Засідання N47 (вечірнє)

ЗАСІДАННЯ  СОРОК СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 грудня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу підготуватися до реєстрації.

Проводиться поіменна реєстрація.

 

16:02:59

Зареєстровано 441 картку депутатів.

Вечірнє засідання оголошується відкритим.

На розгляд його виноситься проект Закону про внесення  доповнення до статті  46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо проведення першої сесії районної, районної у місті, обласної ради).

Доповідає з цього приводу голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної  політики і місцевого самоврядування Кузьменко Сергій Леонідович. Прошу.

 

16:03:37

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі. Відповідно до Регламенту на  друге читання до вказаного законопроекту були надані пропозиції народними депутати Ключковським, Горбаль, Боднар, Кузьменко. Всі пропозиції  враховані. Більша частина врахована повністю. Деякі пропозиції враховані частково.

Комітет пропонує Верховній Раді прийняти цей проект закону в другому читанні і в цілому. Я готовий іти по поправкам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте підемо по поправках, які вносили депутати.

Врахована перша поправка Ключковського.

 

КУЗЬМЕНКО С.Л. Врахована повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але вона редакційний має зміст. І відповідно до тлумачного словника української мови повністю необхідно її врахувати.

Друга пропозиція Ключковського теж врахована, перенесена редакція повністю відносно там строків, які треба мати на увазі при збиранні першого засідання пленарного і так далі.

Третя поправка Горбаля теж врахована, він не наполягає на коментуванні.

Частково врахована четверта поправка. Він не наполягає, щоб буквально її враховувати.

П’ята і шоста поправка теж враховані повністю. Це автори Кузьменко, це Ключковський.

Частково врахована поправка депутата Боднар. Вона не наполягає, щоб її обговорювати.

Восьма поправка Горбаля теж врахована.

 

КУЗЬМЕНКО С.Л.  Частково врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дев’ята – повністю врахована. Її вніс депутат Ключковський. Так само десята, в тому ж авторському виконанні. Частково врахована одинадцята поправка депутата Горбаля.

І є пропозиція комітету, який рекомендує в первому читанні прийняти і в цілому ці проекти.

 

КУЗЬМЕНКО С.Л. І дванадцята поправка теж врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дванадцята теж врахована повністю. Але вона така дрібна була, що її навіть не врахували.

Немає заперечень, щоб поставити на голосування повністю закон в цілому з поправками, які розглянуті в комітеті і  підтримані?

 

КУЗЬМЕНКО С.Л.  Комітет просить підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

16:06:54

За-334

Закон прийнятий.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 173,  „Блок Тимошенко” – 55, „Наша Україна” – 54, СПУ – 29, комуністів – 20, позафракційних – 3.

Розглядається питання проект  Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо додаткових заходів по захисту прав людини в кримінальному процесі).

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олійник  Святослав  Васильович.

Будь ласка.

 

16:07:46

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні народні депутати,  шановний головуючий.

Я хочу нагадати коротко. Мета цього закону – це врегулювання системи відносин, які виникають між людиною і з державою в особі органів, на які покладені функції ведення досудового слідства.

На цей час такі правовідносини фактично існують, але вони не врегульовані законом, не дивлячись на те, що ще в 2003 році відповідне рішення було прийнято  Конституційним Судом і норми, які забороняли подібне судове оскарження, визнане такими, які не відповідають Конституції.

При проходженні першого читання, я ґрунтовно доповідав логіку  запропонованих змін. Хочу зараз лише зосередити увагу на деяких ключових тезах.

Загальна спрямованість цього закону покликана врегулювати і збалансувати процесуально процесуальні повноваження      всіх учасників процесу, зокрема такого учасника, як потерпілого, тому що при існуючих зараз фактичних правовідносинах потерпілі особи взагалі вилучаються і залишаються поза межами цього процесу.

Під час готування законопроекту до другого читання на адресу комітету надійшло близько десь 23 пропозицій народних депутатів, серед яких більшість враховано. Крім того, до роботи над цим законопроектом були залучені майже всі державні відомства, які здійснюють сьогодні досудове слідство в Україні. Серед них найбільш активну позицію зайняло Міністерство внутрішніх справ і Податкової міліції, які надали найбільш слушні пропозиції, більшість з яких так само враховано під час другого читання. Крім того, цей законопроект був предметом дослідження і практикуючих юристів, в тому числі працівників суду різних гілок влади, за що хотілось би подякувати професійним юристам, які прийняли участь у розробці цього законопроекту.

Загалом хочу підкреслити, що цей законопроект є необхідний, його очікують сьогодні і тисячі людей, і працівники судів і правоохоронних органів, тому що постійно, майже кожного дня в провадженні судів знаходяться справи цієї категорії, але належного врегулювання законодавчого до цього часу немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за інформацію.

За процедурою другого читання я звертаюся до авторів поправок. Перша поправка, яку вніс депутат Круць, частково врахована. Він не оспорює таке рішення комітету? Згоден із ним? Згоден.

Друга поправка, Лук’янчука, повністю врахована і не викликає ні в кого заперечень.

Третя поправка частково врахована теж, поправка Круця. Він погоджується з нею.

Четверта поправка – народного депутата Наталії Прокопович. Вона теж частково врахована, і Наталія Володимирівна не заперечує проти саме такої редакції, я так розумію.

П’ята поправка Круця врахована повністю, але шоста поправка  відхилена. Чи  згоден із тим депутат Круць? Очевидно,  згоден, якщо він не заперечує. І сьома поправка так само Лукьянчука відхилена. Не наполягає. Врахована восьма поправка Олійника, а дев’ята поправка Круця відхилена. Він згоден із таким рішенням комітету. Зате десята його поправка увійшла повністю, а одинадцята теж відхилена. І він не  заперечує проти такої оцінки комітету. Відхилена і дванадцята поправка, тринадцята теж. Чотирнадцята поправка врахована. Врахована і п’ятнадцята поправка, автор якої Наталія Прокопович. І шістнадцята поправка Круця. Сімнадцята Лукьянчука поправка відхилена. Як говорить доповідач, він не заперечує проти такого рішення комітету. І вісімнадцята поправка Круця так само. Частково врахована дев’ятнадцята поправка Круця.

До цієї поправки, до сімнадцятої? Мін’юст має слово з приводу сімнадцятої поправки Лукьянчука, так?

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати України! 

У нас є пропозиція врахувати сімнадцяту правку Лукьянчука. Чого вона стосується?  За результатами розгляду справи  суддя, коли розглядає скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, тут передбачено, що він може скасувати  постанову про порушення кримінальної справи, направити справу прокурору і дати прокурору вказівку, які заходи він має здійснити. Це  неприпустимо, тому що це   функція суду  давати доручення  прокурору, що саме зробити. Це прокурор наглядає  за слідством, це він має визначати, в якому руслі має спрямовуватися це слідство, а суддя лише відправляє правосуддя. Якщо постанова порушена незаконно,  він має її  скасувати і все, а не давати доручення прокурору.

Є прохання врахувати поправку  цю Лук’янчука. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що скажете ви з цього приводу?

 

КУЗЬМЕНКО С.Л. Значить, третій пункт, про який йде мова, абсолютно узгоджується з логікою існуючого Кримінального процесуального кодексу. Це стосується як норм цієї ж самої глави щодо скасування постанов про закриття кримінальної справи і про відмову в порушенні кримінальної справи, через те, що є загальна вимога, що суд приймає вмотивоване рішення.

Тому ми передбачили всі три можливих варіанти рішення. Перше рішення суду задовольняє повністю, відмовляє, точніше, в задоволенні скарги повністю. Друге – повністю, остаточно приймає своє рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. І третє – це та ситуація, коли знайшов необхідним ще додатково перевірити деякі обставини.

Це повністю відповідає логіці, наприклад, коли суд сьогодні направляє справу на додаткове розслідування. Це – обов'язкова вимога діючого Кримінально-процесуального кодексу, обов'язкова вимога, підкреслюю, яка ще підтверджена і пленум умом Верховного Суду, який зобов'язує суди роз'ясняти і  писати прямо, які слідчі заходи додатково необхідно здійснити і які обставини встановити? Цей пункт, я ще раз хочу наголосити, повністю іде в логіці сьогоднішніх існуючих норм кримінального процесу, коли суд визначає за необхідне дослідити ті чи інші обставини і дає про це письмову вказівку. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна, що ви скажете ще раз з цього приводу, бо я поставлю на голосування саму поправку. Ой, вибачте, Інна Іванівна.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Ну, Олександре Олександровичу, ми наполягаємо на тому, що ця поправка має бути врахована і знову-таки аргументи у нас головні: це – та ідеологія, коли говорять про те, що суддя, йому недостатньо доказів, він має постановляти виправдувальний вирок. Це – зовсім інша ідеологія побудови кримінального процесу. Повноваження судді – це розглянути те, що йому надали, а не керувати слідством, не давати йому доручення, щось там проводити, досліджувати докази, когось опитувати чи ще щось робити. Недостатньо матеріалів – хай прокурор потім спрямовує, що йому потрібно зробити і як самостійно, без вказівок суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, доповідачу.

 

КУЗЬМЕНКО С.Л. Мова іде про те, що якщо судом встановлена неналежна, неповна перевірка, неповна, але там теоретично може бути після цього порушена кримінальна справа, якщо суд прийме остаточно рішення, на цьому злочин, можливо, поховається просто із-за того, що буде неналежна, некомпетентна перевірка. Тому суд і дає додаткові підставі для того, щоб перевірити і все-таки   остаточно прийти… об`єктивне всебічне рішення. От про що йде мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиції сторін з`ясовані. Комітет вважає, що суд має таке право. В  будь-якому разі пропонує надати таке  право суду, а Міністерство юстиції вважає, що це порушує практику судочинства, з одного боку, а, з іншого боку, розширює права судді і при тих умовах, які сьогодні… в яких умовах проходять  багато судів, це може завести судочинство до безконечності в часі. Так можна зрозуміти. Але визначатися сесійний  зал повинен. Тому… Я в зв`язку з цим поправку повинен голосувати спочатку за процедурою. Тому я ставлю на голосування пропозицію депутата Лук`янчука про вилучення 3 пункту частини 17 статті 236 прим.8, яка підтримується Міністерством юстиції.

Ставлю на голосування цю поправку. Будь ласка.

 

16:17:44

За-238

Ця поправка прийнята.

18-та поправка, ми вже говорили, не викликає заперечень. По  19-й поправці, вона врахована частково. Круц. Мовчить. Комітет свою пропозицію висловив. 20-та поправка Круця врахована, отже дискусії тут немає. 21-ша народного депутата Прокопович теж врахована і вона не викликає заперечень.

У мене виникає  питання чи можу я ставити на голосування  закон в цілому. Я звертаюся до Міністерства юстиції. Все в порядку. Ну я не можу переголосовувати.

З урахуванням цієї поправки, котру ми голосували, весь закон, маючи на увазі і прийняття всіх поправок, які пройшли через комітет і не  оспорюється авторами і  парламентом, я ставлю Закон на голосування в цілому. Будь ласка.

 

16:19:09

За-394

Дякую вам за добре підготовлений проект. Спасибі.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо закупівлі за державні кошти автомобілів для інвалідів та запобігання незаконному імпорту).

Доповідає заступник голови Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович. Прошу.

Одну секундочку. Процедура з цього приводу, з цього питання. Цибенко Петро Степанович, будь ласка, дайте йому слово.

 

16:19:57

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, шановний Олександр Олександрович.

Шановний Олександр Олександрович, я хочу звернути вашу увагу на те, що комітет з фінансів  і банківської діяльності, який готував цей документ до другого читання, як розумію, не виконав доручення Верховної Ради.

Як ви пам’ятаєте, ми  з вами, коли голосували документів першому читанні, то прийняли його лише в  обсязі нульової ставки для придбання автомобілів для інвалідів. Все решта, ну, було вилучено з цього документу. До другого читання документ знову отримав первозданний вигляд, все повернулося у вигляді тих самих поправок і  сьогодні, окрім проблеми нульової ставки для автомобілів, сюди втягнули благодійну допомогу, гуманітарну допомогу і інші питання, які до цієї проблеми не мають жодного відношення.

Тому я вважаю, що комітетом не виконано доручення Верховної Ради щодо підготовки цього  документу до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

16:21:14

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Олександр Олександрович.

Пан Цибенко, ви, напевно, неуважно читали порівняльну таблицю, тому що відповідно до  підготовленого  документу, жодної зміни про гуманітарну допомогу не вноситься. Вносяться тільки зміни до податку на додану вартість по проблемі, яка стосується двох  речей, виходячи з назви проекту. Перша проблема – це звільнення від ПДВ, а не нульова ставка, як ви кажете, при закупівлі за державні  кошти легкових автомобілів, і друга проблема – це у зв'язку з  таким звільненням уніфікація форм контролю за рухом такого роду автомобілів по іншим програмам. Жодної зміни закону про гуманітарну допомогу немає в цьому.

Тому, Олександр Олександрович, є підготовлений відповідно до Регламенту Верховної  Ради проект порівняльної таблиці до другого читання, де є внесені правки. Я просив би піти по цих правках, і цю дискусію, пане Цибенко, перенести на дискусію по правках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміли ви роз’яснення, так?

Ну, дайте ще раз Цибенку слово, тому що питання серйозне, треба з’ясувати позиції.

 

16:22:40

ЦИБЕНКО П.С.

Я дякую. Сергій Анатолійович, справді, зміни до Закону про гуманітарну допомогу тут не передбачені, хоча називається закон „внесення змін до законів”, тобто у множині. Але проблема гуманітарної  допомоги, проблема благодійної допомоги тут присутня в цьому документі.

Тобто мова йде про те, що щодо цієї проблеми вона тут  залишилася у змінах до Закону про податок на додану вартість.

Я вважаю, що  у такому вигляді цей документ ми не можемо розглядати. Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні друзі, ще раз я повторюю, що зміни вносять виключно до Закону про податок на додану вартість.

Якщо ви подивитеся текст в правій колонці, то там є уточнення лише термінів, які стосуються безподаткових операцій, в тому числі, для  цілей  благодійної допомоги, які сьогодні звільнені від оподаткування.

Давайте, ще раз я закликаю, підемо по тексту цього законопроекту.

Якщо впродовж дискусії з тієї чи іншої правки виникнуть пропозиції народних депутатів, і ми їх поставимо на голосування і будемо обговорювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мені здається, така пропозиція прийнятна. Але Сушкевич Валентин наполягає, Валерій Михайлович наполягає на врахуванні його думки. Дайте йому слово.

 

16:24:13

СУШКЕВИЧ В.М.

Я щиро дякую, Олександре Олександровичу.

Ви особисто поставили питання про те, що закон, який написав Ярослав Сухий, у тому вигляді, який торкається автомобілів інвалідів, він проголосований був у першому читанні. Все інше Верховна Рада відрізала того хвоста, який начепили у Комітеті по фінансам, про що каже сьогодні Петро Степанович Цибенко. Але цей хвіст залишився всупереч голосуванню на Верховній Раді.

Я стверджую, і це правда, Міністерство праці і соціальної політики про це говорить, якщо ми закон ми приймемо у тому вигляді, які спотворений сьогодні у комітеті, то Міністерство праці не отримає жодного гуманітарного автомобіля, яке потім розподіляється для інвалідів. І це порушення того, що ми проголосували.

Я пропоную цей законопроект відправити на повторне друге читання, щоб виконана була воля Верховної Ради на минулому засіданні, яке було голосування по цьому законопроекту. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерію Михайловичу, у мене запитання до вас. А якби ми пройшли по поправках, і виявилося у якійсь, що ваша думка і позиція вашого комітету і ваша особисто не врахована, то ми могли би потім пройти ці поправки, щоб другий раз до них вертатися, а потім відправити на повторне друге читання, якщо виникне у цьому необхідність.

Валерій Сушкевич, дайте ще раз йому слово, а потім ви.

 

16:25:38

СУШКЕВИЧ В.М.

Справа в тому, Олександре Олександровичу,  оскільки я підкорююся рішенню Верховної Ради, то я давав поправки, бо тому, що було відкинуто на минулому читанні, у першому читанні, ви розумієте. Було добавлено, а потім Верховна Рада проголосувала, що це відрізати. Його немає, цього тіла закону. Тому моїх поправок до цієї, не існуючої частини закону, немає.

Таким чином, якщо ми приймемо, це й чують і інваліди, ми просто відріжемо те, що торкається отримання інвалідами автомобілів. А сьогодні потреба, яку задовольняє Міністерство праці,  інвалідів автомобілями дав з половиною відсотки, шановні колеги. І Мінпраці сьогодні просить, щоб все-таки залишити в редакції, яка була. Відправити на повторне перше читання і тоді ми реально зможемо поправити і врахувати думку міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз Терьохін, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні друзі, ну давайте будемо відвертими. Чому таке збурення з різних сторін залу получилося? Да дуже просто. Тому що цей закон закриває останню шпарину для ввезення, неоподаткованого ввезення автомобілів, які жодного відношення до інвалідів не мають. Майте, будь ласка…

Я хотів би процитувати офіційний документ, який був виданий 7 вересня 2006 року Державною митною службою. Зверніть увагу на дату, будь ласка, коаліція парламентська. Так-от, цей документ звучить так, що Держмитслужба наполягає виключити або обмежити легкові автомобілі з числа товарів, які імпортуються як гуманітарна допомога, при цьому закриється один з шляхів безподаткового ввезення автомобілів. Тільки в першому кварталі було імпортовано 1 тисяча легкових автомобілів на суму 34 з половиною мільйонів гривень, несплачені платежі – 42 мільйони, в 2-4 рази за перший квартал цього року, більше ніж за цілий 2005 рік. Як доказ того, я цитую, що імпорт так званої гуманітарної допомоги автомобілів здійснюється для наміренного ухиляння від сплати податків, 70% з цього числа було поставлено чотирма іноземними фізичними особами Сполучених Штатів, Німеччини і Литви. Серед ввезених авто, я цитую, більшість є спортивні, з них 1 Ауді ТТ, який був, перебував у списку розшукуваних Інтерполом.

Цей законопроект звільняє, дійсно, будь-які закупівлі за рахунок державних коштів автомобілів для інвалідів для того, щоб посунути чергу, яка збільшується  непропорційно видачі автомобілів кожного року. Але при цьому він не дозволяє використовувати ту пільгу, яка пропонується для того, щоб робити ті гендлі, про які казав Держмит ний комітет вже при новому уряді. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який ви, юридичний термін якийсь ви вжили там, не використовувати що, я не зрозумів.

 

ТРЕТЬЯКОВ С.А. Оборутки, якщо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, оборутки. Будь ласка, Сухий як автор законопроекту, ще його пропозиція і дальше приступимо до постатейного розгляду, можливо. Сухий.

 

16:29:16

СУХИЙ Я.М.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги!

Я дуже переживаю, аби в цій словесній еквілібристиці ми просто-напросто не втратили законопроект.

Я нагадаю всім народним депутатам України, що після першого читання цей законопроект вже не мій, я колишній автор, тепер цей законопроект належить Верховній раді. Давайте, будь ласка, будемо йти згідно процедури, по поправках, по процедурі другого читання, можливо, в колеги Сушкевича та в інших народних депутатів є пропозиції, до яких ми прислухаємося чи кабмінівські, наприклад, пропозиції, ми за них проголосуємо. Розумієте, ми можемо втратити головне – позбавлення податку на додану вартість автомобілів, які закуповуються для інвалідів. Ви пам’ятаєте, ми сказали, на 28 процентів ми збільшуємо кількість людей, які в 2007 році зможуть отримати так довго очікуваний легковий автомобіль з ручним управлінням. Будь ласка, припиняйте, Олександр Олександрович, дискусію і попрацюємо в програмі другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені подобається така раціональна пропозиція Ярослава Сухого. І тому я, справді, закликаю вас повернутися до процедури визначеної Регламентом.

В другому читанні розглядаються окремі поправки. Перша поправка Терьохіна, вона врахована. Ніхто не заперечує проти неї? Не треба її голосувати? Згодні всі.

Поправка Сушкевича відхилена. Він наполягає на? Будь ласка, дайте Валерію Михайловичу слово.

 

16:30:57

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги, я хочу сказати, що, щоб до відома, що всі автомобілі гуманітарні, які отримуються у нас, отримуються не фізичними особами, а Міністерством праці, соціальної політики на ліквідацію черги по інвалідам. Тому оті джипи, про які розказують, я особисто був у голови Держмитслужби і голови МВС, які не дали жодного порушення з цього приводу. Це я за це відповідаю. Це перше.

Друге. Я подав поправку тільки по тому, що було проголосовано в першому читанні. Ті поправки, які дав колега Терьохін, вони надані до тіла закону, яке не існує. Тому я настоюю на своїй поправці і прошу підтримати. Вона говорить про те, щоб надавати цю преференцію, звільнення від оподаткування ПДВ для Мінпраці по державним коштам, щоб більше було отримано автомобілів інвалідами з ……Мінпраці. Прошу підтримати. Але, повторюю, повторне друге читання – цей закон. Тільки так ми можемо виправит…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін говорить.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я хотів би звернути увагу народних депутатів, що друга поправка депутата Сушкевича стосується виключення визначення що таке легковий автомобіль для інвалідів. Визначення що таке легковий автомобіль для інвалідів. Пропонується обмежити кубікі інвалідів – 2,4 літра. Зараз нормативного такого обмеження немає. В законі немає.

Друге. Передбачити розміщення в цьому автомобілі стаціонарних пристосування засобів, що дозволяють керувати ним інваліду з ураженням опорно-рухового апарату. Розказую чому. Тому що формально сьогодні легковий автомобіль може надаватися навіть сліпій людині. Зрозуміло, що, для чого це робиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Тому комітет не підтримує правку пана Сушкевича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погляньте, в першій поправці Терьохіна назва закону, яка стосувалася змін до деяких законів, зроблена так, як ставилося на першому читанні. Це зміни до одного закону про податок на додану вартість. Тому заперечень тут ніяких бути не може. Так, Тетяна Іванівна? Міністерство економіки, прошу.

А друга поправка, це вже суттєво. Ми зараз її поставимо на голосування. Будь ласка, думка Міністерства  фінансів.

 

ЄФИМЕНКО Т.І. Щодо другої поправки, шановного депутата  Сушкевича.

Я хочу сказати, що мова іде про те, що, дійсно, сьогодні в  бюджеті є можливості втрачати бюджетні кошти.

Тому, якщо це стосується типів автомобілів,  тоді ми повинні профінансувати те, що буде неможливо звільнити від ПДВ. Тобто вихід з цього є.

Тому я пропоную не підтримувати поправку Сушкевича, але фінансувати, якщо це буде необхідно, ті типи і ті конкретні автомобілі, які необхідно для того, щоб забезпечити інвалідів, і розглядати це в індивідуальному порядку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно. Сушкевич наполягає на голосуванні його поправки. Я ставлю цю поправку на голосування.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує і уряд теж.

 

16:34:50

За-49

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За – 49. Рішення не прийнято.

Тобто, поправка не підтримана, а рішення прийнято.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановний Олександре Олександровичу, решта правок прийняті в цілому, в тому числі 8-ма  правка Кабінету Міністрів… а  повністю прийнято, а тут написано редакційно вона, це помилка, тому що вона повністю прийнято в тій редакції,  яка запропонована Кабінетом Міністрів. І тому комітет пропонує цей закон прийняти в  цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам вдячний за пропозицію, але одну хвилинку, піднімають депутати руки, тим паче, що по тій поправці, навіть яка врахована, можуть бути заперечення в депутатів.

Тому давайте 3-тя поправка Терьохіна врахована. Вона ні в кого не викликає  заперечення?

У Сушкевича, бачите.   От я і даю йому слово.

 

16:35:38

СУШКЕВИЧ В.М.

Я ще раз повторюю,  Олександре Олександровичу, ми зараз поправку Терьохіна голосуємо до тіла закону, якого немає. Воно відповідно до голосування в минулому засіданні… ми зняли. І я прошу ще раз, колеги, зверніть на це увагу.  Сьогодні ми залишаємо можливість, ми не можемо забезпечити інвалідів машинами. Все те, що було сказано, то я повторюю, сьогодні Міністерство праці отримує ці автомобілі.    І в цій ситуації ми підтримуємо Міністерство праці в тому, що торкається забезпечення інвалідів автомобілями.  Не підтримуйте це закон, він повинен слухатися повторно у другому читанні, і тоді поправити і врахувати думку  Міністерства праці, ще раз повторюю.

До речі, Комісію з питань  гуманітарної допомоги  очолює віце-прем’єр Табачник, і він свою думку висловив також проти цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Михайловичу, яким чином фраза така, що легковий автомобіль  для інвалідів розуміється, як  легковий автомобіль, який підпадає під визначення кодів (названі ці коди), має стаціонарно розміщені пристосування та засоби, що дозволяють керувати ним інваліду із ураженням опорно-рухового апарату. Яким чином заважає це формулювання?

Будь ласка, дайте ще раз Сушкевичу слово.

 

16:36:56

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги!  За даними Мінпраці  70 відсотків інвалідів  не потребують спеціальних пристроїв. Сидить Червонописький, спитайте у нього. Є   з ампутацією стопи, є з паралізованою  голінню інваліди і інші враження, які не потребують. 70 відсотків автомобілів ми залишаємо  поза увагою і не даємо можливість Мінпраці надавати ці автомобілі. Ось у чому справа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.  Зубко, а потім Терьохін. Будь ласка.

 

16:37:34

ЗУБКО Ю.Г.

Уважаемые коллеги! Пан Терьохин вводит в заблуждение. Сегодня инвалид – это не только  тот, который имеет ампутацию ног и так далее. Есть инвалид, у которого нет стопы, есть инвалид, у которого нет полруки, он может управлять автомобилем без специальных средств. Поэтому, конечно, мы ему должны дать  такое же право. Почему они получаются  не в равных условиях один инвалид и второй по ПДВ на эти автомобили?

И второй вопрос. Это вопрос  правоохранительных органов  заниматься теми  людьми, которые  завозят автомобили по десять и двадцать. Остальные  по гуманитарной помощи автомобили заходят на отделы социальной защиты по месту  нахождения этого инвалида. Он его даже в собственность не получает этот автомобиль, а получает, как автомобиль, который числится в управлении соцзащиты, он и  продать  не может эту машину. Какие проблемы сегодня? Давайте ограничим совсем этих инвалидов.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. 

Два питання було. Перше питання: чи треба в автомобілях мати стаціонарно розміщені пристрої, прилади для керування осіб з ураженням опорно-рухового апарату? По-перше, Кабінетом Міністрів затверджений порядок віднесення автомобілів до інвалідських. І ви знаєте, що в тому порядку ручне управління. Ви знаєте, ручне управління.

У мене є пропозиція: якщо є проблема з фразою стосовно стаціонарно розміщених засобів і пристроїв, її можна прибрати, але в будь-якому разі необхідно залишити обмеження по кубічних сантиметрах двигуна. Тому що знову такі я цитую митний комітет, які кажуть, що приходять під цим виглядом автомобілі з великими кубиками і це є шпарка.    

Друге питання. Пане Зубик...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубков.

 

ТЕРЬОХІН С.А. ...Зубков, я перепрошую, як в тому анекдоті: з ким я розмовляю? Так от, друге питання стосовно контролю над розподілом гуманітарної допомоги. Якби не було масового порядку передачі цих автомобілів по генеральній довіреності або шляхом дарування, або втрати техпаспорту з відновленням на родича, який не є інвалідом, всі були б задоволені. Але всі ми знаємо, яким чином передаються автомобілі через такий канал.

Тому у мене є пропозиція, Олександре Олександровичу: якщо є наполягання пана Сушкевича і пана Зубкова вилучити слова „та має стаціонарне розміщення пристосування і засоби, що дозволяють керувати ними інваліду з ураженням опорно-рухового апарату”, ці слова виключити і закон прийняти без цих слів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, здається, всі зійшлися на тому, що уточнення відносно пристроїв спеціальних для автомобіля можна зняти, а коди регулюють тільки потужності автомобіля, потужності двигуна. Тому я просив би поправку Терьохіна з цими уточненнями      поставити на голосування і підтримати її. Будь ласка. З вилученням другої частини цієї  поправки.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет просить підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іде голосування.

 

16:41:26

За-340

Рішення прийнято.

4-а поправка Терьохіна ні в кого не викликає сумнівів. Чи викликає? Де Сушкевич? Я не хочу… щоб ми не обійшли його. Не викликає.

5-а поправка, Аржевітін просить слово. Будь ласка.

 

16:41:48

АРЖЕВІТІН С.М.

Сергій Анатолійович, в зв`язку з тим, що ви запровадили норму, що гуманітарна допомога тепер не підлягає звільненню від оподаткування, то я думаю, потрібно   чітке ваше тлумачення – яка тепер  гуманітарна допомога буде відноситись до господарської діяльності, а яка не буде відноситись до господарської діяльності.

 

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановний  пане Аржевітін,  гуманітарна допомога підлягає звільненню від оподаткування, крім одного випадку, коли вона надається господарюючим суб`єктам для цілі використання підприємницької діяльності. В решті випадків, коли вона надається благодійним фондом або  державі, або непідприємницьким організаціям вона не оподатковується. Сьогодні таке… така норма є в законі і тому ми ні жодним чином її не змінюємо. Ми просто уточнюємо, що до благодійної допомоги, яка звільняється сьогодні, відноситься і гуманітарна  допомога. Єдине вилучення по підакцизних товарах. Ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви задоволені відповіддю? Задоволений. Не треба голосувати цю поправку? Не треба, бо автор, який висловив сумнів, погодився з таким роз`ясненням. 

6-ма поправка. Зауважень нема до 6-ї поправки? Валерій Михайлович. Немає. Вона враховується.

Частково враховується 7-ма поправка Терьохіна. Зауваження ні в кого немає? Тетяна Іванівна, у вас немає зауважень? Немає. І у Миколи Петровича нема. Сідайте, будь ласка, на місце. 

8-ма поправка Кабінету Міністрів редакційно  врахована.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Вона повністю врахована, це помилка, повністю до коми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахована, так? Немає заперечень.

Дев’ята поправка Терьохіна теж врахована. Десята також врахована. Вона поліпшує редакцію цього проекту. І, таким чином, ми з’ясували позиції депутатів по всіх поправках, які були предметом аналізу, крім думки, не врахували, Петра Степановича. І ще Валерій Михайлович.

Будь ласка, Цибенко.

 

16:44:14

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Сергій Анатолійович, я звертаю вашу увагу на вашу поправку і на остаточну редакцію з урахуванням цієї поправки правої колонки, де мова йде про … „призначити їх для використання у господарській діяльності”.

Я розумію, про що йдеться. Але я моделюю ситуацію. Придбала організація інвалідів, яка має підприємство, автомобіль  і використовує в господарській діяльності. Ми її позбавили пільгового права без ПДВ ввозити цей автомобіль, хоча придбає цей автомобіль громадська організація інвалідів, скажімо, сліпих.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

Ну, по-перше, Петро Михайлович, я хотів би звернути вашу увагу, що це норма… Степанович, я перепрошую. Це норма діючого закону, ми нічого не змінюємо. От подивіться, будь ласка, на зміни в середині, да, і подивіться, до чого ви робите зауваження.

По-друге, не буде це оподатковуватися, тому що відповідно до Господарського кодексу господарська діяльність – це діяльність з метою отримання прибутку. Якщо цей автомобіль ввозиться в Україну для того, щоб прибуток отримувати, ну, це не гуманітарна допомога. Якщо цей автомобіль ввозиться для адаптації інвалідів, соціальної і іншої, да, це гуманітарна допомога. Тому нічого не змінюється від того, що сьогодні було. Подивіться уважно проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, напевно, ще і потужності, які ми вже обмежили у третій поправці, не дають можливості використовувати автомобілі саме таким чином.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Михайлович, будь ласка.

 

16:46:04

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Олександр Олександрович.

І, дійсно, щиро дякую за те, що ви мені даєте слово. Шановні колеги, я просто хочу сказати, повірте мені десятки тисяч інвалідів зараз дивляться на те, як держава, не забезпечуючи інвалідів автотранспортом, знижує можливість міністерством праці та соціальної політики, які тільки воно має право отримувати гуманітарні автомобілі, я підкреслюю, тільки Мін праці, ні інвалід, ні фізична особа, тільки Мін праці має право отримувати гуманітарний автомобіль.

Ми цю можливість зараз знищимо, якщо ми не перенесемо цей законопроект, голосування повторно в другому читанні, так як це пропонував Ярослав Сухий, який написав закон зовсім про інше, а не про те, щоб то потім, хвостом дописали.

Дякую за увагу і прошу підтримати інвалідів, проголосувати за повторне друге читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Олександр Олександрович, дозвольте? Шановні народні депутати,  я вам нагадую, що цей Закон в тому вигляді, як він є і запропонований вам комітетом збільшить як найменше на 28% кількість автомобілів, які будуть за державою видаватися інвалідам, як найменше на 28%.

Крім того, жодних ущемлень інвалідів з цього Закону не випливає, тому що гуманітарна допомога, яка знову так іде з використанням бюджетних коштів, або грантів, які надаються державі, в жодному разі не оподатковується.

Між іншим, Кабінет Міністрів повністю підтримує таку редакцію, можна спросити реакцію Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще один фахівець із цього приводу Іван Миколайович Бондарчук від комітету. Ваша думка? Я перед голосуванням даю змогу висловитися з цього приводу, будь ласка. Бондарчук, так.

 

16:48:06

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, відомо, що ситий голодного не розуміє - це аксіома. Тому я хотів би, щоб ми все-таки прислухалися до представника інвалідської організації і ми, нас ніхто в шию не гонить, якщо ми через тиждень повернемося на повторне друге  читання, але відшліфуємо не на слух, не з голосу усі ці моменти.

Тому я підтримую і Петра Степановича Цибенко, і депутата Сушкевича, і теж буду голосувати, щоб на повторне друге читання його перенести, щоб потім ми не рвали, так би мовити, щось на собі, от ми пропустили те чи прогавили. Багато виникає запитань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ну, можна тут і таким чином: прийняти із зауваженнями у другому читанні і направити на третє читання. Це не проблема. Тому ще Червонописький висловиться з цього приводу, будь ласка. І Кабміну слово…

Червонописький.

 

16:49:07

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Шановний Олександр Олександрович!

Ми сьогодні вже мали прецедент, коли прийняли рішення не приймати на слуху, спокійно обсудити і винести, і зробити так, щоб всім було нормально, особливо інвалідам.

Я пропоную повторне друге читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, не щоб всім, а для інвалідів щоб було краще давайте. Тому що біда у тому, і закон приймається, тому що буває, що всім, мається на увазі, не інвалідам, а треба, щоб їм було краще.

Будь ласка, Тетяна Іванівна, прошу від Кабінету  Міністрів.

 

ЄФИМЕНКО Т.І. Наша позиція полягає у тому, що, по-перше, ми закриваємо проблеми, які пов’язані із ввозом автомобілів, ну, скажемо так, удавані такі договори, коли автомобілі в’їжджають під виглядом тих, які передбачені для інвалідів. І тому можна зробити таким чином, щоб ті додаткові кошти, які ми отримуємо, будемо направляти, щоб фінансувати те, що буде втрачено.

Тобто, фінансовий баланс – це можливо соблюсти.

На наш погляд, головне те, що ми закриваємо проблеми, пов’язані з оподаткуванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, ми з’ясували всі позиції.

Внесена пропозиція депутатами Зобко, Червонопиським, Петром Степановичем Цибенком, Валерієм Сушкевичем, щоб прийняти з цими поправками, як ми їх розглянули, у другому читанні і направити на третє читання і наступного тижня розглянути остаточно. Іван Бондарчук це теж пропонував.

Я ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

16:51:04

За-182

Рішення не прийнято.

Тоді які ще будуть пропозиції? Проголосувати у цілому у другому читанні?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Олександре Олександровичу,  дозвольте мені?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати,  давайте один перед одним не лукавити. Питання є в одному, чи буде залишена можливість безподаткового ввезення підакцизного товару чи не буде. І які б ми читання не робили: повторне   друге, третє читання – навколо цього питання буде все і точитися.

Тому можете приймати що завгодно, але я висловив позицію комітету з проханням прийняти його у другому читанні і в цілому, підтриману Кабінетом Міністрів. Будь ласка, Олександре Олександровичу,  це існує така пропозиція, поставте її на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я, хвилиночку, я поставлю обов’язково. Але з мотивів піднімають руки знову. Побудьте на трибуні трошки. По хвилині від фракцій з мотивів.

Сушкевич. Вибачте, Сухий. Сухий це не Сушкевич.

 

16:52:09

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги. Я вже захрип від переживання.

Ми маємо всі можливості зараз просто завалити цей законопроект. Невже комусь незрозуміло, для того, аби уряд не підставив цей законопроект на вето до Президента, а показав, що він має джерела фінансування, тому що знімається масив грошей з ПДВ для цих автомобілів, ми повинні проголосувати цей законопроект в редакції, який ми сьогодні слухали. Тим більше, що у цій сесійній залі ми щойно побачили компроміс. Колега Терьохін зняв свою поправку, яка когось там нервувала.

Я закликаю сесійну залу підтримати цей законопроект. Він дасть можливість з першого січня людям з вадами рухами, які не мають ніг, які мають останню можливість, надію на нас, вони зараз слухають, отримати ці автомобілі з ручним управлінням. Це здешевить сам автомобіль і збільшить кількість тих автомобілів, їх на черзі зараз стоїть 153 тисячі. А виділяємо в рік 5-7 тисяч автомобілів. Зжальтеся над тими людьми, яка тут господарська діяльність? Проголосуємо „за”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від комуністів Цибенко Петро.

 

16:53:20

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Шановні колеги,  фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Ви знаєте, я хотів би підтримати авторів законопроекту, зокрема Ярослава Сухого, тому що ми приречені обов’язково груднем місяцем прийняти цей закон і я розумію тільки різне бачення виходу з тієї ситуації, в якій ми опинилися. Власне кажучи, на початку розгляду цього документу я пропонував, в тому числі Ярославу Михайловичу як автору документу, первинного документу, може бути такий компроміс, прийняти його у другому читанні в тій редакції, в якій ми схвалили його у першому читанні. І на цьому поставити крапку. Я думаю, це могло би бути компромісом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це називається повторне друге читання, це трошки інше. Від… Зубко чи Червонописький? Червонописький говорить. будь ласка, від соціалістів.

 

16:54:18

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Я вибачаюся ще раз. Колега Терьохін трошки так, утрировано сказав, ми пропонуємо, ми не проти ПДВ, ми за ПДВ, нема питань. Але давайте не чіпати ту гуманітарку, про яку каже Сушкевич. Все те, що приходить на міністерство праці та соціальної політики. Я ще раз акцентую. Це все підконтрольно. Це все перевіряється. Не треба. Це все можна нормально перевірити.

І давайте отаким …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від „Блоку Юлії Тимошенко” хто буде висловлюватись? Сушкевич? Будь ласка.

 

16:54:56

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги, я коли чую як жаліють інвалідів і при цьому роблять проти інвалідів, ну давайте все-таки розуміти, що ми робимо. Я ще раз повторюю, нічого нам не заважає на фінансовому комітеті послухати Міністерство праці, міністерство фінансів, Комісію з питань гуманітарної допомоги і забезпечити так як це повинно працювати для інвалідів. Я ще раз підкреслюю, ми сьогодні приймаємо дуже важке рішення, яке буде мати величезний резонанс.

У мене 130 звернень від громадських організацій інвалідів і інвалідів, які прислали і на комітет, і мені особисто. Вони просять про те, щоб сьогодні Міністерство праці могло можливість, мало можливість забезпечити гуманітарними автомобілями, оскільки воно не здатне забезпечити за рахунок бюджетних коштів.

Пропоную повторне друге читання, яке не виключає все те, що  зроблено Ярославом Сухим те, що торкається ПДВ. Прошу підтримати колеги. Не голосувати за цей.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Олександре Олександровичу, ви знаєте, ви, напевне, мене відпускайте з трибуни, бо якщо знову будуть заклики як не допомагати інвалідам, а заробляти на інвалідах, то я не розумію, що ми тут робимо взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас, звертаюся і до одних, і до інших. Давайте без політики в даному випадку, а про конкретну соціальну проблему вирішувати будемо. „Наша Україна”, Микола Оніщук говорить.

 

16:56:40

ОНІЩУК М.В.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України!

Фракція „Наша Україна” підтримує прийняття вказаного закону в редакції, запропонованій комітетом, оскільки він вирішує дві важливі соціальні проблеми.

Перше. Ми маємо зрушити ситуацію, що називається з місця із забезпеченням інвалідів автомобілями. Те, що суттєво покращується податкова ситуація, я маю на увазі, здешевлюються автомобілі за рахунок зняття відповідних податків - це позитив і те, що це той рідкий випадок, коли можна підтримати і уряд, який погодився взяти на себе певні зобов’язання з цього приводу.

Що стосується, особливо хочу наголосити на іншій обставині, про яку говорив Сергій Терьохін, що стосується закриття шпарин, які використовувалися і використовуються сьогодні задля ввезення безмитного, ввезення в Україну автомобілів під різними, так званими, шорами, які інколи під благовидним предлогом, насправді, мали місце. Тому ми підтримуємо цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція всіх фракцій.

У зв’язку з тим, що пропозиція про голосування у другому читанні і передачі цього проекту на третє читання, аби можна було врахувати міркування там, скажемо, Спілки інвалідів абощо не пройшла. Я зобов’язаний ставити в другому питанні, в другому читанні цей проект із урахуванням тих пропозицій, які враховані вже, які вже підготовлені комітетом із поправкою, котру ми прийняли стосовно третьої пропозиції, де зняті міркування, бо вимоги про обладнання  автомобілів спеціальними пристроями.  Я ставлю на голосування закон в цілому. Прошу.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.

 

16:58:45

За-334

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

За – 334. Рішення прийнято.

Спасибі.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, дякую, Олександр Олександрович, за вашу терпимість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть керівнику фракції про це. Добре, спасибі.

 Розглядається питання…

По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів -  182, „Блок Тимошенко” – 64, „Наша Україна” – 61, соціалісти – 1, комуністи – 21, позафракційні – 5. Кожна фракція хотіла якнайкраще допомогти тим, хто потребує таких автомобілів. Спасибі.

Розглядається питання про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження. Слово має голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Панасовський Олег Григорович. Прошу.

 

17:00:01

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Уважаемые коллеги, не смотря на то, что.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, це ж друге читання. Дайте повідомлення, ну, давайте, переконуйте. 10 хвилин, прошу.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Уважаемые коллеги! Не смотря на то, что запасы ресурсов, которыми сейчас располагают страны, являются стратегической тайной каждого из государств-энергоэкспортеров, можно уверенно констатировать, что главным дефицитом наступившего века для всей планеты будет недостаток энергоресурсов.

Специалисты расходятся лишь в оценке того, когда закончится локомотивы современной экономики – нефть, газ, уголь. Поэтому сегодня весь мир начал искать альтернативу тому, что составляет основу нынешней мировой экономики. Германия создала Союз содействия развитию альтернативных источников  энергии.  Сенат США одобрил первый в истории страны закон, который гарантирует налоговые льготы производителям альтернативных источников энергии. Разработкой и внедрением альтернативных источников энергии занимаются уже не только гаранты мировой экономики, но и на самом высоком государственном уровне.

Ряд государств азиатского региона с их растущими экономиками и Евросоюз поставили задачу уже к 2010 году увеличить долю альтернативных источников до 12-25 процентов от общего объема потребления.

Даже нефтеносный Арабский Восток не остался в  стороне от общемировых процессов. Шейхи Объединенных Арабских Эмиратов и несколько транснациональных энергетических гигантов приняли решение совместными усилиями построить Центр развития альтернативных источников энергии.

В общем и в целом разработками альтернативной энергетики и внедрениями их у себя сейчас занимается ученные более, чем в 50 странах, в том числе в 14 развивающихся странах с четко поставленной задачей: через 5 лет производить от 5 до 30 процентов электроэнергии за счет  …………..источников.

И только Украина, энергоемкость экономики  которой почти в 3 раза превышает средний уровень энергоемкости  развитых стран, на  70 процентов зависимо от импортных  поставок энергоносителей, со своими  45 миллионами  населения потребляющие газа больше, чем пол-Европы вместе взятой, просто не замечает  тех процессов, которые происходят в окружающем мире.

Дешевые энергоресурсы на протяжении 80-90 годов прошлого века разучили всех нас  экономить и  повышать эффективность использованного топлива. Мы стоим перед жестокой реальностью стремительного роста цен на топливо, энергетические ресурсы в условиях рыночной экономики. Эти факторы создают реальную угрозу стабильному функционированию базовых отраслей отечественной экономики.

Вы знаете, по базовому сценарию на 2030 год мы  должны выйти с ростом  объема производства ВВП в 3 раза. Динамика потребления  первичных  ресурсов пропорциональна. При выводе страны на такие экономические параметры потребуется почти двукратное увеличения генерации.

По экспортным оценкам выработка электроэнергии в 2030 году должна составлять 400 миллиардов киловатт часов.

Высокая энергоемкость ВВП и низкая энергоэффективность – основные причины кризисных явлений в украинской экономике. Здесь присутствует, конечно, и технологические, и технические, и структурные,  даже  внешнеполитические факторы, от  их уровня зависит эффективное функционирование  национальной экономики. Не решив эти проблемы,   ни о какой инграции Украины в ЕС не может быть и  речи.

Поэтому главным направлением технической и экономической политики в стране  должно быть формирование эффективно-действующей системы  государственного  управления сферой энергообеспечения и энергосбережения. Это позволит, во-первых, усовершенствовать структуру потребления энергоресурсов за счет расширения электрификации в сферах экономики, замещение дефицитных видов топлива с одновременным повышением эффективности производства. Исходя из этого, мы должны привести  отдельное положение законодательства в сфере энергосбережения  в соответствие с экономической ситуацией в стране. В частности, создание условий  экономического стимулирования субъектов хозяйствования для повышения эффективности использования энергоресурсов.

Используя опыт  крупнейших зарубежных корпораций специализирующихся  на разработках новых видов топлива,  опираясь на опыт передовых высокоразвитых стран принимающих программы и  открывающих, к стати, гигантские финансирования на подобные проекты в расчете на будущую отдачу,  мы  должны на первом этапе  усовершенствовать порядок нормирования удельных  затрат энергоносителей  на  единицу произведенной продукции в стране, создать систему новых  энергетических стандартов, усовершенствовать систему государственной экспертизы по  энергосбережению принятием в новой редакции Закона Украины  о  энергосбережении и о энергоэффективности, создать государственный реестр   предприятий  и организаций занимающихся разработкой, внедрением, освоением  и  использованием энергосберегающих технологий, разработкой энергоэффективных  проектов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олеже Григоровичу, хвилинку.

Шановні колеги! Я прошу вашої уваги. Справа ось у чому. Процедура другого читання передбачає  обговорення постатейне документу. Але сам по собі цей закон надзвичайно важливий , він приймався  у першому читанні ще минулою каденцією парламенту у лютому місяці. І тому  при розгляді цього питання потрібно було освіжити у пам’яті значення цього закону, його моментів окремих і так далі.

Доповідач… Комітет попросив 10 хвилин для цього. Він використав вже майже п'ять хвилин і просить ще дві хвилини. Дамо йому це право чи ні? Так, будь ласка, тоді продовжуйте.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Следует установить льготные налоговые обязательства для предприятий, включенных в государственный реестр и стимулировать инвестиционную деятельность субъектов хозяйствования в Украине в сфере разработки и внедрения энергосберегающих технологий и энергоэффективных проектов под отраслевые и государственные технические программы.

Украина располагает научно-техническими кадрами, способными осуществить на практике такие задачи, такие программы, такие проекты. Но обязательные условия выполнения таких задач и программ является финансирование, государственная поддержка и законодательное обеспечение инициатив ученых и производственников.

Вам представлен законопроект 0941, предусматривающий эти цели. Вы ознакомлены с сопроводительными документами, с обоснованиями, с целями закона, нет необходимости акцентировать ваше внимание на этих разделах. После первого чтения поступило 32 поправки, 28 из них учтены, кстати уже 30 учтено.

Профильный Комитет по вопросам ТЭК, ядерной политики и ядерной безопасности рекомендует принять данный законопроект во втором чтении и как закон в целом – закон, обеспечивающий выполнение задач особой государственной значимости. Прошу народных депутатов поддержать решение профильного комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, приступаємо до постатейного розгляду цього питання. Перша поправка Кабінету Міністрів врахована, вона складається з кількох пунктів. Зауважень до цієї поправки мають депутати чи ні? Таким чином, вона залишається в редакції, яка запропонована.          

Друга поправка Кабінету Міністрів відхилена. Вона стосується збору частини коштів у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію. Я ще раз прошу, хто із уряду буде коментувати цю справу? Будь ласка. Друга поправка.

 

___________________. Уряд погоджується з запропонованою редакцією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, добре. 3-а поправка депутата Кальченка  відхилена теж. Валерій Михайлович, ви наполягаєте? Не наполягає. Спасибі вам.

4-а поправка Кабінету Міністрів врахована. Зауважень від депутатів від неї не було. 5-а поправка також Кабінету Міністрів  врахована. 6-а врахована в новій редакції. Кальченко Валерій Михайлович теж згоден із нею. 7-а поправка його ж повністю врахована, а 8-а також. 9-а теж. 10-а поправка Карнауха відхилена, але він не депутат тепер і не може оспорити таке рішення комітету. 11-а поправка Кальченка врахована. 12-а Сабашука відхилена. Ніхто її не збирається захищати. 13-а поправка Кабінету Міністрів теж врахована. 14-а врахована редакційно. Не заперечує автор поправки Валерій Кальченко. Він запропонував 15-у поправку, яка повністю врахована. Врахована й 16-а Кабінету Міністрів. 17-а поправка  депутатська теж врахована.  18-а Кабінету Міністрів врахована, а 19-а відхилена.

Що скаже Кабінет Міністрів, будь ласка, з цього приводу?

 

_________________ . Шановний  Олександр Олександрович!   Шановні народні депутати!

Кабінет Міністрів наполягає на врахуванні 19-ї поправки до  Закону про податок на додану вартість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Григорович, що ви скажете.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Ну две поправки, которые были спорными  с Кабинетом Министров, хотя мы, кстати, все согласовали, что положено, это 19 и 22. Сегодня буквально в ближайшее время… в последнее время мы согласовали и согласились с мнением Кабинета Министров, поэтому….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто треба її врахувати.   

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я 19-ту поправку Кабінету Міністрів, з якою комітет погоджується,  ставлю на голосування про її підтримку. Ставлю на голосування, будь ласка.  Підтримайте, будь ласка.

 

17:10:58

За-244

Поправка прийнята.

20-та і 21-ша поправки враховані. А, очевидно, 22-га – така ж сама доля, так я розумію, да? Тобто Кабінет Міністрів пропонує її проголосувати.

 

 ____________________. Кабінет Міністрів наполягає і просить підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І комітет погоджується, що її треба підтримати.

Тому я ставлю 22-гу поправку Кабінету Міністрів, яка підтримується комітетом, на голосування. Будь ласка.

 

17:11:38

За-259

Ця поправка прийнята.

23-тя поправка врахована частково. Це поправка Кабінету Міністрів. Згоден Кабінет Міністрів  з цим, так? Згоден.

І 24-та – народного депутата поправка. Частково врахована. Ніхто не оспорює таке рішення.

25-та поправка врахована повністю. 26-та і 27-ма враховані, а 28-ма – поправка Кабінету Міністрів – відхилена. Кабінет Міністрів не заперечує проти того? Будь ласка.

 

 ____________________. Ні, Кабінет Міністрів  не наполягає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. Спасибі.

29-та поправка народного депутата Кальченка також врахована. Він жваво обговорює зміст цього проекту, тому погоджується із тим.

30-та поправка Лісіна теж врахована. І 31-шановний поправка Кабінету Міністрів врахована теж.

Частково врахована 32-га поправка. Згоден Кабінет Міністрів із тим. І частково врахована 33-тя поправка. Власне, ми тим самим пройшли всі поправки, які передбачалися до розгляду за процедурою другого читання.

З процедури? Матвієнков.

 

17:13:03

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! О том, что поддерживать нашу энергетику нужно, в этом абсолютно нет никакого сомнения. Но о том, что данный законопроект в том виде, в котором вот сейчас мы его подготовили. Он собой создает структуру выкачки штрафов, структуру выкачки средств из промышленных предприятий для создания источника финансирования развития энергетики.

Это ненормальное явление, когда штрафные санкции, которые будет накладывать, приходящий контролировать энергетику, чиновник, будут идти на развитие, будем говорить так, вот того подразделения, в котором работает этот чиновник.

Каким же образом, где будет  его справедливость? Где будет объективность при оценке тех или иных действий? Поэтому мы предлагаем, мы фракцией голосовать за него не будем. Мы не против идеологии, мы готовы на повторне друге читання. Поставить заградительные меры, которые бы не позволили делать то, о чем я сейчас говорил. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, будь ласка.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Я не согласен с таким выводом. Значит, я вам хочу сказать, что из 14 предложений, внесенных Кабинетом Министров, были учтены в процессе подготовки львиная доля, и при этом мы дали согласие с предложением Кабинета Министров, которое является концептуальным для законопроекта, а именно о создании государственного фонда энергосбережения, без региональных фондов.

И сконцентрировать в нем все средства для централизованного финансирования проектов. Это только такой подход позволит обеспечить реализацию ………….. программы. Все остальное мы вычеркнули и вывели, и не согласовали, все, что касается формирования государственного фонда энергосбережения за счет штрафных санкций. Заменили их сбором за использование природных ресурсов и средств, получаемых за выдачу лицензий и другие источники, незапрещенные  законодательством.

Я не вижу больших препятствий для того, чтобы мы приняли этот Закон в целом и никаких санкций по отношению к энергетике он не предусматривает, и никаких двойных санкций для предприятия не существует на то, что обращено было внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я можу ставити на голосування для прийняття цього закону в цілому…

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Да, я прошу поставить этот закон на голосование.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …із врахуванням тих поправок, які ми обговорили.

Я ставлю на голосування цей проект. Прошу.

 

17:15:56

За-217

Ця поправка, це рішення не прийнято, оскільки не вистачило голосів. 

Була поправка Сергія Матвієнкова, я її сформулюю таким чином:  давайте  ми приймемо цей документ у другому читанні і дамо на третє читання, розглянемо у третьому читанні, щоб можна  було  рахувати всі ті міркування, котрі висловив  Сергій Матвієнков. Можна?

Пропозиція ставиться на голосування так: прийняти у другому читанні  і направити на третє читання, наступного  тижня розглянути його вже остаточно.  Йде голосування. Прошу, підтримайте цю пропозицію.

 

17:16:42

За-251

Рішення прийнято.

Олег Григорович, попрацюйте,  врахуйте там ті міркування, що були. Наступного тижня поставите.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Одно слово можно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви можете зіпсувати  справу.  Сідайте, будь ласка.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу України про надра ( щодо плати за користування надрами). Цей проект у другому читанні пропонується.

І доповідає з  цього … Це питання доповідає голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків природної катастрофи Данілін Микола Олексійович.  Прошу.

 

17:17:30

ДАНІЛІН М.О.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги!

Закон 1309 про внесение изменений до Кодексу Украины про  надра переносит принятие решений по установлению нормативов плати за использование надр от Кабинета Министров Верховному Совету и оставляет  полномочия за Кабинетом Министров подавать все и готовить эти нормативы.

С учетом замечаний главного юридического управления Верховного Совета есть предложение ввести, принять эти замечания, ввести действие  закона с 1 января 2008 года. И таким образом мы, так сказать, даем полномочия в следующем году рассмотреть все эти вопросы при формировании бюджета на 2008 год.

В текущем году полномочия по установлению нормативов и льгот остается за Кабинетом Министров и влиять на принятие бюджета и бюджетный процесс не будет. Что же касается льгот и нормативов, которые будут устанавливаться, то согласно этим изменениям это все будет устанавливаться законами Украины.

Поэтому я прошу вас, коллеги, поддержать этот законопроект и проголосовать за него. Спасибо.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги,  ви бачите, що тут не надійшло, як не дивно, жодної пропозиції до цього законопроекту. Він залишився у первозданном виде. Немає зауважень ніяких?

Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу. Вибачте, у другому читанні і в цілому як закону Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про надра”, законопроект за номером 1309. Прошу визначатися.

 

17:19:55

За-182

Голосів не вистачило. Сідайте, будь ласка.

 

ДАНІЛІН М.О. Можно одну секунду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, пожалуйста.

 

ДАНІЛІН М.О. Уважаемые коллеги. Я хочу сказать, что мы сейчас не проголосовали за то, чтобы в следующем бюджетном году мы получили минимум от 1 миллиарда до 2,5 миллиардов в бюджет.

Сегодня 14 декабря. Это 20 лет назад было завершено строительство саркофага. И я хочу, чтобы мы от имени Верховного Совета, от имени нашего комитета поблагодарили тех людей, которые сегодня живы и закончили это строительство.

Я обращаюсь к вам, чтобы мы почили минутой молчания тех людей, которые, придя на работу, остались героями навсегда в нашей жизни, закончили этот саркофаг и спасли Украину и всю Европу. Я прошу почтить минутой молчания память тех, кто не дожили до сегодняшнего дня, ликвидаторов Чернобыльской катастрофы.

(Х в и л и н а  м о в ч а н н я).

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми вже не один раз звертали увагу на те, що це має право робити тільки головуючий. Кожен із нас поступив правильно, що піднявся і вшанував, це так. Але, повірте, якщо кожен із нас 450 виходитиме і вноситиме ті чи інші пропозиції, це буде не завжди вдало і розумно. Не завжди вдало і розумно, тому що є різні пропозиції. Добре, що вона об’єднуюча, а якби була така, яка роз’єднує … Що тоді робити? Одним вставати, іншим сидіти? Треба звертатись до головуючого і ми завжди мудро вирішимо ці проблеми.

На доопрацювання? Ну, доповідач не вносив такої пропозиції. Він розгубився. Ввімкніть мікрофон Даніліна, будь ласка. Мікрофон. Оце, Олеже, я вас півтори години не чув і так радісно було на душі.

 

17:22:15

ДАНІЛІН М.О.

Адам Иванович, Адам Иванович, я прошу коллег поддержать и направить закон на повторное читання, потому что я говорю, что реально этот закон, который на следующий год поможет нам формировать бюджет, его доходную часть. Там нет абсолютно никаких противоречий, этот закон позволит нам определять нормативы платы за использование надр. Я прошу поставить на голосование, Адам Иванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Є пропозиція про те, щоб ми направили цей закон на повторне друге читання. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу визначатись.

 

17:23:14

За-202

На 20 голосів більше, але не вистачило.

По фракціях? Будь ласка.  Партія регіонів – 0, Блок Тимошенко – 108, „Наша Україна” – 64, соціалісти – 29, комуністів – 0, позафракційні – 1.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (друге читання), реєстраційний номер 0915. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Стоян Олександр Миколайович. Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

17:23:59

СТОЯН О.М.

Шановний головуючий! Шановні колеги, народні депутати!

Повернення заощаджень громадян України є болючою, актуальною проблемою, яка ось уже протягом багатьох років розглядається в нашому парламенті.

Ви знаєте, що кожний рік декілька таких законопроектів вноситься нашими депутатами. Але хочу сказати, що і на сьогодні не вирішена проблема повернення заощаджень громадян України.

Цей закон, який підготовлений до другого читання, це закон, який було прийнято за основу ще 17.03 цього року, тобто тією Верховною Радою.

Нашим комітетом до другого читання враховані пропозиції, їх було 22 пропозиції, робочою групою, до складу якої ввійшли представники Мінфіну, Ощадбанку України, Нацбанку, Державної комісії з регулювання ринків, фінансових послуг та інші. Практично враховані всі пропозиції, але я хочу поновити в пам’яті, що пропонується, що є центральним, яке сьогодні викликає сумнів.

Депутати пропонують, передбачити щорічно в державному бюджеті для компенсації знецінених заощаджень громадян у розмірі не менше 1,5 відсотків внутрішнього валового продукту, тобто 8 мільярдів гривень.

У зв’язку з цим Юридичне управління, яке зробило заключення Апарату Верховної Ради пише про те, що не можна це записувати в статті 4 нашого закону, тому що ці кошти не можуть бути передбачені в державному бюджеті, бо державний бюджет витрачається на інші види виплат.

Якщо ми це не врахуємо, тоді немає смислу приймати цього закону. Це просто вам до відома. Коли ви будете визначатись щодо голосування. Тепер би я просив, Адам Іванович, мабуть, все-таки, поскільки наш комітет, комітет з питань соціальної політики та праці підтримали цей законопроект, поставити його на голосування або постатейно, або в цілому.

Хочу сказати, ми тільки відхилили пропозиції Боднар, бо ця пропозиція дійсно пише про те, що не можна його приймати, поскільки не можна це передбачити в бюджеті, і пропозицію Кравцова відхилено. Також він каже, поскільки нема фінансових обгрунтувань, не можна цей закон приймати. Всі інші пропозиції депутатів враховані, зокрема пропозиція депутатів Карпачова, Чичкова про те, що треба відхилити таку норму, яка передбачає, щоб надавати ці кошти з урахуванням, скажемо, з віку людей. Ми колись уже цю норму були ввели, але потім Конституційний Суд відхилив її. Тобто фактично всі пропозиції враховані і я думаю, що зараз можна ставити його на голосування постатейно.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, йдем за поправками.

Поправка перша колеги Боднар.

 

СТОЯН О.М. Поправка перша  відхилена, я вже сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. Так, Кравцов, друга поправка.

 

СТОЯН О.М. Вона відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, будь ласка, ви мені не допомагайте. Я проситиму, коли ви будете думку комітету говорити. Так, будь ласка, третя врахована, Карпачова. Заперечень немає. Четверта, Яворівський, врахована в діючій статті. Іншій редакції, не наполягають. Чичков, врахована. Карпачова, врахована. Сьома, Карпачова, і восьма, і, до сьомої у вас? Будь ласка, Беспалий.

 

17:27:33

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую, Адам Іванович.

Я як один з авторів проекту, ну, власне, другий автор. Основний автор була Катерина Олександрівна Фоменко, але вона не є депутат цього скликання. Я хочу захистити тут початковий текст. Початковий текст передбачав залучити випуск компенсаційних облігацій з означеною номінальною вартістю. Комітет вважає, що це, ну, фактично дублює ощадні книжки. Але насправді це є інший спосіб виплат. Він менш бюрократичний. І він на багато є простіший. У нас є і позитивний досвід, навіть, облігації повоєнні займи і так далі, тобто, облігації виплачувати можна  в інший спосіб, ніж книжки. Тому це не є дублювання – це є пропозиція іншої технології.

Тому я прошу поставити на  голосування поправку якраз Карпачової, оскільки вона не голосувалась, ну, і  моя є позиція, як автора її не підтримувати в цій частині. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Будь ласка, думка комітету.

 

СТОЯН О.М. Я хочу сказати, що ми врахували пропозицію саме Карпачової щодо вилучення статті 6, поскільки, дійсно, для того, щоби зробити компенсійні   облігації треба дуже великий зробити витрати і ці всі компенсійні облігації роздати тим, хто має заощадження. Ми кажемо, достатньо для того, щоби  отримати заощадження, мати книжки, які в  людей. А друкування цих облігацій – це додаткові великі кошти. Тому ми і підтримали пропозицію Карпачової щодо вилучення статті 6.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, але  Борис Якович наполягає на тому, щоб ми цю поправку проголосували. Тобто, про що іде мова, шановні колеги. Поправка Карпачової про те, щоб вилучити цю частину врахована комітетом.

 Колеги заперечують щодо її врахування.  Тому я ставлю на голосування  хто за те, щоб врахувати поправку Карпачової, прошу визначатись.

 

17:29:54

За-24

 

СТОЯН О.М. Адаме Івановичу,  я повинен внести уточнення. Поправка Карпачової врахована нашим комітетом. Колега Беспалий навпаки каже, не підтримувати поправку Карпачової.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу, ми все правильно проголосували.  Комітет може врахувати – не врахувати, але остаточне рішення  залишається за Верховною Радою. Якщо у когось із колег є  зауваження до врахованих комітетом поправок,  він має право наполягати на тому, щоб подібне  рішення прийняла Верховна Рада.

Поправку враховану комітетом  Карпачової підтримали лише 24 народних депутати, тому вона  не врахована.

Восьма Карпачової і дев’ята враховані. Не  заперечують. Карпачова – десята, відхилена. Не заперечують.

Чичков – 11. Будь ласка,  одинадцята. Беспалий.

 

17:30:54

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Я дякую сесійній залі  за підтримку, велике спасибі.

Що було  у початковому тексті, який  проголосований  народними депутатами, прийнятий за основу і, отже, на сьогодні є ще дійсним? А саме, передбачається, я уважно, я  читаю: „Кошти для компенсації заощаджень  громадян визначаються у Державному  бюджеті  окремою статтею”. Це ніколи ніким під сумнів не ставилося.  Але далі: „Ця стаття є  захищеною  і не підлягаю скороченою у разі зміни показників  бюджету”. Тобто збільшена вона може бути, а  от зменшена не може бути. Ми вважаємо, що це правильний  текст, заради  цього і приймався закон. Оскільки у нас є принцип такий, що  окремі статті захищені, то  ця стаття має теж бути захищеною. 

А колега  Чичков пропонує  зняти захист. Тому ми просимо  поставити на голосування пропозицію Чичкова і не підтримувати, не  голосувати  за.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету, Олександре…

 

СТОЯН О. М. Комітет підтримав   пропозицію Чичкова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція.

Знову ж таки я ставлю на голосування, хто за те, щоб підтримати пропозицію комітету  і врахувати поправку Чичкова щодо вилучення такого речення: „Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею, ця стаття є захищеною і не підлягає скороченню у разі зміни показників бюджету”.

 

17:32:47

За-312

Тобто залишилась поправка Чичкова, який вилучає те речення, яке я вам зачитав. Ця стаття не є захищеною – раз. А по-друге, в разі скорочення Державного бюджету вона підлягає скороченню.

Шановні колеги, я ще раз нагадую те, що втретє говорю, я втретє повторюю, що ті поправки, які врахував комітет, але є заперечення у народних депутатів, я ставлю на голосування, щоб підтримати пропозицію комітету. Ви пропозицію комітету підтримали, значить, поправка Чичкова врахована. Турчинові мікрофон, будь ласка.

 

17:33:44

ТУРЧИНОВ О.В.

Адаме Івановичу, я дуже прошу, давайте спокійно розберемо ситуацію. Коли ви подивитесь стенограму, то ви зачитали речення і запропонували його підтримати, і ви запропонували підтримати, щоб це була захищена стаття, за що ми й проголосували. Тому я ще раз підкреслюю, ви прочитайте стенограму, що ви ставили на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Валентинович!

 

ТУРЧИНОВ О.В. І ми підтримали саме, щоб це була захищена стаття. Я прошу тоді, переголосуємо давайте цю позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Олександр Валентинович, можна підняти стенограму, але я говорив: хто за те, щоб підтримати пропозиції Чичкова, який пропонує речення, яке  я зачитав, вилучити?

Я ще раз повторюю. Беспалому, будь ласка.

 

17:34:26

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, трапився унікальний випадок, коли головуючий Адам Іванович став жертвою правильності власної. Він абсолютно діє.

В лівій колонці є текст, прийнятий за основу. І в цьому тексті ця стаття захищена, вона захищена. А народний депутат Чичков  запропонував зняти захист. Я проти цього, як автор початкового тексту, заперечував і я просив не підтримувати і не голосувати зняття захисту, і  депутати нечайно… ну за інерцією проголосували зняття захисту, тобто  проголосували проти власних намірів. Тому я звертаюся з такою  регламентною пропозицією, тому що дійсно Мартинюк веде точно по Регламенту.

Перше. Поставити зараз питання про переголосування поправки.

І друге. Коли поправка Чичкова буде поставлена, провалити її, не підтримувати. В цьому випадку стаття залишиться захищеною

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарчук, будь ласка, і будем визначатися.

 

17:35:31

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний  Адаме Івановичу, я підтримую колегу Беспалого, бо якщо ми вже не проголосували за пропозицію Карпачової попередню, то не повинні і цю підтримувати, бо вони пов`язані між собою. Якщо ми  вилучили там вилучали  статтю 6, то тоді і цю підтримували. А зараз я підтримую пропозицію Беспалого і давайте його підтримаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будьте уважні. Я розумію, вже підходить до  завершення, а могли не так трошки зрозуміти, але, повірте, я говорив так, як треба. Тому я ставлю проозицію:  хто за те, щоб повернутися ще раз до розгляду цієї поправки. Голосуємо. Дружніше голосуємо.

 

17:36:29

За-211

Ні, зрозуміли. По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 1, Тимошенко – 111, „Наша Україна” – 69, соціалісти – 7, комуністів – 21, „Позафракційні” – 2.

Шановні колеги, заспокойтеся! Заспокойтесь і будьте уважні!. Я ще раз читаю, бо не всі, я бачу, мають таблицю.

Колега Чичков запропонував вилучити таке речення, або два таких речення, запропонував вилучити – і їх підтримав комітет. Те, що було в першопочатковому варіанті, а саме: „Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються у Державному бюджеті України окремою статтею”. Але ми з вами вилучили вже це. „Ця стаття є захищеною і не підлягає скороченню у разі зміни показників бюджету”, - ось цю пропозицію колега Чичков запропонував виключити, і комітет її підтримав. І ми з вами також поки що підтримали.

Так, 12-та Карпачової врахована. 14-та врахована… До 14-ї, будь ласка, Беспалий. До якої? До 13-ї?

 

17:37:52

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Да, 13-ї. Це останнє, власне, я останній раз прошу уваги з цього питання. Тут я якраз виступаю на підтримку Кабінету Міністрів. Ця поправка точно, я думаю, пройде. Якби вона була раніше, ніж попередня. Я думаю, ми повернемося і „Регіони” виправлять свою помилку. Значить, тут ідеться ось про що, що Кабінет Міністрів може залучати для  проведення компенсаційних, компенсаційних виплат так по знеціненим заощадженнях також позабюджетні кошти. От і все, які можуть бути позабюджетні кошти?

Ну, наприклад, земля в якомусь місті не буде розкрадатись, а буде продана  з аукціону, під котеджі для багатих людей, а кошти підуть на компенсацію знецінених заощаджень. Для Києва, наприклад, досить актуальна така тема. І дати право Кабінету Міністрів не зменшувати, але якщо буде він успішно працювати, у нього виникнуть позабюджетні кошти і він знайде за можливе витратити їх на компенсайцій.., на виплату знецінених заощаджень, то не забороняти йому цього. Чому йому це забороняти?

Я прошу не голосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

СТОЯН О.М. Оскільки, не підтримана пропозиція шоста Карпачової, а там вона інші джерела пропонувала, тоді є смисл підтримати цю пропозицію, про яку сказав колега Беспалий. Підтримати те, що ви зараз  сказали, да…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будьте уважні, будьте уважні, щоб ми проголосували правильно. 12-та поправка, 12-та поправка нашої колеги врахована, врахована комітетом.

13-та, вибачте, 13-та врахована комітетом. А колега Беспалий пропонує її відхилити. Тобто я ставлю на голосування пропозицію про підтримку поправки 13-ої в редакції Карпачової.

 

СТОЯН О.М. Я думаю, що її можна підтримати. Можна підтримати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

17:40:09

За-209

Рішення не прийнято.

Тобто поправка 13 не врахована.

Так, 14-та – немає  зауважень.

Щербан, 15-та відхилена. Не наполягає.

18-та, Капачова, врахована.

Лукаш … 16-та, вибачте, 17-та.

18-та, 19-та врахована, 20-та врахована, 21-шановний – редакційно, не наполягають.

22-га, Бондарчук. Враховна.

Таким чином, ми пройшли з вами повністю усі поправки.

І з врахуванням того, що ми з вами прийняли або не підтвердили, я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати…

Вибачте, вибачте, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян”, реєстраційний номер 0915.

 

17:41:45

За-233

По фракціях, будь ласка.  „Регіони” – 4, Блок Тимошенко – 115, "Наша Україна" – 72, соціалісти – 21, комуністів – 20, позафракційні – 1.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Реєстраційний номер 1297. Доповідає глава підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Володимир В’язівський. Будь ласка.

 

17:42:32

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Шановні українці. Ми послідовно і наші попередники, які знаходилися у цьому залі, з року в рік піднімали мінімальну заробітну плату і поступово зменшували дистанцію між прожитковим мінімумом і заробітною, мінімальною заробітною платою.

Так, станом на 2002 рік, на кінець 2002 року, 45 відсотків становила мінімальна заробітна плата від прожиткового мінімуму. У 2003  вона вже становила 56 відсотків, у 2004 році вона вже становила 65 відсотків, у 2005 вона становила 73 відсотки, у 2006, уже сьогодні, вона становить 85 відсотків.

Якби ми зберігали дану динаміку, то саме на 1 січня 2008 року ми би вийшли якраз на цей показник, який ми сьогодні хочемо проголосувати. На жаль, ми у цьому залі не змогли дослухатися до пропозицій Президента України і трохи штучно занизили сьогоднішні ставки, сьогоднішній розрив.

А тому згідно цих законодавчих нормативних документів, які ми приймали у цій сесійній залі, приймаючи бюджет 2007 року, тільки на кінець наступного року по цих даних ми виходимо на 0,85. Сьогодні у цю хвилину ми маємо 0,85 відсотків від прожиткового мінімуму, складова мінімальної заробітної плати, на наступний рік ми понижаємо наші соціальні стандарти. Про що це говорить? Той, хто має і орієнтується на мінімальну заробітну плату, цей орієнтується на то, як би купити кусень хліба і до нього молока, а це значить, в першу чергу, підтримка місцевого, а здебільшого сільського місцевого товаровиробника.

Друге, піднімаючи мінімальну заробітну плату, ми однозначно зменшуємо витрати коштів, які потрібно на субсидії для тих людей при оплаті за комунальні послуги, ми маємо збагачення економіки за рахунок введення грошей, більшого введення грошей в обіг саме для найменш захищених категорій громадян. Я переконаний, що ми ще спільно переглянемо і найдемо ресурси для того, щоби поновити дані стандарти на 2007 рік, але щоб собі цю планку поставити вже сьогодні, саме враховуючи, що ми проходимо в другому читанні. І дякую всім фракціям. Сподіваюся, що в цьому разі і Верховна Рада підтримає, і фракція від регіонів підтримає даний законопроект. Ми маємо собі ставити нормальні людські завдання, на 1 січня 2008 року вийти на параметр, мінімальна заробітна плата дорівнює прожитковому мінімуму.

Щодо даного законопроекту. В даному випадку мені якраз як і співавтору поправок фактично окрім мене ніхто поправок до цього законопроекту не давав, я хочу просто коротенько вас ввести в курс цих поправок. Перше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, дякую. Ми зараз підемо по поправках. У вас було 3 хвилини для того, щоб це розповісти.

Шановні колеги, є тут дійсно, колега В’язівський правий, що він, одна, друга, третя, четверта і п’ята, всі поправки В’язівського. Є в когось заперечення?

У мене є до п’ятої поправки. Я пропоную, цей закон набирає чинності з 1 січня 2009 року. Я ще раз повторюю. Я ще раз повторюю, до 5, у мене є зауваження до 5 поправки. Я ставлю її на голосування. Я ставлю її на голосування. Хто за те, щоб у прикінцевих положеннях записати, цей закон набирає чинності з 1 січня 2009 року, прошу голосувати.

 

17:46:44

За-235

Прийнято.

Ще, які зауваження? Немає? Є в Оніщука. Будь ласка.

 

17:46:54

ОНІЩУК М.В.

Шановний Адам Іванович, можливо, ми, я тут щось не зрозумів. Увага! Шановні колеги! Ви щойно поставили на голосування 5 поправку В’язівського, але вона містить і іншу інформацію, окрім тої, що ви озвучили, зокрема, вона передбачає, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2008 року. Ніяких інших поправок до цієї статті не вносилось. І я хотів би щоб ви пояснили, що малось на увазі, коли ставилось на голосування?

Шановні колеги! Шановні колеги, заспокойтесь! Заспокойтесь! Ви хочете, щоб пройшов закон?

І я хочу, і він пройде, і він пройде, а ви хочете, щоб він не пройшов. А з цією поправкою він пройде. Ну давайте ж будемо виходити з реальності, а не будувати. Більше зауважень немає, тому я ставлю на голосування.

 

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.  У мене зауваження, в першу чергу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я ставлю на голосування про  прийняття…

 

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М. По моїй поправці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, скажіть  своє  зауваження.

 

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М. У мене є зауваження, що, по моїй поправці, моя поправка була підтримана комітетом. І я б хотів, щоб цю поправку номер 5 до якої самочинно втрутився головуючий, було вперше, в першу чергу  проголосована січень 2008. Не треба українців дурити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб підтвердити пропозицію, правку 5 колеги В’язнівського, який говорить, що цей закон набирає чинності  з 1 січня 2008 року, прошу визначатись.

 

17:48:51

За-188

Таким чином… По фракціях. Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів – 0, „Блок Тимошенко” – 116, „Наша Україна” – 69, соціалістів – 2, комуністів – 0,  позафракційні – 1.

Таким чином залишається те, що ми проголосували з 1 січня 2009 року.  І з урахуванням цієї поправки я ставлю про прийняття в цілому Закону про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Реєстраційний номер 1297. Прошу голосувати.

 

17:49:46

За-419

Дякую. 419, Закон прийнято.

Шановні колеги, продовжую на 15 хвилин, що ми завершили все друге читання.

Розглядається проект Закону про Загальнодержавну програму патріотичного виховання молоді на 2004-2008 роки. Реєстраційний номер 0921. Доповідає Філіндаш Євген, будь ласка.

 

17:50:19

ФІЛІНДАШ Є.В.

Шановні колеги, радіослухачі, телеглядачі, проект Закону Загальнодержавну програму патріотичного виховання молоді на 2004-2008 роки був внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради  31 грудня 2003 року та прийнятий в першому  читанні 22 вересня 2004 року.

Верховна Рада  України минулого, четвертого читання не встигла прийняти цей законопроект в цілому. Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму розглянув зазначений законопроект на засіданні 1 листопада цього року  та пропонує відповідно до частини другої статті 90 Регламенту Верховної Ради України не розглядати цей проект в другому читанні, а зняти його з розгляду за таких підстав.

Перша, зазначений законопроект за своєю суттю не є державною програмою. Узагальнюючи можна сказати, що проект носить декларативний характер.

Хочу нагадати, що Верховна Рада визначила в законі України про державні цільові програми вимоги до таких програм. В запропонованому ж нам проекті не бачимо ані переліку заходів і завдань з визначенням виконавців, строків виконання, а в цілому і поетапно, ані, що, мабуть, найголовніше, обсягів та джерел фінансування, ані розрахунків обсягів та визначення джерел фінансування програми, в тому числі і за рахунок коштів державного бюджету, що прямо суперечить пункту 9 вже зазначеного закону про державні цільові програми.

Крім того, не можу не зазначити, що така невідповідність вимогам цього закону буде сприяти неконтрольованому використанню коштів, які, вочевидь, будуть, могли б бути виділені на реалізацію цієї програми.

По-друге, основні напрямки та форми реалізації державної молодіжної політики щодо патріотичного виховання молоді вже врегульовано законом України про загальнодержавну програму підтримку молоді на 2004-2008 роки. Одним з розділів якої є якраз сприяння вихованню патріотизму, розвитку духовності, моральності дітей та молоді, організації змістовного дозвілля.

Відповідно міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту щорічно розробляє заходи щодо реалізації цієї діючої загальнодержавної програми, яка затверджується Кабміном з визначенням необхідного фінансування.

Наскільки ефективний механізм, це вже інше питання, з приводу якого можна дискутувати.

Однак, у разі прийняття законопроекту ми будемо  мати два потоки управління і коштів, які будуть ….. у плані кінцевого результату. Не кажучи вже про те, що  проект програми розраховано на 2004-2008 рік, а зараз вже початок 2007.

Тому ми пропонуємо зняти цей законопроект з розгляду,  виходячи з цих підстав, про які я  сказав. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Зрозуміла думка. Я ставлю  пропозицію комітету про зняття з розгляду проекту Закону про загальнодержавну програму  патріотичного виховання молоді  на 2004-2008 роки, реєстраційний номер   0921. Прошу голосувати.

 

17:53:51

За-374

Прийнято рішення. Знімається.

Проект Закону про внесення змін до статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо створення робочих місць для інвалідів) (друге читання), реєстраційний номер 0959.

Заступник голови комітету Сушкевич. З місця, будь ласка, мікрофон.

 

17:54:17

СУШКЕВИЧ В.М.

Народний депутат Сушкевич, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Так трапилося, що у минулому скликанні був зареєстрований  мій законопроект про внесення змін  до деяких законодавчих актів України  щодо професійної і трудової реабілітації  інвалідів. Кілька тижнів пізніше був зареєстрований закон шановного колеги Челнокова, який називався „Про основи соціальної захищеності інвалідів” з внесенням змін до статті 19 і 20 закону України номер 0959. Ситуація така, що практично законопроекти повторювали багато норм, які стосуються працевлаштування інвалідів.

Було доручення Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, мені разом з колегами опрацювати і зробити єдиний законопроект, що, власне, було і зроблено. Всі норми законопроекту 0959 ввійшли практично в закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів.

Трішки пізніше був зареєстрований і прийнятий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів, якою автором я також був, де повністю практично те, що було уже в остаточній редакції, які були в законопроекті 0959, також були враховані.

Таким чином, на засіданні комітету було внесено проект постанови комітету про зняття з розгляду проекту закону України про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” в зв'язку з тим, що практично основні норми були враховані в інших законодавчих актах уже        в цьому тому числі скликанні.

В  зв`язку з цим пропонується зняти з розгляду проект закону України  про внесення змін до статей 19 і 20 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Реєстраційний номер 0959. Прошу підтримати проект постанови, винесений Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, зрозуміла позиція комітету. Я ставлю на голосування про зняття з розгляду проекту Закону України  про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Реєстраційний номер 0959.

Прошу голосувати.

 

17:57:10

За-347

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки (друге читання). Законопроект за номером 1028.

Доповідає голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Стретович Володимир Миколайович. Будь ласка.

 

17:57:40

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, "Наша Україна", партія „Християнсько-демократичний союз”.

Шановний  головуючий! Шановні колеги! Вашій увазі пропонується до другого читання і ми просили б проголосувати остаточно за такий проект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за самовільне заняття земельної ділянки. Таблиця – дивно – роздана 28 листопада, сьогодні у нас 14-те, за 15 днів, як того передбачає Регламент.

Хочу сказати лише про деякі технічні зауваги до підготовки даного законопроекту. Якщо ви пам’ятаєте, в першому читанні це пропонувалося здійснити зміни до статті 356 зі значком 1, але після ретельного вивчення в комітеті і узгодження з Юридичним управлінням ми прийшли до висновку, що така стаття у розділі, яка регулює питання злочинів проти авторитету влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, є абсолютно недоречною, оскільки сьогодні земля є у власності як фізичних осіб, так і держави.

Тому ми узгоджено вийшли до такої позиції, що це повинна бути стаття, що буде міститися в розділі Кримінального кодексу, який передбачає відповідальність за злочини проти власності. І, логічно, буде розміщуватися у структурі Кримінального кодексу після статті 197, а саме: „Порушення обов’язків щодо охорони майна”. А наступна стаття буде називатися: „Самовільне зайняття земельної ділянки з наступним її утриманням”.

Хочу довести до відома народних депутатів, що комітет пропонував внести новий кримінальний термін, а саме: „захоплення землі”. Однак ми погодилися з пропозицією Юридичного управління, яке говорить про  внутрішню узгодженість законодавчого блоку, законодавчого масиву. І стаття 211 Земельного кодексу сьогодні не передбачає кримінальної відповідальності за самовільне  захоплення землі. А пункт „б” частини першої статті  211 говорить про кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок. Тому було додану до назви статті „самовільне зайняття земельної ділянки з наступним її утриманням”.

Відразу зауважу, що поступили до другого читання зауваження Юридичного управління, де пропонується термін „самовільне будівництво будинків” замінити на більш широкий вираз „будівель”, тому що можуть будуватися не тільки будинки, а й будівлі на самовільно зайнятій ділянці. У зв'язку з  цим пропонується чотири частини відповідальності, перша з яких передбачатиме визначення самовільного зайняття земельної ділянки, що буде являти собою  самоуправне,   з порушенням встановленого законом порядку, вчинення будь-яких дій, що свідчать про її утримання та використання або самовільне будівництво будівель, я підкреслюю, для стенограми, я думаю, ви погодитеся з такою пропозицією, що споруди на такій земельній ділянці, і будуть каратися штрафом від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від шести місяців.

Друга частина посилює відповідальність  і передбачає кваліфікуючу ознаку, а саме: ці діяння, які вчинені повторно або групою осіб, або вчинені на земельній ділянці віднесені до категорії особливо цінних земель, передбачатиме відповідальність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Пішли за процедурою другого читання.

Поправка перша врахована Борщевського. Не погоджується. Будь ласка, Чубарова мікрофон.

 

18:01:04

ЧУБАРОВ Р.А.

Є вона.

От у тому і справа.

Шановний Володимир Миколайович, ви так змінили  структуру і так створили таблицю, що мої поправки віднесені до другої частини таблиці, хоча вони якраз відносяться до того, про що ви зараз говорите.

І тому маю сказати про те, що хтось, хто дуже неуважно читає Кримінальний кодекс, стаття  356 говорить про самоправство, а не про органи державної влади і таке інше.

Я вважаю, що ви дуже, ваш комітет недоцільно відносить ці діяння до статті 196, яка називається „Порушення обов’язків щодо охорони майна”. Мені вважається, що правомірно було би повернутися до того, як було запропоновано саме на першому читанні і вважати ті включення до Кримінального кодексу за номером 397 примітка 1. Це стаття „Самоправство”, і вона йде після неї, де говорить про покарання, пов’язаного з самоправством, тобто самовільним, всупереч установленому законом порядку, вчиненні будь-яких мір, правомірність яких оспорюється громадянином або підприємством, установою чи організацією.

Отже, я пропоную залишитися на редакції...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно. Думка комітету.

 

СТРЕТОВИЧ В.М.  Я пояснив у своєму виступі, чому ми віднесли до іншого розділу. Оскільки ми вважаємо це як, правильно сказати, не замах, а як суперечність формі власності, яка сьогодні існує.

Тому  що землю може захопити як з державних масивів, так можуть і чий же приватний масив, тому це буде зазіхання на чиюсь власність і фактично кваліфікується як злочин проти власності. Фахівці, які робили експертизу цього законопроекту, погодилися з такою пропозицією і ми відійшли від 356, про яку тут говорили, до 197-ої, при цьому зміст не міняється, відповідальність все одно наступає і вона буде досить суворою, якщо будуть кваліфікуючі ознаки такого злочину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будьте уважні. Я ставлю на голосування про підтримку пропозиції колеги Борщевського, яка врахована комітетом про те, щоб змінити назву закону. І зараз звучало так, Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки. Прошу голосувати.

 

18:03:32

За-285

Підтримана.

Друга поправка Стретовича врахована. Немає зауважень. Є? Будь ласка, Чубаров.

 

18:03:46

ЧУБАРОВ Р.А.

От тут Адам Іванович хоче, щоб ви мені допомогли, допомогли комітету. Я знову звертаюся до таблиці. Справа в тому, що ви зараз прийняли в цілому статтю, яка пропонова Борщевський, а у мене, поскільки я уже працював з першим читання, до 4 абзаців цієї статті, яка нова, пропонується, є зауваження.

Отже у мене є моя поправка 4 по таблиці, вона відноситься до першої частини тієї статті, за яку ви зараз проголосували. Я просив би поставити мою поправку, вона 4 за номером таблиці, вона по-іншому, скажемо так, трактує ці дії і, в тому числі і покарання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але я наголошую, ми ще ніяких статей не змінювали, не голосували, ми тільки проголосували про зміну назви закону, зміни назви закону. А зараз ми якраз підійшли до того, що врахована поправка Стретовича і Борщевського от тут уже змінюється в абзаці 2 статті 53 прим. кодексу України і так далі. Ви наполягаєте це проголосувати?

 

СТРЕТОВИЧ В.М.Адам Іванович, я поясню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СТРЕТОВИЧ В.М. Тут написано, враховано частково. Комітет погодився і в першому читанні було проголосовано, що необхідно вводити кримінальну відповідальність за самовільне захоплення землі.

В поправці Чубарова  звучить так: „самовільне зайняття земельної ділянки”, але переписано з попередньої статті Кримінального кодексу, правомірність якого оспорюється окремим громадянином або підприємством. Мова йдеться про те, що спірної земельної ділянки, кому вона належить.

Ми ж сьогодні, коли йдемо на формування інституту приватної власності і захисту прав приватного власника, в тому числі і інтересів держави, визначаємо це як злочин, зазіхання на чуже майно. Я це сказав у своєму попередньому виступі.

Далі пропонується кваліфікуюча ознака, якщо була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, держави чи громадським інтересам. Ми пропонуєм у частині четвертій „велику шкоду громадським інтересам …. великих розмірів”. Так що частково ми це врахували. Тут нема ніяких протиріч. Просто комітет колегіально прийшов до такого висновку, на розгляд Верховної Ради будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чубаров, будь ласка. І будем визначатись.

 

18:05:55

ЧУБАРОВ Р.А.

У мене записано так, як записано, Володимир Миколайович. Правомірність якого оспорюється окремим громадяни…. або підприємством. Далі по тексту. Я не кажу спірне чи не спірне. Щоб ви зрозуміли, про що я говорю, от сьогоднішнє повідомлення з Криму. Прокуратура Автономної Республіки Крим оспорює, в Сімеізі пріватізіровалі пряж со знаменитой скалой «Диво». Я читаю мовою оригіналу. Отведено частному предприятию «Крыминвестсервис» 0.7га побережья и эта скала Дива входит. От дивіться, прокуратура  оспорює. За вашою формулировкою, якщо ви проголосуєте, вона не зможе проголосувати, бо це рішення вже є, вона не зможе оспорити майже, бо хтось вважає, що це вже не є спірним питання.    А це є спірне питання, ви розумієте про що іде мова.  І таким чином, ви скалу Діва передасте от таким частным  підприємствам всяким. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Знову, будьте уважні.  Будьте уважні і не поспішайте, ми дійдемо до  вашої поправки. Зараз ми  ведемо мову про поправку, де зовсім про це не говориться. 

Поправка про те, що в абзаці 2 статті 53 прим Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” слова „від 1 до 10” замінити словами „від 10 до 50”, а слова від „8 до 15” словами „ від 20 до 100”.

Тут зовсім про інше говориться.

 Не наполягаєте, щоб  ми це голосували? Наполягаєте.

 Я ставлю на голосування підтримати пропозиції  колег Стретовича, Борщевського яка врахована комітетом. Прошу голосувати.

 

18:07:42

За-280

Підтримана.

Третя поправка колег також Стретовича і Борщевського врахована. Ніхто не заперечує?

От тепер підходимо до  четвертої поправка Рефата Чубарова. Будь ласка, мікрофон, бо вона врахована частково. Поясніть.

 

18:07:59

ЧУБАРОВ Р.А.

Я хотів би, щоб  ви звернули увагу, шановні колеги, на мою поправку. Там у тексті майже теж саме, але  тільки, дійсно, правовірність якого оспорюється  окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією. Це дає можливість виступити суб’єктом і прокуратурі, і органам державної влади, і окремому громадянину, і підприємству незалежно від його форми власності.

І, зрозуміло, що у мене покарання  є зменшеним, ніж те, яке пропонується комітетом. Я просив би підтримати мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СТРЕТОВИЧ В.М.  Якщо звернутися до того, що ми вже пройшли, і першу частину  197 зі значком один почитати, то тут абсолютно зрозуміло написано: „Самовільне заняття земельної ділянки …” і далі іде дефініція,  диспозиція, як кажуть у статті, а  саме, „самоправне з порушенням встановленому законом порядку”. І прокуратура у цій ситуації може  оспорювати встановлені  законом порядки. І той випадок, що ви наводите,   в Криму, саме і буде самовільним захопленням земельної ділянки, тому що порядок її надання був порушений, і вона надана в невстановленому законом порядку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я ставлю на голосування поправку четверту Чубарова. Прошу визначатись. 

 

18:09:30

За-57

Не підтримана.

П'ята правка Чубарова, будь ласка, мікрофон. Вона врахована частково.

 

18:09:38

ЧУБАРОВ Р.А.

Володимир Миколайович, я хотів би, щоб ви не коментували мої поправки хоча би тільки для того, я тільки що зараз привів приклад. От дивіться, прокуратура, вона оспорює, а ви кажете, що правомірно, неправомірно. А ті люди, які отримали цю скалу Діву, вони вважають, що вони її правомірно отримали, оскільки міська рада Симеїзька, вона її виділила їм. А тепер по поправці.

Я пропоную, шановні колеги, частину другу, третю, четверту тієї статті, яка запропонована колегою Борщевським і Стретовичем, просто вилучити звідси.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію колеги Чубарова. Прошу визначатися. 5 поправка.

 

18:10:35

За-78

Не прийнято.

І остання поправка. 6 вона врахована.  Нема? Нема.

 

СТРЕТОВИЧ. Я поясню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович, не треба, ніхто не заперечує. Тоді з урахуванням того як ми вже голосували, що ми підтримали всі поправки, які… мається на увазі, заперечувались і не підтримали тих, які не підтримав комітет, я ставлю на голосування про прийняття  в другому читанні і в цілому як закону тепер уже Закону про внесення змін до деяких законодавчих   актів України щодо  посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки. Реєстраційний номер 1028. Прошу голосувати.  

 

18:11:30

За-318

Прийнято.

І, шановні колеги, знову ми опиняємося у цейтноті певному. Я попросив би Богашеву Наталію Владиславівну, аби вона нас проінформувала. Ми прийняли б – я продовжив на 15, - нам треба прийняти декілька постанов про призначення позачергових виборів. Це реєстраційні номери… А? 2704. 2705, 2706, 2707, 2708, 2709, 2728, 2729.

Будь ласка. Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування Постанову за номером 2704: „Про призначення позачергових виборів Черняхівського сільського голови”. Прошу голосувати.

 

18:12:42

За-395

Дякую. 395.

Постанова за номером 2705: „Про призначення позачергових виборів Шабельницького сільського голови ( це Миколаївський район Одеської області). Прошу голосувати.

 

18:13:09

За-395

Прийнято.

Постанова за номером 2706 про призначення позачергових виборів Луковицького сільського голови Чернівецька область. Прошу голосувати.

На 4 березня, на 4 березня тут голосуємо.

 

18:13:33

За-405

Прийнято.

Постанова 2707 про призначення позачергових виборів Великошкарівського сільського голови Хмельницька область,  на 4 березня. Прошу голосувати.

 

18:14:01

За-418

Ростемо ж ми, гей! Прийнято.

Постанова Верховної Ради  про призначення позачергових виборів Першотравенського сільського голови, Дніпропетровщина 2708, на 4 березня. Прошу голосувати.

 

18:14:29

За-416

Прийнято.

2709, про призначення позачергових виборів Скосарівського сільського голови Одеської області, на 4 березня. Голосуємо.

 

18:14:53

За-408

Прийнято.

Постанова 2728 про призначення позачергових виборів Одрадокам’янського сільського голови Херсонської області. Одрадокам’янський, на 4 березня. Голосуємо.

 

18:15:22

За-409

2729, про призначення позачергових виборів Павлівського сільського голови,  Сумська область, на 4 березня. Голосуємо.

 

18:15:47

За-414

Дякую. 414, прийнято.

Якби не було у вас заперечень, а у нас є постанова 2588 про уточнення найменування міста Яремча. Верховна Рада постановляє уточнити найменування міста Яремча Івано-Франківської області на Яремче. Давайте підтримаємо цю постанову. Це літературно буде правильно. Голосуємо. І в народі всі говорять Яремче. Я не знаю, чому тут так записано.

 

18:16:26

За-406

І ще одна у нас  - 2689, послухайте. Про присвоєння найменування населеному пункту Запорізького району Запорізької області. Верховна Рада постановляє присвоїти населеному пункту Запорізького району Запорізької області найменування село  Острів Хортиця. Ні? Ні, то ні. Знімається з голосування, знімається з голосування.

На цьому вечірнє засідання оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10 годині. Розглянемо ті спірні питання, про які ви говорите.