Засідання N 35(вечірнє)

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України

               26 листопада 2002 року, 16.00 година

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

     ГОЛОВА. Прошу,   шановні   колеги,   займати   свої  місця  і
підготуватися до реєстрації. Прошу увімкнути систему "Рада", прошу
зареєструватися.

     Прошу зареєструватися.

     В залі зареєстровано 364 народних депутати, вечірнє засідання
Верховної Ради України оголошую відкритим.

     Продовжуємо, шановні колеги,  розгляд  питань  відповідно  до
розкладу засідань на вівторок.  Оголошую до розгляду проект закону
про внесення змін до закону України про судову експертизу.

     Я хочу нагадати,  відповідно до узгоджених пропозицій  ми  ці
питання розглядаємо за скороченою процедурою.

     Будь ласка,  доповідач  -  міністр  юстиції України Олександр
Володимирович Лавринович.

     Процедура така, якщо не заперечуєте: доповідач - до 7 хвилин,
співдоповідач - до 7 хвилин, два - за, два - проти.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.

     Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

     Цей проект  закону  винесений  на  ваш  розгляд  у  зв'язку з
кількома причинами.  Перша -  це  необхідність  приведення  тексту
закону  до Конституції України,  оскільки закон був прийнятий 1924
року,  і після прийняття Конституції  виникла  потреба  приведення
окремих його положень у відповідність до Конституції України.

     Друга причина та, що за цей час було прийнято кілька законів,
зокрема,  закон  про  ліцензування  певних   видів   господарської
діяльності.   І   необхідно,   щоб  положення  цих  законів  також
кореспондувалися і застосовувалися в однаковий понятійний апарат.

     І остання причина - те, що протягом застосування цього закону
всі  8  років  виникли окремі питання,  які потребують уточнення в
ньому для того, щоб судова експертиза здійснювалася ефективно і на
необхідному рівні.

     Уточнення, які  внесені в цей закон,  вони торкаються кількох
напрямків. Перше - це те, що стосується самої судової експертизи і
виділення   такого  різновиду,  як  консультативні  висновки,  які
даються  судовими  експертами  або  спеціальними   установами   на
прохання юридичних чи фізичних осіб у позасудовому плані. Оскільки
раніше це не було передбачено,  це те доповнення,  яке вноситься в
цей закон.

     Принципово важливою   є   також  позиція  щодо  упорядкування
здійснення  судової  експертизи  експертами,  які  не  працюють  у
спеціалізованих  державних  установах.  З  цією  метою  в  проекті
визначено перелік вимог,  яким мають відповідають фахівці,  що  не
працюють  в  державних  спеціалізованих  установах  і систематично
здійснюють судовоекспертну діяльність на професійній основі.

     Для забезпечення цих  вимог  у  проекті  запропонована  нова,
більш  чітка і детальна редакція статей,  що регламентують порядок
проведення атестації і присвоєння кваліфікації судового експерта.

     У цілому запропоновані доповнення та уточнення будуть сприяти
тому,  щоб ми підвищили якість експертних висновків,  що надаються
судовими експертами.

     Також інший  напрямок  стосується  упорядкування   здійснення
судової   експертизи,   яка   здійснюється   або  спеціалізованими
установами,  або експертами,  які не  працюють  у  спеціалізованих
установах.   Для   цього  кілька  статей,  передбачені  спеціальні
уточнення,  починаючи  з  того,  що  я  сказав  вже   по   вимогах
професійної  кваліфікації  щодо спеціальних критеріїв на отримання
права свідоцтва на здійснення цієї експертизи,  так і  порядок  її
здійснення.

     Наступний напрямок,    який   зазнав   деякого   коригування,
стосується фінансового забезпечення  судовоекспертної  діяльності.
Даний   проект   пропонує,  щоб  всі  експертизи,  які  стосуються
кримінального і адміністративного процесу  здійснювались  виключно
за   рахунок   коштів   Державного   бюджету   України.   Сьогодні
допускається  по  чинному   закону,   в   даному   випадку   також
застосуванні  і  інших  джерел  фінансування.  Для  того,  щоб  ми
забезпечили експертизу,  яка  дає  високу  якість  і  є  абсолютно
незалежно  від  сторін  судового  процесу,  ми  вважаємо,  що це є
абсолютно необхідним і, принаймні, хочу поінформувати, що в законі
про  Державний  бюджет поточного року і в проекті на наступний рік
передбачена окрема стаття видатків на проведення таких експертиз.

     Також визначені   достатньо   чітко   позабюджетні    джерела
фінансування,    які    будуть   використовуватися   для   надання
позапроцесуальних   консультативних   висновків,   які   надаються
судовими експертами.

     Важливе значення  для  підвищення якості судових експертиз та
того,  щоб їх оцінки були достатньо об'єктивними і  високоякісними
мають  пропозиції  по  тому,  щоб  була запроваджена єдина система
державної  атестації  і  введення   державного   реєстру   судових
експертів.

     Ці зміни,  які  пропонуються  враховують на сьогоднішній день
практику  функціонування  спеціалізованих  судових  закладів   для
судових експертиз, а також функціонування вже протягом шести років
Інституту незалежних  судових  експертів,  які  здійснюють  судові
експертизи.

     В процесі  підготовки  до  розгляду цього проекту в Верховній
Раді України, розгляд який відбувався в підрозділах Верховної Ради
показав,  що  після  ухвалення  цього  закону  в першому читанні є
можливість ще уточнення окремих положень,  що може піти на користь
тому,  щоб  законодавче  регулювання  процесу  здійснення  судових
експертиз,  мало  ще  більш  високу  якість,  ніж   проект,   який
запропонований зараз вам на розгляд. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  є запитання до міністра-доповідача?
Якщо є прошу записатися. 5 хвилин на запитання. Прошу висвітити на
табло.

     Народний депутат Кармазін, будь ласка.

     16:08:13

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін,   "Наша   Україна",   "Солідарність",   Партія
захисників Вітчизни.

     Шановний пане   міністре!    Скажіть,    будь    ласка,    що
передбачається  вами не тільки в межах цього закону для того,  щоб
зменшилися терміни розгляду проведення експертиз,  тому  що  із-за
непроведення  експертиз  ми  сьогодні  маємо подовженні терміни на
кілька місяців утримання під вартою під час  досудового  слідства,
ми сьогодні маємо волокиту в судах колосальну, і ми сьогодні маємо
дуже погані умови праці для  судово-медичних  експертів,  особливо
судово-медичних експертів, там найгірші умови праці.

     Якщо ви бували у цих експертизах,  а я раджу побувайте зараз,
подивіться,  в яких умовах там люди працюють.  Що  зараз  робиться
Міністерством юстиції, виконавчою владою, зокрема.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  На  жаль,  я  не  можу  зараз  говорити  про
судовомедичні  експертизи,  оскільки  це  є  функція  Міністерства
охорони  здоров'я і,  власне,  в цьому відомстві передбачено і цим
законом проведення такого роду експертиз. В

     Міністерстві юстиції зосереджені  науково-дослідні  інститути
судових експертиз,  які здійснюють зовсім іншого плану експертизи.
І щодо термінів підготовки експертних висновків ми не мали  жодних
скарг поставлених на сьогоднішній день.  Тому,  власне, я не знаю,
про які випадки ви говорите,  де затримувався процес через те,  що
були затримані строки проведення судової експертизи.

     Даний закон,  як ви правильно помітили, власне, не стосується
суті поставленого вами питання.

     ГОЛОВА. Народний депутат Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

     16:10:11

     ШКІЛЬ А.В.

     Народний депутат Шкіль,  фракція Блоку  Юлії  Тимошенко,  УНА
УНСО.

     Шановний пане  міністре!  Я  от  хотів  би вже конкретизувати
справу  роботи  судових  експертів.  Зокрема,  справа  9  березня.
Чинився  тиск,  достатньо серйозний тиск Служби безпеки України на
експертів,  і вони визнали двох потерпілих,  знайшли у них  травми
середньої тяжкості, два переломи, яких лікували ... перелом пальця
яких лікували понад 21 день в стаціонарному лікуванні.

     А пізніше,  коли тиск слідства  перестав  існувати  і  велося
судове слідство той же самий експерт, перевіривши потерпілих обох,
не знайшов у них навіть  сліду  перелому.  Я  вам  як  лікар  можу
підтвердити,  за першою своєю медичною вищою освітою, що неможливо
приховати факт перелому і тим паче його якось симулювати.

     Розумієте, цей закон захищає судового експерта  від  свавілля
слідства чи ні, на вашу думку?

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.Ну  що  стосується судово-медичної експертизи,
ще раз скажу,  я не лікар і до судово-медичної експертизи  жодного
відношення не маю.

     Що стосується  захисту  експертів,  безумовно чинний сьогодні
закон, до якого пропонуються зміни, він вже має захист для кожного
експерта.   Зараз  уточнення  окремих  понять  дефініцій  звичайно
спрямовували  на  те,  щоб  максимально   забезпечити   якість   і
незалежність експертизи,  яка надається або за рішенням судді, або
за постановою слідчого.  І те, що ви говорите, зрештою підтверджує
те,  що існує процесуальна можливість отримати незалежні експертні
висновки.

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Володимировичу.

     Народний депутат Лещенко, будь ласка. Фракція комуністів.

     16:12:00

     ЛЕЩЕНКО В.О.

     Володимир Лещенко,  фракція  Комуністичної  партії   України,
Чернігівщина.

     Шановний Олександре  Володимировичу,  в  Чернігові мала місце
автотранспортна пригода - зіткнулись два автомобілі.

     Київський інститут   вашого    підпорядкування    дає    одне
заключення,  Харківський - інше.  Людину осудили. Він там відбуває
покарання,  мається на увазі виплачує гроші. Поскаржився в Мінюст.
Призначили  комісію.  Комісія  теж  не знайшла хто правильно,  хто
неправильно.  Так я хочу спитати вас чи це внесення змін до закону
про  експертизу  вплине  на  те,  щоб  якісні  були  висновки  цих
інститутів? Дякую.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Це, власне, і спрямовані уточнення, які зараз
пропонуються   зробити   в   чинний  закон,  відповідно  до  якого
здійснюються  судові  експертизи.  А   по   конкретних   випадках,
висновки,  які  робляться  експрертами,  ну  тут  я  не  можу  вам
відповідати,   оскільки   це   в   кожному   конкретному   випадку
відповідальність  експерта  і  міністр  не  має права втручатися в
процес і говорити, що ця експертиза хороша чи погана. Можна тільки
доручити проведення повторно,  якщо потрібно, ще однієї експертизи
і більше нічого.  Бо,  зрештою,  ми того і прагнемо, щоб експерт в
своїх діях був незалежний від адміністративного впливу.

     ГОЛОВА. Я  дякую,  немає  більше  запитань.  До  співдоповіді
запрошується  голова  підкомітету  Комітету  з   питань   правової
політики Сергій Соболєв, будь ласка.

     16:14:02

     СОБОЛЄВ С.В.

     Шановні колеги,  вашій увазі пропонується законопроект, який,
на погляд Комітету з питань правової політики,  дає можливість при
доопрацюванні  його  в  другому  читанні  суттєво покращати роботу
органів,  які регулюються цим законопроектом.  І  саме  ключове  -
фактично  це  той  законопроект,  який  вперше  дає  відповідь  на
запитання,  яким чином будуть  співіснувати  як  державні,  так  і
недержавні  експерти,  яким  чином  буде  проводитися  підготовка,
атестація, ліцензування діяльності цих експертів.

     На погляд Комітету з питань правової політики, ті зауваження,
які підготував Науково-експертний відділ Верховної Ради України ще
до законопроекту,  який подавався попередньому скликанні Верховної
Ради України,  безпосередньо необхідно додати цілий ряд зауважень,
які,  на наш погляд,  можуть бути враховані при  доопрацюванні  до
другого читання, які вносяться безпосередньо комітетом.

     Так, на  погляд  комітету,  необхідно чітко розділити фаховий
рівень і підготовку фахівців,  які будуть  проводити  безпосередні
експертні оцінки як в державних,  так і недержавних установах.  На
жаль,  по тексту законопроекту, який поданий, в цілому ряді статей
іде,  фактично,  схожі  параметри  підготовки  даних спеціалістів,
схожі вимоги їх підготовки,  але,  на жаль, фактично немає чіткого
розподілу стосовно підготовки цих спеціалістів.

     Другим принциповим моментом є те,  що законопроект передбачає
вперше,  можливо, серед законодавчих актів, які раніше вносились і
існують   на   сьогоднішній   день,   достатньо   чіткий   перелік
спеціалізованих установ,  які  мають  право  здійснювати  виключно
через  державні  спеціалізовані  установи,  а  саме,  згідно з цим
переліком,   це   проведення   криміналістичних,   судовомедичних,
судово-психіатричних експертиз. Більше того, перелік цих експертиз
безпосередньо затверджується згідно  з  проектом,  який  подається
Кабінетом Міністрів України.

     В той же час даний законопроект вирішує цілий ряд питань, які
стосуються  фінансування  проведення  даних  досліджень,   причому
фінансування   як   державне,   так  і  фінансування,  яке  будуть
здійснювати суб'єкти звернення у випадках  чітких  справ,  чіткого
переліку   справ,   які   визначені  даним  проектом.  Це  надасть
можливість розділити як державне фінансування,  так і фінансування
через  комерційні  підприємства,  установи  або  організації,  які
звертаються в зв'язку з розглядом таких справ.

     Наступний принциповий момент це безпосередній перелік послуг,
які  пропонуються  в цьому законопроекті закріпити за державними і
недержавними установами.  На наш погляд,  до цього переліку послуг
треба  в  другому  читанні  буде  чіткіше  визначити,  особливо це
стосується статті 10-ї і попередньої  9-ї  статті,  всетаки  чітку
сферу  розподілу  повноваження  як  державних  установ,  які мають
проводити цю експертизу,  так і недержавних експертів,  які  мають
право залучатися для таких експертиз.

     І останній момент для того, щоб не затримувати вашу увагу, це
питання,  яке стосується атестації експертів.  На жаль,  стаття 16
відносить   до   атестації  лише  державних  експертів,  хоча  сам
законопроект  передбачається  в   подальших   статтях   проведення
безпосередньо і участь недержавних установ в проведенні експертиз.
Саме  тому  на  погляд  комітету  необхідно   врахувати   це   при
доопрацюванні  на  другому читанні,  і в цілому характеризуючи цей
законопроект,   комітет   прийшов    до    висновку    наступного:
рекомендувати  прийняти  цей законопроект за основу і доопрацювати
його,  враховуючи зауваження як головного  управління  експертного
Верховної  Ради  України,  так  і  зауваження  народних  депутатів
України.

     Єдине коротке ще  зауваження,  яке  стосується  безпосередньо
розгляду даного законопроекту в рамках міжнародних угод і в рамках
тих угоди,  які діють на території України.  На  наш  погляд,  цей
розділ  законопроекту  виписаний  достатньо чітко і дає можливість
при  наступних  розглядах  даних  питань  завжди   посилатися   на
відповідні  статті  даного  законопроекту  для  того,  щоб не було
двозначних тлумачень тих чи інших рішень  міжнародних  актів,  які
існують і вступили в законну силу. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Сергій Владиславович. Дякую вам.

     Шановні колеги, переходимо до обговорення законопроекту. Так,
нам треба "за" і "проти". Юрій Анатолійович Кармазін, ви і "за", і
"проти", напевно, бо ви один тут записаний. Юрій Кармазін, фракція
"Наша Україна".

     16:19:22

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін,  "Наша  Україна",  не   кримінальна   Україна,
"Солідарність", партія захисників вітчизни. Я просто щоб не путали
з кримінальною, кажу "не кримінальна".

     Шановні народні депутати,  запропонований проект закону -  це
третій  проект,  який  виносився  на  розгляд  Верховної  Ради  ще
третього скликання, доопрацьований законопроект, але законопроект,
який  потребує  прийняття  в  першому читанні,  але я,  безумовно,
підтримую рішення комітету,  про яке зараз казав  Сергій  Соболєв,
про те, що суттєве доопрацювання.

     Зокрема, я  вітаю те,  що з'явився реєстр атестованих судових
експертів і що всі будуть експерти внесені до  цього  реєстру,  що
законом передбачені чітко вимоги до фахівців.

     Мені дуже  прикро,  що  міністр  юстиції ще не знає,  скільки
сьогодні справ волокітиться в судах і волокітиться на попередньому
слідстві   з-за   того,  що  наші  експертні  установи  не  можуть
переварити і не мають грошей на оплату.  Мені дуже прикро,  що  це
відбувається  сьогодні  в  державі,  і  від цього залежать права і
свободи людей.  Я попросив би на  такі,  коли  розглядаються  такі
питання,   як   сьогодні   закон  про  тероризм,  про  боротьбу  з
тероризмом,  чи  сьогодні  цей   закон   розглядається,   залучати
уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ніну Карпачову. Тоді б
ми почули тут чітку відповідь,  а скільки ж людей  чекає  сьогодні
проведення експертизи.

     Тепер що  стосується статті 15 проекту закону.  Вона допускає
двозначне  тлумачення  щодо  проведення   судової   експертизи   у
кримінальних     і     адміністративних     справах     державними
спеціалізованими  науково-дослідними  установами   і   експертними
службами здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням
виділяються цими експертними установами Державному бюджету.

     А як же тоді бути?  Якщо  стаття  57  Цивільно-процесуального
кодексу,  75-  та Кримінально-процесуального кодексу говорить,  що
експертом  може  бути  призначена  будь-яка  особа,  яка   володіє
необхідними знаннями для дачі висновку,  що експерт - це та особа,
яка  володіє  науковими,  технічними   або   іншими   спеціальними
знаннями,  які  за  постановою слідчих або судді доручено провести
експертизу і дати висновок.  Вона має бути тільки попереджена  про
кримінальну відповідальність.

     Саме тому,  мені здається, цей закон треба допрацювати, але в
процесі другого читання. Дякую вам.

     ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович.

     Шановні колеги,  розгляд проекту закону про внесення змін  до
Закону України "Про судову експертизу" завершено,  оскільки більше
бажаючих на виступ я не бачу. Не записувались. Щодо рішення будемо
визначатися в день голосування.

     Оголошую до  розгляду  проект  Закону  про  внесення  змін до
Господарсько-процесуального кодексу України. Доповідач - заступник
голови  Комітету  з  питань  правової  політики  Катеринчук Микола
Дмитрович.

     Я пропоную також нам до 5-ти хвилин,  і тоді  2  -  за,  2  -
проти, це питання обговоримо. Будь ласка, Микола Дмитрович.

     16:23:03

     КАТЕРИНЧУК М.Д.

     Шановні народні  депутати,  цей  законопроект  спрямовано  на
забезпечення  в  першу  чергу   обов'язковості   апеляційного   та
касаційного   оскарження  рішень  місцевого  господарського  суду.
Відсутність   такої   послідовності   у   чинному   Господарському
процесуальному кодексі України суперечить вимогам, зокрема, пункту
8- го частини  третьої  статті  129-ї  Конституції  України,  яким
передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення
апеляційного  та  касаційного  оскарження   рішення   суду,   крім
випадків, встановлених законом.

     У кодексі  для  зацікавленої  сторони  в  справі  передбачена
процесуальна можливість  одразу  порушити  перегляд  рішення  суду
першої  інстанції  в  касаційному порядку відповідно статті 107-й,
108-й кодексу.  Тобто, обминаючи перегляд цих рішень в апеляційній
інстанції,  така  процесуальна  можливість  виникає у зацікавленої
сторони у разі невмисного пропуску нею строку подання  апеляційної
скарги та,  встановлена статтею 93-ю кодексу ,  та неподання заяви
про відновлення цього строку.  Цей строк  збігається  із  терміном
набрання законної сили рішень суду першої інстанції (стаття 85- та
кодексу).  Тому встановлений в частині другій  статті  93-ї  цього
кодексу   порядок   відновлення  пропущеного  строку  для  подання
апеляційної  скарги  перетворюється  в  своєрідний   процесуальний
інститут, що не має реального сенсу для застосування, оскільки, як
в апеляційних,  так і в касаційних інстанціях,  рішення  місцевого
господарського  суду  може  бути  скасовано  або  змінено  в  разі
порушення або неправильного  застосування  норм  матеріального  чи
процесуального права.

     Тобто пропонується  у  Господарському  процесуальному кодексі
доповнити статтю 44 з  крапкою  1,  де  обов'язково  дотримуватися
процедури,  згідно з якою апеляційне і касаційне оскарження рішень
буде неминуче.

     Частина друга статті 124 Конституції України  встановлює,  що
юрисдикція   судів   поширюється  на  всі  правові  відносини,  що
виникають у державі.  Але існуюча редакція частини  1,  статті  79
кодексу,    надає    можливість   Господарському   суду   зупиняти
впровадження справи.

     Що ми маємо  в  цьому  випадку?  Господарський  суд  має  всі
закріплені за ним законом права для встановлення істини по справі.
Тим не менш,  не  виконує  свого  конституційного  обов'язку  щодо
вирішення  спорів  та встановлення істини по справі,  а чекає поки
істину не встановить інший орган,  який  дуже  часто  не  належить
навіть  до судової ланки.  Така ситуація не може бути розцінена не
інакше,  як приниження ролі судових органів,  а у деяких випадках,
як   навмисне  відсторонення  Господарського  суду  від  вирішення
господарського спору.  А це є неприпустимим,  зогляду,  на те,  що
саме  суд  є органом,  який повинен оперативно у вирішенні спірних
ситуацій.

     Дивлячись на цю невідповідність  законопроектом  пропонується
скорегувати  положення частини першої,  статті 79 кодексу в такому
напрямку,  згідно з  яким,  зокрема,  Господарський  суд  не  буде
зупиняти   впровадження   справи   в   разі,   якщо   впровадження
компетентних органів знаходиться кримінальна справа, яка пов'язана
з  господарським  спором  та  якщо,  до якої не розпочато судового
розгляду.

     Не припустимим  також  є  положення,  згідно  з  яким  чинним
законодавством   України  строк  дії  наказу  Господарського  суду
встановлений на  рівні  трьох  місяців,  стаття  118  кодексу.  А,
зокрема, виконавчими листами напротязі трьох років.

     Тому законопроектом пропонується, як мінімум встановити строк
дії наказу Господарського суду на рівні  одного  року,  щоб  більш
гарантовано  забезпечити  задоволення  прав  і  законних інтересів
осіб.

     І останнє,  законопроект більш конкретно  встановлює  термін,
коли Господарський суд повинен видати чи надіслати стягачеві наказ
по справі.  На сьогодні  існує  порядок  ,  згідно  з  яким  наказ
видається  після  набрання судовим рішенням законної сили,  стаття
116.  Цей термін "після" є некоректним і як  мінімум,  для  такого
нормативного акту яким є кодекс законопроект виправляє цей недолік
і встановлює правила ,  згідно з яким наказ видається не після,  а
саме в день набрання рішення законної сили.

     Питання, які   врегульовуються   нормами  запропонованого  до
розгляду  законопроекту  на  сьогоднішній  день,  в  першу  чергу,
пов'язані, зокрема, з положеннями статті 124-ї і 129-ї Конституції
України,   а   також    відповідними    статтями    Господарського
процесуального   кодексу   Україні,   які  фігурують  у  вказаному
законопроекті.

     Крім того,  Комітет з питань правової політики розглянув  цей
законопроект  і  рекомендував Верховній Раді України проект Закону
про  внесення  змін  до  Господарського   процесуального   кодексу
прийняти за основу. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Микола Дмитрович.

     Шановні колеги!   Переходимо   до   обговорення.   Записалися
народний депутат Кармазін Юрій Анатолійович,  будь ласка,  фракція
"Наша  Україна",  Партія  захисників  Вітчизни,  депутатська група
"Солідарність", місто герой Одеса.

     16:28:25

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Спасибі. "Наша некримінальна Україна".

     Так от,  шановні  друзі,  шановний   головуючий!   Насправді,
законопроект,  який  зараз  доповідався  членом  нашої фракції,  є
абсолютно  непрогресивним.  І  ви   зараз   це   зрозумієте.   Він
направлений проти наших виборців, і я буду голосувати проти нього,
і буду вас просити підтримати мене в цьому.

     Стаття 22-га  Конституцій  України  передбачає,  що  права  і
свободи  людини  і  громадянина,  які  закріплені в цій статті при
прийняття нових законів або внесення змін,  не  допускає  звуження
змісту  та  обсягу існуючих прав і свобод.  І так,  законопроектом
пропонується  доповнити  кодекс  новою  статтею   4.4.1.   В   ній
передбачається,   що   рішення   господарського   суду  повинні  в
обов'язковому, підкреслюю, порядку бути переглянути в апеляційному
і  касаційному  порядку.  Якщо зараз у вас є 10 днів,  то проектом
пропонується заборонити господарським судам  зупиняти  провадження
по  справі  у випадку,  якщо ще у провадженні компетентних органів
знаходиться  кримінальна  справа.  Вносяться  зміни  до   набрання
чинності рішення господарського суду першої інстанції.

     Стаття 85  Кодексу  пропонується  виключити частину третю,  в
якій передбачалося,  що  рішення  суду  першої  інстанції  набуває
законної сили через 10 днів з моменту його прийняття,  а в окремих
випадках  через  10  днів  з  моменту  підписання  належним  чином
оформленого судового рішення.

     Пропонується, щоб   рішення,  яке  якщо  його  не  скасовано,
набирало законної сили в  день  прийняття  постанови  Апеляційного
господарського  суду після розгляду відповідної справи апеляційної
інстанції.

     Таким чином,  якщо  сьогодні  більшість   юристів   називають
відповідні суди акціонерним товариством або біржою, ми будемо мати
такі наслідки.  Це призведе,  якщо не дай Боже,  буде прийнято, до
значного  затягування  розгляду  справ  у господарських судах,  до
зменшення ролі місцевих господарських судів,  тому що  їх  рішення
будуть   набувати   юридичної   сили   тільки  після  відповідного
затвердження  апеляційної  інстанції   по   позбавить   можливості
сторону,  яка  виступала  відповідачем  в  господарському  процесі
виконати рішення місцевого господарського суду.

     Чи потрібно це сьогодні  нашим  виборцям?  Я  вважаю,  що  не
потрібно.   Це  підведе  тільки  до  більшого  рівня  тінізації  і
коруптизації судів.  Тому я виступаю  проти  прийняття  в  першому
читанні такого законопроекту. Дякую.

     ГОЛОВА. Бондаренко   Володимир,   фракція   "Наша   Україна".
Підготуватися Калетніку. 15 секунд.

     16:31:19

     БОНДАРЕНКО В.Д.

     Володимир Бондаренко, "Наша Україна".

     Я не вперше  от  сьогодні  виявляється  така  невідповідність
позицій   членів  однієї  фракції.  Я  думаю,  що  це  в  принципі
нормальний процес,  але краще б ми погодили ці речі до того,  тому
що   практика   діяльності   господарських   судів,   коли  на  їх
процесуальні   дії   впливає   постороння   організація,   зокрема
прокуратура,  порушуючи  якусь незначну кримінальну справу,  яка в
принципі не має ніякого відношення до цього впровадження,  зупиняє
фактично   розгляд  справ  у  господарчому  суді  і  приводить  до
результату, який абсолютно важко віднести до правового результату.

     Але я хотів звернути увагу на те,  що у  нас  якраз  у  сфері
захисту  законних  інтересів громадян сьогодні в господарчих судах
взагалі є дуже  багато  проблем.  Через  це  я  і  група  народних
депутатів  звернулися  до  Конституційного  Суду України з приводу
офіційного     тлумачення     частини     першої     статті      4
Цивільно-процесуального кодексу України,  яка находиться приблизно
в  цій  же  сфері  регулювання.  Мова  йде  про  що?  Сьогодні   в
акціонерних  товариствах в Україні ідуть цілі війни між власниками
контрольного пакету та невеликими акціонерами,  котрі мають 1,  2,
піввідсотка  або  декілька  акцій.  Власники  контрольного пакету,
набираючи ознак юридичної особи, тобто будучи фактично акціонерним
товариством  з  повним  правом будь-яких дій,  ведуть продаж цього
пакету,  перепродаж і таке інше,  не враховуючи на інтереси  малих
власників.

     От у  нас  сьогодні є такі два взаємовиключні рішення в місті
Києві, які ухвалені Печерським та Старокиївським судом. Ці рішення
говорять про те,  що конкретний власник акцій звертається в одному
випадку на дії Спецюсту,  котрий розпродав половину майна України,
за безцінок. Я вважаю, що колись ми повернемося до діяльності цієї
організації.   Так   от   Спецюст,   продаючи   акції   відкритого
акціонерного    товариства,   порушує   права   громадянина,   але
громадянинові в прийомі скарги суд відмовляє, так як він не є ніби
то  суб'єктом  правостосунків,  тому  що є юридична особа одна і є
юридична особа друга. В даному випадку громадянин отримав відмову.
Разом  з  тим  Печерський  суд  прийняв  скаргу  від громадянина і
вирішив на його користь.  Маючи два таких взаємовиключних  судових
рішення, ми звернулися до Конституційного Суду.

     Я вважаю, що сьогодні покращання якраз законодавства стосовно
діяльності господарчих  судів  воно  потребує  від  нас  особливої
уваги,   тому  я  хочу  доповнити  цю  пропозицію,  котра  внесена
Катеринчуком. І якраз ці мотиви, які нас підштовхнули до звернення
до   Конституційного  Суду  також  будемо  ми  подавати  до  цього
законопроекту.  І я пропоную його підтримати  в  першому  читанні,
доопрацювати і розглядати далі. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний    депутат    Григорій    Калетнік,    група
"Європейський вибір", будь ласка.

     16:34:47

     КАЛЕТНІК Г.М. Дякую, Володимире Михайловичу.

     Група "Європейський  вибір",  Іллінецький   виборчий   округ,
Калетнік.

     В підтвердження    запропонованого   проекту   я   хотів   би
відзначити,  що положення статті 79-ї Кодексу після внесених  змін
підвищить результативність діяльності господарських судів.  І така
норма після її застосування судами дасть можливість судам приймати
рішення,  які  будуть  виконуватись  попри  намагання зацікавлених
сторін штучно створити перешкоди для затягування  такого  рішення,
що призводить до втрати актуальності справи у господарському суді,
провадження  по  якій  зупинено.  Таким  чином,  вирішення   кризи
штучного  затягування  розгляду  справ  в судах між господарськими
суб'єктами призведе опосередковано і  до  збільшення  платежів,  в
тому числі і до бюджету,  внаслідок виконання таких рішень суду. А
тому в умовах становлення правової бази країни та формування  норм
саме  правозастосовчої  діяльності  вважаю,  що  ми маємо виважено
підходити до коригування всього процесуального  законодавства  та,
зокрема,  Господарського  кодексу  України.  І  враховуючи  певний
досвід мого колеги народного депутата Катеринчука,  я  вважаю,  що
вказаний  законопроект  є  витребуваним  та  необхідність  в  його
прийнятті у мене, принаймні, не викликає сумнівів. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  при   розгляді   цього   питання   присутній
Олександр   Михайлович  Пасенюк,  заступник  державного  секретаря
Міністерства юстиції.  Він просить декілька хвилин для  того,  щоб
висловити точку зору уряду на цей законопроект. Будь ласка.

     ПАСЕНЮК О.М. Дякую.

     Шановний Голово!   Шановні   народні  депутати!  Міністерство
юстиції  має  ряд  суттєвих  зауважень  до  даного  законопроекту.
По-перше.   Ми   категорично   проти   запровадження  обов'язкової
послідовності  апеляційного  та  касаційного  перегляду  справ   в
господарському   судочинстві.   Так,   вам,   мабуть,  відомо,  що
запропонований   спосіб   реалізації   конституційного    принципу
судочинства   по   забезпеченню  касаційного  оскарження  судового
рішення закріплено в статті ........  Конституції України,  і  він
вже реалізований в чинному Цивільнопроцесуальному кодексі України.
Застосування на практиці норм цивільно-процесуального  права,  які
обмежать можливість касаційного оскарження судових постанов, умови
і  обов'язкового  апеляційного  розгляду  справи  -  вже   яскрава
висвітлило хибність подібних нововведень.

     Крім того,   спосіб   реалізації   конституційного   принципу
можливості касаційного оскарження судового рішення, при якому така
можливість обумовлюється обов'язковим апеляційним розглядом справи
заважає реалізації іншого конституційного принципу  судочинства  -
принципу  законності,  адже  створюється  можливість  залишення  в
законній силі неправосудного рішення з формальних підстав пропуску
без  достатніх причин процесуального строку на його оскарження,  з
чим погодитись неможливо. А оскільки на даний час в процесуальному
законодавстві  скасований перелік судових справ в порядку нагляду,
поправити таку судову справу практично буде вже неможливо.

     Крім того, запропонованим проектом закону пропонується внести
зміни  до статті 85 Господарського процесуального кодексу,  згідно
яких рішення господарського суду може набрати чинності лише  після
його  розгляду  апеляційною  інстанцією,  що є очевидною помилкою,
оскільки заважає вступу в  законну  силу  рішення,  яке  ніхто  не
оскаржує.

     Проектом закону  також  передбачено  доповнити  кодекс  новою
статтею 111.2.1,  яка дає вичерпний перелік обставин,  на підставі
яких касаційна інстанція повинна відмовити в прийнятті до розгляду
касаційної  скарги,  про  що  постановлюється  відповідна  ухвала.
Вважаємо,  що  таке  доповнення  є зайвим,  оскільки статтею 111.3
Господарського  процесуального  кодексу  України  вже  передбачені
підстави повернення касаційної скарги або подання прокурора.  Такі
ж  підстави  є  в  статті  29  процесуального   кодексу   України,
господарського,  мається  на  увазі.  І передбачені загальні норми
статті 37 Закону України "Про прокуратуру".

     Також не можна погодитись з запропонованими змінами до статті
116  Господарського процесуального кодексу України стосовно строку
видачі стягувачу наказу Господарського суду. Згідно запропонованої
редакції   статті   наказу   Господарського  суду  має  видаватись
стягувачу в день  набрання  судовим  рішенням  законної  сили,  що
дослівно означатиме обов'язок
................ такого наказу лише протягом
одного дня,   а  це,  безумовно,  є  не  обгрунтованим  обмеженням
стягувача на примусове стягнення  і  виконання  судового  рішення.
Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,  розгляд  питання  завершено.  Щодо
рішення, будемо визначатися в день голосування.

     Оголошую до розгляду  проект  закону  про  державну  програму
розвитку національної кіноіндустрії на період до 2005 року.

     Доповідач -   заступник   державного  секретаря  Міністерства
культури і мистецтва України Ганна Павлівна Чміль.

     Ганна Павлівна, до 5 хвилин, якщо можна, будь ласка.

     ЧМІЛЬ Г.П.

     Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

     На розгляд сесії  Верховної  Ради  України  вноситься  проект
Закону   України  "Про  державну  програму  розвитку  національної
кіноіндустрії на період до 2005 року.

     Зазначений проект закону України підготовлений  на  виконання
указу  Президента  про  основні напрямки розвитку кінематографії в
Україні на період до 2995 року та з метою створення належних  умов
для   розвитку  національного  кіномистецтва  в  ринкових  умовах,
відновлення його ролі і впливу в духовній сфері суспільства.

     На сьогодні галузь кінематографії представляє  собою  складну
систему творчої виробничої діяльності, пов'язану із продукуванням,
виробництвом  і  розповсюдженням  фільмів.  За  роки  незалежності
галузь  пройшла  складний етап руйнації і поступового реформування
через систему законодавчого врегулювання стосунків між  суб'єктами
кінематографії   та   авторського  права,  запровадження  заходів,
спрямованих на підтримку національного фільму, врегулювання правил
публічного  кіно-відеотелепоказу,  поступове  переведення  на нові
технології  виробництва  і  демонстрування   фільмів,   повернення
глядачів до кінозалів.

     За цей час вироблено 250 ігрових,  художніх,  телевізійних та
відеофільмів, в тому числі ........... продукції.

     На нові  технології  кінопоказу  переобладнано  62  кінозали.
Розпочато     технічне     переоснащення     державних    закладів
кінематографії,  таких  як  національної   кіностудії   Олександра
Довженка,    створення   сервісних   підприємств   на   кіностудії
"Ялта-фільм", Національному центрі Довженка.

     Це сприяло створенню комфортних умов кінопоказу, а відповідно
повпливало  на  збільшення  кількості кіновідвідувань і збільшення
валового збору від кінопоказів.

     Разом з тим кардинально змінити ситуацію не  вдалось.  Екрані
кінотеатрів,    телеканалів,    відеозалів   заповнені   іноземною
кінопродукцією.  Щорічна  кількість  вироблюваних  фільмів   через
постійне   недофінансування   галузі  від  запланованих  бюджетних
асигнувань не перевищує 10 відсотків від потреби.  У 2002 році  із
запланованих 20 з половиною мільйонів на потреби кіновиробництва з
Держбюджету виділено всього  7,8  мільйонів.  Аналогічна  ситуація
спостерігалась і в минулі роки.

     Отже, запропонований  проект  Закону  про  Державну  програму
розвитку  національної  кіноіндустрії  на  період  до  2005   року
спрямований  на  виправлення ситуації,  що склалась,  на створення
умов до залучення у кіновиробництво позабюджетних  коштів,  значне
збільшення кількості вироблюваних фільмів, комплексне забезпечення
державного протекціонізму шляхом удосконалення нормативно-правової
бази,   завершення   процесу   реформування  структури  державного
управління закладів кінематографії,  вдосконалення багатоканальної
кінопродюсерської    системи,   виконання   регіональних   програм
поліпшення   кінообслуговування   населення,   підтримку   процесу
формування  державної  інфраструктури  кінематографії,  підготовки
кадрів     та     сприянню     міжнародному     кінематографічному
співробітництву.

     Стратегія Державної     програми    розвитку    кіноіндустрії
спрямована   на   відновлення   кінематографії   як    самоокупної
конкурентноспроможної  галузі  культури,  повернення національного
фільму у суспільну форму функціонування,  підвищення ролі і впливу
кіномистецтва у одухотворенні суспільства. Просимо підтримати.

     ГОЛОВА. Дякую, Ганна Павлівна. Сідайте, будь ласка.

     Від комітету  із  співдоповіддю виступатиме голова Комітету з
питань культури і духовності Лесь Степанович  Танюк.  Будь  ласка,
Лесь Степанович.

     16:44:10

     ТАНЮК Л.С.

     Комітет Верховної   Ради   з  питань  культури  і  духовності
розглянув   проект   Закону   про   Державну   програму   розвитку
національної  кіноіндустрії  на  період  до  2005  року,  внесений
Кабміном,   і   ухвалив   рішення   рекомендувати   прийняти   цей
законопроект в основі і в цілому.

     Комітет визначає,    що   затвердження   державної   програми
сприятиме відновленню кінематографії в Україні шляхом  технічного,
технологічного переоснащення кіностудій, модернізації кінотеатрів,
створення мережі кінопрокату.

     Запровадження на період  до  2005  року  стимулюючих  форм  і
методів  господарювання,  вдосконалення  механізмів позабюджетного
господарювання, залучення іноземних інвестицій зумовлять позитивні
зрушення у вітчизняному кінематографі.

     Всі ці   заходи   створять   належні   умови   для   розвитку
національного  кіномистецтва   в   ринкових   умова.   Відродження
українського  кіно,  як мистецтва,  третього тисячоліття не тільки
сприятиме  збереженню   національної   самобутності   і   духовних
цінностей  суспільства,  але  стане  важливим чинником утвердження
авторитету та визнання нашої держави.

     Я, звичайно,  розумію,  в якому  критичному  стані  перебуває
сьогоднішній кінематограф,  і,  на жаль,  єдине втручання міністра
культури Богуцького у цю сферу призвело до страйків у кіно,  і  ми
змушені   були   відміняти   наказ  міністра  з  приводу  розвитку
кінофакультету,  Кінах відмінив це.  І я дуже шкодую,  що сьогодні
більшість  все-таки  не  дбає  про  те,  щоб Україна мала нового і
повноцінного міністра культури.  Я б дуже хотів би, щоб сталася ця
заміна.

     Але попри  все те,  я все-таки вважаю,  що сьогодні треба цей
проект підтримати,  бо він не  залежить  від  того,  хто,  так  би
мовити, тисне на які педалі. Ми, Верховна Рада, мусимо все зробити
для того,  щоб на наступні п'ять років наше кіно мало можливості і
кошти і з бюджету,  і пільгові умови для свого розвитку. Ця галузь
дасть нам прибуток і моральний,  і етичний,  і  фінансовий.  Прошу
підтримати.

     ГОЛОВА. Дякую, Лесе Степановичу.

     Переходимо до  обговорення.  На  обговорення записалося п'ять
народних депутатів.  Але нам потрібно,  якщо буде, якщо буде два -
за, два - проти, таким чином. Ігор Осташ, фракція "Наша Україна".

     Немає. Далі. Володимир Пузаков, фракція комуністів.

     16:46:52

     ПУЗАКОВ В.Т.

     Володимир Пузаков, Фракція Комуністична партія України.

     До 90   року   Україна   мала   розвинену   державну  систему
кінематографії,  яка виконувала важливу ідеологічну і виховну роль
в  суспільстві.  Щороку  на  семи кіностудіях України знімалося до
50-ти повнометражних ігрових,  12-15  анімаційних  і  до  п'ятисот
неігрових   фільмів.   Розгалужена   кіномережа   у   22,5   тисяч
кіноустановок  повністю  задовольняла  потреби  населення.  Діючий
фільмофонд  налічував  до  400  тисяч  копій  вітчизняних і кращих
іноземних  фільмів,  на  яких  виховувалися  покоління  радянських
людей.  Чи можна забути фільми:  "Овод", "Судьба человека", "Тихий
Дон"  та  інші,  де  возвеличувалися  ідеї   гуманізму,   високого
патріотизму,  бажання  жити  і  творити,  чистої  людської моралі.
Основними   героями   була   людина   творчої   праці,    високого
інтелектуалу,  а що ж ми бачимо на екранах сьогодні.  Жахи, низьку
мораль, наживу, розпутство.

     За останні    десять    років    в    період     реформування
суспільно-економічних  відносин  в  Україні,  монопольну  державну
систему кіноіндустрії було зруйновано, а концептуально нову модель
кіноіндустрії  так  і  не  сформовано.  Значно  зменшились  обсяги
виробництва   фільмів,   ринок   домашнього   відео   переповнений
низькопробною   іноземною   продукцією.   Майже  у  всіх  областях
ліквідовано Державний орган управління кіномережею.

     В нашому місті,  тобто у Кіровограді було сім кінотеатрів,  а
на  сьогодні  залишився  один і то,  половина приміщень здається в
оренду.  Такий стан  галузі  кінематографії  вимагає  комплексного
вирішення   на   загальному   рівні   правових,  організаційних  і
економічних засад,  її існування і  розвитку.  Досягти  цієї  мети
можливо  лише  шляхом  формування і розвитку сучасної національної
кіноіндустрії.

     При підготовці державної програми  розвитку  кіноіндустрії  в
Україні, на період до 2005 року треба врахувати реальний стан цієї
галузі культури.

     Основною метою програми повинно бути створення належних  умов
для   розвитку   національного   кіномистецтва,  програма  повинна
передбачати   забезпечення   державної   підтримки    українського
кіномистецтва.   Виконання  місцевими  органами  виконавчої  влади
регіональних   програм,   поліпшення   кіно   для   обслуговування
населення.   Забезпечення   ефективного   захисту  інтелектуальної
власності на кінотвори.

     Всебічне сприяння       міжнародному       кінематографічному
співробітництву.

     Таким чином    стратегія   програми   полягає   у   створенні
самоокупованої конкурентоспроможної галузі кульутри.  І за 5 років
необхідно відновити рентабельність кіногалузі. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Кармазін,  фракція "Наша Україна".
Підготуватися Томенку.

     16:49:56

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін, "Наша (не кримінальна) Україна", Солідарність,
Партія захисників Вітчизни.

     Шановні друзі!  Нам  не  допоможуть  ні  ця Програма розвитку
національної кіноіндустрії поки ми не  зможемо  налагодити  власне
кіновиробництво.

     Подивіться, сусідня Росія вже знімає по 50 фільмів.  Білоруси
зберегли виробничу базу. Що робиться у нас?

     В радянські часи витрати на фільм складали  від  300  до  500
тисяч рублів, в прокаті вони заробляли по 75-100 мільйонів рублів.
Подивіться на співвідношення.

     Що сьогодні? Сьогодні держава виділяє 20 мільйонів гривень на
кіновиробництво.   Відсутність   чіткого   механізму  контролю  за
розподілом коштів призвела до того, що ці чималенькі гроші, які би
вистачило на 15 фільмів, з'їдають "Чорна рада", "Мазепа" Ільєнка і
інші  .  "Мазепа"  вибрав  з  Держбюджету  12  мільйонів  гривень.
"Хмельницький"  - 10 мільйонів гривень.  А в такі режисери як Кіра
Муратова,  Михайло Бєліков вкладаються мільйон гривень на фільм. І
ці фільми запрошують на всі абсолютно міжнародні кінофестивалі.  І
зараз картину "Золота лихоманка"  Бєлікова  не  можуть  завершити,
немає коштів на тонування.

     Я хотів  би  привернути  вашу увагу на проблему,  буз якої не
можна сьогодні далі рухатися вперед, проблема, яка не залежить від
цього, вона залежить від цього залу тільки у тому випадку, коли ми
заставимо уряд по-іншому віднестися до нашого надбання  -  це  наш
Держфільмофонд  колишнього  Радянського  Союзу,  який  залишився в
Росії,  в Білих Стовпах українських фільмів,  знятих тільки  після
війни  там  зберігається  біля  400,  з  них більше 300 - художні.
Повертати їх ніхто не збирається,  дають нам  за  гроші.  Хіба  це
нормально?  Це  треба  вирішувати  на  міждержавному  рівні  і  не
соромитися ставити питання. А зняті до війни фільми? Що тоді? А що
з тими фільмами,  які архів кіностудії Довженко, заволоділи шахраї
і продали комерційним телестудіям,  які  сьогодні  показують,  які
належать кланам.

     А кадри кіно? 25 років стоїть довгобуд - корпуси театрального
інституту,  де мав розміститися кінофакультет,  не  добудовані.  Я
хотів би,  щоби ми по-іншому віднеслися до нашої програми розвитку
національної  кіноіндустрії,  наповнили  її  змістом  і  щоби   ви
особисто,  Володимире  Михайловичу,  від  імені парламенту взялися
патронувати,  як це зараз модно кажуть, нашу власну кіноіндустрію.
І ви побачите,  де є резерви нації,  на чому її треба виховувати і
як ми можемо підняти власне виробництво,  щоби нас не вчили тільки
на тих фільмах, які показують сьогодні, які насильство, секс і все
інше. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Так ви "за", так?

     КАРМАЗІН Ю.А. "За", тільки з огидою і доопрацюванням.

     ГОЛОВА. Добре, дякую. Миколо Томенко, фракція "наша Україна".

     16:53:24

     ТОМЕНКО М.В.

     Шановні колеги, я маю таку як би подвійну місію, оскільки мій
колега  по  комітету  і  народний  артист  України  Іван  Гаврилюк
сьогодні,  на жаль,  не міг виступати і я мусив  би  нашу  спільну
точку  зору  з  Іваном  Гаврилюком  висловити.  Але  перед  тим як
говорити про законопроект,  я хотів би сказати, що українське кіно
є в такому стані,  що на сьогоднішній день авторитетний актор може
знайти собі спосіб використати свої зусилля хіба  що  у  Верховній
Раді,  оскільки  застосувати  свої здібності десь в іншому способі
немає.  Тому не дивно, що у нас появились народні артисти України,
актори,   які   намагаються   шукати  якусь  формулу  виживання  в
українському кіно, розуміючи, що вони не мають жодних шансів діяти
як   актори.   І   тут,   мені   здається,  що  ми,  переходжу  до
законопроекту, ми обмежили своє думання лише державною підтримкою.

     Я абсолютно переконаний, що ближчі, там, найближчі роки у нас
ніколи  не  вистачить  бюджетних коштів для того,  щоби думати про
якесь системне розуміння українського кінематографу.  Я думаю,  що
ми повинні створити такі умови, щоби бізнес розумів, що його життя
в цій країні значною мірою пов'язане з мистецтвом,  культурою і  з
кінематографом.   Кінематограф   найважливіша  річ  з  точки  зору
формування масової культури.  У нас на  сьогоднішній  день  масову
культуру  і  культуру  України формують американські серіали,  які
розповідають, як вижити сексуальним меншинам, і російські серіали,
які  навчають  наших  дітей  методам спілкування братви і паханів.
Значить, решта кінематограф нічого не вчить сьогодні або нічого не
дає.

     Отже, моя   позиція  є  така:  для  того,  щоб  цей  документ
працював,  ми повинні  продумати,  як  український  бізнес  мусить
ввійти  в  цю  систему  і як допомагати кінематографу.  Ми повинні
продумати,  як законодавчо вийти на інші норми, які сьогодні дають
можливості  під ідею створення псевдоукраїнських серіалів забирати
рекламні гроші з України.  Не є ж секрет,  що на сьогоднішній день
купа   телекомпаній  створює  нібито  спільний  продукт  з  іншими
телекомпаніями,  де  пише,  що  одна  російська   телекомпанія   і
українська робить серіал.  Туди, там, скажімо, наприклад, з "1+1",
туди входить один український актор і російська рекламна  компанія
заходить  на  рекламний ринок і збирає гроші з 47-мільйонної нації
для того,  щоб показати у нас російський фільм.  Це  теж  потребує
законодавчого врегулювання для того, щоб ми могли говорити про те,
що   не   лише   загальна   концепція   відновлення   українського
кінематографу,  не  лише  бюджетні кошти,  а загальне думання,  що
українське кіно повинно бути,  може нас врятувати. І насамкінець я
хотів  би,  щоб  ми  зрозуміли,  що  треба  трошки  вийти  з цього
замкненого кола.  У нас таке враження,  що у  нас  залишилось  два
режисери,  три  актори  і хтось один,  хто керує.  У нас в фільмах
знімаються одні і ті самі люди і одні і ті ж самі режисери,  яким,
може, треба трошки відпочити вже, знімають фільми. Дати можливість
молодим  людям  прийти  в  кінематограф,  бо,  мені  здається,  що
фантастична криза жанру вже у цих відомих людей. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Юрій Павленко, фракція "Наша Україна".

     16:56:54

     ПАВЛЕНКО Ю.О.

     Шановний Голово, шановні колеги, Юрій Павленко, фракція "Наша
Україна", Молодіжна партія України.

     Насамперед я хочу відзначити те,  що  дуже  дивним  виглядає,
чому за десять років нашої держави,  за одинадцять років, фактично
галузь,  яка  повинна  приносити  прибуток  в  Державний   бюджет,
знаходиться в ганебному стані і до сих пір вимагає дотацій. Тому я
переконаний,  що,  можливо,  ця національна програма до 2005  року
створить той механізм на ці роки,  який дасть можливість запустити
ті необхідні фінансові важелі,  які зроблять цю галузь прибутковою
і галуззю, яка буде давати доходи до бюджету.

     Тут вже говорили колеги,  зокрема з Комуністичної партії, про
величезний   внесок    і    величезні    досягнення    радянського
кінематографу.  Я повинен відзначити, що в Україні вже є ці кадри,
от Микола Томенко тільки що говорив,  де вони.  Вони є ті кадри, є
люди,  які  вже  представляли  Україну на найвищих,  найповажніших
кінофестивалях світу і отримували  перші  премії.  І  це  є  Тарас
Томенко,  який навіть отримавши гранд Президента, протягом півтора
року добивався його отримання від Міністерства культури. Я вважаю,
що  це  є дуже не добрим фактом.  І те,  що сьогодні фактично його
директор є заложником в готелі в місті Цюрупинські,  де він знімав
новий фільм за цей гранд, теж є дуже не добрим фактом.

     Тому я   переконаний,   що   ці  кадри  є,  їм  треба  давати
максимально можливості знімати.

     І по-третє,  є проблема з кінофакультетом.  Я переконаний, що
її треба вирішувати,  тому що сьогодні,  по суті,  кінорежисери чи
студенти,  які на режисерів не мають місця,  де  навчатися  та  де
здобувати   знання.  Та  техніка,  яка  у  них  є,  ще  німецького
виробництва, забрана під час.

     Ще і наостанок,  щодо програми.  Я переконаний,  що її  треба
приймати, але її

     треба допрацьовувати  і чітко визначати необхідні інструменти
для  того,  щоб  вона,  справді,  працювала,  щоб  вона,  справді,
приносила   прибуток   до   держави   і   давала  розвиток  нашому
кінематографу і молодим митцям. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  розгляд проекту закону про  Державну
програму  розвитку  національної  кіноіндустрії  на період до 2005
року  завершено.  Відносно  рішення  будемо  визначатися  в   день
голосування.

     Оголошую до  розгляду  проект  закону  про  внесення  змін до
Закону України  "Про  патентування  деяких  видів  підприємницької
діяльності.

     Доповідач народний    депутат    України    Раїса   Василівна
Богатирьова. Будь ласка, якщо можна, до 5-ти.

     16:59:53

     БОГАТИРЬОВА Р.В.

     Шановні народні   депутати,   сьогодні   на    ваш    розгляд
пропонується  проект  закону  України  про внесення змін до закону
України про патентування деяких видів підприємницької діяльності в
частині застосування спеціального торгового патенту.

     Спеціальний торговий  патент  запроваджувався в 1998 році для
стимулювання розвитку малого  бізнесу.  Основна  ідея  полягала  в
тому,  щоб  для  суб'єкту господарювання,  що здійснює визначені в
законі  види  діяльності,  замість  видачі   податків   і   зборів
запровадити   спрощену   систему  оподаткування  шляхом  придбання
спеціального торгового патенту.

     При такій формі оподаткування взаємовідносини між підприємцем
і    податковою    адміністрацією   були   максимально   спрощені.
Підприємець,  який здійснював певні види діяльності,  мав сплатити
чітко визначену суму і після цього міг спокійно працювати.

     досвід застосування     спеціального     торгового    патенту
продемонстрував високу  ефективність  такої  форми  оподаткування.
Наслідком  його  запровадження  стало  суттєве  збільшення доходів
бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів,  вихід  з  тіні
значної   частини  підприємництва,  збільшення  кількості  робочих
місць,  можливість реконструкції торгових  точок  та  цивілізоване
обслуговування покупців, особливо у курортних місцях.

     Я не  буду  зараз  наводити  багато цифр,  але деякі приклади
все-таки дозволю собі навести.

     Визначу лише,  наприклад,  у  місті  Краматорську   Донецької
області   за   період  існування  спеціального  торгового  патенту
кількість   підприємств   торгівлі,    громадського    харчування,
побутового    обслуговування,   дрібних   виробничих   підприємств
збільшилася на 188 одиниць і додатково було створено 2 з половиною
тисячі  робочих  місць.  У 8 разів зросли надходження до місцевого
бюджету.

     В Іллічівську додатково було створено  1  тисячу  50  робочих
місць,  а  доходи  до  бюджетів усіх рівнів збільшилися у 5 разів.
Аналогічні результати ми маємо в усіх містах, де був запроваджений
спеціальний торговий патент.

     Але все  змінилося в грудні 2001 року,  коли ми з вами внесли
зміни  до   Закону   України   про   патентування   деяких   видів
підприємницької  діяльності.  Зміни  були  внесені  за ініціативою
уряду  з  метою,  як  підкреслювалося  у  пояснювальній   записці,
додаткового залучення коштів до бюджетів усіх рівнів.

     З того  часу  пройшов  майже  рік.  У  нас  сьогодні з вами є
можливість проаналізувати результати,  яких ми досягли прийнятим у
грудні  минулого  року  законом,  яким  було фактично знищено таку
форму оподаткування,  як спеціальний торговий  патент.  Результати
такі:   тисячі   робочих  місць  закрилися,  а  люди,  відповідно,
залишилися без роботи.

     Катастрофічно сьогодні знижуються надходження, в першу чергу,
до   місцевих   бюджетів.  Збільшилася  частка  тіньового  сектору
економіки в тій частині, де діяв спеціальний торговий патент.

     Пропонуючи на  ваш  розгляд  законопроект,   який   практично
відновлює  попередню  редакцію  цого закону в частині використання
спеціального торгового патенту,  ми розуміємо,  що  це  є  надання
певних пільг для деяких видів діяльності. Але , враховуючи сучасну
соціальноекономічну ситуацію у більшості,  особливо малих міст,  у
яких  громадянам  просто  немає де працювати,  ми вважаємо,  що це
цілком виправданий крок.

     Хочу привернути вашу увагу ще до  такого  факту,  ми  з  вами
прийняли  Бюджетний  кодекс,  яким  визначили,  що з бюджетів сіл,
селищ,  міст фінансуються витрати на дитячі садки,  школи-садки  і
дільничі лікарні, медичні амбулаторії, сільські, селищні та міські
палаци культури,  клуби та бібліотеки,  але ж коштів на це  ми  не
дали.

     Ситуація з місцевими бюджетами на сьогодні настільки жахлива,
що не вистачає коштів навіть на бинти і олівці, але ж у цих місцях
живуть наші виборці з вами,  які потребують і медичної допомоги, і
хочу навчати своїх дітей.

     Прийняття нашого  законопроекту,  хоча  б  частково  допоможе
вирішити  ці  проблеми,  оскільки 67 відсотків від суми надходжень
від  спеціального  торгового  патенту  зараховується  до  місцевих
бюджетів.

     Шановні народні депутати,  давайте приймемо цей законопроект,
я думаю, що наші виборці будуть нам вдячні. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую вам Раїсо Василівно, сідайте, будь ласка.

     Доповідачем від комітету буде народних  депутат,  наш  колега
Пилип Буждиган, будь ласка.

     17:05:07

     БУЖДИГАН П.П.

     Шановні депутати,  Комітет  з  питань  економічної  політики,
управління народним  господарством,  власності  та  інвестицій  на
своєму   засіданні   12  листопада  розглянув  внесений  народними
депутатами  України  Богатирьовою  та  Павленком,  проект   Закону
України  "Про  внесення  змін  до  Закону України про патентування
деяких  видів  підприємницької  діяльності".  Реєстраційний  номер
21.60. І пропонує Верховній Раді України прийняти його за основу в
першому читанні.

     Законопроектом передбачається  скасування  обмеження   обсягу
реалізації товарів, для суб'єктів малого підприємництва, які мають
право обрати спрощений порядок оподаткування.  Скасовуються  норми
щодо обов'язку суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб,
які придбали  спеціальний  торговий  патент  (вести  книгу  обліку
доходів-витрат),  відповідно  скасовуються  і  норми для юридичних
осіб,  які  сплачують  спеціальний  торговий  патент,  обов'язково
застосовувати контрольно-касові апарати, тощо.

     Ви пам'ятаєте,  як  в  минулому  скликанні,  скільки на площі
стояло   людей    по    контрольно-касовим    апаратам.    Головне
науково-експертне  управління  Апарату  Верховної  Ради  в  своєму
висновку так само підтримую прийняття зазначеного законопроекту за
основу  в  першому  читанні.  Будуть у вас пропозиції,  давайте на
друге читання. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую вам також.

     Переходимо до  обговорення.  Юрій  Кармазін,  фракція   "Наша
Україна".

     17:06:38

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін,  "Наша некримінальна Україна", "Солідарність",
Партія захисників Вітчизни.

     Шановні народні депутати! Законопроект дуже серйозний, щоб до
нього   так   легко  підходити.  Безумовно,  в  Іллічевську,  який
приводився сьогодні, як приклад, збільшилися доходи в п'ять разів.
Збільшилися,  але  ми  з  вами знаємо,  що,  якщо ми щось,  когось
звільняємо десь чи у  порядку  експерименту,  чи  ні,  то  давайте
подивимося,  у нас в Одеській області, крім Іллічевська, ще хороші
результати у Белгород-Дністровську були по цьому при  звільненнях,
але є суттєві і мінуси.

     Законопроектом пропонується,   зокрема,   в  статті  7  прим.
вилучити слова  залишити  тільки  податок  на  додану  вартість  і
вилучити,  крім податку з операцій,  "ввезення пересилання товарів
на митну територію України або отримання від  нерезидентів  робіт,
послуг  для  їх  використання  або  споживання на митній території
України".

     Раїса Василівна,  ви, мабуть, не добачили або не розрахували,
що це таке за цим потягне, а я хочу, щоб уряд порахував скільки це
буде коштувати саме ці зміни до статті 7-ї  прим.  Тому  що  мають
бути до всього розрахунки.

     Я вважаю,  що  в  даному  випадку  скасування  обмеження щодо
максимального обсягу виручки для власників спеціальних патентів  і
включення  до переліку податків,  які не платять власники податків
всього ПДВ та всього податку на прибуток, є доволі суперечливим.

     Якщо спеціальний патент застосовується в якості експерименту,
і Кабінет Міністрів має право припинити дію експерименту,  то чому
не дозволити працювати на  якомога  більш  ліберальних  умовах?  З
іншого  боку,  надання  права  власникам  спеціального  патенту не
платити ПДВ і не платити податок на прибуток  в  частині  доходів,
отриманих у вигляді дивідендів, процентів.....та доходів відтракту
транспортних засобів приведе до ухилення від оподаткування значних
сум і недоходження до бюджету.

     Взагалі давайте   підійдемо  не  до  експериментів  і  не  до
рамочних законів,  а підійдемо до скасування закону про податок на
додану вартість як злочинного закону.

     Раїса Василівна,  давайте попросимо податкову адміністрацію і
Мінфін,  який зараз очолюють одна і та ж людина,  щоб ми  все-таки
вирішили, розв'язали питання по 6 мільярдам, які стали сьогодні як
тромб неповерненого ПДВ,  як тромб в економіці  України.  Поки  ми
його  не вирішимо,  це все будуть рамочні укуси,  які мало до чого
приведуть.

     В цілому  закон  можна  прийняти,  але  з   серйозними   дуже
застереженнями,  про  які  я сказав,  щоб не наробити гірше нашому
злиденному народу. Дякую.

     ГОЛОВА. Юрій Павленко, фракція "Наша Україна", будь ласка.

     17:09:54

     ПАВЛЕНКО Ю.О.

     Шановні колеги! Шановний Голово! Юрій Павленко, фракція "Наша
Україна".

     Я в  цілому  підтримую,  тим  більше,  що  я  є автором цього
закону. Прозвучало під час обговорення в комітеті і під час розмов
з  народними  депутатами ряд зауважень і ряд заперечень щодо цього
закону. Я хотів би на деякі дати зараз відповіді.

     Щодо першого,  то можна частково погодитися, що може існувати
обмеження річного обороту на рівні 500 тисяч євро,  тим більше, що
це є європейський стандарт, який визначає малий і середній бізнес.

     Щодо інших,  то вони є достатньо суб'єктивними, а тим більше,
коли визнають, що внесення цих змін є загрозою економічної безпеки
України,  то це є взагалі нісенітницею.  Насамперед тому, що норма
про  спеціальний  патент  діяла з 1998 року по 2001 рік і показала
свою ефективність.  В першу  чергу  це  є  збільшення  доходів  до
місцевих бюджетів. В тих містах, де він діяв, це 6 міст в Україні,
були створені нові робочі місця, почався вихід малих підприємців і
середніх із тіні.

     Внесені зміни,  які  були  в  2001  році фактично ліквідували
спеціальний торговий  патент  з  мотивацією,  що...  і  вони  були
відмінені з мотивацією, що державний бюджет доотримає 10 мільйонів
гривень.  Однак це призвело до того,  що  тільки  місцевий  бюджет
міста Іллічевська втратив 10, 15 мільйонів гривень в рік.

     Тому я  переконаний,  що  ці зміни до закону про патентування
окремих видів  діяльності  необхідно  вносити,  приймати  закон  у
першому  читанні.  А  ті зауваження,  про які говорили і будуть ще
говорити народні депутати,  я думаю,  що можна врахувати  під  час
прийняття у другому читанні. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую  вам  також.  Шановні  колеги,  розгляд проекту
Закону про внесення  змін  до  Закону  України  "Про  патентування
деяких видів підприємницької діяльності" завершено. Рішення будемо
приймати в день голосування з цього приводу.

     Оголошую до розгляду  проект  Закону  про  внесення  змін  до
деяких   законодавчих   актів   України   з  питань  ліцензування.
Доповідач:  народний депутат України Олександр Маркович  Бандурка.
Будь ласка, Олександре Марковичу. Давайте до 5 хвилин, якщо можна.

     17:12:31

     БАНДУРКА О.М.

     Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Пропозиція,  яка
викладена  в  проекті  Закону  про   внесення   змін   до   деяких
законодавчих актів України з питань ліцензування,  викликана самим
життям,  оскільки в Україні має місце і мало місце  ряд  розбійних
нападів  на  інкасаторів,  на  осіб,  які  зайняті перевезенням та
збереженням грошових коштів. Сьогодні питання ліцензування вирішує
Національний  банк  -  для  банківський  установ.  Але ж інкасація
коштів стосується не тільки банківських установ,  це поняття більш
широке.  І  сама  інкасація  не  є  банківською  операцією:  це не
перерахування грошей,  це не обмін грошових коштів  чи  начислення
відсотків на вклади чи на прибутки, це господарча операція.

     Ми вважаємо,  що  інкасація  має здійснюватись професійно,  з
відповідним транспортом,  зв'язком, забезпеченням маршрутів, тобто
і  забезпеченням  особистої  безпеки  осіб,  які  займаються  цією
діяльністю,  і з забезпеченням  державних  чи  приватних  грошових
коштів.  Тому  пропонуємо  в  статтю  9  із  Закону  України  "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" включити пункт
65 такого змісту:  "Інкасація коштів",  тобто інкасація коштів має
бути ліцензована,  а не на обум  лазаря,  як  говорять  в  народі,
виконуватись,  кому як припаде.  В Законі "Про банки та банківську
діяльність" питання інкасації  коштів  вилучити.  За  Національним
банком   залишається   право  ліцензування  інкасації  банківських
установ. Я на цьому закінчу. Будь ласка, якщо є запитання, готовий
відповідати.

     ГОЛОВА. Запитань  немає,  оскільки  ми  ідемо  по  скороченій
процедурі, Олександр Маркович.

     БАНДУРКА О.М. Дякую.

     ГОЛОВА. Від   Комітету   з   питань   економічної   політики,
управління   народним   господарством,   власності  та  інвестицій
народний депутат Пилип Буждиган, будь ласка.

     17:15:03

     БУЖДИГАН П.П.

     Шановні депутати!  Комітет  з  питань  економічної   політики
розглянув   на   своєму  засіданні  даний  законопроект,  внесений
авторами Бандуркою та Бартківим, і пропонує Верховній Раді України
прийняти  його  за  основу.  Головне  науково-експертне управління
Апарату Верховної Ради в  своєму  висновку  так  само  вважає,  що
зазначений  проект  закону України може бути прийнятий за основу в
першому читанні з наступним врахуванням висловлених пропозицій  та
зауважень. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую вам також.

     Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін, будь ласка.

     17:15:45

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін,     "Наша,     не    кримінальна,    Україна",
"Солідарність", партія захисників вітчизни.

     Я щиро вдячний Олександру Марковичу і  депутату  Бартківу,  і
Бандуркі  за  те,  що вони на кінець внесли зміни і врегулювали це
питання. Насправді мова йде про розрушення монополії Національного
банку, яка є, абсолютно в небанківському питанні, тим більше, що в
той час,  коли зараз підготовлений і вже  узгоджений  законопроект
про зброю,  це якраз розв'яже дуже багато питань разом в комплексі
з  цим  законом.  І  те,  що  пропонується   ввести   ліцензування
діяльності  по  інкасації  грошових  коштів  і  розширити  перелік
суб'єктів,  які можуть  здійснювати  інкасацію,  треба  розглядати
тільки  позитивно.  Фактично  тільки  назва у цього закону іде про
внесення змін з питань ліцензування. Фактично ж вносяться зміни до
закону про банки та банківську діяльність,  про Національний банк,
залишивши  тільки  банку  те,  що  потрібно,   входить   до   його
компетенції, і цей закон займає для тих, хто його не бачив, всього
одну сторіночку і складається із п'яти чи шести речень,  по  суті.
Тобто він на одній сторіночці всього поміщається.

     Тому я  пропоную  цей  закон,  як  прогресивний,  прийняти  в
першому і в другому читанні - в цілому зразу,  тому що він  формує
конкурентне середовище і зумовлений позитивними факторами.  Дякую.
Не буду далі забирати час.

     ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович.

     Шановні колеги,  розгляд проекту закону про внесення змін  до
деяких законодавчих актів України з питань ліцензування завершено.
Рішення будемо приймати в день голосування.

     Оголошую до  розгляду  проект  закону  про  охорону   земель.
Доповідач  -  голова  Державного  комітету  з  земельних  ресурсів
Анатолій Степанович Даниленко.

     Співдоповідачем буде наш колега Лещенко. Анатолій Степанович,
будь ласка, коротко і чітко, якщо можна.

     ДАНИЛЕНКО А.С.

     Дякую. Шановний   Володимире   Михайловичу,  шановні  народні
депутати,  на ваш розгляд пропонується проект закону  про  охорону
земель,  розроблений  Кабінетом  Міністрів  України  на  виконання
частини  другої  статті  164  та  пункту  4  Прикінцевих  положень
Земельного кодексу України.

     У законопроекті пропонується визначити організаційно-правові,
економічні та соціальні основи організації охорони земель з  метою
забезпечення   і   раціонального   використання,   відтворення  та
підвищення родючості грунтів,  інших корисних властивостей  землі,
збереження  екологічних  функцій  грунтового  покриву  та  охорони
довкілля.

     Згідно цього законопроекту об'єктом охорони  є  всі  землі  в
межах  України  не  залежно  від  їх цільового призначення,  форми
власності,  способу використання і видів господарської діяльності.
Визначені  основні  принципи  державної  політики  в сфері охорони
земель, які спрямовані на забезпечення охорони земель як основного
національного багатства українського народу, пріоритет екологічних
інтересів  суспільства  у  використанні  земельних  ресурсів   над
економічними інтересами,  повне відшкодування збитків,  заподіяних
порушенням  законодавства  про  охорону   земель,   нормування   і
планомірне   обмеження   впливу   господарської   та  інших  видів
діяльності на земельні  ресурси,  поєднання  заходів  економічного
стимулювання   та  юридичної  відповідальності  в  галузі  охорони
земель,   публічність   у   вирішенні   питань   охорони   земель,
використання коштів Державного та місцевих бюджетів.

     Визначається система  заходів  у  сфері  охорони земель,  яка
включає державну комплексну систему спостережень за станом земель,
загальнодержавні  та регіональні програми охорони земель,  проекти
землеустрою та  плани  з  охорони  земель,  створення  екологічної
мережі,  еколого-економічна протиерозійна та інші види районування
земель,  економічне   стимулювання   заходів   щодо   охорони   та
використання земель і підвищення родючості грунтів, стандартизацію
і нормування в сфері охорони земель.

     Серед заходів  щодо  охорони   та   використання   земель   у
підвищенні    родючості    грунтів    пропонується    стимулювання
землевласників та землекористувачів,  зокрема, перше, встановлення
сприятливих  податкових  і  кредитних умов щодо фізичних юридичних
осіб,  які здійснюють за власні кошти заходи щодо  захисту  земель
від   ерозії,   підвищення   родючості  грунтів  та  інші  заходи,
передбачені   загальнодержавними   і   регіональними    програмами
використанні   та  охорони  земель,  звільнення  землевласників  і
землекористувачів  від  сплати  земельного  податку  за   земельні
ділянки,  на яких проводяться роботи з меліорації,  рекультивації,
консервації,  екологічного  оздоровлення  тощо.  Компенсації,   не
одержані сільськогосподарськими товаровиробниками часткою доходу в
результаті консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно
забруднених земель.

     Заходи щодо    економічного    стимулювання   землевласників,
землекористувачів  повинні  включатися  до   загальнодержавних   і
регіональних програм за рахунок коштів відповідних бюджетів.

     При веденні господарської діяльності встановлюються вимоги до
власників  і  користувачів  земельних   ділянок.   Захист   земель
сільськогосподарського  призначення  від  ерозій  та  інших  видів
деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених
державними  і  регіональними  програмами  і  планами відповідно до
землевпорядних, містобудівних та інших проектів.

     Довідково. Сьогодні  із  41,8  мільйонів  гектарів  загальною
площею    сільськогосподарських    земель   сільськогосподарського
призначення близько 30 мільйонів гектарів  в  тій  чи  іншій  мірі
піддані негативним впливам і потребують відповідно тої роботи, про
яку я сказав трішечки вище.

     Агрохімічну паспортизацію  зрошуваних  та   осушених   земель
сільськогосподарського  призначення пропонується здійснювати через
кожні 3 або гарних земель через кожні 5 років. Суцільне обстеження
всіх земельних ресурсів має проводитись через кожні 20 років.

     У спеціальному  розділі  встановлюються  основи  фінансування
заходів щодо охорони земель.  В  окремому  розділі  встановлюється
відповідальність  за  порушення законодавства про охорону земель у
разі їх  виявлення.  Передбачається  застосування  дисциплінарної,
адміністративної   або  кримінальної  відповідальності  згідно  із
законодавством. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства
про охорону земель, підлягає компенсації в повному обсязі.

     Шановні народні    депутати,    законопроект   опрацьовувався
вісьмома міністерствами  і  відомствами.  Серед  його  розробників
Державний  комітет  по  земельних ресурсах,  Міністерство аграрної
політики,  Міністерство екології, Держбуд, Міністерство юстиції та
інститути  Української  академії  аграрних наук,  зокрема Інститут
грунтознавства  та   агрохімії   імені   Соколовського,   Інститут
землеустрою.

     Просимо, шановні  народні  депутати,  прийняти законопроект у
першому читанні та з урахуванням ваших пропозицій розглянути  його
в другому читанні і прийняти як закон. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги, народний депутат, наш колега Грязєв наполягає
на одному питанні до доповідача.  Не буде заперечень?  Будь ласка,
ввімкніть    мікрофон    народного   депутата   Грязєва,   Фракція
Соціалістичної партії України.

     ДАНИЛЕНКО А.С. Я чую так, Анатолій Дмитрович, я вас чую.

     ГОЛОВА. Можна,  можна  говорити,  а  це  ми   за   скороченою
процедурою.  Записка була,  дуже просив.  Це у виступах один "за",
один "проти".  Це ж не виступи. Народний депутат Грязєв, ввімкніть
мікрофон, будь ласка.

     17:23:49

     ГРЯЗЄВ А.Д.

     Уважаемые коллеги и уважаемый Анатолий Степанович.  Мы с вами
давние добрые знакомые,  я  знаю,  что  вы  ко  мне  относитесь  с
уважением и симпатией, я тоже к вам отношусь так же. Вместе с тем,
мы сегодня по разные стороны,  образно  говоря,  баррикад,  что  я
очень  сожалею.  Это  говорит  о том,  что нынешняя система власти
настолько мерзопакостная,  что калечит и дружбу,  и  товарищество.
Это так, к сведению.

     А вопрос  такого  порядка.  Продажа  земли  является одним из
вопросов сохранности ее,  я думаю,  что вы с этим  согласитесь.  Я
недавно  прочитал  в Библии одно из выражений,  Библию мне подарил
мой коллега Черновецкий,  такие слова там,  Всевышнего:  "земля не
должна  продаваться  ибо  земля  Моя,  Вы  же  на  ней пришельци и
поселенци у Меня".  Так вот  как  вы  относитесь  к  этим  словам,
учитывая,  что  вы  напористо  проводите  земельную  реформу  и не
боитесь ли ответственности перед судом Всевышнего. Спасибо.

     ГОЛОВА. Коротко, будь ласка.

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний  Анатоліє  Дмитровичу,  я  дякую  за
підняте питання.  Я хочу сказати дуже коротко.  Насамперед, я хочу
сказати на українській мові вам,  як я зрозумів.  Земля ніколи  не
повинна зраджуватись і на це якраз,  насамперед,  націлений проект
закону,  який  ми  з  вами  розглядаємо,  а  ті  питання,  які  ви
піднімали,  я пропоную,  шановний Анатоліє Дмитровичу,  якщо у вас
буде час,  я хотів би з вами поспілкуватися і обмінятися  думками,
бо  дійсно  ми сьогодні будемо виносити декілька законопроектів на
ваш розгляд і думаю,  насамперед,  ми маємо дуже і дуже  бережливо
відноситися  до  кожного  квадрату  нашої  української землі.  Це,
насамперед, моя позиція і, думаю, ми на однаковій позиції. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Степановичу.

     Слово для співдоповіді від профільного  комітету  має  голова
підкомітету  Комітету  з  питань  аграрної  політики  та земельних
відносин Володимир Олексійович Лещенко.

     17:26:02

     ЛЕЩЕНКО В.О.

     Володимир Лещенко,  фракція  Комуністичної  партії   України,
Чернігівщина.

     Шановний Володимире  Михайловичу!  Шановні  народні депутати!
Шановні  виборці!  Проект  Закону  про  охорону  земель   ретельно
розглянутий  в  Комітеті  з  питань аграрної політики та земельних
відносин.  Дійсно,  термін "охорона земель" включає цілий комплекс
заходів, які потрібно виконувати.

     Проте, в  нинішніх  умовах,  коли багато реформаторів забуває
про напрацьоване раніше,  в умовах  дуже  обмеженого  фінансування
виконати  перераховані  заходи  в  оптимальних  обсягах неможливо.
Навпаки,   сьогодні   ні   держава,   ні   власники   землі,    ні
землекористувачі   охороною  землі  практично  не  займаються  або
здійснюють їх у дуже мізерних обсягах. Головне зараз для суб'єктів
ринку - якнайшвидше висмоктати з землі все можливе.

     Тому, система  науковообгрунтованих сівозмін,  в тому числі і
грунтозахисних, зруйнована. Вирощують те, що дає найбільше грошей:
зернові,  соняшник  і  таке інше навіть за умов монокультури.  Про
органіку  скоро  взагалі  забудемо.  Насіння  бур'янів  у   грунті
накопичили на 100 років. Меліоративні системи кинути напризволяще,
тому землі  заболочуються  або  потерпають  від  вітрової  ерозії.
Полезахисні   смуги   вирубуються,   протиерозійні  споруди  через
відсутність коштів утримуються на низькому технічному рівні.

     Звичайно, Закон про охорону земель вкрай  потрібний.  Поданий
Кабінетом Міністрів проект в основному охоплює зазначену проблему.
Чимало напрацьованого фахівцями можна віднести до позитиву,  але і
вад  дуже  багато.  Це  стосується статей проекту про землеустрій,
моніторинг  земель,  стандартизацію  і   нормування,   планування,
використання та охорони земель, консервацію земель тощо.

     Крім того, не визначення повноваження Верховної Ради України,
Автономної  Республіки  Крим,  органів  місцевого  самоврядування,
нормативи    в    сфері   охорони   земель   зведені   до   земель
сільськогосподарського  призначення  а  питання   охорони   земель
історико-культурного    призначення   та   земель   промисловості,
транспорту,   зв'язку,   енергетики    та    іншого    призначення
законопроектом взагалі не врегульовано.

     В цілому законопроект потребує суттєвого доопрацювання,  тому
підкомітет  з  питань  земельних  відносин,  водного  та  лісового
господарства  на  засіданні  комітету вносив пропозицію відправити
його на доопрацювання. Така ж думка і Головного науковоекспертного
управління  Апарату  Верховної Ради України.  Але після всебічного
обговорення  Комітет  з  питань  аграрної  політики  та  земельних
відносин  все  ж таки визнав можливим рекомендувати Верховній Раді
України проект закону  України  про  охорону  земель  прийняти  за
основу.  А  при  підготовці  до  другого читання разом з Кабінетом
Міністрів суттєво його доопрацювати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Володимир Олексійович.

     Шановні колеги! Переходимо до обговорення. Слово має народний
депутат Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

     Підготуватися Масенку.

     17:29:12

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін,     "Наша     (не    кримінальна)    Україна",
"Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

     Правильно сьогодні говорили,  що земля у нас божа,  її  треба
берегти.  І  саме  тому,  чим  раніше ми приймемо цей закон,  який
насправді  виходить  із  Перехідних  положень  Земельного  кодексу
України  (із  пункту  4 Прикінцевих положень),  тим краще буде для
нас.  Тому я думаю,  що комітет прийняв зважене рішення,  коли він
рекомендував  цей  закон взяти за основу.  Закон заслуговує на те,
щоб його взяти за основу, але його треба і допрацьовувати.

     Я хотів би про позитив висловитися.  Закон вперше  передбачає
розподіл  рівнів контролю,  але не робить взаємовідносин між ними.
Він поділяє на державний  контроль;  на  контроль,  який  здійснює
орган  виконавчої  влади  бюджет контроль,  який здійснюють органи
місцевого самоврядування і вперше вводить поняття про  громадський
контроль.   От   громадський   контроль,   згідно  статті  5,  має
здійснюватися за використанням  та  охороною  земель  здійснюється
громадськими   інспекторами.   Якби   такий  громадський  контроль
існував,  а я вас запрошую  до  міста-героя  Одеси,  яке  сьогодні
захоплено  кримінальним  кланом  під керівництвом міського голови.
Так от там сьогодні навіть парки вирубуються в центрі міста Одеси,
де ніхто ніколи не думав будувати,  все це робиться. Цей закон вже
навіть  запізнився,  він   дуже   потрібен.   І   треба   виписати
співвідношення  державного  контролю  і контролю органів місцевого
самоврядування.  Державний контроль має бути над усе і громадський
контроль  також,  у  них  мають бути важелі,  у них має бути право
звертатися до суду з тим, щоби зупинити свавілля чиновників.

     Такий закон я  вітаю  ще  й  через  те,  що  тут  передбачено
моніторинг земель і грунтів в статті 37, але, мені здається, те що
ми робимо,  ідемо і говоримо що може бути міжнародним,  це,  може,
трошки перебільшення. Для чого нам міжнародний моніторинг? Ми самі
маємо бути господарями в своєму будинку.  І я вважаю,  що це треба
вилучити  про міжнародний моніторинг,  ми говоримо про нашу землю,
про  захист  власних  інтересів.  Я  за  такий  закон,  я   низько
вклоняюся,  що  він  є  і  прошу  інтенсифікувати  роботу над його
прийняттям. Він потрібне як можна швидше. Дякую комітету за те, що
він його розробив. Дякую разом з урядом.

     ГОЛОВА. Олександр Масенко,  фракція комуністів, підготуватися
Зайцю. Немає? Іван Заєць, фракція "Наша Україна", будь ласка.

     17:32:11

     ЗАЄЦЬ І.О.

     Шановні народні   депутати,   Закон   про   охорону    земель
надзвичайно  важливий  і  необхідний,  адже  мова  йде про охорону
основного природного ресурсу і багатства  українців  -  землі.  На
комітет   на   своєму   засіданні  ретельно  розглянув  зазначений
законопроект і визнав його вкрай слабким.  Багато  питань  охорони
земель   навіть   у  недосконалому  Земельному  кодексі  викладені
набагато  ширше  і   конкретніше,   ніж   у   цьому   спеціальному
законопроекті,  про який тут іде мова.  Наприклад, питання охорони
земель водного фонду в Земельному кодексі  присвячено  біля  10-ти
статей,  хоча  кожен  з  вас  знає,  що діючий Земельний кодекс не
вміщує навіть мінімуму  законодавчих  положень,  які  б  дозволили
ефективно  охороняти  ці  землі.  Натомість в спеціальному законі,
який зараз обговорюємо,  цьому питанню присвячена лише одна стаття
26-та та й та має відсилочну норму, тобто пропонується розробити і
прийняти  ще  один  закон.  І  таких  відсилочних  норм  у   цьому
законопроекті    щонайменше   5   та   ще   безліч   відсилок   до
нормативно-правових актів. Яке ж тоді призначення цього закону?

     Крім цього,  в законопроекті фактично не врегульовані питання
управління та контролю за охороною земель. Цим питанням присвячена
лише одна стаття 5-та та й та знову ж таки має  відсилку.  Комітет
вважає,  що  порядок здійснення державного контролю за охороною та
раціональним використанням земель,  механізми його  здійснення,  а
також  здійснення самоврядного і громадського контролю у цій сфері
діяльності повинні бути розроблені і чітко визначені саме в  цьому
законопроекті,  саме  він  повинен  стати  законом  прямої  дії  у
зазначеній   сфері   діяльності.    Для    ув'язки    в    систему
нормативно-правової бази з питань охорони земель доцільно було б в
проекті   виділити   окрему    спеціальну    статтю,    присвячену
законодавству  з охорони земель,  в якій і мають бути перераховані
основні законодавчі акти, що регулюють відповідні відносини.

     Крім того, в законопроекті необхідно врегулювати ряд важливих
екологічних   проблем.   Насамперед   це   стосується  недопущення
необгрунтованого  використання   та   погіршення   стану   земель,
розташованих уздовж морів навколо морських заток та лиманів. Кожен
з  вас,  шановні  народні  депутати,  знає,  що  нині  діється   з
використанням  земель  водного  фонду.  Навіть під столицею Києвом
індивідуальною забудовою  знищуються  споконвічні  луки,  діброви,
плавні,  а  також  зони  масового відпочинку киян та гостей міста,
нищаться прибережні захисні смуги уздовж морів,  навколо  морських
заток та лиманів. Про це все в нашому комітеті є безліч скарг.

     У законопроекті  необхідно  також  врегулювати  питання  щодо
недопущення необгрунтованого вилучення і погіршення  стану  земель
природоохоронного   призначення   та  земель,  зарезервованих  для
заповідання,  зокрема при набутті та реалізації  права  на  землю.
Потребує   суттєвого  доопрацювання  та  конкретизації  стаття  39
законопроекту - відповідальність за  порушення  законодавства  про
охорону  земель.  В  проекті закону зовсім не врегульовані питання
охорони земель історикокультурного  призначення,  а  також  земель
промисловості,  транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого
призначення.

     Нарешті, слід зазначити,  що більшість положень законопроекту
носять   загальний,  констатуючий,  декларативний  характер  і  не
визначають механізмів їх реалізації.  В той же  час  як  саме  цей
шановні  колеги  повинен  був  би зняти буквально всі питання щодо
охорони земель.

     Тому комітет вважає,  що проект закону  України  про  охорону
земель  потребує  суттєвого  доопрацювання,  після чого його можна
буде подати на повторне перше читання. Дякую.

     ГОЛОВА. Іван Томич - голова аграрного комітету. Будь ласка.

     17:35:58

     ТОМИЧ І.Ф.

     Шановний Володимире Михайловичу,  шановні  народні  депутати,
розглядаючи  проект  закону  України про охорону земель ми повинні
виходити із конституційного положення про те,  що земля є основним
національним  багатством,  що  перебуває  під  особливою  охороною
держави. Отже, перш за все, потрібно, щоб усі усвідомили керівники
органів   державної   і  виконавчої  влади  та  органів  місцевого
самоврядування:  змінилось відношення саме до землі,  її  основної
складової   -   грунту,   адже  земля  виступає  основним  засобом
сільськогосподарського  виробництва,  без  чого  неможливо   вести
розмову про продовольчу безпеку України.

     Питання раціонального    використання   та   охорони   земель
сільськогосподарського  призначення,   особливо   в   сьогоднішніх
умовах,  повинні розглядати багатогранно і комплексно в правовому,
економічному,  екологічному та соціальних планах з  конкретизацією
особливостей,  властивостей  тієї  чи іншої території та цільового
використання кожного квадратного метра української землі.

     Не є  секретом  те,  що  стан  земель  сільськогосподарського
призначення  в  Україні в останні десятиліття істотно погіршився і
набув  загрозливого  характеру.  В  першу  чергу   це   стосується
грунтового  покриву,  який  в  значній  мірі  втратив  властивості
саморегуляції.  Водна  і  вітрова  ерозія  є  найбільш   серйозним
фактором  зниження  продуктивності  земельних  ресурсів.  Загальна
площа сільськогосподарських угідь,  які  зазнали  згубного  впливу
водної  ерозії,  складає понад 13 мільйонів гектарів.  Вдумаємося:
майже третя частина українських чорноземів  підпадають  шкідливому
впливу   водної   ерозії.   Останнім   часом  посилюються  процеси
техногенного  забруднення  грунтів  радіонуклідами,   пестицидами,
збудниками інфекційних хвороб. Землі, що прилягають до промислових
міст,  піддаються  забрудненню  важких  металів.  Загальна   площа
деградованих  і  малородючих  грунтів орних земель України складає
майже 5 мільйонів гектарів, це майже 20 відсотків орної землі.

     Слід мати на  увазі,  що  серед  деградованих  і  малородючих
грунтів  потребує  невідкладного  вилучення  з  інтенсивного обігу
понад 3 мільйони гектарів землі.  Необхідно негайно врегулювати ці
питання   на  законодавчому  рівні  і  саме  на  це  повинен  бути
спрямований проект закону, який ми сьогодні розглядаємо.

     Поряд з цим необхідно  перейти  від  розмов  про  охорону  до
конкретних дій.  Я бачу ці дії наступними. Перше, потрібно якомога
швидше прийняти пропонований проект  закону.  Друге,  необхідно  з
полиць урядових структур підняти і допрацювати проект національної
програми охорони земель  на  період  до  2010  року.  Третє,  слід
відновити  дію  норми  чинного  закону про плату за землю,  згідно
якого  до  30  відсотків   коштів   земельного   податку   повинні
централізуватись. Це 300-400 мільйонів гривнів в рік, інших коштів
ми не знайдемо.  Те, що щорічно призупиняємо законом про Державний
бюджет дію указаної норми закону про плату за землю,  ми втрачаємо
родючість наших чорноземів.

     Четверте, уряд  України,  який  має   здійснювати   державний
контроль за використанням і охороною земель,  треба домогтися, щоб
у державі цей контроль,  дійсно, був. На превеликий жаль, сьогодні
його немає.

     П'яте, нам  потрібно  також прийняти дієве законодавство щодо
захисту   і   укріплення   права   приватної   власності.    Отже,
конституційне   положення,  де  держава  перебуває  під  особливою
охороною держави, потрібно якомога швидше реалізувати на практиці.

     Тому такий  законопроект   вкрай   необхідний,   і   з   цими
доопрацюваннями,  вважаю,  його  можна  буде  прийняти  до другого
читання, допрацювати. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Нам треба ще прийняти спочатку в першому  читанні,  а
тоді в другому.

     Шановні колеги,  розгляд  проекту  Закону  про охорону земель
завершено. Відносно рішення будемо визначатися під час голосування
з урахуванням обговорення, що тут відбулося.

     Шановні колеги,   оголошую  до  розгляду  проект  Закону  про
внесення змін до статті 77-1 Кодексу України  про  адміністративні
правопорушення щодо відповідальності фізичних та посадових осіб за
випалювання стерні.  Шановні колеги,  в нас дуже ще  багато  треба
розглянути законопроектів, я просив би, щоб оперативно.

     Взагалі-то не   можна,   оскільки   ми  йдемо  за  скороченою
процедурою.  Але якщо ви запишетесь на виступ,  то  можна  буде  і
питання, і виступ зразу.

     Будь ласка.

     17:40:50

     ТОЛСТОУХОВ А.В.

     Шановний Голово,  шановні  колеги.  У результаті неправильної
агротехнічної  практики  після  збирання   зернових   у   багатьох
агрогосподарствах  застосовується  випалювання  стерні.  На  полях
палають великі пожежі,  які, розповсюджуючись на значні території,
знищують  десятки  гектарів луків,  пасовищ,  ділянок із степовою,
водноболотною та іншою природною рослинністю.  Палають  лісосмуги,
якими обсаджені поля,  вогонь випалює десятки гектарів лісів. Такі
пожежі влітку минулого року тривали іноді протягом кількох діб і в
південних областях України сягали масштабів екологічного лиха.

     Цього року  внаслідок дощів і,  слід сподіватися,  здійснених
відповідними  органами  державної  влади   низки   упереджувальних
заходів ситуація дещо змінилася.  Однак ніхто не в змозі говорити,
що проблема зникла.  Наслідком степових пожеж є погіршення  якості
грунтів.  З одного боку,  не забезпечується відновлення органічної
речовини, і, за даними науковців, одна тонна соломи еквівалентна 4
- 5-ти тоннам гною,  а,  з іншого, при згоранні стерні, яка лежить
на грунті,  разом з нею з верхнього шару вигорають  рештки  запасу
родючого гумусу. це робить землю менш врожайною.

     Між тим,   законодавство   України  передбачає  досить  м'яку
відповідальність за  випалювання  стерні,  луків,  пасовищ,  іншої
рослинності.  Для  ліквідації цієї законодавчої прогалини депутати
фракції   Народнодемократичної   партії    запропонували    внести
доповнення до чинного законодавства. Законопроектом передбачається
підвищення відповідальності фізичних осіб та значне підвищення  до
ста  неоподаткованих мінімумів доходів громадян,  відповідальності
посадових осіб за випалювання та невжиття заходів щодо своєчасного
гасіння  палаючої стерні,  ділянок зі степовою,  водно-болотною та
іншою природною рослинністю.

     Виступаючи напередодні жнив в Українському парламенті на  Дні
Уряду   міністр   аграрної  політики  Сергій  Рижук  наголосив  на
необхідності  прийняття  такого   законопроекту.   Він,   зокрема,
зазначив,  що  на  селекторних нарадах проведених міністерством за
участю  більше,  ніж   шестидесяти   тисяч   голів   господарства,
керівників  різних  рівнів,  було  зосереджено увагу на недопущені
такого примітивного знищення залишків соломи.

     Як стало  відомо  Всеукраїнській  екологічній  лізі,  наукові
дослідження  в  цьому  напрямку  практично  не  здійснювалися і на
сьогодні не існує статистики  щодо  нанесення  степовими  пожежами
збитків.  В  будь-якому  разі Всеукраїнська екологічна ліга і далі
буде контролювати і вживати необхідних  заходів  задля  того,  щоб
один  з старих пережитків господарювання не мав місця в Україні 21
століття.

     Автори законопроекту в основному погоджуються з висновками та
пропозиціями профільного комітету та Головного науково-експертного
управління Верховної Ради і після прийняття , сподіваюся, закону в
першому  читання готоі висловлені пропозиції до проекту врахувати,
щоб підготувати його до другого читання і ухвалити в цілому. Дякую
за увагу.

     ГОЛОВА. З   процедури  наполягає  народний  депутат  Парубок.
Ввімкніть мікрофон народного депутата Парубка.

     17:44:13

     ПАРУБОК О.Н.

     Анатолій Володимирович,  ви  дуже   правильно   сказали,   що
випалювання стерні, це гріх перед Богом і перед народом, але ви не
сказали,  що 90 процентів випалили соломи,  яка вродила  на  наших
полях.  Раніше солому використовували на корм,  да, може це і було
грубо,  раніше солому використовували  на  підстілку,  яка  давала
......................про  яку ви кажете,  а її зараз 90 процентів
спалили на  полях.  Проїжджаючи  по  Україні,  ви  зараз  ніде  не
побачите  скирди  соломи,  як  ви  до  цього відноситеся.  І треба
включити...

     ТОЛСТОУХОВ А.В.  Звичайно,  я  не  можу  до  цього  ставитися
позитивно і вважаю вашу репліку підтримкою даного законопроекту, я
погоджуюся з вами.

     ГОЛОВА. Дякую Анатоліє Володимировичу.

     Шановні колеги!  Є заключення позитивне від  комітету.  Немає
потреби від комітету,  мабуть.  Переходимо тоді до обговорення. Як
завжди,  Юрій   Кармазін,   фракція   "Наша   Україна"   відкриває
обговорення. Підготуватися народному депутату Зайцю.

     17:45:14

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін,  "Наша некримінальна Україна", "Солідарність",
Партія захисників Вітчизни, місто геройОдеса.

     Шановні народні депутати!  Шановний народе України! Абсолютно
правильно  сьогодні  піднімалося питання,  я дуже вдячний народним
депутатам і Толстоухову, і Карпову за те, що вони звернули увагу і
пропонують  доповнити,  а мова йде тільки про доповнення,  Кодексу
статті 77 прим. Кодексу про адміністративні правопорушення.

     Насправді, те питання,  яке  піднімав  сьогодні  тричі  герой
Омелян Парубок,  спалення соломи - це є злочин, а тут мова йде про
адміністративне правопорушення.  А то мова  йшла  про  злочин,  бо
спалювання  соломи  - це є злочин,  це всі розуміють,  це завдання
шкоди державі і так далі.

     У мене є одне суттєве зауваження до цього закону у зв'язку  з
чим  я  вважаю,  що в цілому його можна прийняти тільки,  якщо цей
відкликати і добавити пару слів.  Я хочу,  щоб ви почули,  про  що
мова  йде.  Ми написали так,  вірніше написали автори Толстоухов і
Карпов:" Випалювання, а так саме невжиття заходів щодо своєчасного
гасіння стерні,  луків,  пасовищ, ділянок і степової, одноболотної
та іншої природною рослинністю".  Абсолютно все правильно. Але ким
невжиття   заходів?  Власником,  орендарем,  службовою  особою  чи
посадовою особою,  чи просто тим,  хто приїжджає на  автобусі,  чи
проїжджає на машині?  Ким невжиття заходів? Ви що пересадите всіх,
хто буде їхати по дорозі? Ви ж не пересадите всіх, ви розумієте.

     Тому треба написати тим,  кому належить і визначити  це  коло
осіб.  Це коло осіб треба визначити і звузити зараз.  Тобто цю річ
треба врегулювати.  Без цього приймати  в  цілому  цей  закон,  ви
розумієте,  не  можна,  бо  він  буде  направлений  до необмеженої
кількості людей, а так збільшити неможливо.

     В цілому,   щоб   наші   громадяни   знали,    законопроектом
пропонується  підвищити  суттєво розміри штрафів для громадян - до
170 гривень,  для посадових осіб - 850 гривень.  Підвищити  штрафи
також  і  в  межах територій і об'єктів природнозаповідного фонду.
Там взагалі до 1700 гривень.  Дякую за увагу. Я за прийняття цього
закону в першому читанні.

     ГОЛОВА. Народний депутат Заєць. Підготуватися Дорогунцову.

     17:47:56

     ЗАЄЦЬ І.О.

     Шановні народні  депутати!  Даним законопроектом пропонується
посилити  відповідальність   за   самовільне   випалювання   сухої
рослинності  або її залишків,  а також встановити відповідальність
за невжиття заходів щодо несвоєчасного гасіння цих пожеж.

     Декому з вас може видатися,  що це питання є неважливим і  не
потребує  нашої  уваги.  Насправді  ми  маємо справу з надзвичайно
серйозною проблемою і ось чому.

     Перше. Випалювання стерні сухої рослинності та її залишків на
полях,  уздовж  доріг,  лісосмуг,  на схилах ярів,  тощо забруднює
повітря  на  величезних  просторах,  що  завдає  величезної  шкоди
здоров'ю людей та навколишньому середовищу. Дослідження показують,
що значна частина шкідливих для здоров'я  людей  речовин-збудників
разом з важкими металами опиняється в атмосферному повітрі якраз в
результаті такої нічим не невиправданої  діяльності.  Хто  з  вас,
шановні народні депутати,  не бачив під час жнив чи в пору ранньої
весни густих димових туманів на просторах десятки,  а то  і  сотні
кілометрів?  І  кожен  з вас знає,  що саме в цей час погіршується
здоров'я багатьох людей,  особливо тих,  хто має хвороби  дихання,
ендокринної системи та хвороби системи кровообігу.

     Друге. Випалювання стерні, сухої рослинності завжди приводить
до  знищення  місць  гніздування  птахів,  місць  перебування   та
знаходження тварин, всього видового складу тваринного і рослинного
світу.

     Уявіть собі таку картину,  свідком якої я був  навесні  цього
року. Хтось запалив суху траву по обидва боки дороги між Каневом і
Софіївкою. Полум'я перекинулося з землі на стовбури дерев і дійшло
до  гілля  ще  молодого  листя.  Ці  дерева  горіли як велетенські
свічки,  а  над  ними  билися  у  розпачі  птахи,  які  не   могли
доступитися до своїх гнізд і спасати своїх пташенят.

     Такі пожежі  позбавляють  тварин та птахів цінної поживи,  бо
згорає зерно, насіння різноманітних рослин, тощо. Багато тварин та
птахів  гинуть  або  змушені  мігрувати  в  інші місця,  порушуючи
природний баланс.  Я вже не кажу про той стрес,  який вони змушені
пережити, щонайменше два рази на рік.

     Третє. Випалювання    стерні,    сухої   рослинності   знищує
мікрофлору  та  біоту  грунтів,  погіршує  їх  структуру,  збіднює
грунти.    Замість   того,   щоби   стерню   і   рослинні   рештки
використовувати для приготовлення компостів, органічних добрив, їх
просто спалюють. Спалюють мільйони тонн соломи, сухої трави, інших
рослинних  решток,  по  суті,  поживних  речовин,  що  є   великим
марнотратцтвом. І при цьому хочуть отримувати високі врожаї. Хто ж
врешті-решт  відповідатиме  за  таку  руйнівну  діяльність,   таку
політику?

     Четверте. Випалювання  стерні  і  сухої  рослинності  посилює
процеси  водної  та  вітрової  ерозії  земель,  що  призводить  до
деградації  грунтів  та  інших негативних наслідків.  Випалені від
сухої трави схили пагорбів стають край вразливими перед  весняними
та  осінніми  зливами,  а  випалені поля не можуть захиститися від
вітрової ерозії грунтів.

     П'яте. Випалювання стерні,  сухої  рослинності  досить  часто
призводить  до  великих пожеж в лісосмугах,  лісах тощо,  завдаючи
великої шкоди природному середовищу.  Для підкріплення  цієї  тези
наведу  лише  кілька  цифр.  Тільки  весною  цього  року внаслідок
випалювання  сухої   рослинності   виникли   стихійні   пожежі   в
Іл'їнецькому та Вінницькому районах Вінницької області.  завершую,
10 секунд. В результаті вигоріло майже 20 гектарів лісових культур
і  завдано шкоди природному середовищу на майже 150 тисяч гривень.
Тільки за один  день  лісовими  пожежами  пошкоджено  30  гектарів
полезахисних  смуг  в  Братському  районі  Миколаївської  області.
Заподіяна цим природному середовищу шкода оцінюється в  169  тисяч
гривень.   В   лісах   "Чернігівоблагроліс"   внаслідок   масового
випалювання сухої рослинності виникли лісові пожежі  на  площі  51
гектар.

     Я мі би ще продовжувати і продовжувати перелік заподіяної...

     ГОЛОВА. Не треба.

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я  зараз  завершую.  Діяльності  шкоди  людям  та
природному  середовищу,  але  вистачить  й  цього,  щоби  серйозно
віднестися до цього питання.  Тому я пропоную прийняти цей закон в
першому  читанні.  А  найбільш  доцільним  кроком  вирішення  цієї
проблеми   є   цілковита   заборона  спалювання  стерні  та  сухої
рослинності,  а також збільшення штрафних санкцій за заподіяння  в
такий спосіб шкоду. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Народний  депутат Сергій Іванович Дорогунцов,
фракція комуністів. Підготуватися Терещуку.

     17:52:20

     ДОРОГУНЦОВ С.І.

     Шановні народні депутати!  Шановний Володимире Михайловичу! Я
думаю, що цей проект повинен бути внесений Толстоуховим ще в 12-му
скликанні,  а не сьогодні, бо за цей час стільки стерні згоріло. Я
зараз жалкую, що я це не зробив в 1990-му, 1991-му роках.

     Я хотів  би підкреслити або нагадати вам,  що на Полтавщині в
Шишацькому районі є господарство,  яке очолює Герой Соціалістичної
Праці  і  Герой  України Антонець Семен Спиридонович і його донька
Антоніна Семенівна.  В  цьому  господарстві  уже  понад  20  років
застосовується  грунтозахисна,  а  тепер  уже і біологічна система
землеробства.  Так от,  Семен Спиридонович Антонець років 15 назад
мені  сказав,  що спалювання стерні це,  дійсно,  злочин,  як каже
народний депутат Парубок.  Це не правопорушення, це просто злочин,
бо в одній тонні стерні, одна тонна стерні по поживності замінює 4
тонни гною.  4 тонни гною!  А ми перетворюємо все  це  в  дим.  Ви
розумієте,  ми могли би цією стернею розпорядитися погосподарськи,
заробити її в землю,  але легше всього кинути сірник, спалити, щоб
не мати ніякої мороки з цим.

     Я думаю, що цей законопроект повинен бути прийнятий в першому
читанні.   І   треба   передбачити   не   тільки   адміністративну
відповідальність,  а й кримінальну.  Але в якій формі? Я думаю, що
не треба орендаря там садити в тюрму.  Це легше всього. Треба, щоб
він платив за це.  Спалив терню - порахуємо скільки це тонн гною і
нехай заплатить на повну катушку да ще й з якимось індексом і  так
далі.

     Шановні друзі,  ми  ж  повинні всетаки піклуватися про землю,
про її охорону.  Отут Даниленко доповідав про  це.  А  хіба  треба
охороняти  землю  тільки  від  техногенного  навантаження?  А  від
антропогенних  впливів,  від  тих  хижаків,  які   на   цю   землю
накидаються,   сіють  там  непомірно  великі  площі  соняшнику,  а
соняшник на 10 років виснажує землю.  Вони ні до  чого  більше  не
придатна. Так що я підтримую цю пропозицію. Спасибі.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Народний депутат   Терещук.   Шановні   колеги,   я  оголошую
продовження сесії на 15 хвилин  після  18-ї  години,  а  там  далі
будемо домовлятися.  Ну якщо ви не захочете йти, будемо працювати.
Будь ласка.

     17:55:37

     ТЕРЕЩУК С.М.

     Шановний Володимире  Михайловичу,  шановні  колеги,   Комітет
Верховної  Ради  з  питань  аграрної політики,  земельних відносин
розглянув  запропонований  народними  депутатами  Товстоуховим   і
Карповим  законопроект  про внесення змін і доповнень до статті 77
Кодексу  про  адміністративні  порушення.  І  нам  дуже   приємно,
аграріям,  що  проблемами  села сьогодні опікаються депутати інших
фракцій.

     На перший погляд,  простий  законопроект  визвав  у  аграріїв
таку,  доволі широку дискусію. З одного боку, ті, хто запропонував
залишити  в  тому   вигляді   законопроект,   який   сьогодні   є,
переконували,  що  немає  сьогодні  в  селі  достатньої  кількості
техніки для того,  щоб переробити  рослинні  рештки.  Що  таке  не
переробити рослинні рештки? Ви бачили оранку, ви бачили підготовку
грунту.  В  кінцевому  рахунку  все  впливає  на  врожай.  Дійсно,
сьогодні ситуація на селі складна, і не всі можуть сьогодні якісно
переробити рослинні рештки.  Але все-таки в комітеті  ми  зійшлися
майже одностайно до того, що потрібно покінчити з цим, мабуть, вже
ганебним явищем  -  спалюванням  стерні.  В  Європі  цього  немає.
Спалюючи стерню,  ми знищуємо саме основне - чорноземи, про які ми
так гарно всі говоримо. Чорноземи - те багатство, яке є в Україні.

     По-друге, ми  спалюємо  корисні  ентомофаги,   по-третє,   ми
завдаємо  шкоди і лиха тим,  хто хворіє на алергічні захворювання.
Тому   комітет   прийняв   рішення    підтримати    запропонований
законопроект. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую вам також.

     Шановні колеги,  розгляд  проекту закону про внесення змін до
статті 77-1 Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення
щодо  відповідальності  фізичних  та посадових осіб за випалювання
стерні завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

     Шановні колеги,  я оголошую до  розгляду  проект  закону  про
внесення   змін   до  Закону  України  про  стимулювання  розвитку
сільського господарства на період 2001-2004 років  щодо  вилучення
пункту 3 розділу 8 "Прикінцеві положення".

     Доповідач -   народний   депутат   України  Омелян  Никонович
Парубок. З урахуванням часу.

     17:58:12

     ПАРУБОК О.Н.

     Шановний Володимир Михайлович!

     Комітет, в якому я працюю,  це аграрний. Комітет не піддержав
мого  закону,  але  комітет  цей призваний піддержувати цей закон.
Вони його не піддержують,  а я буду просить депутатів.  Депутатів,
які  обрані  і  з  сільських  округів,  а в нас майже 50 процентів
сільських округів.  Коли ви йшли на вибори,  ви обіцяли, що будете
захищати всі права, права, які відносяться до села.

     Якщо взяти рішення нашого комітету,  то це не захист прав,  а
це глумління на село.  Я вам можу сказати тільки одне:  розпаювали
землю, розпаювали майно. Непосильні ціни, які склалися на техніку,
на мінеральні добрива і які склалися  на  зерно,  на  м'ясо  і  на
молоко, вони в 10 раз не відповідають тим цінам.

     І от  закон про банкрутство дав поштовх деяким нечистим людям
прихватити це майно до своїх рук,  прихватити це  майно  до  своїх
рук,  причому  так прихвачують,  що аж сорочки тріщать.  А комітет
пропонує:  давайте будемо держатись,  як усе розхватають,  а потім
наведемо мораторій. Не буде вже чого прихвачувати.

     Я прошу до 2004 року накласти мораторій на майно розпайованих
КСП бувших.  Я вам наведу один приклад.  Одне  господарство,  воно
мені  написало  лист,  а  в  мене їх сотні,  мені приходять з усіх
регіонів нашої України,  оскільки я  працюю  в  АПК,  в  аграрному
комітеті вже більше 20 років, мені сотні приходить таких листів. З
вашого дозволу,  я один вам лист, Володимире Михайловичу, передам.
І ви його уважно прочитаєте,  дасте відповідь мені і селянам,  які
звертаються до Верховної Ради про захист їх прав.

     Значить, київська фірма прихватила  господарство  без  відома
селян.  Забрали 90 процентів акцій під свої руки,  і земельних,  і
майнових.  Селянам  залишило  10   процентів.   Ганьба!   Але   на
сьогоднішній  день  друге.  Їм  пшеницю зарахували по 200 гривень,
ячмінь по 180 гривень,  а селянам 470 гривень,  як натуроплату. От
де ганьба!

     Значить, оскільки  зараз  діє податкова служба,  оскільки діє
виконавча служба,  весною приїжджають в це господарство, забирають
комбайн і 2 трактори за 20 тисяч.  Восени, буквально тиждень тому,
знову ця сама команда приїхала,  забрала 2  трактори:  "Білорусь",
хто  знає,  що  таке  трактор,  і МЗ - за 13 тисяч.  Хто їздить на
тракторі і на машині в житті,  той знає, що в цих двох тракторах 8
коліс,  кожне колесо коштує тисячу,  8 тисяч тільки одні колеса. У
двох - 8, да, значить 8 тисяч?

     Далі. Ви знаєте,  що самий дешевий підшипник зараз 50 гривень
коштує,  а  їх  у кожному тракторі більше ста.  Ви знаєте,  що там
більше трьох тонн металолому. І отакі робити?! Це позор!

     Якщо ми не підтримаємо цей закон про накладання мораторію  на
банкрутство до 2004 року,  то нам, хто буде працювати на наступний
рік,  у сільських округах,  нам немає чого туди їхати і немає чого
просити милостині, щоб їх обрали повторно. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Омелян Никонович.

     Від комітету,  будь ласка,  Олександр Олександрович Шевченко.
Ви будете? Немає? Будь ласка, народний депутат Терещук.

     18:02:26

     ТЕРЕЩУК С.М.

     Шановний Володимир Михайловичу,  шановні колеги.  Я  трохи  в
складній ситуації,  я дуже шаную Омеляна Никоновича,  це, взагалі,
людина,  яка доказала ділом ,  що  він  може  робити,  але  в  цій
ситуації,  я  не  можу  повністю  погодитися і це думка переважної
більшості депутатів нашого комітету. Чому?

     Питання банкрутства,  це,  насамперед,  питання  оздоровлення
підприємства.   Не   потрібно   спрощено   розуміти,   що  зробили
банкрутство,  розкупили і  поїхали.  Омелян  Никонович,  у  нас  в
Черкасах  ви  знаєте,  що існує закон про мораторій на банкрутство
підприємств,  в яких є 25 відсотків державної власності.  Скажіть,
що  у  нас  з  Городищем  з цукровим заводом,  що у нас сьогодні з
Лисенкою, що у нас з Бужанкою з цукровим заводом, не можна зробити
банкрутство. Можливо, прийшов би той, хто купив майновий комплекс,
не розікрав,  не порізав на металолом, а купив майновий комплекс і
відновив роботу цього підприємства.  Частина того,  що ви сказали,
ви праві. Повинні бути обмеження, чітко потрібно виписати механізм
банкрутства,  звичайно, не можна допустити, щоб можна було скупити
все і вся,  і даром.  Але все-таки ми повинні  поставити  в  рівні
умови всі підприємтства, які існують у нас в Україні.

     За мораторієм  на  банкрутство,  ви  знаєте,  що  багато  хто
ховається.  Багато  користуючись  тим  не  хоче  працювати.   Тому
частково із вашими пропозиціями можна погодитися.  Я думаю,  що ми
спільно доопрацюємо наші пропозиції і внесемо на розгляд Верховної
Ради. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Переходимо до обговорення.

     Юрій Анатолійович, ви записані на виступ з цього приводу.

     18:04:08

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін,  "Наша некримінальна Україна", "Солідарність",
Партія захисників Вітчизни.

     Шановні друзі!  Мені  дуже  важко  буде   з   цього   питання
виступати,  коли  я  побачив,  що  цей закон вніс Омелян Никонович
Парубок,  мені взагалі було  важче,  тим  більше  зараз  виступала
людина звідки я народився, він з тих місць, і ми земляки.

     Чому важко?  Тому  що,  Омелян  Никонович,  право громадянина
закінчується там, де починається право іншого громадянина. Так, це
формула  древньоримська,  і  вона  існує  сьогодні.  І  вона існує
правильно,  тому що якщо щось береш у борг, то треба віддати. Коли
береш  у  держави,  то  ми  можемо  в  цій залі вирішити це,  і ми
вирішували це, весь час робили. А коли береш не у держави - це вже
трошки інше питання,  інше регулювання цього.  Коли береш у іншого
громадянина,  а той інший громадянин теж хотів  якось  вилізти  із
злиднів і теж хотів щось зробити.

     От саме через те я хочу заперечити вам,  Омелян Никонович,  і
сказати,  що в даному випадку комітет зробив мудро, не підтримавши
вас. Тому що ви пропонуєте фактично скасувати механізм економічної
відповідальності за погані  результати  діяльності.  Тобто,  хтось
може нормально господарювати, а хтось і погано може господарювати.

     Тому не  все  тут  виною закон про банкрутство,  який наробив
дуже багато лиха і ще наробить в нашій державі.  Це є фактично  ще
один спосіб приватизації закон про банкрутство.  Але тут він,  так
сказать,  просто як меч, як сокира, яка висить. Тому ви пропонуєте
внести  зміни  до  закону  про  стимулювання  розвитку  сільського
товаровиробника, а фактично хочете відновити закон про відновлення
платоспроможності   боржника,   який   передбачає,   що   зміни  і
доповнення... Але це не є по совісті, тому що у когось забирається
це.  Тому  я буду голосувати проти цього закону,  хочу вам сказати
про це абсолютно відверто. І тут...

     І це інше питання. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні   колеги!   Розгляд   цього   питання
завершено.   Відносно   рішення,   будемо   визначатися   в   день
голосування. Так?

     Репліка. Народний депутат Парубок.  Увімкніть мікрофон.  Так,
так, оскільки прізвище декілька разів називалося. Будь ласка.

     18:07:16

     ПАРУБОК О.Н.

     Юрій Анатолійович, ваше прізвище називаю не для того, щоби ви
мені давали знову репліку.  Я вам назвав фірму,  яка находиться  в
Києві,  90 процентів забрала своїх активів,  активів селян,  а всі
борги лягають не на фірму,  а на селян. Як бути? Суд не визнає, ви
як депутат не визнаєте,  юрист,  Терещук не визнає,  я думаю,  хоч
може наш шановний Голова Верховної Ради визнає.

     ГОЛОВА. Народний депутат Лещенко - з процедури,  будь  ласка.
Так, будь ласка, скористайтеся трибуною.

     18:08:04

     ЛЕЩЕНКО В.О.  Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії
України.

     З процедури.  Шановний Володимире Михайловичу,  ну процедура,
за  скороченою  процедурою  розглядаються  законопроекти,  так два
"за",  два "проти",  а у нас  получилося  так,  що  виступило  два
"проти", а "за" немає. Так я хотів би пару слів "за".

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛЕЩЕНКО В.О.  Шановні народні депутати,  ви розумієте,  зараз
держава  створює   для   цих   сільськогосподарських   підприємств
спеціально умови такі,  щоби вони банкрутували.  Це все робиться в
зв'язку з тим,  що наближається термін 1  січня  2005  року,  коли
земля буде купуватися і продаватися. Тому, виходячи з того і я вам
скажу,  що  нас  підтримають  мільйони  сільських   мешканців,   я
підтримую   пропозицію   Омеляна  Никоновича  Парубка,  щоб  якраз
призупинити дію...

     ГОЛОВА. Прикінцевих положень.

     ЛЕЩЕНКО В.О.  Да,   прикінцевих   положень,   що   стосується
банкрутства. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги,  у нас є ще декілька...  Що,
Катерина Тимофіївна, ваше ж було, да? Будь ласка, Ващук.

     18:09:17

     ВАЩУК К.Т.

     Шановні колеги,  я абсолютно згідна з доповідачем,  що тут  є
дуже  багато  законом неврегульованих норм.  Якби ми сьогодні мали
закон,  який визначав, як вираховувати правильно вартість майнових
паїв, як їх розподіляти, як їх людям повертати, як захищати майно,
якби у нас був такий розроблений і прийнятий закон, не стояв би на
порядку  денному  сьогодні.  А  так,  як  сьогодні  є  дуже багато
порушень на місцях і немає виписаних інших норм закону,  ця  норма
має бути підтримана залом Верховної Ради. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  будемо  завершувати  розгляд  цього питання.
Рішення будемо приймати в четвер,  але я хотів би, щоб ми виходили
з того,  що є економічні якісь закони,  економічні механізми,  а є
реальне життя, коли людей, а ми всі родом із села, просто нахабно,
цинічно  обкрадають.  От  і  все.  І нам треба відповідно до цього
реагувати.

     Шановні колеги,  на ваш розгляд вноситься проект закону  "Про
внесення змін до Закону України "Про плату за змелю".  У нас тут є
два законопроекти,  які стосуються плати за землю.  Можна  було  б
таким чином: коротко нам їх зараз розглянути, оскільки є позитивні
рішення профільного комітету.  Дати  по  декілька  хвилин  -  Хара
Василь   Георгійович,   Даниленко   Анатолій  Степанович,  Кузьмук
Олександр Іванович,  а також від комітету щоб  виступив  Володимир
Олексійович Лещенко.  Немає заперечень? Тобто два щоб ми об'єднали
і розглядали.

     18:11:10

     ХАРА В.Г.

     Уважаемые коллеги,  данный  законопроект,  автором   которого
являюсь,   он  появился  по  просьбе  профсоюзов  Днепропетровской
области,  и они очень правы в том,  что просили меня:  подготовьте
вот   такой   законопроект.  Его  цель  -  упорядочение  земельных
отношений всех типов детских оздоровительных лагерей.  Вы  знаете,
что  львиная доля санаторнокурортных учреждений и детских лагерей,
они попадают в список здравоохранения и с них не снимается  плата.
А  часть.  которая  не  попадает в этот список,  они,  получается,
несколько в другой ситуации.

     Второе. В связи с этим -  уменьшение  нагрузки  на  стоимость
детской  путевки,  а  значит,  сделать  ее  более  дешевле и более
дешевле и более доступным.

     По данным Госкомитета Украины сегодня в нашей стране числится
869 загородных .......стационарных детских оздоровительных лагеря,
812  из  них  находится  на  балансе   предприятий,   организаций,
учреждений и они как раз и находятся в самой худшей ситуации.

     В этих  учреждениях  ежегодно оздоравливается 600 тысяч детей
школьного возраста,  и это лишь всегонавсего десять  процентов  от
всех  детей школьного возраста в нашей стране.  Это,  конечно,  не
обеспечивает даже самой элементарной  потребности  в  оздоровлении
наших  детей,  которых,  практически,  сегодня  в Украине здоровых
детей и не найдется.

     Сеть данных детских оздоровительных лагерей уже сократилась с
1990 года в два раза и тенденция к этому сокращению,  к сожалению,
продолжает    нарастать.    Главная    причина    -     финансовая
несостоятельность  предприятий  и организаций,  на балансе которых
находятся эти лагеря - это первая причина.

     И вторая  причина  -  это  постоянное  повышение  тарифов  на
энергоносители, коммунально-бытовые, торговые, на продукты питания
и  прочие   услуги   на   детей,   которые   пользуются   детскими
оздоровительными лагерями.

     И еще немаловажно,  что обкладывают лагеря непомерной данью и
местные органы власти.  Их можно понять,  они за счет  лагерей  из
своих  регионов  пытаются решить свои собственные проблемы.  И они
уже  предъявляют  неподъемные  суммы  платы  за  землю,  заставляя
лагеря,  а  точнее,  предприятия,  подписать  кабальные договора и
изымать с них плату за землю. Я считаю, что это не нормально. Если
мы  думаем о своем поколении и хотим его хоть как-то оздоравливать
в летний период,  мы должны принять это решение,  тем  более,  что
практически  потерь  для  бюджета  не  будет.  Почему,  потому что
ежегодно  Верховна  Рада   принимала   решение:   как   исключение
освободить  от  платы  за  землю  детские  оздоровительные  лагеря
предприятия и организации.  Я думаю,  что мы должны это сделать  в
системе,  с  тем  чтобы  создать нормальные условия для того,  что
сохранить эту самую систему детских оздоровительных лагерей,  чтоб
она имела возможность оздоравливать детей.

     Ну, пожалуй, все.

     ГОЛОВА. Дякую вам щиро.  Даниленко Анатолій Степанович,  будь
ласка. Підготуватись Олександру Івановичу Кузьмуку.

     ДАНИЛЕНКО А.С.

     Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

     По суті питання. У відповідності з рішенням Ради національної
безпеки  і  оборони  України від 25 квітня 2002 року про зміцнення
безпеки Державного кордону  у  контексті  боротьби  з  міжнародним
тероризмом,   елегальною   еміграцією  та  наркоторгівлею,  Указом
Президента відповідно дано  доручення  Кабінету  Міністрів  внести
зміни до Закону про плату за землю.

     Ціна питання   щодо   прикордонних  військ,  які  урегульовує
звільнення  плати  за  землю,  який  знаходиться  в   прикордонних
військах.  Це  7  тисяч  800 гектарів,  ціна питання 1 мільйон 800
тисяч.  Дійсно,  щорічно Верховна Рада у своєму  Бюджеті  приймала
відповідне  рішення  і  звільняла  від  сплати  податку  на  землю
Прикордонні війська.

     Тому пропонується,  шановні народні депутати,  на ваш розгляд
дані  зміни  до  Закону  "Про  плату за землю" пропонується щоб ви
підтримали.

     Дякую за увагу, якщо є запитання, я готовий відповідати.

     ГОЛОВА. Ні,  тут  я   буду,   давайте,   керувати,   Анатолій
Степанович.

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний  пане  міністр,  про  збройні сили є
відповідна,  Олександре Івановичу,  є відповідне рішення  Кабінету
Міністрів,  яке  підтримала  ,  пропозиції  Державного комітету по
земельних ресурсах  і  цей  законопроект  сьогодні  знаходиться  в
Кабінеті  Міністрів,  але  ви,  як  народний  депутат  маєте право
законодавчої ініціативи і будете  доповідати.  Комітет  і  Кабінет
Міністрів,  я  думаю,  що  тут  заперечувати не буде,  тільки буде
підтримка.  За виключенням,  шановний Олександре Івановичу, всього
землі   оборони   451  тисяча,  за  виключенням  тієї  землі,  яка
знаходиться у відані підприємницьких структур,  60 тисяч гектарів.
Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Олександр Іванович Кузьмук, будь ласка.

     Шановні колеги!  Тут  яка різниця,  ви розумієте,  що Кабінет
Міністрів запропонував  звільнити  прикордонні  війська.  Олександ
Іванович  вніс  законопроект,  яким  передбачаються  Збройні  сили
Україні і Прикордонні війська.

     18:16:09

     КУЗЬМУК О.І.

     Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні  народні  депутати!
Вашій  увазі  пропонується проект Закону України про внесення змін
до статті 12-ї Закону України про плату за землю.

     Внесення проекту закону обумовлено нступним.

     По-перше. Необхідністю  врегулювання  неузгодженості   статті
14-ї  Закону  України  про  внесення  змін  до  Закону України про
Збройні сили України,  якою  визначено,  що  земля  закріплена  за
війсковими    частинами,    військовими   навчальними   закладами,
установами і організаціями  Збройних  силих  України  є  державною
власністю  та  звільняється від сплати податку статтею 12-ю Закону
України про плату за землю.

     Прикінчевими положеннями Закону України про внесення змін  до
Закону  України про Збройні сили України передбачено внесення змін
до відповідних законів України,  в тому числі і до Закону  України
про сплату за землю, що до цього часу не зроблено.

     По-друге, сплата  земельного  податку  бюджетними установами,
якими є військові  частини,  військовонавчальні  заклади  та  інші
організації  Збройних  сил  і  Прикордонних  військ  України,  які
фінансуються  за  рахунок  Державного  бюджету,  має   пеердбачати
виділення  їм відповідних обсягів коштів для сплати цього податку.
Цей  обсяг  коштів  необхідний  для  сплати   земельного   податку
становить близько 130 мільйонів.

     Протягом останніх  років  асигнування  на  цю  мету  видатків
Збройних сил,  Прокордонних військ не передбачається.  А  склалася
стійка  практика  щорічного  звільнення  їх  від сплати земельного
податку законами України про Державний бюджет  України.  З  одного
боку,  це пов'язано з тим, що видатки як для Збройних сил, так для
Прикордонних військ забезпечуються в обсязі  50-60  відсотків  від
потреби.

     З іншого боку,  таке вирішення питання суперечить Податковому
законодавству,  відповідно до якого  воно  може  бути  врегулювано
тільки  шляхом  внесення  відповідних  змін  до закону України про
плату за землю.

     Проектом закону, внесено на ваш розгляд, це і передбачається.
Прийняття  закону  дасть можливість використовувати державні кошти
на  зміцнення  обороноздатності  держави  та  безпеки   державного
кордону.

     Комітет Верховної  Ради України з питань аграрної політики та
земельних відносин розглянув законопроект і пропонує  прийняти  за
основу в першому читанні. Рішення комітету прийнято одноголосно.

     Заключний висновок  Головного  науково-експертного управління
Апарату  Верховної  Ради  України  щодо  законопроекту   також   є
позитивним.

     Шановні народні    депутати    України,    прошу   підтримати
законопроект і прийняти його за основу в першому читанні. Дякую за
увагу.

     ГОЛОВА. Голова   підкомітету   Комітету   з  питань  аграрної
політики та земельних відносин Володимир Олексійович Лещенко.

     18:19:20

     ЛЕЩЕНКО В.О.

     Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати, в
комітеті  розглянуто всі ці три законопроекти.  Я повинен сказати,
що законопроект,  який вніс народний  депутат  Хара,  пропонується
прийняти  в  першому читанні.  А із цих двох законопроектів 2074 і
2074-1  пропонується  підтримати  останній,  про  який   доповідав
народний    депутат   Олександр   Кузьмук.   Правда,   обидва   ці
законопроекти у комітеті з зауваженнями прийняті,  тому в  першому
читанні тільки прийняти, а потім доопрацьовувати.

     Але я  ще  хотів  сказати  і  про інше.  Поки ми говоримо про
звільнення від плати за землю і дитячих  закладів  і  прикордонних
військ,  і  армії,  то  прийнято  вже  у другому читанні державний
бюджет України на 2003 рік.  І якраз тут в статті 49  сказано,  що
звільнення  від  сплати  оцих усіх закладів,  про які ми говорили,
здійснюється на рівні 50 процентів діючих ставок.  Я думаю,  що і,
Олександр Іванович,  ви також повинні звернути увагу на це. Справа
в тому,  що якщо  ми  пропустимо  такий  державний  бюджет  уже  в
третьому читанні він буде, так тоді наші законопроекти вступлять в
силу аж з 1 січня 2004 року. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую вам також.

     Шановні колеги,  завершуємо  розгляд  цих  питань.  Тут   все
очевидно  і  зрозуміло.  Щодо  рішення  будемо  визначатися в день
голосування.

     Шановні народні  депутати,  шановні  колеги,  ряд   депутатів
пропонують,  щоб ми зараз коротко, якщо на це є ваша згода і воля,
обговорили проект  закону  про  національну  програму  мінімізації
наслідків  чорнобильської катастрофи на 2002-2005 роки і на період
до 2010 року. Є рішення комітету, і комітет тут навіть записав, що
треба невідкладно і вимагати інформацію від Кабінету Міністрів при
доопрацюванні  його  до  другого  читання,  цей  законопроект.   Я
попросив  би  тоді декілька слів державного секретаря Міністерства
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
чорнобильської катастрофи Василя Степановича Луцька.

     ЛУЦЬКО В.С.

     Дякую. Шановний   Володимир   Михайлович,   шановні   народні
депутати!

     Зазначений законопроект розроблено  на  виконання  статті  16
Конституції  України  та  Закону  України  "Про  соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

     Його розглянуто та схвалено Кабінетом Міністрів та профільним
комітетом Верховної Ради України.

     Хотів би  відзначити,  що  зазначений проект,  він передбачає
собою реалізація його,  збереження здоров'я осіб,  які постраждали
внаслідок   Чорнобильської  катастрофи,  економічної  реабілітації
територій, що зазнали радіоактивного забруднення, приведення їх до
.................   чистих,   забезпечення  житлом  громадян,  які
постраждали,  зміцнення та підтримка бар'єрів радіаційної безпеки,
радіаційний  захист  населення,  що  проживають  на території,  що
зазнала    радіаційного    забруднення,    обмеження     поширення
радіонуклідів із зони відчуження.

     Проектом закону     України    про    Національну    програму
встановлюється  сталий  порядок   фінансування   заходів   проекту
Національної  програми  по  роках  на  наступні  8 років визначено
мінімально можливі обсяги видатків Державного бюджету,  які можуть
забезпечити  виконання  пріоритетних завдань з подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи.

     Реалізація заходів програми дасть можливість досягти  значних
економічних показників у розвитку населених пунктів,  розташованих
на постраждалих  територіях  на  рівні  середніх  по  Україні,  та
забезпечити соціальний захист постраждалого населення на належному
рівні.  Слід відмітити,  що при розробці програми  було  враховано
загальну   стратегію   економічного   розвитку   країни,  висновки
Міжнародної  конференції  "15  років  Чорнобильської  катастрофи",
досвід,   набутий   за  останні  роки  та  висновки,  отримані  за
результатами наукових досліджень,  спрямованих на вивчення  всього
комплексу  проблем,  які  виникли у зв'язку з аварією на ЧАЕС.  Ці
висновки підтримати міжнародною спільнотою, у тому числі і ООН.

     Проект закону обговорено в наукових установах і закладах та з
представниками      Всеукраїнської     громадської     організації
"СоюзЧорнобиль  України",   погоджено   із   усіма   зацікавленими
центральними та місцевими органами влади.

     Шановні народні депутати! Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Від комітету,  будь  ласка.  Голова  підкомітету  Комітету  з
питань екологічної політики.

     18:23:55

     ШИРКО Ю.В.

     Юрій Ширко.

     Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні  народні  депутати!
Щойно  вам  був  представлений  проект закону України,  який довго
очікували і громадяни,  які  постаждали  внаслідок  Чорнобільської
катастрофи,   і   фахівці,   які  ліквідують  наслідки  акарії  на
Чорнобільській АЕС, і громадськість України.

     Таке очікування   пояснюється   не   достатнім   опрацюванням
Національної    програми   ліквідації   наслідків   Чорнобільської
катастрофи у 1996-2000 роках  Веоховною  Радою  України,  коли  не
вдалося  затвердити  програму,  як  закон України.  Це призвело до
суттєвих   недоліків   у   ліквідації   наслідків   Чорнобільської
катастрофи.  Відсутності чітко визначених і погоджених пріоритетів
завдань щодо мінімізації її наслідків.

     Це є  причиною  неповного  здійснення  невідкладних  заходів,
розпорошення  сил  і коштів на всіх напрямках,  утворення значного
державного боргу з соціальних виплат. Тому зараз необхідно зважено
та  об'єктивно оцінити ефективність реалізованих контрзаходів і на
основі одержаних результатів проводити подальшу роботу.

     Національна програма  мінімізації  наслідків   Чорнобильської
катастрофи  на  2002-2005  роки  та  на  період  до 2010 року далі
Національна програма розроблена Кабінетом Міністрів ще у 1999 році
і неодноразово доопрацьовувалася.

     Національна програма  дає  можливість  визначити пріоритети у
подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи,  соціальну, медичну
та  психологічну  реабілітацію  населення,  економічне відновлення
населених пунктів і територій, що зазнали реактивного забруднення,
забезпечення збереження історико-культурної спадщини.

     Будь-яку державну  програму можна безперервно доопрацьовувати
і вдосконалювати.  І Головне науковоекспертне  управління  Апарату
Верховної  Ради  України посилаючись на необхідність доопрацювання
деяких положень національної програми  пропонує  направити  її  на
доробку в Кабінет Міністрів України.  Комітет з питань екологічної
політики   і   природокористування   та    ліквідації    наслідків
Чорнобильської  катастрофи  вважає,  що існує можливість прийняття
даного проекту Закону України за основу,  хоча й зазначає,  що він
потребує обов'язкового та суттєвого доопрацювання.

     В комітет  вже  надійшли  звернення  депутатів,  комітетів  і
депутатських   фракцій   з   пропозиціїями   і   зауваженнями   до
національної  програми.  Це  свідчить  про  бажання  депутатів при
доопрацюванні об'єктивно і всебічно науково обгрунтовано покращити
проект вищезгаданої програми. Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую вам Юріє Володимировичу.

     Шановні колеги,   на   виступ   записалися   шість   народних
депутатів.  Я просив би тоді по одній хвилині.  Будь  ласка,  Юрій
Кармазін  починає.  З  місця,  ввімкніть  мікрофон,  підготуватися
народному депутату Павловському.

     18:26:49

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Крамазін, "Наша некримінальна Україна", "Сорлідарність",
Партія захисників вітчизни.

     Шановні народні депутати,  дуже жаль, що мало часу на це дуже
важливе   питання.  Безумовно,  Національна  програма  мінімізації
наслідків  Чорнобільської  катастрофи  має   передбачати   реальні
механізми, а не просто бути декларативною. На мій погляд, реальних
механізмів реального грошового  наповнення,  реального  наповнення
допомоги міжнародних інституцій,  які мали бути,  коли ми приймали
рішення про остаточне  закриття  останнього  блоку  Чорнобильської
АЕС, не надійшла.

     Ви пам'ятаєте,  що в цей день,  коли ми тут на парламентських
слуханнях приймали рішення, голосували постанову.

     Я був  один  із  авторів  тієї  постанови  по  Чорнобильській
катастрофі.  Президент  своїм  рішенням припинив тоді якраз роботу
енергоблоку.  Це показували всі телеканали,  все. І що ми отримали
від   Заходу?  Нічого.  Мені  здається,  тут  має  бути  записано:
поставити ці питання на міжнародному  рівні  і  ставити  їх  далі.
Програму   треба   приймати   в  першому  читанні,  але  треба  її
фарширувати,  якщо  так  можна  сказати,  чітко   і   грошима,   і
показувати,  що  є  всетаки  причиною  радіаційне  забруднення,  і
боротися  якось  з  тими  захворюваннями,  які   сьогодні   пішли,
передбачати,  що на це можуть бути, мають бути профінансовані саме
наші вітчизняні розробки,  саме наші вітчизняні ліки і наші вчені.
Тільки  така програма має право на життя,  але приймати її треба в
першому читанні. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Михайло Павловський,   фракція    Блоку    Юлії    Тимошенко,
підготуватися - Раханському.

     18:28:58

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     Так, шановні колеги, я без вступу скажу наступне. В цілому, я
вважаю, що цю програму реба приймати в першому читанні, але я хочу
зробити  зауваження і почну буквально з останньої фрази Кармазіна.
Дійсно,  так,  коли нам давали  гранти,  то  95  відсотків  грошей
забирали собі.  І Україна нічого не отримала - ні виробництва,  ні
приладів і таке інше. Тому к цій програмі у мене є конкретні отакі
зауваження.  По-перше,  в розділах,  я не буду їх називати,  потім
письмово на друге читанян дам,  але скажу:  там,  де мова йде  про
механізм  виконання  робіт,  до  того,  що  там є,  треба додати -
"використання  українськиї  технологій,  обладнання  і  приладів".
Добавити, що наше, українське. Бо нам все пропонують.

     Далі. В  наступному  розділі "Наукове супроводження" добавити
фразу,  що розробка приладів, простроїв, обладнання, ліків, те, що
ми   можем   зробити   для   ліквідації  наслідків  Чорнобильської
катастрофи.

     Дальше, а там,  де є розділ,  що це  нібито  надбання  всього
світу  -  оці  досягнення  наукові,  то,  дійсно,  ми  маємо  нові
досягнення, але їх використовують безоплатно в світі.

     Тому з   урахуванням   законодавства   щодо   інтелектуальної
власності ми можемо їх передавати, а не просто так.

     Так як в нас: хочеш взяти - плати. Так і в нас:
є наробки,  хочете отримати для  себе,  на  нашому  горі  -  треба
заплатити гроші.

     І останнє,  отут  є  перелік  заходів.  Я  вважаю,  що внесок
України до Чорнобильського фонду укриття  на  реалізацію  програми
СІП  до  рівня  40 мільйонів,  до цієї програми не має відношення.
Паливно-енергетичний комплекс займається  окремо  цією  програмою,
хай займається. А то там окремим рядком в бюджеті. Звідси вилучити
цю назву,  і цих 40 мільйонів залишити,  але написати оце все,  що
розробка   і   використання  українського  обладнання,  пристроїв,
приладів,  ліків і фінансування.  Є  в  Міністерстві  надзвичайних
ситуацій   така   фірма   "Родом",   яка   займається  ліквідацією
радіоактивних відходів не з атомних станцій,  а вони тепер все  це
разом. От, тому програму треба підтримати таким чином.

     І на  завершення,  оскільки  вже  там  30  секунд,  я  скажу.
Шановні,  новий Голова Верховної Ради,  нова Верховна Рада,  новий
уряд.  Ми  повинні відмовитись від безглуздого,  я як фахівець вам
кажу,  безглуздого проекту побудови нового саркофагу. Я у Відні на
свої вуха чув,  як один вчений-автор і каже:  "Це дуже вигідно,  -
каже,  - Європі,  щоб оцей  саркофаг  був.  Бо  ми  можемо  завжди
сказати:   в   Україні   є   ядерно   небезпечний   об'єкт   і  її
сільськогосподарську продукцію не треба купувати,  бо  там  є  цей
об'єкт.  Більше  того,  в  цьому об'єкті йде створення порохів,  і
можливий ядерний вибух нівіть через 20-30 років. Тому, Україна має
достатньо техніки, технологій, щоб розібрати на кусочки, збурігати
і забути про цей блок.  Тому  повинні  поставити  окреме  питання,
відмовитися від безглуздого проекту. Дякую.

     ГОЛОВА. Анатолій  Раханський,  фракція  Партії промисловців і
підприємців, "Трудової України".

     Давайте, нашовні колеги,....

     18:32:30

     РАХАНСЬКИЙ А.В.

     Анатолій Раханськи,  Євпаторійський виборчий округ,  "Трудова
Україна", міжфракційне об'єднання "Депутатичорнобильці".

     Шановний Володимире  Михайловичу!  Шановні  колеги!  Сьогодні
розглядається надзвичайно важливий для держави проект закону. Але,
вивчивши   цю  програму  уважно,  хочеться  сказати  урядовцям  із
Кабінету Міністрів:  "Люди добрі, це не національна програма, це в
кращому  випадку  інформаційний матеріал з фінансовими побажаннями
по роках до 2010 року безвідповідальних,  закріплених  міністерств
та відомств, які повинні бути закріплені за ними як виконавцями.

     Далі. В  документі  не вказані конкретні заходи по лікуванню,
оздоровленню постраждалих дорослих та дітей. До речі. наша держава
як  ніяка  інша  держава  має  всі  можливості  для  лікування  та
оздоровлення   постраждалих,   які   на   сьогоднішній   день   не
використовуються.  Це  різні  санаторно-курортні  заклади  як  для
дорослих,  так і для дітей.  Вагомою складовою  частиною  я  важаю
Національної  програми  повинно  бути виконання заходів на об'єкті
"Укриття",  які неможливо виконати без  фінансування  Європейським
банком  реконструкції  та розвитку,  згідно з рамоковою угодою між
Україною та банком.

     Ми - депутати-чорнобильці на сессіях Парламентської  Асамблеї
Ради  Європи  постійно  виступаємо  з критикою на адресу ЄБРР щодо
незадовільного   фінансування   цього   об'єкту.   Тому   потрібно
обов'язково  чітко  вказати  в  програмі  їх  внесення  по роках і
жорстко його контролювати.

     Шановні колеги,  прийняття Національної  програми  як  закону
повинно було б відбутися давно,  але,  на жаль, так сталося, що ми
не приділяємо і не приділяли цій важливій проблемі  уваги,  навіть
не створивши профільний комітет у Верховній Раді України. На даний
час заборгованість по  соціальним  виплатам  чорнобильцям  складає
понад 720 мільйонів гривень, ніхто не говорить про це.

     Колеги! Представлена  національна програма не витримує ніякої
критики,  я про це вже  коротко  дуже  сказав,  але  її  не  можна
відправляти   сьогодні   до   уряду,   там  вона  ще  буде  роками
дороблятися.  І я вдячний за те,  що комітет взяв  на  себе  такий
героїчний  поступок,  що  буде доробляти цю програму.  Її потрібно
прийняти за  основу,  доопрацювати  комітетом  разом  з  Кабінетом
Міністрів України,  міністерствами,  відомствами,  потерпілими від
наслідків аварії областями. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, хто наполягає ще на слові? Так, у нас
записані  ще  народний  депутат  Матвієнко  і Новак.  Наполягаєте?
Матвієнко, будь ласка, 1 хвилину. По хвилині, шановні колеги.

     18:35:32

     МАТВІЄНКО П.В.

     Я буду дуже коротко.  Але оскільки я представляю 66  виборчий
округ Коростенський, це один із найбільш забруднених округів, то я
хотів би теж внести три зауваження до програми,  але,  в принципі,
підтримую цю програму.  Ітак,  перше. У тексті програми, в розділі
"Підсумки   роботи   з   мінімізації   наслідків    Чорнобильської
катастрофи"  надається  велика  кількість статистичних даних,  які
вказують на високий ріст захворюваності серед  осіб,  що  приймали
участь  в  ліквідації  наслідків  аварії на Чорнобильській атомній
електростанції або постраждали від її впливу.

     Причиною цьому   вказані   такі   фактори,   як    погіршення
харчування,  умов праці та відпочинку.  Але чомусь не вказано,  що
головною причиною збільшення кількості захворювань є  все  ж  таки
радіаційне забруднення.

     Друге. Програма   передбачає   виконання  зазначених  завдань
протягом 2002-2005 років.  Так як станом  на  1.10.02  Національна
програма не прийнята, то виникає запитання: а чи буде виконан така
програма в передбачених об'ємах та строках?

     Третє. Програма  чітко  визначає  розмір   фінансування,   що
необхідний  на  її виконання.  Причому перші фінансові надходження
повинні  були  надійти  в  2002  році.  Текстом  законопроекту  не
передбачено,  яким  чином  повинні будуть використовуватися кошти,
виділені на виконання Національної програми у випадку її неповного
фінансування.  До того ж не зрозуміло,  чи узгоджувались фінансові
витрати,  пов'язані з виконанням даної програми з проектом Бюджету
України на 2003 рік. Дякую.

     ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Новак. Будь ласка.

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  народного  депутата Новака,
фракція комуністів.

     18:37:12

     НОВАК В.М.

     Фракція комуністів, народний депутат Новак.

     Те, що цю програму потрібно приймати  -  однозначно.  Давайте
будемо  говорити  прямо:  Україна як держава,  а українці як народ
залишилися  з  цією  бідою  один  на  один  попри   всі   обіцянки
міжнародних організацій та інших держав.

     Необхідно відмітити,  що й попередня програма 1996-2000 років
були конкретною,  містила суми коштів,  спрямованих на  ліквідацію
наслідків  аварії.  Але  ми  всі являємося свідками:  не всі кошти
дійшли  до  чорнобильців  і  до  Чорнобиля.  Хто   за   це   поніс
відповідальність, адже конкретні винуватці відомі?

     Життя показує, що в Україні кожну добру справу потрібно вміти
захищати.  Що  передбачено  в  цьому   плані   в   програмі,   яка
обговорюється?  Практично нічого. Чи є конкретні гарантії того, що
кошти,  які будуть виділятись на  програму,  попадуть  туди,  куди
потрібно, а не в чиюсь кишеню? Теж таких гарантій немає. І поки їх
не буде записано у цій програмі,  вона просто  залишиться  добрими
побажаннями   на   папері.   Тому-то   це   потрібно   обов'язково
передбачити.

     І ще одне.  Необхідно привести цифри програми у відповідність
із цифрами бюджету. По самих скромних розрахунках, розрив між тим,
що пропонується в програмі,  і в бюджеті рвуть десь порядка на 200
тисяч. Самі скромні підрахунки. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Грязєв.  Фракція  Соціалістичної
партії України.

     18:39:01

     ГРЯЗЄВ А.Д.

     Уважаемые коллеги,  можно было  бы  программу  эту  взять  за
основу, но принимать ее в таком виде нельзя. Я только один пример.
В этой программе,  новая база составления этой рограммы.  То есть,
если   раньше   программа   базировалась   на   учете  загрязнения
территории, то сегодня придлагается взять за основу дозу облучения
людей.

     Если мы  отвергаем  загрязнение  территории,  значит это дает
право пересмотреть правовой режим этих территорий и значит  людей,
которые  проживают  на  этих территориях.  Значит завтра последует
вопрос  отмены   льгот   и   других   условий,   которые   сегодня
гарантированы  государством.  В  этой программе это неучитывается.
Поэтому принимать  в  таком  виде  эту  программу  нельзя.  И  наш
комитет, когда рассматривал, он предлагал учеть эти замечания, они
сегодня не учтены. Если будут учтены, тогда можна будет голосовать
за эту программу.

     Фракция Социалистической  партии,  если  в программе не будет
внесено изменения, голосовать за ее не будет. И вам этого желаю.

     ГОЛОВА. Розгляд питання завершено,  відносно  рішення  будемо
визначатися в день голосування.

     Шановні колеги, треба порадитися. Народний депутат Доманський
наполягає,  щоб ми обговорили ці три законопроекти, тим більше, що
на  два  з них є позитивне заключення профільного комітету і немає
заперечень. Один законопроект відхилити.

     Я прошу таким чином.  Народний депутат Даманський  як  голова
підкомітету  Комітету  з питань національної безпеки і оборони - 1
хвилину,  заступник голови Служби безпеки - 1 хвилину і,  я думаю,
тоді визначимося, як далі тоді діяти.

     18:40:48

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.

     Уважаемые товарищи!  Касается  трех  поправок  одного закона:
статьи 17, 20 и 30-й Закона "про загальний військовий обов'язок на
військову службу".

     Первая поправка.  Вносится  народным депутатом Турчиновым.  В
связи с тем,  что у нас появилось новое понятие  "магистр",  ....и
меет   отстрочку   от  призыва  на  службу  до  получения  высшего
образования добавить третюю и четвертую степень и  магистра,  тому
что, его обучая, создавали.

     Вот это мы предлагаем комитетом тоже поправку.

     Вторая поправка.  В  связи  с тем,  что у нас появилось очень
широко распростаранены различные религиозные группы,  конфессии. У
нас  имеется  понятие реализовано конфесия.  Но кое-кто хотел бы в
этот закон внести и группы. Собралось 2 верующих. Один - служитель
культа  группу.  Мы  считаем,  что  такие  люди  не могут получать
отстрочки.  Конфессия.  Кто действительно служит конфессии,  имеет
религиозную  чин,  имеет  должность,  тот  может  освобождаться от
призыва на службу.

     Остальные, кто  создает  различные  религиозные  группы,   он
должен  служить  как  и  все наши граждане Украины,  в Вооруженных
Силах.

     Мы предлагаем эту поправку отклонить.

     И третий вопрос.  В связи с тем,  что служба в органах службы
безпеки имеет особенный характер,  уряд внес ряд поправок, которые
определяют:

     1. кто  принимается,  как принимается на контрактную службу в
Службу  безпеки,  как  женщины  определяются  в   службу   учебных
заведений  и  на  службу  в  Службе  Безпеки  этого не было.  Как?
Заключается  контракт  на  службу  солдат,   сержант,   прапорщик,
офицеры,  кто  идет  на службу в Службу Безпеки.  Вот это основное
содержание тех предложений, которые касаются статьи 20.

     Комитет Национальной безепки и обороны рассмотрел,  поддержал
и  просит  вас  всех в четверг поддержать эти поправки по стате 17
поддержать,  20 - поддержать,  по 17 и 30,  что касается конфесий,
отклонить. Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую   вам,  Анатолію  Івановичу.  Володмире  Іллічу
Пристайко, будь ласка.

     ПРИСТАЙКО В.І.

     Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати, я
буквально  кілька  слів  на  підтримку  того,  що  сказав шановний
Анатолій Іванович.  Я приверну вашу увагу,  що тут йдеться  тільки
про термінрологічні зміни.  Наприклад,  в першій частині статті 20
написано,  що   приймається   до   військових   учбових   закладів
призовники.  Призовники  -  це  зрозуміло,  це юнаки,  тобто особи
чоловічої статі. Через це є пропозиція слово "призовники" замінити
на  "особи",  тобто це закон такого технологічного характеру,  він
тільки міняє, змінює термінологічні деякі моменти і більше нічого.
Через це я дуже прошу підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВА. Так,  дякую.  Від міністерства оборони.  Підтримаємо.
Шановні  колеги,  є  потреба  обговорювати?  Значить,   домовились
розгляд цих трьох законопроектів ми завершили, щодо рішення будемо
визначитися під час голосування з урахуванням і на основі  позицій
профільного комітету.

     Отже, ми  сьогодні виконали наш план - розклад засідання,  за
що я складаю щиру подяку. Вечірнє засідання Верховної Ради України
оголошується  закритим.  Завтра  ми продовжимо роботу о 10 годині.
Будуть розглядатись питання відповідно  до  розкладу  засідань  на
середу.