 2005 року, реєстраційний номер 7540. Тут усі автори, хто має до цього відношення  і Президент, і профільний комітет пропонують скасувати цей законопроект.

Тому я ставлю цю пропозицію профільного комітету, яка співпадає з думкою  Президента, про скасування даного законопроекту. Прошу голосувати.

 

18:14:42

За-171

Не прийнято.

Але це нічого не значить, бо, якщо ми не прийняли ніякого рішення, то це  також позитивне рішення про те, що законопроект не підтриманий.

А чого повторно? Якщо ми не прийняли  ніякого, то його все одно немає.  Повторно? Давайте все-таки для чистоти проголосуємо   про скасування цього законопроекту. Це рішення  і комітету профільного,  і Президента. Голосуємо. Все одно, якщо не проголосуємо,  він буде скасований, іншого не буде рішення.

 

18:15:28

За-176

Інших пропозицій немає, тому Закон не одержав підтримки   про скасування, значить його  немає у природі, він відхилений.

Бачу   у вас бажання працювати  немає. Тому, шановні колеги, на цьому ми будемо завершувати. Завтра ми попробуємо працювати, спочатку розглянемо ратифікацію, а потім те, що залишилося сьогодні і підемо сьогоднішній день і середа скільки встигнемо.

На  цьому   вечірнє засідання  Верховної Ради оголошую закритим.