Засідання 23 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ   

Сесійна зала Верховної Ради України

1 листопада 2011 року, 11.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

 11:12:15

Зареєструвалися в сесійній залі 380 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, дозвольте поінформувати вас про засідання Погоджувальної ради щодо того, які питання обговорювалися   на засіданні Погоджувальної ради.

Перше питання – це  проект Закону (реєстраційний номер 9121) про декриміналізацію, гуманізацію злочинів на економічному  грунті.

Шановні колеги, Погоджувальна рада пропонує таке рішення. У зв'язку з  тим, що тільки у понеділок завершилось подання  пропозицій до проекту  цього закону, і у зв'язку з тим, що комітет  постійно працює над цим законопроектом, і завтра  остаточне рішення має бути прийнято на засіданні  комітету, ми домовилися рекомендувати Верховній Раді  України розглянути це питання у п’ятницю після "години запитань до Уряду". Перед цим, коли буде остаточно опрацьовано текст проекту закону до другого читання, надати його для ознайомлення у фракції і провести консультації з керівниками фракцій з приводу ставлення до тих чи інших норм, особливо позицій, які мають чутливий характер політичного та іншого забарвлення.

Друге питання, яке ми обговорювали, це питання, яке стосується нашого колеги Євгена Суслова. Ми домовились таким чином, що у п’ятницю у нас буде "година запитань до Уряду", головне, буде визначена проблематика, соціальні питання, в тому числі у зв’язку із подіями і вимогами, які демонструють перед Верховною Радою України. Разом з тим, буде можливість поставити запитання до будь-кого із членів Кабінету Міністрів України, у тому числі міністру внутрішніх справ щодо нашого колеги Євгена Суслова.

Щодо проекту Закону 9127 про гарантії виконання рішень суду пропозиція, рекомендація така. Після того, коли Кабінет Міністрів  разом із громадськими організаціями, насамперед ті, які активно заявляють про свою незгоду з цим законопроектом, дійдуть консенсусу і приймуть узгоджене рішення і зафіксують відповідні рішення своїми підписами і погодять всі пропозиції, ми розглянемо це питання. Тобто по мірі готовності, залежно від того, як завершаться переговори між Кабінетом Міністрів і представниками громадських організацій.

Наступне питання, яке стосується ініціативи 103 народних депутатів, щодо… чи то дострокового припинення повноважень Верховної Ради, чи то позачергових виборів, то оскільки ця проблема не регулюється  постановами Верховної Ради України, пропонується ці напрацювання, цю ініціативу направити до Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради, до Юридичного управління. Хай вони дадуть з цього приводу своє  заключення,   тобто правовий висновок.

В принципі… А,  і ще одне питання. Щодо  відвідування… можливості відвідання народними депутатами в СІЗО Юлії Тимошенко.

Ми домовилися таким чином, що я буду вивчати це питання, звертатися до фахівців, до судів, як це питання регулюється, чим можна тут допомогти народним депутатам реалізувати своє прагнення.

Це в принципі все, що ми  домовилися. В принципі, домовилися працювати, намагаючись знайти компроміс і вийти на ті рішення, які б дозволили нам зберегти працездатну Верховну Раду, а головне – щоб були результати від нашої роботи.

Дякую, шановні колеги, за те, що ви вислухали мою інформацію.

Шановні народні депутати! Сьогодні день народження  народного депутата України  Сенченка Андрія  Віленовича. Дозвольте привітати нашого колегу і побажати йому успіхів. (Оплески)

Шановні народні депутати!  Надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період  з 18-го по 21 жовтня 2011 року.

Відбулося 6 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 63 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 15 законів та 34 постанови, 10 законопроектів прийнято за основу, 21 законопроект та 3 проекти постанов відхилено. Проголошено 114 депутатських запитів.

Шановні народні депутати, 31 жовтня 2011 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 30 вересня 2007 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, Чернія Василя Васильовича, включеного до виборчого списку „Блоку Литвина”.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України .

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Черній Василь Васильович. Будь ласка, Василь Васильович.

 

ЧЕРНІЙ В.В.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватись Конституції та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, дозвольте довести до вашого відома оголошення.

Відповідно до статті 59 Регламенту Верховної Ради України згідно з особисто поданою заявою повідомляю про входження народного депутата України до складу депутатської фракції Народної Партії у Верховній Раді шостого скликання Чернія Василя Васильовича. (Оплески)

 Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок у нас відбуваються виступи від фракцій. Прошу представників депутатських фракцій записатися на виступи. І груп, звісно ж.

Проводиться запис, будь ласка.

Володимир Романович Мойсик. Буде виступати Микола Мартиненко, керівник фракції "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Валерій Камчатний. Каплієнко, да? Будь ласка.

 

11:20:03

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Економічна криза, як завжди, підкралася непомітно. Принаймні для влади, яка продовжує бадьоро доповідати про підвищення всіх мислимих і немислимих процентів – від ВВП до урожаю капусти і надоїв молока. Хоча прогнози економістів є вкрай тривожними.

Різко на кілька мільярдів доларів зменшилися золотовалютні резерви держави. Лише за вересень на 3 мільярди 250 мільйонів доларів. За деякими даними, наші золотовалютні резерви схудли з 38 мільярдів  до майже 32. І це падіння набирає обертів. Грізний знак. Експерти пояснюють скупку громадянами валюти тотальною недовірою до влади.

За вісім місяців 2011 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало 8 мільярдів доларів, і баланс усе погіршується. Давайте речі називати своїми іменами. В Україні складається передкризова ситуація. Невже знову наступимо на ті ж самі граблі? Обвал гривні навис над Україною уже сьогодні. Ще одна погана прикмета – спорожнення рахунків Держказначейства. Першого жовтня там лежало більше 6 мільярдів гривень, а на початок серпня було 11 мільярдів. Зниження майже вдвічі. Влада керує виплатою коштів у ручному режимі. Але скоро не буде що розподіляти. Практично, в усіх регіонів скаржаться на те, що Держказначейство затримує гроші бюджетникам.

Для чого роздягають області? Щоб за рахунок невиплат зарплат акумулювати кошти на виплати за астрономічними зовнішніми боргами. Не дивно, що зменшилися і обсяги готівки в обігу. А економіка без грошей – як знекровлений організм.

Додумалися обмежити доступ населення до валюти паспортизацією обміну. Це все одно, що відтягувати вибух, підсипаючи тим часом у бочку пороху. Таке враження, що Нацбанк і уряд свідомо готують обвал гривні. Невже хтось знову надумав погріти руки на звичайних громадянах, на нових витках інфляції, на зростанні цін, на сплеску безробіття? Тоді це справжнє економічне мародерство, і винні в обкраданні народу понесуть кримінальну відповідальність рано чи пізно.

Нормальна влада у нормальній країні при наближенні кризи думає насамперед про те, як захистити від неї бідних. В Україні влада за рахунок бідних ще більше збагачує багатих, не соромиться виділяти все більше грошей на своє утримання, на силові структури. Бездарна зовнішня політика прямо шкодить нашій державі.

Ми звертаємося до влади з вимогою публічно пояснити, хто і чому здав економічні інтереси України у переговорах з Росією? Чому Україна відмовилася від будь-яких вимог до Росії у зв'язку з  її вступом до Світової організації торгівлі? Україна не увійшла до робочої групи країн, які мають свої вимоги.  В результаті, ми втратили можливість вмотивовано вимагати зниження ціни на газ і повного доступу наших товарів на російський ринок. Хто персонально з керівництва держави вирішив від імені України зробити багатомільярдний подарунок іншій державі? В народі накопичується критична маса невдоволення, і ланцюгова реакція з подальшим соціальним вибухом може початися будь-якої хвилини.

Опозиція закликає владу припинити руйнування країни, так звана "команда професіоналів" у лапках повинна нарешті рахуватися з елементарними економічними законами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Володимир Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

11:24:24

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановні народні депутати, шановні громадяни! Останнім часом  все активніше піднімається питання щодо необхідності зміни виборчого законодавства, зокрема, це стосується  виборів народних депутатів України. 

Депутатська група "Реформи заради майбутнього", займаючи активну парламентську позицію, не може залишатися поосторонь. І якщо є спільна політична воля парламенту на такі зміни, готова вносити свої пропозиції.

Так, дійсно, виборча система, на наш погляд, нездатна забезпечити приток нових регіональних політиків до вищого законодавчого органу. По суті, останнім часом українські громадяни разом із відміною права на обрання мажоритарних депутатів втратили можливість реального  вибору відомих саме їм політиків та втратили перспективу представництва територіальної громади у Верховній Раді України.

Замість реальних ідей і програм розвитку регіонів із подальшою персональною відповідальністю за їх виконання на вибори монопольно виставляються лише політичні бренди, гучні  імена та партію лідерського, а не ідеологічного типу. При цьому, на жаль, більшість таких політичних брендів не несуть суспільству жодних нових ідей, і в цьому ми бачимо ще один елемент кризи виборчої системи.

Більше того, український політикум протягом останніх років залишається майже і незмінним навіть персонально. Проте, представники одного і того ж політичного кола міняються місцями, втрачають чи набирають вплив, виграють і програють вибори, приходячи до влади, або знову повертаються в опозицію. По суті це тасування карт в одній і тій самій колоді.

Саме через це і в політичному житті країни, на жаль, не відбувається принципових змін. Адже відомо, що марно сподіватися на неякісний результат, продовжуючи  робити теж саме в той же спосіб, як і раніше. Так само марно сподіватися на зміни, продовжуючи  обирати тих самих політиків, просто під іншими електоральними брендами.

Вочевидь, якщо міняти виборчу систему, то одним із найоптимальніших варіантів такої системи депутати нашої  фракції бачать у введенні права громадян України на самовисування. Саме тому голова депутатської групи "Реформи заради майбутнього" поставив свій підпис під законопроектом про вибори народних депутатів, який буде розглядатися в четвер в парламентській залі.

Ми переконані, що змінена система із елементами самовисування доведе до приходу в парламент нових політиків із якісно новими ідеями, які вже встигли підрости на місяцях.

Отже, шанси кандидатів, які балотуються в одномандатному окрузі залежать від ефективної роботи саме його з виборцями. Тобто, по великому рахунку, залежить тільки від себе.

Українські громадяни повинні нарешті усвідомити, що від персонального вибору кожного з них напряму залежить, хто прийде в цю сесійну залу через рік. І чи зможуть обрані народом політики по-справжньому стати захисниками його прав і свобод. А реальним представником народу може стати лише той політик, який матиме змогу дивитися в очі своїм виборцям, нести відповідальність за кожне дане своє передвиборче слово, за кожну обіцянку, і найголовніше, втілювати ці обіцянки в життя.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" готова підтримувати законопроект  про вибори (9265-1) лише за умови збереження мінімум процедури самовисування кандидатів в депутати та інших пропозицій, внесених депутати нашої фракції, направлених на право українських громадян обирати найдостойніших своїх представників і втілити ці напрямки в життя. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Симоненко Петро Миколайович, фракція Компартії України. Будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Михайло Чечетов.

 

11:28:34

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні товариші, шановні колеги, очевидно, що фінансово-економічна криза поглиблюється, а соціальна напруга в суспільстві зростає і набуває катастрофічні ознаки.

Компартія України вкотре пропонує Кабінету Міністрів негайно розглянути і підтримати розроблену нами ґрунтовну програму, яка спрямована на подолання кризових явищ як в економіці, так і в соціальній сфері.

Ми сподіваємося, що завтра на засіданні уряду якраз і буде вестися принципова розмова про те, як змінити сьогодні напрямок реформ і як зробити так, щоб життя народу України покращити.

Наша антикризова програма спрямована на технологічне переоснащення підприємств і підтримку вітчизняного виробника та забезпечення стабільності фінансової системи, енергетичної, продовольчої та соціальної безпеки, підвищення ефективності державного управління і перегляду пріоритетів зовнішньоекономічного співробітництва.

Наріжним каменем нашої програми є розвиток  реального сектору економіки. Саме реальний сектор економіки і повинен бути центром уваги сьогодні всієї влади. Політика тотального роздержавлення та приватизації наочно засвідчила свою неспроможність та безсилля. Саме тому однією з необхідних умов ми вважаємо повернення з боку держави контролю над стратегічними галузями промисловості.

Ближчим часом ми внесемо на розгляд Верховної Ради низку антикризових законів. Ми наполягаємо на необхідності прийняття Закону України про націоналізацію і на його основі консолідувати державну власність, створити потужні державні галузеві компанії, великотоварні державні та колективні сільгосппідприємства, забезпечити їм фінансову підтримку для технологічного та інноваційного оновлення як з боку бюджетів всіх рівнів, так і за рахунок затягування пасків великих корпорацій і надподатків на надприбутки олігархів.

Для цього пропонується, по-перше, відсторонити бізнес від влади і передбачити жорстку відповідальність посадових осіб державних підприємств, установ і організацій за використання бюджетних коштів і виконання державних програм і замовлень.

По-друге, запровадити підвищений податок на розкішні автопарки, літаки, гвинтокрили і таке інше, запровадити податок на розкіш, коштовності, дорогоцінні метали, антикваріат і таке інше.

По-третє, на рівні закону закріпити показники мінімальних витрат на наукові розробки та створення нових робочих місць у державному секторі економіки на рівні не нижче 10 відсотків ВВП.

По-четверте, з метою захисту вітчизняного виробника, а також повернення внутрішнього ринку Україні переглянути умови вступу України до СОТ та повернутися обличчям до Митного союзу ЄврАзЕС. Встановити ставку кредитування для реального сектору виробництва, в тому числі сільськогосподарських підприємств на рівні 3,5 процентів річних, а в особливих випадках під нульовий відсоток. Запровадити пільгові умови для підприємств і організацій, які здійснюють торгівлю товарами вітчизняного виробництва і таке інше.

Не піднявши вітчизняну економіку, ми не вирішимо жодних наболілих соціальних питань. Але це не означає, що держава, посилаючись на кризу та фінансову скруту, має кинути напризволяще наших людей. Ми впевнені, що багато з цих проблем можуть бути розв'язані вже в ближчий час, в тому числі це стосується пенсійної реформи,  пенсійної реформи, цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, ліки, товари першої необхідності та продовольства. Це і скасування реформаторського пенсійного закону та перегляд самої ідеології пенсійного законодавства. Це і з огляду на високий рівень інфляції, впровадження поквартальної індексації прожиткового мінімуму, пенсій, зарплат, соцвиплат. Це і збереження діючої системи, пільг. Тобто безкоштовності надання послуг для незахищених верств населення і таке інше.

Ще раз звертаюсь до вас, шановні колеги. Компартія розробила цю програму і готова передати її для реалізації уряду, щоб реально змінити ситуацію в Україні на краще. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також, Петро Миколайович. Чечетов Михайло Васильович, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Сергій Гриневецький.

 

11:32:51

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Прошедшие дни были насыщены важными событиями, придавшими новый импульс развитию Украины. И речь идет отнюдь не о судах над преступившими закон чиновниками, о которых судачат на политических кухнях. Фемида своё слово сказала. И мы не имеем права вторгаться в её полномочия. Именно это и есть соблюдение принципа верховенства закона.

Парламент – не аппеляционная инстанция. Не хоровод вокруг судов, а конкретных шагов по улучшению жизни ждут от нас люди. Именно такой работой занимается власть. Продолжается инициированный главой нашего государства диалог с российскими партнёрами по вопросу цены на газ. Новые возможности продвижения интересов Украины в мире открыл государственный визит Президента Виктора Януковича на Кубу и в Бразилию.

Обновлены экономические и политические контакты с таким мощным партнёром как Бразилия, являющейся восьмой экономикой мира. Особенное внимание уделено совместному проекту в космической сфере, которое повышает возможности Украины, как страны, обладающей современными технологиями.

Значительного эффекта ожидаем мы от подписания обновлённого договора о создании зоны свободной торговли в рамках СНГ. С началом  её работы откроются новые возможности для экспорта украинской продукции на традиционные рынки.

В то же время действующие основы внутренней и внешней политики Украины, умноженные на прагматизм власти, не позволяют замыкаться только на одном направлении. Поэтому следующим логичным шагом по открытию внешних рынков для Украины стало успешное продвижение переговоров о создании зоны свободной торговли с Евросоюзом.

Безбарьерная торговля с Европой облегчит украинским предприятиям доступ к инвестициям и технологиям создаст условия для модернизации производства.

Важно, что параллельная работа  обеих зон свободной торговли совершенно не противоречит друг другу. На месте  ненужных экономических барьеров мы предлагаем строить мосты. По большому счету Украина получает прекрасный шанс стать таким стратегически важным мостом  между востоком и западом. Мы открыты для диалога, главное не ставить крест на результатах  многолетнего процесса и евроинтеграции Украины  в угоду персональным интересам конкретного лица. Мы никогда не  согласимся  с навязываемой нам необходимостью нарушения принципа независимости судов. И очень хорошо, что политические  эмоции начинают уступать место здравому смыслу.

Обнадеживающим сигналом стало принятие Европарламентом   Резолюции  по Украине. Мы позитивно оценили решение европейских  коллег продолжить  переговоры  с Украиной и завершить их подписанием соглашения об ассоциации. Как признание  нашей европейской перспективы воспринимается ссылка в   резолюции на статью 49 договора в Евросоюзе, которая подтверждает открытость ЕС  для членства  Украины.

Со своей стороны  как представители крупнейшей фракции Верховной Рады хотим заверить, что украинская власть сохранит приверженность  демократическим ценностям и не откажется от законодательно закрепленной стратегической цели членства  в Евросоюзе. Для достижения этой цели нам предстоит проделать очень большую работу, в том числе по реформированию законодательного поля. 

Масштабные  задачи стоят  здесь перед Верховной Радой. В первом чтении принят бюджет  страны на  2012 год, продолжается его подготовка ко второму чтению.  Принципиальные   требования фракции Партии регионов к проекту бюджету известны – это выделение  значительных  средств для решения накопившихся вопросов в регионах, стабильный рост доходов людей и обеспечение  дальнейшего экономического роста.

Для построения правового общества важно принятие Закона о выборах народных депутатов  Украины, который должен закрепить  демократичный и  прозрачный механизм их  избрания. Уровень  решаемых нами задач соответствует   высокому статусу парламента. И крайне эгоистично подменять рассмотрение определяющих будущее страны вопросов популизмом и демагогией. Предпосылка эффективной работы Верховной Рады в консолидации  политических сил. К такой работе фракция Партии регионов  вновь и вновь призывает своих коллег. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Гриневецький, фракція Народної Партії. Наступний   буде виступати представник… Хто "БЮТ"? Іван Кириленко.

 

11:37:03

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Ми перебуваємо в активній фазі розгляду проекту Державного бюджету на 2012 рік. Аналіз свідчить про його певні позитивні риси, разом з тим не можна не помічати небезпечних тенденцій, які сьогодні властиві вітчизняній фінансовій системі.

Одна з ключових – зростання зовнішньої заборгованості. Всі ми знаємо, наскільки складними є переговори з Міжнародним валютним фондом щодо чергового траншу кредиту. Задля виконання зобов'язань уряд змушують йти на непопулярні соціальні реформи. Є шанс виникнення боргової піраміди, коли одні кредити будуть отримуватися заради погашення попередніх. У той же час, значно менше уваги приділяється пошуку внутрішніх резервів. Першим таким резервом є контроль над ефективним використанням коштів.

2012 рік – рік Європейського чемпіонату з футболу, стане своєрідним тесом  для  української  влади  та для держави в цілому. Для підготовки Євро-2012 виділені десятки мільярдів гривень державних коштів, які втілені у побудовані об'єкти та оновлену інфраструктуру. Мабуть, якби не чемпіонат, то більшість цих об'єктів не дочекалися б уваги з боку держави. Зрозуміло, що це перший досвід подібних масштабних проектів, на карту поставлений престиж країни, тому ймовірно і не звертається особливої уваги як на обсяги виділених коштів, так і на контроль за їх використанням. Однак на цьому тлі в інноваційному розвитку відсутній прогрес.

Ми маємо замислитися про життя після Євро. Ну, скажімо, витрати держави на освіту в Україні становлять не більше 6 відсотків ВВП проти 10 відсотків, передбачених законом; на науку – не більше 0,45 відсотка ВВП проти 1,7, передбачених законом. Фінансування одного науковця в Україні втричі менше, ніж у Росії, у 18 разів менше, ніж у Бразилії, у 70 разів менше, ніж у Сполучених Штатах Америки. То чому б за прикладом чемпіонату з футболу не здійснити європрорив в освіті та науці, європрорив у житлово-комунальному господарстві, в агропромисловому комплексі, у сфері дорожнього будівництва, але зробивши при цьому ставку на нові технології?

По-друге. Сьогодні триває процес  реалізації положень Закону  "Про стимулювання розвитку регіонів", зокрема, укладання угод між Кабінетом Міністрів  України та обласними радами. Хочу нагадати, що згідно із законом укладені угоди передбачають  відповідальність сторін за невиконання  або неналежне виконання передбачених нею заходів, і вона має бути у рівній мірі. Варто також пам'ятати, що відповідальність та  професійність місцевої влади виховується саме через надання  їм повноважень.

По-третє, маємо замислитися  над суттєвим покращанням бізнес-середовища. Мова йде про вирішення стратегічного  питання модернізації країни, поставленого Президентом. Сучасний вітчизняний великий бізнес  має незначну інноваційну складову, яка може забезпечити подальший розвиток країни. До того ж галузі, в яких зосереджений крупний капітал,  практично не працюють на внутрішній ринок.

Неувага до вітчизняного інвестора обертається втратами. Посилюючу боротьбу з тіньовим сектором, держава має  водночас запропонувати підприємцям прозорі правила гри, для цього потрібні подальші реформи: бюджетної, фінансової,  фіскальної, і що найголовніше, грошово-кредитної системи.

Розвиток малого та середнього  бізнесу  може суттєво оживити внутрішній ринок і сприяти  збільшенню бази  оподаткування. Переконаний, резерви існують.  Тому закликаю, давайте перший крок до майбутніх  Євро зробимо вже сьогодні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

11:41:14

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні співвітчизники! Майже  три місяці минуло відтоді, як Юлія Тимошенко була безпідставно  кинута за грати за надуманим звинуваченням. Тоді вважалось, що все минеться і  зійде з рук, трохи пошумить преса, побузить  опозиція, почваниться Європа, та так потихеньку все і затихне.  Але не так сталось, як гадалось. Юлія Тимошенко у тюрмі стала для вас на порядок небезпечнішою, ніж коли була на волі.  На чиєму боці нині всенародне співчуття? Ви хотіли мати навколо Юлії випалену  пустелю, а отримали мінне поле,  на  якому, куди не ступни,   вибухи. Хіба не вибухнула масовим обуренням світова спільнота? Хіба не чітко вкотре висловився Європарламент? Хіба не прозоро заявили свою позицію Сполучені Штати? Поки-що все це мимо вух, а даремно. Захід довго запрягає, але потім маховик у зворотний напрямок повернути буде дуже важко. Так, сьогодні ваш бізнес в більшості торгує зі Сходом. Але живе, навчається і зберігає величезні капітали на Заході. Вас це не турбує?

І вдома в Україні ситуація виявляється теж не з простих. Народ уже збагнув, що таке стабільність на соціальному цвинтарі, особливо після того, як втратив головного защитника своїх інтересів, а полузащитникам, даруйте, не вірить. Це ж ви забули, як півроку блокували трибуну, вимагаючи вдвічі збільшити заробітні плати, пенсії, стипендії. Ну, і де вони? А люди не забули.

Перше, що пропонуємо. Перестаньте демонструвати слабкість і безпорадність. Нові, старі кримінальні справи проти Тимошенко, що добряче віддають нафталіном, це очевидна слабкість, не це треба. Проявіть силу, силу розуму і мудрості. Негайно випустіть із-за ґрат усіх політичних в’язнів, і хай народ на виборах дасть оцінку всім. Тим більше, що люди вже задаються питанням: "За що ув’язнили Юлію?", і при цьому ніхто не реагує на те, що буйним цвітом знову розквітає рекет, рейдерство, грабежі, захоплення, "маски-шоу" і тому подібне.

Друге. Негайно відкличте свій феодальний проект Закону про вибори. Це ж додуматись, прописати в ньому середньовічні норми, щоб не просто зберегти, а монополізувати владу однієї політичної структури. Схаменіться, не робіть з України Сомалі! Нині діючий закон, який свого часу схвалила Європа, найбільш прийнятний для наших реалій. Так, він вимагає удосконалення. Потрібні максимально відкриті для виборців списки на місцевому рівні, і ми підтримуємо такі підходи. Це набагато краще і прозоріше за відверто куплені мажоритарні мандати. Чи готові ви до цього?

До речі, хочу нагадати, що від України очікують Закон про вибори, напрацьований саме разом з опозицією. В іншому випадку, вибори можуть визнати нелегітимними, і як наслідок ізоляція. До чого це може призвести, за прикладами якраз далеко і ходити не треба.

І третє. Не дратуйте людей. Незабаром остаточне ухвалення  бюджету-2012. В ньому або буде реальний соціальний захист чорнобильців, афганців, дітей війни, інвалідів, інших вразливих категорій, або не буде. Ми рішуче підтримуємо перше і категорично виступаємо проти другого.

Питання – де взяти гроші, щоб не дорікали в зайвому популізмі. Вдесяте нагадуємо, скасуйте ганебну угоду з Кіпром, закрийте цю офшорну корупційну лавочку, залиште в рідній країні майже 250 мільярдів гривень. А не хочете залишати, чогось боїтесь, то сплатіть хоча б податки. 40 мільярдів – це теж гроші, яких цілком достатньо, щоб закрити діри в Пенсійному фонді, задовольнити мінімальні потреби всіх соціально незахищених верств населення. Зробите це для людей, можете сміливо  йти на вибори, не боячись пропорційного закону навіть з відкритими списками.

Слава Україні! Юлі – волю!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, рекомендацій і вимог, які прозвучали у виступі народних депутатів, секретаріат прошу підготувати відповідні звернення та доручення.

Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань,  визначених  розкладом на вівторок 1 листопада. Я пропоную, шановні колеги, підтримати ідею, щоб нам о 12-й годині не оголошувати перерву, а працювати, оскільки ми вели консультації з 10-ї до 11-ї години.

Шановні колеги, пропоную розглянути пропозиції народних депутатів, комітетів і Кабінету Міністрів України про включення до порядку денного низки законопроектів.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення процедури роздержавлення земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 9104). Прошу голосувати. 

 

11:46:31

За-226

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо патронатної служби) (9224). Прошу голосувати. 

 

11:47:02

За-257

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 166-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за порушення законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру (9182). Прошу голосувати.

 

11:47:43

За-262

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення принципу провадження господарської діяльності суб'єктами приватного права без застосування печаток (9172). Прошу голосувати.

 

11:48:19

За-230

Рішення прийнято.

Про включення до порядку денного проекту Закону про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні (9202, 9202-1). Прошу голосувати.

 

11:48:52

За-264

Рішення прийнято.

Шановні колеги, зараз ми маємо розглядати проект Закону про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України (щодо податкових накладних) (реєстраційний номер 9173). Разом з тим є лист від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики такого змісту. "Порядком денним засідання Верховної Ради на 1 листопада 2011 року заплановано розгляд питання про включення до порядку денного сесії проекту Закону (реєстраційний номер 9173). Положення зазначеного законопроекту враховані в прийнятому 20.10.2011 року Верховною Радою України Законі України про внесення змін до Податкового кодексу щодо деяких… та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування звітності та обліку. У зв'язку з вищевикладеним просимо зняти з розгляду".

Тому, шановні колеги, я поставлю на голосування пропозицію комітету про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України (щодо податкових накладних). Реєстраційний номер 9173. Прошу голосувати.

 

11:50:29

За-262

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо судового збору та інших питань) (9296). Прошу голосувати.

 

11:51:01

За-261

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України щодо забезпечення належного соціального захисту працівників відомчих закладів та установ. Реєстраційний номер 9108. Прошу голосувати.

 

11:51:39

За-85

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про  включення до порядку денного проекту Закону  про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо забезпечення права споживачів на безпечність продукції), 9190. Прошу голосувати.

 

11:52:12

За-27

Рішення не прийнято. 

Проекту Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп’яніння, реєстраційний номер 9204.

 

11:52:43

За-263

Рішення прийнято. 

Проекту Закону  "Про державне мито" (9288). Прошу голосувати.

 

11:53:08

За-213

Рішення не прийнято.

Зараз повернемося. Шановні колеги, я прошу вас, розглядайте питання.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про внесення змін до Постанови Верховної  Ради України "Про рекомендації парламентських слухань "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи" (9271).

 

11:53:53

За-262

Рішення прийнято.

Проект Постанови про врахування при підготовці проекту Закону  України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" обсягу коштів, необхідних для проведення компенсаційних виплат спадкоємцям померлих вкладників у  відповідності Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (9118).

 

11:54:35

За-52

Рішення не прийнято.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу) (реєстраційний номер 9326). Прошу голосувати.

 

11:55:03

За-212

Рішення не прийнято.

Проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку (9341). Прошу голосувати.

 

11:55:31

За-227

Рішення прийнято.

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо користування надрами орендарями цілісних майнових комплексів та концесіонерами) (реєстраційний номер 9292). Прошу голосувати.

 

11:56:03

За-225

Рішення не прийнято.

Проект Закону про внесення зміни до статті 306 Кримінального кодексу України (щодо узгодження положень) (9351).

 

11:56:32

За-255

Рішення прийнято.

Проект Закону про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу (9346). Прошу голосувати.

 

11:57:00

За-252

Рішення прийнято.

Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо декларації про відповідність (9355). Прошу голосувати.

 

11:57:30

За-232

Рішення прийнято.

Я зараз закінчу. Бо, про що мова?

Проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів (9356). Прошу голосувати.

 

11:58:01

За-226

Рішення прийнято.

Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції) (9357). Прошу голосувати.

 

11:58:32

За-230

Рішення прийнято.

І проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо деяких питань сплати податків в умовах дії угоди про розподіл продукції) (реєстраційний номер 9358).

 

11:59:03

За-228

Рішення прийнято.

І проекту Закону про  внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення механізму надання надр у користування) (реєстраційний номер 9360). Прошу голосувати.

 

11:59:34

За-210

Рішення не прийнято.

Таким чином, шановні колеги, частину з законопроектів ми включили до порядку денного сесії. Зараз, одну хвилинку. Я прошу комітети подивитися ще раз на ці законопроекти з тим, щоб ми їх могли оперативно винести на розгляд на цьому пленарному тижні. Будь ласка, по одному. Микола Кравченко.

 

12:00:05

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, законопроект 9355, который только что дружно проголосовали, 18 октября уже рассматривался в зале. За него проголосовало "за" – 0. Речь идет о отмене декларации виробника про відповідність. Мы с вами единодушны были тогда, когда принимали это решение, вот. Почему? Потому что вы понимаете, что идет наступление на нашего производителя и идет наступление на Украину в целом.

Мы проголосовали тогда правильно. На сегодняшний день этот законопроект 28 октября только был зарегистрирован, сегодня он уже включается в повестку дня. Хотя я подал 2 месяца тому назад законопроект, который требует рассмотрения вопроса о порядке вступления, об условиях вступления в СОТ,  до сих пор его нет в повестке дня.

Владимир Михайлович, этот…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершіть виступ.

 

12:01:15

КРАВЧЕНКО М.В.

Вы должны понимать, Владимир Михайлович, что если мы пойдем по такому пути протаскивания таких финансово крупных законопроектов, а это финансово крупный документ, который, за который получают крупные деньги люди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КРАВЧЕНКО М.В. Поэтому мы должны прекратить эту практику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Михайло Чечетов.

 

12:01:41

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Я прошу ещё раз возвратиться к Закону 9326. Прошёл какой-то сбой в системе голосования, и поэтому просьба возвратиться к  9326. Это законопроект Козуба – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу). Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Відносно виступу нашого колеги, народного депутата Миколи Кравченка. Я ставлю на розгляд Верховної Ради ті законопроекти, щодо яких було погоджено на Погоджувальній раді.

Але щодо вашого законопроекту, я прошу передати номер, який два місяці зареєстрований, і я Секретаріат прошу розібратись, чому до цього часу він не пропонується до розгляду? Зокрема, який комітет опікується цим законопроектом?

Зараз, одну хвилиночку. Шановні колеги! 9326. 9360. Одну хвилиночку. Я ставлю на голосування пропозицію, одну хвилинку, про повернення до проекту Закону (реєстраційний номер 9326). Я маю на увазі повернення у плані розгляду пропозицій про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

12:03:32

За-223

Рішення не прийнято.

Тепер ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону 9360. Прошу голосувати.

 

12:04:02

За-210

Рішення не прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати!

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж просив, щоб Секретаріат подав всі пропозиції з цього приводу.

Ставлю… Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стандартизації та обов'язкової сертифікації.

Ставлю на голосування вашу пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою, тим більше, що це повторне перше читання.

Наталіє Юріївно!

 

12:04:52

За-217

Рішення прийнято.

Доповідач – голова Комітету з питань промислової регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська, будь ласка.

 

12:05:05

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Предлагаю вашему вниманию проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно стандартизации и обязательной сертификации (номер 7064). Цель законопроекта: устранить барьеры в хозяйственной деятельности и привести систему технического регулирования Украины в соответствие с международной практикой. Барьеры, которые сегодня создают неоправданные препятствия для развития бизнеса и предпринимательства и делают украинские товары неконкурентоспособными.

Дело в том, что наша система технического регулирования обязывает сертифицировать огромное количество товаров: 34 товарных группы и свыше 400 наименований продукции. Кроме того, система требует, чтобы практически все товары соответствовали каким либо нормативным документам, стандартам или техническим условиям. Насколько сложна у нас процедура выведения на рынок нового продукта и настолько же сложно внедрение новых технологий, использование современных материалов и инноваций. И это стало делом трудным, дорогим и практически невозможным.

Но это еще не все. Сложная затратная украинская система технического регулирования накладывается на жесткую систему государственного надзора. И такая "сладкая парочка" убивает сегодня конкуренцию товаров, уменьшает ассортимент продукции и  приводит к неоправданно высоким ценам. И сегодня мы видим, как Украину захлестнул импорт. Сегодня на внутреннем рынке продается больше импортных товаров,  и уже товаров именно сельхозпродукции,   продуктов питания, чем  производится в Украине.

Поэтому  наша задача сегодня – устранить барьеры, которые выстроены для национального производителя и сделать продукцию равной, конкурентоспособной. Потому что  недопустимо, когда мы занимаем 152 место  по рейтингу ведения бизнеса и 89 место в глобальном рейтинге конкурентоспособности.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон включіть.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Комитет по вопросам промышленной,   регуляторной политики  и предпринимательства предлагает данный законопроект принять за основу и поддержать его в первом чтении. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні народні депутати,  давайте таким чином. Шановні колеги,  комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Давайте,  можливо, якщо немає заперечень,  проголосуємо, приймемо за основу, хай далі комітет доопрацює серйозно.

(Шум у залі)

 Зачекайте. У зв'язку з цим я просив би викласти свої думки, а перед цим  записатися на виступи. Будь ласка, запишіться.  Прізвища народних депутатів. Катерина  Ващук фракція Народної Партії. Потім Володимир Мойсик. Крмазін?

 

12:08:21

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, законопроект, який пропонується, ніби, вже був на доопрацюванні. Коли його уважно прочитати, там  незмінено нічого і фактично ніякого доопрацювання  даний законопроект не пройшов.

Я хочу, щоб всі звернули увагу, під видом захисту вітчизняних товаровиробників ми хочемо відмінити будь-яку стандартизацію. Мене, наприклад, хвилює, що будуть їсти наші діти. Відміниться  стандартизація навіть не просто на продукти харчування – на вироблене молоко, на дитяче харчування. Що ми сьогодні уже маємо таку продукцію, від якої маємо 20 мільярдів потрачених народом коштів на ліки. У нас уже на ліки і на продукти харчування витрати населення зрівнюються: це екологія, це продукти харчування, це вода. Ми хочемо відмінити будь-які стандарти. Ми маємо в Україні Інститут води – єдиний може на теренах бувшого СНГ. Ми не маємо стандартів на воду, ту, яку п'є наше населення.

Ми хочемо сьогодні проголосувати за відміну тих норм, які бережуть здоров'я наших людей. Я розумію, що не треба сертифікувати завезені автомобілі типу "Мерседес" чи не треба якісь надзвичайно хороші марки телефонів, ще чогось іншого, але продукти харчування, дитяче харчування, одяг, дитячі іграшки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть думку, будь ласка.

 

12:10:32

ВАЩУК К.Т.

…не можна не сертифікувати.  Я звертаюсь до совісті кожного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Роман Ткач. Право на виступ передає колега Мойсик. Потім буде виступати Тарас Чорновіл.

 

12:10:50

ТКАЧ Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Мені дуже прикро, але знову, уже втретє, Верховну Раду, найвищий законодавчий орган України, хочуть обдурити.

Я хочу вам нагадати, що такий самий законопроект під номером 1363 і 7064 уже двічі вносився в парламент, і двічі ми його провалювали. Я догадуюся, хто це робить. Бо минулого тижня, пам’ятаєте, був приблизно на цю саму тему урядовий законопроект. Слава Богу, що тоді Верховна Рада знайшла в собі силу, політичну мужність і дали нуль "за". Сьогодні хочуть в чергове зробити з України  світовий мотлох.

У нас немає стандартів, які би відповідали, дійсно, міжнародним. І сьогодні під видом того, що нібито Україна вже вступила в СОТ, передбачається скасування вимог щодо обов`язковості вимог державних стандартів в якості нормативних документів. На сьогоднішній день навіть ті норми технічні, регламентні, які десь є розроблені, десь є не розроблені, але все-таки це є  вимога для виробників аби вони користувалися хоча би якимись вимогами.

Сьогодні цим законопроектом, де дай Бог, як ми навіть його приймемо в першому читанні, взагалі все відміняється. Тобто як хочеш, що хочеш і в будь-якому місці можна виготовляти не тільки якісну продукцію, а ту продукцію, яка взагалі веде до загрози життю людини. Тому я вас всіх закликаю, незважаючи на політичні вподобання, ми маємо знову ж таки, як і минулого разу дати нуль голосів за цей законопроект. Тому я ще раз закликаю не голосувати за даний законопроект. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього!".

 

12:12:32

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати! Шановний  Володимире Михайловичу! Наша депутатська група вчора на засіданні фракції уважно розглянула даний законопроект, і ми прийшли абсолютно до однозначного висновку, що абсолютно неприємливо і недопустимо  голосувати за даний законопроект.

Вже два рази ми відхиляли, як було іншими виступаючими сказано, саме ті самі норми. Пройшло так зване доопрацювання. В доопрацюванні ми подивилися і звірили: нічого не помінялося, окрім того, що добавилося ще кілька пунктів, кілька законопроектів, по яких знімається так само сертифікація. Я хочу нагадати, що ми маємо конституційний обов`язок держави забезпечити безпеку громадян України стосовно продукції, яку вони споживають.

Що ж стосується захисту наших виробників, то, зокрема, хочу наголосити, що в цьому законі, крім всього іншого, звільняється від сертифікації харчова продукція, яка завозиться в Україну з-за кордону. Тому мотиви абсолютно тут інші: вони передбачають, щоб Україну так чи інакше перетворити на звалище світове неякісної сумнівної продукції. Вже ми говорили про це минулий раз, що є певні вимоги СОТ, але в даному випадку  цей законопроект  іде поза межами даних вимог. Мають бути визначені технічні параметри, і відповідно до цих параметрів і регламентів має відповідати їм продукція. До того, як буде введено в дію ті стандарти, має діяти сертифікація, що і відзначено, зокрема, в "Прикінцевих положеннях" Закону про сертифікацію.

Тому наша депутатська група прийняла рішення не голосувати за даний законопроект і закликає всіх депутатів Верховної Ради знову продемонструвати, що наша позиція відповідає Конституції: захисту права громадян України на безпечну продукцію і відповідно виконання державою цих функцій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії. Будь ласка.

 

12:14:37

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Абсолютно очевидно, що законопроект лобістський і перетворює Україну на звалище непотребу. Але я прошу передати слово Миколі Кравченку, який детально обґрунтує цю позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, будь ласка, мікрофон.

 

12:14:53

КРАВЧЕНКО М.В.

Я не буду обсуждать законопроект. Я скажу одно, откуда ноги растут. Обращается европейская бизнес-ассоциация к вице-премьеру Тигипко, в котором пишет письме: "Необхідність скасування обов’язкової сертифікації харчових продуктів органами Держспоживстандарту передбачено зобов’язаннями України при вступі до Світової організації торгівлі". Далее я вам скажу, что против этого выступил окружной административный суд за позовом заступника Генерального прокурора, которые должны были вызнать противоправными вышеназванные распоряжения Кабинета Министров .

В связи с этим я хочу сказать одно, что мы, в конце-то концов, Европе заявили о том, что мы страна и с нами нужно паритетно разговаривать. Так чего ж мы на продукции, на харчах населения, почему мы теряем свое лицо?! Тигипко, соответственно, дает указание Держспоживстандарту разработать новые условия, нормативно-правовые акты, и таким образом пытается скасувати сертификацию, вернее, скасував ее.

Уважаемые коллеги, в конце-то концов, если мы не поймем о том, что с нами нужно разговаривать не таким образом, если мы не  поймем того, что ни в коем случае нельзя страну Украину и ее население  превращать в отбросы, мы, в конце-то концов, ее потеряем. Это серьезнейший вопрос, вопрос, который… по которому судят о нас в мире.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, одна хвилина, Кармазін, Сухий. І відповідь вам всім дасть Наталія Королевська.

 

12:17:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я буду без емоцій. Хоча хотілося б багато чого  сказати по цьому закону.

Доопрацювання проекту – це тільки розширення кількості законів, в яких скасувалося положення щодо стандартизації, сертифікації продукції. Отаке відбулося, на жаль, доопрацювання. Більше того, ми вже дійшли до того, що ми його скасовуємо і вносимо зміни навіть до Закону України "Про пестициди і агрохімікати". Вдумайтесь, будь ласка, це безпека кожного громадянина України, взагалі існування цієї держави, цієї землі.

Вдумайтесь далі. Ми плануємо проводити "Євро-2012", а в Закон про туризм вилучаємо все, що в сфері туристичної діяльності відбувається. Введення такого закону в дію, якби, не дай Боже, таке сталося, без попередньої розробки технічних регламентів, а їх розроблено нуль, бо нічого не профінансовано, це катастрофа. Я погоджуюся і з Ващук, і з Кравченко, і з Чорноволом, і з усіма депутатами, хто виступав з цього…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення всі? Вибачте, вибачте, вибачте. Заключного слова немає. Фракція, яка не виступала. Фракція, яка не виступала, хто наполягає? Немає таких? Сухий виступав. Ні? А, вибачте, будь ласка.

 

 

12:18:32

СУХИЙ Я.М.

Додайте мені секунди. Заберіть Кармазіна фотографію, ну, що...

Шановні колеги, я хочу нагадати вам, що в цьому сесійному залі зовсім недавно з допомогою в тому числі Юрія Кармазіна ми  намагалися прийняти Закон про обов'язкову – подумайте! – сертифікацію  виробництва авіаційних та ракетних двигунів.

Так сталося, що швейні машинки – потрібно мати ліцензію і мати сертифікат, а авіаційні ракетні двигуни – немає… І тому нам нещодавно Служба безпеки України подала цікавий документ: в Криму сільськогосподарська компанія (так і називається "Сельскохозяйственная компания", зарегистрированная в Севастополе) має в переліку сертифікованого виробництва вирощування кіз, овець, виробництво і ремонт авіаційних та ракетних двигунів. Ну, ми доходимо до абсурду! Я розумію, що потрібно знімати якісь речі, які гальмують  розвиток підприємництва, ставлять нас в нерівні умови, але хочу вам нагадати, що Світова організація торгівлі, до цього законопроекту її вимоги не мають ніякого відношення. І я пропоную за цей законопроект не голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Ярославе, ну, мабуть, і "Мотор Січ" вирощує кіз і так далі, і тому подібне. Так що тут… Тільки корови, да?

Так, будь ласка, Королевська, одна хвилина.

 

12:20:07

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Здесь много говорили, что Украину согласно этого закона могут сделать мусорником. Так вот, кому еще не известно, так вот сегодня уже сделали Украину мусорником, когда 80 процентов продуктов, которые продаются – это фальсификат, это контрабанда, это полностью несоответствие никаким стандартам и никаким ГОСТам.

Но сегодня есть разделение "на своих и чужих": на импортную продукцию сегодня не требуют ни сертификатов, ни ГОСТов, ни стандартов. Импортная продукция закрыла полностью украинский рынок. Но в то же время, украинского производителя уничтожают проверками, контролями, переверками и всем, чем только можно себе придумать.

Так вот я предлагаю, чтобы создать равные условия хотя бы и хоть чуть-чуть дать преференции для нашего  национального производителя, которого уже два года уничтожают, добивают и хотят, чтобы вообще в Украине ничего не производилось. И наша конституционная обязанность – в первую очередь, создать условия, при которых люди будут сытыми в стране, а не при которых цены будут согласно вашим контролям и коррупционным…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування   пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стандартизації та обов’язкової сертифікації (реєстраційний номер 7064). Прошу визначатися.

 

12:21:48

За-168

Шановні колеги, можливо, ще раз направимо на повторне перше читання? Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання.  Визначайтесь.

 

12:22:20

За-170

Не підтримано. Законопроект відхилено.

Кармазін, будь ласка, репліка.

 

12:22:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін, тут всує було назване моє прізвище. Говорилося в тому числі про двигуни авіаційні чи ракетні. Дійсно, все має відповідати стандартам, міжнародним  стандартам. І саме через це,  очевидно, є успіх і наших літаків, і нашої "Мотор Січі".

Я б хотів тільки звернути увагу тих, хто всує називає прізвище Кармазіна, на одну заяву, зроблену всього три дні назад віце-прем'єр-міністром діючого уряду. Мова йде про віце-прем'єр-міністра  Колеснікова, який заявив про те, що в  Україні є 100 нелегальних заводів по виробництву палива, які виробляють нестандартне паливо, реалізують і таким чином не сплачують акциз і так далі.

Я хотів, щоб більшість перед тим, як махати руками, а зараз саме це продемонстрував нам представник більшості, підтримавши антинародні закони, відповіла і також на це питання щодо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, слухаємо питання – проект Закону про внесення змін до деяких законів  України з питань  приватизації (реєстраційний номер 8723). Доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Павленко Володимир Петрович. Будь ласка. Так, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО В.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації.

Законопроектом передбачається здійснити перегляд чинного законодавства з питань приватизації, що повинно забезпечити скорочення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Законопроектом  пропонується переглянути критерії віднесення об'єктів права державної власності до таких, що мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації. Зокрема, внесення змін до частини другої статті 5 Закону про приватизацію в частині зняття обмежень на приватизацію підприємств авіаційної промисловості, Державного космічного агентства, майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво залізничної техніки, деяких об'єктів портової інфраструктури.

Запропоновані заходи дозволять здійснити оптимізацію державного сектору економіки, сприяти залученню  інвестицій у реальний сектор економіки, впровадженню новітніх технологій, створенню додаткових робочих місць, відновленню діяльності збанкрутілих підприємств лікеро-горілчаної галузі, що значно поліпшить соціально-економічного становища та зніме соціальну напругу в колективах цих підприємств.

Державні підприємства постійно зіштовхуються з проблемами залучення кредитних ресурсів, проведення тендерних процедур, що ставить їх в нерівні умови з підприємствами приватного сектору економіки. Ці зміни дадуть можливість підприємствам, які виключаються з переліку, суттєво поліпшити свої фінансово-господарське становище.

На базі оновлених критеріїв пропонується затвердити перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. На сьогодні Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об'єктів, що не підлягають приватизації і перелік об'єктів державної власності, які можуть бути корпоратизовані (додаток номер 2), до яких включено 1538 об'єктів.

Проектом передбачається виключити із зазначеного переліку 676 об'єктів, зокрема які були реорганізовані шляхом приєднання до підприємств, які пропонуються до включення до переліку, а також передані до сфери управління національних та галузевих академій наук, втратили ознаки загальнодержавного значення.

Поданим на розгляд законопроектом запроваджується нова структура переліків, а саме державні підприємства та єдині майнові комплекси державних підприємств, які були включені в додаток №1 і додаток №2 до чинного закону і зберегли загальнодержавне значення, пропонується включити у перелік об'єктів права державної власності, що не підлягає приватизації (перелік №1), 1515 об'єктів. Акціонерні товариства, які були включені у додатки до закону, а також зберегли загальнодержавне значення пропонується включити в перелік акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації, додаток №2 – це 43 об'єкти.

При цьому до переліку додатково включено 700 нових підприємств, діяльність яких підпадає під критерій статті 5 Закону України "Про приватизація державного майна". Серед них підприємства Державного агентства лісових ресурсів України – 336; Державного агентства водних ресурсів України – 158.

Таким чином всього проектом Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації пропонується включити до переліку об'єктів права державно

 Власності, що не підлягають приватизації 1557 об'єктів. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Петровичу.

Запишіться на запитання. Так, будь ласка, 5 хвилин. Лещенко Володимир, фракція комуністів.

 

12:28:28

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Петровичу, щоб виставляти нові об'єкти на приватизацію, треба спочатку сказати, що дала приватизація старих.

Приватизація – це велика  афера, яка відібрала у народу загальнонародне добро. Тепер ви говорите про те, що навіть зараз будуть включатися в перелік на приватизацію об’єкти лісового господарства, водного господарства. Ви говорите про те, що і прибуткових. Хіба є країна в світі в принципі, щоб прибуткові комунальні або державні підприємства ставились на приватизацію? Лікеро-горілчані і навіть стратегічно важливі?

Що це ви хочете урядом витворяти з цією приватизацією? Спасибі.

 

ПАВЛЕНКО В.П. Шановні народні депутати! Хотів би вам сказати про те, що об’єкти лісового господарства та об’єкти водного господарства навпаки, включаються в перелік об’єктів, які не підлягають приватизації. А також, що стосується переліку об’єктів лікеро-горілчаної промисловості, то це декілька об’єктів, які збанкрутілі, знаходяться в стадії банкрутства. І, на жаль, їхнє фінансово-економічне становище потребує суттєвого поліпшення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко, будь ласка.

 

12:29:57

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Депутат Геннадій Задирко, Миколаївщина, партія "Народна влада". Насправді мені здається, що було б дуже непогано, якщо б все ж таки було б в уряді і в фонді держмайна розуміння, навіщо нам потрібна взагалі приватизація. Чесно кажучи, як миколаєвиць, я не розумію, в свій час навіщо ми приватизували Миколаївський глиноземний завод? Приватизували, за рік власник, новий власник, повернув ті кошти, які були закладені в приватизацію. Ціни на міжнародних ринках на стільки виросли, що сенсу в цій приватизації взагалі не було.

І така ж сама логіка зберігається в тому законопроекті, який ви сьогодні нам даєте на розгляд. Тому що взагалі державницьких інтересів, захисту державницьких інтересів в цьому законопроектів взагалі немає.

Чесно кажучи, наприклад, я не готовий голосувати за те, щоб державне майно таким чином розподілялося між олігархами. Більше того, мене турбує ситуація стосовно майбутньої приватизації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Петровичу.

 

ПАВЛЕНКО В.П. Шановні народні депутати! Хотів би вас проінформувати про те, що приватизація в Україні здійснюється згідно законодавства, згідно переліків, які ви приймаєте в цій сесійній залі. І уряд, наприклад, якщо стосується підприємств авіаційної промисловості, то сьогодні вони зіштовхнулися з елементарною проблемою. Наприклад, якщо залучити, отримати кредит, їм потрібно спочатку провести тендер на здійснення залучення банків, потім прийняти участь в тендерних процедурах. Тобто, фактично процедура участі і конкурувати з підприємствами приватного сектору економіки досить обтяжлива по відношенню до приватного і державного сектору, постійно змінюється процедура щодо тендерних процедур. Ви нещодавно прийняли внесення змін до Закону "Про проведення тендерних процедур".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко, будь ласка.

 

12:32:14

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Шановний доповідачу! Я розумію, як вам нелегко відповідати на прямі запитання народних депутатів, які знають, бо зустрічаються з людьми, що це, так звана приватизація, це найбільший злочин перед українським народом. Дайте сьогодні правдиву відповідь: чи вони збанкрутували, чи примусово були збанкрутовані?

Я вам навожу приклад долі полтавського "Полтаванафтогазгеологія", одного з найбільших нафтогазовидобувних підприємств України  і колишнього Радянського Союзую. Діями уряду воно розрівняно в нуль. Захоплені у держави діючі і забрані ліцензії підприємства, які видобували нафту і газ. Держава, виходить, може бути неефективним власником, а приватним – ефективним. Кому ви вішаєте цю локшину на вуха? Що ви розказуєте про збанкрутілі і примусово збанкрутованих?

 

ПАВЛЕНКО В.П. Шановні народні депутати! Рішення про банкрутство приймається судом. Не рішення уряду, а фактично орган управління всього-на-всього погоджує план санації згідно    рішення суду. Все це відбувається згідно чинного законодавства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відповіді на запитання закінчились.

Будь ласка,  подивіться на табло: 0, 0, 0, 0.

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань  економічної політики Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка, 5 хвилин.

 

12:34:10

БОНДАР О.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!  Комітет з питань економічної політики на засіданні 5 липня 2011 року розглянув, поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України  про внесення змін  до деяких законів України з питань   приватизації (реєстраційний номер 8723) і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України  прийнятий зазначений законопроект за основу.

Хочу наголосити спочатку на позитивних  моментах законопроекту, поданого урядом. Загалом даний проект спрямований на  суттєве скорочення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації шляхом внесення змін  до статті 5 Закону України "Про приватизацію  державного майна", якою встановлюються  галузі народного господарства, які  не можуть бути приватизованими,  та уточнення переліку об'єктів права державної власності, що  не підлягають приватизації, який викладається у новій редакції. 

У чому справа? Багато років були протиріччя між існуючими переліками об'єктів заборонених до приватизації, так званою  5 статтею Закону України "Про приватизацію", яка визначала галузі. Уряд робить позитивну спробу об'єднати ці заборони, щоб не було протиріч між Законом України "Про приватизацію" і переліком об'єктів, заборонених до приватизації.

З об’єкту… вилучається 676 об'єктів – це  підприємства, що були реорганізовані, передані в управління Академії наук або до комунальної власності – 257,  підприємства, що втратили ознаки загальнодержавного значення – 309, ліквідовані підприємства – 110, всього 676 об'єктів.

У той же час  вводяться в об'єкти заборонені до приватизації    695 об'єктів, про  це представник уряду наголошував, – це   в основному підприємства водних ресурсів, лісового господарства.

Тепер, що стосується  ще одного позитивного моменту, що вводяться дві нові назви переліків: це перелік об’єктів, які повністю заборонені до приватизації, яких становить тисяча 514 об'єктів, і акціонерні товариства, які були включені, пропонується включити в перелік акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації, всього 43 об'єкти.

Тепер, що насторожує в цьому переліку. Проектом передбачається виключення з переліку 309 підприємств, які втратили ознаки загальнодержавного значення та можуть в подальшому розглядатись як потенційні об’єкти приватизації. Зокрема, звертаю увагу на ці об’єкти: підприємство, конструкторське бюро "Арсенал", Харківський електромеханічний завод, Авіаційний науково-технічний комплекс Антонова, виробниче об'єднання "Комунар", Відкрите акціонерне товариство "Більшовик", "Українське Дунайське пароплавство", "Хімтекстильмаш", Черкаський приладобудівний завод; підприємства лікеро-горілчаної промисловості (зокрема Вінницький, Мелітопольський, Одеський лікеро-горілчані заводи), Одеський коньячний завод, Одеський виноробний завод, Ізмаїльський виноробний завод; підприємства вугільної промисловості, зокрема державні підприємства "Свердловськантрацит", "Житомирторф", Коростишевський завод "Реммашторф".

Даним проектом знімаються обмеження на приватизацію підприємств авіаційної, космічної, морського господарства, металургійного, транспортного комплексу, деяких об’єктів портової інфраструктури, майнових комплексів, підприємств соляної промисловості, крім державного підприємства "Артем-сіль", окремих майнових комплексів виробництва вина, лікеро-горілчаних виробів, об'єкти державної системи сертифікації.

Тобто до таких радикальних кроків не наважувався жодний уряд за всю історію незалежності. І дивує те, що це робиться не в дуже зручний для економіки держави період. Ви знаєте, що зараз продовжується світова криза, фактично іноземних інвестицій в Україну ніхто не очікує, і вони навряд чи будуть, і всі конкурси останні, які відбувались, приватизації були з одним покупцем, тобто ніякої конкуренції не передбачається зараз теоретично і практично. Тому це дуже відповідальний крок для парламенту – затвердити цей перелік. Але разом з тим парламент отримає можливість внести свої поправки, зміни до другого читання і таким чином вплинути на  цей перелік. Теоретично отримає.

Тому я хочу сказати, що рішення комітету є підтримати за основу, але пропонував би кожному депутату дуже ретельно подивитися цей перелік і подумати перед тим, як приймати своє рішення. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Записуємося на запитання. Поки запис, Олександре Миколайовичу, тобто  цей перелік остаточний. Все інше, що не попадає в перелік, підлягає приватизації.

 

БОНДАР О.М. Да. Такий перелік затверджується і все, що не ввійшло в цей перелік, має право уряд в будь-який період приватизувати.

Єдине, що я хочу сказати, що до другого читання депутати мають можливість вносити зміни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.  Мають.

Заєць Іван, будь ласка, три хвилини.

 

12:39:37

ЗАЄЦЬ І.О.

Пане Олександре, мене менше всього зараз цікавить, наприклад, підприємство по випуску там горілчаних виробів, хоча вони мене дуже цікавлять, бо можна так побудувати  це виробництво, що до кінця споять українську націю, знищать здоров`я цими напівсурогатними якимось горілками. Мене цікавить високотехнологічна підприємства, такі як авіаційні. Зокрема, об`єднання "Антонов".

От на вашу думку, чи це не є все-таки якийсь задум по остаточному знищенню того комплексу високотехнологічних підприємств, які врешті-решт ще тримають наукову думку, яку тримають ще конкурентоздатні високотехнологічні виробництва.  От яке ви оцінювали у комітеті саме з такої позиції таку пропозицію? У  нас залишилося дуже мало сьогодні таких високотехнологічних виробництв, і то їх хочуть пустити сьогодні на знищення.

 

БОНДАР О.М. Я хочу підтримати  думку уряду, що ці підприємства нагально потребують  інвестицій. І тоді треба вносити… вводити приватний капітал. Але виникає питання, яким чином будуть продаватись ці об`єкти.

За тої традиції, яка склалася останніх два роки,  ніякої конкуренції  і залучення іноземних інвестицій, навіть російських, не передбачається. І це насторожує, звідки будуть вводитися інвестиції, якщо всі конкурси проводяться з одним покупцем? І я про це наголосив в своєму виступі. Але загалом, безумовно, ці галузі потребують інвестицій, але для цього треба працювати зовсім не так, як працює зараз уряд в плані залучення інвестицій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій.

 

12:41:27

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний Олександре Миколайовичу, ну, безперечно, що масштабна приватизація зламала хребет економіці України, і економіка України з колись розвинутої, заможної, і як йшли і валяли радянську владу, то казали, що радянська Україна знаходилася в числі – у десятці, двадцятці кращих розвинутих світових і європейських саме країн.

Сьогодні я знаю, що рішення РНБО, і це було у посланні Президента минулого, що у нас залишилося менше уже, або 20 чи менше відсотків підприємств у саме державній власності, що вже нижче національної безпеки і оборони України. Чи саме підтримуєте ви цю тезу чи ні? І чи дійсно це так, що це загроза національній безпеці і обороні України?

 

БОНДАР О.М. Ну, я тезу не підтримую, категорично спростовую про кількість об’єктів, які приватизовані. Якщо рахувати по кількості, то вона відповідає вашій цифрі, але ніхто ніколи так не рахував, в тому числі і Фонд держмайна. Ми завжди рахували по вартості основних фондів. Так по вартості основних фондів наша приватизація ще не перейшла 50-відсотковий бар’єр. І у нас є, що приватизовувати ще. І ніякої катастрофи я не бачу.

Тому приватизовувати треба, продавати треба об’єкти і проводити приватизацію треба. Я кажу тільки про те, як її проводити і як продавати. В цьому основна проблема чинної влади. Якщо влада не досягне того, щоб об’єкти продавалися при конкуренції, при кількості, декілька щоб було покупців, всі напрямки залучення інвестицій будуть спростовані. От, про що я кажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін.

 

12:43:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, Юрій Кармазін. Шановний Олександре Миколайовичу, я передивився всі переліки. Чесно кажучи, я далекий від і не розділяю з вами оптимізму того, що ви дасте якісь пропозиції, вони будуть враховані. Може ви дасте пропозиції, тільки враховані вони не будуть. У мене ж до вас питання як до голови комітету трошки інше.

Зараз ми розглядаємо, в тому числі і проект Закону про Державний бюджет України, ну, зараз він на розгляді в парламенті. Разом з тим, стаття  четверта Закону про приватизацію державного майна передбачає, що Державна програма приватизації розробляється Фондом і затверджується парламентом один раз на три роки. Такої програми немає. Ми зараз з вами, ну, точніше вже термін дії її 10 років майже як кінчений, ми зараз з вами приймаємо серйозне рішення, яке, мабуть, має йти на виконання тієї програми, в тому числі і щодо наповнення бюджету. Я поділяю вашу думку, що ви кажете, що зараз в кризовій ситуації, мабуть, не треба, не слід того робити.

 

БОНДАР О.М. Ситуація по програмі приватизації наступна. Фонд держмайна підготував свій варіант державної програми, подав в уряд. На жаль, уряд поки що не затвердив її, тобто є якісь протиріччя, які не дозволяють винести її в  зал.

Я особисто як народний депутата, голова підкомітету з питань приватизації Комітету з питань економічної політики підготував свій варіант Державної програми приватизації. Як тільки уряд її подасть, я подам її як альтернативний.

Програма потрібна, тому що той варіант програми, по якому зараз проводиться приватизація, він ще був затверджений в 2000 році ще коли я був головою Фонду держмайна. Тому тут все питання залежить від…

 

КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)

 

БОНДАР О.М. Ну, вони пов'язані речі. Найкраще, щоб були, подавалися разом і Закон про Фонд держмайна, і програма, і цей перелік. Але уряду видніше, як це робити, це його прерогатива.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Виступ від Комітету з питань промислової політики, голова комітету, три хвилини. Будь ласка, Королевська.

 

12:46:01

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Хочу ознакомить вас с мнением Комитета по вопросам промышленной политики, регуляторной политики и предпринимательства относительно законопроекта о внесении изменений в некоторые Законы Украины по вопросам приватизации, поданный Кабинетом Министров Украины. И если  говорить коротко, то авторы законопроекта нам предлагают составить перечень государственных предприятий, которые подлежат приватизации и которые не подлежат приватизации. То есть хотят опять поставить сегодня телегу впереди лошади. Как можно составлять такой список, если в государстве до сих пор не разработана целостная стратегия развития отраслей экономики, когда не разработана государственная программа приватизации, которая должна утверждаться раз в три года согласно Закону о приватизации государственного имущества, когда до сих пор не подан Закон "О Фонде государственного имущества"?

Поймите правильно: наш комитет за создание инвестиционных условий, но в данном законе, который мы рассматриваем, ни о каких инвестиционных условиях речи не идет. Мы помним все, как после первого этапа приватизации страна раскололась на бедных и богатых, когда у нас 22 миллиардера и 45 миллионов нищих в стране.

И что предлагается в данном законе? Здесь сейчас многие говорили о сертификации, нужна нам сертификация или не нужна. Так вот, в данном законе сертификацию предлагают приватизировать, товарищи! И после этого у нас сертификацию будет ЧП "Пупкин" делать и собирать деньги со всей страны тоже будет ЧП "Пупкин". И после этого мы говорим о какой-то стратегии экономики, когда метрополитен предлагают приватизировать? Прекрасно! Давайте уже людям сделаем билеты по такой стоимости, чтобы они пешком окончательно ходили и к метро не подходили.

В данном законопроекте предлагается не программа экономической политики, не стимулы для экономики, а проект, который продает нашу экономику. И после этого вам осталось продать газовую трубу, осталось продать землю и все золотовалютные запасы, и тогда уже можно будет переименовать Украину и поставить крест на всех наших перспективах.

Поэтому мы категорически против такого законопроекта, мы категорически, принципиально против по приватизации в данных условиях авиапромышленного комплекса, потому что согласно бюджета выделяется авиапромышленному комплексу 600 миллионов гривен, согласно Налогового кодекса предоставляются налоговые льготы и согласно данного законопроекта авиакосмическую отрасль хотят приватизировать. Так это интересно: в один карман 600 миллионов, все налоговые льготы и в придачу еще семь предприятий авиастроения. Давайте одумаемся и действительно разработаем стратегию развития экономики Украины, а потом будем распродавать и  разбазаривать нашу экономику. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую. Записуємося від фракцій. Сідайте, Наталіє Юріївно.  Так, будь ласка, від депутатів прошу записатися.

 

12:49:44

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я хочу довести позицію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Володимировичу, не поспішайте, не поспішайте…

Так, записались, значить таким чином: 15 плюс 9 – 25 хвилин на обговорення. Будь ласка, Кириленко передає слово Миколі Володимировичу. Прошу.

 

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, хочу довести позицію фракції "БЮТ – "Батьківщина". Ми стурбовані ситуацією, що ми не знаємо, що відбулося перед попереднім розглядом законопроекту і теперішнім.

Пам'ятаєте, наша фракція вимагала від уряду чіткого пояснення того варіанту проекту і програми приватизації, куди були включені підприємства авіапрому, підприємства спиртової галузі, підприємства залізничного транспорту, підприємства поліграфії. Нам сказали, що уряд порадиться з експертами, з фахівцями і пояснить зміну своєї позиції. Натомість ми отримуємо сьогодні програму приватизації, де по тих зауваженнях, про які говорили фахівці і представники опозиції, немає жодних змін. Можливо, там хтось виторгував собі якийсь завод чи додав якесь підприємство, але  стратегічно змін ми не бачимо.

Я вже говорив про залізничний транспорт. Сьогодні підіть, як працює у нас залізниця, і дізнайтеся, що один мій знайомий каже, що ви сумнівалися, що Партія регіонів порожняк не гонить, так підіть і перевірте, що комплектація по поїздах іде повагонно. Ви приходите  і ви кажете, що ми хочемо такі-то квитки купейні. Говорять, купейних не можна, є плацкартні, тому що ми     комплектуємо вагон за вагоном, а потім продаємо квитки, не які ви хочете, а вагон за вагоном. Так уже "Укрзалізниця" вже, якщо ще приватизує підприємство, я можу уявити, що скоро це буде пільга, тільки віповці будуть на поїздах їздити в приватизованих залізницях по таких цінах.

Невже ми, що монополію на спиртозаводи і на виноробні заводи відмінили. Всі приватизуються тут, ті, що позалишалися виноробні, шампанських вин, спиртозаводи всі віддаються в приватні руки.

Стосовно поліграфії. Я звертав увагу на це, і ще раз звертаю увагу. Нам що, ми не розуміємо, що таке "Київську правду" і всі друкарні поліграфічні підприємства віддати в приватизацію?

У мене запитання: місцеве самоврядування областей погоджує, що віддати в приватизацію без погодження з місцевою громадою, без погодження з міською радою одні з найкращих поліграфічних підприємств будуть приватизовані? Тому що Міністерство освіти і Держтелерадіо вважає, що їхнім людям треба забрати найкращі поліграфічні підприємства. Ну, невже вже у нас на місці не вистачає в місцевого самоврядування і в губернаторів хоч трошки поваги до місцевої громади, щоб сказати: "Друзі, не треба приватизовувати в Кіровограді, не треба приватизовувати в Луганську, не треба приватизовувати в Закарпатті". Це найкращі були видавничі комплекси по всіх часах.  Тепер питання: а кому вони приватизуються? По якій ціні приватизовуються? В обласної ради хтось запитає, як вони будуть приватизовуватися?

 У нас складається враження, колеги, і це враження підсилено оцією брошурою, яку я сьогодні з народним депутатом Василем Кравчуком показав, "Земельна реформа в Україні", з перемовою Президента, міністра АПК, що треба землю продавати з 1 січня 2012 року, бо закон ще ми не розглядали, за ціною 300 доларів. Обіцяли півтори тисячі, потім – 800, зараз буде по 300 доларів продавати. Таке враження, що завдання за 2012 рік – продати Україну.

Я хочу сказати від імені БЮТ, ми будемо все робити, щоб не допустити, що в 2012 році Україну продали. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Бондар Олександр Миколайович.

 

12:53:12

БОНДАР О.М.

Шановні народні депутати, я до цього висловлював намагався об'єктивно висловити позицію комітету, який прийняв позитивне рішення. Зараз я доношу до вашого відома рішення фракції, яка прийняла жорстке рішення – не голосувати за цей законопроект  і поясню чому.

Кращі часи  української економіки – приватизація, я вже казав про це, уряд не наважувався на такі кардинальні кроки. Я доповідав не один раз відповідні закони від уряду, і ніколи не було підтримки депутатів, наприклад, спиртову галузь, винну вивести на приватизацію, завжди були серйозні заперечення. Про авіаційну, космічну взагалі уряд не міг навіть наважитися вийти в парламент, тому що це було б шалений спротив і скандал.

Зараз робиться дуже радикальна зміна переліку об'єктів, заборонених до приватизації. Я б з задоволенням, як людина, яка займається приватизацією і ліберальних поглядів, підтримав такі речі. Ще раз хочу сказати, якби була інша економічна ситуація і механізми приватизації, які зараз запроваджуються в країні. При тій приватизації, яка сьогодні йде, це дуже небезпечно.

Ну, по-перше, ми це майно роздамо за безцінь. Це однозначно. Тому що зараз ніякої конкуренції, бажання інвесторів приймати участь в нашій приватизації немає і найближчим часом не буде в зв'язку з дуже скрутним становищем і в європейських країнах, і в Америці. Наші інвестори вже набрали таку кількість майна, що дай Боже їм з ним справитися, тому що наше майно потребує дуже великих інвестицій. Коли нам кажуть, що в нас свої олігархи дуже гарні і справляються з тим майном, яке вони вже придбали, то я хочу сказати, що навіть їх мільярдів не вистачає на те, щоб все це проінвестувати і довести до ладу. Брати ще на свої плечі їм зайве майно, це призведе до дуже складних ситуацій.

Ну, і найголовніша проблема, яка зараз існує з приватизацією, це повна монополізація окремих ринків окремими людьми. Це призведе в найближчий час до дуже складного становища економічного, соціального і політичного навіть. Якщо у нас хімічну галузь концентрує одна людина, електроенергетику інша, вугільну інша і все це буде сконцентровано в одних руках, про який ринок і про яку конкуренцію ми можемо говорити?

На жаль, чинна влада розуміє, що ринок це приватизація. В інших країнах ринком називають конкуренцію.

І повинна конкурувати і державна власність, і приватна, але повинні бути створені умови для конкуренції. Монополізація ринків окремими особами ніколи не призведе до позитивів в економіці, в соціальній сфері і в політичній разом.

Тому я хочу доповісти до вашого загалу, що наша фракція не буде підтримувати цей закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина Перестенко, фракція комуністів. Підготуватись Шкілю.

 

12:56:20

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Спасибо, Адам Иванович. Я передаю свое слово компетентнейшему человеку в этом вопросе – Мармазову Евгению Васильевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мармазов.

 

12:56:34

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые товарищи! Конечно, закон этот давно ожидался и он в принципе нужен. Потому что много у нас спорных моментов. В этом законе, ну, если объективно говорить, есть положительные, конечно, моменты. Но есть и отрицательные, и спорные моменты.

Положительные. Ну, прежде всего, положительное в проекте закона, - пытается всё-таки как-то увязать требования пятой статьи Закона о приватизации дэржмайна со списком не подлежащих приватизации. Потому что по сегодняшний день у нас полная неразбериха. Если предприятие даже попадает под пятую статью, под требование пятой статьи о том, что нельзя приватизировать это предприятие, но оно не включено в список, то это предприятие выставляется на приватизацию.

Как у нас были примеры "Лугансктепловоз", Никопольский трубный завод. Кстати, по "Лугансктепловозу" комиссия вышла на Минюст и говорит, как же так, он же, чётко написано в пятой статье, что предприятия, которые выпускают железнодорожные там вагоны, тепловозы, не должно приватизироваться. Ответ такой, да, предприятия – нельзя, а вот акции можно. Так что у нас в этом вопросе, как говорится, бардак был полнейший. Здесь пытаются этот вопрос решить.

Второй момент положительный. Нужно отметить, что действительно пытаются они упорядочить предприятия, которые есть в наличии. У нас много предприятий, которые числятся, а их уже в жизни нет. Объединили, сократили, реорганизовали, их нет. А они числятся. Ну, вот эти два момента, можно сказать, положительные.

Следующий ещё нужно сказать момент, который вызывает, я бы сказал, тревогу. Вы знаете, мне кажется, вот это решение Президента нашего о том, чтобы завершить приватизацию к 2014 году, полностью завершить приватизацию к 2014 году, и получить за счет этой приватизации 100 миллиардов гривен, по-моему, он пытается любой ценой вот это указание выполнить.

Ну, вы понимаете, спорным является, что когда выставляется на приватизацию Государственная система сертификации. Вы слышали, что у нас творится с качеством продуктов. Что ж будет, когда эта сертификация будет частная? Вызывает тревогу, что ТЭК, ТЭК выставляется на приватизацию, и уже убирается требования, для того, чтобы приватизировать предприятия  ТЭКа, нужно специальный закон.

Ну, я тоже присоединяюсь, ну, вот как исключить из перечня неподлежащих приватизации предприятие "Арсенал", Завод Антонова, Харьковский авиационный завод "ХЭМЗ", "Киевприбор". 

Ну, и вообще, мне кажется, просто подход такой безалаберный, непродуманный, когда на приватизацию выставляется имущество комплексов судоплавных инспекций, предприятий космического агентства, авиационной промышленности, метрополитены. Ну, что ж мы хотим, вот сейчас мы выставляем на приватизацию, разрешаем приватизировать, значить, "Укрморреч…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Что значит приватизировать, это равносильно, что для шахтеров приватизировать Госгортехнадзор. Какая ж будет безопасность у нас?!

Поэтому есть еще спорные моменты, понимаете. Одни предприятия они считают выставить, другие – нет. Вот взять ликероводочные предприятия, здесь шел разговор. Так выставляют на приватизацию одни предприятия, а вот почему-то "Массандра" не выставляется, "Магарач" выставляется. Или, допустим, все ликероводочные выставляются, Житомирский ликероводочный завод, который находится в системе управления…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євгенію Васильовичу, почекайте.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Заканчиваю. Не выставляется.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, будь ласка.

Дем'янчук, передаєте йому свій виступ? Да, будь ласка, продовжуйте, Дем'янчук вам передає ще дві хвилини. Прошу.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Поэтому вызывает удивление вот такой, я бы сказал, подход.

Ну, и считаю, что если мы уже берем доработать проект такой, чтобы уже, как говориться, у нас была ясность и четкость в этом серьёзном вопросе, то нужно в этом проекте закона обязательно увязать требования статьи 5 по предприятиям, которые не подлежат приватизации, с перечнем.  Если предприятие попало под 5 статью, они ни в коем случае не может быть  приватизировано. Это первое.

Второе. Нужно обязательно дополнить  законопроект ко второму чтению, что реорганизация, ликвидация предприятий, включенных в перечень, не подлежащих приватизации, возможны лишь после исключения их из этого перечня.   

Что же делается?  Предприятие не подлежит приватизации, министерство реорганизовало, передало, присоединило, и предприятие пропало.

Ну, и, подводя итоги, я скажу, что, конечно,  законопроект сырой, непродуманный. Он, по-моему, так наспех составленный, его как бы подгоняли уже под требование президентского указа.    Поэтому считаю, что это законопроект не подготовлен для того, чтобы его принимать. Наша фракция будет голосовать против  этого законопроекта.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль. Підготуватись Гордієнку.

 

13:01:49

ШКІЛЬ А.В.

Звичайно, цей  законопроект можна обговорювати,  як сирий, як той, який  не до кінця, чи неякісно зроблений. А, як на мене, він зроблений дуже якісно, дуже добре. Тільки питання, для кого, і що  має символізувати цей законопроект?  Він має символізувати не тільки  підганяння під задачі, які поставлені Президентом Верховній Раді, всьому народу України.  Я так чув недавно, вже Президент    України ставить завдання Європейському Союзу, Сполученим Штатам, Росії,  боїться, правда, поки що, але вже, я думаю, набирається сили для того, щоб всіх тут ставити на місце.

То яка тут проблема? Ну, яка проблема  з приватизацією космічної галузі? В чому річ? Звичайно, що вона має бути  приватизована.

Я не розумію взагалі. Часто порівнюють  Україну із "Титаніком" кораблем, і капітаном є нинішній Президент. "Титанік" потонув, і всі пропали, багато людей загинуло, і  процесу розграбування "Титаніка"   перед потоненням не було. Просто наш "Титанік" ще не виплив у море, він стоїть на причалі, і зараз почався процес розграбування всього того,  що там залишилося. … ніхто не наважився навіть подумати  про те, що це можна зірвати, вкрасти і покласти у кишеню, поставити у себе вдома.   

Приватизувати космічну галузь, приватизувати  Дунайське морське пароплавство дозволяється,  приватизувати  наглядові інспекції. Я пропоную, чого далеко ходити, я пропоную авторам законопроекту дозволити і піти вже навпростець: приватизувати ДАІ, приватизувати міліцію, приватизувати прокуратуру, приватизувати податкову інспекцію і все. Як мінімум, офіційно ні, треба включити офіційно в перелік, виставити на конкурс з одним виконавцем, і всім буде ясно. Бажано, щоб цей виконавець був відповідного походження. Там головний критерій: звідки походить, як часто бейсбольну биту тримав в руках і таке інше.

Тому я вважаю, що за даний законопроект не те, що голосувати, та його серйозно обговорювати не можна. Він не сирий, він антидержавний. І той, хто зараз тут намагатиметься не те, що захистити, а хоч якось впровадити його в життя, він, ну, як мінімум буде нечесним перед самим собою, тому що кожен, хто прочитавши, кинувши оком на ті вилучення, на те, що дозволяється приватизувати, ну, це вже просто. Наступний етап, давайте школи приватизовувати, там, ну, не знаю, все, що на світі. Якщо говорити про приватизацію залізниці, то навіть в Британії залізниця приватною не є, в достатньо ліберальній країні. З кого приклад брати? Тут це ж, повірте, це ж ділиться зараз не "воровской общак", це держава.

Панове, схаменіться! Я вас закликаю до того, щоб ви врешті-решт збагнули, що ви зараз керуєте державою, вже ні областю, ні невеликим районом, а цілою країною, то несіть за це відповідальність. Якщо ви грабуєте, то хоч грабуйте якісно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів. За ним – Александровська.

 

13:05:03

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! Народ каже коротко: "Приватизація дорівнює розкраданню". Всі приватизаційні процеси, які відбувалися в Україні, принесли найбільші біди нашому народу. Люди не вірять уже в ці слова, і вони розуміють, що приватизація не принесе ніяких коштів ні у державний бюджет, і ніякого інвестування подальшого економіки, а кошти просто будуть вкрадені. І це яскравим  прикладом цього є, візьмемо хоча б знамениту епопею з підприємством, яке називалося "Криворіжсталь".

Законопроект нинішній носить назву "Про внесення змін до деяких…" законів. Давайте чесно і відверто скажемо людям, що це програма, нова програма приватизації. І це є один  із самих  антинародних документів, яких може розглядати Верховна Рада України, бо в цьому переліку значиться 700 підприємств, які ми повинні продати невідомо з якою метою.

Тут звучать періодично тези про те, що держава не може бути ефективним власником. Приватний бізнес – це  ефективний власник. Але я вам наводив приклад долі "Полтаванафтогазгеологія", і ще можу вам назвати десятки підприємств Полтавщини, які попали під цей ніж, і від цього, в першу чергу, потерпіла економіка України і долі тих людей, які працювали на  цим саме підприємствах.

Хто сьогодні дасть чесну і правдиву відповідь людям України: скільки свердловин на Полтавщині? кому вони належать? скільки видобувають? по якій ціні реалізовують і куди надходять ці кошти?

Давайте сьогодні дослухаємося до голосу  комуністів і  все-таки зробимо  рішучі кроки саме  по підтримці державних підприємств! Давайте хоча би запровадимо  державне кредитування через державні банки і по ставці Національного банку України, а не будемо плюндрувати ці підприємства!

Але давайте задамо собі найголовніше запитання – ну а коли все продамо, що ми тоді будемо продавати? І давайте чесно скажемо людям, що приватизація – це розкрадання, і це медогонка, яка качає  мед з прибутків, саме ті купці саме багатіїв, які всупереч волі народу саме користуються результатами так званої приватизації, а точніше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів. Підготуватись Лещенку.

 

13:08:21

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Очень жаль, что регламент не позволяет прочитать вот этот документ, чтобы все граждане Украины знали, что происходит и что творится. Приватизация проходила, началась под хорошими лозунгами: "Нужен эффективный собственник". Ге делись две трети сахарных заводов, которые были приватизированы? Они порезаны на металл. И появились миллионеры, которые продали этот металлолом, заработали, как называется, первый свой миллион. Где же эти эффективные собственники?

Сегодня я с ужасом посмотрела этот перечень, почему? В этом перечне я увидела, что исключается по предложению Министерства промышленной политики Национальный научный центр "Харьковский физико-технический институт". Это всемирно известная организация, в которой сегодня работают лучшие кадры наши, украинские. И, получается, он исключается из перечня объектов, которые не подлежат приватизации. Идет очень простое объяснение, что теперь это предприятие относится к Национальной академии наук Украины, а все эти предприятия Национальной академии наук Украины имеют общегосударственное значение, подтекст такой, что они не будут приватизированы. Но из программы приватизации, из перечня объектов, которые не разрешены, оно исключается – и создается лазейка для приватизации.

В этом же документе я увидела еще один харьковский завод – это Научно-исследовательский технологический институт приборостроения. Исключен по предложению Национального космического агентства. Очень простая формулировка: "Втратило ознаки загальнодержавного значення". А что это предприятие может делать? Это предприятие, этот институт, читаю, "є базовою установою по створенню технологій фотоелектричних перетворювачів: сонячних батарей, кремнієвих мікроелектронних датчиків, датчиків орієнтування космічних апаратів…" і так далі в тому подібне. То есть предприятие, которое обладает технологиями, там работают специалисты соответствующие, оно исключается из перечня, может быть приватизировано.

Я смотрю дальше. Производственное объединение "Коммунар" – тоже исключен по рекомендации Национального космического агентства, тоже "Втратило ознаки загальнодержавного значення". А что же это предприятие делало? Читаю: "Об’єднання розробляє та виготовляє системи керування  ракет-носіїв та ракетних комплексів". Я чего-то не понимаю. Только мы кричим, что Украина – космическое государство, только тут программу "Циклон" поддерживаем, только мы бюджетное финансирование предлагаем, только мы тут хвастаемся на весь мир, что мы тут космическая держава, и вместе с тем это предприятие втратило ознаки загальнодержавного значення. Полный абсурд. Если у нас проводится политика поиска эффективного собственника и государство признает, что оно неэффективное, возникает один единственный тезис: долой это государство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, фракція комуністів.

 

13:11:20

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці, сьогодні в парламенті розглядається надзвичайно важливий законопроект, практично, програм приватизації. Приватизація по-українські – це величезна афера. Дуже багато, десятки років радянський народ створював міць української держави, взяли найкраще і продали за безцінь, в тому числі прибуткові підприємства. Хто в світі так робить? Ніхто так не робить. Гроші розтринькали, або розділили між собою. Уряд не дає відповіді на запитання: що дала приватизація для України, для її економіки, для народу, для простих людей? Відповіді не дочекаємося. Де прийом економіки Чи виконують о ті приватизовані… приватизатори, чи виконують вони приватизаційні зобов'язання? Абсолютно ні, свіжий приклад, ВАТ "Укртелеком" чи виконує? Тільки підвищує тарифи.

Комуністи послідовно виступають проти. Народ з нами, він тоже проти. це тому що Комуністична партія – це партія трудового народу. Пропозиції. Призупинити приватизацію повністю, зробити аналіз: що вона дала і сказати правду народу. Стратегічні галузі і підприємства повернути у власність держави, хай наповнюють бюджет. Лікеро-горілчану і тютюнову промисловість – тільки державна монополія. Якщо цього не зробити, то  буде втрачена економічна безпека держави, буде продовжуватися спад виробництва, зростати безробіття. У людей безгрошів'я, вимирання нашого народу. Ганьба приватизаторам! Досить знущатися над Україною, над її  народом! Законопроект відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, дві хвилини залишилося. Даниленко передає Цибенку. Будь ласка, у вас дві хвилини.

 

13:13:44

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради ветеранів України.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Я хотів би, звертаючись до  своїх колег по залу засідань Верховної  Ради України, особливо до тих, хто збирається голосувати на підтримку цього законопроекту, хочу нагадати одну найпершу і найкрасивішу пострадянську каску: "Приватизація вирішить всі проблеми: вона наситить ринок товарів необхідними товарами, вона наповнить бюджети, вона наповнить… вона забезпечить заробітну плату, вона наповнить фонди. Тобто де-факто вона вирішить всі проблеми.

Ви знаєте, на зорі приватизації, особливо серед тих людей, які не дуже зналися на суті цієї проблеми, була така .. було таке міркування: "Приватизація… взагалі-то це і непогано, але от якби вона була справедлива, чесна, а ще краще народна, отоді це було б великим благом".

Шановні колеги, я хочу сказати, що 20-річний досвід приватизації, принаймні, український, свідчить про те, що приватизація як крадіжка не може бути ні чесною, ні справедливою, ні, тим більше, народною.

Повертаючись до зазначеного законопроекту, шановні колеги, під приватизацію, а це уже чергова хвиля приватизації, потрапляє понад 700 підприємств. Ну, будь-який уряд, будь-яка влада, яка збирається чимось керувати, вона має мати в своїх руках інструменти, важелі впливу. У даному випадку після цієї приватизації  держава, уряд позбавляється будь-якого впливу на ті  процеси, які відбуваються.

Отже, фракція Компартії України голосувати за цей  документ не буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, якщо є заключне слово, Павленко Володимир Петрович, у вас є три хвилин, і Бондарю підготуватися.

 

ПАВЛЕНКО В.П.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Хотів вас поінформувати про те, що Державна програма приватизації вчора розглянута на засіданні уряду, доопрацюється в Секретаріаті Кабінету Міністрів і буде подана в  установленому порядку до Верховної Ради.

Що стосується Закону про Фонд державного майна. То за станом на  вчора зазначений законопроект поданий до Верховної Ради після відповідного засідання уряду.  У мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Бондар, будь ласка, Олександр Миколайович, мікрофон з місця.   

 

13:16:38

БОНДАР О.М.

Я хочу нагадати депутатам, що декілька місяців тому я повинен був доповідати цей закон парламенту. І за ініціативи Партії регіонів перенесли розгляд питання, мотивуючи тим, що всередині влади є розбіжності, і буде внесений новий законопроект.

На жаль,  ніякого нового законопроекту нам не внесли. Подали той самий. Розраховуючи на те, мабуть, що в процесі другого читання ці розбіжності ліквідують. Я не знаю, в чому розбіжності в Партії регіонів відносно цього переліку, але все те, що ми почули у виступах депутатів, дуже нас насторожує і збентежує, що дійсно виносять на приватизацію галузі, які не наважувався жодний уряд до цього і які в інших країнах, які вважаються ліберальними, ринковими, залишаються в державній власності.

Тут вдало сказано, що таке враження, що влада сама  пилить сук, на якому сидить, тому що позбавляє себе будь-якого впливу на процеси економіки. Чи це говорить про слабкість цієї влади, чи вона розписується у власній безвідповідальності. Тому що є галузі, які повинні в період кризи   економічної, яка насувається, яка нікуди не уходила, знаходитися під впливом держави. І дуже небезпечно в цей період такі об'єкти, які становлять дійсно національну безпеку держави, виводити на приватизацію.

 Мені хотілося як людині, яка відповідає в комітеті за доробку цього законопроекту до другого читання, дійсно, щоб депутати внесли максимум поправок і, щоб вони були підтримані сесійним залом. Але, виходячи з практики попередніх розглядів, дуже мало шансів, що це відбудеться. Тому я думаю, що цей перелік буде затверджений на другому читанні майже в тому ж вигляді, в якому його затвердять більшість зараз. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету  прийняти за основу Закон про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (реєстраційний номер 8723).

 

13:19:21

За-212

По фракціях. Партія регіонів – 182, "БЮТ" – не голосували, "Наша Україна" – 2, комуністів, реформи – не голосували, Народної Партії – 20, позафракційні – 8.

Є пропозиція направити на повторне перше читання. Прошу визначатися.

 

13:20:00

За-217

Пропозиція не підтримана. Законопроект  відхилено.

Слухається питання: проект Закону про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель водного фонду (реєстраційний номер 8693). Є пропозиція за скороченою процедурою розглянути. Прошу голосувати.

 

13:20:36

За-223

Пропозиція підтримана.

Доповідає перший заступник міністра екології та природних ресурсів Романов Микола Іванович. Підготуватись Бевзенку від комітету.

 

РОМАНОВ М.І.

Доброго дня шановні народні депутати, шановний головуючий. Проект Закону України про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель водного фонду розроблено на доручення Президента України за підсумками його робочої поїздки до Автономної Республіки Крим та відповідних доручень Кабінету Міністрів України.

Президентом України було поставлене завдання щодо розв'язання проблем встановлення меж земель водного фонду вздовж прибережних територій Азовського і  Чорного морів без розроблення відповідних проектів землеустрою. Діючою редакцією статті 88 Водного кодексу України та статті 60 Земельного кодексу України регламентовано необхідність встановлення меж прибережних захисних смуг всіх без виключення водних об'єктів за окремими проектами землеустрою, що розробляється в порядку передбаченому законом. При цьому закон, який визначає порядок розроблення таких проектів землеустрою станом на сьогодні відсутній.

Таким чином розроблення проектів землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг фактично не виконується, що призводить до зловживань та погіршення стану прибережних територій не лише Азовського і Чорного морів, але й інших водних об'єктів.

Проектом акту пропонується внести зміни до вищевказаних статей для запровадження можливості встановлення меж прибережних захисних смуг водних об'єктів без розроблення окремих проектів землеустрою окрім морів, морських заток та лиманів.

Для цього передбачається, що в межах населених пунктів прибережні захисні смуги водних об'єктів встановлюються за містобудівною документацією без розроблення окремих проектів землеустрою. Межі прибережних захисних смуг річок, струмків та потічків, озер, водосховищ та ставків за межами населених пунктів зазначаються у документації з землеустрою.

Це дозволить забезпечити дотримання обмеженого режиму господарської діяльності на відповідних територіях без розроблення окремих проектів землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг, а також заощадити значні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

РОМАНОВ М.І.  Якщо можна, одну хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?

 

РОМАНОВ М.І.  Одну хвилину, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте останнім реченням.

 

РОМАНОВ М.І. Значні ресурси заощадити державні. кошти. Законопроект рекомендовано прийняти в першому читанні Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко.

 

13:23:36

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель водного фонду, поданий Кабінетом Міністрів України, (реєстраційний номер 8693), від 16.06.2011. Який Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув на своєму засіданні 15 вересня поточного року.

Проект Закону України спрямований на вдосконалення законодавчого врегулювання відносин, що виникають у зв’язку з встановлення меж прибрежних захисних смуг. Зокрема уточнюється положення статті 88 Водного кодексу України та статті 60 Земельного кодексу України, які визначають загальні умови та вимоги щодо встановлення прибрежних захисних смуг вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, за результатами розгляду в першому читанні, пропонує законопроект, (реєстраційний номер 8693), прийняти за основу.

Враховуючи викладене, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує проект Закону України про внесення змін до Водного та Земельного кодексів України щодо земель водного фонду, поданий Кабінетом Міністрів, (реєстраційний номер 8693), прийняти за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати? Питань немає.

Прошу записатись на виступи. Микола Шершун, будь ласка.

 

13:25:26

ШЕРШУН М.Х.

Дякую. Микола Шершун, фракція Народної Партії.

Шановний Голово! Шановні колеги! Вирішувати проблему по визначенню прибережних захисних смуг водойм просто необхідно, адже, як вже говорилося, цей процес стоїть на місці на сьогодні. Причиною цьому стала колізія в діючому законодавстві. Так, в статті 88 Водного та статті 60 Земельного кодексів визначено, що прибережні захисні смуги всіх водних об'єктів мають встановлюватися за окремими проектами землеустрою, що розробляються в порядку, передбаченому законом. Проте, такий закон відсутній і розробляти його нема сенсу сьогодні, бо проблему можна вирішити внісши всього-на-всього декілька змін до чинного законодавства. Тобто ще ускладнити процес просто недоцільно.

Таким чином, вважаю за необхідне підтримати запропонований законопроект, аби нарешті процес визначення прибережних захисних смуг став стабільним та зрозумілим і були створені умови для підтримання належного екологічного стану водойм. Проте, необхідно врахувати зауваження Комітету з питань екологічної політики. Зокрема, частина шоста та восьма статті 88 Водного кодексу має залишитися без змін, це дуже важливо. Також обидві статті кодексів необхідно доповнити додатковими частинами щодо закріплення на місцевості прибережних смуг межовими та інформаційними знаками. Ці пропозиції цілком можливо врахувати до другого читання, тому пропоную проект прийняти у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравчук, будь ласка, фракція "БЮТ".

 

13:27:23

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина", Хмельниччина.

Цей законопроект можна було б приймати і правильно сказав попередній виступаючий Микола Харитонович про те, що давно пора узаконити, поставити межі і в Водному кодексі це передбачити в статті 88, і  в Земельному кодексі в статті 60. І тут визначено, що 100 метрів, якщо це знаходиться в населених пунктах. Але, якби не одне "але". Написано і у статті 88 у проекті закону, і у  60 пропонується встановити, що у межах населених пунктів, прибережних зон захисні смуги встановлюються за містобудівною документацією з врахуванням існуючих умов забудови. Тобто,    якщо перекласти це  на просту мову, то на думку мою цей закон є лобістський для тих, хто вже самовільно  збудував маєтки, як вже  доповідач говорив, після візиту у Крим, тобто це стосується в основному маєтків, які  знаходяться на прибережній смузі, біля морів, і для того, щоб  їх узаконити для тих, хто побудував маєтки і  зараз не хоче виконувати рішення судів або ще  якісь інші приписи.

Тому фракція  "БЮТ – "Батьківщина" за цей законопроект голосувати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко.

 

13:28:58

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, звичайно,  надзвичайно ласі  шматочки – це прибережні смуги, і йде на місцях величезна  боротьба. Свідченням цього, подивіться, будь-який район чи хоча б прилеглі до Києва тут місцевості. До Дніпра вже не можуть доступитися навіть ті, хто тут народився і споконвіку живе. Безперечно,  що є питання, але  дану проблему необхідно врегульовувати, і максимально, на що можна погодитися, – це   проголосувати за даний проект у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракції, які не  виступили, хто наполягає? Як вас  розділити, хто у вас керівник? По одній хвилині? Будь ласка, Заєць – 30  секунд і Кармазін – 30  секунд.

 

13:30:00

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати,  я пропоную вам  не голосувати за цей законопроект з жодних підстав.

У чому суть справи.  Справа у тому, що встановлення меж прибережних захисних смуг  сьогодні  регламентується законодавством і передбачає законопроект, який визначає  порядок встановлення цих меж. Кабінет Міністрів не подає цей законопроект свідомо, а каже: "Давайте встановимо таку норму,  що лібералізуємо цей процес. Якщо в містобудівній діяльності немає положення, немає розділу про межі захисних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Кармазін – 30 секунд.

 

13:30:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Ну, де захований диявол? Диявол захований в дрібниці. Подивіться, будь ласка, ліву колонку і праву порівняльної таблиці. Зараз буде записано: "В разі невизначеності в містобудівній документації меж прибережних захисних смуг у населених пунктах зазначені смуги встановлюються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток, лиманів і так далі". Тобто замість 2 кілометрів ми охороняємо, дуже добре буде, 100 метрів.

І інша новела: "В межах населених пунктів прибережні захисні смуги встановлюються за містобудівною документацією …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу Закон про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель водного фонду (реєстраційний номер 8693). Прошу визначатись.

 

13:31:56

За-230

Закон прийняти в першому читанні.

По фракціях. Партія регіонів – 179, "Батьківщина" не голосувала, "Наша Україна" – 2, комуністи не голосували, "Реформи" – 20, Народна Партія – 20, позафракційні – 9.

Слухаємо питання: проект Закону про внесення змін до статті 13 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо врегулювання розбіжностей при субсидіюванні підприємств) (реєстраційний номер 9026).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Головуючий.

 

13:32:44

За-215

Пропозиція підтримана.

Доповідає заступник міністра аграрної політики та продовольства Сергій Іванович Мельник. Підготуватися Перестенко.

 

МЕЛЬНИК С.І.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати України! Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України про державну підтримку сільського господарства розроблений з метою врегулювання окремих питань кредитної підтримки підприємств агропромислового комплексу надання кредитних субсидій, створення більш сприятливих умов для залучення кредитів  підприємствами агропромислового  комплексу.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 13 закону, яким передбачається, зокрема, визначення терміну надання кредитної субсидії за довгостроковими кредитами  від 36 до 84 календарних місяців. Це дасть змогу збільшення терміну надання кредитних субсидій пов`язаних з необхідністю стимулювання залучень інвестицій в аграрний сектор економіки у  вигляді кредитних коштів на розширене виробництво.

Наступне. Це надання можливості сільськогосподарським підприємствам  отримати компенсацію відсоткової ставки за короткостроковими кредитами в межах 12 календарних місяців, а не лише поточному році.

Внесені зазначені зміни дозволять отримувати кредитні субсидії тим підприємствам, які залучають кредити на осінньо-польові роботи  та отримують урожай лише в липні-серпні місяці наступного року і не в змозі раніше погасити кредити.

Наступне, це усунення технічних помилок та упущень. Зокрема нова назва статті 13 – Кредитна підтримка  підприємств агропромислового комплексу,  кредитні субсидії. Отримувачами кредитних субсидій визначено підприємства АПК, а не виробники сільськогосподарської продукції як діяча.

Наступне. Це уточнення, що субсидуванню підлягає  частина кредиту, яка використана за цільовим призначенням.

Враховуючи, що прийняття запропонованого проекту закону створить більш сприятливі умови для залучення кредитів підприємств агропромислового комплексу та удосконалить механізм  надання кредитної  субсидії за рахунок коштів Державного бюджету прошу  підтримати зазначений проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Марина Перестенко, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

13:35:14

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!  До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", внесений Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 9026).

Метою даного законодавчого акту є врегулювання розбіжностей, які виникають при наданні кредитної субсидії підприємства агропромислового комплексу на місцях, шляхом приведення термінів надання кредитної субсидії у відповідність до статті 347-ї Господарського кодексу України та надання можливості сільськогосподарським підприємствам отримувати компенсацію відсоткової ставки за короткостроковими кредитами, залученими для покриття виробничих витрат не лише в поточному році, але і в наступному, за витратами, понесеними у минулому році в межах 12 календарних місяців.

Державним бюджетом України на 2011 рік передбачені видатки загального фонду на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів в обсязі 531,4 мільйона гривень.

Отже, реалізація положень запропонованого проекту закону не потребує додаткового виділення коштів з державного бюджету. Кредитна субсидія надаватиметься в межах виділених асигнувань для здешевлення кредитів, про що й було зазначено у висновку Комітету з питань бюджету від 21 вересня поточного року.

Головне науково-експертне управління за результатами розгляду у своєму висновку вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень, а саме: деякі положення не повною мірою узгоджуються з усталеною практикою викладення законодавчого матеріалу.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує даний законопроект прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я думаю, все зрозуміло. Голосуємо?

Я ставлю на голосування прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 13 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (реєстраційний номер 9026). Прошу підтримати.

 

13:37:53

За-272

Хай живе село.

Розглядаємо питання – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення доставляння обов'язкового примірника документів (реєстраційний номер 8541).

Ігор Шаров пропонує розглянути за скороченою процедурою, прошу підтримати.

 

13:38:29

За-224

Ініціатива підтримана. Дякую, Ігоре Федоровичу.

Доповідає голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Курдінович Олександр В'ячеславович. Підготуватися Лещенку.

 

КУРДІНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення доставляння обов'язкового примірника документів.

Цей законопроект спрямований на вирішення проблеми систематичного порушення вимог Закону про обов'язковий примірник документів. Недоставляння обов'язкового примірника його одержувачам кожного року досягає в Україні до 20 відсотків книжкової продукції і до 44 відсотків періодичних видань. Водночас згідно з рішеннями ЮНЕСКО відсутність хоча б п'яти відсотків обов'язкового примірника трактується, як втрата національного культурного надбання.

З метою вирішення порушеного питання зазначеним законопроектом запропоновано внести зміни до Кодексу України  про адміністративні правопорушення в частині встановлення відповідальності за недоставляння обов'язкового примірника, а також порушення строку доставляння, штраф від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 850 гривень. Та до статті 13 Закону України "Про обов'язковий примірник документів" в частині визначення уповноважених органів, що забезпечуватимуть контроль за його доставлянням. Зазначений розмір штрафу є обґрунтований порівняно з втратами, які несе суспільство через недоставляння документів у національні фонди держави. Наприклад, якщо взяти світовий досвід та практику, у Сполучених Штатах Америки за кожен недоставлений примірник існує штраф не менше 250 доларів, а при повторному порушенні цієї норми він сягатиме 2,5 тисяч доларів. У Канаді цей штраф становитиме 25 тисяч канадських доларів. У Російський Федерації наразі теж розглядається питання встановлення відповідних штрафних санкцій – до 30 мінімальних розмірів оплати праці.

На нашу думку, прийняття закону дозволить забезпечити оперативність надходження обов'язкового примірника до установ-одержувачів, належного формування бібліотечних фондів, а також попередити порушення законодавства у відповідній сфері. Дякую, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Лещенко, секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

13:41:00

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув поданий Кабінетом  Міністрів України проект Закону   України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення доставляння обов'язкового примірника документів, реєстраційний номер 8541, який пропонується до першого читання.

Метою законопроекту є встановлення відповідальності за порушення порядку доставляння обов'язкового примірника документів та розроблення дієвих заходів, спрямованих на запобігання порушенню відповідного законодавства.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею: 186 із значком 7, якою передбачається адміністративна відповідальність за недоставляння або порушення строку доставляння (надсилання) обов'язкового примірнику документів та внести відповідні зміни до статті 255 цього кодексу, якими визначаються процесуальні повноваження посадових осіб щодо складання протоколів при вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 186-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проаналізувавши законопроект, комітет звертає увагу на відсутність механізму реалізації його повноважень, оскільки суб'єкт права законодавчої ініціативи не передбачив у ньому повноважень органу чи посадових осіб, які будуть мати право розглядати  адміністративні справи про вчинення правопорушень і приймати рішення про застосування адміністративної відповідальності.

Звичайно, цю прогалину комітет міг би усунути, але тут стає на заваді стаття 116 Закону України "Про Регламент Верховної  Ради України".

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління такої ж думки. Але якщо Верховна Рада України  доручить комітету доопрацювати цей законопроект до  другого читанні і внести необхідну зміну в порушення статті 116, то його можна буде приймати в першому читанні за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я думаю, все зрозуміло? Ні? Крім Кармазіна, хто ще не зрозумів? Запишіться.

Яворівський Володимир. За ним – Задирко.

 

13:43:26

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго дня, Україно! Чесно кажучи, я не розумію позицію комітету і хотів би висловити свою думку. Справді, коли  приймався цей законопроект, йшлося про те, що  самостійна незалежна українська держава мусить, звичайно, мати базу  інформаційну, книжкову і тому подібне. Для цього було прийнято рішення про те, щоби обов’язково кожне видавництво, друкарня, щоб обов’язково передавали один примірник. Там питання є, і  ми до цього закону ще повернемося.

Йдеться про те, що, можливо, треба, справді, ми от на колегії говорили про  це, можливо, треба зменшити кількість цих примірників. Оскільки буває книжка дуже дорога, і видавцеві, скажімо там, в 14 інстанцій розсилати її – це дуже дорого. Але такі інститути, як Книжкова палата України, яка повинна мати всю базу книжкову, яка тільки є, то такі примірники потрібно подавати обов’язково. Але це наше завдання парламентське на завтра.

А сьогодні, ви самі розумієте, при тому що ми маємо сьогодні таку дуже розріджену, я би сказав, законодавчу, виконавчу навіть, точніше, базу щодо наших законів, цей закон дуже часто не виконується.  І ми втрачаємо може якісь унікальні видання, які хочу, посилаю , а не хочу,  не посилаю. І за це, фактично,  немає жодної відповідальності, тому що немає жодного покарання. Через це, мені видається, що це розумно, можна сперечатися з приводу там, скажімо, сум, може їх можна трошки зменшити, а може збільшити.

Це вирішувати має наш колегіальний розум тут у Верховній Раді, якщо він є, звичайно, цей колегіальний розум. Але за це просто потрібно проголосувати.

Бо, ну що посилати там на доопрацювання. Там поправки буквально до двох статей, які треба внести. Через "Блок Юлії Тимошенко" за це проголосує і закликаю вас так само це зробити. Це дуже важливо. Ніякої політики, нічого нема. Тут є просто розумне рішення для того, щоби справді мали всі примірники всього того, що виходить в Україні, щоби ми мали. Це може бути бібліотека Вернадського, це може бути та ж сама Книжкова палата. Це, можливо, наша парламентська з вами бібліотека. За це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І правильно буде.

Геннадій Задирко, будь ласка. За ним – Кармазін.

 

13:45:54

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Депутатська група "Реформи заради майбутнього", Задирко, Миколаївщина.

Я що хочу сказати, от в нас постійно в парламенті звучать такі слова: "Покарання, покарання, покарання". Але ж ми будуємо не поліцейську державу. І мені здається, треба розуміти, що мова йде не тільки за книжки, мова ж іде ще за періодичні видання.

То, можливо, треба парламенту передбачити статтю розходів в державному бюджеті, щоб держава купувала і зразки книг, і зразки журналів і газет. Чесно кажучи, я взагалі не розумію, чому люди, наприклад, періодичне видання, якась районна газета своєчасно не надіслала примірник газети і за це адміністративна відповідальність. Вибачте, в нас держава чітко проголосила свої пріоритети. Комерція, вибачте. Купіть, будь ласка, а потім вже чи такі умови, щоб люди були зацікавлені свої примірники залишати. Мені здається, і наша депутатська група не буде голосувати за цей законопроект. Ми будемо голосувати за направлення на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

13:47:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я погоджуюся з тим підходом, професійним підходом, який пропонував тут колега від комітету профільного. І застерігаю вас від емоційного підходу, який запропонував, дуже мною шанований, Володимир Яворівський.

Пане Володимире, я саме до вас звертаюся через це, що за цей закон не треба голосувати. Не треба з кількох міркувань.

Перше міркування. Міркування перше це те, що весь великий уряд за підписом цілого Прем'єр-міністра Азарова, генія сучасної економічної думки, який довалює українську гривню, як і всю українську державу, в зв'язку з чим вже треба розпродавати землю по 300 американських доларів, як вони зараз пишуть, і оцей геній народив аж малесеньку пропозицію, недолугу по своїй суті, про яку вже сказали і комітет, і науково-експертне управління, про яке не сказали, замість того, щоб надати цьому генію весь спектр діяльності і надати нову редакцію Кодексу про адміністративні правопорушення.

Наголошую в черговий раз про це. Не "попєрєднікі" винні в цьому, Микола Янович, а вже ваш уряд. Це перше. Тщательнее треба працювати і вивчати матеріальну частину. Що ви пропонуєте? Кримінальний кодекс, стаття 53 говорить, що там кримінальні покарання у вигляді штрафів від 30 до тисячі неоподаткованих мінімумів. А ви починаєте від 30 до 50, встановлюєте. Ви встановлюєте покарання, які встановлюються в Кримінальному кодексі. Ну, читайте хоча би матеріальну частину. Ви можете тільки до того встановлювати. Не можна виходити за межі.

З огляду на це не можна доробляти цей законопроект, його треба викинути уряду "кровосісєй". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Васильович, хвилина.

 

13:49:33

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Вы знаете, прозвучало два тезиса диаметрально противоположных и я хочу полностью согласиться с тем, что сказал Владимир Яворивский. Если мы розбудовуємо державу, то цей закон потрібно приймать. А если мы хотим все в государстве на коммерцию перевести, то держави не буде.

Я предлагаю поддержать этот законопроект в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Шановні колеги, давайте підтримаємо в першому читанні. Дамо доручення комітету до другого читання зробити відповідний законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію підтримати законопроект в першому читанні про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення доставляння обов’язкового примірника документів, (реєстраційний номер 8541). Прошу голосувати.

 

13:50:47

За-245

Дякую. Закон підтримано в першому читанні.

Слухаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності, (реєстраційний номер 8597).

Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

13:51:27

За-227

Підтримана пропозиція.

Доповідає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Ісаєнко Дмитро Валерійович. Підготуватись Володимиру Лещенку.

 

ІСАЄНКО Д.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" здійснено кардинальне реформування галузі будівництва. Так, забудовник на сьогоднішній день має право виконувати будівельні роботи без отримання дозволу на будівництво, на декларативних засадах.

Запроваджено принцип мовчазної згоди. Практично відмінена експертиза об’єктів першої і третьої категорії складності. Проекти будівництва не погоджуються, але Президентом України було висловлено зауваження про те, що потрібна обов’язкова умова про підвищення відповідальності суб'єктів архітектурної діяльності при здійсненні будівництва. Тому міністерством розроблено проект закону, який ми пропонуємо підтримати. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир   Лещенко, секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

13:52:58

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітет  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув поданий Кабінетом Міністрів  України  проект   Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності та вдосконалення  державного регулювання у сфері містобудівної діяльності.

Метою  його прийняття є удосконалення державної  політики у сфері містобудування. Зокрема передбачається збільшити розміри штрафних санкцій  за правопорушення у сфері містобудування, диференціювати  запропоновані розміри  штрафів залежно від  категорії  складності  об'єктів, що будуються, передбачити персональну відповідальність  окремих  виконавців  за правопорушення у сфері містобудування тощо.

Пропонується внести  зміни до  Кодексу  України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Господарського кодексу України, Законів України  про    основи  містобудування, про трубопровідний транспорт, електроенергетику, архітектурну діяльність, про природні монополії,  благоустрій населених пунктів, про будівельні норми, регулювання  містобудівної діяльності,  а також пропонується  нова редакція  Закону України  про відповідальність  за правопорушення  у сфері  містобудівної діяльності.

Комітет  в принципі підтримує прагнення уряду вдосконалити правову базу містобудування. Проте  ретельний аналіз даного  законопроекту показав, що він потребує доопрацювання. Зауваження Головного   науково-експертного управління на шести аркушах, Міністерства юстиції  - на трьох. Комітет навіть отримав     зауваження від Мінрегіонбуду, який  власне і розробляв цей законопроект.  Крім того, свої  зауваження висловили Комітети з питань   Регламенту, з питань паливно-енергетичного комплексу, Генеральна прокуратура, Міністерство внутрішніх справ, Вищий спеціалізований  суд України  з розгляду  цивільних і кримінальних справ. Комітет з питань будівництва,  містобудування і  житлово-комунального  господарства та регіональної політики також пропонує повернути законопроект  на доопрацювання. Такої ж  думки  і Головне науково-експертне управління.

Тому, зваживши все, пропонується від комітету відправити цей   законопроект на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є бажаючі виступити? Крім Кармазіна?

Будь ласка, Кармазін.

 

13:55:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Знову хочу наголосити на тому, що пропонується зміни внести в той же самий Кодекс про адміністративні правопорушення і за підписом того ж самого Прем'єр-міністра України. Шановні, ну схаменіться, для чого ви забираєте час у парламенту?! Ви заставляєте його непродуктивно працювати! Кожному з вас можна пред'явити звинувачення по статті 365 Кодексу кримінального, кожному з вас. Бо ви причиняєте шкоди набагато більше ніж причинив її Луценко, ніж причиняє чи причинила комусь Тимошенко і так далі.

А інше, я погоджуюсь з тим професійним висновком, який сказав народний депутат Лещенко. Окремо для протоколу, хочу, щоб було записано, що санкції, які запропоновані в статті 79, від 50 до 50 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, це просто маразм. І прошу записати, що це лікується! Лікується часом, виборцями, лікарями! Тому що навіть в 53 статті Кримінального кодексу максимальний розмір штрафу за вчинення злочинів від 30 до тисячі неоподаткованих мінімумів, а у вас 50 тисяч неоподаткованих мінімумів, тобто в 50 разів більше. Ну, можливо, треба все-таки математику вивчати! Я розумію, що геологія – добре, коли здавати надра чи трубу. А мабуть треба щось інше вивчати. Через це, шановні, я  категорично проти і того, що відбувається непрофільними комітетами зміни до Кримінального кодексу. Цей закон треба відхилити без права  на повернення  уряду "кровосісєй".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Ви бачите,  які зауваження. Передусім те, що стосується тут екологічних і так далі, є над чим працювати. Я думаю, до другого читання  можна це виправити.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття   у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення відповідальності та вдосконалення державного регулювання  у сфері містобудівної діяльності) (реєстраційний номер 8597).

 

13:58:27

За-238

Закон прийнято у першому читанні.

Я просив би профільний комітет  уважно підійти до підготовки  його до остаточної редакції, тому що, дійсно, там є питання, які  не стільки підвищують відповідальність, як ведуть до того, щоб не було нічого, ніякої відповідальності.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 184, "БЮТ" не голосували, "Наша Україна – Народна самооборона" – 5, комуністи не голосували, "Реформи" – 20, Народна Партія – 20, позафракційні – 9.

Зараз ми мали б розглядати законопроект 8684, але, на жаль, сталось так, що  усі  керівники Міністерства надзвичайних ситуацій знаходяться у відрядженні і нікому доповісти. Тому ми його переносимо.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини…

Я на 15 хвилин продовжую засідання.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (щодо надання фізичним особам, які здійснюють медичну і ветеринарну практику, можливості використовувати у роботі наркотичні засоби) (реєстраційний номер 9021).

Є пропозиція за скороченою процедурою, Тетяна Бахтєєва пропонує. Прошу підтримати.

 

14:00:10

За-226

Пропозиція підтримана.

Доповідає голова Державної служби з контролю за наркотиками Тимошенко Володимир Андрійович. Підготуватися Бахтеєвій.

 

ТИМОШЕНКО В.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Представлений на ваш розгляд проект Закону про внесення змін до Закону "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (щодо надання фізичним особам, які здійснюють медичну і ветеринарну практику, можливості використовувати у роботі наркотичні засоби) підготувала Державна служба України з контролю за наркотиками на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 22 лютого цього року.

Законопроект спрямований на вирішення питання щодо надання фізичним особам, які здійснюють медичну і ветеринарну практику, можливості використовувати в роботі наркотичні засоби, психотропні речовини після отримання ліцензії на відповідний вид діяльності. З прийняттям даного проекту Закону про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори буде приведено у відповідність, зокрема і до Господарського кодексу України.

Прийняття цього закону дасть можливість урівняти в правах усіх суб’єктів всіх форм власності, посилити здорову конкуренцію серед суб’єктів медичної і ветеринарної практики, які застосовують в своїй роботі наркотичні препарати, забезпечити доступність до якісної медичної і ветеринарної допомоги всіх громадян, особливо тим, що сьогодні проживають у сільській місцевості, посилити контроль за особами, які використовують наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори в медичній і ветеринарній практиці. Також в результаті цього і узгодяться норми законодавства України з конвенціями відповідно 1961, 1971, 1988 років, які ратифіковані Україною. Законопроект підтриманий усіма заінтересованими органами.

Шановні народні депутати, Постановою Кабінету Міністрів від  05.10.2011 року №1050 дію положень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ТИМОШЕНКО В.А. …деяких препаратів призупинено і буде діяти тільки до 1 березня. Тому прошу вас підтримати зазначений законопроект, прийняти його за основу і ухвалити  рішення про розгляд законопроекту до другого читання за скороченою процедурою.  Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Бахтеєва Тетяна Дмитрівна, голова Комітету з питань охорони здоров'я.

 

14:03:07

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам здравоохранения 14 сентября рассмотрел на заседании данный законопроект и решил поддержать инициативу Кабинета Министров о необходимости законодательного  урегулирования вопроса предоставления  физическим лицам, которые осуществляют медицинскую ветеринарную практику возможность использовать в своей работе психотропные средства. Сегодня врачи и ветеринары, которые занимаются честной практикой и не являются юридическими лицами не имеет… использовать в своей практике наркотические вещества.

В действующем же законе, который  сегодня есть, право на получение лицензии на оборот  наркотиков, а следовательно и права использовать подконтрольные вещества даны только юридическим лицам. Такая норма конечно является дискриминацией, поскольку не позволяет врачам оказывать те виды помощи, которые предлагает использование подконтрольных веществ. В первую очередь, это, конечно, наркотические и сильнодействующие вещества.  Особенно это важно в случаях оказания неотложной медицинской и ветеринарной помощи, когда жизнь пациента находится под угрозой. Эта ситуация, как уже сказал коллега, после принятия постановления Кабинета Министров  5 января 2011 года, в котором широко было используемое в практике кетамин был отнесен к веществам, который и попал под действие данного  закона.

Для решения этой проблемы   Кабинет Министров Украины временно  приостановил действие данного постановления до 1 октября 2011 года. И вот эти дни являются очень критическими.

Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады предлагает вернуть законопроект на доработку. Однако наш комитет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. …со всеми замечаниями Главного научно-экспертного управления и готов подготовить законопроект ко второму чтению с учетом всех замечаний. Поэтому просьба поддержать в первом чтении и подготовить нашему комитету ко второму чтению в сокращенные сроки. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію: прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (щодо надання фізичним особам, які здійснюють медичну ветеринарну практику можливості використовувати в роботі наркотичні засоби) (реєстраційний номер 9021). Прошу визначатись.

 

14:06:19

За-289

Дякую. Прийнято.

Але я просив би профільний комітет дуже серйозно підійти до того, щоб ми не наробили біди. Тому що ми дуже розширюємо можливості будь-якої приватної структури, одна справа – яка працює з людьми, а друга справа – яка працює з тваринами. Ми тут дещо змішали, на жаль, дещо змішали. Ну, до другого читання давайте уважно будемо дивитися.

І ще одне питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну програму інформатизації" (реєстраційний номер 7505). Є пропозиція - за скороченою процедурою.

 

14:07:12

За-222

Підтримана пропозиція.

Будь ласка, доповідач –  Семиноженко Володимир Петрович.

Відсутній. Хто від комітету буде? Давимука? Будь ласка.

 

14:07:35

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні пані і панове! Комітет з питань науки і освіти на своєму засіданні 15 червня 2011 року розглянув це питання та прийняв рішення пропонувати за наслідками розгляду у першому читанні повернути вказаний законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

З одного боку, законодавча база національної програми інформатизації потребує, без сумніву, осучаснення та приведення у відповідність  із іншими законами України. З  1998 року, коли було прийнято цей базовий закон, принципово оновлено законодавче забезпечення сучасного механізму стратегічного державного управління. Однак, є низка зауважень концептуального характеру щодо узгодженості запропонованих змін із чинними законами, наприклад, пропозиції щодо скасування вимоги щодо затвердження Верховною Радою України завдань національної програми інформатизації на наступні три роки потребують узгодження з нормою пункту 5 статті 85 Конституції України, згідно з якою  до повноважень Верховної  Ради України належить затвердження загальнодержавних програм економічного науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку охорони довкілля тощо, а також з нормами Закону України "Про державні цільові програми".

Вага цього питання – сотні мільйонів  гривень, зокрема, у Державному бюджеті 2011 року на виконання завдань інформатизації передбачено більш як 330 мільйонів гривень.

Окрім того, потрібно запропоновані зміни узгодити з іншими законодавчими пропозиціями щодо модернізації системи управління інформатизацією. Зокрема, 12 травня 2011 року було прийнято за основу законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ДАВИМУКА С.А. …до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій,  що здійснюють державне регулювання природних монополій у сфері зв’язку та  інформатизації, яким пропонуються принципові зміни системи організації державного регулювання, зокрема в сфері зв’язку та інформатизації, що вимагає для забезпечення проведення єдиної державної політики у сфері інформатизації.

Головне науково-експертне управління вважає, що  за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та  пропозицій. Прошу підтримати пропозицію комітету – повернути законопроект на доопрацювання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, хто там? Чорновіл, будь ласка.

 

14:10:45

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати України! Наша депутатська група "Реформи заради майбутнього", розглянувши цей законопроект, була просто відверто здивована, як він в принципі міг появитися. Ми підозрюємо, що це просто якась помилка при внесенні, яка іноді буває при зміні, структурних змінах, які відбуваються в уряді. Це ще 2010 рік, можливо, тоді, коли відбувалися певні зміни, пропустили випадково цей документ.

Він напряму суперечить Конституції України. З відповідного діючого законодавчого акту пропонується вилучити норму, згідно з якою передбачається щорічна підготовка та  внесення Кабінету Міністрів       України  програми завдань робіт з  інформатизації на наступний бюджетний рік і щорічним затвердженням Верховною Радою України. Хоча ця позиція напряму закріплена в пункті 5 статті 85 Конституції України.

Вже цього одного моменту достатньо, щоб даний законопроект був знятий з розгляду, не розглядався. А натомість всі інші проблеми, які виникають в програмі інформатизації, а вони там дійсно є, були підготовлені в нормальному, конституційному, ще раз наголошую, комплексному  законопроекті, і після того були  прийняті узгоджено, нормально прийняті  у Верховній Раді України. У даному випадку ми просимо взагалі зняти з голосування цей законопроект, оскільки він напряму суперечить Конституції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу  проект Закону про винесення змін до Закону України "Про Національну програму інформатизації" (реєстраційний номер 7505). Прошу визначатися.

 

14:12:41

За-216

Не підтримано.

Ставиться на голосування пропозиція комітету – повернути законопроект  на доопрацювання. Прошу визначатись.

 

14:13:03

За-211

Не підтримано. Законопроект  знімається з розгляду.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Початок вечірнього о 16-й годині.