Засідання N39 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ   ТРИДЦЯТЬ  ДЕВ`ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

25   листопада  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

"За" - 441

Зареєструвалися у залі 441 народний депутат.  Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую  відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Насалика Ігоря Степановича і Черновецького Леоніда Михайловича. Давайте привітаємо їх з днем народження.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до пункту 4 статті 4.2.1 Регламенту Верховної Ради України та Постанови Верховної Ради України про першого заступника Голови Верховної Ради України від 18 листопада 2003 року номер 1243 інформую про вихід народного депутата України Мартинюка Адама Івановича зі складу депутатської фракції Комуністичної партії України.

Шановні колеги, це відповідно... Шановні колеги, відповідно до вимог Регламенту.

Вчора на Погоджувальній раді ми визначилися щодо розкладу засідань на 25-28 листопада та порядку розгляду  окремих питань на цей період. Розклад засідання на цей день у вас є. Будемо приступати до роботи.

З мотивів, будь ласка, Мороз, чи  з процедури.

 

МОРОЗ О.О. 

З процедури.

Олександр Мороз, Соціалістична партія України.

Шановний Володимире Михайловичу, у нас у порядку денному на сьогодні є таке контраверсійне питання, яке викликатиме гостру, очевидно, дискусію. Це питання про зміни до Закону про бюджет 2003 року . І ці зміни стосуються мінімальної заробітної плати і її розміру. Тому, щоб уникнути якихось там конфліктів, протистоянь у залі, я просив би вас перед розглядом цього питання або оголосити перерву, щоб зібрати керівників усіх фракцій, поратидитися щодо процедури розгляду цього питання. Причому бажано було б з участю представників Кабінету Міністрів, можливо, і Прем'єр-міністра, чи перенести це питання дещо пізніше, а тоді в обідню перерву розглянути це питання, чи можливо на основі заяв керівників фракції зробити перерву. Але у будь-якому разі ми повинні свідомо голосувати за цей проект, бо він надзвичайно серйозний, він стосується долі практично всіх людей в Україні.

 

ГОЛОВА. Немає більше з процедури? Шановні колеги, можливо давайте ми запропонуємо такий варіант. Коли ми підійдемо до цього питання, до розгляду цього питання, тоді ми обміняємося думками і визначимося. А зараз давайте будемо просто працювати у такому звичному режимі буденному. Немає заперечень? А далі тоді визначимося.

Оголошується до розгляду проект постанови про проведення парламентських слухань на тему "Держава та церква. Об'єднання зусиль для відродження духовності нації та подолання негативних соціальних явищ у суспільстві" 24 грудня 2003 року. Ми вже почали розгляд. Одну хвилиночку, розглянемо питання, тоді. Що? З цього питання, будь ласка, доповідач Рішняк Іван Миколайович. Будь ласка. Увімкніть мікрофон Рудьковського з цього питання, так?

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Володимире Михайловичу, із всією повагою до ініціаторів розгляду цього питання, я все-таки хочу запропонувати утриматися від голосування із цього питання, бо ми бачили, як активно розійшлися наші позиції у Верховній Раді по прийняттю законів. Ми будемо тільки збурювати українську, громадську думку, та чи інша  сторона зупиняючись на тій чи іншій позиції щодо підтримки тієї чи іншої церкви, чи віроісповідування. Я пропоную не збурювати  наше суспільство обговорюючи в прямому ефірі церковне питання. Краще доручити робочим групам опрацювати законопроект, який зніме всі питання.

Я звертаюся до народних депутатів і до ініціатора, будь ласка, не наполягайте на прийнятті цієї постанови.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Давайте таким чином домовимося. Одну хвилиночку. У нас є автор проекту постанови Рішняк Іван Миколайович, є Рішняк? Будь ласка, аргументацію. Потім від комітету голосуванням визначимося.

При цьому я хочу наголосити, шановні колеги, що на грудень у нас вже проголосовано 5 парламентських слухань.

Будь ласка, мікрофон Івана Миколайовича Рішняка.

 

РІШНЯК І.М.

Шановні колеги! Я просто прошу вас підтримати і зробити такий передноворічний, різдвяний подарунок нашим виборам, тому що я погоджуюся з колегою Рудьковським, що 20 листопада дійсно ми не підтримали аж два проекти законів, який поданий Кабінетом Міністрів "Про свободу совісті та її реорганізації!!!!!!! та "Про свободу віросповідання  та  релігійні організації" народного депутата Лілії Григорович. Я вже сказав, що жоден із них не був підтриманий.

І думаю, що якраз на парламентських слухань ми дійшли ближче до згоди з цього приводу. Ви усвідомлюєте, які наслідки можуть бути у разі прийняття невиважених законів з питань релігійних відносин.

Тому я пропоную все-таки обговорити, запросити до нас фахівців з цієї справи, запросити духовних провідників нашої держави, яким вірять люди, яким вірять виборці, і ближче підійти до вирішення цієї проблеми, яку ми хочемо поставити  на парламентські слухання.

Тому прошу вас, шановні колеги, зробіть все-таки, так сказать, різдвяний подарунок нашим виборцям та підтримайте проект постанови про проведення цих слухань.  Дякуємо.

 

ГОЛОВА. Так, дякую вам.

Також Михайло Васильович Косів від комітету, позиція комітету, будь ласка.  Голова підкомітету Комітету з питань культури і духовності Михайло Васильович Косів.

 

КОСІВ М.В.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги народні депутати!

Наш комітет розглянув пропозицію депутата Річняка про проведення парламентських слухань щодо питання "Держава і Церква в Україні".

Мені доручено довести рішення комітету, яке зводиться до того, що такі парламентські слухання є абсолютно потрібними і позитивними.

Я хотів би зауважити тим колегам, які побоюються, що ми будемо політизувати це питання, то якщо ви сам не будете політизувати, то воно і не буде політизоване. Я взагалі вважаю, що це питання потрібно розглядати безвідносно до будь-якої конфесії. Але справа в тому, що над концепцією державної політики в галузі церкви і релігії уже працює. І Державний комітет у справі релігії, і Центр наукових досліджень імені Олександра Разумкова. І ми не можемо тут, у цьому залі вийти із прийняттям Закону про свободу совісті і релігійні організації. Можливо, як ми розглянемо це питання на наших пленарних засіданнях, то якраз ми і вийдемо на якусь таку концепцію, яка допоможе нам у розв'язанні цього питання. Отже, я прошу вас підтримати пропозицію депутата Рішняка. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

З мотивів Лілія Григорович, будь ласка. Прошу дуже коротко висловлюватись. Мікрофон - Григорович.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, "Наша Україна", Народний рух.

Вельмишановні колеги, ви знаєте, в прямому ефірі, на превеликий жаль, на уми і голови нашого суспільства линуть такі неприємні речі щодо честі українського парламенту, коли ми в прямому ефірі на основі духовності, моральності розглянули питання про моральність та духовність українського народу. І я думаю, що все залежить від нас. Як ми продемонструємо розуміння і рівень цих проблем, таким воно буде виглядати і в українському суспільстві. Я прошу підтримати даний проект по Дню уряду.

 

ГОЛОВА. Рефат Чубаров.

 

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на саму назву постанови, яка починається: "Держава та церква..., - а потім вже, - ...об'єднання зусиль".

Я отут пропонував би все-таки, виходячи з того, що наші закони говорять про відокремлення церкви та держави, замінити слово "держава" - "суспільство", тобто "суспільство та церква".

Я це пропоную ще і тому, що не є таємницею, що окремі наші чиновники намагаються свої особисті підходи до тих чи інших релігійних віросповідань видавати як за державні. Це особливо притаманне керівництву Держкомрелігії, які мають відповідні фобії до тих чи інших віросповідань. Тому я, підтримуючи саму постанову, хотів би все-таки настоювати на тому, щоб назва була "Суспільство та церква" і це буде тоді відверта розмова про всі аспекти, пов'язані з релігійною діяльністю в суспільстві. Дякую!

 

ГОЛОВА.Народний депутат Бойко, фракція "Наша Україна".

 

БОЙКО Ю.А.

97 виборчий округ. Шановні колеги! З глибоким знанням справи, як священик і як депутат, щодня спілкуючись із різними конфесіями, я хочу, щоб церква довела вам, що конфлікту і нагнітання не може бути, якщо більше будуть мати слово представники з церкви, як духовної інституції, а не ми, як люди, політики, які схильні нагнітати і розводити людей в різні сторони. Церква докаже нам, що вона здатна бути консолідованою і будувати суспільство таке, яке необхідне нашій державі. Дякую!

 

ГОЛОВА.Шановні колеги! Будемо визначатись. Шкіль, зніміть з голосування. Давайте голосуванням визначимо.

 

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хотів би наголосити на тому, звичайно, можна назвати це слухання "Суспільство і церква", але, все ж таки, ми будемо тут говорити про державні інституції. Я не хочу поєднувати в даній ситуації "Державу і церкву", але я хотів би, щоб власне відповідальністю закликати державні інституції, які мають не тільки фобії до деяких конфесій, але певну філію. Тобто, любов до інших конфесій. Я хотів, щоб властиво тут заслухати їх або спростувати, або підтвердити любов і не любов до певних церковних організацій, бо в принципі державні інституції мають тільки слідкувати за тим, щоб церква діяла в межах чинного законодавства і не більше, а не впливати і корегувати на діяльність. Дякую!

 

ГОЛОВА.Шановні колеги! Ми обмінялись думками, висловили свої міркування і застереження. В нас є всі підстави поставити на голосування проект постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань "Держава та церква", об'єднання зусиль для відродження духовності нації та подолання негативних соціальних явищ у суспільстві. Це документ під номером 3506.

 

За- 184

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про День уряду України у грудні 2003 року щодо вивчення російської літератури в Україні, як літературної спадщини східних слов'ян.

Доповідач голова підкомітету Комітету  з  питань науки і освіти  Петро Петрович Толочко. Відсутній? Тоді Станіслав Ніколаєнко, будь ласка. Родіонов? Будь ласка, Михайло Кузьмич Родіонов.

 

РОДІОНОВ М.К.

Шановні народні депутати! Комітет з питань науки і освіти виносить на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України про День уряду України у листопаді 2003 року "Вивчення російської літератури в Україні, як  літературної спадщини східних слов'ян. Проект постанови внесений народним депутатом України Толочком у порядку законодавчої ініціативи відповідно до статті 93-ї Конституції України від 10 жовтня 2003 року номер 4254.

Метою проекту постанови є здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до пункту 13-го статті 86-ї Конституції України, а також визначення  стану дотримання законодавства  України стосовно збереження духовних та культурних цінностей українського народу.

Проектом передбачено забезпечення збереження російської літератури в України, як літературної спадщини східних слов'ян. Вивчення російської літератури в Україні учнями загальноосвітніх навчальних закладів, українська мова навчання та навчання мови національних меншин, не як зарубіжної, а в межах курсу "Літературне мистецтво східних слов'ян - наша спільна спадщина".

Проект постанови не потребує збільшення видатків з Державного чи місцевого  бюджетів.

Комітет пропонує прийняти проект постанови Верховної Ради України про День уряду України "Вивчення  російської літератури в Україні як літературної спадщини східних слов'ян". Проект постанови пропонується розглянути за скороченою процедурою.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.  Так, з мотивів, будь ласка, Олег Зарубінський. Терен я бачу з мотивів. Я бачу! Тільки  визначтесь хтось...

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я дійсно з мотивів. Безумовно нема нічого поганого,  а тільки благо, коли люди знають і російську літературу, і польську, і угорську, і таке інше. У мене є таке риторичне  запитання - чи  депутати Російської Державної Думи можуть внести чи вносять вони на розгляд ції Думи  питання про вивчення української літератури, бо українська література теж є літературою східних слов'ян. Чи бодай якісь рухи в цьому напрямку роблять наші російські колеги? Це питання риторичне.

Дякую.

(О п л е с к и)

 

ГОЛОВА. Народний депутат Кафарський, потім Терен.  Кафарський, будь ласка. фракція НДП.

Будь ласка, говоріть.

 

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Я не розумію чому питання, яке стосується  навчального процесу виноситься на засідання Верховної Ради! Це компетенція навіть не Міністерства  освіти і науки, це компетенція навчального закладу. І правильно говорив Олег Зарубінський, хіба можна розглядати лише питання культури слов'ян через призму російської мови? Думаю,  що таке питання не варто ставити.

 

ГОЛОВА. Віктор Терен. Потім Павло Мовчан.

 

ТЕРЕН В.В.

Віктор Терен, фракція блоку Юлії Тимошенко. Шановні колеги, справа в тому, що сьогодні в українських школах саме кількість годин для вивчення української мови неухильно зменшується. Під різними приводами. Під приводом вивчення предметів комп'ютеризації тощо. І кількість годин української мови зменшується. Це раз.

Друге. Коли ми говоримо про те, що от виступав чоловік, виступав депутат і говорив про те, що треба розглядати російську літературу не зарубіжну, а тоді, вибачте, яку? Бо Росія все-таки є зарубіжжя. Йдеться про те, що ближнє чи дальнє зарубіжжя, але все-таки зарубіжжя. Якщо її не вчити як зарубіжну, то яку літературу вивчати? Нонсенс.

Далі. Дефініція східних слов'ян передбачає, що сюди входять і поляки, і входять і ті ж самі словаки і так далі, і чехи, і болгари. То чому тоді йде виокремлення однієї нації? Тобто це абсолютно питання, а ................Верховну Раду,  у черговий раз внести.

 

ГОЛОВА. Дякую. Павло Мовчан, потім Ігор Юхновський, потім Зварич. А потім Гмиря підведе підсумки. Все нормально буде.

 

МОВЧАН П. М.

Народний депутат Павло Мовчан, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановний Володимире Михайловичу, тут виникає питання за старою формулою: "Не так тої воріженьки, як добрії люди". Ініціатива просто безглузда академіка Толочка. Саме тому я і звертаю увагу на те, що такий вчений такого калібру мав би поставити зовсім інакше формулювання - "Давньоруська література як основа". Замість цього він пропонує російську. Вносять сюди просто заздалегідь політичний момент і провокативні наміри. Це чиста політична провокація.

Нещодавно група депутатів від Комітету з питань культури і духовності зустрічалася із міністром культури Російської Федерації і з представниками Комітету з питань культури Російської Федерації у складі Феденка, Танюка і мене. І я скажу, що жодної школи у столиці Росії немає української. Навіть факультативу. Жодної української газети...

 

ГОЛОВА. Дякую. Ігор Рафаїлович Юхновський.

Потім Роман Зварич, потім Гмиря.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Віктор Михайлович, шановні депутати!

Справді це питання розглядалося на засіданні комітетів і було неоднозначно  сприйнятий, було навіть відхилення, я не розумію чому воно так ставиться.

Суть справи полягає в тому, щоб справді іноземну літературу в середніх школах викладати на російській мові, це недопустимо.

Тому за радянських часів була так звана шкільна бібліотека, де перлини світового письменства переводилися для шкіл на українську мову. І я вважаю, що Міністерство освіти повинно шкільну бібліотеку зараз далі розвивати. Це питання є скоріше провокаційне, якщо ми проголосуємо "за", одна частина буде проти. Якщо ми проголосуємо "проти", росіяни будуть не задоволені. Тому я вважаю, що таке питання треба зняти з порядку денного і не займатися зайвими провокаціями.

І тому я прошу Верховну Раду відхили цю пропозицію.

 

ГОЛОВА. Роман Зварич, потім Сергій Гмиря. І будемо голосувати.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Роман Зварич, "Наша Україна". Народний рух України.

Шановні колеги, Народний рух прекрасно розуміє, що це питання є політичне, тим більше напередодні якраз наступаючої президентської виборчої кампанії. Тобто автори цього проекту хочуть нас вманеврувати в таку позицію, де вони будуть вступати проти, а вони тоді будуть показувати, що ось Народний рух є антиросійський. Отже, шановні колеги, не дочекаєтеся. Народний рух України вчора на своєму засідання група прийняла рішення підтримати якраз цей проект постанови, і ми будемо якраз просити наших колег, щоб вони посприяли, щоб подібні були постанови прийняті в Російській Федерації, щоб була там вивчена також українська мова.

Дякую.

І ми також, Володимире Михайловичу, ми формально вносимо пропозицію зняти із назви постанови слова "східних слов'ян", тобто просто залишити як "спільна спадщина слов'ян".

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Сергій Гмиря.

 

ГМИРЯ С.П.

Спасибо.

Меня очень удивила вот эта ремарка Зарубинского: откуда такой комплекс неполноценности? Ну, если в России что-то не делается, обязательно и у нас нужно то же самое не делать. Меня это просто-напросто удивляет.

Уважаемые коллеги, ведь о чем идет речь? Изучать украинскую литературу без российской и в России русскую без украинской невозможно, они настолько тесно связаны, что это, действительно, единое наследство восточных славян.

Ну, и коль мы уже об этом заговорили, давайте вспомним, говорят все время: "В Советском Союзе была русификация, но украинскую литературу изучали во всех школах". А мы говорим, что мы демократы, а откажемся от литературы, которую... от литературы Толстого, Пушкина и от литературы Шевченко в конце концов, потому что дневники он писал свои на русском языке.

 

ГОЛОВА. Микола Жулинський, а потім від комітету я попрошу Михайла Радіонова.

 

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Жулинський, фракція "Наша Україна".

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Я вважаю, що це не компетенція Верховної Ради - розглядати це питання, це компетенція Міністерства освіти і науки. І тут присутній заступник міністра, і я просив би, щоб йому  дали слово.

А, по-друге, хочу наголосити на тому, що російська література в українських школах з російською і українською мовою навчання вивчається досить грунтовно. І курс "Зарубіжна література" передбачає найповніше вивчення російської літератури. Цим займається і наш Інститут літератури, в якому я працюю. І ми готуємо ці програми. І тому ніякої дискримінації вивчення російської літератури в Україні немає, навпаки: там є певний пріоритет. І особливо в курсі "Давня українська література як спільна спадщина східних слов'ян" вона вивчається.

А для Петра Петровича Толочка, мого колеги, хочу сказати, що ще Петро Могила висував ідею вивчення культури і літератури європейської в контексті східнослов'янської і західноєвропейської літератури. І такий курс ми повинні ставити, а не виділяти якийсь особливий курс східних слов'ян. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Михайло Родіонов, будь ласка, мікрофон. Фракція комуністів. І досить, шановні колеги. Вже думки в нас обмінялися.

 

РОДІОНОВ М.К.

Фракція комуністів, Родіонов.

Шановні товариші! Я хочу сказать: речь идет не о языке, а об изучении российской литературы. Это первое.

Второе. Прежде чем голосовать, вспомните историю: хто за славян отвечает. И приведу высказывание одного, как говорят, не очень уважаемого человека, а врага украинского народа, тем не менее, он говорил в беседе 21 июня 1943 года, рейхскомиссар Кох: "Хорошо известно, что именно Киев, а не Москва является матерью славянских городов".

Скажите, пожалуйста, что плохого, что профессор, академик Толочко хочет сделать так, чтобы Киев и остался матерью славянских городов? У меня предложение: голосовать - за.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка, уряд. Заступник міністра, будь ласка, Ткаченко.

 

ТКАЧЕНКО.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати. Останнє засідання Міжпарламентської комісії по співробітництву Верховної Ради України і Федерації зборів Російської Федерації, яке  було десь місяць тому, засвідчило, що вивчення  російської мови і літератури в Україні не дає підстав для якоїсь заклопотаності. А  є ряд обставин, які ставлять під сумнів доцільність внесення даного питання на обговорення, і ми їх чули, міністерство наполягає на тому, що формування навчальних дисциплін у школі є прерогативою виконавчої влади.

Отже,  на думку Міністерства освіти і науки, розгляд такого делікатного питання, як вивчення російської літератури в Україні, як літературної спадщини східних слов'ян був би передчасним. Ця тема можливо тягне на наукову якусь конференцію, але не на парламентські слухання і на  комітет.

 

ГОЛОВА. Катушева, будь ласка, репліка.

 

КАТУШЕВА З.Г.

Фракция коммунистов, Катушева, Крым.

Вы знаете, визывает просто недоумение всех тех кто сейчас против вот этой постановы. Потому что все, кто сейчас против, они как раз забыли о том, что  они приобщались к мировой культуре именно с помощью русского языка, они получили высшуюосвиту на русском  языке. Давайте проявим уважение. Не надо плевать в коледец, с которого вы пили столько  лет.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Переходимо до голосування. Пропозиції озвучені, точки зору  визначені. Я ставлю на  голосування проект постанови Верховної Ради України про День уряду України  у грудні 2003 року, номер 4254. У нас уже у грудні є два Дні уряду.

 

За- 210

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Оголошується до розгляду проект постанови про проведення парламентських слухань на тему "Актуальні проблеми  економічної політики" (лютий 2003 року).

Доповідач голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством власності та інвестицій  Станіслав Іванович Гуренко, будь ласка.

 

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги! Проблеми економічної політики в цьому залі найближчі роки не розглядались ні в комплексі, ні під кутом зору актуальних проблем розвитку України, які безумовно існують. Про їх існування свідчить хоча б той факт, що оцінки рівня соціально-економічного розвитку в Україні сьогодні є полярними. Від заяв нашого керівництва про те, що Україна в цьому році розвивається найвищими темпами в Європі, до статистичних даних, які холодно свідчать про те, що більше 60 відсотків населення України отримує сьогодні доходи, які не забезпечують мінімального прожиткового рівня. Підкреслюю, це офіційні дані або ж дані офіційних досліджень.

З цієї точки зору, на наш погляд, і ця позиція підтримана Комітетом з питань економічної політики, було б доцільним провести парламентське слухання з актуальних проблем економічної політики в Україні, зокрема, маючи на увазі соціальних аспект економічної політики, проблеми активізації внутрішнього ринку, фінансово-кредитної політики, а також політики заробітної плати. Нам здається, що таке обговорення сприяло б і законотворчій діяльності Верховної Ради, і певним чином могло б змінити ситуацію, яка кожного року в нас створюється із затвердженням Державного бюджету, коли черговий уряд приходить у Верховну Раду і заявляє про те, що грошей в державі немає, хоча всі бюджети зводяться із прифіцитом. Дякую за увагу!

 

ГОЛОВА.Дякую, Станіслав Іванович, вам. Шановні колеги, немає заперечень? Тоді я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України за номером № 4308, про проведення парламентських слухань на тему "Актуальні проблеми економічної політики".

 

"За" - 193.

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Оголошується до розгляду проект Постанови про День уряду України  у  лютому 2004 року щодо реалізації рішень, ухвалених за наслідками Дня уряду України у листопаді 2002 року. Доповідач голова Комітету з питань національної безпеки і обороні Георгій Корнійович Крючков. Будь ласка, Георгій Корнійович.

 

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Три комітети Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони,  з питань  соціальної політики і з питань  ветеранів, пенсіонерів вносять пропозицію провести у лютому 2004 року День уряду з порядком денним, який оголосив Голова Верховної Ради.

Справа ось у чому, шановні колеги. У листопаді минулого року був проведений День уряду, на якому розглядалися проблеми реформування Збройних сил і соціальні проблеми військових. За рік, що минув, практично нічого не зроблено  урядом  для реалізації рекомендацій, які були схвалені 28 листопада 2002 року. Ситуація з реформуванням Збройних сил складається  дуже напружено. Уряд у проекті бюджету, який поданий нам на розгляд,  зменшив проти минулого року витрати на реформування Збройних сил, зменшив набагато асигнування на переоснащення Збройних сил новою технікою і озброєннями і ще більше загострилися соціальні проблеми військових.

Ці питання піднімалися з цієї трибуни. На одному з останніх засідань народний депутат Кармазін теж вносив таку пропозицію, щоб обговорити доповідь уряду з цих питань. Ми вважаємо, що є нагальна потреба обговорити ці проблеми, якщо ми, дійсно, турбуємося про те, щоб Україна мала надійну оборону і щоб вона,  по-справжньому турбувалися про тих людей, які виконують свій конституційний обов'язок. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Немає застережень. Тоді я ставлю на голосування проект постанови.

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про День уряду  України у лютому 2004 року номер  4320.

 

"За" - 174,

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про День уряду України у лютому  2004 року з порядком денним про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2004 року.

Доповідач - голова Комітету з питань  молодіжної політики, фізичної культури і спорту і туризму Катерина Семенівна Самойлик. Будь ласка.

 

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги!  Ви знаєте без мене дуже добре, що в Україні налічується 150 тисяч дітей-інвалідів, діти-сироти, дуже багато  дітей з малозабезпечених сімей. І дякуючи вам, вашій активності, шановні колеги, дякуючи Верховній Раді України, ми загострили в минулому році цю проблему, ми вирішили ряд нагальних питань - те, що пов'язано з супроводом дітей-сиріт до  місць оздоровлень. Ми, дякуючи Верховній Раді України, збільшили видатки щодо оздоровлення особливо от цієї категорії дітей. Ми в деякій мірі нашими зусиллями призупинили зміну профілів дитячих оздоровлень. Нам вдалося з вами залучити додаткові  кошти з  місцевих бюджетів. Дійсно, це тільки дякую тому, що ми в минулому  році своєчасно загострили і поставили ці питання.  Але дійсно нам цю роботу треба активізувати

і комітет Верховної Ради України одноголосно прийняв рішення щодо проведення Дня уряду про підсумки проведення оздоровлення дітей влітку 2003 року та про заходи Кабінету Міністрів України щодо  організації  відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2004 року. Ми вважаємо і хочу звернутися  до вас, що ми повинні зараннє розглянути це питання, давши можливість Кабінету Міністрів України вирішити організаційне питання. Дійсно, у нас залишилися невирішеними питання розпорошеності коштів, а їх необхідно зосередити дійсно, повністю виключити питання, які ще є, на жаль, щодо заміни профілю дитячих оздоровниць. Залишилося невирішеним питання, пов'язані з Земельним кодексом. Анатолій Варфоломійович вносив пропозицію, і ми її прийняли в постанові, вона залишилася невирішеною, щодо держзамовлення на вразливі категорії дітей. Тобто ми знаємо, скільки в Україні дітей-інвалідів, дітей-сиріт, яких дійсно держава повинна держзамовлення, і під це держзамовлення повинна бути сума грошей і забезпечити обов'язково в літній період оздоровлення цієї вразливої категорії наших громадян, юних громадян.

Я знаю, що більшість вирішила голосувати проти і цього порядку дня Дня уряду. Я хочу звернутися до всіх народних депутатів і до тих, хто слухає нас. Не допустіть ганьби, коли більшість буде голосувати проти дітей України, проти сиріт та інвалідів. Прошу не допустити цього.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги. Богдан Губський, будь ласка. Катерино Семенівно, сідайте, будь ласка. Богдан Губський, мікрофон увімкніть.

 

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я б хотів, щоб ми не допускали на засіданнях Верховної Ради таких звинувачень безпідставних. Зокрема депутатська група "Народовладдя", яка входить до більшості, прийняла рішення голосувати за цей проект постанови. А нас безпідставно у цьому звинувачують. І я вважаю, що це недостойно народних депутатів звинувачувати безпідставно один одного. Ми за народ України, ми за дітей. А ті, хто такі інсинуації говорить, вони ведуть себе, зокрема не дуже толерантно до своїх колег. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Анатолій Раханський. Потім Михайло Мельничук, потім Коновалюк, потім Самофалов.

 

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Дякую. Шановні колеги! Я прошу вас всіх підтримати це дуже важливе питання, тому що у нас є всі можливості для того, щоб оздоровлювати дітей, але ми їх не використовуємо. Саме завдяки тому, що ми візьмемося за цю справу  діти у нас будуть здорові. Дякую за увагу. Підтримайте, будь ласка.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, будь ласка.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Сумніву немає, що  проголосують всі за те, щоб це питання слухалося. Але, скажіть будь ласка, скільки можна слухати одне і  теж, а "віз і нині там".

Прикладом після  слухань, які були в цьому році, по цьому питанню, я мав інтерес в Чернівецькій, в Львівській області подивитися, як виконуються домовленості з Урядом.

Я хочу  заявити офіційно про те, що ні про яких дітей-сиріт, не про дітей селян, мова про їх відпочинок не йде, відпочивають діти тих хто має гроші. Хто не має грошей діти не відпочивають, їм не надають ці можливості. Тому я би хотів  з цього приводу заявити, що комітет Верховної Ради повинен посилити контроль за виконанням домовленостей парламенту і Кабінету Міністрів. А голосувати за цю постанову треба. Дякую.

 

ГОЛОВА. Валерій Ілліч Коновалюк, фракція "Регіони України" потім Геннадій Самофалов.

 

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович! Я  також хочу приєднатися до позиції висловленої депутатом Губським і заявити, що фракція "Регіони України" також буде підтримувати це питання.  І, Катерина Семенівна, це ми теж з порозумінням ставимося до тих проблем, які дійсно турбують суспільство. Тому дякую, прошу таку позицію більш не висловлювати в нашу адресу.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Геннадій Самофалов.

Олександр Стоян.

 

САМОФАЛОВ Г.Г.

Самофалов, фракция "Регионы Украины".

Уважаемые коллеги!

Действительно, тема, которая сегодня поднята, она важна, мы каждый год ее поднимаем, но, как правило, тогда, когда дети уже едут отдыхать, то есть решаются эти проблемы оперативно.

Я сегодня предлагаю вместо постановы парламентских слушаний принять постанову, про, еще раз говорю, про День уряду, принять постанову конкретную, где обязать уряд разработать механизм по отдыху и оздоровлению детей и принять эту постанову не позднее середины декабря. Тогда это будет действенно, тогда правительство сможет хорошо разработать и подготовиться к отдыху и оздоровлению детей.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Олександр Стоян, і голосуємо.

 

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, голова Федерації профспілок України.

Шановні колеги!

Я впевнений, що всі проголосують за цю постанову.

Хочу сказати, що у нас два мільйони дітей потребують влітку оздоровлення. В цьому році ми оздоровили на всіх рівнях 600 тисяч. Дійсно, значна частина дітей не може оздоровитися чому? Тому що дуже дорогі путівки - по-перше. По-друге, плата за землю, по-третє - доставка дітей і багато чого іншого. Тому, дійсно, оці парламентські слухання виявлять ті больові точки, на яких треба зосередити увагу і дати доручення уряду.

Я дуже просив би, не треба зараз ніякі постанови приймати, а прийняти рішення про День уряду, а там про День уряду, про парламентські слухання, і там ми визначимо всі заходи.  Дуже прошу всіх підтримати цю постанову.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Вернигора, фракція соціалістів, і потім Самойлик, заключне слово.

Георгій Корнійович...

 

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, Соціалістична фракція.

Шановний Володимир Михайлович!

От ми дуже багатьом даємо і зараз виявити свою любов і шану до цього важливого питання, і я співчуваю Катерині Семенівні, яка кожного року по двічі виносить на розгляд Верховної Ради питання про дитяче оздоровлення. Але я на останньому перед цим слуханні вже заявляв, що чим більше ми говоримо, тим більша тенденція зменшення у нас оздоровлення дітей. Більше того, ми навіть не хочемо зізнатися, що в країні в 10 разів зменшилося дитяче оздоровлення. Сьогодні на селі не працює жодна позашкільний, пришкільний оздоровчий заклад.

Я тому  пропоную поменше обманювати людей, бо це фарисейство - співати всім, що ми любимо, що ми не допустимо, що ми проголосуємо, проведемо день уряду. Я за те, щоб ми дали доручення на цей день Кабінету Міністрів нарешті надати Верховній Раді проект Закону про оздоровлення дітей у нашій країні. І прошу підтримати саме таку постановку питання.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Георгій Корнійович Крючков. І завершуємо. І Самойлик, да, на заключення мотиви.

 

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, я вас прошу оголосити по фракціях результати попереднього голосування. Я не хочу нікого звинувачувати - хай звинувачують факти, і хто у нас підтримує турботу про оборону, а для кого це байдуже. Я прошу це зробити зараз.

 

ГОЛОВА. Дякую. Ми, на жаль, не можемо назад повернутись. Хай служби підготують.

Будь ласка, Катерина Семенівна Самойлик.

 

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу. Я просто хочу подякувати за те, що ми такі одностайні в цій позиції. Я не випадково це сказала, повірте: у мене були для цього причини. Але я вдячна за масову підтримку і хочу сказати для всіх, що багаті знайдуть можливість відпочити за кордоном, а тим дітям, кому потрібно, ми зараз зробимо з вами так, щоб дійсно покращився стан оздоровлення вразливих категорій нашої України. І прошу всіх проголосувати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, коли немає заперечень, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про День уряду України у лютому 2004 року з порядком денним: "Про підсумки проведення оздоровлення дітей влітку 2003 року та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2004 року", номер 4333 документа. Прошу голосувати.

 

"За" - 416.

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про звільнення суддів. Доповідач - голова Комітету з питань правової політики Онопенко Василь Васильович.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Комітет розглянув на своєму засіданні кандидатури суддів, які підлягають звільненню і підготував проект Постанови Верховної Ради відповідно до пункту 15, статті 15, пунктів 1, 2, 9 частини 5, статті 126, статті 43 Закону України "Про статус суддів".

Пропонується звільнити з посад:

суддю Апеляційного суду, Івано-Франківської області, Савчука Олексія Васильовича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Апеляційного суду, Одеської області, Руденка Віктора Петровича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Апеляційного суду, Тернопільської області, Нікіфорову Ларису Іванівну у зв'язку із закінченням строку, на який її обрано;

суддю Апеляційного суду, Харківської області Гудзя Леоніда Євдокимовича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Апеляційного суду міста Севастополя, Дмитрієву Галину Миколаївну у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Сніжанського міського суду, Донецької області, Бондаренко Наталю Іванівну у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків;

суддю Новоград-Волинського районного суду, Житомирської області, Литвина Олексія Терентійовича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Куйбишевського районного суду, Запорізської області, Правило Миколу Тимофійовича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Пологівського районного суду, Запорізської області, Фесенка Ігора Васильовича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Надвірнянського районного суду, Івано-Франківської області, Грицюка Петра Івановича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Андрацитівського міського суду, Луганської області, Тітенка Василя Кузьмича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддів Лисичанського міського суду Луганської області Мартиненка Івана  Васильовича, Пульного Віктора Єфремовича  у зв'язку з поданням  ними заяви про відставку;

суддю Зарічного районного  суду міста Сум - Черпакову Олену Іванівну у зв'язку з поданням  заяви про звільнення за власним бажанням;

суддю господарського суду Київської області - Ромашко Валентину Семенівну у зв'язку з досягненням нею 65 років;

суддю господарського суду Полтавської області -..............Василя Лукича  у зва'язку з досягненням  ним 65 років;

суддю господарського суду Херсонської області - Потоцьку Валентину Василівну у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків;

суддів господарського суду Черновицької області - Іринчину Діляру .............. у зв'зку з поданням заяви про відставку  за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, Коваля Петра  Георгійовича у зв'язку з досягненням  ним 65 років;

суддю господарського суду міста Севастополя - Колесову Людмилу Миколаївну у зв'язку з поданням  заяви про відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків;

суддю Гайсинського районного суду Вінницької області - Громадського Валерія Михайловича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю  Любомського районного суду Волинської області -  Пономаренка Олександра Івановича  у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Тернопільського міського суду Тернопільської області - Будза Тараса Васильовича  у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;

суддю Зміївського суду Харківської області - Безверхого Станіслава Романовича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

суддю Кам'янець-Подільського районного суду Хмельницької області - Лемні Галину Миколаївну у зв'язку з поданням заяви  про відставку.

Ми перевіряли всі заяви, там ніякого тиску не було  на жодного суддю. Це подання Вищої ради юстиції України. У вас є проект постанови  Верховної Ради. Тому шановні колеги, прошу підтримати цей список.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію...

Будь ласка, Сергій Головатий. Відмініть голосування.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Сергій Головатий, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Володимире Михайловичу, у мене є запитання до вас в зв'язку з цим питанням. Чи ви проінформовані про те, що Комітет з питань Регламенту, депутатської етики і організації роботи Верховної Ради на своєму засіданні 15 січня прийняв рішення, яким він вирішив звернутися до вас - до Голови Верховної Ради Литвина з рекомендацією не вносити на розгляд Верховної Ради України питань про  звільнення суддів з посад за поданням, підписаним Ківаловим, який незаконно перебуває на посаді голови  Вищої ради юстиції. Комітет розглядав це питання і встановив, що  Ківалов - юрист Ківалов, начальник юридичної академії в Одесі - дискредитує в принципі звання  юриста тим, що він узурпував собі право бути на посаді голови Вищої ради юстиції і бути... бо він є народним депутатом України. Він перебуває на двох посадах одночасно і тому наш парламентський комітет до вас звернувся з такою рекомендацією. Я хотів би, щоб ви усвідомлювали те, що робить Верховна Рада, приймаючи до розгляду подання Ківалова і звільняючи суддів чи призначаючи суддів.

Володимире Михайловичу, це надзвичайно  серйозні речі! І те, що депутат Ківалов дозволяє собі це не значить, що може дозволити собі Верховна Рада. Так, ми  призначаємо суддів,  виходимо з ситуації, тому що треба  комплектувати  суддівський корпус, але я прошу вас звернути увагу на це і припинити порушення  закону, Конституції Ківаловим, депутатом Ківаловим! Він незаконно  обіймає  дві посади і ще кажу дискредитує просто професію юриста. Юрист не може цього робити.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Михайло Добкін, будь ласка. Потім Асадчев.

 

ДОБКІН М.М.

Спасибо. Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы обратить ваше внимание, что вся та риторика,  которая была сейчас моим коллегой сказана она имеет как бы еще один смысл. Ведь глава комитета  профильного Василий Васильевич тоже занимает 2 должности и тоже   совмещает две должности народного депутата и судьи. Поэтому может вы разберетесь там у себя во фракции и договоритесь, чтобы он отказался либо от депутатского мандата, либо от  высокой чести быть судьей. И тогда уже будем принимать решение по поводу Кивалова и всех остальных. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую. Валерій Асадчев, будь ласка.

 

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую.  Володимире Михайловичу і Василь Васильович, я хотів би все-таки, щоб ми звернули увагу на те, що сказав Сергій Петрович Головатий, тому що якщо потім буде з'ясовано, що дійсно він не мав право подавати таке подання, то можете собі уявити, які правові наслідки будуть по відношенню до суддів, які ми таким чином попризначали чи позвільняли. І які будуть правові наслідки досудових рішень, які такі судді приймали. Вони будуть скасовані. І хто буде нести відповідальність. Я все-таки хотів, щоб ми чітко узгодили цей момент з Комітетом з питань Регламенту, якщо він вже прийняв таке рішення.

І у мене питання до вас Василь Васильович. Є такі, ну, розмови ходять, що багато суддів звільнюють під тиском, тобто їх свідомо примушують писати заяви про звільнення. Я хотів би, щоб у даному випадку ви зараз  з трибуни підтвердили, що у тому переліку, що ви зачитали,  таких випадків не було, принаймні для стенограми. Дякую.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую. Я  хочу сказати, що ми розбиралися на комітеті по кожній кандидатурі. Від кожного   із суддів є відповідні заяви. Все це стало предметом розгляду на Вищій раді юстиції і жодного тиску немає. Більше того,  самі судді настоювали  на тому, щоб їх звільнили, хто за станом здоров'я, хто за віком, вони не можуть працювати.

А пану Добкіну, я  все-таки хотів би відповісти, що я у Верховному суді посаду не займаю, рішення не приймаю і заробітної плати не отримую, і кабінет не займаю, і підпису жодного верховного судді не має. Закінчаться судові справи, я піду з Верховного суду, тому що  я вважаю, що треба перш за все підкорятися закону.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України за номером 4372 про звільнення суддів. Прошу голосувати.

 

За- 379.

Рішення прийнято. Дякую.

 

ОНОПЕНКО В.В. Володимире Михайловичу, шановні колеги, хоча ми суддів не запрошували сюди, але вони нас чують. Побажаємо їм гарного здоров'я, використати свій досвід професійний на благо України, українського народу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оголошується проект постанови про внесення змін  до Постанови Верховної Ради  України про створення, утворення тимчасової слідчої комісії з питань вивчення ситуації у зв'язку з  проведенням у червні 2003 року позачергових виборів міського голови міста Мукачево Закарпатської області та забезпечення конституційних прав громадян під час виборів фактів порушення правоохоронними органами виборчого законодавства. Від комітету, будь ласка, хто доповідає. Будь ласка, але від комітету нам треба доповідь.

Шановні колеги, оскільки ми вже розглядали це питання, на Погоджувальній раді домовилися, що ми поставимо його на голосування. Тому для того, щоб зберегти і витримати толерантність, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України за номером 4069 "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань вивчення ситуації у зв'язку з проведенням у червні 2003 року позачергових виборів міського голова міста Мукачева Закарпатської області та забезпечення конституційних громадян під час виборів, фактів порушення правоохоронними органами виборчого законодавства України". Прошу голосувати.

 

За - 221

Рішення не прийнято.

Будь ласка. З мотивів, вже все зрозуміло. З мотивів хто? Шуфрич. З мотивів, шановні колеги, заспокойтеся, на голосування ніхто не ставить. Заспокойтеся, будь ласка, все. З мотивів Зварич.

 

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, минулий раз ми голосували подібну постанову і було визначено Регламентним комітетом і секретаріатом, що для внесення змін до постанови достатньо 150 голосів. Тому вважаємо, прошу перевірити це, вже був прецедент, ми голосували і підписали відповідну постанову. Вона  вийшла. Нічого по суті не змінилося, тому ми просимо зарахувати це голосування, як результативне, враховуючи, що проголосувало більше ніж 150 народних депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Роман Зварич, будь ласка

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Насамперед я хотів би пояснити Нестору Шуфричу елементарні речі, які виписані в Конституції. А там сказано, про те, що рішення Верховна Рада приймає більшістю від свого конституційного складу за винятком тих проектів законів, які визначені Конституцією.

Ми можемо утворити Слідчу комісію 150 голосами, але після її утворення це вже є рішення Верховної Ради України, яке вимагає 226 голосів.

І, шановний Володимире Михайловичу, це питання вже двічі ставиться протягом цієї сесії, воно навіть вже зараз не мало розглядатися. Я наполягаю на тому, щоб вважати це рішення відхиленим, і щоб ми вже знову протягом цієї сесії до нього не поверталися.

 

ГОЛОВА. Будь  ласка, Адам Мартинюк.

 

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Дійсно у нас не один раз виникають колізії їх треба врегульовувати, але я вам зачитаю відповідну  статтю Конституції, якою ми керуємося. Це стаття 89. "Верховна Рада України для проведення розслідувань з питань, що становить суспільний інтерес створює Тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувало не менше, як одна третина від конституційного  складу Верховної Ради. Тобто тут чітко і ясно сказано "створює 150 голосів, вносить зміни відповідно до Регламенту, який ми з вами поміняли, - 226 голосів.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в місії Організації об'єднаних націй у Ліберії.

Доповідачі у нас визначені: перший заступник міністра закордонних справ України Єльченко Володимир Юрійович та міністр оборони України Євген Кирилович Марчук, співдоповідач - перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Андресюк Борис Павлович.

Шановні колеги, оскільки в нас зазвичай на питання ми відводимо 45 хвилин, пропонується такий Регламент: для доповідачів по 5 хвилин і по 5 хвилин на запитання, співдоповідач - відповідно 3 і 2 хвилини, протягом 20-ти хвилин провести обговорення.

Нема заперечень?

Так, будь ласка, на трибуну Рудьковський з процедури.

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Володимир Михайлович, чому така кричуща несправедливість: з одного боку, як це потрібно соціал-демократам, то вноситься постанова без ніяких питань на голосування, а постанова 4313 - про створення слідчої комісії по голосуванню 13 грудня 2002 року, фальсифікація бюлетенів, навіть не включення до включення в розділ до порядку денного, так, як домовилися про це на Погоджувальній раді.

Володимир Михайлович, я розумію, що вони більшовики, їм все можна, але якщо вже домовилися на Погоджувальній раді, ну, то це треба робити. Дайте доручення Секретаріату.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, дозвольте дати роз'яснення.

Справа в тому, що проект цієї постанови був включений. Ми вже обговорювали, ми вже раз голосували. Але вчора на Погоджувальній раді я запропонував: давайте ще раз проголосуємо, щоб остаточно Верховна Рада визначилась щодо рішення. Ми, дійсно, домовлялись, що ми поставимо в розділ "Питання до включення до порядку денного". Я прошу Секретаріат це зробити з приводу того питання, про яке ви говорите.

Сергій Гмиря, будь ласка. Ми вже розпочали б розгляд питання.

 

ГМИРЯ С.П.

Владимир Михайлович, ну, прежде чем, я думаю, рассматривать тот вопрос, по которому докладчик стоит на трибуне, неплохо было бы все-таки рассмотреть вопрос о наших войсках в Ираке. Вы меня простите: люди гибнут, не известно почему, а мы уже стали чемпионами мира по посылке войск в другие страны, ну, как Амур в римской мифологии: с голым задом - и стрелами размахиваем. Ну, так же нельзя в конце концов!

Давайте вернемся к тому вопиющему, той вопиющей ошибке, которую мы совершили, послав войска для агрессивной войны в Ираке.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми це також питання обговорювали на Погоджувальній раді. Там є відповідний проект закону. До нього дійде черга - ми його будемо розглядати.

Микола Томенко, будь ласка.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів до процедури зараз, не по змісту. Справа в тому, що ми сьогодні отримали лише документ нашої експертної комісії, яка висловлює деякі застереження до даного закону, зокрема в частині фінансування з Державного бюджету. Але проекту закону про схвалення рішення Президента нам не роздавали.

Володимире Михайловичу, я прошу з'ясувати це, тому що ми дебатуємо, а документа в нас немає.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, доповідайте. 5 хвилин. І 5 на відповіді на запитання.

 

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд виноситься проект Закону України про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в місії ООН у Ліберії.

Місія ООН у Ліберії була створена відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН, номер 1497 від 1 серпня 2003 року та 1509 від 19 вересня 2003 року. І на підставі розділу 7 Статуту ООН на початковий дванадцятимісячний період з метою підтримки ліберійського перехідного уряду та надання сприяння імплементації всеохоплюючої мирної угоди в Ліберії.

Кількість розгорнутого персоналу місії нараховує до 15 тис.чоловік, на сьогодні вона є найбільшою миротворчою операцією ООН. За інформацією секретаріату ООН на сьогодні про свою участь в цій місії повідомили 23 держави. Географія заявлених країн контрибутерів, контингентів до місії ООН у Ліберії - є однією з найширших серед діючих миротворчих операцій ООН та охоплює країни, члени Європейського союзу та НАТО, Нідерланди, Ірландія, а також Китай, Іорданія, Бангладеш, Марокко та інші.

Миротворчий персонал мають серед інших надати США та Великобританія. Держави євросоюзу виявляють активність у підтриманні миру також і в інших країнах Західно-Африканського субрегіону, зокрема, сусідніх з Ліберією державах. Так ... Діварі розгорнуто чотирьохтисячний французький контингент, а в складі місії всі регіони, крім України служать британські та німецькі миротворці.

З огляду на значний досвід участі нашої держави в миротворчих операціях ООН, секретаріат ООН звернувся до уряду України з проханням розглянути можливість участі миротворчого контингенту нашої держави місії в Ліберії. ООН очікує від нашої держави направлення до складу місії у, можливо, короткі терміни вертолітного підрозділу, аргументуючи це тим, що зазначений підрозділ вважається одним із основних елементів військового компоненту місії ООН у Ліберії, що має, фактично, забезпечувати її успішне проведення.

Прохання про відрядження контингенту було висловлено також Генеральним секретарем ООН Кофі Аннаном під час його зустрічі з Президентом України Кучмою у вересні в Нью-Йорку. Кофі Аннан при цьому зробив особливий наголос на вийнятковому значенні цього внеску України для загального успіху місії і важливості якомога швидшого прибуття українського контингенту в Ліберії. Після всебічної переробки пропозицій секретаріату ООН, Міністерство оборони України повідомило про готовність направити до складу місії миротворчий контингент загальною чисельністю до 350 осіб. На користь прийняття позитивного рішення щодо участі України місії ООН Ліберії існує достатньо важливих аргументів. З точки зору державних інтересів слід відзначати такі.

Перше. Вийняткове значення для піднесення авторитету нашої держави в Африці та посилення репутації України, як активного конрибутера до миротворчих операцій на цьому континенті.

Друге. Створення сприятливого клімату для активізації двостороннього співробітництва з Ліберією та  з африканськими країнами у цілому.

І третє. Підтвердження Україною, як країною - членом ООН взятою на себе особливої відповідальності за підтриманням міжнародного миру і безпеки. Фінансування витрат пов'язаних з участю країни у зазначеній миротворчій операції здійснюватиметься за рахунок коштів  державного бюджету України з подальшою компенсацією цих витрат з бюджету ООН.

Згідно з даними  Секретаріату ООН сума відшкодування Україні за надання миротворчого контингенту, а сама, авіаційний підрозділ у складі 14-ти вертольотів становитиме близько 1,5 мільйона доларів США щомісячно.

Залучення України до такої форми участі миротворчих операцій в ...........ООН стало результатом активізації участі нашої країни  в  миротворчій діяльності ООН в цілому, визнанням високого професійного рівня  українських миротворців та надійності нашої держави, як важливого партнера ООН.

Реалізація  цього рішення не потребує внесення змін та доповнень до чинного законодавства. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам.

Шановні колеги! Запитання. Прошу записатися до запитань. На табло, будь ласка, висвітіть.

Михайло Косів, фракція "Наша Україна". Лещенко буде наступним ставити питання.

 

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція "Наша Україна", партія "Реформи і порядок".

У мене таке запитання, власне, воно вже виникало у цьому залі.

По-перше. Ми жодного разу не узагальнили наслідки  перебування наших військових формувань за кордоном.

Друге. Чому  відібрані професіонали навчені, нам про це  показували по телевізору, які відправлені в Ірак, чому там не в бойовій обстановці, а у побутовій обстановці відбуваються смертельні випадки з нашими вояками? Чи робили ви якийсь соціальні психологічні дослідження, який же ж стан наших вояків,  які перебувають за кордоном?

І третє. Хто матеріально буде забезпечувати це перебування. Воно ляже на український бюджет чи Організація Об'єднаних Націй колись в який час  нам це компенсує. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю..Дякую, пане Косів. З вашого дозволу я друге питання залишу для Євгена Кириловича.

Щодо першого - узагальнення наслідків. Звичайно ці наслідки аналізуються, узагальнюються весь час. Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони... є будь-які матеріали з цього приводу: і статистика, і кількість, хто, де, коли брав участь і які результати цього. Якщо потрібно, я готовий вам ці матеріали передати.

Що стосується бюджету, я вже сказав, що повністю компенсуються всі витрати Державного бюджету України з  бюджету ООН півтора мільйони доларів щомісячно. Причому сплачуватися ці гроші будуть, якщо не негайно, то дуже з невеликою  затримкою. Так, як це робилося і до цих пір. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, фракція  комуністів.

 

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Юрійовичу! Скажіть, будь ласка, в скількох зараз країнах перебувають наші, так звані, миротворчі війська і по скількох із них є рішення ООН.

Друге. Якщо в бюджеті державному витрати на те, щоб  утримувати контингент в Ліберії не передбачені, то за рахунок яких статей вони будуть фінансуватися? Мабуть за рахунок соціальних.

І третє. ЩО означає "надання  вогневої підтримки з повітря піхотними підрозділами місії"? Це наші хлопці на вертольотах будуть вести військові дії мабуть. Дякую.

 

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Дякую вам. Знову-таки по другому і третьому питанню я з дозволу Євгена Кириловича залишу для нього ці відповіді. ПО кількості операцій. На сьогодні  Україна бере участь в 9  миротворчих  операціях під егідою або під мандатом ООН. Якщо ви схвалите рішення  сьогодні щодо Ліберії, це буде 10-та операція. Я хотів би нагадати також, що Україна на сьогодні займає  10 місце в світі по участі  в миротворчих  операціях і перше місце серед країн Європи. Дякую.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку  Юлії Тимошенко.

 

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я прошу передати слово Сергію Головатому.

 

ГОЛОВА. Сергій Головатий, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

ГОЛОВАТИЙ  С.П.

Сергій Головатий, фракція Блок Юлії Тимошенко.

Шановний доповідачу, ви нам сказали про те, що ми будемо направляти контингент  чисельністю до 15 тисяч осіб. Тоді як ООН просила Україну направити авіаційний підрозділ загальною чисельністю 350 осіб. Ви нам сказали про те, що буде фінансуватися все з бюджету за частковою компенсацією. Але ж те, що передбачено компенсувати, відшкодувати Україні, стосується тільки 150 осіб.

Тоді скажіть мені, будь ласка, який є сенс Україні отримати компенсацію за 150 осіб, а далі  до 15 тисяч фінансувати з Державного бюджету, навіть якщо б ви і погодилися  те, що просить ООН, 350 осіб. Чому ми повинні з Державного бюджету фінансувати  утримання 200 осіб? Це перше.

І друге. Все-таки який інтерес, національний інтерес України у цьому питанні, коли треба практично платити з Державного бюджету? І відшкодовується тільки третина із  коштів ООН.

 

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Шановний Сергію Петровичу, можливо, ви неправильно почули, а може я не правильно сказав, 15 тисяч осіб - це загальна кількість всього контингенту  у Ліберії, в  який зараз входять я сказав 23 країни. Це не Україна, це всіх, всіх разом. Значить, секретаріат ООН буде компенсувати з бюджету Організації Об'єднаних Націй повністю всі витрати України за вертольоти, за особовий склад і таке інше згідно з меморандумом, який ми підпишемо після того, як цей закон буде вами схвалений. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

 

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую  Володимире Михайловичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський. Прошу слово передати Івану Бокию.

 

ГОЛОВА. Іван Бокий, будь ласка.

 

БОКИЙ І.С.

Шановний Володимире Юрійовичу, я розумію, що наш уряд вирішив допомагати Ліберії, яка населена зараз нащадками  колишніх громадян Сполучених Штатів. І я думаю, що Сполучені Штати могли б надати, можливо, більш ефективну допомогу. А  от в Африці є країна, де наша миротворча допомога була б і справді миротворчою і гуманітарною. Як ви знаєте, є така країна Свазіленд. Так-от там король оголосив війну жінкам за те, що вони носять штани. Чи не здається вам, що краще б Україна послала туди свій контингент, щоб захистити жіноче населення, яке становить більшість там, і все було б, я думаю, справді благородно, чинно, гуманітарно. Мені здається, що це ............... б розуміння не тільки в Свазіленді, а і в усьому світі. Дякую.

 

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Шановний пане Бокий, я хотів би сказати, що ми ведемо серйозну розмову про направлення контингенту України в миротворчу операцію, яка санкціонована під егідою ООН. Я розумію, що тут є можливо доля жарту у вашому питанні. Якщо буде по Свазіленду прийнято рішення ООН, то будемо думати. На сьогодні це питання не стоїть так.

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Володимире Юрійовичу. Час вичерпаний. Я прошу міністра оборони Євгена Кириловича Марчука. Будь ласка, Євгене Кириловичу.

 

МАРЧУК Є.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановна президія, шановні народні депутати! Як уже вас проінформували на підставі резолюції Ради безпеки ООН від 19 вересня 2003 року номер 1509, рішення Президента будь ласка, Верховного головнокомандувача Збройних сил України планується підготовка та відправлення українського миротворчого контингенту в Ліберію у складі окремого вертольотного загону та миротворчого персоналу.

Завдання. Перевезення персоналу місії та вантажів, ведення повітряного патрулювання та спостереження. Проведення пошуково-рятувальних операцій та медичної евакуації, надання вогневої підтримки піхотним підрозділам місії у разі нападу на них. Окремий вертольотний загін  у своєму складі буде мати три авіаційні ланки. Одна - вертоліт МІ-24 та дві - МІ-8.

Підрозділи інженерно-авіаційного та аеродромного технічного забезпечення. Всього військовослужбовців 350 осіб, з них: офіцерів 190, прапорщиків - 60, військовослужбовців за контрактом - 100.

До речі, в 20 окремому вертольотному загоні в Сьерра-Леоне 267 військовослужбовців. Склад  озброєння та військової техніки, боєві вертольоти МІ-24 6 одиниць, транспортні вертольоти МІ-8, 8 одиниць, автомобілів 48, причепів 23.

Крім того миротворчий персонал із  20 офіцерів із завданням. Спостереження за виконанням ворогуючими сторонами договору про припинення вогню. Проведення розслідування порушень договору про припинення вогню та злочинів. Контроль за збором та знищенням озброєння військової техніки та боєприпасів. Співпраця з державними та не державними організаціями, органами самоврядування, керівниками та командирами ворогуючих угрупувань з метою спрямування процесу відновлення держави.

Комплектування контингенту  буде здійснюватися виключно на добровільній основі. Від кожного військовослужбовця та членів їх сімей буде отримана письмова згода.

Підпорядкованість українського миротворчого контингенту. Український миротворчий контингент оперативно буде підпорядковуватися командувачу військовими силами місії Організації об'єднаних націй у Ліберії, загальне керівництво українським миротворчим контингентом здійснюватиметься Генеральним штабом Збройних Сил України.

Визначення завдань командування силами місії за узгодженням з Генеральним штабом Збройних Сил.

Витрати, про які говорив заступник міністра закордонних справ Єльченко, вам відомі.

Військово-медичними закладами Збройних Сил України буде проведено медичне обстеження миротворців за здатністю їх діяти в умовах тропічного та вологого клімату і передбачено проведення необхідного комплексу щеплень. До речі, буде врахований весь досвід несення служби нашим 20-тим окремим вертолітним загоном в Сьєрра-Леоне. А він, треба сказати, досить пристойний, цей досвід. Зокрема, на сьогодні я розмовляв з командиром загону, на сьогодні немає жодного хворого на малярію.

Передбачено забезпечення миротворчого контингенту матеріально-технічними засобами, обмундируванням, у тому числі комплектом для жаркого клімату та термін виконання завдань. Ротацію особового складу планується здійснювати кожні півроку один раз на шість місяців. Умови виведення контингенту, миротворчого контингенту будуть здійснюватись у відповідності до Закону про участь України в миротворчих операціях. На військовослужбовців українського миротворчого контингенту розповсюджуватимуться соціальні гарантії і соціальні нормативи, визначені законами України.

З військової точки зору, участь у миротворчій місії дасть можливість накопичення досвіду застосування армійської авіації у миротворчих місіях, опрацювання питання оперативної сумісності з підрозділами інших країн. У разі прийняття позитивного рішення Верховною Радою Міністерство оборони забезпечить його виконання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь міністра оборони Євгена Кириловича Марчука завершено. Прошу записатись на запитання, якщо такі є.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.

Масенко, народний депутат, фракція комуністів. Підготуватися Чубарову.

 

МАСЕНКО О.М.

Євген Кирилович, оце у мене викликає недовіру до того, що ви оце все розказуєте, що там буде все так добре для наших воїнів, які поїдуть виконувати миротворчу місію. Я пам'ятаю, на оцій трибуні ви запевняли, що батальйон, який направлявся в сусідній з Іраком Кувейт ніколи не буде брати участі у якихось діях на території Іраку. І виявляється, той батальйон уже якийсь час здійснює ці дії в Іраці. То яка віра в ті слова, що ви оце зараз говорили?

І якби ви-таки назвали точну цифру: скільки все-таки наших людей загинуло в Іраці і скільки людей, воїнів загинуло взагалі при виконанні оцих миротворчих місій?

 

МАРЧУК Є.К. Я дуже вдячний і вам, пане Марченку, і взагалі народним депутатам, які так гостро ставлять питання, що стосується безпеки наших військовослужбовців. Можливо, хоч участь наших військових в миротворчих операціях, приверне серйозну увагу в суспільстві до проблем, які сьогодні є в Збройних Силах.

Перше, що стосується батальйону, який був направлений в Кувейт. Дійсно, батальйон направлявся в Кувейт для несення служби виключно в Кувейті. Після того, як було прийнято рішення Верховною Радою щодо направлення нашого контингенту в Ірак, частина цього батальйону була використана, вірніше, була задіяна для укомплектування П'ятої бригади.

Що стосується загиблих і поранених в Іраку, у нас загинуло три військовослужбовці і десять поранено. Зокрема, хотів би підкреслити, що в Збройних Силах, не на фронтах, не в миротворчих операціях, за минулий рік у себе вдома загинуло 146-ть військовослужбовців. В цьому році трішки менше, але за останні п'ять років з 1999 року, вдома загинуло 735-ть військовослужбовців, до речі, 218-ть із них покінчили життя самогубством. Це важка, серйозна проблема Збройних Сил, якою треба займатися всім миром, причин для цього дуже багато, я готовий дати додаткові відповіді і провести відповідні бесіди, якщо буде бажання у депутатів чи у фракції з цього приводу. Дякую!

 

ГОЛОВА.Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна".

 

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Євгене Кириловичу! Накопичення досвіду військовими, це дійсно добре, але питання в мене до вас не тільки як до Міністра оборони, але як до члена Ради Національної Безпеки і Оборони. Скажіть мені, будь ласка, в разі не ухвалення такого рішення, от які негативні наслідки для України в цілому ми будемо мати? Якщо вони є ці негативні наслідки, то назовіть їх, будь ласка? Дякую!

 

МАРЧУК Є.К.Я думаю, що ніяких негативних наслідків не буде, просто будуть втрати, які ми понесемо. А втрати такі. Перш за все  для військових це не просто досвід, а використання ресурсу, який фінансово забезпечується  Організацією Об'єднаний Націй, для величезної практики. Наприклад,  льотчик сьогодні  в Україні налітає 10-20 годин, в той час, коли в тій же Сьєрра-Леоне - 80-90-100 годин. Тобто це льотчики  вже  1-2 класу. Можна не направляти, дома він знову буде налітувати 10-20 годин, тому що  не фінансується у відповідній кількості пальне.

З другого боку, за нашу місію, вже було  сказано, 1,5 мільйона доларів в місяць, із них десь біля 300 тисяч - на забезпечення всіх соціальних потреб військовослужбовців і грошове утримання, тобто практично  це більше 1 мільйона 200 тисяч, які йдуть виключно на Збройні сили. На сьогодні Секретаріат Ради Безпеки ООН виплатив Україні за участь у миротворчих операціях 194 мільйони американських доларів. Тільки у цьому році Україна від участі у миротворчих операціях отримала від секретаріату ООН 54 мільйони доларів США. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юлія Тимошенко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Прошу передати слово Сергію Головатому.

 

ГОЛОВА. Сергій Головатий, будь ласка.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане міністре! Я хочу тепер у вас уточнити, оскільки Міністерство закордонних справ не дало мені відповіді точної. На скільки мені відомо, ООН збирається відшкодовувати нам за 150 осіб контингенту тільки у сумі 1,5 мільйони доларів. Мене цікавить все-таки, ми направляємо 150 осіб чи більше? Якщо більше, то все-таки  яка цифра? І ця цифра, скільки ж коштуватиме потім  державному бюджету та цифра, яка є понад 150, які будуть оплачені з фонду Організації Об'єднаний Націй?

 

МАРЧУК Є.К.

Шановний народний депутате Сергій Головатий, я говорив, називав цю цифру, підтверджую її ще раз.

Український миротворчий контингент в Ліберії планується бути в чисельності 350 осіб, я це  зачитував: 190 офіцерів, прапорщиків - 60 і військовослужбовців за контрактом - 100.

Повністю  ООН бере на себе  всі витрати на утримання цього контингенту і на його  передислокацію. Україна в цьому смислі не несе ніяких витрат. ООН завжди справно і завжди по графіку компенсовувало Україні всі затрати, які вона несла по миротворчих місіях. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Євгене Кириловичу. Час вичерпано. Євгене Кириловичу, тут ще питання, яке ставили перед першим заступником міністра, він сказав, що ви відповісте.

Чи є участь у бойових діях вогнева підтримка з повітря? Так? От Володимир Лещенко задавав.

 

МАРЧУК Є.К. Шановні колеги! Є досить точно  виписані правила Статутом ООН і в кожному випадку, коли дається мандат місії ООН на  виконання  відповідних повноважень, дуже чітко  передбачається по строгій дуже формулі застосування  зброї. Воно дуже лімітоване і дуже обмежене.

Мова йде в даному випадку в зв'язку з тим, що  місія ООН  направила до Ліберії за проханням  ліберійського уряду і найголовніше за проханням і за згодою воюючих чи ворогуючих сторін. Це перше.

І друге. Вертольоти бойові предназначені, так як це скрізь і завжди, тільки для супроводження конвою, для використання для прикриття працівників місії ООН. підрозділів місії ООН, коли на  них скоюється напад. Будь-яких самостійних бойових дій не тільки  не передбачено, а і заборонено для миротворчих контингентів. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Євгене Кириловичу. Дякую вам.

Для співдоповіді запрошується перший заступник голови комітету з питань національної безпеки і оборони Борис Павлович Андресюк. Вже прийшов Борис Павлович, вже на місці.

 

АНДРЕСЮК Б.П. 

Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

Попередній досвід розгляду таких питань у Верховній Раді свідчить про те, що кожне направлення українського військового контингенту у ту чи іншу країну для виконання миротворчих місій викликає в сесійній залі багаточисельні дебати навколо цих питань, і це природно, адже мова йде про життя і здоров'я наших співвітчизників, про авторитет нашої країни серед світової спільноти по забезпеченню миру і спокою в тій чи іншій гарячій точці нашої планети.

Не вдаючись до політичного аналізу рішення, звертаю вашу уваг, шановні колеги, на його юридичні аспекти, тобто чи відповідає це рішення Конституції України і чинному законодавству, яким врегульовані ці питання.

Подання Президентом України даного проекту закону виплаває з вимог пункту 23 статті 85 Конституції України щодо схвалення Верховною Радою України цього рішення, а також про участь України миротворчих операціях. Порядок прийняття рішення про направлення миротворчого контингенту України у Ліберію узгоджується також статтями шостою і сьомою Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших  держав.

Прерогативою саме парламенту є схвалення цього рішення, не забуваючи при тому, що Україна як одна із співзасновників ООН відповідно до її статуту не може стояти осторонь у вирішенні питань, пов'язаних з міжнародною безпекою.

Я хотів би зараз не зупинятися на тих питаннях, які доповіли і перший заступник міністра закордонних справ і міністр оборони, вони дали досить грунтовно відповіді на це.

Хотів би сказати  парламенту, що надзвичайно гостре обговорення цього питання було і на засіданні комітету. Були розглянуті всі питання, в тому числі і останню загибель нашого миротворця в Іраку. Ви знаєте, що за ініціативою членів нашого комітету ми звернулися і до міністра оборони, і до міністра закордонних справ для того, щоб і з депутатів нашого комітету і з членів парламенту була надана змога поїхати до Іраку і пересвідчитися, як виконують свою місію наші миротворці. Попередньо міністр оборони підтримав таку пропозицію комітету. Отже, незважаючи на гостре питання, але аргументовані відповіді доповідачів, було прийнято рішення членів комітету: п'ять членів комітету "за", чотири - "проти". Рішення прийнято позитивне. Просимо підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, шановні колеги, запитання ми домовлялися, три хвилини. Якщо є такі, запишіться, будь ласка. Василь Гаврилюк, група "Народовладдя".

 

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Владимир Михайлович. Я хотел уточнить. Комитет вникал ли в вопрос финансирование этого контингента, который собираются отправлять на сегодняшний день. То, что ООН будет компенсировать эти затраты, понятно, в этом нет никаких сомнений. А как сегодня готова армия и готово подразделение к отправке туда. Вы знаете, насколько это серьезный вопрос. Спасибо.

 

АНДРЕСЮК Б.П. Ми вислухали досить грунтовну доповідь Генерального штабу з цього питання. Оскільки для підготовки нашого контингенту у Міністерства оборони, у Генерального штабу є три місяці, це він не завтра буде направлений, для цього відводиться три місяці для підготовки. Всі ці питання, як запевнили нас керівництво Міністерства оборони і Генеральний штаб, будуть враховані, і контингент буде повністю підготовлений до виконання миротворчої місії з урахуванням фінансування в повному обсязі.

 

ГОЛОВА. Сергій Соболєв, фракція "Наша Україна".

 

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний Борисе Петровичу, скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви аморальний на фоні того, що відбувається з нашим контингентом в Іраці направляти ще війська у Ліберію?

І друге запитання. Під час голосування по направленню військ в Ірак ваша фракція соціал-демократів (об'єднаних) у повному складі проголосувала "за". Лідер  фракції "Наша Україна" голосував проти, а підконтрольні ваші канали розповідають все навпаки. Так буде і з відправкою військ у Ліберію?

 

АНДРЕСЮК Б.П. Дякую за запитання. Шановний пане колега,  питання моральності або аморальності завжди  розглядається в цілому не тільки на фракціях, а й на комітеті. Це політичне рішення кожної фракції. І я думаю, що ви розглядали також на своїй фракції це питання і ваше право, як ви будете голосувати, це право. Але у відповідності до частини 23-ї статті 85-ї Конституції України це прерогатива парламенту. Ми маємо, мусимо прийняти рішення позитивне або негативне, іншого органу в державі немає, хто може прийняти це рішення.

Коментуючи ваше питання стосовно аморальності, хотів би сказати, що є відповідна резолюція Ради безпеки ООН, це місія сьогодні під егідою ООН. А Україна є однією із співзасновників Організації Об'єднаних Націй. І Статут Організації Об'єднаних  Націй зобов'язує всі країни члени Організації Об'єднаних Націй надавати підтримку у тих заходах миротворчих, які приймаються під егідою ООН. Тому, вибачте, будь ласка, тут питання виключно  врегульовано законодавством.

 

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

 

МОРОЗ А.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Мороз, фракція комуністів, Запорізька область.

Шановний Борис Павлович, це дуже добре, що ви нагадали нам, що Україна являється співзасновником Організації Об'єднаних Націй. Але ось що хотілось би мені   у вас запитати. Євген Кирилович, дав нам цифру, скільки наших солдат загинуло в Іраці. Хотілось би почути від вас цифру, а скільки всього наших миротворців,  це вже десята країна, ну скажемо, у дев'яти країнах загинуло за весь час виконання своїх обов'язків наших вояків, скільки загинуло? Це одне.

Друге. Як ви вважаєте, це красиво, коли, скажімо, навіть ті  ж  Сполучені Штати Америки і інші країни, які направляють свій контингент.

Вони не хваляться цим, не виставляються на показ, ось дивіться, які ми хороші, гарні і так далі. А ми на весь світ прямо аж ллється у нас, яке у нас досягнення, що це вже десята країна. Я думаю, що це недоцільно.

І останнє питання. Як буде наша держава поступати з людьми, які все-таки гинуть під час виконання свої службових обов'язків. Я вам скажу, пам'ятаєте, як по Афганістану критикували, що Радянська влада і Комуністична партія ввела туди своїх вояків і гинули. І сьогодні один громадянин України, один під час одного бою загинув і наша держава, я вже звертався до Президента не може забезпечити присвоєння йому звання Героя, бо всім присвоєно.

 

АНДРЕСЮК Б.П. Дякую. Я абсолютно підтримую вас в тих позиціях стосовно захисту прав і соціальних гарантій військовослужбовців і членів їх сімей. І хочу просто зачитати вам, 30 секунд, які закони захищають сьогодні миротворців.

По-перше згідно статті 11 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил до інших держав" передбачені такі заходи:"...особи військового і цивільного персоналу підрозділів Збройних сил, які були направлені до інших держав стали інвалідами під час виконання обов'язків військової служби, користуються пільгами передбаченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту для інвалідів війни". Згідно зі статтею 10 Закону України "Про статус ветеранів війни" гарантій їх соціального захисту, чинність цього закону поширюється  також і на членів їхніх сімей.

Хотів би сказати, що у відповідності статті 8 Закону України "Про участь України у миротворчих операціях" зазначено, що вислуга років і трудовий стаж громадян України під час виконання обов'язків у складі миротворчого контингенту і миротворчого персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці, тобто, як у бойових діях. Тобто, ми бачимо, сьогодні чинним законодавством наші військовослужбовці і члени їх сімей захищені. Але, дійсно, сьогодні є випадки, чисельність сьогодні - попросив Євген Кирилович слова, він відповість вам зараз точну цифру, на сьогоднішній день скільки загинуло.

 

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Борис Павлович, дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Ми домовлялися, до 20 хвилин. А потім Євген Кирилович в кінці підсумує і відповість на запитання, які вас цікавлять, і які будуть висловлені думки, пропозиції під час виступів.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.

Микола Томенко, фракція "Наша Україна". Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, коли я думаю про Українську армію і Українські Збройні сили, я завжди згадую історію з російським літаком з ізраїльськими громадянами на його борту і згадую безсмертний вислів нашого Президента Леоніда Кучми, який невдовзі після цієї історії, аналізуючи цю ситуацію, сказав: "Я вже не радий, що так трапилося".

Я думаю, що коли ми аналізуємо ситуацію стосовно направлення Українських Збройних сил в гарячі точки, якою є Ліберія, ми повинні пам'ятати і думати про те, що таке Українські Збройні сили, в якому вони стані, хто в нас Головнокомандуючий і хто керує цими Збройними силами.

Фракція Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" вимагає від парламенту невідкладно розглянути інформацію міністра оборони Євгена Марчука, який би сказав нам, що відбувається сьогодні в Іраку з нашими миротворцями. Чому так стається, що там гинуть люди з міркувань небойових втрат? Чому в пресі з'являється інформація про те, що там уже група наших миротворців займається наркотиками, займається якимись іншими речами і так далі? Хто буде забезпечувати там дисципліну і буде нести відповідальність за те, щоб вони залишилися, повернулися додому живими? Міністр мусить поінформувати про те, як сьогодні  вирішення питання соціального забезпечення тих сімей, хлопці яких загинули в Іраці. Тому для нас принципово важлива повна і чітка інформація стосовно того, що відбувається в Іраку. Я згадую історію, коли тільки наш підрозділ направлявся і коли у Львові всі сміялись, і дивилися, що ту військову техніку, хвалену українську, тягли, бо вона не могла їхати по території Львівської області і вона повинна була в Іраку виконувати миротворчу місію. Тому для того, щоб приймати будь-яке інше рішення стосовно направлення нашого миротворчого контингенту, треба розібратись з ситуацією з Іраком.

Якщо говорити про Ліберію, кілька слів, виникає питання. Які національні і стратегічні інтереси України є в Ліберії? Іде з 1989 року боротьба між двома кланами в Ліберії, то наша армія буде тренуватися, знаходити вихід із ситуації, коли два ... клани воюють, я думаю, що треба їй це робити. Тому на демократичних виборах 2004 року, ми самі вирішимо проблему зміни влади і армія не буде втручатись в ці питання.

Тому я інформую всіх, що рішення фракції блоку Віктора Ющенка "Наша Україна", не схвалювати рішення Президента про направлення миротворчих сил до Ліберії. Дякую!

 

ГОЛОВА.Так, Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватись Яворівському.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Партія "Захисників вітчизни", "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні народні депутати, шановний український народе. Тобі знову пропонується виступити гарматним м'ясом для когось, для того, щоб когось краще приймали в Нью-Йорку чи ще в якомусь місті.

Шановні друзі! Я хотів би задати кілька запитань, в тому числі Євгену Кириловичу Марчуку, я хотів би запитати, в проекті закону написано: "Схвалити рішення Президента щодо направлення миротворчого контингенту для участі". А де це рішення, ви ж нам його не дали, цього рішення Президента нема, на жаль? І ніхто не відповів на це питання сьогодні, скільки питань задавали.

Далі. Я хотів би запитати, чи знає Євген Кирилович, що сьогодні три кораблі американських ВМС зайняли очікувальну позицію у відкритому океані  поблизу побережжя Західної Африки. І Буш ніяк не може зрозуміти, чи йому заходити, чи ні. Дивіться повідомлення швейцарської газети "........ Zeiger".

Дивіться далі, що світова преса  пише.  "Президент Тейлор - кровожадный гангстер номер один возможно тоже  сдержит слово и покинет страну. Впервые появилась наждежда  на мир в истерзанной войной стране. С начала 80-х в Либерии практически постоянно шла гражданская война". Я підкреслюю, там громадянська війна йде зараз. Це австрійська газета "Штандарт". Щоб на мене ніхто з диктаторів не ображався, я цитую її.

І, на кінець. Шановні народні депутати! Згідно статті Конституції 17 частина друга оборона України покладається на Збройні сили України і підготовка до цієї оборони. А що ж ви робите, шановні урядовці? Що ви робите шановні, хто вміє тільки памперсами розправлятися? Я звертаюся до Януковича. Ви хоч один вертоліт заклали? Хоч один у бюджет закладіть новий, придбання. А ви шість одиниць посилаєте бойових МІ-24, вісім МІ-8, ітого 14  вертольотів ви посилаєте сьогодні в Ліберію, 14 вертольотів буде під загрозою, а  жодного не фінансуєте, про поповнення Збройних сил. І за цей бюджет ви сюди таскаєте обездолених шахтарів з Донецької області. Та подумайте, що ви робите.

І далі. Я хочу задати вам  питання: "А хто буде платити за інвалідів, а пенсії, а забезпечувати всі доплати, як учасникам війни?".

 І, на кінець. Замисліться, будь ласка, на першому місці у Європі по надсиланню всіх контингентів знаходиться найбідніша країна Європи - Україна. А чому на першому? А тому, що вона найбідніша. Чого бідний? - Бо дурний. Чого дурний? - Бо бідний. Але це не український народ, це його керманичі.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Юрій Соломатін наступний буде виступати.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський,  Жовківський, Яворівський район, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні парламентарії! Дозвольте... Я думаю, що в цій залі є багато хто підтримає мене. Дозвольте привітати прекрасний грузинський народ із  тією акцією, яку він вчинив. Це перше.

І дозвольте сказати, що я вважаю ганебним, що  Президент нашої держави і голова СНД так непередбачливо поспішив із своєю примітивною заявою.  А тепер щодо проблеми, яку ми сьогодні обговорюємо. У мене таке враження, що ми беремо участь в якомусь жахливому і примітивному театрі абсурду. Повторюється те, що було десь років 20-25 тому, коли бідна жалюгідна, недемократична, тоталітарна країна простягує свою  ніби-то руку допомоги у весь світ посилаючи молодих хлопців - цвіт кожного народу - посилаючи у ті точки планети, де немає і натяку на національні інтереси. В даному випадку ми маємо точнісінько те саме.

З одного боку ми  маємо в Україні  сьогодні унікальну армію, якої більше немає в світі, армія, якої повинні боятися всі, тому що ми стріляємо в один бік, а потрапляємо у житловий будинок у Броварах. Цілиться міністр наш тодішній в один бік, а потрапляємо у літак, в якому громадяни Ізраїлю летять. Такої армії дійсно всі бояться.

Ми повинні сьогодні як громадяни, як депутати, яких обрали люди, подумати в якій ситуації перебувають там ці наші  хлопці, ці  наші "уазики" давно  уже просмерджені гарячі, де дихати абсолютно  нічим. Ми сьогодні раптом найшли Ліберію. Я взагалі вважаю, що в Ліберію варто було б послати ліберальну партію нашу на  чолі із Щербанем. По-моєму вони б там би все це діло вирішили дуже швидко.  Через те, Євгене Кириловичу, пройде час. Я дуже хочу, що нам потім не було соромно десь через рік дивитися один одному в очі. Які наші  інтереси? Які країни стоять  поруч з нами там скажіть нам, ми ж нічого абсолютно не знаємо. Із жалюгідного бюджету, де ми  сьогодні надриваємо по 32 гривні  з мінімальної заробітної плати у кожного бідного  українця. Я це повторюю, у кожного бідного українця уряд забирає  32 гривні з кишені знову  ми сьогодні з бюджету будемо викладати гроші, які колись може нам Організація Об'єднаних Націй поверне. А ми їм винні гроші. Через те вони візьмуть український досвід, і буде взаємозалік. Через те, я переконаний, ми не маємо право голосувати, помилку вже одну зробили з Іраком, з моєї точки зору. Тут є люди, які підтримують це. Через це я переконаний, що ніхто з депутатів за це не проголосує. Це примітивне дурне рішення, в яке нас утягує бездарне керівництво нашої держави. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін передає своє право на виступ Петру Симоненку. Замість Шкіля буде виступати Турчинов.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, вопрос действительно имеет огромное значение, потому что он касается и вопросов внешней политики и оценки реального внутреннего состояния Украины, тем более состояния нашей армии.

Сразу хочу заявить, что фракция коммунистов не будет голосовать за направление нашего, так называемого, миротворческого контингента в Либерию. Мы исходим из необходимости сегодня немедленно рассмотреть вопрос - проект закона по отзыву нашего контингента из Ирака за номером 4329, фракция коммунистов внесла. И считаем, прежде, чем далее рассматривать любой из вопросов участия в миротворческих акциях, наша страна должна прежде всего отозвать контингент из Ирака, и таким образом исправить ту колоссальную ошибку, которая была совершена.

Я обращаюсь к коллегам и хочу еще раз привлечь ваше внимание к тому, что вы уже оставили отпечатки пальцев на кнопках, когда проголосовали за направление контингента воинских формирований Украины в Ирак. И именно эти отпечатки пальцев, они уже кровью обагрены, потому что гибнут наши солдаты, ранены. А тем более когда, и я убежден, что там и убивали их, а не самострелом они погибали. Потому что таким образом государство Украина пытается уйти от ответственности выплаты надлежащего денежной суммы погибшим в Ираке. Потому что государство Украина умудряется заявлять о том, что 200 тысяч долларов за каждого погибшего в самолете, сбитым над Черным морем, а за погибшего в Ираке от 50 до 100 тысяч долларов собирается выплачивать, то это тем более позор для Украины, для подобного правительства.

Но я бы хотел поставить несколько и других вопросов, если министр сегодня отстаивает так рьяно проблему направления в Либерию и при чем направление  в связи с тем, что там будут получать ежемесячно полтора миллиона долларов государство Украины или Министерство обороны, то я  прежде всего имею право задать вопрос, а почему Министр обороны не отчитывается за то, что он делает для обеспечения надлежащей обороноспособности нашей страны, при  этом не беспокоиться за тот же бюджет, за техническое оснащение, за довольствие, за содержание, за воинские городки, а сегодня заявляет, что мы будем действовать в рамках НАТО и НАТО защитит безопасность нашей страны. При этом народ Украины не давал права Марчуку делать заявление, что 2007-2008 год, это вступление Украины в НАТО. Я считаю, что это преступные действия и мы должны присечь подобные действия или программу со стороны правительства.

Далее. Мне представляется, что мы должны серьезно задуматься и над тем, что если не финансируется армия и летчики не имеют возможность налет обеспечить часов для обеспечения обороноспособности страны, то какие-то 14 или 15 вертолетов не обеспечат защиту обороноспособности нашей Украины.

Поэтому я предлагаю не голосовать за направление, еще раз разобраться внимательно с тем как финансируется армия и что делает лично министр и только после этого рассматривать все остальные вопросы.

И последнее замечание. В задании написано, и я удивлен почему министр фальсифицирует задание. В задании написано, что :"... надання вогневої підтримки з повітря піхотним підрозділом місії і крапка", а министр добавляет: "...  в случае нападение на них..." , здесь этой  формулы нет.

 

ГОЛОВА. Дякую. Олександр Турчинов фракція блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Рудьковському.

 

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати! Мені здається, що у міністра  оборони треба не питати про географічне розположення Ліберії, а треба питати, чому в Україні немає боєздатної армії, чому в Україні розвалюються військові сили, чому в Україні розкрадається військове майно, чому в Україні не вирішуються соціальні питання наших офіцерів, чому деморалізовані наші солдати і офіцери? От такі питання треба задавати пану Марчуку.

Що стосується фінансування цієї миротворчої операції, у нас дуже багато було питань, скільки нам перерахують за  наших солдатів? Шановні колеги, я хочу вас запитати: а скільки коштує життя українського солдата, скільки будуть коштувати сльози матерів, які будуть зустрічати тих, хто не повернеться живим з Ліберії чи з іншої країни, куди Кучма та уряд хочуть відправляти наших громадян.

Що стосується бюджетних видатків, шановні народні депутати, то треба порахувати, скільки буде вартувати бюджету фінансування інвалідності, хвороби наших військових, яку вони отримають в Африці. Ви знаєте, що, фактично, кожних другий, хто повертається з африканських країн, мають малярію та інші хвороби, які дуже важко лікуються в умовах нашої держави, нашої розваленої медичної системи.

І крім того, шановні колеги, я хочу нагадати вам, що, дійсно, не так давно ми вже направляли наш миротворчий контингент до Іраку, і ми ще не відповіли на питання, навіщо ми це зробили, навіщо ми взяли на себе відповідальність за життя наших громадян.

І після тої крові, яка пролилась в Іраці, після того, коли ми бачимо, що ніхто  не збирається проводити там ніяких мирних виборів, після того, як ми бачимо безперспективність і ганебність іракської операції ї наша фракція пропонуєте взагалі припинити розгляд будь-яких питань, пов'язаних з відправкою солдат за кордон до вирішення повернення наших громадян з країни під назвою Ірак.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Микола Рудковський, фракція Соціалістичної партії України.

 

РУДКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги, ми обговорюємо знову питання  відправки нашого контингенту. Ми не розібралися з тим питанням, що ми вирішили раніше. Я вважаю, що міністру оборони Марчуку ми у Верховній Раді не можемо  вірити жодному його слову. Ви пам'ятаєте, як він нас переконував і говорив, що  коли ми відправимо  контингент у Кувейт, то він там буде тільки знаходитися і виконувати миротворчі місії. Зараз за допомогою депутатів більшості та деяких несвідомих представників опозиції  ми бачимо, що Україна бере участь у війні в Іраку. І якщо ставити так питання, то ми повинні сьогодні думати не про Ліберію, не про щось інше, а повинні думати, і міністру оборони думати не про те, як відправити контингент, а як захистити сьогодні Україну, бо Україна находиться у такому самому стані, як  і Туреччина. І якщо будуть на території України вибухи чи щось подібне, то відповідальність за це повинні нести міністр оборони, уряд і депутати, які проголосували за участь  України у війні в Іраку.

І я вважаю, що на сьогоднішній день немає більш важливого питання, чим голосування у Верховній Раді відкликання українського контингенту. Я підтримую розгляд закону, який внесли комуністи з цього питання. І я пропоную Постанову 4268 про заслухування міністра оборони  з ситуації, яка відбувається в Іраку,  проголосувати ще сьогодні. Ми повинні знати, чому гинуть наші солдати. І мені взагалі, ганьба.  З Італії загинуло 19 чоловік, день трауру, вся держава звертає увагу на це. В нас загинуло 3 чоловіки. Міністр оборони не зустрівся з жодним батьком, не зустрівся з жодним батьком! Де таке...?!

Я вважаю, що ми не повинні ставити питання і голосувати це у Верховній Раді, бо ми робимо із своїх хлопців, які повинні захищати державу, ми робимо з них пушечне м'ясо. Це дійсно ганьба!

Соціалісти не будуть голосувати за направлення нашого контингенту в Ліберію і наполягають на одному питанні: голосування про відкликання нашого контингенту з Іраку і підтвердження України законом позаблокової держави в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ігор Осташ, 1 хвилина.

 

ОСТАШ І.І.

Шановні колеги, найперше, я хотів би ще раз звернути вас до статистики. На жаль, протягом участі українців в миротворчих операціях ми отримали 19 жертв, 60 поранених і, за останньою інформацією, 46 військовослужбовців повернулися з африканського континенту з захворюванням на малярію.

Тому я хотів би звернути вас до досвіду розвинених держав. Сполучені Штати Америки після того, як у 1993 році 18 морських піхотинців загинули біля аеропорту в Могадішо, прийняли рішення, що миротворці будуть надсилатися до гарячих точок лише після припинення вогню і гарантованого забезпечення їхньої безпеки. Отак роблять розвинені і багаті країни.

Тому напрошується давня українська приказка: "Чому бідний? - Бо дурний. Чому дурний? - Бо бідний". Ясно, що ми повинні виходити з того, що треба, в першу чергу, підвести підсумки щодо подій в Іраку. Більше того, є ідея надіслати до Іраку делегацію парламенту, з тим щоб на місці розібратися, що відбувається у нашому контингенті. Можливо, нашим військовим, замість того щоб займатися наведенням порядку у Збройних силах, легше відправити більшу частину з них у вигляді миротворчих контингентів.

А ще, до речі, щодо "Бласко". Ви пам'ятаєте, що після того, як було прийнято рішення про розбазарювання Чорноморського Флоту, саме тоді наші кораблі плавали під знаменами Ліберії, можливо й тут криється якийсь цікавий, таємний умисел цього рішення. Але я хотів би тепер повернутись до того, що ми повинні приймати рішення лише пам'ятаючи про те, що дійсно 19 матерів недочекались своїх синів з миротворчих операцій, 60 було поранено і дуже багато людей, які дійсно повернулись із серйозними захворюваннями.

Тому, я вважаю, що сьогодні підтримувати це рішення практично ми не маємо морального права до того моменту, поки в Ліберії не буде дійсно зупинено вогонь, поки в Ліберії не буде реальної загрози для наших вертольотників. Тому що ми повинні прекрасно розуміти, що таке вертольотники - це люди, які практично найбільш уражені, найбільш не захищені перед вогнем противника. Дякую за увагу!

 

ГОЛОВА.Євген Кирилович Марчук, будь ласка.

 

МАРЧУК Є.К.Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я тільки відповім на питання, які звучали. Загинуло за участь України в миротворчих операціях 27 військовослужбовців. 14 бойові втрати, інші не бойові втрати.

Друге. Що відбувається в Іраку, я маю на увазі в нашому контингенті? Я готовий на відкритому, закритому, на будь-якому засіданні детально, а краще у фракціях або в комітеті детально проінформувати, що відбувається в нашому контингенті, в Іраку. Але тут же я вношу пропозицію, щоб заслухати на Закритому засіданні, якщо це можливо, Верховної Ради питання бюджетного фінансування на наступний рік Збройних Сил України.

Відповідаю на питання Петра Миколайовича Симоненко, що робить міністр. Ми подали бюджетний запит, детально розроблений він знаходиться і у Міністерстві фінансів, він врахований, виходячи з можливостей держави по-максимому. Ми доповідали цей бюджетний запит у Комітеті з питань державної оборони і безпеки, а також у бюджетному комітеті. І я готовий детально всім народним депутатам  що, скільки, на що потрібно.  Але і треба відповісти  на питання. Я так зрозумів, що не всі зафіксували, що за останніх п'ять років вдома у себе загинуло  735 військовослужбовців, не на фронтах, і не в миротворчих місіях, 218 з них покінчили життя самогубством. На це  питання також треба відповісти. 47 тисяч безквартирних і 614 мільйонів гривень, які недоотримали військовослужбовці, які несуть сьогодні службу за майно, яке вони не отримали, від  батальйону  до дивізії в одній польовій формі сьогодні.

Слідуюче. Рішення Президента. Говорилося, що його немає. Я не знаю,  воно у вас у  пакеті є, і є обгрунтування його.

Слідуюче. Компенсація яка?  За загибель військовослужбовця ООН компенсує 105 тисяч доларів Сполучений Штатів. Наскільки це адекватно ніхто, мабуть, ніколи не зможе сказати.

І останнє. Бо бойових вертольотах, які ніби-то  будуть втрачені. Тут треба, щоб народні депутати знали, що ці вертольоти проходять  повний заводський ремонт, відновлюється майже повністю їх ресурс за рахунок знову ж таки коштів  Секретаріату Ради Безпеки ООН. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Виступили, ми навіть на 20 хвилин більше розглядаємо це питання, враховуючи його важливість.

Я ставлю на голосування. Прошу уваги!  Я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону України про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії. Це документ за номером 4364.  Прошу голосувати.

 

"За"- 217,

рішення не прийнято.

По фракціях. Будь ласка, по фракціях.

Шановні народні депутати! Ну зараз оголошу. "Наша Україна" - 0, "Регіони України" - 62, комуністів фракція - 0, Партія промисловців, підприємців, Трудової України - 35, Соціал-демократичної партії (об'єднаної) - ...

(Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги! Як ви будете кричать, я не буду читати. Давайте ж будемо толерантні. Ви висловилися голосуванням.

...36, Народовладдя - 21, Соціалістичноїї партії України - 0, Блоку Юлії Тимошенко -  0, "Демократичні ініціативи" - 16, Аграрної партії - 15, "Народний вибір" - 14, НДП - 10,  позафракційні - 8.

Шановні колеги! Прошу уваги! Шановні колеги! У нас зараз перерва і тим більше, що так спів... Ну я прошу послухати. Так співпало,  що дві фракції - Соціалістичної партії і фракції  Комуністичної партії - просять оголосити перерву  для узгодження процедури розгляду питання  про зміни до  бюджету на 2003 рік.

З урахуванням цих обставин я оголошую перерву до 12 години  50  хвилин, щоб ми могли узгодити проблемні моменти.

Прошу керівників депутатських груп і фракцій, а також голову комітету Хара Василя і Порошенка Петра, а також керівників депутатських груп і фракцій зібратися в  кабінеті Голови.

Перерва до 12 години 50 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте будемо займати місця і продовжувати сесійне засідання.

Я пропоную, шановні колеги, скористатися відсутністю керівництва фракцій, і давайте почнемо працювати.

Інформую вас, що зараз продовжується засідання Погоджувальної ради. Розглядаються питання, пов'язані із законом про зміни до Державного бюджету 2003 року щодо розмірів мінімальної заробітної плати. Погоджувальна рада прийняла рішення про те, що поки будуть продовжуватися переговори і консультації, аби ми з вами не втрачали часу і діяли так, як і оголосили перерву лише до 12 години 50 хвилин, ми продовжували розгляд наступних законопроектів. Коли керівники Погоджувальної ради вияснять ситуацію, вони прийдуть, і ми одразу почнемо проводити розгляд питання, що стосується змін до Державного бюджету.

Тому продовжуємо. Шуфрич, будь ласка, з процедури.

 

ШУФРИЧ Н.І.

Шановний Адаме Івановичу, у мене прохання. Враховуючи, що відсутні лідери фракцій, і щоб тут зараз не виникло розгубленості серед самих фракцій, прохання на час наради голосувати розділ ратифікацій. Там більш менш все зрозуміло. А лідери фракцій спокійно тоді порадяться і попрацюють щодо узгодження наступного питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас є порядок денний затверджений. Давайте підемо по ньому. А ми зараз підійшли до розділу. Питання, до якого ми підійшли, відкладаємо, бо воно розглядається Погоджувальною радою. Підійшли до розгляду питань - прийняття рішень з обговорений питань. Ось ми цим і будемо керуватися.

Слухається питання, реєстраційний номер 3508 - проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Нам необхідно приймати рішення за результатами розгляду у першому читанні, а ми розглядали його 21 листопада 2003 року. Буждиган Пилип Пилипович, будь ласка.

 

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Законопроект номер 3508 про внесення змін до деяких законів України щодо державного врегулювання  обігу дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння був розглянутий 21 листопада цього року.

Від Кабінету Міністрів доповів заступник міністра фінансів Макацарія Сергій Мегонович, від  Комітету з питань економічної політики Буждиган.

Суть законопроекту полягає у внесенні змін до трьох законів України зокрема: "Про державне регулювання видобутку, виробництва і  використання дорогоцінних металів", "Про виконавче впровадження" та "Про Національний банк".

Щодо  врегулювання функцій  на ринку дорогоцінних металів між Міністерством фінансів і Національним банком.

Даний проект наскільки зрозумілий, що в  обговоренні його депутати участі не брали. Комітет пропонує прийняти його за основу в першому читанні.

Адам Іванович, прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Рішення комітету прийняти за основу поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного врегулювання обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння". Реєстраційний номер 3508.

Прошу голосувати.

 

БУЖДИГАН П.П. Шановні народні депутати, сконцентруйтеся!

 

За - 235

ГОЛОВУЮЧИЙ.  235. Дякую, рішення прийнято. Прийняли ми його в першому читанні. Що комітет пропонує?

Є заперечення? Є заперечення. Значить законопроект прийнятий за основу в першому читанні.

Слухається реєстраційний номер 4025 - проект Закону про внесення змін до Закону України про електроенергетику щодо захисту енергооб'єктів.

Нам, шановні колеги, потрібно прийняти рішення за результатами розгляду цього законопроекту в першому читання, який ми з вами провели 21 листопада цього  року.

Олег Григорович Панасовський, будь ласка.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Уважаемые народный депутаты!

В прошедшую пятницу с этой трибуны в сессионном режиме первый заместитель Минтопэнерго Украины Татаринов Анатолий Арефьевич как докладчик и я как содокладчик, аргументировано доложили и обосновали целесообразность и необходимость внесения изменений в закон об энергетике, обеспечивающий охрану гидроэлектротехнических сооружений, относящихся к классу стратегических объектов.

Данным проектом закона Украины предусмотрено придать законодательное определение таким понятиям, как запретная зона гидроэлетротехнических сооружений, контролируемая зона гидроэлетротехнических сооружений и особо важные объекты энергетики.

По мнению Главного научно-экспертного управления законодательное определение наведених термінів будет способствовать обеспечению надежной защиты энергообъектов, расположенных на этих территориях.

Для сведения, эти особо важные объекты подлежат  охране в мирное время, специализированной, военизированной охраной, находящейся в структуре предприятий энергетической отрасли, на балансе которых находятся эти объекты. На территориях этих объектов действует особый пропускной режим. В военное время эти объекты передаются под охрану специализированным воинским подразделениям Минобороны Украины.

Закон должен распространять свое действие не лишь на гидроэлектротехнические сооружения, гидроэлектростанции, а и на гидроэлектротехническое сооружение плотин, водохранилищ, тепловых электрических станций с оборотной замкнутой системой водоснабжения.

Значимость объектов, обоснование необходимости принятия этого законодательного акта, его цели, состояние нормативно-правовой базы и правового регулирования в этой сфере дают право нам принять этот закон в первом чтении и в целом, так как социально-экономические и иные последствия могут быть только от его непринятия.

Закон прошел юридическую экспертизу и получил одобрение при обсуждении его в профильном комитете по вопросам ТЭК и ядерной безопасности. Рекомендуем его принять в целом.

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування: прийняти законопроект за основу, реєстраційний номер 4025, проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо захисту енергооб'єктів). Прошу голосувати.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Прошу проголосовать.

 

За -361

ГОЛОВУЮЧИЙ. За - 361, законопроект прийнято за основу.

Шановні колеги, якщо не буде заперечень, є пропозиція...

Будь ласка, Матвієнков.

 

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ, Мариуполь.

Уважаемый докладчик, нет возражений в отношении этого законопроекта. Но к вам вопрос.

Закон нужный, закон необходимый, действительно, рассматривает механизм контроля. Но механизма же ответственности абсолютно в нем нет. Может быть, давайте мы его вынесем на второе чтение да доработаем, чтобы поставить какую-то структуру и механизм ответственности за те нарушения, которые предусмотрены в этом законе? Там же даже запятой нет в отношении того, что: кто будет отвечать, каким образом и за что.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег Григорович, будь ласка, коротка відповідь і будемо визначатись.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Если честно, я не вижу необходимости его рассматривать и во втором, и в любом другом чтении. В принципе, объекты существуют, определяется запрещенная зона гидроэлектрических сооружений, устанавливающая растояние между объектами и первыми постройками 500 метров. Имеется подконтрольная зона, которая предназначена, ограничена знаками и имеются особо важные объекты, которые определяют.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, дякую. Шановні колеги, давайте домовимось так. Ми з вами в п'ятницю обговорювали його, всі хто хотів виступити, виступили. Зараз ніяких запитань немає. Матвієнков погодився з аргументацією. Тому я пропоную, давайте підтримаємо рішення комітету про те, щоб прийняти в цілому цей законопроект. Але перед тим як голосувати, по 30 секунд Шкіль і Кармазін.

 

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адам Іванович. Я сподіваюсь, що цим законопроектом ми все-таки вирішимо питання з гідровузлом дністровської ГАЕС. Тому що на даний момент, на самому вузлові, розташований прикордонний об'єкт іншої держави. І коли цей об'єкт охороняється, зона його визначена і всю відповідальність за його збереження несе Україна, а на даний момент українські інспектори не можуть перетинати так званий молдовський кордон, який проходить через український гідровузел. І відповідно це загрожує не тільки Україні, але й самій Молдові у випадку, коли трапиться щось непередбачене на цьому об'єкті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. Тобто, ви агітуєте за те, щоб підтримати законопроект. Дякую. Будь ласка, Кармазін і будемо визначатись.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Партія "Захисників вітчизни", "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні народні депутати, дуже жалко, що коли ми обговорювали цей законопроект, не було багато присутніх депутатів в залі. Я хотів би звернути вашу увагу, що ми додатково вводимо нову статтю 19 прім, де передбачаємо встановленням власником або уповноваженим органом особливо режиму доступу, де ми взагалі виключаємо і правоохоронні органи, і депутатів, і всіх абсолютно. Тобто абсолютно з правової точки зору законопроект недопрацьований.

Другий момент, ми говоримо: заборонена зона, 500 метрів виділення території. А де передбачено в Земельному кодексі це, як це врегульовано? На що ви нас штовхаєте зараз, коли ми говоримо: "А в кого забрати, а де ми пишемо, що ніхто не може там будувати нічого? То давайте це передбачимо в другому читані, для цього існує механізм другого читання. Тобто дуже багато питань, Адам Іванович. І ставити, коли є заперечення, не можна на друге читання. Я прошу вас не ставити зараз про прийняття закону в цілому, бо він є недосконалим, підкреслюю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олег Григорович.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Вот эти зоны, за которые вы говорите, 500 метров, они отведены, они функционируют, предприятия за них платят налоги.

Я вам говорю, это только для того, чтобы в закон по энергетики узаконить термины. Я тот раз вам докладывал, объяснял эту ситуацию, и сейчас объясняю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу проголосувати за прийняття даного законопроекту в цілому.  Прошу голосувати.

 

За - 269.

Рішення прийнято.

Розглядається питання, реєстраційний номер 3465, 3465-1 - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" (щодо праці інвалідів). Нам потрібно з вами прийняти рішення за результатами розгляду цих законопроектів в першому читання 21 листопада.

Хто від комітету? Я пам'ятаю, хто від комітету.

Поки від комітету готується, ми з вами, шановні колеги, нагадую, коли ми розглядали цей законопроект, тут  ще був з крім Кабінету Міністрів, законопроект народного депутата Зварича. Ми домовилися, оскільки він на той час хворів, що коли ми підійдемо до розгляду даного питання, ми надамо йому можливість аргументувати свою позицію.

Будь ласка, Роман Михайлович.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Справа в тому, що тут немає, що аргументувати, бо законопроект, внесений мною, практично не  відрізняється від законопроекту,  який виступає як альтернативний законопроект, внесений  Кабінетом Міністрів України.

Я навіть можу сказати, що формулювання, тобто юридично-технічне формулювання в законопроекті Кабінету Міністрів України більш вірне і більш правильне, тому, Адаме Івановичу, я би просив, щоби ми  зараз провели таку  процедуру, оскільки я не маю можливості уже на цьому етапі відкликати свій законопроект, я би просив, щоб ви скористалися свого права як головуючий і поставили на голосування законопроект  Кабінету Міністрів України в перший, і якщо він набере в режимі першого читання відповідну кількість голосів, я як автор основного  законопроекту не буду заперечувати, тому щоби він був проголосований вже в цілому. Тобто, практично  таким чином ви мені дасте процедурне право відкликати свій законопроект. Бо я якраз підтримую законопроект  Кабінету Міністрів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Романе Михайловичу. Шановні колеги! Тоді з вашого дозволу ми поступимо таким чином як пропонує автор законопроекту народний депутат Зварич.

Я ставлю  першим на голосування законопроект за номером 3465-1п про охорону праці.

Прошу голосувати. Урядовий.

 

За - 362,

Дякую. Рішення прийнято.

Давайте скористаємося тут ........ рішення, пропозиції і профільного комітету, і одного  з авторів законопроекту Романа Михайловича Зварича і підтримаємо цей законопроект уже як закон в цілому. Нема заперечень? Прошу голосувати.

 

За - 385

Закон прийнято в цілому. Дякую.

Слухається питання реєстраційний номер 4552, проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про стан підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 2003-2004 років об'єктів теплопостачання та експлуатації тепломереж, забезпечення їх енергоресурсами та стан формування тарифів на теплоносії.

Нам потрібно  прийняти рішення  за результатами розгляду цього законопроекту 18 листопада, тобто коли ми слухали це питання на Дні уряду. Будь ласка, Валерій Павлович Пустовойтенко.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановні народні депутати, ми це питання декілька разів розглядали в парламенті України, у Верховній Раді. І я вважаю, що постанову таку приймати потрібно. Минулий раз, коли проходило голосування, виникло одне питання, пропозиція Миколи Рудьковського, яке виглядає наступним чином. Доповнити постанову пунктом: Кабінету Міністрів України покласти на НКРЄ України встановлення тарифів на транспортування вуглеводів внутрішньопромисловим трубопроводом, виходячи із собівартості на здійснення цих послуг підприємствами НАК "Нафтогаз України". Повторюю, внутрішньопромисловими трубопроводами. То єсть є підприємства, де трубопроводи знаходяться на балансі цих промислових підприємств.

Ми вивчали додатково це питання, радилися із Комітетом житлово-комунального господарства, воно не відноситься до компетенції, радилися із Антимонопольним комітетом. Но порадившись із керівниками підприємств, які знаходяться сьогодні у залі, і народними депутатами, воно, в принципі, нічого не визначає.  Тому я вношу пропозицію проголосувати  з пропозиціями Миколи Рудьковського. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До чого зводиться ця пропозиція? Ще раз нагадайте народним депутатам.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я ще раз нагадую, вона зводиться до того,  що Комісія з питань регулювання енергетики України, а воно є у Постанові Кабінету Міністрів, що якраз  на неї покладено ці  дії, но не було  покладено якраз на внутріпромислове підприємство. І право Кабінету Міністрів потім його виконувати чи не виконувати.

То воно зводиться до того: доповнити Постанову Кабінету Міністрів України, покласти на НКРЄ України встановлення тарифів на транспортування вуглеводів внутрішнього промислового трубопроводу, виходячи з собівартості на здійснення цих послуг підприємств НАК "Нафтогаз України". Воно так і раніше було. Хоч підприємства були на балансі не "Нафтогаз України", а тарифи були однакові. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вам нагадую, що ми вже один раз голосували дану постанову. Тут були пропозиції фракції комуністів, Цибенко вносив. Будь ласка, вони не враховані комітетом. Тому прошу, наполягає. Цибенко, мікрофон.

 

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Адаме Івановичу. Шановний Валерій Павловичу, давайте ви все-таки давати вичерпну інформацію. Оскільки була ще пропозиція народних депутатів, які не погодилися з варіантом пропозицій щодо оцінки роботи Кабінету Міністрів. Я як депутат, який пропонував...

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я пробачаюся відразу.

 

ЦИБЕНКО П.С. Який пропонував визнати роботу Кабінету Міністрів України незадовільною, хотів би сказати про те, що це обговорення містило дві проблеми. Перша - стан забезпечення людей теплом. На календарі 1 грудня. Значна територія України не опалюється на сьогоднішній день. І ми так вирішили трошки пожурити Кабінет Міністрів недостатньо. Я вже не кажу про проблему тарифів, які сьогодні загнані на таку висоту, де половина жителів України не здатні, просто не спроможні оплачувати такий тариф.

Тому я і мій колега Лещенко Володимир Олексійович наполягаємо на тому, щоб була поставлена наша пропозиція на голосування щодо незадовільної оцінки роботи Кабінету Міністрів з цього питання.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Хорошо, я дякую. Ви пам'ятаєте мій перший виступ, коли ми розглядали, я виступав як доповідач. Да, дійсно, на території України сьогодні є дуже багато підприємств, відсутнє тепло у містах, і в тому числі я був у восьми регіонах нашої України. І це підтверджую. Дійсно, було такі пропозиції і Цибенка, і Лещенка. Ну, якщо пам'ятаєте у своєму виступі я відразу спочатку сказав, що, на жаль, ми цією постановою не можемо нічого врегулювати і не сказати, в тому числі Кабінету Міністрів. І буде робота задовільною чи незадовільною - це чисто таке рішення. Я сказав, що взагалі Кабінеті Міністрів повинен нести безпосередню відповідальність за стан підготовки до зими. І сьогодні його потрібно більш широко розглядати. Це і паливо, вугілля, поставка газу і багато інших питань, і відношення якраз в цьому.

Тому ми вносимо, як комітет постанови, все-таки, я підтверджую, що дійсно було,  вважати недостатньою роботу. Не пройде пропозиція, будемо голосувати за нашу пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, автори ініціативи про те, щоб визнати  роботу Кабінету Міністрів з даного питання незадовільною, наполягають на тому, щоб поставити її на голосування. Тому ставлю її на голосування.

Тому ставлю на голосування, хто  "за" те, щоб визнати роботу Кабінету Міністрів незадовільною прошу визначитися.

 

За -  196.

Рішення не прийнято.

Тому є пропозиція підтримати постанову у тому вигляді, який запропонував профільний комітет. Прошу голосувати.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  З врахуванням Рудьковського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З врахуванням  пропозицією Рудьковського. Прошу голосувати.

 

За - 336.

Рішення прийнято. Дякую.

Слухається питання реєстраційний номер 2405-11. Проект закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Нам потрібно прийняти рішення за результатами розгляду його в першому читанні, що відбулося 21 листопада.

Доповідає член Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій Пилип Пилипович Буждиган, будь ласка.

 

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати!

Законопроект 2405-11 "Про внесення змін до Закону  України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" розглянуто і обговорено 21 листопада цього року в сесійній залі.

Автори законопроекту, Пустовойтенко на чолі, ніхто не виступав. Від Комітету з питань економічної політики виступав я і підкреслив, що 10 червня комітет прийняв рішення підтримати даний проект в першому читанні. Мова йде про виключення з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, Кременчуцький завод залізобетонних ...

В обговоренні даного проекту взяли участь 5 народних депутатів. Жоден з них не підтримав даний законопроект. Спеціальна контрольна комісія не підтримує даний законопроект. Комітет з питань промислової політики і підприємництва підтримує позицію економічного комітету щодо прийняття даного законопроекту за основу в першому читанні.

Все, я доповів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви чули пропозицію комітету, думку. Але перше ми будемо ставити питання на голосування з приводу того, щоб підтримати проект Закону "Про внесення  змін до Закону України "Про перелік об'єктів...". Прошу визначатись.

Шановні колеги! Прошу зняти голосування. Я ще раз пояснюю, за що ми зараз будемо голосувати.

Будь ласка, Семенюк. Пустовойтенко. Семенюк, потім Пустовойтенко. З місця, будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, на засіданні Спеціальної контрольної комісії ми детально вивчали це питання. І хочу сказати, що в даний час ми направили матеріали до Генеральної прокуратури. Дійсно, підприємство фіктивно доводиться до банкрутства. Якщо ми сьогодні виведемо його з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, це буде означати, що все майно, яке перейшло сьогодні до іншого підприємства, а на державі тільки лишилась вивіска і борги, буде узаконена афера, яка фактично повинна розглядати питання у судовому порядку.

Тому я вас прошу, зважаючи на рішення Спеціальної контрольної комісії, даний документ не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пустовойтенко. І будемо визначатись.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановні народні депутати! Я не збирався виходити на цю трибуну і питання виникає дуже гостро. Вчора ми на засіданні Координаційної ради більшості, в присутності Прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністра розглядали питання - давати згоду чи не давати. Як людина, до мене звернулись, декілька разів звертався трудовий колектив на протязі вже фактично року, то можу сказати єдине, що Кременчуцький завод залізобетонних шпал завдяки Міністерству транспорту знищені повністю. Чому? Змінений керівник і з другої половини 2000 року ні одне замовлення на заводі не пройшло.

Я вчора спеціально взяв довідку і сьогодні ранком привезли з цього заводу, якщо він в минулому році виконав за перше, фактично, півріччя на 32 млн.грн. продукції, то в цьому році на 1 млн.143 млн.грн. І залишилось на заводі всього 40 чоловік. Тобто, завод не працює.

Тому, я пропоную, підтримати якраз пропозицію ту, яку запропонував наш комітет і проголосувати за виведення його з переліку підприємств, які не підлягають приватизації, ми спасемо підприємство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Сідайте, будь ласка. Черняк з мотивів і голосуємо.

 

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, я прошу врахувати ту обставину, що коли комітет з питань економічної політики приймав рішення, то він не знав, що порушені слідчі дії і порушена кримінальна справа з приводу цього підприємства. Нам стало це відомо вже після того, коли було прийнято рішення.

Я вважаю, що в цій ситуації, коли підприємство доводиться штучно до банкрутства, а потім за безцінь скуповується, ми не можемо підтримати рішення комітету. Треба голосувати проти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голосуємо. Хто за те, щоб підтримати проект закону про внесення змін до закону України "Про перелік об'єктів права державної власності", що не підлягають приватизації", прошу визначитись.

 

За - 135.

Рішення не прийнято. Законопроект відхилений.

Покажіть, будь ласка, по  фракціях. "Наша Україна" - 62, Регіони України - 44, комуністи - 0. Партія промисловців, підприємців і Трудова Україна - 1, СДПУ - 0, Народовладдя - 0, соціалісти - 0, Блок Тимошенко - 0, Демініціативи - 0, Аграрної партії - 11, Народний вибір  - 2, НДП - 13, позафракційні 2.

Розгляд питання закінчено, тобто законопроект не підтриманий.

Будь ласка, Вінський.

 

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Приклади, які назвав Валерій Павлович тільки що доповідаючи  цю ситуацію з трибуни  Верховної Ради говорять абсолютно прозоро. Ми маємо справу з абсолютно кримінальною злочинною схемою знищення  державного підприємства із послідуючою її приватизацією. Я би вважав за необхідне, враховуючи цю ситуацію і можливі наслідки від того, що це  буде продовжуватися, зробити доручення  Генеральній прокуратурі розслідувати ситуацію на цьому підприємстві і комітету доповісти про наслідки цього тут у Верховній Раді. Ну неможливо таке робити. Зрозуміло, стояться дороги,  мільярди вкладаємо в ці дороги, а потім виявляється, що підприємство, яке працює на ці дороги, розоряється.  Де ж логіка? Абсолютно злочинне явище ми сьогодні бачимо перед собою. Я вважаю, що треба, щоб Верховна Рада...  Адаме Івановичу, зробіть  таке доручення  і це треба розслідувати.

І комісії Семенюк також доручити паралельно цю роботу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Я знаю, що комісія  цим займається. Якщо є у вас пропозиції до  Генеральної прокуратури, будь ласка, депутатський запит, ми завтра його підтримаємо, а тим більше зараз і не треба підтримувати, і це питання буде  розглядатися.

Слухається питання (реєстраційний номер 3553) Проект Закону про сільськогосподарську дорадчу діяльність.

Нам потрібно прийняти рішення за результатами  розгляду  даного питання в  першому читанні, яке ми провели  21 листопада.

Будь ласка, народний депутат Калінчук.

 

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Адаме Івановичу.

Шановні колеги, даний законопроект розроблено на виконання положень Закону України про стимулювання розвитку сільського господарства на період до 2004 року. У вказаному законі, у другій статті, зазначається, що до пріоритетних напрямків розвитку сільського господарства відноситься зокрема і сприяння розвитку мережі дорадчих сільськогосподарських служб.

Свого часу, як ви пам'ятаєте, на розгляд Верховної Ради вносились законопроекти, їх було декілька, про сільськогосподарську дорадчу діяльність. І вони не були прийняті, тому що вони  були декілька. Тому, порадившись, автори зробили один законопроект. Сутність даного законопроекту заключається у тому, що визначаються основі правові засади здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні та регулюються відносини у цій сфері. Сільськогосподарська дорадча діяльність визначається, як сукупність  дій та  заходів, спрямованих на задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення у підвищенні рівня знань та удосконаленні практичних  навичок ведення прибуткового господарювання, поліпшення добробуту та розвиток соціальної сфери на селі.

Тому ми вносимо таку пропозицію. Запровадження сільськогосподарських дорадників та дорадчих служб на сьогодні ми вважаємо сприятливими  підвищенню знань  сільського населення та сільськогосподарських виробників у сфері сучасних методів та новітніх технологій ведення сільськогосподарської діяльності.

Комітет, не зважаючи на деякі зауваження, вносить пропозицію прийняти цей законопроект у першому читанні і допрацювати його при підготовці до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, ми цей законопроект обговорювали у п'ятницю, прошу опустити руки і визначатися. Хто за те, щоб прийняти проект Закону про сільськогосподарську дорадчу діяльність,  прошу визначитись.

 

За - 294.

Законопроект прийнято у першому читанні.

Слухається питання, проект Закону 3107-Д, проект Постанови про затвердження Державної програми розвитку інноваційних напрямків індустрії моди до 2010 року. Нам потрібно прийняти рішення за результатами у першому читанні 21 листопада. Устенко Олександр Андрійович. Хто? Кафарський, будь ласка, на трибуну. Гуренко, прошу з мотивів.

 

ГУРЕНКО С.І.

Адаме Івановичу, я хочу скористатися своїм правом і сказати ось про що. Сьогодні зранку наша пропрезидентська більшість не підтримала питання про те, щоб обговорити бодай хоч на парламентському слуханні питання економічної політики. Це зрозуміло. Тому що ті, хто керують зараз економікою, вони не хочуть, щоб було відкрите обговорення. Зараз проголосували за абсолютно пусту справу, причому затратну справу. Ви тільки вдумайтеся, шановні панове з більшості, у минулому році, у цьому році звітували, підкреслюю, звітували за 14 мільйонів тонн хліба по всій Україні. Яка дорадча діяльність? Так перед голодомором було зібрано на 10 мільйонів тонн більше. Оце вам уся дорадча діяльність. Я просто звертаю увагу на це голосування і закликаю всіх депутатів до відповідальності за те, коли вони натискають кнопки. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський з процедури. І слухаємо інше питання.

 

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Дякую, Адаме Івановичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський. Адаме Івановичу, згідно Регламенту кожний депутат може виступити з мотивів по тому чи іншому питанню. І коли виникає питання, просив би, щоб ви все-таки толерантно надавали слово. Тому що ви правильно завжди ставили питання, коли сиділи в залі по порушеннях Регламенту, і їх усували. І це викликало повагу в усіх депутатів. Зараз став вести сесію, і самі порушуєте. І те, що говорив колега Гуренко, він 100 відсотків прав, чисто створюються робочі місця для тих, хто вже себе ніде не може знайти. І при тому за рахунок бюджетних коштів. І депутати про це повинні були знати, але ви не дали можливості нікому з цього приводу з мотивів дещо сказати. Я просив би це врахувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зауваження приймаються, але я хотів би і врахувати: бути на засіданнях парламенту. Треба було приходити у п'ятницю, ми мали можливість обговорити, висловити і кожний висловлював своє бачення цієї проблеми. Абсолютно всі ті питання, про які ви говорили, у п'ятницю піднімалися. Тобто ніхто нікого не позбавляв можливості.

Слухаємо це питання, будь ласка.

 

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановні депутати! У березні народним депутатом Поплавським поданий закон "Про інновацію у сфері моди". Комітет розглянув це питання і прийшов до висновку рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект.

Що має на увазі ця програма. Справа в тому, що сучасний розвиток суспільства вводить нові соціально-культурні елементи в наше життя. Появляються сфери індустрії, які потребують підготовки спеціалістів, контролю за їх підготовкою, сертифікацією. І з цього приводу, якраз і підготовлений закон.

Він має на увазі відродження та подальший розвиток національної культури у сфері підготовки фахівців з інновації в індустрії моди.

Я хочу тут добавити ще одну деталь. У нас сьогодні на ринку в індустрії моди Франція, Росія  країни Прибалтики. Сьогодні приїжджають, ніби-то спеціалісти з Франції і готують косметологів і так далі по трьохмісячних курсах, беруть гроші, забирають  і від’їжджають. Ми повинні цю сферу взяти під свій контроль.

Прошу підтримати комітет і Поплавського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми також в п'ятницю активно обговорювали дане питання, прошу. Будь ласка з мотивів Ніколаєнко.

 

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Володимир Іванович Кафарський, секретар Комітету з науки і освіти, наш колега, абсолютно точно розставив акценти, поставив цю проблему.

Я хотів би сказати що народним депутатам України? На перший погляд це здається таке сміхотворне якесь питання, якесь несерйозне, але це великі кошти, це великі ресурси. І тому, обговорюючи детально це питання, комітет наш прийняв рішення голосувати за. І я просив би народних депутатів України підтримати, дати доручення уряду, щоб уряд унормував ці всі моменти.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Миколайович, рішення комітету доповів секретар комітету. Я думаю, немає необхідності голові комітету дублювати. Давайте, якщо мотиви, то мотиви.

Будь ласка, Шкіль.

 

ШКІЛЬ А.В. Дякую, Адаме Івановичу.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Ну, знаєте, я хочу сказати народним депутатам, що ця індустрія дуже має мало спільного з модою. Це торкається тільки винятково зачісок.

Я хотів би, щоб ви всі зрозуміли, що те, що там написано, це, як завжди, не вір своїм очам. Торкається тільки модельних зачісок, торкається якоїсь там конкуренції, яка, не знаю, чи є вона, чи немає в Україні з приводу засилля сюди якихось імпортних перукарів.  Тому просто, щоб ви це знали, з модою це спільного, на жаль, нічого не має.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін.

Шановні колеги, прошу, будь ласка, не піднімайте рук, ми обговорювали це питання, в тому числі і Кармазін обговорював в п'ятницю. Навіщо повторювати?

Будь ласка, Соломатін і Кабінет Міністрів.

 

СОЛОМАТІН Ю.П.

Спасибі.  Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги!

Зазначений законопроект знаходиться в низці тих, які в нас начебто дбають про розвиток нашого суспільства. І я б погодився з цим, що для молоді це потрібно, якби що в нас знедолені верстви населення мали увагу з боку держави і нашого суспільства.

Я хочу насамкінець сказати таке. Давайте ми будемо приділяти більше уваги тим питанням, які дійсно є нагальними для нашого знедоленого народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Кармазін. Ткаченко від Кабінету Міністрів. І будемо визначатись.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний пане голово, шановні народні депутати. Верховна Рада  України має затверджувати загальнодержавні програми, які мають відношення до економічного і соціального розвитку України.

Пропонована програма ніяк не тягне не тільки на загальнодержавну, а навіть на урядову програму не тягне. Це може бути програма окремо взятого міністерства. Якщо ви почитаєте її, то ви побачите, що там є: провести атестацію, розробити пропозиції і внести зміни, провести знову атестацію, провести перевірку. Тобто це набір заходів, причому такий набір, скажем так, не самий кращий набір заходів, який пропонується сьогодні нам з вами освятити.

Я прошу вас проголосувати проти і більше не забруднювати законодавче поле такими законодавчими, з дозволу сказати, актами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший заступник міністра освіти Ткаченко.

 

ТКАЧЕНКО.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати. В Україні зараз ведеться підготовка спеціалістів за 69 напрямами, які об'єднують тисячі спеціальностей і спеціалізацій. І до останнього часу не виникало жодної проблеми приймати спеціальний закон про розвиток із цих напрямків.

У зв'язку з цим Міністерство освіти і науки не підтримує зазначений проект, тому що запропонований проект встановлює окреме законодавче регулювання одного з напрямків діяльності підприємств сфери побутового обслуговування, а це не може бути предметом для розгляду на законодавчому рівні.

Питання щодо доцільності підготовки фахівців: чи то бакалавр, чи спеціаліст, чи магістр, - це належить до компетенції Міністерства освіти і науки. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рудьковський. І будемо голосувати.

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги, шановні народні депутати! Один законопроект за рік запропонував наш колега, я б так сказав, співаючий ректор, який вважає, він, як людина досвідчена у цій галузі, бачить необхідність прийняття цього закону. Ми повинні зважати на нього, професійні якості, він зробив кращий вуз в Україні, кращий по якості студентів чи ні, а що там навчається найбільша кількість студентів, які отримують вищу освіту. Він це підтвердив. Я думаю, що ми повинні з його фаховими якостями рахуватись і підтримати цей закон. Він не шкодить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Шановні колеги, ставиться на голосування проект постанови "Про затвердження державної програми розвитку інноваційних напрямків індустрії моди до 2010 року". Прошу голосувати.

 

За - 181.

Проект не прийнято.

Знімається з розгляду. Шановні колеги, ми зараз переходимо до розділу питання ратифікації. Слухається реєстраційний номер 0156, проект закону "Про прийняття статуту Продовольчої та сільськогосподарської організації, Організації Об'єднаних Націй". Міністр аграрної політики Рижук Сергій Миколайович. Будь ласка!

 

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати! Дозвольте за дорученням Президента України представити до вашої уваги проект закону "Про прийняття статуту продовольчої та сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй", який розроблений з метою вступу України до цієї авторитетної міжнародної організації.

Основними напрямками діяльності спеціалізованої установи ООН з питань продовольства і сільського господарства ФАО є наступні.

Насамперед, це підвищення рівня харчування та стандартів життя народів; забезпечення, зростання продуктивності виробництва та розподілу всього продовольства та  сільськогосподарської продукції. Поліпшення умов життя населення, сприяння зростанню економіки та забезпечення свободи людства від голоду.

Метою організації є задоволення потреб  сьогоднішнього та майбутніх поколінь через підтримку такого розвитку, який не погіршує навколишнє середовище, що для нас особливо важливо, є технічно та соціальноприйнятним  і економічно-ефективним. 

Практична допомога цієї організації надається через чисельні проекти технічної допомоги. Наприклад. у 2002-2003 роках  загальний бюджет  ФАО склав 652 мільйони доларів США. 367 мільйонів доларів США було  асигновано у місцеві проекти, половина з яких були пов'язані із подоланням наслідків катастрофічних ситуацій.

Крім того, активно залучається для реалізації проектів ФАО кошти довірчих фондів і програм розвитку ООН. ФАО збирає, аналізує, перекладає і поширює інформацію, що стосується споживання продуктів харчування лісового господарства, рибальста. Організація надає інформацію урядовцям, фермерам, науковим, недержавним організаціям  для прийняття важливих рішень щодо аграрної політики, планування, інвестування, маркетингу, досліджень і навчання. Вона створила систему статистичної інформації, яка на сьогодні є найпотужнішим джерелом інформації щодо сільського господарства у світі.

ФАО  є однією з впливових міжнародних організацій, яка заснована ще в 1945 році і на сьогодні налічує 183 країни-члени та  Європейський союз, як асоційований член. І чергова сесія  ФАО розпочинає свою роботу 29 листопада цього року. Генеральний директор ФАО пан Діуф нещодавно був на Україні і  відвідав, ми з ним мали вже конкретні переговори.

Членство України у ФАО дасть можливість  включити Україну до світової інформаційної мережі, краще залучати і поліпшувати інвестиційний  клімат і ефективно, на наш погляд, просувати нашу продукцію на світові аграрні ринки, започаткувати спільні науково-виробничі проекти і в цілому вести   адаптацію стандартів України, що теж важливо для  сільськогосподарських харчових продуктів до світових ринків.

Шановні народні депутати,  просимо вас підтримати і прийняти важливий для України Закон про  прийняття Статуту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Сергій Миколайович. Я бачу запитання. Тому прошу записатися. Будь ласка,  висвітліть. Три хвилини. Бульба, за ним - Удовенко.

 

БУЛЬБА С.С.

Дякую. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

Тут уже говорили про те, що  і прийняти цей закон біда для нас, і не прийняти - біда. Як ви все-таки визначаєте готовність до конкуренції на рівні Світової організації торгівлі наших сільгоспвиробників? Будь ласка, відповісти на це запитання.

 

РИЖУК С.М. Справа у тому, що Статут ФАО,  вимоги ФАО, зобов'язання держав-учасниць, вони у значній мірі різняться від  принципів і правил, і зобов'язань Світової організації торгівлі. Тут  таких ми зобов'язань не маємо. Але для нас важливо сьогодні, як ми будуємо Україну з відкритою економікою і дедалі вона більш відкрита. Насамперед у ФАО є  система інформаційної мережі, користування кою нам дає досить великі, на наш погляд, результати, і виходячи з практики інших країн-учасниць.

Інша справа, що   наступний напрямок ФАО, і ми вже провели певні  переговори і на 5 мільйонів домовилися інвестування для України проекти  технічної допомоги для  країн, саме виходячи із їх особливостей. І, звичайно, участь і спілкування на міжнародному рівні дасть нам обов'язково можливість просувати ефективніше наші продукції на зовнішні ринки. Тобто ми прямої якоїсь небезпеки чи навіть непрямої і невигідних сторін просто  не бачимо, тому що їх власне, немає. Це організації ООН, Україна є членом цієї організації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І однієї із засновниць.

 

РИЖУК С.М. І засновниць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Ключковський, за ним - Єщенко.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, Народний рух України, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".  Я прошу передати слово моєму колезі Роману Зваричу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Зварича.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Дякую Адам Іванович. Шановний доповідачу! Цей закон носить трошки таку дивну назву "Про прийняття статуту..." і далі по тексту. Він внесений Президентом України і Президент доручив вам представляти якраз його позицію на цьому сесійному засіданні.

Ви добре, я думаю, знаєте статтю 9 Конституції, де мова йде про те, що міжнародні договори, а якраз це і є міжнародний договір може стати частиною національного законодавства в порядку надання згоди на обов'язковість з боку того законопроекту, з боку Верховної Ради України.

Тому таке запитання: не  вважаєте ви, що Президент мабуть помилився, коли він якраз так назвав цей законопроект. А скоріше було б його назвати закон "Про надання згоди на обов'язковість статуту..."  і так далі, пішло, поїхало.

 

РИЖУК С.М. Дякую вам.

Ні,  я не вважаю, що в даному випадку Президент допустив помилку. Ми готуючи проект указу і лист Президента радилися, і вивчали це питання Міністерство юстиції, вивчало питання Міністерство закордонних справ, наше посольство в Італії. І наші консультації із Генеральним директором паном Ділуфом теж стверджують, що це традиційна вже усталена процедура, де парламенти таким чином ратифікують. Так що закон говорить і міжнародні установи, що це практикується саме так. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, Сергію Миколайовичу, що Роман Михайлович хоче, щоб ще було краще, ніж ви просите. Будь ласка, Єщенко.

 

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів. Сергію Миколайовичу, у мене питання яке, ми знаємо, який стан справ сьогодні у сільському господарстві, розвал і так далі. І от питання виникає: що дасть простому виробнику і в цілому сільському господарству вступ в цю організацію наших країн?

 

РИЖУК С.М. У нас сьогодні 63 тисячі юридичних .............. суб'єктів у сільському господарстві, це вже 12 тисяч колгоспів, радгоспів. Більше того, у нас змінилося дві третини керівників, спеціалісті, які сьогодні добре розуміють, що без інформаційної системи міжнародної, навіть світової важко говорити про цінову політику, про регулювання цін і про баланси виробництва власної вітчизняної продукції. Ми сьогодні зрозуміли, що зробити чим більше, це не значить тим краще. Нам, як і дефіцит не може бути, так і перевиробництва нехай штучне, нехай інше, але перевиробництво. Тому що все може прийти знову до 300 гривень за тонни пшениці. Тобто баланс імпорту-експорту, експорту-імпорту і інших, і рівень виробництва, диверсифікація виробництва і консультації з ФАО - це якраз тільки мають працювати на позитив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, я думаю, тут настільки все ясно і зрозуміло. Я просто звертаюся і до профільного комітету, якщо вони не дуже наполягатимуть, і до виступаючого, записався Юрій Анатолійович Кармазін, якщо він не наполягатиме. Наполягає? Тоді йдемо за процедурою. Будь ласка, від комітет Калінчук Василь Антонович.

 

КАЛІНЧУК В.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин дуже уважно розглянув на своєму засіданні проект Закону України "Про прийняття статуту продовольчої та сільськогосподарської організації, Організації Об'єднаних Націй, ФАО" і враховуючи, що набуття членства в цій організації надає Україні додаткові можливості у вирішенні цілого ряду соціально-економічних, технологічних, організаційних, правових і фінансових проблем сільського господарства та інших галузей АПК з метою забезпечення продовольчої безпеки, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти внесений проект як за основу, так і в цілому.

За висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України вступ України до ФАО відповідатиме не тільки загально-політичних пріоритетам нашої держави, зокрема вступу до СОТ, а в майбутньому до Європейського союзу, а також сприятиме вирішенню актуальних проблем вітчизняного агропромислового комплексу.

Конкретні завдання ФАО є вивчення стану світового продовольчого забезпечення і кон’юнктури найважливіших продовольчих та сільськогосподарських товарів на світовому ринку. ФАО займається також  збором, вивченням і розповсюдженням інформації з питань харчування, продовольства і сільського господарства, включаючи лісництво і рибальство. В її функції входить також розробка рекомендації для країн-членів по різних питаннях розвитку сільського господарства і надання допомоги в їх реалізації, надання технічної допомоги як за рахунок власних коштів, так і за рахунок інших міжнародних організацій чи спеціалізованих установ Організації об'єднаних націй при проведенні спільних програм та заходів.

ФАО є головним центром ООН по розробці світової сільськогосподарської статистики. Регулярно випускається сільськогосподарських щорічник виробництва сільськогосподарських продуктів, торгівля сільськогосподарськими продуктами, щомісячний бюлетень по сільськогосподарській економіці і статистиці.

Крім цього ФАО проводиться цілий ряд досліджень, випускає багато кон’юнктурних ............... по окремих видах товарів, видає каталоги, книги, збірники і таке інше.

Таким чином, як зазначалось, членство в цій організації сприятиме покращанню співробітництва України з країнами-членами ФАО, доступу до інформаційної мережі та інформаційного забезпечення агропромислового комплексу з урахуванням світового досвіду.

Ми просимо підтримати зазначений законопроект як в першому читанні, так і в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Антонович. Сідайте, будь ласка.

На виступ записався народний депутат Кармазін. Будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, це той випадок, коли не помилилися в листі Президент України, коли він чітко написав, що... "про прийняття", - називається закон, "Про прийняття Статуту продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об'єднаних Націй".

Статут був прийнятий ще 16 жовтня 1945 року. 1945-го року! Я запитую сьогодні урядовців, Президента, який уже 9 років є Президентом і Прем'єр-міністром і маючи повноваження Президента: а що заважало раніше підписати цю угоду? Я порахував, що треба платити біля 200 тисяч гривень щорічної сплати членських внесків. Але це в 25 тисяч разів менше, ніж хочуть зараз вкрасти з цього бюджету, який агітують в усіх засобах масової інформації вкрасти. Там пропонується вкрасти 5 мільярдів, не багато не мало. Це в 25 тисяч разів менше, ніж тут треба платити. Це перше.

По-друге, шановні, Україна. там засновників в 1945 році: Гаїті, Гватемала, Гондурас, Ліберія, ну, інші країни (Австралія, Бельгія і так далі). А Україна пізніше Гондурасу, пізніше Таїті, пізніше всіх.

Тому мені здається, що ми маємо зараз прийняти рішення і в першому, і в другому читанні. І сказати нашим урядовцям: це будуть витрачатися державні кошті. Зробіть так, щоб вони використовувалися прозоро. Зробіть так, щоб була користь українському селянину, бо на ці гроші можна ой-ой-ой скільки ще накупити для цих селян злиденних.

Тому треба приймати цей закон. Сума внесків - вона не є велика. 183 країни-члени входять, а ми, як держава ізгой себе якось весь час відклали від цього. Чому? Ми дивились на Росію, бо Росія тільки в цьому році подала заявка. Оце весь час, що ми дивимось в "хвіст" комусь, це дуже погано. Краще дивитися на ті країни, які засновували цю організацію і в яких сільське господарство на рівні. Дякую вам за увагу! Моя пропозиція в двох читаннях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Шановні колеги, перед голосуванням з мотивів Зварич і Матвєєв Володимир Йосипович.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу, я якраз хотів задати запитання, яке мені надійшло, тобто коли я довідався певною інформацією, але я власне хотів би тепер привернути увагу всього сесійного залу до цієї обставини.

По-перше, я таки наполягаю на тому, що законопроект мав би носити конституційне формулювання. Тобто, надання згоди - не обов'язковість, бо я не знаю, що це є за форма прийняття якогось статуту. Це по-перше.

А по-друге. Як ми щойно почули, приєднання до цієї міжнародної угоди вимагатиме не передбачених у поточному Державному бюджеті додаткових бюджетних коштів. Відповідно до статті 14 закону України "Про міжнародні договори", закони, які вимагають зміни в чинне законодавство України, тобто вони мають бути супровідними документами до цього міжнародного договору. Таких супровідних документів ми не маємо. Тобто, звідки взяти кошти? Нехай, навіть, там 10 грн. для того, щоб покрити ці статутні вимоги, що ця організація передбачає.

Тому моя пропозиція, Адаме Івановичу. Я вважаю, що ми можемо його прийняти в першому читанні і доручити Профільному комітету його доробити так, щоб ми могли остаточно прийняти рішення на наступному сесійному засіданні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Так, будь ласка, Матвєєв, Кабмін і голосуємо.

 

МАТВЄЄВ В.Й.

Фракция коммунистов. Ну, я конечно понимаю Министра сельского хозяйства Рыжука Сергея Николаевича, когда он жалуется, что раньше было какие-то там несколько тысячь колхозов и совхозов, а сейчас 63 тыс.субъектов хозяйствования. Действительно, тяжело управлять стало, не надо было колхозы разваливать.

Вы мне скажите,  пожалуйста, вот ... принятие этого устава продовольственной сельськохозяйственной органиации оно все-таки улучшит  управление этими  63  тысячами  субъектов хозяйственных  в сельском хозяйстве? Это первое.

Второе. Это позволит  вернуться к плановой системе  хозяйствования в агропромышеленном комплексе? Третье.

И третий вопрос. Позволит ли это избежать  вот таких вот случаев позорно низкого  сбора урожая, который допустило руководство  агропромышленного комплекса в 2003 году, когда мы собрали урожай в 2 раза меньше, чем тот, который предшествовал голоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, Гінзбург, Рижук і будемо  визначатися.

 

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Адаме Івановичу. У мене... я б хотіла задати питання до міністра, ну так  випала нагода зараз. Шановний Сергій Миколайович! Може, як ви зараз будете говорити, скажіть, будь ласка, чи цей статут продовольчий, який ми зараз обговорюємо, дає якісь підстави говорити про те. що продукція, яка поступає на територію України, буде якіснішою, бо сьогодні в нашому пакеті документів з'явилися деякі законопроекти, які говорять про те, що  ми отримуємо на територію України неякісне м'ясо. Чи говорить про це статут? Якісь є вимоги до  продовольчої бази?

Дякую вам. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Миколайович і визначаємося.

 

РИЖУК С.М. Щиро дякую шановним народним депутатам за таке  зацікавлене обговорення. Перше. Звичайно потрібно було і хотілося раніше, я погоджуюся з народним депутатом Кармазіним, вступати до ФАО. Але ми, власне кажучи, чекали поки ООН прийме рішення щодо внесків, тому що раніше потрібно було внески щорічні трохи більше одного  мільйона доларів США. Сьогодні і торік я особисто був на переговорах і зараз вирішились питання в такій невеликій кількості і якщо ми в цьому році вступаємо, то  за цей рік ми не платитимемо жодних внесків. Це перше.

Стосовно форми прийняття. Таким виглядом, якщо приймається закон, то це означає, що ми  погоджуємо... дає згоду, згодний із таким статутом і значить і вступаємо.

Більше того, в першому читанні не можна тільки тому, що  29...........  листопада..... 10 грудня цього року розпочинає роботу сесія ФАО, де буде розглядатися прийняття України. Ми будемо за вашим дорученням тепер доповідати. І якщо ми не вступаємо зараз у листопаді-грудні, то чергова сесія через  два роки. Значить, ми будемо ще чекати тоді, борони Боже,  два роки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу мобілізуватися. Я прошу проголосувати за Закон України в цілому про прийняття Статуту Продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об'єднаних Націй. Голосуємо.

 

За - 394

Дякую. Так багато говорили - так дружно проголосували. Ми проголосували в цілому. 394 голоси.

Шановні колеги, якщо не буде ваших заперечень, зараз  перед тим, як оголосити перерву, тут у нас є проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабміном та Урядом Італійської Республіки про технічне співробітництво. Він не викликає ніяких заперечень. Давайте проголосуємо  в цілому за цей проект. Прошу проголосувати.

 

За - 388

Дякую. Ми проголосували в цілому - 388 голосів.

Оголошується перерва до 16 години.