Засідання N25 (вечірнє)

Опубліковано 31. 10. 2006

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

31 жовтня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Будь ласка, ввімкніть систему „Рада”, реєструємося.

16:01:35

В сесійній залі зареєструвалися 407 народних депутатів.

Я ще раз наголошую, в сесійній залі зареєстровано 407 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошую відкритим.

Для деяких членів регламентного комітету, які не ознайомлені до цього часу з Регламентом, нагадую, що у діючій чинній Конституції і Регламенті немає необхідного кворуму для того, щоб відкривалося засідання. Є лише одна умова – для прийняття рішень. Для цього потрібно не менше, як 226 голосів народних депутатів. А відкрити засідання можна за будь-якої чисельності, тим більше, ще раз наголошую, що є 407 народних депутатів. Карток народних депутатів. В тому числі, в тому ряді, де сидить той, хто найбільше чинить опір цьому, також суцільні порожні місця… І там те саме.

Продовжуємо засідання. Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

Шановні колеги, зараз у нас розділ „За скороченою процедурою”. Нам потрібно прийняти відповідне рішення. Хто за те, щоб наступні питання розглянути за скороченою процедурою, прошу проголосувати.

16:03:36

За-218

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 154, Блок Тимошенко – 14, „Наша Україна” – 23, соціалісти – 23, комуністів – 1, позафракційні – 3.

Шановні колеги, диверсійні дії, які зводяться до того, що дехто забирає карточки тих чи інших народних депутатів, може призвести тільки до затримки видачі дублікатів карточок. Так що, будь ласка, не користуйтеся цими, не гідними народних депутатів, методами, бо все одно ви цим самим засідання не зірвете.

Хто за те, щоб переголосувати з приводу скороченої процедури, прошу голосувати.

16:04:56

За-211

Рішення не прийнято.

Таким чином, ми будемо проводити за повною процедурою.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік” щодо усунення помилки у назві населеного пункту. Реєстраційний номер 1202. Доповідає народний депутат Ядуха. Підготуватися Пеклушенку.

16:05:30

ЯДУХА В.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. На території Єрмоленецького району села Сутківці Хмельницької області знаходиться Покровська церква-фортеця, яка є унікальною оборонно-культовою будовою 14-15 століть.

Будівництво її спершу як оборонної башти розпочалося ще на початку 13 століття. Ця церква-фортеця є найбільш викінченим зразком церкви оборонного типу в українській архітектурі. Це пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 769, взята на державний облік у постанові Ради Міністрів від 24 серпня 1963 року за номером 970.

Сьогоднішній технічний стан Покровської церкви-фортеці вимагає негайного проведення реставраційно-ремонтних робіт, для чого з Державного бюджету на 2006 рік виділено 1 мільйон гривень. Освоєння коштів на виробничі та інші витрати не відбуваються через відмову казначейства проводити фінансування, бо в додатку №7 до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” допущена технічна помилка, та Покровська церква записана в селі Адамівка замість село Сутківці.

На рахунок районної ради на сьогоднішній день надійшло в казначейство 443 тисячі гривень освоювати їх, звичайно, немає можливості, не дивлячись на те, що визначено на тендері переможця, виготовлено Львівським інститутом „Укрзахідпроектреставрація” зведений кошторисний розрахунок, розпочаті роботи, адже церква руйнується. Освоєння даних коштів забезпечить проведення першої черги запланованих реставраційним завданням робіт, а саме заміну покриття даху з відповідним відводом стічних вод, планування території, адже весь фундамент і частина стін знаходяться в землі, зрозуміло, це сирість і псування, і облаштування підлоги та інше.

Плановим завданням та реставраційним завданням на розроблення науково-проектної документації, затвердженими головою Державної служби з питань національної культурної спадщини Кучеруком та погоджених начальником Управління реставрації та реконструкції історичної забудови Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Майстерчуком, передбачається на другій черзі в 2007 році провести реставрацію фасадів, інтер’єру, відновити дзвіницю, муровану огорожу та інше.

Дана унікальна пам’ятка архітектури, духовної спадщини нашого народу використовуватиметься для діяльності релігійної громади села, експонування в інтер’єрі живопису 16 століття, експозиції церкви-фортеці як туристичного об’єкту. Вже зараз вона включена в туристичний маршрут України. Її географічне розташування сприяє цьому, бо розташована за 4 кілометри від траси, що з’єднує Меджибіж та Кам’янець-Подільський.

Прошу вас, шановні колеги, підтримати даний проект закону, який не потребує додаткових джерел бюджетних витрачань, адже кошти поступили в район, їх потрібно тільки використати.

Не заперечує проти цього Міністерство фінансів, бюджетний комітет прийняти відповідний проект закону за основу та в цілому як закон.

Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Чи будуть запитання? Немає запитань? Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету… Пеклушенко кажуть захворів. Хто від Комітету з питань бюджету може проінформувати, яке рішення бюджетного комітету?

Мабуть, представники бюджетного комітету відзначають тяжкі умови роботи своєї протягом цих декілька тижнів. Я проінформую вас про рішення бюджетного комітету. Комітет з питань бюджету прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону про внесення змін, внесений народним депутатом за основу та в цілому як закон.

Ніхто не наполягає на обговоренні? Ні. Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (щодо усунення помилки у назві населеного пункту). Реєстраційний номер 1202. Прошу голосувати.

16:10:39

За-357

Рішення прийнято.

А ми проголосували в цілому як закон.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 82 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських селищних, міських голів" (щодо державного фінансування повторних виборів). Реєстраційний номер 1030.

Прошу записатись представників від фракцій на виступи. Можемо, вже поверталися.

Так, будь ласка, хто від народних депутатів бажає виступити? Таким чином, шановні колеги, оскільки в нас розглядається повна процедура 20 хвилин на обговорення питання, а те, що на виступи від комітету, від автора суб’єкту законодавчої ініціативи, це відповідно до регламенту. А на обговорення питання відводиться 20 хвилин.

Будь ласка, народний депутат Бондик, підготуватися Багашевій.

16:12:22

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, шановний головуючий, запропоновані зміни до закону про вибори сільських, селищних, міських голів та вибори місцевих депутатів, повірте мені, немає ніякого лобіювання політичних інтересів, ні моїх колег по партії, ні колег по сесійній залі. Тому що це приведення у відповідність норм бюджетного законодавства та гарантування виборчих прав громадян в цьому законі.

Тому метою внесеного законопроекту є забезпечення гарантій конституційних прав громадян. Зокрема, частиною 20 статті 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки на проведення виборів здійснюються з державного бюджету України. Про те, статтею 82 закону України, про що пропонується в новій редакції викласти її, названого закону, встановлено, що фінансування місцевих виборів здійснюється, в одних випадках, за рахунок коштів отриманих, як цільова субвенція з державного бюджету до відповідного місцевого бюджету, це проведення чергових, позачергових та перших місцевих виборів. А в інших випадках, вибори проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, це проведення повторних та проміжних виборів.

Отже, право громадянина на здійснення народовладдя через органи місцевого самоврядування у випадках, проведення повторних чи проміжних виборів, залежить від місцевих органів влади, які можуть бути не зацікавлені в проведенні чи повторних, чи проміжних виборів. І під приводом недостатності коштів у відповідному місцевому бюджеті затягнути строки проведення виборів та не створювати відповідних умов для їх проведення. Зазначу, що при цьому в місцевих органах влади є законне обґрунтування, тому що частиною другою статті 85 Бюджетного кодексу забороняється планувати та здійснити видатки, не віднесені Бюджетним кодексом до місцевих бюджетів.

Звертаю вашу увагу, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує законопроект та вважає запропонувати зміни доцільними та необхідними з таких міркувань. Стаття 69 Конституції України закріплює, що народне волевиявлення здійснюється через вибори до відповідних органів влади чи місцевого самоврядування. Відповідно до статті 22-ї Конституції держава гарантує здійснення конституційних прав та свобод громадян.

Таким чином, сама держава взяла на себе позитивний обов’язок забезпечити можливість реалізації громадянам своїх виборчих прав. Як чергові, позачергові та перші вибори, так і повторні проміжні вибори є за своєю природою однаковими. І це є форма реалізації прав громадян своїх виборчих прав. А тому вони не можуть відрізнятися не обсягом державних гарантій, не джерелами фінансування.

Запропоноване нормативні закріплення необхідності фінансування з Державного бюджету всіх видів місцевих виборів не заперечує положенням Бюджетного кодексу, а реалізація виборчих прав громадян не перебуватиме в залежності від наявності коштів в місцевому бюджеті або, що гірше, від бажання органів місцевого самоврядування.

Більше того, при діючій редакції статті 82 Закону „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки місцевих рад та сільських, селищних міських голів” існує внутрішня неузгодженість в самому законі. Так, частина шоста статті 50-ї вказаного закону закріплює, що передвиборна агітація здійснюється за рахунок і в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України на підготовку і проведення місцевих виборів, та коштів виборчих фондів кандидатів місцевих організацій, партій, блоків. Використання для передвиборної агітації коштів з інших джерел забороняється.

Таке положення закріплене і в частині першої статті 52-ї цього ж закону, де вказано, що відповідна територіальна виборча комісія за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, що виділяється на підготовку і проведення виборів, забезпечує виготовлення інформаційних плакатів та інших засобів наглядної агітації.

Отже всупереч вимогам статті 82 зазначеного Закону положення інших його статей вимагає фінансування певних заходів передвиборчої агітації, без відносин до видів місцевих виборів, здійснювати тільки за рахунок коштів відповідно місцевого бюджету, отримана, як цільова субвенція з державного бюджету.

На жаль, Комітет з державного будівництва і регіональної політики, який є профільним, цей законопроект у своєму висновку не підтримав і зазначу чому.

По-перше, цей комітет не виконував свої обов’язки передбачені статтею 16 Закону України „Про комітети Верховної Ради України” щодо розгляду та узагальнення висновків інших комітетів та підготовка їх на розгляд Верховної Ради України, як комітет визначити головним з опрацювання цього законопроекту.

А наприклад Комітет Верховної Ради з питань правової політики підтримав цей законопроект.

По-друге. При розгляді законопроекту на засіданні Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва заперечення були щодо фінансування та не вимагали щодо гарантування виборчих прав громадян.

Єдиним аргументом в проекті законопроекту було твердження, що неможливо здійснювати фінансування повторних та проміжних виборів за рахунок коштів державного бюджету тому що ці видатки неможливо передбачити у державному бюджеті.

Але при цьому виявилося, що депутати не уявлять яким чином фінансування позачергових та перших виборів йдеться з державного бюджету України.

Тому комітет запропонував найгірше таке управлінське рішення: не підтримувати зазначений законопроект у першому читанні та запропонувати автору розробити законопроект, який вирішить питання фінансування і позачергових виборів Центральною виборчою комісією. Нагадаю, що Центральна виборча комісія не є розпорядником коштів щодо місцевих виборів.

Зазначу, що формальна позиція Міністерства фінансів, яке в своєму висновку пропонує не приймати законопроект, тому що у кожному випадку виборів необхідно буде приймати Закон про зміни до державного бюджету, що теж не відповідає вимогам Бюджетного кодексу.

Пояснюю чому. Статтею 24 бюджетного кодексу передбачено створення резервного фонду бюджету, що формуються при здійснені непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні бюджету України.

Порядок використання коштів з резервного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Пропозиції про можливості фінансування за рахунок резервного фонду висловлювались і при обговоренні законопроекту в Комітеті Верховної Ради з питань правової політики. Зауважу, що фінансування можливо і шляхом планування видатків на ці вибори окремою строкою державного бюджету та фінансування їх через Міністерство фінансів України як це і здійснюється для інших загальнодержавних видатків. Але визначення порядку фінансування, ну, це справа уряду.

Мій законопроект не змінює суму видатків на фінансування місцевих виборів зведеного бюджету і відповідає положенням Бюджетного кодексу України щодо розмежування видатків між бюджетами. Тому ще раз хочу нагадати, що нас в листопаді очікують багато позачергових і повторних виборів, це і Кіровоград, і Полтава, також і ще деякі міста. І велика кількість згідно постанов Верховної Ради малих, де вибираються сільські і селищні голови. Кіровоград, Полтава та якщо я не помиляюсь, Черкаси, Чернігів.

Таким чином, шановні колеги, я дякую за всі пропозиції критичні, які були надані при опрацюванні цього законопроекту. Більш ретельніше ви можете ознайомитися з моєю пояснювальною запискою, яка додана до змін. Тому пропонується нова редакція, яка ніяк не впливає не на видатки державного бюджету, тому що згідно Закону про Державний бюджет, сума на вибори вона вже затверджена і при підготовці, я вже зробив витяг. От, дивіться, ось ця сума – 158 мільйонів 500 тисяч. Це іде як субвенція з державного бюджету. Ось ця сума вона не змінюється ніяк. Тому прошу визначатися в залі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Немає запитань? Сідайте, будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Богашева Наталія Владиславівна, будь ласка.

16:21:07

БОГАШЕВА Н.В.

Шановні колеги, чинний Закон про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів передбачає два різні джерела бюджетного фінансування місцевих виборів, як це встановлено в статті 82 цього закону, у випадку чергових, позачергових та перших місцевих виборів вони проводяться за рахунок коштів державного бюджету України парадних у вигляді цільової субвенції до відповідного місцевого бюджету і у випадку повторних виборів за рахунок власних коштів відповідного місцевого бюджету без субвенції. Дещо спрощено можна сказати, хто призначає вибори, той за них платить. Такий принцип можна вважати справедливим.

Призначення повторних виборів здійснюється територіальною виборчою комісією у разі, коли попередньо проведені вибори виявились не результативними. Їх результати скасовано, або у випадку виборів голови територіальної громади той кого обрали не набув свої, не вступив у повноваження, відмовився від отриманого мандату. Змушення самої громади до фінансування повторних виборів з місцевого бюджету розглядалось законодавцем як своєрідна санкція за те, що не відповідно були проведені попередні вибори.

Проте, на практиці виявляється, як правило, що таких коштів у відповідному місцевому бюджеті немає, це не стосується великих міст. На жаль, бюджетна політика, яка проводиться щодо сіл, селищ, міст районного значення не сприяє достатньому наповненню відповідних місцевих бюджетів. Тому можливі ситуації, коли проведення повторних виборів необхідне, але воно не проводиться через повну відсутність коштів на їх фінансування.

Законопроект, який тільки що був представлений автором за його задумом спрямований на кардинальне розв’язання цієї проблеми. Він пропонує усі місцеві вибори, в тому числі і повторні проводити лише за рахунок тих коштів місцевих бюджетів, які отримані як цільова субвенція з державного бюджету України.

Проте, не зважаючи на простоту запропонованого розв’язання, воно є нереальним. Це не лише висновок нашого комітету, така позиція висловлена і в листі Міністерства фінансів України щодо цього законопроекту, вона міститься і в висновках Науково-експертного управління, просто автор не дочитав ці матеріали до кінця. Значить, що виходить. Відповідно до статті 108 Бюджетного кодексу України цільова субвенція призначається конкретному місцевому бюджету постановою Кабінету Міністрів у межах обсягу коштів на цю субвенцію передбаченого закону України на відповідний рік. Сьогодні для фінансування позачергових виборів, призначених постановою Верховної Ради України, Кабінет Міністрів може розглядати це питання лише після прийняття постанови. Однак, повторні вибори призначаються територіальною виборчою комісією сільською, селищною, міською. І уявіть собі, що Кабінет Міністрів буде розглядати питання про виділення субвенції на виконання рішення сільської ради, сільської територіальної комісії.

Крім того, зрештою і строки підготовки, і прийняття такого рішення не дають можливості проводити повторні вибори у встановлений законом термін, не більше 60 днів з дня призначення. Тому запропонований законопроект не розв’язує поставленої проблеми. Навпаки, ламаючи наявний механізм фінансування повторних місцевих виборів з місцевого бюджету, він не пропонує нічого реального на його заміну. Саме тому комітет пропонує не приймати цей законопроект.

Позиція комітету, відповідно до пункту 3 частини першої статті 109 Регламенту, повернути проект закону на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи. Однак, комітет визнає, що проблема, піднята автором, потребує вирішення. У зв’язку з цим, комітет вважає, що більш реальним шляхом розв’язання цієї проблеми є відмова від механізму субвенцій як способу фінансування місцевих виборів і перехід на пряме фінансування усіх видів місцевих виборів з державного бюджету.

Відповідний законопроект розробляється членами нашого комітету. Очевидно, що його необхідно буде погодити з міністерством фінансів та Центральною виборчою комісією, перш ніж виносити на розгляд Верховної Ради. Тому прошу підтримати рішення комітету повернути проект закону на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає. Сідайте будь ласка.

Переходимо до обговорення. Микола Томенко. Підготуватись Герман.

16:26:09

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко.

Шановні колеги, я хотів би підтримати ідею і концепцію автора законопроекту, представника Партії регіонів Бондика. І я вважаю, що абсолютно правомірно поставлено питання, яке стосується передовсім проблем, які виникають позачерговими і повторними виборами.

На сьогоднішній день у нас є дві проблеми. І ці проблеми тягнуться десь, ну як мінімум, останні дві каденції Верховної Ради України. Коли розумні, мудрі і часом хитрі міські голови, які стали сумісниками, в попередньому скликанні могли протриматися міськими головами і народними депутатами чотири роки. Вони збирали підписи у простого народу, який звертався до них, щоб вони мудро ними керували в двох містах, оскільки грошей в міському бюджеті на вибори немає.

В теперішньому скликанні ситуація інша. Тепер Центральна виборча комісія і Верховна Рада діє більш адекватно і в нас сумісників практично немає, але за їхніми дорученнями містами керують секретарі, які знову збирають підписи простого народу про те, що вибори не треба проводити, бо в бюджеті нема грошей.

Таким чином, головна ідея обраності сільських, селищних, міських голів на практиці не реалізується в багатьох містах.

Наприклад, у мене на рідній Черкащині в місті Черкаси сьогодні четверті вибори міського голови. От уявіть собі, може бути порядок в місті, коли чотиртий раз не можуть обрати міського голову?

Тому, я думаю, що ті аргументи, які від комітету тут доповіла представниця „Нашої України”, можна поширити на планові вибори. Дійсно, коли заплановані вибори традиційні, вони повинні фінансуватися відповідності до нинішнього чинного законодавства. Коли йдеться про позачергові чи повторні вибори зазвичай, якщо, я думаю, це сумісництво перестане бути нормальністю в Україні, а для цього треба просто змінити Закон про вибори, щоб в нас один чоловік не балотувався у Верховну Раду, в 10 областей, в одне місто і так далі, тоді сумісництво відповідно зменшиться. Якщо це сумісництво зменшиться, ми матимемо прецеденти одних-двох виборів, скажімо, в одному місці чи в одному селі. У такому випадку принцип субвенційного фінансування з центрального бюджету є абсолютно виправданий.

Тому моя пропозиція наступна. В першому читанні цей законопроект підтримати. До другого читання чітко розмежувати планові або так звані перші вибори і залишити при теперішній формі фінансування. В той же час позачергові вибори, які виникають у зв’язку з тими обставинами, про які я сказав, фінансувати субвенцію. Не буде проблем, щоби уряд прийняв п’ять чи шість постанов про спеціальне фінансування цих виборів.

Тому я хотів би підтримати автора законопроекту, і буду голосувати за цей закон у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ганна Герман, Партія регіонів. Підготуватися від „Нашої України” Ключковському.

16:29:22

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги! Моя позиція є іншою не для того, щоб заперечити опозиції, а для того, що ми повинні все-таки враховувати те, що є бюджет. І так само справа, яку ми обговорюємо, торкається і місцевих бюджетів. Ми повинні дуже зважати на це і рахувати державні гроші і гроші місцевих бюджетів. А тому я пропоную відправити цей законопроект на повторне перше читання, доопрацювати, і тоді ще раз подивитися чия є рація.

Тут прозвучала пропозиція колеги Бондика навіть стосовно резервного фонду. Шановні колеги! Ми прожили щойно півроку, і ми не знаємо, що буде до кінця року, які будуть, можливо, дай Боже, щоб нас Господь уберіг, але все може бути, можуть бути якісь повені, можуть бути якісь інші стихійні лихі. Ми не повинні розбазарювати гроші Державного фонду, резервного фонду, на вибори.

Тому давайте будемо зважені, спокійні. Вибори – це не те, що аж так горить. І повернемо на повторне перше читання, а тоді приймемо рішення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ключковський Юрій Богданович від фракції „Наша Україна”. Підготувати Оніщуку Миколі.

16:30:45

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, „Наша Україна”.

У мене складається враження, що за масою позачергових виборів ми трошки заплуталися і в термінології.

Шановні колеги! Позачергові місцеві вибори сьогодні фінансуються з Державного бюджету. Правда, через механізм субвенцій, який є достатньо громіздким, але джерел фінансування при цьому забезпечено. Що правда у проекті бюджету на наступний рік чомусь знову забувають цю статтю видатків, і те, що сьогодні проголосовано, не передбачає ні копійки в Державному бюджеті, хоча це обов'язок, покладений законом.

Однак, що стосується повторних виборів, підкреслюю, повторних, а не позачергових, тобто тих виборів, які проводяться у разі, коли чергові чи позачергові виявилися не результативними – ніхто не обраний. Ось тут виникає проблема. Вони повинні по закону фінансуватися за рахунок місцевого бюджету, а в місцевих бюджетах коштів немає.

Однак, про що йде мова в законопроекті? Пропонується, щоб це знову реалізовувати через субвенцію. Але субвенція – це громіздкий механізм, який вимагає передбачення апріорі коштів в бюджеті, прийняття рішення Кабінету Міністрів про цю субвенцію для конкретного бюджету, що займає кілька місяців. А повторні вибори треба провести менше як за 60 днів. Тобто це – пуста затія, вона зруйнує місцеве фінансування повторних виборів, але не дасть механізму фінансування з Державного бюджету.

Трішки наївно було чути про те, що пропонується використовувати спеціальний фонд Кабінету Міністрів. Ви знаєте, він має своє цільове призначення. Порядок, так, визначається Кабміном. Але цілі, визначені законом, він іде на стихійні лиха, на надзвичайні ситуації. А вважати повторні вибори стихійним лихо ну все-таки трошки не серйозно.

Тому мені здається, що треба відзначити, що автор законопроекту підняв проблему, але розв'язувати її треба іншим способом. В зв'язку з цим я хочу сказати, що 26 жовтня цього року вівце-прем'єр-міністр Володимир Васильович Рибак провів нараду з цього приводу. І є доручення, де задіяний і комітет профільний, і Центральна виборча комісія, і Міністерство фінансів з тим, щоб розробити відповідні нормативно-правові акти, які дозволять своєчасно і в повному обсязі фінансувати місцеві вибори. Отже, найближчим часом такий законопроект буде наданий Верховній Раді України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Оніщук. Підготуватися Ляшку. Будь ласка, Ляшко. З місця, давайте з місця. Хотіли б вас на трибуні побачити. Мікрофон Ляшка ввімкніть.

16:33:37

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Адаме Івановичу, не хвилюйтеся, ще побачите не один раз.

Законопроект, який ми тут обговорюємо, він справді важливий, бо, з одного боку, є проблема, я це знаю на прикладі Чернігова, де довгий час не призначалися вибори якраз з мотивації відсутності коштів у бюджеті, і інших областей і міст України. Але, в той же час, справді, коли подивитися, проаналізувати цей законопроект, то не видно у ньому механізму реалізації тих норм, які пропонується запровадити. Тобто, справді, може, з одного боку, буде так, що місцевий бюджет уже не матиме права, за рахунок місцевого бюджету проводяться вибори, а Державний бюджет, наприклад, з політичних мотивів буде Кабмін видавати свою постанову і півроку, і рік, хоча законом передбачені терміни для проведення цих повторних виборів.

Тому законопроект справді потребує серйозного доопрацювання, його варто доопрацювати, щоб не зробити так, що наші міста і далі керуватимуться в ручному режимі. Але якщо до цього вони керували з волі тих, хто хотів сидіти на двох кріслах одночасно, то зараз це буде робитися із волі уряду, який при цьому може керуватися і політичними мотивами.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую за економію часу.

Герасим’юк. Передає Князевичу. Будь ласка.

16:35:25

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, справді, внесений законопроект – це спроба усунути ті прогалини, які є в чинному законі, що стосується повторних, а також проміжних виборів депутатів, бо тут мова йде не тільки про міських голів – не треба про це забувати, - а про депутатів місцевих рад.

Через те я повністю підтримую ті аргументи, які наведені були від комітету, а також від нашої фракції. І думаю, що автор законопроекту повинен все-таки усвідомити, що мова не тільки йде про те, що він не обгрунтований фінансово, а з точки зору фахової він є не до кінця доопрацьований. Хоча проблема, яка в ньому піднімається, справді існує, і існує не тільки в самому законі, який не узгоджується між собою, коли одна стаття закону каже, що гроші, скажімо, на агітацію за рахунок субвенції, а інша стаття закону не пропускає на такі вибори гроші. Але сьогодні хочеться поговорити про те, про що сьогодні почав говорити Микола Томенко, справді ми напередодні в повторних і позачергових виборів в чотирьох містах обласних центрах, я думаю, що дуже важливо зараз згадати про те, а що ж Верховна Рада зробила, крім того, що призначила, скажімо, позачергові вибори щодо цих виборів? А нічого. Хіба ми в змозі зараз проконтролювати те, що відбувається на цих виборах? Що наші члени комісії, ми створили слідчу комісію по всіх містах? Ні, ми тільки створили по кожному місту, по Черкасах. Але, на превеликий жаль, в зв’язку із трагічною загибеллю голови комісії, комісія, фактично, не працює. І члени комісії сидять в цьому залі, замість того, щоб бути на виборчих дільницях і дивитися: що там відбувається і відбуватиметься.

А там є багато чого цікавого подивитися. Тому що там, як на мене буде, дійсно, творитися повна вакханалія. Правий Микола Томенко, коли каже, що першопричиною цього стали наші з вами колеги, які відмовились від посад міських голів на користь депутатських повноважень, а замість себе залишили секретарів і контрольований повністю виконкоми.

І тепер за будь-яку ціну хочуть зберегти за собою цю владу і призвести до того, щоб ті вибори, які відбудуться, були визнані недійсними, або взагалі їх зірвати. Для цього не гребують будь-якими методами, для цього запрошуються доморощені і гастрольовані піарщики, які вдаються до абсолютно цинічних речей. Остання з них, як ви знаєте, в Черкасах звинуватили одного з кандидатів у тому, що він причетний до вбивства пана Оробця і начебто це використав як власну піар-технологію. Застосовують. Використовують суди на користь одного, чи іншого кандидата.

Ми так багато говоримо про рейдерство в економіці, може, варто звернути увагу також на рейдерство під час виборчого процесу, із застосуванням судових органів. Інші технології, шановні друзі, вже дійшло до того, що в сотому окрузі, колишньому, голова виборчої комісії, пан Кільченко, який, на превеликий жаль, до цих пір на свободі, звинувачує теперішніх організаторів виборів, мов, а що ж, вони ж такими самими методами, що ми. Так ви нас переслужуєте, а їх – ні.

Хіба не ганьба, що ті методи, які здавалося вже відійшли назавжди в минуле, знову ж таки піднімаються на прапор і використовуються під час виборів? Через те, я вважаю, що цим проблему зараз не вирішити, це тільки маленький клаптик, який треба вирішити в комплексі, під час вдосконалення законодавства про місцеві вибори, а також взагалі про виборчого законодавства в Україні.

Можливо, навіть, треба повернутися до питання Конституції, яка встановлює різний строк для міських голів – 4 роки і міських рад – 5 років. Я думаю, що коли міські голови будуть обрані нові, залишаться ради, будуть 100 раз виникати питання, про які ми, навіть, зараз не думаємо. Треба комплексно

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але обережно у висловах, бо можна було зрозуміти вас так, що ви проти того, що Верховний Суд розглядав питання виборів 2004 року. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про те, щоб повернути суб’єкту право законодавчої ініціативи законопроект на доопрацювання. Пропозиція комітету.

16:39:28

За-109

Не підтримано.

Тоді ставиться друга пропозиція – автора законопроекту про прийняття цього законопроекту за основу.

16:39:54

За-115

Таким чином… Я ще раз повторюю: немає повторного першого читання. Є доопрацювання. Почитайте Регламент.

Для того, щоб направити на повторне перше читання, нам треба рішення комітету, де повинні бути рекомендації що доробити при повторному першому читанні. І на повторне перше читання вже не автор працює, а працює профільний комітет.

Знято з розгляду.

Шановні колеги, є в нас, я бачу вже визріла можливість проголосувати, щоб наступні законопроекти ми розглядали за скороченою процедурою. Хто за, прошу проголосувати.

16:40:53

За-261

Рішення прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо процедури висунення кандидатури на посаду секретаря сільської, селищної, міської ради. Реєстраційний номер 1299. Розгляд питання за скороченою процедурою. Будь ласка, автор ініціативи Потімков Сергій Юрійович. Підготуватися Кузьменку Сергію від комітету.

16:41:26

ПОТІМКОВ С.Ю.

Я дозволю розпочати з епіграми на пана Баранівського. «Обидеть женщину не трудно, и ради смеха оскорбить, каким же нужно быть занудой, чтоб женщин Рады не любить».

І тепер стосовно законопроекту. Невеличка цитата. „Товарищ Сталин, сделавшись генсеком, сосредоточил в своих руках необъятную власть. И я не уверен, что сумеет он всегда достаточно осторожно, последовательно этой властью полностью пользоваться». Лист до з’їзду товариша Леніна. Ми знаємо, ким став генеральний секретар. Тобто я до того, що фігура секретаря досить впливова.

І до законопроекту. Діюча практика застосування Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” в умовах впровадження політичної реформи, структуризації місцевих рад за партійним принципом свідчить про недосконалість положень закону щодо процедури висування кандидатури на посаду секретаря сільської, селищної, міської ради. Право висування надано лише сільському, селищному, міському голові. У той час, як депутати відповідної ради і фракції відсторонені від цього процесу, що невілює партійну складову депутатського корпусу.

Запропоновані зміни розв’язують цю проблему і дають право висувати кандидатуру на посаду секретаря ради не менш, ніж третині депутатів від загального складу ради. Для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших законів вносити не треба. Внесення цих змін не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

І цей закон не має політичного забарвлення. Він буде віддзеркалювати настрої людей. У нас по-різному голосували у різних регіонах, різні склалися обставини у наших радах. Цей закон працює на тенденцію посилення самоврядування, на тенденцію посилення демократичних процесів на місцевому рівні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Немає запитань, бо це скорочена процедура. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Кузьменко Сергій Леонідович.

16:43:41

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановні колеги, комітет розглянув цей проект закону і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні. Проект незрілий, тому що, ну, склався нонсенс, посадова особа ради не може висуватись від ради, а тільки від сільського, селищного, міського голови. Це навіть з точки зору формальної логіки не має під собою підстав і таким чином цей недолік закону треба виправити.

Що стосується недоліків законопроекту, які необхідно виправити при підготовці до другого читання. Перше, в законопроекті не вказано, а хто ж має, в якому порядку висувається кандидатура, чи голова все ж таки висуває першим, чи депутати ради висувають першими. Це може призвести до протиріч деяких.

Крім того, немає такої складової як процедура сама, тому ми вважаємо, що необхідно прийняти, ще раз кажу, в першому читанні, комітет пропонує, в той же час є така пропозиція, дати право голові відповідному, сільському, селищному, міському, двічі висунути кандидатуру. Якщо ця кандидатура не підтримується, то тоді третина складу ради може пропонувати свою кандидатуру. Оскільки за цей час обов’язково буде сформована більшість і більшість дасть необхідну кандидатуру. Це перше.

І друге. обов’язково треба, щоб саме третина складу ради вносила кандидатуру, бо виникне така процедурна неразбериха, якщо казати по-російському. Тому ми пропонуємо зробити таким чином і відповідно ще прописати в цьому, в остаточній редакції спеціальну процедуру, як висувається кандидатура на посаду секретаря ради, якщо голова не обраний взагалі. Бо секретар всеодно потрібен, крім всього іншого він виконує обов’язки голови у випадку його відсутності.

Ще раз кажу, комітет пропонує прийняти його в першому читанні, просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча немає значення хто перший висуває, можуть бути і альтернативи і нехай голосують.

Будь ласка два за, два проти. Хто бажає взяти участь в обговоренні? Кнопка зелена і червона, записуйтесь, нагадую.

Проти немає. Пономаренко, будь ласка.

Шановні колеги! Шановні колеги! Шановні колеги! Добре, повторимо, ще раз нагадую, я не записую, записує система „Рада”, значить ви не правильно записувались. Ще раз нагадую, той хто хоче підтримати законопроект повинен тиснути на зелену кнопку, той хто не підтримує законопроекту, повинен натиснути на червону кнопку. Проведіть, будь ласка, ще раз запис на виступ.

Будь ласка, Богашева, „Наша Україна”, Ключковському передає слово.

Тому що один від фракції буде або плюс, будь ласка.

16:47:57

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги! Як каже один мій колега по фракції Борис Беспалий, короткий закон завжди пишеться для влади, а довгий для народу.

Ми довго сповідували ідеологію лаконічних законів, і таким лаконічним законом є Закон „Про місцеве самоврядування” в редакції 97 року.

Однак, дуже багато процедурних питань діяльності органів місцевого самоврядування в ньому не врегульовано. Сподівалися, що це буде робити сама рада приймаючи секретаря ради, якщо голова не обраний взагалі. Бо секретар всеодно потрібен, крім всього іншого він виконує обов’язки голови у випадку його відсутності.

Ще раз кажу, комітет пропонує прийняти його в першому читанні, просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча немає значення хто перший висуває, можуть бути і альтернативи і нехай голосують.

Проти немає. Пономаренко, будь ласка.

Будь ласка, Богашева, „Наша Україна”, Ключковському передає слово.

Тому що один від фракції буде або плюс, будь ласка.

16:47:57

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Однак, дуже багато процедурних питань діяльності органів місцевого самоврядування в ньому не врегульовано. Сподівалися, що це буде робити сама рада приймаючи відповідні регламенти і ці регламенти в різних кінцях України настільки відрізняються, що ситуація просто виходить з-під контролю.

Що ми маємо дуже часто на практиці? Вже не один раз ми говорили про те, що можуть бути повторні місцеві вибори, міський голова, сільський голова не обраний, однак, рада функціонує. Як обрати секретаря, якщо закон дає монополію на висування кандидатури лише голові, а його немає. Якщо голова вибирає позицію конфронтації з радою, коли він немає підтримки більшості і йде на ситуацію, коли секретаря взагалі не обирається, бо він завжди пропонує неприйнятну кандидатуру.

Отже для того, щоб не провокувати міського, сільського, селищного голову на протистояння з радою, для того, щоб стимулювати його до пошуку компромісу, доцільно цей законопроект приймати в першому читанні. Він дозволяє розв’язати кілька ситуацій, які сьогодні при теперішній редакції закону є безвихідними. І, насамперед, ту ситуацію, коли міський голова не обраний, а раді потрібно працювати, а також він стимулює внесенням міським головою кандидатур, які будуть сприйматися радою. Тому що у разі, якщо він буде пропонувати неприйнятні кандидатури, рада зможе висунути альтернативу.

Отже, мені здається, що цей законопроект треба приймати в першому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Турчинов. Передає Томенко, я так зрозумів. Прошу, Миколо Володимировичу. Підготуватися Сулковському.

16:50:23

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, одне вступне зауваження, я завжди говорив, що в Партії регіонів дуже жорстка дисципліна. Забираю сьогодні слова назад. Із 185 депутатів, лише два підтримали законопроект свого колеги по Партії регіонів, я бачу, що демократія у фракції і партії дуже висока.

Отже, стосовно цього законопроекту, я думаю, що ідея є абсолютно правомірна і правильна. Оскільки в нас, фактично, продовжуючи дискусію попереднього закону, ми говоримо, сумно тільки, що ми його не підтримали в першому читанні. Так от продовжуючи цю дискусію, у нас в історії з секретарями, закріпився такий комізм чи корпоратизм: іде міський голова і перемагає на виборах. Він бачить, що кілька фракцій, які, можливо, створюють більшість, будуть контролювати його діяльність, ставити у певні рамки його діяльність. Значить, він починає проводити роботу, і каже, що поки мій, наприклад, кум, брат, сват або помічник не стане секретарем міської ради, ви нічого не будете робити. Така конфронтація в міській раді триває місяць, два, три місяці і мешканці міста слідкують за цим - чим ця біда закінчиться? Юрій Ключковський сказав про інший варіант, коли, наприклад, він є сумісником. Він перейшов собі у Верховну Раду і, наприклад, секретаря не обрали, взагалі, міська рада не працює. Тому ми підтримуємо цю ідею, вона розв’язує конфліктну ситуацію – голосують за політичні партії і їхні програми, їх обрали в міську раду. Вони мають абсолютне право впливати і контролювати діяльність міського голови, який зазвичай забувають про те, що вони обіцяли своїм виборцям – це нормальна противага між секретарем, який пропонується політичними силами, що популярні в регіоні й міським головою. Всі конфлікти, які тут є їх можна розв’язати в другому читанні, скажімо, те що говорив Адам Іванович чи разом висуваються, чи по черзі висуваються. Тому я просив би підтримати в першому читанні і доопрацювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський, будь ласка. Мікрофон з місця бо він втомився на бюджеті.

16:52:38

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу!

Народний депутат Сулковський, фракція „Регіони”, Рівненщина.

Ви знаєте, що наша фракція завжди помірковано, виважено підходить і вивчає, будь-які проекти закону. І щоб не допустити помилок, дійсно, треба серйозно обговорювати і приймати рішення. Ви знаєте я нажав було два „за”, два „проти”, я натиснув „проти” і послухавши, і попередніх виступаючих. І ось ви тут з своїми колегами, які біля мене сидять, вони, дійсно, переконали мене, що треба підтримувати цей проект закону.

Тому я закликаю всіх народних депутатів і вас, Адаме Івановичу, поставити на голосування і прийняти його за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Гнатович, на Рівненщині всі такі мудрі?

Обговорення питання звершено, я ставлю на голосування.

Ставиться на голосування пропозиція Комітету про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до статті 50 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” щодо процедури висування кандидатури на посаду секретаря сільської, селищної, міської ради” реєстраційний номер 1299. Прошу голосувати.

16:54:18

За-410

Комітет заперечує. Н жаль, комітет заперечує.

Розглядаємо проект постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо порядку ведення пленарних засідань та формуванню комітетів. Реєстраційний № 1059. Розгляд питання за скороченою процедурою.

Доповідає Безпалий Борис Якович, підготуватися Єфремову.

Увімкніть мікрофон, будь ласка, Саса Сергія, він внесе цікаву пропозицію. Вибачте, Борис Якович, бо це з процедури якраз.

16:55:00

САС С.В.

Дякую, Адам Іванович.

Шановні колеги, Верховна Рада проголосувала, що даний законопроект повинен розглядатися за скороченою процедурою. А за скороченою процедурою, відповідно до статті 31 передбачено виступ ініціала, виступ представника від комітету і виступ в обговоренні відповідним чином.

А відповідно до статті 32 на виступ за скороченою процедурою дається дві хвилини, тому я прошу дотримуватися Регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви абсолютно праві, але давайте, оскільки два наступних законопроекти ідуть від опозиції, не будемо їх ображати і так як попередні нехай вже будуть.

Будь ласка, Борис Якович, у вас п’ять хвилин.

16:55:48

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, щойно нам нав’язали розгляд за так званою скороченою процедурою. За цією процедурою дві фракції можуть виступити за, ще дві проти, а решта мають помовчати. Але буває так, що всі п’ять – за, чотири – за, або проти і щоб отримати слово, записуються без розбору і „за”, і „проти”, потім починаються дорослі ігри. Я, звичайно, „за”, але зрозуміло, що „проти”. Замість цього, я пропоную простий, логічний і справедливий порядок. При обговоренні за скороченою процедурою кожна фракція отримує гарантоване право на виступ. А Науково-експертне управління оцінює цю пропозицію так, ця пропозиція є некоректною. Скорочена процедура саме для того, щоб обмежити кількість виступів у тому числі, і виступів представників фракцій. Ось так. Є у вас, шановні депутати, кляп у роті, от ви і смикайтесь, а помовчіть всі, нормально.

Взагалі, обговорення проектів законів у нас здебільшого організовано таким поспіхом, ніби треба негайно бігти до бомбосховища. Звідси у нас і така якість законів, звідси і безліч законів про внесення змін до законів.

Ще один красномовний приклад. Ви тільки вслухайтесь, що зараз є в Регламенті. Цитую: „остаточна юридична експертиза і редакційне опрацювання здійснюється після прийняття акта Верховної Ради в цілому”. Кінець цитати. Тобто там, де депутати закінчують, там Апарат тільки починає. Я вітаю вас, колеги, з тим, що у нас при прийнятті законів фактично є дорадчий голос. Звісно, у дуже фаховий Апарат і такі дивні висновки як оце на мій проект Науково-експертного управління, я не маю змоги його детальніше проаналізувати, бо скорочена процедура, є винятком. Але, після прийняття парламентом в цілому, жодна кома в проекті не може бути переставлена, щоб не виникла та сама курйозна відома ситуація „помиловать, нельзя казнить”. Тому я і пропоную вилучити із законопроекту цю недолугу і унікальну нісенітницю. А як виходити? Має бути пауза перед голосуванням в цілому. І якщо при розгляді законопроекту чи постанови в другому чи в третьому читанні вносились якісь системні зміни, він приймається в другому чи в третьому читанні, потім при потребі робиться доопрацювання редакційно-стилістичне і потім він голосується в цілому. Але після голосування депутатами в цілому, щоб ще хтось лазив в документ, це, ви даруйте, підлог. Ну, далі більше.

Діюча стаття 86 Регламенту серед супровідних документів вимагає, ви тільки вдумайтесь, цитую: „Інші відомості необхідні для розгляду законопроекту”. Які такі інші? Кому необхідні - Апарату, Голові Верховної Ради? Ну, воістину, все погодна норма. А, якщо врахувати, що наступна 87 стаття Регламенту, цитую: „У прийнятті на реєстрацію законопроекту може бути відмовлено, якщо він поданий з порушенням вимог 86 статті. Тобто немає в супровідних документах того не знаю чого, вам просто відмовлять в реєстрації, мають право відмовити”. Тому я, наприклад, пропоную вилучити і цю нісенітницю, тому що ми маємо дорадчий голос й при внесенні, при законодавчій ініціативі.

Тепер щодо системності. Шановні колеги, як ви бачите, законопроект, який мною був внесений 13 червня, він був абсолютно системний. Але не прийняли, він був узгоджений з законом, наприклад, про зміни до статусу народних депутатів в частині ……..…, в законі „Про комітети”, але не прийняли тих законів про пільги. Але і ті пропозиції, які я вношу, вони є настільки беззаперечними як двічі два дорівнює 4, так ми і повинні за цей закон проголосувати.

Що ж до дискусійних пропозицій, то я дуже вас прошу, не треба на них акцентуватись ні про обговоренні, ні тим більше цитувати ці недолуги науково-експертний висновок, який, дійсно, ну не відповідає рівню нашого Апарату. Чому? Та, тому що від цих пропозицій дуже легко відмовитись і я готовий дискусійні пропозиції не наполягати в другому читанні. Але й те, на що я звернув вашу увагу є настільки безспірним, що це є тест на те чи погоджуємося ми з тим, що маємо нормально працювати, що двічі два є 4, що сонечко обертається з Сходу на захід, чи на виконання, я не знаю вже, якихось там закадрових рішень ми будемо валити абсолютно розумні речі.дякую за увагу. Сподіваюсь на вашу підтримку і переконаний у ній. Спасибі вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Якович.

Як завжди, ви були досить послідовним і логічним, але допустили суттєві неточність. Стаття 31, я вношу поправку, я не коментую. Стаття 31, п’ятий пункт, п’ята частина, якою говорить, коли скорочена процедура: „Виступи з мотивів голосування – по одному представнику від депутатської фракції, представники яких не брали участі в обговоренні”.

Тобто, якщо якась фракція не взяла участі в обговоренні за скороченою процедурою, її представник має можливість обґрунтувати свою думку. 31 стаття.

Будь ласка, від комітету у нас голова комітету Єфремов Олександр Сергійович, прошу.

17:01:46

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! На засіданні комітету 20 вересня поточного року попередньо розглянуто проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо порядку ведення пленарних засідань та формування комітетів, внесений народним депутатом України Безпалим, реєстровий номер 1059.

У своїх пропозиціях автор пропонує внести зміни до 22 статей Регламенту Верховної Ради України, які охоплюють першу, другу, третю, четвертий, шостий розділи Регламенту Верховної Ради України. На основі детального опрацювання кожної пропозиції комітет дійшов висновку, що в запропонованих авторами змінах не простежується комплексний, системний підхід, а носить фрагментальний характер.

Комітет вважає, що необхідно протягом певного часу утриматись від внесення фрагментарних змін до Регламенту Верховної Ради України, а згодом, коли в результаті його практичного застосування будуть виявлені певні недоліки, підготувати комплексні зміни, які б їх усунули.

У висновку Головного науково-експертного управління за номером 16/3 від 7.08.2006 року також висловлені критичні зауваження щодо кожної запропонованої зміни до Регламенту Верховної Ради України і які жодним чином не передбачають можливість їх прийняття.

Комітет прийняв рішення, вважати недоцільним прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо порядку ведення пленарних засідань та формування комітетів, внесений народним депутатом Беспалим та рекомендувати Верховній Радів України відповідно до пункту 2 частини 1 статті 109 Регламенту Верховної Ради України відхилити його за наслідками розгляду в першому читанні. Просимо підтримати рішення комітету.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександре Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

Будемо обговорювати? Будемо.

Значить зелена – за, червона – проти. Прошу записатися від фракцій.

Так, будь ласка, Ярослав Сухий. Мікрофон з місця, прошу.

17:04:23

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановні колеги, я хочу нагадати народним депутатам України попереднього скликання, як довго і важко йшло опрацювання нового регламенту, котрий був затверджений постановою на початку 2006 року.

Згадайте, ми тоді напрацьовували величезні матеріали. Перебрали досвід і намагалися з’ясувати яким чином ми зможемо виважено, зважено обговорювати ті чи інші законопроекти.

Тому мені, наприклад, незрозумілий, я коли отримав цей законопроект, намагався зрозуміти логіку і суть запропонованих змін. А шановним авторам цього законопроекту, це , дійсно, якась схоластика розкиданість, якась знервованість і сьогодні виступі його відчувалося, що йому щось не подобається в регламенті. Давайте ми дамо можливість цьому регламенту попрацювати хоча б один рік і напрацює Регламентний комітет ті необхідні зміни та доповнення.

Я хочу ще звернути увагу автора на некоректність висловлювання про те, що Головне науково-експертне управління воно недолуге, воно не може редагувати –це не красить народного депутата України. І потім, я не розумію, а чому ми не можемо дозволити працівникам Апарату редагувати тексти акту. Ви послухайте, як ми з вами виступаємо, скільки тих читань та питань вже країна наслухалася,які тут словеса ми застосовуємо. Якщо таке на папері, це буде ганьба всієї Верховної Ради.

Тому я вважаю, що можна і потрібно дозволити працівникам Апарату, ми тому і приймаємо цих працівників Апарату, які є підготовленими людьми, які розуміються в суті проблеми.

Я вважаю, що цей законопроект в такій редакції, який він виписаний автором, приймати не можна ні в якій мірі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, будь ласка, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Сергію Сасу.

17:06:23

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, фракція „Наша Україна”, Анатолій Матвієнко.

Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на одну дуже тривожну тенденцію, і хочу, щоб ви задумалися. У нас чомусь все більше і більше проявляється в цій залі принцип: „А баба Параска проти”. І не залежно від того, хто вносить пропозицію і яку. Змісту ми не читаємо. Якщо це не від коаліції, коаліція не підтримує, якщо це опозиції торкається, то це від коаліції, чим гірше, тим краще. Так парламент працювати не може. Так парламент допрацюється до того, що нас поженуть звідси виборці і правильно зроблять.

Я хочу звернутися зараз до голови Комітету з питань етики і мандатної комісії. Скажіть, будь ласка, ви сказали, що, якщо немає комплексності, то ми не розглядаємо жодної позиції. Виявляється, якщо у когось із нас болить голова, то ми лікувати її не будемо, поки не буде комплексної хвороби всього організму. Це абсурд, який з цієї трибуни звучить вперше.

Я прошу, якщо є сьогодні потреба відрегулювати ту чи іншу норму, її треба регулювати, не дивлячись на те, чи будемо ми ще торкатися нашого Регламенту, чи не будемо ми торкатися цього Регламенту.

Тому я пропоную проголосувати, бо це є право кожної фракції, бодай на одне слово за чи проти. Інакше фракція позбавляється сьогодні можливості висловити свою пропозицію.

Стосовно, Адаме Івановичу, вашого застереження, що є можливість висловити з мотивів, то це не обгрунтування позиції, це лише мотиви. І тому не можна зловживати під час слова по мотивах розмови по суті.

Тому я пропоную проголосувати цю пропозицію Беспалого. Більше того, нам потрібно Регламент затвердити як закон, бо це також порушення Конституції, поскільки Верховна Рада…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Сергійович.

Але ви якраз не аргументували, а щось інше робили, згадуючи про мандатний комітет, якого немає. Будь ласка, Сас Сергій.

17:08:48

САС С.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Сергій Сас, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Борис Якович, нічого особистого. За результатами детального аналізу внесених колегою Безпалим змін можна зазначити наступне: перше – деякі пропозиції у разі їх прийняття породжують протиріччя норм Регламенту та Закону про статус народного депутата. Це зокрема зміни до статей 25, 32, 221 Регламенту щодо виключення з Регламенту Верховної Ради положень, які передбачають процедуру розгляду питань щодо відповідей на запити народних депутатів.

Ці положення вперше знайшли своє відображення у Регламенті Верховної Ради з метою забезпечення вимог частини дев'ятої, 11-ї статті 15 Закону про статус народного депутата України.

Друге. Зміни до статті 30 Регламенту щодо виключення можливості виступу з оголошення та обґрунтування окремої думку вступають у протиріччя з положеннями частини другої статті 39 Закону про комітети Верховної Ради. Недоречною є запропонована зміна частини другої статті 32 Регламенту щодо обмеження тривалості часу для виступів на пленарних засіданнях лише часом, який достатній для виступів депутатських фракцій, тоді коли частиною другою статті 33 для особистих виступів народних депутатів відводиться час до 15 хвилин. Прийняття такої зміни фактично позбавить народних депутатів права на виступ з доповіддю і співдоповіддю.

Закон формальний, шановні друзі. Ми недавно прийняли рішення про створення касти позафракційних. В зв'язку з прийняттям цих змін взагалі позафракційний депутат не матиме права виступити. Зменшення деяких виступів, кількості виступів народних депутатів з одного питання в два рази до одного породить таку річ, що народний депутат, який виступає від комітету із співдоповіддю буде позбавлений права виступити від себе особисто.

Що стосується, недоречною є також…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую. Ну, дайте можливість завершити.

САС С.В. Дякую.

Є ще дуже багато зауважень до зазначеного законопроекту. Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” підтримує рішення комітету і Науково-експертного управління і не буде підтримувати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Якович наполягає на репліці. Будь ласка, одна хвилина.

17:11:37

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Шановні колеги, я доказово пропоную безспірні речі. Перше: що прийнятий у цілому закон ніхто потім не редагував після депутатів. Ну, хто проти цього? Друге: я пропоную, щоб не могли відмовити в реєстрації законопроектів з причин, які названі сором’язливо „іншими”, тобто з будь-яких довільних причин. Ну, хто з вас проти цього? Зрештою, я пропоную, щоб кожна фракція при обговоренні питання за будь-якою процедурою мала обгрунтоване право на виступ, щоб виборці, зрештою, бачили кого вони обрали. Це Петро І розумів, що треба виступати в асамблеях. І, до речі, аргументовано: щоб розум кожного, і не тільки розум, видний був.

А шановний колега з шановної фракції „Регіонів”, не маючи заперечень по суті, почав щось нервово говорити там таке, коли на аргументовані речі реагувати тим, що я не вирішую всіх питань, де немає закону, який би вирішив усі питання. Але через те, що ми вирішуємо ряд питань, не значить, що ви повинні валити цей закон за основу. Зрештою, дискусійне можна вилучити. Я ще раз підкреслюю: це буде тест на те, чи згодна Верховна Рада – двічі два – чотири, чи не згодна; а якщо згодна, хто згоден – проголосує „за”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Якович. Я думаю, якби не ваш останній виступ, мабуть, проголосували б.

Я ставлю на голосування проект Постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо порядку ведення пленарних засідань та формування комітетів. Реєстраційний номер 1059. Але будьте уважні: ставиться пропозиція комітету про відхилення.

17:13:28

За-247

Шановні колеги, ставиться завжди першою пропозиція профільного комітету. Профільний комітет пропонував відхилити. Тому не звинувачуйте, будь ласка. 247 – відхилено.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про транспорт" (щодо пільгового перевезення громадян). Реєстраційний номер 2028. Доповідатиме від авторів законодавчої ініціативи – Бондар, будь ласка.

17:14:31

БОДНАР О.Б.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, законопроект, який я маю честь представляти, передбачає запровадження нового механізму реалізації права громадян на пільговий проїзд у міському пасажирському транспорті.

Пропонується встановити, що соціальні пільги на проїзд громадським транспортом, надані державою незахищеним верствам населення, будуть реалізовуватися шляхом передачі бюджетних асигнувань органам соціального захисту для розрахунків з підприємствами громадського транспорту.

А особи, які мають право на пільговий проїзд, але не є незахищеними соціальними категоріями, будуть отримувати ці проїзні квитки із відповідних Міністерств та відомств. Дане питання є надзвичайно актуальним, оскільки на даний момент відсутній дієвий механізм відшкодування збитків від безкоштовних перевезень пільгових категорій громадян.

Існує методологічна невизначеність при формуванні обсягів видатків місцевих бюджетів підприємствам пасажирського транспорту. В зв’язку з чим, практично, по Україні зник традиційний громадський транспорт. В даний час спостерігається постійне недофінансування з державного та міських бюджетів пільгових перевезень пасажирів. В зв’язку з чим підприємства міського пасажирського транспорту сьогодні є збитковими.

Це унеможливлює подальший розвиток транспорту загального користування. На даний момент безоплатне користування громадським транспортом здійснюється за рахунок підприємств транспорту загального користування, які залишилися у власності територіальних громад міст України.

Також проблема ускладнюється тим, що до цього часу не існує механізму ведення обліку кількості осіб, які мають право на пільговий проїзд. Я хочу вам зазначити, що в Державному бюджеті, проекті Державного бюджету на 2007 рік закладено на компенсацію 90 мільйонів гривень, однак при цьому ніхто не знає, яка насправді цифра потрібна для тої компенсації.

У зв'язку з вище наведеним, можемо спостерігати ситуацію, коли перевізники встановлюють ліміт на перевезення пільговиків за рейс або взагалі відмовляються перевозити пільговиків.

В самому тілі документу ви можете побачити, що передбачається механізм порядку забезпечення проїзними документами осіб, які мають право на пільговий проїзд у міському пасажирському транспорті, він покладається на Кабінет Міністрів.

Ті зауваження Науково-експертного, які додаються до нашого проекту, стосуються відсутності необхідного фінансування… і фінансового обгрунтування, а також, на думку Науково-експертного, особам, які мають право на пільговий проїзд доведеться проходити додаткові процедури по інстанціям, щоб отримати можливість скористатися загальноміським транспортом.

Я не даремно вам процитувала норму, яка передбачається нашим законопроектом. Тут йдеться про те, що Кабінет Міністрів буди визначати процедуру. І якщо Кабінет Міністрів буде вважати за потрібне надавати ці пільгові проїзні документи під час отримання пенсій або один раз на рік, або один раз на квартал, так воно буде і закладено в цьому законопроекті до другого читання, якщо буде на те ваша воля.

Пропоную прийняти даний законопроект в першому читанні. Якщо будуть зауваження, доопрацювати його і прийняти його у другому читанні.

Цей законопроект дозволить нарешті реально довести гроші до транспортних підприємств для налагодження їх роботи, що, в свою чергу, забезпечить вигоду громадянам у вигляді ефективного громадського транспорту.

Я хочу вам нагадати, що в першому читанні законопроект ми приймаємо концептуально. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, член Комітету з питань транспорту і зв’язку Пачесюк Сергій Никонович.

17:18:26

ПАЧЕСЮК С.Н.

Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку на своєму засіданні розглянув проект Закону про внесення змін до Закону „Про транспорт”, номер 2028, внесений народним депутатом України Тимошенко.

Автор законопроекту пропонує змінити порядок надання пільг на проїзд міським пасажирськими транспортом, які надано окремим категоріям громадян згідно законодавства. А саме: запровадити проїзд цих осіб за проїзними документами, одержаними громадянами в органах соціального захисту населення, відповідних органах виконавчої влади.

Комітет погоджується з тим, що законодавство, яке регулює порядок надання пільг на проїзд пасажирським транспортом, потребує удосконалення. Перевезення пасажирів пільговиків виконується підприємствами транспорту фактично за власний рахунок. Субвенції з Державного бюджету, які виділяються на ці цілі, є вкрай недостатніми. Щороку вони становлять лише 5-7 відсотків від реальної потреби.

Однак, слід зазначити, що прийняття законопроекту, що розглядається, не вирішує проблему відшкодування підприємствам транспорту втрат доходів від перевезення громадян пільговиків. Запропонований порядок не враховує питань бюджетного фінансування цих перевезень, а його реалізація можлива лише за наявності відповідних коштів у Державному бюджеті. Автору не надано фінансово-економічне обгрунтування, яке є необхідним для законопроектів, що впливають на видаткову частину бюджету.

Впровадження спеціальних проїзних документів для проїзду пільговиків, що пропонується автору законопроекту, потребує розроблення окремої системи їх виготовлення, видачі і обліку, механізмів відшкодування коштів перевізникам, що потребує значних втрат. За даними Мінтрансзв’язку України вони складають близько 300 мільйонів гривень на рік. Ці витрати ніяким чином не сприяють покращанню фінансового стану перевізників.

За дорученням Кабінету Міністрів України законопроект розглядався Міністерством транспорту України разом з Міністерством фінансів та Міністерством праці та соціальної політики України. Зазначені міністерства не поділяють підхід автора законопроекту до питань відшкодування підприємствам транспорту втрат, доходів, від перевезень пільговиків та вважають, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку зазначає, що законопроект доцільно відхилити. Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, розглянувши законопроект, також пропонує його відхилити.

Враховуючи викладене, комітет пропонує проект Закону України „ Про внесення …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємося. Зелена, червона кнопки. Так, будь ласка, Сас Сергій в підтримку. Цибенко Петро підготуватись. Яворівському? Будь ласка, мікрофон Яворівського.

17:22:20

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний головуючий, шановні колеги, і шановні наші виборці! Ми знаємо самі, і люди, в першу чергу, яка колосальна проблема із цим так званим безкоштовним проїздом. Ми знаємо, що відбувалося тоді, коли фактично всі машини перероблялися під таксі, чіпляли шашечки, тільки для того, щоб не возити пенсіонерів. Ми прекрасно розуміємо про те, що невигідно сьогодні водіям, автотранспортним підприємствам, і приватним, і державним, перевозити цих пільговиків, тому що, як правило, потім з бюджету ці гроші не перекриваються і всі прекрасно розуміють, що це є збитки.

Чесно кажучи, взагалі потребує глибокого перегляду ця програма. Що з того, що інвалід війни живе в якомусь глибокому, скажімо, далекому хуторі і має право безкоштовного проїзду. Коли він куди поїде? Найкраще було б йому, звичайно, доплачувати ці гроші за проїзд, нехай би він собі там випив 300 грам купив і уявив, що він облетів довкола планети.

Через те, те що пропонується Юлією Тимошенко це перехідний варіант, перехідна версія, яка могла б сьогодні влаштувати, звичайно, і автотранспортників і людей, які мають відповідні пільги.

Дійсно, людина йде у свої органи соціального забезпечення, вона отримує цей документ і з цим документом може їздити. Я переконаний, що це, все-таки, розумний підхід і попросив би представників і регіонів і інших у першому читанні цей законопроект прийняти.

Відкиньте зараз якісь політичні свої підозріння і таке інше, це розумний, нормальний перехідний закон, який може бути. А надалі, треба просто людям всі ці пільги оплачувати у вигляді грошей, і нехай вони ними користуються так, як вони хочуть.

Я прошу проголосувати в першому читанні за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, будь ласка, фракція комуністів, мікрофон з місця. Бондарчуку підготуватись.

17:24:25

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адам Іванович!

Фракція комуністів, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Я хотів би продовжити думку попереднього колеги, шановного, і хочу не політично заперечити щодо необхідності прийняття цього закону. Найперше, що я хочу сказати, справді, проблема є, щодо вирішення цієї проблеми, яка, справді, існує в нашому в нашому суспільстві. Але біда і головна вада, вочевидь, цього проекту закону у мене немає сумнівів, що автори законопроекту хочуть, як краще. Але біда цього законопроекту полягає в тому, що, по-перше, там немає конкретного механізму вирішення цієї проблеми. Тобто реально задля задекларованої проблеми він нічого не дасть.

Більше того, ми коли розглядали цей документ на комітеті ми навіть пропонували, може справді спробувати у якості експерименту провести це в місті Києві, але тоді треба вносити зміни не до Закону „Про транспорт”, а до Закону „Про місто-герой Київ” . Але для мене сумнівні вигади від прийняття цього закону, але на превеликий жаль, я абсолютно переконаний, що задля сумнівних цілей, які можуть бути в цьому проекті законі, вишиковувати ветеранів, пенсіонерів у черги на отримання цього документу для проїзду, а це треба буде робити, скажімо, щомісячно. Вибачте, тут ніяка доцільність цих не виправдана, тому я абсолютно переконаний, що ідею справді цю треба вирішувати, але парадокс полягає в тому, що цей закон, який задекларований, ніби-то задля вирішення цієї ідеї, насправді, механізмів вирішення цієї проблеми, він не пропонує. Більше того, він створить масу проблем саме для пенсіонерів, ветеранів, інвалідів у якості отримання відповідного проїзного документу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бондарчук, будь ласка, мікрофон з місця.