Засідання N 30 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 листопада 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, члени уряду, журналісти, гості Верховної Ради, радіослухачі, телеглядачі!

Сьогодні 14 листопада, вівторок. Ми продовжуємо діяльність Верховної Ради. Я прошу депутатів зайняти свої місця, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”. Проводиться поіменна реєстрація.

10:03:05

Зареєстровано 409 депутатів.

Я бачу, одна фракція ще не встигла зайти до залу, десь проводить консультації, але вона підтягнеться.

Шановні народні депутати, сьогодні згідно зі статтею 25 Регламенту ми маємо час для виступів від фракцій із заявами, пропозиціями, повідомленнями, тощо. Регламент дозволяє керівникам фракцій, представникам фракцій виступами з п'ятихвилинними інформаціями. Тому беремо це до уваги і, будь ласка, запишіться на виступи від фракцій,      щоб скористатися такою можливістю. Проводиться запис. Під "Нашою Україною" записався Поживанов Михайло  Олександрович. Будь ласка. Хто, хто? Куйбіда Василь Степанович, будь ласка.

Можете скористатися 5 хвилинами, можете коротше. Як вам зручно.

 

10:04:34

КУЙБІДА В.С.

Шановні громадяни України! Шановні колеги депутати! Верховна Рада України створила новий прецедент в історії сучасної української політики, прийнявши 3 листопада рішення про звіт міністра закордонних справ та міністра оборони України. Одноголосна підтримка такого рішення антикризовиками не тільки поглибила протистояння політичних сил в парламенті, але й внесла  додаткове  напруження у стосунки між Президентом України та Прем'єр-міністром України.

Фракція "Наша Україна"  розцінює дії антикризової коаліції як такі, що  спрямовані на дискредитацію міністрів, призначених в уряд за поданням Президента України, як цілеспрямоване їх політичне переслідування та курс на ревізування внутрішнього та зовнішнього  політичного напрямку розвитку держави. Рішення про звіт міністрів є не чим іншим як  політичною провокацією, спрямованою на узурпацію влади в Україні, як замахом на інститут президентства. Більше того, Конституцією України чітко не врегульований випадок притягнення до політичної відповідальності  міністрів, призначених за поданням Президента України. Без рішення Конституційного Суду з цього питання легітимність будь-яких дій парламенту викликає серйозні сумніви.

У нас також виникає запитання до антикризовиків. Про що сьогодні повинні звітувати міністри, якщо немає програми діяльності уряду? Ймовірно, що коаліція живе ілюзіями, що міністри в уряді повинні виконувати передвиборчі програми партії  регіонів та комуністів, деякі положення яких не тільки позбавлені здорового глузду, але є й відверто антидержавницькими і антиконституційними.

Ми заявляємо, що  міністр закордонних справ України Борис Тарасюк та міністр оборони України Анатолій Гриценко є висококваліфікованими фахівцями своєї справи і відповідно до чинного законодавства професійно реалізовують зовнішньополітичний курс, визначений главою держави згідно Конституції України та чинного законодавства. Їх дії спрямовані на захист національних інтересів України, на відміну від дій деяких інших представників уряду, які торгують інтересами держави. За короткий час діяльності міністра закордонних справ України та міністра оборони України громадяни України переконалися, як можна багато зробити для зміцнення держави, підняття її іміджу на міжнародній арені, якщо керуватися національними інтересами України і благом її громадян.

Тому фракція „Наша Україна” вимагає припинити політичну розправу над міністрами, що працюють в уряді за поданням Президента України, і наголошує, що такі дії є зазіханням на конституційні повноваження глави держави, а відтак -  порушенням Основного Закону України.

На завершення. Фракція підготувала подання в Конституційний Суд України з проханням дати роз’яснення щодо механізму звільнення міністрів закордонних справ України і міністра оборони України, тобто тих міністрів, які призначаються в уряд Верховною Радою за поданням Президента України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Слово від фракції Партії регіонів має Богатирьова Раїса Василівна.

 

10:08:23

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановний головуючий, поважні колеги! Переконливі сто днів коаліційного уряду Януковича вернули нас до початку стабільності національного розвитку. Відкритий діалог коаліції із громадським суспільством реально формує цікавість і довіру до першого конституційного політичного альянсу різних за ідеологією, але спільних за поглядами на національний інтерес, політичних сил в парламенті. Прагматичні, рентабельні і послідовні дії Кабінету Януковича, особливо в депресованій цілою низкою попередніх аматорів в економічній царині, дають шанс на порозуміння і гуртування українців навколо влади.

Без притаманного вчорашнього надриву і соціал-популізму ми поставили на чати нашого успіху гасло: „Працюємо на Україну разом!” Вперше в політичній історії України відкритість політики стає чи не найважливішим регулятором національних конфліктів, тестом на якість молодої демократії.

Ми задля державної стабільності довго билися за широку коаліцію за участю „Нашої України”. З’їзд останньої відмовив абсолютній більшості частині її виборців мати таку стабільність і перейти до діалогу про цінності, що нас об’єднують. Відмовив і Президенту, штучно штовхаючи його в трясуче болото політичної кризи. Ющенко, як почесний голова НСНУ, тепер змушений буде робити все, щоб не опинитися в опозиції як мінімум, до половини громадян своєї країни.

Президенту треба негайно визначитися, чи може він бути в опозиції до політичної влади, головним елементом якої він є сам. В іншому випадку, виникає підозра, що  він автоматично буде накладати вето на закони, за які не голосує його партія. Може досить будувати цього примітивного троянського коня в українській хаті-мазанці? Наша державність, любі друзі, стоїть  ще дуже як маленька дитина на слабких ніжках підмурках.

Знову тінь чорної ради повисла над нашою природною свободою української держави. Рішення партії Президента України про вимогу скасування конституційної реформи має, можливо, коментувати  Генеральний прокурор та Міністерство юстиції, бо це по конституційній суті, є закликом до зміни конституційного ладу в Україні, право на що належить виключно народові і не може бути узурповано ніким, навіть, таким елітарним гуртом, як НСНУ. Нагадаю,  що Президент і всі ви 8 грудня 2004 року дали гарантію непорушності, затвердженого голосуванням в цей день, компромісу. Не будіть вулики з бджолами, якщо не знаєте як мед брати. Ви берете на себе відповідальність не тільки за соціально-політичну  стабільність  і громадянський спокій. Бо така наруга над Конституцією тільки посилює правовий нігілізм, перетворює українців у заручників, політичних холопів для капризів і амбіцій політичних невдах і  інфікованих владою людей.

Ви своїми заявами в черговий раз залякали не тільки зовнішніх, але і внутрішніх інвесторів. Скажіть, любі друзі, хто буде вкладати гроші в країну, навіть якщо це ідеальний патріот, коли в ній щороку буде мінятися конституційний устрій, коли народ заради власних егоїстичних  амбіцій щоденно зіштовхують, аби тільки сісти зверху, звичайно, на народ.

Пропоную від імені фракції Партії  регіонів терміново прийняти резолюцію Верховної  Ради щодо рішення політичної партії НСНУ. Суспільство має почути відповідальну політичну позицію свого представницького органу.

Шановні колеги, демократія дає нам шанс мати будь-яку точку зору, але саме тільки задля прогресу свободи і в ім’я розбудови національного інтересу. Демократія – це відповідальність, і без неї саме ми в полоні анархії, яка деякими сучасними псевдодемократами і проштовхується у хворе постійною політизацію суспільство.

Коаліція заявила про свою  політичну відповідальність. Ми готові розширити її на вимогу українського народу. Пора взяти її і на себе, відповідальність таку, і опозиції.  Надійно і без галасу.

Потрібен закон, зміни до Регламенту. Ми готові. Але на ґрунті європейських реальних традицій. Пропоную, Олександр Олександрович, провести окрему Погоджувальну раду за участю Президента та секретаря РНБО, на якій відпрацювати план законодавчого забезпечення діяльності політичної опозиції. І припинити спекуляції та згубний для нації популізм.

І на останнє. Коаліція і уряд готові до діалогу про недопущення обвального зростання цін в сфері комунальних платежів і створення чітких соціальних гарантій для громадян України. Пропоную наступного тижня провести за участю профільних міністерств міжкомітетські слухання з цього питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 20 секунд для закінчення.

 

БОГАТИРЬОВА Р.В. … із прийняттям спільного рішення.

Дорогі колеги, цинічна і жорстка глобалістична конкуренція зобов’язує єднати наші спільні зусилля для розбудови міцної держави - Україна, що врешті-решт і є самою національною ідеєю. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Слово має депутат Кравченко від фракції комуністів. Прошу. За ним – Скибінецький.

 

10:14:12

КРАВЧЕНКО М.В.

Николай Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели. 20 октября этого года за номером 2403 мною зарегистрирован законопроект про внесення деяких змін в Закон про столицю та деяких інших законів.

Суть законопроекта сводится к следующему. То, что происходит сегодня в Киеве, заставляет разделить полномочия Киевской городской администрации и мэра города.

Что на сегодняшний день происходит в Киеве? Киев на сегодняшний день попал в руки людей с подмоченной репутацией. На сегодняшний день Киев используется властью помаранчевой в целях достижения своих целей.

Достаточно привести несколько примеров. Первый из них. В 3,5 раза незаконно для киевлян подняли тарифы на жилищно-коммунальные услуги без достаточных оснований. Это сделано исключительно для того, чтобы показать Кабинету Министров и в пику Кабинету Министров, в первую очередь, чтобы обозлить против власти, против антикризисной коалиции население Киева.

Мегаполис сегодня попал в руки людей некомпетентных, которые не способны сегодня даже включить тепло, то, которое есть. Даже использовать те тепловые установки, которые работали уже до них. И на сегодняшний день саботаж этот в Киеве продолжается.

Киев сегодня занят полностью, власть Киеве сегодня занята  рейдерством. Вы знаете, что сегодня и рынки, и дома культуры, и зоопарки, стоматологические поликлиники, больницы сегодня захватываются заместителями мера города Киева, которые возят с собой специально созданные бригады так называемых, проверяющих. Поэтому законопроект четко однозначно разделяет эти функции и я просил бы, уважаемый Александр Алексеевич, в связи с тем, что это слишком серьезный вопрос, я просил бы в ближайшую Погоджувальну раду, если нужно, пригласить меня, я доложу суть законопроекта, обсудить его и таким образом решить проблему включения этого законопроекта в повестку дня.

Я однозначно хочу сказать народным депутатам и обратиться к ним. Независимо сегодня от нашей политической направленности мы должны четко понимать, в руках у некомпетентных людей, в руках людей, которые не соображают, что они делают, мегаполис с 4 миллионами жителей. И вы не забывайте о том, что у нас за сегодняшний день за спиной Киевское море и неизвестно, каким образом они поведут себя и не доведут ли они нас до техногенной катастрофы.

Поэтому второй раз обращаюсь к вам, Александр Александрович, пожалуйста, поставьте этот вопрос на заседании Погоджувальной рады и внесите законопроект 2403 в повестку дня сессии Верховного Совета. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Скибінецький, Турчинов, Валентин Олександрович, за ним Мендусь.

 

10:18:08

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати, наприкінці минулого тижня лічильник відрахував 100 днів роботи уряду Януковича. Урядовці прозвітували перед самими собою і залишились собою дуже задоволеними.

В той же час я хотів для того, щоб можна було реально проаналізувати роботу уряду, порівняти його діяльність з діяльністю уряду Юлії Тимошенко, яка, до речі, пропрацювала всього біля 200 днів. Тому порівняння будуть дуже доречні.

Перше, уряд Юлії Тимошенко утримав стабільно низькі ціни на комунальні послуги, в той же час уряд Віктора Януковича  підвищив ціни на комунальні послуги у три-чотири рази в різних регіонах країни.

Уряд Тимошенко зберіг сталу ціну на газ 50 доларів за тисячу кубометрів. Уряд Януковича в той же час добився ціни понад 130 доларів, розповідаючи про це як про величезну перемогу.

Наступне. Уряд Юлії Тимошенко збільшив допомогу при народженні дитини до 8500 гривень, тобто у 12 разів. Чинний уряд запропонував фактично скасувати допомогу новонародженим, ускладнивши процедуру її отримання.

Наступне. Уряд Юлії Тимошенко усунув тіньові вільні економічні зони, де клани не сплачували жодної копійки податків. Чинний уряд передбачає в бюджеті наступного року відновити кланові вільні економічні зони, зробити для своїх підвласних фінансово-промислових груп пільгову схему отримання прибутку за рахунок інших громадян України.

Наступне. Уряд Тимошенко зменшив державний борг України більш як на 7 мільярдів гривень. Чинний уряд Януковича у бюджеті на 2007 рік передбачив збільшення державного боргу на 8 мільярдів гривень.

Наступне. Уряд Юлії Тимошенко підвищив мінімальну зарплату на 40 відсотків. Чинний уряд запланував зростання мінімальної зарплати тільки на 5 відсотків за друге півріччя 2007 року.

Уряд Юлії Володимирівни підвищив середньомісячну пенсію на 75 відсотків з 194 гривень до 323 гривень. Чинний уряд запропонував підвищити пенсію в наступному році виключно на 5,8 відсотка. Тобто і підвищення зарплати, і підвищення пенсії, які фактично заморожені чинним урядом в декілька разів будуть менше, ніж інфляцію, яку розкрутив уряд Януковича.

Наступне. Уряд Юлії Володимирівни Тимошенко підвищив грошове утримання військовослужбовцям в 3,5 рази. Чинний уряд пропонує з 2007 року ліквідувати усі пільги для військовослужбовців.

М’ясна криза по-тимошенковські – це ціна м’яса 18-20 гривень за кілограм. М’ясне благополуччя при Януковичу – це ціна м’яса 35-40 грн. за кілограм.

Наступне. Бензинова криза по-тимошенковськи, це 3 грн. за літр бензину. Бензинова афера при Януковичі – це 4,6 грн. за літр і тільки під впливом світової кон’юнктури на ціни на нафту, ціна зменшилась до 3,6 грн., що все одно значно більше, ніж було за часів Юлії Володимирівни Тимошенко.

Наступне. Цукрова криза по-тимошенковськи. Всупереч діям цукрової мафії це ціна зменшена з п’яти гривень до трьох гривень за кілограм. Цукрове благополуччя при Януковичу – це ціна цукру  5 гривень. Тобто повне задоволення цукрових спекулянтів.

Наступне. Уряд Тимошенко зберіг відсутність податку на додану вартість для сільськогосподарських підприємців. Чинний уряд пропонує запровадити податок на додану вартість для сільськогосподарських підприємств з 1 січня 2007 року.

Наступне. Уряд Тимошенко розширив пільги для ветеранів війни. Чинний уряд прийняв рішення про невиконання закону про дітей війни у 2007 році. Уряд Юлії Володимирівни повернув до державної власності незаконно приватизоване майно, подав перші приклади прозорої приватизації. За часів правління цього уряду проводиться цинічний перерозподіл власності шляхом бандитського захоплення підприємств, вбивства силовиків, політиків і бізнесменів. Я міг би багато ще привести прикладів, які повністю ілюструються конкретними цифрами.

Я хочу сказати, шановні колеги, що єдиним виходом для України може бути відставка уряду, який пропонує країні приниження і бандитизм. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має від фракції соціалістів Ярослав Мендусь. Будь ласка.

 

10:23:17

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановні колеги! Політ виконком Соціалістичної партії України та фракція соціалістів у Верховній Раді вважають своїм обов’язком дати оцінку деяким аргументам при прийнятті резолюції та інших документів останнього з’їзду „Нашої України”. Ми виходимо з того, що прийняття рішення про опозиційну діяльність партії – справа самої партії. Правда, таке рішення суперечить інтересам суспільства, бо зважаючи на приналежність до "Нашої України" більшої частини керівників місцевих адміністрацій – це створює абсурдну ситуацію у виконавчій гілці влади, розколює її.

Двозначна роль відводиться Президенту України. Адже призначені ним керівники адміністрацій за Конституцією підпорядковуються Кабінету Міністрів, а за партійними рішеннями зобов’язані бути до нього в опозиції.

Розуміючи шкідливість такого розвитку подій, керівники „Нашої України” вкотре виправдовують свою позицію надуманими причинами.  Знову піднімаються заїжджені  і  за відома неправдиві аргументи щодо відмови антикризової коаліції та уряду від Доктрини національної єдності Універсалу.

Продовжується використання  фальшивої тези про відмову від європейського вибору, соціальних гарантій та позицій заявлених під час президентської кампанії   2004 року і тих, які там жодного разу не звучали. В чому ж справжні мотиви такої лінії „Наших Українців”? Як би не маскувалися ці мотиви, вони - прозорі. Це прагнення реваншу, бажання одного-двох десятків персон повернути собі важелі впливу, якими багато хто з них володів під час президентства Кучми та, власне кажучи, і  рік тому. Повернути їх тепер, коли присутність у владі залежить від результатів виборів до Верховної Ради  і необхідності брати на себе відповідальність за наслідки дій влади. Їм влада потрібна як така, коли нею можна оволодіти, використовуючи політичні та інші зобов’язання Президента перед політичним блоком. В цьому корінь дискусії, яку нав’язує „Наша Україна” суспільству щодо якості політичної реформи. В цьому причина спекуляції щодо недосконалості реформи, котра нібито заважає вибудувати стабільні взаємини між гілками влади.  В цьому полягає узгоджений, згаданий  з’їздом привід позиватися до Конституційного Суду, тиснути на нього, щоб відмінити голосування за зміни  до Конституції, здійснене  8 грудня 2004 року. Голосування, яке одностайно підтримали  майбутній Президент Віктор Ющенко і  фракція „Нашої України”. А рішення щодо цього  прийняте було  задовго до напружень викликаних  акціями Майдану.

Хочемо звернутися до керівництва  „Нашої України” з наступним.

Перше. Якщо  ви мрієте зробити ревізію політреформи, аби повернути право одноосібного формування  Кабінету Міністрів  та  інші важелі авторитаризму,  говоріть про це відверто, не прикривайтеся вигадками  про  недосконалість Конституції та інші вади державного управління.

Друге. Щоб зняти перешкоди  для ефективного функціонування влади, приєднайте свої  голоси до продовження політреформи на місцевому рівні так, як ви обіцяли виборцям у 2004 та у 2006 роках. Без наповнення  місцевого самоврядування реальним змістом декларації про європейський вибір є  відвертою демагогією.

Третє. Двері до владної коаліції залишаються відкритими для всіх і для  представників „Нашої України” також, хто здатен брати на себе відповідальність за долю України.

Відповідально заявляємо, що у суспільстві вистачить сил, щоб не допустити авантюр у вигляді ревізії змін до Конституції. Не варто витрачати зусиль на організацію таких  авантюр та на лукавство щодо їх необхідності. Не треба дискредитувати  Президента України, з іменем якого асоціюється  „Наша Україна”, бо гарант дотримання Конституції за означенням  не може бути її руйнатором. Україна в муках виходила на шлях демократії. На цьому шляху  і сьогодні  вистачає перешкод, але вона з цього шляху не зверне.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Шановні депутати!  Оскільки  виступаючі зверталися до мене, а потім  дехто робив такі натяки на Конституцію, я хотів би сказати, що Конституція передбачає висловлення недовіри  практично всім посадовцям, які перелічені там, згадуються там, тому це треба  мати на увазі, і тут   цілком зрозуміла юридична ясність є.

І хотів би підтвердити висловлювання  декого з виступаючих, що політреформу треба  продовжувати. Конституція буде стабільною і захищеною  від будь-яких  посягань. Закон про опозицію, про що говорила Лариса  Василівна, включений до порядку денного наступного сесійного тижня. Я сподіваюся на те, що він буде розглянутий і прийнятий. Відносно Закону про Київ, Микола Васильович Кравченко пропонував розглянути цей закон. Готуйте його так, як належить відповідно до процедури. Але треба мати на увазі, що і міського голову Києва, і депутатів міської ради обирали кияни. Очевидно, вони хотіли таких результатів, і це треба мати теж на увазі, поважати волю виборців.

Я не буду коментувати ніяк виступ Олександра Валентиновича Турчинові, оскільки це буде виглядати, як протиріччя або суперечлива інформація щодо того, що він казав. Одне тільки запитання: звичайно, уряд Юлії Тимошенко, як він говорить, працював блискуче, незрозуміло, чому його відправили у відставку? Тоді ще не було у парламенті ні фракції „Регіонів”, ні Коаліції антикризової, але, тим не менше, так сталося. Дали попрацювати всього 200 днів.

І ще для ясності. Ціни на газ підвищені 04.01.06 - четвертого січня, за півроку до формування коаліції і до формування уряду. А підвищення соціальних виплат, зокрема дітям, це здійснено за ініціативою Президента, це теж треба мати на увазі. Тому інші речі я не кажу. І я хотів би, щоб хтось, Олександр Валентинович, купив тоді, коли проголошувалося (да, візьмете зараз репліку), в той час, коли проголошували ціну на м'ясо 14-17 гривень, я хотів би, щоб хтось купив цього м'яса за таку ціну. Ви самі знаєте, що тоді була ціна 40-50 гривень на кілограм м'яса. Будь ласка, беріть слово. Дайте Турчинову можливість висловитися.

 

10:30:51

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги і Голова Верховної Ради пане Мороз! Я би вас просив все ж таки не коментувати виступи або брати свій виступ від фракції від вашої і виступати. І я навів виключно цифри, які ілюструють, що зробила Юлія Тимошенко, це просто недосягнені рубежі для уряду Януковича, тому що різна мета.  Мета у Тимошенко була – працювати на людей, які її обрали, які її підтримали. Мета цього уряду і вашої антикризової коаліції – працювати на фінансово-промислові групи, які хочуть контролювати всю країну. І не треба перекручувати факти, Олександр Олександрович! Це перше.

Друге. Партія Регіонів голосувала за відставку уряду Єханурова, який підняв ціну на газ до 95 доларів. В той же час  зараз понад 130 доларів  -  це досягнення уряду Януковича. Де  логіка? Де ваша правда?

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Валентиновичу за уточнення.  Тільки нагадати треба, що і здається ваша фракція теж голосувала за відставку уряду Єханурова.

Будь ласка, сьогодні за порядком денним першим питання стоїть інформація міністра у справах сім`ї, молоді та спорту Павленка Юрія Олексійовича про діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування щодо розвитку фізичної культури і спорту. За процедурою Дня уряду я надаю слово Юрію Олексійовичу. Нагадаю про регламент, який передбачає 15 хвилин для доповіді, 45 хвилин для відповіді на запитання. Запитання можуть бути письмовими і усними. А потім можна буде доповідь від, виступ від комітету і можна обмінятися думками коротко з цього  приводу.

Юрій Олексійович, будь ласка, вам слово.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний  Голово Верховної Ради України! Шановні народні депутати України! Я розумію певну специфіку мого перебування зараз  на цій трибуні в зв`язку з моєю заявою про відставку, але я хочу нагадати, що 21 місяць тому назад я стояв теж на цій трибуні на День уряду і доповідав через 24 години після свого призначення на посаду міністра. І тоді я представляв звіт і плани роботи, які були підготовлені моєю попередницею.

Сьогодні я стою на цій трибуні і доповідаю про розвиток фізичної культури і спорту, розуміючи, що можливо за 24 години  буде рішення в цьому залі про мою відставку. Але поза тим, я впевнений, що дії влади мають бути  системними, послідовними і безперервними незалежно від того, хто в цей конкретний момент є міністром.

Тому, насамперед, дозвольте мені подякувати Верховній Раді України за ініціативу щодо проведення Дня уряду з питань розвитку фізичної культури і спорту в України. Проведення Дня уряду, а це відбувається в Україні вперше за її історію, є підтвердженням зростання уваги державних інституцій до сфери фізичної культури і спорту, це свідчить про розуміння необхідності розвитку сфери задля виховання здорової нації та формування міжнародного іміджу України через ріст спортивних досягнень.

Я впевнений, що аналіз проблем у цій сфері на такому високому рівні дозволить не тільки оцінити зроблене, але й визначити напрями подальших спільних дій органів державної влади та місцевого самоврядування задля створення сприятливих умов для реалізації права кожного громадянина на заняття фізичною культурою і спортом.

Кожному з вас роздані довідкові аналітичні матеріали, тому, розуміючи обмеженість часу регламентом, я хочу зупинитися на окремих пріоритетних напрямках і питаннях.

Найважливіше, що вдалося зробити за останні роки, - це перевернути піраміду державної політики щодо фізичної культури і спорту, коли декілька років тому назад ми майже щодня чули про те, що спортивний об’єкт закривається, сьогодні майже щодня в тому чи іншому населеному пункті України відкривається новий спортивний об’єкт. Тому я хочу подякувати всім державним органам, посадовим особам, приватним особам, які зробили і роблять свій внесок в цю справу.

Насамперед, Верховною Радою вже цього скликання було ратифіковано Міжнародну конвенцію по боротьбі з допінгом у спорті. Прийнято дуже важливу для практики Постанову Верховної  Ради  про недопущення закриття, перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, без олімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд. Разом з профільним комітетом Верховної Ради України ми сьогодні активно працюємо над новою редакцією Закону України про фізичну культуру і спорт. Вперше в вітчизняній історії глава держави – Президент України Віктор Ющенко  утворив та очолює Національну раду з питань фізичної культури і спорту. Впевнений, що діяльність ради сприятиме успішній реалізації держаної політики в цій сфері і підтвердженням цьому, за підсумками першого засідання Національної ради другого серпня 2006 року, Президентом України був підписаний Указ про національний план дій щодо реалізації держаної політики в сфері фізичної культури і спорту.

За два останні роки Кабінетом Міністрів України видано 14 нормативно-правових актів з питань фізичної культури і спорту. Крім того, проект Державної програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2007-2011 роки уже схвалено на засіданні урядового Комітету з питань гуманітарної і соціальної політики.

На найближчому засіданні Уряду цей проект, з урахуванням ваших пропозицій, висловлених під час цього Дня уряду, буде схвалений остаточно. Ефективність роботи організаційного комітету з підготовки участі спортсменів України в олімпійських, параолімпійських іграх, всесвітніх іграх глухих, всесвітніх універсіадах в 2003-2006 роках під головуванням Прем’єр-міністра України, була підтверджена успіхами українських спортсменів в Афінах на олімпіаді і в Турині на зимовій олімпіаді, на всесвітніх іграх і на параолімпійських іграх.

Урядом України надані необхідні гарантії для участі у другому етапі тендеру на право проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, спільно з Польською республікою. Кінцеве рішення з цього питання виконком УЄФА прийме в квітні наступного року. Кабінет Міністрів планує до  закінчення цього місяця подати на розгляд парламенту законопроект про Євро-2012. Я впевнений, що саме наша країна буде приймати ці змагання і це тільки початок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Олексійович, одну  секундочку.

Шановні депутати, я прошу. Доповідає міністр з питання, яке ви включили до порядку дня. Принаймні, розверніться хоч лицем до нього, поважати треба колегу. Я прошу. Будь ласка, будь ласка, не шуміть, спокійно, спокійно. Будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Ю. О. Дякую, Олександр Олександрович. І вірю, що Євро-2012 відбудеться саме в нашій країні. Сьогодні вже є заклики і є пропозиції щодо проведення зимової олімпіади в Україні, починаючи з 2018 року. І при збереженні існуючих темпів розвитку сфери і зміни і доповнень до її розвитку, це насправді є реальність.

Завдяки співпраці центральних та місцевих органів  виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями означилися певні позитивні тенденції.

Найголовніше я хочу відзначити: вперше в усіх регіонах України на виконання рішення Національної  ради і Кабінету  Міністрів були проведені колегії обласних державних адміністрацій, на яких були затверджені програми розвитку фізичної культури і спорту на період  до 2011 року регіональні програми, а також регіональні програми реконструкції, ремонту та будівництва спортивних споруд. Зараз ми наполягаємо на  затверджені відповідних програм по кожному місту та району.

Закладаються основи ефективної системи масових спортивних змагань: „Спорт для всіх - здоров’я кожного”, „Повір у себе”, „Козацький гарт”, „Шкіряний м’яч”, спартакіади школярів, працівників різних галузей, ветеранів, сільські ігри. У цих змаганнях протягом лише 2006 року взяли  участь понад 10 мільйонів українських громадян.

Збережено традиції та розвивається вітчизняний олімпійський спорт, пріоритетні види  спорту, стрімко розвивається спорт інвалідів та неолімпійські види спорту. Формується клубна система організації спорту, розвивається мережа дитячих, юнацьких спортивних шкіл, центрів олімпійської підготовки, центрів фізичного здоров’я „Спорт для всіх”, центрів фізичної культури „Інва-спорт”. Зростає кількість і роль громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, поміж яких особливе місце займає Національний олімпійський комітет, Національний комітет спорту інвалідів, спортивний комітет, фізкультурно-спортивні товариства „Динамо”, „Коло”, „Спартак-Україна”.

Запроваджено ліцензування фізкультурно-оздоровчої діяльності спортивної галузі. Формуються нормативні та  організаційні засади на забезпечення боротьби проти застосування допінгу у спорті.

Проведення всіх цих заходів центральних і місцевих органів влади дозволяють засвідчити: у державі, нарешті, виробився цілісний комплексний підхід до розвитку фізичної культури і спорту. Підхід, який дозволяє кожному державному органу робити власний посильний внесок у справу підвищення рівня здоров’я нації. Якщо ми ставимося до цієї проблеми не декларативно, а практично, то слід пам’ятати, що майже половина, а точніше, 38 відсотків українських чоловіків не доживають сьогодні в Україні до пенсійного віку, а саме тому, що нехтують своїм здоров’ям.

Відтак це не тільки проблема державної політики у сфері фізичної культури і спорту, це вже проблема державної політики у сфері національної безпеки, ця проблема гуманітарної безпеки.

Разом з тим, шановні народні депутати,  треба чесно і відверто відзначити, невирішених проблем у сфері фізичної культури і спорту залишається ще багато. Найгострішою є низький рівень залучення населення до системних фізкультурно-оздоровчих змагань, занять, які в Україні складає трошки більше 13 відсотків. Порівняно у Фінляндії це 52 відсотки, в європейських країнах це 26 відсотків, що вдвічі більше, ніж сьогодні в Україні.

Недостатність оздоровчої, рухової активності населення стримує формування здорового способу життя українців, від якого на 60 відсотків залежить стан здоров’я людини. Роль медицини у цьому плані – не більше 10 відсотків.

Відзначаємо, що результативність виступів вітчизняних спортсменів на міжнародних змаганнях характеризується певною стабільністю. Однак можливості тренерів та потенціал українських спортсменів значно вищий.

Занепокоєння викликає ефективність підготовки резерву для національних збірних команд, головним стримуючим фактором є недостатність ресурсного забезпечення роботи дитячих юнацьких спортивних шкіл.

Для довідки я скажу лише, що утримання одного юного порушника закону у відповідному закладі коштує сьогодні державі в тричі дорожче, ніж виховання юного спортсмена в дитячій юнацькій спортивній школі. Сьогодні ми підписали з міністром освіти і науки спільний наказ про положення про Дитячу юнацьку спортивну школу, що  дозволило врегулювати питання, яке не вирішувалося більше, ніж 5 років.

Шановні народні депутати, вирішення складних питань підвищення якості та доступності масового спорту залежить передусім від матеріально-технічної бази, кадрів, пропаганди та фінансів. Для комплексного аналізу ситуації та вивчення і визначення перспективних напрямків дій у квітні поточного року нами підготовлено спортивну карту України, в якій в розрізі регіонів представлено інформацію про пріоритетні види спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи, рівень забезпеченості населення спортивними спорудами, кадрами та фінансами. Для оцінки результативності роботи запроваджено спеціальний рейтинг регіонів щодо створення умов для розвитку фізичної культури і спорту.

В 2005 році серед лідерів я виділив би Сумську, Миколаївську, Донецьку, Запорізьку області. Найгірший стан в цій сфері залишається в Автономній Республіці Крим та Житомирській області. З метою покращення матеріально-технічного забезпечення сфери вже другий рік реалізовується проект, спільний проект держави і місцевих органів влади - облаштування сучасних спортивних майданчиків. В минулому році було збудовано 175 нових спортивних майданчиків для ігрових видів спорту. В цьому планується створити більше 200 для ігрових і близько 400 загальнофізичної підготовки.

Переконаний, що консолідація зусиль центру та регіонів повинна використовуватись і для будівництва інших спортивних споруд. Вважаємо за доцільне, щоб органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про виділення земельної ділянки під житлове будівництво, зобов’язували забудовників створювати доступні об’єкти масового спорту.

Для забезпечення населення спортивними залами, майданчиками та басейнами сьогодні міністерством розроблені відповідні соціальні нормативи, які враховують оптимальний обсяг рухової активності людей різного віку і їх потреби щодо видів такої активності. Це рішення має обов’язково, і ці нормативи мають бути затверджені відповідним законом про фізичну культуру і спорт.

За рівнем забезпеченості кадрами базового рівня: інструктори, тренери, вчителі, викладачі фізичного виховання Україна сьогодні більше як в два рази поступається провідним країнам. Найгірша ситуація з кількістю інструкторів з фізичної культури,  які бузепосередньо надають фізкультурно-оздоровчі послуги. Останнім часом тут спостерігаються незначні позитивні зміни, однак цей показник на 40 відсотків менший сьогодні ніж 2 90-х роках минулого століття.

Один інструктор сьогодні з фізичної культури припадає на більш як 12 сільських рад. Сфера фізичної культури і спорту чи не єдина, де відсутня система підвищення кваліфікації кадрів. І за часи незалежності жодного року не виділялися кошти з державного бюджету на ці цілі. Знижується престижність роботи в цій сфері через недоліки в оплаті праці та низькій рівень соціальних гарантій.

Порівняння розмірів середньомісячних грошових виплат тренерам штатних збірних команд з нашими найближчими сусідами, наприклад, Росією і Білорусією, вказує, що  праця наших фахівців оцінюється в тричі менше ніж в цих країнах. Така ситуація стосується і виплат спортсменам штатних збірних команд.

Шановні народні депутати, щодо загального стану фінансування сфери фізичної культури і спорту, то за останні 5 років видатки з бюджетів всіх рівнів зросли в 3,5 рази або на 630 мільйонів гривень. Однак, зараз фінансування цієї сфери є недостатнім. На одного жителя України з цсіх джерел виділено в минулому році 26 гривень 45 копійок, що вдвічі менше ніж в Російській Федерації, або в 15 разів менше ніж відповідних коштів виділяється сьогодні в європейських країнах.

Законопроектом про Державний бюджет на 2007 рік видатки із загального бюджету на програми фізичної культури і спорту передбачені в обсязі 315 мільйонів гривень на бази олімпійської підготовки, 23,8 мільйонів гривень, це відповідно за тими розрахунками обґрунтованими, які були надані в бюджетному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити доповідь.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це відповідно 23, якщо ми говоримо про бази олімпійської підготовки і 49 відсотків від необхідної суми. Тому збереження такої тенденції не може бути, я просив би тут підтримки Верховної Ради з тим, щоб наші спортсмени достойно виступили на наступних олімпійських іграх у Пекіні.

Шановні народні депутати України, ми усвідомлюємо, що треба залучати інвестиції та спонсорські кошти. Але у держави відсутня сьогодні система преференцій для позабюджетного фінансування сфери, а також надходження від лото і виробників алкогольної та тютюнової продукції. Вони сьогодні не спрямовують частини своїх прибутків на фінансування програм з розвитку масового спорту як важливого компенсатора негативних наслідків за здоров’я від зазначеної продукції. До цього часу, на жаль, заблоковано Закон України про підтримку олімпійського та параолімпійського спорту, вищих досягнень який передбачає, що платники податку до 20 відсотків з суми податку на прибуток можуть перераховувати на спеціальні рахунки „Україна олімпійська” і „Україна параолімпійська”, шляхи багатьох вирішень, шляхи вирішення багатьох проблем, які називалися сьогодні в моїй короткій доповіді, передбачені відповідною Державною програмою розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки.

Я переконаний, що та постанова, яка буде прийнята тут, в цьому залі, за підсумками дня уряду, стане ще одним кроком для посилення сфери фізичної культури і спорту, і дозвольте мені ще раз подякувати профільному комітету Верховної Ради за ініціативу проведення сьогоднішнього Дня уряду, вам, народні депутати, за увагу до сфери фізичної культури і спорту, бо кожен з нас повинен пам’ятати, що без розвинутої системи цієї сфери неможливо говорити про здорову націю і лише, коли Президент відвідує іншу країну і перемагає спортсмен, піднімається прапор і звучить гімн нашої країни. Я дякую вам за увагу і готовий відповісти на ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, Юрій Олексійович.

Будь ласка, запитання до доповідача які є? Запишіться на запитання. Матвієнко Анатолій Сергійович, а потім на письмові дасте відповіді, у вас є там, так. Будь ласка.

 

10:51:00

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок „Наша Україна”.

Пане Юрію. Я, дійсно, хотів би засвідчити повагу до вас як до міністра і до молодої людини, яка  проявила професіоналізм на цій посаді і завоювала належний авторитет. І мені, дійсно, шкода, що може бути якось інакше, оскільки з вашим іменем зв’язують розвиток спорту, в тому числі  і реалізацію молодіжної політики.

Але в мене запитання до вас наступного плану. Скажіть, будь ласка, як там утворити якийсь би фонд підтримки дійсно імен. Скажімо, Дарина Ткаченко стала, значить, чемпіонкою світу по міжнародним шашкам. Людина, яка не має ні кутка, тренер не має кутка. Як розвивати підтримку, хоча б однокімнатні квартири, який фонд можна було б утворити і як ви бачите шлях реалізації цієї і подібних проблем.  Дякую вам за увагу.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Дякую, Анатолію Сергійовичу, за ваше запитання і підтримку тієї скромної роботи, яку здійснює сьогодні Міністерство України у справах сім’ї, молоді і спорту. Справді, це питання надзвичайно важливе і ми ініціювали, щоб питання підтримки спортсменів, особливо найвищого рівня, які досягли найвищих результатів і принесли славу нашій країні розглянуто було на колегії кожної обласної державної адміністрації і по кожному такому конкретному випадку було прийнято відповідне рішення місцевими органами влади, так як в їхній компетенції знаходиться вирішення житлових проблем.

Крім того, ми сьогодні розглядаємо можливості створення, наприклад, в місті Києві олімпійського селища, де можуть бути передбачені і  відповідні житлові будинки для забезпечення житлом виключно спортсменів і  тренерів найвищого рівня.

Крім того, через Фонд державного молодіжного будівництва ми прийняли відповідну зміну до положення про діяльність цього фонду, де надали певні пріоритети для черговості отримання житла по молодіжним пільговим кредитам для спортсменів, які досягли найвищого рівня. Але знову ж таки, я вам скажу, майже щоденно відбувається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрію Олексійовичу, да… на відповідь будете говорити, маючи на увазі, я думаю, що   Анатолій Сергійович  мав на увазі те ж саме.  Ті люди, які завоювали  авторитет у всьому світі, принесли славу Україні, повинні  відзначені бути  і місце  для проведення тренувань, і життя назавжди, тому що вони заслужили цього.

Будь ласка,  на письмове запитання.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Запитання від Комітету сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму: „Надайте інформацію по дотриманню вимог законодавства щодо заборони перепрофілювання, ліквідації діючих спортивних споруд, зокрема, щодо таких об’єктів, як велотрек, „Льодовий стадіон”, НСК „Олімпійський” в місті Києві”.

Я дякую за запитання. Єдине скажу, що є окрема ситуацію по місту Києву і, зокрема, в питаннях, які звучали від Анатолія Сергійовича, що стосується Дарії Ткаченко. Я сподіваюся,  що традиція, коли Київська міська рада  виділяла квартири переможцям олімпійських ігор і чемпіонатів світу збережеться і у майбутньому. І тут Дарія Ткаченко  буде не виключенням.

Щодо цих об’єктів,  то по них до сьогодні  триває дуже серйозна дискусія, Вони були окремим  пунктом розгляду на засіданні комітету Верховної Ради. Тому щодо велотреку, то він є об’єктом колективної власності, знаходиться  в управління ради профспілок, сьогодні не функціонує, перебуває  у початковій стадії реконструкції. Розглянуте питання говорить, що велотрек в Україні скоріше за все збережеться і буде на високому рівні.

Центральна навчальна тренувальна база „Льодовий стадіон”  згідно Указу Президента про національний план дій щодо розвитку фізкультури і спорту заплановано, що на базі „Льодового стадіону”  у місті Києві буде створено олімпійське селище  з відповідним льодовим палацом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Романюк, прошу.

 

10:55:39

РОМАНЮК М.П.

Прошу слово передати Горбатюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Горбатюк.

 

10:55:45

ГОРБАТЮК А.О.

Шановний Юрію Олексійовичу! Ви мені скажіть,  є таке  правило в спорті: без розвитку фізичної культури, масовості, про спорт великих досягнень говорити не приходиться. Ми пам'ятаємо 2004 рік, пам'ятаємо, як уряд Януковича сприяв олімпійцям здобувати на олімпіаді медалі, і ці результати були значно кращі від попередньої олімпіади. Щоб розвивати спорт, треба брати краще від інших держав: от, в Білорусі в кожному обласному центрі криті стадіони, льодові дворци, школи олімпійського резерву. У нас же сьогодні по цих напрямках ніхто не працює. Майбутній спорт без шкіл олімпійського резерву практично не може існувати. Скажіть, скільки таких шкіл у нас в перспективі буде відкрито, скільки є? І треба закінчити практику передачі спортивних об'єктів для інших структур, тому що…

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я дякую вам за запитання.

Справді, це дуже актуальне питання. На жаль, та хвилина, яка мені відведена на його відповідь, не дозволить мені в повній мірі на нього відповісти. Але ми обов'язково надамо в письмовому вигляді цю інформацію. До речі, вона в аналітичних матеріалах є щодо дитячих, юнацьких спортивних шкіл.

Справді, було дуже довгий час, майже п'ять років, не вирішене питання про статус дитячої, юнацької спортивної школи. Сьогодні ми з Міністерством освіти і науки знайшли компромісне рішення і відповідне положення затверджені. Ми ініціюємо сьогодні перед Кабінетом Міністрів, перед Верховною Радою спеціальної бюджетної програми підтримки і зміни матеріально-технічної бази дитячих, юнацьких спортивних шкіл, так як інвентаризація майже 1800 дитячих, юнацьких спортивних шкіл, які існують в Україні, показала, що на 80 відсотків там матеріал застарілий.

Те ж саме занепокоєння є сьогодні фінансування резервного спорту. Але, справді, ті перші кроки в 2004 році, які були зроблені урядом, вони дали позитивний результат зразу на олімпіаді і продовжились на олімпіаді в Туріні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Письмове запитання. Комітет з питань бюджету, соціальної політики „Блоку Юлії Тимошенко”, дуже питання – стосовно розробки виконання державних програм щодо розвитку фізичної культури і спорту, а також їх фінансового забезпечення. Це фактично продовження  попереднього запитання. Я скажу, що   1998-2005 року реалізовувалися заходи Цільової програми „Фізичне здоров`я. Фізичне виховання, здоров`я нації”. На її виконання було витрачено з бюджетів всіх рівнів протягом 1998-2005 року 2,7 мільярда гривень,  в тому числі із Державного бюджету більше 1,1 мільярда гривень. Програма була виконана майже на 80 відсотків.  Сьогодні в Кабінеті Міністрів знаходиться проект Державної програми розвитку фізкультури і спорту 7-11 роки. Відповідне фінансування, яке передбачено на цей рік, я говорив, але знову ж таки воно від необхідних потреб складає, якщо по підготовці до олімпійських і національних збірних команд це 49 відсотків, для баз олімпійської підготовки це 23 відсотки від необхідної потреби, яка є на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мендусь Ярослав Петрович.

 

10:59:28

МЕНДУСЬ Я.П. Дякую, Олександр Олександрович. Прошу  передати слово колезі Богачуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богачук.

 

10:59:41

БОГАЧУК В.С.

Шановний  пане міністре! Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Немає сумніву сьогодні, що державна галузь фізкультури і спорту розбалансована. А на рівні територіальної громади вона повністю зруйнована. Сьогодні ми бачимо те, що фактично спортивні школи на місцях виживають за рахунок батьківської плати, і десятки тисяч дітей не мають можливості системно займатися фізкультурою і спортом тільки тому, що не мають чим оплатити ці заняття.

Ви, я так і не почув у вашій доповіді яке  ж основне джерело виходу з цієї проблеми. Для мене  це сьогодні не фінансування, не бюджет, а сьогодні пріоритети і в управлінні, і в вашому міністерстві. Фізкультура і спорт не стала пріоритетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Степанович, навіть зважаючи на вашу спортивну кваліфікацію, треба вкладатися в 1 хвилину, запитання.

Юрій Олексійович, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Дякую за ваше запитання. Я не є прихильником створення державного комітету з фізичної культури і спорту, так як це буде, як мінімум, пониження статусу спорту, бо державний комітет за своїм статусом є значно нижчий. Державний комітет як окремий орган центральної виконавчої влади існував неодноразово в Україні. І ви самі сказали, що розбалансованість в галузі існувала. За останні два роки, коли було міністерство, вдалося вирішити дуже багато тих проблем, які не вдавалося вирішити під час діяльності комітету, бо міністерство – це вищий статус, і спорт був піднятий на вищий статус - рівня Кабінету Міністрів України. Тому саме це дало можливість сьогодні зробити єдину вертикаль і провести відповідні рішення, затвердити регіональні програми вперше за всю історію України, від центру, від рішення Президента України, відповідного указу, до відповідних регіональних програм кожного регіону, де визначені пріоритети, де визначений план підтримки дитячих, юнацьких спортивних шкіл, де визначений план…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гірник.

 

11:02:17

ГІРНИК Є.О.

Шановний Юрію Олексійовичу, спорт – одна з небагатьох галузей, яка об’єднує всю націю, і всі українці незалежно від місця проживання однаково вболівали за нашу футбольну збірну і за Кличка. Чи не могли би ви поділитися досвідом, як об’єднувати українців в інших напрямках: і у вступі в СОТ, і у зовнішній політиці і так дальше?

А також друге запитання, стосується все-таки долі деяких видів спорту. Як зробити, щоб все-таки наші футбольні команди не були якимись афро-бразильськими збірними, а мали  українське обличчя? І що вашим наступникам треба зробити, щоб зберегти хокей на Україні? Дякую.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я дякую. Ви задали в одному питанні зразу три, тому, можливо, три хвилини на відповідь, чи ні, чи одна хвилина?

Дуже коротко. Саме спорт і фізична культура повинна змусити нас, оце година, яка залишилася, забути про політичні баталії, а зосередитися на тому, як зробити сферу максимально успішною, тому що вона, справді, об’єднує сьогодні кожного українця.

Щодо футболу, то тут ще два роки назад було прийнято рішення Федерацією футболу про обмеження кількості іноземних учасників під час перебування їх на полі, на футбольному матчі, сьогодні вона обмежена вісьма гравцями. Приймалося також рішення, що ця квота буде ще зменшуватися, але є позиція окремих клубів, які не підтримують зменшення іноземних гравців, так як мотивують це  своїми необхідними успіхами на міжнародній арені, зокрема, в лізі чемпіонів і інших єврокубкових змаганнях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчить думку, закінчить.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, тому в даному, Міністерство є прихильником чіткого затвердження мінімуму українських гравців на рівні 50% в кожному українському клубі. Але це, звичайно, питання є сьогодні в компетенції остаточного вирішення Федерації футболу, професійної футбольної ліги, а також на рівні дискусії, яка відбувається сьогодні між клубними командами. Кожна команда сьогодні це є професійна приватна команда і вплив на діяльність клубних команд держави сьогодні є достатньо обмежений і є в рамках визначеного закону.

Що стосується хокею, то це один із дуже важливих і пріоритетних видів спорту. Справді, те, що за більш як 13 років в Україні не збудовано було жодного льодового катка, вдарило серйозно по розвитку хокею в Україні. Хоча команда хокейна – національна збірна входить в  десятку кращих команд світу. Підготовлена сьогодні відповідна програма розвитку хокею в Україні. Зараз уже розпочався процес і планування, і будівництва льодових площадок по Україні. Я думаю, що цей процес уже є безперервним і за деякий час ми знову будемо із задоволенням ходити на хокейні матчі, а також багато молодих, юних дітей, які люблять цей вид спорту, зможуть займатися в якісних, повноцінних дитячих юнацьких спортивних школах, яких, на  жаль, сьогодні я можу назвати тільки дві.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу депутатів не задавати риторичних  питань.

Для того, щоб футболу зробити українське лице, треба багато гриму і пудри. Ви ж добре розумієте.

Тому, письмове запитання, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Наступне запитання Комітету сім’ї, молодіжної політики, спорту та  туризму. Відповідно до законодавства Кабінет Міністрів повинен передбачати спеціальний розділ з питань фізичної культури і спорту в програмі економічного і соціального розвитку України. Такий розділ є.

Я справді, тут на це питання відповім, і прошу в цій части ні в повній мірі зал Верховної  Ради підтримати програму економічного і соціального розвитку на  2007 рік, тому що вперше в цій програмі є не тільки окремий розділ щодо основних завдань розвитку фізичної культури і спорту, а вперше в цій програмі є 14 критеріїв, по яких визначається розвиток соціально-економічної країни за наступний рік. Це і кількість залів, кількість дитячих і юнацьких спортивних шкіл, їх стан, підготовка. Це рішення, я переконаний, вплине на більшу активізацію всіх органів влади від центральних до найнижчих місцевих щодо розвитку сфери фізичної  культури і спорту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкутяк.

Я прошу депутатів не хвилюватися, це не сюди стріляють, це  салют з нагоди приїзду Президента іншої країни.

 

11:07:22

ШКУТЯК З.В.

Юрій Олексійович, я хочу приєднатися до того, щоб подякувати вам за вашу працю. Я знаю, що багато дуже добрих справ у розвитку масових видів спорту зроблено під вашим керівництвом міністерством. І я знаю, наскільки ви особисто були причетні до тих питань, які сьогодні обговорюються і які, в тому числі, мають багато проблем.

Я би хотів ще раз, можливо, вас все-таки запитати, тому що футбол – це не тільки спорт, це мільйони людей, які вболівають сьогодні за  цей вид спорту, незадоволені станом справ, який є сьогодні у футбольному господарстві України і що все-таки треба конкретно  зробити, щоб поправити справи.

 

ПАВЛЕНКО Ю.А. Дякую вам за запитання.

Я не можу з вами погодитися, що є дуже незадовільний стан справ у футболі в Україні. Це один із тих видів спорту, одна із тих федерацій, яка дуже динамічно і повноцінно працюють на розвиток свого виду спорту.

Зокрема є і відповідні програми в школах. Є програма, яка була саме започаткована Федерацією футболу будівництво футбольних майданчиків. І, починаючи з 2004 року, за кошти Федерації футболу і допомоги європейської федерації і світової федерації було збудовано біля 600 таких майданчиків по Україні. Є програма підтримки м’ячами, формою. Дуже динамічно розвиваються дитячі юнацькі спортивні школи з футболу і відповідним чином підтримуються за не державні, а саме залучені Федерацією футболу України.

Але, звичайно, є дуже багато завдань, які перед нами стоять, які необхідно вирішити, щоб команди українські складалися у переважній більшості з українських гравців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Письмове запитання.

 

ПАВЛЕНКО Ю.А. Наступне запитання, Комітет державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування. Чи встановлюється органами виконавчої влади та місцевого самоврядування пільгові тарифи на комунальні послуги на енергопостачання для фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд у 2006 році? Чи надається їм фінансова підтримка для компенсацій зазначених витрат?

За даними моніторингу, яке провело міністерство, діяльності органів виконавчої влади на місцях питання підтримки функціонування фізкультурно-оздоровчих та спортивних установ були предметом обговорення на засіданнях усіх обласних державних колегій. І, справді, не завжди місцеві органи влади виконували це рішення.

Тому ми пропонуємо для подальшого вирішення цього питання у постанови Верховної Ради України, яка буде прийнята за підсумками нашого сьогоднішнього Дня уряду, рекомендувати органам місцевого самоврядування встановити для закладів фізичної культури і спорту спортивних споруд. Тарифи на спожиті комунальні послуги та енергоносії на рівні, що затверджені для населення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор, будь ласка.

 

11:11:03

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”, Народний Рух України.

Пане Юрію, чи відчуваєте ви, що ви із своїм розумінням проблеми, які має виконувати міністерство, ви як міністр, своєю ментальністю ви не вписуєтеся в цей так званий антикризовий уряд, бо ви ставите перед собою завдання виховувати національно свідому молодь, яка, без сумніву, користується українською мовою. Антикризова, антикризовий уряд сповідує інші ідеали, володіти так солов’їною українською мовою як пан Азаров. Щодо виховання фізичних якостей української молоді, то, мені здається, цьому уряду і прем’єру більше потрібні братки бритоголові в кожаних куртках і таке інше.

Тобто чи зможете ви повноцінно виконувати свої обов’язки і реалізовувати своє розуміння виховання молоді у незалежній українській державі? Дякую.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую за запитання. я не коментував би окремі ваші виступи, але я дуже просив би і вас, шановний пане Кендзьор, бо ми з вами є представниками однієї політичної партії, не політизувати сферу фізичної культури і спорт. Тому що, коли перемагає український спортсмен, звучить гімн України, піднімається прапор нашої  держави, то незалежно від політичної приналежності кожний українець встає і разом гордиться цим успіхом українського спортсмена. Тому я ще раз хочу, щоби за постанову по підтримці і розвитку фізичної культури і спорту Верховна Рада проголосувала як однин, незалежно від того, це Антикризова коаліція, чи це політичні сили, які перебувають сьогодні в опозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Письмове запитання.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України.

Які обсяги коштів виділяються з місцевих бюджетів на введення додаткових уроків фізичної культури у 2005-2006 році? Дуже коротко постараюся дату відповідь. Фінансування уроків фізичної культури в 2005-2006 роках здійснювалося в межах видатків, передбачених в місцевих бюджетах на освіту з урахуванням місцевих потреб та наявності учнів. Розподіл коштів на викладання предметів, в тому числі, з фізичної культури в навчальних закладах здійснюється згідно з типовими навчальними планами. Типовий навчальний план, фізична культура передбачає обов’язкове проведення трьох годин фізичної культури у 1-4 класах та 2 з половиною години у 4-7 класах за програмою одинадцятирічного навчання. Третій урок фізичної культури на тиждень впроваджений вже сьогодні більш ніж у 90 відсотків загальноосвітніх навчальних закладів з понад як 20 тисяч існуючих. Але я переконаний, що, в першу чергу, тут треба сьогодні більше мотивувати вчителів фізичної культури і спорту, підвищуючи їх зарплати. Їхня заробітна плата, на мою думку, має бути другою після директора школи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Кирильчук.

 

11:14:51

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський.

 

11:15:04

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко.

Передусім, пане міністре, я хотів би від імені Національної спілки письменників подякувати вам за ту величезну роботу, яку проробило міністерство разом із спілкою по вихованню творчої молоді. Повірте, це, справді, було, завжди робилося на високому рівні.

Друге. Я хотів би все-таки, маючи таку нагоду, привітати Україну із перемогою Кличка. Це була видатна перемога. Я абсолютно солідарний, що вона піднімає дух української нації.

У мене до вас запитання, що буде після Кличка?  Чи є якесь продовження цього колосального спалаху цих двох братів? Старший з арени зійшов, менший. Що чекає український бокс?

І друге запитання. Немає часу. Іншим разом.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую за запитання.

Що стосується українського боксу, то він мав, має і буде мати завжди дуже високий рейтинг у світі і має сьогодні дуже високий потенціал для свого розвитку. На жаль, певні проблеми, які існували у відповідній федерації, дуже серйозно відобразились на успіхах, особливо в любительському боксі наших спортсменів, а також на морально-психологічному їхньому стані і їхніх тренерів. Сьогодні вдалося врегулювати цю ситуацію. І ми бачимо, що вже на останніх чемпіонатах Європи і чемпіонатах світа 2005, особливо 2006 року ми уже маємо перші золоті, срібні і бронзові нагороди українських боксерів. І це тільки новий початок успіху українського боксу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітенко.

 

11:16:54

ВІТЕНКО О.А.

Шановний Юрію Олексійовичу, хочу, щоб моє запитання не сприйняли як риторичне, або заполітизоване, чи політичне. Скажіть будь ласка, чи є випадки, чи вже готові наші Терещенки, Семеренки, Третьякови, наші заможні, досить заможні люди і депутати в тому числі, жертовно попрацювати на державу і на майбутнє здорове покоління, вкладаючи певні немалі кошти на розвиток масового спорту, підтримку спеціальних шкіл дитячо-юнацьких, інтернатів, не прив’язуючись до місцевих та різних рівнів бюджетів для отримання в подальшому майбутньої матеріальної вигоди лише для себе? І як це узгоджується із законодавством?

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я дякую вам за запитання.

Скажу головне, що спорт і спортивні заклади, це, крім всього іншого ще і достатньо прибутковий бізнес і він сьогодні розвивається. Разом з тим, я скажу, що сьогодні дуже багато об’єктів будується саме приватними особами. Чи якщо ми згадаємо стадіон олімпійський, чи сучасного світового рівня, який будується в місті Донецьк. Та ж сама ситуація в Дніпропетровськ, чи найбільш динамічно розвивающийся курорт в Карпатах „Буковель”, який вчора оголосив про бажання провести на своїй базі Олімпійські ігри в 2018 році. Все це приватні кошти. Але  найголовніше, що є в позиції тих людей, які вкладають сьогодні кошти, вони розуміють, що це бізнес, але дуже серйозною складовою в їхній роботі є саме соціальна складова – це підтримка і створення на базі цих сучасних об’єктів дитячих юнацьких спортивних шкіл і на безоплатній або дуже пільгових умовах, залучення і надання можливості дітям займатися …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Олена Анатоліївна, ви якого Третьякова мали на увазі? А, ясно. Герман, будь ласка.

 

11:19:01

ГЕРМАН Г.М.

Шановний пане міністре. Мені так сподобалася ваша відповідь одному  спортсмену з фракції „Нашої України”, що я навіть не буду голосувати  за вашу відставку, коли на це прийде час.

А пана спортсмена ми би хотіли заспокоїти щонайменше до 2011 року, його входження до уряду  йому не світить, так що за  мову він може бути спокійний.

Тепер питання до вас, пане міністре. Ви порівнювали  бюджет  Росії,  Європейського Союзу і України з тим, що в бюджетах цих держав  є більші видатки на розвиток спорту. Мені виглядає це порівняння некоректним. А як в порівнянні з минулорічним  бюджетом справа виглядає? Дякую вам.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Що стосується з минулорічним бюджетом, то збільшення поки що те, те збільшення, яке є після голосування в першому читанні  є на рівні 7,6 відсотків від минулорічного. Тому, я  сподіваюся, що на етапі підготовки і  голосування в другому читанні бюджету, будуть враховані ті пропозиції, які  надавалися і міністерством, і в  першу чергу, будуть враховані ті  пропозиції багатьох народних депутатів, які говорили на необхідності збільшення по окремих програмах розвитку  фізичної культури і спорту видатків з центрального бюджету. Я знаю, що такі можливості у Державного бюджету є. І дуже добре, що наш сьогоднішній День уряду відбувається між першим і другим читанням бюджету, державного бюджету на наступний рік, і  Постанова, яка  буде ухвалена, вплине на  фінансову підтримку  цієї сфери.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Письмове запитання.

 

ПАВЛЕНКО  Ю.О. Письмове запитання. Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики: „Скільки  місць для фізкультурно-оздоровчих занять     у житлових районах, парках культури і відпочинку  було виділено фізкультурно-спортивним закладам у 2005-2006 році в областях України, Автономній Республіці Крим, а також містах Києві та  Севастополі?”

Це, справді, найголовніше питання, базове питання. Тому що те завдання, яке  перед собою поставило міністерство, це зробити так, щоби кожен, хто бажає, міг займатися фізичною культурою і спортом і було  достатньо спортивних об’єктів. На жаль,  ситуація сьогодні в Україні  виглядає наступним чином, і це продемонстровано  було на спортивній карті України, що,  наприклад, спортивними залами  Україна забезпечена на 30 відсотків від потреби і  тих  соціальних нормативів, які   нами розроблено; на 35 відсотків Україна забезпечена спортивними майданчиками. А тут я хочу лише наголосити, що 80 відсотків  спортивних майданчиків були збудовані  більше, як 15 років тому назад. Найскладніша ситуація з басейнами. Забезпеченість потреб  наших  громадян складає сьогодні 5 відсотків від необхідних. Саме тому   ми пропонуємо затвердити законодавчо соціальні  нормативи із розрахунку кількості квадратних метрів  залів, спортивних майданчиків в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давимука.

 

11:22:43

ДАВИМУКА С.А.

Степан Давимука, Народний рух України, фракція „Наша Україна”.

Шановний пане Юрію!  Би хотів звернути вашу увагу  на інтелектуальний вид спорту – шахи.  Я є президентом Львівської  шахової федерації. І ви знаєте, що  львівська школа шахів має  світову славу.  У нас підготовлено 33 міжнародних гросмейстери. Недавно наші юнаки стали чемпіонами олімпіади. Наш молодий гросмейстер Юрій Криворучко став бронзовим призером Чемпіонату світу. Практично всіх вікових категорій вихованці цієї школи є чемпіонами України. Але ми не маємо практично ніякої підтримки з боку міністерства.

І у мене питання: як думає, як міркує міністр і міністерство щодо відзначення цих заслуга і щодо підтримки…

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, дякую вам за запитання.

Справді, сьогодні в Україні до занять шахами залучено більш як 30 тис. осіб. З 16 тис. юних шахістів працює більше як 700 досвідчених фахівців, 200 відділень в дитячих юнацьких спортивних школах. Це справді великий потенціал. Справді, останні успіхи українських шахістів теж є видатними на шахових олімпіадах і 2004, і 2006-го, цього року жіночої нашої команди.

Загалом я вам скажу, що протягом останніх років фінансування шахів постійно збільшується з Державного бюджету, і сьогодні воно складає більш як півмільйона гривень на рік. Але ми розуміємо, що цієї цифри є замало. Разом з тим, шахи, вони є в єдиній системі всіх не олімпійських видів спорту. Однак, ми сьогодні ініціювали відповідний проект постанови, вже знаходиться на розгляді в міністерствах і відомствах щодо збільшення заохочення спортсменів-шахістів, які здобувають…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку, дуже цікава тема. Будь ласка, продовжуйте.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. …матеріального заохочення найкращих українських шахістів, так як воно сьогодні на декілька порядків нижче, ніж заохочення по олімпійським видам спорту. Тому я сподіваюсь, що тут буде і підтримка народних депутатів в прийнятті відповідного рішення.

Ну і крім того, сьогодні  ми спільно з Федерацією шахів працюємо над галузевою програмою розвитку шахів в Україні і вивчаємо питання щодо введення факультативних занять шахів до програми загальноосвітніх навчальних закладів, так як це інтелектуальний і дуже важливий для розвитку дитини вид спорту. Це ми передбачаємо, зокрема, і в Державній програмі  7-11 рік, яка буде затверджена  найближчими днями.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович, Степан Анатолійович, видно, мав на увазі і популяризацію досягнень  шахістів. Якщо збірна України стала чемпіоном світу, то це видатний успіх і треба їх показувати скрізь: на телебаченні, в газетах, ну і так далі, тому що це  справді рідкісні ну факти, які зміцнюють авторитет України, і треба обов`язково їх  популяризувати із допомогою і вашого міністерства, і міністерства освіти безперечно, преси і так далі.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Олександр Олександрович, якщо це ваше питання і ви дозволите мені відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Справді, надзвичайно важливим питанням є висвітлення в засобах масової інформації успіхів  українських спортсменів, тому що є одні  пріоритетні види спорту, а інші чомусь часто забувають в засобах масової інформації, тому я хочу сьогодні подякувати всім каналам України, які збільшили відсоток новин щодо саме  національного спорту. Але цьому межі немає і це має розвиватися. І, скажемо, першим таким пробним шаром діяльності міністерства, відповідної федерації по виду спорту, про який майже ніхто не знав, це те, що говорив Анатолій Степанович Матвієнко, якраз Чемпіонат світу, який  проводився в Україні по міжнародним 100-клітковим шашкам, де вдалося справді із нашої чемпіонки (сьогодні вже дворазової) зробити національно відому спортсменку і зробити  сьогодні більш популярним такий вид, як 100-кліткові шашки. Але дуже важливим для розвитку  кожного з видів спорту є позиція федерації з конкретного виду спорту, тому що саме  там зібрані основні фахівці і ідейні натхненники цього виду спорту. Тому міністерство сьогодні виступає за надання більш широких повноважень федераціям, збільшення їхніх повноважень, в першу чергу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Запитання письмове.  Відповідаючи на нього, ви можете закінчити цю думку.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так воно потім на наступне… Починається замкнуте коло. Зараз я, хвилинку…

Наступне питання: „Які заходи вживає уряд, щоб виправити стан справ, зокрема, за рахунок залучення коштів спортивних лотерей?” Це запитання від депутатської фракції Комуністичної партії України.

Дійсно, ми вважаємо, що одним з ефективних кроків покращання фінансування сфери фізичної культури і спорту, її розвитку є залучення коштів шляхом випуску та проведення спортивних лотерей, як це робиться в багатьох розвинутих країнах світу. Застосування цього фінансового інструменту в нашій державі сьогодні неможливо у зв’язку з дією Закону „Про запровадження мораторію на видачу ліцензій та провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей”. Це питання необхідно врегулювати, в першу чергу, на законодавчому рівні, і ми звертаємося тут до Верховної Ради України. Проект Закону „Про спортивні лотереї”, яким передбачено комплексне врегулювання цього питання, сьогодні знаходиться у Верховній Раді України і внесено народним депутатом Віктором Коржем. Я сподіваюся, що тут свою позицію щодо спортивної лотереї в повній мірі засвідчить і профільний комітет, і кожен із народних депутатів, і лотерея, спортивна лотерея почне в Україні працювати на спорт. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко.

 

11:29:50

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция «Регионов», Запорожье.

Уважаемый министр, то, о чем вы докладываете, - это вопросы будущего страны, и они должны быть очень системно выписаны. Мне хотелось бы, чтобы вы шире остановились на таких вещах и вопросах, как создание в Украине молодежных и детских организаций, что делается. Эти организации могли бы быть очень серьезным воспитательным моментом.

Второй вопрос, который меня интересует: сколько вы запросили у правительства на следующий год, с тем чтобы в средствах массовой информации вести разъяснительную работу о чуме двадцать первого века – алкоголизм, наркомания, СПИД?

Еще один очень важный момент. Да, нам не хватает сегодня спортивных майданчиков, но вы посмотрите, загруженность актовых залов школ, спортивных залов школ, компьютерных классов. Можно сделать и нагрузить, чтобы эти очаги культуры работали 18 часов.

И еще, кто и что заставило вас написать заявление? И как это отразится на том, о чем вы сегодня с таким энтузиазмом….

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую за три дуже не простих питання.

Що стосується молодіжних і дитячих організацій, то всеукраїнських молодіжних організацій сьогодні діє в Україні понад 120, регіональних молодіжних організацій більш як 4 тисячі відповідно і дитячих всеукраїнських  - 12 організацій і багато регіональних. Діє бюджетна відповідна програма на рівні 11,5 мільйонів щодо підтримки програм молодіжних громадських організацій, де в переліку пріоритетів є  якраз пріоритет забезпечення здорового способу життя і ціла низка програм молодіжних, громадських і дитячих організацій в цьому році державою були підтримані.

Звичайно, є питання їхньої ефективності і відповідна моніторингова група, яка сьогодні працює, на наступний рік дасть  можливість врахувати помилки і навпаки підказати молодіжним і дитячим організація як  зробити краще і ефективніше свої програми.

Що стосується алкоголізму, наркоманії і СНІД, то, очевидно, тут….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку, тому що 3 питання дали.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Що стосується алкоголізму, наркоманії, інших соціально небезпечних хвороб, то тут, звичайно, з однієї сторони, треба максимально обмежити рекламу тютюну і алкоголю на телебаченні на візуальному рівні. Треба перебачити, щоб була відповідна пряма компенсація виробників тютюну і алкоголю на розвиток фізичної культури і спорту, підтримки  молодого покоління. Разом з тим, немає сьогодні окремої в структурі Міністерства  програми щодо соціальної реклами, але деякі  із складовими кожної із програм, яка реалізовується, є соціальна реклама, яку ви можете бачити сьогодні і по місту Києву, і в інших містах. І в кінці цього місяця  24 листопада в місті Києві відбудеться вже другий фестиваль соціальної реклами. Це була та ініціатива, де ми даємо можливість кожному представити найкращі зразки, як протистояти негативному впливу цій масі реклами телебачення, радіо, аудіо, візуальної, яка сьогодні йде на наші уми. Але це, знову ж таки, лежить сьогодні у полі законодавчому і відповідні ініціативи у Верховній  Раді є. Сподіваюсь, будуть підтримані залом Верховної  Ради.

Щодо моєї відставки, то я скажу лише одне, що я працював, працюю і буду працювати на виконання тих пріоритетів, які затверджені в міністерстві, на виконання програми Президента України Віктора Ющенка „10 кроків назустріч людям”, на виконання рішень уряду і Верховної  Ради до вашого відповідного рішення. І я переконаний, що мій наступник в повній мірі зможе продовжити ті позитивні речі і ті позитивні програми, які були прийняті і затверджені у міністерстві за час мого керівництва. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Попеску.

 

11:34:38

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів.

Шановний пане міністре! Якими є, на ваш погляд, перспективи розвитку дитячого спорту у сільській місцевості, я маю на увазі відкриття філій районних ДЮСШ хоча б у сільських населених пунктах з населенням понад три тисячі мешканців, оскільки у таких населених пунктах, як правило, існують, функціонують середні школи, які мають більш-менш придатну для цього базу, мається на увазі спортивні майданчики, спортзали тощо, оскільки на сьогоднішній день, коли  грають збірні районів, як правило, там більша половина дітей саме з цих сіл, і їм дуже тяжко добиратися до районних центрів і ніхто їм цього не компенсує. Я думаю, відкрили б такі філії – було б набагато краще.  Дякую.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую вам за запитання, воно надважливе. І я в своїй доповіді зупинявся, що сьогодні існує один інструктор на 12 сільських рад і ця ситуація, звичайно, є дуже, дуже не правильною.

Разом з тим сьогодні питання розвитку фізкультури і спорту в сільській місцевості відображені у відповідних документах Кабінету Міністрів, зокрема програми розвитку фізкультури і спорту 2007-2011 роки, і комплексної програми підтримки розвитку українського села до 2011 року. У Державному бюджеті була відповідна програма Мінагропрому в сумі 7,4 мільйони гривень. У наступному році тут теж буде збільшення ще на 21 відсоток.

Видатки на фізкультурно-спортивну роботу в селі передбачається також і у складі місцевих бюджетів, за рахунок яких утримується 237 місцевих рад товариства „Колос”. Сьогодні на селі працює 17,5 штатних фізкультурних кадрів. Але це, звичайно, замало. 

Тому питання надважливе. І ми передбачаємо, що ті програми, регіональні програми і державна програма, вони...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити думку, тому що це остання відповідь.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вони в повній мірі дадуть можливість створити якісну, сучасну матеріально-технічну і матеріально-спортивну базу на селі.

Тому ми як одним із головних напрямків своєї роботи у наступному році бачимо роботу з кожним із сільським головою, інвентаризацією повного стану, а також розрахунків, повних розрахунків, скільки необхідно сьогодні коштів з центрального місцевого і приватних коштів на розвиток цієї сфери саме на селі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую. Дякую народним депутатам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні депутати, я вам процитую норму Регламенту. Будь ласка, спокійно.

Після відповідей на запитання, уточнюючих запитань, відповідей на них представникам комітетів може надаватися слово для виступу тривалістю до трьох хвилин. У разі необхідності може бути проведено обговорення, час якого не може перевищувати 30 хвилин.

Я пропоную таким чином, оскільки комітет, який розглядав  це питання, пропонує зробити співдоповідь на 10 хвилин. Тоді разом треба вкластися в цей регламент, враховуючи виступ, і закінчити обговорення до 12 години. Якщо ви не заперечуєте, я прошу підтримати цю пропозицію, щоб це питання розглянути до 12 години. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

11:38:33

За-307

Приймається рішення.

Микола Володимирович, будь ласка. Томенко - голова комітету. Ну, скільки ви сказали, 10 хвилин.

 

11:38:47

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я дуже задоволений, що сесійна зала підтримала ідею вперше в історії України розглянути це надзвичайно важливе питання. І я хочу сказати, що тут не лише сесійна зала, тут запрошені керівники Національного олімпійського комітету, відповідальні обласних адміністрацій, обласних рад, спортивні товариства, всі ті люди, які сьогодні опікуються сферою фізичної культури і спорту.

Я так само радію, що мені міністерство, обласні адміністрації, готуючись до Дня уряду, вже зробили певну роботу, дійсно, відбулися засідання колегій. Дійсно, урядовий комітет розглянув державну програму і я так розумію, уряд ближчим часом затвердить Державну програму розвитку фізичної культури і спорту, якої в Україні, скажу вам, не було 15 років.

Тепер ми матимемо цілісний і зрозумілий документ, як діяти в цій системі координат. Але хотів би звернути увагу на ті надзвичайно важливі проблеми, які ми в комітеті протягом останніх місяців зрозуміли для себе і готові спільно їх вирішувати. Перша проблема, я б назвав цю проблему такої ідеології фізичної культури і спорту. Ми абсолютно переконані сьогодні, що не лише формування України як великої спортивної держави є ключовим завданням. Найважливішим завданням сьогодні, це формування здорової країни, тому що ми за статистикою сьогодні маємо до 80% дітей з фізичними відхиленнями в розвитку або з проблемами в стані здоров’я. тому пріоритети у нас повинні бути інакші, здоров’я, здоровий спосіб життя, фізична культура і спорт.

Сьогодні треба не медалі рахувати,  а оцінювати розвиток фізичної культури і спорту по стану здоров’я дітей, молодих людей, старших людей, це реальна оцінка того, що робиться в цій сфері.

Я хотів би сказати про те, що сьогодні розвиток фізичної культури і спорту може стати своєрідною національною ідеєю. Я згадую, що колись ми з покійним віце-президентом Академії наук  Іваном Курасом дебатували в чому смисл національної ідеї. І ми тоді дійшли до висновку, що, власне, здоров’я нації, формування нації як цілісного організму це те, що об’єднують всі партії, всі регіони. От над цим треба працювати.

Сьогодні говорили про проблему бізнесу і спорту. Так само ми турбуємося з тим, щоб оця комерціалізація спорту не загубила фізичну культуру і спорт. Сьогодні експерти жартують, що якщо би порахувати всі заробітні плати іноземних футболістів, то сума коштів на іноземних футболістів скоро буде відповідна загальному державному бюджету на фізичну культуру і спорт в Україні. Тому тут не треба просто політичні якісь речі говорити, треба крок за кроком це робити.

В минулому році ми підняли питання про квотування легіонерів, 3 чоловіки поставили, в цьому році повинні  бути 4. І так крок за кроком йти до того, щоб все-таки спорт піднімати, а не лише бізнесом займатися. Бо я дивлюся останні футбольні матчі, у мене складається враження, що скоро іноземні тренери у Верховній Раді будуть розповідати темним українцям як спортом керувати. Тому я думаю, що у нас вистачає розуму самим керувати фізичною культурою і спортом, а не слухати тих людей, які приїхали гроші сюди заробити.

Друга надзвичайно важлива проблема, про яку хотів би звернути увагу. Це система управління. На сьогоднішній день міністр доповів тільки те, за що він відповідає. Але, шановні друзі, у нас Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство освіти, у нас профспілки мають тисячі спортивних об’єктів. Сьогодні побіжний аналіз показує, що серйозне фінансування у Міністерстві оборони на спорт скоротилося, в Міністерстві внутрішніх справ скоротилося,  тут, правда, треба відзначити позитивно, що Міністерство освіти намагається тут бути більш адекватними до тих проблем, які є. Якщо сьогодні говорити про керованість в галузі фізичної культури і спорту, то треба малювати спортивну карту не лише об’єктів, які у власності міністерства, за які вони відповідають, а  всі в систему координат ... .  Подивитеся, що з профспілками трапилося, що у нас щоденно спортивні об’єкти оздоровчі там закриваються, або продаються. Коли ми це все намалюємо, то зрозуміємо, що, звичайно, мусить бути єдина централізована система управління. Тут є аргументи і на користь окремого державного комітету з питань спорту, є аргументи на користь міністерства, думаю, треба зробити просто таким чином, щоб хто би не займався, ступінь повноважень був такий, щоб будь-який спортивний об’єкт на території України підпадав під вплив і контроль. Тоді це буде ефективне управління.

Наступна проблема – це проблема кадрів. Дійсно, цілком очевидно, що ми втратили кращих тренерів, особливо на початку 90-тих років. У нас  на сьогоднішній  день більше 220 тренерів міжнародного рівня працюють за кордоном. Сьогодні у нас середній вік тренера біля 50-ти років. Сьогодні молоді люди не вважають за необхідне йти туди, оскільки це не дає  ні коштів, ні поваги. Тут говорилось про сільську місцевість. Я просто хочу цифри навести. Причому наведу без політики. Одночасно скажу і про Львівську, і про Донецьку область. Коли ми кажемо середні цифри по Україні, це нічого не значить. Ви знаєте, що завжди фізична культура, спорт в селі трималася на інструкторі з питань фізичної культури і спорту, який фінансувався.

Я вам скажу, в Донецькій області 384 сільські, селищні ради. Оплачується 9 інструкторів. У Львівській області 666 сільських селищних рад, 4 інструктори оплачується. Ну, Чернігівська – передова, 550 сільських селищних рад, один інструктор оплачується.

Ви хочете, щоб у нас в селі були фізична культура і спорт, якщо у нас один чоловік на область займається в сільській місцевості фізичною культурою і спортом?! Я надіслав звернення до голів обласних рад і голів обласних адміністрацій. Я не бачу тут фантастичних фінансувань. Для цього треба, щоб в одній сільській раді була посада інструктора по фізичній культурі і спорту.

Третя проблема пов’язана із спортивною інфраструктурою. Ми сьогодні говорили про цифри. Я, ну, робота у нас в парламенті така, щоб бути більш критичнішими. За 5 років в Україні у нас збудовано або реконструйовано аж 30 об’єктів! Із них абсолютна більшість – за кошти інвестора.

Ми єдина держава в світі, яка за кошти влади чи держави не збудувала жодного сучасного об’єкту для спорту. Жодного!  Тому що, коли ми звітуємо там „Приват” збудував, там ще якийсь банк збудував, це приємно нам звітувати, ну це вони збудували, це не держава збудувала. Значить, ми говоримо сьогодні про спортивні майданчики. Ми сьогодні проаналізували, я вам скажу, що місцева влада відзвітувала перед міністерством. У нас в Києві по  плану 9 спортивних майданчиків за фінансуванням держави. Ще жоден майданчик, чи один із дев’яти  зданий. Сьогодні листопад місяць.

Тому, я хотів би, що коли ми кажемо про спортивну інфраструктуру, ми розуміли, що тут повинен бути чіткий і зрозумілий державний підхід. Міська влада повинна розуміти, що коли вона вступає у  контакт з бізнесменом чи з інвестором, вона повинна розуміти, що не можна з нього вимагати плату за  землю, як із   того,  хто будує торговий офісний центр, тому що сюди треба   вкласти гроші і це збудувати. Поки такого розуміння у нас  не буде, у нас буде така ситуація як в Києві. Коли у нас легкоатлетичний манеж відданий під богослужіння Посольству Божому і Аделаджі, і ми боремося вже другий рік (є рішення  Верховного Суду про те, що це незаконно і ніхто його не виконує в Києві), то напевно, треба щоб міська влада навпаки йшла до бізнесу і казала: „Ви знаєте є місце землі хороше, збудуйте тут спортивний комплекс”, а не забирала спортивні об’єкти і віддавала невідомо кому.

Є проблема фінансування. Я абсолютно переконаний, що державним фінансуванням ми не вирішимо питання фізичної культури і спорту. Тут говорилося про  лотереї. Мене завжди дивує, що ми ось тут правильні речі говоримо, а ніхто нічого не робить. Значить, у нас рік назад Міністерство молоді і спорту, Міністерство фінансів  дозволило  знову орендувати цю лотерею, тобто, воно за те, щоб  гроші від спорту йшли в бюджет, але дозволяє займатися там приватним бізнесом. Так давайте  ми разом скажемо, що лотерея раз і назавжди прибуток іде для спорту і для культури, і приймемо це рішення, і будемо його виконувати, а не просто з трибуни  розповідати,  що ми це хочемо зробити. Чи з трибуни ми три роки говоримо про цей Палац спорту, що в нас вся держава будувала. Що зробилося? Рідний наш Фонд державного майна сказав, а що тут поганого.  Як приватний бізнес орендує  Палац спорту і платить аж 50 тисяч доларів в рік. Нормальна ситуація, що ми збудували цей Палац спорту, а тепер нам кілька бізнесменів  у бюджет платять аж 50 тисяч доларів в рік?  І всі органи державної влади дали   згоду. Вони кажуть: „А що тут такого поганого, люди заробляють гроші”. 

Тому я хотів би, щоб ми   не тільки деклараціями займалися, щоби   ми конкретну роботу у галузі фізичного спорту і культури робили. І хотів би порадити тим людям, які вболівають  за спорт. Приймає місцева рада рішення забрати  спортивний об’єкт, ми, Верховна Рада,  прийняли рішення про заборону.  Звертайтеся в суд, захищайте свої права, ми вам допоможемо. Так, як  сьогодні у Жулянах, 10 тенісних кортів, 12 будується, забрали під торгово-офісний центр і нічого не можемо зробити. У суді треба  домагатися і захищати свої права.

І наостанок. Я  абсолютно переконаний, суспільство сьогодні  готове опікуватися фізкультурою і спортом. Бізнес готовий це робити. Треба владі  об’єднатися  з суспільством і бізнесом і, ще раз кажу, будувати  здорову країну. Це вихід із ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі велике.

У нас є близько 10 хвилин на обговорення. Якщо є представники комітетів, хто хотів би  висловитися з цього приводу,  запишіться, будь ласка, на виступи. Я просив би, не докучайте зараз  міністру, він слухає обговорення, будь ласка.

Мордовець. За ним - Яворівський. Потім Корж. Замість Мордовця виступає Іван Миколайович Бондачук.

 

11:49:49

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги!

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

Прийняття рішення про  розгляд даного питання у рамках  Дня уряду у Верховній Раді було вірним кроком, і ми в цьому переконалися, бо і той, хто уважно слухав доповідь міністра у справа сім’ї та молоді і співдоповідь голови  профільного комітету, мали можливість ще раз  у цьому переконатися, бо це, справді, недругорядна справа.   

Окрім формування здорового способу життя,  а отже зміцнення генофонду нації, продовження тривалості життя і так далі, розвиток спорту, фізкультури має велике значення для виховання патріотизму і підняття авторитету української держави. І я абсолютно підтримую ту тезу, що сьогодні спортсмени разом з артистами для пропаганди України як держави на міжнародній арені роблять набагато більше, аніж політики та інші представники України. 

Я хотів би нагадати історичний приклад. Колись Німецька Демократична Республіка славилася своїми спортсменами і спортивними досягненнями. І коли приїхала одна із делегацій, Ерік Хоннекер її супроводжував по Берліну і показував – отут наше Міністерство закордонних справ, ось наше Міністерство в справах спорту і молоді, яке для пропаганди Німецької Демократичної Республіки, він зазначив, робить у 10 разів більше, аніж Міністерство закордонних справ.

І мені здається, що сьогодні теж у нас аналогічна ситуація в Україні. Тому я переконаний: не потрібно тут політизації, навпаки, ми могли би навколо цієї теми об'єднати усі здорові сили нашого суспільства, бо, справді, крім того, що уже говорили, що нема значення – лівий, правий чи який, завжди сльози з'являються на очах і радість розпирає груди, коли перемагають наші спортсмени.

Більше того, я, пане Кендзьор, вам скажу по секрету, що стосується еволюції  в ставленні нашого суспільства до державної символіки, то ці позитивні зміни якраз відбуваються завдяки перемогам наших спортсменів систематичним, перемогам на міжнародних аренах, бо виконується гімн, піднімається державний прапор.

Тому я хотів би сказати наступне: нам потрібно, перше, ділом підтримати при розгляді бюджету у другому читанні збільшення фінансування спорту і фізкультури. Загалом, друге, потрібно доручити уряду розробити національну програму розвитку фізичної культури і спорту і, зокрема, спорту вищих досягнень, і забезпечити належний і регулярний контроль за комплексним виконанням намічених  заходів. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Має слово  Яворівський. З місця дайте слово. Надоша  буде виступати, будь ласка. За ним Корж.

 

11:53:09

НАДОША О.В.

Шановні учасники зібрання! Сьогодні вже багато було названо про спорт і сказано про спорт і називалися кількісні показники спортивних досягнень, тому я в своєму виступі хотів би зупинитися на показниках якісних.

Сучасний спорт переживає кризу і досить глибоку. Але в кризовому стані перебуває і все наше суспільство, і ми всі це бачимо. Тому криза спорту – це не є його руйнування, а лише наша невідповідність уявлень про сутність і роль спорту новим  соціальним структурам, новому спектру суспільних і індивідуальних потреб кожного громадянина нашого  суспільства.  І я вважаю, що сьогодні найбільша проблема є відсутність в спорті самої  інфраструктури спорту, тобто від маленьких спортивних майданчиків до палаців, пріоритетів в видах спорту, які ми вважаємо спортом великих досягнень, а які є спортом масовим.

Сьогодні, на жаль, серед працівників по фізичній культурі і спорту тренерського складу вже багато років спорт вищих досягнень має пріоритет. Будь-якими шляхами працівники від спорту рвуться в цю сферу. Престиж, фінансове забезпечення, зарубіжні поїздки, почесні звання – все це,   медалі – все це є спорт великих досягнень, тоді як масовий спорт протягом багатьох років піддавався лише критиці. Серед студентів фізкультурних і учбових закладів вже стало не престижним займатися масовим спортом. Не престижно становитися вчителем фізкультури, це вважається вже не престижним і сьогодні ми практично не можемо затягнути фахових кваліфікованих спеціалістів в просту школу, де він би міг займатися безпосередньо  фізичною культурою, тобто масовим спортом.

Сьогодні у нас дуже багато назв, які носить в собі професійний спорт. Це й великий спорт, і спорт великих досягнень, міжнародний, олімпійський, елітний, але суть і мета одна – це рекорд і перемога за всяку ціну. Такий спорт уже давно став великою політикою. Сьогодні престижно мати собі  фірмі або елітний футбольний клуб, або якогось   відомого спортсмена спонсорувати. Це все є престижним, це все є політикою, елементом політики. І ми, якщо уважно придивимося до бюджету 2007 року, дійсно, бачимо якраз підтримку цього елітарного спорту, а не масового, який дійсно потрібен нашому суспільство. Це такий спорт, як шкільний, студентський, спорт робітників і службовців, армійський спорт. А звідси ми маємо і статистику, вона свідчить, що в даний час Україна відстає від західних держав практично на 30 – 40 відсотків в тих сферах, де займаються масовим спортом.

Я не буду довго розказувати про цифри, але, дійсно, ми сьогодні повинні повернутися обличчям до масового спорту, створювати ці майданчики, створювати інфраструктуру і знову прийняти ті рішення, які необхідні для того, щоб залучити все ж таки кваліфікованих спеціалістів для розвитку цього спорту, масового…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж. За ним виступає Самойлик.

 

11:56:33

КОРЖ В.П.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні члени уряду, шановні депутати! Ну, насамперед, я не можу не сказати, що я шокований реплікою пана Кендзьора. Я хочу вам сказати, що, на мій погляд, у вас печерний, я б навіть сказав, неандертальський рівень розуміння підходів Партії регіонів до питань розвитку фізичної культури, спорту і здоров’я нації в цілому.

Шановні колеги, спортивні досягнення завжди були одним з показників рівня розвитку, в значній мірі візитною карткою будь-якої держави. А чи достойно держава дбає про сферу фізичної культури та спорту в Україні? Переконаний, що висловлю позицію більшості із 73-тисячного загалу фахівців, коли скажу: держава у великому боргу перед спортсменами, тренерами та перед усіма співгромадянами щодо створення умов для здорового способу життя. Ахіллесова п’ята розвитку фізичної культури і спорту – це, дійсно, матеріально-технічна база. Ми сьогодні експлуатуємо все те, що колись було збудовано за часів Радянського Союзу. За рахунок Державного бюджету в нашій країні за всі роки незалежності не введено в експлуатацію жодного палацу спорту. Не всі, мабуть, звернули увагу, що саме з цієї причини в нашій державі не проведено жодного чемпіонату світу з олімпійських видів спорту.

Зупинюсь на столиці, за останні 10 років міська влада також нічим позитивним не вийшла вперед. Якби перед забудовниками житла при наданні землі, ставилася умова про облаштування спортивних майданчиків, доступних фізкультурно-оздоровчих комплексів, то Київ би за короткий час став би спортивною столицею, дійсно, в нашій державі. До речі, цього вимагають Державні будівельні норми. А так ми маємо конфлікти, про які сьогодні говорили, це і спорткомплекс „Олімпійський”, це й манеж на Березняках.

Давно ведуться розмови про перспективність спортивних баз в Криму: алуштинський „Спартак”, стадіон „Авангард” та інші. Складається враження, що профспілки свідомо їх руйнують, створивши незрозумілу систему господарювання. Бази, на яких виховано не одне покоління уславлених вітчизняних спортсменів, безжалісно експлуатуються, не відновлюються і приходять в занепад.

Думаю, на часі питання про те, що ці бази, які будувалися за народні кошти, були передані центральним органам виконавчої влади з фізичної культури і спорту для створення державного центру підготовки національних збірних команд України.

Не краща ситуація і в Міністерстві оборони із  увагою правоохоронних органів до розвитку матеріально-технічної бази. Кілька слів я хотів би  сказати, дійсно, про спортивні лотереї. Шановні колеги, які лобіюють бізнес лотерейний, я просив би вас сісти за стіл переговорів і, дійсно, найти рішення питання, яке служило б на користь здоров’ю нації, фізичній культурі і спорту.

Так же точно хотілося б звернути увагу на Закон про закупівлю товарів та робіт  та послуг за державні кошти. Вони сьогодні заважають підготовці, норми цього Закону, підготовці наших олімпійців. Не хочуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Катерина Самойлик.

Я пізніше, пізніше. Закінчиться  обговорення, тоді. Будь ласка, говоріть.

 

11:59:56

САМОЙЛИК К.С.

Я думаю, що не треба дивуватися, що про те, що  Організація Об’єднаних Націй заявила про те, що українці – вимираюча нація. Ми більше відомі як корумпована держава, славимося політичними скандалами, лідируємо по туберкульозу, СНІД, наркоманії. І на Днях уряду, які неодноразово проводилися та навіть міжнародних парламентських слуханнях розглядалися ці питання. Але я хочу сказати, що жодна влада, яке б вона не мала забарвлення, не мала політичної волі, щоб зробити в цьому питання прорив.

Але ж це питання – розвитку   фізкультури і спорту – має надзвичайно велике значення, бо це питання здорового покоління, це – питання майбутнього нашої держави. Розумні вкладають гроші у спорт, а тимчасові вкладають гроші у лікування.

Мені приємно, що у Верховній  Раді України  багато спортсменів, які принесли Україні не одну золоту медаль, але чому ж ми, шановні, не б’ємо у дзвони, адже занепадають спортзали, майданчики, немає елементарного - м’ячів, спортивних форм. Якщо хтось думає, що олімпійці виростуть на асфальті, глибоко помиляються. Ви підійдіть навіть у цій залі до наших видатних спортсменів, і ви будете вражені їх природною скромністю. І ви знаєте, що кожен з них свою першу перемогу отримав на сільському майданчику, на спортивному майданчику школу, в дитячо-юнацькій спортивній школі.

І тому нам сьогодні треба вирішити питання перше – фінансування цієї галузі. Поїдьте до Білорусії і ви взнаєте, що щорічно будується сотні сучасних спортивних споруд. Так дбають про здоровий спосіб життя справжні лідери, авторитетні керівники. А ми і досі не маємо  загальнодержавної програми розвитку фізичної культури і спорту.

Коли був Прем'єр-міністром  Янукович, ми провели Всеукраїнський спортивний конгрес, де була прийнята концепція, на основі якої ми повинні були розробити цю стратегію довготермінову. Але, на превеликий жаль, її похоронили, проблему забули і тільки ось сьогодні ми знову повертаємося до неї.

Проблема закриття і зміна профілю закладів фізичної культури. Подивіться, що на стадіонах – базари і оптові склади. Подивіться, що сьогодні пропонується єдиний спортивний готель – „Спорт” – приватизувати. Хто-небудь подумав, де ж приїде той спортсмен скромний, майбутній  олімпієць і в якому готелі він буде жити чи не буде жити. Тож я, часу вже немає, я хочу попросити всіх. Нам необхідно не розмови, а загальнодержавна програма, яка вирішить всі питання і матеріально-технічної бази, і кадрової підготовки, і фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Слово просить Кендзьор для репліки. Я просив би знати це правило регламентне тих, хто виступає. Можна було б прізвище не називати і сказати те, що ви хотіли сказати. А так він має право на репліку, будь ласка.

 

12:03:22

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”, Народний Рух України.

Я хотів би, щоб і телеглядачі, і радіослухачі, і колеги народні депутати, так би мовити, чітко з’ясували, де печерність мислення. Печерна безграмотність вашого шефа Януковича загальновідома. Печерний рівень української мови у вашого ще одного колеги Азарова загальновідома. Печерне, так би мовити, виховання молоді і ваших кримінальних авторитетів, які не одну сотню нормальних людей бізнесменів закопали в териконах. Пане Корж, не ті коржі печете. Ось ваша печерність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вибачте, будь ласка, але конкретно з приводу цієї репліки, мені здається, що Корж був правий. Тому давайте не будемо ми зараз продовжувати перепалку з цього приводу. (Оплески). І не треба, я ще раз хочу сказати, ви говорили про мову. Яна Клочкова, чемпіонка олімпійська багаторазова, говорить російською, але це не зменшує її авторитет і досягнення, і вплив на авторитет України. Будь ласка, не говоріть про це.

Відповідно до Регламенту я маю право підбити підсумки нашого обговорення. Я хотів би сказати кілька слів.

Комітет не готував проект постави на сьогоднішній розгляд, оскільки він сподівався на те, що треба буде готуватися для нового керівництва міністерства. Я пропоную, ви на четвер підготуйте цей проект, бо хто би не керував міністерством, але треба розробляти всі ті речі, про які говорили депутати і ви говорили у своєму виступі, щоб бачити перспективу розвитку спорту. І підготуйте його десь на четвер, п’ятницю, щоб ми   могли проголосувати. Це я до Миколи Володимировича Томенка звертаюся. Відносно лотереї, тут звучала тема правильна абсолютно. Підготуйте проект закону. Ми законом введемо державні лотереї, які зосередимо в основному на підтримку розвитку спорту, скажімо, і медицини. Це буде абсолютно нормально сприйнято людьми.

Ще одна тема. Ми, депутати, повинні демонструвати повагу до закону, в тому числі щодо охорони здоров’я. Прийнятий закон, який не дозволяє палити в громадських місцях. Я звертаюся до депутатів. Де ви палите? Ті, хто палить, я маю на увазі. Припиніть порушувати закон, бо позбудетеся депутатських мандатів. Я прошу вас, зверніть на це увагу. Ми приклад повинні показувати.

І, нарешті, до Юрія Павленка, міністра. Ви представляєте партію, яка весь час декларує себе як патріотів. І це, очевидно, обґрунтовано. Ви прекрасно розумієте, що заміна міністра в будь-якій галузі – це спад в організації роботи самої галузі. Якщо ви патріоти, то, будь ласка, заберіть свою заяву і працюйте спокійно. Ви ж бачили, що у виступах до вас критики немає в цьому сенсі. Ви вболіваєте за галузь, находите спільну справу з федераціями, з спортсменами, із владними структурами.

Я думаю, що можна буде добитися і збільшення бюджетних асигнувань на галузь, так як ви про це говорили, а у програмі, яку ми приймемо, перед бюджетом зафіксуємо ці підходи. Подумайте над цією пропозицією. А тим часом я закінчую засідання до 12 години, вірніше, оголошую перерву на 30 хвилин, до 37-ої хвилини, а потім слухання з питань вугільної галузі. Будь ласка.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу оголосити, що продовжується засідання ранкове. В коридорі, мається на увазі, оголосити, щоб зайшли до залу депутати. Я зайшов на хвилину, ми зайшли на хвилину раніше, ніж оголосили, але...

Розглядається питання в порядку Дня уряду про розвиток вугільної галузі України та запровадження енергозберігаючої моделі економіки як шлях до набуття енергетичної незалежності нашої держави. Доповідає міністр вугільної промисловості Тулуб Сергій Борисович. І співдоповідь у нього буде щодо цієї доповіді міністра палива та енергетики Бойка Юрія Анатолійовича. Сергій Борисович, будь ласка, у вас 15 хвилин.

 

ТУЛУБ С.Б.

Шановний Голово Верховної Ради України! Шановні народні депутати та запрошені на День уряду!

Не в перше проблеми вугільної промисловості розглядаються в цьому залі у вищому законодавчому органі країни, що свідчить про особливу роль галузі для економіки держави. Перед тим як викласти бачення шляхів розвитку галузі, хотів би зупинитися на сьогоднішньому її стані та на тих кроках, які були здійсненні урядом останнім часом. Лише приверну вашу увагу до деяких проблем, з якими ми зіткнулися у серпні.

По-перше. Борги по заробітній платі перед шахтарями складали  166 млн. грн., з них 133 млн. – на діючих підприємствах. Галузь почала відчувати загрозливий дефіцит кадрів як основних робітничих професій, так і інженерного складу. Приведу тільки приклад, що з початку року чисельність робітників галузі зменшилася майже на 10 тис. чол., в тому числі робочих очисних вибоїв на 2 тис. чол.

На сьогодні кількість працюючих пенсіонерів складає 30 відсотків. При цьому робочих очисного вибою – 25 відсотків. Практично кожну четверту шахту очолює директор-регресник. Бо серед директорів 50 відсотків – це люди пенсійного віку.

По-друге, майже 85 відсотків від річного обсягу бюджетного фінансування на покриття витрат собівартості шляхом переносу були використані наперед до початку четвертого кварталу. А планові завдання з видобутку вугілля – на четвертий квартал, навпаки, були збільшені на 20 відсотків.

По-третє, заборгованість енергетиків та коксохіміків за відвантажене вугілля складало більше 200 млн.

По-четверте, кожна друга шахта не забезпечена необхідним обсягом очисних робіт, а близько двох десятків взагалі не мають жодної лави і не здійснюють видобутку вугілля. По плану 141 вибій повинно було підготовити, а фактично підготовлено 89. Тобто мінус 53 вибої. За півтора року останніх кількість очисних вибоїв зменшилася на 24 відсотки.

По-п’яте, через незалежний, неналежний контроль якості видобутого вугілля на окремих шахтах його зольність  далеко перевищує 50 відсотків. Це не тільки вугіллям, але і гірничою масою важко назвати. Перевірками генпрокуратури виявлено приписки вугілля на складах шахт та збагачувальних фабрик більше, ніж на 100 тис. тонн.

По-шосте, галузь до серпня поточного року недоотримала спецфонду  239 млн. на капітальні вкладення, а в минулому році – 205 млн. грн. На розвиток галузі в минулому році було освоєно капітальних вкладень майже на 36 відсотків менше, ніж у попередньому.

Сьогодні галузь існує за рахунок проїдання виробничого потенціалу, який був сформований в минулі роки. Вибуття виробничих потужностей перевищує їх введення. Тільки торік вибуло 2,8 млн. тонн виробничих потужностей, а введено всього  240 тис. тонн, тобто в 11 разів менше.

По-сьоме. Високий рівень аварійності гірничошахтного обладнання, тільки в цьому році призвів до втрат 6,5 мільйонів тонн вугілля. Потреба в коштах на капітальний ремонт очисної та прохідницької техніки складає близько 300 мільйонів.  На шахтах в роботі експлуатується тільки 43 відсотки  механізованого кріплення, 44 відсотки прохідницьких комбайнів і 29 відсотків очисних комбайнів від наявних. Інше захаращує промислові майданчики шахт і потребує ремонту. А кожна одиниця цього  обладнання коштує сотні тисяч та мільйонів гривень. Тому нагальною є проблема капітального ремонту гірничошахтного устаткування і  потребує державної підтримки.

По-восьме. До серпня майже на кожній третій шахті не велася підготовка підприємств та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період. Не виконувався графік вивезення побутового вугілля  працівникам галузі та населенню. За 7 місяців він був виконаний на  48 відсотків.

 По-девяте. Аналіз роботи державних підприємств показав чисельні недоліки існуючої структури  управління галуззю, перманентні  реорганізації державних підприємств і навіть відтворення Міністерства вугільної промисловості не досягли бажаних результатів подолання кризових явищ та підвищення ефективності державного управління.

Перелічені недоліки призвели до зменшення на 2,3 мільйони тонн видобутку вугілля порівняно з минулим роком і  зростанню збитків. Тільки в серпні збитки підприємств в перерахунку на 1 тонну були втричі більші, ніж у січні, а  спочатку року вони  склали майже 2 мільярди гривень.

Проведеними перевірками виявлено багаточисельні порушення фінансової дисципліни та нецільового використання  бюджетних коштів. Мали місце непоодинокі факти продажу вугілля на збиток шахті за зниженими цінами.  При цьому закупівля матеріалів та устаткування  здійснювалася за завищеними цінами. Наприклад. При середній ціні лісу для галузі в 218 гривень за куб, шахтоуправління „Донбас” купували його майже по 400 гривень. Тільки по 15 шахтах із 138 досягнута фінансова збалансованість. Інші шахти потребують дотації в межах від 30 до 800 гривень і більше на одну тонну видобутого вугілля.

Я хотів би, щоб ви, шановні народні депутати, і всі наші громадяни зрозуміли, що  на жаль, при такому стані шахт, швидких позитивних змін у галузі   важко очікувати.  Потрібна тривала, кропітка робота по вирішенню тих застарілих проблем, які сьогодні набули хронічного характеру. Колегія міністерства затвердила антикризові заходи по  розв’язанню найбільш гострих проблем галузі.

Перш за все, на виконання  доручення  Прем`єр-міністра Віктора Федоровича Януковича та за допомогою уряду  була ліквідована заборгованість  по заробітній платі шахтарів працюючих шахт. Усі доступні кошти були спрямовані  на підготовку нової лінії очисних вибоїв, тобто нових робочих місць. Визначені реальні щомісячні обсяги видобутку вугілля по кожній шахті, відпрацьована  система роботи з теплоенергетиками і коксохіміками, узгоджені та затверджені плани графіків   відвантаження вугільної продукції та розрахунків за неї. За підтримки уряду  за останні три місяці було збільшено виділення бюджетних коштів на будівництво та  технічне переоснащення шахт. Якщо за  перші сім місяців  на ці цілі було спрямовано  427 мільйонів   гривень, то за останні три – 397. Крім того, на 117 мільйонів гривень  зменшено недофінансування спеціального фонду.

Повністю ліквідована заборгованість енергетиків та коксохіміків за відвантажене вугілля.  Це дало змогу за серпень-жовтень збільшити відвантаження майже на 11 відсотків. Розроблено новий прозорий  механізм визначення ціни вугілля у залежності від його теплотворної спроможності, та з минулого тижня розпочате його поступове  впровадження.

Прискореними темпами  надолужуються допущені з початку  року відставання з підготовки до зими об’єктів виробничого призначення та соціальної інфраструктури галузі. На сьогодні всі котельні включені в роботу і підписані  паспорти готовності до зими. Але недоліки чинного законодавства унеможливлюють ефективне використання навіть тих невеликих  бюджетних коштів призначених для фінансування передачі соціальної сфери у комунальну власність.

Ми надали пропозиції щодо змін до Закону України про передачу  об’єктів права державної та комунальної власності і просили б вас їх підтримати.

Одночасно з поточною роботою  міністерством напрацьована концепція розвитку вугільної галузі на найближчу п’ятирічку до 2011 року, яка винесена на публічне обговорення, розглядається у трудових колективах. Мета концепції полягає у забезпеченні потреб економіки, конкурентноспроможної  вітчизняної вугільної продукції. Обсяг видобутку вугілля у 2011 році планується довести до 100 мільйонів тонн. А в поточному році вийти на рівень 2004 року – 80 млн. тонн. Необхідною умовою для цього є відновлення промислового потенціалу галузі, що неможливо без прискореного введення нових виробничих потужностей. Досить згадати 1957 рік, коли тільки за один рік було введено в дію 63 шахти, в тому числі 37 так званих комсомольських загальною потужністю 15,4 млн. тонн видобутку вугілля на рік. Для порівняння такий обсяг потужностей ми з вами ввели за останні 25 років.

Для реалізації цієї стратегії необхідно залучення в галузь капітальних вкладень екстраординарними темпами. На поточний рік міністерство вже збільшило на 26 млн. гривень обсяги фінансування шахти-новобудови номер 10 Нововолинська, щоб в наступному році видати перше вугілля.

Розглянуто питання можливості будівництва нових шахт на 25 розвіданих вугільних ділянках. Відібрані сім перспективних вугільних ділянок в Донецькій, Луганській, Львівській областях з запасами вугілля більше одного мільярда тонн. Щоб виконати заплановану нами програму, міністерство оголосило 2007 рік роком швидкісної проходки гірничих  видобуток.

З метою вирішення зазначених та інших проблем міністерство за участю науковців, представників регіональних і місцевих органів управління, профспілок напрацювало пропозиції щодо ефективної системи управління галуззю. Головним завданням державного управління має бути усунення тіньових схем у взаємовідносинах державного підприємства та бізнесу, а також створення прозорих правил роботи в вугільному секторі.

Шановні народні депутати, світова тенденція показує, що у всіх великих вугледобувних країнах, починаючи з 2002 року, відзначається зростання видобутку кам'яного вугілля, а збільшення видобутку бурого вугілля почалося ще з 2000 року. У нас тенденція поки що зворотня, через що економіка держави стала критично залежною від імпортованих енергоносіїв, зокрема природного газу та нафти.

Ви пам'ятаєте, в 2000 році загальний видобуток вугілля складав 80 млн. тонн, в тому числі бурого вугілля  один мільйон тонн. А в минулому році відповідно 78 і 300 тис. Зовсім недавно на теплових електростанціях країни 76 відсотків електроенергії вироблялося за допомогою вугілля. Сьогодні частина виробленої на вугіллі  електроенергії складає близько третини.

Для порівняння. В Китаї вона складає 70 відсотків, в США – 60, Німеччині – 58, а в Польщі – понад 90 відсотків. Думаю, всім зрозуміло, що в цих умовах вугілля повинно стати головним енергоносієм в Україні, адже запаси кам`яного вугілля в Україні становлять 117 мільярдів тонн, а бурого вугілля – майже 9 мільярдів тонн. Всього запаси вугілля складають 95 відсотків від загального обсягу запасів органічного палива.

Міністерствами напрацьовані основні напрями реформування галузі, які викладено в проектах законів про розвиток та особливості приватизації вугільних підприємств та про підвищення престижності шахтарської праці.

Прошу шановних народних депутатів при надходженні згаданих законопроектів до Верховної Ради невідкладно розглянути та підтримати їх.

Розроблені також проекти галузевих та урядових документів, які стосуються створення Державної інспекції по контролю якості вугілля та Державного підприємства „Вугільна лізингова компанія”. Ці та інші нормативні документи передбачають врегулювати взаємовідносини держави та приватного бізнесу, а також адаптувати законодавство України до вимог Європейського Союзу.

Для надання системі державної підтримки стимулюючого характеру ми переглядаємо та вносимо зміни до механізму її розподілу в залежності від обсягу відвантаженої вугільної продукції. Працюємо над реалізацією проектів єдиного технологічного  циклу: вугілля-кокс-метал, вугілля-теплова електростанція-електроенергія. Впроваджуються проекти промислового видобутку метану. Система комплексної  безпеки праці на базі сучасних технологій.

Сьогодні реалізується програма  повного забезпечення шахтарів засобами індивідуального захисту, спецодягом, світильниками, саморятівниками. До кінця року це питання буде вирішено, хоча за перше півріччя поточного року бюджетні кошти в обсязі 2 міль…, 6 мільйонів гривень так і не були використані.

В галузі багато й інших проблем, визначених рішенням колегії міністерства, а також моєю особистою програмою, над реалізацією яких  працюють фахівці галузі.

На закінчення виступу хотів би  наголосити, що нам необхідно найти компроміс між  сьогоднішніми вкладеннями у вугільну галузь, новими підходами щодо її розвитку із завтрашніми вигодами для всієї України. Збереження існуючої ситуації без вжиття неординарних заходів в найближчий час призведе до незворотніх деструктивних змін, наслідком яких може стати зниження обсягів вуглевидобутку на 30-40 мільйонів тонн і втрата енергетичної незалежності держави. Тоді вугілля, слідом за нафтою і газом, стане продукцією критичного імпорту. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, у вас є 20 хвилин для відповіді на запитання, оскільки буде 20 хвилин і у Юрія Анатолійовича Бойка. Тому запишіться, хто хотів би задати запитання міністру.

Константинов, прошу.

 

12:51:55

КОНСТАНТИНОВ Є.С.

Спасибо, Александр Александрович.

Сергей Борисович, очень содержательный доклад, и я под каждой фразой, под каждым вашим выводом подписался и согласен, очень объективную картину ужасающего положения угольной промышленности, в наследство которая вам досталась.

Мы с вами как профессионалы настоящие – вы – в угольной промышленности, я – в угольном машиностроении, - знаем, в каком состоянии в 1998 году была отрасль и сегодня. Конечно, несравнимые. Если взять советское время, Петр Николаевич помнит очень хорошо, в этой системе тоже работал немножко, когда мы 200 миллионов добывали угля. Единственный энергоноситель – и такое отношение!

У меня не вопрос, а просто просьба, так как мы как профессионалы, я хочу в область политики, там, сомневаться в ваших планах, в ваших способностях и прочее, прочее. Сергей Борисович, от как бы на пробу, Дружковский машзавод – флагман машиностроение. Ведь все эти планы о возрождении угольной промышленности без базы, без технического прогресса угольного машиностроения ничего не дадут, вы сами понимаете. Сегодня завод в ужасном состоянии. Я прошу вас как министра, действенного профессионала, настоящего, посмотрите на завод своими глазами…

 

ТУЛУБ С.Б. Я вам дуже вдячний за це питання і ту біль, яку ви висловили в своєму питанні. Я хочу сказати, сьогодні, дійсно, від ефективної роботи машинобудівельників залежить ефективна робота галузі, її безпечна робота. І ви знаєте, о ті перші, наробки, які сьогодні є сучасного обладнання, обладнання третього тисячоліття, воно вже показує свої результати. Ми це бачимо по роботі „Красноармійської західної”, ми бачимо це по роботі шахти імені Засядька. І знаєте, мені дуже хочеться, щоб це нове обладнання було, як найскоріше, на всіх шахтах, де можна його було б примінити.

І нещодавно ми проводили таку нараду з усіма господарями і керівниками всіх машинобудівельних заводів, які є сьогодні в Україні, і ми відпрацьовуємо зараз програму на 2007 рік. Бо без цього не можна нормально працювати ні машинобудівельним, ні шахтарям. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там письмове запитання в вас є? Подивіться, Сергій Борисович.

 

ТУЛУБ С.Б. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте на письмове запитання.

 

ТУЛУБ С.Б. Що робиться по недопущенню закриття шахт і розрізів, які мають балансові запаси вугілля? Мартиненко Микола Володимирович.

Ну, я хотів би сказати, що невиважені рішення щодо закриття нерентабельних і збиткових шахт, незважаючи на наявність запасів вугілля призвели до різкого погіршення соціально-економічного і екологічного стану в деяких вугледобувних регіонах. На доручення Прем’єр-міністра України, Віктора Федоровича Януковича, прийнято рішення про введення мораторію на закриття шахт, які мають балансові і конденційні запаси вугілля.

Сьогодні по десяти з них, ми вже на колегії прийняли рішення, щодо продовження видобутку вугілля до відпрацювання запасів. Інші шахти не можна відновити з технічних причин, але ми ще розглядаємо можливості. Але вони будуть поставлені, якщо не може бути такого до консервації. Тому ми зараз також розглядаємо можливості надання державної підтримки  зазначеним шахтам шляхом приєднання їх до потужних шахт за територіальною ознакою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко.

 

12:55:27

БОНДАРЕНКО О.Ф.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Волинець.

 

12:55:40

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Включіть, будь ласка. А, шановний Сергію Борисовичу, досить оптимістично малюєте картину, яка зараз складається у вугільній галузі, але проблеми, з якими сьогодні зіштовхнулася галузь, вони виникли ще за радянських часів, і на протязі 15-ти років постійно погіршувалися, так, як і зараз, останнім часом.

Ви говорите про те, що щорічно буде закладатися  у кожному регіонів, у кожній області тобто по одній новій шахті. Ви прекрасно розумієте, що це неможливо ні технічно, тому  що і база шахтобудівельників не дозволяє, ні спроектувати ми не зможемо  ці шахти. А крім того, немає коштів, тому що  на будівництво кожної шахти треба від п’яти до восьми мільярдів гривень.

Про що ви маєте на увазі, коли говорите про таке масштабне будування і звідки будуть залучені інвестиції? Дякую.

 

ТУЛУБ С.Б. Дякую, Михайло Якович.

Я вам скажу, що без перспективи, без бачення завтрашнього дня для вугільної галузі, ви знаєте, ми можемо просто не говорити про незалежність нашої держави.

І сьогодні ми бачимо, що є такі ділянки, я сказав, ми розглянули 24, сім виділили, які таки можуть, як кажуть, перспективні, де можна було б здійснити проектування і будівництво  цих шахт, в деяких регіонах, я казав, про які. І ми тут дуже сподіваємося на залучення стратегічних інвестицій на будівництво цих шахт.

І я вам скажу, такі пропозиції вже надходять, і вони є. Я нещодавно зустрічався із керівниками кампаній французьких, я говорив з послом Америки, я також розмовляв  з деякими американськими кампаніями, у яких є вже у них бачення приходу у деякі регіони на будівництво шахт.

Я вам скажу, що сьогодні, конечно, сама держава такий обсяг  шахт, кількість шахт, вона не підніме, і ми це з вами розуміємо, але ми повинні до цього стремитися і ми це будемо робити, починаючи з майбутнього року.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

 

ТУЛУБ С.Б. У зв'язку з   тим, що Кабінет Міністрів України проголосив про проведення чергової реструктуризації вугільної галузі України, просимо надати відповідь, у чому полягає суть зазначеної  реструктуризації, які  заходи передбачено здійснити та які результати очікуються від її реалізації? Кравченко Микола Васильович.

Я дуже  вдячний.

Я вам хотів би сказати, Микола  Васильович, що успішне вирішення завдань з видобутку вугілля в значній мірі залежить від ефективності управління галуззю в цілому і  кожним підприємством окремо.

З метою підвищення конкурентоспроможності нашої вугільної продукції, раціонального і цільового використання бюджетних коштів розроблено нами пропозиції щодо оптимізації управління вугільною промисловістю.

У результаті реформування планується надати статусу юридичної особи шахтам і створення на їх базі відповідних об’єднань. Тобто сьогодні шахта – це головне підприємство, яке є у вугільній галузі. І ми повинні створити умови, щоб воно працювало ефективно.

На думку фахівців, а концепція напрямків реформування широко обговорюється в трудових колективах, профспілках, ми найближчим часом закінчимо цю програму і, я думаю, також надамо її для того, щоб, для прийняття урядом України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Томенко. Ляшко.

 

12:59:04

ТОМЕНКО М.В.

Я як нефахівець розумію, що очевидно ключовими тут проблемами є соціальний захист шахтарів і їх сімей, є безпека людей, які працюють тут, і соціально-економічний і культурний розвиток тих регіонів. І от я, коли проїздив по Донецькій, по Луганській області і спілкувався, я зрозумів, що однією із можливих проблем, які вже могли б покращити ситуацію, є проблема монополізованого ринку. То я чув і від керівників, і від шахтарів про те, що вони в силу певних обставин зобов’язані продавати вугілля виключно тим чи іншим компаніям. А відповідно ці компанії диктують умови, які в ціновій політиці не сприяють розвитку безпосередньо цих підприємств і звичайно соціального стану шахтарів.

Чи існує така проблема монополізованого вугільного ринку? Якщо існує, то що можна зробити, щоб її вирішити?

 

ТУЛУБ С.Б. Дякую, шановний Миколо Володимировичу.

Я хотів би сказати одне. Сьогодні у мене проблема того, що ринок розбалансований і не монопольний. Це, на жаль. Бо сьогодні підприємства, державні підприємства вугільної промисловості і шахт, які осталися, а це не мало, це майже вони видобувають сьогодні 58 відсотків від усього обсягу, але це майже 80 відсотків від кількості шахт. Розумієте.

І, якщо подивитися на весь баланс, то державні підприємства видобувають 84 відсотки енергетичного вугілля і 16 відсотків коксівного. І оце енергетичне вугілля все йде  через одну структуру, державну структуру Національна акціонерна компанія „Енергетична компанія України”, на теплогенерації України, розумієте? На 4 генерації України. Крім того невеличка кількість, 1%, іде на облпалива і 16% коксівного, воно йде на коксохімічні заводи. Але там сьогодні попит складається в 2 рази більший, ніж ми можемо запропонувати сьогодні на наших державних підприємствах. Тобто сьогодні в нас дилема не в тому, щоб …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

 

ТУЛУБ С.Б. Я просто хотів би сказати, для нас дуже важливо сьогодні створити такі умови, щоб нашим шахтам було вигідно і вони такі вже є. Ми за останні 2 місяці підняли ціну на коксівне вугілля у вересні на 8%, в жовтні на 8%. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмові запитання.

 

ТУЛУБ С.Б. Чи можна передбачити фінансування вугільної галузі у повному обсязі тільки з Загального фонду Державного бюджету, виключивши фінансування Спеціального фонду, наповнення якого протягом двох останніх років є проблематичним, внаслідок чого галузь недоотримала 280 мільйонів гривень в 2005 році і 380 мільйонів гривень в поточному році. Фракція партії регіонів.

Дякую вам. Фінансування вугільної галузі, Спеціального фонду Державного бюджету вперше було передбачено у 2004 році. До цього галузь фінансувалася з Загального фонду у сумі 200 мільйонів гривень. Це було передбачено на капітальне будівництво і технічне переоснащення, і воно було стовідсотково виконано. Але, як показала практика минулого року і поточного років, вугледобувні підприємства недоотримали з спецфонду в минулому році 205 мільйонів гривень, а станом на 1 серпня недофінансування склало 239 мільйонів гривень. Лише прийнятими урядом, особисто Міністром фінансів Миколою Азаровим заходами вдалося зменшити відставання з фінансування на 117 мільйонів гривень. Але, нажаль, і сьогодні ще заборгованість остається, яка, ми думаємо, що буде погашена до кінця року.

Крім того, хотілось би зауважити, що формування Спеціального фонду має інше цільове призначення, ніж фінансування програм вугільної галузі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко.

 

13:03:12

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Сергію Борисовичу, от у проекті бюджету на нинішній рік зміни, які ми будемо розглядати сьогодні після обіду пропонується 100 мільйонів направити на зарплату шахтарям. Я пам’ятаю, місяця півтора тому з реструктуризації забрали 120 мільйонів, теж направили на зарплату. Тобто видобуток вугілля падає, зарплати ростуть, вимушені платить. В той же час, в матеріалах, які ви роздали, наводяться переваги і приватних шахт над державними і ви бачите вихід в тому, що треба приватизовувати шахти.

Питання. Тобто спочатку витягуєте з державного бюджету гроші, забираєте в інших областей і галузей, віддаєте на ці речі, щоб потім приватизувати. З іншого боку, якщо забираєте  з реструктуризації, то яким же чином бути отим людям, які втратили роботу, колишнім шахтарям, адже там передбачені їм і допомоги, і навчання і таке інше. От як бути з цим питанням? Дякую.

 

ТУЛУБ С.Б. Дякую вам. Я хочу сказати одне, що  сьогодні ті люди, які кожної доби опускаються в шахти і мужньо видобувають вугілля, щоб тут кожна друга лампочка горіла, я вам скажу, вони заслуговують на більш, більший як кажуть, рівень заробітної плати і те, що сьогодні їм ми платимо, це, знаєте, не той рівень, який достойний цих поважних людей. І я хочу сказати, що чому ми на це пішли, ви сказали, з реструктуризації забрали і так далі, тому що на 1 серпня 85 відсотків державних коштів, які були передбачені на весь рік були забрані по таким листам наперед і виплачена заробітна плата, розумієте. А сьогодні на четвертий квартал підвищено план видобутку вугілля і люди намагаються його виконати, вони повинні получати достойну зарплату і премії за ці питання.

І тому, я дуже прошу вас, підійдіть до цього,  як кажуть, по-людські, треба шахтарям, тут не в Тулубі справа, а в тих, хто сьогодні  кожен день працює. Підійдіть, допоможіть, віддайте ці 100 мільйонів, які ми просимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде. Будь ласка, письмове запитання.

 

ТУЛУБ С.Б. Яка робота проводиться щодо залучення інвестицій, в соціальні та побутові сфери міст і селищ, де закривається гірничі підприємства? Чи формується механізм державного бюджету з урахуванням кризового становища в соціальних проблемах міст і районів, закриття шахт для попередження росту  безробіття та інших негативних явищ для населення міст і районів, де закриваються шахти. Мартиненко Микола Володимирович.

Я вам хочу сказати, це питання зараз воно не в пряму відноситься до міністерства вугільної промисловості, але постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 грудня номер 1984, функції створення нових робочих місць для працівників, які вивільняються з шахт, що ліквідуються, передані відповідним обласним державним адміністраціям. Щорічно в державному бюджеті формуються програми фінансування зайнятості населення та створення нових робочих місць з виділенням відповідних бюджетних асигнувань. Але цього явно недостатньо.

У статті 127 проекту закону України про Державний бюджет 2007 подано на розгляд з загального фонду, загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття запропоновано спрямувати кошти у сумі 130 мільйонів на створення нових робочих місць. По інформації місцевих органів, створено у цьому році за 9 місяців 26,5 тисяч нових робочих місць. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Вечерко.

 

13:06:57

ВЕЧЕРКО В.М.

Уважаемый Сергей Борисович, скажите, пожалуйста, каким образом проводится экспертиза, и регулируются закупки горношахтного оборудования для того, чтобы избежать закупок уже использованного, перекрашенного и представленного как новое горношахтное оборудование? Спасибо. Я передаю слово Пеклушенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, вкладайтеся в 40 секунд. Будь ласка, Олександр Миколайович Пеклушенко.

 

13:07:32

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция „Регионы”. Я хочу к вопросу своих коллег добавить вопрос, какая идеология министерства при будущей приватизации? Мне кажется, и мы на фракции обсуждали этот вопрос, чтобы не получилось, что в момент приватизации высоколиквидные предприятия уйдут, а государству останутся низколиквидные предприятия. Поэтому ваше мнение по идеологии приватизации этого комплекса?

 

ТУЛУБ С.Б. Спасибо, спасибо, Владимир Николаевич и Александр Николаевич.

Прежде всего, по экспертизе, по процедуре проведения конкурсных торгов в соответствии с законом о государственных закупках. Я вам скажу, что, к сожалению, та система, которая работала, она привела к тому, что  были проведены 4 таких тендера за 7 месяцев, в которых разыграны лоты были на 550 миллионов. А заключено договоров всего лишь на 190. И мы встретились с таким, что пришлось отменять один тендер, потому что там оборудование было такое, ну имеется в виду, светильники головные для шахтеров,  которое не отвечало никаким требованиям сегодняшней безопасности и произведено было неизвестно где. Поэтому мы отменили такие  тендеры.

Сейчас мы  создали новый тендерный комитет, его возглавляет заместитель министра. Мы привлекли сюда институты наши отраслевые как «…… НИИ» вы знаете, «ДонГипроУглемаш», которые дают экспертную оценку, плюс мы привлекли сюда институты  Национальной Академии Наук. Есть разработана специальная процедура, по которой это оборудование перед тем, как будет  заключен договор  на его поставку будет проведена экспертная…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І друге питання. Дайте ще час на відповідь.

 

ТУЛУБ С.Б. По идеологии приватизации, я  хочу сказать. Мы постарались   эту идеологию изложить в проекте Закона «Про развитие отрасли  и особенности приватизации». Почему здесь не может быть, как вы говорите, там  особо привлекательных экономических шахт. Потому что их всего из 138 сегодня действующих 15 шахт всего лишь, которых финансово как-то еще балансируется экономика. А остальные все экономически непривлекательны. И я вам говорил, 20 шахт вообще не имеют лав, они просто  убыточны сегодня. И для этого мы разработали  сегодня такие, как говорится, критерии в  этом законе, и будем вам передавать его на рассмотрение, в котором можно найти  и создать условия,  при которых эти шахты станут экономически приемлемы. Но, мы приняли решение, что мы не будем приватизировать сейчас, как говориться, выборочно то или иное предприятие, пока не будет отработана программа разгосударствление  всей отрасли и передана, и утверждена Кабинетом Министров. Спасибо.

А все тонкости будут уже тогда в проекте закона о котором я вам… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Горбатюк.

 

13:10:36

ГОРБАТЮК А.О.

Горбатюк, Партія регіонів.

Шановний Сергію Борисовичу, після   активних  дій і робіт у 2004 році, протягом 2005  і до середини 2005 року на будівництві шахти  номер 10 (Нововолинськ) практично ми бачили  роботи не рухаються вперед. Тільки після вашого  приїзду ми побачили, як активно  почали фінансуватися  роботи, і  робота, дійсно, кипить.

Я  хотів  би від вас ще раз персонально почути чи в 2007 році перша  черга 10 шахти буде здана. Це дуже потрібно для міста Нововолинська. Тим паче,  там свого часу діяла територія пріоритетного розвитку, вона була свого часу зліквідована,  ми знаємо чому, зараз набирає  силу робота по тому, щоби ця територія пріоритетного розвитку працювала. І саме відкриття 10 шахти   буде тим стимулом, що пожвавить  економічне життя цілого регіону.

Від імені волинян я вам дякую за сприяння і  таку відповідь хочу почути …

 

ТУЛУБ С.Б. Дякую вам дуже за запитання. Я хочу сказати, що шахта Нововолинська, 10 – це дуже потужна  шахта, яка буде видавати вугілля 900 тисяч тонн на рік, як мінімум, і вона будується вже майже 20 років. Ми розглянули ці всі питання,  проблеми, які є, і що потрібно зробити. Я   вам скажу, за сім місяців цього року було профінансовано всього 20 мільйонів гривень. Зараз за ці останні  три місяці ми профінансували туди 33, збільшити кількість шахтобудівельників. Сьогодні йде темпами нормальними, як кажуть, будівництво. До кінця року ще буде  освоєно там  більше 40 мільйонів. І на майбутній рік ми виділяємо   300 мільйонів на закінчення  будівництва цієї шахти, першої черги. І перше вугілля буде у грудні майбутнього року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Борисовичу, скористаюся  можливістю задати вам запитання таке.  Багато разів дебатується питання, і в сесійному залі в тому числі,  шахти, які випускають коксівне вугілля, як правило, або безпосередньо, або опосередковано зв’язані із металургійними підприємствами. Там прибуток здобувається, а  регреси, борги по заробітній платі перекладаються на  бюджет.  Можливо, зв’язати їх треба якимись відносинами, може це нелогічно від мене звучить, і піти на  приватизацію саме цими підприємствами, які користуються тією сировиною для свого виробництва. Будь ласка.

 

ТУЛУБ С.Б. Дякую, Олександре Олександровичу.

Я вам скажу, дуже слушне питання і дуже сьогодні необхідне. Ми напрацьовуємо можливості з точки зору правової, як зробити цей комплекс, щоб він працював на єдину тут, тобто на прибутковість підприємств, бо ті шахти, які видобувають коксове вугілля – це дуже старі шахти в основному. Вони видобувають вугілля в таких важких умовах, і сьогодні це шахти, перш за все, ті, які так звані круті, відпрацьовують круті пласти.

І я хочу сказати, що такі напрямки роботи у нас є і напрацьовуються. Але ось ми нещодавно розмовляли з одним з керівників потужного металургійного комбінату, і я думаю, найближчим часом ми попробуємо відпрацювати модель, як кажуть, пілотний проект в цьому питанні і подивитися, що можна зробити і вийдемо з цим напрацюванням вже на уряд. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка.

Слово має Бойко Юрій Анатолійович – міністр палива та енергетики. У нього 10 хвилин для доповіді, для інформації, скоріше всього. І потім буде 15 хвилин на відповіді.    

 

БОЙКО Ю.А.

Шановна президія, шановні народні депутати! Основні задачі пріоритету енергетичної політики України визначені в енергетичній стратегії на період до 2030 року. З огляду на той факт, що Україна відноситься до числа країн частково забезпечених традиційними видами паливно-енергетичних ресурсів і, отже, змушена їх імпортувати, велику актуальність набули питання раціонального використання традиційних енергоресурсів, оптимізація видобутку власних ресурсів, а також переходу на альтернативні джерела енергії.

Реалізація енергетичної стратегії повинна забезпечити перетворення України у впливового і активного учасника міжнародних відносин у сфері енергетики і зміцнити енергетичну безпеку нашої держави. Електроенергетика є базовою галуззю економіки України, енергетичний потенціал держави дозволяє не тільки цілком забезпечити електроенергією потреби вітчизняних споживачів, але й здійснювати експортні постачання в значних обсягах.

Інтеграція української  енергосистеми в європейську є  складовою частиною  стратегічної мети України про приєднання до ЄС.

Україна має досить могутні, розвинуті газонафтотранспортні і електричні мережі, що дозволяє відігравати важливу роль в енергетичному співробітництві країн СНД і ЄС.

З погляду глобальних енергетичних процесів варто також врахувати вигідне геополітичне, географічне положення України і зв`язану з цим її роль як транзитної держави. З огляду на ці фактори, можна  виділити наступні стратегічні задачі ПЕК на найближчу перспективу.

Перше. Забезпечення якісного і надійного енергопостачання. Автоматизація сфери транзиту природного  газу і закріплення за Україною іміджу надійної транзитної держави. Диверсифікованість джерел енергопостачання, підвищення ефективності використання енергії і перехід на альтернативні джерела.

Наступний перехід до принципів, по яких функціонують внутрішні ринки газу і електроенергії ЄС. Реформування вугільного сектору. При значному рості ВВП елекроспоживання збільшення видобутку вугілля, нафти і газу стратегією передбачається суттєве зниження споживання газу в Україні. Зменшення споживання газу досягатиметься за рахунок реалізації комплексу організаційних і технічних заходів. По-перше, це модернізація та реконструкція енергетичного обладнання теплових  електростанцій. Зокрема, планується впровадження котлів з циркулюючим киплячим шаром на Придніпровській, Слов`янській ТЕЦ, котла …………… топкою енергоблоку на Зміївській ТЕЦ, розробляється ……………. на  завершення будівництво маневрового енергоблоку Добротирської ТЕЦ потужністю 225 мегават.

По-друге, збільшення обсягів  використання вугілля на виробництво електроенергії на ТЕЦ до 33  мільярдів кубів.

По-третє, реконструкція та модернізація гідроагрегатів ГЕС Дніпровського каскаду за рахунок кредиту Світового банку і введення  в дію додаткових потужностей. Пуск двох агрегатів Ташликської ГАЕС потужністю 300 мегават, введення гідроагрегата потужністю 324 мегават Наддністровської ГАЕС у 2007 році дадуть можливість збільшити виробництво електроенергії гідростанцію на  165 мільйонів кіловат-годин і щорічно замістити 87 тисяч тонн вугілля.

Реконструкція діючих малих ГЕС і будівництво нових збільшить виробництво електроенергії  в 2030 році в 10 разів. Для забезпечення попиту споживання електроенергії та її експорту планується збільшити встановлену потужність ТЕС до 42,2 мільйонів кіловат в 2030 році. Слід зазначити, що обсяг виробництва електроенергії ТЕС на цей час і в подальшому визначатимуться умовами замикання балансу електроенергії в умовах відсутності достатньої кількості маневрових потужностей. Збільшення обсягу виробництва електроенергії на ТЕС свідчить про стратегічне значення підприємств теплової генерації. Розвиток теплової генерації прогнозується з переважним використанням власного вугілля, частка якого в паливних балансах ТЕС становитиме близько 80 відсотків. Це сприятиме розвитку вітчизняної вугледобувної галузі і позитивно вплине на енергетичну безпеку.

На сьогодні відповідно до Розпорядження уряду про заходи щодо реконструкції, модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 року енергогенеруючими кампаніями вже розроблено техніко-економічне обґрунтування за проектами реконструкції десяти енергоблоків. Завданням реабілітації енергоблоків ТЕС є впровадження енергозберігаючих екологічно чистих технологій, спалювання вітчизняного вугілля, в тому числі впровадження циркулюючого киплячого шару, що дозволяє використовувати вугілля низького сорту, модернізація турбінного обладнання, систем регулювання турбін і таке інше. Крім цього, планується активно впроваджувати паро-газові установки, що дозволять суттєво покращити КПД обладнання.

До 2010 року передбачається спорудження об’єктів, які, по-перше, мають забезпечити видачу потужних електростанцій, формування системоутворюючої мережі ГЕС для передачі потужностей із надлишкових  західних регіонів країни  у дефіцитні центральні та східні регіони; по-друге, посилять міждержавні зв’язки з метою збільшення експортних поставок електроенергії; по-третє, переведуть електропостачання півдня Одеської області від молдавської енергосистеми на генеруючи джерела України; по-четверте, підвищать надійність енергопостачання кримського, київського, карпатського регіонів та Донбасу. Особливу увагу планується приділити розвитку мереж в сільській місцевості, зокрема для заміщення газу електроенергією для опалення житла та об’єктів соціальної інфраструктури.  На даний час Мінпаливенерго спільно зі Світовим банком ЄБРР вже почало реалізацію та ініціювання цілої низки енергетичних проектів. Зокрема, це спільно з ЄБРР готується проект передачі електроенергії, головною метою якого є  реконструкція підстанції у Дніпровській, Донбаській регіональних енергетичних  системах, під’єднання Дністровської ГАЕС до мережі ГУЕС України та розвиток магістральних електричних мереж Кримської АЕС.

Крім того, найближчим часом планується розпочати проект будівництва 750-ої лінії кіловат Рівненської АЕС … загальною вартістю біля полутора мільярдів гривень із залученням коштів ЄБРР, основною метою якого є ліквідація існуючого обмеження на видачу потужностей Рівненської та Хмельницької АЕС.

В рамках реалізації спільних ЄБРР проектів планується будівництво декількох лінів в Одеській області. Прийняття стимулюючих законодавчих актів, що дозволяють заощаджувати, а також активізувати роботу щодо утворення незалежних інспекторських мереж за контролем якості енергоресурсів, зокрема, вугілля, дозволить суттєво підвищити якість енергозбереження в державі, а збереження в подальшому позитивної динаміки по розрахунку за електроенергію та енергоносії сприятиме фінансовому  оздоровленню підприємств ПЕК, оновленню і модернізації їх основних фондів, що дозволить суттєво зміцнити енергетичну безпеку України. Дякую за увагу.

Сан Санич, дозвольте  письмове запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання, запишіться до Юрія Анатолійовича.

 

БОЙКО Ю.А. Письмове запитання дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, почекайте.

Калашніков, потім письмове запитання.

 

13:22:21

КАЛАШНІКОВ О.І.

Уважаемый Юрий Анатольевич, Олег Калашников, Партия регионов, Антикризисная коалиция.

Прежде всего, я хочу высказать вам слова благодарности за ваш высокий профессиональный уровень. Вот слушаю ваше выступление и выступление Сергия Борисовича, еще раз хочу убедительно подтвердить, что сегодня коалиционное правительство – это правительство профессионалов.

Я уверен, что именно ваша позиция - сегодня позиция государственника и патриота Украины и, невзирая на то, что существует много критиканов, которые реально не понимают состояние дел в отечественной энергетике, я хотел бы, чтобы вы, по возможности, еще раз подтвердили возможность того, что бюджет на 2007 год – главный финансовый документ – действительно позволит реализовать все те планы и задачи, о которых вы говорили в своих выступлениях.

И еще раз заявляю о поддержке  вашей   позиции – позиции профессионала и патриота.  Спасибо.

 

БОЙКО Ю.А. Спасибо за вопрос.

Я хочу заверить вас в том, что у нас есть понимаемая обществом и профессионалами  в энергетической сфере программа  развития энергообеспечения нашей страны. Она базируется на пяти проектах национального масштаба, часть из которых я озвучил в своем выступлении, и примерно 15-ти проектах региональных. Причем, в бюджете следующего года мы предлагаем, и это уже принято, в принципе, и правительством и бюджетным комитетом, рыночный подход к финансированию этих программ через кредиты, уполномоченные государственным банкам.

Соответственно, кредиты эти берут энергокомпании, которые отвечают за выполнение этих проектов. Осуществляют эти проекты и рассчитываются по цивилизованным рыночным принципам без бюджетного финансирования напрямую, так, как это принято во всем мире и чей опыт мы используем в полном объеме. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

БОЙКО Ю.А. Питання перше: „На якому етапі перебуває робота із створення нової програми з енергозбереження, передбаченою енергетичною стратегією України до 2030 року?

Згідно з Указом Президента України у нас утворене Національне агентство України  з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Воно відповідно до  покладених на нього зобов’язань розробило проект відповідної концепції. Вона зараз проходить, скажемо так, фільтрацію  у спеціалістів. І я вважаю, що найближчим часом  вона буде втілюватися у життя. Тому це буде втілено через концепцію, розроблену енергетичним агентством.

Друге питання: „Як узгоджується нова програма із енергозбереження, що розробляється  зараз урядом і з енергетичною стратегією до 2030 року”?

Ну, ми формулюємо чітко завдання по цілям, які ставимо і цілі, які ставимо   перед собою у цій програмі, це, безперечно, зниження використання енергетики у нашій країні на одиницю ВВП. І от на такий кінцевий результат націлено нашу роботу.

І тому всі підприємства, всі компанії, які входять в орбіту Мінпаливенерго, вони працюють якраз у цьому напрямку.

У мене все, Олександре Олександровичу,  по письмовому запитанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Волинець.

 

13:26:02

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Юрію Анатолійовичу, ми з вами всі розуміємо, наскільки необхідно зараз профінансувати галузеву науку в області паливно-енергетичного комплексу. Але у той же час на 2007 рік проектом передбачено одною із статей профінансувати прикладні науково-технічні розробки у сфері паливно-енергетичного комплексу всього на 12,1 мільйона, а по іншій статті – фінансування наукової інфраструктури всього на 480 тисяч гривень. І все. Це у тій ситуації, в якому становищі знаходиться паливно-енергетичний комплекс.

Я як заступник голови Комітету палива і енергетики і особисто не бачивши ви докладали якихось зусиль для того, щоб саме у цій області збільшити фінансування. Чи ви покладаєтеся на своїх заступників, чи помічників? Дякую.

 

БОЙКО Ю.А. Спасибі за дуже цікаве питання. Я вважаю, що взагалі академічна наука дійсно повинна фінансуватися бюджетом. І це правильно. Вона розробляє фундаментальні напрями, які дають ефект не сьогодні, а через три, п’ять, шість років або ще дальше.

А прикладна наука, про яку ведете річ, якраз фінансується підприємствами паливно-енергетичного комплексу і повинна забезпечувати їх розвиток. Якраз коли вона доказує свою потребність в її послугах, вона має відповідні закази.

Так от я вам хочу доповісти, що ми постійно маємо це питання на нашому розгляді. І у нас тільки господарчих договорів між підприємствами електроенергетики, нафтогазового комплексу, я мав помилитися на будь там мільйон, два, але ми вже маємо на сьогодні близько 80 мільйонів на слідуючий рік договорів, пов’язаними роботами у паливно-енергетичному комплексі по всім напрямкам. І я готовий вам це показати, продемонструвати.

А стосовно академічної науки, ви, мабуть, праві, потрібно ще більше її фінансувати. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмові запитання.

 

БОЙКО Ю.А. А все, закінчили, їх було два.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмових немає. Кириченко.

 

13:28:07

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Кириченко, фракция «Регионы Украины».

Уважаемый Юрий Анатолиевич, у меня к вам вопросы по угольной отрасли, но я обращаюсь к вам, потому что вы являетесь Министром палива и энергетики.

Летом этого года, вы знаете, в угольной отрасли была критическая ситуация, добытый уголь электростанциями не принимался и на складах, допустим, Донецкой области 200 тысяч тонн скопилось,  а в Луганской области 140 тысяч тонн. Вы прекрасно понимаете, что от этого угольные предприятия несут большие потери, это налоги, это неоснащенные, так сказать, лавы. Как в этом году планируете вы выход из этой ситуации?

И второй вопрос. Я бы хотела услышать от вас в ответ, у нас сегодня большая проблема, наряду со всем, еще и подготовка кадров. Вы знаете, что бы мы не планировали, особенно, вот,  в угольной отрасли, вопросы приватизации, реформирование собственности, но кадры у нас сегодня до такой степени в плачевном состоянии, что, что бы мы не планировали, вы знаете, от этого очень много зависит. Спасибо большое.

 

БОЙКО Ю.А. Спасибо за осень интересный вопрос. У нас, действительно, скопилось более 400 тысяч тонн на начало работы правительства Антикризовой коалиции. На складах, и в основном проблема была в том, что у нас были несбалансированны платежи. То есть у нас практически не оплачивался этот уголь и угольные предприятия, видя, что идет рост задолженности, остановили отгрузку.

Поэтому первоочередными шагами, которые были предприняты Министерством угольной промышленности совместно с нами, это было наведение порядка и финансовый баланс в этом отношении. Я считаю, что нам во многом удалось исправить ситуацию, хотя определенные проблемы еще остаются, но в целом уровень расчета у нас по итогам работы за 9 месяцев и, в общем-то, что было исправлено  в последние 3 месяца, вырос на 98,9% … И сейчас у нас другая проблема, у нас уже угля не хватает. Мы сейчас плотно работаем с Министерством угольной промышленности для того, чтобы совместными усилиями поднимать добычу. Порядок расчета у нас наведен. Я считаю, что это была просто слабость вертикали власти и отсутствие должного механизма за определением…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яковина.

 

13:30:32

ЯКОВИНА М.М.

Шановний Юрію Анатолійовичу!

Микола Яковина, Українська республіканська партія „Собор”, фракція блоку „Наша Україна”.

Моє запитання певною мірою є продовженням попереднього, яке ми почули від колеги з фракції регіонів. В умовах суттєвого скорочення споживання природного газу тепловими електростанціями України зростає попит на вугільну продукцію. Ви вже дали часткову оцінку стану. Але, як мені відомо, з 1 січня наступного року закінчується дія договорів на закупівлю вугілля електрогенеруючими компаніями у державного підприємства „Вугілля України”. Що додатково ви будете вживати до того, що ви вже розповіли і, яка політика в Мінпаливенерго в питання паливо забезпечення теплових електростанцій?

І, дозвольте, ще одне питання. Як ви, як міністр, можете гарантувати безперебійне постачання газу в умовах, коли діють угоди між комерційними структурами і немає зараз міжурядових, міждержавних домовленостей. Дякую.

 

БОЙКО Ю.А. Спасибі за цікаве питання.

Ну безперечно ми будемо продовжувати роботу договорів із „Вугіллям України”, тому що, ми вважаємо, коли державна компанія має відповідні важелі впливу і проводить централізовану технічну політику стосовно підвищення якості вугілля, то це нормально і ми безперечно будемо її підтримувати. Тому договори будуть продовженні найближчим часом.

Стосовно постачання газу. У нас, дійсно, була відокремлена діяльність держави по транзиту газу від закупівлі газу на території України, це світовий європейський досвід, взагалі, немає прецедентів в Європі, щоб держава контролювала закупівлю газу, якимись своїми міждержавними постановами чи угодами.

Тому ми, наближаючись до європейської спільноти, до Європейського Союзу беремо найкраще, що є в Європейському Союзі і ці договори, які в нас є надійним гарантом нашої енергетичної безпеки. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман.

 

13:32:45

ГЕРМАН Г.М.

Шановний пане міністре, після дифірамбів на вашу адресу з боку Олега Калашнікова, мені хочеться вас запитати про ваше ставлення до свободи преси. Але сьогодні не про це  мова. Скажіть, будь ласка, чи ті документи, які ми маємо підписані з Європейським Союзом, передбачають входження України до енергетичної системи ЄЕС. Якщо так, як тоді виглядає справа з Росією? Дякую.

 

БОЙКО Ю.А. Спасибі.

Ну, ми дійсно маємо дуже тісну співпрацю з Європейським Союзом. І перш за все, в технічному плані, і використовуємо той досвід, який у них є.  Але це не означає, що ми будемо відказуватись від централізованої диспетчеризації в своїй країні, і, власне кажучи, 4 листопада, коли без світла залишилось близько 10 мільйонів жителів Європи показало нам всі недоліки тієї системи, і ми, безперечно, будемо брати тільки краще, що у них є і краще, що є в СНД. А це наша централізована диспетчерська  система. Так ось, питання якраз в тому, щоб збалансувати технічні можливості нашої і в тому числі і експортні  наші можливості за рахунок ставок постійного тока, ще деяких технічних приладів. Але наробити таких речей, які, на наш погляд, буде порушенням нашої енергетичної стабільності, яке ми бачили останнім часом в Європі. І я просто хочу сказати, що будь-який досвід він потребує в тому числі і з Росією, в Росії теж є отрицательный досвід, ми бачимо, в якому стані

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко.

 

13:34:32

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.

Пане міністре, під час виборчої кампанії ви людям розказували про те, що 95 доларів за тисячу кубів – це катастрофічна ціна для країни. Сьогодні ви кажете, що 130 доларів за тисячу кубів – це наша перемога. Але це риторичне питання.

А тепер практичне як до державника і великого українця, як вас тут називають ваші колеги по коаліції. Скільки на кожній тисячі кубів заробляє, кладе собі в кишеню „РосУкрЕнерго”? Хай і громадяни України почують від вас відповідь. На скільки дешевше газ був би, якби стосунки між нами і Росією, чи Туркменистаном по поставках газу здійснювались без посередників?

І скажіть будь ласка, чи відповідає дійсності інформація, яка лунає багато часу підряд про те, що ви маєте безпосереднє відношення до входження в Україну посередника, зокрема, „РосУкрЕнерго”. Дякую.

 

БОЙКО Ю.А.  Ну, ваше запитання, при всій повазі до вас як народного депутата, свідчать, що як професійні питання переходять в площину публічної дискусії, то це якраз та ситуація, яку ми маємо. Що ні ви нічого не розумієте і кажете людям неправду.  Так я вам скажу,  що  залишив два роки тому уряд Януковича державі: договори на 5 років вперед з Росією по отриманню  26 мільярдів кубів російського газу за ціною 50 доларів, а ні копійчини боргу  перед Туркменістаном і  35 мільярдів кубів з Туркменістану  прямого договору.

А тепер подивіться, що ми отримали сьогодні, 3 місяці назад. Ми отримали ціну на газ 95 доларів підписану на півроку, а ставку транзит зафіксовану в домовленості від 4 січня - на 5 років. Якщо вже розбиратися хто там прав, хто виноват, то, якщо Прем’єр-міністр опікується судьбою газово-енергетичної безпеки  країни, то він, по-перше, повинен хоч користуватися нагодою і спілкуватися з прем’єр-міністрами тих країн, з якими  він працює -  Росії і Туркменістану. Якщо цього не було, то що можна очікувати. От ми мали те, що мали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте змогу закінчити думку.

Продовжуйте. Юрій Анатолійовичу, продовжуйте, цікаве запитання, продовжуйте.

 

БОЙКО Ю.А.  Тепер, що стосується  питань стосовно там ціни на газ 95 або 130 доларів. Дійсно, що коли ми подивилися  угоду від 4 січня з цими непорозуміннями, ставка транзиту на 5 років, а ціна на газ 95 на півроку, то влітку уряд Януковича отримав ситуацію, коли в Туркменістан взагалі попередній уряд   представників вже не пускали, навіть візу не давали і стало питання, що ж робити далі. Якщо ми підемо в напряму, як ви сказали в „Газпром” – це нормальна ситуація, можна піти, отримати ціну 235 доларів і чекати на шокову ситуацію для нашої промисловості. Якраз та ситуація, до якої ви штовхаєте  суспільство.

І тому в нас є на сьогоднішній день,  я вважаю, найбільш  комерційно привабливі для країни договори, якщо  порівняти їх із судом, я вже не кажу про Європу, за якою ми отримуємо газ по 130 доларів.  Я вже казав, що все пізнається у порівнянні. 95 була гірша, ніж 50 доларів, які мав уряд Януковича два роки тому, але сьогодні 130 на три роки вперед – це   краще,  чим 95 на півроку, не маючи ніякої перспективи, що була рік назад. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

Слово  має Мартиненко Микола Володимирович від комітету.

 

13:38:50

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати та члени уряду! Проблема    вугільної галузі  є предметом постійної  уваги і  контролю профільного комітету Верховної Ради. Безумовно, вугілля – це основний  енергоносій в Україні, що гарантує енергетичну  безпеку держави, і це постійно підкреслюється у програмних документах  перспективного розвитку енергетичної сфери, зокрема, і в енергетичній стратегії до 2030 року.

Я розглядаю сьогоднішній день уряду, як  принципову розмову  про  основні шляхи зменшення імпортованої, зокрема,  газової залежності нашої держави. Лише максимальна опора на власні енергоносії, у тому числі і на вугілля власного видобутку,  може бути гарантією збереження  темпів  економічного зростання та  зменшення обсягів  критичного імпорту енергоносіїв, якими,   на жаль, надовго  для  України будуть залишатися нафта та газ.

Хотів би підкреслити, що зростання світових цін на природний газ відбувається  на фоні відносно стабільних цін на вугілля, що підвищує конкурентоспроможність теплових електростанцій, які  працюють на вугіллі, та стимулює розвиток нетрадиційних і   відновлюваних джерел  енергії.

Тому перевага у структурі палива для виробництва енергії в Україні має  надаватися власному вугіллю, що забезпечить певну стабільність паливної складової  та підвищить рівень енергетичної безпеки країни.

Однак, на жаль, слід  констатувати, що численні слухання стосовно вугільної галузі, в тому числі і в цій залі, не забезпечили позитивної динаміки  розв'язання проблем галузі. І дуже хотілося, щоб сьогодні ми нарешті безпомилково визначили пріоритети подальшого розвитку вугільної промисловості.

Чомусь для багатьох урядів України та керівників галуззю головним показником її роботи вважається рівень видобутку вугілля. Цей показник за дев'ять місяців поточного рок зріс аж на один відсоток, порівняно з відповідним періодом минулого року. Так галузь вийшла вже з кризи чи ні, завдяки цьому?  Мабуть, важко сказати, але, мабуть, ще ні.

Це викликано тим, що значно менше уваги приділяється іншим базовим техніко-економічним, фінансово-економічним і виробничим показникам галузі, які характеризують ефективність її роботи. Серед них найважливішим є наступні: по-перше, продуктивність виробничих потужностей. Протягом останніх кількох років цей показник зростав лише на кілька відсотків. Наприклад, в цьому році навантаження на діючий очисний вибій зросло на 8,6 відсотка. Проте в інших країнах, де провадилися аналогічні процеси реформування, темпи зростання цього показника складали 50, 75 і більше відсотків.

По-друге, це зольність видобутого вугілля. Вона дуже мало змінюється в порівнянні з минулими роками і на сьогодні складає 38,8 відсотки. І зменшилась за поточний період лише на 6,4 відсотки.

Далі кредиторська та дебіторська заборгованості. Дебіторська заборгованість на поточний період складає понад півтора мільярди гривень, кредиторська 6,7 млрд. гривень. Тобто різниця на користь кредиторської заборгованості складає п'ять мільярдів гривень. Обидва показники заборгованості суттєво зменшилися порівняно з минулими роками. Однак, вони є величезними і свідчать про важкий фінансовий сан галузі.     

Собівартість однієї тонни товарної вугільної продукції невпинно зростає. В цьому році цей показник зріс понад 32 відсотки – з 310 до 330 гривень за одну тонну. Це означає, що чим більше ми будемо видобувати вугілля при існуючих технічко-економічних, тим більше збитків будемо приносити галузі. Отже, по-перше, і головне, треба кардинально підвищувати ефективність роботи галузі.

По-друге, вже давно потрібно вирішити одну з ключових проблем -      підвищити ефективність управління галуззю, яка постійно ускладнюється через численні та необґрунтовані реорганізації. Спочатку створюються міністерства, потім ліквідовуються, потім знову створюються. Нам треба нарешті визначитися  кардинально і остаточно.

По-третє. Визначення обсягу, державна підтримка вугільної,  визначення обсягу державної підтримки вугільної галузі. В Україні це щороку є основним каменем спотикання при прийнятті Державного бюджету.  Для підвищення ефективності державної підтримки необхідно реформувати саме систему її надання. Підтримка з боку держави не повинна спотворювати економічну конкуренцію у вугільному секторі та суміжних галузях – енергетиці і металургії. Тому необхідно відійти від зрівнялівки і ручного розподілу  державних коштів усім вуглевидобувним підприємствам порівну. Треба надати системі держпідтримки статус одного з найважливіших елементів Державної програми розвитку галузі і чітко визначити як обсяги, так і термін надання такої підтримки для конкретних підприємств з урахуванням ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

 

МАРТИНЕНКО М.В. Олександр Олександрович, я зразу зачіпляю проект  постанови, тому, якщо можна, ще  декілька хвилин.

По-четверте,  альтернативу діючому механізму ціноутворення на вугільну продукцію має стати ринковий механізм, зорієнтований на рівень світових цін, на відповідні марки вугілля, а також на альтернативні види палива.

По-п`яте, конче необхідно здійснити демонополізацію постачання гірношахтного обладнання. Тільки запровадження  базових ринкових умов у галузі дозволить успішно провести приватизацію вугільних підприємств, оскільки проста зміна  власника  держави на приватного жодним чином не вирішить проблем галузі. Безумовно надання пріоритету вугілля неможливо без підвищення  рівня охорони та безпеки праці в галузі, вирішення соціальних та екологічних проблем. Про ці питання, які я вам доповів і інші питання ви маєте змогу ознайомитися в проекті постанови, яка зареєстрована і відповідно вам роздана в сесійній залі, тому це позиція комітету, комітет детально відпрацював всі ці питання з профільними міністерствами, як з Міністерством вугільної промисловості так з Міністерством палива    та енергетики. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Хто хотів би висловитися, якщо  потреба висловлюватися з цього приводу? Є. Запишіться, будь ласка.

І я пропоную, до перерви щоб ми закінчили розгляд цього питання і прийняли постанову, проект якої у вас є на руках. Мордовець. За ним Удовенко. Іван Миколайович Бондарчук, Мордовець йому передав слово. Будь ласка.

 

13:46:23

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, я не торкатимусь питань ні технологічних, ні економічних, я хотів би торкнутися в рамках регламенту виключно питань соціальної політики та праці, виступаючи від комітету в обговоренні даного питання. І хотів би сказати наступне.

Перше. Розглядаючи дане питання, ми повинні мати на увазі заробітну плату шахтарів. Вона на сьогодні не витримує критики ні в порівнянні з їхніми колегами в Євросоюзі, а ми говоримо про шлях до Європи і про членство в цій організації, ні в інших галузях, хоч ми знаємо, яка каторжна праця у шахтарів, і що необхідність відновлення навіть робочої сили потребує значно більших грошових затрат.

Тому, плануючи зростання заробітної плати в різних галузях, ми повинні і в проекті Держбюджету на наступний рік, і взагалі мати на увазі необхідність прискореного підвищення заробітної плати шахтарям порівняно з іншими, працівниками інших галузей народного господарства.

Друге: посилення контролю за дотриманням техніки безпеки, бо погоня лише за прибутком, за максимальною кількістю вугілля і дуже часто нехтування проблемами техніки безпеки, які є комплексними і різносторонніми призводить до чисельних людських жертв, тому реалізуючи рекомендації  наших слухань, ми повинні мати на увазі і це, цей момент.

Третє, турбота про соціальну і комунальну сферу, адже селища шахтарські – це, як кажуть, градообразуючі поселки і все там тримається, і соціальна сфера, і комунальна сфера, і все  інше, тримається на шахтах і так далі. Тому без державної підтримки, без державної належної підтримки не обійтися.

Четверте, це пенсійне забезпечення шахтарів, взагалі, турбота про ветеранів-шахтарів, які перебувають на заслуженому відпочинку, тобто турбота про шахтарську гвардію.

І останнє, я вважаю, що нам необхідно в багатьох випадках займатися винаходом чергового велосипеду. Він давно винайдений, є досвід держаної підтримки цієї галузі у радянський період. Потрібно взяти його на озброєння у максимальній мірі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Удовенко Геннадій Йосипович, за ним виступатиме Симоненко, замість Матвєєва.

 

13:49:14

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, я хотів на продовження одного з виступів сьогодні про те, що проблеми у вугільній промисловості почалися  ще за часів Радянського Союзу. Мені, Володимир Васильович Щербицький, не кивайте головою, він вам цього не говорив, а мені Володимир Васильович Щербицький говорив особисто: „Україна знаходиться, провідні галузі промисловості України – металургійна і вугільна, знаходяться в  глибокій кризі. Пишу, пишу в політбюро ЦК КПРС, а мені відповідь: „Грошей нема, Петро Миколайович. Все йде на оборонку”.

Ми поглибили ці біди, які ми успадкоємили від тієї системи. Ми кожному року даємо велику дотацію шахтарям. А куди вона дівається ця дотація? І кожного року вони ходили і справедливо вимагали від урядів чи членів уряду сатисфакції. Це по вугільній промисловості. Нам треба йти шляхом модернізації і приватизації вугільної промисловості, інакше виходу ми не зможемо знайти для себе.

Друге питання – газ. Непопулярну фразу скажу: присосалися до російської труби і сосемо газ ці всі 15 років, крадемо його. Правда, це називається: несанкціонований отбор газу. Не шукаємо альтернативні джерела постачання  нафти і газу.

Ми не повинні звинувачувати Росію, Петро Миколайович, тому, що вони такі високі ціни нам встановлюють, ми самі повинні робити для того, щоб забезпечити Україну, перше, альтернативними джерелами  постачання нафти і газу, друге – енергозберігаючими технологіями, третє – не допускати несанкціонованого відбору нафти і газу.

І останнє, ріпак… я тиснув кнопку, бо міністрам  хотів задали слово. По-русски это рапс есть, якщо ви не знаєте. Мені Баранівський говорив, Україна мільйон гектарів може засіяти  рапсу. І ми могли б забезпечити себе в значній мірі цим біопаливом. Ми нічого не робимо, ні попередні уряди, ні у нинішнього уряду я не бачу програми забезпечення альтернативними джерелами постачання і нафти, і газу, і виробництва біопалива.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Йосипович.

Ви такий досвідчений дипломат і прекрасно володієте словом. Я просив би вас, не вживайте слово „крадемо”, а то це сприймається зовсім буквально і адресно.  Треба говорити коректніше.

Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко.

 

13:52:44

СИМОНЕНКО П.М.

Мои коллеги и уважаемые наши избиратели.

Как вы видите, очень опасная тенденция сегодня дилетантизма и отсутствие всякого профессионализма в обсуждения главного вопроса, который волнует сегодня всех – как обогреть родную хату.

Так вот в который раз убеждаюсь с этой трибуны о том, что уголь, о котором так сегодня некоторые пекутся, вообще забыли, что такое уголь  у нас в стране. А уголь – это гарант энергетической, экономической и политической независимости. И вообще можно коротко сказать, уголь практически спасет Украину, если Украина спасет угольную отрасль сегодня.

О чем я веду разговор? Мы должны сегодня сделать вывод о том, что 15 лет государство при такой политике, как говорил предыдущий мой выступающий, мягко говоря, просто пренебрежительно относилось к угольной промышленности. И я еще раз хочу подчеркнуть, в органическим топливе у нас уголь сегодня составляет 95 процентов, на сто лет нам вперед хватит.

Так вот у специалистов есть понятие триединой задачи – шахтный фонд, техника и люди. Давайте попытаемся коротко хотя бы обозначить некоторые вопросы.

Шахтный фонд. Предыдущий выступающий тут говорил о некоторой советской действительности. Напоминаю. В 1991 году шахтный фонд составлял 195 миллионов тонн угля. Сегодня, я думаю, что это в 2,5 раза меньше, нежели, что было в 1991. Это 1300 лав. Сегодня 308. А практически под контролем Минуглепрома 247. 1500 километров ежегодно проходили шахтных выработок, сегодня – 266. 50 шахт у нас сегодня имеют только одну лаву. 17 шахт вообще ни одной лавы не имеют.

Я хотел бы еще раз напомнить вот выступающему, который здесь не знает, о чем он говорил перед этим передо мною. В 60 годах ми в год строили 30-35 шахт. Это столько вкладывали в развитие родной Украины.

Далее, в отношение техники. Я хочу еще раз обратить ваше внимание, уважаемые коллеги, на очень серьезную вещь. 7 тысяч единиц стационарного оборудования и из них две третьих этого стационарного оборудования не имеют возможности и не должны мы  сегодня эксплуатировать. Это главные вентиляторы, это шахтные подъемные установки, это главные водоотлив, то есть то, что обеспечивает жизнеспособность угольного предприятия. И, если мы говорим о людях, то сегодня шахтеры на 17 месте по заработной плате. 1 миллион 100 тысяч работало, а сегодня – 330. Практически свернули подготовку шахтеров.

Какие надо было бы решить проблемы? Первое. Прекратить всякие попытки  реорганизации угольной промышленности, как они проводились. С 91 года только и занимаемся ежегодной реорганизацией. Восстановить триединую систему управления: Минуглепром, объединение и шахта.

Далее. Надо определить, сколько нам нужно угля и финансировать для того, чтобы мы сегодня имели этот уголь. Также я предлагаю сегодня очень серьезно заняться проблемой, которая имеет отношение к финансированию со стороны государства и исключить возможность влияния тех же посредников.

Таким образом, мы и будем обеспечивать государственный подход к базовой отрасли, угольной отрасли, промышленности Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Волинець. За ним Звягільський.

 

13:56:07

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, якщо ми уважно подивимося структуру енергоносіїв по вугіллю, нафті і газу, то ми побачимо, що у світі вугілля складає 67%, нафта – 18%, газ – 15%. А яка картина в Україні? В Україні 95,6% це вугілля, нафта – 2%, і газ всього 2,4%. Крім того, в Україні величезні запаси бурого вугілля. І, наприклад, ці запаси знаходяться в Житомирській області, Київській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Харківській, Донецькій і багатьох інших областях. Крім того, ведеться видобуток торфу в десять областях, хоча запаси є і в інших областях. І, як ми розуміємо, що альтернативи видобувній промисловості в Україні немає на фоні зростання ціни на імпортні нафту і газ.

Але все ж таки тут і наголошував міністр, і в запитаннях звучало про те, що проблема в вугільній галузі є досить серйозна і вона виникла на протязі багатьох і багатьох років. і суспільство повинно зрозуміти, що сьогодні ми повинні докласти максимум зусиль для того, щоб галузь вивести з кризового стану і забезпечити себе власними енергоносіями, а значить забезпечити себе, свою країну енергетично бути забезпеченою.

Але тут сьогодні міністр говорив про те, що у 2007 році передбачається збільшити видобуток вугілля до 82,2 мільйона  тонн. Але, якщо ми подивимося динаміку, то в останній період, останніх півроку і останні місяці продовжує падіння видобутку вугілля. І я не буду звинувачувати саме весь останній уряд, що це вони до цього довели. Але є факт, що падіння відбувається динамічно. І тому ми повинні давати правильну оцінку, а не говорити, що ми щорічно будемо будувати і закладати нову шахту. Я вже в своєму запитанні доводив, що це неможливо, шахти треба на протязі кількох років спроектувати, а потім будувати по-українським міркам  від 5 і десь до 10-15 років так, як це відбувається з десятою Нововолинською та з багатьма іншими. І тому сьогодні спеціалісти мають конкретно говорити про цю ситуацію.

Відносно Концепції розвитку вугільної галузі, яка сьогодні знаходиться в проекті і, про яку сьогодні не говорилося. То я наголошую на тому, що упор робиться на приватизацію, але там також передбачається, щоб привести законодавство до світових параметрів, тобто і, в тому числі збільшити ціну на вугілля до світових стандартів. Питається, чому сьогодні ціна не доведена до світових стандартів, коли держава фінансує вугільну галузь, а металургійні барони сьогодні збагачуються за рахунок дешевого вугля, яке видобувається в Україні. Тобто йде обкрадання вугільної галузі.

І ми повинні сьогодні також звернути увагу на те, що сьогодні Міністерство вугільної промисловості докладає максимум зусиль для того, щоб вугільні шахти сьогодні опинилися в руках однієї фінансово-промислової групи, що також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юхим Леонідович Звягільський, будь ласка,

 

13:59:25

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые присутствующие! Треть наших шахт добывает от 100 до 500 тонн угля в сутки, еще четверть от 500 до 1000 тонн. Это обусловлено не природными факторами, а общим состоянием управления отраслью. С такой нагрузкой, даже при самой современной техники рентабельная добыча невозможна, надо смело всюду, где это возможно, присоединять мелкие шахты к крупным, концентрировать производство всемирно сокращая затраты на управленческие и вспомогательные функции. Одновременно правительству необходимо уточнить энергетическую стратегию и в перспективе  реконструировать шахты с достаточными запасами и строить новые с добычей 3 миллиона и более тонн в год.

Второе. Престижность шахтерского труда резко упала. Кадры стареют. Средний возраст подземных работников близок к пенсионному. В отрасли недостает 30 тыс. человек из них  20 тыс. подземных. Уровень зарплаты не соответствует тяжести, вредности и опасности труда шахтеров. По уровню зарплаты шахтеры находятся в конце второго десятка отраслей народного хозяйства нашей страны. Осложняет ситуацию частое директивное повышение минимальной зарплаты, оно противоречит законам экономики, оно не увязано с результатами труда, не отражает уровень его производительности, выполнение норм выработки и ведет к снижению прибыли или к невыплатам повышенной зарплаты, которая не обеспечена источниками.

Третье. Основным источником повышения зарплаты на убыточных шахтах Минуглепрома их более 80 процентов остается господдержка. Учитывая ограниченность бюджета надо повысить эффективность его использования, а высвобождение средств направить на повышение зарплаты. Для этого, во-первых, датирование самостоятельное шахт нужно прекратить. И, Александр Александрович, я прошу записать в протокол это выступление мое.

Во-вторых, от поддержки технического перевооружения в форме бесплатного подарка нужно отказаться. Кредитование конкретных мероприятий, таких как оснащение новых лав, подготовительных забоев, совершенствование подземного транспорта, системы вентиляции и других осуществлять за счет возвратов кредитов шахтой за счет эффекта от прироста добычи. Проценты погашать за счет бюджета, не зависимо от форм собственности.

Четвертое. Стратегическим направлением должен стать комплексная дегазация газовых шахт с выработкой из газа метана…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас не чуть, одну хвилину. Дамо можливість продовжити. Нема заперечень?

 

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Оно позволит повысить безопасность, снять ограничение добычи по газовому фактору, перейти на собственное энергообеспечение, повысить рентабельность, получить средства от реализации квот на вредные выбросы в  рамках Киотского соглашения.

При малых объемах метана нужно строить  групповые электростанции для нескольких шахт.

Пятое. Импорт угля из России, Казахстана растет. За 9 месяцев этого года вывоз коксующих марок превысил  5,8  миллиона тонн. Но государство мер защиты отечественной угольной отрасли не предпринимает. Если такая ситуация сохранится, отрасли грозит банкротство. С позиции энергетической безопасности, вступая ВТО необходимо предпринять все допустимые способы защиты, чтобы обезопасить угольную отрасль от гибели.

И в заключение. Готовясь к массовой приватизации нельзя выпускать из виду специфику отдельных предприятий. Например, за 14 лет аренды шахты имени Засядько 85 процентов ее имущества стало собственностью коллектива арендаторов.  Для выкупа. государственной доли   необходимо еще 250 миллионов, которые одноразово  коллектив уплатить не в состоянии. Попытки в рамках действующего законодательства найти решение, приемлемое для 25-тысячного коллектива арендаторов даже при благожелательном отношении Кабмина, Фонда госимущества и Минуглепрома результатов не дают. Чтобы в подобных случаях коллективы арендных предприятий не решали своих, свою собственность,  необходимо законодательно предусмотреть возможность выкупа государственной собственности в рассрочку до 5 лет. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Юхиме Леонідовичу. Підготуйте проект закону про захист інвестицій орендаторів.  Це стосується і вугільної галузі, і сільського господарства, і будь де. Тому я думаю,  щоб орендар не боявся вкладати свої капітали у виробництво.

Тепер, шановні депутати, ми закінчили обговорення цього питання і заслухали інформацію Кабінету Міністрів. Профільний комітет підготував проект постанови з цього приводу. Я  просив  би прийняти її за основу і ставлю на голосування. Будь ласка.

 

14:05:44

За-282

Рішення прийнято.

Є пропозиції, які висловив Юхим Леонідович і інші колеги. Давайте попросимо. Миколо Володимировичу, попрацюйте над цією постановою  і винесіть її у четвер на голосування або у п’ятницю, кращу у четвер.  Немає  заперечень? Немає.

Оголошується перерва  до 16 години. Ранкове засідання оголошується завершеним. Я прошу вас на 16 годину  організовано приходьте, розглядається надзвичайно важливе питання.