Пані та панове, шановні депутати Верховної Ради України!
Я сьогодні, виступаючи перед вами, справді, зворушена й вражена тим, що вже пережила під час цього візиту до Києва. Я приїхала разом із делегацією, що представляє кілька країн: Сів Мослет із Норвегії, Марк Демесмейкер із Бельгії, Луіш Граца з Португалії і наш Генеральний секретар Роберто Монтелла.
Ми тут не просто зі звичайним дипломатичним візитом. Наші відвідини — це мандри через сувору реальність конфлікту та страждання, які щодня переживає Україна. Коли ми озираємося навколо, просто неможливо закрити очі на ті руйнування, які росія спричинила у цій країні, руйнування, які нам, людям ззовні, складно осягнути. У Ірпені, Бучі, Гостомелі ми стали свідками катастрофічних наслідків цієї загарбницької війни. Ми можемо засвідчити ці звірства, вчинені російськими військами. Ти прокидаєшся від повітряних тривог, не висипаєшся, але відчуваєш глибоке відчуття солідарності з українським народом, що стикається з цією щоденною загрозою. Усюди, де ми були, нас вітали стійкі та навіть інноваційні люди й дух української нації. Я хочу передати свою щиру подяку усім, хто виділив свій час, щоби зустрітися з нами під час нашого візиту. Ваш біль відгукується в нас і він не загублений. Утім, серед цих викликів ми знаходимо натхнення у тому оптимізмі, який переважає у вас.
Шановні парламентарії, колеги! Наша мета чітка: ми тут, щоби послухати, зрозуміти й підсилити ваші голоси.
Із 2014 року ми звертали увагу на кожне порушення росією основних безпекових зобов’язань та зобов’язань щодо захисту прав людини. Але ми не хочемо відігравати лише символічну роль. Ми хочемо, щоби російська федерація понесла відповідальність. Ми хочемо заповнити цю прогалину між політичними деклараціями та конкретними діями. Ми хочемо, щоби наші зобов’язання були не лише словами. І маючи на увазі саме це, на останній щорічній сесії ми організували команду парламентської підтримки України, що допомогло Парламентській асамблеї ОБСЄ повністю використати свої спроможності, щоб прискорити інноваційний обмін інформацією щодо того, як парламенти та уряди в усьому світі можуть ефективно підтримати Україну. Я рада, що наш візит відбувся після того, як ЄС погодився виділити 50 мільярдів євро підтримки Україні. Я, справді, чекаю на ще позитивні новини з Вашингтону.
Чи ми координуємо ресурси для України, чи підтримуємо ваші зусилля, щоби повернути викрадених дітей назад у їхні родини, чи створюємо стратегії для цільових санкцій проти злочинців з росії — у будь-якому випадку ми хочемо мати значення і щось змінити. Ваша делегація у Парламентській асамблеї ОБСЄ відіграла вирішальну роль, і ми досягли певної крапки. Я хочу подякувати їм за постійну роботу в усіх сферах нашої діяльності.
Шановні депутати і депутатки! Дозвольте також висловити мою подяку українському народові за ваш непохитний демократичний голос та стійкість, що ви продемонстрували перед обличчям ворога. Ваша солідарність усіх партій надсилає потужний посил вашим міжнародним партнерам, демонструє, що демократичний дух України не перемогти.
Я була дуже розчулена, коли вчора ми віддавали належну пам’ять депутатам і представникам колективу цього Парламенту, які загинули від російських куль: Олександру Марченку, Олегу Барні, Сергію Слабенку, Петру Торшину. Для нас усіх це стало болючим нагадуванням, що ви та ваші найближчі, ваші кохані платять жахливу жертву. Що ми можемо зробити – це переконатися, щоби це не було дарма.
Постійна підтримка України відгукується у будь-яку мить, коли б не збиралася Парламентська асамблея ОБСЄ. Наша Асамблея дуже добре знає, що небезпека, яку складає агресія росії, виходить далеко за кордони України, вона впливає на нас усіх, у Європі й далі. І саме тому, разом, ми маємо продовжувати відстоювати Україну.
Слава
Україні!
