Опубліковано 17. 06. 2003
ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДЕВ’ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
17 червня 2003 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:00:58
Зареєструвалося -431
Зареєструвалися 431 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, 13 червня 2003 року Центральна виборча комісія зареєструвала народним депутатом України Ярославського Олександра Владленовича, обраного 8 червня 2003 року на проміжних виборах народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі номер 206. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.
Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Ярославський Олександр Владленович.
З ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба! Ганьба!
ГОЛОВА.Прошу уваги!
ЯРОСЛАВСЬКИЙ О.В.
Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України. Дбати про благо вітчизни і добробут українського народу. Присягаюсь додержуватись Конституції України та законів України. Виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую.
ГОЛОВА. Вітаємо вас.
Відповідно до статті 2.5.2 регламенту у вівторок ми маємо, шановні колеги, 45 хвилин для виступів, заяв, повідомлень, внесення пропозицій від фракцій і депутатських груп. Прошу представників фракцій і груп подати заявки на виступ. А я тим часом оголошу депутатські запити, які надійшли. Немає заперечень?
Надійшли запити народних депутатів України. Ми вже продовжуємо роботу. Георгія Крючкова до Прем'єр-міністра України з приводу припинення американською стороною участі в утилізації українських стратегічних ракет СС-24.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:03:25
За-110
Рішення прийнято.
Ореста Климпуша до Прем'єр-міністра України щодо продовження аварійновідбудовних робіт на шахті номер 9 Солотвинського солерудника та поліпшення його фінансового стану.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:03:57
За-131
Рішення прийнято.
Петра Димінського до прем'єр-міністра України щодо фінансування організаційних заходів, стосовно святкування 150-річчя від дня народження Івана Франка. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:04:25
За-130
Рішення прийнято.
Георгія Манчуленка до Прем`єр-міністра України щодо відновлення фінансування програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001-2003 роки по Кисмонському виборчому округу номер 203 Чернівецької області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:02
За-127
Рішення прийнято.
Андрія Шкіля до Прем`єр-міністра України щодо фінансування національної програми "Закордонне українство" на період до 2005 року протягом січня-травня 2003 року. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:36
За-97
Рішення прийнято.
Олександри Гудими до Прем`єр-міністра України щодо фінансового стану українських генеруючих компаній та загрози розвалу Бурштинського енергетичного острову. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:04
За-123
Рішення прийнято.
Олександра Пеклушенка до Прем`єр-міністра України про критичну ситуацію, що склалася в агропромисловому комплексі Запорізької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:32
За-211
Рішення прийнято.
Миколи Томенка до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо інформації про порушення вимог законодавства України про комплектування бібліотечних фондів друкованими виданнями. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:05
За-134
Рішення прийнято.
Володимира Петренка - до голови Верховного суду України про надання роз'яснення з питань правонаступництва, що виникають після приватизації державних підприємств. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:35
За-103
Рішення прийнято.
Олега Тягнибока - до Генерального прокурора України щодо екологічної ситуації в селі Смоліно Бродівського району Львівської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:05
За-97
Рішення прийнято.
Володимира Скомаровського - до Генерального прокурора України щодо додаткового розслідування причин смерті військовослужбовця строкової служби. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:34
За-105
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Костенко, Асадчев, Беспалий - до Генерального прокурора України, міністра юстиції України щодо перевірки фактів переслідування та законності звільнення судді Подільського районного суду міста Києва Руслана Роженка. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:07
За-90
Рішення прийнято.
Володимира Броннікова - до Генерального прокурора України стосовно тяганини розгляду скарги працівників товариства "Південне" Василівського району Запорізької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:39
За-44
Рішення не прийнято.
Віктора Пинзеника - до Генерального прокурора України з приводу порушення законодавства органами державної влади щодо мешканців будинку номер 38 по вул.Генерала Чупринки в м.Львові.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:12
За-127
Рішення прийнято.
Олексія Бабуріна - до Генерального прокурора України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на запит з приводу ситуації, що склалася на підприємстві "Дніпроспецсталь".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:41
За-103
Рішення прийнято.
Сергія Терьохіна - до Генерального прокурора України щодо грубих порушень законодавства з питань містобудування в Голосіївському районі міста Києва та неналежного реагування Генпрокуратури на попереднє депутатське звернення стосовно даної проблеми.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:16
За-82
Рішення не прийнято.
Миколи Томенка - до Генерального прокурора України, Міністра оборони України щодо фактів цензури та перешкоджання професійній діяльності головного редактора передачі "Територія безпеки" , заступника редактора редакції аналітичних та публіцистичних програм Головної редакції телепрограм Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України Рудича. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:56
За-106
Рішення прийнято.
Іштвана Гайдоша до міністра оброни України з приводу рішення про реформування Іршавського та Виноградівського військових комісаріатів Закарпатської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:23
За-49
Рішення не прийнято.
Володимира Пузакова до міністра юстиції України з приводу формальних відповідей щодо невиконання рішення Ленінського районного суду з питання виплати заробітної плати мешканцям міста Кіровограда.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:55
За-111
Рішення прийнято.
Михайла Добкіна до міністра закордонних справ України щодо сприяння у вирішенні питання про повернення на батьківщину з Лівану громадян України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:25
За-117
Рішення прийнято
Володимира Броннікова до міністра юстиції України щодо тяганини з виконанням рішення суду стосовно виплати заробітної плати колишньому працівнику КСП "Росія" Запорізької області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:56
За-92
Рішення прийнято
Олександра Пеклушенка до Голови Національного банку України щодо дій Національного банку у зв'язку з загибеллю зернових культур і неможливістю повернення кредитів взятих під майбутній урожай.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:27
За-120
Рішення прийнято.
Вадима Гурова до голови Вищого господарського суду України про вжиття заходів щодо виплати заборгованості з заробітної плати працівникам Криворізької автобази номер 16.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:58
За-168
Рішення прийнято
Олександра Турчинова до голови правління Пенсійного фонду України щодо розміру пенсії деяких працівників Генеральної прокуратури України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:27
За-77
Рішення не прийнято.
Левка Лук’яненко до голови Київської міської державної адміністрації з приводу порушення у місті Києві чинного законодавства України про мову та рекламу. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:57
За-108
Рішення прийнято.
Андрія Шкіля до Голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України щодо вирішення питання про передачу Храму та монастирських приміщень в місті Львові до сфери управління Львівської облдержадміністрації з подальшим їх поверненням релігійній громаді.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:33
За-64
Рішення не прийнято.
Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністр України щодо виплати заборгованості по зарплаті працівникам будівельного управління "Єнакієвметалолурбуд" Єнакіївським металургійним заводом.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:09
За-75
Рішення не прийнято.
Анатолія Оржаховського до Прем'єр-міністра України щодо аварійного стану діючих очисних споруд та необхідності відновлення фінансування продовження будівництва каналізаційних очисних споруд та скидного колектора в селищі міського типу Каланчак Херсонської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:45
За-116
Рішення прийнято.
Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністра України про виділення коштів на 2003 рік на завершення будівництва в недержавному підприємстві шахті "Ольховацька" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Ордженікідзевугілля".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:20
За-75
Рішення не прийнято.
Народного депутата Драчевського до Голови Верховної Ради України щодо проведення ліквідаційної процедури на ВАТ "Нікопольський прядильно-нитковий комбінат". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:48
За-68
Рішення не прийнято.
Андрія Поліїта до Прем'єр-міністра України щодо доручення Прем'єр-міністра України №32238 від 6 червня 2003 року до листа Національної ради молодіжних організацій №05-04/01 від 23 травня 2003 року та дискримінації молодіжного руху України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:31
За-113
Рішення прийнято.
Ярослава Кендзьора до Генерального прокурора України з приводу завезення і захоронення на території колишнього Новороздільнянського хімічного комбінату, що на Львівщині, невідомих хімічних відходів. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:02
За-82
Рішення не прийнято.
Євгена Кирильчука до Генерального прокурора України про протиправні дії працівників правоохоронних органів Волинської області, по припиненню діяльності телерадіокомпаній "Тоніс ТВ" та ігнорування рішення вищого Арбітражного суду України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:35
За-118
Рішення прийнято.
Всі запити проголосовані. Переходимо до виступів. Так поставити ще раз на голосування? Давайте, якщо ви наполягаєте, поставимо ще раз на голосування, ради бога.
Анатолія Наливайка до прем'єр-міністра України щодо виплати заборгованості по зарплаті працівникам будівельного управління "Єнакієвметаллургбуд" Єнакієвським металургійним заводом.
10:21:25
За-157
Рішення прийнято.
Анатолія Наливайка до прем'єр-міністра України про виділення коштів на 2003 рік, на завершення будівництва на державному підприємстві шахті Ольховацька, виробничого об'єднання по видобутку вугілля Орджонікідзевугілля. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:56
За-95
Рішення прийнято.
Віктора Драчевського до Голови Верховної Ради України щодо проведення ліквідаційної процедури "Іноват-Нікопольський прядильно-нитковий комбінат". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:24
За-107
Рішення прийнято.
Ярослава Кендзьора до Генерального прокурора України з приводу завезення і захоронення на території колишнього Новороздільнянського хімічного комбінату, що на Львівщині, невідомих хімічних відходів. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:52
За-171
Рішення прийнято.
Переходимо до виступів уповноважених від депутатських груп і фракцій. На це у нас залишилось 25 хвилин. Так, Анатолій Варфоломійович Раханський від депутатської фракції політичних партій - промисловців, підприємців та "Трудова Україна". Підготуватися Гурову.
10:23:18
РАХАНСЬКИЙ А.В.
Анатолій Раханський, "Трудова Україна", четвертий Євпаторійський виборчий округ.
Заява депутатської фракції політичних партій - промисловців і підприємців України та "Трудова Україна": "Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності планує винести на друге читання проект закону про внесення змін і доповнень до Закону про ПДВ, в якому пропонується скасувати пільги по обкладанню ПДВ робіт по будівництву нового житла.
Ухвалення такої норми викличе серйозну стурбованість як у будівельних організаціях України, так і в суспільстві в цілому. Саме завдяки цим пільгам, які передбачені в чинному законі, питома вага інвестицій фізичних осіб в загальному обсязі житлового будівництва в Україні складає 97 відсотків. Принагідно нагадати, що сьогодні 1,8 млн. чоловік стоять в черзі на отримання житла, із них 550 тис. - багатодітні, інваліди, учасники війни, чорнобильці. Питання житла є доленосним для кожної людини.
Наша фракція, керуючись інтересами виборців і стратегічною лінією держави, вважає запропоновані зміни до закону, які позбавляють будівельні організації пільг по обкладанню ПДВ економічно не виправданими. І такими, що завдають шкоди галузі не сприяють реалізації конституційного права громадян на житло провокують в суспільстві соціальну напругу.
До речі такий невдалий експеримент Україна вже пережила в 1997 році.
Второе. За последнее время в стране участились случаи отключения абонентов, от электроенергии из за не решения вопросов за ее оплату между органами энергонадзора и жилищно-комунальными службами. Место индивидуальной работы из потребителями не плательщиками применяют к ним действующие нормы законов наказуют дисциплинарных жильцов - плательщиков.
Так на моем округе в Евпатории в Детской Всеукраинской здравнице месяцами отключена электроэнергия от лифтов и освещение в квартирах и подьездах многоэтажных домов по улицам Колхозная 2, Конституции 32, Дмитрия Ульянова 1а, Емышева 124, Некрасова 9, Ленина 50.Особенно страдает от этого энергетического произвола инвалиды, старики, больные, которые месяцами не могут спустится с верхних этажей, создаются благоприятные условия для воровства и бандитизма в темных подьездах домов. Или по указанию Крымэнерго 9 июня была отключена электроэнергия потребителей города курорта Саки напротяжении 6 часов вне аварийной ситуации.Мои неоднократные обращения как народного депутата к руководству Крымэнерго, Минтопэнерго Украины заканчивается отписками пусть потребители электроэнергии 100 процентов оплачивают за ее потребление.
Владимир Михайлович! Прошу мое выступление по этому вопросу считать как депутатское обращение к Премьер-министру Украины и Генеральному прокурору для принятия мер и наказания виновных. Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Вадим Гуров від депутатської групи Народовладдя. Підготуватися Славуті.
10:26:32
ГУРОВ В.М.
Шановні колеги! Депутатська група Народовладдя звертає увагу народних депутатів та Уряду України на ситуацію, що склалася в вітчизняній промисловості в наслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 22.04 2003 року номер 557 "Про норматив і порядок відрахування до спеціального фонду державного бюджету України частини прибутку доходу державними некорпоратизованими, корпоратизованими казен..... та їх об'єднаннями.
Члени нашої депутатської групи неодноразово і в письмовому вигляді, і при особистих зустрічах звертали увагу членів уряду України з приводу неприпустимості застосування норм зазначеної постанови. Дивіденди 15 відсотків чистого прибутку, що в сумі складає 48 відсотків податок на прибуток державних підприємств. 48 відсотків. Адже вилучення частинки прибутку до державного бюджету України у визначених в постанові розмірах призведе до нерівних умов господарювання. І в підприємствах недержавної форми власності.
Значною мірок знизить стимул до розвитку державних та казенних підприємств. Наслідком стане незацікавленість зазначених підприєм... у отриманні прибутків.
Зупинка програм технічного переозброєння та, зрештою, зниження конкурентностпроможності цих підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Більше того, через особливості вітчизняної податкової системи застосування передбачених постановою норм може привести до банкрутства державних підприємств.
Очевидно, що кінцевим наслідком такої політики уряду стане зменшення надходжень до державного бюджету.
З огляду на вище викладене, ми звертаємося до уряду з пропозицією, що внесення змін до зазначеної вище постанови.
По-перше, ми пропонуємо знизити норматив відрахування до п'яти відсотків обсягу чистого прибутку. При цьому, з метою недопущення подвійного оподаткування доцільно змінити визначені дивіденди на визначен... відрахування частини чистого прибутку.
По-друге, ми наполягаємо на тому, щоб дозволити проведення взаємозаліку зазначеного відрахування частини чистого прибутку із невідшкоджуваним цим підприємствам з державного бюджету ПДВ.
Нарешті, розмір відрахування частини чистого прибутку має бути зменшений на суму коштів, необхідну для проведення технічного переозброєння чи капітального будівництва підприємства.
Ми вважаємо, що прийняття запропонованих змін дозволить врахувати інтереси підприємств державної форми власності та більш ефективно розпорядиться прибутком цих підприємств і сподіваємося, на підтримку як уряду, так і парламенту України. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Віктор Андрійович Слаута має слово від фракції аграрної партії України, підготуватися Турчинову.
10:29:47
СЛАУТА В.А
Слаута, Донеччина, фракція аграрної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Без сумніву, для села України найгострішими сьогодні є проблеми подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві.
Але разом з тим впродовж минулого тижня в ході проведення зустрічей з виборцями члени нашої фракції переконалися, що не менш гострими для села є питання стану соціальної інфраструктури. Воно і зрозуміло. Адже ситуація в цій сфері залишається дуже складною і вам всім це відомо.
Подекуди продовжується закриття об'єктів соціальної інфраструктури. Для багатьох сіл недосяжними є питання газифікації, будівництва водопроводів та доріг з твердим покриттям. У зв'язку з дефіцитами місцевих бюджетів не мали проблеми і з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури, які передані сільгосппідприємствами, а це 60 відсотків, органам місцевого самоврядування.
В той же час в сільській місцевості стоять недобудовані тисяча сто шкіл, шістсот двадцять дитсадків, двадцять чотири тисячі газових мереж, ряд інших об'єктів соціально-культурного та побутового призначення.
Багато з них мають дуже високу будівельну готовність, але в переважній більшості на ці об'єкти, як і в попередні роки, не виділено жодної копійки, не зважаючи на пристрасті, які бушували в цій залі ще зовсім недавно. Тим самим фактично ігнорується Закон України "Про пріоритетність соціального розвитку села".
Враховуючи такий стан справ та стан бюджетного процесу наступного року фракція аграрної партії вимагає від Верховної Ради, Кабінету Міністрів, як найшвидшого розв'язання цієї гострої соціальної проблеми.
По-перше, при вирішенні питань економічного та соціального розвитку держава повинна виходити з необхідності формування у селах повноцінних умов для проживання і праці своїх громадян.
По-друге, уряду в державному бюджеті наступного року необхідно передбачити окремим рядком видатки на фінансування державної програми і відновити відшкодування витрат власних коштів суб'єктів господарювання направлених на будівництво об'єктів соціальної сфери села.
І, по-третє. МінАПК треба негайно підготувати та подати на розгляд Верховної Ради проект Національної програми соціального розвитку села на найближчі 10 років. Пора вже переорієнтувати курс державної політики України в сторону інтенсифікації розвитку соціальної сфери села, без чого неможливо буде подолати кризові явища в агропромисловому комплексі, збільшити виробництво продукції та вирішити проблему продовольчого забезпечення населення.
А що сьогодні? Ми, мабуть, багато на себе в цій залі взяли. Кабмін з боку МінАПК по ту сторону. Адже кожен депутат сьогодні ділить ті фінансові крохи в областях. Постанова номер 86, яка вийшла 4 червня, тільки в ній 12 областей. А де останні області? Невже і цього року кошти надійдуть під Новий рік у грудні?
Шановний Петро Олексійовичу, бюджетний комітет, щось ми тут нахімічили. SOS! Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олександр Валентинович Турчинов, від фракції Блоку Юлії Тимошенко.
Підготуватися Олександру Морозу.
10:33:19
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні колеги! Я з цієї трибуни змушений нагадати вам, що Верховна Рада є вищим законодавчим органом України. Тому єдиним і головним нашим пріоритетом є прийняття якісних відповідальних законодавчих рішень, які повинні забезпечувати духовний, соціальний та економічний розвиток наших громадян.
В той же час Верховна Рада України почала не приймати, а штампувати закони, більшість з яких є низької якості, фахово та юридично недолугими, лобіськими та вузькокорпоративними.
Кожного сесійного тижня ми приймаємо біля 100 нормативних актів, що тільки носять назву законів. Внесені в Українському домі сумнівні зміни до Регламенту Верховної Ради перетворюють законодавчу діяльність на конвеєрне виробництво нормативного ширпотребу. За скороченою процедурою розглядаються відповідальні рішення, які формують політику країни на десятки років. Але даже ці недолугі та спрощені регламентні норми системно та свідомо порушуються. Так, наприклад, на минулому сесійному тижні з 17 законодавчих актів, що приймалися у другому читанні, всі 17 були прийняті з порушенням регламентної процедури, а 7 з цих законодавчих актів роздавались депутатам у день голосування.
Наша фракція вимагає припинити цей законодавчий "шабаш", повертатися до цивільної парламентської діяльності, коли голосування проводиться не оптом, а за кожний законопроект зразу після його розгляду. Працювати, шановні колеги, треба щодня, а не тільки в четвер.
Ми вимагаємо внести відповідні зміни до Регламенту та заблокувати можливість для керівництва Верховної Ради перетворювати парламент за скороченою процедурою у машину для штампування законів. До речі, цією машиною керують майстри з вулиці Банкової далеко не в тверезому стані.
Ми не бачимо для себе можливості приймати участь у послідовному знищенні парламентаризму і будемо використовувати всі доступні нам можливості для повернення роботи парламенту у цивілізоване русло.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, слово має Олександр Олександрович Мороз від фракції Соціалістичної партії України, а я хочу сказати, що мною ніхто не керував, не керує і керувати не буде. Окрім парламенту. Просив би це народного депутата запам'ятати.
10:35:56
МОРОЗ О.О.
Заява фракції Соціалістичної партії України у зв'язку із загрозою нової Чорнобильської катастрофи.
Останнім часом у Києві і по всій Україні циркулюють повідомлення про неблагополучну ситуацію на Чорнобильській атомній станції. Офіційні державні органи називають це чутками, запевняють, що ситуація перебуває під контролем. Але справжнє становище, як випливає з висновків вчених-фахівців і повідомлень преси, далекі від благополучного. Більше того, викликає серйозну тривогу. Побудований 17 років тому об'єкт "Укриття" на ЧАЕС відоме як саркофаг, розраховане попередньо на 20-річний термін експлуатації, він руйнується на очах. Стеля його фактично стала решетом, через яке викидається радіаційний пил і останнім часом радіація в зоні саркофага зросла.
Конструкція перекриття визнано аварійними, збільшується нахил колон, що може привести до падіння плит і всіх конструкцій оболонки саркофага. Падіння і зруйнування "Укриття" за своїми масштабами може перевершити Чорнобильську катастрофу 1986 року. Життя тоді на величезній території України і не тільки України можна буде вважати знищеним. Дніпро стане мертвою рікою з усім басейном малих річок і водоймищ.
Фракція нашої партії з прикрістю констатує, що Президент і уряд, добре знаючи про катастрофу, не вживають реальних заходів для її відвернення. Гірше того, Президент і уряд на догоду Заходу зробили шоу із закриття станції, піддавшись на обіцянки іноземців спільно побудувати нове укриття над саркофагом. Однак з різних причин будівництво України країнами Великої сімки не фінансується, а ті кошти, що виділяються, Україною використовуються не ефективно. Влада не готова до вирішення питань подібного масштабу.
У цих умовах потрібно мобілізувати всі внутрішні ресурси для будівництва саркофагу-2 своїми силами. Проте правлячий режим віддав перевагу політичним ігрищам, боротьбі за збереженням влади окремих кланів, а народ кинув на поталу стихії і волю випадку.
В цій ситуації соціалісти вбачають єдиний вихід у створенні національного фонду для будівництва нового укриття над чорнобильським саркофагом. Потрібно припинити будівництво і облаштування всіх резиденцій, палаців, придбання автомобілів, літаків, вертольотів для розкошування вищого керівництва, спорудження автобанів, скоротити витрати на чиновницький апарат і силові структури, використати можливості комерційних банків, зажадати від олігархів повернення вивезених з-за кордону коштів і терміново почати будівництво, яке має порятувати український народ від нового ядерного пекла.
Необхідно також встановити контроль за продажем овочів, фруктів, грибів, риби, оскільки багато їх у столиці і не тільки продається із зони ураженої радіацією.
Вимагаємо від Президента і уряду обнародувати повну інформацію про ситуацію в районі Чорнобильської АЕС. Нам не потрібна паніка і хаос. Але ми далекі від політичної спекуляції, але народ має знати правду і бути готовими до випробувань. Торік соціалісти вже попереджали про хлібну проблему, до нас не прислухались, люди слухали байки про високий урожай, тим часом під дахом влади їх грабували. Тепер виявляється, хліба нема.
Завершую. Влада має бути свідома того, що злочинно приховувати від своїх громадян і світу реальну загрозу, і можливості її уникнення не можна. Тільки сувора відповідальність влади перед народом, а що можливо тільки при зміні системи владі, повне і чесне інформування про масштаби загрози і відвернення, мобілізація ресурсів і резервів здатна порятувати народ від нової катастрофи. Метроном..., закінчую, перед лицем загроза. Соціалісти України закликають до загально-національної єдності і згуртованості. Відвернути катастрофу можна, якщо зупинити розкрадання держави, встановити чесні партнерські зв'язки із світом і всією потугою України загнати розбудженого звіра "атомного" у нове, збудове за вимогами науки, укриття. Відкладати це надалі для України рівнозначно смерті.
ГОЛОВА.Слово має Володимир Лещенко від фракції комуністів. Підготуватись Пинзенику.
10:40:16
ЛЕЩЕНКО В.О.
Фракція комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! 8 червня в Чернігові відбулися проміжні вибори народного депутата України. На перше місце згідно з протоколами виборчих комісій вийшов раніше невідомий на Чернігівщині представник банківського капіталу з Харкова. Якраз на нього і робила ставку нинішня буржуазна влада. Тому розгуло, відверто беззаканню не було меж. Керівництво облдержадміністрації та міськвиконкому з самого початку відкрито стало на бік грошовитого кандидата. Відповідні вказівки були дані керівникам державних установ, підприємств і організацій, інших структур.
Прямо тут йшла масова вербовка агітаторів, яким добровільно, примусово пропонувалося трішки підзаробити грошей. Ці люди здійснили обхід багатьох помешкань виборців. Записували всіх бажаючих проголосувати за гроші, за елітного кандидата. Переписували, а то і відбирали паспорти. Сам кандидат влаштував на місцевому стадіоні кілька безплатних концертів знаменитих артистів.
У святкові травневі дні чернігівці насолодилися безкоштовним проїздом в міському транспорті. Не обійшлося і без роздачі подарунків, дармової горілки, фуршетів. Рекламними роликами був переповнений весь наявний телерадіоефір. Розмах відчувався і в розповсюдженні розкішної друкованої продукції. Ще задовго до початку офіційної агітації Чернігів прямо наводнили величезні агітаційні щити, які називаються "українським словом" - "бігборди". Витрати на агітаційну кампанію за неупередженими підрахунками склали кілька мільйонів одиниць, мабуть, також українських. В порівнянні з ними дозволений законом виборчий фонд в розмірі 170 тис. гривень виглядає жалюгідним. І це все зійшло з рук. Знущання над українською демократією, як і раніше, було голосування студентів, солдатів, ув'язнених.
Про порушення чинного законодавства я вів мову в своєму на сесії Верховної Ради України в травні поточного року, просив Генерального прокурора втрутитися і припинити беззаконня. З такими ж вимогами звертався і до керівників обласного управління СБУ та обласної прокуратури - ніякого реагування або порушень не виявлено.
Висновки:
1) виконавча влада ще раз підтвердила свою відверту зневагу до українського законодавства;
2) ніякого розподілу гілок влади, ніякої самостійної судової гілки влади в Україні немає;
3) наші прості люди будуть жити до того часу погано, поки дозволятимуть пройдисвітам обманювати себе;
4) тільки комуністи зможуть забезпечити гідне життя для українського народу.
Яка ситуація в політиці - така і в економіці. Особливо тяжкий стан на селі. Ми стоїмо на прозі голоду. Вал зерна передбачаєтсья нижче рівня 1932-33 років, вирізається худоба. Це не є наслідком погодних умов, це - наслідок згубних реформ антинародної влади.
Повзуть в гору ціни на продукти. До речі, комуністи першими вийшли з ініціативою мораторію на хлібобулочні вироби. Ми вважаємо, що по відношенню до села потрібна послідовна державна політика, справжня підтримка вітчизняного товаровиробника, дотація, дешеві кредити, держзамовлення, заходи по підвищенню родючості землі, селекції в рослинництві та тваринництві, розвиток вітчизняного машинобудування. Ні в якому разі не допустити торгівлі землею. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Віктор Михайлович Пинзеник від фракції "Наша Україна". Підготуватися Олегу Зарубінському.
10:43:45
ПИНЗЕНИК В.М.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
Фракція "Наша Україна" хоче привернути увагу на необхідність термінового регулювання проблеми, що зачіпає десятки тисяч громадян України.
З цього приводу до фракції "Наша Україна" ідуть звернення з усіх регіонів України. Мова йде про усунення дискримінації в пенсійному забезпеченні науково-технічних працівників. Тисячам працівників, яким була призначена пенсія по Закону "Про науково-технічну діяльність", сьогодні припинена виплата такої пенсії. Частині ж працівників вона не була призначена взагалі. Справа тут в дискримінаційній нормі, якою розмежовані джерела виплати пенсій.
Працівникам на недержавних підприємствах цим джерелом є кошти цих організації. Для інших працівників - це кошти пенсійного фонду. Але громадяни України не винні в тому, що організації, в яких вони працювали, стали недержавними. Ще минулого року парламент прийняв в першому читанні зміни до Закону "Про науково-технічну діяльність", ці зміни усувають існуючі дискримінаційні норми.
Фракція "Наша Україна" наполягає на тому, щоб цей закон був розглянутий в другому читанні на цьому тижні. Такий проект був підготовлений комітетом. Просимо його підтримати в четвер голосуванням.
ГОЛОВА. Олег Зарубінський від фракції Народно-демократичної партії України.
10:45:17
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановний пане Голово, шановні колеги!
Чимало громадян України висловлюють стурбованість інформацією про наступні зміни в правилах переміщення через державний кордон з Російською Федерацією.
Йдеться, зокрема, про запровадження для перетинання кордону з Росією обов'язкової наявності закордонних паспортів. Пояснюється це, начебто, необхідністю зміцнення прикордонного режиму та посилення боротьби з міжнародним тероризмом і нелегальною міграцією.
На одній з прес-конференцій Прем'єр-міністр не виключав, що з 1 січня 2004 року для здійснення поїздок у Російську Федерацію громадянами України і справді можуть бути потрібні закордонні паспорти.
Зайве говорити, що наші співгромадяни негативно сприймають таку інформацію, вони не без підстав, треба сказати, побоюються, що нововведення можуть серйозно ускладнити практику відвідання сусідньої країни з професійних, сусідніх та інших мотивів. Причому, можуть постраждати якраз, і я хочу на цьому наголосити, законослухняні громадяни обох країн, що звичайно ж невигідно ні Україні, ні Росії.
Більше того, прикордонні служби відволікатимуть сили на ужорсточення режиму поїздок саме цієї категорії громадян, тоді як порушники, в тому числі і нелегальні мігранти та кримінальні злочинці, використовуючи необлаштованість кордону та так звані кур'єрські зв'язки, як і раніше курсуватимуть опрацьованими маршрутами.
Віддаючи належне всьому позитивному що зроблено останнім часом у наведенні порядку на наших кордонах, вважаємо за доцільне привернути увагу до цієї, як на наш погляд, серйозної проблеми щоб запобігти небажаним наслідкам.
І ще один момент, ще одна проблема. Як нам стало відомо, вихідці з України, що проживають на території Російської Федерації, стикаються з серйозними труднощами при оформленні набуття громадянства України.
Оскільки в Україні існує єдине громадянство двосторонніх міждержавних договорів про подвійне громадянство, наша держава, як і більшість держав, не практикує. Тому в Законі про громадянство України, як одна з умов прийняття до громадянства України, передбачена відмова від громадянства інших країн тобто іноземного громадянства.
Саме ось з документуванням виходу з російського громадянства і виникають проблеми у наших співвітчизників. Компетентні органи з питань громадянства та міграції Російської Федерації на місцях під різними приводами ускладнюють проходження цієї внутрідержавної процедури щодо осіб, які заявляють про бажання набути громадянство України.
В ході україно-російських консультацій з консульських питань які відбулися у листопаді 2002 року у відповідь на чергову пропозицію української сторони розглянути можливість укладення відповідної угоди, представники російської делегації, треба віддати належність, підтвердили готовність опрацювати український проект цієї угоди із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Проте узгодження тексту проекту угоди російською стороною до цього часу не відбулося.
Я думаю, що це питання, яке хвилює наших співвітчизників, співгромадян і воно має бути поставлене в поле зору нашої уваги. Дякую.
ГОЛОВА. Виступи відповідно до заявок від фракцій і депутатських груп завершено. Я прошу Секретаріат з порушених питань підготувати відповідні листи і доручення.
Переходимо до розгляду питань відповідно до розкладу засідань на вівторок. Оголошується до розгляду проект Закону про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року.
Доповідач державний секретар Міністерства екології та природних ресурсів України Сергій Володимирович Гошовський. Співдоповідачем буде виступати голова комітету.
Пропонується такий регламент: для доповідача - до 5 хвилин, 5 хвилин - відповіді на запитання, теж саме для доповідача і обговорення протягом 15-20 хвилин. Немає заперечень?
Будь ласка, Сергію Володимировичу.
ГОШОВСЬКИЙ С.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року розроблено Міністерством екології природних ресурсів України спільно з Міністерством палива та енергетики, Міністерством економіки та Національною академією наук України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року номер 338 про концепцію нарощення мінерально-сировинної бази, як основи стабілізації економіки України на період до 2010 року.
Метою Програми є розроблення стратегії та плану дій спрямованих на зменшення залежності України від імпорту дефіцитної для національної економіки мінеральної сировини. У Програмі враховані потреби провідних галузей народного господарства України. Програма враховує основні постулати Програми "Нафта і газ України", комплексні програми створення ядерного палива, Державної програми "Кольорова металургія України" на період до 2010 року, про заходи щодо реалізації Національної енергетичної програми до 2010 року і Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу України.
Загалом, подолання кризового стану в економіці на основі її структурної перебудови можливо здійснити в стислі терміни лише, спираючись на ресурси держави, і винятково важливе значення у цьому плані має ефективне та раціональне використання вітчизняної мінерально-сировинної бази.
Державним балансом корисних копалин України враховано біля 8 тисяч родовищ з 97 видів мінеральної сировини. За запасами деяких видів сировини Україна посідає провідні місця серед країн СНД, Європи і світу. Займаючи територію, що складає 0,4 відсотка світової суші з чисельністю населення у 0,8 відсотків від населення світу, Україна на початку 90-х років забезпечувала 5 відсотків світового обсягу видобутку мінеральної сировини. Більше як третина експортного виторгу України отримувала від реалізації мінеральної сировинної продукції, вартість розвіданих запасів у перерахунку на душу населення України складає близько 150 тисяч доларів, а за оцінками західних - понад 200 тисяч доларів.
Однак сьогодні темпи і масштаби відтворення власної мінерально-сировинної бази не задовольняють потреби держави. Аналіз справ та прогнозні оцінки указують, що у недалекому майбутньому ситуація може ще більше загостритись. За останні роки підтверджено реальну можливість подальшого приросту запасів вуглеводню, відкриття і розвідку родовищ нових для України корисних копалин, таких як золото, хром, мідь, свинець, цинк, молібден, рідкі та рідкоземельні елементи. Загалом реалізація заходів програми дозволить збільшити експортні можливості мінерально-сировинного комплексу в 1,5-2 рази, скоротити імпорт мінеральної сировини без вуглеводню на 60-70 відсотків і отримати щорічну економію в розмірі 6 мільярдів доларів. З урахуванням загальносвітових тенденцій і перш за все потреб вітчизняної промисловості, за умов структурної перебудови економіки України програма передбачає наступне.
Перше. Відкриття і розвідку нових родовищ паливо-енергетичної сировини.
Друге. Вдосконалення мінерально-сировинної бази діючих гірничо-видобувних підприємств України. З метою підвищення економічної ефективності та екологічної частоти їх виробництва.
Третє. Термінове створення власного виробництва гостро дефіцитних видів мінеральної сировини.
Четверте. Розбудова власної мінеральної сировинної бази найважливіших стратегічних видів корисних копалин, золота та інших благородних металів.
Реалізація заходів програми та її науково-технічне супроводження дозволить стабілізувати фінансово-економічний стан діючих гірничо-видобувних підприємств та поступове підвищення їх використання.
Програма повинна виконуватися за нашим задумом, державними геологічними підприємствами державної геологічної служби, національними акціонерними компаніями, а також суб'єктами інших форм власності за рахунок недержавних інвестицій установлено законодавством порядку. Дякую.
ГОЛОВА. Запитання до Державного секретаря є? Будь ласка, запишіться - 5 хвилин. На табло, будь ласка, висвітліть.
Іван Мигович. Фракція Комуністів, прошу вас.
10:55:01
МИГОВИЧ І.І.
Фракція Комуністів, Закарпаття.
Шановний Сергій Володимировичу!
Скажіть, будь ласка, чи передбачає програма механізм контролю за раціональним використанням зокрема мінеральних вод Закарпаття та інших регіонів, де сьогодні зараз дуже багато неподобств і порушень. Дякую.
ГОШОВСЬКИЙ С.В. Програма не виділяє окремо мінеральні води Закарпаття в той же час програма передбачає посилення контролю за раціональне використання усіх корисних копалин, які розвідуються і будуть видобуватися на Україні і мінеральні води попадають в тому числі.
Значить сьогодні по програмі у нас є внесення в адміністративний кодекс саме цього питання посилення відповідальності за не санкціоноване видобування та не раціональне використання. Дякую за запитання.
ГОЛОВА.Василь Калінчук, прошу, фракція аграрної партії України.
10:56:12
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Одещина, фракція аграрної партії України. Шановний Сергію Володимировичу, безумовно, розвиток мінеральної сировинної бази - є важливим фактором виходу української економіки з кризового стану. Але чи узгоджується ухвалення цієї програми окремим законом положенням статті 92 Конституції України та статті 15 закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України". Адже Верховна Рада затверджує програми Кабінету Міністрів тільки на один рік згідно з цими положеннями. То чому ж Кабінет Міністрів не затвердить сам програму в розвиток тієї загальнодержавної програми? Дякую вам.
ГОШОВСЬКИЙ С.В. Загальнодержавна програма розвитку мінеральної сировинної бази України являється однією із базових для виходу з кризи і для підняття економіки. Поскільки питання розвитку, в першу чергу, є питання довготривалі і за один рік їх просто неможливо не тільки зреалізувати, а зрозуміти, що ми матимемо в кінцевому пункті. Тому ця програма пропонується саме на розгляд Верховної Ради.
Що стосується по окремих корисних копалинах, які необхідні для виробництва аграрного сектору, то вона в повній мірі охоплює потреби села на основні корисні копалини. Це які дають нам можливість, весь комплекс, як мінеральних добрив виробляти на Україні, так і не традиційні, скажемо такі, як сопропелі. Але це йде серед 12-ти окремих корисних копалин, які ми як супутні будемо розвідувати і на 80 відсотків ми покладаємось якраз на інвесторів в цьому.
ГОЛОВА.Людмила Супрун, фракція народно-демократичної партії України.
10:58:15
СУПРУН Л.П. Фракція народно-демократичної партії. Шановний Сергію Володимировичу! В мене є таке питання. Скажіть, будь ласка, ця програма, яку ви пропонуєте, фактично спрямована на один механізм - витратити якомога більше грошей. Але, на жаль, ця програма не передбачає, а яким чином держава буде отримувати гроші за використані природні ресурси. Тут ні слова не йде про ефективне встановлення рентної плати, про так званий податок на видобуток корисних копалин, на систему формування і розподілу цих природних ресурсів між користувачами, бо станеться так, як було в попередні роки - ми вкладаємо вже мільярди гривень в розвиток мінеральної сировинної бази. Після цього вкладені державою кошти передаються разом з розробленими родовищами в користування окремим компаніям, які фактично нічого, крім того, щоб працювати на власний прибуток, для держави не роблять. Таким чином, ця програма перетворюється в механізм видатків, а нам потрібно думати про те, як зберегти наші природні копалини і зменшити залежність ресурсів і здобути доходи до бюджету. На жаль. ця програма не відповідає таким критеріям. Дякую.
ГОШОВСЬКИЙ С.В. Дякую з запитання, Людмила Павлівна.
Програма, яка сьогодні представлена на ваш розгляд, складається в своїй частині реалізації з двох етапів: перший етап уже розпочатий, і рік, який минув, по суті, є частина виконання його, він повністю виконаний. Що стосується розподілу фінансування? 34 проценти іде у нас на сьогоднішній день, це інвестиції, і 60 відсотків Державного бюджету. Другий етап планується 18 відсотків бюджетних і 80 за рахунок інвестицій.
Що стосується безконтрольної передачі на видобування. Це трошки не відповідає дійсності, бо корисні копалини, які видобуваються недержавними формами власності або не національними компаніями, складають менше
двох відсотків. Що стосується механізму погашення затрат державних, ну, світ не придумав кращого, ніж сплата за ГРР, рентна плата, тобто ми повинні спільно з вами визначитися, по якому етапу, по яким параметрам буде компенсацію отримувати держава.
Що стосується нарощення саме прибутку держави, то це передбачено в програмі. І якщо ми затратимо на всю програму 17,9 млрд., то 6 млрд. ми отримувати повинні кожний рік. Саме при реалізації цієї програми.
ГОЛОВА. Дякую, Сергій Володимирович, сідайте будь ласка, час вичерпано.
Я запрошую до співдоповіді Голову Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Генадія Борисовича Руденка. Будь ласка, Генадій Борисович.
11:01:42
РУДЕНКО Г.Б.
Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, я, мабуть, по скороченому сценарію буду виступати, щоб більше часу залишити на питання і відповіді, і на обговорення.
Ні для кого не секрет, що надрокористування - це одна з самих і проблемних, і самих цікавих галузей в Україні. І по багатьом корисним копалинам Україна, дійсно, має лідируючу ситуацію в світі. Тому потрібно той потенціал, про який стверджують і вітчизняні фахівці, і закордонні, від 7 до 10 трильйонів доларів, в кінці-кінців, поступово показувати їх в бюджеті, поступово нарощувати нашу базу. На жаль, за части Радянського Союзу багато грошей вкладалося в мінеральну сировинну базу, сьогодні наше спільне завдання - прийняти такі програми, які б дозволили раціонально і ефективно використовувати народне надбання. Для цього у нас є всі можливості.
Про те, що сьогодні сказав Сергій Володимирович і сказали окремі колеги, дійсно, є питання, пов'язані з пріоритетністю програми. Є питання, пов'язані з тим, що заважало нам раніше той потенціал, який закладений, перетворити в гроші.
На жаль, ми зосередили свою увагу в основному на таких, уже стандартних позиціях - нафта, газ, деякі тверді копалини. Мало уваги, я вважаю, в цій програмі виділено вугіллю, мало в програмі метану виділено.
Але, як кажуть, потрібно перевести м'яч вже із сторони Кабінету Міністрів в сторону Верховної Ради.
Я вважаю, що у нас є достатньо фахівців, достатньо фахівців саме в мінерально-сировинній базі в комітеті і в Верховній Раді зокрема, тому, шановні колеги, багато у нас є зауважень і з боку експертного управління, і з боку комітету паливно-енергетичного комплексу і промислової політики і у нас в комітеті з екологічної політики і надрокористування теж багато було зауважень, але ми його прийняли і пропонуємо, направили листи всім іншим комітетам підтримати за основу запропонований законопроект і забрати м'яч на сторону Верховної Ради і уже тут спільно попрацювати.
Ми виявили ті, скажемо, розбіжності, ті претензії, які надійшли до нас від різних експертів і вже є можливість доопрацювати і відпрацювати нормальну модель, яка б задовольняла нас у Верховній Раді. А те, що питань багато до програми, пересвідчило до речі те, що вже майже напротязі року цей проект, скажемо так, гуляє, але він потрібен. Дякую.
ГОЛОВА. Прошу записатися на запитання до Голови комітету. На табло, будь ласка, висвітіть.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
11:04:47
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Володимире Михайловичу, перед тим, як задати питання співдоповідачу, я хочу звернутися до вас. Це серйозне питання, як і всі, які ми обговорюємо у Верховній Раді. П'ять хвилин на запитання до держсекретаря. Три депутати задали питання, і це що, є запитання? Хоча б 10-15 хвилин, а то вони скорочують свій час і укорочують нам життя. Не нам, а нашим людям України.
З цього приводу я задаю: чи має відомості комітет про те, що є копалини, є свердловини, які працюють напротязі десяти років і йде видобуток нафти для того, щоб вивчити склад. І звідти вагонами, допустимо у Вижницький район Чернівецької області село Лопушна де кожного дня нафтою грузяться вагони і відправляються в лабораторії для вивчення вже напротязі останніх десяти років. І чи немає законодавчого визначення, скільки років потрібно. А то так із нас викачають все, продадуть і ми залишимося тільки, вибачте, на вигорівшій землі, як цього року . Дякую.
РУДЕНКО Г.Б. Дякую. Шановний колего! Справа в тому, що комітету відома ця інформація. І комітет неодноразово звертався і до правоохоронних органів, і до Кабінету Міністрів з цього приводу.
Щодо термінів. Вони визначені, але, на жаль, у багатьох випадках вони порушуються. Геологічні дослідження - це від 3-ох до 5-ти років. На жаль є випадки, коли по 15 років досліджують щось.
Тому комітет, коли розглядав Програму розвитку до 2010 року сказав: "Ми підтримуємо варіант за основу, але за умови реформування цієї галузі". Тому що цих прикладів, коли, дійсно, давайте відверто казати, ворується, потрібно їх припиняти. А для цього потрібне реформування, і реформування потрібно робити в стінах Верховної Ради. Тому я і пропоную колегам підтримати за основу і вже у стінах Верховної Ради доопрацювати законопроект.
По-перше. Розробити нормальний порядок видання ліцензій, а не такий, який діє сьогодні. Це просто жахлива ситуація у цивілізованій країні мати такий порядок.
Далі. Відпрацювати модель саме нормальної рентної політики. Тому що те, що сьогодні відбулося на прийнятті Закону про бюджет, що буде підвищення рентної плати, це ще один шлях до того, скажемо, заморозити вітчизняний видобуток. Не можна було приймати на аналогії російської, скажемо так, рентної політики власну українську рентну модель. Не можна було цього робити. Дякую.
ГОЛОВА. Вячеслав Анісімов, фракція комуністів.
11:07:41
АНІСІМОВ В.О.
Анисимов, 30 избирательный оркуг, город Днепродзержинск, фракция Коммунистической партии Украины.
Уважаемый Геннадий Борисович! Я хотел бы услышать от вас, каким образом в Програме отражена вторичная переработка сырья, которого накопилось за годы деятельности промышленных предприятий в нашей стране миллионы тонн сырья, которое по качетву не на много отличается от того, которое добывается в недрах и которое сейчас лежит метвым грузом на отвалах, свалках и так далее?
РУДЕНКО Г.Б. Дякую за питання.
В Програмі передбачена робота по відходам, скажемо так ми називаємо, хоча у багатьох випадках це не відходи, а дійсно дуже якісна порода. І єдине, що нас не задовольняє, це відсутність пріоритетності, знову ми пріоритет віддаємо Нафтогазу, хоча, повторюю, дуже багато питань пов'язаних з вугіллям, метаном і саме, скажемо, продуктам вторинної переробки, і комітет, я кажу, що приймаючи от за основу, пропонуючи прийняти за основу, мав на увазі в тому числі доопрацювати варіант щодо вторинної переробки. Нас сьогоднішня ситуація не задовольняє і те, що записано в програмі, теж повністю не задовольняє. Хоча, я повторюю, пункт цей передбачений в програмі.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
11:09:13
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворів, Жовква, Рава-Руська, Львівщина і "Наша Україна".
Шановний доповідачу! Ваш комітет називається - друга частина його - "ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи". Ну думаю, це несерйозно ліквідувати наслідки катастрофи. Очевидно треба говорити про мінімізацію або адаптацію нашої нації до наслідків Чорнобиля. Так, у мене до вас таке запитання. Сьогодні прозвучало, вся Україна почула із вуст Олександра Мороза велику тривогу і я думаю, що ви як голова комітету мусили б якось або заспокоїти, або сказати правду що ви знаєте з цього приводу.
І друге моє запитання до вас таке. Вже всі роки незалежності ми говоримо про те, що у нас є своя нафта, є свій газ. Я навіть знаю одного народного депутата діючого нині, який запропонував першій посадовій особі: "Дайте мені всі ці свердловини, які є в Україні, через 2 роки Україна буде повністю незалежна від Росії по газу". Але йому натякнули про те, що це дуже невигідно багатьом людям. Набагато вигідніше купувати, ніж розробляти свої. Що ви думаєте з цього приводу? Дякую.
РУДЕНКО Г.Б. Дякую. Пан Яворівський, я почну з другого питання. Я вимушений запевнити вас, що віддали б все одній чи двом людинам, не змогли б ми власними силами за декілька років забезпечити свій власний енергетичний потенціал. Це нісенітниця. Це по-перше. Тому що вкладання в нафтогазову галузь - це, перше, прибуткова частина звичайно, але не така оптимістична у нас ситуація в Україні як багатьом хотілося б. Тому, скажемо так, я хочу вас переконати, що нам потрібно дійсно зосередити свою увагу на тих копалинах, де дійсно ми маємо пріоритетність, де ми маємо якісь лідируючі позиції. Це, безумовно, не нафтогаз. А нафтогаз сьогодні спокійно розвивається в тих межах, як це можливо на сьогодні. Але повторюю, та рентна політика, яка сьогодні встановлена, вона не дає можливості ті малодебідні свердловини, де є потенціал, перетворити механізм прибутковий, щоб до нас прийшли інвестори. З такою рентною політикою до нас інвестори, на жаль, не прийдуть.
Отже щодо першого питання, щодо чорнобильської ситуації, від імені комітету я можу сказати, що ми особисто були на станції і я можу так сказати, що ситуація така, яка була і на протязі 10-15 років - стабільно... стабільна така середні, не гірша, не краща. Тому те, що ми нещодавно прийняли, зняли проблему по фінансуванню об'єкту "Укриття" дає мені можливість чекати на покращання психологічної ситуації нашого населення, коли буде над одним об’єктом ще один об'єкт. Хоча я розумію, що це не є радикальне вирішення проблеми. Ця проблема - Чорнобиль - з нами ще буде десятки, сотні років, і ви про це знаєте. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Сергій Борисович, сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, я на запитання чи на звернення народного депутата Мельничука хочу поінформувати вас, що на розгляд у нас сьогодні заплановано 20 питань. Ми працюємо в режимі розгляду цього питання 45 хвилин, 25 хвилин ми його уже обговорюємо. Якщо ми домовимося, що будемо працювати поки не закінчимо всі питання за розкладом, давайте виділяти будемо більше часу, а інакше ми не встигнемо нічого зробити. А регламент у нас 45 хвилин і ми визначились по регламентом.
Переходимо до обговорення. Прошу висвітити на табло прізвища народних депутатів, які записалися на обговорення. У нас на обговорення залишилося 18 хвилин.
Юрій Кармазін, будь ласка, підготуватися Володимиру Пузакову.
11:13:10
КАРМАЗІН Ю.А.
Партія захисників вітчизни, солідарність нашої України. Шановні народні депутати, багатостраждальний український народе, ми сьогодні дійсно розглядаємо дуже велике і значне питання з огляду на те, що ми живемо в одній із найбагатших країн. Я дякую уряду, принаймні, ще програма направлялась Анатолієм Кінахом, ще 5 червня 2002 року. Але чомусь дійшла черга до неї тільки сьогодні тут, у Верховній Раді, як не прикро. Якщо в нас потрібно, то в нас розглядається дуже пізно із запізненням.
Про те, що взагалі така програма внесена. Ця програма має на меті розроблення стратегії плану дій, спрямованих на зменшення залежності України від імпорту дефіцитної, для національної економіки, мінеральної сировини зміцнення експортного потенціалу країни за рахунок вітчизняних корисних копалин, які мають великий попит на світовому ринку. І не даремно сьогодні тут Володимир Яворівський задавав питання про газ. Абсолютно правий він, бо він навчався свого часу в Одесі, а одеські вчені дуже давно запропонували технологію видобутку корисних копалин і, зокрема, газу в таких обсягах, в яких би вистачило експортувати навіть в Російську Федерацію з того, що є в нас в Чорному морі. І що? Це все блокується. І тут в програмі до цього розділу абсолютно і не підходили, забули про надбання українських вчених, зокрема, з Одеси.
Я нагадую, що в ті роки, які зараз сильно лають, в 1990-1991 роках мінерально-сировинний комплекс забезпечував 25 відсотків валового національного продукту, а сьогодні він би міг дозволити підняти і переробну промисловість і міг би дозволити нам стати міцною державою. В цій програмі є багато позитиву, тут і з усіма корисними копалинами, як планується робити, мені дуже прикро, що до сих пір ми не працюємо і не розроблюємо ванадій. Мені дуже прикро, що і титан, і літій не дають того прибутку, який мали давати для України. Я хотів би звернути увагу на техногенні родовища України, які сьогодні, на жаль, є. І про вирішення екологічних проблем, які можна вирішити, коли звільняться землі площею 200 тис. га, які зараз знаходяться під відвалами видобутку і відходів збагачення. І ті речі, де йде боротьба по Запорізькій області за відходи, і там до озброєної боротьби доходить. Там у нас зберігається до 25 млрд. тонн корисних копалин, які можуть мати промислове значення.
Я буду просити вас підтримати в першому читанні цю програму, доопрацювати її, бо в неї є недоліки, я не хотів свідомо на них зупинятися і потім розвивати так Україну.
ГОЛОВА. Дякую.
Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Круцю.
11:16:37
ПУЗАКОВ В.Т.
Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.
Из полученной информации мы видим, какие запасы золота имеет Украина, но почему-то с 98-го года государство практически прекратило финансирование геологических работ в этом направлении.
Постановлениями Кабинета Министров Украины о привлечении иностранных инвесторов для реализации программы "Золото Украины" и о создании государственной закрытой акционерной компании "Укрзолото" с 1 января 97-го года полностью приостановлено госбюджетное финансирование разведки золоторудных месторождений.
Сегодня мы можем в очередной раз списать антигосударственные действия на правительство Лазаренко, которому все было мало, и добычу золота он хотел прибрать к своим рукам. Но после Лазаренко сменилось еще три правительства, а воз и ныне там.
В настоящее время никаких работ на объектах не проводится. На месторождении "Балка широкая" шахтный ствол диаметром шесть метров пройден до глубины 168,4 метра. Проектная глубина - 450 метров, ствол затоплен. На "Майском" месторождении шахтный ствол и рудный двор на глубине 120 метров так же затоплены. Практически пришла в негодность лабораторная база и буровое оборудование по подготовке промзолота. Сокращены опытные высококвалифицированные кадры по поискам и разведки месторождений геологии, геофизики, технологии и так далее.
На сегодняшний день Программа "Золото Украины" успешно и целенаправленно уничтожено. На мой взгляд здесь просматривается четкая антигосударственная позиция, проводят эту политику руководители Украины, которыми манипулируют зарубежные кукловоды.
На закате своей деятельности, как Премьер-министра, Валерий Павлович Пустовойтенко возвратившись из-за границы как-то заявил "Мы никому не нужны, как сильное государство, они видят Украину, как сырьевой придаток ЕС" . В этой связи и хочется спросить когда же мы откажемся от помощи зарубежных советников и тех кто сегодня выполняет их требования.
То что имеет минерально-сырьевая база Украины, не имеет вся Западная Европа вместе взятая. И задача здесь поставлена четкая не допустить Украину на мировой рынок и они ее успешно с помощью наших горе-руководителей выполняют. На верное сложившаяся ситуация, надо на закрытом заседании Верховной Рады заслушать правительство Украины и специалистов Минэкологии о работе по выполнению программ , разведки и добычи благородных и редкоземельных металлов, а также стратегического сырья.
Необходимо так же поручить правоохранительным органам во главе з Генеральной прокуратурой самым тщательным образом разобраться чем занимается государственная закрытая акционерная кампания Украинские полиметаллы, которым в 1998 году было передано 5 месторождений золота для финансирования разведочных работ, однако компания практически не копейки не вложила в выполнение Программы "Золото Украины". Почему никто не несет за это никаких наказаний, почему министра Шевчука за полгода работы освобождают от должности за не правильную выдачу лицензий, а чиновники этого министерства и правительство Украины отвечают за работу этой кампании из за выполнение Программы "Золото Украины" не несут никакой ответственности за антигосударственную, антинародную политику в этом вопросе. Спасибо.
ГОЛОВА. Микола Круць, фракція "Наша Україна". Підготуватися Шкілю.
11:20:09
КРУЦЬ М.Ф.
Микола Круць. Фракція "Наша Україна", місто Івано-Франківськ. Шановні депутати! Мінерально-сировинна база є визначальним компонентом виробництва, саме від неї залежить те, що і як ми будемо виробляти в Україні. Іншим важливим чинником виробництва є ефективність використання наявних в Україні ресурсів іншими словами йдеться про те, якими ресурсами володіємо і як нам найкраще ними розпоряджатися.
З огляду на це подання проекту цієї програми на розгляд парламенту є, безумовно, позитивним явищем. Тим більше, що в проекті зроблена спроба комплексно підійти до розв'язання проблеми розвитку мінеральної і сировинної бази України.
Ця програма, крім суто виробничого, має ще і політичне значення. Адже раціональне використання тих ресурсів, які ми маємо, а в окремих випадках їх збільшення за рахунок розвідки родовищ, промислового освоєння, тощо, зменшує залежність нашої держави від імпорту окремих видів сировини.
Тепер кілька принципових зауважень щодо змісту самої програми. Як відомо, загальнодержавна програма за своїм характером має бути документом концептуального плану. А концепцію, в свою чергу, - це передусім основні напрями розвитку галузі та її пріоритети.
Так ось, у проекті Програми "Пріоритети розвитку мінерально-сировинної бази України" найближчі 7 років не визначені. За такої ситуації ті пункти програми, які мають конкретний зміст, втрачають певний сенс. Адже конкретика без концептуальних засад розвитку програми , в програмному документі, мало чого варта.
На мій погляд, ще одним недоліком проекту є те, що він не передбачає чітко виражених критеріїв оцінки результатів реалізації передбачених програмою заходів. Тобто, за положеннями програми складно буде визначитись в тому, чого, власне, за її допомогою ми досягнемо у цій сфері, які будуть запаси корисних копалень, рівень промислового освоєння перспективних родовищ тощо. А у поєднанні з недостатнім визначенням концептуальних засад програми, цей момент істотно знижує якість запропонованого проекту.
Програмні документи нормативного характеру і зазначений проект у тому числі, повинні не тільки базуватися на існуючому законодавстві з відповідних питань, а й окреслювати його подальший розвиток.
Останнього цьому проекту дещо бракує. Тобто його прогностичний аспект в частині розвитку законодавства яке регулює відносини сфери мінерально-сировинної бази, є недостатнім. Це слід обов'язково виправити, щоб не було такого, як це зокрема недавно трапилося з міністром екології. Адже не було зрозуміло, що послужило причиною звільнення його з посади.
Порушення правил охорони надр, що проявилося в незаконному видобуванні корисних копалин? Не належне законодавче регулювання питань освоєння надр? Чи якісь інші причини?
Як на мене, до природних багатств своєї країни ми маємо поставитися більш уважно і більш виважено. Тому над проектом програми ще слід добре попрацювати і перш за все, у концептуальному плані. Дякую.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль слово має, фракція блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Михайлу Мельничуку.
11:23:06
ШКІЛЬ А.В.
Українська національна асамблея, ще додам.
Шановні колеги народні депутати, шановні радіослухачі. Я хотів би в першу чергу наголосити на тому, що в принципі така і подібна програма є необхідною. Ми можемо тут говорити зараз тільки про покращання, додати щось до неї чи відняти, але концептуально вона необхідна. Тому що мінеральна сировинна база України справді річ, яка потребує систематизації.
Тому що давайте ми задамо собі запитання. От ми тут, вищий законодавчий орган, задавши собі питання, можемо отримати відповідь - скільки чого в Україні є, чим ми володіємо? Хтось проводив аналіз? Хтось проводив концептуальне дослідження того, чим ми володіємо і що ми захищаємо, що ми видобуваємо і що майбутньому поколінню ми можемо залишити або чого у нас вже не вистачає і що треба зберігати.
То в принципі ми не маємо права обговорювати потрібність чи непотрібність. Ми мусимо тут обговорювати тільки те, чим покращити, поякостити цю програму.
Наступне. Ми тут постійно стверджуємо про те, що чи вистачає в Україні газу, нафти та інших запасів з тим, щоб це було стратегічним товаром.
Та ніколи воно стратегічним товаром не буде, і нам воно не потрібне. Ми мусимо просто тільки говорити, що має бути хоча б якась певна диверсифікація енергоносіїв, щоб ми мали можливість створювати, якщо ми щось купляємо, то створювати енергетичні запаси. От це є головним.
І друге, що є, напевно, найосновнішим в цьому питанні, це чому Міністерство екології видає, властиво, ліцензії? Те, про що тут вже говорилося і про міністра Шевчука. Я думаю, що тут Міністерство екології має давати аналіз, готувати, ставити візу, але ліцензії має видавати спеціальний ліцензійних орган, і тоді ми зможемо чітко ставити питання чи це були корупційні діяння, чи ні, чи чиновники недогледіли, чи це була спеціальна дія. От це є головним зараз. Тому що, коли Мінекології має займатися зберіганням навколишнього середовища, то як і коли воно має займатися вивченням і дослідженням корисних копалин? Це трошки не ті речі, які поєднали. Я думаю, що тут, властиво, є важливим питанням розведення цих повноважень, щоб не виникали в подальшому подібні закиди, тому що Міністерство екології має захищати екологію, а не контролювати видобуток чи не видобуток.
І останнє. Я хотів би наголосити на рентних платах. Якщо ми піднімемо рентні плати, то таким чином Західна Україна втратить практично все, втратить газові свердловини, нафтові свердловини те, звідки почалися газ "Дашава" і нафта "Борислав", просто загинуть, як явище, тому що вони стануть нерентабельними, і дуже багато людей там, на Заході, втратить роботу. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Мельничук. Підготуватися Соломатіну.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
11:26:11
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Шановні колеги! Шановній Володимире Михайловичу! Безперечно, програму треба буде підтримати, але й доопрацювати. Я би так трошки змінив її назву "Загальнодержавна програма рятування мінерально-сировинної бази України", бо її треба рятувати дійсно.
Ми маємо можливість із цієї програми бачити ту перспективу, яку має наша України. Це збільшити експорт мінерально-сировинного комплексу у 1,5 - 2 рази скоротити імпорт за 60-70 відсотків мінеральної сировини, що дасть щорічно економію в 5-6 мільярдів доларів США. І дійсно, це є, і не використати наше багатство ми не маємо права. Як парламентарі, так і народ України. Але ось недавно, знаючи, що буде обговорюватися ця програма, за наполяганням громади села Яворів Долинського району Івано-Франківської області я побував в цьому селі. Я хочу привернути увагу і Держсекретаря, і Міністерство екології і надзвичайних ситуацій подивитися на це село. Те, що я побачив, привело мене в жах. Гине худоба. Тече річка коло села. То не річка, а нафта. Цілковита нафта! 80 відсотків в цій воді є нафти. Кругом села висихають ліси, пасовища, тварини дохнуть від того, що випасають. І це не є просто, так би мовити, мої висновки. Це є висновки природоохоронної служби, яка діє в Івано-Франківській області. Це є висновки Служби безпеки, куди зверталися з села Яворів мешканці. І той законопроект, Володимире Михайловичу, який повинен був пройти, законопроект 2120 щодо відчуження земельних ділянок, він конче потрібен тут в залі. 430 гектарів долина Нафтогаз використовує вже протягом 10 років, не платить сільській громаді жодної копійки. Ось чому я би хотів привернути увагу Держсекретаря, Комітету профільного . Шановні! Зверніть увагу на ту катастрофу, яка сьогодні є в Яворові Долинського району Івано-Франківської області. Відповідні запити я вже направив, але звертаю увагу, що там величезна катастрофа. Село оточене нафтою, хворіють люди, в криницях теж нафта. До речі, треба її видобувати вже. Може хватить селянам на збирання непонятно яких зернових. Дякую.
ГОЛОВА.Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Івану Зайцю.
11:29:20
СОЛОМАТІН Ю.П.
Дякую. Юрій Соломатін, комітет у справах екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Шановні колеги, насамперед я хочу нагадати про нещодавній Указ Президента України від 6 червня 2003 року "Про невідкладні заходи по підвищенню ефективності надрокористування в Україні". Пункт перший: "Визнати незадовільним здійснення державного управління у сфері використання нард", - а далі йде перелік того, що є незадовільним. Немає нічого в цьому указі із того, що було б підтримано і визнано задовільним, починаючи від ліцензування через угоду про розподіл продукції і так далі і тому подібне. І хто з вас спостерігав за виступом Президента по телебаченню, відзначив обурення його тим, що взято з надр за роки незалежної України 40 мільярдів гривень, а до бюджету лише надійшло 1 мільярд з того, що взято. Ось це воно і є - надрокористування!
Тому те, що ми говоримо: ось так і сяк - це воно наслідки того, що безгосподарність абсолютна. І та програма, яка подана нам на розгляд - це один із засобів трошки навести лад у цій справі.
Проблеми. Насамперед проблеми полягають в тому, що ті, хто отримують ліцензії на надрокористування, вони є корпоративними власниками того, що є в надрах, їх не цікавить те, що потрібно державі взагалі. А потрібно державі взагалі знати стан вивченості надр в цілому по державі і в цілому по шельфу морському. Це може зробити тільки Державна геологічна служба і за рахунок державного бюджету. Так завжди було.
І я хочу нагадати тим, хто забув про це. Ще в ті часи, які звуться радянськими, були здійснені геотраверзи від Кривого Рогу і, навіть, до Сахаліну, коли бурились окремі свердловини з дослідницькими цілями на глубині 10-12 кілометрів. Ми змушені для того, щоб шукати в надрах і ті найбільш великі глибини, який власник піде на це, на такі дослідження.
Тому забезпечити діяльність державно-геологічної служби належним її фінансуванням затвердити цю програму, це питання номер один. А що ми маємо? Державно-геологічна служба подає проект бюджету 300 млн.грн. на рік, жалюгідна сума абсолютно. Скорочують до 200-т, а після цих стосунків під комірцем залишається на рівні 250 млн.грн. І разом з тим, Укргазвидобування боргує за повернення платежів, за збір на геологорозвідувальні роботи в сумі 350 млн.грн. Хоча заробітна плата в Укргазвидобуванні складає 1 тис.200 грн. на місяць. А у геологів державної служби всього-навсього 550-т. От вам і господарювання. Дякую за увагу. Давайте ми приймемо всі законопроекти, а потім будемо розбиратись далі. Спасибі!
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Слово надається Зайцю Івану Олександровичу і закінчуємо на цьому.
11:32:57
ЗАЄЦЬ І.О.
Шановні народні депутати! Українська народна партія, фракція "Наша Україна". Порядок в надровому користуванні наводити треба і чим швидше, тим краще для українського народу. Тому і програму треба прийняти за основу, ретельно її доопрацювати. Я хочу провернути вашу увагу до однієї із найважливіших умов, виконання цієї програми. Це до організації системи державного управління надрокористуванням, що власне в цій програмі обійдено і його немає.
Що я маю на увазі? Я маю на увазі те, що нещодавно було засідання Ради Національної Безпеки і оборони, яке прийняло рішення про звільнення міністра Шевчука і цілої низки керівників із геологічної галузі. Так само цим рішенням, Указом Президента було прийнято рішення про розчленування Міністерства екології і природних ресурсів. Зараз пропонується створити Міністерство екології, мабуть, із якимись мікроінспекційними функціями, дати портфель порожній міністру і хай собі ходить і бавиться в ці ігри. А частину Міністерства, яка стосується надрокористування, виділити у Державний комітет природних ресурсів.
В той час, коли європейська традиція орієнтує нас на те, щоб здійснювати державне управління на рівні міністерства, у нас відбуваються зворотні процеси.
В 99-му році Президент видав указ і створив Міністерство екології і природних ресурсів, за яким закріпив повноваження регулювання надрокористування. Сьогодні замість того, щоб довести цю справу до кінця, приймається рішення по повну ліквідацію цієї роботи під корінь, яка здійснювалася протягом двох років. І зараз кажуть - будемо регулювати надрокористування на рівні державного комітету.
Шановні друзі, я дуже сумніваюся в тому, що така система державного управління дозволить нам виконати цю програму, бо рівень міністерський значно вищий. Міністр - він є членом Кабінету Міністрів. Природокористування - це важлива сьогодні складова взагалі державної політики. Отже, те рішення, яке прийнято Радою національної безпеки і введено указом Президента, це рішення, яке спрямоване на повну дестабілізацію ситуації у мінерально-сировинному комплексі України. Це рішення штрейкбрехерське, це рішення, яке спрямоване на те, щоб знищити сьогодні перспективу для України.
Тому, шановні друзі, ми повинні прийняти цю програму, але прийняти одночасно і рішення про те, що державне регулювання було піднято на рівень міністерства. Це рішення прийнято тільки для того, щоб певній групи людей доступитися до надр, щоб вони сьогодні могли мати в руках ліцензії, щоб вони могли мали сьогодні доступ до якихось джерел - нафти і газу. От і все, чим продиктоване це рішення. Ми не можемо, як народні депутати, погодитися із цим рішенням. Ми повинні сказати, що нам треба створити повноцінне Міністерство природних ресурсів, де державне регулювання здійснюватиметься на принципах інтегрованого управління всім комплексом ресурсів - землею, водою, надрами і лісами. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершуємо, час вичерпано. Будь ласка, з процедури Олександр Баранівський. Увімкніть мікрофон.
11:36:39
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую, Володимир Михайлович. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.
Те, що програму приймати треба, але вона повинна бути підсилена за її виконання. Справа в тому, що сьогодні розтягується сировинна база, скажімо, пробити скважини за рахунок бюджетних коштів, нафтові, газові передані в комерційні структури, не куплені, а передані і там експлуатуються. Можна навести приклади не тільки по скважинах. Передаються в приватні руки, скажімо, на Житомирщині, кар'єри "Габр", "Лабрадору" і різних гранітів, сьогодні села всі окружені цими кар'єрами, на кладовище немає чим загородити і ніхто нічого не сплачує, ніхто нічого абсолютно їх не контролює.
І ще одне. Є сьогодні на Житомирщині в Володарськ-Волинському районі бувші підприємства "Західкварцсамоцвіти", там добували берили, топази, п'єзокварци. Так от, сьогодні це віддано на відкуп чорного ринку, тисячі людей лопатами перекопують це все, так це все перепродається,- державі до цього справи нема. Тому, поки ми не будемо мати міністерство, шановні друзі, по розвитку мінерально-сировинної бази, які б мали певні повноваження, ми там порядку не наведемо. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено, рішення будемо приймати відповідно до Регламенту.
Оголошується до розгляду проект Закону про єдиний соціальний податок. Доповідач - народний депутат України Людмили Федорівна Кириченко, будь ласка. І співдоповідачем буде виступати Хомутинник Віталій Юрійович.
Комітет пропонує такий регламент: для доповідача - до 5 хвилин, відповіді на запитання - аналогічно, те ж саме для співдоповідача. Протягом 15 хвилин провести обговорення. Це 35? Ну тоді будемо обговорення проводити 20 хвилин, давайте 25 хвилин.
Шановні колеги, відповідно до пропозиції, ви її не підтримуєте. Я пропоную тоді відповідно до Регламенту 45 хвилин обговорювати. А якщо є інші, давайте будемо голосувати? Сорок п'ять? Домовилися. 25 хвилин на обговорення. 20 на доповідь і співдоповідь разом.
Будь ласка, Людмила Федорівна.
11:38:56
КИРИЧЕНКО Л.Ф.
Кириченко, 108-й избирательный округ, Луганская область.
Уважаемые коллеги, вашему вниманию я представляю законопроект о едином социальном налоге, так как он зарегистрирован под номером 2122.
Предложенный вашему вниманию законопроект преследует несколько целей.
Первое. Создание условий для повышения размеров зарплаты и одновременный вывод ее из тени.
Второе. Снижение нагрузки на фонд оплаты труда с учетом наполняемости пенсионного фонда
Третье. Упрощение механизма уплаты социальных платежей и снижение расходов на администрирование.
Вы все прекрасно знаете, что 22 мая мы приняли Закон "О налоге на доходы физических лиц", предусмотрев в нем существенное снижение ставки налогообложения.
Этим мы заинтересовали граждан в легализации зарплаты. Но эффект, который ожидается от снижения ставки подоходного налога, не будет достигнут, если мы не заинтересуем работодателя в повышении зарплаты своим работникам и сокращении выплат так называемой зарплаты в конвертах.
Для этого необходимо одновременно вступление в силу закона о подоходном налоге, о налоге на прибыль предприятий, снизить нагрузку на фонд оплаты труда в предложенном нами проекте содержится несколько принципиальных нововведений.
Проект предусматривает объединение трех социальных платежей. На пенсионное страхование, на социальное страхование по временной не трудоспособности, и на социальное страхование по безработице в один социальный взнос, внесок.
Предприятия осуществляют единый платеж на социальный счет при этом предусматривается единая база начислений, единая декларация, единая отчетность.
Расщепление платежей по соответствующим социальным фондам, осуществляется автоматически. По алгоритму устанавливаемому государством. Это позволит значительно упростить бухгалтерию предприятий, механизм взымания данных платежей, отчетность и позволит упростить возмещение средств из фонда социального страхования.
Предложенный вариант решения и главные проблемы, это снижение нагрузки на фонд оплаты труда, что приведет к повышению заинтересованности предприятий в росте зарплаты и вывода ее из тени.
Проект предусматривает снижение консолидированного платежа з действующих 37 процентов до 25 процентов. Но только в тех случаях когда заработная плата выплачивается в размерах не ниже установленного минимума. Этим определенно снижается, этим одновременно снижается риск недополучения средств в пенсионные и социальные фонды. Поскольку отчисления с размера заработной платы ниже установленного минимума остаются на действующем уровне. Для примера в настоящее время прожиточный минимум для трудоспособного населения Украины составляет 380 гривен. В тоже время по данным 2001 года около 80-ти работающих получают зарплату до 300 гривен. Всем понятно, что эти цифры официальные, но далеко не реальные. Частично, особенно в малом и среднем бизнесе, большая часть заработной плати выплачивается в конвертах. Руководители предприятий не хотят или не могут по причине больших начислений на фонд оплаты труда ее поднимать.
В проведенном нами расчете на основании данных Пенсионного фонда Украины за 2001 год показали, что при увеличении средней заработной платы всего на 6 гривен, в фонды поступят дополнительно 52 миллиона гривен. Понятно, что предлагаемая пониженная ставка должна быть подтверждена и соответствующими расчетами 2002 года. Здесь, конечно, я надеюсь на тесное сотрудничество Пенсионного фонда Украины, который единственный, который может дать нам базу исчисления.
В заключение хочу сказать. Представленный законопроект неоднократно обсуждался в Министерстве труда и социальной политики Украины, в Пенсионном фонде Украины. Механизм начисления социального взноса был опробирован на ряде промышленных предприятий.
Я прошу вас поддержать предложенный законопроект в первом чтении. Спасибо.
ГОЛОВА. Запитання будуть до вас, Людмила Федорівна.
На запитання, будь ласка, запишіться. На табло, будь ласка, висвітіть.
Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
11:44:16
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановна доповідач! В принципі, теоретично можна було б підтримати вашу ідею, але як бути з принципом соціальної справедливості, бо ви перебачили, що якщо сума доходів менша за прожитковий мінімум, сплачується 37 відсотків від об'єкту. Це з найбідніших людей. Якщо ж перевищує його розмір, 25 відсотків.
Скажіть мені, будь ласка, що мені говорити тим людям, які сьогодні безперечно дві третини України мають менше за прожитковий мінімум.Що мені говорити, що у них буде на 12 відсотків більше стягуватися, це по-перше.
І по-друге, як ви вважаєте, як це може бути податком, якщо це суперечить Конституції? Можливо треба міняти назву закону, міняти ще деякі концептуальні речі. Ви три рази міняли закон. Я вивчив всі три ваші пропозиції. На заміну роздано, на заміну роздано, а цього взяли й не змінили. Скажіть, будь ласка, я б хотів би знати відповідь на це питання.
КИРИЧЕНКО Л.Ф. Я, если можно, отвечу с последнего вопроса. Да, вы правы, в действительности законопроект лучше называть "о едином социальном взносе", внеске. И об этом мы говорим - о едином социальном внеске. Это... Но менять мы его можем только после принятия в первом чтении, вы это прекрасно все знаете.
Дальше о том, что мы, так сказать, обижаем социально обижаем низкие... низкооплачиваемые слои населения. На мой взгляд, закон и служит для того и будет приниматься для того, чтобы как раз таки поднять заработную плату, чтобы дать работодателям поднять заработную плату и таки увеличить, так сказать, прожиточный минимум нашим социально, так сказать, необеспеченным гражданам.
ГОЛОВА.Так, Василь Гаврилюк, група "Народовладдя".
11:46:14
ГАВРИЛЮК В.В.
Дякую, Володимире Михайловичу. Прошу передати слово колезі Майстришину.
ГОЛОВА. Народний депутат Майстришин.
11:46:23
МАЙСТРИШИН В.Я.
Народний депутат Майстришин, округ №14, фракція "Регіони України".
Людмила Федорівна, скажіть, будь ласка, чому все-таки в цьому законі певна половинчатість рішення. Що я маю на увазі? Сьогодні, коли ми говоримо про те, що - і це видно з вашого закону - що ми створюємо певний платіж тільки як би на один рахунок, але ж ми, скажем так, не позбавляємо тих зловживань, які є сьогодні у фондах. І чому сьогодні не зробити один фонд, чому знову ми йдемо... якось половинчато до цієї справи підходимо. Це перше моє запитання.
І друге. Я буду сьогодні, я думаю, що виступати якраз буду пропонувати систему можливо карточної системи. Тобто, щоб кожна людина мала картку і в цій картці були всі її внески до тих чи інших фондів і вона могла мати певну мотивацію щодо заощадження цих коштів.
Що ж сьогодні відбувається? Відбувається така справа, що я в цей фонд вношу свої внески, але я не зацікавлений в економії цих коштів? Дякую.
КИРИЧЕНКО Л.Ф. Владимир Яковлевич, я полностью согласна с вами и с вашим предложением. Да, в действительности оно разумно, и мы с вами обсуждали этот уже вопрос, и как бы мы понимаем, о чем мы говорим. Все дело в том, что я остаюсь на своем убеждении, что сразу принимать тот законопроект мы не готовы, именно база у нас не готова, у нас нет такой базы. Мы сегодня в основном опираемся в основном на базу Пенсионного фонда. Хотя и она, мягко говоря, не достаточна, вы понимаете?
Да, действительно, в идеале и то что мы будем предлагать следующим этапом - это создание и принятие законопроекта о едином реестре персональных данных. И вот на этой базе, когда будет в действительности принят уже единый реестр и законопроект о едином реестре персональных данных, где у нас каждый гражданин будет иметь все сведения о том, куда поступают его деньги, как работают его деньги, вот тогда в действительности...
Но я все таки говорю о том, что мы приняли - уже приняли! - законопроекты о снижении подоходной ставки налога на 13 процентов, о снижении до 25 процентов по прибыли предприятий. И нам очень нужно принять именно этот законопроект как этапный. Дальше - его дорабатывать, он не помешает ни в коем случае дальнейшей доработке.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
11:48:54
ШКІЛЬ А.В.
Дякую.
Шановна доповідачко! Я, знаєте, от Україна є така держава, яка звикла робити революції з перервою на обід. Ми тут говоримо: половинчасті закони. Я думаю, знаєте, от коли поїхати в округ, люди криком кричать, коли йде тема за соціальні будь-які гарантії держави. Будь-які, а соціальні гарантії - також одна із гарантій держави. Тому тут потрібна "революція". Якщо ми будемо все відкладати, що в нас буде створена одна база даних, потім буде друга база створена. То повірте, що це не прискорить, а тільки віддалить процес.
Я дійсно погоджуюсь з попереднім колегою, що нам потрібно революціонізувати законодавство, я хотів щоб ми тут пропонували "революційні" закони, які б змінювали. Тому що таке горе і біда в нас, яке відбувається з соціальним захистом, напевно, ні в кого і ніде немає. Тому на скільки на вашу думку покращить цей законопроект, соціальну захищеність населення? Дякую.
КИРИЧЕНКО Л.Ф. Вы знаете, здесь как-бы у нас опять-таки разные точки зрения. На мой взгляд, революция никогда хорошего не приносила. Вы знаете, это разрушение, это при любой ситуации разрушение. А потом создание в новое, это всегда тяжело.
Поэтому я бы предложила именно такой путь. И я считаю, что сегодня мы должны самое главное, ведь во главу мы что ставим, во главу угла мы ставим все-таки повышение заработной платы. И это самое главное, это самая главная цель. И мы этим законопроектом именно стремимся достичь именно этого. Поэтому я очень вас убедительно прошу, подумать и поддержать этот законопроект.
ГОЛОВА.Михайло Мельничук, фракція соціалістичної партії України.
11:50:30
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Фракція соцпартії України. Прошу передати слово Вернигорі, народному депутату.
ГОЛОВА.Прошу, Вернигора.
11:50:43
ВЕРНИГОРА Л.М. Соціалістична фракція. Шановна Людмило Федорівно! Я найперше запропонував з процедури пропозицію, зняти з розгляду ваш законопроект, як антиконституційний. У Конституції в нас є страхування, але немає соціального оподаткування. Це перше.
І я, Володимире Михайловичу, хотів би, щоб ми на "корзину" не працювали. Ми спочатку хочемо закон прийняти, а потім вносити зміни до Конституції. Я пропонував би навпаки робити, спочатку зміни в Конституції внести, а потім вводимо соціальний податок, якого взагалі немає в природі і не має в жодній країні, і не має в нашій Конституції. То я хотів би це перше зробити.
І друге. Що найгірше ви пропонуєте, це входите в положення роботодавцям, які будуть збільшуючи прибутки, збільшувати нам заробітну плату. У вас що є такий закон, в залежності збільшення зарплати від збільшення прибутків? Я не розумію концепції вашого підходу. Дякую.
КИРИЧЕНКО Л.Ф. По поводу о том, что у нас нет социального налога, я с вами полностью согласна, я уже отвечала: да, в действительности это - социальный внесок, закон о едином социальном внеске. Так мы его трактуем в дальнейшем.
Второй вопрос. Вы знаете, я по поводу о том, что зависит зарплата от прибыли, здесь я полностью с вами не согласна. Почему? Потому что сегодня опять-таки если мы вернемся к тому, как работают сегодня работодатели, мы с вами не можем ни говорить о том, что половина... У нас нет практически такой заработной платы, как 150 гривен. Нет ее. Вот смотрите, сегодня мы назначили мы минимальную пенсию 185, да? И что? Подняли на 185, а остальное отдают в конвертах. Ну мы же говорим о том, что давайте прекратим эту как-то нехорошую политику. Что такое говорит о конвертах? Это статистика говорит. Мы когда читаем внимательно статистику, статистика об этом говорит. И поэтому мы все-таки говорим о том, что давайте вместе принимать эти законодательные базы для того, чтобы нашему пересичному громадянину было на самом деле легче жить у нас на Украине. Легче. А это можно только путем принятия законодательной базы.
ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.
Для співдоповіді я запрошую голову підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Хомутинника Віталія Юрійовича. Будь ласка, Віталію Юрійовичу.
11:53:36
ХОМУТИННИК В.Ю.
Уважаемые коллеги! В последнее время очень много ведется разговоров о необходимости снижения налогового пресса и выхода доходов населения из тени. Вопрос в том, каким образом этого достигнуть и в то же время сохранить объемы поступлений в бюджеты и целевые фонды? Я думаю, этот вопрос волнует сегодня всех народных депутатов.
Недавно мы приняли закон о подоходном налоге с граждан, который значительно снижает ставку подоходного налога. Это, безусловно, позитивный закон. Однако, снизив налоговую нагрузку на доходы физического лица, остается 39,5 процентов начисление на фонд оплаты труда, который платит работодатель.
Поэтому для того, чтобы достигнуть должного эффекта действительно нужно смотреть на уменьшение налогового давления на фонд оплаты труда и введение механизмов стимулирования роста заработных плат с автоматическим снижением шкалы начислений.
Мы в комитете принимали такое решение. Что для того, чтобы подоходный налог сработал в полной мере, мы должны с 1 января следующего года принять Закон о едином социальном налоге или это внески. Относительно концепции и идеологии закона комитет полностью поддерживает данный подход.
Относительно ставок и шкалы при которой будут применятся понижение ставок. Наше мнение, что мы должны более тщательно работать при подготовки ко второму чтению со всеми комитетами, которые имеют отношения к этому вопросу . А так же с профильными министерствами, с Министерством финансов, и с Министерством труда и социальной политики.
Что касается администрирования, то на наш взгляд так же положительным является существенное упрощение администрирование взносов и объединение трех фондов на базе пенсионного фонда. Хотя бы потому что отчетов будет в три раза меньше и авторы эти вопросы прорабатывали.
Что касается работников, то я думаю, что не будет снижение работников в этих фондах, потому как работы в фондах предостаточно. И, например, на улучшение работы по борьбе с безработицей для фонда страхования на случай безработицы на сегодняшний день не хватает кадров.
На наш взгляд, больше всех в результате принятия законопроекта выиграет работник. Потому как получая легально свою заработную плату он получит возможность воспользоваться услугами социального обеспечения в полной мере. Имеется в виду и пенсии, которые зависят от роста заработных плат, и пособия по временной нетрудоспособности - больничные, и многое другое.
Если говорить о том, какие в законе есть недоработки и что упущено, то, на наш взгляд, как я уже сказал, мы должны будем дорабатывать этот закон, доработку ко второму чтению, но сам подход, безусловно, нужен. Это было озвучено и Президентом, и Кабинетом Министров поддерживается. Потому как мы не должны делать полумер, приняв снижение такое подоходного налога, автоматически должны снижать начисление на фонд оплаты труда, тем более, что сегодня расчеты говорят о том, что, как автор сказал, 80 процентов заработных плат находятся при трехсот гривнах рубеже, а 92 процента заработных плат находятся на рубеже 92 процентов от всех заработных плат по государству. Поэтому такой стимул, он стимулировал бы именно переход этой шкалы, трехсот или четырехсот, пятисот гривен, это мы с вами уже будем вместе дорабатывать.
Поэтому решение комитета - поддержать в первом чтении. И все нестыковки, все вопросы, которые будут возникать и у народных депутатов, и в профильных комитетах, доработать ко второму чтению. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, запитання, будь ласка. Давайте запишемось.
Будь ласка, на табло.
Якщо не заперечуєте, давайте не будемо робити перерву, щоб доопрацювати цей законопроект.
Супрун Людмила, фракція народно-демократичної партії України.
11:58:54
СУПРУН Л.П.
Людмила Супрун, фракція народно-демократичної партії.
Скажіть, будь ласка, яке ставлення до вашого законопроекту з боку виконавчих органів влади та фондів, які сьогодні управляють цими процесами щодо зборів, різних страхових внесків.
ХОМУТИННИК В.Ю. Законопроект, автор законопроекта выступала и мы как профильный комитет отслеживаем проведение данного закона.
Что касается позиций Кабинета Министров и министерств, то идеология поддерживается. У фондов есть вопросы и авторы вносили закон повторно три раза и каждый раз учитывали какие-либо из предложений, мнений, замечаний и так далее.
На сегодняшний день так же есть разные мнения и есть ряд вопросов. Поэтому я думаю, что все эти вопросы мы действительно должны будем во втором чтении путем поправок, замечаний. И однозначно мы должны к этому подойти максимально взвешено и ни в коей мере не потерять того уровня доходов пенсионного фонда и других фондов, которые существуют сегодня. То есть если вводить механизмы, то только те, которые бы стимулировали рост и повышение и зарплат, и отчислений в данный фонд.
ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.
12:00:32
ГІНЗБУРГ О.П.
Гинзбург, фракция коммунистов, 161-й избирательный округ.
Виталий Юрьевич, я вот для себя немножко там вошла в тему и хочу задать такой вопрос.
Первое. Меня вот мучит вопрос этот и я никак не могу ответ получить. Из выступления предыдущего выступающего это было сказано для того, чтобы нашим простым людям жилось лучше.
А нет ли такой системы, почему правительство ждет сегодня от того, что выйдет на трибуну какой-то депутат который сделает так, чтобы простым людям жилось лучше. И если вдруг не выйдет этот человек на трибуну, не предложит этот закон. Почему правительство, которое вы поддерживаете, к стати, сегодня не регулирует эти проблемы, которые находятся среди простых людей, в том числе и минимальная зарплата, и пенсия, о которой мы сейчас так говорим? И мы, фракция коммунистов понимаем, что сегодня предложенный вами закон уменьшает какое-то давление на сверхприбыли, оставляет в такой же ситуации те предприятия или те же физические лица, которые маленькие имеют доходы. Что вами руководствуется? Вот у меня вопрос. Спасибо.
ХОМУТИННИК В.Ю. Знаете, мы - народные депутаты и отвечаем за свои поступки и действия, как субъекты законодательной инициативы. И что руководствуется нами при внесении законов? Наверное, ответственность перед своими избирателями в первую очередь.
Что касается позиции правительства, то на этапе подготовки, активно профильные министерства уже участвовали для того, чтобы был внесен вариант максимально какой-то согласованный. И на сегодняшний день есть договоренность, что если выносит народный депутат какой-либо из законов, правительство не выносит альтернативный. Поэтому нет смысла сегодня путать, а нужно просто дорабатывать какой-то один вариант закона и сделать из него, действительно, нормальный механизм. Спасибо.
ГОЛОВА. Валерій Асадчев, фракція "Наша Україна".
12:02:41
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую.
Шановний Віталію Юрійовичу! Ви знаєте, що ні доповідач, ні ви ні в чому мене не переконали. І я вам скажу чому. Тому що ви повинні стояти тут на трибуні були і не словами говорити, а цифрами. Спочатку рахують, шановний, а потім пишуть закони, а не навпаки. Ви написали закон, який стосується всіх пенсіонерів України без жодного прорахунку, я так розумію. Ви знижуєте ставку з 37,5 до 25, не знаєте з якої ще бази це робити і вже виносите закон, і говорите, давайте у першому читанні приймати. Хіба можна такі речі робити, друзі мої?
От ви сьогодні сказали прибутковий податок з громадян. А те, що сьогодні 3 мільярди розриву вийшло у місцевих бюджетах, то хто буде платити зарплату вчителям? Питання залишилося. Ви кажете, що по вашому закону не треба знижати рівень пенсій. А, ну, спитайте наших пенсіонерів. Їх задовольняє нинішній рівень пенсій? Ви його збираєтесь залишати чи навіть зменшувати.
Тому у мене до вас питання. Де ж розрахунки? Дайте розрахунки спочатку, а потім пишіть закони. Дякую.
ХОМУТИННИК В.Ю. Мы руководствуемся теми расчетами, которые поступали в комитет и на сегодняшний день из 21,5 миллиона работающих 19,8 миллиона получают заработную плату до 500 гривен. На 3 миллиона меньше до 300 гривен. То есть, тот рубеж, который стоит на уровне 300-500 гривен он никаким образом не повышается. Мы понимаем, что уровень заработных плат сегодня другой и уровень доходов населения. Это говорит о том, что большая часть получения заработных плат она находится в теневом секторе и при таких расчетах по сегодняшнему варианту, который предлагается авторами, действительно есть увеличение поступлений в различные фонды в размере около 2 миллиардов. Вот они расчеты.
Однако, я еще раз повторяю, что эти расчеты и сама ставка, и тот уровень - будет это 300 или 400, или 500 гривен - мы будем считать при доработке ко второму чтению рабочей группы, а вместе с Минфином, но сегодня, я еще раз повторяю, сегодня эти расчеты есть и они дают нам право сегодня принимать этот законопроект в первом чтении. Спасибо.
ГОЛОВА. Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.
12:05:36
ВЕРНИГОРА Л.М.
Леонід Вернигора. Соцфракція. Я в зв'язку з тим, що буду виступать, прошу передати слово Віталію Шибко.
ГОЛОВА. Віталій Шибко.
12:05:50
ШИБКО В.Я.
Спасибо. Шибко, Социалистическая фракция Украины. Я хочу поддержать здесь своего коллегу Асадчего по поводу того, что действительно не существует никаких расчетов под даный законопроект. А закладывается логика, логика бывшего известного вам указа Президента, когда он сказал: "Кто сегодня заявит о том, что у него есть вклады за границей, то в течение какого-то времени будет амнистия. Скажите, пожалуйста, вы знаете, сколько случаев такого, что кто-то заявил о том, что он перевел деньги за границу и сегодня покаялся. Этого нет. Вот вы закладываете такую же самую "а вот если мы сделаем так, тогда все будут платить вовремя" и т.д. Этого не будет.
Я хочу сразу обратиться к гражданам Украины и сказать об этом. Но я вам хотел задать вопрос. Сегодня логика этого закона либеральной партией для того, чтобы переложить возможности собрания налогов не за счет предпринимателей и богатых людей, а за счет просто населения. Ну если вы выстраиваете такую логику, скажите, что дальше у вас в портфеле? Например, вы предусматриваете в этой логике закон о медицинском страховании и т.д. или нет, или просто этот закон, а дальше как будет показано? Спасибо.
ХОМУТИННИК В.Ю. Относительно логики, то при принятии закона, который мы вместе с вами приняли о подоходном налоге, о ставке 13 процентов до 2007 года, с 2007 года 15 процентов. Мы руководствовались тем, что часть покрытия потерь местных бюджетов то, о чем сказал коллега Асадчев, будет за счет выхода доходов из тени и повышение заработных плат. Для того, чтобы это сделать, сейчас второй шаг, иначе мы не достигнем того эффекта.
Что касается дальнейшего и то, что вы говорите, кто-либо из-за рубежа перевел или нет, я думаю, что вряд ли сегодня кто, что переводил и не будет переводить, пока мы с вами не примем закон о налоговой амнистии. И опять же я думаю, что мы это должны сделать со следующего года. Какой это будет вариант: депутатский или правительственный; это уже наши этапы следующей работы, над которой будет работать комитет для того, чтобы все эти законы внести единым пакетом и ввести их с 2004 года с 1 января.
ГОЛОВА.Дякую, сідайте будь ласка, Віталію Юрійовичу.
Що з цього приводу думає Кабінет Міністрів України? Наталія Іванівна Іванова, заступник державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики.
ІВАНОВА Н.І.
Я дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати, позиція уряду полягає в наступному. Перше. Уряд підтримує саму ідею об'єднання функцій з метою страхових фондів з метою підвищення ефективності їх діяльності. І не тільки підтримує ідею, але і працює над практичною реалізацією, бо здійснюється два експерименти в Україні у трьох областях, дія цих експериментів поки що не завершена.
Друге. Уряд підтримує ідею щодо зменшення нарахувань на фонд заробітної плати і над цим також практично працює, щороку нарахування зменшуються. Проте будь-яке реформування має, по-перше, відповідати Конституції України і, по-друге, не зменшити рівень соціального захисту населення. На жаль, запропонований законопроект саме з цієї точки зору має дуже великі вади - це як фінансові втрати страхових фондів. За нашими підрахунками, до 400 мільйонів щорічно, а це безперечно призведе до зменшення рівня соціальної захищеності.
Крім того, реалізація окремих положень законопроекту призведе до збільшення чисельності працівників страхових фондів, а це вже не відповідає меті, поставленій при об'єднанні функцій страхових фондів.
Тому позиція уряду співпадає з висновками Науково-експертного управління Верховної Ради, з позицією Комітету соціальної політики і праці Верховної Ради, з висновками Ради молодих підприємців і також Ради підприємців при Кабінеті Міністрів про відхилення цього законопроекту і відправлення його на повторне перше читання. Дякую.
ГОЛОВА. Переходимо до обговорення, шановні колеги. З процедури? Будь ласка, Асадчев Валерій. З процедури, Хара. Та підождіть, шановні колеги, у нас не передбачено голів комітету. Запишіться, будь ласка,
12:10:34
АСАДЧЕВ В.М. Дякую.
Асадчев, "Наша Україна".
Володимире Михайловичу, оце, до речі, можна сказати, практичне застосування до того, що говорив сьогодні з трибуни Турчинов. Ми втратили стільки часу на питання, яке без уряду взагалі з цієї трибуни ніхто розглядати не мав права. Уряд його не підтримує, розрахунків нема, внесли просто депутати свою ініціативну, майже 40 хвилин витрачено роботи Верховної Ради абсолютно не зрозуміло навіщо. Тому у мене знову просто до вас питання і прохання, я уже до вас неодноразово звертався з цим питанням. Давайте ми будемо якось організовувати роботу парламенту. Є законопроекти, які можна дійсно розглядати без уряду. Є якісь, знаєте, суперечливі, але є питання, де треба розрахунки економічні. І тут без уряду ніхто не може вийти на трибуну і розглядати такі питання. І я б дуже вас просив, як Голову Верховної Ради, щоб ми такий принцип все-таки якось виробили і його дотримувались. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, цей законопроект розглядав Комітет відповідний - з питань фінансів і банківської діяльності. Він прийняв відповідне рішення і наполягає на розгляді. Можливості зняти у Голови Верховної Ради законопроект, який вніс комітет і наполягає на розгляді, немає. Тому я тільки обмежуюсь тим, що на кожній погоджувальній раді закликаю керівників комітетів вносити ті законопроекти, які конче потрібні і які пройшли всебічну експертизу і до яких немає вагомих застережень.
Василь Хара, будь ласка.
12:12:12
ХАРА В.Г.
Уважаемый Владимир Михайлович, совершенно нелогичным является то, что ведущим в этом вопросе является Комитет по финансам и банковским вопросам. Речь не идет о налогах, речь идет о функционировании фондов социального страхования. Девять лет Верховна Рада потратила на то, чтобы сформировать правовое поле по функционированию социальной защиты населения. Позапрошлый состав Верховной Рады принял закон об основах общеобязательного государственного социального страхования. Предыдущий состав и нынешний работает уже (функционирует три фонда) над двумя оставшимися фондами. То, что сегодня делается, это разрушит всю систему социальной защиты нашего населения . Поэтому, не дай Бог, если в первом чтении этот закон будет принят, я очень прошу вернуть в профильный комитет, в наш комитет, который, кстати, не поддержал его в первом чтении, для рассмотрения и для того, чтобы не путать грешное с праведным. Потому что то, что говорится с трибуны это совершенно не отвечает действительности.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Давайте ж будемо працювати і не робити вигляд, що ми в перше сьогодні познайомилися з цим проектом законом. Ваш комітет, Василь Григорович, розглядав це питання і дав своє заключення ще 6.02.2003 року і тоді не виникало, чому він розглядається в комітеті Буряка. Зараз ми раптом згадали, що є інший комітет, тоді треба було висловити свою позицію і ми б прийняли відповідне рішення, і на Погоджувальній раді в тому числі, так переходимо до обговорення, будь ласка, висвітліть на табло хто записався на виступи і обговорення у нас залишилося зараз 15 хвилин, давайте хоч 20 зробимо, має слово Юрій Анатолійович Кармазін, Фракція "Наша Україна". Підготуватися Чорноволу, який виступає замість Яворівського. В мене є відповідне подання з цього приводу, будь ласка.
12:14:09
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Безумовно питання яке розглядається дуже важливе для всього нашого народу і перш ніж робити якісь досвіди на людях в солідних країнах перевіряються звісно на тваринах.
Я хотів би показати маленькі етапи розвитку цього закону. 4 вересня появляються кілька сторіночок дуже худесенький закон - це перше. Там немає ніяких фінансових, економічних обгрунтувань.
2 жовтня появляється такий же самий, але з табличкою фінансово-економічні обгрунтування. Ці фінансово-економічні обгрунтування наскільки не серйозні були в цьому подані додатку, що третій закон, який з'явився і поданий 16 грудня 2002 року на заміну розданих, взагалі жодної таблички вже немає і жодної цифри немає.
Тому я здивований тим рівнем підготовки, який сьогодні тут нам продемонстрував комітет, який був визначений ведучим, який взагалі не побачив навіть того, що назва законопроекту суперечить статті 46 Конституції України, суперечить Концепції соціального забезпечення населення України, яка схвалена нами ж, народними депутатами, і суперечить основам законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і базовим законам з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тут правий був народний депутат Хара, який сказав, що проігнорували думку комітету з питань соціальної політики.
І так, назва не забезпечує.
Що стосується соціальної політики. Є соціальна справедливість чи ні. Сума доходів менша за прожитковий мінімум - податок 37 відсотків встановлюється від об'єкту, якщо перевищує - 25 відсотків. Я вважаю це ненормальним. Якщо і робити цей крок, то робити його, по-перше, обгрунтовано, зважено. А, по-друге, робити його для всіх в більш-менш однакових умовах.
Тепер подивимось, критерієм істини завжди була практика. Подивимося, що ж було і чи було де ще в світі це. В Росії це вже зроблено. І що там? Введення єдиного соціального податку призвело до фактичного згортання системи обов'язкового соціального страхування і переходу до розподільчого соціального забезпечення залежно від бюджетних можливостей, що негативно вплинуло на рівень соціальної захищеності найманих працівників. Це нововведення не дало результатів і в частині стимулювання і підвищення заробітної плати та збору податків, проте, призвело до різкого послаблення фінансової стійкості соціальних страхових фондів. Оскільки різко скоротилось надходження коштів до них, негативно позначилось на управління фондами тощо.
Так от, такі висновки були зроблені в Російській Федерації, де зробили експеримент на собі.
Чи варто нам робити цей експеримент? Я думаю, що закон треба, внаслідок того, що він порушує Конституцію і шість чинних законів порушує, треба повернути на повторне перше читання. А далі - розібратися. Дякую вам.
ГОЛОВА. Дякую. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна". Наступним буде виступати Микола Круць.
12:17:37
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, на жаль, ми зараз розглядаємо один з найслабших законів, який колись був у Верховній Раді, найбільш невмотивованих і за своєю соціальною спрямованістю, як на мене, просто злочинних. Те що в законі йде, вже в назві закону пряме порушення Конституції і комітет на це не звертає жодної уваги - це вже є момент повного абсурду.
Те що абсолютна неадекватність і невідповідність комітету, якому було надано це для розгляду, відбулося - це теж питання яке у нас виникає і з яким ми мусимо працювати і в цьому випадку, і в наступних.
Те що вводиться антисоціальна норма, коли для людей в яких нижча зарплата вводиться вищий податок, чи власне кажучи збір, вернемося все-таки в конституційне поле, це є вершиною абсурду. Припускати, що внаслідок цього які небудь з роботодавців будуть іти на певні поступки працюючих і що це вкинеться тільки на їхню спину, а не на спину працюючих, знаєте - це просто смішно.
Читаємо Чехова про унтер-офіцерську вдову, яка сама себе висікла. Це абсолютно адекватний випадок. Це буде черговий удар, чергове зниження низьких зарплат і жодного підвищення їх в жодному напрямку.
Ми вже мали кілька спроб і зараз останню ми доробляємо по іншому напрямку, все ж таки підвищити рівень зарплати і допомогти вивести з цього конвертованого, в розумінні віддавання конвертів, напрямку виплати зарплати.
Був проведений експеримент в трьох областях, в тому числі і у Львівській області, в якому були помічені непогані напрацювання. Напривеликий жаль Кабмін тоді не виконав наше рішення Верховної Ради про прийняття певних висновків щодо цього експерименту і поширення його дії на всю Україну і поглиблення дії.
Там певні можливості були, а ми побачили, що епізодичність закону не дає ефекту: ніякого виводу з тіні не відбулося.
В рішення розв'язати з цього приводу, ми можемо тільки в тому випадку, якщо буде прийнято потужний комплекс законів саме з детінізації економіки. Виплата в конвертах, чи занижена зарплата - це є тільки одна складова сторони справи і цим законом абсолютно в принципі розв'язати не можна.
Я вже не говорю про те, що цим законом фактично рубається під корінь вся пенсійна і соціальна система України, яка сьогодні і так "тріщить по швах" нічим не вмотивоване скорочення надходжень декларативно має замінитися розширенням бази оподаткування. Повірте мені, ніякого розширення у даному випадку просто-на-просто не буде з прийняттям цього закону. Навпаки, відбудеться тільки погіршення загальної ситуації.
І так само нічим не обгрунтовано в цьому законі, хоча, очевидно, можливо на майбутнє і справедливе є питання про консолідацію всіх коштів всіх цих соціальних фондів. Можливо до цього й треба прийти, але це треба виписувати в іншому зовсім законі в нормальному вигляді розширену систему розподілу цих коштів і гарантій справедливого використання цих коштів. Ми вже наприймали закони, які потім немає кому компенсувати.
Я прошу Верховну Раду щодо цього закону ні на яке повторне перше читання не відправляти, а просто його відхилити. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Микола Круць, фракція "Наша Україна". Василь Надрага буде виступати наступним.
12:20:52
КРУЦЬ М.Ф.
Микола Круць, Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".
Шановні колеги! Розгляданий законопроект подається у надзвичайно важливому соціальному та економічному аспекті. Запропоновані ним умови та порядок сплати роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування можуть істотно змінити правове регулювання у зазначеній сфері.
Це ж стосується порядку розподілу внесків між Пенсійним фондом та страховими фондами, порядку стягнення заборгованостей за цими внесками тощо. Принциповим положенням законопроекту є пропозиція консолідувати кошти соціального страхування за основними видами на основі встановлення єдиного внеску на передбачені проектом цілі, що має сплачуватися за регресивним принципом.
Аналіз законопроекту дає підстави для висловлення низки зауважень до його змісту.
Перше. До самої назви проекту, отже і до його предмету. Фахівці з податкових питань ставлять під сумнів конкретність терміну "єдиний соціальний податок", посилаючись на те, що його складові внески за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з чинним законодавством не визнаються податком. До речі, також не передбачено включення таких внесків до системи оподаткування. Тому цей термін, а отже і назва законопроекту необхідно уточнити.
Звертає на себе увагу нечіткість визначення об'єкту сплати внесків. Крім того, у проекті слід було чітко вказати суму коштів, що отримується за певний період часу та шкалу ставок стягнення внесків.
Виникає питання щодо запропонованого проектом ( це стаття 7-ма підходу) щодо визначення розміру страхових внесків, які визначаються за принципом: якщо сума доходів менша за прожитковий мінімум, сплачується 37 відсотків......об'єкту. Якщо ж перевищує його розмір - 25 відсотків.
Питання полягає в тому, наскільки справедливим є такий підхід. Як на мене, потребує додаткового вивчення питання про прийняття рішення щодо централізації внесків соціального страхування. Як відомо, відповідним законом передбачено проведення у ряді областей нашої країни експерименту щодо виконання Пенсійним фондом функцій по реєстрації страхувальників, формуванню та веденню інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, здійсненню контролю за повнотою та своєчасністю справляння зборів всіх соціальних фондів. Такий досвід може бути поширено на всю територію України за умови позитивних результатів цього експерименту, але це має відбуватися за пропозицією уряду. Тобто, запровадження багатьох ключових положень проекту можливе лише за умови виконання додаткових заходів організаційного , фінансового та правового характеру. Зміст цих заходів слід продумати наперед, узгодити між собою і чинним законодавством, спрогнозувати соціальні та економічні прийняття законопроектів. А тому проект можна приймати лише за умови визначення та відповідного відображення цих заходів. Дякую.
ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція... група "Народний вибір". Підготуватися Шкілю.
12:23:56
НАДРАГА В.І.
Надрага, Луганск, "Народный вибор".
Значит, ситуация заключается в следующем, уважаемые коллеги. Я хотел бы... мы, к сожалению, не дали в ходе обсуждения с места высказать эту мысль. Глубоко убежден, что такие вещи, которые являются базовыми, должны рассматривать базовые комитеты. И мнение должно идти от тех, кто этим занимается предметно.
К большому сожалению, когда вопрос стоит о том, что такое пенсионная реформа и что такое пенсионная система сегодня, это Комитет по делам пенсионеров, инвалидов, ветеранов. Это наши коллеги с комитета по соцзащите.
Когда нужно придумать или решить какую-то иную проблему, в том числе за счет пенсионеров, тогда находятся другие базовые комитеты. И в этой составляющей я с этой трибуны хочу обратиться к своим коллегам с Комитета по труду и социальной защите так как и к своим. Давайте мы и на комитетах примем решение, согласно которых такие вещи просто не должны проходить, и эти решения отдадим сюда в этот зал и пусть люди понимают, что мы сегодня "шутим" с 14 миллионами людей, которые требуют той или иной помощи, в том числе и пенсионеров.
Следующий момент. Идея замечательная - сокращая отчисления, вывести из тени. Но, дорогие мои, пенсию, как и пособие, надо платить ежемесячно. Это где-то в законе просчитано? Я не нашел материалов, которые говорят, что есть финансовые компенсаторы за ту яму, которая появится при сокращении ставок платежей. Отсюда вопрос: мы что людям скажем, что пенсию вам будем платить к декабрю месяцу, потому что, по нашим прогнозам, тогда увеличение поступлений будет.
И последний момент. В законе не выписана такая составляющая, что целый ряд социальных фондов, которые собирают различные объемы и различные тарифы, 20 ставок только в фонде по несчастным случаем. Каким образом это будет унифицировано? Мы опять введет что-то, что рухнет система и потом люди, потеряв временную нетрудоспособность, больничные и все, все остальное, останутся без финансов.
Посему, с моим глубоким уважением ко всем, кто хочет сделать лучше в этой стране, дорогие мои, наши все с вами пожелания должны базироваться на одном - чтобы не было, как минимум, хуже для тех, для кого эти социальные гарантии государство взяло через законы, в том числе старики и пенсионеры и инвалиды. Спасибо.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Наступний буде виступати Вернигора.
12:26:28
ШКІЛЬ А.В.
Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.
Ви знаєте, є система підготовки законопроекту. Вона робиться таким чином: береться добра і необхідна ідея, вона якось прооперується і в цю прооперовану добру і позитивну ідею закладається такий негатив, який в принципі перекреслює усі попередні якості десь плюсові, які могли б тут бути.
От подивіться. Звичайно, що об'єднання фондів в єдиний - це дуже непогано. Ми чудово розуміємо, що таке чотири фонди? Це чотири по 20 відсотків відкидається з кожного надходження, на утримання апарату і т.д., може навіть і більше. Коли об'єднаємо, то будемо давати з усієї суми тільки 20-30 відсотків, тобто меншу суму на витрати утримання фондів. Єдине, що я не знаю, чи треба працевлаштовувати тих людей, які звільняться в той об'єднаний фонд. Я думаю, що такі кваліфіковані люди, які з нічого роблять все, знайдуть собі роботу в інших міністерствах і відомствах, там такі потребуються.
І наступне. Ми тут говоримо про саму схему подачі сюди цього законопроекту. Я погоджуюсь повністю, що базові комітети абсолютно не висловили нам свого публічного ставлення до законопроекту. Ми не знаємо ні пенсійну думку, ні банкову, чому це стається? Тому що є певний поспіх і цей поспіх виливається на тому, що дійсно 14 млн.людей, які очікують змін і ці зміни необхідні, і звичайно потрібна регуляція пенсійного законодавства, але ж не в такій спосіб. Ми справді не можемо поступити таким чином, щоб порятунок "утопаючих" було справою самих "утопаючих". Для чого тоді держава. Не задумуємось на співвідношенні держави і населення. Держава - це не та штука, яка сама себе утримує, яка проводить комерційну діяльність і т.і. Державу утримують населення своїх податків і всі державні апарати, всі ті служби соціального захисту, пенсійні структури, які забезпечують в подальшому працівника нормальними умовами життя, коли вже він перестане бути працівником, а стане пенсіонером.
Тому я, на мій подив, цей законопроект просто "сирий", він не вчасно винесений. Хоча ідея десь закладена може й непогана, можливо і перспективна. Я вже казав, що я прихильник революційних змін і не в тому, що це означає, що це швидко руйнувати існуюче, а швидко будувати не існуюче, ось це є революція. Тобто перекидання, коли ми не маємо необхідних законопроектів, нам потрібно масу таких, які забезпечать подальший зріст тих мізерних статків, які є в наших громадян, а не використовувати їхні біди і проблеми для того, щоб зберегти роботодавця. Бо працівник, в першу чергу, той хто дає можливість роботодавцю бути роботодавцем, він є найбільш відповідальним до нашої уваги, до уваги законотворців і до уваги держави. Це має бути першоосновою.
Я б хотів сказати, що я погоджуюсь з майже усіма виступаючими, що цей проект несвоєчасний, його треба було б відхилити. Дякую.
ГОЛОВА. Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Шурмі.
12:29:44
ВЕРНИГОРА Л.М. Шановні колеги і шановні застраховані всієї України! Ми тільки що порадилися навіть із Комітетом у справах пенсіонерів, І Петро Степанович каже таке... Я кажу - да, я повинен це сказать, що нам або пороблено, або я не знаю, куди нас заводять люди, які сьогодні такий злочин вчиняють проти людей. Більше того, ми абсолютно не поважаємо нашу Конституцію, ми абсолютно не поважаємо навіть укази Президента, який піклується вже другий рік про пенсійне реформування, щоб збільшити пенсії. Ми тепер сьогодні тільки зрозуміли з цього закону, що коли при 32 процентах відрахування в Пенсійний фонд, у нас пенсія не досягає 150 гривень. А що ж вона буде досягати при 25-ти? А що ми відповідати будемо людям, котрі сьогодні проходять реабілітаційне лікування, наші найтяжчі хворі, які з цього фонду мають змогу хоч раз за життя пролікуватися? Ми не думаємо про оздоровлення дітей.
Я хотів би нагадати вам, що за кращих часів у фонди суспільного споживання ми відраховували або нараховували на заробітну плату більше 70 відсотків. Нам не вистачало. Сьогодні Франція нараховує 62 відсотки, скандинавські країни - 73. Ми сьогодні - 37 і кажемо: як нам зробити 25? Так на ций же млин ми ллємо?
Я хотів би вам нагадать: сьогодні у нас діє поки що три фонди. Ми цими фондами виконуємо і 46-ту і 22 статті Конституції, де ми гарантовано захищаємо людей. Сьогодні нам пропонують перейти від соціального гарантованого страхування до соціального забезпечення. Як ж можна на базі фонду Пенсійного створювати або приєднувати фонди добровільних внесків? Це не просто сьогодні кажуть - ми поміняємо назву законопроекту, ні. Це - посягання на Конституцію України. Я думаю, що правильно і пан Асадчев, і інші колеги говорять, що сьогодні треба думать не про те, як називається, а про те, чи виносити такі питання на розгляд. Я хотів би, щоб ми на узгоджувальних радах, Володимир Михайлович, перш за все радилися чи відповідає Конституції законопроект і потім у нас є три профільних комітети, які повинні були сісти і напрацювати якусь колізію. Я то знаю звідки розпочалося все в доповіді Держсекретаря треба було чесно сказати, що Кабінет Міністрів в особі Міністерства соціальної політики і праці не зумів провести через парламент законопроект про об'єднання всіх фондів.
Тепер коли не зуміли це зробити рішили об'єднати спочатку в єдиний соціальний податок, а там мовляв вони самі об'єднаються ні.
Сьогодні ми повинні з вами не міняти назву цього закону, не відправляти на друге повторне читання. Ми сьогодні повинні ...таку практику і відхилити розгляд цього питання і поставити собі в докір, що ми дійсно змарнували скільки часу. Дякую.
ГОЛОВА. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України Об'єднаної.
12:33:01
ШУРМА І.М.
Фракція Соціал-демократичної партії України Об'єднаної.
За сучасних умов розмір внесків на загальнообов'язкове державне, соціальне страхування за винятком страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності становить близько 30 відсотків загального фонду оплати праці. Зрозуміло, що таке навантаження спонукає багатьох суб'єктів господарської діяльності до ухилення від сплати внесків шляхом приховування фактичних обсягів фонду оплати праці. Запропоноване законопроектом зниження розміром внесків до фондів соціального страхування має на меті вивести з тіні приховану частину заробітної плати і тим самим розширити фінансову основу соціального захисту в кінцевому рахунку це має привести також до покращання економічних умов господарювання і зростання виробництва. Прийняття цього закону тим більше важливе, що він буде супроводжувати зниження ставки прибуткового податку до 13 відсотків. Адже сам по собі цей важливий захід не здатний заохотити роботодавців до виведення з тіні фактичних заробітків працівників.
Безперечно, що реформа оподаткування має іти в парі з реформою внесків на соціальне страхування. Законопроектом передбачено також стягнення єдиного соціального податку, який потім розподілятиметься по відповідних фондах соціального страхування. Така тактика застосовується в багатьох країнах, зокрема і в Європейському Союзі: в Бельгії, в Великобританії, в Ірландії, в Іспанії, в Португалії, тепер в Польщі.
Подібний підхід виправданий зниженням адміністративних видатків у частині контролю і за сплатою внесків.
Позитивним моментом законопроекту є те, що він передбачає одноденний термін перерахування належних платежів з пенсійного фонду до відповідних фондів соціального страхування, що має запобігти зловживанням.
Важливо і те, що законопроект узаконює персоніфікацію внесків на соціальне страхування, передбачає відповідну документацію і доступ застрахованих до відомостей про стан своїх рахунків. Це сприятиме прозорості і підконтрольності в діяльності страхових фондів.
Без сумніву, всі зауваження, які були висловлені попередніми колегами, мають рацію. Але сьогодні ми повинні задуматись над одним, щоб ми при певних зауваженнях не погубили дуже добру ідею.
Тому фракція вважає, що цей законопроект варто направити на повторне перше читання. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, з процедури, Майстришин. Фракція "Регіони України".
12:35:43
МАЙСТРИШИН В.Я.
Дякую, Володимир Михайлович.
Шановні депутати, я хотів би, щоб коли ми будемо говорити з вами процедуру, не забували самого головного - що сьогодні вся система зміни оподаткування якраз націлена на те, щоб збільшити доходи громадян. І цей закон якраз лежить в просторі пакета, коли ми збільшуємо доходи громадян, ми можемо говорити, що збільшиться споживання. І збільшення зростання економіки.
І якщо ми сьогодні говоримо, що він певною мірою недосконалий, то давайте порахуємо те, що ми говоримо про перше читання і на друге читання врахуємо всі зауваження, - з однієї сторони.
З другої сторони, давайте все-таки я буду наполягати на тому, щоб закон більш удосконалити в частині карткового забезпечення цих всіх внесків, щоб кожна людина мала певну мотивацію щодо, вона знає яка сума у неї лежить на тому чи іншому рахунку, того чи іншого фонду.
Ви ж подивіться, що сьогодні фонд по безробіттю займається капітальним будівництвом. Чи це є його функція? Про що ми зараз говоримо. Ми говоримо про те, що просто хочемо завалити з самого початку цікаву ідею. Дякую.
ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, будь ласка, мікрофон, фракція комуністів.
12:37:01
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі, Володимире Михайловичу. Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів Петро Цибенко.
Шановні колеги, насправді те що відбудеться після прийняття цього закону, буде якраз протилежним тому, про що говорять автори. Адже для того щоб захистити пенсіонера, застраховану особу, треба наповнити всі ті фонди.
Що пропонується законом?
Перше. І я прошу вас звернути увагу на це.
Перше, що пропонується, всі доходи, які перевищують шість прожиткових мінімумів, звільняються від будь-якого оподаткування. Вдумайтеся, звільняються від будь-якого оподаткування.
Друге. Все те, що між одним прожитковим мінімумом і шістьма, тобто досить високі доходи, зменшуються з 32-37-ми до 25-ти. Оце друге покращення.
І третє, те що є доходами найменшими, те залишається на тому рівні, що було.
Тобто мова йде про те, що суттєво зменшуються відрахування до Пенсійного фонду, до всіх соціальних фондів, а нам говорять про те, що це направлено на покращання ситуації.
Шановні колеги, цей документ приймати ні в якому разі не можна. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено, рішення будемо приймати з урахуванням обговорення яке тут відбулося з урахуванням позицій, які висловили народні депутати і керівники комітетів, які мають безпосереднє відношення до цього проекту закону.
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення окремих положень.
Доповідач - Порошенко Петро Олексійович.
Ми домовлялися з вами і на цій Погоджувальній раді, і на попередній, що будемо розглядати один проект закону, який запропонований бюджетним комітетом.
12:39:10
ПОРОШЕНКО П.О.
Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! На ваш розгляд поданий дуже важливий законопроект, у якому пропонується вирішення найбільш болючих проблем, в першу чергу, місцевих бюджетів, які набули систематичного характеру при застосуванні чинного Бюджетного кодексу.
Я не буду вам повторювати, що Бюджетний кодекс, ми зараз вже маємо дворічну використання Бюджетного кодексу, і за цей час накопичився певний досвід, який потребує дуже серйозного корегування діючого Бюджетного кодексу.
Спочатку декілька слів з процедури розгляду та прийняття змін до Бюджетного кодексу. Всі накопичені проблеми, про які я казав, можна умовно розділити на дві групи.
Перше група. Це є системні проблеми, розв'язання яких потребує достатнього часу, якого ми зараз не маємо, та залучення значного кола фахівців та експертів. Над цими проблемами бюджетний комітет працює зараз і буде працювати надалі для того, щоб внести у Верховну Раду виважений, узгоджений законопроект, який би вирішував системні проблеми.
Другий блок проблем - це є проблеми першочергові, вирішення яких буде мати суттєвий вплив на виконання бюджетів вже у поточному році, та має виключне значення для формування бюджету у бюджетному процесі 2004 року, до якого ми приступимо 15 вересня, але уряд зараз має бути озброєний відповідними позиціями при підготовці проекту бюджету для внесення у Верховну Раду.
Отже, тому за дорученням Погоджувальної ради голів фракцій було прийнято спільне з урядом рішення піти за спрощеною схемою і подати на ваш розгляд тільки узгоджені зміни, які не викликають заперечень ні в уряду, ні у комітеті.
На ваш розгляд пропонується цей законопроект, який ми зараз розглядаємо. Також хочу зауважити, що на розгляд подано ще 15 законопроектів окремих народних депутатів по внесенню змін до Бюджетного кодексу. Більшість з них або враховано в узгодженому законопроекті, або знято авторами, окремі відхилені як такі, що збільшують навантаження на місцеві бюджети за відсутністю відповідного ресурсу в межах місцевого бюджету або розбалансовують систему міжбюджетних стосунків.
Ряд законопроектів, два законопроекти, зокрема законопроект Віктора Михайловича Пинзеника....... що уряд не погоджується на включення норм, які містяться в цьому законопроекті в узгоджений законопроект, пропонується доопрацювати спільно з бюджетним комітетом на етапі підготовки даного законопроекту до другого читання.
Тепер по суті запропонованих змін. Відповідно до проведеного аналізу, найбільш актуальним сьогодні є порядок внесення змін до уточнення показників місцевих бюджетів за фактом перевиконання їх доходів. Тобто, що відбувається?
Якщо місцевий бюджет за підсумками 1, 2 кварталу має суттєве перевиконання , якщо місцева влада активно працює над збільшенням доходної частини місцевого бюджету, фактично діючі норми і положення Бюджетного кодексу написано таким чином, що все це перевищення вилучається до Державного бюджету. І ми фактично збиваємо будь-яку мотивацію керівників органів місцевого самоврядування щодо виконання і перевиконання положень показників місцевих бюджетів. Лише за підсумками 3-х кварталів на 1 жовтня і лише за умов, коли виконання 3 кварталів більш, ніж на 15 відсотків, знову-таки ми повертаємося до проблеми ефективного бюджетного планування лише в цьому випадку ми дозволяємо місцевому бюджету пере... внести відповідні зміни до відповідних бюджетів місцевих. Я впевнений і тут ця позиція підтримується одноголосно бюджетним комітетом, що така норма порушує принцип самостійності органів місцевого самоврядування у прийняття рішень та в тому, що вони несуть відповідальність за рішення, яке приймають.
Бюджетний комітет пропонує це обмеження скасувати. Уряд з цим погоджується. І я вважаю, що це нам дозволить суттєво підвищити виконання місцевих бюджетів, підвищить самостійність і відповідальність місцевих бюджетів при прийнятті рішень.
Ще одне надзвичайно важливе питання стосується того, що в чинному кодексі, на жаль, залишилось неврегульованим питання щодо порядку використання коштів місцевих бюджетів, що утворюються на кінець бюджетного періоду в результаті перевиконання доходів, економія за витратами та за іншими обставинами.
Практика показує, що коли місцевий бюджет входить в 1 січня, у нас залишається неврегульованим питання перехідної касової готівки. І наш законопроект пропонує дозволити місцевим бюджетам використовувати ці кошти для створення оборотної касової готівки, а також залучати вільні залишки бюджетних коштів на покриття дефіциту місцевих бюджетів. Ми впевнені в тому, що ці запропоновані зміни значно покращать виконання місцевих бюджетів, дозволять їм оперативно вирішувати суспільно важливі питання на місцевому рівні.
Шановні депутати, ми всі добре знаємо, до яких ускладнень призвело збільшення мінімальної заробітної плати вже після прийняття закону про державний бюджет. Лише в середині року ми, спільно з урядом, спромоглись врегулювати це дуже важливе і болюче питання. З метою забезпечення збалансованості бюджетних показників, ми пропонуємо визначати та затверджувати розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму, безпосередньо, в законі про державний бюджет на відповідний рік. Якщо по розміру мінімальної плати в нас не виникло ніяких суперечок з урядом, це питання погоджено і внесено в узгоджувальний законопроект, то пропозиція окремих народних депутатів щодо внесення питань прожиткового мінімуму, залишається спірним і ми також його не включили в цей законопроект для того, щоб це врегулювати при підготовці проекту бюджету до другого читання.
Я привертаю вашу увагу на надзвичайно важливу норму щодо пропозиції включення до складу державного бюджету України державних цільових фондів. Аргументація тут дуже проста. В даний час розробляється законопроект, який ми щойно обговорювали, про єдиний соціальний податок, який передбачає насамперед загальне зниження нарахувань на заробітну плату та зміну адміністрування, про це ми всі тут зараз казали. І ця небезпека дійсно існує. Включення державних соціальних цільових фондів до складу державного бюджету, відповідне обслуговування в державному казначействі, дасть можливість компенсації за рахунок коштів державного бюджету, можливих втрат, надходжень до цих фондів вперше в роки запровадження єдиного соціального податку і зменшує ризики, які пов'язані з прийняттям єдиного соціального податку. Але я наголошую, що відбувається лише консолідація коштів державних цільових фондів в державному бюджеті і ні в якому разі не означає жодним чином їх розпорошення. Як і сьогодні, вони будуть використовуватися виключно за своїм цільовим призначенням і ні хто не буде мати права якимось чином в інший напрямок або в інший термін використовувати кошти державних цільових фондів.
З іншого боку, консолідація у державному бюджеті коштів пенсійних соціальних фондів ми побачимо, що держава перерозподіляє вже мало не 50 відсотків валового внутрішнього продукту, це є... Фактично дає нам можливість зробити висновки щодо державного адміністративного тиску на суб'єктів господарської діяльності, оскільки 50 відсотків валового внутрішнього продукту на недобровільній основі на сьогоднішній день - ми вже це констатуємо прийняттям подібних змін до державного бюджету - перерозподіляється через державні податки і збори.
На завершення я хочу ще раз підкреслити, цими змінами до Бюджетного кодексу ми покращимо становище місцевих бюджетів вже в поточному році і це дасть можливість гарантовано вирішити питання фінансування підвищення мінімальної заробітної плати і відновлення відповідного співвідношення, головне навантаження по вирішенню яких лягає на місцеві бюджети, в поточному році.
Бюджетний комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей проект за основу в першому читанні. Після цього бюджетний комітет опрацює пропозиції від суб'єктів законодавчої ініціативи в режимі другого читанні і подасть порівняльну таблицю на розгляд Верховної Ради у відповідний до законодавства термін. Ми маємо надію, що нам вдасться, ми ставимо це перед собою за мету, що нам вдасться прийняти цей законопроект, я наголошую, це законопроект 2139-д, цей законопроект на цій сесії. Це є надзвичайно важливе і актуальне питання. Дякую за увагу. Готовий відповідати.
ГОЛОВА. Дякую.
Запитання, шановні колеги. Запишіться, будь ласка. Давайте п'ять хвилин. Так, на табло, будь ласка, прізвища висвітіть. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна".
12:48:51
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний доповідачу, я згоджуюся з тим, що це потрібно приймати цей законопроект. У мене є тільки два запитання. Він весь час ішов під грифом "узгоджений", і тут раптом уряд вносить свій законопроект, який, по суті, є новою редакцією бюджетного кодексу. Як же ж цим бути?
І другий момент. Внесено на сьогоднішній день порядку десяти фактично законопроектів про зміни до бюджетного кодексу, які в основній мірі не суперечать вашому законопроекту, а його доповнюють. Чи не було б краще, якби ми їх в терміновому порядку, і оті, що зараз висять, що сьогодні у нас виписані, що будуть розглядатися, і інші розглянули і їх вже розглядали при другому читанні як доповнення до вашого. як об'єднання законопроектів, інакше ми попадаємо в певну колізію з Регламентом.
ПОРОШЕНКО П.О. Я дуже дякую вам за запитання, Тарасе В'ячеславовичу. Перший блок запитань по урядовому. Уряд є суб'єктом законодавчої ініціативи, і ми не можемо нав'язувати свою думку по відношенню до уряду. Звичайно, ми б вважали за необхідне, щоб уряд відкликав свій законопроект, але уряд висловив позицію, що він погоджується. І я думаю, що Федір Олексійович як представник уряду зараз це підтвердить, що він погоджується з внесеними змінами до бюджетного кодексу і не заперечує проти розгляду свого об'ємного законопроекту, який, ви абсолютно вірно замітили, фактично повністю переробляє діючу редакцію бюджетного кодексу напевно восени.
Щодо врахування позицій, пропозицій депутатів, я можу вам дати наступну статистику. З 15 законопроектів чотири відкликані авторами, два відхилені бюджетним комітетом, як ті, що розбалансовують місцеві бюджети і протирічать сутності кодексу, тому що потрібно буде переписувати весь кодекс. Два законопроекти, оскільки уряд їх не погодив, ми запропонували авторам внести їх на друге читання для того, щоб дати можливість Верховній Раді самостійно визначитися відносно долі цих положень, бюджетний комітет не заперечує проти цього.
І я впевнений в тому, що фактично це є єдиний можливий шлях для того, щоб ми врегулювали в першу чергу ті кричущі проблеми місцевих бюджетів, щоб ми не залишили їх сам на сам в питанні вирішення відповідних повноважень, які делеговані місцевим бюджетам Конституцією України.
ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
12:51:21
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Петро Олексійович, Ярослав Сухий, м. Запоріжжя, фракція СДПУ(о). Я хочу підтримати пропозицію колеги Чорновола. Безумовно, цей законопроект необхідно обов'язково приймати в першому читанні.
Скажіть будь ласка, яким чином, це мені важливо для округу, узгоджується оця проблематика - мінімальна заробітна плата і державний бюджет в плані механізму фінансування?
Ви знаєте, що на сьогоднішній день, на превеликий жаль, наш закон про мінімальну заробітну плату не виконується в тій частині, де було вказано, що джерела фінансування - це державний бюджет. І склалося так, що на місцях, зокрема в Запорізькій області, на підвищення мінімальної зарплати кошти беруть з фонду заробітної плати листопада та грудня. А вже тепер беруть і жовтень.
Скажіть будь ласка, яким чином внесення ваших змін та доповнень до бюджетного кодексу зніме цю неузгодженість закону про державний бюджет України та закону про встановлення мінімальної заробітної плати в частині саме джерел фінансування мінімальної зарплати? Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам, шановний пане Ярославе.
По-перше, вирішення питань фінансування мінімальної заробітної плати поточного року, яке склалося у зв'язку з прийняттям закону про мінімальну заробітну плату після закону про державний бюджет, де джерела фінансування мінімальної заробітної плати не були враховані при обрахунку показників державного бюджету, нами були врегульовані шляхом внесення змін до діючого закону про державний бюджет.
Цим законом передбачалось, щоб уряд за погодженням з бюджетним комітетом терміново розробив розподіл коштів, які ми спрямовуємо на місцеві бюджети з державного бюджету для того, щоб ми профінансували відновлення співвідношення у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати.
Наскільки мені відомо, уряд щойно закінчив розробку, Федір Олексійович, я просив би, щоб ви це підтвердили, що уряд закінчив розробку порядку розподілу коштів до місцевих бюджетів і воно найближчим часом має надійти в наш комітет і ми можемо повідомити шановним радіослухачам з міста Запоріжжя, з вашого виборчого округу, а також з інших округів, що не пізніше кінця поточного місяця цей порядок надійде в регіони і ці кошти, які ми передбачили дякуючи принциповій позиції Верховної Ради для компенсації місцевих бюджетів, вже відповідно до закону з початку липня мають надійти для вирішення тієї болючої проблеми, яку ви зачепили.
Питання внесення змін до Бюджетного кодексу унеможливлює появу в майбутньому для того, щоб питання мінімальної заробітної плати обов'язково були враховані при обрахунках показників видаткової частини державного бюджету і місцевих бюджетів. Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Василь Надрага, депутатська група "Народний вибір".
12:54:14
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Петр Алексеевич, не получится ли у нас так, как получилось в прошлом году. Мы говорили о том, что мы хотим помочь всем, в том числе пенсионерам и сегодня у нас продолжается разговор о том, что мы должны поднимать пенсии и масса-масса всяких вещей.
Под это мы в прошлом году недодали семьсот миллионов пенсионному фонду, а это база для провышения пенсий, и сегодня перейдя в Пенсионный фонд, социальные фонды, в бюджет мы повторим эту же песню и у нас получится, что с одной стороны мы говорим: люди, мы вам подымем. А де-факто мы недаем денег для того, чтобы поднять ту же пенсию.
ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам за запитання. Це дуже слушне запитання і треба додаткове пояснення, що консолідація коштів в державному бюджеті ніяким чином не змінює ні джерела фінансування Державного бюджету - це я наполягаю на цьому, ні порядок використання цих коштів.
Ми на сьогоднішній день ведемо лише консолідацію, обрахунок надходжень до державного бюджету, а питання проведення пенсійної реформи ми повинні врегулювати, коли ми будемо розглядати з вами Бюджетну резолюцію. От там давайте ми чітко передбачимо, що кошти Пенсійного фонду, в тому числі і ті залишки, і той профіцит, який на сьогоднішній день є в Пенсійному фонді, має бути сконцентрований, можливо додаткові ресурси Пенсійного фонду для того, щоб наша пенсійна реформа про яку всі так багато декларують, мала відповідне ресурсне забезпечення, яке ніякого відношення до консолідації коштів до державного бюджету не має.
Для чого ми це робимо? Для того, щоб розподіл, використання цих коштів було абсолютно прозорим, робилося під контролем Верховної Ради, під вашим контролем, для того, щоб відповідні перевіряючі органи: Контрольно-ревізійне управління, Рахункова палата мали б всі підстави для того, щоб аналізувати ефективність використання коштів Пенсійного та інших державних цільових фондів, у яких, ми бачимо зараз, існують певні проблеми з цим використанням.
Тому я дуже дякую вам за запитання.
ГОЛОВА. Василь Гаврилюк, депутатська група "Народовладдя".
12:56:15
ГАВРИЛЮК В.В.
Василий Гаврилюк, избирательный округ 147, Кременчуг, депутатаськая группа "Народовладдя".
В продолжение ответа вашего, Петр Алексеевич, я хотел у вас спросить. Чи не рахуєте ви, що потребує розділ "Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення" та статті загальної частини пов'язані з контролем за дотриманням бюджетного законодавства посилити? Так, наприклад, статтю 26 діючого Бюджетного кодексу пропоную доповнити новою частиною, в якій уточнити форму здійснення фінансового контролю, зокрема, ревізії, перевірки тощо. А також посилити відповідальність за недотримання положень Бюджетного кодексу в частині особливо строків, як ми це бачили у прийнятті бюджету 2003 року. Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Відповідні пропозиції щодо процедури прийняття бюджету нами внесені. Наскільки мені відомо, вони розглянуті, в тому числі і у вашому комітеті, пане Василю. Щодо пропозицій, які ви висловлюєте, вони, безумовно, мають право на існування, і це питання підвищення ефективності використання бюджетних коштів і контролю за дотриманням бюджетного законодавства є надзвичайно актуальними. Але саме з цією аргументацією виходив бюджетний комітет, коли пропонує прийняти цей законопроект лише за основу, лише у першому читанні для того, щоб Верховна Рада мала можливість визначити долю пропозицій, в тому числі і пропозицій, які ви щойно висловили, для включення при голосуванні проекту у другому читанні та в цілому.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.
12:57:53
ШИБКО В.Я.
Віталій Шибко , соціалістична фракція.
Петре Олексійовичу, я хотів би задати вам дещо методологічне питання. Оце весь час ми трясемо цей кодекс. То це, дійсно, так існує у світі, що кожного разу, коли приймаємо закон, то ми підробляємо під цей закон тоді кодекс?
Чи це якийсь нонсенс, який тільки існує в Україні?
От зараз буде обговорюватися питання щодо місцевої міліції, і там знову закладене питання, що треба якось під це підвести місцевий кодекс, місцевий бюджет і тому подібне. Так як довго ми будемо не влаштовані бути цим бюджетним кодексом і кожен раз його змінювати? Таке питання.
Дійсно, я підтверджую, що дійсно це нонсенс, коли там, значить, місцевий бюджет не може заробляти більше, бо він обрізається і подається до Державного бюджету, в цьому нема зацікавленості місцевої влади, але треба зробити щось універсальне вже зараз. Яке бачення сьогодні комітету?
ПОРОШЕНКО П.О. Я дуже вам дякую за це запитання. Ну безумовно бюджетний комітет виходить і це є спільна позиція всіх членів бюджетного комітету, що ми повинні забезпечити стабільність бюджетного законодавства. Тим більше, законодавства, яке кодифікує процеси, тобто ми на сьогоднішній день повинні працювати за чітко визначеними правилами бюджетного процесу. І оскільки досвід використання, напрацьований досвід використання Бюджетного кодексу є дуже невеликий, бюджетний комітет дуже обережно ставиться до внесення будь-яких змін до Бюджетного кодексу. Нам треба більше досвіду, більше напрацювань з цього приводу.
Саме з цих підстав ми на сьогоднішній день не рекомендували зараз для розгляду урядового законопроекту , проекту двох інших народних депутатів, які корінним чином знову під час фактично бюджетного процесу вносять суттєві, надзвичайні зміни в Бюджетний кодекс. Ми повністю поділяємо вашу стурбованість і тому врегульовуємо лише точечно питання ну фактично які на сьогоднішній день протирічать де-факто Конституції, обмежують повноваження місцевих бюджетів. Ніяких інших методологічних питань ці зміни не чіпають. Більше того, коли у нас сьогодні відбулася дискусія в Міністерстві фінансів з першим віце-прем'єр-міністром, я вважаю, що той шлях пошуку, компромісів і вилучення звідти будь-яких спірних питань є на сьогоднішній день шляхом ефективним, який дозволить нам вирішити негайні проблеми бюджету поточного року.
Разом з тим, нами сформована робоча група, яку очолює перший заступник голови бюджетного комітету Людмила Павлівна Супрун, яка на сьогоднішній день акумулює всі пропозиції, залучає науковців, залучає експертів, працює разом з урядом для того, щоб внести узгоджений, дуже обережний, дуже вивірений законопроект, який зможемо восени презентувати Верховній Раді, який не буде пояснюватись якимось тактичними, сіюминутними потребами, тому що він не буде впливати на бюджетний процес поточного року. Тобто нам від тактики вдасться захистити.
ГОЛОВА.Дякую. Будь ласка, Федір Олексійович Ярошенко, державний секретар Міністерства фінансів. Позиція уряду.
ЯРОШЕНКО Ф.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, дійсно Петро Олексійович висловив спільну позицію і уряду, тому що проблеми, які сьогодні існують з точки зору бюджетного процесу, вони вимагають негайного врегулювання. І зазначений законопроект, якраз і передбачає абсолютно чітко визначити проблеми бюджетного процесу поточного року і врахувати вже в майбутньому 2004 році, усунути ті недоліки, які сьогодні ми маємо. Тому прохання його сьогодні схвалити і прийняти в першому читанні.
ГОЛОВА.Дякую. Шановні колеги, переходимо до обговорення, 20 хвилин на обговорення. Висвітліть прізвища народних депутатів на табло, які записались для участі в обговоренні. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Будь ласка. Чорноволу Тарасу підготуватись.
13:02:19
КАРМАЗІН Ю.А.
Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати, безперечно, внесення змін до Бюджетного кодексу України, це серйозні, дуже серйозні речі. Ми з вами маємо бюджетний кодекс, до якого нам треба дуже серйозно повернутись. Я б дуже хотів, щоб це робив не бюджетний комітет.
Я думаю, що я висловлю свої думки, чому це треба, щоб робив не бюджетний комітет. Коли бюджетний комітет має сам визначати, як він по відношенню до себе добре буде відноситись, чи уряд сам до себе відноситись, то ми будемо мати ті ж помилки, які ми вже маємо. Я вам скажу, що цей проект, вірніше, Бюджетний кодекс готувався повністю в Кабміні. І підготовлений він проти інтересів народу. І те, що сьогодні його треба міняти, цей Бюджетний кодекс, його треба міняти на рівні підходів правової політики, а не на рівні підходів чисто економічних і бюджетного комітету.
Тому поділяючи ті думки, з якими виступив народний депутат Порошенко щодо необхідності тих змін, які він пропонує, я б разом з тим був дуже обережним при, якщо вжити цей термін, при внесенні змін, які пропонуються, щоб розмір мінімальної заробітної плати на наступний бюджетний рік визначався виключно Законом про Державний бюджет України. Я не думаю, що це правильно. Тому що прийде чергова більшість і вона визначить інший розмір, а ми маємо виходити з вами з Конституції, а Конституція говорить, що це треба достатньо, щоб було. А що ви запропонуєте з цим урядом, я не маю сумніву. Тому не треба, щоб консенсус був уряду з бюджетним комітетом, а треба, щоб ми працювали на український народ.
Я хочу, щоб це положення ми все-таким вилучили, що Законом про державний бюджет визначається розмір мінімальної заробітної плати. А це ви пропонуєте зміни до статті 38, ви пропонуєте зміни до статті 33 таким же: встановлення розміру мінімальної заробітної плати на плановий бюджетний період. Мінімальна заробітна плата встановлюється не на бюджетний період, це орієнтир, це соціальний орієнтир і до нього мають відношення багато комітетів, а не тільки цей комітет.
Тепер, шановні народні депутати, я хочу сказати, що є позитив і по тим пропозиціям, які стосуються місцевих бюджет. На жаль, і що стосується сьогодні фондів державних цільових фондів. І дуже правильно, що пропонується включити до складової частини бюджету всі державні цільові фонди, тому що витрати з бюджету - це неправомірні витрати, тягне за собою кримінальну відповідальність. Витрати з цільових фондів - ніякої відповідальності нема. А куди вони йдуть? Вони наполовину розкрадаються, наполовину ідуть не за призначенням. але Генеральна прокуратура не порушує по цим фактам кримінальних справ. Тому я за прийняття в першому читанні цих змін, але просив би робити ревізію бюджетного кодексу в інтересах народу.
ГОЛОВА. Дякую.
Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна". Підготуватися Терещуку.
13:05:54
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги-депутати! По-перше, я буду виступати не тільки як просто для депутатів, але як голова підкомітету з питань місцевих бюджетів в Комітеті місцевого самоврядування.
На превеликий жаль, наш комітет ще не зміг поки що прийняти рішення, оскільки у нас тільки завтра відбудеться засідання з цього приводу, тому я зараз можу висловлювати тільки позицію підкомітету.
Загальна підтримка щодо комітетського законопроекту, я думаю, у нас повинна бути у всіх однозначна - він покращує систему бюджетного кодексу, він її нормалізує і виводить більше сьогодні на рівень необхідності сьогоднішнього дня і знімає частину, не всі, але частину тих нашарувань, які були внаслідок, можливо, трохи занадто сильного впливу Кабміну при прийнятті самого бюджетного кодексу.
Є певний негатив процедурний, який відбувся при розгляді і цього законопроекту, і підготовці до розгляду інших законопроектів, які стосуються змін до бюджетного кодексу, оскільки в певній мірі була порушена 93 стаття Конституції, і оскільки не мали автори інших законопроектів повноцінного права реалізувати свої законодавчі ініціативи, частина законопроектів не була вчасно розглянута комітетом, частина була відхилена, не рекомендовано для прийняття виключно з формального моменту, а не по суті. Але все одно це не міняє мого ставлення до цього законопроекту, і я його буду однозначно підтримувати.
Але існують паралельно з ним ще чотири фактично групи законопроектів. Я би хотів на них дуже коротко зупинитися. Цибенка і Сушкевича - два законопроекти, які досить серйозно покращують напрямок цього закону в соціальній сфері. Косінова, Майстришина і моїх два законопроекти, які лібералізують систему виконання законопроектів органами місцевого самоврядування, окремо позитивний Пинзеник і окремо Ніколаєнко, які теж вносять свій певний позитив. Я вважаю, що було б дуже доречно, якби ті законопроекти могли розглядатися в комплекті, в пакеті разом запропонованим від комітету і після того до другого читання йти об'єднанням, а не внесенням правок. На жаль, ми просто фізично цього не встигаємо. Те, що я хочу зазначити щодо цього законопроекту, що мені здається в ньому трошки є тільки на чирками до кінця. Треба максимально лібералізувати статті про виконання місцевих бюджетів. Їм Конституцією надано ті повноваження, яким діючий сьогодні Бюджетний кодекс практично повністю суперечить. Та зрегламентованість, яка є вона просто неприйнятна. На це направлений оце якраз група законопроектів Косінова, Майстришина і інших депутатів. І обидва мої.
Не зовсім логічне ставлення в діючому законопроекті який є, а це може бути налагоджено і в підготовці до другого читання до бюджетних залишків. Є позиція в законопроекті про місцеве самоврядування, яку треба буде виписати, має бути виписано так, як я вважаю в Бюджетному кодексі. На жаль, тут цього немає, якась дивна позиція про прогнозування цих залишків. І що для мене визначається дуже важливо треба терміново регулювати позицію щодо бюджетів села, селища і міста районного підпорядкування з виводом їх на пряме бюджетне регулювання або для початку на перехідний період, я вже закінчую, на формулу. яка чітко затверджується Верховною Радою узгоджується з Кабміном і тільки перевіряється обладміністраціями і виключити оцей волюнтариський тиск, який існує з боку райадміністрацій, я закликаю підтримати цей законопроект, але вважайте, що це тільки початок грунтовної роботи, над реформування Бюджетного кодексу. Дякую.
ГОЛОВА. Сергій Терещук, фракція Аграрної партії України. Підготуватися Сухому.
13:09:31
ТЕРЕЩУК С.М.
Шановні народні депутати!
Бюджетний кодекс в нинішній редакції діє недавно, але сьогодні назріла необхідність прийняття нових змін, які запропоновані в законопроектах.
Положення цих законопроектів по своїй суті неоднозначні. Одні з них вимагають такого, системного підходу, їх потрібно доопрацювати фахівцям, науковцям. Решта сьогодні вимагають таких невідкладних змін, які вже виникли на сьогодні, зокрема ті, які передбачені законом про проект (?) на доходи фізичних осіб.
Всі ці закони, які запропоновані народними депутатами, членами бюджетного комітету, ретельно обговорені на фракції Аграрної партії України. Я скажу, вони найшли, в основному, підтримку. Насамперед, зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування. Особливо це стосується сільських і селищних рад. Більшість з них сьогодні не можуть виконувати ні делеговані, ні власні повноваження. Ви знаєте, що дохідну частину бюджету сьогодні сільських і селищних формують сільськогосподарські підприємства. А ви знаєте, в якому стані вони сьогодні знаходяться.
Ми також підтримуємо позицію про включення до дохідної частини бюджету усіх державних цільових фондів, про що вже тут говорилося.
На превеликий жаль, в законопроекті бюджетного комітету не найшло відображення питання про передачу повноважень фінансування сфери культури та охорони здоров'я в сільській місцевості від місцевих до районних бюджетів.
Нинішня норма, або ця норма, запропонована в законопроекті народного депутата Губського і Рішняка. Знову ж таки, сьогодні сільські бюджети формуються за рахунок сільськогосподарських підприємств. На Черкащині з 453 бюджетів лише 15 чи 20 можуть фінансувати об'єкти медицини і освіти.
Ми також підтримуємо законопроект народного депутата Цибенка, яким передбачається врегулювання порядку здійснення видатків на реабілітаційні центри та виділення коштів на лікування інвалідів та дітей інвалідів. Але, разом з тим, наша фракція сьогодні хоче ще раз привернути увагу народних депутатів до тієї страшної ситуації, яка склалася в агропромисловому комплексі нашої держави.
До тих семи мільярдних збитків, які отримали селяни внаслідок складної зими, додається ще така ж кількість збитків внаслідок страшної весняної і літньої посухи.
Звичайно, такі втрати не були б такими великими і так би не вдарили по сільськогосподарських виробниках, аби ми в минулому році, приймаючи бюджет, заклали кошти на страхування, як це передбачено законом.
Сьогодні загрозливий стан в тваринництві. Майже на триста тисяч зменшено поголів'я - це по-суті поголів'я двох областей. Звичайно, можна частково вирішити ці питання, аби ми були прийняли Закон про молоко і молочні продукти, аби ми прийняли в третьому читанні Закон "Про м'ясо", хоча всі проблеми не вирішимо, а тільки державні дотації можуть допомогти, тим більше вступом до Світової організації торгівлі.
Наші сільгоспвиробники не зможуть конкурувати із своїми закордонними колегами. Я не буду говорити про соціальну ситуацію. Сьогодні на селі вона катастрофічна, тільки 25 відсотків сільських жителів працездатних мають роботу на селі. І це при тому, що зарплата сама низька - 178 гривень. Соціальна сфера практично не фінансується. Я наведу приклад. Черкащина, центр, Шполянський район - лише десять відсотків сіл газифіковано. В результаті сільське населення за рік зменшено на 160 тисяч, по-суті чотири райони за рік не стає на карті.
ГОЛОВА. Так, все, час вичерпано.
Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), Анатолій Мороз наступний.
13:13:19
СУХИЙ Я.М.
Шановні народні депутати, я думаю невипадково сьогодні подано на розгляд ряд законопроектів щодо змін та доповнень до Бюджетного кодексу і я вважаю, що це нормально. Тому що тут в залі виникали запитання: чи це нормально, чи це не є якась аномалія. Це нормально, тому що до цього нас спонукає сама динаміка соціально-економічного розвитку суспільства, ті складності в процесі трансформації економіки і відповідно виникнення і загострення ряду протиріч, зокрема щодо бюджетного процесу, ці протиріччя ми зобов'язані бачити, враховувати і розв'язувати їх на законодавчому рівні саме тут, у цьому нашому залі.
Особливо гостро сьогодні стоїть протиріччя між підходами до формування державного бюджету і бюджетів місцевих.
Ви, мабуть, знаєте із преси, що в зв'язку з цим сьогодні в ряді регіонів, зокрема бюджету наповнюючих регіонів таких як Запоріжжя, Донецьк, Дніпропетровськ, з міст все частіше лунають вимоги введення для цих регіонів спеціального економічного режиму із особливим відмінним порядком формування бюджету.
Тому, як депутат мажоритарник, від міста Запоріжжя, яке на сьогоднішній день несе на собі величезне техногенне навантаження, я хочу відзначити, що для зняття протиріччя особливий інтерес представляє законопроект, який доповідав тут Петро Олексійович Порошенко, зокрема про визначення джерел фінансування мінімальної заробітної плати для бюджетників. Тому що я не випадково задавав це питання: чи зніме цю неузгодженість внесені зміни до Бюджетного кодексу. На мою думку, зніме таку неузгодженість, тому що на сьогоднішній день у Законі про державний бюджет ми не мали положення про мінімальну зарплату. Я хочу ще раз нагадати нашим колегам народним депутатам України у зв'язку з тим, що мають місце певні спекуляції. Це не наша вина, що ми змушені були у пожежному порядку встановлювати розмір мінімальної заробітної плати. Уряд не подав у відповідності із Законом про заробітну плату, не подав необхідного законопроекту, і ми виходили на прийняття бюджету на 2003 рік мало того, що з прожитковим мінімумом на тому ж самому рівні та ще й без вимоги до нового розміру мінімальної заробітної плати.
А особливої підтримки заслуговує пропозиція законопроекту, котрий сьогодні розглядається, щодо включення до Державного бюджету України і використання за цільовим призначенням всіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів, обов'язкових платежів. Це дозволить впорядкувати складну і заплутану систему державних цільових фондів, яка існує сьогодні в Україні, а також об'єднати всі надходження, які за своєю суттю є податковими.
Фракція СДПУ(о) буде підтримувати цей законопроект у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів. Наступним буде виступати Тягнибок.
13:16:09
МОРОЗ А. М.
Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область, фракція комуністів.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Те. що сьогодні на засіданні Верховної Ради розглядається питання про зміни до Бюджетного кодексу України, а пропозицій ми бачимо до цього кодексу дуже багато, це, дійсно, не так уже і погано, як виступають деякі наші колеги, тому що краще вносити пропозиції сьогодні, хоча можливо уже і запізно, а з другого боку, мабуть, треба було уважно дивитися, коли ми розглядали і приймали цей бюджетний кодекс, то мабуть би цих поправок, яких сьогодні у залі лунає дуже багато, було б набагато менше.
На місцях позитивно відгукуються про ці зміни, які ми вносимо до Бюджетного кодексу. Місцеві органи самоврядування все-рівно продовжують у своїх зверненнях до колег і до мене особисто по моєму вносять пропозиції від своїх органів самоврядування, щоб ми внесли зміни до Бюджетного кодексу. Ну наприклад, я думаю, що і бюджетний комітет , і ми з вами зможемо до другого читання більш конкретно виписати або пропонують до статті 98 доповнити пункт 10, якого немає, який би звучав так, що "обсяг кошика загальнодержавних податків і зборів, за рахунок яких здійснюються відрахування дотацій, вирівнювання місцевим бюджетам визначається на основі формули, яка враховує це фактичне надходження цих податків і зборів по території за 3 останні бюджетні періоди". Доповнення цим пунктом бюджетного кодексу дало б можливість, на думку всіх рівнів органів місцевого самоврядування врегулювати проблеми завищення доходної бази для обрахування дотацій областям і так далі.
Я підтримую ті пропозиції, які викладені у , так сказать, доповненнях і змінах до Бюджетного кодексу по статтям 78 і думаю, що можна б її записати, щоб вона звучала більш конкретно. Це рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою, але щоквартально при умові перевищення доходів загального фонду місцевого бюджету на відповідних періодах. Таким чином, це дасть можливість оперативного вирішення проблем територій.
Хотілося б щоб конкретніше звучало до другого читання і стаття 73 пункт 1. Для прикриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду бюджетів місцевого самоврядування районні державні адміністрації виконавчі органи відповідних рад за рішенням відповідної ради можуть надавати позичку бюджетам нижчих рівнів за умови неможливості отримання ними кредитів у фінансово-кредитних установах. Прийняття цієї статті у такій редакції дасть можливість перекривати тимчасові касові розриви між обсягами доходів і потребою в коштах на захищені статті сільських районів у зв'язку з сезонністю надходження доходів.
І думаю, що на початок...
ГОЛОВА. Дякую.
МОРОЗ А. М. ... обговорення у другому читанні ми всі ці пропозиції внесемо і обов'язково їх треба підтримати. Зміни до Бюджетного кодексу.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, народний депутат Тягнибок відсутній. Мироненко є? Відсутній.
Володимир Пузаков, будь ласка. Підготуватися Черняку.
13:19:37
ПУЗАКОВ В.Т.
Фракція комуністичної партії України, Кіровоградщина. Я хотів би звернутися до шановного Петра Олексійовича та представника уряду. Зважаючи на те, що вже другий рік не вирішується проблема з фінансування правоохоронних органів в м.Кіровограді та, мабуть, в інших містах, не вважаєте ви за необхідне, як найскоріше визначити через Бюджетний кодекс України в законі "Про державний бюджет України" ті підрозділи, які б могли фінансуватися з місцевих бюджетів в зв'язку з недостатнім фінансуванням їх з державного бюджету.
Тобто якщо так, то я б від імені правоохоронних органів, перш за все, Кіровоградщини, просив би вас ці запропоновані зміни врахувати при підготовці до другого читання. Дякую.
ГОЛОВА.Так, Володимир Черняк, будь ласка.
13:20:45
ЧЕРНЯК В.К.
Фракція "Наша Україна", українська народна партія. Шановні колеги, чому ми приймаємо, розглядаємо зараз проект закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу"? По-перше, тому що ми прийняли Бюджетний кодекс недостатньо високої якості. Інколи виборці запитують, а чому так, що у вас там немає фахівців, професіоналів, розумних людей? Є! Але тому що в сесійній залі відбувається боротьба інтересів і той чи інший закон, той чи інший кодекс завжди є продуктом компромісу.
По-друге. Життя продовжується, воно виявляє недосконалості, воно породжує нові проблеми, на які ми зобов'язані реагувати. Ось дві основні причини, які зумовлюють внесення змін до прийнятих нами законів і кодексі, в тому числі до Бюджетного кодексу. Але, виникає питання, чому ці зміни ініціюють депутати, а не уряд.
От тут виступав депутат Сухий, він багато правильних речей сказав, але депутат Заєць запитував його з місця: а чому не вніс уряд, чий це уряд? Якщо є більшість, якщо вона формує уряд, то вона повинна співпрацювати з урядом і уряд повинен вносити законопроекти. Це не виключає того, що окремі депутати їх повинні вносити, це також правда. Але я думаю, що уряд повинен був узагальнити ті недоліки, ті проблеми, ті суперечності, які виникли, і підготувати до розгляду єдиний законопроект необхідних на сьогодні змін до Бюджетного кодексу. А поки що ми маємо не один законопроект, а маємо цілу низку законопроектів від народних депутатів. Я думаю, що це не зовсім правильний метод вирішення проблеми.
Тепер по суті. Я також поділяю ту думку, що потрібно підтримати запропоновані законопроекти, зокрема законопроект, з яким виступів депутат Порошенко, що стосується джерел фінансування заробітної плати для бюджетних організацій. Ми прийняли Закон про мінімальну заробітну плату, прийняли зміни до бюджету і зараз ми зобов'язані абсолютно логічно прийняти зміни до Бюджетного кодексу.
Також потрібно прийняти зміни до Бюджетного кодексу стосовно фінансування місцевих бюджетів, перерозподілу коштів між державним бюджетом і місцевими. Це якраз є одна із больових точок бюджетного процесу і тут також пропонуються необхідні зміни.
Є слушною пропозиція включення до державного бюджету всіх цільових фондів, тому що вони часто використовуються не цільовим призначенням. Тому всі ці пропозиції є слушними, я думаю, ми можемо приймати законопроекти в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. З процедури Станіслав Ніколаєнко. Мікрофон, будь ласка.
13:24:13
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу! Я хотів би сказати, що у мене також є законопроект, внесений мною, про внесення змін і доповнень до бюджетного кодексу, який передбачається врахування думки переважної, а практично всіх місцевих бюджетів. Мова йде про те, що сьогодні позашкільні навчальні заклади - це станції натуралістів, дитячі спортивні школи і таке інше, а також дошкільні навчальні заклади, це - дитячі садочки, вони передані сьогодні на рівень самоврядний, на низ туди - в сільську, селищну раду. І, до речі, сюди можна віднести фельдшерсько-акушерські пункти і культуру там, підрозділи, які фактично не фінансуються.
Суть мого законопроекту зводиться до того, що ми повинні враховувати ці потреби при врахуванні трансфертів міжбюджетних з Державного бюджету. Я просив би, щоб бюджетний комітет і Мінфін врахували це, тому що ці заклади сьогодні гинуть.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми ж домовилися, що ми коли приймаємо за основу цей проект, який напрацьований бюджетним комітетом, узгоджений з урядом, до другого читання всі пропозиції, які внесені народними депутатами, ми їх розглянемо в сесійному залі, якщо вони не будуть враховані власне бюджетним комітетом.
Шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати відповідно до встановленого порядку.
Оголошується до розгляду проект закону про екологічну мережу України. Комітет пропонує такий порядок розгляду проекту: 10 хвилин для доповіді, 10 хвилин для відповідей на запитання до доповідача і протягом 10 хвилин провести обговорення, тобто протягом півгодини розглянути цей проект. Нема заперечень? Немає? Дякую.
Будь ласка, доповідач - перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи Іван Олександрович Заєць. Іване Олександровичу, прошу вас.
13:26:24
ЗАЄЦЬ І.О.
Дякую, шановний Голово.
Іван Заєць, "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься законопроект про екологічну мережу України, поданий групою народних депутатів України - Іваном Зайцем, Миколою Шершуном та Валерієм Самоплавським. Законопроект визначає правові засади формування збереження і невиснажливого використання екологічної мережі України, яка являє собою територіальну і функціонально зв'язану мережу природних систем особливої цінності, зокрема об'єктів природо-заповідного фонду.
Екологічна мережа покликана посилити природно-ресурсний потенціал нашої країни, забезпечити збереження біологічної та ландшафтного різномаїття місць оселення та зростання цінних видів тваринного та рослинного світу, їх генетичного фонду, шляхів міграції тварин птахів тощо.
Необхідність прийняття такого закону обумовлено низкою причин.
Перше. Законопроект спрямований на забезпечення реалізації вже діючого законодавства, а саме Закону України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки”, які було прийнято парламентом ще 21 вересня 2000 року. Свої рішення маємо виконувати беззастережно, тоді інші будуть їх визнавати.
Друге. Існує нагальна потреба у поглибленні законодавчого регулювання суспільних відносин у сфері формування, збереження та ощадливого використання екологічної мережі України, як надзвичайно важливого фактора, інструмента забезпечення сталого розвитку держави, охорони довкілля, забезпечення економічних, соціальних, екологічних суспільних інтересів та потреб.
Відверто кажучи, ми запізнюємося з прийняттям цього закону. На практиці екологічна мережа хоч і дуже повільно, недопустимо повільно, але вибудовується, зокрема відбираються об'єкти природного заповідного фонду, які мають стати ядрами екологічної мережі України. З іншого боку слід реагувати на колосальні зміни в суспільному житті.
Маємо усвідомити, що нині в Україні швидкими темпами формується нове матеріальне середовище, нова матеріальна інфраструктура суспільного життя, вибудовується нова мережа доріг, формується нова система житла, та об'єктів оздоровчого рекреаційного призначення, промислових комплексів тощо. Матеріальна інфраструктура суспільного життя швидко демонополізується, що супроводжується освоєнням все нових і нових земель територій. Досить часто в цей процес залучаються і руйнуються території, які мають надзвичайну природну цінність, а саме: долини річок, озер, лісів, ріллі, територій з реліктовою рослинністю і тому подібне.
Я вже тут може сто раз про це говорив, про те саме урочище Конча Заспа, наприклад, на південний схід від Києва, але віз і нині там. І ми якось так спостерігаємо за цими руйнівними процесами, що мене інколи жах бере. Люди добрі, через 5-10 років ми не знайдемо жодного куточка, який не знищений людиною. А зараз ми маємо величезне багатство.
Така по суті неконтрольована, з огляду на екологічні вимоги, суспільна діяльність приводить до значного зниження природного і ресурсного потенціалу України до суттєвого збіднення біологічного розмаїття, до знищення споконвічних природних ландшафтів.
В умовах, коли кожний вириває собі шматки територій без огляду на екологічні вимоги, коли руйнуються цінні природні комплекси, створити ефективну екологічну мережу без законодавчого забезпечення неможливо. Тому і потрібен закон про екологічну мережу України.
Третє. Національна екологічна мережа має стати складовою єдиної і просторової системи всеєвропейської екологічної мережі. Отже, існує необхідність реалізації єдиних підходів, принципів в управлінні на всьому панєвропейському екологічному просторі, чого неможливо досягти без відповідного законодавства.
Проект закону України про екологічну мережу України складається з чотирьох розділів та 23 статей.
В розділі "Загальні положення" визначені завдання законодавства про екологічну мережу, дається визначення поняття екологічної мережі, структури екологічної мережі, сформовані принципи формування, збереження та використання об'єктів екомережі, встановлюється правовий режим права власності на землю та інші природні ресурси екологічної мережі.
Проектом закону визначено, що екомережа - єдина територіальна система ділянок природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, до складу якої входять території та об'єкти природнозаповідного фонду, курортно- та лікувальнооздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші території і об'єкти, що визначаються законодавством України і є частиною структурних, територіальних елементів екомережі, природних регіонів, природних коридорів, ключових, сполучних, відновлювальних та буферних елементів.
Відповідно до положень законопроекту включення територій та об'єктів до екологічної мережі не призводить до зміни категорії земель, до яких вони належали раніше.
Я, шановні депутати, привертаю вашу увагу до цього положення, бо багато хто висловлюється за виділення таких земель в окрему категорію, і з часом, я думаю, ми прийдемо до утвердження такої думки. Але зараз є пропозиція не виділяти ці землі в окрему категорію.
Другий розділ "Державне управління у сфері формування, збереження та використання екологчної мережі" визначає повноваження Кабінету Міністрів, центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері формування, збереження та використання екологічної мережі.
Третій розділ - це "Засоби забезпечення, формування, збереження та раціонального невиснажливого використання екологічної мережі", визначає аспекти наукового забезпечення та нормування у зазначеній сфері, питання проектування екологічної мережі, режим охорони та використання її території та об'єктів, механізми фінансування та економічного стимулювання формування збереження та використання екологічної мережі.
Якщо брати статтю 15, де мова йде про проектування екологічної мережі, то тут є досить цікаві положення, до яких я так само хочу привернути вашу увагу. Це те, що Генеральна схема екологічної мережі є складовою частиною генеральної схеми планування територій України і затверджується Верховною Радою України.
Регіональні та місцеві схеми колишньої мережі затверджуються відповідними радами після їх узгодження з генеральною схемою колишньої мережі України, що засвідчується центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Отже, шановні друзі, перед нами ще буде лежати велика робота по тому, щоб затвердити генеральну схему екологічної мережі. Ми чудово сьогодні розуміємо, що немає генеральної схеми планування територій України яка б відповідала сьогоднішнім вимогам і сьогоднішнім екологічним обмеженням, та й соціальним вимогам. І це дуже негативно відбивається на охороні довкілля, на використанні природних ресурсів. Саме звідси беруть початок всі ті негативні процеси по знищенню природного навколишнього середовища.
Тому треба прискорити нашу роботу з тим, щоб Кабінет Міністрів подав таку генеральну схему, а ми її затвердили.
Четвертий розділ законопроекту присвячений Прикінцевим положенням. Але у цьому законопроекті є ще деякі положення, які передбачають механізм здійснення державного моніторингу, обліку територій та об’єктів екомережі, участь громадськості у її формуванні, у збереженні та використанні.
Внесений на ваш розгляд законопроект про екологічну мережу України проаналізований цілою низкою інститутів на наукових закладів. Зокрема, наш комітет отримав висновків Інституту держави і права імені Корецького Національної академії наук України, Інститут ботаніки імені Холодного НАНУ, комітетів Верховної Ради України.
Ми сприймаємо зауваження висловлені науковцями та народними депутатами України і обіцяємо врахувати більшу частину пропозицій при підготовці законопроекту до другого читання. Від імені розробників законопроекту хочу подякувати всім, хто надіслав свої зауваження. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України також висловило свої пропозиції по покращанню законопроекту. Висновок Головного науково-експертного управління: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути взятий за основу з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Підтримали прийняття законопроекту за основу Комітети Верховної Ради України: з питань науки і освіти, з питань бюджету, з питань аграрної політики та земельних відносин. Надав свої зауваження і підтримав ідею прийняття вказаного законопроекту з врахуванням зауважень і Кабінет Міністрів України.
Шановні народні депутати! Прийняття і реалізація положень закону створить умови для невиснажливого використання ландшафтних і біотичних ресурсів України, що є основою екологічного збалансованого розвитку суспільства. Тому прошу вас підтримати вказаний законопроект і прийняти його за основу.
ГОЛОВА. Дякую, Іване Олександровичу.
Прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу на табло дати прізвища народних депутатів.
Петро Петрович Толочко, депутатська група "Народовладдя", будь ласка.
13:35:38
ТОЛОЧКО П.П.
Іване Олександровичу, я дуже хочу зрозуміти цей закон. У мене два таких невеличких запитання. Ландшафтна мережа чи екологічна мережа означає, що між мережею лишаться землі, які не будуть під наглядом закону, правда?
І друге питання. Як ви включите в цю екологічну мережу Трахтомирівський приватний ландшафтно-природничий парк, який уже сьогодні має 15 тисяч гектарів і доступу до якого практично люди не мають.
ЗАЄЦЬ І.О. Перше питання. Якщо ми говоримо про екологічну мережу як про систему, це означає, що об'єкти, які формують цю екологічну мережу, вони в просторовому плані зв'язані. Тому й нам... зв'язані по всій території України. Тому нам сьогодні і треба якраз поспішати з прийняттям цього закону і з формуванням на практиці екологічної мережі. Ми ж бачимо як сьогодні розгортаються процеси, які йдуть всупереч із нашим завданням щодо формування екологічної мережі. Наприклад, сьогодні формується мережі автобанів, автошляхів на території України. Якщо ми не узгодимо ці процеси, якщо ми автобанами розімкнемо ці елементи екологічної мережі, тому тоді ми не забезпечимо.......розмаїтття, ми не забезпечимо відтворювальної природної функції. Отже, наше завдання сьогодні - узгодити процеси по створенню нової матеріальної інфраструктури нашого суспільства і екологічної мережі. Тому ми ж цією мережею... будуть дійсно землі, які не включені в цю мережу, але наше сьогодні завдання таке, щоб хоча створити ці критичні маси, де ми забезпечимо біологічне розмаїття.
І друге питання. Як ми включимо Трахтомирівський національний парк, заповідник. Ми включимо його, тому що відповідно до цього закону, форма власності на землю на ці об'єкти не має ніякого відношення. Воно залишиться за цими людьми, але використання буде підлягати, відповідно до вимог цього закону і екологічної мережі.
І більше того, я вам скажу, що такий... через такий законопроект, через програму ми введемо досить сильне обмеження.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
13:38:14
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний народний депутат Заєць! Скажіть, будь ласка, я дуже вдячний, що ви хоч з запізненням внесли цей закон, бо ми вже мали його розглянути кілька років назад. Але скажіть мені, будь ласка, от я його добре читав і я думаю, як же його екстраполювати на ту ситуацію страшенну, яка сталася в Одесі, я маю на увазі про землі оздоровчого фонду. От зараз повністю по шматках поділили всю заповідну зону Одеси, зараз, використовуючи злочинні рішення арбітражного суду, апеляційного Одеської області, санаторій "Фонтан" 8-гектарний теж ділять. Що дає цей закон? Я подивився, немає ніякого механізму, він же так і буде, землі будуть знаходитися у власності міської громади, ну будуть розпродавати до наступних виборів. В Одесі вже нічого продавати, ціна на сотку землі піднялася: в Аркадії - до 32 тисяч доларів, в інших місцях по "Фонтану" - 10 тисяч доларів за одну сотку. То є за що їм боротися чи немає за що?! І що ви нічого не пропонуєте тут у цьому законі.
ЗАЄЦЬ І.О. Цим законом ми не можемо вирішити всі екологічні проблеми. І про ту проблему, яку ви сьогодні означили, вона дійсно є дуже важливою. Для морів - це забудова прибережних смуг і для річок існує. І треба зміни вносити у Земельний кодекс і у Водний кодекс, і такі зміни ми зараз у нашому комітеті готуємо.
Завдання, як ви бачите, екологічної мережі, дещо інше - це зберегти хоч ті природні куточки, які не поміщені сьогодні антропогенною діяльністю людини. І є інструменти - це Генеральна схема екологічної мережі України, яку ми будемо затверджувати на Верховній Раді.
Тому ми повинні уже сьогодні впливати на цей процес, як буде вироблятися це рішення на рівні місцевої влади, на рівні областей і на рівні районів. Якщо ми не проявимо байдужість, то ми зробимо те, що задумали і тоді не будемо говорити про те, про що справедливо так говорить пан Кармазін.
ГОЛОВА.Віталій Шибко, фракція соціалістичної партії України.
13:40:34
ШИБКО В.Я.
Прошу передати слово Грязєву.
ГОЛОВА.Народний депутат Грязєв.
13:40:41
ГРЯЗЄВ А.Д. Уважаемый Иван Александрович, думаю что вы согласитесь с тем, что экологическая проблема по своей значимости может сравниваться только с продовольственной проблемой. Посколько это основа жизни каждого человека. Фракция социалистов, безусловно, поддержит данный законопроект, так как вопрос обеспечения экологической безопаности, является одним из программных намерений нашей партии. А вопрос такой.
Верховный Совет принял немало законодательных актов, регулирующих проблемы экологии. Почему они не выполняются в полном объеме и не ждет ли такая судьба данный законопроект при нынешней власти? Спасибо.
ЗАЄЦЬ І.О.Я згоден з вами, що в нас є закони і дуже багато хороших законів, але в нас, на жаль, немає тієї влади, яка б захотіла або хотіла виконувати ці закони. Тому є така проблема виконання наших рішень. Верховна Рада провела кілька парламентських слухань з екологічних питань, зокрема, прийняла прекрасні рекомендації, але ці рекомендації сьогодні урядом не виконуються. Тому нам треба так само посилити роботу нашого комітету з тим, щоб вже проконтролювати виконання цих рішень. А взагалі треба діяти таким чином. Що у політиці держави, екологічна складова повинна бути посилена. На жаль, ми спостерігаємо інші приклади. Відбулася європейська конференція міністрів довкілля у Києві, не пройшло там і два тижні, як вже Міністерство екології і природних ресурсів, як кажуть жаргонною мовою "розтарабанили". Знову розбивають. Для чого? Для того, щоб якраз екологічну політику ослабити, щоб вона не заважала сьогодні розкрадати і ділити народне багатство.
ГОЛОВА.Василь Надрага, група "Народний вибір".
13:42:36
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Иван Александрович, если быть точным, то данный законопроект "передбачає пільги", то есть льготы для предприятий, которые "здійснюють формування збереження та раціональне використання екологічної мережі". И это в части уменьшения земельного налога, получения льготных кредитов. У нас не получится, как в конце 80-ых - начала 90-ых? Говорили: вот создадим малые предприятия, дадим им льготы - и у нас и производство будет, и рабочие места, и все-все остальное. По факту, к сожалению, все намного скромнее. И у нас после этого законопроекта все займутся сохранением экологической мережи.
ЗАЄЦЬ І.О. Ні, у цьому законі так питання не ставиться. Але те питання, яке ви сьогодні окреслили, воно стоїть. Нам треба, дійсно, вибудувати таку систему економічних механізмів, які б стимулювали ресурсозбереження, які б стимулювали охорону довкілля. У цьому законі це питання не вирішено. Нам ще треба буде вирішувати в системі інших законів.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.
13:43:42
МОРОЗ А.М.
Шановний Іване Олександровичу, ну от знову, на мою думку, ми обговорюємо проект закону, ви в своєму виступі сказали, що потім буде Кабінет міністрів формувати екологічну мережу, і мені здається, буде, як воно завжди було у нас - спочатку ми приймаємо закон, потім починаємо підганяти під цей закон, ну як зараз, - говоримо про екологічну мережу. А чи не доцільніше було б разом з проектом закону внести і проект екологічної мережі, щоб кожен депутат бачив, що він обговорює, що він відстоює? І що ми матимемо і народ України, або наші виборці, будуть мати від цього закону? Дякую за увагу.
ЗАЄЦЬ І.О. Дуже правильно поставлене питання, але воно вже вирішено, тому що ще в 2000 році, тоді, коли я був міністром екології і природних ресурсів, Верховна Рада на наше подання затвердила програму, загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі, де мова йде про виділення певних об'єктів, певних структур. Сьогодні ж з нашого боку, з боку парламенту треба проконтролювати виконання цієї програми.
ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна".
13:44:57
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний доповідачу, я буду ще потім виступати з цього приводу з деякими критичними зауваженнями до закону, але у мене є питання. Цей закон входить в дуже широке, надоб'ємне поле цілого ряду екологічних законів. Чи робився аналіз про те, чи він суперечить, чи він доповнює? І яке ваше ставлення: чи не варто було б нам колись все-таки приступити до створення єдиного екологічного кодексу, де все це об'єднати, щоб було менше різночитань.
І друге, дуже коротке питання. Я так розумію, що деякі витрати, і деякі обмеження в надходженні прибутку, зокрема той же самий земельний податок ляжуть на плечі місцевим бюджетам, згідно Конституції, якщо ми їм, щось делегуємо повноваження, ми повинні делегувати джерело надходжень або безпосередні трансферти з Державного бюджету ви якось це передбачуєте, як це зробити?
ЗАЄЦЬ І.О. Перше питання. Відповідно до рекомендації парламентських слухань поставлене таке завдання, як створення екологічного кодексу, і зараз ведеться ця робота, зокрема Інститутом права.
Але є дуже невелика небезпека, кодекс екологічний - це не може бути, така інтеграція існуючого законодавства екологічного, екологічний кодекс повинен нести нову ідеологію, ідеологію інтегрованого управління всім комплексно природних ресурсів землею, водами, лісами і надрами. На жаль, такого розуміння немає сьогодні. Воно не поширене, але я думаю, що екологічний кодекс буде створено і не так багато пройде часу і саме ця нова ідеологія повинна бути присутня, повинна складати серцевину цього екологічного кодексу. Практика поки що показує, що наше державне управління йде в зворотному шляху, не в європейському, а не відомо взагалі в якому.
Друге питання. Це питання податків, це питання сплати і так далі.
Шановні друзі! В своєму виступі я акцентував вашу увагу, що на сьогоднішній момент екологічна мережа має будуватися на базі, переважної частини об'єктів природно заповідного фонду.
Тому всі ці питання податку і інші вони сьогодні врегульовані відповідним чинним законодавством.
Отже на цьому першому етапі таких великих змін у системі оподаткування, в системі фінансування не буде, але в подальшому, якщо мережа уже буде створена, якщо вона почне функціонувати, ми можливо навіть поставимо питання про те, щоб виділити землі екологічній мережі у спеціальну категорію земель. Так як і землі, наприклад, сільськогосподарського призначення чи землі, наприклад, залізничні чи якісь інші. Тому в подальшому ми будемо шукати відповіді на ці запитання.
Але сьогодні треба зберегти те, що нам перейшло у спадок від наших батьків і дідів. Оцим ми повинні бути стурбовані. І ми повинні думати про те, що ми передамо сьогодні нашим дітям, нашим нащадкам.
ГОЛОВА. Дякую, Іван Олександрович. Час вичерпаний.
Переходимо до обговорення. Прошу прізвища народних депутатів на табло висвітлити, що записались на обговорення. До 14 години проведемо обговорення, так?
Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін. Підготуватися народному депутату Ширко.
13:48:17
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, я вдячний авторам цього закону і народному депутату Зайцю, Шершуну, Соломатіну за те, що вони внесли цей закон, ще раз говорю, що він трошечки-трошечки є з запізненням внесений. І сам закон вирішує дуже багато питань, направлених на, про екологічну мережу - направлений на збереження цієї мережі.
Фактично закон про екологічну мережу України - це сьогодні закон про виживання українського народу, закон про майбутнє нашого народу. Чи буде у нас майбутнє. Звісно, є пропозиції, я повністю поділяю ті пропозиції, які надало і Головне науково-експертне управління, зокрема щодо того, що для чіткості, для надання цьому закону більш такої, читабельної форми, треба показати і що регулює цей закон - правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної з регулюванням суспільних відносин у сфері формування, збереження та раціонального не........... використання екологічної мережі. Це обов'язково треба записати.
Крім того, обов'язково треба підсилити громадський контроль, який передбачений в цьому законі, в статті 20 "Участь громадськості у формуванні, збереженні та використанні екологічної мережі". Я не знаю чому випав звідси прокурорський нагляд за дотриманням закону, я вважаю, що має бути обов'язково написано, що нагляд за дотриманням вимог цього закону здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори, і це було б дуже правильно. І я хотів би, щоб ми передбачили, що контроль за використанням і виконанням цього закону органами місцевого самоврядування здійснювали вищестоящі органи по вертикалі.
Тому що фактично сьогодні з тим свавіллям, яке робиться на місцях, нічого не можна зробити, немає механізму реагування. Цей механізм має бути передбачений тут.
І я вважаю, що цей закон нам треба прийняти буквально до канікул в першому і другому читанні, і зразу ж поставити питання про його виконання, про введення в дію зараз. Додаткових великих коштів він не потребує, але зможе зупинити розграбування і знищення наших надр, атмосфери, водних і інших природних ресурсів. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Ширко фракція "Наша Україна", будь ласка. Підготуватися Черняку.
13:51:30
ШИРКО Ю.В.
Юрій Ширко, "Наша Україна", Українська народна партія, місто Рівне.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги депутати. Сьогодні, в третій день Святої Трійці, обговоренням цього закону я хочу привернути увагу суспільства на поверхневе ставлення влади до збереження довкілля, особливо місцевої виконавчої влади.
Чи потрібно приймати закон про екологічну мережу. Наскільки в нашій країні збереглися природні ресурси? Чи багато ви можете назвати випадків, коли б демонтували заправки, стоянки, асфальтні заводи в містах і на їх місці висаджували дерева або сіяли траву.
Таке запитання у багатьох з вас викликає посмішку і це справедливо. Адже завжди трапляється навпаки: вирізають дерева і будують заправки, стоянки, вілли, розорюють береги річок замість того, щоб ефективніше використовувати наявну ріллю. Ніяк не можуть позбутися поганого прикладу показаного більшовиками, які після, так званого, возз’єднання у 39-му році перше, що зробили, так це вирізали ліси навколо мого рідного міста з однієї причини, бо близько було возити на залізничну станцію.
Пройшов час подбати про збереження природних ландшафтів, тих острівців, які називають живою природою, адже не секрет, що природокористування “по-сторинке” здійснюється неефективно. І навіть ті невеликі кошти, які отримує держава за природокористування, не направлення на відновлення природних ресурсів, а використовуються на цілі, які не приносять користі ні природі, ні людям. Оправдання завжди знаходиться. Це, як правило, економічна доцільність. Хоча чому вона має виключати екологічну безпеку?
Тому створення екологічної мережі - це надання можливості природі зробити те, що повинні, але не роблять люди. Прибережні захисні смуги сприятимуть відновленню водних ресурсів, лісонасадження збережуть землі від ерозії, зелене листя очистить повітря. Цілісна екомережа допоможе зберегти і відродити тваринний світ.
Прийняття такого закону спонукатиме господарників більш ефективно використовувати, в першу чергу, земельні та інші природні ресурси. Звичайно цей закон не вирішить проблем довкілля, адже не все гаразд із природно-заповідним фондом, із водоохоронними зонами і водно-болотними угіддями. До цього додається малоефективне використання владою діючих природоохоронних законів. І все ж це крок вперед. Тому я закликаю вас підтримати Закон про екологічну мережу України. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна" має слово. Підготуватися Чорноволу.
13:54:18
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, фракція “Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні колеги! В Україні відбувається знищення природного потенціалу, знищення природних ландшафтів, знищення природного розмаїття. Це, звичайно, сумно і це покладає на нас обов'язок, принаймні, законодавчо покласти цьому край. Екологічна мережа - це комплекс територій, де збереглися природні ландшафти.
Це природо-заповідна територія, це водно-болотні угіддя. Ну загалом це території, де природа може сама себе відтворювати, і ми хочемо посприяти тому, щоб природа відтворювала себе. І зберегти природу. Основний акцент в законі - це охорона, охорона природи.
Ми повинні подякувати депутата Зайця, депутата Шершуна, і депутата Самоплавського, які подали цей законопроект.
До речі, я хочу відзначити законодавчі ініціативи депутата Зайця на цьому напрямку і мене дивує чому законодавча влада не активно його підтримує, він уже пропонував багато законопроектів, він має великий досвід, був міністром екології. Я б сказав так, що Заєць - це лев української природи.
(Ш у м у з а л і)
І тому він і стоїть на сторожі природи. Звичайно, я не хочу сказати, що законопроект вирішує всі проблеми і він на це і не претендує. Він має свій певний предмет, охоронний, перш за все. Звичайно, для того, щоб вирішити інші проблеми захисту природи, нам потрібно внести зміни до Земельного кодексу. Нам потрібно внести зміни до Водного кодексу. Нам потрібно розробити програму комплексну, системну програму захисту природи і це завдання вже уряду - зробити це. Певною мірою я можу сказати, що закон декларативний. Зокрема, я думаю, треба нам поставити буде в процесі підготовки законопроекту до другого читання жирний акцент на питанні про... на праві власності на землю стосовно цих природних ландшафтів. Ми бачимо на прикладі Трахтомирова як знищуються заповідники, ми бачимо на прикладі Канча-Заспі як це робиться. Ми маємо багато прикладів негативних з цього...
Тому що треба зробити, щоб не ділили цю землю, не розкрадали, не розтягували, не знищували - оце питання. Також, я думаю, треба поставити питання більш чітко про механізм контролю над виконанням цього закону, відповідальності за дотримання його і звичайно санкції. Санкції повинні падати незворотньо, як Домоклів меч. Якщо у наших законах не буде Домоклова меча, то вони ніколи не будуть виконуватися. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Тарас Чорновіл, будь ласка, фракція "Наша Україна".
13:57:58
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я наперед застережуся, я буду голосувати за цей закон в першому читанні. Але хвалити будуть його багато людей і вже хвалили всі, я зупинюся саме на критичних моментах.
Перше. Я болісно сприймаю будь-яке подрібнення законодавства, в даному випадку я боюсь, що цей закон нас не наближає, а віддаляє від Екологічного кодексу, це при тому, що все одно його примати треба.
Друге. В законі є цілий ряд текстуальних і нормотворчих моментів, які недостатньо, як на мене, добре виписані.
Перше. закон фактично формується майже як базовий для цілої певної галузі. Тому у "Прикінцевих положеннях" не треба просто написати, що Кабінету Міністрів щось там зробити, а виписати дія яких законів у який спосіб буде мінятися, тому що створюється абсолютно нова система.
Закон як базовий має нести в собі і все ж таки і преамбулу, яка мала би достатньо чітко виписувати спрямованість цього закону. Бо як і не вчитаєшся, доти що можна сумніватися що таке екологічна мережа чи це система природоохоронних організацій, чи що.
До речі, сама назва теж, як на мене, недостатньо коректна, але це вже не проблема авторів цього закону, оскільки це введено вже трошки давніше в українське законодавство. Від цієї форми, мені здається, треба по-трошки відходити.
Структура екологічної мережі тут достатньо добре деталізована, але при тому всьому, якщо підійти з певним бажанням, то можна всю територію України, згідно з цим законом, внести до екологічної мережі. Якщо підійти з іншим напрямком побажання, її можна дуже жорстко обмежити, що як на мене вимагає не такої деталізації як тут, а більш ще чіткішого виписування. Науково-експертне управління, як на мене, достатньо доречно згадує про те, що цілий ряд норм дуже добре виписаний в законі про загальнонаціональну програму екологічної мережі України 2000-2015 рік. А вона не виконується на сьогоднішній день. Якби вона виконувалась, не було б жодної потреби в прийнятті саме цього закону. То чи маємо ми гарантії при такому ставленні і уряду, і суб'єктів господарювання до нашого законодавства, буде виконуватись і цей закон.
Що стосується ряду важливих статей, вони виписані достатньо декоративно і на відсиличних нормах. Це і 13-та, 14-та про науку і наукове забезпечення і нормування. І 6-та, 7-ма про право власності і про землі, які входять в екологічну мережу. Яким чином можна ...при такій дуже поверховій виписаності врятувати чи будь-які інші місця, які підпадають під дію цього закону. Так само в ряді інших статей, що стосуються цього питання.
І останнє, яке для мене особливо важливе. Я ще раз кажу, в першому читанні я голосую, але якщо до другого читання не буде передбачено системи компенсації органам місцевого самоврядування, втрат які вони понесуть в зв'язку з прийняттям цього закону, я особисто буду агітувати в цілому всіх, цей закон не приймати. Там дуже серйозні збитки.
Пан Іван Заєць трішки не правий. Це є земельний збір, це є пільги суб'єктам господарювання, які в значній мірі йдуть в місцевий бюджет. Ми повинні в цьому законі чітко закласти одне положення, що всі втрати місцевих бюджетів, які будуть викликані цим законом, мають бути компенсовані з державного бюджету відповідними трансфертами. Тоді вільною душею можна буде голосувати в цілому. Дякую.
ГОЛОВА.Володимир Пузаков. Фракція комуністів.
14:01:24
ПУЗАКОВ В.Т.
Фракция коммунистической партии Украины, Кировоградщина. Вопрос, подымаемый сегодня в Верховной Раде Украине очень актуальный. Ну давайте посмотрим статью 2 проекта закона о государственном бюджете Украины на 2003 год. Здесь же указано, что к доходам госбюджета относится 30 процентов сбора за загрязнение окружающей среды. А ведь в том случае, если указанная редакция закона не будет пересмотрена, то фактически ликвидируется Государственный фонд охраны окружающей природной среды. Если кто забыл, то я позволю себе напомнить, что из этого фонда финансируются природоохранные мероприятия, предусмотренные Законом Украины об общегосударственной программе обращения с токсичными отходами, об общегосударственной программе формирования национальной экологической сети Украины на 2000-2015 годы и ряд других природоохранных программ.
Учитывая существующее распределение средств сбора за загрязнение окружающей природной среды, наверное, было бы целесообразней, первое, сохранить Государственный фонд охраны окружающей природной среды с распределениями средств - 30 процентов, второе - внести предложения по перераспределению остальных средств следующим образом: в местные бюджеты - 50 процентов, в бюджеты областей - 20 процентов. То есть, территории, где непосредственно происходит загрязнение, должны соответственно иметь возможности финансировать планируемые природоохранные программы. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення щодо проекту закону про екологічну мережу України будемо приймати в день голосування. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Перерва до 16 години.