Засідання N08 (вечірнє)

Опубліковано 17. 02. 2004

ЗАСІДАННЯ   ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17  лютого  2004 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник

Голови Верховної  Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Прошу ввімкнути систему "Рада". Реєструємося.

16:03:20

Зареєструвалося -440

У залі зареєстровано 440 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Розглядається питання - проект Постанови про внесення змін до статті 3.3.4 Регламенту Верховної Ради України (щодо процедури запису на виступ), за скороченою процедурою розглядається питання. Реєстраційний номер питання 4304. Доповідає голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка.

 

16:04:15

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановний Головуючий, шановні колеги народні депутати! Запропонований проект постанови внесений членами комітету перш за все з метою реалізації пропозицій значної, я підкреслюю, значної частини народних депутатів щодо необхідності вдосконалення процедури запису на виступ народних депутатів з будь-якого питання порядку денного, а також з питання "Різне", яке ми, як ви знаєте, розглядаємо по п'ятницям.

Після реєстрації цього проекту ще 23 жовтня минулого року до комітету надійшов висновок Головного наукового експертного управління та пропозиції Управління комп'ютеризованих систем.

Тому з урахуванням цього комітетом було доопрацьовано проект і на розгляд Верховної Ради було внесено його в новій редакції на заміну раніше вам розданого.

Розробляючи цей проект, ми виходили в першу чергу з того, щоб уникнути, м'яко кажучи, непорозумінь, які часто виникають, як ви знаєте, зараз під час подання заяв народними депутатами на виступ.  Тому частиною першою статті 3.3.4 передбачається, що запис на виступ з трибуни з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання здійснюється безпосередньо в день розгляду питання порядку денного на основі розкладу пленарних засідань сесії за особистою заявою народного депутата на ім'я головуючого на засіданні.

У заяві вказується, від якої депутатської фракції або групи або комітету уповноважений виступи народний депутат чи від виступає особисто.

Хочу привернути увагу і до такого документу: заяви будуть реєструватися апаратом Верховної Ради кожного дня пленарних засідань з 9-ї до 18-ї години в спеціальному журналі реєстрації, тобто встановленого зразка.  Народному депутату повідомляється його реєстраційний номер, який визначає черговість його виступу, а інформація заноситься до комп'ютерної бази даних і висвітлюється на інформаційному табло в залі засідань після оголошення Головуючим про розгляд даного питання порядку денного.

Що стосується, шановні колеги, запису на виступ з питання "Різне", то пропонується здійснювати його, як і зараз, я привертаю вашу увагу, як і зараз, але тільки, підкреслюю, але тільки після оголошення Головуючим про перехід до розгляду цього питання.  Черга на виступ формується без урахування належності народних депутатів до депутатських фракцій і груп. Тобто записатися на виступ у "Різному" мають таким чином можливість ті народні депутати, які в даний час, в той тобто момент, знаходяться у залі пленарних засідань Верховної Ради.

Черговість запису на виступ з місця з будь-якого питання порядку денного, пленарного засідання мається на увазі, формується за допомогою електронної системи із урахуванням належності народних депутатів України до депутатських фракцій, груп і визначається за допомогою генератора випадкових чисел.

Список народних депутатів, записаних у чергу на виступ з місця, висвітлюється на моніторах Голови Верховної Ради України або хто головує із його заступників, а також на моніторах пультів народних депутатів, а також знову ж на цьому інформаційному табло електронної системи, яке знаходиться в залі пленарних засідань.

Без запису може надаватися слово для обгрунтування пропозицій або поправок, внесених у письмовій формі, якщо на цьому наполягає народний депутат або представник іншого суб'єкта законодавчої ініціативи.

Без запису також за усним зверненням перед оголошенням припинення обговорення надається слово з мотивів голосування представнику депутатської фракції, групи, яка не використала, зокрема, свого права на виступ або змінила виголошену думку; для оголошення процедурного питання, зауваження головуючому, репліки або внесеної письмово окремої думки народного депутата.

Оце коротко про суть проекту постанови, який внесений народними депутатами-членами комітету. Прошу, шановні колеги, підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Григорович, будь ласка, давайте ми тут... Тут до цього законопроекту є ще проект відповідно народних депутатів: Кармазін, Бичков, Надрага, Євдокимов, Розвадовський, Кузьменко. Стосується цієї ж теми. Можливо, давайте ми разом розглянемо.

 

МАТВЄЄВ В.Г. Я відповідаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАТВЄЄВ В.Г. Проект постанови під реєстраційним номером 4304-1, внесений народним депутатом Кармазіним і іншими 10 лютого цього року, підкреслюю, тільки 10 лютого цього року, в той час, коли наш проект постанови, як я вже сказав, внесений значно раніше ще 31 жовтня. Тобто до комітету він тільки надійшов і комітет не розглядав цього проекту.

І друге. Він не може розглядатися Верховною Радою України разом з цим законопроектом, який я зараз представляю з цієї трибуни. Оскільки, зареєстрований він, порушення статті 6.2.7 Регламенту Верховної Ради. Тобто, без супровідної записки та фінансово-економічного обгрунтування і на нього до цього часу, ось тільки мені в зал зателефонували, надано терміновий висновок Головного науково-експортного управління, що робиться далеко не завжди, як ви знаєте.

Проект постанови 4304, внесений народними депутатами, був зареєстрований навіть не 31-го, а 23 жовтня минулого року. Розглянутий комітетом, на нього є відповідний висновок Головного науково-експортного управління, який ми, як я вже говорив, використавши при підготовці повторно врахували і внесли на заміну раніше поданого проекту постанови наші пропозиції. А вам, шановні колеги, визначатися з цього питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. Шановні колеги, запитань немає, скорочена процедура. Сідайте, будь ласка.

Я ще раз з процедури, до доповідача запитань немає. Не придумуйте. Шановні колеги, мова йде про те, що є альтернативний законопроект, але оскільки ми домовилися, що ми будемо чітко дотримуватися вимог регламенту. До альтернативного законопроекту, крім того, що він зареєстрований, більше ніяких інших супровідних документів, включаючи рішення комітету немає. Тому ми з вами сьогодні будемо розглядати лише проект постанови, який доповів Голова профільного комітету.

Будуть наполягати автори законодавчої ініціативи , на наступних засіданнях, коли буде все  необхідне, будемо розглядати його. Скорочена процедура: два - за, два - проти.

Будь ласка, слово надається Беспалому. Підготуватися Кармазіну.

 

16:12:59

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги!  На мій погляд, доцільність цього проекту постанови не має жодних сумнівів, її треба було приймати набагато раніше. Чому? Тому що той сьогодні порядок, який є запису на виступ, він є просто курйозний і ніяк не відповідає парламентській процедурі.

У чому є проблема? Проблема у тому, що  запис на виступ починається після затвердження розкладу питань. Ось у мене у руках розклад. Коли він вважається затвердженим? Коли його підписав Володимир Литвин, з того моменту? Значить можна хватати  у Литвина цей свіженький розклад і зразу записуватися. Чи тоді, можливо, коли ми його отримуємо  на реєстрації? Я не знаю. На реєстрації ми його  отримуємо у різний час. Тобто проблема  у тому  полягає, що немає зафіксованого часу, є фальстарт. От немає цього: на старт, внимание, марш. Цього немає. І цього, до речі, немає і у запропонованому проекті постанови.

Що відбувається на практиці?  На практиці відбувається те, що ще не має ніякого розкладу засідання, є попередній проект у п'ятницю, і у п'ятницю одразу там починається така куча мала, якої не можу бути у жодному парламенті.

Якщо ви звернули увагу, я провів експеримент власний на собі, я поставив собі на мету першим записатися на це питання. І ви бачите, що я це зробив і зробив з грубими  порушеннями  Регламенту, я  зробив це до того, і всі інші, хто  встигли записатися, попали у четвірку, це зробили також до початку запису.

І це вже не викликає сумніву, що за основу цей проект треба підтримати. Чому його не можна, і я наполягаю, не можна приймати у цілому, і я буду вимагати не приймати  у цілому. Тут є два ключові недоліки.

По-перше. Теж не зафіксований порядок початку запису. Це знову буде з ночі черга  як колись в "голодні" роки за хлібом з коридору стояти, я вже не кажу про засідання фракцій. Жива черга - це взагалі не є сучасний метод запису, тому я пропоную дуже просту нормальну логічну процедуру. До початку розгляду питань всі депутати записуються в довільній послідовності. Коли головуючий оголосив питання до розгляду, в цей момент проводиться комп'ютерне сортування. Є різні варіанти. Можна проводити без урахування фракцій - воля наша. Можна проводити з урахуванням фракцій, що без урахування їх чисельності. Можна проводити з урахуванням їх чисельності, але сухий залишок приймаємо за основу, а потім переходимо до нормальної цивілізованої схеми, яка пропонується для “Різного”, до речі. Хай сортування проводить комп'ютер і хай не буде бійки, штовханини і натовпу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Якович, тобто більше “за”, ніж “проти”. Добре, дякую. Будь ласка, Кармазін. Ні, я вам даю виступ по першому питанню.

 

16:16:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенко "Наша Україна".

Шановні народні депутати, 10 лютого 2004 року в повній відповідності до Регламенту 6.2.13, Адаме Івановичу, прошу вас почитати, тому що я так зрозумів, що не тільки Матвєєв не читає Регламенту, написано: пропозиції щодо законопроекту, який пропонується у першому читанні, чи альтернативний законопроект вноситься депутатами та іншими особами і органами, які мають право законодавчої ініціативи не пізніше, як у чотирнадцятиденний термін після прийняття Верховною Радою рішення про включення його до порядку денного сесії.

Коли почалася чергова сесія, шановні народні депутати, Адам Іванович, я прошу вас, ваша фракція використовує зараз свій статус головування фракції в особистих питаннях.

Тому ми наполягаємо, народні депутати Бичков, Надрага, Євдокимов, Розвадовський, Кузьменко на тому, щоб розглядали два законопроекти. Чому комітет не розглянув? Це його питання. Він міг десять разів розглянути це питання, тим більше, що ми те питання так, як ставить сьогодні питання комітет, поки що ставив питання і зараз доповідав - це печерний вчорашній день. Чому? Вам пропонується сьогодні записуватись на сьогодні. Тобто ви не маєте можливості зараннє підготуватися, пошукати документи в комп’ютерній базі. Не можете в бібліотеці підготуватися. Якщо такий розгляд питань потрібен Верховній Раді, тоді да.

Ми ж пропонуємо, що на запис можна записатися з персонального комп'ютера, який встановлений в кожному з ваших кабінетів. Ви можете записуватись. Зараз знаходитесь на робочому місці - бац, записалися. Ми пропонуємо з цього комп'ютера, який встановлений в кулуарах будинку пленарних засідань, може, ви переговори якісь ведете, ще щось, ми пропонуємо те, що зроблено вже в світі і робиться, вперед трошки дивитися. Якщо немає входу, не вміють користуватися комп'ютером, то тоді в письмовій формі можуть бути і ті, хто не вміють, можуть дати виступити заяву в письмовій формі подати. І ми передбачаємо, в яких випадках це робиться.

Крім того, сьогодні багато питань щодо того, яке питання в скороченому режимі розглядається, а яке питання ні. І ви бачите, що дуже важливі питання ставляться в скороченому режимі, а навпаки неважливі ставляться не в скороченому режимі. Як цього уникнути. Ми пропонуємо, що комітет може пропонувати застосувати скорочену процедуру у тому випадку, якщо для виступу з цього питання попередньо зареєстровано менше трьох народних депутатів. От менше зареєстровано, значить, тоді скорочена процедура. Якщо більше, значить. це питання викликає суспільний інтерес. І тоді якраз ми говоримо про систему, яка є, і крім того передбачаємо випадки, коли без запису за усним зверненням перед оголошенням надається слово. І це чітко у відповідності до регламенту. Наш проект зареєстрований за номером 4304 тире.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка. Я хотів би пояснити, що ніхто не порушує регламент, не зловживає. Ви подали вчасно. Але для того, щоб розглядався законопроект, потрібно до законопроекту ще два документи, як мінімум. Науково-експертне управління - раз, і висновок, рішення комітету. І це не проблема головуючого. Тому ми вашого питання не знімаємо, ваше питання буде розглянуто тоді, коли будуть підготовлені всі відповідні документи. Будь ласка, сідайте. Ніхто не порушує.

Будь ласка, Шкіль. Шкіль, немає. Немає Шкіля? Тоді, будь ласка, Соломатін.

 

16:20:23

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Ось зараз ми з вами присутні при черговому шабаші буржуазної демократії. Питання торкається професійного підходу до використання повноважень депутата, народного депутата України. Ці повноваження насамперед повинні реалізовуватися як профі саме в комітетах, підкомітетах. Саме там повинна йти головна частина роботи. А тут в сесійній залі Верховної Ради України це, так би мовити, парад, це політичне викладення той позиції, котру має певна політична партія, фракція або окремий депутат. І у зв'язку з тим, що у нас саме на місцях, тобто в комітетах і підкомітетах немає належних умов для роботи, ми перетворюємо сесійну Верховної Ради України в Бог знає що. І важко зрозуміти, чи ми тут виступаємо як профі, чи ми виступаємо тут як політики або політиканами.

З точки зору запису на виступи. Я повністю підтримую те, що викладено в проекті постанови нашого профільного комітету, бо я неодноразово письмово звертався з належними пропозиціями до комітету з викладом свого бачення до цієї проблеми і як її слід вирішувати. Хочу сказати лише одне ось тим палким прихильникам комп'ютерного жеребкування.

Я зараз вам викладу, що відбудеться, якщо буде прийнята така пропозиція. На це комп'ютерне жеребкування будуть записуватися уся Партія захисників Батьківщини у складі десяти осіб, три прихильника Морської партії і ще 12 прихильників якоїсь партії, я назви не знаю, і десь випадково там запишуться один або два від комітетів, які дійсно готові на професійному рівні використовувати трибуну Верховної Ради України для викладу питання.

Комп'ютер спрацює і ми отримаємо балду-он-лайн. Ось що ми отримаємо! Тому я хочу вам сказати: не вдавайтесь до цих манівців! Це провокація типова. Підтримуємо проект постанови профільного комітету, він дуже грунтовно опрацьований. А якщо треба буде внести до нього певні пропозиції по удосконаленню, - ми з вами це швиденько в робочому порядку зробимо.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Петрович.

Яворівський? Не бачу. Будь ласка, Шевчук, за чи проти? Сергій Володимирович? Не бачу. Черняк. Немає. Томенко. Немає.

Шановні колеги, таким чином, ми з вами закінчили обговорення питання. Як показала дискусія, питання досить цікаве і необхідне для розв'язання. І навіть обговорюючи це питання ми в черговий раз побачили хто бере участь в обговоренні цього питання, - як завжди, - той, хто ближче сидить біля тих, хто записує. Тому давайте ми поставимо всіх в рівні умови, приймемо виважене рішення. І будемо тоді ні на кого, не ображатися, а будемо діяти чітко за Регламентом.

Ставлю на голосування проект постанови про внесення змін до статті  3.3.4. Регламенту Верховної Ради України щодо процедури запису на виступ. Прошу голосувати.

 

16:24:28

За-207

Рішення не прийнято.

Була пропозиція прийняти за основу, тобто...

Не ні-ні-ні, а була така пропозиція: виступав ваш колега з фракції Беспалий. Тому я ставлю цю пропозицію на голосування: прийняти зміни до Регламенту за основу, тобто в першому читанні.

 

16:25:06

За-259

Рішення прийнято.

Тобто, які будуть пропозиції, вносьте до комітету.

І я пропоную, шановні колеги, давайте ми і попросимо Юрія Анатолійовича і інших авторів законопроекту працювати з комітетом і на друге читання вносити ці пропозиції. Є Регламент, ми його не порушуємо. Не порушуємо, Юрій Анатолійович, але дамо можливість і іншим мати намір записатися на виступ.

Розгляд питання завершено, тобто ми прийняли його в першому читанні.

Слухається проект постанови про заходи щодо упорядкування діяльності Тимчасових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради України, реєстраційний номер 3715, за скороченою процедурою.  Доповідає голова комітету з питань Регламенту Матвєєв Валентин Григорович.

З процедури чого? Цього питання?

Будь ласка, Асадчев.

 

16:26:07

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Оскільки ви вже так прискіпливо почали працювати з Регламентом, звичайно, це дуже добре, але дуже хотілося, щоб Регламентний комітет все-таки визначив, що це за розгляд за скороченою процедурою і де він є в Регламенті?  Давайте ж ми всього будемо дотримуватися.  Або де є така форма, як "на заміну розданої"? Нема такої форми.

Якщо комітет хоче іншу постанову - нема питань, зареєструйте з новим номером чи новою цифрою, а ту зніміть. А ту зніміть - це буде нормально. Але ж навіщо ж зразу порушувати Регламент?

Адам Іванович, давайте ми зразу, щоб дотримуватися всіх норм Регламенту, то всі зі скороченою процедурою. Тому що якщо хоче хтось задати питання, йому не дають можливість це зробити. А за Регламентом він має право задати питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прав у нас багато.

 

МАТВЄЄВ В.Г. Адам Іванович, я прошу вибачити, але я хочу відповісти колезі Асадчеву.

Шановний Валерій Михайлович, я двічі повторив, що проект постанови, який я зараз доповів у Верховній Раді, був внесений народними депутатами-членами нашого комітету ще 23 жовтня, а після пропозицій народних депутатів, які надійшли до комітету, і висновку на це Головного науково-експертного управління ми визначились ще раз по цьому проекту і внесли на заміну проект постанови, який вам був розданий 4 лютого. Тому тут ніяких питань до комітету немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, доповідайте питання. Це питання ми завершили.

 

16:27:50

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановні колеги, проект Постанови "Щодо впорядкування діяльності тимчасових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради України" підготовлений знову ж таки народними депутатами-членами Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України на доручення, я підкреслюю, на доручення Погоджувальної ради керівників депутатських фракцій і груп у зв'язку з недостатньо ефективною діяльністю цих комісій, які були створені парламентом протягом чотирьох скликань його роботи.

Перш за все, неефективність роботи частково пояснюється правовою неврегульованістю діяльності тимчасових спеціальних і слідчих комісій, а також і рівнем організації безпосередньо їх уже роботи. Недотримання переважною більшістю із цих комісій вимог статті 4.6.4 Регламенту Верховної Ради про те, що комісія у визначений Верховною Радою України термін, але не пізніше як через шість місяців після її створення, подає Верховній Раді письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею відповідні проекти актів Верховної Ради та інші матеріали, які поширюються серед народних депутатів. На жаль, за минулий рік перед Верховною Радою прозвітували голови лише шести із 29-ти утворених парламентом комісій. Зокрема, із семи комісій, утворених на першій сесії Верховної Ради, прозвітував лише голова Тимчасової слідчої комісії для з'ясування причин, що привели до кризового фінансового стану банку "Україна". Із десяти утворених на другій сесії парламенту комісій прозвітували голови тільки трьох, а з утворених на двох попередніх, тобто на третій і четвертій сесіях Верховної Ради 11 комісій, прозвітували лише двоє з їх голів.

Не може, шановні колеги, не привернути увагу те, що більше половини тимчасових слідчих і спеціальних комісій за рік роботи, взагалі, не внесли на розгляд Верховної Ради інформацій про свою роботу, а про те, голови комісій скаржаться на, передусім, недостатнє матеріально-технічне, фінансове і кадрове забезпечення своєї роботи. Але при цьому, переважною більшістю утворених комісій, навіть не подано розрахунків витрат на їх утримання.

Всі ми також, шановні народні депутати, знаємо з вами, що із-за відсутності законодавчих та інших нормативних актів, які регламентували діяльність тимчасових слідчих і спеціальних комісій, частина керівників державних органів та установ формально відносяться до звернень представників комісій щодо надання необхідної інформації та пояснень з питань, що розслідуються, а деякі з них реагують на їх листи. Тому пропозиція, яка сьогодні пролунала щодо розробки відповідного законопроекту, і  надане протокольне доручення відповідному профільному комітету Верховної Ради, воно влучне. І я думаю, що це необхідно негайно робити.

З метою підвищення ефективності та результативності  діяльності тимчасових слідчих і спеціальних комісій комітет пропонує  цим проектом постанови розглянути на п'ятій сесії звіти дев'яти тимчасових спеціальних та слідчих комісій. За браком часу, шановні колеги, я їх не буду перераховувати, у проекті це чітко визначено, і ви можете з цим познайомитися у деталях. У тому числі там і зазначені конкретні  терміни, тобто строки    розгляду  звітів цих комісій.

Одночасно комітет пропонує у цьому проекті постанови  припинити повноваження чотирьох тимчасових комісій. Теж вони тут перераховані у проекті постанови. А головам інших тимчасових комісій пропонується цією постановою відповідно до вимог відповідних статей Регламенту до 25 лютого цього року подати Верховній Раді все ж таки  письмові звіти про виконану роботу, а також підготовлені відповідні проекти  актів Верховної Ради та пропозиції про подальшу діяльність цих тимчасових комісій. Прошу підтримати внесений проект постанови.

 

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Дякую, Валентине Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

Є потреба обговорювати, шановні колеги? Будь ласка, висвітіть на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Борис Беспалий, фракція "Наша Україна".  Борисе Яковичу, я прошу потім у кінці виступу формулювати ви за чи проти даного проекту постанови.

 

16:34:01

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги!

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Спочатку я хотів процедурне питання розшифрувати, можливо, більш розгорнуто те, що говорить Валерій Асадчев. У нас є глава 3.4  - “Організація розгляду питань”. Вона не передбачає в принципі розгляду питань за скороченою процедурою. За скороченою процедурою тільки питання, означені в Регламенті як такі або поправки, тому ми не маємо права взагалі їх розглядати. Це я кажу, тому що мені дуже імпонує те, що керівництво почало більш детально розглядати Регламент, дотримуватися. Тому це треба робити не вибірково.

Друге питання. Кажуть, що немає... Питання виникло багато в чому, тому що немає  матеріально-технічної бази для роботи комісій, забагато комісій. Я погоджуюся. І тому дивує, чому за таких умов саме на Апарат Верховної Ради, на її слабку матеріально-технічну базу покладається утримання парламентсько-урядових комісій, наприклад, по вступу до СОТ. Цим самим перекладається з Кабінету Міністрів, скажемо, це на парламент. Чи не тому якраз, щоб  унеможливити роботу парламентських комісій. Я звертаю на це особливу увагу.

Далі. Ми пропонуємо ряд комісій припинити їх діяльність. Виникає питання. Вони що, вичерпали предмет роботи? Чи їм просто тісно? Я думаю, що вони предмет роботи не вичерпали. Тому наша позиція полягає в наступному. Ми не можемо підходити гамузом до розгляду таких важливих питань як тимчасові парламентські комісії. Ми повинні обов'язково заслухати індивідуальні звіти кожної комісії і потім індивідуально приймати рішення. І я хотів би підкреслити, не голови комісій і не комісії ухиляються від звіту, а в порядок денний чомусь систематично не включаються звіти тих комісій, які, можливо, могли б прозвітувати якось так незручно для тих, хто формує порядок денний. Тому я думаю, без звіту про роботу комісії ми не маємо жодного права припиняти діяльність жодної комісії.

В цьому аспекті я хотів би навести одну ілюстрацію. Наприклад, пропонується припинити повноваження такої тимчасової слідчої комісії, як тимчасової слідчої комісії по розслідування масових порушень виборчого законодавства під час виборів до Верховної Ради та органів місцевого самоврядування в Донецькій області, в місті Одесі, голова комісії Зубов.

То я задаю всім нам питання: якби були створені нормальні умови для роботи цієї комісії, якби вона нормально прозвітувала, то, можливо, не було б тих ганебних подій у місті Донецьку, де чи то під патронатом влади, чи за її прямою вказівкою місто було завішано фашистською символікою, з приводу чого більшість також заблокувала створення комісії! Тому я і наша фракція категорично проти зараз прийняття цієї постанови в такій редакції. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна", будь ласка.

 

16:37:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я по багатьом підставам погоджуюсь з знавцем Регламенту Борисом Беспалим. І я хотів би звернути вашу увагу, Володимире Михайловичу, на те, що як я, наприклад, звертався до вас як до Голови Верховної Ради, тому що звертатися до голови Комітету з питань Регламенту - це абсолютно марна справа.

І на минулому слуханні, коли провалилося це питання, ми ставили питання про фактично обман, який допускався, депутатів. Ставилося питання, зараз нема колеги Омельченка.

Весь час ставиться питання: дайте відзвітувати комісії. А, є Григорій Омельченко, є. Дайте відзвітувати, поставте звіт комісії, поставте звіти інших комісій. Це, по-перше.

По-друге, це зараз стоїть після того, як ми наполягаємо, а скільки місяців вона не вставала, пане Матвєєв.

Тепер стоїть питання інше. Ну, я розумію, що треба було створювати секретаріати фракцій. Але ми створили і дали кошти на створення навіть секретаріату парламентської більшості. Може мені хтось відповість із знатоків регламенту, пане Матвєєв, секретаріат парламентської більшості чим передбачено створювати, яким законом передбачено? Бачите, ви не знаєте. А державні кошти розкрадаються за вашою участю. Але ви не можете виділити одної людини, одної навіть просто тільки для того, щоб вона могла листи якісь написати, надрукувати.  Ви цього не можете зробити. А там цілий секретаріат можете виділити.

Тому, шановні народні депутати, отакий підхід, Володимире Михайловичу, називається вибірковим підходом. Я розумію, що ви Голова Верховної Ради, я розумію, що то були голоси більшості. Але коли создаєте секретаріат парламентської більшості, тоді, будь ласка, створіть рівні умови для функціонування і парламентської меншості. Створіть тоді секретаріат парламентської меншості і дайте тоді в кожну комісію хоч по одній людині, щоб зараз по звітах написати. Ми отримали дані, який  дав Костянтин Григоришин опублікував в "Вашингтон пост", в інших газетах, дав свідчення нашій Комісії з розслідування обставин нападу на народного депутата Сівковича. І що? І що? Ми можемо виконувати сьогодні свої функції? Ми не можемо. Я пишу листи. Мені Матвєєв каже: "Ви не писали листів". Тоді я взяв тоді на минулому засіданні і дав той лист, показав проходження його навіть. Тому  

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки порушив питання Юрій Анатолійович, я можу дати вам довідку, що секретаріат парламентської більшості я не створював. Створював представник вашої фракції нинішньої, колишній Голова Верховної Ради. Це перше.

А друге, я  тільки що зміг, я підкоротив Секретаріат парламентської більшості.

Будь ласка, Матвєєв Валентин Григорович, репліка, оскільки прізвище згадувалось.

 

16:41:06

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Володимире Михайловичу. Я щодо останнього виступу. Я от тільки хотів підкреслити, що шанований народний депутат входив до тієї більшості, яка в січні 2000 року отут здійснила антизаконний контрреволюційний переворот, у парламенті, і сформувала свій уряд. І тим самим започаткувала так звану більшість у парламенті. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін. Два у нас “проти”. Тепер треба два - “за”. Ви “за” чи “проти”, Юрій Петрович?

 

СОЛОМАТІН Ю.П.   За.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

16:41:52

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Дорогі співвітчизники!

Зараз ми всі є свідками того, як іде боротьба інтересів, як певні політичні сили, які на сьогодні трошки усунуті від кормила управління справами, але по своїй власній вині. І зараз вони здіймають галас, що у них немає можливості утворити секретаріат  меншості.  Хлопці, скільки ви отримуєте грантів?! Доповідайте негайно! У вас цих грантів на десяток секретаріатів є! Це перше.

Друге. Бурхливе, суперечливе обговорення було навколо того, що яким чином мають звітувати ці комісії, їх понад 20, які Верховна Рада України створила, або індивідуальні звіти, якось буде їх узагальнювати комітет і потім поінформує  Верховну Раду, або на індивідуальній основі, саме тут, в сесійній залі. Так, як це Верховна Рада вирішить, так воно і повинно бути. Але є Регламент. І за Регламентом ми повинні це все робити.

І лише у разі, якщо ці комісії не виявляють ініціативу і не подають ніяких ознак свого життя, саме Регламентний комітет за дорученням Верховної Ради, за дорученням голови Верховної Ради України має не лише право, але і обов'язок вимагати від таких комісій хоча б стислої письмової інформації з тим, щоб внести на розгляд Верховної Ради належну інформацію, чи доцільно і в подальшому існування таких комісій.

Багато з нас є членами різних комісій, і я в тому числі, і хочу сказати лише одне: збираємося ми лише, коли створюємо комісію і розподіляємо певні там доручення, і після цього  ми місяцями ми не бачимо один одного, і ця комісія, практично, вона працює заради інтересів тієї політичної сили, яка ініціювала її створення, а інші перебувають лише у якості статистів. Давайте скажемо і про це. І це є гірка правда.

Головне полягає в тому, що ці комісії повинні мати відповідно до Регламенту Верховної Ради України не лише належний статус де-юре, але і де-факто. А чи буде цей статус де-факто чи ні, залежить від тої політичної сили і тієї людини, того нашого колеги, якого обрали керувати цією комісією.

Так будьмо ж гідними тих доручень, як нам дає Верховна Рада України.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, два за, два... один проти вже виступив.

Одну хвилиночку. Шкіль відсутній. Володимир Яворівський, немає. Михайло Мельничук.

Михайло Васильович, ви за чи проти? Будь ласка.

 

16:45:19

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Тут виступав Анатолій Кармазін і приводив приклад того, які умови створюються для роботи тих комісій, які ми створюємо тут, в парламенті для розслідування тих чи інших питань.

Я є співголовою Тимчасової слідчої комісії з паном Гаврилюком. Ми проводили засідання комісії. Ми маємо дуже багато напрацювань. Але жодне звернення щодо умов роботи нашої комісії створено не було. Тобто в парламенті сьогодні повинно би діяти положення про спеціальні слідчі тимчасові комісії, але вони не діють. Мова не йде про кошторис - мова йде про приміщення тимчасове, для того щоб можна було зустрітися з людьми, переговорити, прийняти, конфіденційно заслухати тих людей. І мені як співголові тимчасової слідчої комісії приходилось залишати приміщення Верховної Ради і зустрічатись з людьми на вулиці. І я пояснював, що до цього часу не надано приміщення, для того щоб можливість була працювати.

А ситуація, дійсно, сьогодні критична. Ми в цьому впевнились. Є дуже багато напрацювань нашої слідчої комісії. Ми готові доповідати. Але, шановні, дайте нам можливість опрацювати ці документи. Не у всіх питаннях я фахівець, як і не у всіх питаннях фахівець і мій колега Гаврилюк. Так давайте ж допоможіть, будь ласка! Невже ж немає можливості у Верховної Ради хоч на місяць дати одно-двох спеціалістів, які би змогли допомогти нам у цій справі?

Ось тому і не є ефективною робота слідчих комісій, тому що не створені можливості, законні можливості не створені для діяльності цих комісій. І я підтримую пропозицію народного депутата Валентини Семенюк про те, що закон негайно про слідчі комісії Верховної Ради треба подати сюди, до зали, розглянути, прийняти - і дати можливість нашим колегам працювати в законодавчому полі. Ось тоді буде ефективна діяльність цих комісій.  Я буду голосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми провели обговорення: два - за, два - проти виступили. Що, дайте? З мотивів, будь ласка, візьміть. Дайте... Ну, що я вам дам? Ми обговорюємо не слідчу комісію - ми обговорюємо питання по суті. Якщо у вас є з мотивів, будь ласка, беріть. Я ж вам говорю!

Ну, будь ласка, йдіть з мотивів. Будь ласка, хвилину з мотивів.

 

16:48:17

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко. Голова тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України.

Шановні колеги, багато із вас являються народними депутатами двох, трьох, чотирьох скликань. Вперше в історії новітньої України українського парламентаризму пройшло майже два роки скоро, як не заслухали звіт слідчої комісії, яку я очолюю, рік і три місяці пропрацював Генеральний прокурор Піскун, який обіцяв розкрити цей злочин, ми його не заслухали. Затверджений новий Генеральний прокурор і ми до цього часу не заслухали цю інформацію. А ... шановні радіослухачі заключається в одному, є дев'ять секунд, що основним організатором чинення злочину проти Георгія Гонгадзе  є Президент України Леонід Кучма і це встановлено слідчою комісією і матеріали направлені в Генеральну прокуратуру для порушення кримінальної справи. Я підтримаю цей проект постанови, щоб хоча б, можливо, в такий спосіб прозвітувати перед вами, а потім приймайте рішення, що робити...

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, ми завершили розгляд проекту постанови про заходи щодо упорядкування діяльності тимчасових спеціальних та слідчих комісій Верховної Ради України. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття проекту постанови Верховної Ради України "Про заходи щодо упорядкування діяльності тимчасових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради України" в цілому. Давайте, вибачте, за основу. Заспокойтесь. Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови № 3715 за основу. Будь ласка!

 

16:50:19

За-232

Рішення прийнято.

Які зміни, доповнення?  Будь ласка. Беспалий, включіть мікрофон.

 

16:50:35

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Дякую, Володимире Михайловичу, за те, що поставили, як вимагає Регламент, за основу. І тепер прошу відповідно ж до Регламенту дати нам два тижні чи тиждень для внесення письмово своїх пропозицій, тому що не можна з голосу вносити пропозиції. Постанова - це нормативно-правовий акт, наголошую, правовий, тобто юридичний, і вносити в юридичний акт пропозиції з голосу  це було б невідповідно до його високого статусу. Тому відповідно  до Регламенту і від імені нашої фракції я  наполягаю на тому, щоб він прийнятий зараз тільки  за основу, і щоб кожному з народних депутатів, інших суб'єктів законодавчої ініціативи було надана можливість  письмових пропозицій.

Спасибі і сподіваємося на розуміння.

 

ГОЛОВА. Проект прийнято за основну. Прошу давати доповнення в установленому порядку і будемо розглядати, оскільки є заперечення.

Оголошується до розгляду проект Постанови про внесення змін до статті 2.4.3 Регламенту Верховної Ради України щодо утворення тимчасової слідчої комісії.

Будь ласка, доповідач є? Тарас Чорновіл. У відрядженні він. Від комітету, будь ласка, Сас Сергій Володимирович.

 

16:52:05

САС С.В.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу!  На виконання доручення Голови Верховної Ради України у комітеті розглянуто проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін і доповнень до статті 2.4.3 Регламенту Верховної Ради України внесений народним депутатом України Чорноволом Тарасом (реєстраційний номер 3153), а також висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. У зв'язку з тим, що  немає доповідача, я  коротенько нагадаю зміст законодавчої пропозиції народного депутата Чорновола. Вона зводиться до наступного, що внести  зміни і доповнення до статті 2.4.3 Регламенту Верховної Ради України і доповнити статтю 2.4.3 пунктом два наступного змісту: "Рішення про включення до порядку денного сесії питання про створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради приймається, якщо за нього проголосувало не менше 1/3 від конституційного складу Верховної Ради України. Ця норма, я нагадаю, кореспондується із частиною 4, статті 89 Конституції України. Комітет висловлює свою незгоду із позицією Науково-експертного управляння головного, що стосовно того, що для правильного вирішення поставленого в проекті питання необхідно, необхідним є також внесення відповідних доповнень до частини 3 статті 2.4.3 Регламенту. Справа в тому, що дана стаття регулює коло правовідносин, пов'язаних з рішенням про, прийняттям рішенням про виключення питання ще не затвердженого порядку денного, а законодавча пропозиція зводиться до включення до порядку денного сесії питання про створення тимчасової слідчої комісії.

Комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Постанови "Про внесення змін і доповнень до статті 2.4.3 Регламенту Верховної Ради", внесеним народним депутатом Чорноволом Тарасом прийняти за основу з урахуванням пропозицій комітету і пропозицій головного науково-експертного управління. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Сергій Володимирович, дякую вам також. Шановні колеги, чи є потреба обговорювати це питання? Йдеться про те, щоб включити в порядок денний, потрібно 150 голосів для створення Тимчасової слідчої комісії, а не 226 як це було передбачено нинішнім Регламентом.

Може, зразу перейдемо до голосування, оскільки у нас багато законопроектів? Немає заперечень?

 

САС С.В. Комітет просить підтримати постанову.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін і доповнень до статті 2.4.3 Регламенту Верховної Ради України, реєстраційний номер 3153.

 

САС С.В. Комітет просить підтримати таку позицію.

 

16:55:31

За-195

 

ГОЛОВА. Не прийнято. Яка пропозиція комітету? Значить, законопроект відхилено.

 

САС С.В. Відхилено.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

САС С.В. Дякую.

 

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб-вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (щодо розрахунків з кредиторами третьої черги). Микола Нощенко є? Будь ласка, Микола Нощенко, потім співдоповідачем буде виступати Капустін. Шановні колеги, я вас дуже прошу, давайте коротко, оскільки сутність проблеми зрозуміла, для того, щоб ми могли розглянути інші законопроекти. Будь ласка.

 

16:56:18

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні присутні! Проект закону про внесення змін зазначеного закону розроблено з метою створення правових засад для забезпечення розрахунків з кредиторами третьої черги в найбільш повному обсязі.

У діючому законі не визначено порядок та пріоритетність розрахунків з кредиторами третьої черги. Тому зміни дають можливість регулювати це. На сьогодні вимоги кредиторів третьої черги складають 919 млн. гривень, а серед 57 тис. кредиторів понад 25 відсотків є такими, що найбільш постраждали внаслідок втрати коштів банку "України".

Виходячи з наведеного, тимчасова слідча комісія, співавтором і я є, внесли на розгляд проекту законопроект номер 4178. Законопроект передбачає виділити серед кредиторів третьої черги тих, хто є найбільш соціально незахищеним та розраховуватися з ними у першочерговому порядку. Це благодійні організації, лікарні, середні школи, дитячі заклади, рай-, міськ та сільради, фонди соціального страхування і зайнятості населення, інші громадські організації, фермерські господарства, релігійні організації. Всього 25 відсотків із 57 тисяч кредиторів. Для цього потрібно 49 мільйонів гривень. Загалом на 1 січня 2004 року на рахунку ліквідатора є біля 54 мільйонів гривень.

Друга частина законопроекту передбачає низку заходів, яка сприятиме, по-перше, максимальному накопиченню ліквідаційної маси. Адже серед боржників є багато таких, що сьогодні згодні при укладанні мирових угод сплатити тіло кредиту без сплати нарахованих відсотків. По-друге, щоб злісні боржники і не мріяли про списання їх боргів разом із закінченням і ліквідаційної процедури. Передбачено передачу банківських ............ іншим фінансовим установам після закінчення терміну ліквідації. Законопроект підтриманий Головним науково-експертним управлінням. Він розглядався практично у всіх профільних комітетах, також отримав позитивну оцінку.

На закінчення хочу підкреслити, що даний законопроект є суто соціальним нормативним актом, життєво необхідним для задоволення законних ........... кредиторів третьої черги, у тому числі найбільш незахищеної частини. І ця зміна вноситься не до базового закону, а до закону, який регулює конкретне питання щодо акціонерно-комерційного... бувшого  акціонерно-комерційного агро-промислового  банку "Україна". Прошу вас, шановні колеги, підтримати даний законопроект, тим самим надати можливість вкладникам повернути свої кошти. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Миколо Петровичу, я вам щиро вдячний також. Ми не ставимо запитань, бо за скороченою процедурою. Будь ласка, сідайте.

Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віктор Володимирович Капустін. Будь ласка.

 

 16:59:45

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати! Ми зараз з вами обговорюємо закон, доля якого  хвилює тисячі і тисячі підприємств і організацій, а це означає, що це не тільки доля підприємств і організацій, а доля наших співвітчизників, співгромадян, які дуже серйозно постраждали від цієї трагедії, драми, яка відбулася з банком "Україна". Тобто від банкрутства банку "Україна". І нам треба це питання врегульовувати, тим більше, що, як сказав пан Нощенко переді мною, що є певні кошти для того, щоб віддати кредиторам банку "Україна" третьої черги.

Нам треба зараз впорядкувати, врегулювати цей порядок, кому ми віддаємо кошти. В першу чергу. Потім - в другу, в третю і так далі. Це є дуже важливим. Тому що тисячі і тисячі кредиторів стоять у черзі.

Я хочу підкреслити, що фактично цей закон не змінює банківське законодавство, а фактично це є законодавче врегулювання окремого питання, тобто питання, пов'язаного з банкрутством банка "Україна" і відшкодуванням коштів кредиторам банку "Україна".

Тим більше, коли ми побачимо на перелік тих, хто стоїть у черзі, у третій черзі, ми побачимо найбільш незахищені верстви населення, не населення, а організації, які фактично обслуговують найбільш незахищені верстви населення. Це організації, які займаються благодійною діяльністю, здійснюють допомогу інвалідам, дітям-сиротам, людям похилого віку, бюджетні організації, а саме: лікарні, музичні, технічні школи і так далі, і так далі.

Я думаю, що нам обов'язково треба підтримати цей закон, який дасть нам можливість, врешті-решт почати ці виплати третьої черги кредиторів цього банку.

Я пропоную підтримати його в першому читанні. І, якщо ми проголосуємо і підтримаємо в першому читанні, є пропозиція проголосувати в другому читанні і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, висвітліть на табло всіх, хто записався виступити,  є потреба обговорювати це питання нам? Тоді давайте дуже коротко, постараємося.

Юрій Кармазін, давайте, ви за чи проти цього проекту? Юрій Анатолійович є? Ви з місця будете? Увімкніть мікрофон. Тоді підготуватись Євгену Кирильчуку.

 

17:02:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", Виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Як член депутатської слідчої комісії по розслідуванню обставин втрати коштів акціонерами... кредиторами акціонерно-комерційного банку "Україна" комісія, яку очолює відомий професіонал Віктор Король, хочу сказати, що ця комісія, Володимир Михайлович, повернула населенню України довіру держави, і це реальне свідчення того, яка ефективність може бути у слідчих комісій, коли є якийсь результат.

Я пропоную прийняти цей закон, який зараз є поданий, і він допоможе розрахуватися, але я закликаю нового Генерального прокурора Геннадія Васильєва, я закликаю міністра внутрішніх справ та закликаю Ігоря Смішко - керівника Служби безпеки - оприлюднити списки осіб, які взяли кошти в цьому банку, і до цього часу не повернули. В тому числі пояснити, чому до цього часу не порушуються кримінальні справи проти тих осіб, які, в тому числі, знаходяться в парламенті України, в уряді України і в адміністрації і в місцевих органах влади займають серйозні посади і претендують зараз ще на більш серйозні посади.  Тому мені хотілось би почути ці відповіді, але я прошу прийняти цей закон.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко, будь ласка.

 

17:04:02

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Я являюсь членом цієї комісії, яка систематично засідає і розглядає ці проблеми.

Я призиваю всіх депутатів підтримати цей законопроект, бо він стосується в першу чергу людей, які чекають цих грошей уже більше двох років.

На перше місце я ставлю, там записано, бюджетні кошти сільських рад. Це не бюджетні кошти, це кошти людей, які продали молоко, продали м'ясо через сільські ради і чекають повернення цих грошей більше двох років. На прийомі оцих людей бувають десятки: "Коли нам віддадуть наші гроші за нашу продукцію?"

Наступна група - це громадські організації, релігійні, профспілкові. Кошти там не великі, але їх - це ж теж людські гроші, - їх треба повернути людям. І сума не велика. Зараз у ліквідатора назбиралося більше 50 мільйонів. А ця сума, яку треба повернути в першу чергу цим людям, тобто по третій черзі, складає 49 мільйонів. Але цим робота комісії не повинна бути завершена, бо лише якась половина тих коштів повернута людям-вкладникам цього ліквідованого, розграбленого банку.

Наступна робота повинна бути наша така, що - я сьогодні звертаюся до Координаційної ради: дати голові  комісії оприлюднити ті матеріали, які в нас є. Бо ті, хто взяв кредити і не хоче їх повернути, чекають, коли завершиться строк і їм їх спишуть. Через те не поспішають повертати ні прямих грошей, ні відсотків за взяті кредити.

Принаймні, більше сотні справ є в Генеральній прокуратурі по цьому питанню. Вони з банку "Україна" вивезли три самосвали справ по цьому поводу. І ми від Піскуна вимагали, щоб він проінформував і населення України, і депутатів, що з цього приводу робиться. А тепер просимо, щоб новий Генеральний прокурор також зробив інформацію.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, два "за" в нас виступити. Хто з депутатів наступний, який на черзі? Юрій Соломатін, Ольга Гінзбург - проти? "За" - виступили, тепер хто проти нам потрібно два.

 

17:07:08

СОЛОМАТІН Ю.П.

Я виступаю проти крокодилових сліз, які проливають ті, представник котрих, будучи головою Національного банку України, два роки тому за його могутньою керівною орудою цей банк "Україна" був доведений до руйнування остаточного. А зараз ці хлопці з цієї трибуни на всю Україну починають ті залишки грошей, які вдалося з цих, які розікрали цей банк, забрати зворотньо, зараз починають розподіляти: тим бідним, іншим бідним і т.д.

Дійсно, треба підтримати цю третю чергу, які з надією чекають від Верховної Ради України хоча б частково, із запізненням великим, повернення того, що їм держава винна. Я б їм навіть запропонував повернути ці гроші, що з великими відсотками, з урахуванням інфляції і з урахуванням того, що ці гроші десь вони оберталися.

Шановні мої колеги і шановні радіослухачі, хочу сказати лише одне, це саме той випадок, коли всі сходяться в одному. Потрібен цей законопроект, але одні вболівають щиро від всього серця, з болем за те, що відбулося, а інші ллють крокодилові сльози, не вірте ось цим останнім. Дякую.

 

ГОЛОВА.Ольга Гінзбург, мікрофон увімкніть.

 

17:08:52

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу, № 161 виборчий округ.

Проектом закону установлюється порядок задоволення вимог кредиторів, які згідно статті 1 Закону України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб, вкладників та інших кредиторів Акціонерного Комерційного Агропромислового банку "Україна"" відносно до третьої черги задоволення вимог. Я хотіла шановному Нощенку Миколі Петровичу задати питання, а зараз просто в своєму виступі я не зрозуміла. Знову третя черга, відповідно до якої встановлюється така черга.

"Першими задовольнятимуться вимоги організацій, які займаються благодійною діяльністю, здійснюють допомогу інвалідам і інше", а в останню чергу, "вимогу сільських рад та вимоги інших". Незрозуміло, чому "вимоги сільських рад" знову по цьому закону стоять не першими.

Ми всі розуміємо, хто працює на окрузі, скільки  складних проблем сьогодні є у наших виборців по селу, і скільки  грошей сільських рад забрано  банком "Україна". Може Микола Петрович у своєму виступі скаже, що це не так. Якщо  не так, то тоді можна підтримати. Якщо це насправді так, що знову сільські ради занесені в останні після благодійних організацій, то тоді це виникає питання. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Представник уряду, будь ласка, мікрофон. Дуже коротко, прошу вас.

 

__________________. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!  На сьогоднішній день ці питання, які пропонується врегулювати законопроектом, який зараз розглядається, врегульовані Цивільним  кодексом, врегульовані Законом "Про банки і банківську діяльність" та нормативними документами Національного банку. На нашу думку,  ряд норм запропонованого закону потребують деякого уточнення і доопрацювання  з метою приведення його норм до діючого законодавства. Тому ми б просили його сьогодні прийняти  за основу і доопрацювати до другого читання, щоб привести все у відповідність.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

З мотивів, будь ласка, Симоненко.

 

17:11:09

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги! Ми, фракція комуністів. будемо  голосувати і підтримаємо цей проект закону. Але ми повинні з вами розуміти, що спеціальна слідча комісія створювалася для того, щоб  ми розібрали у першу чергу в механізмах знищення найпотужнішого банку України, до речі, скажемо, той, який фінансував найпотужнішу галузь у нас - агропромисловий комплекс. До цього причетні конкретні люди. На жаль, але слідча комісія не дала відповіді, якими механізмами знищувався, руйнувався цей банк, хто на цьому нагрів руки, хто знищив цей банк і з якою метою. Так, ми дійсно знаємо, хто керував цим процесом, хто тоді очолював Національний банк України, хто завдяки, так скажемо,  тиску з-за кордону намагався перетворити його на зовсім інший банк. Все це  ми тільки  знаємо на словах.

Але я хочу, Володимире Михайловичу, попросити і вас, як  Голову Верховної Ради, давайте будемо вимагати від голови слідчої комісії врешті-решт назвати прізвища і механізми, якими знищувався банк, і людей відповідальних за те, що вони сьогодні створили таку колізію. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Олександр Баранівський, фракція соціалістів.

 

17:12:32

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимир Михайлович. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, я тут згодний з своїми колегами в тому плані, що черговість не зовсім правильно поставлена, але хотів би звернути увагу на слідуюче. Написано, що в першу чергу в пункті "а" -  організації, які займаються благодійною діяльністю. Я це розумію так, що люба організація приватна, необов'язково благодійна, але яка там комусь купила окуляри чи, скажімо, дала подарунок для дитини в дитячий будинок, вона вже займається благодійною діяльністю, а насправді - це комерційна структура. Він вже може в першу чергу отримати кошти. Тому я ставлю питання, що треба записати  “благодійним організаціям і фондам основною статутною діяльністю яких є здійснення допомоги”, а далі по тексту і правильно говорили, що це можна було б поставити тоді в такому плані навіть і першочергово. Дякую.

 

ГОЛОВА, Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про врегулювання заборгованостей за вкладами фізичних осіб, вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", реєстраційний номер - 4178.

 

17:14:03

За-410

Шановні колеги, така кількість голосів, а також пропозиція комітету, можливо, дає нам підстави прийняти його в цілому як закон. Нема заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття... Ну є заперечення? Значить все. Шановні колеги, все. Давайте письмово, все.

Оголошується до розгляду проект Закону про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб вкладників вкладників Комерційного акціонерного банку "Слов'янський". Артеменко Юрій Анатолійович, будь ласка. Дуже коротко прошу, Юрій Анатолійович, по суті.

 

17:14:48

АРТЕМЕНКО Ю.А.

Шановні депутати, проект Закону України про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб вкладників вкладників банку "Слов'янського" пропонує врегулювати на законодавчому рівні проблеми захисту прав вкладників - фізичних осіб банку "Слов'янського" щодо задоволення їх законних вимог в частині повернення банком їх вкладів.

На сьогодні у банку "Слов'янському" є незадоволеними вимоги фізичних осіб на загальну суму понад 30 млн. гривень з загальною кількістю вкладів 1420. З них за вкладами на суму до 50 тис. гривень залишаються незадоволеними в загальній кількості 1253 особи.

Відповідно до статті Закону України "Про банки і банківську діяльність" у другу чергу задовольняються вимоги вкладників - фізичних осіб в частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначена норма чинного закону не враховує відмінності ліквідації банку "Слов'янського", оскільки система пропорційного задоволення вимог вкладників - фізичних осіб не дозволяє суттєво зменшити кількість вимог вкладників, головним чином дрібних, посилюючи тим самим соціальну напругу навколо ліквідації зазначеного банку.

Законопроектом пропонується задовольнити вимоги вкладників, які мають 1253 вклади до 50 тис. гривень у фіксованій сумі, а вимоги вкладників - фізичних осіб, які мають 167 вкладів на уму понад 50 тис. гривень, 50 та більше, пропорційно разом з погашенням зобов'язань банку перед працівниками.

Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме зниженню соціальної напруги серед населення не тільки міста Запоріжжя, але усієї України та підвищенню довіри населення до банківської системи в цілому. Реалізація законопроекту не потребує витрат з Державного бюджету України, а також додаткових матеріальних та інших витрат.

Я до сказаного хочу ще додати, що 11 лютого 2004 року Кабінет Міністрів України та Національний банк вже прийняв постанову, якою рекомендується підтримати цей законопроект до законодавчого врегулювання питання, рекомендувати ліквідаційній комісії спрямовувати кошти на задоволення вимог до 50 тисяч гривень. Є позитивний висновок всіх науково-експертного, юридичного управління, є підтримка з боку Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Ми пропонуємо цей законопроект прийняти за основу та в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка. Володимир Пузаков, голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

17:17:26

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков. Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог фізичних осіб вкладників банку. які віднесені до другої черги задоволення в сумі 50 тисяч гривень кожній фізичній особі вкладнику. Вимоги фізичних осіб вкладників банку другої чергу у частині перевищення 50 тисяч гривень та кредиторів третьої черги задовольняються відповідно до вимог статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Комітетом про банки і банківську діяльність пропонується підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, записалися на обговорення. Прошу висвітлити на табло, я назву депутатів, які записалися. І може ми відразу перейдемо до голосування, якщо не буде заперечень. Записалися: Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна"; Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко; Юрій Соломатін, фракція комуністів; Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України об’єднаної і Володимир Черняк, фракція "Наша Україна". Так може будемо голосувати чи наполягаєте? Хто на виступі з тих, що записалися, наполягає? Прошу заспокоїтися. Хто з тих, хто записався на виступ, наполягає? Будь ласка, мікрофон Юрія Кармазіна. Потім Ярослав Сухий.

 

17:18:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Як і Ярослав Сухий, я підтримую цей законопроект, можливо, він не встигне виступити.

Справа в тому, що трагедія людей, які пов'язані з банком "Слов'янський" - це дуже складна трагедія. І цей закон, який зараз запропонований абсолютно правильно народними депутатами і Артеменко, і іншими, він вирішує ці проблеми - врегулювання заборгованості, але тільки вирішує частково.

Я вам нагадаю, що у банку "Слов'янський" залишаються незадоволені  вимоги вкладників-фізичних осіб на загальну суму 30 мільйонів 326 тисяч 738 мільйонів гривень. Із загальною кількістю вкладів - 1 420.

Вкладники банку "Слов'янський" вже пікетували і уряд, і Генеральну прокуратуру України, показували і штучний характер банкрутства, і доведення до банкрутства цього банку, показували і вказували на конкретних винуватців, зокрема і на тих, хто сьогодні сидить в уряді України.

Шановні народні депутати, це дуже серйозні питання. І такі питання нам треба залишати на контролі. Це питання майбутнього України, наскільки ми можемо контролювати в тому числі і банки, і гарантувати непорушність майна, і на скільки ми можемо гарантувати відсутність адміністративного впливу. Тому що ми знаємо як знищувався  банк "Слов'янський".

В цілому закон підтримується і Головним науково-експертним Управлінням, і що кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог фізичних осіб, які внесені до другої черги, в сумі до 50 грн. кожній фізичній особі-вкладнику.

І в другій частині, це повністю відповідає закону про банки і банківську діяльність, і я прошу якнайшвидше прийняти цей закон і дати прошу вас, Володимире Михайловичу, доручення Генеральній прокуратурі України повідомити про обставини, які привели до банкрутства банка "Слов'янський", і про те, хто за цим стоїть, в тому числі виконавців, які були в уряді і які знищували людей, і сьогодні люди невинні, але втратили такі колосальні гроші - це чергові трасти. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).

Мікрофон, будь ласка.

 

17:21:42

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Шановні народні депутати!

Мій виступ буде коротким і буде носити мотиваційний характер. Я чому попросив і наполягав на тому, щоб взяти, ну, буквально одну хвилину. Справа в тому, що з прийняттям цього законопроекту в цілому ми створимо прецедент. Розумієте, люди на сьогоднішній день  настільки втрачають довіру і надію до банківської системи, що це може привести за собою, потягнути за собою якісь наслідки небажаного плану для самої банківської системи.

І ще одне, ми не повинні забувати, що страждають фізичні особи, люди. Багато з них не дочекалися повернення цих грошей, вмерли, буквально, голодуючи чи у цих пікетах.

Ми повинні і зобов'язані в пам'ять про цих людей і в пам'ять про те, що цей мав особливу специфічну процедуру його банкрутства, прийняти цей законопроект. Я переконливо прошу всіх проголосувати його в цілому, бо він дає можливість розв'язати цю болючу проблему не тільки сьогодні, але і завтра, коли буде виникати щось подібне з іншими банками, не дай Боже, в нашій Україні.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону...

(Ш у м   у   з а л і)

З мотивів Оніщук, да? Бабурін, вибачте. Бабурін з мотивів голосування, фракція комуністів.  Прошу депутатів підготуватися до голосування.

 

17:23:13

БАБУРІН О.В.

Спасибо, Владимир Михайлович.  Бабурин, фракция коммунистов.

Я хотел бы напомнить сегодня на момент банкротства банка его активы гораздо превышали обязательства банка перед кредиторами. И сегодня это тоже вопрос Генеральной прокуратуры, куда делись деньги.

Но я хочу отметить вот какой вопрос: на тот момент глава Национального банка, который приехал в Запорожье, пан Ющенко, который искал самый благополучный банк, и побежали туда ветераны перед Девятым  мая ложить свои вклады  - и через месяц или полтора бан объявили банкротом. Вот та сегодняшняя у нас позиция привела к тому, что сегодня "Наш банк", не наш, так называемый "Наш банк" сегодня тоже в Запорожье обанкротили. И мы с вами будем постоянно заниматься вот этими вопросами возврата вкладов нашим обиженным вкладчикам, обворованным, до тех пор, пока не будет на государственном уровне Национальный банк нести ответственность за все эти банки.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб вкладників комерційного акціонерного банку "Слов'янський".

 

17:24:54

За-412

Якщо немає заперечень, я ставлю на голосування: про прийняття в цілому проекту закону як закон "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб вкладників комерційного акціонерного банку "Слов'янський", реєстраційний номер 4424.

 

17:25:25

За-410

Закон прийнято.

Шановні колеги, ми перед цим розглядали проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб вкладників та інших кредиторів акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна"" (щодо розрахунків з кредиторами третьої черги). Оскільки були заперечення, ми не голосували в цілому. Але до мене підійшов Олександр Баранівський, він зняв свою поправку і просить проголосувати в цілому.

Тому - прошу уваги! - тому я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб зараз розглянути... розглянути пропозицію про те, щоб прийняти закон в цілому.

 

17:26:21

За-337

Рішення прийнято.

Одну хвилиночку, ми закінчимо голосування. Тепер я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекут закону в цілому, як закон про внесення змін до закону України про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб-вкладників та інших кредиторів Акціонерно-комерційного агропромислового банку "Україна" (щодо розрахунків з кредиторами третьої черги). Реєстраційний № 4178.

 

17:27:00

За-411

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо ввезення устаткування та матеріалів для будівництва та ремонту суден. Демьохін Володимир Анатолійович, народний депутат України.

 

17:27:29

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые колеги. Необходимость поправки к Мытному кодексу вызвана тем, что в новом Таможенном кодексе мы совершенно забыли про судостроителей и судоремонтников. Сегодня для того, чтобы взять в ремонт иностранное судно, наши заводы вынуждены платить как при оформлении импорта. То же самое касается оборудования, материалов, а вы знаете, что в основном мы сегодян работаем с иностранными заказчиками.

Поэтому просьба поддержать включение, дополнение двумя абзацами статьи 206 Мытного кодекса и включить "суден, які ввозяться з метою ремонту і устаткування та матеріалів, призначених не резидентами України для будівництва та ремонту судну". Спасибо за внимание, прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Від комітету, будь ласка. Спасибі! Скомаровський Володимир Володимирович, голова підкомітету, комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка!

 

17:28:27

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги, я хочу доповнити, що цей законопроект народився після виїзного засідання комітету економічної політики в місто корабелів, Миколаїв. Ми побачили три суднобудівних заводи, які вкрай важкому стані два з них. В чому суть проблеми? Сьогодні ми маємо крейсер ракетний "Україна", на який наша держава ледь-ледь находить останнім часом  гроші, щоб його добудувати. Замовлень від нашої держави України ми не маємо. Залишається єдиний вихід  зберегти заводи - це ремонт. Але відповідно до нового Митного кодексу для того, щоб ввести судно для ремонту треба сплатити від вартості судна, наприклад, американського: ПДВ - 20 відсотків і мита до 20 відсотків, плюс процедури. Тому вартість  ремонту судна, тільки ремонту буде збільшено майже на половину вартості всього судна. Хто буде здавати нам на ремонт такі кораблі. Тому  пропонується просто включити до 206 статті  судна і матеріали для них для того, щоб судно, яке заходить для ремонту, не було, як тимчасово ввезене, без сплати  таких великих  коштів, які сягають сотні тисяч доларів.

Комітет економічної політики пропонує прийняти цей законопроект за основу. Там всього шість слів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимире Володимировичу.

 

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. А якщо не буде зауважень, то і  у цілому.

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Ми ж не ставимо питання. Це за скороченою процедурою. Візьмете з мотивів, скажете.

Іван Вернидубов. Ви будете виступати?  Мікрофон. Чоловік записався, шановні колеги. Мікрофон.

 

17:30:38

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Уважаемые товарищи! Вернидубов, Севастополь.

Вот эта сегодняшнее рассмотрение  вопроса о внесении  изменений в закон является ярким свидетельством нашей заумной депутатской законотворческой работы, нашего поверхностного подхода к принятию законов, которые приводят к огромным материальным и моральным потерям.

Я  продемонстрирую на примере Севастополя, где 25 объемов промышленного производства является судоремонт. И вот в частности давайте возьмем Севастопольский морской завод. Это гордость  не только Крыма, а всего отечественного судостроения всего союза как вы помните.

 

ІЗ ЗАЛУ. И Украины.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В.  Да! В 1990 годах завод был поставлен на колени и только, вот кстати, о роли личности в истории, благодаря талантливому менеджменту директора завода Череватого Анатолия Александровича разъединил на 40 малых предприятий и сохранил, завод начал подыматься. И сейчас вот, благодаря тому закону опять на колени ставим. Завод буквально отказался, смотрите от каких заказов. В январе должны были принять судно на ремонт с Кипра стоимостью 3 миллиона долларов и необходимо заплатить НДС 600 тысяч долларов. А сам ремонт стоит 70 тысяч долларов. И много других примеров.  Поэтому я призываю всех депутатов, производственная деятельность судоремонтных предприятий должна быть возобновлена. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Дякую. Представник Кабміну. Одну хвилиночку, представник Кабміну, будь ласка.  Шановні колеги, всі хто записався виступили.

 

__________. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, дійсно цей законопроект дає змогу сьогодні судоремонтним підприємствам працювати в тому режимі, який дає можливість не підвищувати роботи послуги, які виконують, таким чином збільшуються обігові кошти і збільшення надходів до... надходжень до бюджетів місцевих і державних. Але ми просили б, щоб статтю 206, главу 34 можуть доповнити такими доповненнями, а саме: щоб це стосувалося не тільки суден, а і літаків, турбін і інших - саме те, що сьогодні виконується за замовленням, ремонтні роботи на наших підприємствах. Дякую за увагу. Підтримуємо, да

 

ГОЛОВА. Так, Володимир Йосипович з мотивів. Потім з мотивів Кармазін.

 

17:33:16

МАТВЄЄВ В.Й.

Матвеев, фракция коммунистов.

Ну, принятие этой поправки к Таможенному кодексу остро необходимо, потому что это действительно спасение сегодня на нынешнем этапе еще теплящейся работы на судостроительных предприятиях. Но я просил бы Кабинет Министров снять сейчас свое предложение, потому что на слух предложение не воспринимается, потребуется еще время для того, чтобы это письменно оформить. И это закон сегодня не будет принят, а мы предлагаем его принять в первом чтении, во втором и в целом, а вашу поправку еще внести, как отдельное, что касается судо-, вернее, авиастроения, авиаремонта и так далее. То есть, выиграть чисто тактически. Я прошу поддержать меня, как единственного инженера-кораблестроителя в четырехпятидесятикорпусном народных депутатов Украины.

 

ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін. Прошу, шановні колеги, якомога коротше.  

 

17:34:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу! Абсолютно правильний проект закону, абсолютно правильні зміни, які треба, тому що і суднобудівні підприємства будуть ввозити і будуть платити митні платежі від вартості судна, устаткування мито, ПДВ, митні збори, але ж ми загубили і іншу галузь - це ремонт і повітряних суден, і силових установок для тих і для інших.

Тому, Володимире Михайловичу, якщо ставиться так питання, щоб зараз розглядати і в першому, і в другому читанні, тоді я прошу доповнити - морських та повітряних суден, слово дописати яких, бо тут просто суден написано. Із цього незрозуміло, що таке суден. А написати - морських та повітряних суден. Устаткування та матеріалів там, де є, написати також - суден морських та повітряних. І все! Тобто добавити морських і повітряних. От зараз Скомаровський погоджується з цим, Ярослав Сухий, спеціаліст в цьому, погоджується, Демьохін, комітет, погоджується. Давайте добавимо. Нам будуть вдячні люди. Вони ж літаки також і вертольоти ремонтують у нас в Україні, розумієте, в тому числі і з Російської Федерації.

 

ГОЛОВА. Дякую. Мудро. Воно як мудро, то мудро. Будь ласка, Валерій Асадчев.

 

17:35:42

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Ви знаєте, що я завжди проти, щоб з голосу щось приймати. Але принаймні яка така ситуація склалася, нехай комітет своє слово скаже. Зараз комітет нехай, хто доповідав, Демьохін хай скаже, чи можна таку правку внести, щоб ми все-таки професійно це робили. Дякую.

 

ГОЛОВА. Скомаровський сказав, що вони погоджуються від комітету. Будь ласка, Володимир Йосипович Матвєєв.

 

17:36:09

МАТВЄЄВ В.Й.

В принципе если такая правка на слух может быть принята, и за нее зал проголосует, то я не возражаю против нее. И предлагаю поставить на голосование в первом чтении, во втором и в целом. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Василь Гуреєв. Я думаю, що треба погодитися, шановні колеги із правкою, іначе нам доведеться відправляти його для другого читання. А час уже втрачено. Не чути вас. Мікрофон народного депутата Василя Гуреєва. Ви не в той мікрофон говорите. Будь ласка, говоріть. Другий там мікрофон включіть, хто є поряд.

 

17:36:50

ГУРЕЄВ В.М.

Шановні колеги! Це питання, яке потрібно вирішити негайно. Тому що держава втрачає великі кошти. Суднобудівні заводи сьогодні працюють не тільки на суднобудування, але й головним чином на судноремонт. Але я хочу сказати вам, як це можливо буде спланувати чи записати в законодавчі основи, що платити мита не від вартості ремонту, а від вартості судна. Це взагалі руйнує наше машинобудування і суднобудування в цілому. Я дуже прошу підтримати в першому, в другому, в цілому читанні. Тому що не треба гаяти час. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги! Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, прийняття за основу і в цілому як закон проекту закону України "Про внесення змін та доповнень до Митного кодекса", додавши такі слова: "будівництва та ремонту морських і повітряних суден". Зрозуміла пропозиція?

За основу і в цілому як закон, реєстраційний номер 4088, прошу голосувати.

 

17:38:41

За-408

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Цілий комплекс тут внесено проектів законів, я просив би доповідачів говорити коротко, бо вже сам факт внесення цього законопроекту, того чи іншого, говорить про важливість вашої пропозиції.

Вощевський - Перший заступник Міністра економіки та з питань євроінтеграції, Валерій Миколайович, прошу дуже коротко.

Підготуватися Горбатову.

 

ВОЩЕВСЬКИЙ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

До вашої уваги - проект закону про внесення змін до Закону "Про перелік об'єктів права державної власності...". Цей закон розроблено з метою включення до переліку, що не підлягають приватизації, - Акціонерне товариство "Топаз" і Державна акціонерна холдингова компанія "Топаз". Основний вид діяльності - військова техніка, 98 відсотків із загальних обсягів всіх підприємств складає військова техніка. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Валерій Горбатов. Є Валерій Горбатов? А хто ж тоді буде доповідати цей проект? 2405-10, хто буде доповідати його? Будь ласка, автора немає, будь ласка, Семенюк.

 

17:40:23

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Спеціальна контрольна комісія на своєму засіданні детально вивчала поданий документ. В ньому чітко ми прослідкували і направили лист Кабінету Міністрів, вірніше, лист Кабінету Міністрів про те, що даний об'єкт не можна вилучати з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації шляхом того, що тут порушена процедура передачі з державної власності в комунальну, це перше. Тому що не можуть підприємства, які виробляють вибухівку, бути в комунальній власності, це порушення статті 5 Закону по приватизації - це перше.

Друге, даний об'єкт був переданий з порушенням міжнародних угод, які уклало Міністерство оборони на ремонт торпед. Це означає, що один мільйон доларів, які Україна взяла для себе зобов'язання про те, що буде проводити ремонт торпед Росії, ми, фактично, не зможемо виконати умови і будуть примінені штрафні санкції до України.

З цього приводу було направлено рішення Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів, вірніше, Прем'єр-міністр, в руках у мене є доручення Прем'єр-міністра, створена спеціальна робоча комісія у Кабінеті Міністрів, які вивчають дану ситуацію, тому що тут нанесені страшні збитки.

Тому я прошу, Володимире Михайловичу, цей законопроект не розглядати, відхилити, так, як пропонує це Кабінет Міністрів. Без висновку Кабінету Міністрів, без проведення слідчих дій, які запропоновані сьогодні Спеціальною контрольною комісією, такий документ в сесійний зал не вносити.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, є така пропозиція, щоб по всіх законопроектах  зробив доповідь заступник голови комітету, профільного комітету Матвєєв Володимир Йосипович, а якщо хтось завтра захоче додатково аргументувати, я думаю, тоді ми підемо назустріч. Нема заперечень? Будь ласка, Володимир Йосипович.

 

17:42:20

МАТВЄЄВ В.Й.

Владимир Михайлович...

Уважаемые народные депутаты Украины, уважаемый Председательствующий Владимир Михайлович!

Я предлагаю по законопроекту 2405-8, который касается открытого акционерного общества "Топаз" и государственной акционерной холдинговой компании "Топаз" поставить на голосование.

Комитет поддержал законопроект и предлагает Верховной Раде принять его за основу, а в случае, если к нему не будет замечаний, то в соответствии со статьей 6.5.5 Регламента Верховной Рады принять в целом, во втором чтении и в целом. С просьбой поддержать законопроект в Верховную Раду тысячу 199 членов трудового коллектива акционерного общества "Топаз" и государственной акционерной холдинговой компании "Топаз".

Комитет предлагает включить в перечень номер 2 объекты, не подлежащие приватизации, но которые будут корпоратизированы, открыть акционерное общество "Топаз" и государственную акционерную холдинговую компанию "Топаз".

Я предлагаю ставить на голосование.

 

ГОЛОВА. З мотивів, будь ласка, Манчуленко. Я пропоную на 15 хвилин продовжити нашу роботу. У нас ще є ряд нагальних проектів.

 

17:43:36

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний доповідачу, ви аргументуєте це тим, що є звернення трудового колективу, і комітет уважно підійшов до розгляду цієї проблеми. Але ви розумієте, що коли підприємство корпоратизується, а це є перший, підготовчий етап до майбутньої його приватизації.

Враховуючи важливість для оборонного комплексу і для забезпечення національної безпеки України даного підприємства я вважаю, що цей крок може бути передчасним. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, немає більше наполягань? Давайте будемо голосувати тоді. Анатолій Морозу, будь ласка.

 

17:44:21

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний Володимир Йосипович. Там є такий проект закону - 2405-20. Я коротко скажу. Хотів би його, хотів би... Ми на комітеті...

 

ГОЛОВА. Ми не дійшли до нього. Ми зараз тільки перший робимо. Ми дійдемо - тоді візьмете.

 

МОРОЗ А.М. Так ви ж пакетом, сказали!

 

ГОЛОВА. Ні, кожен окремо.

Шановні колеги, давайте вже якийсь один порядок. Всі вже стомилися.

Я ставлю на голосування - прошу уваги! - пропозицію комітету: про прийняття за основу і в цілому як закон проект Закону під номером 2405-8, який щойно доповіли і від комітету, і від міністерства. За основу і в цілому як закон.

 

17:45:19

За-288

Рішення прийнято.

Тепер розглядаємо законопроект 2405-10.

 

17:45:36

МАТВЄЄВ В.Й.

Что касается этого законопроекта, то комитет здесь полностью поддерживает  мнение Специальной комиссии по приватизации и предлагает отложить рассмотрение этого вопроса в связи с тем, что  Кабинет Министров создал комиссию специальную, которая  разбирается вообще там с  собственностью. Вся беда в том, что  Кабинет Министров Крыма принял некоторое решение, которое противоречит законодательству о собственности. Поэтому пока Кабинет Министров Украины не разберется  с этим вопросом, этот вопрос предлагаем не рассматривать и снять его временно с рассмотрения.

 

ГОЛОВА. Уряд підтримує таку пропозицію?

 

__________________. Уряд підтримує таку пропозицію.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Валерій Асадчев.

 

17:46:15

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, я вважаю, що якщо  всі фракції і політичні сили депутатів у парламенті погоджуються проголосувати у варіанті за основу  і у цілому,  звичайно, на це можна йти, це нормально. Але коли є категоричне заперечення, мені  здається, що так голосувати не можна. І це, до речі, демократичні процедури, які в інших парламентах використовуються.

Ми були проти того, щоб 2405-8 голосувати   цілому і як закон. За основу було б  нормально. Я б дуже просив вас, якщо немає заперечень ні у кого, можна проголосувати, якщо є заперечення, не можна голосувати так. Я вас дуже прошу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Я перепрошую. Я прошу вибачення, я просто не почув застереження щодо того, що не можна голосувати у цілому.  Публічно ви ж потім не сказали.

Шановні народні депутати! Ніхто не наполягає на тому, щоб ми ставили на голосування проект під номером 2405-10? Ні? Значить підтримуємо  пропозицію Кабінету Міністрів і комітету відкласти розгляд цього питання.

Наступний законопроект за номером 2405-12.

 

17:47:33

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет по вопросам экономической политики на своем заседании 12 ноября рассмотрел законопроект о внесении изменений в Закон Украины "О перечне объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации". Целью внесения изменений в Закон Украины о перечне объектов является уточнение перечня с целью исключения из него объектов, которые утратили общегосударственное значение. Госпредприятие, проектный институт "Южгипррыбфлот" практически с 1997 года является, практически, я еще раз повторяю, де-факто, банкротом. С 1995 года институт не спроектировал ни одного судна, государственное финансирование отсутствует. С начала 2002 года институт не имеет ни одного хозяйственного договора на выполнение работ. Задолженность по заработной плате в институте с 1997 года достигла 47,1 тыс.грн. и постоянно растет.

Закон Украины о внесении изменений закона Украины перечень объектов право государственной собственности, что не подлежат приватизации предусматривают исключение государственной научного проектно-конструкторского института по развитии и эксплуатации флота "Южгипррыбфлот" из перечня объектов права государственной собственности, которая не подлежит приватизации.

Главное научно-экспертное управление поддерживает эту законодательную инициативу. Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством и собственностью раз поддержало проект и приняло решение, рекомендовать Верховной Раде Украины, принять его за основу. И вообще мы считаем, что было ошибкой передача этого проектного института из ведения Минпромполитики в агропром.

 

ГОЛОВА.Позиція уряду.

 

______________.Оскільки цей інститут є об'єктом державної системи ... та метрології, уряд вважає, що виключення його з переліку, який не підлягає ..., сьогодні є передчасним.

 

ГОЛОВА.Валентина Семенюк, будь ласка.

 

17:49:29

СЕМЕНЮК В.П.Фракція Соціалістичної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, відповідно до статті 5 закону "Про приватизацію", інститути не підлягають приватизацї. Тут позиція Кабінету Міністрів вірна і не можна сьогодні розглядати цей документ і приймати його за основу.

Сьогодні майже всі інститути знаходяться в такому жалюгідному стані. Це не означає, що вони в майбутньому не будуть працювати на рибне господарство. Таке рішення прийняла сьогодні спеціальна контрольна комісія з проханням, залишити цей інститут в переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Дякую.

 

ГОЛОВА.Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Реєстраційний   номер 2405-12. За основу.

 

17:50:34

За-74

Рішення не прийнято.

 

МАТВЄЄВ В.Й. Комитет вносит предложение снять его с рассмотрения.

 

ГОЛОВА. Законопроект відхилено. Так наступний законопроект за номером - 2405-13.

 

МАТВЄЄВ В.Й. Комитет по вопросам экономической политики управление народным хозяйством рассмотрел проект Закона Украины "О внесении изменений" в Закон Украины "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации" внесенные народными депутатами Мартыненко, Омельченко и Третьяковым. Предлагается в тексте закона заменить название Государственного Акционерного общества, магистральные нефтепроводы "Дружба" в связи с тем, что в соответствии с распоряжением Кабинета Министров филиал магистрального нефтепровода "Дружба" не является юридическим лицом, а есть структурным подразделением открытого Акционерного общества "Укртранснафта", которыми эти нефтепроводы переданы в пользование. То есть, фактически уже такого государства Акционерного общества как магистральные нефтепроводы "Дружба" не существует.

Комитет поддержал указанный законопроект и при  решение рекомендовать Верховному Совету принять его за основу. Главное научное экспортное управление Аппарата Верховного Совета также считает, что законопроект может быть принят за основу. Поддержан также проект закона, поддержан так специальной контрольной комиссией по вопросам приватизации комитетом по вопросам промышленной политики и предпринимательства, по вопросам топливно-энергетического комплекса. Я предлагаю ставить на голосование.

 

ГОЛОВА. Пропозиція Кабінету Міністрів.

 

_____________________. Оскільки магістральні нафтопроводи "Дружба" не є юридичною особою, а тільки філією "Транснафти", то ми підтримуємо позицію комітету.

 

ГОЛОВА. Так, Манчуленко. Георгій Манчуленко. Потім Третьяков.

 

17:52:23

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідачу, мені прикро, що фракція комуністів, яку ви представляєте, проголосувала за підготовку до приватизації стратегічного заводу "Топаз" і проектного інституту, який займається приватизацією, теж ви позитивно голосували. І не зовсім зрозумілою є зараз позиція щодо магістральних нафтопроводів "Дружба".

Ви знаєте, що нафтогазопроводи є стратегічними об'єктами, які заборонені законом до приватизації. Зміни юридичного статусу цих магістральних нафтопроводів "Дружба" є знову ж таки на мій погляд прихованою підготовкою до майбутньої приватизації, що може зашкодити нашим національним інтересам. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Третьяков, фракція "Наша Україна", будь ласка. Давайте голосувать, бо ми будемо обговорювати і не буде, коли голосувать.

 

17:53:23

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

В соответствии с разделом два статьи пять "Объекты приватизации" Закона Украины "Про приватизацию державного майна" к объектам, которые не принадлежат приватизации, относится имущественные комплексы предприятий, их структурных подразделений, основной вид деятельности которых - производство товаров, работ, услуг, которые имеют общегосударственное значение.

Поэтому Закон Украины "Про перелик объектов права державной власности, що не пидлягають приватизации" регулирует отношения объектов права государственной собственности, а не юридических лиц. Это прямо записано в законе. Поэтому вполне может быть трактовка "филия" - магистрали нафтопровод "Дружба".

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, якщо немає заперечень, то  ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону за номером... Відмініть голосування. Шановні колеги, я прошу уваги! Я ставлю на голосування про прийняття за основу   проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", реєстраційний номер 2405-13. Для прийняття за основу.

 

17:54:53

За-90

Законопроект відхилено.

Наступний законопроект номер 2405-18.

 

17:55:12

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, собственности и инвестиций в декабре 2003 года рассмотрел проект Закона о внесении изменений в перечень объектов, не подлежащих приватизации, внесенным Кабинетом Министров Украины. Законопроектом предлагается исключить из перечня объектов номер два, то есть объекты, не подлежащие приватизации, но которые могут быть корпоратизированы, государственные производственные предприятия по внешнему централизованному водоснабжения Донбасса "Укрпроводчермед".

Как говорится в объяснительной записке законопроекта, а также в дополнительном обосновании к нему, представленному Кабинетом Министров Украины, это должно обеспечить реформирование системы водоснабжения в Донецкой области с целью решения проблем водоснабжения и повысить ответственность предприятия за экономический результат о своей деятельности.

Комитет поддержал законопроект и предлагает Верховной Раде принять его за основу. А в случае, если к нему не будет замечаний, то в соответствие со статьей 6.5.5 регламента Верховной Рады принять во втором чтении и в целом.

 

ГОЛОВА. Уряд?

 

________________. Уряд підтримує прийняття.

 

ГОЛОВА. Так. Бойко, будь ласка. Чи Матвієнков. Визначіться, хто буде з вас говорити там.

 

17:56:35

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги, прежде всего я бы попросил внимательно отнестись к этому объекту. "Укрпромводчермед" - это предприятие, которое обеспечивает водой население и промышленные объекты Донецкой области. Например, по Мариуполю это предприятие имеет два водохранилища, имеет четкую систему водоподготовки и систему подачи воды. На сегодняшний день это предприятие уже, в противоречие с законом, передано в управление.  Сегодня они уже устанавливают такие цены, с которыми практически, в общем-то, невозможно бороться, являются монополистами!

То есть они сегодня могут брать за использование воды, которая подается не по их системам, так как это делается с комбината им.Ильича, по 5 копеек берут - не понятно за что, и так далее.

Закон о приватизации, пункт 2 статья 5 - четко говорит о том, что:  "приватизації не підлягають об'єкти права державної власності, які, зокрема, пов'язані з постачанням споживчої води, також водосховища, водогосподарські канали комплектного призначення".

Если мы сделаем этот шаг, то это будет первый шаг по пути приватизации государственных объектов, которые являются монополистами. И жизненно важное обеспечение. Тогда мы после него должны приватизировать дорогу, границу и так далее. Я попрошу не голосовать.

 

ГОЛОВА. Дякую. Валентина Семенюк.

 

17:57:52

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги народні депутати! Закон про приватизацію майна державних підприємств, стаття 1, частина 9 Закону про приватизацію говорить про те, що не підлягають приватизації об'єкти тепло-, водопостачання. І тут Матвієнков правий, рішення Спеціальної контрольної комісії - не підтримати цей відповідний документ. Закон повинен бути однаковим - що для Донецька, що для Криму, що для України, - і він сьогодні говорить про те, що такі об'єкти не можна виключати з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Прошу не підтримувати цей документ. Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський.

 

17:58:37

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович!

Зрозуміло, що вже хтось в Донецьку, приватизувавши все, що там можна було приватизувати, хочуть зараз приватизувати воду. Але хотілося б знати прізвище - кого це цікавить, і тоді, я думаю, може, депутатам у Верховній Раді було б легше визначатися.  Але зрозуміло, що підтримувати цей законопроект не можна, бо це призведе до одного - подорожчання постачання води. І призведе до того, що будуть заробляти мільйони на оплаті за воду.

Мені здається, що воду в Україні потрібно постачати взагалі безкоштовно.

 

ГОЛОВА. Степан Хмара, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

17:59:34

ХМАРА С.І.

Хмара, блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Шановні народні депутати, шановні колеги!

Це об'єкт, який має стратегічне значення, а тим більше для такого регіону, як Донбас. Крім того він має колосальне соціальне значення. І в жодному разі не можна голосувати за нього. Мене дивує позиція уряду з цього питання і колег-комуністів депутатів. Я прошу не голосувати за нього.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками, і я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону за номером 2405-18 про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". За основу.

 

МАТВЄЄВ В.Й. Владимир Михайлович, по мотивам голосования...

 

ГОЛОВА. Відмініть голосування.

Будь ласка, Володимир Йосипович.

 

МАТВЄЄВ В.Й. По мотивам голосования и как докладчик я имею право ответить на те вопросы, которые здесь были и выдумки, которые здесь были представлены.

Для тех, кто интересовался, кто хочет что там сделать, я вам докладываю о том, что проект закона был представлен 15 октября 2003 года Кабинетом Министров. Представленный проект закона должен был докладывать министр экономики по вопросам европейской интеграции Хорошковский, который сегодня уже, на сколько я знаю, не является министром. Понятно, да, кто и что?

А в том, что позиция коммунистов и так далее и тому подобное, это все...

Степан Ильич, вы задали вопрос, будьте корректны, выслушайте его.

Что касается позиции коммунистов, то коммунисты всегда выступали против приватизации всего, любого государственного имущества.

На голосование.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону за номером 1405-18 про внесення зміни до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Прошу голосувати.

 

18:01:54

За-166

Рішення не прийнято. Закон відхилено.

Наступний законопроект, 2405-19.

 

18:02:22

МАТВЄЄВ В.Й. Комитет рассмотрел проект Закона о внесении изменений в Закон Украины о перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации, внесенный народным депутатом Астровым-Шумиловым. Предлагается включить в перечень объектов права государственной собственности не подлежащее приватизации государственное предприятие "Ровеньки-антрацит".

Комитет предлагает Верховной Раде принять его за основу, а если не будет замечаний народных депутатов Украины, то принять во втором чтении и в целом.

 

ГОЛОВА. Немає застережень?

Я ставлю на голосування: про прийняття за основу проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", реєстраційний номер 2405-19, за основу.

 

18:03:10

За-374

Рішення прийнято.

Шановні колеги, комітет вніс пропозицію: якщо не буде у вас застережень, прийняти в цілому як закон. Ніхто не заперечує?

Ставлю на голосування про прийняття в цілому як закон проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", реєстраційний номер 2405-19. Прошу голосувати.

 

18:03:47

За-374

Закон прийнято.

Наступний документ, законопроект 2405-20. Будь ласка!

 

МАТВЄЄВ В.Й. Я просил бы поднять этот законопроект, потому что он достаточно большой и выслушать следующее. Комитет рассмотрел этот проект закона и принял решение, рекомендовать Верховной Раде принять его за основу. Что же этим законопроектом предлагается? Включить в перечень номер один, то есть, объектов государственной собственности, не подлежащих приватизации по органу управления Минтранс семь объектов и исключить из перечня десять объектов, находящихся в управлении Минагропромполитики, в том числе девять из них шелкосовхозы. Кстати, большую часть шелко совхозов были исключено Верховной Радой из перечня еще в 2001 году.

Что касается совхозозавода "Плодовое", то их Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады и Специальной контрольной комиссии по приватизации обращает внимание на то, что в соответствии со статьей 5 Закона о приватизации государственного имущества, предприятия, изготовляющие спирт, вина, ликеро-водочные изделия, не подлежат приватизации. Считаем, что при подготовке ко второму чтению законопроекта необходимо исключить эту позицию.

И еще, при обсуждении этого вопроса, законопроекта о внесении изменения к закону о приватизации государственного имущества, звучал вопрос на счет Лутугинского научно-производственного Валкового комбината. Отвечаю, что это предприятие остается в перечне не подлежащих приватизации. Но посколько у него изменилось название, предлагается внести редакционную правку.

 

ГОЛОВА.Будь ласка, Семенюк.

 

18:05:46

СЕМЕНЮК В.П.Фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, шановний доповідачу.

Спеціальна контрольна комісія підтримує проект внесений Комітетом з економічної політики, але я пропоную проголосувати даний проект  постанови за виключенням радгоспу "Плодове",  це Автономна Республіка Крим. Тобто щоб цей  радгосп не був виключений з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Тобто ми можемо  взяти  основу за виключенням цього об'єкту.

 

МАТВЄЄВ В.Й. То есть, не переносить  это во второе чтение?  У комитета нет возражений, если депутаты проголосуют.

 

ГОЛОВА. Хто ще наполягає?  Не всі зразу. Хто наполягає? Немає?

Я ставлю на голосування з врахуванням пропозиції Семенюк Валентини Петрівни, з якою погодився комітет, про прийняття за основу і у цілому. Так?

 

МАТВЄЄВ В.Й. Нет. В первом чтении.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття за основу з врахуванням пропозицій Семенюк проекту Закону за номером 2405-20 про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Прошу голосувати.

 

18:07:15

За-241

Рішення прийнято.

У кого є заперечення проти прийняття у цілому? Єсть. Все. Питання не розглядаємо далі.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін  до Закону України про відновлення платоспроможності боржника...

Астров-Шумілов з процедури, будь ласка.

А, Будаг'янц, я перепрошую. Будаг'янц.

 

18:07:48

БУДАГ'ЯНЦ М.А.

Уважаемые коллеги, дорогие товарищи. Я прошу закон по научно-производственному ... комбинату принять вцелом, потому что там никаких оснований нет задерживать его дальше. Владимир Михайлович, вас очень прошу.

 

ГОЛОВА. Який закон? Я не можу зрозуміти.

 

БУДАГ'ЯНЦ М.А. Вцілому.

 

ГОЛОВА. Ну, останнє заперечення. Я не можу, шановні колеги, є заперечення.

 

БУДАГ'ЯНЦ М.А. Немає! По комбінату немає! Владимир Михайлович!

 

ГОЛОВА. Який номер? Підійдіть скажіть, ну, що ви кричите.

 

БУДАГ'ЯНЦ М.А. 2405-20.

 

ГОЛОВА. Підійдіть скажіть. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо підприємств вугільної галузі". Турманов Віктор Іванович, будь ласка. Підійдіть до Адама Івановича Мартинюка і з'ясуйте це питання.

 

18:08:45

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги, 6 марта 2003 гола был принят Закон Украины "О внесении изменений до ... законодательных актов Украины щодо банкрутства гірничних підприємств". Срок его действия завершился 1 января 2004 года.  И сегодня снова начали банкротить угольные предприятия. В связи с этим в проекте, который сегодня мы рассматриваем, предлагается следующее: расширить действие нормы, предусмотренной частью шесть статьи пять Закона Украины про видновлення платоспособности боржника або визнання його банкротом на горнодобывающие предприятия и угольные наши предприятия. Расширить действие нормы, предусмотренной абзацами шесть и семь пункта один раздела семь приконцовых положень вышеназванного закона, касающихся возбуждения остановки проведения дел о банкротстве на все горные предприятия.

Необходимо также исключить из абзаца шесть пункта один части шесть статьи пять проекта закона слова "и продаж акций яких розпочався", что позволит распространить действие данного законопроекта на все предприятия угольной промышленности.

Учитывая, что закон шестого марта депутаты Верховной Рады приняли, но он не позволил в полной мере стабилизировать ситуацию, так как он проработал,  я сказал, восемь месяцев, и сегодня его действия прекращены. Принятие и реализация предложенного проекта закона позволит нам предотвратить безосновательную потерю очень важных для экономики Украины горных предприятий и избежать значительных финансовых, экологических, социальных проблем, улучшить экономическую ситуацию в отрасли, сберечь рабочие места.

Данный законопроект рассмотрен в Комитете топливно-энергетического комплекса, в профильном Комитете по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, собственности и инвестиций.     

Главное научно-экспертное управление предлагает принять его за основу. Такая же поддержка есть со стороны Министерства топлива и энергетики. И данный закон поддержан Кабинетом Министров. О важности и необходимости скорейшего решения данное вопроса свидетельствует и поручение Президента Украины Премъер-министру, чтобы этот закон был рассмотрен и принят. Такое доручення есть Премъер-министру.

Поэтому просьба такая. Вот с этой поправкой принять сегодня за основу и, я думаю, в цилому как закон.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, якщо ми так довго будемо пояснювати, у нас не вистачить часу проголосувати. Будь ласка, Демьохін Володимир Анатолійович, позиція комітету. Сідайте, будь ласка.

 

18:11:26

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Данный законопроект разработан с целью расширения действий норм закона. И расширяет эти нормы на горнодобывающие предприятия. Главное научно-экспертное управление рекомендует принять за основу данный проект. Высший господарський суд обратился с предложением в первоочередном плане рассмотреть данный проект. Решение комитета: принять за основу в первом чтении. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, хто наполягає на слові?

Зараз дивимося далі. Юрій Кармазін, будь ласка, з місця. Ви наполягаєте на виступі?

 

18:12:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Безумовно, ми зараз розглядали ще і попередній закон, де ми написали: "морських і повітряних суден". А "річкових" ми слово не записали. Потім митниця може пристати. Тому, це проект 4088, Володимир Михайлович, я хотів би, поки не закінчилось пленарне засідання, щоб ми вже уточнили: "морських і річкових" - в тому проекті, або написали:  "водних".

Тепер щодо цього проекту, Володимир Михайлович. Безумовно, треба приймати цей закон, але він надзвичайно сирий, надзвичайно сирий.

І, як виходить із звернення Голови Вищого господарського суду України Притики, що тут треба регулювати ці питання. Треба далі доповнювати перелік гірничих підприємств гірничо-добувними підприємствами. Але і потім перелік не буде вичерпним. Тому доцільніше зробити його відкритим, як пропонує Головне науково-експертне управління.  Тому я пропоную в першому читанні проект прийняти, подякувати народному депутату Турманову і приєднати до тих комітетів, які працюють ще Комітет з питань правової політики, тому що тут є питання, які чисто специфічні, які будуть виходити на прийняття судових рішень. Це дуже...

 

ГОЛОВА. Дякую.

Так, Микола......

Шановні колеги, в нас збігає час, ми не зможемо прийняти рішення.

Микола Кравченко, будь ласка.

 

18:14:08

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!

Я был автором законопроекта предыдущего, который наложил мораторий на банкротство шахт. Сейчас народный депутат Турманов предлагает продлить его, мораторий этот, до 2006 года, я для стенограммы повторяю, потому что невнятно прозвучало. Речь идет о моратории до 1 января 2006 года.

И уважаемый народный депутат Кармазин, речь идет о специфической норме, которая заключена в этом законопроекте, который относится только к горнодобывающей отрасли, к угольной отрасли.  Поэтому я попросил бы не смешивать его с другими законопроектами и поставить вопрос на голосование.  Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, хто наполягає ще?

Рудьковський, будь ласка.

 

18:14:57

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати!

Я вважаю, що якщо потрібно приймати цей законопроект, він був розроблений урядом, підтримується урядом, ситуація у вугільній галузі складна, ми повинні однозначно, якщо й приймати цей закон, то не до кінця 2006 року, а, зрозумійте, це державна галузь. І не зрозуміла позиція: що значить "банкрутувати державне підприємство"? Це означає банкрутувати державу. І, дійсно, цей механізм потрібно закласти таким чином, щоб ми не банкрутували державні підприємства. І приймати його потрібно не до кінця 2006 року, а зняти обмеження до кінця 2006 року і в такій редакції прийняти його в першому читанні, без обмеження кінцем 2006 року. Інакше це нічого не дає.

Цей законопроект готувався для того, щоб розглянути його ще в грудні і забезпечити нормальний перехід зими. Ми вже перезимували. І тому потрібно його приймати на роки.

 

ГОЛОВА.Дякую.

Шановні народні депутати, я ставлю пропозицію комітету: прийняти за основу проект Закону (реєстраційний номер 3539) про внесення змін до закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за основу. Прошу голосувати.

 

18:16:44

За-301

Є пропозиція голосувати в цілому. В кого є застереження? Ставлю на голосування про прийняття проекту закону, реєстраційний № 3539 в цілому, як закон. Йде голосування.

 

18:17:15

За-311

Закон прийнято.

З мотивів Кармазін. Я вже оголосив голосування, коли ви сказали про застереження. Кармазін мікрофон.

 

18:17:26

КАРМАЗІН Ю.А. Володимире Михайловичу, я ж у виступі сказав, що дуже багато є питань правового характеру, які не можна приймати просто так з кандачка, ви розумієте чи ні. І не можна без правових комітетів це зробити. І забрати сьогодні право  доповнювати ці проблеми. Я десяток поправок зараз внесу сюди. Не можна. Що ви заставляєте вносити знову до Конституційного Суду? Раз ми  по Регламенту, то я підняв руку, будь ласка, зупиніться, Володимире Михайловичу, не можна проводити сирі рішення. Я розумію, що  є, але це дуже сире рішення,  повірте мені, там  багато підводних течій. І потім інші люди будуть  писати і говорити, що ми прийняли  сирий закон. Я проти прийняття сирих законів, непродуманих. Дякую.

 

ГОЛОВА. Вечірнє  засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за роботу. Завтра ми продовжимо  засідання о 10 годині за розкладом на середу. Дякую.