Засідання 32 (вечірнє)

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ 

Сесійна зала Верховної Ради України

15 травня 2012  року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати свої робочі місця для того, щоб ми могли продовжити роботу, і прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

16:01:21

Зареєструвалися в сесійній залі картками 319 народних депутатів.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, ми з вами зранку включили до порядку денного низку законопроектів і нам потрібно їх розглянути. Давайте, дайте по "Асканії-Новій", розглянемо. На сьогодні ж є по "Асканії-Новій", ми до завершення працюємо. (Шум у залі) Так ми сьогодні приймемо. Все буде по-чесному.

Оголошується до розгляду проект Закону про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки (реєстраційний номер 10226).

Пропозиція від комітету розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

16:02:27

За-173

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Аліпов Олександр Миколайович.

Співдоповідач – голова комітету Рибак Володимир Васильович.

 

АЛІПОВ О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки розроблений на виконання Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Проектом акту передбачається затвердження програми передачі гуртожитків державної форми власності у власність територіальних громад. Кількісні і вартісні показники завдань заходів, передбачених програмою, зазначені у розрізі регіонів. Фінансування програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів.

Держава виділяє місцевим бюджетам кошти на заходи, пов`язані з прийняттям у комунальну власність гуртожитків,  а саме: на виготовлення необхідної технічної документації, проведення капітального ремонту, конструктивних  елементів гуртожитків, внутрішньобудинкових мереж тепло-, водопостачання, водовідведення, електромереж, ліфтів тощо.

Органи місцевого самоврядування на підставі проектної документації розраховують необхідні  обсяги фінансування. В результаті виконання програми у власність територіальних громад  протягом 4 років планується передати 1058 гуртожитків державної форми власності загальною площею  2,5 мільйони квадратних метрів.

Загальний обсяг фінансування програми передбачає понад 1,2 мільярда гривень, які   поділяються між державним та місцевим бюджетом  рівними частинами по формулі 50-на-50.

Реалізація програми  дозволить забезпечити передачу   гуртожитків у власність територіальних громад, що надасть можливість реалізувати громадянам, а це понад 150 тисяч осіб, конституційне право на житло шляхом приватизації кімнат, в яких вони мешкають.

Шановні народні депутати,  прошу підтримати даний законопроект. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Володимир Васильович Рибак – голова Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики. Будь ласка, рішення комітету.

 

16:04:43

РИБАК В.В.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України на своєму засіданні розглянув внесений  Кабінетом Міністрів України проект Закону про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Необхідність прийняття такої програми передбачена законами України про забезпечення, реалізацію  житлових прав мешканців гуртожитків.

З прийняттям цих законів громадяни України, які на законних підставах проживають в гуртожитках і які не мають власного житла, набули право приватизувати житлові та нежитлові приміщення в приміщеннях.

На сьогодні майже півмільйона громадян України досі проживають у гуртожитках і не мають власного  житла. Комітет провів комітетські слухання. Всебічно обговоривши і проаналізувавши проблемні питання, комітет дійшов висновку, що прийняття закону повною мірою не виконується. Про це свідчить значна кількість звернень і скарг людей. Які порушення? Виселення мешканців гуртожитків без надання їм іншого житла всупереч закону, затягування органами місцевого самоврядування процесу приватизації мешканцями гуртожитків свого житла, відмова власників гуртожитків, які були включені до статутних капіталів товариств.

За результатами обговорення комітет затвердив рекомендації слухань, в яких рекомендував Кабінету Міністрів України щорічно під підготовці фінансовий рік, починаючи з 2012 року, передбачити кошти, необхідні для реалізації закону по гуртожитках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

РИБАК В.В. Враховуючи очікування позитивних соціально-економічних наслідків прийняття законопроекту для громадян України, прошу підтримати рішення комітету та прийняти законопроект в цілому як закон. Прошу вашої підтримки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, запишіться на виступ. Дякую, Володимир Васильович.

Катерина Самойлик, фракція комуністів.

 

16:07:32

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Звичайно, ми підтримали законопроект, який стосувався права людей на приватизацію цих житлових кімнат, які є в гуртожитку. Я не скажу, що зрушилося з місця це питання. І тому я вношу, чи це вже до другого, чи до якого там читання буде, пропозицію: взагалі нам треба подивитися, що ж там залишилося в державній власності. Скажіть, будь ласка, куди ділись відомчі гуртожитки? Ну наприклад, я ж наводила приклад: ХБК. Директор, який знаходиться в розшуку, півповерху забрав собі, півповерху забрав  своїм родичам і ніхто на це не звертає уваги. Мене, наприклад, цікавить, а що ж ми будемо робити з тими гуртожитками, які відібрали банки, які відібрали олігархи, а тепер побудували собі там, знаєте, такі офіси, офісні приміщення? Що ми будемо з цим робити? Ми зараз маємо справу, ну, з оцими сльозами, з крихтами, нам же треба вирішити питання взагалі: куди подівся величезний фонд житла, який належав потужним підприємствам нашим, чи вони відомчі, чи державні? Це інша справа. Нам треба не допустити того, щоб навіть ті гуртожитки, які належать навчальним закладам, щоб не одержувалось так, що їх будуть то під офіси здавати, то іще за якимось призначенням.

І тому фракція Комуністичної партії України буде підтримувати, але це якесь половинчасте вирішення питання. Давайте проаналізуємо, що залишилося, чому люди, прийшовши на підприємство 18-20 років, і досі там живуть, не маючи права приватизувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Все в вас, Катерина Семенівна? Василь Хара, фракція Партії регіонів.

 

16:09:50

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, этот законопроект по истине  акт справедливости. Мы знаем с вами, что 500 тысяч граждан Украины живут, практически, на птичьих правах. По многочисленным письмам, которые поступают, практически, во все комитеты Верховной Рады, по многочисленным сюжетам на радио, телевидении, других средствах массовой информации мы знаем многочисленные случаи, когда общежития продаются вместе с предприятиями, людей выселяют, отключают воду, электроэнергию, отопление, с тем, чтобы выдавить этих людей с общежития и использовать их не по назначению.

Я считаю, что это один из немногих таких актов очень справедливых и которые хоть каким-то образом дадут возможность реализовать конституционное право людей на жилье.

Фракция Партии регионов единогласно будет поддерживать этот законопроект и в первом чтении, и в целом как закон. И я убежден, что сегодня 500 тысяч граждан Украины скажут спасибо Верховной Раде, хотя они это делают не часто. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Олександрович Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Я бачу.

 

16:11:17

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко. Володимире Михайловичу шановний, мені Кендзьор (НУ-НС) передає ще одну хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка. Підтверджуєте?

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Шановні колеги, це справді ми маємо сьогодні категорію, можливо, навіть найнещасніших людей, які є у нашому суспільстві. Можливо, вони трішки щасливіші від тих, хто взагалі не має ні кола, ні двора. Надто пізно ми до цієї теми торкнулися, і думаю, невипадково, хтось занадто гальмував цей процес.

Я займався дуже щільно питанням у Кіровограді, гуртожитком колишнього радіозаводу по вулиці Героїв Сталінграда, 13. Скільки ці нещасні люди находилися по судах, скільки разів їм перекривали газ, вимикали їм електрику, власне кажучи, ті, хто приватизував цей завод. Ви ж прекрасно знаєте, що гуртожитки не входили в систему приватизації, тоді, коли йшла приватизація заводів. Тобто вони були виведені з цієї схеми. Одначе колосальні порушення відбулися по всій Україні, де частину фактично цих гуртожитків уже прихопчено, прихвачено і тому подібне.

Через те, звичайно, бодай цей законопроект при тому всьому тому, що він мені видається дуже й дуже неефективним і недосконалим, його треба підтримати. Але найкраще було би сьогодні просто, щоби міські ради передали тим, хто ще має якусь кімнату в гуртожитку, оперативно передали їх. Тому що те, що ми робимо сьогодні, ви собі уявляєте, коли це буде передано у власність, скажімо, міських органів самоуправління і таке інше, скільки цим нещасним людям доведеться находитися для того, щоби отримати цей ордер або значить цей папірець, який значить про те, що вони приватизували уже цей гуртожиток. Я думаю, це був би найефективніший момент.

І я підтримую моїх колег, які перед цим говорили про те, що варто було би все-таки розібратися, а хто ж хапанув уже деякі приміщення у гуртожитках, хто і на якій підставі? Абсолютно зрозуміло, що це все протизаконно, через це треба, щоб і прокуратура над цим попрацювала. І тільки тоді ми хоч трішки розв'яжемо цю колосальну проблему. Але  цей закон, звичайно, треба підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Каплієнко. Будь ласка.

 

16:13:31

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні колеги, все позитивне тут, в принципі, висказали, і повторюватися не треба. Безумовно, це серйозний соціальний проект, який спрямований на захист конституційних прав громадян України, які проживають в гуртожитках певний час на законних підставах і таке  інше. Так, це позитивно. Я хотів би звернути від імені депутатської групи "Реформи заради майбутнього" вашу увагу лише на декілька проблемних питань.

Перше, саме страшне. Що робити з тими гуртожитками, які  передані до  територіальної громади після 2010 року, як гласить цей законопроект, про те, з них були виселені мешканці? І, наприклад, як в Запоріжжі утворені готелі, звичайні готелі, на яких  місцеві органи самоврядування  заробляємо гроші. Як повернутися назад по таких проблемах?

Друге. Що  робити з спільним фінансуванням, коли деякі ділки фінансували на загальних підставах гуртожитки і фактично на сьогоднішній день будуть пропонувати свою спільну власність  в цій частці?

Я думаю, що по цим питанням треба доопрацювати в другому  читанні. Група…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

16:14:43

КАПЛІЄНКО В.В. Дякую, Володимире Михайловичу.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" підтримає цей законопроект 19 голосами в першому читанні, до другого читання треба доопрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено.

Ставлю пропозицію  комітету про прийняття за основу проекту Закону про Загальнодержавну цільову програму передачу гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки (реєстраційний  номер  10226). Прошу голосувати.

 

16:15:28

За-272

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону  про внесення змін до статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (щодо матеріальної допомоги).

Пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

16:16:02

За-218

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Михайлович Жебровський. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Лук'янова. Будь ласка.

 

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.

Шановні народні депутати, Володимир Михайлович, питання просте. З одного боку, в Законі про підтримку дітей-сиріт і позбавлених написано, що після завершення навчання вони отримають два податкових мінімуми. Ми вносимо пропозиції – шість. От, власне, і все. Там не такі великі гроші. Тим більше, що в бюджеті, починаючи з 2008 року, вони планувалися. Треба усунути просто-на-просто оці протиріччя між двома законами – Закон про підтримку соціальну і Закон про бюджет. От, власне, і все. Нічого тут такого немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, тоді… Ну, сідайте, будь ласка, тоді, якщо все. Катерина Євгенівна, будь ласка, позиція комітету.

 

16:17:20

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні колеги, ви почули, що тут суто технічні в принципі питання. Тому що за діючим законом ми виплачуємо дітям два прожиткових мінімумів, ну, по закону, а насправді в державному бюджеті закладено, що ми вже виплачуємо шість прожиткових мінімумів. Тому ми пропонуємо узгодити ці неузгодження. Але внести зовсім трошки в іншій редакції і записати не просто шість прожиткових мінімумів, а не менше шести. Враховуючи те, що економіка держави буде міцніти, і можливо, ми будемо виплачувати більше, ніж шість, тому ми пропонуємо внести в такій редакції, що не менше шести прожиткових мінімумів. Просимо підтримати за основу і з цією поправкою в цілому як закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги,  прошу записатися на обговорення.  Олег Зарубінський, будь ласка.

 

16:18:15

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу! Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановні колеги! Все нормально. Єдине, і один доповідач, і другий сказав, що це технічне питання. Це не технічне питання. Ми законом втричі, як мінімум, збільшуємо матеріальну допомогу. І коли це є в бюджеті на цей рік, то це не значить, що це на всі роки. Закон діє постійно.

Таким чином, треба чітко казати, що ми тим самим допомагаємо оцій незахищеній категорії населення як мінімум в три рази більше, в три відразу. І правильно Лук’янова сказала, як мінімум в три рази. Не технічне це питання, а правильне питання. І за це мають всі проголосувати, в тому числі і Володимир Михайлович. Ті, які нам обіцяли семимильними чи якими кроками йти до людей. Чи то 10 кроків, чи то 7 кроків. Де ці крокуни? Де вони зараз знаходяться?

Я дуже просив би, щоб з’ясували, де люди, які зараз мають голосувати в тому числі і за цей гуманістичний закон, де вони знаходяться? Чому немає на робочому місці? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

16:19:24

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко, "Батьківщина". Безперечно, за цей законопроект треба голосувати, його потрібно підтримувати. Ми сьогодні, шановні колеги, фактично прийняли два дуже важливих і я би сказав так, гуманістичних закони. Це щодо інвалідів, щодо їхніх робочих місць. Я думаю, що прийнятий нами законопроект дуже різко і рішуче поліпшить ситуацію. Звичайно, вона не буде ідеальною, я це розумію. Але ми зобов’язуємо просто і підприємців, і власників, і представників держави все-таки брати на роботу обов’язково людей і штрафувати в разі, якщо вони цього не будуть виконувати.

Це другий законопроект про дітей-сиріт. Тобто ми подаємо фактично сьогодні руку допомоги дітям-сиротам, які перебувають справді в дуже складній ситуації. Те, що ми їм різко збільшуємо фінансові допомоги, я думаю, це піде на користь. Бо серед цих дітей, справді, дуже багато талановитих дітей, які можуть бути представниками нашого майбутнього українського. Через те, безперечно, цей законопроект треба підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Руслан Князевич. Потім – Катерина Самойлик.

 

16:20:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, наша фракція буде підтримувати цей законопроект. І вважаємо, що ми, на превеликий жаль, трішечки припізнилися, бо йде мова про непросто дітей-сиріт і тих, які позбавлені батьківського піклування, а про випускників середніх навчальних закладів.

Ви знаєте, що в нас 12 числа у зв'язку з Євро були проведені поспіхом, зважаючи на об'єктивні обставини, випускні вечори. І я знаю такі випадки, навіть нещодавно показували сюжет по телебаченню, що окремі з цих дітей навіть не могли собі придбати відповідний випускний одяг. І тому буде не зайвим збільшення з 2 до 6 мінімальних розмірів заробітної плати такої допомоги одноразової. Інша справа, що це насправді мізерні кошти і напевно вони не вирішать питання цих дітей. Але разом з тим, принаймні для тих, які у відкрите життєве плавання залишаються наодинці з життєвою ситуацією, це буде точно не зайвим подспорьем і допомогою, принаймні на перший час, до того часу, коли вони зможуть або знайти своє місце у вищому навчальному закладі, або змушені будуть працювати і знаходити свою долю на підприємствах. Тому ми будемо підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція комуністів. Потім – Володимир Курило.

 

16:21:49

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я підтримую колегу, який висловив думку, що це не зовсім таке технічне питання, це питання політики нашої держави, це соціальне питання. Ось перед цим ми приймали питання, яке стосувалось гуртожитків, повернення до комунальної власності. І я у зв'язку з цим звертаюсь до профільного комітету Верховної Ради України, що нам треба комплексно підійти до вирішення питань щодо соціальної підтримки наших сиріт. Ось зараз не залишилось зовсім уже відомчих гуртожитків. Дитина-сирота, яка закінчує чи то ПТУ, чи то вищий навчальний заклад, практично залишається на вулиці і не має можливості як же їй вижити, даху над головою немає. Давайте це питання вирішимо!

Ось Верховна Рада України зробила свій внесок і цю справу. Ми запровадили для цієї категорії спеціальні стипендії Верховної Ради України. Але давайте ми зробимо все-таки комплексний підхід по соціальній підтримці сиріт…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Курило, група "Реформи заради майбутнього".

 

16:23:04

КУРИЛО В.С.

Віталій Курило, Володимир Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій, я перепрошую, перепрошую.

 

КУРИЛО В.С. Нічого, нічого. Шановні колеги, питання дітей-сиріт – це питання досить глибоке і це велика проблема всієї держави. І те, що сьогодні ми проголосуємо, це дуже корисно, позитивно. Але найголовніша проблема для цих дітей, які закінчують школу, це, по-перше, житло, якого досить часто у них немає. І друга проблема - це робоче місце або місце для навчання.

Тому до цього питання треба підходити комплексно. Сьогодні я закликаю і наша депутатська група підтримає рішення, але є пропозиція Міністерству освіти, науки, Мінмолодьспорту підготувати більш фундаментальний законопроект, пов'язаний із соціальним захистом цих категорій дітей. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Ляшко, позафракційний.

 

16:24:10

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Дякую, Володимир Михайлович, що дали слово, адже питання, яке обговорюється, дуже для мене важливе, бо я сам до того як стати народним депутатом виховувався в дитячому будинку 5 років і 10 років навчався в школі-інтернаті. І перший наш закон, який ми прийняли у Верховній Раді разом з інтернатівцем ще одним - Юрою Мірошниченком, який зараз Представник Президента у Верховній Раді, це був закон про підтримку, державну підтримку дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування.

Насправді питання, яке ми обговорюємо – це копійки, 6 тисяч гривен на підтримку дітей-сиріт це не ті гроші, про які варто говорити, за цей закон треба проголосувати. Питання, правильно сказали попередні доповідачі, педагог Курило, який знає, що таке діти, як з ними працювати, питання треба в комплексі вирішувати.

Уряд повинен створити умови для того, щоб діти-сироти були не кинуті напризволяще, бо сьогодні ця дитина виходить з інтернату і нікому вона не потрібна. Вона йде або на Окружну, або в бандити, або ще кудись, отака переважна доля чекає цих дітей-сиріт. І завдання держави…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Якщо немає пропозицій, то я поставлю на голосування питання про схвалення  Закону України  про внесення  зміни до статті 8 Закону України "Про   забезпечення організаційно-правових умов  соціального захисту дітей-сиріт та  дітей, позбавлених батьківського піклування" (реєстраційний номер 10136). Прошу голосувати.

 

16:25:58

За-293

Закон прийнято. Дякую.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1871, "БЮТ – "Батьківщина" – 2, "Наша Україна – Народна самооборона" – 26, комуністів – 24, Народна Партія – 19, "Реформи заради майбутнього" – 19, позафракційні – 16.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо коригування ставок акцизного податку (реєстраційний номер  10379). Пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

16:26:44

За-212

Доповідач – заступник міністра енергетики та  вугільної промисловості Сергій Чех.

 

ЧЕХ С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Метою прийняття  законопроекту є стабілізація цін на моторне паливо  в роздрібній мережі для споживачів та зменшення впливу на  соціально-економічний розвиток України, підвищення цін на нафту на світових ринках. Мається на меті поліпшення стану  нафтопродуктозабезпечення  потреб вітчизняних споживачів, у тому числі сільгоспвиробників  у періоди проведення польових робіт.

В останні роки світовий ринок нафти   характеризується високою динамікою цін. У березні ціни на нафту практично досягли передкризового рівня  2008 року – 128 доларів за барель. Нестабільність світового ринку  здійснює негативний вплив  на економіку Україну. Непрогнозоване підвищення цін на нафтопродукти створює інфляційний тиск на національну економіку, оскільки безпосередньо впливає на собівартість продукції в більшості галузей.

Для стабілізації цін уряд України в 2011 році вже приймав рішення про тимчасове зменшення в літні місяці розміру акцизного податку на нафтопродукти. Це дозволило стабілізувати роздрібні ціни та оптові ціни на нафтопродукти на незмінному рівні впродовж другого півріччя 2011 року. В поточному році знову спостерігається стрімке збільшення цін на нафту на 14 відсотків з початку року. Це вже призвело до зростання вартості нафтопродуктів в роздрібній мережі на 4,5-5,8 відсотків з початку року станом на початок квітня. Застосування корегуючої суми, що передбачається законом, до базових ставок акцизного податку на нафтопродукти дозволить забезпечити збереження роздрібних цін на моторні палива на стабільному рівні. При цьому ставка акцизного податку виступатиме коректором світової ціни нафти для споживачів України.

Враховуючи актуальну на сьогодні тенденцію зменшення цін на нафту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка. Останній абзац зачитайте і все.

 

ЧЕХ С.М. Дякую.  Це може призвести до додаткових надходжень, тому що буде застосоване збільшення ставки, і створить деякий необхідний для економіки резерв, на майбутнє можливе підвищення ціни.

Враховуючи зазначене, прошу шановних народних депутатів підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, будь ласка, запишіться на обговорення цього запитання. Володимир Каплієнко, "Реформи заради майбутнього" група.

 

16:29:56

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, я не знаю, чому не записалися на обговорення цього законопроекту. Ну, нібито він простий, але, з іншого боку, не такий. От, давайте звернемо увагу. Ну, безумовно, він тимчасовий, безумовно, він знаходиться в такій доволі цікавій галузі. Проте, на що він спрямований? От давайте задамо один одному питання. Якщо мова йде про введення коригуючих коефіцієнтів на акциз по паливно-мастильним матеріалам і, мало того, не підпадає  сюди авіаційна промисловість вся, то, можливо, мова йде не про те, що стимулюємо чи зберігаємо рівень  цін на рівні, знаєте, нормального споживання для пересічного українця, а можливо держава в такий спосіб: перше,  розписується в своїй нездатності щодо регулювання цін на паливно-мастильні матеріали через Антимонопольний комітет. Ну так виходить з цього.

І друге питання, що фактично сама держава втручається в ситуацію, коли вона буде впродовж 2012 року підтримувати, скажемо так, своїми зусиллями надвисокий рівень на мастильні матеріали.

Ну от скажіть, будь ласка, всі ви пам`ятаєте, що 5 гривень коштував літр 95-го бензину? Та де це? Чи 8 гривень, чи 10, воно стрімко зростає. І на  сьогоднішній день, якщо базова ставка за  барель коштує  105, 125 і таке інше, як прописано в цьому законі, то сама держава фактично регулює  такий податок чи такий акциз, такий корегуючий коефіцієнт, який стимулює продавців палива на заправках утримувати одну-єдину ціну, яка не менше,  ніж діє на сьогоднішній день. То фактично ринок повинен регулювати в інший спосіб: впала ціна – через це впала і ціна на заправках. То що ж це за соціальний закон тоді? Що він регулює?

Депутатська група готова підтримати цей законопроект, але прибрати в цьому законопроекті питання, які стосуються саме втручання держави в такий спосіб в таке регулювання. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто ще наполягає на виступі з цього приводу? Немає. Ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України  про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо коригування ставок акцизного податку (реєстраційний номер 10379). Прошу голосувати.

 

16:32:40

За-247

Рішення прийнято.  Дякую. 

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Постанови про відзначення 90-річчя з дня народження Анатолія Дімарова (реєстраційний номер 10203).  Пропозиція: давайте розглянемо це питання за скороченою процедурою. Було б ще краще, якби ми просто прийняли цей документ і привітали ювіляра. Будь ласка.

 

16:33:20

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я знаю, що ви знаєте Дімарова. І я дуже радий і втішений тим, що ви його знаєте і любите. Але річ у тому, що ми настільки затягнули цей проект постанови, що просто в нахльост уже йде його день народження.

Через те, маючи сьогодні таку нагоду, я хотів би все-таки з цієї нашої трибуни парламентської кілька слів сказати про цю, абсолютно унікальну, людину, яку має українська культура, українська духовність, українське слово і українська література.

Анатолій Дімаров унікальний, по-перше, тим, що на сьогоднішній день це найстарший письменник, який є в Україні. Але є різні старші письменники. Є ті, хто вже, так би мовити, тільки згадують минуле і тому подібне. Анатолій Дімаров щороку видає нову книжку, причому таку молоду, таку енергійну, він так врізається буквально в найсучасніші сьогоднішні проблеми, що просто-на-просто, ну, диву даєшся, як цей чоловік зберіг у собі молодість духу, свіжий погляд на все, прошов всі фронтові дороги від першого дня війни до останнього, був командиром партизанського загону. Через те я переконаний, що тут, у цій залі, ніхто якихось претензій до цього унікального чоловіка мати не буде. Одначе я хотів би нагадати, що сталося так, що його романи, такі як "Білий гнів", "Ідол", "Його сім’я", "Містечкові історії", "Сільські історії", різалися цензурою не раз і викидалися ті місця, де згадувалися, скажімо, перегиби в колективізації і тому подібні. Цей чоловік витерпів усе. Він є лауреатом Національної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка. Навдивовижу демократичний, з колосальним гумором, за ним (просто немає часу), за ним йде ціла низка всяких веселих історій, розіграшів і тому подібне.

Через те маємо такого чоловіка, і думаю, що будемо мати за честь проголосувати за те, що найголовніше, що є в цій постанові, яку я вніс, це, звичайно, видати твори цього чоловіка. Тому що інакше ходити йому, ще раз кажу, дуже талановитому письменнику, чесному, порядному, благородному, українському справді, ходи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звершуйте, будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. У мене ще ж є трішки від комітету, я завершую зараз.

Через те, я думаю, що найголовніше, тут, звичайно, уже ніхто нічого там не встигне там на телебаченні і тому подібне там, але, звичайно, видати його твори за рахунок держави, щоб держава допомогла, я думаю, що це просто збагатить нашу культуру і це справа нашої честі. Переконаний, що майже всі, хто є в цій залі, підтримає проект цієї постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, перед тим, як поставити на голосування, я просив би тут вилучити: "рекомендувати Кабінету Міністрів у двотижневий термін з дня прийняття цієї постанови…" просто утворити організаційний комітет, і далі за текстом, і тут знову викреслити "в двотижневий термін після утворення організаційного комітету", а розпочати просто: затвердити план і далі за текстом. З урахуванням цих уточнень ставлю на голосування пропозицію про прийняття Постанови Верховної Ради України про відзначення 90-річчя з дня народження Анатолія Дімарова, (реєстраційний номер 10203). Прошу голосувати.

 

16:36:45

За-272

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статей 36, 127 і 205 Цивільного процесуального кодексу України (щодо питань, відповідно до яких суд вирішує справи), (реєстраційний номер 7386).

Пропозиція: розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

16:37:27

За-210

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Сергій Гордієнко. Співдоповідач – Дмитро Притика.

 

16:37:40

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги,  пропонується вашій увазі проект Закону України про внесення змін до статей 36, 127, 205 Цивільного процесуального кодексу України (щодо питань, відповідно до яких суд вирішує справи). Він підготовлений групою народних депутатів: Гордієнко, Бевз і Бондик.

Законопроект розроблено у зв’язку з необхідністю усунення розбіжностей та неузгодженостей статей кодексу та … повного захисту третіх осіб при вирішенні питання про вступ у справу на стороні позивача чи відповідача. В кодексі нині відсутня норма, де суд мав би вручити третій осіб копії доданих до позовної заяви документів. Отримавши тільки копію позовної заяви, третя особа не може повністю усвідомити підставу та предмет позову та чим він обґрунтовується, не маючи доданих до неї документів. Потребує вдосконалення і норми кодексу стосовно укладення сторонами мирової угоди.

Завданням законопроекту  є усунення цих протиріч та неузгодженостей між окремими статтями. Законопроектом  пропонується внести доповнення в частину другу та третю статті 36, частину другу статті 127 та виключити слова "і вона визнана судом" із пункту четвертого частини першої статті 205.

Прийняття цього проекту закону захистить права третіх осіб при ознайомленні із змістом позову та його обґрунтуванням для прийняття рішення про вступ у справи та усуне неоднозначності при винесенні судом ухвали про закриття провадження у справі в разі укладення сторонами мирової угоди.

Я прошу підтримати цей законопроект. Я бачу, що стоїть питання про доопрацювання. Але якщо буде про доопрацювання, то вказати, що чітко необхідно доопрацьовувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам також. Дмитро Микитович Притика, член Комітету з питань правосуддя. Будь ласка.

 

16:39:52

ПРИТИКА Д.М.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради  України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до статей 36, 127 і 205 Цивільно-процесуального кодексу України (щодо питань, відповідно до яких суд вирішує справи) (реєстраційний номер 7386), внесений народними депутатами України Гордієнком, Бевзом, Бондиком. І зазначає наступне: проаналізувавши запропоновані проектом закону зміни, комітет відзначає, що вони спрямовані на усунення розбіжностей між статтями 127 і статтею 120 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими позивач повинен додати до позивної заяви її копії та копії  всіх доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, що забезпечує права третіх осіб на ознайомлення зі змістом позову.

Проте логічним було б доповнити статтю 36 Цивільного процесуального кодексу України  положеннями про  порядок залучення до  участі у справі третьої особи за ініціативою суду. Оскільки стаття 35 Цивільно-процесуального кодексу України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, можуть бути залучені до участі в справі за ініціативою суду. 

В зв'язку з цим потребує доповнення і стаття 119 Цивільно-процесуального кодексу України, яка  регулює форму і зміст позивної заяви щодо найменування  третіх осіб, які залучаються до  справи.

Відповідно до статті 175 Цивільно-процесуального кодексу України суд повинен перевірити умови мирової угоди на предмет дотримання її вимогам закону.

Запропоновані зміни до  статті 205 скасовують обов'язковий порядок визнання мирової угоди судом при закритті  впровадження справи на підставі укладеннями сторонами цієї угоди, що на думку комітету може мати негативні правові наслідки вразі порушення прав свобод або інтересів інших осіб. Враховуючи викладене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон, завершуйте

 

ПРИТИКА Д.М.  … рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статей 36,  127 і  205 Цивільно-процесуального кодексу України  (щодо питань, відповідно  до яких суд вирішує справи) повернути на доопрацювання суб'єктам права законодавчої ініціативи. Але враховуючи розбіжності між позицією авторів і рішенням комітету, прошу визначитись.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення  цього питання.  Так, народний…  Відмовляється  Гривковський.    Тоді, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію першу про прийняття за основу. Якщо ні, тоді на голосування буде ставитися друга пропозиція про повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 7386) про внесення змін до статей 36, 127 і 205 Цивільного процесуального кодексу України (щодо питань, відповідно до яких суд вирішує справи).

 

16:43:32

За-30

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

16:43:56

За-27

Рішення не прийнято. Законопроект   відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 48 Господарського процесуального кодексу України (щодо оплати за проведення судової експертизи) (реєстраційний номер 7396).

Пропозиція: розглядати питання за скороченою процедурою.

 

16:44:29

За-216

Рішення прийнято.

Так, доповідач - Віктор Шемчук. Не бачу. Дмитро Микитович Притика, будь ласка, рішення комітету.

 

16:44:45

ПРИТИКА Д.М.

Шановні колеги, комітет, проаналізувавши запропоновані проектом закону зміни, відмічає, що запропоновані зміни стосуються питань, пов'язаних з витратами на оплату не тільки за проведення судових експертиз і послуг перекладача, але й послуг адвоката. Тому назву статті необхідно про це доповнити.

Крім того, якщо мова йде про витрати перекладача-експерта, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, наймання житла тощо, то, напевно, слід передбачити витрати на оплату добових, винагороди за виконану роботу.

Комітет також відмічає, що питання розподілу витрат між сторонами врегульовані в статті 49 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує порядок розподілу господарських витрат. Реалізація норм проекту щодо компенсації за рахунок державного бюджету України витрат на проведення судових експертиз та залучення перекладачів, в разі їх призначення за ініціативою суду. А також у разі звільнення обох сторін від сплати судових витрат або зменшення їх розміру потребує збільшення видатків державного бюджету на утримання органів судової влади.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування або пропозиції щодо скорочення витрат бюджету. Про що вказується у висновку комітету з питань бюджету.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України, відсутність фінансово-економічного обґрунтування є однією з підстав для повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Враховуючи викладене, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 48 Господарського процесуального кодексу (щодо оплати за проведення судової експертизи), (реєстраційний номер 7396), внесений народним депутатом України Шемчуком, повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хто буде виступати з цього приводу? Немає бажаючих? Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту (реєстраційний номер 7396). Прошу визначатись.

 

16:47:17

За-39

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Визначайтесь, будь ласка, голосуванням.

 

16:47:40

За-12

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення окремих положень організації судової влади (реєстраційний номер 9740).

Пропозиція: розглядати питання за скороченою процедурою.  

 

16:48:12

За-207

Рішення прийнято.

Доповідач і співдоповідач –  Дмитро Шпенов, тобто 4 хвилини.

 

16:48:26

ШПЕНОВ Д.Ю.

Судова реформа в Україні успішно триває. Дуже важливим та значним кроком було прийняття Закону України  "Про судоустрій та статус суддів" у липні 2010 року, що сприяло розвитку законодавчого забезпечення діяльності судових органів.

Однак, законотворчий процес непереривний. Окрім безпосереднього розгляду законопроекту Комітет з питань правосуддя отримує велику кількість звернень та пропозицій, які надходять від громадян, суддів, органів суддівського самоврядування. Вони є дуже важливими. Адже ця точка зору від тих,  хто застосовував закони на практиці. Ми як народні депутати вивчаємо ці пропозиції та обговорюємо. Деякі ідеї знаходять підтримку і стають законопроектами. Цей законопроект є результатом саме такої роботи, тому я із зацікавленістю підтримав ініціативу Ківалова Сергія Васильовича щодо роботи над ним.

Передбачені зміни, на нашу думку, сприятимуть більш ефективній роботі суду. Основні із них полягають в наступному. Надати суду права не розглядати звернення та запити, що містять прояв явної неповаги до суду. Такі дії є адміністративним правопорушенням згідно чинного законодавства. Чому суд має їх розглядати? Адже існує встановлений порядок подання скарг на дії суддів та на судові рішення. Пропонується уточнити, що судові рішення, які виконуються негайно є обов'язковими до виконання, вони набирають сили за загальними правилами. Це є підставою для зловживань та відмови у виконанні такого рішення. Тоді, як негайного виконання допускається рішення, наприклад, про стягнення аліментів, заробітної плати, шкоди внаслідок каліцтва, смерті, поновлення на роботі в разі незаконного звільнення.

Пропонується надати можливість голові суду запроваджувати спеціалізацію серед суддів, а також контролювати дотримання суддями процесуальних строків та трудової дисципліни. Саме голова суду як керівник та адміністратор,   що зацікавлений в ефективній роботі суду, зможе визнати необхідність запровадження спеціалізації для кваліфікованого розгляду справи. Для прикладу. В Міжнародному кримінальному суді спеціалізацію суддів визначає також керівництво суду.

Пропонуємо не проходити спеціальну підготовку для зайняття посади судді особам, які мають стаж роботи на посаді помічника судді не менше 3 років. Вважаємо, що такі особи вже мають достатній досвід, таке положення буде заохоченням для юристів йти працювати в суди на посади помічників, які зараз не дуже популярні через обсяг роботи та розмір заробітної плати.

Вищий адміністративний суд України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримали законопроект. Запропоновані нами зміни враховують побажання суддів та громадян, носять організаційний характер, не містять можливостей для зловживання та сприятимуть покращенню процесу здійснення правосуддя.

Під час розгляду законопроекту на засіданні комітету 8 лютого 2012 року він знайшов підтримку усіх членів комітету, присутніх на засіданні. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект в першому читанні за основу. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні… Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, запишіться на виступи з цього приводу. Так, Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

 

16:51:40

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати слово Олегу Ляшку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, будь ласка.

 

16:51:45

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Володимире Георгійовичу, це я до Карпука звертаюся. Я чув повідомлення, що пан Карпук відмовляється йти в депутати. Якщо, не дай Бог, ви свою цю заяву реалізуєте, Верховна Рада багато втратить. Так що ідіть. Чим більше в парламенті таких як Князевич, Карпук, тим більше порядку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по темі.

 

16:51:57

ЛЯШКО О.В.

 …буде в країні. А тепер по темі, Володимир Михайлович, по темі. Законопроект називається "про удосконалення окремих положень…, да, он мені підказують, не представився. Олег Ляшко, Радикальна партія.

Законопроект називається "щодо удосконалення окремих положень організації судової влади". Неправильна назва законопроекту. Надо не удосконалювати окремі положення щодо  організації судової влади, а нада ту судову владу, яка сьогодні є у країні, ліквідувати взагалі, адже це антинародна судова влада, вона  працює тільки на владу, по дзвінку від Адміністрації Президента, подзвонили – Юлю  посадили, подзвонили – Луценка посадили, подзвонили – завтра Ляшка посадять.  От яка у нас судова влада. Зрозуміло чи ні?  Починаючи  від Конституційного   Суду, бо Конституційний Суд – це найвищий  суд в Україні, і цей Конституційний  Суд приймає рішення, яким  ліквідовує пільги чорнобильцям, афганцям, дітям-війни, іншим соціально-незахищеним  категоріям громадян.

 Я з усією відповідальністю заявляю,  у нинішній Україні судової влади, як такої,  немає. Це не суд, а це кривосуддя, це пародія на  суд. Покажіть мені суддів. Хто суддя? Кирєєв суддя, який посадив Тимошенко ні за що, чи суддя Вовк суддя, проти якого  Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу і він Юру Луценка ні за що посадив   у тюрму, чи інші  судді, яких  можна тут багато…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

ЛЯШКО  О.В. Тому вихід один:  міняти  Закон про судоустрій, суддів має обирати  народ, Адміністрацію Президента, Президента, Верховну Раду  і всіх інших чиновників  усунути від впливу на суддів, от тоді матимемо  справді  незалежну судову владу. А сьогодні  ганьба у нас, а не судова влада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Я повинен нагадати, що Верховна Рада України  сьогодні ніяк не впливає на формування  і функціонування суддівського  корпусу. Сьогодні Верховна Рада  має лише одне повноваження – освятити  ті кандидатури, які вносяться до Верховної Ради України, я маю на увазі в плані суддівського корпусу.

Ставиться  на голосування пропозиція про прийняття  за основу проекту Закону про внесення змін до  Закону України  "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення окремих положень організації судової влади (реєстраційний номер 9740). Прошу голосувати.

 

16:55:27

За-235

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Пропозиція: розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

16:55:58

За-211

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Валерій Писаренко, співдоповідач – член комітету… А, доповідачем і співдоповідачем буде виступати Дмитро Микитович Притика. Будь ласка, у вас 4 хвилини, Дмитро Микитович.

 

16:56:20

ПРИТИКА Д.М.

Дякую. Шановні народні депутати! Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя розглянуто поданий народними депутатами України Ківаловим, Писаренком, Пилипенком проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції (реєстраційний номер 9753).

Основним завданням законопроекту є підвищення оперативності судового розгляду справ і, як наслідок, покращення рівня реалізації права особи на судовий захист.

Проектом пропонується внести зміни до низки кодексів, якими передбачити можливість участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції. Відповідно до законопроекту участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції буде відбуватися на підставі ухвали суду за клопотанням учасника процесу або за власною ініціативою. При цьому постановлення ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не позбавляє  її права прийти до зали судового засідання та взяти участь у такому засіданні в загальному порядку.

Проектом також передбачено, що використання у судовому засіданні  технічних засобів і технологій  повинно здійснюватися таким чином, щоб забезпечити належну якість зображення і звуку, можливість учасників  процесу чути та бачити хід судового засідання, ставити питання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

З метою вирішення технічних питань, пов`язаних з проведенням відео конференцій проектом також передбачені зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Ефективність систем відео конференцій у процесі розгляду  справ у суді доведено досвідом зарубіжних країн, а їх провадження дозволить заощадити громадянам значні кошти, що витрачаються на поїздки до судів, які знаходяться в інших населених пунктах.

Таким чином, наслідком прийняття пропонованого проекту закону стане підвищення оперативності  розгляду справ судом, що  сприятиме  належній реалізації конституційного права особи на судовий захист.

Враховуючи викладене, Комітет Верховної Ради України  з питань правосуддя рекомендує Верховній Раді України  проект Закону України  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні у режимі відео конференції розглянути в першому читанні  та прийняти його за основу.  Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.   Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, будь ласка, запишіться на обговорення цього питання. Прізвища народних депутатів прошу показати. Гривковський, будь ласка. Відмовляється. Юрій Мірошніченко, фракція Партії регіонів.

 

16:59:36

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги! Сьогодні ми багато говоримо про  права людини, про  судочинство, яке має бути об`єктивним, яке повинно ґрунтуватися  на законі, яке повинно враховувати ті міжнародні стандарти, які вже є реальністю в багатьох країнах  Європейського Союзу. Ми вже зробили багато кроків для того, щоб наблизити ці стандарти до нашої практики. Зокрема ми запровадили практику технічних засобів, які фіксують хід судового засідання.

Цим законом пропонується зробити черговий крок, який дозволить в зручний для громадян спосіб дозволити брати участь в судових засіданнях, тим більше що саме практика європейських країн і Сполучених Штатів говорить про те, що це, з одного боку, дійсно, скорочує терміни, адже люди не завжди зможуть прибути вчасно на засідання, і відповідно ці засідання судові переносяться; і, з іншого боку, це заощаджує і кошти значні, для того щоб їм приїжджати до інших міст країни, а дехто навіть перебуває за кордоном.

Тому закон слушний, важливий, необхідний. І від тих декларацій, які ми звикли робити з цієї трибуни, щодо захисту прав людей і забезпечення справедливого судочинства ми повинні перейти до конкретних кроків. Цей закон забезпечує такий поступ вперед.

Прошу підтримати його. І вношу пропозицію скоротити терміни підготовки до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона” .

 

17:01:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, добре чи погано, коли будуть, можливо, розглядати справи в режимі відео-конференції? Очевидно, що добре. інше питання, що перше ніж заощадити щось, треба щось потратити. А де в нас розрахунок, а що ви пропонуєте потратити, а скільки? А нічого тут немає.

Давайте подивимося, що сталося вчора. Учора Президент України оголосив в Донецьку чомусь про те, що він підписав Кримінально-процесуальний кодекс. Прийнятий шахрайським шляхом Кримінально-процесуальний кодекс, доопрацьований нібито, бо техніко-юридичні опрацювання були зроблені цього кодексу, після чого помінялися аркуші.

Це знаючи істину, що навіть в реченні: "Казнить, нельзя помиловать", обов'язкова і важлива кома. Кодекс був сфальшований, той, що вже проголосований в страсну п'ятницю. І ми зараз говоримо… Адам Іванович, ви мене не відволікайте, я відповідаю за кожне слово. Я розказую, що подали зараз кодекс і Президент підписав його, який відрізняється від того, який проголосований, о це я розказую, Адам Іванович, і не розказую, а повідомляю народу України.

Так от, тут є доручення, в цьому законі, Уряду, де він має в місячний термін гроші на те, щоб забезпечити не менше двох залів на кожен місцевий суд, не менше чотирьох залів на кожен апеляційний суд і не менше п'яти залів на Вищий спеціалізований і п'ять – для Верховного Суду України. Дуже добре, щоб ми показали, де ці  розрахунки і, можливо, це пішло б замість тих 18 мільярдів, які пішли зараз на органи управління. Через це я б не заперечував, але зараз вважаю, що в такому варіанті розглядати – сируватий закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я заявляю також, що підписаний і направлений на розгляд Президенту України Кримінально-процесуальний кодекс стовідсотково відповідає тому документу, який був прийнятий в Верховній Раді України, все інше – це політичні балачки.

Будь ласка, Володимир Каплієнко, а потім – Володимир Яворівський.

 

17:04:12

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Володимир Михайлович.  Шкода, що лише одна хвилина, коротенько, ну, не підтримую я тези попереднього виступаючого про те, що цей законопроект не можна приймати, не підтримую від імені групи тези про те, що тут треба додавати фінансові розрахунок. Мова іде про провадження політичної волі в кожному суді, де мається право на тої чи іншої сторони на ведення відео-конференції судового засідання. І чи то є погано? Підтримую Юрія Мірошниченко, це дуже добре і це досвід всіх держав, продвинутих держави світу про те, що треба таке робити. Проте є лише одне питання: тут передбачено, цим законопроектом, можливість ведення відеозапису, але не є передбаченою обов'язковість на це ведення.

Хотів би нагадати, що досвід Російської Федерації, коли великий масив інформації в відеорежимі був зібраний з усієї держави впродовж виборів, дозволяє проводити через ІР-протоколи запис без будь-яких додаткових витрат. То давайте внесемо обов’язковість запису, але після цього надамо право користуватися або не користуватися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Володимир Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

17:05:24

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Блок Юлії Тимошенко, Володимир Яворівський. Мудрий чоловік сказав, що найкращий німб тримається на рогах чорта. Точнісінько так само, з моєї точки зору, виглядає і цей законопроект. Чи хтось прорахував, дійсно, як буде виглядати це подання свідчень свідком у режимі такої відеоконференції? Що буде робити свідок? Чи можете собі уявити, що значить буде організувати, скажімо, де ще в Рівному чи там у Львові, чи ще деінде організувати, щоби свідок мав можливість через відеоканал подати свої свідчення. Я думаю, це буде на багато дорожче, ніж те, про що сказав тут мій колега, про те, що це дуже дорого, якщо приїде свідок. Це, по-перше.

Я переконаний, що звичайно це прогресивний нібито такий метод, але насправді реалізувати його в наших умовах при наших злиднях сьогодні в судах, я думаю,абсолютно неможливо.

А потім, я переконаний, цей законопроект приймається для одного – для того, щоби в палаті Юлії Тимошенко поставити камеру і продовжувати далі це ганебне судилище.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління рекомендує повернути законопроект на доопрацювання.

Відповідно до Регламенту ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції (реєстраційний номер 9753). Прошу голосувати.

 

17:07:16

За-241

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язкового  надання паперових витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пропозиція: розглядати питання  за скороченою процедурою.

 

17:07:49

За-213

Рішення прийнято.

Доповідач – Олексій Логвиненко. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та  підприємництва Ксеня Ляпіна. Прошу вас.

 

17:08:03

ЛОГВИНЕНКО О.С.

Дякую. Шановний Володимире Миколайовичу! Шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язкового надання  паперових витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (номер 9442).

Законопроект, який пропонується, сприяє зниженню адміністративного навантаження на бізнес, дозволяє суттєво зберегти час та гроші платників податків. Що конкретно пропонується в законопроекті?

Перше. Скасувати обов'язковість надання паперових витягів з Єдиного реєстру.

Друге. Замінити паперову форму відомостей з реєстру на електронну.

Третє. Ліквідувати інститут дублікатів установчих документів.

Четверте. Ввести лише  один оригінал установчих документів, який має зберігатися у державного реєстратора, так він взагалі ніколи не загубиться.

Необхідність зайвий раз приносити черговий папір черговому чиновнику дуже  ускладнює життя підприємців, вбиває час  і гроші, паперові відомості з реєстру швидко втрачають актуальність і їх знову потрібно випрошувати у  чиновників.  Іноді доходить до  абсурду: юридична особа, яка  ліквідується,  яка втратила оригінал реєстрації, повинна отримати дублікат, щоб потім його знову ж таки потім здати.

Хочу всім присутнім нагадати, що сайт Єдиного державного реєстру існує, а підприємці й досі тонуть в паперах. Держава фактично відстала від своїх громадян, які давно перейшли на електронні документи, Інтернет-технології ХХІ століття. Існує нагальна потреба у зміні законодавства в напрямку запровадження електронного обігу документів, якщо ми бажаємо дійсно рухатися до стандартів цивілізованих країн. А цифрові технології…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.

 

ЛОГВИНЕНКО О.С.  ...я тоді в завершення, законопроект  не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Дякую. Прошу підтримати, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Будь ласка, Ксенія Михайлівна, рішення комітету.

 

17:10:34

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, Партія "За Україну!" Шановні колеги, я звертаю увагу на те, що Комітет  з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва ще 15 листопада 2011 року розглянув цей законопроект  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язкового надання паперових витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На своєму засіданні ми звернули увагу на те, що мета цього законопроекту, а саме скасування обов'язку надання паперових витягів з Єдиного державного реєстру є дуже важливою, що це вже не перша спроба довести до логічного результату, зроблений Верховною Радою крок по скасуванню свідоцтв про державну реєстрацію. Тому що, скасувавши свідоцтва, ми в багатьох законах залишили тим не менш вимогу надавати паперові витяги з Державного реєстру, що зараз призводить до того, що підприємці роблять зайві витрати як грошей, так і в першу чергу часу, що так само є гроші.

Однак Головне науково-експертне управління висловило зауваження до деяких інших аспектів цього законопроекту. І такі побоювання є. Насправді добрими намірами можна вислати дорогу в ад.

Так, наприклад, заміна будь-яких дій щодо державної реєстрації в паперовому вигляді, який зараз діється, чи надання якоїсь інформації з Державного реєстру в паперовому вигляді на обов'язкову електронну форму може призвести до того наслідку, до якого свого часу призвела вимога податкової всім одночасно перейти на електронний документообіг. В результаті малий бізнес просто постраждав. Тобто тут треба робити кроки на перехід  до електронного обігу, але поки що не скасовуючи можливість, якщо суб’єкти цього хочуть, робити це в паперовому вигляді.

Другий момент, на який звертає увагу науково-експертний і звертає увагу комітет. Момент про те, щоб замінити видачу юридичній особі оригіналів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. … оригіналів до установчих, документів установчих копіями. Це може з одного боку призвести до погіршення в ситуації з рейдерством. Тому що це може призвести до того, що розібратися в системі власності буде взагалі неможливо. Тому що в суді ніякі дублікати і ніякі копії не приймаються, якщо це не зроблено відповідним чином, не завірено. Тому, власне кажучи, тут треба роблячи кроки на покращення, не треба погіршувати.

Ми за те, щоб ухвалити його за основу і поправити відповідні статті до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатись на виступи з цього приводу.

Будь ласка, Геннадій Задирко, група "Реформи заради майбутнього".

 

17:13:42

ЗАДИРКО Г.О.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього", Геннадій Задирко, Миколаївщина. Наша депутатська група буде підтримувати цей законопроект, враховуючи те, що сьогодні насправді дуже і дуже важко підприємцям. І спрощувати систему дійсно потрібно.

Проект скасовує обов’язковість надання паперових витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців. Також передбачає скасування інституту дублікатів установчих документів та заміну опублікування відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців в паперовій формі електронною формою. На наш погляд, це є позитивні речі.

І по суті проект пропонує скасування подання юридичними особами виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців при видачі ліцензій, дозволу, сертифікату або здійснення державної реєстрації як суб’єкта певної діяльності. Що значно полегшує життя суб’єкта підприємництва.

Чесно кажучи, дуже багато сьогодні народних депутатів вже почали працювати на майбутніх мажоритарних  округах, і я думаю, що їх зустрічі з підприємцями чітко говорять про те, що сьогодні не на словах, а справді на ділі треба все ж таки якимось чином спростити роботу дрібного та середнього бізнесу. Тому наша депутатська група закликає залу підтримати цей законопроект, там є деякі недоречності, але я повністю підтримую пані Ксенію Ляпіну, що цей законопроект до другого читання можна більше вдосконалити і зробити його кращим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Солошенко, фракція Партії регіонів.

 

17:15:23

СОЛОШЕНКО М.П.

Уважаемые коллеги, в первую очередь следует обратить внимание на то, что название законопроекта не отвечает его содержанию, поскольку в нем идет речь не только об отмене обязательного представления бумажных выдержек из Единого государственного реестра юридических и физических лиц предпринимателей, но и об изменении порядка предоставления участникам гражданских отношений информации из Единого государственного реестра, замене выдачи дубликатов оригинала учредительных документов их копиями.

В проекте закона предлагается отказаться от публикации информации, которая содержится в Едином государственном реестре и в специализированном печатном СМИ, заменив такую публикацию размещением соответствующих сообщений на сайте специально уполномоченного органа по вопросам государственной регистрации.

Хотел бы обратить внимание на преждевременность отказа от публикации информации Единого государственного реестра в бумажном виде, учитывая недостаточность, доступную возможность интернет-услуг в Украине. В целом по оценке разных источников доступ к Интернету имеют не более 15 миллионов граждан Украины. При этом по результатам исследования Международного центра перспективных исследований весьма отличаются условия доступа к Интернету в разных регионах Украины.

Также согласно проекту сообщения в течении не менее 3 месяцев должны быть доступными для ознакомления всеми желающими. Непонятно каким образом с соответствующей информацией можно будет ознакомится после окончания указанного срока, если публикация в печатном виде будет отменена.

Принятие данного законопроекта не приведет к существенному уменьшению соответствующих расходов субъектов ведения хозяйства, поскольку размер платы за выдачу копии учредительных документов равняется размеру платы  за выдачу  оригинала этих документов, а размер платы  за публикации сообщения – размеру  платы за размещение сообщений в электронном виде. Таким  образом замена выдачи дубликата оригинала   учредительных документов их копией, заверенной регистратором …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон, будь ласка. Завершіть свій виступ.

 

17:17:37

СОЛОШЕНКО М.П.  Таким образом замена регистратором сама по себе не будет  иметь позитивного значения и выглядит изменением по совету самих изменений.

В связи с вышеизложенным предлагаю данный законопроект  отменить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Головне науково-експертне управління  також вважає, що  законопроект доцільно повернути   на доопрацювання. Комітет  вважає, що його можна приймати за основу.

Ставиться на голосування пропозиція   регламентна, тобто комітету, про   прийняття за основу  проект Закону (реєстраційний номер  9442) про внесення змін до деяких законодавчих актів  України  щодо скасування обов'язкового надання  паперових витягів з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб  та фізичних осіб-підприємців. Прошу голосувати.

 

17:18:48

За-28

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення  законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи  на доопрацювання.

 

17:19:13

За-20

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціям, будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 1, "Наша Україна – Народна самооборона" – 2, комуністів – 0, Народна Партія – 0, "Реформи заради майбутнього" – 13,  позафракційні – 4.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перебування дитини у закладах громадського харчування та сфери розваг у нічний час) (реєстраційний номер 8750).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою, прошу голосувати.

 

17:20:02

За-219

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Андрій Пінчук. Співдоповідач – голова підкомітету Катерина Лук'янова. Будь ласка.

 

17:20:15

ПІНЧУК А.П.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Всіх нас турбує питання належного фізичного та морального розвитку наших дітей. На жаль сьогодні значна кількість з них проводить дозвілля у місцях, які аж ніяк не сприяють ї культурному та інтелектуальному розвитку: у нічних клубах, пабах, барах, комп'ютерних клубах, більярдних клубах, інтернет-кафе і тощо. Ситуація, коли дитина, замість того, щоб отримувати необхідну  норму добового сну, проводить ночі  у таких розважальних закладах становить загрозу її фізичному розвитку та здоров'ю.

Проте, ще більшу небезпеку для дітей становить те, що перебування у таких закладах в нічний час значно підвищує вірогідність того, що вони стануть жертвами злочинів. Особливо це стосується випадків продажу дітям алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а інколи навіть наркотичних та психотропних речовин.

Внесений законопроект пропонує заборонити дітям віком до 16 років з 22-ї години до 6-ї години перебувати у закладах, в яких проводиться діяльність у сфері розваг та закладах громадського харчування, якщо їх не супроводжує принаймні один з батьків чи інший законний представник. Власникам та посадовим особам розважальних закладів та закладів громадського харчування буде надано право вимагати у відвідувачів документи, що підтверджують досягнення ними 16-річного віку. У випадку ігнорування норм законопроекту таких власників та посадових осіб чекатиме адміністративна відповідальність.

У разі прийняття законопроекту слід очікувати зниження рівня розповсюдження шкідливих звичок серед неповнолітніх, зменшення випадків їх антисоціальної поведінки. І я хотів би сказати, що ця норма дійсно є в багатьох країнах Європи, де, для того, щоб потрапити  у нічний клуб, у бар, інший заклад, потрібно пред'явити ID, як на зразок нашого паспорту. Тому в принципі я вважаю, це нормальна, прогресивна норма, яка дасть лише позитив і ніякого негативу тут нема. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету Катерина Лук'янова, будь ласка.

 

17:22:20

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні колеги! Насамперед хочу наголосити, що проблема виховання і захисту підростаючого покоління ніколи не втратить свого значення і своєї актуальності, адже діти – гарант …… збереження, розвитку, здоров'я, а також майбутнього любої нації та держави. Варто, мабуть, ще раз нагадати, що, незважаючи на певне зменшення в останні роки важких злочинів, скоєних неповнолітніми, загальна кількість злочинів і правопорушень, вчинених підлітками, все ж таки зростає. І, як правило, вони відбуваються в вечірній і нічний часи. І не останнє місце в цьому процесі відіграють різноманітні розважальні заклади, гостями яких часто-густо є неповнолітні наші співгромадяни, а простіше кажучи, наші діти. Виключно виходячи з міркувань щодо потреби обмеження негативного впливу на здоров'я і розвиток дітей і з метою попередження правопорушень в дитячому середовищі і підвищення відповідальності батьків, в першу чергу, за виховання своїх дітей, за 2 останні роки ряд органів місцевого самоврядування на обласному, місцевому і районному рівнях прийняли рішення щодо обмеження перебування дітей на вулицях і в розважальних закладах в вечірній і нічний часи. І певним чином ці рішення позитивно вплинули на криміногенну ситуацію в дитячому середовищі у відповідних населених пунктах.

Зрозуміло, що це питання набуває загальнодержавного значення і потребує законодавчого регулювання. Тому комітет на своєму засіданні, навіть з урахуванням зауважень Комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, науково-експертного управління, прийняв рішення підтримати законопроект і рекомендувати вам, шановні колеги, прийняти його за основу. Під час підготовки до другого читання ми сподіваємося за вашою участю розробити дієвий законодавчий документ. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, думаю, все зрозуміло? Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перебування дитини у закладах громадського харчування та сфери розваг у нічний час) (реєстраційний номер 8750). Прошу голосувати.

 

17:24:34

За-266

Дякую.

Рішення прийнято.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до  деяких законів України щодо захисту прав та інтересів дітей, над якими встановлюється опіка чи піклування, та посилення матеріальної підтримки сімей, у яких виховуються такі діти (реєстраційний номер 9197).

Є пропозицію  розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

17:25:09

За-223

Пропозиція підтримана.

Доповідає Ковалевська Юлія. Співдоповідач – Лук`янова.

 

17:25:24

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні колеги, громадяни України! в законі пропонується при визначенні розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з дітьми, яка призначається згідно з законами України "Про  державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" та "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" не враховувати допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування у сукупний доход сім`ї.

Законопроект спрямований на посилення державної підтримки сімей, які взяли під опіку чи піклування дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Його прийняття надасть можливість фінансово підтримати ті сім`ї, які прагнуть виховувати дітей. І не тільки своїх, а й дітей-сиріт.

На жаль, проблема сирітства в нашій країні не втрачає своєї актуальності. Вона значною мірою обумовлена кризою сімейних взаємин, великою кількістю неблагополучних сімей, послабленням виховної функції сім`ї тощо.

На даний час відповідно до норм діючого законодавства при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім`ї враховується допомога, яка надається особам при встановленні опіки чи піклування над  такою дитиною. Таким чином, ця сім`я може отримати дохід вищий від прожиткового мінімуму і тоді ця сім`я не має права скористатися допомогою, яка встановлена законами України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та   державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

Звичайно, батьки, яким відмовили у наданні такої допомоги, ті кошти, які їм надає держава на утримання дітей-сиріт, будуть змушені витрачати на всіх: на своїх дітей і на дітей, над якими встановлено опіку.

Разом з тим, хочу наголосити, що прийняття цієї ініціативи вирішить не тільки питання підтримки, соціальної підтримки таких сімей, а й підвищить ефективність використання бюджетних коштів, тому що на виховання та утримання дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, в інтернатах держава витрачає від 5 до 7 тисяч гривень на місяць, що майже у 3 рази більше, ніж держава виплачує опікунам.

Я хочу підкреслити, що я переконана: діти повинні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, на тому і закінчимо, що діти повинні слухати батьків? Завершуйте, будь ласка.

 

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С. Дякую. Я переконана, що діти повинні виховуватися у родині. І якщо є сім’я, яка прагне займатись вихованням дитини-сироти, то необхідно вжити всіх можливих заходів, щоб їх підтримати.

Тому, шановні колеги, я пропоную підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Сергіївна.

Будь ласка, Катерина Лук’янова.

 

17:28:10

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні народні депутати, комітет на засіданні 7 грудня 2011 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав та інтересів дітей, над якими встановлюється опіка чи піклування, та посилення матеріальної підтримки сімей, у яких виховуються такі діти (реєстраційний номер 9197), внесений народним депутатом України Ковалевською.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до статті 2 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" при обчисленні середньомісячного сукупного доходу не враховувати допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Комітет з питань правової політики дійшов висновку, що проект закону відповідає нормам Конституції України. Прийняття законопроекту за основу підтримують комітети: з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та з питань соціальної політики та праці. Комітет з питань бюджету у своєму висновку зауважив, що реалізація положень законопроекту призведе до додаткових видатків з Державного бюджету України. За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, для реалізації законодавчої пропозиції обсяг додаткових коштів у 2012 році складатиме понад 500 мільйонів гривень. Але всупереч вимогам частини три статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту.

Головне науково-експертне управління підтримало прийняття законопроекту за основу, але зауважило, що для прийняття зваженого рішення щодо законопроекту слід отримати експертний висновок Кабінету Міністрів України. Комітет звернувся до Кабінету Міністрів України і отримав такі експертні висновки: Міністерство фінансів України прийняття законопроекту  не підтримує, виходячи з відсутності реального фінансового ресурсу держави для його реалізації. Міністерство юстиції та Міністерство соціальної політики України висловили позицію щодо недоцільності прийняття зазначеного законопроекту.

Але Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України  про внесення змін до деяких Законів України щодо захисту прав та інтересів дітей, над якими встановлюється опіка чи піклування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЛУК’ЯНОВА К.Є.   … та посилення матеріальної підтримки сімей, в якій виховуються такі діти (реєстраційний номер 9197), внесений народним депутатом України Ковалевською, прийняти за основу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, все зрозуміло? Так, хто хоче обговорення, запишіться. Будь ласка, Самойлик, Хара.

 

17:30:55

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні автори даного законопроекту, звичайно фракція Комуністичної партії України на протязі всієї каденції підтримувала закони, які мають соціальний… соціальне спрямування. Мене тільки одне вражає, ми зараз будемо голосувати, будемо підтримувати, будемо, більше того, ми будемо вносити і поправки наші до другого читання, бо я, наприклад, би не ділила би, що не враховується в доход те, що надається на дітей тим сім'ям, у яких, над якими встановлено опіка та піклування, і дітей, які єсть у нас багатодітні, де батьки виховують, сумлінно виховують дітей. Але їм буде це враховуватися, ця допомога нашої держави. Не треба нам ділити саме на таких і на таких дітей, нам треба було врахувати ось, можливо, хтось не погодитись, але, дійсно, таке рішення повинно бути прийнято не тільки  для тих дітей, над якими встановлено опіка і піклування, а це повинно стосуватися всіх сімей, де особливо багатодітна сім’я.

А я хотіла б висловити ще іншу таку пропозицію. Можливо, важкенько нам відійти від таких, знаєте, уривчастих законопроектів. Але ж нам все-таки, якщо потрібно, наприклад, потрібні зміни до закону, то треба їх комплексно вносити. Я дивлюся, ми то одне одірвимо, то інше одірвимо, то ще щось, якесь запитання. давайте все-таки ми в комплексі вирішувати питання, особливо те, що стосується соціального захисту.

Фракція Комуністичної партії буде підтримувати і активно долучиться до внесення поправок до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хара.

 

17:33:02

ХАРА В.Г.

Наш комитет по вопросам социальной политики и труда единогласно поддержал данный законопроект по очень простым причинам. Первое. С экономической точки зрения выгодно, потому что расходы на этих детей будут значительно меньшие, чем те, которые несутся в государственных учреждениях.

Второе. Ребенок получает семью, родителей, своих сестер и братиков. И в смысле самочувствия этого ребенка, в смысле воспитания и в смысле роста и физического, и нравственного, и духовного, и умственного ребенка значительно лучше будет.

И третье. Семьи обычные, которые принимают детей-сирот, они многодетные. Сегодня многодетные семьи относятся к бедным семьям. И те деньги, которые будут направлены в эту семью, усилят их финансовое состояние, улучшит жизнь в целом семьи и в том числе тех детей, которые будут приняты в эти семьи.

Поэтому я считаю, что нужно его поддержать. Конечно, есть определенные замечания, которые были высказаны в том числе на нашем комитете. Ко второму чтению можно его доработать и принять нормальный и хороший закон. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський, будь ласка. За ним – Князевич.

 

17:34:24

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Прошу передати слово народному депутату України Валерію Васильовичу Ремезу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ремез.

 

17:34:36

РЕМЕЗ В.В.

Депутат України Ремез Валерій, Народна Партія. Шановний Адаме Івановичу, фракція Народної Партії підтримує  законопроект в першому читанні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Князевич, будь ласка. Не хоче передавати слово, але Ляшко йде.

 

17:34:53

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Прошу передати Ляшку.

 

17:35:08

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Олег Ляшко, Радикальна партія. Уряд відмовляється підтримувати законопроект про посилення матеріальної підтримки сімей, в яких виховуються діти над якими,  встановлені опіка чи піклування. Який привід для відмови підтримувати цей законопроект? Мовляв, немає в державному  бюджеті коштів.

Ціна цього законопроекту 200 мільйонів гривень.  Тобто на підтримку сімей, які  всиновили дітей-сиріт, які взяли тих дітей з дитбудинків, інтернатів  в уряду грошей немає, на державні дачі, де живе Президент, де живе Азаров, де  живуть міністри, депутати, чиновники на це в державному бюджеті в цьому році 150 мільйонів гривень є.  На дітей-сиріт грошей немає! А 450 мільйонів гривень на лікування чиновників в урядовій клініці "Феофанія"  -  на це гроші є. На дітей-сиріт і на сім'ї, які опікуються цими дітьми-сиротами, грошей немає. А  120 мільйонів гривень на санаторії Державного управління справами і Верховної Ради на це гроші є. На сім'ї, які опікуються дітьми-сиротами, грошей немає, а на те, щоб платити Азарову 20 тисяч пенсії, на  це в бюджеті гроші є.

То я питаю, шановні колеги депутати регіонали і інші, які  входять в коаліцію з цією владою, ви яку країну будуєте?  Ви для кого будуєте цю  країну? Ви перед виборами кому обіцяли будувати країну,   для  яких людей? Для Азарова, для Януковича, для Тігіпка, для кого ви будуєте цю країну? Чи для себе? Чи для отих сімей, які побрали по 10 дітей, щоб вони в дитдомах і в інтернатах не були. І користуючись нагодою, звертаюся до губернатора Кіровоградської області у селі Попельнасте (Олександрійський район Кіровоградська область), Куйбіда – чоловік, Олександр виховує семеро…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЛЯШКО О.В. … виховує семеро прийомних дітей. У них 8 гектарів паю, у них немає чим обробити цей пай, щоб посіяти і зібрати урожай і нагодувати цих дітей.

Я прошу владу, поможіть там дві тисячі гривень на солярку, чи три обробити цей пай, щоб оці семеро дітей не ходили босі, голодні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав та інтересів дітей, над якими встановлюється опіка чи піклування, та посилення матеріальної підтримки сімей, у яких виховуються такі діти (реєстраційний номер 9197). Прошу голосувати.

 

17:38:18

За-262

Підтримано.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 163, БЮТ -0, "Наша Україна" – 24, комуністів – 24, Народної Партії – 20, Реформи – 19, позафракційні – 12.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником за порушення строків виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику) (реєстраційний номер 9223).

Є пропозиція за скороченою процедурою розглянути. Прошу підтримати.

 

17:39:08

За-214

Підтримано.

Доповідає  голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Марущенко Володимир Станіславович, будь ласка.

 

17:39:22

МАРУЩЕНКО В.С.

Марущенко Володимир, фракція "Наша Україна - Народна самооборона", Партія Християнсько-Демократичний Союз.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, законопроектом пропонується встановити в разі несвоєчасної виплати заробітної плати роботодавцем зобов’язанням сплачувати працівнику пеню в розмірі 1 відсотка від заборгованої суми за кожний день затримки.

Шановні колеги! Ми, напевно, в цьому залі не один раз чули, що кожного, кожного року є мільярдні суми заборгованості по заробітній платі. От, наприклад, на 1 березня цього року мільярд 70 мільйонів заборгованість. І причому більше 500 мільйонів заборгованість мають економічно активні підприємства. І з року в рік ця проблема стоїть, і вона не вирішується.

Встановлена відповідальність за затримку заробітної плати, кримінальна і адміністративна. І вона вступає тільки в тому випадку, коли ця заборгованість складає більше місяця. Але вона вже існує роками, але проблема не вирішується. Тому нам здається, що є необхідність включити економічні важелі впливу на роботодавця.

Чому ми пропонуємо встановити пеню в розмірі 1 відсотка від суми заборгованості за кожний день. Тому що, якщо відбувається затримка заробітної плати, це означає, що роботодавець бере безвідсотковий кредит працівника і використовує ці кошти на потреби виробництва. Однак, ми маємо розуміти, що працівник не здійснює підприємницьку діяльність. І в нього немає інших ніяких доходів, крім того, що він отримує заробітну плату.

Було б зрозуміло, що роботодавець частково перекладає відповідальність за підприємницьку діяльність на свого працівника. Якби працівник мав право приймати участь в управлінні підприємством, якби він приймав участь в розподілі прибутку, якби були інші методи, які б гарантували своєчасно виплату йому заробітної плати. Але такі методи відсутні.

На сьогодні чинним законодавством встановлено тільки норму, яка зобов’язує роботодавцям сплачувати працівнику грошову компенсацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

МАРУЩЕНКО В.С.  … тільки тоді, коли заборгованість складає 1 місяць. І то, розмір компенсації в таких випадках обраховується лише в межах індексу інфляції в період невиплати заробітної плати.

А скажіть будь ласка, якщо навіть один місяць заробітна плата не виплачена, а працівник має банківські кредити, він платить за навчання, йому треба якось утримувати сім’ю, за рахунок чого він це має зробити? Тому ми пропонуємо включити економічні важелі впливу на роботодавця і встановити пеню за затримку заробітної плати вже з першого дня затримки. Я вас прошу підтримати даний законопроект.

І щодо позиції комітету. Головне науково-експертне управління пропонує прийняти законопроект за основу. Міністерство соціальної політики вважає, що даний законопроект не потребує внесення… Ця норма законодавчо обґрунтована і не потребує внесення і змін. Міністерство економіки не підтримує. Міністерство юстиції висловило ряд зауважень до даного законопроекту. Міністерство фінансів України вважає, що приймати даний законопроект не доцільно.

Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном підтримує необхідність прийняття більш жорстких заходів до керівників усіх рівнів, що допускають утворення заборгованості, однак вважає, що це несвоєчасно, треба трішки пізніше це робити.

Спільний представницький орган Всеукраїнські профспілки та профоб'єднання, Національна конфедерація профспілок України, Національний форум профспілок України підтримує вказаний законопроект. Спільний представницький орган сторін роботодавців на національному рівні не підтримує зазначений законопроект. І Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції так само пропонує прийняти за основу.

Враховуючи зазначене, Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та праці пропонує Верховній Раді України прийняти даний законопроект за основу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, хто хоче обговорювати, записуйтесь, але своїми картками. Бо я не дам тому слово, хто запише чужою карткою. По Регламенту і по Конституції.

Гривковський? Не наполягає.

Гордієнко, будь ласка.

 

17:43:54

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, я прошу передати слово Катерині Семенівні Самойлик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самойлик.

 

17:44:02

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Фракція Комуністичної партії України виступає дійсно за більш жорсткі заходи щодо своєчасної виплати заробітної платні. Я єдине в чому не можу погодитись з автором законопроекту, що це буде більш таке, знаєте, для нього особисто, ну, кара – це пеня. Мені здається, що за несвоєчасну виплату заробітної платні треба внести кримінальну відповідальність. Правильно ви ж говорили, що людині треба якось жити, платити за житлово-комунальні послуги, платити за навчання дітей і ще можна лікуватися, і ще можна робити подальший перелік того, що людина повинна зробити за свою заробітну платню. І врешті-решт ми знаємо, що у нас не сплачують заробітну платню потужні або сьогодні, або колись підприємства, наприклад, ХБК*** і досі не виплатила людям заробітної платні і відрахування нема до Пенсійного фонду. Наприклад, нафтопереробний херсонський завод, наприклад, завод "Красень", і я могла б перераховувати дуже багато.

Мені зрозуміла асоціація, рішення Асоціації роботодавців, але якщо їх мета захистити роботодавця, а не захистити людину, яка іде і здає свої руки, свою робочу силу, і працює в поті лиця, то я хочу сказати, що такі роботодавці нам не потрібні, бо ми повинні виконувати Конституцію України і зароблене людина повинна одержувати. Ми підтримуємо і пропонуємо до другого читання передбачити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Федун. Не наполягає?

Тоді Кармазін, прошу.

 

17:46:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я хотів би подякувати авторам законопроекту, зокрема доповідачу, пану Марущенку, за те, що вони в корінь подивилися цю проблему. Що відбувається? Фактично люди надають кредити мільярдерам. Оті випадки, про які зараз сказали – це вимагання кредитів у людей, щоб збільшувати свої статки, в тому числі таким представникам "роботодавців", який сьогодні представляє нашу країну і у Президента,  і уже у Європі,  як пан Фірташ.  Оце треба умудритися.

9 числа у селі Перевізне під Києвом були перепоховані і встановлені  останки 20 воїнів, які загинули 70 років назад. Підходить до мене  вчителька з Фастова і каже: "Скажіть, будь ласка,  як нам можна  жити, і чи знаєте ви, депутати, чи знає наш уряд, Азаров, чи знає у нас Янукович, що нам, вчителям, за квітень місяць нічого не заплатили: ні авансу, ні зарплати? Обіцяли до 1 травня, потім до 9 травня, сьогодні 9 травня, нічого не заплатили". То я думаю, що зараз почує і пан Азаров, і пан Янукович, що таке робиться. І правильно, пан Ляшко, ви також почуєте, а то, розумієте, треба не популізмом займатися, а відстоювати  інтереси  людей.

Через це вважаю, що  одночасно зі сплатою    працівнику пені у розміру  одного відсотка  за кожен день затримки, починаючи з наступного дня після закінчення встановлених строків, це ще  маленька сума, яку ви записали. Треба  встановлювати більшу, тому що     людина має брати кредити і так далі. А кредити, ви знаєте, сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Каплієнко.

 

17:48:34

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги,  ви знаєте, безумовно, ні у кого не викликає  питання, що цей законопроект нібито  потрібен. Хоча ми хочемо звернути увагу, що він носить суто декларативний характер. Да, депутатська група підтримує у першому читанні, ми надамо свої 19 голосів, проте, я хотів би звернути увагу на наступне. 

Перше. 92 відсотки  українців – це  найманці. Тобто цей законопроект направлений на захист більшості українців.

Друге питання. Але тут є певні неузгодженості. От що робити,   наприклад, з тими державними службовцями, які на сьогоднішній день у відповідності до  діючого Закону   "Про  Державний бюджет України" в розрізі захищених видатків мають  забезпечення лише на 9 місяців. Хто відповідає, держава чи хто?

Наступне питання. Що робити в спірних питаннях, коли деякі недбалі працівники не забирають свої трудові книжки і чекають по півтора року, для того щоб звернути свій позов на підприємство?

Таких питань ще низка, тому що в мене 1 хвилина, я закінчую.

Ми підтримуємо, але до другого читання треба доопрацьовувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський.

 

17:49:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко". У мене є 1 хвилина. Через те, я до того, що сказали колеги, я хотів би додати ось що. Сьогодні, звичайно, найголовніша модель в Україні – це навіть не життя, а виживання. Я хотів би нагадати, що невчасна виплата, затримка заробітної плати сьогодні для наших громадян, тобто випадає один ланцюг, який за собою тягне потім колосальні збитки. Тому що, якщо людина не має чим заплатити, скажімо, комунальні, її ставлять уже на лічильник і накручуються гроші. Якщо людина не може сплатити, скажімо, свої відсотки там за кредит, знову ж накручуються колосальні-колосальні збитки.

Через те, я вважаю і "Блок Юлії Тимошенко" вважає, що це дуже важливий законопроект. Хтось каже, що він там популістський. Ради Бога, внесіть кращий, якщо в вас є така можливість, але цей законопроект треба прийняти. І Марущенко взагалі молодець, що він заторкнув це питання, не боячись, що його там обізвуть і популістом, і тому подібне. Закон потрібний і люди, простолюд український його підтримає, і він їм дуже й дуже потрібний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що скаже з цього приводу Ляшко?

 

17:50:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Дякую, Адаме Івановичу, що вас нарешті почала цікавить моя думка. Я з цього приводу скажу таке. Станом на сьогоднішній день заборгованість по заробітній платі загалом в Україні 1,5 мільярди гривень. Майже мільйон сімей не отримує вчасно заробітну плату. Через це люди не мають можливості платити комуналку, купувати собі ліки, виховувати чи годувати своїх дітей. І тому проблему треба вирішувати, але не лише штрафними санкціями, бо від того, що ми запровадимо штрафні санкції, уже передбачена відповідальність за невиплату зарплати, а її продовжують не виплачувати. Зокрема, в Прилуках лікарі та вчителі не отримують зарплати, на "Білкозині" заборгованість по зарплаті, на швейній фабриці, на сотнях підприємств по всій країні.

Тому в мене є пропозиція доповнити цей законопроект такою нормою: позбавити заробітної плати Президента України, Прем'єр-міністра України, Голову Верховної Ради України, народних депутатів    України і не виплачувати їм зарплати до того часу, поки останньому двірнику не віддадуть належну йому зарплату.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому читанні  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником за порушення строків виплати заробітної плати та інших виплат, що належить працівнику) (реєстраційний номер 9223). Прошу голосувати. 

 

17:52:39

За-52

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, БЮТ – 2, "Наша Україна" – 7, комуністів – 24, Народна Партія – не голосувала, "Реформи…" – 16, позафракційні – 2. Законопроект, на жаль,  відхилено.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" (щодо підвищення ставки ввізного мита на полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами) (реєстраційні номери 9241, 9241-д ). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

17:53:31

За-212

Підтримано.

Будь ласка, Зварич Ігор Теодорович.  Де Зварич? Нема ні одного, ні другого. Хомутиннік Віталій, будь ласка, від комітету.

 

17:54:06

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики розглянув кілька законопроектів, які стосуються внесення змін до  Митного тарифу України.

Ми прийняли рішення об`єднати ті ініціативи, які є   депутатські і подані як законопроекти, а також пішли далі. Ми створили робочу групу, до якої ввійшли представники Кабінету Міністрів України, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держмитслужби, та подивилися на всі наші зобов’язання між Україною та Світовою організацією торгівлі. І розробили узгоджений законопроект, який встановлює фактично нові ставки на 2 з половиною тисячі позицій різних. Це 23,3 відсотка від загальної кількості ставок. Тобто, коли ми вступали до Світової організації торгівлі, були одні умови, і фактично тоді ми здали багато позицій, які навіть виробляються в Україні. Таким чином, не захистили достатньо вітчизняного виробника. Сьогодні ми провели цей аналіз – і запропонували підвищити ці ставки до того рівня, який дозволений в рамках Світової організації торгівлі.

Якщо в цілому сказати, то це дасть дві позиції. По-перше, захистить національного виробника з тих чи інших позицій, які виробляються в нашій країні; а, по-друге, дасть додаткові ресурси Державному бюджету. За нашими оцінками це близько 2 мільярдів гривень.

Я не виключаю, що при доопрацюванні до другого читання ми можемо подивитися ті чи інші позиції, які не виробляються в Україні, і вже в робочому порядку шляхом дискусії з урядом прийти до певних компромісів по певних позиціях. Але на сьогоднішній день цей проект поданий під реєстраційним номером 92…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. …9241 (доопрацьований). Тому комітет пропонує прийняти саме цю редакцію, комітетську редакцію, за основу, створити робочу групу одразу, і протягом двох-трьох тижнів відпрацювати всі тарифні позиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо голосувати? Шановні колеги, запишіться.

Федун не наполягає. Гривковський – те саме. Каплієнко, будь ласка.

 

17:56:56

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую. Шановні колеги, ну, законопроект 9241-д. Сьогодні з парламентської трибуни лунала заява депутатської групи "Реформи заради майбутнього" щодо того, що цей законопроект, ну, нібито він трохи недолугий. Незрозуміло саме, чому через введення таких дев'яти додатковий санкцій по дев'яти базовим кодам української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності ми хочемо наповнити державну скарбничку. Ну, не зрозуміло, чому це, ну, наприклад, пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них, хімічна продукція, машини, обладнання, механічні пристрої, електроні машини, продукти органічної, неорганічної хімії, барвники, пігменти, ну, якщо цей перелік повністю опублікувати, то із великим здивуванням ви знайдете серед них повне підтвердження того, що це призведе до підвищення всіх цін на продукцію, яка виробляється на території України без будь-яких обмежень і чи то буде 10, 20, 30, 40 відсотків, ніхто вже сьогодні сказати не може. Тому що  реакція  бізнесу буде однозначна – він буде скорочувати свої виробництва, він буде виходити в тінь і він буде робити все задля того, щоб уникнути додаткового тиску з боку держави на цей напрямок. Ну, навіщо ж таке робити?

Ми сьогодні говорили про те, що якщо шукаємо гроші на соціальні реформи, давайте шукати в іншому місці, це реальні ренти на газову добичу, нафтодобичу, метали, металевий концентрат і таке інше, на щодо наведення порядку на митному кордоні, введення системи, прогресивної системи оподаткування, все це можна зробити. Чому ж в такий спосіб? Це проти України, тому ми пропонуємо цей законопроект направити на доопрацювання і перший, і другий, опрацювати його робочою групою і після внести нормальний законопроект, який буде захищати лише вітчизняного товаровиробника, а у разі, якщо виробництво на території України є, тоді можна піднімати акцизи. Будемо так захищати, але якщо його нема, то залишається з нульовим податком, ну, це ж є правильно, це світова практика. Ми свою пропозицію зробили, група не буде підтримувати цей законопроект в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, обговорення завершено.

Шановні колеги, в нас ще 20 законопроектів.   На жаль, я бачу, що в залі знаходяться спеціалісти з будь-якого питання. Хотілося б, щоб говорили фахівці. От в чому біда наша. А в нас говорять спеціалісти з усіх питань. Розумієте, що… Тому давайте будемо голосувати. Я вам потім, я вам дам потім.

Шановні колеги, тут є два законопроекти. Автор до мене підходив Зварич. Він говорить про те, що він погоджується з тим, що, дійсно, комітет доопрацював його ідеї і варто підтримати доопрацьований. А те, що стосується створення комісії, то нам не треба, чи робочої групи, нам не треба створювати цю робочу групу рішенням парламенту, це все у віданні комітету – створення робочих груп.

Я ставлю на голосування… Тоді у зв’язку з тим, що Зварич Ігор Теодорович просить не голосувати за його законопроект, він погоджується із доопрацьованим, я ставлю на голосування лише законопроект за номером 9241-д – про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" (щодо приведення ставки ввізного мита до критеріїв СОТ) в першому читанні. Прошу голосувати.

 

18:00:39

За-230

Прийнято.

Розглядаємо питання – проект Постанови про відзначення 125-річчя з дня заснування Дендрологічного парку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення (реєстраційний номер 10261). Можемо проголосувати?

Я ставлю на голосування Постанову про відзначення 125-річчя з дня заснування Дендрологічного парку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення (реєстраційний номер 10261). Автор законопроекту  Самойлик Катерина Семенівна.

Зніміть голосування. Катерино Семенівно, на трибуну, будь ласка.

 

18:01:33

САМОЙЛИК К.С.

Спасибі, Адаме Івановичу,  тому що я хотіла звернутися до вас. Законопроект розроблений у березні місяці, але через блокування  довготривале ми  не змогли прийняти даний законопроект, і тому я просила б  все-таки ось тепер  уже ці дати, терміни, які пропонувались в постанові, їх треба привести у відповідність.

І в зв'язку з тим, що уже  не цієї, а наступної суботи відбудеться святкування не  тільки на загальнодержавному,  а з запрошенням міжнародних гостей, то я би дуже просила, якщо можна, щоб дана постанова була підписана. Просила б вас Адаме  Івановичу, 125 років – це  оаза в Таврійському степу в кінці 19 сторіччя пам'ятка садово-паркового мистецтва у нас. І тому… там проводяться постійно експерименти. Його відвідали цей парк багато мільйонів екскурсантів наших. Ми також прекрасно з вами знаємо і обізнані, що він входить в п'ятірку кращих і самих великих дендропарків нашої з вами держави. Ми знаємо, що біосферний заповідник працює під егідою ЮНЕСКО.  І сьогоднішнє голосування, і моє прохання щодо підписання постанови, можливо терміново, вибачте мене за можливо некоректне висловлювання, воно тільки підсилить роль  біосферного заповідника і дендропарка, і роль Верховної Ради України обов'язково також.

Прошу вас всіх підтримати дану постанову і відсвяткувати, я б уже сказала на міжнародному рівні цю дату. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова   комітету Яворівський.

 

18:03:39

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги!  Безперечно, Україна має дивовижну просто перлину, яку навряд чи мають наші найближчі сусіди, де збережена ковила, де збережено  скіфські баби і тому подібне,  справді, унікальна перлина. Я мушу вам, піднявся на трибуну, сказати, я щойно був в нашому прямому ефірі нашої "Ради" і спілкувався із директором "Асканії-Нова" паном Віктором. Я мушу вам сказати: вони розуміють, що ми десь трішки припізнилися з цим усім, вони, пані Катерино, відбудуть це святкування. Він сказав, що вони знайдуть якісь там кошти для того, щоби з колективом відзначити це святкування. Але ми повинні сьогодні проголосувати.

І найголовніше, що вони попросили. Склалася парадоксальна ситуація. Ювілей ювілеєм. Але ті гроші, які надходять із бюджету їм на допомогу, виявляється, вони всі ідуть на сплачу добування води для того, щоб здійснювати оцей полив. І вони просять, якщо можна, дайте хоч трішечки, внесіть поправки до законів про те, щоби позбавити їх оцієї плати за воду.

І друге, кажуть, допоможіть придбати хоч кілька комп’ютерів.

Через те, пані Катерино, я переконаний в тому, що треба приймати негайно цей законопроект. Обов’язково ми підготуємо, очевидно, доповнення з приводу того, щоб позбавити їх плати, цієї колосальної плати за водопостачання. І тоді ми зробимо дуже добру справу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Комп’ютери і кожен депутат може подарувати. Невелика ця вже ціна. Це одне.

Друге. Мало є установ, які фінансуються окремим рядком із державного бюджету. А "Асканія-Нова" фінансується. Тому давайте, до виборів ще трохи далеко.

Я ставлю на голосування Постанову про відзначення 125-річчя з дня заснування Дендрологічного парку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення (реєстраційний номер 10261). Прошу голосувати.

 

18:05:53

За-273

Прийнята постанова.

Проект Постанови про відзначення 75-річчя з дня народження видатного українського поета, політв'язня, Героя України Василя Стуса, (реєстраційний номер 10311). Є пропозиція за скороченою процедурою.

На жаль, є бажаючі виступити.

 

18:06:23

За-208

Автор і співдоповідач не наполягають на виступі? Наполягають. Будь ласка, Анатолій Сергійович, прошу.

 

18:06:39

МАТВІЄНКО А.С.

Анатолій Матвієнко, українська платформа "Собор", фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні колеги, я думаю, що всі ми з вами свідки,як важко Україна проходить свій трансформаційний шлях від суспільства населення до суспільства громадян. Зрозуміло, що народження нації, що зрештою відбувається у нашій державі, – це непростий процес. Наше завдання, очевидно, стимулювати ці процеси. Ці процеси можуть стимулювати тільки справжні імена, яскравий приклад служіння цій державі. І якщо ми це розуміємо, то очевидно ми маємо сьогодні підняти ці славні імена на належну висоту не стільки заради тих, хто зробив подвиг, а заради тих, хто сьогодні є дітьми і які, очевидно, мають брати приклад із таких людей, із справжніх громадян, із справжніх українців. Таким українцем є Василь Стус, уроджений на Вінниччині, вихований на Донеччині. Людина. Яка незламно пройшла трагічну дорогу боротьби за Україну, зрештою за те, чим ми з вами займаємося, пробуємо її розбудувати.

6 січня виповнюється 75 років. Я від імені і донеччан, і громадських організацій, і вінничан, і  киян вніс цей проект постанови на ваш розгляд і просив би підтримати його, з тим, щоб ми могли належним чином підготуватися до цього ювілею. А найголовніше, на цьому прикладі виховувати нашу молоду зміну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Яворівський Володимир Олександрович.

 

18:08:14

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я піднявся на цю трибуну не для того, щоби вас агітувати. Я переконаний, що у всіх нас є душі, є інтелект, ми знаємо ціну подвигу цієї людини. Але, маючи сьогодні таку нагоду, чому б не скористатися хоч кількома хвилинами, щоб донести до людей, які нас слухають, сказати все-таки про Василя Стуса.

Спершу вірш.

"М'яко вистелив іній

український обік.

Тільки довшають тіні,

і коротшає вік.

Ночі врвала Варвара,

сонце йде за Різдвом,

і чигає покара

за сусіднім горбом.

На Водохреща маєм

Об, Іртиш, Єнісей,

а в очах не світає,

тьма не йде із очей.

Пси, наглядачів крики,

і заліззя тобі ж.

Пригравайте, музики,

за колимський рубіж". 

Вірш написаний у камері. Я хотів тільки би додати, недавно з'ясувалася причина смерті, були різні версії, Василя, про те, що він був у карцері і його значить там, ну, буквально довели до повного виснаження. Сьогодні є версія, я хотів, щоби люди про це знали, що в тій же ж самій тюрязі, де він перебував, висувалися нари як у вагонах висуваються оці полиці і там були такі гострі штирі. І коли, скажімо, в'язень там невчасно вставав, вони ці штирі запускали і він падав на землю і прокидався. Так-от стало відомо про те, що ті, хто там був, хто сидів разом з ним, про те, що було зроблено так, що, власне кажучи, його накололи на цей штир, тобто це був абсолютно остаточний злочин.

Я хотів би нагадати про те, що тіло Василя Стуса завдяки тому, що є незалежна Україна, перенесено на Байкове кладовище разом з його друзями, колегами, які померли у цьому концентраційному таборі.

Це була неймовірно цільна людина. Він, власне, вперше виступив на презентації кінофільму "Тіні забутих предків", це був видатний фільм Параджанова, тут у нас у Києві, і він, і Іван Дзюба, ще кілька людей, Чорновіл той же самий, виступили з протестом проти ув'язнень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Вибачте, я розумію, що ви можете добу розповідати про цих людей, я це розумію. Але в нас є Регламент і він для всіх однаковий.

Будемо голосувати? Я ставлю на голосування Постанову про відзначення 75-річчя з дня народження видатного українського поета, політв'язня, Героя України Василя Стуса (реєстраційний номер 10311).

 

18:11:04

За-245

Постанова прийнята.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 171, "БЮТ" – 2, "Наша Україна" – 19, комуністів – не голосували, Народна Партія – 20, "Реформи" – 19, позафракційні – 14.

Повторне перше читання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України" (щодо посилення охорони рідкісних видів тварин і рослин) (реєстраційний номер 6472).

Є пропозиція за скороченою процедуро. Прошу підтримати.

 

18:11:49

За-221

Підтримана пропозиція.

Будь ласка, Комар.

 

18:11:59

КОМАР М.С.

Адам Іванович  вже сказав, це повторне перше читання. Я вже доповідав  цей законопроект. Скажу тільки, що  за цей час, поки ми його  доопрацьовували  згідно тих зауважень, які  були на першому читанні, Російська  Федерація вже прийняла і багато країн Європи та Америки. Пропоную підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  підтримаємо? Підтримаємо.  Ніхто не заперечує?

Я тоді ставлю   на голосування прийняти у першому читанні  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України" (щодо посилення охорони рідкісних видів тварин і рослин) (реєстраційний номер 6472). Прошу голосувати.

 

18:12:58

За-259

Рішення прийнято у першому читанні.

Слухаємо питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки" (щодо включення окремого заходу "Капітальний ремонт, модернізація та заміна ліфтового обладнання") (реєстраційний номер 9457).

Пропозиція: розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

18:13:38

За-215

Підтримано.

Будь ласка,  Валерій Баранов. Прошу.

 

18:13:51

БАРАНОВ В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, до вашої уваги пропонується проект Закону про  Загальнодержавну програму реформування розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки. Ми як автори цього законопроекту, пропонуємо доповнити зазначену програму окремим заходом – капітальний ремонт, модернізація та заміна ліфтового обладнання. Ви знаєте, що ми з вами приймали таку програму, але такого пункту в неї не було. А ліфтове господарство нашої держави вже прийшло до повного зносу і дуже це важлива проблема.

Я вам назву цифри. На 1 січня минулого року в будинках Житлового фонду зареєстровано 92 тисячі ліфтів, 45 відсотків з них експлуатується понад 25 років. Контролюючі органи їх останавливают і зупиняють їх роботу, але вони працюють, оскільки якось людям треба підніматися нагору. У нас капітального ремонту потребують 12,5 тисяч ліфтів, модернізації – 12,8 тисяч і заміни повної 6 тисяч ліфтів.

Фінансування заходів з приводу капітального ремонту, відомо, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в рамках нашого Закону про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Фактичні видатки на відновлення ліфтового господарства за рахунок державного бюджету склали лише 1,5 процента за ці роки від необхідної потреби.

На нашу думку, оптимальним шляхом забезпечення належного фінансування цих робіт є їх виділення в окремий захід шляхом доповнення нашої програми "Капітальний ремонт, модернізація та заміна ліфтового обладнання". Слід визначити, що реалізація цього законопроекту потребує значних коштів з державного бюджету. Згідно розрахунків прогнозний обсяг потреби в державних коштах на 3-річний термін майже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

БАРАНОВ В.О.  … майже 5,7 мільярда гривень, а вся програма в нас, яку ми з вами приймали, ще 7 мільярдів гривень, а це дуже велика потреба й дуже велике завдання.  І прошу вас підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Деркач Микола Іванович. Хто хоче запитання?

 

18:16:32

ДЕРКАЧ М.І.

Шановні народні депутати, Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики на своєму засіданні 8 лютого цього року  розглянуто проект Закону України  про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки" (щодо включення окремого заходу "Капітальний ремонт, модернізація та заміна ліфтового обладнання").

Слід відмітити актуальність питань, які пропонується врегулювати в даному законопроекті, зокрема: мета проекту, покращання ситуації у ліфтовому господарстві та створення  безпечних умов його експлуатації.

У законопроекті пропонується відокремити капітальний ремонт, модернізацію та заміну ліфтового обладнання, самостійний захід Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребує значних  додаткових коштів з Державного бюджету та слід отримати відповідний висновок Кабінету Міністрів України.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підтримує законопроект.

Комітет з питань бюджету зазначив, що суб`єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту та пропозицій змін до законодавчих актів України.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроект, оскільки  пропозиція щодо модернізації ліфтового  обладнання за рахунок виключно коштів Державного бюджету, незалежно від форм власності житлового  фонду та без залучення інших джерел фінансування є, на думку міністерства,  недостатньо обґрунтованим.

Отже  враховуючи соціальну значимість зазначеного законопроекту комітет пропонує Верховній Раді України  прийняти даний законопроект за основу в першому читанні з подальшим його доопрацюванням.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Голосуєм? Ставлю на голосування  прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки" (щодо включення окремого заходу "Капітальний ремонт, модернізація та заміна ліфтового обладнання"). (реєстраційний номер 9457). Прошу голосувати.

 

18:19:15

За-64

Не підтримано. Законопроект відхилено. Що "не чесно"?

Розглядається проект Закону про внесення змін… Немає "з мотивів". Юрій Анатолійович, ну, вибачте, я запитав: "Голосуємо? – Голосуємо". Що ви хочете від мене?

 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення порядку надання послуг із тимчасового розміщення (проживання) (реєстраційний номер 9320). Є пропозиція - за скороченою процедурою.

 

18:20:04

За-213

Підтримана пропозиція.

Доповідає Зац Олександр Вікторович. Від комітету – Мойсик.

Висновок комітету: "Зняти законопроект з розгляду". Шановні колеги, "погодитися з пропозицією народних депутатів України Заца та Пінчука про відкликання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення порядку надання послуг із тимчасового розміщення (проживання) і зняти його з розгляду". Тобто це ініціатива самих депутатів.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду цього законопроекту. Прошу голосувати. Про відкликання і зняття з розгляду.

 

18:21:16

За-249

Рішення прийнято. Законопроект відкликаний.

Пропозиція авторів законопроекту: зняти з розгляду.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці), (реєстраційний номер 8487).

Є пропозиція: розгянути за скроченою проецдурою. Прошу проголосувати.

 

18:21:54

За-223

Підтримано.

Будь ласка, Хара.

 

18:22:07

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, очень интересный законопроект, который авторы предлагают в Закон про Кабинет Министров, государственную службу, про политические партии и другие законы внести предложение для гендерной квоты предлагает, чтобы равное количество мужчин и женщин были представлены. Ну, позитив мы понимаем, судя по парламенту, у нас очень мало женщин, это не является нормальным гендерным равенством, хотя есть  и как бы негативное отношение, не совсем понятное по этому поводу. Но авторы предлагают и они предлагают внести изменения в 22 статью Кодекса законов о труде для усиления гендерного равенства женщин. Но в данном случае это предложение можно не принимать, поскольку оно в Кодексе законов о труде есть и такая аналогичная норма есть в проекте Трудового кодекса. Поэтому авторы предлагают принять данный законопроект в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінский, будь ласка, голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

 

18:23:31

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, Комітет на своєму засіданні 7 грудня 2011 року розглянув проект Закону України названий вже попереднім виступаючим, внесений народними депутатами України Шевчуком, Сухим і Марущенко. В проекті закону пропонується доповнити низку законодавчих актів України положення щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Зокрема закони, що регламентують вибори народних депутатів України, вибори депутатів місцевих органів влади, доповнити положеннями про забезпечення представництва в кожній п’ятірці кандидатів у депутати, як жінок, так і чоловіків, на рівні не менше двох осіб однієї статі. За логікою, залишається ще п’ята позиція в п’ятірці – по дві статі. Це так жарт, але в законі таке є.

Шановні колеги, ідея сприймається рівних можливостей, рівних прав чоловіків і жінок. Але є ключовий момент, і я думаю, що він не передбачає дискусії з приводу того, що ті новації, які пропонують автори законодавчої ініціативи, вони є змінами до тих законів, які є вже в старій редакції. Тобто ми вже з вами прийняли цілий ряд законів в новій редакції. Тобто приймаючи цей законопроект, ми тим самим приймаємо те, що вже не може діяти, оскільки є нова редакція тих законів. Це стосується і законів про державну службу, і про вибори народних депутатів України.

Але комітет уважно підходить до цієї теми. І ми просили би Адама Івановича і шановних колег, щоб ми на відміну від думки науково-експертного управління відправити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Ми на комітеті одностайно проголосували, щоб доопрацювати в комітеті, і просили би вашої підтримки відправити його на повторне перше читання або, як ми кажемо, на доопрацювання в профільний комітет, ми над ним попрацюємо, щоб він не був фрагментарним, а був серйозним. Дякую. Є така форма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Але не зовсім правильна форма. Коли направляється на повторне перше читання, то комітет нічого не може зробити, крім знову його доповісти. Коли на доопрацювання автору або в комітет, це якщо автор погодиться, тоді комітет має прав доопрацьовувати. Тому давайте, я думаю, автор не буде заперечувати, ми направимо в комітет на доопрацювання разом з автором.

Немає? Є. Крім Кармазіна, інші не наполягають? Запишіться тоді, будь ласка. Бо жінки хочуть виступити.

Будь ласка, Гривковський не наполягає. Федун, не наполягає. Кармазін?

 

18:26:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, під час розгляду законопроекту 9457 – по  ліфтам, я висловив головуючому слова, що не по правді зроблено. І  скажу чому. В Києві й Одесі дві третини ліфтів  потребує ремонту і загрожують     життю і здоров'ю людей? Дві третини, вдумайтесь! Кожного дня може щось статися. А ми з вами думаємо чи найдемо  кошти чи ні  біля  5 мільярдів, причому 140 мільярдів всунувши в Євро, при цьому 18 мільярдів тільки два тижні назад віддавши на управлінські структури. А ми думає, чи варто зберігати життя людей? Варто. Через те ми не обговорювали те питання, і я вважаю, що несправедливо. А ліфти не знають дискримінації, в тому числі гендерної. І там може статися все із любими людьми.

Через це, шановний Адаме Івановичу, треба буде повернутися до  того закону, до внесення змін до програми, де абсолютно правильна пропозиція пана Баранова і його колег, які правильно запропонували, що треба зробити, це і Прутник, і Бондик, і Плотніков, і Литвин, я  щиро дякую їм за законодавчу ініціативу.

Що стосується цього законопроекту, який зараз  обговорюється, вважаю, що він має бути прийнятий в першому  читанні,  не зважаючи на те, що  дещо ми вже записали і написали такі слова: "з урахуванням гендерної рівності". І що ми побачили там більше міністрів-жінок? Не побачили.   Тому правильна пропозиція в Закон про Кабінет Міністрів записати. А що ми побачили нам Конституційний Суд щось написав інше крім те, що хотіли, щоб позбавити опозицію, як їй гірше буде балотуватися. Ні, не побачили. Через це  абсолютно правильно, що хай буде два чоловіки іншої статі в передвиборних списках. Через це я  пропоную прийняти цей законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Попеску одна хвилина.

 

18:28:53

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги! Дійсно, питання гендерної рівності дуже важливе. Але я хотів звернути увагу на те, що пропонується внести зміни до Закону України про вибори. А ми ж його прийняли і вже почали працювати виборчі комісії, роблять все для того, щоб вибори пройшли чесно і прозоро.

Я хочу також нагадати, що 11 квітня ми прийняли Постанову Верховної Ради щодо виконання наших зобов’язань перед Радою Європою, у відповідності до висновку 190, а також щодо виконання Резолюції 1862. У зв’язку з цим було запропоновано Кабінету Міністрів створити міжвідомчу комісію, яка би вирішила питання щодо внесення змін до законодавства з врахуванням європейського досвіду в різних галузях, і кримінального судочинства. Але також і у виборчій галузі.

Тому ми, якщо хтось пропонує, щоб внести зміни до тих законів, які ще працюють, які ми не можемо зараз змінювати, оскільки вже міністерство юстиції почало працювати в цьому напрямку, збирається досвід і відносно як представлені жінки у списках. До речі, ніде не на написано два плюс два, завжди пишуть, наприклад, не менше 30 відсотків, як, наприклад, навіть у Косові це є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ПОПЕСКУ І.В. Треба вирішити питання і про національні меншини. Але в тому варіанті, який нам пропонують, не можна. Тому ми пропонуємо відправити на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Самойлик, одна хвилина.

 

18:30:16

САМОЙЛИК К.С.

Адам Іванович, дякую. Тому що саме мій законопроект про гендерну політику був прийнятий у цій Верховній Раді України. Але хочу вам сказати. Мене взагалі вражає сьогоднішній день. Щось вихопимо і давай давати як сама велика політика. У Фінляндії немає ніяких законів про гендерну політику. Але там 70 відсотків парламенту складають жінки! Ніяким законом ми нічого не можемо зробити.

Тим більше і Кабінет Міністрів, і так далі. Та все сказано вже в законі! Про рівні можливості чоловіків і жінок. І не треба регламентувати цифрами, - 2, 3, 5 і так далі. Ми завжди підтримували даний законопроект.

Але я вважаю, що сьогодні це данина політичній ситуації. Треба було про це говорити 5 років потому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію…

Якщо автор не наполягає, то напевно давайте проголосуємо пропозицію комітету, що направити законопроект на доопрацювання до комітету. Прошу проголосувати. На доопрацювання комітету.

 

18:31:49

За-243

Прийнято рішення. Законопроект направляється на доопрацювання в комітет.

Прасолов є? Є.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (щодо захисту майнових інтересів учасників строкових ІСІ) (реєстраційний номер 10087). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою, прошу підтримати.

 

18:32:31

За-214

Підтримано.

Будь ласка, доповідає – Прасолов Ігор Миколайович, прошу.

 

18:32:37

ПРАСОЛОВ І.М.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! На сегодня действующий закон об институтах совместного инвестирования разрешает продлевать деятельность строчных ИСИ только один раз, и только в тех случаях, если стоимость чистых активов падает на 20 процентов и больше на протяжении последних 12 месяцев. Законопроект же предлагает расширить перечень оснований для такого продления также за счет факта падения стоимости ценных бумаг ниже номинала и прочих оснований. Снимается также ограничение по количеству продлений.

Следует отметить, что на случай несогласия отдельных инвесторов, участников ИСИ на продление законопроект предлагает четкий механизм выкупа ценных бумаг у таких инвесторов. Мы всесторонне отработали данный вопрос с рынком-регулятором. Всеми признается наличие проблем утрат денег инвесторами, даже при их желании продлить работу ИСИ и заработать на своих инвестициях.

Главное научно-экспертное управление поддерживает принятие законопроекта, высказывает одно небольшое техническое уточнение к законопроекту. Национальная комиссия по ценным бумагам и фондовому  рынку также представила свой экспертный вывод, который в целом поддерживает законопроект. Уже после рассмотрения проекта в нашем комитете поступило заключение Кабинета Министров, в котором данный законопроект поддерживается с незначительными замечаниями.

Комитет на своем заседании 25 апреля принял решение рекомендовать принять этот проект закона в первом чтении и по сокращенной процедуре доработать его ко второму чтению. Прошу поддержать позицию комитета. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є пропозиція проголосувати. Я ставлю на голосування прийняти за основу проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування" (реєстраційний номер 10087). Прошу голосувати.

 

18:34:42

За-249

Підтримано.

І друга пропозиція проголосувати про скорочену процедуру підготовки до другого читання. Прошу голосувати.

 

18:35:05

За-251

Скорочена процедура.

Так, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо порядку розгляду питань про обрання на посаду судді) (реєстраційний номер 8568). Є лист народного депутата Ківалова про відкликання законопроекту. Тому я ставлю на голосування пропозицію відкликати законопроект і зняти його з розгляду. Прошу голосувати.

 

18:35:53

За-247

Відкликано законопроект.

Розглядаємо проект Закону про внесення доповнень до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо недопущення порушення соціальних гарантій суддів) (реєстраційний номер 9243). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

18:36:26

За-225

Підтримана.

Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін. Підготуватися Шпенову.

 

18:36:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я  хочу звернути вашу увагу на те, щоб ви не дивилися, що у вас  написано зараз у вказівці, а подивилися  на суть. Законопроект не є політичним. Я пропоную доповнити  Закон "Про судоустрій і статус суддів"  новою статтею 135 прим. такого змісту: "Щомісячне грошове утримання суддів не обкладається  будь-яким податком".

Чому внесений цей законопроект?  Це обумовлено тим, що  існує  неоднозначне трактування норм  Податкового кодексу України органами державної влади, і внаслідок  існуючих правових прогалин у Податковому кодексі  і Законі "Про судоустрій та статус суддів" щодо оподаткування  щомісячного грошового утримання суддів.

Звернення суддів до нашого комітету, до мене особисто  показало, що існує проблема, яка дуже просто   вирішувалася органами податкової адміністрації.  Наприклад, заступник  голови ДПА пан Лєкарь С.І. видав лист, яким  написав, що треба розуміти Податковий кодекс так, що все  оподатковується, і все почали оподатковувати. Судді почали подавати у суд, ці  справи  волокітилися. 17 травня, рік назад,  2011 року до  адміністративного суду я подав позов, який  розглядався все літо і  5 жовтня був  розглянутий. Судом визнано протиправними дії     Державної податкової адміністрації. Зараз продовжується провадження по цій справі.

В той же час я зареєстрував цей законопроект в жовтні минулого року. За цей час Конституційний Суд 14 грудня 2011 року дійшов до висновку, що вживане в підпункті "є" підпункту 165.1.1 пункту 165 статті 165 Податкового кодексу України поняття "щомісячне довічне грошове утримання" означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержувати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.  … на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує із державного бюджету у вигляді щомісячного грошового утримання, що є складовою правового статусу судді і однією з гарантій його незалежності, так і судді у відставці, який одержує таку виплату з Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету.

Здавалося б, уже все, Конституційний Суд прийняв рішення і нема питань, але питання є, питання продовжує бути. Через це я і пропоную, давайте запишемо в законі і знімемо все питання. Бо рішення Конституційного Суду у нас виконується тільки тоді, коли воно комусь угодне. Якщо неугодне, воно не виконується. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шпенов Дмитро Юрійович від комітету.

 

18:39:38

ШПЕНОВ Д.Ю.

Цей законопроект Комітет з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 8 лютого 2012 року. Законопроект розроблено з метою незалежного забезпечення конституційних гарантій незалежності суддів. Ним пропонується в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" передбачити щомісячне грошове утримання суддів, не обкладається будь-яким податком. Конституційний Суд України у своєму рішенні 14 грудня 2011 року з цього питання вказав, що щомісячне довічне грошове утримання означає неоподатковану грошову виплату як судді.

Незважаючи на це, податкові органи неоднозначно застосовують норми законодавства та обкладають податком щомісячно грошове утримання судів.

Враховуючи факт невірного застосування норм щодо оподаткування щомісячного грошового утримання судів Комітет з питань правосуддя  вирішив рекомендувати Верховній Раді  цей законопроект прийняти в першому читанні за основу.  Прошу підтримати рішення комітету.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будемо обговорювати? Ніхто не наполягає? Я ставлю на голосування  прийняти за основу... Вибачте, хто?  А, Цибенко. Крім Цибенка ніхто? Будь ласка, Цибенко, прошу.

 

18:40:52

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.   Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, я хочу звернути вашу  увагу на  назву законопроекту, точніше  не на назву, а на те, що є в дужках, а саме: щодо недопущення порушення соціальних гарантій суддів. Тобто, якщо ми підкреслюємо, що гарантії суддів порушувати не можна, то треба розуміти, що всі інші порушувати можна. Це перше.

Друга теза. Шановні колеги, мабуть питання внесення змін до законодавства щодо судочинства, мабуть, найчастіше у нас присутні в цьому залі. Але я звернув увагу на один парадокс. Після кожного  внесення змін судова система працює все гірше і гірше.

І третя теза, яку я хотів би висловити. Шановні колеги, ми захистили суддів уже в усьому. Ми їх зараз  захистили навіть від законів,  тобто судді уже вільні від законів, приймаючи рішення. Давайте ми зупинимо це рішення. В кінці кінців коли ж вони будуть захищати громадян?

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект Закону в першому читанні  про внесення доповнень до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (реєстраційний номер 9243). Прошу визначатися.

 

18:42:29

За-3

Законопроект відхилено. По фракціях можна.

По фракціях, щоб я не займав часу: "Наша Україна" – 2 і Народна Партія – 1. Всі решта не голосували.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (реєстраційний номер 9458). Є пропозиція – за скороченою процедурою розглянути.

 

18:43:10

За-201

Підтримано.

Доповідає Головатий Сергій Петрович. Співдоповідає член Комітету з питань правосуддя Келестин Валерій Васильович. Будь ласка.

 

18:43:29

КЕЛЕСТИН В.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя 21 грудня 2011 року розглянув на своєму засіданні поданий народним депутатом України Головатим проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (реєстраційний номер 9458) (від 15 листопада 2011 року). Законопроект спрямований на підвищення ролі Верховної Ради України у забезпеченні виконання рішень Європейського суду з прав людини та особливо щодо усунення системних проблем, які призводять до порушення статей Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод.

Пропонується внести низку змін до Закону України про виконання рішень та застосування практики українського суду з прав людини з метою створення законодавчої основи для запровадження процедур, за допомогою яких Верховна Рада України, відповідно до стандартів Ради Європи та передового досвіду європейських країн сприятиме належному виконанню рішень Європейського Суду.

Головне науково-експертне управління підтримує ідею щодо посилення ролі парламенту в дотриманні Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань, а саме, здійснення парламентського контролю у сфері виконання рішень та застосування практики суду.

Враховуючи викладене, Комітет з питань правосуддя вважає, що прийняття зазначеного законопроекту запровадить ефективний механізм захист прав і основоположних свобод людини, сприятиме реалізації функцій парламентського контролю за виконанням рішень Європейського суду  з прав людини. Комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України про виконання рішень та застосування практики українського суду з прав людини розглянути в першому читанні та прийняти за основу. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, ні, наполягають. Яворівський, Попеску, інші наполягають? Тоді, будь ласка, Яворівський, потім – Попеску.

 

18:45:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці, ми, справді, знаємо про те, що це нова практика в нашому суспільстві. Я не знаю, чи раніше взагалі на була. Це, справді, справа нова і, дійсно, тут потрібно зафіксувати деякі дуже важливі моменти. Законопроект вніс Сергій Головатий, який прийшов за списками Партії регіонів, це людина дуже високої міжнародної юридичної кваліфікації, працює в Раді Європи, ви це знаєте, і працює на дуже  доброму рівні, я не раз з цим зустрічався, він має дуже високий авторитет.

Через те, мені видається, що той законопроект, який він вніс, справді є дуже важливим. Суть його фактично дуже проста. В тому, що представник уряду у Європейському суді, той, який виконувала до недавно лже-омбудсмен, так би я її назвав. Через те він пропонує, щоби постійно була проінформована, щоб були проінформовані ми з вами, тобто Верховна Рада, по кожній конкретній справі. Про те, щоби мали, ми мали копію цих документів, мали копії цих рішень, і щороку до 1 березня, пропонує Головатий, щоби Верховна Рада  була проінформована за минулий рік по всіх буквально справах, які розглядаються у Європейському суді. Це дуже важливо, це справді наближатиме нас до Європи, і буде врешті-решт наведений порядок. Тому що сьогодні все це робиться десь, значить, там по кабінетах. Фактично ми як народні депутати з вами не проінформовані по якихось конкретних справах. Ми знаємо кілька таких гучних справ, хтось там проти України і тому подібне, а конкретики ніякої не маємо.

Через те, я вважаю про те, що ми повинні підтримати цей законопроект, він справді, це ще один крок наближення нас до європейських стандартів і для унормування оцієї судової практики міжнародної.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Попеску.

 

18:47:17

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Вельмишановні колеги, 26 квітня цього року під час сесії Парламентської асамблеї Ради Європи члени української делегації, зокрема наш колега Сергій Ківалов, я в якості голови нашої делегації доповідали Юридичному комітету питання щодо виконання рішення Європейського Суду з прав людини. Серед інших питань також було піднято питання щодо законодавчого забезпечення цього процесу. І один з цих моментів стосується саме парламентського контролю щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.

 Вельмишановні колеги, оскільки це питання є  вкрай актуальним і 21 травня на наступному тижні в Парижі на Юридичному комітеті наш колега Ківалов знову повинен доповідати, який стан є, прийняття в першому читанні цього законопроекту покаже, що  Україна продовжить діалог з Юридичним комітетом, що Україна виконує свої зобов'язання перед Радою Європи, а Партія регіонів завжди робить те, що обіцяє. Ми обіцяли це зробити – ми зробимо і проголосуємо в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Кармазін, одна хвилина.

 

18:48:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати!  Дуже добре було б, щоб Партія регіонів показала, як вона робить те, що обіцяє. А  поки що  вона показала попереднім голосуванням, як вона ігнорує рішення Конституційного Суду України і в тому числі показала іншим, як це робиться. Це перше.

Друге. А що доопрацьовувати  в цьому законопроекті, який подав народний депутат Сергій Петрович Головатий? Парламентський контроль. Там записано чітко, Верховна Рада здійснює парламентський контроль у сфері виконання рішень та застосування суду. Правда, не написано, що у нас відбулося з омбуцменом і що там зараз сімейний підрядчик намічається. Тому що людина, яка є зараз там, влаштувала свою дружину в офіс омбуцмена і там може бути конфлікт інтересів. Правда, інші речі відбуваються.

Тому я думаю, треба, щоб порадувати Раду Європи, прийняти цей законопроект в двох читаннях. І я погоджуюсь з Попеску, тоді чітко буде і зрозуміло, - в першому і другому читанні. Це моя пропозиція. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Комітет пропонує прийняти за основу. Головне науково-експертне управління пропонує повернути на доопрацювання.

Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", (реєстраційний номер 9458). Прошу голосувати.

 

18:50:24

За-253

(Шум у залі)  

Кармазін наполягає в цілому. Є заперечення? (Шум у залі)

Розглядаємо питання проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо дерегуляції у сфері ліцензування (реєстраційний номер законопроекту 9726).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою.

 

18:51:10

За-210

Підтримано.

Королевської Наталі я не бачу. Будь ласка.

 

18:51:31

ЛОГВИНЕНКО О.С.

Шановні колеги, мета запропонованого законопроекту – скасувати копії ліцензій на здійснення господарської діяльності, тобто спростити ведення бізнесу, відмінивши необхідність кожного разу під час відкриття нової філії звертатися за отриманням копії ліцензії. Необхідність отриманням копії ліцензії під час відкриття філій та відділень стала перешкодою для розвитку підприємництва. Тому що фактично отримання цієї копії вимагає тієї ж процедури,  а це збір дуже великої кількості документів та довідок,  а також додаткових витрат. Так як за видачу копії ліцензії стягується плата в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Що пропонується.

Перше. Відмінити необхідність видачі копії  ліцензії на ведення господарської діяльності.

Друге. Замість копії ліцензії затвердити додаток до ліцензії. Цей додаток буде містити інформацію про те, де знаходиться філія юридичної особи та включати інформацію про місце ведення фізичною особою підприємцем господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

Третє. Визначити, що порядок оформлення додатка до ліцензії і внесення змін до нього буде встановлюватися спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Законопроект, який ми пропонуємо, це крок на шляху усунення перешкод для розвитку малого та середнього бізнесу. Він не вимагає додаткових видатків з держбюджету. Дякую і прошу підтримати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ні.

Ксенія Михайлівна Ляпіна від комітету, прошу.

 

18:53:06

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, Партія "За Україну!" Шановні колеги, цей законопроект Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва розглянув ще 7 лютого 2012 року на своєму засіданні. Безумовно, це дуже позитивна мета цього законопроекту, а саме ліквідація вимоги щодо отримання ліцензії, копії ліцензії на провадження господарської діяльності в разі утворення відокремленого підрозділу суб'єктом господарювання.

Це, безумовно, спростить ситуацію, якщо реалізувати цей напрямок, однак комітет звертає увагу, що в комітеті зараз знаходиться нова версія Закону про ліцензування доопрацьована до другого читання, яка містить дуже багато корисних напрямків, зокрема і повністю включає в себе всі норми цього  законопроекту.

Фактично найкращим варіантом було б прийняття  нарешті, до речі, у першому читанні  законопроекту, ініційованого урядом,  який зараз не розглядається у другому читанні  саме через позицію уряду, який, з одного боку,  запропонував нову версію, а іншою головою  чомусь тепер не знає, чому її розглядати чи не  розглядати. Тобто така  невизначена урядова позиція  пов'язана з постійними реформами структур, знищенням тепер, створенням  нового Держпідприємництва, кадри змінюються, позицію скласти  не можуть, відповідним чином тормозять будь-який процес законодавчого врегулювання  питань ліцензування.

Ми пропонуємо ухвалити  за основу цей  законопроект, хоча зрозуміло, що  найкращим шляхом є прийняття у другому читанні     законопроекту  в цілому нової редакції законопроекту про ліцензування. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування    прийняття у першому читанні проекту Закону  про внесення змін до  деяких законів України щодо дерегуляції  у сфері  ліцензування (реєстраційний номер 9726).

 

18:55:22

За-9

Автор не той, відхилено.

І останнє питання: проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо відтермінування сплати страхових внесків для гірничих підприємств) (реєстраційний номер 10137).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

18:56:04

За-214

Підтримано.

Доповідає голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Георгійович Хара.

 

18:56:14

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, данным законопроектом Кабинет Министров предлагает устранить коллизию, которая сложилась в угольной промышленности по оплате взносов, а точнее единого социального взноса в фонды социального страхования. Дело в том, что в соответствии с законом предприятие угольной промышленности обязано уплачивать этот единый страховой взнос до 20 числа текущего месяца за отчетный период, а государство расплачивается с шахтерами за добытый уголь после этого числа. И не по вине шахтеров возникает коллизия и задержка с уплатой. На 1 марта 2012 года 360 миллионов образовался долг, на который начислено 42 миллиона пени не по вине шахтеров.

Кабинет Министров предлагает всего увеличить на 8 дней до 28 числа текущего месяца за предыдущий отчетный период. И таким образом шахтеры вовремя получат от государства средства до добытый уголь,  вовремя уплатят страховые взносы и не будет задолженности по оплате страховых взносов и не будет начисляться пеня.

Поэтому наш комитет убедительно просит принять его, данный законопроект, за основу и в целом для того, чтобы решить очень важный вопрос для угольной промышленности.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніхто не наполягає? Крім Кармазіна, ніхто? Він ще глибше копає, як шахтер. Будь ласка, Кармазін.

 

18:58:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Мені все зрозуміло, хто лобіює цей законопроект. Якби мова йшла виключно про державні шахти, взагалі не було б питань. А мова ж йде не виключно про державні шахти. Мова  йде про великі бізнеси великої частини людей, яка сидить в цій частині зали – про дуже великий бізнес. Через це я наполягаю, шановний  Адаме Івановичу, щоб це, цей закон, мав друге читання. Це по-перше. І там якраз ми передбачимо, що це стосується тільки державних підприємств. Це буде абсолютно справедливо: держава сприяє державним підприємствам. А олігархи хочуть ще купити якісь "облгази", чи хочуть ще купити "обленерги" і так далі – хай вкладають гроші сюди, хай дають їх сюди і тоді розраховуються своєчасно з шахтарями. Так що такий механізм абсолютно можливий, і давайте ми будемо діяти за Регламентом, шановний Адам Іванович. Тому що ми включили сьогодні цей законопроект - сьогодні ми його розглядаємо, зрозуміло, сьогодні ми і хочемо зразу друге читання зробити. Ну, така, специфічна у нас зараз держава, виявляється. Нам не важливо, що десь хтось не получає заробітну плату, інші категорії громадян. Я буду підтримувати шахтарів абсолютно кругом, де це потрібно. Я тільки не буду підтримувати власників шахт, які скупили ці шахти, які штучно зробили все для того, щоб не працювали і були законсервовані шахти, які відкачують гроші сьогодні з того закриття шахт. От проти цього я виступав і буду виступати.

Через це пропоную, шановний Адаме Івановичу, якщо голосувати, то тільки за перше читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги… Да, я винен Ганущаку. Будь ласка, одна хвилина.   Ганущак, будь ласка.

 

19:00:24

ГАНУЩАК Ю.І.

Пані та панове, подивіться, в чому є колізія, якщо стосується, що тільки у шахтарів така проблема, тільки через те, що їм платять пізніше, то з іншої сторони давайте зробимо так, щоб їм платили раніше. Тобто ми зараз ми ставимо не в рівні умови працівників інших галузей. Є єдина система сплати цього єдиного внеску, якщо, дійсно, така колізія, я розумію, що є така колізія, так давайте нехай заплатять інші. Внесіть зміни у договори із державою по сплаті раніше за відвантажене вугілля. Тому що ми ламаємо схему єдину, яка існує по Україні. Саме через те, не відкидаючи ідею вчасної оплати, щоб гроші йшли по так, як положено, давайте будемо розглядати по, так, як потрібно, на друге читання, може після цього рішення буде прийнято краще. Дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Ми послухали знавців шахтарської праці, а тепер шахтарів послухаємо. Турманов, будь ласка.

 

19:01:35

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, послушали мы здесь профессоров угольного  производства, которые сегодня здесь рассказывают. Надо побывать вначале на шахте, а потом рассказывать. Первое хочу сказать, речь идет об угольных предприятиях, об угольной отрасли и на частных, и на государственных -  работают шахтеры Украины, не Америки.

И сегодня мы несем несправедливые убытки, потому что во время не можем заплатить. А вы знаете, я вам докладываю, что сегодня реализация угля проблематична, вы это знаете. Поэтому задержки идут платежей, шахтеры не могут выплатить предприятиям. И мы потеряли такие деньги, которые могли бы пойти на охрану труда и безопасность.

Поэтому, уважаемы коллеги, прошу поддержать профильный комитет принять этот законопроект за основу и в целом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Зараз, почекайте… Давайте спокійно розберемося. З одного боку, тут нібито, дійсно, технічна новела: усі платять 20 числа, не пізніше 20, шахтарям пропонується перенести до 28 числа. От, будь ласка, Турманов, поясніть, що це їм дає, щоб усі зрозуміли, чому не 20, а 28. Будь ласка, мікрофон Турманова.

 

19:03:02

ТУРМАНОВ В.І.

Поясняю, Адам Иванович. У нас мы принимали в этом зале сессионном Закон о престижности шахтерского труда. И там эта норма действовала только для шахтеров. Но когда приняли закон для всех, я сегодня еще раз объясняю, не потому, что угольщики такие нехорошие, сложилась такая экономическая ситуация. Давайте в этом году примем, пойдем навстречу с тем, чтобы они платили и будут платить каждый месяц, но не будут платить штрафные санкции, которые в соответствие с законом накладывают Пенсионный фонд и все фонды социального страхования. И, между прочим,  этот законопроект поддержал Пенсионный фонд, Министерство юстиции, Министерство экономики, буквально все те, кто вроде бы заинтересован, просто понимают ситуацию, которая сложилась на сегодня и сейчас в угольной отрасли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон зворотної сили немає, якщо є штрафні санкції, то їх треба буде заплатити. Будь ласка, Єфремов.

Все-таки поясніть у чому різниця між 20 і 28 числом. Прошу.

 

19:04:03

ЄФРЕМОВ О.С.

Адаме Ивановичу, мы все вместе в зале утверждаем государственный бюджет и тот кто умеет читать, и умеет работать с бюджетом видит, каждый год о том, что мы более 6,5 миллиардов направляем в  угольную отрасль и не потому, что нам хочется, а потому что там беда, которая требует выплаты заработной платы, прежде всего, шахтерам потому что у нас очень глубокие шахты.  Если собираемся в государственный  бюджет, складывается таким  образом, что основные платежи предприятия платят в конце месяца, поэтому государство может выплатить эти сумы только в конце месяца. Если государство не выплачивает вовремя сумы, то тогда шахты независимо от кого и какие они государственные, не государственные они платят пеню, и платят довольно большие суммы пени – до 100 миллионов пени, которая набегает за не вовремя отчисленные средства. Поэтому я просил бы все-таки слушать специалистов, которые разбираются в этих вопросах, а тех коллег, которые хотят позиционироваться в этой теме, немножко разберитесь, что такое шахта. Потому что, честно говоря, за ваше выступление просто стыдно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Вибачте, що я попросив прочитати нам лікбез для щоб було зрозуміло, що ніяких тут порушень чи зловживань немає. Що їм платять пізніше, ніж 20 числа. Тому вони, зрозуміло, до 20 числа не можуть розрахуватися з державою. І я не бачу проблем. Одні платять 20-го, інші хай платять 28-го. Головне, що ми їх не звільняємо від платежів. Вони все одно будуть платити, але не 20-го, а 28-го. Що тут поганого є?

Я пропоную прийняти закон в цілому. Прошу голосувати Закон про внесення змін до статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", (реєстраційний номер 10137). Прошу голосувати як закон.

 

19:06:07

За-258

Дякую, закон прийнято.

Шановні колеги! Дякую вам за плідну працю. Ми працювали в основному злагоджено. На цьому вечірнє засідання оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10 годині.