Засідання 13 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

3 березня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:27

Зареєструвалися в сесійній залі 376 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію  про  результати роботи Верховної Ради України на пленарному  засіданні 2 березня 2011 року. Розглянуто  6 питань порядку денного, за результатами  розгляду: 2 законопроекти повернуто на  доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 4 законопроекти відхилено.

Шановні народні депутати, пропоную вашій вазу оголошення. Відповідно  до статті 60 Регламенту Верховної Ради України , а також згідно з протоколом засідання депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України від 2 березня 2011 року інформую, що заступниками голови депутатської фракції Партії регіонів обрано народних депутатів України: Зубанова Володимира Олександровича замість Макеєнка Володимира Володимировича і Самофалова Геннадія Григоровича замість Ільяшова Григорія.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про народних депутатів, які   перебувають або у відрядженнях офіційно, або  знаходяться на  лікуванні. На лікуванні перебувають такі народні депутати, як: Олег Білорус, Еліна Шишкіна, Ірина Геращенко, Ірина Білоусова, Микола Катеринчук, Микола Янковський, Роман Ткач і Олександр Ткаченко. Я прошу, щоб їхні картки не брали участь сьогодні  у голосуванні.

Шановні народні депутати,  переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на четвер. Одночасно мені надали інформацію, що станом на 3 березня 2011 року народні депутати України у відрядженнях не перебувають.

Шановні народні депутати, нам потрібно прийняти рішення щодо проведення парламентських слухань. Відповідно до Регламенту ми можемо проводити одне парламентське слухання на місяць. Правда, ми нерідко порушували цю процедуру. Разом з тим, нам потрібно увійти у правове річище в цьому плані. В нас залишились іще незаповнені дні для проведення парламентських слухань на червень і на липень. Разом з тим, шановні колеги, ми зараз маємо 13 проектів постанов про проведення парламентських слухань.

Можливо, ви підтримали б таку пропозицію, щоб зараз ми провели голосування рейтингове щодо 13 проектів постанов. Ті проекти постанов, які наберуть більше голосів, я маю на увазі, 2 проекти постанов, ми їх обговоримо і приймемо рішення. Відповідно до Регламенту Голова Верховної Ради або головуючий  на засіданні може ставити на голосування таку пропозицію, стаття 28 Регламенту. Правильно? Будь ласка, по 1 хвилині від фракцій пропозиції. Прошу уваги! Включимо, будемо обговорювати. Шановні колеги, по 1 хвилині. Будь ласка, від фракції комуністів є пропозиція щодо організації роботи? Від фракції Партії регіонів є? Михайло Чечетов, будь ласка.

 

10:05:43

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мы поддерживаем позицию спикера парламента в части того, что нужно поставить на рейтинговое голосование, поскольку есть желание каждого из инициаторов провести парламентские слушания по той или иной проблеме. Но есть определенные ограничения, имеется ввиду временной ресурс. То есть мы можем провести только два , а желание есть на 13.

Поэтому абсолютно демократично, честно, прозрачно и публично, в присутствии журналистов, чтобы они видели, чтобы потом не додумывали что-то за нас, как часто бывает, давайте поставим на рейтинговое голосование, определим, как вы правильно сказали, два проекта постановы – и потом проголосуем за эти постановы. Поэтому мы поддерживаем ваше предложение: поставить на рейтинговое голосование. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

10:06:35

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна Партія. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, я в порядку денному, дійсно, нарахував 12 пропозицій щодо парламентських слухань. Я думаю, що всі колеги погодяться з тим, що парламентські слухання мають бути подією в суспільстві, мають бути подією в українському парламенті, що це не повинні бути речі, які по двоє щотижня відбуваються. Тоді сама вага слухань стає ніякою, резонансу жодного, результатів немає.

Тому, якщо ми визначимося на певній частині, скажімо, на двох, якщо це дозволяє графік нашої роботи, то шляхом рейтингового голосування ці двоє мають бути визначені як основні. Тобто це не значить, що інші пропозиції погані, але треба виходити з реалій і з тим, щоб парламентські слухання були, як я сказав вже, серйозною подією в житті і парламенту, і всього суспільства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка.

 

10:07:51

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Фракція підтримує пропозицію щодо проведення, дійсно, зараз рейтингового голосування щодо того, щоб визначитися по тим чи іншим проектам постанов щодо проведення парламентських слухань. Нам, дійсно, необхідно зараз визначитися, які все ж таки парламентські слухання, тобто з яких проблем ми можемо провести і це може, мабуть, бути максимум дві, три постанови, які ми мали зараз позитивно проголосувати. Тому наша пропозиція зараз, дійсно, пройтись по кожному проекту постанови і визначитися щодо переліку тих, які ми питання, проблеми будемо обговорювати на парламентських слуханнях. Всі ж інші можна використовувати ту, уже усталену форму проведення парламентських дій, як комітетські слухання. Це треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від групи «Реформи заради майбутнього» Камчатний, мікрофон, потім Бондаренко. Да. Ну….

 

10:09:07

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Як бачите те, до чого ми закликали вчора в виступі від нашої групи, зараз відбувається в парламентській залі. Я маю на увазі, що речі, які нас об’єднують, на які в нас є спільна думка і однакове бачення. Тому як було зазначено в попередніх виступах, треба винести ці питання на рейтингове голосування, думка єдина всіх. Давайте це робити, а наша група також підтримує цю пропозицію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Бондаренко. Фракція «БЮТ – «Батьківщина».

 

10:09:39

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, «Блок Юлії Тимошенко», партія «Реформи і Порядок». Ну, я хотів би звернути увагу, Володимире Михайловичу, що я був у цьому записі, в прямому записі. Чогось мене пропустили, не зрозуміло чому? Але я не ображаюсь.

Звернув би увагу на те, що серед цих питань є, дійсно, дуже важливі і менш важливі. Одне з найважливіших питань сьогодні  - це суспільний мир в Україні і от коли ми говоримо про те, які стосунки останнім часом складаються в церковному середовищі, то звернув би увагу на те, що вперше Президент України не звертає увагу на багаточисельні запрошення його на… представників на різноманітні церковні заходи, а також вперше він не запрошує представників всіх інших конфесій крім Московського патріархату. Тому назріває в суспільстві і  вже розряджається конфлікт шляхом захоплення церков і таке інше. Якщо хтось зацікавлений в такій ситувції в Україні, то треба, очевидно, замовчувати це. Тому перше питання, яке треба підняти це про ті  стосунки міжцерковні, які пропонує Яворівський. Микола Томенко - така ж ситуація про освіту. Тому оці два…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть думку свою.

 

10:10:50

БОНДАРЕНКО В.Д.

Тому оці два питання я би вважав найбільш важливими. Всі інші, дійсно, на парламентських, комітетських слуханнях, на круглих столах можна розглянути або перенести на пізніше. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Ляшко, потім Юрій Кармазін.

 

10:11:03

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Серед тих питань, які пропонується розглянути на парламентських слуханнях, у тому числі, і проект постанови, якої я є автором, про проведення парламентських слухань на тему «Усунення загрози економічній безпеці України, створеної внаслідок нарощування державних боргових фінансових зобов’язань».

Я хочу нагадати, що станом на кінець 2010 року сума боргів українських становила майже 55 мільярдів доларів. Тому я і пропоную провести парламентські слухання для того, щоб ми знайшли можливості, як запинитися на цьому хибному шляху, який веде, фактично, країну до дефолту.

Я прошу вас, Володимир Михайлович, не позбавляти мене як автора постанови можливості доповісти її громадськості, доповісти парламенту для того, щоб люди прийняли усвідомлене рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо вашого проекту Постанови я вам відповідаю, що сектор реєстрації не мав права реєструвати цю постанову, оскільки ви пропонуєте провести парламентські слухання 4 травня. У травні уже парламентських слухань проводити не маємо права. Юрій Кармазін, будь ласка. І я звертаю увагу секретаріату на реєстрацію таких документів.

 

10:12:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович! Безумовно, така кількість парламентських слухань, які сьогодні поставлені, вона свідчить про увагу, яку депутати їм приділяють. Я поставив би питання таким чином: нам треба дотримуватися Закону «Про комітети Верховної  Ради», поставити питання, що обов’язково мають бути спочатку комітетські слухання  і так  визначатися, надавати слово авторам ініціативи. Ну, і такі речі, як заслуховування Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Генеральної прокуратури абсолютно потрібні через те, що, ви знаєте,  в Одесі серед білого дня розстріляли керівника партії, 12 пуль випустили. Слухаю з чим же виступає міністр внутрішніх справ? А міністр внутрішніх справ все обговорює, що у нього в ДАІ робиться. Та не цікаво це! Цікаво те, як сьогодні розкриваються злочини в державі, як вибухи розкриваються, оце треба доповісти тут всім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Висловлену позицію від фракції щодо організації нашої роботи по розгляду питаннь, які стосуються проведення – я ще раз наголошую – двох парламентських слухань. І ще раз звертаю увагу сектору реєстрації, що не потрібно реєструвати законопроектів, які порушують Регламент, щоб не було потім скандалів.

Під час засідання Погоджувальної ради ми з вами обговорювали питання і дійшли висновку, що треба із 13 проектів постанов вибрати ті питання, які є найбільш чутливими і мають загальнодержавний характер, мають загальнодержавне звучання.

З огляду на це, шановні колеги, я поставлю на голосування рейтингове  проекти постанов. Ті, які з них дістануть найбільше голосів, ми в порядку відповідно будемо їх розглядати. Якщо, наприклад, перші дві постанови, які дістануть, проекти постанов, найбільше голосів, не будуть підтримані в процесі вже прийняття рішення, тоді будемо наступні розглядати. Немає заперечень?

Тому я ставлю на голосування проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Про готовність Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України та Міністерства надзвичайних ситуацій України до протидії загрозам екстремізму та тероризму в Україні". Пропозиція тут провести ці парламентські слухання в березні 2011 року, що нам зробити, знову ж таки, дуже складно, оскільки на березень вже прийнято рішення про проведення двох парламентських слухань. Разом з тим, я ставлю на голосування цей проект постанови, реєстраційний номер 8026.

 

10:15:47

За-13

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Державно-церковний діалог як важливий чинник міжконфесійної злагоди в Україні". Тут пропозиція про 6 квітня 2011 року (реєстраційний номер 8103). Прошу, голосуйте.

 

10:16:28

За-92

Наступний проект Постанови (реєстраційний номер 8078) про проведення парламентських слухань на тему: "Українсько-російські відносини в сфері гуманітарно-культурного співробітництва" (18 травня 2011 року). Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

10:17:01

За-79

Наступний проект Постанови (реєстраційний номер 8079) про проведення парламентських слухань на тему: "Інститут сім'ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" (червень 2011 року).

До речі, шановні колеги, вчора відбулося розмова з автором проекту Постанови Оксаною Білозір і вона погоджується з тим, щоб ми сьогодні не розглядали проект постанови, якщо немає підтримки в сесійній залі. Тоді можна буде у вересні місяці повернутися до цього питання. Оксані Білозір мікрофон, будь ласка.

 

10:17:45

БІЛОЗІР О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, я хочу тільки сказати одну таку фразу. Цей законопроект висить в парламенті три роки, три роки постанова про парламентські слухання про інститут сім'ї не попадає до сесійної зали. Я розумію, що сьогодні вона не пройде. Тому я би хотіла, щоб в вересні місяці ми за неї проголосували і щоб в вересні місяці ці парламентські слухання все-таки в Україні відбулися. Ми з вами 2 дні товкли про різні конвенції про усиновлення наших дітей. І ні в кого не виникає питання: "А звідки ті сироти беруться?". Тому я вважаю, що це надзвичайно необхідне питання, яке нам потрібно розглянути. І у вересні місяці я приймаю цю пропозицію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, з огляду на пропозицію і позицію автора проекту постанови, тоді ми не будемо ставити його на голосування, а в вересні ми повернемося до прийняття рішення з цього приводу, якщо доживемо всі. Немає заперечень? Дякую.

Ставлю на голосування проект Постанови 8172 про проведення парламентських слухань на тему: "Усунення загрози економічній безпеці України, створеної внаслідок нарощування державних боргових фінансових зобов'язань". Автор – Олег Ляшко. Він аргументував необхідність розгляду цього питання. Я говорю, що ви аргументували необхідність розгляду цього питання. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

10:19:37

За-26

Ставлю на голосування проект Постанови 8073 про проведення парламентських слухань на тему: "Про сучасний стан і перспективи розвитку фармацевтичної галузі України" (реєстраційний номер 8073).

 

10:20:13

За-267

Ставлю на голосування проект Постанови реєстраційний номер 8046 про проведення парламентських слухань на тему: "Конституційні засади української мови та цілісність держави" (8046).

 

10:20:48

За-52

Ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Українська кінематографія: стан, проблеми, перспективи розвитку" (реєстраційний номер 8168).

 

10:21:23

За-71

Ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Шляхи реформування вищої освіти в Україні" (реєстраційний номер 8066). Прошу голосувати.

 

10:21:54

За-88

Ставлю на голосування проект Постанови (8098) про проведення парламентських слухань на тему: "Стан дотримання законодавства в сфері соціального забезпечення громадян похилого віку".

 

10:22:26

За-94

Наступний проект Постанови (реєстраційний номер 8014) про проведення парламентських слухань на тему: "Наслідки запровадження податкової реформи в Україні".

 

10:22:56

За-70

Наступний проект Постанови 8036 про проведення парламентських слухань на тему: "Про дотримання прав української громади в Російській Федерації". Так, йде  голосування.

 

10:23:26

За-36

Пропоную, шановні колеги, вашій увазі проект Постанови (реєстраційний номер 8124) про проведення парламентських слухань на тему: "Реформування трудового законодавства України". Прошу голосуйте.

 

10:24:00

За-51

Шановні колеги! Отже, постанова 8073 дістала підтримку 267.  Постанова 8098 підтримку дістала 94 народних депутатів. І  8103 – 92 депутатів. Тому… будемо розглядати.

Шановні колеги! Давайте таким чином, ми зараз постанову, яка набрала найбільше голосів, розглянули, якщо не прийняли рішення – наступну, прийняли два рішення і тоді знімаємо. Ні, будемо. Що, Олег Ляшко, будь ласка, що ви ще хочете від мене?

Мікрофон увімкніть Ляшка.

 

10:25:07

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Я ще раз наполягаю на тому і маю по Конституція суб’єкт законодавчої ініціативи право аби парламент розглянув проект Постанови щодо ситуації з державними боргами в Україні. Ситуація загрозлива, наша країна має 55 мільярдів доларів боргів. 

Кожна українська сім’я тисячі доларів має сплачувати цих боргів. І в мене викликає надзвичайно велике обурення, що так звані, опозиційні фракції не голосують за проект цієї постанови. Чи не тому, що саме й вони причетні до нарощування цих боргів?

 Тому я пропоную розглянути цей законопроект і прийняти рішення аби зупинитися на цій слизькій дорозі, яка приведе нашу Україну до дефолту. І ми всі з вами будемо нести за це відповідальність. І парламент, який не доклав зусиль до того аби зупинити уряд і нинішній, і попередній в нарощуванні державних боргів України.

Тому я наполягаю на розгляді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, давайте домовимося таким… Прізвища не називалися. Я прошу вас, шановні колеги, ну, я благаю вас! Андрій Шкіль, ну, я, ну, ви ж будьте, ви ж толерантна людина.

Шановні колеги, давайте домовимося таким чином: ми зараз приймемо рішення з приводу тих проектів постанов, з яких ми не приймемо рішення, ми запропонуємо комітетам провести протягом цієї сесії відповідні комітетські слухання, з наданням від Апарату Верховної Ради України необхідної організаційно-технічної підтримки для підготовки і проведення таких комітетських слухань.

Ну, я прошу вас, я прошу, Андрій. В кінці, коли розглянемо, репліку візьмете. Ну, Шкіль Андрій. Будь ласка. 

 

10:27:11

ШКІЛЬ А.В.

Володимир Михайлович, дякую за слово. Бо я властиво хотів відстояти позицію необхідності проведення саме парламентських слухань. Тому я вважаю, що якщо є у нас можливості провести в вересні, в жовтні, в листопаді, в наступному році, звичайно дуже багато питань втратять свою актуальність. Але тим не менше, я вважаю, що подавати відповідні постанови на проведення парламентських слухань, треба на такі самій широкій темі, щоб воно актуальності не втратило. І  я вважаю, що, ну, необхідно просто от нам розглянути, який стан українсько-російських відносин у сфері гуманітарно-культурного співробітництва, це моя постанова. Багато говорили тут наша влада сучасна про те, що дуже добре і дуже сильно покращилися стосунки між Україною і Росією. Тільки, на превеликий жаль, ціна на газ росте, українські організації в Росії закриваються, газети не видаються. І ситуація  взагалі з  українцями за межами України ганебно погана. І я б хотів би, щоб ми повернулися до моєї постанови хоча б   на наступній сесій.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект  Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Про сучасний стан і перспективи розвитку фармацевтичної галузі України" (реєстраційний номер 8073). Доповідач – Бахтеєва Тетяна Дмитрівна.

Я прошу  розглянути це питання за скороченою процедурою. Гайдаєв,  да? Будь ласка.  Зараз  ми …

 

10:28:53

За-219

Так, будь ласка.

 

10:29:04

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Практически  всеми членами  Комитета по здравоохранению  подан проект  Постановы Верховной Рады Украины  о проведении  парламентских  слухань на тему: "О современном состоянии и перспективах  фармацевтической отрасли Украины". Предложенная тема парламентских слушаний  является актуальной, представляет общественные интересы, требует   обсуждения на высшем  законодательном уровне.

Целью проведения  этих  парламентских  слухань  есть:  обсуждение  современного состояния отечественной фармацевтической отрасли, поиск механизма минимизации угроз и отработка предложений  по обеспечению  дальнейшего   развития отечественного  рынка.

Фармацевтическая область является  чрезвычайно  важной отраслью  национальной экономики Украины, постоянно развивается и структуризируется. Объем фармрынка  Украины  в ценах производителя в 2010   году – 22,4 миллиарда  гривен. Но  фармацевтический рынок остается очень  импортозависимым.  Объем импортируемой продукции – 17 миллиардов гривен. Удельный вес отечественной продукции  –  всего лишь   27 процентов в денежном и  67 – в натуральном  выражении.

Еще раз подчеркиваю актуальность этой  темы и прошу поддержать предложенное постановление. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, я вам дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, будемо обговорювать це питання? (Шум у залі) Ну, якщо є наполягання, запишіться, будь ласка. Вечерко, будь ласка.

 

10:30:49

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, фракция Партии регионов. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые граждане Украины, уважаемые народные депутаты! Тему, которую поднял сегодня депутат Гайдаев, она сегодня актуальна и очень важная для Украины. Почему? Я неоднократно выступал, выступаю и буду выступать за то, чтобы наша отечественная фармацевтика  развивалась все лучше и лучше, и лучше, потому что мы действительно зависимы от импорта и это очень самое страшное. Сегодня у нас есть все основания для того, чтобы мы подняли свою отечественную фармацевтическую промышленность. Поэтому фракция "регионов" будет голосовать за то, чтобы  парламентские слушания были проведены в нашей Верховной Раде и, чтобы народ знал, как мы, депутаты народные Верховной Рады, боремся за то, чтобы наш народ был обеспечен квалифицированными лекарственными средствами отечественного производства. И если мы этого не сделаем, то нам это будет грош-цена. Поэтому фракция регионов будет голосовать "за". Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович Мойсик, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

 

10:32:04

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія "За Україну!". Прошу передати слово Карпуку Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, мікрофон, будь ласка. Потім Андрій Шкіль буде виступати.

 

10:32:12

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Це надзвичайно актуальне питання, ми будемо підтримувати проведення таких парламентських слухань. Вдумайтеся, з реалізованої в 2010 році фармацевтичної продукції на суму 22,4 мільярда гривень, лише чверть, у грошовому виразі, становила продукція вітчизняної фармацевтичної індустрії. Але, якщо взяти за обсягом 1,2 мільярда упаковок, то дві третини з них складають саме вітчизняні виробництво. Тобто, дешеві ліки, які є  виробляються вітчизняною фармацевтичною галуззю.

Зараз в Україні біля півтори сотні фармацевтичних заводів, однак,  лише півтора десятка з них відповідають міжнародним стандартам і сертифіковані за міжнародним рівнем.  Україна разом з тим експортує значну  частину фармацевтичної промисловості, тому питання  забезпечення  ліками,  розвиток фармацевтичної індустрії – це питання національної безпеки. І Україна не повинна бути залежною  у виробництві життєво необхідних ліків.

Разом з тим предметом цих парламентських слухань  повинна стати і ситуація навколо  заводу "Індар". Ми знаємо, що він практично  через десяти руки  був перепроданий, зник з державної власності,  були багаточисленні звернення  народних  депутатів, але  до цього часу ситуація невідома. Тобто все пройшло так, як і повинно було бути  в державі, яка багата корупція.  У  держави вкрали величезний завод, який забезпечував препаратами інсуліну, а тепер  ми змушені витрачати  величезні державні кошти на  закупівлю цих ліків за кордоном.  І таких прикладів можна  привести багато.  Тому ми будемо підтримувати парламентських слухань.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

 

10:34:14

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль, фракція "Батьківщина" – БЮТ".

 Я би хотів  наголосити на тому, що ми трошки, знаєте, не відчуваємо, в якій країні живемо.  Влада створює проблему,  за нинішньої влади фактично втричі  зросли ціни на ліки і вітчизняні, і зарубіжні. Чесно кажучи, мешканцям, я не знаю як  Східної України, а Західної  дешевше виїхати у Польщу, купити там втричі, часто  в чотири рази дешевші ліки, ніж в Україні, повернутися і це окупить їхнє перебування  там на тривалі роки.

Тому, коли  влада голосує за парламентські слухання, таке враження складається, що вона є   і глухою, і німою водночас. Тобто створити проблему, народ і суспільство ми не чуємо, але   слухання   парламентські для того, щоби  зайняти час від насущних проблем, будемо  запроваджувати.  От я цього не розумію.

Слухання парламентські – це інструмент  опозиції. Та ви не обговорюйте це на парламентських слуханнях,  ви міняйте. Ваш міністр охорони здоров’я, ваші віце-прем’єри з гуманітарних питань, як ви розумієте, ваш Прем'єр-міністр, ваш Президент, ваше СБУ, ваші контрольно-ревізійні всі ці служби. Карайте, садіть, але ви цього ж не робите. У вас же головне завдання – притиснути коліном до землі український народ, зґвалтувати українську націю і державу, знищити опозицію. А тут ще ліками займатися! Це ж складно, краще про це поговорити на парламентських слуханнях. Ви просто подумайте, як ви виглядаєте, як суспільство дивиться на вас. Ви замість того, щоб вирішити проблему, хочете її обговорити. Ви хочете прийти сюди, в парламент, запросити людей, щоб вони вам розповіли про те, як ви погано керуєте? Чи ви приведете за руку своїх керівників, які будуть говорити: "Ви знаєте, треба запроваджувати вітчизняні ліки. У нас, правда, немає їх, але ми їх будемо запроваджувати". А треба не тільки про вітчизняні ліки говорити, а треба знижувати ціни, треба дотувати тих нещасних пенсіонерів, які не можуть собі дозволити якісного лікування і якісних аптек.

Тому, власне, ми голосували і будемо проти цих слухань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися з проектом постанови 8073.

Я тільки у зв’язку з тим, шановні колеги, про що говорив уже Голова Верховної Ради, що ми з вами зараз визначилися за рейтинговим голосуванням, які постанови будемо розглядати, і приймемо рішення лише з двох питань, тобто на червень і липень місяць.

Тому я пропоную, щоб зараз цю постанову, яка набрала за рейтингом найбільшу кількість голосів, ми у постанові записали, що провести тут 18 травня, але в травні вже в нас є, провести у червні 2011 року. І відповідно узгодити дату, коли там у червні у має бути парламентське слухання.

Ось з таким уточненням я ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему "Про сучасний стан і перспективи розвитку фармацевтичної галузі України"  у червні 2011 року. Прошу голосувати.

 

10:37:43

За-258

Постанова прийнята.

Ще раз прошу при підготовці постанови до підписання уточнити дату відповідно до графіку, коли має бути в червні і внести відповідно по тексту постанови інші зміни дат, коли подати інформаційні матеріали і так далі, і тому подібне.

Наступний проект постанови, який у нас зайняв за рейтингом друге місце – це проект Постанови за номером 8098 про проведення парламентських слухань на тему: «Стан дотримання законодавства в сфері соціального забезпечення громадян похилого віку». Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

10:38:47

За-207

Пропозиція підтримана. Автор законопроекту Катеринчук, але ви знаєте, що він хворіє. Я тоді запрошую від комітету. Також я не бачу Сушкевичу. Хто від комітету? Цибенко Петро Степанович, перший заступник голови комітету, будь ласка.

 

10:39:08

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів розглянув проект постанови про проведення 20 квітня 2011 року парламентських слухань на тему: «Стан дотримання законодавства в сфері соціального забезпечення громадян похилого віку», розглянув 2 березня 2011 року на своєму засіданні. Необхідність всебічного обговорення ситуації зі станом дотримання законодавства в сфері соціального забезпечення громадян  похилого віку обумовлена реєстрацією в Верховній України проекту Закону України про гарантії держави щодо виконання рішень суду. Реєстраційний номер 7562, поданого Кабінетом Міністрів України, положеннями якого передбачено суттєве скорочення обсягів соціальних гарантій громадянам України. Зазначеним законопроектом, зокрема, пропонується більшість соціальних пільг та гарантій, права на які визначені законами України, як того вимагає Конституція України, встановити в розмірах та в порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів України, що, фактично, ставить норми соціального забезпечення в залежність від наповнення Державного бюджету та призводить до ручного керування урядом нормами законів. До таких пільг та гарантій відноситься, зокрема, право на безкоштовний проїзд, пільги щодо оплати життєво-комунальних послуг та користування квартирою, пільги щодо придбання палива та користування послугами зв’язку, разова допомога до 9 травня і ряд інших.

Комітет підтримує ініціативу автора проекту постанови щодо необхідності проведення відкритої фахової дискусії з порушеного питання, проте вважає за доцільне провести відповідні парламентські слухання не раніше червня місяця поточного року. З огляду на зазначене, комітет рекомендує проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему «Стан дотримання законодавства у сфері соціального забезпечення громадян похилого віку» прийняти за основу.

Я хотів би дещо додати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЦИБЕНКО П.С. І як перший заступник голови комітету, і як голова Ради ветеранів України. Шановні колеги, я просив би підтримати цей законопроект.

Більше того, я схиляюсь до того, що треба було б його розглянути саме 20 квітня, бо дуже висока вірогідність того, що цей документ, який суперечить 22-й статті Конституції, може бути прийнятий. І таким чином, у ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, у деяких інших категорій можуть бути значно звужені їх гарантії і права. Тому я просив би підтримати проект цієї постанови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємося на виступи, якщо є бажаючі. Будь ласка, Володимир Карпук, підготуватися Цибенку.

 

10:42:16

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Ми будемо підтримувати цей законопроект Миколи Дмитровича Катеринчука з наступних позицій.

У відповідності до проекту Закону України «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» знизиться соціальний захист 17-ти категорій громадян. Це значна частина населення України, адже лише ветеранів праці приблизно 4,6 мільйони, 10 відсотків населення. Ветеранів війни – 2,8 мільйона, це 6,1 відсотка населення. Постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС – 1,9 мільйона населення. Інвалідів загалом – 2,6 мільйона населення. І інших категорій людей.

Ми знаємо, що в останні роки існує така практика, коли постановами Кабміну обмежується дія законів. Це практично до сотні таких законів, коли зменшуються соціальні виплати тим чи іншим категоріям населення. Хоча уряд обіцяв, що покращання життя вже сьогодні, але і соціологічні опитування, та і кожна людина бачить, наскільки обмежуються права, пільги і привілеї цих груп населення.

Тому це надзвичайно важлива, дражлива тема  для всієї України. І вона заслуговує детального обговорення і конкретних рішень, завдань уряду на парламентських слуханнях у залах Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Цибенко, фракція комуністів. За ним – Володимир Бондаренко.

 

10:43:55

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради ветеранів України.

Шановні колеги, фракція Компартії України буде підтримувати цей проект постанови.

Про що йде, власне кажучи, мова. У поданні профільного комітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів мова йде про суттєве звуження прав громадян України –  ветеранів. Але проблема значно ширша, бо цей проект закону стосується не лише ветеранів, а він стосується низки інших категорій, зокрема чорнобильців, зокрема представників деяких інших категорій населення, які мають пільги.

Про що йде мова? А мова йде про те, що із усіх законів, які передбачають певні виплати з Державного бюджету  певним пільговим категоріям, пропонується вийняти всю конкретику, яка говорить про розмір або обсяг пільг, і замість цього поставити таку сентенцію, що пільги і обсяги виплат встановлюються Кабінетом Міністрів України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, умовно кажучи, як це може виглядати? Скажімо Законом "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" передбачено, що до Дев’ятого травня різні категорії учасників війни мають право на разову виплату до Дня Перемоги. Вона в залежності від категорії ветерана війни коливається від трьох до десяти прожиткових мінімумів, тобто від трьох до десяти мінімальних пенсій. Після прийняття цього закону, Кабінет Міністрів України, умовно кажучи, я називаю ще раз умовно цю цифру, виплачує ветеранам по 100 гривень і говорить, все нормально, ми з вами розрахувалися. І у ветерана немає можливості навіть у судовому порядку оспорити це протизаконне рішення. Тобто, шановні колеги, я вважаю, що такі парламентські слухання потрібні і їх треба підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Підготуватися Сухому.

 

10:46:08

БОНДАРЕНКО В.Д.

Прошу передати слово Павловському Андрію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Андрія Павловського.

 

10:46:14

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, партія "Батьківщина".

Шановні співвітчизники! Нинішня влада нагадує глухонімого, який не хоче ні чути, ні бачити тих серйозних проблем, які є в нашому суспільстві, і голосують за парламентські слухання за якісь другорядні теми, а соціальні, серйозні теми вони не хочуть ні бачити, ні чути, і не хочуть, щоб люди чули правду про те, який стан зараз у нас.

І те ж саме стосується того, що за останній рік значно погіршився соціальний стан, особливо людей похилого віку, пенсіонерів. Але і цього їм мало, ви бачите, яку пенсійну реформу вони пропонують? Там тільки одні людожерські заходи – як  зекономити кошти на самих пенсіонерах на всіх інших простих громадянах.

Тому обов’язково, наша фракція "БЮТ – "Батьківщина", буде підтримувати ці парламентські слухання. І разом з тим хотів би відзначити, що є і добра новина для наших пенсіонерів, вчора на засіданні Комітету у справах пенсіонерів і ветеранів за наслідками парламентських слухань пенсійної реформи було прийнято рішення більшістю голосів, відправити назад в уряд на доопрацювання цей людожерський закон про пенсійну реформу. Це вже другий комітет, після соціального комітету, який  пропонує відкинути назад ці людожерські заходи знущання над пенсіонерами.

Тому я пропоную підтримати зазначену постанову і хочу з іншого сказати, що той же комітет підтримав опозиційний законопроект про недопущення погіршення пенсійного забезпечення наших громадян, який якраз не допускає підвищення пенсійного віку, збільшення трудового стажу і інші непопулярні заходи, вводить мораторій на 20 років проти цих непопулярних заходів. Так що, пенсіонери, ще є можливість нам боротися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка, фракція Партії регіонів.

 

10:48:25

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я попросив би вас звернути увагу на обґрунтування необхідності, шкода, що немає автора, проведення таких парламентських слухань. Тут немає нічого про людей похилого віку, тут говориться про соціальну політику взагалі, це прекрасна тема, яка може бути розглядом на комітетських слуханнях у вашому комітеті. Прошу дуже, збирайте у нас Банковій, 6/8 в залі людей, проводьте слухання, виробляйте якусь точку зору. Тому що, от послухайте уважно, а законодавство в сфері охорони здоров'я, воно сприяє здоров'ю наших стареньких, абсолютно. А та реформа, яка насувається, коли фельдшерсько-акушерські пункти будуть ліквідовані і все буде перенесено кудись там в райцентри, а не буде дільничних лікарень, це сприяє, не сприяє. А сама пенсійна система задовольняє наших стареньких, коли у 80-х роках достроковий вихід на пенсію складало 7%, зараз 28%. Коли не всі сплачують внески до Пенсійного фонду це задовольняє, не задовольняє.

Я дуже попросив би, ви знаєте, законотворча діяльність в сфері соціальної політики давно, в мене на очах і у вас на очах, стала заручницею політиканських ігрищ. Роками, замість виваженого, з урахуванням економічних можливостей, ми бачимо відвертий популізм і демагогію, і не раз бачили і зараз, щойно в цьому залі, як розгляд нормального спокійного законопроекту супроводжується звичайнісіньким глумлінням над здоровим глуздом, давайте, опам’ятайтеся. Це ви сьогодні в опозиції, ви завтра будете при владі, я на вас завтра подивлюся. Я вас вчора слухав.

А я ці питання слухав учора, як ви нам розповідали,  скажіть, де взяти гроші? Є межа лицемір’ю, Андрію, є межа цинізму. Чи ви думаєте, що ви тим самим людей обдурите, чи обманете. Ми говоримо про якісь високі пенсії,  то давайте будемо говорити про високі зарплати, про реформування системи оплати праці, про реформування системи соціальної політики – це буде по ділу.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми завершили обговорення цього питання. Я зараз буду ставити на голосування, прошу підготуватися до  голосування. Що-що? Ми ж за основу приймаємо, ми ж не приймаємо ще остаточно.

Шановні колеги! Ставиться на голосування пропозиція про прийняття проекту Постанови (реєстраційний номер 8098) про проведення парламентських слухань на тему: "Стан дотримання законодавства в сфері соціального забезпечення громадян похилого віку" (на липень місяць, в принципі там 6 липня можна проводити його).  Прошу голосувати.

 

10:51:45

За-143

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 9, "БЮТ- "Батьківщина" -40, "Наша Україна – Народна  самооборона" – 25, комуністів – 24, "Реформи за ради майбутнього" -18, Народна партія – 20, позафракційні – 7.

Шановні колеги! В зв’язку з тим, що у нас зараз так схоже розбалансована ситуація, можливо, давайте домовимося таким чином, одну хвилиночку. Можливо, домовимося, давайте таким чином, ми прийняли рішення по червню місяці, ми ще проведемо консультації із фракціями для того, щоб знайти прийнятне рішення. Ви, я думаю, відчуваєте і ми всі відчуваємо, що зараз ми не приймемо жодного рішення у нас буде  виключно тільки протистояння і звинувачення. То може ми таким чином, липень місяць у нас лишається відкритим, ми додатково проведемо консультації по цих 12    проектах постанов, які у нас є, і визначимось щодо одного рішення. Одну хвилиночку. Ну, зараз ми жодного рішення жодного не приймемо. Ми тільки затягнемо час, а нам треба сьогодні, як мінімум, день потратити на те, щоб розглянути проект Закону в другому читанні про протидію корупції.

Ми можемо, ще раз, одну хвилиночку, шановні колеги, якщо, ну, я прошу вас, Олег Ляшко, ну, я ж розумію вас. Ну, давайте таким чином ще: щоб зберегти чистоту наших рудяві проголосуємо за проект постанови, який ми не голосували, Оксани Білозір. Якщо він не пройде, тоді ми всі відкладаємо до розгляду.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дайте слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  я прошу вас, ну, причому тут слово?

Я ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань (реєстраційний номер 8079) "Інститут сім'ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" (на липень 2011 року).

Прошу голосувати.

Ну, зачекайте хвилинку, ну, що ви. Зараз.

 

10:54:01

За-327

Рішення прийнято.

Шановні колеги, якби ви погодилися з такою пропозицією: оскільки 327 депутатів підтримали, давайте ми приймемо уже постанову, власне, про проведення парламентських слухань 6 липня 2011 року.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

10:54:41

За-326

Отже, шановні колеги, ми проведемо ще двоє парламентських слухань. І таким чином на цій сесії закриємо проблему парламентських слухань.

З приводу інших проектів постанов, якщо ви не заперечуєте, ми дамо...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Заперечуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ви скажете про це. Буде направлено доручення відповідним комітетам провести відкриті парламентські слухання. З боку Апарату Верховної Ради України надати допомогу у висвітленні цих парламентських слухань, а головне в їх підготовці і проведенні цих… я перепрошу, комітетських слухань. Немає заперечень? Є заперечення   у Ляшка. Будь ласка.

 

10:55:27

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Шановний Володимире Михайловичу, мені  прикро, що ви на всю  Україну демонструєте   свої подвійні стандарти. Ви звинувачували Апарат у тому, що  зареєстрував мою постанову, бо, бачте, я запропонував  4 травня провести слухання щодо державного боргу. Але щойно ми проголосували аналогічну постанову щодо стану  фармацевтичної галузі, де пропонувалося 18 травня провести ці слухання І ніяких проблем не було поміняти дату. Тобто, насправді, ви під формальними приводами уникаєте відповіді на найважливіше питання, у якому  у тому числі і ви персонально винні як політик, який  20 років перебуває при владі у цій країні. Звідки  у нас 55 мільярдів доларів боргів? Як наші люди, як наша країна буде розраховуватися із цими боргами? Що зробити, щоб припинити  далі набирати цих боргів, як одна  там  особа блох?   От які відповіді ми повинні шукати у цьому залі. Ви позбавляєте можливість громадськість бачити загрози, які стоять перед країною і шукати  шляхи вирішення цих  загроз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,   я не уникаю персональної відповідальності, я не бігаю із фракції у фракцію, я просто, як працював, так і працюю.  Я  уникаю відповідальності. Давайте ми всі будемо відповідальні. Треба переконувати  Верховну Раду України. Ну, не підтримали, підтримають на наступній сесії, але підтримають. Все буде нормально. Все.

Шановні колеги,  дві фракції: фракція "БЮТ -  "Батьківщина" і фракція  "Наша Україна – Народна самооборона" вимагають оголосити  30-хвилинну перерву для проведення  консультацій. Можливо, заяву виголосите і  перерву  не будемо робити ми?

Будь ласка,  хто?  Андрій Сенченко. Будь ласка, 

 

10:57:42

СЕНЧЕНКО А.В.

Уважаемые коллеги! Вчера в стране начался очередной виток укрепления демократии и свободы слова. Национальный совет по  телевидению и радиовещанию без каких бы то ни было законных оснований не продлил лицензию на вещание в 3 пунктах для Черноморской телерадиокомпании. Я напомню, "Черноморка" 18 лет в эфире. На этой компании выросло поколение крымчан, она вещает в 27 пунктах. Это решение, незаконное решение Национального совета, лишает эфира 5 сельских районов нашей страны. Единственный мотив, который прозвучал, было сказано, что это компания с тяжелой историей. Да, на самом деле, в нашей стране 18 лет удержаться в эфире, не кланяясь никакой власти, это очень тяжело. "Черноморку" в течении этих 18 лет пять раз пытались закрыть, причем опричники трёх последних президентов нашей страны. Власть менялась, но перед каждыми выборами свободная телекомпания была неугодна.

Хочу сказать, что в эфире "Черноморки" побывали практически все президенты нашей страны, спикеры, премьеры, представители разных политических сил, и из одной и с другой половины зала. Но самое главное, что в этом эфире есть возможность высказывать свое мнение простым людям.

Вы знаете, я вчера попытался, может быть, не поднимая какой-то волны, понять, что происходит и предпринял две попытки позвонить известному борцу за свободу слова в нашей стране – Анне Герман. Мои звонки, к сожалению, остались без ответа. Должен сказать, что вот то, что мы считаем политическими репрессиями и наступлением на свободы слова, очень четко, демонстративно подкрепили, передав синхронность, вот этой попыткой лишить "Черноморку" лицензии, синхронно передав уголовно дело в отношении президента телекомпании Татьяны Красиковой в суд. И 4 числа, завтра, первое заседание. После 7 месяцев высасывания из  пальцев аргументов для того, чтобы  это уголовное дело передать в суд,  власть ничего другого не нашла, как вот этот набор случайных своих эмоций и пожеланий  оформить в виде уголовного дела и передать в суд.

Я прошу, чтобы меня выслушали внимательно  коллеги, оторвались от газет. Я обращаюсь к представителям разных политических  сил. Прошу журналистов поддержать свободную телекомпанию, прошу средства массовой информации выступить солидарно.

И, в конце концов, требую, чтобы Генеральная прокуратура  взялась за свое определенное Конституцией дело – контроль за соблюдением законов  нашей страны. У вас есть все основания, уважаемый господин Генеральный прокурор, вынести протест…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

СЕНЧЕНКО А.В.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, з приводу заяви, що прозвучала від колеги Сенченка, у нас є Комітет з питань  інформації, свободи слова, у нас є  тимчасова слідча комісія, я просив би передати туди цю інформацію для того, щоб вони могли вивчити це питання і надати відповідну інформацію Верховній Раді України.

Шановні колеги, нам треба розглянути проект Постанови про внесення змін до деяких постанов Верховної Ради України. Доповідач – голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України  Макеєнко Володимир Володимирович.

Є прохання, оскільки мова тут іде про об’єднання  двох комітетів, розглянути це питання за скороченою процедурою. Будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, що?  Зараз пропозиція  буде розглядатись.

Я ставлю на голосування цю пропозицію – про  розгляд питання за скороченою процедурою.

 

11:02:02

За-214

Рішення прийнято. Будь ласка.

 

11:02:07

МАКЕЄНКО В.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Даним проектом постанови пропонується зменшити кількість комітетів з 27 до 26 шляхом об’єднання Комітету з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету з питань податкової та митної політики. Пропонується така назва нового комітету – Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. До складу цього комітету пропонується обрати всіх народних депутатів України, які входять в даний час до складу Комітету з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету з питань податкової та митної політики за квотами, що склалися на момент формування комітетів Верховної Ради України на початку діяльності Верховної Ради України шостого скликання.

Звертаю увагу на те, що внесена пропозиція не тягне за собою звуження сфер відання, що покладались на ці комітети. Комітет на своєму засіданні 2 березня цього року розглянув проект постанови за номером 8185 і одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за наслідками його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України прийняти за основу і в цілому. Прошу підтримати рішення комітету.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Прошу записатись, два – "за", два – "проти". Сідайте, Володимир Володимирович.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна". Підготуватись Камчатному.

 

11:03:47

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія "За Україну!". Прошу передати слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Князевич.

 

11:04:02

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, ну, відверто кажучи, я здивований, що цей проект постанови знову виноситься в сесійну залу, бо він вже один раз намагався, був намір його внести під час того, коли змінювали відповідно голову Комітету з питань митної і податкової політики, пана Терьохіна. Про що йде мова? Йде мова про те, що 82 стаття, точніше 81-ша частина друга, стаття Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" говорить, що перелік комітетів може встановлюватися Верховною Радою нового скликання тільки на першій сесії цього скликання. Тобто може, вона може навіть цього не робити, якщо її задовольняє той перелік комітетів, який був у Верховній Раді попереднього скликання. Але якщо вона допускає за можливе, або визначити інший перелік, або, можливо, скажімо, внести зміни і якимось чином злити комітети чи навпаки створити нові комітети, вона справді це може відповідно до Регламенту робити, але тільки на першій  сесії свого скликання. Тому що зараз в нас вже, шановні колеги, далеко не перша сесія. Зважаючи на ці обставини, і в перший раз ми на цьому наголосили, автори з нами погодились, я думаю, що і цього разу вони змушені будуть з нами погодись, бо до того часу, поки ця норма в Регламенті існує, цей проект постанови грубо суперечить Регламенту Верховної Ради України.

Таким чином, є два виходи з цієї ситуації: або ви відмовляєтеся від такого проекту постанови, або, будь ласка, якщо ви хочете бути принаймні коректними з точки зору формально-правової, будь ласка, вносьте відповідні зміни до Закону "Про Регламент Верховної Ради України", що дасть вам можливість відповідно потім вносити аналогічні проекти постанови. До того часу, поки ця регламентна норма існує, ніхто не в праві в такий, мені здається, абсолютно брутальний спосіб порушувати норми Регламенту, які, між іншим, вашими голосами нещодавно стали нормами закону. Або будьте послідовними, або давайте вибирати той шлях, який є принаймні прийнятним і коректним з точки зору права.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Камчатний, група "Реформи заради майбутнього". Підготуватись Володимиру Бондаренку.

 

11:06:09

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, група "Реформи заради майбутнього", Харківщина.

Ну, історія з цим законопроектом, який ми розглядаємо, ще раз підтверджує стару істину: перш ніж щось змінити, сім раз подумай, а тільки тоді один раз відріж.

Якщо я не помиляюся, цей комітет в такому вигляді раніше і існував. Потім виникла якась, чи політична доцільність, чи якась інша доцільність – і штучно він був поділений. Подальше життя довело зворотне: що тільки разом зможуть вирішуватися ті питання, які відносяться до компетенції, яка є в переліку назви цього комітету.

Тому наша група підтримує проект Постанови про повернення все назад і про об’єднання цих двох комітетів. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, "БЮТ – "Батьківщина". Мікрофон, будь ласка.

 

11:07:10

БОНДАРЕНКО В.Д.

Передаю слово Сасу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Сас Сергій Володимирович.

 

11:07:26

САС С.В.

Дякую. Шановний Адам Іванович, шановні колеги, хочу нагадати присутнім наступне, що відповідно до статті 19 частини другої Конституції, органи державної влади, до яких, безумовно, відноситься Верховна Рада, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Я відкриваю ось Закон про комітети, стаття шоста: персональний склад комітетів. Частина п’ята: «Голова комітету, перший заступник та секретар комітету не можуть бути членами однієї фракції». Ця норма продубльована частиною п’ятою статті 82 Регламенту Верховної Ради України. Є у Законі про комітети стаття 34 і частина четверта, де зазначено, що в комітеті, який налічує в своєму складі не більше 10 осіб обирається один заступник голови комітету. У комітеті, який налічує від 11 до 20 осіб – перший заступник і заступник голови комітету, а в комітеті з чисельністю від 21 особи і більше – один перший заступник і два заступники Голови Верховної Ради. Постанова внесена, протирічить цим нормам Закону про комітети і Регламенту Верховної Ради. Пропонується, на посаду перших заступників – два народних депутати, при тому голова комітету Хомутиннік і перший заступник голови комітету Пеклушенко – представники однієї фракції, фракції «Регіонів», безумовно.

 Шановні колеги, от, заступників пропонується три, хоча відповідно до закону, може бути тільки два. Шановні, я хотів звернутися до більшості, невже вам мало посад, невже треба робити це, грубо порушуючи Конституцію, грубо порушуючи закони України? Я вже декілька раз з цієї трибуни наголошував наступне, як може Верховна Рада України вимагати виконання законів у громадян…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

САС С.В.  …юридичних осіб України, коли вона сама порушує закон? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов, одна хвилина.

 

11:09:52

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Эту постанову надо рассматривать в контексте реализации административной реформы Президента, направленной на повышение эффективности управления и экономии средств. Вы смотрите: мы начинаем с себя, мы просим объединить два комитета, мы жертвуем головою комитета, где член Партии регионов, для того, чтобы уменьшить издержки парламента и направить на социальные нужды.

Мы призываем проголосовать, и я думаю, эта инициатива будет поддержана. Среди оппозиции подумают, там тоже есть возможность внести свою лепту в экономию средств за счет парламента и переброску этих денег на социальные нужды, на пенсионеров, ветеранов, инвалидов.

Поэтому давайте не словом, а делом доказывать. Ликвидируем громоздкость, уменьшим количество начальников, обременительно ложащееся на бюджет страны, и дадим возможность эти ресурсы использовать для людей. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я думаю, з одного боку ми повинні вітати скорочення кількості апарату і керівних посад, тому що було два комітети, буде один комітет. Так що тут, зрозуміло, що це  на поліпшення.

З урахуванням  обговорення законопроекту за номером 8185 – Постанови про внесення змін до деяких Постанов Верховної  Ради України, а саме до двох постанов: до Постанови «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної  Ради шостого скликання» та до Постанови «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів Комітетів Верховної  Ради України шостого скликання та обрання Голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації». За моєю інформацією вчора на засідання регламентного комітету усі 100 відсотків проголосували за цю постанову. Так що я не знаю, чому у вас зараз розбіжності появилися.

Я ставлю на голосування і пропоную прийняти постанову 8185. Прошу голосувати.

 

11:12:27

За-261

Постанова прийнята.

Комітет об’єднаний, так, як він і все життя був. Давайте привітаємо голову об’єднаного комітету і побажаємо йому плідної роботи.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Митний тариф України" щодо ставки на деякі зернові культури. Реєстраційний номер 8117.

Є пропозиція за скороченою… А? За повною? Хорошо. Лук’янов Владислав Валентинович, автор законопроекту, будь ласка.

Лук’янова я не бачу. Тоді прошу Хомутиннік Віталій Юрійович від комітету.

Немає з процедури в Регламенті. Немає. Поки йде Хомутиннік, Сас, будь ласка.

 

11:13:34

САС С.В.

Дякую. Народний депутат Сас, "Блок Юлії Тимошенко", "Батьківщина".

Адаме Івановичу,  я хочу звернути вашу увагу черговий раз. Я вам цитував положення Конституції статті 19 частини другої. Верховна Рада  повинна виконувати закон, у тому числі Закон про Регламент Верховної Ради  України. Є 30 стаття –  повне обговорення законопроектів і 31-ша скорочена – про обговорення законопроектів. Обидві ці статті передбачають доповідь ініціатора внесення пропозиції. І ніхто не може порушувати цю норму. Закон формальний, і Верховна Рада  як державний орган повинна його виконувати. Це не приватноправові відносини, де дозволено все, що не заборонено. Це державно-правові відносини. Тому дотримуйтеся закону.

Тому ми сьогодні не маємо ніяких підстав з огляду на те, що ми не можемо в даному випадку ad hoc приймати якісь зміни, 50 стаття не передбачає можливості зміни законодавчої процедури в цьому аспекті. Тому припиніть безпредєл на засіданні Верховної Ради України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І вам дякую за полум’яний виступ. Але мені назвіть, будь ласка, будь-яку статтю Регламенту, яка говорить, що якщо немає доповідача, то питання не розглядається. Я ще раз повторюю: там просто сказано, хто має доповідати, але не сказано, що якщо немає одного з доповідачів, то закон не розглядається, це один момент.

Другий момент. Борт є чи Сідельник? Хто з них є? Я маю на увазі, що вони також автори цього законопроекту, вони теж можуть доповісти.

Шановні колеги! Оскільки є  зауваження, я ставлю на голосування пропозицію: хто за те, щоб розглянути законопроект без автора законопроекту, заслухавши лише позицію комітету? Прошу голосувати.

 

11:15:49

За-259

Будь ласка, прошу.

 

11:15:55

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги! Шановний Адам Іванович! Комітет Верховної Ради  з питань податкової та ще митної політики на своєму засіданні розглянув  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" щодо ставки на  деякі зернові культури (8117).

Доцільність прийняття законопроекту обґрунтовується необхідністю насичення внутрішнього ринку гречаною крупою та стабілізацію ціни на цю продукцію, тобто на гречку, яка останнім часом характеризуються постійним зростанням як оптово-відпускних, так і роздрібних цін. Мова йде про тимчасове скасування ввізного мита, 20-відсоткового, до 1 червня. По розрахункам авторів за цей час буде достатньо можливості завези цього продукту для того, щоб стабілізувати цінову ситуацію на внутрішньому ринку. Зрозуміло, чому ця ініціатива зараз виникла, тому що в декілька разів збільшилась ціна на дану продукцію і внутрішніх можливостей по вирощуванню та певних запасів не вистачає для того, щоб задовольнити всі потреби внутрішнього ринку.

Одночасно, з необхідністю прийняття цього законопроекту, комітет зробив кілька зауважень, які стосуються юридичної термінології та правильного викладення цього законопроекту. На наш погляд, має бути в принципі зовсім інша назва цього законопроекту, це має бути законопроект про тимчасовий порядок оподаткування операцій з імпорту крупи гречки. Має бути чітко виписано коли починає діяти цей закон і коли він втрачає свою чинність, тобто 1 червня. Також більш юридично коректніше, необхідно виписати товарні позиції, тобто коди УКД Закону "Про Митний тариф України".

З урахуванням викладеного, також я хотів би зазначити ще один закон, який за тією самою ініціативою авторів 8116, про ту ж саму товарну позицію, але про скасування імпортного ПДВ, також обговорювалося на комітеті. І ми вирішили, що достатньо буде на цей час зробити цей крок, тобто тимчасово зняти імпортне мито двадцятивідсоткове, а імпортне ПДВ взагалі зараз не чіпляти. В такому випадку ми поставимо, дійсно, в нерівні умови внутрішнє виробництво та імпортерів цієї продукції.

З урахуванням всього вищевикладеного, комітет прийняв рішення рекомендувати прийняти в першому читанні цей проект закону і проголосувати за скорочену процедуру подальшого доопрацювання цього закону. Тобто, щоб на наступному пленарному тижні ми мали можливість доопрацювати все те, про що я попередньо доповів, тобто викласти в новій редакції і прописати більш юридично коректно цей проект закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Запишіться.

Так, будь ласка, Чечетов.

 

11:19:55

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Виталий Юрьевич! Вы довольно аргументировано и объективно изложили суть проблемы и необходимость принятия именно этого постановления. И оно действительно в интересах широких народных масс, прежде всего, рядового потребителя – тех, кто живет  на зарплату, на пенсию и так далее. Поскольку искусственный ажиотажный спрос, подогреваемый отдельными экстремистски  настроенными политиками, он действительно привел к такому ажиотажу и к тому, что  перекосы пошли в ценовой политике и так далее.

И абсолютно правильно, в качестве исправления предлагается, вот, завоз импортной гречки. Но возникает, в воздухе такой вопрос висит: а не задавим ли мы своего товаропроизводителя, вот, завозом такой массы гречки? Или оно все-таки где-то сбалансировано, и мы ажиотаж погасим, а свой  товаропроизводитель наоборот получит стимул к работе. Спасибо.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за запитання. Ми також на комітеті обсуждали саме це питання. І є така позиція, за цей час, коли ми будемо доопрацьовувати до другого читання, проаналізувати разом з урядом і відповідно міністерством профільним аграрним та Міністерством економіки доцільність введення квоти, скажімо так, в певному обсязі. Тобто той обсяг, який сьогодні необхідний для задоволення внутрішніх потреб.

За даними  авторів законопроекту, то необхідно 25, не менше ніж як 25 тисяч тонн даного продукту. Але я думаю, що ми більш детальніше і точніше доопрацюємо і прорахуємо це  до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

 

11:21:40

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція "БЮТ  – "Батьківщина". Шановний доповідачу! От  я погоджуюсь з попереднім запитанням, що екстремістські деякі політики довели ситуацію в  Україні до того абсурду, коли ми мусимо знижувати акциз і ввізні мита на гречку. Знаєте, українців називали гречкосіями – це  наша якби віковічна культура. Чи не здається вам, що це звичайна, елементарна махінація? Так, звичайно, простий спосіб гречку приховали одні…  одна частина пізніше оформила, це як вивіз-ввіз з Китаю в Україну. Тому що, ну, ми розуміємо чудово, що Китай не є такою країною, яка займає передові місця у вирощуванні гречки. І, власне, зараз вашими руками хочуть заробити достатньо великі кошти, щоб безакцизно ввести сюди це зерно. Тому що ціна на ринку після його ввезення, мала би бути приблизно 6 гривень. За вашими і нашими даними – це буде 14. То хто наживеться на цьому, будь ласка, скажіть?

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Ну, напевно, стабілізується ціна і та маржа, яка є сьогодні вона буде дійсно меншою, це перше.

По-друге, безумовно я погоджуюся з тим, що мало бути певне державне регулювання цієї позиції, тобто державний резерв мав би виходити з певними інтервенціями. Але ми розуміємо там є ще політична складова. І минулі керівники Держрезерву зараз не знаходяться в країні, знаходяться, в тому числі в розшуку, в тому числі і, завдяки цим керівникам, й існує сьогодні ця проблема.

Я думаю, що якщо ми приймемо тимчасово на три місяці цей закон, і в майбутньому така ситуація просто буде певним уроком на майбутнє.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто у нас там далі? Андрій Павловський?

 

МАРТИНЮК А.І. Павловський. Андрій Павловський.

 

11:23:35

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "БЮТ – "Батьківщина". Виходить так, що уряд Азарова дорегулювався на ринку продовольства. Почали регулювати гречку, вона зникла з продажу. Зараз зникають інші крупи. Скоро будуть регулювати сіль і цукор.

І хотів би запитати: зараз обговорюється широко в засобах масової інформації, що ця гречка така дешева, тому що вона кормова – для худоби. То що Азаров буде кормити нас тим, що до худоби  йде? Треба подивитися на якість цієї гречки. І чому дійсно вона по 14, а не по 6 гривень, як є розрахунки по цьому? Хто буде наживатись і хто буде різницю забирати собі на карман? Дякую.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую. Я єдине, що можу відповісти  про те, що пропозиція, яка лунала перша – скасувати тимчасово пошлину, а також і імпорт на ПДВ, ця пропозиція в комітеті не знайшла підтримки. Напевно, така позиція вона була би… напевно зашкодила б економічно внутрішнім виробникам цієї продукції, тому що ми б  знаходились на рівних  умовах. А зараз ми кажемо про те, що буде рівна цінова позиція, як на внутрішнє виробництво, так і на завіз імпортної відповідно продукції. Тому  я думаю, що за цей час ситуація стабілізується,  ну а на якому рівні, ну на це дадуть відповідь  фахівці відповідних міністерств   і відомств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  час вичерпано для постановки запитань. Я прошу зараз  записатися  на виступи від фракцій, потім – народних  депутатів, а потім – депутатів. Прошу. Записались: Терьохін, Коновалюк, Зарубінський і  Мойсик. А тепер прошу  записатися    народних депутатів.  Будь ласка,  прізвища народних депутатів. Таким чином,  шановні колеги на обговорення  25 хвилин у нас:  15  для депутатів і  12 для  фракцій, і 15 для депутатів.  27. (Шум у залі)   Все по Регламенту, не менше  15 хвилин виступають депутати. Фракцій записалося всього  4. Все.  Я прошу вас.

Сергій  Терьохін, фракція "БЮТ –"Батьківщина". Мікрофон, да?  А, Сергій Сас  буде  виступати. Будь ласка.

 

11:26:32

САС С.В.

Шановний пане   головуючий, шановні колеги!  Так склалося, що  східні слов’яни  споконвіків сіяли гречку.  Тому  їх не випадково   називали гречкосіями. За радянських часів гречка теж була стратегічною культурою, на прилавках її не було, але в армії в пайок вона в раціон входила. За часів незалежної України  гречка не була на слуху, тому проблем не було. І тільки, коли прийшов уряд професіоналів, з’явилися проблем з  гречкою. Мабуть, не в останню  чергу, це стало тому, що в уряді професіоналів аграрне відомство очолює головний гречкосій, міністр, який має базову освіту будівельник. Його заступник має базову освіту вчитель трудового навчання. Якби було по-іншому, то вони б знали, що гречку в Україні, в центральних регіонах, можна сіяти до середини червня місяця і отримувати урожай. Це говорить про те, що у ряду професіоналів немає сьогодні. Не тільки програми уряду, а немає ні стратегії, ні тактики і не можна, в даному випадку звертати на попередників.

Але ми, конструктивна опозиція, провели аналіз і з'ясували наступне, що Китай не виробляє сьогодні тих об'ємів гречки продовольчої, яка дозволяє йому експортувати. Гречка виключно фуражна.

Наступне. В минулому році Російська Федерація відмовилася від експорту, від імпорту гречки до Російської Федерації в 100 тисяч тон, в зв'язку з наступним.

Перше. Фітостан гречки не дозволяв її використовуватися як продовольча культура. Замість 5, до 20 відсотків її було битої, вся вона була генномодифікована. Тому ми провели аналіз ціновий і з'ясували, що привезення китайської гречки в порти України складатиме суму, якщо без ПДВ і без мита, 6 гривень. А якщо з ПДВ, тому що пропонується зняти тільки мито, 8 гривень. Один з очільників Партії регіонів говорив, що гречка буде в нас реалізовуватись по 14 гривень. 25 тисяч тон не дозволяє диверсифікувати таким чином поступлення гречки, щоб знизити ціну на ринку. Вона буде скуплена перекупщиками і ціна буде залишити на 26 гривнях.

Шановні колеги, збитки бюджету за даною операцією буде 75 мільйонів гривень і вкрадено буде на цій операції буде 65 мільйонів гривень. Ми розуміємо, що є проблема у нас з діабетиками, для яких гречка є не тільки продуктом харчування, а й ліками. Тому, ми пропонуємо, друга наша пропозиція абсолютно конкретна: в зв'язку з тим, що зміною в назві з Міністерства агрополітики зробили Міністерство агрополітики і продовольства, треба добавити дві крапки і поставити і гречки. І так після коми  з кожним разом ставити  і добавляти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

САС С.В. … далі буде цукор, борошно і так далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валерій Коновалюк, будь ласка.

 

11:29:55

КОНОВАЛЮК В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, действительно, вопрос, который сегодня  перерастает в политическую площину, сегодня  больше напоминает ситуацию, когда вот обращение гречкосеев из фракции БЮТ, которых в помине не предусмотрели  то, чтобы обеспечить, засеять 300  тысяч гектар площадей, как это делалось традиционно в Украине, а было засеяно только 1908 тысяч. И мы реально понимаем, что   изначально был заложен дефицит этой культуры.

Понятно, что государству необходимо  в конечном итоге  следить за тем, чтобы  на продовольственном рынке  не было колоссальных перекосов и дефицитов. Мы  призываем, безусловно, поддержать  эту норму, уменьшить ввозную пошлину для того, чтобы насытить  рынок и обеспечить продовольствием,  данной культурой наших граждан.

Но я бы хотел сказать другое. Безусловно, сложно удержать  рынок, когда, например, у соседей в Белоруссии гречка стоить килограмм 45 гривен  на пересчет, в России – 60  гривен на пересчет, и понятно, что  определенный вывоз культуры  происходил все это время.

Но я бы хотел сказать другое. Не  буду вдаваться в историю, откуда  попала на Украину гречка, то ли с Греции, то ли с Гималаев, и это действительно азиатская культура,  но   мне бы хотелось просто обратиться  к фракции БЮТ, которая  в конечном итоге  несет  ответственность за то, что начинало сеяться  в  прошлом году. Прямую ответственность. Поэтому я  обращаюсь к вам, обращаюсь к вам,  обращаюсь к вам, обращаюсь к вам с  призывом того, чтобы  удерживать баланс на продовольственном рынке в отношении гречки, воздержитесь пока употреблять эту культуру до  будущего урожая. (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступний буде виступати Анатолій Матвієнко.

 

11:31:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна Партія.

Шановні колеги, слухаючи дискусію, дійшов до висновку, що не тільки три є речі, в яких усі розбираються – вихованні  дітей, в медицині і в футболі, а в нас ще в парламенті всі в гречці розбираються. Я не розбираюсь в гречці і думаю, що це абсолютно проблема не в гречці, а проблема просто в спотвореній системі доходженні до споживача українського продовольства. Біч, насправді, української продовольчої сфери не гречка і не борошно, і не рис, і щось інше, а біч є посередник, посередницька система, коли є 5, 7, а іноді треба додуматися до 12 посередників між виробником продукції, в тому числі і гречки, і тим, хто продає. Цікава дуже закономірність, якщо виробник, в даному випадку хай буде гречка, я більше не буду про це говорити, продає свою скупщику продукцію за 7 гривень, а вона ще навіть до супермаркету донедавна доходила навіть без надбавки супермаркету і продовольчого магазину вже за 14 гривень. Скажіть, будь ласка, яка економіка буде розвиватися в такому разі.

Я знаю, не всім великим бізнесменам, а точніше псевдо бізнесменам подобається те, що використовується слово спекуляція. Більше за те, кажуть, що спекулянтів насправді немає, є бізнесмени, які користуються недосконалістю правової системи. Нічого подібного. Тому-то в усіх країнах і існують антимонопольні важелі, важелі, які забезпечують конкуренцію, для того щоб оцей навар, вибачте за такий жаргон, не був просто варварським і диким.

Тому я абсолютно передбачаю ситуацію, що з гречкою буде все спокійно, завезуть її. Очевидно, ми допоможемо сьогодні, щоб завезли цю гречку, а потім з’явиться новий товар, який при привезенні до супермаркету буде вдвічі, в 2,5 рази дорожчий ніж виробник. Тому от де суть проблеми. Я ще раз хочу сказати, біч спекуляції, біч в посередництві, біч в тому, що доходи мають не ті, хто виробляє, а той, хто вміє вчасно забрати в селянина всю продукцію і її продати по ціні набагато більшій. І треба дивитися, як казав Козьма Прудков, в корінь. А тому мені здається, що треба прислухатися до самої проблематики. Недавно міністр агрополітики сказав, що в нас, якщо взяти весь обсяг за останні кілька років – останній раз кажу – гречки, то на людину на рік припадає, те, що вона споживає без дефіциту, всього 2 кілограми. Скажіть, будь ласка, при тій істерії, яка існує, скільки людина, яка побачить гречку, купить: 2 кілограми наперед на рік? 12 кілограмів, а дехто, можливо, і 20 кілограмів. Я думаю, що нам теж треба бути обережними в своїй істериці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Сергійович Матвієнко, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Наступним буде виступати Володимир Бондаренко.

 

11:35:07

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", блок „Наша Україна – Народна самооборона”.

Шановні колеги, я хотів би, щоб ми трошки вийшли за межі питання, яке поставлено на порядок денний, і дали відповідь на запитання, а чому так трапляється: чому один рік гречка є - другий рік гречки немає; один рік цукор є - другого року цукру немає?

Ми постійно боремося з якимись дефіцитами. Очевидно, ми маємо зрозуміти, що Україна, якщо вона вступає в перспективу побудови ринкової держави, має побудувати ринкову інфраструктуру. Ринкової інфраструктури в Україні немає, бо має бути виробник, мають бути біржі, мають бути оптовики, які, зрештою, регулюють ці проблеми; має бути роздріб і тільки потім споживач.

У нас сьогодні, замість того щоб будувати таку ринкову інфраструктуру, і попередній, а тим більше нинішній уряд, нічого не робить. І тому я вам гарантую, що ці дії ні що інше, як тільки залатування дірок, боротьба з наслідками. Причини не вскриваються. Я хотів би, щоб до другого читання принаймні профільний комітет і на ці проблеми відповів.

Боротьба з наслідками не вирішує проблеми. А уряд наш демонструє, навпаки, відхід від ринкових механізмів інфраструктури, переведення всього в адміністративне русло. Зараз є проект, який ми будемо розглядати: про так звані державні агенти, які будуть монополізувати, відкачувати гроші, збагачувати кишені. На тому, що це є так, для прикладу. У мене виникає запитання. Ну, завозимо ми гречку по 14 гривень. Сьогодні вже пан Сас говорив, що в нас вона, в Україні, собівартість складає її виробництва 4 гривні, 65 відсотків – вихід. Скажіть, будь ласка, ну, хай сім гривнів, ну, максимум вісім, хто збагачує себе? І я до Хомутинніка звертаю, по ціні 14 гривнів, чому ми даємо можливість серед білого дня грабувати український люд?

Друге питання, уряд має сьогодні відповісти на запитання: скажіть, будь ласка, скільки хто знає вивезено гречки з України вже в цьому році? Вивезено урожаю минулого року 50 тисяч тонн. Ми зараз говоримо про заведення 20, або 25 тисяч тонн. Хто відповість за те, що вивезена гречка 50 тисяч тонн і уряд цього не регулював? Чому ми знову ж таки дали можливість не захистити свого споживача, а знущаємося над ним?

Тепер третє питання по строках, чому до 1 жовтня? Ну, ми маємо баланс скласти вже в цьому році і ми його будемо мати, ну, максимум в серпні.  Ми до 1 жовтня… ну, якщо змінено, бо я знаю проект був тоді цей і по термінах. Тому, пане Хомутинніков, я хотів би, ви, якщо бережете бюджетну копійку, дайте, будь ласка, відповідь до другого читання на ці запитання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Дмитрович Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

11:38:23

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія "Реформи і Порядок".

Шановні друзі, ви, очевидно, помітили в позиції одного з виступаючих абсолютне незнання предмету. Це людина з темним військовим минулим звинувачує уряд Юлії Тимошенко, що вона в минулому році не посіяла гречку. Гречка – не озима культура, в той час, коли її сіяли, вже пів року працювала нова влада, тому треба було сіяти, а не сьогодні кивати. Можна кивати там день, два, три, місяць, де це можливо. Ну, по гречці вибачте, це ваше надбання – сьогоднішня ситуація.

Друге, уряд, безумовно, пропонує цікаві речі, купити у китайців гречку. Ну, китайці, як ви знаєте, в основному їдять рис, у них навіть молитва: "Отче наш, дай там хліб наш насущний…" звучить як «дай нам рис наш насущний». Тому вони гречкою ніколи не займалися, у них це культура другорядна. Вона, безумовно, генетично модифікована, тому що вони її вирощують не для себе взагалі, а таких от, як ми, хто не зміг посіяти в себе.

Що таке гречка для України? Це, перш за все, і система забезпечення не тільки наших діабетиків, про яких говорили, яких біля мільйона в Україні, а й забезпечення бджолярської галузі, тому що різке скорочення посівів гречки в Україні призвело до деградації якраз медозбору у період, коли гречка заповнювала оцю нішу. Після липи, після акації йшла гречка. Її тепер немає.

Що  таке, знову ж таки, які заходи я би запропонував уряду продумати? Давайте ми допоможемо фермерам, дамо певні дотації або якісь кредити на посів гречки в Україні. Це буде крок нормальний, це вся світова сільськогосподарська система дотує певні напрямки, які потребують такої дотації. Чому ми не пропонуємо такого?

Друге, що треба було б запропонувати. Сьогодні гречка не є абсолютно необхідним продуктом для переважної більшості України, але є така категорія, про яку я згадав – це діабетики, для яких це – єдина круп’яна культура, яку вони можуть споживати без шкоди для свого здоров’я.

То ми вже знаємо певні заходи, коли вживалися такі заходи, коли розподіл певного продукту здійснювався через соціальні установи. Через медичні установи. І така програма  також могла би бути запропонована, тому що діабетики всі зареєстровані. Вони отримують певну допомогу фінансову, тест-полоску, тест-смужками і таке інше. Тому це також був би  захід, який зняв би напругу у суспільстві. А ви пропонуєте завозити від китайців гречку, завозити від білорусів масло, знищивши тваринництво в Україні. До речі, перші роки знищення тваринництва розпочалися вашою владою, коли перестали дотувати сільську ту корівку, яка ще жила, їх вирізали в цьому році останніх, так? От працюйте так, тоді доведете країну, вже довели до останньої ручки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона”. Наступний буде виступати Володимир Ландік.

 

11:41:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, шановний пане Голово! Безумовно, цієї проблеми б не було, якби ми зараз слухали доповідь двох комітетів.

І крім комітету, який, безумовно, Хомутиннік правильно деякі речі виклав, мав би доповідати ще Комітет з агропромислової політики. Саме цей комітет мав би зараз запропонувати вихід, як зацікавити у виробництві цієї гречки. Це перше. І не тільки гречки.

І я хотів би нагадати, тут зараз люблять порівнювати, 4,5-5,5 гречка коштували за часів прем’єрства Тимошенко – 4,5-5,5. Ви зараз говорите: 14. Схаменіться, такої ціни не має бути, і навіть не кажіть людям. Це дуже велика ціна.

Я хочу вам сказати зараз і звернутися до не існуючого для мене Прем'єр-міністра Азарова. Бо я йому пишу, а він же ж не відповідає. Він депутатів не приймає. То я звертаюся до Президента, звертаюся до інших, хто в його Адміністрації має клепку чи, як казав наш колишній Президент, кебу. Звертаюся як президент асоціації "За чисте землеробство і безпечне довкілля".

Ось у мене результати того, що роблять і робили по гречці. Ось офіційна довідка південного філіалу відділення промислової радіоелектроніки за підписом великого патріота України Тучного Володимира Платоновича.

Агрофірма "Жар-птиця" (Миколаїв) при застосуванні мікрохвильової технології отримала гречихи (сорт "Україна") добавку 75 відсотків до звичайного рівня. 75 відсотків плюс ми можемо отримувати гречки. Це я звертаюся до уряду. То, можливо, простіше нам не завозити сюди китайський продукт, а поміняти Прем'єра на китайця. Я пропоную це зробити. Я пропоную поміняти "смотрящих" на китайців. І це тоді буде правильніше.

Через те, що я звернувся з цими надбаннями, які в любій країні висунули б на Нобелівську премію, в любій країні. І кажу: люди, ці надбання – це надбання людства, це 20 років роботи. Це не зацікавило ні Президента, це не зацікавило Азарова. Через це я і думаю, давайте поміняємо все-таки його на китайців. А вам пропоную запитати, а чому нуль відсотків, а не десять скажімо, ви хочете записати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я дуже просив би народних депутатів вибирати формулювання, щоб це інколи не було розглянуто, як образа. І я просив би вас, шановні колеги, просив би вас витриманості і делікатності, відповідальності, я розумію весь сарказм, але давайте будемо утримуватися від цього і приклади, давайте, будемо наводити на українському ґрунті, виключно, прошу вас. Прошу вас. Юрій Анатолійович, тим паче, що ви витриманий і розумний депутат.

Володимир Іванович Ландик, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Андрій Шкіль.

 

11:45:35

ЛАНДІК В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Можно говорить обо всем и о других нациях, кто бы руководил страной, но главное, как и когда правильно руководят, когда не так и начинают потом рассказывать, что вы сделали сегодня, но если можно ее правильно посеять, зимой и получить зимой урожай, то это невозможно. Ясно, что гречка посеянная была прошлым правительством на площади не более 200 гектар, сейчас планируется 300.

Но давайте  вспомним политику вашу по импорту, если кто-то хочет рассказывать, пожалуйста, я могу и время оставить и пусть Сас выходит и рассказывает дальше. Но я с этой трибуны не раз рассказывал и показывал вам примеры как вы рога и копыта завозили сюда, тысячами, сотнями тысяч тонн курячьих ног, не мяса, копыта, ноги и шкуру  завозили тысячами тонн, прикрывая эту буйволятину. И теперь нам рассказывают, а почему же "гине" село, потому что вы его полностью угробили. Система вашей работы была получить кредиты под любые проценты, средний ваш процент тридцать, потом завести весь непотреб, весь, что существует отовсюду, получить откаты на границе, наценить все на мытных взносах и на этом жила страна, она 5 лет вот так жила.

Вы посмотрите свой бюджет за 2009 год, у вас получено от производства 29% и 79% от мытницы получен доход страны, страна живет на том, что нацениваем, но завозим ведь не за свои, а за чужие, вот тут все получается. А когда сейчас все прячутся ваши представители по другим странам, бывшие руководители госрезерва, а где же гречка у госрезерва, если у госрезерва не то что с складов, даже ворота уворовали и продали, вот здесь надо начинать. А то что цена высокая, так я вам скажу как простой рыночник, если мы купили за 6 или за 10, знайте, у продажи меньше чем в два раза не будет никогда. Доставка, упаковка, розтаможка, в пакеты ее расфасовать, довезти до продавца, продажа, оплата продавцу это минимум 100%, минимум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Андрій Шкіль, фракція "БЮТ – "Батьківщина" і наступним буде виступати Олег Ляшко.

 

11:48:54

ШКІЛЬ А.В.

Шановні колеги народні депутати, Володимире Михайловичу, це дуже добре, що ви закликали до толерантності і щоб не ображати. Але я б хотів звернути вашу увагу, що нема кого ображати, трибуна уряду порожня, уряд це не цікавить, ви розумієте, йому все одно, вони вже свою схему запустили, уряду немає. Я ще раз кажу, тому що ви чудово розумієте, що ми маємо на увазі? Немає головного гречкосія, немає його заступника вчителя праці – немає  нікого? Ви розумієте і тому ображати не можна того, кого немає. Тому ми можемо зробити висновок: уряду у нас немає, і не тільки у Верховній Раді. Ну, панове, якщо ми зараз його не бачимо.

І наступне – трошки цифр. От ви знаєте, я не люблю порівнювати і поєднувати, але коли мені розповідають, що не може бути, тут також  відомі у нас всі стали фахівцями з гречки, якщо уряд таким фахівцем не є, то ми маємо ними ставати. Скажімо, якщо в Білорусії 60 гривні чи в Росії там 120 кілограм гречки, по-перше, я хотів би побачити таку ціну? Тому що в сусідній країні – Польща – буквально, через дорогу ця ж гречка коштує 9 гривень  кілограм. От поїдьте туди і переконайтеся.

Але я вам гарантую,  якщо б туди дати наш уряд, то там би гречка була б 20 гривень кілограм дуже швидко. Я в цьому пере… фахівці. Тому й коли розповідають нам всім в тому, що винний попередній уряд, та побійтеся Бога! Коли мав уряд сіяти? Рік тому, та вона б згнила якби ми посіяли зимою, про що ви говорите?

Я просив би до секретаріату Верховної Ради звернутися, щоб народним депутатам роздали календарі, щоб вони подивились, що лютий місяць – це зима, починається весна і сіють весною, якщо ви дома сієте зимою, то я думаю, такий врожай ви збираєте. Попробуйте посійте. І я розумію, що  тут пригадували вільні економічні зони і курячі копита. Я не знаю, чи курячі копита хтось завозить, але те, що курячі стегенця завозили через вільну економічну зону Донецької області місто Сніжне чи селище Сніжне, через це завозили. Так, і вина нашого важливого уряду, в тому, що не дали по руках тим, хто зараз завозив, а керує нині сільським  господарством.

Тому панове, от тільки на себе, тільки в дзеркало, будь ласка, пиняйте. Ви в дзеркалі побачите відбиття і не в кривому, а в рівному, криве обличчя нинішньої економіки. Панове, ви мусите зрозуміти, що  з 10 попередніх років 6 років при владі був Янукович. Я не знаю, може він і тоді сіяв гречку зимою. Але ви нас не закликайте цього робити і несіть відповідальність, ви ж не боягузи, ви ж не боїтеся, ви ж не боялися    на початку 90-х з бейсбольної біти завойовувати собі ринки. То чому зараз ви ховаєтеся за опозицію. Визнайте, що нездалі, і уступаєте місце. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційний. Будь ласка.

 

11:52:05

ЛЯШКО О.В.

Звезення китайської кормової продукції, яку називають гречкою, для українських споживачів, насправді не вирішить проблеми ні гречки, ні інших круп. Бо головна проблема в країні – це відсутність національного товаровиробника. Попробуйте де-небудь у Берліні, чи в Польщі, про яку загадав колега Андрій, чи в Франції знайти українські ковбаси, українські сири, українське масло, українські яблука і будь-що небудь українське. Немає ніде, нічого ні в одній європейській країні.

Натомість у Києві у нас, починаючи від базарів, закінчуючи супермаркетами, все імпортне. А ми потім з вами тут розтинаємося: давайте купимо "швидкі" для села чи ще що-небудь давайте для села купимо. Та в першу чергу для села треба роботу дати, бо коли в селі немає роботи, то не треба там ні "швидкі", ні клуби, ні школи нічого іншого, або молодь утекла, а старикам уже, як кажуть, віку доживати. Хоча теж треба в достойних умовах.

От чим має займатися уряд. А він чим займається? У грудні минулого року вносять законопроект, який пропонує звільнити від сплати мита імпортні молочні продукти. Зараз нам пропонують звільнити від сплати і мита гречку. А я пам’ятаю в жовтні минулого року міністр аграрної політика Присяжнюк. Стоячи на оцій трибуні, розказував, що чи не вперше уряд таку увагу приділяє селу. Оце наслідки уваги уряду до села. Немає гречки – зростання суттєве на всі інші продукти. І коли розказують, винен цей уряд чи винен попередній уряд, усі уряди за 20 років винні. Бо перетворили Україну в територію споживання. У полігон завезення імпортного непотребу, який утричі дорожче продається у нас, ніж там за кордоном. Уряд, якщо оцей працює, чи завтра новий уряд, будь-який уряд повинен приділити головну увагу відновленню, відродженню національного виробництва. Це дасть можливість створити мільйони нових робочих місць, забезпечити людей роботою, зарплатою. І на українських полицях мають лежати  українські продукти харчування. А якщо у нас в українських магазинах лежатиме китайська  гречка чи американські "окорочки Буша", то давайте не дивуватися, чого у нас гине село, чого люди не мають зарплати, не мають роботи, чому у нас влада пропонує розпродати землю, бо там  уже немає кому працювати і взагалі  не збираються  працювати на нашій землі. От у чому  корінь проблем нашої країни. Це те, що ми віддали перевагу імпорту замість того, щоб підтримувати, лелеять и холить власного товаровиробника. Оце головне завдання, яким має займатися уряд, а не завозити гречку  сюди без мита чи масло, чи будь-що інше. Ганьба таким діям! І тому я не буду  голосувати за цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ми завершили розгляд питання.  Репліку має Сергій Сас. Будь ласка, мікрофон.

 

11:55:27

САС С.В.

Дякую.  Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Тут  було назване моє прізвище. Я хотів би відкоментувати наступним чином.  Ми акцентували, провівши розрахунки, наступне, що  у зв'язку  із такою аферою по закупівлі 25 тисяч тон  гречки, може бути вкрадено  65 мільйонів  у кишеню комусь і 75 мільйонів недоотримає бюджет. Я хотів  звернути увагу  колег, які  говорили, що це проблеми уряду попереднього. Так от гречка у нас поки що є яра культура і немає озимої гречки, тому сіяли ви її. І я звертаю увагу, що  сіяти її можна до  середини червня. У червні ви були вже при владі. Гречка не належить до переліку тих культур, тих продуктів, які закладаються відповідно до Закону  до державного резерву.

Тому, підсумовуючи, я хочу сказати наступне про ваш уряд  і ваше Міністерство аграрної політики: теоретично  –  це кобила, а практично – не везе. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вимагає права на репліку Юрій Кармазін. Я апелював до нього, згадував його прізвище. Будь ласка, Юрій Анатолійович.

 

11:56:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Я щиро дякую, Володимире Михайловичу. Юрій Кармазін.

Я розумію, що ви реагували, думали, що якимось чином хотів образити чи задіти інтереси Китайської Народної Республіки – безумовно ні. Вони дбають за свою державу і такий би уряд, як у нас, вони б давно засудили і вже й розстріляли б, і вже й забули б. (Оплески)

Через це… А вам, Володимир Михайлович, щиру дякую, що ви надали мені можливість отримати репліку, через те, що ви Голова Верховної Ради і якщо принижується статус народного депутата України, народних депутатів України Голова уряду не приймає, і ви про це добре знаєте, то це принижується і ваш статус, Володимире Михайлович, це принижується статус всього українського народу. Через те я сказав, що краще б інопланетянин очолив цей уряд і було б набагато краще, ніж це робить Микола Янович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення питання. Я ще раз, користуючись виступом Юрія Анатолійовича, прошу: ми можемо скільки завгодно з'ясовувати стосунки, давайте ми не будемо в суї згадувать інші країни, інші народи, інші національності. Я думаю, що все буде в нас тоді нормально.

Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти законопроект за основу і в цілому, з урахуванням пропозицій комітету. Шановні колеги, я розумію підстави всі для критики, але ми повинні вирішити цю проблему і закрити цю тему для наших громадян. Тому, якщо у вас немає заперечень, я поставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття законопроекту за основу і в цілому, з урахуванням пропозицій комітету, у тій редакції, в якій запропонував комітет. Прошу голосувати. (Шум у залі)

 

11:58:53

За-260

Рішення прийнято.

Я дякую, шановні колеги. По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 179, "БЮТ – "Батьківщина" – 1,  „Наша Україна – Народна самооборона” – 8, комуністів – 24, "Реформи заради майбутнього" – 18, Народна партія – 20, позафракційні – 19.

Я дякую вам, шановні колеги,  що попри всю критику і справедливу, очевидно, ми все-таки  прийняли те  рішення, яке належить прийняти.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин. Ми після перерви, я прошу, шановні колеги, уваги, розглянемо питання про призначення, звільнення суддів і про проведення дочасних виборів. І перейдемо до розгляду  проекту Закону щодо протидії корупції.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, запросіть народних депутатів до сесійної зали, для того щоб могли продовжити роботу.

Так, шановні колеги, переходимо до розгляду питань про обрання та звільнення суддів. Доповідачі: глава Вищої кваліфікаційної комісії суддів Самсін Ігор Леонович і голова Вищої ради юстиції Колесніченко Володимир Миколайович. Зараз доповідає Ігор Леонович. Ігор Леонович, будь ласка.

 

САМСІН І.Л.

Дякую. Шановний Голове Верховної Ради, шановні народні депутати! Згідно частини третьої статті 76 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснила перевірку дотримання кандидатами на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього закону, а також розглянула звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидатів на посади суддів, які надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії України станом на час розгляду комісією питання про надання їм рекомендацій для обрання на посаду судді безстроково. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, статті 78 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вношу подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та прийняте нею рішення про рекомендування кандидатів для обрання на посаду суддів безстроково. До вашої уваги пропонуються наступні проекти постанов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8187.

 

САМСІН І.Л. Обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду Запорізької області Дадашеву Світлану Вячеславівну;

апеляційного суду Луганської області Єрмакова Юрія В'ячеславовича;

Київського апеляційного адміністративного суду Дурицьку Оксану Михайлівну;

Керченського міського суду Автономної Республіки Крим Левченка Валерія Павловича;

Ленінського районного суду міста Вінниці Зайцева Андрія Юрійовича;

Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чередниченка Владислава Євгенійовича;

Сніжнянського міського суду Донецької області Кучму Віталія Володимировича;

Харцизького міського суду Донецької області Саєнко Олену Борисівну;

Пролетарського районного суду міста Донецька Корчисту Олесю Іванівну;

Богунського районного суду міста Житомира Зіневич Інну Віталіївну;

Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Геєць Юлію Вікторівну;

Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Дацюк Ольгу Ігорівну;

Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Шевцову Наталію Вікторівну;

Лисичанського міського суду Луганської області Стахову Наталію Володимирівну;

Ямпільського районного суду Сумської області Філонову Юлію Олександрівну;

Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк Ірину Олександрівну;

Деражнянського районного суду Хмельницької області Дворніка Олега Станіславовича;

Борзнянського районного суду Чернігівської області Луговця Олександра Анатолійовича;

Печерського районного суду міста Києва Підпалого Вячеслава Валерійовича;

Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікову Наталю Вікторівну;

Кіровоградського окружного адміністративного суду Притулу Костянтина Миколайовича;

Херсонського окружного адміністративного суду Кравченка Костянтина Володимировича;

господарського суду Запорізької області Ніколаєнка Романа Анатолійовича.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заперечень, застережень немає до проекту постанови?

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про обрання суддів (реєстраційний номер 8187). Прошу голосувати.

 

12:35:46

За-302

Рішення прийнято.

Наступний проект постанови - рєстраційний номер 8197-1.

 

САМСІН І.Л. Обрати суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

апеляційного суду Донецької області Акуленка Валерія Володимировича, Зайцеву Світлану Андріївну, Ларіну Наталю Олександрівну;

апеляційного суду Житомирської області Євстаф'єву Тетяну Анатоліївну;

апеляційного суду Луганської області Малієнко Наталію Володимирівну;

апеляційного суду Львівської області Шумську Надію Львівну;

апеляційного суду Рівненської області Боймиструка Сергія Васильовича, Рожина Юрія Миколайовича;

апеляційного суду Харківської області Шевченко Вікторію Валентинівну;

апеляційного суду міста Києва Гаращенка Дмитра Руслановича;

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Тамару Степанівну;

Київського апеляційного адміністративного суду Файдюка Віталія Васильовича;

Львівського апеляційного адміністративного суду Глушка Ігоря Володимировича;

Донецького апеляційного господарського суду Зубченко Інну Володимирівну, Склярук Ольгу Ігорівну;

Харківського апеляційного господарського суду Хачатрян Вікторію Сергіївну.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, щодо Ярош, якій 16 лютого цього року Вищою кваліфікаційною комісією надано рекомендацію на обрання до Одеського апеляційного господарського суду безстроково, не змогла прибути на засідання Верховної Ради з поважних причин, вона народила доньку буквально недавно. (Оплески) Ось тому, а в Регламенті зазначено, що її явка обов’язкова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, справді, є телеграма і від Ярош Алли Іванівни такого змісту: "Прошу відкласти розгляд питання щодо мого обрання суддею Одеського апеляційного господарського суду на іншу дату в зв’язку із пологами". То, може, давайте поступимо таким чином. (Шум у залі)  Одну хвилиночку, шановні колеги, якщо ви не заперечуєте. Ми проголосуємо за проект постанови, а потім, якщо буде наполягання окремо проголосуємо за Ярош. Нема застережень? Тоді я ставлю… (Шум у залі) Так, ну, правильно, але згідно Регламенту ми окремо проголосуємо, зробимо подарунок і привітаємо з народженням дитини. Шановні колеги, немає інших застережень?

Я ставлю… Будь ласка, народний депутат Матчук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона”.

 

12:38:38

МАТЧУК В.Й.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! У мене є застереження стосовно  призначення  Боймиструка Сергія Васильовича. Цей суддя працює зараз в господарському суді, суді Рівненському. І у мене за тією інформацією, яка є у мене, за час його роботи було скасовано більше 200 рішень, які були ухвалені цим суддею. І я прошу відкласти прийняття рішення остаточно по Сергію Васильовичу, щоб у нас не вийшло так, що ми будемо підтримувати… ну, як би своєрідна форма підтримки і просування по судовій драбині нагору за неправдиво або неправомочно прийняті рішення на попередній своїй роботі. Тому потрібно дати доручення розібратися і повторно розглянути це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином поступимо: ми зараз вилучимо прізвище Боймиструка Сергія Васильовича, так? І Ярош Алли Іванівни. Проголосуємо, а потім персонально розглянемо ці питання. Немає застережень? Я ставлю на голосування про прийняття проекту Постанови Верховної  Ради України про обрання суддів на посади суддів… обрати суддів, раніше обраних безстроково на посаду суддів, реєстраційний номер 8187-1, вилучивши прізвище Боймиструка Сергія Васильовича і Ярош Алли Іванівни. Прошу голосувати.

 

12:40:22

За-296

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер відносно Ярош Алли Іванівни, причина зрозуміла, чому вона не може бути сьогодні присутньою. Тому, якщо немає з вашого боку заперечень і не заперечує голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів, то можемо як виняток поставити на голосування про обрання її на посаду. Немає заперечень? Немає. Я ставлю на голосування пропозицію про обрання суддею Одеського апеляційного господарського суду Ярош Аллу Іванівну.  Прошу голосувати.

 

12:41:09

За-314

Рішення прийнято.

Тепер відносно Боймиструка Сергія Васильовича.

Будь ласка, Ігоре Леоновичу, ваша позиція.

 

САМСІН І.Л. Можливо, це дійсно так. Я вам хочу сказати, що буквально вчора надійшов лист від голови апеляційного суду. Ми не встигли перевірити, тому що тиждень тому проекти постанов вже знаходилися у Верховній Раді. Я абсолютно не заперечують проти того, щоб ми ще раз більш ґрунтовно перевірили ці факти, які є викладені і отут підняті в цій залі народним депутатом. Є лист голови суду. Ми перевіримо ще раз і тоді можемо внести на засідання Верховної Ради, щоб воно було об’єктивно.

Але наявних фактів таких даних про те, що там 200, 300 чи 400 скасовано, немає. Тому що ми таким суддям не даємо рекомендації. А він з цього там… у Рівненському районі скільки там справ, невелика кількість. Ми згодні перевірити ще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином. Чи може послухаємо суддю, власне. Давайте послухаємо суддю, тоді з урахуванням всіх обставин і пропозицій приймемо рішення.

Будь ласка, Сергію Васильовичу.

 

БОЙМИСТРУК С.В. Дякую. Шановні народні депутати! Шановний Сергію Йосиповичу! Вас дезінформували. Я працюю не в господарському суді. Я працю в адміністративному суді.

Якщо брати у процентному відношенні, що розглядували справи по пільгам для дітей війни, якщо розглянув я більше 2000 справ, а судова практика помінялася, потому що ми стягували суми конкретні, створювали таким чином бюджетні зобов’язання. Практику поміняли. І пішла практика нарахування і виплати. І нам касували ці рішення формально. Рішення ми приймали правильно на користь людей. Але нам їх касували з формальних підстав.

Я згоден, що там багато скасованих, але я хочу сказати, що це такий показник і в інших судах, і не тільки суді. Все що я можу сказати, на ваш розсуд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Поступило дві пропозиції, одна пропозиція відкласти розгляд, друга пропозиція, яка відповідає Регламенту і закону розглядати це питання. Тому от Володимир Ландік, можливо третя є пропозиція з цього приводу.

 

12:44:02

ЛАНДІК В.І.

Дякую. Якщо  суддя виносив рішення на користь людей, такого суддю треба підтримати в цьому залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Матчук, будь ласка, мікрофон. І Писаренко, мікрофон, Пилипенко, я перепрошую.

 

12:44:22

МАТЧУК В.Й.

Я дуже перепрошую, але ці формулювання дуже такі точні, вивірені, юридичні на користь людей. А інший суддя, який скасовував це рішення він був проти людей чи що? Давайте тоді того суддю запросимо і того суддю звільнимо, так не можна. Я наполягаю на тому, що це потрібно перевірити, я його ні в чому не звинувачую, але це потребує перевірки і прийняття неупередженого рішення, що це таке, на користь людей?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Пилипенка, а потім Валерій Бевз.

 

12:44:58

ПИЛИПЕНКО В.П.

Шановні колеги! Треба дивитись як написано в законі і вирішувати так, як там записано, а записано там те, що Вища кваліфікаційна комісія вносить кандидатуру, то Верховна Рада голосує за цю кандидатуру, вона може її підтримати або проголосувати проти. Але відкладати на підставі голослівних заяв, мабуть це буде не логічним, тим більше, що Віктор Леонович сказав, що перевіряли цього суддю, не підтверджується навіть те, що про кількість рішень, які були скасовані, абсолютно голослівні заяви. І ми зараз, по-моєму, знову ту практику починаємо відроджувати, яку ми вже забули, коли кожен встає і зводить рахунки з суддею, чи виконує якесь замовлення. Давайте підтримаємо цього суддю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, потім Сулковський і будемо приймати рішення.

 

12:45:44

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимир Михайлович! Якщо є сумніви, то є пропозиція, давайте не будемо мучити  Ігоря Леоновича, не будемо мучити весь склад Верховної Ради і самого кандидата. Перенесемо, Вища кваліфкомісія вивчить і на слідуючий раз нас проінформує, тоді це буде об’єктивно по відношенню до всіх. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, будь ласка, мікрофон.

 

12:46:08

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, ви знаєте, тут різні толкування, я сам з Рівненщини, цього судді практично не знаю. Дійсно, заяви різні надходять і те, що попереду виступав екс-губернатор Рівненщини, то я хочу сказати, що ми знаємо як при помаранчевій команді працювали суди. Вони дійсно, я підтримую колегу Ландіка, які дійсно невинні люди сиділи, а олігархи-злодюги, які знущалися і розкрадали Україну, гуляють на волі до сьогоднішнього дня.

Але, шановні колеги, я більше підтримую сьогодні доповідаючого на трибуні і хочу також його підтримати, що до них також в комісію надійшли, буквально вчора, звернення. Я також підтримую, що все-таки нічого не стане…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, завершуйте.

 

12:47:28

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. І тому я також на сьогодні підтримую, що нічого не стане, якщо через один парламентський наступний пленарний тиждень ми також цю людину, я переконаний, що мабуть, як пройде перевірка і не буде фактів порушення суддею, тоді ми проголосуємо і він також піде туди, куди він сьогодні має бажання і планує надалі працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обмінялися думками, тут складається така ситуація, що коли ми приймаємо законодавчі акти, які держава не може обслуговувати, а потім все це переходить до судів, ми робимо заручниками суддів того, які ми рішення приймаємо, особливо під час виборчих кампаній. Тому з урахуванням пропозицій, давайте поступимо таким чином, перша пропозиція була від Ігоря Леоновича голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів повернутися до  розгляду цієї кандидатури через тиждень, тобто на наступному пленарному тижні.

І друга пропозиція, яка витікає власне із закону і Регламенту, що розглянути питання щодо цієї кандидатури зараз.

Я поставлю ці пропозиції на голосування в порядку їх надходження. Перша. Відтермінувати до наступного пленарного тижня, до наступного пленарного четверга розгляд питання щодо Боймиструка Сергія Васильовича. Прошу визначайтесь.

 

12:49:09

За-95

Рішення не підтримано.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію  про обрання на посаду судді апеляційного суду Рівненської області Бойсиструка Сергій Васильовича. Прошу голосувати.

 

12:49:37

За-263

Рішення прийнято.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Леонович, наступна 8187-2.

 

САМСІН І.Л. Обрати на посади суддів безстроково:

Вищого господарського суду України Іванову Ларису Броніславівну;

Суворовського районного суду міста Одеси Деркачова Олександра В’ячеславовича. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Запитань, застережень немає? Ставлю на голосування проект Постанови  (реєстраційний номер 8187-2) про обрання суддів. Прошу голосувати.

 

12:50:28

За-309

Рішення прийнято.

 

САМСІН І.Л. Все дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу привітати суддів щодо яких ми щойно прийняли позитивне рішення. І побажати їм результатів позитивних (Оплески) в роботі і при гарному здоров'ї.

Я запрошую голову Вищої ради юстиції Колесниченка Володимира Миколайовича для оголошення наступного проекту постанови.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Вища рада юстиції на своєму засіданні 15 лютого цього року, відповідно до статей 126, 131 Конституції України, статей 100, 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 31 Закону України "Про Вищу раду юстиції" розглянула матеріали про звільнення суддів з посад за загальними обставинами та прийняла рішення про внесення відповідного подання до Верховної Ради України.

В усіх суддів з’ясоване їхнє дійсне волевиявлення. Стороннього впливу або примусу при прийнятті ним рішення про звільнення не встановлено. Вища рада юстиції пропонує звільнити з посад суддів.

Звільнити з посад суддів:

 апеляційного суду Вінницької області апеляційного суду Вінницької області Щолокову  Оксану Владиславівну - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

апеляційного суду Полтавської області Павленка Володимира Павловича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

апеляційного суду Чернігівської області Зенченко Тетяну Сергіївну - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Київського районного суду міста Донецька Бауліна Володимира Васильовича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Чуднівського районного суду Житомирської області Передрія Василя Самійловича - у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

Червоноградського міського суду Львівської області Адамович Богданну Михайлівну - у зв’язку з досягненням шістдесяти п’яти років;

Маньківського районного суду Черкаської області Ксенофонтова Володимира Сергійовича - у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

Володимир Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, запитань і застережень немає?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України про звільнення суддів (реєстраційний номер 8165). Прошу голосувати.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Дякую вам.

 

12:52:58

За-299

Рішення прийнято. Дякую вам також.

Шановні колеги, давайте подякуємо суддям, які сумлінно працювали на своїх посадах і побажаємо їм міцного здоров’я. (Оплески)

 Да, Пилипенко, з мотивів. Не з мотивів, а просто щодо дальшої роботи нашої.

 

12:53:18

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Користуючись нагодою, тим, що є і Володимир Миколайович Колесниченко, Володимир Михайлович, у нас є невеликий борг ще перед Вищою радою юстиції, перед суспільством. Ми не можемо звільнити двох суддів, документи на яких вже довгий час знаходяться у Верховній Раді. Це судді Бориспільського міськрайонного суду Бондаренко і Завірюха, які обікрали Міністерство оборони на 9 мільйонів гривень і розпродали всі землі.

Пам’ятаєте, ми їх відклали через те, що вони, зловживаючи своїми правами, не прийшли на засідання Верховної Ради. І до цього часу ми їх ні не викликаємо, ні не приймаємо по них жодного рішення. Можливо, ми якось це питання вирішимо для того, щоб поставити крапку в цій ситуації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу тоді підготувати ці документи, якщо вони в Верховній Раді. Ми повинні їх негайно виносити на розгляд Верховної Ради. Я прошу апарат і комітет відповідно на наступний четвер, коли ми будемо розглядати питання про призначення і звільнення суддів, подати ці кандидатури. Справа в тім, якщо вони підготовлені були б тут. Я зараз попрошу з’ясувати апарат і надати інформацію.

Шановні народні депутати, нам потрібно прийняти рішення щодо призначення позачергових місцевих виборів. Доповідачем з цього питання є Подгорний Сергій Петрович, голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Шановні колеги, таке прохання, Сергій Петрович скаже чому ми повинні приймати ці рішення, потім перейдемо до голосування по кожній постанові. Нема заперечень? Щоб зекономити час нам. Будь ласка, Сергій Петрович.

 

12:54:52

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановний Володимире Михайлович, шановні колеги, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своїх засіданнях 17 лютого і 2 березня 2011 року розглянув клопотання окремих місцевих рад щодо призначення позачергових виборів сільських, селищних, міських голів. Загалом 34 органи місцевого самоврядування. 29 – це голови сільських, сільські голови, 2 – селищних голови і трьох міських голів.

Підстави дострокового припинення їх повноважень наступні: за власним бажанням, то есть з подачі заяви – 29 випадків, в зв’язку зі смертю обраних голів – 4 і за вироком суду – 1.

За наслідками розгляду цих питань комітет дійшов висновку рекомендувати Верховній Раді України призначити позачергові вибори окремих сільських, селищних, міських голів на   неділю  15 травня  2011 року, прийнявши відповідні постанови Верховної Ради України. Проекти роздані, просимо підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду  проектів постанов.  Я тоді буду зачитувати і будемо голосувати. Сергій Петрович, так може ви тоді присядьте, якщо будуть питання, тоді будемо …

Ставлю на голосування проект Постанови  Верховної Ради України про призначення позачергових виборів Гаврилівського сільського голови (Гаврилівська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області) (8160).

 

12:56:36

За-282

Постанову прийнято.

Проект Постанови 8160-1 – про призначення позачергових виборів Капустинського сільського голови (Капустинська сільська рада Володарського району Київської області).

 

12:57:05

За-291

Рішення прийнято.

Проект Постанови 8160-2 – про призначення позачергових виборів Попівського сільського голови (Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області).

 

12:57:33

За-291

Рішення прийнято.

8160-3 – про призначення позачергових виборів Перегонівського сільського голови (Перегонівська сільська рада Обухівського району Київської області).

 

12:57:59

За-288

Рішення прийнято.

8160-4  – про призначення позачергових виборів Михайло-Ларинського сільського голови (Михайло-Ларинська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області).

 

12:58:26

За-290

Рішення прийнято.

8160-5 – про призначення позачергових виборів Писарівського  сільського голови (Писарівська сільська рада Волочиського району Хмельницької області).

 

12:58:51

За-299

Рішення прийнято.

8160-6 – про призначення позачергових виборів Орлівського сільського голови (Орлівська сільська рада Приморського району Запорізької області).

 

12:59:18

За-293

Рішення прийнято.

8160-7 – про призначення позачергових виборів Загребельського сільського голови (Загребельська сільська рада Сосницького району Чернігівської області).

 

12:59:44

За-297

Рішення прийнято.

8160-8 – про призначення позачергових виборів Кустинського сільського голови (Кустинська сільська рада Рівненського району Рівненської області).

 

13:00:09

За-292

Рішення прийнято.

8160-9 – про призначення позачергових виборів Перегноївського сільського голови (Перегноївська сільська рада Золочівського району Львівської області). Історична назва.

 

13:00:37

За-299

Рішення прийнято.

8160-10 – про призначення позачергових виборів Луганського сільського голови (Луганська сільська рада Мар'їнського району Донецької області).

 

13:01:03

За-298

Рішення прийнято.

8160-11 – про призначення позачергових виборів Киданівського сільського голови (Киданівська сільська рада Богуславського району Київської області).

 

13:01:29

За-296

Рішення прийнято.

8160-12 – про призначення позачергових виборів Василівського сільського голови (Василівська сільська рада Роменського району Сумської області).

 

13:01:54

За-291

Рішення прийнято.

8160-13 – про призначення позачергових виборів Жуківського сільського голови (Жуківська сільська рада Бережанського району Тернопільської області).

 

13:02:20

За-292

Рішення прийнято.

8160-14 – про призначення позачергових виборів Чайчинецького сільського голови (Чайчинецька сільська рада Лановецького району Тернопільської області).

 

13:02:50

За-305

Рішення прийнято.

8160-15 – про призначення позачергових виборів Ярославецького сільського голови (Ярославецька сільська рада Кролевецького району Сумської області).

 

13:03:16

За-294

Рішення прийнято.

8160-16 – про призначення позачергових виборів Синьооківського сільського голови (Синьооківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області).

 

13:03:44

За-300

Рішення прийнято.

8160-17 – про призначення позачергових виборів Качинського селищного голови (Качинська селищна рада Нахімовського району міста Севастополя).

 

13:04:12

За-70

Рішення не прийнято.

8160-18 – про призначення позачергових виборів Деснянського селищного голови (Деснянська селищна рада Козелецького району Чернігівської області).

 

13:04:45

За-294

Рішення прийнято.

8160-19 – про призначення позачергових виборів Жмеринського міського голови (місто Жмеринка Вінницької області).

 

13:05:11

За-295

Рішення прийнято.

8160-20 – про призначення позачергових виборів Щорського міського голови (Щорська міська рада Щорського району Чернігівської області).

 

13:05:37

За-121

Рішення не прийнято.

8160-21 – про призначення позачергових виборів Кайтанівського сільського голови (Кайтанівська сільська рада Катеринопільського району Черкаської області). (Шум у залі)  

 

13:06:05

За-291

Рішення прийнято.

8160-22 – про призначення позачергових виборів Новопетрівського сільського голови (Новопетрівська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області).

 

13:06:33

За-299

Рішення прийнято.

8160-23 – про призначення позачергових виборів Пиріжківського сільського голови (Пиріжківська сільська рада Малинського району Житомирської області).

 

13:07:01

За-291

Рішення прийнято.

8160-14 – про призначення позачергових виборів…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Двадцять чотири.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, 8160-24, про призначення позачергових виборів Покропивнянського сільського голови (Покропивнянська сільська рада Козівського району Тернопільської області).

 

13:07:40

За-300

Рішення прийнято.

8160-25 – про призначення позачергових виборів Тавільжанського сільського голови (Тавільжанська сільська рада Дворічанського району Харківської області).

 

13:08:07

За-301

Рішення прийнято.

8160-26 – про призначення позачергових виборів Веснянського сільського голови (Веснянська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області).

 

13:08:35

За-291

Рішення прийнято.

8160-27 – про призначення позачергових виборів Жеребківського сільського голови (Жеребківська сільська рада Підволочиського району Тернопільської області).

 

13:09:04

За-294

Рішення прийнято.

8160-28 – про призначення позачергових виборів Богрівського сільського голови (Богрівська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області).

 

13:09:32

За-300

Рішення прийнято.

8160-29 – про призначення позачергових виборів Заривинецького сільського голови (Заривинецька сільська рада Бучацького району Тернопільської області).

 

13:10:04

За-300

Рішення прийнято.

8160-30 – про призначення позачергових виборів Пересадівського сільського голови (Пересадівська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області)

 

13:10:31

За-301

Рішення прийнято. 

8160-31 – про призначення позачергових виборів Мар'янівського сільського голови (Мар'янівська сільська рада Старобешівського району Донецької області).

 

13:10:58

За-299

Рішення прийнято.

8160-32 – про призначення позачергових виборів Нестеровецького сільського голови (Нестеровецька сільська рада Дунаєвецького району Хмельницької області).

 

13:11:27

За-300

Рішення прийнято.

8160-33 – про призначення позачергових виборів Вовчанського міського голови (Вовчанська міська рада Вовчанського району Харківської області).

 

13:11:57

За-305

Рішення прийнято. Дякую.

Що, що? Давайте від фракцій по хвилині, обміняємося думками.

Будь ласка, хто буде від… В'язівський, будь ласка.

 

13:12:28

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В'язівський, "Наша Україна".

Шановні громадяни, от сьогодні ми могли побачити в черговий раз подвійні стандарти при підході до голосувань, у тому числі до такої важливої теми, як місцеве самоврядування. В черговий раз провладна більшість в особі Партії регіонів показала, що по тих районах, по тих містах, селищах і селах, де вони шансу не мають перемогти, вони не голосують за призначення проведення виборів, бо в тих сільських радах і в тих містечках, до яких є дуже великий корупційний інтерес, бо земелька там досить приваблива, є їхні секретарі, які будуть підписувати необхідні для них документи, а тому перемогти, очевидно, вони не мають шансу, а тому не голосують за вибори в тих селах і містах, де вибори мали б пройти так само, як по всій Україні. Написав чи звільнився міський голова чи сільський  – на його місце мають бути призначені вибори, а тому Партія регіонів… Я закликаю всіх виборців, щоб в жодному випадку за кандидата від Партії регіонів в тих містах не голосували. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я просив би, щоб ми не вели агітацію і контрагітацію. Михайло Чечетов, будь ласка.

 

13:13:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Я хочу опровергнуть лживую информацию, такого быть не может, чтобы когда-то у Партии регионов не было шансов победить. Запишите себе: мы побеждали, побеждаем и всегда будем побеждать!!! (три восклицательных знака). Потому что мы всегда с народом!!!! (четыре восклицательных знака).

Но я хочу сказать, отметить позитивную динамику, если раньше вы не голосовали 30-40 процентов, то смотрите, вы поддержали нас и только в двух местах вы не проголосовали и так далее. Но в целом парламент работает конструктивно, вы на правильном пути, потому что поддерживаете нас и Президента в работе на Украину. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Подгорний, будь ласка. Прошу уваги, шановні колеги!

 

13:14:29

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні виборці і шановні колеги депутати! Я хочу сказати, що в питанні призначення позачергових виборів не може бути підтримуємо меншість, чи підтримуємо більшість, в цьому питанні є виключна здійснення наших конституційних повноважень. Тому що саме згідно Конституції тільки Верховна Рада може призначити позачергові вибори і я хочу сказати, що це не право, це обов’язок. І такий двійний підхід, коли з 34 постанов ми 32 голосуємо, а дві не голосуємо, при чому постанови, по яких не виникло ні одного питання на комітеті, ні у представників Партії регіонів, ні у представників інших представників більшості, тому що це люди, які були обрані, вони не писали заяву, вони склали повноваження. Тому що, мабуть людина зрозуміла, що вона не може виконувати повноваження в цих обставинах. Тому я прошу, Володимире Михайловичу, поставте це питання на пере голосування і  виконати свій обов’язок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу нашого колегу, Першого віце-прем’єра Криму пересісти в ложу, не робіть цього, будь ласка, в залі. Будь ласка, Ляшко.

 

13:15:52

ЛЯШКО О.В.

Дякую, Олег Ляшко. Я зараз звертаюся до мешканців міста Щорса, славетного міста Щорса Чернігівської області. Щойно по команді колеги Чечетова, який, до речі, неодноразово був у цьому місті, відмовилися фракція регіонів голосувати за те, аби в цьому славетному місті було обрано міського голову. Бо колишній міський голова зараз призначений головою адміністрації. Таким чином пан Михайло продемонстрував всій країні, що Партія регіонів боїться програти в Щорсі. Ваша поразка почнеться в Щорсі, а закінчиться по всій країні. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський.

 

13:16:33

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу!

Олег Зарубінський Народна партія. Я задля об’єктивності взяв слово просто зараз лунала дискусія з приводу голосування чи не голосування за Щорського міського голову. От в мене зараз відкрита таблиця голосування, я шановні колеги, просив би вас звернути увагу, що НУ-НС дав 10 голосів, а "Блок Юлії Тимошенко" – 35 голосів, да – 10-ть, ну, із 70-ти у фракції. Тому я пропоную на себе весь час дивитися і при цьому безумовно критикувати інших. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка, Михайла Чечетова. І давайте на цьому завершимо нашу дискусію.

 

13:17:18

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я хочу ответить пламенному оратору из бывшей фракции БЮТ – фамилия  на букву "Л" - в отношении какой-то боязни или  страха у Партии регионов проиграть.

Я отвечу кратко, по-одесски: не дождетесь!!! (три восклицательных знака).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Цибенко від фракції комуністів, будь ласка.

 

13:17:48

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, фракція комуністів Петро Цибенко. Шановні колеги! Я хотів би звернутися до представників того чи іншого політичного табору з проханням не виховувати один одного в залі засідань Верховної Ради. Я так розумію, що депутати знають, що роблять, коли голосують так чи інакше -  це, по-перше.

І по-друге, я хотів би звернутися і до наших виборців: давайте замислимося. Після місцевих виборів не пройшло ще і пів року, уже понад 30 посад звільнилося. Мабуть, це говорить і про те, що не дуже ретельно,  не дуже ґрунтовно підходимо при виборі тих чи інших кандидатів. Давайте ставитися до вибору місцевих керівників з відповідною повагою, бо ми маємо розуміти, що сьогодні від керівників на місцях залежить значно більше, ну, принаймні не менше, аніж від керівництва держави у вирішенні багатьох проблем, які турбують громадян.

Тому я прошу виборців все-таки  більш виважено ставитися до підбору кандидатур для виборів місцевих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте все-таки ми погодимося із логікою Петра Степановича Цибенка. Нічого ж катастрофічного не відбулося. Згадайте, які ми рішення приймали, як голосували. Можливо, і присутня політика. Але не варто нам один одного повчати життю, як жити. Є секретар, люди ж обирали. Можуть попрацювати. Давайте, шановні колеги, потім аргументи знайдемо  інші. Якщо потрібно, будемо уже від фракції виступали. Уже все. Тому ми завершили розгляд цього питання.

Шановні колеги, давайте таким чином: я вас просив би зараз, щоб ви підтримали. Ми б розглянули зараз, поки підійде міністр юстиції, який повинен бути присутній при розгляді Закону про протидію корупції. Він чекав до обіду нас, зараз від’їхав на нараду.

Розглянемо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим (реєстраційний номер 7035). Доповідач – голова комітету Калетнік.

 

МАРТИНЮК А.І. Давайте приймемо рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте, щоб не було справедливих нарікань, я поставлю на голосування. Хто за те, щоб зараз розглянути проект закону (реєстраційний номер 7035), прошу голосувати.

 

          13:20:32

За-255

          Рішення прийнято.

Будь ласка, Григорій Миколайович.

 

13:20:45

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, комітетом було розглянуто законопроект, який поступив в комітет 4 листопада і був прийнятий, 4 листопада був прийнятий в першому читанні. 13 січня цього року він був підготовлений до другого читання, було розглянуто Верховною Радою і за результатами його розгляду направлено на повторне друге читання.

За час опрацювання законопроекту до комітету надійшло всього 65 пропозицій та поправок, з яких 38 поправок, які надійшли при підготовці законопроекту до другого читання та 27 поправок, які надійшли при його доопрацюванні. Із загальної кількості поправок враховано 53 поправки, 12 поправок відхилено.

З огляду на наведене комітет пропонує рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

Окрім того, в процесі доопрацювання вияснили ми, деякі необхідно зробити правки, які технічно при друкуванні, при доопрацюванні попали у цей текст. Я би хотів спочатку проголосувати їх, якщо можна, а потім уже… є правки, які виявлені самим комітетом при друкуванні порівняльної таблиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз будемо іти по поправках і все, давайте.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Добре. Добре. Тоді йдемо по поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 2 поправка Юрія Кармазіна Врахована редакційно. Наполягаєте на ній? Ні.

 

МАРТИНЮК А.І. 3-тя ні?

 

КАЛЕТНІК Г.М.  3-тя врахована редакційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Далі.

 

КАЛЕТНІК Г.М. 4-та врахована.

 

КАРМАЗІН Ю.А. В мене тільки 33-тя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 33-тя, да. Ідемо далі.

 

КАЛЕТНІК Г.М. 33-тя. Тоді 5-та врахована, 6-та редакційно …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо на 33 поправку. Там далі, тут …

 

КАЛЕТНІК Г.М. Ні, то в нас 10 поправка, Володимире Михайловичу, у 10 поправці у нас була врахована поправка 10 Бевзенка і Ткача Романа, а тут надруковано  "відхилено". Справа у тому, що тут  технічно, і редакцію потрібно провести, яка саме звучить у поправці Бевзенка-Ткача. Тобто громадяни подають заяву тільки до однієї ради, а не до всіх при бажанні приватизації земельної ділянки. Тому я  хотів би, або проголосувати про врахування  10 поправки, або про не підтримку відхиленого комітетом, як тут  надруковано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з точки зору  логіки нам треба голосувати про підтримку поправки номер  10.Тому прошу підготуватися до  голосування.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування пропозицію  про підтримку  10 поправки. Про підтримку.

 

13:23:58

За-256

Поправка враховується.

Йдемо далі.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  І тоді  14 поправка знову ж така Ткача, Бевзенко, яка  тут надруковано – відхилено. Просив би  вас …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона автоматично, шановні колеги,  раз ми вже там її врахували, вона автоматично враховується  тут.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Ні, це різні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подають клопотання  до  Ради Міністрів Автономної Республіки  Крим.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Це різні. Це різні поправки, Володимире Михайловичу. Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування про підтримку цієї поправки. Прошу голосувати.

 

13:24:38

За-257

Поправка приймається.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Йдемо далі.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Тут, якщо Юрій Анатолійович не заперечує, то ми переходимо  аж до його …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 33 поправка.

 

КАЛЕТНІК Г.М.   33 поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  мікрофон Юрія Кармазіна.

 

13:24:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Я  щиро дякую за врахування попередніх поправок. Я вважав би за необхідне частину  третю статті 123 викласти у такій  редакції: "Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк  розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту  землеустрою щодо відведення земельної ділянки або  надає мотивовану відмову у  його наданні.  Ось таку я пропонував редакцію.

У висновках чи обгрунтуваннях записано, що воно не підтримано Верховною Радою   при розгляді законопроекту  у другому читанні щодо   її врахування. Але ж  для того і існує повторне друге читання, яке  абсолютно заново  проводить  процедуру другого читання.

Через  це, Григорію Миколайовичу, я хотів би  почути вашу мотивацію, можливо, ви поміняєте свою точку зору і  врахуєте цю поправку, тим  більше, що вона на користь справі йде. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Шановний Юрію Анатолійовичу,  ви не дочитали у цій поправці  ще шостий пункт, тут два пункти у вас, і цих два пункти не були підтримані тоді при голосуванні. І у комітеті ми   дискутували щодо цих термінів, які ви тут  надаєте і прийшли до висновку, що вони   передбачені законодавством, але чуть в іншому  вигляді. І тому вирішили погодитися із рішенням Верховної Ради у другому читанні. Ви їм скорочуєте просто терміни, а вони можуть не встигнути. Це  важливі питання землі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, наполягаєте на цій поправці? Наполягає.  Ні? Будь ласка, мікрофон Юрія Кармазіна.

 

13:26:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій  Кармазін.

Шановні народні депутати, я,  дійсно, хотів по термінам поставити  питання. Раз фахівці зараз говорять, що  вони встигнуть в інший термін, можуть не встигнути, хоча я хотів, менше щоб було  бюрократичної волокіти.

 

КАЛЕТНИК Г.М. Ви хочете двотижневий.

 

КАРМАЗІН А.Ю. Да.

То щодо  33 і  34 поправки, які є  абсолютно аналогічними у даному випадку, я не наполягаю, щоб ставили на голосування. Дякую.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую. 35-та тоді ваша.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, 35 і 36 ваші поправки, які відхилили.

 

13:27:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую.  Поправка  35 і там і 36. Вони стосуються того, що  частину одинадцяту  статті 123 викласти у такій редакції: "Відмова Ради Міністрів Автономної Республіки  Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Я не розумію, чому вона відхилена, через те, що це передбачено Конституцією, що судом до повноважень суду відносяться всі правовідносини, які існують в державі, в тому числі і щоб не було ніякого свавілля, яке допускається органами місцевого самоврядування. Ніякого логічного, скажемо так, обґрунтування комітет не надав, але тим не менше не враховує цю поправку. Тому я хотів би, Григорій Миколайович, або щоб ви врахували поправку, або пояснили, чому ви цього не хочете робити. Дякую.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую. Юрій Анатолійович, з огляду на ваші, дійсно, високопрофесійні знання юриспруденції нам тоді прийдеться в усіх статтях в усіх законах повторювати те, що вже прийнято, що невдоволеність або відмова органів влади можуть бути оскаржені в усіх випадках до суду. І вони передбачені і законом, і Конституцією, тому тоді кругом треба писати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування 35 поправку Юрія Кармазіна.

 

13:29:22

За-20

Поправка не підтримується.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Наступна поправка Юрія Анатолійовича Кармазіна 42.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вона врахована редакційно.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Врахована редакційно. Можливо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на ній, Юрій Анатолійович? Ні.

 

13:29:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Ні, я не наполягаю, бо це дуже велика …

 

КАЛЕТНІК Г.М. І 43-тя така ж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І 43-тя редакційно врахована. Так.

 

13:29:48

КАРМАЗІН Ю.А.

І 43-тя також не наполягаю, тому що вона величезна. І я розумію, що коли комітет комплектував, то він …

 

КАЛЕТНІК Г.М. Збалансував.

 

КАРМАЗІН Ю.А. … врахував, да. Але щодо суду, я думаю, що давайте, повертайтеся до цієї поправки, тому що воно не відповідає, в принципі, Конституції, якщо ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Так, все, всі інші поправки враховано. Давайте.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Є ще одна поправка Забарського, 53-тя. Тут навпаки сталося: комітетом вона врахована, але в кінцевій редакції у нас вкралась також помилка при друкуванні. "Рада Міністрів Автономної Республіки Крим до розмежування земель державної та комунальної... здійснює розпорядження…", - а потрібно "погодження". І нижче знову: "… а також здійснює розпорядження землями водного…",  - теж  "погодження".

Тому я просив би це уточнення, бо це вже поправка вся врахована і правильна, просто поміняти, дозволити при кінцевій редакції Юридичному управлінню слова у цій поправці, 53-й, "розпорядження" і "розпорядження" замінити на слова "погодження" і "погодження", аби не перебирати неконституційні повноваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зараз поставлю на голосування – прошу уваги! – про підтвердження цієї поправки (поправка 53) із уточненнями, про які сказав голова… Там замість слова "розпорядження" – "погодження".

Я ставлю на голосування про підтримку цієї поправки з уточненнями: замість слів "розпорядження" записати "погодження". Прошу голосувати.

 

13:32:03

За-247

Рішення прийнято.

 

КАЛЕТНІК Г.М. І ще одне, шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати. Прошу вас в усіх кінцевих редакціях, в усіх статтях в остаточній редакції вилучити слова  "обласні державні адміністрації та обласні ради", тому що планувалося, що його можна розповсюдити на Україну, на всі області, але ми тоді порушимо 116-ту Регламенту. Законопроект стосується тільки земель на території Автономної Республіки Крим, тому ті новації, які хотілось розповсюдити і на обласні державні адміністрації, потрібно вилучити. Тому теж прошу проголосувати за те, щоб в усіх статтях, в остаточній редакції вилучити слова "обласні державні адміністрації, обласні ради", для чого надати доручення юридичному управлінню Верховної Ради: зробити такі редакційні правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки питання має принциповий характер, я просив би проголосувати за те, щоб ми вилучили згадування про обласні державні адміністрації і…

 

КАЛЕТНІК Г.М. Обласні ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … ради, і обласні ради із відповідним врахуванням при технічній підготовці закону до підпису. Прошу за це проголосувати.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

13:33:38

За-250

Рішення прийнято.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Прошу підтримати, Володимире Михайловичу, і голосування в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це означає, що я повинен також тиснути кнопку, да?

 

КАЛЕТНІК Г.М. Ні, ми же ж не проголосували за нього як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я жартую.

Шановні колеги. (Шум у залі)  Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

13:34:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний  Григорій Михайлович, я, щоб не сталося помилки, щоб не треба було писати і звертатися щодо встановлення право вето, звертаю вашу увагу на зауваження Головного юридичного управління, пункт два, де йде мова про те, що на думку Головного юридичного управління зазначеними змінами на перехідний період обмежуються повноваження Кабінету Міністрів України, наголошую, України щодо вилучення особливо цінних земель, передбачених частиною дев’ятою статті 149 кодексу, зокрема вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, лісів площею понад один гектар, а також статтею 150 Земельного кодексу стосовно особливо цінних земель. Крім того, цими змінами обмежуються права органів місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим щодо розпорядження землями водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Я хотів би почути від вас ре…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  

 

КАЛЕТНІК Г.М. Звертаю вашу увагу, що переголосованими поправками ми якраз вилучили і вмотивовано відповіли на зауваження науково-експертного управління. Саме наявність тих поправок, які були надруковані у порівняльній таблиці, вони дали підстави зробити такі зауваження. Тепер ми їх поміняли, і я думаю, що науково-юридичне управління тепер буде… науково-експертне управління сприйме його вірно… схвально. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим (реєстраційний номер 7035). Прошу голосувати.

 

13:36:25

За-252

Закон прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду закону про запобігання… проекту Закону про засади запобігання і протидії корупції в Україні (реєстраційний номер 7487). При обговоренні цього питання присутній міністр юстиції Лавринович. Доповідає Іван Васильович Вернидубов. Іване Васильовичу, будь ласка.

 

13:37:08

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний Володимир Михайлович, колеги! Вашій увазі пропонується доопрацьований згідно дорученню Верховної  Ради від 23 грудня 2010 року проект Закону про засади запобігання і протидії корупції в Україні, реєстраційний номер 7487. Комітетом ретельно опрацьовано кожну з 432-х  поданих суб’єктами права законодавчої ініціативи пропозицій, як і умовно поділені на дві групи. Перше – це 257 пропозицій до І-VІІ розділів, які включають в себе 33 статті законопроекту. Дві третини цих пропозицій торкаються шести статей. Питання понятійного апарату – це 1-ша стаття. Це стаття 4-та, питання дарунків – стаття 8-ма, спеціальна перевірка – стаття 11, фінансовий контроль – стаття 12, антикорупційна діяльність громадських інститутів – стаття 18.

Друга група пропозицій – це пропозиції до розділу VІІІ "Прикінцеві положення". Таких пропозицій 175. Вони в основному торкаються змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення к Кримінального кодексу України.

Загалом враховано цілком частково майже 40 відсотків пропозицій, які не змінюють загальну структуру поданого Президентом України законопроекту. Комітет підтримав пропозиції народних депутатів Стретовича, Воропаєва, Джоджика, Князевича, Кожем’якіна, Логвиненка, Мірошниченка Володимира, Пилипенка, Писаренка, Руслана Князевича та інших. Враховано пропозиції щодо вилучення з переліку суб’єктів корупційних діянь членів окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій.

Слід зазначити, що комітет передусім виходив з того, що зміст законопроекту  має відповідати положенням світових антикорупційних стандартів: ООНівській Конвенції проти корупції, європейським Кримінальній та Цивільній конвенціям, стороною яких є Україна.

Важливо наголосити і на тому, що запропоновані Президентом України заходи протидії корупції враховують можливі зв’язки корупції з організованою злочинністю і відмиванню брудних грошей, що відповідає 19 керівному принципу боротьби з корупцією.

Шановні колеги, ви знаєте, що сьогодні ми працюємо з чистого аркуша, оскільки з 1 січня цього року втратив чинність Закон про боротьбу з корупцією, а з 5 січня Закон про засади запобігання та протидії корупції, що спричинено справжній антикорупційний вакуум у державі.

Комітет на своєму засіданні 2 лютого одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону України про засади запобігання і протидії корупції у другому читанні  і в цілому. Прошу звернути увагу і на додаткову порівняльну таблицю до законопроекту, яку схвалено на засіданні комітету 1 березня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Я закінчую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Перед тим, як перейти до постатейного обговорення та голосування, шановні колеги, прошу врахувати допущену неточність в оформленні порівняльної таблиці в частині, що стосується остаточної редакції підпункту три частини першої статті 4 в якій замінено слова: "які фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету" словами "приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону", - це позиція 49 на 18 сторінці.

Шановні колеги! Нинішній стан справ зумовлює єдиний благорозумний вихід законодавця – схвалення запропонованого Президентом України базового антикорупційного законодавчого акта.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я, по-перше, дуже прошу депутатів, щоб вони були в сесійній залі, оскільки нам доведеться багато голосувати, і ми не можемо неголосуванням за окремі статті, за окремі поправки таким чином розвалити закон. Я просив би: запросіть депутатів до сесійної зали, щоб ми півгодини попрацювали до перерви, а потім на вечірньому засіданні продовжимо роботу над цим документом.

Шановні колеги! Щодо назви  і преамбули, немає застережень? Немає, тут пропозиції враховані. Прошу уваги, я зараз поставлю на голосування назву закону і преамбулу закону, прошу голосувати, назву і преамбулу.

 

13:41:59

За-275

Шановні колеги! Стаття перша, поправка четверта, Юрій Кармазін, наполягає на ній?

 

13:42:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Володимир Михайлович, Юрій Кармазін, ця поправка носить технічний характер, я вважав і вважаю, що мають бути пронумеровані окремі частини тексту статті, комітет  вважає, що це не потрібно. Через це я думаю, що  не треба голосувати, це не визначається голосуванням, це поправка технічний носить характер. Просто я вважаю, що воно було б юридично краще оформлено в такому вигляді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 5 поправка. Віктор Швець. Я перепрошую, будь ласка, повернемось до 3 поправки, я пропустив її. Будь ласка, Арсеній Петрович Яценюк.

 

13:43:06

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні колеги, видається, що закон, який запропонований Президентом щодо боротьби з корупцією, є не що інший як актом про узаконення корупції. Даний законопроект взагалі не відрізняється від попереднього акту, який скасований провладною більшістю. Мені стало зрозуміло чому скасували, вчора, подаючи декларацію про доходи державного службовця, я не побачив декларації ні Президента, ні прем’єра, ні міністрів і нікого.

Щодо тексту даного законопроекту, то цей закон не вирішує жодних проблем. По-перше, немає реального декларування витрат державних службовців. По-друге, з цього закону виключили всіх родичів, на яких, власне кажучи, і записано все майно державних службовців. По-третє, юридична відповідальність, яка передбачена цим законом, не несе реальної відповідальності. З огляду на це, по-перше, я наполягаю на голосуванні за свою поправку, а по-друге, це не боротьба з корупцією, це імітація боротьби з корупцією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відносно 3 поправки, Іван Васильович.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Загальний лозунг керуючого фронтом по боротьбі як на виборах, тут у нього конкретна поправка по доповненню переліку вищих посадових осіб. Але перелік вищих посадових осіб держави надано у статті 23 Закону України про звернення громадян: вищі посадові особи – це Президент України, Голова Верховної Ради України і Прем'єр-міністр України. А запропонована Яценюком уніфікація значно доповнює і нівелює категорію статус вищих посадових осіб в державі, тому комітет одноголосно відхилив цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку номер 3, Арсенія Яценюка.

 

13:45:04

За-51

Поправка не підтримана.

Поправка 5 Віктор Швець, мікрофон, будь ласка.

 

13:45:16

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Іване Васильовичу! Я хотів би  спочатку нагадати про наступне, 1 березня цього року я відповідно до частини другої статті 118 Регламенту Верховної Ради  подав свої пропозиції, які виклав на 9 сторінках, комітету, головному  комітету. На жаль, в довідковій таблиці ці пропозиції не враховані. Тому я прошу повідомити мені, на якій підставі комітет не включив ці пропозиції, які я як народний депутат подав в установленому законом строк. Це перше.

Друге. Що стосується це і безпосередньо правки, то я хотів би звернути увагу, шановні колеги, на те, що у нашому законодавстві неналежно врегульовано питання відносин підпорядкованості між близькими особами. Тому мені здається, що запровадження цієї дефініції може просто суттєво заплутати застосування, безпосереднє застосування закону на практиці. Тому я пропоную вилучити це із тексту закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету?

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Подані 1 березня. Я не знаю як могли бути розглянуті поправки? Ми розглядали в першому читанні закон 23 грудня плюс 14 днів по Регламенту – це  десь початок січня, пройшов січень, лютий, якщо подати його. Я, наприклад, таких документів, як голова робочої групи, не бачив, це по-перше.

А, по-друге, що ви даєте, це  5 поправка визначення поняття терміну "безпосереднього підпорядкування" воно потрібне в законі. Воно зумовлено необхідністю забезпечення ефективного застосування положень закону на практиці. Оскільки цей термін словосполука вживається у статті 9 "обмеження щодо роботи близьких". Тому  комітетом була  поправка  ваша відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я ставлю на голосування поправку номер 5 автор Віктор Дмитрович Швець.

 

13:47:28

За-60

Поправка не підтримана.

Тепер 6 поправка щодо близьких осіб. Віктор Дмитрович Швець, мікрофон, будь ласка.

 

13:47:36

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Іван Васильович, те, що в робочій групі немає моїх поправок не означає того, що вони не направлені до комітету, який визначений головним. Тому я просив би, коли буде перерва, ви з’ясуйте це питання. І я хотів би отримати чітку  і зрозумілу для мене відповідь.

А що стосується поправки, я хотів сказати наступне. Запропоновані в законопроекті критерії, а саме пов’язані спільним побутом, а також взаємні права та обов’язок не дозволяють чітко визначити наявність родинних стосунків із суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Тому я наполягаю на тому, щоб моя правка була прийнята. Дякую.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Поправка розглядалася на комітеті. Але все-таки більш чіткішим, нам здається, є визначення автора законопроекту, який даний Президентом України. Тому вона була відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я поставлю на голосування поправку номер 6, автор –  Віктор Дмитрович Швець.

 

13:49:00

За-57

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я прочитаю, щоб всі зрозуміли, яке в редакції залишається формулювання щодо близьких осіб. "Це подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом", зазначеним в пункті 1 статті 4 цього закону. Я чому зацитував, бо багато дискусій з цього приводу йде.

7 поправка Арсенія Яценюка. Будь ласка, мікрофон.

 

13:49:38

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні колеги, мова йде про те, кого відносити до вищих посадових осіб України. Значить, на думку комітету виявляється, що вищі посадові особи – це тільки Президент, Прем'єр-міністр і Голова Верховної Ради України. Виникає запитання: а міністри, а Голова Служби безпеки, а Голова Національного банку, а Генеральний прокурор – це не вищі посадові особи? Тому моя пропозиція зводиться до наступного. Той, хто визначений категорією вищих посадових осіб, той і буде нести кримінальну відповідальність за вчинення корупційних діянь. Я пропоную розширити цей перелік, по-перше. І, по-друге, включити заступників керівників міністерств і інших центральних органів влади і так само заступника Генерального прокурора, заступників голови Служби безпеки, заступників голови Національного банку України. Щоб, основне, тюрми не були переповнені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Васильович.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. я вже давав пояснення на цю тему. Багато, дуже багато таких поправок у Яценюка. Комітет однозначно висловився, що є вже визначення в законі, це дійсно вищі посадові особи, як їх ми назвали – Президент, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр. Інші, так, вони високопосадовці, в кожного є ранг і таке ніше, і міністри, і все інше, але назвати їм вищі посадові особи, прирівняти до цих перших осіб, комітет однозначно висловлюється. Це нівелювати само поняття вищих посадових осіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте запишемо, давайте запишемо вищі посадові особи і трішки нижчі.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Давайте так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, будь ласка. З цього приводу?

 

13:51:17

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги, взагалі-то ми визначаємо суб’єктів корупційних правопорушень. Вони всі передбачені в частині першій пункту 1 статті 4. Тому пропозиції колеги Яценюка є абсолютно непринциповими. І тому термінологія, визначення, що є вищою посадовою особою, що нижчою, вони всі залишаються суб’єктами правопорушення. Все. Тому діючий чи запропонований проект є абсолютно реальним і, так би мовити, робочим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю…

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування поправку №7, автор Арсеній Яценюк.

 

13:52:10

За-62

Поправка не підтримується.

Поправка 8 врахована? Ми її ставили на голосування? Не наполягає ніхто? Поправка 9 Віктора Швеця, будь ласка, мікрофон. Щодо визначення  корупційного правопорушення.

 

ШВЕЦЬ В.Д. Шановні колеги, у законопроекті поряд з такими  ознаками корупційного правопорушення як суспільна небезпека та протиправність автор законопроекту цілком слушно визначає  і "карність". Дослівне тлумачення  тексту  запропонованого законопроекту свідчить  про  правопорушення, що правопорушення може бути визнане корупційне лише, я підкреслюю, лише у випадку, коли за його вчинення передбачається одночасно, підкреслюю, кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та  дисциплінарна відповідальність. На мій погляд, такий  підхід видається неприпустимим. Тому і вніс цю правку, щоб  це розмежувати.

Мені взагалі здається, Іван Васильович,  що  в законопроекті дуже багато є такий  дефініцій, які навмисно заплутують цей  закон для того, щоб  він  в реальному житті не міг бути застосованим. Дякую. 

І я одночасно хотів  би, щоб ви пояснили  Верховній Раді, яка різниця між службовою особою і посадовою особою, яка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка, думку.  Будь ласка,  все, Іван Васильович.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Ну по поправці, Віктор Дмитрович, ну ви розумієте, заплутатися, тут ніхто не заплутається, ніхто  не плутався і раніше. І раніше у законі було так написано, як подає   як раз цю статтю Президент. Тому ніхто не плутався саме. А ви даєте свою поправку ставите  чи таким чином, що, дійсно, згідно Конституції України ніхто не може бути притягнутий  до відповідальності за одне  і те саме двічі.  Але  якщо людина  притягнута до  кримінальної  відповідальності, скажімо, чого вона не може  нести, скажімо, цивільно-правової відповідальності? Навпаки вона зобов’язана нести цю відповідальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  голосується поправка … Одну хвилиночку, мікрофон Віктора Швеця.

 

13:54:44

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Іван  Васильович, справа у тому, що завдяки тому, що таким  чином були сконструйовані правові положення того закону, який не діяв, який був зупинений декілька разів Верховною Радою. Ці положення не діяли,  тому ви напрасно кажете про те, що ці положення існували, що вони застосовувались. Не застосовувались саме тому, що були таким чином сконструйована правова дефініція  у визначенні цих понять.

Я прошу, Іване Васильовичу, ще раз подивіться на цю правка. Вона  є надзвичайно важливою, тому що  у такій  редакції вона унеможливить  застосування  за корупційне порушення. Дякую.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Наш комітет робить моніторинг  практики судової та адміністративної практики, як і тут,  ніколи не було проблем. Я вас завіряю, що проблем тут якраз не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку  9 поправку  Віктора Швеця. Будь ласка, голосуйте.

 

13:56:01

За-61

Поправка не підтримана.

Але разом з тим, Іван Васильович, нам треба уточнення внести. У лівій частині написано: "цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність", а ви пропонуєте поправку в остаточнй редакції "цивільно-правову чи дисциплінарну відповідальність".

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Ні, так давайте  тоді уберемо "та" і буде, як ми перераховуємо, буде "кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, дисциплінарну відповідальність". Давайте так вставимо. Будь-яку з них.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Бевз з цього приводу.

Так це вийде, що за одне порушення  зразу всі види відповідальності будуть? 

Валерій Бевз, будь ласка.

 

13:56:34

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я прошу  уваги! Вся проблема  в тому, що  даний законопроект  передбачає чотири види стягнення чи відповідальності: кримінальна, адміністративна,  цивільно-правова і дисциплінарна. Я  хотів би сказати про те, що  в тілі закону передбачається, якщо особа скоїла злочин, вона несе, таки несе, хочемо ми цього чи не хочемо,   цивільно-правову відповідальність. Цей же закон передбачає, якщо є адміністративна відповідальність, як правило, не як правило, а у обов'язковому порядку особа  звільняється від займаної посади. Ось чому стоїть "чи". Тому я просив би нічого абсолютно не зачіпати в цій редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте зараз домовимося таким чином, щоб у нас був… Одну хвилиночку, зараз ми тут визначимось, щоб у нас був діалог між автором поправки і між тим, хто доповідає. Але давайте ми зараз визначимося. Ліва колонка, там було записано так: "цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність". Разом з тим, автоматично, без будь-якої поправки і пропозиції щодо поправки в правій частині з'являється: "цивільно-правову чи дисциплінарну відповідальність". Тоді давайте я зараз поставлю на голосування, шановні колеги, в такий спосіб: зачитаю поправку, яка пропонується в правій колонці, і ми її проголосуємо. І тоді ми знімемо будь-які проблеми. Да? Будь ласка, з цього приводу Олександр Лавринович, міністр юстиції.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні народні депутати, та пропозиція, яка була внесена Президентом України, вона містить всі правильні ознаки. Звичайно, що коли мова йде про якийсь проступок, то не може бути притягнений за нього двічі громадянин. Але у нас є передбачено цілою низкою законів можливість притягнення за одну дію, яка має ознаки злочину, і кримінальну відповідальність, і цивільно-правову, і адміністративну, і може бути навіть і дисциплінарна в тому числі. Тобто якщо дисциплінарне стягнення накладено на людину, яка вчинила злочин, як це буде встановлено судом, це не звільняє його від кримінального покарання. Тому та редакція, яка записана була при внесенні проекту закону Президентом України, цілком відповідає реаліям права.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте таким чином, шановні колеги. З'явилася тут зміна, замість "та" – "чи", так я зараз … Якщо ми виходимо з того, що комітет не підтримав поправку Віктора Дмитровича Швеця, то це означає, що залишається те положення, яке було прийнято під час першого читання, правильно? Тому я поставлю зараз на голосування це положення. І воно тоді, якщо підтримає Верховна Рада, перейде у праву частину. "Корупційне правопорушення, умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього закону, за яке законом встановлено кримінально-адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Прошу голосувати.

 

14:00:13

За-301

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є в мене пропозиція: щоб ми зараз – одну хвилиночку! – щоб ми зараз завершили розгляд першої статті, проголосували за першу статтю – і оголосили перерву. Немає заперечень? Ну, щоб завершити. Ну, вона невелика… Ну, давайте на 15 хвилин продовжимо тоді… Ну, нам треба завершити першу статтю, шановні колеги! Продовжуємо на 15 хвилин.

Будь ласка, Шемчук Віктор Вікторович. 10 поправка.

 

14:00:47

ШЕМЧУК В.В.

Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте?

11-та. Ні?

Григорій Омельченко? Ні.

Григорій Омельченко, 13-та. Ні.

Прокопчук Юрій, 14-та. Мікрофон.

 

14:01:02

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, значить, тут йдеться про те, що доповнити новим абзацом такого змісту і розшифрувати, що є "нематеріальні активи", тобто це право власності на результати інтелектуальної діяльності.

Ми живемо вже в двадцять першому столітті, а тут відсилочну норму роблять до Податкового кодексу, що я вважаю неправильним. Тобто ми маємо чітке мати поняття, що таке в тому числі і "нематеріальні активи". Воно є там у "неправомірній вигоді", але це тільки назва, там абсолютно немає жодного пояснення і розшифровки, що це є. Відсилочна норма до іншого нормативно-правового акта, на моє переконання, - це знову ж таки і ускладнює роботу з цим документом, і, власне, як то кажуть, знову ж можна знайти ще декілька нормативно-правових документів, де ці поняття різняться абсолютно. Тому я прошу поставити на голосування поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Васильович, будь ласка, позиція комітету.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Ну, ви розумієте, законодавство… Це ж не один закон у нас в державі, а все законодавство повинно якось гармоніювати, повинно бути гармонійним. І якщо в законі десь є визначення, ну, скажімо, як ви правильно називаєте, в Податковому кодексі є що таке "нематеріальні  активи", воно надається, воно нормально. І ви також пропонуєте таке ж, але, правда, доповнюєте дальше, розширюєте. Ну, комітет визнав все-таки запропоноване те, яке є в Податковому кодексі, щоб воно так і залишилось, щоб не було якихось колізій при визначенні цих понять…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка  14 Юрія Прокопчука. Вже не надаємо, вже все.

 

14:03:03

За-36

Рішення не приймається.

Тепер поправка 13 Григорія Омельченка, мікрофон, будь ласка.

 

14:03:12

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Так, шановні колеги. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, іде просто про юридичне визначення, юридичну чистоту поняття "корупційні правопорушення", чи "корупційні діяння". Попередні закони мали визначення "корупційні діяння". У цій залі знаходяться фахівці з кримінального права і кримінального процесу, Іване Васильовичу тоже фахівець з кримінального права і процесу. Якщо беремо злочин, то це діяння у формі бездіяльності, або дії. Так само і вчинення корупційного правопорушення – це корупційне діяння, або бездіяльність. Якщо говорити з юридичної чистоти, то потрібно правильно записати "корпуційні діяння". Коли ми говоримо "корупційні правопорушення", ну, це можна… сказати "злочинне правопорушення", з юридичної точки зору буде неправильно. Якщо ви залишите "корупційне дія", "корупційне правопорушення", це буде, Іване Васильовичу, ну, кострубато, кострубато. Ви розумієте?

Якщо говорити з юридичної чистоти, то потрібно вживати термін "корупційні діяння", як і були в попередньому законодавстві. Тому я і прошу вас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Васильович.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Григорій Омелянович, я шаную вас, як автора першого Закону про боротьбу з корупцією, але ви кажете: "в першому законі". Якраз в минулому законі і ви не настоювали, а так і було – корупція.

Ми ходимо кругами-кругами: діяння, правопорушення. Давайте прямо скажемо, що ж таке корупція? О це як раз…

 

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. (Не чути)

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Ні, було так і написано: корупція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. І дано визначення, і Президент прямо каже: "Оце – корупція". Давайте так і назвемо це: "Корупція – використання особою наданих їй службових повноважень і так далі". І не треба нам оцих викрутасів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  вирішимо голосуванням цю пропозицію. Ставлю на голосування поправку 12-ту. Ставлю на голосування 12-ту поправку.

 

14:05:15

За-13

Поправка не підтримана. Тепер поправка 13 Григорія Омельченка, будь ласка, мікрофон. Наступна поправка.

 

14:05:24

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Дякую. Шановні колеги, Іване Васильовичу, підніміть мій закон 95-го року, і там записано: "Корупційні діяння, за які наступала адміністративна відповідальність".  От. Ви розумієте, що? 

І ще раз кажу, корупція – це явище, як явище – злочинність. А карають людей за вчинення конкретної дії або бездіяльності. І з юридичної  точки зору правильно говорити "корупційні діяння". Залишити "корупційні правопорушення", юридично хай буде. Але воно кострубато. З юридичної точки зору це невірно. Ну, скажемо так, ну, неграмотно, Іване Васильовичу. І це ти прекрасно знаєш. І тому я прошу, щоб в законі було "корупційні діяння", а не "корупційні правопорушення". Дякую.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В.  Шановний Григорій Омелянович, я коли говорив про минулий закон, то мав на увазі не ваш саме закон, а який ми приймали у 2009 році. І там було, уже було внесено "корупція". Ви погодилися, і все було нормально.

Коли ми будемо розглядати кожну статтю окремо, там ми вкажемо, діяння це чи бездіяльність і дамо точне визначення юридичне. А тут назвіть його, як хочете, хоч явищем, хоч як хочете. Але ми даємо визначення, що таке, що ми маємо на увазі, коли говоримо, що таке корупція. Ось ми і кажемо, корупція – це… і продовжуємо, даємо таке визначення. Нічого тут  страшного немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 13, автор – Григорій Омельченко.

 

14:07:05

За-12

Поправка не підтримана. Шановні колеги, нам тепер треба проголосувати за першу статтю. Але я просив би вашої уваги, нам необхідно внести одне уточнення. Іване Васильовичу, я просив би послухати. От коли у нас мова йде про близьких родичів, я читаю: "Близькі особи: подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені – а також інші особи, які спільно проживають". Нам треба "а також" вилучити, бо мова тоді йде про "інші особи, які спільно проживають", а всі інші до близьких родичів не належать. Немає заперечень? Забрати слово "а також".

Подивіться, будь ласка. Ви згодні? Будь ласка, міністру юстиції. Одну хвилиночку, шановні колеги. Олександр Лавринович, будь ласка, мікрофон.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати! В пропозиціях Президента України, які прийняті у першому читанні, все написано правильно.

Справа в тому, що якщо є особи, які жодним чином не пов’язані між собою ніяким родством і вони спільно проживають, у цей час, звичайно, існує у них обставини, які можуть спонукати до корупційних діянь. Але вони можуть розійтися і на завтра вони вже один одному не зобов’язані нічим. А рідний брат, рідний син, онук не залежно від того, спільно вони проживають чи ні, ці стосунки залишаються родинними постійно. Тому тут присутнє словосполучення "а також".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Юрій Мірошниченко. Мікрофон.

 

14:08:58

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Олександре Володимировичу, тут йдеться не лише про тих, хто проживає спільно, але стає незрозумілим, до кого відносяться слова "які спільно проживають". Чи лише до тих інших осіб, чи до всіх, хто там перелічений. От тут є нюанс. Бо ідея полягала в тому, що всі, хто проживає спільно – і родичі, і не родичі. А з тексту не зовсім зрозуміло, хто ці люди. У цьому сенсі якраз, я думаю, Володимир Михайлович звернув нашу увагу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Єфремов, будь ласка.

 

14:09:34

ЄФРЕМОВ О.С.

У меня вопрос к министру юстиции в связи с этим. Вот давайте мы посмотрим, у нас  юридически нормировано только взаимоотношения между супругами. Если вы хотите что-то приобрести, то вы обязаны у своей супруги нотариально заверить разрешение на это деяние, ни между братьями, ни между родителями такой нормы не существует. Как мы реально сможем проконтролировать действие того или иного человека, родственника, который проживает или не проживает вместе сделал какое-то действие к которому вы не имеете никакого отношения, а согласно закона вас привлекут к ответственности. У нас в государстве нет механизма исполнения этого пункта закона.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Олександр Сергійович! Шановні народні депутати! Справа в тому, що якщо робиться дія в інтересах  рідного чи близького хто зазначений в цій статті, то тут не можна говорити, що зроблена дія, про яку він не знає.

Якщо мова йде про подружжя, ви правильно сказали, що потрібна згода, але не на придбання, а тільки на відчуження, там необхідність, на придбання не треба згоди. В даному випадку мова йде про те, що якщо робиться дія чи бездіяльність посадовою особою, від якої отримує блага рідна особа, то такі дії вважаються корупційними, і за це потрібно притягувати до відповідальності. В даному випадку не можна говорити, що у нас немає законодавства, яке б не дозволило це зробити, власне, ось цей закон і ті зміни до кодексів, до Кримінального кодексу, до Адміністративного, які в цьому ж законі передбачені, вони повністю вирішують питання унормування притягнення до відповідальності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Швець, будь ласка, і будемо приймати рішення.

 

14:11:43

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановні колеги! Я все-таки хотів би попросити, щоб ми ще раз повернулися до моєї правки. Мені здається, що моя правка якраз охоплює все те, про що всі тут зараз говорять. Моя правка якраз і визначає, що не просто коло близьких осіб, які там також зазначені, але особи, які пов’язані введенням з ним, з цією особою спільного господарства, розумієте? Це якраз  і є та база, на якій ми можемо говорити про відношення до корупції, я просив би ще раз подивитися на цю тему. Якщо немає спільного погодження щодо цієї дефініції, тоді давайте відкладемо це питання, ще раз з ним попрацюємо, це дуже принципове питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Ми розглядали це, розумієте, чим більше засідали, можна до будь-якого слова і до корупції, і до правопорушення, і хто проживає, можна 15-20 синонімів знайти, але ж є у нас і практика. Це ж не перший закон по боротьбі з корупцією чи взагалі про притягнення, чи про цивільно-правову відповідальність, це вже вироблено і можна звичайно таку взяти, як у Швеця змінити, нема великої різниці. Але все-таки, на мій погляд, на погляд комітету, ми спочатку розглядаємо звичайну позицію автора законопроекту. Якщо поправка не дає суттєвої зміни до змісту, все ж таки, треба поважати автора. І на наш погляд, як погляд комітету, у автора більш чітке визначення цієї ситуації, тому була поправка Швеця відхилена, ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином, оскільки була поправка до поправки, а саме, щоб у визначенні близькі особи, подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки з суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього закону, слова "а також" вилучити, а ви приймайте вже рішення.

Я ставлю на голосування цю поправку до поправки. Прошу голосувати.

 

14:14:12

За-244

Поправку прийнято.

Я ставлю на голосування статтю 1. Будь ласка, зніміть голосування.

 

14:14:33

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я хотів би поставити одне, досить принципове, питання, оскільки ми даємо тут визначення термінів, далі за текстом у нас є положення, які я кожного з юристів, кого б не питав, ніхто мені не дав відповіді. Мова йде про "посадові особи юридичних осіб публічного права". Я пропоную, щоб у цій статті, де ми говоримо про визначення термінів обов’язково дати визначення "посадовим особам юридичних осіб публічного права"? Бо якщо ми не дамо визначення, що це таке, то буде невідомо до кого ми матимемо претензії. І далі по закону такий термін є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адаме Івановичу, так це що відноситься до першої статті?

 

МАРТИНЮК А.І. Це  треба дати доручення, коли ми будемо – я не думаю, що ми його приймемо в цілому  і на третє читання я пропоную – а при підготовці до  третього читання треба визначити в першій статті обов’язково, бо ми ж тут даємо перелік понять, визначити що ж це таке "посадові особи юридичних осіб публічного права". Ми ж близьких родичів і інше даємо визначення, треба дати і це визначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді виникає, прошу уваги, шановні колеги, прошу уваги. Тоді, якщо ця пропозиція знайде зараз підтримку в сесійній залі, то нам треба цю першу статтю відправляти на третє читання. Правильно?

Так же виходить, бо ми ж не можемо її приймати в цілому. Будь ласка, доповідач від  комітету, Іван Васильович.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Ми можемо першу статтю ми все розглянули всі поправки обговорили, і по суті Адам Іванович зараз пропонує ще доповнити чимсь. Але мова  йде далі про те, там буде визначення в законі, не в цьому, але в інших законах чітко є визначення "службові особи приватного права" є вони ми ж не може…

 

МАРТИНЮК А.І. Ужодному законі цього немає. Давайте ми тут запишемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Швець. А потім Міщенко. Тільки коротко нам, бо ми вже не можемо  приймати рішення.

 

14:16:42

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Володимире Михайловичу! Я підтримую те, що сказав Адам Іванович Мартинюк. В жодному законі це неправильно, це в Цивільному кодексі написано. Але в кримінальному праві у нас немає такого визначення. Це перше.

Друге. Я просив, коли з самого початку почався розгляд цього законопроекту, щоб ми обов’язково в першій статті дали визначення, що таке "службова особа", що таке "службова діяльність", що таке "посадова особа", що таке "посадова діяльність". Це надзвичайно важливо. У Конституції в нас є поняття "посадові особи" (стаття 19 частина друга). В кримінальному праві у нас мова йде про "посадові злочини". А зараз ми вводимо поняття "службові і посадові порушення", а в самому законі не даємо цього визначення. Тому я просив би, і підтримуючи ту пропозицію, яку Адам Іванович сказав, доповнити іще частину першу цього закону необхідно дефініціями  щодо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, щоб завершив. Мікрофон, будь ласка.

 

14:17:54

ШВЕЦЬ В.Д. … "посадової особи" і визначення "службової особи", тому що це не одне і теж. В законі згадується два ці поняття. А яка різниця між ними, я впевнений в тому, що в залі ніхто не може відповісти. А як в суді ці питання будуть вирішуватися, шановні колеги? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Міщенко, тільки коротко, прошу,

 

14:18:15

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановні колеги, ну, зрозуміло, якщо вводиться якесь нове поняття, яке ніяким чином не розкривається іншими законами, то цей закон, то в цьому законі повинно це поняття бути розкрите. Що мається на увазі? Мається на увазі, що під "службову особу юридичної особи публічного права" я можу як юрист поставити медика, вчителя – і це ото, що ми говоримо, будемо говорити про 4 статтю цього закону, це будуть суб’єктами корупційних діянь.

Тому питання не в тому, ми можемо і в 1 статті це визначити, а можемо і в четвертій – там, де дійдемо до суб’єктів. І там визначити поняття в 4 статті, що це за такий суб’єкт з’являється у нас в країні новий.

І ще одне. У нас є законопроект, Володимир Михайлович, у нас є законопроект наступний, який будемо розглядати – це політичні особи. Якщо ми тут теж саме ці політичні особи... міністрів не поставимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я зрозуміла пропозиція. Яценюк, а потім попросимо міністра юстиції, щоб виклав бачення правильне.

 

14:19:31

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Голово, видається,  що це дуже важлива стаття. Тому що виглядає так, що по цьому закону будуть саджати лікарів і вчителів. І те, що зараз підняте питання, воно є дуже важливим в процесі вже кримінального судочинства. Тому пропозиція наступна: пристати на те, що ви запропонували як Голова Верховної Ради. Зараз проголосувати за те, щоб перша стаття фактично перейшла у новій редакції до третього читання. Вона сира як, власне кажучи, і закон сирий. І це є яскраве свідчення цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Володимирович Лавринович, міністр юстиції.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні народні депутати, я розумію політичну температуру і бажання щось висловити, в тому числі те, що відсутнє в першій статті, і просив би, щоб ми в даному випадку, обговорюючи статтю №1, всі поправки, які розглянули, проголосували за неї в цілому. Те, що буде стосуватися службових осіб, буде розкриватися в наступних статтях, там можна буде провести дискусію, чим відрізняється "юридична особа приватного права" від "юридичної особи публічного права". Оскільки це присутнє не тільки в Цивільному кодексі, про що вже згадувалось, це присутнє навіть в тих книжках, по яких вчаться юристи, коли отримують вищу освіту.

Тому я думаю, що тут не існує жодної проблеми з цим. Тому я просив би, щоб ми штучно не шукали приводів для того, щоб не ухвалювати якісь норми закону. І принагідно хочу також сказати, що та поправка, яка була підтримана щодо вилучення слів "а також" свідчить про те, що з врахуванням такої поправки близькі родичі, які проживають окремо вже, не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, чи не тільки до кримінальної, до різних видів відповідальності, за корупційну дію в інтересах свого близького. Це докорінно змінило взагалі суть, підхід до тих осіб, які можуть розглядатися як суб’єкт корупційних правопорушень. Я просив би, щоб ви свідомо до цього поставилися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги. Ми не можемо уже зараз, уже час вичерпаний, це дискусія. Шановні колеги, така пропозиція, щоб ми зараз під час перерви обговорили два питання.  Перше – це голосування  статті   1 з врахуванням тих поправок, які були підтримані в цілому в статті  1. Друге – це перенести на третє читання із дорученням  комітету  дати  відповідні визначення. Ну більше пропозицій не надходило.

Зараз ми не можемо прийняти жодного рішення, оскільки  вже  14  годин 25 хвилин. Тому о 16 годині  ми продовжимо  нашу роботу  саме з прийняття рішення. О 16 годині  починається вечірнє засідання.

Ранкове засідання Верховної Ради України  оголошую закритим. Перерва до  16 години.