Засідання N25 (вечірнє)

Опубліковано 31. 10. 2006

ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

31 жовтня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Будь ласка, ввімкніть систему „Рада”, реєструємося.

16:01:35

В сесійній залі зареєструвалися 407 народних депутатів.

Я ще раз наголошую, в сесійній залі зареєстровано 407 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошую відкритим.

Для деяких  членів регламентного комітету, які не ознайомлені до цього часу з Регламентом, нагадую, що у діючій чинній Конституції і Регламенті немає необхідного кворуму для того, щоб відкривалося  засідання. Є лише одна умова – для прийняття рішень. Для цього потрібно не менше, як 226 голосів народних депутатів. А відкрити засідання можна за будь-якої чисельності, тим більше, ще раз наголошую, що є  407 народних депутатів. Карток народних депутатів. В тому числі, в тому ряді, де сидить той, хто найбільше чинить опір цьому, також суцільні порожні місця… І там те саме.

Продовжуємо засідання. Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

Шановні колеги, зараз у  нас розділ „За скороченою процедурою”. Нам потрібно прийняти відповідне рішення. Хто за те, щоб наступні питання розглянути за скороченою  процедурою, прошу проголосувати.

 

16:03:36

За-218

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 154, Блок Тимошенко – 14, „Наша Україна” – 23, соціалісти – 23, комуністів – 1, позафракційні – 3.

Шановні колеги,  диверсійні дії, які зводяться до того, що дехто забирає карточки тих чи інших народних депутатів, може призвести тільки до затримки видачі дублікатів карточок. Так що, будь ласка, не користуйтеся цими, не гідними народних депутатів, методами, бо все одно ви цим самим засідання не зірвете.

Хто за те, щоб переголосувати з приводу скороченої процедури, прошу голосувати.

 

16:04:56

За-211

Рішення не прийнято.

Таким чином, ми будемо проводити за повною процедурою.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про  Державний бюджет  України на 2006 рік” щодо усунення помилки у назві населеного пункту. Реєстраційний номер 1202. Доповідає народний депутат Ядуха. Підготуватися Пеклушенку.

 

16:05:30

ЯДУХА В.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. На території Єрмоленецького району села Сутківці Хмельницької області знаходиться Покровська церква-фортеця, яка є унікальною оборонно-культовою будовою 14-15 століть.

Будівництво її спершу як оборонної башти розпочалося ще на початку 13 століття. Ця церква-фортеця є найбільш викінченим зразком церкви оборонного типу в українській архітектурі. Це пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 769, взята на державний облік у постанові Ради Міністрів від 24 серпня 1963 року за номером 970.

Сьогоднішній технічний стан Покровської церкви-фортеці вимагає негайного проведення реставраційно-ремонтних робіт, для чого з Державного бюджету на 2006 рік виділено 1 мільйон гривень. Освоєння коштів на виробничі та інші витрати не відбуваються через відмову казначейства проводити фінансування, бо в додатку №7 до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” допущена технічна помилка, та Покровська церква записана в селі Адамівка замість село Сутківці.

На рахунок районної ради на сьогоднішній день надійшло в казначейство 443 тисячі гривень освоювати їх, звичайно, немає можливості, не дивлячись на те, що визначено на тендері переможця, виготовлено Львівським інститутом „Укрзахідпроектреставрація” зведений кошторисний розрахунок, розпочаті роботи, адже церква руйнується. Освоєння даних коштів забезпечить проведення першої черги запланованих реставраційним завданням робіт, а саме заміну покриття даху з відповідним відводом стічних вод, планування території, адже весь фундамент і частина стін знаходяться в землі, зрозуміло, це сирість і псування, і облаштування підлоги та інше.

Плановим завданням та реставраційним завданням на розроблення науково-проектної документації, затвердженими головою Державної служби з питань національної культурної спадщини Кучеруком та погоджених начальником Управління реставрації та реконструкції історичної забудови Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Майстерчуком, передбачається на другій черзі в 2007 році провести реставрацію фасадів, інтер’єру, відновити дзвіницю, муровану огорожу та інше.

Дана унікальна пам’ятка архітектури, духовної спадщини нашого народу використовуватиметься для діяльності релігійної громади села, експонування в інтер’єрі живопису 16 століття, експозиції церкви-фортеці як туристичного об’єкту. Вже зараз вона включена в туристичний маршрут України. Її географічне розташування сприяє цьому, бо розташована за 4 кілометри від траси, що з’єднує Меджибіж  та Кам’янець-Подільський.

Прошу вас, шановні колеги, підтримати даний проект закону, який не потребує додаткових джерел бюджетних витрачань, адже кошти поступили в район, їх потрібно тільки використати.

Не заперечує проти цього Міністерство фінансів, бюджетний комітет прийняти відповідний проект закону за основу та в цілому як закон.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Чи будуть запитання? Немає запитань? Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету… Пеклушенко кажуть захворів. Хто від Комітету з питань бюджету може проінформувати, яке рішення бюджетного комітету?

Мабуть, представники бюджетного комітету відзначають тяжкі умови роботи своєї протягом цих декілька тижнів. Я проінформую вас про рішення бюджетного комітету. Комітет з питань бюджету прийняв  рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти  проект Закону про внесення змін, внесений     народним депутатом за основу та в цілому як закон.

Ніхто не наполягає на обговоренні? Ні. Тоді я  ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (щодо усунення помилки у назві населеного пункту). Реєстраційний    номер 1202. Прошу голосувати.

 

16:10:39

За-357

Рішення прийнято.

А ми проголосували в цілому як закон.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 82 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських селищних, міських голів" (щодо державного фінансування повторних виборів). Реєстраційний номер 1030.

Прошу записатись представників від фракцій на виступи.  Можемо, вже поверталися.

Так, будь ласка, хто від народних депутатів бажає виступити? Таким чином, шановні колеги, оскільки в нас розглядається повна процедура 20 хвилин на обговорення питання, а те, що на виступи від комітету, від автора суб’єкту законодавчої ініціативи, це відповідно до регламенту. А на обговорення питання відводиться 20 хвилин.

Будь ласка, народний депутат Бондик, підготуватися Багашевій.

 

16:12:22

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, шановний головуючий, запропоновані зміни до закону про вибори сільських, селищних, міських голів та вибори місцевих депутатів, повірте мені, немає ніякого лобіювання політичних інтересів, ні моїх колег по партії, ні колег по сесійній залі. Тому що це приведення у відповідність норм бюджетного законодавства та гарантування виборчих прав громадян в цьому законі.

Тому метою внесеного законопроекту є забезпечення гарантій конституційних прав громадян. Зокрема, частиною 20 статті 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки на проведення виборів здійснюються з державного бюджету України. Про те, статтею 82 закону України, про що пропонується в новій редакції викласти її, названого закону, встановлено, що фінансування місцевих виборів здійснюється, в одних випадках, за рахунок коштів отриманих, як цільова субвенція з державного бюджету до відповідного місцевого бюджету, це проведення чергових, позачергових та перших місцевих виборів. А в інших випадках, вибори проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, це проведення повторних та проміжних виборів.

Отже, право громадянина на здійснення народовладдя через органи місцевого самоврядування у випадках, проведення повторних чи проміжних виборів, залежить від місцевих органів влади, які можуть бути не зацікавлені в проведенні чи повторних, чи проміжних виборів. І під приводом недостатності коштів у відповідному місцевому бюджеті затягнути строки проведення виборів та не створювати відповідних умов для їх проведення. Зазначу, що при цьому в місцевих органах влади є законне обґрунтування, тому що частиною другою статті 85 Бюджетного кодексу забороняється планувати та здійснити видатки, не віднесені Бюджетним кодексом до місцевих бюджетів.

Звертаю вашу увагу, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує законопроект та вважає запропонувати зміни доцільними та необхідними з таких міркувань. Стаття 69 Конституції України закріплює, що народне волевиявлення здійснюється через вибори до відповідних органів влади чи місцевого самоврядування. Відповідно до статті 22-ї  Конституції держава гарантує здійснення конституційних прав та свобод громадян.

Таким чином, сама держава взяла на себе позитивний обов’язок забезпечити можливість реалізації громадянам своїх виборчих прав. Як чергові, позачергові та перші вибори, так і повторні проміжні вибори є за своєю природою однаковими. І це є форма реалізації прав громадян  своїх виборчих прав. А тому вони не можуть відрізнятися не обсягом державних гарантій, не джерелами фінансування.

Запропоноване нормативні закріплення необхідності фінансування з Державного бюджету всіх  видів місцевих виборів не заперечує положенням Бюджетного кодексу, а реалізація виборчих прав громадян не перебуватиме в залежності від наявності коштів в місцевому бюджеті або, що гірше, від бажання органів місцевого самоврядування.

Більше того, при діючій редакції  статті 82 Закону   „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки місцевих рад та сільських, селищних міських голів” існує внутрішня неузгодженість в самому законі. Так, частина шоста статті 50-ї вказаного закону закріплює, що передвиборна агітація здійснюється за рахунок і в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України на підготовку і проведення місцевих виборів, та коштів виборчих фондів кандидатів місцевих організацій, партій, блоків.  Використання для передвиборної агітації коштів з інших джерел забороняється.

Таке положення закріплене і в частині першої статті 52-ї цього ж закону, де вказано, що відповідна територіальна виборча комісія за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, що виділяється на підготовку і проведення виборів, забезпечує виготовлення інформаційних плакатів та інших засобів наглядної агітації.

Отже всупереч вимогам статті  82 зазначеного Закону  положення інших його статей  вимагає фінансування певних заходів  передвиборчої агітації, без відносин до  видів місцевих виборів, здійснювати тільки за рахунок коштів відповідно місцевого бюджету, отримана, як цільова субвенція з державного бюджету.

На жаль, Комітет з державного будівництва  і регіональної політики, який є  профільним, цей законопроект у своєму висновку не підтримав і зазначу чому.

По-перше, цей комітет не виконував свої обов’язки передбачені статтею  16 Закону України „Про комітети Верховної Ради України” щодо розгляду та узагальнення висновків інших комітетів  та підготовка їх на розгляд Верховної Ради України, як комітет  визначити головним з опрацювання цього законопроекту.

А наприклад Комітет Верховної Ради з питань правової політики підтримав цей законопроект.

По-друге. При розгляді законопроекту на засіданні Комітету Верховної Ради   з питань державного будівництва заперечення були щодо фінансування та не вимагали щодо гарантування виборчих прав громадян.

Єдиним аргументом в проекті законопроекту було твердження, що неможливо здійснювати  фінансування повторних та  проміжних виборів за рахунок коштів державного бюджету тому що ці видатки неможливо передбачити  у державному  бюджеті.

Але при цьому виявилося, що депутати  не уявлять яким чином фінансування позачергових  та перших виборів йдеться з державного бюджету України.

Тому  комітет запропонував найгірше таке управлінське рішення: не підтримувати зазначений законопроект у першому читанні та запропонувати автору розробити законопроект, який вирішить питання фінансування і позачергових виборів Центральною виборчою комісією. Нагадаю,  що Центральна  виборча комісія  не є розпорядником коштів щодо місцевих виборів.

Зазначу, що формальна позиція Міністерства фінансів, яке в своєму висновку пропонує  не приймати законопроект,  тому що у кожному випадку виборів необхідно буде приймати  Закон про зміни  до державного бюджету, що теж не відповідає вимогам Бюджетного кодексу.

Пояснюю чому.  Статтею 24 бюджетного кодексу передбачено створення  резервного фонду бюджету, що формуються при здійснені непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні бюджету України.

Порядок використання коштів  з резервного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Пропозиції про можливості фінансування за рахунок резервного фонду висловлювались і при обговоренні законопроекту в Комітеті Верховної Ради з питань правової політики. Зауважу, що фінансування можливо і шляхом планування видатків на ці вибори окремою строкою державного бюджету та фінансування їх через Міністерство фінансів України як це і здійснюється для інших загальнодержавних видатків. Але визначення порядку фінансування, ну, це справа уряду.

Мій законопроект не змінює суму видатків на фінансування місцевих виборів зведеного бюджету і відповідає положенням Бюджетного кодексу України щодо розмежування видатків між бюджетами. Тому ще раз хочу нагадати, що нас в листопаді очікують багато позачергових і повторних виборів, це і Кіровоград, і Полтава, також і ще деякі міста. І велика кількість згідно постанов Верховної Ради малих, де вибираються сільські і селищні голови. Кіровоград, Полтава та якщо я не помиляюсь, Черкаси, Чернігів.

Таким чином, шановні колеги, я дякую за всі пропозиції критичні, які  були надані при опрацюванні цього законопроекту. Більш ретельніше ви можете ознайомитися з моєю пояснювальною запискою, яка додана до змін. Тому пропонується нова редакція, яка ніяк не впливає не на видатки державного бюджету, тому що згідно Закону про Державний бюджет, сума на вибори вона вже затверджена і при підготовці, я вже зробив витяг. От, дивіться, ось ця сума – 158 мільйонів 500 тисяч. Це іде як субвенція з державного бюджету. Ось ця сума вона не змінюється ніяк. Тому прошу визначатися в залі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Немає запитань? Сідайте, будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Богашева Наталія Владиславівна, будь ласка.

 

16:21:07

БОГАШЕВА Н.В.

Шановні колеги, чинний Закон про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів передбачає два різні джерела бюджетного фінансування місцевих виборів, як це встановлено в статті 82 цього закону, у випадку чергових, позачергових та перших місцевих виборів вони проводяться за рахунок коштів державного бюджету України парадних у вигляді цільової субвенції до відповідного місцевого бюджету і у випадку повторних виборів за рахунок власних коштів відповідного місцевого бюджету без субвенції. Дещо спрощено можна сказати, хто призначає вибори, той за них платить. Такий принцип можна вважати справедливим.

Призначення повторних виборів здійснюється територіальною виборчою комісією у разі, коли попередньо проведені вибори виявились не результативними. Їх результати скасовано, або у випадку виборів голови територіальної громади той кого обрали не набув свої, не вступив у повноваження, відмовився від отриманого мандату. Змушення самої громади до фінансування повторних виборів з місцевого бюджету розглядалось законодавцем як своєрідна санкція за те, що не відповідно були проведені попередні вибори.

Проте, на практиці виявляється, як правило, що таких коштів у відповідному місцевому бюджеті немає, це не стосується великих міст. На жаль, бюджетна політика, яка проводиться щодо сіл, селищ, міст районного значення не сприяє достатньому наповненню відповідних місцевих бюджетів. Тому можливі ситуації, коли проведення повторних виборів необхідне, але воно не проводиться через повну відсутність коштів на їх фінансування.

Законопроект, який тільки що був представлений автором за його задумом спрямований на кардинальне розв’язання цієї проблеми. Він пропонує усі місцеві вибори, в тому числі і повторні проводити лише за рахунок тих коштів місцевих бюджетів, які отримані як цільова субвенція з державного бюджету України.

Проте, не зважаючи на простоту запропонованого розв’язання, воно є нереальним. Це не лише висновок нашого комітету, така позиція висловлена і в листі Міністерства фінансів України щодо цього законопроекту, вона міститься і в висновках Науково-експертного управління, просто автор не дочитав ці матеріали до кінця. Значить, що виходить. Відповідно до статті 108 Бюджетного кодексу України цільова субвенція призначається конкретному місцевому бюджету постановою Кабінету Міністрів у межах обсягу коштів на цю субвенцію передбаченого закону України на відповідний рік. Сьогодні для фінансування позачергових виборів, призначених постановою Верховної Ради України, Кабінет Міністрів може розглядати це питання лише після прийняття постанови. Однак, повторні вибори призначаються територіальною виборчою комісією сільською, селищною, міською. І уявіть собі, що Кабінет Міністрів буде розглядати питання про виділення субвенції на виконання рішення сільської ради, сільської територіальної комісії.

Крім того, зрештою і строки підготовки, і прийняття такого рішення не дають можливості проводити повторні вибори у встановлений законом термін, не більше 60 днів з дня призначення. Тому запропонований законопроект не розв’язує поставленої проблеми. Навпаки, ламаючи наявний механізм фінансування повторних місцевих виборів з місцевого бюджету, він не пропонує нічого реального на його заміну. Саме тому комітет пропонує не приймати цей законопроект.

Позиція комітету, відповідно до пункту 3 частини першої статті 109 Регламенту, повернути проект закону на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи. Однак, комітет визнає, що проблема, піднята автором, потребує вирішення. У зв’язку з цим, комітет вважає, що більш реальним шляхом розв’язання цієї проблеми є відмова від механізму субвенцій як способу фінансування місцевих виборів і перехід на пряме фінансування усіх видів місцевих виборів з державного бюджету.

Відповідний законопроект розробляється членами нашого комітету. Очевидно, що його необхідно буде погодити з міністерством фінансів та Центральною виборчою комісією, перш ніж виносити на розгляд Верховної Ради. Тому прошу підтримати рішення комітету повернути проект закону на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання?  Немає. Сідайте будь ласка.

Переходимо до обговорення. Микола Томенко. Підготуватись Герман.

 

16:26:09

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко.

Шановні колеги, я хотів би підтримати ідею  і концепцію автора законопроекту, представника Партії регіонів Бондика. І я вважаю, що абсолютно правомірно поставлено питання, яке стосується передовсім проблем, які виникають  позачерговими і повторними виборами.

На сьогоднішній день у нас є дві проблеми. І ці проблеми тягнуться десь, ну як мінімум,  останні дві каденції Верховної Ради України. Коли розумні, мудрі і  часом хитрі міські голови, які стали сумісниками, в попередньому скликанні могли протриматися міськими головами і народними депутатами чотири роки. Вони збирали підписи у простого народу, який звертався до них, щоб вони мудро ними керували в двох містах, оскільки грошей в міському  бюджеті на вибори немає.

В теперішньому скликанні ситуація інша. Тепер Центральна виборча комісія і  Верховна Рада діє більш адекватно і в нас сумісників практично немає, але за їхніми дорученнями містами керують секретарі, які знову збирають підписи простого народу про те, що вибори не треба проводити, бо в бюджеті нема грошей.

Таким чином, головна ідея обраності сільських, селищних, міських  голів на практиці не реалізується в багатьох містах.

Наприклад, у мене на рідній Черкащині в місті Черкаси сьогодні четверті вибори міського голови. От уявіть собі, може бути порядок в місті, коли чотиртий раз не можуть обрати міського голову?

Тому, я думаю, що ті аргументи, які    від комітету тут доповіла представниця „Нашої України”, можна поширити на планові вибори. Дійсно, коли  заплановані вибори традиційні, вони повинні фінансуватися відповідності до нинішнього чинного законодавства. Коли йдеться про позачергові чи повторні вибори зазвичай, якщо, я думаю, це сумісництво перестане бути нормальністю в Україні, а для цього треба просто змінити Закон про вибори, щоб в нас один чоловік не балотувався  у Верховну Раду, в 10 областей, в  одне місто і так далі, тоді сумісництво відповідно зменшиться.  Якщо це сумісництво зменшиться, ми матимемо прецеденти одних-двох виборів, скажімо, в одному місці   чи в одному селі. У такому випадку принцип субвенційного фінансування з центрального бюджету є абсолютно виправданий.

Тому  моя пропозиція наступна. В першому читанні цей законопроект підтримати. До другого читання чітко розмежувати планові або так звані перші вибори і залишити при теперішній формі фінансування. В той же час позачергові вибори, які виникають у звязку з тими обставинами, про які я сказав,   фінансувати субвенцію. Не буде проблем, щоби уряд прийняв пять чи шість постанов про спеціальне фінансування цих виборів.

Тому я хотів би підтримати  автора законопроекту, і буду голосувати за цей закон у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Ганна Герман, Партія регіонів. Підготуватися  від „Нашої України” Ключковському.

 

16:29:22

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги! Моя позиція є іншою не для того, щоб заперечити опозиції, а для того, що ми повинні все-таки враховувати  те, що є бюджет. І так само справа,  яку ми  обговорюємо, торкається і  місцевих бюджетів. Ми повинні дуже зважати на це і  рахувати державні гроші і гроші місцевих бюджетів. А тому я пропоную відправити цей законопроект на повторне перше читання, доопрацювати, і тоді ще раз подивитися чия є рація.

Тут  прозвучала пропозиція колеги Бондика навіть стосовно резервного фонду. Шановні колеги! Ми прожили щойно півроку, і ми не знаємо, що буде до кінця року, які будуть, можливо, дай Боже, щоб нас  Господь уберіг, але все може бути, можуть бути якісь повені, можуть бути якісь інші стихійні лихі. Ми не повинні  розбазарювати гроші Державного фонду, резервного фонду, на  вибори.

Тому давайте  будемо зважені, спокійні. Вибори – це не те, що аж так горить. І повернемо на повторне перше читання,  а тоді приймемо рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Будь ласка, Ключковський Юрій Богданович від фракції „Наша Україна”. Підготувати Оніщуку  Миколі.

 

16:30:45

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, „Наша Україна”.

У мене складається враження, що за масою позачергових виборів ми трошки заплуталися і в термінології.

Шановні колеги!  Позачергові місцеві вибори сьогодні фінансуються  з Державного  бюджету.  Правда, через механізм субвенцій, який є достатньо громіздким,  але джерел фінансування при  цьому забезпечено. Що правда у проекті бюджету на наступний рік чомусь знову   забувають цю статтю видатків, і те, що сьогодні проголосовано, не передбачає ні копійки в Державному бюджеті, хоча це обов'язок, покладений законом.    

Однак, що стосується повторних виборів, підкреслюю, повторних, а не позачергових, тобто тих виборів, які проводяться у разі, коли чергові чи позачергові виявилися не результативними – ніхто не обраний. Ось тут виникає проблема. Вони повинні по закону фінансуватися за рахунок місцевого бюджету, а в місцевих бюджетах коштів немає.

Однак, про що йде мова в законопроекті? Пропонується, щоб це знову реалізовувати через субвенцію. Але субвенція – це громіздкий механізм, який вимагає передбачення апріорі коштів в бюджеті, прийняття рішення Кабінету Міністрів про цю субвенцію для конкретного бюджету, що займає кілька місяців. А повторні вибори треба провести менше як за 60 днів. Тобто це – пуста затія, вона зруйнує місцеве фінансування повторних виборів, але не дасть механізму фінансування з Державного бюджету.

Трішки наївно було чути про те, що пропонується використовувати спеціальний фонд Кабінету Міністрів. Ви знаєте, він має своє цільове призначення. Порядок, так, визначається Кабміном. Але цілі, визначені законом, він іде на стихійні лиха, на надзвичайні ситуації. А вважати повторні вибори стихійним лихо ну все-таки трошки не серйозно.

Тому мені здається, що треба відзначити, що автор законопроекту підняв проблему, але розв'язувати її треба іншим способом. В зв'язку з цим я хочу сказати, що 26 жовтня цього року вівце-прем'єр-міністр Володимир Васильович Рибак провів нараду з цього приводу. І є доручення, де задіяний і комітет профільний, і Центральна виборча комісія, і Міністерство фінансів з тим, щоб розробити відповідні нормативно-правові акти, які дозволять своєчасно і в повному обсязі фінансувати місцеві вибори. Отже,  найближчим часом такий законопроект буде наданий Верховній Раді України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Оніщук. Підготуватися Ляшку. Будь ласка, Ляшко. З місця, давайте з місця. Хотіли б вас на трибуні побачити. Мікрофон Ляшка ввімкніть. 

 

16:33:37

ЛЯШКО О.В.             

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Адаме Івановичу, не хвилюйтеся, ще побачите не один раз.

Законопроект, який ми тут обговорюємо, він справді важливий, бо, з одного боку, є проблема, я це знаю на прикладі Чернігова, де довгий час не призначалися вибори якраз з мотивації відсутності коштів у бюджеті, і інших областей і міст України. Але, в той же час, справді, коли подивитися, проаналізувати цей законопроект, то не видно у ньому механізму реалізації тих норм, які пропонується запровадити. Тобто, справді, може, з одного боку, буде так, що місцевий бюджет уже не матиме права, за рахунок місцевого бюджету проводяться вибори, а Державний бюджет, наприклад, з політичних мотивів буде Кабмін видавати свою постанову і півроку, і рік, хоча законом передбачені терміни для проведення цих повторних виборів.

Тому законопроект справді потребує серйозного доопрацювання, його варто доопрацювати, щоб не зробити так, що наші міста і далі керуватимуться в ручному режимі. Але якщо до цього вони керували з волі тих, хто хотів сидіти на двох кріслах одночасно, то зараз це буде робитися із волі уряду, який при цьому може керуватися і політичними мотивами.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую за економію часу.

Герасимюк. Передає Князевичу. Будь ласка.

 

16:35:25

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, справді, внесений законопроект – це спроба усунути ті прогалини, які є в чинному законі, що стосується повторних, а також проміжних виборів депутатів, бо тут мова йде не тільки про міських голів – не треба про це забувати, - а про депутатів місцевих рад.

Через те я повністю підтримую ті аргументи, які наведені були від комітету, а також від нашої фракції. І думаю, що автор законопроекту повинен все-таки усвідомити, що мова не тільки йде про те, що він не обгрунтований фінансово, а з точки зору фахової він є не до кінця доопрацьований. Хоча проблема, яка в ньому піднімається, справді існує, і існує не тільки в самому законі, який не узгоджується між собою, коли одна стаття закону каже, що гроші, скажімо, на агітацію за рахунок субвенції, а інша стаття закону не пропускає на такі вибори гроші. Але сьогодні хочеться поговорити про те, про що сьогодні почав говорити Микола Томенко, справді ми напередодні в повторних і позачергових виборів в чотирьох містах обласних центрах, я думаю, що дуже важливо зараз згадати про те, а що ж Верховна Рада  зробила, крім того, що призначила, скажімо, позачергові вибори щодо цих виборів? А нічого. Хіба ми в змозі зараз проконтролювати те, що відбувається на цих виборах? Що наші члени комісії, ми створили слідчу комісію по всіх містах? Ні, ми тільки створили по кожному місту, по Черкасах. Але, на превеликий жаль, в звязку із трагічною загибеллю голови комісії, комісія, фактично, не працює. І члени комісії сидять в цьому залі, замість того, щоб бути на виборчих дільницях і дивитися: що там відбувається і відбуватиметься.

А там є багато чого цікавого подивитися. Тому що там, як  на мене буде, дійсно, творитися повна вакханалія. Правий Микола Томенко, коли каже, що першопричиною цього стали наші з вами колеги, які відмовились від посад міських голів на користь депутатських повноважень, а замість себе залишили секретарів і  контрольований повністю виконкоми.

І тепер за будь-яку ціну хочуть зберегти за собою цю владу і призвести до того, щоб ті вибори, які відбудуться, були визнані недійсними, або взагалі їх зірвати. Для цього не гребують будь-якими методами, для цього запрошуються доморощені і гастрольовані піарщики, які вдаються до абсолютно цинічних речей. Остання з них, як ви знаєте, в Черкасах звинуватили одного з кандидатів у тому, що він причетний до вбивства пана Оробця і начебто це використав як власну піар-технологію. Застосовують. Використовують суди на користь одного, чи іншого кандидата.

Ми так багато говоримо про рейдерство в економіці, може, варто звернути увагу також на рейдерство під час виборчого процесу, із застосуванням судових органів. Інші технології, шановні друзі, вже дійшло до того, що в сотому окрузі, колишньому, голова виборчої комісії, пан Кільченко, який, на превеликий жаль, до цих пір на свободі, звинувачує теперішніх організаторів виборів, мов, а що ж, вони ж такими самими методами, що ми. Так ви нас переслужуєте, а їх – ні.

Хіба не ганьба, що ті методи, які здавалося вже відійшли назавжди в минуле, знову ж таки піднімаються на прапор і використовуються під час виборів? Через те, я вважаю, що цим проблему зараз не вирішити, це тільки маленький клаптик, який треба вирішити в комплексі, під час вдосконалення законодавства про місцеві вибори, а також взагалі про виборчого законодавства в Україні.

Можливо, навіть, треба повернутися до питання Конституції, яка встановлює різний строк для міських голів – 4 роки і міських рад – 5 років. Я думаю, що коли міські голови будуть обрані нові, залишаться ради, будуть 100 раз виникати питання, про які ми, навіть, зараз не думаємо. Треба комплексно

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Але обережно у висловах, бо можна було зрозуміти вас так, що ви проти того, що Верховний Суд розглядав питання виборів 2004 року.  Обговорення питання завершено. Будемо визначатися.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про те, щоб повернути субєкту право законодавчої ініціативи законопроект на доопрацювання. Пропозиція комітету.

 

16:39:28

За-109

Не підтримано.

Тоді ставиться друга пропозиція – автора  законопроекту про прийняття цього законопроекту за основу.

 

16:39:54

За-115

Таким чином… Я  ще раз повторюю: немає повторного першого читання. Є доопрацювання. Почитайте Регламент.

Для того, щоб направити на повторне перше читання, нам треба рішення комітету, де повинні бути рекомендації що доробити при повторному першому читанні. І на повторне перше читання вже не автор працює, а працює профільний комітет.

Знято з розгляду.

Шановні колеги, є в нас, я бачу вже визріла можливість проголосувати, щоб наступні законопроекти ми розглядали за скороченою  процедурою. Хто за, прошу проголосувати.

 

16:40:53

За-261

Рішення прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  щодо процедури висунення кандидатури на посаду секретаря сільської, селищної, міської ради. Реєстраційний номер 1299. Розгляд питання за скороченою процедурою. Будь ласка, автор ініціативи Потімков Сергій Юрійович. Підготуватися Кузьменку Сергію від комітету.

 

16:41:26

ПОТІМКОВ С.Ю.

Я дозволю розпочати з епіграми на пана Баранівського. «Обидеть женщину не трудно, и ради смеха  оскорбить, каким же нужно быть занудой, чтоб женщин Рады не любить».

І тепер стосовно законопроекту. Невеличка цитата. „Товарищ Сталин, сделавшись генсеком, сосредоточил в своих руках необъятную власть. И я не уверен, что сумеет он всегда достаточно осторожно, последовательно этой властью полностью пользоваться». Лист до з’їзду товариша Леніна. Ми знаємо, ким став генеральний секретар. Тобто я до того, що фігура секретаря досить впливова.

І до законопроекту. Діюча практика застосування Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” в умовах впровадження політичної реформи, структуризації місцевих рад за партійним принципом свідчить про недосконалість положень закону щодо процедури висування кандидатури на посаду секретаря сільської, селищної, міської ради. Право висування надано лише сільському, селищному, міському голові. У той час, як депутати відповідної ради і фракції відсторонені від цього процесу, що невілює партійну складову депутатського корпусу.

Запропоновані зміни розв’язують цю проблему і дають право висувати кандидатуру на посаду секретаря ради не менш, ніж третині депутатів від загального складу ради. Для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших законів вносити не треба. Внесення цих змін не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

І цей закон не має політичного забарвлення. Він буде віддзеркалювати настрої  людей. У нас по-різному голосували у різних регіонах, різні склалися обставини у наших радах. Цей закон працює на тенденцію посилення самоврядування, на тенденцію посилення демократичних процесів на місцевому рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Немає запитань, бо це скорочена процедура. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Кузьменко Сергій Леонідович.

 

16:43:41

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановні колеги, комітет розглянув цей проект закону і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні. Проект незрілий, тому що, ну, склався нонсенс, посадова особа ради не може висуватись від ради, а тільки від сільського, селищного, міського голови. Це навіть з точки зору формальної логіки не має під собою підстав і таким чином цей недолік закону треба виправити.

Що стосується недоліків законопроекту, які необхідно виправити при підготовці до другого читання. Перше, в законопроекті не вказано, а хто ж має, в якому порядку висувається кандидатура, чи голова все ж таки висуває першим, чи депутати ради висувають першими. Це може призвести до протиріч деяких.

Крім того, немає такої складової як процедура сама, тому ми вважаємо, що необхідно прийняти, ще раз кажу, в першому читанні, комітет пропонує, в той же час є така пропозиція, дати право голові відповідному, сільському, селищному, міському, двічі висунути кандидатуру. Якщо ця кандидатура не підтримується, то тоді третина складу ради може пропонувати свою кандидатуру. Оскільки за цей час обов’язково буде сформована більшість і більшість дасть необхідну кандидатуру. Це перше.

І друге. обов’язково треба, щоб саме третина складу ради вносила кандидатуру, бо виникне така процедурна неразбериха, якщо казати по-російському. Тому ми пропонуємо зробити таким чином і відповідно ще прописати в цьому, в остаточній редакції спеціальну процедуру, як висувається кандидатура на посаду  секретаря ради, якщо голова не обраний взагалі. Бо секретар всеодно потрібен, крім всього іншого він виконує обов’язки голови у випадку його відсутності.

Ще раз кажу, комітет пропонує прийняти його в першому читанні, просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча немає значення хто перший висуває, можуть бути і альтернативи і нехай голосують.

Будь  ласка два за, два проти. Хто бажає взяти участь  в обговоренні? Кнопка зелена і червона,  записуйтесь, нагадую.

Проти немає. Пономаренко, будь ласка.

Шановні колеги! Шановні колеги! Шановні колеги! Добре, повторимо, ще раз нагадую, я не записую, записує система „Рада”, значить ви не правильно записувались. Ще раз нагадую, той хто хоче підтримати законопроект повинен тиснути на зелену кнопку, той хто не  підтримує законопроекту, повинен натиснути на  червону кнопку. Проведіть, будь ласка, ще раз запис на виступ.

Будь ласка, Богашева,  „Наша Україна”, Ключковському передає слово.

Тому що один від фракції буде або плюс, будь ласка.

 

16:47:57

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги! Як каже один мій  колега по фракції Борис Беспалий, короткий закон завжди пишеться для влади, а довгий для народу.

Ми довго сповідували ідеологію лаконічних законів, і таким лаконічним законом є Закон „Про місцеве самоврядування” в редакції 97 року.

Однак, дуже  багато процедурних питань діяльності органів місцевого самоврядування в ньому не врегульовано. Сподівалися, що це буде робити сама рада приймаючи  секретаря ради, якщо голова не обраний взагалі. Бо секретар всеодно потрібен, крім всього іншого він виконує обов’язки голови у випадку його відсутності.

Ще раз кажу, комітет пропонує прийняти його в першому читанні, просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча немає значення хто перший висуває, можуть бути і альтернативи і нехай голосують.

Будь  ласка два за, два проти. Хто бажає взяти участь  в обговоренні? Кнопка зелена і червона,  записуйтесь, нагадую.

Проти немає. Пономаренко, будь ласка.

Шановні колеги! Шановні колеги! Шановні колеги! Добре, повторимо, ще раз нагадую, я не записую, записує система „Рада”, значить ви не правильно записувались. Ще раз нагадую, той хто хоче підтримати законопроект повинен тиснути на зелену кнопку, той хто не  підтримує законопроекту, повинен натиснути на  червону кнопку. Проведіть, будь ласка, ще раз запис на виступ.

Будь ласка, Богашева,  „Наша Україна”, Ключковському передає слово.

Тому що один від фракції буде або плюс, будь ласка.

 

16:47:57

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги! Як каже один мій  колега по фракції Борис Беспалий, короткий закон завжди пишеться для влади, а довгий для народу.

Ми довго сповідували ідеологію лаконічних законів, і таким лаконічним законом є Закон „Про місцеве самоврядування” в редакції 97 року.

Однак, дуже  багато процедурних питань діяльності органів місцевого самоврядування в ньому не врегульовано. Сподівалися, що це буде робити сама рада приймаючи  відповідні регламенти і ці регламенти в різних кінцях України настільки відрізняються, що ситуація просто виходить з-під контролю.

Що ми маємо дуже часто на практиці? Вже не один раз ми говорили про те, що можуть бути повторні місцеві вибори, міський голова, сільський голова не обраний, однак, рада функціонує. Як обрати секретаря, якщо закон дає монополію на висування кандидатури лише голові, а його немає. Якщо голова вибирає позицію конфронтації з радою, коли він немає підтримки більшості і йде на ситуацію, коли секретаря взагалі не обирається, бо він завжди пропонує неприйнятну кандидатуру.

Отже для того, щоб не провокувати міського, сільського, селищного голову на протистояння з радою, для того, щоб стимулювати його до пошуку компромісу, доцільно цей законопроект приймати в першому читанні. Він дозволяє розв’язати кілька ситуацій, які сьогодні при теперішній редакції закону є безвихідними. І, насамперед, ту ситуацію, коли міський голова не обраний, а раді потрібно працювати, а також він стимулює внесенням міським головою кандидатур, які будуть сприйматися радою. Тому що у разі, якщо він буде пропонувати неприйнятні кандидатури, рада зможе висунути альтернативу.

Отже, мені здається, що цей законопроект треба приймати в першому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Турчинов. Передає Томенко, я так зрозумів. Прошу, Миколо Володимировичу. Підготуватися Сулковському.

 

16:50:23

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, одне вступне зауваження, я завжди говорив, що в Партії регіонів дуже жорстка дисципліна. Забираю сьогодні слова назад. Із 185 депутатів, лише два підтримали законопроект свого колеги по Партії регіонів, я бачу, що демократія у фракції і партії дуже висока.

Отже, стосовно цього законопроекту, я думаю, що ідея є абсолютно правомірна і правильна. Оскільки в нас, фактично, продовжуючи дискусію попереднього закону, ми говоримо, сумно тільки, що ми його не підтримали в першому читанні. Так от продовжуючи цю дискусію, у нас в історії з секретарями, закріпився такий комізм чи корпоратизм: іде міський голова  і перемагає на виборах. Він бачить, що кілька фракцій, які, можливо, створюють більшість, будуть контролювати його діяльність, ставити у певні рамки його діяльність. Значить, він починає проводити роботу, і каже, що поки мій, наприклад, кум, брат, сват або помічник не стане секретарем міської ради, ви нічого не будете робити. Така конфронтація в міській раді триває місяць, два, три місяці і мешканці міста слідкують за цим - чим ця біда закінчиться? Юрій Ключковський сказав про інший варіант, коли, наприклад, він є сумісником. Він перейшов собі у Верховну Раду і, наприклад, секретаря не обрали, взагалі, міська рада не працює. Тому ми підтримуємо цю ідею, вона розв’язує конфліктну ситуацію – голосують за політичні партії і їхні програми, їх обрали в міську раду. Вони мають абсолютне право впливати і контролювати діяльність міського голови, який зазвичай забувають про те, що вони обіцяли своїм виборцям – це нормальна противага між секретарем, який пропонується  політичними силами, що популярні в регіоні й міським головою. Всі конфлікти, які тут є їх можна розв’язати в другому читанні, скажімо, те що говорив Адам Іванович чи разом висуваються, чи  по черзі висуваються. Тому я просив би підтримати в першому читанні і доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський, будь ласка. Мікрофон з місця бо він втомився на бюджеті.

 

16:52:38

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу!

Народний депутат Сулковський, фракція  „Регіони”, Рівненщина.

Ви знаєте, що наша фракція завжди помірковано, виважено підходить  і вивчає, будь-які проекти закону. І щоб не допустити помилок, дійсно, треба серйозно обговорювати і приймати рішення. Ви знаєте я нажав було два „за”, два „проти”, я натиснув „проти” і послухавши, і попередніх виступаючих. І ось ви тут з своїми колегами, які біля мене сидять, вони, дійсно, переконали мене, що треба підтримувати цей проект закону.

Тому я закликаю всіх народних депутатів    і вас, Адаме Івановичу, поставити на голосування  і прийняти його за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Гнатович, на Рівненщині всі такі  мудрі?

Обговорення питання звершено, я ставлю на голосування.

Ставиться на голосування  пропозиція Комітету про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до статті 50 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” щодо процедури висування кандидатури на посаду секретаря сільської, селищної, міської ради” реєстраційний номер  1299. Прошу голосувати.

 

16:54:18

За-410

Комітет заперечує. Н жаль, комітет заперечує.

Розглядаємо проект постанови про внесення змін до  Регламенту Верховної Ради щодо порядку ведення пленарних засідань та формуванню комітетів. Реєстраційний № 1059. Розгляд питання за скороченою процедурою.

Доповідає Безпалий Борис Якович, підготуватися Єфремову.

Увімкніть  мікрофон, будь ласка, Саса Сергія, він внесе цікаву пропозицію. Вибачте, Борис Якович, бо це з процедури якраз.

 

16:55:00

САС С.В.

Дякую, Адам Іванович.

Шановні колеги, Верховна Рада проголосувала, що  даний законопроект повинен розглядатися за скороченою процедурою. А за скороченою процедурою, відповідно до статті 31 передбачено виступ ініціала, виступ представника від комітету і виступ в обговоренні відповідним чином.

А відповідно до  статті 32 на виступ за скороченою процедурою дається дві хвилини, тому я прошу дотримуватися Регламенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви абсолютно праві, але давайте, оскільки  два наступних законопроекти ідуть від опозиції, не будемо їх ображати і так  як попередні нехай вже будуть.

Будь ласка, Борис Якович, у вас п’ять хвилин.

 

16:55:48

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, щойно нам нав’язали розгляд за так званою скороченою процедурою. За цією процедурою дві фракції можуть виступити за, ще дві проти,  а решта мають помовчати. Але буває так, що всі п’ять – за, чотири – за, або проти і щоб отримати слово, записуються без розбору і „за”, і „проти”, потім починаються дорослі ігри. Я, звичайно, „за”, але зрозуміло, що „проти”. Замість цього, я пропоную простий, логічний і справедливий порядок. При обговоренні за скороченою процедурою кожна фракція отримує гарантоване право на виступ. А Науково-експертне управління оцінює цю пропозицію так, ця пропозиція є некоректною. Скорочена процедура саме для того, щоб обмежити кількість виступів у тому числі, і виступів представників фракцій. Ось так. Є у вас, шановні депутати, кляп у роті, от ви і смикайтесь, а помовчіть всі, нормально.

Взагалі, обговорення проектів законів у нас здебільшого організовано таким поспіхом, ніби треба негайно бігти до бомбосховища. Звідси у нас і така якість законів, звідси і безліч законів про внесення змін до законів.

Ще один красномовний приклад. Ви тільки вслухайтесь, що зараз є в Регламенті. Цитую: „остаточна юридична експертиза і редакційне опрацювання здійснюється після прийняття акта Верховної Ради в цілому”. Кінець цитати.  Тобто там, де депутати закінчують, там Апарат тільки починає. Я вітаю вас, колеги, з тим, що у нас при прийнятті законів фактично є дорадчий голос. Звісно, у дуже фаховий Апарат і такі дивні висновки як оце на мій проект Науково-експертного управління, я не маю змоги його детальніше проаналізувати, бо скорочена процедура, є винятком. Але, після прийняття парламентом в цілому, жодна кома в проекті не може бути переставлена, щоб не виникла та сама курйозна відома ситуація „помиловать, нельзя казнить”. Тому я і пропоную вилучити із законопроекту цю недолугу і унікальну нісенітницю. А як виходити? Має бути пауза перед голосуванням  в цілому. І якщо при розгляді законопроекту чи постанови в другому чи в третьому читанні вносились якісь системні зміни, він приймається в другому чи в третьому читанні, потім при потребі робиться  доопрацювання редакційно-стилістичне і потім він голосується в цілому. Але після голосування депутатами в цілому, щоб ще хтось лазив в документ, це, ви даруйте, підлог. Ну, далі більше.

Діюча стаття 86 Регламенту серед супровідних документів вимагає, ви тільки вдумайтесь, цитую: „Інші відомості необхідні для розгляду законопроекту”. Які такі інші? Кому необхідні - Апарату, Голові Верховної Ради? Ну, воістину, все погодна норма. А, якщо врахувати, що наступна 87 стаття Регламенту, цитую: „У прийнятті на реєстрацію законопроекту може бути відмовлено, якщо він поданий з порушенням вимог 86 статті. Тобто немає в супровідних документах того не знаю чого, вам просто відмовлять в реєстрації, мають право відмовити”. Тому я, наприклад, пропоную вилучити і цю нісенітницю, тому що ми маємо дорадчий голос й при внесенні, при законодавчій ініціативі.

Тепер щодо системності. Шановні колеги, як ви бачите, законопроект, який мною був внесений 13 червня, він був абсолютно системний. Але не прийняли, він був узгоджений з законом, наприклад, про зміни до статусу народних депутатів в частині ……..…, в законі „Про комітети”, але не прийняли тих законів про пільги. Але і ті пропозиції, які я вношу, вони є настільки беззаперечними як двічі два дорівнює 4, так ми і повинні за цей закон проголосувати.

Що ж до дискусійних пропозицій, то я дуже вас прошу, не треба на них акцентуватись ні про обговоренні, ні тим більше цитувати ці недолуги науково-експертний висновок, який, дійсно, ну не відповідає рівню нашого Апарату. Чому? Та, тому що від цих пропозицій дуже легко відмовитись і я готовий дискусійні пропозиції не наполягати в другому читанні.  Але й те, на що я звернув вашу увагу є настільки безспірним, що це є тест на те чи погоджуємося ми з тим, що маємо нормально працювати, що двічі два є 4, що сонечко обертається з Сходу на захід, чи на виконання, я не знаю вже, якихось там закадрових рішень ми будемо валити абсолютно розумні речі.дякую за увагу. Сподіваюсь на  вашу підтримку і переконаний у ній. Спасибі вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Якович.

Як завжди, ви були досить послідовним і логічним, але допустили суттєві неточність. Стаття 31, я вношу поправку, я не коментую. Стаття 31, п’ятий пункт, п’ята частина, якою говорить, коли скорочена процедура: „Виступи з мотивів голосування – по одному представнику від депутатської фракції, представники яких не брали участі в обговоренні”.

Тобто, якщо якась фракція не взяла участі в обговоренні за скороченою процедурою, її представник має можливість обґрунтувати свою думку. 31 стаття.

Будь ласка, від комітету у нас голова комітету Єфремов Олександр Сергійович, прошу.

 

17:01:46

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! На засіданні комітету 20 вересня поточного року попередньо розглянуто проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо порядку ведення пленарних засідань та формування комітетів, внесений народним депутатом України Безпалим, реєстровий номер 1059.

У своїх пропозиціях автор пропонує внести зміни до 22 статей Регламенту Верховної Ради України, які охоплюють першу, другу, третю, четвертий, шостий розділи Регламенту Верховної Ради України. На основі детального опрацювання кожної пропозиції комітет дійшов висновку, що в запропонованих авторами змінах не простежується комплексний, системний підхід, а носить фрагментальний характер.

Комітет вважає, що необхідно протягом певного часу утриматись від внесення фрагментарних змін до Регламенту Верховної Ради України, а згодом, коли в результаті його практичного застосування будуть виявлені певні недоліки, підготувати комплексні зміни, які б їх усунули.

У висновку Головного науково-експертного управління за номером 16/3 від 7.08.2006 року також висловлені критичні зауваження щодо кожної запропонованої зміни до Регламенту Верховної Ради України і які жодним чином не передбачають можливість їх прийняття.

Комітет прийняв рішення, вважати недоцільним прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо порядку ведення  пленарних засідань та формування комітетів, внесений народним депутатом Беспалим та рекомендувати Верховній Радів України відповідно до пункту 2 частини 1 статті 109 Регламенту Верховної Ради України відхилити його за наслідками розгляду в  першому читанні. Просимо підтримати рішення комітету.

Дякую за увагу.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександре Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

Будемо обговорювати?  Будемо.

Значить зелена – за, червона – проти. Прошу записатися від фракцій.

Так, будь ласка, Ярослав Сухий. Мікрофон з місця, прошу.

 

17:04:23

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий,  Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановні колеги, я хочу нагадати народним депутатам України попереднього скликання, як довго і важко йшло опрацювання нового регламенту, котрий був затверджений постановою на початку 2006 року.

Згадайте, ми тоді напрацьовували величезні матеріали. Перебрали досвід і намагалися зясувати яким чином ми зможемо виважено, зважено обговорювати ті чи інші законопроекти.

Тому мені, наприклад, незрозумілий, я коли отримав  цей законопроект, намагався  зрозуміти логіку і суть запропонованих змін. А шановним авторам цього законопроекту, це , дійсно, якась схоластика розкиданість, якась знервованість і сьогодні виступі його відчувалося, що йому щось не подобається в регламенті. Давайте ми дамо можливість цьому регламенту попрацювати хоча б один рік і напрацює Регламентний комітет ті необхідні зміни та доповнення.

 Я хочу ще звернути увагу автора на некоректність висловлювання про те, що Головне науково-експертне управління воно недолуге, воно    не може редагувати –це не красить народного депутата України. І потім, я не розумію, а чому ми не можемо  дозволити працівникам Апарату  редагувати тексти акту. Ви послухайте, як ми  з вами виступаємо, скільки тих читань та питань вже країна наслухалася,які  тут словеса ми застосовуємо. Якщо таке на папері, це буде ганьба всієї Верховної Ради.

Тому я вважаю, що можна і потрібно дозволити  працівникам Апарату, ми тому і приймаємо цих працівників Апарату, які є підготовленими людьми, які розуміються в суті  проблеми.

Я вважаю, що  цей законопроект в такій редакції, який він виписаний автором, приймати не можна ні в якій мірі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, будь ласка, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Сергію Сасу.

 

17:06:23

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”,  фракція „Наша Україна”, Анатолій Матвієнко.

 Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на одну  дуже  тривожну тенденцію, і хочу, щоб ви задумалися. У нас  чомусь все більше і більше проявляється  в цій залі принцип: „А баба Параска проти”. І не залежно від того, хто вносить пропозицію і яку.  Змісту ми не читаємо. Якщо це не від коаліції, коаліція не підтримує, якщо це опозиції торкається,  то це від коаліції, чим гірше, тим краще. Так  парламент працювати не може. Так парламент допрацюється до того, що нас  поженуть звідси виборці і правильно зроблять.

Я хочу звернутися зараз до  голови Комітету з питань етики і мандатної комісії. Скажіть, будь ласка,  ви сказали, що, якщо  немає комплексності, то ми не розглядаємо жодної позиції. Виявляється, якщо  у когось  із нас болить голова,  то ми  лікувати її не будемо, поки  не буде комплексної хвороби всього організму. Це абсурд, який з цієї трибуни звучить вперше.

Я прошу, якщо є сьогодні потреба  відрегулювати ту чи іншу норму, її треба регулювати, не дивлячись  на те, чи будемо ми  ще торкатися нашого Регламенту, чи не будемо ми торкатися цього Регламенту.

Тому я пропоную  проголосувати, бо це є право кожної фракції, бодай  на одне слово за чи проти. Інакше фракція позбавляється  сьогодні можливості висловити свою пропозицію.

Стосовно, Адаме Івановичу, вашого застереження, що є можливість висловити  з мотивів, то це не обгрунтування позиції, це лише мотиви. І тому не можна зловживати  під час слова по мотивах розмови по суті.

Тому я пропоную проголосувати цю пропозицію Беспалого. Більше того, нам потрібно Регламент затвердити як закон, бо це також порушення Конституції, поскільки Верховна Рада…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Сергійович.

Але ви якраз не аргументували, а щось інше робили, згадуючи про мандатний комітет, якого немає. Будь ласка, Сас Сергій.

 

17:08:48

САС С.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Сергій Сас, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Борис Якович, нічого особистого. За результатами детального аналізу внесених колегою Безпалим змін можна зазначити наступне: перше – деякі пропозиції у разі їх прийняття породжують протиріччя норм Регламенту та Закону про статус народного депутата. Це зокрема зміни до статей 25, 32, 221 Регламенту щодо виключення з Регламенту Верховної Ради положень, які передбачають процедуру розгляду питань щодо відповідей на запити народних депутатів.

Ці положення вперше знайшли своє відображення у Регламенті Верховної Ради з метою забезпечення вимог частини дев'ятої, 11-ї статті 15 Закону про статус народного депутата України.

Друге. Зміни до статті 30 Регламенту щодо виключення можливості виступу з оголошення та обґрунтування окремої думку вступають у протиріччя з положеннями частини другої статті 39 Закону про комітети Верховної Ради. Недоречною є запропонована зміна частини другої статті 32 Регламенту щодо обмеження тривалості часу для виступів на пленарних засіданнях лише часом, який достатній для виступів депутатських фракцій, тоді коли частиною другою статті 33 для особистих виступів народних депутатів відводиться час до 15 хвилин. Прийняття такої зміни фактично позбавить народних депутатів права на виступ з доповіддю і співдоповіддю.

Закон формальний, шановні друзі. Ми недавно прийняли рішення про створення касти позафракційних. В зв'язку з прийняттям цих змін взагалі позафракційний депутат не матиме права виступити. Зменшення деяких виступів, кількості виступів народних депутатів з одного питання в два рази до одного породить таку річ, що народний депутат, який виступає від                 комітету із співдоповіддю буде позбавлений права виступити від себе особисто.

Що стосується, недоречною є також…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую. Ну, дайте можливість завершити.

 

САС С.В. Дякую.

Є ще дуже багато зауважень до зазначеного законопроекту. Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” підтримує рішення комітету і Науково-експертного управління і не буде підтримувати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Якович наполягає на репліці. Будь ласка, одна хвилина.

 

17:11:37

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Шановні колеги, я доказово пропоную безспірні речі. Перше: що прийнятий у цілому закон ніхто потім не редагував після депутатів. Ну, хто проти цього? Друге: я пропоную, щоб не могли відмовити в реєстрації законопроектів з причин, які названі соромязливо „іншими”, тобто з будь-яких довільних причин. Ну, хто з вас проти цього? Зрештою, я пропоную, щоб кожна фракція при обговоренні питання за будь-якою процедурою мала обгрунтоване право на виступ, щоб виборці, зрештою, бачили кого вони обрали. Це Петро І розумів, що треба виступати в асамблеях. І, до речі, аргументовано: щоб розум кожного, і не тільки розум, видний був.

А шановний колега з шановної фракції „Регіонів”, не маючи заперечень по суті, почав щось нервово говорити там таке, коли на аргументовані речі реагувати тим, що я не вирішую всіх питань, де немає закону, який би вирішив усі питання. Але через те, що ми вирішуємо ряд питань, не значить, що ви повинні валити цей закон за основу. Зрештою, дискусійне можна вилучити. Я ще раз підкреслюю: це буде тест на те, чи згодна Верховна Рада – двічі два – чотири, чи не згодна; а якщо згодна, хто згоден – проголосує „за”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Якович. Я думаю, якби не ваш останній виступ, мабуть, проголосували б.

Я ставлю на голосування проект Постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо порядку ведення пленарних засідань та формування комітетів. Реєстраційний номер 1059. Але будьте уважні: ставиться пропозиція комітету про відхилення.

 

17:13:28

За-247

Шановні колеги, ставиться завжди першою пропозиція профільного комітету. Профільний комітет пропонував відхилити. Тому не звинувачуйте, будь ласка. 247 – відхилено.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про транспорт" (щодо пільгового перевезення громадян). Реєстраційний номер 2028. Доповідатиме від авторів законодавчої ініціативи – Бондар, будь ласка.

 

17:14:31

БОДНАР О.Б.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, законопроект, який  я маю честь представляти, передбачає запровадження нового механізму реалізації права громадян на пільговий проїзд у міському пасажирському транспорті.

Пропонується встановити, що соціальні пільги на проїзд громадським транспортом, надані державою незахищеним верствам населення, будуть реалізовуватися шляхом передачі бюджетних асигнувань органам соціального захисту для розрахунків з підприємствами громадського транспорту.

А особи, які мають право на пільговий проїзд, але не є незахищеними соціальними категоріями, будуть отримувати ці проїзні квитки із відповідних Міністерств та відомств. Дане питання є надзвичайно актуальним, оскільки  на даний момент відсутній дієвий механізм відшкодування збитків від безкоштовних перевезень  пільгових категорій громадян.

Існує методологічна невизначеність при формуванні обсягів видатків місцевих бюджетів підприємствам пасажирського транспорту. В звязку з чим, практично, по Україні зник традиційний громадський транспорт. В даний час спостерігається постійне недофінансування з державного та міських бюджетів пільгових перевезень пасажирів. В звязку з чим підприємства міського пасажирського транспорту сьогодні є збитковими.

Це унеможливлює подальший розвиток транспорту загального користування. На даний момент безоплатне користування громадським транспортом здійснюється за рахунок підприємств транспорту загального користування, які залишилися у власності територіальних громад міст України.

Також проблема  ускладнюється тим, що до цього часу не існує механізму ведення обліку  кількості  осіб, які мають право на пільговий проїзд. Я хочу вам зазначити, що в  Державному бюджеті, проекті Державного бюджету на 2007 рік закладено на компенсацію 90 мільйонів гривень, однак при цьому ніхто не знає, яка насправді цифра потрібна для тої компенсації.

У зв'язку з  вище наведеним, можемо спостерігати ситуацію, коли перевізники встановлюють  ліміт на перевезення пільговиків за рейс або взагалі відмовляються перевозити пільговиків.

В самому тілі документу ви можете побачити, що передбачається механізм порядку забезпечення проїзними документами осіб, які мають право на пільговий проїзд у міському пасажирському транспорті, він покладається на Кабінет Міністрів.

Ті зауваження Науково-експертного, які додаються до  нашого проекту, стосуються відсутності необхідного фінансування… і фінансового обгрунтування, а також, на думку Науково-експертного, особам, які мають право на пільговий проїзд доведеться проходити додаткові процедури по інстанціям, щоб отримати можливість скористатися загальноміським транспортом.

Я не даремно вам процитувала норму, яка передбачається нашим законопроектом. Тут йдеться  про те, що Кабінет Міністрів буди визначати процедуру. І якщо Кабінет Міністрів буде вважати за потрібне надавати ці пільгові проїзні документи під час отримання пенсій або один раз на рік, або один раз на квартал, так воно буде і закладено в цьому законопроекті до другого читання, якщо буде на  те ваша воля.

Пропоную прийняти даний законопроект в першому читанні. Якщо будуть зауваження, доопрацювати його і прийняти його у другому читанні.

Цей законопроект дозволить нарешті реально довести гроші до транспортних підприємств для налагодження їх роботи, що, в свою чергу, забезпечить  вигоду громадянам у вигляді ефективного громадського транспорту.

Я хочу вам нагадати, що в першому читанні законопроект ми приймаємо концептуально. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, член Комітету з питань транспорту і зв’язку Пачесюк Сергій Никонович.

 

17:18:26

ПАЧЕСЮК С.Н.

Шановні народні депутати,  Комітет Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку на своєму засіданні розглянув проект Закону про внесення змін до Закону „Про транспорт”, номер 2028, внесений народним депутатом України Тимошенко.

Автор законопроекту пропонує змінити порядок надання пільг на проїзд міським пасажирськими транспортом, які надано окремим категоріям громадян згідно законодавства. А саме: запровадити проїзд цих осіб за проїзними документами, одержаними громадянами в органах соціального захисту населення, відповідних органах виконавчої влади.

Комітет погоджується з тим, що законодавство, яке регулює порядок надання пільг на проїзд пасажирським транспортом, потребує удосконалення. Перевезення пасажирів пільговиків виконується підприємствами транспорту фактично за власний рахунок. Субвенції з Державного бюджету, які виділяються на ці цілі, є вкрай недостатніми. Щороку вони становлять лише 5-7 відсотків від реальної потреби.

Однак, слід зазначити, що прийняття законопроекту, що розглядається, не вирішує проблему відшкодування підприємствам транспорту втрат доходів від перевезення громадян пільговиків. Запропонований порядок не враховує питань бюджетного фінансування цих перевезень, а його реалізація можлива лише за наявності відповідних коштів у Державному бюджеті. Автору не надано фінансово-економічне обгрунтування, яке є необхідним для законопроектів, що впливають на видаткову частину бюджету.

Впровадження спеціальних проїзних документів для проїзду пільговиків, що пропонується автору законопроекту, потребує розроблення окремої системи їх виготовлення, видачі і обліку, механізмів відшкодування коштів перевізникам, що потребує значних втрат. За даними Мінтрансзв’язку України вони складають близько 300 мільйонів гривень на рік. Ці витрати ніяким чином не  сприяють покращанню фінансового стану перевізників.

За дорученням Кабінету Міністрів України законопроект розглядався Міністерством транспорту України разом з Міністерством фінансів та Міністерством праці та соціальної політики України. Зазначені міністерства не поділяють підхід автора законопроекту до  питань відшкодування підприємствам транспорту втрат, доходів, від перевезень пільговиків та вважають, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку зазначає, що законопроект доцільно відхилити. Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, розглянувши законопроект, також пропонує його відхилити.

Враховуючи викладене, комітет пропонує проект Закону України „ Про внесення …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємося. Зелена, червона кнопки. Так, будь ласка, Сас Сергій в підтримку. Цибенко Петро підготуватись. Яворівському? Будь ласка, мікрофон Яворівського.

 

17:22:20

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний головуючий, шановні колеги, і шановні наші виборці! Ми знаємо самі, і люди, в першу чергу, яка колосальна проблема із цим так званим безкоштовним проїздом. Ми знаємо, що відбувалося тоді, коли фактично всі машини перероблялися під таксі, чіпляли шашечки, тільки для того, щоб не возити пенсіонерів. Ми прекрасно розуміємо про те, що невигідно сьогодні водіям, автотранспортним підприємствам, і приватним, і державним, перевозити цих пільговиків, тому що, як правило, потім з бюджету ці гроші не перекриваються і всі прекрасно розуміють, що це є збитки.

Чесно кажучи, взагалі  потребує глибокого перегляду ця програма. Що з того, що інвалід війни живе в якомусь  глибокому, скажімо, далекому хуторі і має право безкоштовного проїзду.  Коли він куди поїде? Найкраще було б йому, звичайно,  доплачувати ці гроші за проїзд, нехай би він собі там випив 300 грам купив і уявив,  що він облетів довкола планети.

Через те, те що пропонується Юлією Тимошенко це перехідний варіант,  перехідна версія, яка могла б сьогодні  влаштувати, звичайно, і автотранспортників і людей, які мають відповідні пільги.

Дійсно, людина йде у свої органи соціального забезпечення, вона отримує цей документ і з цим документом може їздити.  Я переконаний, що це, все-таки, розумний підхід і попросив би представників і регіонів і інших у першому читанні цей законопроект прийняти.

Відкиньте зараз якісь політичні  свої підозріння і таке інше, це розумний, нормальний перехідний закон, який може бути. А надалі, треба просто людям всі ці  пільги оплачувати у вигляді грошей, і нехай вони  ними користуються так, як вони хочуть.

Я прошу проголосувати в першому читанні за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, будь ласка, фракція комуністів, мікрофон з місця. Бондарчуку підготуватись.

 

17:24:25

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адам Іванович!

Фракція комуністів, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Я хотів би продовжити думку попереднього колеги, шановного, і хочу не політично заперечити щодо необхідності прийняття цього закону. Найперше, що я хочу сказати, справді, проблема є, щодо вирішення цієї проблеми, яка, справді, існує в нашому   в нашому суспільстві. Але біда і головна вада, вочевидь, цього проекту закону у мене немає сумнівів, що автори законопроекту хочуть, як краще. Але біда цього законопроекту полягає в тому, що, по-перше, там немає конкретного механізму вирішення цієї проблеми. Тобто реально задля задекларованої проблеми він нічого не дасть.

Більше того, ми коли розглядали цей документ на комітеті ми навіть пропонували, може справді спробувати у якості експерименту провести це в місті Києві, але тоді треба вносити зміни не до Закону „Про транспорт”, а до Закону „Про місто-герой Київ” . Але для мене сумнівні вигади від прийняття цього закону, але на превеликий жаль, я абсолютно переконаний, що задля сумнівних цілей, які можуть бути в цьому проекті законі, вишиковувати ветеранів, пенсіонерів у черги на отримання цього документу для проїзду, а це треба буде робити, скажімо, щомісячно. Вибачте, тут ніяка доцільність цих не виправдана, тому я абсолютно переконаний, що ідею справді цю треба вирішувати, але парадокс полягає в тому, що цей закон, який задекларований, ніби-то задля вирішення цієї ідеї, насправді, механізмів вирішення цієї проблеми, він не пропонує. Більше того, він створить масу проблем саме для пенсіонерів, ветеранів, інвалідів у якості отримання відповідного проїзного документу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бондарчук, будь ласка, мікрофон з місця.

 

17:26:36

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу. На мою думку, ідея хороша, але механізм її реалізації не зовсім продуманий. Адже закон про транспорт регламентує організаційно-правові аспекти функціонування транспортної галузі в цілому та автотранспортних підприємств. Автор законопроекту втручається в питання віднесення до соціального захисту. Тому доцільно було б регламентувати ці питання і втілити їх, або імплементувати закони з питань соціального захисту ветеранів. В решті аргументації погоджуюся з Петром Степановичем Цибенко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, одна хвилина Сухому від фракції регіонів.

 

17:27:44

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я одну хвилину, хочу звернути увагу на те, що зараз в Україні близько 30 законів та постанов Кабінету Міністрів визначають перелік всяких пільг. Якби всі ці пільги були реалізовані, то з бюджету щорічно потрібно було б десь близько 27 мільярдів гривень, в тому числі на так званий безплатний проїзд 300 мільйонів гривень в рік. Справа в тому, що нібито хороша ідея, але ідея заміни пільг на грошово-адресну соціальну допомогу, яка час від часу виникає в цьому залі, зараз вона не може в такому ракурсі бути реалізована, бо зміни потрібно вносити не до Закону „Про транспорт”, а до тих законів, якими визначаються ці та інші пільги, і виписувати механізм отримання чи надання всіляких пільг, наприклад, яким чином пенсіонери, які мають пенсію 2, 3, 4 тисячі, повинні їздити безплатно в громадському транспорті і тому подібне.

Тому я вважаю, що на сьогоднішній день цей законопроект, за нього голосувати не можна з ніяких  не політичних мотивів, з мотивів нормотехніки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися. Шановні колеги, я буду ставити в порядку надходження пропозицій проектів постанов. Першою  пропозиція автора законопроекту полягає в тому, щоб прийняти його в першому читанні за основу. Прошу визначатися.

 

17:29:27

За-118

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про відхилення законопроекту. Прошу голосувати.

 

17:29:49

За-234

Рішення прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, ми зараз мали б розглянути проект Постанови про призначення Селіванова постійним представником Верховної Ради України в Конституційному Суді України. Але є ще необхідність провести консультації між фракціями. Тому треба перенести питання. Хто за те, щоб перенести розгляд цього питання, прошу голосувати.

 

17:30:28

За-245

Розгляд питання перенесено для узгодження позицій фракцій.

Переходимо до  розділу  до включення до порядку денного та прийняття рішення. Ставлю на голосування пропозицію про включення  до порядку денного та розгляду сьогодні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (щодо впорядкування функцій НБУ). Реєстраційний № 2239.

Прошу голосувати.

 

17:31:15

За-175

Законопроект не включено до порядку денного.

Ставиться на голосування  про включення до порядку денного проектів постанов  про визнання такої, що втратила чинність постанова  Верховної Ради України про продовження терміну використання житлових чеків для приватизації  Державного  житлового фонду. Реєстраційні номери 2374, 2374-1, 2374-2.

Прошу проголосувати про включення до порядку денного.

 

17:32:05

За-406

Дякую,  406, постанови включені до порядку денного.

Я  ставлю на голосування пропозицію, щоб ці проекти постанов розглянули за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

17:32:32

За-291

Рішення прийнято.

Ми не можемо ставити  раніше, поки ще вони до порядку денного не включені – це буде   не логічно.

Розглядаються проекти постанов про визнання такої, що втратила чинність Постанова Верховної Ради України про продовження терміну використання житлових чеків для приватизації державного  житлового фонду. Реєстраційний № 2374.

Будь ласка Кожем’якін Андрій Анатолійович, підготуватися  Сербіну  наступний проект постанови.

 

17:33:05

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Необхідність внесення цього проекту пов’язано з тим, що постанова Верховної Ради України від 21 грудня 2000 року № 2160 фактично встановлено кінцевий термін використання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду 31 грудня 2006 року. Після чого, за логікою документу, використання громадянами свого права на приватизацію державного житла стане неможливим. Однак відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України. Тобто ніякими нормативно-правовими актами, крім законів України не може встановлюватися, змінюватись або скасовуватись право громадян на приватизацію житла. Слід зазначити, що чинна редакція Закону України про приватизацію державного житлового фонду не передбачає жодних обмежень у часі щодо реалізації громадянами їх права на приватизацію займаного ними житла з державного житлового фонду у розмірах та в порядку, встановленого цим законом. Проте, для упередження будь-яких непорозумінь чи не коректного тлумачення цих питань в процесі практичного застосування зазначеного закону народними депутатами, які входять до складу спеціальної комісії Кожем’якіним, Кириченко, Антипенко підготовлений проект Закону про внесення змін до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” № 2218. Де в пункті 5 статті 5 передбачається, що реалізація права громадянина на приватизацію житла з державного житлового фонду не може бути обмежена в часі. Цей законопроект заплановано до розгляду і про нього я доповім окремо.

З огляду на викладене, зазначена вище постанова Верховної Ради України від 21 грудня 2000 року має бути визнана такою, що втратила чинність, оскільки вона є юридично некоректною. З такою постановкою питання погодилось і Науково-експертне управління Апарату  Верховної Ради. Вважаю за потрібне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.

 

17:34:32

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Вважаю за потрібне сказати декілька слів і щодо двох альтернативних проектів постанов, які внесені колегами депутатами. В одному з них, пропонується продовжити термін використання  чеків на рік, в іншому  два роки. На думку комісії, це не вирішення питання, це просто продовження невизначеності та привід для збурювання суспільства. Я вважаю, що треба зрозуміти всім остаточно, не можна вирішувати такі болючі для народу питання спираючись на сумнівні нормативні акти, які  суперечать Конституції України. Дякую за увагу і сподіваюсь на зваження рішень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Будь ласка, свій  законопроект доповідає народний депутат Сербін Юрій Сергійович – 2374-1. Підготуватись Кальцев С.Ф.

 

17:36:12

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, те, що питання актуальне підтверджує, що внесено три проекта постанови і 1 законодавчий акт. Але це питання ми заплутали, а точніше не ми, а заплутали ще у Верховній Раді попереднього скликання. Якщо ми приймаємо дуже добре і глибоко капнув колега Кожем’якін. І він абсолютно правий, що регулювати термін дії житлових … потрібно тільки законами, а не постановами. Але це питання заплутано було ще з 1997 року, потім продовжено в 2000 році постанова Верховної Ради і останнє продовження було в 2002 році. Що у нас виходить, якщо ми приймаємо ту постанову, яку пропонує шановний колега Кожем’якін, хоч він абсолютно правий, я знову це підкреслюю. Виходить, що це весь термін з 1997 року 9 років приватизація житла велась невірно. Тому є, це дозволяє подвійне тлумачення юридичних термінів. Це може привести до того, що ми зараз робимо приватизацію назад, відміняємо те, що є. Це перше.

Друге. Ми розуміємо як працюють наші чиновники на містах. І тому, якщо ми це скасуємо діючу зараз постанову, то приватизацію ми взагалі можемо з житловими чеками, взагалі, припинити. Це розуміння колеги Кожем’якіна і тому пропоную в закон ввести положення про те, що приватизація безстрокова. Який вихід з цієї ситуації.

Ми пропонуємо свою постанову, де записуємо не тільки те, що вона продовжує термін дії чеків на рік, а й даєм доручення Кабінету Міністрів, щоб він за цей термін доопрацював закон і визначив виважений термін для приватизації житла. До речі, щоб ви знали, у нас ще не приватизовано 15,8

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

 

СЕРБІН Ю.С. До речі, щоб ви знали, у нас до сих пір не закінчена приватизація 15,8 відсотків житла. Тому який вихід бачить комітет, профільний комітет з цього питання. Підтримати нашу постанову і продовжити термін на рік. Дати доручення Кабміну, щоб він доопрацював реальний механізм разом з депутатом Кожемякіним, а проект закону депутата Кожемякіна прийняти в першому читанні. Бо там є теж два питання, закон нормальний, але там є два питання, які потрібно врегулювати і про це казало Науково-експертне управління. Це термін дії безстроковий і друге, там не в повній мірі забезпечується соціальна справедливість.

Я можу розшифрувати цей термін, але просто немає часу.

Тому я не хочу виступати, якщо ви дозволите, по другому питанню. Комітет пропонує, ще раз  підкреслюю, прийняти за основу закон в першому читанні, а щоб зняти соціальну напругу і не робити приватизацію назад, прийняти постанову, в якій пропонують депутати Сербін, Берташ та Кучеренко. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Сергійович. Сідайте будь ласка.

Законопроект за номером 2374-2. Кальцев Сергій Федорович, будь ласка.

 

17:39:44

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

Уважаемые коллеги! Основной закон нашего государства дает каждому гражданину Украины право приобретать жилье в собственность. Но сегодняшние реалии таковы, что после 31 декабря уходящего года можно будет говорить с полным основанием о нарушении статьи 47 Конституции Украины, потому что своим правом люди, наши с вами избиратели воспользоваться не смогут. Это право ограничит Постановление Верховной Рады Украины о продолжении срока использования жилищных чеков для приватизации государственного жилищного фонда от 21 декабря 2000 года и Постановление Верховной Рады от 25 декабря 2002 года, вносящее изменение в выше названное постановление в части продления сроков использования жилищных чеков для приватизации государственного жилищного фонда  до 31 декабря 2006 года. Срок этот заканчивается. А по официальной статистике около 20 процентов граждан правом  своим еще не воспользовались.

Когда я провожу встречи с избирателями в своем округе Запорожье, ко мне обращается большое количество людей, причем относящихся к категории наименее социально защищенных, с просьбой на законодательном уровне помочь им эту проблему решить.  Уверен, что с подобными вопросами и просьбами обращаются ко всем вам, уважаемые  коллеги.

По разным причинам люди не смогли или не успели до времени „Ч” приватизировать  свое жилье. А сейчас созданы такие очереди, что социальное напряжение возрастает с каждым днем.

Поэтому наша группа разработчиков проекта  Постановления Верховной Рады Украины  о внесении изменения Постановления Верховной Рады Украины от 21 декабря 2000 года «О продлении срока использования жилищных чеков для приватизации государственного жилищного фонда» в составе Бориса Федоровича Петрова, Александра Николаевича Пеклушенка и докладчика считают не только целесообразным, но и необходимым продлить сроки приватизации еще  на два года до 31 декабря 2008 года.

Предлагаем внести изменения в Постановление Верховной Рады в части продления срока использования жилищных…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КАЛЬЦЕВ С.Ф. … для приватизации государственного жилищного фонда до 31 декабря 2008 года.

Таким образом будут созданы необходимые условия для реализации конституционного  права граждан Украины на  приобретение жилья в собственность. И я согласен с предыдущими коллегами дать доручення Кабміну более предметно разобраться  в этом вопросе и потом уже голосовать  и возможно дать постоянную возможность нашим избирателям, нашим гражданам иметь право для того, чтобы они могли воспользоваться своим  конституционным правом и приватизировать и дальше  это жилье.

Благодарю за внимание.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, два – за, два – проти. Зелена, червона кнопки.

Так, будь ласка, Іван Бондарчук. Мікрофон з місця. Підготуватися Кирильчуку.

 

17:43:02

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу! Я думаю, що тут не потрібно відкривати дебати, я просто пропоную поставити на голосування, питання  цілком зрозуміле. Потрібно  продовжити цей термін. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Будь ласка, Євген Кирильчук, мікрофон з місця.

 

17:43:21

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Було б краще, якщо б всі три автори прийшли до якоїсь спільної думки, у нас би не було,  можливо, навіть зриву за голосування. Тому що, якщо три  фракції  будуть по-різному голосувати, да якщо ще сюди примішати політичну закваску,  то ми можемо позбавити людей права на те, щоб скористатися приватизацією. Через те  я вважаю, що потрібно голосувати  за всі три позитивно, який більше набере більше по рейтингу, його й приймемо за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно то так, та не зовсім.

Мірошниченко, будь ласка. Проти.

 

17:44:20

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги! Шановні виборці! 

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Я закликаю всіх нас взяти за основу і проголосувати законопроект 2374-2. Чому саме  так? Проблема існує, проблема є і її треба вирішувати, оскільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  вимкніть мікрофон.

Вибачте, у підтримку проектів постанов два вже виступили. Ви записалися проти, ви виступаєте за, тому я  вас позбавляю слова. Тоді говоріть про тих, а не називайте те, що ви за.

Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

17:45:01

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги!  Це повязано з тим, що ми розглядаємо  відразу три законопроекти. Тому я скажу  таким чином. Я пропоную не підтримувати  законопроекти 2374, 2374-1.

Чому саме так?  Тому що  проблема існує, вона є актуальною, і нам треба вносити  діючу постанову зміни, оскільки вона закінчується.

І ми повинні визначитись, чи продовжити до кінця 2006 року, чи, можливо, нам продовжити ще на два роки? На наш погляд, не може бути безкінечно подовження терміну для приватизації. Ці чеки видані один раз і в усіх країнах, зокрема в Росії, наприклад, там чітко визначено і до певного числа всі люди повинні або прийняти рішення і приватизувати житло, або залишатися жити в комунальному або державному житлі. 

Для нас принципово, щоб кожен з громадян зміг і встиг скористатися цим правом. На жаль, враховуючи ту кількість громадян, які ще не використали це право, ми розуміємо, що за один рік цього зробити ми не встигнемо. Тому оптимальним і компромісним є продовжити цей термін на два роки. Таким чином всі бажаючі зможуть скористатися цим правом, а всі, хто не бажає, будуть позбавлені в подальшому такого права і це питання раз і назавжди в Україні буде вирішено. Щиро дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні колеги, обговорення питання завершено. "Наша Україна" не брала участі. Хто у вас керівник фракції? Не бачу. Так, будь ласка, Оніщук – заступник, прошу. Слово Оніщуку, одна хвилина.

 

17:46:52

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, справа в тому, що свого часу Верховна Рада України, бажаючи зробити добро, зробила це не зовсім гідними засобами, прийнявши постанову і продовживши термін, встановивши, вірніше, термін – граничний термін для використання житлових чеків. Насправді Закон України про приватизацію житла не містить ніяких обмежень для реалізації громадянами України такого права. Тому щоб усунути цю недоречність, якраз і варто скасувати постанову Верховної Ради України, яка була прийнята 21 грудня 2000 року.

Відтак "Наша Україна" пропонує підтримати законопроект 2174, проголосувавши його за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Микола Васильович.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Кожен із тих,  хто доповідав. І кожен з тих, хто брав участь в обговоренні, незалежно від того, записався він „за” чи записався „проти”, підкреслювали важливість цієї проблеми.

Я хотів би сказати, і давайте висловимо слова вдячності кожному з авторів цих проектів постанов, що вони відгукнулися на злободенну проблему. Різниця в цих постановах наступна: перша постанова взагалі скасовує постанову Верховної Ради, другий проект постанови пропонує продовжити її на рік, і третій проект постанови пропонує її продовжити на два роки і за цей час доручити Кабінету Міністрів кінець-кінцем внести ясність в це питання, раз і назавжди. Ось такі, так би мовити, проекти постанов. В порядку їхнього надходження я буду ставити на голосування, на голосування про прийняття постанов в порядку обговорення.

Реєстраційний номер 2374, автор - Кожемякін, який пропонує взагалі відмінити постанову. Прошу визначатися.

 

17:49:16

За-175

Постанова за 2374-1. Група авторів, які пропонують продовжити термін приватизації житлових чеків на один рік. Прошу визначатися.

 

17:49:45

За-172

І проект постанови за номером 2374-2, який пропонує продовжити цей термін на два роки. Прошу голосувати.

 

17:50:10

За-393

Дякую. 393 – за, постанова прийнята. Але ще раз наголошую на тому, про що ви тут говорили, кожен майже виступаючий, що це ще не вихід з ситуації, треба, дійсно, щоб Кабінет Міністрів дав нам остаточну відповідь на це питання, щоб ми кожного року не приймали, бо, якщо мені не зраджує память. Ми вже декілька років підряд приймаємо подібні постанови.

Так, потрібно включити до порядку денного і розглянути сьогодні проект Закону. Я в звязку із цим на 15 хвилин продовжую засідання, Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (щодо поетапної приватизації житла), реєстраційний номер 2218. Прошу визначатися, про включення до порядку денного.

 

17:51:15

За-108

Не підтримана пропозиція.

Хоча ми вже врегулювали прийняття попередньої постанови, але давайте, дійсно, ы попросимо  автора законопроекту. Оскільки це, як раз, наша профільна комісія з питань приватизації, і те. що ми давали доручення протокольне Кабінету міністрів спільно підготувати необхідний законопроект, щоб це регулювалося Законом.

Ставиться на голосування про включення до порядку денного розгляду сьогодні проект Постанови про відзначення 30-ї річниці створення Української групи сприяння виконанню Гельсінкських угод, реєстраційний номер 2282.

 

17:52:15

За-345

Рішення прийнято.

Будь ласка, автор пропозиції  - Ніна Іванівна Карпачова. Шановні колеги, не заперечуєте, щоб за скороченою процедурою? Я ставлю на голосування про розгляд цього питання за скороченою процедурою. Прошу визначитися.

 

17:52:46

За-281

Ніна Іванівна, будь ласка, 2 хвилини.

 

17:52:56

КАРПАЧОВА Н.І.

Рік тому, представляючи щорічну доповідь уповноваженого з прав людини в цій залі, я запропонувала відзначити на державному рівні внесення української групи сприяння Гельсінських угод з приводу 30-річчя на державному рівні.

На превеликий жаль, пройшов рік, держава ніяким чином не відреагувала. І тому я в порядку законодавчо ініціативи 5 жовтня внесла проект постанови, який мають всі депутати на руках з пояснювальною запискою.

Зі свого боку хочу сказати, що в 1976 році, коли була створена українська група сприяння Гельсінських  угод, то це була та група, яка якраз першою в історії України підняла прапор боротьби за права людини, робила це не підпільно, робила це відкрито, і в першу чергу підняла прапор боротьби за  людську гідність.

Я хотіла б, щоб в сьогодні всі депутати, які присутні в цьому парламенті, збагнули, що такі імена, як Василь Стус, Вячеслав Чорновіл, Валерій Марченко і інші, які були серед засновників, серед організаторів і активних учасників цього правозахисного руху, це є світочі нашої української культури, і їх  внесок в цей процес дуже важливо нам всім пошанувати на державному рівні.

Сьогодні Президент, до речі, підписав указ з цього приводу. Я дуже рада, о команда Президента, нова команда Президента, читає проекти документів, які вносять на розгляд народні депутати України.

І тому я прошу, шановні народні депутати, це обєднуюча постанова, яку б я вас просила підтримати сьогодні і проголосувати одностайно.

Дякую всім за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніно Іванівно.

Так, від профільного комітету Терен, будь ласка.

 

17:54:44

ТАРАН В.В.

Шановні колеги!  Справді, Гельсінська група була першою в Україні організацією, яка розпочала відкриту боротьбу з порушенням прав людини, причому, спиралася на міжнародні договори, зокрема, Гельсінські угоди, вона активно сприяла створенню незалежної української держави.

І я хочу сказати, що Комітет з прав людини, куди входять  представники абсолютно різних політичних сил, я підкреслюю, абсолютно різних політичних  сил, одноголосно пропонує Верховній  Раді України підтримати цей проект постанови.

Ми глибоко переконані у тому, що цей проект постанови буде свідченням   демократизму українського парламенту, буде ще одним кроком на шляху утвердження демократичних цінностей в Україні. Прошу підтримати, наш комітет підтримати цю постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорювати будемо? Так, зелена, червона.

Так, Шевчук, будь ласка. Мікрофон з місця? Прошу, мікрофон. Богашевій підготуватися.

 

17:55:58

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” сьогодні обговорювала цей проект постанови, і ми хочемо виразити слова вдячності автору за те, що, дійсно, через 30 років ми повинні відзначити цю подію – створення української групи сприяння виконання Гельсінських угод, оскільки сама нарада у 1975 році у місті Гельсінкі сприяла тому, що було покладено початок, завершення холодної війни у світі.

Після цього, як ви знаєте, була утворена організація безпеки співробітництва в Європі, яка сьогодні є чи не єдиним потужним міжнародним органом, що сприяє  попередженню збройних конфліктів і вирішенню питань існуючих заморожених збройних конфліктів.  Це данина пам’яті тим героям України, які тоді мали сміливість виступити проти тиранії, яка існувала в ті часи. І тому наша фракція безумовно буде голосувати за даний проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, Богашева Наталя.

 

17:57:10

БОГАШЕВА Н.В.

Прошу передати слово Чубарову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон Чубарова прошу.

 

17:57:17

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Хочу, шановний Адаме Івановичу, шановні виборці, хочу нагадати всім, що після подій 1968 року, у колишньому СРСР почали розгортатися репресії. І уже у травні 1969 року відбулися арешти  Іллі Габая, Петра Григоренка. Обидва звинувачувалися за підтримку і участь у кримськотатарському національному русі, тобто за підтримку боротьби кримськотатарського народу за повернення. І тому вже тоді дисидентський рух у СРСР шукає шляхи для такого ………, для оформлення  і вже в 69 році …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, розберіться. Ви, видно, не там картку тримаєте. Ввімкніть. Так, ввімкніть, будь ласка. Зараз вам ще одну хвилину ввімкнуть.

 

17:58:23

ЧУБАРОВ Р.А.

Дайте ще одну хвилину, бо, дійсно, я сказав про те, що після подій 1968 року в колишньому СРСР почали розгортатися репресії, у травні 1969 року відбулися арести Іллі Габая та Петра Григоренка і обидва звинувачувалися у підтримці боротьби кримськотатарського народу за повернення. І саме в 1969 році це просто предтеча гельсінських груп. Створюється ініціативна група за підтримку прав людини в СРСР.

Хочу нагадати, що в цій групі були Генріх Алтунян, наш колишній колега, нажаль, зараз покійний. У цій групі були перший засновник … цієї групи Мустафа Джемілєв, який сидить з нами в залі. І у цій групі був Леонід Плющ, який зараз, нажаль, за межами України.

І хочу згадати щодо створення вже групи сприяння виконанню Гельсінських угод, пана Левка Лук’яненка, який сьогодні в залі. Нажаль нема Петра … Чорновіл, який, якого вже ж нема між нами, і пан Петро, генерал Петро Григоренко, якого теж нема. Отже, я думаю, що оці саме прізвища, і живі, і мертві, сьогодні від нас всіх потребують, щоб ми дали шану тим людям, які і привели Україну до демократії.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від Кабінету Міністрів позиція. Від уряду хто виступає? Будь ласка, говоріть.

 

___________________. Шановні народні депутати! Я просив би вас при розгляді постанови Верховної Ради зважити на пропозицію Державного комітету телебачення і радіомовлення, а саме  викласти третій пункт проекту постанови Верховної Ради у зв’язку з обмеженням термінів створення кінофільму і циклів тематичних телерадіопередач до 9 листопада.

А також на відсутність виділених спеціально для  цієї мети коштів, викласти третій пункт постанови у наступній редакції. Держкомтелерадіо України забезпечити в межах державного замовлення висвітлення на державному телебаченні і радіо заходів з відзначення 30-ї річниці створення Української групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено, будемо визначатись.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту постанови про відзначення 30-тої річниці створення  української групи сприяння виконання Гельсінських угод. Реєстраційний номер 2282.

 

18:01:05

За-382

Я  звертаюсь, напевно до автора, як з приводу тієї редакції третього пункту про які говорив представник Держтелерадіо. Мікрофон, будь ласка, Карпачової увімкніть.

 

18:01:23

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати!

Немає заперечень проти такої редакції, тим більше, фактично і в Указі Президента про це йдеться. Я думаю, що варто підтримати, нема заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття постанови в цілому з урахуванням третього пункту в тій редакції, яку виклав представник Держтелерадіо. 

 

18:02:20

За-378

Постанову прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного розгляду проекту Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження видатного українського громадського діяча, генерала Петра Григоровича Григоренка . Реєстраційний номер 2207.

 

18:02:57

За-347

Включено до порядку денного.

Будь ласка, доповідає Мустафа Джемілєв. Підготуватися Яворівському.

 

18:03:20

ДЖЕМІЛЄВ М.

Шановні народні депутати, проект постанови, що я пропонується вашій увазі, покликаний увіковічити в нашій країни ім’я людини, яка була символом свободи і демократії, лідером правозахисного руху в колишньому СРСР і одним із найбільш видатних українців у світі. Про його життя багато знали на Заході. Проте своєї родини офіціальна влада поширювала проти нього тільки брудну інформацію та наклепи.

 За 15 років Незалежності України  громадяни переважно звикли до того, що вільно висловлювати свої думки не побоюючись того, що назавтра їм влаштують обшук і поведуть під вартою. Більше того, зараз ознакою гарного тону є тільки недобрі розмови про владу, навіть якщо на то і немає особливих підстав. Але в ті роки висловлювати відкрито свої думки і судження, говорити про злочинність влади було привілеєм дуже небагатьох людей. На цей йшли тільки ті, які були готові платити за це власною свободою, або, навіть, життям. Можна багато говорити про вклад Петра Григоренка в демократичний рух в колишньому СРСР і України, про його високу громадську мужність і про вражаючу до того часу сміливість боротьби з тоталітарним комуністичним режимом. Але, напевно, найбільш важливою його правозахисною діяльністю було те, що він завжди категорично виступав проти будь-яких насильницьких і підпільних методів боротьби з режимом.

Завдячуючи йому та його соратникам рух проти тоталітаризму  в СРСР. Не зайшов на шлях терору і завжди  дотримувався виключно демократичних принципів. 

В 1977 році після років неволі Григоренко отримав дозвіл на виїзд до США  на лікування. Але погодився виїхати за кордон тільки після того, як радянська влада дала гарантію, що після лікування йому дозволять повернутися до батьківщини.

Але 13 лютого 1978 року  Президія Верховної Ради СРСР видала указ про позбавлення Петра Григоренка радянського  громадянства.

Через кілька днів після тієї події в розмові з ним  по телефону я вперше почув, як ця мужня людина ридала, майже ридала: ”Вони позбавили мене самого дорогого! Прошу вас, зробіть що несуть, аби я міг померти на своїй батьківщині!”.

Григоренко прагнув  повернутися назад в цю країну зовсім не тому, що тут його чекало щасливе життя. В цій країні, переповненій тюрмами, таборами і психушками  для ненадійних його напевно знову очікувала неволя. Але він був справжнім патріотом і не бачив себе поза своєю батьківщиною.

В США  Григоренко  очолив закордонне відділення  українсько-хельсинської групи   і до кінця своїх днів боровся за відновлення незалежності України. Надавав неоцінну підтримку … в Радянському Союзі.

Поява Петра Григоренка  на заході сприяла різким змінам громадської думки по відношенню до України та українському народу. Без перебільшення можна казати, що діяльність Григоренка сприяла тому, що Україна все менше розглядалася в західній громадській думці як провінція Росії, а більше як окрема країна, що має право на незалежність.

Своїми численними публікаціями, прес-конференціями, публічними виступами на різноманітних міжнародних форумах він безперечно, вніс величезний внесок у справу ліквідації радянського тоталітарного ладу і відновлення незалежності України.

Велич його особистості полягала як в становленні великих справ, так і до окремої людини. Знаходячись вже на смертному одрі, долаючи страшні болі, він писав президенту Сполучених Штатів. „Пане президент, я вмираю і мене нічого не може врятувати, але я прошу вас задіяти необхідних заходів для порятунку іншої людини, якій загрожує смерть в одному із радянських таборів”. На жаль, людей з такими моральними якостями було і є не так багато в цілому світі. І що б не було зроблено посмертно і во імя спадщини, все ж буде не мало. Петро Григоренко помер 21 лютого 1987 року в Нью-Йорку і похований на українському цвинтарі  Нью-Джерсі. Надзвичайний внесок Петра Григоренка в справу відновлення прав народу, репресованого   при сталінському режимі і найперше, кримсько-татарського народу. Він зробив для цього народу більш ніж хто-небудь у світі. Петро Григоренко разом з Тарасом Шевченком і В’ячеславом Чорноволом є найбільш відомим і шанованим українцем серед кримських татар.

Можливо, саме завдячуючи спадщиной Петра Григоренка під час референдуму про незалежність України в 1991 році в Криму голоси кримських татар, які тоді складали лиш 6 відсотків населенню півострова додали переваги на користь незалежності нашої держави на теренах Криму.

В 1999 році кримські татари встановили бюст Петра Григоренка на одному із центральних майданах Сімферополя. Місцева влада неодноразово погрожувала знести цей бюст. Зберегти цей єдиний пам’ятник Петрові Григоренко вдалося лиш шляхом ультиматуму, який передбачав водночас звільнення всіх пам’ятників більшовицькому вождю Леніну, … знесення пам’ятника генералу Григоренко.

У відповідності до проекту постанови, цей не професійно виконаний бюст має бути змінений на інший, виготовлений на високохудожньому і державному рівні, а Майдан, на якому він буде встановлений, запропоновано найменувати на честь генерала Петра Григоренка.

В цілому всі заходи передбачені проектом постанови також ті, що будуть  розроблені урядовим організаційним комітетом, не потребуватимуть значних бюджетних коштів. Дуже сподіваюсь на те, що переважна більшість вас, шановні народні депутати, підтримає постанову. Тому що у питанні вшанування людей, які ціною власних свободи і життя служили своєму народові, гадаю, ми маємо бути єдині, не залежно від наших політичних поглядів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, у нас залишилось 4 хвилини до завершення сесії. Тому я прошу 2 хвилини голову комітету, а потім залишиться 2 хвилини на обговорення. Будь ласка.

 

18:11:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Дорогий Мустафа Джемільов, я сердечно вдячний вам, кримському татарину, за прекрасне слово, яке ви виголосили про українського патріотичного генерала. Мустафа, Мустафа! Я вам безмежно вдячний за ваше слово, ще раз, про нашого генерала. Я, шановні колеги, комітет гаряче підтримає і просить проголосувати.

Я вам тільки наведу одну деталь. Я пригадую, у 89-му році всесоюзний парламент, на трибуні стоїть Сахаров, який говорить про те, що нам потрібно виводити війська з Афганістану. І я пригадую, як десь півтора сотні жирних генералів рум’янощоких освистували, фактично, цього академіка, а потім в курилці говорили: „Ну как мы этому сильно ученому дали”.

Так це був дивовижний генерал, який в ті роки, у той  час, він же не виступив там з якогось національного питання. Він виступив проти пільг компартійної еліти. І за це був запроваджений у  психушку, дивовижний просто чоловік, який справді стільки зробив для поновлення памяті  про кримських татар і про їхнє повернення сюди.

Я переконаний, товариство, треба відкинути всі якісь  політичні наші амбіції, ми повинні провести урочистий вечір цього видатного українця, дивовижного генерала, інтелектуала, що буває дуже й дуже рідко.

 Я дякую, я переконаний, їй Богу скажу, хай тому рука всохне,  хто не проголосує за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас залишилося ще 3 хвилини. Будь ласка, хто за, хто проти?  Дві хвилини. Будь ласка, Чубаров.

 

18:13:18

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Я не буду дуже багато говорити. Я, дійсно, хотів би закликати  всіх незалежно від політичних уподобань  і фракцій, які входять у антикризову коаліцію чи ні, не кожна нація має таких видатних синів.  І не так їх багато у кожної нації. Людина, українець, генерал, який воював, пройшов всю війну, яку хтось називає Великою Вітчизняною чи Другу мирову, він воював, як і кожний солдат. Він захотів змінити систему. Він виступав за покращання життя всіх людей. Він допомагав боротьбі всіх тих, хто був  підкорений.

Я думаю, що, якщо сьогодні парламент України просто не голосує за цю  постанову, я тоді просто не знаю, яку країну ми будуємо. Я просив би всіх попросити підтримати цю постанову. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Курило, будь ласка, одна хвилина.

 

18:14:25

КУРИЛО В.С.

Я прошу підтримати усіх цю постанову, тому що генерал Петро Григоренко – це дійсно совість нації. Таких людей у кожній нації не так багато. Для порівняння можу сказати, що це – людина, яку можна порівнювати з академіком Сахаровим у  Росії і ще з рядом, з Манделою у Сполучених Штатах Америки, іще з рядом видатних діячів в Південній Африці. Тому я прошу підтримати цю кандидатуру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, бо не було ніяких зауважень, постанови про відзначення сторіччя з дня народження видатного українського громадського діяча генерала Петра Григоровича Григоренка. Реєстраційний номер      2207. Прошу визначатись.

 

18:15:36

За-193

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, не цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10-й годині ранку.