Засідання N 45

ЗАСІДАННЯ СОРОК П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

13 грудня 2002 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Я радий бачити вас в гарному настрої, в робочому, всіх живими в здоровими. Прошу, шановні колеги, займати свої місця і підготуватися до реєстрації. Шановні колеги, прошу займати свої місця. Увімкніть систему "Рада", якщо вона працює.

Зареєструвалося -339

В залі зареєстровано 339 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, про фракціях, будь ласка. Відповідно до Регламенту у п'ятницю ми обговорюємо питання порядку денного сесії відповідно до розкладу засідань. Перелік питань, які пропонуються доля розгляду, у вас є.

Шановні колеги, вчора. Одну хвилиночку! Вчора ми фактично ці питання погодили під час зустрічі керівників фракцій, провели так зване засідання малої погоджувальної ради. Я пропонував би, щоб ми сьогодні працювали до того часу, поки не вичерпаємо наш розклад засідання. З процедури, будь ласка, народний депутат Павловський.

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, ми вчора всі дивились телебачення і бачили, як була викривлена вся інформація відносно вчорашнього дня. Тому я пропоную дати по 3 хвилини представниками фракцій і лідерам фракцій і блоків і хай вони пояснять, щоб всі чули і їх позицію і що відбувалось в Верховній Раді. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Шановні народні депутати, можливо, у нас буде... Народний депутат Вінський, будь ласка.

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу, вчора відбулись домовленості. Ми готові в рамках цих домовленостей працювати, в тому числі і опозиція вся, наскільки я знаю. Але ви повинні чітко сьогодні публічно сформулювати як Голова Верховної Ради суть цих домовленостей, щоби всі люди в Україні знали, що вчора відбулось і до чого дішла вчора Узгоджувальна рада, який компроміс знайдений, тому що Україна сьогодні просто не розуміє що відбувається в Верховній Раді.

І наступне. У нас попередній раз не відбулось, не буде надано можливість депутатам виступити в п'ятницю, що передбачено Регламентом. Ми перенесли ці виступи на сьогодні, але повинна бути гарантія, що сьогодні о 13 годині чітко по Регламенту ми будемо мати можливість, щоб виступити, щоб висловити позиції ті, які ми не змогли зробити попередньої неділі. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Кармазін, фракція "Наша Україна".

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, мені дуже приємно, що сьогодні ви спокійні і сьогодні вся президія спокійна і сьогодні вся Верховна Рада спокійна, і весь наш народ український буде спокійний, поки буде стабільна українська валюта і недоторканний Національний банк України від злодіїв, які вчора хотіли зразу 3 з половиною мільярда гривень забрати. Я б хотів би, щоб ви повідомили зараз довідково як вчора, на які збитки багатомільйонні причинені тут ламанням комп'ютерів. Я вчора виходив останній з депутатів, коли зал закривали. І стверджую, що нічого вчора не було зламано. Замість цього всі засоби масової інформації повідомили, що тут пройшло таке побоїще льодове, після якого Куликовська битва - це дитячі якісь забави. То я хотів би, щоб ви всім сказали, що все працює, все спокійно. Скажіть всім це в ефір, будь ласка.

ГОЛОВА. Дякую.

Працює все спокійно, завдячуючи героїчним зусиллям працівникам відповідних підрозділів Апарату Верховної Ради України. Народний депутат Зварич. Шановні колеги, давайте будемо переходити до роботи.

ЗВАРИЧ Р.М.

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Стретович і будемо завершувати.

Володимир Стретович, "Наша Україна". Блок "Наша Україна".

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, фракція "Наша Україна", Партія Християнський народний союз.

Володимир Михайлович, я брав слово з процедури у вівторок, щоб включити на сьогоднішнє засідання закінчення розгляду питання по звіту голови комітету з інформацією Генерального прокурора про стан дотримання законодавства по нагляду за боротьбою з організованою злочинністю і корупцією. Його в порядку денному немає.

В той же час депутатам, не дивлячись на це, роздається проект постанови, який майстри карманної тяги поцупили в проекті рішення комітету постанови, яка не може бути внесена, бо не закінчено питання щодо доповіді Генерального прокурора інформації, їх прізвища зазначені. І таки м чином, ми зависаємо це питання, яке вкрай сьогодні важливе для України в цілому. І ми не можемо завершити його заслуховування. Будь ласка, врахуйте цю обставину, тому що закінчується сесія, а ми перейдемо вже на третю сесію таким чином, а для цього нам треба всього 20 хвилин, щоб завершити його розгляд. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, шановний колего Стретович. Ця інформація є. Мабуть, у вас розклад засідань дещо застарілий. Є тут інформація Генерального прокурора про стан прокурорського нагляду у сфері боротьби з організованою злочинністю. Є такий документ.

Шановні колеги, відносно пропозиції народного депутата Зварича щодо голосування. Так, ми вчора домовилися, що ми сьогодні включимо, чітко визначивши, які питання ми пропонуємо включити у розклад засідання, і обговорити їх.

Щодо голосування, то ми будемо тоді в кожному конкретному випадку визначатися відносно того чи іншого законопроекту. Якщо буде згода на це сесійної зали. Все інше - за дужками.

Відносно пропозиції народного депутата Вінського щодо домовленості вчора. В нас вчора була тривала розмова, і декілька було розмов. Ми домовилися, в принципі, про таке. Перше, що ми сьогодні розглядаємо і визначаємося щодо рішень, не приймаємо, а визначаємося щодо рішень відносно економічних законопроектів.

Перше, в понеділок на Погоджувальній раді ми визначаємося щодо процедури розгляду подання Президента відносно голови Національного банку, у вівторок ми вносимо це питання у розклад засідань і розглядаємо його.

Наступний крок. Ми працюємо переважно над тими законопроектами, які потрібні для бюджету. В четвер ми продовжуємо роботу над бюджетом. Водночас паралельно ми проводимо зустрічі, консультації в такому ж тривалому режимі з керівниками фракцій, щоб визначити ті законопроекти, які б сьогодні поєднали інтереси політичних груп і фракцій, з тим щоб вони були внесені і розглянуті у сесійній залі, визначивши їх почерговість, розгляду цих законопроектів. Десь в основному ці домовленості, яких вчора ми досягли. Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко.

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги. Симоненко, фракція комуністів.

Так, дійсно, і ці питання, про які зараз інформує нас Володимир Михайлович, обговорювалися. Але, завершуючи нашу зустріч, Володимире Михайловичу, і це я особисто вносив, для того, щоб погодитись з вашою пропозицією, спочатку треба сісти, продовжуючи нашу вчорашню розмову, всім керівникам фракцій, вносить кожний керівник фракції ті проблемні питання для обговорення спільного, підводимо риску під переліком проблемних питань, домовляємося по кожному питанню щодо узгодженої позиції, і після тільки цієї процедури, коли ми узгодимо всі позиції по проблемних питаннях, ми погоджуємося з тим, що ви сказали.

Тому я ще раз прошу, Володимире Михайловичу, бо такий підхід він може бути реалізований за графіком тільки після того, коли ми узгодимо пакет проблемних питань. Дякую.

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, будь ласка.

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція соціалістів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я тут підтримую попереднього виступаючого, Петра Миколайовича, що домовленість повинна бути реалізована.

ГОЛОВА. Я попросив Геннадія Андрійовича вивчити це питання.

Турчинов, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

ТУРЧИНОВ О.В.

Блок Юлії Тимошенко, Олександр Турчинов.

Що стосується сьогоднішнього голосування. Відповідно до Регламенту Верховної Ради сьогодні може бути тільки обговорення законів. Є у нас четвер, день, коли можна голосувати. І я прошу сьогодні не знущатися над Регламентом і працювати відповідно до норм, які прийняла Верховна Рада. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань за порядком денним. У нас є, поки ви тут ознайомитеся з розкладом засідань, у нас є велика кількість депутатських запитів. Може їх проголосуємо сьогодні, чи ні? Проголосуємо? Значить, давайте проголосуємо.

Надійшли запити народних депутатів України, Володимира Оніщука до Президента України стосовно незадовільного стану соціально-економічного розвитку Березівського району Одеської області. Ставлю на голосування про підтримку цього запиту.

За-166

За-166. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту України. Для цього потрібно, нагадую, не менше 226 голосів. Прошу визначитися.

За-191

Рішення не прийнято.

Павла Жебрівського до Прем'єр-міністр України щодо фінансування реставраційних робіт на об'єктах архітектурної спадщини Житомирщини.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-178

Рішення прийнято.

Євгена Кирильчука до Прем'єр-міністр України щодо законодавчого впорядкування вирішення питань соціального захисту потерпілих внаслідок випробувань ядерної зброї на семипалатинському полігоні.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-216

Рішення прийнято.

Павла Жебрівського до Прем'єр-міністр України стосовно фінансування будівництва школи в селі Яроповичі Андрушівського району Житомирської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-214

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко та Михайла Павловського до Прем'єр-міністр України стосовно надзвичайного стану з тепло та газопостачання в Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Сумській та Херсонській областях.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-208

Рішення прийнято.

Андрія Полііта до Прем'єр-міністр України щодо порушення головою Кіро воградської районної державної адміністрації конституційних прав громадян вимог чинного законодавства та незаконного втручання в діяльність центральної районної лікарні. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-189

Рішення прийнято.

Євгена Кирильчука до Прем'єр-міністр України щодо повернення ощадбанком заощаджень для важко хворих громадян.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-205

"За" - 205, рішення прийнято.

Сергія Слабенка - до Прем'єр-міністра України стосовно стану екологічної безпеки в селі Павлівка Іваничівського району Волинської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-111

"За" - 111, рішення прийнято.

Юрія Кармазіна - до Прем'єр-міністра України про перевищення службових повноважень колишнім міністром фінансів України Ігорем Юшком при виданні наказу про тимчасове обмеження асигнувань загального фонду Державного бюджету на 2002 рік.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-149

"За" - 149, рішення прийнято.

Івана Томича - до Прем'єр-міністра України щодо бюджетної заборгованості із оплати праці по охороні захисту лісу Косівському підприємству "Райагроліс" Івано-Франкіської області.

За-155

"За" - 155, рішення прийнято.

Юлії Тимошенко, Михайла Павлоського - до Прем'єр-міністра України стосовно критичного стану, що склався в зв'язку з масовим відключенням електроенергії.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-176

"За" - 176, рішення прийнято

Петра Симоненка - до Прем'єр-міністра України щодо подолання надзвичайної ситуації на зупиненій Чорнобильській АЕС.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-194

За - 194, рішення прийнято.

Михайла Радіонова до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування Національного космічного агентства на добудову лікувально-реабілітаційного центру космічної галузі в місті Києві. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-182

За - 182, рішення прийнято.

Анатолія Оржаховаського до Прем'єр-міністра України щодо критичної ситуації в Каланчацькому районі Херсонської області з наданням пільг та субсидій населенню. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-191

За - 191, рішення прийнято.

Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України з приводу ігнорування Закону України щодо виплати коштів на харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-192

За - 192, рішення прийнято.

Сергія Слабенка до Першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України стосовно фінансової заборгованості з соціальних виплат та газифікації сільських населених пунктів Волинської області. Ставлю на голосування про направлення цього запиту.

За-119

За - 119, рішення прийнято.

Юрія Бойка до віце-прем'єр-міністра України Віталія Гайдука, голови правління національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо критичного стану газопостачання в місті Бровари Київської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-112

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Міністра внутрішніх справ України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на депутатське звернення стосовно пограбування контори КСП "Нива" та підпалу приміщення Новоукраїнського райкому Компартії України в Кіровоградській області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-155

Рішення прийнято.

Володимира Рябіки до Міністра юстиції України у зв'язку з невиконанням судового рішення місцевого суду Київського району міста Полтави щодо закритого акціонерного товариства "Юність" (місто Черкаси). Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-75

Рішення не прийнято.

Іштвана Гайдуша до Міністра освіти і науки України з приводу закриття школи з угорською мовою навчання у місті Хуст Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-132

Рішення прийнято.

Зареми Катушевої до Голови Верховного Суду України щодо прискорення розгляду касаційної скарги громадянина Іванова суддею палати по цивільних справах Верховного Суду України, яка перебуває в суді з червня цього року. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-116

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Бокий, Семенюк, Червоний та інші до Генерального прокурора України стосовно порушення законності, переслідування правоохоронними органами Київщини голови агрокорпорації "Сквира" Івана Суслова. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-182

Рішення прийнято.

Віктора Пинзеника до Генерального прокурора України щодо захисту майнових прав працівників львівського заводу телеграфної апаратури. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-147

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Лапін, Царенко до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, голови контрольно-ревізійного управління щодо порушень вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" тендерним комітетом сумської міської ради та незаконне використання бюджетних коштів при реконструкції Червоної площі в місті Суми. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-157

Рішення прийнято.

Володимира Піхоти до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України стосовно ситуації, що склалася навколо керівника агропромислової корпорації "Сквира", Київської область, Івана Суслова. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-156

Рішення прийнято.

Степана Хмари до Вищої ради юстиції щодо незаконного перебування на посаді голови Вищої ради юстиції народного депутата України Сергія Ківалова. Ставлю на голосування про направлення запиту.

За-150

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Нам треба буде проголосувати зараз по розкладу засідань.

Оголошую інформацію про те, що у Верховній Раді України 10 грудня 2002 року створено депутатське об’єднання "За союз України, Білорусії, Росії" - ЗУБР, до складу якого увійшли 82 народних депутатів України з різних фракцій. Для керівництва цим депутатським об'єднанням сформовано комітет у кількості семи народних депутатів.

Шановні народні депутати!

(Ш у м у з а л і)

Якщо у вас є такий великий інтерес, я ініціаторів попрошу, щоб роздати відповідні списки.

Шановні колеги, я прошу відповідно до нашої домовленості проголосувати за те, щоб включити сьогодні до порядку денного і сьогодні розглянути законопроекти за номером, прошу уважно прослухати: 2485, 2485-д, 2326, 2486, 2486-д, 2487, 2484, 1276-1.

Прошу, шановні колеги, проголосувати за це.

(Ш у м у з а л і)

Зараз проголосуємо, йде голосування. Прошу проголосувати.

По фракція, будь ласка.

З процедури Роман Зварич.

Я ще раз прошу, шановні колеги! Висвітліть на табло по фракціям.

Ми ж домовлялися про те, що проголосуємо.

Народний депутат Зварич, увімкніть мікрофон.

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимир Михайлович, я таки наполягаю на своїй позиції, яку я висловив раніше.

Для того, щоб ми провели такий порядок денний, який вами поданий нам для розгляду, нам потрібно прийняти... Я би дуже просив, щоб ви мене послухали, Володимир Михайлович, щоб вас не відволікали!

Для того, щоб ми прийняли такий порядок денний в такому вигляді, в якому ви пропонуєте, потрібно прийняти ad hoc рішення щодо внесення змін до Регламенту. Таке рішення може бути прийнятий лише в тому випадку, що є відповідна постанова, яка подана народним депутатам України у письмовій формі. Такої постанови, такого проекту постанови нам не роздано.

Тому таке рішення, яке ви пропонуєте зараз прийняти, не відповідає строгим вимогам Регламенту. І тому наша фракція його не підтримувала.

ГОЛОВА. Народний депутат Мартинюк з процедури, Адам Іванович, фракція комуністів.

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Мартинюк, фракція комуністів.

Ну, в основному, а майже на 100 відсотків я завжди погоджуюся із пропозиціями народного депутата Зварича, що стосується регламентних норм.

Однак у даному випадку це не зовсім так, як говорить народний депутат. Тобто головуючий має право поставити на голосування сесійної зали питання в такому порядку, як зараз воно ставилося, і тут ніяких порушень Регламенту немає. Тим більше я наголошую, Роману Михайловичу наголошую і іншим колегам, що головуючий виконав вашу вимогу про те, щоб чітко вказати, які включаються до порядку денного сьогодні питання. І, за виключенням тих, які він перерахував, зрозуміло, що ніякі інші питання, яких немає в порядку денному, затвердженому раніше, сьогодні не будуть розглядатися.

Тобто підозра тих, хто вважає, що, мовляв, якщо ми включимо ці питання і будуть ще якісь додатково включені, в даному випадку, ну, не має ніякої підстави. Я думаю, Роман Михайлович, що головуючий у даному випадку поступає за Регламентом. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Нестор Шуфрич, будь ласка. Фракція Соціал-демократичної партії об'єднаної.

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Я звертаюсь до вас з проханням включити вказані законопроекти в порядок денний. Я розумію, що вони є проблемними і ще багато питань по них треба уточнити. Але для того, щоб ми це могли зробити, ми в принципі мусимо почати їх розглядати. Це наш обов'язок.

І я прошу, шановний Володимире Михайловичу, ще раз поставити це питання на голосування, про внесення в порядок денний. Дякую.

ГОЛОВА. Турчинов, фракція блоку Юлії Тимошенко.

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати, я прошу дуже уважно подивитися на президію, їм зараз ніхто не заважає працювати. Я прошу подивитися уважно до залу, ніхто більшості не заважає голосувати. І зараз під час голосування ми ще раз переконалися, чого варта ця так звана більшість. Це пуста бульба, яка ні на що не здатна, крім...

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон. Я ще раз вам шановні колеги, давайте не збурювати сесійну залу, давайте працювати. Народний депутат Асадчев, будь ласка. Якщо будуть і надалі подібні виступи, я буду відключати мікрофон, не дивлячись на те, що є право народного депутата. А моє право як головуючого забезпечити роботу, я буду це робити. Все.

АСАДЧЕВ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, ви повинні зрозуміти, що після того, що вчора відбулося, яке б тут не було збудження, але якщо парламент не працював цілий день, при чому день голосування, то персональну відповідальність за це завжди несе Голова Верховної Ради і керівництво. Це така ваша доля.

Але ви повинні зрозуміти й інше. Зараз просто виник певний синдром недовіри, недовіри до процедур, недовіри між опозицією і більшістю. І мені здається, треба вам якось уладнати і цей місточок знову перекинути. Ми нормально працювали до вчорашнього дня. Зараз цей синдром існує і він відчувається по голосуванню. Но я б вам запропонував, можливо, або зробити перерву, переговорити з керівниками фракцій, ми повинні знову вийти на чітку процедуру і чітке її дотримання. Тому що якщо буде існувати цей синдром, ми просто дійсно не зможемо працювати. Дякую.

ГОЛОВА. Віктор Пинзеник, фракція Блоку Юлії Тимошенко, "Наша Україна", вибачте.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Давайте вийдемо із цієї ситуації дуже простим рішенням. Проголосуємо для включення цих питань для розгляду і все, для розгляду. Розглянемо ці закони і проголосуємо наступного тижня.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ще раз хочу сформулювати у підтримку позиції Віктора Пинзеника. Я і пропонував проголосувати за те, щоб включити у порядок денний і для розгляду сьогодні законопроекти за номером, ще раз кажу, тільки ці 2485, 2485-Д, 2326, 2486, 2486-Д, 2487, 2484, 1276-1.

Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу підтримати, ми домовлялися про це. Для розгляду.

За-294

Рішення прийнято. По фракціях.

Шановні колеги! Я вношу на ваш розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість щодо платників податку.

Доповідач заступник державного секретаря Міністерства фінансів України Регурецький Василь Васильович. Будь ласка.

Яка тут пропозиція щодо розгляду цього законопроекту? Скільки вам часу потрібно? До 5 хвилин, будь ласка.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Уряд подав до Верховної Ради пакет законопроектів, які пов'язані із проблемами наповнення бюджету 2003 року. Ми розраховуємо, що при прийнятті цих законопроектів ми будемо мати можливість отримати додаткові ресурси, які можуть бути обраховані і враховані і доходах Державного бюджету, який Верховна Рада має розглядати у слідуючий четвер цього тижня.

Це породжує інші проблеми бюджету з податку на додану вартість. Це проблеми своєчасного і повного відшкодування експортером продукції.

Діючі норми приводять до розбалансування доходів і відшкодування податку на додану вартість. Уряд пропонує зосередити нашу увагу лише на декількох пунктах законопроекту.

Поданий законопроект вносить уточнення і зміни по 6-ти позиціям. Ми не розглядаємо цей момент як проведення докорінної реформи закону про податок на додану вартість, ми будемо мати можливість це зробити, коли будемо готувати проект податкового кодексу. Тут помічені найбільш нагальні проблеми, які треба терміново міняти, терміново уточнювати, щоб закрити ті всі можливості ухилення від сплати податку на додану вартість.

Найбільш болючим питанням це є питання формування трансфертних цін. Це дає можливість як зменшити податкові зобов'язання, змінюючи звичайну ціну, рівень звичайної ціни до розрахункової величини, і з другого боку, підвищуючи, накручуючи всякого роду надбавки, дає можливість отримувати значні суми права на податковий кредит або відшкодування, пряме відшкодування з бюджету.

Відносно використання фіктивних фірм і, так званого, вимивання коштів. Це проблема реєстрації платників податку. В цьому законопроекті запропоновані зміни, які дають можливість адмініструвати це явище і чітко відслідковувати тих суб'єктів, які фіксуються як для одноразових операцій з можливості отримання відшкодування з бюджету. Ця норма дає можливість регулювати цю проблему і ми просимо врахувати Верховною Радою.

Відносно відшкодування податку на додану вартість. Це теж проблема, велика проблема із створеними так званими фіктивними фірмами, які формують, реєструються лише для проведення одноразових операцій. Запропоновані міри дають можливість податковій інспекції контролювати рух коштів і відслідковувати рух коштів по фіктивним фірмам. Тут запропонований термін, який буде давати можливість цю функцію виконувати.

Відносно податкового векселя. Це болюче питання, яке постійно піднімається при обговоренні цієї проблеми. В цьому законопроекті суттєвих змін до цього, цієї норми не вноситься, але тут деталізується право, які суб'єкти мають можливість отримувати право відшкодування податку на додану вартість при ввезенні товарів по імпорту. Це крупні підприємства, це крупні імпортери і вони будуть мати можливість відтермінувати строк сплати податку при імпорті і заплатити в майбутньому. Це дасть можливість вільно запроваджувати використання ввезення імпортних товарів для свого власного виробництва.

І, накінець, проблема заборгованості по відшкодуванню сум по експертному відшкодуванню. Скажу вам, що у проекті закону про державний бюджет запропоновано 1 мільярд коштів направити на відшкодування і це буде затверджено у бюджеті слідуючого року. Інша сума не відшкодована, уряд пропонує на добровільних основах - звертаю увагу - на добровільних основах зробити реструктуризацію цієї заборгованості і на протязі цього терміну відшкодувати борги держави суб'єктам підприємницької діяльності по експорту відшкодування. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, 5 хвилин на запитання. Будь ласка, запишіться, якщо є вони, звичайно. Прошу на табло висвітити. Петренко, народний депутат Петренко, фракція комуністів, прошу вас.

ПЕТРЕНКО В.С.

Спасибо. Петренко, фракция коммунистов.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую за запитання. Ваше питання прямо не пов'язане із тим проектом, який ми розглядаємо, це податок на додану вартість. Відносно паїв і видачі паїв ця проблема може розглядатись при інших законопроектах і прямої ув'язки з податком на додану вартість це не має.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу, ви добре знаєте, що парламент не підтримав цей проект закону, який вносився як 1277, причому за нього проголосували щось 30 чи 40 чоловік всього тоді. Зараз це аналогічний текст закону, хоча Регламент забороняє це. Чи не вважаєте ви, що реалізація, якщо, не дай бог, буде прийнято цей закон, приведе до того, що зросте навантаження на платників податків і зменшиться відповідальність держави перед тими людьми, які вже заплатили податок чи платять податок з відшкодування податку на додану вартість? І що робити сьогодні підприємствам, які лежать із-за невідшкодованого податку на додану вартість? Податок на додану вартість це сьогодні головний ворог і розрушник держави.

І тепер відносно відшкодування. Уряд запропонував механізм повернення невідшкодованих сум для тих підприємств, які, ви сказали, лежать. 1 млрд. гривень буде повернуто в бюджеті наступного року за рахунок бюджетних надходжень, і друга частина буде повернута на протязі певного періоду при укладені добровільних угод по реструктуризації цієї заборгованості і регулярного його відшкодування з Державного бюджету, починаючи з наступного бюджетного року.

ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков, група "Європейський вибір".

МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо.

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемый Василий Васильевич, у меня к вам два вопроса. Вопрос первый: мне не совсем было понятно, когда вы сказали о том, что входной вексель будет применяться по какой-то особой технологии и методике. В законе четко и ясно написано о том, что входной вексель на входе на НДС отменяется. Это - первый вопрос. Проясните, пожалуйста.

И второй вопрос: значит, вы ничего не сказали об увеличении периода возврата НДС с одного месяца до 12 месяцев. Ну, я понимаю ситуацию, когда есть фирмы-однодневки, когда идет утечка НДС, когда строятся схемы, это. наверное, правильно, что государство должно бороться таким методом. Но не ударит ли этот метод по нормально работающим предприятиям, потому что увеличит цикл с одного до двенадцати периодов. Сами понимаете, что это такое для оборотных средств. Спасибо.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. На перше ваше питання відносно векселя. Законопроект, який подав уряд до Верховної Ради, не має норм про відміну векселя. Є деталізація параметрів суб'єкта підприємницької діяльності, який має право на застосування векселя - з 5 млн. обсягу річного продаж ми довели до 10-ти і всі норми залишилися. Виключили лише право обов'язкового авалювання цього векселя в банках. Ми вважаємо, що коли маємо параметри, визначені законом, ми можемо гарантувати, що такий суб'єкт не буде як суб'єкт фіктивний, якого потім Податкова інспекція має відшуковувати.

Відносно відшкодування ПДВ, законопроект не вносить ніяких змін до експортного відшкодування. Там залишається період, місяць, як і чинне законодавство. Мова йде про відшкодування ПДВ, коли з'являється від'ємне сальдо по внутрішнім продажам.

Ця норма говорить про те, що підприємство, яке має від'ємне сальдо ПДВ, буде мати можливість на протязі 12 місяців не платити податок на додану вартість, а перекривати свої від'ємні значення. Це абсолютно нормальна норма, ми його виводимо з платника податку і даємо можливість йому самому відшкодовувати ці суми, якщо в нього по внутрішнім продажам таке може відбутися.

Це право не буде застосовуватися до сезонних підприємств, до підприємств, які створюють, вводять великі суми інвестицій і до підприємств, які мають характер виробництва і розрив між виробництвом і продажем. В цьому законі це все обумовлено.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Ну, по-перше, шановний доповідачу, я так і не почув відповіді на запитання, чим даний законопроект відрізняється від того, який ми відхилили - 1277. А по-друге, невже ви не вірите, що розширення оподатковуваної бази призводить до бажаного результату? В даній ситуації взагалі треба ставити питання, і ви мали це ставити, про скасування такого поняття, як ПДВ. Ми постійно намагаємося модернізувати те, що зараз крім некористі, скажемо так м'яко, нічого не приносить.

Тут треба вести розмову про скасування цього податку, а не модернізовувати чи якось шукати шляхи виходу з тої кризи, яка склалась. Єдиний вихід - це скасування. Що ви з цього приводу думаєте?

І перше питання про різницю між 1277 і цим. Дякую.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую.

Я з другого питання вашого дам відповідь.

Податок на додану вартість - це той же податок з обороту, про який ви маєте на увазі. Податок з продаж, податок з реалізації, податок на додану вартість. Але механізм сплати цього податку на сьогоднішній день є найбільш досконалою формою, тут не відбувається комулятивності, яке є при оподаткуванні податку з обороту. Альтернативи на сьогоднішній день цьому податку немає. Якщо ми відміняємо ПДВ, відверто кажучи, ми не знайдемо кращого механізму замінити цей вид податку.

Проблема, яка виникає навколо цього податку, - це проблема, яка має вирішуватися урядом, це відкшодування ПДВ.

ГОЛОВА. Я дякую, час вичерпаний.

Прошу, з процедури Цибенко. Час вичерпаний, вже записані там 14 людей.

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Василь Васильович, я прошу залишитись на трибуні.

Я хотів би підняти ще одне питання, яке дуже часто задаються особливо ветеранами у зверненнях до Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів, який я очолюю. Мова йде про те, що інколи ми вводимо податок на додану вартість там, де доданої вартості ніякої немає. Ну, скажімо, переговорили по телефону два ветерана. Яка виникла додаткова вартість в процесі цієї розмови? Це як приклад. А подібних аналогій в нас немало.

То чи є в намірах уряду підходи щодо вирішення цієї проблеми?

ГОЛОВА. Це вже питання, це не з процедури. Ну, коротко тільки, будь ласка.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.Я коротко.

Будь-який товар, будь-яка послуга, в тому числі і послуги по телефонним розмовам, як ви сказали, у суб'єкта, який надає ці послуги, обов'язково виникає додана вартість. Його зарплата, його прибуток у тарифі, який видається компанією для оплати, доданої вартості не виникає

Але друге. Додана вартість - це лише механізм сплати податку. Він має таку назву, але це податок на оборот. І він вираховує те, що було сплачено раніше. Якщо не додає суб'єкт нічого, у нього додана вартість не виникає і податкових зобов'язань не буде.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Від комітету, заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Анатолійович Терьохін. Будь ласка. Якщо можна, до 5 хвилин.

ТЕРЬОХІН С.А.

Добрий день, шановні народні депутати.

Друге. Зміни пов'язані з механізмом надання і погашення податкового векселя значно погіршують умови діяльності платників податку і не відповідають положенням шостої директиви Європейського союзу. А попередній виступаючий сказав правду, але не всю, коли сказав, що не міняється принцип видання і погашення податкового векселя.

Цей закон замість залікового способу, який діє сьогодні, передбачає, що вексель має гаситися живими грошима. Тобто, це плюс 20 відсотків вилучення від оборотних коштів підприємств.

Слід відзначити, що введення податку на додану вартість на лікарські засоби та вироби медичного призначення підвищить їх вартість. Але, враховуючи той факт, що на сьогодні основними користувачами пільги є не споживачі лікарських препаратів, а аптечні заклади, які їх реалізують, а ненарахування податку на додану вартість на ціну лікарських засобів створило можливість для формування цими аптечними закладами високих торгових націнок та отримання високих доходів комітет вважає, що ця пропозиція має бути розглянута окремо. У зв'язку з цим, якщо вона буде позитивно розглянута, необхідно розглянути питання про внесення змін до Закону України про ціни і ціноутворення щодо державного регулювання цін на найбільш життєво важливі лікарські засоби на вироби медичного призначення.

Враховуючи наведене, Комітет з фінансів і банківської діяльності пропонує рекомендувати Верховній Раді України відхилити цей проект. Висновок Науково-експертного управління підтверджує наше рішення.

І на останок хотів би сказати таке ще. Тут лунали питання з приводу різниці між законопроектом, який ми відхилити, 36 голосів він набрав у липні місяці, і цим. Так от, дійсно, є різниця тим, що цей законопроект коротший. За рахунок чого? За рахунок того, що всі прогресивні норми, які містилися у минулому законопроекті, тепер тут не містяться. Тут є абсолютно жорсткі фіскальні заходи, які приведуть не до поліпшення адміністрування цього податку, а збільшення недоїмки з цього податку і збільшення заборгованості бюджету по не відшкодованим сумам з цього податку.

І нарешті. Я хотів би вам нагадати, шановні народні депутати, що сьогоднішній прем'єр-міністр України в своєму виступі з цієї трибуни пообіцяв народним депутатам прийняти всі заходи, міри для того, щоб повністю відшкодувати заборгованість податку на додану вартістьв наступному році.

На кінець року прогнозована заборгованість буде складати прострочено 2,4 мільярди гривень.

Ми з вуст заступника Держсекретаря Міністерства фінансів знову почули, що він підтверджує 1 мільярд гривень відшкодування, тобто менше половини буде віддано, більше половини буде не віддано і пропонується їх - я закінчую - так звана, добровільно реструктуризувати.

Я б хотів, щоб ви подумали яким чином ця добровільність буде виконуватися в стосунках між платником податку і податковим інспектором.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, на запитання запишіться. 5 хвилин.

Прошу висвітити на табло. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о), місто Запоріжжя.

Сергій Анатолійовичу, у мене прохання прокоментувати чи дати ваше бачення 2-х позицій.

І друге. Щодо визначення основної діяльності платника податку. У неме є, наприклад, великі сумніви, що всі ці новації приведуть до посилення податкового тиску і не до інновацій, а до вимивання оборотних засобів. Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

Перше питання не стосується цього законопроекту, ми будемо розглядати проект закону про оподаткування прибутку підприємств і я з задоволенням його озвучу.

Стосовно визначення основної діяльності, ви абсолютно праві. В тій редакції, яка записана в цьому заокнопроекті, податкова служба отримає беззастережне правило визначати чи ти займаєшся підприємницькою діяльністю або не займаєшся. Ну що таке постійна регулярна основ? Хто це має визначати? Припустимо знову-таки, будується новий завод, він ще не робить ніякої реалізації, у нього немає оподаткованих операцій. Він будується і йому треба давати право на відшкодування як нормальним платникам, не пов'язуючи це з тим що він там продає або не продає. На жаль, цей законопроект уряду не передбачає такого права.

ГОЛОВА. Народний депутат Петренко, фракція комуністів.

ПЕТРЕНКО В.С. Петренко, фракция коммунистов.

Просьба - слово передать Рудьковскому.

ГОЛОВА. Народний депутат Рудьковський, фракція Соціалістичної партії.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Рудьковський, Соціалістична партія України.

Дякую за передане слово.

Я хочу вас запитати. Скажіть, будь ласка, доповідачу, ви аналізували в комітеті, наскільки скоротиться експорт українського зерна, якщо змінити відшкодування ПДВ і зробити його через 12 місяців. Наскільки скоротиться взагалі експорт з України? І чи не будемо ми мати від'ємний торгово-платіжний баланс після прийняття цього закону?

І ще одне. Що ви думаєте, більш детально, стосовно пропозицій введення звичайних цін. Чи не призведе це до того, що будуть викручувати руки підприємцям без ніяких для того підстав, бо є у компанії різні стратегії щодо ціноутворення, скажімо, є горілка "Гетьман", яка продається по 80 гривень і є горілка, яка продається по 5 гривень. де буде звичайна ціна знаходитися і чи не даємо ми інструмент для нового головного податківця поповнити свої кишені грошима? Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Я хотів би ще раз зазначити, і Василь Васильович Регурецький вже говорив про це, що 12 місяців не стосуються експорту, 12 місяців це внутрішнє відшкодування, тому в теорії цей законопроект ніяким чином не впливає там на динаміку експорту. Ми всі знаємо, що є на практиці так звана фобія, так. Ви знаєте, що податківці не дозволяють приймати до експортного відшкодування товари, які поставлені на ексворку, на фобії, на дафі і так далі. І хоча вони видали там якісь роз'яснення, на місцях відшкодування не дається.

В законі, який ми будемо на друге читання, в нашому комітетському законі, виносити 26 грудня, ми ці правочки ставимо для того, щоб взагалі закрити цю проблему, але це треба почекати до 26 грудня. Між іншим, відверто кажучи, я не розумію логіки уряду, який подав цей законопроект. Уряд приймає участь в робочій групі, яка ведеться вже 2 місяці, навколо доробки до другого читання великого закону про ПДВ, який, власне, і вирішує ці всі питання. Чому це знову вкинуте було? Мені здається, це просто була, перепрошую за непарламентський вираз, підстава нового прем'єр-міністра.

ГОЛОВА. Народний депутат Янковський, фракція "Регіони України".

ЯНКОВСЬКИЙ М.А.

Янковський, фракція "Регіони України".

Сергій Анатолійович, скажіть, будь ласка, як все-таки ваше відношення, щоб зняти пільги, скасувати пільги на продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення? Ви за те і комітет за те, щоб скасувати ці пільги?

ГОЛОВА. Дякую. Сергій Анатолійович, час вичерпано.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

ГОЛОВА. Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін. Підготуватися Жебрівському. По процедурі? Будь ласка, по процедурі. По процедурі Олександр Миколайович Ткаченко. З процедури, точніше.

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі.

Сергій Анатолійович, ми отут - і на засіданні комітету, і в залі розглядаємо питання, як наповнити бюджет. І, безперечно, це питання справедливе. Воно всіх турбує. Але ви, розумна людина, знаєте, що ми не там шукаємо гроші. Сьогодні в доходу частину бюджету зараховується лише три проценти від горілчаної промисловості, від спиртової, від винної промисловості, знаючи наперед, що від цієї промисловості до 91-го року в бюджет поступало 38-42 проценти. Сьогодні три проценти. Вдумайтесь! Лише винна промисловість давала 4 млрд. карбованців, це було 6 млрд. доларів! А якщо взяти спиртову промисловість і лікеро-горілчану, це буде десь 12 млрд. доларів сьогодні. Що ми голову морочимо один одному і шукаємо ці копійки з фізичних осіб, додану вартість, ПДВ і так далі? Ми людям голову морочимо і собі, маючи, як кажуть, перед собою чітке розуміння поняття, де взяти гроші. Тому я просив би, Сергій Анатолійович, давайте не морочити голову ні собі, ні людям, і сказати, що ми можемо сьогодні збільшити доходну частину бюджету втричі. Спасибі.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Дуже короткий коментар, Олександр Миколайович.

Ну, по-перше, не ми морочимо голову, а вони нам голову морочать цим законом.

По-друге, ви абсолютно праві, в 98-ому році я був розробником законопроекту, який дуже жорстко регулював потоки підакцизної продукції, в першу чергу лікеро-горілчаного виробництва.

Ви знаєте, яка їх доля була? В першому питанні їх прийняти, а після того така опозиція тут виникла! Ще в позаминулому скликанні.

Я вас дуже прошу, ви є член нашого комітету, давайте разом візьмемо цю проблему, поліпшимо адміністрування цієї галузі і зробимо те, що ви пропонуєте. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

Все, дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Я можу йти? Дякую.

ГОЛОВА. Да. Підготуватися Жебрівському.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, реалізація цього закону, на мій погляд, як уже довів це Сергій Терьохін, призведе до значного посилення фіскальної функції податку на додану вартість і різкого зростання податкового навантаження на платників податків.

З іншого боку, зменшить відповідальність держави перед платниками по відшкодуванню податку на додану вартість. І давайте будемо відверті, цієї відповідальності держави взагалі не існує. Держава сьогодні не відповідає.

На сьогоднішній день терміни відшкодування з бюджету ПДВ, які визначені указом Президента від 7 серпня 1998 року, становлять три податкових періоди. Нам пропонується термін 12 податкових періодів. Встановлення такого терміну не дозволить вчасно отримати з бюджету належні суми податку. Тим підприємствам, про які ми так піклуємося.

Суми податку на додану вартість, належні до вішкодування з бюджету, є фактично власністю платників податків. І, таким чином, йде мова про викрадення їхньої власності.

Тому, оскільки практика так званих добровільних реструктуризацій боргів держави перед суб'єктами говорить про примусовий характер таких операцій, я прогнозую, що це може призвести тільки до знищення нашого виробництва.

Для новостворених підприємств передбачається застосовувати спеціальний режим використання податку на додану вартість, що отримується такими платниками при продажу товарів, робіт і послуг. Знову це призведе до знищення таких підприємств.

Накінець, подивіться, будь ласка, шановні народні депутати. Вам, крім цього законопроекту, який сьогодні аналізувався, роздані ще законопроект 2485-д, автори - Буряк, Капустін, Цушко та інші. Крім того, щойно роздана постанова 2485-п, яка називається: "Про відхилення проекту Закону України про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість". Якщо б сюди взяти ще коментар Олександра Миколайовича Ткаченка, до пояснювальної записки до цієї постанови, то тільки за цю постанову, 2485-п, сьогодні можна голосувати. Всі інші проекти, які є, є неприйнятними, крім того, що зараз в комітеті йде робота над прийняттям цього проекту, який прийнятий як закон, він називався 1276-1, вибачте, не тире 1, він називався: 1277-1. І він зараз підготовлений до другого читання .

Тому я просив би вас прийняти тільки оцю постанову 2485/П, а уряду пошукати гроші там, де йому рекомендували народні депутати, де вони сховані для фінансування тіньової економіки. Дякую.

ГОЛОВА. Зверніть увагу, 50 секунд. Народний депутат Жебрівський, підготуватися Матвієнкову.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати.

Я хотів би звернути вашу увагу, шановні народні депутати, на пункт 5.1.7, згідно якого Кабінет Міністрів пропонує додати пільгу по продажу зареєстрованих в Україні і встановлених законодавством у порядку життєво необхідних лікарських засобів.

Що стосується митниці, яка сьогодні повинна передати ці всі препарати Міністерству охорони здоров'я, не готове. І таким чином та колізія правова, яка виникне на початку року вона унеможливить справляння ПДВ із життєво необхідних лікарських засобів.

Я хотів би, щоб ми усвідомили, що любе підняття і впровадження ПДВ, в тому числі на ліки, приведе до соціального взриву, до соціальної напруги у суспільстві.

Наступний законопроект, наскільки я знаю, збираються знімати депутати. Якщо не будуть знімати, то я також по ньому буду виступати. Проте, я просив дуже і дуже обережно відноситися до захисту незахищених верств населення, а справляння ПДВ з ліків ставить на грань виживання достатньо саму незахищену категорію населення. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков. Підготуватися Тягнибоку.

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Наконец-то мы заговорили о доходной части бюджета, и это уже приятно, поскольку делить и отнимать при распределении бюджета научились очень многие, а вопрос доходной части бюджета является очень острым и глобальным на сегодняшний день.

Ведь стабильная работа экономики, мы понимаем прекрасно, что расходной части не будет, это мы прекрасно все осознаем.

Проблема НДС стояла давно в этом зале, и мы неоднократно о ней говорили, ломали копья, много было предложений, много было всевозможных мнений. Сегодня, к сожалению, задолженность постепенно приближается к 3 миллиардам гривен, невозвращенную я имею ввиду. Естественно эта проблема растет, как снежный ком. И мы тогда, в тот период, действительно говорили о том, что нам необходимо менять законодательную базу, чтобы можно было рассмотреть и разрешить эту проблему. Ее действительно нужно разрешать.

Что предлагается на сегодняшний день правительством? Фактически, исходя из того закона, который мы начинаем анализировать, убрать входной вексель. Ведь когда мы собирались, уважаемые представители правительства, мы говорил: "Да, вопросов нет, давайте уберем, будем платить на входе живыми деньгами, но вы дайте гарантию текущих возвратов платежей по НДСу для того, чтобы не вымывать оборотные средства".

Реструктуризация. Да, мы согласны. Давайте коснемся вопроса реструктуризации, распишем эту схему, но дайте гарантию текущего возврата платежей по НДСу для того, чтобы не вымывать основные средства. Все эти вопросы мы искали путь к компромиссу и шли навстречу.

Кроме того, сегодня, не решив эти проблемы текущего возврата платежей, мы наооборот отягощаем закон следующими вещами. Берем понятие звычайной цены и здесь еще, так сказать, вносим дополнительные препоны, которые сегодня возникают.

Но, дорогие мои, мы прекрасно знаем, что многие предприятия вынуждены в связи с конъюнктурой рынка и работать себе в убыток. И зачем мы сегодня должны отягощать предприятия вот таким методом, вот таким именно подходом со звычайной ценой. Этой первый момент.

Второй момент. Увеличение возвратного периода до 12 периодов. Вы меня извините, но мы уже сегодня говорим, что нет возможности ни кредит взять под нормальные проценты, ни пополнить оборотные средства. Увеличение этой схемы не давая гарантий того, что будут текущие платежи возвращены ну только загоняют в угол товаропроизводителя.

Мне, честно говоря, непонятно одно, я все прекрасно понимаю, у нас действительно сегодня действует колоссальное количество теневых схем; у нас действительно есть фирмы-однодневки и действительно с ними нужно бороться. Мне только не понятно одно - почему мы должны писать закон именно под такие предприятия - под потенциальных преступников. Почему мы не можем выписать нормальный закон , который бы создавал нормальные условия для работы промышленных предприятий и закрывал нишу для этой публики. Ну давайте в конце-концов мы начали нормальное движение вперед в этом плане, собрались с промышленниками в кабинете у вице-премьера по экономике. Давайте продолжим эту практику. Соберите промышленников, давайте сядем и наработаем в конце-концов нормальную схему. Никто никого не хочет обманывать. Ведь промышленники сегодня за то, чтобы процветало государство, за то, чтобы нормально платились пенсии, за то, чтобы была доходная часть бюджета. Давайте продолжать работать. А в таком варианте закон, вы меня извините, он никуда не годится. Спасибо.

ГОЛОВА. Олег Тягнибок, фракція "Наша Україна". Підготуватися Яворівському.

ТЯГНИБОК О.Я.

Шановні колеги! Аналізуючи даний проект закону, зразу в очі кидається декілька абсолютно неприйнятних речей. Ну в першу чергу. Якщо з 1 до 12 місяців буде збільшений термін відшкодування ПДВ, це однозначно приведе до знищення тих підприємств, які насправді займаються зовнішньо-економічною діяльністю, а не підприємств-метеликів, які створені тільки заради того, щоб фіктивно відшкодовувати ПДВ.

Якщо відмовлятися від відшкодування ПВД по векселях, це однозначно приведе до повного хаосу в цьому напрямку.

Ми з вами, складаючи бюджет, говорячи про дохідну, про видаткову частини бюджету, думаємо яким чином ми будемо фінансувати охорону здоров'я, освіту, соціальні галузі. А тут, фактично підприємства мільйонні кошти кладуть собі в кишені, злочинні підприємства!

Ми натрапили на такі схеми, коли існують фактично зловживання стосовно різноманітних продуктів, які відповідним чином через митницю нелегальним шляхом перевозяться в Україну, оформляється нібито як виробництво вітчизняне і продаються в Росію, в Білорусію і, відповідно знову ж таки незаконно тим структурам відшкодовується ПДВ, тому висновок може бути такий. Нам в першу чергу треба навести порядок з податковою адміністрацією стосовно відшкодування ПДВ, нам треба до кримінальної відповідальності притягнути ті структури...

ГОЛОВА. Завершуйте.

ТЯГНИБОК О.Я. Завершую. ...ті структури, які зловживають підприємства-метелики. А цей закон підтримувати не можна ні в якому разі. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський, фракція "Наша Україна".

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні українські законодавці! Я пригадую, як у 1989 році я був народним депутатом СРСР, як виник, уперше появився з ініціативи Горбачова закон на додану вартість. Такий закон існує у всьому світі, практично, в усіх розвинутих економіках. Суть його по-школярському проста: податок на додану вартість появляється там, де у цьому ланцюжку виробництва, скажімо, товарів чи послуг появляється стрибок у прибутку. Тоді з цього прибутку цілком логічно відраховується якась частка податку на додану вартість. Цим стимулюється розвиток економіки, розвиток підприємства і поповнюється національний бюджет. Що ж ми маємо в нашій з вами рідній Україні за ці роки? Що сталося? Що це за податок у нас?

Олег Тягнибок тут говорив про Львівщину, де це набуло такого розмаху!.. Є таке підприємство, скажімо, "Артур", яке існує тільки на цьому всьому. Ми, група депутатів, осіб 20, пішли до Азарова і заявили: будь ласка, розберіться з цим, ось де державні гроші! І що ви думаєте, чим це закінчилось? Абсолютно нічим. Через те, шановні колеги, я вважаю, що нам потрібно зібратися з духом, тим патріотичним, державницьким силам, незалежно від політичних поглядів, і потрібно думати над тим, що треба приймати абсолютно новий. інший закон про податок на додану вартість. А найголовніше - треба просто розчищати ті структури, які цими законами зловживають. Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, шановні народні депутати, за розуміння сутності цього законопроекту. Ви бачите, що в порядку денному стоїть ще за цим номером "-д" - депутатський законопроект. Перед нами було поставлене завдання збільшити ресурсну базу Державного бюджету, тому я озвучу рішення комітету. Ми запропонували зробити дві речі. Для того, щоб не було проблем з звичайною ціною, які описуються в цьому законопроекті уряду, ми запропонували віднести звичайну ціну на закон про оподаткування прибутку підприємств, який ми будемо згодом сьогодні обговорювати. Це - перша позиція.

І друга позиція. На жаль, сьогодні більше 80 відсотків м'ясної сировини є імпортного походження. І як правило, вона йде через зони вільної торгівлі.

За нашими підрахунками це може дати ресурс півтора мільярди гривень додатковий до Державного бюджету. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, час вичерпано.

Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо платників податку завершено. Відповідно з рішенням будемо визначатися в день голосування.

Оголошую до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо скасування пільг на продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Будь ласка, Валентин Іванович Ландик, ваше слово.

ЛАНДИК В.І.

Шановні колеги народні депутати, шановна Президія!

Дійсно, питання щодо скасування пільг на продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення дуже актуальна. Але зважаючи на той фактор, що 90, більше 90 відсотків аптек сьогодні знаходяться у приватній власності. І, дійсно, це може привести все-таки до підвищення цін на лікарські засоби.

Тому окрім того я хочу сказати таке питання, що оцей термін, цього часу до мене звертається дуже багато підприємств, які, дійсно, сьогодні почали працювати, які, дійсно, почали виробляти лікарські засоби у нас, в Україні. І це помітно, і це дуже чутно, і це дуже приємно.

І тому, якщо ми, дійсно, зробимо це, то це питання, яке я піднімаю, то воно може все-таки призупинити виробництво.

Але я все-таки прекрасно розумію той фактор, що треба наповнювати наш бюджет.

Тому я все-таки пропоную таким чином зробити: на ввезення і ........... казали, цих товарів, лікарських засобів навпаки, ввести мито. І той мільярд гривень ми можемо знайти прекрасно, бо сьогодні 40 відсотків лікарських засобів виробляється у нас в Україні і не можуть їх продати тут, на території України. А 60 процентів все-таки завозиться по імпорту.

Тому, шановні народні депутати, я дуже прошу вас і, шановна Президія, я дуже прошу вас, зважаючи на те, що все-таки ми не вирішили питання адресної допомоги бідним слоям населення, ми не вирішили все-таки, не вирішуємо питання, яким чином ми будемо бачити, яким чином будемо піднімати власне виробництво, тому я прошу це питання зняти з розгляду, на ваш розгляд. Дякую.

ГОЛОВА. Валентин Іванович, зняти чи відкласти?

ЛАНДИК В.І. Зняти.

ГОЛОВА. Немає заперечень?

Переходимо до наступного питання. Шановні колеги, питання знято з розгляду, так що ж тут про нього говорити? Питання знято з розгляду. Питання знято з розгляду, шановні колеги. Зняте з розгляду!

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін... Ну, в нас ще звіти, шановні колеги, нам треба йти далі! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань справляння акцизного збору. Доповідач - заступник Державного секретаря Міністерства... Бачите, яке бажання і прагнення попрацювати! Чертовски хочется поработать. Заступник Державного секретаря Міністерства фінансів України Василь Васильович Регурецький.

Василь Васильович, будь ласка. Підготуватися Василю Петровичу Цушку. До 5-ти хвилин, якщо можна.

РЕГУЦЬКИЙ В.В. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. До вашої уваги пропонується другий законопроект із пакету, поданий урядом. Цей законопроект передбачає внести деякі зміни і доповнення до Закону про справляння акцизного збору.

Цей законопроект робить слідуючий крок у наведенні порядку по справлянні акцизного збору. Ми пропонуємо розглянути три норми, які поліпшують справляння цього податку.

Перша норма стосується пільги по виробництву і продажі автомобілів, які збираються з імпортних і вітчизняних комплектуючих. Це ті фірми, які збирають у ручному порядку ці автомобілі. І минулих років було запропоновано дати їм, так сказати, підтримку шляхом несплати акцизів на вироблення цих автомобілів. Норма, яка використовувалася у чинному законі, це не більше тисячі автомобілів у рік. Зрозуміло, що при розвитку виробництва автомобілів, ця норма має бути змінена. Ми не стимулюємо створення додаткових робочих місць, ми не стимулюємо виробництво, ми стимулюємо разові зборки автомобілів. І ця практика є негативною. Тим більше, міжнародні фінансові інституції, міжнародні організації постійно звертають увагу України, що ми маємо дискримінацію в оподаткуванні одних і тих же товарів, що придбуваються громадянами України, мається на увазі це імпортні автомобілі і автомобілі, які зібрані в Україні. Тому пропонується цю норму відмінити.

Друга позиція стосується спирту, алкогольних напоїв. Безумовно, та норма, яка існує, дає можливість лікеро-горілчаним заводам мати певний термін у сплаті акцизного збору, по тій продукції, яку вони виробили з отриманого спирту. Вона дає право при отриманні спирту не сплачувати акциз, а видавати вексель, який гарантує сплату цього акцизу, коли продукція з нього буде вироблена і реалізована. 90 днів передбачено чинним законом від термінування сплати акцизного збору по цьому спирту.

Уряд проаналізував технологічні можливості ликеро-горілчаних виробів спирту і пропонує скоротити термін застосування цього векселя з 90 днів до 30-ти. У слідуючому році, безумовно, це дасть можливість приблизити сплату акцизного збору із лікеро-горілчаних виробів, які будуть вироблені. Ця норма не завантажує платників податку, не змінює розміри ставок, але лише приближує по терміну сплати акцизного збору.

І остання норма, яка визиває найбльше запитань. Уряд запропонував перенести на 1 рік термін введення розміру оподаткування, так званих, сумішевих бензинів. Це узагальнююча назва, а вона передбачає, що можна виробляти високооктанові марки бензинів, моторних бензинів з використанням кисневих добавок, які виробляються із спирту. Ми пропонуємо не відміняти цю норму. Але поскільки не напрацьовані норми застосування цього правила, ми передбачаємо, що ми можемо втратити реальні надходження до Державного бюджету.

Тому ми пропонуємо до того часу, коли буде відпрацьований порядок, всі нормативні акти, буде впорядковано реєстрація і право виробляти ці кисневі добавки по програмі, до речі, яку затвердив уряд, програма "Етанол", вона передбачає якраз виробництво двох видів кисневих добавок для виробництва високооктанових бензинів екологічно чистих, тому ми пропонуємо перенести цей термін запровадження на 1 січня 2004 року ці всі норми, які пропонуються урядом у цьому законопроекті. Дякую.

ГОЛОВА. Запитання, шановні колеги. Прошу запишіться, якщо є.

На табло, будь ласка, дайте. 5 хвилин на запитання. Григорій Калетнік, група "Європейський вибір".

КАЛЕТНІК Г.М.

Я дякую. А чи не відомо вам, ви от тільки що вжили, що не відпрацьована нормативна база для виробництва сумішів бензинів. А хіба не відомо при підготовці цього законопроекту вам, що вся нормативна база вже підготовлена і дії в Україні всі ГОСТи, технічні умови протягом останніх 3-х років? Я може перерахувати, я не хочу забирати час.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я дякую. Я хочу народним депутатам повідомити, при обговоренні цього питання в бюджетному комітеті ми дійсно обговорювали ту ситуацію, яка складається з виробництвом цих високооктанових бензинів.

Я ще раз нагадаю, програма ......., яка затверджена Кабінетом Міністрів ще у липні 2000 року передбачає, що спиртзаводи мають можливість використовувати свої потужності для виробництва спирту із високооктановою кисневою добавкою і виробництва спирту для отримання етилтретилбутилевого ефіру. Це ті компоненти, які будуть використовуватися для виробництва бензинів. Але, на жаль, ні одного літра бензину за минулий період при застосуванні цих кисневих добавок вироблено не було. Але цим правом скористалися певні фірми, які отримали ліцензію або документ, який підтверджує їх право використовувати технологічні регламенти, які затверджені цими стандартами. По нашій інформації, це було десь біля 12 фірм. Наприклад, ООО "Тетерів" і подібні йому. Василь Петрович мене поправить по кількості цих фірм.

Але я повторюю, жодна з цих фірм не використала те право і той порядок, який був затверджений законом про ставки акцизного збору на цей бензин. І ті правила, які були передбачені у постанові Кабінету Міністрів. Тому, я ще раз повторюю, ми не змінюємо всіх цих нормативів, ми хотіли б тільки впорядкувати право спиртових заводів і право нафтопереробних заводів працювати якраз в тому режимі, який визначається рішеннями уряду.

Ми маємо досвід - я до відому - маємо досвід негативний Росії, яка в минулому році теж запровадила таку технологію виробництва, але вони втратили контроль над правом використання і вимушені були призупинити цю норму, яка передбачала зменшену ставку акцизного збору на цей вид підакцизних продуктів.

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, фракція "Наша Україна".

АСАДЧЕВ В.М. Дякую.

Шановний Василю Васильовичу, шановний Володимире Михайловичу, ви знаєте, я не буду вам задавати питання, тому що ми майже три місяці займаємося цими законами, але мене турбує зовсім інше. От підготували закон про лікарські засоби ПДВ, вийшов Ландик, сказав два слова - зняли. Ну ми ж чудово з вами розуміємо, що є сьогодні такі лікарські засоби, що потрібна нульова ставка, а є сьогодні лосьйони, є сьогодні предмети парфумерії, які теж ідуть з нульовою ставкою. То яка наша була задача? Хай ми не на всі ліки введемо ПДВ, хай ми не введемо на 80 відсотків ПДВ, але принаймні на 20 ми введемо. Давайте цей перелік ми подивимося, хай на його покажуть і хай ми візьмемо не півтора мільярда, як ми хочемо, хай ми візьмемо 150 мільйонів в бюджет, це хіба буде зайвим? То у цьому була, я думаю, головна задача Ландика - професійно підготувати це питання. Взяли зняли. Ну і давайте далі, хай воно так ці діри будуть і хай там під виглядом того, що людям треба купувати ліки дешево і наживаються потужніші корпорації на цьому.

Я вважаю це непрофесійні речі, які відбуваються. І Міністерство фінансів, ви повинні зрозуміти, ви в двох комітетах працюєте професійно бюджет і фінансово-банківська діяльність, але більшість же не працює в цих комітетах, вони не знають так професійно цих питань. Треба якісь наглядні документи з того ж ПДВ. Можливо, ми три пункти не візьмемо ваші, скажімо, звичайна ціна, великі періоди, але інші питання адміністрування візьмемо і це буде 50 мільйонів в бюджет, але це ж буде додатково. Я вважаю, ця розмова сьогодні вона абсолютно не підготовлена, абсолютно непрофесійна. І я б думав, що нам треба якось це врахувати цю процедуру, тому що податкові закони і бюджет це цифри, а не слова. А ми виходимо і займаємося тут, вибачте, політичним словоблуддям, ми так ніколи нічого не приймемо. Дякую.

ГОЛОВА. Так, питання... Ваша репліка цілком справедлива, саме тому я, Валерій Михайлович, пропонував не зняти, а відкласти його, щоб доопрацювати і подивитись, але ж ви ж бачите настрій який в сесійній залі.

Будь ласка, Сергій Ратушняк, група "Демократичні ініціативи".

РАТУШНЯК С.М.

Шановний виступаючий! Я хотів би, по-перше, підтримати Асадчева, і ліки, на яких є прибутки 500 відсотків і тисяча, мають бути оподатковані. Що стосується акцизної проблематики. Ви вашою пропозицією не змінюєте ситуацію, вексель з 90-та на 30 нічого не змінює, адже виробник через 3 дні після відвантаження своєї продукції вже ставиться на картотеку податковою адміністрацією. Мова іде про те, щоб з кожного літру спирту, от як говорять комуністична фракція, монопольно, це була державна функція, знімати акциз. Знімають його відразу після відпуску його з виробництва. Кожний літр спирту має бути обкладений цим податком. Що стосується використання його на псевдопарфюмерію і лікарські засоби, вони також мають сплачувати акциз і зразу при відвантаженні, ніяких векселів і відкладок. Ви розумієте, було 90, ви зробили 30 днів, але...

ГОЛОВА. Питання, будь ласка. Питання сформулюйте. Включіть, хай...

РАТУШНЯК С.М. Я пропоную знімати акцизний збір зразу з виробництва спирту при відвантаженні спирту для всіх, інакше ми не уникнемо липового виробництва ніби парфумерії, ніби тосолу і так далі, від чого ми маємо сьогодні сотні мільйонів літрів лівої горілки. Вот про що йде мова. Ми не зберем акцизу.

РЕГУЦЬКИЙ В.В. Я два слова хочу відповісти на це питання. Якщо народні депутати минулого скликання пам'ятаюсь, то минулого скликання ми якраз такий механізм запровадили - при отриманні спирту мали сплатити акциз. Але що сталося? Ми заблокували роботу всіх лікеро-горілчаних заводів. Вони не в змозі були великі суми акцизу одночасно сплачувати, і ми породили великі суми боргів, і зупинили виробництво. Тому Верховна Рада якраз прийшла до висновку, що цей механізм сплати акцизу був недосконалим. І було запропоновано використовувати вексель, тобто зробити відстрочку сплати цього акцизу.

Ми постійно знаходимся у пошуку найбільш вдалих варіантів оподаткування акцизу, щоб це право монополії держави на використання спирту було спрацьовано на практиці. Якщо сплата акцизу при відпуску спирту ви будете вважати більш доцільною, ми можемо прорахувати і спрогнозувати, як станеться насправді такі ситуації. Сьогодні кращий варіант якраз був при сплаті акцизу по реалізації лікеро-горілчаних виборів, вироблених з цього спирту, але під контролем Податкової адміністрації. Вона бере ці векселі на контроль і чекає терміну їх погашення, овальований банком.

ГОЛОВА. Василь Васильович, дякую. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

Так, я запрошую до співдоповіді першого заступника голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Василя Петровича Цушка.

ЦУШКО В.П. Спасибо.

Что касается монополии, поверьте, монополия у нас есть, у нас есть коррупция. У нас полностью спирт принадлежит государству. У нас монополия стопроцентная. Но дело в том, что эту власть наше государство не использует, и левый спирт появляется только благодаря продажному чиновнику. Конкретно какому - это вопросы к нашим правоохранительным органам.

Дальше, что касается следующего нововведения в этом законопроекте правительственном. Они предлагают, чтобы экспорт совершал только завод-производитель. Уважаемые коллеги, мы, фактически, если примем этот пункт правительственного законопроекта, закрываем экспортные позиции по подакцизным товарам и алкогольным, парфюмерии той же и табаку. Получается, что только производитель сейчас, если заплатили валюту, если затаможил на своем складе, что ты продаешь, уже акциз не платишь. А тут предлагается только после факта экспорта. Это недопустимо.

Поэтому наш комитет на основании этих двух пунктов отклонил этот законопроект и предложил законопроект под таким же номером - тире "д", значит, 2486-д, где сохраняется первый пункт, что на год приостановить льготу на бензины экологически чистые. Второе, по автомобилям перечисляется, что считается, какие операции должны быть проведены на Украине, не только прикручивание колес. И третий пункт, что группа 024 - это товары подакцизные и сельскохозяйственные, должны облагаться в свободных экономических зонах акцизами.

Ну, я хочу прокомментировать пункт первый про бензин. Уважаемые коллеги, опять же месяц назад мы тут в зале... Вообще история такая: четыре года назад указом Президента было введено, что поручается Правительству принять программу "Этанол" для чего? Для того, чтобы запустить наши спиртзаводы, потому что у нас мощности превышают потребности, и чтобы они делали технический этанол производили и выпускали экологически чистый бензин. Это указ Президента.

Дальше. Коллеги с прошлого созыва помнят. Правительство подает законопроект, по которому Верховный Совет голосует, что 6-ти заводам по постановлению Кабмина выдаются лицензии на право производства экологически чистого бензина. И у них будет акциз льготный 20 евро, а действующий - 60.

Мы приняли эти законы. Правительство должно было выдать по закону только 6 лицензий. Что дальше происходит. Опять наша королева - коррупция - выдала около 50 лицензий, в том числе этим нефтебазам, которые, ну, находятся в разных райцентрах, или, вы знаете, где находятся нефтебазы разные. И они получили право калабуцать бензин с разными веществами и получать льготу.

Когда полтора месяца назад на нашем комитете был поднят этот вопрос, после этого только наша исполнительная власть, контрольный орган, начали проверять. И оказалось, что 6 предприятий как раз производят по минимуму.

Поэтому, когда нам говорят, что база будет более 400 миллионов в бюджет, это правда, но только от сумишных бензинов будет 9 миллионов, это будет корректно, а остальное будет от администрирования сбора акциза, от улучшения администрирования, с горючесмазочных материалов. Вот в этом правда.

Поэтому лично я выступал против этого пункта и сейчас не поддерживаю по одной простой причине: что наше уважаемое правительство могло про это напомнить еще месяц назад.

И в конце я скажу. По поручению фракции мне поручено сказать что. Что мы ищем доходы в бюджет. Вот был отклонен Закон по лікарським засобам. Но чтобы вы знали: цена - 2 миллиарда 600. То есть медицина - это ответ на депутатский запыт уряда, что 2 миллиарда 600 льгота по медицине. Так вот, вопрос, что эти деньги получает не бабушка. Любой медицинский препарат имеет рентабельность больше 100 процентов. И я говорю... (Владимир Михайлович, возьму еще 15 секунд), говорю о том, что... Фракция говорит о том, что все боятся сказать, мол, мы выступим против этой бабушки. Нет, мы выступаем против того, что медицинский бизнес получает 2 миллиарда 600 из бюджета, а цены не сбавляют. Поэтому вопрос нужно решать. К сожалению, коллега Ландык снял вопрос, но этот вопрос нужно решать.

И еще я хочу подчеркнуть, что мы поддерживаем все эти законопроекты, но сегодня и бильшисть, и уряд, который вы избрали, должны навести порядок, если хотите, чтобы эти деньги дошли до народа. Это позиция нашей фракции социалистов. Спасибо.

ГОЛОВА. Запитання. Шановні колеги, запишіться, будь ласка. 5 хвилин. Висвітліть на табло. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України. Скажіть, будь ласка, з прийняттям законопроекту, який пропонують комітет, а не уряд, наскільки збільшиться дохідна частина бюджету. І чи, дійсно, буде призупинена корупція і уникнення сплати податку на митниці? Дякую.

ЦУШКО В.П. Значит, вы имели в виду группу 024. Касательно этого позиция комитета такая, если этот закон принимается в пакете с тем законом по ПДВ, который докладывал коллега Терехин, они в пакете, они дадут, как говорил Терехин, более миллиарда или полтора миллиарда в бюджет. Уйдем ли мы от коррупции в данном случае? От коррупции не уйдем, но экономическая часть, то есть мы загоняем эту проблему тогда в Уголовный кодекс, если будут нарушать за это экономическую часть, мы дыру закрываем. Спасибо.

ГОЛОВА. Сергій Терьохін, фракція "Наша Україна".

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Василь Петрович, от ви не сказали, коли коментували свою позицію по сумішевих бензинах, ви, на жаль, не сказали ту риторику, яка була у нашому комітеті. А це не питання, а, скажемо так, підсказка. Ми виходили з тієї ідеології, що у разі, якщо на однорідні товари встановлюються різні акцизні ставки, завжди буде нижня, бо, дійсно, корупцію не перешибеш. Це перше.

І по-друге. Ви знаєте, ці пільги використовуються, на жаль, не для виготовлення екологічночистих бензинів, а скоріше для того, щоб під виглядами етанолу просто видавати горілку, спирт у нелегальний оборот. Тому ми і прийняли рішення про уніфікацію ставок акцизного збору.

ЦУШКО В.П. Спасибо Сергей Анатолиевич. Я согласен с вами. Я подчеркнул лишь момент, что любую идею можно дискредитировать, если бы выдали не шесть лицензий, как положено было по закону, а пятьдесят. А я с вами полностью согласен.

ГОЛОВА. Народний депутат Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії України.

ШЕВЧУК С.В.

Шевчук Сергій Володимирович, фракція НДП.

Шановний доповідачу! Ви дозволили собі дуже сміливий вислів. Я думаю, що це в запалі було сказано, що будь-який медичний препарат має виробництво рентабельність більше 100 відсотків. Я думаю, це не зовсім вірно. Я згоден з вами, що є чимало порушень в діяльності аптечних закладів, але ці порушення мають бути ліквідовані відповідними структурами, яких є дуже багато: і податкова, і УБОЗ, і КРУ і нова структура у Мінфіні. Але, повірте, якщо у бюджеті закладено 65 гривень середньому українцю на медикаменти, із них, 51 гривня за рахунок цього середнього українця, то підвищення цін, введення ПДВ на ліки тільки ускладнить положення цього середнього українця.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Василю Петровичу, я хотів би, щоб моє питання і мою репліку послухав уважно представник уряду Василь Васильович. Справа в тому, що по двох законопроектах 2485, 2486 ми у голосуванні будемо визначатися, виходячи не з того, що ми у більшості, я, зокрема, чи в меншості. Справа в тому, що двадцять законопроектів на сьогоднішній день будуть шкодити промисловості.

У мене запитання таке. Тобто, я хочу підкреслити цю думку. Більшість - це не фракція уряду, більшість - це не управління уряду, це такі самі народні депутати самодостатні. І тому у мене до вас таке запитання стосовно останнього законопроекту. Які в залежності від наслідків запропонованих норм закону 2486, будуть перебувати промислові підприємства, які використовують спирти. Зокрема, Запорізький кремнійполімер використовує спирти. Він і так зараз на конкурентоспроможності йде по нулях. Якщо ми йому збільшимо з 90 на 30 днів, він просто ляже.

ЦУШКО В.П. Уважаемый коллега Сухый. Я отвечу сначала политическую часть. Я имел в виду, что вы голосовали за уряд, делегировали своих коллег туда, вы должны на него влиять. Согласны с этим? Вот это я имел в виду.

ГОЛОВА. Омелян Парубок. Фракція комуністів.

ПАРУБОК О.Н.

Прошу передати Сінченку Сергію.

ГОЛОВА. Народний депутат Сінченко, будь ласка.

СІНЧЕНКО С.Г.

Василий Петрович! Вот скажите мне, пожалуйста, месяц тому назад правительство вносило проект азкона, который мы утвердили. Вот по этим смешаным бензинам.

Были у правительства после принятия нашего решения месяц тому назад какие-либо возражения по поводу вот этих ставок акцизного мыта на смешаные бензины. Пожалуйста.

ЦУШКО В.П. Я в своем докладе уже говорил. Самое, скажем так, интересное в том, что льготу правительство предлагал в своем законопроекте, был принят законопроект, где был я автором, но предлагало 45 евро, а действующее 60. То есть само правительство предлагало.

Сегодня через месяц, ну мы с вами приняли, что 30 и 60. 30 чтобы действовали льготы. Сегодня через месяц правительство поменяло свою политику. Вот когда мы говорим, что у нас не будет инвестиций, я это подчеркиваю как прецедент, не будет инвестиций в экономике, к нам не прийдет никакой западный инвестор или иностранный, да и свой будет шарахаться, пока у нас не будет предсказуемости. Месяц назад уряд предлагал 45, сегодня он уже говорит: нет, отменить и 6о. Вот вам вся суть отношения к аналитике, к привлечению экспертов, ну я не знаю, к распугиванию инвесторов. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Переходимо до обговорення цього проекту закону. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися - Іванчо.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників вітчизни, "Солідарність".

Шановні народні депутати, шановний народе України! Ви чули, що сьогодні, доповідаючи це питання, уряд фактично визнав, що він не пропонує ніяких серйозних змін до цього законодавства, на жаль. На жаль, я кажу, що це не комплексне вирішення питань, які зараз зроблені цими законопроектами. І більше того, з того обговорення, з думки комітету чітко видно, що вони не стоять на сторожі інтересів держави, ці пропозиції.

Оскільки цей законопроект передбачає не справляння акцизного збору тільки при експорті товарів їх безпосередніми виробниками, то значні обсяги товарів, які йдуться на експорт будуть підлягати оподаткуванню акцизним збором, а значить призведе до необгрунтованого підвищення цін на ці товари. Вплине це на конкурентноздатність цих товарів? Звісно, вплине. Тільки в якому плані? Українські будуть неконкурентноздатні.

Далі. Зменшення строку сплати акцизного збору з 90 до 30 днів що робить? Звузить можливості використання нашими господарюючими суб'єктами податкових векселів або банківських гарантій при виробництві алкогольної продукції з використанням спирту етилового. Покращить це ситуацію чи ні? Не покращить, бо виробники алкогольної продукції будуть вимушені сплачувати акцизний збір за ще не вироблену і відповідно не реалізовану продукцію.

Скасування пільг по акцизному збору для українських виробників автомобілів призведе до чого? До необхідності нарахування акцизного збору на вартість автомобілів, що приведе до значного збільшення цін на вітчизняну автомобільну продукцію. Оскільки на сьогоднішній день вітчизняні автомобілі є конкурентоздатними тільки за рахунок низької ціни, будемо говорити відверто, то значне підвищення ціни за рахунок обкладання акцизним збором, зробить ці транспортні засоби КрАЗи, "Таврії" взагалі неконкурентоздатними. Таким чином, національна автомобільна галузь знову буде поставлена на межу банкрутства і ніколи не підніметься. Оскільки є проблема і по використанню бензину, моторних сумішей. Ми не заохочуємо впровадження біопалива, не заохочуємо збереження і захист навколишнього середовища.

ГОЛОВА. Завершуйте!

КАРМАЗІН Ю.А. Я прошу, щоб воно відбулось силами Генеральної прокуратури, я звертався з цього приводу. І благаю сьогодні, це питання - це організована злочинність, завершена на пірамідах, які ідуть до Києва. Дякую.

ГОЛОВА. Ви перебрали вже півтори хвилини за 2 рази. Будь ласка, Іванчо, фракція "Наша Україна", підготуватися Калетніку. Шановні колеги! Я перепрошую вас. Шановні колеги, я прошу, давайте не будемо робити перерву, нам треба підійти там до звітів, пройшовши ці законопроекти. Немає заперечень? Дякую.

ІВАНЧО І.В. Іван Іванчо, фракція "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги, у запропонованому проекті закону України я пропоную вилучити пункт, який вносить зміни у статтю 18 Закону України "Про єдиний митний тариф". В даному пункті запропоноване доповнення статті 18, яке по своїй суті є дискримінаційним по відношенню до підприємств по виробництву автомобілів спеціальних економічних зон в порівнянні з іншими виробниками автобілів, розташованими на іншій території України. Для підприємств виконання таких виробничих та технологічних операцій є обов'язковим, а для підприємств, розташованих на іншій території України, необов'язковим. Це не зрозуміло.

Даний законопроект підготовлено для того, щоб руками депутатів закрити підприємство, яке знаходиться на першому етапі свого розвитку. При цьому тих, хто лобіює даний проект, цікавить не надходження до бюджету України, які навпаки припиняються від даного підприємства, а знищення конкурента на автомобільному ринку, а це є дуже страшно.

Я пропоную не підтримувати даний законопроект, адже він не пройшов і обговорення у Комітеті з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

Я вношу також доповнення і погоджуюся з висновком головного науково-експертного управління про те, що для контрактів, укладених до набрання чинності навіть якщо буде прийнятий законопроект зазначеної норми, має застосовуватися уже діючий порядок. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Григорій Калетнік, група "Європейський вибір". Підготуватися Шкілю.

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, Володимир Михайлович, за надану можливість виступити.

Шановні колеги депутати!

В цьому законопроекті, який ми розглядаємо, я підтримую можливість отримання 200 мільйонів додаткових надходжень до бюджету, окрім однією позиції, якою передбачено зупинити дію ставки акцизу 30 євро для сумішевих бензинів, яка нібито не дасть можливості нафтопереробним підприємствам фальсифікувати звітність, а відтак збереже 438 мільйонів гривень.

Думаю, що це не аргумент, оскільки я дуже добре знаю, наскільки чітко працює наша податкова, і такі порушення не пройдуть непомітними, а їх наявність лежить, дійсно, в полі корупції, про що тут уже говорилося раніше, і по видачі ліцензій.

Але ось інші наслідки зупинення цієї ставки акцизу я хотів би коротко розкрити. Ліквідацією ставки акцизного збору на новий продукт, який почав вироблятися в Україні, а саме бензин з етанолом, ми просто-напросто ліквідуємо виробництво, яке тільки починає ставати на ноги. І зрозуміло, додаткове виробництво бензину із сировини, яка не має іншого такого вигідного економічного варіанту використання в Україні, а це меляса, відходи цукрового виробництва, прикоротиться.

За виробництвом сумішевих бензинів на базі етанолу стоїть праця, розробки нашої науки, наших науковців, які технологічно виробили, які технологію виробництва етанолу вирішили державне питання зменшення імпорту енергоносіїв, зміцнення енергетичної безпеки нашої держави за рахунок зменшення залежності від видобутку нафти.

Указ Президента стоїть за цим від 22 червня 1999 року про організацію виробництва бензину моторних сумішевих, стоїть також закон України про альтернативні види рідкого та твердого палива, який пріоритетом державної політики визначає виробництво етанолу і створення необхідних умов для видобутку і споживання цих видів палива шляхом стимулювання виробництва альтернативних видів.

За 3 роки дії цих законів та указів проведено реконструкцію державних заводів, розроблена вся необхідна нормативна база, технічні умови і проведені наукові дослідження, а також сільське господарство отримало можливість реалізації меляси, а не вивезення її за кордон, як аналогічно це робиться з металобрухтом по демпінгових цінах, і забезпечення сировиною закордонного виробника, а не захист вітчизняного, про якого ми тільки проголошуємо лозунги із трибун. Так було і з металобрухтом.

Тому я хотів би навести і невеличку довідку, оскільки аргументи про виробництво горілки з етанолу - це денутарована продукції, і це просто щасливий випадок нашого народного депутата, який зумів десь віднайти таку текілу, вироблену із етанолу. Це не можливо зробити, це ноу-хау.

Тому виробництво сумішевих бензинів у Бразилії сьогодні досягло півтора мільярда декалітрів, у Сполучених Штатах - 670, Франція, Іспанія, Німеччина і поряд з нами Польща - 200 мільйонів декалітрів. Ми ледве-ледве вийшли на 1 мільйон декалітрів виробництва цього екологічно чистого продукту.

ГОЛОВА. Прошу завершувати.

КАЛЕТНІК Г.М. Завершую. Остання фраза, Володимире Михайловичу.

Тому вношу пропозицію переглянути запропоновану норму і прийняти її в такому вигляді, щоб і виробництво зберегти, і надходження до бюджету не зменшити. Прийняти його в першому читанні і доопрацювати до слідуючого четверга, коли ми будемо голосувати його як закон. Дякую за увагу. Вибачте.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко.

ШКІЛЬ А.В.

Шановні колеги народні депутати, звичайно, я вийшов на цю трибуну для того, щоб сказати декілька слів про те, що не потрібно і, я думаю, не варто підтримувати цей урядовий законопроект з багатьох міркувань. І мої колеги вже неодноразово це все підтвердили.

Тому і з економічної, і з політичної точки зору ми не маємо підтримати законопроект як мінімум у частині акцизного збору, скерованого на непідтримку, я наголошую на цьому, непідтримку національного виробника автомобілів. І закон в цілому урядовий я пропоную відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань справляння акцизного збору завершено. Рішення будемо приймати у день голосування.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо терміну введення в дію.

Шановні колеги! У мене є пропозиція. Нам треба ще розглянути два законопроекти, а потім перейти до звіту Фонду державного майна. І нам ще треба заслухати інформацію про курора. Я просив би дуже коротко нам розглянути ці законопроекти.

Будь ласка, Регурецький Василь Васильович запрошується до трибуни.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Цей законопроект дуже короткий. Я постараюся дуже коротко повідомити, яка пропозиція вноситься урядом.

Верховною Радою був прийняти Митний кодекс України із строком введення з 1 січня 2003 року. До уряду звернувся Державний митний комітет, який повідомив, що на виконання цього Митного кодексу необхідно підготувати цілу низку нормативних актів, які б відповідали цим нормам, в тому числі і внести зміни до деяких законодавчих актів.

Враховуючи, що по організаційно-технічним ситуаціям ці законопроекти урядом не були прийняті, а 1 січня наступає, звернувся комітет з пропозицією перенести термін введення цього Митного кодексу з 1 січня 2003 року на 1 липня 2003 року. Це дасть можливість, не порушуючи загального підходу до запровадження Митного кодексу, підготувати всі нормативні акти для повного його виконання. Дякую. Це все.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Запитання є? Запишіться, будь ласка, якщо є запитання. Будь ласка, висвітіть на табло.

Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановний доповідачу! Скажіть мені, будь ласка, чому все ж таки уряд затягує роботу з Митним кодексом, з введенням його в дію з 1 січня? Це робиться свідомо, чи є якісь проблеми в оперативності? Все ж таки складається враження, що він свідомо не вводиться в дію негайно і для того, аби залишити вигоду проникання через дірки в існуючому законодавстві.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я хотів би сказати, що будь-яких спроб від імені уряду затягнути запровадження цього закону абсолютно немає.

Немає зацікавленості ніякої в уряді це робити.

Я ще раз звертаю увагу, це виходить лише із технічних проблем в запровадженні цього закону. 43 нормативних акти підготовлені, вони готові для розгляду, у тому числі і зміни до чинного законодавства, яке має прийняти Верховна Рада, вони, на жаль, не пройшли узгодження і Кабінетом Міністрів. Це, я вважаю, основна причина, з якою звертається уряд до Верховної Ради.

ГОЛОВА. Я думаю, що основна причина полягає в тому, що там передбачається 200 мільйонів надходжень до бюджету. Інакше ми б його тоді не розглядали б як пакет перед... бюджетних законопроектів.

Будь ласка, Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).

СУХИЙ Я.М.

Василь Васильович, для мене нинішні запитання, які я задаю тут, є дуже важливими і принциповими. Я повинен визначитися як я буду в четвер голосувати. І голосування моє має бути свідомим.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую.

Я підтверджую те, що сказав Володимир Михайлович. Дійсно, Митний кодекс в новій редакцій не передбачає справляння митних зборів. Це абсолютно вірно і коли ми переносимо термін запровадження .......закону, справляння митних зборів відновлюється, Це невеликі суми. Ви знаєте, за послуги митниці по оформленню митних цих документів........певна сума.

З розрахунку, яку надав нам митний комітет, це десь сягає 200 мільйонів безумовно. Ніяких негативних наслідків, крім справляння митних зборів, ці зміни не несуть.

ГОЛОВА. Народний депутат Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановний доповідачу! У вас сподівання тільки на те, що це дасть плюс до казни, а реальна дійсність зовсім інша. Якби хтось добре проконтролював ті "кишенькові", будемо так називати, в лапках, збори, які проводять митники і не дають в казну, беруть в кишеню, то у вас би замість 200 мільйонів було 2 мільярди, як мінімум. Бо вже ви не найдете по кордону жодного працівника, у якого немає дворця, мінімум в два етажа, іномарки при їх бідових зарплатах. І ви, напевно, були свідком того, що зверталися митники: ви нам дайте плюс 50 мільйонів або докиньте нам до плану збору 100 мільйонів, але 50 з них віддайте нам на використання. Ми добавили, це було, це є.

Упевненість у вас є в тому, що зміни відбудуться позитивні у зборі грошей? Чи при ненаведенні порядку воно так і останеться? Дякую.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Ми орієнтувалися на ті факти, які... цифри, фактичні цифри, які митна служба нам навела. В першому півріччі цього року вони отримали 217 мільйонів митних зборів і ми орієнтувалися на цю цифру.

Відносно другої частини вашого запитання, то я вважаю, що це є предметом уваги інших органів. І вони мають, якщо такі факти мають місце, мають відслідковувати і приймати заходи до усунення цих негативних явищ.

Відносно тих фактів прямої ув'язки з цим законопроектом це не має. Мова йде лише про право митниці справляти митні збори в першому півріччя на термін ............ і це є можливість додатково отримати доходи до державного бюджету і за цей час виконати всі процедурні дії по запровадженню цього закону.

ГОЛОВА. Дякую вам, Василь Васильович. Дякую.

До співдоповіді запрошується перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Василь Петрович Цушко.

ЦУШКО В.П. Уважаемые коллеги! Наш комитет считает, что то, что правительство не выполняет принятые нами законы, это очень неправильно. Почему? Было принято, что этот Таможенный кодекс должен быть введен в действие с 1 января. Они не успевают. Я думаю, что тут есть все-таки заинтересованность, чтобы не действовал Таможенный кодекс, а было то ручное управление нашей таможней, которое есть на сегодняшний день. Но это, скажем так, мое особое мнение.

Касательно моей фракции. Фракция социалистов не будет голосовать за перенос сроков по введению в действие с 1 января 2003 года по одной простой причине, что мы считаем, что коллега Кирильчук сказал, прокомментировал, не буду повторяться, что если введем Таможенный кодекс с 1 января 2003-го, то ручное управление таможней кончится и в бюджет поступят миллиарды, а сегодня у нас есть ручное управление. Я высказал все, что хотел. Спасибо. Прошу от имени комитета поддержать введение в действие не с 1 января, но это от имени комитета, а с 1 января 2004-го, не с 1 июля.

ГОЛОВА. Спасибі, Василь Петрович. Запитання, якщо є, то запишіться, будь ласка. На табло висвітіть. Так. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Рудьковський, Соціалістична партія України.

Тут депутат Сухий з СДПУ(о) говорив, що не знає, як буде голосувати. Ну, він голосуватиме так, як йому скаже колега Суркіс, але я хотів би сказати, якщо ми не введемо цей законопроект з 1 січня, то, дійсно, продовжиться ручне керування. І я хочу запитати: чи тільки добавляє не введення цього законопроекту? Чи введення теж добавить надходження до бюджету? До доповідача. І хочу сказати уряду: якщо уряд за рік не здатний підготувати відповідні підзаконні акти, то пакуйте чемодани, збирайтеся звідти! Опозиція готова сформувати уряд і виконувати все згідно законодавства. Дякую.

ЦУШКО В.П. Спасибо.

Что касается... Сухого не надо цеплять, он по экономическим законам всегда голосует правильно. Это - раз. Я его защищу. А что касается, я все-таки докладчик от комитета, на реплику Терехина реагирую, значит, комитет просит: если будете переносить дату, то не с 1 июля, а с 1 января. Это важно для субъектов хозяйственной деятельности. Это - чистая экономика. Тут уже, если говорить, и при администрировании, и при планировании своей работы. И в бюджет даст больше. Насколько я понимаю, в два раза больше того, что запланировано. Спасибо.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Ви знаєте, у мене велике прохання до всіх народних депутатів України. Треба мати різницю між гумором і зубоскальством. А народному депутату Рудьковському я відповім словами незабутнього Миколи Яковченка в його "Фараонах": "Біла гарячка - діло, брат, погане". Я що хотів сказати, те я і сказав. Мені не потрібні поради нікого, в тому числі вашого унітазного майора Мельниченка. Я собі сам вже розберусь, як мені голосувати, бо я несу відповідальність в першу чергу перед виборцями, а ні в якій мірі, пане, товаришу Рудьковський, мене абсолютно не турбує ваша точка зору та ваша думка.

ГОЛОВА. Так, Володимир Черняк, фракція "наша Україна".

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Василю Петровичу, чим вмотивована позиція комітету? Уряд зволікає, на півроку переносить введення кодексу. Комітет йде ще далі, ще пропонує півроку. Для чього це робиться?

ЦУШКО В.П. Владимир Кириллович, я только что ответил. Комитет считает, что или кодекс должен действовать так, как мы с вами приняли, но в результате, что уряд дал что з 1 липня, с 1 июля, мы предлагаем, что нельзя в середине года менять правила игры, если мы нормальное цивилизованное государство, которое собирается идти в Европу или уже идет, как нам обещали, большими шагами в 2010 будем там.

Так вот, если мы хотим идти в Европу, нам надо принимать даты по концу финансового года, хозяйственного года. Вот такой аргумент нашего комитета.

И если уряд говорит, что если мы переносим, до 1 июля дает 200 миллионов, и только что Василий Васильевич сказал, что за полугодие дало 217 миллионов сборов, то мы простой арифметикой говорим, что будет 434 миллиона, вот. Но не больше!

(Ш у м у з а л і)

Кодекс было принимать, да, ажиотаж, кому-то надо было показать, что сильно работаем. Но проигнорировали парламент весь. Я вам об этом сказал.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський і Жовківський райони, Львівщина, "Наша Україна".

Шановний мій колего, ви знаєте прекрасно цю притчу про те, що як під час приватизації один розумний чоловік сказав: "Мені нічого не треба, мені дайте один метр кордону".

Проблема існує, і проблема велика. Як ви ставитеся до того, ну, справді, ну, чому уряд пропонує перенести цей законопроект там десь на рік? Як ви ставитеся до того, щоб перенести його, скажімо, на років 5? В мене на території мого округу є дві митниці, я добре знаю цю проблему.

Перенести на років 5. Є ще безліч незакінчених будинків, ще є безліч якихось проблем, які потрібно вирішити. Ось, скажімо, прийшов зараз на митницю Галицьку новий чоловік, і відразу до бюджету поступило в два рази більше, ніж поступало до цього.

Через те, може, справді, хай все так залишається? Хай вже добудуємо бодай цю Україну, яка отак, довкола кордонів. Хай хоч там будуть нормальні будинки, люди будуть нормально жити, а потім будемо рухатися сюди, в центр України.

Як ви до цього ставитеся?

ЦУШКО В.П. Я прокомментирую так: вы предлагаете каждому контрабандисту по меру границы. Так я понял. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Микола Петрович, дякую.

Репліка, Рудьковський. Я прошу: не називайте прізвища один одного.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

ГОЛОВА. Будь ласка, переходимо до обговорення. Кармазін Юрій Анатолійович. Підготуватися Черняку. Ну, все, я зрозумів, що я допустив похибку тут, все, ми її виправили.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний народе України. Яка істинна причина внесення урядом цього законопроекту? На жаль, на це відповів тільки Голова Верховної Ради Литвин. Він сказав, що істинна причина внесення цього законопроекту - це 217 мільйонів гривень. Комітет шановний від імені Цушка сказав ще більше: він порахував, що 217 і 217 буде 434. А я хочу, щоб ви рахували не арифметикою, а ви знаходитесь (у 5-му класі закінчують арифметику вивчати), а я хочу, щоб ви рахували як до парламенту незалежної держави.

А якщо виходити з інтересів незалежної держави, то ситуація виглядає так. Україна завершує процедуру вступу до Світової організації торгівлі, СОТ - називається. Набуття нею статусу країни з ринковою економікою. У зв'язку з цим, те, що ви рахуєте арифметично, виходить в кілька мільярдів нам збитків. То де ж тоді ваша арифметика, шановні?

Далі. Я говорю, що це вже трошки інші закони. Я раджу уряду, і зокрема Прем'єр-міністру, який зосередився сьогодні дуже на деяких питаннях переведення досвіду Донеччини, перенесення досвіду Донеччини, я маю на увазі негативного досвіду, на всю Україну, і зокрема на тому, щоб підприємства найбільші мали в донецьких банках рахунки (це я звертаюсь, шановні, це страшно для держави), так от, я хотів би, щоб ви зробили екскурс малесенький на сьомий кілометр на риночок біля Одеси, де вартість одного контейнера, вам уже "Зеркало тижня" навіть розкриває очі. Один контейнер 20-фунтовий коштує 100 тисяч американських доларів, від 50 до 100 у залежності від того, на якій вулиці він там знаходиться, їх там 15 тисяч контейнерів. І навіть на оборонних об'єктах стоять бази, де лежить це майно. Питання сьогодні стоїть значно ширше. Контрабанда вигідна сьогодні тим кланам, які є при владі. Ось чому ви не хочете сьогодні вводити Митний кодекс такий, який положено. Перекрийте контрабанду і все припиниться. Тут у нас є народний депутат Касьяненко, коли він був начальником УВС області в Одесі, прийшов з СБУ і не був ні корумпований, нічого, він звільнив одного із своїх заступників за те, що у нього було 40 контейнерів, заступника начальника УВС області. Уявіть собі на тому самому риночку. А ми говоримо просто так 217 і множимо на 2. Треба дивитися, політичними категоріями розмірковувати. Україна має іти у Європу, а треба щоб кодекс був запроваджений вчасно з 1 січня 2003 року. Дякую.

ГОЛОВА. Знову плюсуємо ваш час. Будь ласка, Володимир Кирилович Черняк, підготуватися Терьохіну.

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я у минулому скликанні, як і в цьому, працював у комітеті і працюю з питань економічної політики, управління власності та інвестицій. Цей Митний кодекс проходив через наш комітет. Я був свідком того, який спротив чинився прийняттю всього Митного кодексу, як важко ми його приймали багато років, впродовж багатьох років. Спочатку був намір ввести його з 1 липня минулого року, потім ми пішли на зустріч і запропонували ввести і записали з 1 січня цього року. Тепер уряд пропонує нам перенести ще на півроку, комітет пропонує перенести на рік. У чому причина? Причина не в 217 мільйонах гривень, які буцімто надійдуть буцім-то надійдуть до бюджету. Дійсно, треба керуватися нам не арифметикою, а алгеброю. Якщо ми перекриємо контрабанду, то до бюджету надійде набагато більше коштів, і чим пізніше ми введемо цей Митний кодекс, тим менше надходжень до бюджету буде. І буде те, про що казав депутат Яворівський.

Є інтерес, є інтерес корпоративний, інтерес клановий певний людей, певних груп людей, які хочуть цим моментом скористатися. Причина полягає в тому, щоб продовжувати митні збори, причина полягає в тому, щоб продовжувати ручне управління. Ось де причина криється.

Мене дивує позиція уряду. До речі, що за цей час зроблено? Нам кажуть, що треба дуже багато часу для того, що ввести в дію Митний кодекс. Ми що не знали, що він з 1 січня буде введений в дію наступного року? Якщо ви знали і погоджувалися з цим, і Верховна Рада вас зобов'язала, так чому ви не працювали напружено і потужно для того, щоб забезпечити всі нормативні документи для введення Митного кодексу?

Відбувається навмисне зволікання. І Верховна Рада не повинна йти на поводу.

Я пропоную не підтримувати пропозицію уряду, не підтримувати пропозицію профільного нинішнього вже тепер комітету, який веде це питання, а голосувати за введення Митного кодексу з 1 січня 2003 року. І хай новий уряд напружується, якщо він взяв на себе відповідальність і хай працює, а не бюджет йому не подобається, давайте ми бюджет зробимо такий легесенький для уряду, давайте ми Митний кодекс будемо вводити через рік. Якщо ви вже взялися за роботу, так працюйте. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Терьохін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Рудьковському.

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати! Я не збирався виступати з цього приводу, лише почув такі полум'яні промови революційного характеру, і мені прийдеться все-таки два слова сказати.

По-перше, якщо хтось читав Митний кодекс з тих революціонерів, які зараз виступали, то вони можуть звідтіля побачити, що режим митниці по Митному кодексу абсолютно не відрізняється від того режиму, який існує сьогодні. Тому проблема контрабанди і корупції в митних органах не лежить в прийнятті або неприйнятті Митного кодексу. Це перше.

Друге. Стосовно світової організації торгівлі. Самодостатнім є факт прийняття Митного кодексу, а не введення його в силу. будь ласка, спитайте у тих людей, які працюють над входженням в ........

Третє. Позиція комітету, яка виразилася в пропозиції відтягнути на 1 рік введення цього кодексу полягала не в тому, що, розумієте, уряд там щось не зробив, а в іншому. Тому що, пане Черняк, я для вас це теж кажу, в Митному кодексі написано повно, перепрошую за непарламентський вираз, дурі, яку треба правити.

І нарешті. Я запитую не уряд. Тим паче, що цей уряд ще не брався до розробки якихось документів. А я запитую депутатів, які приймали цей Митний кодекс. Більше 30 підзаконних відсилочних норм є в Митному кодексі. Навіщо б, кажеться, чому не писати це було в тексті прямої нормою? Тому це питання по відстроченню введення цього закону є питання до нас. І нам здається, що наш комітет поступив правильно. Забудьте про будь-які цифри або гроші, у Митному новому кодексі немає жодних новел, які б стосувалися зміни тарифів, ставок або мит. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Питання введення Митного кодексу чи з 2002 року чи з 2003 року - це питання роботи нашої промисловості. Я хочу звернути увагу вашу, шановні народні депутати, на наступне. Так, за останні кілька місяців фактично зупинилися в Україні шкарпеткові фабрики: житомирська, прилуцька, тернопільська та інші. Обувні підприємства зупинилися ще на початку року. Швейні підприємства на 40 відсотків скоротили свої обсяги виробництва на внутрішній ринок, скажімо, Чернігівське хімволокно - підприємство, де працює 10 тисяч чоловік, теж зупинилося і лише з однієї причини - бездіяльність уряду, виконавчої влади, корупція в митних та податкових службах.

Так, на 7-му кілометрі в Одесі щомісяця на мільярд гривень по демпінгових цінах без сплати митних податків та зборів продається більше 10 тисяч найменувань продукції лише легкої промисловості. Одеська митниця - це не дірка в бюджеті, це пробоїна. Ми обговорювали це питання в присутності голови Служби Безпеки України, голови Верховного суду, зараз суду, зараз запрошений Генеральний прокурор. Пан Радченко доповів і сказав, що є в Україні, крім Одеси, ще 400 СП, через які, на жаль, ввозиться на митну територію України на мільярди гривень продукції без сплати митних податків. Я запитую урядовців, Генерального прокурора: скажіть, який закон потрібен, щоб контрабанда в Україну перестала текти?

ГОЛОВА. Треба кожній фракції по митниці, тоді не буде ніяких заздрощів. Так. Правильно. Володимир Стретович, він стоїть на сторожі закону, сказав, що це неправильний підхід. Я з ним погоджуюся також.

Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо термінів введення в дію його завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обставин і пропозицій, що під час обговорення.

Шановні колеги, нам треба розглянути і порадитись таким чином. О 13 годині у нас "Різне", нам до цього часу треба розглянути ще два законопроекти. Народний депутат Терьохін пропонує, щоб доповідати зразу по обох, дати до 5 хвилин від комітету і від уряду, але потім порадитись треба. У нас є два - звіт один і інформація. Можна було б піти двома шляхами. Перший шлях - прослухати звіт Фонду державного майна так, як це заплановано за часом, інформацію Генерального прокурора і тоді заслухати "Різне", відвести вже скільки нам потрібно, щоб ми могли все це проговорити. Є інша пропозиція - не відступати від Регламенту. На цьому наполягає народний депутат Вінський. Яка ваша думка? Давайте таким чином: 13 годин - ми годину говоримо "Різне", а потім продовжуємо нашу роботу. Заслухаємо... Тоді щоб не тримати Генерального прокурора...

Народний депутат Вінський з процедури, будь ласка.

ВІНСЬКИЙ Й.В. Шановний Володимире Михайловичу, я думаю, що в любому випадку у нас часу не вистачить, щоб розглянути всі питання. Я думаю, що треба йти чітко по Регламенту. Ми вже в попередню неділю пропустили "Різне". Якщо ми сьогодні зміщаємо, ми не маємо права це робити, тому що є маса питань у народних депутатів, які треба висвітити і виступити по них. Тому я пропоную: о 13 годині "Різне", закінчити роботу сесію, як це передбачено Регламентом о 14 годині. А у вівторок розпочати роботу із тих питань, які ми не закінчили сьогодні так, як це і передбачається. І йти по Регламенту, щоб прокурор знав чітко, що він буде у вівторок першим виступати, щоб він не поїхав десь у командировку або у нього не було проблем і так дальше, як в попередній раз. Так само і по Фонду державного майна. Тобто на вівторок ставимо першим звіт Фонду державного майна, а другим ставимо звіт прокурора. І дальше рухаємся по тих питаннях .які ми сьогодні не розглянули.

ГОЛОС З МІСЦЯ. Правильно.

ГОЛОВА. Народний депутат Пєхота. І зараз будемо далі працювати.

ПЄХОТА В.Ю. Я думаю, що у нас завжди в п'ятницю на "Різне" залишаються ті, кого це цікавить.

Ми залишилися, чекаючи того, що буде звіт Фонду майна і зустріч з прокурором. Тому ми чекаємо цього. Тому чого нам ламати, якщо люди прийшли, сиділи тут разом з нами дві години, коротко їх вислухати, щоб нам не ламати цю систему. А на "Різне" тут залишиться, як завжди на "Різне".

Тому я б рахував, що треба зробити було б таким чином, як тут пропонував Володимир Михайлович.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми сьогодні зранку так, коли я оголошував розклад засідань, в принципі, домовлялися, що ми сьогодні будемо працювати таким чином, щоб розклад засідань був у нас вичерпаний.

У нас головне - ми навчилися добре дотримуватися 14-ти годин, і як потім, не буду казати, щоб не було реплік...

Є дві пропозиції. Я виходжу з того, що відповідно Регламенту позиція правильна у народного депутат Вінського, о 13-ій годині треба слухати.

Якби ваша була добра воля, ми могли б таким чином поступити: зараз швидко оці два законопроекти, потім послухати звіт Фонду державного майна - це 14-та година. 20 хвилин ми слухаємо інформацію Генерального прокурора, 10 - інформація і 10 - відповіді, як ми домовлялися. Після того о 14.20 ми відводимо годину і проводимо "Різне".

(Ш у м у з а л і)

Я оголошую до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо ................... податкової бази, і одночасно щоб інформацію дати щодо Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з пропозиціями Президента України.

Підготуватися народному депутату Терьохіну.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, ці два законопроекти є досить складними. Вони великі за обсягом і по своїй суді дуже важливі. Але поскільки ми обмежені часом, я постараюся дуже коротко основні позиції висловити і в першому, і в другому законопроекті. Або другий - це і є проект.

Зразу скажу, що ці законопроекти в певній мірі пов'язані, тому що вирішення було одних і тих же питань і в законопроекті, який заветував Президент України, він не погодився на прийняття. Тому ми вимушені були повторити деякі позиції в цьому законопроект, який подається на сьогодні.

Законопроект, перший законопроект по розширенню податкової бази, він, як і Закон про податок на додану вартість і Закон про акцизний збір, він стосувався збільшення податкової бази для бюджету слідуючого року. І знову, всі ці норми, які запропоновані урядом, вони знову ж були направлені лише на ті норми закону, які дають можливість ухилятися від податку.

Знову ж пропонується запровадити термін і розширити поняття звичайної ціни, оскільки це є найбільш розповсюджений механізм формування податкової бази, щоб не платити податки. Ми не можемо врегулювати це питання при поданні декларації, і в багатьох випадках підприємство якраз це використовує.

Такий прогресивний метод, проти якого ми не заперечуємо, як право перенесення збитків, отриманих в минулому періоді на майбутні податкові періоди. Це норми є загальноприйнятою міжнародною нормою, але її запровадження і застосування в Україні свідчить, що це половина підприємств не платить податки, використовуючи саме цей метод.

Ми розуміємо, що, використовуючи недоліки закону, багато підприємств сформували штучні збитки, лише для того, щоб показати у звітності, а в майбутні періоди не платити, використовуючи право перенесення цих збитків.

Ми свідомі того, що деякі підприємства мають проблеми у проведенні господарської діяльності, вони отримують збитки, ці збитки повинні бути перекриті. І уряд якраз пропонує це право залишити, але обмежити можливість повного покриття цих збитків, щоб держава свою частину як податок на прибуток отримала в майбутні періоди.

Цим же законопроектом врегульовується і питання поворотної фінансової допомоги, інші питання, які використовуються, я повторюю, для ухилення від податків.

Коли ми зустрічалися в комітетах і фракціях, було висловлено деякі заперечення, що ці норми приймати недоцільно. Уряд погодився, і я хотів би озвучити певні відступи від урядового проекту, які я хотів би, щоб воно було зафіксовано у стенограмі і при голосуванні це було враховано.

Тепер відносно вета Президента України. Ви пам'ятаєте, шановні народні депутати, як приймався цей законопроект. Були дуже великі суперечності з боку уряду по окремим позиціям цього законопроекту. Ми не могли переконати Верховну Раду, Верховна Рада прийняла. Але аргументи, які висловили Президенту, Президент їх сприймав і наклав вето на цей проект і запропонував Верховній Раді його переглянути. Пропозиції Президента викладені, де обумовлено, по яким позиціям і з мотивів чого Президент не може підписати. Ці всі позиції викладені можна розділити на дві частини як економічного характеру, так і юридичного характеру.

Президент звертає увагу, що багато норм, запроваджених у цьому законі, звужують податкову базу. Це і новели, які запропонували автори, віднесення певних видатків на витрати врахувати при оподаткуванні, які прямо не пов'язані з виробництвом, це фінансування соціальної сфери, це фінансування діяльності, як було сказано у цьому проекті, Житлового фонду, це і збільшення деяких норм по благодійним внескам і так далі. Це веде до звуження базового, і Президент на це звернув увагу, включаючи запровадження авансових внесків.

У 2003 році це все буде негативно впливати на уже запропоновану базу. Обрахунки зроблені, Президент сказав, це 2 мільярди гривень ми маємо зняти із доходів податку на прибуток, який вже у бюджеті 2003 року запропонований.

І відносно юридичних норм. Є порушення Конституції, є порушення діючих законів. І зокрема Президент звернув увагу на те, що порушуються принципи досудового і позасудового рішення, розгляду про те, як тут записано. А нас хвилює особливо така норма, де комітет запропонував декларації погоджувати з комітетом, який формує податкова адміністрація Президент говорить, що ні Закон про Верховну Раду, ні Конституція цього права комітету не дає, і Президент просив зняти ці застереження.

Я коротко закінчив. Прошу шановних народних депутатів прийняти варіанти урядового варіанту.

ГОЛОВА. Дякую. Сергій Терьохін.

Шановні колеги! Ми домовилися, що трансляція "різного" буде. Я просив би тоді колегу Вінського, якщо ми пересунемо, але тим не менше вона буде трансляція. Ви погоджуєтеся з цією пропозицією? Будь ласка.

Народний депутат Лещенко, фракція комуністів з процедури.

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу! У нас є запитання до доповідачів, а ви хочете так швидко, щоб ці закони пройшли, що ви навіть...

ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Васильович.

Запитання. Запишіться, будь ласка. Я автоматом. Будь ласка.

Народний депутат Полііт, фракція комуністів, будь ласка.

ПОЛІІТ А.А.

Спасибо большое.

Полиит, фракция коммунистов. Я прошу передать слово Лещенко.

ГОЛОВА. Народний депутат Лещенко.

ЛЕЩЕНКО В.О.

Народний депутат Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Василю Івановичу! Я розумію благі наміри уряду щодо зменшення податкового навантаження на платників податку, щоб вони не боялися платити податків. Але ж є для цього інші заходи. Вони крали і будуть красти. Тому, як зрозуміти таку справу?

Пункт 7.8.2 у законі діючому: "Платник податку, який виплачує дивіденди своїм акціонерам, власникам, нараховує на утримує податок на дивіденди в розмірі 30 відсотків нарахованої суми виплати за рахунок таких виплат". А у новому законопроекті тільки 15 процентів. Так якраз же ті власники пакетів акцій знаходяться там у більшості, правда і вчора вони знаходилися. Так це попахує чимсь іншим. Я прошу відповісти. Дякую.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я дякую.

Діючий механізм побудований таким чином так звана залікова схема. Сергій Анатолійович буде про це говорити.

Який передбачає, що корпорація, яка виплачує дивіденди своїм акціонерам, платить в межах 30 відсотків. Те, що вона сплатить на дивіденди, вона зменшує податкові зобов'язання як корпоративний податок.

Ми формулу цю змінили. Ми якраз виходили з того, що кожний суб'єкт має певну долю податку заплатити до держави. Корпорація це має платити 30 відсотків як податок на прибуток, а кожний акціонер з свого доходу має сплатити певну суму. Але щоб усунути це економічне подвійне оподаткування, ми використали, так званий, метод (не знаю як його правильно назвати- класичний метод, так вона застосовується) у меншому розмірі сплатити податки на дивіденди, які отримує акціонер - 15 відсотків.

ГОЛОВА. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна". Немає Жебрівського? Так ви говоріть.

Будь ласка, Юрій Кармазін, А Павло Жебрівський поки там перевірте техніку. будь ласка, Юрій Кармазін.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, хіба ви не бачили, вносячи ці пропозиції, що існуюча система оподаткування, за якою відбувається сьогодні оподаткування, є більш сприятлива для розвитку вітчизняного підприємництва? І я вважаю, що повторно ставити це питання, яке не набрало... набрало менше 40 голосів минулого разу, є просто політично неправильним. Чим пояснюється позиція уряду, що він знову просуває той законопроект, який не підтримав більшості в цій залі? Чи тільки конфігурацією уряду? Які нові доводи видаєте для того, щоб відкидати депутатський більш досконалий законопроект, який доповідав Терьохін, і наполягаєте на своєму.

ГОЛОВА. Сформулюйте питання.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, я хотів би звернути увагу, що фахівці, які працюють із законом, аналізували, де ми втрачаємо доходи, по яким схемам підприємства ухиляються від податків. І в цьому законопроекті якраз закриті ті шляхи, які сьогодні використовуються суб'єктами підприємницької діяльності. Наш законопроект ніяким чином не може погіршити ситуацію і впливати на економіку і на господарську діяльність підприємств. Цей законопроект перекриває шляхи ухилення від податків.

ГОЛОВА. Дякую. Павло Жебрівський, будь ласка, фракція "Наша Україна". Працює уже там?

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. 65 виборчий округ Бердичівський, Павло Жебрівський.

Шановний Василю Васильовичу, питання таке. Ви в своєму законопроекті пропонуєте обкладати податком на прибуток фінансову поворотну допомогу, але ж фактично вона, можна навести такий приклад, при отриманні кредиту підприємство не платить податок на отримане, а при поворотній фінансовій допомозі, воно повинно повернути цю фінансову допомогу і ви пропонуєте обкласти податком на прибуток. Проте підприємство, яке сплатило податок, воно вже один раз сплатило податок і надає фінансову допомогу ще і з того прибутку.

Прошу відповісти на це питання.

ГОЛОВА. Будь ласка, Сергій Анатолійович Терьохін.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Комітет розглянув, з питань фінансів і банківської діяльності, розглянув законопроект, винесений Кабінетом Міністрів України, пропонує його відхилити по причині тій, яка була вам тут запропонована в липні цього року, коли, дійсно, ми отримали за цей законопроект п'ятдесят, по-моєму, чотири голоси. Я хотів би просто нагадати ще раз, що пропонує, деякі позиції, що пропонує уряд.

Стосовно дивідендів. Це - дуже цікаве питання. Сьогодні є такий принцип, за яким не іде комулятивності сплати дивідендів одним підприємством іншому. Якщо іде сплата фізичній особі, ми з вами будемо дивитися на закон 26 числа про оподаткування фізичних осіб. Там є оподаткування дивідендів у фізичних осіб. Однак, коли одне підприємство платить іншому, має бути такий спосіб оподаткування, щоб він не призводив на нарахування податку на дивіденд в комулятивності.

Уряд запропонував зробити замість тридцятивідсоткового оподаткування, яке є сьогодні, 45 відсотків, грубо кажучи плюс буде враховуватися комулятивний ефект, що теж призводить до натуралізації виробництва. Тобто таке враження, що уряд хоче, щоб у нас взагалі не було випадків, коли одне підприємство має акції іншого підприємства, тільки фізичні особи. Ну, давайте уявимо таку країну.

Тому пропозиція комітету і моя особиста - при першому голосуванні цього законопроекту проголосувати той закон, який ми вже з вами прийняли, 290 голосів, з урахуванням деяких пропозицій Президента, і знову направити на підпис Президенту України. Хай уряд прийме його до виконання і введе до 1 січня.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, є запитання? Немає, да?

Ну, тоді запишіться 5 хвилин.

Висвітліть на табло.

Народний депутат Лещенко, фракція комуністів.

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Сергій Анатолійович, ви ж добре знаєте, що вже багато фізичних осіб стали юридичними. Ну, це інша справа.

Получається, що на 10 процентів можна, але не нижче. Так тоді ж менше буде і в бюджет надходжень. Домовляються між собою і роблять цю аферу. Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Ця норма, яка пропонується урядом і нами не підтримується, говорить лише про одне - про збільшення особистих доходів податкових інспекторів.

Ви прекрасно знаєте, що один і той самий товар в Києві і в селі, коли продається, має різну ціну. Буває, кон'юнктура така, що в цьому місяці він на 30 відсотків більше коштує, ніж у наступному. Є сезонні скидки, і так далі, і так далі.

Тобто ця норма дуже жорстко критикувалася нашим комітетом. І знову-таки, крім збільшення корупції у перевіряючих, ми нічого позитивного в ній не знайшли. Тому ми її відхилили і пропонуємо прийняти наш законопроект, а не той, який поданий урядом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль.

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Юлії Тимошенко, блоку, Українська національна асамблея.

Пане Сергію, я хотів би, власне, уточнити, бо цей пункт, який тільки що згадав мій колега, мене така само рівно. Але от взагалі, от давайте по-людськи. Наші слухачі зараз, наші виборці часто за термінологією не бачать змісту цього закону. От ви їм поясніть, будь ласка, на скільки збільшить це прибутки бюджетникам, прийняття цього закону, на скільки? І на скільки зменшить прибутки тих, хто збирає податки, в першу чергу, службовців?

Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Це дуже добре питання.

Якщо говорити про законопроект, який подається комітетом, не урядом, мені дуже важко оцінювати урядовий законопроект на ступінь корупції, скажімо, або збільшення прибутків, але той, що ми подаємо, що ми зробили. По-перше, ми дали велику фору платникам податку. Написали чітко багато прямих норм. От у нас було таке, всі бухгалтери знають, хто зараз слухає, 306-й порядок, який був виданий податковою службою про оподаткування прибутку. Так ось, він порушив економічну логіку і взагалі законодавчі норми десь, ми рахували, в 20-ти місцях, уявіть собі.

Ну, і ще одне. Василь Васильович Регурецький заперечував, що мовляв наш комітет хоче узгоджувати декларації з цього податку. Ми хочемо узгоджувати декларації не тільки з цього податку, форму мається на увазі, а з всіх податків. Чому? Тому що шляхом прийняття таких форм декларацій, як сьогодні існує, порушуються закони. І ми ж не можемо цього допускати. Між іншим, прецедент такий є, Василь Васильович, коли у Бюджетному кодексі є деякі погодження з бюджетним комітетом, коли у Законі про боротьбу з оргзлочинністю є відповідні погодження з профільним комітетом. Тому це нормально, це тільки на допомогу буде Кабінету Міністрів.

І ще одне хотів сказати. Парадокс поведінки чиновників Кабінету Міністрів знаєте у чому полягає? Уряд Кінаха подав Президенту прохання підписати цей закон. І Прем'єр-міністр Кінах, останнє подання було Кучмі, написав, що він не вбачає достатніх підстав для накладення вето. Одначе у зв'язку з тим, що він не по неекономічних, а, мабуть, психологічних мотивах був неприйнятний колишньому міністру фінансів, давайте говорити прямо, значить, чиновники просто зговорилися. І вони заблокували це рішення. Ми тепер знову так і врахували деякі статті і просимо підтримати цей закон.

ГОЛОВА. Добре. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення питання. Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Будь ласка. Ми не можемо прервати питання, не можемо. Треба готуватися.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Камаразін, "Наша Україна", "Солідарність", партія "Захисників Вітчизни". Зараз якраз дійшла черга моя була задавати питання Сергію Анатолійовичу, я не зміг його задати, я думаю, що ви зарахували час...

ГОЛОВА. Він так же перебирає, як і ви.

КАРМАЗІН Ю.А. Вирахували.

Законопроект 1276-1 з зауваженнями Президента - це прогресивний законопроект направлений на зниження податкового тягара, який треба було приймати, і правильно комітет тут пропонує; і законопроект 2482, який вже був відхилений Верховною Радою Україні і отримав менше 40 голосів, це, безумовно, той заокнопроект, який шкодить економіці держави. Тому порівнюємо непорівняєме. А це важко робити.

Я почну з останнього. На думку Президента, положення закону, у відповідності з яким датою набрання чинності даного закону визначено 1 січня, порушує вимоги статті 27 Бюджетного кодуксу України та частину п'яту статті 1 Закону України про систему оподаткування. А ті чотири проекти закону, з яких ми сьогодні почали розглядати робочий день, не порушують? Вони ж всі порушення внесені, шановні друзі. Давайте зробимо так, щоб ми якось мали одлну мораль і один підхід.

Я звертаюся до урядовців. Якщо ви тут озвучуєте з цієї високої трибуни такі речі, то давайте будемо одну мораль мати. Тому що виходить, що у Президента є зауваження щодо самого себе і щодо уряду, і три підходи є до цього питання, і у керівництва Верховної Ради також є.

Ми бачимо зараз, і коротко якщо сказати, то загальний висновок я говорю, що є депутатський законопроект прогресивним і спрямованим на зниження податків. Подальше затягування прийняття даного закону ще більше погіршить стан підприємницької діяльності в державі.

І що стосується, на завершення, до закону 2484. Два закони обговорюємо зразу. Що стосується до цього закону. То те, що передбачається перенесення збитків тільки за результати податкового року, а не податкового кварталу, як це має місце на сьогодні.

Це недозволить платникам податку погашати збитки від впровадження підприємницької діяльності протягом року. Обмеження розміру прибутку в межах якого можливо погасити збитки, з 40 відсотками не дозволить знову погасити збитки минулих періодів. Ось до чого приведе цей закон.

Тому я закликаю перший закон завалити, депутатський підтримати.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Кирилович, будь ласка, Черняк.

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Голова! Шановні народні депутати! З цим законопроектом все зрозуміло. Я підтримую пропозицію профільного комітету і колеги Кармазіна.

По-перше, це суттєве зменшення , а ще краще ліквідація податкової недоїмки. Зараз податкова недоїмка складає 14 мільярдів гривень. Темп зростання податкової недоїмки 700 мільйонів гривень щомісяця. Уряд планує зростання недоїмки і на наступний рік. Верховна Рада з подання уряду кожен рік списує її і замість того, щоб уряд і Державна податкова адміністрація вжила екстраординарні заходи по боротьбі з недоїмкою, нам пропонують оці от законопроекти.

Основна проблема податкової політики не тільки і не стільки у високому податковому тиску, скільки у нерівномірному розподілі податків: одні - платять нестерпні податки, інші - никають сплати податків. Ось завдання уряду, з чим боротися треба і де шукати кошти.

Друге. Більшість підприємств України приховує прибутки, приховують державні підприємства, приховують підприємства із державною часткою власності. Знову ж таки уряд нічого не робить для того, щоби цього не було, щоби підприємства прибутки не приховували. І тоді будуть податки на прибутки і буде зростання надходжень до бюджету.

Третє - енергоринок. Величезний недобір надходжень до бюджету на енергоринку! І знову ж там інтереси певні є, лобіювання відповідне і знову ж уряд ні попередній, і я бачу, і цей уряд не хоче працювати, щоби взяти кошти до бюджету.

І висновок. Уряд зараз нам каже: бюджет повинен бути реальним. Він має на увазі що? Щоби бюджет був не напруженим, щоби йому не треба було напружувати сили і щоб залишити кошти замість того, щоби кошти мобілізувати, залишити їх на наступні президентські вибори, залишити для інших потреб.

ГОЛОВА. Дякую.

ЧЕРНЯК В.К. Головне завдання уряду - мобілізація фінансових ресурсів для бюджету. Цю функцію жоден уряд у нас практично не виконує і треба покласти цьому край. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Все, завершили обговорення. Від Мінфіну, будь ласка. 1 хвилину.

ШИТРЯ О.І.

Спасибі, спасибі. Я хотів би тільки нагадати Сергію Анатолійовичу Терьохіну, який завжди послідовно виступав і виступає за рівне відношення до всіх форм власності, але доповідаючи, він нічого не сказав, що він передбачає, щоб вилучили із державних підприємств додатково до тих платежів, які вони сплачують 30 відсотків, мільярд 800. Цього Сергій Анатолійович нічого не сказав, тому я хочу сказати, повертаючись до того, що пропонував народний депутат Асадчев, все-таки прохання подивитися реально на ті пропозиції, які вносить уряд.

Щодо того, що подавав уряд і погодився з тим, ну, попередній уряд погодився з тим, що було запропоновано в попередньому законі, який відхилив Президент, то я хочу сказати, що на оці 4 сторінки, які тут викладені, це викладене не, як то кажуть, не політичні питання, а викладені питання що втрачає бюджет. Це по-перше. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую. Так, Терьохін, 1 хвилина. Це у нас свідчить про те, що у нас резерви співпраці між Верховною Радою і Кабінетом Міністрів є надзвичайно великі.

ТЕРЬОХІН С.А. Відверто кажучи, 6 років роботи з достойниками двома дали мені багато знань, я сподіваюся, що їм теж. І я думаю, що все-таки підтримають два заступники державного секретаря цей законопроект, який виноситься комітетом.

Стосовно оподаткувань державних підприємств. Олексій Іванович тут виразився, але не так, як треба було б. Відповідно до теорії управління власністю будь-яке підприємство, яке має власника - державного або приватного, виплачує дивіденди цьому власнику, якщо власник цього хоче. Так от скажіть мені, будь ласка, чому НАК, припустимо, 800 мільйонів в холдинг віддає, а не в бюджет? Чому не платить в бюджет дивіденди така прибуткова структура, як "Укртелеком", чому ці менеджери, які назначені на свої посади, між іншим виконавчою владою, нічого не роблять для того, щоб частину прибутків, як дивіденд, віддати власнику, а саме державі? Ми в своєму законі передбачили таке право. Більше того, ми будемо просити вас при прийнятті бюджету передбачити обов'язкові сплати такими монополістами надприбутковими коштів у вигляді повернення тих грошей, які держава вклала в їх капітал у вигляді дивідендів. Тому я ще раз прошу від імені комітету підтримати наш законопроект. Дякую.

ГОЛОС З МІСЦЯ. Ні, ні, ні.

ГОЛОВА. Шановні колеги, шановні колеги, ну ми ж домовились, я ще раз хочу сказати. Шановні колеги, ваша воля, як ми визначилися. З самого початку ми домовлялися таким чином, що трансляція буде до 15.20, так чи ні? Буде іти пряма трансляція і ми встигнемо це зробити. Давайте, Фонд державного майна 45 хвилин. 45 хвилин на розгляд цього питання. Комітет пропонував 60. Я думаю, що зараз в залі нема людей, щоб проголосувать. Будь ласка, з процедури Олександр Олександрович Мороз.

МОРОЗ О.О. Шановний Володимире Михайловичу, ми не проти слухати звіт Фонду держмайна, розуміючи, що це питання, мабуть, потребує і більше, ніж 45 хвилин. Але справа в тому, що кожен із депутатів орієнтується на ті потреби, які формуються його робочим графіком. От у мене через буквально 30 хвилин зустріч із представниками Парламентської асамблеї Ради Європи. Я мушу там бути, але у мене у "Різному", я спеціально залишився, навіть проігнорувавши таку потребу, щоб все-таки висловитися з приводу того, що сьогодні хвилює людей і неправильно або неадекватно пояснюється засобами масової інформації.

Я гадаю, що я маю на це право, бо в мене є виборці, з якими я зустрічаюся, не використовуючи таку аудиторію, як радіо абощо. І можливості у мене пояснити свою позицію, позиції моїх колег, немає іншої.

Тому коли ми домовляємося з першої години у п'ятницю, то треба проводити "Різне".

А голову Фонду держмайна давайте послухаємо у вівторок або після "Різного" сьогодні. (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Я прошу вас, заспокойтеся.

Ми сьогодні зранку домовилися, як ми будемо поступати. Ви самі погодилися одне, зараз говорять інші - ви погоджуєтеся з іншими одночасно.

Ми ж сказали, що трансляція буде. От давайте, запропонуємо таким чином, шановні, я зараз пропоную, ми перейдемо до обговоренні питань, Олександр Олександрович виступить у обговоренні питань, скаже про свою заяву, і підемо і будемо далі продовжувати. Будь ласка, виступайте.

(Ш у м у з а л і)

БОНДАР О.М.

Шановні...

ГОЛОВА. Сідайте, Олександр Миколайович.

Я прошу, не кричіть, заспокойтеся.

Сідайте, будь ласка, сідайте. Сідайте.

Давайте ми таким чином домовляємося: зараз відводимо годину на "Різне", потім продовжуємо розгляд Фонд державного майна, а потім продовжуємо питання інформації Генерального прокурора і всі питання, які були до того заплановані. Побачимо, хто після того залишиться в сесійній залі. І я пропоную тоді опублікувати списки.

Будь ласка, висвітліть тих, хто записався для виступу в "Різному", тому що цікавить не результат, не робота, а цікавить просто тільки власна політична позиція.

Народний депутат Пузаков, фракція комуністів, будь ласка.

ПУЗАКОВ В.Т.

Пузаков, фракція Комуністичної партії України.

До мене звернувся робочий колектив Кіровоградського учбово-виробничого підприємства сліпих "УТОС". Їх спеціалізоване підприємство випускає фільтроелементи. Це було потужнє і єдине спеціалізоване підприємство по випуску фільтроелементів на Україні. Спеціальне обладнання для виробництва не вироблялося, підприємство робило для себе по своїм індивідуальним кресленням нестандартне обладнання та теплотехнічні засоби.

Зрячі, цілком здорові люди, які здатні виконувати любу роботу, не повинні відбирати роботу в інвалідів по зору першої та другої груп, яку вони вже виконують протягом кількох десятків років.

Потреби в фільтроелементах на Україні обмежені, і тому з необгрунтованою появою такої кількості їх виробників збут продукції впав до нуля. Їх підприємство на грані зупинки, працюють по 1 - 2 годині і лише 1 - 2 робочі тижні. Заробітна плата інваліда - 15 гривень за фактично відпрацьований час. Чи можливо сліпому, та і зрячому, прожити за такі гроші?

Підприємство "УТОС" спеціалізоване, роками накопичувався досвід виробництва, розроблялися і впроваджувалися десятки теплотехнічних засобів, дозволяючи сліпій людині виготовляти якісну продукції. І тому зараз змінити профіль виробництва практично неможливо. Підприємство сліпих неспроможне конкурувати зі зрячими виробниками, це показало життя. Тому я виходжу з пропозиції підтримати інвалідське підприємство УТОС, щоб на державному рівні законодавчим шляхом встановити перелік товарів, які виробляли б тільки підприємства сліпих або надати тимчасову ліцензію на одноособовий випуск їх продукції, фільтроелементів. І прошу, Володимире Михайловичу, врахувати цей виступ як депутатський запит до Прем'єр-міністра України. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Семенюк, підготуватися Демьохіну. Валентина Петрівна, будь ласка. Олександр Олександрович Мороз.

МОРОЗ О.О.

Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії України.

Я спеціально затримався для того, щоб виступити у "Різному", оскільки вчорашні випуски інформаційні на центральному телебаченні, на всіх його каналах спотворювали суть того, що відбувалося вчора у парламенті. Не маючи іншої змоги пояснити людям, що тут відбувалося, я попросив у фракції дозволу висловитися сьогодні в "Різному".

Компроміс між фракціями необхідний у парламенті, безперечно. І цей компроміс можливий, але цей компроміс можливий тоді, якщо він буде знаходитися у середині парламенту, а не у Кабінеті Президента України, бо йому такий компроміс непотрібний, оскільки він невигідний в силу тих завдать і тієї мети, про яку я тільки що згадував.

І мова йде навіть не про голову Національного банку Стельмаха. Це був привід. Але дуже серйозний привід, бо йдеться про посаду, які ніде у світі не береться у розрахунок при політичних торгах, при знаходженні якоїсь спільної політичної позиції. Та і об'єктивних підстав немає, і це у парламенті всі знають. Оскільки за роки керівництва Національним банком з боку Стельмаха в два з лишком рази зросли валютні резерви банку, стабільною лишилася гривня, що не спостерігалося на більшості пострадянських країн. І ставка рефінансування, а відповідно і кредитні ставки комерційних банків знизилося втричі, ставка рефінансування з 24 до 7 процентів. Таким чином ніяких об'єктивних підстав для висунення цієї кандидатури на торг, умовно кажучи, або на зміщення з посади не було.

Більше того, Президент просто двічі подавав представлення на звільнення навіть не аргументуючи, а потім примусили Стельмаха написати заяву, і це видно було хоч би з того, що відразу появилося третє представлення Президента за звільнення Володимира Семеновича.

Тому ми не могли допустити такої і наруги над суттю, і наруги над парламентом. Те, що відбувалися конфлікти тощо - це все дрібниці. Я чув про те, що одному із депутатів, які захищали Президента, потоптали туфлі, фракцій у нас небагато, ми йому тапочки купимо. Але мова йде про те, що це вимушений конфлікт і не було нічого надзвичайно такого жахливого, що давало можливість розводити сльози на центральних засобах масової інформації.

ГОЛОВА. Народний депутат Демьохін, підготуватися Шершуну.

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемые руководители Верховного Совета! Уважаемые коллеги народные депутаты! Мотивировка моего выступления сегодня основывается на беспокойстве о качестве основго документа нашей экономической и социльной жизни. Именно этот документ - Государственная программа экономического и социального развития, которое мы до сих пор не имеем на следующий год.

Дважды рассматривали мы на комитете проект программы и дважды, мягко говоря, подвергали критике. Если говорить откровенно, то по существу отсутствует программа, а есть набор мероприятий. Излишне говорить, что программа является наиболее важным механизмом, с помощью которого мы с вами можем воздействовать на развитие государства в целом и каждой сферы жизнедеятельности в отдельности.

Премьер-министров Украины Виктором Януковичем была высказана мысль о том, что необходимо разработать программу "невідкладних заходів". Рассматривать некую отдельную программу таких неотложных мероприятий - это значит, иметь две программы в государстве, одна из которых не будет отвечать Конституции Украины.

В связи с этим хотелось бы акцентировать ваше внимание на следующем. Существование двух программ будет означать, что не будет ни одной. Существование двух программ создаст юридическую коллизию, связаную с неясностью предпочтений между мероприятиями этих программ, произойдет размывание ответственности. Две программы серьезно нарушат принципы системного подхода к планированию и в конечном итоге управление экономическим и социальным развитием страны. Мы в пределах одной программы не можем добиться системности.

И в конце-концов уже пора от деклараций прийти к социальной направленности программы, в первую очерешдь - это выплата сбережений по "Ощадбанку", обеспечение нормальними зарплатами учителей, медиков, жильем военнослужащих ветеранов и молодежи. И источники для этого имеются - это программа приватизации до 2008 года.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Народний депутат Шершун, фракція Аграрної партії України, підготуватися Гармаш.

ШЕРШУН М.Х. Микола Шершун, Рівненщина, фракція Аграрна партія України.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, на жаль, вже в котре приходиться повертатися до проблем людей і територій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Я не хочу коментувати невідповідність запланованих на наступний рік видатків реальним потребам, бо закладаємо стільки, скільки маємо, але хотів би, щоби і Верховна Рада, і уряд зробили усе аби визначені кошти у 2003 році надійшли на місця в повному обсязі, а не так як цьогоріч.

Особливо тривожить стан фінансування екологічного оздоровлення територій. Наприклад, на Рівненщину для цих потребу було направлено в цьому році лише 128 тисяч гривень або 6 процентів, закладених у бюджеті коштів.

Така ж картина і у фінансуванні медико-санітарного забезпечення. Але ж потрібно нарешті зрозуміти, що не фінансуючи напрямок екологічного оздоровлення територій, держава прирікає себе на довічну виплату пільг, заборгованість з яких лише для Рівненщини сьогодні становить майже 70 мільйонів. Крім того, люди, які мешкають на забрудненій території, позбавляються надії на нормальний розвиток регіону.

А сьогодні я хочу звернутися до прем'єр-міністра України. По Рівненській області за напрямком медико-санітарного забезпечення з 2 мільйонів 450 тисяч профінансовано лише 160 тисяч. В результаті в області утворилась заборгованість за придбані для стаціонарів медикаменти та медичне обладнання. Десятки хворих із них 12 дітей, ждуть черги на проведення операцій на серці, аорті, мозку, різних онкологічних захворювань. Нам, депутатам, приходиться вирішувати багато проблем, але найстрашніше бачити очі матері, яка прийшла на прийом, благаючи профінансувати операцію її хворої дитини. Шановний Вікторе Федоровичу, всі, як кажуть, нижчі інстанції я пройшов, тому змушений звернутися до вас з щирою надією на вирішення цього надто важливого питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Народний депутат Гармаш, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Йосипу Вінському.

ГАРМАШ Г.Ф. Гармаш Галина, фракция Социалистической партии Украины.

Черкассы. Разгромлена типография Черкасского обкома партии, где печатались оппозициооные газеты "Грани", "Резюме", "Народная правда". Местная милиция, прокуратура проводят массовые допросы участников акции "Повстань, Україно!" Практически за всеми офисами Социалистической партии установлено наружное наблюдение, прослушиваются телефоны.

Такая же ситуация во Львове с молодым социалистом Сергеем Шкляруком, которого за участие в акциях уже шестой раз вызывают на допрос в милицию и прокуратуру. И таких примеров по молодым социалистам десятки.

Киевская область. Органы прокуратуры Белой Церкви, Броваров, Киево-Святошинского и других районов под разными предлогами вызывают руководителей партийных организаций в СБУ для дачи сведений по акциям протеста.

Луганская область. Районные суды города Луганска запрещают проведение в сентябре акций протеста, а затем применяют к его участникам административные меры воздествия в виде штрафов.

Запорожская область. Сразу два районных суда Запорожья запретили проведение акции "Путин, не подавай руку Кучме" во время визита российского Президента. Так называемый независимый суд признал виновным членов Соцпартии Кузнецова, Девятку, Гайдука только за то, что они принимали участие во встрече с народными депутатами.

Вы меня спросите: где же найти правду? Как защитить себя? Как это ни горько, могу сказать: можно обратиться только к господу Богу. Даже те, кто по роду службы должен стоять на службе закона, беззастенчиво его нарушают.

Неоднократно Регламентный комитет рассматривал вопрос о депутатах-совместителях. Один характерный пример. Народный депутат Кивалов в нарушение Конституции, закона Украины о статусе народного депутата продолжает совмещать депутатский мандат с деятельностью, подумайте только, деятельностью председателя Высшего совета юстиции и Президента Одесской национальной юридической академии.

Мало того, Апелляционный суд Киева отказал в удовлетворении заявления Председателя Верховного Совета о досрочном прекращении полномочий этого народного депутата.

Регламентный комитет вынужден быт чуть ли не следственные действия проводить в аппарате, искать это решение суда, а срок уже истек.

И последнее, от имени женщин - народных депутатов Украины хочу высказать слова нашего презрения народному депутату Суркису, который поднял вчера руку на хрупкую женщину - народного депутата Украины Юлию Тимошенко. И если мужчины - народные депутаты не смогут ответить на эти действия, мы можем постоять за себя сами. Хунта не пройдет! Суркису - ганьба! (О п л е с к и)

ГОЛОВА. Народний депутат Вінський, підготуватися Кармазіну.

Будь ласка, Тимошенко.

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Володимир Михайлович, є неприємна новина для вас, замість Вінського буде виступати Юлія Тимошенко.

Я хотіла просто слова мати, і хочу подякувати і пану Вінському, і Павловському, і Ситнику, які передали мені слово, і я можу говорити 9 хвилин.

І тому я хотіла перш за все, користуючись мікрофоном, дати їм знання, що відбувається в суспільстві і де вихід з цього не дуже гарного стану, в якому ми всі опинилися.

І почати хочу з того, що ми два-три місяці тому, вся Україна перейшли в принципово новий етап нашого політичного життя. В чому воно полягає?

Якщо ще три місяці тому існували такі чиновники, як Кучма, Кінах, Азаров, і якби клани користувалися їх послугами, знаходили порозуміння і використовували їх заради своїх благ.

Сьогодні, на жаль, ситуація, дійсно, критична, тому що вони будують все життя країни на користь своїх особистих інтересів. Питання: що робити в цій ситуації, що робити після того державного перевороту?

Безумовно, ми започаткували акцію 16 вересня, яка об'єднала майже всі політичні опозиційні сили. І ми намагалися і намагаємося суспільство теж об'єднати для несприйняття цієї жахливої ситуації. Іноді каже більшість, або представники від більшості, що акція "Повстань, Україно!" нічого абсолютно не дає. Це не так. До цієї акції Кучма планував іти на третій термін, сьогодні він вже нікуди не йде, а радиться, як достроково віддати своєму преємнику владу.

Друге. Знайшовся суддя в Україні, який займає діючу посаду судді, який порушив проти Кучми по 11-ти епізодам кримінальну справу. Повна ізоляція Кучми за кордоном. Повна ізоляція Кучми в суспільстві, тому що суспільство навіть на 1 відсоток не підтримує цього Президента. В такому стані він довго, безумовно, не може знаходитися на посаді.

І ми, об'єднуючи всі наші зусилля, всі чотири опозиційні сили в парламенті: комуністи, "Наша Україна" на чолі з Віктором Андрійовичем Ющенком, соціалісти на чолі з Олександром Олександровичем Морозом, політична сила, яку очолюю я, - ми всі разом до весни маємо взяти чітке зобов'язання: прибрати Кучму від влади, і ми це будемо робити. Стабільності не буде йому на жоден день і на жодну годину. Достатньо знущатись над всією Україною багато років. Але ж не зважаючи на те, що сьогодні вони все ж таки слабкі, як ніколи. Ми маємо захистити останні наші барикади, я маю на увазі, Національний банк України. Національний банк, який волею Президента Кучми потрапив теж у розкладки між його оточенням. В сьогодні один з людей, які навколо Кучми, це є його зять Пінчук, претендує свою людину Сергія Тигіпко поставити керівником Національного банку. Я хочу сказати, що не справа у тому, що Сергій Леонідович не фахова людина, він нормальна людина, і більшість депутатів до нього ставляться з повагою. Але ж справа в іншому. І я цю обставину виклала вчора на Погоджувальній раді.

За тиждень до голосування по Стельмаха у Верховній Раді мене запросив один з керівників Національного банку до себе на зустріч. І вчора я розповіла про суть цієї зустрічі всім, хто був присутній на Погоджувальній раді. Суть цієї зустрічі полягає у тому, що один з керівників банку Національного виклав мені оригінали документів про те, що готуються зробити з Національним банком.

Перший документ - це рішення уряду, постанова уряд, з якою Кінах прийшов до Національного банку. У цьому рішенні написано, що Національний банк має імітувати 3,5 мільярда гривень додаткових коштів і по певній процедурі провести ці кошти.

Другий документ, який я побачила, це є рішення Комісії по цінним паперам, це державний орган, який дає право торговому дому НАК "Нафтогазу" імітувати облігації на 3,5 мільярда гривень.

Куди далі ці кошти підуть? Ви ж розумієте, що цим хлопцям гривні не потрібні. Вони миттєво вийдуть на ринок конвертації. І це значить, що 700 мільйонів доларів з валютних резервів Національного банку будуть покладені під час конвертації на ці комерційні структури. Це суттєве зменшення ресурсів валютних резервів Національного банку. І ніхто не задумувався, коли замислювався, коли підписував ці урядові документи, що відбувається з нашою банківською системою. Гривня ніколи не встоїть. І мені показали ще три проекти на подібні операції, які Національному банку запропонували зробити.

І тому не питання Стельмаха, а питання нашого з вами життя. Сьогодні в більшості знаходяться керівники банків, сьогодні в більшості знаходяться керівники потужних підприємств, шахт і так далі. Ми що не розуміємо, що, як інструмент, нас використають всіх, а потім інтереси будуть абсолютно чіткі і відверті. Хто за цим стоїть? Торговий жом, НАК “Нафтогаз” очолює пан Кисельов, який йшов у списку соціал-демократів (об'єднаних) двадцять дев'ятим номером. Це все операції Суркіса і Медведчука. І саме тому він мене вчора в проході отут перед вами і вдарив в спину, тому що Суркіс не міг просто стримати своєї ярості стосовно того, що я всю цю інформацію виклала на Погоджувальній раді.

ГОЛОВА. Завершуйте.

ТИМОШЕНКО Ю.В. І останнє, що я хочу сказати.

Ми можемо бути більшістю і меншістю, ми можемо бути опозицією і владними фракціями, а ми ж завжди маємо залишатися громадянами України і не здати Національний банк України.

ГОЛОВА. Завершуйте, інакше я відключу мікрофон.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую за увагу.

(О п л е с к и)

ГОЛОВА. Я для народного депутата Павловського читаю, що можна передавати слово, але не більше 2-х разів. Це для наступного разу я просто даю інформацію. Народний депутат Кармазін, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

І до прозорості влади, до того, про що ми говоримо, що у нас влада дуже прозора.

Шановні народні депутати, шановний народе України! Відбувається сьогодні четвертий голодомор з допомогою секвестру бюджету, який зроблений одноособово наказом міністра фінансів України, який був випущений з грифом "для службового користування", Святославе Михайловичу, з таким грифом випускаються накази міністра. Вони не опротестовані прокуратурою в порядку загального нагляду, хоча вони абсолютно злочинні. Я поставив питання про притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з тим що скорочуються бюджетні призначення для боротьби зі СНІДом, з раком на 55 мільйонів, для боротьби з туберкульозом - 55 мільйонів, а Україна вимирає щодня - задумайтеся!- на одну тисячу чоловік, випускається позавчора свіжесенький указ. Подивіться, будь ласка, указ Президента України про що? Про забезпечення діяльності Конституційного Суду України. Опублікуванню не підлягає. Голові Конституційного Суду, суддям...

ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. Якби завершилися ще б ці укази. Всім підвищені посадові оклади...

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

Будь ласка, Одайник, фракція "Наша Україна". Там же написано, що опублікуванню не підлягає, чого ж ви його публічно оголошуєте?

КАРМАЗІН Ю.А. Так там написано і для службового користування...

ГОЛОВА. Ну я прошу вас, дайте колезі виступити. Вперше чоловік, майже, на трибуні виступає, ну дайте можливість виступити.

ОДАЙНИК М.М.

Микола Одайник, "Наша Україна", "Солідарність", да, місто-герой Єланець.

Шановний головуючий! Шановні депутати! Ви знаєте, я записався на минулу п'ятницю і хотів виступити з заявою на захист наших селян, нашу саму велику частину, знедолену, але вчорашні події, які відбулись в цьому залі, мене ще більше, я думаю, я б сказав, ще більше вони мене стривожили і переді мною стало одне запитання: чому це відбувається і чому це вчора відбулось?

Ви знаєте, справа в тому, що я взагалі люблю поцікавитися, і я запитав більше 100 чоловік - чому це все-таки відбувається. Із них, я запитував у депутатів різних фракцій, і кожний говорив своє. Одна частина людей говорила, що винуватий Голова Верховної Ради, який дуже порядно поступив, демократично, але в нього не хватило рішучості. Другий говорить, що винуватий це Президент, винуватий Президент, тому що Президенту дуже вигідно стравити депутатів друг проти друга, щоб вони не об'єднались і не сказали: ні, хватить уже грабити Україну, хватить її ганьбити на весь світ. Третя частина, звичайно, і підтримали, на жаль, цю частину засоби масової інформації, що винувата опозиція, тому що вони не хотять, вони добиваються чогось і так далі. Я вважаю, що опозиція єдине, чого добивається, вона не хоче дати можливість приватизувати Національний банк.

Крім цього, є й інші думки. І хочу вам сказати, що ці думки, кожний має своє місце і, можливо, вони і вірні, але це все є дотичні, дотичні до основного. Основне, на мій погляд, це те, що у нас дуже недосконалі закони, закони, які кожний читає по-своєму. От дивіться, що получається: ми вже дочитались цими законами, що вже розорили селянство дотла, уже тисячі людей лишили без землі, без земельного паю, без майнового.

І вчора що відбулося? Вчора відбулася проста ситуація: кожна група читає Регламент по-своєму, і кожний правий. Я сиджу, я молодий, можливо, парламентарій, і от я сиджу і слухаю: і цей прав, і цей прав.

І от я хотів би сьогодні звернутися до всіх депутатів, до депутатів, незалежно від фракцій, до депутатів, які сьогодні сидять в залі, до депутатів, які мене слухають, навіть до тих депутатів, які взагалі приходять на Верховну Раду тільки для того, щоб проголосувати, звернутися з одним проханням: давайте відноситися до своєї роботи так, як відносяться всі нормальні люди, давайте буде працювати, працювати над законами, і создамо такі закони, які б не можна було прочитати по-різному. Дякую вам всім за увагу.

ГОЛОВА. Я вам можу сказати, коли якісь виникають розбіжності, ви не сумнівайтеся, дивіться на голову, він завжди правильно поступає і не буде проблем ніяких.

Слово має Катерина Самойлик, фракція комуністів. Підготуватися Нощенку.

САМОЙЛИК К.С.

Шановні виборці, шановні херсонці!

А я в своєму виступі якраз і хотіла б підняти питання, одне з болючих питань суспільства - це наслідки непродуманого реформування в агропромисловому комплексі України.

Під час зустрічей на Херсонщині, а в мене в половини районів Херсонщини є громадські приймальні, більше всього піднімаються питання ошукування, обдурювання селян спритними ділками. Всюди йдуть суди, люди судяться з новітнім панством, які користуються власним прагненням наживи та юридичною необізнаністю людей, віддають на 30-40-50 років землю в оренду сумнівним суб'єктам, і навіть не громадянам України через підставних осіб.

У 90 відсотків господарств люди не одержують анічогісінько, окрім якихось негідних відходів і то по басноцінній вартості, як саме високоякісне зерно. Непоодинокі випадки, коли до людей, доведених до відчаю, обманом їх везуть в нотаріальні контори, оформлюють дарчі, дають мізерні кошти і так скуповують землю. Як же могло відбутись таке, що земля уже практично не в руках селян, що на майновий пай людям нічого не дають? Все цінне вже закладене, продане, віддане. На тобі, селянине, землю, нічого не одержуй, обробляти нічим, але податки треба платити. Наші селяни навіть на біржу не можуть стати, щоб одержати мізерні кошти, бо ти є власником землі! Таке високе слово!

Люди сьогодні, село практично знищено, і ми повинні це признати. Люди в злиднях, маючи неоціненне багатство - наші чорноземи, нашу землю, сьогодні жебракують.

Я разом з колегою Лещенко і з іншими ініціювала проведення парламентських слухань з цього питання. Мене взагалі вразило, коли аграрна фракція у Верховній Раді проголосувала проти. Я вважаю, що цим самим вони замітають сліди власних злочинів, власних експериментів над нашими селянами.

Володимире Михайловичу, я звертаюсь офіційно до вас і прошу дати протокольне доручення профільному комітету, щоб у нас наступні парламентські читання були не черговою говорильнею, - серйозний аналіз, серйозні рішення і серйозні наслідки для тих, хто довів село до гибелі. Треба дати оцінку, куди пішли наша земля, хто на ній збирає бариші, куди зникло майно, де зникли наші тваринні ферми? І врешті-решт, дати людям відповідь, як рятувати село, як рятувати людей. І ще я просила, що в сесійній залі на цих слуханнях не ті люди, які будуть брехати, тут сидіть повинні, а ті, кому болять проблеми нашого села. Дякую.

ГОЛОВА. Шуфрич Нестор, репліка. Будь ласка, фракція Соціал-демократичної партії України.

Шановні колеги, я перепрошую вас, там йшлося про фракцію. Ну, давайте не будемо толерантні, я ж хочу, щоб усі були в рівних можливостях.

Будь ласка. Нощенко підготуватись до виступу. Тільки на називайте прізвищ, я вас прошу. Будь ласка.

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. З трибуни пролунала інформація щодо причетності кандидата в народні депутати, члена списку партії СДПУ(о) до Верховної Ради, пана Кисельова, який, дійсно, має 29-й номер і є кандидатом в народні депутати. Він сьогодні очолює торговий газ Україна.

В інформації, яка була розповсюджена зараз у залі, не було сказано єдине, що названі облігації не можуть передаватися і продаватися третім особам, вони використовуються фактично як заєм НАК "Нафтогаз України" перед комерційними банками. Єдине, що це прохання - допомогти НАКу під 3 відсотки річних. Нічого більше.

І ми не можемо сьогодні залишити одну із головних наших галузей без підтримки, принаймні комерційних банків, якщо вони на це погодяться. І це ні в якому випадку не може бути примусово.

І ще раз звертаю вашу увагу, що облігації не можуть бути використані в будь-яких комерційних оборудках, бо це є окремий пункт постанови Кабінету Міністрів України. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців, підприємців і "Трудової України". Підготуватися Андрію Шкілю.

Нощенка немає? Андрій Шкіль, будь ласка.

ШКІЛЬ А.В.

Шановні виборці, радіослухачі, шановні колеги народні депутати. Дійсно, не багато нас лишається на найважливіше, напевно, обговорення питань, які надаються депутатам Верховної Ради, коли можна поговорити про різне.

І, звичайно, я тут хотів би, в першу чергу, зупинитися на тому, що турбує зараз, в цей час мешканців України. У зв'язку з тим, що існуючий в Україні режим не в стані забезпечити практично нічого, навіть забезпечення людей теплом. Сьогодні пролунав депутатський запит про неякісне забезпечення теплом громадян України, але я хочу розказати про кричущий факт, який відбувся на території мого округу на Самбірщині.

Я хотів би, щоб мій виступ було сприйнято як офіційний запит. Тут є прокурор, є і нинішній, і колишній. Я хочу знати, яку відповідальність понесуть ті люди, які морозять у квартирах людей, які оплатили, мешканці оплатили послуги, які мали бути їм надані. Вони мерзнуть, виходять на вулицю, перекривають рух. Звичайно, вони ще не замерзли до такої степені, щоб прийти у Київ і перекривати тут дороги. Але до цього ви їх змусите, воин прийдуть сюди і врешті-решт переконаний, змітуть існуючий режим, який змушує їх вмирати у власних холодних оселях. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів, підготуватися Грязєву.

СОЛОМАТІН Ю.П.

Между тем, исследования российской демографической катастрофы проведенной членом Российской академией естественных наук, руководителем лаборатории системных исследований здоровья академиком Игорем Гундаревым привели к выводу о том, что эпидемия сверхсмертности в постсоветской России является результатом воздействия, так называемого, х-фактора, с которым ученый связывает навязывание исторически и культурно чуждых для нашего общества и народа духовных ценностей.

По Игорю Гундареву западный тип мышления, который всячески проталкивается в сознание нашего человека, противоречит его моральноэмоциональному генотипу, традиционной для нашего народа коллективистской ментальности, а вымирание нации является специфической реакцией отторжения на чуждую нам духовность.

С учетом того, что подобные демографические процессы происходят в независимых государствах на всем постсоветском пространстве, есть основание утверждать о том, что эти процессы являются платой за навязанный нам переход от советской цивилизации к евроатлантической, от мировоззрения советского человека, который был хозяином в собственном государстве, к модели атомизированной личности, которую исповедует, так называемые общечеловеческие ценности. Такова горькая правда о цене, которую мы платим за происходящую трансформацию нашего общества, за изменение вектора общественно-политических и социально-экономических преобразований на постсоветском пространстве.

По сути, проводимая с 1991 года реформа в наших украинских условиях является прежде всего несанкционированным и замаскированным способом социальной инженерии на сознании народа.

Точнее, манипуляции сознанием народа с целью преобразования его из народа-коллективиста, когда один за всех и все за одного, в сборище ........рованых личностей, в котором каждый сам за себя, только один Бог за всех.

Именно в этом заключается потаенный смысл постепенного ............. проталкиваемого европейского выбора.

ГОЛОВА. Завершуйте. Народний депутат Грязєв, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Малиновському.

ГРЯЗЄВ А.Д.

Уважаемые коллеги! Соцыалистическая партия Украины ни раз, ни два в этом зале и не только Социалистическая партия Украины, говорила о том, что система власти. которая имеется в Украине, крайне цинична, крайне глуха нуждам людей.

Я приведу два примера только.

На прошлый раз, выступая с этой трибуны, я говорил о том, что в Чернобыле есть проблемы, на которые власть должна все время обращать внимание. В часности, одна из таких деталей. Люди, которые охраняют сегодня эту зону, не получают заработной платы. И говорил о том, что ни приведи Господь, что если эти люди не будут исполнять свой долг как положено, то то, что может там произойти, не покажется малым свему миру. То власть должна же остановиться! Нет! Понулаю факс, в котором на эту тему приводится такой ответ: Да, есть задолженность; да, есть проблемы.

И не единого слова о том, какие же меры власть предпринимает к тому, чтобы изменить.

Я надеюсь все-таки получить ответ ни констатацию фактов, а что власть конкретно собирается сделать, чтобы предотвратить возможную беду.

Второй пример этой власти. Все знаете, вся Украина знает, как издеваются над семьей нашего лидера Александра Мороза. Так вот, чтобы слышали все граждане Украины, и сегодня в его доме, где он проживает не отапливается, нет тепла. Спрашивается: до какого цинизма, до какого варварства может дойти эта власть? Разве можно это терпеть дальше?

Поэтому я бы просил, здесь присутствует Генеральный прокурор, по этому факту, поскольку он получил такую огласку, все-таки чтобы Генеральная прокуратура рассмотрела. Есть конституционные права граждан на жилье, нельзя так по-хамски относится! И я прошу это дело взять под свой контроль. Спасибо.

ГОЛОВА. Народний депутат Малиновський, підготуватися Хмарі.

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Шановне керівництво Верховної Ради, шановні колеги, виборці! У нас сьогодні іменинник є один - це влада. Я про те ж саме.

Хочу навести декілька фактів грубого порушення місцевими органами влади Закону про статус народного депутата і положення про помічників. Факт перший. Білоцерківська міська рада вимагає від мене та мого помічника, якого я призначив, депутату міської ради Пшеніка надати рішення фракції Соцпартії про те, що я закріплюю за Білою Церквою як депутат. Такого в законі немає, але вимагають. Тому я вважаю, дії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, від імені якого виступив заступник міського голови Мельничук, такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, зокрема статті 22, 25 Кодексу про працю.

Історія має продовження. Без сумніву, Пшенік подав позов до суду. І ви думаєте, яке рішення? Все правильно, суд не задовольнив наш позов, посилаючись на статтю 7, пункт перший, та статтю 28 Закону про статус народного депутата, де зовсім про інше ведеться мова. Тобто цинічно порушуються всі нормальні норми. Річ в іншому.

Справа в тому, що Пшенік на виборах 2002 року балотувався кандидатом на посаду міського голови, різко критикував бездіяльність діючої влади, представник якої Шуліпа знову був призначений, підкреслюю, призначений головою, а не обраний. Справа в суді. Яка відповідь суду? Все нормально, порушень закону немає. Тому я звертаюся до Вищо кваліфікаційної комісії суддів України про надання відповідної оцінки діям голови Білоцерківського міського суду Саніна, голови апеляційного суду Київської області Нечипоренка та судді Білоцерківського міського суду Макарової; до Генерального прокурора України з проханням дати оцінку фактам грубого порушення моїх прав як народного депутата України та прав депутата місько] ради Пшеніка згідно статті 351 Кримінального кодексу України.

Інші факти. Справа в тому, що я депутат по списку пройшов, що у мене помічники мої по всій Україні є. Інші факти. Закарпатська область, Рахівський район. Місцеві органи влади, ну, всіляко чинять перешкоди роботі моєму помічнику по Рахівському району Прісу.

Черкаська область, місто Сміла. Ну, аж надто ретиве керівництво однієї з відділків Одеської залізниці в місті Смілій Єрмолович, ну, ніяк не може змиритися з тим, що не в її підпорядкуванні працює Пономаренко Світлана, яка є помічником депутата-соціаліста.

Я з цієї високої трибуни звертаюся до таких горе-керівників, не бійтеся нас соціалістів, навпаки, використовуйте наші можливості для вирішення проблем вашого регіону. А, вибачте, запевняю, систему влади ми змінимо. Ті, хто сьогодні порушує закони, будуть відповідати перед законом, і той, хто це покриває, а особисто Президент України, теж відповість за це. Дякую.

ГОЛОВА. Степан Хмара, фракція блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

ХМАРА С.І. Хмара, фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Народний депутат Ківалов, грубо порушуючи статтю 78 Конституції, статтю закону про Вищу раду юстиції, а також закон України про статус народного депутата, займає незаконну посаду голови Вищої ради юстиції.

Але це було б не настільки страшно, якщо би цьому не потурала більшість членів Вищої ради юстиції, і це викликає особливу тривогу.

Тому я звертаюся і в тому числі і до виборців шановного міста Одеси, які обрали народним депутатом Сергія Ківалова, на жаль, гірко помилися, розпочати крім всього іншого процедуру відкликання народного депутата Ківалова.

ГОЛОВА. Народний депутат Мельничук, будь ласка.

Ви спокійно, шановні колеги, це вже перебор буде великий. Давайте не будемо. Народний депутат Матвієнко.

МАТВІЄНКО П.В.

Шановні народні депутати!

До мене звернувся колектив найбільшого в Україні підприємства по виробництву панчішно-шкарпеткових виробів - Житомирська фабрика "Україна" з проханням донести до вас, українських законодавців, величезну проблему існування недобросовісної конкуренції.

Мова йде про необхідність захистити вітчизняного товаровиробника, лозунг, який часто проголошується в цій залі, який, на жаль, і досі лишається надзвичайно актуальним.

Судіть самі: на внутрішньому ринку, і це стосується не лише Житомирщини, з'явилося так багато контрабандної недоброякісної продукції з підробкою марки фабрики "Україна", що житомирські покупці стали піддавати сумніву справжність, якість відомої торгової марки.

З існуючих у Житомирі 30-ти фірм, що виготовляють панчішно-шкарпеткові вироби, лише три зареєстровані у Держстандарті, а дозвіл на виробництво від санепідемстанцій мають лише дев'ять.

Сотні мільйонів пар завозиться в Україну з підробленими торговими марками, а ошуканий покупець звертається з претензіями до місцевого виробника. Натомість товари Житомирської торгової марки "Легка хода" виготовляються з екологічно чистої сировини найвищого гатунку.

Підприємство бореться за якість, випускає близько тисячі 300артикулей різноманітних панчішно-шкарпеткових виробів. Фабрика випускає 12 мільйонів пар шкарпеток, а це приблизно 36,6 відсотка від загальних обсягів виробництва цих товарів у нашій державі.

"Легка хода" зареєстрована у державному реєстрі і захищена Кримінальним кодексом, та поки що лише на папері, бо неодноразово керівництво підприємства зверталося в антимонопольний комітет, Управління захисту прав споживачів, але від нього вимагали вказати повні координати шахрая і навіть його адресу.

Собівартість якісних товарів "України", фабрики "Україна", є назвичайно високою. Вони коштують дорожче заширвжиток, їх вже не так часто купують, а значить, через погіршення конкурентного середовища фабрика змушена була згорнути виробництво і, як наслідок, "Житомирська панчішка" у цьому році втратила 20 відсотків продажів, а це недоїмка бюджету в сумі 1 мільйон гривень.

"За 10 років на державному рівні, - говориться у листі колективу, - у державі не було прийнято жодної дієвої програми розвитку легкої промисловості, внаслідок чого всі підприємства цієї галузі переживають однакові труднощі. Їм важко працювати з енергетиками, водопостачальниками, підприємствами зв'язку, чиї високі тарифи буквально знищують окремі галузі виробництва. Тому виробники Житомирщини, трудові колективи 7-ми підприємств легкої промисловості виступають за створення рівних правових умов для функціонування всіх суб'єктів виробничої діяльності. Вони направили звернення до державних органів сторити всеукраїнську асоціацію роботодавців, які виготовляють шкарпетково-панчішну продукцію, звертаються з проханням захистити їх від недобросовісної конкуренції та недоброякісного імпорту.

Хочу наголосити, що мова йде не лише про виживання окремого підприємства, а й про безпеку і процвітання регіону, оскільки фабрика "Україна" є однією з найбільших платників податків в області, найбільший наповнювач бюджету.

Чого ж конкретно чекають від нас, парламентарів, в Житомирщині і панчішники? Давно на часі прийняття законопроекту, який би поставив у рівні умови тих, хто чесно сплачує податки і фіксує всі свої фінансові операції та торгуючих на ринках часто підробної, недоброякісної продукції без касових апаратів. Їх введення внесло б прозорість у ситуацію, за якої фіксуватиметься кожна купівля-продаж.

Тож я звертаюся що вас підтримати і проголосувати та підготувати законопроект з цього питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Час вичерпано, година.

Із процедури Мигович. З місця, будь ласка, Іван Мигович з поцедури. Ми домовилися, народний депутат Мигович зняв себе з виступу під час обговорення останніх законопроектів, а попросив хвилину з процедури.

МИГОВИЧ І.І.

Дякую шановні колеги. Сьогодні ми у пожежному порядку вимушені були розглянути цілий ряд поданих урядом законопроектів переважно фіскального характеру. Ось уже багато разів робляться спроби створити негативні, незадовільні умови для функціонування суб'єктів спеціальної економічної зони Закарпаття.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми домовлялися, що ми продовжуємо працювати. Якщо немає заперечень, переходимо до розгляду наступного питання. Шановні колеги, щось з процедури. Як цього народного депутата? Народний депутат Карнаух, будь ласка.

КАРНАУХ М.В.

Микола Карнаух, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний головуючий, враховуючи те, що звіт Фонду державного майна є досить об'ємним питанням, а зал не зовсім переповнений, я пропонував би сьогодні завершити розгляд питання, яке ми розпочали по інформації генерального прокурора, потім виступи голови комітету і таким чином сьогодні роботу завершити. А звіт з Фонду держмайна перенести на вівторок. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Народний депутат Слабенко. Шановні колеги, зараз ми будемо працювати далі. Ми домовилися були, зараз уже нові ініціативи з'являються. Давайте будемо взаємно ввічливими у дотриманні наших домовленостей. Все.

Будь ласка. Так що не хочете, ми його слухати не будемо взагалі.

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, 19 виборчий округ, ........, місто Володимиро-Волинськ.

Я хотів би зараз звернути увагу шановного товариства на наступну річ. Я записувався на виступ і на сьогоднішній день я був сорок перший в цьому виступі. Це свідчить, що ми пропустили на тому тижні виступи, і більшість народних депутатів не змогла сьогодні виступити і розповісти про ті проблеми, які існують в округах або у тих законопроектах, які вони хотіли би підтримати.

Більше того, я хотів би звернути увагу, що вже зараз на 20-те число на записи з місця у "різному" записалося двадцять чоловік. Повториться все те саме. Тому я хотів би привернути увагу, що якимось чином надавати слово для виступу з тих питань, які існують у виборчих округах.

Саме я сьогодні наполягав би звернути увагу на місто Ново-Волинськ у виборчому окрузі і на той критичний стан фінансування шахтарського міста, які існують на Західній Україні. Хоча розповідають, що є різна Україна, але, повірте, проблеми існують і у нас, і у вас. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Є така пропозиція. Всі питання, проблеми, які порушують народні депутати, які виголосили, направляємо відповідні запити до органів влади, в тому числі тих депутатів, які не встигли виступити, це 22 народних депутата, я прошу дати відповідні листи, ми підготуємо доручення, направимо їх.

Практика, це завжди, що години у нас не вистачає. Давайте домовлятися, будемо відводити більше час.

Я оголошую до розгляду звіт Фонду державного майна України, будь ласка.

Регламент пропонується таким чином. Комітет пропонував 10 хвилин для звіту, Якщо буде 5, 10 - відповіді на запитання, співдоповідь від комітету - 5 хвилин, відповіді на запитання- 5 хвилин, співдоповідь і відповідь на запитання від Спеціальної контрольної комісії - по 5 хвилин, обговорення - 20 хвилин. Будь ласка.

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

ГОЛОВА. Ми вже пропозицію обговорили, і були домовилися, що після різного ми приступаємо до розгляду цих питань.

Будь ласка.

Шановні колеги! Тоді треба голосувати іншу процедуру. Ми так домовляємося, що 60 хвилин - на розгляд цього питання. будь ласка, це пропозиція профільного комітету.

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я скорочу свій виступ до мінімуму. Вам всім розданий звіт Фонду державного майна України, тут досить об'ємний матеріал, з таблицями, цифровим матеріалом. Ви з ним могли чи можете ще ознайомитися.

Я коротко зупинюсь на тих проблемах, які виникли при виконанні Державної програми приватизації в минулому році і основних результатах.

Хочу сказати, що незважаючи на такий малий відсоток виконання Державної програми плану це найбільше надходження в абсолютному виразі за всі роки приватизації.

Від оренди державного майна в 2001 році отримано 80 мільйонів гривень при плановому річному завданні 52 мільйони. До Харківського обласного фонду ліквідації наслідків аварії перераховано 5,5 мільйона гривень .

Перераховано в 2001 році до Державного бюджету дивідендів у сумі 74,5 мільйони гривень при плановому річному завданні 200 мільйонів. На виконання плану надходження по дивідендам пов'язана з тим, що Кабінет Міністрів прийняв рішення про звільнення від сплати дивідендів 2 акціонерних товариств: Укртелеком на 148 мільйонів гривень і ВАТ "Титан" на 19 мільйонів гривень.

Станом на 1 січня 2002 року державному корпоративному управлінні знаходиться 2392 пакети акцій, що належать державі. Із них державною часткою менше 50 відсотків - 1,5 тисячі з державною часткою більше 50 відсотків 377 акціонерних товариства.

До статутних фондів холдингових компаній та державних акціонерних компаній передано 320 пакетів акцій відкритих акціонерних товариств.

Загальний обсяг, передбачений договорами купівлі-продажу інвестицій за період з 95-го по 2001 року становить 7 мільярдів гривень, що перевищує надходження коштів до бюджету від приватизації за цей же період. Загальний обсяг вже внесених інвестицій покупцями становить 3.3 мільярда гривень, в тому числі загальний обсяг інвестицій, внесених протягом 2001 року становить 484 мільйони гривень і 47.8 мільйонів доларів США.

Протягом 2001 року фондом проведено 6 тисяч перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу, питома вага угод, по яким протягом 2001 року перевірками встановлено порушення складає 17 відсотків, що є найнижчим показником з часу запровадження контролю договорів купівлі-продажу. В результаті штрафів і пені стягнуто з недоброякісних покупців 4 мільйони 425 з половиною тисяч гривень.

За 2001 рік основні надходження від приватизації складали продаж 6 обленерго, Запорізького алюмінієвого комбінату, Харцизького трубного заводу, ВАТ "Автокраз", Ужгородський "Турбогаз", Львівський автобусний завод та інші. Основними причинами і проблемами, які виникли при виконанні державної програми приватизації у 2001 році було, по-перше, незадовільний фінансово-економічний стан об'єктів приватизації, обтяженість багатьох з них борговими зобов'язаннями, застосування процедур банкрутства і санації, що суттєво знижувало інвестиційну привабливість об'єктів. Серед найбільш поширених методів гальмування та створення перепон в приватизації окремих привабливих об'єктів можна назвати шлях подання судових позовів. За рішенням судів в минулому році було відмінені результати продажу об'єктів на загальну суму 260 мільйонів гривень.

По-третє. Поширюється використання способів нелегітимної тіньової приватизації, серед яких найбільш розповсюдженими стають розрахунки з кредиторами високоліквідним державним майном. Невиправдано великої залишається на сьогодні кількість пакетів акцій, закріплених у державній власності.

Основні проблеми, які виникли в процесі виконання державної програми приватизації, Фонд державного майна спробував реалізувати в новій програмі приватизації на наступні 6 років, яку подано зараз в Кабінет Міністрів і буде скоро розглядатись в Верховній Раді.

Разом з цим, ми подали в Кабінет Міністрів закон про реприватизацію майна, яке пройшло процедури приватизації, яке передбачає нові механізми повернення об'єктів в державну власність в тих випадках, коли підприємства не працюють і наносять збитки місцевим бюджетам і державному бюджету. Цей механізм дозволяє нам вирішити проблеми по тим підприємствам, які пройшли сертифікатний або біржовий варіанти продажу. У мене коротко все.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу запишіться на запитання. Прошу на табло висвітити. Там у нас виходить, ви 6 хвилини виступили, 14 хвилин будемо питання ставити і відповідати.

Народний депутат Слабенко, позафракційний.

СЛАБЕНКО С.І. Народний депутат Слабенко Сергій, виборчий округ номер 19, місто Володимир-Волинський.

Я все ж таки хотів би зрозуміти. От ми сьогодні розглядаємо питання, яке пов'язано з виконанням програми Фондом держмайна. На вашу думку, що найбільше заважає сьогодні Фонду держмайна в реалізації поставлених перед ним завдань?

ГОЛОВА. Віталій Шибко. фракція Соціалістичної партії України.

ШИБКО В.Я. Віталій Шибко, Соціалістичної партії України.

Олександре Миколайовичу, у мене є таке питання: чи є у Фонду державного майна реєстр, скільки державних підприємств передано в управління всяким комерційним структурам і чи є якийсь аналіз того, як виконуються їхні зобов'язання щодо того, ну, як відновлюються ці підприємства, чи сплачуються податки і тому подібне?

БОНДАР О.М. Безумовно, такий реєстр є. Але таких підприємств на відміну від думки багатьох, в тому числі народних депутатів, у нас залишилось всього шість. Шість підприємств на сьогоднішній день передано в управління комерційним структурам. Ці всі підприємства передавались в управління ще агентством по корпоративному управлінню, яке очолював Таранов, ми більшість цих підприємств вже встигли розірвати договори, але є юридичні проблеми, на яких я не буду зупинятися. Чому? Ми можемо по решті це зробити. Найближчим часом, є доручення Президента, ми будемо подавати в Кабінет Міністрів документи по розірванню всіх договорів, які існують на сьогоднішній день. Але я хочу вам ще раз сказати: таких підприємств всього шість.

ГОЛОВА. Віктор Петров, фракція комуністів.

ПЕТРОВ В.Б. Спасибо.

Александр Николаевич, в Виннице-городе с помощью нового власника после приобретения контрольного пакета акций уничтожается винницкий подшипниковый завод. Год прошел, как они стали хозяевами этого пакета, каждый квартал приезжает ваша комиссия и подтверждает якобы выполняются условия договора. Хотя условия договора не выполняются. После вмешательства в некоторые сейчас люди стали получать зарплату, а практически, завод не работает с июня месяца.

Две недели тому назад я, было направлено за подписью Владимира Михайловича, было направлен вам депутатский запыт от меня. До сих пор я ответа от вас никакого не получил, хотя на заводе очень тяжелая ситуация. Получил ответ от прокуратуры, от других организаций, которые касались там проблемы.

Почему вы так реагируете на те проблемы, которые есть с предприятием и запрос народного депутата?

БОНДАР О.М. Я підписав вже відповіді по цьому запиту, особисто займався цією проблемою. Ми будемо займатися нею і далі.

Я хочу сказати, в момент продажу цього, пакетів, підприємство знаходилося в такому фінансовому скрутному борговому стані, що новий власник, виконуючи ті умови договорів, не в змозі зразу всі проблеми вирішити.

Ми беремо під особистий контроль це підприємство, і спільно з міністерствами будемо вирішувати там проблема. Але якщо є хоч якісь порушення в договорі купівлі-продажу, ми його будемо розривати.

Але просто ситуація там, дійсно, дуже складна, і ми всі відповіді і питання, я з вами особисто готовий зустрітися, спільно будемо вирішувати проблему цього підприємства. Я з вами згоден, до це є велика проблема.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, фракція "Наша Україна".

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, Чернівецька область, 203 округ, фракція "Наша Україна".

Шановний доповідачу, ви пригадуєте, скільки списів було поламано в парламенті попереднього скликання, коли розроблявся і приймався закон про особливості приватизації "Укртелекому" і говорилося про те, що цей закон дасть змогу реалізувати частину акцій і це будуть великі надходження до бюджету і таке інше.

Закон діє, з "Укртелекомом", з підготовкою до приватизації, власне, з приватизацією якась не зовсім зрозуміла є ситуація. Я просив би детально зупинитися на висвітленні саме цієї проблеми.

Напевно, швидше до Володимира Михайловича запитання, стосується закону про Фонд держмайна. Кажуть, що є багато проблем в роботі фонду, і таке інше, не прозорі процеси. То для того, щоб це унормувати все і познімати всі ці питання, які завжди виникають, то я думаю, що нам варто було б все-таки повернутися і цей закон про Фонд держмайна все-таки прийняти.

БОНДАР О.М. Значить, ситуація по "Укртелекому". Приватизація цього об'єкту має специфічний характер, тому що по ньому прийнятий окремий закон. Цим законом передбачена комісія, яка створюється Кабінетом Міністрів, яка вирішує всі питання стосовно процедури приватизації "Укртелекому". Її очолює Роговий Василь Васильович, який був віце-прем'єр-міністром Кабінету Міністрів. Усі рішення приймаються цією комісією. Фонд - виконавча структура, яка їх виконує.

У плані підготовки до "Укртелекому" його продажу моя особиста думка - ми втратили час. Можна було продати "Укртелеком" ще в минулому році або позаминулому. Зараз, дійсно, кон'юнктура, і внутрішньополітична, і зовнішня, не досить сприятлива для продажу цього об'єкту. І рішення комісії було - перенести, і уряду його продаж.

Але я вважаю, що це один із тих об'єктів, які можуть дати досить солідні кошти в бюджет. І, безумовно, Верховній Раді і керівництву держави треба приймати політичне рішення по його продажу. Тому що поки він показує чисті прибутки, але, за досвідом роботи інших підприємств, у мене немає впевненості, що це буде відбуватися і далі.

Відносно Закону про Фонд державного майна. Декілька разів Верховна Рада приймала цей закон, накладалось вето. Зараз у постанові Верховної Ради по моєму звіту є доручення підготувати новий текст закону, ми будемо, я думаю, це робити в стислі терміни, подавати знову у Верховну Раду.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

......................., уже, ну, неодноразово я звертався до вас по різних питаннях: по ...................... А зараз я звернувся з депутатським запитом до вас, ще листопаді, по незаконному відчуженню Черкаським регіональним відділенням фонду майна з "Кристала-С".

І тільки запит до вас попав - буквально через 2 тижні я отримую від вас відповідь, що ви признаєте, що рішення ...................суду, дійсно, рішення, яке приймав Черкаський регіональний фонд майна, невірне, відмінили це рішення. За цим рішенням стоять люди з їхньою зарплатою, заборгованістю і так далі. Ви знову даєте відписку.

Я дуже вас прошу, це вже не перший раз. Ви як голова Державного фонду майна повинні не писати відписки, а посилати туди ................... на місці, зустрітись з депутатом, подивитися, розібратися і прийняти зважене рішення, а не слухати те, що вам пишуть знизу з регіонального фонду майна. Будь ласка.

БОНДАР О.М. Я беру до уваги ваше зауваження, на особистий контроль я візьму це підприємство, тому що, дійсно, може мені не повністю об'єктивну інформацію доповідали. Я з вами готовий зустрітися і це питання розглянути.

ГОЛОВА. Микола Рудковський, фракція Соціалістичної партії України.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Шановний доповідачу, я хочу задати кілька запитань.

БОНДАР О.М. Я дякую за запитання. Я з вами не згоден про те, що Фонд державного майна мовчав. Справа у тому, що процедура банкрутства ніяким чином не пов'язана з фондом і не потребує ніяких узгоджень, навіть з повідомлення нас про такі дії.

Ще у минулому році я особисто на зустрічі з Президентом підняв питання, то була ініціатива Президента про накладання мораторію на ці всі відчуження. Ми вперше підняли шквал обговорення цієї проблеми ще у минулому складі парламенту. І ми весь час ініціювали зміни законодавства і знаходяться на розгляді у Верховній Раді. Зараз є спроби припинити цей мораторій, щоб далі відбувалися такі самі події. Ми виступаємо категорично проти припинення мораторію, поки не внесені зміни процедури банкрутства. І у своїй доповіді, і у звіті, і у новій програмі приватизації ми знову зосереджуємо увагу саме на цих проблемах. Але я вам хочу ще раз сказати. На сьогоднішній день по чинному законодавству жодна дія по банкрутству підприємством не передбачає ніяких повідомлень, що узгоджені з Фондом Державного майна Україні. На жаль це так, а відповідальність лягає на плечі фонду, тому що ми начебто відповідаємо за все державне майно на Україні.

ГОЛОВА. Народний депутат Сімонов.

Тільки прошу дуже коротко, шановні колеги.

СІМОНОВ В.Д.

Дякую Володимире Михайловичу, я коротко.

Що треба зробити для того, щоб все ж таки якось перерозподілити, забрати назад цієї структури акції, віддавати обратно на вільне поле перерозподілу? Дякую.

БОНДАР О.М. Я абсолютно з вами згоден з цією проблемою і, доповідаючи на Комітеті з економічної політики і у проекті рішення цього комітету це є, що наші всі холдінги створені рішеннями уряду, треба негайно розформувати і пакети віддати або підприємствам, або на продаж. Це підприємство передане в холдінгову компанію, яка нічого для підприємств, які взяли собі, холдінг не робить, а тільки створює для них проблеми. Я абсолютно з вами згоден, але для цього треба або рішення Верховної Ради, або Кабінету Міністрів. До речі, Президент вже неодноразово давав такі доручення про ліквідацію цих холдінгових компаній, в тому числі цієї.

ГОЛОВА. Народний депутат Калетнік.

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Григорій Калетник, група "Європейський вибір", 15 виборчий округ. Вінничина.

Я направив шановний Олександре Миколайовичу вам листа, але не можу сьогодні не скористатися можливістю поспілкуватися з вами вживу і привернути вашу увагу до такої проблеми.

Фонд державного майна разом із бувшим керівництвом облдержадміністрації на Вінничині дали можливість приватизувати структурі Гнівенський цукровий завод. Це один із трьох заводів, який не тільки має нове обладнання, але й обладнання технологічно придатне до переробки цукру-сирцю. І таким чином, сьогодні цей завод розрізається, вирізається, розтягується і нові власники продають його як металобрухт, маючи можливість на цьому заробити.

Я хотів би просити вас все-таки вжити надані вам законом права до припинення такої жахливої ситуації, де позбавляються люди робочих місць.

Дякую.

БОНДАР О.М. Я дякую за запитання. Я записав цей об'єкт. Обов'язково....

ГОЛОВА. Народний депутат Борщевський, фракція комуністів.

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Борщевский, Коммунистическая партия Украины, Днепропетровская область.

Меня интересует состояние дела по конкретному объекту. Завод имени Петровского металлургический комбинат. Там сегодня сложилась очень тяжелая ситуация. Рабочие уже готовы к забастовкам и другим действиям.

Как сегодня вот вы оцениваете ситуацию на этом комбинате , тем более что там пакет принадлежит контрольный государству. Завод имени Петровского.

БОНДАР О.М. Я знайомий з ситуацією на цьому заводі. Цей пакет знаходився довгий час в управлінні комерційної структури. Ми розірвали договір за рішенням уряду і зараз наводимо порядок. Спеціальна група створена. Виїжджав на місце мій перший заступник і ми будемо далі займатися ситуацією. Але цей об'єкт, це підприємство дійсно було вже в такому стані фінансовому складному, що так швидко там питання вирішити не можна.

Цей об'єкт знаходиться на контролі моєму особистому і керівництва Кабінету Міністрів. Я думаю, що ми там питання найближчим часом вирішимо.

ГОЛОВА. Карнаух, будь ласка.

КАРНАУХ М.В.

І наступне. Ходять розмови, що після ............. акцій у ВАТ "Укрнафта" в готується до продажу між "Приватбанком" і "Укрсіббанком". Дайте, будь ласка, відповідь.

БОНДАР О.М. Пакет акцій ні в який консорціум не передбачається взагалі передавати. Таких немає навіть ні рішень, ні ідей. Це перше.

А якщо говорити про НАК "Нафтогаз", то там пакети акцій дійсно знаходяться і це було зроблено давно.

А по "Укрнафті", дійсно є пропозиція про продаж пакету, який належить зараз НАК "Нафтогаз України" Укрнафти, воно знаходиться, цей проект, на візуванні і буде скоро поданий в Кабінет Міністрів. Але ніяких рішень, ніяких там обговорень ще з цього приводу не було. Я думаю, що Бойко дав передчасну інформацію по цьому об'єкту. Я не впевнений, що таке рішення взагалі буде прийнято.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, Олександре Миколайовичу. Будь ласка, від Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Анатолійович Демьохін.

Я просив би, Валентина Петрівна, щоб ви домовилися з комітетом і визначили. Ви ж разом ходили і говорили, що все у вас там домовлено, тільки треба слухати. Не було? Будь ласка.

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемые руководители, уважаемые народные депутаты, отчет Фонда государственного имущества о выполнении программы приватизации в 2001 году, который сегодня рассматривается, свидетельствует о возросшем уровне все-таки взаимной ответственности парламента и исполнительной власти. Хотя два года отчет не слушался. Организация рассмотрения этого вопроса потребовала настойчивости как от комитета, так и от специальной контрольной комиссии по вопросам приватизации. Я за отведенные 5 минут дам краткую характеристику проекту постановления, которое предлагается комитетом.

Хочется отметить, что при выполнении заданий государственной приватизации в 2001 году фонд не обеспечил в полном объеме поступления в Госбюджет от приватизации имущества.

Законом Украины о Государственном бюджете объем поступлений от приватизации предусматривался в 5,7 млрд. гривен и 200 млн. дивидендов на акции. По отчетным данным фактически объем поступлений составил 2,2 млрд., то есть 37,4 процента от плана. Невысокий уровень управления государственными корпоративными правами не позволил выполнить задание и по объему дивидендов на акции государства.

Меры, которые принимались при нарушениях договоров, были недостаточными.

Деятельность фонда по управлению госимуществом, как и в предыдущие годы, сводилась, в основном, к управлению в сфере арендных отношений. Было выявлено фондом более 1800 теневых договоров аренды, не согласованные с органами приватизации, около 300 незаконно заключенных. Однако, результаты воздействия на нарушителей не оценены.

В качестве позитивного вывода необходимо отметить, что руководство фонда, и это следует из отчета, и на комитете мы обсуждали, понимает, что и как следует изменять в деятельности фонда, на чем концентрировать усилия.

Под руководством фонда разработана 6-летняя государственная программа приватизации, внедряется более осторожный и скоординированный с отраслевыми реформами процесс приватизации наиболее важных для экономики комплексов. Эти обстоятельства были основными при принятии решения об утверждении отчета фонда на комитете.

В чем же предстоит сконцентрировать усилия? На осуществлении предприватизационной подготовке с целью повышения рыночной стоимости предприятия, на достижении максимальной глубины продажи объектов, находящихся в состоянии приватизации, на ускорение продажи остающихся пакетов акций акционерных обществ, на совершенствовании системы управления государственными корпоративными правами, на совершенствовании претензионно-договорной работы, на противодействии применению схем разгосударствления вне поля законодательства о приватизации, на недопущении уменьшения государственной части имущества в уставных фондах акционерных обществ путем искусственного увеличения своих уставных фондов.

Кабинету Министров Украины предлагается в месячный срок внести на рассмотрение проекты о Фонде государственного имущества, проекты законов, и о государственной программе приватизации.

Предлагается также правительству рассмотреть вопрос относительно функционирования холдинговых компаний, государственных акционерных обществ, деятельность которых неэффективна.

Вышесказанное и составляет основу проекта постановления по отчету Фонду государственного имущества. Комитет просит поддержать его при голосовании. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Запитання до доповідача є, шановні колеги?

Немає. Будь ласка, дякую вам. А Родіонова є запитання, шановні колеги. Тут є запитання. Народний депутат Михайло Кузьмич Родіонов.

РОДІОНОВ М.К. Система отказала?

ГОЛОВА. Та так чути. Ви скажіть і вам відповість доповідач.

РОДІОНОВ М.К. У меня такой вопрос.

Фракция коммунистов, Родионов.

У меня к вам такой вопрос, ну, первый, поскольку вы специалист. Какая часть собственности в Украине приватизирована уже полностью и окончательно и бесповоротно? Это первый.

И второе. Ваше точка зрения, ну, то, что приватизация не дает роста экономики Украины, это ясно и сейчас. Вот как вы считаете, что нужно сделать для того, с точки зрения приватизации или неприватизации, чтобы экономика получала какой-то рост в Украине?

ДЕМЬОХІН В.А. Ну, начнем с того, какая же часть окончательно, бесповоротно. Я думаю, в стране не найдется человека, который бы на это ответил, на счет бесповоротности. Почему? Потому что, ну, мы же ставим задачу, во-первых, завершить работу по реестру, да. Значит, все-таки иметь банк данных окончательно. У нас, например, по министерству обороны закрытая информация. А есть предприятия, которые там, недавно мы рассматривали одно из предприятий вот на приватизацию, значит... И на счет окончательности-бесповоротности вопрос еще осложняется тем, что, я думаю, все-таки закон о реприватизации будет принят. И вот этим законом эти проценты они будут все-таки регулироваться.

Так вот, для того, чтобы процессы приватизации шли и серьезно влияли на доходную часть нашего бюджета, первое - нужно все-таки отстранить от участия все силовые органы в процессе приватизации. Есть суды. Нужно принять закон о фонде имущества, где будут четко расписаны права и обязанности. И мы должны определить, когда мы слушаем отчет фонда, по каким вопросам.

И, понимаете, если, например, Мозерский нефтеперерабатывающий завод сегодня выставлен на продажу в Белоруссии за 700 миллионов долларов, да, а мы все, наверное, за столько не продали. Вот вам и ответ на вопрос.

ГОЛОВА. Дякую. Дякую, шановні колеги. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Валентина Петрівна Семенюк.

Будь ласка, Валентина Петрівна. 10 хвилин.

СЕМЕНЮК В.П.

Висновки щодо наслідків приватизації Фонд державного майна проводить на підставі групи макроекономічного аналізу України Гарвардського інституту міжнародного розвитку, що не передбачено чинним законодавством.

Про виробництво продукції високих технологій на приватизованих підприємствах дізнатися із звіти неможливо. При чому, у розділі дев'ятнадцять прямо зазначено, що Фонд державного майна керується у своїй діяльності вказівками уряду Німеччини з питань приватизації в Україні, а також рекомендаціями дорадчої групи з питань приватизації створеною за ініціативою Світового банку та Міжнародного валютного фонду.

Комісія також з'ясувала, що фондом були прийняті кабальні умови зазначені у договорі з іноземними радниками, яким надано послуги з приватизації шести енергогенеруючих компанії. Ним обумовлено сплату раднику гонорару у розмірі 4,2 відсотки вартості продажу кожного об'єкта за, так звану, успішну приватизацію.

Але про який успіх можна говорити, коли радником пакету акцій Херсонобленерго продано за 112 мільйонів гривень при початковій 111,5 мільйона гривень, тобто лише на 500 тисяч ця сума була перебільшена, а при цьому було сплачено раднику 4 мільйони 633 тисячі гривень. Аналогічну ситуацію ви можете побачити у порівняльних таблицях, яки ми вам перед цим роздали.

Крім того, хочу сказати. Принцип приватизації підприємств стратегічними інвесторами не вирішується остаточно проблеми недопущення до участі в приватизаційних процесах офшорних компаній. А випадки загострилися навпаки, і є відповідним конкретними під визначення конкретного власника і під конкретного покупця. Я думаю, що ці конфлікти такими. Так 36 відсотків державний пакет акцій Північного гірничо-збагачувального комбінату був проданий українській металургійній компанії за безцінь. До конкурсу були допущені Укрсімбанк та зазначена компанія, 90 відсотків акцій якої належать цьому ж таки банку.

Не допущені до участі в конкурсі компанії направили позов до господарського суду, який виніс ухвалу про призупинення конкурсу. Апеляційний суд її швиденько скасував, тобто дозволив продати пакет акцій до розгляду питання по суті справи. Однак чекати цього часу не було часу. Фонд опрацював дуже оперативно. Протягом одного дня отримав судове рішення, провів конкурс і уклав договір купівлі-продажу. Я думаю, що на наступному засіданні комісії ми прорахуємо реальні збитки, тим більше, що ми у цьому плані співпрацюємо з Генеральною прокуратурою.

Однак, з причин невиконання державної програми приватизації є також факт відчуження державної власності в Україні не тільки Фондом державного майна, а іще трьома відомствами: Міністерством оборони через Укрспецекспорт і його дочірні структури, а також структурними підрозділами цього міністерства, Державною податковою адміністрацією, засобом реалізації державного майна через податкову заставу, Міністерством юстиції за судовими рішеннями через створений ним Укрспецюст, а також холдинги, які неправомірно мають у статутних фондах державний пакет акцій. Так від приватизації підприємств Міністерства оборони Державним бюджетом у 2001 році передбачалося надходження у обсязі 15 мільйонів, у 2002 році - 30. Але жодної копійки не надійшло. Перелік військових об'єктів нерухомості, що пропонується до реалізації, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів від 26.08.2001 року, включає до себе і незавершене будівництво, чим порушується Закон про приватизацію незавершеного будівництва. Фактично цю функцію повинен виконувати Фонд державного майна.

Достатньо згадати і про примусове відчуження 5 теплових електростанцій Донбасенерго на суму 207 мільйонів гривен при залишковій балансовій вартості.

Зверніть увагу, 1 мільярд 71 мільйон гривень!

Крім цього, не можна не відмітити також "ноу хау" приватизації це відчуження державного майна в так званих контрольних пакетів акцій стратегічних підприємств холдинговими компаніями, створеними відповідно до указу Президента.

Такий механізм відчуження використали укрполіметали фактично полтавські, ордженікідзенські, марганецькі гірничозбагачувальні комбінати були відчужене майно всього на суму 57,1 мільйона гривен. Але хочу звернути шановні колеги, увагу, що кошти до бюджету від цього відчуження не надійшли. Аналогічна ситуація із НАКом Нафтогаз України, де були відчужені Укргазсервіс Шевелінське, Укргазвидобуток. Холдинговою компанією реле автоматики без погодження з Фондом державного майна було відчужено пакети акцій всіх дочірніх підприємств, які знаходились і входили до складу холдингу. Контрольний пакет акцій ВАТ"Бершацький елекротехнічний завод", який взагалі був проданий фізичним особам.

За браком часу не буду зупинятися весь перелік незаконно приватизованого майна та завдані збитки держави, але не можу не згадати одну із найцінніших........результатом якої мало стати безоплатна приватизація 3 стратегічних підприємств. Це .........., яку дехто у цьому залі уже чув, а дехто мабуть причетний до цього безпосередньо. І ось в чому є такі підстави говорити.

Акціонерною холдинговою компанією Укрнафтопродукт до статутного фонду якої були передані у тому числі і контрольний пакет акцій стратегічних підприємств ВАТ Ексімнафтопродукт, Кримнафтопродукт, Київмістнафтопродукт передала пакети акцій названих товариств як заставу за 3 мільйони гривень. Зверніть увагу, 3 мільйони доларів, я перепрошую! Взяти під завідомо невигідні умови і без будь-яких можливостей, а напевне і намірів його повернути.

Зрозуміло, що кредит не повернуто, а контрольний пакет акцій 3 підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави взагалі були відчужені.

Як зазначалося у звіті комісії, яка була створена Євгеном Кириловичем Марчуком зазначається - цитую: "Серед відчужених укрнафтопродукт підприємств ВАТ "Ексімнафтопродукт" оцінено всього - зверніть увагу! - 840 тисяч гривень, яке є унікально перевалочним терміналом з продуктивною спроможністю 21.5 мільйонів тонн нафти і нафтопродуктів на рік. Орієнтована вартість аналогічних підприємств за кордоном складає не менше 1 мільярда доларів" - це кінець цитати.

Цілком логічно, що виникає питання, якщо державі завдані мільярдні збитки, хто ж винен за ці службові... хто ж оцінить дії цих службових осіб, чи притягнуть їх до відповідальності? З цим питанням ми звернулися до Генеральної прокуратури України, однак на наше конкретне звернення і конкретне питання Генеральна прокуратура відповіла, до речі, хочу сказати, після повторного запиту. Чи не містять лі дії службових осіб ознаки злочину, передбачених статтею 364, 365 Кримінального кодексу України? Заступник Генпрокуратури Карнякова надіслала таке, цитую ту відповідь, яка направлена нам до комісії. "Підстав для вирішення питання щодо кримінальної відповідальності посадових осіб не вбачається". От такий у нас захист державних інтересів. За украдений мішок зерна вбачається кримінальна відповідальність, а за завдані державі мільярдні збитки - ні. Мабуть, це можна пояснити одним словом - корупція.

Як приклад корупційних намірів, а вірніше, способу спотворення закону через інструктивний лик або підзаконні акти слід навести такий випадок, який фактично провела наша комісія. В травні цього року Фонд державного майна видав інструктивний лист щодо створення дочірніх підприємств, яким фактично відмінив норму статті 140 Державної програми приватизації. Тобто дозволив приймати рішення для створення дочірніх підприємств, внаслідок чого зменшились активи акціонерних товариств, які приватизовувались, та не знецінювалась вартість державних пакетів акцій. Однак, навіть на вимогу нашої комісії, на повторне, була ця інструкція відмінена. Я це говорю для того, щоб ми не забували, парламентарі, про наш контроль не тільки за виконанням законів, а і про прийняття підзаконних актів або листів, які видаються і Фондом державного майна і членами виконавчої влади. Володимире Михайловичу, я закінчую.

Зазначу, за таких умов не можна сподіватись ні на виконання державної програми приватизації, ні на наповнення державного бюджету і, значить, є неможливим виконання і виплата пенсій, заробітних плат і повернення заощаджень громадян. В Україні іде безкоштовний розподіл майна між групою наближених, а найближчим часом наступить наступний грабіж і перерозподіл. І перший сигнал уже поступив. На часі приватизація "Укрнафти".

І на закінчення. На сьогодні процеси приватизації державного майна в Україні характеризуються такими проблемами. Перше. Відсутність закону про Фонд державного майна, і тут мій колега говорив про це. Відсутність закону про управління об'єктами державної і комунальної власності, закону про реприватизацію. Іде криміналізація через прогалини в законодавстві.

Друге. .... із приватизацією об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

І на закінчення, Володимире Михайловичу. Ми на засіданні комісії детально аналізували звіт Фонду державного майна, ми його роздали в цьому сесійному залі. Я думаю, що депутатам буде цікаво подивитися на той матеріал, який роздала спеціальна контрольна комісія. Я розумію, що Фонд державного майна довгий час не звітувався, а спеціальна контрольна комісія тим більше. Я думаю, що поквартально ми будемо звітуватись, а тим більше, пропонувати зміни до закону. Я хочу сказати, що сьогодні ту приватизацію, яка проходить іншими міністерствами і відомствами, треба врегулювати законодавчо і поставити у рамки закону, що не повинно бути так, як це сьогодні не повинно проходити в нашій Україні.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітліть. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка. Наступний Радіонов.

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія захисників вітчизни.

Я хотів би вас запитати таку річ: чи відомо вам, що якраз Фонд державного майна разом з Генеральною прокуратурою завдяки прокурору тоді генеральному Потебеньку ставив питання про повернення "Укрнафтопродукту", "Сімнафтопродукту", "Кримнафтопродукту" і тільки завдяки злочинному рішенню Вищого господарського суду, яке було зроблено напередодні 9 травня, 7 травня нібито, нібито нововиявлені обставини. Я стверджую, що це - ганебні рішення. І чи не вважаєте ви про повернення до цього питання, що треба ініціювати повернутись до цього питання і записати окремим пунктом до постанови, яку зараз будем, бо це - мільярдні питання, ви знаєте, фактично біля мільярда, що стоїть за цим один з народних депутатів? Ви про це знали, що це група Андрія Леонідовича Деркача, народного депутата?

СЕМЕНЮК В.П. Юрію Анатолійовичу, комісія про це знала. І ви чули з моєї доповіді, що ми зверталися і до генеральної прокуратури і чули, яку ми зробили відповідь. Буквально на цій неділі я зустрічалася із Генеральною прокуратурою, з Генеральним прокурором, дала відповідно повторно запит, я думаю, що ми спільно на засіданні комісії розглянемо це питання. Але я ще раз хочу сказати: без прийняття закону про реприватизацію в Україні порядку не навести. Ми все-таки повинні враховувати, що повинен бути юридичний документ, який би проводити це... проводити повернення через юридичну процедуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Родіонов Михайло Кузьмич.

РОДІОНОВ М.К.

Фракция коммунистов, Родионов.

Валентина Петровна, у меня такой вопрос: приватизированные предприятия - это бывшие советские предприятия, на которых работало тысячи людей (тысячи!), сейчас масса людей все время спрашивают, их уловили, там осталась какая-то незначительная часть, они спрашивают, что это предприятие делает, какая его эффективность по отношению к тому, что было?

И в отчете, вот мы привыкли к прежним отчетам. Есть аналитические данные - что было, что есть, какая прибыль, какие там убытки, что построено. Сегодня ничего нельзя узнать.

Вот можно все-таки как-то прояснить этот вопрос? Что людям говорить? Ведь одно дело 10 тысяч работало, а другое дело на этом приватизированном предприятии работает 500 человек. И где эту эффективность, как ее считать?

СЕМЕНЮК В.П. Дякую вам за запитання.

Почну з другого. Коли розглядали питання по звіту Фонду державного майна, ми домовилися і записали в рішення комісії і в рішення, яке ми подали, щоб Фонд державного майна структурував свій звіт, щоб ми моли бачити і ефективність приватизації. Я думаю, що Фонд державного майна це зробить, тим більше, що даним рішенням також і передбачено, що Фонд державного майна зараз буде робити реєстр державного майна.

Якщо ми приймемо закон про комунальну власність, приймемо закон про... тоді буде відповідно затверджений реєстр комунального майна. Реєстр щодо казенного майна ведеться у Фонді державного майна.

Другий спосіб приватизації - це перерозподіл між кланами, що тут не раз в залі робиться.

Четвертий спосіб - це, дійсно, пошук для ефективної роботи підприємства. І є випадки, коли підприємство приватизовано, працює, зберігається трудовий колектив, дотримується, відповідно, і законодавство про оплату праці, норми праці і таке інше, і тут цього відкидати не потрібно.

Тому треба робити висновок по кожному об'єкту окремо. Я не випадково говорю про ті негативи, які пов'язані не тільки з приватизацією, а і з тим, що сьогодні проходить відчуження майна, особливо військово-промислового комплексу, через спотворену або випущену Постанову Кабінету Міністрів 1919, де включено у приватизацію, вірніше, не у приватизацію, а у відчуження, цілісні майнові комплекси, а це фактично порушення Закону про приватизацію. Тобто продають його за безцінь, і ніхто не знає, яка його вартість.

Я вже не говорю, і називала цифри, по Податковій адміністрації, коли проходить приватизація, а особливо це стосується об'єктів соцкультпобуту, яким передали в управління або в користування, а керівники забувають при тому, що користування - це не є право їхнього розпорядження. І зараз Фонд державного майна буде проводити інвентаризацію, ми за це на засіданні комісії говорили: провести інвентаризацію тих об'єктів соцкультпобуту, яким передали у користування майно, яке не може підлягати приватизації, його потрібно передати територіальним громадам. Я думаю, що це на цьому ми зробимо.

Геннадію Андрійовичу, я буду закінчувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

СЕМЕНЮК В.П. Я хочу ще, Геннадію Андрійовичу, звернутись до вас із проханням.

На засіданні Спеціальної контрольної комісії, потім ми вже з ................розберемося, чому так получилося Регламенту і по партитурі, ми передбачали...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, скільки часу вам потрібно?

СЕМЕНЮК В.П. Одну секунду.

Ми передбачали звіт, інформацію Податкової адміністрації і Міністерства юстиції. Я попрошу. Є представник Податкової адміністрації, хай він відповість також на запитання, можливо, декілька хвилин доповість, як проходить відчуження, і так же само Укрспецюст. Це рішення комісії, і я мушу його виконати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, добре, добре, добре. Комісія дала свої пропозиції, будемо рухатися.

Валентино Петрівно, перш за все, треба утримуватися від тих оцінок, які ви зараз даєте посадовим особам щодо їх причетності до якихось незаконних дій. Будь ласка, і що стосується тих же депутатів, яких немає у залі. Цього не треба робити. Переходимо до обговорення.

Заспокойтеся, будь ласка. Тим більше, що... Нічого, нічого, заспокойтеся, якщо ми всі відповідальні особи тут. Мікрофон Валентині Петрівні Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція соціалістів.

Контрольна комісія уповноважила мене виступити. І про те, що я назвала відносно цементної промисловості офіційно озвучено на засіданні спеціальної комісії. І про це знають представники незалежно від політичних поглядів, і про це знають всі члени відповідної комісії. Якщо потрібно відповідний матеріал, я можу представити, який є у нас в комісії. Крім того, треба знати наших героїв. І боятися нічого. Саме тому і сьогодні обмежується час у виступі голови спеціальної комісії. Давайте ми його не будемо замовчувати. Дякую.

ГОЛОВА. Добре. Переходимо до обговорення. Слово надається Гінзбург Ользі Петрівні, наступний Кармазін. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", партія "Захисників Вітчизни", "Солідарність".

Шановні народні депутати, давайте спитаємо себе, чи міг Фонд держмайна у тих умовах, у яких він працює, а я нагадую вам, що сьогодні відбувається аукціон за його посаду. Сьогодні в результаті іде змагання між двома фракціями СДПУ(о) і ініціативи про те, кому ж буде належати цей фонд і контроль за ним. Чи міг фонд в цих умовах виконувати нормально свої повноваження? Очевидно, йому це було важко робити, але я б назвав би виконання програми - це об'єктивно, але я назвав би виконання програми приватизації не як виконання програми приватизації, а як реально те, що відбулося, можна назвати - програма поступової здачі майна держави України Російській Федерації. Саме так сьогодні називається все те, що ми бачимо, якщо дивимося по переліку тих об'єктів, які куплені.

Щодо методів приватизації, законності і незаконності. Фактично те, що відбувається, в тому числі по втраті нашого майна у газотранспортному консорціумі, де стоїть питання про 30 мільярдів доларів, оцінка така, це є розкрадання держави, і ми цього допустити не маємо.

Ви пам'ятаєте, що народним депутатам, які приймали участь в обговоренні цього питання, роздавалися документи з грифом " Таємно". Нашим майном Російська Федерація розпоряджається, а вам, депутатам, яких уповноважив народ України, з грифом "Таємно" віддається документ, що ви його зразу повернули. І то там немає нічого того, що насправді відбувається. Ось так ми знищуємо наш народ і четвертий голодомор.

Я звертаюся до посадових осіб, до Контрольної комісії з питань приватизації, я звертаюся до Генерального прокурора. Зупиніть те, що відбувається сьогодні з приватизацією за допомогою судів.

Друге, що є, існують альтернативні способи приватизації і вони сьогодні панують і фактично не Фонд державного майна сьогодні керує процесом приватизації, а керує вулиця Банкова. Давайте визнавати це справді так, як воно є. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Народний депутат Слабенко, позафракційний. Підготуватися Шибку.

СЛАБЕНКО С.І.

Народний депутат Слабенко, позафракційний.

Я дякую, Володимире Михайловичу, вам за те, що ви на це звертаєте увагу, але я хотів би ще раз звернути увагу, що знаходжуся я в фракції "Наша Україна" там де і сидів, і на другу обставину, що ідеології не змінюють.

А виступ я хотів би почати з того, давайте ми зараз повернулися до розгляду питання умов приватизації 2001 року.

Перше. Який існує інвестиційний ............. в цій державі. Чи взагалі інвестор, який міг би вкладати сюди гроші, міг би заробляти в цій державі чи він сюди приходить.

Якщо він не приходить, то відповідно виникають ..............відповідь на запитання, а звідки виникають схеми, бо за таких умов працювати в цій державі можуть лише такі юридичні особи або фізичні особи, які вміють розпорядитися чинним законодавством таким чином, щоб ця приватизація відбувалася саме під них.

Відповідно я хотів би звернути увагу на те запитання, яке зараз наголосив. А от Фонд держмайна побачив, що у нього є великий комплекс питань. Це питання полягають в тих методах різноманітних приватизації якими ж схемами виводиться майно і про ті неліквіди, які залишаються сьогодні в нашій державі. Я хотів би розповісти зараз про одну маленьку... підприємство. Воно начебто маленьке, але для міста Нововолинськ воно є стратегічним.

Відкрите акціонерне товариство "Оснастка" сьогодні перебуває у державній власності. Більше, ніж 50 відсотків пакету акцій не продається. Існує надзвичайно великий комплекс питань з тим майном, яке є у нього на балансі, то є і незавершено будівництво, і частина соціальної сфери. Так розбудовувалося 10 років законодавство про процеси приватизації, так створювалися умови, що такі підприємства сьогодні не можуть знайти свого нового і ефективного власника.

І тому я, напевно, хотів би ще раз наголосити, ми можемо сьогодні багато посперечатися наскільки винен саме фонд Держмайна, не давши оцінку наскільки система управління всій держави спонукала до таких процесів приватизації. Тому я вважаю, що в таких умовах Фонд держмайна зробив те, що він міг зробити. І звалювати все на його плечі одної особи, це є неправильно і відповідно я повністю погоджуюся з висновками, які зробив відповідний комітет. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної партії України, будь ласка. Підготуватися - Петрову, фракція комуністів.

ШИБКО В.Я.

Шановні колеги, стан справ по темі, що сьогодні ми розглядаємо, спробую показати всього на одному прикладі, але він дуже характерний. Як вам відомо, в 1996 році була створена державна акціонерна компанія "Хліб України", згідно статуту, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів в тому же році за номером 1375, - роблю це для того, щоби чув наш Генеральний прокурор, тому що до нього буде офіційне звернення щодо цієї події, - а також в редакції від 2001 року за номером 240, вона входить до агропромислового комплексу України.

Згідно пункту 31 статуту майна, що не підлягає приватизації і передано до статутного фонду компанії перебуває у державній власності і не підлягає ніякому відчуженню. Під цей документ підпадає так зване конкретне підприємство, яке називається Бузівський елеватор, який знаходиться у Дніпропетровській області. Так от відповідно до пункту 4.2 статуту тепер уже дочірнього підприємства Бузівський елеватор майно було передано підприємству лише в оперативне управління, тобто майно елеватора у власність дочірнього підприємства не передавалось.

Але всупереч зазначеному дочірнє підприємство визнається банкрутом, відбувається відчуження майна, що належить компанії, тобто державі, і майно продається за безцінок якійсь фірмі. З цією фірмою було укладено договір без погодження з компанією і, я так гадаю, з Фондом державного майна, за яким дочірнє підприємство розрахувалось. І рішенням, значить, це підприємство на сьогоднішній день арбітражним судом в Дніпропетровську оголошується банкрутом. І далі, як слідує, ціла низка тих порушень законодавства, що на сьогоднішній день являється в нашій державі характерним. Проводиться, значить, торгівля цього майна і, хоча прокуратура опротестовує цю торгівлю, все-таки суд, до в Магдалинівському районі, зобов'язує нотаріуса затвердити, тобто видати відповідні документи. І тоді іде більше ігнорування в те, що робиться. Тому на цьому прикладі я хотів би звернутися до деяких проблем.

Перше. Об'єктивності розгляду у судах справ про відчуження державного майна та дотримання вимог чинного законодавства.

Друге. Діяльності нотаріусів при посвідченні договорів купівлі-продажу такого майна.

ГОЛОВА. Народний депутат Петров, фракція комуністів.

ПЕТРОВ В.Б.

Віктор Петров, Компартія України, Винницкая область.

Я не думаю, что Винница отличается от других регионов Украины, но в Винницкой области нет ни одного предприятия, которое бы стало лучше работать после того, как изменила форму собственности. Покупается сахарный завод, покупается соседний сахарный завод для того, чтобы его разрезать на металлолом. А мы на это все смотрим и делаем вид, что выполняется какой-то план приватизации.

Что произошло с Винницким подшипниковым заводом? Э то - завод, на котором работало свыше 10 тыс. человек. Год назад работало 3 тыс. И сегодня эти люди выброшены на улицу, потому что произошла приватизация такими варварскими методами, которым она произошла.

Поэтому у нас сегодня должен быть совсем другой разговор, совсем в другом направлении- заслушать не Фонд державного майна, а заслушать уряд и определиться, надо ли такую приватизацию вести или ее вести нельзя.

Что касается стратегических объектов - энергетики, машиностроения, шахт - безусловно, этого делать нельзя. Что касается пекарни, булочной, магазинчик - пусть он будет в частной собственности, убытка не будет в державе. Но то, что приватизировали шесть облэнерго, а сейчас еще попытка приватизировать "Укртелеком", и вы сотрясаете, что надо было это делать раньше, этого вообще нельзя было делать. Отдать связь в частные руки - это преступление.

ГОЛОВА. Так, час, відведений для розгляду цього питання, вичерпаний.

Так, які тут ще пропозиції будуть у нас?

Так, рішення будемо... відносно рішення...

(Ш у м у з а л і)

Яке одне питання? Ні, ні, зараз у нас от... А дальше у нас по Сімейному кодексу. Все буде нормально сьогодні.

Рішення будемо приймати з урахуванням...

Народний депутат Єщенко з процедури.

Зараз, зараз... з процедури у нас є бажання виступити.

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Я звертаюсь до ................. Миколайовича, до Фонду майна, все ж таки, Володимир Михайлович, коли готуються матеріали, то матеріали повинні буде все ж таки з аналізом.

От я підтримую шановного нашого депутата Родіонова Михайла Кузьмича, який задав питання, чому нам не представили матеріали, щоб можна було порівняти, як підприємство, працювало до приватизації і як воно працює сьогодні? Тому що цим цікавляться і виборці, які нам ці питання задають, тому що ми бачимо на місцях, як йде приватизація. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Це, в принципі, пропозиція слушна, але ми це питання вже двічі переносили, і коли було бажання саме мати таку інформацію, важливо було б її запропонувати надати таку інформацію.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання. Інформація Генерального прокурора України про стан прокурорського нагляду у сфері боротьби з організованою злочинністю. Я нагадаю, що ми це питання розглядаємо у контексті звіту нашого профільного комітету, який очолює наш колега Стретович.

Будь ласка, до 10 хвилин для інформації, до 10 хвилин для відповіді на запитання, як ми домовлялися.

ПІСКУН С.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. По-перше, я хочу сказати, що я обов'язково візьму запис сьогоднішнього засідання, що стосується приватизації об'єктів державної власності, і прокурора перевірить законність по тих питаннях, по яких сьогодні піднімали народні депутати.

Шановні народні депутати, я глибоко переконаний, що всі присутні тут розуміють важливість винесеного на обговорення питання про боротьбу з організованою злочинністю. Ще більш очевидною є необхідність вжити рішучих заходів щодо зміцнення законності і правопорядку в державі.

Повинен відверто сказати, що ми маємо ще достатньо прогалин у нашій роботі по здійсненню прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які проводять оперативно-пошукову діяльність, дізнання та досудове слідство по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією. Саме тому колегія Генеральної прокуратури України приділяє цим питанням особливу увагу.

Про проведу роботу і стан законності в цих питаннях Генеральною прокуратурою постійно інформується Верховна Рада України, громадськість, заінтересовані особи. Особливо хотів би повідомити вас про активну співпрацю з Комітетом по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради України.

Уже в поточному році стан додержання законності у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією тричі розглядався на засіданнях колегії Генеральної прокуратури, обласних прокуратур, координаційних і відомчих нарадах, у тому числі із заслуховуванням звітів керівників відповідних підрозділів МВС і СБУ. Під керівництво Михайла Олексійовича Потебенька таке розширене засідання було у Миколаєві.

Я впевнений, що для подолання існуючих проблем необхідно, насамперед, розробити концепцію реформування діяльності органів внутрішніх справ. Грунтовно опрацювати нову редакцію Закону про прокуратуру відповідно до Конституції України та міжнародних обов'язків нашої держави. Така робота нами майже вже завершена. У доповідях керівників правоохоронних органів відмічалося про певні зрушення у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією. Скажу відверто, це не завжди відповідає дійсності.

Як ви знаєте криміногенна ситуація у держава продовжує залишатися складною та напруженою. Про це свідчить, як наведені під час пленарного засідання 29 листопада року факти, так і багато інших фактів злочинних проявів корупції, які мають місце у нашому суспільстві. Запевняю, що всі факти, про які йшлося у цій розмові, перевіряються у Генеральній прокуратурі і будуть вжиті необхідні заходи реагування.

Ситуація, що склалася там у боротьбі з організованою злочинністю, з розслідуванням ряду кримінальних справ, у тому числі і за фактом зникнення Татарчука потребує невідкладного втручання керівництва правоохоронних відомств. У зв'язку з цим Генеральною прокуратурою 6 грудня поточного року за даним фактом порушено кримінальну справу умисне вбивство. За моїм дорученням група фахівців Генеральної прокуратури виїхали і до інших регіонів, щоб на місцях розібратися з таким станом справ і адекватно реагувати. Нещодавно мною притягнуто до дисциплінарної відповідальності прокурора Донецької області за незабезпечення належного нагляду за розслідуванням кримінальної справи про вбивство журналіста Александрова, а його заступника по слідству переведено на іншу ділянку роботу. Нами запрошено до співпраці по цій кримінальній справі колишніх працівників УБОЗ Донецької області Солодуна і Сербіна, які неодноразово повідомляли правоохоронні органи про зв'язок окремих посадовців з кримінальними авторитетами та їх угрупуваннями. Ці факти зараз ретельно перевіряються слідством. І це далеко не весь повний перелік вжитих закладів, особливо занепокоєння викликають непоодинокі випадки порушення законності спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю. Тільки у поточному році до органів прокуратури надійшло більше, як 2 тисячі заяв та скарг громадян на дії працівників з підрозділів, 39 з яких визнані обгрунтованими, і по ним порушені кримінальні справи. Поширення набули порушення вимог закону під проведення оперативно-розшукових заходів, обшуків, вилучення речей та документів.

Нами також порушена і розслідується кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем працівниками ГУБОЗ МВС України під час проведення обшуку у приміщенні ЗАТ "Енергетичний стандарт" у місті Києві, де було вилучено два пакети з порошком білого кольору. По цій кримінальній справі Генеральною прокуратурою був затриманий оперуповноважений з особливо важливих справ ГУБОЗ МВД і відносно нього вирішується питання про обрання запобіжного заходу арешту.

Загалом, ... по Україні за нашою ініціативою до дисциплінарної відповідальності притягнуто майже 500 працівників зі спецпідрозділів органів внутрішніх справ, тобто кожного десятого. Ще вісім притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинені ними злочини по службі, і справи направлені вже до суду.

Ряд таких кримінальних справ прокуратурою порушено протягом останніх декількох місяців, і в даний час вони розслідуються слідчими центрального апарату прокуратури.

Наприклад, це кримінальна справа стосовно організованого злочинного угрупування, понад дванадцять осіб, в тому числі чотири працівника міліції в місті Києві, якими вчинено більше десяти вбивств та викрадень громадян, так звана, "Справа оборотнів".

Також проводиться досудове слідство у справі щодо працівників ГУБОЗ Головного управління МВС України в місті Києві, які, перевищуючи свої службові повноваження, незаконно затримали громадян і застосували насильства та спеціальних засобів. По цій справі винесені постанови про затримання цих співробітників і вони зараз в розшуку.

Наприклад, лише прокуратурою міста Києва в поточному році порушено 32 кримінальні справи стосовно працівників міліції, з яких 15 за обвинувачення 18 осіб у вчиненні злочинів вже закінчені розслідуванням і направлені до суду.

Думаю, що після наведеного вам зрозуміло наша позиція у дотриманні законності у діяльності спецпідрозділу по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

В свою чергу, це приводить до дублювання та паралелізму у роботі останніх. Саме тому необхідно терміново внести відповідні зміни до чинного законодавства, передбачивши чітке розмежування повноважень і обов'язків спецпідрозділів та інших державних органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією.

У мене ще хвилина. А!? Є. Спасибі.

В зв'язку з цим інформую вас, що Генеральна прокуратура України в даний час працює над розробкою змін та доповнень до чинного законодавства з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Ми внесли свої пропозиції з цього приводу до профільного комітету Верховної Ради.

Водночас хочу зауважити, що подібна робота потребує ретельного вивчення ситуації, яка склалася в Україні, та міжнародного досвіду законодавчої роботи.

Я впевнений, що у всіх викликає подив інформація про відсутність організованих злочинних груп в деяких областях України. В той же час організованою групою визнаються два неповнолітніх, які по домовленості зняли шапку з перехожого. Це, як кажуть, дві різні речі.

Мені здається, що особлива безпека в латентній, тобто прихованій організованій злочинності, а з нею також потрібно працювати спеціальними латентними засобами, вони повинні бути врегульовані відповідними законами, враховуючи гарантії безпеки співробітникам цих підрозділів. Тому необхідно опрацювати систему електронного моніторингу за діяльністю злочинних угрупувань, використовувати новітні електронні технології, сучасні технічні засоби. Потребує також вирішення питання щодо створення міжвідомчого центру правової інформації і статистики, на який можуть бути покладені, зокрема, обов'язки щодо збору первинної інформації про злочини, роботу правоохоронних органів по боротьбі з злочинністю та підтриманню правопорядку, ведення єдиної державної кримінально-правової статистики, проведення досліджень громадської думки тощо.

Шановні народні депутати, на завершення хочу відмітити, що реалізація вказаних пропозицій дасть можливість створити у державі належні умови для ефективної протидії організованій злочинності та корупції. Сподіваюся на плідну співпрацю з цих питань з Верховною Радою України, з профільними комітетами і з всіма народними депутатам. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, на відповіді і запитання, будь ласка, запишіться. Як домовились ми, 10 хвилини відповіді і запитання. Висвітіть, будь ласка, на табло.

Народний депутат Лещенко, фракція комуністів.

ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Святославе Михайловичу, скажіть, будь ласка, чи справді Генеральна прокуратура вважає за серйозне так зване захоплення частини приміщення Адміністрації Президента України як начебто злочин групою організованих злочинців, бо до цього часу ще тероризують народних депутатів?

І друге запитання. Скажіть, будь ласка, як, на вашу думку, чия більша влада у місті Києві та й в інших містах чи груп організованих злочинців типу босяків з повадками князя, чи адміністрації місцевої чи місцевої ради? Дякую.

ПІСКУН С.М. Що стосується кримінальної справи, яка порушена Генеральною прокуратурою України щодо захоплення приміщення Адміністрації Президента України і телерадіомережі, такі, дійсно, справи є, і Генеральна прокуратура продовжує по ним роботу, тому що, я вже це доповідав на засіданні Верховної Ради, були відповідні повідомлення, заяви, ми на них відреагували згідно чинного законодавства. Після закінчення розслідування я вам доповім, як вона буде закінчена розслідуванням ця справа. Але відверто кажу, що справа розслідується, ведеться, обвинувачення нікому не пред'явлені ще, от. Ми плануємо працювати з народними депутатами таким чином, що враховуючи їх зайнятість і статус ми народних депутатів запрошуємо для дачі показів, якщо це потрібно, вони приходять, дають покази. Ну, ми не бачимо поки що ніякого перешкоджання слідству.

ГОЛОВА. Народний депутат Манчуленко, фракція "Наша Україна".

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Георгій Манчуленко, Чернівецька область, 203 округ, фракція "Наша Україна".

Пане Генеральний прокурор, у мене декілька запитань до вас. Перше: наскільки ефективною є робота координаціного комітету по боротьбі з оргзлочинністю при Президентові України? І чи взагалі є доцільність в подальшому існуванні такої структури? Це - перше питання.

Друге питання. Ми сьогодні розглядаємо досить болючу проблему в нашому суспільстві. Це - корупція, організована злочинність. І зрозуміло, що та трагедія, яка сталася з Гонгадзе, воно не обійшлося саме без різних корупційних зв'язків. Ви говорили, що коли вас призначали на цю посаду, що буквально за півроку ви будете доповідати про завершення цього слідства чи так далеко вже посунулися результати по розслідуванню цієї резонансної справи, що ви вже можете нам дати певну інформацію.

Наступне, ви говорили про реорганізацію ГУБОЗ, МВС і СБУ, я цілком з вами погоджуюсь, але, можливо, треба по СБУ подивитися зовсім по-іншому і позбавити СБУ не властивих їй функцій, а зробити її чисто службою інформації без ГУБОЗу.

Я завершую, одне питання, Володимир Михайлович.

Нещодавно був проданий літак ІЛ-18-Д Вйськово-повітряних Сил України через дочірні підприємства "Укрспецекспорту" "Прогрес" за 144 тисячі доларів. Як ви вважаєте, треба на це реагувати Генпрокуратурі чи ні? Дякую.

ПІСКУН С.М. Да, багато питань. Звичайно, якщо я щось переплутаю...

Тому, можливо, що сьогодні можна обійтися без цього комітету, про який ви говорили. І на це можна абсолютно піти, тому що гірше не стане, тому що в нас є, чим працювати.

Друге...

(Ш у м у з а л і)

Ну, по Гонгадзе ви, напевно, дивитеся прес-конференції, я їх даю часто, і мої заступники. Ми працюємо. Вчора відбулася зустріч з Крюгером, де ми відпрацювали це питання, і те, що можливо, говориться, а решта являється таємницею слідства.

Коли розкриється ця справа? Звичайно, всі працюють над тим, щоб вбивця був знайдений. Коли - почуєте і побачите.

ГОЛОВА. ІЛ-18.

ПІСКУН С.М. Да, потім ще було за реформування УБОЗу і інших спецпідрозділів. Це питання дуже складне, сьогодні відмовитися абсолютно від такої системи неможливо, тому що, я вже казав, це спеціальні органи, але повинно бути окреме законодавство. яке повинно регулювати їх діяльність і дуже чітко виписувати їх оперативно-пошукові заходи.

Значить, літак. Ну, по ІЛ-18 я собі записав, я з'ясую, що це за ситуація, ІЛ-18.

ГОЛОВА. Георгій Корнійович Крючков, фракція комуністів. Мікрофон народного депутата Крючкова ввімкніть, будь ласка.

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Святослав Михайлович. В Україні сталося так, що ціла галузь - Чорноморське морське пароплавство - знищена. У 1993 році при розслідуванні справи відомих осіб виникло питання про незаконне перерахування більше мільйона доларів на закордонні рахунки сина тодішнього Президента України.

Я протягом останніх 3 - 4-ох років 6 разів звертався з депутатськими запитами з проханням повідомити, як йде розслідування цієї справи. Я абсолютно не хочу втручатись у справу по суті, я розумію своє місце як народного депутата, я хотів тільки одного - все-таки, коли буде завершена ця справа?

Рік тому тодішній заступник Генерального прокурора Обіход Михайло Сергійович повідомив, нарешті, що по факту цьому порушена кримінальна справа. Через півроку я звернувся знову до Генеральної прокуратури з проханням повідомити, як рухається ця справа. Мені повідомили, що дуже складна, тобто повторили те, що і 4 роки тому назад повідомляли.

Я хотів звернутись до вас з одним. Можна до вас офіційний депутатський запит направити, щоб ви відповіли: чи може коли-небудь бути поставлена крапка в цій справі? Дякую.

ПІСКУН С.М. Спасибі. Ми, дійсно, розслідуємо сьогодні таку справу, вона має багато епізодів, ця справа.

ГОЛОВА. Народний депутат Анатолій Раханський, фракція партії Промисловців і підприємців "Трудової України".

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Анатолій Раханський, 4-й виборчий Євпаторійський округ, "Трудова Україна".

Вельмишановний Станіславе Михайловичу, ви знаєте, що у правовому полі невиконаних зобов'язань Україною перед Радою Європи залишається невиконане зобов'язання щодо трансформації ролі та функцій Генеральної прокуратури.

Я щойно повернувся із засідання мониторнгового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи, і там, на комітеті, піднімають питання, коли в кінці кінців буде виконане це зобов'язання.

Я хотів би почути, як проводиться робота щодо трансформації ролі та функцій Генеральної прокуратури для того, щоб ми виконали хоча б до квітня місяця це зобов'язання? Дякую за увагу.

Тому це дуже серйозне питання. У нас створена робоча група. Очолює цю робочу групу Геннадій Андрійович Васильєв. Ми вже зустрічалися, ми працювали, були фахівці з Ради Європи, з якими ми також попрацювали, вже двічі приїжджали. І ми знайшли порозуміння в цьому питанні, і тому питання реформування прокуратури до європейської системи відбувається, але це залежить від того, як будуть напрацьовані інші закони.

ГОЛОВА. Дякую, Святославе Михайловичу. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка. З процедури, будь ласка. Народний депутат Грязєв з процедури. Потім Самофалов з процедури.

ГРЯЗЄВ А.Д.

Владимир Михайлович, настолько важный вопрос, который мы сегодня рассматриваем, и он интерисует многих, в том числе избирателей наших, я бы просил в связи с этим продлить ответы на вопросы на 5 минут. Это было бы нормально.

ГОЛОВА. Ми домовилися з цього приводу, була ж можливість, треба було сказати, що влаштовує більше час вас.

Мене важливі цікавлять законопроекти, які нам треба розглянути, і вас також не менше цікавлять. Самофалов, з процедури.

САМОФАЛОВ Г.Г.

Самофалов, Партия регионов , депутатская група "Европейский вібор".

Владимир Михайлович, у меня вопрос такой. Вот в прошлый раз, когда стоял в порядке дня вопрос об отчете Генпрокуратуры, первого зама мы, извените, выгнали от сюда, и топали, и ганьба и все прочее. Сегодня, зная важность такого вопроса, мы пригласили Генпрокурора сюда, у которого сегодня масса дел резонансных: дело Гонгадзе, банк "Украина" и так далее, и тому подобное. Сегодня в зале присутствовало 40 человек! Вы меня простите, есть здесь логика или нет?

Может быть, видя такую ситуацию в зале, ставить вопрос что не надо заслушивать, не надо приглашать прокурора на эти вещи. Потому что просидел целый день должностное лицо, которое должен занималься делом. Понимаете? А то у нас много кричат, понимаете, слева и справа о том, что давайте порядок наводить в державе, а когда касается практических дел, этих людей нет почему-то. Спасибо.

ГОЛОВА. З процедури Олександре Мороз, будь ласка.

МОРОЗ О.О.

Я думаю, що цілком правомірно Самофалов задає таке запитання. Але запитання до нього. Так де ж ваша фракція? Хай би сиділа і задавала запитання. А тут інша справа, що кричуще питання, наприклад те, що стосується .........Гонгадзе. Йде сьогодні дезінформація населення через телебачення. Виступають із, вибачте, придуркуватими аргументами представники прокуратури, заступник Генерального прокурора. Він жартує, що, бачте, Гонгадзе вийшов, упав, голова відірвалася. Це не жарти, це - діагноз! Тому виникає питання, можна поставити запитання прокурору чи не можна з цього приводу. А ви ж повинні слідкувати. Задає депутат запитання 2 хвилини. Треба вкладатися в хвилину і вистачило б часу для відповіді на інші питання. От про що йдеться, якщо говорити про процедуру, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. Олександре Олександровичу, народний депутат Самофалов репліка, будь ласка.

САМОФАЛОВ Г.Г.

Депутат Мороз задал влпрос где наша фракция, группа депутатская. Я отвечаю, Александр Александрович, наша группа единогласно голосовала за товарища Пискуна, она ему верит, они сегодня просто дает возможность ему работать. Понимаете? Поэтому у нас сегодня к нему вопросов в принципе нет. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я просив би шановних народних депутатів і Олександра Олександровича не звинувачувати мене, що я порушую Регламент. Таким чином я тільки робив би, що вимикав би мікрофони народних депутатів.

Я намагаюсь поступати толерантно. І ми домовилися, я щиро вдячний Олександру Олександровичу, що ви на це питання підійшли. Але як ви попросили, то і тоді виступили, і зараз хотіли виступити. Все не можна зразу зробити, Олександре Олександровичу.

Ну я кажу вам, що не треба шукати там привід для звинувачення, де їх немає.

Шановні колеги! Є ще пропозиція розглядати законопроекти?

Будь ласка, Онопенко. З процедури може виступити народний депутат?

ОНОПЕНКО В.В.

Тому я вношу проект зміни до відповідного розділу таким чином, щоби діяли старі положення колишнього Сімейного кодексу. Ось і вся проблема.

Тому прошу, коли буде голосування, підтримати цю пропозицію.

ГОЛОВА. Борщевський - по процедурі.

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Все-таки я хотел бы поддержать меня моих коллег, что время на ответы и вопросы на Генерального прокурара было отвечено очень мало. По сути дела за скобками осталась такая важная проблема борьбы с организованной преступностью как сегодня коррупция в судах. И вот эта проблема, которая является сейчас одной, может быть, самой главной в борьбе с организованной преступностью, коррупцией, осталась поза скобками нашего рассмотрения. Спасибо.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Я хочу дати відповідь на це запитання. Комітет з питань правової політики готує парламентські слухання. Ми вийдемо з цією пропозицією на сесію Верховної Ради, де буде розглядатися стан судово-правової реформи в Україні, в тому числі питання корупції в судах.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, до народного депутата Онопенка з приводу його пропозиції немає заперечень?

ОНОПЕНКО В.В. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, тоді дозвольте подякувати вам за роботу активну, за терпіння і оголосити засідання закритим. В понеділок у нас Погоджувальна рада, у нас робочий тиждень. Пленарні засідання ми розпочнемо у вівторок о 10 годині. Дякую. І без перерви, да.