Засідання N19

ЗАСІДАННЯ  ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 жовтня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго дня, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти. Я прошу підготуватися до реєстрації. Сідайте на місця.

Увімкніть систему „Рада”. Проводиться поіменна реєстрація.

„Рада” фіксує присутність 405 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Давайте привітаємо Сергія Володимировича Шевчука з днем народженням. Побажаємо йому добра, успіхів у його роботі.

Шановні народні депутати, 16 жовтня на п’ятдесят другому році життя загинув народний депутат України, голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики, ядерної безпеки, член фракції Блоку „Наша Україна” Юрій Миколайович Оробець. Залишив нас один з найсильніших депутатів. Людина винятково порядна, професійна, чесна, якому можна було довіряти будь-яку справу, слову якого можна було вірити завжди.

Давайте пам’ятати про нього, бо в пам’яті нашій тільки і живе земне життя людина і висловимо співчуття його близьким і прошу вшанувати пам’ять хвилиною мовчання.

(Х в и л и н а   м о в ч а н н я)

Прошу сідати.

Є рішення Центральної виборчої комісії про те, що вона зареєструвала народними депутатами України Петрика Петра Пантелеймоновича, Єгоренко Тамару Василівну, включених до виборчого списку Партії регіонів та Гнаткевича Юрія Васильовича, включеного до виборчого списку виборчого блоку політичних партій „Блок Юлії Тимошенко”. І відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народних депутатів України складають присягу перед Верховною Радою України. До складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Петрик Петро Пантелеймонович, прошу.

 

ПЕТРИК П.П.

Я Петрик Петро Пантелеймонович присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України. Дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах всіх співвітчизників. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Привітаймо, нового депутата.

До складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Єгоренко Тамара Василівна, прошу.

 

ЄГОРЕНКО Т.В.

Я, Єгоренко Тамара  Василівна, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України. Дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах всіх співвітчизників. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Привітаємо Тамару Василівну, успіхів їй побажаємо.

До складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України ветеран українського парламентаризму Юрій Васильович Гнаткевич, прошу.

 

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Я, Юрій Гнаткевич, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України. Дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Привітаємо Юрія Васильовича. Побажаємо всім новообраним депутатам успіхів у складній депутатській діяльності.

А тим часом, відповідно до статті 25 Регламенту, оголошую про те, нагадую, що у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень тощо. Тому я прошу записатися представників фракцій на виступи. Проводиться запис.

Будь ласка, Кисельов від Партії регіонів. Мірошниченко він передає слово. Будь ласка, виступає Мірошниченко. По 5 хвилин.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Фракція Партії регіонів заявляє про необхідність покласти край різноманітним спекуляціям на тему: „хто, кому, що винен” у взаємовідносинах Президент України, Прем’єр-міністр України, Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України. Фракція Партії регіонів наголошує на необхідності завершення періоду кулуарних сутичок по лінії взаємовідносин Президент України - Кабінет Міністрів України, в основу яких покладено правова невизначеність. Майже рік країна живе за новими правилами, ухваленими в ході політичної реформи. Однак і досі цей факт реальності не сприймається деякими політиками.

Нормативно-правове вдосконалення політичної реформи, її доопрацювання в базових, системно утворюючих законах раз і назавжди унеможливить штучні непорозуміння, виведе країну з замкненого кола взаємо звинувачень та підозр. На жаль, на сьогодні знову маємо потенційний простір для конфлікту Кабінет Міністрів України  подав до парламенту законопроект про  Кабінет Міністрів України. Водночас свій варіант готує Секретаріат Президента України. Пройде  зовсім мало часу і суспільство активно переживатиме черговий конфлікт між Кабінетом Міністрів України і Президентом України.

До останнього попередження і до остаточного попередження, і розв’язання цих суперечок фракція Партії регіонів пропонує відновити Національний круглий стіл за участю  Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, представників парламентських фракцій, представників Секретаріату Президента, науковців, експертів, діячів громадськості разом обговорити і виробити консенсусне бачення засад державного управління в рамках  нової парламентсько-президентської моделі.

Тим самим ми разом зробимо історичний крок, створимо систему реалізації влади, яка буде діяти ефективно, незалежно від політичних персоналій. Суспільство, нарешті, буде  знати хто, за що і в якому обсязі відповідає? Цим непросто розв’яжуться   спірні моменти, а будуть створені передбачувані, прогнозовані параметри діяльності набагато років вперед.

Ми стабілізуємо політичний процес та попередимо виникнення чималої кількості проблемних ситуацій. Проведення такої загальнонаціональної дискусії дозволить закріпити на законодавчому рівні зрозумілих і прозорих організаційно-правових відносин вищих політичних органів держави, визначить місце і роль опозиції. Ми переконані, в країні визріли як об’єктивні так  і суб’єктивні передумови для чіткого правового визначення способу і параметрів функціонування її  головних політичних гравців. Мова йде про прийняття Законів про Президента, Кабінет Міністрів, Закону про опозицію. І, звичайно, в найкоротший термін ми маємо провести другий етап політичної реформи щодо місцевого самоврядування.

Отже, узгодження, вироблення та чітке правове оформлення базових питань управління країною  вимога і потреба часу. Управлінський хаос і публічний галас нічого спільного не мають  з реальними реформами та демократичними поступами.

Сьогодні в наших силах створити системне законодавче поле, яке і стане гарантією демократії, розвитку та неповернення до одноосібного управління і диктату.

Як ми зможемо відповісти на цей історичний виклик, як швидко переорієнтуємося від боротьби проти когось на об’єднання заради нашої країни, наскільки якісними та  ефективними будуть нові правила політичної взаємодії, таку державу ми і матимемо. І нам разом відповідати перед власним народом та перед історією.

Антикризова коаліція, Партія Регіонів, Кабінет Міністрів України готові до конструктивної співпраці з Президентом України і всіма конструктивно налаштованим політичними силами. Пропонуємо відкинути політичні амбіції заради співпраці і спільного майбутнього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дяку. Слово має Юлія Тимошенко від блоку однойменного.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Добрий день, Юлія Тимошенко.

Шановні друзі,  тільки що уважно прослухала виступ, який прочитали з аркуша представники Партії регіонів. Цікавий виступ пишуть піар-службовці Партії регіонів для своїх колег. Я можу сказати, що той позитив, який випромінювався, виключно для того,  щоб закрити просто всю справжню інформацію дуже добрими, гарними словами. І я зараз хотіла б поговорити  про реальності.

Перше. Сьогодні вранці ми звернулися до Олександра Олександровича Мороза як до Голови Верховної Ради і передали йому  список всіх прізвищ з підписами, так як це передбачено Регламентом, про створення депутатського об’єднання „Парламентська опозиція”.  І попросили від антикризової коаліції на чолі з Морозом в парламенті зробити маленьку деталь   оголосити з трибуни про створення депутатського об’єднання „Парламентська опозиція”. Навіть в такій дрібниці нам було відмовлено, сказали: „а навіщо ми будемо оголошувати, це непередбачено Регламентом”.

Я просто хочу звернути вашу увагу, що не тільки Закон „Про опозицію”, не тільки якісь демократичні процедури, про які тут тільки що йшлося в цьому блискучому виступі, а навіть така елементарна річ, яка оголошення депутатської парламентської опозиції і то такої привілеї у нас немає.

Друге, шановні друзі! Я хотіла поінформувати вас про те, що сьогодні бюджетний процес в Україні на 2007 рік повністю зірвано, тому що Бюджетний кодекс України писався в тому числі, і для депутатів антикризової коаліції і для антикризового уряду. І там передбачено, що до 30 жовтня мусить бюджет пройти перше читання. У нас 30 жовтня – п’ятниця, а у нас повністю зняли з розгляду всі бюджетні питання на цей тиждень. Це значить, що і 3 листопада, коли вже потрібно в другому читанні бюджет прийняти, нічого не буде навіть в першому читанні від бюджетного процесу. Що це значить? Це значить, що цей „професійний” уряд просто не може звести балансу і кожен раз перекладає і перекладає розгляд бюджету, а потім вони скомкають це до голосування одночасно в першому, другому читанні і в цілому, і поставлять крапку на будь-якому публічному обговоренні бюджету, а протягнуть його з усіма тими антисоціальними програмами, з відсутністю зростання пенсій, заробітних плат, зведенням ПДВ для аграріїв, з руйнацією всієї соціальної сфери, вони його введуть оптом в останній день перед завершенням роботи Верховної Ради, перед Новим роком. Оце так у нас працює професійна антикризова коаліція.

І можу вам сказати, що, крім всього, за красивими словами стоять і реальні голосування в парламенті. Я хочу нагадати, що на минулому сесійному тижні за ініціативою нашої фракції розглядалося скасування  пільг з рідних народних депутатів. Я хочу ще раз перерахувати пільги, які мають депутати, для народу України.

Перше. У нас депутати мають абсолютну льготу на отримання у власність житла. А якщо їм житло якби то не йде, то можуть отримати компенсацію до 300 тисяч гривень одноразово, для того, щоб гарно жити.

Крім того, якщо депутат у нас виходить на пенсію, він отримує приблизно 12 окладів своїх одноразової допомоги. А це, я вам скажу, далеко не проста сума. Це біля 100 тисяч гривень. Одноразово при виході на пенсію. Наприклад, депутати у нас не платять ні за який транспорт. Вони абсолютно відмежовані від будь-яких платежів. Вони безкоштовно лікуються, коли вже вся країна лікується коштовно, внаслідок їх власної роботи.

І тому я хочу поінформувати суспільство, що законопроект про скасування пільг з народних депутатів не пройшов тому, що за це не проголосувала Партія регіонів, і до речі, половина фракції „Нашої України”. І я хотіла б, щоб ми ще раз розглянули цей законопроект і на цьому тижні його проголосували. Депутати мусять не красиво говорити, а діяти. І ми на це покладаємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко виступає, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Особенно хочу обратиться к нашим дорогим ветеранам Великой Отечественной войны. За последние 15 лет мы видели не мало официальных документов, выходящих за рамки действующего законодательства и морали. Однако, по цинизму и правовому нигилизму ничего подобного, яка Указ Президента 14 октября нынешнего года мы с вами еще не имели, и пожалуй, это является одной из самых позорных страниц нашей истории.

Речь в этом документе, как вы знаете, идет о попытке реабилитации кровавой бандеровщины. Указ Президента, на мой взгляд, и позиция моих товарищей по фракции должен быть немедленно отменен. Этот документ позорит Украину. Если Ющенко откажется отозвать  его,  за дело должны взяться мы, представители  народа, кто защищает   великую правду о великих подвигах нашего народа.

Вы скажите. Что Верховная Рада не может отменить указ. Но она в полнее может отменить в кавычках или прямо отменить Президента. И фракция коммунистов считает, что 14 октября – это очередная позорная страница в  новой истории Украины.

Почему? Президент требует от Госкомитета по телевидению и радиовещанию обеспечить всестороннее   освещение, так называемого, Украинского освободительного движения под которым понимается УПА. Ющенко прямо указывает не только что и как надо освещать нашим электронным СМИ вопросе о деятельности  ОУН УПА пособников фашистов, при этом еще раз хочу сказать, что не одного населенного пункта, не одного села  ОУН УПА за годы Великой Отечественной войны не освобождала от фашистов.

Своим указом он предлагает, вернее, предписывается    всем, всем признать участников освободительного движения тех кто во время Второй мировой войны, как он говорит, а это ведь была Великая Отечественная война нашего народа тех кто выступил против объединенных наций, то есть, против  антигитлеровской коалиции.

Иными словами, Ющенко  хочет пересмотреть итоги Второй мировой войны, что категорически запрещено Хельсинскими договоренностями.  Он пренебрег великим подвигам героев Великой Отечественной войны нашего поколения.

Очевидно, что подписание, а тем более    выполнение этого указа приведет к резкому ухудшению отношений и с нашими соседями историческими партнерами на Западе и на Востоке, с Россией и Польшей. Братский русский народ  объявляется оккупантом  против, которого можно бороться  самыми варварскими методами, а другими методами ОУН УПА и не знают, они именно так и боролись.

Что же касается Польши, то ей видимо предлагается считать, что   150 тысяч мирных поляков  убитых бандеровцами на  одной только Волыни и в  одном только 1943 году – это мелочь видите ли, издержки национально освободительной борьбы.

Неужели, Ющенко, не успокоится пока  не рассорит нас со всем миром.

Наконец то об идеологии морали.

Признать  бандеровцев     героями освободительной борьбы, значит  реабилитировать фашизм и  осудить всех тех кто против него бороться. О том, что идеология ОУН, которой руководствовались УПА, является фашистской, убедительно свидетельствуют многочисленные документы, в которых бандеровское руководство призывает убивать русских, поляков и евреев, да и вообще, каждого, у кого  в глазах только мелькнет хоть тень несогласия с их политикой.  Но и самое страшное. Ющенко предлагает  по сути дела отменить решение Нюрнбергского процесса – суда мирового сообщества над пособниками фашистов.

Вторая проблема - это первоочередные вопросы, которые, на наш взгляд, надо решать. И решать их в первую очередь надо, исходя из того, что сегодня волнует и в целом как государство нас, и  наших граждан. Это вопросы цен на газ, на уголь, на бензин. Это естественно ведение порядка в управлении. Но решать их можно тогда,  когда мы четко выстроим нашу политику на перспективу, а не во вчерашний день. И мы, фракция коммунистов, предлагаем: разрешение всех этих вопросов, о которых мы говорим сегодня с тревогой, возможно только в условиях решения вопросов вхождения Украины в Единое экономическое пространство. Надо сегодня ускорить процесс согласованных действий с Российской Федерацией, с Белоруссией, с Казахстаном и решить эту проблему.

Третье. Фракция коммунистов требует от Кабмина при подготовке документов  по вступлению в ВТО основываться только на национальных интересах, только на защите отечественного товаропроизводителя и в первую очередь как зеницу ока беречь наш агропромышленный комплекс, который не в состоянии будет устоять против экспансии товара из-за рубежа.

И четвертый вопрос – это вопрос о бюджете. Фракция коммунистов не допустит и      считает, что надо сегодня не допустить принятие бюджета как они принимались – под давлением Международного валютного фонда, под давлением Мирового банка. Да и вообще, последний опыт о чем нам говорит? Нам нельзя допустить принятие бюджета как он принимался под давлением Ющенко, Тимошенко и Еханурова.

Фракция коммунистов  будет принципиально отстаивать эти  позиции в своей деятельности.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має Роман Безсмертний. Прошу.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.

Безсмертний, фракція „"Наша Україна".

Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Інформую вас про те, що 5 жовтня на  на своєму засіданні фракцією „Наша Україна” прийнято рішення про перехід в опозицію. Таке ж рішення прийнято. (Оплески). Таке ж рішення прийнято всіма шістьма партіями, які входять до Блоку та політрадою Блоку „наша Україна”. Чому ми прийняли таке рішення? Останні два місяці ми стали свідками того, як відбувається злом внутрішнього і зовнішнього курсу України, який був підтриманий українським народом на виборах Президента Віктора Ющенка. Руйнуються процеси інтегрування України до Всесвітньої торгівельної організації. Фактично, зупинені програми співробітництва Україна–ЄС. Я вже не кажу про те, що зазнає корінної ломки вступ України до  Євроатлантичної спільноти. Відбуваються зміни не тільки в зовнішньому курсі, а  й у внутрішньому.

Останні слухання в Верховній Раді по питаннях забезпечення енергоресурсами стає свідченням того, що Уряд проводить політику економічного  абсурду і це підтверджено діями Уряду на аграрному ринку, це підтверджено діями Уряду в поглибленні і збільшенні адміністрування підприємницької діяльності в Україні.

Я вже не кажу про те, що всі ці питання знайшли відверте відображення у проекті бюджету, який подано Урядом на розгляд Верховної Ради України. За таких умов „Наша Україна” вийшла з переговорного процесу, „Наша Україна” в опозиції, наші міністри покидають Уряд.

Що стосується наших пропозицій нинішній ситуації, ми звертаємося до  опозиційних сил в парламенті і поза парламентом: сформувати європейську Україну, як конфедерацію, виробити цією конфедерацією план дій, який  би на мету ставив створення альтернативи дій  антикризовій коаліції та нинішньому  Уряду.

Завдання цієї коаліції: розробити законопроекти та випробувати їх на предмет прискорення  курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію. Основними формами діяльності такої коаліції могло б  стати діяльність опозиційного  Уряду та опозиційних урядових комітетів, завдання яких було  моніторити чітко рішення, які приймаються урядом, які приймаються антикризовою коаліцією та висловлювати пропозиції щодо них.

Друге завдання перед цією коаліцією  опозиційною постало б формування нової  законодавчої,  законопроектної бази і їх апробація як в Україні, в регіонах, так і на міжнародному рівні. Все це може стати добрим доробком для того, щоб створити альтернативу в діях нинішнього  уряду та в необхідний момент прийняти це законодавство для прискорення процесів вступу України до європейської та євроатлантичної спільноти.

Ми глибоко переконані, що лише процеси інтегрування до європейської спільноти є гарантією того, що права і свободи громадян України будуть розвиватися, що Україна ніколи не повернеться до тоталітарного режиму. Лише цей курс є гарантією того, що незалежні суверенітет і територіальна цілісність України будуть витримані. Це означає, що ми готові до співробітництва в цих питаннях як з парламентськими опозиційними силами, так і з позапарламентськими опозиційними силами.

Шановні народні депутати, перед нами стоїть  випробовування на предмет реалізації нових положень Конституції. Вже очевидно, що за таких умов діями антикризової коаліції і тими процесами, які відбулися з позакоаліційним обранням керівництва Верховної  Ради, ми, фактично, зупинили поглиблення конституційної реформи.

Тому наше завдання в опозиційному уряді, в опозиційних урядових комітетах розробити нові підходи до формування системи організації влади в Україні, яка б повністю відповідала європейському курсу України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Волга від фракції соціалістів. Так? будь ласка.

 

ВОЛГА В.О.

Шановні  народні депутати України, шановні радіослухачі і телеглядачі!

Сьогодні з цієї трибуни, особливо, коли виступав представник Блоку Юлії Володимирівни Тимошенко,  лунає багато питань  про мораль. Мораль, честь, етику депутата Верховної Ради. Напевно, це правильно. Останнім часом, да і попереду у нас з вами дуже серйозні баталії, і аморальна поведінка депутата, особливо представника тієї чи іншої сили, вона напевно кладе пляму на всю політичну силу.

Саме про це хотів би поговорити. На той момент, коли ми говоримо про мораль, на території Свято-Успенської Святогірської Лаври розігрується дуже цікава ситуація. Депутат від Блоку Юлії Володимирівни Тимошенко пан Зубов на території цієї лаври будує кабак. Звичайно, настоятель, звичайно, прихожани опротестовують у суді те, що відбувається. Суд виносить рішення – призупинити будівництво кабака на території лаври до тих пір, поки не будуть остаточно з’ясовані всі питання. Це було так. Але це не торкається депутатів Блоку Юлії Володимирівни Тимошенко і особисто пана Зубова.

Я хочу зачитати вам звернення на моє ім’я від єпископа Святогірського наместника, Свято-Успенской Святогорской Лавры епископа Святогорского Арсения. Просим вашего вмешательства по поводу и хулиганского поведения депутата Верховной Рады от партии Блока Юлии Тимошенко Зубова Валентина Сергеевича, проживающего в городе Киеве по улице Сортировочной, дом 4, квартира 65, выразившееся в следующем.

15.09.2006 года по улице Заречной, 4 в городе Святогорске Донецкой области в здании бывшей хлебной лавки монастыря, реконструируемой Зубовым, было опечатано в присутствии судебного исполнителя и прокурора, а также двух представителя Зубова во исполнение судебного решения Славянского горрайсуда о прекращении строительных работ на время судебного разбирательства.

Православные паломники организовали пикет для контролирования выполнения этого решения. 29 сентября около 7 часов 30 минут депутат Зубов прибыл к стройке. При помощи восьми охранников он, грубо расталкивая людей, провел своих рабочих на объект и отдал им указание о возобновлении  строительных работ. Эти незаконные действия Зубова сопровождались нецензурной бранью и угрозами в адрес паломников и священнослужителей. Судебный исполнитель, прибывший после того, как Зубов покинул стройку, не был допущен на объект охраной и составил акт, свидетельствующий о продолжении работ.

Мы считаем, что действия Зубова В.С. несовместимы со званием народного депутата Украины. Приложение на 3 листах, задокументированные факты Зубовым и вот это я очень прошу. Юлия Владимировна, я обращаюсь к вам лично. Я прошу приструнить, как вот Зубов себя называет, воинствующим атеистом, честно говоря, я думал, что время нетерпения к верующим уже давно прошло. Но это не касается члена вашей фракции.

Я передам эти материалы вам лично. Это 30 тысяч подписей верующих, протестующих против действий представителя вашей фракции. И прошу разговоры о морали перевести в прикладную плоскость по отношению к депутатам вашей фракции. В тот же самый момент я передам эти материалы в регламентный комитет с просьбой дать соответствующую оценку действиям депутата фракции «Блока Юлии Владимировны Тимошенко». Спасибо за внимание.

О, у меня еще 1 минута времени есть, кстати. В отношении, опять-таки, морали и честности поведения. Критика наших действий по отношению к бюджету.

Юлия Владимировна, дайте свой, альтернативный. Мы за него проголосуем. Но дайте что-нибудь, вы ничего не надали. Первое, цена на газ, очень хороший вопрос. Еще в 2004 году громадский контроль, который я имею честь возглавлять, установил, именно предлагал возможность решения этого вопроса, когда вы были Премьер-министром. Я забросал письмами о цене на газ вас, как Премьер-министра. Я даже на каток приезжал, Юлия Владимировна, когда вы со всем Кабинетом Министров катались, чтобы вручить вам это письмо о цене на газ. Меня охрана тогда не пустила. И никому не дали возможности, тогда вас это не интересовало. А сейчас вас это интересует.

Так вот давайте о морали, о чести, только по-настоящему, а не ради пиара. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від імені Президента просив слово Юрій Богданович Ключковський. Пожалуйста. Будь ласка.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, представник Президента України у Верховній Раді України.

Я не буду з цієї трибуни спростовувати ту хвилю чорної брехні, яку з звідси вилив на борців Української повстанської армії секретар Комуністичної партії України.

Я не буду говорити про те, що не представнику п’ятої колони в Україні, яка служить іншій  державі, не тій людині, яка  у вивченні історії власного народу не піднялася вище краткого курсу ВКП(б), судити про  те,  яку роль в історії України відіграли бійці Української повстанської  армії. Я вийшов на цю трибуну з іншої причини, для тих хто ще не дочитав української Конституції і законів України я хочу останній раз з цієї трибуни попередити, що честь і гідність Президента  України захищається Конституцією України, а за паплюження цієї честі встановлена кримінальна відповідальність.

Я ще раз нагадую, що Конституція України в межах депутатського імунітету, не звільняє народного депутата України за  відповідальність за наклеп і образу. Тому я прошу готуватися тих хто не хоче  своєчасно прикусити свій язик до притягнення до кримінальної  відповідальності за образу честі і  гідності Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Юлія Тимошенко, будь ласка, репліка, одна хвилина.

 

ТУРЧИНОВ О.В.

Час пішов, що ви включили час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не хочете, щоб вона виступала?

 

ТУРЧИНОВ О.В.  Ні, час вже йде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому ви кричите? Послухайте, а тоді ви візьмете одну  хвилину.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. 

Шановні колеги! Ми з вами у виступі соціаліста якраз і побачили всю  брутальність і його особисто, і їх лідера і його політичної сили.

Я хочу, щоб ми з вами згадали, що соціалісти і  Олександр Мороз  на чолі вже взагалі не можуть говорити про моральність в принципі після того, як вони пішли в услужіння до Партії регіонів, яка не  кабак десь побудувала, а Партія регіонів в якій  всі функціонери, які за десять років розграбували всю державну власність країни, які привласнили 90 відсотків стратегічних підприємств, які відмили собі в кишені практично всі державні фінанси, вони всі сидять в Партії регіонів. А ви знайшли, як ви кажете, десь, якусь будову і на цьому зробили весь свій виступ. Я переконана, що Зубов за себе скаже сам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Зубову дайте слово, ви можете з місця говорити, хочете на трибуні, будь ласка, трибуна до ваших послуг. Слово має Валентин Олександрович Зубов.

 

ЗУБОВ В.О.

Уважаемые коллеги народные депутаты, я думаю, что каждый из вас не хотел бы оказаться сейчас на моем месте. Я должен сказать, что я знал, что господин Волга не чистоплотный человек, но что он может опускаться до таких унизительных, оскорбительных и, одновременно, примитивных выпадов, я не мог допустить. Сегодня так совпадение видимо произошло, сегодня в «Голосе Украины», сегодняшний номер, подойдите уважаемые коллеги народные депутаты к столу, возьмите эту газету нашу парламентскую и прочитайте депутатский запрос мой Генеральному прокурору по сути этой проблемы. И вы все поймете, что все, что говорил сегодня Волга, рассуждая тут о морали, это все ложь чистейшей воды. И вы господин Волга будете отвечать, как не только народный депутат, как гражданин Украины в суде, потому что я немедленно передам все материалы в суд.

Но я хочу сказать другое, дорогие друзья, к сожалению, проблема очень серьезная. Но мы же должны не падать ниже плинтуса, ведя политические дискуссии, нельзя частную проблему превращать в орудие политическое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Коротенько підсумки нашого діалогу. Я хотів би звернути увагу на кілька деталей. Валентин Олександровичу, будь ласка. Сідайте, спокійно. По-перше, хотів би я всіх привернути увагу не зладжені місця будуємо, а творимо законодавство. Давайте цим будемо займатися, по-перше.

По-друге. Відносно опозиційності, оголошення і так далі. Сталося те, що всі знають. Є представники опозиції одні і є інші, вони зробили так, як передбачено Регламентом і ніяких порушень тут не сталося. Тому звинувачення з цього приводу, на мій погляд, абсолютно безпідставні.  

Відносно бюджету. Я хотів би заспокоїти всіх, хто переживає за нього, він буде збалансований, соціально зорієнтований і своєчасно прийнятий. Я би хотів, щоб всі долучилися до цієї справи. Якщо є в когось якісь альтернативні проекти абощо, будь ласка, їх пропонуйте.

Відносно звинувачень в пільгах депутатів.  Хочу нагадати, що, якраз не вистачило тих голосів, хто ініціативно проявляв свою думку з приводу необхідності прийняття закону про зняття пільг. І я вже попереджав Юлю Володимирівну, ви стримуйтеся у висновках своїх, бо все те, що ви тут сказали і стосовно мене, я би міг викласти двома рядками „шлях святий проліг увесь з ЄЕСУ аж до ЄС”. Будь ласка.

Я оголошую про те, що народний депутат Юрій Гнаткевич входить до "Блоку Юлії Тимошенко", до фракції Юлії Тимошенко. Привітаємо його з цим вибором. (Оплески).

Розглядається питання про перенесення парламентських слухань з питання підготовки вступу до Світової Організації Торгівлі. Мова йде ось про що. Вчора Погоджувальна рада, включивши це питання до сьогоднішнього розгляду, оскільки воно є в плані роботи назавтра, доручила висловити з цього приводу відповідним чином  прийняти необхідне рішення. Слово має Заплатинський Володимир Михайлович голова Комітету з питань економічної політики. 

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний  Олександр Олександрович! Шановні колеги народні депутати України! Комітет з питань економічної політики  грунтовно готувався до проведення завтра, згідно Постанови Верховної Ради України, парламентських слухань з питань вступу України до СОТ „Перспективи і  проблеми”. Практично питання підготовлено, але ми сьогодні вносимо  проект постанови про  перенесення на 1 листопада цих слухань для того,  щоб більш ретельно підготувати це питання, бо воно є державне і  найголовне  на сьогодні.

Ми очікуємо від Кабінету Міністрів, а я вчора був на  спільному засіданні урядових комітетів, де погоджено ще 4 законопроекти та розглянуті ще 5, котрі будуть кінцево погоджені в четвер, тобто післязавтра. З ціллю більш ретельної підготовки  вношу пропозицію перенести  парламентські слухання на 1 листопада цього року. І, користуючись нагодою, запрошую всіх вас, всіх науковців,  представників  дипломатичних  відомств, всіх фахівців з цього питання 1 листопада до сесійної зали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, це питання процедури. Я ще раз… Є питання у вас?   Будь ласка, запитання задайте. Запишіться. Три хвилини  на запитання. Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна".

Шановний  Володимир Михайлович, я якось засумнівався у вашій щирості і спроможності  дійсно стимулювати  процеси, які гарантують вступ України в СОТ в цьому році. Я так розумію, що це перенесення  ясно підводить риску, що цього вже бути не може. Я хотів би, щоб ви запропонували паралельно   із перенесенням слухань ще і дату, або день на наступному тижні, який є не пленарним, для того, щоб заслухати спеціально упродовж цього дня  всі закони по СОТ, виконати наші зобов’язання і закінчити цю процедуру в цьому році.

В противному випадку ви зриваєте, я маю на увазі коаліцію, яку ви представляєте, як перебіжчик і Уряд, якого ви сформували,  вступ України до СОТ. А значить, змінюєте вектор руху України. Дякую.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Шановний Анатолій Сергійович, ваш фах, досвід говорить про те, що вам відомо, що  парламентські слухання не є тим органом, котрий приймає рішення: вступати, або ні, коли вступати. І не диктує державі, а тільки вносить пропозиції, дає змогу всім: науковцям, виробничникам, державним діячам висловитися за, чи проти. І тому парламентські слухання є межа, відповідальна межа. Все решта залежить  від сесійної зали. Пропозиції наступні: три Закони-проекти сьогодні в залі, прошу їх підтримати. Чотири внесені, вчора затверджені урядовим комітетом, сьогодні вносяться, прошу  їх затвердити. П’ять в четвер кінцево будуть на урядовому комітеті затверджені, вносяться в зал, приймайте, будь ласка.

Решта  - вісім на урядовому комітеті вчора було заявлено, що будуть розглянуті і внесені до парламенту до кінця, до кінця жовтня, тому все залежить від нас з вами.

Я дякую за те, що фракція, котру ви представляєте….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чубаров.

 

 ЧУБАРОВ Р.А.

Я прошу передати слово колезі Кендзьору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”, Народний Рух України.

Володимире Михайловичу, ви пригадуєте, що на минулому, здається, пленарному тижні, коли приймалося рішення про парламентські слухання, я вам задавав запитання: який сенс тих слухань? Чи не є вони  таким кроком, щоб похоронити вступ України у СОТ. Це раз.

Складається дуже цікава нова манера прийняття рішень вашою коаліцію, в котрій ви перебуваєте. Пригадуєте, подолання вето під оплески Президента Закон „Про мораторій тарифи” через тиждень, значить, всі чухаєте голову як його відмінити. То ви раділи, що прийняли рішення про слухання, сьогодні відмінити. Це скільки буде продовжуватися, така методика роботи вашої коаліції? Дякую.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Дякую вам, пане Ярославе.

Нагадаю, що члени коаліції підтримали Президента України, котрий двічі накладав вето на цей закон. І тільки, спасибі коаліції, що імідж Президента був підтриманий і вето, яке він накладав не подолане. Це перше питання.

Друге. Стосовно парламентських слухань. Я вже говорив про це і хочу ще раз наголосити, що комітет запросив всі дипломатичні представництва світу, котрі є в Україні, всі засоби масової інформації світу, котрі представлені в Україні, всіх фахівців всіх рівнів, науковців, законодавців. Керівників виконавчої влади, Прем’єр-міністр Віктор Янукович розпорядженням зобов’язав бути присутніми весь склад уряду, керівників державних адміністрацій та державних комітетів. На такому рівні відбудуться слухання 1 листопаду, якщо на це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Ще раз повторюю, це питання процедурне. Я ставлю на голосування Проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради про проведення парламентських слухань на тему: „Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі СОТ. Проблеми та перспективи”. Проект перед вами. Будь ласка, визначайтеся.

 

За – 241.

Рішення прийнято. Дякую.

Хочу ще раз нагадати, що перенесення слухання зовсім не означає нерозгляд  або припинення роботи над самими законами. Під час слухання ми розглянемо потім всі перспективи, які відкриваються при прийнятті цих законів чи при вирішенні питання про вступ до СОТ для України з точки зору і власного виробника, і експортно-імпортних можливостей України.

Будь ласка, розглядається питання – проект Закону України "Про державні нагороди, якими відзначені трудові колективи, навчальні заклади, об’єднання громадян, військові частини і з’єднання”.

Доповідає автор законодавчої ініціативи народний депутат ви Матвєєв Валентин Григорович.

 

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую.  Шановні колеги, шановні виборці! На протязі багатьох років за  заслуги у розвитку вітчизняної економіки, науки, культури, соціальної сфери захисту нашої вітчизни значна кількість трудових колективів, навчальних закладів,  об’єднань громадян, військових частин і з’єднань були відзначені державними нагородами Української РСР, Радянського Союзу, орденами, почесними грамотами і таке інше.

У зв'язку з  тим, що частина нагороджених  колективів, і особливо, зокрема, військових формувань згодом була реорганізована, об’єднана  з іншими або і зовсім ліквідована, постало питання про подальшу долю цих державних нагород.

Чинним законодавством це питання  на сьогодні, на жаль, не врегульоване. Тому величезний виховний потенціал, зокрема, виховання нашої молоді на славних трудових бойових традиціях, виховний потенціал  цих державних нагород повністю не використовується.

Моїм законопроектом пропонується встановити, що державні нагороди трудових колективів, навчальних закладів, військових  з’єднань,  формувань, об’єднань громадян, які об’єднуються, чи реорганізуються, передаються їх правонаступникам, а у разі ліквідації,  передаються на постійне зберігання музеям у порядку, який  повинен встановити Кабінет Міністрів України.

Узагальнюючий висновок Науково-експертного Управління Апарату Верховної Ради України в цілому позитивний. Але не можна погодитися з висловленою при цьому  думкою Управління про те, що поставлені проектом Закону питання можна вирішити шляхом внесення відповідних змін до чинного Закону „Про державні нагороди України”. Адже статтею 3 цього Закону чітко визначений перелік таких нагород і включити в нього державні нагороди Союзу РСР та союзних республік можливості немає.

Судіть самі. Цією статтею 3 чітко оговорено: „Види державних нагород, якими визначаються звання „Герой України”, орден, медаль, відзнака, іменна вогнепальна зброя, почесне звання України, державна премія України, президентська відзнака”. Тобто ми з вами пересвідчімося, що в цю статтю до цього Закону такі зміни практично внести неможливо. Я маю на увазі, що стосуються державних нагород Української РСР,  Радянського Союзу, чи союзних республік.

І останнє. Шановні колеги, в разі прийняття цього законопроекту, його реалізація витрат з державного бюджету України, як ви розумієте, не потребуватиме. Тому, шановні народні депутати, прошу підтримати запропонований мною законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання. Будь ласка, 5 хвилин, запишіться на запитання. Чубаров. За ним Лук’янчук.

 

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний доповідачу. Наскільки я розумію, ви взяли термін часовий, під який попадають оці державні нагороди, той відрізок часу, який називається радянський.

Якщо ми так піклуємся про виховання поколінь, про традиції, про збереження пам’яті, все таке інше, чому би нам не можна було б, скажемо так, межі того часу просто просунути далеко в історію. Взяти і козацькі часи, і часи кримського ханства, і російської імперії. І все це передавати, музеї, за певними записати територіями. Бо нагороджувалися не тільки установи і підприємства, нагороджувалися території, були відповідні військові знамена, бунчуки і таке далі інше. Чому ви зупинилися тільки на радянському часі? Дякую.

 

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую, шановний колего. Я думаю, що ініціатива за внесення такого законопроекту, який би враховував козацькі часи, російську імперію і таке інше, це уже буде за вами. А я вносив законопроект, враховуючи те, що у нашому сьогоденні ми стикнулися з проблемою і торкаємося повсякденно проблеми, яка є, яка існує, і, зокрема, вона дуже гостро висвітлилася під час так званої реорганізації, реформування наших збройних сил. Коли ліквідовуються цілі військові з’єднання і не передаються їх правонаступникам чи взагалі на зберігання ті реліквії, ті військові, вірніше, державні нагороди, якими відзначений славетний бойовий шлях зокрема, цих військових частин, особливо в під час тих грозових боїв і тих їх …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лук’янчук.

 

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую. Прошу слово передати Олегу Білорусу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білорус.

 

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Валентин Григоровичу, у нас в Україні скоро половина громадян будуть героями України. Надто багато героїв. І в зв’язку з цим, громадяни задають таке питання і до вас у мене питання. Які обмеження часові, які горизонти ви встановлюєте? Бо тут уже звучало, чи почнемо з 1917 року, чи почнемо з періоду суверенної держави України, чи  не внесе цей закон хаосу додатково до того,  що є, коли безсистемно, безкритеріально і безпричинно давали героїв родичам, знайомим…

 

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую за запитання.

Ну, що стосується героїв, то я думаю, ви саме виключили звідси представлення до  звань героїв Радянського  Союзу і Соціалістичної праці, що відбувалося за радянські часи. А ви поставили питання уже по сьогоденню, яким чином і кого представляють до звань Герої України. Я погоджуюся з вами, що такий підхід мабуть він не може слугувати тим, що цією високою нагородою державною нагородою  відзначаються наші  кращі громадяни, які цього  дійсно заслуговують.

А те, що стосується другого боку цієї проблеми. Я думаю, що я взяв той   період, який вам зрозумілий. Це той період, за який нагороджені наші трудові колективи, військові з’єднання, громадські організації нагородами і це потрібно було б вичитати, ознайомившись з моїм законопроектом, державні нагороди радянського союзу, союзних республік радянського союзу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не хвилюйтесь так, він прочитає і все буде гаразд.

Ярослав Сухий, прошу.

 

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя. Партія регіонів.

Валентин Григорович, ви знаєте, я не думаю, що хтось в цьому сесійному залі сумнівається вкрай не актуальністю і необхідністю прийняття цього законопроекту.

Шановні колеги, ви вийдіть на книжкові наші розвали, так звані „блошині” ринки і подивіться, яких там тільки нагород немає, ніхто не цікавиться, який шлях пройшли ці нагороди, в кого вони були, чи немає за цим всім криміналітету. Тому в мене таке питання щодо органу, на який буде покладено контроль за виконанням цього законопроекту, бо у вас мова йде, в законі так сказано: „У певному порядку, встановленому Кабміном”. То контрольні функції за виконання цього законопроекту буде здійснювати якийсь державний орган, якщо державний, то конкретно, який з тим, аби цей законопроект дійсно працювати. А те, що він вкрай потрібен хоча б в ім’я нашої історичної пам’яті, тут нема ніяких сумнівів. Дякую.

 

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую, Ярославе Михайловичу, за запитання.

Я хочу звернути вашу увагу на четвертий пункт запропонованого мною законопроекту, де чітко записано доручення Кабінету Міністрів протягом місяця з дня опублікування цього закону, прийняти нормативно-правовий акт, передбачений цим законом. Тобто цим нормативно-правовим актом і буде абсолютно все розписано, що стосується порядку передачі цих нагород або зберігання їх подальшого і т.і. Цим нормативно-правовим актом ці питання і будуть вирішені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Від комітету з цього приводу має слово Ольга Борисівна Боднар. Прошу.

 

БОДНАР О.Б. Дякую.

Шановний Головуючий! Шановні колеги!

Комітет розглянув законопроект на засіданні 4 жовтня 2006 року. В проекті йдеться про нагороди для юридичних осіб, яких в Законі про нагороди, який існує зараз, не передбачено. Це, дійсно, актуальне питання, яке потребує законодавчого врегулювання.

Прийняття закону дозволить, в першу чергу, вирішити долю почесних нагород для військових, державних нагород, вибачте, присвоєних підприємствам, установам, організаціям за часів Радянського Союзу. Це питання має додатковий  моральний аспект.

 По-перше, історія, яку слід пам’ятати, оскільки, якщо не пам’ятаєш історію, не матимеш свого майбутнього.

По-друге, працівники правонаступників таких підприємств, сподіваюся, будуть  усвідомлювати значення успіхів та досягнень своїх попередників, що спонукатиме їх більш відповідально ставитися до виконаної роботи. Питання не зачіпає військових знамен, а також тих питань, які сказав пан Чубаров. Тому в подальшому слід працювати над цією прогалиною і комітет буде вдячний вам за запропоновані пропозиції.

Зважаючи на викладене, комітет одноголосно прийняв рішення порекомендувати Верховній Раді України проголосувати за законопроект за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Ольги Борисівни є? Є. Двоє записалося на запитання, то я більше не оголошую, а тільки Рефат Чубаров має і Ярослав Кендзьору, прошу. Три хвилини на запитання, давайте чотири…

 

ЧУБАРОВ Р.А.  

Шановна доповідач! В принципі, можливо, якщо в мене  буде можливість виступи, я скажу більше. Я, можливо, підтримую таку ідею. Оскільки все те, що у нас було в попередньому, треба зберігати і не тільки для виховання позитиву, а для і пояснення того, що з нами відбувалося в суспільстві. Але хотів би вас запитати інше. Чи не вистачило би нам внесення відповідно, буквально, одного строку змін щодо Закону про музеї, про архівну спадщину, де їх зобов’язати  здійснювати певні отримання на збереження цих символів реліквій і таке інше, а не витрачати весь час, в тому числі і Верховної Ради на обговорення і прийняття такого окремого закону. Дуже дякую.

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання. Я хочу відповісти на нього.

Йдеться про те, що зараз в той Закон „Про музеї і музейну спадщину”, цей закон ніяким чином не може перепасти, тому що йдеться про те, що деякі організації, вони мають, вони реорганізовуються. Вони не перестають існувати. Тому в цьому проекті йдеться про те, що, якщо організація або підприємство не перестало існувати, то воно стає правоприємником тієї нагороди, а якщо підприємство реорганізовано, то в порядку визначеного Кабінетом Міністрів буде передаватися до музеїв. Якщо ви пропонуєте вносити відповідні зміни до нагороди, державні нагороди, ми теж розглядали це питання на комітеті, ну там, на жаль, в преамбулі того закону йдеться про фізичних осіб, а в даному випадку ми говоримо про юридичні особи. Тобто, якщо ми будемо міняти повністю концепцією того закону і будемо вносити зміни до його преамбули, тоді інша справа, і вводити окремою главою. Такої глави поки що не може бути передбачено в чинному законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ярослав Кендзьор, будь ласка.

 

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”, Народний рух України.

Я солідарний із запитанням Рефата Чубарова, але продовжую його. Чи варто було би, так би мовити, під дією цього закону передбачити, наприклад, здавати в архіви на вічне зберігання ці пам’ятки котам українського народу, які сьогодні стоять: Леніну, Дзержинському, Постишеву, Варашилову і так далі, і так далі, і назви вулиць тих котів українського народу, які сьогодні красуються ще практично по всіх обласних, районних центрах Сходу, Півдня України? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання.

Я хочу вам сказати, що я недаремно сказала таку фразу, це не я її придумала: „Хто не пам’ятає власної історії, не матиме свого майбутнього”. Тому, якщо буде таке бажання Верховної Ради, але я думаю, не в архіви, а в музеї, варто було б передбачити, що якісь історичні пам’ятники, або якісь там, скажімо, назви вулиць, будь ласка, давайте будемо розглядати це питання. Але краще музей, я так думаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Ви нагадайте Ярославу Михайловичу, що пам’ятник – це не нагорода, це пам’ятник. Будь ласка. Так, тому, є бажаючі взяти участь в обговоренні? Нема бажаючих, так? Тому можна проголосувати є проект постанови, який пропонує за основу прийняти цей Закон, для того, щоб його можна було доопрацювати, з урахуванням всіх пропозицій, які звучали тут час запитань, відповідей.

Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію. За основу, ну, була тільки що пропозиція.

 

За – 372

Спасибі. Ні, є заперечення, не можна, не можна. Прийнято за основу і я думаю, що  голосування дає відповідь на дискусію.

Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про ветеринарну медицину”. Будь ласка, доповідає Гладій Михайло Васильович - голова Комітету з питань земельної політики, чи аграрної політики.

 

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, даний законопроект підготовлений з метою гармонізації законодавства до міжнародних вимог та підготовки вступу України до СОТ. Необхідно відмітити, що законопроект у повній мірі відповідає міжнародним та європейським  вимогам, в ньому повністю враховані норми та вимоги санітарного кодексу наземних тварин міжнародного епізоотичного бюро та угоди Світової Організації Торгівлі про застосування санітарних  та фітосанітарних заходів і узгоджується із Законом України про безпечність та якість харчових продуктів.

Проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про ветеринарну медицину” містить 17 розділів та 108 статей проти 11 розділів та 40 статей у діючому законі.

У запропонованому законопроекті передбачені 119 термінів та понять, в  тому числі і основні міжнародні терміні, що зазначені в санітарному кодексі наземних тварин  Міжнародного епізоотичного  бюро.

До законопроекту включені нові розділи згідно міжнародних вимог, а саме, принципи розробки, прийняття та застосування ветеринарно-санітарних заходів в тому числі аналіз та  управління  ризиками.

Захист здоров’я та карантин тварин, регулювання обігу тварин та товарів підконтрольних державній службі ветеринарної медицини, а також регулювання виробництва та  обігу ветеринарних препаратів, кормів, міжнародна торгівля тощо.

В проекті передбачається, що департамент та його  територіальні органи становлять єдину  систему державних органів ветеринарної медицини. До законопроекту більше  детально   та прозоро введені вимоги  міжнародного законодавства щодо проведення аналізу ризику та процедури управління ризиком. Повідомлення про  запропоновані ветеринарно-санітарні заходи, процедури визначення ефективності іноземної ветеринарної адміністрації, які будуть сприяти торгівлі між країнами та забезпечення епізоотичного благополуччя України.

Окрема стаття законопроекту присвячена  щодо визначення ефективності ветеринарної адміністрації іншої країни. Оцінка ефективності ветеринарної адміністрації проводиться з метою призначення, дотримання ветеринарними службами основних принципів міжнародного епізоотичного бюро.

В законопроекті також  конкретизована діяльність державної регіональної  служби ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, шляхом запровадження чіткої системи стандартного вибірково розширеного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю товарів.

Розділом 12  Міжнародна торгівля даного законопроекту передбачається ввезення на територію України транзит та вивезення  товарів через призначені прикордонні інспекційні пости, які мають відповідати міжнародним вимогам.

Встановлюються вимоги до вантажів, товарів, що ввозяться на територію  України. Спрощується процедура ввезення та переміщення транзитом об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. Окремими статтями законопроекту встановлені вимоги до стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю, який передбачає перевірку прикордонними державними інспекторами ветеринарної медицини безпечності об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на підставі вивчення супровідних документів, огляду вантажу та аналізу … стану країни відправника. Вибіркові ветеринарно-санітарний контроль проводиться періодично за відповідною програмою щодо безпечності товарів шляхом розширеного контролю. Тобто, обов’язків розширений ветеринарно-санітарний контроль застосовується за державною програмою вибіркового ветеринарно-санітарного контролю протягом календарного року до спеціально визначеного відсотку вантажів з товарами, врахованими за категоріями. Перше, живі тварини, друге, неїстівні продукти тваринного походження і інші товари. У законопроекті приділяється особлива увага регулюванню, утримання тварин, виробництво та обігу неїстівних продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів тощо.

Розділами 10 та 11 проекту, встановлені вимоги щодо регулювання виробництва та обігу ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, префіксів, кормів для тварин та засобів ветеринарної медицини. У проекті до міжнародних вимог приведена державна реєстрація вище згаданих препаратів, в тому числі і за спрощеною процедурою встановлені вимоги до ліцензування їх оптового та роздрібного обігу. Визначені, які ветеринарні препарати будуть заборонені у роздрібному продажу без рецепту. Таким чином, у законопроекті більшість статей значно розширені, конкретизують функції державної служби ветеринарної медицини та покладають на неї завдання, як це передбачено міжнародним законодавством.

Враховуючи вище зазначене, просимо підтримати проект закону України про внесення змін до Закону України „Про ветеринарну медицину”. Реєстраційний номер 2049. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до доповідача? Питання серйозне. Будь ласка, запишіться. 10 хвилин, будь ласка,  Матюха.

 

МАТЮХА В.В.

Валерия, фракция Партии регионов.

Прошу передать слово Сулковскому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Михайло Васильовичу, дійсно, наш комітет підтримав цей проект закону. Цей проект закону, дійсно, буде сприяти для наших  в першу чергу тваринників в Україні і тому я вношу пропозицію і  закликаю не тільки наша фракція, практично, визначилась Партія регіонів, що буде підтримувати цей проект закону. Я закликаю всіх інших народних депутатів з інших фракцій, що цей проект закону треба обов’язково підтримувати. Ще в 4-му скликанні народні депутати, практично, для себе  борг великий зробили, що його не  прийняли раніше. І чим скоріше ми його приймемо, тим краще для України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Гнатовичу, зарахуємо це як виступ ваш, а не запитання.  Будь ласка,  запитання Ярощук задає. Прошу.

 

ЯРОЩУК В.І.

Ярощук Партія, фракція „Регіонів”.

Я пропоную підтримати цей  законопроект, та поставити його на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ви не хочете задавати запитання? Ясно.

Може інші не хочуть задавати запитання? Хочуть. Так. Корж, прошу.

 

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово моєму колезі Сасу Сергію Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сас.

 

САС С.В.

Дякую, Віталію Терентійовичу. Сергій Сас „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Михайло Васильовичу, в минулому скликанні ви дуже інтенсивно підтримували ідею щодо виведення ветеринарної служби з підпорядкування Міністерства  аграрної політики. В зв’язку з тим, що функцію аграрної політики і ветеринарної медицини, ну, не зовсім  співпадають, м’яко кажучи.

Чи  знайшла ця думка, ця ідея відображення у законопроекті, який ви  представляєте? Дякую за увагу.

 

ГЛАДІЙ М.В. Сергій Володимирович, я дякую за запитання.

Дійсно, я був активним сторонником цієї норми в законі. Але, ви пам’ятаєте, було накладене вето Президента, і ми не могли його подолати.

Я думаю, для того, щоб швидше ввести цей закон, зміни до закону до норм сотовських  і європейських стандартів, ми  цю норму відкинули. Це перше.

І друге, Міністерство фінансів дуже прохало не створювати окремий державний комітет, так як це додаткові витрати на відповідні структури державного органу. Тому ми пішли шляхом, власне, таким легшим для того, щоб провести цей закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Мендусь Ярослав Петрович.

 

МЕНДУСЬ Я.П. 

Шановний Михайло  Васильовичу!  Фракція розглядала цей законопроект, і, враховуючи і його значущість, і відпрацьованість буде голосувати позитивно.

В той же час у мене конкретне запитання. У пояснювальній записці говориться про те, що законопроект не вимагає додаткових фінансових затрат. Але я ознайомився із законопроектом, і дивлюся, що  стаття 101 передбачає забезпечення спеціалістів ветеринарної медицини житлом, і це здійснюється за рахунок фондів Державного бюджету. Тобто чи є відповідні розрахунки і чи передбачені відповідне фінансування у Державному бюджеті?

 

ГЛАДІЙ М.В. Дійсно. Дякую за запитання.

Є таке зауваження Міністерства фінансів. Я відверто вас кажу, ця норма була б не зайвою  сьогодні в законі, але враховуючи те, що скрутна ситуація в бюджеті і інші галузі могли б також  претендувати на таке право, тому до другого  читання цю норму із законопроекту, тобто стаття 1, підпункт 1,2 і 7 ми будемо вносити пропозиції про виключення їх із закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Віталій Якович Шибко запитання задає, фракція соціалістів. Прошу.

 

ШИБКО В.Я.

Я підтримую. Фракція. Віталій Шибко, фракція соціалістів.

Я  підтримую свого колегу Ярослава Мендуся про необхідність і доцільність прийняття  цього законопроекту. І, гадаю, що ті питання, які сьогодні задавалися, вони будуть враховані при подальшому опрацюванні законопроекту. І прошу вважати моє запитання як виступ на підтримку цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сухий, що скаже.

 

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Михайло Васильович, це діючий законопроект про ветеринарну медицину був прийнятий в 2001 році. Пройшло небагато часу. Скажіть, будь ласка, чим він не задовольняє нинішній стан розвитку аграрнопромислового комплексу Україну, вірніше, в період розпаду і занепаду нашої справи тваринництва? Тобто в день, я не можу не згадати це питання у в Всесвітній день боротьби з бідністю. Скажіть, будь ласка, якою мірою буде сприяти прийняти цього законопроекту хоча б відродженню, може, племінного стада, чи відродженню тваринництва взагалі з тим, щоб ми отримали якийсь позитив відчутній на руках непросто, сотівські закони нам треба гармонізувати, ви знаєте, і цим людей не нагодуєш. Скажіть, будь ласка, чи якісь конкретні розрахунки, що дасть цей законопроект нашому сільському господарству? Дякую.

 

ГЛАДІЙ М.В. Пан Ярослав, я дякую за запитання. Але хотів би вам сказати, що ветеринарна медицина не має прямого відношення до виробництва в сільському господарстві, вона то має,  але більше вона стоїть на сторожі епізодичної ситуації. Ви пам’ятаєте, яка складна ситуація була в минулому році, коли пташиний грип заволодів Півднем України. І тому, ми повинні звертати увагу, в першу чергу, на те, щоб ви підняли якісні показники ветеринарного обслуговування, і ми входимо в Міжнародне епізодичне бюро, тобто, щоб ми виконували їхні стандарти. Я думаю, що в свою чергу це буде сприяти і виробництву, про яке ви кажете і, звичайно, воно покращить ситуацію в сільському господарстві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Запитання Чубаров задає.

 

ЧУБАРОВ Р.А.

Я прошу передати слово Удовенку Геннадію Йосиповичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Геннадій Йосипович.

 

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Михайло Васильович, ну наша фракція підтримує прийняття цього закону в першому читанні. Але Науково-експертне управління зробило численні зауваження, досить слушні, їх треба врахувати при роботі над, в подальшій роботі над законопроектом.

А питання таке: чи поширюються дії ветеринарної служби на продаж м’ясних, інших сільськогосподарських продуктів з землі. Бо зараз що відбувається?  Місцеві органи влади, ну, не сприяють розвитку базарів в своїх містах. Прикладом може бути Київ. Попередня влада закрила Сінний ринок, мабуть там хмарочос якийсь будуть будувати. І люди змушені торгувати м’ясом з землі. Як ветеринарна служба може тут допомогти цим людям, яким не дають місця на ринках цивілізованих? Дякую.

 

ГЛАДІЙ М.В. Дякую, Геннадій Йосипович.

Ну, перш за все двома шляхами повинна йти ветеринарна служба. Ветеринарно-санітарна служба. Перше. Зробити певні приписи керівництву. Мається на увазі мерам міст, або головам адміністрацій, які є в тому чи іншому місті, про те, щоб вони надали відповідні умови.

А друге. Звичайно, є заборонні заходи, власне, до тих громадян, які продають в антисанітарних умовах. Це спільне питання із санітарною службою медицини і ветеринарно-санітарним контролем ветеринарної служби. Власне, я думаю, в першу чергу треба сприяти умовам реалізації того товару, тоді, звичайно, люди не будуть продавати той товар на землі в антисанітарних умовах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Муц задає запитання, прошу.

 

МУЦ О.П.

Перепрошую, Муц, Партія регіонів, фракція Партії регіонів. Передаю слово Сулковському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вдруге бере слово Сулковський, будь ласка, Павло Гнатович.

 

ГЛАДІЙ М.В. Павло Гнатович підтримує цей закон.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. 

Ну, я думаю, що Михайло Васильович, з вашого переконання нема сумніву, що треба підтримувати цей проект закону. Ви переконали всіх народних депутатів. І я думаю, що його проголосують і опозиція, тим більше наша коаліція, комітет підтримував. Ну, і на завершення я хотів би ще раз підтвердити, що цей закон дійсно принесе користь Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, останнє запитання Майборода.

Відмовляється від запитання Майборода? Добре, сідайте, будь ласка.

 

ГЛАДІЙ М.В. Шановний Олександре Олександровичу,  від комітету повинен був виступати Рижук. Він у відпустці. Я хочу також дати інформацію, що комітет у цілому підтримав і просить проголосувати у першому за основу і в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Є бажаючі висловитися щодо проекту цього закону, взяти участь у обговоренні? Будь ласка, запишіться, хто хоче висловитися.

Записалося три чоловіки. Тому ми їм і даємо... А це від фракцій записалося, ясно, три чоловіки. А ще від депутатів хочуть висловитися? Будь ласка. Разом це, я думаю, ми вкладемося десь у три, у п’ятнадцять хвилин.

Будь ласка, Полянчич від фракції „Наша Україна”. Потім – Скибінецький. Полянчича я оголосив. Ідіть на трибуну.

 

ПОЛЯНЧИЧ М.М.

Шановні друзі, сьогодні на фракції був розглянутий цей законопроект. Ясно, що є, потрібно внести деякі уточнення. Але фракція у цілому буде підтримувати цей законопроект і, враховуючи те, що устремління України бути в європейському співтоваристві, цей закон, законопроект дає змогу привести деякі наші ветеринарні вимоги до європейських стандартів. Тому велике прохання, підтримати даний законопроект і проголосувати його, і взяти його за основу. Тому я прошу підтримати даний законопроект, оскільки тут є відповідні стандарти і вимоги, які кореспондуються із вимогами до вступу України до СОТ. Все. Дякую за …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Замість Скибінецького від фракції Юлії Тимошенко  виступає Лук’янчук. Підготуватися Бондаренку.

 

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую. Лук’янчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, запропонована на наш розгляд редакція законопроекту про ветеринарну медицину має на меті покращити нормативно-правове регулювання цієї галузі. Проект законодавчо закріпить розвиток ветеринарної медицини в двох основних напрямках, а саме посилення ролі державного ветеринарного контролю і нагляду, а також надасть підтримку приватній медицині.

Законопроект належить до тих актів, які мають забезпечити вступ України до СОТ, а також привести українське законодавство у відповідність до вимог європейського законодавства. Однак він потребує серйозного доопрацювання, тому що має деякі недоліки. Так, як зазначено у висновку Науково-дослідного інституту приватного підприємництва, проект має, нагадує більш положення про Державну ветеринарну службу. Тому його слід доопрацювати на наступними положеннями, а саме вимоги до ветеринарно-санітарної якості та безпеки неїстівних продуктів тваринницького походження, охорони довкілля при здійсненні санітарно-профілактичних заходів. Також у законопроекті міститься ряд юридичних недоліків, а саме стаття 20 повністю копіює зміст пункту 17 статті 1; розділ 15  присвячений відповідальності осіб за правопорушення в галузі ветмедицини не враховує всі види юридичної відповідальності та не визначає склад правопорушень.

Пункт 26 статті першої наводиться таке поняття, як державна служба ветеринарної медицини, яка є  системою органів управління. Вважаю, що доцільно передбачити в законі окремий розділ присвячений даній службі.

Шановні колеги! Даний законопроект він є нагальний для даного часу і фракція Блоку Юлії Тимошенко пропонує  його підтримувати за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Слово має Бондаренко від Партії регіонів.

Сулковський?  Втретє виступає на підтримку закону. Будь ласка. Ви поясніть колегам, що це ветеринарна медицина, а не … А то вони не можуть зрозуміти.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Олександр Олександрович!  Шановні колеги! Проектом Закону України приведено у відповідність до міжнародних  вимог діяльність державної регіональної служби ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті шляхом запровадження чіткої системи стандартного та вибірково розширеного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю товарів.

Окремими  статтями встановлені вимоги до стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю, який передбачає перевірку прикордонними державними інспекторами ветеринарної медицини безпечності об’єктів державного ветеринарно-санітарного  контролю та нагляду на підставі вивчення супровідних документів, огляду вантажу  та аналізу епізоотичного стану країни відправника.

Вибірковий ветеринарно-санітарний контроль проводиться періодично за відповідною програмою щодо безпечності  товарів шляхом розширеного контролю, тобто повний комплекс лабораторних досліджень буде проводитись періодично, що значно спростить процедуру розмитнення вантажів, зменшить затрати часу на її проведення  та витрати коштів суб’єктів господарювання.

Крім того, передбачені статті щодо  вимог до вантажів товарів, що ввозяться на територію України, або переміщуються транзитом. Процедур, що застосовуються,  якщо міжнародний ветеринарний сертифікат не є прийнятним.

Обмеження ввезення на територію України та транзиту внаслідок спалаху особливо небезпечної хвороби, що входить до списку …в Україні походження, або транзиту. 

Посилення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду при здійсненні імпортно-експортних операцій дасть у повій мірі підтримувати належний епідемічний стан.

Шановні колеги, я котрий раз закликаю підтримати даний законопроект, він дійсно принесе користь Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово має Матвєєв від фракції комуністів, прошу.

 

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, фракція комуністів, Валентин Матвєєв.

Шановні колеги, в цілому відзначаючи позитивні моменти, передбачені  цим законопроектом, перш за все, хотів би звернути вашу увагу на статтю 99 „Ветеринарна практика”.  Частиною другою цієї статті, зокрема передбачено,   цитую: ”Державні установи ветеринарної медицини, лікарні, дільниці, пункти, аптеки, склади, лабораторії, тощо можуть приватизуватися в порядку, визначеному законом”.

Про що йдеться? Що абсолютно все те, що сьогодні  забезпечує виконання задач державного контролю за ветеринарно практикою і медициною, буде передано у приватні руки.

Чи можемо ми на це погодитися, коли державі залишаються тільки Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок, науково-контрольний інститут біотехнологій, Інститут з лабораторної діагности, зональні, міжобласні, республіканські та обласні лабораторії ветеринарної медицини. От і все. Тому практично це призведе до втрати державного контролю за тією важливою ділянкою, а ми в цьому з вами особливо пересвідчилися, в останній час і це, зокрема, при спалаху епідемії пташиного грипу.

Тому фракція комуністів пропонує опрацювати цей законопроект, зокрема, дуже уважно ще і ще раз, подивитися на цю статтю, статтю 99 ветеринарна практика і потім тільки внести на повторний перший розгляд цей законопроект у Верховну Раду України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубець, прошу, Михайло Васильович. За ним буде виступати Корсаков від Партії регіонів.

 

ЗУБЕЦЬ М.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати!

Запропонований законопроект значно розширений у порівнянні з чинним Законом України, і раніше був прийнятий, „Про ветеринарну медицину”. В ньому конкретизовані функції Державної служби ветеринарної медицини згідно з сучасними вимогами.

У законопроекті приділяється особлива увагу регулюванню виробництва та обігів ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів для тварин та засобів ветеринарної медицини.

До міжнародних вимог приведено: державну реєстрацію ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, в тому числі і за спрощеною процедурою, вимоги до ліцензування їх оптового та роздрібного обігу. 

Визначено, які ветеринарні препарати мають продаватися за рецептами. У повному обсязі визначено вимоги до виробництва та обігу ветеринарних препаратів, кормів та інше. Передбачено необхідність ведення записів щодо використання ветеринарних препаратів та лікувальних кормів. Це дасть можливість відстежувати їх правильне застосування при лікуванні тварин, а також їх залишкову кількість у сировині тваринного походження.

Також розширені функції Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини, відповідно до міжнародних вимог буде впроваджуватися щорічний план моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах. Це в свою чергу унеможливить надходження залишків забруднювачів у продукти тваринного надходження та розширить ринки їх збуту, в тому числі і до членів ЄЕС це вимога сьогодення. Прошу всіх депутатів підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Корсаков.

 

КОРСАКОВ О.Я.

Прошу передать слово Панасовскому Олегу Григорьевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Панасовському Олегу Григоровичу, будь ласка. Як з точки зору енергетики цей законопроект? Він не буде виступать, відмовляється від слова. Калашніков хоче виступити?  Ну, це не по його профілю, так я розумію.

Таким чином, закінчили ми обговорення цього проекту. І я просив би визначиться шляхом голосування, визначити ставлення до цього законопроекту. Підсумки обговорення короткі. Ми повинні привести закон про ветеринарну медицину до міжнародних стандартів і це умова для того, щоб Україна в цьому секторі правовідносин не мала зауважень при вступі до Світової Організації Торгівлі. У вас є потреба висловитися?

Від уряду прошу. Від соціалістів.

 

_______________ . Дякую, Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. Я хотів би оголосити позицію уряду, що уряд в цілому підтримує даний законопроект, але за умови його опрацювання та вилучення законопроекту норм, зокрема, стаття 101, які несуть додаткове навантаження на бюджет. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція уряду зрозуміла, так. І справа в тому, що і в запитаннях народних депутатів, зокрема, Ярослава Мендуся йшлося  про те, що треба зняти  ті статті, які дають навантаження на бюджет. А його зробити чисто функціональним закон. Я думаю, що всі з цим погодяться.  Тому я маю підстави поставити на голосування проект закону взяти його за основу, тобто, в першому читанні.

Будь ласка, іде голосування.

 

За – 388.

Постанова Верховної Ради з цього приводу прийнята.

Я хотів би звернутися до авторів законопроекту Михайла Васильовича Гладія, будь ласка, прискорте підготовку цього проекту до другого читання таким чином, щоб на наступному сесійному тижні ми його прийняли остаточно. Але, ще раз прошу. Підготуйте якісно. Якщо підготуєте раніше – раніше це можна буде зробити. Але, щоб ні в кого не виникало потім претензії, що мовляв порушується Регламент, 14 днів не дають на ознайомлення і тому подібне. Так, рішення прийнято.  Будь ласка, спасибі.

Розглядається питання  проект Закону „Про малу гідроенергетику”. Тут у вас на руках є два проекти і наскільки мене повідомили  автори, Олександр Олегович Кравцов згоден підтримати проект другий, який доповість голова підкомітету Комітету з питань ядерної політики і паливно-енергетичного комплексу, ядерної  безпеки Володимир Костянтинович Бронніков. І в такому, якщо немає заперечень, ми так і розглядатимемо цей документ. Будь ласка, Володимир Костянтинович, прошу.

 

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Александрович!  Расчетный энергетический потенциал наших малых рек – не менее 3 миллиардов киловатт-часов в год. Это гарантированное обеспечение электроэнергии более 50 тысяч семей в течение всего года и   преимущественно  сельских семей. До первой половины прошлого века энергия речек активно использовалась, но гигинтизм, охвативший промышленность, прекратила развитие малой гидроэнергетики,  наступила стагнация.   В результате зарастали, заболачивались  и заиливались русла рек, приходили в негодность дамбы, что порой приводило к чрезвычайным происшествиям пока еще местного значения. Бюджеты сельских советов не располагают  финансовыми ресурсами достаточными для очистки малых речек  восстановления дамб и гидростанций. В настоящее время Украина живет в условиях глобального энергетического кризиса и сама жизнь требует от нас использовать по  максимуму возобновляемые экологически чистые источники энергии. К этому же призывает Украину и европейская хартия… Европейская энергетическая хартия, которую мы ратифицировали. 

Настоящий законопроект предлагает путем внесения изменений в действующее законодательство, регулирующее электроэнергетику и приватизацию создать условия, при  которых появятся стимулы восстановлению и новому строительству  малых гидростанций, дамб, стимулы к очистке русел речек,  сокращению наводнений, а это несомненно улучшит экологию  страны,  энергобезопасность прежде всего сельского жителя.

Суть законопроекта в следующем: он  определяет, что малая гидравлическая электростанция – это  ГЭС мощностью менее 20 мегаватт, а значит, она может продавать электроэнергию самостоятельно и по договорным ценам своему потребителю и минуя оптовый рынок.

 В то же время она может продавать электроэнергию и в оптовый рынок по сложившейся цене оптового рынка. Предполагается также разрешить продажу малых гидроэлектростанций, находящихся в коммунальной собственности, в частные руки и строить новые малые ГЭС за счет частных инвестиций. Законопроект обсужден на круглых столах, проводимых комитетом по ТЭК, нашел поддержку у правительства, поддержан  научно-экспертным управлением  верховной Рады Украины и не приводит к изменению тарифов на электроэнергию, а дает новые рабочие места в селе и в промышленности Украины.

Комитет просит поддержать законопроект 1222 в первом чтении, и принят его за основу. При доработке этого законопроекта ко второму чтению будут учтены все, то новое, что  находится в законопроекте 1230 и комитет по ТЭК представит вам уже доработанные вместе законопроекты, которые по см…, проект 1230 по смысловому значению немного отличается от этого законопроекта. Но суть его та же: дать экономике стимулы по развитию малой гидроэнергетики, дать рычаги по обеспечению использования энергии малых рек в интересах народа, обеспечить также энергетическую независимость Украины. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

На запитання. Хвилинку, я зараз подивлюсь, скільки. Ну, будь ласка, 10 хвилин, Горбатюк.

 

ГОРБАТЮК А.О.

Горбатюк Анатолій Олексійович, Партія регіонів.

Чи розглядалось в законопроекті питання про те, щоб в цьому законі розглянути питання про вітрову електричну енергію, яка добувається теж на місцях в регіонах?

 

БРОННІКОВ В.К. Спасибо за вопрос.

У нас действует специальный законопроект о развитии ветроэнергетики. Он дает определенные преференции  развитию ветроэнергетики. Этот и ветроэнергетика в Украине в целом как бы развивается. Этот   закон касается того, что следующий возобновляемый ресурс  - гидроэнергетический ресурс малых рек Украины, которых, как я сказал, до   3 миллиардов  киловатт-часов решает эту проблему.

Закон, Комитет по ТЭК работает, в принципе, на так  называемый «зеленый тариф», над «зеленой электроэнергией», как создать в стране  систему, чтобы вся  возобновляемая энергия, которая есть в Украине, все нетрадиционные источники максимально  вовлекались в ……… ……  нашего населения. Это  работа идет, и в свое время она будет доложена залу Верховной Рады.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання задає Яковина. Будь ласка.

 

ЯКОВИНА М.М.

Прошу передати слово народному депутату Анатолію Матвієнко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

МАТВІЄНКО А.С.

 Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна".

Володимир Костянтинович, у мене до  вас  два запитання. Ви щойно, відповідаючи на перше запитання,  торкнулися такої категорії як „зелений тариф”. Чому  на відміну від проекту Кравцова у вашому законопроекті нічого не сказано про цю норму, і чи не вважаєте, що  у другому читанні нам варто її прописати як загальноєвропейську норму, куди ми з вами прагнемо.

І друге запитання. Сьогодні існує на малу енергетику так звана цільова надбавка, яка робить неконкурентною енергетику малу на енергоринку. Чи не вважаєте ви за необхідне зняти цю цільову надбавку не рішенням Кабінету, а законопроектом, і, можливо, ці кошти пустити на інвестиції? Дякую.

 

БРОННІКОВ В.К. Спасибо за вопросы.

Зеленый тариф не введен в этот закон по той простой причине, что он предусматривает повышение цен на электроэнергию, производимым каким-то источником, который использует нетрадиционные виды энергии. И это, естественно, ложится на общую стоимость электроэнергии, но дает какие-то преференции морального права потребителя этой электроэнергии.

Я сказал, что этот законопроект у нас еще впереди, где будут все рассмотрены вопросы зеленые тарифы. Он принципиально законопроект такой уже находится в Верховной Раде. Но мы его не выносим в зал, поскольку он нуждается еще в доработке, осмыслению как в наших условиях отнюдь небогатой экономики его реализовать.

Второе, что касается надбавки. Мы просчитали, и на многих совещаниях со специалистами по гидроэнергетике, ассоциацией гидростроителей. Мы посчитали, что если…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимире Костянтиновичу, дайте йому можливість закінчити думку. Він очевидно не зорієнтувався, що Регламент передбачає на запитання і відповіді однаковий час, тобто одну хвилину. Але йому треба, хай закінчить думку. Будь ласка.

 

БРОННІКОВ В.К. Тарифы не требуются. Тарифа оптового рынка достаточно для того, чтобы малые ГЭС экономично функционировали. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шкутяк задає запитання.

 

ШКУТЯК З.В.

Шановний Володимире Костянтиновичу. Комітет містобудування, житлово-комунального господарства підтримав ваш проект і я думаю, що і фракція в тому числі, але чи є в цьому законі передбачено, ми десь схиляємося до того, що ця енергетика повинна бути десь в 1,8 рази як зелених тариф дорожчий від існуючих сьогодні тарифів. Чи передбачено в цього законодавстві якраз такий стимул для розвитку малої електроенергетики як збільшення і в скільки раз збільшення ціни цієї енергії?

 

БРОННІКОВ В.К. Спасибо.

Я отвечал на предыдущий вопрос и сказал, что этот закон не предусматривает специального повышения выше действующих тарифов на энергию, вырабатываемую на малых ГЭС. Мы вкладываемся в этот тариф и это будет достаточно. Для сравнения, вы может быть путаете, что ГЭС наши продают электроэнергию пиковую электроэнергию по самой дешевой цене, это нонсенс. А мы будем ее, предполагаем, закон, продавать по оптовой цене. По сути дела по цене, средней между атомными и тепловыми электростанциями, это достаточно, чтобы малые ГЭС, малая гидроэнергетика развивалась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бугаєць.

 

БУГАЄЦЬ А.О.

Анатолий Бугаец, фракция Социалистической партии.

Владимир Константинович, ваше мнение, куда необходимо отнести малую тепловую энергетику мощностью энергоблоков, ну, скажем, тоже до 20 мегаватт.

 

БРОННІКОВ В.К. Малая энергетика до 20 мегаватт, она не є суб’єктом большого закона об электроэнергетике и каждый вправе для своих потреб создавать такие электростанции. И это закон об электроэнергии предусматривает. Что касается выхода их в оптовый рынок, то, конечно, если она будет повышать цену, то это отдельный вопрос для рассмотрения. Я сейчас не готов все будущее рассказать. Это дело поставщика, собственника этой малой ГЭС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков.

 

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Ну, нас интересовал тот вопрос, который задавал наш коллега предварительно и мы  очень хотели бы, чтобы при принятии законопроекта в первом  чтении мы с вами совместно поработали и нашли место для малой  тепловой энергетики. Поскольку имея такие запасы на сегодняшний день углей, имея таки потенциальные мощности по производству  оборудования для этих электростанций, имея такой колоссальный потенциал вообще выработки электроэнергии и имея ту  ситуацию по газу, которую мы имеем на сегодняшний день, я думаю, что нам здесь необходимо было бы выработать стратегическую линию, какую-то, которая бы позволила обеспечить именно энергетическую безопасность государства.

Поэтому мы готовы к сотрудничеству, давайте мы совместно сядем и ко второму чтению, если будет он принят, доработаем его в этом варианте. Спасибо.

 

БРОННІКОВ В.К. Договорились. Может  мы выйдем   на новый более широкий закон, но я готов с вами работать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко, будь ласка.

 

МІРОШНІЧНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партія регіонів.

Шановний Володимир Костянтинович, якраз питання попереднє мої колеги вже поставили стосовно в цілому малої енергетики, це питання актуальне сьогодні, особливо в контексті енергозбереження. І я щодо вашого законопроекту хотів поставити таке запитання, скажіть, будь ласка, як ви прогнозуєте наскільки збільшиться обсяг енергії, яка буде поступати на енергоринок від малих гідроелектростанцій в результаті дій цього закону.

 

БРОННІКОВ В.К. Спасибо, очень хороший вопрос. Те прогнозы,  которые делает ассоциация гидроэнергетиков она говорит то, что ввод этого закона позволит, по сути дела, стремительно начать  развивать малую гидроэнергетику, поскольку это становиться выгодно. И самое главное, что эта электроэнергия позволит установить прямой контакт потребителей и производителей, что всегда выгодно. И мы считаем, что в течении  ближайших десяти  лет в том числе и …????? Карпат будут уже использованы процентов на 90, я понимаю, что сто процентов недостижимо, как в Европе, как в той же  Австрии процентов 90 мы достигнем  лет за десять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Цибенко.

 

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Шановний доповідачу! Справді проблема, які стосується обидва законопроекти вона надзвичайно важлива в обох законопроектах є маса позитивів. І справді, проблема є стратегічною для нашої країни. Але в цьому проекті змін є зміни до Закону про приватизацію державного майна, і, зокрема, стаття 5, яка дає право, яка виключає з об’єктів, які не підлягають приватизації крім малих гідроелектростанцій. Тобто мова йде про те, що вони дозволені до приватизації.

Шановні колеги! Ми все-таки, мабуть, не дуже гарні учні, бо наша власна історія, власний досвід не дуже добре нас вчать.

Я хотів би декому нагадати про те, що свого часу були приватизовані обленерго, що з цього трапилося, ми з вами знаємо. Ми мали масу проблем. То ми хочемо, щоб ми і тут мали проблеми? Тобто мова йде про те, що у нас є заперечення, застереження щодо цієї…

 

БРОННІКОВ В.К. Спасибо за вопрос. Что касается больших ГЕС. ГЭС на Днепре, ГЭС на Днестре, ГЭС на Буге, то, конечно, разговоров быть не может. Это не просто энергетическая безопасность, а просто безопасность стороны и передавать мы  их в частные руки не можем.

 Что касается малых ГЭС, которые на малых речках, на ставках, на прудах там … устанавливаются, то этот вопрос все они находятся в коммунальной собственности. И давайте мы при доработке второго, во втором чтении этот вопрос изучим с тем, чтобы максимально и обезопаситься от того, о чем вы говорите, а с другой стороны найти инвестиции для того, чтобы появились реальные деньги на энергетическую безопасность, на экологию в сельских советах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Костянтинович, сідайте будь ласка. Будемо обговорювати? Будемо.

Тоді з вашого дозволу давайте на 15 хвилин ми продовжимо, щоб закінчити це питання, а потім оголосимо перерву. Прошу записати від фракцій.  

Будь ласка, тепер від народних депутатів.

Прошу, 15 хвилин. Юрій Мірошниченко, Партія Регіонів, Безсмертний передає слово Матвієнку. Панасовському, будь ласка, Мірошниченко передає слово Панасовському.

 

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Уважаемые коллеги, вашему вниманию представлен очень важный для отраслей и страны  законопроект № 1222. Гидроэнергетика один и приоритетных направлений государственной политики Украины, Украина подписала Европейскую энергетическую хартию, взяла на себя ответственность за проведение в процессе гидротехнического планирования на перспективу и идеологию  возобновляемых источников энергии и сохранения экологического равновесия.

Следует отметить,  в Украине есть реальные возможности и ресурсы увеличения производства электроэнергии с использованием возобновляемых источников энергии и существенно снизить влияние технологии на окружающую среду.

Потенциальные гидроэнергетические ресурсы Украины оцениваются в пределах 45 млрд. кило часов, в том числе, технически оправданный, обоснованный потенциал больших и средник рек порядка 19 млрд. кило часов, малых рек порядка 3 млрд. кило часов, имеется  в виду среднегодовая генерация.

Эффективное использование потенциала малых рек в перспективе может обеспечить производство электроэнергии на уровне почти 7 млрд. кило часов, что эквивалентно замещению экономии органического топлива в объеме порядка 2,5 млн. тон условного топлива. Не использовать имеющиеся ресурсы и возможности, не позволительная роскошь,  а более  точно, безответственность.

Однако развитие малых ГЭС, как одного из направлений перспективного развития топливно-энергетического комплекса Украины, не смотря на их низкую себестоимость, относительную быструю окупаемость и экономическую целесообразность, практически не отображено на   законодательном уровне. До сих пор на законодательном уровне не созданы условия стимулирующие развитие малой энергетики,  которые существуют в странах Европы, располагающими значительно  меньшими гидротехническими ресурсами.

 Данным законопроектом предусматривается решение ключевых проблем относительно развития малой гидроэнергетики,  решение вопросов обеспечения окупаемости проектов реабилитации малых ГЭС. Данным законопроектом расширяется потенциальная возможность привлечения негосударственных инвестиций к  реабилитации малых ГЭС, что является позитивным моментом, учитывая дефицит инвестиционных ресурсов в электроэнергетике. Поддержка сектора малой гидроэнергетики позволяет эффективно использовать специальный природный ресурс, особенно в западных районах Украины и в Карпатах конкретно.  

Профильный комитет по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики, ядерной безопасности рекомендует принять данный законопроект в первом чтении за основу. Данный законопроект поддержан Минтопэнерго, Минпромполитики, Минфином, Советом коалиции. Прошу и вас поддержать этот законопроект.

 Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій Матвієнко фракція „Наша Україна”, підготуватись Бульбі Степану.

 

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок „Наша Україна”.

Найперше хотілося подякувати  авторам законопроекту Броннікову і Кравцову  за, дійсно, внесений  актуальний законопроект.

„Наша Україна” в своїй програмі виборчій декларувала підтримку малої енергетики і тому демонструючи пріоритет національного інтересу сьогодні будемо підтримувати законопроект в першому читанні. Проблема не лише актуальна, вона вже і не тільки назріла і перезріла. Крім наведених уже прикладів актуальності хотів би навести вам ще два.

 Задумайтесь над такою цифрою. В 60-ті роки в Україні, на території України працювало близько однієї тисячі  малих ГЕС. Сьогодні на території України працює близько 70 малих ГЕС. Крім екологічної, економічної ознак – це ще і велика соціальна  рана на тілі України, це руїни, це небезпека, це зайнятість, це виховання. Очевидно із цих міркувань ми маємо сьогодні подивитися на цю проблему як її вирішувати.

Друга аргументація. За нормативами  Європейського Союзу в балансі виробленої енергетики має бути 12 відсотків, не менше, так званої відновлюваної зеленої енергетики. Україна сьогодні має близько 7 відсотків. Потенціал великих рік реалізован???? на 90 відсотків, малих – лише на  10.

Які наші пропозиції до законопроекту до другого читання?  Очевидно концепція цього законопроекту, і тут я відповідаю пану Цибенку на його запитання,  має бути однозначна – держава коштів не має, а тому маємо зробити акцент на преференції до  приватного бізнесу. І тому ми не маємо тут боятися, бо тим більше місцева влада цих коштів не має.

Друге. Я задавав питання Броннікову і ще раз прошу, щоб в законопроект до другого читання був все-таки введений „зелений тариф”, це 1,8 до середньої ціни на теплових електростанціях. Інакше ніж ця преференція ми приватний бізнес туди не приведемо. Можна  було б думати і за те, щоб в цьому законопроекті зняти цільову надбавку. Як по першій, так і по другій моїй пропозиції ми можемо ці кошти  зобов`язати приватний або інший вид бізнесу зорієнтувати на інвестиції,  а не на проїдання і в такій спосіб ми можемо тоді стимулювати більш швидкі темпи  відновлення малої гідроелектроенергетики.

І стосовно зауваження, застереження до уряду. Це добре, що уряд підтримав, але я читаю цифри уряду, він навіть не провів елементарного аналізу ситуації з малими ріками. У нас  від 3 до 7 мільярдів  декларує уряд сьогодні потенціал. Очевидно уряду потрібно повернутися до  цієї проблеми, хоча б  вивчити її по суті.

В цілому, ще раз наголошую, ми підтримуємо  законопроект Броннікова в першому читанні. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бугаєць? Да, будь ласка, від фракції. Підготуватися Петруку, Блок Тимошенко.

 

БУГАЄЦЬ А.О.

Анатолій Бугаєць, фракция Социалистической партии. Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Малая гидроэнергетика – это проверенная временем  надежная технология получения электрической энергии. В отличие от  крупных ГЭС, требующих возведения мощных плотин, создания водохранилищ, затопление больших территорий, малые ГЭС используют бегущую воду с минимальными напорами и расходами. О их преимуществах достаточно сказано докладчиком, однако резкое увеличение производства электроэнергии на крупных тепловых, атомных и гидроэлектростанциях привело, практически, к ликвидации малых ГЭС.

Сегодня первостепенной задачей нужно считать восстановление старых, разрушенных и остановленных  станций, что потребует минимум материальных и финансовых затрат. Но возрождение малой энергетики, как и выполнение всей энергетической стратегии, в силу отсутствия четкой нормативно-законодательной базы, нехватки денег и ряда других причин, практически, ничего не делается, хотя и имеются не плохие конструкторские разработки, соответствующие научные  проектные и производственные базы.

Только Харьковский «Турбоатом» уже сегодня в состоянии организовать производство  малых турбин любой мощности, любых типов. Что касается вынесенных на рассмотрение проектов или проекта Закона о малой гидроэнергетике, первые оба проекта во многом повторяют друг друга, а поэтому их нужно объединить в один законопроект и принять в  первом чтении с последующей доработкой.

Второе, на мой взгляд, необходимо  раскрыть и узаконить существующие сегодня понятие: малая  гидроэнергетика, а именно, гидроагрегаты мощностью от 5 до 100 киловатт считать как микроГЭС, мощностью от 100 до 1000 киловатт – миниГЭС, мощностью от 1  до 20 мегаватт, как и говорилось в проекте Закона – это малые ГЭС.

Третье, параллельно нужно готовить либо еще один Закон о малой тепловой энергетике, либо объединить малую тепловую гидроэнергетику и принять комплексный Закон о  малой электроэнергетике. Тем более, что сегодня малые ТЭЦ уже работают, особенно в металлургической промышленности, химической,  сахарных заводах и так далее.

И последнее, думается, что величина так называемого «зеленого тарифа», о котором  идет разговор, в размере  1,8 от отпускной цены   электроэнергии тепловых электростанций слишком завышена. Такой тариф  полностью перечеркивает все преимущества малой гидроэнергетики. Эти вопросы должны быть учтены в процессе доработки проекта...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Петрук, фракція "Блоку  Юлії Тимошенко". Найкращий знавець електроенергетики, ясно - Олег Ляшко, будь ласка. Потім Матвієнков.

 

ЛЯШКО О.В.

Адаме Івановичу, дякую за добрі рекомендації.

Шановні колеги, за стандартними фразами про створення ефективних умов для розвитку малої гідроенергетики в Україні, насправді  ховаються зовсім інші наміри. Давайте ми подивимося до яких законів і які зміни пропонують автори цього законопроекту. Наприклад, до  статті п’ятої Закону України „Про приватизацію  державного майна”, яка в пункті другому вказує про перелік об’єктів, які не підлягають приватизації. Автори закону пропонують малі гідроелектростанції виключити із переліку об’єктів, які не  підлягають приватизації, тобто звідки тут візьметься покращення і розвиток малої енергетики знають тільки автори.

Друге. Зміни, які пропонуються до статті 19.1 Закону про електроенергетику.  Ця стаття говорить про установлення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої  зони  гідроелектротехнічних споруд.

Автори законопроекту, який нам сьогодні пропонується підтримати, пропонують не поширювати положення цієї статті на малі гідроелектростанції, тобто без ніякої охорони і нехай хто що хоче там, те і робить. Знаєте, що це за  законопроект? Нам уже колись, коли обленерго приватизовували, нам розказували, що туди   треба привести приватного власника для того, щоб ці установи ефективно працювали і щоб люди отримували ресурс і чим це закінчилося, ми знаємо: зростання цін, дефіцит енергії і таке інше. От точно те саме буде з прийняттям цього законопроекту. Насправді, фракція Регіонів у цьому законопроекті показує свої наміри приватизувати ще те, що не встигли приватизувати.

То до проекту бюджету на наступний рік уключають поліграфічні підприємства на приватизацію, як уже приватизували мережу „Укркниги”. І чим це закінчилося, що книгарень немає у Києві жодної крім базару на Петрівці. Тепер малі гідроелектростанції. За ними підуть великі атомні, гідроелектростанції. І знайдуться бажаючі їх приватизувати.

Блок Юлії Тимошенко категорично виступає проти підтримки цього закону, оскільки наслідки прийняття цього закону одні – підвищення вартості електроенергії для громадян України, як наслідок – зростання тарифів, і знову гроші йтимуть у кишені приватних власників. Прошу, пропозицію Блоку Тимошенко я повідомив і сподіваюся, що зал підтримає цю позицію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Матвієнков передає Степані Бульбі слово. Будь ласка.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Попередній виступаючій так добре говорив про неможливість приватизації малих гідроелектростанцій і пояснював, що у нас є досвід, такий негативний досвід приватизації обленерго. Я з ним погоджуюся щодо обленерго. Але стосовно малих гідроелектростанцій, я думаю, що все-таки нам треба думати, як відродити це джерело дешевої електроенергії.

У всякому разі проблеми, звичайно, є, і проблеми, які у законопроекті, який пропонується. Не всі вони, на мій погляд, будуть вирішені. Я теж думаю,  що все-таки необхідно зважити на те, що, якщо ми електроенергію будемо за різними умовами продавати, значить вона буде обов’язково, оця обставина буде використовуватися тими, хто зможе мати від того зиск.

Але не це головне. Мене турбує інше. Автори законопроекту пропонують не поширювати дію статті 19/1 на малі гідроелектростанції. Йдеться справді про встановлення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроенергетичних споруд. Думаю, що цього робити не можна. Чому? Тому що тоді ми по-суті призводимо до повної безконтрольності у використанні цієї особливої території.

Незважаючи на те, що там можливо, і менший буде ступінь ерозії берегів, там, і так далі, але все це може привести до великого впливу, значного впливу на навколишнє середовище. І головне, що ніхто не буде відповідати за негативні наслідки. Тому це в другому читанні треба буде виключити. І, нарешті, в мене також є сумнів щодо можливості негайного, негайного процесу приватизації цих гідроелектростанцій.

Переконаний, що і оренда може бути цікавою для тих, хто має гроші і готовий вкласти в розвиток малої гідроенергетики. І тому, думаю,  передчасним, повторюю, значить, пропозиція щодо виключення їх із майна, державного майна, яке може бути приватизованим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування, я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону  за номером 1222, автор якого є наш колега Володимир Бронніков. За основу. Прошу голосувати.

 

За – 283.

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Ви ж бачите самі по фракціях.

Регіонів – 181, Блоку Тимошенко – 4, „Наша Україна” – 65, соціалістів – 29, комуністів  -0, позафракційні чотири.

Шановні колеги! Оголошується перерва на 30  хвилин до 12 години 45 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайняти робочі місця, бо нам треба будуть зараз ваші голоси, а, відповідно, руки. Переходимо до розгляду розділу „За скороченою процедурою”. Тому я прошу підтримати ініціативу, щоб наступні питання сьогодні порядку денного провести за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

За – 231.

Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо захисту прав людини в кримінальному процесі. Реєстраційний № 1096. Так, голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олійник Святослав  Васильович, будь ласка.

 

ОЛІЙНИК С.В.

Добрий день, шановні колеги, шановні правозахисники, правоохоронці та фахові юристи! Всім, хто займається правозахисною, правозастосовчою діяльністю або іншим чином стикався з цим питанням добре відомо, що суттєвим недоліком чинного Кримінально-процесуального закону залишається відсутність чітко визначеної процедури судового контролю на стадії досудового слідства під час порушення кримінальної справи.

Ще в 2003 році Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає вимогам  Конституції положення частини 6 статті 234 і 236 КПК України, які унеможливлювали розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого, прокурора стосовно приводів і підстав, та порядку порушення кримінальних справ щодо певної особи. Визнання зазначених положень Кримінально-процесуального закону неконституційними дало можливість громадянам України оскаржувати постанови про порушення кримінальної справи до суду.

Практика судового розгляду таких постанов зайвий раз підкреслює, що навіть на стадії порушення кримінальної справи часто має місце порушення конституційних прав громадян, проте процедура та порядок оскарження постанов про порушення кримінальних справ до цього часу  так і  не знайшли свого  відображення в чинному законодавстві, а єдиним джерелом права в  даному питанні фактично є постанова Пленуму Верховного Суду України, але вона і не може вирішувати наявних на практиці проблем. Такий стан речей перешкоджає повноцінному та ефективному захисту конституційних прав громадян на цій стадії кримінального процесу. Наведу перелік найбільш  системних проблем, які постають  у практичній діяльності у цьому питанні. Неврегульованість системи судового контролю за стадією порушеної кримінальної справи за фактом вчинення злочину призводить до того, що  залишається невизначеним повне коло суб'єктів кримінального процесу та обсяг їх процесуальних дій і порядок їх  реалізації. Відсутність чітко визначеної процедури судового розгляду скарг на постанову про порушення кримінальної справи суттєво знижує ефективність судового захисту  конституційних прав громадян. Окремі порушення вимог КПК під час порушення кримінальної справи часто призводить до порушення прав заявників, які подали заяви і ставлять питання про вчинення злочину і про порушення кримінальної справи, а неможливість ознайомлення зацікавлених осіб з матеріалами, які обгрунтовують порушення кримінальної справи насправді порушує принцип змагальності  кримінального процесу і робить декларативним право сторони ставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо недостовірне повідомлення про вчинення злочину, фальсифікацію доказів, а також притягнення до кримінальної відповідальності співробітників  правоохоронних органів за зловживання.

Крім того, законопроектом пропонується внести  також зміни і до Кримінального кодексу України, оскільки чинне кримінальне законодавство передбачає  кримінальну відповідальність за завідомо  незаконне притягнення до  кримінальної відповідальності (стаття 372), але ця норма не забезпечує  дієвої стримуючої системи профілактики незаконного порушення кримінальної справи і саме тому ми пропонуємо, автори законопроект пропонують застосувати  кримінальну відповідальність за  завідомо незаконне порушення  кримінальної справи, оскільки  добре відомо, що саме на цих стадіях часто  і виникають механізми для постійного порушення прав людини і виконання політичних чи економічних замовлень.

Зокрема законопроектом   передбачається внести зміни  про таке. Виконати вимоги рішення Конституційного Суду і привести положення КПК України у відповідності з нормами Конституції та міжнародно-правовими зобов’язаннями України в галузі захисту основних прав та свобод людини і громадянина.

Законодавчо закріпити в законі, який регулює впровадження в кримінальних справах положення щодо судового контролю за стадією порушення кримінальної справи.

Встановити чітку процедуру судового розгляду справ за скаргами на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи.

Реалізувати принцип змагальності сторін на цій стадії кримінального процесу.

Забезпечити гарантію участі та процесуальні права зацікавлених осіб в розгляді справ даної категорії в тому числі, і потерпілого, чи особи за заявою якої порушена кримінальна справа. 

Встановити особливості апеляційного провадження в справах за такими скаргами, встановити відповідальність за зловживання стороною державного обвинувачення та державними органами своїми правами в справах скаргами на постанови про порушення кримінальної справи.

Запровадити реальну можливість постановити питання про притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо недостовірні повідомлення про вчинення злочину та фальсифікацію доказів.

Ухвалення законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. За результатами  розгляду на засіданні комітету було прийнято рішення про підтримку зазначеного законопроекту за основу в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Питань немає. Це скорочена процедура. Від комітет доповів і автор, і голова підкомітету, це все було в одній особі, думку комітету він сказав.

Шановні колеги! Будьте уважні ми зараз будемо записуватися на виступи, два - „за”, два - „проти”. Але тут буде інша трошки процедура запису. Той, хто хоче виступити „за” повинен тиснути кнопку „за”, той хто буде виступати „проти”, тисне червону кнопку „проти”. Зрозуміли? Не кнопку „запис на виступ”, а  тиснути кнопки голосування треба. Хто „за” - той зелену, хто „проти” - той червону. Проводиться запис на виступ в обговоренні, будь ласка, хто „за” - зелені, хто „проти” – червоні кнопки. Так, „проти” жодного немає. Тоді, будь ласка, Куренной фракція Блоку Юлії Тимошенко", підготуватися Кендзьору.  

Ляшко, майстер широкого профілю, будь ласка. Підготуватись Кендзьору.

 

ЛЯШКО О.В. 

Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко” підтримує законопроект, запропонований зараз на розгляд Верховної Ради і не лише тому, що Святослав Олійник є членом нашої фракції. Питання набагато важливіше те, яке ми розглядаємо. Мова йде про  захист громадян України. Адже всі ми з вами є свідками, коли за часів режиму Кучми, та й сьогодні почасти порушуються кримінальні справи за фактом, не дають можливості, оскільки справа порушена за фактом, не дають можливості людині оскаржити її   до суду, відновити свої права.

І от оця справа фактова  може і рік, і два, і три розслідуватися і людина перебуває  в підвішеному стані, як на гачку. Коли потрібно від неї щось отримати – „дьоргають” цю справу, активізують слідчі дії. Коли домовилися, отримали, чи майно, чи передала людина акції, чи інше якесь питання з’ясували -  закривають  справу. А оці фактові справи можуть закриватися і відкриватися по двадцять п’ять разів на день.

Я знаю приклад. Був   такий Пацюк – Заступник Голови СБУ, то Генпрокуратура тричі  цю справу закривала і відкривала впродовж тижня.

Те ж саме стосується кримінальних справ проти депутатів з різних фракцій. Тут яку фракцію не візьми, от  є депутат Сівкович, який знає, як порушуються кримінальні справи незаконно, є депутати  з нашої фракції проти яких порушувалися справи.

Тобто дуже важливо, щоб людина,  чиї інтереси зачіпає факт порушення кримінальної справи, мала можливість негайно оскаржити її до суду.

Тут, правда, є і інша небезпека, коли за оцим оскарженням до суду можуть ховатися намагання уникнути кримінальної відповідальності. Адже ми знаємо яка в нас судова система, що часто вона сліпа на обидва ока і бачить тільки те, що потрібно бачити і цим механізмом дуже важливо у подальшому, коли буде це …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скорочена процедура дві хвилини. Дякую, те що у  вона сліпа – це погано, але  не глуха і чує, що кажуть, от в чому проблема.

Кендзьор передає, будь ласка,   Володимир Романович.

 

МОЙСИК В.Р.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Цей законопроект, дійсно, направлений на посилення захисту прав і свобод громадян у кримінальному судочинстві. І скажу вам тезисно, з юридичної точки зору, у чинному Кримінально-процесуальному кодексі України передбачено можливість оскаржити до суду лише постанови про відмову у порушенні кримінальної справи. Таке положення чинного Кримінально-процесуального кодексу Конституційний Суд визнав неконституційним. І вже на підставі рішення цього суд суди загальної юрисдикції приймають до розгляду скарги на постанови про порушення кримінальних справ. Отже, нам з вами необхідно законодавчо врегулювати це питання. До законопроекту є і зауваження.

Наприклад, автор пропонує оскаржувати постанови як до місцевих, так і до апеляційних судів, що порушує принцип ревізії судових рішень.

Наступне. Якщо суд дійде висновку про те, що справу порушено незаконно, він сам відмовляє в порушенні справи. Це не є функція суду.

Ну, і третє, що стосується змін до Кримінального кодексу, де запроваджується кримінальна відповідальність за незаконне, за відома незаконне порушення кримінальної справи, то у Кримінальному кодексі є норми, які дозволяють притягувати до кримінальної відповідальності слідчих, прокурорів і осіб, які незаконно порушують кримінальні справи.

Фракція „Наша Україна”, яку я представляю, буде просити вас підтримувати цей законопроект за основу в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Романович.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Прошу підготуватися до голосування.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту Закону „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо захисту прав людини у кримінальному процесі”, реєстраційний номер – 1096.

 

За – 404.

Прийнято. Дякую.

Ні, в цілому тут є зауваження серйозні до того ж зауваження Науково-експертного управління. Нехай в комітеті попрацюють і врегулюють ці процеси.

Шановні колеги, проект Закону про внесення змін до Закону України про статус народного депутата України щодо виконання обов’язків у виборчому окрузі, реєстраційний номер 1076. Автор законодавчої ініціативи, опираючись на 99 статтю, просить зняти його з розгляду. Але для цього треба рішення Верховної Ради. Я прошу проголосувати про зняття з розгляду цього законопроекту.

 

За -368

Законопроект, відповідно до пропозиції автора законодавчої ініціативи, знятий із розгляду.

Слухається проект Закону про внесення змін до статті 92 Земельного кодексу України щодо права релігійних організацій на постійне користування землею. Реєстраційні номери 1101 і 2260. Автори, доповідачі – наші колеги Стретович і Турчинов. Будь ласка, Володимир Стретович. Немає. Турчинов Олександр Валентинович, прошу.

 

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати! Я думаю, що це не є таємницею, що більшість тут присутніх себе асоціює з тою чи іншою релігійною конфесією. І пройшли ті часи, коли атеїзм – це була державна політики. Сьогодні все більше і більше українці відчувають, що без Божого благословіння ні справа, ні політична, ні якась інша просто не вирішується.

Більше того, багато наших колег під час виборчої кампанії говорили про підтримку тієї чи іншої конфесії, а більшість взагалі підтримувала всіх разом. Саме про це і йдеться, шановні колеги.

В чому проблема. Сьогодні не визначене питання щодо врегулювання земельних відносин з усіма, я підкреслюю, з усіма релігійними громадами. Я підкреслюю, з усіма. Тобто нема виключення. Це питання, на жаль, під час прийняття Земельного кодексу не було врегульовано. І саме церкви, релігійні громади не мають права сьогодні мати  землю в постійному користуванні.

 В чому серйозна проблема, шановні колеги, я звертаюсь до всіх і до лівих, і до правих, я прошу, щоб ми не дивилися на це питання через призму якихось там політичних симпатій, антипатій. Проблема в тому, що в  цьому році закінчується пільга, яку мали церкви щодо пільгових платежів за  землю. Із нового року всі конфесії будуть платити за землю, коли ми не приймемо з вами законопроект як комерційні структури, тобто, різниці не буде належить земля  монастирю чи  належить вона комерційному банку. І всі будуть поставлені в умови, коли  більшість церквів просто збанкрутує. В першу чергу до мене підходили і говорили, що от, наприклад, там представники московського патріархату виступають проти.

Я хочу вам дати статистику, шановні колеги. Що якраз найбільша частина земель, які знаходяться в користуванні, підкреслюю, в користуванні церквів, якраз належать московському патріархату. Наприклад. 4590 гектарів на сьогоднішній день. На другому місці іде Київський патріархат. Потім іде  греко-католицька церква тощо. Тобто, що стосується інших протестантські і так далі, тобто, вони менше двох відсотків всього, коли брати земельні масиви, які належать до церквів. Я не знаю про, які там  секти ви говорите. Ідеться в законопроекті про наступне. Про наступне. Всі офіційно зареєстровані релігійні громади, всі офіційно зареєстровані. Тобто, коли громада працює в антисоціальному напрямку, коли її діяльність не відповідає  Конституції і Закону „Про свободу совісті”, то таку громаду просто повинні не реєструвати або реєстрацію такої громади треба, щоб відбувалося скасування.

Більше того, чим відрізняється законопроект, який я запропонував. Він передбачає на відміну від мого колеги  ще одну серйозну, вирішення  ще одної серйозної проблеми. А саме. Передбачається, що у випадку, коли громада розпустилась або її право займатись релігійною діяльністю офіційно скасовано, то земля повертається державі. Це дуже важливо. Для того, щоб під виглядом релігійних громад не було можливості спекулювати землею, перепродавати землю і так далі, і так далі. Тобто тільки релігійній громаді надається, тобто церкві, монастирю земля безкоштовно. Всі інші у випадку їх перереєстрації, у випадку їх скасування реєстрації, тобто земля повертається державі, а не громаді, яка зареєструвала те чи інше релігійне об'єднання. Це дуже важливо, шановні колеги, щоб не було спроби під виглядом релігійної діяльності займатися захопленням чи там використанням… призначенням  земельних ділянок.

Єдине, Адаме Івановичу, це дуже серйозне питання, тому що всі фактично керівники фракцій отримали листи від ради Церков, куди входять всі: православні, протестантські, мусульманські, тобто всі Церкви. І всі звернулися до вас. І я говорив з колегами з регіонів, з інших фракцій. Вони пропонують допрацювати законопроект і уже внести його як спільний. І для того, щоб це питання пройшло, я готовий, Адаме Івановичу, щоб ми  перенесли це питання і тоді вже внесли уже як на заміну раніше …… новий законопроект. Чому я так іду? Шановні колеги, тут не важлива політична якась прерогатива, тут не важна партія, важно все ж таки захистити релігійні...   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, ну пропозиція є, але вона, на жаль. Не вписується в Регламент. Тобто ми можемо так, як з  попереднім поступити, але тут інша пропозиція, що перенести розгляд в зв'язку з тим, щоб винести один законопроект. За великим рахунком подивіться на ці 2 законопроекти, різниці між ними немає. Це законопроекти, які один в один    говорять про одне і те саме, тобто доопрацьовувати один немає,  бо й той про це говорить законопроект Стретовича і законопроект, який тільки що доповідав наш колега, також про це говорить. Але яка буде воля залу? Я поставлю цю  пропозицію на голосування сесійної. Пропозиція Комітету з питань культури. Ну ми зараз спочатку визначимося із тим питанням чи ми його будемо розглядати сьогодні чи ні,  а якщо розглядаємо, то тоді будемо і пропозиції комітетів. Так, хто  за те, щоб підтримати пропозицію автора законопроекту -  Олександра Турчинова і перенести розгляд цього питання? Прошу визначатися.

 

За – 120

Це таке, я повинен сказати, що в нас мудрий парламент, він не дав мені права порушити Регламент. Я вам дякую. Значить, будемо тоді обговорювати. Прошу записатися. Два – „за”, два – „проти”, знову нагадую: хто „за” -  зелена, хто „проти” – червона кнопка. А перед, запис, щоб ви дивились і готувались, а я зараз надаю слово голові  підкомітету комітету з питань аграрної політики та земельних відносин – Бевзенко Валерію Федоровичу, будь ласка, думку комітету. А на табло ви бачите, хто має виступати. Будь ласка.

 

БЕВЗЕНКО В.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні розглянув проекти Законів про внесення змін  до статті 92 Земельного кодексу України щодо права релігійних організацій  на постійне користування землею.

Розглянуто було  законопроекти Стретовича і народного депутата Турчинова. Законопроект, внесений народним депутатом України Турчиновим, є альтернативним, як ви вже знаєте, законопроекту, внесеному народним депутатом  Стретовичем. Повторюють один до одного норму щодо внесення змін до статті 93, 92 Земельного кодексу України.

Крім цього законопроект внесений народним депутатом Турчиновим, пропонується пункт „в” статті 141 Земельного кодексу України доповнити нормою, що припинення діяльності релігійних організацій є підставою припинення права користування земельною ділянкою. В той же час, законопроектом не врегульовано питання, щодо цільового призначення таких земель. Депутатами було запропоновано доповнити пропозицію внесену народним депутатом Турчиновим словами „для  будівництва та експлуатації культових споруд”.

Комітет Верховної  Ради України з питань правової політики вважає, що поданий законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених пропозицій, а Комітет Верховної  Ради України з  питань культури і духовності пропонує зазначений законопроект відхилити.

Наш комітет пропонує законопроект, внесений народним депутатом України Турчиновим, пропонує відправити на доопрацювання.

В мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка.

Так, два за у нас.

Оніщук, фракція "Наша Україна". Підготуватися Ляшку.

Будь ласка, Миколо Васильович, мікрофон з місяця, прошу.

Мікрофон Оніщука увімкніть.

 

ОНІЩУК М.В.

Шановний Адам Іванович, насправді, фракція записалася на виступ по законопроекту. І ми не маємо наміру його підтримувати. Тому або пізніше, або Кендзьор виступить, зокрема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, ми домоглися, що думку комітету ми послухаємо.

Будь ласка,  Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко, також мікрофон з місця. Так, передає Боднар.

 

ЛЯШКО О.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.

Передаю слово моїй колезі з Блок Юлії Тимошенко Ользі Боднар. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, ви їй відмовити не могли. Будь ласка.

 

БОДНАР О.Б.

Дякую. Шановні колеги, шановний Головуючий!

Я дуже вас прошу уважно віднестися до цього закону. Мова йде не про те, що хтось там вирішує для якоїсь окремої конфесії питання, мова йде в більш широкому аспекті, мова йде про моральність нашого суспільства.

На жаль, це суспільство, воно трошки закосніло: служимо мамоні,  а не моральності. Давайте трошки повернемося до того, як має жити нормальне цивілізоване суспільство. В законопроекті немає нічого негативного, землі для сект, це я відповідаю на запитання, ніяким чином не передаватимуться, тому що секти просто не реєструються згідно нашого законодавства. Реєструються тільки ті релігійні організації, які передбачені законом і підпадають у правове поле. Землі будуть віддаватися тільки виключно під культові споруди, а також  під ті споруди, які будуть перевикористовуватися для їх обслуговування.

Є листи, підтримки, починаючи з наших ортодоксальних церков, на те, щоб підтримати цей законопроект. Тому що, насправді, зараз відбудеться така ситуація, коли наші церкви будуть вимушені закриватися. Приходи невеликі, у людей малі зарплати. Зараз ми їм зменшимо пенсії, зараз ми зменшимо їм зарплати ще більше. Церкви закриються, не буде нікому піклуватися про нашу долю. Ми не знаємо, як там складеться на майбутнє, але про це треба обов’язково думати. 

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав законопроект Стретовича. Цей проект Олександра Валентиновича Турчинова теж там розглядався. Я вам хочу сказати, що, якщо їх порівняти між собою, то проект Турчинова є більш досконалим, тому що він передбачає не тільки видачу цієї землі у постійне користування, як дозволяється нашим Земельним кодексом, а також передбачає можливість її повернення в державну комунальну власність у тому разі, коли перестають існувати ці церковні релігійні організації.

Тому більш досконалість я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, Сергій Лапін, фракція Регіонів. Підготуватися Миколі Садовому. Немає Лапіна? Ви можете передавати, якщо ви зміните своє прізвище. Але, оскільки це виступи від фракцій, будь ласка, Юрій Болдирєв.

 

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Болдырев, Регионы, Комитет по культуре.

Комитет по культуре. Уважаемый Адам Иванович, спасибо за предоставленное слово.

Уважаемые депутаты, Комитет по культуре и духовности отклонил эти законопроекты. И это несмотря на то, что в Комитете по культуре и духовности большинство составляют депутаты из «Нашей Украины» и БЮТ. Но мы, кстати, голосовали  от фракции Регионов вместе с ними.

Причина здесь простая. Дело в том, что с крушением Советского Союза новое государство Украина широко открыло двери для всех так называемых нетрадиционных конфессий, которые часто представляют собой собрание нескольких граждан,  зарегистрировавших некую секту в заграничной, далекой стране и приехавших сюда для того, чтобы вводить в заблуждение наших граждан. Для того, чтобы сепарировать конфессии, для того, чтобы оставить действительно традиционные конфессии для нас. Такие как православная церковь, греко-католическая церковь, римско-католическая церковь, мусульманские общины, караимские общины, которые находятся здесь еще с середины первого тысячелетия новой эры. Для того, чтобы оставить здесь возможности для работы лютеранской церкви и другим традиционным конфессиям сейчас силами Министерства юстиции и представителей традиционных конфессий ведется подготовка нового законопроекта, который разрешит этот вопрос, вопрос сепарации конфессий.

И поэтому нам понятны срочные усилия некоторых господ, которые представляют весьма нетрадиционные конфессии для нашей страны, как, например, господин Турчинов, который, как вы знаете, является священнослужителем нетрадиционной конфессии. Значит, поэтому давайте не ошибемся сегодня. Да, мы должны постараться принято новый закон «О религиозных организациях» как можно быстрее и урегулировать, в том числе, и земельный вопрос как можно быстрее. Действительно, времени очень мало. Но нельзя открыть …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Садовий, фракція соціалістів.

 

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги, я дійсно згоден із виступаючим, що слід уважно віднестися до даного законопроекту. Що таке віра? Віра – це стан душі, це стан переживання тієї чи іншої особистості. А що таке, що таке релігійні структури? А релігійні структури – це ті структури, які намагаються використати стан тієї чи іншої душі,  тієї чи іншої особистості для вирішення тих чи інших моментів у діяльності цієї структури.

Давайте розглянемо чи потрібна вірі, стану душі, земля чи ні? Безумовно, непотрібна. А для тих інституцій, тих структур потрібна земля? Безумовно, потрібна. Тому логічно відхилити цей законопроект і залишити віруючих у спокої, це їхня внутрішня справа і нехай  вони вирішують внутрішні  справи відповідно до законодавства, яке є, відповідно до того земельного закону, який існує на сьогоднішній  день.

Народні депутати не повинні лобіювати ті чи інші віросповідання, чи ту чи іншу течію. Тому я звертаюся і до народних депутатів: давайте діяти у рамках законодавства, в рамках Земельного кодексу і нехай всі наші релігійні установи,  які створені, а їх надзвичайно багато - декілька десятків, щоб не розпалювалась між  ними міжконфесійна боротьба. Залишимо їх у спокої.

Тому соціалісти за відхилення цього законопроекту і я закликаю своїх колег відхилити цей законопроект і не повертатися до таких законопроектів в цьому залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Зараз.

Шановні колеги! За 32 статтею Регламенту щодо скороченої процедури, якщо  фракції не взяли участі в обговоренні, то вони мають право, представники фракцій виступити із питань обґрунтування мотивів  голосування. Тому,  будь ласка, Ярослав Кендзьор „Наша Україна” одна хвилина, потім Катерина Самойлик. Мікрофон Кендзьора, будь ласка.

 

КЕНДЗЬОР Я М.

Ярослав Керндзьор, фракція „Наша Україна”, Народний Рух України.

Позицію комітету з питань культури і духовності щойно оприлюднив заступник голови комітету Юрій Болдирєв, і справді, на комітеті достатньо ґрунтовно розглядався цей законопроект і ми констатували, що  законопроект не особливо  гармонізується із Земельним кодексом. Ми говорили про те, що якби розмова йшла про релігійні громади, а не релігійні організації можна  було з цього приводу, як кажуть, і  міняти рішення. Отже, позиція комітету є вже відома і фракція „Наша Україна” також схиляється до не підтримки цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мікрофон, Катерини Самойлик фракція КПУ.

 

САМОЙЛИК К.С.

Катерина Самойлик,  фракція Комуністичної партії України.

Фракція Комуністичної партії України виступає за те, щоб ми прийняли нову редакцію Закону про релігійні об’єднання. Це базовий закон, який повинен дати відповідь абсолютно на всі питання. Сьогодні, на превеликий жаль, його такого який потрібен немає. Перше.

Друге. Релігійне питання в нашій державі досить делікатне питання. І смуту, яка переживає на сьогодні наша держава, звичайно, повинна зупинити нас від прийняття від необдуманих таких дій. Наша держава - багатоконфесійна держава, ми бачимо, що сьогодні з введенням християнської етики в школах нашої держави зводить до того, що представники різних конфесій ведуть свою пісню, так сказати. І тому я думаю, буде абсолютно правильно, якщо ми всі свої зусилля направимо на те, щоб опрацювати нову редакцію закону і прийняти тут в сесійні залі. Це кращий буде подарунок віруючим традиційних конфесій нашої держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для репліки має Турчинов і будемо визначатися. Мікрофон, будь ласка.

 

ТУРЧИНОВ О.В.

Ви знаєте мене здивував виступ представника регіонів, який має, мабуть, дійсно, якісь нетрадиційні уподобання. Що стосується там нетрадиційного мого релігійного переконання. Я можу сказати, що відношуся до церкви Євангельських Християн  Баптистів, яка створена була в Україні понад 200 років тому. Тобто це саме традиційне, релігійне уподобання, що стосується мене особисто.

Але, шановні колеги, я вам хочу сказати інше, що, вибачте, просто деякі бридові виступи просто шокують. Зокрема, я хочу звернутися до соціалістів. Я спілкувався з вашим лідером Морозом, який сказав, що після зустрічі з провідними керівниками церков він буде двома руками підтримувати цей закон. І ви виступаєте, і несете, вибачте, таку ахінею – соромно і аморально.

Що стосується цього голосування? Я обіцяю, що ми відправимо всі конфесії від Московського патріархату до Київського патріархату подивитеся як ви їх підтримуєте в ваших обіцянках депутатських, і як воно відбувається, насправді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Я просив би все-таки, коли ми говоримо про свої переконання, тим більше, релігійні користуватися кодексами релігійними, які говорять, що не треба давати таких різких оцінок, як дехто дає. Давайте будемо спокійніші, давайте не роздувати, будь ласка. Так, згадували  фракцію соціалістів хтось, Степан Бульба, будь ласка,  хвилину, але не  

 

БУЛЬБА С.С. 

Я  не буду згадувати попереднього, я просто хочу  до нього звернутися з таким питанням. На яку частку  української землі він має право, як представник тієї дуже традиційної, виявляється, релігійної організації.

Я вважаю, не можна зараз ділити українську землю, бо кожна громада навіть релігійна, вже не кажучи про церкву,  буде  визначати своє виключне право на ту, чи іншу ділянку, ту, чи іншу територію.

Ні в якому разі не можна підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, обмінялися думками.

Я ставлю на голосування пропозиції щодо прийняття за основу в першому читанні проекту Закону за № 1101, автор народний депутат Стретович. Прошу визначатися.

 

За -  125.

Не прийнято, закон відхилено.

І законопроект за № 2260, автор законодавчої ініціативи Олександр Турчинов.  Прошу визначатися.

 

За -  120.

Таким чином обидва законопроекти відхилено.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо повноважень районних та обласних державних адміністрацій в частині розпорядження державними землями.  Реєстраційний № 1134. Автор   ініціативи народний депутат Кріль Ігор Іванович. Будь ласка, підготуватися від комітету Валерію Бевзенко.

 

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановні колеги, даним законопроектом пропонується в деякій мірі змінити порядок передачі землі, яка знаходиться у державній власності, у приватну власність.

Я думаю, що ви всі погодитеся з тим, що земля – це є наше багатство і якщо б ми могли  об’єктивно провести оцінку нашої землі і  передати її в приватну власність так, щоб це було об’єктивно, не суб’єктивно, то ми б були дуже багатою державою. На жаль, земля продається і дуже багато є суб’єктивізму при, в цьому процесі. Тому даним законопроектом і пропонується змінити дещо порядок дії.

Суть ідеї законопроекту. Земля, в принципі, поділяється, земля українська поділяється на дві частини, та, що вже встигли приватизувати і та, що ще не встигли приватизувати.

Та, що не встигли приватизувати, вона свого, вона також поділяється на ту землю, яка знаходиться у власності територіальних громад, тобто в  комунальній власності і та, яка ще не розмежована і знаходиться у власності держави. Так от, і в обох тих варіантах, в обох тих випадках є різний порядок передачі землі у власність.

Якщо у власність передається комунальна земля, тобто та земля, яка знаходиться у власності територіальних громад, то рішення приймається спочатку міським головою, у відповідності до якого готуються документи і після того воно виноситься на сесію місцевою радою народних депутатів і приймається депутатами, а порядок передачі землі у власність державної дещо інший. Рішення приймається місцевими адміністраціями. В тій ситуації рішення приймає одноосібно голова адміністрації.

Я далекий від думки, що всі ті рішення приймаються необ’єктивно і при тому є певного роду зловживання. Але, я вважаю, що, якщо в такій ситуації приймається рішення, то цей порядок передбачає деякий суб’єктивізм. Тому даним законопроектом пропонується вивести ще одну, скажемо так, один рівень прийняття рішення, пропонується погодження із обласними адміністраціями.

Під час розгляду даного законопроекту в комітеті було дуже багато питань, і я, в принципі, погоджуюсь з тим, тому що питання є складне і важливе, не можна дуже легко його вирішувати. Я погоджуюсь з нашими колегами про те, що, можливо, тут буде ще один суб’єктивізм, можливо, варто зробити, щоб рішення в даній ситуації приймалося місцевою радою народних депутатів.

Тому, в принципі, виходячи з цього, я хотів би в свою, в свій проект постанови, який я запропонував в першому читанні, даний законопроект, я би запропонував його відправити на повторне перше читання, щоб врахувати скільки зауважень, які були висказані під час розгляду і він буде тоді більш логічний і, скажемо, ми, таким чином, зможемо зняти всі ці суб’єктивні моменти, які присутні сьогодні при передачі державної землі, землі, яка знаходиться в державній власності у приватну власність. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Так, скорочена процедура. Прошу, два „за”, два „проти№. Зелена, червона кнопки. Запис на виступ.

Так, будь ласка, Микола Оніщук, „Наша Україна” - за. Підготуватися Ядусі.  Мікрофон увімкніть.

 

ОНІЩУК М.В.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати! Виступаючий насправді обґрунтував проблему, маючи на увазі, що на відміну від ситуації, коли рішення щодо надання землі в користування приймається радами, тобто органами місцевого самоврядування, де процедура є більш законодавчо чіткою і визначеною, і до того ж, спирається на колективну волю громади, яка розпоряджається землею, і приймає відповідне рішення. Ситуація з наданням землі із фондів, скажем так, держави, державної форми власності, яка ґрунтується виключно на розпорядчих діях глав адміністрацій, не може вважатися досконалою і такою, яка забезпечить належний суспільний контроль за цим процесом. Саме цим мотивується законодавча ініціатива народного депутата, яка варта сама по собі підтримки.

Проте, треба бути об’єктивним, що народний депутат і сам обґрунтував необхідність більш детального вивчення цієї теми з тим, щоб запропонувати способи її розв’язання, які враховували б сучасні  політико-правові реалії.

Тому видається, що можна було б підтримати пропозицію народного депутата щодо підтримки самої ідеї нормопроектної, одночасно запропонувавши і дати певний час для доопрацювання законопроекту з тим, щоб вийти на сесійне його обговорення з більш досконалою правовою конструкцією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Ядуха, Партія регіонів. Підготуватися Олені Боднар. Мікрофон будь ласка, мікрофон.

 

ЯДУХА В.С. Законопроектом пропонується внесення змін до положень Земельного кодексу, який визначає повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим місцевих державних адміністрацій, обласних, районних у частині надання   висновків з продажу вилучення земельних ділянок безоплатної приватизації і  таке інше.

 Я би хотів сказати, що виходячи з даного законопроекту обласні державні адміністрації наділяються функціями погодження питань надання та продажу  земельних ділянок державної власності, вирішення яких безпосередньо покладено на  районні державні адміністрації в пункті 3, 4, 5, 6 частини 1 проекту.

З даного приводу необхідно зауважити, що така новела ще більше   бюрократизує питання виділення земельних ділянок.  А тому даний законопроект потрібно відхилити, як такий, що веде до бюрократизації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Боднар.

 

БОДНАР О.Б.

Прошу передати  слово народному депутату  члену фракції Лук’янчуку Руслану Валерійовичу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую. Шановні колеги, на мою думку, реалізація цих змін задасть більше збитків ніж користі. По-перше, в проекті  не врегульовано процедуру та механізм узгодження, хто і в який термін має виконувати ці  завдання і доручення.  Земельний кодекс встановлює місячний термін  розгляд даного питання з боку землевідведення з боку РДА і МДА.  Додаткове погодження  прецеденту затягування часу.

 По-друге.  Як свідчить практика, питання про видачу погодження буде вирішуватися в приватному порядку особа, яка зацікавлена в  тому, щоб їй була передана  власність  чи надана в користування земельна ділянка.   Тобто,  цій особі прийдеться візувати та видавати на руки документи  і вона буде їздити з району до  обласного центру, де оббиваючи пороги обласних  чиновників змушені будуть нести додаткові витрати для вирішення позитивного свого питання. Отже, ускладнення процедури  погодження тільки посилюватиме корупцію в цій сфері.

По-третє. Проблема вже достатньо врегульована навіть чинним законодавством. У частині 1 статті 33 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” вказується, що обласна  державна адміністрація  здійснює контроль за діяльністю районних держадміністрацій.

Тому, якщо надання  земельної ділянки у власність чи користування викликає підозру в обласній адміністрації, вона може скасувати рішення  прийняті районною адміністрацією про виділення такої ділянки. Отже, даний законопроект не відповідає задекларованій меті і містить багато недоліків, за основу його приймати не можна. І взагалі, його потрібно відхилити. Тому фракція "Блоку  Юлії Тимошенко"  пропонує відхилити даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, позиція комітету, голова підкомітету комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Федорович Бевзенко, прошу.

 

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, з огляду на вищевикладене, комітет рекомендує Верховній Раді України зазначений законопроект відхилити. В додаток хочу поінформувати вас, шановні народні депутати, що комітетом з питань агарної політики та земельних відносин створена та затверджена робоча група по розробці та гармонізації земельного законодавства України, яке б відповідало  вимогами сучасного українського суспільства.

Робоча група в складі 7-ми депутатів, які представляють основні політичні сили Верховної Ради, особисто: Бевзенко, Мельник, Ядуха, Сільченко, Щербань, Лук’янчук, Поживанов. Головою групи визначений Бевзенко, голова підкомітету з питань земельних відносин. До роботи з розробки та гармонізації  земельного законодавства залучено більше 20 кращих фахівців країни: Держкомзему, кабінету Міністрів, РНБО, Київської міської адміністрації, науковці та практичні працівники.

Пропоную вам приєднатися до роботи робочої групи через ваших представників, щоб  запобігати некоректних змін  в чинному земельному законодавстві. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка, так, шановні колеги,  обговорення завершено. В ході обговорення і комітет в нас, відповідно до рішення комітету, ми маємо дві пропозиції.

Першу я буду ставити на голосування пропозицію комітету. Комітет пропонує відхилити  проект Закону про внесення змін  до земельного кодексу України щодо повноважень районних та обласних  державних адміністрацій в частині розпорядження держаними землями. Реєстраційний номер 1134. прошу голосувати.

 

За – 342.

Проект закону відхилений. По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів  - 172, Блок Юлії Тимошенко – 112, "Наша Україна" – 3, соціалістів – 30, комуністів – 20, позафракційні – 5.

Розглядається   проект Закону   України „Про надра” (щодо плати за користування надрами). Реєстраційний номер 1309, скорочена процедура. Автор ініціативи Микола Данілін. Підготуватися від  комітету Кальченко Валерію.

 

ДАНІЛІН М.О.

Адам Иванович, Кальченко Валерий Михайлович заболел. Я буду и докладчиком и содокладчиком от комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ДАНІЛІН М.О.  Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги!

Николай Данилин, фракция Социалистической партии Украины, город Киев.

На сегодня я представляю изменения в  Закон про надра Украины.

Для тех, кто не первый раз, не первый созыв находятся в этом зале, знают от том, что эти изменения, они уже вносились и не были проголосованы.

В чем смысл и суть этих изменений, который на сегодняшний день предлагаются, которые, кстати, были рассмотрены на нашем Комитете по екології, природокористуванню і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, и там вот эти изменения были приняты единогласно.

В чем суть? Суть в том, что в Кодекс про надра Украины вносятся изменения в четыре статьи – статья 7,8, 29 и 30. Принципиально эти изменения вносят, с точки зрения сегодняшнего законодательства упорядочивают то, что все пильги, которые за пользование надрами на сегодняшний день устанавливались Кабинетом Министров, должны  быть переданы и с  законодательной точки зрения, законодательным подходом должны определяться Верховной Радой. То есть мы с вами должны определять  перечень этих льгот по поводу использования надр.

На сегодняшний день статья 12 Конституции Украины говорит о том, что надра являются  собственностью украинского народа. И, исходя из этого, пользование надрами не могут продаваться или передаваться, они могут отдаваться только в пользование. И, с точки зрения на сегодняшний день использования этих надр на территории Украины, бюджет недополучает деньги.

Буквально такой конкретный пример. На сегодняшний день Восточная, Юго-Восточная части Украины очень большие проблемы с пресной водой. Я приведу пример такой компании, как «Кока-кола», которая каждый год три миллиона декалитров использует воды. И в сегодняшнем бюджете текущего года плата за воду составляла 2 гривны. Это получается две десятых копейки за один литр.

В сегодняшнем, в додатке 10 сегодняшнего проекта бюджета на 2007 год предусматривается увеличение в два раза, всего 4 гривны. Это получается четыре десятых копейки. Если перевести это в деньги, то за все за это пользование. На сегодняшний день та же «Кока-кола» платит 30-40 тысяч гривен за пользование этой водой.

По сегодняшним данным скважины забурены уже на резервный слой. И практически сегодня мы вытягиваем пресную воду из-под города Киева. И, если дальше пойдет такими темпами, что мы потом оставим нашим будущим поколениям и нашим детям?

Эти изменения в закон как раз и предусматривают увеличение платы и перенесение акцентов на утверждение законодательно нормативов платы за использование ресурсами сюда в зал Верховной Рады. С чем это еще связано? Это связано еще и с тем, что в случае, к сожалению, так складывается зачастую политическая ситуация, что каденция депутатская на четыре года, за этот период бывало сменялось несколько правительств. И назначение этих льгот, введение этих льгот изменялись с каждым приходом нового Кабинета Министров. Прохождение решения через Верховный Совет позволит более тщательно, более щепетильно относится к использованию природных ресурсов.

Изменения, вот эти изменения в этот Закон про надра, в Кодекс про надра Украины практически не повлечет, да не практически, а не повлечет никаких дополнительных бюджетных ассигнований. А то, что  это принесет в бюджет дополнительные деньги, абсолютно конкретно и точно. Не может на сегодняшний день плата за надра составлять, ну, я не знаю, там, десятитысячную какую-то от того, что получает пользователь надрами.

На комитете это решение было поддержано и я прошу вас поддержать эти изменения, которые позволят нам сохранить наши надра для будущего поколения и привнести дополнительные поступления в бюджет. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Йде запис „за” і „проти”. Прошу. Зелене, червоне. Червоне то любов. А зелене це емоції.

Так, будь ласка, Поживанов, фракція „Наша Україна”. Чечетову підготуватись. Шановні колеги, записали. Ті, хто хотів записатись … Ще раз. Не чиніть опору. Система мудра. Я ще раз повторюю, запис робиться дві фракції „за”, скільки б не тиснули ви кнопок, визначається тільки два представники від фракцій і два представники, скільки б кнопок не тиснули, визначається, хто „проти”. Так що тут все правильно. Це одне.

І так, щоб вас трошки … Шановні колеги, шановні колеги! І для того, щоб вас трошки підбадьорити, для того, щоб вас трошки підбадьорити, давайте, якщо не будете заперечувати, ми сьогодні на ранковому засіданні продовжимо його до того часу, поки не розглянемо всі питання. Не буде заперечень? Хто за, прошу проголосувати.

 

За – 381.

Дякую.

Будь ласка, Поживанов, Чечетов.

Мікрофон Поживанова Михайла.

 

ПОЖИВАНОВ М. О.

Фракція "Наша Україна", Народний Рух України.

Це питання, дійсно, дуже важливе, ми його розглядали і на фракції, і в комітеті і, звичайно, ми підтримуємо це питання, бо законопроектом пропонується виключно законами України  встановлювати пільги щодо плати за користування надрами. Це реально збільшить надходження до бюджету, сприятиме більш раціональному використанню надр та додержанню інтересів держави, та народу. Я в цій ситуації не хотів би зупинятися, скажімо, на тих прикладах, окрім кока-кола, їх дуже багато  є в Україні, коли уряд надавав ті чи інші пільги і забиралися наші надра.

В зв’язку з цим, я прошу всіх народних депутатів підтримати цей законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов, мікрофон з місця.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Прошу передати слово Мірошниченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко, прошу.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці! Шановні колеги!

Юрій Мірошниченко. Фракція Партія регіонів.

Шановні колеги! Законопроект 1309 щодо внесення змін до Кодексу України  про  надра в частині  плато утворення за надра, не може бути прийнятий Верховною Радою України, оскільки він протирічить Конституції України.

Про що йдеться? Справа в тому, що в цьому законопроекті, як доповідав доповідач попередній, йдеться про утворення плати  за користування надрами.

Але стаття 85 Конституції України, яка говорить про повноваження Верховної Ради і дає там  вичерпний перелік таких повноважень, не передбачає плато утворення Верховною  Радою.

Разом з тим,  стаття  116  в частині третій, де йдеться про повноваження Кабінету Міністрів України, я зацитую її: „Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та  податкової політики”.

Відповідно, такий порядок діє зараз,  в чинному Кодексі про надра і, в принципі,  він не може бути змінений нашими законами, оскільки Конституція є закон вищої сили, як Основний закон.

Тому, шановні колеги, я запрошую всіх нас відхилити даний законопроект, але разом з тим, ті проблеми і ті ідеї, які висловлював автор законопроекту, варті вивчення і врегулювання додаткового. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, є фракції, які не   записалися на виступ, але хочуть з мотивів голосування сказати. Будь ласка, Томенко мікрофон, одна хвилина, Цибенко за ним.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, ми повністю підтримуємо міністра транспорту Миколу Рудьковського, бо він один з співавторів закону і його колегу пана Даниліна, тому що йдеться, я не хотів, щоб ми гралися тут в Конституцію, український народ і від його імені Верховна Рада визначає виключно долю надр, землі і так далі. Про що йдеться в цьому мудрому законі. Про те, що пільги не можуть чиновники давати в Кабінеті Міністрів, а законодавство і пільги повинні дебатувати в сесійній залі, щоб український народ чув чому одна фірма не повинна платити за воду і розливати невідомо що, а інша повинна платити.

Тому я хотів би звернути увагу на те, що тут ще нам треба над бюджетом активно попрацювати. Ми підтримуємо цей закон, тут двомісячний термін. Треба змінити нинішній бюджет, відмінити всі пільги міністерствам і відомствам, забезпечити, щоб, дійсно, українські надра не на комерційній структурі через чиновників і Кабміну працювали, а працювали на український народ.

Я думаю, що член уряду Микола Рудьковський нам допоможе і ми активно наведемо порядок в діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Цибенко. Потім від фракції соціалістів ....

 

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Адам Іванович. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, Верховна Рада попереднього скликання започаткувала процес політичної реформи в Україні, а відтак започаткувала процес переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки. Я вважаю, що той законопроект, який ми зараз з вами розглядаємо, якраз лежить в руслі тих змін, які відбуваються. Він направлений на посилення функцій Верховної Ради України в тому числі в питаннях визначення плати за надра і розпорядження, державного розпорядження надрами України. І я абсолютно переконаний, і мої колеги в тому, що це крок в правильному напрямку.

Тому фракція комуністів цей законопроект буде обов’язково підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Сергій Матвієнков.

 

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, социалистическая фракция. Уважаемые коллеги! Я приведу, может быть, частный пример, но, тем не менее, характеризующий эту ситуацию. Государственные надра – это богатство всего украинского народа. И они должны работать на весь украинский народ. Сегодняшняя система, которая существует при распределении тарифов, плюс приватизация «Укррудпрома» привели к тому, что сегодня, имея 5 процентов всех залежей железнорудного сырья, четыре завода находятся на грани остановки. Несколько цифр для понимания. На ГОК хозяева покупаю концентрат по 27 долларов, металлургам предлагают по 60 долларов. Посчитайте рентабельность на вскидку. На внешних рынках это сырье стоит порядка 36 долларов. В конце-концов, мы будем регулировать этот процесс, или нет?!

Потери, только прямые потери составляют 350 миллионов, не говоря уже о  налоге на прибыль где-то порядка 440 миллионов долларов от начала года. То есть, о чем это говорит? О том, что нам сегодня нужно в государстве создать четкую систему контроля за государственными монополиями и за государственным сырьем.  Поэтому  фракция Социалистической партии будет поддерживать этот закон и будет настаивать на создании прозра…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги,  обмін думками  завершено.  Єдине, я хотів би звернути увагу, я подивився, немає, на жаль, у висновках Головного науково-експертного управління про те, що тут були зауваження з приводу конституційності цього закону. Але профільний комітет, який розглядав, а профільним комітетом визначався Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, прийняв рішення підтримати цей законопроект у першому  читанні. Цікавою була б звичайно думка комітету, до відання якого належать питання Конституції, тобто Комітету з питань правової політики, але її немає.

З урахуванням обговорення і  наголошення на тому, що я ще раз звертаю вашу увагу на виступ Мірошниченка, який навів відповідні  порушення Конституції. Прошу визначатися.

Ставиться на голосування про прийняття в першому читанні проекту Закону 1309 про внесення змін до  кодексу України про надра, щодо плати за користування надрами.

 

За – 231

Прийнято у першому читанні.

Я прошу, прошу комітет при підготовці до остаточного прийняття подивитися. Тут буде вже і Головне юридичне управління, і комітет, зараз по фракціям, комітет з правової політики на предмет конституційності, щоб у нас не було вето і так далі.

По фракція, будь ласка: „Регіонів” – нуль, "Блоку  Юлії Тимошенко"  - 116, „Наша Україна” – 62, соціалісти – 31, комуністів  -21, позафракційні – один.

Ну, якби в нас було хоча б триста голосів, можна було і в цілому. Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань загальнообов’язкового державного соціального страхування. Реєстраційний номер 1266. Автор законопроекту – Хара Василь Георгієвич, будь ласка. Підготуватися від комітету Сухому.

 

ХАРА В.Г.

Уважаемые  коллеги, в процессе работы законодательство, которое  мы приняли по  государственному социальному страхованию, выявлялись отдельные недостатки, которые мы путем внесения изменений предлагаем их устранить эти недостатки.

Законопроект очень прост. Первое – цель этого законопроекта – повысить полноту  сбора страховых взносов по застрахованных особах, которые по вине отдельных руководителей не страхуются и не уплачиваются за них страховые взносы в фонд страхования от несчастного случая на производстве. И второе – защита тех же самых работников, которые не подлежат страхованию и в случае травмы не получают никакой помощи от государства.

Он предлагает, по сути, привести в соответствие некоторые законодательные акты, которые противоречат ранее принятому закону об общеобязательном государственном страховании от несчастного случая на производстве.

Предлагается внести изменения в  Кодекс об административных правонарушениях, установить ответственность физических лиц, которые не имеют статуса предпринимателей, но используют наемный труд и не ставятся на учет в Фонд социального страхования, а значит,  не уплачивают страховые взносы.

А те, которые, есть такие субъекты, которые становятся на учет, но не уплачивают страховые взносы, и поэтому их наемные работники не имеют социальной защиты на случай травмы или  потери здоровья от  условий труда.

А второе, с целью приведения в соответствие с тем же вышеназванным законом, предлагается внести изменения к пункту второму статьи  31 Закона о восстановлении платежеспособности должника или признания его банкротом. В части того, чтобы во вторую, хотя бы во вторую очередь те долги, которые есть перед Фондом социального страхования от несчастного случая на производстве, рассчитываться путем уплаты тех страховых взносов, которые должно предприятие.

К этому законопроекту, который подали мы вместе с коллегами с нашей фракции Партии регионов Украины, есть замечания. Они будут учтены в процессе подготовки ко второму чтению. Прошу поддержать и принять данный законопроект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Василь Георгійович. Від комітету перший заступник голови Комітету з питань соцполітики та праці Ярослав Сухий.

 

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги,  суть пропонованих змін до діючого закону вам доповів автор законопроекту народний депутат України Хара. Комітет з питань соціальної політики та праці одностайно запропонував законопроект за номером 1266 прийняти за основу.

Наше рішення підтримує або з такою ж рекомендацією погоджується Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради. Підтримують законопроект Міністерство праці, соціальної політики, Міністерство фінансів, Мін’юст, базовий Фонд соціального страхування, Комітет з питань правової політики.

Разом з тим хочу зазначити, що Комітет з питань соціальної політики та праці погоджується із зауваженнями, особливо Міністерства юстиції, і до другого читання  підготує законопроект без суттєвих зауважень з тим, що після другого читання ми не мали вето на цей законопроект, який, я думаю, для вас всіх буде зрозуміло, особливо для людей, котрі мають справу з тими регіонами на округах, де великий травматизм, бо пропоновані зміни будуть сприяти бездефіцитності бюджету цього Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Буде сприяти підвищенню якості надання соціальних послуг, своєчасному відшкодуванню потерпілим завданої шкоди.

Ви, мабуть, пригадуєте як довший час в кінці 90-их років приїжджали регресники з акціями протесту, тому що не було відшкодування. Тепер ми, автор законопроекту справедливо ставить в чергу на відшкодування фонду, якщо є після банкрутства підприємство і, якщо є борги, кредиторську заборгованість на друге місце, бо зараз вона стояла на шостому місці.

Ви пам’ятаєте як багато в нас було біди, коли промислове підприємство, перебуваючи в стадії банкрутства, легко переходило в стан податкової застави, людям не поверталася заробітна плата, не те … заборговані, хоча люди мали навіть виконавчі листи судові на руках. Людям не поверталась і заборгованість з регресних позовів. Тому цей законопроект – це наша, так би мовити, Верховної Ради України, нехай половинчата, але часткова компенсація тим людям, які так і не отримали свого відшкодування за втрачене    здоров’я ні вони, ні члени  їх сімей.

Тому Комітет з питань соціальної політики та праці наголошує на такому аспекті, що вся заборгованість потерпілих на виробництві, що членам їх сімей, яким до набрання чинності цим законом, підприємствам, установам, організаціям не відшкодували матеріальної і  моральної, не майнової шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я, виплачується цими підприємствами, установами, організаціями, а в разі їх ліквідації без права наступництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Тому з метою встановлення і поновлення соціальної справедливості комітет пропонує прийняти цей законопроект за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорювати будемо?  Ніхто не полягає? Дякую.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань загального обов’язкового державного, соціального страхування. Реєстраційний номер 1266. Прошу підтримати.

 

За – 408.

Дякую. Ні, можна було  б цілому, але і комітет просить і  Головне управління, давайте врегулюємо питання, які там є неузгодженні і приймемо потім в цілому.

Так, переходимо до розділу включення до порядку денного та прийняття рішення.

Пропонується включити до порядку денного  і розглянути сьогодні законопроекти за номером  2129 і 2129-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земель несільськогосподарського призначення. Автори законопроектів народні депутати Тимошенко і Притика.  Прошу визначатись включення до порядку денного з обговоренням сьогодні.

 

За – 153.

Законопроекти до порядку  денного не включенні.

 Ще раз? Ну, будь ласка. Хто за те, щоби повернутися до голосування? Хто за те, щоби повернутися до переголосування про включення до порядку денного? Прошу визначитися.

 

За – 173.

Так, рішення не прийнято.

Законопроект до порядку дня не  включено, тому відповідно ми не можемо їх і обговорювати. Таким чином, шановні колеги, порядок денний, запланований на сьогодні ми з вами вичерпали. Отже, у нас необхідності проводити вечірнє засідання немає. Я просив би комітети скористатися цією нагодою і попрацювати в комітетах. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Початок роботи завтра як завжди о 10 годині. На все добре.