Засідання N54

ЗАСІДАННЯ  П’ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 грудня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти, радіослухачі, телеглядачі!

Підготуйтеся, будь ласка, до реєстрації, депутати.  Проводиться поіменна реєстрація.

10:04:53

До роботи готові 447 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Шановні друзі! Сьогодні День енергетика. Давайте привітаємо працівників цієї галузі, бо вона  одна з ключових  в економіці, в суспільстві взагалі, успіхів їм, добра і здоров’я.  Поаплодуємо. (О п л е с к и)

А у неділю День працівників архівних установ, теж  важливий сектор у суспільних взаєминах займають ці працівники. Давайте  і їх привітаємо теж, побажаємо їм успіхів у їхній роботі. (О п л е с к и)

Спасибі.

 Надійшли запити народних депутатів  України.

Групи    депутатів:  Шибко, Сухий,  Святаш до Прем`єр-міністра  України про невиконання  рішення Дарницького районного суду міста Києва  від 1 червня 2006 року щодо поновлення Педченка Тимура  Вікторовича на  посаді заступника міністра охорони здоров’я з 21 березня 2005 року, яке набуло законної сили.

Володимира БОНДАРЯ до Прем`єр-міністра України стосовно порушень вимог закону   України „Про державну службу”  при  призначенні посадових осіб  Державної податкової адміністрації  у Сумській області.

Олександра КЕМЕНЯША  до  Прем`єр-міністра  України про визначення позиції Кабінету Міністрів стосовно рішення Закарпатської обласної ради про прийняття до спільної власності територіальних громад цілісних майнових комплексів – санаторіїв профспілок.

Володимира БРОННІКОВА до Прем`єр-міністра України, голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо багаторічної тяганини у вирішенні питання знешкодження наслідків пожежі на складі ядохімікатів у селі Мала Білозерка Василівського району Запорізької області.

Групи депутатів (КОМАР, ІСАЄВ, РАДЗІЄВСЬКИЙ та інші) до першого віце-прем'єр-міністра, міністра фінансів щодо погашення заборгованості з заробітної плати працівникам на підприємствах з державною формою власності державного підприємства „Тебутскло”, державного підприємства „Автоскло” імені Бондарева, державного підприємства „Житлобудсервіс”, Костянтинівського державного ветсанзаводу міста Костянтинівка Донецької області.

Миколи СИВУЛЬСЬКОГО до віце-прем'єр-міністра Андрія Клюєва про незадоволення відповіддю на депутатське звернення щодо недопущення закупівлі національною акціонерною компанією „Нафтогаз України„ у закритого акціонерного товариства „УкрГазЕнерго” природного газу для потреб комунальної теплоенергетики за завищеними цінами.

Також Миколи СИВУЛЬСЬКОГО до віце-прем'єр-міністра Андрія Клюєва про незадоволення відповіддю на депутатське звернення щодо стану підготовки і підписання міжурядових протоколів на шостий і сьомий роки стосовно забезпечення транзиту, поставок природного газу.            

Руслана ЛУК'ЯНЧУКА до Генерального прокурора у зв'язку із незадовільною відповіддю на депутатське звернення до київського міського голови Леоніда Черновецького щодо відшкодування об'єднання співвласників багатоквартирних будинків міста Києва тарифної різниці в тарифах за житлово-комунальні послуги.

Святослава ОЛІЙНИКА до Генерального прокурора щодо зволікання з прийняттям процесуального рішення відносно корупційних схем при будівництві об'єкту укриття на Чорнобильській атомній станції.

Групи депутатів (ГРИГОРОВИЧ, ГІРНИК та інші, всього 12 депутатів) до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ  тимчасово виконуючого обов`язки першого заступника голови Служби безпеки Валентина Наливайченка, голови Головного контрольно-ревізійного управління щодо можливих зловживань службовим становищем та інших порушень чинного законодавства у 3, 4 роках з боку керівництва Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

Групи депутатів  (КУРЕННОЙ, ОДАЙНИК та інші  - всього 15 депутатів) до Генерального прокурора у зв`язку з незадоволенням відповіддю на депутатське звернення щодо порушення житлового законодавства при отриманні житла першим заступником  прокурора міста Одеси Сергієм Даніліним та на виконання рішення колегії прокуратури Одеської області щодо можливості подальшого перебування Даніліна на займаній посаді.

Сергія САСА до Генерального прокурора щодо забезпечення дотримання законності при порушення  розслідування кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого положенням  статті 202 Кримінального кодексу України.

Ольги БОДНАР до Генерального прокурора України  щодо неправомірний дій працівників правоохоронних органів.

Миколи КОМАРА до міністра промислової політики щодо невиконання Міністерством промислової політики розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 серпня 4 року №575-р про передачу державних підприємств, що належали до сфери управління корпорації Укрбудматеріали.

Групи депутатів (ДЕМИДКО, КОМАР та інші – всього 5  депутатів) до міністра вугільної промисловості щодо повторного  розгляду  проблеми  відновлення об`єктів соціальної інфраструктури міста Дзержинська Донецької області та надання відповіді по суті  поставленого питання.

Василя СІЛЬЧЕНКА до міністра Внутрішніх справ щодо порушення чинного законодавства реорганізації Тетіївського міжгосподарського комбікормового заводу.

Євгена ГІРНИКА до міністра охорони навколишнього природного середовища  про порушення Міністерством охорони навколишнього природного середовища  термінів розгляду матеріалів і видачі ліцензії на геологічне вивчення запасів сировини споживчому товариству Кахелина з міста Калуша Івано-Франківської області.

Олександра КЕМЕНЯША до голови Фонду державного майна про визначення позиції Фонду державного майна стосовно рішення Закарпатської обласної ради про прийняття до спільної власності територіальних громад цілісних майнових комплексів, санаторіїв профспілок.

Олексія Радзієвського до прокурора Львівської області щодо незаконних та неправомірних дій працівників львівської міліції.

Андрія ПІНЧУКА до ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо надання інформації про використання перерозподілених коштів – вісім мільйонів гривень – Київським національним університетом імені Тараса Шевченка у 2006 році.

Шановні колеги, у вас є перелік питань, які пропонуються на сьогоднішній день для розгляду. Ми приступаємо до них. І першим йде проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо додаткових заходів по захисту прав людини в кримінальному процесі). Доповідає голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олійник Святослав Васильович. Прошу.

 

10:12:56

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні народні депутати, мова йде про те, це вже, як відомо, 14 грудня цього року прийнятий в цілому законопроект як Закон України щодо змін в Кримінально-Процесуальний кодекс, який регламентує оскарження постанови про порушення кримінальної справи в суді. Але я хочу нагадати, що була проголосована поправка народного депутата Лук’янчука, яка передбачала вилучення із тексту закону можливості механізму проведення додаткової перевірки. Це прогресивна ідея, вона прийнята, рішення прийнято Верховною Радою. Але в тексті закону залишилося в двох місцях згадування про цей варіант процесуального рішення. І на цей момент є необхідність через механізм 126-ї статті Регламенту внести уточнення в текст перед його підписанням, оскільки зараз текст закону після проголосування цієї поправки має неузгодженості. Тому є прохання підтримати рішення про виключення із тексту закону положення частини другої, 22-ої  статті 236 со значком 8 та пункту третього частини третьої статті 382 на виконання для приведення в коректний стан тексту, кінцевого тексту закону.  Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зосередьтесь, будь ласка. Ми з вами проголосували Закон за номером 1096 про внесення змін до Кримінального та кримінально-процесуального кодексів України щодо додаткових заходів і захисту прав людини в кримінальному  процесі. При розгляді законопроекту  ми врахували правку колеги Лук’янчука. Але дві ще правки взаємопов’язані далі не врахували, тобто ви врахувавши  одну поправку і забравши одну статтю, ми ще дві залишили, які будуть суперечити тому, що ми проголосували.

Тому я ставлю на голосування про вилучення частини 22-ї статті 236-ї 8 та пункту третього, частини третьої статті 382 із законопроекту 1096. Прошу голосувати.

 

10:15:27

За-343

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо митних ставок на спирт коньячний). Реєстраційний номер 2101. Доповідає заступник голови комітету з питань фінансів, банківської діяльності Святаш Дмитро Володимирович, будь ласка.

 

10:15:53

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги, до вашої уваги пропонується друге читання законопроекту про внесення змін до Митного тарифу України (щодо митних  ставок на спирт коньячний). Хочу повідомити, що до профільного комітету надійшло 3 поправки, всі враховані. Поправка народного депутат Круглова врахована в наступній редакції для стенограми.

У Законі України про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в статтях 1 та 2 слова „оптово-роздрібний” доповнити словами „крім виробників цієї продукції в межах власного виробництва”.

Прошу підтримати у другому читанні і в цілому. Дякую.

Кабінет Міністрів підтримує, профільний комітет підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь завершена. Дивимося, поправка перша врахована, друга  врахована.

Так, так. Все враховані. Питань бути не може.

А ось із мотивів голосування, будь ласка.

Да, сідайте, будь ласка. Запишіться, якщо є бажання висловитися.

По хвилині. Будь ласка, Шаманов, „Блок Тимошенко”.

 

10:17:39

ШАМАНОВ В.В.

Прошу слово передати депутату Ляшко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я думав, його нема.

Олег Ляшко, будь ласка.

 

10:17:51

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Дякую за те, що передали слово.

Ну, хочеться і друге читання, але, звичайно, „Блок Юлії Тимошенко” не буде голосувати за цей законопроект, оскільки доповідав його відомий всьому парламенту депутат, який, як правило, про що б не доповідав, завжди йдеться про гроші. І причому, гроші, які переважно йдуть не до бюджету, а до відомих кишень.

Тому ми цей законопроект підтримувати не  будемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський, будь ласка.

 

10:18:32

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адам Іванович.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, ми вважаємо, соціалісти, що закон треба підтримати. Суть заключається у тому, що не можна зупинити ті галузі, які працюють.

Але у нас є, і у мене, зокрема, є одне таке застереження. Дуже часто в зал кидаються закони, що стосуються митних тарифів при ввезенні спирту коньячного чи, скажімо, акцизи і так далі. Дуже часто вони змінюються. На протязі одного року буває по декілька разів.

Я думаю, що уже треба було б до цієї проблеми підійти серйозно і виписати раз і назавжди, незалежно кого це стосується. Тому що великі монополісти-виробники коньячної продукції, коли їм необхідний цей спирт, іде закон, але разом з тим малі виробники від цього страждають.

Тому, на нашу думку, закон треба підтримати, але треба його виписати у майбутньому так, щоб ми його не змінювали по п’ять разів на рік.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно слушна.

Фалько, будь ласка.

 

10:19:35

ФАЛЬКО В.І.

Шановні народні депутати. Із спиртом коньячним все ясно. Але там ще закралося, що там і вино завозити треба без пошліни геть. Пастер казав, якщо ви хочете випити доброго вина, то треба самому посадити і виробити, посадити і виростити виноград і самому зробити вино.

Що ж буде з нашими виноробами, якщо ставки зараз будуть нульові? Куди їм дівати буде свої виноматеріали?  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  я ставлю на голосування про прийняття Закону України „Про внесення змін до Митного тарифу України” щодо митних ставок на спирт коньячний”. Реєстраційний номер 2101. Прошу голосувати.

 

10:20:33

За-252

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" щодо реформування органів державної виконавчої служби, друге читання, реєстраційний номер 2565. Доповідає голова Комітету з питань правової політики Євген Петрович Кушнарьов. Будь ласка.

 

10:21:04

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановні колеги,  20 грудня цього року комітет розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до законів України „Про державну виконавчу службу” та „Про виконавче провадження” щодо реформування органів державної виконавчої служби, реєстраційний номер 2565, і вносить на ваш розгляд цей законопроект у другому читанні. Станом на 20 грудня до комітету надійшло 13 пропозицій від народних депутатів України, а саме Бориса Беспалого, Князевича, Корнійчука, Писаренка, Ляшко.

Комітетом враховано 9 пропозицій, 2 пропозиції відхилено, 2 знято з розгляду під час засідання автором пропозиції. Рішенням комітету законопроект 2565 пропонується прийняти Верховною Радою в другому читанні і в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Петрович.

Так, ідемо по поправках. Поправка перша, Беспалий, будь ласка. Зараз, зараз, Євген Петрович, спочатку Беспалий, потім коментар комітету.

 

10:22:13

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”.

Ну, тут трішечки порушується принцип розподілу влад, тому що моя точка зору, що судове провадження завершується виконанням судового рішення. Крім того, Кабінет Міністрів і Мінюст це є виразна політична складова. От я просто приведу один приклад, що буває, коли виконавчим провадженням займаються політичні органи.

На Хрещатику десятки років був магазин „Мистецтво”, який радував киян, всіх українців і гостей нашої країни. І от зимою 2004 року цей магазин викинули просто на вулицю дуже брутально разом з народним депутатом, який його там, значить, права обстоював. Потім в пресі з’явилася інформація, що саме там був сумнозвісний сервер, через який фальсифікувався другий тур виборів. Генпрокуратура мовчить чомусь з цього приводу, спростувань не було. Ось що значить передати виконавче провадження політичній структурі.

Тому я прошу, тому я і проти цього закону…

 

КУШНАРЬОВ Є.П. Шановні колеги, точка зору щодо передачі виконавчої служби в судову гілку влади має право на існування, обговорювалась в комітеті, але Верховна Рада прийняла в першому читанні закон з іншою концепцією, тому змінювати концепцію ми вже не маємо права.  Тому комітет поправку Бориса Беспалого і Князевич відхилив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку. Не треба? Ні. Знімається. Так. друга поправка Корнійчук. Шановні колеги, нехай. Почекайте, будь ласка. Нехай автори поправки домовляться між собою. Ми вислухали автора поправки, іншому я не даю, бо це одна поправка і він зняв голосування. Хочете, можемо проголосувати? Один автор знімає, другий наполягає. Добре, щоб не було скандалю, давайте. Хто за те, щоб погодитися з першою поправкою, прошу визначатись.

 

10:24:45

За-83

Не підтримана.

Друга поправка Корнійчука, Писаренка врахована. Заперечень немає. Корнійчук третя врахована частково. Не наполягає? Ні. Корнійчук 4, 5. 6 враховані. Ніхто не заперечує? Немає. 7 Корнійчука відхилена. Не наполягає. 8 Корнійчука, 9, 10 враховані. Заперечення не бачу. 11 Корнійчука відхилена, не наполягає. 12 врахована Корнійчука.

13 Ляшко. Будь ласка, мікрофон.

 

10:25:33

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Євгене Петровичу, я не пропоную міняти концепцію закону, але пропоную поміняти терміни. Адже, законопроектом в пункті 5 статті 35 пропонується передбачити право державного виконавця зупиняти виконавчі провадження не з моменту подання скарги на дію державного виконавця, а з моменту її прийняття. Але зазначені терміни суттєво відрізняються з точки зору настання того чи іншого юридичного факту у часі і в такий спосіб здійснюється їх підміна. Це перша.

А чого я пропонував ввести в дію цей закон з 1 січня 2008 року, бо як зауважує  Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради, у питанні пошуку оптимальної моделі організації діяльності виконавчої служби варто скористатись досвідом інших країн. І для цього треба час. Від переміни місця доданків сума не міняється. Ми вже в 2005 міняли цей закон, знову міняєм. Але важливіше, це те, про що я кажу про зміни до пункту 5 статті 35-тої, де не з моменту подання

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Петрович. Думка комітету.

 

КУШНАРЬОВ Є.П. Поправка 13-та народного депутата Ляшка стосується зміни терміну введення в дію цього закону. Іншого тут нема. Ми уважно розглянули цю поправку і відхилили її з наступних обставин. Висновком Комітету Верховної Ради України з питань бюджету чітко визначено, що реалізація цього законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету. В законі про державний бюджет, який ми з вами прийняли на 2007-мий рік, передбачені видатки на утримання державної виконавчої служби. Отже, ніяких додаткових видатків не потрібно.

Тому поправка народного депутата Ляшка комітетом одностайно відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до цього я ще добавлю одне. Можливо, ну, зрозуміло, що, можливо, не дійшов або просто колега не ознайомився Ляшко. Групою народних депутатів поданий і зареєстрований законопроект про те, про що ви говорите. З урахуванням зарубіжного досвіду передати цю службу Верховному суду. Так що ми найближчим часом будемо цю ініціативу розглядати. Не наполягаєте на голосуванні? Наполягає.

Ставлю 13-ту поправку на голосування. Прошу визначатись.

 

10:28:21

За-81

Не прийнято.

Я ставлю в цілому про прийняття Закону про внесення змін до законів України „Про державну виконавчу службу” та „Про виконавче впровадження” щодо реформування органів державної виконавчої служби. Реєстраційний номер 2565. Прошу голосувати.

 

10:28:55

За-268

Закон прийнято.

Дякую, Євген Петрович.

Слухається проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Реєстраційний номер 2473.

Голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Панасовський Олег Григорович. Будь ласка.

 

10:29:25

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Спасибо. Уважаемые коллеги, позвольте мне предельно кратко ввести вас в курс этой темы.

В 2005 году в ТЭКе сформировались обстоятельства непреодолимого характера. В основе критического положения была проблема взаимной задолженности, сформировавшаяся за весь период,   начиная с 1991 года за счет таких основных причин, как низкий уровень расчета употребителей за энергоносители, связанные с кризисом неплатежей в Украине,  расцвет бартерных операций, отсутствие источников финансирования льгот по расчетам за энергоносители, потребляемые   бюджетными организациями, несоответствие уровня тарифов на электроэнергию реальным затратам.

Суммы кредиторских задолженностей предприятий ТЭК имели размеры, соизмеримые с годовыми объемами производимой ими продукции и услуг. Взаимные долги   и неплатежи в ТЭКе провоцировали процессы банкротства исполнительного производства.

В процессе банкротства с санацией или распоряжением имущества находились практически все крупнейшие энергетические компании. В целях    стабилизации финансового состояния в энергетическом секторе экономики страны Верховным Советом был принят закон, предусматривающий механизмы погашения взаимной задолженности и введение моратория на  дела о банкротстве субъектов в ТЭК с ограниченным сроком действия.

Закон сыграл позитивную роль. Не приняв такой закон, государство, практически теряло контроль за ситуацией в энергетическом секторе экономики страны и в  ТЭКе в целом.

По ряду объективных причин, связанных с созданием реестра  предприятий ТЭК, частой сменной правительств, ограниченным сроком действия закона, возможности реализации целей этого закона  полностью не реализованы.

Профильным  комитетом в ТЭК ядерной политики и ядерной безопасности совместно с Минэнерго проанализированы структурные  схемы погашения  кредиторской, дебиторской задолженностей предприятий ТЭК.

Вывод. Время оставшееся до окончания  действия  закона недостаточное  и не позволяет  в полной мере использовать механизм закона  для улучшения финансово-экономического состояния предприятий ТЭК.

Комитет и Минтопэнерго считает целесообразным  и крайне необходимым  продлить действие этого закона на один год, то есть, до 1 января 2008 года. Реализация в полном объеме Закона «О мерах направленных на обеспечение устойчивого функционирования  предприятий ТЭК» номер 2473  предотвратит возможность банкротства предприятий ТЭК, исключит попытки   перераспределения собственности. Действие данного закона не должно быть прервано. Непринятие этого закона   спровоцирует серьезные социально-экономические  последствия.

Нам с вами надо проголосовать за  продление действия этого закона  сроком на  один год. Профильный комитет обращается к депутатскому корпусу  проголосовать за  наше предложение.

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Тут є одна поправка колеги Панасовського, яка врахована, але я хотів би до вас звернутися  ось з яким моментом.  Я просив би не враховувати цієї поправки, а написати, що цей закон вступає в дію  з дня його опублікування. Тому що, якщо ми напишемо з 1 січня, невідомо коли він дійде до Президента і так далі,  а там є норми Конституції, які  можуть дати підставу Президенту  накласти вето на цей закон. Тобто, з дня опублікування  так, як і передбачається. Якби ми приймали десь місяць назад, тоді ми могли б писати з 1 січня.

Олеже Григоровичу, не заперечуєте? Бо все одно, ще раз повторюю, ми   можемо написати 1 січня, але він  1 січня не буде опублікований. Тобто з моменту опублікування, коли його  опублікують, тоді він вступає в дію.

Давайте з такою поправкою  я ставлю на  голосування про прийняття в цілому  Закону  про внесення зміни до статті 3 Закону України „ Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, реєстраційний номер 2473. Прошу голосувати.

Сідайте, Олеже Григоровичу.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Я обращаюсь к «Нашей Украине»  и к БЮТ, поддержите государственно-важный закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поддержат, садитесь.

 

10:33:42

За-268

Закон прийнято із тією поправкою, що ми говорили, що він вступає в силу із дня опублікування.

По фракціях? Будь ласка. 184 – Партія регіонів, „Блок Тимошенко” – 7, "Наша Україна" – 26, соціалісти – 27, комуністів – 19, позафракційні – 5.

Розглядається проект Закону про технополіс "Київська політехніка", реєстраційний номер 0928, голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Юрій Васильович Каракай. Не бачу я його. Тоді дозвольте, будемо іти по поправках. Поправка перша Самойлик врахована, Каракай друга врахована частково, Самойлик третя врахована. Ніхто не заперечує? Четверта, п'ята врахована, шоста (Смітюх) врахована. Да, будь ласка, Юрій Васильович, давайте декілька слів про роботу над законопроектом і підемо по поправках.     

 

10:35:00

КАРАКАЙ Ю.В.

Шановний Головуючий і шановні народні депутати, на ваш розгляд у другому читанні представляється законопроект про науковий парк „Київська політехніка”. Він був прийнятий у першому читанні ще минулим складом Верховної Ради.

Зазначу, що ще в 2004 році Указом Президента України Кабінету Міністрів були дані доручення щодо підготовки відповідного законопроекту. Проте Кабінет Міністрів не ініціював його підготовку. Законопроект спрямований на інтенсифікацію процесів створення, впровадження та виробництва високотехнологічної продукції на основі розробок Національного технічного університету „Київська політехніка” та низки інших учасників інноваційної діяльності.

Мова йде про створення сприятливих організаційних умов активізації інноваційної діяльності та включення до цих процесів університетської науки та студентства. Це буде сприяти підвищенню їх інноваційної культури, залученню до наукової діяльності та реального процесу практичного використання  знань.

З іншого боку, для студентів вже на стадії навчання створюються ефективні умови для реалізації їх творчих задумів у вигляді конкретних інноваційних проектів з перспективою майбутнього працевлаштування. В створеному інноваційному середовищі буде чи не вперше в сучасній історії України  реалізовано механізм підвищення ефективності наукової діяльності і якісної підготовки фахівців за моделлю „Освіта, наука, виробництво”.

Зазначу, що Київський політехнічний інститут – це найбільший в Україні технічний університет, добре відомий в Україні та світі. Він має вагомі наукові здобутки, проводить активну інноваційну  політику і потребує в цьому плані створення відповідних сприятливих умов.

Інше важливе завдання законопроекту полягає в тому, що на прикладі цього політехнічного університету можна відпрацювати  рамкові умови і в подальшому прийняти закон і розповсюдити цей позитивний досвід на провідні технічні і  інші вузи країни. Що торкається доопрацювання  законопроект? До нього надійшло близько 30 зауважень депутатів. Для їх опрацювання було створено робочу групу, до складу якої увійшли народні депутати, представники Кабінету Міністрів, профільних міністерств та відомств та київської політехніки. У процесі роботи уважно розглянуті і враховані  практично всі пропозиції, які надійшли. В доопрацьованому  законопроекті змінено назву: „технополіс” змінено на „науковий парк”, що більше відповідає світовому досвіду та суті діяльності такої структури, а також чітко проводиться межа і відокремлюється  запропонований тип інноваційної структури від спеціальних інноваційних зон. Пробачте, економічних зон. Також виключено пункти щодо пільг, що  містились в проекті, зроблено перегрупування узагальнення частини статей.

Законопроект в представленій вам редакції був погоджений і одержав підтримку з боку Кабінету Міністрів України. Комітет з питань науки і освіти на своєму засіданні розглянув законопроект і одноголосно рекомендував Верховній Раді   України прийняти його у другому читанні і в цілому як закон у редакції, підготовленій комітетом.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Васильович. 

Шановні колеги,  йдем з поправками. Нам потрібно буде 1 поправку Катерина Самойлик проголосувати, вона врахована, але мова йде   дійсно про зміну назви закону. В першій редакції ми його подавали під назвою „про технополіс „Київська політехніка”. Я думаю, абсолютно правильно це слово, яке  не є зовсім українською або взагалі не українське замінити на зрозуміле „про науковий парк „Київська політехніка”.

Я ставлю цю поправку на голосування. Прошу підтримати.

 

10:38:51

За-365

Назву закону змінено, і ми поступили абсолютно правильно.

Друга поправка, Каракая, врахована частково, тобто про науковий парк, є.

Самойлик врахована, ніхто не заперечує.

Четверта, Каракай, врахована, заперечення не бачу.

П’ята, Самойлик, врахована, немає заперечень

Шоста, Смітюх, врахована. Ніхто не заперечує. Те саме сьома, Смітюха, врахована.

Восьма, дев’ята, десята, одинадцята Каркая враховані. Немає заперечень? Не бачу.

Дванадцята, тринадцята, Каркай, враховані.

Чотирнадцята і п’ятнадцята, Смітюха, враховані. Ніхто не заперечує.

Так, шістнадцята правка, Мартинюка, врахована. Не бачу я заперечень.

Смітюх, 17-та, немає заперечень.

Вісімнадцята, Мартинюк, враховано. Немає заперечень.

Каракай, 19-та, немає.

Двадцята, Мартинюк. Двадцять перша також немає.

Двадцять друга, Самойлик, враховано. Немає заперечень.

Порошенко, 23-тя, врахована. Не бачу зауважень.

Двадцять четверта, Каракай, враховано.

Двадцять п’ята врахована, Самойлик.

Порошенко, 26-та, 27-ма і 28-ма Порошенка поправки враховані. Ніхто не заперечує.

Каракай, 29-та, враховано.

Тридцята – Одайник, 31-ша, Хомутинника, і 32-га, Одайника, враховані. І 33-тя, Каракая, врахована.

Тобто всі поправки, які вносили народні депутати, враховані. Ні в кого з колег немає зауважень, заперечень? Не бачу.

Тоді я ставлю на голосування: про прийняття в цілому Закону за номером  0928, який носить тепер назву „Про науковий парк „Київська політехніка”, прошу голосувати.

 

10:41:29

За-391

Прийнято.

Юрій Васильович, я вам дякую і комітету за підготовку законопроекту, який не знайшов жодного застереження. Я думаю, давайте зробимо цей пілотний проект, подивимося, як буде працювати один з найкращих ВУЗів. А потім ми можемо прийняти і в цілому базовий Закон. Я радий, що ви підтримали мою ініціативу ще з попереднього скликання. Дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо узгодження норм з положеннями Цивільного кодексу України) (повторне друге читання). Реєстраційний номер 0903.

Перший заступник голови комітету з питань правової політики Корнійчук Євген Володимирович, будь ласка.

 

10:42:14

КОРНІЙЧУК Є.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, комітет з правової політики на виконання постанови Верховної Ради від 2 листопада цього року доопрацьовану у повторному другому читанні проект Закону про  внесення змін до Сімейного кодексу України, внесений Кабінетом Міністрів.

Даний проект спрямований на врегулювання розбіжностей між деякими положеннями Сімейного та Цивільного кодексу та урегулювання суперечностей між окремими нормами Сімейного кодексу України. Під час опрацювання зазначеного законопроекту в повторному другому читанні до комітету надійшли численні пропозиції від народних депутатів України, значна частина з яких врахована.

 Зокрема, вдосконалена та опрацьована інститути???? щодо визнання шлюбу недійсним, випадки і порядок анулювання шлюбу та визнання шлюбу недійсним за рішенням суду.

Залишення за органами РАГСу функцій щодо винесення постанови про розірвання шлюбу, адже винесення такої пропозиції є юридичним фактом, що свідчить про припинення шлюбу. Крім того, постанова про розірвання шлюбу є підставою для здійснення його державної реєстрації. Вдосконалено також статтю 153 щодо безперешкодного права спілкування  батьків з дітьми, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Беручи до  уваги викладене та те, що даний законопроект ретельно опрацьований робочою групою за участю представників від народного депутата Карпачової, інших народних депутатів, Міністерство юстиції України, Головного юридичного управління  Верховної  Ради, Комітет з питань правової політики на своєму засіданні 20 листопада 2006 року вирішив рекомендувати Верховній  Раді України прийняти у повторному другому читанні і в цілому проект закону про внесення змін до Сімейного і Цивільного кодексу України. Реєстраційний номер 0903. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Володимирович.

Так, шановні колеги, приступаємо до розгляду за поправками.

Перша поправка, Корнійчук-Беспалий, вона врахована. Все одно її треба проголосувати, тому що тут колеги пропонують внести зміни до назви.

В першому читанні ми розглядали про внесення змін до Сімейного кодексу. Пропонується доповнити „та Цивільного”. Тобто „Про внесення змін до Сімейного та Цивільного  кодексу України”.

Я ставлю цю поправку на голосування – про зміну назви закону. Прошу проголосувати.

 

10:45:13

За-309

Враховано, прийнята поправка. Тобто ми змінили назву і доповнили ще Цивільний кодекс.

Корнійчук, друга, врахована. Заперечень немає.

Третя, Корнійчук, врахована.

П’ята, Корнійчук, врахована.

Шоста – Беспалий. Будь ласка, Борис Якович. Не наполягає.

Корнійчук, сьома, врахована.

Карпачова, восьма. Будь ласка. Ні, не наполягає.

Пеклушенко, дев’ята, відхилена. Не наполягає.

Заплатинський, десята, відхилена. Не наполягає.

Онопенко. Ну, уже не можу наполягати.

Корнійчук, 12-та, врахована.

Корнійчук, 13-та врахована.

Карпачова, 14-та. Не наполягає.

Пеклушенко, 15-та відхилена, не наполягає.

Карпачова, 16-та частково врахована.

17-та – те саме.

18-та, Пеклушенко відхилена, не наполягає.

Корнійчук, 19-та врахована.

20-та, Карпачова відхилено. Не наполягає.

Корнійчук, 21-ша і 22-га, 23-тя і 24-та враховані. Заперечень я не бачу.

Карпачова, 25-та відхилено.  

Будь ласка, мікрофон Ніни Іванівни.

 

10:46:47

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Стаття 39, шлюб, який є недійсний, якраз до неї внесені поправки.

Проблема полягає в тім, що за недійсністю шлюбу настають правові наслідки – аліментні зокрема, право на присвоєння прізвища, зміна місця проживання і таке інше. Тому, мені здається, треба врахувати поправку, яку я внесла, адже фактично тільки суд може допитати свідків, а не органи РАГСу, як нам це пропонують. І тільки суд може дослідити документи, коли встановлює проблематику про те, що шлюб визнається недійсним. Помилка працівників може призвести до порушення прав людини, зокрема прав дітей на аліментні утримання і таке інше.

І останній аргумент. Стаття 124-та Конституції України визначає чітко статус судової гілки влади. У даній статті нам пропонують, на превеликий жаль, передати функцію суду органам РАГСу. Тому я наполягаю на моїй поправці. Прошу мене підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, комітет, думка.

 

КОРНІЙЧУК Є.В. Оскільки ви вже погодилися, шановна Ніна Іванівно, на те, що органи РАГСу також можуть встановлювати факт розірвання шлюбу у разі, якщо сторони не заперечують проти цього, я пропоную цю поправку все ж таки відхилити. Ми розуміємо, що в разі, якщо будуть розбіжності в підході чи позиції сторін щодо розірвання, безумовно, вони змушені будуть звертатися до суду так чи інакше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо.  Мін’юст, будь ласка.

 

ЄФІМЕНКО Л.В. Ми підтримуємо пропозицію комітету, тому що в даному випадку мова йде про ті факти, по яких не потрібно доказувань, а в наступній статті якраз йде мова про ті випадки, коли шлюб розривається в судовому порядку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, Ніна Іванівна, я поставлю на голосування, але буквально думку висловлю. Мабуть, дійсно, якщо немає, ну, заперечень з обох сторін, вони мирно розходяться і їм видають про це відповідний документ, то, мабуть, немає необхідності в судову тяганину втягуватись.  Інша справа, коли прийме рішення орган, який прийняв це рішення, одна із сторін не задоволена, тоді вона нехай звертається до суду. Мабуть комітет правильно поступив, але Ніна Іванівна наполягає, тому я ставлю на голосування 25-ту поправку Карпачової. Прошу визначатись.

 

10:49:36

За-203

Не підтримано.

Будь ласка, 26-та Корнійчука врахована, 27-ма, Карпачова, будь ласка. Не наполягаєте, Ніна Іванівна? 27-ма ваша поправка по 40 статті? Не наполягає. Корнійчук 28-ма врахована, Онопенко, так, Карпачова 30-та поправка відхилено. Не наполягає. Корнійчук врахована. 32-га Карпачова відхилено. Також ні. Беспалий 35-та відхилена. Не наполягає. Тарасов 36-та врахована. Корнійчук врахована. Князевич врахована частково 38-ма. Не наполягає. Корнійчук врахована. Карпачова 40-ва відхилена. Беспалий 41-ша відхилена. Не наполягає. Так, враховані далі. Карпачова 47-ма відхилена. 47-ма, будь ласка. Мікрофон Ніни Іванівни.

 

10:50:55

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановні народні депутати,  47-ма поправка якраз торкається факту припинення в наслідок його розірвання. Якщо йти за аналогією закону, то реєстрація шлюбу має відбуватися як заявою, так і у присутності молодят. Нам тут пропонують фактично розривати шлюб без присутності  подружжя. Тобто виноситься постанова і, якщо навіть молодята, які посварилися протягом місяцю і потім забули. Взагалі, про те, що подали заяву про розірвання шлюбу, все рівно буде постанова РАГСу і шлюб буде розірвано. Вони можуть далі проживати в шлюбі, але про це будуть не знати. Тому я вимагаю за аналогією закону проголосувати мою поправку.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Володимирович, думка комітету.

 

КОРНІЙЧУК Є.В. Ми пам’ятаємо, що закон передбачає, що шлюб може бути розірваний у відсутності сторін. Розумієте, що люди можуть подорожувати і при цьому дати доручення на представництво їх інтересів в РАГСі. Фізично це є також часто неможливо в разі, якщо люди позбавлені можливості, тимчасово позбавлені можливості перебувати в органах РАГСу. Тому, я вважаю, що ця поправка носить дискримінаційний характер і прошу її не підтримувати.

Мін’юст?

 

ЄФІМЕНКО Л.В. Ми підтримуємо пропозицією комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, я ставлю на голосування. Я ставлю на голосування пропозицію 47 Ніни Іванівни Карпачової. Можна її підтримати, я думаю. Треба дуже обережно до розірвання шлюбу підходити.

 

10:52:41

За-239

Врахована поправка. Так, 48-ма врахована.

49-та Карпачової, не наполягає.

Пеклушенко 51-ша, не наполягає.

Корнійчук, врахована.

53-тя Карпачова, відхилено.

Будь ласка, мікрофон.

 

10:53:06

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати!

Якраз ця поправка, момент припинення шлюбу у разі його розірвання 114 пов’язана якраз зі статтею 105, яку ми зараз проголосували. Тому я прошу вас підтримати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет.

 

КОРНІЙЧУК Є.В.  Ну, я пропоную підтримати позицію  комітету. Вона частково, дійсно, пов’язана із попередньою. Але ми наполягаємо на те, що тільки органи, що органи РАГСу мають за собою право розірвання шлюбу. Тобто ми скоріше робимо відсилку до першої поправки, яка була відхилена, радче  ніж до попередньої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але у мене тоді виникає запитання. Якщо суд виніс рішення про розірвання шлюбу, таке може бути? Хто має його ще реєструвати тоді? Тоді, за вашою логікою його ще треба зареєструвати, що він розірваний? І можуть реєструвати рік чи два. А судове рішення вже є, шлюбу немає. Мабуть, Ніна Іванівна має логіку.

Будь ласка, Мін’юст.

 

ЄФІМЕНКО Л.В. Шановні народні депутати. На практиці бувають такі випадки, що суд прийняв рішення, але це рішення не доходить до органів реєстрації актів цивільного стану громадян. І як тоді бути? Рішення загубилось, а реєстрації не пройшло. Тому пропонується комітетом норма і ми підтримуємо про те, щоб після рішення суду обов’язково має бути постанова органу РАГСу. І після цієї постанови шлюб вважається таким, що розірваний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ці органи реєстрації в якому міністерстві знаходяться?

 

ЄФІМЕНКО Л.В. Юстиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тоді зрозуміло. Тоді зрозуміло.

Голосуємо поправку Ніни Іванівни Карпачової. Давайте підтримаєм.

 

КОРНІЙЧУК Є.В.  Адам Іванович, можна одне слово?        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, зніміть голосування.

 

КОРНІЙЧУК Є.В. Я ще раз прошу зрозуміти, шановні колеги, що суд може винести рішення не за місцем знаходження органу РАГСу. Де завгодно в країні. І друга сторона подружжя просто може не знати навіть про це рішення. Бувають такі випадки. Тому реєстрація завжди була потрібна і обов’язкова. Це стала норма, яка діє у нас ще з радянських часів. Я вважаю, що абсолютно не варто це змінювати. Ми не знайдемо потім винних і не зможемо визначити чи є людина у шлюбі, чи ні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Іванівна, Карпачової мікрофон.

 

10:55:38

КАРПАЧОВА Н.І.

Справа двох людей – це справа виключно сімейних стосунків. І не треба переводити її в площину вже кримінальних стосунків, що треба когось вже шукати. Пане Євгене, я вас дуже прошу, ця стаття пов’язана со 105-ю статтею. 105-та не буде існувати без 114-ї.  Прошу мене підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 53-тю Карпачової.

 

10:56:18

За-243

Прийнята.

54-та Пеклушенко, не наполягає. Карпачової 55-та, не наполягає. Пеклушенко 56-та. 57-ма ваша ж, 58-ма також ні. 59-та Корнійчук, врахована частково. 60-та врахована Карпачової. 61-ша врахована Корнійчук.  62-га те ж саме Корнійчук.

63-тя Карпачова, відхилена. Будь ласка, мікрофон.

 

10:56:53

КАРПАЧОВА Н.І.

Поправка торкається якраз пункту 2: «дитина, яка народжена до  спливу 10 місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним». Якраз це дуже важлива така поправка. І я прошу підтримати мене. Адже фактично… Тут йдеться про дуже серйозні речі.

Стаття 125, 126, вони не відповідають змісту статті 122-ї. Адже там іде мова не просто про 10 місяців після припинення шлюбу, а там визначено загальне правило. Тому частина друга і  третя розглядатися має одночасно. Вони пов’язані якраз між собою.

Я хочу сказати, якщо дитина народилася після припинення шлюбу, то чинна стаття закону примушує записувати  батьком дитини колишнього чоловіка, якщо не пройшло 10 місяців з моменту припинення  шлюбу. А навіть якщо є особа, яка визнає себе біологічним батьком дитини, і  мати це підтверджує, то якраз моя редакція  дає визнати істинного батька  дитини. Це принципові речі. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

 

КОРНІЙЧУК Є.В. За думкою комітету батьківство встановлювалося автоматично чи встановлюється в разі, якщо протягом 10 місяців подружжя перебувало в шлюбі.

Якщо ми цю статтю анулюємо, то встановлювати батьківство, ну і згоди батька на цей акт не буде, встановити батьківство буде просто неможливо. Ну, хіба що звернутися      до суду і намагатися  через суд це підтвердити, тобто, страждатимуть діти. Тому  я прошу підтримати позицію комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Я ставлю  на голосування пропозицію, прошу визначатися.

 

10:58:54

За-230

Прийнято.

64 врахована. 65, шоста, Корнійчук, враховані.  Беспалий, Князевич, враховані.  70, Карпачова. Мікрофон, будь ласка.

 

10:59:18

КАРПАЧОВА Н.І.

Я наполягаю на 70 поправці. Адже подивіться, шановні колеги депутати, що  нам пропонують: права батьків та дитини на  спілкування. Нам  пропонують взагалі звузити  права  батьків і дитини на  спілкування.  Що є похідним, сімейний кодекс, який  є основною сімейною конституцією  у сімейних правовідносинах чи фактично Кримінально-процесуальний кодекс і Кримінально-виконавчий кодекс, який пропонують нам фактично визнати  за основу? Замість того, щоб  робити , мені здається, треба було б   посилатися, безумовно, на Європейську конвенцію  з прав людину, на Конвенцію ООН з прав дитини і таке інше.

Тому я прошу мене підтримати і не  звужувати права  дітей і батьків на спілкування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, комітет.

 

КОРНІЙЧУК Є.В.  Чинна норма, шановні колеги, суперечить процесуальним нормам у порядку  утримання осіб у місцях позбавлення   волі. Особливо слід врахувати випадки, у яких   має місце позбавлення волі батьків, як  результат скоєння злочинів проти цих самих дітей. Зрозуміло,  що, якщо злочин   вчинено  проти цієї дитини, то Процесуальний кодекс передбачає обмеження спілкування, і , я вважаю, що дитина буде отримувати  біль тільки від спілкування з таким батьком.

Прошу підтримати позицію комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Володимирович, але так дитина може не погодитися на таке  спілкування, і не буде болю, да?

 

КОРНІЙЧУК Є.В.  Я вважаю, що, навпаки, дитина, якщо  погодиться, то її допустять. Але   ми презумпцію маємо, що  кодекс обмежуватиме спілкування батьків в разі, якщо дитина цього не захоче.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 70 поправку. Прошу визначатись.

 

11:01:18

За-197

Не підтримана.

71-а (Корнійчук), друга (Корнійчук) враховані. 75-а (Заплатинський) відхилена. Не наполягає. 74-а врахована. Беспалий, врахована частково 75-а, не наполягає. Далі враховані. 80-а (Заплатинський) відхилена. Не наполягає. Князевич,  Корнійчук враховані, Корнійчук врахована. 85-а (Корнійчук) врахована. 86-а Пеклушенка врахована. Корнійчук, 88-а. 89-а (Заплатинський) відхилена. Не наполягає. Далі, Корнійчук, Тарасов враховані. Ілляшов, 94-а, врахована, п'ята (Корнійчук), шоста (Корнійчук) врахована. 97-а (Карпачова) відхилено. Не наполягає.

Далі, восьма, врахована, дев'ята Пеклушенка врахована. Зварич Ігор, врахована. Сота (Корнійчук), Корнійчук, Корнійчук, враховані поправки. Відхилено Карпачової 107-у. Не наполягає. Далі все враховано. Таким чином, шановні колеги, ми пройшли усі поправки і з урахуванням того, що ми змінили, я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону Закону про внесення  змін до Сімейного та Цивільного кодексів України (реєстраційний номер 0903). Прошу голосувати. Зніміть голосування. Зніміть голосування. Мікрофон Карпачової. Але прошу колеги    далі не відволікатися, не розмовляти з депутатами, а дивитись за…

 

11:03:24

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

107-ма поправка якраз пов`язана зі статтею 114, що рішення суду не підлягає… ще у реєстрації органах… ЗАГСу додатково, не складає для людини бюрократичні різні перепони. Тому прошу підтримати, вона логічно пов`язана зі 114-ю, яку ми  вже з вами підтримали.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зовсім вона пов`язана, але… Матвієнков, будь ласка. Не зовсім, Ніна Іванівна, вона пов`язана. Ми тоді зовсім залишимо, вибачте, вільне плавання у всіх і всюди.

Будь ласка, Матвієнков.

 

11:04:00

МАТВІЄНКОВ С.А. 

Матвієнков, фракція Социалистической партии.

Мы, наша фракция не будет  поддерживать эту правку, потому что мы хотим  понимать четкость  развития этих событий. Человек должен иметь шанс. После решения суда он  может изменить свое собственное решение, это еще дополнительный шанс для сохранения семьи. Поэтому этих вещей как раз делать нельзя. Мы за то, чтобы… Для чего мы принимаем этот кодекс? Для того, чтобы дать возможность  сохранить семью… для того, чтобы ее разрушить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно правильно, Сергій Анатолійович. Я ставлю поправку 107 на голосування. Прошу визначатися.

 

11:04:45

За-12

Не підтримано.

Так, ще в кого немає заперечень, зауважень? Можем голосувати. Тоді я ставлю…

Мін’юст, будь ласка.

 

ЄФІМЕНКО Л.В. Шановний  Адаме Івановичу! Я просив би. Я розумію, що це буде не повним дотриманням Регламенту, але все-таки повернутися до  тої поправки щодо реєстрації рішень судів. Справа в тому,  що у нас появляться шлюби, і  ми не будемо знати в попередньому шлюбі розірвана людина була чи не розірвана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб переголосували поправку Карпачової, яку ми проголосували, прошу…

 

11:05:41

За-56

Не повернулися.

Ставлю на голосування про прийняття за основу… Вибачте, про прийняття в цілому як  закону про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексі України, реєстраційний номер 0903. Прошу голосувати.

 

11:06:10

За-321

Закон прийнято. Дякую.

Розглядається проект Закону про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, реєстраційний номер 0943. Голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства Олексій Юрійович Кучеренко. Будь ласка.

 

11:06:36

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.

Шановний головуючий, шановні колеги! Законопроект про комплексну реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду Верховна Рада прийняла за основу 17 червня 2005 року. За відведений на підготовку час до законопроекту поступило 250 пропозицій, в тому числі і 11 поправок до повторного другого читання, які опрацьовані та внесені до таблиці правок.

У своїх пропозиціях народні депутати відобразили всі гострі питання та неузгодженості законопроекту із чинним законодавством, в тому числі всі зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.

Попередньо враховано повністю 86 поправок, редакційно і частково - 77, відхилено – 87.

Головне юридичне управління зауважило, що законопроект не має самостійного предмету правового регулювання і що його норми щодо видів компенсацій власникам жилих приміщень мали б міститися в Житловому кодексі. Але Житлового кодексу, шановні друзі, в нас немає, готується нова редакція, але ми не можемо гарантувати, що його буде прийнято через півроку чи рік, а починати працювати в цьому напрямі необхідно вже вчора, тому що житловий фонд старіє і зношуються інженерні мережі. І розуміння людиною комфортного житла давно не співпадає з габаритами так званих „хрущовок”. Запевняю вас, що всі основні положення цього законопроекту знайдуть своє відображення в новому Житловому кодексі.

Хочу звернути вашу увагу на найбільш принципові питання, які нам вдалося з вашою допомогою врегулювати. В першу чергу, в статті 12 вже відсутня норма добровільних переселенців, тобто 50 чи 75 відсотків, і визначена. Відселення власників,  наймачів жилих та нежилих приміщень будинків, що реконструюються здійснюється за умови згоди цих власників, відповідно до умов договорів, які інвестор-забудовник укладає з кожним власником, наймачем цих приміщень. Тобто ніякого примусового переміщення не буде.

Ще одна принципова зміна враховує інтереси власника. Власнику наймачу жилого приміщення, який перебуває на день набрання чинності цим законом на квартирному обліку, надається нове житло з урахуванням норми жилої площі, встановленої Законом. У разі надання такого житла, власник жилого приміщення та громадяни, які зареєстровані за цим місцем проживання знімаються з обліку осіб. Тобто ми пропонуємо реальний механізм вирішення житлової проблеми.

Шановні друзі, час не чекає. Ми повинні скористатися кон’юнктурою ринку, яка сьогодні  дозволяє інвестору вкладати кошти в цю важливу соціальну сферу і розпочати вирішувати ці проблеми. Основний наш принцип полягає в тому, або ми в плановому порядку займемося хрущевками, або ми будемо вимушені вирішувати проблему аварійного житлового фонду в надзвичайних, за надзвичайних обставин. Прошу підтримати.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Юрійович.

Так, шановні колеги, будемо постатейно розглядати. Правда, тут чимало відхилено статей колег, які вже не  є народними депутатами.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Які не з нами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, які, на жаль, не з нами. Так, перша поправка, Качура немає вже. П’ята – також колег немає. Сьома, також немає. Сімнадцята, Дорогунцов Сергій Іванович, немає вже. Дорогунцов, 22-га. Гуренко 24-та, Станіслав Іванович. 29-та Довгий, відхилено. Не наполягає. Дорогунцов. Довгий 35-та.  Дорогунцов 36-та. Так, Кирилчук Євген 50-та – не наполягає.

Жижко немає вже з нами. Качур також

57-ма. Гуренко, 64-та. Дорогунцов, 72-га.

86-та, Дорогунцов.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю.  Адам Іванович, якщо дозволите, я хочу допомогти. Радовець і Майборода, основні поправки, які вносилися в...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.  Тобто,  шановні колеги, оскільки, дійсно, закон підготовлений був до другого читання ще в попередньому скликанні. Тут нових майже немає, хто з колег наполягає на поправці, яка не врахована або має застереження до тих поправок, які врахував комітет? Немає таких? Немає.

Хто застереження якісь загального? Також немає.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закон закону про комплексну реконструкцію кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду. Реєстраційний номер 0943.

Багато  свого часу було розмов про це. Давайте дамо законодавчу  базу.

Голосуємо.

 

11:12:27

За-401

Особливо активно, я бачу, працювали будівельники – за себе і за того хлопця.  Дякую, закон прийнято.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Шановні друзі, дякую за підтримку. Ми з вами розпочнемо вирішення цієї болючої проблеми разом.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розглядається проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо вручення копії постанови про порушення кримінальної справи), реєстраційний номер 2155.

Перший заступник голови Комітету з питань правосуддя Микола Васильович Оніщук. Будь ласка.

 

11:13:08

ОНІЩУК М.В.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Нещодавно ми з вами підняли досить важливий закон – антирейдерський. І за своєю значущістю цей закон, який ми зараз маємо проголосувати, йому не поступається.

16 листопада у першому читанні Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо вручення копії постанови про порушення кримінальної справи).

Я хочу вам нагадати, що до сьогоднішнього дня залишається у кримінально-процесуальному процесі ситуація, коли органи слідства та дізнання у випадку, якщо порушують кримінальну справу проти особи, не є зобов’язаними вручити копію постанови цій особі. А відтак особа не може захистити своє порушене право в суді, оскільки, як відомо, ці постанови згідно рішення Конституційного Суду та власне і Кодексом адміністративного судочинства можуть бути оскаржені у суді і скасовані.

Цей законопроект вносить зміни до відповідної статті Кримінально-процесуального кодексу, зокрема це стаття 98 зі значком „2”. Яка зобов’язує, я хочу на цьому наголосити, шановні колеги,  що у разі порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані вручити копії відповідної постанови особі, щодо якої порушено справу та потерпілому негайно.

Стаття також передбачає випадки, коли, у якому порядку вручається постанова, якщо особа знаходиться в лікарні чи з інших мотивів не може бути, не може це зробити негайно, встановлює наслідки і вирішує інші процесуальні питання, з цим пов’язані.

Комітет з правової політики розглянув на своєму засіданні всі поправки, які надійшли до цього закону, це відбулося 13 грудня цього року. Їх, до речі, було не так і багато, зокрема чотири, а також пропозиції і думки Міністерства юстиції, Верховного суду України, Генеральної прокуратури України, висновок експертів та фахівців. І дійшов висновку, і власне саме це рішення пропонується вашій увазі, - ухвалити вказаний законопроект у цілому як закон. Усі поправки, які надійшли, враховані чи  враховані редакційно.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Миколо Васильовичу. 

Йдемо за поправками.

Перша врахована Оніщука і не могла бути не врахована. Так, Мірошниченко, друга – те саме.  Але частина її відхилена. Не наполягає Юрій, ні? Євген Мармазов врахована редакційно. Не наполягає. Так, і все, решта враховані.

Так, заступник міністра внутрішніх справ Василь Євгенович Мармазов. Яка думка міністерства?

 

МАРМАЗОВ В.Є. Дякую, Адам Іванович.  Шановні народні депутати, Міністерство внутрішніх справ підтримує проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо вручення копій постанови про порушення кримінальної справи). Реєстраційний номер 2155. Дружно голосуємо.

 

11:16:42

За-382

Дякую. Закон прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до статті 69 Кримінального кодексу України (реєстраційний номер 1247).

Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Романович Мойсик. Будь ласка.

 

11:17:05

МОЙСИК В.Р.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, закон невеличкий, поправок до другого читання до нього не надійшло. А мова йде про те, що новий Кримінальний кодекс України, який набув чинності з 1 вересня 2001 року поділив тяжкість вчинених злочинів на 4 категорії: невеликої, середньої, тяжкі і особливо тяжкі злочини. Стаття 69 чинного Кримінального кодексу передбачає можливість призначити покарання більш м’яке, ніж передбачено законом до більш тяжких злочинів невеликої тяжкості, тяжкого і особливо тяжкого, але не дозволяє цього зробити за злочини невеликої тяжкості.

На це звернув увагу Конституційний Суд, визнав ці положення неконституційними і я прошу підтримати прийняття проекту як закону в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Єдине, я так дивлюся, навіщо ми його виносили на друге читання?

 

МОЙСИК В.Р. Я скажу чому, Адаме Івановичу, вийшло непорозуміння, ми чуть не посварилися з паном Слуковським і тоді він не був проголосований. Зауважень  не було і тоді до нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Зрозуміло, це одна частина, яка відливає одне речення, яке випливає з того, що вже прийнято в інших законах.

Ляшко. Перед голосуванням, будь ласка.

 

11:18:28

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Ви питаєте, чому ми пішли на друге голосування. Адже, мова йде про долі людей. Одне речення, ви ж пам’ятаєте ту приказку: Казнить, нельзя помиловать”. Від того, де ти поставиш кому залежить, який буде вчинено  акт. Тому ми надзвичайно правильно зробили, що ретельно узгодили всі ці нюанси для того, щоб права людей навпаки покращувати, захист їхній, а не погіршувати. Тому ми будемо голосувати за прийняття цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я щось не бачу вашого покращення тут, зауважень, то немає ніяких.

 

МОЙСИК В.Р. Не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону про внесення змін до статті 69 Кримінального кодексу України, реєстраційний номер 1247. Прошу голосувати.

 

11:19:36

За-398

Після доопрацювання колегою Ляшко закон набрав таку рекордну кількість голосів. Дякую.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження, реєстраційний номер 0941. Тобто, це ще борг з минулої сесії, з минулого скликання, вибачте. Третє читання, голова підкомітету Комітету  питань паливно енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олег Григорович Панасовський. Будь ласка.

 

11:20:11

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Уважаемые коллеги! Отмечая высокую энергоемкость ВВП и низкую энергоэффективность, основные причины кризисных явлений украинской экономики и, отмечаю общемировые тенденции в сфере разработки и внедрения энергосберегающих технологий и поиск альтернатив к тому, что составляет основу нынешней мировой экономики, в прошлый четверг я вам доложил и кратко обосновал необходимость формирования эффективно действующей системы государственного управления сферой энергосбережения в Украине и необходимость законодательного обеспечения отечественной политики  энергосбережения. Мы с вами рассмотрели закон 0941, преследующий эти цели, обеспечивающие рациональное использование и экономию энергоресурсов в Украине.

Имелись основания принять его в целом, ибо из 32-х вынесеных предложений учтено 28. Однако в процессе обсуждения закона во втором чтении возникли разногласия, потребовавшие пересмотра и уточнения некоторых пунктов поправок данного закона, что стало причиной отправить его на доработку и внесения на повторное второе чтение.

На последнем заседании профильного комитета по ТЭК ядерной политики и ядерной безопасности все внесенные предложения рассмотрены, по каждому из них приняты коллегиальные решения. Имеем полное согласование позиций по всем пунктам предложения по закону с Кабинетом Министров и Минтопэнерго, на что имеется официальное письменное подтверждение, по остальным, включенным в таблицу, но аргументировано отклоненным профильным комитетом предложениям потребуется арбитр в лице депутатского корпуса.

Таблица поправок к проекту закона в окончательном варианте представлена. Минтопэнерго и профильный комитет по ТЭК поддерживает этот законопроект и рекомендует его принять в целом как закон. И обращаюсь к депутатам. Я как человек, не имеющий признаков оппозиционности при защите государственных интересов, а данный проект представляет собой огромную государственную важность и ценность, прошу народных депутатов проголосовать за решение профильного комитета. Прошу принять данный закон 0941 в целом.

Теперь по поправкам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будем іти за поправками. Поправка перша. Матвієнков, будь ласка мікрофон.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Ну, поправка изложена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, не допомагайте мені. Поки що Матвієнков скаже, а потім ви – від комітету.

 

11:22:30

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Олег Григорьевич, уважаемые коллеги! Первое. Чтобы вы правильно понимали, о чем идет речь. Для промышленников увеличивается система штрафов за нарушение правил эксплуатации энергооборудования в 20 раз. Величина штрафа достигает средней заработной платы по отрасли. То есть человек, который обеспечивает эксплуатацию, будем говорить, этих объектов, должен выплачивать величину, так сказать, своей заработной платы. Это первое.

Сверхнормативное использование электроэнергии, это второй пункт, по которому, так сказать, идет здесь отчисление. Сегодня предостаточное количество мощностей по энергетике у нас для того, чтобы мы использовали сверхнормативное, брали электроэнергию. Вопросов нет. Давайте загружать, давайте будем платить. Единственное в чем была пропозиция здесь, что давайте мы эту процедуру, так сказать, вот этого навантаження, которое мы сегодня  ложим  на промышленные предприятия,  давайте мы ее уберем. И я прошу поправку поставить на голосование.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Ну, если позволите, я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекайте, будь ласка.

Терьохін також з цього приводу? Мікрофон Терьохіна, будь ласка, а потім думка комітету.

 

11:23:40

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу, що цей законопроект, грубо порушуючи Регламент, внесений сьогодні на наш розгляд. Зауважте, в цьому   законопроекті вводиться новий податок, який називається енергетичний збір без розгляду в профільному комітеті. В цьому законопроекті надаються неконтрольовані пільги по  миту, по податку на додану вартість і по податку на прибуток.  Знову атаки. Це не пройшло обговорення в Комітеті з питань фінансів  і в бюджетному комітеті.

Взагалі, Адаме Івановичу, такі законопроекти  мають проходити прискіпливий аналіз цих двох комітетів. Більш за те, ми  нещодавно прийняли бюджет і яким чином цей законопроект вмонтовується в цей бюджет, теж не зрозуміло.

Тому зараз його не можна розглядати взагалі по суті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, думка комітету. Це трошки не по цій статті.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Аргументация  и  обоснование комитетов.  Но, я уже отвечал, что дешевые энергоресурсы на протяжении многих лет разучили нас всех экономить и  повышать эффективность производства.

Законом предусматриваются  повышенные штрафные санкции не за эксплуатацию низкоэкономичного технического оборудования, выработавшего свой ресурс, но находящийся в эксплуатации, а за нерациональное, а порой    и  без производственной необходимости использованное оборудование и технологических схем, к классу которых относится  электродвигатели, насосы, тяговые машины, компрессорные установки.

Кстати, несанкционированные применение непроектных схем обогрева зданий, сооружений без разрешения госинспекций, приводящих, как правило, к перегрузу линий  электропередач и трансформаторов.  Технологические схемы, тут    производственники сидят,  так называемые энергоразводки  трубопроводы воды,  пар из сжатого воздуха, имеющие огромные технологические потери из-за неисправности арматуры,  …, насосов,  отсутствие, кстати, даже изоляции. И это все, перечисленные мною факты,  приводит к необоснованным потерям, непредусмотренным  технологическим процессам.

Поэтому отмена пункта «об усилении санкций  за  расточительное, нерациональное использование энергоресурсов», не  может основываться устаревшим оборудованием. Тем более, на устаревшее оборудование планируется  и соответствующие нормы расхода. По этим причинам  это предложение не может быть принято.

Более того, многие руководители для того, чтобы не вкладывать  ресурсы для поддержания технологического оборудования в исправном состоянии, согласны платить низкие налоги. Это надо пресечь, иначе мы никогда не   выйдем на европейские стандарты.

Мнение комитета – предложение должно быть  отклонено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будемо голосувати поправку Матвієнкова. Я ставлю на  голосування поправку першу колеги Матвієнкова. Голосуємо. Має рацію.

 

11:26:54

За-55

Не підтримано.

Йдемо, наступна поправка ж колеги Матвієнкова, друга, відхилена.  Будь ласка, мікрофон.

 

11:27:08

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги! Это то, что   говорил сейчас мой коллега Сергей Анатолиевич. Практически мы сегодня в систему финансирования по этому закону, которая будет использована для внедрения новой техники, для  развития энергетики, составляем из двух частей: первая часть – это платежи из бюджета, а вторая часть – это  вот те штрафные санкции, которые   будут сниматься с промышленных предприятий.

Представьте себе   картину, при износе основных фондов 80-90 процентов, приходи проверяющий человек на предприятие, естественно,  он найдет десятки, сотни нарушений, естественно он заинтересован в тому, чтобы    эти деньги поступали, как источник финансирования  для развития того подразделения, в котором он будет работать. 

Поэтому здесь, если можно было учесть эту поправку и записать, что только добровольни внески, средства бюджета, пожалуйста;   добровольни внески промышленных предприятий, которые бы потом стимулировали  их работать на пониженных тарифах, пожалуйста,  вопросов нет. Но обдирать и ставить, будем говорить так, на колени промышленников при таком износе основных фондов... Я понимаю энергетиков. Но кто ж поймет промышленников?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, будь ласка.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Я не согласен и комитет не согласен с такой редакцией. И государственный фонд энергосбережения изначально был учрежден Законом об энергосбережении. Потом его упразднили. И напрасно, потому что на энергосбережение нужны деньги и бюджетные в том числе. И рассчитывать на добровольные взносы, рассчитывать, это недальновидно.

В Украине существует много государственных фондов, но они не потянут эту проблему. Поэтому мы исправляем ошибку прежних идеологов энергосбережения. Комитет согласился с предложением кабинета Министров Украины, которое является концептуальным для законопроекта, а именно – о создании государственного фонда энергосбережения без региональных фондов и сконцентрировать в нем все средства для централизованного финансирования проектов. Только такой подход позволит обеспечить реализацию перспективной государственной политики в вопросе энергосбережения. Такое мнение профильного комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку другу Матвієнкова на голосування.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Поэтому мы его отхиляем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

11:29:45

За-61

Не підтримано.

Третя, четверта поправка враховані. П'ята, Матвієнков, будь ласка.

 

11:29:53

МАТВІЄНКОВ С.А.

По пятой поправке, это то, что мы говорили. Система сегодня внедряется полностью, налог на прибыль, который получают эти предприятия в результате этой деятельности, идет опять же на их развитие. Но здесь вообще нет логики. Я понимаю, когда мы создаем систему приоритетного развития таких отраслей, как химическая промышленность, которая непосредственно дает нам ВВП, металлургическая промышленность, машиностроение, судостроение, и мы даем какие-то преференции.

Да, вопросов нет. Но энергетики, которые сегодня имеют избыточное количество мощностей, там, где действительно они законсервированы на сегодняшний день, делать преференции, так сказать, освобождая их от налога на прибыль, ну давайте хотя бы половину налога на прибыль, то, что предлагается в этой правке, оставим им, а половину налога на прибыль отдать от результатов своей деятельности державе, чтобы мы направили на реализацию, так сказать, тех программ, которые есть в Государственном бюджете, на поддержку остальных отраслей, которые будут потреблять вашу электроэнергию, чтобы не получилось таким образом, что эту электроэнергию просто некому будет потреблять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Олег Григорович.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Ну Сергей Анатолиевич … ну с одной стороны прав, но он же предлагает создать государственный реестр в этом плане и я вам …,  что упоминаемый Государственный реестр  не существует, и его создание не является предметом закона ни по налогообложению прибыли предприятий в том числе этого. Поправка о создании реестра  предприятий, учреждений, организаций, занимающихся разработкой, внедрением и использованием энергосберегающих мероприятий, технологий отклонена по причине, во-первых, некорректного предложения о включении этого положения о создании реестров в Закон о налогообложении. Правильно бы его отнести, эти изменения, в Закон об энергетик… об электроснабжении. Это мнение  комитета. Или по  согласованию с группой депутатов, авторов закона №2519, который сейчас рассматривается… подготовится и автором которого  является Матвиенков, можно этот проект про стимулирование инвестиционной деятельности субъектов хозяйственной в Украине  серии разработки, внедрения энергосберегающих технологий и энергоэффективных  проектов.       

Вносите это предложение в свой закон и мы его будем рассматривать. Но это не является предметом этого закона. Мнение комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю  на голосування 5-у поправку Матвіенкова. Прошу голосувати. Голосуєм!

 

11:32:42

За-245

245, врахована. 6-а, Панасовський, врахована. Більше поправок немає. Так, сідайте, будь ласка.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як  закону Закону про внесення змін  до деяких законодавчих актів України щодо  стимулювання заходів з енергозбереження з урахуванням поправки, яку ми прийняли.

 

11:33:25

За-238

Прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (друге читання) , 0938. Бронніков Володимир Костянтинович, голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Будь ласка.

 

11:33:54

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, в предыдущей каденции депутаты приняли в первом чтении законопроект, которым предполагалось внести ряд терминологических изменений в Закон «Об ядерной энергетике», что касается ядерных установок и что касается руководителя эксплуатирующей организации.

За этом время были приняты ряд законов, которые также внесли изменения в Закон «О ядерной энергетике». Это касается порядка принятия решения о размещении атомных станций, это Закон «О социальной защите населения, проживающего в зоне расположения атомной станции», и ряд положений этого закона было учтено. Кроме того, в комитете совместно с Минтопэнерго, совместно с Комитетом по ядерному регулированию, совместно с Министерством  по чрезвычайным ситуациям идет работа по кодификации ядерного законодательства, где вся терминология будет приведена не только в соответствие с законодательством Украины, но в соответствии и с международным, в первую очередь европейским, законодательством.

Поэтому комитет просит поддержать о прекращении рассмотрения Закона 3186… законопроекта и снять его с дальнейшего рассмотрения. Просим поддержать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зрозуміла позиція комітету? Я думаю, варто прислухатися до неї.

Я ставлю на голосування Постанову за номером 0938-п про скасування Постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”. Прошу голосувати.

 

11:36:02

За-272

Постанова прийнята.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" (нова редакція). Реєстраційний номер 0916. Голова підкомітету комітету з питань охорони здоров’я Петро Іванович Цюрко, будь ласка. Є? Так, Цюрко чи Григорович, хто буде доповідати? Григорович, будь ласка, перший заступник голови комітету з питань охорони здоров’я, Лілія Степанівна Григорович.

 

11:37:31

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, перший заступник комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства. Шановний голово, шановні народні депутати, сьогодні на ваш розгляд комітетом внесено проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", що був прийнятий за основу депутатами попереднього скликання 19.11.2004 року.

Законопроект спрямований на вдосконалення правових механізмів державного регулювання легального обігу наркотичних засобів психотропного спрямування.

З метою поліпшення забезпечення системи охорони здоров’я і населення такими засобами і речовинами та  скорочення кількості правопорушень, пов’язаних із незаконним обсягом наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів.

Законопроект був розглянутий комітетом та підтриманий більшістю голосів народних депутатів – членів комітету. При підготовці законопроекту комітетом були враховані умови міжнародної   конвенції, зокрема, Єдиної конвенції про  наркотичні засоби від  1961 року, конвенції про психотропні речовини від 72-го року, тобто.

Комітетом враховано 218 зауважень і пропозицій народних депутатів України повністю, а також зауваження та  пропозиції юридичного апарату Верховної  Ради України.

Неврахованих пропозицій або таких, які було, немає. Оскільки це – процедура  другого читання, то ще раз доповідаю, що всі пропозиції, які надійшли до комітету у процедурі другого читання, враховані.

На підготовлений комітетом редакції законопроект необхідно  відзначити наступне: законопроект складається із п’яти розділів і  36-ти статей. Відповідно до положення законопроекту, наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори  в залежності їх  небезпечності для здоров’я людини, застосування державного підходу і контролю включаються до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включення до переліку на території України обмежується та контролюється згідно із законодавством і міжнародними договорами.

Крім цього, положення законопроекту удосконалено термінологію, що застосовується у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обмежено обіг.

Відзначено повноваження державного органу, підкреслюю, у цій сфері спеціального уповноваженого органу. У  числі державних заходів контролю за  обігом наркотичних засобів, психотропних  речовин вдосконалення загального порядку здійснення контролю, ліцензування, а також це все стосується  усіх форм власності.

З огляду на те, вважаємо, що внесений законопроект у випадку його прийняття створить умови для поліпшення лікарського забезпечення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, дайте завершити.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Прийняття цього законопроекту покращить забезпечення пацієнтів в Україні необхідними ліками і забезпечить удосконалення контролю, підкреслюю, за обігом і вжитком наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів.

Оскільки усі пропозиції враховані, то, я вважаю, що ми можемо іти за процедурою другого читання відповідно до процедури другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую.

Шановні колеги,  незважаючи на те, хто має з вас цей законопроект на вагомий за обсягом, біля 300 поправок – і всі вони враховані. Правда, в основному тут поправки двох членів комітету, то вони не могли не врахувати. Да, Лілія Степанівна.

 

ГРИГОРОВИ Л.С. А чому ніхто не подавав?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, да, я бачу, що це.

Тобто ніхто не наполягає на тому, щоб якусь поправку, яка врахована, переглянути? Ні. Чи є якісь зауваження чи застереження перед голосуванням?

Матвєєв, будь ласка, мікрофон.

 

11:42:02

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Матвєєв, фракція комуністів.

На думку нашої фракції, таке рішення, яке пропонується сьогодні Верховній Раді, на сьогодні передчасне. І прийняття його в Україні негативно позначиться перш за все на легальному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Про що свідчить вкрай бентежна, і ви знаєте, шановна автор, ситуація з обігом лікарського засобу – трамадол. 

Крім того, в Україні існує зараз налагоджена мережа державних та комунальних аптечних засобів, яка здійснює забезпечення населення та закладів охорони здоров’я зазначеною групою лікарських засобів. Також  виконує інші соціально важливі заходи, про це всі ми знаємо. Тому ми вважаємо, що приймати цей закон сьогодні, надаючи права всім …

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Я дякую. Я абсолютно розумію ваше запитання, але як лікар і фахівець із того, що стосується сфери охорони здоров’я, можу запевнити вас, шановний колего, у наступному. Насамперед ви дуже праві стосовно того, що в Україні епідемія. Без всіх введень, які пропонуються в цьому законі ми маємо вже епідемію. І мені видається, що все це є тільки тому, що ми до певної міри маємо в Україні таке явище, яке називається корупцією.

Але ж як лікар можу вас запевнити, що в нас є окремі райони, в тому числі і в південній, і в східній Україні, де є одна комунальна аптека на ціле велике місто і люди мучаться від болів і мук, які супроводжують онкологію, яка, на превеликий жаль, в Україні має так само великий масштаб.

Перепрошую. Ще одне, що я хочу сказати. Шановний мій колего, трамадол, про який ви ведете мову, не належить до наркотичних, а до сильно діючих отрут і Комітет питань охорони здоров’я прийняв надзвичайно поважний законопроект, який вносить зміну у 323 статтю Кримінального кодексу, де є відповідальність за поширення трамадолу і ми з вами, я сподіваюся, що до закінчення цієї сесії, цей законопроект проголосуємо.

З огляду на це хочу сказати, що так сталося, що в Україні переважна більшість аптек є не державної чи комунальної форми власності. Так сталося, що в Україні велика захворюваність на ті проблеми, які потребують психотропних наркотичних засобів. І я хочу сказати, що цей законопроект підтримала більшість депутатів нашого комітету, куди входить більшість членів Антикризової коаліції.

Але відставимо в бік політику. Я хочу сказати одне. Ніщо не стоїть на місці, все міняється. В Україні сьогодні об’єктивні реалії є такими і ми в цьому законі робимо потужний уповноважений контролюючий орган, систему ліцензування, контроль Служби безпеки, Кримінального кодексу і все це разом має працювати. І в цьому наша відповідальність, і в цьому законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Міністерство охорони здоров’я, позиція.

 

ІВАСЮК В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Заступник Міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк.

Я в міністерстві відповідаю за питання, які є асоціативні. Це СНІД і наркоманія.  70 відсотків СНІДу у нас визначено чи функціонує в сфері ін’єкційної наркоманії. Я хочу звернути вашу увагу, що цей законопроект, який готувався від партії комуністів депутатом Верховної Ради попереднього скликання Лободою, від Партії регіонів Тетяною Бахтєєвою, Раїсою Богатирьовою, від пропрезидентської сили, в даному випадку Лілію Григорович народним депутатом, повністю поєднує думки різних політичних сил в сфері встановлення контролю за обігом наркотичних речовин. Це означає, що в Україні нарешті буде створена система державного контролю за обігом наркотичних речовин. Це перше.

І друге. Верховна Рада України, якщо прийме цей закон, приведе національне законодавство в повну відповідність з міжнародними конвенціями. Таким чином, простір України в сфері обігу наркотиків буде комплементарний і підконтрольний не тільки національним правоохоронним органам, а і міжнародним відповідним інституціям. Міністерство охорони здоров’я просить прийняти цей закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги. Я ставлю на голосування, я ставлю на голосування закон про внесення змін до Закону України про обіг в України наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Нова редакція за номером 0916. Прошу голосувати.

 

11:47:28

За-379

Дякую. Закон прийнято. Дякую, Лілія Степанівна. Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (щодо впорядкування роботи Фонду. Реєстраційний номер 2045. Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці  Хара Василь Георгійович. Будь ласка.

 

11:48:00

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги,  8 ноября текущего года данный законопроект был  принят в первом чтении и проголосовано  304 голосами. При доработки законопроекту ко второму чтению в комитет поступило 30 предложений от народных депутатов. 19 предложений  учтено полностью,  одно учтено редакционно, 10,  но, аналогичны отклонено.

Над законопроектом и  данными предложениями  народными депутаты  создана была рабочая группа, в состав  которой вошли члены нашего комитета, представители Министерства  труда и социальной политики,  Министерства финансов, Министерства юстиции,  Национального банка, представители профсоюзов, Фонду социального страхования от несчастных случаев на производстве.

Поскольку данный фонд является основным источником страховых выплат для более 300 тысяч застрахованих лиц, которые получили увечья на производстве, доработка законопроекту требовало особое внимание.

Данный проект направленный  на упорядочение работы фонда с целью его эффективной деятельности. В частности. Более четко определен круг лиц, обеспечивающий  себя работой самостоятельно, которые могут   застраховаться в фонде на добровольных условиях. Обеспечено право фонда создавать учебные информационные центры, которые  будут способствовать реабилитации инвалидов, которые потеряли  вплоть…  конечности -   пальцы, руки, ноги и так далее. Кстати,  эта норма как и фонд страхования, есть положительным примером немецкой модели, которую используют в Украине.

Также важным  изменением есть то, что фонду дано право совместно с государством участвовать у финансировании, а не самому   100 процентно финансировать целевые государственные отраслевые региональные программы по улучшению  условий безопасности, охраны, …  труда, повышение квалификации и так далее, поскольку средств фонда на все эти программы просто физически не может хватить.

Кроме этого более   четко определена существующая  и де-факто, и де-юре норма, что страховые взносы  есть целевым обязательным платежом, которые не включаются в  систему налогообложения.

Хочу сказать также о двух очень важных составляющих законопроекта – это выплата фондам  материального ущерба потерпевшего и  пересчеты  ежемесячных страховых выплат.

 По вопросу   возмещения морального ущерба рабочая группа пришла к выводу об  исключении из обязанностей в фонде таких выплат по двум причинам.

Первая. К нам обращались многочисленные организации инвалидов. Их основными аргументом  исключение в этом вопросе  является то, что деньги по возмещению предписаны в судебном порядке инвалиды в полном объеме не получали, поскольку как минимум половины сумм забирали юридические фирмы, которые сделали это своим бизнесом.    

Можно посмотреть это в динамике: в 2003 году на эти цели было выделено 3 миллиона, в 2004 – 6, 5, в 2005 – 18 миллионов, а за 11  месяцев 2006 года – уже 104 миллиона.

А второй главный аргумент, вступивший в силу Гражданский кодекс, здесь в статье 1167(?)    четко сказано, что  моральный ущерб возмещается   тем субъектом, который его    нанес.

Данный законопроект направлен на усовершенствование  социального страхования от несчастного случая на производстве в защиту граждан. Поэтому  комитет просит его принять во втором чтении и в целом, как закон.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Підемо по поправках. Будь ласка,  друга поправка, Кириленко. Наполягаєте?   Мікрофон. В’ячеслава Кириленка мікрофон.

 

11: 51:19

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна”.

 Шановні колеги!  Річ  в тім, що фракція „Наша Україна”  не голосувала і у першому читанні за цей законопроект, бо він практично позбавляє будь-якого найманого працівника, з яким трапився нещасний випадок на  виробництві права на відшкодування моральної шкоди.  Разом з тим багатьма законодавчими актами  передбачено це  право, як невід’ємна частина  соціального страхування.

До речі, навіть 27 січня 2004 року Конституційний Суд ухвалив рішення,  яким сказано, що відшкодування  моральної немайнової шкоди  заподіяними умовами виробництва, має забезпечуватися фондом  всім потерпілим, у  тому  числі в разі тимчасової, ……. часткової чи  повної  втрати професійної працездатності.

Тому я наполягаю на голосуванні своєї поправки, оскільки  ми вважаємо, що відшкодування моральної шкоди  ми маємо  зберегти, і людям, які стали  каліками на виробництві, треба виплачувати гроші.

 

ХАРА  В.Г. Уважаемые коллеги!   Комитет не может принять данное предложение  по четырем причинам, как минимум.

Первая. Это не является функцией фонда социального страхования, который компенсирует утраченный заработок.

Второе. Жульничество и вымывание  колоссальных финансовых средств, о которых …… по прошлому году  свыше 100 миллионов гривен, срывает финансовую систему фонда.

Третье. Повторяю, Гражданским кодексом определено четко, что моральный ущерб возмещается всем субъектам, которым он нанес.

И четвертое. Хочу напомнить уважаемому депутату, что будучи министром труда и социальной политики, он сам лично подготовил законопроект в том виде, который предлагается, и против которого он сегодня почему-то выступает. Поэтому прошу не поддерживать данную поправку народного депутата.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ячеслав не наполягає на голосуванні? Голосуємо? Ставиться друга поправка Кириленка на голосування. Прошу визначатись.

 

11:53:41

За-93

Не підтримана.

Так, Бондарчука, Хари враховані поправки. Кириленко, восьма поправка. Не наполягає. Дев'ята врахована (Бондарчук), Кириленко 11-а.

 

ХАРА В.Г. Ну, аналогична той, которую мы проголосовали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте слово.  

 

11:54:05

КИРИЛЕНКО В.А.

Кириленко, "Наша Україна".

Тут колега, який доповідає, говорить про те. що Міністерство праці 2005 року такий же вносило, так я хочу повідомити виборцям понад усе і іншим депутатам, що це неправда. Такий закон Міністерство праці 2005 року не вносило. Більше того, зараз навіть сам фонд від нещасних випадків його не вніс, тому що йому незручно позбавляти людей права на відшкодування моральної шкоди, а вніс через депутатів від Партії регіонів.

Я вважаю, що якщо ми своїм рішенням парламентським сьогодні заберемо право на моральне відшкодування, це буде антисоціальне рішення парламенту. Тому я пропоную проголосувати поправку номер 11, яка зберігає право на моральне відшкодування людям – простим працівникам, які можуть потрапити, не дай Бог, в скрутну ситуацію і мати нещасний випадок на виробництві. Дякую. 

 

ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги, я не хочу спорить по данному вопросу, просто советую уважаемому депутату посмотреть собственное подписанные письмо от 14.05.2005 года за номером 3278/0/14-05, там все прописано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставиться 11 поправка на голосування.

 

ХАРА В.Г. Прошу не поддерживать. Это аналогичная той поправке, которая… за которую мы не проголосовали.

 

11:55:39

За-108

ГОЛОВУЮЧИЙ. 108, не підтримана. 12, Воропаев. Не наполягає? Ні. Бондарчук, 13. не наполягає. Наступна. Кириленко, 15. мікрофон, будь ласка.

 

11:55:56

КИРИЛЕНКО В.А. Кириленко, "Наша Україна".

Оце, шановні колеги, надзвичайно цинічна норма. Щойно нам доповідач говорив про те, що треба економити кошти фонду і не виплачувати людям гроші за моральне відшкодування у випадку травми чи нещасного випадку на виробництві. І при цьому депутати, які внесли цей законопроект, вносять норму закону, яка  звучить так „з метою виконання своїх функцій фонд соцстраху  створює власні навчально-інформаційні центри” якісь, ніби-то не вистачає законодавства і звичайних можливостей і „може створювати своє видавництво з відповідною поліграфічною базою”. Значить, виходить так, на моральне відшкодування грошей у фонді нема, треба у людей забирати, а на створення свого видавництва з відповідною поліграфічною базою є.

Колега, якщо кожен фонд  соцстраху почне створювати коштом найманих працівників, простих трудящих видавництво і бізнесом займатися, то ми далеко зайдемо. Наполягаю на розгляді своєї поправки!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ХАРА. По Этому поводу могу сказать лишь следующее, уважаемые коллеги. Надо просто понимать существо вопроса, о котором идет речь. Человек стал инвалидом, потерял палец, потерял кисть, потерял руку, потерял ногу, его нужно адаптироватьв новых условиях к труду. Для этого  и создается учебные центры с специальными приспособлениями, чтобы человека вернуть к активному труду. Такой опыт есть в Германии. Мы про……….. знакомились, мы знимали шапку перед немцами, которые создали такие центры, уникальные инструменты, уникальные сидения, уникальные приспособления для того, чтобы вернуть  человека к труду в равно… в общество. Только тот, кто не понимает  суть вопроса, может говорить те вещи, которые говорил депутат.

Прошу не поддерживать данноепредложение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування 15-та поправка, Кириленко. Прошу визначатися.

 

11:58:06

За-136

Не підтримана.

Так, наступні. Хара – враховано, Цибенко – врахована.

Двадцять перша, Кириленко. Мікрофон.

 

11:58:20

КИРИЛЕНКО В.А.

Кириленко, „Наша Україна”.

Це така сама обмежувальна норма, яка тепер призведе до того, що одноразове відшкодування шкоди внаслідок каліцтва на виробництві чи, не дай Бог, смерті працівника, тоді відшкодовується сім’ї, буде обмежена чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до фонду. Знову та ж сама проблема: автор законопроекту пропонує обмежити виплати за моральне відшкодування трудящим і найманим працівникам, обмежити одноразову виплату за втрату працездатності і каліцтво на виробництві, разом з тим, створити видавництво, яке буде друкувати якісь брошурки. І це все коштом тих людей, які сплачують страхові внески, а точніше, роботодавців, бо до цього фонду сплачують внески роботодавці.

У мене виникає питання, в тому числі і до роботодавців, які у цьому залі: чи потрібно їм голосувати за такі зміни у структурі керівництва фонду? Наполягаю на голосуванні по цій поправці.

 

ХАРА В.Г. В нынешнем, 2006 году, существует норма оплаты – 10 прожиточных минимумов. Сума составляет 5 500. Мы с вами определяем норму – 15 прожиточных минимумов – это с первого января 2007 года. Мы с вами все знаем, что ограничена сумма, с которой взимаются взносы в страховые фонды. Так вот, надо, чтобы объективно те, кто платят с полной заработной платы и получают разовые пособия, и те, кто платят в другие фонды, в том числе с ограниченной части заработной платы, а это составляет 7 875, и четыре нормы составляют единоразовое пособие – 31 500. Я думаю, это вполне достаточно, это согласовано с инвалидскими организациями, кто ближе всего к этому. И нужно иметь еще одну вещь. До того как была ограничена эта сумма в областях, особенно там, где большое количество инвалидов становилось на производстве, организовывали специально юридические фирмы, которые на этом зарабатывали, они разоряли финансовую систему фонда, инвалид фактически получал копейки, а те прилипалы, которые занимались судебными процессами, набивали себе карманы десятки тысяч. Поэтому эту норму согласовано с теми, кто ее получает и будет получать с инвалидами труда на производстве. Поэтому мы должны думать о том и, кстати, мы должны думать и о работодателях, если безразмерно будет увеличиваться по решению суда единоразовая выплата, можете себе представить, какая сумма вынужден фонд будет выплачивать по этим платежам. Поэтому и прелагается увеличить норму до 15 прожиточных минимумом, что будет составлять, еще раз повторяю, в 2007 году одноразовая выплата 31 тысяча 500. Дай, Бог, чтобы каждый инвалид, ну так в жизни случается, что  никуда не денешься и становишься инвалидом, чтобы он получил 31 тысячу 500 единоразовое пособие. Прошу не поддерживать предложение народного депутата.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу „Раду” встановлювати і для відповідей 1 хвилину, щоб ми не переходили. А друге, тут трошки про інше йдеться, не про 300 тисяч чи 30, які ви говорите, але, що сума не вище чотирикратного розміру. А зараз  скільки? В нині діючій редакції яка сума?

 

ХАРА В.Г. Сегодня 5 500, с 1-ого января будет  7 875 умноженное на 4, дает сумму 31 тысячу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку Кириленка на голосування. Голосуємо.

 

ХАРА В.Г. Прошу не поддерживать данное предложение.

 

12:02:25

За-105

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 105, не підтримана. Ну, Воропаєва поправка аналогічно, тобто не має сенсу голосувати. Кириленко 27-ма поправка? Не наполягає. Ми пройшли всі поправки. З мотивів, будь ласка, Кириленка мікрофон.

 

12:02:38

КИРИЛЕНКО В.А.

Кириленко, „Наша Україна”.

Шановні колеги, якщо ми зараз ухвалимо цей Закон, то ми зробимо три речі. Перша річ, ми скасуємо виплату морального відшкодування тим, хто має нещасний випадок на виробництві. Тобто не дай бог, з людиною щось трапилось, все фонд моральну шкоду не  компенсує. Чи потрібно, щоб зараз Верховна Рада   приймала таке антисоціальне рішення і не зараз, а взагалі? Не  потрібно.

Ми обмежуємо величину одноразової виплати у випадку, у нещасному випадку на виробництві. Чи може парламент приймати такі антисоціальні рішення? Не може. Ну, і зато ми створюємо Фонд соціального страхування з нещасних випадків на виробництві. Своє видавництво, яке він буде створювати коштом роботодавців, які наповнюють бюджет цього фонду. Чи повинні ми такими проблемами займатися і відвертим лобізмом тут зараз за рахунок інтересів трудящих – велике запитання. Тому я закликаю не голосувати  за законопроект в другому читанні, бо ключові поправки не враховані.

 

ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба, ви вже про це відповідали, це ті ж поправки, які ми  голосували.

 

ХАРА В.Г. Я единственное, что хочу сказать, что народный депутат Сушкевич и инвалидские организации очень просят поддержать законопроект в том виде, который предложен комитетом, прошу всех проголосовать за него.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Із обговорення, яке тут відбулося, в мене склалося єдине враження, що треба для фонду, який лобіює свої інтереси. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону про внесення змін до Закону України   „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (щодо упорядкування роботи фонду), реєстраційний номер 2045.

 

12:04:51

За-266

Прийнято. По фракціях.

Партія регіонів – 182, Блок Тимошенко – 33, "Наша Україна" – 4, соціалісти – 24, комуністів  - 19, позафракційні – 4.

Шановні колеги, тут у мене просили  перерву дві фракції  "Наша Україна і Блок Юлії Тимошенко. Хто буде виступати 3 хвилини?

А, перерва! Добре.

Оголошується перерва на 30 хвилин, до 12.35. В тому числі, нехай дві фракції скористуються цією перервою.

Не „ні, ні, ні, ні”, а „так, так, так”.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу  шановних колег зайти до сесійної зали, бо нам треба ваші голоси, а точніше, руки.

Давайте, шановні колеги,  поки що ми розглянемо Закону України „Про статус депутата...”

Ні, шановні колеги,  ми з вами домовилися як? Ми домовилися, вам треба більше 10 хвилин. Ми ж говорили, Олександре Валентиновичу, ми ж говорили, що потім і виступ, і все решта, бо воно взаємопов’язано, правильно ж? Ви зараз виступите, а потім... Давайте так, як ми домовилися, у „різному”… 

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Після першої години, так, як ми з вами домовлялися, тому що не можна, ви зрозуміли. Давайте... Добре, попробуємо.

Шановні колеги,  ви знаєте, що найголовніше питання, яке ми з вами розглядали і маємо довести до логічного завершення – це питання, пов’язане з Державним бюджетом. Питання, пов’язане з Державним бюджетом.

Тому я хотів би, щоб ми зараз включили до розгляду, до порядку денного і розгляду два питання. Перше питання. Реєстраційний номер 2814 – це Постанова Верховної Ради про перегляд прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у 2007 році. І друге питання – що стосується повернення до проекту постанови щодо звільнення Дріжчаного з посади голови Служби безпеки України. Реєстраційний номер 2626.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду зараз же цих двох питань. Прошу голосувати.

 

12:39:06

За-292

Питання до розгляду включені.

Шановні колеги,  вам роздали проект Постанови за номером 2814 про перегляд прожиткового мінімуму  та мінімальної заробітної плати в 2007 році. Дозвольте, я декілька слів і будемо, якщо не буде заперечень, визначатися.

Ви знаєте, що ми двічі розглядали з вами проект закону „Про Державний бюджет на 2007 рік”. Ми з вами досить активно працювали і в сесійній залі, і до того була спеціально створена робоча група, яку очолювали відповідно перший віце-прем’єр-міністр і перший заступник Голови Верховної Ради. ми провели цілий ряд засідань, узгоджень і так далі, і тому подібне. Було дуже багато зауважень і пропозицій Президента.

За повідомленням прем’єр-міністра, я тільки що з ним розмовляв, він мене повідомив, що закон „Про Державний бюджет України на 2007 рік” підписано Президентом. (О п л е с к и)

Але для того, щоб ми все-таки пішли на зустріч одне одному і врахували певні моменти, нам треба прийняти досить просту постанову, в якій говориться, Верховна Рада України постановляє Кабінету Міністрів України за результатами попередніх розрахунків валового внутрішнього продукту на 2006 рік внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо збільшення у 2007 році прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність та встановити його розмір з 1 квітня 397 гривень, з 1 жовтня – 406 гривень. За  результатами виконання планових надходжень до Державного бюджету України за перший квартал 2007 року внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо збільшення розмірів мінімальної заробітної плати з 1 травня до 420 гривень, з 1 серпня до 430 гривень, з 1 грудня до 460 гривень.

Я ставлю цю постанову на голосування в цілому як постанову. Прошу підтримати. Зніміть, зніміть, будь ласка, голосування. Є запитання. запишіться, будь ласка.

Будь ласка, записуйтесь. Прошу, 5 хвилин Жебрівський.

 

12:41:57

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Адам Іванович, я хотів би запитати, а яка юридична природа цієї постанова, наскільки вона є обов’язковою. Оскільки не змінюються показники бюджету, ну уряд не виконає постанову, дальше що? Це просто тільки як хороша міна при поганій грі чи що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Іванович, я з вами категорично не погоджуюсь. Бо відповідно до змін в Конституції чітко і ясно записано, постанови Верховної Ради є обов’язковими для виконання Кабінету Міністрів. Тобто ми цією постановою зобов’язуємо Кабінет міністрів за підрахунками, розрахунками,  про які я вам зачитав внести відповідні зміни до Державного бюджету на 2007 рік. Наша постанова із змінами до Конституції є обов’язковою для виконання Кабінету Міністрів. Тому тут немає ніяких так би мовити, ми будемо контролювати і рішення Верховної Ради у даному випадку буде законом для Кабміну. Борщевський, будь ласка.

 

12:42:59

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Прошу передать слово руководителю фракции Коммунистической партии Симоненко Петру Николаевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

 

12:43:06

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я прошу вас підтримати цей проект постанови і розглядати його як ту спільну відповідальність, яку ми несемо перед народом України, взявши зобов’язання, в першу чергу за результатами як 2006 року, так і першого кварталу 2007 року, оперативно вносити зміни, які дають можливість нам збільшити і мінімальну заробітну платню, і прожитковий мінімум. Цього вимагає від нас народ України. І, я вважаю, що це якраз буде та відповідальність, яка примушує нас дуже серйозно ретельно вивчати джерела наповнення доходної частини бюджету, уважно розглядати підвищення дисципліни службової, фінансової у нас в Україні, використання кожної копійки, яка закладається в бюджеті. Я звертаюсь до вас і прошу підтримати, а фракція комуністів проголосує за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський, Бульба йому передає. Мікрофон Баранівського.

 

12:44:11

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адам Іванович.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, ми бачимо, що ідучи назустріч, Верховна Рада, уряд, Президент один у другому вирішується питання. І сьогодні вже оголошено, що підписаний бюджет. Але я з виступів окремих колег бачу, що їх не подобається, щоб такі постанови появляються. Видно, краще себе почувають на конфлікті, коли є між Президентом, Верховною Радою і урядом. Мені здається, що треба було б нам самим прикладати більше зусиль і все робити для того, щоб цих конфліктів було менше, а була злагоджена робота і щоб ми суспільству демонстрували єдність влади. Що влада хоче працювати на суспільство, а не роздирати якимись своїми сварками один другого. І щодо бюджету. Він все-таки соціальний. Ми це добре з вами знаємо. Враховані практично побажання максимально, що можна, бо його треба прийняти, люди чекають. Тобто давайте будем голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубов, будь ласка. Будем зараз голосувати. Через дві хвилини проголосуєм. Валентин Зубов.

 

12:45:24

ЗУБОВ В.С.

Прошу передати слово Олександру Турчинову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Турчинова.

 

12:45:33

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, ну, зараз для всіх зрозуміло, що Президент розміняв бюджет на Дріжчаного. Не зважаючи, що дав йому генерала армії, я вважаю, що, безумовно, нееквівалентний. Але ж що стосується цієї постанови. Коли, Адаме Івановичу, ви говорите, що ця постанова буде законом для уряду, у мене є пропозиція. Коли щира антикризова коаліція разом з нами хоче покращити життя нашого населення. Є пропозиція все залишити так, як є в тексті, але ж написати: закон. Тобто ні постанова, а закон зараз прийняти. І тоді це буде відповідати і Бюджетному кодексу, і Конституції. Коли ми цього не зробимо, це буде просто фількіна грамота, яка робиться тільки, щоб прикрити цей розмін, який відбувся на Банковій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Валентинович, не мені вам розповідати як колишньому голові профільного – бюджетного комітету, що такий закон може вноситись до одного закону, який називається Закон про державний бюджет. Оскільки Закон про державний бюджет нами прийнятий, Закон про Державний бюджет стане законом тоді, коли він буде опублікований.

Після того, коли появиться публікація закону і він стане законом, ми матимемо право вносити зміни до цього закону. Про це і приймається відповідна постанова.

Будь ласка, Кириленко.

 

12:46:55

КИРИЛЕНКО І.Г.

Кириленко, Дніпропетровщина,  фракція БЮТ.

Шановний Адаме Івановичу, до вас запитання.

У процесі розгляду в першому, в другому читанні  і під час голосувань аграрії, особливо міжфракційне об’єднання  аграріїв у  Верховній Раді в особі Ткаченка Олександра Миколайовича, Рижука і ряду інших депутатів, ставили питання по правкам до аграрних статей.

Чи вони враховані, коли Президент підписував, чи не  враховані, особливо стосовно соціального розвитку села, дотації і так далі?  Ви знаєте цю тему питання. Чи враховані вони  в кінцевому варіанті?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іване  Григоровичу, Президент підписав те, що ми з вами прийняли. Бо Президент не може вносити якихось доповнень до закону і  підписувати зі своїми доповненнями. Це одне.

Друге. Як ви пам’ятаєте,  в „Прикінцевих положеннях” Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік” ми записали: Кабінету Міністрів за результатами першого кварталу повернутися до розгляду Закону про  Державний бюджет і  внести туди відповідні зміни.

Тому ми десь у квітні  місяці з вами будемо це переглядати і поза всяким сумнівом ці питання ми там з вами піднімемо. Я сподіваюся, що вони там будуть враховані. Так завершено.

Тоді я з вашого дозволу ставлю на голосування про прийняття… Тим більше, шановні колеги, ви бачите всі фракції без виключення говорили про те, що треба збільшити, і Президент, давайте підемо один одному на зустріч і приймемо цю   постанову, зобов’яжемо Кабмін зробити такі кроки.

Ставлю на голосування в цілому як Постанову   Верховної Ради про перегляд прожиткового мінімуму та  мінімальної заробітної плати в 2007 році. Реєстраційний номер законопроекту 2814. Прошу голосувати.

Давайте дружніше, ми ж всі за народ і виборці.

 

12:49:01

За-376

Постанова прийнята.

По фракціях. Партія регіонів – 185,   „Блок Юлії Тимошенко” – 81, „Наша Україна” – 58,  соціалісти –28,  комуністи – 20, позафракційні – 4.

Прийнято.

Тепер, шановні колеги, я ставлю… Ми з вами вже розглядали подання Президента України: відповідно до пункту 14 частини першої статті 106 Конституції України  вношу пропозицію про звільнення Дрижчаного з посади голови Служби безпеки України, реєстраційний  номер 2626. Я ставлю цю постанову на голосування…

Запишіться. 3  хвилини. Будь ласка, Кравченко.

 

12:50:06

КРАВЧЕНКО М.В.

Прошу передать слово Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Симоненка.

 

12:50:10

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Фракция коммунистов не будет голосовать   за эти предложения, и я объясню почему.

Во-первых. Ми хотели бы услышать от   Президента, какую кандидатуру он будет вносить на назначение. Это,   во-первых.

Во-вторых. Я хочу   предупредить всех вас, уважаемые, что есть определенная договоренность, и достигается она   таким образом, что в ближайшее время поручения тем, кто придет к руководству   Службой безопасности, убрать из службы всех тех, кто  хоть один день  имеет службы в органах Комитета государственной безопасности. Эта тенденция на подрыв  национальной безопасности и ликвидации  всех тех, кто должны охранять  экономическую, политическую  и другую безопасность, как основы нашего суверенитета. Это попытка создать, по сути дела,   бендеровское СБ, которое было  задействовано в соответствующие годы в борьбе против нашей с вами  независимости, обслуживая интересы совершенно других государств.

Поэтому я бы хотел услышать, прежде всего, какие кандидатуры будут  внесены на эту должность.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Терьохін, будь ласка.

 

12:51:15

ТЕРЬОХІН С.А.

Турчинову передайте, будь ласка, слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Турчинова  мікрофон.

 

12:51:20

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги!  Ніхто не буде заперечувати, що  ініціатива на призначення і зняття голови Служби безпеки  України належить Президенту і це його конституційне право. Єдине, сумно, шановні колеги, що  це відбувається  не прозоро, а шляхом якихось кулуарних домовленостей. І я можу прогнозувати, і зараз засоби масової інформації засвідчать через декілька хвилин, що зміна позиції фракції „Регіонів” саме засвідчить, що відбуваються кулуарні домовленості між Президентом і Антикризовою коаліцією. Про ці домовленості, на жаль, ні опозиція, ні суспільство нічого не знає. Але ж ми не заперечуємо право Президента призначати і знімати голову Служби безпеки і будемо голосувати за. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.        

 

12:52:14

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.  Шкіль Андрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Звичайно, що коли відбуваються подібні речі, коли, наприклад, закон про бюджет чи постанова розмінюється на зняття тієї чи іншої кандидатури, ну вона, в принципі, неправильна. Але треба людину звільнити, бо він і так вже звільнений. Я, до речі, погоджуюсь, що шкода, що ми не знаємо і не поінформовані в збільшенні чуток, хто пропонується на посаду голови Служби безпеки, бо це є дуже важливо, бо право вносити Президентові, але Служба безпеки обслуговує не президентство, а ціле суспільство, тобто воно захищає безпеку України. І, до речі, на жаль, я хочу сказати, тобто на щастя попереднього виступаючого, звільняють з роботи якраз всіх тих, які не служили в Комітеті государственной безопасноcти. Всіх решта туди приймають з великим задоволенням. Це приблизно те ж саме, як і в одну партію приймають: чим більше ти ненавидиш Україну, тим більше шансів тобі є вступити в одну з парламентських політичних партій. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубок, будь ласка.

 

12:53:20

ПАРУБОК О.Н.

Я хочу сказати, що тенденція у наших президентів пішла – на два місяці обирати голову СБУ і казати, що у нас в державі повинен бути порядок. Якщо раніше у КГБ брали, ми знаємо, людей, то вони працювали по п'ять, по шість років. Дійсно, тоді був порядок. А зараз при такій політиці наших президентів порядку в державі не було і не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, наполягає ще фракція "Наша Україна". Кириленко і будемо голосувати. Мікрофон…

 

12:54:05

КИРИЛЕНКО В.А.

Кириленко, "Наша Україна".

Шановні колеги, адже  Президент не вперше вносить  проект постанови про звільнення керівника Служби безпеки, і кожен із нас знає, що це є його винятковим повноваженням. Практично це питання давно уже розв`язано у той спосіб, що колишній керівник служби написав заяву про звільнення. Тому я переконаний, що повторне подання Президента аж ніяк не зроблено кулуарно, воно зроблено вкотре публічно. І зараз нам треба виконати просту процедуру  голосування за те рішення, яке давно уже назріло з тим аби розблокувати процес призначення нового керівника Служби безпеки. Но а кожен із нас знає про те, що подання буде вноситись до парламенту і буде публічне обговорення цієї кандидатури, тобто без Верховної Ради України рішення не відбудеться, тому пропоную підтримати прозору і зрозумілу позицію Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, підбиваючи підсумки короткого обговорення, я ще раз вам нагадую, це конституційна норма. Президент вносить, а Верховна Рада приймає рішення. Ніхто не говорить і в Конституції в тому числі не говориться про те, що Верховна Рада зобов`язана саме прийняти таке рішення, як вноситься, але розглянути повинна, і ми зараз це визначимось. Це перше.

Друге.  Відповідно до Конституції, Президент подає кандидатуру Верховній Раді на призначення. Це право Президента. І ось тоді, коли він  внесе ці кандидатури, ми з вами будемо  їх обговорювати в комітеті профільному, будуть вони роздані необхідні документи перед тим як голосувати це  буде відомим. Вимагати зараз хто буде внесений, мабуть у нас не зовсім є право, бо ця кандидатура ще не внесена. Коли вона буде внесена, тоді ми будемо розглядати. Ми зараз розглядаємо питання лише про звільнення.

Я ставлю на голосування постанову за номером 2526 про звільнення Дріжчаного з  посади голови  Служби безпеки України.  

 

12:56:26

За-407

Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 183, Блок Тимошенко – 117, „Наша  Україна” -  71, соціалісти – 30, комуністів – 0, „Позафракційні” – 6.

Продовжуємо розгляд питань. З мотивів чого? Уже мотиви були до того. Подякувати? Ну давайте, якби був тут голова Служби, ми б йому подякували, а, можливо, слухає – давайте подякуємо голові Служби Дріжчаному, який, дійсно, ну, я думаю, ні в кого з нас претензій немає до того короткого часу, який він очолював службу. (О п л е с к и)

Розглядається Закон України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з пропозиціями Президента України. Реєстраційний номер 2329.

Роман Михайлович Зварич, представник Президента, будь ласка. Підготуватися Клюєву. До „Різного” ще дійдемо.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України!

Прийнятий Верховною Радою України Закон про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність” не може бути підписаний Президентом України з таких підстав. Законом, що надійшов на підпис, докорінно змінюється існуючий порядок здійснення державою повноваження власника Державного банку. Відповідно до нової редакції закону скорочується кількість членів наглядових рад, які призначаються Президентом України та, я на цьому роблю окремий акцент, Верховною Радою України: з семи до п’яти осіб. Натомість Кабінету Міністрів України надається право призначати п’ять членів Наглядової ради Державного банку. У зв’язку з цим необхідно наголосити, що і чинною,  і новою редакцією цього закону Наглядову раду визначено вищим органом управління Державного банку, який здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою, зокрема, збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпеченні їх повернення вкладникам та захисту інтересів держави як акціонера Державного банку.

Відповідно до Закону України „Про основи національної безпеки України” національна безпека – це захищеність життєво важливих інтересів держави (це стаття перша), а захист інтересів вкладників – один з основних напрямків державної політики з питань національної безпеки, що і виключною сферою, в якій здійснює керівництво Президент України.

Таким чином, зазначені положення Закону. Що надійшов на підпис порушує конституційні повноваження Президента України і забезпечення національної безпеки держави.

Слід також зазначати, що за чинними частинами 16-ю та 17-ю статті 7-ї Закону України, який розглядається, засідання наглядової ради державного банку є правомочним за наявності не менше 10 її членів, рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради.

Отже. Передбачений Законом, що надійшов на підпис, принцип формування складу наглядових рад державних банків може на практиці призвести до прийняття  необхідного рішення за відсутності та без урахування позицій членів наглядової ради, призначених, наприклад, парламентом.

Виходячи з наведеного, а також важливості питання, які Законом віднесені до компетенції наглядових рад державних банків із порядком призначення членів наглядових рад державних банків, які установлюються Законом, погодитися не можна.

Законом, що надійшов на підпис, Кабінету Міністрів України надається також право здійснювати управління державним банком у випадках, установлених  цим Законом. З цього приводу слід зауважити, що за частиною четвертою статті 7 Закону України про банки і банківську діяльність, статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України. Таким чином, Законом, що розглядається для  Кабінету Міністрів України створюється  можливість установлювати для себе у статуті державного банку  необмежені повноваження з управління державним банком, що є неприйнятними.

Наведене свідчить про те, що встановлюваний Законом, який надійшов на підпис порядок управління державними банками не відповідає  Конституції України, Закону України про основи національної безпеки України, порушує принцип збалансованості у здійсненні органами державної влади, президентом України функції управління і контролю за діяльністю державних банків.

Принагідно слід зауважити, що пункт 4-й закону, що розглядається, містить помилкове посилання на пункт  другий закону, що позбавляє його сенсу.  У зв'язку з  вище викладеним Президентом пропонується відхилити, тобто скасувати цей закон.

Дозвольте ще, шановні народні депутати України, привести ще до вашої уваги також висновок Головного юридичного  управління Верховної  Ради України, в якому говориться про те, що пункти 3 і 4 якраз прийнятого закону підлягають виключенню із тексту як такі, що не узгоджуються Конституцією  України, виключно якою встановлені  повноваження Верховної  Ради України та Президента України.

Прохання підтримати пропозицію Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. Сідайте, будь ласка.

Так, від комітету хто у нас? Клюєв Сергій Петрович, будь ласка.

 

13:02:43

КЛЮЄВ С.П.

Добрый день, уважаемые депутаты!

На заседании Комитета з питань фінансів і банківської діяльности від  22  грудня 2006 року були розглянуті пропозиції Президента України Ющенка Віктора Андрійовича до Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність”, реєстраційний номер  2329.

При обговоренні зазначеного документу на засіданні  комітету народними депутатами були висловлені пропозиції як щодо врахування повністю зауважень Президента України і відхилення цього закону, так і прийняття рішень щодо подолання Президента України.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній  Раді України подолати пропозиції Президента України.

Я бы хотел  от себя добавить и внести дополнительное предложение …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз, зараз, він завершить, буде питання. Будьте терплячі, не завершив ще доповідь.  Говоріть, будь ласка.

 

КЛЮЄВ С.П.  Я бы предложил бы уважаемым коллегам депутатам, уважаемый Адам Иванович, попробовать вернуться к рассмотрению данного проекта и предложить две поправки, которые бы, на мой взгляд, с одной стороны, учли одну из поправок Президента, и поставить на голосование, и вторую поправку, которая бы учла интересы оппозиции при формировании наблюдательных советов государственных банков.

Я хотел бы зачитать данные поправки. У вас розданы, они в зале.

Абзац шостий пункту першого законопроекту. Доповнити друге речення такого змісту. До складу наглядової ради державного банку, який призначається Верховною Радою України, в обов’язковому порядку входять не менше одного представника парламентської опозиції.

Следующая поправка, на которую я хотел бы обратить внимание, это поправка редакционного плана. При підготовці проекту для подання на підпис Президенту юридичною службою буде змінено нумерацію пунктів: пункт четвертий став пунктом другим, і відповідно пункт другий та третій стали пунктами третім та четвертим. Але посилання у самому тексті змінено не було. Звертаю вашу увагу на те, що зміна нумерацій пунктів не впливає на зміст законопроекту і носила редакційний характер.

То есть я хотел бы предложить у пункте четыре законопроекта цифры «2» заменить цифрами «3». И в новой редакции проголосовать данный закон. Еще раз обращаюсь с убедительной просьбой. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запишіться. Я бачу, хочуть поставити запитання.

Будь ласка, три хвилини. Ляпіна.

 

13:06:26

ЛЯПІНА К.М.

Прошу передати слово Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Станіслав Аржевітін, мікрофон.

 

13:06:35

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, „Наша Україна”.

Скажіть, Сергій Петрович. Як же ж  так, чому ці ініціативи, про які ви зараз говорите, ми не розглядали в нашому банківському комітеті? Що це за така ігра, скажіть, будь ласка?

 

КЛЮЄВ С.П.  Вы знаете, это не игра. На мой взгляд хороший мир всегда лучше плохой войны. И если есть возможность где-то пойти навстречу и найти взаимопонимание и сблизить наши позиции, как с позиции Президента Украины, так и с позиции всех присутствующих в зале, я считаю, что эту возможность необходимо использовать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук Сергій.

 

13:07:17

ШЕВЧУК С.В.

Передайте, будь ласка, слово Олександру Турчинову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Турчинов, мікрофон.

 

13:07:23

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, я буду говорити відверто. Нам все одно, яких людей будуть давати чиновники з Банкової чи чиновники з вулиці Грушевського. Тому що вони вряд чи будуть відстоювати інтереси громадян. Захистити громадян від свавілля можуть тільки представники опозиції і нам приємно все ж таки, що нашу вимогу, жорстку вимогу, яку відкинули в перший раз, зараз комітет починає враховувати.

Тому, Адам Іванович, я особисто до вас звертаюсь, наша фракція буде голосувати за варіант закону, де чітко буде прописано, що представник від парламентської опозиції буде в обов’язковому порядку включений до складу ради, кожної ради державного банку.  Дякую.

 

КЛЮЄВ С.П.  Именно такую формулировку мы и предлагаем, я предлагаю в своей поправке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Гнатенко.

 

13:08:12

ГНАТЕНКО Л.М.

Прошу передать слово Порошенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Порошенко, мікрофон.

 

13:08:20

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановний Сергію Петровичу, ніяких подібних пропозицій на комітеті не розглядалося, про це заявив Аржевітін. Я хотів би зараз, шкода, що нема засобів масової інформації, чітко продемонструвати, щоб всі розуміли, що відбувається в залі. Існує попередня домовленість „Блоку Юлії Тимошенко” і Партії регіонів про розмін і передачу державних банків під ручне управління уряду. Ми вже мали це в 95-96 роках, коли  таким же ручним управління уряд угробив банк „Україна”. Сьогодні інтереси вкладників Ощадбанку і „Укрексімбанку” просто віддані БЮТом на откуп Партії регіонів. І ви не маєте права сьогодні ставите це питання на голосування. Ставте подолання вето…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтесь. Ну навіщо в останні хвилини нашої роботи збуджуватись. Заспокойтесь, все буде нормально. Репліки по хвилині від БЮТ, Турчинов і, хто від регіонів. Будь ласка.

 

13:09:42

ТУРЧИНОВ О.В.

Я хочу відповісти шановному депутату, який так голосив, що до мене аж слюна долетіла сюди.

Перше. Для того, щоб не було питань як нам голосувати, треба було „Нашій Україні” голосувати за Закон „Про опозицію”, де чітко були право опозиції прописані, ви зрадили опозицію, ви не маєте, взагалі, морального права коментувати будь-які події в Верховній Раді.

І я ще раз хочу сказати головуючому, я прошу чітко ставити, я чітко прошу ставити питання на голосування і зафіксувати, що в цьому законопроекті, який зараз буде обговорюватися є чітко позиція, що обов’язково парламентська опозиція буде мати свого представника в національних радах, а ні любі друзі будуть контролювати і далі наші банки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто від Партії регіонів? Пеклушенко мікрофон.

 

13:10:36

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! В течении 3 минут вначале одна партия сказала, что сговорилась с Партией регионов, потом вторая партия говорит, что сговорились с Партией регионов.

Я заявляю от имени Партии регионов,  мы ни с кем никогда не сговаривались, мы сговорились на выборах с нашими избирателями – это наш главный аргумент в разговоре. И когда потому или иному вопросу вы присоединяетесь к тому, что мы обещали нашим избирателям, мы голосуем солидарно.

Уважаемые коллеги, мы стоим на пороге большого праздника, давайте остаток работы проведем не по-депутатски, а по-человечески.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, ви сідайте, сідайте, сідайте. Сергій Петрович, сідайте. Сергій Петрович, сідайте.

Шановні колеги, репліками обмінялись. Почала „Наша Україна”, їй дали відповідь. І все. Тому що зараз ”Наша Україна” відповість, знову треба буде, щоб ті відповідали. Тому, Терьохін, представники вашої фракції уже виступали. Представники вашої фракції виступали. Шановний колега Терьохін, шановний колега Терьохін, будь ласка, відкрийте 129-ту, 130-ту статті Регламенту і почитайте, як розглядаються пропозиції щодо подолання вето Президента.  Доповіді, запитання і голосування. Немає там обговорення. Немає там обговорення. Шановні колеги, я дуже вас прошу, повірте, я не гірше вас знаю, що треба ставити. І я буду діяти відповідно до регламенту. В’язівський, присядьте будь ласка. Присядьте. Я буду робити так, як вам хочеться, а точніше, - я буду діяти за регламентом. Присядьте, присядьте. Мотивів також немає. А так просто, хай вам розповідять ті, хто знає регламент. Вам фракція довірила виступити? Ні? Тоді – ні.  Аржевітіну довірила „Наша Україна”? Будь ласка, одну хвилину.

 

13:13:00

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, „Наша Україна”.

Шановні депутати, я хотів би привернути увагу. Сьогодні мова йде не тільки про подолання вето. Мова йде про запланований експеримент, фінансовий експеримент над мільйонами наших українців, вкладниками банківської системи. Ви сьогодні внесете політичний, реальний політичний ризик у ці два великі банки, які є системними. Ми проходили експеримент, коли під управлінням Кабінету Міністрів був банк „Україна”. Чим це закінчилось, ви знаєте. Якщо хочете інший приклад із Національного банку, декілька років тому під тиском Кабінету Міністрів Національний банк спрямував майже 9 млрд. на дефіцит бюджету з поверненням у 2030 році. Ці кошти могли б бути спрямовані в реальний сектор економіки, вони могли понизити процентні ставки по кредитам.

Тому я вас дуже прошу, подумайте, будь ласка, тому що мова іде про системний ризик у банківський системі. Прошу поставити на голосування пропозицію Президента. Я дуже прошу і думаю про вашу державницьку позицію в цьому питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, шановні колеги, заспокойтесь все буде так, як передбачає Регламент.

Приступає до голосування. Першою ставиться пропозиція Президента.

Президент пропонує відхилити Закон України про внесення змін до статті 7  Закону України „Про банки і банківську діяльність”. Реєстраційний номер 2329. Прошу визначатись.

 

13:14:50

За-78

Не підтримана ця пропозиція.

Є пропозиція комітету подолати вето. Ставлю цю пропозицію на голосування. Поки що вето. Вето.

 

13:15:15

За-19

Мілкенько.

І є пропозиція про те, щоб прийняти таку поправку. «До складу Наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України. До складу Наглядової ради державного банку, який призначається Верховною Радою України, в  обов’язковому порядку  входять не менше одного представника парламентської опозиції». І далі за текстом.

 Я ставлю це на голосування.

 

13:16:02

За-348

Прийнято.

По фракціям, щоб побачили, хто не належить до опозиції чи хто належить.

Партія регіонів – 181, „Блок Тимошенко” – 114, „Наша Україна” – 2,  соціалісти – 28, комуністів – 18, позафракційні – 5.

І друга пропозиція.  У разі невиконання Верховною Радою України  або Президентом України пункту три цього закону у встановленні термінів всі члени наглядових рад державних банків призначені суб’єктом, який допустив невиконання пункту три цього закону, вважаються відкликаними. Призначення нових членів наглядової ради взамін відкликаних здійснюється  відповідно до вимог цього закону. Ставлю на голосування.

 

13:16:58

За - 352

Прийнято.

Я ставлю в цілому  про прийняття Закону  України про внесення змін до статті  7Закону України „Про банки і банківську діяльність”, реєстраційний номер 2329, з врахуванням тих поправок, які ми зараз проголосували.

 

13:17:31

За-353

Закон прийнято. Направляємо Президенту.

Все правильно, хто там кричав, що не так?  Дякую.

Шановні колеги! Зараз давайте порадимося.  У нас багато є боргів. Давайте ми поступимо таким чином. Рівно годину ми відведемо на „різне”, рівно годину, але ще трохи попрацюємо, щоб підчистити  закон. Це у нас хвилин 20 займе, не більше. Я прошу, ті закони, які у вас викликають  заперечення,  ч ставити не буду. БЮТ, я ставити того,  що у вас викликає заперечення, я не  буду.

Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу проголосувати.

 

13:18:29

За-271

Шановні колеги! Буде все нормально. Ми ж останнє засідання у цьому році, давайте ми його мирно закінчимо.

Слухається Закон України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 0802.

Доповідає представник Президента  України у Верховній Раді Зварич Роман Михайлович. Поки що вас ще на цю посаду не призначили.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України, дозвольте тільки перед тим, як представляти пропозиції Президента, які скеровані в Верховній Раді України в порядку вето, зробити маленьку ремарку щодо процедури, яка щойно була проведена щодо попереднього закону.

Я хотів би нагадати шановним народним депутатам, що законопроект, на який накладено вето Президента і вето неподолане, вважається відхиленим. Тепер щодо самого закону, який розглядається.  Пропозиції Президента, які направлені в Верховній Раді в порядку щодо цього закону, викладені на 10 сторінках. Я буду робити узагальнені  твердження, які стосуються якраз цих пропозицій, бо в даному випадку Президент України пропонує конкретні формулювання, які знаходяться, я так принаймні думаю, у ваших матеріалах, тобто у порівняльній таблиці, яка була підготовлена профільним комітетом.

Що стосується першого зауваження. В законі пропонується визначити, що може бути обраним депутатом Верховної Ради АРК особа, яка постійно проживає в Автономній Республіці Крим. Така вимога не узгоджується із статтею 23 Конституції Автономії та  з іншими законами України. Враховуючи вищевикладене, Президент України пропонує виключити якраз ту диспозицію, що стосується постійного проживання.

Наступна пропозиція Президента України стосується строку повноважень депутата Верховної Ради АРК. Статтею другою цього закону встановлено, що він чи вона обираються строком на чотири роки, але при цьому не враховано, що відповідно до змін, які були внесені до статей 76 та 141 Конституції України встановлено якраз 5-річний строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Враховуючи вищезазначене, Президент України пропонує внести відповідні зміни до  закону, який розглядається.

Наступна поправка стосується того, з якого моменту можна вважати повноваження депутата Верховної Ради РК дійсними. В законі встановлено, що вони вважаються  дійсними з моменту відкриття першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки. Натомість у базовому законі визначено, що вони  вважаються дійсними з моменту їх реєстрації відповідною територіальною виборчою комісією. Таким чином, виходить, що можуть бути 2 склади Верховної Ради  Автономної Республіки Крим. Враховуючи вищевикладене, Президент якраз пропонує  цілу низку поправок до  закону, який розглядається для того, щоби врахувати цю колізію… чи розв`язати цю колізію.

Наступна пропозиція Президента України стосується того, що пропонується надати депутатам… чи вірніше, на них поширити на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим інституту імперативного мандату, тобто якщо депутат виходить із складу фракції тої політичної партії, по списку якої він був обраний, він втрачає свій мандат. Така вимоги суперечить статтям 21, 24, 34, 36 Конституції України і тому мала би бути виключена  із цього закону, що є якраз пропозиція, яку виносить Президент України на ваш розгляд.

По іншим, деяким іншим поправкам я не буду зупинятися, оскільки вони не носять аж такий принциповий характер, але все ж таки потрібно зупинитися  на окремій диспозиції, яка    міститься в цьому законі, який розглядається, відповідно до якої надається право депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим на звернення та запити до посадових осіб органів державної, на невідкладний прийом такими особами, на одержання інформації тощо.

Наведені положення закону не узгоджуються з нормою статті 136-ї Конституції України та статтею першою Закону України „Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим”, як і, до речі, із статтею 21-ю Конституції Автономної Республіки Крим, якими передбачено, що Верховна Рада Автономії є представницьким органом, а отже, не має права здійснювати будь-які контролюючі функції, серед яких якраз є скерування таких відповідних запитів.

Наступна поправка, чи пропозиція, Президента стосується норми, яка вводиться цим законом, де передбачено надання депутату Верховної Ради Автономії права порушувати у Верховній Раді питання щодо проведення, Верховній Раді Автономії мається на увазі, питання щодо проведення перевірок діяльності місцевих держадміністрацій, підприємств, установ, організацій тощо.

Знову ж таки, така диспозиція не узгоджується із статтею 136-ю Конституції України та низкою інших законів України, в тому числі з Конституцією Автономної Республіки Крим, відповідно до яких Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом, а отже, не має права здійснювати такі контролюючі функції.

Наступна пропозиція Президента України стосується того, що визначено в цьому законі право коаліції більшості, яка мала би формуватися у Верховній Раді Автономії, брати на себе – я тепер уже цитую із закону, - брати на себе відповідальність за формування президії постійних комісій та інших органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

Ці повноваження є виключеними компетенціями не коаліції більшості, а як раз Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а отже, норма, яка міститься у Законі, який розглядається не відповідає Конституції та іншим Законам України. Відповідно Президент пропонує ввести певні зміни для того, щоби уникнути такої правової колізії. Наступна пропозиція Президента України стосується того, що частиною 8-ою статтею 25 та статтею 26-ую Закону, який розглядається передбачається надати депутатам Верховної Ради Автономії право недоторканності.

Це право встановлюється шляхом особливого порядку вирішення питання про притягнення їх до кримінальної адміністративної, чи юридичної відповідальності. Як відомо, рішенням Конституційного суду від 23 грудня 97-ого року та від 26-ого лютого 98-ого року  встановлено, що така  недоторканість, такий інститут недорканності особи не може поширюватися на депутатів місцевих рад тобто на представницьких органів, серед яких як раз визначений Конституцією України, визначена Верховна Рада  Автономної Республіки Крим.

Наступна пропозиція Президента України стосується того, що в Законі встановлено, що, цитую: „виборні  посади Верховної Ради  Автономної Республіки Крим відносяться до відповідних категорій посад державних службовців”.

Така диспозиція не узгоджуються з відповідними нормами, зокрема, Закону України про державну службу, а тому Президентом України пропонується ввести відповідні зміни, щоб узгодити ці  два Закони.

Наступна пропозиція, яка внесена Президентом України, стосується того, що в законі, який розглядається.

Пропонується надати право депутатам Верховної  Ради Автономної Республіки Крим отримувати, я вже тут цитую закон, безплатну інформаційну допомогу з питань, що виникають у його депутатській діяльності з цілої низки різних і державних, і, до речі, недержавних організацій. Для прикладу, відповідно до закону, який розглядається, навіть підприємства, незалежно від форми їхньої власності, зобов’язані …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЗВАРИЧ Р.П.  … надавати таку безплатну інформаційну допомогу, чим навіть не можуть користуватися депутати, які сидять у цьому залі.

Крім того, також передбачено право виступу депутата в друкованих засобах масової інформації, у прямому ефірі, на радіо чи телебаченні, там визначені навіть хвилини, незалежно від того, якої форми власності, знову ж таки, таке право порушує цілу низку інших законів України. І Президент України пропонує певні зміни, щоб врегулювати якраз ці диспозиції у строгій відповідності із іншими законами України.

Враховується вище наведене… я якраз завершую, пане Валентине, вибачте мені, але закон дуже складний, і тому вимагав дуже багато пропозицій Президента України.

Враховуючи вище наведене, Президент України пропонує цілу низку пропозицій до цього закону. А вони не носять політичний або якийсь інший характер, вони носять виключно юридичний характер. Тому велике прохання підтримати ці пропозиції Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Все нормально. Все нормально.  Сідайте, будь ласка.

Я думаю, ми приймемо з вами мудре, виважене рішення.

Будь ласка, Черноморов Олександр Миколайович, голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

 

13:30:56

ЧЕРНОМОРОВ О.М.

Александр Черноморов, фракция „Регионов”, Автономная Республика Крым.

Уважаемый председательствующий, уважаемые депутаты, уважаемые избиратели! Со дня вступления в действие Конституции Украины уже более десяти лет  депутат Верховного Совета Крыма не имеет закона о своем статусе, что крайне негативно сказывается как на работе самой Верховной Рады Автономной Республики Крым, так и на осуществления депутатами своих полномочий.

Я, экономя ваше время, не буду долго останавливаться на том, чему мешает отсутствие этого закона. Я скажу только о том, что Президент, данный закон был принят ровно один год назад – 22 декабря 2005 года здесь же в Верховной Раде. Но Президент, как сказал представитель его, выдал 17 пропозиций и завитировал данный закон.

В Верховной Раде Автономной Республики Крым неоднократно обсуждались замечания Президента Украины. Была образована рабочая группа по доработке этого закона. В виду актуальности этого вопроса депутаты Верховной Рады АРК сочли возможным согласиться со всеми замечаниями Президента. Хотя висновки Науково-експертного управління говорят о том, что с некоторыми можно было бы поспорить. Но депутаты Верховного Совета Крыма считают, что необходимо согласиться со всеми замечаниями Президента.

Комитет по вопросам государственного строительства, региональной политики и местного самоуправления рассмотрел на своем заседании 13 декабря предложения Президента к закону Украины «О статусе депутатов Верховной Рады АРК», замечания Главного научно-экспертного управления, а также обращение председателя Верховной Рады АРК и принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины согласиться с предложениями Президента к указанному закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка.

Руслан, я вам обов’язково на наступному тижні дам можливість задати поза чергою питання. Поза чергою питання. Трохи цейтнот у нас.

Тим більше, що ми, ще раз повторюю, зараз будемо приймати виважене рішення. Шановні колеги,  ви чули пропозицію комітету, він погоджується з усіма зауваженнями Президента. Відповідно до Регламенту я кожне зауваження Президента, точніше, кожну пропозицію мав би ставити  на голосування. Ви не заперечуєте, щоб я всі пропозиції поставив на голосування, оскільки проти жодної з них нема заперечень. Нема заперечень? Немає.

Тоді я ставлю в цілому про прийняття Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" з урахуванням усіх пропозицій Президента, реєстраційний номер 0802. Прошу голосувати.

 

13:34:27

За-354

За – 353. Закон прийнято. Дякую.  У урахуванням усіх пропозицій Президента. Вибачте, 354, 354.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних документів" з пропозиціями Президента, реєстраційний номер 0929. Роман Михайлович Зварич. Тим більше, що уже сьогодні головуючий говорив, що в неділю День працівників архівної справи. Давайте підтримаємо.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адам Івановичу, шановні народні депутати України, прийнятий Верховною Радою України закон, який розглядається, не може бути підписаний з таких підстав. Абзацами 5 і 6 пункту 1 статті 2 розділу 1 закону передбачено посилення адміністративної відповідальності за псування, я підкреслюю, адміністративної відповідальності за псування, незаконне знищення, приховування документів Національного архівного фонду.

Водночас законом також передбачено встановлення  кримінальної відповідальності за умисне знищення, пошкодження або приховування документів цього ж фонду. Таким чином за одне і те саме правопорушення передбачено 2 види юридичної відповідальності: адміністративна і кримінальна. При цьому чітко не розмежовано коли і з яких підстав настає та чи інша з них.

Звичайно, що це може привести на практиці до застосування за одні і ті самі правопорушення різної відповідальності і як наслідок до порушення прав і свобод громадян.

З огляду на викладене пропонується Президентом України внести відповідні зміни  до цього закону. Це перша пропозиція.

Друга пропозиція стосується того, що відповідно до окремих норм цього кодексу, вірніше, України про адміністративні правопорушення внесено зміни, якими розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені статтею 92 прим. цього кодексу передається від адміністративних комісій при виконавчих органах міських, сільських та селищних рад до судів.

При цьому залишено поза увагою, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено можливість скасування або зміни постанови у справах про адміністративні правопорушення  суддею  за протестом прокурора.

Виходячи з вищевикладеного пропонується Президентом України внести відповідні зміни до цього закону. Це друга пропозиція Президента України.

І третя пропозиція стосується наступного. З метою недопущення призначення за злочин більш м’якого покарання ніж стягнення за аналогічне адміністративне діяння, що відповідатиме принципам адекватності та справедливості пропонується абзац 2 частини 1 статті 298 прим. Кримінального кодексу України після слова „штрафом” доповнити словами „від 50 до…”.

Це є  три пропозиції Президента України. Всі три, наскільки мені відомо, враховані профільним комітетом, про що представник цього комітету сам, до речі, може сказати. У випадку, якщо будуть підтримані ці пропозиції, є висока ймовірність того, що Президент України зможе підписати цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. Сідайте, будь ласка. Деревляний Василь Тимофійович голова підкомітету Комітету з питань культури і духовності.

 

13:38:16

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.

Василь Деревляний, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонуються пропозиції Президента України до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних документів”, реєстраційний номер 0929.

Законопроект передбачає посилення контролю за рухом архівних документів переходом права власності на них, підвищення ефективності протидії незаконному їх обігу та   гарантій забезпечення їх збереження. 13-го грудня 2006 року комітет з питань культури і духовності розглянув пропозиції Президента, всі їх врахував і через те просить Верховну Раду України схвалити згаданий закон з врахуванням пропозицій Президента України в цілому. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Тимофійович.

Сідайте будь ласка. Навіть Князевич не хоче поставити запитання. Шановні колеги, давайте підтримаємо пропозиції і комітету, і науково-експертного управління, і Президента, і проголосуємо за прийняття Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних документів з врахуванням усіх пропозицій Президента. Прошу голосувати.

 

13:39:58

За-395

Дякую. Закон прийнято.

Я думаю, ми зробили добру справу до дня працівників архівів, який відзначається в неділю.

Так, шановні колеги. У нас чуть-чуть залишилось. Якщо ми оперативно працюватимемо, все буде добре. Шановні колеги, дозвольте мені порушити регламент і включити до розгляду, до порядку денного та прийняття рішення проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ввезення культурних цінностей. Реєстраційний номер 2226. Про включення до порядку денного і розгляду. Прошу голосувати.

 

13:40:52

За-337

Прийнято рішення.

Будь ласка, доповідає заступник Голови Комітету з питань фінансів, банківської діяльності Сергій Анатолійович Терьохін.

 

13:41:08

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Адаме Івановичу. Бачите, не хотіли мені слова давати, а прийшлося все-таки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знав,  що ви ще будете говорити, тому економив ваше горло.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати,  шановні колеги.

Ця історія має своє продовження з державного проекту Державного бюджету на цей рік. Ви знаєте, що уряд  пропонував ввести відповідні норми стосовно культурних цінностей в тіло бюджету, але потім був прийнятий інший закон. Ми не встигли вмонтувати в той закон про податки питання оподаткування ввезення культурних цінностей і тому пропонуємо зараз його розглянути і по можливості прийняти.

Відповідно до статті 54 Конституції України держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів,  що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за межами.

Україна за роки незалежності приєдналась до багатьох міжнародних договорів з питань охорони культурних цінностей, що, дійсно, засвідчили   інтерес до цієї проблеми з боку держави та її намірів примножити свою духовну скарбницю.

На жаль, діюча законодавча база не є досконалою  в питанні ввезення культурних цінностей і  не дозволяє створити належні умови для поширення практики поповнення і повернення культурних цінностей. 

В більшій мірі це відбувається через відсутність сприятливих умов. На разі відомо, що колекції багатьох музеїв України  створилися самовідданою працею приватних колекціонерів і меценатів,  серед яких брати Терещенки, сім’я Ханенків, Вікентій Хвойка та поповнювали за рахунок приватних колекцій громадян України.

На превеликий жаль, за межами України зараз знаходиться  величезна кількість культурних цінностей, які належали українським музеям, церквам та приватним колекціям. Ми маємо численні приклади нищення та втрат за різних історичних обставин колосальної кількості  культурних цінностей.

Особливо трагічний відбиток залишило по собі  ХХ століття позначене кількома революціями, двома світовими війнами  та численними локальними конфліктами жертвами, яких неминуче ставали надбання культури.

За 14 років незалежності в  Україні кількість державних музеїв не збільшилося так само, як і не збільшилися  їх колекції. А співпраця держави та  колекціонерів могла б створити сприятливі умови не тільки для повернення культурних цінностей на Батьківщину, але і для збагачення нашої культури експонатами культури інших народів.

Законодавче врегулювання  питання ввезення та обігу культурних  цінностей фізичними особами значною мірою поповнить надбання держави, завдяки запропонованим змінам стане  можливість створення музеїв та колекцій, які зроблять доступнішими твори мистецтва, як  вітчизняних, так і закордонних  митців.

Ця пропозиція повністю базується на статті  26  шостої директиви Європейського союзу, а вона відтворює ті положення, які існують сьогодні в Європейському союзі. І саме тому вона відповідає  Угоді про    партнерство і співробітництво  укладеної між Україною і Європейським союзом.

Тому, шановні народні депутати, економлячи ваш час,  я просив би  підтримати цей закон, комітет пропонує прийняти його і в цілому за врахуванням таких двох  зауважень, що при ввезенні культурних цінностей  митна вартість їх визначається відповідного до загального порядку встановленого Законом „Про податок на додану вартість”.

І друга пропозиція. У зв’язку з тим, що  вводиться ліцензування на  торги культурними цінностями,  запровадити це ліцензування не з 1 січня,  а  з 1 липня для того, щоби  органи виконавчої влади підготувалися до такого запровадження.

От с такими  зауваженнями, шановний Адаме Івановичу, я  просив би поставити цей законопроект за основу, якщо не буде заперечень,  і в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є запитання? Є. Запишіться.  Будь ласка,  3 хвилини.  Олег Білорус.

 

13:45:40

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово! Шановний доповідачу! Ввезення культурно-історичних цінностей для України – це  завдання  не тільки банківсько-фінансове,  не тільки  питання про повернення тих цінностей,   а це питання історичне. Держава, нація повинні мать свої культурні цінності, вони розкидані по всьому світу – від Канади до Нової Зеландії. І тому в принципі не може бути якоїсь негативної реакції щодо цього закону. Залишається лише одне питання. Вся проблема в деталях. Чи не буде, шановний доповідачу, це шлюзом для завезення того, що непотрібно?..

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. 

Шановний пане Білорус, я хотів би звернути вашу увагу, що ці норми, які містяться в законопроекті, стосуються лише 97 групи української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка визначає три позиції: це – культурні цінності, це – твори мистецтва і це – антикваріат. Більше ні на що воно не поширюється.

Для чого вводиться цей закон? Уявіть собі. Пане Білорус, припустимо таку маловірогідну ситуацію, коли Російська Федерація погоджується віддати з свого Злотого запасу нашу знамениту Гетьманську булаву. Так от, за діючим законодавством, якщо не прийняти цей закон, вона підпадає під оподаткування як митом, так і податком на додану вартість.

Тому зрозуміло, що така ситуація є абсурдною. Для її виправлення ми і пропонуємо цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

 

13:48:00

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.   Я вважаю, законопроект потрібний, треба перетворити його в закон. Але Адаме Івановичу, давайте вже переходити до „Різного”, швидко проголосуємо, бо, чесно кажучи, я не знаю, коли хто вже буде слухати вже це „Різне” після другої години. А фракція буде голосувати, підтримувати. Наголошу тут, можливо, це – технічний законопроект, який треба підтримати в інтересах України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оніщук.

 

13:48:27

ОНІЩУК М.В.

Шановний доповідачу, фракція підтримає цей закон, ми не будемо навіть пропонувати виступ в силу очевидної корисності прийняття цього закону.     До вас лише одне запитання чи  ви можете оцінити суму за досвідом тих років, які ми вже прожили, і використовували відповідний механізм оподаткування, культурних цінностей, які ввозяться в Україну  щорічно. На яку суму?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Добре питання.

Офіційно – нуль! Відповідно до митної статистики, яку ми запросили перед розробкою цього закону, офіційно в Україну не ввозяться культурні цінності. Зрозуміло яким чином, це і контрабанда, це є хабарі і так далі. Подивіться, в наших антикварних магазинах ви можете знайти  культурні цінності з всього світу. Але вони ввозяться неправильно, закрито. І саме тому багато з них продається в тіньовому обороті. Ми хочемо вивести це на світло, щоби люди, які мають ці культурні цінності, не боялися виставляти їх в музеях, припустимо, або допускати їх до прилюдного… робити їх прилюдними.

Дякую.  Я просив би. Адаме Івановичу, якщо не буде заперечення, прийняти в цілому  з двома цими короткими зауваженнями, які для стенограми я виголосив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чув. Я чув ваші пропозиції, не повторюйте, я їх пам`ятаю. Сідайте, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С. А. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  запитання і обговорення відбулося. Правильно?  Ніхто не наполягає?

Я ставлю на голосування про  прийняття в цілому як закону Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вивезення культурних цінностей (щодо порядку вивезення культурних цінностей фізичними особами), реєстраційний номер 2226, з урахуванням тих пропозицій, які висловлював  допоавідач. Особливо наголошую на тому, що він вводиться з 1 липня… Ліцензування з 1 липня 2007 року з тими пропозиціями, що доповідач… в стенограмі знайдуть.

Ставлю   на голосування в цілому як закон.

 

13:50:49

За-388

Закон прийнято. В цілому прийнято.

Нам потрібно включити і розглянути проект Постанови про затвердження персонального складу громадських рад Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України.

Про включення до порядку денного прошу проголосувати.

 

13:51:25

За-35

Питання не включено.

Давайте, я ще раз звертаюся до Андрія Віталійовича: я вас і просив провести консультації з фракціями, ви мені обіцяли, але результату немає. Навіть ваша фракція не проголосувала.

Треба включити до порядку денного і розглянути проект Постанови про зміни у складі Ради Національного банку України, реєстраційний номер 2806. Про включення до порядку денного, прошу визначатися. Не переживайте! Не бігайте! Не бігайте! Визначайтесь руками. Визначайтесь руками.

 

13:52:10

За-200

Питання не включено. Ну, а ви кричали… А ви кричали…

Переходимо до найбажанішого. Прошу записатися на „Різне”. Так, як ми і домовлялися, відводимо годину.

Будь ласка, Калюжний, фракція Партії регіонів. За ним Біба.

(Ш у м  у  з а л і)

Ні, ні, шановні колеги, ми домовлялися так. Я вам можу дати три хвилини. Добре, добре, добре. А потім, коли знайдете ви місце, просумуємо. Але це буде розрив. Ви мені покажіть: от „Наша Україна”…

Шановні колеги, радіо буде працювати, не переживайте!  Це 3 хвилини. Будь ласка, Калюжний. Хто виступає?

Комар Микола, будь ласка.

 

13:53:48

КОМАР М.С.

Шановні виборці, шановні кияни, шановні колеги, вчорашні події в Київській міський раді ще раз засвідчили неспроможність опозиції працювати в умовах парламентської демократії. Її налаштованість на радикальне загострення політичної ситуації в країні, вкотре народні депутати вдалися до блокування роботи сесії Київради.

Через внутрішню кризу  представники "Блоку  Юлії Тимошенко"  та частина депутатів  фракції „Наша України” вдаються до пошуків майданчику для самопіару. Сьогодні найбільш зручним для апробації екстремістках опозиційних акцій виявився Київ, оскільки в столиці зосереджено значну кількість ЗМІ. Країну і киян дезінформують, безпідставно навішуючи ярлики на об’єктивні економічні процеси, які відбуваються  в місті.

Київ розвивається і цей розвиток неможливий без виділення земельних ділянок під найважливіші інвестиційні проекти. Проблема лише в тому, що коли "Блок  Юлії Тимошенко" не при владі, то біле завжди буде чорним, виділення землі завжди будуть називати „дерибаном”. Попри чергову спробу опозиції зірвати засідання Київради, депутати, які входять до складу більшості вже ж змогли проголосувати за питання. Внесені до порядку денного засідання сесії і це дасть можливість отримувати додаткові надходження до столичної казни. Крім того, на вчорашньому засіданні Київради окрім земельних питань розглядалася ціла низка важливих соціальних питань приймалися рішення щодо земельних аукціонів, на яких так наполягала опозиція.

До речі, проголосовані виділення  земельних ділянок під будівництво шкіл, під будівництво житла для студентів, а також для поліклінік та лікарень. Так що ж тоді блокує опозиція? У суспільстві є серйозний привід задуматись: невже українська опозиція паталогічно неспроможна працювати на рівні цивілізованої парламентської демократії? Невже стратегія „…. май, в дудки дуй” – єдиний засіб в арсеналі людей, які нібито хочуть привести Україну до європейських стандартів?

Багато рядових учасників протистояння вже забули, що їх роз’єднує, тому що, якщо розглянути ключові питання, на яких стоїть опозиція, то виявиться, що депутатська більшість дотримується аналогічних позицій. Однак, залежність від позицій партійних лідерів, їх невдоволених амбіцій стають головною причиною внесення політичної дестабілізації.

Фракція Партія регіонів  заявляє: єдиний вихід  не лише для Києва, а й для України – відмова від радикальної деструктивної позиції, політичний діалог, постійне публічне обговорення проблем, пошук переведення роботи в русло конструктивного діалогу та вирішення реальних нагальних проблем.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. дякую.

Шановні колеги, зараз ми трошки порушимо порядок виступів, тому що, ви пригадуєте, що ми домовлялися про те, що в „Різному” перші будуть виступати ті, хто брали перерву у зв'язку із заявою. Це одне. Три хвилини в них.

Три хвилини плюс Князевич, він восьмий, Ляшко – десятий, Сивульський – 12-й передають свій час для того, щоб після виступу Лілії Григорович ми з вами подивилися ще і кіно.

Будь ласка, а після того Біба.

 

13:57:21

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний громадяни України, шановний Головуючий, шановні народні депутати!

В мене в руках відео- і фотоматеріали, які згодом буду показані на цьому моніторі, які… перед якими найкривавіший бойовик відпочиває. Проламуються черепи людям, які б’ються у конвульсіях. Змінені  люттю обличчя „братків” із криміногенним відтінком. Кров людська ллється на землю. А далі у закривавлену землю, закривавлену руками, саджають деревця і мер міста говорить «С Новым Годом вас!»

Питання: яка це країна? Чи є в ній омбудсмен? Яка влада подивиться в очі матерям, діти яких у важкому стані?

А відповідь дуже проста: це Україна, це місто Харків, це події 16 грудня. Мер міста Харкова депутат Партії регіонів Михайло Добкін. Сюжети з цим відеоматеріалом обійдуть не тільки всі телеканали України, вони будуть віддані у всі посольства, вони будуть віддані на Євробачення, щоб бачили, яка сьогодні влада в Україні.

Ці події почалися з Київської міської адміністрації і набули ще більш жахливих форм у місті Харкові. Це візитна карточка нинішньої влади, це її суть, це її обличчя.

Тому я уповноважена виголосити заяву від фракції „Наша Україна” і „Блоку Юлії Тимошенко”, бо ми переконані, що не Законом про опозицію сильна опозиція, а вона сильна і єдина  захистом інтересів українських громадян, що ми сьогодні і робимо.

16 грудня 2006 року біля будинку по вулиці Ключківській, 197 група молодиків спортивної структури у числі 300, що прибули на автобусах під керівництвом мера міста Харкова Добкіна і секретаря міськради Керніса організували побиття 30 людей. З них п’ять – у важкому стані. Нечуваний факт організації на чолі із мером міста у той час, коли місто потерпає від невирішених комунальних проблем.

Фракція „Наша Україна” і „Блок Юлії Тимошенко” обурені такими ганебними діями. Ми вимагаємо:

Перше. Невідкладного розслідування Генеральною прокуратурою цього факту, з чого наш запис із цієї трибуни.

Друге. Створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Третє. Правова оцінка Генеральної прокуратури про бездіяльність міліції, яка сьогодні не з народом, а проти нього.

І буквально останнє – показу відеосюжету цієї страшної події у сесійній залі, щоб бачили всі, „Вони повертаються”.

Фракція „Наша Україна” і „Блок Юлії Тимошенко” заявляє: вони не прийдуть. Безпрєдєл і кримінальний розгул в Україні не пройде.

А тепер я прошу показати відеоматеріал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, покажіть кадри. Там є час. Кнезевич, Ляшко, Сивульський. Звук? Якщо він там є, можна і звук, звичайно.

 

(Показ відеоматеріалу).

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Пасивне байдуже  спостерігання з боку міліції. Зверніть увагу, на конвульсії, судороги, проламаний череп, черепно-мозкова важка травма. Це б’ють наших громадян, наших співвітчизників, 21 століття, місто Харків, Україна.

Як лікар можу сказати, що стан цієї людини дуже важкий, якщо не трагічний. Якщо хтось сумнівається, що це реванш, подивіться ще раз на ці кадри. Хто подивиться в очі цим матерям, сини яких, можливо, загинули або втратили здоров’я навіки у цих подіях. Чи ми можемо дозволити, щоб били українців українська влада в нашій українській державі.

Міліція не затримала тих, що побили, хоча їх було так багато майже як тих, що захоплювали і били. Якщо Генеральній прокуратурі цього достатньо, то, я думаю, що українській спільноті і світовій спільності цього досить.

Бачите, стоїть керівник міліції, який абсолютно не вживає жодних дій. Так! Такі побоїща є, але не на чолі із мером, не на чолі із мером, де б’ють громадян міста Харкова. Захоплювали землю, незаконно захоплювали землю. Це немає виправдань. І ми чекаємо оцінки правоохоронних органів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, заспокойтесь, заспокойтесь. Одна хвилина. Святаш, будь ласка, репліка і підем. У різному також є репліки, у різному також є репліки. Одна хвилина, ми швидше послухаємо, ніж будемо сперечатись.

 

14:06:28

СВЯТАШ Д.В

Шановний Адам Іванович, шановний Адам Іванович, я хочу сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, виставіть час, одна хвилина.

 

СВЯТАШ Д.В. Відійдіть будь ласка, відійдіть будь ласка. Шановний Адам Іванович, шановні телеглядачі, я хочу сказати, зараз, зараз ми бачимо змонтований, зараз ми бачили змонтований матеріал. Те, що було показано, - це була провокація з боку людей, з боку людей, які напали на мирну демонстрацію. Тому я хочу ще раз хочу провести експертизу цієї плівки.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, шановні колеги, заспокойтесь. Я думаю, що цей факт стане предметом розгляду тих, кому повинно це розглядати і ми дістанемо відповіді. Ми тут не дамо відповіді. Так, будь ласка, Біба передав слово Василю Ядусі. За ним Мармазов передав слово Оплачку підготуватись. Говоріть, говоріть, бо ваш час уже пішов.

 

14:07:23

ЯДУХА В.С.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Мене спонукали виступити сьогодні чисельні звернення жителів моєї Хмельниччини, зокрема Миколи Яцишина з Віньковець, Петра Корольчука з Ярмолинецького району та ряду інших, зокрема, на проведенні депутатського клубу голів рад і депутатів усіх рівнів в Ярмолинецькому районі нашої області, який ми започаткували вперше, з багатьма питаннями. Доки в Україні не буде дієвої виконавчої влади і влади в цілому. Доки Секретаріат Президента, наповнений новобранцями, буде вносити антиконституційні пропозиції Президенту, доки так звана опозиція і її лідери будуть їздити по Брюселях, будуть ховатися в кулуарах по вуглах, зустрічатися з послами різних країн і позорити нашу Україну, доки опозиція буде прикриватися гаслами „шановний український народе!” і таке інше, спекулювати, зомбувати людей однозначно бачити всі процеси, які проходять в Україні в  одному кольорі. Всі бандити, всі не хороші,  все не робиться не так, тільки ми білі і  пушисті.

Але в мене зразу  постає запитання. Візьмемо… Я звертаюсь до  жителів західних областей України і  центральної частини України. Подивіться, хто  сьогодні при владі, голови  обласних рад, голови обласних адміністрацій,  голови районних рад, всі решта начальників – всі з помаранчевого табору. Чому розвалюється економіка областей?  Чому не виплачуються борги по зарплаті, а наростають? Чому, чому, чому?   Цих питань можна задати багато.

То все ж таки іде запитання. Хто ж сьогодні  виступає за людей, а хто саботує  виконання рішень уряду і призводить до знущання над людьми? Саме та влада, яка сьогодні є на місцях. Хто  підвищує тарифи необґрунтовано? Саме ті  сьогодні на  Західній Україні  помаранчеві легіонери, які там працюють.

І я хотів би поставити декілька запитань.

До прикладу. В Україні багато сімей, де чоловіки й дружина є дітьми війни. І при них нарахування пільг, скажімо, газовики враховують обох членів сім’ї, а енергетики, комунальники - тільки одного, порушуючи права на  пільги іншого. Енергетики додумалися навіть до того, що вимагають від чоловіка  й жінки ставити окремі лічильники. Таке мабуть є тільки в  Україні.

В селищах міського типу освітяни отримують пільги на оплату теплової та електричної енергії. Медикам же з 1 вересня пільги відмінили. Чому? Виявляється, що селища є… тільки за адміністративним поділом є тільки села і селища міського типу, а     селищ немає.

Тобто таких питань є тисячі.  От де потрібно примінити руки діючій владі. Але сьогодні складається таке враження, що вона бездієва влада, вона працює проти  українського народу, викидає всіх тих, хто може сьогодні працювати на розвиток регіонів на вулицю і враження єдине:– вона працює проти людей і  знаходиться сьогодні не  при владі, а на майдані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так має слово  Оплачко,  йому ще зараз …… Пономаренко передає свій час, тобто,  6 хвилин. За ним буде       Воропаєв, але Воропаєв… Колесніченко підготуватись.

 

14:10:43

ОПЛАЧКО В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

14 грудня  Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію з питань вивчення ситуації у зв’язку з проведенням  26 листопада 2006 року позачергових виборів голови міста Кіровограда. Протягом п’яти днів комісія під керівництвом  голови комісії  Фесенка  працювала у місті Кіровограді. До роботи комісії  були залучені працівники Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Центральної виборчої комісії, фахівці і правознавці.

Члени тимчасової комісії зустрілися з керівництвом обласної  ради, обласної державної адміністрації, правоохоронними  та судовими  органами області.  В ході роботи члени комісії зустрілися з кандидатами  на посаду міського голови Нікуліним, Пузаковим, Дануцою, їхніми довіреними особами, юристами, які виклали нам  своє бачення ситуації, що склалася навколо виборів та   надали документи, які, на їх думку, підтверджують факти порушень  Закону України про вибори. Також зустрілися з головами та членами   дільничних окружних, територіальної виборчої комісії, окремими виборцями, представниками  засобів масової інформації.

Комісія працювала відкрито, і кожен, хто   бажав зустрітися, зустрічався з членами  комісії і розповідав про події, які відбулися під час виборів.

Попередні висновки  такі, що  вибори голови міста Кіровограда 26 листопада проходили дуже з низькою явкою виборців на виборчих дільницях, тому що  вони не вірять вже у справедливість і результати голосування. Але майже всі ті, хто з нами зустрічався, констатували, що вибори на виборчих дільницях проходили  спокійно, без значних порушень Закону про  вибори, не було зафіксовано і правопорушень. На кожній дільниці  були присутні члени комісій, спостерігачі, які отримали  протоколи із мокрою печаткою.

Після підрахунку голосів  на виборчих дільницях всі окружні комісії Ленінського району  та селища Новий, де згідно  з протоколами перемагав, тобто зайняв  перше  місце Дануца, здали  протоколи та бюлетені у міську виборчу комісію без проблем, а  у Кіровоградській же  окружній комісії виборчій, де  переміг і зайняв перше місце Пузаков, який висувався Комуністичною партією  України, і  цей результат показав, що він  перемагає і в цілому по місту почались різного роду правопорушення. Насамперед вже 27 листопада приблизно о 19 годині з'явилося 86 скарг, які були представлені в Кіровську окружну виборчу комісію, написані під копірку без відповідних актів. Комісія не визначала цих актів, і тут почався тиск на голову цієї комісії.

Заступник міського голови Чорний зі слів голови цієї комісії Кожанкової пропонував їй 20 тис. доларів за створення умов для фальшування результатів виборів на користь Дануци. Про це вона розповіла як членам Тимчасової слідчої комісії, а також на сесії міської ради, де вона виступала. Її виступ був знятий на плівку, яка була мною передана представнику Генеральної прокуратури вчора 21 грудня для прийняття відповідних мір.

Також одна із членів цієї виборчої комісії подала комісії пояснювальну записку про те, що Чорний і їй пропонував гроші за те, що вона не проголосує на комісії за затвердження протоколу. Коли вона відмовилася, на її думку, а також на думку Кожанкової пішли погрози. Ця пояснювальна записка з супровідним документом головою Тимчасової слідчої комісії була направлена прокурору області.

За цими та іншими фактами прокуратура порушила кримінальну справу, а представник Генеральної прокуратури запевнив комісію, що розслідування візьмуть під особливий контроль. Викликає подив тільки те, чому прокурор області не порушив цю кримінальну справу раніше, тобто до приїзду Тимчасової слідчої комісії?

Після того. як окремим політичним силам не вдалось сфальсифікувати протокол Кіровської окружної виборчої комісії і всі протоколи дільничних комісій, бюлетені для голосування та протоколи окружної комісії були передані міській територіальній виборчій комісії, вони почали 28, 29 листопада надавати скарги в міську територіальну виборчу комісії. Дії ж міської ТВК вражають своєю некомпетентністю, недотримання виборчого законодавства та відвертим свавіллям.

Так заступник голови комісії Сліпченко, особливо секретар ТВК Ушаков, які фактично відсторонили від управління комісією голову Багна і приймали рішення комісії на власний розсуд або за чиєюсь вказівкою. Ушаков практично на кожному засіданні комісії вів себе зухвало, сквернословив в присутності членів комісії, інших осіб, засобів масової інформації на засіданні комісії. З їх слів, висловлювався нецензурними  словами. Тимчасова слідча комісія декілька разів його запрошувала прийти і просила  надати нам для вивчення протоколи та іншу документацію комісії, яка знаходиться  в сейфі, а ключі від сейфу в нього. Секретар  тимчасової слідчої комісії Садовий зустрівся з ним і також передав наше прохання, але він відповів, що не признає ні Верховної Ради, ні тимчасової комісії і ніяких документів не дав, а також в нецензурній формі образив Садового, про що він надав заяву в обласну прокуратуру для відповідного реагування. ТВК 30 грудня признала вибори на 13 виборчих дільницях недійсними, на це засідання навіть не запросили голів цих комісій, але жодна дільнична та окружна комісія вибори недійсними…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Вадим Колісніченко, будь ласка. За ним підготуватися Євтухов передає Попеску.

 

14:17:08

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Добрый день, уважаемые коллеги, уважаемые слушатели!

Депутат Партии регионов Колесниченко, Севастополь.

Уважаемые коллеги! В городе Севастополь недавно состоялось совещание педагогов истории, было около 100 человек. Все были единодушны в том, что уроки истории сегодня переросли в уроки лицемерия для маленьких украинцев. Ныне действующие документы, по которым обучаются наши дети, являются заведомой фальсификацией реального исторического прошлого нашей страні. Школьникам предлагается изучать сомнительные истории об украинцах, а не  историю Украины. Нам необходимо  здоровая пропаганда украинского патриотизма,  однако ее подменяют шароварным местным национализмом. По сути деятелями от образования принята совершенно новая в науке концепция  о том, что рассказывать необходимо не о реальных событиях, а о том, что хотелось бы что происходило якобы в жизни нашего государства. Ученые уже сказали как это называется.  Это называется мифологемы. Самое страшное, что в этом мракобесии детям методично вдалбливается тема враждебного отношения к нам со стороны России. И мысли о превосходстве украинского народа как над русским, так и над другими народами, которые сегодня проживают на территорий нашей Украины. А это путь к национальной нетерпимости, ксенофобии, антисемитизму и расизму, которые сегодня уже системно стали проявляться в нашей жизни, о чем неоднократно заявляют представители мирового сообщества. Если взять во внимание заявления и программные задачи радикальных националистов, то мы уверенно движемся к реализации идей фашизма, у нас начинает зарождаться неонацизм.

Я хочу заявить о том, что особое место в обучении занимает история Великой Отечественной войны. Однако в учебниках исчезли города-герои: Севастополь, Керчь и Одесса. Главная страница отводится воякам ОУН-УПА, которые якобы защищали Украину.

Я в связи с этим обратился с открытым обращением к вице-премьеру Табачнику. Мы обязаны и должны сделать все необходимое, для того чтобы пересмотреть историю, которую нам преподают, и программу, которая преподается нашим детям.

Ко мне уже обратились историки, ученые, которых выбросили из так называемого комитета, который готовил учебники по истории. Они видят совершенно иную картину того, что реально происходило. И они понимают, что если мы будем фальсифицировать историю, мы лишаем будущего как себя, так и наших детей.

Кофи Аннан, Генеральный секретарь Объединенных Наций, заявил: «Ни одна нация, которая ищет превосходство над другими, не может быть в безопасности».

Поэтому я еще раз вынужден призвать народ Украины к единению вокруг многонационального нашего государства, а не вокруг отдельно взятой нации, которая не имеет права быть главенствующей по отношению к тем, кто сегодня фактически сегодня проживает на территории нашего государства. Я за многонациональную Украину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Іван Попеску. За ним Герман Анна.

 

14:20:14

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Вельмишановні колеги, я виступлю дві хвилини, одну хвилину залишу для репліки нашому колезі Святошу, який має, що сказати.

Шановні колеги, з цієї трибуни пару тижнів тому назад я виступав з того приводу, що в Чернівецькій області пропонуємо запровадити принципи впровадження …… вільної економічної зони, оскільки в 1991 році тільки в нашій області поряд з референдумом по незалежності України було проголосовано саме за надання Чернівецькій області статусу вільної економічної зони. Виходячи з цього, ми пропонуємо провести парламентські слухання на тему: про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва, з тим, щоб побачити, які плюси ми можемо  отримати від цього, які є проблеми і що можна зробити.

Тому ми наполягаємо, щоб під час цих парламентських слухань зосередили свою увагу на наступних проблемах: перше, практичний аналіз наслідків від запровадження зони вільної торгівлі з ЄС у регіональному вимірі.

Друге, прискорення розвитку регіонів України, що беруть участь у транскордонному співробітництві з ЄС. Трете, реалізація потенціалу виробничої спеціалізації саме західних областей України, які відстають у формі експортної бази зовнішньо-торгівельного балансу України. Слідуюче, створення додаткових умов для залучення іноземних інвестицій в Україну, спільний розвиток транспортної, комунікаційної інфраструктури, туризму, рекреації, охорони навколишнього середовища, формування стратегії регіонального розвитку, тощо. І пропонуємо ці парламентські слухання

 Провести 14 вересня. Користуючись тим, що наступає Різдво в деяких румунських районах, де люди справляють слідуючого тижня, я хотів би сказати румунською мовою: ……………………….

А зараз передаю одну хвилину нашому колезі Святашу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Святаш.

 

14:22:21

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги, ми тільки що бачили матеріал і я хочу від Партії регіонів сказати, що вражені тим, що було показано з  подій міста Харкова. І наполягаємо на  негайному і якомога скорішому розслідувані, всебічному розслідуванні цієї справи, щоб винні, щоб ті,  хто були винні в цьому, в скоєнні цієї бійки, в організації, безпосереднє виконання, були покарані.

На скільки мені відомо, вже порушили кримінальну справу і я наполягаю на тому, щоб парламент взяв під власний контроль розслідування цієї справи. Але  наполягаю на тому, що ані мер міста Харкова, ані Партія регіонів не мають ні до виконання, ні до організації нічого спільного . Ми бачили, як мер іста Харкова Михайло Добкін закликав і міліцію, і всіх учасників цієї бійки розійтися і не приймати в цьому участь. І ця трагедія, яка сталася, має бути розслідувана і, навіть, заслухано в стінах парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Герман. Я не бачу.

Будь ласка, Кальніченко передає Муцу Оресту. Прошу.

Підготуватися… Чудновський передав Вітенко.

 

14:23:39

МУЦ О.П.

Муц Орест, Партія регіонів, Тернопільщина.

Шановні колеги, шановні виборці, рідна Тернопільщина!

На цю трибуну мене заставила вийти сьогодні така проблема, що багато інформації доходить про нашу рідну Тернопільщину трошки так м’яко сказано, викривлено.

От зимою трапився такий випадок: ніхто не може повірити, що в колисці помаранчевої революції на Тернопільщині більшість, яку має БЮТ, в радах, в районних радах, міських радах і обласні ради, починають прасувати журналістів і інакодумаючих.

Я по цьому поводу як народний депутат, закріплений фракцією Регіонів за Тернопільщиною, і Тарас В’ячеславович Чорновіл, не можемо розмістити свої матеріали в засоби масової інформації, які підконтрольні БЮТ.

По цьому поводу я звернувся до лідера БЮТу – Юлії Володимирівни Тимошенко. Я звернувся до голови профільного комітету. І що ж ви думаєте? Я показував відповідь, цинічну відповідь, яку я перший раз в житті одержав. Бачите, оце відповідь від лідерки  БЮТу, якоби опозиціонерки. Я вам зачитаю, шановні колеги, що відповіла офіційно лідер блоку. Назвала проблему, цитую, безпідставною вигадкою, але при цьому, звертаючись до мене як не до Ореста, а Олега Павловича.

Пані Юлія, я розумію, що вам важко відтворити ім’я „Орест”, поширених в західних областях України, де  чимало ваших виборців, і напевно, ви не орієнтуєтеся в проблемах  наших виборців.

Я хотів би, якщо мене Юлія Володимирівна чує, я би хотів спитати її, що вона відчуває, якби я її називав Орисею або Марусею.

Партія регіонів, шановні тернополяне і рідна Тернопільщина, дбала про вас, дбає і буде дбати. І приклад цьому.  Сьогодні тернополяни звертаються саме до нас.

Наприклад. Із ... сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області до мене надійшов лист із проханням допомогти газифікувати віддалений хутір, в якому проживають переважно старенькі люди. Я дав доручення головам районних осередків Партії регіонів зібрати інформацію про кожне село, хутір, хату Тернопілля, які не газифіковані з вини влади. Ми вивчимо проблему і будемо допомагати вам комплексно.

Найприкріше, що у цій фракції БЮТу, зараз сидить виходець із Тернопільського...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Наступного разу докажете.

Олена Вітенко, будь ласка. Наступний Гурєєв передав Мендесу.

 

14:27:00

ВІТЕНКО О.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, дорогий, український народе, моя славетна Вінниччино.

Сьогодні на цій поважній трибуні насамперед я хочу вас привітати вас усіх із наступаючими святами – і новорічними, і різдвяними.

Як сказав один із депутатів колег з Партії регіонів, що ми на порозі великого свята. Мужній і мудрій, український народе, представники усіх національностей. Мені дуже прикро, що депутатський корпус не підтримав мого першого законопроекту, проекту постанови про відзначення 125-річчя славетного сина України – Івана Івановича Огієнка.

Ми будемо святкувати новорічні свята. Саме 14 січня і народився Іван Іванович Огієнко. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці і обов’язку. Адже він свій природжений хист вченого, педагога, державного, громадського, церковного і культурного діяча однаковою мірою успішно  застосовував як мовознавець, літературознавець редактор та видавець, перекладач та поет, ректор та міністр, православний митрополит та історик української церкви.

Важко сказати в якій із названих сфер діяльності Іван Огієнко залишив найпомітніший слід. Дуже прикро, що депутати навіть не хотіли цього послухати. Я не кажу, що приймати.

Ви знаєте, хай мене Господь простить, що дійсно диригент ото скерував тією чортовою палицею, тому що ми, хто, хто, а ми мали б думати, якщо Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності підтримав дане рішення, Міністерство культури підтримало дане рішення, то як це розуміти. Ми не вміємо шанувати своїх людей, тим самим підставляємо і Кабінет Міністрів, що він проводить україноненависницьку ідеологію. І тоді постають питання, росіянин проти українця, українець проти росіянина. Цього не має стояти. Пошануймо і пошановуймо усіх славних людей, які жили, працювали для України.

До того ж, працею сорока років життя Огієнка є канонічний переклад Біблії українською мовою, який до сьогодні є найпоширенішим та найуживанішим україномовним текстом святого письма.

Адаме Івановичу, я буквально кілька слів завершу саме словами Тетяни Василівни Яковенко, заслуженого працівника культури, викладача педагогічного університету, яка здійснила переспів саме з Біблії Івана Огієнка. Саме такими словами. Може дав нам Господь стежку без вороття, аби ми відчували важливість життя, щоб збагнули … і красу, і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, закінчуйте, закінчуйте.

 

ВІТЕНКО О.А. Чи багате, чи бідне, криве чи пряме, тіло смертне Господь в небеса не візьме. Все, що тілу належить поглине земля, а людина піде в небеса як прийшла. І не буде різниці, чи цар, чи прошак, перед Богом постане одненька душа. І спитає Господь не про вівці й бики, а про вчинки твої, почування й думки, то ж за доброго дня користай із добра

А за злого розважуй за щось …

Те і друге Господь  дав людині за те, щоб вона пам’ятала про слово святе. Усіх з наступаючими святами. І дякую вам, Адам Івановичу. Недавно ви носите таке гарне першої людини на землі – Адам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я просто до Вінниці маю велику симпатію, бо там дружина працювала в вашому театрі свого часу. Тому так я добре ставлюсь. Ярослав Мендусь, будь ласка. Парубок передає слово Цибенку підготуватись.

 

14:31:15

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні громадяни! В наші дні серед політиків популярно говорити про мораль. Проте, слова, за якими немає реальних справ важить небагато. Я не працюю в профільному комітеті, який займається, опікується засобами масової інформації, але є речі, повз які, на мою думку, не може проходити жодна людина. 

Вже не перший місяць на всіх телеканалах щодня показують рекламний ролик телекомунікаційної компанії UMC про тарифи JEANS. Цей ролик дивіться величезна сімейна телеаудиторія. Для тих ,хто не дивився телевізор, хочу двома словами змалювати невибагливий сюжет. Хлопець з дівчиною цілуються на дискотеці, потім йдуть в туалет цього закладу, а через секунду виходять задоволені і молода людина демонстративно широким жестом заправляє штани, недвозначно натякаючи чим парочка була заклопотана. Рекламна ідея з тарифами UMC у житті все дуже швидко виходить.

Ми дорослі люди, але абсолютно очевидним є те, що періодичність транслювання цього рекламного сюжету є рекламою не просто мобільного зв’язку, але і рівня моральності і культури відносин у нашому суспільстві.

Не хотів би справити враження ханжі, але, на мою думку, як і на думку десятки пересічних громадян, з якими доводилося спілкуватися цей ролик є, перш за все, пропагандою розбещеності, розбещеності моральної, яку, на мій погляд, показали, перш за все, замовники цього сюжету, телеканали, що взяли ролик в ротацію, а також всі наші численні державні структури, які нібито займаються контролем за додержанням суспільної моралі.

У мене питання до шановних членів профільного парламентського комітету, до членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. У нас взагалі є якийсь контроль за змістом інформаційного простору? Діє закон про захист суспільної моралі? Або депутати так зайняті політикою, а Нацрада – видачою ліцензій, що подивитися телевізор немає часу, мовчазно схвалюючи і рекламуючи аморальність, телеканали, компанія-замовник і політики показують, що вважають прийнятним подібний стиль поведінки для самих себе і для членів своїх сімей. Невже відпускаючи своїх дочок і синів в нічний клуб відповідальні особи допускають для них подібну поведінку? Вважаю, що компанія „UMC” повинна добровільно як один з гігантів вітчизняного бізнесу зняти з ротації цей сюжет, тому що не всі шляхи швидкого заробітку грошей дозволяють зберегти честь і репутацію. Вимагаю від Нацради з телебачення і радіомовлення дати негайну оцінку даному випадку і представити офіційні роз’яснення.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Цибенко, будь ласка. Наступний Яковенко.

 

14:34:15

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Хотів би привернути увагу до події, яку важко було не помітити. Але хтось з громадян України міг і пропустити її. А мова йде ось про що. Колишній міністр внутрішніх справ, найкращий, на думку Президента України, міністр з помаранчевої кадрової колоди Юрій Луценко днями зібрав засоби масової інформації для того, щоб ощасливити їх повідомленням про своє політичне майбутнє.

Мене, як і багатьох громадян, вразила скромність в лапках цієї людини. Але мова навіть не про це. Цей політик повідомив, що розпочинає новий політичний проект під назвою „Народна самооборона”. Мені зрозуміла спроба сконструювати новий поплавок, який би повернув людину з політичного небуття на вершину влади. Думаю, що в цьому немає нічого дивного. Адже ця людина пройшла досить тернистий кадровий шлях. Від радника Прем’єр-міністра Пустовойтенка до штурмовика березня 2000 року, польового командира часів помаранчевого перевороту, міністра внутрішніх справ, а тепер знову повернулася до президентської кадрової резервної конюшні.

Для чого створюється так звана самооборона, а насправді – самонапад? Звісно не для укріплення конституційного ладу.

Як я розумію, готується новий христовий похід на Київ. Найвірогідніше саме для повалення конституційного ладу. Особливу пікантність цим намірам придає  та обставина, що до цього закликає не просто колишній міністр внутрішніх справ, а теперішній радник Президента України, найвищої посадової особи держави, яка є гарантом Конституції.

З огляду на це, я, народний депутат України Цибенко, звертаюсь за поясненням  до Президента України, як я маю розуміти заяви його радника?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола  Яковина, будь  ласка, за ним Аржевітін.

 

14:36:31

ЯКОВИНА М.М.

Микола  Яковина, Українська республіканська партія „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Шановні колеги, дорогі українці. Черговий раз, зокрема і сьогодні, в контексті  візиту Президента Російської Федерації постає необхідність застерегти уряд України від запопадливості перед північним сусідою у питаннях  нашої національної спадщини та  духовного життя.

В Україні загострилася проблема збереження та використання безцінних культових споруд світового значення, які ще з радянських часів мають статус музею. В частині цих пам’яток провадяться  богослужіння. Зараз почастішали претензії на повну передачу цих споруд церковним установам.

Сьогодні під загрозою унікальна пам’ятка історії, архітектури та  монументального живопису ХІІ століття Київська Кирилівська церква музей, що входить до  складу національного заповідника „Софія Київська”.

Урядовці розглядають питання про передачу у постійне використання Кирилівської церкви до  Свято-Кирилівської  парафії Української православної церкви у канонічній єдності з Московським патріархатом.

Київська Кирилівська церква – є однією з найцінніших пам’яток України з числа близько 20 збережених до нашого часу  давньоруських споруд і  входить до п’ятірки за  станом збереженості інтер’єрів. Само в ній збережено не тільки давню архітектуру, але й безцінні фрескові розписи, яким немає рівних на теренах Східної Європи.  Ці витвори мистецтва і сама пам’ятка архітектури вимагають  постійного нагляду і вивчення фахівцями. 1996 року у новоутвореній Свято-кирилівській парафії  УПЦ було дозволено відправляти богослужіння у древній будівлі  храму-музею. Досвід 10 років спільного з парафією використання  церкви-музею  свідчить, по-перше, про проблему нерозуміння  кліриками і парафіянами   мистецької ваги споруди,  яку вони сприймають, як утилітарний об’єкт.

І, по-друге. В умовах богослужінь об’єктивно немає  можливості зберегти пам’ятки   від пошкоджень: запалюється безліч свічок, які  закопчують настінний живопис, ікони та іконостаси, а  присутність  за будь-яких погодних умов великої кількості  людей у старовинних храмах,  порушує всі допустимі  норми вологості та температури, що за висновками фахівців завдає руйнівних наслідків, як  для живопису, так і для  самих конструкцій давніх пам’яток.

На превеликий жаль,  для більшості кліриків України, які отримали  унікальні пам’ятки у своє  розпорядження не існують всесвітньо визнані  норми охорони пам’яток.

Тому, враховуючи виключно історико-архітектурну та живописну цінність   Кирилівської церкви та незначну кількість подібних їй споруд у світі,  доцільно надалі зберігати таку  пам’ятку у статусі музею з обмеженим проведенням богослужінь. Світова культурна та наукова спільнота вже давно дійшла висновку, що  стародавні культові пам’ятки через  їх вік та унікальність не можна використовувати по-споживацькому, бо вони, як і людина похилого віку потребують  спокою та прискіпливої уваги, тобто музейних умов. Наші пам’ятки не менш  цінні за подібні у світі. Тож не будьмо варварами, не вчиняймо   гріх перед  нашими  дітьми та онуками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оржевітін. За ним буде Верташ передав  Колісніченку слово, ще раз виступ.

 

14:39:45

АРЖЕВІТІН С.М.

Нещодавно у місті Ужгороді відбулася  міжнародна  наукова конференція за участю делегатів чотирьох європейських  країн, а  також представників  Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Черновецької областей. Тема: „Дерев’яне сакральне зодчество  Українських Карпат. Проблема збереження, відтворення”.

Всі учасники конференції  висловили свою стурбованість  про стан збереження,  особливо відтворення пам’яток,  української національної культури, незадовільне виконання законів України  щодо охорони культурної спадщини, яка є унікальним внеском України у скарбницю світової культури і знаходиться у критичному стані.

У зв'язку з зазначеним конференція рекомендує зобов'язати Державну службу охорони культурної спадщини, Міністерство культури і туризму розробити і подати на розгляд Верховної Ради України перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, розглянути на спеціальному засіданні Кабінету Міністрів хід виконання Закону України „Про затвердження загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини”, забезпечити укладання охоронних договорів з користувачами пам'яток, здійснити перевірку стану збереження і наявності культурних цінностей, переданих релігійним громадам культових споруд, а також здійснювати систематичний моніторинг, створити науково-методичні консультаційні ради з питань охорони культурної спадщини та активізувати залучення громадських інспекторів до контролю за станом їх збереження, прискорити внесення змін до законів, які регулюють кримінальну та адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері збереження пам'яток, пільгове оподаткування прибутку при проведенні пам'ятко-охоронних робіт, заохочення юридичних та фізичних осіб до участі у фінансуванні заходів по збереженню об'єктів культурної спадщини, зокрема шляхом надання їм відповідних пільг, а саме головне – ініціювати подання про внесення пам'яток дерев'яної сакральної архітектури українських Карпат до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Виходячи з цих проблем, я як народний депутат звернувся з відповідним депутатським запитом до Кабінету Міністрів, на який покладається державне управління у сфері охорони культурної спадщини. Ну і враховуючи, що у мене залишилось трошки часу, я хотів би сказати дещо про вояків УПА.

Я цю тему досліджую дуже довго, декілька років я досліджую архівні матеріали СБУ, Державної служби архіву, і я хочу стверджувати, що більших патріотів, ніж вояків УПА, у нас на Закарпатті не було. Тому я хотів би перед новим роком привітати саме їх і запевнити їх, що тут, у Верховній Раді, є депутати, які ніколи не дозволять, щоб ваша слава згинула.

Зі святом вас!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіславе, їх на Закарпатті не було. Не було на Закарпатті, не було. Колесніченко Вадим, будь ласка. За ним Одарченко.                   

 

14:42:59

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Вадим Колесниченко, фракция Партии    регионов, Севастополь.

Хочу поздравить уважаемых ветеранов Великой Отечественной войны, которые реально защищали нашу Родину во время  Великой Отечественной войны с будущими праздниками Рождеством Христовым. Всего вам хорошего и здоровья!

Глибокоповажний Адаме Івановичу! Глибокоповажні виборці та колеги! Я хочу поставити декілька питань. Чи є сьгодні в Україні  геноцид по відношенню до етнічних росіян або російськомовних громадян України. Чи можуть навмисні утиски порушенні прав російськомовних громадян України призвести до міжнаціонального конфлікту по югославському варіанту. Чи може наша країна вважати себе демократичною європейською якщо у нас більше, ніж 6  десятків законів регламентують використання виключно українською виключаючи з обігу російську. Ні, ця держава поки не може бути державою демократії, бо український менталітет дуже цікавий. В 91 році ми  прийняли декларацію прав національностей України ,яка покладена була в основу нашої незалежності. Але по цій декларації було гарантовано використання російської мови поряд з державною українською. Було прийнято закон  про  національні меншини України   де також було  гарантовано використання  російської мови поряд з  державною. Був принятий закон Української республіки про  використання російської мови поряд з державною. І що ж  ми  сьогодні  бачимо? А ми сьогодні бачимо що 17 процентів росіян  це близько 10 мільйонів громадян 45 процентів українців, які вважають українську мову і російську, тобто…як рідну вони стають 5-ю колонною, їх роблять злочинцями, їх роблять  агентами Москви, вони не мають права на життя в цій державі. Я хочу сказати що партія регіонів взяла на себе великий обов`язок і вона буде захищати права   російськомовних громадян і російська мова буде і  в телеефірі, і в кінематографі і в  просторах України, але якщо ми не зрозуміємо що  мовне питання як  і конфесійне питання розколюють державу якщо ми зрозуміємо коли наші колеги нам затикають рота коли ми розмовляємо на російській мові це веде до національної нетерпимості ксенофобії, расизму утисків національних меншин. Про це вже повідомили і неодноразово повідомляють всі агенції і всі державні установи інших країн, які спостерігають що відбувається в Україні. Тому я закликаю в першу чергу національно свідомих українців і тих хто вболіває за розвиток України. Якщо ми хочемо будувати державу,  яка існує для всіх громадян, якщо ми вболіваємо за поліетнічну культуру України, за багатонаціональну культуру України, якщо ми хочемо, щоб країна квітла, ми повинні поважати кожну людину, кожну особистість. Тільки після цього ми станемо не „маленькими українцями”, а великим народом могутньої України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Одарченко. За ним Сергій Шевчук.

 

14:46:00

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, радіослухачі. На превеликий жаль, в Україні в багатьох галузях економіки та суспільного життя допускаються грубі порушення законодавства, зловживання, корупція. Не стала виключенням в цьому і сфера будівництва.

За рішенням Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, з метою вдосконалення законодавства ми вивчали досвід роботи органів містобудування та архітектури в Автономній Республіці Крим та окремих областях. При цьому ми зіткнулися з чисельними фактами неврахування потреб громад при плануванні та забудові територій, нехтуванням основоположними законодавчими актами, а то і з прямими протиправними діями.

Порушення в будівельній сфері можна розчленити на декілька блоків питань, головними з яких є: забудова здійснюється без врахування генеральних планів, які у більшості населених пунктів застарілі і не відповідають сучасним вимогам; через відсутність проектів детальних планіровок проектування об’єктів у мікрорайонах і кварталах здійснюється некомплексно і зі значними відхиленнями від чинних норм щодо щільності забудови, етажності та інших показників; виділення земельних ділянок передує рішенням, які визначають цільовий характер та основні характеристики об’єктів, що будуватимуться; не витримується передбачена законодавством обов’язковість про проведення конкурсів проектних рішень щодо будівництва об’єктів, в тому числі в історичній частині міста; громадські обговорення містобудівної проектної документації не набули обов’язкового і системного характеру; відсутні механізми врахування громадських інтересів при забудові територій. Всі ці порушення мають і в моєму рідному місті Херсоні, де в числі інших комітет вивчав існуючий стан речей. Генеральний план міста застарілий. Зовсім відсутні детальні плани забудови конкретних територій, в тому числі центральної, історичної частини міста. Так, наприклад, в центрі міста перед обласним драмтеатру поблизу якого знаходиться кафедральний собор – ровесник міста розпочато будівництво приватними структурами „Гермес” і „Гармонія” торгівельних і готельно-розважальних комплексів. При проектуванні цих об’єктів проігнорована необхідність проведення конкурсів. Під лозунгом благоустрою, фактично, знижчується існуючий сквер „Піонерський” та сходи, які ведуть до історичної пішохідної вулиці Суворовської.

Має місце протизаконне виділення земельних ділянок, освоєння яких негативно вплине на подальший розвиток міської інфраструктури. Проводячи нараду в Херсонській міській раді, я звернув увагу керівництва міста та громадськості на серйозні недоліки в будівельній сфері. По всіх виявлених  порушеннях чинного законодавства в місті Херсоні мною підготовлені та направлені та направлені депутатські звернення до прокурора Херсонської області пана Чернікова та генерального прокурора пана Медведька, де я прошу їх провести відповідні розслідування. Припис…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сергій Шевчук.

 

14:49:19

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги,  дозвольте мені оголосити заяву парламентарів-медиків у Верховній Раді України.

19 грудня 2006 року Лівійський суд засудив до страти 5 болгарських медичних сестер та палестинського лікаря, які працювали на запрошення лівійської сторони в медичних закладах цієї арабської країни. Їм інкримінується свідоме інфікування сотень лівійських дітей вірусом Віл-інфекції. Ці дії ніби-то мали місце 8 років тому. 8 років 6 медичних працівників знаходяться в лівійських в’язницях та піддаються постійним фізичним та психологічним випробуванням та тиску. Чимало авторитетних світових експертів у сфері СНІДу та міжнародних медичних професійних спілок висловили свої аргументовані сумніви і протести проти сфабрикованої справи медиків  у Лівії. Ведення слідства і вирок суду протирічать міжнародним юридичним нормам. Очевидно, що лівійський суд піддався брутальному політичному тиску з боку прав правителів цієї держави.

Очевидно, що лікар і сестри милосердя, які виконували свій професійний обов’язок  серед пустелі, де проживають громадяни Лівії були вибрані правлячим  режимом для того, щоб заплатити страшну ціну за внутрішній політичний  неспокій, за медико-соціальні проблеми, за дефіцит прав людини у середині країни.

Ми, українські парламентарі-медики, висловлюємо рішучий протест проти рішення суду на страту наших колег. Ми закликаємо і уряд, і парламент Лівії покласти край важким восьмирічним випробуванням засуджених медиків. Ми вимагаємо повернення їх на батьківщину та неупередженого розгляду  усіх медико-юридичних аспектів у цьому процесі.

Народні депутати України: Шевчук, Бахтеєва, Григорович, Вечерко, Передерій, Шкіль, Карпук.

Сподіваємося також на відповідну реакцію з боку МЗС України.

І користуючись нагодою, від імені депутатів Верховної  Ради я хочу привітати і українських дипломатів з їхнім нинішнім професійним святом і запевнити всіх, усі кадри дипломатичної служби у нашій глибокій  парламентській повазі до їхньої праці, побажати їм успіхів і нових звершень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, наступний тиждень пленарний ми працюємо у комітетах і фракціях. В період з 2 по 5 січня народні депутати працюють з виборцями. Чергове пленарне засідання розпочнеться о  10-й годині 9 січня Днем Уряду.

Шановні виборці, шановні колеги!

Ще раз щиро вітаю вас усіх з Новим Роком! 

Всього вам доброго, і до зустрічі в сесійній залі уже у 2007 році.

На цьому ранкове засідання Верховної  Ради оголошується закритим.