Опубліковано 18. 03. 2003
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
18 березня 2003 року, 10.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:02:58
Зареєструвалося -426
Зареєструвалося 426 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, як вам відомо 12 березня на 83-му році пішла із життя наша колега народний депутат України другого, третього та четвертого скликання, член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ярослава Йосипівна Стецько. Прошу вшанувати її пам'ять хвилиною мовчання.
(Х в и л и н а м о в ч а н н я)
Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, 11 березня цього року Центральна виборча комісія визнала обраними та зареєструвала Ларіна Сергія Миколайовича та Станицького Геннадія Станіславовича народними депутатами України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій "За єдину Україну!".(О п л е с к и).
Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Ларін Сергій Миколайович. Будь ласка.
ЛАРІН С.М.
Присягаю на вірність Україні, зобов'язуюся всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.
(О п л е с к и).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Станицький Геннадій Станіславович.
СТАНИЦЬКИЙ Г.С.
Добрий день, шановні депутати! Я, Станицький Геннадій Станіславович, присягаю на вірність Україні, зобов'язуюся всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую.
(О п л е с к и).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте привітаємо наших колег із вступом на посаду.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Ларіна Сергія Миколайовича до складу депутатської фракції "Регіони України". (Оплески)
Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Горбаля Василя Михайловича та Чікала Адама Васильовича. Давайте привітаємо їх. (Оплески)
Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступ. А я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли.
Надійшли запити народних депутатів України Левка Лук'яненка до Президента України щодо незадовільного стану підготовки льотного складу для Збройних сил України у зв'язку з реорганізацією Харківського інституту військово-повітряних сил імені Кожедуба. Голосуємо про підтримку.
10:08:57
За-168
Рішення прийнято, голосуємо про направлення.
10:09:19
За-161
Рішення не прийнято.
Миколи Рудьковського до Президента України щодо правомірності призначення на посаду голови районної державної адміністрації Бахмацького району Віталія Кухаренка, який причетний до дорожньо-транспортної пригоди із смертельним наслідком. Голосуємо про підтримку запиту.
10:09:54
За-152
Рішення прийнято.
Про направлення.
10:10:13
За-133
Рішення не прийнято.
Петра Цибенка до Прем’єр-міністра України у зв’язку з незадоволенням відповіддю на запит щодо виділення земельної ділянки працівникам Новопокровської гімназії Дніпропетровської області. Голосуємо.
10:10:44
За-151
Рішення прийнято.
Григорія Бондаренка до Прем’єр-міністра України щодо нормативного врегулювання окремих розрахунків за комунальні послуги.
10:11:11
За-125
Рішення прийнято.
Юрія Костенка до Прем’єр-міністра України щодо експлуатації гірської міжміської тролейбусної траси Сімферополь-Ялта та діяльності державного підприємства "Кримтролейбус". Голосуємо.
10:11:41
За-149
Рішення прийнято.
Володимира Матвєєва до Прем'єр-міністра України про визнання міста Миколаєва зоною стихійного лиха.
10:12:06
За-178
Рішення прийнято.
Володимира Петренка до Прем'єр-міністра України про відновлення музею комісара Сумського партизанського з'єднання Семена Васильовича Руднєва на його батьківщині. Голосуємо.
10:12:32
За-159
Рішення прийнято.
Бориса Беспалого до Прем'єр-міністра України щодо джерел фінансування витрат на всенародне обговорення проекту закону про внесення змін до Конституції України, внесеного Президентом України.
10:13:01
За-154
Рішення прийнято.
Володмира Матвєєва до Прем'єр-міністра України стосовно державного боргу державному підприємству "Суднобудівний завод імені 61 комунара" за будівництво ракетного крейсера "Україна".
10:13:29
За-158
Рішення прийнято.
Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України стосовно проведення державної експертизи умов праці працівників Шепетівського заводу культиваторів, які працювали у шкідливих умовах до 1990 року.
10:14:01
За-103
Рішення прийнято.
Миколи Песоцького до Прем'єр-міністра України щодо фінансування добудови навчального корпусу Луганського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка.
10:14:27
За-125
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів Поліщук, Кармазін та інші до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голів Комітетів Верховної Ради України з питань науки і освіти та з питань боротьби з організованою злочинністю стосовно передбаченої зміни керівництва Національного педагогічного університету імені Драгоманова.
10:15:05
За-102
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України щодо захисту прав студентів, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи.
10:15:29
За-146
Рішення прийнято.
Віктора Ющенка до Прем'єр-міністра України щодо виплат компенсацій на продукти харчування громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.
10:15:55
За-175
Рішення прийнято.
Олександра Гудими до Прем'єр-міністра України щодо обгрунтування транзиту російської нафти нафтопроводом "Броди-Одеса" у контексті запланованої двосторонньої угоди про транзит російської нафти, що унеможливлює використання інших джерел поставок нафти в Україну.
10:16:30
За-128
Рішення прийнято.
Юрія Соломатіна до Прем'єр-міністр України у зв'язку з незадоволенням відповіддю київського міського голови за запит стосовно незаконного перепрофілювання забудови громадського центру у мікрорайоні "Теремки-1" міста Києва.
10:17:02
За-110
Рішення прийнято.
Іштвана Гайдоша до Прем'єр-міністр України щодо забезпечення фінансування виготовлення бланків закордонних паспортів України.
10:17:26
За-54
Рішення не прийнято.
Ігоря Осташа до Прем'єр-міністр України з приводу функціонування державного підприємства Міністерства оборони України "Аеропорт Львів-2" та запобігання зловживанням і розкрадання майна аеропорту.
10:17:58
За-98
Рішення прийнято.
Миколи Нощенка до Кабінету Міністрів України щодо ситуації із справленням збору за спеціальне використання водних ресурсів та користування волами для потреб гідроенергетики та водного транспорту.
10:18:28
За-124
Рішення прийнято.
Ігоря Шарова до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника з приводу надання інформації щодо звернення Кабінету Міністрів України до уряду Федеративної Республіки Німеччини про ініціювання внесення змін і доповнень до Закону про утворення Фонду "Пам'ять. Відповідальність. Майбутнє" щодо виплат всім категоріям нациських переслідувань.
10:19:07
За-144
Рішення прийнято.
Віктора Слаути до Кабінету Міністрів України стосовно вирішення питання про відшкодування витрат на спорудження об'єктів соціальної сфери в сільській місцевості Донецької області.
10:19:35
За-88
Рішення не прийнято.
Володимира Єщенко до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника у зв'язку з порушенням прав інвалідів Великої Вітчизняної війни мешканця міста Черкаси на пільговий ремонт даху помешкання.
10:20:05
За-112
Рішення прийнято.
Віктора Ющенка до Генерального прокурора України щодо фактів порушення законодавства при паюванні землі у Вінницькій та Київській областях.
10:20:33
За-152
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, міністра екології та природних ресурсів київського міського голови стосовно забруднення навколишнього середовища сміттєспалювальним заводом "Енергія", що розташований в Дарницькому районі міста Києва.
10:21:08
За-96
Рішення прийнято.
Миколи Рудьковського до Генерального прокурора України стосовно законності припинення кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди із смертельним наслідком у Бахмацькому районі Чернігівської області.
10:21:41
За-142
Рішення прийнято.
Віктора Ющенка до Генерального прокурора України про порушення кримінальної справи за фактом таємних поховань у 37-38 роках у місті Вінниці.
10:22:08
За-147
Рішення прийнято.
Миколи Томенка і Юрія Артеменка до Генерального прокурора України з приводу перешкоджання професійній діяльності журналістів з боку посадових осіб Рівненської обласної ради
10:22:37
За-124
Рішення прийнято.
Юрій Кармазіна до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, голови Державної податкової адміністрації щодо притягнення до відповідальності посадових осіб внутрішніх військ України за нецільове використання бюджетних коштів, виділених на будівництво житла військовослужбовцям.
10:23:15
За-126
Рішення прийнято.
Володимира Матвєєва до Генерального прокурора України стосовно екологічної ситуації в Миколаївській області.
10:23:40
За-151
Рішення прийнято.
Владислава Атрошенка до Генерального прокурора України, голови Київського апеляційного суду щодо перегляду вироку суду стосовно громадянина Олександра Грабовського
10:24:08
За-78
Рішення не прийнято.
Сергія Ратушняка до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо дорожньо-транспортної пригоди в місті Ужгороді за участю конфіскованого органами міліції автомобіля, яким керував ужгородський міський голова.
10:24:38
За-58
Рішення не прийнято.
Володимира Петренка до Генерального прокурора України щодо фактів зловживань, розкрадання майна, інших порушень законодавства в процесі приватизації Сумської взуттєвої фабрики.
10:25:06
За-95
Рішення прийнято.
Ігоря Челомбітко до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів зловживання службовим становищем головою Тальнівської районної ради Черкаської області.
10:25:34
За-125
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Лук'яненко, Червоній, Мовчан, Петров, Ющенко, Плющ до Генерального прокурора України про порушення кримінальної справи за ознаками статті 442 Кримінального кодексу України "Геноцид" стосовно організаторів і виконавців штучного голодомору, геноциду українського народну в 1932-1933 роках.
10:26:14
За-120
Рішення прийнято.
Павла Мовчана до Генерального прокурора України щодо захисту прав громадян, які потерпіли від нападів злочинців.
10:26:40
За-78
Рішення не прийнято.
Володимира Броннікова до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів неправомірних дій прокуратури Кам'янсько-дніпровського району Запорізької області.
10:27:09
За-122
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до міністра аграрної політики України щодо надання земельної ділянки в оренду ветерану війни, праці, Збройних сил міста Світловодська Кіровоградської області.
10:27:39
За-81
Рішення не прийнято.
Павла Мовчана до Генерального прокурора України щодо фактів порушення законодавства керівництвом товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" Теплицького району Вінницької області.
10:28:07
За-75
Рішення не прийнято.
Володимира Рибака до голови Державної податкової адміністрації України стосовно повернення податку на додану вартість акціонерному товариству Мініметалургійний завод "ІСТІ-Україна".
10:28:37
За-52
Рішення не прийнято.
Бориса Загриви до голови Державної податкової адміністрації України у зв'язку з не наданням Державною податковою адміністрацією у Волинській області повної відповіді на депутатське звернення щодо відшкодування податку на додану вартість.
10:29:09
За-77
Рішення не прийнято.
Володимира Рибака до голови Державної податкової адміністрації України стосовно встановлення донецькому підприємству "Хамадей" розстрочки з виплатою акцизного збору на тютюнові вироби українського виробництва.
10:29:39
За-65
Рішення не прийнято.
Миколи Томенко до голови Державної податкової адміністрації України щодо надання інформації про проведення документальних перевірок засобів масової інформації за 2002 рік.
10:30:07
За-112
Рішення прийнято.
Олександра Турчинова до голови правління Українського національного фонду взаємопорозуміння і примирення у зв’язку з відсутністю реагування на депутатське звернення стосовно питань виплати компенсації жертвам нацистських переслідувань.
10:30:36
За-126
Рішення прийнято.
Народного депутата України Качур Павла Степановича до Міністерства закордонних справ України щодо зволікання з відкриттям генерального консульства Чеської Республіки у місті Львові.
10:31:08
За-91
Рішення прийнято.
Народного депутата Степана Хмари при зловживанні службовим становищем про використання майна Вищої ради юстиції до голови Служби безпеки України Радченка.
10:31:38
За-108
Рішення прийнято.
Народного депутата Бабуріна до Генерального прокурора України про незаконне вилучення земель з державного підприємства Запорізький кінний завод № 86.
10:32:11
За-99
Рішення прийнято.
Людмили Кириченко до Президента України щодо використання спеціалізованих потужностей загальнодержавного значення. Про підтримку.
10:32:47
За-65
Рішення не прийнято.
Народного депутата Маркуш до міністра праці та соціальної політики Папієва про виділення автомобілів ветеранам інвалідам Великої вітчизняної війни.
10:33:31
За-110
Рішення прийнято.
Шановні колеги, усі запити, що надійшли, розглянуто.
Будь ласка, з процедури мікрофон Кравченка Миколи Васильовича.
10:33:55
КРАВЧЕНКО М.В.
Спасибо. Кравченко, фракция коммунистов.
Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые народные депутаты.
Я хочу привлечь ваше внимание к следующему. 17.01 я обратился с депутатским запросом к Президенту, получил поддержку зала Верховного Совета в 252 голоса, и запит ушел, запит касался щодо чергового підвищення тарифів на перевезення вантажів Укрзалізниці.
Несмотря на злободневность этой темы, несмотря на то, что это касается практически всех регионов Украины, этот животрепещущий вопрос не нашел поддержки в Администрации Президента. И я практически не получил ответа, я получил ответ от заступника держсекретаря Міністерства транспорту.
Поэтому Геннадий Андреевич, в соответствии с Регламентом я прошу огласить в зале Верховного Совета огласить ответ на мой депутатский запит, в соответствии с ним дать мне 5 минут для реплики по этому вопросу, затем поставить вопрос на голосование и вообще обсудить мой проект постанови по тому, чтобы вернуться к обсуждению вопроса вообще в отношении всех ветвей власти к депутатским запитам. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійсно, колеги така норма є у Законі про статус народного депутата, це стаття 8.3.3. Передбачено, що відповідь на депутатській запит оголошує головуючий на засіданні Верховної Ради в тому разі, якщо на цьому наполягає депутат.
Микола Васильович, може ви оголосите. Будь ласка. У вас є під рукою він.
10:36:01
КРАВЧЕНКО М.В.
Уважаемые коллеги, я с учетом тех пяти минут по Регламенту, которые мне положены, я оглашу и ответ и прокомментирую его.
Уважаемые коллеги, какая цель депутатского запита щодо чергового підвищення тарифів та перевезення вантажів Укрзалізниці.
В первую очередь я хочу вам продемонстрировать ответ Министерства транспорта, подписанный Держсекретарем. Мне не нужно получать было поддержку 252 народных депутатов, практически это парламентское звернення, для того чтобы получить унижающий весь парламент ответ, где азбучные истины рассказывают Демиденко о том, что надо повышать тарифы и о том, что мы не доросли еще до мирового уровня по тарифам, что есть еще резервы и со всех отраслей народного хозяйства будут продолжать "драть" в нарушение закона, я не могу назвать по-другому это слово, нарушение закона и указа Президента росписью министра транспорта Кирпы.
В запыте я ставил вопрос один - нарушено 2 закона. Первое. Нарушен указ Президента.
И нарушен Закон про природные монополии.
Почему сегодня Министерство транспорта решает проблему повышения железнодорожных тарифов? В этом ответе четко расписано сколько еще будут повышаться практически железнодорожные тарифы. Считая это оскорбительным для статуса народного депутата, для парламента в целом и по этому поводу хочу сказать. Я, отправляя и получив поддержку вашу, я надеюсь на то, что Президент хотя бы наложит визу, что Президенту покажут хотя бы этот депутатский запыт. Администрация Президента по-видимому решила, что этого не нужно делать и отправили ее на исполнение тем людям, которые и повышали тарифы.
В ходе обсуждения я думаю, что мы бы смогли показать Президенту, что сегодня Кирпа как министр транспорта занимает две должности, узурпировал власть, практически все финансовые потоки замкнул на себе, что является грубейшим нарушением закона и таким образом сегодня Кирпа практически паразитирует на народном хозяйстве в целом.
Сегодня мы, я думаю, каждого депутата затронет проблема повышения транспортных тарифов. Ноя подразделяю этот вопрос на два момента.
Первое. Я бы хотел, чтобы народные депутаты, мы вернулись с вами вместе к обсуждению проблему вообще депутатского запита. Почему на сегодняшний день органы исполнительной власти позволяют отписки и другие моменты в отношении депутатских запитов, а иногда даже и не соизволят ответить. Поэтому я внес проект постановления, который зарегистрирован, сегодня он вам роздан, в четверг я прошу его поставить на голосование и там определиться с тем, чтобы включить в повестку дня сессии Верховного Совета вопрос о депутатских запитах и обсудить эту проблему в пленарном режиме. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.
Переходимо до виступів від фракції.
Слово надається народному депутату Олександру Миколайовичу Масенку, будь ласка, Комуністична партія України. Наступний - Степан Хмара.
10:40:08
МАСЕНКО О.М.
Шановний головуючий, шановні депутати! Наш народ, виборці наші уже звикли до всіляких новацій, які запроваджуються в Україні, і до всяких, всіляких дивацтв і останнє дивацтво те, що Президент уже виступив із політичною реформою в Україні, як такого дива, напевно, не бачив ніхто у світі.
Але я хотів би сьогодні звернути увагу на ті життєві питання, які у нас не вирішуються із вини і Президента, і Кабінету Міністрів, і керівництва держави. І була нещодавно зустріч у мене з людьми. Звертаються виборці по такому питанню, є така у нас страхова компанія "Оранта", страхує домашні свійські тварини, страхує на повну суму, наприклад, там 3 чи 6 тисяч гривень. Але якщо трапилося лихо, загинула тварина, то ця компанія повертає людині половину, 50 процентів страхової суми. Ну такого дивацтва, мабуть, точно що в жодній країні не бачили! Ну був же Держстрах Союзу РСР, який страхував на цих же самих умовах, але ж поверталася сума повністю.
І разом тим із другого району з Семенівського району Полтавської області надходить інше звернення, що при перереєстрації мисливських рушниць, органи внутрішніх справ вимагають, щоб власники цих рушниць наперед на 3 роки страхували власне життя також. Так що, тоді якщо трапиться лихо, так тоже буде 50 процентів відшкодування чи 10, чи скільки? Я вважаю, що це звернення моє чи сьогоднішній виступ повинно тоже як звернення поступити до Кабінету Міністрів і Кабінет Міністрів повинен відреагувати на це запитання.
І ще я хотів звернути одну увагу на таке питання. У нас приймається маса рішень суду, але забезпечити виконання рішення суду ми не в силі. Міністерство юстиції України відбувається, практично, відписками. Багато таких прикладів. По рішенню суду не виплачується заборгована заробітна плата, не виплачуються суми аліментів, трапилось ДТП, загинули люди, постраждали люди, понесли матеріальні і моральні збитки, а не може, немає механізму відшкодувати нанесені ці збитки. І разом з тим той же автомобіль вантажний, який скоїв це ДТП, і до цього часу працює на виробництві і ніхто не може знайти механізму, щоб його реалізувати і за цю суму відшкодувати збитки. Я вважаю, що, Геннадій Андрійович, потрібно направити таке звернення в Кабінет Міністрів і хай Міністерство юстиції звернеться до Верховної Ради із своєю пропозицією - який механізм, який закон потрібно прийняти, щоб все-таки забезпечувалось виконання рішення суду. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Секретаріату давайте ми протокольно з цього питання дамо доручення уряду. Степан Хмара. Наступний Мороз.
10:43:57
ХМАРА С.І.
Блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".
Шановні народні депутати, шановні виборці, 9 березня в день великого свята українського народу, в день народження Тараса Шевченка, по Україні пройшли багатолюдні мітинги. У Києві через центральні вулиці пройшла величезна колона маніфестантів, організована спільно з всією опозицією незалежно від ідеологічних розбіжностей і провела спільний мітинг біля пам'ятника Тарасу Шевченку.
На мітинг зібралося понад 150 тис. - і це майже кияни. Це на відміну від всіх інших років, починаючи з 90-го року, Київ ще не бачив такої величезної маніфестації.
Багатолюдні мітинги були проведені і в більшості міст України. Але, на жаль, кучминсько-олігархічні засоби масової дезінформації намагаються всіляко приховати цю інформацію від народу.
Чому це робиться? Тому що одностайна думка маніфестантів і учасників мітингів була одна - дострокове усунення від влади режиму Кучми і проведення дострокових виборів. Влада цього боїться, бо знає, що прийдеться за всі ці злочини і злодіяння, скоєні проти України, прийдеться відповідати.
Тому робиться все, щоб відволікти увагу наших громадян від тих справді подій і волі народу, яка була висловлена 9 березня. Хочу нагадати, що акції не будуть припинятися, вони будуть проводитися у різних формах, і зокрема в травні буде організовано ланцюг, який пройде через Україну від західного до східного кордону, щоб знову ж таки підкреслити спільну полю всього українського народу в боротьбі за краще майбутнє України.
Я закликаю всіх наших громадян, активних громадян України, не послабляти своєї опозиційної діяльності до нинішнього режиму, який очолює Кучма, тому що кожний день його існування - це величезні збитки для України і в кінцевому рахунку цей режим може привести Україну до остаточного краху і втрати незалежності. Ми цього не можемо допустити, не маємо права допустити і не допустимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр мороз, фракція Соціалістичної партії.
Наступний Дмитро Рудковський.
10:47:29
МОРОЗ О.О.
Фракція соціалістів підготувала заяву такого змісту:
"Вчора Президент Кучма дав доручення губернаторам не підвищувати ціну на хліб, а 13 березня цього року стало відомо, що він доручив генеральному прокурору Піскуну розслідувати ситуацію на ринку зерна.
Фракція соціалістів розцінює все це як глум. Що ще треба розслідувати. коли кожному відомо, що в минулому році зернотрейдери та інші пройдисвіти забрали в господарств зерно за середньою ціною 300 гривень за тонну, при тому, що роком раніше вона була 700 гривень.
Зроблено це найперше зусиллями влади, передовсім Міністерства агропромислової політики. Влада та шахраї спочатку приписали вал зерна, збили ціну і тим нагріли селян майже на 7 мільярдів гривень, підривали фінансовий стан всього агропромислового комплексу, зробили більшість господарств банкрутами, а селян жебраками.
При цьому ж слід пам'ятати, що одночасно ці ж спритники штучно завищили ціну на пальне, додатково обібрали селян.
Тим часом для населення України хліб, ціна на хліб не зменшилася. Дійшло до смішного: у вартості хлібини сировина, зерно, складає лише 15 відсотків, все інше - накрутки посередників та податків. Але і цього замало владі та спекулянтам.
Восени вони підняли рекламний гвалт з приводу того, як важко успішній аграрній державі пробитися на міжнародний ринок зерна. А тепер формують громадську думку: хліба, мовляв, немає, його слід завозити з інших країн, і тому ціна його зростатиме.
Оскільки в цю гру включився і особисто Кучма, виникає підозра, що людські гроші збираються для наступних політичних кампаній. Хліб, який став тепер основним, а часто і єдиним продуктом харчування українців, через непрозорість, неконтрольованість цін, через продажність влади став інструментом грабунку і господарств і найзнедолівших прошарків населення.
Народні депутати України від фракції Соціалістичної партії у фракції Соцпартії не раз попереджали про згубні наслідки такого курсу. Вносили законодавчі пропозиції щодо припинення і усунення його. Але влада ігнорує національне законодавство щодо захисту вітчизняного виробника та соціальної підтримки населення.
Фракція вимагає від уряду негайно розглянути це питання та вжити вичерпних заходів для виправлення ситуації. Якщо протягом місяця винні не будуть притягнуті до відповідальності, соціалісти вважатимуть, що цей злочин відбувався під безпосереднім патронатом самого глави держави.
Верховна Рада повинна добитися зміни здійснюваного курсу, припинити грабунок селян, створити законодавчу базу для виходу з кризу, в яку кинув країну нинішній режим, режим тих, хто наживається на ним же породжених бідах народу.
Пропонуємо створити слідчу комісію з цього приводу. Хоч би доручити Комітету з аграрної політики, аби з'ясувати, як здійснювалася чергова хлібна афера. Депутати-соціалісти вкотре наголошують, що коли курс режиму Кучми і всю систему не буде змінено, Україна постане перед незворотними процесами повної деградації. Захистимо селян, захистимо все населення, збережемо державу!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає заперечень, давайте протокольне доручення відповідному профільному Комітету з питань аграрної політики, щоб вивчили це питання.
Слово надається Дмитру Рудковському, фракція Партії промисловців і підприємців та Трудової України. Наступний - Вернидубов.
10:51:17
РУДКОВСЬКИЙ Д.О.
Дмитро Рудковський, 91 виборчий округ, Біла Церква, депутатська фракція "Трудова Україна".
Шановні народні депутати, шановні члени уряду. Вважаю за необхідне звернутися до вас у зв'язку із ситуацією, що склалася навколо вирішення нагальних проблем соціального захисту людей, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.
Для Білоцерківщини, яку я представляю, це питання особливо актуальне, оскільки тут мешкає майже 60 тисяч чорнобильців. Мої колеги з Київської, Чернігівської, Житомирської областей та інших регіонів України також добре обізнані на цю проблему, адже чи не щодня мають з нею справу. Вона не нова. У той же час реальні дійові важелі її розв'язання все практично відсутні. Головна причина такої ситуації полягає у хронічному недофінансуванні чорнобильських програм. Це призвело до значно більших заборгованостей по соціальних виплатах чорнобильцям, яка за даними Мінфіну становить понад 600 мільйонів гривень. Так, уряд планує на 2003 рік часткове погашення заборгованості, але ті 200 мільйонів, які передбачають для цього у Державному бюджеті, вирішують проблему лише частково. А ці кошти вкрай потрібні для комплексного, медико-санітарного забезпечення постраждалих громадян, їх оздоровлення, виплати компенсацій сім'ям з дітьми та харчування постраждалих.
Тільки у моєму виборчому окрузі заборгованість по чорнобильським виплатам складає більше 20 мільйонів гривень. Найбільш гострою ситуацією є з виплатою щомісячних грошових компенсацій на пільгове забезпечення продуктами харчування постраждалим чорнобильцям і в першу чергу інвалідам. Так, у минулому році ці люди в останній раз одержали компенсаційні виплати лише у квітні. Вони обурені не тільки самим фактом затримання виплат, але й відсутністю достовірної інформації, за який саме час їм не сплачена заборгованість і коли нарешті їм сплатять належні за законом гроші. Майже кожне десяте звернення виборців пов'язане з цією проблемою. У сьогоднішніх економічних умовах розв'язати її, безумовно, не просто, але розв'язувати потрібно.
Саме тому я і звертаюся до Кабінету Міністрів України з вимогою вжити термінових заходів щодо ліквідації заборгованості перед чорнобільцями.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
"Євровибір" Іван Вернидубов. Наступний - Юхновський.
10:54:11
ВЕРНИДУБОВ І.В.
Вернидубов, Севастополь, "Европейский выбор".
Уважаемый председательствующий! Уважаемые коллеги! Группа "Европейский выбор", как и другие депутаты, начала обсуждение проекта Программы правительства "Открытость, действенность, результативность". Мнений много относительного того, какие положения считать приоритетными, какие подлежащими выполнению немедленно и тому подобное. Сходны в одном. Подискуссировав, ее надо принимать, а, поддержав, засучивать рукава всем вместе и отрабатывать механизмы выполнения каждой строчки с тем, чтобы не получилось так, как с выполнением предыдущих программ, тоже неплохих документов. Встречи с людьми, депутатские приемы однозначно показывают, если программа станет очередным пакетом лозунгов, люди не простят больше этого.
Особенно остро стоит вопрос по задолженностям по заработным платам. Указ Президента Украины от 7 мая 2001 года о неотложных мерах по ускорению задолженности по заработной плате было предусмотрено обязательное погашение задолженности по зарплатам предприятиями всех форм собственности до 1 января 2003 года. Кое-что сделано. В отдельных отраслях появилась уверенность, что позорное явление, рожденное перестройкой - неоплата за труд, будет наконец преодолено. Но а если наоборот? Например, как на предприятиях рыбной промышленности Севастополя. Если сравнивать с тем же 2000 годом, то, например, на государственном предприятии "Атлантика" долги возросли в три с половиной раза, на государственном предприятии "Суор" также в три раза появилась задолженность и там, где ее раньше не было.
Несмотря на то, что указанные предприятия подчинены непосредственно Государственному департаменту рыбного хозяйства Украины, руководитель Алымов, им практически ничего не делается для разрешения вопроса.
Неоднократные письменные обращения народного депутата, письма местных органов власти игнорируются. Свои же обещания о продаже судов и выплате долгов не исполняются. То есть, суда-то продаются, а деньги не выплачиваются. Люди доведены до отчаяния. В коллективах ... коллектив обрастает слухами, что на их деньги руководителями госдепартамента оплачивается дорогостоящие командировки в Лас-Пальмас и другие не очень холодные части света. Лично Алымов в коллектив выехать боится. Дошло до того, что районная администрация Гагаринсокго района Севастополя, которой надоело на своих заседаниях принимать очередные лживые графики отписки о сроках погашения сама составила проект выхода из кризиса предприятий и направила в департамент. Однако оттуда крупные специалисты даже не удосужились хотя бы покритиковать эту программу. Чего мы - депутаты - опасаемся, обсуждая правительственный проект программы и имея в виду такое конкретное бездействие отдельных руководителей министерств и комитетов? Налицо дискредитация усилий правительства и Президента, направленных на улучшение жизни людей от такого равнодушия усиливаются антигосударственные настроения в обществе. К сожалению, этим вопросом не заинтересовался и прокурор города, куда также направлено много писем.
В программе правительства в разделе увеличения качества жизни населения предусматриваются меры по уменьшению задолженности.
Я обращаюсь к Премьер-министру и Президенту. Уважаемый Виктор Федорович, Леонид Данилович! Эти строчки так и останутся пожеланием, если не найдете действенных рычагов влияния на подчиненных министров. Люди должны почувствовать результаты по реальному наведению порядка, они ждут перемен.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. Слово надається Юхновському Ігорю Рафаїловичу, "Наша Україна". Наступний - Калінчук.
10:58:17
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Україна має врожайні землі і можливість одержання найдешевшого у світі природного врожаю. В лісах України переважають і високоякісні породи дерев дуба, сосни, ялини і бука. Це означає, що організація і модернізація сільськогосподарського виробництва
[Зв.метка 00:57:07/АлександраФр.024]
, харчової та деревообробної галузі належить до найважливіших завдань держави.
Разом з тим Україна не стимулює розвиток переробних областей галузей, якщо сільське господарство і лісове господарство працюють в низькому податковому навантаженні, на низьких націнках, що стимулює експорт сировинних продуктів зерна і ділової деревини, то в переробній галузі харчова промисловість легка і деревообробна промисловість працюють під незвичайним тягарем оподаткування та торгових націнок.
В більшості пропозицій уряду і народних депутатів України говориться про необхідність зниження податку на продукти ПДВ і акциз і нарахувань на заробітну плату і податку на прибуток. Проте цілковито обходяться стороною величезні торговельні націнки в цих галузях. Так, у 2000 і 2001 роках торговельні націнки в харчовій промисловості становили 9 з половиною мільярдів гривень, що складає 30 процентів від сумарної вартості випуску продукції в оптових цінах; в текстильній і шкіряній промисловості - 1,5 мільярда гривень, 22 проценти від оптової вартості всієї продукції; в деревообробній промисловості - 1 мільярд гривень, 40 процентів від вартості продукції в оптових цінах. Такими діями ми ріжемо під корінь ринок продукції переробних галузей, стимулюючи експорт сировини, стимулюємо низьку купівельну спроможність населення України.
Рекомендації при збереженні курсу гривні до долара США. Здійснити за допомогою фіскальних і адміністративних методів обмеження торгівельних націнок до величини 15-20 процентів від оптової ціни. За рахунок цього збільшити собівартість продукції, збільшивши розміри заробітних плат та відрахувань на амортизацію. Захистити внутрішній ринок харчових продуктів від імпорту аналогічних і не вищих за ціною товарів ззовні. В зв'язку з цим надати Кабінету Міністрів право на встановлення акцизів на імпорт товарів. Про проведення політики акцизів уряд має звітуватися перед Верховною Радою двічі протягом бюджетного року, акцизи мають бути політикою уряду.
Торговельна система України вимагає значно більшої уваги як з боку виконавчої влади, так і з боку
[Зв.метка 00:59:36/ЛЕНАФр.025]
законодавчої влади. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Калінчуку Василю Антоновичу, фракція Аграрної партії України.
11:01:25
КАЛІНЧУК В.А. Дякую.
Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги! Депутатська фракція Аграрної партії України, познайомившись з проектом Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність", вважає, що головними напрямками державної політики щодо розвитку аграрного сектору економіки в сучасних умовах повинні бути:
збереження землі та її родючості за рахунок цільового використання коштів від плати за землю відповідно до статті 22 Закону України "Про плату за землю" та відновлення роботи меліоративних систем;
продовження дії спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, це фіксований податок, ПДВ, до 2010 року;
удосконалення механізмів та збільшення до 80 мільярдів гривень на рік обсягів державної дотації на виробництво сільськогосподарської продукції і, зокрема молока та м'яса, що забезпечить конкурентноздатність вітчизняного виробництва при вступі України в СОТ та в Євросоюз;
збільшення обсягів та розширення термінів не менше, ніж на 5 років спеціального, з доступними відсотками кредитування сільськогосподарських підприємств, що сприятиме відновленню та технічному переоснащенню виробництва. З тією ж метою продовжити практику відшкодування товаровиробникам частини вартості, але не менше 30 відсотків, складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;
регулювання цін на сільськогосподарську продукцію шляхом запровадження фінансових та владних інтервенцій, заставних закупівель, встановлення квот та нижніх границь цін на збиткові види продукції. Для регулювання зернового ринку щороку проводити заставну закупівлю не менше 2 мільйонів тонн зерна;
запровадження часткового, не менше 50 відсотків відшкодування товаровиробникам затрат на страхування ризиків виробнитцва та компенсацію з державного бюджету половини витрат Пенсійного фонду у зв'язку з продовженням дії фіксованого сільськогосподарського податку;
направлення всієї суми перевиконання державного та місцевих бюджетів на розвиток аграрної галузі;
надання права місцевим органам влади та самоврядування використовувати кошти місцевих бюджетів для фінансування
[Зв.метка 01:02:05/ІринаФр.026]
місцевих програм розвитку сільського господарства, здійснення активної соціальної політики на селі, направлення 30 відсотків державних капіталовкладень та коштів Дорожнього фонду на будівництво об'єктів соцкультпобуту та доріг в сільській місцевості, відновлення компенсацій товаровиробникам їх затрат на спорудження об'єктів соціальної інфраструктури села, завершити впродовж двох років передачу в комунальну власність об'єктів соцкультпобуту, які належали колективним господарствам та закладати щороку достатньо коштів для місцевих бюджетів на їх утримання. Сподіваємося, що всі ці напрямки державної політики в аграрній сфері економіки знайдуть своє відображення у доопрацьованій програмі діяльності уряду. Розраховуємо на підтримку депутатів. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Розглядається проект закону про внесення змін до Закону України "Про оренду землі". Доповідає голова Державного комітету по земельних ресурсах Даниленко Анатолій Степанович. Будь ласка.
ДАНИЛЕНКО А.С.
Шановний Геннадій Андрійовичу, шановні народні депутати, даний законопроект підготовлений на виконання розділу дев'ятого Прикінцевих положень Земельного кодексу України з урахуванням досвіду відновлених орендних земельних відносин у нашій державі. Чинний на сьогодні закон про оренду землі, який прийнятий у 1998 році, має низку неузгодженостей з новим Земельним кодексом України, в якому питанню оренди землі присвячено лише дві статті.
Зазначений законопроект має забезпечити механізм спрямування коштів від оренди землі, що є необхідною умовою здійснення ефективної регіональної політики держави, створення фінансової бази діяльності, органам місцевого самоврядування. Оренда землі залишається головною формою використання землі господарюючими суб'єктами. У зв'язку з цим закон має забезпечити правову базу формування сучасної ринкової структури виробництва, зокрема в аграрній сфері, сприяти створенню привабливого інвестиційного клімату в усіх галузях народного господарства, а також повномасштабного включення в активний господарський обіг найважливішої продуктивної сили - це нашої української землі.
В законопроекті визначено поняття оренди землі, яке засноване на договорі, строкове оплатне володіння і користування земельною ділянкою для впровадження підприємницької, інших видів діяльності та задоволення особистих потреб орендаря.
Об'єктами оренди є не тільки земельні ділянки, що перебувають у приватній, комунальній або державній власності, але і насадження, водойми, будівлі, споруди, інше нерухоме майно, яке розташоване на них, тісно пов'язане з ними і не може бути відокремлене без заподіяння шкоди або втрати його господарського призначення.
Основними положеннями зазначеного законопроекту є розширення кола суб'єктів орендних правовідносин, зокрема нормами законопроекту визначено, що орендодавцями можуть бути власники земельних ділянок і особи, які ними уповноважені, а орендарями земельних ділянок можуть бути громадяни, юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.
Новий порядок укладення договорів оренди, який передбачає, що у разі укладання, продовження та припинення договору оренди, орендар і орендодавець складають опис об'єкту оренди, тобто місце розташування, розмір земельної ділянки, стан будівель, споруд, що передаються в оренду разом з земельною ділянкою, а також іншого нерухомого майна, яке забезпечує функціонування об'єкта оренди відповідно до поставленої мети.
Новий порядок спрямований на зменшення кількості скарг стосовно стану земельної ділянки під час продовження та припинення договору оренди, це я сказав трішечки раніше.
Питання щодо обміну земельних ділянок, це має вирішити проблему використання розпайованих земельно через смужжя, далекоземелля та вкраплення. Передбачена можливість страхування об'єкту оренда земельної ділянки, розроблена типова форма договір оренди землі, що значно спрощує механізм укладення договору оренди. Деталізовано порядок укладення договору оренди землі при наданні в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачено необов'язковість нотаріального посвідчення договорів оренди землі. Це дозволить зменшити витрати громадян, пов'язані з оплатою нотаріальних послуг.
Суттєво розвинені норми щодо прав і обов’язків орендарів і орендодавців. Конкретизовані в проекті умови сплати орендної плати за земельні ділянки і її зміни стягнення заборгованості. Передбачено можливість звільнення від орендної плати на строк з підстав, обумовлених у договорі. Усунено штучні перепони щодо суборенди земельних ділянок.
Шановні народні депутати, після прийняття законопроект орендна земельна політика держави стимулюватиме ефективну господарську діяльність з використання землі як основного засобу виробництва в аграрній сфері та територіального базису в інших галузях.
Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" посилить економічний механізм регулювання відносин оренди, вирішить проблеми нотаріального посвідчення договорів оренди, умови укладення та розірвання договору оренду, конкретизує склад об’єктів оренди землі.
Шановні народні депутати, проект закону, який сьогодні розглядається у сесійній залі, узгоджувався із міністерствами та державними комітетами, і сьогодні виноситься на розгляд у першому читанні.
Інформація по суті питання, шановний Геннадію Андрійовичу, закінчена. Готовий відповідати на поставлені питання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги, прошу записатися на запитання. Висвітліть, будь ласка.
Вернигора, наступний - Черняк. Будь ласка, Леонід Вернигора.
11:10:16
ВЕРНИГОРА Л.М.
Прошу передати слово Валентині Петрівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валентина Семенюк.
11:10:26
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Анатолію Степановичу, перш за все у мене до вас два питання. Декрет, вірніше указ Президента, який виданий про півтора відсотки плати за орендну сплату фактично виданий уже у період, коли закінчився період видачі указів. Мається на увазі про перехідних положеннях Конституції.
Як ви вважаєте, як може сьогодні судова влада приміняти цей указ, який виданий уже у протиріч Конституції. Це перше запитання. Тобто мається на увазі, коли строк періоду уже видачі указів уже закінчився.
Друге питання. Як сьогодні розглядається питання щодо того, щоб проаналізувати детально, яка ж орендна плата сплачується громадянами України за ті паї у розрізі областей, у сумарному виразі, які області сьогодні більші, які менші. Чомусь до цього законопроекту таких розрахунків не було подано. Що ви можете сказати в розрізі областей і в розрізі регіонів? Тому що доля паю у Харківській області одна, а в Закарпатті - інша. Або ж Чорнобильська зона, де право на землю сьогодні обмежене, а у чистій зоні - інше. Будь ласка. Дякую.
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую шановна Валентина Петрівна за підняті питання.
По-перше. Указ Президента щодо соціального захисту, соціальної підтримки громадян, власників земельних ділянок та земельних паїв не йде в порушення чинного законодавства і конкретно Конституції, тому що він якраз іде у розвиток підтримки життя соціального захисту наших громадян. Це перше.
Друге. Про орендну плату, яка сьогодні є в різних регіонах нашої України. В середньому, виходячи з указу Президента, в якому визначено не менше, як 1,5 відсотка грошової оцінки земельної ділянки, а це в середньому по Україні складає 135 гривень за 1 гектар орендної землі, дійсно, в одних областях є більше, приклад можу навести, Вінницька область, ще ряд областей за оренду одного гектара, як 135 гривень, а в інших, де землі меншої якості, орендна плата, тому що беремо же ж грошовому оцінку одного гектара земельної ділянки, яка знаходиться в орендній платі. Тому в середньому це біля 135 гривень за один гектар. Якщо це в сумарному вичислені, виходячи з указу Президента, то по результатам розрахунків це має складати понад 3 мільярди гривень, які мають отримати громадяни, жителі нашої України, власники земельних ділянок, земельних паїв. І конкретно в розрізі я готовий Валентина Петрівна вам буквально до вечора надати таку довідку, бо зараз якраз я її не маю під руками, хоча це не норма цього проекту закону. Дякую.
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.
11:13:28
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановний доповідачу! У мене два запитання з приводу, на мій погляд, двох больових точок проблеми.
Перше запитання. Яким чином буде забезпечуватися об'єктивна оцінка об'єкту оренди? І звиси. Яким чином буде встановлюватися орендна плата?
І друге запитання. Яким чином буде здійснюватися контроль за станом об’єкту оренди, щоб не було погіршення? І чи передбачені санкції при умові погіршення стану об'єкту оренди, особливо в умовах суборенди?
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Шановний Володимире Кириловичу! Ви наскільки глобальні підняли питання і пласт. Об'єктивність. Я думаю, що у короткому проміжку часу Верховна Рада буде розглядати питання щодо підготовки проектів Законі щодо формування системи реєстрації земельних ділянок та об'єктів, які знаходяться на цих земельних ділянках. Якраз формування кадастру , заведення в систему реєстрації прав власнику земельних ділянок тих об'єктів, які знаходяться в оренді, дасть можливість об'єктивно, виходячи з грошової оцінки кожної земельної ділянки об'єктивно підготувати проект договору на предмет оренди земельної ділянки при активній допомозі працівників системи землеупорядної служби і відповідно отримати те, що буде виписано у договорі про оренду землі.
Про контроль. Я виступав з цієї трибуни, коли ми розглядали проект Закону про контроль за використанням та охороною земель нашої України. І це питання надзвичайно актуальне і, я думаю, що в цьому напрямку, виходячи з доброї підтримки Верховної Ради, ми маємо посилити контроль. Це завдання сьогодні покладено на органи земельних ресурсів. І я розраховую на добру підтримку, як керівників виконавчої влади, так і керівників органів самоврядування, бо якраз в цьому питанні у нас досить і досить багато проблем і у великих, і у малих містах, і маленьких селах. Дякую.
ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної), будь ласка.
11:15:52
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Анатолію Степановичу, в першу чергу, безумовно, слід вітати спроби законодавчо врегулювати розбіжності в питаннях оренди землі, пов'язані з набранням чинності норм Земельного кодексу.
У мене 2 коротких запитання впродовж і в розвиток думки, яку висловлював колега Черняк.
От стосовно обов'язкового правила - подивіться, стаття 26 частина 1 - про те, що розмір орендної плати повинен змінюватися кожні 3 роки. Чи не призведе це до занепаду орендних правовідносин, коли орендар не буде впевнений у завтрашньому дні......через три роки його будуть чекати якісь інші умови.
І друге питання стосовно статті 29. Подивіться, будь ласка, там ви виписали, що орендар зобов'язаний у 5-денний строк надати копію договору відповідному органу податкової служби. Чи можливо я щось неправильно зрозумів? У нас же ж є всі копії в державному органі земельних ресурсів, де всі ці договори реєструються. Для чого залучати сюди податкову службу?
ДАНИЛЕНКО А.С. Я вам дуже дякую на підняті питання і статті, які ви сказали. Ну насамперед я думаю, що ми ще будемо розглядати цей проект закону і в другому читанні. Але поки ми не сформуємо чіткої і єдиної системи реєстрації прав на земельні ділянки і об'єкти реєстрації земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна та прав на них, будуть виникати такі колізії, які ви тільки що озвучили.
Я дуже вам вдячний за те, що ви піднімаєте ці питання. При дальнішій підготовці законопроекту, я думаю, що ми його опрацюємо і врахуємо ваші пропозиції.
Дякую. Вони дуже слушні. Але насамперед, на мою думку, потрібно в терміновому порідку Верховній Раді розглянути ті законопроекти, про які я сказав і потім це значно покращиться стан справ у вирішенні цих питань. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Анатолій Степанович. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.
До співдоповіді запрошується голова...
ДАНИЛЕНКО А.С. Володимире Михайловичу, я вам дякую.
ГОЛОВА. Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Лещенко Володимир Олексійович. будь ласка, Володимир Олексійович.
11:18:05
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Зразу зазначу, що я буду доповідати думку комітету.
Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин схвально зустрів внесений урядом проект закону про внесення змін до Закону України про оренду землі.
Вважаємо, що метою його прийняття є посилення ефективності правового регулювання використання землі на умовах оренди.
Зазначений законопроект має низку позитивних якостей, про що йшла мова в доповіді представника уряду Даниленка Анатолія Степановича. Зокрема, позитивним є те, що орендодавцями земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, крім їх власників можуть бути і уповноважені ними особи. Це надає змогу селянам створювати спілки власників земельних та майнових паїв і укладати договори на оренду землі з орендарями безпосередньо уповноваженими особами цих спілок, а не окремо кожним власником паїв, як це було до цього часу. Зазначене положення сприятиме захисту прав орендодавців в стосунках з орендарями.
Законопроект встановлено також, що при укладенні, продовженні чи припиненні дій договору оренди орендодавець і орендар разом складають опис об'єкту оренди. Проектом закону передбачено, що типова форма договору оренди землі тепер буде затверджуватися Кабінетом Міністрів України. Серед умов договору оренди землі вводиться відповідальність орендаря за несплату орендної плати. Є і інші позитивні зміни в порівнянні з Законом України "Про оренду землі" в діючій редакції.
Поряд з цим Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин відмічає, що проект закону, поданий Кабінетом Міністрів України, потребує узгодженні із статтями 19, 93, 94, 122, пунктами 10, 12 та 17 "Перехідних положень" Земельного кодексу Україну щодо орендарів земель сільськогосподарського призначення, термінів оренди, надання в оренду земельних ділянок концесіонерам, компетенцію органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Так, органи місцевого самоврядування позбавляються цим проектом закону права погоджувати попередньо на сесіях відповідних рад рішення органів виконавчої влади щодо передачі в оренду земельних ділянок, які перебувають в державній власності. Це може привести до конфліктів у стосунках місцевих громад з майбутніми орендарями.
Проектом закону ліквідовується вимога до орендарів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, котрі будуть вести товарне сільськогосподарське виробництво, до юридичних осіб - щоб установчими документами було передбачено здійснення ними такого виду діяльності, до фізичних осіб - мати відповідну кваліфікацію чи досвід роботи в сільському господарстві.
Виключається також положення щодо передачі громадянами, власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення їх в оренду лише для сільськогосподарського використання з чітко окресленими винятками. Це ж стосується і суборенди.
В статті 15 погіршується зміст поняття "договір оренди землі". Виключається положення щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки на строк більше 5 років. Замість цього пропонується обов'язкове нотаріальне посвідчення договору оренди в разі внесення орендної плати наперед на строк більше 1 року.
Викликає сумнів пропозиція про створення при державних органах земельних ресурсів узгоджувальних комісій для визначення орієнтовних розмірів орендної плати за землі сільськогосподарського призначення. Це питання, на погляд членів комітету, повинно в межах проведення єдиної державної політики врегульовуватись Кабінетом Міністрів України. Є й інші зауваження до зазначеного проекту закону. Крім того, при доопрацюванні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" слід врахувати низку зауважень та пропозицій Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
З огляду на вищевикладене Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу, а при підготовці до другого читання врахувати всі зауваження та пропозиції, які вже висловлені, а також ті, що надійдуть від народних депутатів України під час обговорення чи в письмовій формі. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є до голови підкомітету? Прошу записатись. 5 хвилин. Прошу висвітити на табло перелік прізвищ народних депутатів.
Геннадій Руденко, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), будь ласка.
11:22:54
РУДЕНКО Г.Б. Дякую.
Руденко Геннадій, Соціал-демократична фракція.
У нас до законопроекту є деякі зауваження, хоча, може, зразу підвести кінцеву тезу. Ми готові взяти за основу законопроект з урахуванням деяких зауважень. Зокрема, технологію нормопроектування доцільно залишити в чинній редакції в статті першій і другій Закону України "Про оренду землі", які визначають завдання закону та правові засади оренди землі.
Також у нас є питання, пов'язані з тим, що має бути вилучена з проекту частина друга статті 34, згідно з якою до умов договору оренди примусово за рішенням суду можуть вноситися зміни, що є неприпустимим з нашої точки зору.
Також в законопроекті слід обов'язково передбачити норми, що врегульовують питання щодо надання в оренду земельних ділянок, які наслідуються особами, які не досягли повноліття. Дякую за увагу.
ЛЕЩЕНКО В.О. Я дякую за ці пропозиції. Це не запитання, а якраз пропозиції. Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розгляне їх, якщо буде законопроект прийнятий за основу, при підготовці до другого читання. Дякую.
ГОЛОВА. Матвієнков. Будь ласка.
11:24:16
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемый Владимир Алексеевич, скажите пожалуйста, вот для того, чтобы как-то вникнуть в суть этого вопроса, нужно вернуться на какой-то промежуток времени назад, когда мы видели развалины КСП, бездействующие ОО, и вот теперь пришел инвестор, будем говорить так, на село. Он же тоже разный, инвестор.
Вот у меня, допустим. сложилось такое впечатление, что этот закон выписан под того инвестора, временщика, который пришел для того, чтобы выкачать деньги и уйти. А если человек пришел с серьезными намерениями, пришли многие коллективные хозяйства, многие промышленные предприятия, вкладывают сегодня деньги в село, помогают, развивают инфраструктуру. Вот здесь получается как раз с этой точки зрения, пожалуйста, ль шести до двадцати при расторжении договора заплати плат, 10 процентов величина стоимости аренды земли, минимум десять процентов оценочной стоимости и так далее, и так далее.
Не складывается у вас такое впечатление, что этот закон именно выписан для того, чтобы люди именно так с землей и занимались - пришел снял и ушел? Спасибо.
ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую за запитання.
Я доповідав думку комітету. Моя особиста думка наступна, що всяка оця тяганина навколо оренди, вона призведе до того, що призвело із сертифікатами при приватизації державних підприємств. Це є просто обманом селян. Дякую.
ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.
11:25:41
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, фракція соціалістів, Херсонщина.
Шановний Володимире Олексійовичу, я дуже часто буваю у себе на окрузі, зустрічаюся із селянами і у мене складається таке враження, що ми ввели сьогодні фіксований податок.
Практично, держава пішла із податковим пресом із села.
Друге ввели цю власність на землю приватну, пороздавали земельні паї і таке інше. І сьогодні селяни, віддавши землю в оренду, а цей закон там уточнює ці моменти, як видати, зареєструвати і таке інше, практично, що ми маємо? Ніхто ж не розраховується за ці паї, тому що ціна така на сільськогосподарську продукцію, що всі договори оренди не виконуються.
І друге, як ми можемо сьогодні подолати отаку проблему, коли, скажімо, ціна на ринку зерна стоїть 200 гривень тонна, ну, стоїла 300 гривень тонна, а в договорах оренди вона стоїть 1000 гривень чи 800. І бабушке дали сьогодні два відра сміття, а порахували, що це 500 гривень. Вони приходять до мене і кажуть: "Умови оренди".
Яка відповідальність за договори оренди, хто буде відповідати і коли?
Дякую.
ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую вам за запитання.
Що стосується зниження податкового тиску на село, то я б вам сказав, що держава знизила, але підвищили монополісти, і це також створена якраз державою, указами і законодавчим полем.
Що стосується вашого запитання про вартість оцієї...про орендну плату, про її величину і вартість тої продукції, яка видається за орендну плату, її якість, то я сказав би від себе наступне, що в цьому законопроекті потрібно було передбачити єдину форму орендної плати - грошову, а потім хай би селянин вирішував, чи він буде покупати оте сміття в орендаря за велику ціну оцю, чи десь купить на стороні.
Але уряд вніс законопроект, який передбачає три форми орендної плати - грошова, натуральна і відробіткова. Я особисто тільки за грошову. Дякую.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
11:27:49
ШКІЛЬ А.В.
Шановний доповідачу, ну, звичайна річ, що треба врегулювати стосунки між орендодавцем і орендарем, це зрозуміло, але в даній ситуації мені також не зрозуміло, не можу я збагнути, чому виписані ці 10 відсотків, чому виписується, власне, 10 відсотків і від якої оціночної вартості? Що за 10 відсотків ми беремо, яка вартість землі - ринкова, за яким принципом вона буде складатися, якщо немає прийнятого закону про земельний кадастр і таке інше? Яким чином вийти з цієї колізії? Дякую.
ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую за запитання.
Ну, ці до 10-ти процентів якраз записано для тих земель, які будуть передаватися в оренду органами державної влади і місцевого самоврядування. А для селян, на жаль, ця норма не встановлена взагалі.
І якщо говорити, як робиться оцінка землі, то зараз, дійсно, в законопроекті немає, але державними органами земельних ресурсів земля оцінюється. І якраз за цією оціночною вартістю землі вкладаються договори орендів, на які накручуються потім проценти орендної плати. Президент своїм указом на цей рік встановив півтора проценти. Дякую.
ГОЛОВА. Так, Володимире Олексійовичу, дякую. Час вичерпано. Переходимо до обговорення.
Прошу висвітлити на табло тих, хто записався на виступи. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Будь ласка, підготуватися Пузакову.
15 хвилин ми на обговорення відводимо, так?
11:29:31
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".
Шановні народні депутати, чи потрібно внесення змін до закону чи не потрібно? Закон приймався ще 6 жовтня 1998 року. На жаль, прийнятий він був у надзвичайно сирому варіанті. І ви знаєте, що потім Земельний кодекс, який був приймався теж у сирому варіанті і з правової точки зору є недосконалим документом. Тепер маємо врегулювати прогалини.
Але я не можу сказати, що цей проект, який вносить Кабінет Міністрів, є бездоганним. І я хотів би подякувати Науково-експертному управлінню Верховної Ради України, бо якось забувають про тих людей скромних, які сидять і працюють. Це Єрофєєв, Рибачик, а потім Мацюк. Які опрацьовували і дали зауваження. Концептуально їх треба дві третини цих зауважень врахувати.
Зокрема я хотів би наголосити, що якщо концептуально ми підтримаємо зміни до статті два щодо правових засад оренди землі і не запишемо, що там мають бути відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються не тільки Земельним кодексом, цим законом, Цивільним кодексом, який підписаний ось уже зараз Президентом, іншими актами законодавства, а також договору оренди землі. Нам треба обов'язково визначити, і концептуально це має бути записано, що якщо дається в оренду земельна ділянка для потреб розробки корисних копалин, яка включається до кодексу про надра, то має пріоритет інтереси держави у розробці корисних копалин. І це треба зараз записати, внести зміни, де встановити гарантії захисту майнових прав саме держави. І щоб експлуатувалися ті надра, коли надається, розглядається питання про надання земельної ділянки у оренду.
Потребує зміни і частина 6-та, потребує зміни питання прав орендарів, потребує серйозних підходів регулювання, і правильно зверталася увага комітетом, що треба звертати увагу на нотаріальне посвідчення. Сьогодні дуже багато скарг. Тут сьогодні ставилося питання, що у нас з зерном проблема. Та проблема, яку ми сьогодні піднімаємо, внесення змін до Закону про оренду землі, також має відношення, пряме відношення до того, що відбулося. Хоча тут і говорилося мені слово тоді, не додали, звісно, від фракцій. Да, біда в зерні ще в тому, чому не вистачає зерна, що були зроблені масові приписки голів облдержадміністрацій. І це відбулося в кількох областях для того, щоб отримати ордени, медалі і так далі. Оце треба міняти. І зняти кількох губернаторів зразу.
Я думаю, що якщо вистачить глузду, і комітет зробить, врахує зауваження, які сьогодні пролунають, то цей закон треба обов'язково приймати і в першому читанні, і терміново, і в цілому. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Мельничуку Михайлу.
11:33:05
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
У грудні 1999 року Президент України своїм Указом про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки постановив реформувати протягом грудня 1999 і квітня 2000 року колективні сільськогосподарські підприємства на засадах приватної власності на землю та майно.
Таку реформу в агропромисловому комплексі міг зробити лише тимчасовий безвідповідальний антинародний режим. Селяни не були готові до такої реформи, не знали яким чином повинні були реформуватися їхні господарства, для чого це робиться, і чому цілісні майнові комплекси вони повинні були руйнували. Але ж цим скористалися в багатьох випадках колишні керівники господарств та деякі ділки від агробізнесу та й не без посадових осіб владних структур.
Наприклад, сільський голова села Поліївка , ..............району Кіровоградської області, зловживаючи службовим становищем, привласнив право перерозподілу земельного паю селянам в меншу сторону. Для виготовлення Державних актів на земельний пай в натурі він переробив план зовнішніх меж земель, де земельна частка землі з 5-ти гектарів зменшилася до 3-ох гектарів, а площа схеми поділу землі не відповідає карті грунтів на 77 гектарів. На схему розподілу земель згідно Державного акту не занесено 41 гектар.
В області також є маса порушень із використанням земель резервного фонду. Так в цьому ж селі Паліївка той же голова села, ігноруючи діюче законодавство, незаконно із земель резервного фонду надав земельні паї 51 чоловіку, а також уклав фіктивні договори оренди землі на громадян, які зовсім не проживають в селі. І, м'яко кажучи, обдуривши їх, на цих же землях вирощують зернові культури.
Отже, сільськими радами постійно порушується законодавство про оренду землі, а при складанні договорів роблять різні махінації і складають їх на свій розсуд. Допускаються факти, коли при виготовленні Державних актів на земельний пай занижується площа, як раніше передавалася у колективну власність КСП. Наприклад, на сесії Соколівської сільської ради Кіровоградського району з ініціативи її сільського голови прийнято рішення про передачу на 25 років в оренду земельну ділянку розміром 26 гектарів, де розташований кісточковий сад КСП "Україна" приватному підприємцю без згоди її власника. У 2000 році кісточковий сад балансовою вартістю 12 тисяч гривень приніс прибуток господарству більш, ніж на 25 тисяч гривень. Приватний підприємець в даний час незаконно користується власність КСП "Україна" і за оренду саду платить всього 1 відсоток, як за оренду землі, а весь прибуток від саду використовує у своїх цілях.
Отже, з наведених конкретних прикладів видно, що сьогодні на місцях зовсім не виконується Закон про оренду землі. Всюди порушується стаття 14 та інші.
Виходить, що гучні слова, самовпевнені браві звіти горе-реформаторів про нарощення на Україні чисельні армії земельних власників це просто черговий пшик. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Підготуватися Павловському.
11:36:24
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Законопроект, який сьогодні поданий на розгляд Верховної Ради про оренду землі, потребує в цьому залі підтримки. Але необхідно врахувати ті зауваження, які висловили мої колеги виступаючі і врахувати ті пропозиції, які буду вносити і я як народний депутат України.
Законопроект, який поданий сьогодні на розгляд, не дає повної відповіді яким механізмом передбачається передача землі в оренду власниками земельних сертифікатів. Є зауваження щодо створення в придержавних органах земельних ресурсів узгоджувальних комісій при встановленні розміру орендної плати. Тут безумовно якщо будуть створені такі комісії, обов'язково тут зловживання. Тому треба дуже ретельно підійти до цього... і обережно до цього питання.
Вважаю, що потребує перегляду і коректування частина 2 статті 20 законопроекту, що під час оренди орендодавець продає ділянку. Але пропонується, що після того, як орендодавець продав ділянку значить оренда зберігається. Ну яким чином? Якщо я викупив цю земельну ділянку, а там орендодавець відповідно вклав якісь кошти для покращання земель і так далі, в цей час земельна ділянка продана, а він і далі продовжується термін. Та той, хто покупає, раз він може викуповувати для того, щоб інший там був власником певних там 3 чи 4 , чи 5 років. Це треба врегулювати.
Стаття 24 потребує доопрацювання, тому що повинна враховуватися не ринкова вартість. В Україні немає ринку землі, він і не скоро буде, ми ж розуміємо, що для цього даже в державі не існує засад, щоби створити ринок землі. Але, поруч з цим, ми рекомендуємо, щоби користуватися такою термінологією "ринкова вартість". Повинна враховуватися і відштовхуватися ми повинні в цій справі від грошової оцінки землі.
Треба врегулювати в законопроекті питання щодо неповнолітніх спадкоємців. На сьогодні це є ситуація в Україні? Є, коли є неповнолітній спадкоємець, треба це також врахувати.
Слідуюче питання. Потребує законодавчого визначення граничних термінів невикористання земель по цільовим призначенням, після чого може бути вилучена ця ділянка, яка знаходиться в оренді.
Щодо ситуації на зерновому ринку, скажу два речення. 8 мільйонів Україна експортувала на сьогоднішній день зерна, пшениці, ще на 4 мільйона подані заявки. Пшениця є в Україні, закуплена по 300 гривень, давайте по 350 хай дають торгівлю і буде дешевий хліб. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися - Коновалюку.
11:39:44
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельницький, партія "Батьківщина".
Шановна президія, члени уряду, народні депутати і журналісти! Я хочу зробити
декілька загальних таких положень викласти, а потім безпосередньо до цього закону, буде тоді ясніше.
Я хочу привернути увагу, особливо журналістів до того, що ні одна розвинута країна світу не продає землю іноземцям. Землю іноземцям продають лише слабко розвинуті країни. Ми, на жаль, тут шляхом фальсифікації прийняли Земельний кодекс, в якому закладено механізм продажу землі іноземцям.
Я хочу привернути увагу і вашу, Володимире Михайловичу, до того, що я є один із співавторів, у нас є зміни і доповнення до Земельного кодексу, де виписані норми розвинутої цивілізованої країни, а саме заборона продажу землі іноземцям. Це дуже коротко.
І тому я прошу, щоб з цього законопроекту, оскільки є ці зміни до Земельного кодексу, вилучити механізм через оренду продажу землі іноземцям. Він так хорошо закладений, що можна дуже швидко за безцінь продати землю іноземцям, а той самий іноземець потім вже по ринковій ціні уже не по 135 гривень, а по 20 тисяч доларів за один гектар буде продавати цю землю тим самим українцям назад. Тому питання... Більше того, сьогодні тут закладений механізм, де дуже легко відмивати брудні гроші, особливо іноземцям, за рахунок нашої землі. Тому треба вилучити ці розділи, більше того, в самому початку написати, звузити межу дії цього закону лише землями сільськогосподарського призначення. Тому що Кармазін уже починав говорити, а ви уявіть собі, що там от є корисні копалини, скажімо, вугілля. Ви розумієте, за що можна продавати ось цю шахту, так, на якій ця земля зверху, бо тому що це не врегульовано питання. Тому питання про надра, закон у нас є, тому не треба розширювати позиції цього закону, їх на надра. Це така особливість.
З іншого боку, треба чітко і ясно виписати, що не просто хтось там десь буде землю, а треба, щоб прямо в умовах договору, тому повинен бути типовий договір, де повинні бути умови, які повинні бути націлені на те, щоб зберігати характеристики земель, щоб їх просто не знищували. Тобто потрібно попрацювати над цим законом так, щоб він діяв в інтересах селян і в інтересах України. Тобто я пропоную його на повторне перше читання, тому що тут треба змінити багато принципових положень.
І на кінець відносно ринку землі. Значить, мені вже, мене Катерина Ващук, Тимофіївна, завіряла, що є закон про ринок зерна. Немає такого закону, щось зареєстровано, а закону немає. Тому я пропоную, я буду автором , хто хоче, приєднуйтеся, давайте напишемо дуже простий закон про ринок землі, ринок зерна.
ГОЛОВА. Дякую.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Перша норма: не можна встановлювати ціну нижче собівартості з певним прибутком. І друге. Під час сільськогосподарських робіт треба накладати мораторій або складати норми, регулювати...
ГОЛОВА. Дякую, Михайло Антонович регулювати ціни на дизпальне. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Валерій Коновалюк, фракція "Регіони України", будь ласка.
11:43:32
КОНОВАЛЮК В.І.
Шановний Голово, шановні народні депутати, дійсно, питання дуже важливе для того, щоб ми дійсно бачили розвиток держави, покращання тих умов, в яких зараз перебуває більшість наших громадян, в тому числі те, що ми вважаємо під реформою в аграрно-промисловому комплексі.
Парламентські слухання, що були присвячені ходу реформування та поліпшення ситуації на селі, переконливо довели, що від реформ у цьому секторі економіки всі чекали більше, ніж отримали. Діючий Закону України "Про оренду землі" був прийнятий у 98-му році, тобто чотири роки тому. За змістом основних положень та норм він не суперечить чинному Земельному кодексу та вимогам. які висуває життя у зв'язку з докорінним реформування земельних відносин в Україні. Норми закону викладені однозначно, що при практичному застосуванні не дає підстав для різночитання.
Завдяки своїй складній та зручній внутрішній конструктивній побудові розділів та правових норм, виваженій юридичній техніці, виправдав своє призначення щодо регулювання орендних правовідносин в Україні.
Звичайно, у правових нормах закону є певні прогалини, виявлені при його практичному застосуванні, що пов'язані з закономірною зміною суспільних правовідносин, прийняттям нового Земельного кодексу тощо. Але вони не концептуальні за суттю. Їх можна спростувати шляхом внесення відповідних змін і доповнень до нього. Я дуже поважно ставлюсь до авторів цього законопроекту. Але, як вважають фахівці, з питань земельних відносин, запропонована нова редакція Закону України "Про оренду землі" не містить нових суттєвих положень, закріплення яких призведе до поліпшення регулювання відносин оренди землі.
За своєю внутрішньою формою проект громіздкий, норми скомпоновані та викладені не завжди чітко, іноді розмито, що викликає є неоднозначне тлумачення.
У зв'язку з вище наведеним вважаю, що доцільно не змінювати редакцію чинного закону про оренду землі на нову, внести в нього деякі зміни для відбиття реальної ситуації у сфері орендних відносин та більш досконалого їх врегулювання. До речі, саме таке завдання запропонував Президенту України у минулорічному Посланні до Верховної Ради.
У якісному прикладі можу навести: на практиці існують випадки передачі в оренду земельних ділянок під .............. приміщенням у багатоповерхових будівлях, приймаючи до уваги, що єдиною нормою щодо регулювання таких питань є стаття 120 Земельного кодексу України. Чи її достатньою для повного охоплення різноманітних ситуацій, виникаючих на практиці, у зв’язку з чим вважаю за необхідне передбачити укладення договорів оренди на частку земельної ділянки без її внесення в натурі.
І на останнє. Шановні колеги, давайте так: ми, дійсно, деякий час бачимо, що виконання законодавства, яке є в Україні, потребує більш контрольних повноважень, а не розробки нової редакції законів тих чи інших, які, мабуть, вирішать ті чи інші проблеми.
Тому я вважаю, що ці додатки і доповнення треба вносити до діючого Закону України "Про оренду землі". Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, час на розгляд питання вичерпано.
Ольга Гінзбург з процедури, будь ласка.
11:47:06
ГІНЗБУРГ О.П.
Спасибі, Володимир Михайлович.
Гінзбург, 161 виборчий округ.
В мене завжди, я не встигаю записати або записує машина десь в кінці, і я не можу свою думку вимовити... висловити.
Я хотіла дуже коротко сказати деякі питання. Цей закон, він дуже потрібен сьогодні, але в деяких статтях він має бути скоректований або вилучені деякі статті. Дві, дуже коротко.
Наприклад, якщо сільська рада не буде погоджувати сьогодні оренду землі, то всі озера, як ось у мене на окрузі, сьогодні всі йдуть за підписом адміністрацій районних, і вони дають в оренду, не погоджуючи з сільськими радами. Це вже сьогодні вони порушують закон. Що буде завтра?
І ще одна проблема. Цей закон повинен бути погоджений за налоговою службою і казначейством. Що сьогодні виникло? Селяни здають землю в оренду. Я вже підходила до Анатолія Степановича по цьому питанню, здають землю в оренду. Якщо він пенсіонер, то йому гроші раніше повертали, як знятий за оренду землі і повертали через поштове відділення. Сьогодні знайшли, це була постанова, декрет по прибутковому налогу номер 1392 від 26.12.1992 року.
17 квітня 2002 року наказ державного казначейства номер 12, який запустив сьогодні таку систему: подоходний налог знімається, потім іде через казначейство, потім через сільську раду і до тої бідної селянки, а вони всі пенсіонери, він не доходить. Уже майже рік, і не можна ніяк отримати.
Я просила б або якось ці всі документи погоджувати з двома службами.
Спасибі.
ГОЛОВА. Черняк з процедури, Володимире Кирилловичу, будь ласка.
11:48:53
ЧЕРНЯК В.К.
Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, законопроект потрібно приймати. Це крок уперед по шляху регулювання земельних відносин.
Але є одне питання, яке не досить чітко виписано. І я хотів би, щоб це попало у стенограму.
Це питання про об'єктивну оцінку вартості об'єкту оренду, про оціночну вартість землі, на основі якої встановлюється орендна плата і заключається орендний договір. Якщо ми не випишемо це чітко, то будуть суттєві порушення. Тому що це основне питання цього законопроекту.
І питання контролю за якістю землі і за якістю нерухомості. Інакше може бути погіршення стану оцього об'єкту. І якщо не будуть передбачені засоби контролю і санкції, то знову це принесе шкоду. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання.
Анатолій Степанович, будь ласка, 30 секунд, Даниленко. Заключне слово.
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Ми якраз сьогодні розглядаємо зміни до діючого Закону про оренду землі. І тут не стоїть питання відчуження земельних ділянок. Тут стоїть питання ефективного і якісного використання земельних ресурсів, збереження цілісних земельних комплексів.
І тому прохання народних депутатів і прохання до народних депутатів, які виступали, внести свої пропозиції. Закон дійсно направлений на соціальний захист, на формування економіки і на підтримку господарюючих суб'єктів. Він вкрай необхідний. Тому прошу народних депутатів підтримати. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" завершено. Рішення будемо приймати у день голосування з урахуванням обговорення, яке відбулося сьогодні.
Оголошується до розгляду проект Закону про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень. Доповідач - народний депутат України Капустін Віктор Володимирович. Якщо можна, давайте таким чином: 5 - на представлення законопроекту, 5 - на відповіді на запитання, співдоповідь відповідно 5 і 5 хвилин і обговорення - протягом 10 хвилин 15. Немає заперечень? Будь ласка.
11:51:18
КАПУСТІН В.В.
Я буду намагатися говорити як можна коротше.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд надається законопроект номер 2336 про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень.
На думку авторів цього законопроекту, він є надзвичайно важливим для розвитку банківської системи нашої країни і всього ринку банківських послуг. Для того, щоб зрозуміти важливість цього закону, для того, щоб визначити, яку роль він може зіграти в банківській системі нашої країни, треба задати собі два питання і дати на них відповідь: чи є прогрес у розвитку нашої банківської системи за останні роки? І друге питання: чи задоволені ми станом банківської системи на цей час?
Я думаю, що будь-яка неупереджена людина може сказати, що прогрес наших банків є досить помітним. За останні чотири роки, є багато показників, які свідчать про те, що збільшилися активи, покращився кредитний портфель, є інші зміни, позитивні зміни у розвитку системи наших банків. Але у той же час будь-яка неупереджена людина скаже, що ми абсолютно не задоволені станом банківської системи зараз і тим впливом на нашу економіку, яка відбувається з боку наших банків. Які ж основні негативні моменти існують зараз.
Перше. Це, звичайно, високі відсотки за кредити. За останні кілька років, може навіть за останній рік відсотки знизилися, звичайно з 35 в середньому відсотків до 20. Але все ж таки і 20 відсотків - це забагато для того, щоб робити великі інвестиційні кредити на довгий термін.
На жаль, ще одною вадою нашої банківської системи є короткий термін видачі кредитів. Інвестиційних кредитів дуже мало. І це, звичайно, вкрай недостатньо для оновлення нашої економіки, промисловості і сільського господарства.
Є такого ж проблема у складності оформлення кредитів. Відсутність надійної застави. Не належним чином банківські кредити ідуть в реальний сектор економіки. І, звичайно, банківська система є відносно слабкою, відносно навіть до наших сусідів, до Росії, Польщі і інших країн.
Причин такої ситуації, звичайно, багато. Про них можна говорити, аналізувати дуже довго, але я хотів би перелічити тільки декілька із них, які мають відношення до цього закону, який я зараз представляю. У великій мірі це стосується недостатності надійних позичальників. Високі ризики видачі кредитів. Фактично незабезпечення заставних прав кредиторів є дуже серйозною причиною підвищення відсотків за рахунок тих ризиків, фактично відбиваючи ті ризики, які мають банки, надаючи кредити. Складність реалізації застави. Недостатня інформація про позичальників та їх обтяження.
Закон, який розробив колектив авторів, який надається до вашої уваги, якщо не усуває ці проблеми, то, принаймні, серйозно полегшує їх розв'язання. По суті справи це закон є дуже простим і зводиться до двох основних моментів.
Перший. Це суттєве спрощення для кредиторів в реалізації своїх заставних прав.
Друге. Це створення державного реєстру та реєстрації обтяжень.
Існуюча система реалізації застави в багатьох своїх моментах доведена фактично до абсурду, і практично банки не можуть реалізувати свої заставні права або реалізують їх роками, що фактично приводить до дуже високих кредитних ризиків і підвищення процентів.
Фактично така ситуація робить фінансовий ринок непрозорий, непередбачуваним. І наслідком цього є той стан фінансового ринку, який ми маємо на сьогодні. Надзвичайно важливою є також достовірна інформація про позичальників, що досягається фактично веденням реєстру обтяжень, і це є дуже важливим для банку при прийнятті тих чи інших рішень щодо кредитування тих чи інших клієнтів.
Ми впевнені у тому, що результатом прийняття цього закону будуть серйозні позитивні наслідки на ринку банківських послуг. Звичайно, це приведе, на нашу думку, до зниження ризиків кредитування. Фактично це приведе до розширення ринку банківських послуг, до зниження відсотків по кредитах, спрощення системи оформлення кредитів.
Полегшення реалізації застави і більша відповідальність позичальників за ті кредити, які вони беруть. Це і є фактично наша мета, мета розробників цього закону, і ми вважаємо, що прийняттям цього закону ми цієї мети досягаємо. Тому ми просимо народних депутатів підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання. Гінзбург Ольга.
Наступний Черняк.
11:56:27
ГІНЗБУРГ О.П.
Гінзбург, 161 виборчий округ, фракція комуністів.
Шановний Вікторе Володимировичу, в моєму Конотопі, який вам відомий трохи, Градобанк був такий. Він розорився. Зараз я займаюся проблемами своїх виборців по банку "Україна" і для мене дуже важливо чи цей закон, про який ви зараз говорите, якби він був раніше, чи могло статися так, що тієї проблеми, яка виникла з банком "Україна" і Градобанком могло не бути? Дякую.
КАПУСТІН В.В.Ви знаєте, я думаю, що ті проблеми, які виникали в свій час з Градобанком і банком "Україна" вони не мають прямого відношення до того законопроекту, який ми зараз обговорюємо.
Я думаю, що сама політика банківська, фінансова політика цих банків ну принаймні Градобанку, так це точно була дуже ризикованою.
Щодо банку "Україна" там були інші питання , про які ви звичайно знаєте. Це величезна кількість кредитів в сільське господарство, які не були повернуті, які теж видавалися з великим ризиком і так далі. Тобто, це була невиважена фінансова політика цих двох банків.
Але якраз у випадку цього закону ми вважаємо, що цей закон зменшує ризики. Тобто, він спрямований на те, щоб банки врешті-решт мали більшу надійність. Щоб вони більш надійно існували, більш надійно могли реалізувати свої права як кредиторів з точки зору реалізації застави.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк. Наступна Семенюк.
11:58:00
ЧЕРНЯК В.К.
Шановний доповідачу! Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
На мій погляд, можливо найважливішою новелою законопроекту є постановка питання про відповідальність. Але у мене таке враження, що це питання не достатньо є вирішеним. Яким чином все-таки підвищити відповідальність за надання кредитів і за повернення кредитів? Суть справи не тільки в ризиках фінансових, що. безсумнівно, існує у цій сфері діяльності , у банківській системі, а суть справи в криміналі. Наперед відомо, що дають кредити , які не будуть повернуті, зловживання у цій сфері великі І яким чином нам запобігти цих зловживань при наданні кредитів, і яким чином підвищити відповідальність за повернення кредитів? Дякую.
КАПУСТІН В.В. Ви знаєте те, про що ви зараз говорите, та ситуація, яку ви зараз описали, це фактично кримінальна ситуація і вона знаходиться поза межами цього закону. Якщо банк, або банкір, або керівництво банку видає кредити під якісь хабарі, під якісь "откати", як ми кажемо, то боротися з цим треба Кримінальним кодексом, звичайно на рівні відповідальності, кримінальному рівні відповідальності фактично. То є злочин, так же як будь-який інший злочин в економічній сфері або поза рамками економічної сфери, його треба карати в рамках Кримінального кодексу України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семенюк.
11:59:44
СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
У мене до вас конкретне питання. Стаття 11 абзац третій: майно, що є у спільній сумісній власності може бути обтяжене у договірному порядку лише за згодою сумісних співвласників.
Питання. Обласна комунальна власність, вона належить кожному громадянину, який проживає на відповідній території. Як буде виконана норма цієї статті? Перше питання.
Друге. Як буде виконана норма, яка зобов'язує обов'язковість страхування і володіння, яке повинно... відповідає в статті 10 щодо забезпечення кредитів. Хто буде платити, якщо це сумісна власність комунальна територіальних громад міста і області. Як буде виконано цей механізм? Дякую.
КАПУСТІН В.В.На мою думку, взагалі будь-яка власність повинна мати свого власника, це корінна питання. Якщо комунальна власність належить сотням, тисячам людей, да, або десяткам тисяч людей, то фактично для банку, для будь-якого банку взяти цю комунальну власність в заставу, фактично не маючи можливості потім реалізувати свої права як заставоутримувача, як кредитора, то є фактично величезний ризик. Я думаю, що ця власність просто не буде братись банками у заставу, а значить, той момент, про який ви говорите, про реалізацію цієї застави, він просто не буде існувати, а значить і страхування цієї власності, фактично, не буде. Тому щодо комунальної власності, я думаю, що банки будуть дуже обережно підходити до того, щоб брати в заставу цю власність.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Сідайте, будь ласка.
Оголошується перерва на 30 хвилин. Після перерви буде доповідати Демьохін Володимир Анатолійович.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо наше засідання.
Розглядаємо питання щодо проекту закону про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень. Співдоповідає перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Демьохін Володимир Анатолійович. Будь ласка.
12:32:22
ДЕМЬОХІН В.А. Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые коллеги народные депутаты, наш Комитет по вопросам экономической политики 4 марта этого года рассмотрел законопроект про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, который был внесен народными депутатами Буряком, Капустиным, Цушко и другими. Комитет принял решение рекомендовать Верховному Совету принять указанный законопроект в первом чтении за основу с последующей его доработкой при подготовке ко второму чтению.
Главное научно-экспертное управление считает, что законопроект также может быть принят за основу в первом чтении у учетом высказанных замечаний и предложений.
Данный законопроект является крайне важным и необходимым и направлен на улучшение законодательных условий деятельности кредиторов и инвесторов, предоставление им дополнительных механизмов в работе с должниками. Основная часть законопроекта предусматривает создание государственного реестра обтяжень майна, которым предполагается регистрировать права на имущества, собственно само движимое и недвижимое имущество, а также приоритетность прав кредиторов по отношению к определенному имуществу или права на него. Благодаря этому кредиторы смогут определить реальное правовое состояние имущества, под которое будут выдаваться кредиты, а значит, и уменьшить риск своей деятельности.
Кроме того, рассматриваемым проектом предлагается внести изменения в шесть действующих кодексов Украины и семь законов. В связи с созданием нового механизма, определяющем систему и порядок предоставления кредитных ресурсов должника, а также обеспечения необходимых условий по их возврату кредиторам.
Необходимо отметить, что один из основных недостатков данного законопроекта, на наш взгляд - это отсутствие соотношения создаваемого государственного реестра обтяженного майна с функционирующим единым реестром запретов отчуждения объектов недвижимого имущества, а также реестром прав собственности на недвижимое имущество, которое сегодня ведется Минюстом.
Ну, данный недостаток может быть легко устранен при подготовке ко второму чтению законопроекта с учетом информации по рассматриваемому законопроекту по регистрации нерухомого майна, а также с учетом положений Цивільного кодекса.
Мы просим поддержать решение комитета о принятии законопроекта в первом чтении за основу с последующей доработкой при подготовке ко второму чтению. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи будуть запитання? Ні? Кармазін, будь ласка.
12:35:08
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановний доповідачу, я погоджуюся з багатьма позиціями, які ви висловили, але ви не сказали, як все-таки комітет планує вийти з ситуації, коли поряд з утворенням єдиного державного реєстру існують ті два реєстри, про які ви говорили і заборони відчуження і прав власності, які в Мінюсті, і як ви відноситеся до пропозиції експертного управління поділити з двох питань, з двох складових державний реєстр прав на нерухоме майно, в якому в обов’язковому порядку мали б реєструватися обтяження цього майна, які передбачені цим законом, і державний реєстр забезпечення прав на рухоме майно? От якраз відомості до якого ведуться щодо відповідності до законодавства Міністерством юстиції України. Тобто як, щоб це розділити і таким чином не вбивати одну дитину, залишити, я маю на увазі, правову дитину. І залишити і урегульованим інші питання. Не на шкоду іншим.
І як що ви думаєте щодо приведення у відповідність проекту до Конституції, зокрема до 47 Конституції і до Цивільного кодексу. Я маю на увазі статтю 250 Цивільного кодексу, я маю на увазі виселення з житла, яке передбачається тут. От, будь ласка, хотілося б почути відповідь.
ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо за вопрос. Я уже ответил в своем выступлении, что это самый как бы существенный недостаток этого законопроекта, это соотношение тех предложений по регистрации обтяжен существующими системами, который сегодня Минюст ведет.
Я думаю, что можно будет путем такой последовательной совместной работы их решить. Во-первых, с учетом тех предложений, которые сегодня есть в законопроекте про регистрацию нерухомого майна. Мы этот законопроект поддержали на комитете. И в принципе предложения Науково-экспертного управления о том, что может быть две системы регистрации. С одной стороны, в рамках законопроекта по регистрации нерухомого майна, который сегодня рассматривается в Верховном Совете, и, с другой стороны, вторая часть - это регистрация рухомого майна. Комитетом поддерживаем такие предложения.
А уже вопросы, как регистрация жилья, как процедуры выселения при реализации, это достаточно сложный вопрос. Это нужно более детально подойти с учетом всех замечаний, которые и народными депутатами высказаны и Науково-экспертным управлением. Я думаю, ко второму чтению можно будет их преодолеть эти все несогласования.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Переходимо до обговорення. Слово надається Кармазіну. Наступний - Черняк.
12:38:30
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".
Шановні народні депутати, той законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, внесений групою народних депутатів є, безперечно, дуже важливим. І я погоджуюся з багатьма пропозиціями, які були висловлені сьогодні.
Разом з тим я хотів би звернути вашу увагу на ті недоречності, які є в цьому кодексі, в цьому законі. І я які мають бути усунені, при чому в концептуальному порядку. Я вважаю, що скасування необхідності нотаріального посвідчення для забезпечувальних договорів з нерухомістю, суперечить нормам Цивільного кодексу і зокрема суперечить статті 579 цього кодексу, за якою договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.
Більше того, у статті 19-й проекту передбачено право задоволення вимог забезпеченої особи за рахунок забезпечень не залежно від того, у чий власності знаходиться забезпечення. Таким чином, воно було відчужено. І це суперечить статті, цього ж проекту статті 7-й. Не можна підтримати, і страшною може бути, соціальні наслідки може мати для людей, для народу України те, що передбачено по суті беззастережне виселення осіб, які проживають у жилих приміщеннях, новим власником, який отримав це майно в наслідок його реалізації при зверненні стягнення на нього, що пропонується у статті 22 проекту. Я вважаю, що тут є пряме порушення статті 47 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути примусове позбавлений житла інакше, як на підставі закону і за рішенням суду. Те, що зараз робиться, додати ще до правової вакханалії добавити і такі речі, є категорично неприпустимим.
Тому я звертаюся до розробників, до комітету, треба терміново звернути на це увагу. Також є питання в тому, що до проекту, що надається невиправдана перевага кредиторам за забезпечувальним обтяженням порівняно з іншими кредиторами, перш за все це перед найманими працівниками боржника. Я вважаю, що цей законопроект можна прийняти в першому читанні, але концептуально узгодити ці питання з проектами, із законами і, зокрема, узгодити З нормами Цивільного кодексу, протирічити Цивільному кодексу цей закон не може. А тим більше, я звертаю увагу розробників та те, що вносити зміни до Цивільного кодексу, які там передбачаються не можна. Більше того, це треба записати комітету з правової політики, зараз доручення не тільки цьому комітету, а ще Комітету з правової політики, тому що кожне втручання у Цивільний кодекс - це хірургічна операція на оці, це дуже важко і дуже небезпечно для суспільства.
Я просив би, щоб ми саме таким чином підійшли до цього законопроекту і до Цивільного кодексу. Любе внесення змін тільки через Комітет з правової політики. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка. Наступна Семенюк.
12:42:25
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні народні обранці! Не дивлячись на позитивні зміни, банківська система далеко не повною мірою виконує свою основну функцію - функцію кредитування реального сектору. Ми стоїмо перед необхідністю подолати розрив між банківською системою та реальним сектором економіки. Це питання складне, перспективне, але ми повинні робити кроки в цьому напрямку.
Головне завдання - забезпечити доступ до кредитів на основі зниження облікової ставки, ставки рефінансування, перейти від короткотермінових кредитів до довготермінових кредитів, інвестиційних кредитів, зменшити високі ризики видачі кредитів і, нарешті, зменшити складності оформлення застави та реалізації її. Якраз саме з приводу цього останнього напрямку вдосконалення банківської системи запропоновано законопроект. В ньому йдеться про два основних питання, які є предметом цього законопроекту.
Перше. Це спрощення питань оформлення та реалізації застави.
І друге питання - створення державного реєстру обтяжень. Тобто, йдеться про заставні права банків в роботі з боржником. Ось конкретний предмет законопроекту - заставні права банків в роботі з боржником.
Я поділяю думку комітету, в якому я також працюю, стосовно того, що законопроект треба підтримати в першому читанні, попрацювати над ним ще в процесі підготовки до другого читання, тому що це крок в потрібному напрямку. Звичайно він не вирішує всіх проблем, це паліатив, але це - крок у потрібному напрямку. Зокрема, треба узгодити питання про реєстри, які існують у нас: реєстр обтяжень, реєстр прав власності, реєстр заборони відчужень. Якщо ми узгодимо ці питання, то я думаю, що закон від цього виграє. Ну можливо не тільки в цьому законопроекті, але в перспективі, щоб не було суперечностей між реєстрами, не було дубляжу.
І ще одне питання - це питання підвищення відповідальності. Я думаю, що це якраз наша місія, щоб в кожному законопреокті був виписаний механізм відповідальності за його порушення і контрольна функція Верховної Ради, яку ми не досить ефективно виконуємо. Відповідальність за надання кредитів і відповідальність за повернення кредитів. Відповідальність адміністративна, майнова, фінансова, кримінальна. От коли буде цей домоклів меч відповідальності нависати над тими, хто надає кредити, над тими, хто їх бере, хто не повертає, над боржниками, тоді наші закони будуть працювати ефективніше.
Цей законопроект ще раз, на мій погляд, можна і потрібно приймати в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Петрівна Семенюк, будь ласка.
12:46:19
СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановні колеги, закон, звичайно, потрібний, але я, в першу чергу хочу запитати, чи є у нас сьогодні реєстр державного майна? Немає. Тільки з цього року Фонд державного майна має його зробити. Чи є закон про управління об'єктами державної власності? Немає, прийнятий в першому читанні, другий рік тормозиться, тому що не вигідно сьогодні цій діючій владі, щоби виконавча влада у ролі Кабінету Міністрів була сильною. Вигідніше мати хлопчиків для побиття, який будуть міняти, вірніше, і прем'єрів і міністрів.
Чи є у нас сьогодні переліки комунального майна по обласних, районних, міських і сільських радах? Не кругом. І це як голова Спеціальної контрольної комісії можу сказати, тим більше, що ми, коли проводили парламентські слухання з цього питання, про це говорили.
Сьогодні йде спір між БТІ і Міністерством юстиції, хто буде реєструвати право власності. Закон прийнятий? Ні, не прийнятий. Закон про передачу землі з державної власності в комунальну і розмежування прийнятий в першому читанні до цього часу ні Держкомзем не провів інвентаризацію, навіть переліків приватної землі та, яка сьогодні належить індивідуальному сектору щодо присадибних ділянок, гаражів, дач і таке інше. Цього відповідно не зроблено.
І те, що сьогодні пропонується цей законопроект, в першу чергу передбачити право власності і право повернення без унормування цих документів він може бути прийнятий при умові, що спочатку будуть прийняті Закон про управління об'єктами державної власності, комунальної, щоб ми чітко визначили, хто буде проводити реєстрацію власників: БТІ чи буде Міністерство юстиції. Якщо БТІ, значить треба відповідна архівна документація повинна бути дана і зафіксована.
Якщо ми говоримо про європейський вибір, про що говорив Президент у своїй про мові і при своїх виборчих кампаніях, він говорив про європейський вибір. Тоді у мене виникає питання, якщо землю, її реєстрацію будуть проводити державні адміністрації, то у мене виникає питання, куди Президент каже, в Європу чи назад десь в якесь відповідне іншу державу. Чому? Тому що закон про Земельний кодекс чітко зафіксував, я вже не говорю про те, в якій спосіб він тут приймався, що всю роботу виконують державні адміністрації. Відповідно до Європейської хартії по місцевому самоврядуванню, відповідно до Закону про місцеве самоврядування ця норма виключно розглядається радами. І тоді, якщо ми дамо відповіді на всі ці запитання, цей закон буде діяти. Приймати його можна в першому читанні при умові прийняття цих законопроектів спочатку і введення в дію, виконання функцій щодо реєстрації власності, а потім відповідно цього кредитування. Я вважаю, що такий закон потрібний, але після таких відповідних норм. Фракція Соціалістичної партії буде підтримувати при цій умові. Дякую. До побачення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Розгляд питання закінчено. Голосування відбудеться у четвер.
Проект Закону про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо захисту прав кредиторів. Доповідає народний депутат України Черновецький Леонід Михайлович. Будь ласка. До 5 хвилин - доповідь, 3 хвилини - відповіді на запитання.
12:50:04
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.
Уважаемые высокоповажные народные депутаты, слухачі заодно и президиум! Я хочу до вас звернутися з пропозицією підтримати мій законопроект про внесення змін і доповнень до деяких законів України щодо захисту прав кредиторів.
На самом деле я вам хочу сказать, что этот закон он больше касается не банков, а он касается здравого смысла и, в том числе, и прав обычных громадян. О чем идет речь? Прежде всего, значит, вносятся... Я вообще работаю со своими коллегами над очень простыми внесениями, над очень простыми изменениями в законы, которые утверждают справедливость. Например. Сегодня исполнить решение суда или судебного исполнителя практически невозможно, потому что по каждому счету окремо треба, щоб був наказ. Це - одна из проблем, которая подымается в этом законе.
Вторая проблема - это то, что сегодня все имущество любого, в том числе и народного депутата, попадает в налоговый залог, если он хотя бы копейку случайно не рассчитался с державой, и это - нонсенс. Я предлагаю двойной налоговый залог вместо одинарного, вместо того, чтобы все имущество любого гражданина, ну это касается миллионов наших сограждан, потому что если они, например, должны будут по платежам коммунальным или по налоговым, то можно просто их потом будет выкидывать из квартиры и все имущество их попадает тоже в налоговый залог. Я предлагаю. чтобы это было в двойном, не более, размере.
Затем есть фантастическая норма закона, принятая в прошлом парламенте, когда все имущество, которое передается в залог, должно быть оценено. Это касается не кредиторов, это касается дебиторов - обычных людей, которые берут кредиты в банке. Он берет 50 гривен, вот, а ему нужно обязательно заплатить еще какой-нибудь жульнической рыночной компании большие деньги за оценку залога. Все эти положения моего законопроекта, они полностью поддержаны комитетом и ни у кого никаких сомнений не вызывали. Это не защита прав банков, это - защита прав обычных людей в основном и здравого смысла.
Но больше всего мне хотелось бы использовать оставшиеся полторы минуты для того, чтобы тем, кто нас слушает, рассказать о том, что я в течение четырех месяцев не могу никак добиться того, чтобы были рассмотрены мои два важнейших законопроекта о запрете порнографии, которые блокируются Секретариатом, по какой-то причине переносятся на самые последние минуты заседаний, и про запрет рекламы табака и табачных изделий.
И хочу, чтобы слушатели знали, что мне нужна підтримка депутатов в том, чтобы эти законопроекты наконец попали в сессионный зал, и я уверен, что вы из все проголосуете.
Ну, естественно, что за этим стоят большие деньги, и я не знаю уже, куда мне обратиться с тем, чтобы, ну, может быть, в Организацию объединенных наций или кому? Что еще рассказать и кому что доказывать, если в 12 часов дня по отдельным центральным телеканалам показывают порнографические фильмы с утра до вечера...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Михайлович...............
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. И, кстати сказать, я хочу сказать, что вы один из противников того, чтобы этот закон попал, как мне кажется, в сессионный зал, потому что как только я обращаюсь с каким-то законом о порнографии или о запрете рекламы табака, тут же появляется еще пять законов, которые пытаются противопоставить моему закону и которые, фактически, смазывают то, что я предлагаю.
Уважаемые народные депутаты, я буду к вам обращаться более серьезно. Не знаю, что мне сделать: поломать микрофон или залезть на трибуну пока эти законопроекты не поставят. Но это очень серьезно и я и серьезно настроен. И кто слушает сегодня нашу передачу, они в ближайшее время станут тогда свидетелями какого-то демарша, потому что я должен защитить не только своих избирателей, но и свои права как народного депутата.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонид Михайлович, время ваше истекло.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Нахально мои законопроекты про порнографию не выносятся на нормальное рассмотрение. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви куди пішли? Є запитання. Леоніде Михайловичу, будь ласка, на трибуну.
Запишіться, будь ласка, на запитання.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Давайте лучше поговорим про порнографию и про запрет алкоголя и табака. И те, кто сегодня в зале, задайте мне вопросы, потому что, ну... Куда дальше...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть, будь ласка, мікрофон.
Будь ласка, Ольга Гінзбург. Наступний - Кармазін.
Кармазін, будь ласка. Наступний - Черняк.
12:56:41
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна", "Солідарність".
Шановний доповідачу, я в цілому підтримую ваш закон. Правда, я хочу запитати, чому ви зробили саме таку назву чи не бачите ви протиріччя в назві зі змістом закону. Я маю на увазі щодо захисту прав кредиторів, хоча більше там мова йде про захист прав боржників.
Як ви думаєте, щодо зміни тих статей, які ви вносите в закон про виконавче впровадження. Знову ви пропонуєте там міняти назви. Чи може ви передумаєте, щоб цим основу не викинути, яка передбачена тут.
І я повністю підтримую ваші справедливі думки щодо реклами, щодо заборони реклами тютюну, спиртного і все, що цього стосується. І звертаю увагу, що Секретаріат, дійсно, блокує ці питання. Тому тут виявляємо з вами солідарність група "Солідарність". Дякую за відповідь.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. ... выставили на слухання. Вот скажите мне, ви, як людина, яка мене розуміє. Ну, от що мені сделать? Я даже не представляю...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Михайловичу.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Ну, это безобразие. И все. И я с этим мириться не собираюся. Потому что...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте на запитання.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. На запитання я хочу відповісти таким чином. Закон про порнографію нужно здесь обязательно поставить в ближайшее время. Потому что наши дети смотрят безобразные порнографические и дешевые фильмы с Запада.
И закон о забороне табака и мы одна единственная краина в Европе, яка ще рекламуе табак и алкоголь. И я прошу вас меня в этом пидтрымать.
Что касается законов. То я вважаю, что само название закона, який я пропоную, про захист прав кредиторів, воно не привабливе для більшості депутатів, особливо комуністів, які кредиторів не люблять, а дебіторів полюбляють. Но моє обличчя, я думаю, все на трибуні змінить, і вони проголосують так, як треба. Тому що на самом деле ви абсолютно праві: цей закон стосується більше дебіторів, чим кредиторів. І нічого несправедливого я в этом смысле не предлагаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Черняк.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Ну, пусть поставят, мне хотя бы дадут слово, вы проголосуете, чтобы мы в зал вынесли...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключне, будь ласка, мікрофон з трибуни.
12:59:08
ЧЕРНЯК В.К.
Дякую. Шановний доповідачу, чи можна розглядати ваш законопроект як крок по шляху лібералізації кредитної політики в Україні і більш вільного доступу до кредитів? Це перше.
І друге. Як ви вважаєте, чи забезпечено в вашому законі баланс прав кредиторів і боржників? Дякую.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Підкресліть дуже важливу особливість... То виключають мікрофон, то включають. Значит, что. Все мои законопроекты, вони направлені першим чином с борьбою з корупцією, тому що сьогодні виконавча служба Министерства юстиции - это сплошные взяточники, они з ранку до вечора берут взятки. Й скільки я не звертався до міністра, він поки що на це не реагує, на жаль, мало депутатів, ну, нехай люди слухають, які включають свої эти самые... И, действительно, это больше доступа... Вод підождіть, підтримуйте мене, щоб порнографію сьогодні ми заслухали, тому що я бачу даже людину... Ну, куда от сейчас вернуться, вот скажіть... Или объявить голодовку...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваш час вичерпано, сідайте, будь ласка.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Не, обождите, еще вопросы ко мне позадавайте, потому что это тоже цікаво.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Як вичерпано? Слушайте, не поставите эти вопросы, это будет проблема.........................
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось я хочу зачитати вам казку, яка називається "регламент". Леоніде Михайловичу, казка про Регламент Верховної Ради України. Послухайте, будь ласка.
Стаття 3.3.9. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.
Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Капустін Віктор Володимирович, будь ласка.
13:01:29
КАПУСТІН В.В.
Шановні народні депутати! Я не порнографію, а все ж таки про Закон щодо захисту прав кредиторів. Хоча те, що відбувається з захистом прав кредиторів, точно є порнографією. Вже двічі ми сьогодні говоримо про захист прав кредиторів і, напевне, це питання вже таке болюче, що треб щось робити і якось його розв'язувати.
Якщо перший закон, який я доповідав там годину тому, стосується більше банків, той цей закон, дійсно, стосується небанківської сфери відносин між боржниками і кредиторами і боржниками. Я думаю, що Леонід Михайлович досить детально зупинився в першій частині своєї доповіді на цьому законопроекті, і тому немає ніякого сенсу далі розвивати його думки щодо цього закону та інших законів, які він сьогодні мав на увазі. Але все ж таки, коли комітет розглядав його, то ми виходили, звичайно, з того постулата, що треба це питання врегулювати обов'язково, законодавчо врегулювати, і всі одноголосно практично проголосували за те, щоб його підтримати в першому читанні, що я і пропоную зробити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання. Сідайте, будь ласка.
Переходимо до обговоення. Слово надається Кармазіну. Наступний Черняк.
13:02:58
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! У нас в цьому житті так багато порнографії, що я хотів би повернутися все-таки до законопроекту. Законопроект містить положення щодо вдосконалення законодавства про виконавче впровадження, пропонується внесення змін до кількох документів: до Закону про виконавче впровадження, до Господарського процесуального кодексу, Цивільно-процесуального кодексу, до Закону про підприємства в Україні і їх треба обговорювати. Зокрема я вже задавав запитання по назві. Я вважаю, що назву треба міняти, тому що зміни до Закону про порядок... погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, які стосуються встановлення максимального розміру податкової застави в цілому ці пропозиції можна підтримати, але кредитором по податковому зобов'язанню виступає держава, а платник податку, інтереси якого пропонує захищати зараз пан Черновецький і правильно пропонує, він є у податковому зобов'язанні боржник. Тому ці зміни спрямовані на захист інтересів боржника, а не кредитора, тому це якраз повністю обгрунтовує зміну назви закону. Треба вилучити в дужках те, що написано щодо захисту прав кредитора.
Друге. Щодо змін закону про виконавче впровадження. Я вважаю, що ті запропоновані зміни до статті 3 закону, де пропонується замінити рішення , які підлягають виконанню на документи, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, буде суперечити здоровому глузду, тому що виконавчі документи видаються на підставі рішень. Основа є рішення. І в Конституції передбачено рішення по цивільним справам, які підлягають виконанню. Тому саме рішення суду в цивільній справі, а не виконавчий лист має стояти, братися за основу.
Далі. Якщо аналізувати законопроект і зміни до закону про виконавче впровадження, є також ... не є, не викликає необхідності деяких змін і понять, які даються.
Зміни до закону про підприємства. Згідно статті 34 цього закону встановлюється заборона на ліквідацію підприємств за рішенням його власника при наявності зобов'язань перед кредиторами в розмірі, що перевищує суму, яка необхідна для порушення справи про банкрутство. Тут треба керуватися все-таки статтею 110 нового Цивільного кодексу, згідно з яким, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, ця юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. І таким чином треба усунути протиріччя, які є з Цивільним кодексом, і тільки тоді цей закон буде нормальним. В першому читанні небезпеки в прийнятті його немає. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк, наступний - Мигович.
13:06:39
ЧЕРНЯК В.К. Шановні народні депутати! Лібералізація в нашій країні пішла шляхом лібералізації цін і торгівлі, а треба, щоб вона пішла шляхом лібералізації заробітної плати і кредитної політики. І якраз цей законопроект, який ми розглядаємо зараз, можна поставити саме в цей широкий контекст - контекст лібералізації кредитної політики. А для цього потрібно забезпечити права і кредиторів, і боржників і забезпечити баланс прав. От я думаю, що ми часто грішимо в нашій законодавчій діяльності тим, що не забезпечуємо баланс прав, обов'язків, баланс прав різних сторін. В даному випадку йдеться про баланс прав кредиторів і боржників. І цей законопроект якраз є спробою зробити крок в напрямку вирішення цієї проблеми. Зокрема в ньому йдеться про такі надзвичайно актуальні питання, як виконавче провадження, погашення зобов'язань, податкову заставу, оцінку застави. Тобто якраз ті питання, які є дуже болючими зараз при вирішенні практичних питань кредитування і повернення кредитів.
Особливо я хотів би звернути вашу увагу на питання про невиконання рішень суду. Тут якраз на цьому поставлено акцент, що треба створити відповідний ефективний механізм виконання рішень суду. Я пам'ятаю, коли до мене у окрузі приходили на прийом люди, безліч людей і скаржились на те, що дуже важко добитися рішення суду. Але ще важче добитися виконання рішення суду. Це взагалі українське ноу-хау. Я пам'ятаю, коли сказав одному американцю про те, що у нас не виконуються рішення судів, у нього відвисла щелепа, і він на мене хвилину дивився і не міг зрозуміти, про що я йому кажу. Як таке може бути, що рішення судів не виконуються? У нас це відбувається кожен день і всюди. Тому це дуже важливо, що пропонується в законопроекті сконструювати механізм виконання рішень суду. зокрема з питань кредиту, боргів, зобов'язань.
Я поділяю думку, що законопроект можна прийняти в першому читанні і при підготовці до другого читання узгодити його із Цивільним кодексом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Мигович Іван Іванович. Немає? Закінчуємо розгляд цього питання. Голосування відбудеться в четвер.
Вноситься на розгляд проект закону про акцизний збір. Комітет пропонує зняти 3017, так? Добре, будь ласка.
13:10:49
ЦУШКО В.П. Уважаемые коллеги, значит, Комитет Верховной Рады по вопросам финансов и банковской деятельности поручил мне представить вам закон про акцизный сбор, который был подан мною как автором. На самом деле автор этого закона, значит, это - депутат Верховной Рады прошлого созыва, которые пытались и приняли в первом и втором чтении Налоговый кодекс.
Пятый раздел этого Налогового кодекса, в нашем комитете принято такое решение, что Налоговый кодекс будем пытаться принимать по частям. Мы подали закон про акцизный сбор, где взяли теоретическую часть из Налогового кодекса и предложили его как закон.
Следующая часть акцизного блока - это закон о ставке акцизного сбора на те товары, которые мы принимаем. В связи с этим были поданы два законопроекта - законопроект, который я стою первым автором - депутат Цушко, и законопроект, который коллеги Капустин и Ремарук.
На заседании комитета были рассмотрены оба закона, и в связи с тем, что разница между ними, мы в законопроекте про акцизный сбор, который взят как часть Налогового кодекса, предусмотрели, что в законодательство вводится возможность введения ставок акцизного сбора. Могут быть ставки специфические, то есть фиксированные, те, что у нас сегодня действуют, когда определенная сумма изымается с цены конкретного товара. Могут быть адвалорная, то есть процентная ставка, то, что было в Украине до 1995 года, и могут быть смешанные. Вот, в принципе, разница между этими законами.
В связи с тем, что закон, который представляю я, охватывает, то комитет рекомендует Верховной Раде принять его в первом чтении и дать возможность остальным депутатам податок свои поправки. И я вижу, что уже перед рассмотрением подходили депутаты и говорят, что до второго чтения будет много поправок. Поэтому предложение комитета такое: принять его в первом чтении, чтобы мы имели возможность работать над акцизным блоком как над частью Налогового кодекса.
Есть спорный вопрос, другие говорят, что нужно его сразу вместе со ставками. Если мы вынесем сразу законопроекты про как теоретическую часть, мы сейчас вынесли только теоретическую часть акцизного сбора, если мы вынесем сразу ставки на алкоголь, на табак, на автомобили, мы же завалим, тут не пройдет. Поэтому предложение комитета такое: принять его в первом чтении, чтобы каждый из вас мог подать, использовать свою законодательную инициативу, создать рабочую группу, доработать его до второго чтения и принять как часть Налогового кодекса.
Спасибо, я закончил свой доклад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть питання? Запишіться, будь ласка. Висвітліть.
Калінчук, будь ласка.
13:13:50
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.
Шановний Василь Петрович, врахування законопроектом вимог Бюджетного кодексу у частині процедури перегляду ставок акцизного збору, безумовно, має позитивний характер. І в цьому треба з вами погодитися.
Але у мене є два запитання. Перше. Відповідно до законопроекту об'єктом оподаткування виступають самі підакцизні товари. Але ж об'єктом оподаткування податком повинні бути не безпосередньо товари, а операції з цим товаром. Наприклад, його реалізація. Це перше питання.
Друге питання. Прийняття даного законопроекту не відкидає, як ви самі вже про це сказали, необхідності прийняття податкового кодексу та проведення комплексної податкової реформи. То чи є доцільність прийняття даного законопроекту до прийняття Податкового кодексу? Дякую вам.
ЦУШКО В.П. Василий Антонович, начну со второго вопроса. Спасибо за вопрос.
Я сказал, что это как часть Налогового кодекса. Попытки прошлого созыва, мы с вами в нем были, принять кодекс Налоговый в целом не увенчались успехом. И я уверен, что и в этом тоже не получится. Но по крайней мере мнение депутатов нашего комитета, что принять Налоговый кодекс по частям. Отдельным законом, как приняли закон про прибуток, следующий - прибуток с громадян, потом следующий - про ПДВ, про акциз отдельно. А потом административную часть.
Мы предложили по акцизу выделить. Взяли. Я же не говорю, что я автор. На самом деле мы взяли пятый раздел отработанного, принятого в двух чтениях кодекса и подали его как законопроект. Правда, часть, где ставки, мы отклонили. В связи с тем, что если мы сейчас сведем ......... законопроект в этом же ставки на алкоголь, тютюн, автомобили и так далее. Вы ж понимаете, сколько интересов затрагивается. Мы ж никогда его не примем. Вот это ответ на этот вопрос.
Следующее. Василий Антонович, всегда объектом оподаткування подакцизный товар был сам товар конкретно. Алкоголь, табак и его цена. А не оборот. Оборот - это ПДВ уже. У нас всегда было если мы его переведем на вариант как ПДВ, то это будет уже налог не акцизный, а фактически налог с оборота.
Цена товара. Ну, возможно, ко второму чтению дайте поправку, мы ее учтем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков Сергій Анатолійович, будь ласка.
13:16:13
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.
Уважаемый Василий Петрович, вы правы, я с вами вполне согласен о том, что если мы сейчас весь этот блок вынесем, то мы просто погрязнем и здесь очень много будет всевозможных моментов, которые не дадут возможности принять этот закон, я не буду комментировать.
Я просто хотел бы услышать ваше мнение, поскольку мы работаем над этой темой, готовим некоторые законопроекты в развитие этой темы алкоголь и табак. Акцизный сбор является ли это на сегодняшний день достаточным средством и методом, который бы обеспечивал поступления в бюджет тех средств, которые мы могли бы получать от подобного вида товаров. Некоторые страны пошли по пути реализации монополий на реализацию данного вида товаров. Некоторые страны пошли по пути монополии на производство. Мы сегодня идем по пути акцизного сбора. Является ли это достаточным, с вашей точки зрения, вообще, как комитет видит перспективу развития этого вида товаров, поскольку все прекрасно понимают, что источник, который мог бы обеспечить поступления в бюджет от этого вида товара, он пока неисчерпаем далеко. Спасибо.
ЦУШКО В.П. Значит, я вам отвечу так. Пока у нас существуют зоны свободной торговли и другие формы льгот, акциз можно принимать и увеличить, это уже из опыта работы над этими законами не первый год, можно принимать только с учетом фактора соседства с Молдовой, Белоруссией и Россией. И, извините, корреспондировать или согласовывать с законодательством. В противном случае... Мы сегодня достигли, помните, мы с вами вместе уменьшили на безфильтровые сигареты акциз. И мы достигли сегодня на сигареты 99 процентов уплаты акцизного сбора, 99 процентов. По алкоголю закон, принятый нами с вами в октябре, позволил сейчас рост. Знаете почему? А мы ввели вексель на спирт. Путь, по которому пошла Украины, допустим, по алкоголю, - это монополия на спирт. Та монополия, о которой вы говорите, при условии, что будет наведен порядок в стране полный, и вы знаете, что имеется в виду, коррупция и все остальное, может существовать. При нашей системе единственное то, что мы сегодня удерживаем монополию на спирт, допустим, по алкоголю и то, что мы ввели с вами векселя. Интересная статистика уже идет за январь и февраль, пошел рост легализации. Некуда деваться. Хечешь-не хочешь, надо платить.
Единственное, мы загнали с вами в октябре любую махинацию спиртом в криминал. То есть, уже только на криминалитет. В принципе, постепенно можно достичь того, что вы говорите. Но если отработать эти механизмы, ......мы предлагаем наш комитет. Подключитесь, ко второму чтению давайте доработаем. Так оно будет стоять. Можно сказать, надо дорабатывать, ну будем еще дорабатывать. Во и все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Рудьковський. І закінчуємо.
13:19:01
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Шановний доповідачу! Я ознайомився з вашим законом, у нас була з вами дискусія з цього питання. Ви пропонуєте все-таки на перспективу, якщо ми приймемо цей закон, вводити плаваючу ставку в залежності від ціни на тютюнові вибори... на вироби. Мова йде про що? Що якщо табачні вироби, скажемо там, коштують гривню, то буде менший, будемо говорити, акциз. Якщо вони коштують три гривні, буде більший. Це не що інше як пряма стимуляція споживання табачних виборів низької якості. І я вважаю, що це ганебна практика, якщо Верховна Рада буде це підтримувати, бо ми таким чином стимулюємо смертність серед українців. Мені... мене не цікавить скільки буде людина курити, але скільки це шкодитиме здоров'ю. Погані табачні вибори... вироби шкодитимуть здоров'ю більше і ви це знаєте.
ЦУШКО В.П. Уважаемый Николай Николаевич, докладываю вам. Наш комитет осознано разделил акцизный блок Податкового кодекса на две части: на общетеоретическую, где мы предусматриваем разрешить все формы сбора акцизного специфическую, фиксированную, адвалорную, процентную, смешанную. А уже определять это в интересах бюджета, когда будем принимать законы про ставки акцизного сбора.
Что касается курения. Тогда расчеты покажут, что сегодня фирмы, которые производят сигареты и продают свыше 5 гривен, мы их стимулируем, они получают сверхприбыль. Фирмы, которые продают ниже 5 гривен, они платят выше налог. Это уже вопрос, что хочет бюджет.
Касательно меня и курева, не курил ни одной сигареты в жизни сам. Вам рекомендую не курить и всем остальным - бросайте курить, будем отправлять на экспорт. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, сідайте, будь ласка. Капустін Віктор Васильович. Так ви знімаєте свій законопроект чи ні, з Ремаруком? Знімаєте. Добре.
Переходимо до обговорення. Слово надається Кармазіну, наступний - Коновалюк Валерій Ілліч.
13:21:44
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність”, “Наша Україна".
Шановні народні депутати, перед нами непросте запитання стоїть: чи нам взагалі треба Податковий кодекс чи не треба? Чи може ми візьмемо так, як колега Цушко зараз, інші народні депутати, візьмемо по блоках і будемо по блокам вносити, латати таким чином законодавство. Я вважаю, цей підхід концептуально хибним, таким, по якому не треба йти, на мій погляд, заслужує честі те, що зараз альтернативний проект 3017-1 Ремаруком внесений і Капустіним не доповідався і таким чином є відкликаний авторами, я так зрозумів для себе. Я вважаю, що Податковий кодекс треба прийняти зараз, треба знайти узгоджене рішення тут і не викидати з нього тільки положення, які стосуються акцизу. Держава далі не витримає без Податкового кодексу. Коли 8 років назад я це пропонував, наді мною сміялися і казали: який Податковий кодекс? Пройшло 6 років, це вистачило часу, щоб зрозуміти це Президенту. Я хочу, щоби зрозуміли всі в Україні, що Податковий кодекс потрібен і прийняття цього закону, який запропонований, не вирішить проблем, більш того, загонить ці проблеми в подальший кут, тобто воно не дасть в цілому вирішувати питання стабільності.
Якщо говорити по конкретному саме точечному законопроекту, який передбачає, зараз доповідався, то які у мене сумніви виникають щодо нього? Я не згоден з тим, що об'єктом оподаткування має бути безпосередньо товар, а не ті операції з ним, тобто реалізація. Ще раз кажу, відповідь, яку ви дали з цієї трибуни про те, що це мається на увазі податок з доданої вартості, це зовсім не те пояснення. Нам треба забути в цій залі, що таке податок на додану вартість. Коли ми забудемо в цій залі, що це таке, а зараз ви проголосували про мій запит до Прем'єр-міністра про необгрунтованість податку на додану вартість на квартирну плату, яку всі ми сплачуємо, і сплачують громадяни України, чим швидше забудемо, тим краще.
Я вважаю, що запровадження щорічної індексації ставок акцизного збору ускладнить ведення господарської діяльності для платників акцизного збору, оскільки не буде стабільності, будуть змінюватися ці ставки, не зможуть враховувати наперед, планувати свою господарську діяльність. І я вважаю, що цей закон треба допрацьовувати там, де він був, п'ятим розділом у Податковому кодексі в тій групі, яка, якщо немає, давайте зробимо парламентські слухання з приводу змін до Податкового кодексу. Це достойно для того, щоб витратити і день, і два дні на це. А цей закон, я вважаю, потреби приймати немає. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Коновалюку Валерію Іллічу. Наступний Павловський.
13:25:21
КОНОВАЛЮК В.І.
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати! Я вважаю, що це питання ми повинні розглядати скрізь можливість наповнення Державного бюджету та вирішення багатьох питань, які накопичилися в Україні. Основними документами. що визначають сутність акцизного збору і порядок його стягнення, є досі декрет Кабінету Міністрів України 1992 року та Закону про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби.
Обидві авторські ініціативи мало чим відрізняються друг від друга в концептуальному плані. З великою долею суб'єктивності більш прийнятним можна вважати законопроект народного депутата Цушка.
При цьому потрібно визначити, що ми повинні ще врахувати деякі принципові питання. Внутрішню структуру документу можна значно поліпшити, якщо в статтю про застосування в законопроекті термінології ввести терміни із декрету Кабінету Міністрів, з відповідного закону.
З урахуванням того, що акцизний збір після ПДВ є другим по значимості збором по наповненню державного бюджету податком, що залишається значна можливість відхилення від оподаткування цим збором законодавчу базу в сфері виробництва підакцизних товарів необхідно наповнювати новим змістом. Для ефективного адміністрування акцизного збору необхідно більше уваги приділяти тіньовому ринку алкоголю, законодавчо встановити норми ризику, методи його виміру, переглянути ряд недоліків діючого законодавства, які стосуються проблеми не тільки суб'єктам, створюють проблеми не тільки суб'єктам підприємницької діяльності, а й органам державної влади.
Так, назріла необхідність у незначній доробці Закону про державне регулювання алкоголю ринку, алкогольного ринку, в якому необхідно привести в законодавчу площину. Це перш за все введення голографічних акцизних марок для алкогольної і тютюнової продукції як чинник можливості мінімізувати підробки акцизних марок. Треба врахувати також політичні бажання Президента, висловлені в указі Президента від 27 грудня про введення монополії на виробництво алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Широкого обговорення потребує питання можливості застосування механізму квотування виробництва алкогольної продукції та переходу до єдиної ставки акцизного збору, тому що наявність пільгових ставок по спирту для виробництва лікарських препаратів та парфумерної продукції сприяє нецільовому використанню спирту.
Паритетність умов конкуренції в рамках Європейського Союзу потребує і коригування підходів щодо справляння акцизного збору в напрямку адаптації розміру ставок до мінімального європейського рівня тощо.
І на закінчення, шановні колеги, в цьому зв'язку найбільш раціональним виглядає варіант прийняття законопроекту народного депутата Цушка в першому читанні. Об'єднати ті дуже принципові положення, які пропонує інший автор законодавчої ініціативи, і, дійсно, створити умови для того, щоб у нас було збільшення наповнення Державного бюджету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Слово надається Павловському. Наступний Черняк.
13:28:32
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Фракція блоку Юлії Тимошенко, Хмельницький, партія "Батьківщина".
Шановні друзі, я хочу буквально декілька фраз на початку сказати, щоб всі розуміли, тому що я з виступів деяких зрозумів, що не всім все ясно, що таке акциз.
Шановні, акциз - це один із видів непрямого податку. ПДВ - це універсальний акциз, який іде на всіх. Ось, щоб було зрозуміло. Тепер відносно СОТ зразу скажу. Є одне, чого не розуміє і не хоче розуміти наш Мінекономіки і, як кажуть, не враховує - різні є системи оподаткування. Є прямі і не прямі податки. Акцизи відносяться до непрямих податків. Світова статистика свідчить: чим більше непрямих податків, тим більше тіньової економіки і менший збір.
Тому такі країни, як США, Японія відмовились, і у них основним є не акциз, не непрямий податок, а прямі податки. І вони всі гроші віддають населенню, як зарплату, а потім із зарплати беруть, як прямі податки - і немає тіньової економіки. Це щоб ми розуміли.
Тому коли ми йдемо в СОТ, то треба враховувати системи. У них маленький оцей непрямий податок з продажу, і як ми його поставимо, то у нас система інша, ми зовсім упадемо. То вже не треба бути безглуздими і просто так підписувати СОТ-гармонізацію. Треба спочатку гармонізувати систему податків, а потім все інше, а не зразу акциз. Я для того, щоб було це зрозуміло.
І тому оскільки цей закон рамковий, як сказав доповідач теоретичний, то треба дати чітко і ясно, тобто в поняття "терміни" ввести поняття й що таке акциз. Це - раз.
З іншого боку, як у всіх країнах світу, саме розвинутих, треба чітко і ясно розділити акциз на власні товари і акциз на імпортні товари. Це - різні речі. Тому що Римарчук і хто там у нього ще співавтор, Капустін, запропонували транспортні засоби. Так, ........... розділити ті, що ми виробляємо, в своїй державі, - без акцизу, а те, що завозимо імпортне, - з акцизом, і тоді буде нормально, як у розвинутих країнах світу.
Більше того, я хочу сказати, що якщо це теоретично, що різна кількість. Нас хочуть загнати всіх в дві групи. От у розділі "Класифікація" просто неточно виписано, там написано, що таке "ставки акцизного збору", то треба, там немає поняття тільки як збирати. Тому я пропонував би записати так, як треба робити, що є єдині в залежності для певної групи, диференційовані, ну, і можна сказати, середні чи змішані. І тоді дальше те, що є. І тоді буде вона класифікація. Тобто якщо теоретично, то теоретично повинен бути до кінця законопроект і все виписати.
Ну, і накінець, оскільки конкретні цифри не пишуться, то треба розділ "Особливості акцизних зборів там тютюнових виробів і алкогольних напоїв викинути, а ті частини просто вписати. І оскільки там йшла мова про маркування, то випадково взяли дві цифри з закону, який прийнятий про алкогольні напої. То ці цифри треба викинути, тоді буде повністю все чітко і ясно.
Тому я за те, щоб його прийняти в першому читанні, доопрацювати і не боятися. А із закону, який знятий, там є одна дуже розумна думка от у Капустіна. Її треба взяти сюди, що коли наш уряд підписує угоди, то треба враховувати цю систему, і оце його там фраза дає можливість це врахувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк Володимир Петрович, будь ласка, дотримуйтеся Регламенту.
Наступний Жебрівський.
13:32:45
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні колеги, це питання потрібно розглядати під кутом зору наповнення бюджету, зменшення тіньового ринку і контрабанди і зростання якості підакцизних товарів. Приймати ми повинні тільки ті закони, які відповідають цим трьом критеріям.
Нам треба визначитися, і визначитися, можливо, не тільки і не стільки по відношенню до даного законопроекту, скільки концептуально визначитися стосовно Податкового кодексу, податкової політики, у тому числі акцизної політики. У зв'язку з цим у мене є три сумніви, які я хочу тут висловити і з приводу яких нам треба визначитися для того, щоб приймати правильні рішення.
Перше. Яким шляхом ми повинні йти, яким шляхом ми хочемо йти в цьому питанні? Чи шляхом монополії, введення монополії на виробництво, реалізацію цих товарів. Чи шляхом введення акцизів на алкогольні товари, на тютюнові вироби. Оце перше.
І, дійсно, в цивілізованих країнах як правило ідуть не тим шляхом, щоб ввести якомога більше акцизів, непрямих податків, про які вже йшла мова. А щоб дати прямі податки, а потім забрати їх до бюджету.
Друге питання. Чи варто приймати цей законопроект до прийняття Податкового кодексу? Я вже висловлювався, і ще хочу про це сказати, користуючись нагодою. Неприйняття Податкового кодексу до цього часу є злочином Верховної Ради. Я не схильний звинувачувати Верховну Раду і вважаю, що дуже багато безпідставних звинувачень. Ми повинні захищати парламентаризм, парламент і все інше. Але ніякого виправдання нам немає у зв'язку з тим, що ми так довго зволікали і зволікаємо з прийняттям Податкового кодексу. Це є свідчення того, що є зацікавлені люди, які хочуть у каламутній воді ловити рибку і не хочуть приймати Податковий кодекс.
Тому виникає питання: чи варто, чи не варто приймати законопроект? Чи не зосередити нам усі зусилля, всю увагу на тому, щоб прийняти Податковий кодекс, де все це виписати і прийняти, і вирішити ці питання на надійній, системній, перспективній основі, а не латанням окремих законів.
І нарешті третє питання. Є у нас зараз специфічні фіксовані акцизи. Взагалі, між іншим, акциз - це інструмент уряду. Отут ми з Асадчевим сиділи, він якраз звернув увагу на це, більше уряду, ніж парламенті, просто парламент може дати уряду певні повноваження, де він може використовувати інструмент. Так от фіксовані. Пропонується ввести фіксовані, змішані або мотивні ставки. Виникає питання: чи не відкриває це можливість перспективи для зростання ставок акцизів. Звичайно, ми будемо приймати рішення у кожному конкретному випадку, і про це казав Цушко. Я розумію його. Але треба усвідомлювати, що ми прийняттям цього законопроекту закладаємо правову основу для зростання ставок акцизу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Будь ласка, Жербівський, наступний Асадчев.
13:36:55
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.
65 виборчий округ, "Наша Україна", Павло Жебрівський.
Законопроект досить цікавий, достатньо скрупульозно виписаний. І об'єднавши обидва законопроекти в один, я думаю, в першому читанні його потрібно приймати.
Проте у мене і у деяких членів Комітету з питань охорони здоров'я є питання у частині того, що ,на наш погляд, потрібно було б в статтю 6-ту "Підакцизні товари, які не є об'єктом оподаткування" внести статтю про те, що не є об'єктом оподаткування спирт медичний, який іде для лікувальних закладів, а також на виробництво фармацевтичних препаратів. Я спробую обгрунтувати, чому потрібно це.
Я спробую обгрунтувати, чому потрібно це. Ну, що таке акцизний збір? Другими словами, це додатковий податок на задоволення. Чи являються ліки задоволенням? Чи являється медичний спирт, який іде на лікувальні цілі, задоволенням? Абсолютно не являються. Це перше необхідність.
Чому потрібно іменно в статті про акцизний збір в законі внести цю статтю? Тому що ми знову, приймаючи ставки акцизного збору і, скажемо, приймаючи ту чи іншу ставку, виставимо спирт медичний, виставимо там якийсь бальзам і скажемо: ось це іде на питійо, і через це акцизний збір на фармацевтичні препарати і на медичний спирт повинен іти проте це, скажемо так, від лукавого, тому що більшість цього медичного спирту йде на благі цілі, і обкладати додатковим податком ............. його ніяким чином, ні в коїй мірі неможливо.
Я хотів би звернути увагу, що якщо є на сьогоднішній день якесь, скажемо, вікно, через яке уходить цей медичний спирт на інші цілі, то потрібно ліквідувати це віконце і тоді, якщо буде спрямований на ті цілі, на якій він передбачений, не повинен справлятися акцизний збір із даної групи товарів. В більшості країн світу такий акцизний збір не існує.
Я думаю, що попробуємо домовитися з Комітетом по фінансам і банківській діяльності і цей законопроект приймемо в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Валерій Асадчев.
13:39:17
АСАДЧЕВ В.М.
Валерій Асадчев, Українська народна партія, "Наша Україна".
Шановний головуючий! Шановний Василь Петрович! Зараз існує тільки специфічна форма акцизу. Це є певна стратегія і певна політика у проведенні, так би мовите, цього податку. Ви пропонуєте інструментарій ширший, значить, адволорна, специфічна, комбінована. Це інша політика. І тоді зрозуміло, що вам же треба міняти і показати, а що ж ви міняєте тоді, що ви міняєте на адволорне. Ви цього не показуєте. Таким чином ми приймаємо, вибачте мені, кота у мішку. Тобто ми даємо інструментарій, а що цим інструментарієм будемо оперувати, нам невідомо. То, скажемо, бюджетний комітет не може з таким погодитися, тому що це є певна нестабільність доходної частини. Ми сьогодні стоїмо на тому, щоб у нас доходна частина була прогнозована, стабільна. А коли ви робите інструментарій, а не кажете, що ви цим інструментарієм будете робити і як, то я просто не можу за це голосувати, бо я гублюся. Я вас питаю, тоді показуйте, які товари ви будете міняти на адволорну систему, і які ви будете міняти на змішану. Тоді я зможу сказати: да, я вас підтримую, чи я вас не підтримую. А коли ви пропонуєте парламенту, скажемо так відверто, тільки теоретичну частину, і не бачачи нічого, практично, то, скажем, я не можу цього підтримати, тому що бюджетні комітети... Олександр Петрович, який у нас займається доходною частиною, да, ну то не можна, тому що ми робимо нестабільну просто систему. Тому я б запропонував, якщо воно не пройде, скажемо, в системі Податкового кодексу - да, це складно, ну вносьте єдиний спільний закон, щоб там була й теоретична частина по акцизам і були ставки. Щоб ми принаймні це бачили. Але внести в парламент кота в мішку і запропонувати йому проголосувати я вважаю, що цього робити не можна, тому я б вам запропонував зробити те, що зробив Катустін і просто зняти цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Розгляд питання цього закінчено. Голосування відбудеться у четвер.
Пропонується до розгляду проект закону про захист прав Укоопсім сільськогосподарських машин. Доповідає народний депутат України Шпак Василь Федорович.
13:41:54
ШПАК В.Ф.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин". Його розроблено з метою врегулювання відносин між покупцями сільськогосподарських машин і їх виробниками-продавцями та виконавцями робіт послуг з технічного сервісу у нинішніх умовах, умовах різних форм власності і господарювання.
Законопроектом встановлюються права покупців, визначаються механізми реалізації їх державного захисту, обов'язки та відповідальність виробників-продавців за виконання робіт, послуг. Забезпечується зменшення ризиків покупців щодо придбання неякісних машин та отримання некваліфікованих послуг з технічного сервісу. Виробники сільськогосподарської техніки спонукаються до забезпечення надійної роботи вироблених ними машин протягом гарантійного і післягарантійного періоду експлуатації. Створюються економічні умова для стимулювання, стимуляції виробників техніки до підвищення її якості, на дійсності і безпечності продукції, організації мережі підприємством фірмово-технічного сервісу, а покупців до виконання умов експлуатації та технічного обслуговування машин. Пропонується встановити порядок обчислення гарантійних термінів використання техніки, організацію гарантійного обслуговування її, порядок обчислення загальних строків служби техніки, організації сервісу, а також права та обов'язки сторін.
Законопроект визначає: загальні положення, права покупців цих господарських машин та їх захист, обов'язки і відповідальність виробників, продавців, виконавців і покупців машин, громадські організації, об'єднання покупців та прикінцеві положення.
Найбільшої уваги приділено визначенню прав покупців сільськогосподарських машин, їх захисту та обов'язкам і відповідальності виробників машин. В законопроекті наведено визначення окремих важливих термінів, що надає можливість правильного їх тлумачення, зокрема, безпека машин, виконавець послуг, робіт, виробник, гарантійний термін, технічний сервіс, покупець, продавець, недолік, істотний недолік, суб'єкти господарської діяльності тощо.
Структурно поданий законопроект схожий із структурою чинного Закону України про захист прав споживачів. Однак використати чинний закон чи внести до нього відповідні зміни не можливо, тому що він стосується лише громадян, тобто фізичних осіб на їх права, придбання товарів для побутового невиробничого призначення.
Прийняття даного законопроекту, його реалізація не потребує з боку держави додаткових фінансових і матеріальних витрат. Підприємства, виробники сільськогосподарської техніки мають здійснити заходи з підвищення її якості, надійності та забезпечення її безперебійної роботи.
Прийняття Закону про захист прав покупців сільськогосподарських машин сприятиме підвищенню якості і надійності сільськогосподарської техніки, захисту прав її покупців, відродженню інфраструктури технічного сервісу на селі.
Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка.
Володимир Лещенко, наступний - Мельник.
13:46:05
ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.
Шановний Василю Федоровичу, зараз існує декілька законів і різних постанов, які якраз направлені на захист прав покупців сільськогосподарських машин та інших. Вони не працюють. Чому вони не працюють, на ваш погляд? І чи, якщо приймемо цей законопроект, який ви пропонуєте, чи він буде тоді працювати? Дякую.
ШПАК В.Ф. Ну, сьогодні немає визначених нормативів, тобто законів, щодо все-таки врегулювання відносин і в плані купівлі сільськогосподарської техніки як виробничої техніки, тому це є новий закон абсолютно і тут передбачено нові норми взаємовідносин. Значить, цей закон спрацює. Тут визначені норми і порядок взаємовідносин таких, значить, державних структур, органів виконавчої влади, як Державний комітет по стандартизації і метрології, значить, по охороні комітет, Державний комітет по нагляду за роботою машин і техніки й інші. Тому йде сукупність відповідальності в даному питанні.
Чому не працюють? Тому що все-таки треба повисити все-таки відповідальність до цього питання і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Микола Мельник.
13:47:35
МЕЛЬНИК М.Є. Василь Федорович, скажіть, пожалуйста, чи зможе цей закон працювати при умові, якщо за кожний комбайн сільгоспвиробник буде платити 2 тисячі тонн пшениці, зерна? Звичайно, я розумію, що цей закон конче необхідний, тому що сільгоспвиробник отримує неякісні сьогодні запасні частини, техніку, це так, цей закон конче необхідний. Але чи він буде працювати, якщо неадекватність цін на ринку буде така, як сьогодні, і сільгоспвиробник, який би хотів купити техніку, не в селі її придбати, а виробничник цієї техніки не зможе її реалізувати. Спасибі.
ШПАК В.Ф. Дякую.
Сьогодні дійсно є проблема, надзвичайно важлива проблема, це - вартість, цінова політика, вартість техніки. І сьогодні якщо взяти зерновий комбайн, зернозбиральний комбайн, то сьогодні вартість комбайна це є десь більше, ніж тисяча тонн зерна. Да, дві немає, но понад тисячу тонн зерна. Тому сьогодні і цей же комбайн, сьогодні ми знаємо, яка є його якість, тим більше комбайнів власного виробництва. Тому сьогодні ці простої дуже дорого обходяться виробнику. За них практично ніхто не відшкодовує оці витрати на простої цієї техніки. Тому цей закон врегульовує ці відносини, і він спрацює. Сьогодні повиситься відповідальність товаровиробника за якість машин. І закон потрібен в тому ж плані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.
13:49:19
КИРИЛЬЧУК Є.І. Євген Кирильчук, блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".
Шановний доповідачу, як ви дивитесь на те, щоб в цьому законі передбачити те, що у наших сусідів є. Ну наприклад, в Білорусі здешевлюється техніка на 50 відсотків, в Росії на 40 відсотків. А ми про це ведем мову уже декілька років, і наш уряд не пропонує ні копійки на здешевлення техніки для сільгосптоваровиробників. Дякую.
ШПАК В.Ф. Ну, щодо планування здешевлення техніки, то ви знаєте, що в бюджеті на 2003 рік, законом про бюджет, передбачено все-таки дотація, тридцятивідсоткова дотація на здешевлення техніки для товаровиробника. Але я би хотів пояснити іншу сторону. Я, наприклад. не зовсім підтримую сьогодні дотацію на техніку. Дотацію можна давати на сільськогосподарську продукцію, на виробництво продукції, а держава має впроваджувати таку форму, як фінансовий лізинг. Лізинг є відпрацьований інструмент оновлення або створення основних засобів виробництва. Техніка це є основний засіб виробництва. Тому ми сьогодні повинні працювати над програмою лізингу, інструменту, який дає можливість оновити машинно-тракторний парк, основні засоби на зворотній основі, кошти, які постійно працюють у цьому напрямку, а не здешевлення. І в кращій формі, я вважаю, сьогодні і Росія все-таки йде по нашій формі, по формі, яка впроваджена в Україні, в формі фінансового лізингу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.
Співдоповідає перший заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калінчук Василь Антонович. Будь ласка.
13:51:28
КАЛІНЧУК В.А.
Шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні розглянув проект закону про захист прав покупців сільськогосподарських машин, в якому запропоновано врегулювати відносини, які виникають між виробниками сільськогосподарської техніки, виконавцями робіт з їх технічного обслуговування та суб'єктами підприємницької діяльності, виробниками сільськогосподарської продукції.
Комітет підтримав зазначений законопроект і пропонує Верховній Раді Україні розглянути його в першому читанні та прийняти його за основу.
Хоча в першому варіанті, я так хочу підкреслити, головне науково-експертне управління у своєму висновку від 21.11.2002 р. вважає, що за результатами розгляду в першому читанні зазначений законопроект доцільно відхилити. Але вислухавши авторів цього законопроекту, і Головне науково-експертне управління за підписом його керівника Мацюка пише, що Головне управління, зважаючи на загальнодержавне значення продукції, про яку йдеться в проекті та необхідність підвищення відповідальності за якість її виготовлення підтримує прийняття законопроекту за основу за результатами розгляду у першому читанні з урахуванням висловлених зауважень.
Я хотів би звернути увагу на деякі особливості цього законопроекту. І, перше, особливу увагу в законопроекті приділяється питанню якості вироблених машин. А якість, необхідно визнати, вітчизняної техніки поки що не на високому рівні. Так із перевірених 131-го тракторів Харківського тракторного заводу, 87 або 67 відсотків мали суттєві технічні несправності. Унаслідок чого загальний простій цих тракторів склав 1544 дні або 18 днів на кожний трактор.
Аналогічна картина з якістю зернозбиральних комбайнів "Ланта", "Славутич" через вкрай незадовільну якість виготовлених у 1998 році зернозбиральних комбайнів "Ланта", "Славутич" 64 потребують списання, про що складені відповідні акти і передані на розгляд комісії при Кабінеті Міністрів України. Я хотів би підкреслити, що амортизаційний строк роботи зернокомбайнів 10 років.
За підсумками науковців у післягарантійний період експлуатації сільськогосподарскої техніки через її низьку якість і ненадійність зростають витрати коштів на ремонт і технічне обслуговування. А простої з технічних причин сягають понад 50 відсотків робочого часу. Підраховано також, що через простої зернозбиральних комбайнів щорічно втрачається біля 5 мільйонів тонн зерна. А як тут уже підкреслювалося, вартість одного зернозбирального комбайна перевищує вартість одної тисячі тонн зерна.
Необхідність прийняття цього закону, не дивлячись на те, що діє Закон України "Про захист прав споживачів", полягає у тому, що, по-перше, чинним законодавством врегульовані права лише фізичних осіб, які придбали побутову техніку, це я підкреслюю, для невиробничих потреб, про що і говориться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. А внесений законопроект урегульовує вкрай важливе питання і для покупців юридичних осіб.
По-друге, потрібно врахувати, що юридичних осіб, які закупають техніку, обладнання та запасні частини для них, в Україні більше 12 тисяч, а фермерських господарств біля 40 тисяч. Тобто споживачів, як ви бачите, значна кількість. У той же час і кількість виробників техніки також значно збільшилася. Деякі з них працюють, прямо будемо говорити, у примітивних умовах. А це позначається на якості товарів.
Реалізація запропонованого законопроекту, як відмічалося і автором цього законопроекту, не потребує додаткових фінансових і матеріальних витрат з боку держави. Ми розуміємо, члени комітету, що потрібно ще чимало попрацювати над законопроектом. Але сподіваємося, що з вашою допомогою вирішимо це нелегке питання. Просимо підтримати законопроект і прийняти його за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Мельничук, будь ласка. Мікрофон Мельничука.
13:55:58
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Я мав запитання до Василя Федоровича. Шановні народні депутати, цей закон потрібен був уже давно. І тут немає що дискусії, може стилістично деякі питання треба доопрацювати. Я розумію тих директорів заводів, які сьогодні дуже турбуються про те, що це буде. З цього приводу, Василь Антонович, чи відповідає даний законопроект тому, що потребують сьогодні аграрії, - це так. Але скажіть, будь ласка, чи все враховано в цьому законопроекті по захисту покупця сільгоспмашин?
КАЛІНЧУК В.А. Дякую за запитання. Я повинен сказати, що автори законопроекту старалися, як можна більше врахувати всі ті моменти, щоб захистити покупця сільськогосподарської техніки, обладнання та запасних частин до неї. І цей законопроект не просто напрацьовувався авторами, а він проходив, якщо так можна сказати, експертизу з науковцями, а також безпосередньо із тими людьми, які використовують цю техніку, обладнання та запасні частини. Я дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юхновський Ігор Рафаїлович.
13:57:08
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Юхновський, "Наша Україна".
Я хотів вас запитати таке. Цей закон є, справді, крик душі через те, що сільськогосподарська техніка, яка продукується в Україні, має дуже низьку якість. Але ця низька якість виникає по причинах абсолютно низької якості металу, з якої роблять комплектуючі частини до різноманітної сільськогосподарської техніки. І тому закон є не по безпосередніх винуватцях відповідної техніки. Чи не думаєте ви, що закон не на часі. Ви самі сказали, що процент поганих тракторів сягає 60 процентів. Процент поганих інших сільськогосподарських машин, комбайнів, сягає 70 процентів. Тому ми приймемо цей закон, ми обмежимо і імпорт відповідної сільськогосподарської техніки. Я розумію, що такі заходи є конче необхідні, але вони не будуть вирішуватися тим законом. Цей закон не буде діяти. Він, мені здається, не на часі, і він не може прийматися.
КАЛІНЧУК В.А. Шановний Ігоре Рафаїловичу! Вельмишановний мій колего! Ви знаєте, ви піднімаєте питання абсолютно вірне, тому що, дійсно, якість сільськогосподарських машин та обладнання залежить від якості комплектуючих і від якості металу. Але давайте будемо відверто говорити. В Одесі, наприклад, є таке підприємство, як "Одессільмаш". Хто ж буде турбуватися за якість металу чим керівництво цього підприємства? Хто буде займатися цією справою, щоб випускати такі леміхи до плугів, щоб вони працювати не на 300 гектарах, а щоб вони працювали на тисячу гектарах. Це ж наша металургія, ми ж можемо випускати не чугун, а таку сталь і таких марок сталь, щоб цей товар, будемо так говорити про нього, і ці машини були якісні. Це наша справа. І цей законопроект, я вважаю, являється поштовхом для цього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.
Володимир Пузаков. Наступний Кармазін. Обговорюємо.
13:59:34
ПУЗАКОВ В.Т.
Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
В умовах різних форм власності з технічного сервісу Закон України про захист прав покупців сільгоспмашин регулює відносини між покупцями, виробниками та виконавцями, визначає механізм реалізації державного захисту покупців. Виробник повинен нести повну відповідальність за якість виготовленої машини, повинен мати право на реалізацію лише при умові, коли якість виробленої машини відповідає вимогам стандартів. Але, якщо конструкція машини змінюється, то виробник обов’язково повинен повідомити про це продавців та покупців.
Даний закон зі змінами та доповненнями, безперечно, повинен бути прийнятий, адже він сприятиме підвищенню якості і надійності сільськогосподарської техніки, захисту прав її покупців, відродженню інфраструктури технічного сервісу на сулі, що дасть змогу появленню нових робочих місць, поліпшенню соціальної інфраструктури села.
Але давайте скажемо відверто, чи мають змогу селяни сьогодні придбати потрібну сільгоспмашину, трактор, плуг, сівалку чи комбайн.
Скільки потрібно селянину продати, припустимо, пшениці при сьогоднішній її ціні за тонну, коли вартість одного комбайна К-701 291 тисяча гривень, плуг - 4, сівалка - 5 тисяч, культиватор - 6 тисяч, Комбайн "Дон" - 359 тисяч, дизельне паливо - 1600 гривень. Задача тут з одним невідомим. То скільки потрібно селянину продати тонн пшениці, щоб купити плуг, сівалку чи комбайн та навіть тонну дизельного палива? Варто було б Кабінету Міністрів повернутися обличчям до сільгоспвиробника, подумати як здешевити ці та потрібні для них машини в такій вартості, щоб селянин міг її придбати.
Уряд повинен стати при цьому на захист прав власного виробника, а не купувати за рубежем гуманітарку. Нам добре відомо, що на сьогодні в аграрному секторі технічна оснащеність зменшилась наполовину. 80 відсотків сільгосптехніки відслужили свій вік, а поповнення майже немає, хоча в нашій Кіровоградській області є гіганти по виробництву сільгоспмашин. Але на сьогодні вона напівпрацюють. Ці підприємства постійно в пошуках підтримки з боку держави, постійно шукають в самоті виходу із скрутного становища, але натикаються постійно на глуху стіну. Зато в державі одна турбота - найти кошти для закупівлі "Джон Дірів" і скільки можна про це говорити. Але в Україні це вже склалася традиційна модель поведінки і висновків, на жаль, ніхто ніяких не робить. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка , Кармазін Юрій Анатолійович.
14:02:35
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Шановний український народе! Тобі пропонують черговий закон на захист ніби-то твоїх інтересів. І назва цікава - "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин". Та я хотів би сказати, а яка мета взагалі прийняття любого закону? А мета прийняття любого закону - це врегулювання якихось суспільних відносин, які не врегульовані, або з урахуванням моменту ми вважаємо, що вони погано врегульовані.
У мене виникає запитання: скажіть, будь ласка, а що не треба приймати закон про захист прав покупців літаків, кораблів, дитячих машин і машиночек? Промислових, гірничодобувних і так далі машин? Що не потрібно приймати такі закони? Та, шановні, ви розумієте, що ви доводите правову науку до абсурду? Ви розумієте, що студенти вже сміються з тих законопроектів, які тут пропонуються з цієї трибуни? Та не можна ж доводити до абсурду!
Я пояснюю, що є сьогодні Цивільний кодекс України. І Цивільний кодекс України передбачає ті моменти, про які ви тут говорили. Є, на жаль, набагато краще положення, яке ще поки що діє, 88-го року, про поставки продукції виробничо-технічного призначення. Принаймні там, це ще коли за часів Радянського Союзу приймалося, воно було набагато краще виписано, воно стосувалось не тільки продукції для сільськогосподарських машин. Но хіба ж ми вирішимо все таким чином?
Я вважаю, що абсолютно правильно поставлено питання науково-експертним відділом про те, що такий закон не має права на існування. Не тому, що таких проблем не існує, проблеми існують, вони вирішуються зовсім в іншому порядку. Зовсім в іншому порядку! І коли я читаю цей законопроект, у мене виникає питання, коли я дивлюся статтю шосту - "Державний захист прав покупців" - держава забезпечує захист перелічених у статті п'ять прав покупців сільськогосподарських машин і можливість придбання або одержання. Ви розумієте як? Людина йде купує неякісну річ, підприємство випускає цю неякісну річ, іде ринок, а держава гарантує. Потім ми надаємо права, які тут є, читаю далі: громадським організаціям те, що має право пред'являти, звертатися з позовами до судових органів. Це - права громадських організацій, стаття 21, покупців сільськогосподарських машин.
Я хотів би вам сказати, що Цивільним кодексом передбачено відповідальність за продаж неякісної продукції. Там прямо є стаття 233 "Якість проданої продукції", стаття 234 "Права покупця в разі продажу йому речі неналежної якості". Якщо хтось із вас не знає чи не вміє користуватися, то запитайте, будь ласка, як це робиться, а не намагайтеся врегулювати це окремим законом. Таких законів на всякий випадок по кожному виду виробництва будь-яких машин не можна придумати та й не треба. Для цього є право як універсальний інструмент регулювання суспільних відносин. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання на 15 хвилин. Слово надається Коновалюку Валерію Іллічу. Наступний Павловський.
14:06:28
КОНОВАЛЮК В.І. Валерій Коновалюк, 62 округ, Донецька область, партія "Регіони України".
Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги, я не буду столь категоричним як попередній виступаючий. Дійсно, ми можемо з цим погодитися, що це не те питання, яке повинно визначатися окремим законом. Але давайте цю проблему розглядати з іншої точки зору, тому що Україна по суті своїй це дійсно аграрна держава і ми повинні враховувати той стан, в якому опинився зараз в реформуванні і забезпеченні умов для розвитку агропромислового комплексу.
Я хочу сказати те, що у нас дійсно приймалося багато рішень, багато програм. Уряд неодноголосно наголошував, що це буде пріоритетне направлення в діяльності уряду і забезпечення, перш за все розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування. Я впевнений в тому, що ми зараз повинні не тільки розглядати питання про захист прав покупців, але дійсно розуміти, що Україна вже зараз потребує оновлення машинно-тракторного парку. Ми маємо одиничні приклади, коли машинобудівне підприємство працює. Не створені умови для того, щоб ми мали забезпечувати те зростання економічне, яке зараз відбувається для того, щоби стимулювати цей розвиток економіки, цей сектор економіки. Тому я вважаю, що це питання треба розглядати в площині інтересів 15 мільйонів наших громадян, які мешкають і працюють в сільській місцевості. Я вважаю, що це питання ми повинні розглядати також в площині представлення урядом програми діяльності Кабінету Міністрів. Але цей закон він дійсно буде регулювати ті відносини, які зараз потребують забезпечення, скажемо так, захисту прав наших покупців і створення, дійсно, умов для розвитку машинобудування. Тому ми вважаємо, що нам потрібно розглянути і підтримати цей закон в першому читанні, будемо доопрацьовувати, але це питання дуже важливе для держави. І "Регіони України", і я особисто як народний депутат буду підтримувати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Слово надається Павловському. Павловський, будь ласка, наступний - Одайник.
14:09:07
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую.
Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельницький, партія "Батьківщина".
Шановні друзі, я продовжую думку Кармазіна, що, дійсно, Україна це країна, де одні парадокси, тому найбільший парадокс полягає в тому, що наша земля може прокормити 250 мільйонів, у нас - менше 40 і 82 - за межею бідності. Більше того, в країні живуть не тільки юристи, а живуть селяни, філософи. І от філософи кажуть, що який закон розвитку, це заперечення заперечення, тобто один парадокс можна вирішити іншим парадоксом. Треба прийняти такий парадоксальний закон, який підтримає сільськогосподарське виробництво.
Більше того, я хотів би звернути увагу вже розробників цього закону, я внесу тоді пропозиції, що повинен бути окремий ще розділ тут, декілька статей, які однозначно підтримують власного виробника сільськогосподарської техніки. Вони низькоякісна, але всі повинні розуміти: якість виробництва може зростати лише в процесі виробництва. А споживач, до речі, він має дві сторони: з однієї сторони, купляє, а з другої сторони, споживач повинен мати гроші, щоб купити, тому треба захистити цього селянина відповідним фінансуванням і відносно техніки, то я хочу сказати, шановні, свої комбайни треба мати, бо коли купляли комбайн "Джон Дір", а там за посередницькі багато платили, то так спішили, бідні, що купили його з дюймовою системою мір, а в нас метрична, то тепер, щоб кожну гайку і ключ, то треба знову вести з-за кордону.
Тому такий закон потрібен, він повинен регулювати, більше того, купили щось таке неякісне, то в нас є своя система метрології і якості, і ми повинні подивитись. Навіть імпортне не все те, що блищить, то дуже підходить, бо деколи на полі ламається.
Тому, більше того, приймаючи цей законопроект, ми повинні дати доручення Кабінету Міністрів і Міністерству промисловості, яке сьогодні розробляє відповідну програму промислової політики, де повинно передбачити заходи по забезпеченню якості сільськогосподарського машинобудування, починаючи з металу, бо металу виготовляємо багато, веземо неякісний, а треба хоч трошки якісно робити для свого машинобудування. Тобто повинен бути комплекс заходів, яке підтримує сільське господарство.
І тому цей закон, живучи в умовах наших парадоксів, його треба приймати, підтримувати, допрацьовувати, і тоді, коли буде все нормально, тоді такі парадоксальні закони приймати не будуть. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Одайник. Немає.
Мельник Микола. Наступний Володимир Черняк.
14:12:19
МЕЛЬНИК М.Є.
Микола Мельник, Соціалістична партія України, Вінниччина.
Шановні депутати, я хотів би розпочати свій виступ із закінчення Павловського. Дійсно, нам потрібен цей закон, закон, який би відрегульовував цінову політику, закон цей нам потрібно для того, щоб сільгоспвиробник отримав якісні машини, якісні запасні частини.
Ми всі прекрасно знаємо, що на село сьогодні йде потік неякісної техніки і запасних частин. А в межах регулювання відповідальності ніхто за це не несе. Не несе того, що створено на Україні цілий ряд кустарних цехів, де виробляються ті чи інші запасні частини дуже низької якості за низькою якістю і металу.
Звичайно, прийняття запропонованого закону сприятиме підвищенню якості і надійності сільськогосподарської техніки, захисту прав її покупців, підтвердженню інфраструктури технічного сервісу на селі. Можна очікувати, що у недалекій перспективі після прийняття такого закону поліпшенням економічних наслідків роботи сільськогосподарських товаровиробників, значно поліпшиться і соціальна інфраструктура села, відродження інфраструктури технічного сервісу. А це при умові адекватності цін на сільгосподарську продукцію і енергоносії.
Звичайно, ми всі знаємо, що сьогодні вітчизняну чи зарубіжну техніку сільгоспвиробник не має за що купити. Я тут задавав запитання: чи зможе зможе сьогодні виробництво поставити на ті рейки, щоб виробляти якісну сільгосптехніку? Звичайно, виготовляти 100 чи 150 тракторів, якщо буде харківський завод чи інші там заводи виготовляти будуть 20 чи 30 машин, комбайнів, вони, звичайно, будуть неякісними. І через два-три роки їх приходиться знову вертати на заводи або списувати. Звичайно, це велика проблема для сільгоспвиробника.
Тому є багато у цьому питанні місць, де ми повинні, звичайно... Безоплатне усунення недоліків машин або відшкодування витрат на їх усунення покупцем .......... виконавцям робіт і технічного сервісу. Звичайно, це буде сприяти піднесенню відповідальності виробничника. І, звичайно, сільгосппокупець, якщо він купить всю цю чи іншу техніку, він зможе, звичайно, звернутися до відповідача і таким самим нанесені збитки, які будуть йому він, звичайно, зможе повернути.
Ми всі розуміємо, що сьогодні запасні частини, які ідуть у сільгоспвиробництво, запасні частини, чи вони зроблені дуже низької якості. Тому я хотів би сказати, що цей законопроект нам конче необхідний, і я пропоную його прийняти за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кирилович Черняк.
14:15:49
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, основна проблема виробництва сільськогосподарських машин - це підтримка власного виробника сільськогосподарської техніки. У зв'язку з цим існує дві проблеми: це проблема якості і проблема ціни. Низька якість нашої сільськогосподарської техніки - це свідома політика, яка проводиться з метою знищення українського виробника як конкурента. Є люди, які цього хочуть за кордоном, є люди, які цього хочуть в Україні. І вони проводять саме цю політику на те, щоб знищити. І у нас є і матеріально-технічна база, у нас є технології, у нас є наука, у нас є кадри, у нас є все для того, щоб забезпечити випуск високоякісної сільськогосподарської продукції, української продукції. Але цьому заважають. Я думаю, що ми повинні працювати над законопроектами, які будуть допомагати нам вирішувати цю проблему. У зв'язку з цим нам намагаються дати або "Джон Дір", або російській "Єнісей", який нижчої якості між іншим, але проштовхують його на наш ринок. Особливо, дійсно, ми бачимо негативні наслідки такої політики на комбайни. Український комбайн не йде тільки тому, що його не хочуть випускати в Україні.
І в зв'язку з цим я думаю, що певний сенс має законопроект, який ставить за мету забезпечити надійність роботи виробника, стимулювати виробництво власної техніки і захистити права споживачів, тобто забезпечити зростання якості. Звичайно, багато чого тут декларативного в цьому законі, але я думаю, що загалом спрямованість його правильна. І питання ціни. Якщо ціна буде занадто високою, то, зрозуміло, що ми не можемо конкурувати із тими, хто буде поставляти нам продукцію.
І останнє. Висновок. Я думаю, що це той випадок, коли справедливий Кармазін був занадто суворим. Я розумію його мотиви, вони мають під собою підстави. Для чого нам це все, коли у нас є Цивільний кодекс? Але Цивільний кодекс, ви знаєте, це все багато томів, не кожний прочитає, там багато чого в загальному написано, а існує конкретна проблема підвищення якості сільськогосподарської продукції України і захисту прав її споживачів.
Пане Юрію, давайте ми продублюємо конкретним невеличким законом щось, можливо, навіть з того, що є Цивільному кодексі, якщо це буде сприяти вирішенню питання, то чому б і ні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, розгляд питання закінчено. Голосування відбудеться у четвер.
Ранкове засідання оголошую закритим. Вечірнє засідання відбудеться о 16 годині. На все добре, о 16-ій.