Опубліковано 11. 12. 2002
ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
11 грудня 2002 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та
гості Верховної Ради. Прошу вас, шановні колеги, зайняти свої
робочі місця і підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему
"Рада". Прошу зареєструватися.
10:01:25
Зареєструвалося -393
В залі зареєстровано 393 народних депутата. Ранкове засідання
Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата
України Миколи Володимировича Томенка. Давайте його привітаємо і
побажаємо всіляких гараздів. (О п л е с к и).
Шановні колеги, я хочу вас поінформувати, що вчора ми
проводили нараду з приводу дальшої долі державного бюджету на 2003
рік. Знайшли ми повне порозуміння, за участю керівників фракцій ця
була нарада, членів уряду і бюджетного комітету, а також інших
комітетів, які мають безпосереднє відношення до цього важливого
документу. Для того, щоб ми до Нового року прийняли цей документ,
а ми повинні це зробити, ми зобов'язані це зробити, я переконаний,
що ми це зробимо, нам потрібно прийняти одне рішення. Воно
стосується того, щоб наступний тиждень у нас був пленарний, а тоді
8, 9, 10-го числа, січня 2003 року, ми не будемо. Я просив би,
шановні колеги, проголосувати сьогодні це рішення, щоб ми могли
спланувати цю нашу роботу. Вам роздан проект постанови. Я просив
би у зв'язку з тим, що у Миколи Томенка день народження, зняти
свій проект постанови з тим, щоб ми пропрацювали наступний
пленарний тиждень, а не продовжили після 20 січня. Я прошу
проголосувати за те, щоб включити в розклад нашого засідання
розгляд проекту постанови про внесення змін до календарного плану
проведення другої сесії Верховної Ради України четвертого
скликання. Прошу проголосувати за це. Прошу підтримати.
10:03:35
За-254
Я дякую.
Шановні колеги, я ставлю на голосування проект постанови
Верховної Ради України за номером 2498-І за основу. І по фракціях
тоді ми висвітлимо. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, дуже
прошу.
10:04:05
За-262
Які будуть зауваження до цього проекту постанови? По фракціях
прошу дати.
Микола Рудьковський, будь ласка. Не будете, да? Відмовляється
від слова.
Шановні колеги, я ставлю на прийняття в цілому проекту
постанови Верховної Ради України про внесення змін до календарного
плану проведення другої сесії Верховної Ради України четвертого
скликання. Прошу проголосувати. Прошу підтримати.
10:04:55
За-250
Рішення прийнято. Я вам дякую. По фракціях прошу висвітлити.
Шановні колеги, відповідно до статті
2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виголошення заяв,
запитів, повідомлень та пропозицій народних депутатів. Я прошу,
шановні колеги, і вас записатися на виступи. А я тим часом оголошу
депутатські запити, які надійшли.
Немає заперечень?
Надійшли запити народних депутатів України: народного
депутата Аніщука до Прем'єр-міністра України Януковича щодо
необгрунтованого підвищення тарифів організаціями, які надають
послуги кабельного телебачення в Одеській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу...
Зараз висвітлять, зараз я скажу. Давайте проголосуємо, а тоді
висвітлять.
10:06:00
За-211
Рішення прийнято.
Я прошу, висвітліть перелік прізвищ народних депутатів, що
записалися на виступи. Дякую.
Євгена Жовтяка до Голови Верховної Ради України з приводу
перешкод з боку глави Адміністрації Президента України виконанню
постанови Верховної Ради України про звіт Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення за 2001 рік стосовно
усунення з посади голови Національної ради Бориса Холода за
недовірою.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:53
За-111
Рішення прийнято.
Миколи Кравченка до Голови Верховної Ради України стосовно
розмірів та форми нагрудних знаків депутатів місцевих рад. Ставлю
на голосування про направлення запиту.
10:07:19
За-167
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів Ширко, Алексєєв, Червоній до Голови
Верховної Ради України,
Прем'єр-міністра України про незадовільне виконання Кабінетом
Міністрів постанови Верховної Ради про інформацію Кабінету
Міністрів України про стан формування цін та тарифів у
житлово-комунальній сфері. Ставлю на голосування про направлення
запиту.
10:07:54
За-155
За - 155, рішення прийнято.
Геннадія Руденка до Прем'єрміністра України щодо стану
фінансування за рахунок державних централізованих капіталовкладень
будівництва об'єктів соціальної сфери у Полтавській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:22
За-118
За - 118, рішення прийнято.
Івана Томича до Прем'єр-міністра України у зв'язку з
відсутністю бюджетного фінансування Кримської науково-дослідної
станції лікарських рослин державного консорціуму "Укрфітотерапія".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:53
За-159
За - 159, рішення прийнято.
Петра Симоненка до Прем'єрміністра України щодо відповідності
постанов Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року номер
955 та номер 989 рішенню Конституційного Суду України стосовно
тлумачення положення статті 49 Конституції України про надання
безоплатної медичної допомоги.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:34
За-138
За -138, рішення прийнято.
Геннадія Руденка до Прем'єрміністра України стосовно практики
реалізації права на пільгову оплату комунальних послуг працівникам
і ветеранам органів внутрішніх справ у Полтавській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:04
За-117
За - 117. Рішення прийнято.
Олександра Гудими до Прем'єрміністра України про надання
обгрунтування необхідності продажу 51 відсотка акцій відкритого
акціонерного товариства "Укрнафта". Ставлю на голосування про
направлення запиту.
10:10:33
За-135
За-135, рішення прийнято.
Олександра Козаченка до Прем'єрміністра України у зв'язку з
невиконанням Державним казначейством України судових рішень щодо
відшкодування компенсацій суддям за невикористане службове
обмундирування та заборгованості заробітної плати. Ставлю на
голосування про направлення запиту.
10:11:07
За-111
За -111, рішення прийнято.
Володимира Зубанова до Прем'єрміністра України щодо
газифікації селища Зуївка Донецької області. Ставлю на голосування
про направлення запиту.
10:11:31
За-105
За -105, рішення прийнято.
Василя Надраги до Прем'єр-міністра України щодо погашення
заборгованості з виплат компенсацій громадянам Луганської області,
постраждалим у наслідок Чорнобильської катастрофи. Ставлю на
голосування про направлення запиту.
10:11:58
За-156
За - 156, рішення прийнято.
Бориса Райкова до Прем'єр-міністра України щодо фінансування
реконструкції головного навчального корпусу Черкаського державного
університету імені Богдана Хмельницького. Ставлю на голосування
про направлення запиту.
10:12:24
За-130
За - 130, рішення прийнято.
Миколи Шершуна до Прем'єрміністра України стосовно
врегулювання питання про повернення до державного резерву зерна
помилково відвантажено Костопільським хлібоприймальним
підприємством державній акціонерній компанії "Хліб України".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:55
За-124
Рішення прийнято.
Георгія Крючкова до Прем'єрміністр України стосовно стану
справ з експлуатацією нафтопроводу ОдесаБроди.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:21
За-154
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Мигович, Балога, Іванчо до
Прем'єр-міністр України щодо фінансування протипаводкових робіт в
Закарпатті передбачених відповідними урядовими програмами.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:50
За-162
Рішення прийнято.
Павла Жебрівського до Прем'єрміністр України щодо
фінансування профтехучилищ у місті Бердичеві Житомирської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:17
За-120
Рішення прийнято.
Бориса Райкова до Прем'єр-міністр України стосовно
фінансування будівництва об'єктів водопостачання та водовідведення
у місті Черкасах.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:45
За-131
Рішення прийнято.
Олександра Пеклушенка до Прем'єр-міністр України щодо
поновлення пільг медичним і фармацевтичним працівникам, що
проживають у сільській місцевості. Ставлю на голосування про
направлення запиту.
10:15:12
За-144
"За" - 144, рішення прийнято.
Григорія Омельченка до Прем'єрміністра України щодо
конституційності постанови Кабінету Міністрів України
12 від 8 січня 2000 року у частині, яка визначає новий порядок
нарахування пенсій, чим порушує конституційні права
військовослужбовців та працівників правоохоронних органів.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:48
За-136
"За" - 136, рішення прийнято.
Групи народних депутатів Онищук та інших до Кабінету
Міністрів України у зв'язку з невиконанням постанови Кабінету
Міністрів 1088 від 29 липня цього року щодо виділення коштів на
відшкодування збитків, завданих стихійними явищами у березні-липні
2002 року в Тернопільській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:25
За-129
"За" - 129, рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Мороз, Гавриш, Пустовойтенко,
Мартинюк та інші - до Кабінету Міністрів України щодо створення та
оснащення в Україні центру кардіохірургії немовлят.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:53
За-227
"За" - 227, рішення прийнято.
Миколи Томенка - до голови Адміністрації Президента України
про надання інформації щодо структури і штатного розпису
Адміністрації Президента України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:20
За-182
"За" - 182, рішення прийнято.
Анатолія Кукоби - до першого віцепрем'р-міністра, міністра
фінансів України Миколі Азарова щодо фінансування передбаченої для
Полтавської області субвенцій до обласного бюджету для надання
пільг і субсидій населенню у 2002 році. Ставлю на голосування про
направлення запиту.
10:17:53
За-131
Рішення прийнято.
Раїси Богатирьової до віце-прем'єрміністра України Віталія
Гайдука стосовно погашення заборгованості з виплати зарплати
шахтарям та оновлення обладнання на шахтах Пролетарського району
міста Донецька. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:20
За-127
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Пузаков, Ткаченко, Парубок до
віце-прем'єрміністра України Івана Кириленка щодо критичної
ситуації в СП "Суботці" Знам'янського району Кіровоградської
області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:49
За-142
Рішення прийнято.
Володимира Єщенка до Генерального прокурора України щодо
зловживання в акціонерному товаристві "Славутич" (місто Черкаси).
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:14
За-137
Рішення прийнято.
Василя Гладких до Генерального прокурора України про
здійснення прокурорського нагляду за дотриманням законодавства в
діяльності Балаклійського управління водопровідно-каналізаційного
господарства щодо забезпечення населення водою. Ставлю на
голосування про направлення запиту.
10:19:43
За-171
Рішення прийнято.
Миколи Томенка до Генерального прокурора України у зв'язку з
незадоволенням повнотою відповіді на запит щодо інформації
стосовно спроби підкупу членів Верховного Суду України,
оприлюднену Першим національним телеканалом з посиланням на
Генеральну прокуратуру. Ставлю на голосування про направлення
запиту.
10:20:15
За-179
За - 179, рішення прийнято.
Олександра Голуба до Генерального прокурора України щодо
порушень чинного законодавства регіональним відділенням Фонду
державного майна України по Львівській області. Ставлю на
голосування про направлення запиту.
0:20:41
За-159
Рішення прийнято.
Григорія Омельченка до Генерального прокурора України
стосовно розкрадання державними діячами України, посадовими
особами національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України і
акціонерного банку "Укргазбанк" державних коштів на суму більше 42
млн. доларів США. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:17
За-127
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України стосовно
фактів перевищення службових повноважень, видання нормативно
правових актів, які змінюють доходи і видатки Державного бюджету
всупереч встановленому законом порядку з боку колишнього міністра
фінансів Юшка Ігоря. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:51
За-112
Рішення прийнято.
Володимира Лещенка до міністра з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської
катастрофи у зв'язку з ситуацією щодо виплати заборгованості з
компенсації ліквідаторам аварії на чорнобильській АЕС, що мешкають
в селищі Гончарівське Чернігівської області. Ставлю на голосування
про направлення запиту.
10:22:25
За-137
Рішення прийнято.
Олександра Голуба до міністра внутрішніх справ України
стосовно міністерства щодо недопущення реалізації контрапактних
примірників аудіовізуальних творів і фонограм та співпраці з
громадськими організаціями з питань захисту прав інтелектуальної
власності. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:58
За-109
Рішення прийнято.
Павла Жебрівського до міністра освіти та науки України
стосовно стану виконання постанови Кабінету Міністрів України
номер 436 від 6 травня 2001 року щодо програми комп'ютеризації
сільських шкіл.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:23:30
За-136
Рішення прийнято.
Володимира Рябіки до міністра юстиції України у зв'язку з
невиконанням судового рішення місцевого суду київського району
міста Полтави щодо закриття акціонерного товариства "Юність" міста
Черкаси.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:00
За-78
За 78, рішення не прийнято.
Групи народних депутатів Кармазін, Омельченко, Хмара до
міністра внутрішніх справ України, голови Служби безпеки України
щодо створення спільної слідчої групи з розслідування факту
підпалу квартири головного консультанта секретаріату Комітету з
питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Барнацького з метою залякування у зв'язку з виконанням ним
службових обов'язків.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:43
За-168
За 168, рішення прийнято.
Володимира Лещенка до голови Державного комітету України по
земельних ресурсах щодо погашення заборгованості перед акціонерним
товариством Чернігівводбуд за виконані роботи.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Одну хвилину
потрібно, шановні колеги, для того щоб система спрацювала.
Давайте, може, не будемо втрачати час, а перейдемо до...
З процедури? Пішла система? Давайте проголосуємо за цей
останній запит, шановні колеги. Треба, треба. Прошу голосувати.
10:25:53
За-133
За - 133, рішення прийнято.
Шановні колеги, переходимо до виголошення заяв, повідомлень.
Ми проголосували всі ваші запити, які були. Ну, я прошу, із
Секретаріатом з'ясуйте, ми проголосуєм. Все, що було, ми
проголосували, в тому числі там і ваші запити були, Степан
Ількович.
Прошу висвітити на табло тих, хто записався на виступи.
Карнаух, фракція Соціалістичної партії України.
10:26:30
КАРНАУХ М.В.
Микола Карнаух, фракція Соціалістичної партії, 152-й виборчий
округ.
Шановні виборці, я хотів би звернутися до вас з тим, що
Соціалістична партія України, виконуючи свою програму і
передвиборну програму, постійно піклується про зміцнення
народовладдя. Саме тому в Конституції України в статті 5-й ми
записали, що єдиним носієм влади і джерелом є український народ,
що ніхто не може узурпувати владу.
В цьому зв'язку мені хотілось би звернути увагу на те, що
викликає подив політична ейфорія деяких наших високопоставлених
чиновників, які з радістю заявляють, що в кінці кінців всю вони
владу зібрали в своїх руках, тобто узурпували. Я маю на увазі
Президента України, уряд і так звану парламентську більшість.
Дійсно, коли ми писали Конституцію, то за пропозицією Сергія
Соболєва записали таку норму, що Президент призначає
Прем'єр-міністра за згодою більшості Верховної Ради. Але ця
більшість повинна була бути обрана в ході всенародних виборів.
Таким чином проігнорована воля людей. І більшість, яка ж штучно
створеною, до якої увійшли зрадники ті, хто пройшли по блоку "Наша
Україна", Комуністичної партії, Соціалістичної партії і Блоку Юлії
Тимошенко, сьогодні, на жаль, виконує роль ту, на яку їй не дали
права наші виборці. У цьому плані я хотів би відповідально
заявити, що новосформований уряд не є коаліційним, він не є
професійним, тому що він формувався так: Президент називав
кандидатуру, і ця квота скидалася на певну фракцію чи депутатську
групу. А отже в Україні не існує політично відповідальної влади.
Ця влада нічого корисного народу не принесе. Свідченням цьому буде
прийнятий бюджет, де новий уряд уже відмовляється від тих
соціальних гарантій, які були запропоновані бюджетним комітетом.
Соціалістична партія України говорить, що цей уряд є антинародним.
І ми з цим урядом співпрацювати не будемо. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Бабурін, фракція комуністів,
підготуватися Кузьмуку.
10:29:13
БАБУРІН О.В.
Прошу слово передать Петру Николаевичу Симоненко.
ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко, будь ласка.
10:29:28
СИМОНЕНКО П.М.
Шановні колеги, у зв'язку з останніми подіями у політичному
житті країни фракція Компартії вважає за необхідне заявити
наступне.
Парламентаризму в Україні, яка за Конституцією має бути
демократичною правовою державою, завдано чергового нищівного
удару. Підписання Прем'єром Януковичем, лідерами так званої
парламентської більшості та Головою Верховної Ради України у
присутності гаранта дотримання Конституції України Президента
України Кучми політичної угоди про співпрацю та солідарну
відповідальність між, так званим, коаліційним Кабінетом Міністрів
і, так званою, парламентською більшістю є змовою між політичними
фарисеями, котрі виходили при цьому із своїх меркантильно корисних
корпоративних інтересів. Це підписання ознаменувало силовий
переділ результатів парламентських виборів, черговий державний
переворот здійснений з метою збереження ненависного народові
політичного режиму, який уособлюють Кучма та його наскрізь
корумповане оточення, створення умов для нового переділу влади і
награбованої загальнонародної власності між мафіозними кланами для
передачі державних посад у спадок.
Підписання згаданої угоди по суті означає узурпацію
законодавчої влади, яка є виключно прерогативою єдиного
легітимного за Конституцією органу - Верховної Ради України.
Фактично розтоптано декларований у Конституції України
принцип поділу влади, конституційні права народних депутатів. І
цього разу натхненники і організатори перевороту діяли за
сценарієм розробленим його ідеологами і реалізованим у січні 2000
року.
Чим загрожує новий переворот громадянам України, нашому
знедоленому, зневіреному, приниженому народу? Так званий
коаліційний уряд і Президент на перший план ставлять прийняття
непопулярних, як вони називають, рішень. Чим це конкретно
закінчиться для наших громадян, це означає, зокрема, позбавлення
ветеранів війни і праці, інвалідів-чорнобильців,
воїнівінтернаціоналістів, військовослужбовців інших категорій
громадян встановлених чинними законами соціальних гарантій, як це
вчинили після минулого антиконституційного перевороту. Це подальше
підвищення тарифів на електроенергію, житлово-комунальні,
транспортні, побутові та інші послуги, це нестримне підвищення цін
на ліки, продовольство, товари першої необхідності, це прийняття
Житлового кодексу, за яким з найманих квартир будуть примусово або
насильно виселяти громадян, що через невиплату зарплати, мізерні
доходи не мають можливості своєчасно оплачувати житло, це і
мізерні бюджетні асигнування на соціальне забезпечення, освіту,
науку, культуру. Тобто йдеться про новий наступ на життєвий рівень
і конституційні права громадян.
Уряд Януковича , як і його попередники, слугуючи інтересам
кримінальних кланів ніколи не піде на встановлення державної
монополії на лікеро-горілчані і тютюнові вироби, на позбавлення
бізнесових структурних законних податкових пільг, на закриття
каналів...
ГОЛОВА. Завершуйте.
СИМОНЕНКО П.М. Я закінчую.
...коштів за кордон, через що
держава втрачає десятки мільярдів доларів. Про це мають знати наші
громадяна.
За таких обставин фракція, діючи у межах Конституції і
законів У , відстоюючи інтереси своїх виборців, буде вдаватися до
будь-яких заходів для захисту парламентаризму і демократії в
Україні та протидії злочинним намірам і діям правлячого режиму.
Дякую.
ГОЛОВА. Олександр Кузьмук, фракція промисловців, підприємців
та "Трудової України". Підготуватися Бульбі.
10:33:14
КУЗЬМУК О.І.
Шановні колеги! Минулої середи з цієї трибуни учасники
парламентських слухань, журналісти, політики, депутати висловили
надзвичайно багато претензій владі за неналежне забезпечення
конституційних гарантій свободи слова в Україні.
Представники мас-медіа справедливо вимагали законодавчого
обмеження грошових сум, компенсацій, які зазнають у судових
позовах ображені герої публікацій і критичних передач. Але, на
жаль, за дужками цього форуму залишилася не менш гостра проблема -
відповідального поводження журналістів і видавців з такою
небезпечною зброєю, якою є слово і об'єктив телекамери.
У зв'язку з цим наша фракція вважає за необхідне привернути
увагу парламенту до факту публікацій 6 грудня цього року у газеті
"Сільські вісті" статті Степана Колесника "Тече річка Роставиця".
Нарис з таким ліричним заголовком насправді містить цілий ряд
серйозних звинувачень на адресу нашої колеги народного депутата
Тетяни Засухи, яка однозначно розцінює їх як брутальної
інсинуації, публічне паплюження її честі і гідності. Оскільки
найтиражніша і шанована селянами газета давно і системно воює з
сім'єю Засухи, звинувачує її у всіх мислимих і немислимих гріхах і
зловживаннях, фракція політичних партій промисловців і підприємців
та "Трудова Україна" просить Верховну Раду заради встановлення
істини створити спеціальну слідчу комісію для перевірки фактів,
про які йдеться у статті Степана Колесника "Тече річка Роставиця".
Якщо ж факти не знайдуть підтвердження, ми залишаємо за собою
право вимагати від Генеральної прокуратури правової оцінки
поширеної інформації. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Бульба, фракція Соціалістичної
партії України. Підготуватися - Гармаш.
10:35:31
БУЛЬБА С.С. Народний депутат Бульба, фракція соціалістів.
Я взагалі хотів виступити в зв'язку з проблемами пенсіонерів,
проблеми комунальних платежів, але після виступу попереднього
колеги я змушений передати слово Івану Сидоровичу Бокому. Прошу
передати слово.
ГОЛОВА. Іван Бокий, будь ласка.
10:36:01
БОКИЙ І.С.
Шановні колеги, у зв'язку з виступом Олександра Івановича
Кузьмука я хотів би внести деякі доповнення до сказаного ним. Він
сказав тільки про одну публікацію Степана Колесника, а я, не
збираючись захищати героя публікації чи автора публікації, хочу
розказати про те, як події розвивалися далі. І особливо я хотів би
звернути увагу і щоб мене зараз послухали Леонід Макарович Кравчук
і члени фракції СДПУ(о) через те, що в публікації Степана
Колесника йшлося про наїзди голови Київської обласної державної
адміністрації Засухи і всього правлячого клану на Київщині на
підприємця, члена СДПУ(о) Івана Суслова із Сквири, яку, я ж кажу,
не збираюся захищати. Але якщо його вина, а його клан Засух
переслідує послідовно і уже тривалий час, якщо його вина не
доведена законним чином ні судом, ні слідством, то як виправдати
ті наїзди, які зробили вже після публікації на підприємця Суслова?
У вчорашньому номері "Сільських вістей" про це було докладно
розказано. Мова іде про те, що до переслідування підприємця
Суслова було залучено у бандитський спосіб міліцію, міліцейський
спецпідрозділ "Кобра".
Увечері у п'ятницю міліцейський підрозділ "Беркут" і
працівники ДАІ зупинили і, ви розумієте, шукали під виїздом зброї
там шукали бог його знає що і навіть пригрозили, що якщо він не
змінить політичних переконань, невідомо яких, ... чи що, то він не
матиме спокійного життя, йому підкинуть, значить, наркотики, зброю
і так далі. У суботу це було продовжено. Потім з 6-ти годин у
Сквирі із автоматами, там, і карабінами ходили підрозділ "Кобра",
залякували, збирались зняти номери, але потім вистачило глузду і
повернулись в Київ ці люди. Сказали вони, що вони вказівок Засухи
виконувати не будуть і порушувати закон теж не будуть. Тому я
хотів би привернути увагу до того, що, для мене однаково, що
Суслов, що Колесник - хто б це не був, але закон для всіх
однаковий. І я хотів би привернути увагу фракції СДПУ, щоб вона
захищала також своїх людей, а не підігравала режимові.
ГОЛОВА. Галина Гармаш, фракція Соціалістичної партії України,
підготуватись Ніколаєнку.
10:38:48
ГАРМАШ Г.Ф.
Гармаш, Соціалістична партія України.
Прошу передати слово народному депутату Турчинову.
ГОЛОВА. Олександр Турчинов.
10:39:04
ТУРЧИНОВ О.В.
Олександр Турчинов, Блок Юлії Тимошенко, партія
"Батьківщина".
Шановні народні депутати! Сьогодні в Україні системно і
послідовно відбувається державний заколот, проходить відверта,
аморальна ревізія волевиявлення нашого народу і нищення
парламентаризму. Шляхом підкупу, залякування та шантажу народних
депутатів режим на чолі з Кучмою узурпував законодавчу владу та
фактично приватизував уряд. І щоб встановити абсолютно
безконтрольне та безкарне володарювання, розпочав наступ на судову
владу - останній бастіон демократії. Саме поняття незалежного суду
влада сьогодні прагне знищити. Одним із штрихів такого знищення
стало безпрецедентне цькування з допомогою кишенькової Вищої ради
юстиції судді Юрія Василенка, чи не єдиного чесного судді в
Україні, у якого вистачило громадянської мужності, професійної
честі, щоб заслужено і на законних підставах порушити кримінальну
справу проти громадянина Кучми. Після того, як жодний суд в
Україні і жодний слідчий прокуратури не змогли знайти юридичних
аргументів для блокування і закриття цієї справи, система взялась
за знищення людини. Сьогодні виконуючи відверто політичне
замовлення, суддю Василенка намагаються позбавити законного права
на судочинство, дискредитувати і примусити мовчати.
З огляду на це фракція блоку Юлії Тимошенко застерігає, що в
тому випадку, коли Вищою радою юстиції будуть здійсненні будь-які
кроки до обмеження професійних повноважень Юрія Василенка, ми
будемо ставити питання про недовіру цій раді, яка, до речі,
позбавлена легітимного керівництва і становить на сьогодні зразок
беззаконня та лицемірства.
Ще одним штрихом на шляху реставрації тоталітаризму в Україні
став мелітопольський казус з довиборами у Верховну Раду. Вже не
вперше ми стаємо свідками, як в мажоритарних округах перемагають
ті кандидати, про яких аж до оголошення результатів виборів, ніхто
із виборців нічого не знав, ніколи не бачив. Прямі домовленості з
керівництвом виборчих дільниць, безпосередня фальсифікація
результатів голосування, хабарництво і підкуп - ось єдині
технології, які відпрацьовує сьогодні влада на майбутнє. Влада не
може вгамуватись у своїй аморальності. Загнавши націю в злидні,
безробіття та голод, влада тепер скуповує голоси і души наших
громадян з а10-20 гривень. Ми повинні негайно покласти цьому край
і терміново проголосувати закон про вибори до парламенту на
виключно пропорційній основі.
Шановні народні депутати, я хотів би застерегти сьогодні всіх
вас від зачарування владою. Не дивлячись на зовнішню жорсткість, з
якою втілюються рішення, не зважаючи на якість вище згаданих
тенденцій і декларовану силу влади, вона сьогодні слабка,
перелякана і паралізована.
І навіть ці тоталітарні шляхи, про які йшлось вище, ніщо
інше, як камуфлювання власного безсилля з боку влади.
В своїй безпрецедентній аморальності влада втратила шанс на
порятунок. Cильні і послідовні кроки влади на шляху встановлення
тоталітаризму ніщо інше, як хаотичні конвульсії приреченого.
Називати сьогодні цю владу сильною і стабільною те ж саме, що в
судорогах смертельно хворого вбачати елементи спортивних вправ.
Я завершую.
Шановні народні депутати, вже кілька тижнів на наших очах
парламент брутально перетворюється на типовий додаток
Адміністрації Президента.
ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.
Будь ласка, народний депутат Ніколаєнко. Підготуватися
Гладких.
10:42:48
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.
Фракція уповноважила мене зробити таку заяву.
В суботу 7 грудня політичне життя України збагатилося
черговим актом беззаконня, в якому головним героєм виступав наш
Президент. Інші персонажі розуміли самі бутафорський зміст
дійства, його не могли приховати ні пишні декорації Маріїнського
палацу, ні вдавано серйозні промови, ні менторський тон
пустопорожніх настанов гаранта.
Останні події вкотре переконують в нещирості заяв Президента
про політичну реформу, про соціальноекономічний стан України та
турботу про її громадян. Запевнення про
парламентську-президентську форму правління, європейські стандарти
демократії тощо - це камуфляж справжніх намірів прибічників
кримінальної диктатури. Підписання не конституційного документу
між згвалтованою більшістю та урядом передбачає не солідарну
відповідальність двох гілок влади чи узгодження її роботи, а
фактично, конфлікту між парламентом та урядом ніколи і не було, а
були конфлікти, штучно культивовані вулицею Банковою. А пошук
крайнього при негативних наслідках урядування, ймовірність яких не
викликає сумніву. Я хочу сказати, що крайніми будуть і уряд, і
парламент.
Не викликає це сумніву навіть у деяких членів Кабінету
Міністрів, оскільки його формування не має ніякого відношення до
принципу коаліційності, до результатів парламентських виборів чи
потреби створення команди однодумців. Чергова імітація сили влади
демонструється перед народом, якому байдуже до нікому не потрібних
царських церемоній, бо людей діймають злигодні, безробіття і
безнадія. Лише менше половини субсидій готівкою виділено на
придбання населенням скрапленого газу і твердого палива, без
будь-яких законних підстав при мовчазній згоді прокуратури в
багатьох регіонах припиняється подання населенню електроенергії і
газу, на житлових масивах таких міст, як Харків, Донецьк, Херсон,
інших, немає води, опалення, є приклади замерзання людей, як це
сталося в Луцьку. Внаслідок реформаторських авантюр до банкрутства
доведений практично весь агропромисловий комплекс, у більшості не
народжуються люди.
Фракція соціалістів заявляє, що в Україні продовжується
антиконституційний процес захоплення влади клановими структурами.
Особливу небезпеку несуть спроби змінити голову правління
Національного банку. Сумнівні цілі переслідує і намір захопити
керівництво всіми структурами парламенту, що остаточно приведе до
розколу законодавчого органу, чого, схоже, і добиваються
ініціатори перевороту.
Наша фракція пропонує ввести звання "почесний зрадник" для
тих депутатів, які не менше двох раз перейдуть з однієї фракції в
іншу. Наполягаємо на реальних кроках з боку Президента та
парламенту щодо зміни системи влади. Сьогодні це єдина передумова
виходу зі всеосяжної політичної кризи. Всі спроби замовчувати
кризу, зробити тиск громадян на опозицію приведуть тільки в
нікуди.
Ми продовжуємо боротися в рамках акції "Повстань, Україно!".
Єднаймося в боротьбі проти лиха, яке продовжує нести народу
України її недолугий режим.
ГОЛОВА. Народний депутат Гладкіх. Підготуватися Єщенку.
10:46:13
ГЛАДКІХ В.І.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Цена
вопроса, на котором мне хотелось бы заострить ваше внимание,
составляет около 30 тысяч конкретных человеческих жизней. Именно
столько наших соотечественников сегодня нуждается в неотложных
хирургических операциях на сердце.
В Украине есть прекрасно признанная всеми в мире школа
кардиохирургии. Самые сложные операции на сердце много лет успешно
выполняют специалисты Киевского научно-исследовательского
института сердечно-сосудистой хирургии, известного в народе как
институт Амосова. При достаточном финансировании врачи этого
центра могли бы осуществить около 5 тысяч операций в год. Но из-за
нищенского бюджета выполняют только 3,5 тысяч, а те благодаря
адресной финансовой помощи пациентам, которые оказывают различные
спонсоры. Что же касается государственного финансирования
кардиохирургии, то в текущем году упомянутый институт реально
получил из бюджета на приобретение протезов, кардиостимуляторов,
лекарственных средств всего-навсего 250 тысяч гривен из
предусмотренных 495, то есть государство профинансировало
минимальную стоимость всего лишь 20 операций. В виду такого
положения вещей 9 ыз 10 человек, которым показана операция,
фактически обречены. Нищенские зарплаты и пенсии наших людей
зачастую не позволяют оплатить им билеты на поездку в Киев, не
говоря уже о расходах на операцию.
Недавно ко мне обратилась с письмом помощи
учительницапенсионерка Тамара Ивановна Баева из села Вербовка
Балаклеевского района Харьковской области. Ее 29-летний сын Юрий,
учитель математики, тяжело заболел. Спасти его может только
протезирование клапана аорты. За такую операцию в институте
Амосова надо заплатить 16 тысяч гривен, точнее сумма операции
пациенту ничего не стоит. Отечественные кардиохирурги работают за
копеечные зарплаты. Зарплата хирурга, за операцию ему платят 40
копеек, если в туалет сходить 50 копеек платишь. Это нищенская
зарплата хирургов, это позор, в принципе, всему, что есть в
медицине. Платить надо за протезы, за лекарства. Например, самый
дешевый российский искусственный клапан сердца стоит 2 тысячи
гривен, более совершенный американский - 12 тысяч. За разовый
аппарат, который выполняет функцию легких во время операции тоже
нужно выложить 3 тысячи гривен. Добавте к этому набор необходимых
лекарств, который в среднем состоит около 4 тысяч гривен. Это то,
что должен купить больной, но где брать такие огромные суммы
людям, получающим в лучшем случае 200-250 гривен. За полгода за
помощью об оплате операций на сердце ко мне обратилось 14
избирателей. По этой причине так и не заработал в полную силу
несколько лет назад Харьковский региональный центр
сердечно-сосудистой хирургии, который имел обучение специалистов и
соответсвующее обуродование для выполнения некоторых операций на
сердце, но не имел помещения для клиники и вынужден был арендовать
выплату Волокеевской районной больницы. Чиновники Минздрава два
года волокитили с приемом на баланс переданого центру корпуса
ведомственного диспансера железнодорожников, в котором можно было
бы обустроить клинику и базу. А в июле харьковчан ошарашил приказ
Минздрава о реорганизации, фактической ликвидации этого
кардиоцентра.
Потому я обращаюсь и к новому министру и вице-премьеру,
который курирует, о том, что нужно оказать эту помощь этому
кардиоцентру и открыть кардиоцентр в городе Балаклея. Спасибо за
внимание.
ГОЛОВА. Народний депутат Єщенко, фракція комуністів.
Підготуватися Вернигорі.
10:49:49
ЄЩЕНКО В.М.
Прошу передати слово Анатолію Миколайовичу Морозу.
ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолію Миколайовичу.
10:50:03
МОРОЗ А.М.
Шановні колеги! Продовження розмови на Дні уряду щодо
розробки державної стратегії відродження і підтримки власного
виробництва та розвитку високих наукоємких конкурентноспроможних
технологій хочеться сказати, що сьогодні Україна досягла значних
успіхів у цьому напрямку. Скажіть, де і в якій країні світу за
такий короткий період процвітаюча держава перетворюється в
жебрака? Де, в якій країні такими темпами, як у нас, вимирає народ
і виїжджає за кордон? В якій країні жінки не хочуть народжувати
дітей, де такими темпами, як у нас, знищуються промислові
підприємства? Де, в якій країні держава знищує не так давно
розвинуте сільське господарство? Де такими темпами знищується
наука, медицина і культура? Де ще можна знайти країну , в якій за
такий короткий період народ позбавлено майбутнього?
Але попри ці успіхи влади хочеться привітати режим України ще
з одним досягненням у розробці та втіленню в життя ще однієї
високої технології на виборах по Мелітопольському 82-му виборчому
округу, ден перемогу здобув Василь Хмельницький? Технологія
перемоги зароджувалась і проходила випробування на виборах
Президента, на виборах народних депутатів 31 березня 2002 року,
далі вона проходила апробацію на виборах в Черкаській області, як
сформована, пройшла успішне випробування під час виборів до
Верховної Ради автономної Республіки Крим в 25-му і 30-му виборчих
округах. І, на кінець, пройшла затвердження на Мелітопольському
виборчому 82-му округу.
Під час повторних виборів, які ж складові частини цієї
високої технології?
Перше. Ігнорування законів і Конституції України. Так,
наприклад, ще на виборах 22 вересня 2002 року прокурором
Сімферополя порушена криміналька справа по частині 2 стаття 57 по
фактам порушень виборчого права під час виборів до Верховної Ради
Криму, де говориться, що з метою протидії здійснення виборцям
свого виборчого права при проведенні повторних виборів на виборчих
дільницях шляхом заключення соціальних угод про матеріальну
допомогу схиляють жителів республіканського центру голосувати за
одного із кандидатів, обіцяючи виплатити у разі голосування за
нього 50 гривень. Але справа до цього часу не доведена до кінця.
Ні ЦВК, ні прокуратура так і не відреагували, а це розв'язало руки
тепер уже ця сама технологія була з впевненістю опрацьована із
великим успіхом на Мелітопольщині.
Уявіть собі, за людину, яку ніхто не бачив, проголосувало
майже 36 відсотків виборців. Переможець отримав на 98 дільницях
перемогу із 99 відкритих виборчих дільниць. Майже 100-відсотковий
результат. Ось така любов виборців до цього кандидата. Такого
Україна, думається, ще не бачила. По непровіреним даним на округ
було кинуто близько 600 тисяч доларів США. Ось де поле діяльності
для правоохоронних органів, податкової адміністрації, але виборцям
та й керівникам підприємств, організацій, як бачимо, це
сподобалось. Бо багато з них заявляє, що непогано було б щоб
вибори відбувалися кожні 3-4 місяці, тоді можливо і виживе
Мелітопольщина та й для держави мабуть це непогано, бо йде процес
відмивання "брудних" грошей.
Друге. Вибори показали всю глибину соціального зубожіння
народу і тому він продається за копійки.
Я завершую.
Третє. Декілька тисяч виборців похилого віку було не внесено
в списки свідомо, а влада не реагувала і центрвиборчком.
І останнє. Незадовго до виборів у виборців було вилучено
паспорти, а як правило, це люди знедолені, які не могли оплатити
за заміну паспорта.
Тому, підбиваючи підсумки, можна сказати, що влада має у
своїх руках високу технологію підкупу виборців, її можна
привітати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Вернигора.
Підготуватися Мартинюку.
10:54:06
ВЕРНИГОРА Л.М.
Шановні народні депутати! Шановні виборці! Шановні делегати
4-го з'їзду профспілок, які вирушають сьогодні на свій другий
етап, який відбудеться завтра.
Я хотів би поінформувати і звернутися до делегатів з чим їм
треба і в якій обстановці відбудеться другий етап. Як не прикро, в
Україні, як ви знаєте, завжди і за нашу незалежність, і за
свободу, і за права громадян боролися не булавою, а, як правило,
боролися за булаву. Так відбулося і на першому етапу, де два клани
зіштовхнулися і ніяк не могли проштовхнути, провести свого і
закінчилося все нічиєї. Але так цинічно і брутально ще ніколи не
гвалтувала влада своїх партнерів, соціальних партнерів, як це
відбулося на тому етапі, але ще брутальніше готується другий етап,
де вже зіштовхуються чотири клани.
Я хотів би, щоби делегати, які їхали, отримали від своїх
профоб'єднань наказ, що і завтра треба боротися не за булаву, а
булавою. В якій обстановці? В обстановці, коли влада знову ж таки
відібрала у нас через своє вето президента ті 5 мільярдів
соціальних гарантій, які ми доточили до другого читання в
державний бюджет, коли влада позбавила сьогодні тих дотацій і
субсидій і люди цілими селами вимерзають сьогодні в комунально
неопалених приміщеннях, ми сьогодні з вами проводимо другий етап
з'їзду, в якому у нас відібрали вже прийняту в другому читанні
мінімальну заробітну плату, збільшену до 0.65 відсотків
прожиткового мінімуму і зведеного знову до 165 гривень, а це одна
третина. То коли на сьогоднішній день у нас смертність перевищує
народжуваність у двічі, то якщо ми одну третину, так це вже буду
утричі перевищення. Я хотів, щоб делегати, які приймали участь у
першому етапі, підготувалися до другого етапу не за тим, щоби
знову піддатися губернаторам, які приїхали керувати цим з'їздом і
своїми делегаціями, і щоби вони поставили наріжним каменем роботи
з'їзду саме не обрання того лідера профспілок, який знову буде не
школою комунізму, в чому нас дорікали все життя, а буде керівником
отієї школи легкої поведінки, яка сьогодні відбувається з
керівництвом профспілок. Тому я хотів би, щоби делегації, які
сьогодні вирушають до столиці нашої, виконали свій громадський
обов'язок перед тими людьми, хто їх делегував на цей з'їзд. Дякую
за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.
10:57:24
МАРТИНЮК А.І.
Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.
Прошу передати слово моєму колезі по фракції народному
депутату Єщенку Володимиру Миколайовичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
10:57:44
ЄЩЕНКО В.М.
Шановні народні депутати! Учора на дні уряду я задавав
питання, значить, і голові комітету про малі міста. Таке мале
місто є і у нас у Черкасах - це місто Ватутіно. І виборці цього
міста попросили мене звернутись до вас з заявою.
Ви, обранці народу, яким ви дуже багато обіцяли в
забезпеченні нормального життя, і ми вам повірили. Але ми не
бачимо і не відчуваємо вашої турботи за народ України, який вам
довірив своє життя і майбутнє своїх дітей і онуків. Що ми бачимо?
Життя іде не на краще, а на гірше. Наші діти і онуки не
можуть нормально навчатись в школах і не всі діти мають можливості
навчатися, особливо в нашому місті, бо в батьків немає грошей.
Малозабезпечені сім'ї не отримують коштів, а діти хочуть їсти,
одягнути їх треба в щось. Це ми, пенсіонери, доношуємо одяг і
взуття, яке придбали за роки радянських часів. Люди нашого міста
та не тільки нашого, всієї України шукають роботу за кордоном,
прислужують багатіям. Коли таке? Було за радянських часів? Ні, не
було. За радянських часів навчались безкоштовно, платили вчасно
стипендію, а тепер...
Наше місто побудовано в післявоєнні роки, називали
шахтарським містом. Крім шахт, було 37 промислових підприємств,
всі вони були забезпечені роботою і достойною заробітною платою і
вчасно отримували її, вчасно отримували відпустки, путівки в
санаторії. Ми були впевнені, що Верховна Рада затвердить бюджет
тільки на користь народу. Ми знали, що у нас буде все: і хліб, і
до хліба.
А зараз? Сидимо в холоді, бо немає грошей в міському бюджеті,
все зруйновано, пограбовано. З брикетної фабрики, яка
забезпечувала брикетами всю Черкаську область, місця не залишилось
- зрівняли. ТЕЦ, який давав світло і тепло, зруйновано. Цегельний
завод, з цегли якого збудоване наше місто, та й не тільки наше
місто, немає, розікрали. Та все не перерахуєш. Недаремно була
написана стаття: "Місто гине в центрі України". Так воно і є.
Терпець у нас урвався. Ні, ми не хочемо так далі жити і не
будемо. Тому сподіваємося, що наш здоровий глузд, звертаємося як
до депутатів Верховної Ради, обранців народу: допоможіть нашому
місту, не дайте йому загинути.
Ця заява була написана учасниками зборів "Повстань,
Україно!". І я звертаюся до вас, шановні колеги, давайте не
допустимо, щоб такі міста гинули в нашій Україні.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, час відведений вичерпано. Відносно ваших
пропозицій, зауважень, постановки проблем, які тут прозвучали,
буде дано відповідні доручення, сформовано.
З процедури, Ігор Рафаїлович? Будь ласка, Юхновський з
процедури. І будемо переходити до розкладу засідання нашого.
11:00:34
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Володимире Михайловичу, дякую.
Серед різноманітних університетів України Києво-Могилянська
академія займає чільне місце. Ні Київський університет, ні
Київський політехнічний університет не можуть зрівнятись з
академією за об'єктивних обставин.
Києво-Могилянська академія є першою українською академією. Це
наша історія, наша гордість. І щоб всім стало ясно, це історія
культури і України, і Росії, і Білорусії, і Польщі. Вона мала свій
бюджетний код і на рівні з Київським національним університетом
імені Шевченка була головним розпорядником коштів. Тепер останній
уряд знову фінансування Києво-Могилянської академії з бюджетного
коду переніс і включив її на рівні з іншими вузами до фінансування
з Міністерства освіти і науки. Ніхто не вважає, що міністерство
буде робити перешкоди академії. Але нащо робити те, чого не
потрібно робити? Це пахне певною справою. Є політично і етично
недопустимо.
ГОЛОВА. Дякую.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я, як член опікунської ради академії, прошу і
вимагаю від Кабінету Міністрів і від бюджетного комітету повернути
КиєвоМогилянській академії її колишній статус у бюджетному
фінансуванні держави. Дякую, Володимире Михайловичу.
ГОЛОВА. Я так розумію, що ви пропонуєте знову повернути, щоб
фінансувало державне управління справами, як воно фінансувало до
цього, через державне управління? Так я розумію?
Шановні колеги, переходимо до розгляду питань, пов'язаних із
розкладом засідань. На ваш розгляд вноситься проект закону "Про
внесення змін до Закону України "Про колективні договори і угоди".
Нова редакція. Доповідач - перший заступник державного секретаря
Міністерства праці та соціальної політики Гнибіденко Іван
Федорович. Я принагідно хочу проінформувати вас, шановні колеги,
що Іван Якович Сахань вчора призначений першим заступником
керівника Апарату Верховної Ради України.
ГНИБІДЕНКО І.Ф.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на
ваш розгляд виноситься законопроект про внесення змін і доповнень
до Закону України "Про колективні договори і угоди", який
розроблений Кабінетом Міністрів України за участю об'єднань
роботодавців та про......... об'єднань. Він пройшов експертизу в
Міжнародному бюро праці, схвалений Національною радою соціального
партнерства та підтриманий Комітетом з питань соціальної політики
та праці Верховної Ради України.
Зазначу, що нині діючий Закон України "Про колективні
договори і угоди" прийнятий дев'ять років тому, і він відіграв
свою позитивну роль у створенні правових засад
колективнодоговірного регулювання та в узгодженні інтересів
працівників і власників.
Однак, на сьогодні більшість його положень потребує суттєвих
уточнень і доповнень, що обумовлено, насамперед, змінами, які
відбуваються в державі, в галузях економіки, на підприємствах т в
організаціях, а також бурхливого розвитку профспілкового руху та
підприємництва.
Достатньо сказати, що нині в Україні діють 90 профспілкових
об'єднань і профспілок, які мають всеукраїнський статус, створена
федерація та ряд інших об'єднань роботодавців України.
Окрім цього є нагальна потреба привести у відповідність норми
діючого закону до норм законів про профспілки та про організацію
об'єднання роботодавців, інших законодавчих нормативних актів з
питань соціальнотрудових відносин і соціального партнерства, які
були прийняті після 1993 року.
Враховуючи зазначене, законопроект подається, практично, у
новій редакції і передбачає більш досконаліший правовий механізм
взаємодії суб'єктів соціально-трудових відносин, і зокрема щодо
порядку ведення переговорів в сфері укладення повноважень сторін,
змісту колективних договорів та угод, терміну їх дії, порядку
реєстрації тощо.
У першій статті законопроекту встановлено, що представниками
найманих працівників є органи профспілок. Це положення
узгоджується законом про профспілки.
Визначено також перелік суб'єктів колективного договірного
регулювання. Встановлено, що право на ведення колективних
переговорів з розроблення та вкладання угод всіх рівнів надається
органам виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, які
здійснюють управління майном підприємств, що перебувають у ї х
власності, а також роботодавцями і там профспілковими
об'єднаннями.
Враховуючи існуючу практику, в законопроекті конкретизовано
сферу укладення угод. І зокрема передбачено, що на державному
рівні вкладається генеральна угода, міжгалузеві та галузеві угоди,
а на територіальному рівні територіальні та територіальні
міжгалузеві угоди.
Дається також перелік суб'єктів, які представляють сторони
угоди на відповідних рівнях. Так, наприклад, сторонами генеральної
угоди визначений Кабінет Міністрів України, всеукраїнські
організації роботодавців та їх об'єднання та всеукраїнські
профоб'єднання профспілок.
У законопроекті окремою статтею визначається конкретний
механізм утворення спільного представницького органу сторін
переговорів. Як свідчить практика, це важливо в нинішніх умовах,
коли на рівні галузі, регіону чи підприємства діють декілька
профспілок, і вони не досягають згоди щодо створення спільного
представницького органу. Тому в законопроекті встановлена така
норма, яка дає змогу певною мірою врегулювати суперечності та
забезпечити представництво в спільному органі малочисельних
організацій профспілок і роботодавців.
Слід також зазначити, що відповідно до конституційної норми
щодо рівності всіх прав профспілок у статті 10 законопроекту
передбачено, що жодному із профспілкових об'єднань не може бути
відмовлено у праві на участь у колективних переговорах та укладені
договорів і угод відповідно до встановленого порядку. Проект
містить норму щодо тривалості переговорів не більше трьох місяців,
що сприятиме проведенню договірної компанії у більш стислі строки,
ніж зараз. Внесено також окремі зміни до змісту колективного
договору та угоди. У законопроекті є окрема стаття стосовно
реєстрації колективних договорів на безоплатній основі, вводиться
норма, якою передбачено здійснення державного на громадського
контролю за дотриманням законодавства про колективні договори і
угоди. У ньому також міститься положення щодо відповідальності
осіб, які представляють інтереси роботодавців і найманих
працівників і за порушення законодавства про колективний договорів
і угоди, це є така стаття 28-ма. Введення в дію цього
законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших
грошових витрат.
Шановні народні депутати, прийняття цього закону сприятиме,
на нашу думку, удосконаленню регулювання соціально-трудових
відносин на засадах соціального партнерства і забезпечить більш
таке повне узгодження інтересів сторін колективних переговорів на
всіх рівнях. І головне, що буде слугувати соціальному захисту
працюючих. Просимо вас розглянути і підтримати законопроект. Дякую
за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Прошу на запитання запишіться, будь ласка.
П'ять хвилин за питання. Висвітіть на табло. Степан хмара, фракція
Блоку Юлії Тимошенко.
11:07:45
ХМАРА С.І.
Шановний доповідач, як відомо, у всіх цивілізованих країнах
завдання колективного договору - це є захист від свавілля
роботодавців, захист тих, хто продає свою працю. Скажіть, будь
ласка, чому так сталося, що цієї ідеології не видно у
запропонованому Кабінетом Міністрів саме цих принципів? Я цього не
побачив у запропонованому вами законопроекті.
ГНИБІДЕНКО І.Ф Дякую вам за запитання. Відповідаю. Дійсно, що
якщо візьмемо ми Закон про підприємництво в Україні, який був
прийнятий у 1991 році, там записано у статті 17-й, що колективний
договорів повинен укладатися на всіх підприємствах, які
використовують найману працю між, значить, і між власниками і
найманими працівниками. Але міжнародна практика, світовий досвід
свідчить про те, що ця норма є на добровільній основі. І конвенція
154 Міжнародної організації праці говорить про сприяння
колективним переговорам, але відзначається, що ці норми спрямовані
на сприяння вільного і добровільного колективним переговорам.
Тобто на договірній добровільній основі.
ГОЛОВА. Народний депутат Одайник, фракція "Наша Україна".
11:09:13
ОДАЙНИК М.М.
Одайник, "Солідарність", фракція "Наша Україна".
Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, ви, мабуть, так, як
і всі, знаєте, що колективні договори не працюють, вони
заключаються, але носять формальний характер. Скажіть, будь ласка,
що вашим доповненням до цього законопроекту вноситься для того ,
щоб колективний договір носив не просто декларативний характер, а
характер, щоб дійсно він захищав того працівника, з яким він
заключається, і щоб захищав від свавілля тих людей, які заключають
з ним договір для того, щоб в кінцевому результаті обманути цю
людину?
ГНИБІДЕНКО І.Ф Дякую. Відповідаю. В розділі третьому про
колективні договори чітко визначено сфера вкладання колективних
договорів і зміст колективного договору.
Але практика, дійсно, свідчить про те, що колективні
договори, які вкладені на сьогодні, слабі. Але ми вважаємо, що ця
законодавча база, яка буде прийнята, вона відповідає тому, щоб
вони були сильніші. Але головне на сьогоднішній день, на мою
думку, це в тому, що профспілкові організації або ті представники
працюючих, які створені на підприємствах і організаціях, слабо
впливають і контролюють колективні договори, які заключені на
підприємствах.
Але взяти на сьогодні, то колективний договір являється
основним документом, який захищає права людей, які працюють на
тому чи іншому підприємстві. І ми це намагалися в цьому
законопроекті виписати. Дякую.
ГОЛОВА. Валерій Мішура, фракція комуністів.
11:11:02
МІШУРА В.Д.
Валерій Мішура, фракція комуністів.
Шановний Іване Федоровичу! Поперше. Мені не подобається оця
формула "соціальне партнерство", бо, на мій погляд, це замасковане
приручення найманого працівника, щоб він сидів і мовчав і
виконував всі, так сказать, примхи роботодавця.
А питання у мене таке. От тут від імені колективу виступає
профспілки. Але ми знаємо, що профспілки сьогодні не захищають
інтереси найманого працівника. От люди сьогодні замерзають, не
мають роботи. Ви мені наведіть приклад де профспілки підняли людей
на протест проти, скажемо, того, що холодно і голодно.
Навпаки, вони роблять усе, щоб цей процес якимось чином
зняти.
ГНИБІДЕНКО І.Ф Валерій Дмитровичу, дякую вам за запитання. Я
скажу, що ми дійсно не записали таку норму, яка б зобов'язувала,
як кажуть, насильно приймати ці колективні договори. Але цей
законопроект він обговорювався на узгоджених комісіях, на раді
соціального партнерства йшли великі дискусії, дебати і прийшли до
тієї редакції, яка закладена у цьому законопроекті.
Що стосується того, що ви кажете, то дійсно ми як сторона
уряду ми постійно на наших зустрічах з профспілками вимагаємо не
тільки про те, що ви сказали, а, скажімо, питання погашення
заробітної плати, інших соціальних речей, які в нашій державі на
сьогодні стоять досить гостро. Але я вважаю все-таки, що це слабка
організація роботи з боку профспілок і тих людей, які
представляють профспілки в тих чи інших органах. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Вернигора, фракція Соціалістичної
партії України.
11:12:48
ВЕРНИГОРА Л.М.
Шановний Іван Федорович! Ви от тільки що сказали, що на жаль
чи прикро профспілки не виборюють право на отримання зарплати.
Ви прекрасно знаєте, що більше 2 мільярдів боргів - це саме
борги тим людям, які працюють в умовах колективних договорів. Не
бюджетники там, не інші, а в умовах колективних договорів. От як
ви вважаєте, щоб не підбурювати людей на страйки, не звинувачувати
профспілки у недолугості яку відповідальність влада і Міністерство
праці і зарплати повинно взяти закласти в цей закон з тим, щоб не
було 2,5 мільярдів боргів найманим працівникам?
ГНИБІДЕНКО І.Ф Дякую.
Влада повинна подивитися на ті підприємства, якими вона
керує, тому що на цих підприємствах також є, я маю на увазі
виробничі підприємства, де є заборгованість із заробітної плати. А
ми дійсно зараз ведемо таку роботу і посилюємо контроль взагалі за
погашенням заробітної плати в усіх галузях економіки, а також у
приватних і інших структурах. І приводимо ці, у нас є цілий...
десятки і сотні перевірок, притягнення до відповідальності
керівників і звернення до суду, передання матеріалів до суду.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано, сідайте, будь ласка. Для
співдоповіді запрошую голову Комітету з питань соціальної політики
та праці Василя Хару.
11:14:42
ХАРА В.Г.
Уважаемые коллеги, ныне действующий Закон о коллективных
договорах и соглашениях, проект новой редакции, который мы сегодня
рассматриваем, вы уже знаете об этом, принят и действует с 1993
года. За это время многое изменилось в нашей жизни, произошли
значительные изменения в сфере форм собственности, в структуре
функций органов государственного управления, профсоюзом,
работодателей, изменения в законодательстве, появились законы о
профсоюзах, их правах и гарантиях деятельности, об объединении
работодателей и другие.
Законопроект призван усовершенствовать организаторскую работу
органов исполнительской, объединение работодателей и объединение
профсоюзов по ведению переговоров, заключению коллективных
договоров и соглашений. Они станут еще более конкретными,
содержательными и эффективными, усилится контроль за их
выполнением, что будет способствовать более полному согласованию
интересов сторон. Законопроект предусматривает смену порядка
заключения коллективных договоров и соглашений, их регистрации,
срока действия, процедуры ведения коллективных переговоров,
расширяет сферу применения соглашений, гарантирует защиту
интересов наемных работников, невмешательство государственных
органов в процесс ведения переговоров и заключения коллективных
договоров и соглашений.
Законопроект предоставляет равные права участия в процессе
переговоров и подписания договоров профсоюзам и их объединениям,
органам государственной власти, работодателям и их объединениям.
Вы знаете, что на отдельных предприятиях у нас уже два и более
профсоюзов, поэтому предусмотрена возможность создания совместного
представительского органа как профсоюзов, так и работодателей.
Расширяется сфера применения коллективных договоров и
соглашений в городах и районах с участием местных государственных
администраций и органов местного самоуправления, усиливается
контроль за выполнением законодательства о коллективных договорах
(соглашениях) на уровне власти - государственный контроль от имени
центрального органа исполнительной власти, занимающегося вопросами
социальной политики и труда, от общества - от профсоюзных
организаций, их объединений.
Законопроект имеет некоторые недостатки и упущения, конечно,
которые можно устранить при подготовке ко второму чтению. Стороны
социального партнерства - Кабинет Министров, профсоюзы и
работодатели поддерживают данный законопроект, он одобрен
национальным советом социального партнерства и прошел экспертизу
Международной организации труда. Главное научноэкспертное
управление рекомендует для принятия его в первом чтении. На
заседании нашего комитета рассмотрен данный законопроект,
высказаны конкретные замечания по статьям, по отдельным
положениям, и комитет принял решение рекомендовать залу для
принятия его в первом чтении. Спасибо.
ГОЛОВА. Запитання є, шановні колеги? Якщо є, будь ласка,
запишіться. 5 хвилин. Висвітіть на табло. Юрій Соломатін, фракція
комуністів.
11:17:43
СОЛОМАТІН Ю.П.
Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановний Василю Георгійовичу, скажіть, будь ласка, як ваш
комітет вважає, чи доцільно поновити святкові дні 7-го і 8
листопада? Це питання вже неодноразово розглядалось двічі
Верховною Радою. Нарешті рішення було прийнято, але таке рішення,
яке йде всупереч думок усього українського народу. Купа
соціологічних досліджень з цього приводу є. Я не буду повторювати
і наголошувати їх результати, хочу спитати у вас лише одне: яким
чином вийти із такої колізії? Народ за поновлення цих святкових
днів, а Верховна Рада проти. Дякую.
ХАРА В.Г. Ну, вы, наверное, знаете и мы докладывали в этом
сессионном зале, вы были на заседании нашего комитета. Комитет
подавляющим большинством голосов положительное принял решение о
восстановлении этого праздника. И мы считаем, что рано или поздно
это будет в нашем государстве. Во-первых, очень большая часть
людей, для которых 7-8 - святые дни. Если мы говорим о
строительстве цивилизованного государства в нашей стране, мы
должны цивилизовано относиться, прежде всего, к себе, один к
одному и, тем более, к большей части нашего народа. Это - первое.
И второе - нас никогда не будут уважать, если мы не будем уважать
собственное прошлое. Очень много примеров можно было приводить в
других странах - в той же Франции и так далее, где различное
отношение к праздникам различный частей населения, но они исходят
из уважения, скорее всего, друг к другу и дают возможность людям,
а эти дни 7-ое и 8-ое, они сыграли, мы же знаем, какое великое
событие произошло после этого на всей нашей планете и не почитать
тех людей, которые это сделали, и не почитать тех людей, которые
хотят сегодня восстановить этот праздник, это просто, я считаю,
нецивилизованно.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.Е.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін.
11:20:00
КАРМАЗІН Ю.А.
Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія захисників
вітчизни.
Я прошу передати слово народному депутату, моєму колезі по
фракції, Володимиру Яворівському.
11:20:13
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний доповідачу, мене весь час пече вже кілька днів така
думка, допоможіть якось зняти цей біль. Що я маю на увазі? Ви
знаєте, що кілька днів тому підписана дивовижна колективна угода
між полоненими чи інтернованими депутатами, які складають
більшість, і Прем'єрміністром. Угода про повну їхню капітуляцію.
Мене дуже турбує таке питання: чи буде захищена ця більшість, як
цей договір, чи ці люди не попадуть у якусь скрутну потім
ситуацію?
Якщо можна, зніміть це питання, бо підписана вперше така
якась угода, не все і ній зрозуміло. Які механізми? Чи закон цей
допоможе захистити більшість у випадку якихось, скажімо там,
непорозумінь між ними? Дякую за вичерпну відповідь.
ХАРА В.Г. Ну, уважаемые коллеги, к сожалению это, конечно,
предмет не данного законопроекта, о котором мы говорим. К
сожалению.
Но я хочу вам сказать такое: мы поразному относимся к тому,
что произошло. Я вообще, исходя из того законопроекта, который
сегодня докладываю, я считаю, что люди должны уметь
договариваться. По различным вопросам. Должны уметь договариваться
- это первое.
Второе, если договорились, то обе стороны обязаны выполнять
те договорные условия, которые записаны одной и другой стороны.
И в-третьих, я не могу, конечно, сегодня гарантировать, что
та договоренность, которая подписана между більшістю и урядом, она
однозначно будет выполняться, потому что процессы, которые
происходят в той же більшості, они не однозначны. Но мы с вами
понимаем, что ситуация, наше государство находится в опасной зоне
социального ...........состояния. И мы, несмотря на различие своих
взглядов, должны сделать все для того, чтобы вывести из этой
опасной зоны наше государство. Если мы думаем о своих избирателях,
если думаем о своих членах профсоюза, если касается это профсоюза,
если думаем о своих семьях, знаете, я вам, может быть, три секунды
займу, напомню вам одну притчу, когда две матери на Кавказе
спорили о принадлежности мальчика: одна говорила, что это мой сын,
а другая говорила, что это мой сын, и они не могли прийти к
единому мнению. Подошли к мудрецу. Мудрец говорит, что это очень
просто решается: поставил мальчика, с одной стороны одну маму,
одну женщину, с другой стороны другую. И говорит: возьмите за руки
мальчика и тяните друг другу. У мамы должен сработать инстинкт,
больше силы, она перетянет больше сил она перетянет на свою
сторону. Начали тянуть - ребенок начал плакать, ему было больно.
Одна из женщин расплакалась и бросила мальчика, потому что
мальчику было больно. Мудрец взял этого хлопчика и подвел к той
женщине, которая, ну, не стала делать ребенку больно. Ота была
именно мама этого ребенка.
Поэтому у нас как раз такая ситуация, что мы должны сделать
все для того, чтобы не было сильно больно нашему народу. А договор
- он такой: можно подписать его и ничего не делать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Георгійовичу, це не стосується закону,
який ми обговорюємо. Степан Ількович, будь ласка. І закінчуємо.
11:23:42
ХМАРА С.І.
Хмара, блок Юлії Тимошенко, Партія ""Батьківщина".
Шановний співдоповідачу, скажіть, будь ласка, чому в цьому
законі на перше місце не винесено пункт, який мав би бути
предметом колективних договорів про техніку безпеки, а далі про
умови праці? У цьому законопроекті про умови праці винесено пункти
аж в другий десяток.
Ви знаєте, і не треба вам це доказувати, бо ви з того
регіону, де кожен рік сотні шахтарів гинуть, і гинуть, насамперед,
із-за грубого порушення техніки безпеки і безвідповідальності
роботодавців. Чому ви обійшли це питання в цьому законопроекті?
ХАРА В.Г.Спасибо.
Уважаемый коллега, дело в том, что то, о чем вы сказали, это
не есть предметом этого законопроекта. Закон о коллективных
договорах, соглашениях - это рамочный закон. А в самих
коллективных договорах это практика и сегодняшняя, и вчерашняя, и
позавчерашняя, предусматриваются не только мероприятия, а кстати
говоря, на любом нормальном предприятии мероприятия по технике
безопасности являются приложением к конкретному коллективному
договору. Так вот то есть содержание конкретного коллективного
договора, то, что касается условий труда и техники безопасности.
Это первое.
И второе. Мы с вами буквально недавно приняли Закон об охране
труда. Я не знаю, Президент, по-моему, пока его не подписал. Так
там предусмотрены меры и финансирование тех мероприятий, которые
разрабатываются на каждом предприятии и является приложением
коллективного договору. И мы с вами пересмотрели финансирование,
выделение финансовых средств для конкретного предприятия, для
решения вопросов условий и охраны труда. А в данном законопроекте
конкретные нормы не должны предусматриваться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякуємо. Сідайте, будь ласка. Переходимо
до обговорення. Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу,
наступний Лещенко. Мельничук. Будь ласка, мікрофон Мельничука,
поки Кармазін іде до трибуни. Мікрофон Мельничука включіть, будь
ласка.
11:27:05
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна"...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійовичу, будь ласка, одну хвилину.
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановний колего, Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної
партії України.
Я Геннадію Андрійовичу звертаюся до вас. Нам притчі не треба
тут розказувати, тому що сьогодні залишилися поза увагою цього
закону, який ми обговорюємо, законопроекту, залишилися селяни. Нам
треба цю тематику піднімати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Це ви скажете в обговоренні. Запишіться,
будь ласка.
МЕЛЬНИЧУК М.В. Ні, інше питання. Це теж з процедури.
Інше питання. Я не розумію, де будуть шановні депутати Стоян,
Хара, якщо вони сьогодні представляють роботодавців, а завтра
повинні підписувати договори з боку тих, хто хоче мати роботу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Це ви у них спитаєте. Будь ласка, Юрій
Анатолійович.
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія
"Захисників Вітчизни".
Шановні народні депутати, закон, який ми обговорюємо, про
колективні договори і угоди має дуже серйозне значення для життя
всієї держави і, безумовно, для кожного з нас. Тому що те, у яких
ми умовах навіть працюємо залежить сьогодні від наших
роботодавців. Сьогодні Володимир Михайлович Литвин є мій
роботодавець, хоча роботодавець у нас народ. Півроку я звертався
до керівництва Апарату і кажу, у мене на робочому місці ноги
неможна протягнути, просто дощечку треба вибити. Спасибі
заступнику голови Верховної Ради Зінченко, який підійшов до
робочого місця опустився і побачив, що дійсно треба вибит цю
дощечку, і воно було зроблено. Цього, мабуть, ніколи не було б
зроблено, якби у нас дотримувалися законодавства, якби була
профспілка, а є вільна профспілка солідарних трудівників Верховної
Ради України.
Правда мушу вам сказати, що в супереч закону голову
профспілки не тільки колективний договір не уклали, у Верховній
Раді України, замисліться собі, будь ласка, до чого апарат
знахабнів, а звільнили зараз голову профспілки без дозволу
профспілки і без президії профспілки, бо я є членом профспілки. То
можливо б тоді ми б сиділи не так. як сьогодні, і всіх
остеохондрози почалися би, а можливо ці 5 мільйонів, які на ремонт
пішли там плиточки і огородження, пішли б на обладнання наших
робочих місць, можливо б по-іншому фінансування визначалося. Це я
для прикладу, щоб вам зрозуміліше було на скільки серйозний закон
ми сьогодні обговорюємо, і наскільки серйозні речі у нас
відбуваються прямо під носом от тут, у Верховній Раді Україні, де
по депутатам топчуться, я не кажу вже, що топчуться про всій
країні по людям.
Так от, шановні народні депутати, чи принесе користь цей
закон, чи треба його приймати. Безперечно, треба приймати, бо
попередній був прийнятий ще в 1993 році, треба оновлювати
редакцію. Але чи підходить ця редакція нам у повному вигляді? Ні,
не підходить. Тут дуже багато декларацій, тут дуже багато
нежиттєвих формул виписано.
Наприклад, стаття 4-та. Забороняється будь-яке втручання,
забороняється будь-яке втручання. Так починаються всі пункти у
статті 4-й. А яка відповідальність передбачена? Нуль
відповідальності. Ніде не написано, коли подаються до суду.
Як ви хочете ввести у статтю 10-ту спільний представницький
орган, коли у вас є кілька профспілок? Якщо у вас є кілька
профспілок, значить треба укладати угоду з кількома профспілками.
А ви що робите? Ви ужа з іжаком схрещуєте, пропонуєте: ви там
об'єднайтеся, а потім укладайте угоду. Подивіться статтю 10-ту.
Таким чином, треба і ті неузгодженості, які є з кодексом
закону про працю владнати. В першому читанні цей закон можна
приймати і потім дуже суттєво доопрацьовувати.
Ну, Хмара кричить, що не можна приймати, він теж член
профспілки, йому видніше. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Лещенку. Наступний Сухий.
11:30:56
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України,
Чернігівщина.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Шановні виборці! Цілком зрозуміло, що даний законопроект внесено з
метою пристосування до сьогоднішньої капіталістичної дійсності. Це
зараз називається удосконаленням законодавства. Тому для найманих
працівників цей закон, якщо буде введений в дію, полегшення не
принесе. Тим більше, що надійного захисника у них немає.
Як говорив колись відомий руйнівник Радянського Союзу, що
навіть в ті часи профспілки з керівництвом краков'як
витанцьовували. Так тоді ж був ще й народний контроль і
громадський. А зараз наші профспілкові керівники вже гопака з
владою вигарцьовують, а тоді ще роблять вигляд, що когось
захищають, за окремим виключенням. Практика показує, що
профспілкові органі на всіх рівнях від Федерації профспілок до
районної галузевої профспілки завжди погоджується з умовами, що
ставлять органи виконавчої влади від Кабміну і до низу.
Крім того, на боці останнього чи навпаки і Союз промисловців
та підприємців. Тому в більшості випадків ще на рівні генеральної
міжгалузевої чи галузевої угод у них закладаються положення, що не
відповідають інтересам найманих працівників. Вихід такий. Або
всією громадою, або законодавчо змусити профспілки, щоб вони
дійсно відстоювали інтереси своїх членів, або створювати новий
орган - Спілку найманих працівників. Тоді слід підкорегувати
статтю 4.
Крім того, цей проект не усуває нерівностей сторін при
веденні переговорів щодо укладання колективних договорів.
Роботодавець праватний власник і профспілкова організація
підлеглі. Як же тут вміти домовлятися? Потрібна присутність
нейтральної, умовно кажучи, особи - арбітра.
На селі після примусової ліквідації сільгосппідприємств в
багатьох випадках трудові колективи як і профспілкові організації
відсутні.
Власник і роботодавець веде з найманим працівником
індивідуальні переговори, нав'язує йому свою волю: не згоден - на
роботу не бере, виступив проти - звільняє. Потрібно передбачити як
сторону переговорів, крім профспілкової організації, спілку
власників земельних та майнових паїв, яка би регулювала трудові
відносини на селі.
Через безконтрольність з боку влади та профспілок доволі
випадків, і це явище набирає масового характеру, коли колективні
договори на рівні підприємств, особливо малих, взагалі не
приймаються або складаються формально, не обговорюються,
працівники не знають своїх прав і ніхто за це не несе
відповідальності. Якраз конкретизація та посилення
відповідальності потребує уваги, особливо стосовно приватного
власника.
Є й інші зауваження, які потрібно враховувати при
доопрацюванні даного законопроекту. Дякую за увагу.
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Ярослав, Сухий, будь ласка. Підготуватися Хмарі.
11:34:01
СУХИЙ Я.М.
Шановні народні депутати, не вперше в цьому залі ми
розглядаємо законопроекти, які спрямовані на вдосконалення
трудового законодавства України. Це обумовлено тим і про це в
цьому залі вже сьогодні говорили у своїх репліках народні депутати
України: Мішура, Одайник, Вернигора та інші - зумовлено тим, що
нині діюче законодавство не достатньо враховує інтереси виробника.
На низькому рівні перебуває правове регулювання організації
та оплати праці, її нормування. Організація праці не забезпечує
стимулювання підвищення якості, продуктивності. Ми тільки підійшли
з вами до розв'язання головного завдання - створення цілісної
системи законодавчих та інших нормативно-правових актів, які б
регулювали працю в Україні.
Генеральним напрямом подальшого вдосконалення законодавства
України про працю має бути лібералізація правового регулювання
трудових відносин. Вже зараз ми переходимо від жорсткого
централізованого регулювання відповідних відносин до регулювання
договірного. Роль трудового договору або контракту, роль
колективних договорів має зростати. До речі, сьогодні в Європі
таких країнах, зокрема, як Франція, Данія, Швейцарія, значення
колективних договорів наближається або і переважає роль
законодавства про працю. Це те, про що в своїй репліці говорив
народний депутат України Хмара.
Тенденція до зближення законодавства і колективних договорів
в Україні, як і в інших країнах Європи, виявляє себе в укладанні
так званих трьохсторонніх угод за участю держави, роботодавця і
профспілок. Я не думаю, що тут в цьому залі цей аспект потрібно
політизувати. Профспілки такі, які ми заслужили, роботодавець
такий, який ми маємо, держава - це ми з вами. В Україні це
Національна рада соціального партнерства, яка контролює виконання
колективних договорів. Через що законопроект за номером 1042
Кабміну має безумовно актуальність, про це вже говорили колеги,
він удосконалює норми нині чинного Закону "Про колективні договори
і угоди", прийнятого, до речі, ще в 1993 році.
Разом з тим, деякі положення законопроекту потребують
доопрацювання і гармонізації з нині діючими законодавчими актами.
Ну, зокрема, це стосується понятійного апарату "роботодавець",
"найманий працівник", тому що ми бачимо, ці понятійні речі краще
виписано в інших законодавчих актах.
І ще одне. Слід передбачити в законі можливість компенсації
учасникам робочих груп з числа консультантів та експертів, які
займаються врегулюванням спірних моментів при розробленні
колективних договорів, що стосується статті 11-ї, 13-ї. Голова
комітету вже сказав, я хочу підтримати цю пропозицію, Комітет
соціальної політики та праці пропонує прийняти цей закон в першому
читанні, тому що це нова редакція, залишати просто так цю справу
не можна, а в другому чи в третьому читанні, безумовно, цей
законопроект потрібно доопрацьовувати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Степан Хмара, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
11:37:08
ХМАРА С.І.
Хмара, Блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".
Шановний Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати.
Цей закон, що ми сьогодні обговорюємо, чи не найважніший з усіх
законів, які приймаються у Верховній Раді, тому що він повинен
служити захисту трудівника від свавілля роботодавця і не має
значення роботодавець якої форми власності - чи це держава
роботодавець, чи це - приватний власник. І саме ідеологія цього
закону повинна служити саме цій меті.
На жаль, цього абсолютно не закладено в принципі
запропонованого законопроекту. І недарма в статті 4-ій на перше
місце ставляться інтереси роботодавця. Я думаю, що це - не
механічна помилка, це - свідома ідеологія.
Далі. Цей закон, якщо він був би прийнятий, в принципі, буде
продовжувати дискримінацію створення справді незалежного від влади
і роботодавців профспілкового руху.
Безперечно, що тут позначився вплив і держави, і тих
профспілок, або як ми називаємо в народі, стоянівський профспілок,
які завжди були партнерами влади, а не захисниками інтересів
трудівників. З цим потрібно закінчити.
Саме в цьому законі для того, щоб дискримінувати вільні
профспілки, які в муках народжуються в сучасній Україні, знову
забивається принцип дискримінації, тому що зобов'язується
створювати від профспілок, які є на підприємстві конкретному,
єдиний спільний представницький орган. І закон заперечує участь
тим профспілкам, які відмовляються, які хочуть самостійно брати
участь у підписанні колективного договору. Цього не можна
допустити.
Друге. Немає підстав переконувати, що колективний договір
тільки тоді вважається укладеним, коли представники трудящих
представлені більш як 50 відсотків працюючих. А якщо тільки 20 там
є членів профспілок. Це знову дискримінація.
Ну, і головне - не забито тут право трудівників захищати свої
інтереси шляхом виявлення протеста таким, який є узаконений у всіх
цивілізованих країнах як страйк. Тому я пропоную цей законопроект
не приймати, а відправити на повторне перше читання для того, щоб
змінити принципово фундамент ідеології цього закону
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення
змін до Закону України про колективні договори і угоди, нова
редакція, завершено, рішення будемо приймати в день голосування.
Оголошується до розгляду проект закону про телекомунікації.
Запрошую до доповіді Валерія Павловича Пустовойтенка.
Якщо можна, коротко щоб ви попрацювали з цього приводу.
Шановні колеги, до мене неодноразово звертались народні
депутати, представники фракцій і груп з наполегливим прохання
перерву о 12-ій годині не робити. Немає заперечень? Дякую.
11:41:29
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
На розгляд Верховної Ради України вноситься проект Закону
України "Про телекомунікації", розроблений мною спільно з народним
депутатом України Юрієм Луценко.
Нагальність його ухвалення обумовлена перш за все
відставанням діючої нормативно-правової від загальноєвропейських
канонів, а відтак незабезпеченням ефективного регулювання
діяльності в сфері телекомунікацій в умовах розширення приватного
сектору, формування необхідної інфраструктури ринку, конкурентного
середовища та входження України в світовий інформаційний простір.
Хоча протягом останніх 10-ти років за таким узагальнюючим
показником, як кількість ліній фіксованого зв'язку відбулося
зростання більш, ніж в півтора рази, темпи його збільшення нижчі
ніж в багатьох, навіть відсталих, країнах світу. Так, за даними
"Тасіс" темпи телефонізації в Україні найнижчі в світі.
Діючий Закон України про зв'язок далеко не забезпечує
правової бази для прискорення розвитку ринку телекомунікацій, не
містить норм стосовно таких фундаментальних регулятивних питань,
як забезпечення взаємодії операторів, провайдерів телекомунікацій.
А їх з різним успіхом в Україні діє більше тисячі.
Недопущення дискримінації з боку домінуючих операторів,
створення умов для гарантованого надання універсальних послуг,
розподіл та забезпечення ефективного використання обмежених
ресурсів номерного та радіочастотного.
Багато норм діючого закону є застарілими і не відповідають
базовому законодавству, особливо в питаннях лібералізації ринків.
Тому сфера телекомунікацій України, яка, до речі, викликає
величезний інтерес у багатьох підприємців та інвесторів, не зможе
гармонійно розвиватися, якщо законодавчо не будуть врегульовані
відносини між державою, суб'єктами підприємництва, споживачами
телекомунікаційних послуг, виробниками і постачальниками засобів
зв'язку.
Відомо, що спроби розробити та ухвалити закон про
телекомунікації відбувались протягом останніх 3-х років. Верховна
Рада минулого скликання розглядала, відхилила 3 варіанти
законопроекту. У цьому році було зареєстровано 2 законопроекти про
телекомунікації, народного депутата Луценка і мій.
Враховуючи важливість законопроекту, особливу зацікавленість
учасників ринку телекомунікацій, 13 листопада у Верховній Раді
України Комітетом з питань будівництва, транспорту і зв'язку було
організовано засідання круглого столу з цього питання за участю
народних депутатів України, представників операторів, провайдерів
телекомунікацій, а також міжнародних та вітчизняних громадських
організацій - всього понад 150 представників.
На засіданні круглого столу було прийнято компромісне
рішення: на базі двох законів розробити один, взявши за основу
законопроект народного депутата Пустовойтенка, що і зроблено.
Разом з тим, була врахована ціла низка пропозицій, що надходили в
різний спосіб, в тому числі через перший започаткований нами
інтернет-форум від окремих операторів телекомунікацій та різних
об'єднань, спілок операторів на провайдерів телекомунікаційних
послуг. Даний законопроект підтриманий профільним комітетом
парламенту та Науково-експертним управлінням Верховної Ради
України.
Шановні колеги, при формуванні законопроекту ми поклали в
основу наступні принципи.
Перше. Незалежне регулювання суб'єктів ринку телекомунікацій
Національною комісією регулювання в сфері телекомунікацій, НКРТ,
органу виконавчої влади із спеціальним статусом.
Здійснення державного управління у сфері телекомунікацій
уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі
зв'язку.
Розподіл повноважень між органами регулювання і управління у
сфери телекомунікацій. Відсутність дублювання функцій цими
органами та чітке визначення їх повноважень та відповідальності.
Заохочення конкуренції у сфері телекомунікацій.
Збільшення обсягу телекомунікаційних послуг та утворення
нових робочих місць. Забезпечення можливості доступу всіх осіб до
універсальних телекомунікаційних послуг. Стимулювання вітчизняних
виробників телекомунікаційного обладнання.
Сприяння розширенню міжнародного співробітництва України у
сфері телекомунікацій, відкритість, недискримінаційність
регулювання у сфері телекомунікацій України і відповідність
європейському законодавству.
Центральному органу виконавчої влади у галузі зв'язку
надаються функції з впровадження галузевої політики, розробки
стратегії розвитку галузі в інтересах держави та досягнення
конкурентоспроможності України у сфері телекомунікацій, розробки
прогнозів у розвитку телекомунікаційних мереж та послуг,
управління державною часткою майна підприємств, що входить до
сфери його управління.
Органу регулювання надаються такі повноваження, як
ліцензування діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій,
встановлення граничних тарифів на універсальні телекомунікаційні
послуги, нормативноправове забезпечення взаємодії операторів,
провайдерів телекомунікацій, взаємопідключення мереж, контроль за
якістю послуг, регулювання номерного радіочастотного ресурсу.
Закон дозволяє вирішити проблему створення справедливих,
недискримінаційних умов для всіх без виключення операторів та
провайдерів, що діють або мають наміри діяти на ринку
телекомунікацій.
Важлива ознака законопроекту - незалежність НКРТ від
учасників ринку і органів виконавчої влади на прозорість і її
діяльність. Останнє досягається, зокрема, за рахунок доведення до
зацікавлених сторін порядку денного засідань НКРТ, забезпечення
вільного доступу до обговорення питань порядку денного, публікація
офіційного бюлетеня комісії, прийнятих нею рішень та
регламентуючих документів, інформування про умови тендерів та
надання ліцензій.
Крім того, задля максимального узгодження інтересів держави
та суб'єктів ринку телекомунікацій законопроектом передбачається
створення при НКРТ дорадчого органу - телекомунікаційної ради, до
складу якої увійдуть представники ряду центральних органів
виконавчої влади, операторів телекомунікацій, виробників технічних
засобів телекомунікацій.
Склад телекомунікаційної ради буде затверджуватися спільним
наказом центрального органу виконавчої влади у галузі зв'язку та
НКРТ.
Одним з найважливіших блоків законопроекту - це особливості
ліцензування. Проектом передбачається досить простий вихід на
ринок для всіх бажаючих займатися підприємництвом у сфері
телекомунікацій.
Закон містить механізми створення відкритих
недискримінаційних умов отримання ліцензій необхідних для
здійснення окремих видів підприємницької діяльності на ринку
телекомунікацій. До того ж їх кількість скорочується.
В інтересах операторів телекомунікацій встановлено вимога
щодо видачі всіх заявлених оператором ліцензій в одному місці і в
один час, за формулюванням однієї з директив ЄС одномоментно. Так
заявнику, який реєструється у встановленому порядку, як суб'єкт
підприємництва, достатньо буде надіслати до НКРТ повідомлення
встановленого зразка і протягом 15 днів його буде зареєстровано,
як власника загального дозволу для здійснення діяльності у сфері
телекомунікацій.
І щоби надання послуги телефонного зв'язку або використати
радіочастотний ресурс доведеться отримати ліцензію. Водночас такі
види діяльності, як послуги, доступ до Інтернет, передання даних,
електронна пошта та інші можуть здійснюватися на підставі
загальних дозволів.
Законопроект надає інструментарії вирішення досить важливої
для нашої країни соціальної проблеми. Забезпечення доступу до
соціально значущих універсальних послуг телефону, телеграфного
зв'язку містить гарантії надання таких послуг на всій території
держави, у тому числі в сільських, гірських і важко доступних
районах за доступними цінами.
Враховуючи достатньо великий незадоволений попит на
встановлення телефону, особливо в сільській місцевості, в гірських
і віддалених районах, нерівномірного телефону щільності різних
регіонів України, наприклад у Волинській області на 100 сімей
припадає 31 телефон, в Одеській - 46. І такі приклади можна
продовжити.
Законопроектом передбачається надання ліцензій на особливі
права, на будівництво мереж телекомунікацій на пільгових умовах, а
також ліцензії на особливі обов'язки, покладання на
операторів-монополістів надавати універсальні послуги заданих
АО..... в обов'язковому порядку.
Проект також передбачає вирішення проблем взаємодії мереж
зв'язку та справедливого регулювання доступу операторів до
існуючих телекомунікаційних мереж.
Перші визначені правила гри учасників ринку
телекомунікаційних мереж телекомунікацій захисту прав
користувачів, права, обов'язки та відповідальність операторів,
провайдерів телекомунікацій та користувачів телекомунікаційних
послуг. Порядок надання послуг, зокрема, універсальний.
Крім того, проектом передбачається упорядковується система
управління регулювання радіочастотного ресурсу України, процедури
регулювання радіочастотного ресурсу України, зокрема передбачено
використання радіочастотного ресурсу і відповідно до
перспективного плану затвердженого Верховної Ради України.
В процесі - 30 секунд - в процесі розробки законопроекту
враховується існуючий стан ринку телекомунікацій.
Ну в роботі над законопроектом брали участь нормативні акти
Європейського союзу, Міжнародного союзу електрозв'язку та
аналогічні закони країн, де ринок телекомунікацій розвивався
якомога більше.
Ну я хочу подякувати вам за увагу всім, хто приймав участь і
підтримати цей законопроект в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Запитання. Прошу записатися. 5
хвилин. Прошу дати на табло.
Станіслав Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.
11:52:31
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України
Шановний Валерію Павловичу, нам здається, ми так у фракції
попередньо обговорювали цей законопроект і вважаємо, що зміна
впливу, скажімо, на керівництво зв'язком нашим, присутність там
депутатів позитивно скажеться взагалі на ситуації зі зв'язком.
Але у мене до вас таке запитання. Я розумію, що це для вас
ситуація нова, але ми не можемо зрозуміти чудес, які відбуваються
сьогодні у нашому зв'язку. Інтенсивно ростуть ціни, UMC практично
безкоштовно пакет державний акцій передали невідомо кому там,
росіянам, а бюджет не має коштів. Скажімо, аналогічно робиться з
U'tel, сьогодні теж само "Kyivstar" частоти за копійки продали, а
в бюджеті нічого немає.
Скажіть, будь ласка, цей закон дозволить нам врешті-решт щось
зробити з цим зв'язком чи там так і буде цей "деребан", який зараз
діється? Дякую.
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую вам за запитання. З самого початку
хочу відповісти, що комітет до системи приватизації, яка пройшла
UMC, ніякого відношення не має. ті розмови, які сьогодні ідуть,
вони є у засобах масової інформації, але я хочу сказати, нам
потрібно працювати не тоді, коли вже пройшов процес приватизації,
а до того.
Тому якраз цей закон і передбачає чітке розмежування
загальнодержавних функцій і функцій регулювання, які повинні бути,
проходити в нашій державі і, в тому числі посилення контролю з
боку як уряду, так і Верховної Ради над Комітетом держзв'язку.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
11:54:12
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність",
Партія захисників вітчизни.
Шановний доповідачу, Володимире Павловичу! Я уважно перечитав
три закони, бо було один, два, а потім обидва об'єдналися, але я
не можу зрозуміти, як прізвище буде тієї людини, яка очолить
Національну комісію з питань регулювання телекомунікацій, яка
призначається Президентом України зі складу членів НКРТ згідно з
вашим проектом? Чи доцільно це? Чи попало це в розподіл тих квот,
які зараз є, чи ні? Ви розумієте іронічність цього питання, тому
що за цим проектом я бачу уже конкретні прізвища, наприклад. Як
унеможливити це все-таки? І чи треба все призначати у нас указом
Президента?
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я з таким же юмором як ви задали
запитання, так же і відповім. Мені сказали, поки цей закон пройде,
то вже не будуть, це вже буде після наступних президентських
виборів. Так що, давайте не ділити того, чого немає. Я хотів би
вас запросити, щоб ви прийняли активну участь в прийнятті цього
закону, він сьогодні важливий, і поправить якраз стан справ в
галузі, підконтрольність Верховній Раді України, Кабінету
Міністрів. І якраз цей закон направлений на розвиток
телекомунікацій в нашій державі.
Я не чекав, що цей проект або ці проекти законодавчих актів,
які розглядались на круглому столі, і потім зауваження подавались
через систему Інтернет, в тому числі до Секретаріату Верховної
Ради, отримав таку зацікавленість. Це для мене була чиста
несподіванка. Ті, хто працює на ринку телекомунікацій. І якраз є
розбіжності між державним комітетом і тими операторами, які
працюють на ринку зв'язку. Державний комітет по зв'язку, на жаль,
не приймав участі ні в обговоренні цього законопроекту як на
засіданнях комітету, так і на круглому столі. Тому я розумію, що,
у мене є з цього приводу своя позиція і вона підтверджує, що в
прийнятті законодавчих актів мають право або бажано, щоб
розробники були не міністерства, відомства або інші організації,
або міністерство фінансів, тобто міністерство юстиції або інший
орган, впроваджений Верховною Радою, тоді розглядали б по-іншому.
Тому я прошу вас це підтримати обов'язково.
ГОЛОВА. Народний депутат Турманов.
11:56:47
ТУРМАНОВ В.І.
Прошу надати слово депутату Хомутиннику.
ГОЛОВА. Будь ласка, Макеєнко. А, Хомутинник? Будь ласка,
народний депутат Хомутинник.
11:57:05
ХОМУТИННИК В.Ю.
Валерий Павлович, из вашего выступления я понял, что в
законопроекте содержится часть, которая ограничивает диктат
монопольных операторов. На сегодняшний день "Укртелеком" диктует
те условия, которые считает нужным, наверное, сам. И навязывает их
другим операторам. Каким образом в вашем законопроекте
предусматривается исключение этой дискриминации со стороны
"Укртелекома"? Спасибо.
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую вам за запитання.
Якраз я з самого початку сказав, що монополістом сьогодні на
надання всіх послуг є Держкомзв'язку. Тому якраз і передбачено
розмежування повноважень між державним комітетом по зв'язку, які
сьогодні є, і комісією, яка називається "Енкаріте". У нас є
приклад Міністерства енергетики, є комісія по тарифам, яка працює
в Міністерстві енергетики, вони нормально працюють. Якраз це буде
відкладено повністю монополію "Укртелекому", яка сьогодні є, і
дасть можливість всім операторам, які працюють на ринку
телекомунікації, вільного доступу до тих мереж, які є в
"Укртелекомі". А їх, відповідно, потрібно розвивати.
ГОЛОВА. Так, дякую, Валерій Павлович. Час вичерпаний.
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я теж дякую.
Крім того, ми роздали вам всім таблички. Отакий є закон про
телекомунікації, де чітко визначено все, що там є.
ГОЛОВА. З процедури Юрій Соломатін, будь ласка. Валерій
Павлович, тут ще один наполегливо вимагає, наш колега.
11:58:34
СОЛОМАТІН Ю.П. Я дякую.
Валерію Павловичу, ви дуже багато різних слів сказали -
оператор, провайдер, радіочастотний ресурс, але ж щось я не дуже
відчув таке слово як споживач. Запитання: чи був представлений на
тому круглому столі, про котрий ви згадували, споживач і яким
чином? Це - перше запитання. І друге: чи передбачає закон
створення реальних на користь споживача умов для забезпечення
оптимального співвідношення ціни та якості зв'язку? Бо ціни
абсолютно шалені. Складається враження, що наявність багатьох
операторів - це не передумова для конкурентноздатних відносин і
зниження ціни, а передумова для звірячого корпоративного захисту
інтересів насамперед операторів зв'язку та пограбування і так
безправного вже остаточно користувача. Будь ласка, вашу думку з
цього приводу, як захищає ваш закон користувача цього зв'язку?
Дякую.
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дуже дякую вам за запитання.
Я в своєму виступі коротко сказав вже, що ми не перше місце
ставили якраз два питання: перш за все - це попит споживача і його
захист, і друге - розвиток системи телекомунікацій.
То можу вам подякувати всім членам Верховної Ради те, що ви
підтримати пропозицію комітету, що ми прийняли рішення з вами по
вхідним дзвінкам, є рішення прийняте.
І друге питання, що прийшла посекундна тарифікація. Уже
сьогодні оплати за споживача. Якраз в цьому законі враховано ці
дві позиції.
І ви задали дуже слушне питання. Хочу сказати наступне: дехто
виступав тут в залі категорично проти впровадження цього, а
Російське телебачення на РТ вже йде реклама, що там вже давно
ввійшла посекундна тарифікація. А ми чекаємо, що нам закон не
потрібен.
Навпаки, тільки законодавчі акти повинні сприйматись, а потім
слідкувати за терміном його впровадження.
Тому на перше місце якраз поставлено державний захист прав
споживачів, щоб вони могли звернутися. Звертатися до судових
справ, і в тому числі надання нормальних послуг.
А саме головне, віднесення збитків за неякісне і
недобросовісне надання цих послуг. Можна звернутися до суду, і
держава має право тут захищати. Тобто якраз права споживача
використані в цьому законі дуже гарно.
І ту табличку, про яку я сказав, подивіться, там всі чітко
виписано. Для народного депутата кожного може відповідати на любі
запитання.
ГОЛОВА. Дякую, Валерій Павлович.
Шановні колеги, для співдоповіді я прошу на трибуну члена
Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Богдана
Івановича Костинюка.
Богдан Іванович, зразу про сухий залишок говорити. Можна.
12:01:36
КОСТИНЮК Б.І.
Шановні народні депутати!
27 листопада цього року Комітет з питань будівництва,
транспорту і зв'язку розглянув проект Закону України про
телекомунікації, внесений народними депутатами України
Пустовойтенком і Луценком.
Вважаю доцільним нагадати народним депутатам, про проекти
закону про телекомунікації різних авторів і під різними номерами
розглядалися профільним комітетом неодноразово. І розгляд
Верховною Радою цих законопроектів має більш ніж дворічну історію,
яка розпочалася ще 24 жовтня 2000 року, коли Кабмін вперше вніс
його на розгляд Верховної Ради. Останній раз - 17 січня 2001 року
- в нашій залі розглядалися два законопроекти: це Кабінету
Міністрів України та групи народних депутатів. Але через
недостатню кількість голосів, бо депутати (це було уже завершення
сесії, і депутати займалися трохи іншими справами), тоді рішення
не було прийнято.
Треба сказати, що законопроект, котрий подала група народних
депутатів, дістав позитивну оцінку від двох міжнародних
інститутів, зокрема це від Українсько-європейського
консультативного центру програми "Тасіс" і консультативного
проекту уряду Німеччини з питань приватизації в Україні. Якраз на
базі цих двох законопроектів готувалися і наступні законопроекти.
У жовтні - листопаді цього року на розгляд Верховної Ради
були внесені 2 законопроекти про телекомунікації, народних
депутатів України Луценка і Пустовойтенка. І враховуючи,
безумовно, необхідність такого закону і необхідність погодження
його норм всіма суб'єктами сфери телекомунікацій, профільний
комітет організував і провів 13 листопада громадські слухання у
формі круглого столу обох законопроектів.
Учасники круглого столу майже одностайно відмітили
доцільність і навіть, враховуючи історії проходження попередніх
законопроектів, необхідність розробки єдиного узгодженого
законопроекту. Слід віддати належне авторам, які прийняли цю
рекомендацію громадськості і вже через деякий час внесли на заміну
раніше внесених спільний законопроект про телекомунікації, який
Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку розглянув ще 27
листопада.
Цей законопроект об'єднав все найкраще з обох попередніх
варіантів. Детальний зміст законопроекту був доведений до вас його
автором, тому я тільки коротко нагадаю, що метою зазначеного
законопроекту є приведення правової бази, яка на сьогоднішній день
регулює діяльність у сфері надання телекомунікаційних послуг у
відповідності до економічних умов, які склалися на ринку цих
послуг і адаптація його до законодавства Європейського союзу.
Важливо також те, що в цьому законопроекті враховано, що
регулювання телекомунікацій повинно здійснюватися окремим органом,
непідпорядкованим Кабінету Міністрів. Цей орган повинен
дотримуватися політики держави, але мати незалежність і регулювати
систему телекомунікацій в цілому. Таким органом згідно
законопроекту має стати Національна комісія з питань регулювання
зв'язку.
Маючи незалежний статус юридичної особи та будучи незалежною
від операторів, ця комісія може створити систему у державі, яка
буде прозорою та незалежною, що дозволить мати довіру до неї, як з
боку інвесторів, так і широкого загалу.
При розробці цього законопроекту автори врахували досвід,
набутий за роки застосування Закону України про зв'язок, а також
міжнародний досвід регулювання діяльності на ринку
телекомунікацій. Закон визначає повноваження держави щодо
регулювання діяльності у сфери телекомунікацій, а також права і
обов'язки і відповідальність суб'єктів ринку телекомунікацій.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у
своєму висновку зазначає, що законопроект може бути прийнятий за
основу з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
Профільний комітет після обговорення законопроекту погодився з
висновками Науково-експертного управління і просить вас підтримати
його пропозицію щодо прийняття запропонованого вашій увазі
законопроекту у першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є? Тоді, будь ласка,
запишіться. Прошу висвітлити на табло. Юрій Соломатін, фракція
комуністів.
12:06:36
СОЛОМАТІН Ю.П.
Дякую. Моє запитання, воно торкається того самого питання про
захист прав споживачів. Скажіть, будь ласка, що і як саме в цьому
законі зроблено заради того, щоб при підвищенні якості зв'язку,
ціни все ж таки знижувалися? Чи взагалі в законодавчому порядку
можна це зробити? Бо ті ціни, які є, вони є приємними для
середнього навіть класу, для рядового споживача. Дякую.
КОСТИНЮК Б.І. Давайте так пробуємо відповісти на цей закон.
Що потрібно споживачеві? Споживачеві потрібно сам факт установки
телефону, споживачеві потрібна якість і споживачеві потрібно, щоби
тарифи були в межах розумного.
Сьогодні, доповідач говорив, що на сьогоднішній день в
Україні кількість телеіонів на душу населення одні з найменших в
Європі, зокрема, двадцять два, наскільки мені відомо, номери на
сто чоловік. Це є десь у 2 - 2,5 рази нижче норми європейського
рівня.
Сьогодні в Україні за весь час приблизно встановлено 10
мільйонів номерів. В той час, якщо говорити про мобільний зв'язок,
за дуже короткий час вже інформація така є, що 3,5 мільйони
номерів у нас є. Що це значить? Що туди, куди вкладаються кошти,
там іде розвиток.
Якраз 72-га стаття цього закону передбачає, що передбачено
ряд таких переваг, які спрямовані на будівництво нових ліній
зв'язку у сфері комунікації. І якраз це, що стосується сільських
районів, гірських, важкодоступних районів, бо саме у цих регіонах
живуть найменш захищені наші громадяни, і вони найбільш потребують
якраз цього захисту і цього регулювання саме зі сторони держави,
бо це є функція держави. Бо це є малоприбутковий в тих регіонах
зв'язок або навіть і збитковий. А ці оператори, котрі є сучасні,
котрі займаються іншими видами зв'язку, вони не підуть на збиткові
речі, оце є функція держави.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція"Наша Україна".
12:09:18
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановний доповідачу! Я хотів би задати вам питання щодо
статті 73, якщо ви аналізували її в комітетах. Це надання
телекомунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій
надзвичайного стану та особливого періоду.
Зокрема, тут пишеться, що такі особливі періоди, я думаю, що
саме в такий період ми зараз якраз і живемо в Україні, принаймні
де-юре він не оголошений, а де-факто він вже встановлений. Тут для
задоволення потреб національної безпеки, оборони, охорони
правопорядку операторипровайдери підпорядковуються Кабінету
Міністрів України.
Чи не вважаєте ви, що такі речі треба вилучити з закону
просто на концептуальній зразу ж цій сходинці під час першого
читання і не голосувати за це, бо це веде до більш серйозних
наслідків. Тим більше, що таке "особливий період"? Нема такого
закону що таке "особливий період"...
ГОЛОВА. Питання, будь ласка. Вимкніть мікрофон. Будь ласка,
відповідайте.
КОСТИНЮК Б.І. Я так постараюся коротко відповісти, що
надзвичайний стан у нас не введений в Україні і він вводиться
окремим документом і якраз це стосується саме того періоду, коли у
відповідності з чинним законодавством вводиться надзвичайний стан.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Терен, фракція блоку Юлії Тимошенко.
Ви ж будете виступати.
12:10:51
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко. Шановний Богдане
Івановичу, ви, власне, відповіли на запитання, яке я хотів задати
Валерію Павловичу стосовно того, чи була проведена міжнародна
експертиза і ви про це сказали, коли йшлося про ці 2 інститути і
це теж аргумент на користь того, що й справді закон треба
підтримати.
Але в мене є питання такого роду. Цей закон він передбачає,
власне, механізми входження України у світовий теле... ну
інформаційний простір, скажімо так. Тобто, ви могли би трохи
конкретизувати ну хоча би кількома штрихами які саме ці механізми.
будь ласка. Дякую.
КОСТИНЮК Б.І. Я вже частково зупинився, відповідаючи на це
питання. Якраз один із способів це є якраз утворення цим законом
НКРТ - Національною комісією з питань регулювання зв'язку.
Введення подібної ради, скажімо, в галузі енергетики дало вже свої
позитивні результати. І якраз створення цієї комісії, котра не
буде підпорядкована Кабміну, вона якраз спричинить і довіру з боку
інвесторів, і взагалі широкого загалу, бо якщо будуть прозорі
схеми видачі ліцензій, видачі дозволів, то це викликає тільки
довіру.
Якраз автори намагалися переслідувати саме цю мету, виклавши
свої думки якраз в цьому законопроекті. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Богдане Івановичу, час вичерпаний. Шановні
колеги, у нас ще дуже багато документів розглянути потрібно.
Переходимо до обговорення. Комітет запланував 15 хвилин,
будемо дотримуватися цього часу. Юрій Анатолійович Кармазін,
фракція "Наша Україна", будь ласка. Підготуватися Миколі Томенку.
12:13:07
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність",
Партія захисників вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний народе України! Дійсно
такий закон, правий Валерій Павлович, потрібен. Я щиро дякую і
йому, і народному депутату Луценко за те, що вони відкинули
амбіції і об'єднали зусилля по поданню законопроекту. Цим
законопроектом відповідно до вимог Євросоюзу, хоча ми ще не члени
Євросоюзу, а встановлюється спеціальний порядок надання дозволів
на здійснення підприємницької діяльності в сфері телекомунікацій.
Але говорити про позитиви я не буду, я буду говорити про свої
зауваження.
Я вважаю, що такою статтею, яка веде до знищення власного
товаровиробника, і лобістською статтею є стаття 34-та в цьому
законі, вдумайтеся, частина 3-тя: "необхідні для виконання умов
ліцензії на особливі права або особливі обов'язки засоби,
обладнання, комплектуючі та інше, крім підакцизних товарів, які не
виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають
міжнародним стандартам, привезені в Україну, звільняються від
сплати ввізного мита та податку на додану вартість". Нормально,
да? Так ніколи не буде в Україні вироблятись те, що відповідає
стандартам міжнародним. Так так завжди буде зацікавлений
Європейський Союз каже, так це ж хороший закон пропонують
Пустовойтенко і Луценко, та це ж молодці, то треба якусь медаль
вам дати. Хлопці, треба лобіювати власні державні інтереси, треба
тут виробляти. Треба вчитися у китайців в цьому плані.
Далі. Відверто лобістською я вважаю і статтю 72 проекту цього
закону, де передбачено, що оподаткування операторів при наданні
універсальних послуг середньоголосових, собівартість яких є вищою
за встановлені НКРТ тарифи на ці послуги, здійснюється в порядку,
за яким 50 відсотків податку на додану вартість з надання
універсальних телекомунікаційних послуг і 50 відсотків податку на
прибуток, одержаний від виконання цих послуг, залишається у
розпорядженні платника податків. Слід зазначити, що даний закон не
є законом про оподаткування, тобто він не може містити такі норми.
Крім того, прийняття цих норм приведе до зниження надходжень до
державного бюджету і до залежності таких надходжень навіть не
законів, що приймає Верховна Рада, а від рішень НКРТ, яке буде
встановлювати тарифи на універсальні послуги.
Далі. В законопроекті передбачено, що функції державного
управління у сфері телекомунікацій відокремлені від функцій
регулювання відносин у цій сфері, вони покладені на ЦОВзі, на
НКРТе, яке є органом виконавчої влади, де керівник призначається
Президентом. Абсолютно нема в цьому ніякої потреби. І
передбачається також існування державної інспекції...
ГОЛОВА. Завершуйте.
КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую.
... телекомунікацій та частот України.
В цілому, я вважаю, в першому читанні можна приймати, але
вичистити від всього лобіського, що є в цьому законі. А лобіських
тут ще з десяток статей. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. 31 секунда.
Будь ласка, Микола Томенко. Наступний народний депутат
Чорновіл буде виступати.
12:16:48
ТОМЕНКО М.В. Микола Томенко, "Наша Україна".
Шановні колеги, це - той випадок, коли я завжди критикував
поодинокі статті непоганих проектів законів, це - той випадок,
коли я майже не знайшов жодної статті, яку не можна критикувати.
Я хотів би кілька слів загальних сказати. Мені здається, якщо
ми не відкриємо завісу довкола цього законопроекту дискусії, ми не
зрозуміємо логіки цього законопроекту. На сьогоднішній день а)
існує кілька системних конфліктів між державним комітетом з питань
зв'язку і "Укртелекомом". Значить, існує зв'язок і конфлікт між
Національною радою з питань телебачення і радіомовлення і
відповідно Державним комітетом з питань зв'язку. Що пропонує цей
закон? Ну, я не кажу, що він пропонує відмінити три статті
Конституції, бо там чітко розписано, як нам працювати в
інформаційній сфері. Значить, він пропонує на сьогоднішній день
створити найпотужнішу найбагатшу, і тут я погоджуюсь з Кармазіним,
який говорив, що в розподіл треба включити посаду голови
Національної комісії з питань регулювання телекомунікацій
структуру. Згідно цієї структури всі дозволи на телефонію,
телебачення, радіомовлення, всі ліцензії видає тільки ця
структура. Мені цікаво: чи є у когось економічне обгрунтування,
скільки людей буде працювать в цій комісії? Хто з бюджету буде
фінансувати? Скільки це обійдеться державі створення такої
Національної комісії, яка є? Ця комісія визначає кредити, пільги,
дає дозвіл на пільги по землі, вона визначає закритий спеціальний
обмежений доступ на використання телерадіопростору і ліцензування.
Я взагалі думаю, що у нас унікальна ситуація. Який тут споживач? Я
споживача в принципі тут не знайшов. Споживачем народні депутати
переймалися, коли прийняли три законопроекти, які до цих пір не
підписав Президент, про посекундну оплату, яку Володимир
Бондаренко і Беспалий нам запропонував ми конституційною більшістю
прийняли, про відповідно, лічильники на телефонах і так далі. Це
до цих пір ці закони не підписані.
Значить, це законопроект, ну, я не вважаю за необхідне,
скажімо, приймати в першому читанні чи його допрацьовувати, тому
що наслідком законопроекту, щоб ми розуміли, розпуск Національної
ради з питань телебачення і радіомовлення. Вона не потрібна, всі
ліцензії по телебаченню і радіомовленню видає ця національна
комісія.
Тоді, очевидно, президенти телекомпаній повинні розуміти, що
їх ліцензії, напевно, втрачають чинність, бо нова комісія їх буде
видавати. Тоді всі повинні розуміти, що за нами наступає той
період, де, наприклад, по цьому закону СБУ може прослуховувати
всіх операторів зв'язку у виді моніторингу. І взагалі цей закон,
якщо ви подивитеся, виявляється в статті 2 чітко написано, що
телекомунікації, призначені у нас, не для людей, а для задоволення
потреб органів державної влади, оборони, безпеки і охорони
правопорядку.
Я переконаний, що законопроект треба відправити на
доопрацювання, долучити до розробки законопроекту Комітет по
охороні здоров'я, промислової політики, Комітет з питань свободи
слова і інформації, і винести той законопроект, не в якому для
Служби безпеки і для лобістських структур він написаний, а
написаний для споживача.
ГОЛОВА. Дякую.
Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна". Підготуватися Шкілю.
12:20:21
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Я, може, не буду настільки категоричний, хоча теж бачу дуже
багато проблем в цьому законі, і теж вони для мене в ньому на
розв'язані.
Ну, і так само я хочу почати з питання: якщо ми хочемо
розв'язувати проблему в телекомунікаційному просторі і подбати про
споживачів, чому досі не підписані ті три закони, які незалежно
від цього закону мали вступити в силу і, дійсно, допомогти
споживачу? Ті, які внесені Бондаренком і Борисом Беспалим. Вони
мали давно бути підписані, очевидно, хтось цьому робить дуже
сильний супротив. Через що у мене є побоювання, що коли буде цей
прийнятий закон, якраз хороші позитивні норми в ньому можуть бути
вихолощені після того і в певний момент просто перестануть діяти.
Що є позитивно і що необхідно було зробити, і добре, що в
цьому законі воно є. Це виконання вимог європейських директив щодо
створення незалежного регулятивного органу - Національної комісії
з врегулювання телекомунікацій, і формує його Верховна Рада. Це є
той позитив, хоча в мене виникають відразу сумніви, побоювання,
оскільки оця звичка в Україні - все затверджуватися Президентом -
може звести цю норму, повністю знівелювати.
Добре, що в цьому законі покращується ситуація... вводиться
фактично європейський теж підхід щодо обмеження ліцензованих видів
діяльності у сфері телекомунікацій, зокрема прості дозволи даються
на Інтернет, передачу баз даних тощо, там, де не вимагається
номерного спеціального обслуговування. Це є добре. І, крім усього
іншого, добре, що декларується поняття універсальних послуг. Те,
що в Україні з нашими соціальними проблемами, і забезпечення
телекомунікацій в Україні є в колосально страшній ситуації.
Тепер, що стосується негативів, і вони дуже суттєві. І в
цьому законі, і в інших законах, і все те, що робить Верховна
Рада, на жаль, натикається на одну річ завжди: ми вводимо постійно
податкові пільги явно лобістського характеру, не передбачаючи
навіть хоча би звичайного корегування з такими речами, як
Бюджетний кодекс, який передбачає, що не можна вводити податкові
пільги після вже певного періоду, або треба відносити введення в
дію закону ще на рік.
Як на мене, саме хибність формування фонду розвитку
універсальних послуг, яка дає можливість уже введення цих пільг і
скорочення, відповідно, надходжень до бюджету, покласти не на
Верховну Раду і законодавче регулювання Верховної Ради, а саме на
цю комісію.
Це ті негативи, які, мені здається, треба усунути, але вони,
на жаль, одні з центральних в цьому законі. Ну, і те, що, як на
мене, недопустимо, - це те, що вводиться додатково якесь поняття
особливих ситуацій до існуючого надзвичайного стану і що
передбачається можливість надання від операторів і конфіденційної
інформації. Це вже порушення просто елементарно прав людини.
Я вважаю, що закон, напевно, незалежно від нашої позиції, все
ж таки пройде в першому читанні. Якщо пройде, я би дуже просив і
сам комітет, і колег дуже серйозно попрацювати до другого читання.
Якщо ми викинемо звідти оці лобістські моменти, закон був би
нормальний. Але, на жаль, лобізму там є просто неймовірно багато.
Дякую.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль. Фракція блоку Юлії Тимошенко.
Підготуватися Павловському.
12:23:41
ШКІЛЬ А.В.
Шановні колеги народні депутати, я, звичайно, також із
застереженням ставлюся, як і тут більшість, до всіх регламентуючих
законів. Цей закон регламентує і створює, створює нові поняття,
створює нову комісію, яка буде знову регламентувати вкотре вже
цього разу радіочастоти.
Але почну з головного. От неприйнятним вбачається положення
проект щодо обов'язку операторів зв'язку усім форм власності
надавати Національній комісії з питань регулювання зв'язку
інформації, що стосується їх діяльності, у тому числі і
конфіденційної. Це сказано у статті 7-й, статті 15-й цього
проекту.
Знаєте поняття конфіденційно... Поперше, це порушує Закон про
інформацію, але це інше питання. Що таке конфіденційність у даній
ситуації. Це у будь-якому випадку можна отримати ту інформацію,
яку не хоче надавати той чи інший провайдер. А це порушення його
прав однозначно.
Звісна річ, я розумію десь підвалини, підводні камені, які
спонукали законотворців до цього: надзвичайні і надприбутки у
певних операторів зв'язку, як це, наприклад, надавачів послуг GSM
зв'язку, зокрема там "Київ-Стар" та UMC, але за цим ховаються і
інші проблеми, тобто можна прослуховувати, можна мотиронгувати,
можна досліджувати, можна вивчати усі ті послуги, які надаються
люди, які дають нам зв'язок. Тобто, говорячи по телефону, можна
знати, що це слухається, але в ім'я якихось інших, вищих цілей,
тобто для того, щоб вивчити, чи бува не вкрали тут, чи не
перебільшили свої прибутки надавачі послуги. З таким самим успіхом
можна читати історії хвороб, які роблять лікарі, з тим, щоб
визначити, чи бува він не помилився, а потім пізніше публікувати
їх у пресі і казати, ви бачите, насправді, людина хвора, а от
пишуть про неї здорова, чи навпаки. Це абсурд і безглуздя.
Звичайно, що... Тут я не говорю вже про ці дві статті 72-гу і
34-ту, які є не просто там відверто лобістськими чи
напівлобістськими, чи тими, які суперечать взагалі букві і духу
нелобіювання і недопустимості підвищування рейтингу ввезених
товарів сюди на територію України. Це порушується цілий ряд, я не
кажу, тут легше порахувати, що не порушує і цей закон, і ці дві
статті зокрема.
З другого боку, зовсім не виписано функційні обов'язки
українського цього Українського державного центру частотного
нагляду. І тому, дійсно, йому приписати будь-які можливі чи
неможливі повноваження. А в Україні, в цій державі, де навіть ті
повноваження, які не прописані, часто використовуються, таких
речей допускати не можна. Це перше.
Друге і останнє. Можна і, звичайно. що, напевно, він буде
прийнятий у першому читанні, але ці речі треба усунути і причому
негайно. Ми не маємо права допускати таких законів, які пройдуть
через наш парламент. Ми не маємо права допускати тих норм, які
порушують усі раніше прийняти, і вони, власне, ці норми
унеможливлять прийняття і підписання Президентом нормальних актів
і законодавчих проектів, які ми запропонували. Дякую
ГОЛОВА. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
12:26:59
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія
"Батьківщина".
Шановні друзі! Я приєднуюся до тих зауважень, які були, але я
хочу зробити акцент і продовжити думки, які висловлювали
доповідачі. Дійсно, треба завжди турбуватися про споживача. Ми
сказали все, що йому потрібно, але головного не сказали -
споживачу потрібно, щоб у нього була зарплата і висока. Тоді не
буде проблем. І потрібно, щоб з кожного закону ми дивилися, а що
він дає, цей закон, для того, щоб мати зарплату? Так от
сьогоднішній закон майже нічого не дає, а, навпаки, втрата. Тому я
хочу, щоб ми його так скорегували, щоб і цей закон давав робочі
місця, давав високу зарплату, тобто щоб він сприяв відродженню
нашого виробництва у відповідних галузях.
Чи є для цього підстави? Це як, буквально, продовження
вчорашнього Дня уряду про високі технології. Я не буду
повторюватися. Я хочу сказати, що в найбільшому технічному
університеті Європи КПІ є цілий інститут, який так і називається -
телекомунікацій. Цей інститут співпрацює з багатьма інститутами
світу, наші розробки научні визнають, а нам потрібно, щоб їх
використовували.
Тому я пропоную ввести відповідні зміни і доповнення до цього
закону, щоб не було такої неоднозначності, я пропоную в декількох
статтях, зокрема, в статті 10, коли мова йде про забезпечення
організації наукових досліджень треба написати "вітчизняних
науково-дослідних інститутів і організацій".
Далі. В статті 13, де йде мова про повноваження, треба так їх
виписати, щоб там була фраза, що "реалізацію державної
політики..." і так далі, яка має бути орієнтована на власне
виробництво засобів телекомунікацій.
І в інших розділах те ж саме я пропоную, зробити на цьому
наголос, але найсуттєвіше, коли мова йде в статті 29 (вона
називається "Визначення напрямів інвестування") я хочу добавити,
наші економісти, які сидять в залі, знають, що інвестиції не
можуть бути відірвані від інновацій, томуу назві статті можна
навіть спеціальний розділ зробити "інвестицій і інновацій".
І більше того, отут, коли мова йде про оподаткування, от тут
закладені пільги для іноземних комплектуючих елементів. Тому я
пропоную цю частину, де йде "пільги іноземним елементам і
комплектуючим" вилучити, а пільги закласти вітчизняним елементам і
відповідно добавити ще одну статтю "Визначення напрямку
інноваційної діяльності" через створення технопарків,
фінансовопромислових груп і інтеграцій нашої освіти, науки і
виробництва.
Дякую за увагу. В такому разі його можна прийняти в першому
читанні.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час вичерпаний з
процедурних питань. Асадчев. А потім Баранівський.
12:30:37
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую. Володимире Михайловичу, ви вчора тільки з вами
зустрічалися з урядом по бюджету. Ви пам'ятаєте, я там підняв
питання щодо законів, які руйнують податкову бюджетну систему. Оце
один з таких прикладів.
Я не піддаю сумніву фахову сторону цього закону, він
достатньо системний, його можна проголсоувати. Але я б дуже
просив, стаття 27 пункт 3 вилучити, тому що чи буде держава
надавати з бюджету гроші, чи ні давайте будемо в бюджеті
визначати.
Статтю 34 виключити повністю, тому що вона вводить новий
окремий бухгалтерський облік, вона вводить по комплектуючим
пільги, по ввізному миту, по податку на додану вартість.
Стаття 58: виключити в частині залучення коштів до державного
бюджету, створенні спецфонду. Давайте це віддамо на бюджетне
законодавство, хай воно визначає, що і куди залучати.
І, нарешті, сама така страшна стаття
- це стаття 72, яка надає дуже великі пільги і по податку на
додану вартість суб'єктам господарювання, податку на прибуток і
так далі. От без цих чотирьох статей, я вважаю, що його можна було
би проголосувати в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Баранівський, фракція
Соціалістичної партії України.
12:31:55
БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Фракція Соціалістичної партії України,
Олександр Баранівський.
Володимире Михайловичу, я тут підтримую повністю колегу
Асадчева, в бюджетному комітеті розглядався цей закон. Я звертаю
увагу на те, що 22.11 він був зареєстрований, сьогодні вже
розглядається у Верховній Раді. Він не пройшов комітети, цей
закон, скажімо, фінансів і банківської діяльності, немає висновків
експертних, Міністерства фінансів, як це вплине на бюджет, немає
економічних розрахунків. І тому ці статті, які наводилися, 34, 72,
вони дійсно впливають на бюджет.
І ще таке. Нам, мабуть, треба взагалі не допускати і жодному
законі надання якихось пільг. Якщо ми десь пільги й можемо
надавати, то вони повинні надавати лише податковими законами, тоді
вони будуть для депутатів контрольовані. А то ми приймаємо одне, а
потім пільги в певних законах проскакують і воно безконтрольне.
Було б добре, якби ми таку практику запровадили. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Валерій Павлович Пустовойтенко.
12:32:55
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, ми
дуже дякуємо за обговорення цього проекту законодавчого акту. Ми
чи візьмемо стенограми, врахуємо ваші всі пропозиції, робоча група
їх доопрацює, і хотів би, щоб ви прийняли цей закон завтра в
першому читанні.
Ну, зроблю одне "но" або одну ремарку. Я на самому початку
сказав, що у нас одна, ми стоїмо в ринку розвитку телекомунікацій
в світі на останньому місці. Якщо ми не створимо спеціальних умов
для розвитку цієї галузі, ми будемо не тільки на останньому, а
позаостанньому місці. Тому я відношусь до тих пропозицій, що
сказали на рахунок бюджету, по-перше, закону немає і він буде не
врахований в бюджеті на 2003 рік, а до 2004-го потрібно дожити. Це
перше.
Друге. Пам'ятаєте, коли стала незалежна наша держава Україна
і ми створили систему підтримки, фінансової підтримки як
податкової адміністрації і особливо прикордонних військ і митного
комітету. Ішли 30- відсоткові відрахування, ми вирішили розвиток
цих галузей. Тому я просив би підтримати завтра наші ці
пропозиції. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершений,
визначатись щодо рішення будемо в день голосування. Але я просив
би, щоб бюджетний комітет обов'язково давав свої заключення щодо
тих законів, які стосуються фінансів, для того, щоб ми приймали
виважені рішення.
Вношу на ваш розгляд проект закону про внесення змін до
статей 71, 73 Кодексу законів про працю щодо порядку залучення
працівників до роботи в святкові неробочі дні. Я звертаю вашу
увагу, шановні колеги, що ми зараз переходимо до розгляду за
скороченою процедурою. Нам до перерви треба розглянути 6
документів ще. Будь ласка, від уряду Солдатенко Микола
Олексійович, заступник державного секретаря Міністерства праці та
соціальної політики. Тільки суть коротко, будь ласка.
СОЛДАТЕНКО М.О.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На
ваш розгляд пропонується закон України про внесення змін до статей
71 та 73 Кодексу законів про працю України. Зміни у статті 71
Кодексу законів про працю України, яка регулює порядок
застосування роботи у вихідні дні, приводять редакцію пунктів 1 та
2 частини другої цієї статті, якими визначені види робіт та
випадки, при яких допускається робота у вихідні дні, у
відповідність до термінології статті 2 Конвенції МОВ, яку Україна
ратифікувала. Конвенція номер 29. Якщо конкретно сказати, то за
рахунок чого нова редакція розширюється і уточнюється за рахунок
таких виняткових випадків? Якщо в старій редакції, в чинній
редакції ці виняткові випадки поширюються для відвернення
громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та усунення їх
наслідків, то тут виняткові випадки можуть бути при ліквідації або
відверненні епідемій чи епізоотій. І таким чином утучнюється
відповідно до Конвенції МОВ.
Що стосується другої частини цієї статті, то тут виняткові
випадки поширюються за рахунок того, що ці роботи повинні бути
направлені крім того, що запобігти загибелі або псуванню майна, і
на випадки, коли якісь моменти загрожують або можуть поставити під
загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Ось такі зміни до
статті 71-ої.
Щодо змін до частини четвертої статті 73, то просто тут
поширюється порядок, який передбачений статтею 71, про яку я
тільки доповів, на випадки залучення до роботі у святкові дні. Я
хочу доповісти, що цей закон підготовлений разом із профспілковим
об'єднанням та об'єднанням роботодавців, пройшов відповідну
експертизу у науково-експертному управлінні Верховної Ради, який
підтримує цей законопроект. Профільний Комітет з питань соціальної
політики та праці розглянув на своєму засіданні цей проект закону
і також його підтримує. Прошу, народні депутати, підтримати цей
законопроект.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.
Василь Георгійовичу, у вас з цього приводу є ще додаткова
інформація? Голова Комітету з питань соціальної політики та праці
Хара Василь Георгійович. Будь ласка.
12:37:32
ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги, Конвенция МОТА, о которой
говорил Николай Алексеевич, что принята в 1930 году, наша страна
ее ратифицировала. И тут вносится немножко понятие о
принудительной и обязательной работе. В 71 статье дается
дополнение-уточнение как исключительный случай использования этой
работы в выходные дни. А в 73 статье работы в святковые и
нерабочие дни дополнение, что привлекается для работы в
праздничных и выходных днях, и в тех случаях, которые указаны в 71
статье Кодекса законов о труде. Она просто упорядочивает и
приводит в соответствие с требованием международных норм это, и
комитет наш рассмотрел и предлагает поддержать данный
законопроект.
ГОЛОВА. Дякую, Василь Григорович.
Ми ще запитання не ставимо зараз. В процесі "за і проти"
можете сказати, шановні колеги.
Так, Юрій Кармазін. Юрій Анатолійович, та, я думаю, можна
було б з місця, швидше було б.
Підготуватися Михайлу Мельничуку.
Кармазін, фракція "Наша Україна".
12:38:45
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний народе України!
Під виглядом того, що ми наближаємося зараз до Європи,
ратифікували конвенцію Міжнародної організації праці, фактично,
допускається робота в вихідні дні, крім тих, які були, також
відвернення нещасних випадків і ліквідація наслідків епідемій,
епізоотій.
І крім того допускається робота, передбачається, у святкові
дні, виконання робіт у випадках та в порядку, зазначених у статті
71 Кодексу законів про працю.
Тому я хотів би вам сказати, що таких днів уряд планує, що
буде багато, і це є негатив цього законопроекту. Негатив
заключається в тому, що наказом міністра фінансів скорочено
видатки до кінця цього року, тобто без вас, народних депутатів,
проведено секвестр, і заходи на ліквідацію наслідків надзвичайних
ситуацій зменшено на 10,5 мільйонів, а боротьбу проти...
епізоотичні заходи на 20 мільйонів гривень. Тобто нас готують до
того, що раз це не буде профінансовано, то, будь ласка, будете
працювати у святкові дні для того, щоб...
Відповідає це закону чи ні, щоб ліквідувати цю ситуацію?
Фактично, це означає, що з прийняттям проекту у світкові дні
допускатимуться роботи як для відвернення ліквідації наслідків
стихійного лиха або виробничник аварій, щодо яких важко
заперечувати, так і для виконання невідкладних, наперед не
передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у
подальшому нормальна робота підприємств, установ і організацій в
цілому або їх окремих підрозділів. Проте під останнє формулювання
може підпадати абсолютно любий перелік робіт.
І варто відмітити, що за своїм статусом святкові дні,
особливо дні релігійних свят, суттєво відрізняються від вихідних
днів, вони мають набагато більше значення у житті людини. У
зв'язку з цим я дуже маю великий сумнів щодо того, що такі зміни
сьогодні народу України потрібні.
Дякую за увагу. Володимире Михайловичу, я віддаю вам час.
ГОЛОВА. Будь ласка, Михайло Мельничук. Підготуватися Шевчуку.
12:41:28
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні
радіослухачі. Те, що необхідно, я погоджуюсь із законопроектом, і
редакцію щодо статті 71-ї про роботу у святкові та неробочі дні.
Безумовно, фракція Соціалістичної партії України завтра буде
визначатись по голосуванню.
Але мене турбує інше. Це пункт 2 цієї статті, що трактує,
коли має залучати роботодавець працівників щодо роботи у святкові
та неробочі дні. У мене є сумніви щодо такої трактації, як "для
відвернення нещасних випадків", "загибелі або псування майна". Це
дає можливість роботодавцю, коли потрібно робочих, так сказать,
залучити до праці.
Але є і інше, що сьогодні не врегульовано, або не до кінця
врегульовано законом, - це те, що сьогодні в Україні новий
роботодавець, це власники підприємств, це ті люди, які виконують
закон тільки в їх сторону. Сьогодні ми добре знаємо: по Україні
працюють по 12 - 14, а у місті Києві є такі торгові підприємства,
де працює 24 години людина. Як вона захищена законом і як з цього
приводу трактує закон? А ніяк. Або захистити цю людину ніхто не
може, тому що якщо вона потребує захисту, то завтра їй покажуть на
двері. Чи не розуміємо ми, що в Україні існує дитяча праця. Наших
дітей експлуатують так, як дорослих, вони виконують дорослу
роботу. І це ніхто, зауважу, ніхто не бачить на всій Україні. Куди
ж ми дивимося, шановні парламентарі? Куди з цього приводу дивиться
Міністерство праці та соціального захисту населення? Де наші
управління районні, обласні, які отримують кошти за цю роботу,
казалось би, вони повинні відслідковувати це.
Я вважаю, що найближчим часом відповідному профільному
комітету з міністерством треба розібратися з кодексами законів про
працю і відповідно внести поправки до цих законів. З іншого боку,
я би хотів, щоб ми сьогодні зрозуміли, що у нас з'явився зовсім
новий клас роботодавця, це українські капіталісти, яким закон є
тільки долар, а народ - це просто є, як би сказати, інше, що не в
межах їх дійсності. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Сергій Шевчук, фракція Народно-демократичної партії
України. Я так зрозумів, два "проти" вже були, так?
12:44:27
ШЕВЧУК С.В.
Шановний голово, шановні колеги. Безумовно, закон має на меті
узгодити наше українське законодавство з Конвенцією Міжнародної
організації праці, і це дуже добре. Особливо після подій 11
вересня у Сполучених Штатах, після подій у Росії, всі ми повинні
бути насторожені і розуміти, що глобальна небезпека в кожній
країні і в Україні так само повинна бути у певній мірі
відредактована в українському законодавстві. Тому немає ніяких
заперечень щодо внесення змін до пунктів 1 і 2 до статті 71-ї
КЗОТу.
Однак, українська практика говорить про те, що досить часто
ми хочемо бути більшими католиками, ніж сам Папа Римський. Що
пропонує уряд, і з чим погоджується комітет?
По-перше, я хотів би сказати, що не зовсім коректно сказав
доповідач, що Науково-експертне управління Верховної Ради
погоджується, бо Науково-експертне управління згадали тільки за
71-ї статті. У 73-й статті автори законопроекту практично хочуть
нівелювати значення державних свят, взагалі святкових днів в
Україні. Тобто прирівняти вихідні дні і святкові дні. До чого це
приведе? Це приведе до того, що, припустимо, новий власник
підприємства, який є атеїстом, може заставити в наші свята -
Різдво Хрестове, Пасхи, в Трійцю працювати людей не лише над
ліквідацією стихійних лих чи інших речей, а для виконання
невідкладного вантажнорозвантажувальних робіт з метою усунення
простою рухомого складу. Це не таке просте питання, тому що можуть
знайтися власники, які, припустимо, не визнають інших свят - 1, 2
Травня, або власники-іноземці, які не визнаються свята Конституції
Україні чи День Незалежності України і будуть згідно цього
законодавства вимагати від наших українських громадян працювати в
наші державні свята, враховуючи ці поправки.
Тому, я думаю, що у політичному плані, тут великий негатив і
приймати цей законопроект у такому вигляді ми не можемо.
Тому пропозиція фракції НДП заключається в тому, що
погодитися з необхідністю змін до статті 71-ї і ні якому разі не
приймати зміни до статті 73-ї, що стосується святкових і не
робочих днів. А якщо конкретно, ми можемо тільки погодитися на
пункти один і два, які пропонується авторами законопроекту.
Окрім цього, ми змушені звернути увагу на постійне
невиконання статті 107-ї Кодексу законів про працю, в якому
говориться про оплату праці людей, які працюють у вихідні і
святкові дні, як правило, у бюджетних закладах, особливо в
медичних колективах це ігнорується. А тому ми також пропонуємо,
щоб одночасно с цим законопроектом були внесені зміни і до іншого
законопроекту, що стосується статті 134-ї Кодексу законів про
працю, де говориться про матеріальну відповідальність керівника
підприємства різних форм власності. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Розгляд питання завершено. Відповідно і в четвер будемо
визначатися з врахуванням вашої пропозиції.
Ніколаєнко, з процедури, будь ласка.
12:47:46
НІКОЛАЄНКО С.М.
Володимире Михайловичу, спасибі.
Ніколаєнко, соціалістична фракція.
Я, власне кажучи, Михайлу Васильовичу нашому, попередньому
виступаючому, це сказав, і він виразив це. Мова йде, про що я
звертаюся сьогодні до Солдатенка Миколи Олексійовича з приводу
того, що і він говорив сьогодні і колега наш соціаліст про те, що
потрібно звернути увагу сьогодні на приватного власника, який
повністю не дотримується Кодексів законів про працю.
Зайдіть у місті Києві. Половина дівчаток, які круглодобово
стоять у магазинах, отримують по 10 гривень, мають робочий день по
60, по 80 годин на тиждень і не мають ні відпустки, нічого. І,
крім того, ще частина з них не оформлені трудові договори, вони з
карману просто получають кошти.
Якщо ця людина вмре чи захворіє, чи так далі - це ж біда. І
не пенсійних нема відрахувань, ні соціальних. Я вибачаюсь.
Спасибі.
ГОЛОВА. Вноситься на розгляд проект закону про внесення зміни
до статті 14 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо
механізму взаємовідносин між продавцями та споживачами.
Доповідач - голова Державного комітету з питань технічного
регулювання та споживчої політики Школьник Леонід Семенович.
Леоніде Семеновичу, тільки коротко.
ШКОЛЬНИК Л.С.
Вельмишановний Володимире Михайловичу! Шановні народні
депутати! Проект закону України про внесення змін до статті 14
Закону України "Про захист прав споживачів" визначає, що при
придбання споживачем технічно складних товарів його вимоги щодо
заміни на товар аналогічної марки підлягають задоволенню у разі
виявлення істотних недоліків.
Ця зміна вноситься в зв'язку з тим, що нечітка визначеність у
статті 14 діючого закону щодо зміни складно технічних товарів при
виявленні споживачів недоліків ........... у цих товарів під час
дій гарантійного терміну породжує потік скарг споживачів до
державних органів у справах захисту прав споживачів. Складається
ситуація коли недоліки, що легко усуваються, спричиняють тяганину
при прийнятті рішень та невиправдані затрати, часу та коштів
споживача. А також стають підставою для розгляду справ у суді при
заміні виробником або продавцем неякісно складних технічних
товарів на якісні.
Преамбула закону України про захист прав споживачів визначає,
що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи
недопустимим використання товару, роботи та послуги, відповідно до
його цільового призначення і не може бути усунений або для його
усунення необхідні великі затрати праці та часу. Або він робить
товар іншим, ніж передбачено договором або проявляється знову
після його усунення.
Проектом закону передбачено, що перелік складних технічних
товарів затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік груп
технічно складних побутових товарів затверджений постановою
Кабінету Міністрів, налічує 14 груп товарів.
Вимоги запропонованого проекту закону будуть
розповсюджуватися лише на обмежений перелік технічно складних
товарів. У разі фальсифікації технічно складних товарів будь-яких
обмежень прав споживача законом не передбачено.
Внесення змін до закону дасть можливість більше чіткої
визначеності при заміні товарів з недоліками у торгівельній мережі
як для споживачів, так і для суб'єктів підприємницької діяльності.
Прийняття запропонованого закону сприятиме удосконаленню
законодавства України про захист прав споживачів та певною мірою
вирішує ряд проблем, викликаних неурегульованістю відносин на
ринку технічно складних товарів.
Реалізація цього закону не потребує додаткових матеріальних
та інших витрат. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. І вам також дякуємо. Сідайте, будь ласка. Василь
Григорович Хара.
12:51:32
ХАРА В.Г.
Уважаемые коллеги, это один из немногих законопроектов,
которые Кабинет Министров вносит для того, чтобы сделать лучше
нашему покупателю. Суть его заключается в том, что сегодня, если
покупатель покупает, как в тексте законопроекта написано,
технически сложный товар, скажем автомобиль, то сегодня он не
может его заменить, если есть какой-то существенный недостаток в
этом автомобиле, мотоцикле и другой сложной техники. Поэтому
Кабинет Министров предлагает стать на сторону потребителя и в
случае, если потребитель приобрел технически сложный товар, в
котором есть существенные недостатки, то он вправе требовать
поменять его на новый такой же, такой же марки, такой же
модификации товар.
Поэтому наш комитет рассмотрел данный законопроект и
предлагает его принять.
ГОЛОВА. Дякую.
ХАРА В.Г. Что? Потребитель имеет право заменить. Потребитель,
то есть покупатель. Совершенно правильно. Я ж говорю, предлагается
такая норма, которая позволит менять не только сапоги лопнувшие,
но и технически сложный товар.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, мова іде про те, якщо ми
купимо автомобіль вітчизняний, якщо він буде цей автомобіль, і він
не буде їхати, як у нас це буває, то ми будемо вимагати заміну на
наступний, також який буде технічно несправний.
Переходимо, шановні... Юрій Кармазін. Зараз Юрій Анатолійович
все пояснить, нам стане зрозуміло все зараз.
12:53:19
КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати!
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Проектом закону передбачається доповнити частину першу статті
14 Закону "Про захист прав споживачів" новим абзацом, де записано,
що "стосовно технічно складних товарів вимоги споживача, зазначені
у пунктах "б" і "г" цієї статті, задовольняють у разі виявлення їх
істотних недоліків. Перелік технічно складних товарів
затверджується Кабінетом Міністрів", кінець цитати. А тепер моє
розуміння цієї проблеми.
У разі прийняття проекту споживачі технічно складних товарів,
тобто тих же автомобілів, про які ви говорили, не зможуть
звертатися до продавця або виробника з вимогою замінити товар на
аналогічний або товар іншої марки при виявленні недоліків чи
фальсифікації товару. Слід зазначити, що це призведе до суттєвого
звуження змісту та обсягу існуючих прав споживачів. Таким чином,
положення проекту суперечить вимогам статті 22 Конституції, згідно
якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не
допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
В Законі України "Про захист прав споживачів" досі не
визначаються товари, на які мають обов'язково встановлюватись
гарантійні терміни. Думається, що в обов'язковому порядку повинні
встановлюватись гарантійні терміни на всю побутову техніку,
електротехніку, електроніку і автомобілі, щоб упереджувати певною
мірою можливість побутового та дорожнього травматизму. Були б
визначені орієнтовні критерії щодо обов'язковості встановлених
гарантійних термінів. Особливу увагу треба приділити встановленню
гарантійного терміну на автомобілі вітчизняного виробника чи так
звані автомобілі вітчизняного виробника, я так скажу, бо та
зборка, яка відбувається, це не є те. Тому ми вважаємо за
недоцільне встановлення обмежень щодо реалізації прав споживачів
при виявленні істотних недоліків в технічно складних групах
товарів, так як це є порушенням загально визнаних
міжнародноправових прав споживачів.
Тому я вношу пропозицію таку цитату: стосовно технічно
складних товарів та автомобілів вимоги споживача задовольняються у
разі виявлення їх істотних недоліків. Перелік технічно складних
затверджується Кабінетом Міністрів України. В такій редакції, в
якій сьогодні уряд запропонував, цей закон не буде працювати на
кожного громадянина України. Я думаю, що погіршувати ситуацію
відносно тієї. якою вона існувала, на підставі Конституції ми
права не маємо. Навпаки, ми маємо зробити так, щоб захистити
людей. Тому я здивований був тим, що комітет не бачить в цьому
законі ніяких підводних течій. А підводні течії в такому
малесенькому законопроекті існують і їх треба бачити.
ГОЛОВА. Дякую.
Народний депутат Чорновіл. Будь ласка, Тарас.
12:56:34
ЧОРНОВІЛ Т.В. Шановні колеги, мене, кажучи, трохи навіть
образив і обурив виступ представника комітету. Вибачте, або
комітет, розглядаючи закон, не дивився суть самого основного
базового закону, до якого пропонується внести зміну, або голова
комітету за якихось причин просто вирішив нас обманути. На
сьогоднішній день технічно складні вироби, товари можна згідно з
діючим законом, я не говорю про де-факто, а от де-юре можна
обмінювати, можна здійснювати всі відповідні з ними дії без оцих
юридичних обмежень. Вводиться обмеження, яке спеціально передбачає
норму, критерій якої дуже важко зрозуміти. І те, що тут
представлялося від Державного комітету, я вважаю, що це є
неадекватні речі, тому що підтвердити такі істотні ушкодження на
користь споживача практично не вдасться ніколи. Завжди буде
створене це проти споживача. Я вважаю, що просто підміна певних
понять.
Я розумію, що в більшості країн світу існує нормальна
практика, коли підприємство своїм коштом робить від необхідних
вузлів, зробить необхідний ремонт. І тому там потреби в цих
пунктах "в" і "г", як правило, просто не існує. Але законодавство
всіх країн світу не позбавляє споживача права добиватися чи через
суд, чи безпосередньо через відповідні звернення, безпосередні
звернення заміни товару, який має певні неадекватності чи, тим
більше, він сфальсифікований.
До речі, з пропозицій цього закону, який внесений, тут не
відокремлено, що сфальсифікованих це не стосується.
Тому мені здається, що це є певний лобізм для того, щоб
пошкодити, завадити споживачу в його правах на обмін, чим, як вже
сказано було в попередньому виступі, порушується 22 стаття
Конституції, і створити для нього певні перешкоди.
Крім всього іншого, у випадку, коли ці критерії, саме
визначення істотних пошкоджень, перше, залежать невідомо від кого,
в законі вони виписані недостатньо чітко. І друге, список
технічних складних товарів затверджується Кабміном, відкривається
шлях просто-напросто до корупції.
Я вважаю, що цей закон не треба приймати. Діюча норма
сьогоднішнього закону абсолютно нормально покриває цю ситуацію і
дає можливість забезпечити необхідні всі соціальні права
споживача. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії
України.
12:58:55
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Ми маємо в цьому законопроекті широке розуміння про захист
прав споживачів, і, безумовно, колеги, які виступали, і Кармазін,
і Чорновіл, внесли пропозицію щодо підтримки цього законопроекту.
Але, безумовно, що потребує цей законопроект деяких уточнень.
Особливо я не розумію, коли треба приймати поправки до статті
відповідного закону 14-ої, треба підтримку парламенту, коли ж
перелік готує це, товарів, складних товарів, то цим питанням
займається комітет, і парламент залишає це питання поза увагою.
Тобто ми не приймаємо участь, або хоча б профільний комітет, щоб
ми мали якийсь вплив на прийняття рішень Кабінетом Міністрів.
Безумовно, що тут є претензії ще і до Державного комітету
стандартизації, метрології та сертифікації. З цього приводу я би
хотів висловити слідуюче. Що, безумовно, те, що сьогодні не
захищений у нас споживач, це видно. Тому що тут говорять про
складні товари, а мова йде про те, що ти йдеш купуєш речі в любому
магазині, і складні вони чи не складні, тобі говорять, що товар не
підлягає поверненню і ніхто... зараннє тебе попереджають.
І тому, таким чином, скажіть, будь ласка, якщо неякісний
товар реалізується, де тому, хто купує, де знайти правду? В
принципі-то той, хто купує ці товари, він не є сьогодні захищеним.
Тому я вношу таку пропозицію. Безумовно, цей законопроект
підтримати, але все-таки профільному комітету більш ширше
розглянути питання про захист прав споживача в Україні. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.
У нас 2 проти було, 1 - за, тепер ще Володимир Кирилович...
13:01:14
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, я - за, навіть проти. У нас в Україні права
споживачів не захищені. Дійсно, є закон, ми його прийняли, але
практично, як і багато законів, він є паперовим законом, не
забезпечені реальні, практичні, конкретні механізми реалізації
цього закону. І є багато скарг споживачів, і ми всі з вами
споживачі, між іншим. І я думаю, що парламент в боргу перед
споживачами стосовно вирішення цієї проблеми.
Законопроект паліативний, він не вирішує всього комплексу
проблем. Є спроба вирішити одну конкретну, часткову проблему, яким
чином реалізувати споживачу право на обмін технічно складних
товарів з істотними недоліками. Ось це предмет законопроекту. Ну,
немовби треба його і підтримувати, але разом з тим є, дійсно,
певні сумніви і є больові точки законопроекту, ну принаймні їх є
три.
Перше. Йдеться про істотний недолік. Хто буде визначати
істотний недолік? Я вважаю, що це визначає споживач. Якщо споживач
визначив, що це істотний недолік, він має право на обмін.
Недоліків взагалі не повинно бути, тому що це брак практично. І
тому істотний, епітет цей є абсолютно недоречний. Йдеться про
недоліки, при наявності недоліків, споживач має право на обмін.
Друга больова точка. Право на обмін деталі окремої чи на
обмін всього товару. Йдеться про право на обмін деталі. В чому
деталі тільки? А можливо і право на обмін всього продукту, якщо
від деталі цієї дуже багато залежить якість автомобіля наприклад.
Хай міняють автомобіль. І так роблять на заході, якщо якійсь
недолік є виявлений в автомобілі, міняють не деталь, а міняють
автомобіль.
І третя больова точка стосовно технічно складних товарів.
Список складається Кабміном. Який буде список, невідомо. Побутова
техніка там буде? А треба, щоб була побутова техніка також.
Верховна Рада, вже про це казали, до речі, не має ніякого впливу
на цей процес. А в чому полягає контрольна функція Верховної Ради,
до речі. Ми приймаємо закони, потім Кабмін приймає якісь рішення з
цього приводу, не узгоджуючи з нами, навіть з профільним комітетом
зокрема цих питань. Тому треба ставити питання про контрольну
функцію парламенту у процесі дії цього закону.
Дякую. Все-таки я думаю, можна у першому читанні і внести
поправки до другого, якщо зробити крок у цьому напрямку.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено.
Рішення будемо приймати під час голосування.
Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до
статті 3 Закону України про патентування деяких видів
підприємницької діяльності щодо придбання торгового патенту для
реалізації зошитів вітчизняного виробництва. Доповідач заступник
державного секретаря Міністерства економіки та з питань
євроінтеграції Володимир Олексійович Стеценко. Буквально, два
слова обгрунтування. Комітет взагалі пропонує на розгляд цього
питання 15 хвилин.
СТЕЦЕНКО В.О. Дякую.
Шановний Володимире Михайлович! Шановні народні депутати! На
ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до статті 3
Закону України про патентування деяких видів підприємницької
діяльності.
Суть цього законопроекту полягає у включенні зошитів
вітчизняного виробництва до переліку товарів, торгівлю яких
дозволяється здійснювати шляхом придбання пільгового торгового
патенту.
Таке доповнення дасть можливість суттєво розширити
торгівельну мережу по реалізації зошитів вітчизняного виробника
учням та студентам, в першу чергу, за рахунок тих суб'єктів
підприємницької діяльності, які відповідно до чинного
законодавства вже отримали пільговий торговий патент, а також за
рахунок відкриття додаткових пунктів продажу в школах та інших
навчальних закладах.
Це у свою чергу дозволить збільшити реалізацію на
внутрішньому ринку зошитів вітчизняного виробництва, по нашим
розрахункам, з 60 до 80 відсотків, підвищить завантаженість діючих
потужностей в України з 25 до 33 відсотків. Збільшить обсяги
виробництва вітчизняних зошитів на 30 відсотків та відповідно
зменшить ціну на 17 відсотків.
Безпосередній споживач зошитів - учні та студенти зможуть
придбати зошити на 5 копійок нижче з розрахунку на один зошит, що
має 12 аркушів. Додаткові надходження до бюджету приблизно буде
десь на рівні 1 мільйона гривень. Прошу підтримати. Дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, у вас від комітету є якісь
зауваження? Будь ласка. Дякую.
13:07:02
ЧЕРНЯК В.К.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Законопроектом пропонується доповнити перелік товарів вітчизняного
виробництва, торгівлю якими дозволяється здійснювати шляхом
придбання пільгового торгового патенту такої продукції, як зошити.
ось, власне, цим вичерпується зміст законопроекту.
Якою є суть, чому є необхідність прийняття такого
законопроекту?
Суть його полягає в створенні сприятливих умов для реалізації
зошитів вітчизняного виробництва учням та студентам навчальних
закладів. Тобто, в ідеї законопроект спрямований на підтримку
вітчизняного виробника, на зростання обсягів випуску зошитів
власного виробництва, а тому можливо зменшення імпорту, зниження
ціни зошита і зростання надходжень до бюджету. Ось такі основні
плюси.
Я б до цього додав ще зниження вартості самого патенту,
оскільки він пільговим стає. Пільговий торговий патент, його ціна
становить лише 25 гривень за весь термін використання. А зараз в
Києві, наприклад, і в обласних центрах від 60 до 320 гривень.
Комітет з питань економічної політики, власності та
інвестицій розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект
закону України про внесення змін до статті 3 закону України про
патентування деяких видів підприємницької діяльності щодо
придбання торгового патенту для реалізації зошитів вітчизняного
виробництва і пропонує Верховній Раді України прийняти його за
основу в першому читанні.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради
України в своєму висновку підтримує прийняття зазначеного
законопроекту. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Юрій Кармазін. Підготуватися Зваричу.
13:09:37
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Шановний народе України! Жалко, що
немає Прем'єр-міністра, навіть немає віце-прем'єр-міністра, ну є
голова комітету...
ГОЛОВА. Ми передамо їм ваші побажання.
КАРМАЗІН Ю.А. А то б ви... Я хотів би просто, щоби зрозуміли
всі накінець, що ж ми робимо. Нам треба добавити один абзац з
одного слова - зошити - і ми ради цього виділяємо час, і ми ради
цього обговорюємо і так далі. Замість того, щоби підійти системно
до цього питання, систематизувати всі зміни, які треба до цього
закону, до інших і не витрачати час тут наший народних депутатів.
Я про це хочу поговорити з Головою Верховної Ради більше
місяця, написав навіть письмову заяву. Але у нього часу немає, бо
закордони, візити, все. Ну я вже буду з цієї трибуни тоді
висловлюватися і говорити, що далі так продовжуватися мабуть не
може, що такі проекти надалі виносити, це є просто, я не знаю,
ганьба для всієї Верховної Ради. Звісно, ніхто сьогодні не буде
проти вітчизняних зошитів, хоча є питання, є Генеральна угода з
тарифів і торгівлі, ГААТ називається. І якщо Україна відноситься
до загальнодержавних податків і зборів і ставить якісь пільги
навіть при придбанні торгового патенту, то ми нібито є вороги тоді
цієї угоди. Я кажу нібито, хоча ми будемо навпаки патріотами своєї
держави. Я за те, щоби прийняти цей законопроект.
Але, люди добрі! Давайте ми їх систематизуємо, кодифікуємо і
будемо вносити зміни і приймати такі закони, як потрібно, а не
забирати час у Верховної Ради на абсолютно дріб'язкові, другорядні
питання. Хіба ж це не зрозуміло було в понеділок на Узгоджувальній
раді? Хіба ж ніхто не хоче читати? То прочитайте! Ради одного
слова ми тут скільки витрачаємо і ламаємо списів. Дякую вам за
увагу.
ГОЛОВА. Роман Зварич.
13:12:13
ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!
Якраз це буде один із тих рідкісних випадків, де я з Юрієм
Анатолійовичем буду, мусив погодитися. Я тут виступаю як
представник Комітету з питань європейської інтеграції і хочу
сказати з самого початку, що ми розуміли ваш мандат, коли ви
створили такий комітет, здійснювати певний контроль над тими
законопроектами, які могли би стати перепоною вступу України в СОТ
або які могли би створити додаткові проблеми по лінії адаптації
нашого законодавства з європейськими правовими нормами.
По суті, про що ідеться? Я, звичайно, розумію благородні цілі
Кабінету Міністрів України, хоча аж ніяк не можу зрозуміти, як
Міністерство з питань економіки та європейської інтеграції може
тут абсолютно, ну, з чистою совістю представляти такий
законопроект. Слід було би тоді поміняти принаймні назву цього
міністерства. Буду тепер по суті.
Запропоноване запровадження податкових пільг на вітчизняні
товари, в даному випадку мова йде про всьогона-всього зошити,
суперечить положенням статті 3 Генеральної угоди з тарифів і
торгівлі, тобто те, що популярно називається ГААТ. Ця стаття цієї
Загальної угоди носить такий заголовок: "Національний режим щодо
внутрішнього оподаткування та регулювання". Тепер відповідно до
статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за
торговельний патент відноситься до загальнодержавних податків та
зборів, тобто патент підлягає під дію статті 3 Загальної угоди з
тарифів і торгівлі.
Отже ж, тепер висновок. Якщо буде даний проект прийнятий, то
ми будемо гальмувати наше входження, наше крокування по лінії
входження України до СОТ. Хочу також привернути вашу увагу,
шановні народні депутати, хоча, мабуть, мені зайво про це
говорити, загальна угода із тарифів і торгівлі - це є базова угода
Світової організації торгівлі. Тобто у випадку схвалення цього
проекту, звичайно, ми не зможемо стати членом СОТу, або на
прикінцевому етапі входження України в СОТ нам доведеться
скасувати цей закон. Тому я просто вимушений як представник
Комітету з питань європейської інтеграції привернути вашу увагу до
цієї обставини і закликати вас все ж таки відхилити цей суто
популіський законопроект.
ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко.
13:15:23
НІКОЛАЄНКО С.М. Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії
України.
На перший погляд питання, дійсно, таке, що нема про що й
говорити. Я думаю, що це не зовсім так. Поскільки ми торкнулися
сьогодні питання освіченості нації, а те, що сьогодні зошит не
кожна пересічна сім'я може купити, то це є також, вибачте мене,
доступ до освіти. Я думаю, що якщо навіть ми захистимо свої власні
зошити і книги, підручники, то я думаю, що нам ГАТ, СОТ і всі
торгові організації простять, бо з-за одного зошита буде все в
порядку. Але які я хотів тут сумніви виказати і звернутися до
Уманського Ігоря Івановича.
Перше за все, Ігор Іванович, перше питання у мене є до вас.
Якщо ми із 300 гривень там чи скількох зменшимо ліцензію, патент,
вірніше, до 20-ти і таке інше, які гарантії того, що завтра зошити
стануть дешевше, як ви написали в пояснювальній записці? Ніяких.
Друге питання. Якщо ми хочемо підтримати вітчизняного
товаровиробника, а я "за", то давайте введем ввізне мито на
закордонні зошити. Да, і тоді зразу у нас буде ціна і наші будуть
реалізовувати зошити.
Третє питання. І ще одне я хотів сьогодні принагідно сказати.
Давайте уважно подивимося на шкільні зошити, студентські. Що на
них зображено? Я вам покажу сьогодні багато десятків випадків,
коли на зошитах зображені різні страхіття, різні там, вибачте
мене, малюнки, які впливають на душі наших дітей, морально їх
розтлівають.
І наступне, хімічний склад цих зошитів! У дітей пальці
облазять, шкіра облазить тому, що вони пишуть на цих зошитах.
Тому, я думаю, що, дійсно, потрібно все-таки в першому
читанні прийняти цей законопроект, а дати відповіді на ці
запитання. Якщо ми вітчизняне, давайте ввізне мито паралельно
введемо на інші, і проконтролюємо.
Як ми проконтролюємо сьогодні, щоб ціна упала? Я за те, щоб
взагалі зошити були, як раніше, щоб діти могли брати і писати
сміливо. Інакше, як всі ці ми вимоги не зробимо, то ми просто цим
законом черговий раз якимось лобістським структурам дамо змогу
заробити на наших зошитах, бо ціну ніхто не буде відміняти. А
простонапросто візьмуть собі на прибуток оці зміни, про які ви
говорите.
ГОЛОВА. Так, будь ласка, Сергій шевчук, фракція НДП.
13:17:55
ШЕВЧУК С.В.
Спасибі, Володимир Михайлович.
Шановні колеги, йдеться, безумовно, не про зошити. Нам
навіюється думка, що ми маємо дбати про наших дітей.
Тоді питання: чому тільки зошити? Давайте ми зробимо пільгове
оподаткування для крейди, для ручок, для парт, для дощок, для
комп'ютерів навчальних. Це буде досить гуманно і досить правильно,
і пан Ніколаєнко буде задоволений.
І не тільки діти.
Але, шановні колеги, я хочу нагадати, що вчора прийшло
повідомлення, що така країна, як Вірменія, вже стала членом
Світової організації торгівлі. Цим законом, який доповідав чомусь
представник департаменту з євроінтеграції, ми, практично, самі
собі ускладнюємо прийняття більш стратегічного рішення, аніж
питання зошитів.
Як може це міністерство, як може новий міністр пан
Хорошковський, який є відомим євроінтегратором, можливо, він ще не
доглядів, що його представник в парламенті представляє цей
законопроект, робити все, аби ускладнити входження України в
Світову організацію торгівлі?
Тому давайте будемо відрізняти, що є стратегічне, що є
тимчасове, що є головне, що є другорядне? Всі ми за дітей, але є
інші форми турботи за наших дітей.
Тому я також як представник комітету з питань євроінтеграції,
абсолютно погоджуюсь з Романом Зваричем і вважаю, що цей
законопроект навіть не треба виносити виносити на голосування.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я щойно якраз переговорив із
керівником Апарату. Сказав, щоб підготувати такий лист до Кабінету
Міністрів, щоб вони переглянули всі законопроекти, які внесені, на
їх відповідність, всебічну відповідність стандартам, про які
сьогодні говорили. Бо ми сьогодні приймаємо, а потім будемо
приймати про відміну, будемо жваво все це обговорювати і витрачати
час.
З процедури Михайло Павловський, фракція блоку Юлії
Тимошенко. Потім Володимир Кирилович Черняк. Будь ласка, тільки
коротко.
13:19:56
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Дуже коротко. Я дякую, Володимире Михайловичу.
Шановні колеги, я хочу привернути увагу. Ми на свою голову
створили Комітет інтеграції в Європейський Союз, і тепер частина
депутатів забуває про Україну. Вони входять у фракцію "Наша
Україна", "За єдину Україну". А якщо будемо діяти за цією схемою,
то ми взагалі втратимо Україну.
Тому треба іти в Європейський Союз, не втративши державність.
А для цього в усіх законах треба відстоювати національні інтереси.
Коли я в один із законів вніс пропозицію з врахуванням
національних інтересів, то вони викинули і дивляться на мене, як
на ворога України, бо я хочу відстояти національні інтереси.
Тому, шановні, давайте думати інтегрально про свою державу, а
потім уже про світ. Бо якщо ми умремо, то нащо нам світ? Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.
13:20:47
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, я не є адвокатом і апологетом цього
законопроекту. Я доповів думку комітету з цього приводу. Але,
разом з тим, я не можу утриматись від репліки.
Я розумію Кармазіна відносно того, що треба системно приймати
закони. Все це правильно. Але буває так, що є якесь гостре
питання, на яке треба реагувати. Якраз питання про зошити, про
підручники, взагалі про шкільні прилади є надзвичайно актуальним
питанням. І це реакція на це питання.
Тепер стосовно того, що це нам завадить вступати до СОТ.
Йдеться в законопроекті не про податкові пільги, йдеться про
пільговий патент, щоб забезпечити доступ тим, хто хоче цим
займатися, до виробництва і продажу зошитів. Більше нічого. Тому
це перебільшення дуже велике стосовно того, що там величезні якісь
пільги податкові і так далі. Тепер відносно вступу до СОТ.
По-перше, ще нам треба довго рити носом землю, поки ми там
будемо. І ще є у нас певний час.
А по-друге, я переконаний у тому, що це не буде перешкодою
для нашого вступу у СОТ. Я тільки один приклад, я завершую. Всі
країни світу відстоюють інтереси національні. Недавно Буш,
Президент США, найбільш лібералізованої країни світу ввів заборони
на імпорт товару, на інші товари, постійно це робиться, а Україна
весь час боїться, що раптом хтось там її не буде приймати...
ГОЛОВА. Народний депутат Зарубінський, будь ласка.
13:22:38
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Володимире Михайловичу. Тут колега, якому не вдалося
через Комітет, це репліка, з питань європейської інтеграції
протягнути свої кандидатські дисертації, сказав, що ми створили
комітет на свою голову. Я хотів би сказати всім присутнім і нашим
слухачам, що Комітет з питань європейської інтеграції був
створений Верховною Радою на здорову голову. Якщо є інші голови,
він, дійсно, не потрібний. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення
будемо приймати у день голосування з урахуванням обговорення.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до
деяких законодавчих актів щодо боротьби з незаконним втручанням у
роботу мереж зв'язку. Доповідач заступник голови Державного
комітету зв'язку та інформатизації України Андрій Володимирович
Омельченко. Андрій Володимирович, будь ласка. Скільки вам часу
треба? Три хвилини достатньою. Будь ласка.
ОМЕЛЬЧЕНКО А.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
До вашої уваги пропонується проект Закону України про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби
із незаконним втручанням у роботу мереж електрозв'язку, внесений
до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України 17 травня
поточного року.
Зазначений законопроект розроблено на виконання Указу
Президента України про рішення Ради національної безпеки і оборони
України від 31 жовтня 2001 року про заходи щодо вдосконалення
державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної
безпеки України. Необхідні запровадження кримінальної
відповідальності за незаконне втручання в роботу мереж
електрозв'язку обумовлена постійним зростанням кількості випадків
правопорушень у сфері функціонування мереж електрозв'язку та
порушення порядку маршрутизації телефонних викликів.
Порушення визначеного законодавством порядку використання
мереж електрозв'язку або втручання в роботу обладнання зв'язку
призводить до перекручення чи знищення інформації, що передається
мережами, а також інформації, що характеризує функціонування мереж
та засобів електрозв'язку.
Такі дії завдають значних збитків операторам електрозв'язку,
зокрема, тим, які є власниками мереж, і становлять загрозу
стабільності і безпеці функціонування мереж та якості послуг
електрозв'язку.
Даним законопроектом пропонується доповнити розділ
шістнадцятий Кримінального кодексу України статтею 363-1
"Незаконне втручання в роботу мереж електрозв'язку". Та у зв'язку
з цим викласти назву розділу у наступній редакції: "Злочини у
сфері використання електроннообчислювальних машин, комп'ютерів,
систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку". Повноваження
із розслідування даної категорії справ пропонується покласти на
слідчі органи внутрішніх справ, внісши відповідні зміни до
Кримінально-процесуального кодексу України.
Необхідно зазначити, що даний законопроект отримав
рекомендації до прийняття його у першому читанні Комітету з питань
будівництва, транспорту та зв'язку, Комітету з правової політики
та Комітету з питань законодавчого забезпечення, правоохоронної
діяльності, які висловили окремі зауваження та пропозиції.
Крім того, даний проект закону узгоджено із Міністерством
юстиції України, Міністерством внутрішніх справ та Верховним судом
України із пропозиціями, які враховано.
Шановні народні депутати! Зважаючи на високу суспільну
небезпеку зазначених правопорушень, з метою збереження цілісності
і керованості мереж електрозв'язку просимо підтримати цей
законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Андрію Володимировичу. Сідайте, будь ласка.
Від комітету Крук Юрій Борисович.
13:26:53
КРУК Ю.Б.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Комітет з
питань будівництва, транспорту і з'язку рассматривал даный
законопроект.
Мы единогласно приняли решение одобрить его и принять в
первом чтении рекомендовать Верховному Совету. Есть положительный
отзыв Науково-экспертного виддилу управления, есть отзывы те, о
которых сказал сегодня заступнык головы комитета звязку и ысть
мнение, что сегодня в связи с тем, что очень серьезные есть
втручання, як мы кажем, в электрозвязок недозволеных ну если можно
так сказать расхитителей государственного добра с точки зрения
электрозвязку, есть целые случаи, когда десятки тысяч гривен
теряются в результате этих нарушений.
Поэтому комитет просит Верховну Раду просит принять его в
первом чтении и принять его за основу. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую Юрій Борисович. Сідайте, будь ласка.
Борис Беспалий записаний на виступ. Немає? Добре.
Пузаков, фракція комуністів, будь ласка. Підготуватися
Кармазіну. В цей час Кармазін перший не встиг записатися.
13:28:38
ПУЗАКОВ В.Т.
Пузаков, фракція Комуністичної партії України.
Запропонований законопроект він є актуальним так як
передбачає забезпечення встановленого законодавством порядку
функціонування електрозв'язку та передбачає кримінальну
відповідальність за несанкціоноване умисне втручання в роботу
мереж електрозв'язку. Ми всі знаємо, що цілими кілометрами
сьогодні вирізуються і викрадаються радіо та електропровід,
телефонний кабель, викрадаються комунікації електрозв'язку і
спритні ділки гріють на цьому руки. Торгівля ворованою продукцією
електрозв'язку набрала великих розмірів. Сьогодні треба закрити
всі приватні приймальні пункту, це дасть якусь гарантію збереження
мережі електрозв'язку в законі України треба також внести
відповідні зміни в Кримінально-процесуальний кодекс України, щоб
кримінальну відповідальність ніс не тільки той, хто здав крадену
продукцію, а й працівник приймального пункту як скупщик краденого.
Запропонований законопроект безумовно повинен захистити
інтереси держави і її громадян. Разом з тим в законопроекті треба
передбачити більш високу відповідальність і підприємств
електромереж та електрозв'язку перед споживачами послуг за
невиконання чи неналежне виконання послуг, щоб захистити людей від
незаконного втручання названих підприємств.
Наприклад, в разі затримки оплати за послуги без попереджання
абоненту відрізуються електропроводи, відключається
електроенергія, а потім за підключення беруться гроші з абонента,
які перевищують розмір місячної пенсії пенсіонера. Відключаються
також телефони, а за підключення телефону при розрахунках,
оператор електрозв'язку примусово стягує з абонента гроші як за
послугу, що не передбачено Законом про зв'язок. Підприємства
електрозв'язку встановлюють непомірно високі тарифні ціни. Так,
наприклад, у місті Кіровограді за встановлення квартирного
телефону треба заплатити 600 гривень та 200 гривень за акції,
незалежно хоче чи не хоче замовник стати акціонером.
Разом з тим підприємства електрозв'язку взагалі не сплачують
абонентну пеню в розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за
кожну добу перевищення контрольних строків усунення пошкоджень
телефонного зв'язку та засобів радіотрансляції, як правило,
абонентська плата за весь час пошкодження абоненту нараховується і
він її справно сплачує. Таке відношення до своїх споживачів
суперечить Закону "Про зв'язок", який прийнятий Верховною Радою в
травні місяці 1995 року.
В законопроекті треба передбачити більш високу
відповідальність за використання засобів зв'язку. Адміністрації
зв'язку України, на мою думку, треба чіткіше координувати участь
спеціальних органів по нагляду, які створені при відповідних,
закінчую, міністерствах, і через них притягати до адміністративної
відповідальності посадових осіб, винних у порушенні правил та
інструкцій, розроблених відповідно до законодавства про зв'язок.
Дякую.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Кармазіну, наступний - Мельничук.
Я пробачаюся, Беспалов.
13:32:04
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність",
Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Кримінальний кодекс і внесення змін
до Кримінального кодексу це дуже серйозна річ, це системний
документ і ми з вами його приймали тут, 3 роки розробляли. І зараз
головуючий народний депутат Васильєв якраз вносив зміни до
попередньої статті, які взагалі зробили можливою боротьбу з цим
явищем.
На мій погляд, природа появи цього закону зовсім в іншому.
Вона в тому, що ось у мене лежать звернення від шахт конкретні. В
ніч з 2-го на 3 грудня "было совершено хищение алюминиевого
провода з 3-ей по 6-ю опоры общей длиной 900 метров, а также 15
изоляторов на линии ЛЭП-35". Слідуюче звернення від шахти
"Известии" до правоохоронних органів, похищено 750 метров
алюминиевого провода. Следующее звернення - похищено 2 тысячи 75
метрів. І таки звернень ось ціла пачка. Ви розумієте, питання в
іншому - питання в тому, що органи внутрішніх справ і органи
прокуратури не контролюють ці питання, не знаходять винних і не
виконують закону, який є. Від цього потреба в урегулюванні цих
моментів, які частково уже врегульовані. Я нагадую вам, що стаття
361 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність
за незаконне втручання в роботу автоматизованих
електроннообчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж.
Тому якщо системи, які відповідають за передачу випромінювання або
прийому знаків, сигналів, письмового тексту, проводних, оптичних
або інших систем контролюються за допомогою
електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж та
незаконного вручання слід кваліфікувати за статтею 361. Стаття 363
прим. містить термінологію, яка пропонується зараз, яка не
вживається у чинному законодавстві і є незрозумілою, бо є
неуніфікованою з термінологією, що вживається в законодавстві про
електрозв'язок. Зокрема це стосується таких понять, як
маршрутизація інформації, блокування інформації і ще ряд інших.
Тому треба було взяти суть того, що запропонував сьогодні Юрій
Борисович Крук і змінити редакцію чинної 360-ої Кримінального
кодексу України. Але це мав робити за поданням комітету Юрія
Борисовича Комітет з питань забезпечення правоохоронної
діяльності, тобто базовий комітет, до відання якого відносяться
зміни до Кримінального кодексу України.
Тому я вважаю, що цей законопроект має бути суттєво
дороблений саме з залученням фахового комітету і на майбутнє ми
маємо так виносити законопроекти. І звертаю увагу нашого
керівництва, представників уряду тут, у Верховній Раді,
представників Президента у Верховній Раді України на те, що в
шахтарських регіонах кражи ці ідуть ізза безкарності того, що
відбувається, а не від того, що не врегульована десь в якомусь
проекті. І ідуть, звісно, і від голоду, тому що нема заробітної
плати. Абсолютно правильно. Дякую вам за увагу. Так що можна
приймати так: або приймати в першому читанні і доопрацьовувати
отак, або взагалі перепрацьовувати уже з тими підходами, про які я
сказав. Два варіанти у нас існує. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Беспалого немає Бориса Яковича.
Слово надається Мельничуку Михайлу Васильовичу. Будь ласка.
13:36:17
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановний Геннадій Андрійович, шановні колеги, шановні
радіослухачі!
В принципі-то, треба підтримати, безумовно, поданий
законопроект, і внесення змін до статті 363 цього закону.
Але з цього приводу декілька міркувань.
Стаття 363, абзац 1 - "Блокування інформації". І так воно
відбувається, з боку кого воно відбувається, це блокування? Чи в
цьому винні працівники зв'язку, електрозв'язку, чи це винні
громадяни, які караються штрафом від 200 до 400 неоподаткованих
мінімумів громадян або виправними роботами далі по тексту?
Слідуюче, Андрій Володимирович, я звертаюсь до вас: скажіть,
будь ласка, для мене особисто і дайте відповідь письмову, і для
радіослухачів, на яких підставах ви здираєте з громадян України
ПДВ за послуги електрозв'язку?
Я задавав це питання в Податковій адміністрації. Мені
відповіли, але письмово не дали відповіді, що це є незаконні дії з
вашого боку, як і з боку, що здирають за електроенергію. Я просив
би дати письмову відповідь з цього приводу.
А таким чином, я задаю питання вам, шановні колеги, і собі:
коли я телефоную працівнику електрозв'язку, який має відповідну
посаду і вин мені пропонує, не говори зі мною такі речі по
телефону, то скажіть мені, будь ласка, я повинен з ним зустрітися
за містом, то хто мені повинен гарантувати безпеку мого
спілкування по телефону? Це приклад з життя.
Інший приклад, коли я судді дзвоню районному, і кажу, як там
справи? От я приймаю участь у акції "Повстань, Україна!", він мені
каже, ти що, каже, здурів це по телефону говорити та ще й зі мною.
Я кажу, а що ви маєте на увазі?
Він нічого не має на увазі, а я маю на увазі, що всі телефони
прослуховуються. І то де наша безпека і хто карається з цього
приводу?
І ми говоримо про те, що треба дядька, який там переорав,
вибачте, в городі оцей зв'язок, який нездалі зв'язківці проклали
на глибині 15 сантиметрів, а не на глибині метра, то ми його
повинні покарати. Йому треба коняку продати - і все. А ті, хто не
забезпечує нам, щоб ми могли вільно спілкуватись по телефону, вони
безнаказані.
Я думаю, що треба передбачити і такі міри в законі. А в
цілому законопроект завтра буде визначатись в залі. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, розгляд завершено проекту Закону про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з
незаконним втручанням в роботу мереж електрозв'язку. Рішення, як
сказав наш колега, будемо приймати завтра.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до
Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розміру
штрафів за порушення порядку проведення розрахунків. Заступник
голови Державної податкової адміністрації Сергій Григорович
Гуржій. Дуже стисло прошу вас.
ГУРЖІЙ С.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Історія цього питання полягає в наступному. У 2000 році
Верховною Радою був прийнятий Закон про застосування реєстраторів
розрахункових операцій. Враховуючи, що з набранням чинності цього
закону окремі норми Кодексу України про адміністративні
правопорушення залишилися не узгоджені з цим законом, суть питання
полягає в наступному. Проектом пропонується статтю 115-ту кодексу
викласти в новій редакції. Встановити адміністративну
відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків таким
чином, яким передбачено Законом про застосування розрахункових
операцій.
Хочу звернути вашу увагу на два моменти. Нова редакція статті
155-ї кодексу розділяє адміністративну відповідальність в даній
сфері на предмет правопорушення і суб'єкт правопорушення.
Що мається на увазі? Предмет правопорушення - це порушення
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, та порушення проведення розрахунків із споживачами при
здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Суб'єктом правопорушення визнаються працівники, які здійснили
розрахункові операції, та посадові особи підприємств, установ,
організацій, на яких відбулися порушення.
ГОЛОВА. Все у вас, да?
ГУРЖІЙ С.Г. Зараз, хвилиночку.
Значить, даний законопроект погоджений з міністерствами і
відомствами, підтриманий комітетом. І я прошу вашої підтримки у
прийнятті його у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Прошу сідати. Від комітету, член Комітету з
питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності
Марія Андріївна Маркуш.
13:42:20
МАРКУШ М.А.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.
Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної
діяльності на засіданні було розглянуто законопроект 1076 про
внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення
щодо розмірів адмінштрафів за порушення порядку проведення
розрахунку, тобто у статтю 155-ту прим., та було прийнято рішення
про те, щоб прийняти вищевказаний законопроект у першому читанні з
тим, щоб у послідуючому він був суттєво доопрацьований та у ньому
було враховано зауваження і пропозиції, що були висловлені
відносно цього законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету.
Зауважень та пропозицій щодо змісту проекту Головне
науково-технічне управління не мало, додаткових фінансових затрат
прийняття цього законопроекту не потребується.
Слушним є внесення змін до пункту 14-го і
15-го статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення, які
полягають у тому, щоб позбавити посадових осіб органів внутрішніх
справ та у справах захисту прав споживачів і державного контролю
за цінами права складати протоколи про адмінправопорушення. Тобто
це дасть змогу зменшити число суб'єктів, які мають право складати
адмінпротоколи по статті 155- прим. з трьох до одного. Слушним є і
те, що цю категорію справ повинен розглядати суд, та цього права
слід позбавити адмінкомісії.
ГОЛОВА. Дякую, Маріє Андріївно. Сідайте, будь ласка.
Юрій Кармазін, будь ласка. Юрію Анатолійовичу, можна з місця
тоді. Увімкніть мікрофон, будь ласка.
13:44:07
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! На жаль, цей законопроект теж несе
тільки клаптиковий характер, рамочний характер, несистемний
характер. Пропонується викласти в іншій редакції статтю 55-прим. І
це ті підходи, на які я звертаю вашу увагу, що нам треба від цих
підходів відмовлятися, бо сьогодні вже закінчується 2002 рік,
друга епоха, а ми все латаємо дірочки і до тих законопроектів, які
прийняті ще в 1984 році, цей кодекс був прийнятий, я вам нагадую.
Є позитив, про який сказали сьогодні представники комітету. Я
узагальнюючому вигляді буду пропонувати вам прийняти цей
законопроект у першому читанні, але я хотів би звернути і на такі
негативи, які, на мій погляд, є. Цей негатив є в тому, що
позбавляються посадові особи органів внутрішніх справ складати
протоколи про адміністративні правопорушення передбачені статтею
155-прим,, але це рішення є по суті своїй половинчастий, так як це
право залишається за посадовими особами внутрішніх справ, що
передбачається у пункті один частини першої статті 255 Кодексу
України про адміністративні правопорушення. І, звісно, що чітке
визначення кола винних осіб і розмежування їх відповідальності
надасть змогу уповноваженим органам більш ефективно застосовувати
заходи адміністративного впливу саме до винних осіб.
Бачите, ми зараз побачили, що комісії, що розглядають
питання, а не суди як це випливає з Конституції.
Я за те, щоб ми вносили зміни більш системного характеру до
Адміністративного кодексу, це збереже роботу Верховної Ради,
суттєво скоротить навантаження на народних депутатів і зекономить
папір. Я ще раз звертаю увагу і керівництва Верховної Ради, і
Апарату Верховної Ради, і Кабінет Міністрів України, щоб вони
змінили взагалі свій підхід до законотворчої діяльності. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Народний депутат Тягнибок з процедури.
13:47:02
ТЯГНИБОК О.Я.
Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Я, власне,
не з процедури, я, власне, хотів задати запитання вельмишановному
Сергію Григоровичу стосовно цього закону.
Якраз це запитання би стосувалося, можливо воно буде зараз
риторичним як би для всіх, але воно стосується, власне, тієї
проблеми, яку ми зараз розглядаємо стосовно тої проблематики, яка
склалася у нас у Львівській області з податковою адміністрацією.
Мені просто-напросто хочеться захистити сьогодні тих бідних
нещасних підприємців, які потерпають від свавілля Львівською
податковою, якою сьогодні керує Сергій Медведчук. І, власне, якщо
ще збільшувати штрафи , навіть якщо це...
ГОЛОВА. Це ж немає відношення до обговорюваного питання.
ТЯГНИБОК О.Я. Це має відношення. Це має безпосереднє
відношення, Володимире Михайловичу. Я, власне, тому і хотів задати
запитання. Якщо зараз збільшувати штрафи, то просто ті
підприємства будуть повністю знищені, на превеликий жаль і так
вони сьогодні стоять на колінах. І тому я просто риторично, навіть
з іронією звертаюся до залу, давайте до Львівської області у
зв'язку з тим свавіллям Львівської податкової створимо інший закон
або якийсь інший пункт. Дякую.
ГОЛОВА. Я думаю, тут, якщо буде внесена пропозиція, ми будемо
розглядати. А це все розмови нічого ж не дадуть.
Народний депутат Маркуш, будь ласка. Вімкніть мікрофон. Вже
можна говорити.
13:48:31
МАРКУШ М.А.
Шановний Володимире Михайловичу і Шановні колеги, стосовно
зауваження, яке висловив народний депутат Кармазін, то це
зауваження було обраховано на засідання комітету, я доповідала цей
законопроект. І я також ставила питання, щоби органи внутрішніх
справ були обмежені складати протоколи і право надано податковій
службі. Така вносилася пропозиція, щоби податкова служба складала
ці протоколи, щоби обмежити число суб'єктів, які мають право
складати протоколи.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про
внесення змін до Кодексу України про адмінправопорушення
завершено. Рішення будемо приймати під час голосування.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до
Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" (щодо
повернення боргів шахтарям). Там було два законопроекти, народний
депутат Хара свій зняв. Тому я прошу на трибуну заступника
Державного секретаря Міністерства фінансів Свириду Олександра
Миколайовича, будь ласка. Дуже стисло і по суті.
СВИРИДА О.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до статті
61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік".
Відповідно до цієї статті була встановлена норма, відповідно до
якої в 2002 році погашення боргів шахтарям з регресних позовів та
одноразової допомоги по втраті професійної працездатності повинно
було здійснюватися за рахунок коштів Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві.
В той же час за бюджетною програмою реструктуризації
вугільної та торфодобувної промисловості були передбачені видатки
на забезпечення даної програми, тобто погашення регресних виплат
та заборгованості. Норми статті 61 обмежують можливість
використання коштів бюджетної програми реструктуризації вугільної
та торфодобувної промисловості і унеможливлюють спрямування їх на
погашення заборгованості шахтарям, які вивільняються у зв'язку із
закриттям шахт, з регресних позовів та одноразової допомоги по
втраті професійної працездатності.
З метою вирішення вказаного питання Кабінетом Міністрів було
розроблено та подано на розгляд Верховної Ради даний законопроект.
Прийняття цього закону дозволить забезпечити виплату
заборгованості з регресних позовів та одноразової допомоги по
втраті професійної працездатності в розмірі 57 мільйонів гривень
працівникам вугільної промисловості, що звільняються, і в зв'язку
із закриттям. Тому є прохання підтримати даний законопроект.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Від бюджетного комітету.
____________. Значить, профільні комітети -
бюджетний та соціальної політики - підтримали вказаний
законопроект.
ГОЛОВА. Дякую.
Народний депутат Асадчев від... Ми за скороченою процедурою.
Сідайте, будь ласка. Сідайте, будь ласка. Я кажу, у вас буде
можливість буде зараз виступити... Народний депутат Асадчев.
____________. Дякую.
13:51:26
АСАДЧЕВ В.М. Володимире Михайловичу, я хочу подякувати
депутату Харі, що він зняв свій законопроект. І в тому варіанті,
як доповів Свирида, комітет підтримує цей законопроект і просить
його голосувати. Це була просто помилка. В законі про бюджет
нечітко виписана норма, але, на жаль, вона спрацювала і не дала
можливість виплачувати регресні позови з бюджету. Прохання
підтримати.
ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін, будь ласка, фракція "Наша
Україна". Потім Матвієнков. Я бачу.
13:51:57
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність",
Партія захисників Вітчизни.
У мене було питання: чому ми ставимо... Ну, по-перше, чому
немає сьогодні міністра фінансів? Тому що, можливо, він би
відповів тоді щодо дії наказу Міністерства фінансів для службового
користування про тимчасове обмеження асигнувань загального фонду
державного бюджету, який стосується не тільки шахтарів, а
абсолютно всіх громадян. На 2,2 мільярда скорочено витрати
державного бюджету. Це не жарти. Перебрані наші повноваження,
шановні народні депутати, і там якраз і соціальні проблеми і все,
а ми сьогодні беремо тільки одне питання. Чим це викликано?
Я абсолютно підтримую те, що треба було внести такі зміни,
але ж треба однаково підходити до всіх категорій громадян наших,
абсолютно до всіх, і до сільського населення, і до інвалідів, і до
ракових хворих, і до хворих на туберкульоз, з яких по 55 мільйонів
познімали одним наказом. Чому ховається сьогодні міністр фінансів.
Треба давати його на трибуну, Володимире Михайловичу. Ви приймали
рішення тут з вами, що перші керівники будуть доповідати. І ми
знову сьогодні відійшли від цього рішення. Це вже питання,
Володимире Михайловичу, і до вас. Хворі всі, похворіли? Хай тоді
їх керівники доповідають. Вони ж казали, що Донбас порожняк не
гоне.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, зачекайте одну хвилиночку. Ми
зараз продовжимо роботу відповідно тих, що записалися народні
депутати. Матвієнков. А тоді буде з процедури.
13:53:39
МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемые коллеги, давайте вернемся к истории рассмотрения
этого вопроса, к тому времени, когда принимался в зале закон о
регрессе. Мы здесь ламали копья, тут выступали Донченко, Хара,
тогда кричали - давайте примем закон, которым мы развяжем все
проблемы, связанные с регрессником. Мы тогда создали монстра,
благодаря которому сегодня любой производитель обязан платить в
фонд регресса колоссальные суммы не зависимо о того, имеет он
регрессников, не имеет он регрессников. Создали тем самым
ситуацию, когда абсолютно у работодателя отбили заинтересованность
заниматься охраной труда. Все это делалось с одной целью - для
того, чтобы мы могли сегодня создать условия, при которых погасить
задолженность по выплате по регрессу. Мы сегодня увеличили
колоссально суммы по этим выплатам. Я приведу примеры по комбинату
Ильича. 2 млн. мы платили до принятия закона по регрессу, сегодня
платим до 10 млн. Аналогичная ситуация на комбинате "Азовсталь".
Единственная причина была - погасим задолженность по регрессникам.
Следующая ситуация. Создали условия, когда все работают на
один котел. Из этого одного котла цель была одна - погасить
задолженность по регрессникам, пошли на этот путь. Протолкнули
этот закон, протащили в буквальном смысле слова. Жаль, что нет
Хары. Честно говоря, я хотел бы посмотреть ему в глаза, когда он
кричал вот здесь с трибуны, говорил, что нет вопросов, мы решим
все проблемы. Теперь выясняется, 200 млн. от приватизации
"Укртелекома" отдайте. Отдайте 70 млн. из бюджетных средств.
Теперь говорим о том, что те деньги, которые идут на закрытие
шахт, отдайте еще на погашение туда. Извините, мы создали аппарат
бюрократический, целую структуру по работе с регрессом, оснастили
компьютерной схемой и так далее, и так далее, на вооружение
техническое, все. Куда эти деньги идут? Для чего мы это создавали,
спрашивается? Если мы создавали для того, чтобы улучшить работу с
регрессниками, так пусть тогда отчитаются и скажут, куда эти
деньги на сегодняшний день идут, для чего мы держим такой
колоссальный аппарат и какая работа, что изменилось после принятия
этого закона в конце концов? Давайте же разбираться, почему
сегодня в сельском хозяйстве человек, который работает, или в
легкой промышленности, не имея ни одного регрессника, обязан
содержать и платить за тех, кто нерадиво относится к охране труда
и технике безопасности.
Да, шахтеры - понятно, вопросов нет, но давайте же тогда в
конце концов разберемся с этими деньгами, куда они пошли, на что
они пошли и для чего они пошли.
Подобными законами, я еще раз подчеркиваю, кроме того, мы
разбазариваем деньги, не решая абсолютно проблемы. Поэтому я бы,
так сказать, и один, и второй бы законопроект отклонил бы
по-хорошему и разобрался бы с действием закона о регрессе, который
действует у нас на сегодняшний день.
Спасибо.
ГОЛОВА. Микола... Я бачу.
Микола Рудьковський.
Шановні колеги! Юрій Анатолійович, не керуйте мною, я прошу
вас.
13:56:27
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Соціалісти будуть підтримувати цей закон, не дивлячись на
протидію деяких лобістських груп у Верховній Раді.
Але ми вважаємо, що з іншого боку, потрібно наводити порядок
у всій вугільній галузі. Дійсно, ми повинні підтримувати шахтарів,
дійсно, ми повинні виконувати в кінці кінців програму "Українське
вугілля", збільшувати фінансування вугільної галузі. Але ми
вважаємо, що, з іншого боку, потрібно призупинити раз і назавжди
розкрадання коштів у вугільній галузі. І підстави для цього
говорити є.
Я приведу один приклад: 50 відсотків вугілля в Україні
видобувається коксівного, 100 відсотків цього вугілля йде на
виробництво коксу для металургійних комбінатів, які приватизовані
наполовину через банкрутство, а
............ мають сотні мільйонів прибутків. Вони
здатні оплачувати це вугілля.
Але вугільні шахти, отримуючи 100 відсотків дотацій з
Державного бюджету, сплачуються лише 30-40 відсотків податків в
Державний бюджет, 70 відсотків із грошей розкрадаються, не
говорячи про те, що не платяться і регреси, і вчасно заробітна
плата.
І тому, підтримуючи, з одного боку , людей, які втратили своє
здоров'я, приймаючи цей закон, ми повинні вжити відповідних
заходів, і я звертаюся тут до пустої ложі урядовців, які
відповідають за це питання, що включайтеся. Хто, як не уряд
Януковича, може навести порядок у вугільній галузі? Якщо уряд буде
не здатний навести порядок, ми це побачимо за 2 - 3 місяці, будемо
відправляти у відставку. Спасибі.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Турманов.
13:59:11
ТУРМАНОВ В.І.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Вот
предыдущий коллега выступал Матвиенков, с одной стороны, он прав,
но надо, действительно, разобраться. Но я хочу сказать, что фонд
создали социального страхования от несчастных профзаболеваний. Мы
сегодня, шахтеры в первую очередь, стали получать текущие платежи
по регрессным искам. Да, есть страховые тарифы, да, вы сегодня,
металлурги, много платите туда, но сегодня 50 процентов тех, кто
должен туда платить, не платят сегодня. Это тоже надо разобраться.
Но я не об этом.
Я хотел бы сказать, что предыдущая Верховная Рада,
предыдущего созыва, 61-ю статью Бюджетного кодекса приняла, и она
заблокировала, именно заблокировала выплату регрессных исков и
..... пособий на шахтах, которые у нас закрываются. Мы закрывали
шахты, в проектах были предусмотрены средства и в бюджете
предусмотрены 2002 года, и вот целый год идет тяжба, чтобы
разблокировать эту статью.
С 12 июля мы ведем в Бюджетном комитете розмову, так
говорится. 12 июля принимает Бюджетный комитет, потом дает
поручение Кабинету Министров подготовить проект закона. Проект
закона подготовлен под давлением, еще раз говорю, не хотят
отдавать деньги. Но деньги эти шахтеры ждут. Это 18 тысяч 345
человек, которые ...Сегодня как народные депутаты мы не можем
по-другому поступить. Мы должны эту статью разблокировать.
Поэтому я очень прошу поддержать. И здесь Бюджетный комитет
вот принял решение и вносит предложение поддержать этот
законопроект и принять его, я просил бы, чтобы он завтра вышел на
голосование. Владимир Михайлович, я очень прошу, год
заканчивается. Это рады шахтеров тех, которые целый год ждут. И
просил бы, чтобы он не попал так, как у нас он попал сегодня
последним. Мы очень много в этом зале, уважаемые депутаты, говорим
о проблемах отрасли, о шахтерах, а когда рассматриваем, на
последнем месте рассматриваем вот закон сегодня, который вносится.
Я просил бы, чтобы завтра мы рассмотрели, он не требует
большого обоснования и не требует дополнительных финансовых
затрат. Спасибо.
ГОЛОВА. Євген Кирильчук з процедури.
14:01:11
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Я повністю підтримую ті позиції, які сьогодні прозвучали у
залі те, що гроші розкрадаються, те, що відмивається десятки
мільярдів на углі. Це все є. Але цей закон не стосується цих всіх
фактів. Я думаю, що Свирида сьогодні попросить, щоб завтра цей
закон прийняти зразу у другому читанні тому, щоб встигнути до
нового року провести ці фінансові операції. Це дуже важливо, бо
якщо ми його перенесемо на друге читання, то практично до нового
року не вспіває ця операція пройти. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую також. Сергій Дорогунцов з процедури.
14:01:57
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Спасибі Володимир Михайлович, що ви про мене згадали. У мене
до вас звернення. Ви знаєте, у нашій Академії наук національної
незаконно відібрали, здали в оренду готельний комплекс Інституту
фізики Національної академії наук і лікувально-санаторний комплекс
"Феофанія". При чому ні один, ні другий як орендарі не платять ні
копійки Національній академії наук. Відбулося 80 розглядів у судах
різних інстанцій, 80 разів зверталася Національна академія з
позовами. Є рішення про повернення академії цих комплексів. І
ніхто не хоче нічого робити. Отако руки вмивають. Два роки уже це
питання не вирішується. Я дуже вас прошу, Кравченко - прокурор
генеральний, далі, хто там ще крім податківців і адміністрація
міська і так далі. Треба щось робити. Не можна ж кидати на
призволяще. Вони не платять за користування цими будинками, цими
комплексами в бюджет десятки мільйонів гривень.
Я чого поставив це питання. Сьогодні ми все про законність
говорили, про зміцнення законності. Так от це якраз у тому руслі.
Спасибі.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання завершено. Рішення
будемо приймати завтра. Я думаю, що з врахуванням вашої пропозиції
проголосуємо в цілому, як закон.
Що стосується останньої проблеми, яка була порушена, я думаю,
що якщо немає заперечень, ми це оформимо, як депутатський запит до
відповідних силових структур.
Народний депутат Павловський, будь ласка, фракція Блоку Юлії
Тимошенко.
Я прошу секретаріат оформити відповідний документ.
14:03:57
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую, Володимире Михайловичу.
Володимире Михайловичу, я порахував, зараз рівно 50
депутатів, із них 9 з Блоку Юлії Тимошенко, голова і перший
заступник.
Тому я пропоную скласти список цих депутатів і в наступну
Верховну Раду ввести їх без виборів. Дякую.
ГОЛОВА. Я гаряче підтримую таку пропозицію.
Шановні колеги! Ранкове засідання Верховної Ради України
оголошується закритим. О 15 годині розпочнуться парламентські
слухання:" Українська культура, стан та перспективи розвитку".
Прошу бути присутніми. Завтра день прийняття Верховною Радою
Укаїни рішень.