Засідання N 31(вечірнє)

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України
                 2 липня 2002 року, 16.00 година
     Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.


     ГОЛОВА. Прошу запросити народних депутатів до сесійної зали.

     Шановні народні  депутати!  Прошу займати свої місця,  будемо
продовжувати нашу роботу.

     Шановні народні депутати!  Прошу підготуватися до реєстрації.
Прошу увімкнути систему. Прошу зареєструватися.

     16:06:32

     Зареєструвалося -375

     В залі   зареєстровано   375   народних   депутатів.  Вечірнє
засідання Верховної  Ради  оголошую  відкритим.  Продовжуємо  нашу
роботу.

     Шановні народні депутати! Під час перерви відбулися засідання
фракцій,  а також засідання Погоджувальної ради.  Вашій увазі буде
зараз запропоновано три пропозиції для голосування.

     Перша -  це  проголосувати за рішення Погоджувальної ради,  а
саме:  проект постанови Верховної Ради України "Про порядок денний
першої  сесії  Верховної  Ради  України  4-го скликання" (це номер
1225) проголосувати за  основу  з  тим,  щоб  в  четвер  ми  могли
розглянути пропозиції і прийняти документ в цілому.

     Я ставлю на голосування.  Прошу підготуватися до голосування.
Прошу увімкнути систему. Прошу визначитися народних депутатів.

     16:08:14

     За-80

     Рішення не прийнято. По фракціях.

     Шановні колеги!  Ставлю  на  голосування   проект   постанови
Верховної  Ради  України  про  розклад  засідання  Верховної  Ради
України  на  2-  5  липня  2002  року  за  номером   1280.   Прошу
проголосувати.

     16:08:57

     За-140

     Рішення не прийнято. По фракціях.

     Шановні народні  депутати,  ставлю  на  ваш розгляд наступний
пакет пропозицій, якій обговорювався на Погоджувальній раді. Прошу
прослухати цей пакет.

     Проголосувати є пропозиція за розклад засідань на 02.05 липня
2002  року,  додавши  до  нього  на  п'ятницю   розгляд   Програми
діяльності   Кабінету   Міністрів,  а  також  проект  закону  щодо
забезпечення   жнив   паливномастильними   матеріалами,   як    це
пропонувала  народний  депутат  Катерина  Тимофіївна Ващук.  Прошу
підготуватися до голосування з цієї пропозиції.

     Ще раз  сформулюю  питання,  шановні  колеги.  Це   прийняття
постанови  Верховної  Ради  "Про  розклад  засідань Верховної Ради
України на 02.05 липня 2002 року" за номером 1280 плюс передбачити
розгляд Програми діяльності Кабінету Міністрів у п'ятницю 5 липня,
а  також  розгляд  питання  щодо  забезпечення   збирання   врожаю
паливно-мастильними матеріалами.

     Прошу проголосувати.

     16:10:44

     За-235

     Прошу дати по фракціях. Рішення прийнято.

     Продовжуємо нашу роботу шановні народні депутати.

     На ваш  розгляд вноситься проект закону про внесення зміни до
статті  9  Закону   України   "Про   ліцензування   певних   видів
господарської  діяльності".  Доповідач  з  цього  питання  міністр
аграрної  політики  Рижук.  Комітет  пропонує,   шановні   колеги,
орієнтовний  розгляд питання цього:  для доповіді - десять хвилин,
для відповідей на запитання до  доповідача  -  п'ять  хвилин,  для
співдоповіді - п'ять,  для відповідей на запитання співдоповідачів
- п'ять,  для обговорення і  прийняття  рішень  -  десять  хвилин.
Прошу.

     Одну хвилиночку,  з процедури,  будь ласка,  народний депутат
Матвєєв.

     16:12:02

     МАТВЄЄВ В.Г.

     Дякую. Володимире Михайловичу,  шановні колеги,  я  хотів  би
звернути   вашу   увагу  на  сьогоднішній  порядок  денний  нашого
засідання де цей проект закону записаний і доповідачем  визначений
міністр  аграрної  політики  Рижук  Сергій  Миколайович.  Я про це
говорю тому,  що,  Володимире Михайловичу,  продовжується  ганебна
практика,  яка  іде  із  тих  іще  років,  коли  Президент зокрема
визначає доповідачами міністрів,  а приходять державні  секретарі,
заступники державних секретарів,  і таке інше. Ми повинні все-такі
все зробити  для  того,  щоб  повага  до  Верховної  Ради,  вищого
законодавчого органу держави була належною. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановний Валентин Григорович, я повністю, і думаю всі
народні депутати повністю поділяють вашу позицію, тим більше, що я
назвав доповідача і він був до перерви.  Я думаю, що ми зараз дамо
протокольне доручення президії, і давайте зробимо Голові Верховної
Ради   таке   доручення  з  тим,  щоб  я  з'ясував  це  питання  з
прем'єр-міністром України,  щоб з  цією  ганебною  практикою  було
покінчено. І надалі щоб не було такого.

     Прошу вас, виступайте.

     ЛУЗАН Ю.Я.  Шановний  Володимир  Михайлович,  шановні народні
депутати!

     Перший заступник державного секретаря  міністерства  аграрної
політики   Лузан   Юрій  Якович.  І  я  хочу  сказати,  що  Сергій
Миколайович  Рижук,  на  жаль,   не   зміг   бути   присутній   на
сьогоднішньому  засіданні,  поскільки  зараз  відбувається важлива
нарада у Президента України.

     ГОЛОВА. Я прошу вас доповідати  по  суті  питання,  а  ми  це
з'ясуємо у встановленому порядку.  Не треба виправдовувань,  ви не
адвокат.

     ЛУЗАН Ю.Я.  На ваш  розгляд  виноситься  проект  Закону  "Про
внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних
видів  господарської  діяльності  щодо  введення  ліцензування  на
оптову торгівлю цукром."

     Даний проект  розроблений  на  виконання вимог Закону України
"Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру".

     Хочу підкреслити,   що   одним   з    пріоритетних    завдань
буряко-цукрової  галузі є забезпечення необхідної якості продукції
відповідно діючим вимогам безпеки для здоров'я людини.

     На жаль,  в останні роки оптовою торгівлею цукром  займається
величезна кількість суб'єктів аграрного ринку.  Це і безпосередньо
товаровиробники,  цукрові  заводи,  фізичні  особи,  постачальники
ресурсів,   трейдери  і  багато  інших  учасників  підприємницької
діяльності.

     При цьому не  завжди  гарантується  якість  продукції,  умови
зберігання,   розфасовки,   якість   тари,  яка  використовується,
сертифікати якості та відповідності  дуже  часто  фальсифікуються,
відмічаються  і  інші  негативні тенденції.  Така ситуація створює
передумови  в  тому,  що  значна  частина  цукру  реалізується  на
стихійних  ринках,  на  узбіччях  доріг  і  в інших антисанітарних
умовах.

     Некотрольованість процесу реалізації сприяє  тінізації  ринку
цукру,  демпінгуванню  цін  на таку важливу стратегічну продукцію.
Формується середовище,  яке сприяє  уникати,  уходити  від  сплати
податків.   Взагалі,   при   такій  ситуації  практично  неможливо
податковим  органам  забезпечити  контроль  за   повнотою   сплати
податків.

     Запровадження ліцензування    дозволить   уникнути   багатьох
негативних тенденцій в галузі,  зокрема  це  заставить  виробників
звернути особливо увагу на якість виробництва продукції, зайнятись
технічним  переозброєнням,  більш  реально  відслідковувати  ринок
цукру   і   більш   оперативно   приймати  відповідні  державні  і
регіональні  заходи,  підвищить  контроль   за   повнотою   сплати
податків, дозволить більш ефективно перейти на грошові розрахункі,
відійти  від  давальницької  схеми  переробки  цукрових   буряків,
мінімізувати  натуральну  оплату  і також ліквідувати таке ганебне
явище,  як бартеризацію.  Це також дозволить вивезти,  максимально
вивести галузь із тіньової економіки.  І що саме головне, посилити
захист державою споживача цієї продукції.

     Кабінет Міністрів  на  виконання  даного   закону   розробить
відповідний  порядок  ліцензування,  і  враховуючи  ці  аргументи,
просимо підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  запитання до доповідача є?  Якщо  є,
прошу  записатись,  будь ласка,  5 хвилин.  Прошу здійснити запис.
Прошу висвітлити на табло.

     Народний депутат Калінчук, фракція аграрників України.

     16:17:29

     КАЛІНЧУК В.А.

     Дякую, Володимир Михайлович.

     Шановний Юрій Якович, безумовно, те, що ви доповіли, має сенс
і  має рацію,  але ви,  будь ласка,  скажіть,  як це вплине на тих
сільськогосподарських  товаровиробників,  які  сьогодні  вирощують
цукрові буряки,  і,  на жаль, поки що розраховуються з ними заводи
цукром,  як вони будуть реалізувати цей цукор,  якщо в них  партія
буде менше 100 тонн? Дякую.

     ЛУЗАН Ю.Я. Справа в тому, я говорив, що одним із заходів, які
приймаються  Кабінетом  Міністрів,  якраз  і  передбачає   уникати
давальницької   схеми   розрахунків,   і,  в  принципі,  це  дасть
можливість перейти на грошові схеми розрахунків.

     Я думаю,  що це те якраз те,  що вимагає від  нас  і  ринкова
економіка, і та ситуація, що склалась в галузі, і...

     Грошові розрахунки,  я думаю, що це те, що необхідно сьогодні
для сільгосптоваровиробників. Це більш важливіше, ніж давальницька
схема.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Народний депутат Білорус, фракція блоку Юлії Тимошенко.

     16:18:45

     БІЛОРУС О.Г.

     Прошу передати слово народному депутату Олегу Юхновському.

     ГОЛОВА. Народний депутат Юхновський, Олег Юхновський.

     16:18:59

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую.  Олег  Юхновський,  фракція виборчого
блоку Юлії Тимошенко.

     Шановний Юрій Якович, я, безумовно, буду підтримувати проект,
який  ви  доповідали зараз з трибуни Верховної Ради.  Але в мене є
декілька запитань до вас.

     В першу чергу, вони стосуються, скажіть, будь ласка, коротко,
які  дії  зараз приймає уряд щодо обмеження контрабанди,  я маю на
увазі із території Молдови, Білорусі?

     А також що стосується,  яку  політику  зараз  проводить  уряд
відносно ввезення на Україну цукру-сирцю?

     Дякую.

     ЛУЗАН Ю.Я. Дякую за запитання.

     Дійсно, я   хочу  сказати,  що  є  досить  непоодинокі  факти
неконтрольованого ввезення цукру на  митну  територію  України.  І
уряд  приймає  відповідні  заходи:  поряд  із тим,  що посилюється
контроль  і  митних  органів,  і  прикордонних  органів,   ми   на
сьогоднішній   день   внесли  пропозиції  -  і  Кабінет  Міністрів
підтримав -  Міністерству  аграрної  політики  щодо  вилучення  із
вільної  торгівлі  цукру  із Росією,  Білорусією і Молдовою.  Це в
значній мірі захистило наш внутрішній український ринок  цукру.  Я
думаю,  що  ці заходи в комплексі забезпечать стабілізацію цінової
ситуації на ринку цукру.

     Те, що стосується ввезення  тростини,  на  сьогоднішній  день
ніяких  нормативних  актів  і  законодавчих  актів щодо дозволу на
ввезення тростини на митну територію України не прийнято.

     Разом з тим,  при переговорах України по вступу  до  Світової
організації  торгівлі  багато  країн,  які займаються виробництвом
тростини,  піднімають питання щодо введення квотування на ввезення
цукру   із   тростини  або  тростини  для  переробки  і  подальшої
реалізації цукру на внутрішньому ринку України.

     Зараз обговорюється питання  щодо  встановити  таку  квоту  в
межах  200  тисяч  тонн  на  перший  рік  після  вступу України до
Світової організації торгівлі із наступним збільшенням цієї  квоти
до 260 тисяч тонн.

     Ми вважаємо,  що такі поступки України ,  щодо введення такої
квоти вона не вплине в значній мірі на внутрішній ринок України  .
А  по-друге  -  це  забезпечить  нормальне  сприйняття  України її
членства у Світовій організації торгівлі. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Сулковський,  фракція "Наша Україна"
, будь ласка.

     16:22:03

     СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

     Шановний Володимире  Михайловичу!  Я  хотів  би звернутися до
вас,  як Голови Верховної Ради,  що дуже цікаво, коли такі важливі
питання  ми розглядаємо і законопроект і так далі і не з'являється
з невідомих нам причин ,  навіть нам сьогодні не  повідомили  чому
немає самого міністра тут.

     А у  нас  і  на  комітеті  багато  питань,  зрозуміло ми йому
дякуємо він на засідання з'являвся.  І тому у мене є таке  питання
чи   не  відбудеться  від  того,  коли  ми  приймемо  такий  закон
ліцензування,  чи не принесе  він  користь  тільки  тим  хто  буде
видавати ліцензії.

     Мені здається,  що  у  нас  вже  останніми  роками ми якраз і
привели  до  таких   тяжких   умов   наших   селян.   Посередників
понастворювали , понастворювали чим найбільше, вже навіть сьогодні
дозволили і мені здається,  що буде  дозволено  ліцензувати  самим
приватним структурам.

     І тому у мене є таке конкретне запитання. Добре було б , коли
б міністру це задати,  і що хтось має за це  відповідати.  Проекти
готують, виносять і так далі . У мене є до вас запитання.

     Чи ви  можете сьогодні сказати,  що це дійсно принесе користь
товаровиробнику.  Ви  самі  впевнені  -  доповідач,  сьогодні   на
трибуні, чи ні? Будь ласка. Дякую.

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я  в  своєму  виступі  говорив за аргументи,  які
говорять на користь даного законопроекту.  І я впевнений, що даний
законопроект  і  введення ліцензування на оптову торгівлю все-таки
наведе порядок на ринку цукру. Оскільки по нашому розрахунку якраз
іменно  ринок  цукру  найбільш тінізований,  найбільша питома вага
бартерних операцій із цим видом продукції,  найбільші обсяги  цієї
продукції  використовуються  при натуральній оплаті.  І це в своїй
мірі демпінгує ціни на цукор, знижує ефективність виробництва. Так
що ми вважаємо,  що іменно введення ліцензування якраз забезпечить
більш цивілізований ринок цієї надзвичайно важливої продукції  для
нашої держави. Дякую.

     ГОЛОВА. Час вичерпано. Будь ласка, сідайте.

     Слово для співдоповіді має член Комітету з питань економічної
політики  і  управлення  народним  господарством,   власності   та
інвестицій   Пилип   Пилипович   Буждиган.   Будь   ласка,  Пилипе
Пилиповичу.

     16:25:07

     БУЖДИГАН П.П.

     Шановні депутати!  На засіданні  економічного  комітету  дане
питання  розглядалося.  Комітет  з  питань  економічної  політики,
управління  народним  господарством,   власності   та   інвестицій
розглянув дане питання і вирішив, що потрібно підтримати в першому
читанні даний законопроект.

     Справа в тому,  що 1 червня 2000  року  прийнятий  Закон  про
ліцензування  певних  видів господарської діяльності,  а 17 червня
1999  прийнятий  Закон  про  державне  регулювання  виробництва  і
реалізації  цукру.  Згідно  закону  1999  року реалізація оптового
цукру на внутрішньому ринку повинна здійснюватися через  ліцензію.
А  в Законі про ліцензування не внесено цей пункт.  Тому прийняття
даного  законопроекту  має  на  меті  в  першу   чергу   захистити
вітчизняних виробників і бажано прийняти його в першому читанні.

     Дякую. У мене все.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Запитання до   доповідача   є,   шановні   колеги?  Є?  Прошу
записатися,  якщо  є  запитання.  Прошу  здійснити  запис.   Прошу
висвітлити на табло. Народний депутат Матвєєв, фракція комуністів.

     16:26:31

     МАТВЄЄВ В.Й.

     Пилип Пилипович,   будь   ласка.  Как  вы  считаете,  главная
государственная  задача  Украины  в  производстве  сахара  -   это
удовлетворение   потребностей   граждан  сахара  в  этом  жизненно
необходимом продукте или получение прибыли производителем сахара и
полученим  взяток  вот теми государственными чиновниками,  которые
будут давать лицензии? Это первое.

     И второе. Принятие этого закона оно как-то влиять на снижение
розничной  цены  на  сахар или будет продолжаться повышение цен на
сахар?

     БУЖДИГАН П.П.  На перше питання.  Ті два  компоненти,  що  ви
сказали, відніміть взятки, то буде працювати позитивно.

     На друге питання.  Так, Кабінет Міністрів, згідно Закону "Про
цукор" регулює ціни і я  думаю,  що  воно  суттєво  не  вплине  на
збільшення роздрібної ціни.

     ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський Володимир Олександрович,
фракція "Наша Україна".

     16:27:34

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

     Володимир Яворівський,  Яворівський  і  Жолківський   райони,
Львівщина.

     Шановні колеги!  Ну цукор - наш стратегічний товар, весь світ
знає.  Скажіть,  будь ласка,  я звичайно проголосую за цей проект,
тому що він абсолютно нічого не змінить, я в цьому переконаний. Це
всього-навсього добрий намір  і  ми  його  повинні  виконати.  Але
все-одно  довкола цього буде потім корупція,  будуть зловживання і
таке інше.  У мене таке запитання. Я б дуже хотів привернути увагу
комітету вашого до того,  що, скажімо, в кінці минулого року через
мій виборчий округ,  через перехід Краковець і через Раву  руську,
коли  ...  в той момент коли стільки цукру лежало у нас по коморах
по селах,  був величезний викид,  завезли  дуже  багато  цукру  із
Польщі.  Скажіть,  будь  ласка,  є якась можливість зробити заслін
цьому всьому?  Це ж був  колосальний  удар  по  нашій  українській
економіці і по селу.

     БУЖДИГАН П.П.  Я питання ваше зрозумів.  Я вам скажу,  що я з
ІваноФранківської області і ви знаєте, не тільки цукор, а, знаєте,
картоплю  і  багато  інших  сільськогосподарських видів продукції.
Заслін є,  можливість зробити. Але зробиться засідання тоді, коли,
дійсно,  держава буде державою. І це не залежить тільки від цукру.
Дякую за питання.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Калінчук,   фракція   "Аграрники
України".

     16:29:05

     КАЛІНЧУК В.А.

     Дякую, Володимире  Михайловичу.  Калінчук,  Одещина,  фракція
"Аграрники України".

     Шановний Пилипе  Пилиповичу,  скажіть   мені,   будь   ласка,
все-таки я хочу почути,  от ми приймаємо закон, ми хочемо за нього
проголосувати,  він повинен стимулювати виробництво.  Так кого він
буде  стимулювати  переробну промисловість чи виробників сировини?
Кого? Чи тих і тих? Дякую.

     БУЖДИГАН П.П.  Я,  як  не  помиляюся,   у   вашому   комітеті
розроблявся закон про цукор. І ви у цьому законі прекрасно знаєте,
що згідно цього закону іде питання  про  те,  щоб  цукрова  галузь
розвивалася. І згідно державної програми, яку ви підтримуєте, ваша
фракція підтримує, такі наміри є. І навіть вам цифри можу назвати,
що  зараз  ми  повинні збільшити до 20.5 мільйонів тон буряка і до
2,26 мільйонів тон цукру у 2005 році згідно з  програмою,  яку  ви
підтримуєте.

     Таким чином,  цей  закон  буде  стимулювати,  як  виробництво
цукрових буряків, так і цукропереробщиків.

     ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков, фракція "Єдина Україна".

     16:30:17

     МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

     Уважаемый Пилип Пилипович, у меня два вопроса к вам.

     Вопрос первый.  Ну,  мне   непонятно   допустим,   длительный
промежуток времени прошел.  И, действительно, были ситуации, когда
у нас сахара было в достаточном количестве.  Почему мы все-таки не
приводили в соответсвие два этих закона в прошлом созыве? И почему
мы давали возможность,  так сказать,  если говорим о том,  что это
поправит  положение  дел  на  рынке,  почему не давали возможность
привезти и навести здесь порядок? Это вопрос первый.

     И вопрос  второй.  Кто  все-таки  является  счасливцем,   так
сказать,  этого момента,  кому ж передано право выдавать лицензии,
на  каких  условиях  и  кто  определяет  правила  этой  игры,  кто
регламентирует механизм выдачи лицензий?

     Спасибо.

     БУЖДИГАН П.П.  На перше питання я би вас просив звернутися до
Катерини  Ващук,  яка  була  головою  Аграрного   комітету,   мені
здається, і зараз є. Значить, до неї це питання. Ну, в її комітеті
цей закон проводився по цукру.  Так що  до  нього  якраз  поясните
Матвієнкову.

     А на друге питання дам вам відповідь слідуючу. Справа в тому,
ви  звернули  увагу,  що  на  комітеті,  коли  ми  розглядали  цей
законопроект, і від комітету іде пропозиція в першому читанні. І я
дуже просив би,  згідно закону про ліцензування, Кабінет Міністрів
це і якщо до другого читання ми не побачимо цю ліцензію,  яка вона
є і які там умови,  я думаю,  що за друге читання ми голосувати не
будемо.  Влаштовує вас така відповідь?  І я думаю ви підтримаєте в
такому варіанті. Дякую.

     ГОЛОВА. Час на запитання вичерпаний.

     БУЖДИГАН П.П.  Шановний  Володимир  Михайлович,  я  хотів  би
сказати,   що  це  перший  законопроект,  який  розглядає  нинішня
Верховна Рада.  Тому просив би в першому читанні його  обов'язково
підтримати.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  є  потреба  нам обговорювати це,  є
бажаючі виступити в обговоренні.  Якщо є бажаючі, прошу записатися
будь ласка. Прошу висвітлити на табло.

     Народний депутат Білорус,  фракція блоку Юлії Тимошенко, будь
ласка

     БІЛОРУС О.Г.

     Я записався для того,  щоб  передати  слово  нашому  крупному
фахівцю з цього питання Юхновському Олегу Івановичу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Олег Юхновський.

     16:32:58

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую,  Олег  Григорович,  фракція виборчого
блоку Юлії Тимошенко.

     Шановні колеги,  я  зрозумів,  що  це  питання  досить   таке
складне.   Ситуація,   в  якій  зараз  перебуває  цукрова  галузь,
надзвичайно складна і в першу чергу ті проблеми,  які є в  галузі,
вони  зумовлені  не законом,  якій регулює якраз взаємовідносити в
цукровій галузі, а відношенням я вважаю в першу чергу, відношенням
якраз уряду до цієї галузі.

     Давайте згадаємо,  скільки  нормативних  актів проведено було
через  Верховну  Раду  в  плані  пролобованої,  я  маю  на  увазі,
провезення   цукру-сирцю   на   територію  України,  практично  ці
нормативні  акти  знищували  вітчизняне   виробництво   цукру   на
території України. Дана ж норма якраз передбачена в Законі України
"Про державне регулювання виробництва  і  реалізації  цукру  якраз
передбачає  наведення  порядку в оптовій торгівлі цукру.  Це дасть
можливість в принципі уникнути тих спекуляцій,  які є сьогодні, на
сьогоднішньому ринку.  І з цілою низкою комплексів заходів, які до
того ж повинні сьогодні бути задіяні Кабінетом Міністрів  і  дасть
можливість  принаймі  хоч частково врегулювати ситуацію в цукровій
галузі. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Обговорення  питання   завершено.   Прийняття
рішення відповідно до Регламенту відбудеться в четвер.

     На розгляд   вноситься   проект   Закону  "Про  запровадження
мораторію на прийняття Законів з питань надання податкових пільг у
разі ввезення товарів на митну територію України".

     Доповідачем з цього питання визначено Міністра економіки та з
питань  європейської   інтеграції   України   Шлапака   Олександра
Віталійовича, співдоповідача - заступника Голови Комітету з питань
фінансів і банківської діяльності Терьохіна Сергія  Анатолійовича.
Як тільки повідомили, що міністр уже прибув. Будь ласка. Є міністр
Шлапак? Значить ще не добіг.

     Шановні колеги,  у нас буде можливість у п'ятницю  розповісти
Уряду як треба поважати Верховну Раду.

     Я зараз  пропоную,  щоб  виступив  із  співдоповіддю народний
депутат Терьохін. Будь ласка.

     16:35:31

     ТЕРЬОХІН С.А.

     Добрий день, шановні народні депутати.

     В зв'язку з тим,  що Олександр Віталійович  Шлапак  є  добрим
економістом,  мабуть  він  вирішив  не виходити на цю трибуну,  не
пропонувати прийняти ці два закони. Тепер я хочу розповісти чому.

     Першим розглядається проект закону 1196,  поданий Президентом
України  та  визначений  ним  як невідкладний згідно з положеннями
статті 93 Конституції.  Комітет з питань фінансів розглянув проект
цього  закону  і уповноважив мене прокоментувати його та висловити
позицію нашого комітету.

     У проекті мова йде про запровадження мораторію  на  прийняття
законів  з питань надання податкових пільг в разі ввезення товарів
на митну територію України.

     Здавалось би,  чудова пропозиція,  якби  не  існувало  багато
"але".

     Перше "але" полягає в тому, що тільки в 2000 році ми прийняли
закон,  між іншим,  через подолання вето,  за  яким  підприємства,
створені  як  за  участю  іноземного  капіталу,  так  і  за участю
українських інвестицій,  отримали однаковий  податковий  режим,  а
отже  і однакові умови конкуренції.  Себто,  при чесному виконанні
цього закону, імпортних пільг існувати просто не може.

     Друге "але"  полягає  в  тому,  що  за   привабливою   формою
мораторію  зникають  класичні  пільги  за поставками,  припустимо,
гуманітарного або  благодійного  характеру  там  до  "Українського
Червоного  Хреста",  інвалідських організацій,  шкіл,  інститутів,
інших бюджетників.

     Після впровадження цього проекту буде, припустимо, неможливим
отримувати гранти там на операції для громадян і так далі.

     Третє "але"  грунтується  на  протиріччі  норм  цього проекту
нормам Конституції України в багатьох  частинах.  Я  не  буду  всі
перелічувати,  зацитую  лише  одну:  стаття 93 надає беззастережне
право законодавчої ініціативи народним депутатам. Якщо ми приймемо
такий  закон,  то  самі себе обмежимо в законодавчій ініціативі по
винесенню з інших законопроектів, які стосуються цього питання.

     Комітет з   питань   фінансів   і   банківської    діяльності
одноголосно прийняв рішення про відхилення цього закону. До нашого
висновку приєднується головне науковоекспертне управління  Апарату
Верховної Ради.

     І на останнє можу сказати:  якщо ми приймемо цей закон, то ті
ратифікації  по  прийняттю  закону  від  ухилення  від  подвійного
оподаткування   і   встановлення  особливих  правил  оподаткування
процентів,  девідендів, роялті з іншими країнами ми теж не зможемо
прийняти.  Я  вам  нагадую,  що тільки два таких закони в нас є на
цьому сесійному тижні. Дякую за увагу. Якщо є питання, прошу.

     ГОЛОВА. Є питання до народного  депутата?  Прошу  записатись,
будь ласка. Прошу висвітлить на табло.

     Народний депутат Сухий, фракція СДПУ (о).

     16:38:44

     СУХИЙ Я.М. Дякую.

     Сергій Анатолійович,  мені особисто імпонує позиція комітету,
тому я багато на цю тему не буду  говорити,  про  те,  що  надання
певних  податкових  пільг  є  одним  з  потужних засобів державної
політики  з   метою   стимулювання   розвитку   ключових   галузей
промисловості.

     Скажіть, будь ласка,  там в пояснювальній записці йдеться, що
це нібито зекономить бюджет на  400  мільйонів  гривень.  Про  які
гроші йдеться, де вони візьмуться, як їх немає просто?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дійсно, це, знаєте, як шкіру невбитого ведмедя
ділити.  Тому що пропонується  оцінити  наші  можливі  законодавчі
ініціативи про встановлення пільг в розмірі 400 мільйонів гривень.
Отак от оцінили суб'єктів законодавчої ініціативи.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Семенюк.  Фракція   Соціалістичної
партії України.

     16:39:41

     СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція соціалістів.

     Шановний Сергіє Анатолійовичу, я як в минулому член аграрного
комітету спостерігала таку тенденцію,  що як осінь,  збір врожаю -
зразу  вводимо  ввізні  мита.  Ціна  на  внутрішньому  ринку  тоді
відповідно падає.

     Як весна, коли вже посередники набралися відповідного товару,
приносять  нам  в  сесійний  зал  документи  на  те,  що відмініть
експортне  мито.  Тобто  вже  ціна  на  зовнішньому   ринку   буде
відповідно підніматися.

     Коли селянин  сіє весною,  а восени збирає,  то посередники і
шулери  в  такий  спосіб  проводять  сьогодні  збір  врожаю  через
проведення відповідних норм.

     Чи є така сьогодні норма в цьому документі, яка унеможливить,
і  чи  ви  даєте  гарантію,  що  весною  не  принесуть  нам  знову
відповідне подання про відміну цього документу? Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А.   Ну,   Валентино  Петрівно,  шановна,  згідно,
знову-таки,  з  компетенцією  народного  депутата   будьякого,   з
конституційним  правом законодавчої ініціативи такої гарантії бути
просто не може. Тому що кожного дня може бути прийняте, винесене в
парламент  і прийняте парламентом рішення,  яке буде або звужувати
ці правила, або розширювати ці правила.

     І взагалі я ще раз хотів би,  шановні депутати, наголосити на
парадоксальності  цього закону як такого.  Це закон про накладення
мораторію на законодавчу ініціативу народних депутатів.

     Я думаю , що тільки це пояснення може визначити долю майбутню
цього проекту. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков.

     16:41:30

     МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, Мариуполь, 55 округ.

     Уважаемый Сергей Анатольевич. Я так с вами в какой-то степени
согласен ,  в какой-то нет.  Закон  вступит  в  силу  и  он  будет
действовать  ,  будет  действовать он до тех пор пока мы не примем
новый закон ,  который будет уже давать льготы  по  тем  или  иным
вопросам,  все  законы  имеют  равную  силу  и  равную значимость.
Поэтому  мы  можем  его  принять  следующим  законом  поправить  и
отменить,  но  вопрос не в этом льготы вы сами понимаете,  что это
явление не  нормальное,  что  должно  быть  равное  ,  нормальное,
прозрачное правило игры для всех.

     То, что  мы на иногда называем льготами в большинстве случаев
это нормальное условие для работы  товаропроизводителя  и  вы  это
тоже прекрастно понимаете.

     Так вот я вам задаю вопрос как будем говорить,  как одному из
руководителей профильного комитета.  Когда же мы увидим не то, что
полноценный,   но  хотябы  "балванку"  Налогового  кодекса  других
нормативных документов,  которые позволили нам все-таки отойти  от
системы  льготирования  и  перейти  к нормальной плановой работе -
строительства нашей экономики.

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

     На першу частину вашого запитання, вірніше твердження я хотів
би навести два приклади.  Немайте ілюзій ,  що при прийнятті цього
закону пільги не можна буде  встановлювати.  Я  вам  один  приклад
тільки   приведу  напередодні  виборів  з  переліку  овшорних  зон
сьогоднішній Уряд вилучив Кіпр.

     Для чого? Щоб не застосовувалася дискримінаційна норма закону
про  оподаткування  прибутку,  яка не дозволяє 15 відсотків витрат
при операціях з овшорними зонами списувати на валові витрати.

     Як тільки  вибори  закінчилися  Кіпр  був  знову  введений  в
перелік овшорних зон.

     Тому тут можна і з цим законом витворяти , що завгодно.

     Стосовно вашого  запитання  по  суті.  Я  буду дуже радний ця
ідеологія прозвучала у доповіді голови Бюджетного  комітету,  який
представляв  звіт  Уряду по бюджету минулого року про те,  що якщо
Верховна Рада прийме рішення про створення спеціальної комісії або
спеціальної  робочої  групи,  яка  б все-таки з того,  ви знаєте в
якому стані знаходиться документ поданий Урядом зробила нормальний
документ  і  хоча  б  через рік.  Ми б його ввели,  як повноцінний
Податковий кодекс..

     Я сподіваюся,    Сергію    Анатолійовичу,     знаючи     вашу
компетентність в цьому питанні і на вашу участь.

     ГОЛОВА. Народний депутат Асадчев і завершуємо.

     16:43:59

     АСАДЧЕВ В.М.

     Володимире Михайловичу, я вам дуже вдячний, що ви мені надали
слово, тим більше, що моє питання не до Терьохіна , а до вас.

     Ви вдумайтеся, якщо б цей проект не подав Пезидент, я б слова
не брав. Президент подає проект, як невідкладний, який називається
"Проект Закону про запровадження мораторію на прийняття  законів".
Це просто сміх.  Я розумію,  коли ви були главою Адміністрації, то
Президент таких законів не подавав.  Зараз,  звичайно,там видатний
юрист вже у нас, розумієте, який навчає все населення.

     То в   мене  просто  до  вас  пропозиція.  Ви  поясніть  пану
Медведчуку, щоб він пояснив може Президенту, хоча, звичайно, це не
була   ініціатива  Президента,  що  не  можна  прийняти  Закон  на
запровадження мораторію на прийняття законів". Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Час вичерпаний, я вам дякую, Сергію Анатолійовичу.

     Будь ласка,  Олександр Віталійович  Шлапак.  Будь  ласка,  до
трибуни.

     Шановні колеги, можливо зараз запитання до міністра будуть? Я
прошу записатися. Поки міінстр іде, так буде, думаю, оперативніше,
щоб він відполвів на запитання.  Прошу записатися. Прошу висвітити
на табло.

     Народний депутат Мішура, фракція комуністів України.

     16:45:38

     МІШУРА В.Д.

     Шановний Олександре Михайловичу!  Я  ось  тут.  Якщо  можете,
дайте мені видповідь.  Хто є автором цієї ідеї про внесення такого
закону на розгляд Верховної Ради?

     ШЛАПАК О.В. Уряд України.

     ГОЛОВА. Народний депутат Асадчев, фракція "Наша Україна"

     16:46:09

     АСАДЧЕВ В.М.

     Дякую. Олександре Віталійовичу, я тільки що задав питання, ви
мабуть  чули  його,  то  я  хочу  і вам все-таки задати.  Як можна
прийняти закон про запровадження мараторію на прийняття законів?

     От уявіть собі,  що ми  такий  закон  прийняли,  а  наступним
законом  ввели  пільгу.  І що буде діяти:  мараторій чи буде діяти
закон, в який ми ввели нову пільгу?

     ШЛАПАК О.В.  Дякую,  Валерію Михайлович.  Я думаю, що ви самі
добре  розумієте  софістику,  яка закладена у вашому безпосередньо
питанні.

     Я хочу одну річ  підкреслити  і  хотів  би  поправити  Сергія
Анатолійовича,  який виступав з цієї трибуни.  Безумовно закон має
економічний аспект і про нього декілька слів, якщо є така потреба,
я хотів би сказати,  але має аспект інший. Ми на сьогоднішній день
напільгувалися в економіці таким чином,  що у нас  сьогодні  діють
законодавчі  режими по оподаткуванню в різних територіях різні,  у
різних  галузях  різні  і  тому  я  абсолютно   підтримую   Сергія
Анатолійовича, але в даному випадку Матвієнкова, який говорить про
те,  що нам потрібні єдині  і  прозорі  правила,  а  не  припинити
"ремонтувати"   законодавство   податкове   в   Україні  постійним
пільгуванням.  Ось чому мова йде про те,  щоб ми з вами разом -  я
хочу  це підкреслити - взяли добровільні самообмеження на те,  щоб
запроваджувати нові податкові пільги.  І коли Сергій  Анатолійович
каже,  що  цей  закон  потрібен  тільки  для  того,  щоб  обмежити
законодавчу ініціативу народних  депутатів,  це  неправда,  Сергій
Анатолійович.  Це  обмеження  законодавчої  ініціативи Президента,
уряду,  а також народних депутатів. Давайте взаємно домовимося, що
на  цей  невеликий  період  часу до 1 січня 2004 року,  поки ми не
приймемо Податковий кодекс, ми припинемо подальше пільгування, яке
руйнує українську економіку. Ось і вся логіка, так би мовити.

     Да, безумовно  можна закони не приймати,  але важливий,  якщо
хочете,  посил певний,  сигнал,  який сьогодні подає як парламент,
так і уряд, що ми припиняємо подібного роду практику. В противному
разі, на нашу думку, ми ситуації не втримаємо. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Таран, фракція блоку Юлії Тимошенко.

     16:48:07

     ТАРАН В.В.

     Шановний доповідачу!  Справа в тому,  що даний закон, точніше
законопроект, однозначно суперечить 93 статті Конституції. От якщо
він суперечить статті  93  Конституції,  тобто  якщо  він  обмежує
законодавчі  права  народних депутатів,  він вже не може ставитися
навіть на розгляд  як  такий,  що  суперечить  Конституції.  Це  є
однозначно.  Але  тут  чітко було також сказано про те,  що згідно
цього закону,  коли би він був прийнятий,  не можна  було  б,  або
скажімо  так,  виникли  б  проблеми  стосовно  грантів,  виникли б
проблеми стосовно ратифікації і таке інше. Тобто він вніс би хаос,
це  є  однозначно.  І все-таки Президент його пропонує прийняти як
невідкладний, скажімо так.

     І тому у мене  виникає  питання:  кому  цей  закон  у  такому
випадку був потрібений? Якщо говорити чесно і називати речі своїми
іменами,  що він лобує,  які інтереси він лобує?  Якщо він вносить
хаос,  але раптом...  Суперечить Конституції,  але тут його треба,
необхідно ще на цій сесії прийняти. Давайте така відповідь чеесна,
якщо можна. Спасибі.

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Ви  знаєте,  я би зрозумів як би питання
ставилося про те,  що я з трибуни просив би якихось  пільг,  і  ви
питали:  кому це вигідно.  Але коли ми ставимо питання, що давайте
відмовимося від подальшого пільгування,  і  ви  питаєте:  кому  це
вигідно,  що ми лобуємо. Ми лобуємо одне: якраз не хаос, а порядок
в українській економіці.

     Тепер щодо грантів і всього іншого.  Я запевняю вас,  що  всі
необхідні    процедуру   законодавством   на   сьогоднішній   день
врегульовані.  Будьякий грант  буде  ратифікований  відповідно  до
законодавства,  яке прийняте на сьогодні.  Мова іде про припинення
надання нових пільг.  Ми навіть не  ставимо  питання  про  відміну
інших,  це  достатньо  складна процедура,  ми це будемо робити при
прийняті кодексу. Але якщо ми прийняли спільне рішення, рухатися у
певному упорядкуванні сьогодні податкового законодавства, не треба
по дорозі у черговий раз робити помилки,  які ми допускали раніше.
Отже, ми лобуємо одне тільки: порядок в українській економіці.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський, фракція "Наша Україна".

     16:50:14

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

     Володимир Яворівський,   Яворівський,   Жовківський   райони,
Львівщина.

     Шановний пане міністр,  законопроект, який ви пропонуєте, має
формальну  логіку,  яку  можна  підтримати.  Тому що,  дійсно,  на
пільгах у нас в  Україні  сформувалося  уже,  помоєму,  формується
третє покоління олігархів. І, дійсно, незабаром просто уже не буде
ніяких пільг.

     Але цей закон,  з моєї точки зору,  майже не  має  перспектив
через  те,  що  ті,  хто  мають  пільги,  вони  за  цей  закон  не
проголосують,  а ті,  хто не мають пільг,  ставляться до  нього  з
підозрою.  Але у мене конкретне до вас таке запитання. Якщо раптом
цей закон буде прийнятий, скажіть, будь ласка, а вільні економічні
зони,  якими обліплені всі кордони України з усіх боків, які стали
просто чорними дірами, куди завозиться колосальна кількість різних
товарів,  які після цього розвозяться по всій Україні. Скажіть, що
тоді  робити?  Ми  будемо  забороняти  вільні  ці  економічні   чи
спеціальні економічні зони.  Чи як буде, яка логіка в цьому? Дякую
вам.

     ШЛАПАК О.В.  Щодо вільних економічних зон.  На мою  думку  ми
маємо величезну проблему сьогодні з вільними економічними зонами і
територіями  приорітетного  розвитку,  які  створені  сьогодні   в
Україні.  І  коли  я  говорив про те,  що сьогодні в Україні існує
декільна податкових територіальних режимів,  я мав на  увазі  саме
їх.

     Однак, коли  ми  готували цей законопроект,  ми розумилі,  що
прийняти рішення  зараз  про  одномоментне  скасування  пільг  нам
напевно не вдасться.  Мова йде про те,  щоб припинити зараз подачу
нових.

     Що стосується вільних економічних зон,  я хотів би  тих,  хто
цікавиться тематикою цією,  закликати до наступного.  Ми нещодавно
підвели пісумки щодо діяльності вільних  економічних  зон  в  2001
році і в першому кварталі 2002 року.  Ми прописали всі позитивні і
негативні сторони.  Найближчим часом, я маю надію, ми подамо вам в
парламент  на розгляд проект рішення про скасування певних вільних
економічних зон,  які себе  абсолютно  не  виправдали.  Ми  подамо
законопроект,  який  унеможливить  в  подальшому  завіс під маркою
вільних економічних зон товарні групи 1.24,  тобто  продовольства,
яке псує сьогодні наш конкурентний ринок. І ряд інших законодавчих
актів,  які допоможуть  нам  зробити  роботу  в  цих  зонах  більш
цивілізованими і розумними.  Ось чому сьогодни одномоментно, одним
махом відмовлятися від такої формули ми вважали б за неможливе.

     Що ж до прийняття і того,  що нам дасть  цей  закон.  Я  хочу
підкреслити ще раз, як ви сказали, формальну логіку закону.

     Якщо ми його приймаємо, значить комітет Верховної Ради і сама
Верховна Рада відмовляютсья приймати законодавчі ініціативи, чи то
Президента, чи то Уряду, чи народних депутатів кажучи про те, що є
закон.

     Я допускаю,  що хтось із них вийде на трибуни і буде вимагати
прийняття цього закону - це його конституційне право.

     Але якщо  ми  домовимося  в цьому залі що цього не буде,  цей
закон не буде проголосований.  Якщо хочете - це тест-перевірка  на
певну волю в наведені порядку в цьому питанні. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Віталійовичу, сідайте будь ласка.

     Шановні народні  депутати,  чи  є потреба обговорювати це?  Є
бажаючі виступити в обгоренні? Прошу записатися.

     Прошу висвітлити.  Поки здійснюється запис,  народний депутат
Асадчев,   будь   ласка.   Включіть  мікрофон  народного  депутата
Асадчева.

     16:53:46

     АСАДЧЕВ В.М.

     Я вам ще раз дякую,  пан Голова, за надане слово. Я вже зараз
хочу  виступити,  звичайно,  з тієї теми,  яка зачеплена.  Це дуже
важлива тема.  І це правда,  і тут  треба  підтримати  і  Уряд,  і
міністерство.  Але  вирішення  її  дуже  примітивне.  Неможна  так
примітивно поставити і вирішити цю проблему.

     Чому, скажімо, Уряд не вніс зараз більш конкретні пропозиції?
Хто  робив  ці  економічні  зони?  Уряд робив,  ми пам'ятаємо,  як
штампували тут  одну  за  одною.  Хто  здебільшого  робив  ці  всі
преференції по податках? Здебільшого Урядом вони вносилися.

     Давайте сьогодні  внесемо  ряд  законодавчих актів,  скажімо,
скасуємо ряд цих вільних зон - раз.  Скажемо - податок на прибуток
в       півтора      відсотка,      що      зараз      іде      на
військовослужбовців,будівництво житла,  це майже мільярд.  Давайте
цю  преференцію  приберемо,  замінимо іншим замінником.  ПДВ,  яке
сьогодні   йде   сільськогосподарським   виробникам,   подивіться,
сьогодні  Рахункова  палата  показала куди воно реально йде.  А це
приблизно 700-800 мільйонів коштів. От якщо б Уряд вніс конкретний
законопроект  по  оцим конкретним речам,  я думаю,  у нас сьогодні
була дуже серйозна розмова.  До таких речей неможна так примітивно
підходити.

     Тому я запропонував би,  щоб Уряд підготував такі законодавчі
акти,  і дуже важливо - до закінчення цієї сесії, тому що він тоді
зможе  формувати  бюджет  уже  маючи  достатньо серйозні додаткові
надходження до того бюджету,  який буде плануватись на  2003  рік.
Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Черняк,  фракція "Наша Україна".  Як
вам зручно, будь ласка. Включіть мікрофон на трибуну.

     16:55:37

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановні народні депутати!  Треба відділити мухи від борщу.  Я
думаю,  що потрібно підтримати Уряд в його прагненні покласти край
оцій лавині пільгування.  Це абсолютно правильна позиція  Уряду.Це
той випадок, коли я з Урядом згоден.

     Дійсно, якщо   подивитися  статистику,  в  минулому  році  ми
прийняли 33 закони і постанови про надання  пільг.  Це  було  десь
приблизно мільярд гривень.

     Якщо взяти   подивитись  взагалі,  скільки  бюджету  з'їдають
пільги, є різна статистика, десь 30 мільярдів з'їдають пільги.

     Інколи кажуть, що в нас набмірний податковий тиск. Це правда,
але не вся правда і не основна правда.  Пробелма полягає не в тому
і не тільки в тому,  щоб зменшити податковий тиск,  а в тому,  щоб
рівномірно розподілити податки.  Ось цю проблему ми ніяк не можемо
вирішити.

     І тому, дійсно, треба домовитись з цього приводу.

     Але з іншого боку  я  погоджуюсь  з  моїм  колегою  депутатом
Асадчевим,  що цю проблему не можна вирішувати прямолінійно, в лоб
-  заборонити  законодавчу  ініціативу.   Тут   треба   було   або
домовитись,  дійсно,  тобто,  якусь  політичну  угоду підписати чи
оприлюднити,  чи принаймні домовитись з цього приводу, що ми цього
робити не будемо, або запропонувати якісь конкретні законопроекти,
які б, дійсно, поклали край цьому процесу.

     З юридичної і політичної точки  зору  ми  не  можемо  законом
заборонити  депутатам  пропонувати  законопроекти,  і це,  дійсно,
нонсенс. Тому в такому конкретному вигляді, в якому це подав уряд,
цю  правильну ідею в тій упаковці,  в якій він це зробив,  під тим
соусом, дійсно, це викликає заперечення.

     Тому я  думаю,  що  саму  ідею   потрібно   підтримати,   але
конкретний спосіб її реалізації підтримати ми не можемо.  Тому,  я
думаю,  що  коли  дійде  справа  до   голосування,   то   я   буду
розтягуватись   в   шпагаті   між   бажанням   підтримати  уряд  і
неможливістю це зробити. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   депутат   Павловський.   Михайло
Антонович, будь ласка.

     16:58:35

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     Я дякую.  Павловський,  фракція блоку Юлії Тимошенко,  партія
"Батьківщина".

     Шановна Президія,  члени уряду,  колеги.  Я  хочу  привернути
увагу  до  такого  от  протиріччя.  От зверніть увагу:  в посланні
Президент до Верховної  Ради  наголос  ставиться  на  інноваційний
розвиток.   Вчора   Прем'єр-міністр   і   віцепрем'єр  Семиноженко
презентували свою книгу: "Інноваційний розвиток".

     А тепер далі.  Цим законом це вже  буде  неможливо,  тому  що
інноваційний  розвиток в усьому світі йде з державною підтримкою і
з пільгами.  Більше того,  це високі технології,  яких  в  Україні
сьогодні немає,  тільки залишки є.  От,  скажімо,  радіоелектронна
промисловість дає до нашого бюджету 0,13  відсотка.  То  їй  можна
пільги  дати?  Можна.  А от в Сполучених Штатах 50 відсотків до їх
ВВП,  500 мільярдів доларів.  І,  до речі,  конгрес США в минулому
році ще на 5 років продовжив пільги електронній галузі США.

     Ми прийняли  декілька  законів окремих:  підтримка авіаційної
промисловості,  тої ж електроніки була  спроба,  такий  закон,  до
речі, Верховна Рада прийняла, Президент вето наклав. Тобто бачите,
яка тут суперечність.

     Більше того,  в усьому світі,  в розвинутих  країнах  основою
такого  швидкого  розвитку  є технопарки,  а технопарки побудовані
якраз на пільгах для інноваційного процесу. Скажімо, в Китаї є 140
технопарків, в Сполучених Штатах більше 100, а в Україні - лише 7,
і ті ще не почали роботу. І ми тепер зупиняємо цей процес.

     Тому виходить така схема,  що треба спочатку  уряду  прийняти
концептуальний закон, де визначити ті напрямки, галузі, в яких, це
будуть інноваційні напрямки,  в яких потрібні пільги, бо без цього
це неможливо в принципі.

     Другий напрямок  - це галузі і напрямки,  де пільги,  дійсно,
непотрібні.  Це визначити. А тепер, коли будуть ці напрямки, то їх
наповнювати   конкретними   законами.   І  той  же  Президент  для
реалізації   свого   послання   повинен    невідкладно    подавати
законопроекти для реалізації інноваційного напрямку.

     Якщо ж  ми  підтримаємо  нинішній законопроект,  ми зруйнуємо
послання Президент до Верховної Ради.  Ми зруйнуємо всі  ті  ідеї,
які  є в монографії Кінаха,  Семеноженко і Гейця.  Тобто Уряд буде
сам себе підрізати.  При чому з допомогою Міністерства економіки і
інтеграції.  Для  інтеграції для Європи це добре,  бо вони нам все
привезуть, але і ми повинні їм щось вести, а високі технології нам
потрібні  для  однієї мети - не буде ніколи високої зарплати в тій
країні, яка не має високих технологій.

     А світова статистика свідчить співвідношення зарплати  в  тій
країні  де є високі технології і до країни старовинного придатку у
світі йде 20 до 40.  Ми сьогодні маємо співвідношення 30, тобто ми
маємо  статус  колонії ми експортуємо сировину і інтелект і ми цей
інтелект не реалізовуємо, коли буде такий законопроект .

     Тому його  потрібно  відхилити,  а  Мінекономіки  думати  про
розвиток і запропонувати законопроект концептуальний де підтримати
іноваційний розвиток нашої держави.

     І народні  депутати  представники  різних   галузей   повинні
запропонувати  законопроекти,  які підтримують високі технології в
України, щоб не було так , як із законом про компактдиски.

     Уряд хотів зупинити наше виробництво, а виявляєтья це Україна
світу  подарувала  технологію  лазарних  компактдисків і ми хотіли
його зупинити заради експорту металу, бо це сировинний придаток.

     Тому я пропоную якраз цю мою  пропозицію  покласти  в  основу
діяльності  Уряду  і представити відповідні законопроекти з трьома
цими пропозиціями, а цей треба відхилити. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати   обговорення    питання
завершено  ,  відносно  рішення ми будемо відповідно до Регламенту
визначатися в четвер з цього приводу.

     На ваш розгляд вноситься проект закону про внесення  змін  до
деяких  законів  України,  щодо  надання  права Кабінету Міністрів
України встановлювати і змінювати ставки ввізного мита.  Доповідач
Міністр  економіки  та  з питань європейської інтеграції Олександр
Віталієвич Шлапак. Будь ласка.

     Шановні колеги   нам   залишилося   розглянути    ще    п'ять
законопроектів я просив би, щоб ми оперативно попрацювали.

     ШЛАПАК О.В.  Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні
депутати!

     Одним з  головних  завдань   законопроекту   є   забезпечення
оперативного  перегляду  ставок  мита в залежності від ситуації на
зовнішньому і внутрішньому ринках з  метою  захисту  національного
виробника.

     Процес розробки,  погодження  і  прийняття  та введення в дію
закону,  звичайно,  займає від кількох місяців  до  півроку.  Така
низька   оперативність   в  ряді  випадків  призводить  до  певних
економічних втрат,  як суб'єктів господарювання,  так і державного
бюджету.

     Я міг би привести декілька прикладів.  Так,  наприклад, Закон
України про внесення змін до Митного  тарифу  України  щодо  зміни
ставок на ялиці, спирт, хутровий одяг і так далі проект якого було
внесено Кабінетом  Міністрів  України  в  кінці  2001  року,  було
прийнято  лише  7 березня 2002 року.  Прийняття зазначеного закону
було  зумовлене  необхідністю  оперативного  реагування  на  зміни
кон'юнктури  ринку,  і  затримка  з  його прийняттям призвела,  за
нашими оцінками,  до втрат Державного бюджету  в  розмірі  близько
півтора мільйони доларів.

     Така ж  ситуація  мала  місце  в  алмазообробній галузі.  Тут
ситуація  ще  гірша,  оскільки  ми   разом   з   вами   розглядали
законопроект,  який  був  вкрай необхідний нашій галузі,  протягом
більше року.  Трапилося так,  що  фактично  прибуткову  галузь  ми
фактично  поклали  на  коліна  із-за того,  що довгий час не могли
зняти ввізне мито на безпосередньо не оброблені алмази.

     Ще один  приклад,  який  я  хотів  привести  -   це   приклад
пов'язаний  з  прийняттям  Закону  про  внесення  змін  до Митного
кодексу України щодо виконання положень України  між  Україною  та
ЄЕС про торгівлю текстильною продукцією. Ми приймали цей закон вже
безпосередньо у Верховній Раді біля п'яти місяців.  Це призвело до
того,  що закон був прийнятий і підписаний Президентом,  вступив в
дію тільки в кінці лютого 2002 року тоді,  як повинен був вступити
відповідно до домовленостей з 1 січня.  І вартувало великих зусиль
нашого дипломатичного, економічного корпусу для того, щоб все-таки
домовитися  з Європейським союзом про неповернення до квотування і
подальшу роботу у безквотовому режимі.  За нашими оцінками  втрати
могли сягнути біля 240 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки
тільки нашого торгового обороту з Європейським союзом.

     Це прикладів небагато поки що,  оскільки норма, відповідно до
якої парламент не тільки встановлює,  але і змінює ставки ввізного
мита діє з 1 липня минулого року.

     Ось чому  законопроектом,  який  ми  пропонуємо   до   вашого
розгляду,  пропонується повернутися до ситуації, яка мала місце до
1  липня  2001  року,  коли  на   підакцизні   товари   ставки   і
встановлюються і змінюються Верховною Радою.

     Що ж  до  ставок ввізного мита на непідакцизні товари,  то це
питання розглядається Митно-тарифною радою і  кінцево  приймається
рішенням уряду України.

     Для довідки  хотів  би  сказати,  що  в більшості країн наших
торгівельних партнерів  саме  урядом  надано  право  зміни  ставок
ввізного   мита.  Це  призведе  тільки  до  одного  -  до  більшої
оперативності в роботі  нас  як  і  парламенту,  уряду  по  оцінці
ситуації, яка виникає в тій чи іншій галузі і прийнятті необхідних
рішень. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Є запитання? Прошу записатися,
будь  ласка.  Прошу висвітити на табло.  Народний депутат Ківалов,
фракція "Єдина Україна".

     Відмовляється від  слова.  Народний  депутат  Таран,  фракція
блоку Юлії Тимошенко.

     17:06:56

     ТАРАН В.В. Віктор Таран, фракція блоку Юлії Тимошенко.

     Шановний пане  міністре  економіки!  Я  зараннє у вас попрошу
вибачення,  бо моє питання воно  не  стосуватиметься  суті  даного
закону. Але оскільки не так часто мені вдається, скажімо, як іншим
депутатам  мати  безпосереднє  спілкування  з  членами  уряду,  то
можливо  ви  згодетесь  і відповісте на моє запитання.  Хоча воно,
повторюю,  не стосується  суті  цього  закону.  Але  воно  є  дуже
важливим.   Йдеться   про   те,   що   прем'єр-міністр   Кінах   і
прем'єрміністр  Росії  Христенко  підписали  угоду   про   спільне
використання газосховищ і про ціну за використання цих газосховищ.
Причому, як було сказано на прес-конференції паном Христенко, ціна
ця є конфедеційна і вона не оголошується.  Отже,  якщо ваша ласка,
якщо ви згодитеся відповісти що  це  за  угода,  бо  навіть  ми  -
народні  депутати  -  цього  не  знаємо.  Яка ціна за використання
українських газосховищ і так далі в цьому контексті. Спасибі. Якщо
можна.

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  На жаль, я не зможу напевно задовольнити
повністю ваш...  відповісти на ваше запитання.  Я скажу тільки  ті
речі,  які відомі мені, оскільки я не приймав безпосередньо участі
в підготовці цієї угоди.

     Йдеться про те,  що протягом усіх  років  незалежності  нашої
держави  українські  газосховища  для  транспортування російського
газу за кордон використовувався безкоштовно.  І  лише  в  минулому
році  ми  вперше  поставили  питання  про  те,  що  за  цю послугу
необхідно платити.

     До тих пір,  поки у нас було неврегульоване питання з боргами
за газ, росіяни категорично відмовлялися в принципі відповідати на
це запитання. Оскільки вони вважали, що ми їм винні значно більше,
ніж  так  би  мовити  росіяни винні нам за безпосереднє зберігання
скарбів газового сховища.  Ось чому у минулому році  ми  вперше  з
ними  домовилися  протокольно про оплату певну.  Я не можу назвати
зараз вам цифри,  я не знаю їх.  А в цьому році  ми  наполягли  на
тому,  щоб була підписана угода про те, на яких цивільних правилах
вони будуть використовувати газосховища для прокачки  свого  газу,
транспортування більше 100 мільярдів газу у Європи. Я не думаю, що
ця інформація,  ну,  в багатому чому є дуже конфедиційною. Якщо ви
зробите   депутатський   запит,   я   думаю,  "Накнафтогаз"  зможе
відповісти вам більш предметно щодо  умов  цієї  угоди  і  можливо
тарифів. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський, фракція "Наша Україна".

     17:09:25

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський.

     Шановний Олександре  Віталійовичу,  я  розумію  вашу турботу,
розумію,  що дуже мляво працює Верховна Рада, потім довго підписує
закони  Президент.  І ми,  дійсно,  не втрапляємо,  щоб до 1 січня
увійти в оцей,  значить,  світовий,  так би мовити, режим, коли це
все потрібно засвітити. Я з вами згоден.

     Але, Олександре  Віталійовичу,  ви тут бачите у такій вузькій
компанії,  пару десятків народних депутатів,  ми так  посімейному.
Між нам так,  щоб ніхто більше не чув,  скажіть, будь ласка, як це
буде проходити у Кабінеті  Міністрів,  скільки  чиновників  будуть
готувати це запитання і скільки хабарів приблизно, ви не рахували,
буде взято, пока буде прийнято оперативно дуже оце рішення.

     Дякую вам за відвертість і за вичерпну і сміливу відповідь.

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Процедура  проходження  таких  рішень  у
Кабінеті  Міністрів  на  сьогоднішній  день  чітко регламентована.
Створена відповідна  митна  тарифна  рада.  І  ми  з  задоволенням
запросили  б  до  участі  у цій фаховій розмові на митній тарифній
раді щодо оцінки того чи іншого ввізного мита по  тому  чи  іншому
товару,   будь-якого  з  народних  депутатів,  вона  відкрита  для
дискусії.

     Але я  хотів  би,  не   ображаючи   вас,   пане   Володимире,
підкреслити  ще  одне.  У  якій  би  ми сімейній обстановці тут не
сиділи,  проводити  грунтовну  економічну  дискусію  щодо   ставок
ввізного мита - це неможливо робити у цьому залі.  Ось чому...  Це
можна робити,  коли сидять фахівці з  серйозними  розрахунками,  з
оцінками,  з публічними слуханнями, які провадяться сьогодні тут у
нас.  Окрім цього і сьогодні діюча норма вимагає обов'язково думки
уряду  при  прийнятті  парламентом  рішень.  Тому  ті взятки,  які
беруться можливо тим чи іншим і  будуть  можливо  братися.  Ми  не
врятуємо ні сьогоднішнім порядком,  ні тим порядком який навіть ми
пропонуємо  від  цього  ганебного  явища.  Тут  справиться  тільки
реальне наше життя з ним. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Білорус,   фракція  блоку  "Юлії
Тимошенко".

     17:11:36

     БІЛОРУС О.Г.

     Прошу передати слово Павловському.

     ГОЛОВА. Народний депутат Павловський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я  дякую,  Олег  Григорович,   Павловський,
фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

     Шановний Олександр    Віталійович,    мені    передав   слово
член-кориспондент  Академії   наук,   доктор   економічних   наук,
проректор Університету економічного колишній. Я теж до речі доктор
технічних і економічних наук,  так що  бачите,  фахівці  тут  є  у
Верховній Раді і тому не треба нас так принижувати.

     Я хотів  би звернути вашу увагу.  Ви ще мабуть тоді не були в
уряді, коли в 1992 році Кабінету Міністрів передали право видавати
закони  і  декрети,  і  ви  знаєте  до  чого те привело,  що п'ять
мільйонів до цього часу нашого населення,  що не можуть прийти  до
себе, оскільки вийшли ошуканими зі своїми вкладами. Тому, оскільки
проблема хабарів є і ви її визнаєте,  всі проекти в цьому напрямку
може Президент підписувати як невідкладні і ми зрозумівши ситуацію
зможемо  оперативно  приймати  без  хабарів  і  у  Верховній  Раді
достатньо  фахівців  для  того,  щоб  ви могли нас переконати і ми
могли вас підтримати,  якщо розумні рішення в  інтересах  України.
Дякую за увагу.

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Я тільки хотів сказати,  я ніяк не хотів
образити шановних народних депутатів.  Я хотів сказати,  що просто
зал  Верховної  Ради  це  не  місце  для  такої дискусії.  Я хотів
закликати до цієї дискусії в коло  безпосередньо,  яке  займається
вивченням того чи іншого ринку, ось і все, що я хотів сказати.

     І з великим задоволенням в тому чи іншому форматі ми все-одно
будемо працювати з Верховною Радою. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.   Час   вичерпаний,   дякую   вам   Олександре
Віталійовичу.

     Для співдоповіді слово має Сергій Терьохін, народний депутат,
заступник  Голови  комітету  з  питань  фінансів   і   банківської
діяльності.

     17:13:34

     ТЕРЬОХІН С.А.

     Шановні народні  депутати,  як  було сказано,  на ваш розгляд
пропонується проект Закону 1201,  поданий Президентом  України  як
невідкладний. Мені доручено знову таки прокоментувати його зміст і
висловити позицію комітета.

     У проекті мова йде про надання права Кабміну змінювати ставки
ввізного мита без погодження з Верховною Радою України. Крім того,
проект передбачає правило,  за яким  Верховна  Рада  матиме  право
змінювати  коди  продукції,  що підлягає обкладенню ввізним митом,
виключно за поданням Кабінету Міністрів.

     У першому випадку ця пропозиція грубо протирічить  як  пункту
першому  частини  другої  статті  92  Конституції України,  ми всі
пам'ятаємо,  що вона говорить про те, що виключно законами України
встановлюються і змінюються податки і збори,  обов'язкові платежі,
в тому числі і ввізне мито,  так і  Закону  України  "Про  систему
оподаткування".

     У другому випадку пропозиція грубо протирічить Закону України
"Про єдиний митний тариф", який ми прийняли менше року тому і який
тільки  нещодавно  ввійшов  в  дію.  Якщо  вертатися  до  практики
застосування прав Кабміну  на  зміну  розміру  ввізного  мита,  то
цікавими є такі приклади.

     Упродовж 1997  року звільнення від сплати надавалося Кабміном
окремим компаніям на  визначений  строк.  Незважаючи  на  жорсткий
супротив тодішнього Уряду Верховна Рада таки прийняла правило,  за
яким звільнення для окремого імпортера не могло надаватися. Однак,
протягом1988-92   років  Кабінет  Міністрів  приймав  неодноразові
рішення про  встановлення  ввізного  мита  на  рівні,  припустимо,
однієї  сотої  відсотка  по  визначеним групам товарів на строк їх
поставки.  А доходило до того,  що є приклад,  коли мито по  одній
позиції  було поставлено одна сота відсотка на три дні,  через три
дні поставлена загальна ставка десь біля двадцяти відсотків.

     Зрозуміло, що  це  призводило   до   утворення   надприбутків
долученими до Уряду компаніями та псувало принципи конкуренції.

     Наслідком численних  скарг  на  виконавчу  владу  у 2000 році
Верховною Радою було прийнято закон,  за яким правило встановлення
ввізних   мит   перейшло   до   Верховної   Ради,   крім  тих,  що
встановлюються у  межах  антидемпінгових  процедур  і  спеціальних
митних режимів.

     Цим проектом  виконавча  влада,  на  нашу думку,  намагається
забрати  назад  право  на  встановлення  імпортних  мит,  і   таке
намагання  формально  пояснюється  інертністю  Верховної Ради щодо
розгляду   проектів,   поданих   Кабміном   за    узгодженням    з
митно-тарифною радою.

     Однак, імпортне мито є податком,  імпортери повинні планувати
витрати,  пов'язані з товарними  або  капітальними  вкладеннями  в
Україну,  а  Кабінет  Міністрів повинен боротись з корупцією своїх
окремих членів.

     Комітет одноголосно рекомендує відхилити цей законопроект.

     І ви знаєте, на кінець хотів би згадати відоме прислів'я, що,
пам'ятаєте,  такий лозунг був: "Сплачуй податки, бо сім'я простого
члена уряду розраховує на тебе"? Дякую.

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Якщо  є  запитання,   прошу...   Немає
запитань? Немає, дякую вам.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є бажаючі виступити в обговоренні з цього питання?

     Народний депутат Павловський,  за ним буде виступати народний
депутат Черняк.

     17:17:17

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую, Володимир Михайлович. Павловський,
фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

     Шановні колеги,  я  хочу  привернути увагу до небезпеки цього
закону.

     Ну, про хабарі ми вже вияснили в питаннях.  Але ж справа не в
цьому,   справа   в  тому,  що  уряд  хоче  ухилитись  просто  від
парламентського  контролю.  Якщо  ми  приймаємо  закони,  ми   хоч
формально  маємо право контролювати виконання цих законів,  а коли
передаємо це Кабінету Міністрів, ми не контролюємо цей процес - це
раз.

     З іншого   боку,   багато   іноземних  фірм  дуже  обурюються
хабарами,  які беруть наші чиновники,  а  з  іншого  боку  я  хочу
привернути  увагу до такого одного факту.  Колишній,  сьогодні вже
покійний міністр промисловості Малєв дав мені  відповідь  на  таке
питання,  я  його  запитав:  "Чому  дев'ять  підприємств  можуть і
виготовляють газові лічильники,  а "Укрнафтогаз" дає розпорядження
комунальним господарствам купляти лише імпортні,  бо вони гірші по
технічним характеристикам і таке інше?" Я кажу: "Як розуміти?"

     І він дав мені дуже чітку і просту відповідь.  Він каже:  "Ви
знаєте, не багато, але за кожний газовий лічильник, який ввозиться
в Україну,  дають  лише  півдолара  в  кишеню.  А  як  3  мільйони
ввозиться,  то  півтора  мільйони  вже в кишені.  А наші виробники
хабарів не дають. Отут і є проблема.

     Тому ми розуміємо,  що  треба  оперативно  приймати  питання.
Механізм  оперативного прийняття законопроектів є,  можна подавати
сукупність  пропозицій,  уряд  може  навіть  передбачити  хоч   на
декілька  місяців  вперед,  зробити  кроки.  Ми підемо назустріч і
будемо навіть голосувати, якщо дуже терміново, навіть не в четвер,
а навіть у вівторок можемо проголосувати.

     Тому нам не можна два рази повторювати ті самі помилки.  1992
рік нас навчив дуже багато чому,  тобто не можна  давати  уряду...
Ну, для того й придумали оце розмежування гілок влади: законодавча
приймає  закони,  виконавча  -  виконує,  має  право  законодавчої
ініціативи,  але  приймає  Верховна  Рада.  А  так,  ви розумієте,
законодавча  ініціатива  є,   самі   замість   законів   приймають
постанови,  Верховна Рада ізолюється від контролю. Ну, і як визнає
міністр,  каже: "Ну, ми нічого не можемо з хабарами зробити. От, -
каже,  - коли вже багато наберуть, то перестануть брати". А апетит
приходить під час їжі.

     Тому ми не можемо ні за яких обставин цей законопроект  уряду
підтримати.  Ми  повинні  ввести цивілізований порядок діяльності,
так,  як це робиться в розвинутих країнах.  Кожна гілка влади  має
займатись своїм,  і для того і існує взаємний контроль і Рахункова
палата, для того щоб можна було контролювати діяльність уряду. Бо,
знаєте,  гроші не пахнуть,  але дуже хочеться, щоб їх було багато.
Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Народний депутат Черняк, фракція "Наша Україна".

     17:20:33

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановні народні депутати.  Я щиро вірю в добрі наміри  уряду.
Але,  як  відомо,  що  добрими намірами вистелена дорога до пекла.
Правда полягає в тому...  Вимощена дорога  до  пекла.  Але  правда
полягає в тому,  що податки,  акцизи,  мито це не справа Уряду,  а
справа парламенту.

     І, до речі,  парламент був  створений  для  того,  щоб  якраз
вирішувати    ці   проблеми,   коли   виникла   держава,   виникли
загально-державні потреби , треба було акумулювати кошти.

     Як зібрати кошти - це справ Уряду,  а як розподіляти кошти це
справа парламенту. Тому я погоджуюся з депутатом Павловським, який
сказав, що не можна віддавати цю функцію Урядові.

     Між іншим був час,  коли вже Уряд виконував цю функцію ми вже
передавали   Уряду  можливість  ці  питання  вирішувати,  але  він
вирішував ці питання незадовільно і Верховна Рада знову ж таки  ці
функції забрала в Уряду.

     Правда полягає також в тому,  що Верховна Рада працює кволо і
в'яло,  працює не оперативно і дійсно,  якщо вона бере на себе  ці
функції  ,  то вона повинна виконувати оперативніше ,  активніше і
цілеспрямованіше.

     Тому знову ж таки нам потрібно подумати над тим,  яким  чином
нам  сконструювати  механізм  більш  оперативного вирішення питань
стосовно податків, стосовно акцизів, стосовно мита.

     І особливо мита і Уряд недаремно це робить тому  що  проблема
дійсно існує, реально існує проблема регулювання мита. І парламент
її вирішує погано, Уряд тягне ковдру на себе , але знову ж починає
вирішувати її не так, як треба.

     Я думаю,  що  все  ж  таки  цю  проблему  повинен  вирішувати
парламент,  але оперативніше,  кваліфікованіше ,  ефективніше  ніж
робить він це зараз.

     І нарешті,  щоб  бути  до  кінця відвертим і щирим.  Дійсно в
законопроекті не існує ніяких гарантій стосовно того,  що Уряд  не
буде  зловживати  наданим  йому  правом  встановлення  мита.  І  я
повністю поділяю тривогу депутата Яворівського, який висловив її в
своєму запитанні.

     Але давайте будемо відвертими , що цієї вади не позбавлений і
парламент.  Під цим куполом крутяться гігантські фінансові потоки,
які  впливають  на  прийняття  рішень парламентом.  Тому,  коли ми
переводимо стрілку на  уряд  і  звинувачуємо  його  в  цьому,  ми,
звичайно,   не  можемо  забувати  і  про  те,  що  відбувається  у
парламенті.

     Враховуючи всю  цю  сукупність  обставин,  я  думаю,  що  цей
законопроект   приймати   не   потрібно,  але  потрібно  покращити
діяльність парламенту стосовно податків, стосовно акцизів і мита і
просилити  контрольну  функцію  парламенту.  Але  це  питання  вже
знаходиться в більш широкому контексті,  ніж  даний  законопроект.
Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Обговорення   питання
завершень. На розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
статей   41  і  134  Кодексу  Законів  про  працю  щодо  посилення
відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати.

     Доповідач - міністр праці та соціальної політики Сахань  Іван
Якович. Будь ласка, Іване Яковичу.

     САХАНЬ І.Я.

     Шановний Володимире  Михайловичу!  Шановні  народні депутати!
Проект закону поданий на розгляд  Верховної  Ради  розроблений  на
виконання  Указу  Президента  України  про невідкладні заходи щодо
прискорення погашення заборгованості із заробітної плати. Проектом
передбачається внести доповнення до статті 41-ої та 134-ої Кодексу
Законів про працю з метою  посилення  відповідальності  керівників
підприємств,   установ,   організацій   за   несвоєчасну   виплату
заробітної плати.

     Зокрема, передбачається доповнити частину першу статті  41-ої
новим  пунктом  про  розірвання  трудового  договору  з керівником
підприємства,  установи,  організації з  ініціативи  власника  або
уповноваженого  ним  органу  у  випадку,  коли  керівник  винний у
несвоєчасній виплаті заробітної плати протягом певного періоду, що
призвело  до  виплати  компенсації  за  порушення  строків виплати
заробітної плати.

     І доповнити статтю 134-у  Кодексу  Законів  про  працю  новим
пунктом  про  матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди
заподіяної з вини керівника підприємству,  установі, організації у
випадку,  коли  керівник  винний у несвоєчасній виплаті заробітної
плати, що призвело до компенсації.

     Я не  буду  забирати  зараз  час  для  того,  щоб   додатково
аргументацію  наводити з цього питання.  Хотів би підкреслити,  що
зараз  проблема  заборгованості  з   виплатою   заробітної   плати
поступово великими зусиллями і уряду, і парламенту зменшується. Ми
суттєво  скоротили  заборгованість,  але  проблема  залишається  і
прийняття зазначеного законопроекту посилення відповідальності, на
нашу думку,  позитивно  впливатиме  на  розв'язання  цієї  гострої
соціальної  проблеми.  Засідання  комітету Верховної Ради з питань
соціальної політики і праці розглядало зазначений  законопроект  і
рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу.  Прошу Верховну
Раду  підтримати  цей  законопроект  і  прийняти  його  в  першому
читанні. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Є запитання до Івана Яковича?  Прошу
записатися. Народний депутат Матвєєв, фракція комуністів України.

     17:27:09

     МАТВЄЄВ В.Й.

     Іване Яковичу,  жизнь она богатая такая штука.  Я вам приведу
простой     пример.    Директор    государственного    предприятия
судостроительный завод имени  61  коммунара  длительное  время  не
выплачивает,   имеет   задолженость   по  заработной  плате  перед
работниками этого государственного предприятия.  Не  было  еще  ни
одного премьер-министра, Президент неоднократно, не было ни одного
еще министра обороны,  в том числе и  народного  депутата  Украины
Кузьмука,  которые бы не обещали возвратить долги за строительство
ракетного крейсера Украины.  В  этих  долгах  сидит  и  заработная
плата.

     Вы скажите мне,  пожалуйста,  ну в чем виновен здесь директор
этого предприятия?  И будут ли вот вашей поправкой к этому  закону
будет предусмотрено хоть какие-то исключения,  когда люди попадают
в эту ситуацию - руководители - не  по  своей  вине,  не  по  вине
рынка,  а по вине государства?  По вине той системы, которая у нас
сложилась.

     САХАНЬ І.Я. Шановний Володимире Йосиповичу, запитання, яке ви
задаєте,  дуже  слушне.  Дійсно,  сьогодні  держава заборгувала за
виконання державних замовлень чималі суми, вони сьогодні складають
близько   700   мільйонів   так  за  різними  підрахунками,  зараз
інвентаризація цієї  заборгованості  здійснюється.  Що  стосується
застосування  цього  закону,  то  мова  іде  про правовласника.  А
держава у даному випадку є власником.  Розривати контракт якраз на
цій  підставі.  Якщо держава у даному випадку винна,  якщо уряд не
зміг розрахуватися за державне замовлення,  то таким чином держава
несе також відповідальність солідарну з керівником підприємства за
невиплату заробітної плати.  Але сьогодні мова  іде  про  численні
підприємства, які в інших умовах працюють, які працюють сьогодні і
самостійно вирішують ці питання.  І немає проблеми заборгованості,
пов'язаної з виконанням державного замовлення.

     Тому, на  мій  погляд,  абсолютно  коректно виписані зміни до
Кодексу законів  про  працю.  Вони  дають  можливість  і  посилити
відповідальність керівники,  і одночасно дають можливість приймати
зважені рішення, які будуть враховувати і ті обставини, про які ви
зараз говорите.

     ГОЛОВА. Народний депутат Бокий, фракція Соціалістичної партії
України.

     17:29:23

     БОКИЙ І.С.

     Шановний Іване  Яковичу,  ми  з  вами  один   одного   знаємо
багато-багато років і,  як кажуть, дружно завжди працювали. І я не
буду вас критикувати,  але висловити почуття гіркоти я мушу ось із
якого  приводу.  Ви  сказали,  що  цей законопроект приймається на
виконання чийогось указу. Що народило яйце курка чи яйце курку?

     САПАНЬ І.Я.  Шановний Іване Сидоровичу,  я  розумію  підтекст
вашого запитання, але мова іде сьогодні про те, що з 7,5 мільярдів
заборгованості по заробітній платі,  яка була у галузях економіки,
сьогодні ми маємо 2,5 мільярди.  Це є наслідком реалізації, у тому
числі і Указу Президента,  який  поставив  вимоги  перед  органами
виконавчої  влади,  перед  органами  місцевого  самоврядування  на
ліквідацію  цього  негативного,  ганебного  явища.  І  я,  дійсно,
доповідав про те,  що є таке доручення, яке ми виконали, уряд його
виконав.  Я прошу народних депутатів дану справу не  переводити  у
площину  політичну,  а  переводити  у  площину  якраз  соціального
захисту людей, які потребують такого захисту.

     ГОЛОВА. Народний депутат Майко, фракція "Трудова Україна".

     17:30:46

     МАЙКО В.І.

     Іване Яковичу,  шановний, ми знаємо один одного дуже добре. Я
хотів  би  вас  попросити,  чи  є  якась  там статистика,  скільки
керівників,  дійсно,  по своїй причині в процентному відношенні  з
тих,  хто заборгував, не виплачують зарплату по причині керівників
підприємств.  Я можу тільки як людина,  яка пропрацювала  22  роки
керівником   підприємства,   можу  сказати,  що  немає  в  Україні
керівників підприємств, це, може, тільки так, знаєте, як вівця є в
стаді,  які  би  не  ставили першим питанням - розрахуватись перед
людьми.  Бо вони не так,  як ми тут,  а кожен день дивляться в очі
своїм працівникам.

     Тому дуже б хотілось почути, скільки ж таких є людей все-таки
в процентному відношенні?

     САХАНЬ І.Я. Шановний Віталіє Івановичу, ну, я думаю, що ви як
людина, яка представляє сторону роботодавців в Національній раді з
соціального партнерства теж зацікавлені безпосередньо в тому,  щоб
ліквідовувалось  це  явище  і  у  нас  проблем  з заборгованістю з
виплати заробітної плати не було. Це по-перше.

     По-друге, я хотів би підкреслити,  що точний відсоток назвати
керівників   я  не  можу.  Але  назвати  конкретні  приклади  можу
десятками, коли керівник свідомо ухиляється від виплати заробітної
плати.   Він   шукає   варіанти,   як   виплатити  через  допомогу
матеріальну,  через якійсь інші форми. Такі речі, ви знаєте добре,
сьогодні є.  І вони теж достатньо представлені.  І немає, я думаю,
необхідності втягуватись сьогодні в дискусію:  чи такі люди є,  чи
немає.  Якщо навіть один керівник внаслідок прийняття цього закону
змушений буде погасити заборгованість, ми досягнемо вже покращання
ситуації. Я думаю, від цього люди тільки виграють. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Яковичу. Час вичерпаний, дякую вам.

     А зараз співдоповідач повинен виступити, щоб ми завершили.

     Слово для   співдоповіді   має   голова   Комітету  з  питань
соціальної політики та праці Стоян Олександр Миколайович.

     Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

     17:33:10

     СТОЯН О.М.

     Шановний Володимире  Михайловичу,  шановні   колеги   народні
депутати.  Олександр  Стоян,  голова Федерації профспілок України,
фракція "Наша Україна".

     Шановні колеги,  я хочу всіх вас привітати з тим, що сьогодні
вперше  з  дня  роботи нашого парламенту ми приступили до слухання
соціального закону,  який визначає посилення  соціального  захисту
людини  праці.  І не випадково ми починаємо з того ,  що ми з вами
розглядаємо не пропозиції  депутатів,  і  навіть  не  комітету,  а
пропозиції Президента.  Якщо Президент подає зміни до Кодексу,  то
зрозуміло, що негайно треба вирішувати питання, які питання.

     Перш за все - це зміни до статті 41.  Мова йде про те,  що це
зміни передбачають,  що якщо винний керівник підприємства невчасно
сплатив заробітну плату,  то представник трудового колективу -  це
профспілки,  чи  інші  організації  мають право розірвати трудовий
договір.

     Друга зміна - це зміна до Кодексу закону до пункту  9  стаття
134 , яка передбачає встановлення матеріальної відповідальності за
несвоєчасно виплачену заробітну плату.

     Я хочу сказати вам шановні  колеги.  В  принципі  є  не  мало
механізму  впливу на роботодавця,  щодо вчасної виплати заробітної
плати і Кримінальний кодекс і про!!!  трудових колективних  спорів
але вони сьогодні не діють.  Я приведу вам один приклад в минулому
році за ініціативою профспілкових комітетів підприємств в  Україні
було   порушено   понад   25   тисяч   судових  позовів.  За  яких
зобов'язували керівників підприємств сплатити  вчасно  заборговану
заробітну   плату.  Але  тільки  десь  у  10  відсотках  примусили
керівників підприємство повернути заборговану заробітну плату.

     Тому що відповідальності,  як такої сьогодні немає, якщо вона
є ,  то відповідальність невелика. Ось чому нас сьогодні для того,
щоб вирішити ту проблему,  яка є і про яку казав  Яків  Сахань  це
мільярди боргів у виробничій сфері.  Нам треба негайно прийняти ці
зміни до Кодексу закону про працю до статей 41 і 134.  І нехай  не
бояться  представники  тут  підприємств  наших  це  не  перекладає
відповідальність  на  них  навпаки  це  дає  більш   відповідально
ставитися  до  того,  що людина відпрацювала і вона повинна вчасно
отримати заробітну плату .

     А форми власності - це безумовно і державна форма власності ,
це не приватна. Тому комітет з питань соціальної політики та праці
розглянувши пропозиції Президента прийняв рішення  їх  підтримати,
прошу депутатів підтримати ці пропозиції. Дякую.

     ГОЛОВА. Запитання   є   до   Олександра   Миколайовича  прошу
записатися, Прошу висвітлити на табло.

     Народний депутат Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

     17:35:59

     БІЛОРУС О.Г.

     Прошу передати  слово  народному  депутату  Євгену  Івановичу
Кирильчуку.

     ГОЛОВА. Народний депутат Кирильчук.

     17:36:12

     КИРИЛЬЧУК Є.І.

     Олександре Миколайовичу, я дуже добре вас знаю. Я знаю, що ви
турбуєтеся завжди про людей праці. Але вам не здається, що ми не з
того боку запрягаємо коні до цього воза? Ну, скажіть мені, скільки
директорів шкіл є,  лікарів головних в  лікарнях,  в  яких  лежать
гроші,  і  вони  не  виплачують  заробітної  плати,  не виплачують
відпускних зараз вчителям,  які йдуть у відпустку?  Да  грошей  же
немає.  Що  ж  наказувати  тих,  у кого їх немає?  Їх з бюджету не
поступає.  А приватних підприємців,  які купляють "Мерседеси",  не
виплачують зарплату ви цим законом не накажете.  То, скажіть, нащо
цей закон, кому він потрібен?

     СТОЯН О.М.  Я вам дякую за запитання.  Якраз мова йде не  про
вчителів,  не  про лікарів і не про їх керівників,  а мова йде про
керівників підприємств різних форм власності,  підприємств, де йде
виробництво.  Саме про це йде мова,  про підсилення. А, безумовно,
те, що у бюджетній сфері поступає, те і ділить директор школи.

     Тому в цілому,  безумовно,  нам треба вносити зміни до Закону
про  оплату праці.  Це,  я з вами погоджуюся,  треба починати воза
запрягати з зміни в цілому з закону.  Але навіть ці часткові зміни
до КЗОТу підсилять,  як матеріальну відповідальність,  перш за все
матеріальну відповідальність за затримку заробітної  плати,  і  за
те,  що  той же підприємець.  Про що йде мова?  Він сплатив вчасно
заробітну плату.  Потрібно робити компенсацію. Робить компенсацію.
Він  заподіяв  шкоду  підприємству,  чому  він вчасно не заплатив?
Давайте розбиратися.

     Але тут дві сторони.  Чия вина?  Чи вина роботодавця, чи вина
держави.  Але  в  даному  випадку  мова  йде  про  вину  керівника
підприємства, який використав робочу силу, реалізував продукцію, а
не розрахувався з робітником. Ось він повинен відповісти, чому він
не заплатив.

     Ви знаєте,  є норма 87-ма Конвенції МОП.  До речі, тричі уряд
звітував  на  сесії МОП в Женеві,  де питання було поставлено.  Це
порушення прав людини,  Ніде у світі немає такого  механізму,  щоб
людина, яка відпрацювала, не отримувала заробітну плату - це грубе
порушення прав людини.  Тому давайте ми підемо поетапно  підсилимо
цю  відповідальність,  а  потім  підемо  далі.  Це не означає,  що
директора   школи,   або   головного    лікаря    притягнуть    до
відповідальності,  бо  це  бюджетні кошти.  Мова йде про виробничу
сферу перш за все.

     ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський, фракція "Наша Україна".

     17:38:44

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський.

     Шановний Олександре   Миколайовичу,   суперважливий    закон,
звичайно за нього потрібно голосувати,  він трошки унормує наш цей
хаос,  який ми сьогодні маємо,  тому що дуже  часто  гроші  дійсно
обертаються  десь  і  наліво,  і направо,  а потім уже доходять до
людей.

     Тобто і совість,  і інтуїція підказує, що треба голосувати за
цей закон двома руками,  і хто проголосує проти нього,  нехай тому
рука затремтить.

     Але з іншого боку ви вже трішки торкалися цього питання,  але
я  хотів  би  ще  почути  від вас,  як від професіонала дуже чітку
відповідь.  Скажімо Спілка письменників чи  Спілка  художників,  я
беру   цю   сферу.  Значить  бюджетні  організації,  так  скажемо,
принаймні  отримують  дотації  від  бюджету.  Ми  по  півроку   не
отримуємо  заробітної  плати.  Що  мені сказати цим людям,  якщо я
проголосую за цей закон.  Тобто я голосую  якоюсь  мірою  і  проти
себе,  тому  що  уряд,  який  виділяє  жалюгідні копійки на це все
утримання,  плюс до того ці гроші ще гуляють в Казначействі,  дуже
довго  вони  поки їх у міністерстві виділять.  Чи не голосую я сам
проти себе, і ви самі проти себе, і ще хтось сам проти себе?

     Заспокойте "мятежную душу".

     СТОЯН О.М. Я хочу вас заспокоїти, тому що я впевнений, якби у
вас,  як  у  керівника  бюджетної  сфери  були  гроші і ви б їх не
заплатили,  завтра прийшли б податківці і вас би оштрафували, тому
що  ви  не  маєте  права затримувати ті заробітні кошти,  бюджетні
кошти, які поступили на ваш рахунок.

     А ось зворотня сторона,  коли ви не маєте цих коштів і з  вас
люди  вимагають,  а  ви  не  можете нічого спитати з уряду,  от це
погано.

     Тому ще    треба    прийняти    рішення    про     підсилення
відповідальності   урядовців   і   тих,  хто  зобов'язаний  вчасно
прораховувати бюджетні кошти на виплати.  Це дуже болюче  питання,
ви  знаєте,  неодноразово  ми про це говорили і тут уже були різні
заходи і пікетування.

     Тобто підсилення двох сторін. Мова зараз, знову таки кажу, не
йде  про  відповідальність  вашого  керівника бюджетної сфери який
"гол как сокол", а йде про тих, які сьогодні мають гроші.

     Я більше того хочу  сказати,  сьогодні  яка  у  нас  система.
Відпрацювала людина місяць. Керівник підприємства повинен сплатити
всі податки,  шість податків в шість фондів,  аж на шостому  місці
заробітна  плата.  До речі,  найближчим часом ми будемо розглядати
питання про першочерговість  заробітної  плати.  Спочатку  повинен
роботодавець або керівник підприємства розрахуватись по заробітній
платі,  а потім платив все  інше.  На  жаль,  є  вето  Президента,
найближчим  часом ми будемо його долати.  Тому нам треба підсилити
відповідальність держави.

     Але в   даному   випадку    ми    кажемо    про    підсилення
відповідальності  роботодавця.  Але ви проголосувавши за цей закон
не берете гріх на душу,  ви допомагаєте тим людям,  які  отримують
сьогодні заробітну плату, перш за все у виробничій сфері.

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Час  вичерпано  на
запитання.  Є бажаючі виступити в  обговоренні?  Якщо  є  бажаючі,
прошу записатись.

     Народний депутат Черняк.

     17:42:06

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановні народні депутати,  вибачте цей спалах активності, але
нарешті дорвався до роботи. Чертовски хочется поработать. Швидше б
ранок та знову на роботу.

     Шановні колеги,  я ціную ваш час.  Повинен сказати, що на мій
погляд,  я поділяю те,  що сказав депутат Стоян,  цей законопроект
потрібно приймати поза всяким сумнівом.

     Звичайно, він  не  вирішує всіх проблем,  які нагромадилися у
сфері  політики  заробітної  плати  і  навіть  в  політиці  виплат
заробітної плати.  Це паль'ятив.  Але цей законопроект - це крок у
потрібному напрямку.  Він посилює відповідальність роботодавців за
виплату заробітної плати.  Я згоден з тим,  що нам треба працювати
над посиленням держави,  ролі держави,  відповідальності держави у
виплаті  заробітної плати.  Але в контексті покращання економічної
політики цей законопроект працює на перспективу.

     Звичайно, нам треба міняти пріоритети.  В першу  чергу  треба
заробітну плату виплачувати. Це також правильно, а не там шосте чи
сьоме місце в неї.  Але це вже те,  що знаходиться за  межами,  за
рамками предмету цього закону.

     Отже, хоча  й  цей  закон  всіх  проблем не вирішує,  але він
сприяє вирішенню питань виплат заробітної  плати,  заборгованості.
Тому  я вважаю,  що наш священний обов'язок перед нашими виборцями
його підтримати і проголосувати "за".

     Хто проголосує "проти",  в того нехай  не  тільки  затремтить
рука...

     (Ш у м у з а л і)

     ГОЛОВА. Більш не треба.

     ЧЕРНЯК В. К. Більш не треба. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Розгляд питання завершено.  Шановні колеги, я
дивлюсь,  записаних немає.  Хто наполягає на виступі?  Я прошу  на
наступне записатись.

     Переходимо до  розгляду  проекту  закону про внесення змін до
статті 23 Закону України  "Про  оплату  праці",  щодо  натуральної
оплати праці.

     Доповідач, знову ж таки, міністр праці та соціальної політики
Іван Якович Сахань. Прошу, Іване Яковичу.

     САХАНЬ І.Я.  Шановний Володимир Михайлович,  шановні  народні
депутати!

     Вашій увазі  пропонується  проект закону про внесення змін до
статті 23 закону про оплату праці.

     Цей законопроект виноситься на розгляд Верховної Ради України
як невідкладний. І через те, що законопроектом пропонується внести
зміни до статті 23 в частині обмеження обсягів виплати  заробітної
плати  в  натуральному  вигляді  і  встановлення обмеження на ціну
товарів, якими виплачується частина заробітної плати.

     Потреба в обмеженні виплат  заробітної  плати  в  натуральній
формі  виникла  у  зв'язку з поширенням на підприємствах усіх форм
власності практики виплати заробітної плати поточної  і  погашення
заборгованості  в  натуральному  вигляді  за  цінами,  які  значно
перевищують  собівартість  продукції,  яка  вироблена   на   цьому
підприємстві.

     Працівники вимушені погоджуватись на такі умови оплати праці,
хоча така форма розрахунків  не  є  для  них  завжди  бажаною,  що
передбачено законом і відповідними конвенціями МОП,  бо працівники
недоотримують,  фактично, зароблену заробітну плату. При цьому, ще
й   збір  до  Пенсійного  фонду  не  сплачується,  і  таким  чином
наноситься теж суттєвий збиток для Пенсійного фонду і  відсутність
можливості виплати пенсій пенсіонерам.

     Пропонується обмежити рівень виплат заробітної плати в натурі
50-ма відсотками,  не більше 50-ти відсотків нарахованої за місяць
заробітної  плати.  При  цьому  одночасно  пропонується встановити
обмеження на ціну товару,  яким  виплачується  частина  заробітної
плати, не вище собівартості.

     На думку розробників, це дозволить все-таки примусити частину
керівників,  які користуються цією формою оплати праці,  поступово
виходити з бартерних стосунків,  переводити оплату праці в грошову
форму,  і що робить невигідним виплату заробітної плати по  цінах,
які  по  собівартості,  тобто теж стимулювання для того,  щоб було
продано продукцію,  відповідним чином виплачено в  грошовій  формі
заробітну плату.

     Ці пропозиції  не розходяться з нормами конвенції Міжнародної
організації праці.  І вважаємо, що це теж стимулюватиме покращання
виплат  заробітної  плати,  захищатиме  працівників,  перш за все,
сільського  господарства,  бо  там  57  відсотків   десь   виплати
заробітної плати в цілому здійснюються в натуральному вигляді, від
знецінення і сприятиме підвищенню життєвого рівня людей.

     Просив би підтримати цей законопроект. Комітет Верховної Ради
теж пропонує прийняти його в першому читанні. Дякую.

     ГОЛОВА. Є запитання до міністра? Прошу записатися.

     Прошу висвітити на табло. Народний депутат Кирильчук, фракція
блоку Юлії Тимошенко.

     17:47:33

     КИРИЛЬЧУК Є.І.

     Іван Іванович,  як ви дивитесь на те,  щоб взагалі  будь-який
бартер  і  виплату готової продукції заборонити категорично?  Адже
доходить до смішного. Ну, випускає завод каструлі, розрахувались з
людьми каструлями. А податок заставляють - треба ж знайти, ще десь
позичити  гроші  або  каструлю  продати,  щоб  податки   заплатити
грошима,  бо  податки каструлями не приймають.  І через те в нас в
державі  називають  державу  парадоксів.  В  нас  взагалі  питання
виплати заробітної плати - це вже скотилися до смішного.

     Як ви  дивитеся  на  те,  щоб не дозволяти якийсь процент,  а
категорично заборонити виплату продукцією, тільки грошима.

     САХАНЬ І.Я. Дякую за це запитання.

     Тут треба розділяти виплату заробітної  плати  в  натуральній
формі,  що  передбачено  і  відповідними  концепціями  Міжнародної
організації праці і законами України,  які є бажаними  і  звичними
для даного сектору економіки зокрема в сільському господарстві. Що
стосується того,  що ви  сказали  за  каструлі  це  не  є  виплата
заробітної плати , це продаж продукції в рахунок заробітної плати.
І в даному випадку я з вами абсолютно солідарний,  ми обговорювали
цю проблему, але вважаємо, що прийняття повна відміна цієї форми в
натуральному вигляді  виплати  заробітної  плати  ,  коли  вона  є
бажаною  для  працівника  протирічитиме  міжнародним зобов'язанням
України  ,  бо  ми  ратифікували  відповідні  Конвенції  МОП,  які
передбачають таке право працівника.

     А по-друге,  в  сільському  господарстві  сьогодні  дійсно це
призведе до збільшення заборгованості з виплати  заробітної  плати
.Очевидно  складатиме  певні  труднощі  в цій системі.  І в даному
випадку ми  пропонуємо  обмежити  такі  можливості  і  стимулювати
роботодавця до виплати заробітної плати в натуральному вигляді.

     Проте ми  вважаємо,  що  якраз ці дії стимулюватимуть його до
того,  щоб нанівець звести цю форму виплати заробітної плати,  яка
дійсно  викривлює  ситуацію  і  примушує  людей  виступати  у ролі
торгівців.

     ГОЛОВА. Народний депутат Нощенко, фракція "Трудова Україна".

     17:50:05

     НОЩЕНКО М.П. 160 Глухівський округ.

     Шановний Іван Якович я  буду  підтримувати  цей  законопроект
тому  що  питання надзвичайно актуальне.  Сьогодні практично кожна
зустріч у виборчому  окрузі.  І  це  питання  актуальне  керівники
зловживають   своїм   положенням   і  стараються  оплату  провести
натуроплатою, не якісною продукцією за завищеними цінами.

     А питання у мене таке,  якщо вже захищати будемо людей  праці
чи   не  потрібно  регламентувати  ,  що  це  робиться  за  згодою
працівника.  Тому що не можемо ми в  сесійній  залі  ми  диктувати
скільки і коли натуроплатою. Це перше.

     І, на  мій  погляд,  треба  записати  чітко термін врахування
вартості продукції.  Щоб це не відносилося,  враховуючи  ну  можна
сказати практику минулого року, коли ціна пшениці продовж 3...

     ГОЛОВА. Перевірте,  будь  ласка,  мікрофон народного депутата
Нощенка.

     САХАНЬ І.Я.  Я зрозумів запитання, шановний Микола Петровичу.
Я  на нього відповів би таким чином,  що і закон,  який регулює ці
питання,  і  відповідно  конвенція  МОП  вони   передбачають,   що
розрішається  частична  виплата  заробітної  плати  в виде пособий
натурой,  когда подобного рода пособия  являются  подходящими  для
личного   потребления  трудящими,  его  семьи  или  приносили  ему
известного рода пользу.  Такая выдача  представлялась  справедливо
разумную стоимость.

     Тобто, це  конвенція  МОП,  яку  ми  не можемо порушити.  І в
зв'язку з цим, я хочу підкреслити, що якраз це й передбачає згоду,
але  справа в тому,  що найманий працівник інколи дає згоду на це,
не маючи бажання це робити,  бо йому кажуть:  або  ти  взагалі  не
отримаєш заробітної плати,  або бери по ціні, яка вдвічі перевищує
собівартість продукції,  ринкову ціну. Скажімо, цукор по 3 чи по 4
гривні.  То  в  даному  випадку  ми  своїми  діями  і  приводимо у
відповідність і обмежуємо право керівника  нав'язувати  свою  волю
найманому працівникові, захищаючи його інтереси.

     ГОЛОВА. Дякую.  Народний  депутат Мішура,  фракція комуністів
України.

     17:52:31

     МІШУРА В.Д.

     Валерій Мішура, фракція комуністів.

     Шановний Іван Якович!  Я слухав  як  захоплено  і  зворушливо
Олександр  Миколайович  Стоян говорив про те,  що Президент і уряд
займаються такими серйозними питаннями, хоч він мав би підписувати
не  договір про соціальне партнерство,  а я вважаю,  що це договір
про кращу експлуатацію трудівника. Чи не можете ви ініціювати, щоб
запросити  до  себе його як лідера,  бо він завжди говорив,  що "я
прийшов в парламент не лише як народний  депутат,  а  як  захисник
інтересів  трудівників  і  таке  інше"  ініціювати таке зібрання і
разом з ними зробити комплексний закон, який би захищав трудівника
у  галузі заробітної плати,  бо комусь видають у конвертах,  хтось
там стучить зараз касками  по  асфальту  і  таке  інше,  третьому,
скажемо, бюджетнику по 6 місяців не платять вчителю чи там лікарю.
Можете ви це зробити?

     САХАНЬ І.Я.  Власне,  я вважаю,  що закони, які Верховна Рада
прийняла   з  цього  питання,  вони  достатньо  регулюють  питання
трудових відносин між найманим працівником і роботодавцем. Ті дії,
які  ми  сьогодні здійснюємо,  це є спроба удосконалити цей закон.
Крім того,  я хочу повідомити,  що зараз іде  активно  робота  над
підготовкою  нового проекту Трудового кодексу,  він,  мабуть,  так
називатиметься,  ну,  робоча назва така.  Тобто не Кодекс  законів
України  про працю,  а Трудовий кодекс.  Я думаю,  що цей документ
буде більш досконалим,  і він краще відповідатиме на вимоги часу і
краще  захищатиме  роботодавця.  Над  цими  питаннями  працюють  і
профспілкові об'єднання і об'єднання роботодавців.  Сподіваюся, що
Верховна  Рада,  отримавши  його,  теж додасть своє бачення.  І ми
отримаємо закон,  який  повністю  відповідатиме  потребам  часу  і
захисту працівників у цьому виді справи, у заробітній платі.

     ГОЛОВА. Дякую   Іване   Яковичу.  Час  вичерпано.  Слово  для
співдоповіді має голова підкомітету з питань  соціальної  політики
та праці Олександр Миколайович Стоян.

     17:54:47

     СТОЯН О.М.

     Я хотів  би  спочатку  відповісти шановному колезі Мішурі.  Я
прошу,  не перекручувати мій виступ.  Я,  виступаючи перед цим, не
казав  про  те,  що  я схвалюю те,  що робить Президент і уряд.  Я
тільки сказав про те, що подав Президент зміни.

     І наступне.  Немає спеціального контракту між профспілками  і
урядом,  а  є генеральна угода,  де дуже жорсткі позиції виставили
профспілки проти  уряду.  Тому,  якщо  ви  не  знаєте,  підійдіть,
розкажу, як ми працюємо.

     Тепер відносно закону.  Відносно закону, шановні колеги, ми з
вами  всі  бачимо,  коли  їдемо,  наприклад,  на  Житомирщину,  на
Вінничену,  як з правої сторони, ну, стільки іграшок, від звірюшок
до великих кукол,  ми бачимо, коли стоять тележки, каструлі і все,
що хочеш. Правда, ще гроби не виставляють, якими не розраховуються
за заробітну плату. Може до цього дійдемо.

     Тому, в принципі,  позиція комітету нашого і  профспілок:  ми
проти  взагалі  того,  щоб  платили натурою.  Але сьогодні діє цей
закон,  який дозволяє роботодавцю  платити  натурою  за  заробітну
плату,  більше того, платити натурою по ринковій ціні. Я двічі був
депутатом від Вінницької області,  від округу.  І  мені  весь  час
виборці   жалілися.   Цукор,  вартість  на  ринку  60  гривень,  а
заставляють брати по 90 гривень за заробітну плату.  То краще дати
цьому  працівнику  сільськогосподарського  виробництва гроші,  він
купить собі цукор.

     Тому, у зв'язку з тим,  що діє цей Закон,  який звужує права,
зроблена  спроба,  знову  ж  таки  це вносить уряд,  відрегулювати
питання. Яким чином? Дуже важливим.

     По-перше. Пропонується,  щоб  натурою  давали  не  більше  50
відсотків він нарахованої за місяць заробітної плати, а зараз дати
скільки хочуть.

     І, по-друге,  і це дуже  принципово.  Давати  натурою,  тобто
товарами не вище собівартості. Тобто, якщо собівартість 60 гривень
виробленого чайника чи каструлі,  чи  мішка  цукру,  то  і  за  60
гривень  продати  людині  або  віддати в рахунок заробітної плати.
Таким чином ми зможемо хоч якось підняти купівельну  спроможність.
Більше   того,   обмежити  свавілля  керівників  підприємств,  які
сьогодні,  користуючись  цим  законом,  який  нині   діє,   можуть
нав'язувати  фактично  свої  умови  і  заставляти  брати товарами:
цукром і таке інше, а не платити грішми.

     У зв'язку з цим комітет дуже уважно,  дискусійно розглядав ці
питання,  і  ми  прийшли  до такої думки,  що,  в принципі,  можна
прийняти цей закон в першому читанні.  Знову  ж  таки,  наголошую,
щоби платили натурою не більше 50 відсотків і по собівартості. Але
кращий варіант - це відмінити той бартер, який є. Але на сьогодні,
я з колегами Жебровським зараз консультувався,  з іншими,  кажуть,
що селянин просить: дайте мені зерно, дайте мені цукор, дайте мені
ще  щось.  Тобто він готовий погодитися на частку товарів,  а інше
грішми.  Хоча,  якби були гроші,  то не треба було б і випрошувати
товари.

     Але в даному варіанті я прошу,  щоб цей законопроект депутати
підтримали. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні народні    депутати!    Наше    вечірнє     засідання
продовжується  на 15 хвилин.  Якщо є запитання,  прошу записатися.
Прошу висвітити на табло.  Записані для виступу з місць:  Нощенко,
фракція "Трудова Україна".

     17:58:03

     НОЩЕНКО М.П. 160 виборчий округ, Глухівський.

     Скажіть, будь  ласка,  у  мене  питання  такого  плану.  Ви у
співдоповіді опять же говорите 50 відсотків,  але не вживаєте волю
того, хто одержує цю заробітну плату.

     Тоді треба добавляти,  що з ініціативи роботодавця,  може, не
більше 50  відсотків,  але  якщо  працюючий  може,  хоче  одержати
зерном, він може реалізувати це право.

     Але основне  питання  в  мене  ось яке.  Проект пропонує,  що
виплата заробітної плати повинна виплачуватись за цінами,  які  не
вище собівартості.  Чи враховувалось в вашому аналізі на комітеті,
що це є  недоцільним,  так  як  декретом  Кабінету  Міністрів  про
прибутковий податок встановлено, що доходи, одержані в натуральній
формі потім будуть стягуватись за іншими,  за  вільними  ринковими
цінами,  що  буде  не  на  користь  того,  хто  одержить  зарплату
натуроплатою. Дякую.

     СТОЯН О.М.  Дуже правильна ваша перша частина пропозиції  про
те,  що, дійсно, роботодавець може розраховуватись натуроплатою не
більше 50 відсотків,  тобто обмежити,  але я з вами погоджуюсь, що
треба  записати  "за згодою людини найманої праці".  Тобто,  може,
людина захоче 10 відсотків взяти,  а може 30, а може й більше? Але
нав'язувати їй більше 50 відсотків не можна.

     Друге питання я зараз не готовий відповісти, тому що, дійсно,
тут є проблема: собівартість продукції - це одна, і ринкові ціни -
це друге. Це різниця між ними є велика.

     Народний депутат Гаврилюк, група "Народовладдя".

     17:59:55

     ГАВРИЛЮК В.В.

     Уважаемый коллега,  я  хотел  вам  вот  какой  вопрос задать,
вернее, несколько.

     Пытались ли  вы  когда-нибудь  быть  в   шкуре   руководителя
предприятия?  Не считаете ли вы, что данные законопроекты являются
вмешательством    в    хозяйственную    деятельность     субьектов
хозяйственного  права?  И  не считаете ли вы,  что политику вашего
комитета и уряда в этом вопросе нужно вести  совершенно  в  другом
направлении?      Да,      нужно      обязательно     поддерживать
сельхозпроизводителей и других производителей в нашем государстве,
поддерживая  прежде  всего людей,  но вы,  на мой взгляд,  сегодня
пытаетесь,  знаете,  такими административными мерами  решать  этот
вопрос. Правильно ли это?

     СТОЯН О.М.  Шановний колего, я думаю, коли ви йшли на вибори,
то як кандидат в народні депутати ви казали: "Я прийду і буду перш
за  все  ставити - це питання людей,  питання своїх виборців".  От
якраз оцей закон спрямований на захист інтересів ваших виборців, а
не шкури керівника підприємства.  У шкурі керівника я не був,  я в
шкурі голови Федерації профспілок України.

     Тому ми  не  втручаємося у ваші права,  у ваші функції,  а ми
втручаємося в Закон про оплату праці,  вносимо зміни і  через  цей
закон  хочемо  захистити  людину  праці.  Тому що те,  що сьогодні
роблять роботодавці:  дають, я ще раз кажу, тачки, каструлі або ще
щось  інше,  нав'язуючи  замість  заробітної  плати,  -  нікуди не
годиться.  Ви подивіться,  чим люди торгують на  ринках,  що  вони
продають.  То  ви,  будь  ласка,  як  роботодавець організуйте так
роботу,  щоб людина отримувала заробітну плату і купила те,  що хо
е.  Ми,  навпаки,  йдемо  вам  назустріч і даємо можливість хоча б
якось 50  відсотків  платити  натурою.  Не  хочете  -  давайте  ми
приймемо  100  відсотків  платити  грішми.  Тоді  проблем не буде.
Депутати приймуть закон.

     ГОЛОВА. Народний депутат Асадчев, фракція "Наша Україна".

     18:02:02

     АСАДЧЕВ В.М.  Дякую.  Олександре  Миколайовичу,   мені   дуже
сподобалася  така остання ваша теза,  промова,  що ви сказали,  що
найкраще - це, дійсно, заборонити. У нас зараз виникла велетенська
бреш така в законодавстві,  пов'язана з бартерною оплатою праці. І
ми зараз намагаємося цю бреш,  так би мовити,  наполовину  забити.
Але половину залишити.  Повірте мені:  коли це буде носити масовий
характер, ніхто не порахує тої собівартості, ніхто не порахує: там
50  відсотків  чи не 50.  Безправні наші люди не підуть до суду до
того керівника підприємства.  І все воно залишиться,  як  воно  є.
Тому я вважаю, що це повинно бути заборонено, причому вона повинна
рахуватися як обман, коли це не є грошові розрахунки, в тому числі
і  на  селі.  І  невиплата  теж  повинна  каратись в кримінальному
порядку. Повірте мені, все буде абсолютно гаразд. Я тому хочу, щоб
ми  підтримали саме от в тому контексті,  що ви сказали в останній
репліці. Дякую.

     СТОЯН О.М.  Шановний колего Асадчев,  я з вами  стовідсотково
погоджуюсь.  І  позиція  моя  як  депутата,  як  голови  Федерації
профспілок якраз в тому і полягає:  треба платити грішми.  Але  ми
зараз  розглядаємо  ті  пропозиції,  які вніс Уряд і кажемо,  що в
цьому варіанті  можна  подивитися  на  компромісне  рішення.  Хоча
сьогодні хочу сказати,  нагадаю,  що діє закон,  який дає повністю
права роботодавців взагалі сто відсотків платити зарплати.  Або ми
давайте дійсно внесемо зміни до закону,  і категорично відмінимо з
чим я погоджуюся.  Або підемо на це рішення  воно  половинчате,  і
воно вирішує всі проблеми.

     ГОЛОВА. Дякую   Олександр   Миколайович  час  вичерпаний  для
запитань.  Репліка,  будь ласка народний депутат Мішура слово  має
для репліки.

     18:04:00

     МІШУРА В.Д.  Мішура фракція комуністів. Репліка у мене такого
плану. Я думаю, що всі ми бачимо, як працює та жорстка, генеральна
угода,  яка  заключена  з  Урядом,  коли люди не отримують не лише
заробітної плати,  роботи у них немає.  І тому мене дивує, що саме
Уряд  подає  такі  закони,  які  мають унормувати всі ці речі ,  а
профспілки, які мають у першу чергу турбуватися, щоб була зарплата
і робота лише підтверджують, що Уряд добре робить. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую    вам.   Для   обговорення   слово   надається
Юхновському Ігорю Рафаїловичу,  фракція "Наша  Україна".

     18:04:50

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний   Володимир   Михайлович,   шановні
депутати.  Я  взагалі  вважаю,  що  цей закон є недобрий і його не
можна приймати.  Взагалі зарплата має бути тарифна по всій державі
і  має  виплачуватися  грішми,  це  є принцип.  Якщо подивитися на
виплату заробітної плати у вигляді натури,  то можна  спостерігати
дві шкідливі тенденції. Перша тенденція, у сільському господарстві
справді дається часто виплата  зерном  заробітної  плати  по  дуже
низькій ціні зерна.  В результаті це зерно теж по низькій ціні йде
на ринок і таким  чином  на  ринку  відбувається  деформація  цін.
Деформація  ціна  ті  продукти,  які  продає  населення.  З другої
сторони дуже часто  заробітна  плата  видається  тими  продуктами,
собівартість  яких  є  більша,  як  ринкова  ціна.  Це відноситься
зокрема і до цукру, який у нас має дуже високу ціну в порівнянні з
міжнародною  ціною,  і це відноситься і до інших продуктів.  Буває
часто так,  що на одному і тому ж підприємстві випускаються  різні
вироби.  Одні вироби мають собівартість нижчу від ринкової ціни, а
інші  вироби  мають  собівартість  вищу  від  ринкової  ціни   тих
продуктів.  І  от заробітна плата видається якр з тими продуктами,
які не мають збуту, а які мають вищу ціну.

     Тому я вважаю,  що якщо Іван Якович  настоює,  що  наполовину
треба  зменшити попередній закон,  де повністю дозволялася виплата
заробітної плати в натурі, а тепер тільки наполовину це дозволити,
то  я  хотів  би,  щоб  в  цьому  законі була відмітка про те,  що
собівартість продукта,  який  виплачується  у  вигляді  заробітної
плати  має  бути нижча від ринкової ціни на цей продукт.  Тоді має
сенс виплачувати заробітну плату таким продуктом.

     І накінець я хотів би зробити  загальне  зауваження  відносно
системи заробітних плат в Україні. Шановні депутати, всі заробітні
плати в Україні діляться на дві категорії.  Одна  категорія  -  це
майже  половина населення держави одержує заробітну плату на рівні
неоподаткованого мінімуму,  а  друга  половина  одержує  заробітну
плату   більше,  як  500  г  ивень  в  середньому.  Перша  частина
заробітної плати це та, яка знаходиться в тіні, тобто виплачується
заробітна  плата  на  рівні неоподаткованого мінімуму,  з цього не
береться  жодний  податок,  а  друга  частина   заробітної   плати
виплачується   в   конвертах.   Тому  я  вважаю,  що  нормалізація
заробітної плати всередині держави є питання  номер  один,  і  цей
закон  може  бути прийнятий з єдиною поправкою,  якщо собівартість
продуктів,  яка видається у вигляді заробітної плати є нижчою  від
ринкової ціни на даний продукт.

     ГОЛОВА. Дякую.  Народний  депутат Яворівський,  фракція "Наша
Україна".

     18:08:13

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.   Шановні   колеги   законороби,    шановний
міністре! По-перше, я хочу заспокоїти тих, кого так сильно вразила
активність Черняка,  це мій давній  колега.  Не  переживайте,  все
нормально,  це в нього вікове, воно пройде. Друга проблема. Я хочу
сказати, що ті, хто проголосують за цей законопроект, повинні бути
готові   до   того,   що  нам  половину  заробітної  плати  будуть
виплачувати за нашими ж законами.  Будьте готові до цього,  будемо
носити ці пакети додому. Я переконаний, що цей закон при всій його
так би мовити гуманітарній обгорточці,  таке інше,  ми  якось  так
переступаємо з ноги на ногу - от ,  важко,  нехай платять хоч так.
От я говорив з Миколою Мельником - аграрієм,  який каже,  що  тоді
нічого   не  будуть  платити.  Цей  закон  є  дуже  підступним.  Я
переконаний,  ми не  маємо  права  допустити  його  прийняття.  Не
забуваймо - в країні страшне безробіття сьогодні.  Та людина,  яку
будуть брати на роботу, готова абсолютно на все і готова підписати
будь-який  там  взагалі  є  вершина  оцієї  оплати  товаром,  який
виробляється в моєму рідному хуторі на Вінниччині. Заплатили гноєм
селянам.

     Через те  я  абсолютно  переконаний в тому,  що ми не повинні
цього закону ні в якому випадку допустити.  Ми  розуміємо  скільки
зловживань у цьому всьому.  Основним еквівалентом, основною кров'ю
економіки в кожній країні,  якою б вона  не  була,  чи  бідною  чи
середньою,  чи  багатою,  є  грошовий  еквівалент,  і він повинен,
тільки це може підняти нашу економіку!

     Я просто прошу народних депутатів в сутолоці в четвер  просто
не  маємо  права  проголосувати  за цей закон!  Він принесе нашому
суспільству  колосальну  шкоду!  А  хто  хоче,  скажімо,   селянин
заключає угоду чи здає землю в оренду,  то хіба потрібно,  щоб був
закон?  Він і так собі може домовитися про  те,  закласти  в  свою
угоду,  що йому заплатять там чи олією, чи макухою, чи гноєм там і
таке інше.  Я переконаний,  що приймати цей закон,  узаконювати цю
ситуацію,  яка відкидає нашу економіку, відкидає Україну назад, ми
просто з вами не маємо права!  Я вам дякую і вірю,  що  ви  так  і
зробите.

      ГОЛОВА. Народний депутат Майко, фракція "Трудова Україна".

     18:10:53

     МАЙКО В.І.  Ви знаєте,  дуже добре обмірковувати закони, якщо
їх писати,  приймати,  а не самим  особисто  виконувати.  Тут  два
депутати  минулих скликань прийшли і кажуть :" Щоб руки відсохли у
того,  хто не  підпише  цей  закон".  Дорогі  друзі,  а  що  ж  ви
наприймали в тих скликаннях такі закони,  що цю зарплату виплатити
не можна?  Де ви бачили таке,  щоб у нас в цей час  була  зарплата
першою  виплатою,  а  завдяки  вашим  законам вона стала останньою
виплатою.  Ви один раз в житті попробували виплатити,  колективу в
декілька  тисяч  чоловік  зарплату?  Ви знаєте чому йде натуральна
виплата?  Це інколи є єдина можливість виплатит , бо якщо одержані
гроші  будуть  на  підприємстві,  вони  не  дійдуть  до робітника,
десятки параграфів заставить банк вилучити ці гроші.

     Тому цей закон про те, що порушення, якщо є керівників, немає
навіть суму,  що його прийняти треба. Але не він вирішить питання.
Вирішить питання,  перше, що зарплата повинна бути першою виплатою
в країні. Це закон для всіх. І, по-друге. Не може бути розмови про
те,  що винен керівник чи хто,  якщо борг держави перед законом  в
три рази більше, ніж борг по зарплаті. Ми зібрали всі підприємства
міста Києва.  Що ви думаєте?  На десятому виступаючому в  минулому
році припинили виступи.  З десяти десять держава в три рази більше
була винна,  ніж це підприємство своїм  людям.  Так  в  чому  його
провина?  Я  не  за  те,  щоб  тих  винних  захищати.  Але давайте
подумаємо,  як створити ті умови,  при яких можна було цю зарплату
виплатити.   Це  перше,  на  першому  місці  зарплата.  А,  друге.
Подивитися,  які податки на цю зарплату і чи можна таке  витримати
при сьогоднішній ситуації? Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Обговорення питання
завершено.  В четвер ми проголосуємо. Наполягає на репліці міністр
Сахань. Одну хвилину. Будь ласка.

     САХАНЬ І.Я.   Я   дякую,   шановний  Володимире  Михайловичу.
Буквально  коротко.

     Шановні народні  депутати!  Що   стосується   виступу   Ігоря
Рафаїловича Юхновського,  то мені здається, що доповнення, яке він
зробив,  воно може бути якраз доповненням до другого питання і, на
мій погляд,  воно просто посилить цей закон. Що стосується виступу
Володимира  Олександровича  Яворівського,  я  з  глибокою  повагою
ставлюся  до  його  міркувань  і  чудово  розумію,  але Володимире
Олександровичу,  якщо ми не приймемо  цей  закон,  залишиться  100
відсотків.  Таким чином,  у нас буде повністю діяти та схема,  яка
діє сьогодні.  ....100 відсотків просто отримувати  зерном  вдвічі
дорожче і все.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги! Я ще раз хочу підкреслити, що
обговорення питання завершено.  Прийняття рішення з цього приводу,
з цього питання відповідно Регламент відбудеться в четвер.

     Вечірнє засідання  Верховної  Ради України оголошую закритим.
Завтра ми продовжимо  роботу  о  10  годині.  Будуть  розглядатися
питання відповідно до розкладу нашої роботи.