Опубліковано 17. 01. 2003
ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
17 січня 2003 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:01:43
Зареєструвалося -419
В залі зареєстровано 419 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, 16 січня 2003 року Центральна виборча комісія визнала обраним та зареєструвала Шурму Ігоря Михайловича народним депутатом України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.
До складення присяги на трибуну запрошується народний депутат Ігор Михайлович Шурма, будь ласка. Шурма Ігор Михайлович, будь ласка.
ШУРМА І.М.
Присягаю на вірність України. Зобов'язуюсь усіми своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо вітчизни і добробут українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах своїх усіх співвітчизників.
ГОЛОВА. Так, вітаємо, шановні колеги. (О п л е с к и).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Шурми Ігоря Михайловича до складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Відповідно до частини шостої статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України інформую про створення нового міжфракційного депутатського об'єднання "Здоров'я майбутнього" на підтримку фізичного та морального здоров'я народу України, здорового способу життя та безпеки навколишнього середовища. До його складу увійшло 15 народних депутатів України, уповноважені представники: Петро Олег Володимирович, Павленко Юрій Олексійович, Правденко Сергій Макарович.
Шановні колеги, відповідно до Регламенту в п'ятницю ми обговорюємо питання порядку денного сесії. Перелік питань, що пропонуються до розгляду, у вас є. Нагадую те, що ви добре знаєте, що сьогодні ми маємо закрити другу сесію Верховної Ради. Якщо у вас не було б заперечень, після 12 години ми могли б тоді підвести підсумки. Регламентом сьогодні не передбачено запитів, але зважаючи на те, що ми завершуємо роботу другої сесії, дозвольте оголосити ті запити, які надійшли. Немає заперечень? Будь ласка.
Народний депутат Бокий, будь ласка.
10:05:00
БОКИЙ І.С.
Шановний Володимире Михайловичу, по-моєму, ніхто інший як ви говорили про те, і це Регламентом передбачено, що в п'ятницю сьогодні з 12-ї до 13-ї у нас повинно бути "Різне". Я думаю, від цього відступати нам якраз не треба. Хочемо ми того чи не хочемо, але у багатьох депутатів накопичилось і є що сказати у "Різному". Нас слухатимуть сьогодні дуже уважно і наші виборці, і я думаю, ми не повинні від цього відступити.
ГОЛОВА. Добре. Домовились, шановні колеги. Дозвольте тоді оголосити запити. Надійшли запити народних депутатів України Ольги Гінзбург до Президента України у зв'язку з зволіканням державною виконавчою службою Дніпропетровської області виконання рішень обласного суду та ухвали Верховного суду України по кримінальній справі за номером 051058-КОІ. Ставлю на голосування про підтримку цього запиту.
10:06:18
За-185
Рішення прийнято.
Я ставлю на голосування про направлення запиту Ольги Гінзбург до Президента України. Нагадую, 226 голосів потрібно.
10:06:43
За-208
ГОЛОС З МІСЦЯ. Ще раз.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України народного депутата Ольги Гінзбург. Голосуйте, будь ласка, голосуйте.
10:07:11
За-225
ГОЛОС З МІСЦЯ. Ще раз, ще.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про направлення запиту народного депутата Ольги Гінзбург до Президента України.
10:07:38
За-239
Володимира Оніщука до Президента України про незаконне і необгрунтоване підвищення житлово-комунальних тарифів в місті Одесі. Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:08:09
За-184
Прийнято, підтримка є.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.
10:08:32
За-187
Рішення не прийнято.
Миколи Кравченка до Президента України стосовно чергового підвищення тарифів на перевезення вантажів "Укрзалізницею". Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:08:57
За-250
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента Україна.
10:09:19
За-256
Рішення прийнято, запит направляємо.
Водночас я хотів би сказати, що Кабінет Міністрів скасував цей наказ "Укрзалізниці".
Олега Тягнибока до Голови Верховної Ради України щодо використання приміщення гуртожитку Верховної Ради України на вулиці Обсерваторній.
А що, у нас є гуртожиток такий?
Ну, давайте проголосуємо, розберемося тоді, будь ласка.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:53
За-238
Рішення прийнято.
Віктора Борщевського до Прем’єр-міністра України з приводу незадовільного використання екологічних чистих вибухових речовин при веденні гірничих робіт на залізорудних підприємствах Кривбасу.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:19
За-224
Рішення прийнято.
Анатолія Наливайка до Прем’єр-міністра України стосовно забезпечення теплом будинку престарілих в місті Єнакієво Донецької області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:44
За-218
За -218. Рішення прийнято.
Василя Бартківа до Прем'єр-міністра України щодо завершення будівництва приміщення Болехівської міської лікарні Івано-Франківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:09
За-220
За-220. Рішення прийнято.
Віктора Борщевського до Прем'єр-міністра України щодо критичної ситуації із забезпеченням питною водою населених пунктів Криворізького району. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:34
За-200
За-200. Рішення прийнято.
Володимира Сівковича до Прем'єр-міністра України з приводу незаконного завезення в Україну великих партій тростинного цукру. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:00
За-238
За-238. Рішення прийнято.
Михайла Волинця до Прем'єр-міністра України з приводу умисного перешкоджання законній діяльності профспілок посадовими особами Держкомстату України.
10:12:24
За-174
За-174. Рішення прийнято.
Івана Томича до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання доручення щодо ліквідації заборгованості за виконані роботи на будівництві школи у Коломиївському районі Івано-Франківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:53
За-229
За-229. Рішення прийнято.
Валентини Семенюк до Генерального прокурора України у зв'язку з неправомірною відмовою главою Адміністрації Президента України у наданні інформації народному депутату України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:20
За-201
Рішення прийнято.
Народних депутатів: Безсмертного, Томенка, Катеринчука до Генерального прокурора України стосовно незаконного використання техніки Збройних сил України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:49
За-180
Рішення прийнято.
Народних депутатів України:Цушка, Бокия, Малиновського до Генерального прокурора України стосовно порушень чинного законодавства іноземними компаніями - нерезидентами України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:17
За-181
Рішення прийнято.
Валентини Семенюк до Генерального прокурора України з приводу незадовільного розгляду звернення Спеціальної комісії Верховної Ради України з питань приватизації стосовно відчуження державних пакетів акцій компанії "Укрнафтопродукт". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:49
За-186
Рішення прийнято.
Георгія Крючкова до Генерального прокурора України стосовно обставин продажу військового майна Міністерства оборони комерційній структурі - відкритому акціонерному товариству "Завод "Ленінська кузня"".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:18
За-142
Рішення прийнято.
Степана Хмари до Генерального прокурора України стосовно перевірки інформації щодо підроблення офіційних документів Вищої ради юстиції окремими членами та керівником Секретаріату Вищої ради юстиції.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:47
За-155
Рішення прийнято.
Микола Круця - до міністра транспорту України стосовно завершення робіт з реконструкції станції "Івано-Франківськ".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:13
За-204
Рішення прийнято.
Анатолія Матвієнка - до міністра юстиції України щодо приведення тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно у відповідність з чинним законодавством.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:42
За-149
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова - до міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стосовно прийняття рішення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не мають відповідного статусу.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:14
За-190
Рішення прийнято.
Народних депутатів України: Наливайка, Носенка, Оржаховського - до міністра Внутрішніх справ України стосовно порушень чинного законодавства іноземними компаніями нерезидентами України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:42
За-158
Рішення прийнято.
Михайла Павловського - до голови Рахункової палати України про надання інформації щодо використання бюджетних коштів на придбання товарів імпортного виробництва, якщо такі товари виробляються в Україні.
Ставлю на голосування про направлення цього запиту.
10:18:11
За-179
Рішення прийнято.
Народних депутатів України: Демьохіна, Климпуша, Гаврилюка до виконувача обов'язків голови Державного департаменту України з питань виконання покарань з приводу невиконання рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:41
За-141
Рішення прийнято.
Геннадія Руденка до Прем'єр-міністра України з приводу заборгованості державної енергогенеруючої компанії "Центроенерго" перед Миргородським управлінням житлово-комунального господарства. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:10
За-126
Рішення прийнято.
Геннадія Руденка до Міністра освіти і науки України щодо стану роботу з забезпечення конституційних прав працівників освіти. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:37
За-143
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів поширення Генеральною прокуратурою України недостовірної інформації про інвалідність та перебування на обліку у психіатричній лікарні голови Всеукраїнської партії правозахисту Черниша. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:10
За-90
Рішення прийнято.
Степана Хмари до Генерального прокурора України про встановлення причин невиплат заощаджень вкладникам банку "Слов'янський". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:39
За-152
За - 90(?), рішення прийнято.
Анатолія Мороза до Прем`єр-міністра України щодо надання субсидій працівникам освіти, культури та охорони здоров'я. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:02
За-174
За - 174, рішення прийнято.
Юрія Соломатіна до Кабінету Міністрів України у зв'язку з незадоволенням відповіддю Мін'юсту України щодо намагань Київської обласної ради передати колишнє майно київського обкому Компартії України із державної власності в комунальну власність. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:36
За-116
Рішення прийнято.
Шановні колеги, шановні народні депутати, у нас на виступах у "Різне" записалось майже 30 народних депутатів. Якщо не буде заперечень, о 12.30 ми могли б розпочати "Різне" і використавши його офіційно закрити сесію. Не буде заперечень? Переходим до нашої роботи відповідно до розкладу засідань. Немає заперечень? Я просив би лише, шановні колеги, щоб ми забезпечили присутність народних депутатів, оскільки ми на закриття запросили представників уряду, а також судової гілки влади.
З процедури, будь ласка, хто? Роман Зварич.
10:22:25
ЗВАРИЧ Р.М.
Шановний Володимире Михайловичу, вчора прозвучала пропозиція повернутися до проекту постанови Верховної Ради України щодо предмету відання комітетів Верховної Ради України. І ця пропозиція не викликала жодного заперечення. Єдина причина, чому ми до неї не повернулися, тому що просто вийшов час. Тому я би просив, щоб ми все ж таки це питання включили, тобто проект за номером 156-1, який набрав вчора найбільшу кількість голосів.
ГОЛОВА. Я попрошу Секретаріат дати ці документи, ми до них повернемось.
Шановні колеги, я ставлю на голосування про включення до порядку денного та прийняття рішення по проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо регулювання земельних відносин недержавних сільськогосподарських підприємств. Це документ під номером, будь ласка, Адам Мартинюк.
10:23:27
МАРТИНЮК А.І.
Дякую, Володимир Михайлович. Мартинюк, фракція комуністів.
Володимир Михайлович, на превеликий жаль, до сьогоднішнього моменту діє, внесена у січні в Українському домі, поправка до Регламенту, яка говорить про те, що голосування відбувається, як правило, один раз на тиждень - щочетверга.
Тому для того, щоб сьогодні проводити голосування, потрібно спочатку провести голосування за те, щоб сьогодні зробити ad hoc, і на відміну від того, що натворили, дати можливість Верховній Раді сьогодні також провести день голосування. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу уваги.
Я ставлю на голосування пропозицію, цілком слушну, народного депутата Мартинюка, щоб ми зараз проголосували за те, щоб у нас сьогодні був день прийняття рішень.
Прошу голосувати цю пропозицію. Шановні колеги, прошу уваги, прошу проголосувати.
10:24:40
За-265
За - 265, я дякую.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття рішення з проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання земельних відносин недержавних сільськогосподарських підприємств. Це документ за номером 2391. Прошу голосувати.
10:25:10
За-261
За - 261. Рішення прийнято.
Будь ласка, Сергій Владиславович Соболєв.
Є Соболєв? Будь ласка.
10:25:29
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні друзі, шановний головуючий. Суть питання полягає у наступному. У зв'язку з прийняттям Земельного кодексу і введенням його у дію 1 першого січня 2002 року цілий ряд колективних сільськогосподарських підприємств, які не встигли оформити свої відносини до цього моменту, тепер опинилися у ситуації, коли земля ця не може використовуватися ними на правах власності.
Саме тому ряд народних депутатів, які представляють різноманітні фракції парламенту, внесли проект внесення змін і доповнень до Закону про Земельний кодекс, якій дозволяє колективним сільськогосподарським підприємствам, підприємствам колективним, які були складовими частинами заводів, фабрик, шахт провести весь порядок і процедуру закріплення цієї землі згідно з законом. От ключова суть. Єдине зауваження, яке є Науково-експертного відділу, тому ми наполягаємо лише на прийнятті у першому читанні, це є рішення земельного комітету, чіткіше виписати норму, яка стосується, якої саме землі це буде відноситися. Ось суть законопроекту. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є до доповідача? Юрій Кармазін.
10:26:52
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", партія "Захисників Вітчизни".
Я, в принципі, хотів би підтримати цей законопроект, але у мене дуже велике питання, яким чином забирати землі, які вже знаходяться у власності чи у користуванні, у тому числі на правах оренди, якщо це буде суперечити і Конституції, і правам інших громадян, і інших підприємств. Як ви собі думаєте реально це впроваджувати у життя? Знову війни влаштовувати, знову громадянську війну. Чи не бачите ви такої страшної, дуже серйозної небезпеки, яка вноситься такими, ну, на перший погляд хорошими побажаннями? Цими побажаннями дорога в ад може бути вимощена. Всяка громадська війна з приводу землі - це все-таки війна. Тому я передбачаю такі речі, хотів би, щоб ви сказали, як ви хочете вийти з цього.
СОБОЛЄВ С.В. Я ще раз наголошую яких земель це стосується. До 1 січня 2002 року діяв указ Президента згідно з яким в примусовому порядку відбувалося розпаювання землі всі колективних сілськогосподарських підприємств. До 1 січня цей порядок пройшли не всі КСП. Саме тому цей законопроект стосується земель, які зараз знаходяться у власності колективних сільськогосподарських підприємств. Але у зв'язку з тим, що законодавець скасував таке поняття, як колективна власність за землю, ці підприємства, які і надалі користуються цією землею, не мають можливості оформити правовідносини власності і працювати на цій землі. Це не стосується забору якоїсь землі у інших власників, це стосується виключно тільки цих же користувачів, які користувалися протягом останніх 70-ти, 60-ти років, ось кого це лише стосується.
І саме тому Науково-експертний відділ зауважив, що на другому читанні важливо саме цю норму розширити, дописавши саме це формулювання. І на земельному комітеті погодилися з цим і запропонували тому приймати сьогодні лише у першому читанні.
Таке саме рішення стосується підсобних господарств заводів, фабрик і шахт, які до 1 січня 2002 року не встигли оформити свої відносини. Після 1 січня 2002 року вони не можуть тепер оформити ці відносини, бо вони є або на балансі акціонерних товариств, а це вже не є державна, комунальна або приватна власність. І таким чином вони так само підпали під дію Земельного кодексу, випавши із того переліку підприємств, які могли оформити правовідносини саме власності по землі. Це стосується виключно тільки цих.
ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Аграрної партії України.
10:30:02
ВАЩУК К.Т.
Шановний доповідачу! Шановні колеги! Земельний кодекс врахував абсолютно всі підприємства і дію указу Президента ніхто не зупиняв.
І другий момент. Немає заключення ні держкомзему, ні тих служб, які сьогодні працюють з землею і чітко знають яка земля уже розпайована, яку землю ще треба розпаювати.
Як на мене, до того часу, доки все це не буде уточнено, даний законопроект варто перенести його розгляд. Чому? Бо ми можемо зробити напругу у тих населених пунктах, де земля вже є розпайована, почнеться перепаювання, перерозподіл. От тоді ми будемо мати уже проблему. Тому я б не відносилася так... таким штурмом до прийняття цього рішення. Воно потребує додаткового вивчення аби ми не зробили більшого лиха, ніж є на сьогодні. Те, що ці землі треба дозволити розпаювати, сумніву немає. Але ми маємо мати чіткі заключення Держкомзему і тих організацій, які до того причетні. Дякую.
СОБОЛЄВ С.В Дякую. Я дам коротку відповідь.
Після мого звернення з приводу того, що десятки підприємств тільки в Запорізькій області не можуть пройти порядок , який визначений Земельним кодексом, Даниленко дав роз'яснення для державних адміністрацій, яке сьогодні не виконується. Стосовно того, що такі колективні сільськогосподарські підприємства мають право розпаюватися в загальному порядку, як це було до 1 січня.
На сьогоднішній день це розпорядження Даниленка - голови Держкомзему не виконано і саме тому після наради, яка була у Даниленка, яка була у Мельника - державного секретаря Міністерства аграрної політики, було прийнято рішення про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу.
Більше того, на комітеті - аграрному комітеті - були представники Держкомзему, Міністерства аграрної політики, які підтримали цю пропозицію про внесення змін і доповнень в Земельний кодекс. Це що стосується другого положення. Фактично лютий місяць. Якщо ці господарства не встигнуть оформити свої правовідносини на землю ви розумієте чим це загрожує для такої кількості господарств в Україні?
Я ще раз підкреслюю, це стосується виключно тільки господарств, які на сьогодні користуються цією землею на правах оренди. Вони далі не можуть розвинути свої правовідносини на землі.
ГОЛОВА. Дякую. Сергій Матвієнков.
10:32:59
МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемые докладчик, у меня к вам два момент или два вопроса, или две реплики. Прежде всего я бы поддержал выступление Катерины Ващук в том, что с Земельным кодексом нужно обращаться очень аккуратно, очень бережно до тех пор, пока мы не разобрались с тем, что сегодня у нас происходит. Если мы начнем сегодня вносить изменения за изменением, я думаю, что мы вообще никогда в этом вопросе не наведем порядка. Потому что у нас законодательные акты рождаются гораздо быстрее, чем мы решаем вопросы на местах, которых, к сожалению, еще куча на сегодняшний день. Это первое.
И второй вопрос. Вы сегодня с такой легкостью ставите этот вопрос чисто с юридической точки зрения, а я вам задаю с практической. Тоже акционерное общество подбирает брошенные, разваленные коллективные хозяйства, вкладывает туда колоссальные средства, даем им оборотку, выплачивает заработную плату, гасит долги, сегодня с ними работает, почему вы ставите их сегодня в такие условия, при которых вся их предыдущая работа уходит насмарку и ставится под ноль. Кто определит эту роль? Спасибо.
СОБОЛЄВ С.В. Дякую. Я даю відповідь на ваше запитання. Згідно з нині діючим Земельним кодексом всі підсобні господарства заводів і фабрик, а я переконаний, що і завод, який ви представляєте, у вас є підсобні господарства, зобов'язані протягом 5 років переоформити свої відносини в зв'язку з тим, що відсутня колективна власність на землю. І таким чином, наприклад, підсобні господарства, їх близько 300 на сьогодні шахт, заводів і я саме почав розкручувати це питання у зв'язку із зверненнями такими, які існували, не мають можливості сьогодні оформити правовідносини на землю. Заводи змушені передати ці господарства, вони не мають права далі впливати ні фінансовим механізмом, ніяким іншим механізмом на роботу таких господарств. І таким чином ми вперше входимо в чергові роботи, які будуть відбуватися восени, коли ні завод тепер, ні це господарство не має права власності на цю землю.
Саме в цьому і полягає цей законопроект, він пропонує урегулювати відносини, оскільки записав законодавець, що відсутня колективна власність на землю. А що робити 300-м господарствам заводів і фабрик, які не встигли врегулювати ці відносини до 1 січня? Ця земля куди піде тепер? А що робити 1100 КСП, які не встигли розпаюватися до 1 січня 2002 року?
ГОЛОВА. Дякую.
СОБОЛЄВ С.В. Я останній факт приведу. У нас в Україні існує 35 колгоспів ще, які в свій час не пішли згідно з зобов'язанням Президента на розпаювання, і таким чином з 1 січня 2002 року вони опинились такими, що це не їх земля, хоча вони працюють на цій землі, вони її обробляють. Якщо це підсобне господарство заводу, вони так разом з заводом обробляють, але ця земля тепер випадає із власності. І, на жаль, законодавець, коли розглядав Земельний кодекс, не врегулював ці відносини в Перехідних положеннях.
ГОЛОВА. Олександр Миколайович Ткаченко.
10:36:10
ТКАЧЕНКО О.М.
Шановні колеги! Я думаю, не потрібно нам один одного звинувачувати. Соболєв прав абсолютно і по двох причинах. Перша причина, що Земельний кодекс у цьому залі не приймався і він не врегулював ці питання, які сьогодні піднімаються. Катерина Тимофіївна тут виступає і робить ссилку на Земельний кодекс. Я думаю, це стид і позор, якщо аграрник, який розуміється на цих питаннях, сьогодні ставить так під сумнів те питання, яке піднімає народний депутат Соболєв.
І друге. Президент не мав права підписувати указ про розпаювання землі, це питання глобально-економічне, а права чи повноваження Президента про підписання економічних указів по тих питаннях, які не врегульовані законом, завершилися ще в червні місяці 1999 року. Тому я думаю, що нам потрібно підтримати ту пропозицію з поправками, яку вніс депутат Соболєв.
ГОЛОВА. Народний депутат Сулковський. Шановні колеги, у нас вже час давно вичерпався на запитання. Я скажу з процедури, хорошо. Я бачу, бачу.
10:37:44
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати, Сулковський, Гощанський виборчий округ, Рівненщина.
Ви знаєте, шановні друзі, Володимире Михайловичу, ви знаєте, душа болить, коли саме та людина, яка на протязі десяти років веде в основному і організовує аграрну політику в державі, яка пропрацювала практично все життя в селі, і коли сьогодні говорить, допускає такі речі, прямо болить душа. Ну якби виступив промисловець там чи якийсь бізнесмен, - інше питання. Но коли сьогодні чуєш від такої людини, то просто хочеться сказати, я Олександра Миколайовича Ткаченка підтримую, дякую вам за те, що ви, дійсно, правду говорите. Ця людина дійсно, яка очолює Аграрну партію, вже більше десяти років майже під цим куполом оре і сіє. І вона практично уже відірвалась від селян. І тому я вношу конкретну пропозицію...
ГОЛОВА. Я прошу вас, ми не обговорюємо сьогодні людей, ми сьогодні обговорюємо питання. Я прошу вас по суті. Ну давайте, будь ласка, пропозицію, але я прошу вас не ображати інших депутатів.
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Шановний Володимире Михайловичу, Комітет Верховної Ради з аграрної політики та земельних відносин повністю підтримує цей проект і пана Соболєва. І тому закликаю, шановні народні депутати, треба підтримати обов'язково прямо сьогодні. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Майстришин. Катеринчук, я перепрошую.
10:39:25
КАТЕРИНЧУК М.Д.
Микола Дмитрович Катеринчук, 13 виборчий округ, "Наша Україна".
Шановні народні депутати, я взагалі би сьогодні не починав обговорення земельного питання і не приймав би в ньому участь, але тут прозвучали в залі такі речі, які мене здивували. Я зрозумів, що указ Президента про розпаювання вважається в Верховній Раді не злочинством проти селянства, а я думаю, що це не так. Це - злочин. І історія це ще оцінить.
Щодо кодексу. Щоб цей кодекс запрацював, Земельний кодекс, ще треба прийняти 30 законів, і ми побачимо, як ми будемо з вами їх приймати. І зараз те, що пропонує Соболєв, - це цілком розумна пропозиція, яку треба підтримати. Без неї ми не вийдемо на якийсь розумний механізм врегулювання цього питання.
І на заключення я хотів би, щоб ви ставилися більш терпиміше до різних думок народних депутатів, і я не хотів би, щоб сьогодні ми починали якусь дискусію з аграрниками, але я думаю, що їх треба більше залучати і роз'яснювати те, що ми намагаємося зробити на селі. Я думаю, що вони не все розуміють.
Я прошу підтримати пропозицію пана Соболєва.
ГОЛОВА. Дякую. Анатолій Мороз.
Я прошу, дуже коротко, шановні колеги, час же уже вичерпаний.
10:40:50
МОРОЗ А.М.
Дякую, Володимир Михайлович.
Шановні колеги, я думаю, що треба цей законопроект підтримати.
І Катерині Тимофіївні слід сказати, що не можна, так сказать, узурпувати або монополізувати своє право на те, щоб, так сказать, на ініціативу прийняття Земельного кодексу. В Земельному кодексі, як ми бачимо сьогодні і в нашій Конституції, дуже багато дірок, і їх треба латати.
І я Катерині Тимофіївні і всім колегам задаю питання: а що сьогодні робити підприємствам, які займаються селекційною племінною роботою? Теж треба вносити поправку в Земельний кодекс.
Так що я закликаю вас підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Валерій Асадчев.
10:41:39
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую. Я дуже коротенько з процедури якраз хотів теж звернутися до Катерини Тимофіївни і до тих, хто пропонує не голосувати. Ви бачите, яке питання вже виникло зараз, яка дискусія. Питання проблемне, чому тоді його не проголосувати в першому читанні і не розібратися. Доповідач же не пропонує в цілому голосувати. Давайте проголосуємо в першому читанні і розберемося, якщо воно таке дискусійне. Чого його відкидати, казати, ми не хочемо цим займатися. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Микола Мельник, фракція Соціалістичної партії України.
10:42:14
МЕЛЬНИК М.Є.
Володимир Михайлович, я був одним з ініціаторів цього законопроекту. І ми на комітеті цей законопроект розглядали, і комітет повністю підтримав цей законопроект, те, що сьогодні в нас на Україні є ще 100 господарств, 100 колгоспів бувших, які не розпайовані, 30 радгоспів і багато заводів.
Що ж тут такого непонятного? Я не розумію, чого чинять опір. Можливо, Катерина Ващук не розібралася в цьому законопроекті і тому та вона ...............
ГОЛОВА. Та ні.
Давайте будемо голосувати. Я зрозумів
Я зрозумів. Ми переконали один одного.
Іван Томич.
10:42:53
ТОМИЧ І.Ф.
Іван Томич, фракція "Наша Україна".
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!
Я не хотів, щоб ми це питання політизували. Це в першу чергу стосується селян. І чому ми обмежуємо правами одних порівняно до інших селян. Ті селяни, які працювали в спецгоспах при підприємствах, при шахтах і інших господарствах, в яких земля сьогодні знаходиться в колективній формі, ми не даємо права отримати землю, середню частку паю.
Однозначна позиція комітету з приводу цього питання. Підтримати внесені пропозиції народним депутатом Соболєвим - комітет проголосував одноголосно. На цьому засіданні був перший заступник голови Держкомзему, позиція Держкомзему - теж підтримати.
І я вас закликаю: підтримайте! Дамо можливість людям отримати землю. Дякую, Володимире Михайловичу.
ГОЛОВА. Дякую.
Сергію, будь ласка. Прошу підготуватись до голосування.
СОБОЛЄВ С.В. Я буквально 30 секунд. Я дійсно теж не хотів би політизувати це питання. Єдине - пропозиція, яка існує тут, - це є прийняти в першому читанні і на друге читання - пропозиції, які будуть запропоновані вами, пані Катерина, всіма іншими, вони будуть враховані. Тим більше, що це дійсно є позиція Держкомзему і міністерства.
ГОЛОВА. Катерина Ващук, будь ласка, фракція Аграрної партії України.
Прошу депутатів зайти до сесійної зали.
10:44:22
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, мене дивує позиція багатьох народних депутатів. Шановні колеги, у вас попереду чотири роки. Є можливість серйозно долучитися до напрацювання земельного законодавства. А просто ображати один одного - це, по-перше, некоректно і свідчить про абсолютно інші моральні якості, ніж ті, які має мати народний депутат. Тому, мужчини і депутати, ви трошки думайте, перш ніж говорити.
І друге. У першому читанні ми згодні. І буде фракція Аграрної партії голосувати цей закон. Але я ще один раз звертаюсь до всіх. І праві ті народні депутати, які кажуть, що Земельний кодекс - той документ, який дуже важливий. І не можна зробити так, аби одна і та сама земля, яка вже розпайована, перепайовувалася. От заради того я і зверталася до вас. І мене дивує ще Олександр Миколайович. Ви ж не дозволити, аби Земельний кодекс спокійно обговорювався, а ви внесли поправки. Можливо, і не було б сьогоднішньої потреби, можливо б тоді народні депутати додивилися. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання земельних відносин недержавних сільськогосподарських підприємств. Прошу голосувати.
10:46:16
За-261
За-261. Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, сьогодні з робочим візитом в Україні перебуває делегації Сейму Литовської Республіки, члени групи міжпарламентських зв'язків з Україною. Вони присутні у нашій залі. Давайте привітаємо наших гостей і побажаємо їм успішного перебування в Україні. (О п л е с к и).
Я дякую вам. Адам Мартинюк, будь ласка, з процедури.
10:46:48
МАРТИНЮК А.І.
Дякую, Володимире Михайловичу. Мартинюк, фракція комуністів.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я хочу внести одну пропозицію, яка, я думаю, зацікавить зал і одержить підтримку у сесійній залі. Навіть виходячи із того, що я наступаю, як кажуть, на власні інтереси, бо далі стоїть і один законопроект, який я маю доповідати, але все ж таки, враховуючи ситуацію, про яку нас проінформував Голова Верховної Ради про те, що о 12.30 у нас уже буде присутній Кабінет Міністрів, у повному складі уряд для того, щоб завершити роботу нашої другої сесії. Ми з вами домовилися про те, і багато народних депутатів наполягають, якщо я не помиляюся, записалося 27 народних депутатів чи 30 там для того, щоб взяти участь у "Різному", яке у нас довгий час не було. Це зрозуміло, що нам треба мінімум години для того, щоб використати час для різного.
Тому я, Володимире Михайловичу, пропоную попрацювати нам у режимі голосування до 11.30, 11.30 приступити до різного, годину відвести, а о 12.30 почати урочисте закриття другої сесії. Дякую.
ГОЛОВА. Немає заперечень?
Юрій Кармазін.
10:48:09
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановний Володимире Михайловичу! Я звертаюся до вас з проханням. Я зараз підтримав законопроект, який доповідав народний депутат Соболєв, який внесли і інші депутати.
Разом з тим, ви позбавили мене передбаченої законом і Регламентом можливості аргументувати конкретні зауваження, які треба було б внести при прийняття цього закону до другого читання. Позбавили мене протизаконно. Я категорично висловлюю свій протест проти цього і просив би не перетворювати далі порушення, коли йде режим питання, відповідей. Якщо передбачена процедура обговорення - це є процедура обговорення, а не відповідей на питання.
Прошу врахувати, Володимире Михайловичу, ви швидко вчитеся, прошу і тут навчитися. Дякую.
ГОЛОВА. Добре. Враховано. Народний депутат Мельничук.
10:49:14
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу! Народний депутат Кармазін, в принципі, висловив те, що хотів висловити я. Я вас дуже прошу, це дуже болюче питання - Земельний кодекс, дуже болюче питання прийняття змін до кодексу. Я би попросив не робити семимильні кроки по цьому питанню, дати можливість обговорити було.
Я проголосував, Володимире Михайловичу, у мене не було сумніву, бо я вчора вивчав цей законопроект спільно з Соболєвим, я його підтримую. Я вас дуже прошу, це єдина можливість депутата висловитися у сесійній залі, щоб всі виборці чули. Не лишайте нас цього права. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги! Ми були тут толерантні і, мабуть, компромісні, всі, хто хотів висловитися, всі висловилися. Шановні колеги! Не треба мене звинувачувати.
Ігор Осташ. І давайте будемо далі працювати за розкладом, з процедури говорити, будь ласка.
10:50:15
ОСТАШ І.І.
Ігор Осташ, "Наша Україна".
Шановний головуючий, звичайно треба працювати за Регламентом. Оскільки у нас сьогодні передбачено цілу низку питань, треба їх звичайно розглядати до того часу, поки ми маємо працювати за Регламентом.
У нас "Різне", як завжди, починається з 13-ої години. Ми можемо на півгодини раніше перенести з тим, щоб все ж таки пройти всі питання і урочисто завершити сесію. Тому прохання - дотримуватися Регламенту. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте будемо реалістами. Ми будемо дотримуватися Регламенту і в порожньому залі тут я буду читати заключний виступ. Якщо вам це треба, давайте скажемо про це.
Я вношу на... ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду проекту постанови про звернення Верховної Ради України до Президента України і Прем'єр-міністра України в зв'язку з 40-ою річницею Карибської кризи. Прошу проголосувати.
10:51:23
За-121
"За" - 121, рішення не прийнято.
(Ш у м у з а л і)
Шановні колеги! Ми ж хотіли для того, щоб у нас був консенсус в сесійній залі і працювали. Далі, я так розумію, що нічого вже не буде. То треба буде закривати сесію не о 12.30, а зараз - об 11-і й годині.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду проекту постанови про звернення Верховної Ради України до Президента України і Прем'єр-міністра України в зв'язку з 40-ою річницею Карибської кризи.
Почитайте цей нейтральний документ. Будь ласка. І прошу голосувати.
10:52:15
За-186
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного та прийняття рішення з проекту постанови про положення про систему "Рада" Верховної Ради України. Прошу шановних депутатів визначитися.
10:52:45
За-157
За - 157, рішення не прийнято.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття рішення з проекту Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про перелік комітетів Верховної Ради України четвертого скликання".
10:53:14
За-171
За - 171, рішення не прийнято.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття рішення з проекту Закону про зміни до статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо грошових надходжень від реклами).
10:53:43
За-131
За - 131, бачте, як ми продуктивно працюємо.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття рішення з проекту Постанови про внесення змін до статті 3.2.1 Регламенту Верховної Ради України. Прошу народних депутатів визначитися шляхом голосування.
10:54:12
За-176
За - 176, одну хвилиночку.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду проекту Постанови про державну підтримку газет, що видаються мовами національних меншин. Прошу народних депутатів голосувати.
10:54:39
За-218
За - 218. Томенко Микола -_ з процедури. Я прошу мобілізуватися, шановні колеги, зараз будемо працювати далі.
10:54:50
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, склалася цілком зрозуміла ситуація, яку можна розв'язати тільки в наступний спосіб. Я абсолютно переконаний, що і наші колеги з "Нашої України", з інших фракцій поступили некоректно, що не проголосувати за включення до порядку деного постанови, яку запропоновано колегами з інших фракцій. Право кожної фракції, і депутата внести питання і право депутатів потім проголосувати "за" чи "проти". Тому я пропоную повернутися до проекту постанови звернення Верховної Ради до Президента, Прем'єр-міністра, проголосувати включити, а потім іти далі. І, очевидно, що це розв'яже ситуацію по інших питаннях.
ГОЛОВА. Яка буде воля Верховної Ради? Я б... Давайте спробуємо. Я ставлю на... Давайте спробуємо. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду проекту постанови про Звернення Верховної Ради України до Президента України і Прем'єр-міністра України у зв'язку з 40-ю річницею Карибської кризи". Прошу голосуйте.
10:56:08
За-190
Так, рішення не прийнято, значить ідемо далі.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 12 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" щодо оподаткування товарів, вироблених на території СЕЗ. Нічого ніхто вчора не знімав, так що, давайте не будемо. Я поставив на голосування. Визначайтесь голосуванням.
10:56:48
За-88
Я вношу на ваш розгляд проект Закону про правовий статус закордонних українців. Осташ Ігор Іванович, будь ласка.
10:57:15
ОСТАШ І.І.
Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати! Прохання заспокоїтись після таких бурхливих голосувань. Хотів би сказати, що ми сьогодні у процесі становлення української політичної нації і надзвичайно важлива на сьогодні саме консолідація українців не тільки всередині України, але і українців, які проживають за межами України.
Як ви знаєте, в статті 12 Конституції зазначається, що Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави. На сьогодні іде мова про понад 12 млн. українців, які проживають за межами держави. Один цікавий приклад. Населення Курильських островів, дуже далеких від України, майже на 15 відсотків складається з українців. Хотів би сказати, що ідея цього законопроекту виникла ще в 97-му році, коли відбувся конгрес "Всесвітній форум українців", і тоді представники 46-ти держав, українці 46-ти держав звернулися до нас з проханням підтримати законопроект про закордонних українців.
І тому я думаю, що ми все ж таки повинні повернути цей борг і прийняти цей закон хоча б в першому читанні. Це, до речі, робиться в багатьох країнах світу. Так, зокрема, 14 лютого 97-го року Національна Рада Словацької Республіки ухвалила закон про закордонних словаків та про зміни і доповнення до деяких законів. Так само аналогічний закон було прийнято і в Болгарії 29 березня 2000 року. У червні 2001 року Державними Зборами Угорської Республіки було схвалено закон про угорців, які мешкають у сусідніх країнах. Так само дбають про свою діаспору і румунські парламентарі. Тому, звичайно, ми отримали багато звернень від організацій української діаспори, зокрема російської діаспори, української діаспори в Росії, в Латвії, в інших європейських державах з проханням все ж таки підтримати цей законопроект.
Хотів би сказати, що в процесі роботи ми отримали багато зауважень народних депутатів України. І я думаю, що вони можуть бути враховані при підготовці до другого читання. Хотів також подякувати Міністерству закордонних справ України, яке висловило свої пропозиції, зауваження до цього законопроекту, і деякі з них є абсолютно слушними. До речі, говориться у цих зауваження і те, що треба врахувати також інтереси понад 20 тис. українців, які сьогодні проживають в Придністров'ї і які є громадянами України. І я думаю, що при підготовці до другого читання, очевидно, нам треба буде врахувати і таку позицію. Хотів би також висловити подяку і нашим надзвичайним і повноважним послам, які активно брали участь у розробці цього законопроекту, зокрема, це Бутейко, який сьогодні працює в Європі, постійно інформує якраз нас про прийняття Румунського подібного аналогічного закону, також хотів подякувати Оресту Климпушу, який сьогодні є народним депутатом України, але який також відстежував процес прийняття угорського подібного законопроекту, будучи послом в Угорщині.
Хотів би сказати також, що ми надалі хочемо провести і круглий стіл при підготовці до другого читання, на який ми запросимо всіх зацікавлених депутатів і представників відомств з участю також і нашої діаспори з тим, щоб ми могли, дійсно, ще раз грунтовно обговорити законопроект.
Цей законопроект також був проаналізований керівником цільової групи Конституційного права українсько-європейського центру професором Юртенбергом, була зроблена експертиза щодо відповідності європейського законодавства, і було зроблено висновок, що він не суперечить міжнародному договірному праву і загальним міжнародним принципам.
Хотів би також сказати, що для нас, дійсно, як заступник голови комітету в закордонних справах, цей проект розглядався і в комітеті в закордонних справах, і він був підтриманий членами комітету у закордонних справах і рекомендований до голосування його в першому читанні.
І нарешті, ми всі з вами відповідальні за те, щоб в Україну поверталися українці. Ми зараз маємо лише 48 мільйонів 900 тисяч українців, але пам'ятаймо, що 12 мільйонів живе за межами України. Тому наше завдання - після прийняття цього законопроекту працювати над програмою повернення українців в Україну.
Ми сьогодні маємо програми повернення кримських татар, і це справедливо, ми повинні, дійсно, повернути історичну справедливість, і наступним кроком має бути програма повернення українців в Україну. Дякую за увагу.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання до доповідача?
Запишіться, будь ласка. Висвітліть.
Баранівський Олександр Петрович. Наступний - Манчуленко.
11:02:49
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую. Фракція соціалістів. Олександр Баранівський.
Шановний Ігор Іванович, правильно ви сказали, що потрібна програма повернення, але сьогодні в державі діє програма вигнання українців за кордон шукати заробітки і все таке інше. 5 мільйонів українців сьогодні тих, які є громадянами України за кордоном. На заробітках шукають відповідно прожити, кусок хліба і дітей щоб можна було годувати.
Скажіть будь ласка, як цей закон враховує інтереси цих українців, яких там вбивають, у яких відбирають там заробіток, яких там гвалтують і все таке інше? Чи можемо ми їх захистити цим законом хоч якось? Це перше.
І друге. Чи передбачаєте ви все-таки цим законом відповідне прийняття певних угод з цими країнами, де найбільше наших українців, щоб можна було захистити тих, які на заробітках, а потім, звичайно, і те, про що ви говорили. Дякую.
ОСТАШ І.І. Дякую за дуже серйозне запитання. Дійсно, понад п'ять мільйонів українців, за неофіційними підрахунками, сьогодні, на жаль, вимушені шукати роботу за межами України. І причина, звичайно, в економічній ситуації в Україні, в наших негараздах. І ясно, що ми покликані захищати наших українців, які зараз є, на жаль, новітніми остарбайтерами, які працюють інколи на рабських умовах, які, на жаль, є жертвами работоргівлі, сучасної работоргівлі.
Наше завдання зараз - підтримати зусилля Міністерства закордонних справ України, щоб були підписані двосторонні угоди з такими країнами як Італія, Греція, Португалія, Ізраїль і багато інших, бо саме там працюють наші українці.
Деякі угоди на сьогодні вже підписано.
Хотів би сказати, що особливу позицію тут займає Європейський Союз. І перша країна, з якою може бути підписана угода, є Португалія. Практично на сьогодні обидві сторони узгодили проект угоди про тимчасове працевлаштування, який і передбачає захист соціальний, медичний, страховий і так далі наших українців, які працюють за кордоном.
Якщо нам вдасться пробити перше вікно в Португалії, я думаю, що цей приклад можуть наслідувати інші країни Європейського Союзу, але головне завдання - це завдання в середині держави. Ми повинні зробити так, щоб економічно було підтримано створення нових підприємств в Україні, створення нових робочих місць.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Манчуленко, наступний Козаков. Будь ласка, Ігор Іванович, більш стисло відповідайте.
11:05:26
МАНЧУЛЕНКО Г.М.
Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область.
Прошу передати слово колезі Рефату Чубарову. Дякую.
11:05:39
ЧУБАРОВ Р.А.
Дуже дякую. Шановний пане Осташе, закон такий потрібний, тут сумнівів немає. Але крім української нації, яка виступає у ролі державоутворюючої нації, у межах України на своїх історичних землях проживають корінні народи України, які за межами України не мають і не можуть мати будь-яких державних утворень. До таких народів я відніс би кримських татар, караїмів, кримчаків.
Скажіть, будь ласка, якщо ми приймемо закон саме у такій формі, хто буде піклуватися за цих людей, які є також з моєї точки зору, вони є такими ж українцями за межами України, але є іншою етнічною ознакою? Тому, як на мене, ваш закон це не передбачає, І тут треба знайти такий механізм, щоб він міг бути підтриманий. Дякую.
ОСТАШ І.І. Дуже дякую за запитання. Хотів би сказати, що всі громадяни України незалежно від їх етнічного походження згідно Конституції України визнаються українцями у контексті єдиної політичної нації. І, звичайно, при підготовці другого читання ми повинні врахувати цей момент. Ми, дійсно, повинні виходити із того, що всі українці українського походження, які жили і живуть, чи жили чи живуть зараз на українській території у контексті поняття політичної нації є українцями. Тому я підтримую вашу тезу щодо цього. Дякую за запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Тихонович Пузаков, будь ласка.
11:07:14
ПУЗАКОВ В.Т.
Дякую. Прошу передати слово Соломатіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрію Петровичу. Мікрофон Соломатіна, будь ласка, включіть.
11:07:27
СОЛОМАТІН Ю.П.
Спасибі. Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановний доповідачу, вчора відбулася зустріч представників Федеральних зборів Російської Федерації з представниками нашого парламенту. І, між іншим, серед тих наших гостей були такі: Гаманенко, Гребенюк, Бондарь, Піскун, Кондратенко тощо. Навіть більш по прізвищах українського походження, ніж було росіян з нашого боку: Грачов, Герасимов, Соломатін тощо.
Тому у мене запитання торкається статті 7-ї "Умови надання статусу українця діаспори" частина перша і частина друга. В частині першій говориться про те, що умовами надання особі статусу закордонного українця є бажання мати статус українця діаспора і українська національність або українське етнічне походження. І це засвідчується певними документами або підтверджується свідченнями не менше двох громадян України.
Запитання: "Чи не здається вам, що у такому разі майже 2/3 Росії, не говорячи про частину Білорусії, частину Казахстану стануть представниками української діаспори? Дякую.
ОСТАШ І.І. Я переконаний, що всі ці депутати, які вами були названі з українськими прізвищами дуже легко стануть закордонними українцями по цьому законопроекту і отримають посвідчення українця.
Хотів би сказати, що, дійсно, ми аналізували всі законопроекти, які є зараз на сьогодні, і бачимо, скажімо, в проекті угорському йде мова про осіб угорської національності, які не мають угорського громадянства; у словацькому - особи словацької національності; у болгарському - особи болгарського походження. І тому ясно, що при підготовці до другого читання, думаю, що треба буде виходити з того, що, дійсно, на сьогодні ми говоримо про українську політичну націю. І говорити про саме українське походження, тобто ті люди, родичі яких чи діти, чи бабусі, жили в Україні, будуть мати право на отримання статусу закордонного українця.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.
Слово надається для доповіді народному депутату України Гірнику Євгену Олексійовичу.
11:10:15
ГІРНИК Є.О.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Представлений мною законопроект не є альтернативним до того, про який доповідав депутат Осташ. Ці проекти скоріше взаємодоповлюючі. Просто це питання дійсно актуальне і давно назріло і представники деяких громадських організацій діаспори звернулися до вас з депутатом Жовтяком, надіючись, що цей законопроект все-таки пройде з тим, щоб включити в нього ряд положень, які представляють значний інтерес для цієї діаспори і на яких вони наполягають.
Різниця між попереднім і цим законопроектом дуже мала і я просто для економії часу про цю різницю частково скажу.
В чому заключається ця різниця? Перше - термінологічне. Все-таки назви "закордонної України" чи "іноземної України" вони не зовсім відповідають, на нашу думку, Конституції, через то вводиться термін "України з діаспори". Крім того умовами надання цього звання "українця діаспори" є етнічне походження і самоідентифікація за мовними і національно-культурними признаками. Ми вважаємо, що не просто по всіх лініях має бути українське походження, а хоч би по одній лінії. І у нас є дуже багато прикладів, коли людина не володіє ні українською мовою, не володіє елементами української культури, але вважає себе українцем і тому нема підстав не дати можливості таким українцям набути вказаного статуса.
Ми включили до цього закону також таку деталь як можливість, вірніше неможливість українця діаспори представляти також іншу діаспору. Тобто, тут однозначно тільки один вибір.
На нашу думку, 2 положення щодо надання статусу українця діаспори є все-таки не зовсім коректними. В чому вони заключаються?
А саме вимагається пред'явлення документів про те, що особа не зробила злочинів. Але це нагадує ситуацію у відомому кабачку "13 стільців", коли до відомого персонажу пред'являлися вимоги дати довідку чи він не верблюд чи не гімалайський.
На нашу думку, такі вимоги не відповідають правам людини, це є порушення Конституції і презумпції невинності. Якщо наші державні чинники бажають перевірити судимість чи несудимість даного суб'єкта, вони повинні це робити самі.
Також, на нашу думку, мають право надавати статус українця діаспори ті, які вже мають цей статус, своїм дітям, а діти після 16 років самі визначаться ким їм бути.
Я хочу також звернути вашу увагу на те, що у нас є дуже багато представників так званої нової діаспори, які давно покинули Україну і знаходяться на стадії одержання іншого громадянства, але в той же час не хочуть поривати своїх зв'язків з Україною. Тому цей закон поширюється на осіб без громадянства, а також на осіб з іноземним громадянством.
Щодо прав та обов'язків. Ми все-таки наполягаємо на праві безвізового в'їзду на необмежений час перебування не території України при умові відповідної реєстрації, а також прирівнення цих українців у сфері надання комунально-побутових послуг. Наприклад, досі існує незрозуміла різниця в оплатах за готель, а також опіки та усиновлення до українських громадян. Повірте, що більшість українців діаспори не береться з опіку чи усиновлення з тим, щоби використовувати це у злочинних цілях, абсолютно, майже всі.
Гарантії задоволення національних потреб української діаспори виведені в окрему главу і розписані більш повно, подібно як у відповідному російському Законі про захист своїх соотечественников.
Шановні депутати, на завершення пропоную, безумовно, два аналогічні закони не потрібні.
Тому обом авторським колективам необхідно, напевно, розробити узгоджений варіант з відповідними поправками і прийняти його у другому читанні. Закон цей необхідний як для нашої діаспори, так і для України, і це буде сприяти різноманітним позитивним явищам для України як в явищах інвестиційних, так і в культурно-просвітницькій сфері. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.
Кармазін Юрій Анатолійович, наступний - Олійник.
11:15:52
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановний доповідачу, безумовно, я дуже був радий з того, що ви в кінці сказали в останньому своєму реченні, що авторам треба разом сісти і доопрацювати, бо законопроекти, фактично, самі між собою не конфліктують. Але разом з тим, поділяючи вашу турботу про те, що мають люди приїжджати і, зокрема і українці закордонного походження, до України і на 120 днів без письмового запрошення і візи, і цьому держава має сприяти, я хотів би запитати: чому на стадію підготовки і внесення до обговорення і от до стадії обговорення, до сьогоднішнього дня, що завадило вам домовитися, щоб не було альтернативного законопроекту і щоб був один тільки законопроект і щоб його можна було сьогодні проголосувати? От що завадило вам домовитися, адже ж, в принципі, в зараз сказали про те, що це треба робити? Дякую.
ГІРНИК Є.О. Ну, бачите, цей законопроект розроблявся не тільки мною, а досить великим авторським колективом і, очевидно, цей колектив, ну, не знав про існування висунутого законопроекту. Я думаю, що краще пізно, ніж ніколи. І ми можемо це зробити навіть сьогодні, але при умові, що ті поправки, які передбачаються нашим законом, відповідний профільний комітет пообіцяє врахувати в другому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник Борис Ілліч, будь ласка. Наступний - Кафарський.
11:17:30
ОЛІЙНИК Б.І.
Дякую. Шановний доповідачу, як ви мислите собі визначити етнічних українців в державах? Так? По-моєму, все-таки треба спочатку провести просвітницьку роботу, нагадати тим українцям, які живуть в інших державах, що вони - українці. Або йти за формулою древньої нації, коли мати - українка, хто б там не був батько, він уже українець. Дякую.
ГІРНИК Є.О. Ну, просвітницька робота і юридичне визначення не суперечить один одному. На мою думку. головне, щоб людина повернулася до своїх коренів. В нашому законопроекті більш ліберально - по одній із ліній визначається належність до українського етнічного походження. Чи потрібно це робити тільки по лінії матері? Ну, спірне питання. Можливо, це можна буде обговорити на стадії другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кафарський Володимир Іванович. Наступний Безпалий.
11:18:48
КАФАРСЬКИЙ В.І. Пане Євгене, чи стикуються два законопроекти в питаннях, що стосуються грасетнічної нації, політичної нації, тому що не можна виписувати закон, в якому українці, що живуть за кордоном, вводиться в поняття української політичної нації? Це - перше питання. І друге питання: чи варто ставити в законі таку позицію, що можуть переїжджати на проживання на необмежений період, тому що є різні люди і різні можуть використовувати ці речі? І третє: як виписані в законі пільги щодо українців, які хотіли б усиновити дітей, що народилися на Україні? Дякую.
ГІРНИК Є.О. Ну, в нашому законопроекті не йдеться ні про політичну націю, ні про етнічну націю, йдеться про етнічне українське походження. Можливо, тут було запитання про інші корінні нації України. Це можна доопрацювати на стадії другого читання. Щодо надання пільг по усиновленню, в нашому законопроекті передбачено прирівняння в цьому відношенні українців діаспори до громадян України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Беспалий Борис Якович.
11:20:08
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.
Шановний доповідачу, все ж таки я от дивлюся статтю 6 вашого законопроекту, і тут написано, що підстави набуття статусу українця дорослою людиною є, якщо все-таки етнічні ознаки.
Але скажіть, будь ласка, якщо люди, і ви про це говорили, досить давно живуть за межами України і відчувають себе українцями, але в них ніде в документі як в західних країнах не написано слово "українець", а свідків, наприклад, немає. Крім того, відомо, що в Радянському Союзі навіть етнічних українців під час перепису не завжди ідентифікували як українців. І ми це знаємо, це є в ряді областей, які межують з Україною. Тобто ці люди етнічно є українцями, але довести їм це досить складно. І ми таким чином втратимо ну, наших, дійсно, співвітчизників і українців як українців.
В цілому я, безумовно, цей закон підтримую, тому що оскільки в Україні, на щастя, нема подвійного громадянства, то ми повинні своїх родичів кревних також визнавати українцями. Але ця проблема мене дуже бентежить.
ГІРНИК Є.О. Якщо ви помітили, в нашому варіанті закону є досить ліберальні положення, які стосуються того, що свідків можна знайти як на території України, так і в діаспорі. Ну, перепрошую, що, українець усвідомив себе українцем, то майже неможливий такий випадок, щоб з цього приводу чого-небудь та не знайшлося.
Крім того, ніхто не забороняє відповідним людям в установленому даними країнами порядку записувати свою національність так, як вони вважають це потрібнім.
Тобто тут є і національні, і етнічні признаки, і свідчення, і це дає досить широку перспективу для набуття закордонними українцями діаспори даного статусу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський, будь ласка, останнє запитання.
11:22:11
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую. Будь ласка, Сергію Шевчуку слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Шевчука включіть.
11:22:17
ШЕВЧУК С.В.
Спасибі велике за надане слово.
Шановний доповідачу, раз ви торкнулися міжнародної теми, то, очевидно, ви мали б знати про принцип симетричності, який існує в дипломатії.
Скажіть будь ласка, от вашим одним з цих законопроектів передбачено право іноземної діаспори безвізово в'їжджати в Україну , та ще й на необмежений час. Чи вважаєте ви, що і українці, які проживають у своїй державі, так само можуть мати право безвізового виїзду, скажімо, в Сполучені Штати Америки, в Канаду чи в Аргентину? Чи ви свідомо закладаєте принципи дискримінації по відношенню до українців Америки і українців в Україні? Чи, можливо, просто ці проекти є виразом певної штатофільності, якщо можна вжити цей термін, однієї з фракцій, представником якої ви тут є? Спасибі.
ГІРНИК Є.О. Я з вами не погоджуюсь щодо штатофільності. Тому що українська діаспора у великій кількості проживає і в Росії, і в Казахстані, і в Австралії, і де тільки по світу не проживає.
Дійсно, принцип симетрії в даному законопроекті не передбачений, як і не передбачені такі принципи в абсолютній більшості відповідних законопроектів, про які наводив депутат Осташ.
Суть цього закону все-таки заключається в тому, щоб зробити Україну привабливою для тих людей, які представляють українську діаспору і щоб вони горнулися до України як в культурному, так і в економічному відношенні.
Тому тут передбачений асиметричний принцип, як і в багатьох законах. Я хочу нагадати румунський закон, який мало не пів Буковини хоче перебрати на румунське громадянство без усякої симетрії. Мені здається, що ми також повинні працювати в цьому напрямку так, як передбачено в обох законах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Сідайте будь ласка, час вичерпано.
Переходимо до обговорення. Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний Шкіль. Обговорюємо зараз два законопроекти, обидва.
11:24:51
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Шановний народе України!
Стає питання, чи потрібен такий закон, який сьогодні пропонується про правовий статус закордонних українців і інший закон про статус українців, які проживають за межами держави, чи не потрібен.
Я вважаю, що такий закон потрібен. Говорячи про переваги того чи іншого законопроекту, а саме це нам треба сьогодні зробити, вибрати із двох, який кращий, я хотів би нагадати хоча б, що законопроект Осташа, Бондаренка вносився і внесений 4 липня 2002 року, другий законопроект внесений 27 грудня 2002 року. Я звертаю увагу на ці дати, тому що вони самі про себе говорять, тут півроку різниця. А ще і на попередніх сесіях Верховної Ради минулого скликання ці законопроекти вже ініціювалися паном Осташом, ми про них знаємо.
Тому говорячи про те, що треба приймати ці законопроекти, я хотів би обов’язково наголосити на тому, що позитивним є те, що законопроектом перебування в Україні особи, яка є закордонним українцем, дозволяється до 120 днів протягом року без письмового запрошення і візи; про те, що він має право на оформлення візи для тимчасового перебування у приватних або службових періодах до 3 років без подання будь-яких запрошень з української сторони.
Але разом з тим я хотів би, щоб з проекту повикидали те, що є: посилання у преамбулі на статтю 12-ту Конституції, де українська держава сприяє поверненню до етнічної батьківщини українців, які проживають за межами. По-перше, стаття 12-та Конституції цього не говорить. А, по-друге, а чи хочуть ці етнічні українці, які долею волі опинилися за межами України, повертатися у таку Україну, яку ми сьогодні залишаємо для своїх потомків.
Друге питання. Питання, чи вдало вживаються терміни, чи нормальна юридична техніка, де вона краща, у якому законі. На мій погляд, стаття 1-ша проекту Осташа, там терміни "культурномовне самоусвідомлення". Що це таке? Коли наводилися приклади про те, що на далекому сході проживають 15 відсотків українців, я хочу сказати: "Ні, це неправда, там проживає 70 відсотків українців, тільки записані вони росіянами, вони штучно зрощені" і це українці мають знати. Про Республіку Зелений Клин українці мають знати, про те, що навіть за часів Сталіна щорічно відкривалися до 60-ти шкіл з українською мовою на території Російської Федерації і про це мають знати українці, які сьогодні не знають правдивої історії.
Тому, шановні народні депутати, я просив би прийняти у першому читанні законопроект Осташа, Бондаренка, а законопроект Гірника і Жовтяка врахувати обов'язково і таким чином зробити їх всіх авторами цього законопроекту, бо ці законопроекти не є конфліктними. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль. Наступний Яворівський.
Яворівський, будь ласка. Наступний Кириленко.
11:28:44
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні парламентарії! Закон, який ми сьогодні обговорюємо, мабуть, багато кого відлякує і насторожує. Ми, справді, українські законодавці у цьому плані у ставлені до нашої діаспори були дуже консервативні і непослідовні впродовж попереднього десятиліття. Хобарт колись дуже гарно сказав, що консерватор - це та людина, яка є занадто лякливою для того, щоби вступати в бійку, але занадто жирною для того, щоби втікти. От так, очевидно, ми себе поводили довкола цього питання.
Давайте нагадаємо перше.
Перше. Все те, що пережили тут наші батьки, діди і прадіди на цій землі, хтозна чим би воно завінчилося, якби ми з вами не мали запасної України от там по всіх інших світах. Безперечно, ми повинні пам'ятати про те, що ці люди зберегли свою національну ідентичність, зберегли нашу історію, зберегли нашу пам'ять. МИ мусимо бути їм зобов'язані. Але як це зобов'язання перед ними виконати. Я не раз був за кордоном і чув від них прохання про те, що от зробіть, щоб ми мали або подвійне громадянство, що абсолютно випадає, бо воно порушує нашу Конституцію, або ще зробіть для нас якійсь символічні, так би мовити, пільги для того, щоб ми відчули свою сув'язь із Україною великою. Була би версія одна ніби-то проста і доступна - це зробити двосторонні угоди з тими країнами, де перебуває великий масив нашої діаспори. Але це майже нереально, тому що як ми зробимо: заключити угоду з Росією, з Америкою, скажімо, там з Канадою, з Автралією, де найбільше українців, а забути про Придністров'я чи забути, скажімо, про казахстанський масив українців? Тобто, тоді треба взагалі заключати угоди зі всіма.
Через те є йодна-єдина нормальна версія - це вийти на законопроект. Мені цей законопроект глибоко імпонує, але я реаліст і хочу собі відразу сказати чи пройде він у нашій Верховній Раді.
Уже сьогодні в ньому є дуже багато "ахілесових п'ят" і в отому ідентифікації українців там дуже багато якихось речей. Через те я піднявся на цю трибуну для того, щоб , по-перше, переконати вас у тому, що ми не маємо права відмахнутися просто-напросто від цієї проблеми, вона існує. Але я особисто - хай не ображаються мої автори - я особисто бачу вирішення цієї теми в дещо іншому ракурсі і буду на ньому наполягати. Я вважаю, що найкраща версія - це прийняти закон про емігрантів з України. От тоді ми не замкнемся лишень на самих українцях (я хочу, що ви мене в цьому зрозуміли), а туди увійде певний масив, скажімо, і росіян, які свого часу виїхали, і євреїв, і таке інше. От тоді ми цей закон не буде викликати жоднісінького опору. Все-одно основними будуть українці -це зрозуміло, ми для них це робимо - але якщо ми розширимой цей національний спектр, я переконаний, що цей закон безболісно пройде в першому читанні і в другому. Я підтримую , ще раз кажу, цей законопроект, і дуже хотів би, щоб ми його не боялися. Дякую.
ГОЛОВА. Вячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна". Немає? Гірник, будь ласка, Євген. Доповідач. Немає.
Рефат Чубаров. Немає.
Борис Беспалий. Відмовляється.
Не будете виступати?
11:32:40
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Борис Беспалий, "Наша Україна".
Дякую, Володимире Михайловичу, за надане слово. Я прошу так не жартувати більше, я не відмовляюся від слова, бо я вважаю цей законопроект надзвичайно важливим якраз, як і мій колега Володимир Яворівський.
І перше питання - доцільність, чому він потрібен. Передусім, в Україні немає подвійного громадянства, як в деяких інших державах. А це означає, що люди, які виїхали з України, втрачають з нею правовий зв'язок до певної міри, тобто цей закон є доповненням в цьому плані і він є обов'язковим. Але є проблеми, про які тут уже багато говорилося, і проблема одна, про яку говорив і Юрій Кармазін при обговоренні, і говорили інші, це те, що в Радянському Союзі і в Російській імперії ще раніше етнічні українці далеко не завжди записані українцями. І з цього випливає проблема, а потім доводити це через свідків, це клопіт. Не повинні ми як українська держава, яка турбується про долю своїх співвітчизників, перекладати це на них самих, тому поняття ідентифікації українців, це є поняття ключове.
Є інші проблеми, наприклад, який проект брати за основу. Автором другого законопроекту - Жовтяку і Гірнику - їм було трошки легше, бо вони мали перед собою напрацьований досить хороший законопроект Осташа, Бондаренка та інших. І я думаю, тому у них зроблені деякі речі, 5 пріоритетів, які не були в базовому законопроекті.
Разом з тим, є таке все ж таки поняття як пріоритет авторський, коли внесений законопроект і далі альтернативний вноситься, тут уже є певні такі мотивації, які схиляють мене особисто на користь першого законопроекту. Тому пропозиція є такою: взяти за основу законопроект, який внесений і доповідався сьогодні Ігорем Осташем, а з іншого законопроекту взяти суттєві позиції.
Тепер щодо пропозицій Володимира Яворівського, яка мені дуже імпонує, закон про емігрантів з України. Він є логічним, тому що ми маємо Закон про імміграцію в Україні і цілком логічно доповнити його законом про еміграцію, але тут буде діяти такий принцип, коли найкраще - ворог хорошого і доки сонце зійде, так роси очі виїсть. Ніхто нам не забороняє після того, як ми введемо в дію закон, ну, чи українця діаспори чи щодо закордонного українця, тут можна дискутувати по назві, потім зайнятися законом про міграцію з України, який, можливо, цей закон в майбутньому десь, колись поглине. Але відкладати сьогодні прийняття цього закону, якого чекають мільйони наших співвітчизників поза кордонами України, ми не маємо жодного морального права. І я думаю, ми скористаємося своїм зараз правом і приймемо цей дуже важливий законопроект. Дякую за увагу і сподіваюся на підтримку.
ГОЛОВА. Шановні колеги, час, відведений на розгляд питання вичерпано. Рішення, мабуть, ми будемо приймати вже на наступній сесії з цього питання. Немає заперечень?
Переходимо до питання "Різного". Прошу висвітити на табло тих, хто записався для виступу у "Різному". Година часу у нас на цю справу. Народний депутат Гуров, група "Народовладдя". Підготуватися Юрію Кармазіну. Да, будь ласка.
11:36:33
ГУРОВ В.М.
Вадим Гуров, 32 избирательный округ, Кривбасс, группа "Народовладдя".
Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! На протяжение последней недели у нас, практически, работа Верховной Рады прошла под эгидой - экология, экология и еще раз экология. Прошло одно слушание, прошло другое слушание, принято очень много разумных, с моей точки зрения, решений, но с ними в корне я как производственник и металлург не совсем согласен. И вчерашнее голосование наше по вопросу отчислений, 70 процентов отчислений по горным, по металлургическим и по химии, почему-то, все-таки не нашло должного отклика. Я думаю, это просто еще не совсем мы поняли то, что мы делаем.
Я хочу сказать следующее. Мы за последнее время много говорим и занимаемся следствиями. Рассказываем, как плохо, какая плохая экология, все задымлено, жизненный уровень падает. А я хочу сказать: давайте посмотрим в корень! Что же нам мешает сделать нормальную экологию? Вопрос заключается в следующем. Как Кузьма говорит Прутков, - зри в корень! Кто больше всего наносит ущерб природе? Я хочу сказать, это - горнометаллургический комплекс, это - химия, это - цементная отрасль. Вот те предприятия, которые в настоящее время по-крупному работают по старым технологиям.
Так казалось бы, нам и карты в руки, коль мы определили это дело. Вы посмотрите, был эксперимент два года, там 70 процентов отчислений шло на ликвидацию этих последствий. И очень сильно продвинулся металлургический завод Ильича, "Криворожсталь", "Запорожсталь", вчера об этом говорили мы на Верховном Совете. Однако эксперимент закончился, и практически все деньги, которые должны отчисляться на экологию, пошли совсем на другие дела. Я совершенно не согласен с оппонентами, которые говорят: надо концентрировать, отдать их в центральный орган, фонд создать и только после этого по большой просьбе надо будет выделять. Я считаю, что это - ложная теория.
Поэтому, прежде всего, хочу обратиться ко всем депутатам, на следующей сессии мы будем этот вопрос рассматривать, что мы все-таки этот вопрос решим. Не решим серьезные технические вопросы - все остальные мероприятия, которые, мы считаем, необходимы, это все - бесполезные занятия. лозунгами экологию не поправишь! А для этого надо вкладывать определенные деньги в технологию. Если мы это не сделаем, у нас практически не будет сдвига в этом вопросе. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватись Гармаш.
11:39:45
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний пане Голово, шановний народе України!
Я звертаюся до вас зараз у зв’язку з колосальною загрозою, яка нависла над виконанням Державного бюджету України, прийнятого на 2003 рік і тих бюджетів, які будуть прийняті ще, скільки буде існувати держава Україна.
Загроза викликана тим, що держава поступово, по прихованим схемам приватизації, яким сприяють рішення господарських судів України, наскрізь корумпованих, втрачає свою державну власність. Останнім прикладом цього є те, що 15 січня 2003 року збори акціонерів АТ "Укртатнафти", де було 43 відсотки акцій належали держави, віддали повноваження по призначенню директора спостережної ради спочатку, а потім і товариства представнику татарської сторони.
Доля наша в підприємствах Кременчуцького нафтопереробного завозу і підприємства "Укртатнафти, оцінювалася не менше, ніж 150 мільйонів американських доларів. Порахуйте, скільки це в гривнях.
А що сталося? Рішенням Господарського суду Полтавської області не був задоволений справедливий позов Генеральної прокуратури про скасування порядку оплати акцій ЗАО "Укртатнафти" цінними паперами, яке відбулося через офшорні компанії. Через офшорні компанії, які називалися "Сіагруп" "Амрузтрейтинг".
На жаль, сталося те, про що ми попереджали тут, коли формувалася так звана більшість в парламенті. Мова йде про втрату державою стратегічного підприємства і контролю держави. Тому я прошу вас, прошу генерального прокурора Піскуна порушити кримінальну справу по цьому факту, по-перше.
По-друге, я прошу вас повернутися до системи діяльності функціонування господарських судів. І для того, щоб ця доля не спіткала "Укртататнафту", яка щорічно платить в бюджет 1 млрд.грн., треба не дати планам збуватися новітніх приватизаторів, які криються за фракцією , прикриваються фракцією, яку очолює Глава президентської Адміністрації.
Я звертаюсь до Президента Леоніда Кучми.
Леоніде Кучма! Зупиніть будь ласка! Після вас теж має залишитись Україна! Не важливо хто в ній буде президентом. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Гармаш, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Мельничуку.
11:43:17
ГАРМАШ Г.Ф.
Не смотря на некторое потепление в последние дни,в Украине по-прежнему сохраняется чрезвычайная напряженная ситуация с обеспечением теплом жилых домов, учреждений культуры, здравоохранения, учебных заведений.
От холода, а часто и голода, в квартирах, общежитиях, школах, вузах, детсадах, больницах страдают дети, учащиеся, студенты, больные, инвалиды, старики. Растёт количество простудных и других заболеваний, смертность.
Социалистическая партия Украины в конце 2002 года провела по всей Украине акцию протеста за тепло в наших домах. Цель была - поддержать людей, привлечь их внимание к тому, что нельзя сидеть в холодных домах и квартирах! Надо бороться за свои права!
Кроме того, на конкретных цифрах, анализе мы попытались доказать Кабмину, областным администрациям, что 40 процентов предприятий энергосферы практикуют обман и обсчёт населения.
Однако выводов они из этого не делают. Цены и тарифы на коммунальные услуги не уменьшаются, а растут, методы борьбы с населением ужесточаются.
Крайне тяжелая ситуация с отоплением и горячим водоснабжением сохраняетс в Желтых Водах, в Марганце, в Никополе, в Павлограде и Днепропетровской области. В Кировоградской области о тепле и горячей воде население вспоминает, как о сказке.
В областном центре температурный режим в домах , учреждениях не выше плюс 13 градусов, горячая вода отсутствует; в городах Светловодске, Александрии, Долинске и других закрываются предприятия, шахты, сахарные заводы, к которым в своё время была привязана вся инфраструктура городов и поселков. Люди остаются не только без работы, а без тепла, воды, энергообеспечения. Такая ситуация даже на Луганщине, где добывается таким тяжким трудом уголь. В ряде районов области нет не только горячей, но и холодной воды. Люди давно даже в областных центрах давно уже забыли об этом и вынуждены строить грубки, устанавливать котлы, буржуйки, выводить дымоходы прямо на улицы. Такое положение дел в большинстве регионов Украины.
Такое ощущение, что над Украиной пронеслась война. И в этом тяжелое время наш Президент вместо того, чтобы вникнуть в эти проблемы, заставить исполнительную власть навести порядок, изменить ситуацию к лучшему, тратит свои силы, средства на то, чтобы доказать все, что, как в словах известной песни: "А в остальном прекрасная маркиза все хорошо, все хорошо". На несколько часов в Киеве перекрывается движение автотранспорта. Тысячи людей вынуждены пешком в холод несколько часов добираться домой по своим делам только потому, что Президент в это время открывает елочку на Хрещатике, тратит несколько миллионов на никому ненужные, лежащие мешками в отделениях связи поздравительные открытки с Новым годом. Использует видимо отработанный господином Медведчуком сценарий поздравления всех нас с Новым годом в неформальной обстановке: без галстука, в скромной, очень скромной домашней обстановке у камина да еще с собакой. Будем знакомы, как мило, как трогательно. Народ оценил ваши потуги Леонид Данилович. Например в Севастополе городской совет своим решением присвоил Кучме звание "Почетный гражданин города-героя Севастополя". Почему бы и другим городам не подхватить это начинание, да еще установить памятники в городах.
Ганьба таким героям Украины!
ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії, підготуватися Нечипоруку.
11:46:45
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу. Я маю доручення фракції Соціалістичної фракції України після Парламентських слухань по агропромисловому комплексу зробити заяву.
Протягом останніх десятиліть правлячий режим послідовно веде політику щодо знищення аграрного потенціалу України. Новоявлені господарі, поставивши за мету довести неспроможність існування колективних форм господарювання на землі, стрімко і послідовно скорочували забезпечення села енергоносіями, паливно-мастильними матеріалами, технікою, мінеральними добривами, засобами захисту рослин. Для селян, по суті ліквідовано систему надання пільгових кредитів, а довгострокове кредитування сільгоспвиробників взагалі не входить в їхні плани. Кучмівські аграрні реформи призвели фактично до занепаду сільського господарства та українського села. Зневага до села, до людина, яка живе і працює на селі, стали нормою для Президента та правлячої кліки, диспаритет цін, брак у державі елементарних важелів впливу на ефективність господарювання в агропромисловому комплексі країни призвели до величезних збитків. Навіть ті господарства, які працювали у важких умовах, але ефективно, минулого року стали збитковими. особливих збиткувань зазнає земля. Більше, як 2 мільйони гектарів осушених земель західних та центральних областей України стали непридатними для вирощування сільгоспкультур, висока закисленість стає нормою, а вапнування грунтів і виділення на цей агрозахист державних коштів не передбачається. Тільки на 500 тисячах гектарів проводиться зрошування земель, фактично знищувані зрошувальні системи в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій областях та Автономній Республіці Крим. Реальністю є те, що за роки, так званих, реформ на селі правлячий режим перетворив потужний, економічно сильний агропромисловий комплекс України у банкрута. Країна без нього стоїть на грані національної катастрофи.
Соціалістична партія і її парламентська фракція вимагають від Президента та уряду припинити руйнівні реформи на селі, як такі, що ведуть до цілковитого занепаду аграрного виробництва. Вважаємо за потрібне врегулювати внутрішній ринок країни, орієнтуючись на продукцію вироблену українським сільгоспвиробником. Справа честі держави, її керівництва це зробити. Для цього треба запровадити гарантовану державну дотацію виробництва зерна, м'ясо, молока, льону та соняшника. Ми всі повинні пам'ятати, що з руйнацією села буде зруйнована Україна, адже село було і є колискою нації, її культури і цивілізації. Треба раз і назавжди покінчити з .............в українській політиці, яка веде до згуби України і українського народу. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Нечипорук, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Підготуватися Поліщуку.
11:49:58
НЕЧИПОРУК В.П.
Дякую, Володимире Михайловичу. Володимир Нечипорук , 194 виборчий округ, Хмельниччина, фракція СДПУ(о).
Заява депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Республікою Ірак.
Одна з найбільших нагальних проблем, яку вирішують сьогодні політики світу - бути чи не бути війні в Іраку. І в зв'язку з тим, Верховна Рада України повинна чітко визначити свою принципову позицію у вирішенні цієї проблеми і зробити все можливе і неможливе для недопущення цієї війни з наступних причин.
По-перше, війна - це величезні нічим не виправдані людські жертви. Ніхто не може спрогнозувати скільки проллється крові, скільки людей загине сьогодні у стосунках з Іраком. Немає такої проблеми, вирішення якої потребує принесення в жертву мільйонів життів людей.
По-друге, Україна - унікальна держава в світі, яка добровільно відмовилася від величезного ядерного арсеналу. Приймаючи це історичне рішення , ми вважали, що міжнародні стосунки і рівень демократії досягли такого рівня розвитку, що агресія однієї держави відносно іншої практично неможлива, оскільки світова спільнота має усі необхідні засоби для недопущення будь-якої агресії. У даному випадку рішення про початок війни проти незалежної держави, а значить жити чи не жити мільйонам людей, хочуть прийняти дві людини: Джорж Буш та Тоні Блеєр. Це зовсім не демократично, суперечить міжнародним нормам і несе загрозу для безпеки у всьому світі.
По-третє. Ніхто не може передбачити скільки держав буде втягнуто в цей конфлікт, які види зброї будуть застосовані і які наслідки від цього будуть. Один з можливих наслідків - екологічна катастрофа, оскільки значна частина території Іраку вкрита нафтовими свердловинами, які в умовах війни перетворяться на палаючі факели, які викинуть в атмосферу мільйони тонн різних шкідливих речовин. А враховуючи те, що сьогодні на земній кулі спостерігається порушення природного балансу, різні природні катаклізми , які і так наносять величезних збитків, забирають життя мільйонів людей, стане очевидним, що наслідки цієї війни не можна спрогнозувати не тільки безпосередньо в зоні бойових дій, а і у всьому світі. Крім того це створить прецедент, коли один чи два лідери можуть приймати рішення про початок війни проти однієї з держав світу і практично приведе до непрогнозованих наслідків. А оскільки Буш оголосив віссю зла декілька країн, то війна може мати затяжний характер.
Нахабно прикриваючись благородними цілями боротьби з міжнародним тероризмом, США в пошуках Бен Ладена розбомбили Афганістан, а Бен Ладен так і не найшли. В Іраку будуть шукати зброю масового знищення, хоча загально відомо, що достатніх доказів про її існування в Іраку ніхто не надав, не говорячи вже про наміри її застосування. В Україні шукали докази продажу Іраку систем "Кольчуга" і також не знайшли. Виникає питання, що і де будуть далі шукати США без належних доказів існування того, що шукають, та якими методами буде вестися цей пошук. А головне - однозначно зрозуміло, що такі пошуки обов'язково приведуть, якщо не до катастрофи, то до величезної трагедії світового масштабу.
З огляду на викладене, ми пропонуємо терміново розглянути і направити парламентарям світу звернення...
ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.
НЕЧИПОРУК В.П. Пропозицію створити у світовому масштабі міжпарламентську групу, яка б за дорученням парламентів світу забезпечила недопущення розв'язання військових конфліктів з порушенням міжнародних норм у міжнародних стосунках.
ГОЛОВА. Дякую.
НЕЧИПОРУК В.П. Ініціатором створення такого органу має стати парламент України, враховуючи її унікальність у зв'язку... Секундочку! З відмовою від ядерних озброєнь, що є яскравим безпрецедентним прикладом розвитку міжнародного руху за ліквідацію самої можливості агресії у міжнародних стосунках.
ГОЛОВА. Дякую, я прошу вас.
НЕЧИПОРУК В.П. А розпочати свою роботу ця парламентська група повинна з розробки невідкладних і дійових засобів, спрямованих на недопущення війни в Іраку. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Микола Поліщук, фракція "Наша Україна". Підготуватися Малиновському. Відмовляєтеся? Яворівському ви передаєте слово? Будь ласка.
11:54:27
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, я маю два регламенти, я 9-й номер і мені передав слово мій колега Поліщук. Я взяв цей час для того, щоби оприлюднити мій відкритий лист до Президента Леоніда Кучми.
"Шановний Президенте! Либонь, маю моральне право на цей лист, бо був одним з найактивніших учасників проголошення незалежності і у парламенті, і на велелюдних мітингах, які я організовував і вів. Ми були тоді з вами по різні боки барикад. Не дорікаю, проте, згадав і подумав: якби все залишилось, як було, вище директора екстериторіального "Южмашу" ви б не скочили ніколи.
Зазнаюся, був короткий період, коли я повірив у ваші спроби стати українським лідером. Це було під час прийняття Конституції на тлі ваших заяв про незнання що саме будувати, про двомовність, про те, що національна ідея не спрацювала, несподівана підтримка постулатів Конституції, які закладали підмурівок української України, провокувала надію на появу на чолі держави особистості, здатної об'єднати зусилля нації для відродження. І Чорноволівський Рух, і всі національно-демократичні сили підтримали вас тоді і я в тому числі. Ми часто зустрічалися, дискутували, нам хотілося вірити, що ви готові до проукраїнської політики, готові слухати не лише лестощі, а й гірку правду, що ви справді пригасите апетити олігархів, які вже входили в хижацький смак.
Однак, незабаром стало очевидним, що ви просто кинули конституційну кістку патріотичним силам у вигляді статей про державність мови, національну символіку, аби в інших статтях загребти під себе побільше владних повноважень, якими ви, як виявилось, і не збирались скористатися на благо України, а лише для формування і збереження свого пострадянського малоросійського, в суті своїй - колоніального режиму. У що виродилась хоча б президентська монополія на силовиків та губернаторів усіх рівнів вже розуміє кожен мислячий українець. Хіба ж такої України, яку маємо нині, хотіли ті мільйони людей, які 11 років тому проголосували за її суверенітет?
На початку незалежності я публічно казав людям: треба трішки потерпіти. Сформуємо українську владу, оживе економіка і все буде як у наших західних сусідів. Одначе, чехи під проводом Гавела, поляки з Валенсою та Кваснєвським, словаки з Шустером, литовці з Бразаускасом, естонці з Мере, болгари та міні-країни колишньої Югославії, які пережили криваву громадянську війну, всі увійшли в стадію стабільного розвитку, наближаються до кращих світових стандартів життя, а знеславлена за період вашого правління Україна стоїть на узбіччі світових доріг, як жебрачка і покритка. Що дізнався світ про нас, українців за роки вашого президентства? Що тут народилися, але чомусь не хочуть жити брати Клички? А решта - ганьба! Корупція з гори до низу, не розслідувані вбивства політиків і журналістів, кольчужний скандал, українські намити в усіх країнах, плівки майора Мельниченка, які відкрили українському суспільству і цілому світові жахливий цинізм, аморальність і кримінальну жорстокість української, ні! вашої! влади. Ваше оточення брешуть вам, применшує резонанс від опублікування розмов, записаних у вашому кабінеті. Бреше! У моєму селі тракторист Ваньо показував мені замацаний багатьма руками самвидавівський зчиток ваших діалогів з Деркачем, Бакаєм, Кравченком, Азаровим, Щербанем цитував на пам'ять із убивчим коментарем. Влітку я їхав електричкою з Монреалю до Торонто. Дорогою розговорилися з канадійцем венесуельського походження. Довідавшись, що я з України, він на мить задумався, а тоді випалив: це де Кучма? Де вбивають журналістів і продають зброю Хусейнові?
У достовірності записів, пане Президенте, вже мало хто сумнівається, а записи моторошні. Так цинічно, брутально не розмовляють, мабуть, і рецидивісти в камері. У такій країні страшно жити усім і вашої найближчої челяді. Від нас через вас відвернулися усі цивілізовані країни. Нас сприймають як законсервоване пострадянське гетто із монархічною, закритою від людей аморальною владою, тіньовою економікою, політичною цензурою, корупцією на всіх суспільних рівнях, розбещеністю чиновництва, відвертою зневагою до національних інтересів України і українця, масовою економічною еміграцією та духовним занепадом. Отакі ознаки вашого президентства, Леоніде Даниловичу!
Ви тішите себе ілюзією прихильності до вас Путіна, але ж кожен українець уже знає, що за цю путінську ласку ви розраховуєтесь останнім, що залишилось в Україні - газопроводом, стратегічними промисловими об'єктами і рештками нашої свободи. Уже сьогодні зрозуміло, що у преславній трагічній історії нашого народу вам дістанеться місто не Президента-розбудовника України, а генерал-губернатора, причому, сірого, недорікого, мстивого, малокультурного і в суті своїй антиукраїнського! Між українським народом і вами стоїть лише лакейське оточення та зажерливі фінансово-політичні клани, які після виборів одвернуться від вас першими.
Ви вбили віру українців у власні сили, у власну державу і демократичну владу. Хіба може політик заподіяти більшої шкоди своєму народові? Тому, як на мене, у вас залишився один-єдиний шанс зменшити свою провину перед Україною, допомогти парламенту якнайшвидше прийняти назрілі зміни до Конституції і оголосити дострокові президентські вибори. Скористайтеся цим шансом, пане Президент.
З останніми крихтами до вас як до Президента Володимир Яворівський.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Малиновський Олександр Петрович. Наступний Бокій.
12:00:39
МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.
Олексій Малиновський, фракція соціалістів, Черкащина.
Шановні депутати, виборці!
Хочу наголосити на проблемі, яка впливає на життя сотень тисяч громадян України, про яку знають майже всі, але замовчують. На то є різні причини. Одні мовчать тому, що пасивні і не звикли відстоювати свої права у владних структурах, другі - тому що їм вигідна пасивність перших, і вони з їх мовчазної згоди відщипують з панського пирога свої крихти у вигляді хабарів, треті просто відчувають себе господарями життя, і ні з чим не рахуючись, неймовірно збагачуються.
Проблема, про яку я говорю - то проблема малих міст України, донедавна самодостатніх, маючих свою місцеву економічну базу і відповідно розгалужену соціальну сферу. Як приклад, місто Городище - 20-тисячний районний центр Черкаської області. Ще 8 років тому місто мало самодостатню економічну базу, потужно працював цукрорафінадний комбінат, виробничий процес тривав майже 10 місяців на рік, забезпечував 70 відсотків надходжень до місцевого бюджету. Бюджет міста поповнював цегельний та пивоварний заводи, ремонтно-будівельна організація, Райагрохім. Це декілька тисяч робочих місць.
Сьогодні цих підприємств, фактично, немає - роздержавлені, зупинені, розграбовані. Сьогодні в місті працює хлібокомбінат, який знизив виробництво за останні на 60 відсотків, та маслозавод, що штучно доводиться до банкрутства, працюючи з півмільйонними збитками.
Тисячі людей залишилися без роботи. Для 20-тисячного міста це просто трагедія, особливо для молоді. У райцентрі нині мешкає майже 4 тисячі юнаків та дівчат віком до 18 років. Що їх чекає на порозі самостійного життя? Зрозуміло - безробіття.
Повірити у випадковість того, що підприємства, які нормально працювали протягом багатьох років і водночас стали непотрібними для народу, дуже важко. Бо аналогічна ситуація і в інших малих містах Черкащини , та і по всій країні. Дивує, що все це робиться з мовчазної згоди депутатів місцевих рад, корупція, хабарництво, бездіяльність прокуратури і судів стали нормою життя в Україні. Чи можна думати інакше, коли після такого ніщивного знищення промисловості в Городищі Президент України Кучма призначає Голову місцевої райдержадміністрації Олександра Ганжу заступником Голови облдержадміністрації?
Новий Голова району Анатолій Вашкевич проводить таку ж руйнівну політику.
Вічне питання: що робити?
Перш за все треба вже сьогодні на державному рівні піднімати проблеми порятунку малих міст. Організаційне питання тут за Кабінетом Міністрів. Я звертаюсь до голів обласних держадміністрацій України, в тому числі і до черкаського, пан Альошенко, акумулюйте пропозиції з цього питання.
Соціалісти готові включитись в цю роботу. Необхідно забезпечити прозорі вибори до місцевих рад, на пропорційній основі, внести зміни в Закон про місцеве самоврядування, який забезпечить дійову систему дотацій місцевих органів на державному рівні.
Але головне, що треба зробити, - це змінити нинішню кланово-олігархічну систему влади. Тільки після такої термінової реанімації ми......... України, а, значить, - в всі ви, шановні виборці, видихнути на повні груди.
База для вирішення цих проблем одна - Президент України Кучма повинен піти у відставку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Сидорович Бокий. Наступний - Козаков.
12:04:15
БОКИЙ І.С.
Іван Бокий, фракція соціалістів.
Я взагалі, як багато тут хто знає, з походження полтавець. Але, як кажуть, земля українська велика і кілька років тому мій брат у четвертих полковник російської авіації Валентин Юрійович Бокий виявив, що, виявляється, коріння мого роду далеко-далеко, десь 500 років тому углибає у Волинь, село Печихвости Горохівського району.
Да, ми земляки фактично. І виявляється, що волиняни це знають. Вчора до мене подзвонили з Волині і повідомили ось такий дуже цікавий факт. Губернатор області, герой Президента України, генерал француз дав вказівку у всіх школах чомусь до 26 січня (не знаю, чому до 26 січня) обов'язково мати чотири портрети Леоніда Кучми: один у кабінеті директора, другий у вчительській, третій у коридорі і четвертий у кабінеті української мови і літератури, очевидно, для того, щоб вивчати лексику Президента.
Я хочу сказати, що ми приїхали на уже дуже відому усім станцію. Мені особисто ця станція дуже відома, скажімо, ще із тих часів, коли ще за Йосифа Віссаріоновича Сталіна я пішов у перший клас. І у нас трапилася така пригода, у нас у класі висів портрет Йосифа Віссаріоновича Сталіна. І з одним із хлопчиків у нас сталася маленька катастрофа. І наша вчителька викликала його, поставили перед портретом Сталіна сказала: проси у Йосифа Віссаріоновича Сталіна пробачення, мені Рудьковський передав, проси пробачення за те, що ти таке вчинив у великого батька народів. І він бідний просив.
Так от я хочу сказати, що ця станція нас скоро доведе теж до цього. І вона вже доводить, вона вже доводить до того, що наш Президент не знає міри нічому. Я зовсім коротко за півхвилини повідомлю. Ось вийшов черговий указ Президента від 9 січня, він опублікуванню не підлягає. Він присвячений чому? От треба відкрити ще одну до існуючих трьох телефонну АТС секретного урядового зв'язку. Я закінчую зараз. От слухайте, ми вже дуже багато потратили грошей чорт його знає на що: на систему підслуховування. Ми потратили вже величезні гроші на обладнання там різних резиденцій і так далі, тепер ми хочемо ще одні державні секрети зберігати. Від кого і від чого? Ми всі своє секрети вже всім продали. ТО я не думаю, що нам треба сьогодні саме витрачати на ці речі гроші, коли у нас величезні заборгованості по пенсіях і заробітних платах. Дякую.
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Оголосили? А потім народний депутат Стойко. Будь ласка, народний депутат Пузаков, фракція комуністів.
12:07:48
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу! У своєму виступі я хочу висвітлити лише деякі соціально-економічні проблеми міста Кіровограда, які без вашої допомоги вирішити просто неможливо.
Місто Кіровоград - адміністративний центр Кіровоградської області, де проживає 270 тисяч населення. Соціально-економічний стан, як обласного центра, на вкрай зубожілому рівні. Стан доріг катастрофічний, ряд об'єктів інфраструктури міста у незадовільному технічному стані, фінансування капітальних вкладень до міського бюджету протягом останніх років здійснювалося у мінімальних розмірах. Міські та обласні власті Кіровограда зверталися до профільних комітетів Верховної Ради, до Кабінету Міністрів з питань збільшення фінансування для життєзабезпечення обласного центру, але лише в мізерній мірі вони враховані у бюджеті на 2003 рік.
У зв'язку з відзначенням 250-річного ювілею міста розроблена програма соціально-економічного розвитку реконструкції та будівництва на 2003 рік. На реалізацію цього наміру потрібно 32 мільйони 620 тисяч гривень. З них, по галузі - освіта - необхідно врахувати біля 2 мільйонів гривень на будівництво школи номер 15, яка була збудована на початку минулого століття і на сьогодні є аварійною, а в ній більше 300 учнів навчається у дві зміни. По галузі охорони здоров'я необхідно залучити не менше також 2 мільйонів гривень на добудову хірургічного корпусу лікарні швидкої медичної допомоги та котельні для неї, адже це єдиний заклад обласного центру, де щоденно і цілодобово надається екстрена стаціонарна медична допомога хворим. Щорічно в лікарні проводиться більш 4,5 тисяч складних оперативних втручань.
Лікарня входить в державну службу медицини катастроф. 40 стаціонарних ліжок ... надають допомогу ліквідаторам аварії на ЧАЕС та членам їх сімей.
В структурі лікарні дільнична та студентська поліклініки, міський травматологічний пункт, який обслуговують 40 тисяч населення.
У галузі комунального будівництва є невідкладна потреба в додатковому фінансуванні з Державного бюджету на добудову другої черги очисних споруд, на забезпечення системи водопостачання правобережної частини міста з будівництвом додаткового резервуару на 10 тисяч метрів кубічних, так як зараз дві третіх населення міста забезпечуються питною водою лише 6 годин на добу. Чи є ще на Україні обласний центр, де воду подають почасово?
Дані проблеми за рахунок міського бюджету вирішити неможливо, тому як би не було складно з фінансуванням, я звертаюся до вас, шановний Володимире Михайловичу, і маю надію, що до відзначення 250-річчя міста ви допоможете нам у вирішенні таких важливих соціально-економічних проблем міста, за що будуть вам вдячні мешканці міста Кіровограда.
Мій виступ прошу, шановний Володимире Михайловичу, прийняти як депутатський запит особисто до вас. Дякую.
ГОЛОВА. Я зрозумів. Дякую вам.
Народний депутат Стойко, фракція "Наша Україна".
А Чорновіл передав записку... Чорновіл слово передав. Записка є у мене. А зараз Чорновіл має йти.
12:11:12
СТОЙКО І.М.
Дякую. Іван Стойко, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Дорога Україно! Вийти на цю трибуну Верховної Ради мене спонукала небайдужість, тривога та занепокоєння з приводу безвідповідальної поведінки нашої владної еліти. Гучно розрекламований Рік Росії в Україні, який має відкрити Президент Володимир Путін, мав відкрити в кінці січня, розпочався достроково в ніч з 31 на 1 січня принизливими для українців суцільними російськомовними розважальними передачами. Такими як "Голубі вогники", "Карнавальні ночі", КВК, але чомусь по-московські, де "кружился снег, доганяли непойманых, убивали негров" і таке інше.
Одним словом, українцям показали їх місце в резервації через меншовартісне телебачення .
А ще був передноворічний молебень, але знову ж таки чомусь за участю лише представників Московського патріархії. Така експансія неоімперської Росії заставляє нас задуматися над тим, що принесе нам рік грядущий. Адже сьогодні країна-сусідка вже є основним гравцем нашої внутрішньої і зовнішньої політики, практично всі українські стратегічні промислові об'єкти віддані на пільгових умовах російським представникам. Електронні засоби масової інформації контролюються із білокам'яної, примушуючи нас дивитися на світ через призму їхніх окулярів. Російський бізнес панує на українському книжковому ринку, внаслідок чого щорічно вимивається з нашої фінансової системи понад 500 мільйонів гривень.
Українська влада зробила царський, воістину, дарунок Путіну на день народження, віддавши незаконно газотранспортні наші мережі. А найкращі військові бази в Криму, українські церковні святині - Київо-Печерська та Почаївська Лавра - теж нам не належать. І як наслідок ми маємо вже інформацію із інформагентства "Форум" про те, що чудотворні мощі 17 святих-праведників, включно з мощами Преподобного Іллі Муромця передані храму, який будується у Ростові-на-Дону. Якщо це правда, то це кримінальний злочин. Тому ми звернулися до Президента із листом доручити Кабміну терміново перевірити оприлюднену "Форумом" інформацію і вжити заходів щодо недопущення подібних правопорушень.
Більше того, Грача й компанию не влаштовує статус російської мови в Україні. Саме в цей час хрестового походу вони хочуть знищити ще й українську мову остаточно щоб, як за Першої і Второй, маю на увазі Катерини, ніхто не згадував, що така мова існувала. Росія своїми діями всупереч договору про дружбу і партнерство, про рівноправність обох сторін має намір остаточно закріпити свою присутність на теренах України.
Тому нам зараз, як ніколи, необхідна єдність у відстоюванні наших національних інтересів. Цей рік буде дуже важким через особливо, через тиск з боку сусідніх десантів, які нав'язуватимуть нам переоцінити наше минуле, йти у майбутнє навіки разом в Євро-азійському союзі. Свідченням тому є вчорашній тиск і повчання Віктора Чорномирдіна і оборона та відстрілювання Президента України. Це не може не викликати у нас гнів.
ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.
СТОЙКО І.М. Тому, підсумовуючи, хочу наголосити на тому, що понад 350 років були роками Росії в Україні. Пора уже Леоніду Кучмі та керівним ідеологам запровадити рік України в Україні. Дружімо, співпрацюймо із сусідами, але на рівних умовах. Дякую.
ГОЛОВА. Іван Мигович, фракція комуністів. Підготуватися Гінзбург.
12:14:57
МИГОВИЧ І.І.
Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.
Шановні Володимире Михайловичу, колеги, виборці! Учора на вечірньому засіданні було зірвано розгляд законопроекту про впорядкування умов господарювання в спеціальній економічній зоні "Закарпаття". Прикро, що це ініціювали представники блоку "Наша Україна" та Соцпартії. Чому вони так поступили? Адже економічну зону створено з метою сприяння ліквідації наслідків катастрофічних повеней, виведення нашого регіону з депресивного стану. Що сьогодні в ньому відбувається?
Це, передусім, економічна деградація. Виробництво промислової продукції скоротилось в десятки, а сільськогосподарських підприємств - у 7 разів після 1990 року. Дійшло до того, що понад 70 відсотків продуктів харчування завозиться в область з інших регіонів і країн. По основних із них, крім картоплі, хліба, рівень споживання не задовольняє мінімальних норм. В багатьох закарпатських селах знову, як за Чехословаччини в 30-их роках, панують бідність, голод, злидні.
Про небезпечну екологічну ситуацію у нашому регіоні мовилося у минулий вівторок в цьому залі чимало. В соціальному відношенні Закарпаття сьогодні - це бідні, знедолені, хворі люди. Десятки тисяч з них поневіряються за кордонах, зазнаючи там дискримінації, образ і принижень за належність до знесчещеної владою України.
Область стала розмінною монетою у політичних експериментах. У 1994 році відповідальність за все взяла на себе СДПУ(о). Земляки дали оцінку медведчуківсько-суркісівському клану. Нині він знову добився свого на доривання. Під приводом боротьби з корупцією та за професіоналізм проводиться кадрова чехарда, а, фактично, підготовка до наступних виборів.
В ідеологічному плані на Закарпатті нав'язується етнічний егоїзм і національний розбрат. За цих умов падає авторитет української держави і довіра до влади нав'язується від центрової тенденції, ширшають емігрантські настрої, чимало людей змінюють українську ідентичність, вдаються до фіктивних шлюбів, лиш би отримати громадянство сусідніх країн, бо в Україні не бачать життєвої перспективи, адже багатства присвоюють доморощені і заїжджі капіталізатори, місцеві товстосуми і київські олігархи. Центр не довіряє провінційній еліті, надсилає своїх наглядачів і контролерів за найприбутковішими сферами. За всю важку історію закарпатці натерпілися всього, але такого режиму, як нині, цинічного, брутального, старожили не пам'ятають. І єдиним острівцем реальної економіки виявилася спеціальна економічна зона, та і проти неї почався наступ. Одні колеги, мабуть, це зробили із не розуміння ситуації, інші із егоїстичних інтересів, але я просив би, шановні опоненти, піднятися над груповими інтересами і подумати про долю цього знедоленого краю. Куди ми йдемо і що з ним буде? Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Ольга Гінзбург, фракція комуністів. Підготуватися Баранівському.
12:18:20
ГІНЗБУРГ О.П.
Шановні народні депутати, шановні виборці! Шановні мої виборці, які доручили мені виступити з сьогоднішнім зверненням, які мене зараз, я знаю, уважно слухають, я хочу для вас сказати: я свій виступ виголошую тоді, коли в залі присутній майже весь уряд. Це для інформації.
Влітку 1999 року в місті Шостка, в місті Конотопі Сумської області був скоєний надзвичайний по своїй цинічності та масовості злочин - від фінансової афери малого підприємства "Інваспорт". Від цього злочину постраждало майже 14 міст та населених пунктів Сумської області, зачепивши Чернігівську область. За даними правоохоронних органів постраждало біля 23 тис. громадян на суму біля 42 млн. гривень. Особливо постраждало місто Шостка і місто Конотоп Сумської області, де зараз зародився і розпочався цей злочин. Кількість постраждалих міста Шостки, наприклад, з урахуванням сімей постраждалих становило майже половину населення стотисячного міста.
Оскільки встановлено, що даний злочин малого підприємства "Інваспорт" в Сумській області скоївся завдяки державній реєстрації цього підприємства, надання йому державних ліцензій завдяки розповсюдженню недобросовісної реклами через державні засоби інформації та державної служби охорони, яка охороняла це підприємство, що ввело населення в оману і завдало йому тяжких моральних та матеріальних збитків. Тобто співучасницею цього тяжкого злочину стала держава. З метою захисту законних прав та інтересів постраждалих громадян, наприклад, в місті Шостка, створена і діє громадська організація "Захист", яка звернулася до мене за допомогою. В їх зверненні йдеться про те, що кримінальна справа по злочину у "Інвастпорті" ведеться з грубими порушеннями діючого законодавства з метою приховати дійсний склад тяжкого злочину проти людей та держави та звільнити винних осіб від відповідальності, які своїми діями та бездіяльності сприяли в розкрутці цього злочину.
В листах об'єднання "Захист" йдеться про те, що провадження кримінальної справи перешкоджають виконанню суттєвих завдань об'єднання і є грубими порушеннями прав тисяч постраждалих громадян. Тому за три роки після даної трагедії постраждали і ще не повернули жодної копійки навіть з їх арештованого майна "Інваспорту".
Об'єднання "Захист" неодноразово зверталося до Генеральної прокуратури України з приводу конкретних сказаних порушень в проведенні кримінальної справи Генеральною прокуратурою або перенаправляла скарги об'єднання на місця до розгляду тих осіб, дії яких оскаржувалися, або ж відмовлялася та ухилялася від конкретної відповіді. Так, наприклад, на останню скаргу об'єднання до Генеральної прокуратури за номером 257 від 19 листопада 2002 року по даному питанню Генеральна прокуратура до цього часу не має відповіді.
Тому прошу мій виступ вважати депутатським запитом до генерального прокурора Станіслава Піскуна з приводу звернення об'єднання "Захист" щодо порушення і провадження кримінальної справи про злочин малого підприємства "Інваспорт". Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Вернигорі.
12:21:48
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Шановні народні депутати, дорогі наші виборці!
Як свідчать останні дані, кількість позовів з України у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі повсякчас зростає. Це переконливо доводить, що судовій владі все більше не довіряють люди - наші громадяни. Вона обирає ознак дрімучого кучмізму, для якого головне не дух і буква закону, а інтереси кланів і олігархічних структур. Судові рішення приймаються не відповідно до того, як велить закон, а як повєлєвають царьки із владних кабінетів.
Іноді ці вказівки настільки абсурдні, що тільки диву даєшся, як можна називати себе суддею ухвалюючи рішення, постанови, чорне називаючи білим або навпаки!?
Суд у демократичному суспільстві - остання надія людини на справедливість. Як же боляче бути в ролі сторони в процесі, по якій брутально топчеться каток сучасного кривосуддя!
Виборці так і кажуть, що виграти справу в суді не можу тому, що не маю для цього грошей. Підкреслюю, не для того, щоб написати позовну заяву, сплатити державне мито, найняти адвоката, а для того, щоб добитися правди в суді, - треба дати хабара представнику Феміди, іншими словами, купити рішення.
Чому ж таке виходить? Тому що судочинство в Україні із гілки влади перетворилося на злісний лишайник омели, який щоденно роз'їдає, підточує древо державності.
І наспільна нагальна необхідність з усією серйозністю поставити сакраментальне питання: а судді хто в нашій державі?
Основна частина з тих, кому довірено виголошувати рішення від імені держави останнім часом є вчорашні міліціонери і прокурори. Досить часто ті, які вийшли на пенсію, відслужили своє у жорстких убійних відділах, загартувавшись на безсоромному збиранні червінців на постах ДАІ, чи втративши психологічну рівновагу на роботі в СІЗО із зеками. Кому не відомо, - що нинішнє МВС - кузня хабарництва, відомство, яке заражене співпрацею з кримінальними авторитетами!?
Однак наше доблесне Міністерство юстиції, Вища рада юстиції саме звідси добирають основний кадровий склад для суддівського корпусу!
Як переконливо свідчать плівки майора Мельниченка, за всіма нами недремно спостерігають спецслужби, зараз ці доблесні орли вже нас і судять.
Чи є ще в світі таке, щоб міліцейський, поліцейські, прокурори ставали служителями Феміди, це було б ганьбою для демократичної держави! Бо у світі вважається, що людина, яка тривалий час займалася питаннями обвинувачення, уже не може бути справедливою, у неї створюється стереотип мислення з обвинувачувальним ухилом. Такий суддя не може бути об'єктивним. Він і в мантії залишається міліціонером, прокурором, котрий у кожному бачить злочинця, і, насамперед, звинуваченого.
Спостерігаючи за всім цим валом перетворення міліціонерів, прокурорів, в довічних, недоторканих, безгрішних, мені здається, це все робиться кимось із злим умислом. Це добре бачать наші люди.
Не так давно ряд партійних осередків міста Новоград Волинська Житомирської області досить різко і категорично виступили проти того, щоб суддею призначили колишнього міліціонера, який звинувачувався у хабарництві. Люди криком кричали, але його таки призначали. Як приміром і те, що судді чомусь складають присягу, я закінчую, на вірність перед Президентом, а не перед вищим законодавчим органом.
Україну занесено до Книгу Гінеса у зв'язку з тим, що уроки...
ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.
БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Я одну хвилинку, півхвилинки. Я завершую.
Занесено до Книги Гінеса у зв'язку з тим, що уроки незалежності, тут з'явилося 198 вузівських підрозділів, які готують кадри юристів, як ніде багато. Чому ж тоді держава не дбає, щоб із випускників цих закладів було налагоджено систему підготовки суддівських кадрів? Чи не тому, що і призначення на посади суддів теж стало частиною розгалуженої системи одержання хабарів. Той, хто добре навчився їх отримувати, знає, кому треба дати на лапу, аби довічно обійняти посаду судді. Злощасне зачароване коло. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.
12:25:44
ВЕРНИГОРА Л.М.
Шановні колеги та виборці, пригадаємо, це за нашої пам'яті, перш, ніж щось вчинити, кожен запитував себе, що люди скажуть, а навіть не скажуть і подумають. І це було найсуворішим суддею і мірою вчинків поведінки нарешті моралі. Від недавна всевиправдовуючою філософією стало те прилипливе "маємо, що маємо". Та хто ж його породив? А маємо найперше розбещену безкарністю аморальну владу від верхівки до знахабнілого чиновництва, а ще систему, побудовану далеко на гірших засадах, ніж феодальну кріпосницьку, коли кріпаки працювали за третю копу, а тепер за десяту. На спритних лісорубів, ................. енергомахінаторів дивиться сошка губернська і доприватнює садиби, вишняки, заправи, рилі, ставки, а заодно і кріпаків.
Вже в котре над Диканькою чорт краде місяця. І не гоголівський примара ховає його до торбини, а сучасні електроприхватизатори шастають по хатах, здираються на стовпи і відрізають світло у калік і недужих, а за підключення відбирають по 7 гривень і не знаходиться на цих примар сучасного Вакули. Ота безкарність.
Яскравим прикладом аморальності влади є чіткий розподіл підданих на своїх і чужих. Якщо ти свій і здав мільйон податку, отримуй звання і нагороди, посади і вотчини. І вже Україна посідає перше місце по кількості нагород на одного свого, а ще по кількості генералів, втретє і вчетверте - академіків. Вже всі свою, що ледь спромоглися колись на диплом сантехніка, тепер суціль доктори історичних та філософських наук, .......... бере приклад челядь і вже, аж ніякого, коли перед тобою не кандидат наук або просто полковник. І все це за відданість і все за гроші.
А чужі? То вже і не поети, і не художники, і не артисти, бо вони, бачте, проти влади. Через такої моралі породжується культ.
Оголошено президентом вік культури. А минулий? Трапився мені до рук журнал "Губернатор", думав, що російський, бо які у нас губернатори? Так в ній знайомі обличчя, на кожний сторінці у п'яти, шести позах губернатори. Де ж культура і мораль? За одну сторінку такого наддорогого видання можна забезпечити цілий клас школярів безплатними підручниками.
То ж де мораль, коли талановитість митця оцінюється за його політичними уподобаннями, коли у людей віднімають ліси і надра, заводи і фабрики, а тепер і землю, коли пароплави розпливлися, а потри не плавають, тому їх хочуть розпродати в роздріб. Дозволяють приймати лом кольорових металів, а відтак вдень і вночі грабуються цвинтарі та помешкання, коли у селян відбирають збіжжя за копійку, а продають за кордон за "зелені" і навчають там своїх дітей у тамтешніх школах, у чужих школах, а наші школи сьогодні для простого народу перейменовані сьогодні у загально-навчальні заклади. Зверніть увагу, навіть церковно-приходські школи були, а не заклади. Дивно. Коли у нашій державі щось доводиться до повного падіння, відразу оголошується боротьба через указ, а коли щось ще на плаву, то обов'язково розпочинається його реформування. Так у нас і з освітою, і з охороною здоров'я, соціальним страхуванням, які донедавна були визнані кращими у світі.
Ось чому фракція Соціалістичної партії України домагається зміни цієї аморальної влади на чесну, поза як лише за таких умов настане краще життя.
ГОЛОВА. Народний депутат Аніщук, фракція комуністів. Підготуватися Соломатіну.
12:29:15
АНІЩУК В.В.
Владимир Анищук, фракция коммунистов, город-герой Одесса.
Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Выступая с этой высокой парламентской трибуны не только в качестве народного депутата Украины, но как первый секретарь Одесского обкома компартии Украины, в связи с многочисленными фактами грубейшего нарушения Конституции Украины, конституционных прав граждан со стороны сотрудников районных отделов милиции города Одессы и Одесской области.
Наш молодой коллега Андрей Полиит 15 января в своем выступлении представил нам картину задержания и ареста , а также издевательства в СИЗО города Николаева над одесскими комсомольцами. Методы выбивания признания иначе как варварскими не назовешь. Кстати, в связи с так называемом Николаевским делом десятки других одесситов также подвергались обыскам на свои квартиры, изъятием партийных документов, компьютерной техники, мобильных телефонов и так далее.
До сих пор работники райотделов города Одессы и области в целях запугивания или как они подчеркивают, профилактики вызывают свои кабинеты активистов Компартии Украины, участников акции "Восстань, Украина!". В Одесской области, в городе Одессе, Котовске, Белграде, Фрунзовке и других преследованию подверглись более 100 коммунистов и комсомольцев. А начались преследования активистов со дня последнего приезда Президента Украины в Одессу. В начале пикетирования возле Одесской академии пищевых технологий, где должен был выступить Президент, были задержаны 12 коммунистов во главе с первым секретарем Киевского райкома партии города Одессы, моим помощником-консультантом. Затем милиционеры с Приморского райотдела милиции и молодчики в штатском уничтожили все транспаранты пикетирующих, отобрали красные знамена, а затем задержали и организаторов пикета. Это и есть демократия по-одесски, по-................
После каждого пикета избирателей в день работы сессии Одесского городского совета по представлению руководства Приморского райотдела милиции организаторов пикета вызывают на заседание Приморського суда. Кстати, 20 января состоится очередной суд над организаторами последней сессии........пикета последней сессии горсовета.
Кстати, 20 числа состоится второй этап сессии.
И таких примеров я бы мог привести десятки.
На последнем совещании работников правоохранительных органов министра Внутренних дел Украины очень правильно заверил одесситов, что наведет порядок в городе Одессе. Районные отделы милиции занимаются не тем, чем надо. Нужно раскрывать резонансные убийства, бороться с бандитизмом, рэкетом, воровством и так дальше. Намного легче преследовать ветеранов и молодежь, которые в рамках Конституции Украины мирно протестуют против нынешней власти и невыносимой жизни. Сотрудники правоохранительных органов власти должны охранять права одесситов, а не нарушать их.
Уважаемый Владимир Михайлович, прошу считать мое выступление депутатским запросом к министру внутренних дел и Генеральному прокурору Украины о многочисленных фактах грубейшего нарушения Конституции Украины со стороны сотрудников районных отделов милиции города Одессы и Одесской области. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Борису Іллічу Олійнику.
12:32:57
СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.
Уважаемые коллеги и дорогие слушатели, я хочу посвятить свое выступление духовно-культурному аспекту современных украинско-российских отношений. Это выступление связано со вчерашней встречей с нашими коллеги из Федерального Собрания Российской Федерации. Да! Россия с самого начала всех начал была евразийской глыбой и даже известный российский император царь Петр 1 и последующие императоры не могли превратить эту евразийскую глыбу в существенную европейскую страну.
Сейчас усиленный дрейф в сторону Европы есть, но Россия признает свою идентичность евразийскую. Украина изо всех сил стремится доказать, что она европейская держава, а это связано с тем, что нужно изменить менталитет украинского народа. Всегда ли так было в нашей отечественной истории? Вспомним хотя бы великого русского и украинского писателя Николая Гоголя "Тарас Бульба", там казаки умирали со словами благодарности земле русской и вере православной. Беру недавно в руки книгу одного современного украинского издания с интересным названием БМВГ и там уже не найдете вы слово "земле русской", а казаки умирают за землю казацкую.
И еще интереснее факт. Одна наша сотрудница из Верховной Рады Украины принесла мне сочинение своего сына ученика средней школы в Печерском районе города Киева. Национально сознательная учительница дала задание написать сочинение о Тарасе Бульбе. И в этом сочинении дети уже пишут, что Андрей является героем европроходцем, а старый его отец Тарас Бульба нарушил права человека, когда сделал то, что он сделал, и за это заслуживает повешения. Вот такие трансформации в ментальности наших детей происходят, поэтому нет ничего удивительного, что уже пересматриваются и итого Переяславской рады, и что Богдан Хмельницкий является очень такой фигурой сомнительной в нашей украинской истории...
ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.
СОЛОМАТІН Ю.П. ... и до этого, может быть уже и Владимир Красное Солнышко не так крестил Русь и нужно было крестить еще в те времена ее в католическую веру.
ГОЛОВА. Дякую.
СОЛОМАТІН Ю.П. И заканчиваю. Уважаемые коллеги! Я призываю сделать все, чтобы сохранить нашу православно-славянскую идентичность. Да, мы идем в Европу, но без растворения в ней. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Борис Ілліч Олійник, будь ласка.
12:35:59
ОЛІЙНИК Б.І. Дякую.
Шановні колеги! Ми вже всього набачилися в цьому світі, але нинішні святкування новоліття і Різдва Христового, пробачте, ексклюзивні, якщо не екстремальні. Таку артпідготовку салютів, феєрверків і ракетного обстрілу можна порівняти хіба що з фрагментами "Буря в пустелі" чи бомбардування Косово і Сербії. Небеса палали, залпи стрясали будинки, собаки вили, фронтовики шукали бомбосховищ, а їхні полягли побратими, напевно, перевертались в братських могилах. І увесь цей шабаш чинився на тлі кризового стану економіки і моралі, зубожіння, безробіття, дитячої бездоглядності, животіння пенсіонерів, звуження духовної сфери, освіти, науки, медицини. Це вже не просто розгул і загул новітніх чи подвійних українців на Лисій горі, це - брутальний, цинічний виклик усьому суспільству, мовляв, аби знали, хто править, а хто наймитує в цій незалежній країні. Гуляє панство, гримлять салюти, добиваючи морально, а то й фізично тих, хто відстояв Україну в битві з фашистською нечистю. Доки ж терпітимемо ці гульбища сп'янілих від безкарності олігархів та корумпантів з їхніми виводками і челяддю? Доки зноситимемо образи нашої національної і суто людської гідності з боку злодіїв у законі? Ніхто не проти свят і їхньої нормальної оркестровки, але я проти розгулу цієї буквальної стрілянини, котру перелякані американці можуть сприйняти за початок соборного теракту. А їм тільки дай!
Відтак звертаюсь до Президента, Верховної Ради, Кабміну, Рахункової палати, до всіх спецслужб і силовиків зупинити ці вальпургієві ночі. І вимагаю подати кошторис усіх цих бісівських забав хоча б за минулий і початок 2003-го, тоді стане всім зрозуміло, чому уряд щороку намагається зліквідувати навіть мізерні пільги чорнобильцям, інвалідам і вдруге контуженим фронтовикам. Перефразувавши Хемінгуея, запитаю: то по кому ж гримлять салюти? Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, шановні колеги, відповідно до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України четвертого скликання завершується останнє засідання сесії. На закриття сесії прибули члени уряду на чолі з першим віце-прем'єром України Миколою Яновичем Азаровим, прем`єр-міністр хворіє. Голова Верховного суду, голова Конституційного суду, Генеральний прокурор України, голова Національного банку, голова Рахункової палати. Всіх назвав, так? Дозвольте перед закриттям сесії підбити деякі підсумки нашої роботи.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину.
ЛИТВИН В.М.
Шановні народні депутати, шановні колеги, шановні члени уряду, шановні представники судової гілки влади, шановні журналісти, шановні присутні і гості Верховної Ради!
Ми завершуємо другу сесію Верховної Ради України Четвертого скликання в пору, про яку в народі кажуть “сонце повернуло на весну".
Мені, як, сподіваюся, і вам, шановні колеги, дуже хотілося б, щоб цей вираз можна було б повною мірою прикласти, застосувати і до українського парламенту насамперед у плані посилення конструктивної складової і водночас дружньої, підкреслюю, дружної атмосфери в роботі, у взаємовідносинах між фракціями і народними депутатами. Зрештою, все це - грані поняття парламентаризму, який у кращих своїх виявах є носієм і взірцем політичної культури та коректності, поваги до загальноприйнятих демократичних процедур, виваженості й відповідальності у підходах, толерантності і вміння йти на розумні компроміси.
Як на мене, шановні колеги, є принаймні два способи існування Верховної Ради України за принципом найменшого опору: йти, куди і як виведуть на налигачі або перманентно демонструвати фронду щодо Президента, уряду, все відкидати і заперечувати. І перше і друге звільняє від необхідності глибоко думати і відповідально діяти. Цілком очевидно, що і те, і інше нам не підходить. Більше того, категорично протипоказано.
Законодавчий орган України важитиме стільки, наскільки він сам себе буде оцінювати, наскільки зможе забезпечити цю вагу в очах суспільства своєю працею, політичною зрілістю і відповідальністю. Дві пройдені нами сесії дають підстави для висновку, що мі відчутно наблизилися саме до такого бачення, такого розуміння та реалізації ролі і покликання парламенту.
Нагадаю, що нам вдалося значно швидше і порівняно з меншими втратами подолати рифи і мілини першого організаційного періоду, коли ми сформували в організаційному плані Верховну Раду України.
Нам вистачило розуму, політичної волі і відповідальності, щоб не зав'язнути у кризовій трясовині, а потім відчутно надолужити перебої в законотворчому процесі.
Вам роздані докладні інформаційно-аналітичні матеріали про підсумки нашої роботи, тому не буду їх переказувати. Але є конкретика, яку просто не можна не згадати.
З початку роботи Верховної Ради четвертого скликання ми прийняли в остаточній редакції понад 160 законів, або у півтора рази більше, ніж за дві сесії попереднього третього скликання.
Протягом другої сесії відбулося вісім парламентських слухань і п'ять Днів уряду, на яких розглянуто актуальні питання внутрішньої і зовнішньої політики. Причому, і на цьому хотів би наголосити особливо, такі заходи, які раніше сприймались як суто внутрішні і мало не рутинні атрибути парламентських буднів, набувають дедалі глибшого і предметнішого змісту та суспільного резонансу.
Парламентські слухання виливаються у справді всеукраїнську розмову з високопрофесійними підходами до проблем, громадянською турботою і вболіванням за їх вирішення. Саме такими б я назвав дискусії навколо гострих і болючих проблем села, долі рідної землі і природи. Це не лише показово, а і закономірно. Треба рішуче і безповоротно відмовлятись від ритуальних заклинань про реформи, без кінця повторювати звичні загальники про народні блага, а конкретно і предметно працювати в інтересах людини, і її, людину, бачити за кожним рішенням, що приймається. А в широкому діапазоні проблематики законотворчого процесу треба сказати, що проблематика законотворчого процесу, ми тут вийшли на перший план у плані соціальної спрямованості.
Безумовно, так само ясно ми повинні бачити і інші сторони своєї роботи, які не додають їй позитиву. Це і брак системності, недостатня синхронізація зусиль законодавчої та виконавчої гілок влади і між собою, і між потребами та вимогами життя, економічного і соціального розвитку держави. Але поза всім тим , і в цьому, на мій погляд, головний підсумок минулої сесії - ми дедалі більше вчимося робити серйозні і відповідальні висновки.
Це справді дорогоцінний досвід, значення якого важко переоцінити. Усі ми знаємо, як нелегко і непросто він дається, в яких труднощах і муках народжується уміння, а ще тяжче бажання слухати, чути і розуміти один одного, переступати у разі потреби через себе, свою амбіції, позиції та інтереси. Ми вчимося і не безуспішно золотому і вже тисячократно перевіреному правилу: допомогти опонентові зберегти своє обличчя, залишити йому простір для політичного маневру і спокійного розважливого діалогу, а не втоптувати у грязюку і розтирати у порох, забрати у нього все, що тільки можна. Давайте будемо пам'ятати: той, хто затято і з насолодою жбурляє багнюкою в інших втрачає грунт під власними ногами, тому що він копає те, на чому він стоїть. Той, хто діє виключно за принципом: все або нічого, не здатний ні до чого, крім конфліктів на протистояння.
У нас є всі підстави констатувати: до депутатів з різних флангів політичного спектру, різного політичного темпераменту дедалі більше приходить розуміння того, що такі підходи безплідні і безперспективні. Саме завдяки цьому ми не перейшли тієї фатальної межі, за якою безвихідь, глухий кут, маргіналізація частини депутатського корпусу, непримиренність і незворотність руйнівних процесів у парламенті. Хоча, якщо відверто, то часто ми до цієї межі небезпечно наближалися. І ви знаєте останній приклад, дай Боже, щоб це не повторилося.
У парламентській практиці вже стало звичним неофіційно класифікувати сесії за їх основним змістом і спрямуванням. Досить згадати, наприклад, сесію кодексів. Сесію, яку ми завершуємо, сьогодні я б назвав, порою політичного виростання, окреслення нарізних політичного структурування українського суспільства на тривалу перспективу. І це добре, хоча зрозуміло з поправками, які внесе наступна президентська кампанія. І, звичайно, це був період, який спростував поширену і нав'язану в Україні тезу, що у нас думаючі політики і відповідальні парламентарі ще більша рідкість, ніж святі. На відкритті другої сесії у вересні акцентувалося: вона має по суті визначити характер і вектори спрямування розвитку країни. Переконаний, що ми йдемо у правильному напрямку.
На мій погляд, найбільш цінним здобутком даного періоду стала продемонстрована Верховною Радою спроможність до саморегуляції. Основним мотивом при цьому був державно-суспільний інтерес, який відсунув на задній план рушійні сили особистого, корпоративного або якогось іншого характеру. У концентрованій формі глибокі зміни у діяльності парламенту, і без перебільшення, менталітеті народних депутатів матеріалізувалися при розгляді та ухваленні Держаного бюджету України на 2003 рік. І нам сьогодні треба думати насамперед і головне - над тим, як забезпечити реалізацію цього бюджету, як наростити доходи бюджету.
Загалом, говорячи словами Івана Франка, друга сесія стала школою політичного думання. Я це хотів би підкреслити особливо. Хоча для того, щоб ця школа була постійною і ефективною нам ще треба дуже добре попрацювати і, насамперед, прискорено звільнятися від шаблонів, кліше та стереотипів, якими дехто хотів би підмінити політичне думання.
У загальному підсумку, і сподіваюсь, шановні колеги, що ви зі мною погодитеся і в цьому, ми маємо якісно нову основу для вдосконалення роботи Верховної Ради і для налагодження цивілізованої взаємодії між законодавчою та виконавчою гілками влади, а головне - для внутрішнього облаштування країни, країни, в якій про людину будуть згадувати не лише під час передвиборчих перегонів. Але підкреслюю, лише основу, на якій вибудовуються і можуть видозмінюватися залежно від конкретних обставин різні політичні конфігурації.
Парламент - це досить точний зріс суспільства, а від так живий організм і мінлива матерія, він за визначенням має відображати настрої, інтереси та сподівання найширшого і дуже не схожого у своїх частковостях людського загалу і не просто відображати, а і не відставати від них, випереджати і вести за собою, втискувати все це застиглі схеми, у прокрустове ложе єдиномислія, фетишизувати поняття більшості чи опозиції, перетворюючи фракції та міжфракційні об'єднання у щось на зразок замкнутих тотаритарних сект - справа зайва, марна і шкідлива.
Ще від тоді, як почали прийматися закони, серед них не було жодного, який задовольняв би абсолютно всіх, але є головний загальнообов'язковий критерій спільний для законодавців, незалежно від їхньої політичної орієнтації - це користь, благо для держави і суспільства, народу, яким вони присягають.
Наше завдання - творити такі закони, які сприйме українське суспільство. Будь-які плани, наміри і практичні вчинки логічні, доцільні та виправдані доти, доки вони не відриваються від цього об'єктивного базису, тобто від людини. Ми повинні думати так, як думає простий українець. Часто ми вживаємо термін пересічний українець.
Звичайна сім'я. І адекватно до цього діяти. Інакше лукаві... Все інше - лукаві інтриги і політиканство, що нам, на жаль, теж доводиться і доводилося бачити.
В цих стінах були і будуть праві і ліві, центристи та крайні. І в цьому розмаїтті , закладених у ньому протиріччях, зіткненнях поглядів та позицій джерело енергії і дієздатності парламенту, динаміки та результативності його внутрішнього розвитку, процесів саморегуляції та самоудосконалення. Головне - щоб усе це не переростало в самоціль і стихію, яка змітає все: від засадничих принципів парламентаризму до людської порядності, елементарних норм моральності та етики. Тобто, якщо простіше, наші погляди і позиції, а надто практичні дії повинні бути не правіше і не лівіше, і загалом не далі здорового глузду.
Після недавніх збурень ми маємо в сесійній залі і поза нею заспокоєння та порозуміння.
Я міг би сказати, що за великим рахунком країну перестало трясти. Але все це ще дуже хитке і потребує закріплення і поглиблення. Позитивні процесі в парламентському середовищі мають стати необоротними і ясна річ, наша консолідація та продуктивна робота у жодному разі не повинні бути предметом торгів, а тим більше засобом шантажу. Я кажу це, оглядаючись на пройдений Верховною Радою 4 скликання ще недовгий, але вже не простий шлях. А особливо маючи на увазі нові завдання. Вони очікуються і масштабні, і складні, з урахуванням, зокрема, того, що наступна сесія вже буде виразно позначена наближенням президентських виборів.
І ще одне, що хочу підкреслити особливо. Верховній Раді належить стати не тільки головним і виключним інструментом реалізації конституційної реформи, а й реальним центром законодавчої влади і політичного життя широкими потужними і вищою мірою відповідальними повноваженнями. Усім нам треба вже не просто готуватися до цієї роботи і цієї ролі. Слід предметно братися за справу. Перші передумови вже є. Верховна Рада, і в цьому теж важливий результат її другої сесії, утворила тимчасову спеціальну комісію з опрацювання проектів законів про внесення змін до Конституції України. Врешті-решт ми розмови повинні перевести в площину практичної роботи.
Хотілося б, шановні колеги, попросити вас про таке. Під час парламентських канікул відсторонитися наскільки це можливо дистанціюватися знову ж таки, наскільки це можливо, від усього, що було в сесійній залі емоційного, спонтанного, гарячого, непримиренного і винести з цього необхідні уроки та висновки і викристалізувати зерна корисного досвіду, що стане у пригоді на наступну сесію, на перспективу нашої діяльності.
Цей час, як, зрештою, кожна можливість, має бути використаний для спілкування з людьми, вивчення ситуації на місцях для того, щоби акумулювати настрої у суспільстві і максимально врахувати їх у законотворчій роботі. Я вважаю, що не йдемо на канікули, ми робимо перерву для роботи в округах, на підприємствах для спілкування з виборцями. В цьому розумінні парламент є чи найбільш чутливим і точним барометром загальної морально-психологічної атмосфери, прагнень і устремлінь народу. Зрештою, його показники можуть і нам не подобатися, але це реальне життя, об'єктивна данність і ми, парламентарі, зобов'язані як найточніший барометр українського суспільства забезпечити роботу відповідно до того, як показує цей барометр, яких дій він від нас вимагає.
Давайте будемо керуватися великою давньою мудрістю: для того, щоб вести розумну і правильну політику, не досить знати людей, треба їх любити. Я переконаний, у нас ця необхідна риса у всіх є. Сподіваюся і вірю, та що там вірю, я переконаний просто, що ми спроможні бути на висоті цієї вимоги. Дякую за увагу. (О п л е с к и)
Шановні народні депутати, шановні гості, шановні виборці, відповідно до Конституції України наступна третя сесія Верховної Ради України розпочнеться о 10 годині 4 лютого цього року. Другу сесії Верховної Ради України 4-го скликання оголошую закритою.
(Лунає Гімн України).
(О п л е с к и).