5 вересня виповнилось три місяці з моменту створення у Верховній Раді ТСК з питань захисту прав інвесторів. До складу Спецкомісії увійшли 13 народних депутатів, з них двоє голів комітетів та шестеро заступників голів комітетів. Завдання ТСК – розглядати спірні ситуації бізнесу, а також розробляти зміни до законодавства задля створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. У кожного з народних депутатів була своя мотивація для того, аби увійти до складу Спецкомісії. Детальніше про свою роботу розповідає заступниця голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Галина Михайлюк. У ТСК з питань захисту прав інвесторів вона відповідає за напрямок міжнародної співпраці.

-         Чому ви вирішили увійти до складу ТСК з питань захисту прав інвесторів?

Як заступниця Голови Комітету з питань правоохоронної діяльності я відповідаю за міжнародну співпрацю, а тому постійно перебуваю на зв’язку з представниками інших держав та міжнародних і регіональних організацій в Україні. Особливо тісні стосунки підтримую з Японією та Австралією, адже очолюю відповідні групи дружби.

В рамках такої співпраці розумію, що потенціал України можна було б використовувати більш ефективно, а співпрацю з міжнародними партнерами вести продуктивніше, якщо вирішити низку системних вкорінених проблем щодо інвестиційної діяльності. Вони значною мірою пов’язані з адаптивністю законодавства до передових тенденцій – тобто правотворчістю, та реагуванням і ступенем захисту правоохоронної системи – правозастосуванням.

Безумовно, коли ми говоримо про залучення інвестицій, то маємо на увазі не лише іноземні, а й українські. Однак проблема єдина. Приваблива для інвестування держава – приваблива для усіх. Для підвищення інвестиційної привабливості України Президент Володимир Зеленський оголосив ряд ініціатив, окремі з яких вже втілюються.

ТСК зібрала представників різних депутатських фракцій та груп, і я рада бути її частиною та зробити професійний внесок до вирішення проблеми у команді компетентних та вмотивованих колег. В умовах пандемії та додаткового навантаження на економіку боротьба за інвестиції – це ще й завдання кожного свідомого парламентаря.

-         Які цілі ви ставите перед собою під час роботи в Спецкомісії?

Моїм ключовим напрямком роботи в рамках ТСК є комунікація з міжнародними партнерами, адекватне інформування про роботу ТСК  та отримання від них зворотної відповіді щодо проблемних питань, які хвилюють іноземних інвесторів.

До дипломатичних представництв на території України звертаються їхні громадяни, які займаються інвестиційною діяльністю. Інвестиційні спори з залученням державного елемента можуть позначатися на міждержавних відносинах, а тому дуже важливо отримувати повну та різносторонню інформацію від усіх учасників спору, вчасно обговорювати відповідні питання з міжнародними колегами. Саме це формує атмосферу довіри та дозволяє мінімізувати маніпуляції довкола роботи правоохоронної системи.

В окремі періоди в Україні створювалися дуже різні органи, покликані привабити інвесторів. Мені доводилося чути від міжнародних колег про попередній малоефективний досвід роботи з ними. Відтак дуже важливо чітко пояснювати можливості ТСК та вибудовувати довіру.

З іншої сторони, важливим інструментом є парламентський нагляд за роботою правоохоронних органів.

Сподіваюся, що за час роботи ТСК вдасться розбудувати  ефективну комунікацію та довірчі відносини з міжнародними партнерами, а також підвищити відчуття захищеності інвесторів через парламентський нагляд за правоохоронними органами. Усе це веде до ключової цілі – підвищення інвестиційної привабливості України.

-         З якими проблемами, на вашу думку, бізнес найчастіше стикається в Україні?

Незрозумілі правила та недостатній захист з боку правоохоронної системи – ключові та добре відомі проблеми, про які публічно говорять та висвітлюють у ЗМІ, які підважують позицію України в міжнародних рейтингах. Хоч слід зауважити, що останнім часом позиція України значно покращується.

Від інвесторів, які звернулися до правоохоронних органів України задля вирішення проблемних питань, доводиться чути про бездіяльність слідчих органів, зокрема процесуального керівника. Частково це пов’язано з надмірним робочим навантаженням та розбалансованістю системи, частково – з корупційними ризиками чи зовнішнім (подекуди політичним) втручанням. Виявити першопричини та виправити, де це можливо в рамках повноважень народного депутата України, – також завдання членів ТСК.

-         Чи можна вирішити ці проблеми шляхом внесення змін до законодавства? Що саме необхідно змінити?

Здебільшого усі проблемні моменти найповніше проявляються у правозастосуванні. Однак правильна корекція деталей на законодавчому рівні здатна позначитися і на правозастосуванні: встановлення чи зміна відповідальності за юридичні дії, які супроводжують рейдерство – ціна за участь у рейдерських діях має бути непомірно високою, а судова та правоохоронна система достатньо кваліфікованою та неупередженою; спрощення правил ведення бізнесу – при цьому спрощення означає, що правила будуть зрозумілими та незмінними.

-         Які законопроекти, на вашу думку, необхідні для поліпшення інвестиційної репутації України?

В рамках ТСК уже зареєстровано антирейдерські законопроєкти, покликані захистити бізнес та переконати інвесторів, що вкладення в Україну – це не лише привабливо, а й безпечно та надовго.

-         Яку роль, на вашу думку, може відігравати парламент для залучення інвестицій в країну?

Як народні депутати ми маємо формувати зрозуміле та недвозначне правове поле для роботи інвесторів, а також реалізовувати функцію парламентського нагляду за органами державної влади, перш за все, правоохоронними. Не слід забувати, що через участь у різноманітних міжнародних форумах та спілкування на міжпарламентських майданчиках депутати фактично можуть діяти як амбасадори: надавати актуальну інформацію про законодавче регулювання, розповідати позитивний досвід, а також заохочувати спеціальними так званими інвестиційними «приманками».

Щодо останнього, то ідеться про низку ініціатив, спрямованих привабити іноземних інвесторів працювати в Україні, які Президент України Володимир Зеленський озвучив 22 січня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, і які вже реалізовуються в Україні. Вони справді стали родзинкою інвестиційної політики держави, тож важливо, аби інвестори були максимально та своєчасно поінформовані про доступні можливості.