Опубліковано 28. 07. 2006
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
28 липня 2006 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Добрий ранок, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти, радіослухачі і телеглядачі!
Сьогодні п’ятниця, 28 липня, ми розпочинаємо ранкове засідання Верховної Ради. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться реєстрація.
В залі зареєстровано 306 народних депутатів.
Ранкове засідання оголошується відкритим.
За Регламентом, а це 25 стаття Регламенту, передбачає в п’ятницю 30 хвилин для оголошення запитів, я і роблю це.
Надійшли запити народних депутатів України.
Групи депутатів України (ТУРМАНОВ, ТУЛУБ, КОРЖ та інші. Всього 5 депутатів) до Президента України про загострення кризової соціально-економічної ситуації в трудових колективах вугільної галузі.
Групи депутатів (ДЖИГА, КОРЖЕВ, КОМАР та інші. Всього 9 депутатів) до Генерального прокурора України, а це до Президента, вибачте, я не звернув увагу.
Хто за те, щоб підтримати це запит. Прошу голосувати. Турманов, Тулуб, Корж та інші. Прошу проголосувати.
10:01:50
За-235
Підтримується такий зміст.
Щоб направити цей запит до Президента, хто підтримує таку ідею, прошу проголосувати.
10:02:12
За-238
Запит направляється.
Групи депутатів (ДЖИГА, КОРЖЕВ, КОМАР та інші. Всього 9 депутатів) до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України щодо поновлення розслідування кримінальної справи, порушеної по факту загибелі колишнього Міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка.
Миколи КРАВЧЕНКА до Генерального
прокурора України щодо неправомірного рішення Київської міської ради від
26 вересня 2002 року стосовно примусового переміщення транспортних засобів.
Групи депутатів (ДЖИГА, КОМАР, КОРЖЕВ
та інші. Всього 9 депутатів) до Генерального прокурора України, Голови Служби
безпеки України щодо перевірки факту причетності
екс-Голови Служби безпеки України Олександра Турчинова до затягування
розслідування кримінальної справи, порушеної по факту вбивства журналіста
Георгія Гонгадзе.
Юрія ОРОБЦЯ до Міністра внутрішніх справ України щодо перевірки фактів умисного неправильного обчислення пенсії підполковнику міліції Фоміну Олександру Яковичу.
Юрія ОРОБЦЯ до Міністра внутрішніх справ України щодо бездіяльності органів МВС по відношенню до розшуку зниклого громадянина України Павлюка Миколи Віталійовича.
Миколи КРАВЧЕНКА до Голови Державної
податкової адміністрації України щодо податкової заборгованості в розмірі
7,5 мільярдів гривень об’єднання “Єдині енергетичні системи України” перед
Державним бюджетом.
Є депутатських запит Генеральному прокурору України Медведьку, Міністру внутрішніх справ Луценку від народного депутата БОКОГО Івана Сидоровича і ЧОРНОВОЛА Тараса В’ячеславовича щодо заяви народного депутата Ляшка про підкуп народних депутатів України.
От здається всі запити. Я не забув оголосити будь-які запити? Ні.
Тепер переходимо до порядку денного.
Я просив би вашої підтримки стосовно включення до порядку дня прийняття Постанови Верховної Ради, проект розданий вам на руки, я вношу його особисто, ”Про порядок роботи Верховної Ради України п’ятого скликання у серпні 2006 року”.
Зміст її такий. „У зв’язку з необхідністю невідкладного розгляду Верховною Радою України питань щодо формування відповідно до Конституції України нового складу Кабінету Міністрів України, Верховна Рада України постановляє:
Перше. Продовжити першу сесію Верховної Ради України п’ятого скликання на період до сформування нового складу Кабінету Міністрів України, встановивши завершення роботи цієї сесії у день початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.
При цьому, порядок денний пленарних засідань Верховної Ради України впродовж чергового дня визначатиметься протягом зазначеного періоду на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради України, що передує відповідному черговому пленарному засіданню.
Друге. Ця постанова набирає чинності з моменту її прийняття.
Щодо включення до порядку дня можна визначитися? Будь ласка, голосування іде.
10:06:01
За-241
Щодо прийняття, можна в цілому зразу голосувати? Ставлю цю постанову на голосування в цілому як Постанову Верховної Ради. Прошу.
10:06:29
За-245
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка, обнародуйте по фракціях: Партія регіонів – 186, „Блок Юлії Тимошенко” – 3, „Наша Україна” – 2, Соцпартія – 33, комуністів – 21.
Слухається питання, яке внесене Президентом, проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Республіки Корея про реалізацію проекту створення телемедичної мережі м.Києва (від 18.07.2006), номер і так дальше, реквізити тут написані.
Доповідає заступник міністра економіки Мусіна Людмила Абдрахманівна. Є? І співдоповідачем затверджена голова Комітету з питань охорони здоров’я Бахтеєва Тетяна Дмитрівна. Ви готові доповісти? Готові. Будь ласка.
10:08:10
БАХТЕЄВА Т.Д.
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты!
Комитет Верховной Рады Украины по вопросам здравоохранения рассмотрел проект Закона о ратификация Соглашения (в форме обмена нотами) между Правительством Украины и Правительством Республики Корея о реализации проекта создания телемедицинской сети города Киева, внесенный Президентом Украины Виктором Ющенко.
Целью законопроекта является обеспечение выполнение необходимых процедур для вступления в силу соглашения, которое представит возможность четырем Киевским медицинским заведениям таким как: Киевская городская клиническая больница номер 6, Киевская городская больница скорой помощи, Киевская городская онкологическая больница и Киевский городской онокодиспансер получить бесплатно и безвозвратно грантовую помощь на общую сумму один миллион долларов США.
Предусматривается, что оборудование, материалы, которые будут поставляться правительством Республики Корея в рамках проекта, будут освобождаться правительством Украины от всех налогов, в том числе от пошлин и других обязательных платежей. Это международная практика получение нашей страной технической помощи.
Реализация проекта предусматривает создание в городе Киеве специализированное высокотехнологическое компьютерной сети для оперативного обмена аудио, видеоинформации, рентгенограмм, электрокардиограмм, эндоскопических, томографических и других инструментальных и лабораторных исследований о состоянии больного пациента между специалистами медицинских учреждений в режиме реального времени. Эти нововведенья позволят улучшить, конечно, диагностику и лечение граждан Украины в сложных случаях заболевания.
Главное научное экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины поддерживает ратификацию этого соглашения, указывая при этом на необходимость приобщения к законопроекту финансово-экономического обоснования. Однако, в пояснительной записке к законопроекту отмечено, что его реализация не требует дополнительных никаких материальных и других расходов.
Учитывая нищенское материально-техническое состояние наших лечебных заведений, можно только поблагодарить правительство Республики Корея за оказанную помощь и без волокиты ратифицировать это соглашение.
Посольство Республики Корея заявляет, что невыполнение Украиной в самое ближайшее время необходимых внутригосударственных процедур по ратификации этого Соглашения приведет к отказу Республики Корея от участия в этом проекте.
Комитет рекомендует представленное Соглашение в форме обмене нотами между правительством Украины и правительством Республики Корея о реализации проекта о создании телемедицинской сети города Киева ратифицировать. Просим поддержать и принять в целом как закон.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. 3 хвилини. Сухий.
10:11:41
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.
Шановна Тетяна Дмитрівна! Я впевнений, що ініціатива Президента України Віктора Андрійовича Ющенка, яка спрямована на наповнення реальним змістом його програми „Десять кроків назустріч людям” сьогодні в цьому залі підтримують всі фракції, за винятком однієї фракції, на три букви яка називається.
У мене питання таке: скажіть, будь ласка, а хто буде здійснювати контроль за використанням виділених коштів? Тобто, мене цікавить те, про що ми весь час говоримо при розподілі грантів. Яка роль вашого профільного комітету у здійсненні контрольних функцій за використанням цих коштів, тобто аби грант був виділений у точній відповідності і з метою, і з цілями, і був спрямований саме на поліпшення діагностичної бази міста Києва. Дякую.
БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо большое за вопрос.
Комитет очень подробно рассмотрел этот вопрос и мы знаем о том, что эта нота, она уже была как бы в действии с 2002 года. На сегодняшний день уже есть количество специалистов, которые пошли… прошли стажировку в Республике Корея. То это примерно тоже затраченное, входит это в сумму эту, которая есть, командировки, учеба, обучение и так далее.
Ну, а остальная сумма – это будет куплено оборудование, которое будет контролироваться теми органами, которые несут за это ответственность.
ГОЛОВА. Самойлик, прошу.
10:13:16
САМОЙЛИК К.С.
Спасибі.
Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партії України.
Татьяна Дмитриевна, я тоже хотела бы в развитие предыдущего коллеги задать вам такой вопрос.
Конечно, помощь. Ну, кто не рад получить такую помощь, о которой вы сегодня говорите.
Но я бы не говорила так, что это совсем абсолютно бесплатно, потому что техническое оборудование, которое завозится, оно пользуется определенными льготами, и, безусловно, это уже бюджет Украины что-то недополучает, поэтому нельзя так просто говорить, все бесплатно, все хорошо, все на аплодисменты. Такого просто быть даже не может. Но я хотела бы тоже акцентировать внимание. Сколько мы здесь ратифицируем угод, сколько помощи нам оказывается, скажите, пожалуйста, действительно ли, эта помощь способствует тому, чтобы наше, в частности, медицинские учреждения работали, ну, по последнему слову, будем говорить так?
БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо большое.
Я хочу сказать, о том что телемедицина, она очень давно развита в развитых странах. В 90-ых годах это Америка получила примерный экономический эффект на 30 миллиардов долларов. И сегодня из стран СНГ, практически я не могу сказать, какая бы из стран не имела сегодня внедрения телемедицины. Это и Россия, это и Белоруссия, это и Казахстан, это и Грузия, это и Армения и даже Узбекистан с 98-ого года очень на высоком уровне по развитию телемедицины.
И, конечно, это дает только однозначно прекрасную характеристику для постановки правильного диагноза и для улучшения современных методов и диагностики, и лечения нашим гражданам.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.
БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо.
ГОЛОВА. Слово має заступник міністра охорони здоров’я… економіки, вибачте, Мусіна Людмила Абдрахманівна. Ідіть на трибуну.
МУСІНА Л.А.
Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.
Необхідність ратифікації цієї угоди вже доведена, єдине, що хочу сказати, що, оскільки, до цього часу у нас не було такої рамкової угоди між Урядом України і Урядом Кореї, то ми вимушені кожний такий, кожну таку угоду ратифікувати.
Разом з тим, оскільки вже у вівторок відбулося голосування по Рамковій угоді, то тепер процес отримання допомоги від Кореї значно спроститься, буде врегульований і ми, дійсно, можемо отримувати допомогу по таких високотехнологічних напрямах співпраці як, як, скажімо, охорона здоров’я і енергозбереження, і такі інші.
Угода підписується між корейською стороною, Корейське агентство міжнародного співробітництва, з української сторони – Міністерство охорони здоров’я. і в угоді буде чітко прописаний перелік обладнання, який потрібно завезти і всі заходи щодо навчання, обміну досвідом наших українських працівників охорони здоров’я. і міністерство економіки контролюватиме чіткість виконання цієї угоди і правильність використання коштів, безумовно, і з боку Верховної Ради це буде Рахункова палата.
У нас є висновок Комітету з охорони здоров’я і висновок Головного науково-експертного управління, який підтримує ратифікацію цієї угоди. В зв’язку з цим прошу підтримати.
ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Три хвилини. Борщевський, прошу.
10:17:59
БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.
Борщевский, фракция Коммунистической партии Украины.
Внедрение новой наукоемкой технологии подразумевает введение определенных электронных программных стандартов, и поставщик становится монополистом в этой сфере. Дальнейшее развитие этих сетей, просматривался ли вопрос, последствия этого монопольного положения по программным продуктам электронным и как оно повлияет на дальнейшее развитие, допустим, этих систем на Украине?
МУСІНА Л.А. Справа в тому, що це обладнання стосується тільки дистанційної діагностики, телемедицини, а разом з тим, і істотно підвищиться рівень діагностики в охороні здоров’я, а сьогодні у нас це проблема нашої медицини. Тому, якщо охорона здоров’я першою розпочне використовувати такі високотехнологічні засоби, то, безумовно, і надалі ми будемо їх намагатися реалізовувати в і інших галузях.
Що стосується монополізму, так складно казати, тому що ми будемо намагатися залучати технічну допомогу для нашої охорони здоров’я не тільки з Кореї, з інших країн для того, щоб, дійсно, зробити поштовх у цій справі.
ГОЛОВА. Поляченко.
10:19:24
ПОЛЯЧЕНКО В.А.
Шановні колеги, я вам хочу сказати, що в медико-санітарне об'єднанні „Київміськбуду” працює телемедицина. Розумієте, це фантастично, коли є сумнів в діагнозі, за 5-6 хвилин знімок цієї людини можна передати у любу клініку світу. Повірте мені, я це знаю не зі слів, а з практики.
Тому це дуже корисне рішення і я просив би підтримати. Спасибі.
ГОЛОВА. Спасибі, Володимир Аврумович, Прокопович.
10:20:02
ПРОКОПОВИЧ Н.В.
Прокопович, Блок „Наша Україна”.
Я би хотіла закликати наших колег підтримати цю постанову. Справа в тому, що в 1993 році була підписана угода між Сполученими Штатами Америки, Європейською комісією, Україною про те, що вся технічна допомога не повинна оподатковуватись. Тобто це усталена практика і вже Україна працює дуже багато років на таких засадах.
Тому я дуже прошу, якщо нам йде допомога, якщо будуть залучені люди, навчені люди, то про що ми говоримо. Особливо мене здивувала позиція комуністів. Дуже дякую. Прошу підтримати.
МУСІНА Л.А. Я б хотіла ще одне слово буквально додати. Це обладнання воно вже було в Кореї виготовлено і вони вже на нього виплатили податки у своїй країні. Тому у нас вони звільнюються від оподаткуванню тут. А бюджет ніяких втрат не понесе.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Спасибі вам.
Чи є бажаючі висловитися з цього приводу? Немає бажаючих, тому я хотів би тільки один момент… на один момент звернути увагу. Я днями зустрічався з послом Кореї і із керівником їхньої групи міжпарламентських зв’язків з Україною, хочу сказати, що вони зацікавлені в розвитку співробітництва. Запитання комуніста Борщевського було слушним, з точки зору розвитку нашого виробництва, але мова йде про те, що це своєрідний і рекламний проект. Кожна держава, яка виробляє таке обладнання, рухається на світові ринки, пропонуючи свою продукцію. При наших нинішніх умовах, було б добре, якби кожна, що здатна це робити, йшла до нас із своїми пропозиціями. Але в будь-якому разі це корисна справа і, безперечно, треба підтримати, подякувавши при цьому за ініціативу послу Кореї Лі Сонг Джу, який був ініціатором вирішення цього питання.
Давайте проголосуємо Закон про ратифікацію цієї угоди, я думаю, що ми будемо праві в цьому відношенні.
Ставлю на голосування. Прошу.
10:22:34
За-303
Рішення прийнято.
Розглядається питання… Я хотів би ще попередити або нагадати членам Кабінету Міністрів. Після формування Кабінету Міністрів, закони, які ініціює Кабінет Міністрів, будуть розглядатися з подачі міністрів, перших осіб, які відповідають за відповідні напрямки. Сьогодні ми розуміємо певну специфіку в роботі Кабінету Міністрів, а надалі я просив би, щоб Прем’єр-міністр і інші, враховували цю обставину.
Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Доповідає цей закон міністра палива та енергетики – Плачков Іван Васильович. Будь ласка.
ПЛАЧКОВ І.В.
Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!
Як вам відомо внаслідок різних платежів енергетична галузь України протягом багато років кредитувала як соціальну сферу так і промисловість, не отримуючи належну і своєчасну оплату за відпущені електроносії.
Крім того негативний вплив на стан підприємств паливно-енергетичного комплексу має до цього часу і відсутність джерел покриття витрат, пов’язаних з постачанням енергоносіїв деяким категоріям споживачів, яким законодавством встановлені пільги щодо їх сплати. Але завдяки прийняттю Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 року номер 2711, за що ми вдячні Верховній Раді України, надано відповідний імпульс для поліпшення фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу та здійснено низку кроків по запобіганню і банкрутству. Завдяки реалізації відповідних механізмів, передбачених законом, підприємствами паливно-енергетичного комплексу проведено взаєморахунки по погашенню заборгованості, яка виникла на 1 січня 2005 року на суму 448 мільйонів гривень, крім того оформлення договорів на їх проведення на суму близько 370 мільйонів гривень. Списано заборгованості по пенях, штрафах та фінансових санкціях, нарахованих на суму податкового боргу 473 мільйона гривень. Реструктуризовано основний податковий борг терміном на 10 років - 277,5 мільйонів гривень. Також списано окремі види заборгованості споживачів енергоресурсів в бюджетних установах, населення, пільги та субсидії ліквідованих підприємств - 92,2 мільйона гривень. Крім того, завершується підготовка до розгляду на засіданні міжвідомчої комісії документів для списання на суму понад 305 мільйонів гривень.
Інформую також, що за період з 1 січня 2005 року по сьогоднішній день здійснено погашення заборгованості енергопостачальних компаній перед оптовим постачальником на суму близько півтора мільярда гривень. Разом з цим пунктом 3.4 закону строк дії процедури погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу обмежений лише 9 місяцями.
Шановні народні депутати, як з’ясувалося на практиці, процес реалізації механізму цього Закону виявився дуже складним та потребував розробки цілої низки нормативних та інструктивних матеріалів для забезпечення скоординованих дій підприємств паливно-енергетичного комплексу, їхніх … місцевих органів влади.
Час, який залишився до закінченого Закону 10 серпня 2006 року не дозволяє в повній мірі ви користати механізм Закону для покращення фінансово-економічного стану підприємств паливно-енергетично комплексу.
Одним із прикладів цього є реалізація механізму списання заборгованості державних підприємств у вугільній галузі перед енергопостачальними компаніями, яка складає близько півтора мільярди гривень.
Цей механізм потребує узгодження процедур територіальними комісіями відповідних областей України.
Нас також турбує затримка з поданням матеріалів територіальними комісіями які на сьогоднішній день не подали матеріалів щодо списання заборгованості бюджетних, державних та комунальних підприємств і організацій, що негативно вплине на їх фінансовий стан.
Існує нагальна потреба у продовження дії Закону до кінця року. Це логічно і дозволить ліквідувати розбіжності між термінами дій цього Закону та статті 116 Закону „Про державний бюджет України на 2006 рік”, якою передбачено надання субвенцій місцевим бюджетам для оплати боргів перед постачальниками енергоресурсів в різниці тарифів на тепло, водопостачання та водовідведення.
За умови продовження дій Закону, механізми погашення заборгованості можуть бути використані в повному обсязі. І виходячи із наведеного, просимо прийняти законопроект про продовження терміну дії Закону України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” до кінця цього року. Дякую за увагу.
Засідання веде МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, записуємося на запитання.
П’ять хвилин. Будь ласка, Кальцев.
10:28:34
КАЛЬЦЕВ С.Ф.
Прошу передати слово депутату Сухому Партія регіонів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.
10:28:38
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.
Шановний Іван Васильович, я думаю, що мої запитання ви погодитись, воно стосується і відповідати мав би весь уряд, але ви, як член уряду, я вам хочу задати питання, бо воно стоїть зараз дуже гостро перед нашими людьми, перед бюджетними установами. Можу сказати, що це питання сьогодні не просто турбує виборців, а воно вже їх лякає напередодні зими, напередодні опалювального сезону. Скажіть, будь ласка, все-таки коли і, якою мірою буде виконано доручення Президента України про розробку Кабміном компенсаторних механізмів пов’язаних з тим, що прийдеться за опалення взимку платити в два рази більше? Яким чином цей, взагалі, це механізм вже сьогодні десь розробляється, заспокойте людей чи бюджетні установи, десь в недрах, ну ваших, професійних, компетентних міністерств чи вже розробляється, чи ви вже бачите шляхи виходу з цієї ситуації тяжкої?
ПЛАЧКОВ І.В. Дякую за запитання.
Я можу відповісти таким чином, що при розробки цінових параметрів і перехід на економічно обґрунтованих тарифів, значить, було відповідне доручення, відповідне міністерство – Міністерство фінансів, Міністерство соціальної політики, де розроблений механізм компенсації шляхом виплати пільг, виплати субвенцій, виплати додаткових соціальних виплат, які компенсують для малозабезпечених верст населення це підвищення. В повному обсязі в бюджеті, і міністр фінансів це підтвердив, передбачені кошти і вони є для того, щоб компенсувати це підвищення для бюджетних організацій і інших установ, які фінансуються з бюджету.
Таким чином, при прийнятті цих економічно обґрунтованих цін, значить, були проведені відповідні розрахунки і кошти в повному обсязі передбачені, я вже казав, як Мінфіном для бюджетних організацій, так і для, Мінфіном для виплати міністерствам праці і для виплати малозабезпеченим верст населення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Кучеренко.
10:31:11
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую. Олексій Кучеренко, „Наша Україна”.
Шановний пан міністр, ну з одного боку, я хочу сказати, що, безумовно, я особисто буду голосувати за цей закон і закликаю своїх колег. Бо, дійсно, той результат діючого закону – це оздоровлення фінансових стосунків галузі.
З іншого боку, я хочу висловити таке своє застереження, що будь-яка залікова схема, на жаль, за нашим досвідом вона дає таку базу для певних суб’єктивних, м’яко кажучи, рішень і відповідну доза вживань.
Я не хочу ні в якому разі говорити про шелест купюр, я не бачив цього і не відчував цього. Але, скажімо так, є об’єктивні підстави. В цьому плані, шановний Іван Васильович, скажіть, будь ласка, яким чином формуються комісії, які приймають рішення по залікових схемах? І чи можна передбачити участь депутатів Верховної Ради, бажано не з профільного комітету, а з інших комітетів для роботи в цих комісіях для більш неупередженого прийняття рішень? Дякую за увагу.
ПЛАЧКОВ І.В. Дякую, Олексію Юрійовичу.
Комісії, вони формуються за участі представників місцевих влад, значить, місцевих державних адміністрацій, значить, де залучені, як представники державних органів, наприклад, Національної комісії. Значить, ці комісії створені в кожному регіоні, в кожному обласному центрі, і вони працюють, там дуже широке коло представників, як місцевої влади, так і державних органів. І створена комісія, центральна комісія з участю представників також Національної комісії по регулюванню, представників Міністерства палива та енергетики, інших міністерств. Крім того, створений при державному підприємстві енергоринок спеціальний розрахунковий центр, який проводить ці розрахунки, і ці розрахунки проводяться чітко відповідно до закону і до тих положень, які передбачені в законі 2711.
Ми разом працюємо з Податковою адміністрацією, працюємо з Казначейством і працюємо з представниками Міністерства фінансів. І абсолютно немає ніяких заперечень. При бажанні ми будемо тільки раді тому участі народних депутатів з профільного комітету і інших комітетів в роботі цих комісій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лелюк.
10:33:48
ЛЕЛЮК О.В.
Алексей Лелюк, „Регионы Украины”.
Уважаемый Иван Васильевич, не кажется ли вам, что стоило, может быть, продлить это действие закона на год, а не на 5 месяцев, учитывая то, что за предыдущие 9 месяцев все-таки многим предприятий не удалось провести эту операцию? Спасибо.
ПЛАЧКОВ І.В. Мы достаточно детально анализировали тот срок, который необходим для окончания этой работы. Мы столкнулись с организационными трудностями в двух направлениях. Первое, нужно было подготовить целый ряд постановлений Кабинета Министров. Ми подготовили, но с отставками правительства необходимо было перевизировать. И, к сожалению, мы не в те сроки приняли урядом эти постановления.
И второе, были достаточно большие сложности по созданию комиссий в регионах.
Значит, комиссии созданы, работа уже пошла, значит, все необходимые нормативные документы приняты. И для выполнения тех положений закона, которые предусмотрены в законах, в положениях, значит, мы абсолютно уверены, что до конца года этого времени будет достаточно.
Поэтому мы проанализировали эту ситуацию.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, і там є ще одне: це узгоджується з відповідними статтями Закону про Державний бюджет на 2006 рік. Тобто ми за 2006 рік поки що вийти не можемо, бо це передбачає… Тобто ці закони взаємопов’язані.
Дякую, Іван Васильович, сідайте, будь ласка.
Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко, будь ласка.
10:35:45
МАРТИНЕНКО М.В.
Дякую, Адаме Івановичу.
Шановні народні депутати!
Ми заслухали виступ міністра палива та енергетики Плачкова Івана Васильовича, отримали інформацію щодо стану виконання прийнятого 23 червня 2006 року закону України про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Уряд в цілому та Міністерство палива та енергетики, зокрема, просять нас продовжити до 31 грудня 2006 року терміну дії закону, і таким чином надати енергетичній галузі можливість завершити передбачену цим законом процедуру погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу. Розглядаючи зазначене питання на комітету, члені комітету переконалися, що Урядом проведена значна робота, створені відповідні структури, покликані організаційно забезпечувати проведення взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу відповідно до закону.
Із значними складнощами, але налагоджено механізм взаємодії з облдержадміністраціями, почали працювати територіальні комісії. Так сталося, що на………. етап реалізації закону припало формування нового Уряду і про це говорив Іван Васильович в своєму виступі. Внаслідок чого, було загальмовано прийняття необхідних нормативних документів Кабінетом Міністрів.
Це об’єктивна причина затримки в реалізації механізмів погашення взаємодії заборгованості енергетичних підприємств. Разом з тим, на засіданні комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки зверталася увага на необхідність більш активної та ефективної роботи Мінпаливенерго, щоб нам з вами в цьому залі не довелося ще раз продовжувати термін дії закону. Мінпаливенерго запевнило нас, що визначеного законопроектом часу достатньо до завершення розрахунків.
Всі члени комітету одностайно підтримали пропозицію Уряду. Ми побачили бажання Уряду розв’язати цю гостру проблему і, скориставшись набутим досвідом максимально ефективно завершити існуючі напрацювання. Зокрема, включаючи списання заборгованості вугільних підприємств на суму 1,5 мільярди гривень.
Я переконаний, що немає сенсу створювати небезпеку, щоб підприємства паливно-енергетичного комплексу не змогли встигнути належним чином оформити документи та надати їх міжвідомчій комісії для затвердження. Таким чином, комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки вважає за доцільне продовжити термін дії закону номер 2711.
Від імені комітету прошу вас, шановні народні депутати, підтримати рішення комітету щодо прийняття з основу та в цілому даного законопроекту. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.
Будь ласка, записуємось на запитання. Так, 5 хвилин. Мармазов Євген., фракція комуністів, будь ласка.
10:38:51
МАРМАЗОВ Є.В.
Спасибо. Николай Владимирович…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретар комітету вас запитає.
МАРМАЗОВ Є.В. Ну, этот закон очень тяжело проходил, он тяжело в зале проходил и нужно сказать же, что погашение долгов, это за счет повышения тарифа на электроэнергию. И тариф повышенный уже работает не один год, а долги практически не списываются. Вот как вы считаете, за 4 месяца, которые, вот, просит исполняющий обязанности министр, реально, это чтобы министерство решило эту крупнейшую проблему списания долгов в ТЭКе. Спасибо.
ПЛАЧКОВ І.В. Шановний Євгене Васильович, дійсно, в залі цей законопроект проходив не просто, хоть розуміння у нас на комітеті було одностайне стосовно даного законопроекту, щоб ми якимось чином поліпшили фінансовий стан галузі, покращили інвестиційну привабливість.
І, тому, звичайно, проблема, яка стоїть, підвищення цих тарифів, це інша проблема, вона не стосується даного законопроекту. І, знову-таки, ми з вами на комітеті розглядали підготовку до зими, де визначались з тим і заслуховували, в тому числі НКРЄ, як ми будемо бачити зростання чи незростання тарифів. І відповідні доручення дали, сформулювали безпосередньо комітетом.
А, дійсно, я повністю згоден з Адамом Івановичем, який сказав про те, що в нас є термінові ножиці. Дія цього закону, 2711, до 10 серпня, а бюджет прийнятий на цей рік, на 2006 рік і тому його треба все одно приймати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Георгій Пономаренко.
10:40:31
ПОНОМАРЕНКО Г.Г.
Пономаренко, фракція комуністів.
Микола Володимирович, я тут. В цьому, в минулому році списала вже держава 6,8 мільярда боргів. Як ви відноситесь до постанови Кабінету Міністрів від 15 березня про продажу боргів, в нас сьогодні борги за кредити, взяті кредити, 14,2 мільярда? І Кабінет Міністрів прийняв постанову, щоб продати ці борги за 50 відсотків. Я думаю, що, як ви розцінюєте цю постанову Кабінету Міністрів?
ПЛАЧКОВ І.В. Я можу сказати тільки наступне. В тому, що ви сказали продажа за 50 відсотків – це вже погано. Чому за 50? Чому не за 90, чому не за 30, чому не за 40?
Якщо такі процедури проводити, їх треба проводити тільки відкрито, а не диктувати, за яку суму це робити і тому наступне.
Якщо процедура буде відкрита, публічна і ми бачимо, що там не буде шахрайства, можливо, це треба робити, але фіксувати якісь речі, очевидно ні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Омелян Никонович Парубок.
10:41:46
ПАРУБОК О.Н.
Микола Володимирович, скажіть будь ласка, де дівається електроенергія? Якщо в кінці 80-х років електроенергія на село для селян одна копійка, а для колгоспів чи бувши КСП три копійки. І в нічну зміну у нас була збиткова, не використовувалася енергія так спеціально закупали електростанції теплові, які безкоштовно нагрівали воду, працювали підприємства, працювали бані працювали, опалення все було безкоштовно. Де зараз дівається електроенергія, що ми дійшли вже до 30 копійок за один кіловат? Хіба може оплатити людина, як сьогодні отримує 300 гривень пенсії і навіть ту одну лампочку вона не зможе оплатити по таких цінах.
ПЛАЧКОВ І.В. Дякую за запитання.
Питання дуже актуальне. Стосовно тарифів, зокрема, на електроенергію. Ми розглядали в минулу середу на засіданні комітету, якраз в тому числі і те питання.
На сьогоднішній день є проблеми, зокрема, в електроенергетиці по цьому питанню. Зокрема не тільки формування тарифів з електричної енергії, а зокрема і формування відповідних послуг на місцевому рівні.
На сьогоднішній день урядом готується законопроект стосовно вирішення цієї проблеми. На сьогоднішній день рядом народних депутатів внесено законопроект взагалі стосовно функціонування Національної комісії, яка контролює ці питання. Щоб процедури відбувалися більш прозорі і більш чіткі. Проблема існує, підвищення тарифів, вона існує, на превеликий жаль, об’єктивно, тому що ми знаємо, як підвищилися тарифи на енергоносії, зокрема, на нафту, на газ, на вугілля, на інші види пального. Але, звичайно, те що законодавча влада повинна приймати безпосередню участь в тому, щоб зменшити ці негативні наслідки. І мінімізувати відповідно ріст тарифів, і відповідні компенсації соціальні для населення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Бульба.
10:44:03
БУЛЬБА С.С.
Дякую, Адаме Івановичу.
В мене запитання таке, погашення заборгованості підприємствам паливно-енергетичного комплексу, передбачається за рахунок субвенцій. Здавалося б, норма вже така дієва, але практика свідчить, що дуже часто ми хороші рішення ревізуємо погано. Чи не вийде так, що і цього разу субвенції надійдуть в останній день цього року, і вони не можуть бути зараховані і це все спричинить невиконання даного нашого рішення? Які механізми будуть задіяні для того, щоб гроші прийшли вчасно?
ПЛАЧКОВ І.В. На сьогодні я не думаю, що ми стиснемося з цією проблемою, дивлячись на те, як виконується державний бюджет. Я можу тільки акцентувати увагу стосовно того законопроекту, який ми зараз обговорюємо. З якою впевненістю можна сказати, що навіть на термін 10.08.2006 року, ми отримаємо результати, це вже видно, що це ми зробимо.
Зокрема, згідно з дією цього закону 2711, буде проведено взаєморозрахунки на суму 500 млн. грн., з них в постанові Кабінету Міністрів - 198, 75, по постанові Кабінету Міністрів України – 705, 425 млн. грн. Крім того, списано заборгованість з рефінансуванням по підпункту 9.1.2 статті 9 - 200 млн. грн. Списання різниці між кредиторською та дебіторською заборгованістю ………… з рефінансуванням по підпункту 9.1.3 статті 9 – 1,9 млрд. грн. Списання заборгованості вугільних підприємств на суму півтора мільярди гривень. Це все-таки покращить стан, фінансовий стан галузі. Робота відповідна йде, з складнощами, але йде, якщо ми продовжимо термін, цю роботу значно покращимо і зробимо значний її обсяг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович, сідайте, будь ласка. Так, прошу записатися на виступ для обговорення питання.
Так, записалося 5 народних депутатів. 15 хвилин, будь ласка, Борщевський.
БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.
Прошу передать слово … Мармазову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мармазов Євген Васильович.
З місця? Мікрофон ввімкніть Мармазова.
10:47:01
МАРМАЗОВ Є.В.
А я для вас.
Уважаемые коллеги, конечно, закон этот нужный и спорить здесь нечего. Есть долги, долги громадные и эти долги - от них никуда уже не денешься. И, конечно, вопрос этот нужно решать. Долги уже возросли до того, что практически разваливают ТЭК. Ну, 17 миллиардов, можете себе представить, гривнев долгов. Причем основная вина здесь не работников ТЭКа, это вина государства. Это тоже нужно признать. Это и разница тарифов, и непокрытые льготы, и несбалансированный бюджет, и массовое безнаказанное воровство электроэнергии. Притом и решение этой проблемы мы оттягивали с года в год, на конец появился закон. Закон реально позволяет решить эту проблему. Но, как же воспользоваться этим законом? Нужно сказать, к сожалению, вот это инертность наших чиновников и МинТЭКа и Кабинета Министров привела к тому, что, практически, выполнение этого закона сорвано. Нужно сказать, что только через 4 месяца Кабинет Министров из 9 на 4 месяце Кабинет Министров выпустил постановление позволяющее реализовать этот закон. Вот отношения к этой проблеме. При том ход выполнения Кабинет Министров не раз его не заслушивал, а если говорить о МинТЭКе, то здесь полное безразличие, Иван Васильевич. Обидно вам, как министру, полное безразличие.
Мало того, и в этом вопросе, остром вопросе Минтек начал искать, как вовлечь посредников в схему взаимозачетов, даже в этом святом деле.
Ну и какой результат? За девять месяцев мы практически списали десять процентов. Это говорит о том, что практически Закон сорван. Ну надо нам принимать решение его действия еще на четыре месяца? Если честно, то за четыре месяца ничего не будет сделано при таком подходе. Это опять через четыре месяца будем собираться и решать вопрос продления третьего строка.
Единственное, может подход такой в нашем правительстве, которое исполняет обязанности, что мы четыре месяца будем просить, а придет новое правительство, которое будет выполнять это дело.
Я считаю, что как оно не грустно, но этот Закон принимать надо только для того, чтобы дать возможность реализовать вот эти проблемы в ТЭКе новому правительству. Поэтому я считаю, что надо поддержать внесенный проект закона. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, Олександр Миколайович Ткаченко. З трибуни, чи з місця? З місця мікрофон, будь ласка.
10:49:55
ТКАЧЕНКО О.М.
Шановні колеги, шановні міністри. Давайте з вами подумаємо: всі теплоелектростанції сьогодні на Україні перевели на газ, знаючи, що у нас на Україні достатньо було вугілля для того, щоб теплоелектростанції працювали, які використовували 95 процентів вугілля і 5 процентів мазути.
Я розумію, що технологія там складніша, але я розумію, що собівартість кіловату електроенергії коштувала 3-3,5 копійки.
Сьогодні теплові електростанції перевівши на газ, який щомісячно, щорічно дорожчає, собівартість вже 12,5 кіловат електроенергії. Наші ресурси вугільні не використовуються.
По-друге. Гідроелектростанції дають електроенергію собівартістю в 1,7 у 2 копійки за кіловат.
І третє. У нас 50 процентів атомних електростанцій, а точніше, енергетика атомних електростанцій. Собівартість кіловат електроенергії від 3,5 до 4,5 копійок. Питання: Чому ж сьогодні ціна 27 і 30 копійок для споживачів чи-то для сільського господарства, чи-то для громадян, чи для промисловості, чи для громадян міста. Яка галузь має давати рентабельність у десятки разів. Хто дав право міністерству і енергетиці в цілому так експлуатувати можливості нашої і держави промисловості, я маю на увазі, і фізичних осіб, які користуються електроенергією.
Я думаю, що тут потрібно серйозно в цьому розібратись, а те, що закон, який сьогодні внесений, потрібно розглянути і прийняти, я думаю, що тут питань немає. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович.
Так, всі, хто бажав взяти участь у обговоренні зробили це. Будь ласка, Іван Васильович, якщо у вас є заключне слово.
ПЛАЧКОВ І.В. Да. Дякую, Адаме Івановичу.
Ну я хочу відповісти на деякі питання і, якщо можна, коротко, стисло прокоментувати.
Щодо терміну підготовки нормативних документів, я вже казав, що це було і суб’єктивною, но і об’єктивною причиною, тому що уряд тричі був, я, наприклад, особисто тричі був у відставці, і всі ці документи треба було знову узгоджувати і розглядати на Кабінету Міністрів. Це була така дуже складна процедура.
Що стосується реалізації закону. Значить, я просто можу запевнити, що ми не шукаємо посередників і відповідно до положень закону, значить, посередники вони, це виключена участь посередників в цих розрахунках.
Що стосується газу, то, Олександр Миколайович, всі електростанції теплові працюють на вугіллі. Значить, ми скоротили порівняно з 2004 роком в тричі споживання газу, значить, і газ споживається тільки на під…… мінімум той, що технологічно можливо, і газ спалюється тільки на теплоенергоцентралях, які працюють виключно на газі. Там не можна спалювати вугілля, і ми втричі скоротили споживання газу і збільшили значно обсяги споживання вугілля і оплату за вугілля.
Що стосується собівартості? То при розробці тарифів роздрібних, оптових Національна комісія по регулюванню в електроенергетиці, який є незалежним органом, воно обраховує практично всю економіку, починаючи з виробництва електроенергії, значить, транспортування, розподілу і всіх витрат, які необхідно понести безпосередньо для того, щоби цю електроенергію розподілити серед споживачів.
Що стосується рентабельності, то я можу сказати за 6 місяців цього року генеруючі компанії, значить, працюють сьогодні з мінусовою рентабельністю. А в минулому році ми вийшли з рентабельністю тільки 4 відсотки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ну, будь ласка, репліка. Тому що називалось прізвище Ткаченка, будь ласка. Одна хвилина. Іван Васильович називав.
Мікрофон Ткаченка, будь ласка.
10:55:06
ТКАЧЕНКО О.М.
Я думаю, шановні колеги, ми не повинні один одного звинувачувати чи обманювати. Ми знаємо, хто генерує електроенергією, хто споживає, но ми не знаємо, хто користується серединою. Ми знаємо в чиїх руках находяться всі транспортні лінії по подачі електроенергії і хто присвоює все це. Посередники – це ті, кому перепродали саму систему подачі електроенергії. І ми розповідаємо тоді, що в нас чуть лі не збиткова енергетика, а ці люди не знають, куди гроші дівати, з карманів випадають, і в бюджет нічого не получається. Це так получається, як з лікеро-горілчаною промисловістю. Раніше в бюджет давали 38%, а сьогодні 3%. А 35 % залишається у тих, хто присвоїв собі це.
Так само і з енергетикою. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів голосування Олексій Кучеренко, і будемо визначатися. Мікрофон, будь ласка, Кучеренко.
10:56:16
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую, шановний Адаме Івановичу!
Шановні друзі, ну, у мене є така пропозиція: дійсно, сьогодні не обговорювати всі проблеми паливно-енергетичного комплексу, їх дуже багато, і на жаль, вони накопичувалися не за останній рік, не за останні півроку, а практично, з невдалого початку реформування нашого паливно-енергетичного і запровадження невдалого, знову ж таки, це моя особиста думка, ринкових реформ. У 1996 році це було і ми дуже добре це пам’ятаємо, розпочався цей процес.
Але на сьогодні є об’єктивні реалії, є абсолютно стала робота паливно-енергетичного комплексу. І мені здається, що треба підтримати ось цей процес оздоровлення фінансового стану наших енергетиків.
Я прошу підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Пропозиція профільного комітету і пропозиція кожного, хто взяв участь у обговоренні, зводиться до того, що ми маємо всі підстави для прийняття цього законопроекту.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, реєстраційний номер 1084. Прошу голосувати.
10:57:52
За-308
Шановні колеги, профільний комітет пропонує прийняти його як закон.
Немає заперечень? Ніхто не заперечує?
Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету, яка підтримана, не має заперечень в залі, про прийняття Закону в цілому про внесення змін до статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Реєстраційний номер 1074. Прошу голосувати.
10:58:40
За-311
Закон прийнято. Дякую.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо виплати пенсій громадянам України, які перебувають за кордоном). Реєстраційний номер 1042. Доповідає автор законодавчої ініціативи Оксана Володимирівна Білозір. Підготуватися Цибенку. Будь ласка, Оксана.
10:59:12
БІЛОЗІР О.В.
Вітаю вас, шановні народні депутати, шановна українська спільнота!
Перш за все я хочу сказати, що даний законопроект, який сьогодні винесений на наш розгляд – це відповідь на численні благання наших трудових мігрантів, які знаходяться за кордоном. Необхідність у розробці даного законопроекту, який пропонується виникла з огляду на ту величезну несправедливість, яка коїться по відношенню до наших громадян похилого віку, які в силу різних обставин, і ми з цієї трибуни неодноразово говорили про різні причини, знаходяться за кордоном.
Справа в тому, що відповідно до статті 49 Закону України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування виплата пенсій припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо це не передбачено іншим міжнародним договором України.
Особливо болісно, як ви розумієте, це відображається на людях похилого віку, наших трудових мігрантах, оскільки жоден міжнародний договір не може їх захистити у цьому питанні. Я хочу вам сказати. що основна частина, вірніше нагадати, що основна частина наших трудових мігрантів, яка знаходиться закордоном, десь біля 80% - це нелегали, отже ми розуміємо, на скільки це важливо сьогодні.
Тепер коротко про суть законопроекту. Внесені чотири зміни до чотирьох статей, які дають відповідь, хто може оформити пенсію. Статтю 44 порядок звернення за призначенням, перерахунком пенсії пропонується доповнити нормою, відповідно до якої заява про призначення пенсії може бути подана через представника, який діє на підставі довіреності, завіреної нотаріально, а, якщо це за кордоном, обов’язково легалізовано консульською дипломатичною установою України. Як можна здійснити це? Статтю 47 закону пропонується доповнити нормою, відповідно до якої пенсія може виплачуватися особі, перше, через уповноваженого нею представника. Друге, перераховуватися на визначений нею банківський рахунок, в тому числі і за кордон. І хочу наголосити, що при цьому пропонується, щоб відшкодування витрат пенсійних у зв’язку з перерахуванням пенсії за кордон, несла особа, якій ця пенсія перераховується. І третє, це акумуляція на спеціальному рахунку пенсійного фонду, де за першим позовом заявника вона виплачується.
Також, і це найголовніше, законопроектом пропонується вилучити пункт 2 статті 49, відповідно до якого виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном. Ну, в багатьох із вас буде запитання стосовно фінансової частини цього законопроекту.
Хочу наголосити, що законопроект не передбачає введення якогось нового виду пенсії, не передбачає збільшення її розміру. Мова виключно йде про те, щоб надати можливість людям отримати нараховану пенсію, яку вони заробили в Україні тяжкою своєю працею і склавши відповідні, внісши відповідні страхові внески.
В більшій мірі, звичайно, це стосується наших нелегальних громадян, мігрантів-нелегалів і тому кошти, які, скажімо, будуть їм виплачуватися, вони вже нараховані у Пенсійному фонді, який розраховується, виходячи із загального числа пенсіонерів і нарахованої їм пенсії.
Хочу сказати, що, як ви самі розумієте, багато наших громадян все-таки якимись різними шляхами: законно, незаконно, легально, нелегально, але все-таки намагаються собі оформили в Україні цю пенсію. Тому ми пропонуємо внести нормальний законний правовий порядок і зняти цю несправедливість, яка існує по відношенню до наших трудових мігрантів.
Далі, стаття 25 Конституції України гарантує піклування і захист держави усім своїм громадянам, які перебувають за кордоном і діюча норма закону про припинення виплати пенсій в разі перебування за кордоном, вона порушує і конституційні права громадян.
І фактично хочу вам сказати, що ми в Україні, фактично є одна у світі держава, яка запроваджує таку несправедливу практику. Що стосується комітету, то на засіданні комітету проговорювалося це питання. Були певні зауваження від секретаря комітету, які будуть обов’язково враховані у другому читанні і я би просила депутатів підтримати законопроект, прийняти його за основу у першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Володимирівна. Будь ласка, запитання запишіться.
П’ять хвилин, будь ласка, Борщевський.
11:04:15
БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.
Борщевский, фракция Коммунистической партии Украины.
У меня такой вопрос к автору. Вы утверждали, что 80 процентов наших эмигрантов являются нелегальными. Украина вступает в договора о ликвидации нелегальной миграции. Не вступит ли в противоречие ваш закон и существующие нормы, что консульство будет поддерживать легальные связи с нелегальными мигрантами. Не видите ли вы тут какие-то противоречия в исполнении вашего закона?
БІЛОЗІР О.В. Дякую за запитання.
В принципі ця тема абсолютно не торкається проблеми вирішення перебування нашої трудової міграції за кордоном, це наші внутрішні проблеми, це питання Верховної Ради, яка повинна дати можливість людям де б вони не перебували, це і в Конституції записано, отримувати свою чесно зароблену пенсію. Воно не має відношення до тих міжнародних складних процесів, які сьогодні відбуваються у світі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Левченко.
11:05:26
ЛЕВЧЕНКО К.Б.
Катерина Левченко, фракція „Наша Україна”.
У мене питання, Оксана Володимирівна, яким чином подібна ситуація вирішується в інших країнах, в тому числі наших сусідів, Білорусії, Російської Федерації та інших. Дякую.
БІЛОЗІР О.В. Дякую.
Дуже важливе запитання і як ви знаєте, що існує єдино прийнята у світі формула, яка в тому числі працює і в Російській Федерації, і в Білорусії. На ваше запитання, гроші ходять за пенсіонером туди, де він проживає, навіть якщо він знаходиться за межами держави. Я думаю, що Україна, яка йде цивілізаційним шляхом розвитку демократичних процесів, повинна цю дискримінаційну норму вилучити і піти в русі всіх цивілізованих країн.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, будь ласка.
11:06:11
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Вельмишановна Оксана Володимирівно, я підтримую необхідність прийняття такого законопроекту більш з тим, що в нас у Чернівецькій області дуже багато людей працюють за кордоном. Але в мене є до вас таке запитання. Скажіть, будь ласка, приблизно, яка цифра тих людей, які в нас працюють за кордоном нелегально і, приблизно, яка кількість людей зможе скористатися цим законопроектом? Це перше питання.
І друге питання, а не здається оптимальним, щоб вийти з пропозицією на рівні Ради Європи, інших міжнародних структур, з тим, щоб це питання узгодити на рівні конвенцій? Оскільки, питання стоїть не тільки в тому, щоб заплатити нелегалам, нам треба попрацювати над тим, щоб легалізувати цих людей, щоб потім вони могли працювати і отримати відшкодування з відповідних пенсійних фондів відповідних країн, щоб вони також отримали пенсію, тому що вони там працюють. Дякую.
БІЛОЗІР О.В. Дякую.
Це об’ємне запитання. І хочу вам сказати, що як член української делегації в парламентській Асамблеї Ради Європи Четвертого скликання Верховної Ради України, я піднімала ці питання і, навіть, готувала доповідь до парламентської Асамблеї Ради Європи. Стан трудової міграції Східної Європи, частиною якої є, звичайно, українці. Це питання, воно ключове, воно потребує, скажемо, залучення багатьох і політичних, і міжнародних сил, і міжнародних організацій. Цей законопроект, з нашого боку, скажемо, ще раз кажу, тільки в нашій компетенції працює. Тобто створення умов для того, щоб кожна людина, яка заробила собі пенсію, мала можливість її отримати, яка це буде кількість, будемо бачити. Наше з вами, скажемо, завдання – відкрити двері, щоб кожен тим скористувався і не сказав, що держава не піклується і не бачить цих проблем, з якими стикаються наші українці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.
11:07:58
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя. Партія регіонів.
Шановна Оксана Володимирівно, без сумніву, цей законопроект давно заслужив того, аби стати законом, бо він давно розроблений, як нам відомо, він має позитивний висновок і рекомендація експертних управлінь, він потрібен людям. А особливо з огляду на ті масштаби закордонного заробітчанства. Але, скажіть, будь ласка, два коротенькі запитання. Тобто це запитання, котрі можуть викликати стурбованість виборців, які нас зараз слухають чи дивляться з екрана телевізора.
Перше. Чи не буде реалізація цього законопроекту сприяти, так би мовити, посиленому чи прискореному вивезенню валюти за кордон?
І друге питання. Якою мірою, як можна сказати про елементи соціальної справедливості пенсіонерів наших, пенсіонерів, котрі виїжджають, чи буде цей аспект сприяти створенню елементів соціальної справедливості.
Дякую.
БІЛОЗІР О.В. Дякую. Надзвичайно глибокі запитання.
І хочу вам відповісти відразу по-другому запитанню. Справа в тому, що мова в даному законопроекті, і дана норма стосується тільки громадян України, які знаходяться за кордоном. Якщо за кордоном знаходяться українці, які є, скажімо, громадянами інших країн, ця норма на них не розповсюджується.
Що стосується, скажімо, кількості грошей? Ви знаєте, ці гроші з України в основному не вивозяться, це ті гроші, які наші трудові мігранти, які перебувають, скажімо, в європейських країнах, хочуть залишити для своїх внуків, для своїх дітей. Отже, вони в основному будуть працювати в Україні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лев Гнатенко.
11:09:46
ГНАТЕНКО Л.М.
В мене таке запитання. Існують рамкові угоди по цьому питанню з іншими державами, якщо є, то з якими державами, і, яка робота планується по цьому питанню. Будь ласка.
БІЛОЗІР О.В. Дякую.
Є угоди і їх приблизно десь біля 20, 14 з них по країнах СНД. І я ще раз хочу наголосити, що цей законопроект в основному захищає права пенсіонерів трудових мігрантів. Тому що міжнародними договорами права трудових мігрантів не обговорюється і не захищається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Володимирівна, сідайте, будь ласка.
Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко Петро Степанович, прошу.
11:10:37
ЦИБЕНКО П.С.
Шановні колеги! Шановні громадяни України!
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів на своєму засіданні уважно розглянув поданий законопроект.
Треба сказати, що проблема справді існує. Скажу більше, що у минулому скликанні Верховної Ради був відповідний законопроект, але зараз змінилося трошки авторство. Та насправді це ще раз підтверджує те, що проблема існує, вона не надумана і її треба вирішувати.
При обговоренні цього документу ряд моїх колег і, в тому числі членів комітету, висловили деякі застереження щодо цієї проблеми. Але при цьому я хотів би сказати про те, що цей проект документу підтримується, точніше зміни до Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, підтримуються Науково-експертним Управлінням, Міністерством праці і соціальної політики, Пенсійним фондом.
До речі, я хотів би сказати про те, що прийняття цих змін до Закону також приводять зміни в наше законодавство, які приводять у відповідність до вимог Міжнародної конфедерації труда.
І тому комітет пропонує, зважаючи на всі ці обставини, прийняти цей документ у першому читанні.
Я справді хотів би наголосити на тому, що деякі застереження були висловлені під час обговорення, але жодне з цих застережень не є таким, яке не можна було б виправити в процесі підготовки до другого читання. Всі ці зауваження обов’язково будуть враховані при підготовці до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться на запитання. Будь ласка, три хвилини, Кисельов.
11:12:27
КИСЕЛЬОВ В.О.
Шановний Петро Степанович, депутат Кисельов, Крим.
Я хотів запитати вас, по-перше, я буду голосувати за даний законопроект, але хотів запитати у вас, чи не думає комітет про те, що ми приймаючи такий законопроект тим самим стимулюємо вивезення нашої робочої сили а кордон і обіцянки президента щодо повернення, створення п’яти мільйонів робочих місць в державі, буде просто не виконуватися.
ЦИБЕНКО П.С. Зрозуміло. Спасибі за запитання.
Я хотів би сказати про те, що ця зміна, не зважаючи на те, що вона не велика за об’ємом, вона стосується не лише тих людей, які працюють сьогодні, але вона стосується і тих людей, в тому числі, які своєю працею заробили трудову пенсію і мають право на її отримання.
Виникають, на превеликий жаль, проблеми у нас з реалізацією цього конституційного права кожного громадянина. І тому, я все-таки вважаю, що цей, ці зміни до закону, вони спрямовані головним чином на реалізацію конституційного права на отриману заробленою працею, тяжкою працею людиною пенсії. Хоча ми обов’язково врахуємо це застереження, яке прозвучало і ми будемо робити все для того, щоб найгірші застереження, про які ви зараз говорите, що вони не справдилися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, будь ласка.
11:13:58
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партія регіонів.
Шановний Петро Степановичу! Чинне законодавство, дійсно, передбачає, що якщо людина знаходиться за кордоном і особливо нелегально, вона не може отримати цю пенсію. З точки зору справедливості, це треба робити. Але питання таке. Якщо на сьогоднішній день ця пенсія не виплачується, люди знаходяться за кордоном, а ми приймаємо цей законопроект відповідно та економія, яка була раніше, залишалась в розпорядженні Пенсійного фонду, зараз її не буде.
Я просто хотів узнати приблизно, яка цифра, ви сказали, це невеличка цифра, але приблизно, яка цифра кількість людей, на яких буде це розповсюджуватися?
І другий момент, на який я хотів також звернути увагу. Скажіть, будь ласка, а яким чином нам поступити для того, щоб те ж саме зробити із громадянами інших країн, особливо СНД, які зараз знаходяться на території України? Отже, не існує двосторонніх угод, скажімо, з Молдовою з цього приводу і іншими країнами, особливо, з частиною Придністров’я. Дякую.
ЦИБЕНКО П.С. Ви знаєте, я хотів би… Спасибі за запитання.
Я хотів би сказати, що процес укладання відповідних договорів з іншими країнами у нас продовжується. Це, справді, постійна робота, практична, повсякденна робота і цю ситуацію ми продовжуємо через укладання відповідних міжнародних договорів. Я абсолютно переконаний в тому, що, можливо, на якомусь етапі потреба у подібному законі відпаде тоді, коли в нас будуть, двосторонніми угодами будуть повністю врегульована ця проблема.
Що стосується кількості людей, на яку може розповсюдитись дія цього закону. Я думаю, що кількість цих людей буде обчислюватись десятками тисяч людей, не більше все-таки, я називаю максимальні показники. Але якби це стосувалось навіть кількох осіб, і норма давала можливість встановити справедливість по відношенню до них, то і тоді б цю норму закону треба було приймати, ми всі розуміємо. Але, я ще раз наголошую про те, що мова іде, справді, не про велику кількість людей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Бульба.
11:16:08
БУЛЬБА С.С.
Спасибі, Адаме Івановичу.
Петро Степановичу, скажіть, будь ласка, ну, закон видно, що потрібен. Але чи не створюємо ми нерівні умови в питанні пенсійного забезпечення для громадян, які в межах України проживають, і для тих, хто за її межами, прийняттям цього закону? Врешті-решт всі ми рівні перед законом, перед Конституцією маємо рівні права. Але ось оце питання все-таки потрібно більш чітко визначити і відповідь дати на нього.
Спасибі.
ЦИБЕНКО П.С. Спасибі Степане Степановичу.
Я хотів би сказати про те, що цим законом ніяких преференцій, ніяких переваг для людей, які проживають за кордоном, ми не створимо. Більше того, ми навпаки намагаємося їх урівняти з можливостями тих ветеранів, які проживають на території України.
Але у вашому питанні є інший аспект проблеми. І в цьому контексті я хотів би вас підтримати в тому плані, що справді ті люди, які сьогодні є пенсіонерами, ветеранами та інвалідами, вони дуже багато і тяжко працювали на протязі десятків років. І я абсолютно переконаний в тому, що ми з вами в першу чергу маємо подбати про цих людей шляхом поліпшення пенсійного забезпечення, шляхом збільшення розміру пенсії, оскільки, на превеликий жаль, ми сьогодні по-різному ставимося до проблеми, коли пенсіонер, ветеран, інвалід змушений працювати, але це біда, не вина його, а біда, оскільки він не може прожити на ту жалюгідну пенсію, яка в нього є сьогодні.
Тому в цьому сенсі ваше запитання обов’язково має рацію, і ми будемо працювати разом з Верховною Радою над його вирішенням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка, Петро Степанович.
Так, прошу записатися на виступи. Так, є бажаючі. Тоді 6 хвилин
Будь ласка, Катерина Левченко.
11:18:33
ЛЕВЧЕНКО К.Б.
Шановні депутати, шановний Головуючий!
Я відразу хочу сказати, що я хочу підтримати цей законопроект і проголосувати його, взявши за основу. І прошу це вас зробити не тільки як народний депутат, а як і голова правозахисної організації, яка вже майже 10 років опікується правами українських громадян, які перебувають за кордоном, - це Міжнародний центр „Ластрада-Україна”.
Я прошу вас підтримати цей законопроект, тому що, по-перше, це відновлення справедливості до тих громадян, які перебувають …………….. і це – реальний механізм реалізації 46-ї статті Конституції України, яка забезпечує… дає право громадянам на отримання пенсії.
Я хочу сказати, що рік від року ми спостерігаємо підвищення рівня вікового рівня осіб, які виїздять за кордон з метою працевлаштування. Якщо ще 10 років тому це здебільшого були молоді жінки і чоловіки, сьогодні фіксуються випадки виїзду з метою працевлаштування 40-45-50-ти років.
За оцінками експертів це біля семи мільйонів осіб, і можна приблизно підрахувати, який відсоток з них громадяни похилого віку.
Ще один аргумент на користь цього полягає в тому, що більшість, точніше, декілька європейських країн запроваджують лояльне законодавство до українських мігрантів, надаючи їм право на перебування, що дає можливість їм запрошувати своїх родичів, це, перше за все, батьки, які там не працюють, але перебувають, заробивши тут пенсію. Мова йде про те, що необхідно виплачувати пенсії, які є заробленими трудом, працею в Україні, але які у зв’язку з дискримінаційною нормою існуючого законодавства громадяни не можуть отримати.
І я ще хочу сказати, що ми не можемо говорити про вивезення великих грошей з України, тому що навіть за приблизними оцінками від 5-ти до 8-ми мільярдів доларів США щорічно ввозиться в Україну завдяки праці українських громадян за кордоном.
Можна наводити ще й інші аргументи, але я дуже прошу підтримати цей законопроект, проголосувати його за основу, а потім вже доопрацьовувати ті зауваження, які були висказані науково-експертним управлінням. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лев Гнатенко, будь ласка. З місця, мікрофон прошу.
11:20:56
ГНАТЕНКО Л.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.
На фракції дуже уважно було розглянуто це питання. Питання дуже важливе, воно стосується дуже великої кількості наших людей, пенсіонерів. Тому на фракції було прийнято рішення підтримати цей законопроект. І прошу народних депутатів проголосувати за прийняття цього законопроекту в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олена Василівна, в вас є? Зараз вона вказівки одержить, їй по телефону говорять. Олена Василівна, будь ласка.
Гаряча Олена Василівна, заступник міністра соціальної політики і праці. Будь ласка, позицію міністерства.
ГАРЯЧА О.В.
Дякую, шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.
Обговорення цього питання показало, на скільки є складними ті процеси, які відбуваються з нашими громадянами, які перебувають за кордоном. І сьогодні Уряд працює за дорученням Верховної Ради по укладанню міждержавних угод щодо тих людей, які працюють.
Але Оксана Володимирівна сьогодні ставить інше питання. І от тут нам треба чітко дати зрозуміти кожному із нас і тим слухачам, які сьогодні нас слухають, вона мову веде не про тих громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон. Вона ставить питання про тих, які знаходяться з якихось міркувань за кордоном і не можуть, і постійно залишаються проживати, наприклад, в Києві, чи там у Львові. І вони не виписуються з України, залишаються громадянами України. І не можуть реалізувати своє право на пенсію. Наприклад, їм треба приїхати до Києва, чи до Львова, щоб подати заяву і вона пропонує робити це через засвідчені нотаріально заяви і реалізувати це право - це одне питання.
Потім ті, які знаходяться за кордоном, уже будучи пенсіонерами, наприклад, поїхала до дитини доглядати з онукою, чи там якісь інші проблеми. І цей період і сьогодні ми у більшості випадків ці питання вирішуємо позитивно. Через постанови уряду, в нас є порядок, але, можливо, окремі наші працівники органів Пенсійного фонду чи соціального захисту не доносять цієї інформації до співвітчизників і ці люди позбавлені такої можливості одержати інформацію із закону прямої дії.
Але, що стосується тих питань, які ставлять шановні народні депутати, хто постійно проживає за кордоном, тут дуже велика проблема. Це мільярди гривень, тому що ми не можемо сьогодні віддати пенсію людині, я за це, щоб віддавати, яка поїхала за кордон на постійне місце проживання. Вона заробила цю пенсію і має на неї право, але ми тоді повинні дати відповідь по відношенню до тих, хто виїхав за кордон впродовж 20 років, 30 і перебуває за кордоном. І це питання дуже глибоке і, на мій погляд, воно повинно бути предметом іншої розмови з детальним фінансовим обґрунтуванням.
А сьогодні уряд, поважаючи думку народного депутата, може запропонувати прийняти цей законопроект у першому читанні, зробити акценти на ті питання, які сьогодні обговорювалися і доопрацювати до другого читання. Але тільки по тих, хто тимчасово перебуває.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, обговорення питання завершено. Кожен із вас наголошував на йог актуальності і важливості. На превеликий жаль, не від доброго життя ми з вами маємо необхідність розглядати цей законопроект. Але така ситуація є. тим більше, що я думаю, кожен розуміє, що, переважно, люди, які виїжджають, все-таки це люди не пенсійного віку. Тобто, переважна кількість людей, це люди молоді, тобто пенсіонерів там не так уже й багато і занепокоєння з приводу того, що це буде додаткове навантаження на Пенсійний фонд, воно під собою не має солідних підстав, тому що, ще раз наголошую, в основному їдуть працездатні люди.
Давайте підтримаємо пропозицію профільного комітету про прийняття цього законопроекту в першому читанні. Ставлю на голосування Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо виплати пенсій громадянам України, які перебувають за кордоном), реєстраційний номер 1042. Прошу голосувати.
11:25:50
За-303
Прийнято.
Прохання до профільного комітету: з врахуванням того, що ми і наступний пленарний тиждень швидше всього будемо працювати, тому прошу давайте підготуємо до другого читання з тим, щоб ми до завершення першої сесії це питання остаточно розв’язати.
Розглядаємо проект Постанови про відзначення 120-річчя з дня народження видатного українського театрального діяча Леся Курбаса. Реєстраційний номер законопроекту 1085. Доповідає Лесь Степанович Танюк. Будь ласка підготуватись Мироненко-Заклунній.
11:26:38
ТАНЮК Л.С.
Шановні народні депутати! Мова йде про відзначення 120-річчя з дня народження Леся Курбаса і внесення зараз в юнесківські списки і це йде по всьому світові, я трошки скажу: в ці дні виповнюється 100-річчя з дня народження Віри Марецької, знаменитої радянської актриси. Я з нею працював у Москві і вона тоді у 65-му році каже, ну що ж ви українці такі дивні люди, у нас про Мейєрхольда вже видані шість книжок, а ви і досі про Курбаса не спромоглись. Між іншим, каже, Довженко називав його своїм вчителем, Гнат Юра називав його своїм вчителем, Мар’яненко називав своїм вчителем.
Ми цю прогалину вже можна сказати закрили, ми видали кілька книжок, в тому числі і московське видання було про Леся Курбаса і три книжки в Україні. Але сьогодні все-таки ми потребуємо відзначення цього ювілею хоч би в тому сенсі, щоб хоч трошки пожвавити роботу всієї стратегічної театральної структури.
Система Курбаса, власне, не випадково якраз російська критика називала його українським Станіславським, тому що він в основному його проблема була, це проблема виховання української театральної школи. І всі хто керував театрами після війни, це були, власне, учні Курбаса від „Василька” починаючи і Романицького, і всі театри України, які були створені в 30-х роках, як писав Остап Вишня, пішли і є від молодого театру, від театру Леся Курбаса. Він знаходиться зараз в тому приміщенні, де „Комсомолець України”, де зараз молодий театр новий і, по суті, там ця дошка, яка стоїть сьогодні. Вона символізує початок українського радянського театру.
Я хотів би, щоб ми сьогодні підтримали цю пропозицію, тут багато цікавих і різних, так би мовити, речей заявлено. Я хочу просто нагадати, що у 1925 році Курбас привіз Радянському союзу першу золоту медаль з Парижу, що йому першому після Заньковецької було присвоєно звання народного артиста України. В 1934 році Курбас був арештований в Москві. У ……… він ставив „Короля Ліра”, того самого знаменитого Короля Ліра і був у 1937 році розстріляний на Соловках разом з багатьма представниками української інтелігенції. Реабілітований він був зразу після з’їзду в 1958 році, ще була жива його дружина, Валентина Миколаївна Чистякові, в Харкові. І з того часую, ми можемо говорити, що Курбас є, власне, родоначальник українського нового театру, так би мовити. Після нього вже почалася диференціація шкіл, а по суті, він був для України і Станіславським, і Мейєрходьдом, і Вахтанговим в одній ролі, бо всі учні почали диференціюватися власне вже після Леся Курбаса.
Якщо є якісь питання, я можу додати. Ми зійшлися на комітеті, всі повністю, представники різних фракцій підтримали цей проект, зауважень в нас не було. Я вдячний Валерії Гаврилівні Заклунній, як видатному театральному діячеві, яка активно підтримує цю проблему і хотів би вашої підтримки. Дуже шкодую, що нема 129 голосів БЮТ на таку річ, бо це все-таки річ історична.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Мікрофон з місця, Валерія Гаврилівна Заклунна-Мироненко.
11:30:36
ЗАКЛУННА-МИРОНЕНКО В.Г.
Спасибо большое.
К тому, что говорил Леонид Степанович мало, что можно добавить, можно говорить много-много и все равно всего не рассказать об этой удивительной великой театральной личности. Мне думается, что Курбас стал, вернее, есть не только украинским режиссером, педагогом. Он уже давно стал достоянием всемирной культуры. И поэтому бы, если можно было привлечь к этому дню памяти ЮНЕСКО и еще какие-то организации, то Украина с полным правом, с чистыми глазами могла бы искренне поделиться тем огромным духовным богатством, которое было рождено на ее территории. И весь мир бы знал о том, насколько прекрасна и велика может быть украинская культура в составе мировой культуры. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! Все ясно. Дуже дякую. Я ставлю на голосування прийняття постанови про відзначення 120-річчя з Дня народження видатного українського театрального діяча Леся Курбаса. Реєстраційний номер 1085. Прошу дружно підтримати.
11:32:02
За-298
Постанова принята.
По фракціях, будь ласка, по фракціях. 184- Партія регіонів. «Блок Тимошенко» – 4, «Наша Україна» - 57, соціалісти – 32, комуністи – 21.
З приводу чого? Що сталося на Рівненщині? Потім.
Значить, шановні колеги, хоча сьогодні 4 тиждень, а у нас відповідно 25-ї статті Регламенту «Різне» по п’ятницях у перший і третій тиждень, то, але поскільки ми сьогодні працюємо. Давайте запишемося і годину відведемо на «Різне». Прошу записуватися. Будь ласка, висвітлити.
Прошу, Йосип Вінський. Не бачу. Тоді, будь ласка, Сільченко, фракція соціалістів є? Ясно, Бокому передає. Будь ласка. Іван Сидорович Бокий, підготуватися Гармашу.
11:33:50
БОКИЙ І.С.
Шановні народні депутати, шановні виборці, громадяни України.
У нашого народу є дуже влучна приказка: „Брехнею їде і брехнею поганяє”. Вона найбільше підходить до пані Юлії Тимошенко.
В останні дні, до глибини душі ображена, що не стала знову прем’єр-міністром, хоч Україна вже раз пережила всі жахи і всі біди її „пришестя”, пані Тимошенко розгорнула бурхливу кампанію оббріхування Голови Верховної Ради України Олександра Мороза. Для цього вона використовує і трибуну Верховної Ради, і телебачення, і вчора використала круглий стіл у Президента та видала, явно взяту з ”надр пришелепуватості” інформацію, ніби Верховна Рада за державний кошт купила Морозу меблі на 2,5 млн. гривень.
Пані Тимошенко добре знає, що Олександр Олександрович Мороз живе з хворою дружиною в скромному будиночку, де стоять, вибачайте, убогі ще радянські меблі і не збирається їх міняти.
Та цій дамі не потрібні ні докази, ні документи. Їй важливо обплювати людину, а там „хоч трава не рости”! І це витворяє жінка! Як кажуть: „Одведи, заступи і прости її грішну”.
Пані Тимошенко і її фракціонери поширюють брехливі чутки про підкуп депутатів-соціалістів, взагалі про те, ніби у Верховній Раді „шелестять купюри”. І знову ніяких доказів.
Лідерка свого приватизованого блоку оббріхує всю Верховну Раду. На цьому „конику” вона хоче ще і ще в’їжджати в неї, користуючись безкарністю і довірливістю виборців. Згадайте, такі брехні виходять від неї постійно. На виборах БЮТ звинувачував „Нашу Україну” в створенні транзитного серверу в Центрвиборчкомі для фальсифікації виборів. Виявилось, що це, м’яко кажучи, неправда, але Юлія Володимирівна навіть не вибачилась. Та коли вона і перед ким вибачалась. Вчора проклинала Президента, а сьогодні його обціловує і, хоч би тінь сорому лягла їй на обличчя.
Час уже всім в Україні збагнути, ні на що крім брехні і наклепів пані Тимошенко не здатна. У помсту за прем’єрство, що не збулося, вона ладна на все, навіть закласти Україну. Послати її на війну, а би досягти свого.
Доля народу, його бідування її не хвилює. Вона вже явила себе Христом і ладна всіх оголосити іудами. Але в Україні уже є одна Марія Деві Христос, а двох „христів” у спідниці бути не може.
Ми, соціалісти, змушені будемо вдаватись до сили закону для спростування наклепів пані Тимошенко. А до виборців, зокрема, журналістів, звертаємося з проханням: „Не вірте її брехням, не плутайте плюралізм з авантюризмом і не тиражуйте її хворі фантазії. Україна в небезпеці і ця небезпека має конкретне обличчя – це Юлія Тимошенко”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Правда ви їй ранг дуже високий присвоїли. Гармаш передає слово Миколі Садовому. Будь ласка. За ним буде Микола Данілін.
11:37:11
САДОВИЙ М.І.
Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.
Шановні телерадіослухачі! Шановні депутати! Шановні освітяни України! Я, як секретар Комітету Верховної Ради з науки і освіти, цей виступ заявляю як депутатське звернення до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра шановного Єханурова Юрія Івановича.
До 1 вересня залишилось практично 1 місяць, а проблем не вирішених ще залишилося надзвичайно багато. Я зупинюся лише на 4 основних, які є сьогодні нагальними і їх потрібно негайно вирішувати.
Пріоритетним в Україні є Державна програма інформатизації.
На неї необхідно виділити 1,8 мільйонів гривень. Що стосується Міністерства освіти, то уже багато дечого зроблено. Всі середні школи у цьому році завершать одержувати персональні комп’ютери, 30-50 відсотків із них буде підключено до Інтернету. Але на 2007 рік планується всього-на- всього 150 мільйонів гривень виділити у Державному бюджеті, а потреба у 700 мільйонів гривень. Бо інформатизація – це не лише придбання персональних комп’ютерів і персональних класів – це і мережа Інтернету, це і електронні засоби, це і програмне забезпечення, це запровадження освітньої мережі „Уран” та всесвітньої „…………”, це інтерактивні системи і інше. Я не буду розшифровувати, що це таке, бо відомо всім освітянам і той, хто займається інформатикою.
Наступна проблема – заробітна плата. Педагогічні працівники за два останніх роки мають збільшення заробітної плати на 70 відсотків. Але учитель в селі, учитель в місті немає інших доходів, крім заробітної плати. Тому в Держбюджеті необхідно на 2007 рік закласти підвищення зарплати не менше, ніж на 50 відсотків.
Щодо вищої школи. До цього часу не виділені кошти на ремонти гуртожитків. А це мало чи багато – 25 мільйонів гривень. І ще до 1 вересня можна використати частину цих коштів і у цьому році ці 25 мільйонів використати.
І остання – це проблема профтехосвіти. Вперше зроблено те, що погашено борги, які були накопичені. Проте 50 відсотків ПТУ в аварійному стані. І необхідно 10-15 мільйонів гривень, щоб ліквідувати цю аварійність. Вихід один: або відремонтувати тепломережу, або профтехосвіта залишиться без навчання. Спасибі заувагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Данілін. За ним Герман передає слово Стояну.
11:40:26
ДАНІЛІН М.О.
Николай Данилин, фракция Социалистической партии Украины, город Киев.
Уважаемые теле- и радиослушатели, уважаемые коллеги! Полтора года назад в период помаранчевой революции Кабинетом Министров было принято распоряжение о размещении подразделений державной судовой администрации та Академии судей в помещении, которое принадлежит Минпромполитики по адресу Механизаторов,9.
На тот момент, когда принималось это решение, там находились три государственных предприятия, в том числе и государственное хозрасчетное предприятие «Сертификационный центр отопительного оборудования».
Для того, чтобы было немного понятно, я хочу сказать, что на сегодняшний день на этот сертификационный центр задействовано более трехсот потребителей наших отечественных производителей отопительного оборудования, которые развивают этот сектор экономики.
И на сегодняшний день утром, в 8 часов утра сложилась такая ситуация, что всех трех представителей этих государственных предприятий не пустили на работу. Туда пришли исполнители с охраной и закрыли.
По распоряжению Кабинета Министров полтора года длится судебное разбирательство.
Я хочу, чтобы это было как звернення к исполняющему обязанности премьер-министра Еханурову по поводу того, чтобы решить эту проблему.
В этом сертификационном центре, особенно по отопительному оборудованию, стоит уникальное оборудование, которое сертифицирует некоторые отопительные приборы, единственное на территории бывшего Советского Союза. Есть еще такое подразделение в Москве – и все. То есть, то, что было создано десятилетиями на территории Украины, на сегодняшний день, практически, подвергается разрушению. Никаких других помещений этому сертификационному центру до сегодняшнего дня предоставлено не было.
И я обращаюсь к Кабинету Министров, что решения, которые были приняты поспешно и которые на сегодняшний день совсех сторон продавливаются в судебном порядке, наконец-то были обращенык людям, к тому чтобы развивать наши отечественные производства и защищать наших отечественных производителей. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Стоян. Підготуватися Кілінкарову.
11:43:21
СТОЯН О.М.
Олександр Стоян, Партія регіонів України.
Тема мого виступу внесення пропозицій по створенню умов для нормальної подальшої роботи наших колег, фракції партії „Батьківщина”.
Ви чули, шановні колеги, неодноразово від Юлії Тимошенко, якщо не буде розпущено парламент, а ми переконані, що його не буде розпущено, бо для цього немає ніяких підстав, фракція буде і на далі засідати самостійно, мабуть, у тому ж самому підвалі, де вони зараз засідають. Тобто вони переходять у підпілля. У зв’язку з цим, для нормальної організації роботи вношу наступні пропозиції.
Перша пропозиція, шановний Адаме Івановичу, дайте доручення працівникам Апарату перевірити: чи нормально там працюють кондиціонери, забезпечте наших колег холодною водою, щоб вони могли охолоджувати гарячі голови.
Друга пропозиція, встановити надбавку до заробітної плати за особливі, важкі умови праці в умовах підпілля.
Третя пропозиція, для того, щоб ми та весь український народ знав, що там приймають вони у підпіллі, встановити періодично пряме включення з підвалу.
Четверта пропозиція, якщо фракція партії „Батьківщини” пропрацює у підвалі всі п’ять років, то замість статусу державного службовця надати їм статус учасників підпілля.
І п’ята пропозиція, це вже цілком серйозно, від імен і „Антикризової коаліції” звернутися до наших колег з фракції партії „Батьківщина”, щоб вони все-таки вийшли з підпілля, досить будоражити наше суспільство, досить зіткати політичні партії, досить мордувати своїх колег по фракції, вийти з підпілля, зайти в цей зал, сісти на свої робочі місця. І як цивілізована опозиція працювати, працювати разом з нами, за антикризовою коаліцією в ім’я інтересів України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кілінкаров передає слово Володимиру Оплачко, фракції комуністів, будь ласка. Наступна Заклунна передає слово, підготуватися Алексєєву.
11:45:25
ОПЛАЧКО В.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні виборці.
В останні дня до мене надходить багато дзвінків від виборців Миколаївщини, які схвально оцінюють створення Антикризової коаліції і чекають на стабілізацію ситуації в економіці і суспільному житті. Але вони стурбовані тим, що Президент зволікає з поданням кандидатури на посаду Прем’єр-міністра, що для нього важливіше не стабілізація ситуації в державі, не ліквідація, не підвищення добробуту населення, а нав’язування проти воля народу вступу до НАТО.
Скажіть, будь ласка, що ж це за демократія, коли ті, хто називає себе істинним демократами, нехтують Конституцією України, де записано „народ є єдиним джерелом влади в Україні”, бояться проведення референдуму з цього питання, не хочуть почути думку більшості українців, почути дійсну правду про НАТО.
Як же можна, дивлячись в очі нашим громадянам, хоч і через телеоб’єктив, говорити про великі економічні здобутки за період їхнього владування, про значне підвищення добробуту громадян, коли ці громадяни щоденно, вибачте, на власній шкірі відчувають цей добробут, приходячи до продовольчого магазину чи сплачуючи комунальні послуги.
Те мізерне підвищення пенсій та зарплати далеко не компенсує щоденне підвищення цін та тарифів. Побійтесь Бога, пане Президенте, пане Єхануров. Така неправда вам не личить.
Насправді, ось уже 15 років іде геноцид українського народу, його вимирання внаслідок недолугої, нав’язаної зовні внутрішньої і зовнішньої політики. Може настав час подбати про свій власний народ? Почати жити власним розумом і діяти всім гілкам влади на благо і користь власного народу.
Підтвердженням того, як турбується влада про власний народ є відкритий лист ветеранів війни та військової служби міста Миколаєва до Президента, Прем’єр-міністра, Міністра оборони Гриценка. Я зачитаю мовою оригіналу.
Уважаемые господа, в 97 году Организация ветеранов города Николаева была вынуждена обратиться к руководству страны: Президенту, Премьер-министру, Министру обороны с просьбой пересмотреть и отменить указание Генерального штаба и окружного оперативного, Южного оперативного командования по реорганизации медучреждений и Министерства обороны в городе Николаеве. Гарнизонной поликлиники номер 77 и военного госпиталя.
Такая реорганизация приведет к фактической ликвидации поликлиники где ранее лечились ветераны и Вооруженных сил и войны.
Крайне нежелательной была попытка перемещение поликлиники на территории госпиталя, а здание поликлиники продать. В ответе военной инспекции и Минобороны было решено не перемещать поликлинику. Ныне руководство и Минобороны продолжает свою политику, здание поликлиники уже выставлено на продажу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Алексєєв, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватися Чубарову.
11:48:43
АЛЕКСЄЄВ І.В.
Шановні колеги! Шановні радіослухачі!
Хочу поінформувати вас про те, що позавчора мною і моїми колегами по фракції, народними депутатами Борщевським і Мармазовим внесений і зареєстровано у Верховній Раді під номером 1185 Постанова Верховної Ради про загострення військового конфлікту на близькому сході.
Цією постановою, зокрема, передбачається запропонувати Верховній Раді затвердити текст звернення Верховної Ради до парламентів та урядів Ізраїлю, Палестини та Лівану з приводу розгортання військового конфлікту на близькому сході. І звернутися до Президента і Міністра закордонних справ України з пропозицією щодо офіційного засудження розгортання війни на близькому сході.
І з вашого дозволу я зачитаю текст цього звернення, який пропонується Верховній Раді прийняти.
До парламентів та урядів Ізраїлю, Палестини, Лівану з приводу розгортання військового конфлікту на близькому сході. Протягом останніх тижнів розгорнувся новий військовий конфлікт між Ізраїлем, Палестиною та Ліваном наслідком якого стали масові жертви серед цивільного населення всіх цих країн. А також масова евакуація громадян інших країн в тому числі і України.
З кожним днем все реальнішою стає небезпека розповсюдження цього військового конфлікту на сусідні країни, а боротьба з тероризмом перетворилась на адекватні каральні дії проти народу Палестини та Лівану при повному потуранні Сполучених Штатів Америки.
Ми розуміємо, що дипломатія сили приречена на провал і призводить не до вирішення, а до затягування і загострення близькосхідної проблеми. Що не війна, а лише виконання резолюції ООН щодо створення палестинської держави та дотримання міжнародного миру, зможуть ліквідувати цей конфлікт.
Підтримуючи звернення Генерального Секретаря ООН Кофі Аннан до сторін конфлікту, Верховна Рада України виступає за негайне припинення військових дій проти інших країн, припинення вогню, обмін полоненими та організація доступу для гуманітарної допомоги в постраждалі від війни регіони. Звертається до парламентів та урядів цих країн із закликом „Припинити війну” і вирішити всі питання лише шляхом мирних переговорів. Вимагає створити всі умови для забезпечення суверенітету та незалежності кожної із сторін конфлікту для повернення біженців та полонених до своїх країн, та на свої землі.
Пропоную виконати всі резолюції ООН щодо створення палестинської держави, тому лише повне вирішення палестинської проблеми – є необхідною умовою стабілізації на Близькому Сході. І ми висловлюємо надію, що спільними зусиллями та при активному впливі міжнародної спільноти, ескалація насильства на близькому сході буде зупинена і будуть створені умови для проживання в цьому регіоні громадян всіх країн, в тому числі, Україні, в мирі і злагоді. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово має Рефат Чубаров, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Матвєєву, передає слово Борщевському.
11:51:55
ЧУБАРОВ Р.А.
Шановні колеги, шановні виборці, сьогодні здавалося б, в Україні не має людей, які б не знали про трагічну долю кримськотатарського народу, який не тільки був підданий тотальній депортації, але майже півстоліття і примусово утримався у місцях вигнання. Але можливо не всі обізнані в тому, що після депортації кримських татар не тільки були перейменовані всі кримські топоніми, які вказували на історію, релігію, культуру, корінного народу півострову, але були знесені всі культові споруди кримських татар. Чудом, хоча в дуже жахливому стані, збереглися декілька архітектурних пам’яток та пам’яток культури.
З перших років свого повернення, яке стало можливим з кінця 80-х років минулого століття, кримські татари прикладають всі можливі зусилля для того, щоб зберегти от ті поодинокі пам’ятки, яких не встигли зруйнувати за радянські часи. Одним із таких пам’яток є відоме мусульманське святилище Азіз у місті Бахчисараї, котрий тиждень триває протистояння людей, пов’язаних з тим, що на території цієї і культурної, і релігійної, і історичної пам’ятки продовжує існувати ринок, який ще був оснований за радянські часи, а сьогодні він є приватним підприємством.
На великий жаль, не зважаючи на те, що різного рівня посадовці і громадськість кримськотатарська, в першу чергу, намагалися вирішити це питання із тим, щоб це святилище мусульманське було звільнено і нарешті передано громаді. На великий жаль, ситуація там все ще залишається такою напруженою. Це багато пов’язано в тому, що частина кримських політиків використовує такі випадки не для того… використовує такі випадки для того, щоб просто реалізовувати свої політичні інтереси, особисті інтереси.
Я не знаю такого випадку в Україні в жодній області, коли б та чи інша релігійна громада вимагала би напротязі 6-7 років, щоб ринок пішов звідти і щоб влада і громадськість цієї місцевості не знайшли би за 6-7 років вихід такий, який задовольняв би всіх. На великий жаль, в Криму таке можливо. Можливо, оскільки зберігаються на високому рівні антитатарські стереотипи. Я з цієї трибуни звертаюся до Партії регіонів для того, щоб вони поговорили з своїми однопартійцями в Бахчисарайській міській раді, Кримській Верховній Раді для того, щоб нарешті, безбожники ті, які топчуть ринками не важно чи мусульманські, чи християнські чи інші святині не підтримувалися…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Віктор Борщевський, фракція комуністів, підготуватися Євтухов передає Попеску.
11:55:13
БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.
Борщевський, фракция Коммунистической партии Украины, Днепропетровщина.
Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги. Сегодняшний политический кризис, который возник из-за непонимания нашим Президентом его конституционных обязанностей, к сожалению, распространяется и на регионы.
Я второй раз обращаю ваше внимание на ту ситуацию, которая возникла в Днепропетровском облсовете. Сегодня Днепропетровский облсовет не может начать работу потому что незаконные действия бывшего руководства облсовета, председателя областной избирательной комиссии неквалифицированные, вмешательство неквалифицированное судов тормозит решение вопроса, чтобы Днепропетровский облсовет начал работу.
А проблем в области накопилось очень много.
Первое. Это связано с повышением цен на электроэнергию, тарифы и другие услуги. Это грозит не только жителям, сегодня под вопросом стоит эффективность производства. Область, которая дает четверть бюджета, сегодня стоит перед угрозой полностью остановки производства.
Возникают проблемы и в жилищно-коммунальном хозяйстве. Потому что сегодня под угрозой закрытие двух важнейших водоводов Ауйского и Софийского из-за того, что не хватает средств на оплату электроэнергии, а в оплату воды 70 процентов – это цена за электроэнергию.
Поэтому я сегодня хотел бы обратиться и прошу поддержки, чтобы дать протокольное поручение профильному комитету, чтобы он немедленно рассмотрел вопрос о ситуации, которая сложилась в Днепропетровском облсовете.
Меня волнует то, что молчит ЦВК и не реагирует на неквалифицированные, мягко говоря, действия председателя областной избирательной комиссии.
Сегодня проблемы, которые искусственно были внесены и в этот зал, я еще раз повторяю, это проблемы нашего Президента. Понять ему надо, что действия о внесении кандидатуры Премьер-министра, это не его желание, это конституционная обязанность. И пора прекратить этот хаос на территории всей страны, пора заняться конкретными действиями по выводу страны из кризисной ситуации, пора все сделать, чтобы заработало производство, чтобы решить проблемы социальные, в том числе и бюджет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Попеску, за ним підготуватись Бульба передає слово Григорович Лілії.
11:58:32
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Шановні колеги! Шановні виборці!
З вашого дозволу хочу привернути увагу, на деякі проблеми, які потребують нагального вирішення.
Перебуваючи в Чернівецькій області під час вихідних, я мав можливість ознайомитись на місці з тими проблемами, які громадяни піднімають перед нами.
Перше. Я вже говорив з цієї трибуни про необхідність відновлення мосту, який між селами Нижні та Верхні Петрівці Сторожняцького району, які знаходяться в аварійному стані. Деякі роботи ведуться, але їх темпи незадовільні. Необхідно Міністерству надзвичайних ситуацій терміново виділити необхідні кошти та прискорити відновлювальні роботи, оскільки вже в жовтні почнуться дожі і ці роботи не зможуть бути закінчені.
Я нагадаю, що між цими двома селами існує спілкування більше 7 тисяч чоловік, і це є проблема дійти до лікарні і навіть до кладовищ.
Друга проблема. При розробці проекту бюджету на 2007 рік необхідно передбачити кошти на газифікацію в сільській місцевості, а саме: Для газовідводу ……….…. до сьогоднішнього дня ті 5,7 мільйонів не було повністю погашені і існує велика проблема, що цей газовідвід буде зданий в експлуатацію.
Друге. Потрібно також кошти для газовідводу Сторожнець, Буденець-Краснільський, …, Нижні та Верхні Петрівці. Це біля 30 тисяч чоловік, які живуть в … місцевості, їм також треба допомогти, а не тільки за остаточним принципом. Я звертаю увагу, що Сторожнецький район – це один із найбільших районів Чернівецької області.
Потрібно також кошти надавати для газифікації Герцаївського району, який майже не газифікований. Також потрібні кошти на погашення організації … . Кошти, які ця організація витратила на спорудження газоводу в селі Боянино Новоселицького району , але на сьогоднішній день цих коштів ніхто не виділив.
З великим занепокоєнням звернулися до нас на передодні засідання змішаної Україно-Румунської комісії з питань дотримання прив національних меншин представники національно-культурних товариств румун Чернівецької області з приводи можливої приватизації …………. бувшого будинку офіцерів, будинку який до 1944 року був культурним палацем румун Буковини і був збудований на кошти румунської громади України. А після 1944 був націоналізованим.
Румунська спільнота України звертається до Президента України, до міської ради міста Чернівців, до Фонду держмайна, до всіх компетентних органів з законною вимогою призупинити процес приватизації цих приміщень, повернути їх румунський громаді, а на цій базі відкрити національну бібліотеку, музей, румуномовний вищий учбовий заклад, театр та офісні приміщення для всіх румуномовних газет та неурядових організацій. Прошу вважати мій виступ, як депутатським зверненням.
І на кінець хотів би звернути увагу, що депортовані були не тільки кримські татари, депортовані були також і румуни. Але на сьогоднішній день ніякого офіційного визнання немає і ніяких компенсацій. Коли люди поверталися, вони були раді, що їм дозволили повернутися додому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лілія Григорович, фракція „Наша Україна”, підготуватись Цибенко, передає слово Кравченко.
12:01:46
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Лілія Григорович, „Наша Україна”.
Дякую за надане слово, хочу звернутися до колег народних депутатів, а також до всієї української громади із коментарем , який вчора був на екранах усіх національних телебачень. Ідеться про Національний „круглий стіл” за участю Президента України і політичних сил.
Ми сьогодні говорили в цьому залі про багато речей. А я вчора до пізньої ночі отримала дуже багато дзвінків від виборців Сходу, Півдня, Заходу України коментар який був приблизно таким.
Який у нас сильний Президент і яка з дозволу сказати слабка національна еліта.
В чому сила Президента України? В його любові до України і в бажанні успішного національного поступу.
В чому слабкість нашої національної еліти? У меншості, у значно дрібніших інтересах політичних, кон’юнктурних. Вчора були зняті всі маски. Вчора було видно, хто є хто.
Шановні друзі, я хотіла побачити того, хто не підпишеться під Національним універсалом, адже чотири Універсали Української Народної Республіки – це наша гідна історико-правова традиція.
Але хтось готовий вести революцію до кінця, можливо, до кінця цього світу, хтось готовий чіплятися за антидержавні інтереси, втрачаючи рештки інтересу, хтось знову ж таки думаю, що фальсифікація, підкуп, махінації можуть, не пройшовши на виборах, пройти у стінах цього парламенту.
Шановні колеги! Я тут маю тільки чорну ксерокопію, але ж це 11 липня, коли у стіни парламенту зайшла в сесійну залу випадкова людина з Луганська, нєкій Клінчаєв… У нас такого ще не було.
Тому, шановні друзі, я би хотіла побажати успішної роботи нинішньому національному круглому столу, а нашій так званій еліті здати тест на право називатися елітою цієї країни і цього народу.
Одночасно хотіла звернутися до всіх. Не таємниця, що різниця між одними і іншими в якихось 15 голосів. Не таємниця, що немає великої різниці сьогодні і серед нашого електорату, наших виборців. Але за весь цей час опозицією доводилося бути різним силам, різним партіям – Народному Руху України, Українській Народній Партії, комуністам, соціалістам, „Нашій Україні” – ми були і тепер знову є в опозиції, Партії регіонів і так далі. Але є табу, яке не переступить громадянин ніколи – ні у владі, ні в опозиції, це святе: це унітарна цілісність території, це мова, це невикористання церквою агітації за того чи іншого політика. Ці табу були перейдені буквально нещодавно.
Тому хочу наголосити: опозиція, яка переходить табу, є слабка. Слабка опозиція ніколи не може бути сильною владою. І я хочу, шановні друзі, щоб ми сьогодні, в день круглого столу, зрозуміли це, особливо ті, котрі вважають себе сьогодні, умовно кажучи, переможцями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, хоча результати голосування і сьогоднішній показують, що ми працюємо досить злагоджено.
Будь ласка, Микола Кравченко, фракція комуністів. Підготуватися Чмирю.
12:05:04
КРАВЧЕНКО М.В.
Так хочется ответить Лилии Григорович по поводу ее выступления, но воздержусь, честное слово. Вот, потому что сегодня навешивать ярлыки друг на друга – это самое последнее дело. Поэтому я …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Воздержание будет на пользу здоровью, Николай Васильевич.
КРАВЧЕНКО М.В. Да, спасибо.
Уважаемые коллеги, цель моего выступления сегодня – ознакомить с тем депутатским запросом, который я сегодня направил в адрес киевского міського голови. Ко мне, как председателю Всеукаринского союза захисту прав водіїв, обращаются массово люди из города Киева.
Суть обращений в том, что в городе Киеве решением Киевсовета ввели, так называемую принудительную эвакуацию автотранспорта. Что за этим стоит? Выезжают бригады, 11 эвакуаторов, бригады с подозрительными милиционерами, с подозрительными бригадирами, у которых фиктивные квитанции, у которых нет никаких абсолютно документов на изъятие автомобиля. Подъезжают к стоянке и не имея никаких на то оснований, грузят машину. Причем, выслеживают в основном женщин с детьми, тех, кто не может себя защитить в этот период, грузят машину. Если успевает женщина выскочить и принять меры, значит, берут с нее 400 долларов и уезжают.
То есть идет полный беспредел. Чтобы вы знали, в 2001 году 5 квітня, мы приняли законопроект, вернее закон, в котором четко выписано о запрете изъятия номерных знаков, а тем более, о принудительной транспортировке транспорта.
Речь идет о том, что, вдумайтесь, транспортировка автомобиля на сегодняшний день в такой форме обходится более 3,5 тысяч гривен. Представьте себе, а Киевсовет принял сейчас решение приобрести 50 таких эвакуаторов, объявили уже тендер. И таким образом, у нас получается, что можно ничего не делать, а казна, якобы будет пополняться за счет этих нарушителей. Это незаконно, поэтому я сегодня генеральному прокурору внес предложение, внести протест по этому вопросу, проверить целевое использование этих денежных средств и что это за бригады ездят по территории города, собирают, вы запомните, что под этим видом начнут просто работать бандиты, которые будут угонять автомобили. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Так, будь ласка, Чмирь. Немає. Ярослав Сухий наговорився вже сьогодні. Так, Колесніченко, будь ласка, фракція „Регіонів”. Підготуватись Чукмасову. Не бачу Сергія. Поляков. Немає. Козуб.
12:08:35
КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.
Фракция «Регионы Украины», Колесниченко, Севастополь.
Уважаемые коллеги, хочу обратить внимание в очередной раз о том, что много говорят у нас о сильном Президенте, который якобы управляет нашим государством.
Однако, на самом деле, на примере города Севастополя хочу привести пример, как торговцы в погонах Министерства обороны, а Министр обороны это, подчиняется лично Президенту Украины, торгуют нашим государственным и коммунальным имуществом. За последние 5 лет Министерство обороны незаконно, нарушая действующее законодательство и постановление Верховного Совета, превращает спортивные объекты, то есть стадионы, в строительные площадки.
Буквально полгода назад в центре города Севастополя огромный красивый футбольный стадион, который был назван военным городком, был продан на торгах. Городской совет неоднократно обращался к Министру обороны с просьбой не допускать такие незаконные действия и с заявлением о том, что мы не допустим перепрофилирования этого объекта.
Однако Министр обороны замечательным образом ответил городскому совету о том, что по его мнению, в Севастополе хватает спортивных объектов, на которых люди могут поправлять свое физическое здоровье.
Я думаю, что подобный ответ Министра обороны, и подобный действия Министерства обороны очень четко характеризуют отношения Президента, как к гражданам Украины, так и непосредственно к севастопольцам. И это в очередной раз показывает, что местное самоуправление у нас не имеет ни власти, ни силы.
Более того мои коллеги с юга Украины подтверждают, что Министерство обороны постоянно выступает торговцем и военные объекты под названием военные городки либо продает, либо бросает без передачи необходимой документации.
А в этих военных городках живут люди, которые не могут получить ни жилье, ни нормальные коммунальные услуги.
Поэтому считаю, что пришла пора дать по руках взорвавшимся торгашам из Министерства обороны и привлечь к ответственности лично Министра обороны, а от имени севастопольцев обращаюсь к депутатам, давайте все же хоть в этой каденции примем Закон «О городе-герое Севастополе», чтобы местное самоуправление и жители Севастополя наконец могли сами формировать исполнительную власть подотчетную, подконтрольную местному населению.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ми вже його разів п’ять приймали, тепер завдання подолати вето Президента. Будь ласка, Олександр Козуб.
Шановні колеги! Всі хто хотів висловитись, всі хто записані всі мали таку можливість виступити… Як ваше прізвище?
Мірошниченко йдіть на трибуну. З свого резерву я вам даю три хвилини, за хорошу поведінку у сесійній залі. Козуб передав, так.
12:11:32
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Дякую щиро, Адам Іванович!
Шановні колеги! Шановні громадяни України! Нещодавно з вуст деяких політиків представлених в парламенті ви почули звинувачення нашого колеги і в цілому нашої політичної сили Партії регіонів, начебто ми маємо відношення до підкупу в залі Верховної Ради.
Ми категорично заперечуємо цей факт і тим більше викликає у нас обурення те ким, власне, було представлено цю інформацію. Як відомо і пан Турчинов, який входить до фракції Блоку Юлії Тимошенко, працюючи головою СБУ мав відношення до плівок і знає, яким чином можна фальсифікувати плівки.
І сама особистість пана Ляшка, який представив суспільству ганебну інформацію, як на наше переконання, сфальсифіковану, теж відомо і відомо, що він працюючи головним редактором деяких газет, як „Політика”, „Свобода” неодноразово брав участь в створенні політичних провокацій, проведення політичних піар акцій по дискредитації політиків відомих в нашій країні.
Саме тому, виходячи з вище наведеного, ми вимагаємо від тієї комісії, Тимчасово слідчої комісії, яку ми вже створили, зробити наступне. По-перше, якомога в найкоротший термін дослідити, перевірити факти, викладені паном Ляшком і доповісти Верховній Раді, і всьому суспільству. По-друге, надати оцінку діям політиків і політичних сил, які вдаються до провокації, наклепів та нехтують принципами свободи слова, що передбачають об’єктивність і правдивість інформації, особливо з вуст парламентарів. І третє, зобов’язати після з’ясування правди тих наклепників, які її поширюють ці наклепи, публічно вибачитися, як перед нашою політичною силою, так і перед Верховною Радою, і її Головою – Олександром Олександровичем Морозом. Разом з тим, залишаємо за собою право відстоювати, захищати честь, гідність і репутацію нашої політичної сили, і конкретних депутатів в суді. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, всі мали можливість висловити те, що в них наболіло на душі, ми маємо з вами підстави ранкове засідання оголосити закритим.
Інформую вас про те, що відповідно до прийнятої раніше ще постанови, 31 липня, тобто понеділок у нас сесійний день. Тому, зранку ми проведемо Погоджувальну раду, а о 16 годині в понеділок 31 липня вечірнє засідання Верховної Ради. І відповідно до постанови, прийнятої сьогодні, ми в сесійному режимі, перша сесія, буде працювати до моменту сформування Кабінету Міністрів.
В понеділок о 16-ій годині вечірнє засідання.
На все добре. До зустрічі.