Засідання N02 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ   ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

9  вересня  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу шановні колеги підготуватися до реєстрації.  Включіть систему "Рада".

 10:01:43

Зареєструвалося -380

У залі зареєстровано 380 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, у зв'язку з тим, що сьогодні День  уряду, на Погоджувальній раді ми домовилися лише оголосити депутатські запити, які  надійшли, а потім перейти до роботи відповідно до розкладу засідань, до проекту розкладу засідань.

Я хотів би ще раз, шановні колеги... Прошу уваги. Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата Плужникова Ігора Олександровича. Давайте привітаємо його, побажаємо всіляких гараздів.

Переходжу до оголошення депутатських запитів. Надійшли запити народних депутатів.

Володимира Пузакова до Прем'єр-міністра України  щодо газифікації селища Нова Прага  Александрійського району Кіровоградської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:03:08

За-102

Рішення прийнято.

Омеляна Парубка до Прем'єр-міністра України з приводу безпідставного підвищення цін на паливно-мастильні  матеріали у серпні місяці цього року. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:03:36

За-136

Рішення прийнято.

Ігоря Осташа до Прем'єр-міністра України стосовно виділення коштів на добудову Палацу культури у селищі міського типу Дашава Стрийського району та відзначення у 2004 році вісімдесятиріччя газовидобування. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:04:09

За-95

Рішення прийнято.

Миколи Катеринчука до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання статті 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" стосовно газифікації сільських шкіл та населених пунктів у Вінницькій області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:04:43

За-146

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Прем'єр-міністра України щодо гуманітарної допомоги Республіці Ірак та її фінансово-економічного обгрунтування. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:05:14

За-145

Рішення прийнято.

Валентина Савицького до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання доручень Кабінету Міністрів України посадовими особами по депутатських запитах, проголошених на засіданні Верховної Ради України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:05:45

За-75

Рішення не прийнято.

Богдана Костинюка до Прем`єр-міністра України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на запит щодо фінансових витрат, пов'язаних з проведенням всенародного обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:16

За-120

Рішення прийнято.

Володимира Петренка до Прем`єр-міністра України щодо перерахунку пенсій пілоту цивільної авіації Арзамасцеву. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:46

За-113

Рішення прийнято.

Георгія Манчуленка до Прем`єр-міністра України щодо відновлення фінансування програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001-2003 роки у Чернівецькій області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:19

За-114

Рішення прийнято.

Олександра Голуба до Прем’єр-міністра України з приводу затримки заробітної плати працівникам новокаховського приладобудівного заводу "Сокіл". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:47

За-87

Рішення не прийнято.

Валерія Асадчева до Прем`єр-міністра України з приводу підвищення розміру одноразової допомоги при переселенні відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. Ставлю на голосування про направлення запиту. 

 

10:08:20

За-162

Рішення прийнято.

Валерія Мішури та Ігоря Алексєєва до Прем'єр-міністра України щодо справжніх цілей введення єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають пільги.

Ставлю на голосування  про направлення запиту.

 

10:08:50

За-93

Рішення прийнято.

Степана Хмари до Прем'єр-міністра України стосовно незаконної ліквідації середньої загальноосвітньої школи номер 36 української мови навчання Ленінського району  міста Донецьк.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:09:22

За-158

Рішення прийнято.

Володимира Аніщука до Прем'єр-міністра України стосовно заміни ветеранських пільг адресною допомогою.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:09:49

За-106

Рішення прийнято.

Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання заходів щодо вшанування пам'яті жертв голодомору 1932-33 років. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:17

За-124

Рішення прийнято.

Миколи Катеринчука до Прем'єр-міністра України щодо компенсації витрат на будівництво об'єктів соціальної сфери на селі у Вінницькій області.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:44

За-149

Рішення прийнято.

Анатолія Грязєва та Володимира Співачука до Прем'єр-міністра України стосовно будівництва сміттєзвалища поблизу сіл Кам'янець-Подільського та Дунаєвецького районів Хмельницької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:15

За-97

Рішення прийнято.

Андрія Шкіля до Прем'єр-міністра України, Голови Служби безпеки України, міністра закордонних справ України з приводу нереагування на порушення державного кордону України та захоплення гідровузла Дністровської ГЕС. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

 10:11:49

За-110

Рішення прийнято.

Володимира Петренка до Генерального прокурора України щодо незадовільного стану діяльності службових осіб Генеральної прокуратури по нагляду за органами дізнання і слідства.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:17

За-115

Рішення прийнято.

Григорія Омельченка до Генерального прокурора України щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб і державних діячів України за викрадання державних коштів та перерахування їх арабській компанії "ІМА", що фінансувала членів міжнародної терористичної організації "Алькаїда".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:55

За-132

Рішення прийнято.

Михайла Волинця до Генерального прокурора України з приводу формального ставлення до запитів і звернень народного депутата України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:13:20

За-99

Рішення прийнято.

Віктора Пинзеника  до Генерального прокурора України з приводу тяганини та необ'єктивності розслідування кримінальної справи щодо незаконного звільнення з роботи працівника акціонерного товариства "Зелена поляна" Арбузинського району Миколаївської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:13:53

За-112

Рішення прийнято.

Степана Бульби  до Генерального прокурора України стосовно розслідування обставин загибелі майора міліції Кіблицького та правової оцінки дії представників міліції, причетних до подій.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:23

За-116

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова  до Генерального прокурора України стосовного реагування прокуратури Кіровоградського області на факти порушень законодавства при розпаюванні майна колективного сільськогосподарського підприємства імені Петровського Світловодського району.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:54

За-100

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк  до Генерального прокурора України стосовно формального ставлення Генеральної прокуратури України до розгляду депутатського запиту. Ставлю про направлення депутатського запиту.

 

10:15:22

За-114

Рішення прийнято.

Володимира Оніщука до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів розкрадання колективного майна товариства з обмеженою відповідальністю "Весна" Фрунзівського району Одеської області.

Ставлю про направлення запиту.

 

10:15:51

За-101

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України щодо порушення кримінальної справи щодо директора Довжанської середньої школи Дрогобицького району Львівської області за зловживання службовим становищем при прийомі на роботу свого сина.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:16:21

За-105

Рішення прийнято.

Івана Томича до Генерального прокурора України з приводу нападів на офіс Асоціації фермерів та приватних землевласників Миколаївської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:16:49

За-106

Рішення прийнято.

Степана Хмари до Генерального прокурора України з приводу порушень Закону України "Про статус  і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  та нецільового використання коштів, передбачених на виплату додаткових пенсій постраждалим. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:17:22

За-133

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Міністра освіти і науки України щодо стану забезпечення загальноосвітніх середніх шкіл України підручниками на поточний навчальний рік. Ставлю на голосування  про направлення запиту.

 

10:17:49

За-156

Рішення прийнято.

Георгія Манчуленка до міністра оборони України стосовно обгрунтованості реформування Ковельського військового шпиталю Волинської області та передачі військового санаторію ............ Львівської області Державній  судовій адміністрації. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:20

За-99

Рішення прийнято.

Олександра Голуба до міністра юстиції України стосовно зволікання виконання рішень суду щодо стягнення з акціонерного товариства Антрацитшахтобуд заборгованості з заробітної плати.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:48

За-101

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Святаш,  Добкін та інші  - всього 6 народних депутатів до голови  Верховного Суду України, голови Апеляційного суду міста  Києва, голови Вищої ради юстиції з приводу порушення засад  правосуддя суддею Апеляційного суду міста Києва Дунаєвського. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:21

За-84

Рішення не прийнято.

Олександра Пеклушенка до голови Державної податкової адміністрації України щодо списання фіксованого сільськогосподарського  податку з сільськогосподарських підприємств Гуляйпільського району Запорізької області внаслідок  виникнення форс-мажорних обставин.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:56

За-125

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до прокурора Донецької області щодо проведення перевірки діяльності об'єднання "Донецькліс" у зв'язку  з незаконною вирубкою лісу. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:20:25

За-190

Рішення прийнято.

Івана Миговича до Голови Закарпатської обласної ради про надання інформації стосовно об'єкту, який споруджується в унікальній курортно-рекреаційній зоні Карпат, біля села Жденієво Воловецького району   на Закарпатті. Ставлю на голосування  про направлення запиту.

 

10:20:59

За-131

Рішення прийнято.

Михайла Радіонова до Прем'єр-міністра України щодо достовірності статистичних даних Держкомстату України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:21:27

За-101

Рішення прийнято.

Євгена Кирильчука до Генерального прокурора України про незаконні дії міської ради народних депутатів, судів та прокурорів міста луцька  по  відношенню до багатодітної матері Лагнюк Алли Анатоліївни. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:21:59

За-124

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до  Прем'єр-міністра України щодо ситуації, яка склалася на Дружківському фарфоровому заводі Донецької області фірма "Ранок". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:22:29

За-92

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, прошу уваги. Депутатські запити ми проголосували. Нам потрібно затвердити порядок денний сесії і розклад засідань на цей тиждень. Тому Погоджувальна рада пропонує з самого початку проголосувати саме ці питання, а потім перейти до Дня уряду. Ставлю пропозицію... Прошу уваги! Ставлю на голосування пропозицію Погоджувальної ради, одну хвилинку, про розгляд і проведення сьогодні голосування щодо проекту порядку денного четвертої сесії. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

10:23:25

За-294

Рішення прийнято.

П'ять хвилин, будь ласка, зараз із мотивів. Запишіться, будь ласка. На табло, будь ласка. Народний депутат Заічко, фракція НДП.

 

10:23:53

ЗАІЧКО В.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я бы хотел попросить внести и проголосовать о включении в раздел первый повестки дня рассмотрение проекта закона о городе-герое Севастополе. Эти проекты внесены в марте месяце, рассмотрены Юридическими управлениеми, в том числе находится проект уряда, который предполагает, что рассматривать в первочерговом плане.

Я бы хотел поддержать депутатов, коллег своих, что за 12 лет государственности, независимость мы отпраздновали, и приступаем к изменениям Конституции. Сегодня так и не принят очень важный и необходимый закон для города-героя Севастополя, который позволит сегодня упорядочить работу исполнительных органов, укрепить в городе местное самоуправление. Исходя из необходимости и важности и развития города как города, имеющего специальный статус Конституции просил бы проголосовать и поддержать предложение мое и коллеги Вернидубова Ивана Васильевича. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так. Будь ласка, Степан Гавриш, група "Демократичні ініціативи".

 

10:25:17

ГАВРИШ С.Б.

Прошу передати слово Олександру Марковичу Бандурці.

 

ГОЛОВА. Олександр Бандурка.

 

10:25:32

БАНДУРКА О.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Група народних депутатів від Харківської області внесла пропозицію включити до порядку денного проект постанови Верховної Ради України з соціально-економічного розвитку міста Харкова та з нагоди 350-річчя з дня заснування. В 2004 році Харків відзначає своє 350-річчя. Майже половина тут депутатів пов'язані безпосередньо з Харковом - чи то навчанням, працею, походженням, роботою, діяльністю. Ми просимо включити до порядку дня як постанови з соціально-економічного розвитку міста Харкова. Дякую.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка. 

 

10:26:20

ШКІЛЬ А.В. Дякую.

Ну, перш за все, я хотів би наголосити, що п'ять хвилин - це дуже мало для обговорення і власне тому я передаю слово Олександру Турчинову.

 

ГОЛОВА. Олександр Турчинов.

 

10:26:34

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! На погоджувальній раді наша фракція робила зауваження, - Володимире Михайловичу, я ж до вас звертаюсь, - що не включені законопроекти, на яких наполягає фракція. На жаль, ми знову їх не бачимо в порядку денному. Я маю на увазі наступні закони: проект постанови, зараз, проект постанови про проведення парламентських слухань (номер 2394), він поставлений на цей тиждень, але ж не включений в порядок денний. Може виникнути колізія, ви ж розумієте, що в порядку денному нема, а на тиждень ми його поставили.

Далі. Проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (номер 4119). Далі. Проект закону про спеціального прокурора та спеціальних слідчих (номер 0928). Далі. Проект постанови про ініціювання процедури усунення Кучми з поста Президента України (номер 4070). І проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій" пана Лук'яненка номер 2040. Ми наполягаємо на включенні цих законопроектів до порядку денного.

Крім того, Володимир Михайлович, до порядку денного включена постанова 3715 про заходи щодо впорядкування діяльності Тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради. Ми не прослухали жодного звіту цих Тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради, які ми з вами створили.

І зараз пропонується постанова, яка десь третину цих комісій чи дві третини пропонує скоротити. Ми не знаємо, наші колеги працювали, не працювали, як можна скорочувати, закривати комісії, не заслухавши звіти голів цих комісій.  Прошу врахувати нашу пропозицію.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.

 

10:28:15

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція соціалістів.

Прошу передати слово Олександру Олександровичу Морозу.

 

ГОЛОВА. Олександр Мороз, будь ласка.

 

10:28:22

МОРОЗ О.О.

Шановний Володимир Михайлович!

Вчора на Погоджувальній раді, я так зрозумів, не було заперечень проти тих пропозицій, які я висловлював, і не тільки я, відносно того, щоб на цьому тижні розглянути проект Закону про процедуру внесення змін до Конституції України. І вчора на Погоджувальній раді, і на початку, і пізніше, про це багато висловлювалися депутати. Я просив би включити це питання обов'язково  на цей тиждень.

І про Закон про зміну статті 98 Конституції відносно Рахункової палати. Вчора також я вносив цю пропозицію, і я зрозумів, що не було ніяких заперечень. Чому їх тепер немає в порядку дня?

Я просив би, також вчора обговорювалося це питання на Погоджувальній раді відносно інформації голови Тимчасової слідчої комісії про все-таки напередодні третьої річниці вбивства Гонгадзе щоб він зробив інформацію тут у залі. І тому треба все це передбачити у проекті роботи на цей тиждень.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Прошу народних депутатів зайняти місця.

Шановні народні депутати,  прошу, заспокойтеся.

Регламентний комітет отримає слово поза цим.

Я прошу всіх народних депутатів сісти на свої місця, оскільки будемо приймати рішення.

Валентин Григорович Матвєєв - голова Регламентного комітету, і переходимо до голосування.

Я прошу депутатів зайти до сесійної зали.

 

10:29:51

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Володимир Михайлович. Але я хотів сказати, що затримка була з включенням народних депутатів для того, щоб вони висловлювали свої пропозиції. А тому я записаний шостим і хочу передати слово Петру Степановичу Цибенко.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, заспокойтеся. Ніхто... Час, ми 5 хвилин відвели. Вчора ми обговорювали це питання. Приймайте рішення. Я прошу вас! Ми так не дійдемо до кінця. Я прошу заспокоїтись. Я просто давав слово Валентину Григоровичу як голові Регламентного комітету. 5 хвилин вичерпано, шановні колеги! Я не можу порушувати правила. Заспокойтесь! Я прошу вас, заспокойтесь, шановні колеги!

Як ви наполягаєте ще 5 хвилин, будь ласка, я зараз по списку для тих, хто записався. Заспокойтесь, будь ласка! Ми домовились: 5 хвилин. Ваше право - не голосувати.

Я все це розумію, але я не можу перестрибувати через інших людей, які записались. Час вичерпаний. Валентин Григорович, заспокойтесь, будь ласка!

Так, 5 хвилин. Ще раз на табло, будь ласка, тих, хто записався, висвітліть. Давайте відведемо годину - і будемо обговорювати, немає питань. Шановні колеги, ми так ніколи не дійдемо згоди. Давайте будемо голосуванням визначатись. Будь ласка.

На табло висвітліть. У мене нічого немає, не записано.

Ключковський Юрій, будь ласка. Фракція "Наша Україна".

 

10:31:36

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, фракція "Наша Україна", Народний рух України.

У зв'язку з тим, що до проекту порядку денного сесії не включений цілий ряд законопроектів, який ініційований депутатами-членами Народного руху України, я прошу передати слово моєму колезі депутату з фракції "Наша Україна" Ярославу Кендзьору.

 

ГОЛОВА. Кендзьор, будь ласка.

 

10:32:03

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний рух України, фракція "Наша Україна".

Володимире Михайловичу, ми уже, попередньо переглядаючи проект порядку денного сесії, бачимо, що будемо входити у серйозний конфлікт. Усі наші зусилля, депутатської групи Народного  Руху України включити в розгляд Верховної Ради питання про ОУН-УПА  - це законопроект 3589 і 1324.

Далі. Проект ухвали Верховної Ради  щодо створення депутатської комісії, яка переглянула б роботу Львівської податкової державної адміністрації, у проектах цього немає.

І, зрозуміла річ, що наша депутатська група категорично не буде підтримувати на загал порядок денний, якщо не будуть включені ці питання у перелік, який має розглядатися на цій сесії. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Петро Цибенко, фракція Комуністів.

 

10:33:16

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимир Михайлович.

Шановні колеги! Наша фракція і офіційно, і на Погоджувальній раді ініціювала включення до порядку денного законопроектів N 1327, а також 4107 про підтримку молодіжного руху. Окрім того, Володимир Михайлович, ви ж  посилалися на Погоджувальну раду, ми наполягали вчора на засіданні Погоджувальної ради на виключенні з порядку денного законопроектів  номер 3643, бо якщо мова йде про в'язнів часів Великої Вітчизняної війни, то це норма зовсім іншого закону, а не про жертви політичних репресій, а якщо мова йде про політичні репресії, то ми автоматично втягуємо три виключення депутатського законопроекту, цього робити не можна.

Ще один законопроект номер 4104 щодо голодомору 1932-33 року.

Шановні колеги! Ми провели День уряду, ми провели парламентські слухання, якщо комусь хочеться щодня розглядати цю проблему, то давайте розглядати, давайте подивимося, що сьогодні робиться для повторення того голодомору. Тому фракція наполягає на виключенні останніх двох питань із порядку денного  і включення двох попередніх, про які я говорив. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Волинець, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

10:34:36

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Прошу передати слово Григорію Омельченку.

 

ГОЛОВА. Григорій Омельченко, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

10:34:50

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Шановні колеги, шановні керівники держави і парламенту. Тимчасова слідча комісія з розслідування обставин вбивства Георгія Гонгадзе наполягає в категоричній формі - це обов'язок парламенту, передбачений Регламентом, заслухати інформацію про результати розслідування і обставин вбивства Георгія Гонгадзе.

Ми прекрасно розуміємо, що тут, в сесійній залі, є два народних депутати, Президент України,  які бояться цієї інформації, тому що з парламентської трибуни будуть названі прізвища співучасників: чотири державних діячі і політичні керівники держави, які організували викрадення Георгія Гонгадзе і будуть названі інші особи.

Ми просимо і вимагаємо включити в порядок денний інформацію слідчої комісії з цього питання, а також зареєстрований мій проект постанови про початок процедури імпічменту Президента України Кучми.

І я прошу це включити до порядку денного.

 

ГОЛОВА. Шановний колего, перед тим, як вимагати, просити і благати, ви просто прочитайте проект порядку денного і прочитайте загальні положення. Краще читайте, а потім будете проявляти наполегливість. Там все записано.

Будь ласка, Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії України.

 

10:36:15

МОРОЗ О.О.

Я вдячний, що ще раз надали мені слово.

 

ГОЛОВА. Ви записані, Олександре Олександровичу.

 

МОРОЗ О.О. Я знаю - я по списку восьмий.

Володимире Михайловичу, ще раз повторюю: проект Закону про процедуру внесення змін до Конституції не викликав ні в кого заперечень, складений на основі постанови в липні місяці. Нам потрібно прийняти цей закон і вчора під час засідання Погоджувальної ради це не викликало заперечень ні в кого і фракції більшості, в  тому числі, наполягали на тому ж самому. Треба його розглянути на цьому тижні.

І друге питання. Накладено вето було на закон, який ...  подолане було вето  вже попередньо на статтю... зміну  статті 98 Конституції про  Рахункову палату.

Оскільки в тому проекті, який сьогодні підтримується багатьма  депутатами, передбачено розширення  функцій Рахункової палати і Президент з тим погоджується, давайте ми ще раз проголосуємо простою більшістю  цей закон, нехай Президент його підпише і нехай Рахункова палата, готуючись до наступного етапу своєї роботи, враховує таку можливість.

 

ГОЛОВА. Дякую. Олександре Олександровичу, йдеться ж про порядок денний сесії. А про розклад засідання, якщо не буде заперечень, ці два питання ми погодили, якщо будуть готові до комітети. Тут нема питань, тут йдеться про порядок денний сесії, а не про розклад засідань. Це у нас друге питання.

Якщо нема заперечень, комітети готові, давайте  це зробимо.

Я думаю, що не буде у депутатів заперечень. Ми дійсно про це вчора говорили. я просто просив, щоб комітети дали своє заключення з цього приводу. Готові вони чи ні? І все, нема питання.

Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування пропозицію Погоджувальної ради про затвердження порядку денного  4-ої сесії Верховної Ради України в цілому. Прошу голосувати.

 

10:38:21

За-214

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про затвердження розкладу засідань на 9-12 вересня з урахуванням пропозицій, про які щойно прозвучали, відносно включення...

(Ш у м  у  з а л і)

Заспокойтесь, будь ласка! Йдеться про розклад засідань! Порядок денний будемо доопрацьовувати! Заспокойтеся!

(Ш у м  у  з а л і)

Я ставлю на голосування про затвердження розкладу засідань на 9-12 вересня 2003 року. Прошу голосувати. З урахуванням пропозицій Олександра Мороза. Прошу голосувати.

 

10:39:14

За-283

Розклад засідань на цей тиждень затверджено.

Шановні народні депутати!

Будь ласка, Головатий по порядку ведення. Ввімкніть  мікрофон, будь ласка. Мікрофон ввімкніть.

 

10:39:28

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Я прошу повернути таймер назад. Я прошу повернути таймер на початок. У мене зламане крісло, у мене не працює мікрофон. Я прошу повернути таймер на початок.

 

ГОЛОВА. Виступайте, у вас є хвилина, виступайте.

 

10:40:17

ГОЛОВАТИЙ С.П. Я прошу повернути  таймер на початок, ще раз говорю вам. Я маю право  на одну хвилину. У мене не працює на робочому місці мікрофон.

 

ГОЛОВА. Ну, будь ласка, виступайте одну хвилину, виступайте. Ввімкніть йому таймер, зробіть, що він  хоче, будь ласка, хай заспокоїться.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П. Значить, пане голово, я ще раз вам говорю, що ви  виголосили дуже гарну промову в перший день і вчили  нас як детей  в детском  садике, що таке депутати і який  має бути парламент.

Вибачте, я тут не кнопкодав, я депутат, обраний народом, і я маю право на будь-яке  слово на те, що я хочу  робити цього тижня. На цей тиждень немає, ви вставили на цей тиждень Кримінально-процесуальний кодекс ганебний для України сталінсько-гітлеровських часів. І ви не  дали можливості мені сказати, що його  неможна розглядати цього тижня, ви не вставили звіт прокурора, а робите реформу. Подивіться за статусом прокурор, під ким він підзвітний? Хто може порушити  кримінальну справу сьогодні проти прокурора? Можна Президента усунути в порядку імпічменту і депутата посадити, а прокурора - ні, бо  він сюди не хоче йти.

То я хотів вас запитати: чому на порядок денний цієї сесії немає звіту Генерального прокурора, як вимагає Конституція і як було рішення Верховної Ради? І чому ви ставите у Кримінально-процесуальний кодекс, який відвертає нас у часи  Берія і Сталіна, Єжова і так далі?

 

ГОЛОВА. Я відповідаю народному депутату і переходимо далі. Це рішення Погоджувальної ради. Рішення Погоджувальної ради, я ще раз підкреслюю, рішення Погоджувальної ради, візьміть стенограму і прочитайте. А прочитайте  Регламент, там написано, що рішення приймає Погоджувальна рада, рекомендує депутатському корпусу. Ми рішення прийняли. Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення четвертої сесії сьогодні уперше на ранковому засіданні Верховної Ради України ми проводимо День уряду.

Пропонується такий порядок розгляду цього питання. Заспокойтеся, будь ласка. Зробити одну доповідь. Доповідач - Кириленко Іван Григорович, 30 хвилин для доповіді. Відповіді на письмові та усні запитання народних депутатів - 30 хвилин. Співдоповідь голови комітету Івана Федоровича Томича - 10 хвилин. Виступи народних депутатів в обговоренні цих двох питань - 1 година. Заключне слово для доповідача - 5 хвилин. І підведення підсумків. Немає заперечень щодо такого порядку розгляду питання, які винесені на День уряду. Одну хвилинку, заспокойтеся. Немає? Приймається. Оробець, будь ласка, з мотивів. Заспокойтеся.

 

10:43:02

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні колеги! Я виступаю за дорученням фракції "Наша Україна". Ми наполягаємо включити в порядок денний питання, які були на Погоджувальній раді. Зокрема 4087 про звіт Слідчої комісії по Мукачево. Вона, на жаль, вилучена взагалі з порядку денного. Далі. Звіт по Львову, це 4089. І останнє, 4133 про створення Слідчої комісії про загибель голови обласної депутатської фракції "Наша Україна" Івана Гавдиди. Ми наполягаємо на цьому. Без цих питань ми не будемо голосувати за порядок денний.

 

ГОЛОВА. Шановні  народні депутати! Ми порядок денний і так не проголосували. Будемо голосувати кожен день за кожне питання або за розклад засідань на кожний тиждень.

Що стосується питання по звіту Слідчої комісії по Мукачево. Прийнято таке рішення. Я хотів би, щоб керівник депутатської фракції чи уповноважений, який був на засіданні Погоджувальної ради довів до вашого відома, роздати звіт Слідчої комісії, яку ви очолювали, пане Оробець, для ознайомлення депутатами, керівниками депутатських груп і фракцій наступного понеділка на погоджувальній раді ми визначимось щодо розгляду цього питання. Таке було прийнято рішення.

Щодо смерті, загибелі громадянина Гавдиди. Сьогодні отримана інформація від Міністерства внутрішніх справ, і я попросив, щоб з цією інформацією ознайомили керівників депутатських груп і фракцій. Після ознайомлення будемо визначатись. Будете вносити пропозиції - будемо приймати відповідні рішення.

Будь ласка, Іван Кириленко, щодо питання, яке ми будемо зараз обговорювати. 

Ми зараз не розглядаємо порядок денний, ми його не проголосували. Ми ж не проголосували порядок денний, ми відклали. Кириленко, будь ласка! Ні, ні, В’ячеслав Кириленко.

 

10:45:20

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! У мене питання, яке стосується якраз Дня уряду.

Завтра уряд розглядає питання про єдиний економічний простір. Ще через тиждень Президент має його підписати разом із Президентом Росії Путіним. Ми із колегою Рудьковським внесли проект постанови про День уряду на сьогодні про те, щоб уряд звітував по цих питаннях і давав інформацію, бо вся Україна знає, що по цьому питанню протиріччя в самому уряді: одні міністри - "за", інші - "проти", віце-прем’єр категорично "за", Прем`єр-міністр невідомо, нібито не дуже "за". Парламент і суспільство повинні мати інформацію.

Ви пропонуєте, і ми зараз проголосували, що інформація з цього питання буде надана урядом аж у п'ятницю, тоді як засідання буде завтра, у середу. Це не є логічно. Я наполягаю на тому, щоб ми повернулись до цього питання і зараз вирішили проблему щодо Дня уряду по розгляду всього комплексу документів, угоди та концепції формування єдиного економічного простору. Це питання є на вістрі суспільного обговорення зараз. І Верховна Рада повинна зараз прийняти рішення про День уряду - або після обіду, або завтра, в середу.

І взагалі я закликаю всіх депутатів, кому не байдужа доля України, прийти завтра на це засідання уряду і...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми обговорювали це питання також на погоджувальній раді. Я думаю в тому є і позитив, якщо уряд розгляне і висловить колективну думку, а не прийде за колективною думкою до Верховної Ради. А ми тоді розглянемо це питання, обговоримо.

До Уряду надіслано запит, щоб він дав нам всі розрахунки, дав вичерпну інформацію з цього приводу. Коли ми отримаємо, ми тоді повинні його розглянути. Ми вже домовилися щодо розгляну цього питання.

Да, воно, дійсно турбує все українське суспільство, турбує народних депутатів, але ми повинні підійти зважено до розгляду його не наскоком. Я думаю, давайте погодимося з такою пропозицією Погоджувальної ради.

Переходимо до розгляду порядку розкладу засідань щодо ситуації в агропромисловому комплексі. Два питання.  Ми домовилися, що буде доповідь одна з цих двох питань, і ми будемо обговорювати їх разом.

При розгляді цього питання присутній Прем'єр-міністр України, члени уряду, представники міністерства аграрної політики, а також представники областей.  Слово для інформації з цих питань має віце-прем'єр-міністр України Іван Григорович Кириленко. 30 хвилин, як ми домовлялися.

Будь ласка, Іване Григоровичу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. 

Шановний Володимир Михайлович, шановний Вікторе Федоровичу, шановні народні депутати, учасники засідання!

В силу багатьох факторів різного характеру, в тому числі і природного, сільське господарство як основа продовольчої безпеки в цьому році опинилася в епіцентрі дискусій в суспільстві, роботи органів влади всіх рівнів під пильним оком аналітиків та експертів, політиків та засобів масової інформації.  Тому перш за все сьогодні ми підводимо підсумки роботи уряду по стабілізації ситуації на продовольчому ринку.

Для цього були мобілізовані всі наявні ресурси, включаючи і адміністративний, включаючи і адміністративний, і фінансовий, і, безумовно, ринковий, бо питання  має надзвичайну і політичну, і соціальну вагу.

Коротко про поточну ситуацію в галузі та роботу уряду по виконанню постанови Верховної Ради по першому питанню.

Цього року сільське господарство пережило найтяжчу за останнє десятиліття природну катастрофу, загинуло 55 відсотків посівів озимої пшениці, а в основних зернових регіонах до 97 відсотків.

Також надзвичайно складні умови склалися весною, коли зима, по суті, миттєво перейшла в літо. Не зважаючи на це було посіяно ярих культур на площі майже 20 мільйонів гектарів, що на 3 мільйони більше проти минулого року. При цьому майже 40 відсотків ярини також було знову пересіяно через небувалу посуху у травні-червні.

Спільно з регіонами було оперативно скореговано структуру посівних площ, розширені площі під кукурудзу, горох, просо, гречку, соняшник. На рівні минулого року посіви кормових культур, посадки картоплі та овочів.

Площі посівів кукурудзи в цьому році складають майже 3 з половиною мільйона гектарів, в тому числі на зерно - 2,3, що на 800 тисяч більше минулого року. Стан посівів, ви самі пересвідчилися, задовільний. Тому за рахунок кукурудзи ми зможемо значно покращити і зерновий, і фуражний баланс.

Цукрові буряки займають площу 762 тисячі гектарів. Їх валове виробництво очікується на рівні 15 мільйонів тонн, що перевищує минулорічні показники. Також буде непоганий врожай соняшнику - понад 3 мільйона тонн.

Тяжко, з великими труднощами долаються і будуть долатися важкі наслідки поточного року. Їх подоланню в значній мірі сприяла підтримка сільського господарства Верховною Радою, яка дала змогу додатково за рахунок Державного бюджету спрямувати 270 мільйонів гривень на здешевлення кредитів, 360 мільйонів - на компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за посіяні озимі під урожай наступного року, 20 мільйонів - на формування державного резерву насіннєвого фонду, 32 мільйона - на часткову компенсацію вартості електроенергії, спожитої для поливу сільськогосподарських культур.

Уряд, зі свого боку, за такої фінансової підтримки разом з Національним банком вирішує питання збільшення обсягів кредитування села та пролонгації кредитів до жовтня наступного року.

Соціальна та економічна ситуація таких дій - уникнення банкрутства майже 40 відсотків господарств. Це зерносіючі регіони півдня, центру і сходу. За 8 місяців поточного року підприємствами АПК отримано 3,7 мільярда гривень кредитів, в тому числі пільгових - понад 2,2 мільярда. Це на 220 мільйонів гривень більше, ніж за відповідний період минулого року.

Разом з тим, фінансовий стан багатьох господарств, особливо півдня та центру, складний. Кредитних ресурсів не вистачає, напружена робота з банками продовжується - і ми вирішимо це питання.

Непростою залишається ситуація в тваринництві.  Є тенденції  зменшення чисельності худоби та птиці із-за безкормілля першої половини року. Сьогодні в залі присутні керівники  АПК регіонів. Ми з ними чітко домовилися, цінові негаразди закінчилися, закупівельна ситуація сприятлива, треба стабілізувати галузь, зупинити необгрунтоване вирізання худоби і птиці.

Верховна Рада з розумінням поставилася до проблем тваринництва. Цього року нам вдалося спрямувати на її підтримку 150 мільйонів гривень для виплати за худобу і свиней високих вагових, і якісних кондицій, виплати зараз йдуть. Разом з тим обсяги державної підтримки галузі уряд пропонує нарощувати і надалі, про що будемо доповідати Верховній Раді у  наших бюджетних пропозиціях.

Розпочалася надзвичайно відповідальна пора, осіння посівна. Разом з регіонами максимально удосконалено структуру озимого клину, будуть розширені площі  посівів озимого жита, третікали, застосовуються нові технології підготовки насіння, вже виділені спеціально кошти.

Озимі культури будуть посіяні на площі понад 8 мільйонів гектарів. Спільно з облдержадміністраціями ми вирішили питання забезпечення на посівну насінням і це головне. І перш за все найбільш постраждалих від  стихійного лиха господарств за рахунок допомоги з інших регіонів.

Отже насіння озимих культур під урожай наступного року маємо понад 1,8 мільйона тонн, в тому числі озимої пшениці майже 1,5 мільйона тонн, з них  кондиційного 80 відсотків.

Сільськогосподарські підприємства забезпечені пальним на вересень місяць. Останнім часом перед вереснем виросли і світові ціни, і значно підвищила ціну Росія. Уряд знайшов вихід і днями підписав Угоду з нафтопереробними компаніями щодо забезпечення ними сільськогосподарських товаровиробників дизпаливом в обсязі не менше 860 тисяч тон за ціною не більше 1700 гривень за тону.

Маємо нині до потреби також мінеральних добрив близько 50 відсотків, протравників для насіння та засобів захисту рослин на осінь 80.

Для Південних регіонів з резервного фонду уряд вділив 7 мільйонів гривень на закупівлю регуляторів росту рослин, застосування яких сприятиме зимостійкості посівів озимих культур.

Можна за ці показники дорікати аграріям, критикувати уряд, але маємо парових площ 4,2 мільйона гектарів - це об'єктивно, що значно більше проти минулого року. Зважаючи на надзвичайно тяжкий 2003 рік в наступному ми не замахуємося на рекордний урожай, але для 35-38 мільйонів тон зерна зроблено все можливе. На сьогодні вже фактично посіяно понад мільйон гектарів озимини, очікуємо до 1 жовтня відсіятися майже повністю.

Стосовно стану справ на продовольчому ринку - це друге питання порядку денного.

Сьогодні можна чітко сказати: в цілому ситуацію вдалося врегулювати. Продовольчий ринок є насиченим по всіх групах товарів, попит і пропозиції збалансовані, ажіотажу немає.

Ціни на хліб масового попиту і цукор відповідають рівню 30-го травня. Як ми і  обіцяли, по мірі збирання врожаю насичується і стабілізується ринок круп, про що засвідчили попередні підсумки цих двох занадто непростих і для влади,  і для суспільства місяців.  

Перше. В України на продовольчому ринку ще занадто слабкі і малодієві ринкові механізми. Немає його інтегрованої інфраструктури, спотворений вигляд має біржова торгівля.

Розвинена ринкова економіка подібних цінових сплесків, що були у нас наприкінці червня, просто не допускає.

У нас і в червні, і в травні, і попередні місяці і навіть роки на продовольчому ринку з боку уряду не було жодних обмежень для підприємництва ні по експорту, ні по імпорту, чи оптових поставках або цінах.

В яких групах товарів був у червні дефіцит, коли підвищений попит задовольнявся пропозицією повністю. Але ціни вискочили спекулятивно і чомусь всі поспішили звинуватити владу.

Друге. Економічні   перетворення, що вивільнили енергію приватного підприємництва, та ще й на фоні останніх врожайних років, у багатьох сформували ілюзію саморегуляції ринку, небезпечної впевненості в тому, що створення системи забезпечення країни продовольством може бути вирішено  за мінімальної участі держави, а то і без неї. Як результат, майже повна відсутність за останні роки заставних закупівель продукції, напівпорожня державна комора. Причина банальна - кошти на ці цілі просто не виділялися.

Третє. Трансформація системи державного управління, її послідовне реформування в процесі переходу до ринку, особливо в  такій чутливій сфері як продовольча безпека ще не завершилася. Управляти таким складним господарством як аграрний ринок по-старому вже  не можливо, а по-новому ще тільки навчаємося. Багато чого доводиться робити вперше, не маючи для цього не відповідного досвіду,  та й нормативної бази. Тому цілком логічним і виправданим кроком було розроблення за активної участі народних депутатів і прийняття  постанови уряду №1150 від 24 липня поточного року.

Четверте. У влади в ситуації, що склалася в середині літа, можливості для маневру в цінах були занадто  обмежені. Нас закликали і закликають не втручатися в ринок зерна і хліба, відпустити ціни. Все логічно. Але... ми не сита Європа, яка може  собі дозволити не звертати  увагу на ціну питання. В країні, де значна частина населення знаходиться на межі прожиткового мінімуму, а близько 60 відсотків грошових доходів громадян іде на продукти харчування пускати все на самоплив  вільного ціноутворення - справа занадто ризикова. Ні відповідних коштів в бюджеті на соціальний захист  людей не було передбачено, та й відпущені ціни на хліб миттю б спровокували ціновий вибух на інші продовольчі групи. Зокрема, м'ясо та молоко.

Швидко врегулювавши  цінову  ситуацію з хлібом, ми не допустили цього, і наші громадяни не  виклали  додатково зі свого гаманця близько 400 мільйонів гривень. Зверніть увагу на  цей напис. Восени 2002 року відразу після  збирання врожаю, коли ціна продовольчого зерна була нижчою 400 гривень за тонну, ціна борошна в багатьох регіонах досягала більше  тисячі - 1200 гривень при  собівартості  600. Ви бачите який  підйом робився на борошні, які гроші зароблялися саме на муці!

Сьогодні  нас намагаються переконати, що при ціні на зерно майже у тричі  вищій відпущені ціни на борошно і хліб зростуть непомітно на декілька відсотків. Після червневого  безпідставного вибуху цін, хто у це сьогодні повірить. Нам докоряють і тим, що треба було починати імпорт зерна не тепер, а набагато раніше, коли  стало зрозуміло, що значна частина посівів загинула.

Погляньте на цю таблицю. Ще на початку березня уряд вже мав глибокий і детальний аналіз по регіонах і запасів зерна, і стану озимих, і спеціальні директиви службового характеру, зорієнтував керівників ряду  областей на імпорт продовольчої пшениці. Одночасно ми зустрілися з провідними трейдерами і запропонували утриматися від експорту,  відтермінувавши  свої контракти на осінь, а таких набиралося ще майже на мільйон тон. Завдяки  цьому експорт пшениці вже у березні знизився у 5 разів порівняно з березнем минулого року, відповідно в квітні - у 8, в травні - у  50 разів. Хоча рік, ви знаєте, по зерну був аналогічним. А з урахуванням перехідних залишків, 7 мільйонів тон, той кращий. Одночасно із зниженням експорту вже з березня почалося різке зростання імпорту продовольчого зерна, регіони відреагували на це.  Порівняно з лютим місяцем його завезли у 6 разів більше, у квітні - майже у 30 разів.

Станом на  сьогодні в Україну на початку року завезено понад  750 тисяч тон пшениці та 230  тисяч тон жита. Додамо до цього розпочату ще  півроку тому інтервенцію борошна з Держрезерву і маємо відповідь, у якій мірі ефективними і своєчасними були дії уряду у цей період.

Нас почали підозрювати у тому, що  уряд робить все, щоб витіснити з ринку бізнесові структури і самостійно, монопольно організувати закупівлю зерна по імпорту за бюджетні кошти, вже й суми називаються у декілька мільярдів.

Відповідально заявляю: за останні два місяці, після прийняття відповідних законів Верховною Радою, в Україну завезено понад  300 тисяч тон продовольчого зерна. підкреслюю, жодної копійки з державного бюджету на це ще не витрачено. Є 400 мільйонів гривень, що передбачені законом на  закупівлю зерна в Україні, використано не більше поки що 10 відсотків. Зерно закуплялося  за кордоном і буде закуплятися переважно за кредити. Власні кошти  зернопереробних підприємств та трейдерів, і лише незначна частина за кошти ДАКу "Хліб України" та держрезерву по фіксованій ціні і по міждержавних угодах. Отже, влада не затиснула бізнес, як це  намагаються подати. Уряд, особисто Прем'єр-міністр, владні структури на місцях сіли з ним за стіл переговорів. Складно, не відразу, але компромісу у більшості випадків вдається досягти.

Уряд змін домовитися про відповідні підходи і знайшов зустрічні пропозиції для бізнесу. Ситуація по дотриманню законодавства на продовольчому ринку перебуває також під постійним контролем правоохоронних та інших контролюючих органів, і недаремно. Порушення законів встановлено майже на 3 тисячах підприємств. На 1400 посадових осіб накладено адміністративні стягнення.

В цілому дії контролюючих органів спрацювали на українського споживача. Ми розуміємо, да, в цей роботі були і перекоси, і, мабуть, і перегинання, але ви бачили по борошну, декому хотілося в цей період погратися і з владою, проігнорувати і державу, і інтереси народу - влада не дозволила це  зробити і не дозволить в подальшому.

Поступово наводиться порядок і з зайвими витратами,  ретельно аналізуються складові собівартості, знаходяться джерела економії. Ми, безумовно, вирішимо проблему забезпечення країни зерном і хлібом до нового врожаю. Всі ви в ці дні були свідками активної зовнішньополітичної діяльності з цих питань і Президента, і особисто глави уряду. І це логічно, бо соціальних захист населення - головна складова програми діяльності уряду, яку підтримав парламент в цьому залі. І ми боролися і будемо боротися за все, що в ній виписано не на словах, а на ділі.

Ми це зобов'язані робити ще й тому, що Україна в силу цих обставин опинилася в центрі очікувань з боку можливих імпортерів продовольства, які цілком логічно хочуть вирішити свої фінансові інтереси за рахунок нашого не занадто багатого споживача.

Отже, влада публічно проаналізувала і сприйняла червневі події, дала їм відповідну оцінку і знайшла адекватні аргументи для відповіді. Був швидко локалізованих ажіотажний попит. За рахунок нового врожаю, імпорту та інтервенції поступово насичується ринок, стабілізувалися та знизилися ціни, не допущено розповсюдження негативного впливу на інші сегменти продовольчого ринку та галузі економіки. У стислі терміни створена система моніторингу ринку, формуються стабілізаційні фонди продовольства і в першу чергу зерна, круп, масла.

На компромісному рівні фіксуються внутрішні закупівельні ціни. За цей час здійснено аналіз ринків. Маємо відповідні прогнози. Уперше за роки незалежності опрацьовані на сучасних підходах попередні баланси продовольства. Є також пропозиції по вдосконаленню правової бази та структури управління. Вони розглянуті і в основному підтримані на останньому засіданні уряду за активної участі народних депутатів.

З огляду на це стисло охарактеризую формування ресурсів продовольчого зерна в розрізі регіонів. Волинська, Київська, Сумська та Тернопільська області стовідсотково забезпечуються власним продовольчим зерном. Крим, Вінницька, Житомирська, Львівська, Рівненська, Хмельницька, ряд інших областей мають забезпеченість власним ресурсом 60-70 відсотків. Загалом з урожаю поточного року ресурс власного продовольчого зерна з урахування перехідних залишків складає восьмимісячну потребу.

Завдання уряду, поставлене перед керівництвом областей, полягає у формуванні до середини вересня трьохмісячного запасу зерна і підтриманню таких обсягів до кінця весни наступного року. Аналогічне завдання до грудня виконає Державний резерв. Це означає, що на початок нового року держава матиме піврічний стабілізаційний фонд зерна. На сьогодні абсолютна більшість регіонів із завданням впоралася. Вже накопичено і задекларовано більш, ніж 1,8 мільйона тонн продовольчого зерна. Маємо укладених контрактів на постачання до кінця року на півтора мільйона тонн, і ця робота активно продовжується і в ці дні.

Відносно сприятлива ситуація на зовнішніх ринках зерна, ми розуміємо, буде два-три наступних місяці. За цей час і треба закупити основні запаси. А саме до грудня близько 2 мільйонів тонн.

Тому ми пропонуємо закупити на 400 мільйонів гривень, які у нас сьогодні є у Державному резерві, закупити у тому числі не тільки на внутрішньому, а і на зовнішніх ринках. Для цього треба внести відповідні поправки до закону, і уряд готовий це зробити негайно.

По-друге, як бути з цінами на хліб? Сьогодні всі розуміють, без додаткових підтримуючих механізмів утриматись від зростання цін на хліб практично неможливо.

Для упередження імовірних негативних наслідків уряд пропонує скасувати для імпортерів зерна сплату ПДВ до серпня наступного року. Саме такий підхід запропонували нам керівники регіонів, ряд народних депутатів, і ми вносимо до Верховної Ради відповідний законопроект. А ряд депутатів його вже і внесли. Його прийняття дозволить не змінювати ціни на хліб масового вжитку до нового врожаю, я це підкреслюю.

Якщо цього в окремих випадках буде недостатньо, місцева влада вже напрацювала досвід і муніципальної торгівлі, як це роблять в Одесі, а також покриття збитків окремим підприємствам.

Також уряд пропонує продовжити дію нульових ставок мита при ввезені зерна пшениці та жита до першого червня наступного року. Це якщо не всі регіони зможуть завезти необхідну кількість зерна до нового року.

Стосовно прогнозу ринку круп хочу зазначити, що в цьому році їх виробництво очікується в межах 580 тис. тонн, при минулорічних обсягах споживання на рівні 432 тисячі тонн ми повністю забезпечені по цій товарній групі. Нагадую: ціновий сплеск почався саме на ринку гречки. По гречаній крупі будемо мати майже у 2,5 рази більше від минулорічного рівня, у 1,7 рази більше пшона. Повністю забезпечується ринок і іншими видами круп - пшеничною, ячневою, манною, кукурудзяною і іншими.

Відповідно до насичення споживчої мережі врегульовуються на сприятливому рівні і ціни. Так, в кінці червня крупа гречана продавалася по 4.60 і вище. До кінця вересня ціна очікується на рівні 3.3 гривні за кілограм. Подібна тенденція зберігається по всіх видах круп вітчизняного виробництва.

Макаронних виробів виробництво очікується на рівні 194 тис. тонн, що повністю відповідає обгрунтованим потребам внутрішнього ринку та нормам споживання.

До кінця поточного року пересиченим може бути ринок цукру, очікуємо кращий урожай цукрових буряків. Відповідно виробництво цукру становитиме близько 1,6 млн. тонн. Додамо 380 тис. тонн продукту з імпортної тростини і маємо вже сьогодні оптові ціни подекуди нижче 2 тис. гривень за тонну при зафіксованій урядом 2370, яка забезпечує рентабельність бурякоцукрового комплексу в цілому.

Щоб не втратити мотивації в цій надзвичайно важливій галузі АПК, уряд пропонує закупити протягом жовтня - до листопада до державного резерву близько 100 тисяч тонн цукру. Відповідний проект закону і поправки до діючого законодавства ми підготували.

Більш стабільними і спокійними прогнозуються ринки соняшнику та олії. З урожаю поточного року буде вироблено близько півтора мільйона тонн масла, з них близько мільйона тонн на експорт. Внутрішня потреба задовольняється повністю. Ціни на сировину, навіть за умови 17-відсоткового мита на насіння, досить сприятливі: від 850 до 950 гривень за тонну.

Більш напружено доведеться попрацювати на ринку тваринницької продукції. У 2003 році буде вироблено 1 мільйон 715 тисяч тонн м'яса, понад 13,4 тисячі тонн молока, 13,4 мільйонів тонн молока. Такі обсяги цілком відповідають платоспроможному попиту, ринок буде насиченим і стабільним.

Складніше буде у 2004 році. Як я вже говорив раніше, за 8 місяців поточного року через нестачу кормів у першому півріччі та несприятливі ціни, що тривали понад 8 місяців, у більшості регіонів України дещо скоротилося поголів'я великої рогатої худоби, свиней, але зросло поголів'я птиць. Це вплинуло на відтворення поголів'я.

Треба врахувати також і більш дорогі корми, особливо зернофураж, що закладається зараз на зимівлю. Забезпеченість ними буде такою, що дозволить виробити майже аналогічні обсяги тваринницької продукції, як і в 2003 році. Ситуація контрольована. Її треба поправити. І ми це зробимо, не допустивши подальшого скорочення поголів'я, особливо маточного, максимально заготувавши корми восени, оперативно профінансувавши надані державою дотації, і вони працюють дуже ефективно, своєчасно повернувши кошти селянам від переробників. Все це ринкові заходи.

Сьогодні закупівельні ціни на м'ясо та молоко сприятливі, але треба ще посилити боротьбу з контрабандою дешевої і неякісної сировини. На початку року нам це вдалося. Продовжимо цей досвід і надалі.

Щодо закупівельних та споживчих цін, а також якості м'ясо-молочної продукції, обсяги можливого імпорту, відповідні проекти законів обговорені у Верховній Раді. І уряд просить їх розглянути, як невідкладні.

Зазначу також, що на ринку м'яса та молока ряд переробних, заготівельних збитових та торгівельних підприємств за останні роки буквально обросли надмірною кількістю посередників, де просто ховаються прибутки і відмиваються кошти. Тут теж доведеться наводити порядок, як і на ринку зерна та борошна.

Далі. Зважаючи  на напружений фуражний баланс, що дозволяє на 80 відсотків покрити потреби тваринництва грубих та соковитих кормах - це рівень минулого року. Можна вперше  стовідсотково забезпечити галузь концкормами, але для цього треба тимчасово обмежити експорт фуражного зерна з України, перш за все ячменю та кукурудзи.

Відповідна законодавча ініціатива вже обговорена на комітеті Верховної Ради. Є різні бачення та  підходи, захід безумовно не популярний і в більшості не підтримується..

Ми розуміємо це і розпочали переговори з експортерами. Хочемо домовитися, щоб вивіз зернового фуражу не перевищив 1 мільйона тонн. Натомість уряд запропонував таку схему, кількість  експорту фуражу повинна дорівнювати імпорту продовольчого зерна.

По-четверте. Щоб остаточно унеможливити будь-які збурення на продовольчому ринку, уряд через  бюджет на 2004 рік  пропонує запровадити державне замовлення на стратегічні види  продовольства: зерно, м'ясо, окремі види молочних продуктів, цукор, крупи та олію. Воно буде здійснюватися виключно в межах стабілізаційного фонду, та на ринкових прозорих умовах і конкурсних засадах.

Держава по суті, вперше, за останні роки вийде на ринок і ефективним покупцем, і сильним гравцем. Уряд має намір закупити в 2004 році, що найменше 1,5 мільйона тонн зерна. Значну кількість м'яса, масла вершкового, сухого знежиреного молока та молочних консервів, 50 тисяч тонн круп,  100 тисяч тонн цукру.

Сприятливі для селян ціни та такі обсяги закупівель принципово позитивно вплинуть на стан ринку, а значить і на прибутковість і привабливість сільського господарства. Спонукають і інших учасників ринку рахуватися з такою політикою,  особливо з ціновою.

В тому, що це можливо ми переконалися в цьому році. в 2002 році ячмінь продавався після жнив по 280-340 гривень за тону, а в  цьому трейдери платять по 700. Нічого особливого на світовому ринку ячменю не відбулося, отже резерви для пошуку ефективних шляхів є.

Ще раз підкреслюю: заходи, вжиті урядом влітку, були тимчасові, вони були зумовлені кризовою ситуацією і розраховано теж було на термін дії кризи. Сьогодні  ми повертаємося до системної роботи, до ринкових механізмів, бо продовольчий ринок повинен розвиватися на науково  обгрунтованих засадах  та за допомогою прозорих правил гри створити, які є головним обов'язком і уряду, і Верховної Ради разом.

На останньому засіданні Кабінету Міністрів України за участю багатьох народних депутатів, було розглянуто проект постанови про заходи щодо стабільного функціонування ринку сільськогосподарської продукції і продовольства, якою пропонується значно удосконалити структуру державного регулювання ринку продовольства. Запровадити нові інституційні структури продовольчого ринку, харчової та переробної промисловості, а в регіонах створити відповідні управління.

На виконання Указу Президента від 8 серпня 2002 року передбачається створити спеціальний орган - агентство з розвитку аграрного ринку, або  аграрний фонд, як пропонують депутати, який буде відповідати за формування державних ресурсів, проведення фінансових і товарних інтервенцій, заставних операцій, виконання інших державних програм підтримки аграрного сектора.

Таким чином всі наявні механізми будуть сконцентровані і одній інституції, що забезпечить їх і координованість, і прозорість, і   контрольованість.

Подібні структури, до речі, існують в усіх країнах, які є нашими або стратегічними партнерами, або і сусідами.

В рамках підвищення конкурентоздатності нашої продукції та розвитку експортного потенціалу, ми обов'язково повинні найближчим часом гармонізувати   національні стандарти з міжнародними  вимогами.

Ця робота проводиться поки що  недостатньо, тому передбачено розроблення та впровадження щонайменше 200 стандартів щорічно.

Цією постановою також пропонується затвердити концепцію розвитку продовольчого ринку України на період до 2011 року. Відповідно до указу Президента, ми створимо окремий орган державного контролю за якістю сільськогосподарської продукції, що сьогодні надзвичайно актуально, з розгалуженою його мережею на місцях. З метою формування  законодавчої бази аграрної політики держави урядом підготовлено проект закону України про основні засади державної аграрної  політики України. Ближчим часом він буде поданий до Верховної Ради.

Сьогодні аграрний блок уряду спільно з депутатами Верховної Ради активно працює над удосконаленням базового для розвитку аграрного ринку законопроекту про підтримку виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції. Він теж буде найближчим часом внесений до цієї зали.

Прошу народних депутатів підтримати своїх колег.

На завершення зазначу, влада витримала червневе випробування. Ми його витримали з вами разом. Здобули досвід, швидко напрацювали базові стратегічні орієнтири. Ситуація стабільна і контрольована, і такою буде до  нового врожаю.  Тому зараз головне - бути єдиними і не втратити  темпи роботи, активно впроваджувати те, що ми досягли занадто гіркими уроками.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Доповідь закінчена. Переходимо до запитань і відповідей. Я прошу записатися на запитання. Давайте домовимося таким чином, шановні колеги, що ми  будемо чередувати: одне запитання письмове, які раніше були  надіслані від комітетів, депутатських груп і фракцій; одне - безпосередньо від вас із сесійної зали. Домовились?

Будь ласка, на табло. Косів, народний депутат, фракція "Наша Україна". Михайло Косів, будь ласка.

 

11:17:44

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція "Нашої України", партія "Реформи і порядок". Шановний Іване Григоровичу! Ви на  дуже бадьорих оптимістичних нотах закінчили свою доповідь і це вселяє оптимізм. А  ось у мене публікація в нашій  газеті Верховної Ради "Голос України" за 5 серпня, в якій говориться, що  ми  всі сукупно український народ за цей провал  ціноутворення на продовольчому ринку витратили із своїх кишень 3.5 мільярди гривень. Чи погоджується, чи є у вас аналітичні матеріали щодо, дійсно, цих колосальних втрат, які поніс український народ за оцю політику. І потім ці закони, які ви висвітили у кінці - це дуже добре, вони є. але ми ще  у жовтні 1990 року прийняли Закон про пріоритетний розвиток села, його автором був Олександр Олександрович Мороз. Мені здається, що треба повернутися до цього  закону і тільки розвинути основні його положення. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановний колего, я вдячний за перше і надзвичайно актуальне питання. Почну з його другої половини.

Закон про пріоритетність  соціального розвитку села та сільського господарства в економіці держави, дійсно, прийнятий ще  10 років тому, спрацював ефективно у достатній мірі на перших етапах. Сьогодні  у новітніх умовах працює закон, який передбачається стимулювання розвитку реформованого сільського господарства до 2004 року, він  закінчує свою дію 1 січня.

І ми сьогодні разом, депутати всіх фракцій, я повинен подякувати і представникам вашої фракції, які теж ініціювали цей закон, зокрема і Терьохіну, і Асадчеву, і ряду інших. Сьогодні під цим законопроектом стоять підписи понад  десяти народних депутатів, які знають це на проблемах АПК і його сучасному стані. Цей закон буде базовий, комплексний. І я дуже прошу, у першому читанні він прийнятий, зараз  доопрацьований до другого читання, ідуть дискусії. Ми пропонуємо його якомога найближчим часом розглянути у цій залі. І це буде той компромісний документ, який влаштує всі політичні сили залу і дозволить врегулювати і проблемні питання АПК, і дати імпульс для розвитку.

Стосовно цін і втрат. Безумовно, деякі втрати населення є. Але інша  точка зору: якби ми повністю  не втручалися і відпустили ці ціни щомісячно, ми порахували і Міністерство економіки, і незалежно Держкомстат  зробив ці розрахунки. І зроблена експертна оцінка, ми б щомісячно, наші громадяни втрачали щонайменше 300 мільйонів гривень. Бо відпущена ціна на хліб миттю б спровокувала як базовий продукт відпущення цін на молочно-м'ясні продукти і на інші сегменти продовольчого ринку. Тому ми і вдалися до жорстких заходів, не популярних, тимчасових. Навели порядок у цій сфері. Звичайно, відносного, до абсолютного порядку ще далеко. Але ми змушені були це зробити. І ми порахували, економія громадян за два місяці - 400 мільйонів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Іване Григоровичу, я прошу дуже коротко давати відповіді на запитання, багато бажаючих. Письмово, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Спасибі. Письмове запитання фракції Комуністичної партії України. Які висновки зроблені урядом щодо критичного стану, і хто конкретно поніс відповідальність?

Рішенням уряду, постанова 1150, ви добре знаєте, ряд народних депутатів приймало участь у засіданні уряду, декілька глав обласних державних адміністрацій, ви поіменно знаєте, майже 20 чоловік глав районних державних адміністрацій, на центральному рівні цінова інспекція, Антимонопольний комітет, Міністерство аграрної політики отримали серйозні персональні покарання аж до звільнення з займаних посад.

Персональна відповідальність покладена сьогодні рішенням уряду на віце-прем'єр-міністра, міністра і глав обласних державних адміністрацій.

 

ГОЛОВА. Геннадій Руденко, фракція Соціал-демократичної партії України об’єднаної, ваше питання.

 

11:22:12

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Прошу передати слово Сухому Ярославу.

 

ГОЛОВА. Сухий Ярослав, будь ласка.

 

11:22:22

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Іване Григоровичу, Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о), місто Запоріжжя. Кабмін у скрутній ситуації довів, що він може працювати оперативно і високоефективно, це однозначно і очевидно. Але з метою недопущення в подальшому подібного головотяпства і недалекоглядності в аграрному секторі хочу задати вам три коротких запитання.

Перше. Ви відомий лобіст і прихильник зняття вивізного мита на соняшник, а .....завантаження переробні підприємства за кордоном і дати заробити грейдерам. Ваша позиція сьогодні?

Друге. Чому уряд датує прибуткову галузь птахівництво. Чи недоцільно ці кошти виділити на інші цілі.

І третє. За яким принципом уряд фінансує селекційну справу в тваринництві. Є такі випадки, коли господарства, які не займаються селекційною діяльністю, отримують кошти ті, котрі займаються - кошти не отримують. Чи вам відомі такі випадки і як ви на них реагуєте? Три запитання, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Пане Ярославе, дякую вам за теж надзвичайно актуальні питання, які поставлені. Коротко відповідаю. 17-відсоткове мито на соняшник. Уряд, навіть вступаючи у Світову організацію торгівлі, нам сьогодні ставлять вимоги по скасуванню цього показника. Це так. Але уряд не педалює цю тему. І я особливо великим лобістом не являюсь до тих пір, поки ціна на соняшник буде сприятлива. Сьогодні вона сприятлива. Ми домовилися з виробниками соняшнику, з переробниками, що вона такою і буде. Раптом впаде нижче 500, це вже буде зловживання переробників. І тоді я буду тут стояти на цій трибуні і просити вас відмінити мито.

Друге питання. Стосовно птахівничої галузі. Питання дискусійне. Ми весь час радимось по цьому питанню з представником вашої фракції Євгенієм Сігалом, він надзвичайно високого рівня фахівець, він дає дуже серйозні поради уряду і аграрному блоку. Сьогодні, коли ми очікуємо невеликий спад в інших секторах виробництва м'яса, в силу об'єктивних причин нас може виручити тільки птахівництво. І ми повинні обов'язково мати мотивації в цій швидкорозвивающійся галузі.

Євген Якович сьогодні зініціював проведення спеціальної наради, ми зберемо всіх виробників цієї продукції і визначимося і стосовно підтримки племінної роботи, те, що ви абсолютно доцільно задаєте, і стосовно дотацій. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я задам теж актуальне питання, поставлю, бо воно поставлено фракцією Компартії. "Коли уряд надасть Верховній Раді баланс продовольчих і фуражних ресурсів зерна на період 2003-2004 років?"

Шановні колеги, так як ми і домовилися вчора на погоджувальній раді, уряд прогнозні оцінки зробив, я їх певною мірою виголосив в цій залі в якій міг, звичайно, публічно тут сказати. Будь-якого часу, а особливо бажано це зробити після завершення збиральної кампанії, коли ми остаточно будемо знати, що у нас по цукру, що у нас по фуражним культурам, а силос ми половину зібрали площ, по кукурудзі - головній фуражній культурі, і по ряду інших показників - овочі і так далі, ми готові будемо в будь-якому форматі, який запропонує Верховна Рада, може бути це закрите засідання уряду в будь-якому форматі розглянути це питання і відверто порадитися з депутатами, якими законодавчими діями ми можемо і в подальшому підтримувати продовольчий ринок стабільним контрольованим, без сплесків ажіотажу і непередбачуваних наслідків.

 

ГОЛОВА. Павло Матвієнко, група "Європейський вибір".

 

11:25:56

МАТВІЄНКО П.В.

Прошу передати слово народному депутату Веревському.

 

11:26:08

ВЕРЕВСЬКИЙ А.М.

Иван Григорьевич, у меня к вам два конкретных вопроса.

Первый вопрос: я из вашего выступления не понял немножко, все-таки какую позицию занимает правительство, будет ли оно инициировать или поддерживать законопроект по ограничению экспорта зерновых культур, в частности ячменя и кукурузы, потому что это очень влияет на внутренний рынок и на ценовую политику на внутреннем рынке - это вопрос первый.

А вопрос второй: сегодня прозвучали, так сказать, пропозиции правительства о том, что предлагается скасувать НДС. Скажите мне, пожалуйста, а что будут делать те импортеры, которые уже завезли пшеницу импортную и уже уплатили НДС, а завтрашние импортеры, которые будут завозить, они будут освобождены от НДС? Как будут решаться эти вопросы?  Спасибо большое.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. По-перше, я хочу перед усім залом подякувати Андрія за те, що він в цій системі, за яку ми сьогодні говоримо, роботи уряду, приймає найактивнішу участь не тільки у розробленні законодавчих актів, а являється одним з провідних трейдерів на Україну, який везе за занадто конкурентними цінами зерно, особливо для Полтавської області для свого округу.

А стосовно запитань, коротка відповідь. В проекті постанови Верховної Ради стосовно заборонного мита на експорт ячменю і кукурудзи записано: "Не рекомендувати уряду вносити такі пропозиції".

Ми провели ретельну дискусію на засіданні аграрного комітету з цих питань, аргументи уряду: ми на сьогоднішній день маємо можливість стовідсотково забезпечити тваринництво зернофуражем. Якщо врожай кукурудзи буде очікуваний, прогнозований, те, що ми маємо, і зараз вже зроблений перерахунок по ячменю, він на 700 тисяч тонн більший. Ми обрахували: близько мільйона тонн експорт може відбутися.

Ми зустрілися з трейдерами, ви свідок, і домовилися, що да, того ячменю, який зараз знаходиться в русі з перспективою бути експортованим з України близько 700 тисяч тонн. Ми погоджуємося з такою позицією, і обмежень уряд ініціювати не буде. Ми погодимося з рішенням Верховної Ради.

Стосовно ПДВ, стосовно скасування ПДВ при імпорті зерна. Відповідний проект закону вже напрацьований. Я за браком часу, бо мене весь час стримують, щоб я не говорив зайве, у проекті закону прописано і як бути нинішнім імпортерам, які зараз будуть перетинати кордони зі своєю продукцією, і як можна виплатити ПДВ тим, хто його заплатив при перетині кордону. Це в законі буде передбачено. Ми з вами цей закон разом розглянемо і випишемо його так, щоб він був зручний для всіх. Головне - сприятлива ціна на ринку, з тим щоб унеможливити зростання ціни на хліб і булочні вироби. Дякую.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Письмове запитання фракції Соціалістичної партії України. "Які заходи вживаються урядом щодо місцевих державних адміністрацій та органів статистики для недопущення фальсифікації обсягів збору зерна урожаю 2003 року, як це мало місце у минулому році?".

Шановні колеги, питання теж має дуже велику вагу для України. Дійсно, у нас могла бути підозра по припискам врожаю, зважаючи на ті методи, якими обраховувався врожай попередніх років. І не безпідставні підозри.

Тому на сьогоднішній день, які заходи вжиті. Видано спільний наказ Держкомстату Міністерства аграрної політики та Держкомзему від 9 червня 2003 року про удосконалення обліку виробництва продукції рослинництва, зареєстровано в Мінюсті 1 липня 2003 року.

Що він передбачає? Розширено коло сільськогосподарських підприємств, які подають оперативну щомісячну статистичну звітність за рахунок встановлення мінімального критерію: 100 га сільськогосподарських угідь.

Друге. Починаючи з серпня 2003 року, органами Держстатистики запроваджено додаткові вибіркові обстеження врожайності сільгоспкультур у малих підприємствах, на основі яких здійснюються розрахунки обсягів виробництва. Удосконалена організація та методологія проведення вибіркового обстеження домогосподарств з питань їх сільськогосподарської діяльності. До програми цього обстеження додатково включені питання щодо запасів домогосподарства зерна, борошна і круп. І це теж надзвичайно важливо.

У поточному році запроваджене нове щомісячне статистичне спостереження  за формою номер один - зерно, а саме звіт про наявність та надходження зернових культур на переробних та зернозберігаючих підприємствах це теж дуже важливо, бо наступне питання стосується Соціалістичної фракції саме із цих проблем.

Розпочато зібр даних щодо фактичної наявності зерна безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах,  чого ми раніше не робили. Починаючи з червня, запроваджено проведення щомісячного моніторингу індексів та середніх цін  реалізації зерна з сільгосппідприємствами та господарствами населення. З метою підвищення достовірності статінформаціі щодо обліку зерна, органами статистики у вересні в усіх регіонах України буде проведена перевірка достовірності звітних даних  оприбуткуванню врожаю і реалізацію зерна сільгосппідприємствами, підключимо і правоохоронні органи, все-таки треба порядок до кінця навести. Дякую. Питання високої ваги дійсно.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, замість Степана Хмари буде ставити запитання. Будь ласка, Фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

11:31:34

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу!

По-перше. Я хотів би наголосити на тому, що, звичайно, в доповіді прозвучало багато цікавих тез. Але до мене звертаються мої виборці і дають інформацію про те, що є така проблема, як повернення ще  до совєтських часів, до продразвьорстки, до змушення продажу сільськогосподарського виробника зерна по 300, 400 гривень за тонну. При тому, як є квота на  закупівлю імпортного по 140, 145 доларів. Тобто це практично в три, чотири рази більше. Чому це? Я розумію, що є надзвичайні обставини, але не можна викручувати руки власному товаровиробникові, не можна змушувати його робите те, що він не  має потреби, не має  для чого це робити. От просто я думаю не дуже великі врожаї зараз зібрали, і Львівщина зокрема, з тим, щоб змушувати, збагачувати заготівельні пункти зерном  за копійки.

Якщо є потреба в нашому зерні, то воно має йти по тим самим цінам, по яким іде імпортне і тут не може бути жодних преференцій. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Пане Андрію, ви абсолютно праві: і морально, і економічно. Такі випадки є і уряд їм дав чітку відсіч, ми збиралися декілька разів із керівниками відповідних підрозділів, які цією темою опікуються і уряд в своїй постанові 11.50  заборонив такі дії.

Питання має дещо інший вимір. Якщо ми у бєлгородського селянина, який знаходиться поряд із Україною з Харківською областю закуповуємо по 110 доларів, то це близько 600 гривень, то нам логічно задають питання: через межу на Україні ви платите значно більше, тому ви і нам платіть більше.

Ви розумієте, потім ця ціна питання перекладається на ціну  борошна, а  ціна борошна на ціну хліба.

Друга проблема з другого боку. Взагалі цього не повинно бути. Минулого року 280  гривень за тону, а в цьому році тисячу. Таких перекосів в жодній економіці з розвиненим сільським господарством не буває, тому головна дія уряду наступного року - ми повинні зробити ці цінові  коливання мінімально можливими, плавна повинна бути синусоїда. А це значить, що уряд і ми з вами разом повинні бути сильними гравцями на цьому ринку.

Що це значить? Що значить бути сильним і  ефективним гравцем(?)? Ми повинні закупляти стільки з ринку, що за нас ніхто більше не зробить, навіть вступивши в зговір, і тоді всі прилаштуються до ціни до нашої. Оптимальна ціна щороку, чи врожайний, чи не врожайний близько ста доларів і це нормальна ціна безпосередньо сільгоспвиробнику. Але щороку ми пропонуємо в бюджеті наступного року вже такі цифри написані: досить високі гроші для того, щоб і зробити цінову політику урядову, і  разом з Верховною Радою ефективною.

Тому питання слушне, воно ще раз демонструє про те, що ринкові механізми треба відпрацьовувати і держава поза грою цією не повинна залишатися. Дякую.

Письмове запитання. Фракція Соціалістичної партії України: "Виходячи з балансу продовольчих ресурсів, яким буде обсяг споживання хліба і хлібобулочних виробів на душу населення в період 2003-2004 років?".

Повинен сказати, що ми беремо навіть змушені експортувати... імпортувати значну частину зерна, ми будемо виходити із самих високих показників споживання. А саме, 129,8 кілограма на душу населення. У  цьому відношенні треба сказати слідуюче. По борошомельній групі по структурі споживання саме цієї частини в продуктах харчування на Україні ми маємо  120 відсоткове перевантаження, скажімо так, продовольчого споживання. Навпаки, на ринку тваринницької продукції маємо лише 60-відсоткове забезпечення. Але ми розуміємо, що це не за один  час. Люди споживають особливо ті, що знаходяться на межі прожиткового мінімуму, звичайно споживають, перш за все, хлібо-булочні вироби, макаронні і круп'яні.  Тому наша політика буде сильною на цьому сегменті навіть в цей несприятливий рік, і ми виписували свої баланси саме виходячи із максимальної норми споживання - 129,8. В попередні роки було 124, в окремі - 131. Тому, Олександре Олександровичу, (це я розумію ваше запитання) ми з цього виходимо і цього будемо досягати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Сергій Доргунцов, фракція комуністів, будь ласка.

 

11:36:16

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Іване Григоровичу, я так зрозумів, що для вас дорожче інтереси зернотрейдерів і банків, аніж інтереси селянства і  українського народу.

А тепер запитання. Широко розрекламована кредитна допомога господарствам десь заблукалася по дорозі до  господарств. До того ж непередбачені тут кошти на пальне, а посівна вже в розпалі і скоро завершується, якщо мати на увазі оптимальні терміни. Я тиждень назад приїхав з села і там нічого немає від ваших кредитів.

І друге питання. За одержані кредити в рахунок їх погашення банки і інші кредитні установи розпинають як ................. господарства, забираючи молодняк худоби і навіть залишки зерна, які були цього року. Так хіба можна рубати корінь або дуб, на якому... гілляку, на якій ми  сидимо?! Що це таке?! І що ви можете в цьому відношенні протиставити у цьому  безмежжі і судової влади, яка автоматично вирішує це питання на користь кредиторів, і виконавчій гілці Мін'юсту і так далі.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я дякую вам за самий гострий  характер постановки питання. І ви кожного разу мені так  гостро їх і ставите, і багато у чому вони абсолютно справедливі. Ваш докір, що  я працюю на трейдерів та на банки, якраз та сторона мене попрікає навпаки, що я не даю розгорнутися і не даю працювати нормально. Але це просто так як репліка.

Стосовно суті поставленого  запитання. Да, присутні керівники агропромислової галузі всіх регіонів. І вони мені ставлять запитання, і ми разом з ними і з банками дуже напружено і тяжко працюємо у цей період для того, щоб головне здійснити і забезпечити посівну компанію і збиральний комплекс, а це небагато-немало, сьогодні треба додатково  ще 700 мільйонів тільки  кредитних  ресурсів, яких не вистачає.

І саме головне: ми взяли, я говорив у доповіді,  3,7 мільярда кредитних ресурсів. Для 40 відсотків господарств України ці кредити не просто проблемні, вони непідйомні, їх неможна повернути. Тому бюджетний комітет Верховної Ради поступив абсолютно справедливо, підтримавши уряд, ми левову частку грошей, які виділила Верховна Рада, спрямували  саме на збереження стосунків банків і агрогосподарств. Якщо б ми цього не зробили, а далі ці мільйони на миттєво проїдання, прийшла б осінь і було б те, що ви зараз говорите,  суцільно для центру, для півдня, частково для сходу - це було б тотально й масово банкрутство, ми порахували,  для 40 відсотків господарств, це зерносіючі регіони. Ми їх по суті врятували. Але  це дуже важко, ви це прекрасно розумієте. Саме складне питання сьогодні в аграрній політиці - це фінансово-кредитна політика, особливо її кредитна складова.

Я переконаний, що найближчим часом, з виходом вас сьогодні вже  роботи у сесійний режим разом з  депутатами і Національним банком, ми повинні на спеціальній нараді в уряді розглянути це питання. Да, рік складний, і банки повинні розуміти і багатократна застава. І все-таки намагаються повернути, хоч якась мінімальна можливість є. Але ми не хочемо втратити аграрний потенціал в цьому тяжкому році. Я вам дякую за гостроту питання.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Запитання теж фракції Соціалістичної партії. "Які форми державної інтервенції на ринок вироблено в період цінової лихоманки на хліб та хлібопродукти? Яка ефективність цих заходів?".

Шановні колеги, ви свідки: з березня, кінця березня, і особливо активно- квітень, травень, а напружено в червні після скачка цін, липень, і навіть серпень, і початок вересня - уряд продовжує інтервенції борошном з державного резерву. Питома вага для регіонів, для того щоб були стабільні ціни на хлібобулочні вироби, від 10 відсотків, і особливо там, де напружено, де урожай загинув і сьогодні закупляються за високими цінами, до 20 відсотків у питомій вазі борошна, яке йде з борошномельного підприємства на випічку хліба, становить дешеве борошно державного резерву.

Ми закінчуємо інтервенції з вереснем місяцем. Накопичено власний ресурс. В жовтні він уже піде, якщо от буде добра воля Верховної Ради, з нульовою ставкою ПДВ, це на 20 відсотків дорожче. Це якраз та ціна, яку я вам називаю, що саме на таку ціну може збільшитись вартість хлібобулочних виробів, які знаходяться в моніторингу, а це соціально значимі види хліба. По регіонах ця питома вага сягає від 60 до 80 відсотків.

Ми спробуємо цей експеримент: 20 відсотків ПДВ не сплачується до центрального бюджету, на місцях, якщо виникнуть якісь проблеми раптом, то вже справа місцевої влади. Державний бюджет уже своє сказав, на місці чи це дотація борошномельним, чи окремим хлібзаводам, погашення їх збитків - все буде залежати він кон'юнктури ринку і цін.

Загалом захід абсолютно ринковий, захід витримав випробування. Інтервенція склала, ми забезпечили до сьогоднішнього дня близько 300 тисяч тонн зерна дешевого з державного резерву. Такі обсяги, якщо бути точним, 294 тисячі тонн. Це нормальний захід, і він повинен бути аналогічним і по цукру, і по олії, і по м'ясу, по всьому. Тому й пропозиції: в бюджет наступного року закласти таку суму коштів, купити в селян по такій мотивуючій ціні, щоб ми були абсолютно  спокійні до будь-яких   природних катаклізмів, ціна споживчого  ринку повинна бути за таких умов стабільною і прогнозованою. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр  Мороз, фракція Соціалістичної партії України.

 

11:42:39

МОРОЗ О.О.

Шановний Іване Григоровичу!

Ви оптиміст, і це, мабуть, добре. Але ваш оптимізм чомусь мало вселяє надію.

Ви не назвали основну причину нинішнього стану з зерном у господарстві, зокрема це руйнування системи виробництва на селі зусиллями державної влади.

Ті пропозиції, які ви зараз вносите щодо створення................. фондів тощо, це пропозиції, які ми вносили вже більше 10 років тому, і весь час уряд відмахувався від них, посилаючись на вільний ринок, який все відрегулює. Тепер ми бачимо: вже не відрегулює, і для того, щоб відносити систему виробництва, потрібно буде потратити принаймні 10 років. Ну, якщо буде уряд серйозно братися за цю справу, то мінімум 6-8 років треба на все це покласти.

Я не буду задавати вам зараз питань, бо в мене багато є по цінах, імпорту, по цінах, яких у селян закуповують. У мене тільки одне питання: минулого року не підозри були про приписки, а були приписки. І до цих приписок змушували державні адміністрації, прокуратура і тому подібне. Сьогодні ті ж самі люди організували продрозверстку: знову викликають селян, керівників господарств, здавай по мінімальній ціні у місцевий регіональний фонд зерно.

Коли це припиниться? Не можна цього робити, це просто наруга над людьми!

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Олександр Олександрович, дякую вам теж за принципову постановку питання.

Дійсно, ви бачите, що по тим діям, які вживає новий уряд, вони адекватні тій ситуації, яка сьогодні склалася.

Да, буває так, що ми розумні заднім числом, і таке є. Це, дійсно, єсть. Навчаємося по ходу, я це в доповіді сказав. Це доповідь уряду, це інтегрований сьогодні документ. І ті пропозиції, які пролунали сьогодні стосовно стабілізаційного фонду, стосовно обсягів, стосовно відповідного бюджетного фінансування - да, це уроки, ми його називаємо сьогодні уроками цієї продовольчої, короткотермінової, але все-таки кризи. Чи це кризові явища, чи криза... оцінка, це така справа.

Тому я багато в чому погоджуюся з тим, що ви говорите стосовно заходів. Заходи ці сьогодні вживаються. На жаль, у цей короткий термін довелося дещо і перетиснути саме адміністративним важелем. Але стосовно докору, що вижимається, витягується, видавлюється, я вже на це питання сказав, уряд категорично в своїй постанові 1150 публічно перед селянами, перед споживачами, перед народом сказав, що він не автор такої політики, і не будемо авторами такої політики. Дякую.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Запитання депутатської групи "Народовладдя" стосується впровадження інноваційних технологій у вітчизняному сільському господарстві. Питання високої ваги. Це, дійсно, майбутнє без інноваційної моделі розвитку, без інвестиційних програм потужних, які впроваджують наукові досягнення сьогодні, важко конкурувати і мати підйом розвитку.

Для створення умов інноваційної діяльності використовується механізм державних замовлень на розробку найважливіших новітніх технологій у сфері розвитку АПК. У поточному році міністерство виконує 35 інноваційних договорів по розробці новітніх технологій у сфері АПК та 8 договорів по державних науково-технічних програмах.

Які це програми? Чого вони стосуються? Перше. Науково-технічна підготовка кооперованого виробництва сучасних високопродуктивних зернозбиральних комбайнів підвищеної ефективності та надійності. Таки Україна повинна мати свій сучасний зернозбиральний комбайн. Науково-технічна підготовка та освоєння виробництва високопродуктивних плугів підвищеної стійкості, створення нових сортів, розробка технологій, освоєння вітчизняного виробництва високоякісних насіннєвих ресурсів, створення генотипів сільськогосподарських тварин, розробка технологій, освоєння вітчизняного виробництва, розширене відтворення та рух високоякісних племінних ресурсів, програма називається "Племресурси в тваринництві".

У рамках державних науково-технічних програм: нові технології виробництва, збереження та переробка сільськогосподарської продукції та технічні засоби нового покоління для сільськогосподарського виробництва виконуються 28 дослідно-констркторських  та дослідно-технологічних робіт. Починаючи з 2004 року, заплановано до виконання ще 17 робіт. Дякую за актуальне питання.

 

ГОЛОВА. Людмила Супрун, фракція Народно-демократичної партії України.

 

11:47:24

СУПРУН Л.П.

Людмила Супрун, фракція Народно-демократичної партії.

Шановний Іване Григоровичу, ми були дещо здивовані тим, що в своїй доповіді ви не сказали про одну із головних причин ситуації на ринку аграрної продукції, на ринку зерна. І перш за все, це - фінансова криза 1999 року, коли змінився курс долара по відношенню до гривні, і вона фактично девальвувала вдвічі. Але це було протягом наступних декількох років знівильовано величезним врожаєм продукції на Україні. Зараз ми маємо не підвищення ціни, ми маємо іншу ситуацію: ціна просто набуває свого рівня. Якщо ми зараз будемо застосовувати методи зниження ціни, ми таким чином будемо сприяти пограбуванню селян, товаровиробників. Які дії уряд планує прийняти для того, щоб роз'яснити цю ситуацію в суспільстві, по-перше, і, по-друге, унеможливити отаку ситуацію в подальшому? Дякую за увагу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановна Людмила Павлівна, ми з вами багато разів на цю тему зустрічалися, у нас є приблизно однакове бачення, дійсно, і тієї ситуації, яка відбулася з девальвацією гривні свого часу, і сільське господарство з тих пір почало іще більше дотувати інші галузі народного господарства і споживача. І сьогодні поки ми не врегулюємо питання норми прибутку на авансований капітал з позитивним значенням в сільському господарстві в тому числі і через механізм врегулювання споживчих цін. ми будемо наступати щоразу на одні і ті самі граблі - вирішувати питання або за рахунок споживача, або за рахунок селянина. Тому в цьому відношенні ви абсолютно праві.

В тому базовому законі, який ми зараз з вами опрацьовуємо, ці механізми виписані: механізми страхування, механізми фінансово-кредитної політики, які здешевлюють кредитні ресурси, роблять їх більш доступними, механізми цінової політики за рахунок інтервенційної роботи уряду і держави, політика заставних закупівель ціни, заставної закупівлі продукції і ряд інших заходів, які зараз напрацьовані в тому числі і вами в базовому законі уряд підтримує і нам треба цей закон прийняти якомога швидше, щоб він ще справив вплив і  на бюджетний процес.

Тому ми домовилися з вами, що вже завтра збираємося по цьому питанню. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Час вичерпано, будь ласка, сідайте, Іване Григоровичу.

Слово для співдоповіді має Іван Федорович Томич - Голова Комітету.

Домовлялися 10 хвилин.

 

11:50:38

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, Вікторе Федоровичу, народні депутати, запрошені. Уже втретє поспіль в поточному році надається ця висока трибуна для розгляду аграрних питань. Ситуація в агропромисловому комплексі в 90-ті роки і особливо останні два роки негативні тенденції, які при цьому чітко проглядаються, набули стійкого характеру.

Переконують: в необхідності комплексного, науково обгрунтованого поступального реформування аграрного сектору, а не гучних звітів про переоформлений аграрний сектор.

Тому проблема гарантування продовольчої безпеки країни набула цілком практичного змісту. Не можна заперечувати, що з боку  законодавчої і виконавчої влади не було намагань по виведенню аграрної сфери з кризи, перш за все на законодавчому рівні.

Тільки на минулій   сесії Верховної Ради Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин розглянув 56  законопроектів, прийнятих Верховною Радою 27. Серед них: "про охорону земель, землеустрій", "про м'ясо, і м'ясопродукти", "про порядок виділення  в натурі земельних ділянок власникам земельних часток", та інші закони щодо оподаткування, фіксована плата податку на додану вартість.

З ініціативи Голови Верховної Ради проводилися окремі дії у Верховній Раді, де узгоджено: законопроекти вносилися урядом, Міністерством аграрної політики, Комітет вносив на розгляд народних депутатів.

Проте, очікуваних результатів не було досягнуто, оскільки переважна більшість положень цих та інших законодавчо-нормативних актів не виконувалися в повній мірі і не виконуються.

І, як наслідок,    в  країні спостерігається тенденція зменшення душового споживання основних харчових продуктів. Нині в Україні рівень споживання набагато нижчий ніж навіть у наших сусідів, Польщі, Чехії і навіть Росії. Так добова насиченість раціону на одну людину в кілокалоріях становить: Польща - 3.400, Чехія - 3.200, Росія - 2.900 при 2.500 в Україні. Складнощі  2003, 2004 років зумовлені, перш за все тим, що значно меншим будуть запаси зерна, особливо продовольчого.

В цілому очікується скорочення виробництва продукції сільського господарства порівняно з відповідним періодом минулого року на 30 відсотків, за самими оптимістичними прогнозами в поточному році очікується зібрати 22 мільйони тонн зерна, при цьому пшениці в межах - 4 мільйонів тонн. Схожий стан справ в буряковому, цукровому комплексі, говоримо про захист вітчизняного виробника, а з кожним роком нарощуємо імпорт цукру при потребі 2,1  мільйона тонн в поточному році очікується завести 865 тисяч тонн цукру з них 535 тисяч тонн виробленого цукру сирцю з тростини. Оскільки обсяги власного виробництва прогнозуються в межах 1,6 мільйона тонн. Але найгірший стан в галузі тваринництва. Невпинно продовжується зменшення усіх категорій господарств поголів'я великої рогатої худоби, свиней, птиці.

Станом на 1 серпня порівняно з відповідним періодом минулого року скорочення склало 10 відсотків великої рогатої худоби. Знижується її продуктивність. Удій молока від корови за цей період зменшився проти минулого року на 110 кілограм і становить 1.331 кілограм - це концентрований показник якості стана його ефективності.

Коефіцієнти забезпечення продовольчої безпеки в   2002 році склали по м'ясу та м'ясопродуктам 0,44.

Молоко  і молокопродуктах - 0,52; рибі і рибопродуктах -0,34; по фруктах та ягодах - лише 0,22.

Ці показники свідчать про значну імпортну залежність країни по основних продовольчих групах товарів. Зниження виробничих показників супроводжуються тривалим погіршенням фінансового стану сільськогосподарських підприємств. Кількість збиткових господарств із 34 відсотків в 2000 році сьогодні в 2002 році сягає 54. В 2003 році можна очікувати динаміку зростання збитковості сільськогосподарських підприємств.

Заборгованість з виплати заробітної плати в сільському господарстві за 6 місяців збільшилась на 45 мільйонів гривень. Хоч середня заробітна плата в сільському господарстві мізерна і складає 182 гривні, або в 2,3 рази менша, ніж середній показник в цілому  по галузях економіки.

Шановні народні депутати! Як бачимо, ситуація в аграрній  галузі залишається  складною. Які ж висновки і пропозиції сьогодні на перспективу необхідно зробити для суттєвого поліпшення ситуації в українському селі?

Насамперед необхідно забезпечити виконання в повній мірі положень всіх законодавчих актів з аграрних питань, які нині діють. Необхідно внести узгоджені  законопроекти, які необхідно прийняти терміново.

Друге. Не слід розглядати  погодні умови як  трагедію, яка породжує паніку. Слід пам'ятати, що в сільськогосподарському виробництві, як правило,  після  врожайних років необхідно готуватися до неврожайних, тому труднощі   спричиняються окремими непродуманими діями виконавчої влади. Так, тривалі адміністративні дії на ринку зерна, обмеження щодо руху зернових потоків призводить до  розбіжності в цінах навіть в середині країни. Так, на  31 серпня 2003 року хліб із суміші сортів муки коштував 84 копійки в Києві, в той же час в Херсоні - 1 гривня 55. Вермішель  - від 1,09 гривень в Чернігівській області до 2,6 у Львівській.

Адміністративні обмеження цін не забезпечили як і   внутрішнього, так і зовнішнього насичення ринку зерна одночасно.

Комітет Верховної Ради  з питань аграрної політики та  земельних відносин виступає проти обмежень щодо експорту зерна, особливо кукурудзи, ячменю, соняшнику. Запровадження 40 євро  за тону мита може призвести до втрат півтора мільярда гривень для сільськогосподарських товаровиробників, що є вкрай недопустимим у такій ситуації.  Відразу на таку ситуацію у цьому році відреагували приватні інвестиції. Вони як дзеркало відображають, які вкладаються результати, які вкладаються в інфраструктуру  зернового господарства, які зменшились відповідно до  2000 року у двічі.  Хоч у 2000 році ситуація на ринку зерна була аналогічною та  дії і результати уряду Ющенка були іншими.

Потребує суттєвого розвитку інфраструктура аграрного ринку не у кількісному вигляді, а у реальній участі сільськогосподарських  товаровиробників, у створенні і функціонуванні аграрного ринку, зменшенні впливу посередницьких структур і монопольних. Поза увагою залишаються зрошувальні землі, фактична площа яких скоротилась із двох мільйонів гектарів до 700 тисяч і до  того ж неефективно використовується.

Водночас виділені кошти на компенсацію вартості електроенергії для споживання, для поливу сільськогосподарськими підприємствами із 32 мільйонів до сільськогосподарських підприємств дійшло лише 7, тобто на зрошувальних землях у цьому році додатково можна було отримати не менше 2 мільйон  тон зерна, а при розширені площ під зерновими і того більше.

За оцінкою науки  понад  50 відсотків зерна втрачено від порушення  технологій вирощування, а тільки  40 відсотків - від складних кліматичних умов у цьому році. А якщо  додати можливості ріллі, яка засівалась лише за статистичними  звітами. то в цілому в складний кліматичний рік 2003 року валове виробництво зерна могло сягнути за 60 мільйонів тон.

Проте найважливіше і вирішальне значення для забезпечення як продовольчої безпеки  України, так і розвитку  АПК українського села є створення економічних міжгалузевих механізмів. Через диспаритет цін щорічно сільське господарство втрачає понад 8 млн. гривень, вимиваються обігові кошти, зношується матеріально-технічна база, втрачаються професійні кадри, руйнується соціальна сфера на селі.

Прикладом загострення міжгалузевих відносин служить сьогодні підняття цін на паливно-мастильні матеріали, електроенергію, що додатково потребує коштів тільки на час проведення осінньо-польових робіт майже на 400 млн. гривнів в цих же складних кліматичних умовах. Це в той час, коли закладається продовольча безпека України наступного року.

Шановні народні депутати! Стан справ в аграрному секторі непростий. Останні урядові рішення свідчать про усвідомлення ситуації. Виправити її на краще можна лише спільними діями уряду і парламенту. Закласти підвалини для цього треба зараз - в період формування Державного бюджету 2004 року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, дякую вам, Іване Федоровичу. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, тоді зробим перерву на 30 хвилин, так? Оголошується перерва на 30 хвилин.

ПІСЛЯ    ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Запрошуємо шановних народних депутатів до сесійної зали, будемо продовжувати нашу роботу.

Ми домовилися, що протягом години проведемо обговорення питань, пов'язаних із ситуацією на продовольчому ринку і станом справ АПК. Прошу висвітлити депутатів, що записалися для виступу.

Шановні колеги! Анатолій Раханський просить надати йому слово, оскільки зараз від'їжджає в ПАРЕ першим. Можна, немає заперечень? Має слово Раханський Анатолій Варфоломійович, член Фракції промисловців, підприємців та "Трудова Україна". Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

12:33:42

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Анатолій Раханський, "Трудова Україна", Євпаторійський виборчий округ. Шановний Володимире Михайловичу, Вікторе Федоровичу, члени Кабінет Міністрів, шановні депутати, запрошені! Щойно ми заслухали доповідь віце-прем'єр-міністра з детальним аналізом ситуації в агропромисловому комплексі України. Ця ситуація за багатьма ознаками є надзвичайною. Проте наслідки природної стихії, що відібрала у нас врожай зернових культур, можна сказати, мінімізовані. Безхліб'я Україні на загрожує. Масштабного цього цінового обвалу, на щастя, не сталося. Посівна кампанія набирає обертів. І ми були б необ'єктивні, якби не визнали б, що аграрний сектор уряду діяв у цих надзвичайних умовах адекватно.

У народі кажуть: "Немає лиха без добра". Природа дала нам у цьому році серйозний урок. Усім уже зрозуміло, що великою нашою помилкою була політика відмови від системи держзамовлення на головні види сільськогосподарської продукції. Хліб - це стратегічний продукт для будь-якої держави, який визначає рівень її національної безпеки. Недарма усі високорозвинуті країни, на які ми часто озираємося, тримають мінімальну планку стратегічних запасів продовольчого зерна та насіння на рівні півтора-дворічної потреби.

І така політика є абсолютно виправдана. Ми повинні зробити висновки з цього жорсткого уроку і таки повернутися до системи держзамовлення, системи балансів на  продовольчі ресурсі, до систем чіткої статистичної звітності усіх суб'єктів господарювання, незалежно від їх форм власності. Це вкрай необхідно для з'ясування об'єктивної картини стану речей в економіці аграрного сектору.

Наша  фракція підтримує ініціативу уряду щодо необхідності закладення в бюджет наступного року достатнього фінансування для здійснення державних закупівель, проведення фінансових та товарних  інтервенцій, заставних операцій на ринках зерна, олії, цукру, м'яса та молокопродуктів з тим, щоб створити стратегічні резерви найважливіших продуктів харчування.  Уряд повинен нарешті почати здійснювати фінансову підтримку виробників сільгосппродукції через механізм здешевлення кредитів. Вкрай необхідно також повернути регулятивні функції держави на ринку нафтопродуктів.

Найважливішим є питання соціальної і комунальної сфер на селі. Наша фракція наполягатиме на збільшенні фінансування у наступному році будівництва об'єктів соціального призначення.

І на завершення, Україна, готуючись до вступу у Світову організацію торгівлі, повинна приділити увагу розробці стандартів на продукцію АПК відповідно до міжнародних вимог Світової організації торгівлі.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, дякую вам також.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Шершуну.

 

12:37:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово, шановний наш український народе!

Безумовно, та проблема, яка сьогодні розглядається, вдарила сьогодні по всім. Я не думаю, Іван Григорович, що влада витримала. Витримали посадові особи влади, а народ не витримав цього підвищення. Ще й сьогодні це підвищення ударяє по людям тим, що підвищувалися ціни на пальне. Дизельне пальне в окремих районах Житомирської області піднялось до 2 грн. 20 коп. Та що ж це таке? Де Прем`єр-міністр?

Шановний пане Прем`єр-міністр! Житомирська область що вже не в Україні знаходиться? 2 грн. 20 коп. вимагають сьогодні з селян. Як це може бути взагалі? І де тоді уряд?

Я сьогодні хотів би очути тут краще Прем`єр-міністра. Чому? Тому що це питання комплексне і ставити його тільки до аграрного віце-прем'єра чи міністра з АПК неможливо. Тому - комплексне питання. Я хотів би запитати у уряду: скажіть, будь ласка, сьогодні чітко встановлено, що 8-10 млн. тонн в минулому році приписано, в тому числі губернаторами. Назвіть поіменно цих губернаторів! Якщо ви їх не назвете, то я ініціюю створення слідчої комісії парламенту про те, щоб назвати всіх поіменно 10 млн. тонн хто присисав, від восьми до десяти мільйонів тонн. Ви обіцяли це суспільству зробити! Ви цього не зробили! Хто вам заважав? Хто заважав назвати? Хто ввів сьогодні оману всіх законодавців, що ми мали приймати ті чи інші рішення? Хто сьогодні заважає зробити так, щоб компенсація за кредити, які отримують на селі, до речі отримують, я вам відкрию таємницю, в Запорізькій області аж під 30 відсотків, в Криму під 26, в Луганській під 28 відсотків, це при ставці рефінансування - 9. Це така нажива іде банків! Це користуються ситуацією! А прозорості в фінансуванні немає.

Сьогодні Іван Григорович тут визнав про те, що да, був адміністративний тиск, коли вимагали по 750 гривень, щоб скуповували, але ж посилали податкову і всіх інших, міліцію і всіх інших давати наших людей і в цей час закуповували іноземне зерно.

Я хотів би звернути увагу на те, що нові технології практично не залучаються. Але ж є наші одеські розробки, високі технології такого науково-виробничого комплексу "Південний", підвищення посуху та морозостійкості рослин, скорочення строків проходження рослинами фенофаз і загальних термінів одержання врожаю.

Це все можна робити і треба робити. І, разом з тим, цього позитиву я сьогодні не почув, і заряду на це у наших громадян України поки що, на жаль, немає.

Я, на жаль, хотів би звернути увагу, що цей уряд допустив підвищення заборгованості, яка видна із таблиці, яку ви ж нам роздали, до 432 мільйонів гривень. Тому, шановні друзі, я хотів би, щоб ми виробили такі заходи, які б зобов'язали уряд не допустити більше тієї ситуації, яка була.

 

ГОЛОВА. Дякую вам.

Микола Шершун, фракція Аграрної партії України. Будь ласка. Підготуватися Борзих.

 

12:40:55

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Аграрної партії України.

Шановний Голово, шановні депутати, члени уряду. Гострі і бурні дискусії в цій залі та за її межами з приводу ситуації, що склалася на продовольчому ринку України, мабуть, уже всіх переконали в необхідності формування чіткої і послідовної політики в цій сфері. Для села це, насамперед, докорінне технічне переоснащення, чітка пільгова кредитна система, вдосконалена цінова політика, системна фінансова підтримка, сформована інфраструктура ринку замовлень та виважене державне замовлення.

За барком часу, хочу підняти одне, але надто важливе питання. Не розв'язавши його, ми знову, вже в наступному році, можемо, не дай Бог, як кажуть, говорити про продовольчу безпеку держави.

Порівняно з 1990 роком парк складної сільськогосподарської техніки скоротився на третину. 86 відсотків наявних тракторів і комбайнів із перевищеним терміном амортизації. До потреби аграрникам не вистачає 200 тисяч тракторів, 46 тисяч зернозбиральних комбайнів, величезної кількості іншої техніки. Припинили випуск техніки для села 326 державних підприємств. Потужності з виробництва вітчизняних зернозбиральних комбайнів та тракторів використовується тільки на 10 відсотків. Усі підприємства вимагають негайного технічного і технологічного переозброєння.

Є Міністерство промислової політики, в якому відсутня будь-яка політика відродження промислового виробництва сільськогосподарської техніки. Немає узгодженої програми дій усіх зацікавлених міністерств і відомств.

Закон України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” проігноровано на всіх рівнях, а саме тут були передбачені механізми державної підтримки розвитку галузі, спрямовані на здешевлення техніки і підвищення її якості і збільшення обсягів виробництва. Виходячи з надзвичайності і важливості цієї проблеми, фракція Аграрної партії України вимагає від Верховної Ради, Кабінету Міністрів, якнайшвидшого розв'язання цієї гострої проблеми та вважає за необхідне вирішити питання щорічних інвестицій з Державного бюджету  на розвиток сільськогосподарського машинобудування в сумі не менше 900 мільйонів гривень, в тому числі 240 мільйонів гривень для 30-процентної компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки. Зконцентрувати всі можливі інвестиції держави для відновлення роботи 2 або 3 перспективних підприємств виробництва зернозбиральної техніки тракторів та дизельних, силових установок. Прискорити прийняття базового для сільського господарства Закону "Про підтримку виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції", якнайшвидше розглянути питання виконання Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для Агропромислового комплексу” на черговому Дні уряду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, вам також.

Олександр Борзих. Фракція Аграрної партії України, підготуватися Олександру Масенку.

 

12:44:16

БОРЗИХ О.І.

Аграрна партія України. Шановні народні депутати! Члени уряду та запрошені!

На початку весни Кабінетом Міністрів дійсно були задіяні певні державні механізми з підтримки сільгоспвиробників. І це дозволило в основному справитися з виконанням весняно-польових робіт, і підготуватися до збирання врожаю. Однак в подальшому уряд не подовжив реалізацію необхідних заходів щодо поліпшення стану справ  в аграрній галузі.

Перш за все була допущена недооцінка ситуації на ринку зерна і можливих негативних наслідків для країни в результаті недоотримання врожаю зернових культур, які можна було б  прогнозувати  ще на початку літа.

І всі ми знаємо, до чого привів ажіотаж викликаний в країні розмовами про кризу з зерном і це не вина здійснення започаткованої Президентом України реформи в АПК,  а прорахунки виконавчих органів належні її реалізації. Ті заходи, які були, на мій погляд, в авральному порядку здійснені для поліпшення стану справ на ринку зерна, особливо в частині посилення адміністративних методів керування з боку виконавчих органів і відхід від ринкових умов господарювання, не виправдали себе.

Навпаки, це призвело до зменшення імпортних поставок зерна, створило нестабільність на продовольчому ринку і додатково ускладнило в господарствах економічну фінансову ситуацію.

Вважаю, економічно і політично необгрунтовано, коли з боку уряду здійснюється жорстке регулювання цін на продукти харчування, коли сільгосвиробників примушують продавати зерно для формування регіональних ресурсів по ціні 600 гривень за одну тону в той  час, коли його доступно реалізувати за 900-1000 гривень.

Коли урядовцями вноситься пропозиція про введення мита на експорт зернофуражу та створення пільгових умов щодо імпорту м'яса пиці. По суті перекриваються ті канали для селян, через які можна отримати надходження реальних додаткових коштів для вирішення своїх болючих проблем.

Чого ж ми так боїмося підвищення цін на аграрну продукцію? В той же час, спокійно спостерігаємо, коли тільки за останній час для села підвищилися ціни на паливно-мастильні матеріали, електроенергію та інші матеріали. Значно знизилися закупівельні ціни на молоко, м'ясо в той час, коли в магазинах вони залишаються стабільними.

Чому ми не протестуємо проти того, що вартість в півлітрі води дорівнює вартості такої  ж кількості молока?

Вважаю, що зараз просто злочинно знижувати ціни на продукцію сільського господарства.

На жаль, в підтримці і захисті інтересів селян не видно чіткої, активної, принципової позиції наших вищих керівників агропромислового блоку в уряді. Треба захищати інтереси аграрників більш енергійно і безкомпромісно.

Скажу відверто: боляче за аграрний сектор. Скільки ж може село бути   донором  інших галузей.  Фактично держава здійснює експлуатацію селянина замість того, щоб надавати йому постійну  фінансову підтримку, як це робиться в  усьому світі.

Врешті-решт треба здійснити системний прогнозований підхід до розвитку аграрного сектору, щоб не повертатися кожного року до вирішення в пожежному порядку проблем на селі і лякати себе загрозою продовольчої небезпеки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Олександр Масенко, фракція комуністів, будь ласка. Підготуватися  Пузакову.

 

12:47:42

МАСЕНКО О.М.

Шановні колеги! Воно може і не зовсім етично, але з приводу виступу депутата Раханського я хотів би сказати таке, зауважити, що  із парламентської асамблеї Ради Європи може  воно показується, що у нас на селі все й гаразд. Але якщо поїдеш туди на землю, в село, то там  зовсім все робиться не так. Погода погодою, і погода дійсно внесла корективи негативні свої у  сільськогосподарське виробництво, але й людський  фактор щорічно відіграє немаловажну роль у вирішенні питань  сільськогосподарського виробництва. І якраз  стосуючись теми сьогоднішнього дня уряду, я хотів би сказати, що  закони у нас приймаються і курс той  реформування сільськогосподарського виробництва вибраний не той, що  потрібно, і ми тепер усі бачимо і можна зробити оцінку, як  говорять класики, тільки тоді як усвідомиш те, що ми втратили. Аж тепер як ми бачимо що ми втратили, ми тепер бачимо що ми йдемо не тим курсом.  А  відповідні закони тоді приймаються Верховною Радою не в інтересах сільськогосподарських товаровиробників і ми бачимо як приймаються ті закони, хоча би той злополучний Земельний кодекс  у Гавриша в кабінеті приймався і всі ми знаємо, і  є живі свідки й учасники прийняття того Земельного кодексу і інших законів. І зараз виходять на трибуну, ще їм й аплодисменти, ще й  плач, крокодилячі сльози ллють, що  хтось винуватий, що в Україні трапилася така ситуація. Ви винуваті - ті, хто вибрав  такий курс; ті, хто голосував за такі закони! І не треба тут на когось... когось  звинувачувати!

Я до вас особисто, Віктор Федорович, хотів звернутися так. Ви не знали може, але ви проїхали по моїй землі, по рідній території, де я народився і де я  виріс. І мені, як я приїхав,  люди розказують, кажуть:  пронеслась кавалькада, а перед тим  проїхали і сказали, що оце хліб, продавайте хлібобулочні вироби за зниженими цінами, а якщо не можете, закрийте, не торгуйте сьогодні. І оце так проїхали. І сьогодні буханка хліба продається по гривні тридцять копійок. Я заявляю вам офіційно, давайте  сядемо і поїдемо, я вам покажу, де це робиться. Григорій Іванович Петровський у  свій час, як приїжджав у наші краї, так і досі люди згадують, бо він ходив і розмовляв з трудовими людьми і з  тими, хто працює на землі, хто вирощує хліб. От як ви будете такі поїздки створювати, а не так проїжджати, що люди і не побачили, хто там поїхав, тоді я вважаю, що від цього буде користь.

Багато у мене є чого сказати, але час закінчується, я хотів  би на закінчення сказати одне: повірте, члени уряду і Кабінет Міністрів, що село розвалене уже повністю, повністю розвалене село,  давайте їхати туди і будемо дивитися. Я вважаю, що  принагідно тут  згадати таке, як було визначення термінології, що таке російською мовою "сверхнахальство", і прийшли до висновку, кажуть: сверхнахальство - це тоді, коли во время войны находиться в тылу с женами фронтовиков и искать себя в списках награжденных.  Так оце зараз  і роблять оці реформатори і оці вчені, тільки дивляться і шукають себе у списках награжденных. Давайте не шукати  себе у списках награжденных, а їхати у село, дивитися, що там робиться, і  помагати отим людям, яких ми довели своїми законами і своїми реформами до  жалюгідного існування.

 

ЛИТВИН В.М. Дякую. Володимир Пузаков, будь ласка,  підготуватися Катерині Ващук.

 

12:51:33

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України,  Кіровоградщина.

Прослухавши звіт та сьогоднішні виступи, напрошується висновок, що у хорі, хто виспівував оди хвальби,  практично сьогодні їх не чути. Сьогодні не чути тих патріотів у лапках, які кричали, що Україна годувала весь  Радянський Союз, що відділившись, ми  засипаємо всю Європу зерном, а вийшло навпаки, ми засипаємо Європу своїми людьми, які там стають рабами, бо у своїй країні не можуть звести кінці з кінцями.

Та й зерно  купуємо в Росії та Казахстані по тій ціні, яка буде вигідна їм, яка сказав Назарбаєв.

При соціалістичному розвитку України питання продовольчого забезпечення населення вирішувала і контролювала держава, і це не викликало виникнення продовольчих криз. Хіба керівництво держави не знало ще з осені 2002 року, що за безцінь вивозиться з України високоякісне зерно, а в засіках лишаються тільки приписки? Хіба керівництво в областях, та і в верхах, не знало, що тисячі гектарів озимої пшениці під врожай 2003 року не були засіяні, але навесні вдалося приховати це шахрайство, списуючи на сувору зиму. Якщо це справді, то грош ціна в базарний день такому керівництву і такій владі!

А чи багато треба розуму, щоб пам'ятати, що основною умовою збереження продовольчої безпеки є гарантовані запаси продовольчого зерна насіннєвого і страхового фондів в державному резерві? А де ж той резерв. коли в державі не ведеться баланс зерна, а ринок зерна вже декілька років не регулюється? І тому приписки зерна ускладнили ситуацію як в областях, так і в державі.

Насторожує той факт, що знову роблять приписки і запевнення властей, що технологія розв'язання аграрних і продовольчих проблем відпрацьовано в області, що забезпечить стабільність на продовольчому ринку? А зерна ж фактично немає і хлібоприймальні пункти пустують, а ціни на хліб і хлібобулочні вироби не падають, та і надії немає, адже цього річне зерно  низької якості, більша частина якого при очищенні піде тільки на зернофураж.

Президент і уряд чомусь бояться називати винуватців хлібної істерії. Кінець кінцем народ повинен знати винуватців даної ситуації, а вони - це ті, що здійснили переворот в 1991 році, це ті, хто грубо і цинічно розтоптали відпрацьовані у роки Радянської влади економічні та земельні відносини на селі. Це гайдуцькі та саблюки, яких Президент представляє до присвоєння їм державних премій, це ті, хто ліквідував пільгове кредитування, оподаткування та дотування сільського господарства, це ті, хто люто ненавидить все радянське, соціалістичне і будує кримінальний антинародний режим. Це ті, хто сприяє вимиранню українського народу. Це, одним словом, сьогоднішня влада, яка не має права на існування. Дякую.

 

ГОЛОВА. Слово має Катерина Тимофіївна Ващук, керівник фракції Аграрної партії України. Підготуватися Зубцю Михайлу Васильовичу. Я ще раз хочу сказати, шановні колеги, я йду по запису, який був здійснений, у мене все записано. Я прошу заспокоїтися, шановні колеги, у мене немає, інших пропозицій з цього приводу не було. Прошу, будь ласка, уваги.

 

12:55:12

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Сьогоднішнє наше слухання - це великий екзамен не лише для нашого уряду, а і для нашого парламенту. Уряд доказав, що коли є воля, що коли є бажання і розуміння проблеми, то  з нею можна боротися ефективно. Ми сьогодні  результати такої ефективної роботи побачили. Але це тільки перший крок. І він на якийсь короткий період стабілізував ситуацію. Для того, аби аграрний сектор розвивався ефективно, треба зробити, починаючи від доведення до кінця реформування земельних відносин, а саме видачі актів безплатних селянам до фінансової, кредитної, соціальної підтримки аграрного сектора.

Ми дали селянину землю і не дали більше нічого. Ринок продукції не сформований, ціновий паритет відсутній, кредитне забезпечення тільки в зародку. Якщо ми у цьому бюджетному році знову залишимо селян з таким бюджетом, який до нині, ситуація цього року буде повторюватися регулярно. І дійсно буде підстава звинувачувати реформи. А винні не реформи, а бездарне їх утілення.

Тому фракція наша вимагає, аби ми компенсували селянам те, що забереться ліквідацію пільги по податку на додану вартість. Ми сьогодні будемо платити до Пенсійного фонду 32 відсотки від зарплати - все це разом складає 3 млрд. гривень. Їх на раз треба вийняти з бюджету села, який і так бідний. Тому у бюджеті слідуючого року мають бути компенсації, а саме дотуванням до ціни.

Друге. Кредитна політика відпрацьована правильно, але вона застабілізувалась на короткотерміновому кредитному забезпеченні. Хіба можна за кредит на 8-9 місяців купити комбайн чи трактор? Це мусить бути довготермінове кредитування.

Третій момент. Має бути страхування ризиків на селі. Якщо тут не буде брати участь держава, а саме сплачувати частину вартості страхування, селяни вічно не будуть отримувати компенсації за втрати, а ми знаходимось у зоні ризикованого землеробства.

І останнє. Соціальний розвиток села сьогодні нікого не цікавить. Та позиція уряду, коли Мінекономіки ділить усе і викинули 30 відсотків обов'язкових асигнувань на капітальний соціальний розвиток села, не може продовжуватись. Ми не голосуватимемо за бюджет, якщо 30 відсотків від капвкладень не буде на селі. 1200 шкіл - 80 відсотків готовність.

І останнє. Я підтримую позицію тих народних депутатів, які загострювали увагу уряду на сьогоднішній ситуації на нафтовому ринку. Там уже явний зговір нафтовиків.

Віктор Федорович! Ви показали, як умієте працювати по обузданню цін на аграрному ринку, зробіть це  на нафтовому! Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВА. Дякую.

Михайло Васильович Зубець, депутатська група "Демократичні ініціативи", член групи замість Степана Богдановича Гавриша. Підготуватися Олексію Козаченку.

 

12:59:15

ЗУБЕЦЬ М.В.

Шановний Голово! Шановний Віктор Федорович! Шановні народні депутати!

В липні цього року Українська академія аграрних наук провела позачергові загальні збори, що викликано надзвичайною ситуацією, що склалася в сільському господарстві.

За комплексом несприятливих природно-кліматичних умов на формування врожаю ми відійшли до 1928 року. Останній раз був такий врожай у 1928 році, коли було пересіяно 85 процентів пшениці.

Негативні явища, які з особливою силою проявилися в сільському господарстві в поточному році зумовлені не лише природно-кліматичними негараздами, а в значній мірі організаційно-економічними факторами. Так, від диспаритету цін на сільське господарство за останні роки сільське господарство втратило 57 мільярдів гривень, що більше, ніж річний бюджет нашої країни. На жаль, ця тенденція продовжується і зараз.

Розрахунки показують, що з цієї причини з січень-квітень 2003 року втрати становили близько 220 мільйонів, кредиторська заборгованість села на початок 2003 року становить майже 80 процентів вартості товарної продукції галузі. Вартість основних засобів в сільському господарстві скоротилася майже на 70 мільярдів, а інвестиції за останні роки зменшилися в 13 разів. Таким чином, вітчизняний сільськогосподарський виробник залишився практично повністю обеззброєний або з примітивними засобами виробництва в боротьбі з екстремальними явищами природи.

Існує твердження: хто володіє інформацією, той володіє світом. На жаль, у нас дещо не так. Інформація у нас або відсутня, або недоступна, або далеко не достовірна. Так, по даних за минулий рік, урожайність у господарствах населення вироблено понад 9 мільйонів тонн зерна, або майже четверть всього зерна, яке вироблено було в цілому на Україні. Причому урожайність у цих господарствах на 7-8 центнерів більша, ніж у сільгосппідприємств крупних. Ви знаєте, що там дуже спрощена технологія, примітивна доробка зберігання зерна, такого не буває.

У 2001-2002 роках в Україні не було абсолютного перевиробництва зерна. Воно було відносним, обумовлювалось скороченням поголів'я, як наслідок - скорочення витрат зерна на кормові цілі. У 1990 році ми використали 28 мільйонів тонн зерна на годівлю худоби, у минулому році - менше  половини. Надмірне захоплення експортом зернових з урожаю 2002 року було економічно невиправдано, тому що збільшення виробництва, яке було прийнято за перевиробництво,  створене не  підвищенням агротехнічним прийомом вирощування, а надзвичайно сприятливими погодними умовами, а ми це прийняли за тенденцію. За таких умов доцільно було б формувати державні резерви, а не експортувати величезну кількість зерна. За даними Держкомстату в 2002 році  з України було вивезено 12 мільйонів тонн, а за липень-квітень 2002-2003 року більше 10 мільйонів тонн. І ви знаєте, що трапилося в липні цього року, ажіотаж немає хліба, і пішли звідси всі негаразди.

В зерновій галузі насторожує проблема якості зерна. Ми вивозимо за кордон зерно...

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ЗУБЕЦЬ М.В.....більше половини 6 класу, а  ячмінь весь поза класом, а звідси можна подумати, що ж це воно таке, як ми торгуємо і скільки ми заробляємо. Часу немає, дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Олексій Козаченко депутатська група "Народовладдя", підготуватися Немировському.

 

13:03:16

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Шановні  члени уряду!

Заслухавши інформацію Кабінету  Міністрів відносно ситуації, яка склалася на селі, на продовольчому ринку України. Хочу висловити наступне.

Проблеми, які виникли в аграріїв в наслідок загибелі озимих посівів, фактично спонукали динамічний розвиток кризи в сільському господарстві. Криза, яка визрівала останні роки. Ще минулого року почався масовий відтік інвестицій з галузі, інвестиції, які прийшли на село після початку аграрної реформи повіривши в те, що держава зможе швидко і ефективно провести реформи в аграрному секторі. Цього року на мій особистий погляд відтік інвестицій з села суттєво збільшився. Ситуація загалом погіршується і тим, що внаслідок фінансових збитків більшість господарств не може вести ефективне господарювання. Лише на прикладі Одеської області можна констатувати, що збитки селян склали більше 470-ти мільйонів гривень.

Селянин вкотре попав в ситуацію, коли час і сіяти, і орати, а  ціни на паливо, добрива, та інше необхідне для роботи, ростуть. А ціни навіть на те, що не густо вродило - невисокі.

Забезпечення кредитами для посівної, особливо на фоні неповернутих і непролонгованих кредитів 2002-2003 років, незадовільне. А крім стандартного пального та добрив селянам в більшості господарств треба ще й купувати насіння, яке, виходячи з дефіциту, дуже дороге.

Ситуація призвела до того, що знову під ніж іде поголів'я худоби і це можна побачити без статистичних даних, досить відслідкувати суттєве падіння цін на м'ясо.

До речі, падіння цін спонукається і продовжуючим потоком контрабанди м'яса м м'ясопродуктів.

Незадовільну ситуацію із здешевленням кредитів можна побачити знову ж таки на прикладі Одеської області. Відповідно до  отриманих кредитів для відшкодування процентної ставки господарствам області необхідні кошти в обсязі 9,8 мільйона гривень. Фактично області доведено зазначених лімітів на суму 4,4 мільйона гривень. Через несприятливі погодні умови 2002-2003 років  більшість господарств, які отримали кредити в поточному році, не зможуть своєчасно провести розрахунки з комерційними банками.

Відповідно до спільного наказу Мінагропромполітики і Мінфіну (№247,446 від 10 липня), в  області виділено 9,1 мільйона гривень на часткову компенсацію по відстроченим кредитам 2003 року.

Банками розглядається можливість пролонгації частини отриманих кредитів, але тільки після закінчення її кредитної угоди.

Враховуючи ситуацію,   що склалася в сільському виробництві, необхідно ввести зміни до вищезазначеного наказу про укладання угоди на пролонгацію цих кредитів на вересень-жовтень 2003 року незалежно від терміну дії кредитованої угоди.

Цей рік показав, що питання впровадження механізму страхування врожаїв  сільськогосподарських культур, стало дуже гострим. Стаття 15 Закону України від 7 червня "Про стимулювання розвитку сільськогосподарського господарства на період до 204 року", передбачено часткове відшкодування страхових платежів. Але, на жаль, у відповідному Законі "Про  державний бюджет 2003 року", ці кошти не були передбачені. Я думаю, що наша практика показує, що 2004 рік ми просто зобов'язані це зробити.

Що стосується ситуації з продовольчим зерном? Багато було сказано про ці  проблеми і не відпрацьований механізм заставних закупівель і фактично відсутня ефективна звітність.

І ще одне хотів би сказати. Яка б не була складна ситуація з продовольчим зерном, не треба доходити до абсурду, треба припинити ганебну практику останніх місяців, коли місцеві адміністрації примушуються без надання відповідних коштів за кредити, які їм ніхто не  спішить надавати вести заготівлю зерна на свій власний розсуд. Це не може бути функцією окремої адміністрації і приведе лише до хаосу..

 

ГОЛОВА. Дякую. Олесь Немировський, фракція Соціал-демократичної партії...

 

КОЗАЧЕНКО О.О. Закупівлею має займатися держава. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Підготуватися Звягільському.

Немировський, будь ласка.

 

13:07:14

НЕМИРОВСЬКИЙ О.А.

Уважаемые народные депутаты и члены правительства! Ситуация, которая сложилась в этом году на зерновом рынке, очень заманчиво выглядит ее решение административными методами - путем запрета экспорта и стимулирования импорта зерна. Кажется, именно таким  путем и собирается наше правительство решать продовольственную проблему. Но это самый простой и я бы сказал очень упрощенный метод, который не приемлем для большой страны с развитой экономикой и достаточно весомым аграрным сектором, если она пытается перейти к рыночным методам хозяйствования. Какие бы неблагоприятные.......... условия производства зерновых в стране не были, всегда  будут отдельные хозяйства, которые имеют возможность и необходимость в экспорте своей продукции. И запретить экспорт волевыми решениями, что сейчас фактически и сделано, означает вернуться назад во времена  централизовано-командной  административной экономики. От запрета экспорта или от неопределенности ситуации с  экспортом зерна пострадает прежде всего  сельхозпроизводитель, которому сейчас крайне необходимы средства для  подготовки посевной, для приобретения горючего, для погашения  кредитов. Ведь экспортировать тоже есть что. Если у нас недостаток в производстве продовольственного зерна, то урожай фуражного  зерна, ячменя, кукурузы довольно  приличный. Запрет экспорта зерновых, который между  прочим может быть воспринят как  признак  реального продовольственного  кризиса со всеми вытекающими отсюда  последствиями - это попытка исправить прошлые ошибки методом  прямого директивного  вмешательства. Это проще, легче и создает видимость работы. Но проблема с зерном имеет, как минимум, две стороны. Если покупателям необходим дешевый хлеб, то продавцам, то есть производителям, нужно покрывать свои издержки. Продавать же фуражное зерно по экономически обоснованным ценам на внутреннем рынке - запрещено, а не внешнем при введении пошлины в 50-60 евро  за тонну - невозможно. И производитель попадает в ловушку, то есть в  заведомо проиграшную ситуацию, которая неминуемо  ведет к банкротству. Необходимо также иметь в виду, что при введении экспортной пошлины возможный экспорт  уменьшиться на половину. Откуда же тогда брать валюту для импорта? Ведь для закупки недостающих трех миллионов  тон зерна необходимо почти полмиллиарда долларов. Очевидно, что для их поступления необходимо увеличить экспорт. Кроме того, возникает вопрос: как покрывать разницу на зерно, на хлеб на внутреннем рынке? А она составит приблизительно 500 миллионов гривен.

На мой взгляд,  НДС на  три миллиона тонн импортируемого зерна, которым планируется покрыть его дефицит,   не может быть источником дотаций для малообеспеченных слоев населения.  Хочу также обратить внимание на то, что в последнее время наблюдается значительный и необоснованный рост на мясо птицы, при чем более высокий, чем рост цен на корма. Здесь как раз необходимо оперативное вмешательство, иначе это, с одной стороны, сделает недоступным для основной массы населения этот диетический продукт и важнейший источник полноценного животного белка. А с другой стороны, спровоцирует мощный поток контрабандного, некачественного мяса. Таким образом, как вывод, что я предлагаю.

Первое. Необходимо срочно  принять положительное решение по вопросу экспорту  фуражного зерна, четко определить условия экспорта.

Второе. НДС на импортное зерно  использовать как источник дотаций на погашение разницы между ценами на зерно и ценами   на хлеб для малообеспеченных слоев населения.

 

ГОЛОВА. Дякую. Юфим Звягільський, фракція "Регіонів України", підготуватися Лещенку.

 

13:11:08

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемый Виктор Федорович, уважаемые народные депутаты.

Ценовой кризис на продукты питания нанес первый удар по правительству. Необоснованное подорожание горюче-смазочных материалов, особенно солярки, на 25-30 процентов, это второй удар, но уже по Премьер-министру. Кому это выгодно? Ни избирателям, ни селянам.

Глубинные причины неблагополучия в аграрном секторе возникли не сегодня, они давно известны. Дисбаланс цен на продукцию сельского хозяйства и промышленности, нецивилизованный рынок, когда прибыль от роста цен на сельгоспродукцию производителям не попадает, дорогие кредиты, кабальные условия поставок горючего, семян и удобрений. Перечень можно продолжить.

Второе. При самой низкой в стране зарплате тружеников села из-за высоких материальных затрат и стоимости услуг продукция неконкурентная. С июля прошлого года тарифы на электроэнергию постоянно растут. В этом году они выше прошлогодних на 19-24 процента. Селу нужны разумные льготные цены на электроэнергию и недорогие кредиты.

Наносит вред селу и ведомственные подходы. Цены услуг различных госструктур нужно снизить и даже отменить. Из-за высоких цен хозяйство иногда не проверяет схожесть семян, не оформляет сертификаты продукции, не производят ветеринарные мероприятия. Продажная цена посевной пшеницы из Госрезерва в этом году в 2,5-3 раза выше закупочной, 1540 гривен без транспортных расходов. За такую политику нужно судить.

Слабый госконтроль за использование земель снижает плодородие, отказ от бюджетного финансирования, ......... технических работ при отсутствие средств у хозяйств делает их вообще непригодными. Разные стандарты на внутреннем и внешнем рынках на продовольственное зерно уменьшает доходы производителей, позволяет наживаться экспортерам. Нужно возродить государственную систему селекции, так как импорт элитных сортов и поголовья обходится слишком дорого.

Четвертое. Государство должно поддерживать село. Это - общемировая практика. Кабмин сделал первый шаг - принял постановление о частичной компенсации стоимости отечественной сельхозтехники. Но не надо ждать кризисов, а ежедневно заниматься сельским хозяйством.

И последнее. Жизнь родила новую форму хозяйствования на земле - промышленные предприятия арендуют землю, создают аграрные производства с передовой техникой и технологиями, реализуют продукцию населению по ценам ниже, чем в коммерческих структурах, ведут строительство, платят налоги, их эффективность выше средней. Но эти добровольные инвесторы нуждаются в поддержке.

Прибыль, направленную в АПК, нужно освободить от налогов, а импорт высокопроизводительной техники, средств защиты растений и другого, что ми в Украине не производим, освободить от пошлин и НДС.

Далее. Долю необлагаемой прибыли от переработки следует определять по фактической удельному весу собственной продукции. Такие предприятия сыграют весомую роль в обеспечении продовольственной безопасности страны. Спасибо за внимание. (Оплески)

 

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Лещенко, фракція комуністів. Підготуватися Анатолію Морозу.

 

13:15:14

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Із звіту уряду ми сьогодні почули, що ситуація контрольована, ціни знизились на кінець травня поточного року. Обіцянок та запевнень як завжди багато, а на селі ситуація залишається, як раніше, тяжкою. Поки що уряд і всі виконавча вертикаль сприяє знущанню пройдисвітів над селянами.

Чому уряд не веде мову про пропозиції фракції Компартії України щодо повернення цін на рівень січня 2003 року? Або про мораторій на підвищення цін на продукти харчування до того, часу, доки мінімальна зарплата та пенсії не досягнуть рівня прожиткового мінімуму? Мабуть, невигідно.

Де баланс продовольчих та фуражних ресурсів? Чому його не надають депутатам хоча б попередній? Недовіра народним обранцям? Я мав нагоду ознайомитися з проектом балансу, бо був запрошений на засідання уряду і зробив декілька висновків.

Перше. Баланс можливий лише в високоорганізованій системі. У нас в сільськогосподарському виробництві - хаос, немає ефективної аграрної політики. Курс на подрібнення земельних ділянок і господарств - хибний тільки спеціалізація  і концентрація сприятимуть ефективності сільськогосподарського виробництва. Немає структури управління, розірваний ланцюжок від міністерства до села, шалена протидія   влади створенню крупних сільгоспкооперативів та підприємств, роль в цьому державних адміністрацій особлива. Нехай самі селяни вибирають собі форму організації сільськогосподарського виробництва.

Хто захистить товаровиробників від держави? Податківці під автоматами відбирають навіть у нових сільгоспформувань, товариств з обмеженою відповідальністю худобу, техніку, інше майно, яке належить пайовикам.  Те ж саме з кредитами, те ж саме з різними державними цільовими фондами. При цьому ніхто не зважає, що сільгосптоваровиробники платять лише один-єдиний фіксований сільськогосподарський податок.

А що робиться із землею? Тільки за офіційними даними біля 5 мільйонів гектарів її в цьому році взагалі не засіяно. Навіть при мізерній врожайності - одна тонна з гектару - це 5 мільйонів тонн хліба, не повинно було б закупати по імпорту. Ось вам оцінка балансу з точки зору організації системи сільгоспвиробництва.

Друге, звідки дані про очікувані ресурси хліба в Кабміні? Є два джерела - Держкомстат і Мінаграрної політики. Обидва ненадійні,  бо по минулому року ми знаємо, що дехто говорить 8-10, а хто й 12 тонн зерна приписано. Держкомстат, ми знаємо, як збирає, те ж саме і по вертикалі Міністерство аграрної політики.

І третє, по структурі балансу, норма споживання, яка затверджена урядом в  2000 році - 166 кілограм на рік - явно занижена, більшість населення споживає тільки хліб, картоплю, овочі та молоко. Оце з точки зору структури.

Ще слід додати, що хліб, як і інше продовольство, знаходиться не в державних, а в приватних руках. Тому висновок: потребує суттєвого коригування аграрна політика держави.

Навіть Президент, днями перебуваючи в Російській Федерації, визнав, що ажіотаж на продовольчому ринку викликаний не тільки погодними умовами, а й прорахунками попередніх урядів. Чи лише попередніх? Про  ці прорахунки фракція комуністів постійно говорить і вносить пропозиції. Потрібно прислуховуватися, як прислухався наприклад, уряд до нашої пропозиції щодо державного замовлення на основні види продукції та про закупки хліба за кордоном державою, а не посередниками.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА, Анатолій Мороз, фракція комуністів. Підготуватися Баранівському.

 

13:19:01

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів, Запорізька область.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний Вікторе Федоровичу, шановні колеги, члени уряду. Дуже приємно, що сьогодні стан справ в аграрному комплексі почав хвилювати всіх. Після двох років досить успішного розвитку аграрії зазнали такого удару стихійних явищ, яких мало хто сьогодні пам'ятає.

Покажу ситуацію, яка склалася в агропромисловому комплексі лише на нашій Запорізькій області. Під урожай 2003 року у Запорізькій області було посіяно 487,2 тисячі гектарів озимих зернових. Озимий зерновий план при задовільних умовах вирощування забезпечував валовий збір 1 мільйон 218 тисяч тонн, або 62 відсотка обсягів зерна, передбачених програмою "Зерно Запоріжжя - 2003".

Складні ж погодні умови зими 2003-го призвели до загибелі 54 відсотків посівів озимих. Збитки від втрати урожаю озимих культур оцінюються в 398 мільйонів гривень. Також внаслідок весняної посухи загинуло ще 50,4 тисячі гектарів посівів озимих культур.

Весняна посуха негативно вплинула і на тваринницьку галузь. Йде спад поголів'я всіх видів сільськогосподарських тварин як у сільгосппідприємствах, так і в приватному секторі. Сільськогосподарські підприємства опинилися в тяжкому фінансовому стані. Бюджетне фінансування галузі агропромислового комплексу по статтях витрат згідно з бюджетним розписом не забезпечено належним чином, що негативно впливає на стан справ у галузі. Так, на сьогоднішній день Запорізька область не отримала з Державного бюджету 668 тисяч 663 гривні на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.

У зв'язку з вищевикладеним прошу, шановний Вікторе Федоровичу, визначити Запорізьку область як територію, в якій склалися надзвичайні природно-кліматичні умови в сільському господарстві, та надати Запорізькій області з Державного бюджету цільову фінансову допомогу. До речі, про це йшла мова на обласній сесії, на якій депутати обласної ради проголосували якраз за вирішення  цієї проблеми. Я думаю, що рішення сесії є і в уряді, є і в Кабінеті Міністрів.

Також для надання допомоги сільськогосподарським товаровиробникам прошу внести зміни, абзац 2 пункту 1 Постанови Кабінету  Міністрів  України від 19 червня 2003 року номер 293  "Про напрямки використання коштів Державного бюджету на здійснення заходів з подоланням наслідків стихійного лиха в сільському господарстві, та розвитку аграрного ринку і сформулювати його в слідуючій редакції: "Здійснення фінансової підтримки суб'єктів Агропромислового комплексу всіх форм власності та господарювання через механізм здешевлення отриманих ними восени 2002-2003 років кредитів...", а далі за текстом.

Слідуючий момент. Подивитися і зробити розрахунки по кукурудзі тут сьогодні йшла мова, по соняшнику, треба зробити гнучкий підхід по вивізному   миту на соняшник.

Третє. Реструктуризувати борги по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку минулих боргів до державного... фонду за використання сільгосптехніки до 31.12.2005 року. І зменшити на 50 відсотків тарифи за електричну енергію, електроенергію, яку використовує сільгосппідприємство.

Я прошу, шановний..(закінчую) Вікторе Федоровичу, селяни прохають сьогодні треба, щоб село стало в центрі уваги всієї роботи уряду. Це ж ганьба, що сьогодні Україна, яка кормила півсвіту, якщо не пів то 1,6 планети сьогодні йде з протягнутою рукою дайте хліба. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Олександр Баранівський. Фракція Соціалістичної партії України,  підготуватися Славуті.

 

13:23:05

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимир Михайлович!

Фракція Соціалістичної партії України Олександр Баранівський.

В сьогоднішньому номері газети "Сільські вісті" я попробував проаналізувати в своїй статті той стан, який стався на продовольчому ринку і  підбираючи назву статті, я  нічого не міг знайти іншого, як назвати її: "Грабіж по державному повелінню або як уряд чистить комори зерновиробників, позбавляючи їх будь-якої перспективи на майбутнє".

Я хочу розпочати з силових методів, якими сьогодні формується ціна, як вже сьогодні говорилося, у наших зерновиробників.

750 гривень, коли ринок  дає ціну в 1000 гривень. Втратили наші зерновиробники, село втратило близько 300 млн. гривень і це сьогодні доповідає уряд нам, що  вони печуться про проблеми села.

Віце-прем'єр говорив, що вони до цього ніякого не мають відношення. А дозвольте нагадати вам постанову Кабінету Міністрів, якою ви рекомендуєте створити так звані робочі групи по наведенню порядку на продовольчому ринку і почали створювати: з прокурора, начальника міліції, начальника податкової служби. Так звані "розстрільні  трійки", як їх поназивали люди вже в районах. І ми говоримо, що до цього не маємо відношення.

Або скажіть, будь ласка, ви сьогодні пропонуєте нам створення агентства аграрного фонду. Тож вже сьогодні відомо депутатам, що це агентство формується під конкретну особу, чи під конкретну групу осіб. Для чого тоді нам взагалі здався держрезерв, який ті самі виконує функції.

Хто буде робити сьогодні заготівлю зерна, тобто буде керувати: кому направляти які кошти.

Сьогодні попередні мої колеги, виступаючи, говорили, що виявляється, наслідком цього всього бездарне  втілення реформ і я  з ними згоден. Але я хотів би сказати, шановні колеги, що якраз по вашій квоті керують ті, кого ви рекомендували аграрним сектором.

То якщо ви даєте таку оцінку, то може запропонуєте сьогодні їм піти у відставку після таких наслідків своєї діяльності. І де сьогодні в аграрному секторі і в керівництві лобіювання фінансових інтересів, а не відповідно аграрного сектору.

Я можу приводити на цьому приклади, коли уряд кидає законопроекти, які, здавалося б, підтримують товаровиробника нашого, а потім ці ж урядовці    візують, щоб накласти вето. При тому, я підкреслюю - це урядові законопроекти.

Ще одне. Не можу не зачепити Житомирщини з хмелярства. Держава дала відповідну підтримку: іде один відсоток від реалізації пива і алкогольних напоїв на підтримку виробника виноробства, садівництва і хмелю. Гроші в хмелярстві розкрадаються! До виробника не  доходять! Більше того, розпреділяють ці кошти  сьогодні громадська організація, ділить бюджетні кошти.

Ми - депутати Житомирщини - звернулися відповідно до  аграрного сектору, до уряду навести в цьому порядок. Відповіді ніякої не отримали. Видно, в цьому ніхто не зацікавлений.

І останнє. Користуючись нагодою, ми сьогодні говоримо  про безпеку продовольчу. А я хотів би ще одне слово про безпеку взагалі українського народу. Ви знаєте, що днями український солдат застрелив чоловіка в Іраці. І треба чекати чогось не того, що треба. Я думаю, що було б добре, Вікторе Федоровичу, що треба цього солдата відізвати негайно з Іраку, бо це є і загроза його життю, і в цілому його рідні. Дякую.

 

ГОЛОВА.   Дякую. Віктор Слаута, фракція Аграрної партії України. Підготуватися Ользі Гінзбург.

 

13:26:41

СЛАУТА В.А.

Слаута, Донецька область. Фракція Аграрної партії України.

Шановне зібрання! Ми переглянули статистику минулого сторіччя в аграрному секторі економіки. Всього вдвічі або втричі була ситуація, коли озимий зерновий клин і ярий теж просто не вродили. Засіяти з осені землю, весною ще раз їх пересіяти, понести такі  втрати - це кошмар! І тут уряду не позаздриш. Треба виправляти ситуацію, відповідати не тільки за свої гріхи. Справедливості ради з травня уряд спокійно, але жорстко попрацював по стабілізації продовольчого ринку. Практично три при нульових запасах зерна не допустив зривів в забезпеченні населення хлібом. Цей клятий ажіотаж. Хто його робить? Наприклад, в Донецькій  та Луганській області ці проблеми кожен рік: і в урожайний, і не урожайний. Як колись такі області називали дотаційними. Треба кожного року купить 300-400 тисяч тонн продовольчого зерна та півмільйона  фуражного. Ця справа робилася спокійно, ніхто й не думав  фіксувати ціни. Єдине, що робилося владою - чіткий прогноз, чіткий  контроль на зерновому ринку, надійні партнери, професіоналізм спеціалістів. Схема відпрацьована і провірена роками. Ціна на зерно - біржова ціна і тільки, ніякого регулювання. Рівень рентабельності для мукомелів - 5-10 відсотків, хлібопекам - 15-20, торгівельна надбавка -  15 кооперації, де 50 буханок за 50 км відвезти 25 відсотків. І все, треба, всі знають, що у такий  тяжкий рік нести всім хрест треба не тільки сіромасі, який не злізає і не злізає з того трактора.

Кумедна ситуація получається, якщо  5 чоловік казино у вечері добре посиділи, підняли ціни на всі ресурси для АПК за одну  ніч - це ринкові відносини. Якщо уряд стримує ціни на святе на хліб для населення - це втручання адміністративне. Не треба зараз оглядатися уряду на травень, це неможливо, а вдивлятися у липень-серпень 2004 року, коли буде новий урожай. А щоб взагалі вписатися у рамки ринку, треба багатьом сім'ям державі допомагати, можливо, шляхом цільової грошової компенсації. Кажуть, гроші не дійдуть, громіздка робота. Все вийде, адже субсидії за комуналку спрацьовують і доходять, коли, правда, гроші у казні є.  Ну, а королі бензоколонок, у яких уже в котрий раз саме перед посівною,  саме перед жнивами щось трапляється, і ціни пруть уверх, куплять буханку хліба і по реальній, і риночній ціні. При такому  підході притихнуть і лжериночники, які зараз галасують, повчають, забувши, що саме вони привели до цього буму, не зробивши елементарне і святе, закупити зерно  до державного резерву.  І закони на столі лежали народних  депутатів, і указ Президента лежав на столі по цьому питанню. Два-три  моменти.

Вірно, що зараз сівба озимини проходить під контролем уряду. Тільки достатньо тих 20 мільйонів на  те насіння і зерно? Треба додивитися, Іване Григоровичу, і фермерам особливо чуть-чуть допомогти оці десять днів, щоб вони посіяли таки  озимий клин.

І останнє. Володимире Михайловичу, я до вас. Можливо вашу ініціативу  треба ще раз підтримати.  Якби ще у парламенті нам один день заслухати ті от нароблені законопроекти. То ж виходить так, якщо ми не приймемо ті законопроекти, їх 60, то  або голова або хвіст буде у багнюці на українських чорнозьомах. Треба допомогти собі, а не тільки уряду. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів. Будь ласка.

 

13:30:57

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати! 161 виборчий округ, Ольга Петрівна Гінзбург, Конотопський виборчий округ, Сумська область.

Я, виступаючи з цієї трибуни, багато чого не розумію, аплодують один одному. Рік назад реформи проводили під такі ж бурні аплодисменти, Земельний кодекс тут протягували, всі закони. І хотіла б я сказати сьогодні і для своїх виборців, і для тих, хто в залі, і для уряду, сьогодні не Комуністична партія керує в країні, не Комуністична партія. І всі реформи, і всі закони опираються не на Комуністичну партію, а на решту депутатів, які присутні в залі.

Мене турбує тільки одне, я завжди не можу собі знайти відповідь: чому люди на стільки принижені? У кожному окрузі, хто депутат, знає, вони не виступають проти, вони нишком ідуть, вмирають, готуються до своїх похорон, собі там гроби роблять і скупають за останні копійки хліб, і ніхто нічого не говорить. Я весь час дивуюся своїм людям на Україні. До такого стану їх довести! І зовсім недавно так трапилося, що я була присутня в аргентинському парламенті, і коли там криза назріла, вона порівняно з нашою кризою це сміх, то депутат соромиться пройти по вулиці, він не може пройти, бо його поб'ють. Не потому, що там, а люди кидають. Там лише один є, троцькіст він називається депутат, який ходить сміло по вулиці. Решта просто ховаються. І люди за себе стоять. Я собі так розглядаю цю проблему. Є причини, які викликали ці негаразди на Україні сільським господарством. Це прийняття законі, це і відповідальність уряду, це відповідальність депутатів, відповідальність регіональних керівників, які це все бачили раніше. День два бачать, що піднімаються ціни, місяць ця колотнеча проходила, ніхто не реагує. Потім через місяць, коли всі стали на диби, піднялися. Адже піднялися ціни, пройшла година чи дві, пройшов якийсь день, давайте турбуйтеся про це. Зовсім немає відповідальності ніякої. Є причини. А за цими причинами стоять відповідальні люди. І сьогодні потрібно назвати пофамільно, хто за це відповідає.

Я собі розумію так відповідальність свою, як я відношуся до роботи. Якщо мені щось довірили, то я до ночі, цілий день я труджуся, аби мені зробити, вирішити це питання. І я його ніколи не перекладаю і потім не говорю, що хтось зробив.

Я інше хочу сказати. Слідство. Чи ми знаємо, що нам потрібно? Я вибачаюся, я хочу головне сказати. Ми знаємо, що потрібно. Сьогодні ціни потрібно, пріоритет. Ми бачимо - молоко стоїть 35 копійок, а бензин сьогодні 2 гривні. Ну чому ми не можемо зробити це так, як було в радянські часи, коли бензин коштував сім копійок, а молоко 14 копійок? Це так потрібно робити! Чому ми не можемо дати кредити під нульовий процент, коли в радянській системі сільське господарство було на високому рівні - під нульову ставку давали ці кредити. І держава за це відповідала.

Я ще одне для себе знайшла і хочу, може ви знаєте на це відповідь? Ви подивіться, з першого січня 2004 року утратив силу Декрет Кабінету Міністрів про подоходний налог з громадян пунктом Е, стаття 5-та, якого було установлено, що доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибному чи дачному садовому участку продукції, я закінчую, скота, кролів, нутрії, птиці живої, я вибачаюсь...

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ГІНЗБУРГ О.П. ...не включається в сукупний налоговий дохід. Таким чином ми, прийнявши з першого січня іншу систему налогообкладання, ми знову лишаємо наших громадян цієї системи. Це значить. що люди будуть вирізати скотину, бо їм невигідно сьогодні віддати молоко державі.

Я хочу ще, закічивши свій виступ, хочу сказати, що сьогодні при владі не Комуністична партія!

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, ми домовлялися годину. Якщо ви не будете заперечувати, ми давайте таким чином: ще 15 хвилин відведемо на виступи, потім заключне слово, і ми до 14 години завершим розгляд  цих двох питань. Нема заперечень?

 

ГОЛОС З МІСЦЯ. Нема.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, який мав зараз виступати, передає своє право на виступ Петру Миколайовичу Симоненку. Будь ласка. Підготуватися Черняку.

 

13:35:15

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Шановні виборці! Гострота критичної ситуації, що склалася в агропромисловому комплексі України, підтверджується і прогнозами Мінагрополітики. Зернових буде зібрано в обсязі 20,5 млн. тонн, і це означає, Зубець говорив про 28-й рік, ми подивилися ще далі. Це означає, що Україна практично збере врожаї на рівні 1913 року. Оце і є висновок тих реформ, які проводяться в Україні.

На жаль, але цьогорічний дефіцит зерна вже відчувається на нашому народі, і це підвищення цін. Але, шановні, я маю моральне право, звертаюсь до вас, колеги народні депутати, тут попереджав, ніхто не реагував на те, що будуть підвищуватися ціни на м'ясо і на сало. Підвищилися вдвічі вже. І це не останній рубіж, коли і далі будуть вони підвищуватися.

Звичайно, певною мірою справа в погодних умовах. І на це сьогодні уряд намагається списати кризу в агропромисловому комплексі. Але є цілий ряд факторів, які вже не спишеш на погані умови і вирішення яких цілком і повністю в компетенції влади.

По-перше, і прошу звернути увагу, що порушена система науково обгрунтованого сівозміну та інших заходів забезпечення родючості грунтів, що приводить до виснаження землі. Родючість землі практично на природних умовах.

Наприклад, у 90-х роках мінеральних добрив вносили 160 кілограмів на 1 гектар, зараз - 13-14, тобто скоротилося в 11-12 разів. Органічних добрив вносилося 10 тонн, зараз практично до 1 тонни. То скоротилося внесення в 10 разів.

Що стосується мінеральних добрив, то в Україні, і це я, Віктор Федорович, до вас звертаюся, заводів, які виробляють мінеральні добрива, досить. Але вони працюють на Китай і на Сполучені Штати Америки, але не на Україну. І треба вам як голові уряду поставити крапку в цьому питанні: спочатку забезпечити сільгоспвиробника мінеральними добривами, а потім будете відправляти за кордон. Оце буде національна політика, все решта - це антинаціональна і зрадницька політика в Україні.

Друге. В Україні в 90-х роках було 2,6 мільйона гектарів земель зрошувалось, що становило майже 20 процентів усіх посівних площ під зернові культури. На сьогоднішній день (знову до уряду питання), хто цим займається? Зрошувальна система по-варварськи знищена, а металеві конструкції та обладнання порізані на металолом.

Я вибачаюсь: хіба у нас не знає уряд, що це також зрадницька політика національних інтересів? Чому дали можливість знищити цю систему?

Далі, третє. За останні роки забезпечення технікою зменшилось на чверть і складає 55 процентів від потреби. У нас практично сьогодні з 3 чи 4 машин збирається 1 і через недостатню кількість комбайнів жнива тривають 45-60 днів. Що фахівців немає в уряді сьогодні, щоб зрозуміти, кожний день зайвий - це  центнер з гектара втрачаємо врожай. Хто цього не знає, фермер хитає головою, то я тоді правду кажу?

Якщо сьогодні технікою не будемо займатися, щоб ви не обіцяли, зараз Володимир Михайлович, бо ми говоримо про зерновий баланс, а не говоримо про те, що завтра буде у нас.

Якщо сьогодні цим займатися не будемо, завтра ще  гірше буде зерновий баланс. Сьогодні нас рятує те, що практично великої рогатої худоби поголів'я немає і немає потреби практично в фуражному зерні. А якщо все це було б тоді, що у нас за Україна називалася?

Четверте. Поголів'я зрозуміло і фінансування.

П'яте. Я хотів би звернути увагу. Врешті-решт уряд повинен навести і порядок з заробітною платнею, бо вона сьогодні практично 40 процентів від середньої по Україні. Хто ж тоді на селі залишатися буде? Молодь поїхала з села остання, так це ми втрачаємо за  10 років на 2,6 мільйона, що пропонуємо зробити?

По-перше. Повернутися і знову відтворити великотоварне сільськогосподарське виробництво як економічний базис розвитку Агропромислового комплексу...

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Черняк.

 

СИМОНЕНКО П.М. Друге вирішити  в найближчі 2-3 роки питання технічного переоснащення сільського господарства.

Третє. Забезпечити сільського товаровиробника дешевими кредитами. Я вже не вперше, кажу з цієї трибуни. Скільки можна просити 3-5 процентів повинні бути кредитні ставки.

 

ГОЛОВА.  Петро Миколайович, дякую.

 

СИМОНЕНКО П.М. Останнє ліквідувати диспаритет в цінах. Це також давно всім зрозуміло. І те, що сьогодні роблять нафтова мафія це якраз останній кілок вб'ють в сільське господарство, якщо сьогодні не будуть.....(перебиває Голова)

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М. .....то ніякої Незалежної України ближчим часом не буде. Дякую. (Оплески).

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк. Фракція  "Наша Україна", підготуватися Яворівському.

 

13:40:13

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Суть справи не в червневому епізоді, а в провалі аграрної політики останніх років.

Хочу поставити жирний акцент: суть проблеми  - у відсутності сприятливих економічних і фінансових умов для функціонування і розвитку сільського господарства.

Які питання не вирішені і які треба вирішити у першу чергу? Не вирішене основне питання: не сформовано ринок зерна і не сформовано продовольчий ринок з механізмами конкуренції. Якби у нас був сформований ринок зерна і продовольчий ринок, то не було б червневого епізоду.

Не сконструйовано механізм державного регулювання сільського господарства, включаючи державні замовлення, державні закупівлі, державне фінансування, кредитування, взагалі не створена модель, яка б поєднувала в собі, з одного боку, ринкові механізми, з іншого боку - державне регулювання. Таку модель завжди створити важко, про це свідчить світовий досвід, але в цьому саме і полягає мистецтво економічної і в тому числі аграрної політики. Доки в нас не буде створена така модель, буде криза сільського господарства.

Не вирішена проблема паритету цін, відповідність цін на продукцію сільського господарства і продукцію для сільського господарства...

(Ш у м   у   з а л і)

Тому що він не створений і тому, що державне регулювання не те, яке потрібно, щоб було.

Не вирішена проблема формування цін, ціноутворення і розподілу прибутку. Ми можемо дати кошти сільському господарству, але чи дійдуть вони до нього, якщо ціна формується таким чином, що левова частка прибутку попадає  переробникам і торгівлі. І мізер попадає виробникам. Доки ми не змінимо цей механізм формування ціни і розподілу прибутку, ніякі наші заходи ефективними не будуть.

Відсутня, спотворена біржова торгівля, а повинна бути дійсно ціна біржовою, але це повинні бути справжні біржі, а не ті біржі, де наперед все схоплено,  оплачено і все вирішено. А повинен бути механізм біржовий працювати по утворенню ціни.

Невирішені проблеми податкової та митної політики щодо сільського господарства. Наприклад ПДВ, кажуть: "давайте його  знімемо стосовно зерна". А далі? А стосовно муки? Продумати  треба весь ланцюг.

Стосовно експортно-імпортної політики - непродумано також. Ми зараз акцент ставимо на імпорті зерна. А треба мабуть ставити також і на  експорті зерна, особливо фуражного зерна. Якщо ми будемо ввозити зерно, а потім вивозити його, то що тоді буде.

І не вирішене питання фінансово-кредитної політики і перш за все, кредитів. Це правильно! Доступ до кредитів, зниження кредитної ставки. Кредити повинні бути довгострокові.

І, нарешті, державний резерв повинен зіграти свою роль.

І останнє. Про це казав міністр і я погоджуюся абсолютно з ним: нам потрібно рятувати тваринництво. Тваринництво гине! Якщо ми не будемо вживати екстрені заходи, адекватні заходи, то воно буде гинути. І птахівництво розвивати. І тоді ми будемо вирішувати   ці всі питання. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна", підготуватися Рудьковському.

 

13:44:31

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський округи, Львівщина, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні мої колеги: і ті, хто   хоче вирішувати аграрні проблеми, і ті хто продовжує ще відпочивати. Мені дуже подобається остання фраза  великого друга України Олександра Лукашенка, який каже приблизно так: "Пора принять меры и наложить вето на табу". Я думаю, що мабуть такий самий час і  у нас сьогодні у народних депутатів.

Чесно кажучи, після того, коли все в нашій державі було розкрадено, розтягнуто, у нас  залишалося 2 якихось опорних моменти, на яких ще Україна могла стояти. Це бюджет, який теж розкрадається, але він все-таки сяк-так працював. А другий - це  було наше українське  село, яке нехай і в рабських умовах але все одно якось на плечах підтримували Україну. І ви самі побачите, що  хтось кинув оком і на цю останню опору нашої держави.

Я, до речі, відразу  хочу заявити. Я не є там великим симпатиком і прихильником уряду, але я б цей уряд ні в чому не звинувачував. Ми прекрасно розуміємо звідки це почалося, а вони сьогодні  пожинають плоди того всього, що сталося. Ми лукавимо дуже часто отут і розводимо  руками, і великі  плачі. А ми ж прекрасно розуміємо, що хліб фактично не був з України особливо вивезений, були вивезені папірці. А тепер той самий хліб наш уряд купує уже по набагато вищих цінах. І, до речі,  дехто із ініціаторів і ідеологів цього  сидить у цій залі.

Шановний Вікторе Федоровичу, мені  імпонує багато в чому ваш стиль. Не ображайтесь, що я вас тоді так виступив на тому, на вашій презентації, я не проти вас виступив, я проти системи, яка і зараз вас підставляє. Ми сподівалися, я принаймні сподівався, ви нас запевнили, уряд  довідається, назве імена винуватців і ви про них почуєте. Не почуємо, Віктор Федорович. Я  бачу, що вже не почуємо. Я навіть сумніваюся в тому,  чи і ви як прем'єр про це знаєте. Через те скажімо собі чесно, суть не в тому, що каже мій великий друг і колега Володя Черняк тут про те, що треба рятувати тваринництво там і таке інше. Людей треба рятувати сьогодні. Рятувати потрібно аграрний сектор. А врятувати ми можемо як їх?

Я не звинувачую прем'єра. Навіть міністра не звинувачую, хоч прекрасно розумію, що це люди не першого  ешелону, і не такі великі реформатори. Я звинувачую всю систему, тому що тільки  в такій системі, яку ми маємо сьогодні, можна було це зробити. Через те, шановні колеги, я абсолютно переконаний в тому, що  це епізод. І не треба говорити, що стихійне лихо. Яке стихійне лихо? Вимерзло трохи... ну значна частина озимих. Але сьогодні я був, їздив по Україні - вродила прекрасно  кукурудза, вродив прекрасно цукровий  буряк. Не даймо це розікрасти і продати, і ми зможемо ці ніші заповнити.

Я закінчую прекрасною  фразою великого друга  України друга  України Чорномирдіна, який сказав: "Все вопросы, которые здесь были поставлены, надо собрать и в одно место".  Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:47:57

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні  громадяни України.

Обговорення сьогоднішнього питання є більш важливим набагато, чим конституційна реформа і чим законопроекти, які ми будемо розглядати на цьому тижні. Сьогодні стоїть питання більш жорстко: буде голод у 2003 році в Україні чи ні?

У цьому році наші мудрі горе-реформатори так допомагали селу, що виростили  трохи більше 5 мільйонів  тон пшениці. Для засівання лише у цьому році потрібно 2, а для виготовлення муки для хліба потрібно  8 мільйонів. У нас великий дефіцит пшениці. І як і 70 років, у 1933 році,  можливий голод 2003 наслідок політики правлячого режиму, так званих аграрних реформ  Леоніда Кучми, відповідальність за які ще рік назад брала Аграрна партія.

У  результаті непродуманої чи спрямованої низки дій на розвал  сільськогосподарського крупнотоварного виробництва село не змогло  у цьому році, маючи такі погодні умови, виростити врожай.  І лише ті, хто не виконували вказівку на реформування сільськогосподарських підприємств, в цьому році виростили зерно. Розвалені підприємства колективні, на місці їх не створені аграрні фірми. Не треба далеко ходити. Половини площ нерозорених. Будемо говорити про Новгорд-Сіверський район Чернігівщини, батьківщину Президента, 70 відсотків земель незорених взагалі,  заростають чагарниками.

Я думаю Президенту і Конституційному Суду, який поки що мовчить про прийняття Земельного кодексу, буде дана оцінка історією. Зараз потрібно думати про те, як забезпечити український народ хлібом. Хліба при такому темпі споживання, як сьогодні, вистачить в Україні  до кінця березня. А починаючи з травня, почнуться перебої з хлібом на окраїнах України. До червня ці перебої докотяться до обласних центрів.

Щоб цього не було, я запропонував законопроект, яким пропоную, 4127, зняти податок на додану вартість і імпортне мито на ввезення зерна і борошна до серпня 2003 року. Це дасть можливість прикордонних регіонам завести зерно і муку не лише через великих трейдерів, а мішками і так далі, і унеможливити розповзання голоду по окраїнах України. По-перше.

По-друге, збільшити внутрішній займ, збільшити бюджет на 2003 рік і дати можливість уряду на півтора мільярди гривень закупити у національного товаровиробника мільйон тонн зерна по завищений ціні. Таким чином ми підтримаємо українського товаровиробника. І це зерно направити на вироблення здешевленого хліба, 1 кілограм - 1 гривня. Таким чином ми дамо можливість захистити незахищені верстви населення від голоду, який насувається. Я без перебільшення це говорю. Бо якщо ми заходи не вживемо, не приймемо такий чи подібний закон, ціна буханки хліба в червні буде 4 гривні.

На завершення хочу сказати, що, Вікторе Федоровичу, потрібно вам підсилити економічний блок і аграрний. Соціалісти наполягали тоді і зараз на відставці міністра економіки і сільського господарства. Візьміть професіоналів для того, щоб вони виправили помилки раз і назавжди. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, у мене є така пропозиція, оскільки уже час у нас вичерпаний весь, який ми вводили, у нас деякі фракції взагалі не виступили. Так може по одній хвилині з місця запропонувати із тих, хто записався, щоб виступили зараз. Григорій Калетнік, будь ласка, потім Євген Кирильчук і потім Людмила Супрун і Пеклушенко. Я тільки прошу дуже коротко буквально, по хвилині.

 

13:52:38

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, Володимире Михайловичу! Ми вже приготувалися слухати прем'єра і заради об'єктивності я хотів би дійсно відмітити, що дійсно в цій ситуації уряд вжив цілий ряд кардинальних неординарних і навіть непопулярних заходів на продовольчому ринку. Це - і проведення робочих зустрічей з усіма керівниками регіонів на предмет стану продовольчого забезпечення, формування продовольчих ресурсів та цінової політики, більше того, до розв'язання проблем продовольчого ринку долучився і особисто Президент України. Аграрний блок уряду ініціював та прийняв понад два десятки законодавчих актів, урядових рішень з питань підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Але при цьому потрібно зазначити, що все це - перехід на ручне управління і намагання залатати прориви, долучивши до адміністративного саме керування і втручаючись у господарську, фінансову діяльність структур ринкової економіки.

Чи можна було б уникнути цих проблем? Так, якби в минулому році, коли було дешеве зерно в Україні, і ми могли тоді набрати сміливості і на 400 млн., як це зробили в цьому році, закупити цього зерна, по-перше, що це була б зовсім інша кількість, в 2,5-3 рази більша. Друга справа, що ці кошти попали б нашому українському вітчизняному товаровиробнику і, звичайно, що в цьому році Держрезерв мав би, чим працювати на ринку продовольства. Більше того, я думаю, що і потреба у дизельному пальному, яке сьогодні склало таку різку ситуацію, негативну, особливо в аграрному комплексі економіки нашої держави, можна теж виробляти безпосередньо в АПК, тому що саме програма виробництва етанолу та біодизельного палива, вона є розроблена, технологія відома, і це покращило б навіть структуру, родючість полів, оскільки ми маємо в Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та інших областях нашої України найкращі умови для вирощування ріпаку, а мелосів у нас також достатньо, і ми могли б ліквідувати і таку прогалину з паливом, яка щорічно посягає особливо агропромисловий комплекс. Але саме тут, у цій залі, ми по суті своїм голосуванням народними депутатами долучились до того, що ми перекрили можливість розвивати програму виробництва власного палива і забезпечити незалежність України від імпорту нафтопродуктів, а також покращити безпеку в цьому.

Ну і декілька цифр для порівняння. Я це на відповідь тим, хто каже тут, особливо за те, що ми дуже багато говоримо і допомагаємо сільському господарству.

На цей рік те, що передбачено і фінансово ми допомогли - це 360 мільйонів на компенсацію  затрат під урожай 2004 року. З великою натяжкою можна сказати, що 270 мільйонів гривень на здешевлення кредиту - це теж якась допомога, хоча вважаю, що це більше все-таки ми спрацювали на банківську систему. Ну, загалом ми десь передбачили до півмільярди гривень сільському господарству в цьому році.

Але які ми маємо мінуси? Навіть за два місяці ми втратимо на вартості дизельного пального більше 500 мільйонів гривень.

Ну, остання фраза, Володимир Михайлович, звичайно, це в такий термін. Я хотів би, звичайно, запропонувати визнати роботу аграрного блоку уряду як недостатню, але запросити всіх народних депутатів глибоко і з розумінням віднестися до ситуації і прилучитися всім до вирішення проблеми.

 

ГОЛОВА. Дякую.  Євген Кирильчук, будь ласка.

Давайте конкретно з пропозицій. Прошу вас, шановні колеги, часу вже немає в нас.

Будь ласка, Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко. Людмилі Супрун наступній.

 

13:56:22

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановні народні депутати, шановні виборці!

Я себе поставив на місці рядового селянина, і думаю, яке ж у нього враження склалося після звіту віце-прем'єр-міністра по стабілізації ситуації? Я думаю, що не всі дослухали до кінця, просто виключили, бо витерпіти оцю самопохвалу, не всім, напевно, на місцях вдалося.

Ну, влада володіє ситуацією, влада навела порядок, влада витримала... Да, влада витримала, но люди не витримали.

Ще сьогодні, якщо в Печерському районі міста Києва хліб дешевший удвічі, ніж у Шацькому районі Волинської області з польським кордоном,  і продовжують спекулянти нарощувати ціни на крупи, на макарони, на хліб у віддалених населених пунктах, то який же порядок наведений? Сьогодні навіть ті господарства, які хочуть продати хліб у Центр, на Схід. Їм машин органи ДАІ не випускають з області. Тобто йдуть силові методи, ніякого порядку немає. І сказати, що сьогодні уже щось досягнуто, навіть тих обіцянок, які тут і Прем'єр-міністр обіцяв, що будуть винні, будуть ціни повернуті до  цієї провокації, я б назвав, диверсії номер 1, нічого не зроблено. Жодна ціна на жодний вид продукції не повернута на той рівень, який був. Вони так і залишилися у 2 - у 3 рази вищі, ніж були. Так що ситуація загрозлива.

І загрозлива вона ще й по другій диверсії, диверсії номер 2. В один день по чиїйсь чарівній паличці у всій Україні на 15-25 відсотків зросли ціни на нафтопродукти, від польського кордону теж до Києва. Я чув вчора і по Дніпропетровську таку ситуацію, значить - по всій Україні. Тому що збір зерна - це лише 10 відсотків тих робіт, які проводяться в селі. Решта - це в основному польові роботи восени. Почалась посівна, почалось збирання цукрового буряка, соняшника, кукурудзи - отут вернуть те, що не підвищили ціни на нафтопродукти у жнива, бо ж збирати там нічого було.

Через те оті нафтобарони, які сьогодні управляють цим процесом, повинні бути у Прем'єр-міністра в кабінеті і у Голови Верховної Ради завтра. Вже сьогодні нафтозаправок більше, ніж дитячих садків в Україні. І за ці зверхприбутки, які вони беруть із рядових людей, із тих же селян, йде будівництво дальше.

Через те сьогодні, ще треба підкреслити, просто на пальцях перераховувати, та постанова, той закон, який ми прийняли перед відпусткою, - допомогти сільському господарству - не виконані. Кредити бере селянин за повну вартість  - колись вернемо.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

КИРИЛЬЧУК Є.І. Насіння от коли зійде те, що посієш тоді вернемо. Так що всі пункти ....

 

ГОЛОВА. Людмила Павлівна Супрун, будь ласка, фракція....

 

КИРИЛЬЧУК Є.І.... Признать її роботу задовільною неможливо, треба повернутися до цього питання ще раз через хоча б через дві неділі. Дякую.

 

ГОЛОВА.Шановні колеги! Я прошу на 15 хвилин продовжити роботу, щоб завершити розгляд цього питання, будь ласка, Людмила Павлівна Супрун, підготуватися Пеклушенку.

 

14:00:38

СУПРУН Л.П.

Шановний Вікторе Федоровичу! Шановні члени уряду! Шановні колеги!

Фракція НДП завжди послідовно відстоює комплексний, науково-обгрунтований підхід до вирішення будь-якої проблеми в суспільстві.

В тому числі і проблеми яку сьогодні ми з вами обговорюємо.

На жаль за браком часу я вимушена не звертатися до аналізу ситуацій і я думаю, що це вже добре  зробили і члени уряду, і мої колеги по  парламенту. Тому хотіла б запропонувати які заходи з метою стабілізації аграрного ринку пропонує сьогодні фракція НДП.

На жаль, що народне прислів'я  "Кінчай батьку торгувати, бо немає чим здачі давати" стало реальністю на Україні, але ми можемо  виправити цю ситуацію, якщо і уряд, і парламент в цій ситуації проявлять політичну волю і будуть діяти спільно. Прояв політичної волі можливий через прийняття законодавчих актів, які будуть погоджені законодавчою і виконавчою владою.

І в першу чергу це розгляд законопроекту, який називається "Про державну, фінансову та бюджетну підтримку Агропромислового комплексу. Цей законопроект дає можливість і розв'язує руки уряду для прийняття   будь-яких дій, які продиктовані ринковою ситуацією  в АПК.

В першу чергу, ми пропонуємо, не відкладаючи, внести зміни до Закону "Про державний бюджет", Віктор Федорович, і дати можливість використати кошти в 400 мільйонів гривень, які спрямовувалися держрезерву для закупівлі інших видів продукції, а не тільки зернової, якої,  на жаль, сьогодні практично немає.

Інакше  ми можемо втратити ситуацію з ринком цукру, з ринком м'яса на ринку іншої продовольчої групи. За таких умов, ми вважаєм, необхідно внести доповнення до Закону "Про держбюджет". Причому, встановити координацію Міністерства агропромислового комплексу з Держкомрезервом. Інакше, їх дії  будуть нагадувати дії абсолютно різних механізмів однієї і тієї ж системи.

Ми пропонуємо впорядкувати оптовий ринок продовольства шляхом запровадження біржової торгівлі і дати право уряду адміністративно впливати на ситуацію для тих, хто не працює на такому організованому біржовому ринку тобто застосовувати до них методи адміністративного впливу ті, що виписані в запропонованому законопроекті.

Ми пропонуємо також, з  метою збереження ціни на худобу, з метою недопущення вирішення поголів'я, обов'язково запровадити оптові ринки по живій худобі. Запровадити з цього року обов'язкове страхування з метою вчасного реагування Кабміну обов'язкового страхування врожаю.

І, на жаль, останнє, що я  хочу  зараз сказати - це наша пропозиція у зв'язку з тим, що був ліквідований колись Держплан і Міністерство економіки не набуло інформативно того колишнього багажу і досвіду, щодо встановлення матеріальних балансів галузі, матеріальних балансів при виробництві певних видів продукції, утворити агентство чи спеціальний підрозділ в структурі цього міністерства, чи при Кабміні, які будуть давати чітку відповідь: як формується ринкова ціна. Тоді   уряд буде знати, які методи і заходи впливу можна прийняти для того, щоб ця ціна була впорядкована. Наші пропозиції ми подамо в письмовій формі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка.

 

14:04:28

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

84-й избирательный округ, фракция "Регионы Запорожья".

Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание, что  сейчас здесь в парламенте  находится правительство и еще 2  десятка тысяч  человек, которые имеют отношение к органам исполнительной власти на местах слушают нас. Слушают о том, что мы скажем.

Когда мы отдыхали с вами на морях, этот весь комплекс власти занимался решением  проблемы. Как он занимался? Я считаю,  очень удачным  будет уместным пример, приведенный по ситуации  в 61, 64 годах. Здесь сидят люди седые и  помнят эту ситуацию. Помнят когда в стране ресурсов зерна было в 2-3 раза больше, чем на сегодняшний день. Но  на потребительском рынке ситуация была значительно хуже, чем сегодня. Поэтому фракция регионов однозначно  говорит: действия правительства были высокопрофессиональны. И не нужно сегодня  снимать рычаги админуправления. Единственное - их нужно перенести из села их нужно перенести в город-герой Киев. Нужно в первую очередь разобраться с повышением цен на топливо.

Владимир Михайлович, мы - Верховный Совет - должны в немедленном режиме рассмотреть  эту ситуацию вместе с Генеральной  прокуратурой. Остановим рост цен на топливо, спасем аграрный комплекс. Это первое.

Второе. Не меньше, чем  от Кабмина  зависит ситуация в аграрном  комплексе от парламента. Даже больше. Посмотрите, коллега с комитета докладывает: 56 законов принято по этому вопросу. А почему вы, коллега, не доложили сколько реальных  денег - бюджетных, кредитных, инвестиционных - стоит за этими 56 законами?

Мне кажется, все,  что касается  экономических законов, особенно по селу... Нет  денег - нечего принимать закон. Закон без денег - это лозунг и плакат. Это первое.

Второе. Комплекс законов, который может двинуть аграрный сектор особенно в вопросах кредитования. С прошлых сессий 6 законов по кредитованию лежит без движения. Закон, правильно Катерина Ващук сказала, закон по страхованию тоже есть. Так о чем мы  думаем? На кого мы киваем? Нужно понять, что до тех пор, пока  в нашей работе не будет убрана политическая составляющая, до тех пор, пока не будет слаженной работы с Кабмином, мы ничего не изменим. Я вас призываю к этому, к конструктивной слажеенной работе, а Кабмину говорю: так держать.

 

ГОЛОВА. Дякую. З місця, будь ласка Михайло Мельничук - одну хвилину, і потім Олександр Ткаченко, наполягають. І тоді ми зараз будемо завершувати.

 

14:07:33

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний  Володимире Михайловичу, я хочу подякувати вам за те, що ви так сьогодні організували обговорення цього важливого питання. І  знаєте чому?

Я приклоняюся перед металургами, які сьогодні  висловлювались більш за село. Але я як професійний працівник сільського господарства ніколи б собі не дозволив виступи і обговорювати питання у галузі металургії або вугільної промисловості. 

Я вважаю, що коли ми отримали заяву від фракції, що від Соціалістичної партії виступає народний депутат Мельничук, ви повинні були зреагувати, тому що комітет аграрний  з цього приводу прийняв рішення. Я приклоняюсь перед тим, що ми сьогодні говорили тут. Думаю, що постанова, яку внесли соціалісти, сьогодні  у зал не попала, попаде вона у четвер або у п'ятницю, і справа буде там, де буде. Будемо співати один одному дифирамби у той час, коли ціни за вчора тільки по Черкащині на 20 відсотків хліб подорожчав.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, я йду відповідно до Регламенту, відповідно до  пропозицій комітету. Не було у мене заявок, були записані народні депутати, у тому числі ви останній записаний. Шановний колега, для мене всі депутати рівні, і всі мають право на виступ.

Будь ласка, Олександр Миколайович Ткаченко. Я йду відповідно до Регламенту шановні колеги. Ніякої заявки у мене не було, не треба. Я прошу не звинувачувати мене.

 

14:09:19

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні друзі, шановні колеги, я думаю, що Україна за останні 50 років не переживала ту національну трагедію, яку переживає сьогодні, того національного позору, який переживає України, коли ходить по світу з протягнутою рукою.

Нас залишилося 48 мільйонів. Ми маємо 34 мільйони орної землі. Середня ціна гектара - 10 центнерів хліба з гектара, тонна. Ватерлінія, нижче якої не має право опускатися баланс зерновий, Віталій Федорович, вам треба пам'ятати і вашим замам, мінімум 34 мільйонів. Але не 12, що сьогодні має. На душу населення закладається в балансі 145 кілограм не зерна, а муки. Це 70 процентів вихід від зерна. На душу населення повинно закладатися 78 кілограм м'яса, 320 кілограм молока і 270 яєць.

Давайте ми подивимося той баланс, який сьогодні представили і бояться сказати, коли баланс зерна був секретом у державі. Хіба ми енергетику ставимо у секрет? Скільки виробляємо вугілля? Скільки виробляємо електроенергії чи машин, чи кораблів із штабелів спустили. Що ви баланс хліба ставите секретом. Від кого ховаємо баланс? Ми ховаємо ту реформу, яка довела до цього стану державу. І сьогодні нам потрібно прийняти дуже просте і чітке рішення. Що за 12 років реформування агропромислового комплексу зайшло в тупік, і нам потрібно прийняти одне рішення - чи цьому Кабінету Міністрів чи іншому прийняти закон про кооперацію.

Тридцять чотири мільйони гектарів землі розбивати на городи - це позор національний. Україна завжди жила селами, не хуторами. І те, що сьогодні зробили, це результати. Тут сказали, я не хочу, повторяти. Але, шановні друзі, ми на гектар землі, я перед вами той міністр, який був перший і останній, при якому вироблялася тонна хліба на душу населення. Сьогодні виробляється 250-260. Тому і кажу, що це трагедія, в чотири рази. А населення зменшилося всього ж то на 5 мільйонів, не в чотири рази населення скоротилося. Так ми ведем, ми логічно ведем до вимирання. Но вимирає то український народ, не меншини вимирають!!! (Оплески)

Тому, шановні друзі, я думаю, Віталій Федорович, ваші колеги... Віктор Федорович, запам'ятайте: 1500 гривень - мінімальна ціна вносити на гектар потрібно за рік, щоб мати тонну хліба, щоб мати 78 кг м'яса. Ми сьогодні 23 кг м'яса на душу населення використовуєм. Ми сьогодні замість 145 кг хліба печеного закладаємо скільки сказали з трибуни цієї? 129,8. То це ж хліба, не зерна!

Тому я думаю, нам потрібно прийняти рішення з одного пункту, що сьогоднішня політика, сьогоднішня реформа привела до трагедії України. Думаю, що в 2004 році народ обере керманича держави, і відповідно уряд буде обраний. А друге питання в постанові прийняти - доручити аграрному комітету разом з Академією аграрних наук підготовити проект закону про кооперацію. І якщо ми це зробимо з вами, повірте мені, чи нинішній Кабінет Міністрів, чи прийдешній, він тоді виконає ту місію, яка на його покладається. Спасибі. (Оплески)

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Просить одну хвилину міністр Сергій Рижук аграрної політики. Потім попросим віце-прем'єра, щоб він сказав про які висновки вони винесли.

 

РИЖУК С. Дякую.

Шановні народні депутати! Звичайно, дуже багато питань і пропозицій конструктивних було до Міністерства аграрної політики і звинувачень. Я, звичайно, не можу відсидітися, тільки буквально одну хвилину. Звичайно, абсолютна більшість конструктиву міністерство приймає і ту критику, і ми намагаємося бути самокритичними і будемо робити дедалі висновки. Але сьогодні зараз відновилися знову ж таки червневі вимоги частини народних депутатів - відставки аграрного блоку і мене особисто як міністра. Я хочу заявити сьогодні абсолютно відповідаю, що для мене особисто відставка не є проблемою, і говорю це абсолютно щиро. І думаю, що ті, хто пропонує відставку, абсолютно чітко розуміють, що не в цьому ключ до вирішення проблеми. Проте, я давно живу за принципом: що б не трапилося, то причину шукаю у самому собі. Я шукаю в собі і знаходжу причину. Вже в червні місяці я з'явився до Віктора Федоровича, Прем'єр-міністра, і попросився, що, мабуть, треба мені йти у відставку, але отримав ствердну і правильну, на мій погляд відповідь, чітку конкретну, що допустив недоліки - стабілізуй ринок, посій, тоді будемо вирішувати, що з тобою. І я як дисциплінована людина в уряді, послухався. Ми стабілізували, яким би методом там, хто хотів, правильно, неправильно, і сьогодні йде активно сівба, 103 відсотки насіння маємо, хоча два рази пересівали. Сьогодні я оце доповідаю вам і Прем'єр-міністру. Але я готовий передати естафету іншому, я готовий. І я висловлюю готовність піти у відставку не задля задоволення амбіцій як войовничої опозиції, яким вигідно щороку міняти уряди і міністрів, аби не встигли розібратися в ситуації і щоб було що опонувати  до кого. І як окремих там з більшості друзів, які кожного дня до мене обивають пороги, аби дозволив їм розкрасти останнє державне майно. Ці вовки в овечій шкірі, розумієте, вже не один десяток міністрів загризли і не хочуть політичних реформ ні тих, ні других, які запропонував Президент України.

Я хочу лише одного, щоб уряд наш цільний і ефективний не мав бремені старих помилок. Я прийшов з того уряду, я готовий відповідати, але скрізь я працюватиму чесно, самовіддано і маючи власну принципову позицію. Я й зараз виконую і виказую цю  позицію.  Але скажу вам: долю міністра вирішить Президент України і консультації мої із фракцією Аграрної партії, яка мене рекомендувала.  Дякую, вибачте.

 

ГОЛОВА. Так, Іван Григорович Кириленко, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Володимире Михайловичу, шановний Вікторе Федоровичу, шановні колеги!

Стосовно виступу міністра, можу зазначити, що рушенням уряду, на якому були присутні, до речі, більшість присутніх зараз в залі, хто залишився, депутати, персональна відповідальність за стан справ покладена персонально на віце-прем'єр-міністра. Тому я відповідально заявляю: за все, що відбувається зараз, за всі недоліки, за ті проблеми, які є і, можливо, будуть, я, дійсно, і перед Прем'єр-міністром, який мене запрошував у команду, і перед Президентом, і перед вами несу теж повну відповідальність і готовий за це дійсно відповідати.

Аграрії більше всього були на цій трибуні останнім часом. Ви цьому свідки і це бачите. І це об'єктивно і закономірно і, мабуть, виправдано, бо таке село українське, таке трепетне до нього відношення, і так ми всі за нього дійсно, по великому рахунку, вболіваємо.

Я дуже сподіваюсь, що кількість виходів на трибуну переросте в якість, бо у нас найближчими днями у Верховній Раді буде проект бюджету на наступний рік - і там відображення аграрної політики. І потім 4 місяці ми будемо з вами отакі розмови, дискусії вести у Бюджетному комітеті разом з урядом, але вже перед керівництвом, під керівництвом Верховної Ради.

Тому я б хотів ті ділові пропозиції, які прозвучали тут, ми вже бачимо, що очевидячки страхування - да, воно потрібно, довготермінове кредитування - без цього не можливо ні технічний, ні інноваційний розвиток, ні інвестиційний, необхідно - давайте будемо передбачати і в бюджеті, і в тому базовому законі, що є.

Говорилося сьогодні за цінову політику. Абсолютно правильно. За сильні дії уряду і держави на цьому ринку, яка б за рахунок великих обсягів закупівель до державної комори, з одного боку, і стабілізувала ситуацію, унеможливила ці проблеми, які ми мали в червні; а, з другого боку, держава вийшла з такою ціною, що всі інші підлаштуються, змушені будуть підлаштуватися.

Це ринковий? Ринковий механізм. Прозорий? Прозорий. Відвертий? Відвертий. Влада чесно за це сьогодні заявила. Сьогодні устами моїми на трибуні ми говорили аграрну політику уряду, ми запропонували сильні заходи. Ми їх можемо здійснити тільки разом, колеги, ви це прекрасно розумієте. І ті напрацювання законів, які є, які за літо разом з вами, бо багато з вас не були на канікулах, а працювали, незалежно від фракції: чи ліва, чи центристська, чи права фракція - всі були у нас в уряді, ми працювали над цими законами. Сьогодні за них мова була. Їх треба в обов'язковому порядку дошліфувати і підтримати, бо паралельно йде бюджетний процес і він закладає політику аграрну на майбутній рік.

Цей уряд можна дорікати, в чому завгодно, але не в бездіяльності. Я згоден з цим тезисом, який прозвучав у цьому залі, я уявляю собі, якби нічого не зробили, а все на стихійну волю того, що все ринок на ситить себе, нормально відпускайте ціни.  Тут би піднімався цей стікляний дах іі можливо була б і поза чергова сесія ще в серпні місяці, бо ціну втричі на хліб ніхто б не витримав.

Уряд після слухань у Верховній Раді почитайте постанову, це ви цією постановою зобов'язали саме так нас діяти. І ми так і діяли, якщо ми спільно сьогодні переживаємо так за село, давайте точно так спільно там, де непублічно бюджетному комітеті відстоюється кожна позиція. Давайте відстоювати в залі залишилися аграрії, уже їх залишається більше і більше тих хто переживаає і боліє. Давайте відстоїмо аграрну політику на 2004 рік.

Повірте те, що з трибуни говорилося, що уряд забезпечить стабільну ситуацію, це були не пусті слова, ми зобов'язані це зробити, у нас іншого немає, за підтримки і спільної роботи. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Віктор Федорович.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Дякую, Володимире Михайловичу!

Шановні народні депутати! Шановні члени уряду!

Дійсно, уряд витримав  в тому числі і сьогоднішнє обговорення цього питання, питання складного. Я дуже уважно слухав, дещо записав. Те, що треба взяти до відома і я вважаю, що ми найближчим часом будемо разом втілювати в життя. За цей час мені особисто довелося познайомитися як з сільськогосподарськими виробниками,  так із всіма учасниками цього зернового і хлібного ринку. Я зустрічався як з продавцями, так із хлібопеками, так і сільгоспвиробними.

Ви знаєте, що в усі часи багато було  різних, як кажуть, недоліків і завжди звинувачували владу. Але народ, він завжди  мудріший і народ знаходить засоби, і, як   кажуть, не завдяки, а всупереч і вирішує питання.

Тому   і в цей час я теж радився з людьми, з простими людьми, і я казав, і зараз в цьому залі скажу, що не було іншої можливості у нас. Якщо б ми не зробили цих заходів, сьогодні б ціна, і ви це знаєте, була б набагато більшою, ніж вона   зараз є на хлібні вироби. Але це не героїзм - це біда. І я про біду казав з самого початку, коли ми обговорювали вперше це питання в цій залі. Як ми з неї вийшли, нехай  зробить висновки український народ.

І я не хочу відокремлювати себе від народних депутатів чи законодавчої влади, яка тут в залі присутня, бо ми разом працювали і я хотів би, щоб не відокремлювали і уряд. Але відповідальність: ми  від неї не  відмовляємося - ми несемо відповідальність, і будемо нести і далі. Тому, шановні народні депутати, дійсно, ситуація на зерновому ринку складна і перші наші кроки були обумовлені саме кризовою ситуацією. А всі інші кроки ми повинні робити передбачено, ми повинні робити, як кажуть: по науці, з умом, і так, як нам з вами підказує серце.

Тому і зараз будемо працювати і далі, і ми  пропонуємо прийняти цілу  низку законів. І ми будемо працювати разом ще  найближчим часом над бюджетом, в якому теж дуже багато буде у нас різних і суперечностей, і можливостей домовитися і виправити ситуацію в подальшому. Тому я за співпрацю і за те, щоб ми з вами  завжди прислухалися до народної мудрості. Дякую за увагу. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги! Будемо завершувати розгляд питання. Я думаю, всі ми свідомі того, що сьогодні уряду надзвичайно складно і складно працювати в тих умовах, які склалися, які прийняв уряд.

Ми усі тут говоримо і всі говоримо правильно. Одначе я переконаний, що ми остаточно не відчуваємо ситуації, в якій живе "проста людина" на селі. І це, я думаю, реальність, про яку нам потрібно сказати.

У нас відбувалося, я думаю, сьогодні змагання так у багатьох випадках хто дошкульніше скаже про те, в якому стані опинилася наше село, агропромисловий комплекс. І що головне - усі ми мали резон, коли говорили про ситуацію. Але за валовими показниками, які знову ж тут таки наводилися і на підтримку позиції уряду, і  на критику позиції уряду не проглядається, не видно головного  - як відчуває себе людина, як вона живе. Я вам скажу відверто, що я це відчув, коли зупинився по  дорозі купити молока у людей, які торгують там в Київській області (село Зеленьків, хто знає), і вони розказали все, що вони думають про владу, про народних депутатів, в першу чергу, потім про уряд, і про всіх. Вони розказали і я думаю, що це була реально об'єктивна  картина, що  ми головне до чого можна підвести, що ми несемо відповідальність.

Шановні народні депутати! Ми не спромоглися навіть, заслуховуючи інформації і звіти, прийняти виваженого і потрібного рішення, яке б слугувало підтримкою уряду і орієнтувало уряд що він повинен робити.

От сьогодні ми слухаємо інформацію уряду, не можемо запитати, бо ми не прийняли жодного рішення, ми просто марно витратили час. Це стосується всіх нас і кожного зокрема.

Шановні колеги, нам потрібно, мабуть,  доопрацювати  проект постанови, який запропонований, але не таким чином, як нам  запропоновано. Два проекти  постанови запропоновано. Я думаю, не перший і не другий не відбиває той стан, навіть обговорення, яке ми сьогодні мали.

Я просив би комітет з врахуванням тих пропозицій, слушних, здорових пропозицій, які  звучали з боку народних депутатів, доопрацювати і у четвер винести на голосування один, підкреслюю, один проект, який ми могли б прийняти для того, щоб врахувати його і в бюджеті. Водночас я думаю, що ми повинні передбачити перелік законопроектів у цій постанові, які мали б прийняти. І визначити один або два дні, розглянути ці законопроекти і сказати, що Верховна Рада виконала свою місію, тепер справа  за урядом, а парламент буде здійснювати систематичний жорсткий контроль за тим, як будуть виконуватись ті  закони і ті рішення, які ми приймемо. Якщо немає заперечень,  давайте  таке доручення дамо комітету, який очолює Томич Іван Федорович. Немає заперечень? Таким чином, ми розгляд питання завершили.

Оголошується ранкове засідання Верховної Ради України закритим. Перерва до 16 години. Після 16 години буде розглядатися питання таке, проект Закону про державну програму приватизацій.

Дякую за роботу