Шановний пане Голово! Шановні депутати Верховної Ради України, шановні спікери та представники національних парламентів. Пані та панове!
Дозвольте мені подякувати за те, що ви прийняли нас у цьому історичному та символічному місці.
Місці, де Україна проголосила свою незалежність, і в цьому місті ми також будемо голосувати за членство, як ми сподіваємося, у Євросоюзі й у НАТО. Я у цьому переконана!
Для мене велика честь і я зворушена можливістю звертатися до вас із нагоди 90 роковин Голодомору — однієї із найбільших трагедій у історії людства. Від жорстокого сталінського режиму до 7 мільйонів українців померли від голодної смерті. Україні, яку називали «житницею» Європи.
Чому це важливо сьогодні? Чому важливо те, що сталося понад 90 років тому? Це надзвичайно важливе насправді питання, тому що владимир путін намагається повернути, власне, так звану славну історію радянського союзу й російської імперії у джерело своєї легітимності. Минуле стало одним із найважливіших фронтів поточної війни. І ми мусимо виграти на цьому фронті, тому що правда на нашому боці. Не було нічого славного в тому, що відбувалося в Україні під час зими 1932 року. Це була спроба знищити українську націю. Це було не вперше і не востаннє у історії, коли росія намагалася досягти цієї цинічної мети. Я пишаюся тим, що обидві палати Чеського парламенту чітко й відкрито назвали Голодомор тим, чим він був насправді — це був акт геноциду проти української нації.
Ми не можемо дозволити путіну фальсифікувати історію і ми мусимо виграти війну за минуле. Водночас ми маємо зробити все, що в наших силах, для того, щоби виграти війну за майбутнє. Війна, яка зараз точиться, коли ми з вами говоримо, це ще одна спроба знищити українську націю. Але це також спроба зламати дух усієї спільноти демократичних країн, усіх нас, представлених тут, і націй, які ми представляємо. Усі ми готові виділити належні ресурси для забезпечення перемоги, тому що альтернатива — це перемога диктаторства, це руйнування й ненависть.
У цьому контексті я би хотіла висловити своє захоплення сміливим українцями. Ви несете тягар відповідальності за майбутнє Європи. І ми вдячні вам. Ми вас не підведемо.
Дозвольте мені також додати. Мілош Вистрчіл приніс свічку, а я думаю, що ми маємо принести вам більше й зброї також. І я можу вам пообіцяти, що ми і надалі це робитимемо.
Дякую. Слава Україні!